Китайсько-український словник. 80 000 слів - Колодько С.А.

Author: Колодько С.А.
Tags: словник вивчення мови видавництво консультант китайська мова китаїстика
ISBN: 966-8459-03-2
Year: 2004
Similar
Українсько-болгарський словник: близько 20 000 слів
Великий німецько-український словник: Близько 170 000 слів та словосполучень
Німецько-український словник лайливих слів
Англо-український дипломатичний словник: понад 26 000 слів і словосполучень
Text
                    С. А. КОЛОДКО
и
А
w
СЛОВНИК
80 000 спів
КИІБ
2004


ББК 81.2КИТ-4 К61
Автор, керівник проекту та головний редактор С. А. Колодко
Редактори 一 лексикографи: С. А. Колодко，Н. В. Коломієць,
О. М. Гончаренко
Редколегія словника: О. В. Бас-Кононенко，С. М. Городній，В. А. Мирончук， Ю. JI. Мосенкіс, А. В. Пасько, Н. П. Плющ, В. Ф. Резаненко, В. А. Семенова, В. С. Сєднєв，К. В. Шинкаревська
Рецензенти: В. М. Підвойний，Чжан Ханьжу，Чжен Шупху，І. К. Чирко
Схвалено до друку Вченою радою Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка 8 грудня 2003 року (протокол № 4).
Колодко С. А.
К61 Китайсько-український словник: 80 000 слів. - К.; ТОВ《Видавництво 《Консультант》，2004. - 1176 с.
ISBN 966-8459-03-2
Китайсько-український словник є першою в Україні лексикографічною працею в галузі китаїстики： В словнику подається більше 80 000 китайських слів, що позначають явища та реалії сучасного та давнього Китаю в найрізноманітніших сферах. Окрім загальновживаної, в словнику подається також великий масив термінологічної лексики з різних галузей знань і виробництва, а також слова，що лише нещодавно ввійшли до активного словника китайської мови.
Розрахований на широкий загал читачів.
© Колодко Сергій Анатолійович ISBN 966-8459-03-2 © Міжнародний благодійний фонд《Мінтан»


ш
ISBN 966-8459-03-2
〇〇
(D
b
9 789668 459030 >
Здано до складання 9.12.2003. Підп. до друку 9.02.2004. Формат 64х 84/8. Папір офс. Гі2 1. Гарнітура Times Mew Roman. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 136,71. Фіз.-друк. арк. 147,0. Тираж 3000. Зам. 4-1.
ТОВ «Видавництво «Консультант,•
Вуп. Голосіївська, 1, м. Київ, 03039.
Надруковано з готових позитивів у АТЗТ «Книга *.
Вуп. Артема, 25, м. Київ, 04053.


Х-ж
刖s
乌克兰苏维埃社会主义共和国最高苏维埃宣布建设独立国家的政策后，在我国 一个至关重姜的问题摆在面前：即编纂全套双语词典。这套词典不仅能满足中学与 高等院校教学、科研的需要，而且还将有益于各国不同文化的相互借鉴。
迄今为止，因客观方面的原因，汉乌词典在乌克兰从来没有出版过。目前使用 的仅是20世纪80年代在中国问世的一部汉乌词典。但它提供的词和词组有限(两 万词条)；出版的时间较早，实用的配例不多；这些原因使其在实际运用中的价值 受到影响。编纂一部八万多词条的词典，能够满足乌克兰汉学家、学生、教师及对 中国文化、语言有着浓厚兴趣的人们不断增长的需求。出版该词典在最近九年更显 得必要。首先要考虑的是，乌中两国合作往来的迅速发展；另外的重要因素是，在 6学与高等院校中学习汉语的学生及前来留学的中国留学生人数的逐年增加。
本词典向使用者提供的词条达八万以上。选择汉语词语、成语、熟语和谚语 时，主编的目的是尽量反映现代的普通话。本词典包括新词和词组，也包括近几十 年自旧词转为积极新词的新的词语。主编和主要编写人员收集了了不少罕见的乌语 词汇，把它用音译方法翻成汉语。因为这些词语至今还没有被现代汉语吸收，故决 定把这些词语输入正在编纂的汉乌词典。编纂词典时，特别是排列社会政治词语 时，编者使用了文学作品、报刊、新闻、电视等方面的资料。
为帮助使用者选择某汉语词最准确的译文，主编提供了较详尽的注释；并排列 各种各样的词语搭配示例，用以证明词语的不同修辞色彩和在词组、句子里的用 法。本词典大量收入了在翻译时感到最困难的成语、俗语和谚语。
为方便学乌克兰语的使用者，本词典对汉语词语提供了不同色彩的乌语对等词 语，并附加汉语的说明。特殊的专用词附加汉语或乌语的说明，以利于对该词的使 用。
词典中的汉字按照中国现代印刷品的标准，用简体形式编纂。本词典的检字表 按照在中国和其他国家通用的部首查字法编纂。检字表的汉字则用简体与繁体两种 形式，为本词典的使用者提供更多的方便。
本词典主编为Kolodko S.A.o此外，积极投入词典编纂工作的还有基辅国立舍 甫琴柯大学文学院的汉语教师，如：Kolomiyets N.V.和Goncharenko O.M. о编纂者向帮助 落实这个项目的同事们表示衷心的感谢，向编辑委员会的委员们表示诚挚的感谢。 特别要感谢基辅国立舍甫琴柯大学校长Skopenko V.V.院士和基辅大学文学院院长 SemeniukG.F.教授在财政与组织上的大力帮助。
编纂本词典的工作量很大，汉语本身的复杂，诸多原因难免使词典里会出现些 差错。编纂者对向本词典第一版的内容予以评论的专家、学者和使用者表示忠诚的 感谢。这些评语将会有益于我们对词典的修订工作。


Передмова
Після проголошення Верховною Радою Української РСР курсу на розбудову незалежної держави перед Україною постало нагальне питання щодо створення низки двомовних словників, які б могли забезпечити не лише потреби середньої та вищої шкіл，але й слугували б засобом взаємозбагачення різних національних культур.
Китайсько-українські словники з відомих причин в Україні ніколи не видавались. До цього часу створений лише один китайсько-український словник， виданий у 80-х pp. минулого століття в Китаї. Але обсяг цього словника всього 20 тисяч слів і виразів，крім того，незначна кількість прикладів використання лексики у сучасній та давній китайській мові значно знижує його практичну цінність. Необхідність створення китайсько-українського словника на 80-100 тисяч слів， який міг би задовольнити постійно зростаючі потреби китаєзнавців，студентів， викладачів та всіх тих, хто цікавиться китайською мовою та культурою, стала особливо гостро відчуватися останніми роками. Це пов，язано，насамперед, із швидким зростанням обсягів двосторонньої співпраці між Україною та Китаєм, а також зі збільшенням контингенту китайських студентів，що навчаються у вищих та середніх навчальних закладах України.
Пропонований користувачеві словник містить більше 80 тисяч слів та виразів. Підбираючи китайські слова，словосполучення та фразеологізми，автор мав на меті якнайповніше відобразити сучасний стан китайської літературної мови „пхутхунхуа”. До словника включено нові слова і вирази，а також нові значення старих слів，що увійшли до активного складу китайської мови впродовж останніх десятиліть. Автор та укладачі підготували чималу кількість питомої рідковживаної української лексики, переклали її вперше китайською мовою за допомогою методу фонетичної транслітерації. Але в зв’язку з тим, що ця лексика на сьогодні не засвоєна китайською мовою，було прийнято рішення про включення її до складу українсько-китайського словника，роботу з укладання якого вже розпочато. При укладанні словника，особливо суспільно-політичної лексики，автор використовував також лексичний матеріал літературних творів，преси，радіо，телебачення та інших засобів масової інформації.
Аби допомогти користувачеві підібрати найточніший переклад китайського слова українською мовою，автор намагався дати максимальну кількість пояснень до лексичних одиниць та підтвердити різні відтінки значень слів прикладами вживання їх у словосполученнях та реченнях. У словнику найповніше представлено ідіоматичні вирази，прислів’ я та приказки，які викликають найбільші труднощі при перекладі.
Для зручності користування китайському читачеві, який вивчає українську мову， пропонуються різні відтінки перекладу китайських слів， які супроводжуються поясненнями китайською мовою. Спеціальна лексика оснащена ієрогліфічними позначками або поясненнями українською мовою, що характеризують сферу вжитку певного слова.


4
Ієрогліфи словника подаються в сучасному написанні， прийнятому в друкованих виданнях КНР.
Таблицю пошуку китайських ієрогліфів словника укладено за ключовою системою，прийнятою в лексикографічних виданнях Китаю та інших країн. Окремі ключі пошукової таблиці подаються як у сучасному，так і в традиційному написанні, що значно розширює сферу використання цього словника.
У роботі над словником，крім автора，активну участь взяли викладачі Центру китаїстики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка : Гончаренко О.М. та Коломієць Н.В. Укладачі висловлюють подяку всім колегам，які допомагали в реалізації проекту. Автор та укладачі висловлюють подяку директору Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ академіку Пахомову Ю.М. за підтримку у виданні словника. Особлива подяка висловлюється ректорові КНУ ім.Тараса Шевченка пану Скопенку В.В. та директору Інституту філології КНУ ім.Тараса Шевченка пану Семенюку Г.Ф. за надання фінансової та організаційної допомоги в здійсненні цього проекту.
У зв’ язку з великим обсягом роботи та значною кількістю важких мовних проблем у словнику можливі окремі недоліки. Укладачі будуть вдячні всім，хто висловить свої відгуки (як позитивні так і обґрунтовані негативні) на перше однотомне видання китайсько-українського словника，які будуть враховані у подальшій роботі над словником.


5
总目
ЗМІСТ
前言 Передмова 2-4
代表编А者的前言Від укладачів 6-21
凡例 Правила користування словником 22-29
部首检字 Ключова пошукова таблиця 30-60
词典正文 Текст словника 1-1093
附录 Додатки: 1094
汉乌对照中国历史朝代简表 Ю94
Хронологічна таблиця китайських династій
汉乌对照计量单位名称表 Ю95-1096
Таблиці одиниць вимірювання
汉乌对照化学元素名称表 1097-1098
Таблиця назв хімічних елементів
汉乌地名词典 1099-1114
Китайсько-український словник географічних назв


Від укладачів-лексикографів
Перш, ніж використовувати наш словник, людині, яка не знайомилася з китайською мовою, радимо детально ознайомитися з нашою інформацією. Попередньо радимо користувачеві звернути особливу увагу на розділ, присвячений фонетичній системі китайської мови.
Загальна історико-філологічна інформація про китайську мову
Інтерес до китайської мови в зарубіжних країнах почав виникати ще кілька століть тому, в наші ж часи він набуває все більшого й більшого розмаху. Це безперечно, можна пояснити високим авторитетом цієї великої країни на світовій арені, неабиякими її успіхами в розвитку економіки, а також величезними надбаннями китайського народу в галузі культури, й особливо літератури, мистецтва, філософії, архітектури, здобутими впродовж кількох тисячоліть. Не слід забувати й того，що Китай — одна з найбільших країн світу як за територією, так і за кількістю населення. Він має багато корисних копалин, розвіданих і прогнозованих, розвинене виробництво промислових і сільськогосподарських товарів, вигідне географічне розташування.
Відомо, що китайська мова - одна з найуживаніших у світі，адже майже кожен четвертий мешканець землі - китаєць, тож було б великою помилкою недооцінювати цю велику силу і не приділяти належної уваги вивченню мови цього народу, його культури, народного господарства, побуту та звичаїв.
Китайська мова - одна з найстародавніших мов світу (про що свідчать написи на ворожильних кістках тварин та панцирях черепах, які китайці в далекому минулому використовували для гадань. Знайдені під час розкопок у провінції Хенань, вони датуються епохою Інь ( XVII — XII ст. до н. е.). Зафіксований у пам’ятках минувшини період побутування китайської мови нараховує близько 4000 років. Проте слід мати на увазі, що виникненню писемності, а вона, до речі, створювалася не одну сотню років, передував тривалий період становлення та розвитку усної мови. Адже писемність виникає лише тоді, коли з’являється потреба у фіксуванні побутових та суспільних явищ. Китайська мова в ході історичного розвитку країни збереглася аж до наших часів, тоді як мови стародавніх Єгипту чи Асірії та Вавілонії давно щезли.
Китайська мова впродовж багатьох сторіч посідала серед інших мов ареалу Південно — Східної Азії визначне місце. Китайська цивілізація ще в стародавні часи вийшла далеко за межі території, на якій вона склалася, і значною мірою впливала на розвиток культури багатьох сусідніх країн. Японці, зокрема, ще в III ст. запозичили у китайців ієрогліфічне письмо і тільки у VIII ст. на його основі створили власну складову абетку “кану，，，проте й досі не змогли повністю витіснити ієрогліфів. А корейці запозичили це письмо ще раніше, на початку нашої ери. Свій алфавіт у Кореї з’явився лише в XV ст. Тривалий час цим письмом користувалися і в Бірмі, Таїланді, певних регіонах Індії та у В’єтнамі, поки на початку нашого віку там не ввели латинізовану абетку. Водночас із ієрогліфічним письмом у ці країни проникала й значна кількість китайської термінології, особливо пов’язаної з державним устроєм, організацією війська, судочинством тощо. Широкої популярності у всіх цих районах набула також китайська література, переважно поезія, наукові та філософські трактати, тому місцеві діячі науки та культури свої власні твори також писали китайською мовою.
Багатовікове панування феодалізму в Китаї призвело до поділу країн на ряд, часом незалежних політично та економічно, районів (“вотчин”)，розвиток мови в кожному з яких нерідко йшов самобутнім шляхом. Тож як наслідок цього в Китаї ще в давні часи виникли діалекти, які іноді відрізняються один від одного так, що схожі на різні мови. Особливо це характерно для південносхідної частини країни. Цьому сприяли також і особливості рельєфу, коли розділені гірськими пасмами окремі групи населення майже не спілкувалися між собою. Позначилися на цьому процесі і здійснювана китайськими імператорами та феодалами загарбницька політика, а також кількаразове завоювання самого Китаю або окремих його частин монгольськими та іншими кочівниками. Змішавшись з населенням поневолених районів, завойовники певним чином і самі сприймали їхню лексику, в різних районах, звичайно, різну. Тривалий вплив чужої мови позначався і на вимові китайських слів. Тож не дивно, що китайці, які мешкають в різних кінцях країн, часом не розуміють один одного. Слова, що означають одні й ті ж поняття й


7
пишуться однаковими ієрогліфами, вимовляються, в різних регіонах по-різному. Так, пекінське “我是人 wo shi геп“ (я людина) в Шанхаї скажуть ”А1а хі піп“，а в Гуанчжоу (Кантон) “Ngo hai уап“.
Після першого знайомства з діалектами іноді виникає думка, що це зовсім різні мови. Насправді ж це не так. Відмінності між діалектами обмежені, головним чином звуковою оболонкою мови, але й тут існують певні закономірності. Що ж до розбіжності у лексиці, то вона зовсім незначна. Це дає підставу дійти висновку, що діалекти китайської мови мають здебільшого спільний словниковий склад. Ще менше розбіжностей у граматиці. Наявність спільної для всієї країни писемності також відіграє неабияку роль, тому все це дає право не вважати діалекти Китаю різними мовами.
На думку китайських філологів, у сучасній китайській мові можна виділити сім діалектних груп, найголовнішими з яких слід вважати північну (пекінську), шанхайську, фуцзянську та гуанчжоуську. Найпоширенішою в політичному та культурному житті країни виявилась північна, яка охоплює Північний, Центральний та Західний Китай. Діалектами цієї групи розмовляють близько 70 % усіх тих, для кого китайська мова є рідною. Окрім того, останніми роками здійснюється велика робота щодо поширення в усіх районах країни загальнодержавної мови “путунхуа”, в основу якої покладено пекінський діалект
На живих діалектах Північного Китаю колись базувалася мова всього Стародавнього Китаю. Але з часом вона була канонізована як літературна мова “веньянь” і поступово, все більше й більше віддаляючись від мови повсякденного спілкування, стала доступною лише тим, хто мав час та кошти, щоб опанувати її. А для широкого народного загалу вона також перетворилася на “китайську грамоту，，.
Ця мова без особливих змін проіснувала до початку XX ст. Нею написано багато історичних та художніх творів, поезій, наукових праць, філософських трактатів, енциклопедій і довідників. Зрозуміла лише при зоровому читанні і несприйнятна на слух, ця мова водночас була доступною будь-якому освіченому китайцеві, де б він не мешкав. Вона ніби піднімалася над діалектами і стала загальною літературною мовою для всієї країни.
Проте, окрім літератури, написаної “веньянем“，ще в далекі часи почала зароджуватись література, написана живою розмовною мовою. Саме на її грунті виникла нова загальновживана писемна мова, яка пізніше дістала назву “байхуа‘‘. В її основі - лексика та граматика розмовної, частково збагачена зворотами “веньяню”. Цією мовою записували народні казки, перекази, численні драми та повісті про життя простих людей. Нею користувалися й мандрівні оповідачі “шошуди，，，які популяризували в народі історичні та епічні перекази, міфи, легенди.
Упродовж віків прогресивні діячі Китаю боролися за зближення письмової та усної мови. Лише після відомого масового руху “4 травня“ 1919 року, який мав антиімперіалістичне та антифеодальне спрямування, було затверджено “байхуа“ як офіційну літературну мову.
Поряд з літературними мовами в Китаї десь у XIV ст. на основі північного діалекту почала складатися спільна для всієї країни усна мова, яка мала назву то “гуаньхуа” (^мандаринська мова”), то “гоюй”（’’державна мова”)，а тепер -ипутунхуа,?. Нині вона стала національною.
Ієрогліфи - це те “найстрашніше”，з чим ми стикаємося при першому знайомстві з китайською мовою.
Адже письмо в усіх народів- це система умовних графічних знаків, яка служить для запису звукової мови, - єдиного засобу висловлювання та передачі думок. На земній кулі існує три види письма: фонетичне або літерне, силабічне та ієрогліфічне. Останнє, як один із засобів фіксування думки, виникло на певному етапі розвитку людського суспільства в декількох регіонах світу і є спрощеним зображенням певних предметів чи явищ (малюнки або піктограми). У певних країнах воно поступово спрощувалось, перетворюючись у знаки фонетичного або силабічного письма. До нас дійшли лише окремі пам’ятки，які свідчать про поширення ієрогліфіки в Єгипті, Асірії, та на Кавказі. Але в Китаї, а частково і в Японії, ця форма письма збереглася до наших часів і цілком забезпечує потреби народів цих країн в обміні інформацією з будь-яких питань.
Що ж таке ієрогліф? Це письмовий знак, який служить для запису повнозначного чи граматизованого корнескладу і має свою назву (читання). З ієрогліфами в повсякденному житті ми також зустрічаємося досить часто, користуємося ними вільно, не надаючи цьому якогось особливого значення. Хто з нас із самого малечку не знайомий з такими знаками, як 5，7, ?，！，+ тощо?
Це літери? Ні, це знаки, кожен з яких має свою назву, правда, в різних країнах різну, й означає певне поняття. Сюди ж можна віднести і ті символи, якими оперують фізики, математики, топографи та інші фахівці. Проте кількість таких знаків не дуже велика, і застосовують їх здебільшого в галузях науки і техніки. А в китайській мові з допомогою ієрогліфів записують будь-які поняття чи думки.


8
Про походження китайської писемності існує кілька легенд. Одна з них приписує роль творця ієрогліфіки імператорові Фу Сі, який правив країною біля 5000 років тому. Гуляючи понад річкою, він побачив дракона, що виплив на поверхню води, на спині в якого виднілися якісь дивовижні виступи. Цей випадок наштовхнув імператора на думку про використання подібних зображень для запису думок. Інші вважають винахідником ієрогліфів ученого Цаня Сє，який, за переказами, першим почав їх застосовувати. Одне не викликає сумніву: ієрогліфи беруть початок від якихось позначок, зарубок для пам’яті，якими китайці користувалися в процесі трудової діяльності. Первісних знаків китайської писемності досі не знайдено. А ті, що виявлені на ворожильних кістках，свідчать про значний розвиток писемності в ту епоху і водночас є доказом їхнього походження від малюнків.
Ієрогліфи 人 геп (людина),目 тй (око),羊 yang (вівця),马 та (кінь) майже втратили схожість із зображенням тих речей, які вони означають, а колись це були досить чіткі малюнки.
Усі письмові знаки китайської мови складаються з 26 графічних елементів - ліній різних форм та довжини, які пишуться в певній послідовності та напрямку. Це може бути одна або кілька (до трьох десятків) рисок, наприклад “ 一 ” уі (один )，або ‘‘我“ wo (я).
На смислове значення впливає напрям напису кожного графічного елемента, його розмір, перетин у певних місцях з іншими, зближення чи розходження ліній. Візьмемо для прикладу знаки 千，干，未，末， 已，己.Деякі з них мають однакову кількість рисок і зовні майже відрізняються від сусідніх. Проте це різні за значенням знаки:千 qian (тисяча) та 干 gan (щит) відрізняються напрямом верхньої риски,未 wei (ще ні) та 末 mo (кінець) мають різну довжину горизонтальних,已 уі (вже) та 己 jl (сам) відрізняються висотою лінії.
Всі ієрогліфи можна поділити на дві групи:
1. Основні елементи китайського ієрогліфічного письма, які не розкладаються на менші частини, але кожен має свою назву і значення.
2. Складні знаки, побудовані з комбініцій простих елементів.
Як зазначено в словнику “Чжуншань да цидянь”（1938)，всього нараховується близько 60000 китайських ієрогліфів. Ця маса знаків дає можливість записати як найпростіші думки та поняття, так і найскладніші, виникла не відразу. Люди спочатку прагнули записувати лише те, що було створено самою природою і оточувало їх. Так виникли знаки зображувальної категорії. Ці невігадливі ієрогліфи-малюнки своїм виглядом наштовхували на думку про ту річ яку вони означали. До цієї категорії можна віднести 月 yue (місяць),曰 гі (сонце),山 shSn (гора),子 zi (дитина) та інші.
Знаки вказівної категорії - це умовні символи, які своїм зовнішнім виглядом ніби передають суть того поняття, яке вони означають:中 zhong (середина),本 ben (корінь),高 gao (високий). Але цими простими знаками неможливо записувати абстрактні поняття та багато конкретних дій.
Шляхом ускладнення комбініцій кількох простих знаків почали створювати ієрогліфи ідеографічної категорії, які певною мірою розширили можливості фіксування необхідних понять чи ідей. Так виникли знаки 休 хій (відпочивати, тобто людина під деревом),林 Нп (два дерева, ліс),明 ming (ясно, оскільки водночас сяють і місяць і сонце).
Часом для запису деяких понять стали застосовувати уже відомі знаки, дещо змінивши їхню форму. Так з’явилися видозмінені, ієрогліфи. Знак 老 Іао, наприклад, що означає “старий”，у новому зображенні став писатися 考 kao і дістав значення “екзаменувати “•
Інколи з допомогою відомих знаків могли записувати нові поняття, якщо старі й нові слова звучали однаково. Так назва одного з сортів пшениці 来 Іаі звучала так само, як і слово “приходити”. Ієрогліф 豆 dou (горщик, в якому тушкували м’ясо) стали, вживати для запису співзвучного слова “біб“. Це були знаки запозиченої категорії.
Проте всі ці методи конструювання знаків виявилися малопродуктивними, бо такими методами було створено лише тисяч зо дві знаків. Тільки новий підхід, коли знак почав складатися з двох частин, одна з яких певною мірою була пов’язана із значенням слова, а друга свідчила про його читання, дав змогу створити десятки тисяч нових знаків. Першу частину стали називати смисловим показником, або ключем, а другу — фонетиком. Усі ієрогліфи 马，妈，吗，骂 читаються “та”. Перший з них - це піктограма, спрощене зображення “коня，，，а у решти ця частина виступає фонетиком. У другому ієрогліфі на першому місці стоїть елемент “жінка，，，тож знак означає “мати “• У третьому - введено ключ “рот”； таким знаком записують запитальну граматичну частку. В четвертому - ми вже маємо зверху два “роти знак має значення “ лаятись”.


9
Укладаючи словники, китайські філологи прагнули розділити всі знаки на споріднені за значенням групи. Спочатку таких груп нараховувалося 540, тобто за кількістю наявних ключів. Пошуки необхідного ієрогліфа у розмаїтті груп дуже ускладнювалися, тому кількість ключів почали зменшувати, і вже у словнику “Чженьцзитун”，що вийшов у світ 1705 p., їх залишилося 214. Ключова система досить тривалий час залишалася незмінною. Проте внаслідок недавно проведеної реформи китайського письма кількість ключів зменшилась до 200.
Для зручності користування всі ключі були розташовані в певному порядку у “Таблиці ключів“, і кожному з них було присвоєно певний номер. Ще недавно ті, хто вивчав китайську чи японську мови, мали знати всі ключі за відповідними номерами напам’ять. Тільки після цього, підрахувавши кількість додаткових рисок, що входять до складу ієрогліфа (окрім ключа), можна було вести пошуки необхідного знака в корпусі словника. Проте в китайськоросійських словниках, що виходили останнім часом у колишньому Союзі, застосована інша система — графічна, коли за основу для пошуку беруть правий нижній кут ієрогліфа.
Що ж до фонетиків, то їх набагато більше, ніж ключів, десь понад вісім з половиною сотень. Деякі з них входять до складу багатьох знаків, інші ж зустрічаються лише подеколи. 379 так званих стійких фонетиків, наприклад, забезпечує однакове читання усіх ієрогліфів, до складу яких вони входять. Елемент 主 z\m читають так само і в знаках 住 zhvi (жити),；柱 zhu (стовп),炷 zhu (свічка),注 zhu (протікати) та інші. Менш стійкі фонетики, наприклад ^[尚 tang, лише підказують приблизне читання знака:堂 tang (храм, зал),常 chang (завжди),党 dang (партія),掌 zhang (долоня),躺 tang (лежати) тощо.
Ключ у складі ієрогліфа не має постійного місця і може бути розташованим у будьякій його частині, деякі елементи можуть відігравати у складному ієрогліфі і роль ключа і водночас фонетика. В ієрогліфі 吗 та “кінь” - фонетик, а 罗骑 qi “їхати верхи” - ключ.
Цей спосіб утворення ієрогліфів продуктивний і в наші дні. Нові знаки, потреба в яких виникає постійно, як правило, складаються із фонетика та ключа, тобто є знаками фонетичної категорії. Так, наприклад, в ієрогліфах 氧 yang (кисень),氢 qlng (водень),氣 dan (азот) верхня частина — смисловий показник 气 qi (повітря, газ), а під нього введено відповідні фонетики. Знаки фонетичної категорії складають майже 90% загальної кількості китайської ієрогліфіки.
Ми вже казали, що загальна кількість китайських ієрогліфів дуже велика. Проте до цього числа входять немало архаїзмів, двійників, тобто інших варіантів написання одного й того ж за значенням знака, а також спеціальні ієрогліфи, знання яких необхідне лише невеликій кількості певних фахівців.
Життя тим часом показує, що для того, аби вільно читати сучасну суспільнополітичну та художню літературу досить знати лише 5000 - 6000 ієрогліфів. Мінімум грамотної людини нараховує всього 3000 - 4000 знаків. А деякі дослідження свідчать, що знання лише 1600 ієрогліфів дає змогу розуміти 95% ієрогліфічних текстів середньої складності.
Цікавою є історія про реформи китайського письма. Ієрогліфічне письмо завжди відігравало важливу роль в історії Китаю. Проте опанування ним - неабияка складність і для самих китайців, тому в шкільних програмах письму та його різновидам відводять немало місця. Крім того, доводиться приділяти немало уваги укладанню словників, довідників, які є настільними книгами кожного грамотного китайця, перекладам на ієрогліфіку іноземних матеріалів, особливо всіляких термінів, назв, імен, прізвищ, географічної лексики. Ще більше труднощів виникає при користуванні друкарськими машинками, типографською технікою, телеграфом. Ще кілька століть тому іноземні місіонери, що першими прокладали стежки до Китаю, та й китайські вчені намагалися замінити ієрогліфи абеткою. Пропонувалося кілька варіантів, зокрема, латинський алфавіт, або спрощені ієрогліфи, проте всі спроби закінчувалися невдачею. Пояснити це можна кількома причинами:
1. Ієрогліфи мають для Китаю об’єднавче значення. У різних районах їх можуть читати по-різному, але значення від цього не міняється. Це письмо зрозуміле всім китайцям, якщо вони грамотні.
2. Фонетична база китайської мови досить звужена - адже вона нараховує лише 400 складів, а переважна більшість слів односкладові, або двоскладові і лише незначна частина - трискладові. Тож коли їх записувати літерами, з’явиться багато омонімів, що може призвести до плутанини; у той час як людина, що знає ієрогліфи, з першого погляду на знак здогадується про його значення.
3. За минулі тисячоліття написана значна література. Відмова від ієрогліфіки одразу зробить її недоступною для основної маси населення країни, а особливо - для нащадків.


4. 	Слід також зважити і на багатовікову традицію. Навіть японці, які менше підвладні традиціям, мають дві абетки, а не змогли повністю відмовитись від ієрогліфів і залишили в користуванні понад 2000 знаків.
У 1952 р. в Китаї було створено Комітет по вивченню питань, пов’язаних з реформою письма, у
1954 р. його було перетворено в Комітет по реформі письма. Робота велася в трьох напрямках: спрощення напису складних ієрогліфів, ліквідація варіантів напису деяких знаків, розробка фонетичного алфавіту. У
1955 — 1956 pp. було опубліковано дві таблиці, в яких пропонувалося виключити із ужитку 1055 варіантних знаків.
У жовтні 1955 р. на Всекитайській конференції було затверджено спрощений напис 519 ієрогліфів та 54х елементів, завдяки чому спрощення торкнулося майже 1700 найчастіше вживаних ієрогліфів. Із січня 1956 р. у китайських книжках та газетах було введено горизонтальні рядки набору замість вертикальних, як це було раніше, а також гортання сторінок не від лівої руки, а справа.
Графічні елементи та ключі ієрогліфів китайської мови
Основний словниковий фонд китайської мови зібрано в довідникових, тлумачних, практичних та навчальних словниках, що час від часу виходили та й зараз виходять і в Китаї, і в інших країнах. Іноді вони відрізняються один від одного системою пошуків ієрогліфів. У словниках, які видавалися в колишньому Союзі, в основу покладено графічну систему, запропоновану в 1867р. професором В.П. Васильєвим, яка дозволяє досить швидко знаходити у словнику необхідний ієрогліф. Інші словники здебільшого укладені за традиційною китайською ключовою системою. Вона вимагає попереднього вивчення 214 ключових знаків за певними номерами, а потім, знайшовши потрібний ієрогліф, підраховувати, скільки в ньому додаткових (окрім ключа) рисок. Тож для початку пропонуємо розглянути таблицю графічних елементів (простіше кажучи, ліній, з яких власне складається ієрогліф - всього виділяється 26 графічних елементів для китайських ієрогліфів; нижче в таблиці назви рисок, їх використання й，найголовніше - порядок їх написання).
Графем
а
Назва
Приклад
—
горизонтальна
毛市
1
вертикальна
川羊
}
з нахилом вліво
廣非
V
з нахилом вправо
火反
/
коротка з нахилом вліво
失樹
、
коротка з нахилом вправо
不六
>
крапка вліво
飛然


ч
крапка вправо
感
Ш
4、、、
z
крапка вгору
打
孩
•—>
горизонтальна з гаком
皮
字
J
вертикальна з гаком вліво
到
牙
I
вертикальна з гаком вправо
氏
張
I
з нахилом вправо з гаком
我
民
1
горизонтальна ламана з вертикальною
國
7
горизонтальна ламана з нахилом вліво
夜
受
K
вертикальна ламана
女
媽
вертикальна з підйомом
充
系
匕
вертикальна ламана з горизонтальною
實
母
п
горизонтальна ламана з вертикальною з гаком вліво
狗
包
匕
вертикальна гнута з горизонтальною з гаком
己
包
г
горизонтальна ламана з вертикальною гнутою з горизонтальною з гаком
几
九
飞
горизонтальна ламана з нахилом вправо з гаком
氣
風
乙
горизонтальна ламана з нахилом вліво та гнута з горизонтальною з гаком
吃
仡


12
乃
вертикальна двічі ламана з гаком
горизонтальна тричі ламана з вертикальною з гаком
горизонтальна тричі ламана з нахилом вліво
張
乃奶
建延
Розглянувши таблицю графічних елементів, пропонуємо розглянути таблицю ключів. Взагалі ключі —це прості ієрогліфи, що визначають смислове значення більш складного, похідного ієрогліфа. За ключами групуються ієрогліфи в словниках, тому якщо вміти виділити ключ з ієрогліфа, то за допомогою словника можна знайти значення й читання ієрогліфа. Уміння правильно визначити ключ значно полегшує пошук ієрогліфа в словнику.


13
42
43
44
45
46
47
АЬ
寸
小
尸
山
X
і
вершок
маленький
кульгавий
труп
паросток
гора
потік; річка
робота
49
50
51
52
53
54
55
56
己
中
千
а
卢
又
升
弋
сам
рушник;
серветка
щит;
віручапюі
незрілий;
молодший
навіс
рухатися вперед; тягнути
з’єднати руки
стріляти з лука
57
5«
59
60
61
Єї
63
64
彡
彳
戈
户
лук
голова
свині
пір’я; довга шерсть
крок (лівою ногою)
серце
спис
подвір’я
рука
6S
66
67
69
70
71
72
支
文
牛
->
п
方
无无
Ая
гілка
бити;
вдаряти
текст;
письмо
ківш; хлібна мірка
сокира
квадрат;
сторона
не; без
сонце
73
74
75
76
77
71
79
$0
Я
木
欠
止
殳
母
говорити
місяць
дерево
не вистачати
стопа;
зупинитися
злий; поганий
бамбуковий спис
ні; не можна
81
S2
S4
S5
86
К7
п
1?Ь
!
毛
氏
气
火ЯК
瓜;S
叉
порівнювати
шерсть;
волосся
рід; клан
повітря; газ
вода
вогонь
КІГТІ
батько
S9
90
91
S?
93
9А
95
96
文
м
л
牙
呼4
犬^
玄*
вплив і
дошка; ліжко ’
картка;
тріска
зуб
корова; бик
собака
темний;
таємний
яшма


15
І55
154
15$
ї$6
15?
т
159
160
1
я
赤
走
足到
毐
車
丰
єдиноріг
мушля;
скарб
червоний
ходити; йти
нога
тіло (людина)
віз
гіркий
161
162
163
ш
165
\бб
16，
I6S
辰
邑!Р
ш
釆
里
各
長*
час
(циклічний
знак)
швидко йти
МІСТО
посуд для вина
розрізняти;
сортирувати
верста; село
золото; метал
довгий;
старший
169
170
171
172
m
174
176
門
本н
衆
隹
雨$
青fr
面面
ворота
пагорб
досягати;
спіймати
коропсохвос-
тайптах
ДОЩ
синій; зелений
не бути; заперечувати
обличчя
177
178
179
т
1S2
182 г
IS3
184
萆
章
韭
音
頁
風
飛
含4
сира шкіра
вичинена
шкіра
ДИКИЙ
часник
звук
сторінка
вітер
літати
їжа
185
їй
117
т
П9
т
191
首
香
馬
骨
高
彩
鬥
电
голова
аромат
КІНЬ
кістки
ВИСОКИЙ
волосся
боротьба
жертовне вино
193
194
т
т
197
т
199
200
鬲
鬼
魚
鳥
卤
鹿
來
麻
глечик;
трипод
чорт
риба
птах
соляна мілина; солончак
олень
пшениця
коноплі
201
202
203
204
205
206
207
黃
秦
黹
黽
й
鼓
鼠
жовтий
просо
чорний
вишиванка
жаба
бронзовий
триножник
барабан 、
миша


16
209
鼻
210
奔
212
齒
龍
213
龜
214
备
ніс
рівний;
однаковий
зуби
дракон
черепаха
флейта
Фонетична система китайської мови
Фонетична система китайської мови є порівняно важкою. Це пов’язано не тільки з артикуляційними особливостями звуків та звукосполучень, але й з незвичним для нас звуковим моделюванням мовлення, тобто зміною тону голосу на кожному складі.
В пекінському діалекті є 4 основних тони. Тони так само важливі для розпізнавання значення, як і звуковий склад слова. Однакове сполучення звуків передає зовсім різне значення залежно від того, яким тоном воно вимовляється.
Наприклад:
Ітон “ ' ” 2й тон “ ^ ” Зй тон “ V ” 4й тон “ 4 ”
妈 тй - Ш та - Ц та - Щ та -
“мати” “коноплі” “кінь” “лаяти”
Перший тон створює враження незакінченого висловлювання. Він вимовляється на високому рівні природного мовного голосу і не виходить за його межі. При вимові першого тону “ ~ ” треба стежити за тим, щоб його мелодія була до кінця рівною, а не знижувалася до кінця звучання. На початковому етапі оволодіння китайськими тонами можна навмисно продовжувати звучання складу, що дасть можливість тренуванню голосових зв’язок витримувати до кінця рівну високу мелодію.
Другий тон “，” створює враження перепитування. Його основні ознаки: різкий рух голосу вгору та різкий рух глосу вгору та посилення інтенсивності на кінці звучання складу. Починати склад потрібно слабкою, без будьякого напруження голосу.
Третій тон “ ▽ ” створює враження здивованого питання. Його мелодія створюється зі спадного, рівного та висхідного відрізків. Найсуттєвішою є низька рівна частина, вона вимовляється з найбільшим напруженням. На кінцевій висхідній частині відбувається затухання голосу. Третій тон має повну форму лише перед паузою та на кінці слова, що вимовляється окремо. Якщо за складом третього тону безпосередньо, без паузи, слідує інший склад будьякого тону, окрім третього, тон такого складу закінчується на своїй основній низькій ноті, тобто втрачає висхідну частину. Це називається третій низький тон.
Четвертий тон “ N ” має інтонацію категоричного наказу. При його вимові відбувається миттєве падіння голосу до гранично низького рівня.
Позначення тону ставиться над голосною. Якщо склад містить дві або більше голосних, то знак тону ставиться над тією, яка вимовляється з найбільшим наголосом.
Найменшою значущою одиницею китайської мови є склад. Більшість складів китайської мови утворюються шляхом поєднання ініціалі та фіналі. Приголосна, що відкриває склад, — це ініціаль (їх у китайській мові 21)，решта частина складу - фіналь (їх нараховують 35; 24 з них дифтонги або трифтонги). Частина фіналей нозалізована. Фіналь може складатися з простої голосної, або з дифтонгу чи трифтонгу (від гр. diphtohonogos - двоголосний та triphtonogos - триголосний). В деякий випадках фіналь створюється з голосного та носового приголосного.
Далі ми наведемо порівняльну таблицю китайської транскрипції PINYESf з українською мовою,
ba
БА
bi
БІ
bu
БУ
Ьаі БАЙ Ьеі БЕЙ
Ьіе БЄ
111 , ' чі J П «: Г ^ V , 1 vVt 1 V ;
ban БАНЬ ben БЕНЬ bian БЯНЬ bin БІНЬ
ang^AH bang Б AH beng БЕН
bing БІН
bao БАО
biao БЯО bo БО


du ДУ
fa ФА fli ФУ
ha XA he XE
hua ХУА
ka KA ке KE
kua КУА
ba БА bi БІ bu БУ
bai
bei
БАЙ
БЕЙ
bie БЄ
ban БАНЬ ben БЕНЬ bian БЯНЬ bin БІНЬ
bang
beng
БАН
БЕН
bing БІН
bao БАО
biao БЯО bo БО
dai
ДАЙ
dan ДАНЬ
dang ДАН
dao ДАО
dei
ДЕЙ
den ДЕНЬ
deng ДЕН
dian ДЯНЬ
diao ДЯО
die
ДЄ
ding ДИН
diu ДЮ
dong ДУН
dou ДОУ
duan ДУАНЬ
dui
ДУЙ
dun ДУНЬ
duo ДО
fan ФАНЬ
fang ФАН
fo ФО
fei ФЕЙ
fen ФЕНЬ
feng ФЕН
fou ФОУ
hai ХАЙ hei ХЕЙ
huai ХУАЙ hui ХУЕЙ
han XAHb hen XEHb
huan ХУАНЬ hun ХУНЬ
hang
heng
XAH XEH hong ХУН huang ХУАН
hao XAO
hou ХОУ hu ХУ huo XO
kai КАЙ
kuai КУАИ kui КУЙ
кап КАНЬ ken КЕНЬ
kuan КУАНЬ kun КУНЬ
kang KAH keng KEH kong КУН kuang КУАН
kao KAO
kou КОУ ku КУ kuo KO
ДАДЕДІ
a6 і d d d


МАЙ
МЕЙ
mie МЄ mou МОУ
qia ЦЯ qie ЦЄ que ЦЮЕ
sai САЙ
shai ШАЙ shei ШЕЙ shuai ШУАЙ shui ШУЙ sui СУЙ
wai ВАЙ wei ВЕЙ
уе Є
man МАНЬ men МЕНЬ min МІНЬ mian МЯНЬ
mang MAH meng МЕН ming МІН
mao MAO
miu МЮ miao МЯО mu МУ
ou ОУ
qian ЦЯНЬ qin ЦІНЬ qun ЦЮНЬ quan ЦЮАНЬ
qiang ЦЯН qing ЦІН qiong ЦЮН
qiao ЦЯО qiu ЦЮ
san САНЬ
sang CAH
sao CAO
sen СЕНЬ
seng СЕН
shan ШАНЬ
shang ШАН
shao ШАО
shen ШЕНЬ
sheng ШЕН
shuan ШУАНЬ
shuang ШУАН
shu ШУ
shun ШУНЬ
shuo ШО
sun СУНЬ
song СУН
suo CO
suan СУАНЬ
sou СОУ su СУ shou ШОУ
wan ВАНЬ wen ВЕНЬ
wang BAH weng BEH
wu У
yan ЯНЬ yin IHb
yang ЯН ying IH
yao ЯО yo ЙО
18
та MA mi MI mo MO
о O
qi Ш
qu ЦЮЙ
sa CA se CE sha ША she ШЕ shua ШУА shi ШИ si СИ
wa BA wo BO
ya Я Уі I
a -e m m


19
yue ЮЕ yun ЮНЬ yong ЮН you Ю
yu ЮЙ yuan ЮАНЬ
Прості фіналі “а，，，“о，，，“е，，，‘气”，‘Чі，，，“іі”.
“а” - при вимові юпвйського “а” язик більше просунутий назад і його задня стінка більше підняла, ніж при уїдкинському “а”.
-суттєво відрізняється від уідмінськоп) “е”. При його вимові язик сильно відтягується назад, задня частина
-е” - суттєво відрізняється вщ уіфаінського -е”. При його вимові язик сильно вщгягується назад, зад
• А •
спинки язика пщіша до м якого піднебіння, кінчик язика відсунути вщ передніх нижніх зубів та пщгорнуїии
“о” - харакгеїяоуєгься тим самим місцем утворення, що і голосний “Є，. їх артикуляція різниться лише участю
губів: “о” вимовляється з округленими губами, “е” - з дещо розтягаен
一 цей юпайський голосний вимовляється, як уіфаїнське 叫” в словах ”сніїЛ Ж „стіл”. Цхте с
щоб попередній приголосний не пом'якшувався, особливо це стосується ініціалів ‘4，，та “d”. Слід уникаш вимови після них звука, схожого на уіфаїнське ‘Чі”. Якщо 4<Г утворює оіфемий склад, то пишеться уТ.
вимові юпвйського ‘ЧГ язик займає більш пфедню позицію, ніж при українському ‘у，.
и” - при вимові :оіфемий склад- СІ” - при вимові 丨
угворює(
і ^й” позиція язика така сама, як при ^тшкуляції ^и”，але губи сифуглені^ як при ^и”，однак вони не витягуються, а трохи пршулякпься до зубів. Якщо ‘喵” утворює оіфемий склад - yu. Іїри поєднанні фіналей, які починаються з <4й” із літерами ‘]”，“q”，‘*х”, іфапки над не ставшпься.
Дифтонги “аі，，，“еі，，，“ао，，，“ои，，，‘Чш，，.
Юпайські дифтонги “аГ，“ао”，“ои” є спадними, тобто почапсовий еяемеиг в них сильний, вимовляєіься корапсо, але чітко, а кінцевий еяемеиг 一 нескладовий, вимовляється слабко. Знак тону ставшься над першим голосним.
“аГ，“еГ - схожі на уіфайюькі “ай，，，“еГ，однак в ютгайських “аГ，“еГ кінцевий звучшь значно слабше, а в чеівдугому тоні навіть нагадує слабке “е”.
*410”，“ои” - не маюіь аналогів в уїдкіїнській мові. Аршкуляція цих дифтонгів починаєіься з установки органів і відповідно коропссях) “а” чи “о”, а потім язик відразу відгяіуєіься назад і його задня спинка трохи я; губи при цьому трохи оіфуглюклься. Кінцевий елемент звучшь як дещо середнє між ^и” та “о”.
Якщо фіналі “-а”，“》е”，“-ао，，，“-ои” утворюють снфемі склади, то пишуться уа, ye, yao, you. Якщо “-tie”，“-йап”， On” угаорююіь оіфемі складе то пишуться yue, yua уиа
На відміну від складних дифтонгів “аГ，меГ, “ао”，“ои” дифтонги ^иа”，^ио” не є висхідними, тобто сильними, складоуівфюючим елементом тут виступає кінцеве “о”，“а”，а не початковий 66и”. Знак тону ставшься над другою голосною.
,на початку складу на письмі позначаєіься літерою w.
[ua] - wa [uan] 一 wan
[uo] - wo [uen] - wen
[uai] - wai [uang] - wang
[uei] - wei [ueng]—weng
Якщо трифтонгу uei передує приголосний, то пишеться - ‘Чіі，，.
Наприклад: diu, hui.
Тон в цьому випадку ставшься над 吧
Придихові та не придихові приголосні.
В пекінському діалекті не існує звичного для нас прашставлення дзвінких та глухих приголосних. Вибухові приголосні утворюють пари, що відрізняються за іншою ознакою - наявність та відсутність придиху: “bp，，，“dt，，，“gk”.


20
Китайські “b，，，“d，，，“g” суттєво відрізняються від відповідних дзвінких українських “б”，“д”，V5. При вимові українських “6”，“д，，，“г” голосові зв’язки починають коливатися одночасно з утворенням перешкоди. При китайських “b，，，“d，，，“g” спочатку утворюється перешкода, а потім, в момент вибуху, починають вібрувати голосові зв’язки (досипь слабко). Тобто початок цих звуків глухий, голос вступає в дію лише після вибуху.
Китайські <6р”,叩，，“k” відрізняються від 4”，“d，，，“g” лише наявністю придиху. Вони вимовляються на дуже сильному видиху. Слід також мати на увазі, що китайське “g”—це не традиційне украшське V5, а звук, який зустрічаємо в українських словах “ґанок” ‘"іудзик”.
Фіналі на “-п” та “-ng”
Китайська мова використовує особливі знаки 一 ієрогліфи (від гр. hieras—священний та gliphe - те, що вирізьблено)， що записують слова або морфеми. У звуковому відношенні ієрогліф відповідає тонованому складу.
В китайській мові існують фіналі, що закінчуються на носовий звук. Одні з них закінчуклься на передньоязиковий [п], інші - на задньоязиковий [ц], що записується буквосполученням “-ng”. Кінцевий носовий зливається з попереднім голосним, утворюючи носову фіналь.
При артикуляції [д] задня частина спинки язика піднімається і утворює змичку з м’яким піднебінням. Інша частина язика ніде не торкається твердого піднебіння.
При артикуляції [п] кінчик язика піднімається до альвеол.
Фіналі “-an” - “-ng，，，“-en” - “-ng，，，“-in” - “-ng” відрізняються передусім кінцевим носовим (передньо або задньоязиковим). Крім цього, ці фіналі суттєво відрізнякльс характером початкового голосного. Під впливом кінцевого голосного відбувається різке зміщення артикуляції голосних “а，，，“є”，в задню настану рогової порожнини (перед передньоязиковим).
За відсутності початкового приголосного фіналі “-in” та “-ing” вимовляються з початковим призвуком і пишуться yin, ying.
Фіналь “》ong，，вживається тільки з ініціаллю і не може утворювати самостійного складу: gong, dong, kong. У фіналі “-ong” звучання голосного близьке до6 V，. Незважаючи на запис літерою “о”，цей компонент треба вимовляти як 6Чі”，але перед задньоязиковим він сам собою буде звучати з помітним відтінком “о”.
Фіналь “-ueng” може вживатися ж самостійний склад. На письмі позначається weng.
Якщо перед фіналлю “-uen” стоїть ініціаль, то пишеться - ‘Чиї，，. Наприклад: dun, kun.
Приголосні “j，，，wqw, “X”，“sh，，，“r”.
66x” - китайський x за місцем утворення близький до українського м’якого “сь”，але відрізняється від останнього легким шиплячим призвуком. При вимові кінчик язика притаскається до нижніх зубів, а з боків торкається бокових верхніх зубів; язик просунутий вперед, середня частина спинки язика піднята до твердого піднебіння, з яким утворює вузьку щілину, через яку із тертям виходить струмінь повітря.
“j，，，“q” 一 язик знаходиться в тому самому положенні, ж при вимові ‘"х，，，“j，，，“q” відрізняються від х за способом артикуляції: 6Сх” - щілинний звук, a “j，，，“q” - африкати, тобто спочаті^ середня частина спинки язика, притискаючись до твердого піднебіння, утворює певну змичку, яка одразу переходить у вузьку щілину, як при ‘V，, “j” і “q” відрізняються придихом: “q” - придиховий, “j” - не придиховий. "
“sh” — схоже на тверде українське “ш，，，але вимовляється енергійніше і ніколи не пом’якшується. Кінчик язика загинається догори, наближаючись до задньої стінки піднебіння. Струмінь повітря із тертям виходить через щілину між кінчиком язика та твердим піднебінням, голосові зв?язки не вібрують.
“г” - цей китайський дзвінкий приголосний за місцем утворення такий самий, ж і парний йому глухий “sh”，але вимовляється з учаспо голосу. Не слід забувати, що при вимові китайських “sh” та “г” кінчик язика загинається вгору і назад дещо більше, ніж в українському “ш”.
Приголосні “Z，，，“С，，，“S”
“s” - кінчик язика наближається до верхніх зубів, при цьому утворюється вузька щілина, через яку із тертям виходить струмінь повітря.
“z，，，“с” - африкати. Кінчик та передня частина спинки язика приггискаюпгься до альвеол, але ця смичка відразу переходить в щілину, через яку із тертям виходить струмінь повітря.
“z” і “с” відрізняються наявністю та відсутністю придиха: “с” — придиховий, “z” — не придиховий.
Приголосні “zh，，，“ch”
“ch” - на відміну від українського - завжди твердий. При вимові кінчик язика та передня частина його спинки
піднятті до альвеол (початку твердого піднебіння) струмінь повітря із тертям виходить через прохід між кінчиком язика та твердим піднебінням, голосові зв’язки не вібрують (так само ж при вимові “b，，，“d，，，“g”).
“zh” — органи мовлення займають такі ж позиції, як і при вимові звука “ch”，але після розімкнення перепони включають голос і вимовляють звук <6ж，' Потрібно стежити, щоб звук не розпадався на 6Сч” та 6<ж”.


21
“zh” та “ch” відрізняються наявністю чи відсутністю придиху: “ch” — придиховий, “zh”—не придиховий.
Приголосні “1”, “m”, “n”，“h”, “f，
“1” — близьке до українського твердого “л”. Різниця лише в тому, що кінчик язика прилягає не до верхніх зубів, а до передньої частани альвеол значно меншою площиною, а середня частинаязика спускається нижче.
за вимовою цей китайський приголосний близький до твердого українського <6т”，але напруженіший і
“п” — на відміну від українського “н” - альвеолярний, тобто при вимові загаугий кінчик язика тісно прилягає до альвеол.
“h”—подібний до твердого украшського ‘V’, але вимовляється енергійніше. т
叩，—схожий на українське “ф，，，але напруженіший.
Особлива фіналь
Особлива фіналь зусірічаєіься після твердих шиплячих (“zh，，，“ch，，，“sh，，，“г”) та свистячих (“z，，，“с”, “s”). її специфіка полягає в тому, вона вимовляється із приголосним призвуком. Це відбувається тому, що при його вимові зберігається те саме положення язика, що й при вимові попереднього приголосного, лише трохи збільшується щілина Крім того, додається звучання голосових зв’язок* Наявність перешкоди на шляху струменя повітря надає цьому голосному приголосний призвук. Існують два різновиди особливої фіналі: голосна із шиплячим жподібним призвуком (після шиплячих 6izh”，“ch”，“sh”，“г”)，в міжнародній транскрипції позначається знаком [І ]; голосний зі свистячим зподібним призвуком (після свистячих “z，，，“с”, “s”)，в міжнародній транскрипції - [і ]•'
На відміну від інших головних, особлива голосна не вживається самостійно. Разом із попереднім приголосним юна утворює неподільний склад.
В китайському латинізованому алфавіті звуки [і ]，[! ] однакою передаються літерою і.
Брізація фіналей
Суфікс “ег5，не утворює прямого складу, а, приєднуючись до морфеми, зливається із фіналлю в один склад. Відбувається так звана ерізація фіналі, яка реалізується по-різному, залежно від характеру фіналі. При написанні в таких випадках до основної фіналі додається літера г, а в ієрогліфічному написанні після основного ієрогліфа пишеться ієрогліф ) L (син, дитина).
Фіналі “а，，，“е，，，“о” та складні фіналі, що закінчуються не “а”, “е，，，“о” ерізуклься простим поєднанням з “ег5，： спочатку звучить фіналь і лише на кінці її звучання додається ретрофлексний звук V5 (загинання язика вгору).
Решта фіналей при еризації підцається всіляким змінам.
У фіналях із кінцевим елементом переднього ряду (6<пм або С6і”) при еризації ці кінцеві елементи витісняються і не вимовляються.
У фіналях із кінцевим елементом заднього ряду (i6ng55,6Чі” або “о”) при еризації кінцевий елемент не втрачається, але ретрофлексне забарвлення наче нашаровується на фіналь.
При вимові фіналей із задньоязичним носовим ‘hg” чується своєрідний звук, що є результатом повного поеднання двох ^ртикуляцій: підняття задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (для вимовляння <6ng”）із одночасним вигинанням кінчика язика у напрямку твердого піднебіння (для вимовляння 66г”). Тобто задньоязичний носовий вимовляється із загнутим кінчиком язика.
Подібно до цього еризуєіься і задньоязикова фіналь 6Си55. Голосний від початку до кінця вимовляється із загнутим кінчиком язика
Дещо поіншому еризукпься фіналі із задньоязиковим нескладовим елементом ‘Чі，，，“о” (“ао，，，‘Іао，，，“аи，，，‘їй”). Звук “г” тут не зливається кінцевим елементом, а немовби уклинюється середину фіналі. Наприклад, в словах daor 4Сшж,,5 gour Ьчок” між компонентами дифтонга “аи”, “он” проскаче коротке слабке “г”，так що слова фактично звучаїь da^i, goru.
При еризації фіналей та між цими фіналями та “г，，з’являється додатковий голосний [а ]. Наприклад， слова ріг уй “риба” вимовляклься як pier，yuer.
При еризації у фіналях ui,un,in,im також з’являється додатковий голосний [а ], але при цьому відбувається ще й витіснення кінцевого елемента “п” або 叩' Наприклад, слова zhuir “шило”，qiinr “спідниця” читаються як zhuer, quer.
Замість особливої фіналі, при еризації звучить простий голосний “є”. Наприклад, аг—>сег.
Перед складами, що починаються з “а，，，“о，，，“е”，після попереднього складу з метою розрізнення складів ставиться розділовий знак (，). Наприклад: гіші,апшеп.
Уже ці перші зауваження свідчать, шо китайська мова дуже своєрідна, складна і щоб опанувати її слід докласти значних зусиль. Тож уюіадачі-лексикографи бажають вам всіляких успіхів у оволодінні киггайською мовою, а наш словник у цьому допоможе.


22
凡 例
ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ СЛОВНИКОМ
' 1、收词
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД СЛОВНИКА
本词典收汉语词语八万余条（包括单字、词、词组、成语等在内)。除一般词 汇以外，也收了一些常用的方言词语、文言词语、专业词语和新词。
Лексичний склад словника нараховує понад 80 тисяч лексичних одиниць (включає окремі ієрогліфи，слова, словосполучення，ідіоматичні вирази та іншу лексику). Крім загальновживаної лексики， до складу словника увійшли найпоширеніші діалектизми, вен!янізми? спеціальна лексика та неологізми.
2、立目 СТРУКТУРНА ПОБУДОВА СЛОВНИКА
2.1.本词典基本上以汉语单词立目。
Структурною одиницею словника є китайське слово разом з його тлумаченням українською або китайською мовами.
2.2.各个大体汉字和词头附有能够表达本词发音的拼音字母。有重音的元音 都标注相当的声调。词头和发音后还有乌语的译文和汉语的注释。有些特殊专用词 有拉丁语的辅助解释。词组一般放在词条内作例子。由于词义转化，不宜归入原词 条的词组，单独立目。如：“黄金储备”放在“黄金”条内作例子，但“黄金分 割”、“黄金时代”则分别立目。
Кожне китайське слово, передане ієрогліфічно， супроводжується його озвученням у вигляді слова，записаного за допомогою фонетичної латинізованої абетки (прийнятої в сучасній китайській мові) з позначенням тону звучання наголошених голосних, а також певною лексичною статею українською та китайською мовами. Деякі спеціальні слова (термінологія, власні назви) подаються латинською мовою. Лексична стаття включає в себе тлумачення певного китайського слова українською мовою а, при необхідності, пояснення китайською мовою різних значень українського слова. Якщо при утворенні нового словосполучення від базового слова відбувається значний семантичний зсув, то такі словосполучення розглядаються окремо. Так, словосполучення 黄金储备 (золотий запас) входить до складу лексичної статті слова М 金(золото)， а словосполучення 黄金分害!J (золотий перетин),黄金时代(золота ера) - до окремих лексичних статей.
2.3.熟语、成语、该语等一律立目。
Фразеологізми，ідіоми та прислів’я утворюють окремі лексичні статті словника.


23
3、排列
ПОБУДОВА ІЄРОГЛІФІЧНОГО ГНІЗДА
зл.汉字字头用较大的黑体字标出。同一字头的词目（包括立目的词组、成语等)， 排在该字头下面。
Ключовий (базовий) ієрогліф кожного ієрогліфічного гнізда виділяється порівняно з основним текстом більшим розміром та більшою товщиною лінії. Всі слова, що починаються з ключового іфогліфа, подаються в словник після нього. "
3.2.字头以汉语拼音字母的次序排列。拼音相同的，按声调（阴平“ ”、阳平
“ 、上声‘…，、去声“、”、轻声“ • ”）次序排列。拼音和声调相同的，按汉
字笔画多少排列，笔画少的排在前面。拼音和声调相同的，按汉字笔画多少排列，笔画少 的排在前面。拼音、声调、笔画全部相同的，按笔顺(点“、”、横“一”、竖Т、撇 “J ”）次序排列。同一字头的词目，按第二个字的拼音、声调、笔画和笔顺排列。
Всі ключові ієрогліфи словника так само, ж і слова в кожному ієрогліфічному гнізді розташовані в порядку послідовності літер китайського фонетичного алфавіту. Ієрогліфи (слова) з однаковим фонетичним звучанням подаються згідно з існуючою послідовністю фонетимних тонів китайської мови: 1-й “ — ”，2-й “ , ” , 3-й “ " ” ,4-й “ 4 ” та легкий “ • Ієрогліфи з однаковими фонетичним звучанням та тоном розташовуються за
збільшенням кількості рис. Ієрогліфи з однаковим фонетичним звучанням, тоном та кількістю рис розташовуються в послідовності, яка пов’язана з першою рисою ієрогліфа:п、п іфапка,м一" горизонтальна^ п | п вертикальна^ ff J ” похила вліво, м、” похила вправа Слова, які розпочинаються з однакового ієрогліфа (слова одного ієрогліфічного гнізда), розташовуються відповідно до фонетичного звучання, тону, кількості рис та першої риси другого ієрогліфа.
3.3.汉字有不同读音的，按拼音分别立目，并注明另见某音。如：
Ієрогліфи, які мають декілька читань, подаються за фонетичним принципом ж окремі слова (значення) та суїроводжукпься всіма можливими фонетичними звучаннями. Наприклад:
炮 Ь5о 另见 рйо; pao.
3.4.词目的汉字相同而读音不同的，也注明另见某音。如：
Також зазначаються у словник і слова, що записуються однаковими ієрогліфами, але мають різне фонетичне звучання, Наприклад:
如词目的第一个字读音相同，仅仅是第二个字读音不同;而这两个词目又是紧接在 一起的，则不注另见某音。如：
大夫 dafu 另见 dai-fu (古代官耳只)—назва давнього чиновницького рангу.
大夫 dai-fii 另见 сМі < 口 > (医生)-лікер (урозмовній мові).
Якщо перший ієрогліф слів читається однаково, а відрізняється за читанням лише другий, але і ці слова мають тісний значеннєвий зв’язок^ то не зазначається інше фонетичне звучання. Наприклад: ,
罢了 Міе 罢了 baliao


24
4、释目 СИСТЕМА ПОЯСНЕНЬ
4.1.词目一般都不作解释。但为便于查阅起见，对多义词的各个义项作简明的 注释。注释'的目的仅仅在于指明各个义项之间的区别，不是详细的释义。如：
Слова，зазвичай，не мають додаткових пояснень. Але для зручності пошуку відповідного українського значення багатосемантичного китайського слова кожне українське слово супроводжується лаконічним поясненням китайською мовою. Метою пояснень є лише показ відмінностей між різними значеннями багатозначного слова，а не детальне роз’яснення його змісту. Наприклад:
复原1)(恢复健康)-(одужати)
2)(恢复原状）-(відновити форму)
锻炼 1)(增强体质)-(гартувати (здоров'я))
2)(使觉悟、能力提高）—плекати，виковувати (волю, пам’ять, кадри)
4.2•某些多义词，在标明科目（用门类注表示)或使用范围以后，多义项之间的分 别己经明确，就不再另加注释。如：
Якщо багатозначні слова після зазначення сфери (за допомогою спеціальних умовних позначень) їх уживання вже не потребують додаткових пояснень, то такі пояснення не даються. Наприклад:
巴 2 1)〈气〉-<метеорологія>
2)〈理〉-<фізика>
篮球 1) <体> -〈фізкультура〉
2)(指球）一(баскетбольний м!яч)
4.3.如果汉语词语的意义范围较广，译成乌语时需用几个意义范围较小的乌语 词语表达，则分别注释，细分意义。如：
Якщо китайське слово багатозначне，то при перекладі українською мовою воно відображається кількома вужчими за сферою вжитку українськими словами， що супроводжуються уточнюючими поясненнями китайською мовою. Наприклад: 咕咕〈象声> (母鸡口Ц) кудкудакати (кудкудакання);(合鸟子口1j) воркувати (воркування);(布谷鸟口t|) кукувати (кукування).
4.4.单义词不释目，但同形异义词仍作注释，以示区别。如：
Однозначні слова не супроводжуються додатковими поясненнями, але до слів，які мають однакове ієрогліфічне .написання та різні значення, такі пояснення додаються. Наприклад:
罢了 bile (仅此而已）
罢了 ЬМІйо (算了）
拔火罐1 <医> 拔火罐2 (发火短烟囱）


25
5、配例
СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННЯХ ТА РЕЧЕННЯХ
5.1.配列以汉语常用搭配为主，适当考虑乌语的特点，选收一些译法有独特之 外的例子。译法可以类推的，只举一、二个典型例子。 、
У словнику наводяться найхарактерніші приклади сполучуваності китайських слів. Залучено багато прикладів уживання китайських слів у словосполученнях і реченнях, представлено різні варіанти перекладу словосполучень та речень, що дозволяє користувачеві обрати найкращий варіант перекладу того чи іншого слова (словосполучення, речення).
5.2.多义词的例子，按意义分别列入该词的各个义项。同一义项的例子，排列 时先本义，后引伸;先词组，后句子。
Дефініції багатозначних китайських слів представлені окремо через послідовну нумерацію. При визначенні кожної дефініції спочатку наводиться висхідне (пряме) значення，а потім переносне. Лексичний матеріал представлений у послідовності: слово—словосполучення—речення.
5.3.配例中与词目相同的汉子，用波形号“〜”代替。如：
Гніздові односкладові та багатоскладові китайські слова，які повторюються в прикладах словосполучень та речень, замінюються спеціальним символом п〜п. Наприклад:
过冬〜的地方;〜作物
6、标点符号 ЗНАКИ ПУНКТУАЦІЇ ТА ДОПОМІЖНІ СИМВОЛИ
6.1. “〜”表示在配例中代替词目的汉字，如：
"〜"означає заміну китайського слова в сполученні，наприклад:
风雨〜交加〜免阻
6.2. “4”表示参见同义的另一词目，如：
и означає посилання на слово-синонім, наприклад:
接界jigjG —接壤. 和气he-qi —和睦.
6.3. “II”是词条正文和参阅之间的间隔号，如：
11IIп розділовий знак між словарною статею та фразою，в якій це слово вживається, наприклад:
功劳 gong-lao подвиг; героїчний вчинок.立〜здійснити подвиг; здійснити героїчний вчинок. II 参阅”汗马功劳 h^nma-g6ngldon.
6.4.[]表示该符号内的译文可以省略，如：
[]означає можливість скорочення зазначеного в дужках значення, наприклад:
出诊 візит [лікаря].
读（朗读）читати вголос що.把这封信〜给他听 прочитайте йому цей лист
г
[уголос].
6.5.()表示：


26
()означає:
6.5.1.释目和细分意义，如：
пояснення або вужче уточнююче значення, наприклад:
别字'1)(写错的字）（读错的字）
2)(别号）
6.5.2.()内的词是前面一个词的同族词，如：
слово в ( ) є похідним від попереднього，але належить до іншої частини мови， наприклад:
发抖 тремтіти (тремтіння середи.); дрижати (дрож ж.).
6.5.3.()内的词可以代替前面一个或几个词，如：
слово в ( ) може замінити одне чи декілька попередніх слів, наприклад:
复写纸 копіювальний (перебивний) папір.
妥善〜安排工作 налагодити як слід (належним чином) роботу.
6.5.4.()内的词语是前面一个词语的注释，如：
слово в ( ) може пояснювати значення попереднього слова, наприклад:
大寒 «великий холод» (останній з 24 сезонів місячного календаря，з 20 - 21 січня).
开火 відкрити вогонь; вогонь!(用于 Р令)•
7 译文
УКРАЇНСЬКА МОВА СЛОВНИКА ТА СИСТЕМА ГРАМАТИЧНИХ ПОЯСНЕНЬ
7.1.对译文（包括词目译文和配列译文）中的某些乌语词语，加了一些必要的语 法注释，如：
Українська мова словника (включаючи ключові слова，сполучення та речення) супроводжується певними необхідними граматичними позначками, наприклад:
7.1.1.从词尾上看无法区别其性的名词、复数名词、集合名词和不变格名词， 分别予以注明：
Іменники, в яких за закінченням не можна визначити рід, іменники множини, збірні та невідмінювані іменники мають такі граматичні позначки:
火 вогонь ч. тюль ч.
谎话 брехня ж.
老大爷дідусь ч.
亲方矣 рідня збірн.; родичі ми.
谈话 інтерв'ю невідм” с.
?少发〜$ диван-ліжко
7.1.2.乌语动词注支配关系，无人称动词也予标明：
Форми дієслівного керування в українській мові
позначаються таким чином:
防护 захищати кого-що; охороняти кого-що від Ж® уникати чого，з неозн.
та безособові дієслова
кого-чого.


27
发冷 морозити кого, безособ.
7.2.有修辞色彩的乌语词语，加修辞注。修辞注放在语法注释之后,如： Стилістично забарвлена українська лексика супроводжується стилістичними
позначеннями. Стилістичні позначення ставляться після граматичних, наприклад: 渴望 бажати чого, з неознач” книжк.
如果译文本身无修辞色彩，而其同族词有修辞色彩，则只注同族词，如：
Якщо перший варіант українського перекладу китайського слова не має стилістичного забарвлення а другий (та інші варіанти) мають，то після них робляться відповідні позначення стилістичного маркування, наприклад:
奔忙 клопотатися (клопітня розм.)
如译文和同族词都有修辞色彩，注放在最后，如：
У випадку, коли всі варіанти українського перекладу китайського слова незалежно від їх частиномовної приналежності (морфологічного значення) мають однакове стилістичне забарвлення, це зазначається один раз після всієї групи слів， наприклад:
定亲 заручини (заручити кого з ким) застар.
7.3.表示语法现象的汉语词语,如不能翻译，则用汉语说明，如：
Якщо китайський граматичний термін не можна адекватно перекласти українським терміном, то він пояснюється китайською мовою, наприклад:
把2 ba (起宾语提前作用）同宾语不提前的形式一样翻译. 7.4.有的汉语词语在不同的词组中有不同的译法,无法归纳，则词目后不附译 文，其译法通过配例表达，如：
Коли одне й те ж китайське слово в сполученнях з різними словами перекладається по-різному, то переклад українською мовою не дається безпосередньо після китайського слова, а перекладається воно разом із сполучуваними словами，наприклад:
鼻句2 hou (太甜或太咸的感觉)：甜得〜人солодкий аж нудний;咸得〜人солбний，
r /
ЯК сіль; огидно солоний.
7.5.音译词和按汉字字面意义直译的译文，附加乌语说明，如：
Засвоєні українською мовою методом транслітерації китайські мовні реалії， багатоосновні похідні слова та абревіатури зазвичай супроводжуються додатковими поясненнями українською мовою，наприклад:
白方矣 «бай» (одна з національних меншин Китаю).
7、字宪法 вісім агротехнічних заходів (поліпшення грунтів, внесення грунтів, зрошення, застосування сортового насіння, загущена сівба, захист рослин, удосконалення сільськогосподарських знарядь та догляд за посівами).
7.6.译文的使用场合有特殊限制的，用注释加以说明，如：
Якщо та чи інша українська дефініція китайського слова має спеціальну сферу застосування, то вона супроводжується відповідними поясненнями, наприклад: .
场 стрільбище; полігон; тир (指室内革巴场)•


28
8、汉语语法修词注和专业词语门类注
(按拼音字母次序排列）
ПОЗНАЧЕННЯ СТИЛІСТИЧНОЇ МАРКОВАНОСТІ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ КЛАСІВ СЛІВ
(РОЗТАШОВАНІ В АБЕТКОВОМУ ПОРЯДКУ)
<财〉财政
<考> 考古
<体>
体育
<测> 测量
<空> 航空
<天>
天文
<船> 船舶
<□> □语
<铁路:
>铁路
<地理> 地理
<会> 会计
<统>
统计
<地质 > 地质
<矿> 矿业
<外〉
外交
<电> 电工
<理> 物理
<文>
、文艺学
<动> 动物
<量词 > 量词
<无线 > 无线电
<法> 法律
<林> 林业
<象声 > 象声词
<方> 方言
<逻> 逻辑
〈心>
心理学
<纺> 纺织
<牡> 畜牧
<养蜂:
>养蜂
<感叹 > 感叹词
<农> 农业
<药>
药物学
<古生> 古生物学
<棋> 棋艺
<冶>
冶金
<海> 航海
<气> 气象
<医>
医学
<化> 化学
<曲艺>曲艺
<艺>
艺术
<机> 机械
<商> 商业
<音>
.~уП ГҐ.
曰尔
<技> 技术
〈摄〉摄影
<印>
印刷
<建> 建筑
<生理〉生理
<影>
电影
<交> 交通
<生物〉生物
<邮>
邮政
<教> 教育
<史> 历史
<语>
语言学
<解> 解剖
<兽医>兽医
<哲>
哲学
<经> 经济
<书> 书面语
<政>
政治
<旧> 旧词
<数> 数学
<植〉
植物
<剧> 戏剧，
<水> 水利
<纸牌 > 纸牌
<军> 军事
<俗> 俗语
<宗>
宗教


29
9、乌语缩写表 К СПИСОК СКОРОЧЕНЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
безособ. _ безособове дієслово, вираз
будд. - буддизм
ввіч. - ввічливе слово，вираз
висок. - високий стиль слова, виразу
власн. - власна назва
власн.геогр. — власна географічна назва
вульг. - вульгарне слово，вираз
груб.прост. - грубо-просторічне слово, вираз
див. 一 дивіться
діал. — діалектне слово, вираз
епіст. — епістолярний вираз
етн. 一 етнографія
ж. - жіночий рід
жарг. - жаргонне слово，вираз
жарт. 一 жартівливе слово，вираз
займ. 一 займенник
застар. - застаріле слово，вираз
збірн. — збірне слово
звер. — звертання
згруб. — згрубілий вираз, слово
змети. — зменшений, зменшувальний
зменш-пест. — зменшено-пестливий
зневажл. 一 зневажливе слово，вираз
ім. - іменник
ірон. - іронічне слово
кит.астр. — китайська астрологія
лайл. 一 лайливе слово, вираз
ліч. — лічильне слово
мед. — медицина
місц. - місцеве слово
місц. - місцеве слово, вираз
мн. — множина муз. - музика
на чому-неб. - на чому-небудь напр. - наприклад
нар.-поет. - народно-поетичне слово，вираз невідм. — невідмінюване слово неознач. — неозначена форма дієслова неознач. — неозначений обр. - образно
офіц. - офіційний вираз, слово
перен. 一 переносно, переносне значення
пестл. - пестливий
поет, - поетичне слово, вираз
презирл. - презирливе слово, вираз
принизл. 一 принизливе слово，вираз
прост. - просторічне слово
рит. — риторичний вираз
розм. — розмовне слово，вираз
с. - середній рід
санскр. — санскрит
середньокит. — середньокитайський
скороч. ~ скорочення
спец. — спеціальне слово，вираз
театр. - театр
тех. - техніка
уроч. -урочисте слово
філософ. - філософія
хім. — хімія
хто-неб. - хто-небудь ч. - чоловічий рід


157.
158.
六画
羊(生芦)
55
55
30
部首检字 Пошукові таблиці 一、部首目录 1. Таблиця ключів
1)部首左边的号码表示部首的次序。 2)部首右边的号码指检字表的页码。
Числа, розташовані з лівої сторони ключів, Числа, розташовані з правої сторони ключів,
позначають порядковий номер ключа позначають номер сторінки в пошуковій таблиці
ієрогліфів
5555566666666666)66667777777 7777)7888888 55555555555555555555555555 55555555555
41/ V)/ \|/ чи/ ьІ \1/
(ш(м(|і, 画(#
米齐衣亦耒耳臣f<®(朿亚而对至羽則光戶虫缶舌饥日自血舟七言辛巟辰氣走赤豆束酉豕
9,0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.23.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.Ї7.8.9.0.1.2.3.45. 56666666666777777777788888 88888999999
n 11 I I 11 n 11 11 I 11 1І n n 11 n ti 1* 1A u 1Л 11 n n 11 1 11 n n II n n 11 n It 11 11 II
1 1 1 1 1 1 1122222222233333333333334445555 5 5 5 5 5 5 55555555^5555555555555555555555
m)шІ)Л)1)
欠M(片氏斤爪穴立疒年宍玉示去C甘石^(戊八矛疋业x目田由申s皿w矢禾鸟皮白瓜丄
0.1.2.3.4.25.6.7.8.9.0.L2.3.4.5.6.7.8.9.0.L2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.
2 2 2 2 2 2222333333333344444444445555555
1А «1 11 и II 11 II II II II и 11 и 11 11 11 11 11 11 1А II tl n ^1 11 n 1Л ^1 ^1
6666777777777777799999999900000000000001
4444444444444444444444444455555555555555
画 iRm)^)、Ж)聿^<)д)в)
四I心斗火文方户、彳王主对^(+it(比牙木戈犬歹不瓦轵I：尺日曰中7К(ІД(ДІ(止父气啊手毛夂月殳
0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.
0123456789012345678900000000001111111111
888888888^00^9990^9999911111111111111111111
5677777888900011111122223344444444455556
3333333333344444444444^44444444444444444
41/ \J. ч)/ чи/ 4} 41/ ^1/ ЧЇ/ 47
画(>1們(±5і(Еда(^(4(t⑶
一二？ + -7Г 亡广1.п(н±(ф升寸#弋大允з(а(弓尸哥开口口巾山屮小夕欠丸t(3t多女么и{((
o.l.2.3.45.6.7.8.9.o.l2.3.4.5.6.7.od9.o.l.2.3.4.5.6.7.8.9.o.l.2.3.4.5.6.7.od9. 4444Ф44444555555555566666666667777777777
1 1 1 1 1 1 1 111122222222223333333334 4/ 4 4 4 4 5 5 5
3 3 3 3 3 3 3 33333333333333333333333333333333
ч)^ 41/ VI/ ч)х XJ 41/ 41/
画 飞 画 言 左右P <>/
一 、一 ^丨^, 二、ti(二十匚厂大7又JPHH刀力卜nuu匕乂A(A(/-勹几4厂儿厶
.•0.l.2.3.4.5.6.7.8.9.0.l-2.3.45.6.7.8.9.0.h2.3.45.6.7.8.9.
12 3 4 5 6 7 89111111111122222222223333333333
8 8 8 8 8 8、9 999999999 9 9 9 0 0 0 0 о о о о о 11 11 5 5 5 5 5 5 5 555555555 5 5 5 6 6 6 6 66 66 6 66 66
ш $(й)Huн®酬类 里足采豸谷角身 у青卓雨非黾й(й(隹金九音革是骨食香鬼十高髟十麻鹿十黑十鼓鼠十鼻佘
6.7.8.9.、0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.7.
9 9 9 9 о о o oooooooll 1 1 1 1 1 1 1 12 22 2 22 2 2 1 1 1 1 2 2 2 222222222 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2


31
二、检字表 2. Пошукова таблиця ієрогліфів
字右边的号码指词典正文的页码(Числа, розташовані з правої сторони від ієрогліфів, позначають номер сторінки у
словнику, на якій їх можна знайти)
1•、部
之 1039 为831 836 必41 永974 州 1057 甫232 求657 2•—部 一 940 一画 丁 175 七615 二画 三690 亍116 丌341 才68 与989 991 丈 1023 万825 三画 廿572 亓618 五850 卅689 互314 丑109 丹147 毋555 849 屯 四画 册861 平603 607 丙52 世733 丐239 且423 642
丛128 册76 母 丝 丐542 五画 亘254 再 1008 死 六画 更255 丽484 两490 七画 事 735一 八画 甚717 面542 九画 鬲483 Н~画 募11
3.刁部 刁173 乜545
573 习857 司757
4.’部 了 476
493 495 也937 买523 丞97 承98 亟350 627
5•乙(飞)部 乙953 九419 飞214 ¥1353
氹153 726 虱726
6. I部 Ц 418 丰223
半22 师725 串119 芈539 临497 499
7.；部 一画
乃561 二画 久419 及347 川117 三画 乏202 升717 乌844 852 四画 生718 失724 丘657 乐475 935 1002 五画 朱 1059 乓587 乒607 向877 囟894 七画 1： 121 乖271 ■ 78 八画 重106
1056 十一画 粤 1003 十三画 睾248 8•厂部
三画 冯607 四画 决431 冲105 107 冰51 次125 1074 五画 冻181 况462 冷478 冶937 六画 净415 冽495 冼869 八画 凉490 492 凄616 凌500 凋173 准 1072
凊655 九画 凑128 减371 Н~画 棄398 卄三画 凛498 卜四画 凝574 9•丄部 二画
六506 亢244 444 三画 市229 733 四画 交382 充104 亥290 五画 亨305 亩556 弃627 六画 享876 京409 卒129 1085 夜939 享 七画 亭798 亮492 哀1 帝167 八画 衰130
750 衷 1055
1057 离479 九画 商701 率513
751 商163 亵590
十画 亵889 就422 裒613 '十一画
禀53 稟498 亶149 Щ961 雍974 十二画 豪295 裹285 •十三画 褒27 褎903 十五画 襄875 十六画 盞348 十九画 饔974 二 Н画 蹇535 10厂部 二画 冗683 三画 写887 888 四画 ’军 434 农576 五画 罕292 六画 釆538 七画 冠274 276 八画 冢 1055 冥550 冤995 十画 幂540 十二画 鼎539
11.І 部
二画 计354 订177 讣233 认679 讥341
三画 讦394 讨784 记355 让672 讯913 讪699 议957 训913 •讧 308 讫626 许313
905
906
四画
讼763 访211 讳332 讲380 讵426 讴579 诀431 讷566 论515 许905 设708 讽227 і化 194
五画 诃299 评609 证 1038 译958 诏 1026 诅 1085 识728


32
诊юзі 诈 1016 诋163 诉765 坡42 诂266 诒144 坰901 诌 1058 六画 详875 诧80 该238 词124 诨334 试734 诖270 诗726 诩906 诘350 395 诓461 诙328 诚98 诣959 诠666 诛 1059 话318 诡281 询913 诞150 诟263 七画 说756 语990 诬844 诵764 误853 诰249 诱986 诲333 诳461 诫400
诮641 八画 谊959 谈777 谇 1071
谅492 坫650 653 655 诸 1059 读184 诺579 ill 216 课450 诹 1083 琢 1073 诿834 调174 谄83 谁752 谀988 九画 谌94 谜534 538 谛167 谙7 谚927 谎325 谋555 谍175 谏377 谐887 谑912 谒940 谓838 谕993 谗82 、谘 1075 谝603 十画 谦631 635 谥738 谤25 谣933 谢889 谧539 谟551 谦631 十一画 谪 1028 m 405
谬551 谩524 526 谫373 十二画 谱615 谰 谮378 1014 谲433 谯640 642 十三画 谴635 1018 谳927 十七画 谶95 12 二部 二 198 一画 干240 243 于986 亏462 二画 井414 元995 云 1003 专 1065 六画 些885 13•十部 十726 -一画 千628 二画 支 1040 三画 古266 卉331 四画 ,协 886 华316 五画 克449 字36 六画
丧692 693 卖524 直 1042 卑33 七画 南559 562 贲221 八画 真 1030 九画 啬694 十画 博56 覃778 十二画 兢414 嘏266 365 十六画 鼗221 二十画 囊564 二十二画 齑116 14.匚部 二画 巨426 区579 659 匹600 三画 叵611 匝 1006 1950 四画 匡461 匠381 五画 匣861 医949 六画 匦281 八画 匿570 匪216 九画
匾45 匮463 15.厂部 厂87 二画 厅797 厄195 历482 仄 1014 三画 厉484 序292 四画 压914 918 厌926 六画 厕76 厓917 厓 1048 七画 厚310 厘479 庞527 八画 厝132 原996 屝217 厘 1087 九画 厢875 厣924 厩422 .十画 厥433 厨114 厦696 865 雁927 Щ 168 厫10 厘405 厦 雁
十二画 厮760 曆282 -卜4画以下
靥940 歷434 想434 16•大部 玄256 友980 冇529 左 1090 右985 布66 灰327 在 1008 有981 存131 17.7 部 予987 990 甬975 勇975 18•又部 又985 一画 叉77
79
80 二画
双751 劝667 三画 圣722 对188 发198 203 四画 戏859 观273 欢320 五画 鸡343 六画 叔745 艰 3698 叕 1073 七画 叙906 叟764 八画 难563
564 579 十一画 叠175 十五画 燮888 十八画 矍434 1SML 部 廷798 延921 建375 20. P部 P394 卫835 卯530 卬9 印967 卸888 卿651 21.IS 部 (在左） 二画 队188 邓161 三画 阡629 阢853 四画 防210 阮687 阱414 阵 1032 阳929 阶391 阴961 阪22 P不 592 五画 阨3 陀816 陆510 际357 阿194 194 陈93 阻 1085 陂34


附234 陇504 阸195 阽169 阼 1092 陉898 六画 陔327 陋508 陌554 限871 降381 875 七画 院999 陡182 陛42 陨 1004 险869 除114 1064 陟 1050 八画 陪592 陵500 陶155 784 933 陷872 陬 1083 九画 随767 隆507 隐966 隅988 隍324 陴600 隈830 十画 隘4 195 隔251 隙861 隗834 赚924 陲122 -|—画 障 1023
十二画 隧769 隳327 '瞪 161 十四画 隰858 22.15部(在 右） 三画 邗290
邛656 四画 邦24 那559 560 566 579 邯290 邡211 邢898 —邬Ш 五画 邻496 邸164 邶36
邱657 邹 1083 六画 郑 1038 郊384 郎470 郁992 邱310 七画 郡436 郭283 郛229 郢971 郤861 睃436 八画 部67 都181 183 鄧616 郯778 九画 鄂196
郿533 鄺310 十画 鄗297 639 鄗116 部 1075 ~\—画 郊548 鄘974 鄠313 鄙41 鄱494 鄭531 鄣 1022 十二画 鄭 1014 十三画 鄹76 十四画 鄹 1083 十六画 鄭132 1010 十七画 酃499 十八画 酆223 23.刀（夕）部 刀153 一画 刃679 二画 切642 643 刃、119 三画 召 1025 刍114 四画 危829 争 1033 色694 负233 五画 屯280 657 435
免541 842 奂323 六画 兔812 八画 艳927 九画 剪371 象878 十三画 劈599 601 24•力部 力482 二画 办22 三画 加360 劢523 四画 动179 五画 励484 劲407 415 劫395 助114 1062 努577
劬661 六画 势736 劼395 七画 勃56 勋912 勉542 哿252 八画
勅653 九画 勘442 WJ901 Ш 542 枷363 н—画 勤646
詹150 十三画 勡149 總886 十五画 嬲573 十七画 勧671 875 25.卜部 卜57 一画 下862 上702 三画 卡628 卢509 占 1017 1019 四画 贞 1029 乩343 五画 卤510 卣985 六画 卦270 卓 1072 八画 敁116 九画 敁168 26.门部 丹147 内560 566 冈244 冉671 用975 甩751 同801 网827 肉683 冏417 周 1058 罔828 27. Ш 二画
三画 刊441 四画 刑896 刚244 创119 120 气丨J 343 勿丨J 841 元丨J 822 五画 ' 判 586 别50 51
删698 刭414 刨32 589 剃229 划83 六画 刻449 刷750 剀441 制 1048 刽282 刹80 696 剁194 七画 剃790 荆411 削879 884 909 剐270 剑376 八画 剜822 剖613 剧427 剔787 剥27 55 剕217 剖132 剞343 事 0 1081
33
剠653 剡924 九画 副236 601 十画 剩723 剷844 剷850 割249 н—画 剽604 蒯459 剿89 388 十二画 剐270 劁641 十三画 劐335 十八画 調601 十九画 剷551 剗82
28.U 部 凶900 击341 凼153 画318 函291
29.匕部 匕39
40 仑515 北34 旨 1045 皀39 顷648 655 Щ 1081 鬯87 疑953
30. 乂部 乂 955 义956 刈957 爻933


34
杀695 希855 希933 弑738 殽933 31Л(入)部 人675 入686 一画 个252 二画 以954 今 4021 仓73 120 介400 从126 127 从 1083 三画 令499 501 四画 伞692 全665 会332 459 合252 299 企622 汆130 众 1056 五画 余987 六画 佥630 舍708 710 命550 兪76 七画 俎 1087 十画 禽646 舒746 32•八(、勹部 八12 画
丫 914 二画 分218 222 公257 兮855 三画 兰469 四画 兴895 899 关272 822 并25 53 五画 弟167 兑191 兵52 六画 单82 147 其344 619 具427 典168 七画 养930 前631 酋658 首742 兹 1074 八画 兼369 九画 兽744 十二画 舆989 十四画 冀360 十七画 冁83 33广部 乞621 624 午850 玍237 乍 1016
年570 每533 复235 舞851 34.勹部 勹25 一画 二画 匀 1004 勿852 勾262 263 三画 包25 句426 661 匆127 四画 旬912 匈900 五画 甸169 七画 訇306 匍614 九画 訇134 35•几部 几341 353 凡205 凤227 朵193 夙765 凫229 咒 1059 凰324 凯441 凭610 36Л部 —画 亿956 二画 仁678 什715 727 仅404 仂475
仆613 614 仇108 657 仉 1022 仍681 化317 三画 伥84 们536 仨688 仕734 付233 代144 仗 1023 他772 仔 1007 1076 仞
仟629 仡249 957 仙865 仪950 仫558 伋348 四画 伫 1062 伏229 仳599 伧73 • 600 伢916
倪635 伉444 仿211 588 伪834 伟834 传117 1068 伎356 休901 仳 伙339 伛990 伏
伍851 优976 佤820 伐202 伊948 仲 1056 似734 762 份222 价365 400 伦516 仵851 件375 伤700 任680 仰930 伕228 五画 怡103 伴24 587 位837 住 1063 佞575 何300 303 估264 268 体38 787 789 佐 1090 伺126 762 佛227 229 262 伽642 佧437 但149 佃172 伸713 伶500 作 1090 1091 佣973 976
你569 伯19 56 553 低162 怦38 侏523 佚958 佢661 任598 怯660 怏930 佚957 六画 佼387 仳125 攸126 恍277 诡281 恨304 恬336 佯929 侪81 依949 侠861 佳362 侍737 佶350 供262 261 佬475 使731 侥387 侉458 例485 侄 1043 侦 1030 侗181 侃442 侧76 佻794 侨640 佴561 佺666 恤907 侑986 侗
倚 1058
侬577 侈103 佩593 佰19 侣513 侔555 该237 七画 俛542 俦109 信894 便46 603 俨924 俩486 俑975 侵645 647 侯308 俏641 俚481 保28 促129 修902 俘230 俭371 俗765 俄194 侮851 俊436 俟762 偭483 俐483 侷 1033
俅658 俣991 八画 倦430 倥452 倍36 俯232 俸227 倩635 656 偾 1017 俵50 借401 偌688


值 1043 倾650 谈778 倚955 俺7 倒154 156 健377 倡84 88 倨428 倔433 434 倘782 俳582 俱424 428 倏746 候310 843 倭843 倜790 俾41 惊416 492 倮518 倌272 俶116 俺397 側596 俱617 倪568 倬 1073 九画 偕393 887 偈397 627 愀109 低68 偭542 偟324 停798 偏601 愤223 做 1092 偃925 假364
250 366 偿86 偎830 偶580 偷806 傀463 脩881 俏36 倡39 偻508 促844 偫 1051 十画 傧51 傍25 储115 僚144 傲U 傲 1009 傅228 237 傈486 值168 倕122 溪855 慊636 傥782 Н-一画 催130 像878 傻696 僇510 十二画 僧694 僭378 儆415 僚493 494 憐119 憔386 僦423 僎 1089 值855 倨 1068 僮 1070 十三画 僵379
僻601 儋149 傻536 儍5 儕851 十四画 擬569 儒685 傷33 十五画 十七画 儳82 83 攘671 二十画以下
儳82
37.厂部 反203
206 后309
质 1049 盾191
38.儿部 儿197 兀852
兆 1025 先865 尧933 兕762 兜181
39.А 部 二画
允 1004 三画 弁45 台773 950 四画 牟555
五画 矣955 县870 六画 叁692 参71 77 713
兒568 七画 炱858 八画 畚38 能562 568 739 776 40』部 二画 扒581 汁 1041 汀797 汇331 汉292 汍281 Я
三画 汗290 292 污844 853 江378 汊80 池102 汤780 汛913 汲348 汝685 汜205 杓 1073 汰138 775 汐855 汔626 四画 汸587 沁647 沉93 沖106 沪314 汪827 沛593 沐558 沏616 643 沤579
580 沥484 汩266 992 沙695 没531 554 泛208 227 沧73 汹900 沦516 汽626 ‘沃 843 沟262 泖529 汶535 842 汨539 汾221 沣223 讽223 泜102 沬353 汧630 汰775 汰667 沂951 沄 1004 沆294 五画 沽265 266 沔542 泼202 拊229 泌539 沱818 泣627 注 1063 泫909 泻888 泳975 沫553 554 浅369 634 法203
河301 泔241 泄888 泽 1013 泾409 泯547 沸217 泓308 泥569 570 沼 1025 沾 1018 泪477 沮427 427 425 油979 泱928 泅658 泡589 591 波54 沿922 926 泊56 267 611 治102 1048 泼611 湄533 沫534 沴483 泷507 泺518 洳361 沆232 泱959 泞575 泮587 泠499 六画 浃362 363 泚125 Щ 128 229 洛518
35
洋929 浏503 济353 358 浑334 334 浓576 洲 1058 洼819 洁396 洪308 洒689 浇384 津403 浔913 浊 1073 洞181 洇963 测76 洽628 洗858 活336 洚382 洵913 涎868 926 袱236 派580 584 洌495 洙539 洸277 洹321 浐83 洎358 烬408 洄417 汶882 洫907 洮783 袴844 浈 1030 七画 浬289 浜25 洽290 Ш 292 泫307


36
浣322 涕790 流503 浪471 润688 涧377 涛782 酒420 涝475 涟487 涌975 浸408 646 涨 1022 1023 涩694 消879 涅481 573 涓429 843 涉710 涔77 浮230 涂114 810 浴992 浩298 海288 涤163 涣323 浚436 浼534 Ш 163 涊572 涠832 八画 渲103 渫888 淅856 渎185 渑542 淝216 淡150 淙128 淀172 淳123 淬131
液940 淤986 深713 淸651 溃 1081 鸿308 添792 渚 1062 淋497 499 浙856 淹919 涯917 渐370 377 涮751 涵291 淌782 混335 徊303 淫964 渊995 淆881 933 淮320 渗717 渔988 淘784 凌499 堀266 渌510 锪310 滓900 涿 1073 淄 1075 淆881 淖566 淳 渗 涫275 九画 滁114 湛94 1021 溉370 377 洵306 656
泖539 湟324 湔370 滋 1075 渲909 湾822 渡186 游505 980 港245 滞 1051 湖312 褡773 湮919 渣 1015 湘875 渺544 温838 湿726 渴398 449 溃463 滑266 316 湍813 漱388 657 渝988 渓534 涑 489*" 漭528 湎542 溉239 溁282 揩393 渥844 渫 渭838 湃584 涪627 渭906 湛370 溆907 激830 溪618 856 溺570 573
Щ 842 843 滓 1076 滌903 十画 澝116 漓297 滏232 溯766 溢959 溶683 滨51 滂587 溏781 滚283 溟550 溽687 满525 535 漠554 源998 滩777 滤514 滥470 滔783 滗42 溴903 溜503 506 溷335 溢 溧483 漓
淮282 ' 溷 285 混327 溥229
—•幽
澈391 潦359 漘123 漶323 潢325 漾931 演926 滴162 漉510 512
漩908 漂604 605 漱750 潆970 潇881 漕75 漆618 漏508 漫526 漪950 谬492 漯518 773 澉241 潍90 漼131 溜858 缩 1060 撾843 十二画 澂98 澉353 澈92 澜469 潜634 澎595 撕760 潮90 潸698 潦492 494 澄100 161 潺82 澳12 滿298 翊308 潰221 222 潍115 潖581 潟861 潭778 澥888 十三画 潆537 澡 1012
濒51 激346 濂487 湃498 潞510 濩339 澹150 擗601 十四画 濡685 濯 1074 瀑33 615 濠294 澶150 十五画 瀑33 潸 1010 十六画 瘋971 十七画 灌276 谶371 漭374 潘391 漤82 瀹 1003 壤671 672 十八画 灏298 十九画 瀾83 二十画 灞16 二十三画 满928 41广部 + 541 二画 宁574 它772 宄281 三画 字 1076 守742 宅 1017 宇990
安5 四画 灾 1007 完822 宋763 宏308 牢471 五画 实729 宝27 宗 108J 定177 宠107 宜951 审716 官274 宛824 宓539 宕153 宙丨059 六画 宣907 宦322 宥986 室737 宫261 宪871 客450 七画 宸94 宰丨007 害290 宽460 家362 宵881 宴927 宦951 寒8 容682 宾51 宭669 八画 密539 寇456 寅964 寄358 宿766 903


寂359 定397 1009 窑933 九画 寐291 富236 寓994 寐534 十画 塞689 690 694 寝647 寞553 Н~画 蜜540 寨 1017 赛690 寡270 寥493 494 察80 寤853 十二画 寮492 蔫867 十三画 袞322 十四画 巷374 蹇374 631 42.十部 一画 忆955 五画 怏931 十画 忉153 三画 忙527 忖132 忏83 仡626 957 伙775 四画
饨 1071 忱93 抚851 怄580 怀319 忧977 快459 忸575 忡106 怆120 忤851 怅87 怃826 忮 1048 饮867 忻893 五画 怵116 怊88 怫36 217 229 怛134 怙314 评595 怯Ш 怔 1034 怪272 快 怜487 性899 怕581 怡951 怫 慠564 怿959 六画 恼565 恸805 恃737 恒305 恢328 恹918 恨304 恍326 恫181 恻77 恰628
恬793 恪450 恤906 恂900 七画 惘430 诫401 恨492 悯547 悌790 悦 1002 悖35 悚763 悟853 悔330 悄639 641 悍293 悒959 悃463 悭630 俛525 惽535
悛664 八画 悸359 惊128 悴131 悱216 惚311 淋498 惓430 667 惋824 惊411 惦172 情653 悻899 惜856 惬644 惭73 悼156 惘828 惧428 惕790 惯276 调108 惟833
惨73 九画 愤223 慌324 怡194 慨441 慍 1005 惺896 愕196 愣479 惴 1071 愉988 愀641 惶326 愧463 愒627 愐542 馑409 647
悍656 愔964 十画 慎717 慑711 愰325
慊636
644 t造 1013
~1 画
慷444 慢526 慘492 傭974 十二画 憎 1014 憧106 懂179 恼386 憬415 憔640 懊12 悅493 494 憚134 憎128 僭73 十三画
懒470 憷116 憾293 懈889 愴150 十四画 懦579 十五画 懵537 十七画
懷672 4M (爿)部 爿585 壮 1069 妆 1068 状 1070 戕636 将379 382 636 膾636 臧 1010 44.亡部 亡827 850 妄828 忘827 828 杗527 肓324 氓527 536 盲527 盅324 蝱536 羸971 蠃517 贏477 嬴477 45.广部 广278 二画 庀600 三画 庄 1068 庆650 四画 应967
971 庐509 床120 序906 庇40 42 库458 庋281 底159 164 167 庑851 五画 庞588 庚255 店172 庙545 庖590 府232 废217 六画 度185 193 庇126 庭798 庠875 痔 1050 庥903 七画 席857 唐781 座 1092 八画 廊470 庹818 庶750 庵7 府974 康444 廐655 九画 赓255 十画 廉48g 廓463 廇506 ЙЛ0 産406
37
647 扈977 -|—画 腐232 十二画 庳522 鹿590 十三画 廪498 鹿638 糜535 廨402 麋437 鹿590 慶 1064 十四画 膺969 鹰969 縻538 十六画 麋414 鹿436 670 麂568 鏖423 十七画 廄363 磨579 二十画以下 廣414 廣221 Ш499 46丄部 二画 辽493 边44 三画 迂986 过283 285 达134 迈523 迅913 迄626 迁629 951 巡913 叫画


38
迆юз 这 1028 1029
тш
进406 远999 还288 321 连486 迟102 迎969 近356 408 返208 选293 迂828 迆 1071 迕851 853 五画 述749 迢794 迥417 迦362 888 迮 1014 迭175 迤955 迫584 611 迩198 迨144 迪163 六画 迸38 送763 迷538 逆570 迹344 退815 逊913 逃783 选908 迺561 逄588 适738 追 1070 迥495
七画 递144 167 逗183 逋57 速765 逝738 逐 1060 通799 805 逍881 逞100 326 途811 造 1012 透498 808 逑658 這853 逄226 588 逛279 逡669 八画 逮144 147 167 逻517 逶830 逸959 逯510 逭323 連123 ' 九画 遄119 遒659 道157 遂769 遍47 ‘ 逼39 遐862 遇994 遏196 遗838 952 逾988 遁191 遌195
十画 遨10 逍634 遥934 遛506 遘263 遢773 Ш 167 Н~画 遮 1027 ,遭 1011 廖465 十二画 遵 1089 遴499 遥867 通994 十三画 避43 遽429 邀932 邂889
Ш 1018
十四画 邃769 邈544 十五画 邋466 47.门(門)部 门534 —画 闩751 二画 闪698 三画 闭42 闯120 问842 問38 四画 闷534 535 闰688 闲867 间368 375 闵546 闱832
五画 闹565 闸 1016 六画 闻841 842 闺281 闾512 阁250 阀202 闽547 閧308 閲116 闼773 七画 阅 1002 阄419 八画 阐83 阉919 阎923 927 阋861 阍334 阊84 阌841 九画 阔463 阑169 阕669 阒664 阓331 間841 十画以下 阖299 阙433 48.工部 工256 二画 巧641 功260 三画 巩261 四画 贡262 采261 攻260 巫844
六画 项878 49. 土 (士)部 土 811 ±732 一画 壬678 三画 圹461 圩832 圭280 寺762 场85 87 地159 164 吉348 圪249 污844 圮600 圯951 四画 志 1048 圻619 坟221 222 坑451 坊210 211 壳447 641 坛777 坏320 块459 声721 坝15 址 1045 均435 坍776 坎442 坞852 坠 1071 坚368 坐 1090 坌38 狐270 诡281 玢222
坻102 163 Ж 409 毐3 五画 坦428 坰417 幸899 坨818 垃465 坪610 坩241 坯598 坦778 坤463 坡611 坼92 坳10 垅507 垆509 盍510 坫169 六画 垓237 垡202 堆358 型898 垣996 垫172 城99 挞134 垠964 垛193 194 垧701 垢264 垒477 姹79 垚933 挡153 七画 壶312 埂255 埋523 524 埒496 埃2 埏923
垸 1000
桷669 八画 埝572 培592 堵185 458 域993 埯7 堑635 埽694 捻572 573 堆188 焊68 基345 堕194 327 堋39 垌268 堕327 採70 埴 1044 淳 1072 埭144 九画 堳533 梱256 堪442 堞175 塔773 堰927 堤162 喜859 堡30 埤34 堠310 堙964 壹950 十画 塑766 填94 793 塌 塌772 塘781 谤25 塯506


填539 塥250 埽167 垤409 墙843 墙669 ~1■画 塾747 境417 墒701 墙638 墟905 墁527 嘉363 墜167 十二画 增 1014 墦205 塽12 十三画 墼347 十九画 懿961 墩191 墉974
境640 十三画 壅974 壁43 塩5 十四画 壕295 壑303 十六画 嚭601 十七画 壤671 墙832 50•廿部 •一画 艺956 二画 节391 394 艾3 艾957 艿561 艽382
三画 芒527 芎900 芝 1041 芋992 芍706 芨342 芄822 芊629 芑621 芗875 876 四画 芥400 907 芰357 苍516 芴ЗЮ 852 芣228 芯894 苎 1062 苄45 芳210 芦509 苇834 芙229 芫921 芜850 芸 1004 苣427 662 茜600 芽916 芭13 苏764 苋870 苍74 芬221 芟698 芡635 芹646 花314 茆529 笔529 531 苌85
Ш 122
笋834 4 622 芙431 葰436 五画 茌102 Ж 79 424 苓499 范209 苧574 苹607 610 茉554 苷241 苛446 苦457 苯38 苤605 若688 茂530 茎409 茅529 萬456 茄362 642 苫698 699 苜558 苗544 英968 苘655 茁 1073 笮 1016 苑999 苟263 苞27
苒671 苊569 茶573 茑573 茚967 苔774 茏507 六画 荩408 茈125 荖279
荦518 荭307 筏202 茯229 茫528 荡153 茨124 荒324 荠358 茭384 茺106 荚363 茴536 茸682 荃666 莜640 荑951 荛672 茜635 茬78 102 荐376 荨633 荫963 967 荅134 荔486 草75 茧371 茼803 茴330 茵964 荟333 茶78 811 莛798 荞385 640 茗550 荠251 荏679 茹685 药936 宣321 茬78 莂76 荇900 室102
荈119 茳378 荮 1059 荬523 七画 狃109 莼123 莸94 莕900 莫554 558 莪194 莓533 534 莎769 莞274 824 莘713 893 莨471 490 荸39 莰442 莽528 莲487 莳738 莴843 莱468 莠985 莅486 荷302 303 荻163 获340 980 蓽596 惹827 莶867 祚 1092 八画 菪153 萁620 Ш 155 Ш 167 菇264 萍610 菠55 菩614
萃131 菁412 菱499 500 著 1064 1073 萘562 萋617 萧881 萨689 菡293 菰266 菲215 216 菽746 菖84 萌536 萜796 萝517 菌435 菜71 萎830 835 菊425 菟813 ШЗЗ 萑321 葩216 217 棻218 蓝221 葑223 苣81 菀824 寐838 菸986 萸779 莨370 菅370 荽393 笛 1075 敢 1083 菹 1085 九画 萱908 葸858 莫858 蒋379
39
381 践359 堇132 蔵83 敌647
Ш 122
落466
475
518 蒎584 蒌508 蒂168 葶799 蒈441 葫312 葳830 葬 1010 葵463 葭363 募558 葛251 萼196 荇266 董179 葡614 葱127 葆30 蓰514 Ш 1092 葩580 葺627 葵932 营975 萊489 莖324 萆613 萬426 十画 蒎370 莼426 蒲614 蒴757 俏636 蓑770 Ш 646 1031 蓄907 蒜766


40
蒸912 1035 墓558 蓦555 蒂558 蒽197 蓝469 蓊843 蓬596 蓟359 蓓36 蓖43 蒡25 蓂548 蒭114 蓐 菱132 葙 1085
Н—幽
蔻456 蓰858 蔗 1029 蔼3 蔷638 蔫570 寥510 蔚838 蔽43 慕559 暮559 摹551 蔓525 527 826 蔑545 蔹487 普536 寐539 帮539 蹿292 茵163 蔟130 十二画 寶221 蕺353 蕲621 蕊687 蕞 1089
蕈914 蕨433 蔬747 Ш 386 641 蕴 1006 蕖661 萸994 薇830 832 瞢536 蕃203 205 十三画 蒗298 Ш Ю30
蕹843 蘚888 薄27
56
57 薪893 薏961 蕾477 薤889 薯748 蘋606 薅294 薨306 蕻307 薛909 十四画 薹774
、藉 402 藏74 1010 Ш 174 藐544
Ш 644 ,藓 870 Ш 275 蔌298 艘339 十五画 藕580 藩204 藜480 藤787
十六画 藻 1012 蘑553 孽574
蓮661 藿339 十七画 蘖574 蘅305 蘩205 襄671 十九画 蘸 1021 蘩359 二十画以下
靡667
51.升部 开437
弊43
52.寸部 寸132 哥513 寿743 酎6" 封226 専228 尉838
尊 1089
53.孑部 一画
扎 1006
1015
1016 二画
打134 135 扑613 扒13 581 扔680 三画 扩464 扪535 扛244 444 扫693 694
扬928 扣456 扦629 托816 执 1042 讫266 扠78 杌853 四画 抢94 636 638 扱78 抖182 抗444 护314 扶229 抚232 技356 批597 拒426 抠454 找 1025 扼194 195 扰673 抒745 1063 把14 15
抉 431_ 扭575 报30 抄88 扯91 拟569 扮23 抢 抡515 投807 抛589 抵164 1045 抑958 扳20 584 抓 1064 桕266
312 坎395 1048 抆841 抚822 826 杯613 折708 1027 抟 1066 五画 拈168 570 572 祛395 661 拦469 拌23 24 587 拧574 575 拉465 466 拄 1062 抨595 抹520
553
554 拔14
54 202 拣371 拓773 818 拢504 择 1013 1017 拂230 拫547 招640 1023 担148 149 643 抽107 押915 抻92
拐271 拙 1072 拖816 拃 1016 披598 拥973 拘423 抱31 拊232 拍582 拆68 81
抬774 拇556 拔14 拗11 576 拎499 抶103 柑631 拚587
拃628 六画 挢387 拼605 挖819 按7 688 挤353 挥328 挟362 887 拭737 捱2 3
持102 拷445 拱261 挝843 1065 挞773 指 1042 1043 1046 挠564 挎458 挦868 挪579
拯 1035 挡152 拽 1065 挑794 795 拴751 拾400 730 挺799 括463 挣 1034 1039 挂271 拫304 格250 拶 1006 1009 拕 1015 桠918 拮364 396 掏424 七画 拒 1032 振 1030 1032 捂851 捕58 捞471 捅805 捎706 捍293 捏573 挹959 捉 1073 捐429 损769 捆463 捋513 517 捡371 挫132 捣154 换323 挽824 挨2 3
捌14


捃436 挨 1090 八画 捩495 楗377 挹959 捉 1073 控454 636 掸82 149 掊233 613 接392 掠515 掂168 掖937 940 掮634 探776 779 捧596 揶937 捷397 644 措133 描544 捺561 掩924 掇193 掘433 434 据424 428 排582 掳510 掉174 掴271 285 掼276 授744 捶121 掭793 掏783 掐628 推813 掀867 掺81
699
搜764
掎354
捭19
Ш 154
褅167
掘425
摁689
桷433
椹 1033
捡646
摈924
捲667
挹 1009
捽 1090
1087
撖 1083
楔886
掊579
揸 1015
九画
媪842
插107
搭133
揄988
掾 1000
概239
十画
掏306
掮698
揎324
搢409
搅388
搋W3
搓132
117
痿508
搐106
揎908
搛370
揞7
摈51
搁250
搞248
揍128
瑭781
1085
搐108
搽79
116
揩441
摄711
揠918
搏56
搔693
换551
揉683
摊777
揆463
搌 1019
摒54
摆18
握843
摇933
提163
携887
787
1089
揖351
搬21
950
搰312
揭394
捨316
627
搞195
揽469
摁197
端116
撻223
117
揃373
1071
榷669
援
捞596
998
搦579
揿647
搲819
插78
十~*ши
揪419
摘101
搀82
撇605
摘 1017
擢
38
41
912
摭 1044
т
959
灵499
摔751
十六画
六画
帚 1059
摭510
摇336
契627
录510
搮50
攒130
643
彗333
撂495
1009
888
彘 1051
摞520
據436
牵630
彝953
摧130
十七画
Г 635
58.己(巳)部
132
攘671
耷133
己352
撖292
672
奎463
已954
Ш318
十九画
奖381
巳761
穋419
攧168
穸103
导154
撄968
二十画
1017
异957
十二画
搜434
七画
忌357
撙 1090
攥 1087
套785
59•弓部
撺130
二十二画
奘 1010
弓257
撞 1070
擐564
八画
—画
撤92
54.弋部
奢707
引965
撵572
弋955
爽752
二画
撕760
式734
奥11
弗229
撒688
甙145
九画
弘306
689
鸢995
奠172
三画
撩492
55.大部
攱618
弛102
493
大139
十二画
弓弓637
495
144
樊205
四画
撅430
774
十五画
张 1021
撰 1068
一画
奰36
1023
撮132
夫228
二十画
五画
1090
太774
Ш
弦868
播55
二画
56.尤部
弥537
擒647
头806
尤826
539
撬642
夯293
旮657
、弧 312
撸509
央928
尤977
弩578
撢149
三画
无845
弨88
撷386
夹237
无355
六画
十三画
361
尥494
弭539
擅700
363
尨527
七画
擂477
夷950
536
弱688
擀243
夸458
588
八画
撼293
夺163
旭826
弹150
操74
五画
訄658
778
76
奈561
虓880
強382
擐323
奇344
馗 1055
九画
搜339
619
尴241
粥 1058
Ш 123
奄918
57•彐(互)部
强382
檄642
924
彐354
637
十四画
奋222
归279
638
擦68
奔36
寻893
十三画


42
彊380 十六画 骒380 60.尸部 尸724 二画 尼568 四画 层77 屁601 局424 尿573 767 尾834 955 五画 屉790 居344 423 届400 屈232 660 屄39 六画 屎732 屏53 610 屋845 七画 展 1018 屑888 屙194 屐344 八画 屠811 九画 屡513 孱73 82 犀856 属748 1062 ~\—画 屣859 十二画 履513 屦429 十八画
羼84 61.马(馬)部 马521 二画 驭992 三画 驮194 818 驰102 驯912 四画 驴512 驱660 驳55 五画 驼818 驻 1063 驿959 驶731 驹424 驸235 骀145 驾363 365 驽577 驵 1010 驺 1083 骀774 六画 骈603 骇290 骁879 骄384 骆518 骅316 骂522
It 667 七画 骋100 л 验 927 骏436 股646 驗527 八画 骐620 骑620 骒451 鯡215
九画 骗603 700 骚693 骘 1051 驊76 騙634 豭862 十画 骜10 12
骢127
骞631 Н~画 骡517 518 骠605 十二画 驩77 十四画 骤 1059 十六画 骥360 十七画 骧875 十八画 騙857 62.子(孑)部 子 1075 孑394 一画 孔453 二画 孕 1004 三画 孖 1074 孙769 四画 孜 1074 五画 学910 孟537 孢27 孤265 孥577 六画 孩288 九画
孳 1075 十画 孴569 十四画 孺685 63. 口部 □ 454 二画 可447 449 叫389 叶886 938 叮176 号294 297 叹779 叩456 叼173 叨153 另501 卟57 只 1041 史731 叽341 兄900 叱103 叭13 三画 含647 吏484 吁904 992 吓303 865 吐
吋132 吗522 吕512 吊167 173 吃100 吸854 吆931 四画 吾850 君435 吭293
452 呈97 呋228 吴850 吱 1041 1074 呓958 呋911 呐561 566 呕579 580 吡40 呆3 144 吨191 吠217 呃195 呖484 呀915 918 吲966 吧13 16 邑958 吼309 吵88 90 呗20 36 员996 1004 吟964 呛636 639 吩221 呜844 吹120 吻841 听797 吮755 含290 292 告248 268 423 咐194 呒520
晬306 呔144 五画 咏975 味534 837 呵299 咕265 ' 哎1 咂 1006 呸592 呢566 569 咐134 咖237 437 咔437 咀426 1087 呻713 咄193 呼311 咋咋1007 1013
1015
1016 鸣550 咆590 呱265
270 РІ520 呶564 呦
咝759 咎421
咕670 昀263 308 905 呷861 吗880 咕661 咙507 黾547 弗83 卩占92 六画 I 多 103
193 哏254 304 咨 1074 哒134 咩545 咪537 咬385 932 934 哜358 咳288 447 哝577 咦951 哇819 820 晒717 哑916 917 哄306 308 哐461 哔42 咴328 咧495 哪560 561 566 虽767 品606 咽918 926 940 哕331 1001 哈288 咯249 437 506 哆
咻902 哗316 316 咱 1007
1009
1010 咿950


响876 哌584 哞555 哟973 977 呍861 咤 1017 咮 1059 呲124 咭344 呰 1076 哓879 七画 啾163 唁927 哼305 306 哥249 哲 1028 哮881 哧101 哺58 哫 1085 唏855 唔850
嘎647
哓639 哽255 哂492 唠472 唧344 啊1 哨707 唢771 哩479 483 哦579 唤323 唆769 唉2 3
Щ 495 咙527 啥290 292 喷308 八画 喑351
401 啖151 啐131 628 唪227 唢 1013 喵544 啦467 啪580 啄 1074 啜123 啸885 唬313 唱88 哨451 啮573 啥696 睨819
唼644
696 啁 1024 1058 哮 1072 畹819 啭 1067 喏579 673 唾819 唿311 唯833 835 啤600 最40 唳483 哮305 嚷331 啤83 睚3 九画 嗒78 Р皇 324 嗟394 430 喽508 509 喧908 喀437 喆 1076
喁974 988 喋 1016 哽932 啼927 嗞 1075 嗒134 773 啼789 暗8 964 喷595 喇466 喃564 碟175 喳78 1016 493 喹463 喊292 喔579 843 喝299 303 喂838 喟463 喘119 喻994 啾419 嗖764 喉308 喙333 十画 嗌5 辔595 嗨288 嗛631 634 636 644 868 唠589 嗯559 568 Ш 1027 嗍770 啮290 嗷10
嗉766 嗜738 嘟183 嗑451 嗝251 嗔92 嗫573 嗬299 嗓692 嗣762 嗤101 嗳3 5
嗲168 嗡842 嗅904 嗥295 嗅553 嘀303 喈394 嗄1 ~1—画 喟158 嘑311 嘧540 嘀163 嗾764 嘛522 嘌605 嘈75 嗽764 嘞478 嘁618 嘎237 瞠780 嘘726 905 嘤968 嗎867 嘣38 嘯103 嘐386 哪391 显391 十二画 噇120 噚913 噍391
419 噜509 噌77 噔937
嘥671 嗶776 噏855 嘻857 嘶760 嘲90 噶237 嘹493 噔160 嘱 1062 嘿304 嘬 1090 噗614 噙647 噢579 Ш 116
十三画 噻690 噫950 嚆294 嗖335 339 噤409 噱433 911 器627 噪 1013 嘴 1087 Щ 1059 1074 噠772 噬739 嗷391 十四画 嚓68 嚎295 嚏790 十五画 嚜531 嚣881 十六画 麗965 七画 嚷671
672 嚼381 390 434 十八画 哩81 二十二画 嚷564 64. 口部 口 832 二画 囚657 四761 三画 团813 因962 回328 囡562 囝371 562 四画 图810 园995 囵417 困463 围832 囤191 816 囫311 园194 囱119 127 五画 国283 固268 囹500 囷669 六画 囿986 七画 圃614 圆997 園335 八画 圈429 430 圉991 固653
43
九画 圃122 十二画以下 圆331 園321 65.巾部 巾402 --画 币 二画 帅751 三画 帆204 四画 杷581 帐 1023 帏832 五画 帖796 797 帙 1048 帑782 帔593 帕553 582 IR 1048 畊610 蛤628 六画 帮24 带145 帧 1039 七画 帱109 155 帼285
峭642 八画 帷833 蜿822 帻 1014 九画 幅231 帽530 十画 幌327 帶144


44
幣586 Н-一■画 幛 1023 幔ЬТ) 十二画 幢120 1070 幡204 幞229 帻221 十三画 蟾81 十四画 锫539 懞536 537 66.山部 山697 二画 企867 男483 严195 三画 杌853 岂621 屺622 屿990 屹249 958 岁768 岌348 极195 四画 岐619 岍630 岗245 岑77 岚469 岔80 岛154 峁529 S395 阮822 岘871 五画 山 11425 424 岣424
岖427 岸7 岩492 岬364 岿462 岭501 岳 1002 岷546
m 10
岖660 岫904 六画 峡862 峙 1050 炭779 峥 1035 幽977 答13 赅237 岱144 峤389 蛲933 ЛІ321 七画 峭642 峰226 峻436 蛾194 聖251 嶮923 A画 崇107 崎620 ' 崖 917 崭82 1019 崛433 崩38 崔130 萃131 1085 九画 嵯132 嵌631 635 崴820 830 崽 1008
ЙІ290 鳄195 喳80 竭398 喁988 嵚646 嵫 1075 十画 腐282 憝10 嶮74 І一画 峰 1023 塱359 鼓3 十二画 嶙498 罌12 嶝161 蠏888 十四画 嶷570 十五画 痦857 十六画 巅68 十七画 巇857 巉82 十八画 巍831 十九画 崾564 67屮部 屮92 出109 蚩101 68.小部 小882 一画 少706 二画 尔197 三画 尘92 尖367 当151 153
劣495 尕237 四画 肖880 884 五画 尚705 六画 省722 869 898 八画 崔641 669
69.夕部 夕854 外820 舛119 名547 多191 梦537 够264 灸965
70.欠部 冬179 务851
852 处114 115 各252 条794 备34 夏364 865 惫36 71.丸部 丸822 孰747 72•亇部 二画 饥341 四画 饬104 饮966 967 饭208 饧898 饩861
五画 饯376 饧898 饩861 饰737 饱27 饴951 六画 饼53 饺387 饵198 饶672 蚀731 饷876 饴302 七画 馁566 饿196 悛436 八画 馆274 锞285 馄334 馅872 九画 馇78 馈463 馋82 馊764 十画 馇940 馐903 馍551 馏505 506 馑406 十一画 馒525 十二画 馓692 馔 1068 二十二画 馕564 73Л部 二画 犰657 犯208 二•画
矿279 犴290 四画 狄163 狂461 犹979 狃575 狈36 五画 狞574 拂230 狙424 狎862 狒217 狍590 狗263 狐312 矜499 狂598 独896 狨911 六画 狩744 狡387 狱992 狭862 狼470 独184 狮726 狰 1035 珧 1026 狠304 七画 狺964 狼470 狸480 523 狷430 狽321 猫564 撕 1050 猃869 八画 猝129 猜68 猪 1059 猎496 猫529
猕538 猛537 猖84 猞708 猡517 猇881 猊568 淛 1051 九画 猢313 猩896 猥835 猬838 猴309 婢19 狻 1081 猱564 猹 1015 十画 猿998
~\—幽
獐 1022 獍417 十二画 獠493 猶907 十三画 獭773 獴537 懈888 十四画 狺577 十七画 猿671 獾321 十九画 漸621 二十画 獨434 74彳部 今103 三画 行293 896 杓 1073 四画 彷588 彻91


役959 祗162 十九画 颧621 径415 彼40 徂129 六画 衍924 待146 144 律513 徊319 很304 徇914 七画 徙811 徐905
八画 徜87 徘583 得158 159 徙859 衔868 街909 九画 街394 御918 994 循913 徨325 十画 徑855 衙917 十三画 徼386 933 391 衡 1072 微830 徭934 徵98 十二画 德159 徴 1047 十二画
衡306 卄四画 徽328 二十--画 衝662 75•彡部 四画 #400 形898 彤803 萣123 六画 须904 彦927 Ш 197 八画 彪48 彩70 九画 彭25 596 ~\~画 彰 1022 影604 十二画 影971 76•女部 女578 二画 奴577 奶561 三画 奸367 妇234 妃215 593 她772 好295 298 妈520 如684 四画 妨211 妒185 妍922 妖851 妓357 妣40
妪990
妮263
婺853
畿345
45
绊24
992
七画
媒888
78.乡(洛)(系)
线871
纽575
娲819
嬰905
部
绀244
妙544
娘572
蝓989
一画
练489
妊680
娴868
媛 1000
系357
经409
妖931
娓835
媢531
860
绍707
姊 1076
婀194
十画
r 二画
组 1086
蚧888
娱988
嫒5
纠418
绅713
妗408
娉607
嫌868
三画
细860
姐631
娟429
嫁366
约931
织 1042
五画
娥194
嬰586
1000
绌116
姆520
娩542
嫔606
红307
绎959
556
824
嫉353
纪353
终 1054
姅23
娩568
媾264
356
绉 1059
妻616
嫔2
媳858
" 纫 680
绁888
妹627
855
媲601
纤368
絢661
姑265
婼123
媸101
635
绐144
姐398
妮123
嫫548
866
絞237
妮568
姬345
І~画
纨822
纲418
姍698
八画
嫜 1022
级348
紬108
妯 1058
娌3
嫡163
纡986
六画
姓899
姻313
嫣919
纥249
紫 1076
始732
婚822
嫩568
四画
絮663
狗906
婆611
嫖604
纹841
907
妯671
婶717
嫛950
纺212
绞387
娈194
婉825
嫱638
索771
统804
妲134
婊49
嫦86
紧404
绑25
妹534
娶663
娉313
纬835
绒682
六画
婴968
婶313
纭 1004
结392
姘606
娼84
鏝527
纯122
396
娜561
婢42
十二画
666
绕673
579
607
嬉857
1072
绘333
姹80
婚333
娘573
纰598
给253
81
錤617
姽204
纽576
354
姣385
媒843
獠493
纱696
绛382
姿 1074
矮843
撤534
纲224
络475
姨951
娃900
十三画
纳561
518
娃819
鍈968
嬗700
纷221
绝232
姥475
婵82
嫘657
纵 1083
绚909
556
斐215
十四画
纸 1045
绗294
姻964
錨544
嬤521
€ 1064
絜886
娇385
九画
十七画
纶515
鉼38
娅918
媒532
孀752
铁 1048.
七画
姚933
婿907
孅867
魷149
继358
娆672
媚534
77.幺部
钚228
绨787
673
媪11
幺931
五画
绠255
娈514
嫂693
幻322
绂229
绡881
姮305
媢838
幼985
绋229
绢430


46
绥767 绣903 绦783 络 861， 緃842 綬646 銶658 豨101 八画 綦621 综 1015 1081 绽 1021 绾270 绩346 绫500 绪907 续907 绮624 缀123 1071 绱705 绯215 绰88 123 绳547 722 绶745 绺506 绷38 绸108 维833 绵540 绻667 綮624 656 绿511 513 绲283
缒617
娵 1083 結635 綑492 九画 缕513 缔168 编44
缂451 缄370 缅542 缆470 缇789 缉346 618 627 缓322 缎188 缏47 缒 1071 绲838 缘998 缃875 缋331 蹀888 綃657 網255 缗546 十画 缣370 缢961 缤51 缟248 繫586 缠82 缤 1032 缚229 237 缙409 緻 1051 羱668 缝226 227 缞130 -j—画 繁206 586 缩770 缥604 缧476 缨968 繫950 缫693 繇980 1059 缪419
545 551 555 缦527 十二画 缮700 缬887 缭493 缯 1014 繦639 幾346 359 十三画 缰379 缱635 缲640 1012 缴388 1074 缠82 缳321 十五画 纆553 十六画 缵 1087 十七画 鑲671 875 纖631 十九画 Ш155 79.似部 甾 1007 巢89 '邕 974 80.,、、、部 五画 点169 焦590 六画 热674 烈496 Ш 1035 Й 228 七画 烹595 焉919 痼783
八画
七画
斟 1031
烘306
煮 1062
悬908
斛391
烦205
然670
患323
83•火部
烧705
九画
悠977
火337
烛 1060
煎370
您574
一画
烟918
照 1026
Ж 335
灭454
烩333
煦906
悤127
二画
烙475
煞696
八画
灯159
518
十画
怒570
三画
烨940
熬10
惠333
灶 1012
烬409
熙857
惑340
灿73
七画
罴600
惹673
灼 1073
烷824
熏912
惩100
灸419
焖536
熊901
蕋359
烛888
焐853
н一画
九画
四画
焊293
熟747
慈124
炎922
烯856
十二画
想876
坑445
烽226
熹857
感242
炉509
焕323
81•心部
292
炖191
悛661
心889
愚989
炔668
焰927
三画
愈994
炒90
八画
忍678
愁108
炝639
焙36
忐 778 —
愆631
坎121
焯88
四画
愍547
炜834
1073
态775
十画
炫841
焚221
念572
愿 1000
炙 1049
焱927
忿223
慇964
圻893
悴131
怂763
懘167
炀931
九画
忽311
~\~画
五画
煸45
五_
慧333
烂470
煤532
总 1082
憨290
炷 1064
煺815
怎 1014
慰838
炫909
煨830
怨 1000
悠50
炻730
煅188
急350
怒669
炼489
煌326
怠147
十二画
烃798
煜994
怒578
憩627
炽104
愠 1003
您776
Ш 858
炯417
1006
六画
十三画
烀311
煲27
恧578
懋531
炱739
獎418
恣 1081
Ш 535
炸 1016
十画
恚333
十八画
炮27
熔683
恐453
憩564
591
熥787
思689
二-|■画
590
熄856
759
戆245
烁757
熘503
恩196
1070
烀311
煽698
恕749
82•斗部
六画
煥292
、恁 574
斗172
烫782
熇303
恝364
斜887
烤445
-1—画


熵701 熝10 熨994 1006 十二画 燧769 燎493
494
495 燃671 燠994 燋386
641 燁149 十三画 燥 1013 十四画 燹869 十五画 爆32 熝10 十六画 燜 十七画 燋 1003 燔276 爝434 十八画 熄107 二十五画 Ш 130 84.文部 文839 842 刘503 齐618 1017 吝498 态546 斋 1017 紊841 842 煸21 鸡841 85•方部 方209 四画 放211
212 於844 五画 施726 斿505 六画 旅620 旁25 588 旅512 旃 1018 旄529 531 七画 旎569 旆593 旋909 旌412 族128 1085 九画 旒505 十画 旗621 旖955 86•户部 户313 三画 启622 四画 戽313 房211 肩369 五画 扁45 601 唐169 扃417 417 六画 扇698 699 七画 扈314 八画 扉215 217 廉270
Ш 924 87Л部 一画 礼480 二画 祁618 三画 社709 祀762 杩522 四画 视735 袄11 祈619 祇619 620 祉 1046 枋38 祓229 构436 五画 祢538 祛661 祠124 祖 1087 神715 祝 1059 1063 祗 1042 祚 1092 祜313 六画 样876 祯 1030 择382 七画 祷155 祸340 械238 裥373 授403 八画 祺621 禅82 700 褚115 裯153 154
禄510 九画 福231 楔861 十画 禚 1074 十二画 禧858 十七画 禳671 88•王部 王827 828 —画 主 1060 二画 玎176 玑342 三画 弄508 577 玛522 圮622 灼167 玖419 四画 玩823 环321 玮834 现870 玫532 М 826 玥 1002 珅25 场87 玨232 五画 珉546 珏232 珐203 珂446 玷172 珊698 玲500 珀611 珍 1030 玻55 玳145
珑507
瑕862
47
夭931
六画
瑞688
934
班20
瑜989
乔640
珙261
瑰281
吞816
珠 1059
瑙565
忝793
珞518
掾 1068
蚕72
踭95
碱370
敲388
珮593
瑁531
91•韦部
顼907
Ш 132
韦832
珧933
十画
韧680
珧124
瑭781
韬783
125
瑶934
韫 1006
珥198
瑀535
92•少部
珩305
璁10
老472
七画
' 瑷5
考445
望829
瑾406
孝884
琉505
~\'一画
者 1028
琅471
瑾621
鸯263
球658
璎969
93.it (肚）
琐771
璀131
部
理481
璜325
共261
诱904
璆659
昔132
頊909
璁127
855
琀292
十二画
巷294
裙436
璞614
878
琏487
噩196
恭261
八画
墦205
堇405
琪621
璟415
黄325
琚424
璘498
黏793
琼656
十三画
燕927
琥313
操 1012
94•比部
斑20
璩661
比39
琴646
璨73
毕42
琳498
璐510
皆392
琢 1074
十四画
毙42
1090
瓒 1010
琵600
掳510
瑠276
95•牙部
斌851
十七画
牙916
琶581
瓖875
邪886
琦620
89.主部
鸦916
琰924
责 1013
雅917
瑛968
1017
96.木部
琲36
表48
木556
琛92
毒183
一画
璁116
素765
术749
琼128
90•天（夭）
未836
九画
部
末553
瑟694
天790
本37


48
札 1016 二画 打95 朽903 权664 朴610 611 614 机342 杂 1003 执657 牝40 打95 tH418 三画 来467 杆241 材69 杜185 祂951 杧527 杠245 村131 杖 1023 杌852 杈77 80 杞622 李481 杨929 杏899 极348 杉696 698 杇844 秋167 四画 杷581 杻109 柿122 柢163 杰396 杭294 枕 1032 枉827 枝 1041 林496 枇40
599 柜282 425 枢745 杯33 杼 1063 杪544 杏934 衲687 枪636 松762 枞127 1081 杵115 枚532 枫225 构264 析818 855 板21 果285 枭879 秩 1050 杬996 抑10 扮221 枥483 五画 枬573 扼569 染671 栏469 柠574 、柁 818 柱 1063 柿737 标47 找 1019 柯446 柒616 柄53 柑241 枯456 栉396 1050 柩421 柘 1029 栋181
柽95 树749 枷362 相872 878 查79
1015 柚980
986 枵879 枳 1045 栅695
1016 柞 1092
抱27 229 枸263 426 柳506 柏18 栎486 栀 1042 架366 柙862 泄959 袢23 拊228 233 抱27 祖424 栊507 栌509 六画 梃799 样931 桉7 校389 388 桩106 1068 核302 梆25 杜282 桔397 425 栲445 柄617 855
桠916 框461 462 桡673 桎 1050 栩906 根253 桄278 279 档153 桐803 桤617 桧282 桃784 栓751 株 1059 桢 1030 桥640 格249 251 桅833 枸913 桦319 桕421 桁305 桑692 桨381 桌 1073 柴81 1017 桀397 栋875 栘951 郴92 桓321 棉377 梠513 七画 渠428 661 梁490 梯787 梓 1076 梳 7466 稂471 株468 械888 梧850
梗255 彬51 梵209 桶805 棂500 梢706 程798 检372 桷433 梅532 梭770 梨480 梂659 桴229 裢487 八画 棕 1081 棺274 椁285 楣425 榔471 接394 棒25 棱478 楮115 椰937 棋621 棍283 335 楛313 趟780 植 1044 森694 椅955 棣168 椭818 椒385 栗 1083 橄 1083 棑583 棵446 棚596 椎122 棉540 锬925 棹 1026 栋 1073 榮624
榴 1081 棬664 668 掊36 椟 楗373 椐424 掬425 犋426 椋490 九画、 楼508 楦909 楔886 椿122 楠564 楝489 楂80 1016 楷394 441 概240 楣533 喿639 榲839 榆989 楸657 楹970 椴188 槐320 槌122 椽119 揋830 椹 1030 揭398 628 槎80 搣292 370 楫353 椴363 365 榈512 楙531 十画 模548 掎365 梪365
榱130 捩353 槊757 榕683 榨 1017 槟52 榜25 25 槁248 模551 556 榧216 榻773 槛378 榫769 榴505 槃586 掳634 榭888 榍888 Ш 1042 榷669 摻694 榥327 桶250 楳398 槿406 榛 1031
—圆
檠573 槭618 樟 1022 樯638 樗113 槽75 横305 306 橄243 樘781 椤969 槲313 橡879 機90 388 摘163 措331 櫥314 燬330


穋419 f 二画 棄818 樽 1090 橛433 橱114 橙94 100 161 橘425 橹510 樵641 橇640 檠417 654 撞106 120 撐95
Ш 128 棼221 懈400 十三画 檬536 檩498 檀778 檐923 檄858 搜339 十四画 檫80 植380 十五画 撈541 棄245 十七画 攙82 櫺499 二十画 欏16 97•戈部 戈249 367 二画 戎682 划316 318 三画 戒400
我843 四画 或339 戗119 636 639 五画 战 1019 七画 蔓364 八画 戟354 九画 戢353 戥161 十画 戬373
~1—.1田|
戮512 十四画 戳123 98•犬部 犬667 哭456 献872 獒10 猷980 默927 99.歹部 歹144 二画 列465 死760 三画 歼368 四画 殁553 554 五画 殂129 残72 殃928 殇701 殆146 六画 殊746 殉914 Ш 907
七画 殃416 654 殒 1004 1 殓 489 殍604 八画 殖 1044 殉940 殛351 九画 歹臭109 十画 殡51 残406 十二画 殪961
100.不部 不58
228 丕587 否228 600 歪820 甭38 孬564
101.瓦部 瓦819
820 瓧630 瓮843 瓶610 瓴499 瓷124 瓯579 甄 1071 甄 1031 1033 希瓦101 甑 1015
甑627 甏39 瓮125 甑149 敝926 102.车(車)部 车90 423
一画 轧237 917 1016 二画 轨281 三画 轩907 软144 四画 转 1066 1068 轭195 轰306 轮516 软687 斩 1018 五画 轶959 轷ЗЮ 轱266 轻648 轴 1058 轸 1032 轺933 較195 輒264 六画 辂510 较390 433 轿370 辁667 七画 辅232 辆492 辄 1028 鞛635 八画 辕490 辇572 辍123 辋828 辊283 辎 1075 九画 辏128 辐231
辑353 辊838 输747 輥119 十画 辖862 辕998 辗572 1019 H—画 辘512 輯838 十二画 辙 1028 轅221 十三画 辚498 499
103.肀部 尹965 聿992 隶144
485 肃765 肆762 肄961 肇 1027
104.尺部 尺91
102 尽404 406 昼 1059 咫 1047
105•日部 日681 一画 旦149 旧420 二画 早 1011 旭906 三画 旷462 旱292 旰244 时728 旻546
吹546 四画 旺829 昙777 昆334 463 昌84 明548 易959 昂9 昕893 昃 1014 炅417 杲248 昀 1004 吻310 昉211 昴529 五画 昧534 昵570 昭 1024 映972 显838 显869 星895 昨 1090 眩909 昽507 六画 耆620 晏927 晖328 晔940 晕 1003 1005 晒697 晓884 晃327 晌701 晐238 晁89 七画 W 75 晨94 晤853 曼525 526
49
晚824 晦333 晞855 晛871 晳 1028 睃436 晗290 八画 啉498 晷282 腕824 普614 曾77 1014 替790 暂 1009 晾492 景414 971 晴654 晻926 量490 492 最 1088 晶412 智 1042 1051 晰855 晬 1088 九画 暗964 暗8 睽463 暇862 暖578 晴834 量90 暍937 瞥546 547 十画 暝541 544 550 暧5 啖292
~|—幽
粲32


50
615 十二画 暗961 暸493 十三画 哚537 曙748 十四画 曜936 十五画 曝615 十六画 哦857 十七画 费564
106.曰部 日 1000
甲364 电170 曲659
662 曳939 冒530 冕542
107.中部 中 1052
1056 忠 1054 贵282 盅106 1055
108.水部 水752 汆130 沓135 浆379
382
109•贝(貝)部
贝34 二画 则 1013 顸290 三画 财69 四画 贮 1063 贬45 败19
购264 贩209 贤868 贯275 贪776 贫606 货339 颇244 293 五画 颏446 贲36 222 貫822 费217 贺303 贱376 贴796 贻951 贷146 贸530 六画 资 1074 赃 1010 颍418 赅238 贼 1014 贿333 赁499 资 1050 赀 1075 赂510 赆409 頦195 七画 赈 1033 赊707 赇659 赍346 脾119 八画 赔593 赋236 赌185 赎747 赒 1058 赐126 颚195
顆335 十画 赘 1071 赚 1068 赙237 十二画 赝928 赠 1015 赞 1010 颢298 十三画 赡700 十六画 賛909 110•见部 见374 871 规280 觉389 232 觇81 觌163 覜793 觊358 觋858 靓416 觎989 靦542 觏263 觐409 靦378 觑664 111•止部 止 1044 正 1033 1036 此125 步67 武851 歧620 肯451 鯢568 Ш 124 112•父部 父233 爷937 爸15 斧232
釜232 爹175 113•气部
气624 一画 氕605 二画 氖561 氘154 三画
Ш 866 氚117 四画 氛221 五画 氢650 氟230 氡179 六画 氧931 氨7 氦290 氩917 918 氤964 七画 氪451 八画 氮151 氰654 氯514 114.牛(伞)部 牛575 二画 牝607 三画 牡556 忙527 四画 牦529 牧558 物852 五画 牯267 牲722 牮376 六画 特785
牺856 特 1081 牷667 七画 牿268 犁480 栊527 八画 犊185 犄346 犍370 634 犋428 九画 犏602 犁223 假363 十画 犒445 Н—■画 犛480 十二画 犟382 十八画 犖832 115•手部 手740 拜19 挈627 644 挚 1050 拿559 挈673 掣92 掰16 拏10 轉581 擎564 擘57 翠923 搴631 攀584 挚573 116•毛部 毛528 毡 1018 耄530 蕺294
翠531 毪869 毯779 氆593 毪556 毽377 毳131 毵692 箢529 氅87 耗536 氍662 117•夂部 二画 收739 三画 尨841 改238 放20 条223 五画 政 1038 故269 六画 效885 七画 教385 370 救421 敢242 敝42 敛488 敏547 敦885 敖10 11 八画 敦191 散692 敬416 敞87 敘573 九画 敫388 数748 750 757 髦529
十画 辖402 ~\~画 敷228 炱901 十四画 釐857 118.月部 月 1001 二画 肋477 肌343 刖 1002 三画 肝241 肛224 肚185 肘 1059 肠85 肟844 四画 所620 朌221 育992 肾717 航9 293 肤228 肼414 朊687 肢 1042 肺217 肽775 肱260 肥216 胁20 肿717 1055 服230 233 235 胀 1023 肷634 朋596 股267 肫123 1071 肸855


朌855 肷670 肪211 五画 胧507 胲238 289 胞103 Ш216 胡312 丨背33 34 胖585 587
589 脉524
554 胚592 胨181 胩437 肽661 朐661 胪510 胆149 胛364 胗 1030 1032 胜722 胞27
590 胍270 胎773
职 1044 Ш 1076 胙 1092 六画 肭578 脊351 354 朔757 朗471 朕 1032 胼603 脒539 胺8 脑565 胭919 胶385
387 脐620 脏 1010 胲289 脓577 胰951 胯459 胭919 胴181 脍460 胳237 249 脆131 胸900 脂 1042 胲533 七画 胸533 脱817 脖56 脚387 433 脯232 614 豚816 脲573 脸488 脬589 脗841 胺 1087 腥98 胶429 脶517 八画 踞424 胖131 腙 1081 腔416 636 腕822 826 腋940 腑228 腱378 腊466 855 腈412 期346
617 腌1 919 腓216 胭285 腴989 脾600 服834 九画 腩564 腾787 腻570 腰932 腼542 腽820 腥896 腮690 腭196 腿815 腧750 腹237 腺872 腿 1071 媵973 腿117 膪117 十画 膂513 膀25 589 587 膈251 膜552 н—画 膣 1051 膘48 膠294 膝857 膛781 十二画 膳700 膦499 膨596 Ш 205 腺493 十三画 臁434 '臀 816
臂43 臆961 臁488 膻698 臃974 臌268 朦537 臊693 694 斶116 十四画 臑566 縢787 臊131 十六画 臛339 十八画 臞662 119•殳部 殴580 段187 殷919 964 彀263 264 毂266 268 設339 殿173 毁331 毀330 毅961 觳313 雜881 120.欠部 欠635 四画 欧580 七画 欸2 196 欷855 八画 款460 欺617 欸116 905 欹618
九画 歒119 歇886 歃696 歒989 十画 歉635 歌250 Н~画 欽905 十二画 歙861 十三画 歜116 十五画 歡123 121•风(風)部 风223 227 飑48 颭 1018 飓428 飘604 飙934 颺493 506 颳505
122.片部 片601
603 版21 胖587 牌584 牖985
123.氏部 氏732 氐161
163 昏333
124•斤部 斤402 斥103 欣892 所770 靳661 颀620 断187 斯759
ЯҐГ636 新892 斶116 斲 1074 125•爪(抑)部 爪 1025 1065 ^ 三画 孚228 230 妥818 四画 受743 乳685 觅539 爬581 六画 爱3 舀935 奚855 十画 孵228 叆5 十三画 爵433 126.穴部 穴909 二画 穷656 究418 三画 空452 穹656 帘487 四画 窃643 穿117 突809 窀 1071 五画 笟819 窍642 窄 1017 窈 935' 啻934 六画 窒 1051 窑933
51
七画 窘418 窜130 窝843 窖391 窗П9 智150 八画 窥463 窦183 窟457 窠446 九画 窨912 967 窬989 窭428 十画 窳991
-J—画 窸857 窿507 十二画 窥95 辣131 127•立部 立483 一画 产82 三画 妾643 四画 亲644 655 飒689 竖749 竑307 五画 站 1020 竞416 妗499 六画 翊959 姐19 铮416 七画 童804 竣436


52
八画 靖416 九画 竭398 端186 十一•画 婢 1067 128.疒部 二画 疗493 疖391 庀 三画 疟579 935 疠485 疝699 疙249 疚421 四画 痕620 疣980 疤13 疮119 疥400 疫959 疯225 袂534 五画 疹94 717 1032 疸149 570 店169 痈570 疴446 病53 疳241 症 1035 1039 疔176 痉416 挪363 痈973 疾351 痄 1017 疼787
疱592 疲600 痕 1047 疰 1064 疽424 疴424 六画 疔931 痔 1051 痕304 痫801 疵123 痊667 痏834 痖917 痃392 七画 Ш 696 痫868 痦853 痣 1051 痘183 痨472 痞601 痛805 痤132 痢467 486 瘠546 八画 瘅149 150 痰六8 951 瘁131 痱218 痹43 痼270 痿835 瘐991 痴101
Ш 1060
瘀986 九画 瘩135 144 瘕365 瘈359
1051 瘘509 瘟839 瘦745 瘊309 瘗961 瘙694 瘥81 十画 瘼553 瘠353 瘫777 瘪49 51
瘤506 瘢21 -j—画 瘀130 瘴 1023 瘾967 腐668 瘰518 瘿971 瘵 1017 瘳108 癃507 十二画 癌3 癍21 十三画 癔961 癞469 癖601 癜170 十四画 癣909 十六画 癫168 十八画 癯662 129.奉部 二画 初113 补57 三画 衬94 衩80 四画
极395 衿403 衲561 袄867 枏670 衹162 袂228 五画 祎327 袢205 拊233 袜553 820 袒779 袖903 袍590 被35 检 1032 六画 袱229 裆152 袼249 株 1059 裀964 桔397 袷397 七画 械393 裤458 裙669 裕994 裎98 八画 裯109 裱50 褂271 裸518 裨43 600 裼930 褙36 谈81 裾424 柄492 九画 補402 褓30 褊45
褡134 褪816 褐303 禋964 十画 襬562 褥687 褴469 褫103 榻772 н—画 褶 1028 橡879 十二画 襁639 橈673 十三画 襟404 檐81 十五画 擷886 十九画 襻587
130声部 奉227 奏128 1085 帮430 桊430
775 春122 泰775 秦646 鮝430 意106 Ш 123
131.玉部 玉991 玺859
璧43 璺842
132.示部 示733 柰561 祭359 禁404
409
133.去部
去659 663 荞425 丢178 却668 揭644
134.,.:部 二画 劳471 三画 茔969 茕656 四画 荧969 荣682 荦518 荤334 荥970 五画 莹970 莺968 六画 萤970 营970 萦970 七画 菌975 八画 蒙536 537
135.甘部 甘241 某556
136.石部 石149
727 二画 矶344 三画 矿462 矸241 码522 矻456 矾205 矽855 岩922 肛244 636
四画 砗91 菪316 研923 砖 1066 ' 砘 191 砒598 砌627 643 砑918 砚926 砂696 泵38 贬44 砜226 砍442 斫 1073 场153 五画 砠424 Щ 518 砮577 砣818 砰595 砝203 砹3 砥164 砸 1007 砺486 砧 1031 砷713 础115 砼804 砟 1016 破611 砾483 486 蛀 1062 六画 硅281 硒856 硭528 硕757 硗639 硌253 硇565 硙3 832


硎898 砧628 娇640 賅4 哲92 七画 硪194 844 硫505 硬972 硝881 确669 八画 碰587 碲621 碇178 碗825 碎769 碛627 碍5 碘169 碉173 硼596 碓191 碑36 33 碏669 碌506 511 修94 九画 碧43 磋132 磁125 碲168 碟175 碱373 碴80 碣398 碳780 殿834 十画 磅25 589 磙283 磕447 磊477 碾572
磔 1028 赚487 磐586
І 画
碱618 磐656 磺326 325 礤627 十二画 磷498 499 磴161 蹯586 礁386 碏 1015 十三画 礓380 隞299 十四画 礤68 十五画 137•龙部 龙506 507 527 垄508 砻507 袭858 聋507 龛442 138.戊部 戊852 戌904 成95 咸868 威830 戚617 烕911 139产部 癸282 登160 凳161 140.矛部 矛529 柔683 商433 矜403
蟊529 141.疋部
胥904 蛋150 楚115 Ш 1051 142•业部 业939 凿 1011 1093 芈 1073 黼232 143卢部 岱911 尝86 泶911 党152 莺911 堂781 常86 棠781 棠94 赏702 掌 1022 裳86 赘307 144•目部 目557 二画 盯176 三画 盱905 四画 眉532 眄544 呕454 眨 1016 盼587 吟861 販584 哲722 869 898 看441 442 睹531 脈553 眇544
545 71画 眩323 909 眠540 锊995 眙103 眛534 六画 眙548 眯537 539 眶462 眼924 眦 1081 眺795 眵101 睁 1035 眸556 朐909 睜292 七画 Ш 194 暍430 睃436 鼎176 睑373 晞855 哨640 睇167 瞀531 晛871 八画 督183 睛412 睦558 晈479 睹185 睫397 瞄544 睚917 睬71 睡754 睨570 睥43 601 啖699 睬510
九画 鼐562 睿688 瞅109 聩282 眼308 十画 鼐 1075 瞎861 瞑550 瞌447 瞒525 535 瞋92 і—画 瞥605 瞟605 瞠95 十二画 瞳804 瞪161 瞩 1062 瞬755 瞧641 瞵498 十三画 瞭495 瞻 1018 矇536 十四画 睛541 十六画 Ш339 十七画 獾276 145.田部 田793 —画 甶229 二画 男562 三画 甽667 四画 毗600 畏837 胃837 界400
昀 1004 畎667 畐229 Й379 五画 畔587 畜116 906 畛 1032 留504 М76 六画 畦620 略515 518 累476 477 七画 畴108 畲708 988 畲708 甥722 峻436 八画 畸346 畹824
"І—幽
嘐506 十二画 疃813 十六画
146.由部 由978 邮978
胄 1059
147.申部 申711
畅87 148严部 三画 罗517 520 四画 罚202 罘229 五画 罢15
53
16
罡245 罟268 罝391 424 六画 1270 詈483 七画 莩229 圓430 八画 署748 罩 1027 罨926 置 1051 罪 1088 蜀748 景656 九画 罱470 І**一画 罹480 蔚838 十二画 罾 1015 羁347 屙360 十六画 覉348 149.皿部 皿546 二画 盂987 四画 盆595 盈970 五画 益959 盏 1018 盐923 盎10 监370 377 盎299 六画 盗156 盔463


54
盛99 723 盒303 八画 盏 510 , 盟537 550 十一画 盥276 十二画 盩107 1058 鹽266 268 十五画 盩483 十八画 蠲429 150.,(金)部 —画 1 钇 955 钆237 1 二画 奶561 针 1029 钉176 177 钌494 钋611 钊 1023 三画 钔535 钍812 钗81 钎630 钒205 钓174 铡 1016 钐698 699 钕578 钣689 钏119 四画 钤633 钬339 钪445 钫210
钝191 钙239 钛775 钚67 钢245 钟 1055 钣22 钡35 钠561 钞88 铃500 钥936 1002 钧435 钨845 钦645 钩263 钯15 581 妍898 五画 铍600 钜428 铋42 铊772 钴268 铈738 钱371 633 钶446 钳633 钻 1087 钵$5 钷611 钺 1002 钹56 铌569 镀186 钽779 钼558 J 钾 364 铀980 钿172 铁796 铅630 923 铂56 铄757
铆530 铉909 钲 1035 六画 锂918 铵7 铲83 铰387 铱950 铳107 铗363 铒198 铑475 铐445 铙565 铕985 银964 铛95 152 铜804 铟964 铠441 铫175 铪288 363 铤799 铢 1059 - 铣859 869 铥178 铭550 铬253 铮 1035 铯694 铝513 铧316 铨667 铷685 铦867 锉 1050 铖98 詬879 七画 锏373 378 锑787 锐687 锌892
锒471
锤122
Ш 39
三画
锎441
锥 1071
镛974
托79
铼468
锦405
缪506
秉52
铽787
锨867
镘527
秆241
铸 1064
锱 1075
十二画
季357
锓631
锧 1051
镨615
和301
647
锖636
镩130
303
铺613
鍩773
镧469
312
615
九画
镣495
336
铹472
镁534
镫159
339
链489
镂509
161
委835
锔424
锿2
镪381
四画
425
锲644
637
科446
锕1
镅533
639
秋657
销881
镄218
镤614
秕41
锁771
锵636
镥510
秒544
锂482
锶760
镡894
种107
锄114
锸78
饊871
1055
锅283
锻188
镢434
1057
铿452
Ш 1075
十三画
五画
锉133
锷195
镱961
乘99
锆249
锹640
镰488
秘539
锇194
緘634
镭476
秤100
锈903
十画
镯 1074
秣554
锋226
镓363
鑪661
' 秫 747
锃 1015
镔51
十四画
租 1085
铴780
镑25
镲80
积344
782
镐248
十五画
秧928
八画
298
锻467
秩 1050
锭178
镊574
十七画
秭 1076
锫593
镉252
镶875
称94
鄉471
镇 1033
151•矢部
95
锗 1028
镎559
矢731
秸393
错130
镌429
知 1041
租427
133
镍574
矩426
六画
615
872
矫387
秣577
锘579
镏505
短186
秽333
锜621
506
矬132
移103
锚529
镋782
矮3
951
锛37
锾321
雉 1051
七画
键378
~\—画
繒 1015
税754
锯428
緘618
152.禾部
稍706
锰537
镜417
禾299
707
锝159
镝163
二画
程99
锞451
镞 1085
利484
稃228
锡856
镖48
秃809
稀856
锢270
镗 780、
秀903
857
锣518
782
私758
黍748


八画 秸25 稞317 447 稔679 稠109 稚 1051 稗20 九画 稳841 概360 十画 稼367 稿248 稽346 624 稷360 稻157 黎480 糈905 穑907 稹 1032 Н—•画 檫360 穆559 稿694 糝73 十二画 穗769 樵 1074 十七画 穰671 672 黐101 153•鸟(鳥)部 鸟573 二画 鸠418 四画 鸩 1032 Ш726 鸥580 鸨28 鸽268 ' 鸽74
鴉218 ' 五画
鸵818
鸫179 鸬510 鸭916 鸳995 鸱101 鸮881 鸲661 六画 袅573 鸷 1050 1051 鸺903 鹆305 駕495 七画 鹈787 鹁56 鸹850 鹄312 鹅194 鹐631 鹇868 М-461 離 1071 鹃429 八画 錤621 鹑123 鹊669 鹌7 鹏596 鹓995 九画 鹜853 鹗196 鹎34 鹖299 402 鹋505 鹛533 鹘425 鵾229 鹚125 十画 鹡353 鹣371 鹤303 鹞939
鹆842 鹋961 Н—画 鹧 1029 鹦506 969 鹙950 十二画 鹫423 鹬994 鹪386 鹮321 十三画 鹰969 鹧601 鹭512 鹩536 鹱314 鹯 1018 十四画 鹞163 十七画 Ш277 154.皮部 皮599 皱 1059 皲435 颇611 皴131 鈹 1016 155•白部 白16 一画 百17 二画 皂38 1012 三画 帛56 的159 167 163 四画 皇325 泉666 皈281 皋244 294
六画 皎388 皑3 七_ 皓298 皖824 九画 魄613 十画 皞298 十三画 皦389 十五画 纏605 十七画 皭391 二十二画 趦667 156.瓜部 瓜270 瓠314 339 瓞314 瓢604 瓤671 157•羊产笋） 部 羊928 —画 羌636 三画 差77 80 81 123 132 美533 姜379 四画 羔248 恙961 羞903 胖 1010 粑13 玢221 五画 羟638 冇 1024
1025 1029 1073 盖239 羚500 羝162 貯 1064 六画 羡872 善699 翔876 七画 羧770 群669 烷321 九画 羯398 羰780 十画 羱999 Н—画 羲855 十二画 羹255 蹯205
158.兴部 卷429
430 666 券668 909 拳666 誊664 眷430 誊787
锴667 豢323 323
159.米部 米539
三画 类477 籽 1076 釈539 籼867 娄508 512 四画
料494 粉222 粑14 板22 敉533 539 五画 Г 柜 427 粒486 粘571 1018 粗128 祟795 粝483 六画 粪223 粢 1075 七画 粮490 粱490 粳412 粲73 八画 粽 1083 粹131 精412 糁692 715 粼498 九画 稗20 糍125 糊313 312 314 糌 1009 糇309 糈905 906 十画 糕248 糖781 糙74 糗 659 * 鞴36 糢551 H—画 糠444
55
糟 1011 镜382 十二画 糨382 十四画 糯579 十九画 160•齐部 齐 1074 剂357 產346 161.衣部 衣948 957 衾646 袈363 袋147 袤531 裂496 装 1068 裴593 裔961 裝 1069 裘659 裝418 褽838 褰631 襞44 162•亦部 亦957 二画 变45 三画 奕959 弯822 孪514 峦514 四画 恋489 挛514 栾514 五画 鸾514 六画 蛮524 脔514 八画 銮514


56
163.耒部
三画 耔 1076 四画 耕255 耘 1004 耙15 581 耖90 耗298 六画 耠335 七画 耢475 八画 耥782 九画 耧508 耦580 十画 耪589 耩381 耨577 十六画 耱555
164.耳部 耳197
二画 取662 耶937 三画 Щ 616 四画 耿255 耽149 耻103 聂573 耸763 邨 1083 聒198 耽307 五画 职 1044 1050 聆500 聊493 六画 联487
聒283
844
颛 1066
翱11
蚁955
蛴621
七画
853
颛974
翟163
虼253
蛱364
聘607
晋408
十画
Н—画
虺327
蛙819
八画
170.而部
颞574
翳961
330
蛲565
聚428
而197
颠168
興-961
蚂522
蛭 1051
九画
耐561
н—•画
翱11
四画
蛔330
聪127
耍750
颟524
十二画
蛟621
蛤251
十画
鸸197
十三画
翻204
祈621
288
聱10
171•页(頁)部
颤84
174•艮部
虫巴14
蛛 1060
~|—画
页939
1021
艮254
蚌25
蛞463
聲569
二画
頟646
良489
39
蜒923
165•臣部
顶176
十五画
即349
蚶290
蚰661
臣92
三画
颦606
垦451
蚁232
七画
卧843
顺755
十七画
恳451
蚨229
蛾527
取630
四画
颧667
既358
盆221
螂353
赜 1014
顽824
172.至部
暨359
蛔195
蜆568
166Л 部
顿191
至 1047
175.光部
蚊841
蜇 1027
栽 1007
预992
郅 1048
光277
蚍600
1028
载 1007
顾269
到155
辉327
蚜917
蜣636
1009
颂764
致 1050
328
蚋687
蜕816
裁69
颁20
耋175
銑326
蜿997
蛹975
截398
221
臻 1031
耀936
蚝126
蜈850
截 1009
五画
173.羽部
176•产部
294
蜗843
敵 1081
颈414
羽990
虏510
蚬869
蜉232
戴147
颅510
四画
虎313
蜋102
蛾195
167.西部
领501
翅104
虐579
蚬103
蜂226
西854
頰587
翁842
虑513
蚪
蛸881
要932
六画
羽中106
虔633
五画
八画
935
颜364
翊307
虚661
蛇708
蛹292
栗486
^ 398
五画
904
951
蜮283
贾268
887
翌955
齟292
蛀 1064
蝈436
366
颊364
翎500
盧132
蛰 1016
焰292
票604
顦834
锎661
虞988
蛏95
蝻564
605
颏446
翏506
177.虫部
蛆661
蜷667
粟766
颊364
六画
虫106
蚰980
蜿822
置227
頜303
翘640
330
蚵299
蝉82
覆237
七画
642
—画
蚺670
蜻653
168•朿部
颐953
翕856
虬658
蛊268
蜡467
刺123
频606
861
二画
蚱 1017
664
126
颓814
舉326
虮353
蚯657
蝴857
627
颖971
八画
三画
拗986
М970
枣 1012
颌293
翠131
虿81
蛎483
蜘 1042
棘351
潁418
翥 1064
蚤 1012
六画
蜱600
169.亚部,
八画
九画
虻536
蛩261
綴167
亚917
颗447
翩602
虾861
656
螢216
严920
九画
Ж юз
虹308
蛣398
九画
垩195
额195
翮303
382
蛰 1028
螝331
恶195
颜923
十画
蚂522
蛟385
蝤394


蝤419 659 緬541 蝥529 蟒537 蜇379 蝼508 蝙45 蝠232 蝾683 蝶175 蝴313 蝰463 蝎299 886 蝗326 蝮237 蝠926 蝓989 蝌447 螢635 蟥233 十画 螯11 融683 螃589 螟550 螨526 螅857 ~画 蟥325 螫739 1027 蟑 1022 螳782 螺518 蟋857 螽 1055 蟓879 蟏881 蟮647 蝾167 蝼506 十二画 蟛596 蟪333 蟠586 蟑965
蟲107 蝥415 蟥217 十三画 蠖339 Щ 1060 蟾82 蟹889 蠓537 十四画 蠕685 蠛545 十五画 蠡480 十八画 蠢186 蠘857 二十画 Ш662 178•缶部 缶228 缸245 缺668 詬879 罂968 罄656 罅865 鑪509 罐277 罄628 179.舌部 舌708 乱514 刮270 敌163 舐738 甜793 鸹270 辞124 舔793 180.竹(，部 竹 1060
三画 竿241 笃185
Ш 102
四画 笏314
笋769 笆13 笕371 笔41 笑885 笊 1026 笄344 笈350 五画 篼229 笄205 笠486 笺370 笨38 苠546 547 笸611 笼507 508 苠546 第167 笤795 笛163 笙722 符231 箦 1014 笞101 笫 1076 笮 1090 筇656 芩499 六画 等160 筑 1064 策77 筐461 筘456 筒805 筛697 答134 135 筋403 筝 1035 筏203 筵923 茭388 笞153 七_
筷460 简373
Ш 108
筲706 签631 筢581 箓884 筱884 筠 1004 赏 1004 八画 箩518 菌436 箐414 楚398 696 箔56 箜453 管274 箪149 箸 1064 箕346 箬688 箍266 箨819 筵644 箄584 算766 箅43 筋544 九画 箭378 篓508 篇603 箱875 箴 1031 葯 1001 篆 1068 篇119 十画 篚216 篙248 294 篱480 篝263 篡130 篮469 逐596
蓖43 Ш 1013
Ш 1068
篦43 篥483 蒭108 Н—ШЙ 簇128
129 簖188 簌766 簧326
325 篾545 簏512 苑182 簡547 十二画 簞170 簪 1009 籀 1059 旖584 簠232 十三画 簿68 簸57 蘇243 十四画 籍353 赛 1087 十五画 Щ 1068 藩204 十六画 速662
181.臼部 臼421 舂106 贸423 Щ 861
182.自部 自 1077 息856 臭109
903 枭573 券541 跪573
替268
183.血部
血888 911 衄578 杯592 衅895 盥861
184.舟部 jtj 1057
二画 舫153 三画 舢698 四画 航294 舰377 舱74 般20 585 舫2" 五画 舲499 舵194 舷868 舳 1060 盘585 船118 舶56 舴 1014 舸252 六画 艇799 七画 艄706 八画 九画 般402 1081 艘764 艏558 艏78 十画 膀25 •*—•画 艚75 十二画 艟106
57
十三画 M 536 185•部 言919 1X932 紗544 謀616 Ш 1059 誉994 訾 1075 1076 諳416 瞀11 12
詾900 誤857 謫562 誓738 磐391 臀655 Ш 116 替601 警415 灌838
186.辛部 辛892 辜266
辟43 601 辣466 辩47 辨21 47 辫47 瓣24
187.巟部 巟323 疏746 巯659
188.辰部 辰93
辱685 唇123 蜃717 Ш 1032
189.麦部 麦523 麸228


58
鈔90 190.走部 走 1083 二画 赴235 赳418 赵 1026 三画 赶242 起622 五画 越 1002 超88 趄424 644 趁94 趋130 661 六画 趑 1075 趔495 496 八画 趣130 661 664 趟95 782 越90 十二画 趫641 趦391 十六画 趱 1009 1010 191•赤部 赤103 赧564 赪94 赦711 赫303 赭 1028 艴861 192.豆部 豆182 豇379 四画 豉103
八画 豌822
193.束部 朿749 柬371 敕104 赖468
整 1035
194.酉部 酉985
二四 酊176 三画 酐241 配594 酌 1073 酎 1059 四画 酝 1005 酞776 酚221 酗907 955 五画 酢130 1092 酤264 酣290 酥764 酸202 611 六画 酬108 酮804 酰867 酩550 酪475 550 酯 1047
上酱382 七画 酿572 酺614 酵391 酽927 酷458 酶533 酸766
八画 Ш 123 醉 1089 醋129 醌463 醅592 酸 1071
九画 醚538 醛667 醑906 醍789 醒898
十画 醅 1017 醣782 醢289 ~\—画 鰾605 醪472 十二画 酿577 醢857
醭57 醮391 十三画 酿429 醴482 十四画 醺912 十七画 醣391
195.豕部 豕731 豕116
靶14 硏370 貌195 锁221 羱321 豭363 親857
196.里部 里481 野937
197•足部 足427 1085
二画 趴580 三画 趸191 趿772 趵33 四画 趼373 跌175 趺228 距428 趾 1047 跄636 639 跃 1002 跤620 624 627 趺433 鈐94 五画 跞483 518 践377 跋14 跑590 跛57 跗228 跖 1044 跆774 踗377 六画 眵144 跤386 踁103 跻346 跷639 跨456 跟254 跳795 跣869 路511 跺194 跪282 跹867 路875 跬667 践 1065
跫656 跆364 眦70 123 125 七画 跋669 踅910 踉490 492 踌109 踊975 跽360 八画 踐644 踔123 踞429 踯 1044 踪 1081 踮169 踝320 踢787 踏772 踩71 婉824 踟102 踬 1051 蹼843 踡667 骐346 蹄618 躇353 Ш 130 163 九画 蹄167 789 蹈154 蹑167 1051 Ш94 蹉132 踱193 蹁603 蹀175 蹂683 踹117 跞 1055
踽426 蹓506 踏80 十画 蹑574 蹒586 蹇374 蹊618 857 蹋773 蹐353 ~\■* 一画 蹢163 1044 蹙130 蹩51 Ш 1044 蹚780 蹦39 蹤859 鏘637 躇Ш 蹰114 十二画 蹯205 蹲191 蹿130 蹭77 蹶434 蹼615 蹢434 蹬159 踪492 十三画 躁 1013 躅 1060 1074 據429 十四画 躏499 十五画 躐496 躔82 十六画 躜 1087 十七画 躞888 二十画
理434 198•采部
采70 71
悉856 释738 釉986 番204 584 199•豸部 Й 1048 豺81 豹32 貂173 絀561 貊553 貌299 貉295 303 522 553 貌531 貘555 雜429 軀113 貔600 规434
200.谷部 谷267
431 欲993 紘307 珙307 铪290 豁317 340 335 谬493
201.角部 角386
431
二画 т 658 四画 觖433 六画 觞701 解398


402 888 觥261 觜 1075 1087 触116 觫659 八画 赭 1016 觭346 十二画 鱟911 十八画 艄857 202•身部 身712 射 710, 躬261 躯661 躲193 躺782 203.青部 青647 静416 靛173 204.車部
軚243 乾634 朝90 1024 韩292 斡844 翰293 205•雨部 雨990 992 三画 雪911 四画 雰221 雯841 五画 雷476 Ф500 雾853 雹27 六画 霁359
需905 七画 深558 Ш 1033 筲881 霜533 八画 篓697 霖498 霏216 霍340 霈595 霓569 霆969 九画 霜752 霞862 窗506 温499 Н—画 羅965 霭3 蔚838 Н 858 十二画 霰872 十三画 霸15 露599 露509 512 十四画 霾523
206,非部 非215
216 韭420 斐216 裴216 悲33 辈36 翡216 蜚215 217 雜445
207,黾部 黾537
培 1025
窀998 鼍818 208•齿(齒)部 齿103 龀94 骱888 龁299 龃426 龄501 龅27 齚 1014 龊123 龈965 龇 1075 顔663 新965 龌844 209•鱼(魚)部 鱼987 四画 鲂211 鱿980 鲁510 魬312 鈀16 魬22 五画 鲎310 鲆610 鲈509 510 趂600 鲇572 鲊 1016 1017 鲍32 飾967 銖838 鲐774 六画 鲋233 鲜867 869 871 鲚360 鲛386 鲑281 886
鲟913 鲷 1014 绘460 鲔834 鲍834 鲕197 詬310 鱿 1026 鲒398 七画 鲨696 鲩323 鲠255 鲢488 鲫360 鲤482 鲥731 鲣371 辄 1028 八画 鲶572 鲸414 鲭653 1035 鲮501 鲱216 鲽175 鲳84 鲵569 鲰 1083 九画 鳅657 鳊45 鲼223 鳍86 餅380 鍉789 鰛839 鳃690 鳄196 鳇326 餵830 鲲926 鰓859 鰌657 鲸667 鰊489 十画
鳎773 鳌11 .鳑 589 鳍621 鳏274 鳐934 ~|—画 鳖50 鳘547 鳙974 鳕911 鳔50 鳓476 鳗525 鼷838 鳛 858、 十二画 鳝700 鳟 1090 鳞498 鳜283 434 十三画 绍243 鳢 1018 十四画 錄454 十五画 錄 1031 210.隹部 隹130 1071 二画 隼769 势430 三画_ '售 745/ 雀639 四画 焦385 集351 傩579 雅631 雄901 五画 雏114 雎424 六画
雌125 雒518 八画 雕173 雔109 十画
r 翟 429
661 雠109 十二画 犟018 十七画 莳568
211.金部 金402 鈇228 组114
鍉84 鍇546 鎗95 鉴378 鍉102 蓥 1075 錾 1010 鋈587 銎656 鍪555 鐽134 鑀5 鏊12 銎 1004 鋈853 鎏506 鐾36 鑫893 鏨653
212.音部 音963
章 1021 竟416 意959 韵 1005 飲 893* 韶706
213.革部 革250
二画
59
勒476 四画 靶15 16
靴909 矜409 647 靳409 五画 絲553 蚴936 鞞23 粒307 靼134 六画 鞍7 鞋887 鞑135 報304 七画 鞘642 706 鞔535 鞘429 八画 鞠424 鞛38 九画 鞣683 鞫425 鞭45 鞘657 鞦657 犁25 鞯371 鞒197 鞮162 鞴299 十画 楚586 鞴36 十三画 链371 214.是部 是737 匙102 韪834 题167


60
789
215.骨部
骨266 267 二画 鼽834 五画 骷457 鹘313 骶164 龅33 六画 骸288 骺309 骹640 Ш 124 骼250 八画 髁447 髀43 九画 髂628 髅508 十画 髋460 髌51 膀589 -\—画 髏508 十二画 髄768 十三画 涠185
216.食部 食731 飨876 砹289
芻72 Ш5 脐218 領218 按216 狨783
217.香部 呑874 郜215 fit
218.鬼部
磨552
聚600
鬼282
555
225.鼠部
尨534
糜533
鼠748
' 嵬 832
538
隞465
魂335
靡539
默217
魃621
魔553
鼢221
魁463
222.鹿部
馼841
魅534
鹿511
鼬986
魆905
麂354
駒661
魇926
麇436
終 1055
魈881
670
鼯850
魃14
糜539
鼯414
魍828
麓512
鼷425
魑101
麒621
鼹926
魃618
鏖11
鼷857
魏832
麟498
226•鼻部
838
麝7"
鼻39
219.髙部
223.黑部
鼽659
高245
黑303
鼾290
敲639
三画
购308
膏249
墨555
魑843
248
四画
賭564
220•髟部
默555
Ш 1016
髡150
黔634
齅577
髢163
酖149
227•余类
167
'五画
二画
髫795
黜116
«
鬅229
黝985
三画
髯670
黛147
乡872
髻360
酣634
876
髭 1075
,六画
卄
髹9Q3
黠862
四画
緊596
黟950
屯816
鬅374
七画
1071
鬈667
黢661
长84
Ш 1082
664
1022
Ш 1065
八画
1023
鬏419
黩185
巴13
髮321
m 926
书745
‘ 鬓51
Ш 1003
五画
簡631
黥654
民545
黯487
黪73
凸809
鬣496
九画
凹10
221.麻部
黯9
819
麻520
六十画
东178
摩522
驢509
七画
224•鼓部
卵514
叛587 箱227 举425 卺404 十画 冓263 十七画 虢33 十八画 Ш 1081
十九画 髫621


А
阿5另见б.
阿а〈方〉1)(用于名、姓前）А-.〜唐А-Тан. 2) (甲1:称呼前）一股用名词的爱称表示.〜叔， дядечко ч.;〜哥 братик;〜妹 сестриця.
ИИ аа ха-ха {звуконаслідування сміху).
Р可啊 аа ой!, що цс! (вигук, що виражає подив).
阿兵寄 abrng ge солдат, боєць.
阿波罗 aboluo <神 ії> Аполлон.
阿伯 abo 1) старший брат чоловіка, [старший] дівер; 2) <方> батько.
阿卜 5Ьй 1) <蒙古语> ббо, ббон {невеличкий насип із наваленою купою каміння зі встромленими гілками дерев; споруджується монголами в шанованих ними місцях або вздовж кордону); 2) (у хш. термінах відповідає префіксу) ап-, апо-;阿卜吗啡 апоморфін; Р可卜阿托品 апоатропін.
阿昌族 Achangzu "ачан" {одна з національних меншин Китаю).
阿叱 achi апчхи!; чхати.
阿慈特克人 §citdkSr6n <етн> ацтеки {індіанська народність Мексики).
Р可大 ada 1) старша дитина в сім’ї; 2) старший (напр. старший продавець, старший матрос на човні).
阿呆 5范丨 <方> дурень, дурний.
阿第 adi молодший брат.
阿的平 Sdiping <药> атебрин; акрихин.
阿爹 1) Я [твій, ваш] батько {про себе); 2) батько, пан, ви {ввічливе звернення до старших взагалі).
Р可斗 A D6u ганчірка розм” ірон.\ нікчема; шмаркач.
阿尔巴尼亚人 A'&rb5niy^i^n албанець (албанський); албанка. 阿尔巴尼亚语获іМпіуАуй албанська мова.
阿尔法альфа; а-.〜粒子 < 理> альфа-частинка; а-частинка;〜射线 <理> альфа-промені мн.; а-промені мн.
阿尔及利亚人 A'SrjiHy^n алжирець (алжирський); алжирка.
阿飞 afei стиляга ч.，ж., розм.; чепурун; дженджик рош.\ піжон розм.; хлюст зневаж/, фат; хвинтик розм.\ хуліган.有~习 气 стиляжничати розм.
Р可富汗人 Afuhanren афганець (афганський); афганка.
afuhanyu афганська тиова.
阿混 ahun марнотратник; марнувати.
阿佛洛狄戎afulodfte <神话> Афродіта.
阿根廷人 Agentingren аргентинець (аргентинський); аргентинка.
阿筒 ah5ng <宗> ахун.
阿拉伯胶 alabojiao гуміарабік.
Р可拉伯人 Alaboren араб (арабський); арабка; аравієць; аравійка.
alaboyu арабська мова.
阿罗汉 Шибіїйп <宗> алохйнь ч.\ буддистський святий.
Р可胃入 Amanren оманець; оманка.
阿芒拿 §mdngnd <化> аммонйл.
阿盟 ameng ЛАД - ліга арабських держав
скороч.
阿 I、J amen <宗> амінь.
阿米巴§тїЬ§ <动> амбба.〜痴疾 <医> амббна дизентерія.
阿米巴病吞mlb§bing <暖> амебіаз.
阿米多 §тїс!иб <化> амідбл.
阿摩尼亚3m6n丨уй〈化> аміак.
阿尼林 anil in <化> анілін.
阿片 §ріЗп〈药> бпій; опіум.
阿 Q A Qiu ”А-К’ю" (герой відомої повісті Лу Сіня "Справжня історія А-К'ю").〜精字‘ ак’юізм.
阿塞邦骚人 Asaibaijiangren азербайджанець (азербайджанський); азербайджанка.
阿司匹林as了рїі丨п〈药> аспіріін.
阿嗔 ati〈象声> чих розм. (чхання, чхати); апчхи.
阿托品 5tu6pTn <药> атропін.
阿姨 Зуі 1) <方> (姨母)тьбтярош.; тітка. 2)(称 呼母亲辈的妇女）тьотя розм. 3)(称〜于保育 员或保姆)няня; тьотя розм.
卩阿а另见а; а; -а.
ВД а 1)(表示惊异）а; а-а-а〜，是你！ а-а-а, це ви! 〜，多大的风雪呀！ а, завірюха яка! 2)(表示赞 叹）ой; ох.〜！多么宏伟雄壮的南京长江大桥 Щ! о (ох, ой), який величний і чудовий Великий Нанкшський міст через Янцзи!
啊啊涵 <象声> 乌鸦在房上啊啊地叫唤ворбна на даху каркала: карр-карр.
阿哈 aha 1) {вигук переляку, подиву, захоплення) ах!; ой!; ого! 2) <居1】> ха! (вигук 丑 коміка при першому виході на сцену).
ауа {вигук переляку, подиву, захоплення) ой!; ай!; ох!; ах!
11阿唷 ауо {вигук переляку, болю) ой!; ай!; ох!; ах!
锕5. —
铜 а <化> актиній.〜系元素 актинід.
腌 а另见y5n.
腕 а брудний, засалений, смердючий, огидний; 〜材料 <骂人> підла людина, брудний тип; 腌穷料 дріб'язкова (злиденна) економія.
腌臜 iza <Jj> 1)(不干净）брудно (бруді.).屋 子里太〜了 в кімнаті дуже (надто) брудно. 2) (不痛快）прикро (прикрість).这І牛事没有办 成，〜极了 д$же прикро (яка прикрість), що цього не вдалося зробити. 3) брудний; засалений; 4) неприємний; огидний.
腌臜货3z5hu6 <骂人>、також腌臜泼才） покидьок, брудна людина.
啊 S 另见 $ 5; a; -a.
啊焱（表示追问）a. ~?你说什么？ га? що ти сказав?难道没有跟你说过吗,〜？ хіба вам не говорили (сказали), га?
嗄й.
嗄 а <感叹> {вигук сумніву, перепитування) га?, да?, ну?;〜？你说什么？ га? що ти говориш?; 这不足就解决了吗？〜? хіба це не вирішує питання? Та ну?
啊 泛另见а; а; .а.
啊а (表示惊疑）га.〜？这是怎么回亊？ в чому справа, га?
啊 а ；!/]见 й; а; а; .а.
啊й 1)(表示应诺）а.〜，就这么右吧а，нехай буде так. 2)(表示领悟）а; а-а-а.〜，原来如此 а-а-а! он воно що; а-а-а! ось у чому річ;〜,原 来这足你办的а，так це ти зробив;〜对啦，有
这么回取，ах так, було таке діло. 3)(表示赞 叹）о. 我的祖国！ 0，Батьківщино моя!
啊.а另见 б; а; а; а.
啊-а 1)(表示肯定、右重、敦促)ну;:ж*.是〜，你 Ш Ш 对 ну так, ви правильно зробили (вчинили);你〜，不懂这个 ти ж не розумієш цього;真好〜! чудово! прекрасно!来〜！ ну, йди сюди! йди ж сюди!十失些〜！ ну, швидше! та швидше ж!同志们加油干〜！ товариші, натиснемо!我们心中的喜悦是难以形容的〜！ не (немає можливості) описати те щастя, що переповнює наші серця! 2)(表示嘲讽、威胁） ну.你好〜！ ну і гарний ти!你往哪里走~! ну куди ж ти ідеш! куди ти ідеш! ну! 3)(表示发 问）ну; же.你好〜？ ну, як ви поживаєте?怎么 样〜？ ну як? ну що?我们往哪儿走〜？ куди ж ми підемо? 4)(表示列举）і так ділі; тощо.孩 子们就喜欢个刀〜枪的ДІТИ лише і люблять такі іграшки, як ножі, пістолети і так далі.
哎5І.
哎ш 1)(表示不满)ох; ой.〜!你怎么能这么说呢？ ох, як же ви могли так сказати?〜！这多不好！ ох (ой), як все це недобре! 2)(表示提醒）гей; ось що.〜，小心些гей，обережніше;〜，我倒有 ^ H ось що: я знаю, як це зробити; послухайте, я знаю, як це зробити; послухайте, у мене є ідея.
哎呀і)(泰示惊讶、醒悟）ох； ой. ~，原來是 你！ ох，виявляється, це ти; 糟了，这可怎么 办呢？，ой, біда яка, як же тепер бути? 2) $表 示赞叹、遗责）ox.〜，真美! ох (ой), як красиво (яка краса)! 你这个冒失鬼！ ох ти, зайдиголова!〜，太好啦!这一切邢这么顺利 地结束了 ох, як добре! як благополучно все закінчилось!不由得喊了一声〜бхнути мимоволі.
哎哟Зіуб 1)(表示惊讶、痛苦)ай; ой.〜!多痛呀！ ай (ой), як боляче!〜，糟啦！ ой, біда!〜一声 охнути. 2)(表示VI讽）ай; ой.〜，说得多好听 Р牙！ ой, ну і солодко ж ти співаєш!〜，真不要 脸！ ой, як не соромно!
哎哟哟 5іубуб ой-ой-ой, 好描！ ой-ой-ой, як боляче!
展аі.
哀 ш 哀伤.哭声甚〜т^жно (гірко) плакати; гіркий (жалібний) плач.
哀哀 аіаі хворобливий, нещасний, бідний.
ЖШ аісйп трагічний, скорббтний.
哀 І1Д- аісе альманах скорботних текстів (зазвичай віршованих, що оспівують заслуги та чесноти покійного правителя).
哀策哀册.
МШ aicheng щира печаль, невдаване горе.
哀愁 aichou сум ж. (засмучуватися, сумний); смуток, (сумувати, смутний); горе (горювати, гіркий).
哀词 аісі <文> елегія.
哀辞 аісі надгробне слово [у риму]; надгробна промова [у риму].致〜вимовити надгробне слово; сказати промову в пам'ять мертвого.
哀粹 aicui сумувати, 'уболівати (за ким), побиватися; скорббтний, сумний.
哀（掉 aidao співчувати кому (співчуття);
уболівати книжк. (скорбота ж” скорбний);


2
оплакувати що; шанувати чию пам'ять.〜死 难 Гй!志 уболівати про смерть товаришів (над загиблими); оплакувати смерть товаришів; 表示〜висловити [своє] співчуття.
哀的美敦书 5idim6idiinshii〈政> ультиматум.
哀吊 шсіійо оплакувати, сумувати, побиватися; скорботний, гіркий, тужливий, жалобний.
哀愤 aifcn ремствувати; нарікати; обурюватися.
哀感 aigSn жаліти, співчувати; жаль, співчуття; хвилювати, зачепити за живе, дійти до серця.
哀感顽艳 aigSnwanyan доходити до серця як тупих (потворних), так і розумних, красивих; обр. про силу впливу на читача літературно-художнього твору.
哀告 aigao молити кого-що (мольба); жалібно
просити кого-що.
哀歌і
aige 1)(悲伤的歌曲）скорббтна (сумна) пісня. 2) <音> елегія. 3) <文> елегія.
哀 Р更 aig^ng перехопити подих (від горя, зворушення, струсу).
哀嗓 aihao плакати, ридати; плач, ридання.
哀号 aihao [гіркий] плйч; голосіння.
Ж Ш aihe стрімка (небезпечна) гірська
ущелина.
哀鸿遍野 aihongbianyg звідусіль чулися стогони стражденних і голодуючих; стражденні й голодуючі були всюди.
哀呼 aihil плакати; ридати; голосіння, ридання.
哀毁骨立 aihulguli настраждатися, змучитися від сильного горя, знесилитися від
страждань (переживань).
哀 % aiji текст, присвячений покійному,
приурочений до жертвопринесення духам (Неба, Землі).
哀家 aijia〈居lj> я {мовою вдовиці імператора).
哀家梨 aijiali груша з саду Ай Чжуна (обр. про прекрасний літературний твір; за притчею про людину на ім'я Ай Чхун, що виростила в своєму саду надзвичайно великі, чудові плоди груші, дин. Хань).
哀口Ц aijiao репетування, ридання.
哀姐 SijiS〈方> баба, бабця. 1
哀矜5ijTn <书> —哀怜.
哀恳 аікбп слізно просити, благати.
哀哭 aiku плакати, ридати, побиватися; плач, ридйння.
哀苦 aiku горе, печшіь.
哀牢[夷]ailao[yT] айлао (назва давнього племені, що мешкало на території теперішньої пров. Юньнань).
哀乐aild另见Шуид (悲痛和快乐）гбре та радість.
哀 诛 ailSi ' надгробне слово,
некролог-панегірик.
ЖШ аііі скорботні ридання, гірке голосіння; скорботний,несамовитий.
哀丽 aili проникливий, хвилюючий (за змістом) та вишуканий (за стилем; про літературний твір).
哀怜 ailian шкодувати що (жалість); співчувати чому，книжк. (співчуття).
哀鸣 aiming зойк ч.\ зойкати.
哀闷 5im6n боліти серцем, страждати, убиватися; співчувати.
哀感 аітїп жаліти, співчувати.
哀縣 aimu любов до покійного; відчувати ніжну любов до померлого.
竺戚§iqT<书，哀伤. •
哀启 стислий некролог, що додається до сповіщення про смерть; жалібне оголошення
(用于标题). ^ ,
哀乞 aiqt звертатися до почуття жалю; просити, благати.
哀泣 aiqi гірко ридати; гіркі ридання, скорботний плач.
哀求 aiqiu молити що (мольба); благати що; жалібно просити що，чого, про кого-що, із неозн.
哀癯 aiqu бути виснаженим від сильного горя, airong посмертна слава.
哀fjj aishang скорбота ж. (скорбний, уболівати книжк.); горе (сумний, горювати); сум ж. (сумний, засмучуватися); убиватися про кого-що, через що^розм.怀着万分〜的心情і3 найглибшою скорботою.
哀甚 aishen найпечальніший.
哀怨、aisl скорбота ж.; почуття прикрості (суму, смутку); прикрість ж.; сум; смуток ч.
aisThaozhu печальні акорди струн, закличні звуки труб {обр. у знач.: хвилююча, захоплююча музика).
哀诉 aisu гірко жалітися, нарікати на..; слізні скарги, гіркі ремствування.
哀叹 aitan зажурено (сумно) зітхати по кому-чому, про кого-що.
哀啼 aiti ридати, стогнати; голосіння, ридання, стогін.
哀恫 aitong співчувати, жаліти (когось).
哀恸 aitong гірко плакати.
哀痛 aitong горе (гіркий, горювати); скорбота ж. (скорбний, уболівати книжк.).
哀挽 aiwan некролог.
哀乌郎 aiwOiang <天> Айулан (скупчення з 15 зірок за сузір’ям 五帝座)•
哀艳 aiyan < 书 > елегійний [і красивий]; елегійний і витончений.〜动人的文字 зворушливо-елегійний стиль.
Ж 玉 аіуй проникливий, хвилюючий (за змістом) та витончений (за стилем; про літературний твір).
哀怨 aiyuan сумне нарікання; гірка скарга.〜的 歌声 жалісна пісня.
哀乐 5iyuS 另见 aik (送葬曲）жалобна музика; похоронний марш.
哀杖 aizhang жалобна палиця (сина на похороні батька).
埃йі.
埃 аі <理> ангстрем; онгстр^м.
埃镑 Siting <财> єгипетський фунт.
埃尘 aichen пилинка; пил.
埃及人 Aijiren єгиптянин (єгипетський); єгиптянка.
埃居 Sijii (фр.) екю.
埃塞俄比亚人 AisM’谷Ьїу各гбп ефіоп (ефіопський); ефіопка.
埃理亚学派 Silly各xuSpSi <史> елбйська школа.
Ш si另见乩
挨 ш 1)(依次）один по одному; підряд; по черзі; почергово.〜着数 рахувати один по одному; 一个〜一个地上公共汽车по черзі (один за одним) сідати в автобус. 2)(雜近）біля чого; поруч чого; коло чого; поруч.〜着坐 сідати поруч (рядком);彼此〜卷 один біля (поруч, біля) одного;肩〜着肩 пліч-о-пліч; поруч;紧 〜着墙放下 поставити що впритул до стіни.
挨次挨”〜检声机器的Ф件перевірки деталі машин підряд (один по одному, одну за одною).
挨个儿5ig知<口> суцільно; геть усі.〜打防疫
针 поголовно усім зробити щеплення;〜问 опитати всіх [поголовно].
挨光 aiguang підтримувати незаконні інтимні стосунки.
aiguo перенести, пережити.
挨户 3ihu по всіх будинках.挨门〜по всіх подвір'ях і квартирах; у кожному будинку і подвір’ї; подворно;〜通知 оповістити по всіх будинках і квартирах; сповістити кожну сім’кі про що;〜搜查 повільний обшук;〜访 问 відвідувати підряд кожну сім'ю.
ШМ aiji an притискатися плечем до плеча.
挨肩儿aijiSnr < 口 > погбдок.〜的兄弟 брати-погодки мн.
挨肩擦膀叫这ncabSng притискатися, тиснутися, тулитися.
挨运 aijin поближче.〜我坐 сядь поближче до мене.
挨骂 aima зносити лайку; бути вилаяним.
挨亲 aiqlnr притискатися, лащитися розм.， горнутися (щокою до щоки).
挨推 aitul зволікати, відкладати; перекладати на іншого.
挨晚 aiwSn <方> сутінки; у сутінках надвечір.
挨延 aiyan 1) зволікати, тягти час, тягти волинку; 2) заводити по черзі (напр. відвідувачів).
挨楼 аігйп 1) скупчуватися, тіснитися, штовхатися; 2) < 曰 > обмінюватися
люб'язностями, вести світську розмову.
挨着 aizhe 1) притискатися, бути впритул; впритул, притиснувшись; поряд;挨着大树 有柴烧 <Ш> якщо знаходишся поряд із великими деревами - завжди матимеш хмиз; 2) услід, слідом за..;—个挨着一个的过去 проходять мимо один слідом за іншим.
挨揍 aizou зазнавати побоїв (наруги).
Ш 另见让
唉ш 1)(答应的声音)так.〜，我这就来так, зараз йду. 2)(叹息的声音）ой; ах; ох.
唉声叹气 sheng tan qi охати і зітхати; тяжко зітхати; охання й йхання; ахи й бхи; охи й зітхання.
挨纪•
娱 аі <鄙> баба; дівка.
握5І.
捱 ш 1) притискатися, горнутися;〜向母亲身上 пригорнутися (притулитися) до матері; 2) прилягати, примикати, бути в безпосередній близькості;〜着海滨 прилягати до морського узбережжя, бути розташованим на морському березі;〜死 бути на волосок від смерті; 3) вздовж (напр. шеренги); по (напр. черзі);〜门〜户 з двору на двір; дворами;〜次 по черзі.
ЙІІГ aijin прилягати; бути близьким сусідом; бути розташованим у безпосередній близькості.
Ш ^ аікао щільно прилягати; бути розташованим упритул (до чогось).
妓 аі. -
Ш аі < @ 叹 > (виражає прикрість, печаль, засмучення) ох!; ай!; ой!, на жаль!;〜秋冬之 绪 风 ох! вже цей безкінечний осінньо-зимовий вітер!
镇5І.
镇 ш <化> ейнштейній.


з
捱
аі.
扼 аі 1) тягтися, тривати, повільно спливати {про час);〜一刻似一泛 чверть години тяглася, неначе ціле літо; хвилини здавалися роками; 2) зволікати, баритися; гаятися, тягти час; перебиватися; маятися, знемагати (напр. без сну); волочити (свої дні); відкладати, відтягувати (строк); затягати (справу);〜□子 волочити свої дні;〜——会 зачекайте хвильку!;〜一 *П寸是-一时 день пройшов, і нехай!; живи поки живеться!;〜得 ——lij можна на один день відкласти; один день час терпить;〜至ijf 胃 промаятися без сну до світанку. 3) переносити, терпіти; наражатися, зазнавати;〜ЛЧ主 не втриматися, не стерпіти;〜饿 терпіти голод, голодати;〜 骂（打）зносити лайку (побої);〜冷 страждати від холоду; 4) опиратися, давати відсіч; відмовлятися].
ШШ aiche затягувати, відтягувати; вигравати час.
Ш 至1J aidao повільно добиратися до, доплентатися до; ледве-ледве доїхати до; підійти, настати;〜我的班了 настала моя черга.
Ш 光 aiguang бути в таємних любовних стосунках; заводити любовні інтриги.
Ш Jci. aiguo терпіти, переносити; ледь-ледь пережити;捱不过 неможливо перенести, не стерпіти;捱不过的 нестерпний.
5в аі.
@石岂 аіаі білосніжний.
喔аі.
睚 аі 1) звуконаслідування ричання. 2) зам.捱 (зволікати, гаятися; тягнути час).
® Ш аіаі 1) звуконаслідування ричання. 2) ричати.
aichai гризтися; кусатися; вишкірятися. Ш аі.
鼓 йі <专> Ай {прізвище, рідко). йі 另见 сШІ.
呆板 aiban педантичний (педантичність).这人 很〜ця людина великий педант; ця людина дуже педантична (指迁腐)；немає в людини гнучкості (жвавості) розуму (指头脑不灵活); 文章写得太〜статні написана дерев'яною (дубовою) мовою (指文字);стаття дуже вже шаблонна (指内容).
另见5І.
挨 аі 1)(遭受）страждати від чого; терпіти що. 〜打 страждати від побоїв; терпіти побої;〜批汗 зазнавати критики; бути розкритикованим;〜挖 苦 брати на сміх кого; зазнавати насмішки (знущання);他〜了 妈妈一顿骂 мати його вилаяла; йому дісталося від матері;难没〜过jt!i по чиїй спині не гуляла його велика палиця?〜饿受冻 терпіти голод і холод;〜苦受 又隹 терпіти всілякі злидні і страждання. 2) (Ш5Ш) тягти гі{о; гаятися розм.另1】再~时间 了！ нічого більше тягти (гаятися)! 3)(度过)пережити що; дочекатися чого.勉强〜到天亮 ледве дочекатися світанку.
挨批 аірТ піддати критиці.
白岂аі.
Й岂岂 йіЗі〈书〉блискучий; білий; білосніжний. 〜白雪 блискаючий (білий) сніг; білий іскристий сніг.
癌аі.
癌 аі < 医 > рак; канцер; карцинома.骨 ~ кістковий рак;胃〜рак шлунку;〜转移 канцерометастаз;〜切除术 карциномектомія; 抗〜药 канцеростатичний засіб.
癌变 aibian переростання захворювання в
онкологічну хворобу (рак).
癌病 aibing〈医> ракова хвороба; карцино- матоз.
癌痛 ailiu <医> рйкова пухлина.
癌学 йіхиб <医> канцеролбгія.
矮^
矮 Si 1) низький.〜墙 низький паркан;〜的 низенький;我比他〜些 я ростом нижче його. 2) бути нижче (менше, молодше) на..;他在 学校里比我〜一级у школі він молодший від мене на один клас; 3) скорочувати, зменшувати.
矮 aibo < Ш > кипарисовик туполистий (Chamaecyparis obtusa Sieb. et Zucc).
ШШ. Sicuo низькорослий, коротун (напр. про карлика).
矮邊堪ЗісШпсШп кремезний.〜的小伙子 кремезний парубок.
矮幸干作物 SigSn zuowu < 农 > карликові культури.
矮个子 aige-zi людина низького росту; низькорослий.
矮胖子 aipang-zi низенький товстун.
矮小 аіхіЗо низенький; низький.〜的房屋 низький будиночок;身材〜малорослий; низького росту.
矮星 aixlng〈天〉карликова зірка; зірка-карлик ж.\ карлик.
矮子 ai zi карлик; карлиця застар.; коротиш просту коротун проспи; малиш розм” жарт.
蔼如.
аі 1) густий, пишний; розкішний，рясний; буйний, сильний, великий;芳 ~ аромат густий (сильний);树〜悬书阁 розкішні (густі) дерева, що нависають над кабінетом вченого; 〜播佳名 швидко поширюється слава [про нього]. 2) <专> Ай {прізвище).
йї 甘 Sigan м'який, мирний, люб'язний, доброзичливий, ласкавий.
揭和aihe •齒甘.
Ш Ш аігап < 书 > привітний (приязність); люб’язний (люб'язність).〜可亲 люб'язний і привітний; привітно і люб'язно; із
приязністю; із люб'язністю.
5і 另见 аі.
嗳аі (表示不同意或f定）ой.〜,不能这样做ой， так не можна робити.
aiqi <Ш> відрижка; блювання.
Ш* ш
Ш Si 1) розпусний, розпутний. 2)〈专〉Ай (缪 Ш , Jiao Ай, розпусник-перелюбник, коханець матері Цінь Шихуана).
娌&
Щ. йі радісний, веселий.
欸аі.
Ш Зі сердитися, гніватися; 'Л 〜гніватися, стиснувши зуби.
ШІЬ аіпйі звуконаслідування сплеску {скрипу)
霭
аі.
描 Зі <书> димка.烟〜легка димка; димка туманна;暮〜вечірня імла; димка імли.
艾
аі.
艾 аі <1Й> полинь звичайна; чорнобильник.
艾焙 aibei 1) робити припалювання моксою; лікування припалюваннями полином; 2) опік; 3) страждання, злигодні;受艾偽 обпектися (на чомусь), постраждати.
艾毕 aibi сірий фартух {символічне покарання; вдягання такого фартуха замінювало оскоплення).
艾饼 aibrng млинець із домішкою полину.
艾发 aifa волосся з сивиною.
艾符 aifu полинна бірка {оберіг із заклинаннями від злих духів, який треба носити з собою в день свята початку літа).
艾虎 aihO 1) лялькова фігурка тигра з полину {талісман від злих сил, який носили на головному уборі в день свята початку літа); 2)〈动〉світлий або степовий тхір (Putorius eversmanni).
aihu6 <^> припалювання моксою.
艾节 aijie свято початку літа (5-го числа 5-го місяця за місячним календарем).
艾酒 aijiu полинна настоянка (її вживають на святі початку літа - 5-го числа 5-го місяця за місячним календарем).
艾老 аіШо людина віком після п'ятдесяти років, літня людина.
艾气 aiqi 1) заїкатися; 2) запах полину.
艾人 airen 1) опудало людини з полину (яке в день свята початку літа вивішували на воротах дому як перепону злим впливам та шкідливіш міазмам); 2) шанований дід, старий.
艾人 airen віддячити, нагородити, подякувати.
艾线 airong полинний пух.
艾索尔人 aisu66rren айсори, асирійці.
艾窝窝 aiwowo айвово (сорт китайських солодощів з клейкого рису з солодкою начинкою).
艾衣 аіуі сукня, вироблена з волокон бавовни та полину {одягалася на свято початку літа).
艾者 aizh5 п’ятдесятирічна (літня) людина.
艾壮 aizhuang людина після п'ятдесяти років, літній.
艾滋病 dizlbing СНІД.
砹
哎 аі <化> астатин.
阨А
呢 аі тіснина, вузький прохід; ущелина, міжгір’я;闭关据〜закрити гірські проходи та міцно втримувати тіснини (ущелини);岭〜 之西 на захід від тіснин гірського пасма.
另见 йі.
唉аі (表示伤感或惋惜）ox; ex.〜，真可惜！ ех, як шкода!〜，侵略者的野蛮黎行真娃一言难g! ох, усіх звірств аїресорів неможливо описати!
爱і


4
爱 аі 1)(热爱）любити що (любов ж.).〜祖国 любити Батьківщину; любов до Батьківщини;〜另；动 любити працю (трудитися); любов до праці; працьовитість; працелюбний;军〜民，民拥军йрмія піклується про населення, населення підтримує армію. 2)—爱好1)〜春电影〜 любити кіно;〜淸洁 любити чистоту;不〜听 恭排і?!' не любити компліментів;我不大〜喝 茶я не любитель чаю;你〜怎么办就怎么办 як хочеш, так і роби; роби, як тобі хочеться (подобається). 3)—备护;爱惜.4)(惯于） любити що. 4也〜哭 він великий плаксій; він плаксивий (сльозливий); 4也〜笑 він реготун; він смішливий;〜说〜笑 баляндрасити; тсревсніти;〜说〜笑的人баляндрасник;〜生 气 дратівливий; запальний;〜密臊 сором'язливий; соромливий. 5)(容легко; швидко.这种木头〜裂 цей сорт дерева легко тріскається;铁〜生镑 залізо легко (швидко) іржавіє.
爱奥尼亚派 аіаопіуараі〈史’哲> іонійська школа [філософії].
爱別离苦 йіЬібІікй <佛> страждання розлуки [з коханою людиною] {одне з восьми страждань,八苦).
爱不释手aibushishou не могти (не в силах, шкода, важко) розлучатися з чим; ніяк не (не в змозі) відірватися від чого.
爱则如命 аі cai ru ming тремтіти (труситися) над кожною копійкою; ламаний гріш (ламані гроші) для кого дорожче життя.
'Ш.Ш aichao „любовне гніздечко”.
爱称Sich6ng 1)(亲昵的称呼）ласкйве звернення. 2) <ір-> пестливий іменник.
爱宠 aichong 1) кохати, балувати; бути прив’язаним до (кого); 2) фаворит, улюбленець, мазун.
爱戴aidai любити що (любов лс.).人民〜的领袖 улюблений керманич народу; високо шанований народом керманич;为人民所〜 користуватися любов'ю народу;〜之心 почуття любові (схиляння, шанування); Щ 到人民真心实意的〜завоювйти щиру любов народу.
爱尔兰人 Ai'erlanren ірландець (ірландський); ірландка.
爱尔兰语 ai'erlanyu ірландська мова.
爱 Ш aifu плекати кого; голубити кого, пародно-поет.
爱 Ш aifu бути слухняним (покірним) за переконанням, погоджуватись усією душею.
爱国 aiguo патріотизм (патріотичний); любити Батьківщину; любов до Батьківщини.〜精神 патріотичний дух; дух патріотизму; патріотизм;〜人士 патріоти мн.; патріотичні діячі (елементи); діяч-патрібт;〜民主人士 патріотично налаштовані демократичні діячі; 〜侨胞 патріотичні емігранти; патріот-емігрант;港澳〜同胞 патріотично настроєні співвітчизники в Сянгані й Аомені; 〜卫十•运动 патріотичний рух за гігієну (за дотримання правил гігієни); ~ .Д {І£ ^ Щ патріотичні зобов’язання по дотриманню правил гігісни.
爱 |ї| 爱民 aigu6Mmm любити Батьківщину та свій народ, патріотизм.
爱国心 aiguoxln патріотичні почуття; почуття патріотизму.
爱 И 者 aiguozhg патріот (патріотичний); патріотка.
爱国志士 aiguozhishi палкі патріоти.
爱国主义&igu6zhiiy'i патріотизм.〜精神的表现 прояв патріотизму.
,лйМ aihao 1)(有浓取兴趣）любити що (любов ж.); мати потяг до чого; захоплюватися чим (захоплення); хоббі невідм. сер” 〜自由 любити свободу; волелюбність;〜音乐 любити музику; захоплюватися музикою; мати потяг до музики; 摄影〜 фотоаматорство;对科学的〜пбтяг до наук; любов (схильність) до науки;按个人й勺〜по особистому смаку (потягу);他的〜是集邮 його хоббі - колекціонування поштових марок (збирання марок). 2)(喜爱）любити що; подобатися чому.大众〜的日用品 предмети широкого вжитку, які подобаються широким масам (які вітають широкі маси).
爱好者 Aihdozhg аматор; любителька.音乐〜 аматор (любителька) музики.
爱河 Mhd < 佛 > ріка бажань (в якій тоне людина); непереборна стихія (спрага) кохання.
爱护 aihu берегти що\ оберігати що\ піклуватися про кого-що.〜公物 берегти суспільне майно; дбайливе відношення до суспільного майна;〜年青一代 піклуватися про молоде покоління; ^目艮〜入 К： Ш 产 як зіницю ока берегти народне надбання.
爱惠 aihui 1) благочинність, милість, гарне ставлення; 2) бути розчуленим (чиєюсь) добротою (милістю).
爱火 aihu6 1) берегти вогонь; 2) спалююче полум'я кохання, любовна гарячка, всепоглинаюче полум'я пристрасті.
ЙЙ aijl зовнішні прояви кохання.
Й Ш aijl фаворитка, улюблениця; коханка, наложниця.
爱己 aijl кохати себе; егоїстичний; самозакоханий.
aijiao милий, чарівний, коханий.
爱克斯AikdsT <数> ікс; X.〜射线 < 理> рентгенівські (рентгенові) промені; рентген; Х-промені мн.
爱克斯光 aikcslguang рентгенівські (рентгенові) промені; рентген; Х-промені.〜透视医生 лікар-рентгенолог; мн.〜透视 просвічування рентгеном;去照〜піт“ на рентген;拍〜片.子 зробити рентгенівський знімок.
爱理不理 ailT- bull із зневажливим (байдужим) виглядом; знехотя; зневажливо ставитися до чого.
аіііап любити і жаліти кого-що; відчувати любов і жалість.
Ж'Ш аіііап любити кого (любовь ж.).
爱面子 аі mian-zi самолюбивий; піклуватися (турбота) про збереження обличчя; боятися втратити обличчя.〜的人 самолюбива людина; людина з великим самолюбством.
爱莫能助 аі mo neng zhu при всьому бажанні не в змозі (не в силах) допомогти; радий би допомогти, і не можу (не в силах); співчуваю, але допомогти не в силах.
爱慕 airnu обожнювати що (обожнювання); любити що (любов ж.). ~ 之 Й почуття обожнювання; обожнювати мішурний блиск; обожнювати показний успіх; любити марнославство; ганятися за марнославством.
爱ІМ аіпі дуже близький.
爱女 ainu улкіблена дочка; дочка-улюблениця ж.; мамина дочка.
爱怙 aiqing любов ж.\ почуття любові.如污〜
освідчитися в коханні;产生了〜виникла (народилася) любов;〜破裂 розлюбити один одного.
爱人 Ai.ren 1)(夫）чоловік;(姿）дружина. 2)(恋 爱中的一方）улюблений; кохана.
爱人 Л airenr 1) прекрасний, захоплюючий, чарівний; 2) коханий, кохана; чоловік, дружина.
Й А \М Л airenrour бездоганна зовнішність, чарівна (красива) зовнішність {про людину).
爱曰 аігі 1) цінувати час, берегти час; 2) час служіння своїм батькам у їхні останні дні; 3) червоне сонечко; благодатне сонячне світло.
爱沙尼亚人人ish§n丨уйгеп естонець (естонський); естонка.
ai-shang покохати кого', закохатися в кого. 〜这个工作полюбити цю роботу;他〜了她 він закохався (закоханий) у неї.
爱少 aishao любити дітей (молоде покоління); любов до дітей (молоді).
爱?申 Aishen Амур; Купідон; бог кохання.
爱水 aishul 1) <佛> вода кохання (людських пристрастей, напр. сперма, слюна, сльози); 2) 〈佛〉пристрасть бажань, яка запліднює зло (гріх); хвилювання пристасті; світські спокуси; 3) берегти (економити) воду; 4) любити воду (річки, озера).
爱斯基摩人人isTjTm6rdn ескімос (ескімоський); ескімоска.
爱卫 aiwei рух за охорону здоров'я.
爱屋及乌 аі wu jf wii з любові до людини покохати і ближніх її (і все, що з нею пов'язано); любиш мене, люби і мою собаку.
爱惜 аіхТ дорожити чим; берегти що.〜名誉 берегти своє добре ім’я (свою честь); дорожити своїм добрим ім'ям (своєю честю); 〜人力物力 берегти' людські і матеріальні ресурси;要〜每一分钟 треба дорожити кожною хвилиною.
аіхіап любити, полюбляти.
爱小 аіхіао〈口〉дріб’язкбвий (дріб'язковість); бути дріб'язковим; бути жадібним навіть у дрібницях.
爱憎分明螽і zeng fen ming ясність (визначеність) у питаннях, за що (за кого) стоїш і проти чого (проти кого) йдеш; бути принциповим у питаннях симпатії і антипатії; бути принциповим у питаннях, кого любити, кого ненавидіти.
爱子 aizl улюблений син; син-улюбленець. 爱滋病 MzTbing СНІД.
磙йі.
孩 аі 1) заважати, чинити перепони;云雾不〜其 视 хмари й туман не заважали йому бачити.
2) 	перепона, завада, перешкода;虽云大道，
其〜或同 хоч це й зветься великою дорогою, але перешкоди на ній, мабуть, такі самі.
隘&
溢合і 1)(狹窄）вузький (вузькість).〜巷 вузький провулок. 2)(险耍的方）важливий пункт; важливе місце; важлива місцевість; стратегічний пункт; перевал.
1 	益厄 аіе труднощі, скрута, негоди.
隘道纪池0 —隘路.
І溢aihai важливий стратегічний пункт.
І溢窘 aijiong скрутне становище; [опинитися] в біді. ,
І溢 Р aikou гірський прохід; тіснина; дефіле невідм., спец.; ущелина.
І溢路 ailu дефіле невідлі., спец; вузький прохід.


5
碍
їі^ аі 1)(妨碍）заважати;(阻碍）перешкоджати (перешкода).有〜工作 заважати роботі;这〜 卷谁了？ ком& че може перешкоджати; яка кому до цього справа? 2) загороджувати, завалити (дорогу), перегородити (шлях);石 头〜道儿 каміння завалило дорогу (перегороджує шлях).
ЇІЦІІ aidao перегородити дорогу (шлях); встати на шляху, затримувати, заважати.
碍断 aiduan відрізати, загородити (дорогу), перекрити, перерізати (шлях).
5Ц Р aikou незручно (ніяково) сказати; неприємно говорити; язик не повернеться сказати.
НІШІ子 аі mian-zi ніяково кому [через особисті стосунки].〜，不便说实话 чфез особисті стосунки з ким (побоюючись скривдити кого) ніяково говорити правду.
碍目 aimu закривати вигляд, не дозволяти бачити, заважати бачити.
石导难 ainan утруднятися в чому, чші, з неозн. (утруднення, скрутний); незручно.〜凭信 важко повірити;〜照准 відмовити;此事〜答 应 я утрудняюся це обіцяти [вам];我〜启齿 мені незручно (ніяково) про це сказати; у мене язик не повернеться сказати про це.
碍事 aishi 1)(妨碍）заважйти; перешкода.走 开，别〜! Відійди, не заважай!多一个人也不 〜！ зайва людина теж не завадить (не заважатиме). 2)(严重）небезпечно; серйозно. 不〜нічбго серйозного; нічого небезпечного; 他的病〜不〜？ хвороба його небезпечна чи ні? він серйозно хворий [чи ні]?
碍手碍脚 аі sh6u аі jiSo крутитися під ногами; заважати працювати.快走开，别在这里〜йди швидше, чому ти крутишся під ногами; йди, нічого тобі тут вертітися (плутатися) під ногами.
碍眼 йіуйп 1)(不顺眼）неприємно; огидно.这 些乱七八糟的东西g的不是地方,，怪〜的тут не місце для всякого сміття - просто неприємно (огидно). 2)(讨人嫌）мозолити очі кому, проспи别留在这里碍人的眼了 нічого тут залишатися (стовбичити) і мозолити людям очі.
優&
М аі 1) неначе, немов би; схоже, що... {також f愛然).2) задихатися, втрачати подих.
俊係йіхї ―俊1).
II аі.
閱 аі набувати присмаку, киснути, псуватися, аі.
П益 аі хихикати.
"益Iі益 аіаі {звуконаслідування хихикання) хи-хи!
Iі益喔 aiwo {звуконаслідування хихикання) хе-хе!
娱&
Ш аі дочка імен” застар.\ 令〜Вйша дочка ввічл.
埃аі.
Ш аі 1) яшма; дорогоцінний камінь, самоцвіт. 2) 〈专> {скор. зам.较砰•）Айгунь.
设珲条会〈J aihultiaoyue Айгуньський договір.
缓аі.
^ аі 1) темний, нечіткий; 2) чорний, густий; 3)
похмурий, хмарний; 4) тьмяний, туманний; 5) 〈专〉{географічні назви).
ШШ. аіаі 1) чорний, густий {про хмари); 2) тінистий, густий (про листя).
遠键 aidai 1) чорний, густий (про хмари)', 2) нечіткий; темний; 3) лупа, збільшувальне скло; окуляри.
嗳йі另见аі.
嗳Ш (表f悔恨)ох.〜，早知如此，何必多此一举 ох, якби знав раніш, то ні до чого було б і город городити.
暖і.
Щ. аі 1) темний, похмурий; тьмяний; темно;〜 日 слабкі сбнячні прбмені; 2) нечіткий, незрозумілий, незбагненний, несповідимий; незрозуміло;〜乎！ незрозуміло!, незбагненно!
3) 	затіняти; приховувати, заволікати.
Щ.Щ. аіаі похмурий, хмурий, тьмяний, бути темним (хмурим).
Щ 母聖 aidai похмурий, темний, хмурий; потемніти.
暖昧 йітді 1)(不明确）невіЬначений (невизначеність); туманний (туманність). лЕ 土为〜позиція плутана (неясна, незрозуміла, темна);态度〜невизначеність у позиції; подвійне відношення; немає ясності в позиції; розпливчастість;措辞〜в туманних виразах. 2)(不光明）темний; таємний; непорядний (неблаговидність).〜勾当 тбмні (непорядні) справи;〜4亍为 непорядний вчинок;〜关系 таємний зв'язок; таємні відносини;与…有〜关系 мати таємний зв'язок із ким; бути з ким у зв'язку (指男女关 系).
鑀м.
鑀 аі <化> іоній (Іо).
墙纪.
塩 аі 1) пил, порох; запилений, пильний, курний;轻〜легкий пил; 2) світська метушня, тлінний світ.
安如•
安1 5п 1) 安定.心神不〜неспокійно на душі; щиросердечне занепокоєння;只有这样，我 才能心〜тільки в такому випадку я буду спокійним; тільки в цьому випадку зможу заспокоїтися. 2)—安于.3)—> 安全.〜抵 海 благополучно приїхати в Шанхай. 4)—安 插.5) 安装.〜电灯 провести електричне освітлення; провести електрику;〜马达 поставити двигун;〜玻璃 вставити скло. 6) (硬扣）приписати кому-чому;(力П上）дати що. 〜个罪名приписати кому провину;〜个名称 дати назву. 7)(怀若某种念头）замислити що: притаїти що.
安2 an〈书〉1)(哪里）де.原因〜在？ де причина? в чому [криється, полягає] причина? 2)(怎么) як; відкіля; де.〜知 відкіля знати; де там знати;〜能如此як (хіба, невже) можна так?
安 3 an <理> ампер.
•It 办 anban приготувати, поставити, налагодити.
'ІЛШ anbao охорона суспільної безпеки.
anbo зупинятися на відпочинок (ночівлю).
安步当车 an bu dang che спокійно йти пішки.
安瓶 anbu <医> ймпула.
安插 ancha прилаштувати кого-що роїм.;
влаштувати кого-що.〜到工厂里工作 влаштувати на роботу на завод;〜私人 влаштувати по кумівству; прилаштувати свою людину;〜亲信 прилаштувати свою креатуру; прилаштувати своїх протеже; прилаштувати близьких людей.
安匿 ancuo поставити труну в тимчасове помешкання [в очікуванні похорон]; тимчасове поховання.
安道尔人 Andao'eiTen андорсць (андорський); андбрка.
ande 1) "яким чином отримати?, як би придбати?; 2)(反 Й) як можна?, хіба можна?, як допустити?
Ш ande почувати себе морально задоволеним, усвідомлюючи власну моральну правоту.
安抵 and! благополучно прибути [до].
安 і帝 andi спокійний та уважний, мирний та уважний (обережний).
安定 5ncHng、спбкій 丨）（,平静）（спокійний); усталеність (сіійкий); стабільність (стабільний).局势〜стійке політичне положення;工作〜"F來了 робота ввійшла в колію; робота пішла нормально;生活〜下来 Т життя ввійшло в колію; відновився нормальний плин життя;不敲清反革命分 子，社会生活就不能〜下来без ліквідації контрреволюціонерів громадське життя не зможе (не могло б) стабілізуватися. 2)(使安 定)заспокоїти кого-що (заспокоєння). ~人4、 заспокоєння громадськості; внести заспокоєння в настрої [людей].
安定剂 andingji <化> стабілізатор.
安钉子 an dlngzi мати свою людину в таборі
супротивника.
安邊andu <书> 1)—安定1). 2) 安居.
安顿 andun 1)(安置）улаштувати кого-ихо (влаштування); пристроїти кого-що. розм.〜 住宿 влаштувати (пристроїти) на нічліг;把 孩子〜在托儿所里влаштувати (пристроїти) дитину в яслі. 2) 安稳.让病人睡得〜些 дати хворому спокійно виспатися; зробити так, щоб хворий міг спати спокійніше.
安放 anfang поставити що\ покласти що; помістити що (приміщення).
安分 anfen знати своє місце; не виходити з рамок дозволеного; дотримуватись меж дозволеного.不 ~ переходити межі дозволеного; виходити з рамок;〜的人 людина з правилами; скромна (статечна, невибаглива) людина;刁〈〜的人 неспокійна людина.
安分守己 an fen sh6u ji знати своє місце; бути скромним і не дозволяти собі зайвого; усяк цвіркун знай свою жердину; робити те, що необхідно.
安福 如fii < 史 > група партії Аньфу; аньфуїстський;安福国会 аньфуїстський парламент (1917 p.).
апШ <4^> умиротворення (умиротворити кого-іцо).
安富恤穷 anfuxuqiong давати спокійне життя заможнім та надавати допомогу бідним.
安哥拉人 Ang6l5r6n анголець (ангольський); анголка.
安哥拉兔 angelatu ангорський кролик.
安骨 angii <佛> встановлення в храмі урни з прахом після кремації.
安好 anhao благополучно (добробут).家里一切 都〜в сім'ї все благополучно;〜如常 все благополучно, як завжди；祝〜бажаю Вам


6
добробуту; шлю Вам мої найкращі побажання (用于书信).
安 W anhuai (душевний) спокій; бути спокійним, заспокоюватися.
•长'М anjia 1) ( >о! ) оселитися; осісти;
улаштуватися розм.到农 М 去〜поікати в село і там оселитися (осісти, улаштуватися); поїхати в село на постійне проживання. 2) (组成家睦）завести сім'ю; обзавестися сім'єю (будинком).
安家费anjiafei 1)(调动工作时的安家费用） допомога на переїзд і облаштування. 2)(家庭 生活费)допомога (гроші) на утримання сім'ї:
安家落户anjia luohu-^安家1).
安静 anjing 1)(不吵闹）тиша (тихий); спочинок (покійний); спокій (спокійний).〜地坐恭 спокійно сидіти;找个〜的地方休息знайти тихе (спокійне) місце для відпочинку;这里 太不〜тут занадто гамірливо;同志们，〜些！ товариші, тихіше! товариші, прошу дотримуватися тиші (не шуміти);病人需要〜 хворому необхідний (потрібний) спочинок; 屋Ф里很〜в кімнаті спокійно і тихо. 2)(没有 骚扰）спокійний (спокій); спокійний (спочинок); тихий; мирний.〜的生活 спокійне (тихе) життя; безтурботне (мирне) життя;解放前这一带不太〜до визволення в цих місцях було не так спокійно (мирно). 3) (内 /已、平静）покійний (спочинок), спокійний (спокій).〜地睡觉 спокійно (мирно) спати; 性*[古~ покійний характер; спокійний
вигляд;心里不〜на душі неспокійно; неспокійно (немає спочинку) на душі;他不 it我〜він не дає мені спокою; немає мені спокою від нього; і宵让我〜一下 дайте мені трошки заспокоїтися.
安检 an jian огляд.
安居 anjii спокійно жити.使人不得〜не дають спокійно жити; немає можливості спокійно жити; життя немає.
安居 an ju le уе мирно жити і мирно працювати (трудитися); жити у мирі і благоденстві; зажити мирним і спокійним життям.
ankang добробут і добре здоров'я.祝您〜 бажаю вам добробуту і доброго здоров'я.
安拉 ЗпШ {араб. Allah) Аллах.
安;Ш anian 1) відсутність хвилювання (на воді); 2) перен. затишок, тиша, спокій (у державі).
安乐 anle достаток; благоденство застар.过着 幸福〜的生活 ж“ти в щасті й достатку (благоденстві).
安乐公 anlegong сибарит, гультяй, нероба, празнолюб.
anles! ефтаназія. anlewo тепле гніздечко.
安乐椅 anleyt [вольтерівське] крісло.
安立 anli заснувати, встановити.
安理会 §nlThui Рада Безпеки.
•长良 anliang заспокоїти кращих (добропорядних), влаштувати благонадійних.
安周带ІМ anmeidaiyan з бровами та очима (обр. у знач.: у людській подобі).
安і益anmi—>安静2).
安眠 anmian 1)(安稳地熟睡）спокійно спати; міцно заснути; спокійний (мирний, безтурботний) сон. всю ніч не міг
заснути;使…不得〜не дати кому спокійно спати. 2)—> 安息 3).
安眠药 anmianyao снодійне [ліки]; сонні краплі (таблетки).
安命 anming 1) задовольнятися долею (велінням неба); 2) (у ворожбитів) визнач йти долю по даті народження.
安那其主义 annaqizhflyi анархізм. 安乃近 annSijin <药> анальгін.
又隹 annan не ухилятися від труднощів, спокійно зустрічати труднощі (негоди).
安宁 annmg 1)(秩序正常）спокій (спокійний); безтурботність (безтурботний); мирний.〜的 生活 спокійне (безтурботне, мирне) життя. 2) (^ІІ' ІН 安定)спочинок (покійний); спокій (спокійний).使人不得〜не давати спочинку людям.
安排 апраі розподіляти що (розподіл); розміщати кого-що (розміщення); налагодити що (налагодження).〜劳动力 розподіляти (організувати) робочу силу;〜生产 налагодити (ставити) виробництво;〜$ 当的 工作 дати відповідну роботу;〜时间 розподілити час; Ш一~ єдиний розподіл;暗 中〜підстрбїти що;进行人亊〜провбсти розстановку кадрів (особового складу);把車 十茂〜好 налагодити (влаштувати) справи;生活 很快就〜好了 житлі швидко налагодилося; 我们自有〜нами будуть прийняті відповідні (належні) заходи;早已预先〜好了 все вже заздалегідь улаштоване (налагоджено, розподілено).
安培 йпрбі <理> ампер.〜小时 ампбр-година.
安培计 SnpSiji〈理〉амперметр, anqi'er ангел.
安全 anquan безпека (безпечний); безпечно; поза небезпекою.国家〜问题 питання державної безпеки;〜条约 договір про безпеку;〜地带 безпечна зона;〜技术 техніка безпеки;〜措施 захисні заходи;〜系数 <技> коефіцієнт запасу (безпеки);〜生产 технічна безпека праці у виробництві; ~ 今亍 ¥ безаварійний пробіг; пробіг без аварій; безаварійне водіння автомашини;高度〜的 直升飞机 високонадійний гелікоптер;〜返航 благополучно повернутися з польоту (指飞 tfl); благополучно повернутися з плавання (指轮船)；〜玻璃небиткб скло;〜炸药 антигризутна вибухова речовина;〜火柴 безпечні сірники;用电〜електробезпека;保 证〜гарантувати (забезпечити) безпеку;保证 国境〜забезпечити державні кордони;保证 〜забезпечити безпеку праці.
安全辦 anquanban <机> захисний клапан.
anquandai <5Ji> захисний (прив'язний) ремінь.
^ щ} anquandao острівець порятунку (безпеки).
大Г anquandeng 1) <ЇҐ> шахтна (рудникова) лампа. 2)(有安全设备的灯）захисні (безпечна) лампа.
安全阀Snqi^n伍 <机> —安全瓣. anquanmao шолом.
安全线 anquan хіап обмежувальна лінія (лінія
безпеки).
安然 Зпгйп 1)(平安）спокійно; мирно; благополучно.〜渡江 благополучно переправитися через ріку; ~ 无 Щ. цілий і неушкоджений;〜无取 все благополучно; все в порядку. 2)(安心）спокійно.〜入睡 заснути безтурботним сном; зануритися в спокійний
安如磐石 an ru panshi непорушний, як скеля (моноліт); бути непорушною твердинею.
安如泰山 an гй Taishan непорушний, як гора Тайшань; бути непорушною твердинею.
安山岩 5nsh5nydn <地质> андезііт. 安设anshd—安装.
安身 ansh^n притулитися; мати притулок.〜之 处 захист; притулок застар” висок.; захисток; пристановище;无处〜нема де притулитися; не мати притулку; залишитися без пристановища; нікуди податися (приткнутися); нема де голову прихилити.
安Й 立命 an shen li ming знайти собі (для себе) життя; знайти собі місце в житті; знайти чим жити.
安 І申 anshen заспокоїти нерви.〜药剂 заспокійливий засіб; ліки для заспокоєння нервів.
安生 ansheng затишно; спокійно.不〜的孩子. неспокійний хлопчик;我这几天总睡不〜у ці дні мені ніяк не вдається спокійно заснути (виспатися).
安石權 anshiliu <植> гранат.
安适^nshi покійний (спочинок).老人们过着〜 的生活 старі люди живуть спокійним життям (із комфортом).
安死 ansi ефтаназія.
安)1 台药 antaiyao засіб (ліки) проти викидня.
安替比林如dbTHn <药> антипірен.
安 土重迁 an Ш zhong qian важко кидати насиджене місце; тяжко лишати рідні місця.
安危 anwei спокій і небезпека.
安慰 anw6i 1)(心情安适）розрада (утішитися). 得到〜знайтіі велике задоволення (розраду). 2)(使人心情安适）розраджувати кого-що (розрада, утішливий).
安慰赛 anweisai <体> утішливі ігри.
安稳 anw6n надійний; забезпечений; спокійний. 安安稳稳地坐着спокійно сидіти;船太小， 怕不〜бокіся，що човен малий і не такий стійкий (надійний).
安息 йіхї 1)(休息）відпочивйти (відпочинок). 一刻也不得〜немає ні хвилини спочинку; ніколи відпочивати; немає відпочинку. 2)(睡 眠)Гспйти. 3)(长眠）вічний спочинок.〜吧，
烈 士 们! вічний спочинок (мир) загиблим героям! мир полеглим героям! спіть, полеглі герої!
安息香 5nxfxiang 1) <植> стирйкс-бензо‘ік; стираксове дерево. 2)(指树月旨）бензойна смола; росовий ладан; бензой. 安息香酸 5nxTxi5ngsu5n < 化 > бензбйна кислота.
安闲 anxian на волі; на відпочинку; кейф.〜无Чї проводити час на волі; насолодитися кейфом; віддаватися кейфу; кейфувати; ~ Ні й привільне життя; жити привільно (безтурботно);老人们〜地在下 старі (старики) преспокійно грали в шахи.
安详 anxiang спокій (спокійний); безтурботність (безтурботний); незворушність (незворушний).举止~ триматися (поводитися) спокійно.
安歇апхіе 1)(上床睡觉）лягти спати. 2)(休息） відпочивати (відпочинок).
安；1 апхїп (存乂її、) умислити що, книжк., застар. (зумисне).〜不善 не з добрбм; зі злим умислом (наміром); замислити (умислити) зле [діло];示知他安的什么心 невідомо, що він там замишляє.


7
安心 2 anxln (4、怙安定）спокійно; заспокоїтися (заспокоєння, заспокійливий).令人〜的消息 заспокійлива звістка;让人〜ИИ乍 дати людям спокійно працювати;使人〜заспокбїти людину; щоб людина заспокоїлася; щоб людині стало спокійно;总是〜不下 не в змозі заспокоїтися;他不〜工作 він не задоволений своєю роботою; у нього душа не лежить до такої роботи.
$逸 апуі безпечний; безтурботний; комфорт; комфортабельний (комфортабельність).晚年 过着〜生活 в старості жити з комфортом (зі всіма зручностями); в старості вести безтурботне (безхмарне) життя.
安营 anyfng розбивати табір; стати (стояти, розташуватися) табором.g осісти й улаштуватися.
anyu задовольнятися чим (достаток, задоволений); задовольнятися чим.〜现状 миритися зі становищем, що склалося; задовольнятися теперішнім становищем; удовольнятися (задовольнятися) досягнутим; заспокоюватися на досягнутому; почивати на лаврах.
安葬 anzang поховати кого (похорони мн.)\ поховання.
安之若素 an zhl ruo su приймати як належне; вважати цілком природним; знаходити (вважати), що це в порядку речей; зберігати повний спокій; як ні в чому не бувало.
安止 anzhi бути задоволеним, почуватися задоволено; задоволення, умиротворення.
安治 anzhi мирно (спокійно) керувати; політика, що забезпечує загальний мир та спокій.
安置 5nzhi улаштувйти кого (устрій);(分别安置) розмістити кого (розміщення).〜复员军人 надання роботи демобілізованим; працевлаштування демобілізованих;把来宾 〜在旅馆里 улаштувати гостей в готелі; розмістити гостей по готелях;把遭受火灾的 人们〜在新房子里поселити погорільців у новий будинок.
^ 装 anzhuang поставити що\ ( ^ ^ ) обладнувати що (устаткування); облашту- вати що (обладнання); облаштувати що (улаштування);(装配）скласти що (складання); змонтувати що (монтаж).〜电і舌 поставити (провести) телефон;〜脚手架 зблокувати комплект лісів;〜机器 складання (монтаж, встановлення) машини.
安右 anzhuo прийняти, влаштувати, помістити, дати притулок.
安足 anzii поставити ногу (обр. у знач:. поселитися, влаштуватися; укріпитися, улаштуватися).
安当全 anzuo 1) спокійно сидіти; 2) нічого не робити, не діяти, бути байдужим та сидіти склавши руки;安坐而食 жити паразитом, бути дармоїдом.
安座 anzuo <佛> богослужіння з нагоди виносу статуї Будди до храмового залу.
请an.
语 an 1)〈书> добре знати що\ володіти чим (володіння). Ж 〜Ш $ прекрасно знати медицину; знавець медицини;深〜兵法 добре володіти військовим мистецтвом;
Ж #• не вміти плавати. 2) пам^тати, запам'ятовувати; завчити [напам’ять]; по пам’яті;〜【己 твбрдо запам'ятати.
і告究 anjiu прекрасно розбиратися в..., дббре розумітися (знатися) на...
诺练 anlian〈书〉добре знати що\ прекрасно володіти чим; мати досвід; досвідчений; знаючий; знайомий.
语识 anshi добре знати; бути знаючим (досвідченим, компетентним).
诺算 ansuan рахувати подумки.
按an.
桉 5п <植> евкаліпт.
桉油 anyou евкаліптова олія.
氣an.
M an <it> аміак. 〜синтетичний аміак.
氣苯硝胺 5nb6nhudng'》n <药> сульфамід.
氣化 5п!іий〈化> амонізація.
ШЖ anjl <化> аміногрупа; аміно-.
氨基比林 anjTbilin <药> амідопірин; пірамідон.
氣基酸 anjlsuan <化> амінокислота; амінова кислота.
気基硫脲 агуТІійпіао <药> тіосемікарбазид.
気纶 anlun поролон.
氨气 §nqi〈化> амійк.
ШуК anshul〈化> аміачна вода; їдкий аміак; нашатирний спирт; амоніак.
庵an.
庵 §n 1) <书> (草屋）хатина [із солом'яним дахом]. 2)(尼姑庵）жіночий монастир.З) кабінет, студія; притулок перен.;老学〜 студія "Старої Школи"; притулок "Ортодоксії".
庵酒楼如jifll6u дім "Занять та вина" (гостинний дім з повіями).
鹌如.
ШШ anchun <动> перепел; перепілка.
鞍 an сідло.
鞍被 anbei попона.
鞍鼻 anbi <医> сідловидний ніс. anzhan сідло і чепрак.
鞍钢宪法 Angang xianfS конституція Аньшанського металургійного комбінату.
鞍马 anmS 1) <体> вправа на коні з ручками. 2) (体操器械)кінь [із ручками]. 3)(骑马或战斗 生活)：〜生活рйтне поприще;〜劳顿тяготи (тягар) походу.
ШШ annang перекидна торба; сідельний в'юк.
鞍桥 anqiao лука сідла.
鞍形座如xingzu6 <机> сідло.
鞍子an-zi сідло.备上〜осідлати коня;卸下〜 розсідлати коня.
Sn.
俺Sn <方> 1)(我们）ми;(我们的）наш. 2)(我)я; (我的)мій.
Sn.
Ш Sn 1)(挖小坑点种）рити ямки (гнізда) для гніздового посіву. 2)(小坑）ямка (гніздо) для посадки.
按an.
铵 an <化> амоній.
按帆 anfan <化> амтні квасці.
按盐 anyan <化> амонійна (амонієва, аміачна)
揞
an.
揞 an присипати [порошком] що 伤 口」二~些差与 粉 присипати ранку порошком.
岸如•
岸 an берег.河〜берег ріки;沿〜уздовж берега; 长江两〜берег“ (по берегах) ріки Янцзи;上〜 висадитися (зійти) на берег;方在〜причепити (пристати) до берега.
岸标 anbiao береговий знак.
按an.
按 1 An 1)(用手压）наті^сн^ти що, на що (натискання); надавити що, на що.〜电铃 натиснути (надавити) кнопку електричного дзвоника; подзвонити;用图钉〜好 прикріпити що кнопкою;〜上筘子盖 закрити (придавити) кришку валізи;〜在地上 притиснути (придавити) кого до землі;〜倒 在地 повалити кого на землю. 2)(拥下） затримати що (затримка); призупинити що (призупинення).把事•陪〜下不办 затримати справу і не вживати заходів. 3)—> 按掠.4) (搭着）покласти руку на що\ (支着） спиратися на що.〜剑 покласти руку на ефес меча; 一 手〜益桌子 спираючись одною рукою на стіл. 5)(依照）по чому; у відповідності з чилг, згідно до чого, чому; відповідно до чого книжк.〜他的说法 з (відповідно до) його слів;〜我的意见 по-моєму; на мою думку;〜制度办事 поступати за правилами; діяти відповідно до існуючого порядку;〜实际愔况处理 в“рі- шити відповідно до конкретної обстановки; вирішити, виходячи з реальної обстановки (із дійсності);〜常规 як правило;〜人口 і十算 на душу населення; розрахунок по кількості населення; ~ 比例发 Щ пропорційний розвиток; пропорційність розвитку;〜需生产 ведення виробництва з урахуванням попиту на товар;〜件点收 приймати поштучно (за списком, по описуванню);〜次序 по порядку; у порядку черговості; по черзі;〜年月日次序 в хронологічному порядку;〜字母顺序 за абеткою; за алфавітом; ~姓氏笔划为序 за кількістю рисок ієрогліфа прізвища; прізвища розташовані за кількістю рисочок; 〜本义у прямбму значенні;〜规定期限у намічений (зазначений) термін;〜曰 по днях; поденно;〜日计酬 поденна плата;〜周 по тижнях; потижнево;〜月 по місяцях; ПОМІСЯЧНО；各尽所能，〜劳分配від кожного по можливості, кбжному по праці;各尽所能， ~需分配 від кожного по здібності, кбжному по потребах.
按 2 йп 1)〈书〉(核对）звірити що (звірення).有 原文可〜мбжна звірити з оригіналом; може бути звірене з оригіналом. 2) •按语.编者 -[коментар, примітка] від редакції.
an blng bu dong не віддавати наказу про виступ військ; не починати активних військових операцій (дій); не діяти, зайнявши вичікувальну позицію.
按部就班 an bu jiu ban у встановленому порядку; за звичайним порядком; своїм порядком; своєю чергою; систематично; послідовно.
按股 angu пропорційно номіналу (кількості) акцій;按股均分"розподіл дивідендів пропорційно с&мі акцій. angO бити в барабан.


8
按行 anhdng 1) [пересуватися] рівними рядами; 2) рядок за рядком; 3) інспектувати, перевіряти.
按合 anhe виготовляти, робити {напр. лікарський препарат).
anhuohoushi притримувати товар у очікуванні вигіднішої ринкової кон'юнктури.
按II anji <会> перевіряти книги (рахунки).
按价 anjia згідно з ціною, залежно від ціни;按 价增税 збільшити розмір податку залежно від підвищення вартості землі (принцип Сунь Ят-сена).
按键 an jian кнопки, клавіша, клавіатура.
按理 anil за логікою речей; як правило.
按伊J anil за звичаєм; за правилами відповідно до прецедентів.
按脉 anmai мацати (перевіряти слухати) пульс.
按摩 anmo <医> масажувати кого що; робити масаж кому; масаж, електромасаж; ~^7 法 лікування масажем; метод лікування масажем.
anna стриматися; володіти собою.〜 не могти стриматися; не володіти собою; втратити самовладання;〜不住满腔怒火 не стримати свого обурення.
按纽 аппій кнопка.
按期SnqT в строк; своєчасно.〜完成任务 виконати задачу в строк.
ЙИ4!* anshi вчасно; своєчасно.〜Щ вчасно (своєчасно) з'являтися на службу;歹！J 车〜到达 поїзд прибув за розкладом (вчасно).
按说纟nshu6 —按
按图索骥 An tii suo ji шукати як по дороговказній нитці; шукати по карті (за планом, за схемою, за кресленнями).
按蚊 anwen <动> малярійний комар; анофелес. 按压йпуа—按捺.
按验йпуАп <书> ―案验йпуйп.
按 і吾 anyu примітка; коментар.力口〜написати примітку; давати коментар до чого.
按照AnzMo —按15).〜无产阶级的世界观改造 世界 перетворити світ відповідно до світогляду пролетаріату;〜马克思歹У宁主义 的革命理论和革命风格建立起来的党пйртія， створена на основі революційної теорії марксизму-ленінізму і в його революційному стилі;不〜习俗 відступити від звичаю.
按质论价 an zhi lun jia ціна відповідає якості.
按住 anzhu 1)(压住）міцно притиснути (придавити) кого-що. 2)(,忍住）стримати що.
按资排辈 an zl pai bei досвідчена людина,
професіонал.
^ап.
案1 an 案子中J〜письмбвий стіл.
案 2 An 1)-> 案子 2.盗〜справа про грабіжництво (про крадіжку);命〜справа про убивство;冤假错〜справи, сфабриковані на підставі надуманих, неправдивих і помилкових обвинувачень. 2)(事) подія; пригода.个参〜кривава подія. 3)(案卷）справа. 有〜可查 наявне в справі.
案板 anban кухонна дошка.
案比 апЬї перевіряти, інспектувати.
anblng стягувати війська; розташовувати війська.
案部 anbu 1) робити огляд військ; 2) ревізувати (перевіряти) підлеглих.
案杏 ancha відомо... офіц. {формула початку мотивувальної частини офіційного листа).
案砰 ancheng [настільні] ваги.
案赎 andu <书> діловодство; [канцелярські] папери (справи).办理〜[вбсти] діловодство; ведення канцелярських справ.
案堵 andii ствердитися, встановитися; міцний, стабільний; відчувати себе впевнено (на місті).
案 上的 anershangde повар-спеціаліст із приготування страв із борошна (напр. лапші, перепічок, коржів).
案各& an fan хуліган.
案奉 anfeng отримано по цій справі офіц. {посилання на лист вищої інстанції).
案件 SnjiAn <法> справа.民事〜цивільна справа; 〜кримінальна справа; 公〜 судова справа.
案据 anju до справи надійшло (6в)..офщ. {посилання на лист від підлеглого).
案卷 anjuan архів; документація; документи мн.; досьє невідм•，спец.这案件的〜судові документи, пов'язані з цією справою.
案目 йптй 1) перелік, реєстр {напр. справ, паперів); 2) <方> заклинач (в театрі).
案内 annei 1) причетний до справи; той, що має відношення до справи; 2) у справах, в архівах, у документах яп.
案情 anqing обставини справи.
案事 anshi розслідувати справу, вести слідство по справі.
М antou на столі; настільний.〜日 $ настільний календар;〜放着各种参考书на столі лежать усякі посібники.
案验 anyan <书> вести слідство (розслідування) у справі.
案由 апуби стислий виклад справи; примітка [до справи]; довідка [до справи].
案语 апуй апуй.
案子 1 an-zi (长桌子）стійка; прилавок; стіл.
案子 2 an-zi <口> (案件）справа.
胺如.
胺 an <化> амін.
anhua <it> амінування (амінувати).
胺化剂 Anhu^ji <化> ізйсіб для амінування.
暗йп.
暗合п 1)(黑暗）темний (сутеніти); тьмжий (тьмяніти).屋子太〜кімнйта занадто темна; у кімнаті занадто темно;光线〜тьмяне світло; 颜色〜了 ф^рби ПОТЬМЯНІЛИ；天色〜了 посутеніло;矛肖微〜@ темнуватий; тьмянуватий. 2)(秘、密）секретний; таємний. ~ Ш 间 Ш заслати (таємно відправити) шпигуна;〜下毒手 завдати зрадницького удару в спину; всадити ніж у спину; шкодити через ріг; вчинити таємне злодіяння. 3) < 书 > (不明白）не знати
кого-чого; не усвідомлювати чого; не помічати чого; не бачити чого.〜于知己 погано знати себе; не визнавати (не знати) своїх недоліків.
Ні® апаі валити натовпом; численний (про людей).
暗 т® апаі 1) розвивати, поширювати, розносити; 2) квітучий, пишний, тінистий (тінявий); 3) темний, похмурий.
Н音霜 апаі похмурий, хмарний.
НяЙ апаі сильний, густий {про запах).
НнЩ апаі похмуре небо; темні хмари; хмарна погода.
Н音暖 апаі темний, похмурий.
暗暗 —暗中 2).〜点头 непомітно кивнути головою;〜告诉 сказати по секрету; потайки повідомити;〜注意 таємно (крадькома, потайки, нишком) стежити (спостерігати).
暗堡 anbao підземний блокгауз; прихований дзот.
暗藏 ancang приховувати кого-що; утаювати що (утаювання); ховати кого-що (ховання).〜 的敌人 прихований (таємний, замаскований) ворог;〜的反革命分子 контрреволюціонери, що причаїлися (що ховаються);〜武器 приховувати (ховати, укривати) зброю.
В音娼 anchang [незареєстрована] проститутка; жінка, що займається таємною проституцією.
暗场 Snchang <剧> за сценою.
暗潮 йпсМо (风潮）глухб (таємне, сховане) шумування;(暗斗）прихований конфлікт.
暗处 йпсМ 1)(黑暗іІІ) темне місце. 2)(秘密 地方）таємне (потайне) місце.
日音淡 andan похмурний (темрява, похмурість); похмурий (похмурість); тьмяний (тьмяність); сірий.〜的天空 сіре (похмуре) небо;灯光〜 тьмяне світло лампи; тьмяно горіла лампа; 两目艮〜无幸中 тьмяні очі; неживий погляд (погляд);心情〜вовкувйтий (похмурий) настрій; похмуро налаштований;前景〜 похмурі перспективи;画上的颜色已经〜 фарби на картині потьмяніли (стали тьмяними).
暗擔 andan потьмянілий; той, що потьмянів; побляклий; несвіжий; зблідлий; змарнілий; некрасивий; тьмяніти.
ВІШ andan чорний, похмурий, темний {напр. про хмари).
暗;里Andi.li —暗中2).〜算计人умишляти зле за спиною;〜活动起来 заворушитися в темних кутках.
暗斗 andou прихована (таємна, глуха) боротьба. 明争〜[йшлй] відкрита і прихована боротьба.
暗渡陈仓 anduchencang таємно перейти через гору Ченьцан (обр. у знач.: вступити в
-тає мний зв'язок, укласти тає мну угоду).
暗房 anfang〈旧〉кімнйта для полбгів.
暗沟 angou закрита канава; підземний водостік.
暗害 йпМі 1)(陷害）таємно шкодити кому; вести інтригу проти кого; інтригувати проти кого; підкопатися під кого、розм. (підкоп); всадити ніж у спину кому; тримати камінь за пазухою. 2)暗杀.
暗含 anhan критися; алегорично.其中〜着一种 恶意 тут криється відома недоброзичливість; 这话里〜着某种意思у цих словах є якийсь алегоричний зміст.
В音耗 anhao приховані побори (крім податків).
日音号 anhao умовний (секретний) знак; таємний сигнал; пароль ч.打〜подати умовний знак (тає мний сигнал);对〜обмінятися умовними знаками.
暗河 anh6〈地〉підземна ріка.
日音合 anhe випадково збігтися з кил卜чим; порозумітися рот.他们的意见正和我〜їх думки випадково збіглися з моїми.
日音 Ш anhen прихована ненависть; таємно ненавидіти кого-що.
暗花儿 anhuar 1)(水印）водяній знак; філігрань ж., спец. 2)(花纹)тиснений малюнок.
暗环 anhuan〈天〉крапове кільце.
Ur 昏 anhun сутінки; темрява, морок; вечоріти, темніти.


9
暗火 anhu6 прихований (той, що тліє, жевріє) вогонь; вогонь під попелом.
日anji ганебна хвороба.
暗计 anji 1) рахувати подумки; 2) таємні замисли, інтриги, підступи.
暗 і己 anji 1) тримати в пам'яті, запам'ятати; 2) таємний сигнал, таємна помітка, умовний знак; код.
HrtBJL anjir секретна (таємна, умовна) замітка (оцінка, мітка).
暗间儿 anjianr задня кімната.
暗箭 anjian парфянська стріла; таємний випад. 〜伤人 уразити (убити) парфянською стрілою; завдати удару з-за рогу;〜难防 від таємного випаду важко оборонятися.
暗碟 anjiao підводний риф (камінь); підводна скеля.绕过〜陆滩 обминути підводні рифи і небезпечні мілини.
暗井 anjing <矿> гезенк спец.\ сліпа шахта; сліпий ствол.
日音九 anjm "прихована дев'ятка" - про роки віку, кратні дев'яти, але без цифри 9: 18, 27.., до 81 року.
В音 Ж anil 1) потайки, таємно; непомітно; інкогніто; 2) у сутінках; у темряві.
日s 练 anlian 1) добре знати; майстерний; досвідчений; кваліфікований; натренований;
2) 	досвідченість, навички.
暗劣 anlie нездібний, обмежений, глупий.
暗流 anliu 1)(地下水）підземні води. 2)(潜伏的 思想倾向）прихована (притаєна, таємна) течія.资本主义复辟的〜таємна течія реставрації капіталізму.
В音楼子 anlou-zi горище.
暗陋 anlou обмежений, тупий, темний.
暗昧йпп^і •唆昧含ітбі.
暗门谢客 anmenxieke зачинитися удома та відмовляти в прийомі гостям; жити
самітником (відлюдником), відмовлятися від спілкування з людьми.
Нв 门子 anmenzi 1) таємне кубло розпусти; 2) незареєстрована проститутка.
日If面描写 anmianmiaoxie смакування темних сторін [життя людини] літ. (прийом натуралізму).
暗膜 anming непроглядна темрява; у темряві, пізньої ночі; темний.
暗谋 anmou таємно задумувати; змова, замах.
日音墓 апшй темний, похмурий; густий {про хмари); грозовий (про хмари).
日ІЙ； апрап <^> котирування на чорному ринку; котирування чорної біржі.〜交易 угода за котируваннями (за цінами) чорної біржі; секретна (незаконна) угода.
暗器 anqi таємна метальна зброя.
暗杀 ansha таємне убивство; убити з-за рогу; [здійснити] замах; терористичний акт (专手旨 政治性暗杀).进行〜活动вбсти підготовку до замаху (до терористичного акту).
Ви ^ anshadang терористи мн.\ група терористів.
暗伤 anshang 1)(内伤）ушкодження внутрішнього органу; контузія.受〜надірватися; надсадитися; отримати контузію. 2)(物体上 不显勺士员伤)внутрішні ушкодження.
暗射 &nsh6 розуміти; мати на увазі.寓言中的 狼，一般是〜凶狠贪焚的人у баГжах під вовком, як правило, розуміють людину жорстоку і жадібну.
暗射Йі 图 anshe ditu <教> німа карта.
暗示如shi 1)(不吳明白地讲）натякйти на
кого-що (натяк); робити натяки; давати кому зрозуміти.微妙的〜тонкий натяк;我不叨白 他的〜я не зрозумів його натяку. 2) <*Ь> переконання (переконувати); сугестія.自我〜 самонавіювання.
暗取anshi 1)(不光明的琪)темні справи. 2)(秘 密車情）секретні (таємні) справи.
Hr 室 ^nshi <摄> фотолабораторія.
日宵•送秋波 an song qiubo таємно загравати з ким\ таємне загравання; робити очі; кому; фліртувати з ким (флірт).
^ ansuan підступ розм.; таємний випад; інтриги лш.; підставити кому ніжку (ног^); [всадити] ніж у спину кому; плести інтриги проти кого; рити яму кому.防人〜 остерігатися підступу (підкопів).
В音锁 ansuo французький замок.
暗滩 an tan обмілина лс.; підводні пороги; банка спец. у
暗探йтйп 1)(从亊侦察的人）нишпорка; таємний поліцейський агент; шпик розм.; шпиг; слідець; детектив (多指英、美等国的 暗探）.2)(暗中刺探）розвідувати що; (розвідка); вивідувати що, розм.
暗体 anti 1) непрозоре тіло; 2) променевий поглинач (тіло, що не пропускає та не відбиває промені); 3) жанр іносказання іст., літ. (у поезії епохи Хань).
暗无天日 an wii tian гі безправ'я і свавілля; розгул дикої сваволі; пекло кромішнє; безпросвітне.〜的旧社会 безпросвітне старе суспільство.
暗喜 апхї радіти потай.心中〜радіти в душі.
暗匣 ^nxid〈摄> касета.胶卷〜фотокасета.
暗线光谱纟пхійп guangpu < 理 > спектр поглинання.
日н 箱 anxiang 〈摄〉мехи мн.\ камера [фотоапарата]; камера-обскура.
暗相 anxiang бачити внутрішнім зором; прозрівати.
暗笑 йпхі&о 1) 暗喜.2)(暗中VI笑）сміятися крадькома (нишком, про себе, потай, тайкома); сміятися в кулак.
暗写 апхіе 1) натяк; зробити натяк (у листі); 2) написати анонімно; 3) таємне письмо, криптограма.
Н音虚 апхй тінь Землі {на Місяці під час часткового місячного затемнення).
日音影 anylng тінь ж.\ силует.
日音友 anyou 1) товариш по таємному товариству;
2) 	таємний друг.
Вві吾 anyu умовний жаргон; арго невідм” спец.
暗愚 anyu глупий, темний, неосвічений, некультурний; нерозвинений.
暗喻 йпуй〈文〉алкізія.
暗指螽nzhT припускати кого-що; мати на увазі кого-що; натякати на кого-що; [кинути] камінь (камінчик) у чий город. ‘
暗中 anzhong 1)(黑暗中）потемки; поночі; у темряві.在〜看不清 потемки не розібрати. 2) (暗地里）таємно; потай; приховано; тайкома; крадькома; потайки прост.〜勾结 таємно змовлятися; таємна змова; ввійти в змову;〜 监视 таємне стеження; нишком (крадькома) спостерігати;〜活动 діяти потай (таємно, тайкома, крадькома);〜支持 таємна (закулісна) підтримка;〜破坏 приховане шкідництво; діяти тихою сапою;〜搞乱 тайкома капостити;〜不глухе (приховане) невдоволення;〜人着急 хвилюватися в душі (потай) за іншого;反革命分子表而是
人，〜是鬼 контрреволюціонер на обличчя - людина, а в душі - диявол; у контрреволюціонерів обличчя людське, але душа - диявольська.
anzhu подвоєна лінія, подвійна крапка в облямуванні (У ，二)•
暗转 anzhuan <居1]> затемнення.
日н 桩 anzhuang підводна паля (як захист від суден ворога).
暗自 anzi потай; в душі.〜радіти потай (у душі);〜流泪 нишком проливати сльози;〜好 笑 сміятися внутрішньо (в душі, про себе);〜 思量 прикинути в розумі; подумати в душі; задати собі питання; думати про себе.
黯an.
黯 an 1) чорний, синьо-чорний; темний;〜黑 геть чорний; 2) похмурий, понурий; пригнічений; розчарований; скорботно, пригнічено.
f•音黑н anan темний, похмурий; бути похмурим (пригніченим，зажуреним).
?音 1# ancan темний, похмурий.
黯媒 andan 1) темний; чорний; 2) розчарований.
黯淡 йпсійп —»•暗淡 йпсШі.
黯然anran〈书〉1)(阴暗）блідо; сіро.〜失色 бліднути і втрачати вигляд; потьмяніти;使〜 失色 знебйрвити кого-що. 2)(不乐） обтяжливо; похмуро; тужливо.〜神伤 сильно обтяжений; тужливо (туга) на душі.
航 ang.
肮脏 5ng.z5ng брудний (бруд ж.).〜的院子 брудне подвір'я;■Ш брудне шахрайство; Й产阶级个人主义的〜思想брудні думки буржуазного індивідуалізму;真〜！ який бруд! як брудно!
印 ang.
印 ang 1) я, ми {жінки про себе);〜须我友 я на друзяку свого чекаю. 2) зам.昂（підніматися, зростати); 2) зам.昂 （збуджуватися, надихатися).
С卩 С卩 ang ang високий; пишний; величний.
印贵 anggui підніматися в ціні，дорожчати.
Ф ft] angjue дерев'яне взуття (на шипах, із загнутим носком).
С卩；Щ angzao високо піднесений та сухий (про гірське плато).
Ф 自 angzi себе;不 Ср 自 не щадити себе; не жаліти себе.
昂 ang.
昂 ang 1) підняти що (підняття).〜着头 підняти голову; з піднятою головою; із [гордо] піднятою головою; закинути голову назад;〜 首远望 піднявши (закинувши) голову, дивитися вдалину; 2) високо стояти, виситися; бути високим; високий;情绪高〜 настрій високий, бойовий дух;與〜високо підійнятий ніс; 3) сходити, підніматися; зростати; рости; піднятий;黍熟头低麦熟头〜 коли вистигає просо, його голівки хиляться до землі; коли визріває пшениця, її колоски тягнуться догори;物价〜贵 ЦІНИ високо піднялися; 4) збуджуватися, надихатися; збуджений;懷慨激〜палйти натхненням, бути сильно збудженим.
Щі 昂 ang’ang величний; бравий; мужній.气夕少〜 із підйомом; у піднесеному настрої; величавий (бравий, мужній) вигляд.


S angcang <书> величний; велична постава; бравий вигляд; мужній вигляд.
昂低 angdl рівень (цін).
昂炎 anggui дорого; втридброга розм.物价〜 високі ціни на товари; дорожнеча; надзвичайні ціни.
Ш ^ angran гбрдо; поважно. стояти
гордо (поважно), випрямившись у весь зріст; 〜Й入 увійти з гордо (високо) ПІДНЯТОЮ головою.
昂莒阔步ang Sh6u kuo bu 1)(走路有精神） крокувати з високо піднятою головою; бадьоро крокувати (йти); виступати впевненою (могутньою) ходою.在革命的道路上 〜地前进 йти широким поступом по шляху революції. 2)(态度骄傲）повйжно (гордо) прямувати; йти з гордою поставою (із поважністю, із поважним виглядом); ходити (виступати) гоголем (зарозуміло).
昂首[挺胸]angsh6u [tmgxiong] тримати голову високо [та випинати груди]; триматися самовпсвнено (гордовито).
昂首望天 angsh6uwangtian закинути голову та дивитися на небо.
昂扬 angyang піднесений. 士气〜піднесений настрій військ (у військах); бійці в піднесеному настрої; бійці сповнені ентузіазму;斗志〜висбкий бойовий дух.
抑 ^ig.
Wi ang конов'язь, стовп для прив'язування (припинання) коней.
ang.
盘 ang 1) миска, блюдо (таріль). 2) рясний, повний, пишний; велика кількість (ряснота), процвітання.
盘 Щ angang 1) переповнений, рясний; 2) мирний; гармонічний.
盘格兽撒克逊人 Angg&ii-Sak6xCini^n англосакси мн. (англосаксонський).
盘然 Angi^n:春意〜віяло (дихало) весною;喜气 〜захоплений вигляд; у захопленні; захопленість.
盘斯 angsT унція.
凹私.
凹 ао увігнутий (увігнутість).〜凸不平 нерівний;路而〜凸不平 виббїста дорога; дорога у вибоях (у вибоїнах);墙壁〜进去了 一块 частина стіни увігнулась.
ШІ 版 5ob5n <印> тифдрук; глибокий друк.
凹地 aodi котловина; лощина; балка.
凹地形 §odixing〈地质> пересічений рельєф.
凹痕疔 5od6udTng <医> вітряна віспа {перша стадія хвороби).
凹允 aojiao <数> вхідний (увігнутий) кут {менше 360。але більше 180°).
[VI 口 аокби〈技〉паз.
凹面镜 aomianjing <理> увігнуте дзеркало; зменшувальне скло.
凹透镜 5ot6ujing <Д1> увігнута лінза.
凹凸花 aotiihua рельєфний орнамент {малюнка; прийом художника). А
凹凸形 aotQxfng рельєф.
!Ш 陷 аохіап утворилася западина (виїмка, яма); увігнутися; упасти (впалий). МіЩ〜запіпі щоки;地势〜місцевість низинна.
ШЬСі'Щ аохіпуап тушечниця з резервуаром.
把k
Щ ао <地理> (黄地1 Хуан'ао).
ао另见螽о.
aotang невеличка западина, заглиблення (у земляній підлозі).
ЩШ aotang невеличке водоймище, (ставок).
焼5о.
焼 ао —熬 ао (готувати на вогні, куховарити; варити, смажити).
爐肋.
Ш ао палити; обсмалювати (шерсть), випалювати (траву); смажити (м'ясо).
ао 另见 do.
熬 5о (交调）вар^іти що (готування).〜白菜 варити капусту;〜好的粥 упріла каша.
熬心Зохїп <方> (心里不舒畅）тягар (тоскно, тяжко) на душі; настрій поганий; (Ш Й) тужливо (нудно) на душі; журитися (розлад); бути в мінорі.
敷如.
Ш ао 1) розважатися; гуляти, блукати; вештатися; нероба, ледар, гультяй;微我无酒 以〜以游 не те щоби вина в мене не знайшлося для розваг і гулянки; 2) -* 熬 do (варити, смажити; підсушувати на вогні). 3) галасливий, гучний;欢〜галасливо радіти. 4) ―塾 do (клішня). 5) <史，地理> 人о (гора та населений пункт на території сучасної пров. Хенань);〜仓 житниця в 入о. 6)入о (прізвище).
敖放 аоао 1) рослий, високий; височити; 2) —♦ 嗷嗷аоао.
aobao (монг. "обо") споруди з каменів чи хмизу, біля яких монголи вшановують місцевих духів.
ШШ aodang вештатися [без діла]; віддаватися гульні.
敖 '汉 aohan аохані {плем'я на території теперішньої Внутрішньої Монголії).
Ш 民 aomm бездомні люди; безпритульні, волоцюги.
Ш] aoran[ruojiao] палати, неначе в полум'ї пожежі.
ШЖ аохі розважатися, віддаватися розвагам; розвага, забава.
放炎 aozhi 1) смажити, пекти; 2) обпалювати; 敖炎 了 手 обпекти руку.
厥如.
厫 do 廒 ао.
厳Ь.
廒 ао комора; житниця;〜里没米了 у коморі вже немає рису.
遨do.
ШЖ aofang прямолінійний; широка натура.
遨头 aotou ватажок {напр. у грі).
遨嬉 аохі блукати з насолодою, розважатися (насолоджуватися) прогулянкою.
аохі забавлятися, віддаватися забавам; розвага.
ШШ aoxiang вештатися, швендяти, блукати.
遨游 aoyou подорожувати (подорож); мандр (мандри). -ЙІ'ЙО подорожувати (странству- вати) по світі;太空〜космічна подорож.
整йо.
怒 ао〈地理〉(скор. зам.怒山）1) гори в пров.
Шаньдун та Гуандун; 2)怒阳镇 Аоянчжень {населений пункт у пров. Шаньдун).
Щіо. •
骜do —骛ао.
敵如.
嗽嗽 ао'ао <书> стбгін (стенати) книжк.〜待哺 стогони (голосіння) голодуючих; молити про допомогу; було потрібно терміново нагодувати.
傲 РЙ аосао оглушливо-гучний; галасувати, шуміти {про голоси).
蛾鸿 aohong скиглення (стбгін) лебедів {обр. про біженців, що стогнуть від голоду).
嗷骚 aosao шуміти, галасувати; жалібно волати.
激йо.
Ш ао "ао'* {музичний струнний інструмент);弹 〜гр^ги на інструменті "ао".
ао另见5о.
Ш ао 1)(煮)варити що (варіння).〜粥 варити рисову кашу. 2)(提炼)виварити що (виварювання); варити що (варіння).〜硝 селітроваріння;〜蜡 варити парафін;〜约 готувати (варити) настій із лікарських трав; 用海水〜盐 виварювати сіль із морської води.
3)(忍受）терпіти що; переживати що.痛得〜 不住 так боляче, що не можна терпіти;〜过又艮 难时期перечекйти тяжкі часи;随便怎么样 也总能把日子〜过去的як-нббудь перебилися б.
ШШ аоЬб випарювати (сіль) з морської води, aogao 1) приготувати пасту опію (для куріння); 2) <医> приготувати мазь.
熬煎 aojian [страшні] страждання; [нестерпні] муки; терпіти страждання (муку).受5Й 民主 〜страшні страждання (нестерпні муки) від колоніального гніту;受饥寒的〜 страшно страждати (нестерпно мучитися) від голоду і холоду.
熬烂 aolan розваритися; розварити.
熬头dotou туга; безнадійність;心里这分熬头 就不用提啦 на серці така туга, що про це й нема чого казати!
ШткЛ ao-tour надія.有〜є на що сподіватися; 没有〜немає ніякої надії; немає того, через що варто було б терпіти (страждати).
熬刑 aoxing не зізнаватися в злочині навіть під тортурами.
熬夜 аоуе пильнувати [всю ніч].天天〜 пильнувати ночами; ночами не спати.
熬煮 aozhu варити.
熬住 dozhCi стерпіти; витримати;熬得住敌人的 苦刑 витримати тортури ворога.
獒do.
契 ао 1) гонча; мисливська собака. 2) лютий (але відданий) пес; 3) <动> мастиф {порода крупних собак).
擎do.
擎 ао бити; вдаряти; стикати〜而杀之 вдарити та вбити [його].
聱幻.
Щ ао не слухати, не сприймати (чужих слів), пропускати повз вуха (чиїсь поради).
鋒牙 аоуа 1) важкий (про стиль твору); 2) упертий; той, що не визнає жодних дбказів;


11
3) 	звитий, скручений.
翱如.
Ш ао ширяти, кружляти в повітрі;〜游 літати вільно, ширяти в повітрі (про птаха).
Ш Ш аоао І) ширяти, кружляти; 2) бути в нерішучості, вагатися, тупцювати на місці.
ш •
言ао.
瞥 йо І) величезний, величний. 2) зводити наклеп на.., клепати; відверто засуджувати (кого).
Щ Щ аоао І) несправедливий; той, що не визнає ніякі доводи; наполягати на безпідставних звинуваченнях; 2) наклепницький; клепати, засуджувати; 3) відчайдушний, тужний, жалібний (напр. про волання, плач); волати, репетувати;瞥瞥然 голосно волати; відчайдушно репетувати.
ШЛ. aochou зводити наклеп на.., намовляти, засуджувати, клепати на (кого).
瞥然 aoran пихатий, чванливий; чванькувато, звисока, згорда, спогорда; чванливо.
螯do.
Ш ао клешня.
朝ао.
aoxiang розвіватися (розвівання); парити. 在天空〜розвіватися (парити) в повітрі.
鳌如.
Ш ао гігантська морська черепаха.
蜜头独占йо tou du zhan —^独占整头dii zhan ao tou.
塵do.
Ш ао І) бронзовий таз для підігріву; грілка; жаровня; 2) смертельний бій; бійня, побоїще, кривава баня, різанина; жорстокий, запеклий (про сутичку); 3) гомін, шум; шумний; 4) жорстоко битися; вести запеклий бій; 5) безжалісно винищувати.
庭兵 dobing (激烈的战斗）запеклий (жорстокий) бій; запекла сутичка; запеклий бій;(大规模 的战斗）битва.
塵扑 аорй із люттю разити; бити нещадно; вести кривавий (кровопролитний) бій.
廋 杀 aosha нещадно винищувати; влаштовувати різанину; різанина.
鏖战 dozh》n (激烈的战斗）запеклий (жорстокий) бій; запекла сутичка; запеклий бій;(苦战）затятий бій; битва.
庭战棘 1和 aozhanjiwei вступати в жорстокий бій за парканом з колючого дроту (обр. в знач.: вступати до екзаменаційного залу для здачі іспитів).
拗 含о另见ао; пій.
糊 ао ламати (рукою); відламувати; рвати;〜失 折茅 переломити стріли та зламати сокири; 风〜藤，枝脱]1 对 вітер зриває ліани, гілки ламає дерев;〜碎 розламати на дрібні шматки.
Ш 另1J Sobie сперечатися; вперто не
згоджуватися, вперто обстоювати свою точку зору.
aoduan переламати, зламати навпіл.
Ш 曲 Soqii < 地质 > прогинйння，угинання (пласта).
妖So.
袄 ао куртка.棉〜картка на ваті; ватяна куртка;
стьобана куртка; стьобанка;皮〜шуба;夹〜 куртка на підкладці;小〜курточка.
Зо.
媪 Зо <书> баба.
坳.о.
拗 ао полонина.
^ ао另见do.
Ш ао 1) загравати; сміятися, жартувати;笑〜 сміятися та жартувати. 2) гордий, пихатий.
敖散 аоао зарозумілий, бундючний.
琐劲 aojin неприємний (про людину).
敖弄 aonong іронізувати, жартувати; підсміюватися; загравати.
募ао.
募 ао 1)—傲 ао. 2) Ао (силач, що пересуває кораблі по суходолу) міф.;排〜здоровань, сильний; 3) Ао {прізвище).
拗 含о另见ао; пій.
Ш ао порушувати; не дотримувати [чергування тонів у віршах];和蛮歌字〜втор^ючи варварам у пісні，порушувати тональність.
糊 口 аокби важковимовний; важко вимовлятися (виговорюватися).这话说起來〜це слово важко вимовляється (виговорюється); 读起来〜читається з зусиллям.
勘□令 aok6uling скоромовка.
ШШ aojiu відхилення від тональної структури рядка та його компенсація поет, {шляхом зворотнього відхилення в парному рядку).
勘句格 aojuge структура непокірного рядка поет, {взаємна заміна рівного та ламаного тонів у 3 та 5 слові віршованого рядка).
Ш W aolti правило припустимих відхилень у тональній структурі семислівного віршованого рядка поет.
糊体[诗]aotT[shT] непокірний стиль; вірші без класичного чергування рівних та ламаних тонів поет.
傲йо.
Ш ао 1) зарозумілий; гордовитий; пихатий; гордий;说话太〜гордовито розмовляти;〜脾 气吃不 JF важка вдача; 2) егоїстичний, самолюбний;反t弟为〜з шанобливої до старших людини перетворитися на самолюбця. 3) ставитися з презирством, дивитися звисока;〜дивитися звисока на простих людей.
傲岸 ао'ап〈书〉важливо; гордо.
aobei зарозумілий; непокірний.
aoda триматися незалежно та з розумом.
傲骨 aogii гордість; горда натура.生成一副~ гордий по натурі.
傲 Ш aohen зухвалий, безпардонний; зухвалість.
ШШ аотаі триматися зарозуміло та самоза- довблено; самозадоволений, пихатий; самовдоволення, гордовитість.
Шс t曼 aoman гордовитий (гордовитість); зарозумілий (зарозумілість); зарозумілий (зарозумілість); пихатий (пиха ж.).〜的态度 бундючність; зарозумілість; пиха;待人〜 зарозуміло відноситися до людей; Lt 〜 гордовито (зарозуміло) поводитися; поважно тримати себе; і兑 і舌〜говорити зарозуміло (гордовито);他为人〜він людина гордовита (зарозуміла).
ШШ аопііе третирувати; мучити.
傲气 aoqi гордість.
傲然 йогйп (傲慢)гордовито; зарозуміло;(高傲） поважно; зарозуміло; гордо.
Й Ш aoshi дивитися на кого-що звисока; зарозуміло ставитися до кого-чого.
ШсЙ aoshi ставитися з презирством до світу, зневажати сучасників.
aoshuang та, яка ставиться з презирством до інею {обр. про хризантему, айстру; перен. про непохитну, принципову людину).
ао 另见 уй.
奥 йо 1) південно-західний кут (таємне та почесне місце будинку). 2) внутрішні покої, дальні кімнати; прихбване (потаємне) місце; внутрішній, прихований. 3) таємна суть; секрет, таємниця. 4) хлів для свиней. 5) 埃 (ділянка землі). 6) головний, важливий;故人 以为〜也 тому люди вважали це важливим. 7) глибокий, потаємний; таємничий, загадковий, незрозумілий;结根〜且坚 сплетені коріння [сягали] глибоко та були міцні. 8) непрозорий, мутний;有沉而〜бути глибоким та мутним. 9)〈地理> (скор.奥地 利）Австрія; австрійський;〜匈帝国 <史> 入всуро-Угбрська імпфія，Австро-Угорщина. 10) Ао (прізвище).
奥博纟оЬ6 <书> 1)(含义深广）глибокодумність (глибокодумний).文辞〜стаття виділяється своєю глибиною (глибоким змістом); глибокодумні статті; стаття з глибоким змістом. 2)(知识丰富）ерудбваний (ерудованість). 知识〜ерудиція; широкі (багаті) знання.
奥草 аосао густа (нескошена) трава.
奥地利人入осШігбп австрієць (австрійський); австрійка.
奥动 aodong олімпійські ігри скороч.
奥国人 aoguoren австрієць.
奥林匹克入olinpIkS олімпіада (олімпійський).国 际〜委员会 Міжнародний олімпійський комітет; 国际〜运动会 Міжнарбдна олімпіада; олімпійські ІфИ；〜运动会参加者 олімпієць.
奥论 aolun <纺> орлбн.
奥秘 aomi великий секрет; заповітна таємниця. 探索生命的〜досліджувати (вивчати) таємницю життя;毫无〜тут немає нічого секретного або таємного; тут немає ні великого секрету, ні заповітної таємниці.
奥妙 aomiao чудесний (чудесність, чудо); глибина [і тонкощі]; секрет.其中自有〜у цьому є своя глибина [і тонкощі];意思〜极了 ！ яка глибина думки!〜难解 занадто хитромудро і малозрозуміло;并无〜отут немає ніякого особливого секрету; тут немає ніякого чуда (чаклунства).
奥塞梯人 aosMtTrdn осетин.
奥陶纪 Aotdoj•丨〈地质> ордов^к; ордовикський період.
奥陶系 Аойох丨〈地质> ордбвська система.
奥委 aowei олімпійський комітет.
奥委会 aoweihui олімпійський комітет.
奥削尼亚 йохіаопіуй Океанія.
М Ш аоуап глибокий, проникливий; тонко розроблений {про літературний твір).
奥义 аоуі таємний зміст; тонкощі ми.
奥援 aoyuan <书> міцва допомога, потужна підтримка (зсередини).
臾运会 aoyunhui (скор.) Олімпійські ігри, Олімпіада.


12
澳如.
澳 I)(海湾）затока.三都〜затбка Саньду. 2) (Ао,澳门）Аомин.港〜同胞 співвітчизники, що мешкають у Сянгані й Аомині.
澳大利亚人 Aodaliyaren австралієць (австралійський); австралійка.
澳讲І人 Aozhouren австралієць (австралійський); австралійка.
聲йо.
Щ ао І) норовистий кінь; бистроногий кінь; скакун; 2) -* 傲(зарозумілий), aofang триматися з погордою.
鸾夏 аохіа "Ао-ся" {ритуальний гімн на честь сходження на престол та закінчення правління імператора).
^ ао另见уй.
埃 ао закрут (берега).
躯、
^jQr ао.
# 	ао (у складі назв низки островів узбережжя пров Чжецзян)\ 悬〜о. Сюаньао.
—另见йо.
Ш ао І) нездоланний, нестримний (у бажаннях); безмірний, далекий (у прагненнях); 2) бундючний, пихатий; зарозумілий; Ш ~ нелюдяний та зарозумілий. 3) жартувати, насміхатися;〜笑 глузувати, жартувати.
聱焊 aohan брутальний, фубий, безсоромний, зарозумілий, нахабний.
懊^
澳恨 aohen досадувати (досада, досадливий); обурюватися (обурення).
懊悔 aohul шкодувати про кого-що (жаль); каятися (каяття).〜不及 пізно вже шкодувати (каятися);〜地说 сказати з жалем (із каяттям); 真〜глибоко шкодувати (каятися);空〜мйрні співчуття; марне каяття;〜万分 украй (дуже) шкодувати (каятися); волосся на собі рвати;〜 把时间白S地浪费掉шкодувати про дарма загублений час.
澳恼 аопао дратуватися (роздратування); досадувати (досада, досадливий).〜地 з роздратуванням; із досадою; роздратовано; досадливо;使人〜дратувати людину;
змушувати людину дратуватися; досадити людині;不值得为小事〜нема чого дратуватися (ні до чого дратуватися) через дурницю;〜也没 有用 роздратування не допоможе.
懊丧 ^osang розстроїтися (розлад); зажуритися розм.〜的神情зажурений вигляд;万分〜 надзвичайно сумний; у крайньому розладі; сильно засумував, зажурився;精神〜6細 в розладі;使人〜засмутити людину;不因失败而 〜не засмучуватися (не сумувати, не журитися) чфез невдачі.
馨虹
Ш ао металевий противень на триножнику; сковорода на ніжках; жаровня;〜烧 смажити [на сковороді].
黎盘 aopdn сковорода.
黎砚 аоуап кругла тушечниця.
黎子 ao-zi чавунна сковорода [з ніжками].
В
八Ь5.
八 b豆 І)(数目）вісім; восьми-.〜年抗战 вісім років війни Опору японським загарбникам;〜小时工 作制 восьмигодинний робочий день; ~九七十 二 вісім на дев'ять - сімдесят два;这项战斗任 务是我们〜个人一起完成的ЦІ бойові завдання ми виконали у вісьмох. 2)(顺序)восьмий.中国 共产党〜届一中全会І пленум Центрального комітету Комуністичної партії Китаю восьмого скликання;〜点多种 дев'ята година.
八百 babai І)(数目）вісімсбт. 2)(顺序）восьмисотий. -
乂、宝饭 babaofan солодкий рис із цукатами.
八宝鸭 babSoya фарширована качка.
八宝印色（泥）babaoyinsS (пі) червона паста для печаток.
八边形 babianxing восьмикутник. ,
АШ babi вісім пом'якшувальних обставин (при визначенні покарання) {дин. Чжоу).
柄 babmg вісім важелів (прийомів) управління країною (дин. Члсоу).
У、成 bacheng І)(一卜分之>/、）вісімдесят відсотків. 〜新 на вісімдесят відсотків нове; майже що нове;〜金 золото 76-ої проби. 2)(多半） найімовірніше; очевидно; певне; ймовірно; мабуть; ціпком імовірно.他〜不会来了 ймовірно, що він не прийде; напевно, він не прийде.
八—Щ bachongchang〈音〉оіо-ет.
)\ЖМ bachongzou〈音〉октет.
八度 b5di!i〈音〉октава.
А 法 bafa І) вісім прийомів (правил) каліграфічного мистецтва; 2) вісім методів лікування〈中医>;3) вісім статутів (кодексів) для чиновників (дин. Чжоу).
八分仪 ЬаКпуі <Ш,空> октант.
八股bagfi І)(科举制度规定的文体）”баіГ (екзаменаційний твір, що містить у собі вісім частин). 2)(空洞文字）шаблбн.〜式的文章 переспіви шаблонних схем; шаблонізована писанина (стаття).
八卦 bagua вісім триграмм" (комплекс символічних знаків для гадання в давньому КитаО.
八关斋 baguanzhai перші вісім (із десяти) заповідей (не вбивати; не брати чужого; не зраджувати в шлюбі; не казати неправду; не пити вина; не вживати косметику та прикраси, та не захоплюватися танцями та музикою; не спати на гарному ліжку; не їсти в невідповідний час).
八国联军 В5 Guo Lianjun〈史〉Об'єднана армія 8 держав (у 1900 р. Німеччина, Японія, Росія, Англія, Америка, Франція, Австрія й Італія об'єдналися і вторгайсь у Китай).
八行书 b^iangshu лист; послання.
八荒 bahuang великі світові простори; весь світ; віддалені країни; на краю світу; в усі сторони.
八会 ЬШіиі 1) < 中医> вісім центрів (вузлів тіла людини); 2) астрол. щасливе та нещасливе розташування сонця, місяця та зірок; 3) вісім вправ для тренування даоса.
八及 baji вісім передових (зразкових) діячів (за дин. Пізня Хань).
八极 baji 1) вісім сторін світу (чотири основних та чотири проміжних: схід, захід, південь, північ, південний схід, південний захід, ПІВНІЧНИЙ схід, північний захід; вісім головних румбів (точок) компасу; 2) на всі сторони; великі простори світу; весь світ; 3) віддалені країни; на краю світу.
八角 bajiSo 1)(植）аніс зірковий; бад'ян; ілліціум анісовий. 2)(指果实）аніс зірковий; анісове насіння.〜茴香油 анісова олія.
八角形 bajiaoxing восьмикутник; октагон спец.
//V九不离十 ba jiii bu li shi недалекий від істини; достатньо точно; майже [що] так; майже що правильно; приблизно так.
八开本 ЬШсаіЬеп формат у 1/8 листа. 八路军 BaKijOn Восьма армія.
八面锋 b5miW6ng 1)(说话圆滑）язіік підвішений добре в кого; на все знаходить відповідь; і сам хитрий, і язик гострий; жвавий на язик. 2) <书> (锋利)гострий.
八面光 bamianguang виверткий (спритність); комар носа не підточить; важко причепитися; дипломатичний (дипломатичність);
політичний (політичність) застар.,розм.
八面玲斑bamian linglong —八面光.
八面体 Ьйші^пй < 数 > октаедр спец.\ восьмикутник.
У、面威风 bamian weifeng войовничий (войовничість); величний і войовничий вигляд; значний вишяд.
八千 ІйфШі 1)(数目）вісім тисяч. 2)(顺序） восьмитисячний.
八十 bashi 1)(数目)вісімдесят. 2)(顺序） вісімдесятий,〜年代 вісімдесяті роки.
八万 Mw^n 1)(数目）вісімдесят тисяч. 2)(顺序） восьмидесятитисячний.
八仙过海，各显神通ba xian guo hai, ge xian shentong "під час переправи через море кожний із восьми небожителів показав своє чудесне чаклунство"; кожний проявляє свої, таланти і здібності; кожний продемонстрував, на що він спроможний; кожний демонструє своє уміння (свої здібності, свою спритність); кожний діє по своїх здібностях; всяк показав, у що він гаразд; хто у що гаразд.
乂、王 bawang〈史> вісім ванів (князів, період дин. Західна Цзінь; не плутати з вісьмома філологами тієї ж доби, що мали прізвище Ван).


13
ДЗЇ 日 bawangri вісім князівських днів {літнє та зимове сонцестояння, весняне та осіннє рівнодення та перший день кожної з чотирьох пір року).
八仙桌 baxianzhuo квадратний стіл [на 8 чоловік].
УV一逆军节 Ва-уТ jianjun Jie День створення Народно-визвольної армії Китаю - І серпня.
У、月 bayue серпень (серпневий).
ДЯІ^ Bayue Jie свято Місяця (осені).
八折 b5zh<§ знижка в 20%; 20% знижки.打〜зі знижкою в 20%; зробити (дати) знижку на 20%.
А ^ bazi Ибацзи" (рік, місяць， день і час народження людини, позначені у восьми знаках десятирічного і дванадцятирічного циклів; "бацзи" в старому суспільстві служив як гороскоп для пророкування долі людини).
字没一撇 ba zi mei yl pie поки ще не знайдено нитки, за яку можна взятися (вхопитися).
bazitier метричні виписи нареченого і нареченої, якими обмінюються при заручинах.
八字宪法 bazi xianfa вісім агротехнічних заходів (поліпшення грунту, внесення добрив, зрошення, застосування сортового насіння, загущена сівба, захист рослин, удосконалення сільськогосподарських знарядь і догляд за посівами).
巴ba.
巴1 ba 1)(盼望)жадати чого，із неозн.，книжк.., чекати чого, із неозн. 2)—> 扒 Ь5 1); 3)(粘住） прилипнути; пристати; присохнути.泥土〜 在皮鞋上 бруд прилип до черевиків;油漆〜 在衣ІЗ艮上了 до одягу прнстіпа фарба;石灰〜 得很牢 вапно міцно присохло (пристало). 4) примикати (примикання). 不〜村，
后不〜店 навкруги (поблизу) не було ні селища, ні подвір'я.
巴 2 Ь5 1) <气> б扣.2) <理> бар.
巴巴多斯人 BabaduosTren барбадосець (барба- доський); барбадоска.
巴巴儿地MMr.de 1)(急切）із нетерпінням.〜等 了 两个月 із нетерпінням прочекав два місяці. 2)(特地）спеціально; навмисно,〜从远道赶 来 спеціально прибути здалеку.
Сі胃 babi аргумент, гарантія, підстава.
巴比特合金ВШЯ设hejln <冶> бабіт.
巴比妥 ЬШЯШб〈药〉барбітіп; барбітол; барбітон.
巴不得 ba.bu.de〈口〉так мріяти з неозн.; так сподіватися з неозн:, так хочеться з неозн.; чекати не дочекатися.他〜立亥1Н故好 йому так хотілося швидше все закінчити; він так мріяв (сподівався) швидше все закінчити;战 士们都写了请战书，二马上进攻бійці написали заяви про включення їх у бій, їм не терпілося кинутися в атаку.
巴豆 badou 1) <植> кротбнове дерево; кротон. 2) (指种子）кротонове насіння.
巴哈马人 Bahamaren багамець (багамський); багамка.
巴卷斯坦人 Bajlsltanren пакистанець (пакистанський); пакистанка.
巴结 ba-jie 1)(奉承）підслужуватися; підлизуватися; підлещуватися (підлещування); догоджати розм. (догідництво); підлабузнюватися рот. (підлабузництво); лабузнитися розм.〜上司 підслужуватися (при¬
лаштовуватися, підлизуватися) до начальства; підлещуватися (догоджати) перед начальством; прислужуватися начальству. 2) <方> (^Ji&) старатися (старання, старанний); пильнувати; упадати.
巴克夏猪 bakSxiAzhii беркшир; беркширська свиня.
ЕІІйA BalaguTren парагваєць (парагвайський); парагвайка.
巴勒斯坦人 Шійїїйпгбп палестинець (палестинський); палестинка.
巴黎公社 В§1丨 Gongshe Паризька комуна.
巴黎绿 balilii <化> паріЬька зелень.
巴林人 Bahnren бахрейнець; бахрейнка.
巴 І 马人 Banamaren панамець (панамський); панамка.
巴儿狗 b5rg6u болонка. 巴斯克语 ЬМкбуй баскська мова.
巴头探脑 batou-tannao підглядати; заглядати нишком; висовуватися.
巴西人 ВахТгеп бразилець (бразильський); бразилійка.
巴掌 ba-zhang долоня ж.; долоні мн.拍 ~ ляскати в долоні;给 了 一〜дйти ляпас (ляпас); ударити кого в лице; шльопнути кого по щоці;〜大约—块地 п'ятачбк (клаптик) землі.
扒 ba 1)(攀援）тримйтися; схопитися за кого-що.〜着树枝儿采苹果тримаючись за гілку, зірвати яблуко. 2)(挖掘）копати що (копання); рити що (риття); (IfF) знести що〜 坑 викопати (вирити) яму;〜土 копати (рити) землю;〜房子знести будинок;在墙上〜个窟 薩 пробити (проробити) діру в стіні. 3)(拨动) розсунути що; розгребти що.〜开树枝 розсунути гілки дерева;〜开雪堆 розгребти купу снігу. 4)(脱掉）скинути що (скидання); зняти що (зняття);(剥下）здерти що，розм.〜 下背七、скинути (зняти) майку;〜皮 здерти (спустити) шкіру.
ІІІЙ ba-la ритися в чому; копатися в чому (копання); штовхати що (штовхання).〜算盘 珠 клацати на рахівниці; перебирати кісточки (грати кісточками) на рахівниці;把 令中摆〜一下 штовхнути маятник годинника; 别〜人家的东西 не можна ритися (не рийся) в чужих речах.
机擦眼儿 bacaySnr моргати, протирати очі.
扒得高，跌得重 b5deg5odigdezh6ng [чим] вище заберешся, [тим] гірше падати.
І/Ш baqie красти, тягнути.
А Ьагеп викривати хиби інших людей; ганити (ганьбити); відтягувати (вантаж) вбік.
叭敁.
1) 	бах!, трах! {звуконаслідування хлопання, удару); 2) (півд. діал.) кря! {звуконаслідування крякання качки). baba ба-бах {звуконаслідування пострілу, удару, шльопанцю).
口八1Й杏 badaxing мигдшіь (звичайний).
baergou пекінська болонка, мопс.
芭
ba.
色蒸 bajiao 1) <植> банад [японський]. 2)(指果 实）банан.
色焦扇 bajiaoshan віяло з листа лівістонії. 色焦芋 Ціійоуй〈植〉к^нна їстівна.
色带舞 b§lSiwii балет (балетний).〜演员
балерина; артистка балету; артист балету;〜 导演 балетм6йстер;~教师 балетм6йстер;ЧШ балетна трупа.
吧bS另见.ba.
吧 ba < 象声 > хлоп розм. (ляснути); бац (бацнути розм.); бах (бахнути розм.); шльоп розм. (шльопнути).〜的一声掉在地上 хлбп (бац, бах, шльоп) на підлогу; бабахнутися на землю.
吧吧 baba 1) роззявляти рота беззвучно; 2) базікати, теревенити.
吧叱bachi <方吧嗒
吧塔 bada〈象声> бах (бахнути розм.); трах (трахнути розм.)\ шмяк прост” (шмяк- нутися).
吧塔ba-da (嘴唇开合作声）чмокання; чмокати губами; чавкати.
吧邊嘴 badSzuT широко роззявляти рота;瞎吧 塔嘴 а) марно роззявляти рота (обр. у знач.: верзти (плести) нісенітниці, казати щось недоречне; б) голосно чмокати губами (обр. у значенні: бути жадібним, заздрити).
吧唧 〈象声> шльбпання (шльопати, шльоп
роїм.); хлюпання розм. (хлюпати розм., хлюп прост.).
吧唧 ba.ji ―吧^ ba-da.
П巴狗 bag6u пекінська болонка (кімнатний песик).
Р巴bahua дитяче белькотіння.
D巴 了 b§la тільки й усього (у кінці речення).
ИЕЛПЕЛ barbar 1) переконливо говорити; 2) говорити, лепетати, торохтіти {часто принизливо про себе); просторікувати.
口巴瞎 baxia〈方〉брехати, казати неправду.
D巴呀 baya 1) роззявати рота; 2) {звуконаслідування дитячого крику).
吧哑baza <方> —> 吧塔.
疤
症b§ 1)(伤口的症)рубець; шрам.伤口结〜了 рана зарубцювалася (зажила);脸上留下一个 ~ на лиці залишився шрам (рубець). 2)(器物 上的症）щербинка.碗上有个〜на чашці є щербинка.
疤痕bah如—疤.老贫农身上的累累〜激起了我 们对旧社会的无比仇恨ббзліч рубців на тілі старого бідняка викликало в нас безмежну ненависть до старого ладу.
症拉 bala шрам, рубець.
症_ bala шрам, рубець.
症脸 balian обличчя в шрамах.
症Вй Ьауйп обличчя в шрамах.
Шьа.
笛 ba плетінка розм.
Ш 斗 bad6u плетений кошик циліндричної форми з опуклим днищем.
色Ж baju банан.
胃Ш bakuang <卞> плетениця з колючого бамбуку.
色麥 Ьаіби корзинка; плетінка розм.
色寓 ball пліт, легка огорожа (з колючого бамбуку).
balizi <方> в'язниця, камера, тюрма.
@竹 bazhu колючий бамбук.
^Ьа.
答 ba {входить до складу деяких географічних назв)答厘 Балі (один із островів Індонезії).
ЙЇЬа.


ba солонина; в'ялене (сушене) м'ясо.
把Ь5.
Ш fiS baba пампушка (з кукурудзяного борошна).
捌 ьа. '
Щ Ьа 1) вісім. 2) розбивати, ламати; рвати, віддирати.
祀ьа.
Ш Ьа 1) свиноматка; дворічна (велика) свиня; 五 ~ п，ять свиноматок; 2) зам.Й5 (в'ялене м’ясо; солонина).
虫巴Ь5.
4Е Ьа мушля каурі (у давнину використовувалась як монета).
拔bd.
拔 ba 1)(抽出）висмикувати що; виривати що\ видаляти що\ вискубувати що\ виймати що\ викорчовувати що\ витягати що розм.〜草 викорчовувати (висапувати, виривати) бур'янисту траву;〜萝卜 висмикувати (витягати) ріпку;〜手枪 вийняти револьвер;〜麻 теребити льон;〜钉子 витягати (висмикувати) цвях;〜掉[1艮中钉 прибирати кого з очей геть; убирати (прибирати, усувати) невгодну людину;〜掠祸根 усувати корінь зла;〜牙 видаляти (виривати) зуб; екстрагувати зуб;〜 牙手术 екстракція;〜瓶塞 виймати пробку; відкупорювати пляшку;〜掉手指上的刺 виймати (витягати, видаляти) із пальця занозу;〜鸡毛 обскубувати курку; ~去线毛 вискубувати пух;连根儿〜викорінювати що\ виривати з коренем що;把剥削根子全〜掉 викорінити експлуатацію. 2)(吸出）витягати що (витяжка).〜脓 витягати гній. 3)(拔取）
4)(提高）витягуватися вверх; підвищувати що (підвищення).〜起嗓子直嚷 кричати (репетувати) благим матом (у всю глотку, у весь голос, на всю іванівську). 5)(攻下） брати що (взяття); займати що (заняття); захоплювати що (захоплення).〜掉敌人据点、 узяті (зайняті, захоплені) позиції ворога;我 军连〜数城 наші війська брали (займали, захоплювали) місто за містом.
拔白 babai світати, розвиднятися.
ЬаЬйп (екои.) амортизація.
拔步МЬй—拨腿.•
拔长 bachang <机> витяжка.
Ш 故 bacheng захопити штурмом місто (фортецю).
拔出 bachU І) витягувати. 2) вирізнятися від інших. 3) відбирати (кращих).
拔除 bdchii—拔 1).
拔刀ІТ1Ш) ba dao xiang zhu кинутися на захист (на підмогу) зі зброєю в руках; встати (стати) грудьми за кого-що.
ШМ'Рі badugao <ІЧ> витяжний пластир.
ШШ bafcng лопнути по швах; шви лопнули (розійшлися). ^
Ш bagao 1)(提高）підвищити кого-що (підвищення); підняти кого-що (підняття, підйом). 2)(柯意抬高）звеличити кого-що (звеличення). 3)—拔尖.
拔縱子 Ьй guan-zi <医> стйвити банки.
拔海 bah^i <地理> [висота] над рівнем моря. ~ 五]弓米[висотою в] 500 метрів над рівнем моря.
拔号 bahao приймати хворого позачергово.
拔河 bah豸 <体> перетягування каната.
拔火維ba hu6guan <方> 拔織子.
拔火鎌bahu6guan (发火短烟囱）витяжна труба з жерсті.
拔尖 bajian видатний; найкращий.
拔脚Цііао —,拔腿. •
拔节 bajie посилений ріст; трубитися.麦子己经 〜了 пшениця вже трубилась.
拔进 bajin відібрати (вибрати) та просунути на посаду.
拔茅 bamao висмикувати очерет (обр. у зн.: обирати гідних людей).
拔麻机 bamdjT льонобралка.
拔描 Ьашао зніматися з якоря.
拔苗助长 ba miao zhu zhang "витягати сходи рукою, щоб вони швидше росли”； ведмежа послуга.
Ш baqii висувати кого (висування,
висування); відбирати кого (відбір).
拔塞器 basaiqi штопор; штопар розм.
拔舌地狱 bashediyu пекло для наклепників та лихословів (де їм виривають язики як кару за їх гріхи в житті).
Ш 舍 bashe спати на траві просто неба; переносити труднощі похідного життя.
Ш 身 bashen позбутися, урятуватися, звільнитися.
拔丝 b6s了 1)(拉成丝状）волочіння дроту; тягти що. 2)(烹调,方6 ):〜苹果солбдке з зацукрованих яблук.
拔腿 batul закрокувати.〜就走 відразу піти; взяв і пішов;〜就逃 кинутися бігти.
Ш Ш Ьахіе вирвати цибулину (обр. у зн.: закликати до порадку сильних; розправитися з тими, хто хизується своїм впливом та могутністю).
ШШ baying зніматися з табору; знімати табір.
拔尤 bayou обирати найбільш талановитих людей; висувати таланти.
拔宅上(飞)升 t^zhdishang (fei) sheng піднестися вгору з усією сім’єю {обр. стати безсмертним святим разом з сім’єю).
拔桩机 bazhuangjl сваєвисмикувач.
拔尊 bazOn дуже виділятися, кидатися у вічі.
拔擢 bazhuo <书> висувати кого (висування, висування); підвищувати кого в посаді.
跋М.
跋Ьй післямова.给长篇小说写一篇〜написати післямову до роману.
跋ІШ bahu дикий (буйний) розгул; самочинство (самочинний, самочинствувати);
самоправність (самоуправний, самоуправ- ствувати); свавілля (свавільний, сваволити розм.).
ШШ balu проходити, перетинати (гори й ріки), пройти (багатьма шляхами).
跋前 @ 后 baqianzhihou під час руху вперед зачепитися ззаду (обр. у знач.: бути
зв’язаним у своїх діях).
跋山涉7尺 ba shan she shuT долати (проробити) довгий і важкий шлях [через гори і ріки]; йти (волочитися) через гори і ріки; перевалювати гори і перетинати ріки; здійснювати важкі переходи.
跋涉 bashe брести; волочитися із зусиллям; трудності подорожі; тяготи (труднощі) дороги; тяготи (труднощі) шляху.长途〜 терпіти тяготи тривалої дорбги (переходу).
跋题 bati післямова; заключне слово.
跋文 bawen післямова; (також літературний
жанр).
跋语 Ьауй післямова, заключне слово.
魅 Ьй. •
Ш Ьа (міф.) демон посухи (дочка імператора Хуан-ди, з Являється в образі безволосої жінки або карлика з очима на маківці голови).
bS 另见 Ьй.
把 1 ba 1)(握住）тримати кого-що; схопити кого-що.〜着栏 tT триматися (хапатися) руками за бильця;手〜着冲择枪 тримати автомат у руках;老队长〜着手教知识青年干 农活 старий бригадир на особистому прикладі, водячи за руку молодого учня, навчав його польовим роботам. 2)(把尿） посадити дитину по маленькому [ділу];(把 屎）посадити дитину по великому [ділу]. 3) -»•把持.这件事^〜在手中不& він цієї справи з рук не випускає; він тримає всю справу у своїх руках і нікого не підпускає. 4) —> 把守.5) <口> (紧雜)біля чого; у чого;〜着 墙角儿 біля (у) самого рогу. 6) (}史平裂开） скріпити що (скріплення); закріпити що (закріплення). ~住裂缝 скріпити (закріпити), щоб не дало тріщину. 7)(车把）р^чка;(自行 车把手）руль ч.;(自行车分）ручка. 8) 把子1 1). 9) <量3> (用于有柄的器物)： —〜刀子один ніж;三〜斧头три сокири. 10) <量词> (束）пучбк; жмут.两〜葱 два пучки зеленої цибулі;—〜後子 пучок (жмут) паличок. 11)〈量词> (捧）прйгорща. —~米 пригорща рису;两〜豆子 дві жмені горбху; 大〜大〜地抓 хапати що повними пригорщами;—〜眼泪，一〜鼻涕地哭起来 розпустити нюні просту обливатися сльозами. 12) <量词> (兔于抽象事物):放一〜 火 вчинити підпал; влаштувати пожежу; пустити червоного півня;他在农业生产上是 一〜好手 він великий знавець (майстер) сільськогосподарських робіт.要提前完成计 划，还得再加一〜劲іі^об достроково виконати план, треба зробити (прикласти) ще одне зусилля. 13) <量词> (用于动作)：扶 4也——〜підтримай його під руку.
把2 ba (起宾语提前作用）同宾语不提前的形式 一样翻译.〜困难留给自己，〜方便让给别人 все важке лишати собі，а все легке надавати іншим; труднощі собі, а зручності іншим.
把 3 Ьа (约数）приблизно; приблизно; біля чого; із що.有丈〜高 висотою приблизно (орієнтовно) в один чжан;个〜月 близько місяця.
把柄 babmg привід; підстава; зачіпка розм.抓 住〜знайтіі привід (зачіпку);抓不住〜немає приводу (зачіпки, підстави); ні до чого причепитися (придертися);给人家抓住〜 дати людям привід причепитися
(придертися).
把持 bSchi заправляти чим, прост.
(керування); захопити (забрати) що в руки; тримати що в руках.〜会议 заправляти зборами;〜牛又'J] забрати владу; тримати владу в руках;〜些部 П захопити у свої руки деякі органи; 在...的〜下 під чиїм пануванням.
baduo правити кермом; стояти біля керма (за кермом); тримати кормило; стояти біля кормила.


15
把风 bafeng вартувати; сторожити; бути на стражі.站在门口〜вартувати (сторожити, стояти на сторожі) біля дверей.
把关 baguan І)(把住关口）стояти на варті застави; охороняти стратегічний пункт. 2) (举握原贝丨J) бути принциповим у чому; міцно братися за ключовий момент.把好思想关 бути принциповим у питаннях ідеології.
把招 bajie старатися, прагнути.
把洒bajiti —把盏. _
把卷 bSjuan розгорнути згорток; узятися за книгу.
把揽 bS-lan прибрати що до своїх рук; захопити що собі; привласнити що собі.
把脉 bamai мацати (перевіряти) пульс.
把门 bSmen сторожити коло входу (біля дверей); сторожити будинок.
把式ba shi —把势.
把势 ba.shi <口> I)(武术）національна гімнастика;(击剑）фехтування;(拳术）бокс.
2)(精通某种技术的人）майстер.车〜кучер; візник ч.：花〜садівник;养猪的老〜досвід- чений свинар (свинопас).丨丨参阅“打把势 da ba.shi”.
把守 bash6u охороняти що (охорона); захищати що (захист).〜关□ охороняти (захищати) стратегічний пункт; стояти на сторожі стратегічного пункту;派兵〜послати війська для охорони (для захисту). 一
把手 ba-shou <h> l)(拉手）ручка; скоба. 2)(器 具上的柄）ручка; держак; ручка.
把头 ba.tou рядчик застар.\ радчик-експлуа- татор;(头子）призвідник «/., ватажок ч” верховод ч. прост.封建〜феодальні призвідники.
把玩 bawan〈书〉любуватися чим (милування).
把位 bawdi〈音> позиція.
把握 bSw6 l)(握)тримйти що в руках. 2)(抓住） використовувати що (використання); скористатися чим.〜时机 використовувати (спіймати) момент; скористатися моментом; використати нагбду;〜事情的本质 схопити сутність (суть) справи. 3) упевне¬
ність. 〜不大 немає достатньої впевненості; 不打无〜之仗 не проводити бій без впевненості в перемозі; не братися за що, коли немає впевненості (用于转义)；绝对有 〜є (існує) абсолютна впевненість;我们觉得 胜利是极有〜的事перемога здавалася нам забезпеченою.
把戏 bSxi І)(戏法）фбкус.耍〜показувати (викидати) фокуси. 2)(花招)трюк; витівка; виверт; маневр.政治〜політичний трюк (маневр); політичний виверт;玩弄〜викидати трюки;揭穿骗人的〜розкрити шахрайську витівку.
ЙІЙ5 bawu зустрітися, побачитись.
把兄弟 bSxiongdi побратим; названий брат; соратник.
把裔 bazhai <宗> рамазйн.
把盘 bazh^n підносити вино.
把子1 ba zi另见bazi 1)(朿)пук.草〜пук соломи. 2) <量词> ―把 1 10), 12).
把子 2 ba-zi 只见 ba-zi <剧> акробатика.练〜 розучувати акробатичні вправи.
把捉 bazhuo 1) схоплювати, затримувати, арештувати; 2) ухопити, схопити, зловити, оволодіти; 3) неухильно дотримуватися (напр, принципу), бути непохитним у переконаннях.
把做 bSzud (середньокит.) вважати (це) за..; приймати за..; прирівнювати до того, якби; 把做握蛇骑虎 це все одно, що брати в руки змію або сідати верхи на тигра (вважати це дуже небезпечним).
钮ьа.
钮 ba〈化> палйдій.
靶М.
Ьа мішень ж.; ціль ж. 〜стріляти по мішенях (у ціль);中〜потрапити в мішень (у ціль).
紀场 bachSng стрільбище; полігон; тир (指室内 靶场).
紀船 bachuan корабель-щит ч. badu6 стрілецький вал.
IS心 bSxTn яблуко (центр) мішені.
祀子 ba.zi 1) —►祀.活〜рухлііва мішень. 2) (对象）мішень ж.; предмет.活〜жива мішень; предмет.
坝Ьі
坝 Ьй 1) (土堤)дамба. 2)(拦水琐)гребля.
坝掃 1)知&0 < 水 > захисний пристрій із прокладок.
fEba.
阜巴车 bache механічний розпушувач.
紀齿 ЬйсМ зубці борони.
紀地 b&di боронування.
祀務 balao борона.
另见ьа. 把М 1)—把子.2)(花、叶等的柄)держік.
把子bazi另见b5*zi (器具上芝病）ручка; держак; ручка.刀〜р夕чка ножа;铁漱〜р^чка (держак, держално) лопати;茶壶〜р^чка чайника.
爸Ьі
爸爸 ba.ba〈口〉тйто ч. (татів) розм.; батько (батьківський).
Й5 Ьй 另见 рй.
IE Ьа 1)(农具）боаронй. 2)(祀土）боронити що (боріння).〜地 боронити поле (землю).
紀松 basong розпушити що (розпушення).把地 〜розпушііти землю.
罢
罢Ьй—罢手.要做就做，不做便〜хбчете - робіть, а ні (не хочете) - не треба;我是欲〜不 Ш якщо навіть захочу скинути, то все рівно не зможу; мені б хотілося кинути, та не в силах (не в змозі, неможливо).
罢工 bagong страйк (страйкувати, страйковий); страйк (страйковий). загальний страйк (страйк);联合〜об'єднаний страйк;静坐〜 сидячий страйк;不定期〜страйк на невизначений термін;宣布〜оголосити страйк (страйк);破坏〜зірвати страйк (страйк);〜运动 страйковий (страйковий) рух;〜工人 страйкар; страйкарка; страйкуючий; страйкуюча;〜委员会 страйковий (страйковий) комітет;掀起〜斗 --р- підніматися на страйк.
罢罢ЬйЬА〈感叹〉ех! ну!
罢兵 bablng припинити бойові дії.
罢挽 bacao 1) відмовитись від покори військовому начальнику в строю; 2)
припинити навчання.
胃胃 baguan зняти (усунути) кого з поста (із посади).
罢饭 bafSn < 方 > голодувйння (в*язнів за гратами).
罢教 bajiao страйк вчителів (педагогів).
罢课 bake страйк учнів; страйк студентів; студентський страйк.〜学студенти-страйкарі л///.; учні-страйкарі мн.
罢了 Ьй.іе (仅此而己）тільки; тільки лише; усього лише; тільки й усього. І1І1 不过这样і兑 说〜він тількй (тільки лише) так говорить;我 不过认识儿个字〜знаю декілька ієрогліфів - та й годі.
罢了 Ьй1і5о (算了）нехай; досить; баста рот.既 已通知过他，也就〜раз його повідомили, ну і досить (доволі);他-己不去倒也〜，为什么 还要阻止另1J人 це ще куди не йшло, що він сам не йде, але навіщо ж іншим заважати.
罢і仑 balun скінчити; поставити крапку.就作 为〜на цьому і поставимо крапку; на цьому і скінчимо;此事应作〜справу цю варто лишити; нема чого більше говорити про це.
罢免 bamiSn усунути кого (усунення);
звільнити кого (звільнення).〜制度 система звільнення; ~不称职的领导人员усунення непридатних керівників.
罢免权 bami^nquan право звільнення.
罢市 bAshi страйк торговців.〜商人
торговці-страйкарі мн.
罢手 bash6u зупинитися; лишити що;
припинити що; скласти руки; скласти зброю; заспокоїтися на чому.; угамуватися. Я■胃〜 довелося скласти руки; довелося скласти зброю; залишилося тільки примиритися;怎 含巨 4^ ій 〜як мбжна залишати справу незакінченою; як можна кидати справу на півдорозі.
罢休Ьахій —罢手.不消灭敌人，决不〜ми не зупинимося (ми не складемо зброю), поки не знищимо ворогів;要满足了他们的望，才 肯〜вони не відстануть доти, доки не здійсняться їхні бажання.
罢职 bazhi〈书〉звільнити кого (звільнення); зняти [із посади] кого.
朝Ьй.
Щ Ьа 1)(霸主）гегембн.称〜世界 захотіти (завоювати) світове панування; бути гегемоном світу. 2)(恶霸)нелюд; злодій; глитай.当地一〜місцевий тиран (злодій); болячка (лихо) тутешніх місць. 3)—霸占. 独〜一方 бути місцевим царьком; володарювати у районі.
Щ 产 bach5n незаконно захопити майно (власність).
霸道Ьйсійо 1)(封速时代指以武力：权术施行统 治的政声）принцип [грубої] сили. 2)(专横） деспотичний (деспотичність); лютий (лютість); жорстокий (жорстокість).〜行为 деспотичний вчинок.
新道 bldao (猛烈）сильнодіючий; міцний.药性 〜сильнодіючий засіб;这洒真〜винб це дуже міцне.
簕地 badi 1) узурпувати права на землю; захоплювати землі (про поміщиків).
霸 bafti < 史 > палац васального князя (спадкоємного принца, узурпатора престолу).
猫国 Mgu6 1) деспотія. 2) < 史 > князівство-гегемон, найсильніше сфед


16
інших князівств.
Ші权 baquan гегемонія; панування; володарювання. політика гегемонізму;
світова гегемонія; володарювання над світом; [безроздільне] світове панування;海 _і二 〜 гегемонія на морі; маринізм;争夺ТІЇ场〜的斗 争 боротьба за першість на ринку.
霸权主义 baquanzhuyi гегемонізм.全球 ~ глобальний гегемонізм;地区〜регіональний гегемонізм.
霸王 bMvhg 1)—簕主.2) -> Ш 2).
Щ baye < 4$ > гегемонія; володарювання; панування.
Ш bazhan привласнити шляхом захоплення що\ захопити силою кого-що\ відняти силою кого-що\ окупувати що\ захапати кого-що, прост.〜別国的领土 захбплювати (окупувати) чужу територію,
霸主 bazhii князь-гегемон ч.; глава князів; гегемон.〜地位 положення гегемона.
鈀&
舍巴肺汤 bafeitang рибний суп (на оз. Тайху, пров. Цзянсу).
鲍龇 bahuo〈生物> HemiMrbus barbus (риба родини коропових).
靶k
IE ba зам.把 ba рукоятка, ручка, держак.
德
ШЬа.
Ш ba〈地理> (скор. зам.瀬水）Баш夕й (ріка в пров. Шеньсі);〜渭 річки Башуй та Вейхе.
榻ba.
НІ柄 bablng 1) руків’я (меча); ручка; 2) зачіпка (в якійсь справі)', відправна точка (для рішення); привід, поштовх (для дії).
吧.Ьа另见Ьй.
吧*bal)(表示商量、请求、命令)давйй;давйй; -ка розм.; би; ну.唱〜заспівай-но;拿出来看 、看〜н>мо，покажи;我们走〜ну, пішли;我们 下矿井去〜давайте спустимося в шахту;放 心〜！我们一定自脑成功не тривожтеся (будьте спокійні)! ми доб'ємось успіху. 2) (表示同意)：好〜ладно; добре; так і бути;我 不反对,明天就叨天〜[так і бути,] завтра так завтра, я не заперечую. 3)(表示端测、疑问） чи; навряд чи; навряд щоб.你不会不失卩道〜 навряд чи ви цього не знаєте;这个不可能~ навряд чи це можливо; навряд чи (навряд) є така можливість. 4) начебто;
здається.这足前天的事〜це було начебто позавчора; це було, здається, позавчора; й Й УА I^J ~ начебто так сказано (сказали); здається, так було сказано. 5)
说^尔〜взяти для прикладу вас; ось візьмемо вас;去〜,不好意:Щ、，不去〜，也不好意思і піти ніяково, і не піти, теж незручно.
罢Ьа.
罢 ba кінцева модальна частка речення, що підкреслює', а) спонукання, наказ;你明天还 足毕来〜！ Прихбдь-но завтра все-таки трбхи раніше!; Іх ~! Забирайся геть!; б), неупсвненість мовця, здогадність висловлювання; 11刀天他刁〈会来〜завтра він, мабуть, не зможе прийти.
辦的і
Ш Ьаі (分开）розламйти що (розлом);(折断） відламати що.〜成两半 розламати навпіл;〜 成Лі块 розламати на декілька шматків;〜了 一根树枝відламати гілку;〜卷手指数 рахувати на пальцях.
白
Ьаі.
白 1 Ьаі 1)(白色）білий (біліти); сивий (сивіти). 〜衣服біла сукня;〜头发сиве волосся;他头 发〜了 у нього посивіло (побіліло) волосся; він посивів;脸色〜里透红 лице з молочним рум'янцем; кров із молоком;疼得脸都〜了 сполотніти від болю;东方已〜схід біліє. 2) (明白）ясн“й (ясність);(弄明白）з'ясуватися (з'ясовування).真相大〜[нарешті] все з'ясувіпося; з'ясувався справжній стан речей.
3)(空白）чистий. — 张〜纸 чистий лист паперу. 4)(无效果）дарма; задарма розм.; даремно рот.; задарма; марне.〜忙了一天 даремно (задарма) пропрацював цілий день; 〜等м5рне очікувати;时间〜浪费了 час задарма (даремно, попусту) пропав; Й«的〜 ІЙТ мої слова пропали задарма (по-дурному); мої слова пішли на вітер; мої слова були кинуті на вітер;昨天的工作全部〜做вся вчорашня праця пішла нанівець;烈士们的血 不是〜流的 недаремно пролита кров загиблих героїв. 5)(无代价）безплатно; задарма; задурно прост.; задарма прост. 〜给 безплатно (задарма) давати;看〜戏 безплатно ходити в театр; пробратися зайцем у театр;怎么能〜地拿人家东西！ як можна задарма брати чужі речі! померти (пропасти) ні за що ні про що. 6)(反 动的）білий; контрреволюційний.
白 2 Ьаі (错）неправильний.把字念〜了 про- читати неправильно;把字写〜了 написати неправильно (з помилками).
白矮羞 bai'aixmg〈天〉Білий карлик.
白斑baiban 1)(白点）біла пляма;(鸟兽头上的 白点）біла мітка; лисина. 2) 白癜风.
白斑病bdibSnb'mg —►白癜风.
白报纸 baibaozhi газетний папір.
白璧微瑕 Ьаі bi wei xia маленька вада (недолік, хиба); із незначною вадою.
白璧无瑕 Ьаі bi wu хіа кристально чистий; непорочний; без вад.
白菜 Ьаісаі капуста [бейцізнська; пекінська].—— 棵~ качйн капусти.
白痴 ЬйісІїГ 1) <医> ідісшізм; ідіотія. 2)(指病人) ідіот; ідіотка.
白炽b&chi —白热.
白炉、灯 baichideng калильна лампа; лампа напалювання.
白搭ЬіісШ〈口>—白费.
白带 baidai <医> білі мн.; лейкорея.
白蛋白 ЬйісійпЬйі <生物> альбумін.
白党 baidang білі; білогвардійщина множ.〜分 子 білий; білогвардієць.
白道 baidao <天> шлях Місяця; місячна орбіта.
白瘢风 WicMnf^ng〈医〉лейкодфма; лейкодермія.
白 ^ baihao сивоволосий (про Будду, який нібито мав пучок сивого волосся між бровами).
白地罗斯人 Bydu<3sTr^i білорус (білоруський); білоруска.
白垩 bai’e крейда.
白垩纪 Bai'eji < 地质 > крбйдовий період; крейда.
白恶系 BdiAxi <地质> крейдова система.
白发病 baifabing передчасне посивіння волосся; посивіння в молодому віці.
白帆 baifan квасці мн. •
白饭bdiftn рисова каша; рис.丨丨参阅“吃白饭chT baifan,J.
白匪 baifei білобандит (білобандитський).
白费 baifei дарма (даремно, задарма, попусту, марно) витрачати що. ~P^|0j дарма (даремно, задарма, попусту, марно) витрачати (втрачати) час; даремна (непродуктивна) витрата (втрата) часу;〜劲 пуста (даремна) витрата енергії; марні зусилля; даремна праця; товкти воду в ступі;〜唇舌 втрачати дарма слова; шпурлятися фразами;〜事 [дарма і] ні до чого.
白粉病 bdiftnb'mg <农> борошниста роса.
白干儿Mig如r —白酒.
白宫 Baigong Білий дім.
白鹤 bdiguAn <动> білий лелека.
白果 b^igu6 1) <植> гінкгб [дволоп^тне]. 2)(指 果实）сім'я гінкго.
白鹤 Mih6 <动> білий журавель.
白喉 baihou <医> дифтерія; дифтерітрозм. ~杆 菌 дифтерійна паличка (бацила);〜预防针 протидифтерійний укол.
白狐 baihu < 动 > [білий] песець; полярна лисиця.
白花 baihua <纺> кільця мн.
白化病 bdihuAbing <医> альбінізм.
白话 1 Міїшй (空话)пусті слова (фрази).空口说 〜одні лише слова.
白话 2 baihua ( □ і吾）розмовна мова; усне мовлення;(现代汉语）"байхуа"; сучасна китайська мова.
白话诗 baihuashl вірш на "байхуа" (на сучасній китайській мові).
白话文 baihuawen 1)(指文体）"байхуа"; сучасна китайська мова. 2)(指文章）проза (стаття) на "байхуа" (на сучасній китайській мові).
白桦 bdihuS <植> береза.〜树林 березовий ліс; березник; березняк;〜树皮 береста.
白晃晃 baihuanghuSng яскраво блискучий; блискучий. ~ 的朿lj 刀 яскраво блискаючі штики; блискучі штики;〜的照明弹 освітлювальна ракета, що яскраво світиться.
白茨 baijl〈植，药> блеція гіацинтова.
白鸡baijl 1)(來亨鸡）леггорн. 2)(清水煮的鸡） відварена (зварена) курка.
白金 bSijTn 1)(祐）платина. 2)(银）срібло.
白金唱片 baijlnchangpian платиновий диск.
白餘 baijlng <动> білуха.
白挣 bai-jing ( гд Й ) білий і чистий;
сніжно-білий;(脸白）білолиций;(皮肤白） білошкірий.
白酒 baijiii ханшин застар.\ китайська
(гаолянова) горілка.
白駒过隙 Ьаі ju guo хі час летить стрілою (як стріла); навальний біг часу.
白卷baijuan І丨参阅“交白卷ji5o baijuan,\ 白军 baijiin біла армія.
白开水 baikaishul окріп.
白壳子商品 baike zishangpTn логотип, ярлик,
етикетка.
白口铁 baikoutie білий чавун.
白蜡 baila білий віск.
白蜡树 bailAshii <植> бсен ч.
白兰地 bailandi коньяк.
白兰花 bailanhua <植> міхелія.


白梨 baili 1) <植> груша кулеподібна. 2)(指果 实）груша.
白倒 baili 1) < 医 > дизентерія слизова; дизентерія без крові. 2)(鸡疾）пулороз.
白链 bailian < 动 > [білий] товстолоб;
товстолобик.
白月金 bailian роль доброї людини (добряги), 一 个扮红月佥，一个扮〜од“н відіграє роль лютої людини, а інший - роль доброї людини.
白憐 Wilin <化> білий фосфор.
白蛉 tailing <动> москіт.
白虫令热 bailingre <医> паппатачі невідм., сер.; лихоманка паппатачі.
白领 bdilTng „білі комірці” (верства населення).
白领工人bailing g6n^r^n —»•白领.
白领阶层 bailing jieceng „сині комірці”.
白柳 Ьаііій <植> верба; верба біла (сріблиста); білолоз.
白鸾 Ьйіїй <动> біла чапля.
白露 bailu "біла роса" (15-ий із 24 сезонів місячного календаря, із 7-9 вересня).
白茫茫 baimangmang білястий; білуватий,〜的 Ш біла пелена туману;〜的胃 сніжна пелена; 〜的海面сііва рівнина моря;〜的一片水 [безмежні] водяні простори.
白茅 baimao〈植〉імперата циліндрична.
白煤Ьйітбі 1) <方> (无烟煤)антрацит. 2)(指水 力）біле вугілля.
白霉素 baimeisu〈药〉альбоміцин.
白米 baiml рис.
ЙШ baimian [біла] мука; борошно; пшенична мука.〜t曼头 пампушки з білої муки.
白面儿 baimianr герош.
白描 baimiao 1) <艺> [контурний] малюнок тушшю. 2) <文> [суто] оповідальний стиль.
白木耳 baimu'er білий деревний гриб.
白内障 baineizhang〈医> катаракта.
白?itt baipT <化> білий миш'як; миш'яковистий ангідрид.
白皮书 Mipishii <政> б丨ла книга. 白皮松 Ьйір丨s6ng <植> соснй Бунге.
白旗baiqi 1)(表示投降的旗子）білий прапор. 敌人挂〜了 вброг вивісив (підняв) білий прапор 2)(停;^联络用旗）парламентфсь- кий прапор.
白铅粉 bdiqiSnftn <化> свинцеві білила.
白区 baiqii білий район.
白热 baire білий жар; біле розжарювання.
bairehua розпалитися [добіла]; розжарювання. 〜竞争 конкуренція, що розпалюється; 〜的国际局势 загострена міжнародна обстановка; розпалена атмосфера в міжнародній обстановці;局势达到〜程度полб- ження загострилося;比赛进入了〜阶段 змагання дійшли до свого вищого накалу.
白人 bairen білі (у знач, європеоїд, європеєць).
白刃 bairen холодна зброя.
白刃战 baircnzhan рукопашний (штиковий) бій; рукопашна сутичка.
白曰梦 bairimeng сон наяву; будувати порожні фантазії.
白0作梦bai гі zuo meng —白日梦.
白肉 bairou свинина, зварена на воді; відварна свинина.
白色 baise 1)(白颜色）білий; білий колір. 2)(反 革命）білий.〜政权біла влада;〜恐怖білий терор.
白山黑水 Baishan HeishuT великий район від хребта Чанбаншань до річки Хейлунцзян;
північно-східний райбн Китаю.
白巧 baishao <药> корінь білоквіткової півонії.
白食bdishi І参阅“吃白食chT baishf*.
白手起家 baishou qi jia створити з нічого свій добробут; створити що на порожньому (голому) місці.
白薯 baishii батат; солодка картопля.
白苏 baisii〈植〉перілла чагарникова.
白汤 baitang бульйон; консоме невідм. сер” спец.
白糖 baitang цукор.
白体 MitT <印> світлий шрифт, bai-tian день ч.; удень, вдень.
白条猪 baitiaozhu свиняча туша.
白铁 baitiS жерсть ж.; оцинковане залізо.
白铁矿 baitiekuang 〈矿 > білий колчедан; марказит.
白铜 baitong мельхіор.
白头 bdit6u <书> [тиббка] старість.〜偕老 щасливий шлюб до глибокої старості; прожити разом до самого кінця життя.
白头翁 1 bdit6uw5ng <动> шпак.
白头翁 2 baitouweng <植> простріл китайський (поникаючий).
白卫军 baiweijiin біла гвардія; білогвардійський; білогвардійщина множ.;(白卫军士兵） білогвардієць.
白铸矿 bdiwOku^ng <矿> шеєліт.
白皙13知1<书> —白净.
白熊 baixiong <动> білий (полярний) ведмідь.
白癖 ЬаіхиЗп <医> трихофітія.
白血病 baixuebing <Ш> лейкемія спец.; лей- коцитемія спец; білокрів'я.
白血球 baixueqiu <生理> лейкоцит спец.\ білі кров’яні тільця (кульки),〜减少 гіполейко- цитоз;〜过多 гіперлейкоцитбз.
白目艮 ЬаіуЗп косо дивитися на кого-що; косий погляд; коситися на кого-що.〜看人 косо дивитися (коситися) на людину;白 了一眼 кинути презирливий погляд на кого;以免遭 人〜щоб люди не косилися (не дивилися косо).参阅“翻白眼 ШіЬйіуЗп”.
白目艮珠 baiySnzhu вивірка ока.
白羊座 MiySngzu6 <天> Овбн.
白杨 baiyang〈植〉тополя ж.
白夜 baiye білі ночі; білоніччя.
白衣教练 baiyl jiaolian здоров'я (фізична
підготовка) наукових працівників.
白蚁 Міуї〈动> терміт.〜巢 термітник.
白黯 baiyi <医> помутніння роговиці; більмо.
白银 baiyin срібло.
白 baiyou〈动〉горностйй.
白云母 Ьаіуйпшй〈矿> мусковіт.
白云石 baiyunshi〈矿> доломіт.
白灾 baizai заметіль, хуртовина.
白花 baizhi <药> корінь дудника даурського.
白纸写黑字 bai zht xie hei zi чорним по білому; що написано пером, того не витягнеш волом.
白质 bdizh'i <解> біла речовина.
ЙІФ baizhong біла раса.
白种人Mizh6ngr6n 白人.
白池 baizhuo <医> гонорея; трипер.
白子 MizT <棋> б丨лі (ш^хи).
白字 baizi (写错的字）неправильно написаний ієрогліф;(读错的字）спотворене слово.写〜 написати з помилками (неправильно);念〜 прочитати неправильно;〜连篇 помилка на помилці; написано вкрай безграмотно
(неграмотно).
白方矣 Baizu "бай" (одне з національних меншин Китаю).
白著 baizhu 1) відомий, знаменитий, прославитись; 2) <史> побори поверх податку; додаткові стягнення; 3) ясний, явний, очевидний.
白专道路 bai zhuan daolu шлях до того, щоб стати буржуазним спеціалістом, baizhuang〈诗> жіночі прикраси.
白泽 baize (міф.) байцзе (рогатий лев з головою дракона, наділений мовою та знаннями; на прапорах, на офіційному вбранні чиновників, дин. Мін-Цін).
百* bai.
百 bai 1)(数目）СТО; СОТНЯ； ГЄКТО-.〜公尺 гектометр; 一二〜сбтня-дрУга;发给主人一〜 发子弹 видати кбжному по сто (по сотні) патронів; ~分之一 один відсоток; одна сота; сота частка (частина);水稻产量增加了〜分之 十 врожайність рису підвищилася на десять відсотків. 2)(顺序）сотий. 3)(喻多）сотня.〜 花齐声весь у цвіті;说зі不‘几〜次 говорили (твердили) уже сотні (сотню) разів; 这出戏会;们〜看示厌ми не можемо надивитися на цей спектакль;这条Йд 叫人〜 看不厌 суднб було напрочуд гарне;营业员耐 心为顾І服务，做到〜问不厌служббвці магазину терпляче обслуговують відвідувачів і невпинно відповідають (дають відповіді) на всякі їх питання.
百 乂、丸 bSibawan чітки， намисто (має 108 намистин).
И Аbaibazhong сто вісім ударів дзвона {щоранку та щовечора в буддійському храмі).
百拜 bSibai < 书〉сто разів Ваш вклоняється (такий-то).
百般 ЬЗіЬап всіляко; всіма засобами. 难 [будувати] усякого роду обвинувачення; вішати собак на кого;〜і巫蔑 усіляко наговорювати; на всі лади оббріхувати; море (маса) наклепу; ~ Щ всіляко (всіма способами) заважати (перешкоджати); ставити всілякі (всякого роду) перешкоди; ставити (лагодити) тисячі перешкод застар.\ 〜挑易!І усіляко чіплятися до кого-чого;〜狡辩 всілякі виверти; незліченні хитросплетіння; всіляко хитрувати;〜抚爱 обсипати кого пестощами.
百倍 baibei у сто (у багато) разів; повний.精卞申 ~ повний сил і енергії; бадьорий настрій; f言 心〜пбвний віри; тверда (непохитна) впевненість; гаряча (глибока) віра; f易 у сто (у багато) разів підвищити пильність;解$军战士〜’惕地守$着祖国 边境 бійці НВАК із підвищеною пильністю охороняють кордони Батьківщини.
百步穿杨 bai bu chuan yang стріляти (бити) без промаху.
百部 ЬаіЬй < 植，药 > стембна бульбова; роксбургія японська.
百尺竿‘，更进一步 bai ch! gan tou, geng jinyi bu не зупинятися (не заспокоюватися) на досягнутому і стрімко йти вперед, домогтися ще більших успіхів; зробити ще крок вперед.
百 Ж Ьаісіїй багато; велика кількість; маса; купа. 错误〜припуститися багатьох (купи) помилок; помилка на помилці;笑话〜


18
наробити масу дурниць;他的话矛盾〜у його словах маса (багато) усякого роду протиріч; видна повна суперечливість у його словах.
НІЧЙ'/У bSi chuan gul hai всі ріки впадають у море; усі дороги ведуть у Рим.
百发百¥ bai fa bai zhong l)(射击准确） стріляти (бити) без промаху; потрапляти прямо в ціль; що не патрон, то в ціль; що не залп - влучення. 2)(比喻有把握）потрапити в саму точку.
百殷待 _ bai fei dai jvi все потребує уваги і розвитку; все повинно бути наново створено; усі галузі [народного господарства] повинні бути підняті і розвинуті.
百&俱兴 bai fei ju xlng все, що було зруйновано, тепер відновлено і розвивається; повне відновлення [зруйнованого і запущеного]; повне відродження.
百分比 Ьйі位пЬї процентне відношення.单纯追 求〜процентоманія.
百分点、baifendian 100 відсотків; виражати у
відсотках.
百分法 baifenfS〈数> процентне числення.
百分号 baifenhao <数> процентний знак.
百分率baifBnld <数> процент.按〜计算у процентному численні.
百分数 Мі侘nshii <数> сбта [частка, частина]; процент.算出〜вїівести процентовку.
百分之百 bai fen zhi Ь5і стопроцентний; на [усі] сто процентів.〜的正确 стопроцентна слушність;有〜的把握 є стопроцентна впевненість; 我们保证〜地完成任务ми гарантуємо виконання завдання на всі сто відсотків (стопроцентне виконання завдання).
百分制 baifSnzhi <教> [цифровй] стобальна система.
百感交集 Ьйі gan jiao ji глибокі переживання; глибоке (тяжке) щиросердечне хвилювання; нахлинули різні почуття; у душі перепліталися різні почуття; цілий хаос щиросердечних переживань.
百合ba# І)(植）лілія. 2)(指食用的鳞茎） цибулина лілії.
百花齐放，百家争鸣 bSi hua qi fang, bai j ia zheng ming нехай розцвітають сто квітів, нехай змагаються сто шкіл.
百花齐放，推陈出新Ьйі hua qi fang, tul chen chu xln нехай розцвітають сто квітів, потрібно відкидати застаріле і знаходити нове.
百货 b^ihuo універсальні товари,日用〜шир- потреб: товари широкого вжитісу;〜商店 універмаг; універсальний магазин;〜俱全 великий вибір товарів.
百科全书 b^ikequanshu енциклопедія; енциклопедичний словник.
百科全书派 baikgqudnshiipai <哲> енцикло- педисти мн.
百孔千疮bSikdng-qiSnchuSng І)(破坏严寫） тріскотіти по всіх швах; тисяча страшних виразок роз’їдають що; повна розруха; повний розвал. 2)(弊病多)тисяча всяких недоліків (вад, хиб).
百老汇 Вйі15о!ші Бродвей.
百Ш■挑一 bai її tiao у! із сотні випадків тільки один; рідкісний; єдиний у своєму роді; окремі одиниці із сотень і тисяч.
IQ ІЇІ香 bailixiang <|Й> тмин; чебрець; чабрець; богородська трава.
百艾钢 Ьйі lian cheng gang загартований у боротьбі.没有〜的共产党，屮闽单命是不能 成功的 без компартії, загартованої в боротьбі, немислима перемога революції в
Китаї.
百灵 bailing <动> жййворонок.
百忙之中 bai mang zhi zhong незважаючи на [всю свою] зайнятість.〜抽空 урвати час, незважаючи на [всю свою] зайнятість.
百慕大三角 bai mu san jiao „Бермудський
трикутник”.
_白‘袖本 bainaben зібрання розрізнених видань.
百衲衣Ьаіпйуї І)(装裝)риза. 2)(补丁多的衣服） лахміття мн.; сукня в латках.
百年 bainian 1)(一百年）сто років; столітній.〜 老树 столітнє дерево;近〜来 протягом останніх ста років. 2)(终身）усе життя,〜之 fn після смерті.
百年大计 bainian daji справа сторіч; перспективний план [на багато років уперед]; актуальна проблема (найістотніше питання, найважливіша справа) для долі прийдешніх поколінь.这是无产级革命事么的〜це - украй важливе питання перспективи справи пролетарської революції на багато років уперед (протягом ста років).
百日草 Ьйігісао〈植〉майбрець витончений.
百日咳 bairikS <医> кбклюш，
百十 bSishi біля ста; приблизно сто.〜亩地 біля ста (приблизно сто) му землі.
百事通 bSishitong всезнайка ч” ж” розм” ірон.; усевідаючий ірон.\ усе знаючий книжк” ірон.; ходяча енциклопедія жарт.
百思、不解 Ьйі si bu ji6 ніяк не могти зрозуміти що; рбзумом не збагнути.
百万 Ьйі\уйп 1)(数目）мільйон (мільйонний),〜 吨级的爆炸力 мегатбнна потужність. 2)(指 财产多)：〜富翁 мільйонер; мільйонерка.
百闻不如—见 b5i wen bu ruyl jian краще один раз побачити, ніж сто разів почути; не вір чужим промовам, вір своїм очам; не вір вухам, а вір своїм очам.
百无禁忌 bai wu jinji все дозволене; ніяких обмежень; все можна, і ніщо не забороняється.
百无聊赖 bai wij liaolai нудьга смертельна; не знати, куди діти себе; до всього втратити смак (втратити інтерес).
百无一失 bai wu yl shi безпомилково; промаху (помилки) не буде; немає ризику схибити; не може того бути, щоб не вдалося (не вийшло); повна гарантія успіху; повна впевненість в успіху;.
百无一是 Ь5і wu у! shi немає нічого абсолютно правильного (гарного, позитивного).
百 Ш baixing простий народ.
百叶窗 bSiyechuang жалюзі невідм., сер.; віконниці мн.
百叶箱 baiyexiang〈气〉метеорологічна будка.
百依百顺 Ьйіу了-b5ish(in беззаперечно слухняний (покірний); слухняний (покірний) у всьому; беззаперечно підпорядковуватися; підпорядковуватися в усьому.
百战百胜 Ьйі zhan bai sheng непереможний (непереможність); усеперемагаючий.
"Й 折不烧 bai zhe bu nao непохитний (непохитність); непохитний (непохитність); неухильний,〜的意志 непохитна (непохитна) воля;〜地前进 неухильно йти вперед.
柏 ьаі.
柏 bai <植> кипарис.
柏操 baicao вірність удовиці (утримання від другого заміжжя).
柏操节 baicaoshuangjie незмінна як кипарис та чиста як іней (про вдову, що лишається
вірною пам 'яті чоловіка).
本白酒 baijiti кипарисова настоянка (настоянка на кипарисовій хвої, згідно з повір’ям - дія вигнання злого духа).
柏林墙 bo lin qiang берлінський мур.
柏油 baiyou асфальт (асфальтовий); гудрон (гудроновий).铺〜马路 асфальтувати (гудронувати) мостову.
柏油路 baiyoulu асфальтова (гудронова) мостова (дорога); асфальтове (гудронове) шосе; асфальт; гудрон розм.
摆Мі.
摆1 bai 1)(放置）ставити що\ класти що\ стоети; лежати.大碗小碟〜了 一桌子чйшки і блюдця зайняли весь столик;在桌上〜好轻具 сервірувати стіл;桌上〜着几本书 на столі лежать книги;课桌〜得整整齐齐п&рти розставлені в суворому порядку;橱窗里〜满 了商品 вітрііна заставленатовйрами;问题要 〜到桌面上来讨论BdpTO викласти всі питання й обговорити їх;这是〜在我们面前 的一项政治任务 це політична задача, що постала перед нами;群众的事他时刻〜在心 上 він завжди приймає до серця справи мас; 要〜正个人与集体的关系варто добре налагодити стосунки між окремою особистістю і колективом;党委委员未能把自己〜在党委 之外，更不能把自己〜在_委之上члбш партійного комітету не повинні ставити себе поза парткомом, тим більше над ним. 2)(安 排）улаштувати що (улаштування),〜酒席 дати (улаштувати) бенкет;〜开阵势 вишиковуватися (построїтися) у бойовому порядку. 3)(歹(J 举）перераховувати що (перерахування). 〜优缺点 перерахувати (виставити) усі плюси і мінуси; виявити всі переваги і хиби (позитивні і негативні сторони). 4)(显示）показати що (показ); виставити що (виставляння). ~老资格 кичи- тися (чванитися) своїм стажем; кичитися (чванитися) своїм положенням;〜出刁、屑的 神气 показати своє презирство; зробити презирливу міну;〜出不满的样子 зробити незадоволене обличчя; прийняти незадово- лений вигляд;〜出一个动武的架式еліти в позу (прийняти позу, стати в позицію) для бійки;〜出一副神气十足的样子прийняти важливий вигляд;〜出救世主的面孔напус- кати на себе пиху; напускати на себе вигляд рятівника;你想〜军官威风吗？ офіцерство своє показуєш? 5) —•摆动.〜手 махйти рукою.
6) 	<Ш> маятник.
摆 2 Ьйі (下摆）поділ.
摆布МіЬй 1)—摆设bSish匕2)(操纵） розпоряджатися (розпорядження); вертіти ким, розм/, сукати мотузки з кого; обвести (обкрутити) кого навколо пальця.不让别人 随意〜не давати іншим розпоряджатися собою (сукати з себе мотузки, вертіти собою), як їм здумається;力图改变受〜的地 位 робити зусилля позбутися підвладного положення; +国主义任意〜世界人民命运的 时代一去不Й返了 бегповорбтно минула епоха, коли імперіалісти довільно розпоряджалися долями народів світу.
ШШ baichui маятник.
摆动 baidong коливатися (коливання); качатися (хитання); колихатися (колихання); махати чим (махання); базікати чим.〜双手


19
розмахувати руками;〜ММ бовтати ногами; 〜两興 махати крилами;钟摆〜маятник качається: Д- верхівки дерев кача¬
ються (коливаються, колишуться) від вітру.
ЙРШ baidu торгівля з лотка; розставляти товари
на лотку.
摆渡baidCi 1)(用船运载过河）переправляти що [через ріку]. 2)(乘船过河）переправлятися [через ріку]. 3)(渡船）паром. 4)допомогти обом сторонам.
摆架子 baijia-zi задирати (піднімати) ніс прост. 摆臭架子 показати свою амбіцію; виявляти пиху;摆空架子 показний блиск; пусті хвастощі.
摆阔 baikuo корчити (розігрувати) із себе багача; хвалитися багатством.
摆描台bSi leitai 1)(设揺台比武）улаштувати турнір. 2)(在竞赛中挑战)виклик на змагання.
摆龙门阵 bai longmenzhen <方> баліси точити (розводити) прост.; побазікати; пуста бесіда; балачка розм.
摆卖 bSimai торгувати з лотка.
摆忙 bSimang марно метушитися, бігати, як
білка в колесі.
摆门面 Ьйі men-mian дотримувати декоруму; хизуватися просту тримати фасон.
摆弄 bSinong 1)(拨弄）возитися з чиму розм.; грати чим.〜发动机 возитися з мотором;不 要〜枪 Н не можна грати (возитися з) затвором гвинтівки. 2)(玩弄）задурювати кого; знущатися з кого.
摆设 baish6 (陈设）розставляти що (розстановка); обставляти що.展品的〜很有艺术 з великим смаком розставлені експонати;房 间里〜得简单朴素кімнйта обставлена просто і скромно.
摆运 bai.she (陈设的东西)обстановка; меблі ж.\ (装布品）прикраса; дрібничка ж.
摆Ф实，讲道理 bSi shishi,ji^ng daoli наведення фактів і з'ясовування істини; наведення фактів і доказів,坚持〜неухііпьно діяти за принципом з'ясовування істини шляхом наведення фактів.
摆摊子 bSi tan-zi 1)(摆小摊）лоткова торгівля; торгувати з лотка. 2)(铺张）гнатися за декорумом; за зовнішнім блиском.
摆脱 baituo скинути що (скидання); звільнитися чого (звільнення); скинути що (скинення); позбутися чого,〜资本主义制度 的桎梧 скинути (скинути) ярмо капіталізму; позбутися (звільнитися) ярма капіталізму;〜 控制 позбутися (звільнитися) контролю;〜敌 人的追击 втекти від ворожого переслідування; 〜行政工作 звільнитися (позбутися) від адміністративної роботи;〜债务 випутатися (викарабкатися, вибратися, вибитися) з боргів; ~危机 вийти з кризи;〜困 境 вибратися зі скрутного становища;〜影响 вийти з-під впливу;社会主义使劳动人民〜 了世世代代的贫困 соціалізм звільнив трудящих від вікових злиднів;他们似乎想要〜 it!l вони начебто бажали відкараскатись від нього;她无法〜这些念头вон纟була безпомічна перед цими думками; вона була не в змозі позбутися думок, що переслідували її.
摆线 ЬаіхіАп <数> циклбїда.
ШЩ-'Т Ь5і yang-zi робити вигляд; для годиться просту для вигляду; напоказ; про людське око. '
摆治 baizhi ї) піддавати -тортурам; 2) впливати, діяти.
摆钟 bSizhong годинник із маятником; маятниковий годинник.
摆轴 baizhou вісь балансу (в годинниковому механізмі).
摆桌 baizhuo накрити стіл, готувати стіл до обіду.
伯 Ь5І.
{Й bSi тільки в словосполученнях; наприклад 大 〜子 старший брат чоловіка.
但 Ьаі.
佰 Ьаі 1) сто. 2) сотник.
矩 Ьаі.
Ш Ьаі гектолітр.
禅
禅 Ьаі 1) відкривати, розкривати, розгортати, розкутувати; 2) плескати в долоні.
禅 |、司 baihe 1) відкривати й закривати; 2) бути спритним та винахідливим; правильно реагувати.
^Ьаі.
婢 Ь5і 1) коротконогий собака; 2) собака з короткою шиєю.
败础.
败ЬМ 1)(战争失败)зазнавати поразки;(竞赛失 败）прогрйти; програш.敌人连战连〜 супротивник зазнавав поразки за поразкою; 侵略军〜下战场агрбсори спішно бігли (забиралися) із поля бою;甲队以二比三〜于 Zi команда А програла команді Б з рахунком 2:3. 2)(打败）перемагати що; розбивати що; завдати поразки.大〜侵略军 розбити вщент (розгромити) військо агресора; завдати важку поразку війську агресора. 3)(事情失败）невдача; крах; провал; аварія.不计成〜незалежно від перемоги або поразки; не дивлячись ні на успіх, ні на провал; не рахуватися з можливою невдачею. 4)(搞坏）зіпсувати що; 〜事 зіпсувати справу. 5)(破旧）старій.〜絮 стара вата. 6)(腐朽）зотлівати.〜草 зотліла солома (трава). 7) (^Ш) опалий.〜叶 опале листя.
双 3匕 baibSi <^> зазнавати поразки; бути переможеним (розбитим, розгромленим),
败笔 baibi ляпсус; промах,
败兵 baiblng розбиті (розгромлені) війська.
败财 Ьаісаі промарнотратити (згайнувати, розтринькати) майно.
ЬаісЗо пожовкла трава.
败挫 baocuo зазнавати поразки (невдачі); невдача, поразка.
baidao порушувати вищі принципи, не оволодівати вченням (лао); відходити від досконалості; втрачати моральність.
Ш 德 baide порушувати норми моралі, [здійснити] аморальний вчинок; порушення моральних принципів.
败坏 baihuai ганьбити що\ компрометувати кого (компрометування); підривати що (підрив),〜风纪 порушувати дисципліну і підривати моральність;〜名誉 ганьбити чесне ім'я; кидати тінь на що\ 〜声望 підривати авторитет; дискредитувати що;道 德 ~ моральне розкладання; спад
моральності; деморалізація; деградація моралі.
败火 Ьйіііиб (退热）зніжувати жар; жарознижуючий;(消炎）зупинити (усунути) запальний процес; протизапальний.
败绩 baijl програти бій; бути переможеним.
baijiazi марнотрат сімейного добра; син-марнотрат.
败将 b&ijiSng (战争失败者）переможений воїн; переможений вояка ірон.\ (竞赛失败者） переможений (битий) партнер (супротивник). 我们的手下〜супротивник, що терпить поразку від наших рук.
女次局 baiju поразка.挽救〜врятувати себе від поразки;〜已定 поразка вже стала неминучою.
败类 bailei покидьки мн.; потолоч множ.; декласовані (що розіслалися) елементи; вилупок розм.; виродженець; виродженка; відщепенець; відщепенка.民族〜націоніпь- на потолоч; вилупки нації;社会〜покидьки (потолоч, послідки) суспільства.
败露 bailu розкриватися (розкриття); виявлятися (виявлення); провалитися.
个人野心家的阴谋〜了 змбва буржуазного кар'єриста була розкрита (була виявлена, провалилася).
败$ bailuo занепасти (прийти у запустіння).
败诉 ЬйІБй <法> прогрйти справу (судовий процес).
baitui відступати (відступ); відкочуватися; ретируватися.敌军节节~ ворбжі війська неспинно відступали (відкочувалися).
败兴 baixing псувати настрій; із розчаруванням. 〜而归 повернутися розчарованим (із повним розчаруванням).
败血症 bMxuSzhSng < 医 > гемагосбпсис; септицемія. 败育 Ьйіуй < 生物 > аборт.
baizhang поразка.打〜б^ти переможеним; зазнати поразки.
败阵 baizhen зазнати поразки; програти бій (бій),〜而逃 бігти з поля бою (бою, битви).
败子Ьйігї—败家子.〜回头син-марнотрйт (блудний син) одумався і виправився.
拜敁і.
拜 Ьйі 1)(一种旧礼节）класти [земні] уклони; поклонитися [у ноги] кому. 2)(祝贺） поздоровляти кого з чим (поздоровлення). 3) ―拜访 відвідувати сусідів. 4)(封Й时 代指授名义）зводити кого-що в кого-що (зведення); привласнювати звання.〜相 висунути в канцлери;〜将 висунути в маршали; присвоїти звання маршала. 5)(结 成某种关系）зробити кого-що ким-чим.〜工 人为师 зробити робітників своїми вчителями; учитися в робітників. 6)(敬词):〜 领 прийняти що з вдячністю;〜读 із великою увагою ознайомитися з чим (прочитати що).
baibai напівуклін (із складеними на грудях кистями рук; жіноче вітання).
Ш Ш 子 Ьаі Ьй-zi побратимство; брататися застар.
拜表 ЬаіЬіЗо [вклоняючись] представити доповідь (рапорт).
邦别 ЬйіЬіе прощатися.
拜茶 baicha [прошу] випити чаю. baichan молебень застар.
邦辞 baici робити прощальний візит; прощатися з ким (прощання).


20
Й-Ш baidSo преклонити коліна (коліна) висок.; схилитися; падати ниць 〜在…的脚下 схилятися (падати ниць) перед ким.
拜访 baif^ng відвідувати кого (відвідування); наносити візит; прийти з візитом; навідати кого.〜亲友 відвідувати (навідувати) рідних і друзів;专诚〜відвідувати (відвідувати) кого спеціально.
ШШ baifu схилятися (схиляння); благоговіти перед ким-чим (благоговіння).令人〜ви'кли- кати почуття схиляння (благоговіння).
拜会 baihui відвідувати кого-що (провідини); навідати кого-що; наносити (робити) візит. 正式〜відвідувати офіційно; наносити (робити) офіційний візит;礼节性〜протокольний ВІЗИТ； ВІЗИТ ВВІЧЛИВОСТІ；分另|J〜各友 好国家代表0І团长окремо завдавати (робити) візити главам делегацій дружніх країн.
拜火教 bMhu6jAo < 宗 > вогнепоклбнство; парсизм (专指印度拜火教)；зороастризм (专 波斯拜火教).
Щ'ХШМ. baihuojiaotu вогнепоклонник.
拜见ЬЦІІйп—拜会., ,
baijie поздоровляти кого зі святом.
拜金主义 baijlnzhiiyi поклоніння золотому тельцю; гонитва за грошима.
拜金主义者 bAijTnzhtiy'izhS шанувальник золотого тельця.
拜客 baike завдавати візит; відвідувати кого (провідини).
拜年 bainian поздоровляти кого з Новим роком; робити новорічні візити.
拜师 bMshT піти в учні до кого.
拜寿 baishou поздоровляти кого з днем народження.
拜堂 baitang весільний обряд; весільна церемонія.
拜托 baituo будьте ласкаві (люб'язні); зробіть послугу.〜你把这封信交给队4 будьте ласкаві (люб’язні), передайте бригадиру цей лист;多多〜дуже прошу вас зробити мені цю послуґу.
拜望 baiwang відвідувати кого; прийти з візитом; провідати кого, рот.
拜物教 1) <宗> фетишіЬм. 2)(对某事
物的迷信)фетишизм; сліпа віра.
拜物教徒 baiwujiaotu фетишист.
拜谒 baiye 1) 拜会 2)(瞻仰）відвідувати що (провідини)，〜列宁墓 відвідувати мавзолей В. І. Леніна. ；
稗Wi.
稗ЬМ 1)—稗子2) <书> j：非正式的） неофіційний.〜史 історичні замітки (нариси).
稗官由史 baiguan y^sh! сказання.
稗子 Mi.zi 1) <植> прбсо куряче. 2)(指果实） просо.稻〜просо рисове.
Щ bai.
口贝 bai 1) <宗> хвалебні с/ііви, славослів'я, гімн. 2) (буд.) оспівувати, співати.
口贝音 baiyin звуки хвалебних пісень.
口贝幺麥 baiqi приладдя для молитовних зібрань та чернецьких співів.
卩贝多[罗]baiduo [luo] —>•列多[罗]пальмове листя (на якому в Давній Індії записували буддійські тексти; - - запозичення з санскриту pattra). _
口贝叶 Ьйіуб ―叶{скор. від 多罗叶-пальмове
листя). ^
卩贝赞 baizan співати гімн (славослів’я) [Будді].
稗础.
1$ bai найкращий очищений рис. ban.
扳 ban тягти що.往下〜тягти вниз;往里〜тягти до себе;〜一下操纵丰Т* потягнути за важіль;〜 枪栓 клацнути затвором;〜道盆 перевести стрілку;〜着指头算 рахувати по пальцях.
ШШ banchan згинати; скручувати.
ШШ bandao перевертати, повалити;
板道员 b如сійоуийп <铁路> стрілочник; стрілочниця.
扳机 banjl <军> гашетка; курок,勾〜натиснути гашетку; спустити курок.
扳手 ban.shou 1)(板4і) ключ. 2)(操纵杆） важіль. 3)(把手）ручка; рукоятка.
Ш Ш bantan зав'язати розмову, утягнути в бесіду.
扳子 bSn.zi ключ.螺丝帽〜гайковий ключ.
脸 ban.
盼 ban дарувати, надавати у володіння.
名山大湖不以〜слав打ні гори та великі озера не можна давати у володіння.
放 Ь5п.
Ж ban 1) ділити, розділити; 2) скорочуватись, зменшуватися; ділитися.
班Е ban.
班 b§n 1)(次序)чергй ж.挨〜值日 чергувйти по черзі; 2) (4小学班级）клас;(头学班级） група.教师进修〜к^рси удосконалення викладачів. 3)(编成的组）курси мн.; група; бригада. 4)(一段工作时间）зміна.分三〜工 作 працювати в три зміни;早〜ранкбва зміна; 中〜пообідня зміна;夜〜нічна зміна;上〜йти на роботу; стати на зміну;下〜іти з роботи; замінитися.5) < 军 > відділення.坎 事 ~ відділення кашоварів;机枪 ~ кулеметне відділення. 6) <量词> (用于人群）гр^па; партія.这〜年轻人都经过农村锻炼ця група молодих людей пройшла загартування в селі.
7) 	<量词> (用于车船班次）рейс.头〜公共汽 车перший рейс автобуса;搭下——〜飞机走卩巴 їдьте наступним рейсом літака. 8)(调动） перекинути що (перекидання).
班白 banbai 1) наполовину сивий, посивілий; 2) старий, літня людина.
Ш Ш banban 1) {звуконаслідування стукоту квлес) стукати; зі стукотом; 2) викладати прямо, говорити відверто; прямий, чіткий; 3) рябіти, пістрявіти, строкатий, пістрявий.
班辈 banbei 1) одне покоління; однолітки; 2) однаковий. -
班车 banche рейсовий автобус,
班次ЬШісі 1)(大学班次）курс;(中小学班次） клас.他〜比我高 він курсом (класом) старший за мене. 2)(车船开行班次）рейс; номер рейса.增加〜збільшити кількість рейсів.
班底 bandi〈剧> склад виконавців.
班房Mnf^ng 1)(旧时衙役值班处）чергові [кімната]. 2)(监狱）кутузка прост” застар.; каталажка прост., застар.坐〜потрапити в кутузку (у каталажку).
ШЖ banjl рейсовий літак; лайнер.
班级Mnj丨（大学班级）група; курс;(中小学班级)
клас.
班门弄斧 ban men nong ffi вихвалятися перед знавцями справи; яйця курку вчать.
班师bSnshT <书> (调回军队）відкликати війська;(凯旋归来）із перемогою (зі щитом) повернутися з війни.
班图语 bantuyu мова банту,
班长 b§nzhang 1)(学校的班长）староста ч. 2) (军队的班长）командор відділення.炊事〜 командир відділення кашоварів.
班主任 banzhuren класний керівник.
班子 b§rrzi 1)(剧团）трупа. 2)(集体）колектив; група.建立一个坚强的领导〜органЬувйти сильний керівний колектив (сильну керівну
групу).
Ь5п.
颁Ь5п —颁布.
颁布 banbu опублікувати що; видавати що (видання); обнародувати що (обнародування); декретувати що.〜宪法 обнародувати конституцію;〜法令 видавати закон;〜命令 видавати (публікувати) наказ.
颁发Ьапй 1)(发布）розсилйти що.〜命令 розсилати наказ. 2)(授与）видавати що (видача); роздавати що (роздача).〜励章 нагороджувати кого орденом.
颁行 banxing публікувати [і вводити в дію].该 法令〜于 1950 年 зазначений закон був опублікований [і введений у дію] у 1950 році.
ban.
般 ban як; подібно чому; із що.暴风雨〜як гроза: наче гроза;暴风雨〜的掌声б>^хл4ві оплески;米粒〜大小 розміром із зернину;兄 弟〜по-братфському; як брати;兄弟〜的关系 братерські відношення.
Й5； М banban 1) різного роду, всіх сортів; усілякий; 2) строкатий, пістрявий; рябий, перістий.
般大般小 Ь5псійЬапхіао зовсім однакового розміру; одного віку (покоління).
般分 banfen розподіляти.
般鼓 bangu часті удари в барабан (особливо наприкінці танка; також назва танка).
般取 banqii переносити (перевозити) до себе; вивозити, відвозити.
般师 b萏nshT відкликати військо.
般样 banyang сорт, вид.
ban.
煸斓 banian пістрявий, узорчатий; візфунковий.
b§n.
斑 ban 1)—斑点；斑纹•红〜червбна пляма. 2) (有Іі点的）плямистий;(有斑纹的） смугастий.
斑白 banbdi <书> “вий (сивіти),头发〜волосся з сивиною;两鬓〜сиві скроні;须眉〜весь сивий,
Ш Ш banban покритий плямами,血迹〜 покритий плямами крові;老贫农血泪〜的家 史 залита (просочена) кров'ю і сльозами історія сім'ї старця-бідняка.
斑驳 banbo < 书 > плямистий; строкатий (строкатість);.在松树〜的阴影中під плямистою тінню сосен;灯光从树叶的密层中 洒下来，斑斑驳驳地落在她彳I；]身上СВІТЛО， що проникало через рясне листя, плямами лягшіо на їхні сукні.


21
这王点、bandiSn пляма; крапка; ряботина,——
的灰马 сірий кінь у яблуках.
斑点病 b如diSnbing <植> кречпйтість.
斑品 banjlng <矿> фенокрист; фенокристапл.
斑鸠 banjiQ <动> гбрлиця.
斑爛 banian <书> строкатий (строкатість, майоріти); яскравий (яскравість),五色〜строкатість і яскравість фарб:〜猛虎 смугастий тигр.
斑马 banma <动> зебра.
Ш.Ш banmao <动> шпанська мушка; шпанка.
斑秀 bantu <Ш> гніздова плішивість.
ШЖ banwen смугасте забарвлення; смугастий малюнок.
斑疫 banzhen <医> [плямиста] сип.〜伤寒 сипний тиф.
斑11" banzhu <Й> бамбук плямистий.
Ь§п.
搬 ban 1)(搬运）переносити що (перенесення); пересувати що (пересування, пересувка розм.),〜行李перенбсити багаж;把写字台〜 至1J 窗前 пересунути (перенести) письмовий стіл до вікна; А这台车床〜到另一个车间 перетягнути (перенести) цей верстат в інший цех;〜开椅子 відсунути (переставити) убік стілець;把两张桌子〜到一起зрушити два столи;〜上银蒂 екранізувати що; ~上舞 台інсценувйти що;给大伙儿〜几个坐位来 дай людям на що присісти. 2) 搬家.把商 店〜到工地去 перемістити магазини на будівництво;那家工厂己〜到郊区去了 той завод був перенесений у приміський район; той завод перенесли в приміський район;他 们全家都〜到乡下去& 了 усі його сім'я переселилася (переїхала, перебралася) у село. 3)—搬用.〜教条 застосбвувати догматичний підхід; пускати в хід догматичний прийом: виголошувати догми; 完全〜外国的一套 копіювати (застосбвувати) без розбору все іноземне.
搬拨 banbo розставити по своїх місцях.
搬场 b5nchSng <方> переїжджати на іншу квартиру, міняти місце проживання.
搬出 Mnchil 1)(移出）винести що (винос); витягти що. 2)(迁出）виселитися (виселення); виїхати; з'їхати.从旧房子〜висели- тися зі старого будинку. 3)(提出）виставити що (виставляння); висунути що (висування). 〜一大®道理 висунути цілий ряд мотивів.
搬动 bandong переставляти що; пересувати що (пересування, пересувка рош.)\ переміщати що (переміщення).室内桌椅请勿〜стбли і стільці в кімнаті просимо не переставляти.
搬斗 bandou підбурювати, підбивати.
搬家 banjia переїхати (переїзд); переселятися (переселення); перебиратися розм.; змінювати місце проживання.
搬进 b5njln 1)(搬到里面）внести що; витягти що.把货物〜仓库 внести (затягти) вантаж на склад. 2) (з£Л) вселитися (вселення),〜新居 вселитися в новий будинок.
搬救兵 b5n jiublng 1)(请求增援）просити про підкріплення. 2)(请人帮忙）викликати людей на поміч; звати людей на підмогу; взивати про поміч.
搬弄 Mnn6ng 1)(搬动）пересувйти що (пересування, пересувка розм.).那几盆花'就 放І那儿吧，別来回~啦нехйй горщики з квітами там залишаються, нічого їх
пересувати. 2)(卖弄)виставляти що напоказ; хизуватися чим，розм. (хизування);好〜自己 的知识 любити виставляти свої знання на показ; любити хизуватися своїми знаннями.
搬弄是与Н bannong shifei займатися плітками; сіяти розбрати; перемити кісточки.
搬起石 А打-己釦脚 banqi shi.tou da zijT-dejiao той камінь, що підняв, собі ж відіб'є ноги; рити собі ж яму.
搬演 banyan переспівувати що (переспів),〜故 Ф взятися за старе; переспівувати старе.
搬用 banyong переймати що, розм. (переймання); запозичати що (запозичення). 机械地〜外经验механічно переймати (запозичати) досвід інших країн.
搬运 banyun перевозити що (перевезення); возити що (возка розм.).〜建筑材料 перевозити будівельні матеріали;〜工人 вантажник (指装卸工人)，носій (指搬运行李 的工人)，〜公司 перевізна компанія.
搬运费 banyunfei плата за перевезення (за доставку)(指车船搬运费），плата за перенесення (指人工搬运费).
搬走 banz6u 1)(搬东西）віднести що; відвезти що; прибрати що. 2)(搬家）переїхати; виселитися (виселення); з'їхати з квартири.
搬嘴 banzuT сіяти розбрат, підбурювати.
癒 ЬШі.
瘢 ban шрам; рубець,
癒症 banba рубець, шрам.
瘢点 bandian веснянка; цятка на шкірі.
癒风 banfeng плямистий висип (шкіряне захворювання).
banhen шрам, рубець.
癒着 banqi сліди поранень (рубці) на спині коня.
瘢痍 Ьйпуі шрам.
ШШ banzhen карбункул.
ban 另见 bi如;bian.
bangao з'ясувати та оприлюднити.
ban.
癍Ь5п <医>8化的.
板 ban.
板 ЬЗп 1)(木板）дбшка; тес множ.;(金属板） лист; плита.松木~ соснбва дошка; сосновий тес;钢〜сталева плита; сталевий лист; листова сталь;石〜кам'яна плита;〜棚 дощатий хлів. 2)(商店门板）дерев'яні щити [для дверей магазину]. 3)(——种乐苕笤）"бань” (ударний музичний інструмент із двох дерев'яних дощечок). 4)(节拍）темп; такт.十夬 〜швидкій темп; t曼〜повільний темп;走〜 збитися з такту; відбивати
рукою такт. 5)(呆板）педантичний (педантичність); кам'яний,表情太〜 кам'яний вираз обличчя;做事太〜діяти занадто педантично; бути педантом у справах; працювати по шаблону (за трафаретом). 6)(僵硬）одерев'яніти (задерев'янілість, одерев'янілий),脾子发 ~ одерев'яніла шия. 7)(使表情严肃） суворішати (суворий, суворість),〜着脸说话 говорити із суворим (суворим, холодним, крижаним) виразом обличчя;〜下脸来 напускати на себе серйозний вигляд.
板板六十四 banban liushi si педантичний
(педантичність).
板本 banben 1) відбиток; ксилограф, друкбвана книга; 2) бібліологія, книгознавство.
板壁 banbi дерев'яна перегородка.
ШШЛ bancar щітка [для класної дошки].
板齒 banchT передні зуби, різці.
ШШ bancuo плоский напилок. bSndeng лавка; лавка.
板斧banfti 1)(一种工具）колун. 2)(一种兵器） сокира.
Ш 官 banguan чиновник, що призначений за наказом правителя.
板胡 bSnhii "баньху" {рід китайського народного музичного інструмента)', китайська скрипка.
板极 bSnji <电> анод.
板结 banjie〈农〉затвердіння (затверділість) грунту.
板秦 banli <植> каштйн.
板球 bSnqiii <体> крикет. 板书 bSnshii 1)(在黑板上写字)писати на дошці. 2)(黑板上写的字）написане (лист) на дошці.
板刷 banshua щітка [для прання білизни}.
板条 bantiao дранка множ.; планка; лата.
板图 Ьатй карта (план) володінь.
板瓦 banwS <建> плиткова черепиця.
&甲鸟 banya пресована в'ялена качка.
板牙 Ьйпуй〈机〉плашка.
板烟 banyan трубковий тютюн.
板岩 b3nydn〈地质> шифер.
板眼 bSnyan 1)(节拍）такт,走了〜збитися з такту. 2)(条理）порядок; систематичність.做 事有〜у роботі є порядок і система.
板油 bSny6u сало.
Ш 诏 banzhao імператорський наказ про призначення на посаду.
板障 b^nzh^ng 1)〈医> диплое невідм. с. 2) <体> бар'єр.
ШІК banzhi упертий, стійкий.
板直 banzhi твердий, безкомпромісний, непохитний, прямий (про характер).
板滞 bSnzhi кам'яний; дубовий розм.神态〜і3 кам'яним виразом обличчя; одерев'янілий вид;文字〜дуббвий (дерев'яний) язик;画面〜 немає в картині життя.
板子 Ьйп-zi 1)—板 1). 2)(刑具）батіг застар., місц.
版 ban.
版ban 1)(印刷用的底版）клішб невідм.铜〜 мідне кліше;锌〜цинкове кліше. 2)(版本） видання,初〜ndpiue видання;胃〜 видання;修订〜виправлене видання;增订〜 виправлене і доповнене видання;俄文〜 видання російською мовою;本书已出 了三〜 книга витримала вже три видання. 3)(版面） смуга; сторінка,头〜新闻 вісті на першій смузі (сторінці) газети. 4)(筑土墙的夫板） дошки [для спорудження глинобитної стіни].
本 banben видання; друкована книга; відбиток. 宋朝的〜видання (друкована книга, відбиток) Сунської династії;各种〜的鲁迅作 品 різні видання творів Лу Сіня.
版次 band видання.
版户 banhCi перепис (населення).
版画 banhuA <艺> граві^ра; графіка; естамп.套 色〜кольорова гравюра.
版籍 banji 1) книги, література; 2) списки населення, укладені окремо за кожним


22
подвір，ям.
版 U bankou〈印〉формат видання, розмір сторінки друкованого тексту.
版刻 banke різьблення по дереву; гравюра на дереві; ксилографія.
版面Ьаптійп .<印> 1)(书刊的一页）полос含； сторінка. 2)(编排形式）оформлення; формат. 〜设计新颖новій формат.
banquan авторське право; право видання. 保留〜зберегти авторське право;〜所有，不 准翻印 передрук заборонено.
版权页 Mnqu^ny色〈印〉титульний лист; титульна' сторінка.
版式 bSnshi <印> вфстка.
版税 bSnshui авторський гонорар (відсоток із кожного проданого екземпляра); плата за авторську працю.
版图 bSntii володіння; територія.列入〜 входити до складу країни (території); приєднати до своїх володінь;〜辽阔 територія дуже велика.
版心 banxTn <印> плбща набору; формат відбитка.
ШМ b^nyang <印> верстка; відбиток.
版鱼 Мпуй камбала.
版闸 bSnzha шлюз; застава.
钣 ban.
ffi bSn 1) золото в пластинах; 2) металева плитка.
阪 ьап.
Р及 Ьйп укіс; схил [гори]; косогір; круча, урвище; на косогорі ростуть лакові дерева; кручі та урвища.
阪峻 bSndeng дорога гірським схилом, гірська стежина зі сходинками.
_t Й A bSnshangz6uwan котити кульку схилом гори (обр. у зн.: використовувати сприятливі обставини, добре
пристосовуватись до різних обставин, опинитися на висоті).
Р及田 bSntian 1) нерівне та каменисте місце， гбла кам*яниста земля; 2) поле на схилі гори.
bSn.
板 bSn корж з рисової січки.
飯 Мп. ,
魬 bSn камбала, ban.
办b》n 1)(办理）робити що; чинити.〜入学手续 оформити надходження в школу;移风易俗〜 喜事 відмовитися від старих звичаїв - справити весілля по-новому;去〜一件事 піти у справі;怎么〜？ як бути? що робити? як поступати?事愔尚未〜妥 справа ще не налагоджена (не полагоджена);那f牛事已经 〜好了 та справа вже зроблена (закінчена);出 国护照他已经〜妥了 закордбнний паспорт він уже має;这件事他〜不了 він не в змозі це зробити; він із цим не впорається; це йому не під силу;这几件,事完全交给你і〜усі ці справи повністю доручаються тобі; тобі доручено налагодити (улаштувати) усі ці справи. 2)(仓1J 办）відкривати що (відкриття); створювати що (створення);(经.管)вести що (ведення).〜工厂відкрити завод;县〜小型工 厂 невеличкі фабрики і заводи, що побудбвані (ствбрені) на кошти повіту;勤伶
〜社 старанне й ощадливе ведення господарства комуни;〜好社会主义的大学 добре поставити (налагодити) роботу соціалістичного університету. 3)(置备） Заготовити що (заготівля).〜货 закупівля товарів;〜粮食 заготовити (закупити) зерно.
4)(惩罚）покарйти кого (покарання).法〜 покарати за законом;严〜суворо покарати.
办案 banan 1) вести судову справу; розслідувати злочин; 2) вести справи; діловодство.
办报 banbao видавати газету.
办法 Ьйп伤（措施）заходи мн.;(方法）спосіб; засіб; метод;(出路）вгіхід.完成І壬务的〜 спосіб виконання завдань;想〜знайти вихід (спосіб, засіб, рішення); придумати вихід;真 没〜нічого не можна зробити; нічого не залишається; нічого не поробиш; немає ніякого виходу;对这种人真没〜！ що з такою людиною зробиш! що з такого візьмеш! з такою людиною просто ладу немає;没有另lj 的〜，除非…нічого не залишається, як..; не залишається іншого шляху, як..; немає іншого виходу, як..;感到毫无〜відчувйти， що нічого не можна зробити; руки в кого опустились (віднялися);那有什么〜，只好自 己去 що ж робити, прийдеться самому йти; 拿出〜来 накидати план; ужити заходів;有〜є вихід (спосіб, засіб);他 f艮有〜він людина заповзятлива; він меткий на вигадки; йому [і] карти (книги) у руки.
办稿 bangao діловодство застар.
办公 bangong працювати; займатися службовими справами; службовий,〜时间 службовий (робочий) час; робочі години;〜 地点 місце роботи (служби);〜用品 кан- целярське приладдя; 今天各机关不〜 сьогодні в установах не працюють (немає заняггь);今天对外停止〜сьогбдні немає прийому.
办公费 bangongfei канцелярські витрати; кошти на канцелярське приладдя.
办公室b》ng6ngshi 1)(办公房间）служббве (конторське) приміщення;(首长办公室） [службовий] кабінет. 2)(指行政部门）кан- целярія.国务院〜канцелярія при Держраді; 夕卜事〜канцелярія по справах іноземців;〜主 任 завідуючий канцелярією; начальник канцелярії.
办公室综合症 bin gong shi zong he zheng
захворювання, яке людина отримує на роботі
(зркрема, коли в офісі палять, постійно працює
комп’ютер, ксерокс тощо).
办公厅 bangongtlng адміністративний відділ; канцелярія.中共中央〜канцелярія ЦК КПК.
办公桌 bangongzhuo письмовий (канцелярський) стіл; бюро невідм.
办干lj ban кап друкувати, видавати.
办理 Ьапії вести що (ведення); займатися чим.〜 曰常事务 займатися поточними справами;〜 移交 здавйти справи;〜报到手续 оформлятися на роббту; оформляти кого на роботу;这个问题你可齒酌〜у цьому питанні ви можете діяти (поступати) на свій розсуд.
办赛 ban sai змагання.
办事 banshi працювати; вести справу; поступати.给人民群众〜працювати для народних мас; робити послугу народним масам;依法〜поступити за законом;〜认真 серйозно відноситися до роботи; працювати
з усією серйозністю;〜机构 робочий апарат; 〜人 ІД канцелярські (конторські) службовці.
办事处bdnshichCi контора;(政命机关） представництво;(企业分支）відділення; агентство.人民银行〜відділення народного банку;保险公司〜агентство страхового товариства;湖南社驻沪〜торгбве представництво провінційного уряду Хунань в Шанхаї.
办事员 MnshiyuSn конторник застар.; конторниця застар.; конторський службовець; канцелярист застар.\ канцеляристка застар.
办妥 bantuo владнати; виконати.
办贼 banzei 1) займатися справами злочинців (ловити, допитувати, судити); 2) розправлятися з ворогом, карати ворогів.
办赈 banzhen займатися благодійністю, збирати кошти для надання допомоги постраждалим від лиха.
半 Ьйп.
半 Ьйп 1) (二分之一）половина; пів-;〜个苹果 півяблука; половина яблука;〜瓶墨水 півпляшки чорнила;〜吨煤 півтони вугілля; 〜岁的小孩шестимісячна дитина;两斤〜два з половиною цзігая;—年〜півтора року;上〜 年 перше півріччя; перша половина року;早 晨四点〜钟 о пів на п'яту ранку; у чотири тридцять ранку;增力口了 一〜збільшитися в півтора рази (наполовину);分成两〜 розділити навпіл (на дві половини);定了 一〜 路 пройти півдороги (половину дорбги). 2) (在中间）сербдина.〜山腰 середина схилу гори; напівдорозі до вершини гори. 3)(很少)： 他连〜句话也没有说він не сказав ні слова; 我今天身上〜分钱也没带сьогбдні я не при грошах; сьогбдні я жодного мідяка не взяв із собою;奴才对主子不敢说〜个不字лакбй не сміє навіть пискнути при хазяїну. 4)(不完全） пів-; напів-; частковий; наполовину.〜公开 的杂志напівлегальний журнал;〜官方消息 офіціозні (напівофіційні) звістки;〜透明的 玻璃 напівпрозоре скло;〜闭着眼 прикрііти очі;晒得〜干 висушене наполовину;说了〜 句就不说了 зупинитися на півслові;房门〜 掩着 двері напіввідчинені (напіввідкриті).
半百 ban-bai півсотня; п'ятдесят 他年已〜йому вже п'ятдесят років [від роду]; йому вже за півсотні перевалило.
半半拉拉 Ьйп.ЬапШй <口> наполовину; недо-. 说话〜говорііти наполовину і недоговорювати [до кінця];办事〜почати справу і не доводити до кінця; робити справу наполовину; 作得〜[робііти і] недоробити;他把 文章写了个〜就丢下了 він написав статтю наполовину і кинув.
半暗不明 b^nanb(iming напівтемрява.
半半路路 banbanlulu на півдорозі, напівшляху.
半半落落ЬйпЬйпІибІиб ->半半路路.
半辈子 banbei-zi півжиття лс.; піввіку ч.
半壁 Mnbi 〈书〉половгіна; пів-.〜江山 половина країни; півцарства с.
半边 banbian половина.左〜ліва половина.
半边莲 ЬйпЬійпІійп <植> лобелія китайська,
banbianren (застар.) бурлака, нетяга; вдівець, вдова.
半边天 MnbiSntiSn 1)(天空的一半）півнеба с. 朝霞映红了〜ранкова зоря охопила півнеба. 2)(指妇女）"півнеба" {китайська метафора


23
щодо жінки).发挥妇女〜的作用вйяснити роль жінок, які "своїми плечима держать півнеба".
半产 banchan передчасні пологи, викидень.
banchen-banxi і рад, і не рад; чи то радуватися, чи то плакати.
banchengpTn напівфабрикат; напівпродукт.
半大 ban.da середній [розмір],〜小子 підліток; недоросток прост.
半导体 bandaoti〈电〉напівпровідник (напівпровідниковий). 〜收音机 напівпровідниковий (транзисторний) приймач; транзистор.
半岛 Ьйпсіао півострів.
半道儿Ьйпсійог ‘路.
半吊子Mndik^zi 1)(不踏实的人）легковажна людина. 2)(知识浅薄的人）полузнййка ч” ук” розли; 3) (j故事不彻底的недоучка ж” розм. людина, яка працює шаляй-валяй.
半发 banfa наслідок.
半封建 bAnf^ngjian напівфеодальний.半殖民 地、〜的国家 напівколоніальна і напівфеодальна країна.
半工半读 ban gong ban du частина часу відводиться праці, частина часу 一 заняттям; учбово-виробничий.
半规管 banguTguan <解> півколовий канал.
半酣 banhan 1) захміліти; захмілілий; легке сп’яніння; 2) розпал бенкету. 一
半饥半饱 banjl-banbao напівголодний [жити] впроголодь; недоїдати.
半机械化 banjlxiehua .напівмеханізація (напів- механічний); часткова механізація,〜农具 напівмеханізбвані сільськогосподарські знаряддя.
半价 banjia півціни лс.〜出售 продати за півціни (зі знижкою на 50%).
半胶体 banjiaotT〈化〉геміколоїд.
半结 banjie вести справу від початку і до кінця,
довести розпочате до кінця.
半截 banjie половина.〜烟卷 половина сигарети; 〜身子浸在水里до пояса (по пояс) зануритись у воду;七、凉了〜нйстрій упав зразу наполовину.
半斤乂、两 banjln-baliSng два чоботи пара; одна дяка, що за рибу, що за рака; не вмер Данило —так болячка задавила прост,; одне і те ж.
半径 b^njing <数> рйдіус; півдіаметр,视〜 видимий радіус (півдіаметр);飞行 空〉 радіус польоту;活动~<军> радіус дії.
半决赛 banjue sai півфінал.
半空中 bSnk6ngzh6ng <口> у повітрі,吊在〜 висіти в повітрі. 半拉 banla <口> половина; пів-; напів' 〜苹果 половина яблука; пів'яблука.
半拉子工程 ban ldzi gong cheng заморозити
будівництво, не закінчити будівництво.
半劳动力 banlaodongli частково (наполовину, не зовсім) працездатна людина.
半冷刁〈热 banl6ng-bure холоднуватий.
半流体 bdnliiitT〈理> напіврідке тіло.
半流质 t^nliiizhi напіврідка їжа.
半路 banlu 1)(路程一半)півдороги ч.; півдороги ж.〜相遇 зустрітися на півдорозі (на півдорозі). 2)(事倍未到底）на півдорозі.
半路出秦 banlu chujia не з малих років (не з дитинства) займатися чим.搞音乐我是〜я займався музикою не з малих років (не з дитинства); я дилетант у музиці.
半明不暗 banming-bu'an напівтемний; напів- освітлений; напівтемрява;枝形出灯〜jikJct- ；ри горіли напівсили.
半票 banpiao напівквиток.
半瓶醋 banpmgcu напівзнайка ч,, ж” розм.; недоучка ч” ж” розм.; дилетант; дилетантка.
半球 banqiu 1)(地理）півкуля,东〜східна півкуля. 2)(半球状的东西)півкуля.大脑〜 <解> велика півкуля головного мозку.
半乳糖 b^nrOtdng <化> гапактбза.
半晌bAnshSng <方> 半天.过了〜ч6ре:з деякий час.
半社会主义 banshehuizhuyi напівсоціалістич- ний.〜质 напівсоціалістичний характер; 〜性质的初级合作社напівсоціалістичний кооператив початкового рівня.
半身 banshen половина тіла.左〜ліва половина (частина) тіла;上〜.вфхня частина тіла;〜不 遂 <医〉гемипараліч;темиплегія.
半身像 bansh^nxmng (肖像）поясний портрет; (照片）пояснй фотокартка;(雕像）по^р力щя.
〜знімйтися без шапки, до пояса на фото розміром в 2 цуня.
半生,b焱nsheng півжиття сер.; півстоліття ч.
半生不熟Mnsh印g-biishii 1)(未成熟）недо- зрілий; недоспілий,〜的苹果 недозріле (недоспіле) яблуко. 2)(未煮熟）недоварений.饭 煮得〜рис недоварений. 3)(不太热练） погано засвоєний.
ф banshlye напівбезробіття; часткове
безробіття.
半世 banshi півстоліття сер.; півжиття сер.
半数 banshu половинна кількість; половина.不 到〜менше половини;超过〜перевищити половину; більше половини;按〜发给 видати половину (в половинному розмірі).
半衰期 banshuaiql <Ш> період напіврозпаду.
半睡半醒 banshui-banxlng спросоння разг; спросонку прост.; напівсон; напівдрімота; спати в півока.
半说半笑 banshuo-banxiao напівжартома; напівжартом.〜的语调 напівжартівливий тон; 〜地讲 напівжартома (напівжартом) сказати.
半死不活 bansl-buhuo напівживий; напівмертвий; до півсмерті; ні живий ні мертвий; ледве живий.吓得〜налякати до півсмерті; не живий не мертвий з переляку;饿得〜 напівживий від голоду;他被打得〜він був забитий до півсмерті.
半躺半臣卜 bant3ng-b^nwd напівлежати.
半天 bantian 1)(白天的一半）полудень ч.; половина дня.上〜до полудня; до обіду; у першій половині дня;下〜після полудня; після обіду; у другій половині дня. 2)(长久） довго.想了 〜才说 сказати лише після довгих роздумів;我们等了 老〜ми . прочекали довго (довгий час,іНемшіо часу).
半条命 ban tiao ming люди з фізичними вадами,
інваліди, каліки.
半托 ban tuo доручити, довірити.
半透明体 bantoumingtl напівпрозора речовина (тіло).
半“ bantii —半路.
Ф-ДЙШЙс bantu er fei кинути (зупинитися) на півдорозі; зробити наполовину і кинути; половинчатий вихід; не довбдити справу до кінця.
半推半 /就 bantul-banjiu відмовлятися для вигляду; ПОГОДИТИСЬ ПІСЛЯ відмови.
半吞半吐 Ьйтііп-Ь細tii говорити c недомовками; не договорювати до кінця.
半脱产 ЬапШосЬйп частковий відрив від виробництва.
半文半白 banwen-banbdi напівлітературний і напівпросторічний.
半文盲 banwenmang напівнеграмотна людина.
半无产阶级 banwuchanjieji напівпролетарій.
半夏 Ьйпхій <植，药> пінбілія тройчаста.
半心半意 banxln-banyi не повністю (не всією душ^ю) віддавати себе; напівщиро.
半新不旧 b螽nxlh-biijm ношений; держаний.〜的 大衣 ношене пальто; держані меблі.
半薪 banxln напівзарплата; напівоклад.
半信半疑 banxinbanyi з деяким сумнівом; насилу віриться.对他的话我们有些〜ми з деяким сумніцом СТАВИМСЯ до його слів; його словам ми насилу віримо.
半休 banxiii друга половина робочого дня.
半夜 Ьйпуб 1)(一夜的一+ ) північ ж.前〜 перша половина ночі;大~ більше півночі. 2) (深夜）пізньої (глибокої) ночі; опівночі; серед ночі.经常学习到〜часто займатися до .пізньої (глибокої) ночі.
半夜三更 banye-sangeng глибокою (пізньою) ніччю; далеко за північ.
半音 banyln <音> напівтбн; хроматичний,〜音 阶 хроматична гамма;〜手风琴 хроматична гармоніка.
半影 banying <理> напівтінь ж.
半元音 banyuanyln <语> напівголосний звук.
半圆 Ьйпуийп <数> півкбло.
半月干ij banyuekan півмісячник.
banzhen-banjia суміш правди і брехні; напівсерйозно.
banzhilian <tt> портулак крупно-
ЦВ1ТИЙ.
半殖民地 banzhimindi напівколонія.
半制品b〗nzhipln~>半成品•
半中腰 b&nzh6ngy5o <口> середина.从〜砍断 зрізати що із середини.
半自动 banzidong напівавтоматичний,〜步枪 напівавтоматична гвинтівка;〜农具 напів-( автоматичне сільськогосподарське знаряддя.
半自动化 banzidonghua напівавтоматизація (напівавтоматизувати що, напівавтоматичний).
半自耕农 b^nagengn6ng селяни н-напіввласник.
拌b虹
拌凉菜 Ьйпіійг^сйі салат.
拌入 banru домішувати, додавати.
Wm bansuan <Уі> 1) заплітатись (про ноги); спотикатися; ледве плентатися; 2) бути малокваліфікованим у своїй галузі, давати осічки в роботі.
鮮 ban.
女半& ЬапЬіап-менструація, місячні.
样 Ьйп.
件 ban〈方〉поліно，дрова.
袢子 banzi〈方〉，поліно, дрова, дровина, оцупок.
ІМ/
Wban.
革f- ban 1) зам.绅 вузда, шлея. 2) зам. Щ- зв’язйти.
扮 Ьйп.


24
扮 ban 1)(化装)наряджатися ким; переряджатися розм.', переодягатися ким, у кого.〜个商人 нарядитися (переодягтися) купцем; під видом купця;女〜男装 нарядитися (переодягтися) чоловіком; нарядитися у чоловічий одяг. 2) •扮演.3)(装样 子）робити що\ будувати що, розм.〜鬼脸 кривитися, викривлятися, строїти міни.
扮饰 ban shi погано грати (про актора); перегравати.
扮戏 banxi 1)(化装）гримуватися (гримування, гримування). 2)(演戏）розіграти п’єсу; грати.
扮相 banxiang грим.〜好 вдалий грим; уміле гримування.
扮;^ banyan 1)(演某个角色)грйти (виконувати) роль кого; виступати в ролі кого; в амплуа кого. 2)(起作命）грати що.〜可耻的角色 зіграти ганебну роль.
伴丨
伴 ban 1)(同伴）компаньйон; компаньйонка розм.; партнер; партнерка, Ш ~ партнер (партнерка) для танцю;旅 ~ попутник; попутниця; супутник; супутниця;找个〜儿 знайти собі компаньйона (компаньйонку, компанію);和他做〜скласти йому компанію; 结〜同4亍 поїхати компанією (у компанії). 2) ~►伴同•〜游 гуляти в компанії з ким.
伴唱 banchang підспівувати; підхопити (під- хоплення).
伴和 banhe суфлер.
伴郎 banlang шафер.
伴侣 Ьапій супутник; супутниця,终身〜су- путник життя; подруга (супутниця) життя; 小时候一同玩耍的〜товариш дитячих ігор.
伴{吕动物 Ьапій dongwu домашня тварина, „менший друг людини”.
{半娘 banniang шафериця.
伴跑 banpao змагання з бігу між двома
учасниками.
伴生树 bAnshSngshCi <林> подсад.
伴"(司 bansi супроводжувати.
伴随 bansui супроводжувати що (супровід);在 同志们的〜下у супроводі товаришів;〜着生 产的发展出现了卩个文化高潮ріст продуктивності країни супроводжував крутий підйом культури. '
伴同 bantong супроводжувати що (супровід); у супроводі чого; разом із чим.热天下雨时常 長雷电现象〜发生літні дощі часто супроводжуються грозою.
伴舞 ban wii вечірка, гулянка.
banxing <天> вторинний компонент.
伴音 banyln <无线> звуковий супровід.
伴奏 banzou акомпонувати (акомпонування); під акомпонемент,小提琴〜акомпонувати на скрйпці;音乐〜супроводжувати що музикою; під музичний супровід;我给你〜я вам закомпоную.
伴奏磁带 ban zou ci dai влаштувати вечірку,
веселитися під музику.
f半奏者 banzouzhe акомпаніатор; акомпаніа- торша розм.
拌b紕
拌 ban розмішувати и\о\ змішувати що (змішування).〜猪食 розмішувати корм для свиней;〜草和糠喂牲 U змішувати траву з висівками для годівлі худоби;用机器〜水泥
^ розмішувати (збовтувати) цементний розчин;拿糖酷〜萝卜丝 розмішувати терту редьку з цукром і оцтом; заправити терту редьку цукром і оцтом;冷〜萬宦 салат із латуку.
拌和 ban.he перемішати що (змішування); перемішувати що (перемішування).吧水泥和 沙子〜起来 змішувати (перемішати) цемент із піском.
拌土机 bantujl ґрунтозмішуюча машина.
抖1 匀 banyun розмішати що.把饲料〜дббре (як слід) розмішати корм.
banzhong перемішати насіння.
# 	Щ banzui сваритися; сперечатися (сперечання л/н., одн., сер.); справджуватися рот.
洋 ban.
绅 ban спотикатися.用脚〜他一下 д^ги (підставити) йому підніжку;在门滥上〜了 一 下 спіткнутися об поріг; зачепити ногою за поріг;他差一点〜了一交 спіткнувшись, він ледве не впав; 尖一〜了 马镫 носок чобота
зачепився за стремено.
矣栏仓丨』膏 banchuanggao липкий пластир.
洋脚石 banjiaoshf камінь спотикання книжк.; перешкода; перепона.技术革新的〜камінь спотикання (перешкода) для технічного новаторства;踢开〜відкрінути камінь спотикання.
绅马索 banmasuo пута^ин.
绅手洋脚 banshou-banjiao плутатися, (вертітися, крутитися) під ногами.
雜f ban.
瓣Ьйп 1)(花瓣）пелюстбк. 2)(可分的小块） часточка.豆〜часточка бобу;蒜〜часточка часнику. 3)(片）шматбк，摔成几〜розбгітися на шматки. 4) <解> —瓣膜.心〜серцбвий клапан. 5) часточка; частина ж.——〜
橘子 одна чйсточка мандарина;把苹果切成 四〜розрізати яблуко на чотири частини.
瓣膜 Ьйптб <Ш> клапан.
瓣鲍纲 MnsSigang <动> пластинчастожйберні (двоствбрчасті) молюски.
bang.
邦 bang країна.邻〜сусідня країна;友〜дружня країна;盟〜соїбзна країна; союзник.
邦本 bangben 1) підвалини держави; 2) народ, bangdian 1) <史> імператорські землі навколо столиці; 2) підступи до столиці.
邦縝 bangjl кордони країни; державні кордони.
判5 家 bangjia країна.
邦良 bangliang кращі люди країни.
邦交 bangjiao дипломатичні відносини (відношення). 建立〜встановити дипломатичні відносини;断绝〜порвати (розірвати) дипломатичні зносини;恢复〜відновити дипломатичні відношення;〜ІЕ 常化 нормалізація дипломатичних відносин.
邦老 banglao лиходій (амплуа).
邦联 banglian <政> конфедерація.
Я П bangmen міська брама.
邦人 bangren 1) співвітчизники; 2) уродженець даної країни; китаєць (на противагу іноземцям).
Ш bang.
花 1 bang 1) (Ж助）допомагати.赶先lit，〜后进
наздоганяти передових
допомагати
відстаючим;战士们〜农民收割庄稼бійці допомагають селянам збирати врожай (у збиранні врожаю). 2) (І日时І旨从事雇佣劳动） працювати за наймом,〜短工 працювати поденником (поденно).
帮 2 bang 1)(侧壁）боковина прост., спец; стінка.桶〜боковина (стінка) бочки;船〜 борт судна;鞋〜верх взуття. 2)—帮子.
帮 3 bang 1)(群）група; угруповання;(乡帮） земляцтво;(行帮）артіль ек.; асоціація.搭〜 об'єднати в групу (в угруповання). 2)〈量词
> 	група; партія; збіговисько розм/, збіговище.—〜小孩 група (партія) дітей;—〜 土匪 збіговисько (збіговище) бандитів. 3)-> 帮会.〜派活动.
帮办 MngbAn 1)(帮助办理）перебувати помічником (радником).〜军务 перебувати помічником по військовій частині. 2)(助手） помічник начільника.
帮补 bSngbti пособляти прост.\ радіти застар. 帮差 bangchai < 1曰> підручний (чиновника);
пристав (дин. Цін).
帮衬 bangchen „Ласкаво просимо”, „Приходьте ще” діал.
帮厨 bangchii працювати підручним у кухаря 帮倒忙 bang daomang робити ведмежу послугу;
удружити ірон.
帮扶 bangfu допомога і підтримка.
帮工 bSngg6ng 1)(帮助工作）допомагати в роботі.找几个人〜знайтгі кількох людей для допомоги. 2)(帮工的人）підручний [робочий].
帮会 banghui суспільство; братерство.
帮伙 banghuo невелика група людей, об'єднана на основі спільних інтересів (часто з негативним відтінком).
帮困 bangkiln допомога збіднілим селянським господарствам.
帮忙 bangmang допомагати (допомога ж.)\ підмагати прост.; пособляти прост:，
зараджувати (переважно -морально).请人〜 запросити на допомогу (на підмогу); шукати 一 підмоги;帮 了 大忙 зробити велику допомогу; 〜帮到底допомагати до кінця;请你帮帮6 допоможіть, будь ласка; зробіть люб’язність; зробіть послугу; прошу вас про послугу; Іи 你务必〜д0е прошу вас допомогти.
Ш bangpai угрупування зі спільними інтересами; секта.
帮浦 bangpii〈机〉помпа; насос.
帮腔 bangqiang 1)(和唱）підспівувати. 2)(比喻 支持）підспівувати розм.给…〜підспівувати кому; бути підспівувачем кого; бути апологетом у кого.
帮审员 bangshenyuan суддя громадянського повітового суду (з незначних позових скарг), 帮手 bang.shou помічник; підручний.
帮套b5ngtao 1)(拉车的套）叩истіжка，拉〜йти в пристяжці;套上 子拉〜запрягти мула в пристяжку. 2)(拉车的牲口）пристінка; підпрікна.
帮滩 bangtan допомога в торгівлі на розкладці. 帮天下 bang tian хіа почет керівника держави; радники.
帮同 bangtong спільно; вкупі; разом.
帮闲bangxidn 1)(为剥削і.效劳）продажний.〜 文学 продйжна література. 2)(帮闲文人） казенні пір’я зневажл.\ продажний писака. 箱 bangxiang додаткове придане (нареченій, подарунки родичів та друзів).


25
VI W bangxiong 1)(帮人作恶）посібництво книжк/, сприяти в злочинних справах. 2)(帮 凶者)помічник; підсобник; помічниця; помагач розм.; підпомагай розм.充当资产阶 级反动政权的〜б>и спільниками реакційної влади буржуазії.
帮凶军 bangxiongjun війська підсобників мн.
帮佣 bangyong служник, наймит.
bangzhu помогти чому (допомога ж.); підтримати кого-що (підтримка).相互〜 допомагати один одному; взаємодопомога
ж.;物质〜матеріальна допомога (підтримка); 从思 上〜допомагати в ідейному відношенні; 请求〜просити про допомогу (про підтримку);给予〜надйти допомогу (підтримку); 拒绝别人〜відмбвитися від чужої допомоги (підтримки);得到外国朋友的热情 〜 одержати від іноземних друзів доброзичливу допомогу (підтримку);〜同志 克服困难 допомагати товаришу в подоланні проблем;努力〜新干部成艮посилено сприяти росту нових кадрів;这对他毫无〜це анітрошки (зовсім) йому не допоможе; від цього ніякої користі йому не буде;在同志们 的〜下他取得了很大进步при допомозі товаришів він досяг великого прогресу.
帮子bang.zi 1)(菜的外叶）верхній шар.白菜〜 верхній шар (грубі листи) качану (капусти). 2)(鞋帮)верх взуття.
帮嘴 bangzul замовити слово (слівце) у кого， перед ким, за кого, про кого; говорити на користь чого.你用不着给他〜нічого тобі говорити на його користь.
拂 bang.
掷 bang 1)—掷子 1). 2) <象声> бух; бухання. 一的敲门声 бухання в двері.
掷子b5ng*zi 1)(打更的响器）стукалка,敲~ постукувати у стукалку. 2)(指乐器） стукалка. 3)(指戏曲）опера "банци".
^ bang.
浜 bang 1) лиман, глибока вузька затока; 2) канал для заведення суден.
bang.
彭彭 bangbang 1) багато, рясно; у великій кількості; 2) сильний; потужний; міцний; 3) ходити, снувати.
bang.
S. bang 1) шкіра (для пошиву взуття). 2) підшивати взуття.
bang.
绑 Mng 1)(捆扎）в'язати що. (в'язання);(缠绕） накручувати що.把行李〜在自行车上при- в'язати багаж до велосипеда;〜得不结实，〜紧 些 погано прив'язано, зав'язати тугіше. 2)(捆 人）зв’я:зйти що.把手〜起来 зв’яМти (скрутити) руки.
绑案 bSngan справа про викрадення (людини).
ШШ bSngfei бандити-викрадачі мн.
绑赴市曹 bangftishic焱о зв’язаним іти до місця своєї страти.
绑架 Mngjia викрадати кого; насильно вести кого.
绑票 bangpiao викрадати кого [із метою одержання викупу].
ШШ )1 bangpiaoerde бандити-викрадачі (людей на вик7п).
绑腿 bangtui обмотки мн.皮〜краги мн.;打〜 навернути обмотки.
榜 bang.
Ш bang оголошення; дошка; список.光荣〜 дошка пошани;红〜червона дошка;选民〜 список виборців;〜上有名 потрапити на дошку.
榜笞 bangchl бити палицями (батогами).
榜楚 bangchu бити під час допиту (батогами та різками).
榜卖 bangmai〈旧〉продавати [посади] згідно з оголошеною заздалегідь ціною.
榜中占 bangtie 1) список тих, хто пройшов випробування; 2) оголошення, звернення (влади до народу).
榜文 bangwen оголошення; текст оголошення.
榜样 bangyang [зразковий] приклад; зразок.光 辉〜славний приклад;英勇的〜пргіклад мужності;英雄〜зразбк героїзму;革命青年 的〜зразкбвий приклад для революційної молоді;作出〜показати (подати) приклад;以 先进工作者为学习的〜in! за прикладом передовиків; брати приклад із передовиків.
榜主 bangzhii той, хто очолює список на дошці
пошани; переможець.
膀 bang 另见 pSng; pang.
膀 bang 1)(肩膀）плече; рука.两〜有力 велїіка сила в плечах; сильні руки;〜阔ШШІ косий сажень у плечах; у косий сажень ростом;他 左〜负伤 він поранений у ліве плече. 2)(翅膀） крильце.鸡〜куряче крильце.
膀臂 bangbi права рука.如失〜наче загубив праву руку; як без [правої] руки.
膀子 bangzi рука (від плеча до кисті), плече.
^ bang.
并 bang по краю, вздовж окрайки;〜阴山 уздовж (удовж) гір Іньшань
bang.
bang 1) напівдорогоцінний камінь, самоцвіт {менш коштовний, ніж яшма). 2) (власн. іст.) Бан (місце розташування палацу князя Го у добу Чуньцю; на території сучцсної пров. Хенань).
Mng.
№ bang беззубка; анодонта.
#壳 bangke раковина беззубки.
镑 Mng.
镑书 bangshu <书> пасквіль ч.;(徘і旁信） наклепницький лист.
榜 Mng.
榜 bang 1) жердина, весло; човен. 2) штовхати жердиною (човен); гребти, веслувати.
榜女 bangnu донька човнаря.
榜人 bangren човнар.
月旁 bang 另见 Mng, pang, pang.
吊膀子 diaobangzi упадати за жінками, залицятися, фліртувати.
膀 Wng.
膀 bang зв’язувати，скріпляти, з’єднувати [два човна].
膀)!□ bangchuan катамаран.
棒 bang.
棒 bang 1)(棍子）ціпок;(粗棍）кийок,木〜 дерев'яний ціпок (дубець);铁〜залізний ціпок;橡皮〜гумовий кийок;当头一〜 ударити (стукнути) ціпком по голові. 2) <Р
> 	(强壮）сильний; міцний (фортеця);(优良） здорово.身体真〜ну і здоров’як (здоровань); міцне здорбв’я:字写得真〜здброво написали;他足球踢得真〜він здброво грає у футбол.
棒喝 banghe впливати на учня ціпком або окриком {також обр. у знач.: виводити на правильний шлях, різко засуджуючи провини).
棒槌 bangchui валик.
# 	Ш bangjian < 方 > міцний, здоровий, сильний.
棒联 banglian бейсбольна асоціація скороч.
棒球Mngqm 1) <体> бейсббл.〜运动员
бейсболіст. 2)(指球）бейсбольний м'яч.
棒儿香 bangrxiang фіміам [на паличці].
棒硬 bangying міцний, твердий.
棒子 bangzi 1) палиця; барабанні палички; 2) початок [кукурудзи]; кукурудза.
傍 Mng.
傍 bang 1)(靠近）у чого; біля чого;(靠拢） причалювати що до чого (причал).〜山 у підніжжя гори;船〜了岸 човен був припалений до берега. 2)(指时间临近)пбред чим; до чого.
傍借 bang jie підстави, причини.
f旁晚 bangwan у сутінках; надвечір; увечері; наприкінці дня.
bang 另见 pdng.
膀 Mng 1)(重量单位）[англійський] фунт. 2)— 碌枰.3)(过镑)зважити що [на вазі].〜在重 зважитися.
镑砰 bangcheng (地稗）платформенні ваги;(台 #) настільні ваги.
格 bang.
lo 	bang <口> кукурудзяний початок.
姜 bang.
堯莉 bangbo полинь.
榜 Mng.
榜 bang рівний земляний схил.
旁 bang.
旁 bang 1) наближатися, близитись до..; коло, близько до..; 2) спиратися на.., знаходити опору в". 3) зам.帮(допомагати, сприяти).
旁 Н月 bangming перед світанком.
旁晚 bangwan надвечір.
旁午 bangwii близько полудня.
旁午 bangwu 1) пересічений уздовж і поперек, пересічений [хаотично]; 2) бути перевантаженим роботою; розриватися на частини.
bang.
镑 bang стерлінг; фунт [стерлінгів].
勺 bao. .
勺 bao обмотувати, загортати.
包і bao.
包 bao l)(进住）обгортати кого-що (обгортка); загортати що (завертка); закутувати що\ обв'язувати що (обв'язка); пакувати що (пакування),〜і交子 ліпити пельмені;把买来


26
的东西〜起来 загортати (обгортати, пакувати) покупки;用纸〜书 загортати (обгортати) книгу папбром (у папір);用头巾〜头 обв'язувати (закутувати) голову хусткою;〜 上铁皮 оббити (покрити) що листовим залізом;〜ІЛ покрити що алюмінієм;把孩子 〜在檢视里 'закутати дитину в пелюшки; пеленати дитину. 2)(包好的东西）згорток; вузол; пакет; тюк; стос.把衣服扎个〜 зв'язати сукню у вузол; М f帛 & € /Ж 〜 упакувати бавовну у тюки (у стоси). 3)(装东 西的□袋）сумка; пакет.书〜сумка [для книг і зошитів];女式手提〜дамська сумка;急救〜 індивідуальний пакет. 4)—包子 1). 5) <量词
> 	пакет; згорток; вузол; тюк; стос. 一〜书 пакет (згорток) із книгами;——〜衣服 вузол (згбрток) з одягом; 一大〜棉花 тюк (стос) бавовни;两〜大米 два мішки рису. 6)(肿块） шишка.长了个〜підхопилася шишка;头」： 招它了 个〜посадити собі шишку на чоло; набити шишку на чолі. 7) 包抄；包围• 8) 包罗.无所不〜всеосяжний; універсальний. 9) (负责完成）брати (приймати) на себе що; брати на свою відповідальність що.〜运货物 приймати на себе перевезення товарів; брати підряд на перевезення товарів;青年工人把 两座转炉炼钢任务〜下来молоді робітники взяли на себе відповідальність за роботу двох конвертерів. 10) 包管.〜用三 年的表 годинник із гарантією на три роки;〜 你没错 гарантую вам, що все буде в порядку; 〜你 Гй'意 ручаюся (відповідаю), що ви залишитеся задоволені. 11)(租用）найняти що (найм),〜—辆汽车 найняти (узяти напрокат) автомобіль; 〜一条船 зафрахтувати пароплав;〜——节车厢 узяти (зайняти) окремий вагон;〜一间房间 зшіти кімнату (номер);乘〜机到达 приб^и на чартерному літаку.
包办 ЬЗоМп 1)(单独办理）узяти (прийняти) на себе що; узяти на свою відповідальність що. ——手〜цілкбм узяти (прийняти) на себе; цілком узяти на свою відповідальність;领导 工作要防止个人〜необхідно запобігати монополізації керівництва окремими особами. 2)(代为处理）забрати в руки що; прибрати до рук що. ~—切 прибирати усе до своїх рук;〜女§姻 весілля дітей вирішувалося владою батьків; рішення про весілля дітей залежало від батьків; згоду на щлюб давали батьки нареченого і нареченої.
包办代替 baoban daiti забрати у свої руки і підмінити собою.不能用彳壬何〜的办法 неприпустима будь-яка особиста підміна інших.
包帮 baobang асоціація (артель) носильників, baobi протегувати кому-чому; заступатися за що; вигороджувати що, прост.., покривати що.〜反革命分子 протегувати контрреволюціонеру; заступатися за (вигороджувати) контрреволюціонера; брати під захист контрреволюціонера;〜別人的错误 покривати чужі помилки;互相〜протегувати один одному; покривати один одного; рука руку миє;在”的〜下 при захисті кого-чого.
包黎 baocan замовляти в ресторані готові обіди
для бенкетів.
包藏 baocang таїти що; ховати що.〜祸心 задумати (замишляти) злу справу; тримати
камінь за пазухою; зловмисність; притаїти зло в собі.
包baochan обв'язувати, обмотувати; зв'язувати.
组产 baochan зобов'язання за збір врожаю згідно з наміченим планом; узяти зобов'язання з врожайності.
包产到户 bao chan dao hu закріпити виробничі завдання за селянськими дворами.
包产到组 baochan dao zu закріпити виробниче
завдання за бригадою.
包场 baochang абонувати всі місця в театрі (у кіно).
@抄、baochao обходити що (обхід); охопити що (охоплення); взяти в кліщі що.〜敌人右異 обходити (охопити, взяти в кліщі) правий фланг противника;从两究〜йти в обхід (в охоплення) із двох напрямків.
包乘 baocheng вид оренди великого транспорту
(літаків, пароплавів).
包乘制 baochdngzh丨 <铁路> система спареної [на залізниці] їзди.
包饭 1 bSoftn (搭伙)столувЗтися.
包饭 2 baofan (指饭食）загальний стіл,吃〜 столуватися.
包视 bao-fu 1)(包东西的布）хустка [для вузла]. 2)(包儿）в^зол.打〜зав'язйти вузол;解〜 розв'язати вузол. 3)(负担）вантаж; тягар,家 庭~ сімейний тягар; сімейна ноша; ДІ、斤患〜 ідбйний (моральний) тягар; моральні страждання; ідеологічний вантаж;背 _Ь 〜 брати на плечі тягар; лягти колодою на кого-що;背上进步〜видумана прогресивність стала для кого моральним тягарем;放 Т~ скинути з себе (з плечей) тягар.
包干儿 baoganr цілком (повністю, гамузом) брати що на себе.剩下的活儿由我们〜всю іншу роботу ми ціпком беремо на себе.
包干制 baoganzhi система матеріального забезпечення кадрових працівників із частковою виплатою грошима; система державного забезпечення.
包工 і b5og6ng (承包工程）брати підряд на що; підрядитися на роботу; підрядний; акордний. 〜工程 підрядна (акордна) робота;〜合同 договір на підряд (про підряд); акордний договір;〜修理房屋 брати підряд на ремонт будинку; ремонтувати будинок за підрядом.
包工 2 baogong (承包商）підрядник.
包工制 b5og6ngzhi підрядна система;(协作包 工制）система акордної роботи.
包管 baoguan ручатися (порука); гарантувати що (гарантія).他这种小*〜不用治就会好的 можна гарантувати, що такого роду незначна хвороба, як у нього, не вимагає лікування і сама собою пройде.
包裹b5ogu6 1)包扎.2)(扎成的包儿）вузол; пакет;(邮寄的包儿）посилка，打〜зв’я:зйти (укласти, упакувати) що у вузол;寄〜 відправляти посилку;航空〜авіапосилка;保 价〜пос“лка з оголошеною цінністю.
包含 baohan містити що (вміст); мати в собі що. 其中〜毒素у цьому міститься отрута;任何事 @ 〜f Л" протиріччя МІСТЯТЬСЯ в
будь-яких речах і явищах;这儿句话〜着一定 的真理 ці слова містять (мають) у собі частку істини; у цих словах міститься (є) частка істини.
包涵 bao han бути поблажливим; вибачити що (вибачення).我尽力去做，可是如果不成功
的话，请多〜постараюся，але якщо не вдасться, не покарайте.
包伙 і bao.hu6 —і.在学校里-харчуватися в школі,
包伙2 baohuo —包饭2.
包机 baojl 1) встановлений період оренди
літака; 2) орендований літак.
包妓 baoji закріплена (законтрактована)
дівчина (з будинку розпусти, за певним відвідувачем на певний термін).
包价 baojia підрядна (договірна ціна).
包脚布 baojiaobu онуча; онучка.
包金 baojln накладне золото,〜戒指 кільце накладного золота.
包括 baokuo включати що (включення); охоплювати що (охоплювання); у тому числі. 能够团结大多数人，〜反对过自己反对错了并 且认真改正错误的人уміти згуртуватися з величезною кількістю людей, включаючи тих, хто помилково виступив проти тебе і сумлінно виправляє свої помилки;这篇报告 把最主要的问题全都〜进去了 ЦІЄ、 доповіддю охоплено (у цю доповідь включено) усі найголовніші проблеми.
ЙІЙ baolan брати на себе що.
Й 罗 baoluo охоплювати що (охоплення); містити в собі що.民间创作〜甚广 фольклбр містить у собі дуже багато речей.
g 罗万象 baoluo wanxiang охоплювати все; широке охоплення; містити в собі все; всеосяжний; універсальність; всеосяжність.
包赔 baopei відповідати за відшкодування.〜一 切损失 відповідати за повне відшкодування збитків.
包皮ЬЗорі 1)(包装材料）упаковка.〜重量 <商> вага упаковки. 2)〈解〉крайня плоть; препуцій спец.割〜видалити (обрізати) крайню плоть.
包票Ь5орі&о II参阅“打包票dab§opho”.
包容 b5or6ng 1)―包涵.2)(容纳）містити що.
工 baoshengong дівчинка-робітниця, яка за контрактом потрапила в повне розпорядження роботодавця.
包书 baoshu договір на підряд.
包探 baotan нишпорка; поліцейський шпик.
包围 baowSi 1)(四面ПІ住）оточувати кого-що (оточення); ступати що.亭子被树木〜着 альтанка була оточена деревами;火焰〜了 整 个房屋 полум'я охопило весь будинок. 2)(军 事包围）оточ“ти що (оточення), обкласти що. 〜城市оточити (обкласти) місто;农村〜城市 的革命战略思想 революційна стратегічна ідея про оточення міст селами;把敌军紧紧〜 起来 щільно оточити армію ворога;敌军被 我们四面〜ворбжі війська були оточені (охоплені) ними з усіх боків (щільним кільцем);反动派陷入了全国人民的~之中 реакціонери опинилися в оточенні (потрапили в оточення) народу всієї країни.
包围圈 baow6iqu5n кільце оточення,拼凑反华 〜 сколотити кільце антикитайского оточення.
包厢 baoxiang ложа.
包销ЬЗохіЗо 1)(包给私商销僅）збут доручається приватним підприємцям. 2)(国 家全部销倍）збут державою всієї продукції фабрик і заводів за контрактом,〜合同 контракт про збут.
包银 baoyin умовна плата артисту трупи, яка видається власником театру за визначену кількість виступів.


27
包圆儿Moyu如r <口> 1)(全部买下）забрати весь залишок [товарів]. 2)—包干儿• baoyue помісячно.
baoyunju <i^> включене речення.
包扎 baoza упакувати що (упаковка); перев'язати що (перев'язка),〜货物 упакувати товари; перев'язати
рани бинтом; накласти бинт на рану; бинтувати рану.
包装 baozhuang 1)(包扎装好）упакувати що (упаковка, упаковочний);〜火柴 упакувати (пакувати) сірники;重新〜переупаковувати що\ 〜工人 пакувальник; пакувальниця; пачечник; пачечниця; укупорщик укупорщиця;〜车间 упаковочний цех пакувальна. 2)(包装用的材料）упакбвка упаковочний (пакувальний) матеріал.〜美观
красива упаковка. 包装右
专机 baozhuangjl упаковочний (пакувальний) прес; пачечноукладочна машина.
包装纸 baozhuangzhi обгортковий папір; обгортка.
包子 b5o_zi 1)(一种面食）пиріжбк，肉〜пиріжбк із м'ясом; м'ясний пиріжбк. 2)(盛铁水的器 Д) ливарний ківш.
包租Ьаотй 1)(为从转租中剥削而租进） орендувати що з метою субаренди. 2)(对f田 户的一种剥削形式）орендувати землю по твердих ставках незалежно від врожайності.
荀і Ьао.
哲 Ьао приквіток; криючий лист.
包米 baomi кукурудза; маїс.
抱 Ь5о.
孢子b5ozT <生物> спбра.〜生殖спорогбнія;〜 形成 спороутворення;〜植物 спорові (безквіткові) рослини.
抱子虫 b5ozTch6ng〈动〉споровик.
孢子堆 baozTduT〈生物〉спорокучка; copyc.
孢子棄 baozlnang < 生物 > спорйнгій; споросховище.
孢子沾 baozTt!〈生物 > спорофіт.
抱子叶 baozTye〈生物> спорофіл; споролисток.
Ьао.
烫 Ьао 1) < 方 > підігрівати, (варити) на повільному вогні. 2) котел, каструля.
烫饭 baofan тушковане м’ясо з рисом та овочами.
Ьао 另见 рйо; рао.
炮 Ьао 1) (j：少)смажити що (смаження розм.).〜 羊肉 смажена баранина;用急火〜 просмажити що на сильному вогні.2)(烘） сушити що (сушка).
Ь5о.
抱 Ьао <植> дуб пильчатий (шовкопрядний).
Ь5о.
胞b§o 1) —►胞衣.2)(嫡亲的）рідний,〜兄 рідний [старший] брат;〜叔 рідний дядько.
胞波 Ь5оЬб земляк
胞衣 ЬЗоуї <解> плацбнта (послід) і навколоплідна оболонка.
PJ ЬЗо 另见 Ьб.
剥 Ьао (去掉皮壳）обдирати що (обдирання); здирати що (здирання); лущити що (лущення); шслушити що (шелушіння);
очищати що (очищення, обчищення).〜豌豆 (лущити, чистити) горох;〜橘子 очищати мандарин; знімати шкірку з мандарина;〜蛋 壳 очищати яйце; знімати я^чну шкаралупу; 〜树皮 здирати (обдирати) кору з дерева.
剥皮抽筋 Ьао pi chou jln здерти шкіру і витягнути жили; спустити шкіру з кого, прост.(指痛打).
Ь5о.
Ьаоуа зуб, що виступає вперед.
Ь5о.
褒贬 b5obi3n (评论）дйти оцінку; оцінка. 一字〜 слово оцінки;不力П〜втриматися від оцінки (від судження); не давати своєї оцінки;这些 话中隐含〜у цих словах криється й оцінка.
褒贬 bao bian (指责）критикувати що (критика); засуджувати що (осуд).
褒奖 baojiang вихваляти і заохочувати (нагороджувати) що.
褒 if- baoping висловлювати згоду; погоджуватися.
褒扬 baoyang вихваляти що (вихваляння); звеличувати що (звеличування); хвала.〜之 词 хвалебна мова (слово);予以〜хвал“ти.
褒义 baoyi позитивна оцінка (забарвлення).
褒义词 baoyici < і吾〉слово з позитивною оцінкою; позитивно зафарблене слово.
褒赞 baozan звеличувати, оспівувати, хвалити.
褒韋 baozhang знаки пошани; медаль Республіки (з 1912 p.).
褒状 baozhuang [схвальна] грамота.
霍 Ьао.
@灾 baozai градобій; бідування від градобою. 小麦受了 〜пшениця постраждала від градобою;我们战胜了 〜ми здобули перемогу над градобоєм.
靈子Wo’zi град.夹着〜的雨дощ із градом;下~ йде град;下了 许多〜випало багато граду;〜 打伤了 庄稼 град побив посіви.
薄 Ьйо 另见 Ь6; Ь6.
Ш Ьао 1)(不]?-) тонкий (тонкість),〜板 тонка дошка;〜被 тонка ковдра;〜皮的橙子 тонкошкірий апельсин;天冷了，衣Я艮不能穿 得太〜уж泛 холодно, не можна вдягатися занадто легко;墙上〜地刷上一层石灰水 побілити стіну тонким шаром вапняного розчину. 2)(冷淡）холодно; без сердечної теплоти.待人不〜віднбситися до людей не без сердечної теплоти; віднбситися до людей із теплотою. 3)(不浓)слабкий ,(слабкість),酒味很〜винб слабке;水泥衆太 〜цементний розчин занадто слабкий (рідкий). 4)(不月巴沃）худий; виснажений; неродючий,〜田 худа (виснажена, неродюча) земля.
baobing млинець.
薄膜 bdom6 1)〈解> пліва; плівка. 2)(一种塑料 布）плівковий матеріал, 斗〜пластмасовий плівковий матеріал;微孑L 〜мікропбристий плівковий матеріал.
薄片 baopian тонка скибочка,切成〜розрізати що на тонкі скибочки.
ьао. 宝 Mo 1)(珍贵的东西）коштовність; скарби лш.; цінність;(留作纪念的东西）реліквія.传家之
〜сімейна коштовність (реліквія); рідкісна дорогоцінність; найрідші скарби; 觅〜шукйти скарб;献〜піднести цінну річ;粮 食是〜中之〜хліб - це найцінніша з усіх цінностей. 2)(珍贵的）цінний; дорогоцінний, 〜刀 цінний (дорогоцінний) клинок. 3)(敬词） Ваш.〜符 Ваша рідня; Ваші рідні.
宝爱 bSoai берегти; дорожити; високо цінувати [та кохати]; вклонятися перед.., плекати.
宝宝 baobao золотко рош.\ золотце розм., пестл, дитяхко зменш.-пестл.
宝宝装 baobSozhuang різновид дитячого одягу.
宝贝 ЬЗоЬді 1)(珍і的东西）коштбвність; скарби мн.; цінність;(留作纪念的东西） реліквія;(祖传的宝贝）дорогоцінний спадок. 2)—宝宝.3)(无能或+圣诞的人)золото розм.; скарб розм.唉，你这个〜! ех，ти - золото! ну і скарб же ти!
宝钦分股 baochaifengu дорогоцінна шпилька зламалася навпіл {обр. про розлучене подружжя).'
宝典 baodiSn 1) [дорого]цінна книга, скарбниця знань; 2) канонічні книги, дорогоцінні писання.
宝贵 bSogui 1)(珍贵）цінний; дорогоцінний,〜 的古画 цінна (дорогоцінна) стародавня картина. 2)(值得重视的）дорогий; цінний,〜 的Йіі义 цінна пропозиція;〜的贡献 цінний внесок;十分〜的经验 найціннішнй (дорогоцінний) досвід;为革命献出自己〜的生命 віддати своє дорогоцінне життя за революцію;时间很〜час дорогий; час - золото;你的意见对我很〜вАша думка для мене дуже цінна.
宝剑 baoji^n меч.
宝卷 baojuan "баоцзюйнь" (народне сказання).
宝库 Мокй скарбниця.科学文化〜скарбниця науки і культури;发掘祖国医学〜відкрити скарбницю вітчизняної медицини.
宝蓝 baolan небесно-голубий.
宝石 bSoshi дорогоцінний камінь; самоцвіт.人 штучний дорогоцінний камінь; страз;〜 戒指 перстень із дорогоцінним каменем (із самоцвітом).
宝书 baoshii книга „Цитати Мао Цзедуна” (часи
культурної революції). bSotS пагода.
宝物MowCi宝1).
宝像 bao xiang фотографія Mao Цзедуна.
宝修 Ьаохій гарантійний ремонт.
宝藏 b^ozang скарби мн.; багатства мн.自然〜 природні багатства.
宝座 baozuo трон; престол.
饱 ьао.
饱 bao 1)(不饿）ситий (ситість),吃〜на丨стися; насититися;吃得〜的 наїстися досита; ситий по горло; поїсти вдосталь;不可吃得过〜не можна наїдатися дуже багато; не можна пересичуватися;把小孩喂 ~ нагодувати дитину;喂得过〜перегодувати кого;〜餐一 досхочу поїсти; $己会圣〜了 я вже ситий (ситий);我觉得还没有〜я ще не почуваю себе ситим; я все ще голодний (голодний). 2) ―饱满 1). 3)(充分的)удостальрозм.\ на-,喝 〜了茶 напитися чаю; випити чаю досхочу; 眼眶〜含泪水бчі повні сліз;他父亲在旧社会 〜尝辛酸 його батько сьорбнув чимало горя (натерпівся горя, намикався) у старому суспільстві; його батько випив гірку чашу


28
страждань у старому суспільстві. 4)(使满足): 大〜眼福 насолодитися (намилуватися) видовищем чого; 一〜耳福 щоб насолодитися [музикою, співом];以〜私襄 щоб набити собі кишеню.
饱嗝儿 baogcr відрижка.打〜блювйти.
饱汉不知饿汉饥baoMn bu zhi ehan ji ситий голодного не розуміє (не розуміє).
饱和 baohS 1)〈化〉насичення (насичений),〜溶 液 насичений розчин;〜状态 насичення; стан повного насичення;磁性〜〈理〉магнітне насичення. 2)—饱和点 2).
饱和点 baohddian 1) <化，理> тбчка (межа) насичення.达到〜дійти до точки (до межі) насичення. 2)(顶点)вищий ступінь; кульмінація; межа.
饱和度 b3oh6dCi <化> насиченість; ступінь насичення.水〜водонасиченість.
bao jlng cangsang перетерпіти мінливість долі; чимало випробував (пережив) на своєму віці.
Ш Ш Д Ш Ь5о jlng fengshuang натерпітися усяких бід; зазнати чимало страждань; намикатися по світі (у дорозі), baokan надивитися (удосталь).
饱满 baoman 1)(丰满）налитий,颗粒〜налите зерно;天庭〜високий опуклий лоб. 2)(充分） бадьорий (бадьорість); повний.精神〜 бадьорий вигляд; повний сил і енергії; бути в ударі (у настрої).
饱暖bSonuan сито і тепло.过着〜的生活ж“ти в ситості і теплі; жити в достатку.
饱食终日 Wosh丨 zh6ngri марна трата часу; віддаватися сибаритству; барином сидіти; пересичений ледар.
饱受 baoshou випити (гірку чашу), сьорбнути (лиха), пережити сповна.
饱学 baoxue ерудиція (ерудовананий) книжк. 〜之士 ерудит книжк/, людина великої ерудиції.
竿鸟bao.
鸦 bao 1) <动> дрохва. 2) 湾母.
鸦母 Ьаошй власниця (хазяйка) дому розпусти.
bSo.
保bao 1)—保护.誓〜无产级阶江山клястися захищати країну пролетаріату.2)—保持.〜住 自己的职位 утриматися на службі. 3)(保证） забезпечити що (забезпечення).〜种〜收 забезпечити гарну сівбу і гарний врожай; 〜质〜量 забезпечити як якість, так і кількість; 旱〜丰收 забезпечені гарні врожаї як при посусі, так і при затопленні;旱设〜收地 земля, що дає стійкий врожай, будь то посуха чи затоплення. 4) (Й^) ручатися (порука),我〜他不会出取я ручаюся, що з ним нічого не трапиться. 5)(保人）порука. 交〜віддати на поруки кого\ 作〜узяти на поруки кого. 6)(旧时户籍编制)"бао" (реакційна система адміністративного поділу населення); стодворка.
保安 Ьйо’§п 1)(保卫治安）охорона суспільної безпеки. 2)(保护安全）охорона праці.〜规程 правила охорони праці.
f呆安 PA bSo'andui загони охорони спокою (реакційні збройні сили).
保安族 B^o'anzu "баоань" (одна з національних меншин Китаю).
保本儿 ЬйоЬепг < U > беззбитковий (беззбитковість); залишитися при своїх.
保镖 bSobi5o 1)(卫护）захищати кого (захист); охороняти кого (охорона). 2)(卫士） особиста охорона; тілоохоронець застар.
保不住 bao.buzh(i 1)(难免）д^же можливо; велика вірогідність.叨天〜要下雨 дуже можливо, що завтра буде дощ;你穿暖和些 吧，〜会受凉啊 вдягайся тепліше, інакше (велика вірогідність) можеш застудитися. 2) (不 Пьі呆持）не могти забезпечити що. Жж~ якості не можна забезпечити.
保藏 baocang берегти що (збереження); зберігати що (збереження),〜得完整无损 берегти (зберегти) у ЦІЛОСТІ；把种子〜好 зберегти насіння в гарному стані;〜在阴凉的 地方 береті в холодному місці;水果不容晶 〜фрукти важко (погано) зберігаються.
保持 baochi підтримувати що (підтримання); зберігати що (зберігання); тримати що; дотримувати що (дотримання).〜整 '沾 підтримувати (дотримувати) чистоту і порядок; берегти (тримати) у чистоті і порядку;〜肅静 дотримуватися тиші;〜沉默 берегти мовчання;〜中立 дотримувати (зберігати) нейтралітет;〜现状 зберігати наявне положення;〜先进水平 підтримувати (зберігати) передовий рівень; триматися на передовому рівні;〜优良传统 берегти кращі традиції;〜艰苦奋斗的作风 залишатися (продовжувати бути) завзятим і
самовідданим у боротьбі;〜高度赞揭 зберігати (підтримувати) високу пильність; 〜清醒头脑 залишатися з тверезою головою; 〜劳动人民的本色зберігйти в собі якості, властиві трудовому народу;〜同人民群众的 紧密联系 підтримувати тісний зв'язок із народними масами; 〜友 好关系 підтримувати дружні (приятельські)
стосунки.
^ 存 Ьаосйп берегти що (збереження); зберігати що.〜文件 зберігати документи; ~ зберігати визначні пам'ятки і древні пам'ятники; ~ 实力 зберегти (зберігати) сили;〜自己，消灭敌人збереження своїх сил і знищення сил противника;这件 东西〜在仓库里 ця річ зберігається на складі; 书都〜得很好 книги чудово зберігаються.
保单 baodan гарантія; гарантійний лист.
保费 bSofei оплата страхування.
@〒署§ baoganqi <^> ексикатор.
$固 baogu гарантія міцності.
保管 b5ogu3n 1)(保存）берегти що (збереження); (管 Щ ) завідувати чим (завідування); управляти чим (управління),〜房 屋 завідувати (керувати) будинком;把文件 〜зд^ти папери на зберігання в секретаріат;工具〜得恨好 інструменти добре збереглися. 2)(保证）ручатися (порука); гарантувати що (гарантія).我们〜 明天完成任务 ручаємось (гарантуємо), що завдання буде виконане завтра.
保胃 baoguanshi камера [для] зберігання; сховище.失 /〜камера [для] збереження загублених речей;车站 4亍李〜камера [для] збереження багажу на вокзалі.
保管员 baoguanyuan хранитель; хранителька, 档案〜хранитель архіву;仓库〜комірник.
f呆户 bSohu страховий агент.
f呆І!11 baohu захищати що (захист); охороняти що (охорона); оберігати що.〜眼睹 оберігати
очі від захворювання;〜森林 охороняти (захищати) ліс;〜牲畜 охороняти череду;〜珍 贵动物 оберігати рідкі і цінні види тварин; 自然〜区заповідник;〜人民财产охороняти (оберігати) народне надбання; захищати народну власність;〜国家利益 захищати інтереси країни;〜现场 ставити на місці події охорону;〜广大群众的革命积极性оберігати революційну активність широких мас;〜关 税 <经> протекційний тариф; протекційні мита;〜关4政策 <经> протекціонізм;受到 法 W 〜користуватися захистом закону; перебувати під охороною (під захистом) закону; захищатися (охоронятися) законом; 工人的劳动〜охорона праці робітників. 保护层 baohuceng захисна оболонка.
保护地 b^ohudi теплиця; парник.
保护国 b5oh(igu6 <玫> протекторат.
保护壳 baohuke захисний шар (броня).
保护人 baohCir^i <法> опікун; опікунка.
保护伞 bSohCisan 1) захисна парасолька,火箭核 〜ракетно-ядерна парасолька. 2) людина, яка може надати підтримку, скласти протекцію; ，jax”.
保护色 b5oh(is6 1) <动> захисне забарвлення. 2) 〈军> захисний колір.
保护主义 baohuzhiiyi протекціонізм.
bSohuangdang монархічна партія, baohuangpai монархісти мн.
保加利亚人 baojMy^n болгарин (болгарський); болгарка.
保加利亚语 baojiSliyAyti болгарська мова.
保家卫国 bao jia wei guo захищати Батьківщину і домашні вогнища; обороняти Батьківщину і захищати домівки.
保甲 bSojrn "баоцзя" {реакційна система адміністративного розподілу населення на "бао” і "цзя'1).〜制度 систбма "баоцзя". 保价信 baojiaxin грошовий лист; цінна пошта. 保驾bSojA 1)(封建时代指保卫皇帝）ескортувати імператора. 2)(保护）захищати що (захист); охороняти що (охорона).
保 Ш baojian рекомендувати кого (рекомендація).
保健 baojian охорона здоров'я.妇婴〜охорона материнства і дитинства (матері і дитини); 人民〜事业 народна охорона здоров'я; справа охорони здоров'я народу;〜设 І® заходи з охорони здоров'я; заходи щодо охорони здоров'я.
baojianfei витрати на охорону здоров'я. 保健食品 Moji^n shipin екологічно чисті продукти; продукти, що максимально зберегли природний смак.
bSojianshi відділ охорони здоров'я.
员 baojianyuan санітар; санітарка.
保健箱 baojianxiang аптечка, f呆健站 baojianzhan медпункт; здоровпункт.
baojiao виховання.
保洁 baojie підтримування чистоти в громадському місці.
^ baojii висувати кого (висування); рекомендувати кого (рекомендація); представляти до призначення кого.
{呆 ¥ # 民 baojun zhuanmin післявоєнна відбудова.
^ й? ^ baolingqiu боулінг; м，яч для гри у боулінг.
保留baoM 1)(保存不变）Зберегт“ що (збереження).〜^当年的面貌 зберігати свій


29
колишній вигляд. 2)(暂不处理):〜自己的意 见 залишитися при особливій (своїй) думці; 〜耍求赔偿损失的权利залишати (зберігати) за собою право вимагати відшкодування збитку;采取〜态度 із застереженнями ставитися до чого;持有〜意见 зробити застереження;这些问题苟作〜ці питання тимчасово залишимо відкритими. 3)(留下） залишати за собою що\ зберігати за собою що\ резервувати що (резервування),〜座位 резервувати (бронювати, залишати) місце;〜 学籍 зберігати студентські права;〜名额 залишати за собою (зберігати) вакансію;〜底 稿 залишати копію;〜居lj 目 п’єси, що залишені з колишнього репертуару;毫无〜地 介绍经验 не криючись передавати досвід;毫 无〜地同意 погодитися беззастережно (без усяких застережень);有意见尽量讲出来，不 要〜якщо є думки, висловлюйтесь, немає потреби їх залишати при собі.
保密 baomi засекречувати що; зберігати таємність (таємницю); тримати (зберігати) що в секреті (у таємниці).〜文件 секретний (засекреченний, конфіденційний) документ; 〜工厂 засекречений (секретний) завод;〜车 间 секретний цех;严格〜зберігати в суворій таємниці; строго секретно (用于文件上作标 志);不再〜розсекретити що; більш не бути секретним; працювати в секретній ”шухляді";在〜单位工作 працювати в засекреченому відділі (установі).
保命bSoming самозбереження.实用主义的〜哲 学 прагматична філософія самозбереження.
保baomiao <农> забезпечити рівномірність сходів.
保姆Ьаотй 1)(带孩子的女工）няня;(从事家务 劳动的女工）домробітниця. 2) 保育员•
保暖 bSonuan зберігати тепло.〜设备 обладнання для збереження тепла, baonuanbei стакан-термос.
保暖桶 baonuant6ng термостат.
保全 baoquan зберегти що (збереження); спасти що (спасіння); уціліти.〜同志的生命 спасти життя товариша; зберегти товаришу життя; 〜名誉 зберегти репутацію;〜面子 зберегти лнцб;幸亏战士们抢救，这批建筑材料f〜了 ці будівельні матеріали вціліли завдяки тому, що бійці кинулися їх рятувати.
保人 bao ren поручитель; поручителька; гарант спец.
保墒 baoshSng <农> вологстряджйння.〜链灌 вологозаряджувальний полив.
保ff baoshi <法> звільнити (випустити) кого на поруки.
保守 baosh6u 1)(守住）тримати що; зберігати що (збереження); дотримувати що (дотримання). 〜秘密 тримати (зберігати) у секреті; дотримувати таємність; засекречувати що;〜 军事秘密 дотримувати (берегти) військову таємницю;〜信用 тримати своє слово. 2)(守 旧）консервативний (консерватизм);(谨慎） обережний (обережність);(落后）відсталий (відсталість).〜консервативна ідеологія; консерватизм в ідеології; 〜 观 点 консервативні погляди; консерватизм у поглядах;思想〜的人 людина консервативних* поглядів; консерватор;按最〜的佔计 при найобережнішому підрахунку; І十戈У 过 分〜план украй відсталий (зайво обережний); 反对〜прбти консерватизму і відсталості.
baoshoudang консервативна партія.
保守疗法 bSo shou liao fa спосіб лікування без
хірургічного втручання.
保守派 baosh6up&i консерватори мн.形形色色 的〜консерватори всіх мастей.
保守性 baaoshduxing консервативність.
保守主义 baoshouzhiiyi консерватизм.
保守主义者 baosh6uzhtiy'izhg консерватор,右倾 〜правоуклонистський консерватор, baosong посилати кого на навчання.
保卫 baowei 1)(捍卫）захищати що (захист); охороняти кого-що (охорона); відстоювати що (відстоювання); обороняти що (оборона); бути (стояти) на сторожі чого.〜祖国 захищати (обороняти) Батьківщину;誓死〜 祖国 стіною встати на захист Батьківщини;〜 ШШ охороняти державні кордони; захищати (охороняти) повітряні границі;〜 祖国神圣领空 відстоювати священне небо Батьківщини; на сторожі священного неба Батьківщини;〜革命果实 захищати (охороняти, відстоювати) завоювання революції;〜无产阶级专政 захищати (охороняти, відстоювати) диктатуру пролетаріату; 〜革命学说 відстоювати революційне вчення. 2)(治安）внутрішня охорона,〜 工作 служба внутрішньої охорони;〜工作人 员 охорона;〜首长的安全 охороняти начальника.
>f斗 baoweike відділ внутрішньої охорони. 溫 baowen підтримувати температуру; зберігати теплоту; теплоізоляція; теплозахист. 〜设备 <技> термозахисний пристрій; 积雪可以〜сніжний покрив зберігає необхідну теплоту (підтримує потрібну температуру).
保温杯 baowen bei стакан-термос.
保温车 bSow6nch6〈铁路> ізотермічний вагон. 保温帽 baowgnmAo <冶> т^пла надставка.
保温瓶 baowenping термос.
保舍¥ baoxian зберігати свіжість; не псуватися
(про продукти).
保温箱 bSow6nxi5ng 1) <农> інкубйтор. 2) <技> термокамера.
保险 baoxiSn 1)(保险事业）страхування (страховий).人寿〜страхування життя;火灾 〜страхування від вогню; морське
страхування;〜业务 страхові операції;〜公司 страхове товариство; страхова компанія; ~期 Рй термін страхування;〜贝宮偿金 страхова винагорода (відшкодування); страховка. 2) (预防）захисний.〜玻璃 небиткб скло; ~装置 запобіжник;关上手枪的〜постйвити пістолет на запобіжник. 3)(可靠）надійний (надійність),(安全）безпечний (безпечність), 这样比较〜一些 так буде безпечніше. 4)―保 管2).路上〜不会出事故у дорозі хто застрахований від неприємностей.
保险单 baoxiandan страховий полис. baoxiandao безпечна бритва.
保险灯 b5oxi3nd§ng ліхтар "кажан*'.
保险费 baoxianfei страхова премія; страхові внески (платежі); преміум.
f呆险 И5. baoxiangui сейф; неспаленна шафа; вогнетривка каса.
保险丝 baoxianslf <电> [плавкий] запобіжник; плавка вставка (дріт); електрозапобіжник.
保险系数 bSoxianxTshu рівень безпеки.
保险箱 bSoxianxiang грошова шухляда; маленький сейф.
f呆修 Ьаохій гарантійний ремонт.
保修单 baoxiudan гарантійний талон.电视机〜 гарантійний талон на телевізор.
保修期 bSoxiiiqT гарантійний термін.电视机〜 为十八个月，自出哲之日算‘ гарантійний термін на телевізор 18 місяців із дня продажу.
保养 baoyang 1)(调养）берегти’ що.〜身体 берегти своє здоров'я; піклуватися про здоров'я; 一个〜得很好的老人стйрик，який добре зберігся;重病后要好好〜треба поберегтися після важкої хвороби. 2)(保护 修理)технічне обслуговування; доглядати за чим (догляд); тримати (тримання).进行技术 〜провбсти техогляд;机器的〜工作 технічне обслуговування машин; догляд за машинами;〜好机器 тримати у зразковій справності машини;机车〜得很好 дуже гарний догляд за паровозом; паровоз знаходиться в ідеальному стані.
保用期 baoyongql гарантійний термін служби.
保佑 baoyou спасти (врятувати) кого-що, застар., прост.老天〜врятуй (упаси, збережи) Боже! Боже, врятуй (збережи)!愿 上帝〜他健康 дай, Боже, йому здоров'я.
保育 baoyu виховувати кого (виховання),〜НІ 作 виховна робота.
保育员 baoyuyuan вихователька; вихователь. bSoyuyuan дитячий будинок.
保长 baozhSng староста "бао"; сотський; начальник стодворки.
保障 b2ozhAng 1)(保护）гарантувати що (гарантія); забезпечувати що (забезпечення); охороняти що (охорбна).〜安全 забезпечити (гарантувати) безпеку;〜国境安全 забезпечити державні кордони;〜工人身体 健康 забезпечити здоров'я робітників;〜公民 权不lj охороняти права громадян;〜言论和信 仰自由 гарантувати свободу слова і віросповідання;受法作〜的权益правй й інтереси, що охороняються законом. 2)(起 保障作用的Ф物）забезпечення; гарантія.使 烈厲的生活有〜забезпечити родини героїв, що загинули;解放前[劳动人生活没有〜до звільнення, життя працюючих було незабезпечене;丰收有了〜багатий урожай гарантований;工厂的燃料有了〜піпиво заводу було забезпечено; завод був забезпечений паливом.
保证 baozheng 1)(担保）ручатися (порука); гарантувати що (гарантія); забезпечувати що (забезпечення); зобов'язуватися.〜党对军队 的绝对领导 забезпечувати абсолютне керівництво партії армією;〜舰艇安全航行 забезпечувати навігаційну безпеку кораблів; 〜冋志们的生命安全гарантувати життя і безпеку товаришів;〜原料供应 забезпечити постачання сировиною; ~ ітм М й гарантувати (ручатися за) якість продукції;〜 不出事故гарантувати від аварій;〜不再犯类 Ш ts дати зобов'язання, що подібні помилки не повторяться; зобов'язуватися подібних помилок не повторювати;〜人民生 活水平逐步提高 гарантувати (забезпечувати) поступове підвищення життєвого рівня народу; 一定把你的儿子调往别处，我〜син ваш буде переведений в інше місце, от вам моя рука. 2) (Ш ^ ^) гарантія; застава; забезпечення.现 ^ ~ грошова застава; грошове забезпечення; цГ ^ ~ надійна


зо
гарантія;提出〜представити гарантії; дйти зобов'язання (гарантію).
保证金 bSozhengjln застава; грошове забезпечення (порука),交〜внести заставу (грошове забезпечення, грошову поруку).
保证人 baozhengren поручитель; поручителька; гарант спец.
保 і正书 bSozhengshii гарантійний лист;
зобов'язання.写〜дйти зобов'язання.
保值 baozhll) використання валюти або майна,
яке не піддалося впливу підвищення цін.
保质 baozhi гарантія якості.
保重 bSozhong берегти здоров'я.请多加〜 бережіть, будь ласка, своє здоров'я.
bao.
Ш. bao <书> зберігати що (збереження),永〜革 命青春 завжди зберігати революційність, переживаючи в собі її прекрасну весну.
堡 bSo.
堡礁 bSoji3o〈地理> бар'єрний риф.
堡电话粥 ЬЗо dian hua zhou довго розмовляти
по телефону.
堡鱼 baol^i 1) <军> блокгауз; форт спец.; фортеця； укріплення,筑〜зв豸сти блокгаузи; 炮兵〜[артилерійський] форт; артилерійське укріплення;空中〜літаюча фортеця;〜 пояс фортів. 2)(难于突破Й事物）оплот; кріпость; фортеця.反帝斗争的坚强〜мог^т- ній оплбт (твердиня) антиімперіалістичної боротьби;发挥战斗〜作用виявити роль бойових фортець;摧毁反动的精神〜рехзгро- мити оплот (твердиню) реакційного духу;保 守主义的顽固〜твердий оплот консерватизму; 〜是最容易从内部攻破的4>орт6ці легше усього беруться зсередини.
堡全战 baolSizhan фортифікаційна війна.
權 Ь5о.
褓 Ь5о ковдрочка (для загортання дитини, що перенбситься за спиною мйтері);槐〜хистка для перенесення дитини за спиною та ковдрочка для його загортання.
ІЙсШ baoqiin ковдра для загортання дитини (яка перенбситься за спиною).
bao.
报 bao 1)(告诉）доносити; доповідати; повідомляти про що (повідомлення);
сповіщати що про що;〜户 口 прописатися [у будинковій книзі]; оформити прописку;〜党 委审批 представити партійному комітету на рбзгляд;报蒂人〜了新的节目конферансі оголосив новий номер. 2)(回答）відповідати. 〜以微笑відповістй посмішкою; ~以暴风雨 般的掌声 вітати (відповісти на це)
бурхливими аплодисментами. 3)—报答.以 怨〜德 відплатити злом за добро;以德〜怨 платити (віддавати) добром за зло. 4)—报应.
5)(报纸）газета.日〜щодбнна газета;《人民 曰〜》газбта "Женьмінь жибао";看〜читати газету;订〜виписати газету; підписатися на газету;办〜видавати газету;消息还没有见〜 ця звістка ще не з'явилася в газетах;已经登 了 ~ ужб надруковано в газетах. 6)(电报） телеграма.览~ послйти телеграму.
报案 bao’an заявляти (повідомляти) у міліцію (У суд).
4艮案人 bao'anren заявник [у міліцію, у суд].
baoba 1) одержати відмову (на доповідну записку); 2) провалитися на іспиті.
报拜 baobai зробити подвійний уклін {один з церемоніальних уклонів у давнину).
报板 ЬаоЬЗп дати послання у відповідь (зі списком дарів, прийнятих на знак згоди нареченою).
报备 baobei повідомляти через газету.
报本 baobSn з вдячністю поминути своїх пращурів; піднести подяку пращурам (або: небу і землі).
报表 baobiao звітність; відомість; звіт.内部〜 внутрішньовідомча звітність;月〜місячні зведення;造〜складати звітність (відомість, звіт);〜资料 звітні дані.
报偿 baochang відплачувати (відплата); нагороджувати що (нагорода).
报仇 baochou мстити (помста); помста ж.替同 志们〜помститися за товаришів;报私仇 мстити за особисту образу;〜雪恨 помститися і розрахуватися;干革命决不是 为个人〜雪恨 революція - це не особиста помста за страждання й образи.
报酬 baochou винагорода; плата,〜优厚 солідне винагородження; дуже гарна плата;〜微簿 мізбрна винагорбда; мізерна плата;〜最髙的 □If乍 найвисокооплачувана пріця;有〜的IL 作 платна робота;无〜的效劳 безплатна (безкоштовна) послуга;劳动〜винагорбда (плата) за працю;劳动〜怎样？ як оплачується праця? f і十〜не ганятися за винагородою (за платою); не цікавитися (не рахуватися з) розміром винагороди.
报春花 bAochiinhua 1) <植> примула мальво- подібна. 2)(指花）примула.
报答 baoda віддячити що，книжк.; відплатити (відплата).〜党的培养 дякувати Партії (відплатити Партії") за її виховання;〜深情厚 意 віддячити за душевну доброту;不知道怎 么才可以〜你的大恩не знаю, чим я зможу відплатити за вашу велику милість.
报单 baodan декларація; авізо невідм.填写〜 заповнити декларацію.
报到 baodao явитися (явка).按时〜з'явитися в зазначений термін (у зазначений час);〜日期 термін явки;〜地点 місце явки;办理~手续 оформити явку;报告，少校伊凡诺夫前来〜 дозвольте доповісти: майор Іванов до місця служби прибув.
报道 Ьйосіао 1)(告知）повідомляти про що (повідомлення); інформувати кого про що (інформування, інформація).〜世界各国人 民的革命斗争 повідомляти (інформувати) про революційну боротьбу народів усіх країн світу;据新华社〜як повідомляє агентство Синьхуа; за повідомленнями агентства Синьхуа. 2)(新闻稿）повідбм- лення; замітка; інформація; репортаж.新闻〜 газетне повідомлення; газетна інформація (замітка); газетний репортаж;电视〜 телеінформація;写一篇〜написати замітку (інформацію, репортаж).
报德baode —报恩.
Ш і 卖 baodu записатися на навчання;
зареєструватися в навчальному закладі.
主艮恐 bao'en віддати за благодіяння; відплатити (віддячити) за добро.
报贩 baofan газетяр.
报俊 baofei бракувати що (брак); списати за непридатністю що.百分之零点五〜0，5 %
забракбвано; 0,5% списано за непридатністю: 这只零件只能〜цю деталь можна лише списати в брак через непридатність; цю деталь залишається тільки забракувати.
报复 baofu реваншувати (реванш); звести рахунки з ким; помститися.予以〜дйти реванш;实行〜узїіти реванш;(用于外交场 合)；〜政策 реваншистська політика;〜情绪 реваншистський настрій.
报复主义 bAofCizhCiyi 1) <政> реваншизм. 2) <法
> 	принцип відплати. 3)(打击报复的表现） мстивість (мстивий).
报复主义者 b&offizhiiy丨zhS <政> реваншист.
报告 baogao 1)(告知）доповідати; доносити; рапортувати; відчитуватися; повідомляти що (повідомлення),〜上级 доповідати (доносити) начальству;〜工作情况 доповідати (рапортувати) про хід роботи;〜前线情况 рапортувати (доносити) про положення на фронті;〜开支情况 звітуватися про витрати; 〜出席人数 доповідати про число присутніх; 〜一个好消息 повідомити радісну звістку;向 选民〜工作 звітувати перед виборцями; [підзвітний] звіт виборцям;〜参谋长！ дозвольте доповісти, товариш начштабу! 2) (所告知的内容）дбповідь; повідомлення; рапорт; звіт;(学术报告）лекція.大〜 публічна доповідь;时事〜дбповідь із питань сучасного моменту,动员〜дбповідь з мобілізації;科学〜наукбва дбповідь; лекція; 专题〜дбповідь на спеціальну тему; доповідь із вузькоспеціальним змістом;调查〜 доповідь (звіт) про обстеження;财政〜 фінансовий звіт;总结〜звітна доповідь;政治〜 полііичний звіт;补充〜співдбповідь;气象〜 метеорологічне зведення; метеодонесення; бюлетень погоди;反革命分子罪行的审查〜 доповідь по розслідуванню злочинів контрреволюціонера;做~ робити доповідь; читати лекцію;作工作〜виступати зі звітом про роботу;听〜б^ти присутнім на доповіді; прослуховувати повідомлення;去听〜піт“ на доповідь (на лекцію);听取〜приймати рапорт (доповідь);讨论〜дискусія по доповіді;, обговорювати доповідь;打〜 подати доповідну [записку].
报告单Ьй(^йосШп відомість мн.学生成绩〜 відомість про успішність учнів;验血〜 довідка про аналіз крові.
报告会 baogaohui збори [для доповіді]; конференція,国际形势〜конференція з питань міжнародної обстановки;科学 ~ наукбва конференція.
报告人 baogaoren 1)(讲演的人）доповідач; доповідачка розм.; лектор; лекторша прост. 2)(申请人)заявник спец.; заявниця спец.
报告书 baogaoshii звіт; доповідь; доповідна [записка].
$告文# baogao wenxue очеркова література.
报告 4s 说 baogao xiaoshu5 новий жанр
літератури на зразок доповіді чи повідомлення, baoguan зробити заявку в митницю [про пропуск товару],〜手续 митні формальності; 〜提货 виконати формальності в митниці для одержання товару.
报关单 baoguandan <Ш > митна декларація.
报关行 baoguanhang комісійна фірма по одержанню товарів із митниці.
报馆 baoguan редакція (видавництво) газети.


31
报国 baoguo служіння Батьківщині.以身〜 віддати (покласти) життя за Батьківщину.
报话 baohua телеграфувати, користуватися телеграфом, проводити радіопереговори. 报话机 baohuajl [портативний] приймач-передавач.
报货单 b&ohu6d§n <商> декларадія про вантажі (про товари).
报夹 baojia продавець газет.
报架 baojia підставка (стійка) для газет.
baojie доносити про перемогу; реляція про перемогу.
报界 baojie журналістські кола; преса збірн.〜 人士 представники (працівники) преси.
报警 baojrng повідомити в міліцію; донести поліції.
报刊 bk>kan преса; друк.进步〜прогресивна преса (друк).
报矿 baokuang повідомляти про родовища корисних копалин,发动群众〜мобілізувати маси на просл^ховування повідомлення про родовища корисних копалин.
报龄 baoling час існування журналу ( з моменту виходу друком першого номера).
报流水帐 bao liushulzhang говорити (написати), не виділяючи самого головного.象〜一样 монотонно відзвітуватися, не наголосивши на найголовнішому.
报名 booming записуватися (запис); реєструватися (реєстрація, реєстрування).〜 参军 записатися добровольцем в армію;〜ІЗ: 考 записуватися на вступні іспити;〜截止 запис (реєстрацію) припинено.
报名单 baomingdSn реєстраційний лист; список тих, що записалися.
报名照 baoming zhao фотографія на документи (без капелюха, в анфас, розміром 1x2 цуня).
报 Ш baomu конферанс (конферувати що);
вести програму.
报幕人 baomuren конферансьє невідм” ч.
报牌Ь—р5і—报•
报批 baopi накладання резолюції.
报丧 baosang сповістити про смерть; жалобне повідомлення.
报社 baoshe редакція (видавництво) газети.
baoshi перевірка часу.
ШШ baoshu розрахуватися по порядку номерів.
——、二〜! на перший і другий - розрахуйсь! 报税 baoshui подати (заповнювати) декларацію.
报送 baosong доповідати керівництву.
报摊 baotan газетний кіоск.
报坛 baotan преса, журналістські кола.
报亭 baotlng кіоск „Преса”.
报头 baotou заголовок газети.
报务员t^owCiyu^i (无线电报务员）рад“ст; радистка;(有线电报务员）телеграфіст; телеграфістка.
报喜 ЬаохТ сповістити про радісну подію.
报喜不报忧 Ьйо хТ bu bao you говорити одне тільки гарне і ховати погане.
报喜队 baoxTduil бригада, що рапортує про успіхи; бригада, що повідомляє радісну звістку.
报销Ьйохіао 1)(上报核销用款）звітувати про видатки; списати до витрат що.按月〜 звітуватися про витрати щомісяця; складати щомісячний звіт;准予〜дйти разом рішення списати до витрат; затвердити витрати;〜单 据 платіжні документи до [грошової]
звітності;〜款项 підзвітна сума;〜单位 підзвітна організація;从行政经费中〜 віднести на (оформити за) рахунок адміністративних витрат [за кошторисом]; списати до витрат за рахунком адміністративних видатків;车费凭车票〜скМсти звіт за проїзд по квитках; відзвітувати за проіод, доклавши квитки. 2)(把疲_销帐）списати через непридатність що. 3)(淸除掉） знищити що (знищення); ліквідувати що (ліквідація).要不然打来一岑流弹，就〜啦! а то стукне випадковий снаряд, і згадуй лиш, як звали!
手艮晓 baoxiao:〜的钟声 дзвінок (дзенькіт дзвона) до підйому;晨鸡〜заспівіпи (закукурікали) на зорі півні.
Ш Ш Ьаохіао віддячити кого-що, книжк..， послужити кому-чому.
报信 baoxin сповіщати що (повідомлення); повідомляти що (повідомлення); передавати що (передача).
报修 Ьаохій ремонт несправної техніки.
报应buoying відплата,得到应得的〜одфжати заслужену (справедливу) відплату;做坏事 的〜розплата за гріхи.
报友 baoyou 1) колекціонер газет; 2)
співробітник редакції.
报章 baozhang газети мн.; преса; друк 〜杂志 газети і журнали; періодика.
baozhangtT газетна мбва (стиль).
报帐 baozhang прозвітувати про витрати.
报纸 WozW 1) (І版物）газ打а; преса; друк 〜编 辑部 редакція газети;办好〜поставити [як слід] роботу газети;剧〜消息 по газетних зведеннях; по зведеннях із газет (із друку);〜 上有什么消息？ які новини в газетах? 2)(指 纸张）газетний папір.
包!j Ьйо另见рйо.
刨 b&o 1)(刮平）стругати що (стругання); стругати що,розм. 2) ~♦刨子.3) 创床.
包lj 冰 baoblng фруктовий сік із струганим льодом.
包lj床 baochuang <机> стругальний верстат. Ж 门〜повздбвжньо-стругіпьний верстат;牛头 〜поперечно-стругйльний верстат.
刨刀 baodao〈机〉стругальний різець.
刨工 b&og6ng 1)(指工种）стругання. 2)(指工人） стругальник; стругаль ч.，розм.
刨花 baohua стружка.
包1j "VL Ш baohuab5n деревностружечна плита (тирсоплита).
包lj 子 b^o-zi рубанок; гембель розм.
Ь^о.
抱 ЬАо 1)(用手臂围住）носити (тримати) на руках що; обіймати що (обіймання); обхоплювати (охоплювати) руками що.〜起 来 підняти що на руки; узяти (схопити) що на оберемок;〜着膝盖坐着 сидіти, обнявши коліна;母亲〜着孩子 мати носить (тримає) на руках дитину; мати з дитиною на руках. 2) (初次，到儿子或孙子):他〜孙子;Г у нього народився онук. 3)(领养）узяти кого в прийомні діти;(领养男孩）усиновити кого (усиновлення);(领养女孩）удочерити кого (удочеріння).〜来的孩子 прийомна дитина; приймак розм. 4)(尤、里存着）почувати що; плекати що; притримуватися чого; із чим.〜 有远大理想з високими ідеалами;〜希望 жити (плекати) надію; жити надією;〜乐观看
法 триматись оптимістичного погляду; з оптимізмом;〜委屈情绪 із образою в душі;〜 坚定约信念 із переконаністю; із твердим переконанням; притримуватися твердих переконань;〜敌对态度 триматися ворожої позиції; виховувати ворожість до чого;不〜 幻想 не мати ілюзій у відношенні кого-чого; 〜独身 залишитися холостяком (指男子)； залишитися в дівках (指女子).5) <量词> оберемок, 一〜干草оберемок сіна;三〜粗的松 树 сосна в три обхвати (обіймища).
抱2 bao (Щ) висиджувати кого (висиджування); сидіти на яйцях.〜小鸡 висиджувати курчат; 小鸡〜出来了 курчата вилупилися.
抱冰[握火]b&obTng[w6hu6] притискати до грудей лід [тримати в руці вогонь] (обр. у знач.: терпляче переносити страждання, свідомо йти на нестатки заради шляхетної мети).
抱病 baobing хворіти; недужати розм.; слабувати.〜工作 працювати, незважаючи на хворобу.
抱不平bk>b£iping II参阅“打抱不平 dabaobiping”.
守隹bao can sh6u que триматися всього старого [того, що віджило свій вік]; дорожити старим і тим, що віджило свій вік; виявляти консерватизм і відсталість.
抱粗腿 bao cutul липнути (горнутися) до сильних (можновладних) людей.
抱定 baoding заповзятися чим.〜宗旨 поставити собі за мету; поставити собі тверду мету (завдання);〜主意 заповзятися думкою.
抱佛脚Ьйо foji5o参阅“临时抱佛脚linshi bao fojiao11.
抱负 baofu ідеіпи мн.; прагнення мн. ~不凡 величні ідеали; високі прагнення; великі прагнення.
抱恨 baohen затйювати злість.
抱愧 baokui совісно кому; соромно кому.
抱歉 baoqian шкодувати про що; на жаль.非常 〜，没法帮你的忙на великий жаль, (дуже співчуваю, що) нічим допомогти вам не мбжу;〜得很，让你久等了 вибачте (пробачте), що змусив вас довго чекати.
抱屈 baoqu з образою в душі; затаювати образу; образитися.
抱拳 baoquan охопити долонею однієї руки кулак іншої (вітйти складеними руками на рівні грудей, малий уклін).
抱度 baosha (门廊);передпокій; тамбур;(耳房） флігель ч.; прибудова.
抱头鼠窜 bao t6u shu cu^n бігти в паніці; кинутися врозсип; накивати п'ятами; дати чосу прост.
抱头痛哭 Ьйо tou tongku обхопити голову руками та гірко ридати.两人〜двбє обнялися та вибухнули гірким плачем.
抱窝 baowo висиджувати пташенят; сидіти на яйцях.
抱薪救火 Mo xln jiu hu6 зробити ведмежу послугу.
抱养 baoySng —抱 1 3).
Ш 怨 baoyuan нарікати (ремствування); ображатися (образа); відчувати внутрішню образу; скаржитися (скарга); дорікати кому; кидати докір кому\ докоряти кого; ремствувати (нарікання). 二人家有偏见 нарікати (ображатися, скаржитися, ремствувати) на чужі забобони;〜不已 обсипати докорами (доріканнями) кого; вічно нарікати (обра¬


32
жатися, скаржитися, дорікати, докоряти, ремствувати).
Йьао.
豹 Ьйо <动> леопйрд; пантера.〜皮大衣 ш々ба з пантери; леопардове манто; леопардова шуба.
豹变 baobian леопардове перетворення (обр. про людину низького походження, яка зуміла високо піднятися).
豹虎 baohti барс і тигр (обр. про сильну, люту людину).
豹猫 baomao <动> дикий лісовий кіт.
Ьйо.
鲍人 baoren дубильщик.
鲍肆 baosi 1) рибний ряд {напр. на базарі); 2) смердюче (погане) місце, місце скупчення підлих (дрібних) людиськ.
鲍鱼 Ьйоуй 1) < 生物 > морськб вушко
(молюск); 2) солона риба.
bao.
暴 1 bao 1)(猛烈）бурхливий (бурхливість); різкий (різкість). 2)(凶狠）жорстбкий (жорстокість); звірячий (звірство). 3)—暴 躁•
暴2 bao (突出）здутися.青筋〜出来了 здалися (надулися) жили.
暴 3 bao〈书〉（糟蹋）псувати що.
baoao бути жорстоким та гордовитим; виявляти деспотизм та бундючність.
Ш Ш baobao раптово піднятися, різко збільшитись.
暴病 baobing гостре захворювання; раптово і серйозно занедужати.
暴跌 baodie різке падіння, Ш：票〜різке падіння акції.
暴动bioddng 1)(人民群众的武装起义） повстати (повстання); бунтувати (бунт).武 装〜збройне повстання; збройний бунт;举4于 〜підняти повстання; робити бунт. 2)(反动 阶级的武装叛乱）заколот; бунтувати (бунт), 反革命〜контрреволюційний заколот.
暴发Ьйой 1)—爆发ЬйойЗ).山洪〜линув гірський потік. 2)(突然发财）раптово розбагатіти. *
暴琴户biofS hii нувориш;(突然得势的人） вискочка ч., ж.
暴风 bk)fSng 1)(强烈的风）буря; ураган; вітер. 舌1j 起了〜вибухнула (піднялася) буря; вибухнув (піднявся) ураган. 2) 〈气〉
жорстокий шторм.
振风雪 baofengxue заметіль ж.; хуртовина; буран; сніжна буря; завірюха.起〜了 заметіль (завірюха) піднялася;〜停了 метіль (хуртовина, завірюха) затихла.
baofengyu гроза; буря зі зливою; шторм. 〜般的掌声 бурхливі (громоподібні, громові) аплодисменти;革命的〜революційні бурі;
Г 〜вибухнула гроза (буря); вибухнув шторм; 7 буря (гроза) затихла; шторм затих.
始风骤雨Ьйо feng zhou yu —暴风雨.势如〜як ураган; подібно до урагану (бурі).
baoguang <Ш> експозиція; експонувати що (експонування); витримка.轻微 ~ засвітка.
^iJI< baohong стрімкий потік [води]; бурхливий паводок.
baojun тиран; деспот.
暴力 ЬйоН 1)(强制力量）насильство; груба сила. 〜革命 насильницька революція;〜措 Ш насильницькі міри;使用〜застосувати грубу силу (примус); чинити (робити) насильство; 用革命〜夺取政权революційним насильством захопити владу. 2)(国家的强制力） насильство.阶级统治的〜机器машііна насильства класового панування.
暴力电影 baoli dianying фільм жахів;中ільм，
сюжет якого, головним чином, пов’язаний з
вбивствами, насильницькими діями.
暴利 baoli надприбуток.; казкові бариші; нажива.追求〜гонитва за надприбутком (за наживою).
暴戾 baoli 〈书〉лютий (лютість); жорстокий (жорстокість); тиранічний (тиранство), tttn 〜лютий (жорстокий) характер;〜统治 тиранічний режим.
暴烈 baolie запальний (запальність); лютий (лютість),性情〜запільний (лютий) характер.
baolu виявитися (виявлення); оголитися (оголення); викритись (викриття).〜目标 відкрити (оголювати, оголити) об'єкт;〜秘密 розкрилася таємниця;〜黑暗 викрити темне; 〜思、想 виявлення своїх думок; СМІЛО висловити свої думки;〜文学 викривальна література;〜无遗 із усією повнотою (цілком) виявитися (оголитися); видати себе з головою; 自我〜 самовикривання;
саморозкриття;赤裸裸地〜出自己А叛徒嘴 脸 зовсім (відверто) викрити себе як ренегата;使…〜在光天化日之下вивести що на чисту (свіжу) воду; вивести назовні що; викрити і виставити на світло боже що;阶级 敌又不到一定的气候是不会〜的клйсові вороги не вилізають назовні за відсутності певних умов;内在矛盾〜出来了 виявилися внутрішні протиріччя.
暴乱 baoluan заколот; безладдя мн.; смута застар.\ анархія розм.发生〜виникли (відбулися) заворушення.
暴怒 baonu розлютитися; розлютуватися; розлютуватися до сказу; шалений (бурхливий) гнів; спалахнути гнівом.
暴虐 baoniie звірячий (звірство, звірствувати); тиранічний (тиранство, тиранія, тиран- ствувати),〜统治 тиранічне правління;〜无ІМ тиранство; тиранія.
baoniiekuang садизм.
Ш 食 baoshi об'їдатися груб., прост., (обжерливість розм.); об'їдатися.
暴珍天物 bao tian tian wu кидатися дарунками природи.
暴跳如雷 bao tiao ru lei вергати громами; рвати і метати; скаженіти від злості; дійти до білого каління; шаленіти.
暴徒 bSotii (残暴的人）шибеник розм.; бузувір; бузувірка; нелюд; злодій; лиходійка;(暴51 者）дунтівніік;(强盗）рсвбійник.法西斯~ фашистський шибеник (бузувір).
暴笑 baoxiao реготати.
暴行 baoxing звірства мн.; лиходійства мн.\ злодіяння мн.; бешкетування мн.; бузувірства ми.法西斯〜фашистські звірства (злодіяння); бузувірства фашистів.
Ш Ш Ьаоуй 1)(大雨）злива ч.\ заливний (сильний) дощ 下 了 一昨〜сипанула злива. 2) <气〉сильний дощ.
^ 躁 baozao запальний; нестриманий (нестриманість), 脾气〜 запільний (нестриманий) характер.
暴ІЙ baozeng різке збільшення амплітуди.
暴污К* baozhang раптово (різко) піднятися,河水〜 раптово піднялася вода в ріці;物价〜ціни різко піднялися (підвищилися).
baozheng тиранія, тиранство; тиранічний спосіб правління; деспотизм.殖民主义对人 民的〜тиранія (тиранство) колоніалізму над народом.
暴走族 baozouzu молодь Японії, яка оголосила
протест проти використання автомобільних
глушників.
暴卒 baozu померти раптово; раптова смерть. Мо.
爆 Ьйо 1)(进发）бріЬкати.〜出火花 брюкають (сиплються) іскри. 2)(油炸）смажити що (смаження розм.). ® 〜牛肉 смйжена яловичина із соєвою підливою.
爆弹 b&od&n фугас [на бомбі].
Ьаосійг печеня з баранячого (яловичого) шлунку.
爆发 MofH 1) <地质> викидйтися (виверження), ^ClLl-виверження вулкана. 2) <©> вибух. 3) (突然发生）вибухнути; спалахнути; гримнути,〜战争 вибухнула (спалахнула, гримнула) війна;〜革命运动 спалахнув (вибухнув) революційний рух;引起经济危 机的〜викликати вибух економічної кризи.
爆发星 Ьйо伤xlng <天> вибухбва зірка.
爆发音 baofayln <语> взривний звук.
爆管 b^oguSn <军> детонйтор. 爆冷b^ol^ng—爆冷门.
爆冷门 baolengmen несподіванка, неочікувана ситуація.
爆裂Ьйоїіб лопнути; тріснути.豆角成熟了就会〜 стручки гороху лопаються, як тільки дозрівають.
爆满 baoman 1) аншлаг; 2) повний.
爆Р鸟气 baomingqi <化> гримучий газ.
爆棚 baopeng 1) давка, штовханина; 2) успішний, ходовий;3) касовий.
爆破 baopo підривати що (підрив, висадження). 〜工作 підривні (вибухові) роботи;〜作业 підривна справа;〜小组 група підривників (взривників);进行〜зробити вибух;〜敌人的 碉堡 підірвати (висадити) блокгаузи ворога.
爆破弹 Ьйорбсійп 〈军〉фугасний снаряд; фугаска.
爆破手 baoposhou підривник.
爆破筒 b&op6t6ng〈军〉підривні шашка.
爆燃 baoran вибухнути, вибух.
爆心 baoxln 1) епіцентр ядерного вибуху; 2)
вибух ядра атома.
baozha вибухати (вибух); розриватися (розрив).原子〜атомний вибух;炸弹〜вибух бомби;震耳的〜声гучний вибух;〜半径 радіус вибуху;〜性气体 вибухові гази;发生〜 відбувся вибух;汽锅〜了 паровий казан розірвався;少包弓中-没ЇЙ•〜снаряд не розірвався; 进行核〜зробгіти ядерний вибух.
操炸波 ЬйогМЬб <理> вибухбва хвиля.
燦炸力 baozhali вибухбва сила.
baozhawu вибухові речовини.
保炸性新闻 baozha xlnwen сенсація.
^17J baozhu хлопавка.放〜пускати хлопавки.
刨Ма


33
刨木机 baomujl стругальний верстат по дереву.
包lj 屑 baoxie стружка.
約 bao.
釣 bao скакати, підстрибувати; вирувати.
Ьао.
Ш Ьао 1) сидіти на яйцях; 2) вилупитися (про курчат).
Ш Ujlj baobu висиджувати та вигодовувати курчат.
Шьго.
Ш Ьао кістяний наконечник стріли (тупий).
骨包音存 baojian стріла з кістяним наконечником.
头 baotou кістяний наконечник стріли.
bk.
献 bao 1) хижі звірі, хижаки. 2) лютувати, бешкетувати.
爆 Ьйо.
傷宿 baosu чергувати кілька змін поспіль; бути в багатодобовому наряді.
傷直 baozhi чергувати кілька змін поспіль.
爆 Ьйо.
爆 bao 1) грозовий дощ;水~ вода, що спадає. (напр. водоспад). 2) Бао {прізвище).
杯 Ьбі.
杯bei 1)(茶杯）чашка;(玻璃杯）склянка;(有把 手的杯子）кружка;(酒杯）чйрка; бокал.喝一 〜茶 випити чашку (склянку) чаю; f到一〜酒 налити чарку (келих) вина; підняти
келих за що. 2)(锦标）кубок.
杯弓蛇影 bei gong she ytng "тінь від лука, відображена в склянці, здається вже змією"; у страха великі очі; хто боїться, у того в очах двоїться.
杯锅 beiguo набір емальованого посуду.
杯赛 beisai кубок, нагорода переможцю у
змаганнях.
杯水车薪 b6ishuTchSxTn заливати багаття ложкою води; чашкою води не загасити воза з дровами.
杯 Ш beitao солом’яний або пластиковий
футляр для гарячого скляного посуду.
•子 b€izi ―森 1).
卑 bei.
卑Ьбі 卑鄙；卑微.〜不足道про такі дурниці і говорити не варто.
卑 S15 ЬеіЬї підлий (підлість); негідний (негідність); мерзенний (мерзенність).〜的 4亍为 підлий (низький, мерзенний, негідний) вчинок;〜的动机 мерзенні спонукання;〜的 勾当 темна робота;〜的诬蔑 мерзенний наклеп;〜的家伙 негідник; мерзотник; негідниця; пройдисвіт розм.,, лайлив.; низька особистість;个人主义多么〜可耻яюій же мерзенний і стидкий індивідуалізм;这•显得 多么〜可耻 виглядає це неймовірно низько і ганебно.
^•躬屈节 bei gong qu jie гнути шию (спину) перед ким; (низькопоклонство);〜的人 низькопоклонник; підлесливий шанувальник.
卑贱b6ijian (旧时指出身丨) низького (незнатного) походження;(旧时指地位低） дрібний.
Мі 劣 beilie підлий (підлість); низький (негідний); ниций.〜的伎俩 підла махінація;
підлий прийом;〜的实用主义者негідний прагматик.
卑微 beiwei незначний (незначність); низький (низькість); жалюгідний.
卑 污 bciwii мерзотний; мерзенний (мерзенність); брудний.
卑下 beixia низький (низькість); ниций.人品〜 низький характер;文体〜низькопробний (низький) стиль.
胃Ьбі另见bdi.
背 bei 1)(欤)нести [на спині] кого-що; звалити [на спину] що.〜着婆子 нести кошик на спині (за спиною, на собі); із кошиком за спиною;〜上书包 перекинути через плече учнівську сумку; з учнівською сумкою, перекинутою через плече;把包褓〜起来 закинути (підняти) вузол на спину;〜上思想 包狱 у кого на душі камінь. 2)(负担）брати що на себе.这个贵任我还〜得起я можу взяти на себе цю відповідальність.
f-f 榜 beibang зайняти останнє місце; бути останнім; бути на останньому місці.
背带ЬШМ 1)(缝在裤子上的背带）підтяжки мн. 〜童裤 дитячі штанці на підтяжках. 2)(系住 西式裤的背带）підтяжки мн. 一副〜пара підтяжок. 3)(用于特殊场合的背带） плечовий ремінь (пасок),飞行员座椅〜 ремінь (пасок) сидіння льотчика. 4) 东西 的带子）ремінь (пасок) ч.
背黑锅 bei heiguo <口> бути (стати) козлом відпущення.
背篓ЬШби —背子.
beinang рюкзак; ранець.行军〜похідний ранець (мішок).
背f责 beizhai влізти в борги; наробити боргів; заборгувати (заборгованість).背一身债 у боргу, як у шовку; у боргах по вуха (по горло);货许多债 наробити масу боргів; сильно влізти в борги; велика заборгованість.
背子 bei-zi заплічний кошик.
nS bei.
悲 Ьбі ―悲伤.〜从中来 охопило кого почуття безвихідного горя; охоплений горем;〜喜交 集 із змішаним почуттям радості і суму; у душі і горе, і радість перемішалися між собою.
悲 Ж bei аі сумний (сум ж.); скорботний (скорбота ук.).〜的音调 сумний мотив; сумна мелодія;〜的哭声 гіркий (сумний) плач;怀着〜的心情 із скорботою в душі.
悲惨 beican трагічний; трагічний (трагічність). 〜的命运 трагічна (гірка, сумна) доля; жалюгідна доля;〜的结局 трагічний кінець; 旧社会的〜生活 трагічне (трагічне) життя в старому суспільстві;鲁迅І下的祥林嫂，是 旧社会千千万万劳动妇女〜身世的写照66- раз тіточки Сян-лінь, створений Jly Сінем, утілив у собі сумну долю мільйонів трудових жінок у старому суспільстві.
愁 beichou засмучуватися (сум ч” сумний); сумувати (смуток ч.); тужити (туга, тужливий); сумувати (зневіра).
悲怆 b6ichuAng <4> —悲勺.
悲悼 beidao уболівати книжк..’ виражати глибоку скорботу.
悲愤 beifen гіркота й обурення; скорбота й обурення (гнів).〜的心情 почуття гіркоти й обурення;激起全国人民的〜викликати
всенародне горе й обурення; викликати обурення всього народу;〜满腔 повний гіркоти й обурення; серце наповнилося скорботою і гнівом.
悲歌 bSigS 1)(悲壮地歌唱）патетично співати. 2)(哀痛的歌）сумна (печальна) пісня.
悲 Ш beiguan песимізм (песимістичний, песимістичний),〜衍绪 песимізм; песимістичний настрій;〜思、想 песимістичні думки;〜论调 песимістичні судження (висловлення);〜矢望 впасти в песимізм і занепасти духом; зневіритися; кого охопив розпач;看问题抱~态度 песимістично (із песимізмом) дивитись на речі;他很〜він великий песиміст.
观主义 beiguanzhOyi песимізм (песимістичний, песимістичний).
悲观主义者 b6igu§nzh(i/izhS песиміст; песимістка.
я* bei huan li he повне мінливості життя.
悲剧 b6ij(i 1) <Ш> трагедія.〜体裁 трагедійний жанр;〜演员 трагік; трагічний актор; трагічна актриса;上演〜ставити трагедію. 2) (不幸事件）трагедія; драма,家庭〜сімбйна драма (трагедія);历史〜重演 історична трагедія повторилася.
悲苦 Ьеікй сумний (прикрість ж.); важкий (горе).〜的境遇гіркй доля;内心的〜душені страждання (муки).
悲 Ш beiliang сумний (сум ж.)\ понурий (зневіра, смутність),〜的歌声 тужлива (понура, сумна) пісня.
悲呜 beiming лемент розпачу; крик ч.垂死的〜 передсмертний лемент розпачу; передсмертний зойк.
悲伤 beishang горювати (горе); сумувати (сум ч., сумний); засмучений,十分〜的样子 сильно зажурений вигляд;〜地谈起旧社会的 遭遇 із сердечним сумом (із глибоким сумом) розповідати про свою долю за старого суспільства.
悲酸 beisuan —悲痛.〜落?口 гірко заплакати; проливати гіркі сльози;心中一阵〜，不觉掉 下泪来 серце стиснулося від болю (від туги), а сльози так і полилися з очей.
悲叹 beitan гірко (важко) зітхати; журитися.令 人〜викликйта смуток;〜无济于事 даремно журитися і зітхати.
天її句人 bei tian тїп ren уболівати (серцем) за народ; душею уболівати за народ.
悲痛 beitong скорботний (скорбота ж” уболівати книжк.); гіркий (горе, горювати). ~ 的消息 сумнй (скорботна) звістка; скорботна звістка;〜的教训 гіркий урок;〜万 分 бути в сильному (глибокому, великому) горі; із глибокою (великою) скорббтою; із великим співчуттям; убитий горем;〜成疚 занедужати від горя;为英雄的牺牲感到~ уболівати (горювати) про загибель героя; відчути скорботу (горе) через загибель героя; 怀恭十分~命心情悼念烈士 виражати вкрай глибоку скорботу про полеглих героїв;化〜 为力量 перетворити скорботу (горе) на силу.
悲喜剧 Ьбіхї」й〈刷〉трагікомедія.
悲壮 beizhuang урочисто-сумний; патетичний. 〜й勺曲调 урочисто-сумний (патетичний) мотив пісні;〜的事迹 героїчні подвиги, що сповені трагізму.
石卑Ь)бі.


34
Щ bei стела; меморіальний кймінь; монумент книжк.
beibSn стела з написами.
碑额 bci'c верх (верхівка) стели.
碑"і己 beiji меморіальний запис на стелі.
碑碼beijie <书> 碑.
碑铭 beiming меморіальний напис на камені; епітафія; епіграф.
@ 中占 beitie збірник відбитків із стел.
碑文b6iwdn (纪念碑上的文字）напис на стелі; меморіальний запис;(墓碑上的文字） епітафія книжк.; напис на могильному камені; надгробок застар.
碑志b6izh丨—碑记.
阪 Ьбі.
破 Ьбі I 1) схил, укіс;山〜схил гори; 2) бік, боковина; {також післяйліенник) коло, біля; 路〜узбіччя дорбги, біля дорбги; 3) берег, прибережна смуга; 4) гребля, дамба; 5) водоймище, басейн, ставок.
II 	1) обходити схилом (гори); {також прийменник) в обхід, навколо, коло; 2) загачувати; перегороджувати (течію); оточувати загатами.
t.fti
坪 Ьбі.
Щ- bei 1) сира низина, луговина. 2) зам•卑•
鹎Ш.
卑每 bei короткопалий дрізд.
^匕 bSi.
北 1 Ьбі (指方向）північ (північний); норд спец. 往〜走 йти на північ;从〜往南 з півночі на південь;市区以〜до півночі від міста;〜上抗 日 перехід [Червоної армії] на північ для боротьби з японськими загарбниками;面朝〜 обличчям ДО ПІВНОЧІ；窗子朝〜вікно виходить на північ.
北 2 Ьбі <书> (失败)3а3навйти поразки,连战皆〜 терпіти одну поразку за іншою.
北半球 ЬбіЬйгцій <地理> північна півкуля.
北边 bSibiSn 1)―北 і.在山的〜до півночі від гори; на північному боці гори. 2) <Р> (北部 地区）північ; північна частина; північний район.
北部 ЬбіЬй північ; північна частина; північний райбн.
北辰 bSicl^n〈天> Полярна зірка.
匕 і!主人 bgidaozhiir^n хазяїн, приймаюча сторона.
北斗 bSid6u <天> Північний Ківш, сузір'я Великої Ведмедиці. 北斗星 bSid6uxTng <天> Велика Ведмедиця.
北伐 BSifd <史> Північний похід.
北方 bgifBng 1)(北）північ. 2)(北部地区）північ; північна частина; північний район.中国〜 північ (північна частина) Китаю; північний Китай;〜地区 північні райони;住在〜жити на півночі.
北方话 b^ifanghua північний діалект (говір).
3匕方人 b^ifangren зкитель півночі; житель півночі.
3匕与К B6ifei Північна Африка; північноафри- канський.
北风 b6ifeng північний вітер; вітер із півночі; норд спец.; аквілон застар., поет.
北国 b6iguo <书> північна частина (північний район) Китаю; північна країна.
北寒带 ЬбіїїйпсШ <地理> північний холодний пояс. 北回归线 bSihufguTxi&n <地理> тропік Рака.
3匕货 bSihuo гастрономія з півночі (із північних провінцій) Китаю.
北极 bSiji 1) <地理> Північний полюс.〜地带 Арктика;〜探险队 арктична (полярна) експедиція; експедиція на Північний полюс; 〜探险家 полярник; полярниця. 2) < 理 > північний полюс.
北极光 bSijiguang <天> північне полярне сяйво.
北极狐 bSijihii〈动> песець; полярна лисиця.
北极圈 bSijiquan <地理> північне полярне коло.
3匕:beimeinanyun постачання кам'яного
вугілля з північних областей до південних, де
його бракує.
北极星 bSijixlhg <天> Полярна зірка.
北极熊 bSijixi6ng < 动 > білий (полярний) ведмідь.
北京人 BSij了ngrdn <考> синйнтроп.
4匕面 bSimian північ; північна сторона.
北欧 Веі'би Північна Європа; північно- європейський.
4匕山羊 beishanyang <动> архар; аргали невідм” ч.
北讳 b6iwei〈地理> північна широта.
北温带 bSiw6ndM〈地理〉північний помірний пояс.
北洋军阀 Bgiydng jiinfa < 史 > північні мілітаристи.
贝b&.
贝 bSi 1) <动> молюски [м'якотілі з мушлею]. 2) (古货币）древня монета [зі стулок мушлі].
贝雕 beidiao вироби з мушлі.
贝壳 beike мушля.
贝母 beimu〈植，药〉фритиллярія мутовчата; рябчик мутовчатий. ■
贝宁人 Beiningren бенинець (бенинський); бенинка.
备
bei.
备 bSi 1)(具备）б^ти; є; володіти чим (володіння); володіти чим, книжк.各项必要 条件无一不〜є всі необхідні умови; мати у своєму розпорядженні все. 2)(淮备） заготовляти що (заготівля); підготовлювати що (підготовка); готувати що (готування),〜 公函 заготовити (приготувати) офіційний лист;〜饭 приготувати обід;〜马 осідлати (сідлати) коня;〜足冬季燃料 приготувати паливо на зиму;〜好路上用的粮食запастись продовольством на дорогу;给战士〜上防毒 面具 постачйти бійцям протигази;〜而不用 про запас; на всякий [запасний] випадок. 3) (防备）прийняти запобіжні заходи; попередити що (попередження); запобігти чому; на випадок чого. 4)(表示多）багато; чимало;(表示大）великий,艰苦〜尝 перетерпіти чимало (багато) горя; пережити багато негод (важкого); чимало сьорбнути горя;〜ІШ користуватися великою популярністю;关〜至 виявити масу турбот; оточити кого піклуванням.
备案 bei'an довести до відома.报 J：.级机关~ довести до відома вищого органу [для залучення до справи].
备办 beiban заготовляти що (заготівля),〜一年 的粮食 заготовляти річний запас хліба.
Ц beicha для довідок.
备份 beifen запчастина.
备 beigeng підготовка (готування) до [весняної] оранки.
备 Ж beihuang підготуватися на випадок стихійних лих (недороду); бути готовим до неврожаю.储粮〜запастися хлібом (робити запаси) на випадок стихійних лих (недороду);防旱〜запобігти посусі і голоду; вжити запобіжних заходів проти пбсухи і недороду;〜粮仓 резервні амбари на випадок стихійних лих (недороду).
(牛 beijian <^1> запасні частини; запаска розм.
备考 Ьбікао примітка.
备课 beike підготовка до уроків (до лекцій).集 体〜колект“вна підготовка до уроків (до лекцій).
备料 beiliao заготівля сировини (матеріалів).〜 车间 заготівельний цех.
备品 Ьеірїп запаси лш.;(备件）запасні частини; (备用工具)запасні інструменти.
备勤 beiqin випробувальний термін (працівника).
备取 bdiqti прийняти як кандидата.考生中有三 人是〜з тих, що екзаменуються, троє прийняті як кандидати.
belqusheng кандидат (кандидатка) для вступу до інституту (в університет).
备忘录 bSiw^glCi 1) < 外 > меморандум; пам'ятна записка. 2) ( ^ тй Ф ) записна книжка;(手册）пам'ятна книжка; пам'ятка.
备选 Ьеіхийп завчасно висувати свою
кандидатуру на вибори.
备用 beiyong держати що напоготові; про запас; запасний; резервний,〜机车 запасний паровоз (локомотив);把..藏起来〜 заготовити що вдосталь;留下〜тримйти (залишити) що про запас;留一辆卡车〜 залишити і тримати напоготові одну вантажівку.
备用线 bdiy6ngxi&n <铁路> запасний шлях.
备有Ьбіуби бути; є. ~各种汽车零件є (наявні) для автомашини всі запасні частини.
备战bdizh^n 1)(准备对付侵略战争）піуо- туватися (готуватися) на випадок війни. 2) (准备发动侵略战争）підготуватися (готуватися) до війни,扩军〜гонка озброєнь і подготовка до війни.
备注 bSizhCi 1)(备注栏）примітка; графа для приміток. 2)(注解）примітка.
胃另见Ьбі.
背1 bei 1)(躯干的一部分)спина. 2)(物体反面） тильна частина (сторона). 〜тильна частина руки; J] ~ тильна сторона ножа; обух шаблі. 3)(靠背）спинка.椅〜спіінка стільця.
背 2bSi 1)(背对着）спиною до чого; задом (задньою стороною) виходити на що. ~山面 海 передня сторона виходить до моря, а задня - до гори; обличчям до моря і спиною до гори;〜着窗坐着 сидіти спиною до вікна. 2)(瞒着）за спиною у кого; ховатися; ховати кого-чого.〜着父母 за спиною у батьків;没 有〜人的必要 немає необхідності ховати від людей;这是〜着我做的 це було зроблено за моєю спиною;她〜着同志们把大家的衣服洗 7 потайки, щоб не помітили товариші，вона випрала їхню білизну. 3)(背诵)читати що напам'ять (на пам'ять).〜诗 прочитати вірші


35
напам'ять (назубок);〜台词 читати роль по пам'яті; виголошувати діалбги на пам'ять;〜 熟 вивчити напам'ять; визубрити на
зубок; знати назубок; 一口气把诗〜出来 прочитати вірші не затинаючись. 4)(违反） порушувати що (порушення); суперечити чому; йти врозріз ІЗ 41LM； проти чого; усупереч чому. ~盟 порушувати договір про союз;有〜我的意愿усупереч моєму бажанню; проти мого бажання;这是有'〜定 章的 це суперечить чинним правилам; це йде врозріз з чинними правилами. 5)(偏僻) глухий; закутковий.〜街小巷 глухі завулки; 地方很〜місце глухе (закуткове). 6) <口> (不 顺利）не щастити кому; невезіння розлі.; невдалий (невдача). 7)(听觉不灵）ртий на вухо; глухуватий.他左耳〜得很 він дуже тугий на ліве вухо.
背包 beibao 1)(背的行李）похідні вузли; похідне спорядження,打〜упакувйти похідні вузли (заплічні речі). 2)(背的袋子） заплічний мішок; річмішок; заплічна сумка; ранець.
背包揪beibaofu загострення економічних
проблем.
背部 Ь&Ьй спина.
背城借一 bei cheng jie у! дати останній рішучий бій; зробити останній відчайдушний опір.
背道而驰 Ьбі dao ег chi в корені (різко) суперечити чому; йти врозріз із чим; у корені розходитися з чим.修正І义是同马克思列 宁主义〜的 ревізіонізм перебуває в прямому протиріччі (йде врозріз) із марксизмом-ленінізмом.
背地里 beidili за спиною у кого; в тайні; потайки.〜干坏事 за спиною робити темні справи; ~准备 готуватися тайком (потайки).
背风bSi位ng підвітряний.屋子〜的一面 підвітряна частина будинку.
背光 beiguang затінений; світло не доходить.〜 的地方притінок;背着光坐сидіти спиною до світла;这里〜сюд“ світло не доходить.
背光性 b6igu§ngxing < 生物 > негативний фототропізм.
背后 beihou 1)(后面)за чим; за чим; за спиною. 房子〜за домом; позаду будинку;山〜за горою; з-за гори;躲到另ij 人〜ховатися за чужу спину;听到〜有脚步声за спиною почулися чиїсь кроки. 2)(不当面）за спиною у кого.〜戮一刀 всадити ніж у спину;当面讲 的足一套，〜讲的又是一套в очі говорити одне, позаочі (за спиною) говорити інше;不 要在〜议论 не варто займатися пересудами за спиною у людей;这件事〜另有原因за цим криється інша причина.
背知 beijl (背綠）спина;(脊椎）хребет; хребетний стовп.
背 # 离乡 t^i jlng li xiang покинути рідні (насиджені) місця； покинути домашній осередок; розлучитися з рідними краями.
背景 beijlng 1)(后面的$景）задник; задня декорація; задній план. 2)(图画中衬托主体 的最物）тло; далекий (задній) план,这幅画 以海为〜тлом картини служило море. 3)(对 琪件起作用的情况)тло. 6史〜історичне тло; 小说以十月革命为〜події роману відбуваються на тлі Жовтневої революції. 4) (内蘇）прихована причина; підоснова, Р月谋 活,的〜підгрунтя інтриги;有它的政治〜 мати своє політичне підґрунтя.
背静 beijing відокремлений (відокремленість); тихий (тиша); затишний.〜的地方 відокремлене місце;〜的角落 затишне містечко;〜的 街道 тиха (глуха) вулиця.
背靠背bei kao bei 1)(背部相雒）спиною до спини. 2)(背后）за спиною.〜议论 міркувати за спиною.
背离 beili відхилитися (відхилення);
відступитися (відступ); йти врозріз із чим.〜 真理 ВІДХИЛИТИСЯ ВІД ІСТИНИ;〜原贝Ij
відступитися від принципу;〜马克ЙІ、歹!J宁主 X йти врозріз із принципами; йти врозріз із марксизмом-ленінізмом.
背面 Ьбітійп 1)(反面）задня (зворотна, оборотна) сторона.房子的〜задня сторона будинка;月球的〜зворбтна сторона Місяця; 在信封的〜на звороті (на зворотному боці) конверта;在〜签注 зробити напис на звороті. 2)(背部)спина.
背襄 beinang рюкзак, заплічний мішок.
背叛 beipan зраджувати кого-що (зрадництво); ренегатствувати (ренегатство).〜祖国 зраджувати Батьківщині; зраджувати Батьківщину;〜马克思列宁主义зраджувати марксизму-ленінізму;〜十月革命的道路 зректися шляху Жовтневої революції;〜工人 阶级的利益 зріджувати інтереси робітничого класу;〜原来的阶级 зраджувати своєму власному класу;〜行为 зрйда; зрадництво; ренегатство.
背籍 beiqi <^J> спинний плавець.
背凄 beiqi дуже сумувати.
背弃 beiqi відрікатися від чого (відречення); зраджувати чому (зрада); відходити від чого. 〜诺言 зрікатися своїх слів; зрадити своєму слову; порушувати обіцянку;〜誓言 зраджувати присязі;〜无产阶级国际主义 відійти налізму.
背日性 bSirix'mg < 生物 > негативний геліотропізм.
背书 1 b&shii (背诵）читйти напам'ять,
背书 2 beishii < 财 > жиро невідм., спец.\ індосамент спец.; передатний напис на звороті векселя (ч^ка).
背诵 beisong читати напам'ять. ~课文 читати текст уроку напам'ять;机械地〜механічне зубріння; механічно заучувати що.
背销 beixiao відсутність збуту.
背斜层 b6ixi6c6ng〈地质> антикліналь ж.; антиклінальна складка.
背心 ЬбіхТп безрукавка;(西式背心）жил打； жилетка;(汗背心)майка,棉〜вйтяна безрукавка.,
背信弃义 beixinqiyi віроломство (віроломний).
背眼 ЬбіуЗп затишний (затишність).〜的角落 затишний куток.
背阴 Ьдіуїптініістий.〜的地方 тінисте місце;躲 到〜的地方ховйтися в тіні.
背影beiying спина.看着母亲的〜дивитися вслід матері, що віддалилася; бачити матір у спину.
背约 beiyue порушувати договір (угода); усупереч договорові;(失信）порушувати обіцянку (слово).
背运 beiyun не щастити кому; невезіння розм.; невдалий (невдача).
背着手 bei-zhe sh6u закласти руки [за спину].
钡 Ьбі.
від пролетарського інтернаціо-
钡 bdi〈化> барій.
悼b钆
悼 bei <书> 1)(相反）н—дповідність; повне протиріччя. 2)—悼谬•
悼晦 bei.hui <方> ум за розум заходить у кого; плутаний (плутатися) розм.爷爷老得都〜了 дідусь втратив розум від старості.
悼谬 Ьеішій〈书〉безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурдність).
俘逆 beini〈书〉бунт; смута застар.
悼入悼出 Ьбі h bei chii нечесно нажите на користь не йде; чужим добром не розживешся.
被 bdi.
被 1 bei (被子）ковдра.棉〜ватяна ковдра; ковдра на ваті;盖〜покривйтися ковдрою.
被2 bei <书> 1)(遮盖）покривйти що (покриття). 2)(遭遇）терпіти що.〜灾 терпіти негоди; постраждати від бідувань; ~祸 потрапити в лихо;〜屈含冤 постраждати безневинно; терпіти невинно; безневинна жертва.
被3Ь6І (表示被动)用被动态、不定人称句或无 人称句等表达.〜俘的军官полонбні офіцери; 〜剥削阶级 клас, що зазнає експлуатації;〜压 迫民族пригнбблені народи;〜奴役的人民 поневолений народ;〜剥夺政治权利 позбутися політичних прав;〜群众所谅解 зустріти розуміння з боку мас; ~大家尊重 користуватися загальною повагою; {电〜选为 人民代表 він був обраний (його обрали) народним представником;河水〜晚霞映得通 红 води ріки були пофарббвані вечірньою зорею в багряний колір;岩层渐渐〜水侵蚀 гірські породи мало-помалу руйнуються водою;屋顶〜狂风刮掉了 ураганом зірвало дах.
被辩护人 ЬбіЬійпІїйі^п < 法 > підзахисний; підзахисна.
被乘数 bSich6ngshCi <数> мнбжене. 被除数 bdichiishii <数> ділене.
被搭子 beida*zi портплед, beidai портплед.
被单 bSidSn 1)(床单）простирадло. 2)(单层布 被）простирадло; літня ковдра.
被弹面 beidanmian <军> обстрілювана площа.
被动b6id6ng 1)(依節外力行动）пасивний (пасивність), 〜免疫法〈医〉пасивна імунізація; 〜语态 <语> пасивний стан;只起〜作用гр^ти тільки пасивну роль. 2)(不能自主行动） пасивний (пасивність); зв'язаний (зв'язаність); залежний (залежність). ~地位 пасивне (залежне) положення;陷于〜потрапити в пасивне положення; б}ди зв'язаним (залежним).
被动式 beidongshi <语> пасивна конструкція.
被动式吸烟 beidongshixlyan пасивне куріння.
被动态 bdid6ngtM〈语> пасив.
被动吸烟 bei dong xlyan пасивне куріння.
被 Ж beifu обмундирування і постільні приналежності.
被服厂 beifuchSng пошивна майстерня; швейна фабрика.
被岛 beifu 1)(遮盖）покривйти що (покриття). 2) (遮盖地而的草木）покрив,地面〜[верхній] покрив землі;植物〜、живий (рослинний) покрив; рослинність.


36
被告 bSigSo <法> (刑琪被告）обвинувачуваний; обвинувачувана; підсудний; підсудна;(民事 被告）відповідач спец.; відповідачка спец.
被告席 beigaoxi〈法〉лавка підсудних.
М害入 beihair^n потерпший; потерпіла.
被加数 bdiji§oshCi <数> додйнок. 被减数 bSijiSnshii <数> ізмбншуване.
被开方数 beikaifangshu〈数〉підкореневе число.
被里 Ьеіїї підковдра.
被而 beimian верх на ковдру.
被膜 Ьбітб〈解> капсула.
М 又隹 beinan загинути; стати жертвою,〜入 @ число загиблих (постраждапих).
М又隹# beinanzhd загиблий; жертва.
被Ьеіро примушений; з примусу; змушений; з-під палки.〜承认 бути змушеним (примушеним) зізнатися; визнати з-під палки (з примусу).
被_ beiru постіль ж.., постільні приналежності; ковдра і матрац,铺〜постелити постіль.
被授权人 beishouquanren <'法 > уповноважений.
被套 Ьбййо 1)(行李袋）портпледчохбл; постільний мішок. 2)(被子套）підковдра. 3) (棉被胎）вата (ватяна підкладка) для ковдри.
beiwo кбвдра, яка заслана конвертом; кбвдра, що підігнута з усіх сторін.躺在〜里 лежати під ковдрою (у постелі).
木又 beixuSnjiiquan право бути обраним; пасивне виборче право.
被罩 beizhao чохол з тканини для ковдри.
被子植物 bSizfzhiw(i < 植 > покритонасінні (рослини).
被子 bei-zi кбвдра.
倍威
倍 bei раз.贵—〜дорбжче в два рази;超过五点 二〜перевершити в шість і два десятих рази; 无数〜у сто (у багато) крат;产量增加三〜 продукція збільшилася в чотири рази; ЛІ作 效率增加一〜удвічі підвищилася продуктивність роботи.
\аШ-Ц beijianghao〈音 > дубль-бемоль ж.
倍频器 beipinqi <无线> помножувач частоти, beishenghao〈音〉дубль-дієз ч.
倍数beishu <数> кратне.九是三的〜дев'ять - кратне трьом.
倍塔 bditS бета; р.〜射线〈理> бета-промені лш.; Р -промені мн.;〜粒子〈理> бета-частйнка; р-частинка.
倍 beizeng подвоїтися; ' удесятеритися; підсилюватися.勇气〜сміливість подвоїлась (удесятерилась).
倍 ЇЙ 器 beizengqi < 无线 > мультиплікатор; помножувач.光电〜фотоелектронний помножувач; фотопомножувач.
焙 Ьбі.
'ЇВ bei жарити що\ сушити на вогні що. ~助11坤_ жарити каву;〜茶 сушити чай на вогні.
焙粉 bSif^n закваска.
辈 bei. .
辈ЬМ 1)(等)一般用复数表达.我〜ми;无能之 ~ бездарності мн.; нікчемний народ (людина). 2)(辈分）покоління.长〜старше покоління; старший у рбду;子{£ 〜друге покоління;我 if]这——〜наше покоління; люди нашого покоління (століття);长两〜 старший на два покоління;老一〜的无产阶 级革命家 пролетарські революціонери
старшого покоління. 3)(一生）життя ж.后 半〜儿 друга половина життя.
辈出 beichii <书> з'являтися (поява),人才〜 з’являється ціла плеяда талановитих людей; 人民英雄〜的时代епбха масової появи народних героїв.
Щ ^ bei-fen покоління; порядок за старшинством у роду.我〜小 я з молодшого покоління; я з молодших в нашому роду;论 起〜来，他是我叔父якщб говорити про старшинство по рідні，він для мене дядько.
辈数儿b&shCir—辈分.
辈子 bei-zi життя ж. 一〜的事 питання всього
життя;半〜половина життя; півжиття ж.
搭Мі.
宿蕾 Ьеіійі бутон.
学ьа.
孛 bei комета.
孛老 beilao амплуа старого в юаньській драмі.
孛委 beilou зерно {для ворожіння на долю 14-го дня першого місяця на поточний рік).
孛辘 beilu гукання грому.
郝 bei.
邪 bei < 地理〉Бей (князівство на території теперішньої провінції Хенань).
ЇЙ bei.
狈 bei казковий звір, схожий на вовка.
佛 bdi.
Ш bei незгодний, непокірний，бунтівний.
倩 bei.
借 bei повернутися спиною; залишити, кинути; йти проти (чогось).
排 bdi.
Ш bei 1) нитка з 500 (а також із 100) перлин (намистин); 2) десять ниток перлин (бусин).
bei 另见 t^ng; pou.
掊酸 bdisu§n <化> кислота галова.
bei.
Й bei 1) втомлений, виснажений. 2) втома, знемога, неміч.
碑 Ьді.
碑 bei скелястий пагорб.
槽 bei.
褙纸 bSizhT картон.
褙子 beizi 1) багатошарова підметка; 2)〈旧> верхня жіноча сукня-халат.
Шье\.
鞴 bei 1) висушений на сонці варений рис; 2) сухий провіант (для військ).
異Мі.
5^： bei сердитися, гніватися.
獎 М Ьеіхі суворий, жорстокий; лютий, сильний.
ffflbei.
午格 bdi запрягти, осідлати.
璧 bSi.
媒 bei гострити;〜刀 гострий ніж.
口贝 bei.
口贝 bei 1)(表示道理明显）просто; тільки і всього. 不懂，我们就好好学〜прбсто треба вчитися, якщо не знаємо; якщо ми цього не знаємо, то будемо цьому вчитися, тільки й усього (ото й усе). 2)(表示勉强同意）так і.бути; нехай буде так.他一定要去，就去〜якщб він дуже наполягає, то так і бути, нехай їде; так і бути (нехай буде так), якщо він обов'язково хоче поїхати.
^ ben 另见 Ьбп.
奔 ben (急走）бігати (біг); носитися; кидатися; мчатися; рвонутися.〜〜І метатися; кидатися туди й сюди;狂 ~ біжить як очманілий; несеться, як ошпарений; божевільна скачка (指骑马).
奔波 benbo ―奔忙.〜生 життя, сповнене клопотів; прожити все життя в роз’їздах і клопотах.
奔驰 bSnchi мчати; нестись;(骑马奔驰）скакати; скакати (нестись) галопом.歹(J 车〜着 мчить поїзд [на всіх парах].
bencuan бігти в паніці; кинутися тікати. И 处〜бігти (кидатися) врозсип.
奔放 benfang порив; підйом.热情〜з гарячим поривом; з великим підйомом (натхненням); 笔势〜рспмйшистий почерк;文章气势〜 стаття написана з великим розмахом.
奔流 Ьйііій 1)(急速地流）стрімко (бурно) нестись (текти).江7_К~ стрімка (бурна) течія ріки; стрімко (бурно) несеться (тече) ріка. 2) (急流）стрімкий потік.
# 	benmang клопотатися (турбота мн., піклування розм.); біганина розм. % 曰〜 біганина з ранку до вечора; весь день у турботах; цілісінький день клопотатися.
奔命bgnmhig另见Ьбпт丨ng (奔走效劳）бути на побігеньках у кого; біганина розм. в турботах; клопотатися (турбота мн., піклування розм.).丨| 参阅‘‘士手奔命 pi yu benming’，.
奔跑Ьбпрйо 1)—奔驰.2)—奔走1).
奔丧 bensang їхати (поспішати) на похорон [батька, матері].
奔腾b§nt6ng 1)(奔跑魂跃）мчйтися.万马〜 мчиться весь табун. 2)(沸腾）кипіти (кипучість).热血〜серце загорілося; душа (кров) загорілася; серце кипить; кров кипить (горить);江水〜рікА бурлить;每各的滚滚洪 流〜向前 гігантський клекочучий потік революції стрімко (нестримно) несеться вперед.
奔突 ЬйПй 1)(横冲直撞）лізти (йти) напролом. 2)—奔驰.
奔袭 benxi <军> раптовий наліт; стрімко і раптово напасти на кого-що.
奔浑bgnxi纟—奔流1).
奔走 benzou 1)(急走）бігати (біганина розм.); поспішати; квапитися.〜相告 поспішати з повідомленням; поспішати повідомити. 2) (进行活动）б丨гати (біганина розм.); клопотатися (турбота мн.).为某取〜бігати (клопотатися) по такій-то справі;为革命而〜 з головою піти в революційну роботу; присвятити себе революції;〜了 一整天 цілий день пройшов у біганині (у гонитві); пробігати весь день.
ben.


37
贲门 benmdn <Щ> кардія спец.; вхід в шлунок.
镑 Ьбп.
镑 Ьбп 1)—锛子.2)(削）тесйти що ben (тесання).
镑子 ben .zi тесак
ben.
本丨 Ьбп 1)(莖)стебло ч.;(根)корінь ч. 2)(根源） основа; джерело; виток; корінь ч.兵民是胜 利之〜йрмія і народ - основа перемоги. 3)(根 据）основа.这些话都有所〜ці слова мають свою підставу; це сказано не без підстави. 4) —本钱.5)(主要的）основний; головний; корінний; центральний. 6) 本来 2). 7)(自 己方面的）наш.〜市нйше місто;〜刊记者 власний кореспондент; власкор. 8) (ї见今的） цей; даний; поточний; сучасний; нинішній розм.;.〜条会勺 даний (сучасний, цей) договір; 〜届毕业生випускники цього року;〜年内в цьому (поточному, нинішньому) році;〜曰 сьогбдні; сьогоднішній день.
本 2 ben 1)—本子 1). 2)(版本）виданші; відбиток.亥lj〜ксилографічне видання;单行〜 окремий відбиток; окреме видання;抄〜 рукопис ж.; рукописний екземпляр. 3)〈量 词> (用于书三〜书три книги. 4) <量词> (用于电影等）частина лс.; серія..
本本主bSnbenzhGyi книгопоклонство.
本部 benbu головне відділення (управління); (司令部）штаб; командний пункт.
本草 bencao <医> травоведення.
本#志 bencaozhi <医> травник.
本初子午线 bSnchii-zTwflxi^i <地理> почат- ковий (перший) меридіан.
本当 bendang треба було б; належало б.〜告诉 你 належало б (треба було б) вам сказати;〜 这样 так і треба; давно треба було так.
本地 bendi дана місцевість; місцевий,〜产品 місцева продукція;〜风光 місцевий колорит; 〜口音місцева вимова;这种产品〜没有немйє в даній місцевості таких продуктів; таких продуктів у цій (нашій) місцевості нема.
本 і也人 bendiren місцевий житель; тутешній уродженець; аборигени мн.
本务 benfen 1)(义务）обов'язок;(责任） повинність;(应作的事）належне.〜以内的事 прямий обов'язок; пряма повинність; належне;尽自己的〜сумлінно виконувати свій обов'язок (все, що треба);他完成〜工作 以外，还帮助别人він не тільки виконав свою роботу, а ще й допомагав іншим. 2)(守 本分）тримати себе в рамках [пристойності]; знати своє місце.
本岗 bengang посада, місце роботи.
本国人 benguoren співгромадяни мн., застар., книжк.; громадяни нашої країни; співвітчизники
benhang професія; спеціальність; основне заняття. 这不足我的〜 це не моя спеціальність (професія); це не по моїй частині; це не основне моє заняття.
本纪 benji〈史〉хроніка (літопис) про царювання імператора.
本家 benjia родич (родичі, рідня) із боку батька, jlli 们俩 〜вони обидва з одного роду (родичі).
本金bSnjTn 1)(放债或生息的钱）гроші, віддані в ріст; основна сума,债款〜основна сума боргу;〜和利息一次付清цілкбм сплатити
основну суму боргу разом із відсотками. 2) —本钱. < •
本科 benke основний курс.大学〜основній курс університету.
本і benlai 1)(原W 的）початковий;(天然的） натуральний (натуральність); природний (природність),〜的而貌 початковий (натуральний) вигляд; щире обличчя;〜的计戈lj початковий план;〜的颜色 натуральний колір; природне забарвлення. 2)(原先） першочергово; спочатку; у свій час; спершу; і так; і без того вже.〜就是这样 так воно і було;〜他不肯说 спочатку (спершу, спочатку) він не хотів сказати;〜这里很荒凉 у свій час (один час) тут було дуже безлюдно;你〜就有病，哪能这样大意ви і так хворі (ви і без того вже хворі), як можна бути таким необережним;他〜就很难过，何 必再讲这些 йому і без того вже важко, так навіщо ще говорити йому про це. 3)(理所当 然）звичййно; цілкбм природно.〜就是你不 对 звичайно, саме ви і неправі;这〜就不足为 十圣 це, взагалі, не дивно; узагалі, немає нічого надзвичайного.
本利和 bSnlihd <会> нарбщений капітші.
本领 bdnlTng (才能）уміння;(力量）сі^ла;(技能） майстерність,〜高强 велике вміння;学到许 多〜багато чому навчитися; набратися вміння;有〜м^ти вміння; здібний; умілий;爬 树的〜мистецтво лазити по деревах;练杀敌〜 опановувати бойове мистецтво;群众自有~ 解决这个问题у мас знайдуться сили вирішити це питання;你从哪里学的这一套 〜？ де це ти навчився таких штук?
本末Ьбптб 1)(事情的经过)хід; історія,详述〜 розповісти про подробиці події; викласти весь хід події (всю історію); розповісти в усіх подробицях, як проходила справа. 2)(主 Ж) основне і другорядне.〜{到® поставити питання з ніг на голову; робити саме навпаки; робити (починати) не с того кінця; утворюватися (піти) шиворіт-навиворіт; приймати другорядне за основне.
本 fit. bSnneng інстинкт.动物的〜тваринні інстинкти; інстинкти тварин;自卫的〜 інстинкт самозбереження;〜的活动 інстинктивна діяльність;〜地感到 почувати інстинктивно.
本钱 benqian капітал; гроші мн.下〜вкласти капітал (гроші);橫回〜повернути (виручити) свої гроші (свій капітал);不应该拿知识当谋 取名利的〜знання не повинні служити засобом для досягнення особистої кар'єри; не варто розглядати знання як засіб для досягнення особистої кар'єри.
本人 benren 1)(我)я. 2)(自己）сам; особисто; власний.交给他〜вручити особисто йому; 这是他〜签的字це він сам (особисто) підписав;这不是他〜的意见це не його власна думка; і着他〜来 попросіть його особисто (самого) прийти;他〜并不坏 сам [по собі] він людина не погана. 3)(当事人） зацікавлена особа.未得〜І司意 без згоди зацікавленої особи;应当 |'ч] |ц]〜варто запитати того, кого це стосується; треба запитати зацікавлених осіб.
本І嗓 bensang натуральний (природний) голос.
本色 bSnsS <书> (本来面貌）справжній вигляд; справжнє (дійсне) обличчя;(本质）справжнє єство.英雄〜справжнє обличчя (істинна
сутність) героя;永远保持,劳动人民的〜 завжди зберігати в собі якості, властиві працюючому народу.
本S bSnshai (原来的颜色）натуральний колір.
本身 benshen власний; самий; сам по собі.企业 〜的积累 власні заощадження підприємства; 问题〜并不重要 питання саме по собі не таке [уже] важке; Ф实〜说明许多问题самі факти говорять багато про що; факти самі по собі говорять про багато що.
本生灯 benshengdeng <化> пальник Бунзена.
本事 b6nshi 另见 ben-shi (情节）[основний] сюжет; подія, що послужила сюжетом.
本事诗 benshishl〈文〉вірші сюжетного змісту.
本事bSn.shi另见bSnshi—本领.
本题 bSnti тема;(实质）ситність; суть ж.离开〜 відступити (відхилитися, відволіктися) від теми (від суті).
本体 b6ntl〈哲> ноумен; річ у собі. 本体论 ЬбпШйп <哲> онтолбгія. 本土 bentu 1)(乡土）рідне село; рідний край
' (місця). 2)(指殖民国家本国的领土）метрополія.
本位 benwei 1) <财> валюта; стандарт.金〜 золота валюта; золотий стандарт;〜货币 грошова одиниця. 2) (Ж ) основне; головний пункт. 3)(本单位，本职)свій.搞好〜 工作 вести свою роботу як слід;不能只从〜 利益出发 не можна виходити тільки з вузьковідомчих (місницьких) інтересів.
本位号 bgnvvdih^) <音> бекар.
本位主义 benweizhuyi місництво (місницький); вузьковідомчий.〜倾向 місницькі тенденції; 〜V思?місницькі погляди;〜态度 вузький підхід [до справи].
本息 benxl капітал і відсотки; капітал із відсотками.
本戏 benxi спектакль ч.
本相 benxiang справжнє обличчя; обличчя,强 盗〜обличчя розбійника;〜毕露 показати свою справжню сутність; показати своє справжнє (дійсне) обличчя.
本销 benxiao реалізація товару в середині
країни.
未心 benxTn 本意.出于〜по добрій (своїй) волі.
本性 bSnxing природа; натура; єство книжк.; природна властивість.阶级〜класова сутність;阶级敌人的〜是不会改变的прирб- да (натура) класового ворога" не може змінитися.
Ьепуі <Щ> пряме (основне) значення.
本意 Ьбпуі (原意）[початковий] намір;(真实愿 望）[дійсне] бажання.〜并不坏[початковий, дійсний] намір не був поганим;这不是他的〜 це не було його справжнім бажанням.
本影 b6nymg <31> власна тінь.
本应bSnyTng 本当.
本@ benyuan основа; джерело; виток.
本着 ben-zhe по чому; на чому; у дусі чого; на основі чого; відповідно до чого', згідно з чим. 〜党的政策办亊поступати відповідно до (згідно) партійної політики; діяти відповідно до політики партії;〜马克 歹丨J 宁
主义的原贝丨J на основі принципів (на принципах, по принципах) марксизму-лені- нізму; керуючись принципами (виходячи з принципів) марксизму-ленінізму;〜一贯的 立场 притримуватися своєї незмінної позиції; 〜知丨佥办亊的方针на основі курсу


38
(слідуючи курсу) на бережливість і працьовитість;〜这种精神进行 діяти в цьому дусі.
本质 banzhi сутність; суть ж.\ природа; натура; єство книжк.〜和现象 <哲> сутність і явище; 问题的〜сутність питання;问题的〜方面 істотний бік питання;地主阶级的反动〜 реакційна природа (сутність) класу поміщиків;认识时代的〜пізнйти сутність епохи;按亊情的〜而论по суті справи;〜的差 另ij різниця по суті; істотна різниця;这人〜不 坏 ця людина, власне кажучи, (по натурі) не погана.
本主儿 bSnzhur 1)―本人 3). 2)(失主）[сам] хазяїн; [сам] власник.
本字 b6nzi початкова форма ієрогліфа; початковий вигляд ієрогліфа.
本子 ben.zi 1)(册子)з6шитлс.图画〜збшитдля малювання;笔 і己〜записна книжка;改〜 перевірка письмової роботи учнів. 2)(版本） видання; відбиток.
本族语 bSnzriyii <语> рідна мова.
苯 bSn.
苯 ben〈化> бензол; бензен; фен; фен-.
苯胺 ben'an〈化> феніламін; анилін.
苯紛 bSnfen < 化 > фенбл; бензофенол; феніловий спирт.
苯甲酸 bSnjiSsuSn <化> бензбйна кислота.
苯乙稀 bSnyixT <化> фенетилен; феніл етилен; стирол.
春:ben.
ЬбпсЬа кошик (для перенесння землі) та заступ {обр. у знач.: земляні роботи).
眷其 benjl совок [для сміття].
ben 另见 Ьбп.
森ben 1)(向目的地走）йти; кидатися,〜赴前线 кинутися (помчати, виїхати) на фронт;〜向共 产主义 йти до комунізму;直〜正东 прямо на схід;歹丨j 车直〜北京 потяг іде прямо в (на) Бейцзин. 2)(年纪接近）кому незабаром виповниться.他是〜五十岁的人了 йом夕 незабаром виповниться п^десят років.
奔命b6nm'mg另见bgnm'mg <口> (拼命做事）зі шкіри лізти; намагатися (старатися) усіма силами (щосили);(拼命赶路）стрімголов бігти; стрімко мчатися.
奔头 ben tou майбутність; розрахунок розм. W 〜є майбутність (розрахунок); є за що боротися; є на що розраховувати (сподіватися); є надія на краще.
笨 ben.
笨 ben 1)(愚笨）тупий (тупість); некмітливий (некмітливість); тупоумний (тупоумство) Яй 筋〜тупоголовий; некмітливий; тупий розум; тупість; тупоумство; немає кмітливості; ~法 子 примітивний спосіб (метод). 2)(不灵巧） незграбний (незграбність); неспритний (неспритність).干活儿〜незграбний (неспритний) у роббті;'动作〜неповороткий; незграбний;他手〜у руках у нього немає (не вистачає) спритності; він не спритний на руки. 3)(笨重）грубий (брутальність); важкий. ~活儿 важка фізична робота; груба не кваліфікована робота;〜家具 важкі (громіздкі) меблі.
笨蛋 bendan тупиця ч., ж., розм.; тугодум розм.; порожня (дубова) голова прост., лайлив..，
бовдур просту дурень, лобур прост.; лобуряка прост., лайлив.
笨 口拙舌 benkou-zhuoshe не вміти складно па^и слів сказати; немає дару мови (слова); язик погано підвішений.
笨鸟先飞 ben niao xian fei ''незграбному птаху треба першому вилітати"; кому важко, тому і треба квапитися.
笨手笨脚 b€nsh6u-b色nji^o незграбний (незграбність); неповороткий (неповороткість); клишоногий (клишоногість) прост.
笨头笨® bentou-bennao тупоголовий розм. (тупоголовість); тупоумний (тупоумство).
笨重 bdnzh6ng 1)(庞大沉重）громіздкий (громіздкість),〜@громіздка шафа;身 体〜的人 важка (мішкувата) людина; ведмідь ч” розм. 2)(费力气）важкий.〜的体力劳动 важка фізична праця.
笨拙 bSnzhu6~>笨 1)，2).
^ben.
鱼 ben 1) пил; як пил; роєм; скопом. 2) збиратися, сходитися.
Wn.
体 ben зам.—笨 тупий, дурний.
朋 b6ng.
崩 b5ng 1)(倒塌）обвіл (обвалитися),山〜 гірський обвал;雪〜сніжний обвал. 2)(破裂） лопнути; тріснуги.把气球吹〜了 іфія лопнула від напору повітря:他们两个人谈〜 Т обидва вони остаточно посварились. 3) (被爆炸的东西击中):地雷炸起р石头р他〜伤 了 його ранило камінням, піднятим вибухом міни. 4) <口> (枪毙）відвести (пустити) в розхід кого, прост.; поставити до стінки кого t розм.
崩溃 bengkui крах; катастрофа; розвал (розвалитися); розгром,经济〜економічна розруха; господарство розвалилося; 11 民主 义制度的〜крах (катастрофа, розвал) колоніальної системи;处于〜的边缘 бути на грані катастрофи (краху);面临〜нвпередбдні краху (катастрофи, розвалу, розгрому);走向 〜йти до катастрофи;在〜中 на шляху краху; 敌军全线〜ворог зазнав повного розгрому по усьому фронту; у противника розвалився весь фронт.
benglie вибухнути; розірватися.
崩龙族 B6ngl6ngzii "бенлун" (одна з національних меншин Китаю).
崩塌 bengta обвалитися (обвап); провалитися (завалення спец.).墙有〜的危险 стінй загрожує обвалом;—段墙已经〜了 - частина стіни обвалилася.
崩症 bengzheng < 医 > мйткова кровотеча; метрорагія.
绷 beng 另见 bSng; beng.
绷 b5ng 1)(拉紧）натягйти що (натягування).把 弓玄〜紧натягнути струну;把绳子〜直туго натягнути мотузку. 2)(衣服等张紧）надягати що; в обтяжку,把麻布〜开 розішли полотно;把布〜在绷子上 нап'ялити (натягнути) тканину на п’яльця;衣服〜在身上 сукня [сидить] в обтяжку; костюм кому вузький (тісний). 3)(猛然弹起）вискочити. 4) (缝)метати що; зашивати на живу нитку.〜 领子 пришивати (примітувати) комірець;〜 被里儿 пришивати (примітувати) підковдру;
红布上〜着全字 на червоному полотні нашиті золоті ієрогліфи.
Щ 带 bengdai бинт, 〜накласти бинт; бинтувати що\ 石膏〜гіпсова пов'язка; гіпс.
绷子 beng-zi п’яльця лш.
Р朋 beng. ，
П崩 beng <象声> бах розм.; бахнути розм.., бабахнути розм.爆竹〜的一声响了 бабйх- нула (бахнула) ракета; бах - пролунав вибух ракети;心里〜地直跳 с^рце так і стукало; серце страшно билося (билося).
Р崩 П崩车 beng beng che триколісний велосипед.
伴 b5ng.
f平 beng 1) служник; посильний; посланець. 2) зробити так, щоб..; дозволити; дати можливість.
祈 beng.
W beng 1) а) жертвеник у воротах храму пращурів; б) жертва пращурам. 2) Бен {назва місцевості у царстві Лу, на території теперішньої пров. Шаньдун).
餅 beng.
鉼 beng 1) зав'язка. 2) продовжуватися.
関 beng.
Ш beng двері в палаці (у храмі).
甫 beng.
甭 beng <方> нічого; нема чого; не треба; немає потреби.〜再讨论了 немй чого далі обговорювати;你〜管 вам нічого (нема чого, не треба, немає потреби) втручатися.
beng.
烽 beng засипати, загасити (багаття).
轄 beng.
革р beng підвіска на ефесі; прикраса на піхвах.
绷 b6ng 另见 bgng; beng.
棚 bSng <口> (勉强支撑）напружуватися; тужитися розм.大家咬着牙，~住劲儿往山上 爬"усі, стиснувши зуби і напружуючись щосили, полізли на гору;他们一〜劲儿就把. 柜子抬起来了 воніі напружились і підняли шафу.
绷脸 bSngliSn < 口 > із кам'яним (надутим) обличчям; із злим (із сердитим, з похмурим) обличчям; дутися на що, розм.; витягнути фізіономію,绷着脸不说话 набундкічившись мовчати;他棚着脸说 він говорив з суворим виразом обличчя.
3^ beng.
迸 beng бризкати.火星乱 ~ бризкають (розсипаються) іскри;从牙缝里〜出一句话 来 процідити крізь,зуби.
迸发 bSngfS бризкати.浪花〜грйють білі баранчики хвиль; піняться хвилі;笑声〜 чулися (лунали) вибухи буйного реготу.
迸裂 benglie лопнути; тріснути; розрив (розірватися).脑衆~ тріснув череп; тріснула голова; бризнули з голови мізки.
栗 beng.
beng насос; помпа.水〜водяний насос; водяна помпа;手压真空〜ручний вакуумний насос;


39
ручна вакуумна помпа; ЯІ-ЙтК качати воду насосом (помпою).
Ш beng 另见 b€ng; beng.
绷 b6ng 1)(裂开)тріснути; дати тріщину.墙上〜 了 一道缝 стіна тріснула (дала тріщину). 2) < 口〉（很）дуже.〜硬 дуже твердий; твердий як камінь;〜亮 дуже яскравий; так і горить (блискає); ~ 脆的饼干 хрусткий (дуже) бісквіт.
铺 t^ng.
镚子 beng-zi <P> (铜元）мідяк розм.;(辕币） нікелева монета.
ЙЯ beng.
職 beng стрибати (стрибання, стрибок); скакати (скакання, скік).〜跳跳 跑 і бігти вистрибом;他一〜就是五六尺він одним стрибком (вискоком) покриває 5-6 чи; j/f 一〜 就能〜过去 ви одним махом (з одного маху) перестрибнете (перескочите);他高兴得〜了 起来 він [так і] заскакав із радості;突然〜出 个新问题 зненацька виплило нове питання.
跑窜 beng cuan підстрибнути і втекти.
№ beng 另见 Wng.
蛛焊 bengbu (місто в пров. Аньхой).
堋
堋 beng ховати, спускати труну в могилу.
餐 beng.
Ш beng 1) керамічна бутель (сулія), глек; 2) винний чан.
іаьт.
逼 bl 1)(逼迫）змушувати кого-що., змусити кого-що; примушувати кого-що (примус); напосідати на кого,розм.; натиснути на що, прост.〜着说 змусити (примусити) сказати; тягти (смикати) за язик кого,形势〜人 обстановка змушує (примушує);〜于形势 під тиском обставин; вимушений (примушений) обставинами;被〜问得走投无路наполегливі розпити поставили кого в тупий кут;〜出人 命 довбти до самогубства;解放前，土司〜 死了我的妻子 до звільнення ватажок племені довів мою дружину до смерті. 2)(强 索）тягти що з кого; вимагати що з кого.〜债 тягти останню копійку з боржника; вимагати гроші з боржника;地主〜租 поміщики тягли із селян оренду. 3) 逼近.
逼宫 bTg6ng силоміць змусити імператора зректися престолу; силоміць примусити (змусити) главу держави піти з посади.
逼供 blgong витягнути визнання (показання) від кого; змусити кого до визнання; допит із застосуванням катувань.
,逼供信 blgongxin вимагати визнання і вірити таким визнанням.严禁〜сувбро забороняється змушувати до визнання і вірити таким визнанням.
逼供信 blg5ngxin засоби, щоб примусити
свідчити.
逼近 bljin наблизитися (наближення); постукати в двері; під що.〜考期 наближаються (наблизилися) іспити;〜冬令 зима вже стукає в двері; наближається зима; 天色〜黄昏 час наближається (уже наблизилося) до вечора; вечоріло;我军已〜
要塞 наші війська були вже на підступах до фортеці; наші війська підступили до стін фортеці.
逼迫ЬТрб—逼1).
逼面 blmian наблизитися, зіткнутися з
проблемами (неприємностями).
逼上梁山 ЬТ shang Liangshan "змушений відхід у гори Ляншань11; (бути) змушеним зробити що-небудь; змушений (примушений) піти на таку справу.
逼视 blshi уп'ястися [очима] на що; пильно дивитися (удивлятися).
逼肖 bTxmo <书> дуже схожий на що; як дві краплі води схожий на кого.
逼窄 blzhai вузький, обмежений.
逼真bTzh6n 1)(极象真的）прямо як живий.〜的 描写живі розповідь;花舟画得十分〜КВ1ТИ намальовані дуже живо;人画得令艮〜людина на картині виглядає живою (прямо як жива).
2)(真切）існо; точно,看得〜існо видно;听 得〜ясно чутно.
Ш ьт.
皀 ЬТ зернятко (бобових, злаків).
戾ЬТ.
戾 ЬТ (вульг.) жіночий статевий орган; вульва.
倡ьт.
{щ ЬТ 1) обмотки, бинти для ніг; 2) зам.逼 ЬТ (бути близьким; тіснити, змушувати). 3) (власн., стар.) Бі (прізвище).
荸b丨.
荸莽 bi qi 1) <植> болбтниця їстівна. 2)(指果 实）болбтниця.
鼻bL
鼻翅儿 bichir крило носа.
鼻窦 bidou 〈解〉навколоносова пазуха; придаткова пазуха носа.
鼻甲 bijia <解> носовй раковина.
鼻尖 bijian кінчик носа.
鼻疽bijil <兽医>can.
鼻科 bike 1) <医> ринологія. 2)(医院部门） ринологічне відділення.
鼻孑L bikong ніздря.
鼻梁 JL biliangr перенісся.高〜правильний ніс; високе перенісся;塌〜низьке перенісся.
Щ-Ш binti 〈医〉носова кровотеча; епістаксис спец. \ риноррагія спец.
鼻腔 biqiang <Ш> носова порожнина.
鼻青目艮肿 bi qlng yan zhong все обличчя в синцях і ссадинах.碰得〜набити собі ґулі та синці.
鼻儿Ьіг вушко.针〜гблкове вушко;水桶的〜 вушко цебра (цебра).
鼻塞 bise ніс заклало.
鼻词 bisi <医> годівля через ніс.
鼻酸 blsuan огорнений смутком, тугою.
鼻涕 biti соплі мн” прост.伤风'流〜страждйти на нежить, і з носа тече;搏〜сякатися;给小 孩擦〜витерти дитині ніс (соплі).
鼻涕虫 bitichong слизень ч.
鼻息 ЬіхТ подих; звук подиху,马的〜кінський храп. II 参阅“仰人鼻息 ySng геп ЬіхГ’.
#-咽 biyan <Ш> носоглотка; носова глотка.
鼻烟 biyan нюхальний тютюн.
勞烟壶 biyanhii табакерка.
U •反 biyan <Ш> риніт; нежить.
與液;М biyehu <医> ринорбя.
舁翼 Ьіу'і <解> крилб носа.
鼻音Ьіуїп <语> носовий звук,说话带〜 говорити в ніс; гугнявити.
鼻韵母 Ьіуйпшй <ір> носовий фіналь.
鼻屮隔 bizh6ngg6 <解> носовй перегородка.
鼻子bfzi ніс.翅〜кирпйтий ніс;又小又翅的〜 маленький та кирпатий ніс;塌〜приплющений Hicj® 钩〜орлиний (гачкуватий) ніс; 酒糟〜сизий ніс;蒜头〜ніс картоплею;大〜的 人 носата людина;〜出血 кров йде з носа; кровотеча з носа;哼 了 哼〜фиркнути носом; 指着〜说 тикати [пальцем] в очі.
鼻子眼儿 bi.ziyanr <口> ніздрі
鼻祖’bizu < 书 > (始祖）родоначальник; родоначшіьниця;(奠й人）основоположник; засновник; піонер.
匕bi.
匕首 bishou кинджал.拔出〜віійняти (вихопити) кинджал.
比Ьї.
比 1 Ьї 1)(比较，较量）змагйтися (змагання); мірятися чим із чим, розм.; рівнятися з ким-чим (порівняння).〜先进 рівнятися на передових;〜思想 змагання у свідбмісті;〜干 劲 змагання в трудовому ентузіазмі;〜节约 змагатися з дотриманням режиму економії; 〜力气 помірятися силами; позмагатися в силах;拿两件东西〜一〜порівняти дві речі;〜 一〜谁行позмагйтися，чия візьме;我哪能〜得 як я можу рівнятися з вами; куди мені до вас. 2)(如同）що; як.近邻〜亲 близьюій сусіда [те ж,] що (як) і рідня;我不〜я не те, ЩО ВИ. 3) 一)•比画•连说带〜розповідати і показувати руками; говорити
жестикулюючи (із жестикуляцією). 4)(数学 中的比例）відношення (віднбситися до чого); (对）проти чого.三与二之〜віднбшення трьох до двох;七〜一 сім проти одного;三〜 九等于四〜十二 три відноситься до дев'яти, як чотири - до дванадцяти. 5)(比赛得分对比） з рахунком..на...比赛结果是一〜一матч закінчився з рахунком 1:1 (один на один, один-один). 6)(秦示差别）诗比较级和连词 ніж或第二格表达：прбти чого.这狗〜狼还 凶 собйка цей зліший за вовка;你写得〜我好 ти пишеш краще ніж я (краще мене);生活一 年〜一年好 життя кращає з кожним роком; життя поліпшується з року в рік;关他人〜 关心自己为重 більше піклуватися про інших, ніж про себе;粮食产量〜і年增加百分之十 збір зернових збільшився на 10 відсотків проти минулого року (порівняно з минулим рбком);我彳门的国家〜去更加巩固，更加强 大了 Hduia країна стала ще більш міцною і могутньою, ніж у минулому.
比 2 ЬІ〈书〉（紧霜）впритул; біля чого; біля чого.
比比 ЬТЬї <书> 1)(屡屡）неодноразово; багаторазово. 2)(到处）скрізь і всюди.〜皆是 зустрічатися на кбжному кроку; ім'я їм легіон; безліч (以上两个译法角于指人);хоч відбавляй; скрізь і всюди те саме; скрізь так [робиться] (іД上三个译法用于指事).
比斗 bidou мірятися силою, змагатися.
比对 bTdui зіставляти.
比方bKang 1)―比喻• 2)(例子）приклад,打 个〜навбдити (навести) такий приклад; пояснити наступним прикладом. 3)(比如)


40
наприклад,〜说 приміром [сказати]; для прикладу скажімо. 4)(假如）якщо [би].
比分 bifen〈体〉рахунок очків.
比附 bifu зрівнювати незрівнянне.
比画 bl-hua жестикулювати (жестикуляція); робити жест; показувати (зображувати) руками. 一边说，一边用手〜говорити жестикулюючи (із жестикуляцією); розповідати і показувати руками;他〜了一下，大家就明白 了 він зробив жест, і всі відразу зрозуміли.
比及Wji <中〕> коли.〜发觉，为时已晚кол“ це виявилося, то було вже пізно.
比越尼 bTjini бікіні.
笔迹学 bljixue вивчення особливостей почерку
людини.
比价 btjia〈经〉співвідношення цін.
t匕M/S bijianni бікіні.
比肩 bijian <书> пліч-о-пліч; пліч-о-пліч; поруч.
比肩继鍾 bi jian ji zhong страшна тіснява (штовханина, товкотнеча); метушня.
比较 bijiao 1)(相比）порівнювати кого-що з чим (порівняння).把两块衣料〜一下 порів- няти два (обидва) відрізи;〜起来还是这个好 些 у порівнянні з тим це все-таки краще;和 解放前〜，现在f民的生活好多了 У ПО- рівнянні (порівнюю) із тим, що було до звільнення, життя народу тепер стало куди краще. 2) 比1 6). 3)(表示具有一定程度） відносно; порівняно,〜成功 відносно (порівняно) вдало (успішно).
比较法 bijiaofa порівняльний метод.
比较级 bijiaoji <ір> порівняльна ступінь.
比较价格 bTji^o ji^gS <经> порівняні ціни.
比利时人 Bilishiren бельгієць (бельгійський); бельгійка.
比例 ЬШ 1) <数> пропбрція，几何〜геомет- рична пропбрція. 2)(数量的对比）пропбрція. 工'业和农业之间的〜пропбрція між промисловістю і сільським господарством; 按〜分配 пропорційне розподілення;〜失调 диспропорція;社会主义经济有计划按〜发展 的客观规律 об'єктивна закономірність планово-пропорційного розвитку соціалістичного господарства. 3) 比重 2).
比例尺ЬШсМ 1) <测> масштаб.〜为一比一百 масштаб (у масштабі) 1: 100 (один до ста). 2) (表示比伊j的线段)масштаб. 3)(有刻度的尺） масштабна лінійка.
比例规 biligul пропорційний циркуль.
比量bHiang міряти що.拿手〜一下长短міряти руками довжину.
比‘ bilin 1)(近邻）сусіда (сусідство)，他们是〜 вони сусіди. 2)(邻近）по сусідству з чим\ у сусідстві з чгш; сусідній (сусідство).足艮学院 〜的工厂 завод, що розташований (біля) поряд з інститутом;〜而质 жити поряд.
比率 Мій <数> віднбшення.
比目鱼 Ьїтйуй <动> камбалі
比拟 bin! 1)(比较）порівнювати кого-що з чим (порівняння); зіставити що (зіставлення),力口 以〜порівняти що з ким-чим: зіставити що з чим; наводити порівняння (зіставлення);〜不 当 невдале порівняння (зіставлення);无法〜 поза [усяким] порівнянням; незрівнянний; не могти йти ні в яке порівняння;不可〜Й勺概 t непорівнянні поняття. 2) < >
порівняння.
比两己 Ьїреі відповідати чому; підходити один одному.
比丘 Wqm 〈宗〉ббнза ч.; [буддійський] чернець. 比丘尼 Mqiiini <宗> буддистка-монйхиня; черниця.
比热 Ьїге〈理〉питоме тепло; питома теплота; [питома] теплоємність.
比如 ЬТгй наприклад; для прикладу; до прикладу.有好些问题没有解决，〜... багато питань ще не вирішено, як наприклад..;〜说 我П巴 от наприклад, я; візьмемо для прикладу (до прикладу) мене.
比赛 bisai змагання (змагатися); матч; турнір; змагання (змагатися),运动〜спортивні змагання (змагання);举胃〜змагання по підняттю ваги; змагання штангістів;射击〜 змагання в стрільбі;兵兵〜змагання з настільного тенісу;足球〜футббльний матч; футбольна зустріч; турнір футболістів;游泳 ~ змагання в плаванні;网球〜тенісне змагання;歌咏 ~ кбнкурс на краще виконання пісень;摄影〜фотокбнкурс;象棋 〜шаховий турнір;开始〜почати гру.
比色计 biseji <理> колориметр; кольоромір.
比上不足，比下有余Ьї shang buzu, bi xia youyu [хоча] гірше передового, але все ж краще за відсталих; нижче за гарного, але вище за поганого; середина (серединка) на половину.
比湿线 bishlxian〈气〉лінія питомої вологості.
比试 bT.shi 1)(较量高低）мірятися чим із чим, розм.〜一下力气 помірятися сіілами; позмагатися силою. 2) 匕画.
比* bTsuo пезо невідм.
t匕武 biwii турнір; змагання у фехтуванні (у боксі).
比、学、赶、帮、Ш bi, xue, gan, bang, chao "рівнятися на передових, учитися в передових, доганяти передових, допомагати відстаючим і обганяти (переганяти)
передових".
比翼鸟 biyiniao щасливі чоловіки; щаслива (нерозлучна) подружня пара.
比翼齐飞 biyi qi fei літати парами (попарно); літати крилом до крила; сім'я живе у любові і добрій згоді.
比喻 ЬТуй порівняння (порівнювати що); метафора спец.恰当的〜удіпе порівняння; удала метафора;〜的说法 образний (метафоричний) вираз; сказати образно (метафорично); виразити в образах (у метафорі);诗人用‘风雨〜革命斗争по谷ти порівнюють революційну боротьбу з бурею (уподібнюють революційну боротьбу бурі).
比照 bizhao 1)(按照）у відповідності з чим; 2) (比较对照、）відповідно чому, зіставляти що (зіставлення).
比着 Ьї-zhe по чому; за прикладом.〜身材裁衣 月艮 кроїти сукню відповідно до зросту.
比着萌芦画瓢 bT.zhe hu-lu hua piao копіювати інших; наслідувати інших; робити за шаблоном.
比值Wzhi—比率.
比重 Wzhdng 1)〈理〉питбма вага.铁的~ питома вага заліза. 2)(一种事物在整体中所 占的分量）відсоток; пропбрція; питома вага. 占t艮大的〜м^ти дуже велику питому вагу.
比重计bTzhdngji <理> (液体比重计）ареометр; гідрометр;(气体比重计）аерометр;(固体和 液体比重计）пікнометр.
比重瓶 bTzh6ngping〈理〉пікнбметр.
比作 bizuo уподібнювати що чому; рівняти що з ким-чим.把工作〜战斗 уподібнювати роботу бойовій дії; рівняти роботу з бойовою дією.
吡Ьї.
Р比淀 biding <化> піридгін.
卩比略 biluo <化> піррол.
妣Ьї.
妣 Ьї〈书〉покійна мати.祖〜покійна бабуся.
祀Ьї.
ft Ьї зам. Ш велика ложка, черпак.
疮
Ьї.
疮 Ьї нарив (болячка, струп) на голові.
匕Ьї.
匕 Ьї 1) зам.枇 велика ложка, черпак; 2) короткий юіинок; кинджал; наконечник стріли.
匕匙 bichi ложка.
吡bL
Р比 Ьї судити, засуджувати;〜其所短 засуджувати його недоліки.
Р比醇 A bichunsu <化> адермін.
ftb Ьї 另见 bi; pi.
枇 bi велика ложка, черпак {використовується при жертвоприношеннях).
秕&
秕稗 ЬТЬаі пустоцвіт та бур’ян (обр. про нездібну людину).
罱Ьї.
й ЬТ зам.鄙 bi дикий, грубий.
彼Ьї.
彼 Ьї 1)(那个）той.〜时 у той час; тоді;〜处 у тому місці; там. 2)(他)він. 3)(对方) противник; вброг.〜退我追 ворог відступає -ми переслідуємо.
彼岸 ЬГап 1) (Й"岸）той (інший, протилежний) берег, за Тихим океаном; на тому
боці Тихого океану;太平洋〜的国家 країни за Тихим океаном! 2) <宗> той світ; нірвана.
彼岸性 Ьї’fixing <哲> потойбічність.
彼此 ЬТсТ і той і цей; і той і інший; обидва боки; один одного; взаємно; між соббю; обопільно.〜了解 взаємне розуміння;〜尊重 взаємна повага;〜互助 взаємно допомагати один одному; взаємна допомога; послуга за послугу;〜同意 обопільна (взаємна) згбда;〜 客气 церемонитися один перед одним;不分 〜б;^ти на приятельській (короткій) нозі з кші;〜都做得很对 і той, і цей (і той, і інший, обидві сторони) правильно зробили;〜之间 有矛盾 між ними є суперечність;〜不和 один з одним не в ладу (не в ладах); не ладнати між собою.
彼此彼此Ьїсї ЬТсТ і вам так само, ‘‘你辛苦啦!” "спасибі за ваші праці (турбота)!" - "і вам також!"; "ви, напевно, утомилися!" - "і ви, напевно, теж!"; "дякую вам за вйші старання!"-"і вам також!".
彼等 bideng вони; ті [люди].
彼一时，此一的 Ьї у! shi, сі yl shi то було тоді, а це тепер; тепер не ті (не такі, інші) уже часи.


41
秕R ^
批 ЬТ порожній (порожнеча).〜粒 пустозерниця.
批棟 bTkang l)(棟）висівки лш.; полова; полова спец. 2)(比喻度物)і мотлох розм.; покидьки мн.
批子 bl-zi пустозерниця.
笔Ьї.
笔 Ьї І)(毛笔）кисть ж.;(钢笔）ручка; перо;(铅 笔)олівець. 2)(书写）написати що (написання); записати що.〜之于书 написати (записати) на книзі (на папері). 3) •笔画.起 〜пбрша риска;末〜остання риска;这个字有 几〜？ скільки рисок у цьому ієрогліфі? 4)〈量 词>:一大〜付款великий платіж;这〜款子ця сума грошей;有一〜欠款到期了 настів термін по одній заборгованості.
笔触 blchCi змах пензля (олівця); мазок.他用简 练的〜画出一幅风景画чіткими мазками (змахами кисті) він накидав пейзаж.
笔答 blda листовні відповіді.
笔底下 Ьї(!ї_хіа:他〜很好 він добре володіє пером; він прекрасно пише.
笔调 bidiao манера [письма]; [авторський] стиль; почерк [письменника],画家的〜 манера письма художника; почерк
(стиль) письменника;〜轻松 легкість пера (стилю);以锋利的〜暴露旧社会的丑恶у різких штрихах викривати бруд і пороки старого суспільства.
笔端 biduan манера [письма]; пензель; стиль ч. 西湖胜景，尽入〜кисть художника запам'ятала всю пишноту і красу озера Сіху.
笔法 bifS 1)(行文特色）фактура спец.; стиль (манера) письмй.，他文章W些象鲁迅的~ його твори за стилем близькі до творів Jly Сіня. 2)(书法)техніка (мистецтво) письма.
笔锋 ЬІ位ng 1)(毛笔尖）кінчик пензля. 2)—笔 势 1). 2)(文章的锋芒）спрямованість статті; направленість пера.他的〜厚利 він володіє гострим пером.
笔杆 blgan 1)(笔管）ручка. 2)(笔)перо, дібратися за перо;运用〜跟敌人斗争борбтися з ворогом пером (силою пера). || 参阅“耍笔 杆 shuS blgSn”.
笔抒子bTg&vzi 1)―笔杆2). 2)(指文人） письменник; писака ч.，ж.，розм.
笔画 bThua риска [у каліграфії].
笔迹 bljl почерк; рука.〜资草 нерозбірливий почерк; нерозбірлива рука;对〜звіріти почерк;这不是他的〜це не його почерк (рука).
笔记bTj丨1)(用笔记录）записувати що. (записування); робити запис. 2) (і己下的 ій 录）запис ж.做听课〜записувати лекцію; робити запис лекції. 3)(随笔)записки мн.
笔记本 bljiben записна книжка; блокнот.
笔架 bljia підставка для пензликів.
笔尖 btjian кінчик пера (кисті).
笔力ЬШ (写字笔法上所表现的力量）твердість почерку;(文章笔法上所表现的力量）[сильний] стиль.
笔录 ЬТКі 1)(用笔记录）протоколювати що, книжк/, записувати що (записування). ~供词 запротоколювати показання;把他的话〜下来 написати його слова. 2)(记录下来的文字） запис ж.; протокол.
笔路 Ьїій 1) 笔法.2)(写作思路)задум автора.
ЬТшао наконечник [пензля, пера, олівця].
жарт
(прям
笔名 biming [літературний] псевдонім，用..的〜 під таким псевдонімом.
笔 Ш ЬТшо твір; витвір,形诸〜викласти в письмовому вигляді;非〜所能形容 не піддаватися опису; важко навіть написати: 这人的〜很好 пише ця людина дуже добре.
笔墨官司 blmo guan-si чорнильна війна; [чорнильна] полеміка.打〜в豸сти чорнильну війну; разом вести чорнильну полеміку; полемізувати із чим.
笔铅 blqian графіт.
笔石 bTshi〈古生> граптоліти мн.
笔试 btshi письмовий іспит; письмове випробування.
笔势 Wsh'i 1)(书画的笔力）стиль [каліграфічного письма]. 2)(文章的气势）[письменницький] стиль; склад.
笔受 blshou <书> записати що під диктовку.
笔述 blshu письмовий виклад.
ЩШ blshun порядок написання рис ієрогліфа.
笔算 btsuan письмове розв'язання (розв'язок) завдання з арифметики.
笔谈bltan 1)(书面交换意见）обмінюватися (перекидатися) записками. 2)(书面发表意见) викладати думки в письмовій формі. 3) •笔 记 3). -
笔套bitk 1) —_帽.2)(装笔的袋子） чохольчик (футлярчик) для ручки.
笔挺 biting 1)(直立）прямо; у струнку розм., 地站着 стояти витягнувшись )ямо, навитяжку, у струнку). 2)(衣月艮烫得 平）випрасуваний.烫得〜的裤子дббре попрасовані (відпрасовані) штани;穿着簇 新〜的衣月艮одягнутий в усе нове.
ЩЩ blt6ng стаканчик для пензликів.
笔头bitou (钢笔尖）перо;(毛笔尖）кінчик пензля;(平头钢笔头）рондо невідм.
笔误 biwu описка.这显然是〜це явна описка.
ЩШ ЬІхТ чашечка для промивання пензликів.
笔下 Ьїхі土 鲁迅~的人‘ образи, створені Лу Сінем.
笔相 bixiang визначення характеру людини за її
почерком.
笔心ЬїхТп 1)(铅笔心）графіт. 2)(圆珠笔心） стержень кулькової авторучки (стержень).
笔译 ЬТуі письмовий переклад.
笔意Ьїуі 1)(书画意，）жанр.这$画有它独f 〜ця картина відрізняється своїм своєрідним жанром. 2)(行文意思）літературний (художній) задум; задум художника (письменника).
笔议 Ьїуі виступати з промовою, спираючись
на записані тези.
blzhan полеміка; чорнильна війна. 〜 вести полеміку; вести чорнильну війну; полемізувати з ким.
笔者bTzhg автор цих рядків (用于作者自称); автор.
笔直 blzhi прямо як стріла; навпростець розм.〜 пряма як стріла автострада;〜
走 йти навпростець (прямо);身子挺得〜 витягся, немов аршин проковтнув.
笔致bTzh'i—笔调.
俾 Ьї. ^
Щ- Ьї <书> щоб; для того, щоб; щоби; аби.〜能 早日完成f工务[для того,] щоб достроково виконати завдання;〜众周知 щоб довести до загального відома; для того, щоб усім стало відомо;(公文用语).
俾路支人 ВПйгІїй^п белуджи мн.
鄙Ьї.
Й15 ЬТ мій.〜见 на мій пбгляд; по-моєму.
鄙薄扮1)6<书>—鄙视.
鄙吝 bllin〈书〉1) 鄙俗.2)(小气）скупий (скнарість, скупитися на що, із неозн.).
鄰陋 bllou вузький світогляд (кругозір); малокультурний; мала культурність,〜无知 некультурність; неуцтво.
鄙目兒 Ьїпі ставитися з презирством.
鄙弃 blqi гребувати кого-чого, ким-чим, із неозн. \ гидувати; відвертатися (від кого-чого) застар., прост.〜资产阶І生活方式 гребувати (гидувати) буржуазним способом життя; нехтувати буржуазним способом життя.
鄙人 Ьїгбп я.
鄙视 bTshi нехтувати кого-що (презирати); зневажати ким-чим (нехтування).〜敌人 ставитися з презирством (із зневагою) до ворога;〜体力劳动声剥削阶级:思想的;k映 зневажливе (презирливе) ставлення до фізичної праці - це відрижка ідеології визискувачів.
鄙俗 blsu вульгарний (вульгарність); низькопробний (низькопробність),语词〜вульгарні (низькопробні) слова;语词〜，不堪入耳 так вульгарно, що неможливо слухати; такі вульгарності, що вуха в'януть.
鄙屑 Ьїхіе ставитися з презирством, зневажати.
鄙夷Ьїуі〈书〉—鄙视.〜的神色презирливий (зневажливий) вираз облличчя; презирливий (зневажливий) погляд.
鄙意 biyi по-моєму; на мою [скромну] думку.
币
bi.
币 bi монета; гроші мн.\ валюта.硬〜дзвінка монета; металеві грбші;金〜золотй монета; 纸〜папербві гроші; кредитний квиток; банкнот;夕卜〜іноземна валюта.
币值 bizhi〈经〉купівельна спроможність грошей.〜增长 підвищилася купівельна сила грошей;〜降低 падіння купівельної спроможності грошей.
币制 bizhi < 经 > грошовй система,〜改革 грошова реформа.
币钟 bizhong валюта.
必bi.
必b丨1)―必然1).〜胜的信心твердй віра в перемогу;〜经之路 неминучий (неодмінний) шлях;我明天〜到 завтра я неодмінно (обов'язково) буду (прийду);侵略者〜遭失败 агресори приречені на провал;——切反动Ж〜 将灭亡，旅命事业〜将胜利yd реакціонери неминуче загинуть, а революційна справа неодмінно здобуде перемогу. 2)—必须 1).〜 备的书籍 необхідна (настільна) книга;〜不 可少的东西 необхідна річ; необхідне.
必定 biding 1)(必然）неминуче; неодмінно.〜会 这样 неминуче (неодмінно) буде так. 2)(决 计）обов'язково; неодмінно.
必恭必敬 bi gong bi jing із глибокою шанобливістю.
必然 ЬІГЙП 1)(确定不移）ншин^чий (неминучість); неминучий; неодмінний,〜的 结果 закономірне (неодмінне, неминуче) слідство;他〜会来 він неодмінно буде (прийде);革命〜胜利 неминуча (невідворот-


42
ня) перемога революції;新生力 m〜胜利 нові сили неминуче перемагають. 2) 〈哲〉
неминучість; необхідність.从〜王国向 Й 由 王国发展 розвиток (перехід) із царства необхідності в царство свободи.
必然性 birdnxmg <哲> неминучість; необхідність. 〜与偶然性 необхідність і випадковість; 历史的〜історична необхідність;历史 发展的〜неминучість історичного розвитку; 共产主义胜利的〜неминучість перемоги комунізму.
必修 Ьіхій обов'язковий,〜科目 обов'язкові предмети (дисципліни).
必须 Ьіхй 1)(有必要）необхідно; повинно;(有 义务）обов’язк6во [потрібно, треба].〜叫他来 необхідно, щоб він прийшов;〜走群众路线 необхідно притримуватися лінії мас;我〜明 天起程 мені необхідно (обов'язково потрібно) завтра виїхати; я обов'язково повинен завтра виїхати;我们〜对革命高度负 责 ми повинні віднбситися до революції з почуттям глибокої відповідальності;本会会 员〜做到... член суспільства зобов'язаний... 2) (表示命令）обов'язково; неодмінно,〜执行 підлягати виконанню [в обов'язковому порядку]; обов'язково потрібно виконати;〜 出席 явка обов'язкова; обов'язково з'явитися; 明天你〜来 завтра ви обов'язково (неодмінно) повинні прийти.
必需 Ьіхй необхідний; потрібний.〜的生活资料 необхідні засоби існування;〜的工具 необхідний (потрібний) інструмент;——切〜 的东西 усб необхідне.
必需品 ЬіхйрТп предмети першої необхідності.
必要 biyao необхідний (необхідність); потрібний.〜措施 необхідні міри;〜时 у випадку необхідності (потреби, нестатку); 十分〜украй необхідно; крайня необхідність; пекуча потреба (нагальна потреба);无此〜 немає такої необхідності; немає ніякої потреби; у цьому немає особливої потреби (необхідності); немає [нагальної-] потреби; 有讨论的〜є необхідність обговорити; необхідно обсудити;完全不」зовсім немає такої необхідності; абсолютно лишнє (зайве); 不〜的开支зййві витрати;说不〜的话 говорити зайве; наговорити більше, ніж потрібно;〜产品 <经> необхідний продукт; 〜劳动 <经> необхідна прйця;〜劳动时间〈、经
> 	необхідний робочий час.
必要性 biyaoxing необхідність.
必须课 bixiike обов'язкова дисципліна
(предмет).
必由之路 biyouzhllu неминучий (непохитний) шлях; шлях, яким необхідно йти.被压迫人 民获得解放的〜неминучий (непохитний, єдиний) шлях усіх пригноблених народів до досягнення свого звільнення.
闭ЬІ.
闭 bi закрити що (закриття); зачинити що; замкнути що.〜门 закрити (зачинити) двері; 〜门不山 сидіти (жити) у чотирьох стінах; жити замкнуто (в закритті);〜上目艮睛 закрити (зімкнути) очі;〜目养神 відпочивати з закритими очима; відпочивати, закривши очі;〜紧黄曆 стиснути губи;〜口无言 нічого заперечити; нічого сказати у відповідь; крити немає чим прост.',〜嘴！ Прикуси свій язик!заткайся!
闭关 Й 守 bi guan zi shou відгородитися від зовнішнього світу (від зовнішніх впливів); замикатися (ховатися, іти) у свою шкаралупу; замкнутість (відлюдкуватість).
闭合 bihe〈电〉замикання (замикати що).〜电 路 замкнене коло.
闭合器 bihSqi <电> :замикйч.
闭会 bihui закрити (закінчити) збори.宣告〜 оголосити збори (засідання) закритим;大会 〜期间 у період між сесіями зборів.
闭孔神经 bikdng-shSnjTng <解> запиріпьний нерв.
闭门羹 bim6ng6ng参阅“吃闭门羹 chlbimengeng.
bi men zao che прожектерствувати, замкнувшись у себе в кабінеті; варитися у власному соку; [діяти] у відриві від життя; кабінетний.〜的计戈ij кабінетні проекти.
闭幕 Ьітй 1)(下幕）опустити завісу. 2)(闭会$ закритися (закриття).展览会〜закриття виставки;全会昨天胜利〜учбра пленум успішно закінчив свою роботу.
闭幕词 bimuci заключне слово; заключна промова.
闭目塞听 bi mu se ting закрити очі і заткнути вуха; закрити очі на що; залишатися (бути) глухим до чого.
闭气 biqi 1)(失去知觉）непритомність; непритомний стан; непритомніти. 2)(屏息） затамувати подих.
闭塞 bisS 1)(堵塞）закласти що, безос., розм.; облітерація спец.鼻子〜ніс заклало. 2)(偏僻） закутковий; глухий.〜地区 глибинка; закуткові (глухі) місця. 3)(不开通） закутковий.风气〜закуткові звичаї. 4) <铁路> блокування.胃 блокування;〜f言 блокувальний сигнал.
闭塞机bis妨〈铁路> блок-арарйт.
闭镜 bijing кінець роботи над фільмом.
闭卷 bijuan умови здачі екзамену (коли не
можна користуватися матеріалами).
闭兰 bilan кинути справу.
闭路电视 biludiSnshi кабельне телебачення.
闭塞箱 bis6xi§ng <铁路> блок-іцик.
闭塞眼睛捉麻雀 bisS уйіі-jing zhu5 ma-que замруживши очі, ганятися за горобцем; братися за діло наосліп.
闭塞音 biseyln <语> проривний приголосний.
闭锁 bisu6 <医> атрезія.
闭锁器bisudqi <机>抑11如.
闭音节 biylnjie〈语〉закритий склад.
闭营 biying закрити літній табір.
毕Ьі.
毕Ь'і 1) f完毕）закінчитися.〜其功于一役 завершити в одній битві; закінчити що за дві секунди (одним махом);诸事已〜усі справи [вже] закінчені. 2)〈书〉(完全）цілком,真相 остаточно (цілком) з'ясувався справжній стан речей.
毕恭毕bigong bi jing —必恭必敬 bi gong bi jing.
毕竟 bijing усе ж; усе-таки.这种人〜不多 таких людей усе ж (усе таки) не так багато.
毕命 biming померти.
毕生 bisheng все життя; [весь] вік.〜难忘 вік (на вік) не забути;把〜精力贡献给共产主义事华 присвятити всі свої сили (усе своє життя) справі комунізму.
毕业 biye закінчувати [курс, школу].大学〜 закінчити університет (інститут);〜考试 випускні екзамени;〜设і十 дипломний проект; 〜典礼випускний акт;〜证书диплом (指 高校毕业证书)；атестат (指中学毕业证书)； 女也中学未〜вона не закінчила сер^дної школи.
毕业班 biyeban випускний клас.
毕Ук生 biyesheng випускник; випускниця,中学 〜випускник (випускниця) середньої школи; 他是本届〜він студент (учень) цього (поточного) випуску.
庇Ьі.
庇护 bihu покривати що; покровительствувати чому (покровительство),在..的〜下 під чиїм захистом; користуватися чиїм захистом;〜同 党 покривати спільників;〜..的缺点 давати заступництво спільникам; покривати чиї недоліки.
庇荫 biyin 1)(遮住阳光）затулити сонячне світло (сонце). 2) 一庇护.
庇佑 biyou упасти що від чого.
陛Ьі.
陛下 bixm Ваша (Його, Її) Величність,国王〜政 府 уряд Його Величності короля;女王〜Її Величність королева.
坡Ьі.
坡 bi однобічний, однобокий, неправильний; аморальний; підлесливий, украдливий; небезсторонній.
坡辞 bid підлеслива мова; небезсторонні слова.
坡论 bilun (філ.) хибне судження.
坡行 bixing погані вчинки, погана поведінка.
庇R
庇从 bicong супроводжуючий, охоронець.
庇短 biduan приховувати провину; замазувати помилки.
哗Ьі.
哗口/І bijl шевйот (шевйотовий).〜裤子 штани із шевйоту; шевйотові штани.
毙bi.
毙 bi 1) 毙合.2) <口> (枪毙)розстріляти кого (розстріл); вивести (пустити) в розхід кого, прост.; поставити до стінки кого, прост.〜了一个叛徒 розстріляли (вивели в розхід) зрадника.
毙命 biming <书> загинути; бути вбитим;
померти [насильницькою смертю].立时〜
прийшла негайна (швидка) смерть;—枪打去，
特务立艮Р 〜шпигун був убитий одним
пострілом.
毙伤 bishang вбиті і поранені.
秘Ьі.
秘 Ьі〈化〉вісмут.
敝Ьі.
敝 Ьі 1) <书> (破旧）рваний.〜衣 рвана сукня; ганчір’я розм. 2)(谦词）мій; наш.〜姓 моє прізвище;〜处 у нас.
敝帚自珍 bizh6u zi zhen що своє , то і дорого.
婢bi.
婢女 binu дівчина-рабиня; покоївка; служниця.
滗ЬЬ


43
Ш bl злити що\ цідити що.把水〜掉 злити вбду; 把咖啡〜出来процідити каву.
淹干 bigan злити [усю воду, рідину],她把壶里 的茶〜了 вонйзл“ла весь чай із чайника.
痹b丨.
横 bi <医> ревматизм.
裨bi.
禅bi <书> —禅益.无〜于事без усякої користі [для справи]; [справі] не допоможе; даремно [для справи].
禅益 biyi <书> кбристь.大有〜принбсти велику кбристь; йти на користь; буде (було б) дуже корисно; 不无〜не без користі; небезкорисний.
蓖bi.
g麻 bima <植> рицина звичайна; рицинус звичайний; біб касторовий.
座麻蚕 bimacan <动> рициновий шовкопряд.
座麻油 bimayou касторове (рициновое, рицинове) масло; касторка розм.
搜麻子 bimazl касторові боби; насіння рицини.
另见рі.
辟邪 bixie захищати (охороняти) кого від нечистої сили.
睥 Ьі. -
啤晩 b'mi < 书 > гбрдо (гордовитість); зарозуміло; звисока.〜一切 з гордістю ставитися до усього; ставитися до всіх (до всьогб) згорда; нехтувати усе й усіх.'
碧Ьі.
碧空 bikong голубе (блакитне, бірюзове) небо.
ШШ Ьіїй смарагдовий; смарагдово-зелений; яскраво-зелений; бірюзовий.〜的草 смарагдова (смарагдово-зелена, яскраво-зелена) трава;〜的海 бірюзове море.
碧玄岩 Ьіхийпуйп < 地质 > базанііт.
碧血 bixue кров, що пролита за праве діло (справедливу справу).
碧油А Ьіубиуои 碧绿.
碧玉 Ьіуй зелена яшма.
蔽А
蔽 bi закривати що\ затуляти що; заступити.浮 云〜曰 хмари закрили сонце.
弊Ь丨.
弊bi 1)—弊端.2)(害处)шкода; зло.有利有〜є свої і позитивні, й негативні сторони;〜多利 少 більше шкоди, ніж користі;兴利除〜 поліпшити справу й усунути недоліки в роботі.
弊病 bib'ing 1)—弊端.2)(毛病）недблік; вада.
弊劣每 biduan зловживання.〜百出 з'явилися численні зловживання; виникли всілякі зловживання.
弊密-bihai зловживання, вада.
昇Ьі.
算子 bi zi грати.
避bi.
避 bi 1) (ІХІІІ) укриватися,〜风 укриватися від впру;〜雨 укриватися від дощу. 2) (0避） уникати чого, із неозн. (запобігання); ухилятися (відхилення).为了 〜嫌疑 щоб уникнути якоїсь підозри; щоб не було підбзр;
〜而不见 уникати (ухилятися від) зустрічі; ховатися;〜而刁< 谈 обходити мовчанням; уникати (ухилятися від) розмови; відмовчуватися розм.\ 〜ЇЇІІ 不答 ухилятися (увілівати) від відповіді; обминути поставлене питання;〜敌ухилятися від бою, коли противник стрімко рветься вперед; 〜敌主力，打其虚弱уникати зустрічі з головними силами противника і наносити удари по його слабких місцях.
避布 bibu шпалери, оббивка.
避床 bichuang вісь, яка рухається, вал.
避弹所 bid&nsu6 <军> бліндйж.
避弹衣 bidanyl непробивний жилет.
避风 bifeng шукати пригод.
避风港 WfBnggSng 1)(避风的港口） гавань-притулок.; тайфунна гавань. 2)(逃避 风险的地方）притулок,阶级斗争的〜 притулок від класової боротьби.
避风头 bi feng-tou подалі від гріху; забратися по-доброму.
避峰 bifeng година-пік.
避讳 bi.hui 1)(忌讳）уникати уживання табуйованих імен (слів); не торкатися слизьких місць,〜谈死 уникати розмов на тему смерті; намагатися не торкатися теми про смерть. 2)(回避）ухилятися (відхилення); уникати чого, із неозн. (запобігання).
避开 bikai цуратися кого-чого.
避坑落井 bi keng luojlng із вогню та у полум'я; з дощу та під ринву.
避雷器 bileiqi громовідвід; грозоразрядник;(分 流避雷器）дивертор; дивертер.
避雷针 bileizhen громовідвід; блискавковідвід; грозорозрядник.
避舌L biluan бігти від безладу.
避免 bimian уникнути чого，із неозн. (запобігання); позбутися від чого (рятування), 〜武装冲突 уникнути (позбутися) збройного конфлікту;〜不必要的牺牲уникнути непотрібних жертв; попередити непотрібні жертви;〜可能发坐的误会позбутися від можливих непорозумінь;为了〜重复 щоб уникнути повторення;殖民主义的崩溃是不 可〜的 крах колоніалізму неминучий.
避难 binan бігти (шукати притулку, рятуватися) від бідування.
М 又隹 & binanquan < © > право притулку; азильне право.
避难所 bin&nsu6 притулок.
避世 bishi вийти від світу [і жити в самоті]; відчуженість від дійсності.
避暑 bishii 1)(消夏）їхати на літо у місцевість, де прохолодно; Ьсати влітку на дачу (на курорт); жити влітку на дачі.赴青岛〜 виїхати на літо в Ціндао;〜胜地 чудова місцевість, де можна провести літо; курорт; курортна (дачна) місцевість. 2)(防it中 €•) для запобігання (щоб уникнути) сонячному удару. ~ І句 ті профілактичні засоби від сонячного удару; ліки від сонячного удару.
避险 bixian сховатися від небезпеки; уникнути (позбутися) небезпеки; врятуватися (порятунок). 〜标志 <海> знак, що захищає; знак захисту від небезпек.
避孕 biyun попередження вагітності; контрацепція; протизаплідний. ~ 方、法 заходи для попередження вагітності; протизаплідні міри;〜药品 протизаплідні засоби.
避孕手表 biyun sh6 ubiao календарний метод
контрацепції.
ШШ blzhen евакуація.
避症 bizheng зловживання, вада.
避重就轻 bi zhong jiu qTng ігнорування головного і випинання дріб’язків; піти по лінії (по шляху) найменшого опору.
壁Ьі.
壁 bi 1)(墙)стіна. 2)(器物侧壁）стінки мн.胃〜 стінки шлунка;锅炉〜стінки казана. 3)(山肖壁） скеля; стрімчак. 4)
壁报 bibao стінгазета; стінна газета 出〜 випустити стінгазету.
壁橱 bichu стінна шафа.
堅灯 bideng стінна лампа; настінний світильник.
壁虎 ЬШй <动> геккбн.
МіІІ bihua настінні малюнки; [стінний] розпис; стінопис ж.; стінний живопис; фреска; фресковий живопис (后面两个译法专邊水彩 画).古代~ древній стінний розпис;敦煌〜 стінопис (фрески) у печфах Дунхуана.
壁挂 bigua настінна прикраса.
壁矣 bikan ніша.
壁全 Ьіібі форт спец.; фортечний вал; бастіон; барьєр.〜分明 чітка грань (границя, меж^); 关税〜 <经> митні бар'єри;治护关税〜 <经> протекціоністські бар'єри.
壁全森严 Ьіібі senyan сильно укріплена, неприступна фортеця.
壁立 bill стрімкий; крутий (крутість); стрімчастий (обривистість).〜的山岩 стрімка скеля;〜的山峰 стрімкі (круті, стрімчасті) вершини гір;〜千丈 височіти до небес (до самого неба).
壁炉ЬНй (英国式壁炉）камін;(俄罗斯式壁炉） голландська піч,电〜електрокамін;〜用具 камінний прилад.
壁上观b丨sMngguSn II参阅“作壁上观zudbi- shangguan”.
壁虱 bishT кліщ.
壁视 blshl нейтральна ПОЗИЦІЯ.
壁饰 bishl настінна прикраса.
ШШ. bitSn стінний килим.织花~ гобелен, bizhl шпалери мн.
壁钟 bizhong настінний годинник.
麗Ьі.
Ш Ьі розчісувати що (розчісування),〜头 розчісувати волосся;〜去头垢 вичісувати лупу з волосся.
箱子 bi.zi частий гребінь [із бамбука]; гребінка.
臂Ьі.
臂 bi рука.左〜ліва рука; ліве плече;上〜плече [вище ліктя];前〜передпліччя;振〜高呼 кликати клич;如左右〜як права рукй.
臂膀bMng—镑.
臂跑 b丨рЗо вправа (фізична).
^ 章 bizhang нарукавний знак; нарукавна пов'язка.
臂助 bizhCi <书> 1)(帮助）подати (протягнути) руку допомоги; допомогти (допомога ж.); підтримати кого- що (підтримка). 2)(助手） помічник; помічниця.
髀bi.
脾 bi <书> стегнб.
脾肉复生 bi rou *fu sheng опуститися (роздобріти) від тривалого неробства.
璧Ьі.


44
璧 bi кругла плоска яшма [з діркою посередині].
璧还 bihuan повернути що в цілості; повернути
що у ПОВНІЙ ЦІЛОСТІ.
襞Ьі.
裝 bi 1) <书> (衣招）складка. 2) <解> складка, bian.
边ЬіЗп 1) <数> бік,三允形的一〜бік трикутника. 2)(边缘）край.悬іШ之〜край урвища;林〜узлісся [лісу];沿着路〜走 йти (рухатись) уздовж узбіччя дороги;在江~上 біля самого берега (узбережжя) ріки. 3) (Ш 沿装饰）кромка; облямівка.木板的〜ребрб дошки:蓝〜手帕 носова хустка з блакитною облямівкою;帽〜криси;鞋底的〜рант. 4)—> 边际.说话没有〜говорити (базікати), що спаде на думку. 5)(旁）біля чого、у чого; осторонь; убік,站在一〜стсміти осторонь; стояти на відльоті; 一〜стояти біля
(поблизу, коло) столу;摘至У ——〜відкласти (покласти) убік. 6)(同时进行）[і] одночасно; [і] паралельно.〜干〜学 працювати і одночасно учитися; працювати і паралельно з цим учитися; поєднувати роботу з навчанням; засвоювати техніку під час практики;〜说〜笑 сміючись говорити (розповідати);〜作学生，〜作先生учитися самому й учити інших; бути й учнем, і вчителем; одночасно учити й учитися. 7)(表 示方位）бік.左〜лівий бік;上〜верхній бік; верх;里〜внутрішня сторона.
边币 ЬіЗпЬі "бяньби" {банкноти, що випускалися банком уряду Прикордонного району Шеньсі-ганьсу-нінся).
边材 biancai заболонь, м’яка (підкорова) деревина.
边睡 bianchui <书> далека окраїна; периферія.
边地 biandi прикордонний район; прикордонна смуга.
边防 bianfang охорона кордонів; прикордонна охорона.〜部 Р人 прикордонні війська; ~战士 прикордонник;〜检查站 прикордонна інспекція; контрольно-перепускний пункт;〜 口肖所 прикордонна застава;巩固〜 зміцнювати кордон.
边关 bianguan гірський прохід на кордоні; прикордонна застава.锁守〜охороняти гірський прохід на границі.
边际 bianji край.望不到〜рінця-краю не бачити.
边检 bianji^n прикордонний контроль.
ЙіІ bianjiang прикордонний район; далека окраїна; периферія.〜地带 прикордонна смуга;〜地区 прикордонні (окраїнні) райони.
边界 bianjie кордон; рубіж，共同〜спільний кордон;未定〜невсганбвлений кордон;划定〜 встановити кордони; демаркація кордону;〜 切、定 угода про демаркацію кордону (про встановлення лінії кордону); М-决〜问题 вирішення питання про кордони.
ШШ, bianjing кордон; прикордонний район; прикордонна смуга.偷越〜нелегальний (незаконний) перехід кордону;侵犯〜 порушити кордон;〜琪件 прикордонний інцидент;〜冲突 прикордонний конфлікт; прикордонне зіткнення;〜纠纷 ускладнення (тертя) у прикордонній зоні.
边框 biankuang рамка; оправа.
边贸 bianrnao торгівля з близьким зарубіжжям.
边门 Ьтптбп бічний вхід.
Ш Е bianqu прикордонний район.陕甘宁〜 прикордонний район Шеньсі-ганьсу-нінся.
ШШ biansai прикордонна фортеця.
边线 bianxian <体> бічна лінія.
边心距 biSnxTnjCi <数> апофбма.
边沿bainy户n —边缘1).在命林子的〜на узліссі; на краю лісу.
边音 bianyln <іа> бічний приголосний.
边缘bianyudn 1)(接近界限）край; грань ж.〜地 带 прикордонна смуга;战争〜政策 політика "на грані війни"; балансування "на грані війни":在死亡的〜на краю (на грані) загибелі. 2)(两方面有关的）дотичний.〜学4 дотичні галузі наук; суміжні науки.
边远 bianyuan віддалений (віддаленість); периферійний.〜谷分 віддалені провінції;〜 地区 віддалений район; периферія; далека окраїна; периферійна місцевість.
bian.
贬 bian 1)(石针）кам'яна голка. 2)(针贬） робити уколи.冷风〜骨 змерзнути до кісток; холодом пройняло тіло.
bian.
编Ьійі 1) •编织.〜篮子плбсти кошик;〜辫子 заплітати косу. 2)(组织）формувати що (формування); комплектувати що (комплектування), 〜——个队 комплектувати (формувати, складати) бригаду;新〜部队 нові формування (війська). 3)―编辑 1).〜教科书 складати підручник. 4) 编写.〜一首歌儿 скласти (скласти, написати) пісеньку; ШШ 事内容〜成剧本 драматизувати (інсценувати) розповідь. 5)(捏造）плести що, розм.; видумувати що; фабрикувати що,розм., ірон. (фабрикування); вимишляти що (вигадування).有人〜你的坏话 хтось плете (наговорює) на тебе;这纯粹是~出来的це просто вигадка. 6)(册）екземпляр; книга.续 〜продбвження;人手一〜у кожного є один екземпляр. 7)(分册)частина ж.; розділ.上〜 перша частина; перший розділ;下〜дрУга частина; другий розділ.
ШЖ biancai редагувати репортаж.
编唱 bianchang написати пісню.
编 程 biancheng написати програму
(комп’ютерну).
编创 bianchuang писати твори.
编次 bianci розташувати що один по одному.
编导 biandao 1)(编剧和导演）інсценування і режисура. 2)(编剧和导演沾人）сценарист і режисер.
编导演 biandaoyan режисирувати.
ШіТ bianding укладання і редагування.
编队bi巨ndui стрій.飞机〜стрій літаків;横队〜 сірій фронту;纵队〜стрій колони;三机模形〜 стрій клина з трьох літаків;〜飞行 політ строєм.
编发 bianfa 1) відсилати роботи до редакції; 2)
передача інформації через газету, телевізор; 3)
роздавати навчальні матеріали.
编号 bianhao 1)(编号码）нумерувати що\ нумерувати що (нумерація). 2)(号码） порядковий номер.
编绘 bianhui писати, редагувати статтю.
编辑 bi5nji 1)(―书 fe) редагувати що (редагування, редакція),〜杂志 редагувати
журнал;某某人〜за редакцією такого-то;〜 委 т 会 редакційна колегія; редколегія; редакційна рада; редрада;〜人员 склад редакції. 2)(编书报的人）редйктор，总〜 головний редактор;责任〜відповідальний редактор;技术~ технічний редактор;文学〜 літпрацівник. %
编辑部 bianjibu редакція.
编剪 bianjian монтаж плівки.
编结 bi5nji6 в'язати що (в'язання).〜毛衣 в'язати светр.
编蠻 bianjing прикордонник.
编剧 bi§nj{i 1)(“ 剧本）писйти сценарій; інсценувати що (інсценізація). 2)(编剧者） сценарист; сценаристка. 电视剧〜 телесценарист.
编歹ij bianlie 1) організовувати; 2) фінансовий бюджет.
编龄 bianlTng стаж роботи в редакції.
编录 bianlu робити вибірки і редагувати.
编码 bianma кодувати що (кодування, коди- ровка).
编码机 biSnmaj了 кодувальник; кодувапьна машина.
编目 Ьі5птй 1)(编制目录）складати каталог; каталогізувати що (каталогізація). 2)(目录） каталог.
编年史 bianniansht літопис ж.., аннали мн.;
хроніка; хронологія історії.
编年体 bi§nnidnrt <史> хронологічний виклад;
хронологічний порядок.
编排 bianpai розташовувати що [по-порядку]; розверстати що.按字母顺序〜розташувати що за алфавітом;刊物的材料〜得很合理 матеріали в журналі розташовані вдало (раціонально).
编拍 bianpai знімати відеофшьм.
编造 bianqian розформувати кого-що (розформування); розкасувати що.
编入 ЬШпш 1)(列入）зарахувати кого-що (зарахування); уключити кого- що (включення). ~第五组 зарахувати в п'яту групу;〜后备队 зарахувати у запас;〜第一师 включити до складу першої дивізії;〜各单 занести (уключити) у список. 2)(辑录） уключити що (включення).〜集子 включити в збірник.
编审 bi5nshSn 1)(编辑和审定）редагувати що (редагування). 2)(编审者）редактор.
编外bianwAi (超过人员定额）понадкомп- лектний;(超过编芾！J) понадштатний; понад штат;(不在编制之内）позаштатний.〜人员 надкомплектні (понадштатні, позаштатні) працівники; позаштатники мн.
编委 bi§nw6i редактор.
编写 bianxie писати що; складати що (твір); укладати що (укладання).〜Р吕词 складати пісню;〜教材 писати (складати) навчальний посібник.
编选 bianxuan обирати матеріали та статті для друку.
Ш Ш bianyan проводити репетиції, а потім показувати вистави.
编译 bianyi перекладати і редагувати. що\ переклад і редагування.〜成小册子 перекласти і скласти брошуру.
编印 bianyin друкувати матеріал.
编余 bianyu зайвий.〜人员 зайвий штат; зайвий особовий склад.


45
编造 bianzao 1)(制订）складати що (укладання). 〜预І? складати кошторис (бюджет);〜报表 складати відомості. 2)(凭想象创造） створювати що (створення); видумувати що. 〜了一个神话 створити (видумати) легенду.
3)—编 5).〜的事恬 вигаданий випадок;〜自 己的历史 зумисне спотворювати свою біографію.
编者 bi§nzhd укладач; редактор,〜按语 [примітка, слово, зауваження] від редакції.
编织 bianzhl в'язати що (в'язання); плести що (плетиво).〜花边 плести мережива;〜草席 плести циновки;〜工人 в’язйльник; в'язальниця; плетільник; плетільниця.
编织物 biSnzhTwb в'язані (плетені) вироби.
编制bianzh丨1) 编织.用竹子〜плбсти з бамбука. 2)(制定）розробляти що (розробка); складати що (укладання).〜五年计划 укладання (розробка) п'ятилітнього плану;〜 教学大纲 розробляти (складати) навчальну програму. 3)(人员配备）[особистий] склад; штат; комплект.按照〜за штатом;超出〜 понад комплект; понад штат;〜过大 роздої штати;紧缩〜скорочення штатів (особового складу);〜以内的职位штатна посада;〜以外 的人员 позаштатні працівники.
编制定员 bi5nzhl dingyuan затвердити штат
працівників.
编著 bianzhu складати що (укладання); писати що.
编d bianzfi 1)(编成小组）групувати що (група, угруповання). 2) < 铁路 > сортувйння; формування.
编组场 biSnztichang〈铁路> сортувальний парк.
编组线 bi5nziixian〈铁路> сортувальний шлях. 编组站 biSnzflzhSn < 铁路 > сортувальна станція.
编募 bianzuan складати що (укладання); редагувати що (редагування, редакція); кодифікувати що (кодификація) спец.; компілювати що (компілювання, компіляція), 〜词典складати словник;〜百科全书 укладання енциклопедії;〜法典 кодифікувати закони.
偏Шп.
煸 bian просмажити що на олії.
Шп.
蝙蝠 Ьійпіїї <动> (大编蝠）кажан; крилан, bian.
鳊鱼 Ьійпуй <动> [білий] лящ.
ЬіШі.
鞭 ЬШп 1)—鞭子.2)(兵器）"бянь" (рід стародавньої холодної зброї у формі залізного ціпка з рукояткою). 3)—鞭炮.4) <书> —鞭打•〜马 шмагати коня батогом (нагайкою).
鞭策 biancc підстьобувати що, розм.; підхльостувати що, розм.; підганяти що, розм.; спонукати кого до чого, із неозн. (спонукання).〜自己 підганяти (підстьобувати) себе;应严 jjfl ~ варто серйозно підхльоснути кого;这足对我们最大的〜це для нас служить найбільшою рушійною силою.
鞭 bian chang moji руки короткі; руки не
鞭笞 bianchl < 书 > сікти (хльостати) кого пліттю; бичувати кого, книжк.
鞭打 bianda хльостати (шмагати) [батогом] кого; висікти [нагаєм] кого; випороти кого, прост.
鞭_ bianmao <生物> жгутик.
鞭毛虫 bianmaochong <动> жгутиконосець.
鞭炮 bianpao хлопавки мн.; ракети мн.放〜 пускати хлопавки (ракети).
鞭辟入里 bian pi ru IT відзначатися глибиною думки й аналізу.
鞭拉 bianta 1) — _打.2)(坪击）бичувати що, книжк.; піддавати що різкій (суворій) критиці.他的诗歌无情地〜了封逆会йогб вірші нещадно бичували феодалізм.
鞭子 biarvzi (长鞭)бич; батіг; батураж.;(短鞭} хлист; нагайка; батіг.拿〜赶马 поганяти коня батогом (хлистом).
ЬіЗп.
贬 bian 1)(降 f氐）знижувати кого-що (зниження). 2)—贬低.〜得一钱不值 мйти за ніщо кого-що.
贬斥 biSnchi 1)(降低官职）знизити кого в посаді. 2)(贬低和排斥）принизити та вигнати кого-що.
贬黜biSnch) <书> 1)―贬斥1). 2)(黜退） відсторонити кого від посади.
贬^氐 biandl применшувати що (применшення); принижувати що (приниження),另丨J 抬高自己, ~ 另1J 人 не треба підносити себе і принижувати інших;〜威信 применшувати авторитет;〜作用 применшувати (принижувати) роль.
贝乏价 bianjia здешевитися (здешевлення); знецінитися (знецінення).白银〜знецінення срібла;商品〜здешевлення (знецінення) товарів;〜出售 продаж по знижених (здешевлених) цінах.
贬І员 biansOn —低.
贬 SL bianyi негативна оцінка (окраска, забарвлення).
贬义词 bianyici〈语〉слово з негативною оцінкою (забарвленням); негативно забарвлене слово.
贬抑biany'i—贬低.
贬责 biSnze сувора догана; суворо засудити що\ суворий осуд.
!і2ІЙ bianzhe знизити кого за посадою і вислати на периферію.
贬值 bianzhi〈财〉знецінення (знецінюватися);
девальвація (девальвуватися). Ц 元〜девальвація (знецінення) американських доларів;货币〜了百分之三十七купівельна спроможність грошей знизилася на 37%.
РЙЙРч bianzhi <书> зниження за посадою (у посаді); розжалувати кого (розжалування) застар.
bian 另见 pian.
扁 bian (厚度小）плоский (площина),〜盒子 плоска коробка; ~铁 полосове залізо;〜脸 пласке обличчя; пласколиций;甲鸟子的〜嘴 приплюснутий дзьоб качки;压〜的帽子 сплюснутий (сплющений) капелюх;钉头给 砸〜了 голівка цвяха сплющилась (розплющилася).
扁柏 ЬіЗпЬШ <植> кипарисовик туполистний.
扁樂坐 ЬіЗпсио плоский напильник.
扁祖 bian.dan коромисло.
扁豆 biandou 1) <植> долихос звичайний; біб індійський. 2)(字旨子实）насіння долихбса; боби індійські.
扁钢 biangang <冶> смугова сталь, смуга.
扁骨 biangu <解> плоска кістка.
扁率 bianlU〈天〉сплюснутість; стискання біля полюсів.
扁平 ЬіЗпр丨ng плоский і рівний.〜的鼻子 приплющений ніс.
扁平足 bianpingzii < 医 > плбска стопа; плоскостопість.
扁桃 biantao lr) < 植 > мигділь [звичайний, солодкий]. 2)(指果实)мигдаль ч.
扁桃体 biSntdotl <解> мигдалеподібна залоза; мигдалина; тонзилло.〜发炎 <Ш> тонзилліт; запалення мигдалин;〜切除 <医> видалення мигдалин (гланд); тонзиллектомія.
扁桃腺biSntaoxian —扁桃体.
扁形动物 bi5nx丨ng dongwu плоскі хробаки.
ІЖ. bian.
匾bian 1)—运额.2)(一种用具）т^ця，竹〜 бамбукова таця.
匾额 Ьіай’6 напис ж.; дошка з написом;(纪念性 的扁额）меморіальна дошка.
编 bian.
编急 bianjf <书> запальний і дріб'язковий (дріб'язковий).
褊狭 Ьійпхіа <4^> вузький (вузькість). 土地〜 вузьке місце; місце маленьке і тісне; обмеженість території (площі);气量〜 дріб'язковий характер.
bian.
弁 bian унтер-офіцер; унтер розм.
弁言 bianyan〈书〉передмова; вступ.
bian.
节基 <化> бензил. bian.
变 bian 1)(变化)перетворюватися (перетворення); змінюватися (зміна),情况〜了 обстановка змінилася;天气突然大〜погбда раптово зіпсувалась;孙悟空七十二〜пере- творення Сунь Укуна з роману "Подорож на Захід”. 2)(变成）перетворитися на що; стати. 由白~红 з білого перетворитися на червоне; із білого стати червоним;〜好 змінитися на краще; покращитись;天气〜於飞 погбда стала холодніша; стає (робиться) прохолодно;后进〜先进 з відсталих вийти в передові; раніше відсталі тепер стали передовими;山村〜成了 水乡 гірські села перетворилися на багатий водами край. 3) (使变化）перетворити що (перетворення); звернути що (звернення).〜沙漠为良田 пе- ретворити пустелі на родючі поля;〜水寄为 水不lj спрямувати води рік, що приносять лише лихо, на користь людям;〜坏事为好 перетворити погане на гарне; перетворити негативне на позитивне;〜言论为行动 перейти від слів до справи. 4) 变卖.
变本力II 厉 bian ben jia li із ще більшою нестриманістю; стати ще скаженішим; посилено.
^ 产 bianchan розпродати рухомість і нерухомість (рухоме і нерухоме майно).
变电站 biandianzhan <电> трансформаторна підстанція; електропідстанція.


46
变调 biandiao <Щ> зміна тонального наголосу.
变动 bi&nd6ng 1)(变化）зміна; заміна; зрушення. 社会大〜великі соціальні зміни;人员〜 зміни в особовому складі;人口〜зміна чисельності населення;物价〜рух цін; 限 的〜зміна термінів; М 的〜коливання температури. 2)(改变)змінювати що (заміна); перемінити що (зміна).〜次序 зміна порядку. 4壬务〜了 завдання змінено (змінилося).
变豆莱 Ьійпсібисйі <植> ПІДЛІСНИК ВИСОКИЙ.
变法 bianfS зміна конституції (основних законів); реформа.〜革新 проведення реформ і запровадження нововведень.
变法儿 bianfSr <口> перемінити (змінити) метод (спосіб);(想尽办法）усіліко розм/, усіма способами; різними шляхами.〜ih顾客, намагатися всіляко (усіма способами), щоби покупці залишилися задоволені;变不 出法儿来 нічого не могти придумати.
变分学 Ьійп侘nxu€ <数> варіаційне числення.
变幅 bianfu варіоскопічний; варіо-.〜电影 варіоскопічне кіно; варіокіно;〜影片 варіоскопічний фільм; варіофільм;〜银蘇 варіоекран.
变革 biange перетворення; зміна; переворот; зміни мн.社会的〜соціальний переворот; соціальні зміни;科学上的〜переворбт (зміни) у науці;我们的国家正处在@大的〜中Hduia країна переживає епоху великих змін.
变格 bi&ngS < 语 > відмінювання,名词〜 відмінювання іменників; 不 〜 невідмінюваний; не відмінюватися.
变更 biangeng змінити що (змінення),〜规贝У змінити правило;把句子〜——下 переінакшити (переробити) фразу.
变工 biangong трудообмін.
变工队 biangongdui бригада трудообміну.
变 Ш biangu подія; [нещасливий] випадок; раптова подія.
变卦 biangua зробити крутий поворот; задкувати просту брати слово назад; грати назйд. 他才答应，马上就〜він тільки що погодився і відразу позадкував; погодившись, він відразу позадкував.
\ks bianhu^ зміна (змінитися); зміна (перемінитися).根本的〜корінне зрушення; корінна зміна;剧烈的〜різкі зміни (змінен- ня);翻天搜地的〜грандібзні зміни.无形中 的〜незамГгна зміна;天气的〜зміна погоди; 〜无常的天气 нестійка (мінлива) погода;词 словозміна; хімічна реакція;
自然界的〜зміни в природі;思想感丨青占的~ зміни в пбглядах і почуттях; перемінитися ідеологічно і психологічно;〜多端 найбільш насичений змінами; мінливий; несталий;〜 多会爵的人 непостійна людина; у людини немає сталості;性愔〜无常 хімерний (мінливий, примхливий) характер;病*f舂无〜 стан хворого не змінився; стан хворого залишився без змін;〜莫测 подальші зміни передбачати важко;』局势〜英测 обстановка приховує у собі багато несподіванок;国际局 势发虫了巨火的〜відбулися великі зміни (зміни, зрушення) у міжнародній обстановці.
变化表 bAnhi^biao <语> парадигма.
变幻 bianhuan безкінечні зміни,〜莫测 несподівана метаморфоза; загрожує метамор¬
фозами (несподіванками); повний злигоднів; украй мінливий.
变换 bianhuan змінювати кого-що (зміна); чергувати що з чим (чергування).〜战术 переміняти тактику; чергувати тактичні прийоми;〜位置 переміняти місця; перемінитися (помінятися) місцями;〜手法 змінювати свої прийоми (способи);坐标〜〈数> перетворення координат.
变价 bianjia реалізувати що (реалізація); розпродавати що (розпродаж).
变节 bianjie ренегатство; відступництво; зрадництво; зрада; піти на зраду.〜行为 ренегатський учинок;〜分子 ренегат; ренегатка; відступник; відступниця; перебіжчик; перебіжчиця.
变脸 1) Ьіапіійп посваритися; відвернутися від кого', перестати здоровкатися (вітатися). 2)шоу.
变量 bianliang <数> перемінний розмір.
变流器 bianliuqi〈电〉конвертер; конвертор; перетворювач струму.
变舌L bianluan безпорядки лін.; заворушення мн. 发生〜відбулася заворушення (безпорядки).
变卖 bianmai розпродавати що (розпродаж); реалізувати що (реалізація).
变频管 bi^ipingu^n <无线> конвфтер; конвертор.
变迁 biAnqi§n зміни лш.; переміни л/н.划时代的 〜епохальні зміни;历史性的〜історичні зміни;人事〜життєві переміни; мінливість дблі;环境的〜зміни (переміни) в обстановці.
变色 bi^isS 1)(变颜h) змінити свій колір; вицвісти.使国家永不〜щоб країна ніколи не змінила свого кбльору;这种子的墨水不会 〜чоршіло цієї марки не вицвітає;风云〜 різко змінилася ситуація. 2) ( ^ ^ )
змінитися (перемінитися) на обличчі.他闻 言〜почувши це, він змінився на обличчі.
变色镜 bian se jlng скло - хамелеон, лінзи, що
змінюють колір.
变色龙 bianselong хамелеон розм.
变数 biAnshfi <数> перемінне число.
变速 biansu <理> перемінна швидкість.〜运动 перемінний (нерівномірний) рух.
变速器 biAnsCiqi <机> варіатор.
变速箱 biansuxiang <机> коробки швидкостей; коробки передач.
变态 biSntai 1)〈生物> метаморфб3; метаморфоза. 2)(反常）аномалія (аномальний); ненормальність (ненормальний); гра природи. 〜心理 аномалія в психіці; ненормальність психіки;〜反应 <生理> алергічна реакція.
变天 ЬійтіЗп 1)(天气变化）зміна погоди [на гірше]; погода псується. 2)(改变政权） державний переворбт;(指复辟）реставрація старого режиму.〜思、想 жага реставрації старого режиму;妄图〜марно намагатися здійснити державний переворбт; плекати нереальну надію на повернення минулого.
biantianzhang документація про права на рухомість і нерухомість, що захована в надії на реставрацію старого режиму.
变ІШ bian-tong стосбвно до обставин; проявити гнучкість,想个〜办法 придумати що-небудь стосбвно до обставин;〜办理 проявити гнучкість у роботі; не бути педантом у роботі; діяти по обставинах.
变位 bianwei〈语〉дієвідміна (відмінюватися), 动词〜дієвідміна дієслів.
变温层 bi^nwgnc 如 g <气> тропосфера. 变温动物 bi^nw€n dongwu пойкилотфмні (холоднокровні) тварини.
变文 bianwdn < 文 > "бяньвбнь" {давньокитайські сказання в напіврозповідному і напівпісенному стилі).
变戏法 Ьійп xifa показувати фокус.〜的人 фокусник; фокусниця.
变相 bianxiang видозмінений; своєрідний.〜的 剥肖У видозмінена (своєрідна) експлуатація; експлуатація у видозміненій формі;〜的贬 值 прихована девальвація;〜的贷款 кредити в завуальбваній фбрмі;〜的软禁 своєрідний домашній арешт;〜的体罚 тілесне покарання у видозміненій формі.
变相器 bi备nxi^ngqi < 电 > фазовий
перетворювач; перетворювач фази.
变心 bianxln порушення вірності; подружня зрада.
变星 bianxlng <天> перемінна [зірка].
变形 bianxing видозміна; метаморфоза книжн; перекручування [форми]; деформація; формозмінення.弹性〜пружна (що зникйє) деформація;角度〜перекручування кута;投 影〜перекручування на проекції;影象〜〈摄> деформація зображення;金属的塑性〜 пластична формозміна металів;〜记录器 реєстратор деформації.
变形虫bi&nxingch6ng <动> ам^ба.〜痴疾 <医> амебна дизентерія.
变形性 bianxingxing деформбваність; формозмінність.
变性bi如xing〈医，化〉переродження.脂肪〜 жирове переродження;〜酒精 денатурат.
变压器 biany5ql <电> трансформатор; транс розм.降压〜трансформаторопонижувач; трансформатор-редуктор; трансформатор, що знижує; 升压〜 трансформатор-підвищувач; трансформатор, що підвищує.
变样 biSny^ng змінитися (зміна),人〜了 людина сильно змінилася;荒山大〜пустбльні гори докорінно змінили свій вигляд.
变异 Ьійпуі〈生物> варійція.
变易Ьійпуі —变动2).
变音 bianyln〈音 > альтерація.
变质 bi^nzhi 1) ( $ 坏）перербдження (переродитися); дегенерація (дегенерувати); виродження (виродитись розм.); псуватися, 牛奶〜了 молокб пройшло (скисло). 2)〈地质
> 	метаморфоза.〜作用 метаморфЬм;〜矿物 метаморфічні мінерали.
变质带 ЬійпгЬісШ〈地质 > 3<Зна метаморфізму.
变质岩 bi^nzhiy如〈地质〉метаморфічна скеля; метаморфічні породи.
变种 bi&nzh6ng різновид,小麦的〜різнбвид пшона.
变奏 bianzou〈音 > варіація.
变阻器 biAnziiql <电> реостйт; варистор.
便bian另见рійп.
便 і Ьійп 1)(方便）3р^чно кому (зручність).旅客 称〜пасажири вважали це зручним;随你的〜 як вам завгодно (зручніше). 2)(方便的时候） [зручна] нагода; [вільний] час.有〜请来一次 прошу зайти до мене, якщо буде час (будете вільні);不得〜нем^є (не було) нагоди; немає (не було) часу. 3)(顺便的）побіжний.〜船


47
попутне судно. 4)(简便）повсякденний (повсякденність).
便2 bian (大便）кал;(小便）сеча, ~后洗手мити руки після туалету.
便3 bian 1) 2jiu 1); 7). 2)—就是 2 jiiishi 1). 〜是人再少，敌又也不敢来нсхйй людбй (нас) мало, противник усе одно не посміє поткнутися сюди.
便秘 bianmi запор.患〜страждати на запор.
便步 bianbu вільні кроки.〜走！ вільним кроком марш!
便当 bdn.dang 1)(方便）зручно кому (зручність).为了 使大家〜щоб усе було зручно; для загальної зручності. 2)(容易） легко; просто,〜得很 це дуже легко і просто; 没有这么〜не так усе це просто [і легко].
便道 biandao 1)(小路）пішохідна стежка. 2)(人 行道)тротуар; панель ж. 3)(临时使用命路） тимчасовий (обхідний) шлях.
便鸾 biandu <医> паховий лімфнодит.
便饭 bianfan домашній (скромний) обід; звичайний (повсякденний) стіл.在我这里吃 〜卩巴 пообідайте в мене по-простому.
便月艮 bi含nfii повсякденний костюм; цивільний (невійськовий) костюм; цивільна (штатська) сукня.他没#军服，穿着〜він був не у військовій формі, а в цивільному (штатському) костюмі.
便函 bi^nhdn неофіційний лист.
便壶 bianhu нічний горщик; судно;(男病人用 的便 И) сечоприймач.
便览 ЬіапШп довідник.
便利 Ьійігіі 1)(方便)зручний (зручність),交通 〜зручні сполучення. 2)(使方便):为了〜顾客 заради зручності покупців.
便了 bianliSo ну й хай; та й годі.就照你的意见 办〜гаразд (ну і хай), будь по-твоєму; нехай буде по-вашому та й годі.
便帽 Ьійптйо (软fe) шапка;(鸭舌帽）кепка.
便门 bianmen бічні двфі; чорний хід;(院子的 小门）хвіртка.
便溺 bianni випорожнятися й мочитися.
便盆 bianpen підкладне судно.
便桥 bianqiao тимчасовий міст.
便人Ьійпгбп:托〜带封信послйти лист з оказією.
bianshi пенс; пенні невідм.^ сер.
便条 biantiao записка; цидула розм.; цидулка розм.
便条纸 biAntidozhl блокнот.
便桶 biant6ng судно для випорожнень.
便线 Ьі^іхійп〈铁路> тимчасбвий обхідний шлях.
便鞋 bianxie капці мн.、розм.; пантофлі мн. розм.; домашні туфлі.
便if! bianxue <Ш> криваве випорожнення.
bianyan неофіційний банкет (прийом).设 〜招待贵宾 улаштувати неофіційний банкет (прийом) на честь почесних гостей.
便衣bianyi 1)—便服.2)(旧时指便衣特务） таємний агент поліції. 3)(穿便衣的）у цивільному.〜瞥察 поліцейські в цивільному; переодягнені поліцейські.
便衣队 bianyldui загін шпиків у цивільному.
便宜行琪 bianyi xing shi свобода дій; карт-бланш невідм.\ діяти (чинити, вести справи) на свій розсуд.唯予〜дйти (дати) свободу дій; дати карт-бланш; надати право діяти на свій розсуд.
便于 bianyu зручний (зручність); сприятливий. 〜ЙИ乍的зручна (зручна для керування) машина;〜修水库的地形 рельєф місцевості, сприятливий (зручний) для будівлі водоймища;为了 〜管理 заради зручності в керуванні;为 了〜і十算 для зручності рахунку; щоб було зручніше рахувати.
便中 bi^nzh6ng при [першій] нагоді; як (коли) буде (трапиться) оказія.望〜告知 як трапиться нагода, будь ласка, сповістіть мене;请〜托人带来 перешліть мені при нагоді; перешліть мені，як буде оказія (нагода).
便装bmzhu5ng ~►便服.
ЗЩ. bian.
遍bian 1)(全)весь.走〜天涯海用обійти увесь світ;走〜全国各地 обходити країну вздовж і впоперек;公路〜及全国 шосбйні дороги йдуть (проведені) в усі кінці країни;搜〜每个 角落 обшукати кожний куток (усі затишні місця);查〜参考书籍 перерііти (переглянути) усі посібники і книги;〜布全球 поширюватися по всьому світі;〜销海夕卜 повсюдний (широкий) збут за кордоном;死 伤〜野 усюди лежали поранені й убиті;地雷 炸得敌人尸横〜野вибухи мін засіяли з^млю трупами ворогів;我们的朋友〜天下у нас друзі в усьому світі;春风吹〜了祖国大地 весняний вітер охопив простори нашої Батьківщини. 2)〈量词> рйзів; крат.读 了三〜 прочитано три рази;已说过千百〜тисячу разів говорено; було багаторазово говбрено; 大家一〜支一〜地收听新闻广播усі знову і знову слухають останні вісті;千〜万〜地欢呼 "中—共产党万岁！" тисячу разів лунали радісні вигуки: "Хай живе Комуністична партія Китаю!"
遍地 biandi повсюдно; усюди.
Ьійп.
缠 bian плетена соломка.
辩 bi^i.
辩 bian сперечатися (суперечка).〜个明白 довести суперечку до кінця;〜不过他 не переспорити його;真理越〜越明 істина народжується в суперечках; суперечки допомагають з'ясуванню істини.
辩白 bianbai виправдовувати що (виправдання).
辩驳 bianbo оспорювати що (оспорення); спростовувати що (спростування); заперечувати (заперечення).〜别人的论点 запер6- чувати доводи інших; приводити доводи проти чужої аргументації; оспорювати чужу точку зору; спростовувати чужу аргументацію;无可〜的事实 незаперечні (безперечні) факти.
辩护 bianhu захищати що (захист); апологія книжк.进行〜виступити з захистом;为自己 的意见〜захищйти (відстоювати) свою думку;替某人〜захищати (виправдовувати) когось.
辩护人 Ьійпіїйі^п〈法〉захисник спец.; апологет.被告〜захисник підсудного.
辩护士 bianhushi апологет; захисник.
辩解bianjiS виправдовуватися.为自己多方〜 усіляко виправдовуватися; усіляко виправдувати (вигороджувати) себе.
辩论 bianlun суперечкилш.; дебатувати що, про що (дебати (公开讨论)дискутувати що，
про що (дискусія);(学术i4J■论)диспутувати (диспут);(论战）полемізувати з ким (полеміка);(争论）сперечатися (суперечка). 〜的问题 дискусійне (полемічне，спірне) питання;〜文章 дискусійна (полемічна) стаття;—般性〜загальні дебати (полеміка); 展开〜відкрити дебати; $这个问题进行〜 вести дебати (дискусію, диспут, полеміку) з цього питання.
辩论会 bianlunhui диспут; зббри з дебатами; дискусійні збори.
Щ 又隹 biannan заперечення (заперечувати); дебати мн.
辩诬 bianwu спростовувати що (спростування).
辩正 bianzheng розпізнати помилку і
виправити її.
辩证 bi&nzhdng 1)(辨析考证）дослідження (досліджувати що). 2)(合合■辩证法的） діалектичний.〜唯物主义 діалектичний матеріалізм;〜方法 діалектичний метод;〜观 点 діалектичний погляд;〜的统一
діалектична єдність;〜逻辑 діалектична логіка;〜地看问题 розглядати питання з пбгляду діалектики.
辩证法 bi^nzh6ngfS діалектика.唯物〜 матеріалістична діалектика.
辨Шп.
辨Ьійп 辨别.明〜是非з'ясування істини;不〜 真假 не відрізняти фальшиве від справжнього.
辨另ij bianbie розрізнити що (розрізнення); відрізнити що.〜是非 розрізнити, де правда і де неправда; відрізнити правду від брехні;〜 谁是谁非 розрізнити, хто з них правий;〜不 出真假 не можна розрізнити, що справжнє, а що фальшиве;〜方向 орієнтуватися;〜香花和 毒草 відрізнити запашні квіти від отруйних трав;应该〜敌友 потрібно розрізняти, хто друг і хто ворог; треба відрізняти друга від недруга.
辨别 h bianbieli уміння розібратися.政治〜 політичне чуття.
辨明 bi^nming відрізнити що; з'ясувати що (з'ясування), ~是__ відрізнити правду від брехні;〜真相 з'ясувати суть справи.
辨清 biinqTng розібратися в чому.没有〜问题所 在 не розібратись, у чому суть [питання, справи].
辨认 bianren розпізнавати що (розпізнавання); пізнавати кого-що (упізнання).〜面貌 впізнання (розпізнавати) по обличчю;〜笔迹 розпізнавати (пізнавати) почерк;难以〜的笔 迹 нерозбірливий почерк.
辨士 bianshi 一便士 bianshi.
辨析 bianxl аналізувати що (аналіз),进行详细 的 〜 провести докладний аналіз; проаналізувати що.
ШіЕ bianzheng —bianzheng.
辩 Ьійп.
辫梢 bianshao кінчик коси.
辫子 bian.zi 1)(发辫）косй.打〜заплітати косу; 留着〜носити косу; з косою. 2)(辫状物） плетений шнур. II 参阅抓辫子 zhuS bian*zi; 揪辫子 jiii bianzi;翅辫子 qiao bianzi**.
柄^ biao.


48
标 biao відмічати що (відмітка); позначати що (позначення); помічати що; ставити що.〜_Ь 声调 поставити тональний наголос;〜上——个 记号 поставити відмітку; зробити помітку; 用红沿笔 '出重要的语句підкреслювати червоним олівцем важливі місця [у статті].
标榜biaobSng 1)(提出好听的名义） рекламувати що (рекламування); афішувати що\ виставляти напоказ що; користуватися вивіскою чого.〜"团结"зображувати (афішувати) себе поборниками "згуртованості". 2)(吹№•) розхвалювати кого-що;互 相〜розхвалювати один одного; зозуля півня вихваляє за те, що півень годить їй.
标本biaobSn 1)(陈列标本）зразок;(动物标本） опудало.矿物〜зразбк мінералів;熊的〜 опудало ведмедя;植物〜гербарій; колекція [засушених] рослин;制〜用的工具 препарувальні інструменти;搜集植物〜гербари- зувати що; ботанізувати. 2)(化验标本) проба;(标本制片）препарат.蛙的〜制片пре- парат жаби;制〜切片 препарувати кого-що.
标本虫 bi§ob爸nch6ng <动> прихований злодій ч.
标本集 biaobenji колекція.植物〜гербарій; колекція засушених рослин.
标的 biaodi ставити мету.
标兵 biaobTng 1) <军> лінійний. 2)(模范） образник; приклад; авангард;
передовик-знаменосець; ведучий;
правофланговий; маяк.树立〜ставити передовиків усім за приклад;学〜брати приклад з передовиків;先进工作者是我彳门的 〜передовик^ - це наш авангард.
标尺 biaochT 1) <测> рбйка，水准〜[нивелірна,
,мірна] рейка. 2) <军> приціл.
标灯 biaodeng навігаційні маяки.
标底 biaodi оголосити узгоджені умови роботи.
标点 biSodiSn〈语〉знАки пунктуації.〜符号 знаки пунктуації;〜号用法 пунктуація;打 上〜ставити знаки пунктуації.
标定 biSoding < 测 > закріплення.点的〜 закріплення пунктів;轴线〜закріплення вісі.
标度 biaodCi <测> шкалі
标杆 biaogan〈测〉вішка.视准〜візіірна вішка; 定线〜трасирувальна віха;立〜стовбріти що.
标高 biaogao 〈测> відмітка' висот; висотна відмітка.
标格 biaoge <书> стиль ч.; якість.坚韧的〜 стійкість; стійкий характер.
标号 ЬіДоМо <商> мірка.高〜вііща марка;低〜 нижча марка.
标序I biaohan подати письмову заяву про участь
в торгах.
标徽 biaohui емблема, герб (на позначення
групи людей).
标і己 biaoji мітка; відмітка; знак; помітка.做上 〜поставити мітку (відмітку, знак, помітку); відмітити що; помітити що;〜子 <理> мічені атоми.
标价 biaojii 1)(标出货价）проставити (позначити) ціни. 2)(价钱)[встановлена] ціна.
biaojln застава.
标荀：biaoliang < 理 > скаляр; скалярна величина.
标卖 biaomai 1)(标价出伟）продаж по номіналу; продавати що по оголошеній ціні. 2)(投标{іі 代）продаж з торгів.
标明 biaoming позначити що (позначення); проставити що.〜日期 позначити (проставити) дату;〜价格 позначити (проставити) ціни.
t示牌 biaopai торговельна марка, лейбл, емблема.
标签 biaoqian ярлик; етикетка; наклейка. 4亍李〜 багажний ярлик;藏书〜екслібрис;展览品〜 ярлик (етикетка) на експонаті;书上的〜 наклейка на книзі;贴〜етикетирувати що. 标枪 biaoqiang 1) <体> метання списа. 2)(指运 动器具）спис;掷〜метати спис, t示中〕biaoshu матеріал, в якому подається описання умов і критеріїв торгів.
标题 ЬШоН назва.文章的〜нйзва статті 总~ шапка; загальна назва;大〜крупний заголовок; крупна назва;畐ij〜підзаголовок;〜 音乐 <音> програмна музика;加上文章~ озаглавити [статтю]; дати назву статті.
标题新闻 biaoti xlnwen указ про збереження рекламної хроніки в газеті.
标贴 biaotie ярлик, наклейка на товарі, що позначає торгівельну марку.
标舞 biaowii стандарт, критерій для міжнародного класичного танцю.
标线 biaoxian обмежувальна лінія (на платформах, вокзалах).
标 Щ biaoxiang наклейка, яка кріпиться на валізи для зручності розпізнавання.
标新立异 biaoxlnliyi вводити нове и своєрідне; висувати дещо нове та оригінальне; [за] новаторство; агітувати за нове; прагнути нового (оригінального).〜的见解 нові оригінальні погляди (думки); новаторські думки;〜，与众不同 висувати дещо нове та оригінальне на відміну від загальноприйнятого.
标样 biaoyang стандарт, проба, зразок.
标音 biaoyln < 语 > транскрибувати що (транскрибування).
标语 Ьіаоуй лозунг.五一节〜лбзунги до свята 1 Травня;六米民的横幅〜б-метрбвий транспарант.
标语牌 biaoyupai шшкйти з лозунгами (із закликами).
标і只 biaoshi пізнавальний знак.
标志 biaozhi 1)(记号）показник; віха; знак; емблема.重要〜важливий показник (ознака); 灯光〜світловгій маркувальний знак; світознак;工农联盟的〜емблема союзу робітників і селян. 2)(表明)показувати що; знаменувати що, книжк.; служити віхою (показником) чого.这本书〜着作者人生观的 转变 ця книга знаменувала перелом у світогляді автора;我国第一颗人造地球卫星 上天，〜着科学技术达到了一个新的水平 запуск першого китайського штучного супутника Землі знаменує новий рівень науки и техніки в нашій країні.
标志月艮 bmozhifU спеціальна одежа, уніформа.
标致 biao-zhi чарівний (принадність ж.)\ красивий (красота).
标粧 biaozhuang <测> пікет.
标准 biaozhun 1)(尺度）критерій;(规格） стандарт; норма,批if 的〜критерій у критиці; 政治〜політичний критерій;艺术〜худбжній критерій; й W ~ вимоги (норми), пропоновані члену партії;无产阶级先iit分 子的〜критерій для передових елементів пролетаріату; і 地分 己的〜критерії, які
застосовуються при розділі землі;评分〜 норми оцінок;技术〜технбрма;产品〜 стандарт продукції;工资〜нбрма заробітної плати; ІГ 出〜установити норму (стандарт); 符合〜відповідати стандарту (нормі); кондиційний;符合〜的建筑 стандартне (типове) будівництво;符合〜的货品 кондиційні товари;实践是检验真理的唯一〜 практика - єдиний критерій для перевірки істини;他工作高〜，生活低〜в роботі він пред'являв до себе найвищі вимоги, а в побуті був дуже помірний. 2)(合乎规格的） нормальний; нормативний; типовий; стандартний. 〜时区 нормальний часовий пояс;〜 大气压 нормальний атмосферний тиск;〜电 РІі нормальний опір струму;〜钢轨 нормальна рейка;〜格式 типова (стандартна) форма;〜图样 типовий (стандартний) проект; 〜词典 нормативний словник.
标准化 biaozhunhua ставдартизуватися (сгавдар- тизація); нормалізуватися (нормалізація).
标准时 bi5ozhtinshi < 地理 > нормальний (офіційний) час.
本示准音 biaozhunyln <і吾〉літературна вимова.
标准语 bi5ozhCinyti <语> літературна мова.
biao.
Щ biao <气> шквал.
biao.
彪 biao 1) <书> (小虎）тигреня. 2)(魁梧） богатирський; рослий (рослість),〜形大汉 велетень; рослий (огрядний) чоловік; здоровий хлоп’іга (здоровило, здоровань).
膘Ша
膘 biao нагул; випас; жир; сало,长〜нагулети жиру; гладшати; повніти;掉〜худнути; втрачати на вазі.每月长二十斤〜щомісячно нагулювати двадцять цзінів;这些猪没有〜儿 ці свині не угодовані;羊群〜肥体壮 от^ри відзначаються угодованіспо й міцною консіиіущю.
Ьійо.
镖 biao "бяо" {давня китайська метальна зброя, яка нагадує за формою наконечник списа).
biao.
表biSo 1) ~►表面1). 2) ~►表亲.〜兄弟 двоюрідні брати [по жіночій лінії, з боку матері]. 3)—表示.〜决心 виражати свою рішучість;以〜谢意 на знак подяки; щоби подякувати. 4)(使出汗）дати пропотіти. 5) (奏章)дбповідь правителю. 6)—表格；表册. 乘法〜таблиця множення;换算〜перевідні таблиця;登记〜реєстраційний лист;工资等 级〜тарифна сітка. 7)(仪器）вимірювальний прилад; рахівник; метр.煤气〜газовий рахівник;气压〜барбметр. 8)(钟表） годинник мн. ±~ завести годиник;〜快了 годинник поспішає;〜慢了 годинник запізнюеіься (відстав); Ч亭了 годіЬшик зупинився.
й Й biaobai виправдовуватися; виправдуватися. 自我〜самовиправдання.
表册 biaoce перелік ч.; список; регістр спец.\ реєстр.财产〜перелік майна; інвентар ч.\ іі 〜складати перелік (список).
表层 biaoceng поверхневий (верхній, зовнішній) пласт. _t壤〜поверхневий шар ґрунту.
表尺 biaochi〈军〉приціл.


49
表达 biaoda виражати що (вираження); передавати що (передача); відтворювати що. 〜Й己的思想висловити свою думку;〜原作 者的思想передавати думку автора;〜原文的 精 # відтворювати (передавати) дух оригіналу;〜人民的意愿 висловити волю народу;难以〜的感情 непередавані (невимовні) почуття;语言的〜手段 експре- сивні засоби мови;予以适当的〜дйти відповідне формулювання;无法〜немйє слів, щоб висловити; немає слів для передачі [почуття].
表达力 biaodali виразність; експресивність.语 言的〜виразність (експресивність) мови, biaodai (ййт}г) ремінець для годинника; браслет для годинника.
表袋 biaodai кишенька для годинника, biaoge бланк. 土真〜заповнити бланк.
表决 biaojue голосувати що, за що (голосування); балотувати що (балотування); вотувати що (вотування).提 4寸〜поставити що на голосування (на балотування); ІІН亍〜 приступити до голосування;对提案进行的〜 голосувати (балотувати) пропозицію;举手〜 голосувати підняттям руки;公开〜відкрііте голосування 〜投票 балотувати;〜结果 результат голосування (балотування);〜 виборча (балотувальна) машина; машина голосування;开动〜机器 пусттіти в хід машину голосування.
表决权 biaojuequan право [вирішального] голосу.
表壳 biaoke корпус (кришка) годинника.
表里不一 biao IT bu у! думати одне, а говорити інше; на душі одне, а на язиці інше; показне не збігається із сутністю; зовнішність і сутність - це не одне й те саме; двоєдушність (двоєдушний); лукавство (лукавий).〜的伪君子 святенники (ханжі) розм., у яких на обличчі одне, а на серці інше.
表里如—biao її гй у! що на душі, то і на язиці; єдність думок і дій; завжди щирий (нехитрий).
表链 biaolian ланцюжок для годинника.
表流 Ьійоїій <水利> дрбйфова течія; поверхневий (площинний) змив.
表biaolu показати що (показ).〜真情 оголити (відкрити) душу;—点儿也没有〜出来навіть виду не показати.
表面Ьійотійп 1)(根外界接触的部分） поверхневий.张力〈理>поверхн6вий натяг. 2)(非本质的）поверхневий (поверховість); зовнішній (зовнішність).〜现象 поверхневе (зовнішнє) явище;〜理由 формальні підстави; 〜成绩 покаїзний успіх;〜上镇静 збвнішній спокій; ЗЗОВНІ спокійний;〜上不显露出来 ззовні не показувати;〜上强大 уявна потужність;从〜上看 ДИВИТИСЯ ТІЛЬКИ ЗЗОВНІ (поверхово); при поверховому погляді (підході); судячи з зовнішнього вигляду (із зовнішнього боку); на вигляд;从〜上看问题 дивити на питання поверхово;从〜上看来还 刁、错 на вигляд усе ж дуже непогано;〜是人， 暗屮是鬼 має обличчя людини, а насправді душу диявола; на вигляд людина, а в душі диявол.
表 ЇШ 文1? biaomian wenzhang показний бік;
формальний бік; збвнішній лоск.不要做〜не ганятися за зовнішніми ефектами.
biaomianhua стати явним; виявитися (виявлення); виплити назовні; розкритися; випливти на поверхню.三卜争日日〜了 боротьба приймає усе більш відкриту форму.
表面性 biaomianxing поверховість.
表明 biaoming говорити що, про що; показувати що (показ); свідчити що, про що. 〜心迹 вилити (показати) свою душу;〜态度 виявити (продемонструвати) своє ставлення; 〜来意 викласти мету приходу;〜意志 виявити волю;〜事实 факти показують (говорять, свідчать про те), що...这只能〜他 的无知I це тільки показує (вказує на) його неуцтво.
Ьіаорап циферблат.
表皮 biaopi〈生物>епід6рма.
表浅 biaoqian неглибокий, поверхневий.
表亲 biaoqln рідня по жіночій лінії.
表情 biaoqing вираз (обличчя); міміка; експресія. 面部〜вираз (міміка) обличчя;忧郁 的〜засмучений вигляд;痛苦的〜страждйль- ницький вираз;富有〜的姿态 виразний (красномовний) жест;〜朗读〈教〉вирйзне читання;演员〜逼真 артист грав із великою експресією (виразністю);脸上毫无〜кам’яне обличчя; із кам'яним обличчям.
表示biSoshi 1)(用语言、行为来显示)виражати що (вираження); висловлювати що; виявляти що (виявлення); виявляти що (прояв).〜意见 висловити свою думку;〜态度 показувати своє ставлення до чого;〜决心 показувати (виражати) рішучість;〜愿望 висловлювати (виявляти) бажання;〜敬意 висловити свою повагу; засвідчити повагу застар.\ 〜同 tS висловлювати співчуття;〜关切 виявляти турботу; виражати почуття турботи;〜欢迎 виражати вітання;〜不安 виражати занепокоєння;〜赞同 виявляти (виражати) згоду;〜反对 висловитися (виступити) проти чого;〜满意 виражати задоволення;以〜抗议 на знак протесту;感谢的〜вираження (виявлення) подяки. 2)(事物本身显示） показувати що; означати що.这符号〜什么？ що означає (позначає) цей знак?敌人的虚声 恫吓绝不〜他的强大шантйж ворога аж ніяк не свідчить про його могутність.
表叔 biaoshu в Гонконгу так називають
працівників посольства Китаю (що також
знаходиться в Гонконгу).
表率 biaoshuai зразок; приклад.作〜бути зразком (прикладом).
表检 biaoshuan заводна голівка годинника.
表态 biaotai виявити свою позицію.
表土 biaotti <地质>поверхн€вий шар землі; збвнішній покрив; верхній шар.
表现 Ьійохійп 1)(表示出来）виявляти що (прояв); показувати що (показ).〜得很勇敢 виявити велику хоробрість;〜出英雄主义精 神виявити героїзм;〜坚强革命意志 виражати (демонструвати) тверду революційну волю;〜出則工作认真的态度показати серйозне ставлення до роботи;〜出 Й 己的本 性 продемонструвати свою сутність;〜方法 образотворчі засоби; засоби для вираження; 〜形式форма вираження;〜乎法палітра;这〜
在两个方 ЇШ це виявляється в двох відношеннях. 2) вираження;
прояв.具体〜конкретне втілення;这是敌人 虚弱的〜це свідчення (прояв) слабкості ворогів; це свідчило про слабкість ворогів. 3) (№风,行为）прояв.〜很好 добре показати (зарекомендувати) себе; атестувати (показати) себе з кращого боку;这些匀冗轻人 在工作中〜很好ці молоді люди відмінно зарекомендували (показали) себе в роботі;〜 不好 виявити себе з поганого боку;根据他的 〜来决定 вирішувати залежно від того, як він себе покаже. 4)(表现自己）показати (зарекомендувати) себе з кращого боку.好〜 любити показати себе.
表现主义 biaoxianzhiiyi〈艺〉експресіонізм.
表象 biaoxiang〈心> уявлення, загальне уявлення.
表形文字 bmoxing-w6nzl 4§>ієрогліфіка.
表型 biSoxing〈生物>фен(шіп.
表演 biaoyan 1)(表现技艺）виконати що (виконання); грати що (гра); представляти що (представлення).登台〜виступати (грати) на сцені;舞蹈〜викбнувати танець;魔术〜 показувати фокус;〜艺术 виконавча майстерність;精彩的〜артистгічне виконання; майстерна (захоплююча) гра;观看两 国篮球队的精彩〜дивитися цікаву зустріч між баскетбольними командами двох країн; 演员〜得很精彩 артист майстерно (блискуче) виконав (зіграв) свою роль;民兵的军事〜 військові показові виступи ополченців;作了 各种球类和体操〜відбулися спортивні ігри і показові гімнастичні виступи. 2)(示范） демонструвати що (демонстрація).〜快速切 肖(J 法 демонструвати метод швидкісного різання.
表演唱 biaoySnchang спів із сценічною грою; вокально-хореографічний виступ.
表演赛 biSoyansai показова гра.
biaoyanzhe виконавець; виконавиця.
表扬 biaoyang відзначати що; прославляти що (прославляння); ставити що в приклад; дати схвальні відгуки.〜先逃人物 відзначати (прославляти) передовиків;〜好人好事 відзначати (ставити за приклад) передових людей і гарні справи; заохочувати гарних людей до доброї справи;〜优秀团员 відзначати (хвалити) кращих
комсомольців; ставити за приклад кращих комсомольців.
表药 biSoyao 〈医〉потогінний засіб.
表意文字 biaoyi-wenzi〈语> ідеографія.
表音文字 biaoy了n-w6nz'i <语> фонбграф.
表语 Ьіаоуй <语〉іменна частина складеного присудка.
表彰 biaozhang урочисто відзначати що; звеличувати [похвалами] кого-що; підносити кого-що (піднесення); вихваляти що (вихваляння).功〜урочисто відзначати заслуги; звеличувати (вихваляти) заслуги; хвалити кого за заслуги;先进，树立标兵〜 відзначати передовиків і ставити їх за приклад.
表征 biaozheng [зовнішня] ознака; знак книжк” застар; R'J 勺〜знамення，ознака часу.
婊
biao.


50
Ій子 biaozi вулична дівка груб., прост.; повія.
Ьіао.
裱 biao обклеювати що (обклеювання).把国画 拿去〜一〜.віддати китайську національну картину для наклеювання її на тканину (на папір).
裱糊Ьійоїій обклеювати що.用花纸〜墙壁 (обклеювання), обклеювати стіни шпалерами;〜工人 шпалерник.
倏 biao.
俵分 biaofen поділ розм.; дільба.
標 biao.
摞 biao 1)(绑）прикріплювати що (прикріплення); прикручувати що, рот.拿 铁丝〜住 прикріпити (прикрутити) дротом. 2) (勾）着胳膊走йти під руку. 3)(亲近依附）老 〜在——块儿бути нерозлучно разом;两个老〜 在一块儿的朋友 два Аікси; двоє нерозлучних друзів;他算跟我〜上了 він причепився (прилип) до мене, як воша до кожуха.
Ьіао.
鳔 Ьійо 1)(鱼螺）риб'ячий міхур; плавальний міхур [риби]. 2)-> (標胶).
鳔胶 biaojiao клей [із риб'ячого міхура].
瘪 bie 另见 Ьіб.
瘡三 biesan "бесань" {так у Шанхаї називали бурлак, що не займалися корисною працею, а жили жебрацтвом або злодійством).
憋
bie.
Ш bie 1)(忍住)утриматися; стриматися;(鼓足） напружити що.着不讲 утриматися (стриматися) і змовчати; —口 气〜得满脸通 红 почервоніти від натуги;〜足劲儿 напружити всі сили; напружитися. 2)(心里 闷)нудно кому (нудьгувати, нудьга); тужливо кому (туга);(气闷）задушливо кому; духота (задушливий).
愁坏 biehuai приховувати, тримати в собі.
憋闷 biemen нудно кому (скучати, нудьга); тужливо кому (туга), нудьгувати; нудно; [на душі] тужливо; кого долає страшенна нудьга.
愁气 bi6qi 1)(感到室息）повітря не вистачає; дихати нічим. 2)(生闷气）зло бере кого; розбирає злість кого; надутися розм.我真〜 мене зло бере;你足艮谁〜呀？ на кого ти дмешся?
悠屈 biequ тримати в собі досаду, неприємні
почуття. "
瞥 Ьіб.
Ш bie〈动>бол6тна (далекосхідна) черепаха.
另1J bie另见bi&
别 1 Ьіб 1)(离别）розлучатися з ким-то; розлучитися з ким (розлука).久〜重违 зустрітися після довгої розлуки;—〜二І-訂： розсталися на цілі двадцять років; із моменту розлуки пройшло вже двадцять років;〜了，同忐们！ прощавайте, товариші! 2)(另夕卜的）іншою; інший; інакший; новий;
другий.〜国的经验 закордонний досвід;〜人 不知道інші не знають;没有别的办法немйє іншого виходу; не можна по-іншому, (інакше) зробити;有〜看法 триматися іншої (іншої) думки;有〜风味 мати своєрідний смак; з особливим смаком;〜的姑且不讲 не говорячи вже про інший (про все інше);〜的 我不敢说，但在这方面我还有经验у чбму в чому, а в цьому в мене досвід є;〜的你去办 інше ви зробіть;所有〜的事儿明天再商量а все інше (всі інші справи й питання) обговоримо завтра;只有这个，〜的没有 тільки це, іншого (другого) немає;不是〜的， 是他不肯 не інакше (нічого іншого)，як він не хоче;这不是〜的，只有一种任性це ніщо інше як каприз.
另!12 bie 1)(辨另і!) відрізнити що; розрізняти що (розрізнення).其真伪〜відрізняти істину від брехні; розрізняти, де істина, де неправда. 2) (差别）різнгіця; відмінність.新旧★差别 є різниця між новим і старим;年龄有〜 різниця в літах;〜于般 відрізнятися (на відміну) від звичайного (від загальноприйнятого, від загального правила).
别 3 bie 1)(用针别住）приколбти що; прикріпити що (прикріплення).用别针〜上 приколбти (прикріпити) шпилькою;用发针 〜着头发 волосся приколене (пришпилене) шпильками;八一牧纪念章〜在胸前 приколбти (прикріпити) до купи пам’ятний значок;〜在一起 сколоти (приколбти, прикріпити) разом. 2)(插住）заткнути що， розм.; засунути що.把枪往腰里一〜заткн細 (засунути) пістолет за пояс;腰里〜着—枝枪 із пістолетом за поясом; із пістолетом, заткнутим за пояс.
另!] 4 bie 1)(不要）не; не треба; не потрібно; не будь; не будьте; киньте; перестань; перестаньте; залиши; залишіть;(用不着）нічого; нема чого.〜这样做 не треба (не потрібно) так робити; так не робіть;〜以为太平无事了 не думайте, що все гаразд;〜提了！ і не говоріть!行了，下面就别提了 вистачить, ні до чого далі говорити; не треба зазнаватися і бути самовдоволеним;〜这样糊涂 не будьте настільки нерозсудливим;〜作声 мовчіть;〜 客气 не потрібно церемонитися; прошу без церемоній; не соромтеся;〜操这个心了 нічого про це піклуватися;〜开玩笑 жарти убік; не жартуйте; не треба жартувати;〜胡 扯啦! киньте базікати нісенітницю!你〜想 走！ і не думайте йти! f尔〜生气 не сердьтеся; не треба сердитися. 2) —» 另ij 是.
别称 biSchSng інша назва.
另ij 出;її、裁 bie chu xln cai проявити самобутню винахідливість; удатися до оригінальної вигадки; робити своєрідним способом; придумати щось особливе [і нове];
оригінальний (оригінальність).
另ij处 biechu інше місце; [інший] бік.在〜住 жити в іншому місці;往〜看 дивитися в [іншу] сторону; дивитися вбік.
另1J 动 PA biedongdui загін особливого (спеціального) призначення; диверсійний загін.反革命〜контрреволюційний загін особливого призначення; диверсійний загін контрреволюції.
别管bieguSn:〜他是谁хто б він не був;〜谁劝 хто б не радив;〜是不是他 байдуже, він це чи
ні;〜是什么що б там не було;〜怎么样，工作 总要做好 як би там не було, а робота повинна бути виконана.
别号 ЬібМо інше ім’я;(外号）прізвисько.大家 给他起 了 —个〜люди дали йому прізвисько; усі прозвали його ким.
另ij 劲 biejin бути з кимсь в поганих стосунках.
另ij 具—格 bie ju yl ge [являти собою] щось своєрідне; своєрідний стиль; відрізнятися своєрідністю (своєрідністю); особливий тип; самобутній (самобутність).
另1J 开生面 bie kai sheng mian зовсім по-новому; поставити що в незвичайному (незая- ложеному) стилі; відмінний від колишнього (від старого).
另ij 看 biekan не дивись, що..; даром що прост.〜他年纪轻,工作倒是样样都会干 хоч він молодий, але майстер на всі руки; дарма що він молодий, але майстер на всі руки.
别离别1 1).
另ij 名 bieming інше ім*я; інша назва; інакше названий;(外号）прЬвисько.他还有个〜у нього є ще інше ім'я (прізвисько);这东西有 个〜у цієї речі є ще інша назва; ця річ називається ще інакше.
别人Ьібгбп (另外的人）іншою; інший.家里只 有父母和我，没有〜у нас у родині тільки батьки та я, і нікого більше;不是〜，而是他 自己 не хто інший, як він сам; не хто-небуць інший, а він сам.
别人 Ьюгеп (人家）інші; сторонні; чужі.〜的东 西чужі речі; чуже;要多为〜着想трбба більше думати про інших;〜会笑话我们的 інші (сторонні, чужі), [люди] будуть сміетися з нас;.〜怎样，我们也怎样що всім (іншим), то і нам.
另！]生枝节 bie sheng zhljie створювати нові ускладнення (важкості); виростають нові перешкоди; з*явилися нові затруднення.
另ij 是 bieshi раптом розм” може бути; мабуть; а якщо.这事〜他干的 а може бути, це він зробив;下雨了，〜他不来了 йде дощ, він, мабуть, не прийде;〜忘了告诉他了，那可怎 么办？ а раптом йому забули сказати, як бути тоді?
另ij 树一中只 bie shu yl zhi створити новий стиль (напрямок); відокремитися (відокремлення); бути відокремленим.
另ij 壁 bieshu будинок; вілла; заміський будинок.
另ІІ 说 bieshuo не говорячи вже про кого-чого.另ij 说我，你也不知道 не говорячи вже про мене, навіть і ти не знаєш.
另丨J提 bieti і ще як; нічого (ні до чого) навіть говорити, ЯК...■多么ЙР і ще як добре; № 那高兴劲儿就〜了 нічого навіть говорити, як він був радий; він, звичайно, зрадів, та й ще як.
另О 无 biewu:〜办法 немає іншого виходу; нічого не поробиш (не вдієш);〜可说 нічого іншого не скажеш; нічого не скажеш.
另1J 有天地 bie уби tiandi відчиняються
(розкриваються) нові перспективи.
另1J 有用 ^ bie уби yongxln тенденційний; навмисний (навмисність); злісний; із прихованим наміром; із задньою думкою; із наміром; переслідувати свої особливі (зовсім інші) цілі.〜的人 люди, що переслідують свої особливі цілі; зловмисні


51
люди;这一说法昆然足~的так豸висвітлення питання явно тенденційне (злісне); природно, усе це було сказано з наміром (із задньою думкою, із прихованим наміром).
別针 bi6zh6n [англійська] шпилька;(作为装饰 的别针）брошка ж.; брош.
另ij 致 biezhi оригінальний (оригінальність); своєрідний (своєрідність). ~式样 оригінальний (своєрідний, незвичайний) фасон;〜设计 спроектовано оригінально;说 得〜оригінально сказано.
別字 biezi І)(写错的字）неправильно написаний ієрогліф; ( і卖错的字）неправильно вимовлений ієрогліф.念〜неправильно вимовити (прочитати) ієрогліф. 2)(另У 号） інше ім'я.
别子biezi І)(书画套上的骨针）застіжка. 2)(烟 袋荷包的坚饰)брелок.
蹩
bie.
楚脚 biejiao〈方〉нікчемний прост.; жалюгідний [поганий].〜货 нікчбмна річ (指货物） нікчемна (жалюгідна) людина (指人）〜的俄 语 ламана російська мова;做得〜зрбблено погано.
Ш Ьі5 另见 Ьіб.
Ш Ьіб запалий;(消瘦）худий.轮胎〜了 шини спустили.
瘦嘴 biczul запалий рот.〜老婆婆 беззуба стара.
Ш 粒 biSl丨 < 农 > пустшернііця.〜现象 пустозерність.
瘦螺疲 bieluosha <医> холера.
另її Ьіб另见Ью.
别扭 Ьібпіи l)(不顺心）тбскний просту неприємний (неприємність);(执勘） перекірливий (норовливість); упертий (упертість),〜劲儿 норовливість; упертість; 〜事儿 тоскна (неприємна) справа;〜脾气 перекірливий (упертий) характер; ^ Ж 〜 моторошно на душі; не по собі кому;真〜！ яка неприємність! як усе це моторошно (неприємно, нудно)! 2)(意见不合）контри 細.，прост.\ у контрах; не в ладах.找〜 шукати сварки з ким; чіплятися до чого. 3) (语文不通顺）дубовий розм/, важкий (важкість); незграбний (незграбність).〜 дубовий (важкий, незграбний) стиль.参阅” 闹别扭 nao bieniu".
宾 bln.
宾 bln гість ч.\ гостя.
宾词 blnci〈逻>предикйт.
宾东 bTnd6ng (主与客）хазяїн та гість;(上司与 / 厲）начальник і співробітник;(庇主与雇员） хазяїн і службовець.
宾格 binge <і吾〉акузатив; об'єктний відмінок; (俄语中的宾格）знахідний відмінок.
宾馆 blnguan резиденція для гостей.
宾客 blnke гості мн.: відвідувачі мн.
宾朋 blnpeng гість, друг.
宾语 blnyu〈语〉допбвнення; об’єкт.
宾至如归 bln zhi ru guT гості почували себе як удома.;
宾主 blnzhii гості і хазяїн.〜亲切交谈 гості і
хазяїн сердечно розмовляють.
彬 Ьїп.
彬彬有 blnbln уби IT чемний (чемність); вишукано-ввічливий; вишукана ввічливість; вихований (вихованість).
傧bm.
滨相 blnxiang шафер; шафериця.
滨 bln.
滨 l)(水边）узбережжя; берег.〜海 У3бер6кжя (берег) моря;〜河 бфег ріки. 2) —> Ш bln. примор^;〜海 і也区 приморський район; райони, що прилягають до моря.
缤 ЬТп.
续纷 Ьїпйп〈书>;〜五色 майоріти, строкатий;〜 落英 [навкруги] усе було всипано пелюстками квітів.
镇 Ьїп.
镇铁 bTntiS булат.
颜 bln.
淑 bln біля чого; поблизу чого поруч чого; коло чого; поряд із чим; прилягати до чого.〜海 біля (біля, коло, поряд, поблизу) моря.
濒临ЬїпНп —濒.
颜危 blnwei бути при смерті; перед економ.病 势〜хвбрий був уже при смерті.
淑于 blnyu бути на грані (на границі, на краю) чого; бути близьким до чого; напередодні чого.〜破产 був на грані (під погрозою) банкрутства; близький до банкрутства; напередодні банкрутства (краху);使会议〜破 裂的边绿 поставити нараду на грань провалу;殖民主义已〜死亡колоніалЬм перебуває на краю загибелі.
摈
按斥 binchi вигнати кого-що (вигнання); витісняти кого-що (витіснення).〜异己 витіснити чужі елементи.
按除 binchii І)(排除）виключити що (виключення); вигнати що (вигнання); відкинути що\ усунути що (усунення).〜在夕卜 вигнати (виключити) з свого середбвища 2) —摈弃〜.
摈弃 binqi порвати з чим; відкинути вбік що\ відмежуватися (відмежування).〜有害理论 порвати зі шкідливою теорією; відкинути [убік] шкідливу теорію; відмежуватися від шкідливої теорії;〜不用 відкинути і відставити.
廣 b'm.
殖东 binche катафалк.
ШШ. binlian похорон мн.; класти кого в труну і ховати.
殖仪馆 binyiguan похоронне бюро.
Щ 葬 binzang похорон мн. (поховати кого); поховання (погребти кого).
黯 bin.
骸*й* <解> bingCi колінна чашка (чашечка).
鬓 bin.
Ш b'm 髮用.两髮斑白із сивиною на скронях.
Ш 发 binfa волосся на скронях.苍白〜cibi скроні.
ШШ binjiao 1)(耳边的部位）висок (скроня). 2) (耳边的头发）волосся на скронях.
blng.
冰 bTng 1)(结成的冰）лід.结冰 льодяніти; зальодяніти; покритися льодом;解一层F?-〜 покритися товстим шаром льоду;〜间航行 льодове плавання; плавання в льодах;冰_Ь 运动 ковзанярський спорт;〜下捕鱼 підлідний лов [риби];〜融化 了 лід розстав. 2) (使感到寒冷）льодянити що.水〜手водй льодянить руки. 3)—>冰拟.把汽水冰上 заморозити лимонад;放到冰里一下 поставити на лід; остудити на льоду; остудити (заморбзити) на (у) льоду.
冰複 blngbao град;(一颗冰種）градина розм.
冰崩 bTngbeng лід.
冰草 blngcao <植> пирій [гребнеподібний].
冰场 bmgchSng каток.
冰长石 blngchangshi <矿> адуляр; валенсианіт.
冰车 blngche каток (машина).
冰川 bTngchi^n <地质> льодовик; глетчер.〜沉 积 льодовикові відкладення.
冰川期 BTngchuSnq了 <地质> льодовикбва епоха; льодовиковий період; льодовиковий час.
冰川学 bTnngchi^nxud〈地质〉гляціологія. 冰 ЛI 学家 blngchuanxuejia гляціолог.
7水床 blngchuang санки л/и.; гринджоли; санчата, гринджольці. лш., зліенш.-пест. розм.
冰锦 blngcuan брухт [для сколювання льоду].
冰袋 blngdai <医> міхур із льодом (для льоду).
冰蛋 blngdan морожені яйця.
冰刀 bTngd§o <体> ковзни' мн.
Ж 岛人 BTngdaoren ісландець (ісландський); ісландка.
blngdaoyu ісландська мова.
冰і! brngdao санний шлях; крижана дорога,〜 перевезення санним шляхом.
冰Й* blngdeng крижані ліхтарі; ліхтарі з льоду.
冰点 blngdian < 理 > крапка (температура) замерзання.
冰店 blngdian магазин прохолоджувальних
напоїв.
冰雕 blngdiao льодяна скульптура.
冰冻 blngdong 1) <气> замерзання. 2)(冰结） заморожений.〜鱼 заморожена риба.
冰冻三尺，非一日之寒blng dong san chi, fei yl ri zhl han лід, метр завтовшки, утворюється не за один морозний день; усе це має свої глибокі корені (причини).
冰斗 bfngd6u <地质> кйрил/".; цирк.
冰柜 blnggui морозильна камера.
冰棍儿 blnggunr ескімо на паппчці.
冰河bTnghd—冰川. .
冰激凌 bTngjiling морозиво.
冰转 blngjiao (冷藏室）льодовик; холодний льох; льох із льбдом;(藏冰的地磐） льодосховище.


52
冰结线 ЬТпщібхійп〈地质>лінія промерзання.
冰孑L blngkong ополонка ж.
冰块 blngkuai крижина; брила льоду.
冰冷 bfngl€ng 1)(极冷的）对же холодний; морозний.〜的天气 морозна погода 2)(冷淡 的）холбдний.〜的脸色 холбдне обличчя.
冰}京 blngliang холбдний.手〜холбдні (крижані заледенілі) руки
冰凌 blngling —>•冰 1).
7水扣卜-blngpai плавуча крижина.
冰片 bTngpiSn < 药，化 > камфбл; борнеол; борнейська камфора.
冰瓶 blngping харчовий термос.
冰淇淋bTngqilin —>•冰激凌.
冰硫层 bfngqicdng〈地质>мор€на.
冰硫湖 bTngqihii〈地质>морбнне (льодовикове) озеро.
冰破石 bTngqishi〈地质>льодовик6ва морена.
冰破岩bTngq丨уйп〈地质>тиліт.
冰撥blngqiao сані мн.带帆的〜б夕єр.
冰清玉洁 blngqlng-yujie кристально чистий; кристапьна (шляхетна) душа; висока мораль.
冰球 bTngqiii 1)〈体>хокбй.〜运动员 хокеїст; хокеїстка;〜t匕继 хокейне змагання; матч у хокей. 2)(指球)[хокейна] шайба.
冰山 bfngshSn 1)(山）крижана гора;(海上冰山） айсберг; торос. 2)(不可雜的靠山）остання опора.〜已俘j рунт (земля) пішла з-під ніг.
冰上色常 blng shang balei балет на льоду.
冰上舞蹈 blng shang wii сШо елемент фігурного
катання.
冰上足球 blng shang zuqiu футбол на льоду.
冰蚀 bTngshi < 地质 > льодовикбва ерозія; ексарація.
冰蚀湖 bTngshihii〈地质> льодовикове ерозійне озеро.
办Jeff blngshi розсіятися.误会〜розсіялися всі непорозуміння.
冰室 blngshi магазин прохолоджувальних
напоїв.
冰霜bTngshu自ng <书> 1)(有节操）висбка мораль. 2)(神色严厉）суворий (суворість). 冷若〜суворий вигляд; суворо; строго.
冰塑 blngsu льодяна скульптура.
冰移I blngtang льодяник.〜动 р зацукровані ягоди [на паличці].
7水天雪地 blngtian-xu6di навкруги лід та сніг; усс покрито снігом і льодом.
冰铜 bTngt6ng <冶> штейн.
冰舞 blngwii фігурне катання.
冰筘 blngxiang рефрижератор; холодильник.电 气〜електричний холодильник.
冰消瓦解-bTngxiao-waji6 1)(消失）розсіятися як дим; зникнути безслідно.误会〜як дим розсіялося непорозуміння. 2) розпастися як картковий будиночок.反动集 131 〜остаточно (як картковий будиночок) розпалося реакційне угруповання.
冰鞋 blngxic〈体〉ковзани мн.; черевики з ковзанами.
冰协 bTngxie спілка ковзанярів скороч.
冰fj'i blngzhen заморозити (остудити) у льоду що\ поставити що на лід.〜ІШ瓜 заморожений кавун.
冰分Н石 blngzhoushi〈矿> ісландський шпат. 冰柱 blngzhu [крижана] бурулька.
冰石$ blngzhuan морозиво в брикетах 冰锥bTngzhu了 —>冰柱.
兵 blng.
兵 blng 1)—> 兵器.2)(军队）армія; військо.骑〜 кавалерія; кіннота;防化学〜протихімічні війська. 3)(军人）солдат; боєць; рядовий.新 〜новобранець;工农〜робітники, селяни і солдати. 4)(军事的）військовий. 5)(机） пішак.
兵展 bingbao град.
blngbian військовий бунт (заколот). відбувся військовий бунт; виник заколот серед військ.
兵不血刃 blng bu xue ren безкровна перемога; перемога без пролиття крові.
兵不厌і乍 blng bti yan zha на війні не гребуй ніякою хитрістю; на війні не забороняються хитрощі.
兵车 bTngchg військовий вагон;(歹丨J 车） військовий потяг (ешелон),
兵豆 bTngd6u 1)〈植〉сочевиця [харчова, звичайна]. 2)(指子实）боби сочевиці; насіння сочевиці.
兵额 bTng’e чисельний склад (контингент) військ.
兵法 blngfa військове мистецтво; стратегія і тактика.
兵戈 bTnggS <书> війн^; військові дії.不动〜без війни.
兵工厂 blnggongchang збройовий завод; арсенал.
兵贵神速 blng gui shensu швидкість і бистрота - це найважливіше у веденні бою.
兵荒马舌L blnghuang-maluan тривожна обстановка військового часу; час війн і неспокою; неясна, лихолітня година.
兵家 bTngjia <书> 1)(军带家）стратбги лш.; стратеги й тактики; 2)(用兵之人）військові. 〜ключова позиція, за володіння якою бореться кожний стратег.
兵舰 blngjian військовий корабель; військове судно.
兵力 blngli військові (збройні) сили;(战斗力) боєздатність. ~不足 недостача у військових силах; ~雄厚 великі військові (збройні) сили; велика боєздатність;〜部署 угруповання військових сил;〜分 Ще розосередження військових сил;〜集中 зосередження збройних сил;用一个团的〜包Ш1敌军силами одного полку оточити ворожі війська.
兵临城下 blng lfn cheng xia війська [уже] у стін міста (на підступах до міста); війська противника біля самого порога; створилося вкрай загрозливе становище.
兵马 blngma військо; людський і кінський склад військ.〜已到，粮草未备 солдати і коні вже прибули, а провіант і фураж іще не заготовлені.
兵疮子 blngpTzi солдафон розм., презир.
兵器 bfngqi зброя.
兵权 blngquan військова влада.掌〜тримати (мати) у руках військову владу;争人民的〜 боротися за тс, щоб армією керував народ.
兵戎 blngrong зброя.〜相见 збройне зіткнення; збройний конфлікт.
兵士 blngshi боєць; рядовий; солдат.
兵书 blngshii трактати про військове мистецтво.
兵й blngtuan 1) <军> (军队的一级组织）армія. 〜司令 командуючий армією. 2) <军> (泛指团 以 _Ь 的部 Р人）військові з'єднання; війська мн.\ сили мн.地方〜місцеві війська (військові з’єднання);主力〜головні сили армії. 3)(一种编制名称）корпус.生产述 设〜виробничо-будівельний корпус.
bmgxian <45> бідування війни; військові спустошення.
兵役 blngyi військовий обов'язок; військова служба.〜年龄 призовний вік;〜义务 обов'язкова військова служба; військовий обов'язок; Ж ~ відбувати військовий обов'язок;服〜是公民光萊义务б^ти (перебувати) на військовій службі; нести військову службу; відбування військового обов'язку є почесним обов’язком громадян; &除〜звільнення від військового обов'язку.
兵役法 blngyi fa закон про військову службу (про військовий обов'язок),
^^ІП: blngyizheng призовна картка.
兵役制 blngyizhi система військової служби.义 务〜система обов'язкової військової служби; 雇佣〜система найманої армії; система наймання солдат.
兵营 blngying [військовий] табір; казарма; військовий барак; військове містечко.
兵员 blngyuan солдати мн.; бійці лт.\ військовослужбовці.有五万〜у складі 50 тисяч бійців.
兵源 blngyuan людські ресурси; ресурси живої сили; джерела поповнення особового складу. 〜充足 достатні ресурси живої сили.
兵站 blngzhan <军> військово-етапний пункт; етап спец.
兵种 bfngzh6ng < 军 > рід військ.技术〜 спеціальні роди військ.
模 blng.
棋榔 bTnglang 1) <植> піпьма катеху; арека. 2) (指果实)арска.
丙 Wng.
丙 blng 1)(天干）”бін” (третій із 10 циклічних знаків). 2)(第三）третій; літера "В";(指成绩 分数）трійка.〜级ЙІ发店 перукарня третього розряду. .
丙月"р binggan гепатит В скороч.
两酮 bmgtong〈化〉ацетон; пропанон.
丙种粒子 bTngzh6ng liz!〈理〉гамма-частка.
两种射线 blngzhong shcxian〈理〉гамма промені мн.
丙种维生素 bTngzh6ng weishengsu <药> вітамін С.
秉 blng.
秉7及 bingcheng у виконання чого; відповідно до чого; слідуючи чому.〜」：级意旨 у виконання вказівок начальства; відповідно до вказівок начальства; виконуючи вказівки начальства.
龙公 bmggong по справедливості; бути справедливим. 〜办理 вирішувати по справед¬


53
ливості; справедливо вирішити (улагодити) що.
ШШ bingzheng <4$> стояти при владі (біля керма влади); відати державними справами; правити країною.
柄 bTng.
柄 bTng 1)(把儿）рукоятка; ручка; держак.键〜 рукоятка молотка;斧〜рукоятка сокири; сокирище;刀〜колодка ножа;剑〜ефес; колодочка долота;伞〜р^чка парасольки. 2) <植> черешок.叶〜черешбк листа.
Ш blng 另见 pfng.
屏 bing (抑止）утримуватися; притаїти що; угамувати що.〜住 ІЩ 泪 утримуватися від сліз; угамувати сльози;〜住呼吸 не дихати; притаїти (затримати) подих.
屏除 bmgchu відкинути що; виключити що (виключення); викинути що.〜杂念 викинути з голови сторонні думки (хаос думок); зосередитися.
屏气 blngqi屏息 затаївши подих;〜疑神 затамувати подих.
屏弃 blngqi відкинути що; викинути що (викид); викинути що.
屏息 blngxl <书> притаїти (затримати) подих.〜 静听 слухати, затаївши (затримавши) подих; 慑足〜地走 йти навшпиньках і ледве дихаючи.
饼 bing.
饼 bing корж (перепічка);(薄饼）млинці.葱花〜 корж із цибулею; корж із начинкою.烙〜 пекти коржі (млинці).
饼馆 blng'er <书> пбшво.
饼月巴 blngf6i <农> жмихове добриво.
blnggan печиво; бісквіт, 二〜мигдіпьне печиво; М、油〜здббне печиво; Ш $ 〜 пресоване печиво; концентрат-печиво сер.
饼子 blngzi корж.玉米〜кукурудзяний корж.
禀 bing.
孩报 blngbao доносити; доповідати.〜上级 доносити (доповідати) начальству.
琪承 blngchdng —> 秉承 bTngchSng.
琪赋 blngfu природні дані (обдарування);
уроджені здібності; задатки мн.
琪告bTngg^o -»禀报.
blngxing характер; темперамент, вдача.敢 厚〜дббрий по натурі; доброї вдачі.
bing.
并1 bing (合在一起）об'єднатися (об’єднання); з'єднатися (з'єднання).厂〜укрупнення (об’єднання) заводів;〜案办理 вирішувати (розглядати) одночасно;不得〜为一谈 не можна змішувати одне з іншим; не можна валити все в одну купу;手指〜紧 зімкнути пальці рук;两组〜——组 з'єднати (об’єднати, злити) дві трупи в одну; дві групи об'єдналися (злилися, з'єдналися) в одну;第 三组〜入策一组 включити третю qjyny в першу; об'єднати (злити) третю групу з першою.
并 2 bing 1)(平排芯）до чого.肩并肩 плечем (плече) до плеча. 2)(―起）разом;(同时）
одночасно. 3)(加强否定语气）ще; зовсім.革 命发展的道路，〜不足一帆风顺的ШЛЯХ розвитку революції зовсім не може бути безхмарним;斗争〜没有结朿 боротьба ще не закінчилася;困难〜不可怕 труднощі зовсім не (аж ніяк не) страшні. 4)—> 并且 5) <书> (甚至）навіть.〜此而不知 навіть цього не знати (не розуміти).
并存 bingcun співіснування; спільне існування. 两种制度〜співіснування двох систем;同时 的现象〜івища，що існують одночасно (в один час);科学和迷信永远不能〜наука і марновірство ніяк не сумісні.
并蒂莲 bingdilian дві квітки лотоса на однім стеблі;(指夫妻）подружжя мн.; подружня пара.
bingfa ускладнення хвороби.
并发症 bingfSzhSng < 医 > комплікйція; ускладнення [хвороби]; супутня хвороба.
并非 bingfei <书> зовсім не; ніяк не; аж ніяк не; не те що.〜无因 не без причин； неспроста;〜 偶然 зовсім не (зовсім не, аж ніяк не) випадково;〜如此 зовсім не (аж ніяк не) так; 〜不好，只是不太好не те що не добре, а лише недостатньо добре;我说的〜此意 я зовсім не (ніяк не) це хотів сказати.
并驾齐驱 bing jia qi qu голова в голову; йти (бути) нарівні з ким; йти в ногу з ким.
并肩 bingjian 1)(肩挨着肩）плечем (плеча) до плеча; пліч-о-пліч.〜走右 йти поруч; йти в парі;.〜站着 стояти пліч-о-пліч. 2)(行动一致) пліч-о-пліч.与同志们〜前进 йти вперед плечем до плеча з товаришами;军民〜战斗 армія і населення борються пліч-о-пліч.
并接 bingjie <电> паралельне сполучення.
并进bingjin —并行.
并举 bingju одночасно розвивати (піднімати) що. 土、洋 ~ застосбвувати одночасно і простий місцевий, і складний сучасний методи; одночасний розвиток виробництва сучасним і кустарним способом.
并立bingH ->并存.
并联 binglian <电> паралельне з'єднання.
并列b'mgl记1)—>并排.〜第三名поділити третє місце;把政治和业务〜起来стйвити на одну дошку політику і професійну роботу. 2) <і吾〉 складений.〜关系 сурядність; сурядний зв'язок;〜连词 сурядний сполучник.
并歹ij句 binglieju <语> складносурядне речення; паратаксис.
并排 bingpai рядом.〜躺卷 лежати покотом;他 和我〜坐卷 він сидить поруч із мною.
并得 bingpei стремено до стремена.〜ЇЇіИ亍 їхати поруч, стремено в стремено.
并且bingqie 1)(以及）і; а також.我们赶上〜超 过了其他的工厂 ми наздогнали і перегнали інші фабрики і заводи. 2)(而且）і (ще) притому; і (ще) до того ж; та й ще; до того ж. 成这么说7，〜这么做了 він так сказав і притому так зробив; він так сказав та до того ж (так ще) так і зробив;困难是必须克服，〜 能够克服的 труднощі повинні і можуть бути подолані.
并腿 bingtui〈体〉приставляти (стуляти) ноги; ноги разом (用于 口 令).
并吞 bingtun анексувати що (анексія);
насильницьке приєднання.〜另U 国领土 анексувати чужу територію.
并无 bingwu немає навіть; нічого не (немає). ~ 奥妙 тут немає нічбго секретного; тут немає навіть ніякого секрету;〜此 і兑 цього й на думці не було; нічбго цього не було;〜疑问 немає навіть сумніву (питання); нічбго немає сумнівного;我〜此 Й я нічбго подібного не думав; у мене не було навіть такої думки.
并行 bingxing 1Г)(并排走）йти вперед плечем до плеча. 2)(同时进行）робйти (здійснювати) одночасно.
bing xing bu bei одне другому не суперечить (не заважає); цілком сумісний.
Ш bingzhong надавати рівного значення; приділяти однакову (рівну) увагу.
病 bing.
病 bing 1)、（疾病）хворбба ж.; недуга; захворювання; слабкість ж” прост.: 4、〜 легка хвороба; нездужання; Ж 〜важка (серйозна) хвороба; тяжка недуга;职业〜 професійне захворювання;〜从 Р А хвороба найчастіше трапляється від необережності в їжі;他总是闹〜він вічно хворіє (хворий);我 的〜女子了 moS хвороба пройшла; я видужав; я оговтався [від хвороби];他的〜渐渐见好了 хвороба його йде на виправлення; він помаленьку видужує;他有什么〜？ на що він хворий (хворіє)? яка в нього хвороба? 2)(生 病）занедужати; хворіти; слабувати рсш/.他〜 f到了 він розхворівся (занедужав, звалився через хворобу); хвороба звалила його з ніг; 他已经〜了一个月він хворіє вже місяць;我〜 了很久я прохворів дбвго. 3)(心病):心里有〜 сбвість нечистй;心里没〜，为什么脸红？ раз совість чиста, так чого ж червоніти?
病案bhig’Sn —>病历.
病包JL bingbaor <P> дохлятина ж” просту хирлява (дохла) людина.
病变 bingbian патологічна зміна.
病病歪歪 bingbingwaiwai кволий (кволість); хирлявий (чахлість); хворобливий (хворобливість).
病残 bingcan інвалід.
病车 bingche машина швидкої допомоги.
病虫害 bingch6ngMi < 农 > ушкодження [посівів] шкідниками і хворобами.
病床 bingchuang лікарняне ліжко.
病毒 bingdii <医> вірус.滤过性〜 фільтрувальний вірус.
病毒性 bingduxing вірусний.〜感冒 вірусний грип.
病毒学 bingduxuc <ІЙ> вірусологія.
病毒学家 bingduxuejia вірусолог.
病驾 bingdu <书> бути [майже] при смерті; украй небезпечно хворий.
病房 bingfang [лікарняна] палата; барак.隔离〜 заразне відділення; заразний барак;产科〜 родильна палата; ^ ~ лікарський обхід хворих у лікарні; візитація застар.
?两夫 bingfu вічно хворий; хвороблива людина.
病根 binggen 1)(旧病）‘застаріла, хвороба. 2) (根山）корінь (джерело, причина) зла.错误 的〜корінь (причина) помилки.


54
病故 binggu померти (вмерти) від (після) хвороби.
病害 binghai <农> хвороба ж.; пошкодження хворобами.
病号 binghao <口> хворий.〜食堂 дієтична їдальня; дієтїдальня;〜减少了 числб хворих зменшилося.
Ш 号饭 binghaofan дієтичний стіл; їжа для хворих.
病家 bingjia (病人）хворий; хвора; пацієнт; пацієнтка;(病人家厲）родичі хворого.
病假 bigjia відпустка через хворобу.〜证明 бюлетень ч.; лікарняний листок (лист); листок непрацездатності [через хворобу]; довідка (свідчення) лікаря; на бюлетені;他 墙了〜у нього відпустка через хворобу;他的 〜與j Е.ГЙ у нього минув термін бюлетеня.
病菌 bingjiin патогенна (хвороботворна) бактерія.
病况bingki^ng —病倍. 病理 binglT <医> патологічний процес.〜变化 патологічні зміни.
病理生理学 bingli shengllxue патофізіологія.
病理生理学家 bingli shengllxuejia патофізюлог. 病理学 binglTxu6 <医> патолбгія. bingllxuejia патолог. 病历 b'mgH <医> істбрія хвороби.
病历卡 binglikS амбулаторна кйртка.
病例 b'mgli〈医〉випадок.门诊〜амбулатбрний випадок.
病粒 bingli <农> заражене зерно; заражене насіння.
病魔 bingimo страшна недуга.
病情bingqing (病人情况)стан хворого;(病的发 展)плин (хід) хвороби;(病型）форма хвороби. 分析〜 проаналізувати й обговорити стан хворого;〜好转 стан хворого поліпшився;正常〜перебіг хвороби нормальний;严重〜важка форма хвороби; хвороба прийняла важку форму.
病人 bingren хворий; хвбра; пацієнт; пацієнтка. 门诊〜амбулатбрний хворий;住院〜 стаціонарний хворий; пацієнт лікарні;结核 病〜туберкульбзний хворий; хворий на туберкульоз;照料〜доглядати за хворим.
病容 bingrong хворий (хворобливий) вигляд.
病入裔肓 bing ru gao huang 1)(患重病）стан хворого став безнадійним; занедужати невиліковною хворобою. 2)(比喻不可换救） приречений на загибель.
病势 b'mgsh'i стан хвороби.他减轻了〜йом々 полегшало.
病逝 bingshi померти (померти) від хвороби.父 亲不幸〜нажіпь, батько помер від хвороби.
病榻 bingta* 久[5卜〜бути прикутим [хворобою] до ліжка.
病态 bingtai патолбгі?.〜现象 патологічне явище.
病 Ш bingtong нездужання.〜很多 часті нездужання; часто нездужати.
病危 bingwei при смерті.
病象bingxiang 病征.
病休b'mgxTu (因病离职休息）комісуватися;(病 假休息）бюлетеніти.
病 M M bingyanyan хворий прост.; хворобливий (хворобливість).
病因 bingyTn причина хвороби (захвбрювання). 找〜шукйти причини захворювань.
病愈 bingyu〈书〉одужати; видужати.
病员 bingyuan хворий; хвора.
病原b'mgyudn 1) 病因.2)—病原体.
病原虫 bingyuanchong <医> найпростіші.
病原菌bingyudnjiin —►病菌•
病原体 bingyudntT < 医 > патогенний (хвороботворний) агент; патоген; збудник хвороби.
病院 bingyuan лікарня; госпіталь ч.精神〜 психіатрична (лікарня);传染〜лікйрня для заразних хворих; інфекційний госпіталь; інфекційна лікарня.
病灶 bingz 合 о <医> фбкус; очаг.
病征 bingzheng симптом хвороби; хворобливий симптом.
病症 bingzheng хвороба ж.疑难〜складні, важковиліковні захвбрювання.
病株 bingzhu〈农〉хвбра (зарйжена) рослина.
病状bingzhu^ng —病征.
摒 b'mg.
摒挡 bingdAng <书> 〜就绪 привбсти в порядок; 〜行装 готуватися (підготуватися) до від’їзду; збиратися в дорогу.
波Ьб.
波 Ьб 1)—波浪.微〜легкі хвилі. 2) <理> хвїЬія. 音〜звукова хвиля. 3)(风波）заворушення лш. 一波未平，一波又起 заворушення виникали одне за іншим. '
波长 b6chSng 1) <理> довжинй хвилі. 2)〈地理> довжина хвилі.
波长计b6cMngj丨 <无线> хвилемір.
波荡 bodang качатися (хитання); коливатися (коливання).
波导 b6dSo〈无线> хвилевід. 波导管 b6daoguSn〈无线> хвилевід.
波动 bodong коливання (коливатися); хвилювання (хвилюватися). @ W 〜 коливання цін (у цінах);生活的〜часті зміни в житті; неміцність положення і незабезпеченість життя;人心〜бродіння думок;情绪〜душевне занепокоєння (хвилювання); тривожний настрій (стан);光 的〜学说 <理> хвильова теорія світла.
波段 b6duan < 无线 > діапазбн [хвиль]; радіодіапазон.长波〜довгохвильовий діапазон;短波〜короткохвильовий діапазон; 超短波〜ультракороткохвильовий діапазон.
波多黎各人 B6du6Hgdr6n пуерторіканець (пуерторіканський); пуерторіканка.
波儿多液 b6’6rdu6yS〈农> бордоська рідина.
波尔卡 b6’Srka <音> пблька.
波峰 bofeng 1) <理> гребінь хвилі. 2) <地理> гребінь хвилі.
波幅 b6fii <理> амплітуда хвилі.
波谷 b6gii 1) <理> западина хвилі. 2) <地理> балка (долина) хвилі.
波及 bojf поширитися (поширення); перекинутися; перекинутися; торкнутися
кого-що.火灾〜了邻近的房屋пожежа поширилася (перекинулася) на сусідні будинки;战争〜许多国家війнй охопила (поширилася на) багато країн.
波兰人 Bolanren поляк (польський); пблька.
波兰і吾 bolanyu польська мова.
波澜Ьбійп 波涛.
ЇЙ Ш ^ bolan zhuangkuo могутні вали; широкою хвилею; бурхливо; із небувалим розмахом; у широких масштабах.〜的民族独 立运动 могутні хвилі руху за національну незалежність;掀起〜іЙ革命群众运动 широко і бурхливо розгортати революційно-масовий рух; розгортати революційно-масовий рух у широких масштабах.
波浪 bolang хвиля; котяться (вирують) широкі хвилі; здіймалися й опускалися; вали (хвилі).
波浪热b6hngi^—波状热.
波浪式 b6langshi хвилястий; хвилеподібний.〜 的头发хвилясте волосся;〜的推进政策 тактика просування хвилями;〜地向前发展 хвилеподібно просуватися вперед;发展是的 〜 розвиток йде хвилеподібно (по хвилеподібній кривій);运动的发展是〜的 рух ішов із підйомом і спадом.
波浪鼓bshnggfi —拨浪鼓Ьбі纟nggQ. 波美度 Ьбтбісій <化> градус Боме.
波谱 Ьбрй <理> спектр хвиль.
波斯人 BosTren перс (перський); персиянин застар.\ персіянка.
波斯语 boslyii перська мова.
波涛 botao вали мн.; [високі, могутні] хвилі. 〜洒涌ставали вали (хвилі);海上〜油涌мбре хвилювалося (вирувало); на морі ставали вали.
波纹 b6w6n брижі; легкі хвилі.水上的〜брижі на воді.
波形号 Ьбх丨ngMo <印> тильда.
ШМЖ boxingwS <@> хвиляста черепиця.
波源 Ьбуийп〈理> джерело хвилі.
波折 bozhe перипетії мн.; ускладнення мн.; утруднення мн.; негоди мн.革命斗争中的〜 перипетії в революційній боротьбі;革命发 展中的〜зигзаги в розвитку революції;儿经〜 після багатьох перипетій;发生〜виникли утруднення (ускладнення).
波状热 b6zhu》ngrS < 医 > хвилеподібна (мальтійська) лихоманка.
拨
Ьб.
拨 Ьб 1)(移动）переставити що (перестановка); пересунути що (пересування).〜到一边 переставити (пересунути) убік; 〜钟 переставити години; перевести годинну стрілку;把钟〜？Ш поставити годинник правильно;把钟〜快 поставити годинник уперед;〜电话号码 набирати номер телефону;把手 的刺〜出来 витягти скалку з руки;把灯〜亮 додати вогонь у лампі;把灯 芯〜小些прикрутити гніт;把灯芯〜大些 припустити гніт;把门〜开 відімкнути двері. 2)(分出）відпустити що (відпускання); виділити що (виділення); відвести що (відведення).〜一笔款子 відпустити суму


55
грошей;〜——间 Ш子 відвести одну кімнату;〜 人去帮忙 виділити людей на допомогу;〜半 小时来讨论问题приділити (виділити) півгодини на обговорення питання;将一块 地〜作菜园 відвести (виділити) ділянку під город. 3)(掉转）повернути кого-що.〜转马头 повернути коня [назад];〜正了运动的航向 привести рух на правильний шлях;另lj使他〜 не ставте (не потрібно ставити) людину в незручне становище.
拨动 b6d6ng зрушити що (зсування).拨不动 не зрушуватися; не можна зрушити з місця.
拨付 bofii відпустити що (відпускання); асигнувати що (асигнування).〜房屋建筑费 відпустити (асигнувати) засоби на будівництво будинку.
拨给b6g6i передавати що.这批书已经〜兄弟院 校 ця партія книг уже передана братерським (іншим) вищим навчальним закладам.
拨还 bohuan повернути що.〜原单位 повернути за адресою.
拨火棍 bohu6gun коцюба.
拨款 Ьбкийп 1)(拨给款项）асигнувати що (асигнування); фінансувати що
(фінансування).〜国民经济 фінансування народного господарства;〜限额 ліміт фінансування;〜凭单〈会〉кредитний лист. 2) (指款项）асигнування.预算〜бюджетні асигнування;军事〜асигнування на військові нестатки;国家〜державне асигнування; держасигнування.
拨款单 bokuandmi асигновка.开〜виписати асиг- новку;凭〜领取 одержати за асигновкою.
拨剌 bola ^象声，书> плескіт; із плескотом,鱼 〜一响[почався] плескіт риби.
拨浪鼓 bolanggu брязкальце.
拨舌L反正 bo luan ftn zheng виправлення всьогб помилкового і відновлення всьогб правильного.
拨弄 bonong перебирати що.〜算盘 перебирати пальцями кісточки рахівниць; клацати на рахівницях; грати кісточками на рахівницях; 〜琴弦перебирйти струни;〜$子里的火 ворушити (перемішувати) вуглинки в грубці.
拨冗 borong приділити час.务希〜出席 просимо приділити час і взяти участь у засіданні.
玻
bo.
玻利维亚人 ВбН\\^іуйг6п болівієць (болівійський); болівійка.
玻璃Ьбіі 1)(一种透明物体）скло.〜窗ішібка; 泡'沫〜піноскло; ІЩ镜〜скло для окулярів;水 品〜кришталь;碎〜бите скло; друзки скла; скляні осколки;有相І 〜небитке скло; небиткий плексиглас; органічне скло;钢花〜 загартоване скло; сталініт; 保温〜 теплозахисне скло;〜器 ІПІ скляний посуд; скляні вироби;〜Ш скляне волокно; скловолокно;〜纤维塑料 скловолокно;〜工 厂 скляний завод; склозавод;〜工、Jk скляна промисловість; ~ 制品 скловироби;〜工人 склороб; склодув (指吹玻璃工)склоріз (指切 玻璃工）скляр (指攘玻璃工）安〜вставшіти скло; засклити що. 2) < 口 > (塑料） пластмасовий (пластмаса);(尼龙)нейлоновий (нейлон);(卡1隆）капроновий
(капрон).〜丝袜 капрбнові панчохи; мн.〜雨 衣 дощовик із пластмаси;〜牙刷 зубна щітка з пластмаси.
玻璃板 boliban листове скло; скляна плита.
玻璃杯 Ьб1іЬ5і склянка.
玻璃刀 bolidao склоріз; діамант для різання скла.
玻璃粉 bolifen скляний порошок.
玻璃钢 boligang склопластик.
玻璃管 b6liguan скляна трубка.
玻璃瓶b6liping [скляна] пляшка (细长颈的瓶） графин;(小型的瓶）склянка; пляшечка.
玻璃丝 b6lisT (玻璃纤维）склене волокно; скляна нитка; склонитка ж.;(塑料丝） пластмасова нитка;(尼龙丝）нейлонова нитка.
玻璃体 Ьбійї〈解> склоподібне тіло.
玻璃纸 b5ljizh! целофан; скляний папір.
玻璃砖 b6lizhu3n 1)(厚玻璃）дзеркальне скло. 2) <5І> скляна цегла; склоплитка.
Щ] Ьб 另见 ьао.
剥床 bochuang〈机〉протяжний верстат.
剥夺 boduo 1)(夺去）позбавити що, чого (позбавлення); відняти що (відібрання книжк.);(剥夺生产资料）експропріювати що (експропріація).剥夺者〜експропріація експропріаторів;〜地主的财产 експропріювати поміщиків殖民主义者〜了当地人民的 自由和幸福 колоніалісти позбавили місцевих жителів свободи і щастя (відібрали в місцевих жителів свободу і щастя). 2)〈法> позбавлення.自由〜позбавлення волі;〜权利 позбавлення права; обмеження прав (у правах), правообмеження;〜公民权 поразка цивільних прав;〜5^ ¥ позбавлення виборчих прав.
剥离 boli відшаруватися (відшарування, розшарування розм., спец.).
剥落 Ьбіиб облупитися; облізти розм.墙上泥灰 ~ штукатурка на стіні облупилася;颜色〜 фарба облізла (облупилася).
剥蚀b6shi 1)(因风化而损坏）ерозія. 2) <地质> денудація.
剥肖!J boxue експлуатувати що (експлуатація).〜 他人的劳动 експлуатувати чужу працю;进 行中间〜займатися експлуатацією шляхом посередництва;〜Р介级 експлуататорський клас;〜收入 прибутки від експлуатації;资产 阶级的〜本性 експлуататорська сутність буржуазії;消灭冬〜人的,现象знищити експлуатацію людини людиною.
剥削者 b6xu6zhg експлуататор.
剥琢 bozhuo <象声，书> тук-тук; стукіт.
鉢Ьб.
鉢 Ьб 1)(器具）миска; чаша; горщик. 2)—> 钵 孟.
^3*1 boyu чашка [для їжі в бонз].
菠
疲菜 Ьбсаі шпинат [городний].
菠敦 boluo <植> ананас.
波妙蜜 Ьбіибт'і <植> 1)(木疲萝）дерево хлібне
”джек". 2)—菠萝.
播Ьб.
播Ьб 1)—播送.2) —►播种.条〜
рядкова сівба; сіяти рядами; літня сівба;〜 下革命的子 посіяти насіння революції;〜 下友ІЙ的种子 закласти фундамент дружби.
主番中高 bofu <^> ширина посівного ряду.
播弄 bonong 1)(摆布）водити за ніс; вертіти килі，розм.〜人 водити людей за ніс; вертіти людиною як хотіти; помикати людьми. 2) (挑拨）підмовити кого на що, із неозн.\ підбурювати кого', під’юджувати кого (під'юджування)〜是非 сіяти розбрат;受人〜 піддатися під'юджуванню; повірити пліткам.
播送 bosong передавати по радіо що; транслювати що (трансляція).〜新闻 транслювати новини; передавати [по радіо] новини (останні звістки); 〜音乐 транслювати музику; передавати по радіо музику.
播音 ЬбуТп трансляція; радіопередача.
播音机 boylnjl радіомовний апарат; радіопередавач; звукопередавач.
播映 boying передавати, транслювати.
播音员 boylnyuan диктор.
播种b6zh6ng另见b6zhdng (撒布种子）<农> посів насіння.〜的标准用贵 норма висіву.
播种机b6zh6ngjT <农> сівіпка.机引〜 тракторна сівалка;玉米〜кукурудзяна сівалка; кукурудзосаджалка.
播种期 b6zh6ngqf <农> час посіву.
播种 b6zhdng 另见 b6zh6ng (种植）сіяти що (сів, сіяння); обнасінити що (обнасінення) спец.; зробити посів; посів (посівний).〜小麦 сіяти пшеницю;〜了五百亩地的麦子посіяли п'ятсот му пшениці; п'ятсот му засіяли пшеницею;〜面积 посівна площа; площа посіву;〜深@ глибина закладення насіння;〜 时期 період посівної кампанії;〜期限
.терміни посіву;大田〜польовий посів;麦子〜 完Т відсіяли пшеницю;小麦刚〜完 пшениця тільки що посіяна;开始~其他作物 почалася сівба інших культур.
驳Ьб.
Ш 1 bo 驳)спростовувати що (спростування); заперечувати (заперечення); перечити застар.由理就不怕〜коли є підстава, так не страшні ніякі заперечення.不值一〜не витримувати критики; нічого навіть спростовувати.
驳Ьб 1) —►驳运.用小船〜上轮船переправляти що за допомогою барж на пароход. 2) 驳 船.铁〜залізна баржа.
Ь6，ап набережна стінка.
驳斥 bochi [дати] відповідь; спростовувати що (спростування).反 言〜діти відповідь антикомуністичним вигадуванням;反动派 的无耻谰言〜спростовувати нахабний наклеп реакціонерів;严加〜дати різку відповідь; різко засудити що; суворо спростувати. •
驳船 bochuan баржа; барка; ліхтер спец.\ перевантажувальне судно.


56
驳俘j bodao спростувати що (спростування).为 事实所〜спростбвано фактами;驳不倒的真 理 незаперечна (безперечна) істина;真理是 驳不倒的 правда незаперечна; істина критики не боїться.
驳回 bohui відхилити що (відхилення); відмовити кому в чому (відмова).〜上诉〈法〉 відмовити в апеляції; залишити скаргу без наслідків;〜申请 відхилити прохання; відмовити кому в проханні;请求被〜了 прохання було відхилено; у проханні було відмовлено.
驳壳枪 bokeqiang <军> маузер.
驳运 boyun перевантажувати що (перевантаження); перевалювати що, розлі” спец. (перевалка).〜货物 перевалювати вантажі.
驳杂 boza мішанина розм.', вінегрет рош.\ строкатість (строкатий).颜色〜строкйте забарвлення; строкатість фарб.知识〜 мішанина (вінегрет) усякого роду (різнорідних) знань. '
伯Ь6.
伯1 Ь6 1) -►伯父.2)(排行最大）старший.〜兄 старший брат.
伯2Ь6—伯爵.
伯伯Ь6 bo<口>■>伯父.
伯恩斯坦主义 b6’6ns了tanzhtiy丨 <政> бернштейніанство.
伯父b6fCi 1)(父亲的哥哥）дядько ч. 2)(父辈男 子的泛称)дядько ч.,рош.
伯爵 b6ju6 граф.〜爵位 графство; титул графа; 〜夫人графиня.
伯劳 bolao〈动〉сорокопуд.灰〜сірий сорокопуд.
伯母 Ьбтй 1)(伯父的妻子）тітка; тітонька розм. 2)(母辈女子的泛称）тітка прост.; тьотя розм.
伯仲bozhong <书> 1)(兄弟）брати.〜叔季 старший, другий, третій і молодший брат. 2) (不相上下）：之间〜мййже [всі] однакові; мшіо чим відрізняються один від одного.
伯祖 bozu старший брат рідного діда по батьківській лінії; дід; дідусь ч.
伯祖母 Ьбгйтй жінки старшого брата рідного дща по батьківській лінії; бабуся.
Шьб 另见 рб. '
泊 bo (船猫岸）причалити (причал); пришвартуватися спец.〜岸 причалити (пристати) до берега; стати на причал.
泊 bo пауз.
泊龍 bokao причалити.
泊停 bo ing припаркуватися.
泊驻 bozhu причалити.
帛bo.
帛 bo〈书〉шовкові тканини.
勃Ь6.
勃勃bobo <书> :朝气〜的靑年життєрадісна молодь;生气〜的样子 життєрадісний (жвавий) вигляд;兴趣〜із великим інтересом; з’явився інтерес; загорітися інтересом; із великою наснагою; надихнутися; Щ ;已、〜 охоплений непомірним честолюбством
(претензіями, домаганнями); честолюбний.
勃动 bodong швидко розвиватися, активно
рухатися.
勃发 bofa спалахнути; зайнятися.
勃朗宁 bolangnmg браунінг.
勃起 b6ql <生理> ербкція.
勃然 Ьбгйп 1)(旺盛）бурхливо (бурхливість).〜 兴起 бурхливий розвиток. 2)(怒容)люто (лють); гнівно (гнів).〜大怒 розлютуватися; ввійти в раж; охоплений люттю; вибухнути гнівом; розпалитися;〜变色 від люті й сказу різко змінитися в обличчі; СПОЛОТНІТИ з люті і сказу.
勃兴 b6xTng < 书 > бурхливо (швидко) розвиватися; бурхливо (швидко) поширюватися. 在革命运动〜的过程中у процесі бурхливого зростання революційного руху.
钹bo.
拔 bo〈音〉тарілки мн.
销Ь6.
销 bo <化> плйтина.
脖W
脖Ь6 1)—脖2)(颈状物)горлечко.瓶子〜儿 горлечко пляшки.
脖颈JI* bogengr задня частина шиї; зашийок прост.
脖子 bozi шия.卡〜схопити кого за шию. || 参阅 “绕脖子 iiob6zi” .
舶Ь6.
舶 bo океанський пароплав; океанське судно.
舶来品 Ьоіаірїп імпортний (закордонний, заморський) товар.
鹤bo.
韩鹤 boge <动> [домйшній] голуб.
辑鸠 bogu <动> гбрлиця.
博Ь6.
博1 bo (多）багатий (багатство); рясний (достаток, рясність); великий (просторість); універсальний (універсальність).搜罗甚〜 багате зібрання чого.’ 〜而不精 знання хоча і широкі, але не глибокі; ковзати по верхах; нахапатися верхів; дилетантизм; дилетантство.
游bo->博取.聊〜一笑заради сміху.
博爱 Ьб’аі людинолюбство книжк ; братерство; братерське милосердя.
博茨瓦纳人 B6ciwan》rdn ботсванець (ботсванський); ботсванка.
傅大 boda великий (просторість); широкий (широта).学问〜而精深 великі і глибокі пізнання (знання).
博得b6dS—前取.〜大家的称赞викликати загальне схвалення;〜荣誉 здобути (зажити) слави;〜周围人们的爱戴зажити любові оточення;〜长时间的掌声 викликати тривалі оплески; здобути тривалі оплески кого;运动 员〜全场观众的热烈掌7і1 глядачі нагороджували спортсменів бурхливими оплесками.
博-占通今 bo gii tong jln енциклопедизм
(енциклопедичний); прекрасно розбиратися в давній і сучасній історії.〜的学者 енциклопедист; енциклопедично (всесто- ронньо) освічена людина.
博览会 b61Snhui ярмарок; виставка.万国〜 міжнародний ярмарок; всесвітня виставка; невідм., ж.;莱比锡〜ярмарок у Лейпцизі.
搏舌L boluan бешкетник, бешкетувати.
博取 boqu здобути що; зажити чого; викликати що.〜信任 здобути (завоювати) довіру; ввійти в довіру;〜同情 викликати співчуття; 〜好感 здобути (завоювати) прихильність;〜 欢心 здобути (зажити) симпатію; мати успіх у кого.
博 士 boshi доктор.〜论文 докторська дисертація;〜学位 учений ступінь доктора; докторство;考〜学位 захист докторської дисертації;数学〜дбктор математичних наук; 名誉〜почесний доктор [наук].
博士后 bo shi hou доктор наук.
博士后人员 bo shi hou ren yuan доктор наук.
博闻弓虽і只 bo wen qiang zhi велика ерудованість (ерудиція).
博物馆 b6wCiguan музей.历史〜історичний музей;革命军事〜воєнно-революційний музей;〜工作人员музейник.
博物院 b6w(iyu&n музей.
博学 boxue велика ерудиція.〜之士 людина великої ерудиції (ученості); ерудит;〜多才 велика ерудиція і багатобічний талант.
博雅 ЬоуЗ ерудованість (ерудований) книжк.
搏战 bozhan наполягати.
搏Ь6.
搏动 b6d6ng <医> пульсація (пульсувати).心脏 的〜пульсація серця.
搏斗 bodou сутичка (схопитися); битва (битися); бій (борбтися).生死〜смичка (битва, бій не на життя, а на смерть;—场阶 级大〜веліка класова сутичка (битва);进行 英勇的〜вбсти мужні сутички.
箔&
箱1 Ь6 1)(——种帘子)фіранка, плетена із соломи або очерету. 2)(养虫器具）бамбукова плетінка (годівниця) для шовковичних хробаків.
箱2 Ь6 1)(金属范片）фольга.金〜золоті фольга.
2)(旧时祭祀4的锡箱）посріблений (позолочений) папір для жертвопринесення.
Ь6 另见 bdo; bo.
薄 Ь6 1)(轻微）скромний; незначний. 2)(不厚 道）безсердечний. 3)(轻视）зневажливий.
薄 bo <书> (迫近）наблизитися (наближення). 日〜西山 сонце хилилося (наблизилося) до заходу; перед заходом [сонця].
蒲酬 bochou скромна (мізерна) винагорода.
薄待 bodai погано відноситися до кого\ бути жадним до кого.
薄技 boji скромне мистецтво (уміння).
boll скромний (пустяковий, мізерний) подарунок.
游利 Ьбіі незначний прибуток.多销〜 розширення збуту з найменшим прибутком.
游命 boming нещасливий; нещасний;(苦命）


57
гірка доля.
薄蘇 bomu〈书> сутінки мн.在〜中 у сутінках; перед заходом [сонця]; до вечора.
Щ *防 boqing безсердечність (безсердечний, бездушність); нечулий (байдужий).〜的人 безсердечна (байдужа) людина.
薄弱 boruo слабкий (слабкість),〜兵力 слабкі сили [військ];〜能力 малі (мізерні) здатності; 〜工作能力низька працездатність;〜怠志 слабохарактерний; легкодухий;〜环节 вузьке місце; слабка (уразлива) ланка;克ІМ〜环节* усунути вузькі місця і слабкі ланки.
破Ьб.
跛 Ьб кульгати.
跋子 bozi кульгавий; той, що шкутильгає.
飯Ь5另见Ьб.
Ш Ьб (扬）віяти що (віяння).〜麦 віяти пшеницю;麦子〜净了 пшениця вже провіяна.
簸荡 bodang качатися (хитавиця); трясти що (трясіння).小船〜得厉寄 човен сильно качався; човен сильно качало.
蔽谷机 bogujl < 农 > зерноочисна машина; віялка.
Ьб 另见 bdo; bo.
蹄荷 b6he〈簿荷> м’ііта польова.
薄荷醇 bohechun <化> ментбл.
雜荷淀 boheding < 药 > м’ітний корж; ментоловий олівець.
藤荷脑 b6henSo <化> ментол.
簿荷糖 bohetang м'ятний льодяник.
游荷油 boheyou м’ятне масло.
孽Ьб.
樂画 bohua <书> планувати що (планування).
飯Ьб另见Ьб.
疲其 boji совок.
逋Ьй.
逋逃 butao <书> [здійснити] утечу.
逋逃毅 butaosSu <书> 叩ит^лок.
醭b,.
Щ bu плісень ж. плісенню.
покритися (взятися)
卜
bu.
卜 Ьй 1)(占卜）гадання (гадати). 2) <书> (预见） угадати що\ передбачати що\ знати наперед що. 3) <书> (选择）вибирйти що (вибір).
卜辞 Ьйсі〈考古〉ворожильні написи; напис [на кістках або на панциру черепахи] про результати гадання.
卜biiju <45> вибирати місця проживання.
h 课 Ьйке здійснити обряд гадання; поворожити.
口卜 Ьй.
П卜吩 Ьййп <化> порфін
补Ьй.
补 Ьй 1)(修补）штбпати що (штопання, церування); латати що (латка розм.)\ залатувати що，прост.〜衣 Л艮 штопати (латати) білизну;〜袜子 штопати панчохи;〜 车胎 латати шину;〜墙洞 замурувати, заладнати діру в стіні;修桥〜路 ремонтувати мости і лагодити дороги. 2)(添+卜)добавляти що (додавання); доповнювати що (доповнення, додатково); заповнювати що\ заднім числом.〜写 написати додатково;〜送 上月份的杂志 дослати номер журналу за минулий місяць;〜行登记 реєструвати заднім числом;〜新兵 поповнити ряди військ; нове поповнення;〜tiE 新兵 додатковий призов; допризив;〜一些注角军 доповнити примітками; додати примітки;〜知і只之不足 заповнювати прогалини в знаннях; ~ 税 відшкодувати (заплатити) недобір мита (податку);请〜一个书面文件来прохйння письмово підтвердити; надішліть, будь ласка, додатково письмове підтвердження; 缺什么，〜什么 чого не вистачає,, того додати.
3)(滋补）зміцнити що (укріплення). ~肺 зміцнити легені; корисно для легень. 4) <书> (利益）користь.不无小〜не без користі;空言 无〜отут марні слова; [одними] словами справі не допоможеш; справі не
допоможе.
补白 ЬйЬаі літературний матеріал, що вставляється для заповнення місця; запасний (додатковий) матеріал для доповнення стовпців газети (журналу).
补办 ЬйЬап зробити (виконати) що заднім числом.〜手续 оформити що заднім числом.
补报 ЬйЬао 1)(续报）дати додаткові зведення, дати додаткові зведення щодо пропущених цифр (сум);〜户 口 прописатися (оформити прописку) заднім числом. 2)(报答） віддячити кого; відплатити.
补播 ЬйЬб〈农〉підсів.
补差 ЬйсЬаі відкликати з відпустки.
彳卜偿 buchang відшкодовувати що (відшкодування); компенсувати що (компенсація),〜 捐失 відшкодовувати (компенсувати) збитки; 无可的〜捐失 невідплатна втрата (утрата); непоправна втрата;以努力工作〜失去时间 компенсувати (надолужити) втрачений час посиленою роботою.
补偿器 btichdngqi <理> компенейтор.
补充 buchong 1)(再增加）додавати що (додавання); поповнювати що (поповнення).〜 几句话 додати декілька слів; сказати декілька слів на доповнення; на додаток до сказаного;〜新生力置 поповнювати свіжими силами;给工业部门〜新干部улііти нові кадри в промисловість;〜兵员 поповнювати ряди військ; поповнювати втрати у військах; комплектувати армію (війська);没什么〜 [мені] нічого додати [до цього]; [у мене] немає більше доповнень. 2)(附力卩） додатковий (доповнення).〜报告 співдоповідь; 〜说明 додаткбві пояснення;〜条款 додаткові (доповнюючі) статті;〜决议 доповнення до резолюції; ~ 营 маршовий батальйон.
补丁 bflding латка; лата прост.打〜поставити (накласти) латку; залатати що, прост.;打~的 裤子 штани в латках (у латках); латані штани.
+卜发 ЬйШ додати що, чого (додача); [додатково]
дати що.〜材料 додати відсутні матеріали;〜 工资 додатково дати (видати) зарплату.
补付 biifu доплатити що (доплата); приплатити що (приплата) додатково сплатити (заплатити) що.〜款项 доплата; приплата.
补给 btig6i (4充发给)додати що, чого (додача); додатково дати що.
补机 btijT〈铁路〉штовхапьник; штовхан.
补给biijT另见bOgei <军> постачання.炮兵〜 артилерійське постачання; 3年 Ш 〜постачання боєприпасів;——天的〜одноденне постачання; служба постачання.
补给船 biijTchuan судно, що перевозить провіант; транспортне судно з запасами мн.
补给线 bujlxian <军> лінія постачання; шлях постачання (підвозу).切断敌人的〜 перерізати ворогу лінію (шлях) постачання.
补给站 bujlzhan станція постачання.
补剂buji ->补药.
补假 bujia 1)(补放假）дати додаткову відпустку. ——天〜дати день додаткової відпустки. 2)(补 请假）оформлення відпустки заднім числом.
补角 biijiao <数> додаткбвий кут.
补缴 bOjiao додатково внести що.
补救 biijiu поправити що (поправлення, виправлення); виправити кого-що (коригування). 〜缺陷 виправити недоліки; заповнити прогалини;现在已无法〜тепер нічим не поправити; ^ nf ~ ^ ^ непоправна вада
(дефект); 情尚可〜справа поправимо (виправимо).
卒卜考 ЬйкЗо переекзаменування (переекзаменуватися); скласти переекзаменування; проводити переекзаменування.
补Щ btike 1) (4教）репетирувати кого;(补学） надолужити (пройти) пропущені уроки.给 学生〜репетирувати учнів. 2)(重做） заповнити прогалини.
补领 biilTng доодержати що\ додатково
одержати що.
补炉 ЬШй <冶> запрйвлення [печі].
补炉机 Ьй1й』Т <冶> заправнй машина.
补苗 bumiao <农> підсадження (підсадити що).
补偏救弊 Ьй pian jiu bi виправити помилки і недоліки; заповнити прогалини.
辛卜票 Ьйріао купити квиток.
补品 Ьйрїп зміцнювальний (тонізуючий) засіб.
补齐 buqi укомплектувати що (укомп¬
лектування); поповнити що (поповнення); доповнити що (доповнення).〜空额 укомплектувати штат; заповнити вільні вакансії;〜 所缺的报纸 поповнити відсутні номери газети;〜所缺的课 пройти додатково пропущені уроки.
补请 biiqmg віддячити кому за добро.
补缺 buque 1)(填补缺额）зайняти вакансію. 2) (得到官职）одержати призначення (посаду).
补收 biishou доодержати що\ додатково одержати що.
补体 bDtT <医> комплемент; алексин.
补贴 butic 1)(贴补)робити матеріальну (грошову) допомогу; субсидіювати що.干部 的〜工分 субсидовані трудоодиниці для кадрів;他侮个月都〜弟弟він щомісяця субсидіює свого молодшого брата; він подає грошову допомогу своєму молодшому братові щомісяця. 2)(贴补的费用）приплата; допомога; субсидія*; надбавка.物价〜 приплата на дорожнечу;政府 й勺〜грошова допомога від уряду; субсидія уряду; урядова


58
грошова допомога; дотація; субвенція спец.
补习 Ьйхі пройти ще раз (знову) що\ пройти додатково що; учитися (займатися) додатково. 〜某I、J功课 пройти додатково якийсь предмет;业余刊间还〜俄文у вільний час учитися ще (додатково) російської мови; репетирувати школяра з алгебри;〜学校 підготовча школа;〜教师 репетитор.
补习班 ЬйхіЬап [підготовчі] курси.
补休 buxiu додаткова відпустка.
补选 Ьйхиап довибори мн.; додаткові вибори, зробити довибори делегатів;〜代表 додатково обрати депутатів.
补血 Ьйхие <医> допомагати від недокрів’я.〜 药品 зйсіб від недокрів’я.
补血针 biixuezhen уколи від недокрів’я.
补牙 Ьйуа пломбувати зуб; покласти пломбу.
补养 biiyang зміцнювати здорбв’я.〜身体 для укріплення здорові.
补药 Ьйуао зміцнювальні (тонізуючі) ліки; засіб тонізуючої дії.
补液 Ьйуб <医> трансфУзія.
补遗 Ьйуі доповнення; додаток; вставка.
补益Ьйу'і <书> 1)(利益)користь. 2)(产生益处) принести користь.
补印 buyin підтискати що, спец.\ додатково видрукувати що.
补语Ьйуй <语> (汉语的补语）додатковий елемент; (乌语的补语）додаток.直接〜прямгій додаток;间接〜непрямій додаток.
补招 biizhao додатково прийняти, (набрати) кого,〜工人 додатково прийняти (набрати) робітників.
补 IE biizheng поповнення і виправлення.
补植 biizhi <农> підсадження (підсадити що).
补助 biizhu —补贴.国家〜державна дотація; 给予〜надати грошову допомогу.
补ffij金 bfizhujm допомога; субсидія,监时〜 тимчасова допомога; тимчасова субсидія;政 府〜урядова субсидія; дотація; субвенція;工 会〜допомбга від профспілки.
补缀 biizhui (织补）штбпати що (штопання, латання);(打补丁）залатати що, прост.;(修 补）лагодити що (чинка розлі.).
补& buzia 辛卜？f. поповнити відсутнє;
缺多少，〜多少 скільки не вистачає, стільки і додати; наскільки бракує, настільки й поповнити.
捕Ьй.
捕 Ьй ЛОВИТИ що (ловіння),〜鼠 ЛОВИТИ мишей; 灯光〜鱼риболбвля при світлі ламп;〜尽塘里 виловити всю рибу зі ставка.
捕房 biifang 〈旧〉поліцейський відділок поліцейська дільниця.
捕风捉影 Ьй feng zhuo ylng чув дзвін, та не знає, де (відкіля) він; гонитва за химерою (за примарами); незбутня річ.〜之谈 це, як говориться, чув дзвін, та не знає, де він; чутки, що не мають грунту;〜的指责 ні на чому не обґрунтовані обвинувачення; фантастичні і необгрунтовані обвинувачення.
捕获 biihuo схопити кого-що; затримати кого-що (затримка); упіймати кого-що.〜特 务三名 схоплені (затримані, спіймані, заарештовані) три шпигуни;〜一只老虎 зловлено тигра; упіймали тигра;〜很多龟 наловили (виловили) багато риби; 2 Й 〜 накрити на місці злочину.
捕获权 biihuoquan <法> призове право.
捕嫁船 bujlngchuan китобійне (китоловне) судно.
捕 Ш >lk btijlngye китобійний (китоловний) промисел; китоловство.
Ш&І Ьйіао ловити що (ловіння); виловлювати з води що.〜鱼虫下 ловити рибу й раків.
捕拿Ьйпй —捕. ，
捕食 btishi 1)(捕取食物)добувати Іжу. 2)(捉住 吃尹Ji) годуватися чим.〜蚊虫黾 годуватися комарами і мухами.
捕鼠器 bushOqi мишоловка.
捕头 bfit6u〈旧〉старший поліцейський.
捕姆器 buyingqi мухоловка.
捕虫項纸 buyingzhT липкий (клейкий) папір від мух.
捕目艮子 Ьй yan zi покер.
捕鱼量 biiyuliang виловлена риба; ловіння, вилов застар.
捕捉 bfizhu6—捕.〜逃犯ловріти втікачів-злочинців;〜害虫 знищувати (винищувати) шкідників.
Ш Ьй.
_ bu <^j> годувати кого (годування).
哺乳 Ьйгй годувати груддю кого.〜动物 ссавці [тварини].
哺乳室 burnshi кімната для годівлі немовлят.
哺养btiySng <书> —哺育.
哺育Ьйуй <书> вгігодувати кого.把儿女〜成人 випоїти і вигодувати дітей; виростити дітей; 在共产主义思І想〜下成;1<:的工农兵英雄人物 герої з робітничих, селянських і солдатських мас, випестувані ідеями комунізму (виховані на ідеях комунізму);长江〜了两岸亿万人民 ріка Янцзи годує багатомільйонне населення вздовж її берегів.
哺喂 biiwei годувати.
Ьй.
不 Ьй 1)(表示否定）не; ні; без; без-; а.〜去 не піти;〜同意 не погодитися; не згодний;〜大 невеликий;〜很好не дуже добре;〜合逻辑的 алогічний;〜注意 не звернути уваги; неуважність; неуважний;〜识字 безграмотний; 〜关心 не піклуватися; безтурботний;〜主动 безініціативний;〜愁吃，〜愁穿 звільнитися від турбот про їжу й одяг; жити безхмарно (без турбот, безтурботно);〜怕苦 не боятися труднощів.〜怕歹Е не боятися смерті;〜为名， 〜为利 не гнатися ні за славою, ні за вигодою; 战〜和的局面 стан (ситуація) ні війни, ні миру;纪令电〜好 з дисципліною поганенько; 处境〜佳незавидне положення;生活上〜方便 побутовий дискомфорт;保护农田〜受风沙 захищати орні поля від піщаних бур;话 І并得 〜刘 % говорити не те, що треба;中国 тК远〜 做超级大国 Китай ніколи не буде (не стане) наддержавою;他已经有一年〜到我这里来了 уже рік, як він перестав ходити до мене; Ш 点他〜会知道 він не може не знати про це;被 压迫人民〜怕威胁,〜受欺骗，继续坚持$虏的 斗争 пригноблені народи, не піддаючись ні погрозам, ні обману, завзято продовжують мужню боротьбу. 2)(组成形容词）не; без; анти-; а. ~民主 антидемократичний;〜Й 由 невільний;〜人ІІ нелюдський; негуманний; 〜卫生антисанітарний. 3)(否定回答）ніє〜是 flii не він; ні,〜能这не можна так. 4)〈方〉 (表示疑问）чи; або ні; Яі疑问句表示.是〜？ чи не так? так або ні? jlli来〜？ чи прийде він?
він прийде? /[尔身体好〜？ як ваше здоров'я?
5)(不可能）не [могти]; не можна.拿〜动 не [могти] підняти; не можна підняти;说〜月反 не [могти] переконати; не можна (неможливо) переконати. 6)(表示选择）або ні; чи.做〜做 随你 робити або ні справа твоя;说〜说一ff говорити або ні (не говорити) байдуже. 7) (表示不在乎）钱〜钱的，我从来〜计较щбдо грошей, то я про них найменше думаю. 8) (与“就，，连用，і示选择)якщо не... то (так)... 每天晚上他总在学习，〜是看，就是写по вечорах він завжди займається, якщо не читає, так пише.
不安 bu'an 1)(不安宁）тривожитися (занепокоєння, неспокійний); турбуватися (тривога, тривожний); хвилюватися (хвилювання). 令人深感〜[ус豸це] сильно усіх турбує (хвилює, тривожить); це викликало в усіх сильне занепокоєння (сильну тривогу); 日夜〜вічно в тривозі; постійно тривожитися (непокоїтися, хвилюватися); день і ніч бути в тривозі (у тривожному стані);坐 立〜не знаходити [собі] місця;他总觉得〜він не міг позбутися занепокоєння;动荡〜的时 代 тривожний (неспокійний) час; час, сповнений тривог (хвилювання, неспокою). 2)(过意不去）совісно; соромно; ніяково.多 多打扰，深感〜мені ніяково (совісно, соромно) так турбувати вас; мені дуже совісно звертатися до вас із таким проханням.
不白之冤 bu Ьаі zhi yuan незаслужена образа; обмова рот. безневинно постраждати; терпіти обмову; безвинно винуватий.
不比 ЬйЬї на відміну від чого; відрізнятися від кого-чого;现在〜以往，男同志能做的事，女 同志也能做 тепер у нас не те що раніше, жінки теж можуть справитися з тим, що колись робили тільки чоловіки;我〜я не те що ви; я не ви; на відміну від вас я";冬天〜 秋天，水很快就会冻成冰вз卩мку це не те що восени, вода легко замерзає.
不必 bubi не потрібно; немає потреби; не треба; немає необхідності; не варто; нічого; ні до чого.〜来了 не потрібно приходити;〜客气 не варто; не соромтеся, будь ласка; не знічуйтеся;〜多说 нічого (не треба, немає потреби, ні до чого) про це багато говорити; 大可〜збвсім не потрібно (не обов'язково); немає ніякої потреби (необхідності).
不变 bubian незмінний (незмінність).〜方 незмінний курс; незмінна лінія; }中色〜 зберегти повний спокій (холоднокровність); 〜价格 <经> твердй (незмінна) ціна;〜资本 < 会全> постійний капітал.
不变式 ЬйЬі纟nshi <数> інваріант.
不便 bubian 1)(不方便）незручно (незручність); ніяково (ніяковість).交通〜незручне повідомлення;交通〜的地区 райбни, що бідні на шляхи сполучення; райони з недорозвинутими шляхами сполучення;感 觉〜почувати незручність (незручність);〜明 说 незручно (ніяково) говорити про це відкрито;没有什么〜немає в цьому нічого незручного; отут немає нічого незручного; 你要是没有І卜么〜的话якщб вас не ускладнення; якщо вам неважко; ІІ路”/:， 行走〜дорога нерівна, незручно ходити. 2) (^ ) немає грошей; без грошей;
безгрошів’я; скрута.我一时手火-〜у мене тимчасові труднощі з грошима; зараз у мене


59
немає грошей; зараз я без грошей.
不辨政麦 bu bian shu mai не відрізняти пшениці від бобів; цілковитий профан у селянській справі (у сільському господарстві).
不测 buce непередбачене; несподіване (несподіванка). 如有〜якщб трапиться [що-небудь, щось] непередбачене (несподіване); якщо відбудеться непоправне; 以防〜щоб уникнути всяких несподіванок; 事与愿违，竟生〜усупереч чеканням, відбулося непередбачене; та не так сталося, як гадалося.
^ н buceng не.〜有过 так не бувало; так не траплялося; так ніколи не було;〜有过的事情 небувалий випадок; небувала справа;他〜来 过 він не приходив.
不差 bucha 1)(不缺）точно; немає різниці.——点、 〜усе точно; зовсім точно; ні на йоту немає різниці; усе саме так;也〜这一点 також ніякої різниці немає (все також те саме);〜^[也 —个 ніякої різниці, якщо навіть його немає; 分文〜копійка в копійку. 2)—不错 2.
不差累泰 bu cha Ібі shii у точності; крапка в крапку; як в аптеці жарт.
不 й什么 Ьй cha shen me майже все.材料〜了 з матеріалів майже усе є.
不彻底性 bCich^Hxing непослідовність.革命的 〜непослідбвність у ставленні до революції.
不成 bucheng 1)(不4亍）немає; не можна; нізащо. 这样办〜не можна так робити (чинити, діяти);〜，你不能走! ні, вам не можна іти!〜！ 我不同意 нізащо я не погоджуся; ні! я не згоден. 2)(表示反问):难道就算了〜？ невже так і залишимо? хіба можемо ми так усе і залишити?难道我们怕你〜？ невжб ти вважаєш, що ми тебе [так і] злякалися?
不成材bCich6ngc^i —不成器.
不成话 buchenghua ні на що не схоже; ні в які ворота не лізе прост.; чорт знає, що це таке!
不h艾器 buchengqi нікудишній прост.; нікчемний (нікчемність) розм.; нікуди не придатний; мілко плавати (брати).
不成文法 buchengwenfa < 法 > неписаний закон.
不 il bucheng зазнати фіаско; провалитися розлі.\ не вдалося; не пощастило.〜之徒 злочинний елемент; зірвиголова прост.
不齿 buchi <^> відчувати огиду; нехтувати ким-чим (презирство, презирливий).人所〜 зневажуваний (пригноблений) усіма;〜于人 类的淹摔 потолоч суспільства, що викликає тільки огиду в людей.
不耻下问 bCichTxmwen не соромитися питати в молодших; не соромся запитати, коли не знаєш; не вважати нижче своєї гідності вчитися в інших.
不齊 buchi <书> 1)—不止 2). 2)(如同）немов [неначе]; точно.〜手足 немов [як рідні] брати; подібно братам;〜大旱之望云寬 як (наче, немов, точно) манни небесної [чекати, жадати];这段话〜І为他写照цей уривок написаний не інакше як про нього.
不出 Ьйсіїй не більше чого\ не далі чого.〜所料 як і припускали; усе вийшло так, як ми і припускали;〜十公迅 не далі десятьох кілометрів;〜一定的范围 не виходити з певних рамок;〜天 не більше (не далі) як через декілька днів;〜——-便见分晓 не пройде і року, як усе стане ясно.
V{- buci не відмовитися від чого.〜辛劳 незважаючи на труднощі; не відмовитися від
праці (від роботи); узяти на себе оббв’язок; із невтомною енергією; не шкодуючи сил;在 所〜не відмовлюся; не відмовився б.
不存 bucun не мати чого\ не мати чого.〜奢望 не мати особливих (надмірних) надій;〜芥蒂 не мати зла проти кого.
不 Ін 丨 Ьйсид (X'j) правильно; так; правда, дійсно.〜#jU兑得 ви правильно сказали;〜，我 兑ІІ правда (так), я так говорив; (правда), була така справа;——
〜збвсім правильно.
不错 2 bucuo <口> (好）непогано.收成〜 непоганий врожай;写得〜непогано написано;她唱得〜вона недурно (непогано) співає;孩子长的〜хлбпчик (дитина) непоганий (гарний) собою; хлопчик нічбго собі.
不打不倒 bu da bu dao не повалиться, якщо по ньому не нанесеш удару.
不打白招 bu da zi zhao визнання без примусу; видати [себе] із головою; на злодії шапка горить.
不大不小 buda-buxiao у міру, до міри; якраз; не великий, але і не маленький.
不大离 ЬйсШі <口> 1)(不坏）нічбго собі.她唱 得〜вона співає нічого собі (непогано). 2)(差 不多）мййже однаковий.两个孩子的身量〜 ріст у хлопчиків майже однаковий.
不带音 budaiyln <і吾〉глухий [звук].
不待 budai —►不必.〜言 нічого навіть і говорити.
不丹人 Budanren бутанець (бутанський); бутанка.
不单ЬйсШп 1)->不止.2).超额完成任务的，〜是 Ж + zJ、РА не тільки одна ця бригада перевиконала завдання. 2)—> 不但.
不但 budan не тільки; мало того, що...〜是我—— 个 не тільки я один;〜如此 не тільки це; більш того;他〜自己学习很认真，还能够帮 助另1j 人 мало того, що він сам серйозно учиться, він ще допомагає іншим.
不当 budang (不应当）не слід було; не слід,〜如 此 не слід було (не слід) так робити; не можна було так робити (поступати);〜利得 незаконне збагачення; незаконний прибуток.
不当 budang (不妥当）неправильний (неправильність).〜处理 неправильне рішення; вирішене (зроблено) неправильно;〜 用同 неправильне вживання слова; невдалий вираз; висловитися невлучно; неправильний зворот мови;如有〜之处 якщо щось неправильно; якщо є в чомусь помилка; якщо є неправильність.
budaoweng іван-покиван.
不至ij budao 1)(少于）менше кого-чого; менш чого.〜三人 не більше (не більш) трьох чоловік;花了〜一个小时 витратити менше (менш) години; Itli 来了 〜—天 ще немає [одного] дня, як він приїхав;那时我〜五岁 тоді мені було менше п’яти років. 2)(忽略） упущення.〜之处 усякі прогалини; навмисні і мимовільні промахи;如有〜之处，请你原谅 пробачте, якщо щось не так; пробачте, якщо є в чому упущення (недоліки).
不到黄河心不死 Ьй dao Huanghe xln bu sT поки в глухий кут не зайде, доти не повернеться; не взятися за розум (не отямитися), доки грім не вдарить.
4s Ш fe budaode аморапьний (аморальність); аморальний (аморальність); антиморальний.
〜做的事 допустити аморальність.
ЦЦЩ bude не.〜其人 немає відповідної людини; 〜其门 не знати, як узятися за діло; не знаходити шляху до чого;〜人心 не мати авторитету; втратити довіру народу; не користуватися співчуттям (довірою) народу; 闲人〜入内 вхід стороннім забороняється; без справи не входити (не входь);〜要领 не домогтися нічбго визначного (істотного);〜 而知 нівідкіля було знати;〜有误 негайно; без зволікання.
不得刁、 budebu мимоволі (мимохіть) доводиться; бути вимушеним.〜如此 не можна [було] інакше; невільно (поневолі) довелося так зробити; змушений був так поступити;在_实面前敌人〜承认自己的罪 行 перед фактами ворог не міг не визнати свого злочину; перед фактами мимоволі ворогу довелося визнати свій злочин.
不得劲 bCid句in 1)(不顺手）не рука; не з руки; (不舒服）незручно.〜坐高椅子на високих стільцях сидіти незручно;这枝笔我使着很〜 ця ручка мені не з руки. 2)—不适.浑身 〜[почувйти] слабкість у всьому тілі;我感到 有〜я щось погано с^бе почуваю; мені [щось] нездужається.
不得了 ЬйсШі5о 1)(表示情况严重)лихо.〜，着火 了 ！ лііхо，пожежа!他的情况简直〜Йогб становище прямо жахливе; його становище просто безвихідне (трагічне);这没有什么〜 немає отут нічбго страшного; немає в цьому ніякого лиха. 2) (常）украй; страшно; неможливо; до чорта прост.\ біда як.多葙得〜 неможлива (страшна) біль; ttf#•〜страшно зайнятий;累得〜жах як утомився;气得〜 страшно сердитий;讨厌得〜до чорта (лихо як) набридло; надоїло (набридло);亲热得〜у запалі приятельських почуттів.
不得已 Ьй(16уї мимохіть; вимушений.出于〜 мимохіть;在〜的日寸候 у крайньому випадку; 〜的措施вимушені заходи;〜而为之 у безвихідному становищі (мимохіть) довелося так зробити (учинити).
不登大雅之堂 Ьй deng dayS zhi tang неприпустимий у пристойному товаристві; позбавлений гарного тону (смаку); банальний; вульгарний; малокультурний.
budeng різні; неоднакові.力<1、〜різні за розміром; різного розміру; і великі і маленькі.
不等边三角形 bCidSngbiSn sanj iaoxing < 数 > різнобічний (нерівносторонній) трикутник.
不等号 budenghao <Ш> знак нерівності.
不等价 bCid6ngjiS < 经 > нееквівалентний (нееквівалентність).〜交换 нееквівалентний обмін.
不等式 bCid6ngshi <数> нерівність. 不等速运动 bCidgngsCi yundong <理> нерівно- мірний рух.
budTkang не пручатися; непротивлення. 〜政策 політика відмови від опору; політика непротивлення [загарбникам].
不抵抗主义 bCidlkangzhiiyi непротивлення [ворогу]; непротивленство.
不定 buding 1)(表示不能ff定）хто знає; бог знає;(可、一定）невідомо; важко твердо сказати.〜明Р——天 невідомо (бог знає) коли;〜 我叨Р一天去 невідомо (важко сказати), коли я поїду;他心 41 想仆么哪 хто знає (бог знає), що він думає (що в нього в душі);我们〜还去


60
不 І： і ще невідомо (важко твердо сказати), підемо [ми] або ні. 2)(不确定的） невизначений.〜积分 <Ш> невизначений інтеграп;〜方程 <数> невизначене рівняння; 〜人称句 < 语 > невизначено-особове рішення;前线的战斗胜负 на фронті бойові операції проходили зі змінним успіхом.
И〈定根 budinggen <Й> придатковий корінь.
不定式 budingshi 1)〈语〉інфінітив; невизначена форма дієслова. 2) 〈数〉
невизначене значення.
不动产 budongchan нерухомість; нерухоме майно.
不动生色 Ьй dong shengse не подати (не показати) вигляду; не виказати себе ні інтонацією, ні виразом обличчя; не видати свого занепокоєння;(指悄悄地干）тихою сапою; тихцем прост.
不冻、港 budonggang незамерзаючий порт.
不独Ьйсій —>不但.
不端 buduan непристойний (непристойність). 行为〜непристбйність поведінки; поводитись аморально.
不断 buduan безупинно; безперервно; безустанну. 〜努力безупинні зусилля;〜发展 безупинний розвиток;〜壮大 безупинний ріст; безупинне посилення;〜变化 безперервні зміни (переміни);〜前进 неухильне просування вперед;〜& 经验 постійно узагальнювати досвід;〜提高自己的政治觉 悟 безупинно підвищувати свою політичну свідомість;经常〜перманентний;劳动生产 率〜提高 безупинно підвищується продуктивність праці;在革命事业中新事物〜涌 现 безупинна поява нового в справі революції;游行群众〜高呼口号демонст- ранти знову і знову проголошують гасла;车 站_Ь〜人流 на вокзалі потоку людей не було кінця-краю.
不断革命论 Ьйсіийп geminglun теорія перманентної (безупинної) революції.
不又、J" 1 budui (错误）неправильний (неправильність); невірний.这〜це неправильно;你做 得〜ви зробили неправильно;没有什么〜 [отут] немає нічого неправильного;是我〜це я неправий.
不对 2 budui 1)(不正常）щось не так; щось не те; як же так; негаразд; недобре.这话有些〜呀! у [його, цих] словах щось не так (щось не те); 〜呀，他不是^卩道我来的吗？ як же так, адже він знав, що я прийду! 2)(不睦)не в ладах; контри лш., прост.两人〜вони не в ладу, (не в ладах); вони в контрах.
不又、J■石buduichar щось не так; щось не те; як же так; негаразд.
不多 buduo трохи.〜花色 вибір невеликий; сортів небагато;〜为数 незначна кількість.
刁、多不少 buduo-bushao 'саме; [у] самий раз; ні багато ні мало; не більше і не менше.
不二;Й；і、] bu er famen єдиний прийнятний захід; єдиний вихід; незрівнянний спосіб.
不二价 bu'erjia ціни без запиту.
不威过 bu'erguo〈书> не повторювати старих помилок.
不乏 bufa не без чого.〜其人 світ не без таких людей; чимало такого роду людей;〜先伎!І не без прецеденту; чимало аналогічних прецедентів (прикладів).
И、发达 W家 bu fa da guo jia нерозвинена країна.
不让 bufa незаконний (незаконність); безза¬
конний (беззаконність).〜行为 беззаконня; незаконна (беззаконна) дія;〜地主 поміщик， що бешкетує;〜商人 крамарі，що порушують закони;〜之徒 злочинний елемент; злочинець; правопорушник.
^ 凡 bufan надзвичайний (незвичайність); незвичайний.
不妨 bufang не зайва річ з неозн.; не завадить із неозн.; не зашкодить з неозн.\ можна було б із неозн. \ варто би безрод., із неозн. \ не гріх із неозн” розм.〜指出 не буде зайвим (не завадить) відзначити що;〜考虑考虑 не зайво (не завадить; варто б) подумати;〜七 机会 не гребувати випадком, що трапився; варто б (не зайво) скористатися таким випадком;既是实情，就〜明说якщб правда, то не гріх і сказати.
bufangshi справі не перешкоджає; погано не буде (не стане).
不费 bufei не платити; не витрачати без чого;〜 分文 безкоштовно; без усяких витрат; 兵 一卒без втрат;他翻译这篇文章〜什么气力 йому нічого не варто перекласти цю статтю.
不费吹灰之力 Ьй fSi chul hul zhl li дрібниці прост.; за дві секунди прост.; дрібна справа; легка задача; немає нічого простіше; раз плюнути кому, прост.; пальцем не ворухне (не поворушить).
不分 bufen не розрізняти що; не робити різниці. 〜畛域 не робити різниці між ким-чим;〜彼此 бути на короткій нозі; так дружні, що водою не розіллєш кого;〜昼夜[і] день і ніч;〜胜负 закінчитися внічию;〜敌我 не розрізняти своїх і ворогів;〜男女老幼 незалежно від статі і віку.
不分青红皂白Ьй侘n qlng hong zao bai без розбору, хто правий, хто винуватий; без розбору, де правда, де неправда; не розбираючи, що до чого; без усякого розбору; сплутати біле з чорним.
不忿 bufen обурюватися (обурення).面露〜之 色 з обуреним видом; з обуренням на обличчі.
不月艮 bCifii не скоритися чому; не миритися з ким-чим.〜判决 оскаржувати вирок;〜水土 не акліматизуватися; не пристосуватися (не звикнути) до нового клімату;他心里〜він у душі не мі]
不符 Ьйй відповідати чому.数目〜цифри не сходяться; 言4亍〜слова розходяться зі справою.
不符值 biiftizhi <测> розбіжність.所得~ отримана розбіжність;允许〜припустима розбіжність;最大〜граніічна розбіжність.
不该 bugai 1)(不应该）не слід було з неозн.〜如 此 не слід було так; не потрібно так; не повинно так;大大〜ніяк (зовсім) не слід було; ніяк (зовсім) не потрібно було. 2)(过错） провина (винуватий),是我〜я в цьому винуватий; у цьому моя провина.
不 Ц* bugan не хотіти з неозн.\ 心有〜не могти миритися (примиритися); почуття незадоволеності (невдоволення);〜落后 не хотіти (не хотілося) відставати від інших;〜示弱 не хотіти (не хотілося) здаватися.
不敢当 bugandang не вартий [я] такої честі; не заслужив [я] такої уваги; мені прбсто совісно;真〜！ що ви, мені прбсто совісно!这 ff 的夸奖太〜了 такої похвали я прбсто не заслужив (не гідний).
公 bugong несправедливий (несправед¬
1 не міг примиритися.
розходитися (розбіжність); не
ливість).处理〜вирішено несправедливо; зробили несправедливо;这也太〜了 це уже велика несправедливість; це дуже вже несправедливо.
不共戴天 bu gong dai tian смертельна (непримиренна) ворожнеча. смертельний
(заклятий) ворог;〜的仇恨 смертельна (невгасима) ненависть.
不苟 bugou скрупульозний (скрупульозність); педантичний (педантичність).〜言笑 статечний; серйозний; зберігати серйозність;丝毫 〜крайня педантичність;他在钱财上〜丝毫 він украй педантичний у грошових справах; 他在工作上一丝〜він виявляє скрупульозний підхід до роботи.
不够b(ig6u 1)(比要求的差些)недостатньо.〜坚 定 недостатньо твердо;〜妥当 не так-то все добре;水平〜недостатній рівень;写得〜好 написано не так уже добре. 2)(缺少）не вистачати кого-чого.人手〜не вистачає робочих рук;他今年粮食〜цьбго року з зерном у нього було скрутно.
不顾 bugu (不照顾）не піклуватися про кого-що\ (不考虑）не думати про кого-що; незважаючи на кого-що; невважаючи на кого-що, усупереч чому; не рахуватися з чим. 〜国家民族的安危не піклуватися про долю країни і нації;〜国际关系准则 ігнорувати норми міжнародних відносин;〜具体情况 не враховувати реальної обстановки; усупереч реальним умовам;〜劝告 незважаючи (не звертаючи уваги) на поради;〜任何困难 не дивлячись ні на які складнощі; незважаючи на небезпеку, що загрожує;〜个人的安危 не думати про свою безпеку; не брати до уваги небезпеку; незважаючи на обличчя;
безсторонньо;〜廉耻 втратити всякий сором; не дорожити добрим ім’ям;〜大局 не рахуватися з інтересами цілого; не рахуватися зі спільними інтересами [у цілому]; зневажати спільні інтереси;〜—切 не рахуючись ні з чим; незважаючи ні на що; зневажаючи усе; всупереч усьому; стрімголов; піти на все; забувши про все на світі;做事〜前后 діяти необачно (нерозважливо); 他开起车来〜死活він був досить відчайдушний водій;资本家〜工人死活 капіталісти не звертали уваги на життя і здорбв’я робітників;战士І门〜从头顶上擦过 的子弹，直扑敌人碉堡незважйючи на кулі, що свистять над головою, бійці кинулися на бастіон ворога.
不关 buguan не стосуватися чого.〜我事 не моя справа; мені діла немає; це мене не стосується; моя справа стороння; моя хата скраю;〜痛萍 байдуже; байдужливо; [проявити] повну байдужність; із повною байдужністю.
不管 buguan 1) 仑)... би... не...; незважаючи
на що; невважаючи на що.〜是谁 хто б то не був;〜你是谁 ким (хто) би ви не були;〜怎样 так чи інакше; як би то не було (не стіпо);〜 怎么讲як (що) не говори;〜是大人还是小孩 хай то дорослі або малі діти;〜fjU兑4 卜么 міно що ви говорите; як (що) би ви не говорили;〜 是出于什么理由 незалежно від причини; які би причини не були;我〜你是谁 я не зважатиму на те, хто ви;〜多大的困难，我们 都能克月艮 ми переборемо усі труднощі, якими б великими вони не були;〜敌人从哪 里来的，什么时候来，定叫它葬身大海


61
відкіля й коли б не прийшов ворог, йому завжди приготована могила в морі. 2)(不过 问）стояти осторонь.我〜знйти нічого не хочу;我〜这些 мені діла немає до цього;这样 我就〜了 тоді я умиваю руки;谁也〜ніхто не цікавиться (не відповідає);〜它! бог із ним! чорт із ним!这是大家的亊，我们不能〜 справа загальна, і ми не можемо залишатися сторонніми спостерігачами (осторонь);天塌 下來他也〜хоч звалися небо на голову - йому наплювати.
不管不顾 biiguan-biigCi І)(不照管）ні крйпельки уваги (турботи). 2)(没有顾忌）без усякого сорому.
不管部部长 buguanbu buzhSng міністр без портфеля.
— buguan san qi ershi у! була не була; на все начхати.
不光 buguang <口> І)—> 不止.2)—> 不但.
不规则biiguTzS <数> неправильний.〜多边形 неправильний багатокутник;〜动词 <语> неправильне дієслово.
不过buguo 1)(表示程度最高）самий; най-.再 好 ~ найкраще; найдобріше; краще вже нікуди; як ще можна краще;货物再好〜了 товар найкращий; Ш 多〜у кращому випадку; у гіршому випадку; якнайбільше; якнайменше;滑稽〜д$же вже смішний; кумедно смішний. 2)(不敌）не; не можна.比 ~ не можна порівнювати; не зрівнятися з чим; не наздогнати кого;说〜не можна (не) переспорити кого.、打〜не можна (не) здолати кого. 3)(只不过）всього-на-всього; усього лише; тільки; лише.〜如此 нічого особливого не представляє; так собі;她〜十 七岁 了 їй всього-на-всього (всьогб лише) 17 років;我〜说着玩的 я просто пожартував;这 〜是说... це тільки (лише) виходить, що..;原 子弹〜是只纸老虎йтомна бомба не більше як паперовий тигр;归根结底，这〜是垂死的新 殖民主义的І种而已влйсне кажучи, це являє собою не що інше, як різновид умираючого неоколоніалізму. 4)(然而） однак; тільки; втім.〜你要明白 однак (тільки) ви повинні розуміти;〜这没有什么可怕的 втім, отут немає нічого страшного;〜你要先 把这件事办好 тільки вже ти спершу закінчи цю справу.
不过怠buguoyi ніяково; совісно.我心里怪〜的 мені [було] просто ніяково (совісно).
不含糊 buhanhu (好)здброво просту (行) мастак просту не ликом шитий прост.\ не в тім’я битий прост.活儿做得〜здброво зроблено (спрацьовано);我军战士仗打得〜 здброво воювали наші бійці;他样样者Рмь干， 〜він усе вміє робити - мастак (не ликом шитий).
不寒而栗 bu han er li кого кидати в холбдний піт; дрож проймає кого; мороз по шкірі дере (пробігає).
刁、好刁、buhao-buhuai ні те ні се; нічого; так собі.生活〜живемо нічого; живемо собі помаленьку.
不好意思 bCihSoyisi 1)(寄羞）ніяково (незручність).他个子的〜йому стало ніяково. 2) (不便）соромитися з неозн.', незручно з неозн. 我们〜辞 нам незручно відмовлятися; ми посоромилися відмбвитися.
不合 buhe 1)(不符合)розходитися (розбіжність); не відповідати чому.意见〜розбіж¬
ність у пбглядах; розійтися в думках;〜耍求 не відповідати вимогам;〜规定 не відповідати правилам;〜时Й! не відповідати духу часу;〜愔理 несправедливо; не по справедливості;〜逻辑 нелогічно; алогічно; 这〜他的意 це йому не до душі (не до серця). 2) <书> —不该1).
不合理 buheli нераціональний (нераціональність). 改革〜的规章制度перетворити нераціональні правила;〜的统一шкідлива, єдність.
不合作 buhezuo бойкот (бойкотувати що)\ відмова від співробітництва.〜运动〈政> політика бойкоту; політика відмови від співробітництва.
不和 buhe незлагода; нелади мн., розм.\ не в злагоді з чим; не в ладах із чим; контри лш., прост.家庭〜сімейні нелади; домашні чвари; 朋友〜незлагода (натягнуті стосунки) між друзями;两国〜ворбжі відносини між двома країнами;他们彼此〜вони [були] у контрах; вони [були] не в ладах.
不欢而散 Ьй huan er san роз'їхатися (розійтися) із неприємним осадком у душі.会议〜зббри закінчилися, залишивши в усіх неприємний осадок.
不慌不忙 buhuang-bumang спокійно і не кваплячись; тихо і не поспішаючи; тихо і спокійно.工作〜працювати тихо і не поспішаючи; працювати без метушні (без суєти).
不遑 buhuang〈书> ніколи; не встигнути з неозн/, немає [вільного] часу.
不讳 bCihui〈书> 1)(不忌）відкрито;叩ямо.〜直 言 відкрито (в обличчя) сказати правду; відверто сказати правду. 2)(死亡）померти; смерть ж.
不羁 ЬСуї <书>:落拓〜вбста богемний спосіб життя; із богемними манерами;〜之才 надзвичайна талановитість; великий талант.
不及 bCiji 1)(比不上）гірше кого-чого; поступатися кому-чому.这方面我〜他 у цьому відношенні я йому поступаюся (я гірше за нього). 2)(来不及）не встигнути з неозн.\ пізно.〜细谈 не встигнути докладно (детально) переговорити;躲避〜не встигнути сховатися;后悔〜пізно шкодувати.
不即不离 buji-buli триматися в шанобливому відділенні від кого; триматися на шанобливій відстані від кого; триматися офіційно з ким; прохолодні стосунки; уникати вступати в близькі стосунки з ким.
不计 buji не турбуючись про що; не звертаючи уваги на що.〜报酬 не турбуючись про винагороду; не ганятися за винагородою;个 人得失 не рахуватися з особистими інтересами (з особистою вигодою).
不记名 bujimmg:〜存款 внесок на пред'явника; 〜投票 таємне голосування.
不济 buji < 口 > нікуди не придатний; не годитися.〜目艮力 нікуди не придатний зір; зір став дуже слабким.
不济事biijishi —>不济.这几个钱怕〜боюся, що такою мізерною сумою справі не допомогти; боюся, що така незначна сума справі не допоможе;工作量大，三两个人〜роббта трудомістка, двоє або троє не впораються; роботи багато, двом-трьом не впоратися.
不假思、索 bu jia slsuo не задумуючись; експромтом.
不见 bujian 1)(看不到）не видно; не бачити
чого.他好几天〜了 ужб декілька днів, як його не видно;哪里也〜нідб не видно. 2)(失落） загубитися; запропаститися прост.
不见得 bujiande навряд чи; навряд.〜罢 навряд чи так; та навряд чи це так;天在下雨，也能 来 йде дощ, і він навряд чи (навряд чи) зможе прийти;〜是jit 1故的 навряд чи це він зробив;〜他马上就会释放的吧не схоже, щоб його незабаром випустили.
不见棺材不神•、泪 bu jian guan cai bu diao lei —> 不到黄河心不死.
不见经传 bu jian jlngzhuan невідомий [в анналах історії]; маловідомий.
不结盟 bujiemeng <政> неприєднання [до блоків]; позаблоковість.〜国家会议 конференція неприєднаних країн;〜ЇЙ _ політика неприєднання до блоків.
不禁 bujln мимоволі; не утриматися від чого.〜 抖了一Т мимоволі здригнутися;〜伤流》目 не утриматись і заплакати від горя;〜失笑 мимоволі засміятися; не утриматись і розсміятися; не утриматися від сміху;〜要问 мимоволі постає (напрошується) питання.
不仅 biijln 1)—> 不止 2).〜如此 більш тогб; але мало цього; але не тільки це; але це ще не все; 问题〜如此 справа не тільки в цьбму; але цим питання не вичерпується;这〜是我——个人的 意见 це не тільки моя думка. 2)—不但.〜在 口头上，而且在实际行动中都应当这样не тільки на словах, але і на ділі треба так робити;〜是每天，І至可以说是每小时не те що щодня, а, можна сказати, щогодини;工人 阶级〜在政治上，而EL在科学技术领域里，也 真正成了 主人 робітничий клас став справжнім хазяїном не тільки в політичному відношенні, але й у наукбвскґехнічній галузі.
不尽 bujin нескінченно; безкінечно; нескінченний; незліченний.〜感激 нескінченно вдячний; надзвичайно вдячний; немає міри [моєї] подяки;说〜усьогб і не скажеш (не розповіси);好处说〜мйти незліченні переваги; не перелічити всіх переваг;说〜的 话безкінбчні розмови;对旧社会有说〜的恨 відчувати невимовну ненависть до старого суспільства.
不尽然 bujinran не зовсім так; не цілкбм так; так, та не зовсім; так, але не так.
不经一事，不长一智 Ьй jlng yl shi, bu zhSng yl zhi практика робить людину розумнішою; знання купуються на практиці (через практику); практика джерело всіх знань; немає знань без практики.
不 Ш.意 bujlngyi неуважність (неуважний); необережність (необережний).利 1〜найменша неуважність; найменша необережність.
不经之谈 bu jTng zhi tan нічим не обґрунтовані розмови; нісенітні міркування; нісенітниця.
不京 bu jlng депресія, застій.
不景气 biijlngqi депресія (депресивний); застій. 市场〜депресія (застій) на ринку;资本主义 国家的经济〜депрбсія в господарському житті капіталістичних країн.
不 1泾而走 bujing er z6u із швидкістю блискавки . облетіти; швидко поширитися.
不久 bCijiii 1)(不远的将来）недалеке майбутнє; у найближчому майбутньому; найближчим часом;(很快）незабаром; скоро,〜就会弄明 незабаром (скоро) усе з'ясується; $〜 的将来问题就会解•决питйння вирішиться в недалекому майбутньому (у найближчому


62
майбутньому, найближчим часом). 2)(时间 相隔不长）недовго; незадовго; недавно; незабаром; невдовзі.〜于人世 не довго кому залишилося жити на світі;〜以前 незадовго перед цим (до цього); недавно; у недавньому минулому; з* недавнього часу;〜以前他来过 недавно (незадовго перед цим) він приходив; 这是〜以 ПІТ 的写ї це трапилося (було) недавно; ця справа недавня;〜以后 трохи згодом; через деякий час;〜以后他就來了 недовго через (слідом за цим) він прийшов;事倍过后 〜незабаром після цього [події];他来 了〜він тут недавно;他在这里住了〜він жив тут недовго (недовгий час).
不牲既往 bujiuji w3ng не карати за старі гріхи; пробачити всі минулі помилки.
不拘bCijii 1)(不拘泥）не; без чого.〜小节не дріб'язковий; не звертати уваги на дріб’язки; 〜一格 не потрібно притримуватися однієї лише форми; не обмежуватись одним лише видом (жанром);〜形迹 триматися (почувати себе) вільно і невимушено;〜礼节 без церемоній; не церемонитися; без формалізму. 2)(不计较，不限制）не рахуватися з чим; незалежно від чого; не обмежувати що.〜形 式 не рахуватися з пустою формою (із формальним боком);新旧〜，都可以用 незалежно від того, нове або старе, усе знадобиться;文章的字数可以〜мбжна не обмежувати кількість слів у статті. 3)—> 不 论.〜什么任务，我都愿意І受будь-якб (яке завгодно, яке б то не було) завдання я готовий узяти на себе.
不觉 bujue непомітно; мимоволі.〜茫然 зайти в безвихідь; бути в повному здивуванні;〜流出 泪来 мимовблі полилися сльози;〜又过 了三 年 непомітно пройшло ще 3 роки.
不绝 bCijud безупинно.称赞〜безупинно розхвалювати (підносити) кого-що\ 掌声〜 довго безугавні оплески.
不绝如缕Ьй jue гй їй 1)(局面危急）триматися на ниточці; висіти на волосині; перебувати в критичному становищі; критичній ситуації. 2) (7宫音细І微)ледве чутний; дуже слабкий.
不刊之论Ьй kan zhl lun —*不晶之论.
不堪 ЬйкШі 1)(受不住）не витримати чого.〜一 击 не витримати навіть першого удару (натиску); буде відкинутий (розбитий) із першого удйру;.恐〜当此f壬 боюся, що мені з такою справою не впоратися, 2)(不能)：〜设 страшно навіть подумати; настільки погано, що неможливо навіть собі уявити; 如果坚持错误,，那前#就设想了 іякщбб^ш впертим у своїх помилках, то страшно навіть подумати, що буде (як усе складеться);〜[ЙІ 首 важко [навіть] згадувати;〜入环 вуха в’януть; огидно навіть слухати. 3)(极度） крайній.各良邪1〜украй жалюгідний вигляд; украй жалюгідне становище; відчути
крайню незручність;疲倦〜страшна втома; 痛苦〜жахливі страждання.
bukang-bubei без зверхності, але і без низькопоклонства; із почуттям власної гідності; поводитися гідно (із гідністю).
不可Ьйкб 1)(不可以）не; без; не можна.〜避免 неминучий; невідворотній;〜调和 непримиренний; 〜动摇 непохитний; непорушний;〜 分割 невід'ємний; невіддільний; нероздільний; 台湾竹足我国领#〜分割的-•部分 провінція Тайвань - невід’ємна (невіддільна)
частина території Китаю;〜否认 не можна не визнати (не погодитися); неможливо спростувати; незаперечний; безперечний;〜 告人 соромно навіть говорити що людям; ніяк не можна розголошувати що; непорядний; 〜告人的意图 чбрні (непорядні) задуми;〜告人的軍 темні справи; ганебні таємниці;〜告人的目的 непорядні бажання; 〜抗拒 непереборний; непереборний;历史潮 流〜抗拒 плин історії нестримний (непереборний); 〜或缺 найнеобхідніший; невід'ємний; 〜缺少的东西незамінна річ;〜弥 补的损失 непоправна (невиправна,) втрата; незамінна втрата; ~ 理解 незрозумілий; незбагненний;〜理喻 доказами не пробереш; доказами і мотивами не переконаєш; нічим не переконати; не визнавати ніяких доказів; дурням закон не писаний;〜胜数 незліченний; безліч; що тьма просту ім’я легіон чому; видимо-невидимо;〜收拾 непоправний; 资本主义世界的经济危机越来越〜收拾 економічна криза в капіталістичному світі стає все більш катастрофічною;〜思议 неуявний; незбагненний; немислимий; неймовірний; дуже дивний;简直〜思议 просто важко собі (уявити); не можна зрозуміти;〜 相信 не можна повірити; неправдоподібний; малоймовірний;〜непереможний;〜
摸 незбагненний; не можна передбачити кого-що;前途〜限量 необмежені можливості [у майбутньому]. 2)(与“非”连用,表示必须)： 非…〜обов’язкбво; неодмінно; будь-що;非 去〜обов'язково (неодмінно) треба піти;非 此〜без цього [ніяк] не можна;非如此〜[ніяк] не можна інакше;我看非下雨〜по-мбєму обов'язково (неодмінно) піде дощ.
不可救 bu ke jiu yao безнадійний (безнадійність); непоправний (непоправність); пропащий розм.\ відчайдушний; невиліковний. 〜的人 непоправна (відчайдушний, кінчена, пропаща, безнадійна) людина;他简 Ж ~ він просто непоправний; його тільки могила виправить;我还没有到〜的地步я поки до крапки не дійшов.
不可开交 bu ke kai jiao кінця не видно; немає кінця чому; ні кінця ні краю немає.忙得〜 стільки роботи, що кінця не видно; так зайнятий, що хвилини вільної немає (не можна урвати); турбот повний рот;他们打得 〜вони так билися, що не можна було їх розборонити;两人闹得〜вони [двоє] сварилися між собою без кінця； сваркам їхнім не було кінця.
不可抗力 Ьйкбк含ngli < 法 > форс-мажбр; непереборна сила.
不可名状 Ьй ке mmg zhuang невимовний.〜的 悲哀 невимовний сум.
不可企及 bu ke qlji недосяжний (недосяжність); не можна досягти (досягнути).
不可同日而语 Ьй ке tong гі ег уй над усяке порівняння; немає навіть (ніякого) порівняння; непорівнянний.
不可--世 bu ke yl shi бути високої думки про себе; вважати себе сіллю землі; надто (багато) думати про себе; звисока дивитися на усіх; як щось недоторканне; здаватися непереможним.
不可知论 Ьйкбгіїїійп <哲> агностицизм.
不可知论者 biikgzhll£inzh6 агностик.
可终日 Ьй ke zhong гі висіти на волосині; у страшній тривозі.反动派惶t皇〜реакціонери
живуть у постійній паніці.
不克Ьйкб —►不能.
不快 Ьйкийі 1)(不愉快）невдовблення; незадоволення; не по собі; неприємний.令 人〜викликати невдоволення (незадоволення); 令人〜的话 неприємні (образливі) слова;心中〜відчути невдоволення; стало (було) неприємно; стало (було) не по собі; засмутитися;她略微有点〜вонй злегка образилася; вона була трішки скривджена. 2) (不舍予月艮）нездужати безособ.; відчувати нездужання.
不愧 bukui виправдати що; заслужено; гідний. 〜所学 виправдати те, що не дарма (немарно) вчився;他〜得到这个光荣称号він [цілком] заслужено одержав це почесне звання;他〜是 个解放军战士 він гідний боєць НВА.
不 ЙР 不秀 bulang-buxiu ні те ні се; так собі; нічого.
不劳而获 bu lao er huo дістатися без праці; нетрудовий заробіток; нетрудові прибутки. 〜的生活 дармоїдство; жити за чужий рахунок.
不冷不热 bul6ng-bure 1)(温暖）не холодний, але й не гарячий; теплий. 2) ні
холодно ні тепло; не холодно, але й не тепло.
不力 bull без (немає) зусиль; без (немає) старання; не ретельно; не старанно.〜Л作 халатно ставитися до роботи; працювати абияк; працювати без напруження (без старання);⑩слабкість керівництва; слабке (неміцне) керівництво; у керівництві не було твердості (твердої руки).
不利Ьйіі 1)(没有好么，秦■害）невигідний (невигідність); несприятливий; не в інтересах; не сприяти чому.〜条件 невигідні (несприятливі) умови;〜因素 несприятливий (негативний) чинник;〜于社会主义 завдавати шкоди соціалізму; на шкоду соціалізму;〜于民族团结 йти врозріз із інтересами зміцнення національної єдності; 变〜为有利 зробити несприятливе сприятливим; зробити негативне позитивним; 这于他〜це йому (для нього) невигідно; це не в його інтересах; це не піде йому на користь; це буде йому на шкоду;这 于ik Її] Й革命斗争极为〜це вкрай несприятливо позначається на нашій революційній боротьбі;时间对敌军〜час працює проти ворожих військ;自然条件对 4也们很〜прирбдні умови несприятливі для них; із природою їм не пощастило. 2)〈书〉 (战败）зазнавати поразки.展战〜зазнавйти поразки за поразкою.
不良 bCilidng шкідливий (шкідливість); негативний; несприятливий.〜作风 нездоровий стиль у роботі;〜倾向 шкідливі (негативні) тенденції;〜习气 кепські звички; 〜影响 шкідливі впливи;〜印象 несприятливе (негативне, невигідне) враження;〜后果 негативні (небажані) наслідки;〜分子 шкідливі (нездорові) елементи;〜导体 <理> поганий провідник;〜存)已、таїти злі наміри (чорні помисли);〜夕ft 化 розлад травлення.
不了 Ьйііао 1)(不停）без кінця.笑个〜без кінця сміятися; нестримно сміятися; ft + 〜 працювати безупинно; зайнятий по горло. 2) (经不住）не.阻挡〜не могти перешкодити кому-чому в ЧОЛіу；我吃〜这么多 стільки мені не з’їсти;我做〜这种車 мені з цією роботою


63
не впоратися.
У、了了之 bu liao liao zhl скінчитися нічим; поставити хрест.只得〜нехай що буде, то і буде.
刁、料 buliao усупереч сподіванням; не піднімати; кому на думку не спадало.他〜又 回来了 усупереч чеканням (понад усяке сподівання), він знову повернувся; ~竟会这 样 навіть не думали, що так станеться;〜竟有 这种意夕卜的事хто міг подумати, що так трапиться; така несподіванка нікому на думку не могла спасти.
不吝bulin не відмовте в люб’язності.尚希〜指 教 сподіваємося, що не відмовите нам у пораді;鼎力〜相助 не відмовте в допомозі; не відмовте в люб'язності допомогти нам.
不伦不类 buliin-bulei ні на що не схоже; ні те ні се; ні риба ні м'ясо.
不论 bulun незалежно від чого; безвідносно до чого; ... би...〜是谁 хто б не був; незалежно від того, хто це; безвідносно до того, хто це; будь-яка людина; усякий; ~是谁的 чий би не був;〜是谁说的хто б не сказав;〜哪里де б це не було; скрізь; усюди;〜什么时候 коли б це не було; завжди; у будь-який час;〜怎样 як би то не було (не стало); як не; що не;〜怎样 讲，也是他们不对як (що) не говори, а неправі усе ж вони;〜职位高低 незалежно від зайнятої посади; безвідносно до зайнятої посади;〜白天黑夜і вдень і вночі;国家〜大 小，应该一律平等 yd країни, хай то великі або малі, повинні бути рівними;〜到什么地 方，我们都要搞好众关系кудіі б ми не приїжджали, ми повинні встановлювати добрі стосунки з народом.
不满 buman незадоволений (невдоволення);〜 现状 невдоволення існуючим становищем;〜 ШШ почуття незадоволення (невдоволення); 表示〜висловити невдоволення;令人〜 викликати невдоволення (незадоволення); 他X忒你大为〜він украй незадоволений вами.
不 ^ bumao пустеля. А ~ проникнути (забратися) у пустелю; гола, марна земля;〜 之地 гола пустеля (місцевість).
不免Ьйтіап (免不了）неминуче;(不由得） мимоволі.人们〜要问 люди неминуче порушать питання; люди змушені поставити питання; f昔误在所〜помилкі! завжди можливі (неминучі);她〜有些惭愧 їй мимоволі стало соромно.
不妙 bumiao не [зовсім] того; неладно.事情*有 些〜справа щось не дуже; справа не [зовсім] того; та справа не до добра;夕肖肩、〜звістки були негативного характеру; відчути негарне.
不名誉 bummgyu безчесний (безчесність); непорядний (непорядність).
不明 biiming 1)(不淸楚）невідомо; неясно.下落 〜пропасти безвісти;含意〜зміст неясний;来 意〜невідбмо, з чим [людина] прийшла;国籍 〜громадянство не відоме; 2)(不,ffi) не розуміти чого.〜事理 нерозумний; безглуздий; 〜是非 вважати біле чорним; не бачити, де правда, а де неправда;〜底蕴 і не знати підгрунтя;〜真相的人 люди, незнайомі з істинним станом речей.
不明不白 buming-bubai ні з того ні з сього.〜的 事估-темна істбрія.
小摸头 bumotou <U> не в курсі чого.这些軍我 全〜я зовсім не в курсі всіх цих справ.
刁〈谋而合 bu mou er he думки зійшлися (збіглися) випадково; немов змовилися; випадковий збіг думок.
3、耐烦 Ьйпйі^п 1)(焦急）нетерпіння (нетерплячий); втратити терпіння; вийти з терпіння.等得〜вийти з терпіння від довгого чекання; Ж~ кого охопило нетерпіння; втратити терпіння; вийти з терпіння;显得〜 виявити нетерпіння; стати (бути) нетерплячим;另У 〜будьте терплячі; не втрачайте терпіння; не будьте нетерпеливим.
2)(厌烦）набридливість (набриднути, докучливий).你活得〜了吗？ жііти тобі набридло, чи що?我〜听这个 мені набридло це слухати.
不能buneng не можна; ні.〜拿原则作交易 принципами не можна торгувати;〜，绝对〜ні, ні в якому разі не можна;这你〜答应 тобі не можна з цим погоджуватися;这话〜不说 не мбжна про це не говорити;我〜至(J他男Р里去 я не можу (мені не можна) до нього йти.
不念旧恶 bu nian jiu е забути стару ворожнечу (старе зло, старі образи); забути образу; немає злопам’ятності; не злопам'ятний; не пам'ятати давнього (минулого) зла.
不配Ьйрді 1)(不相配）大小〜не підходити за розміром (по розміру);颜色〜немає гармонійного сполучення фарб; колір невідповідний;式样〜фасбн не підходить (не йде) кому. 2)(够不上）не вартий чого; не заслужити чого.他〜得奖 він не заслужив нагороди;我〜当组长 я не вартий бути груповодом;〜说这种话 немає [ніяких] прав так говорити;〜与…相此 не витримує ніякого порівняння з ким; не варте чийого мізинця.
不偏不倚 Ьйрйп-Ьйуї 1)(公正）беїзсторбнній; бути безстороннім (справедливим). 2)(指采 取所谓中间立场）не схилятися ні до того ні до іншого боку; притримуватися середини. 要想〜地站在所谓中@的立场上是不可能的 неможливо притримуватися середини, стоячи на так званих проміжних (нейтральних) позиціях.
不平 buping 1)(不公正）несправедліівий (несправедливість).旧社会〜的事很多у старому суспільстві було багато всяких не- справедливостей. 2)(不平的事）несправедливість. 3)(愤怒，不满）оборюватися (обурення).这使人愤愤〜це змушує людей обурюватися. 4)(愤怒或不满的情绪）справедливе обурення, 〜по^увйти справедливе обурення;弓І 起〜викликати справедливе обурення (природне невдоволення).
不平等 bupingd6ng нерівноправність (нерівноправний, нерівний); нерівність.〜地位 нерівноправне положення;〜待遇 дискримінація; 〜条约 нерівноправні договори;男女〜нерів- ноправність жінок і чоловіків;权利〜нерів- ність у правах;经济上〜економічна нерівність; 民族〜національна нерівноправність.
不平贝lj 鸣 bu ping ze ming де несправедливість, там неминучий і протест; де невдоволення, там і ремство; протестують, коли немає правди.
不破刁S立 bu po bu li не зламаєш старого - не побудуєш нового; без руйнування немає і творення.
刁、期而遇 bu qi er yu випадкова зустріч; зненацька (ненароком) зустрітися.
期然而然 Ьй qi ran er ran понад усяке
сподівання; якось само собою утворилося (вийшло).
求їй解 bu qm shen ji6 поверховий підхід до чого; поверхове розуміння; верхогладство розм.; не доходити до змісту (сутності); не заглиблюватися в суть [справи, питання]; ковзати по поверхні.
不求有功，但求无过Ьй qm you gong; dan qiu wu guo де там говорити (мріяти) про заслуги, аби не було ніяких провин.
不屈 buqu не здатися; непохитний.〜顽强 непохитна стійкість;〜顽强的斗争 завзіта і непохитна боротьба;〜宁歹已 віддати перевагу смерті, але не здаватися; краще померти стоячи, чим жити навколішках.
不屈不烧 buqu-bunao непохитний (непохитність); незламний (незламність).〜的意志二 непохитна (незламна) воля;中国人民〜，对帝 国主义及其走狗进行了 і,期的英勇f争 китайський народ, виявляючи непохитну (незламну) волю, тривалий час вів мужню боротьбу проти імперіалізму та його ланцюгових собак.
不然 buran 1)(不如此）не так; неправильно; ні. 而事实却〜а насправді це зовсім не так;岂知 〜виявляється, це не так;如有〜якщо щось і не так; якщо щось і неправильно. 2)(表示否 定）немає, ні.〜,他从没说过这样的话ні, він таких слів (цього) ніколи не говорив. 3)(否 贝lj) інакше; у протилежному разі; немає; або; або ще.快跑，〜就完了 біжіі скоріше, інакше спізнишся;要详细地说，〜弄不明白потрібно пояснити докладніше, інакше (у протилежному випадку) буде незрозуміло.
不人道 burendao нелюдськість (нелюдський); не гуманний.
不仁 buren 1)(残酷无情）нелюдський (нелюдськість); безсердечний, безсердечність; жорстокий (жорстокість); злобливий (шкідливість). 为富〜багатий і безсердечний (жорсткий). 2)(失去知觉）паралізація (паралізувати, параліч); оніміти (оніміння).
不忍 buren шкода з неозн.; шкода з неозн.〜下手 рука не піднімається;〜好生 дуже шкода! як шкода!〜目目者 шкода було дивитися на кого-що, у що\ важко було бачити кого-що.、 于心〜совість не дозволяє; серце стискалося від жалості.
不日 buri днями; не сьогодні-завтра; не нині-завтра; через пару днів.他〜可至lj днями (не сьогодні-завтра) він буде тут.
不容 burong не давати кому чого; не допускати чого, що.〜分说 не давати кому слова вимовити;〜置辩 не допускати заперечень;〜 置辩的真理негапербчна істина;〜置疑не підлягає ніякому сумніву;〜疏忽大意 недбалість неприпустима;〜一指一发受到 损害 жодної волосинки не дамо торкнути.
不如 burn 1)(比不上）гірше чого; поступатися чому.论才干李〜张 по здібностях (по талановитості) Чи поступається Чжану; IR 社会劳动人民生活比中马还〜в старому суспільстві працюючі жили гірше худоби. 2) (还是）кріще.〜这、样[замість цього] найкраще буде так;我看〜答应了吧 на мій погляд, краще вже погодитися.
不入虎穴，焉得虎子Ьй гй Ьй хие, yan de Ьй zi "не потрапивши до лігвища тигра, не впіймаєш тигреняти"; вовків боятися - в ліс не ходити; ризик - шляхетна справа; не ризикнеш — не виграєш.


64
三四 busan-busi ні те ні се; ні риба ні м’ясо. 〜的人 темна особистість; людина ні богові свічка ні чортові шпичка;〜的事 безглузді (темні) справи;〜白勺话 безглузді слова; безглузда розмова; ~地舌匕讲 говорити ні в тин ні в ворота.
不善 biishan 1)(不好）поганий.〜来意 не з добром [прийшов];心怀〜із недобрими помислами (намірами); недоброзичливо (недоброзичливо) відноситися до чого. 2) (不长于）не вміти з неозн.; недотепний; не здатний із неозн.〜经营 не вміти (не здатний) вести справи; недотепне ведення справи.
不上不下 bushang-buxia ні туди ні сюди; не знаєш, як бути.
不设防 bushefang незахищений.〜城市 відкрите місто.
不深不透 bushen-butou поверхово; ковзати по поверхні (по верхах) чого.
不声不响 busheng-buxiang ні звука; ні гу-гу; анічичирк; мовчати (мовчання); без шуму й тріску.〜地把事做好 зробити справу без шуму і тріску.
不胜 bCishSng 1)(承担不了）не в змозі; не в силах.〜负士旦 непосильний; не в змозі (не в силах) нести (винести); непосильне
навантаження;〜其烦 украй набриднути; украй набридливий; багато турботи; клопітлива справа;体力〜здоров'я не дозволяє. 2) (表示不能做到）неможливо.防〜防немає можливості запобігти;看〜看 очі розбіглися; 读〜读 неможливо перечитати. 3)(非常） украй; надзвичайно; дуже.〜遗憾 дуже шкода; надзвичайно жаль; 〜感激 надзвичайно вам вдячний; несказанно вдячний;〜羡蕊 сильно заздрити чому.
bu sheng mei jii без ліку; без числа; не перерахувати; неможливо перерахувати; незліченний; їм [же] ім，я легіон; незліченна кількість; безліч.
不失为 bushlwei проте; все-таки; все ж.
〜——个办法 проте (а все-таки) це вихід (ідея).
不识 bushi не розуміти чого; не знати чого.〜水 性 не вміти плавати;〜时务 нерозсудливий; [виявляти] нерозсудливість;他〜抬举 честь йому роблять, а він ніс верне.
不识之无 bu shi zhi wu зовсім неписьменний (безграмотний); повна безграмотність.
不时 bushi 1)(时时）час від часу; часом.必须〜 检杳 необхідно час、від часу перевіряти (робити перевірку);〜下着小雨 час від часу йшов дощик. 2) (llffiR寸）екстрений.〜之需 екстрені потреби;непередбачені потреби;以 备〜之需 на (про) всякий (всяк) випадок.
不是bushi另见bushi не. 1)(非)〜时候[зараз] не час;他来得〜时fl吴 ти прийшов не вчасно (не в пору, не до речі);〜不肯，是我不能 не те що не хбчу，а не мбжу (не вмію);〜这，便是 ЯР не це, так те;〜吗？ j чи не правда? хіба ні? 〜回事 це зовсім не діло. 2)(加强语气）адже. 你〜说过…адже ти говорив, що...他〜早己知 道 了吗？ адже він давно знав?
不是话 bushihua безглуздий (безглуздість)розм. 他越 1并越〜чим далі, тим безглуздішими ставали його слова.
不是玩儿的 bushiwanrde <口> не іграшка,留祌， 这可〜обережно，це тобі не іграшка.
不遥味儿bu shi weir < U > 1)(味道不ЇН) несмачний.女也※得〜вона готує несмачно; Ш 喂得〜вонй співає не дуже (не надто). 2)—>
不对2. 3)(不好受）неприємно; важко.心中〜 стало неприємно (тяжко) на душі.
^ Ш bushi нездужати безособ.\ нездоровий; [почувати] нездужання.我不过略微有点〜罢 Т я просто трішки розклеївся.
不是 bushi 另见 bushi (过失）помилка; провина; винуватий.是我的〜це моя помилка (провина); це я винуватий (завинив);担〜нести провину;怕担〜боятися відповідштьності;落 了 个〜виявитися винуватим;赔〜вибачитися; принести вибачення; попросити пробачення; 稍有〜，就挨皮鞭 за найменшу помилку вони одержували удари батогами; за найменшу провину їх карали батогами.
不输不赢 bushu-buying нічия; зіграти внічию; залишитися при своїх (指赌博).
不爽1 bushuang —不适.
不爽 2 bushuang (不差）точно; немає різниці.丝 Щ ~ точно; точнісінько; достоту; достеменно.
不死不'活 busi-buhuo ні живий ні мертвий.
不送气 busongqi < 语 > неаспірований; непридихальний.
不速之客 bu su zhi ke незваний (непрошений) гість.
不随意机 bCisuiyijT <解> мимовільний м5яз.
不遂 busui не вдатися з неозн.
不特bCitd <书> ~►不但.
不体面 butimian непорядний (непорядність); некрасивий.〜的举动 непорядний (некрасивий, ганебний, соромний) учинок; ~ 的话 ганебні слова;做得〜поступ“ти непорядно (некрасиво);充当〜的角色 грати непорядну (некрасиву) роль.
不同 butong різниця (відрізнятися, різний); відмінність (розрізнятися, несхожий).性格〜 різниця в характерах;看法〜різниця в поглядах; різні думки;人与人〜людина людині ворог;他是首长嘛，和你我〜це，начальнику, нам із вами не рівня;〜于…відрізнятися від чого; на відміну від чого;〜质的予质 якісно різні протиріччя;〜时期的具体条件 конкретні умови в той або інший період;〜社 会制度的国家 держави з різним (іншим) соціальним ладом;对资本主义世界〜类型的 国家采取〜的方针притримуватися диференційованого підходу до різних категорій країн капіталістичного світу.
不同凡响 bu tong fan xiang надзвичайний; незвичайний; видатний.
不痛不痒biit6ng-bCiyang 1)(身体的感觉）чи то болить, не то свербить. 2)(不触及要害）не зачіпати за живе (за хворе місце) кого.，злегка. 说〜的话 відбутися загшіьними фразами;又寸 他的批评〜критика не зачепила його за живе.
不透 7_К butoushui водонепроникний (водонепроникність). 〜的帆布 водонепроникна парусина; 〜岩层 <地质> водонепроникна порода.
不透水层 bCitdushuIcdng〈地质> водостійкий шар.
不图Ьйй <书> —不料. 不吐气biitGqi <语> —> 不送气.
夕卜 buwai не інакше як; не більш як; не хто інший, як; не що інше，як; немає іншого, як. 〜你我俩人не інакше як нас двоє;〜这些原因 не більш (не інакше) як ці причини; немає інших причин;结果〜是…результатом (у результаті) буде не що інше, як..;〜乎此 не
інакше як це; не що інше, як це.
不完全花 buwanquanhua〈植〉неповна квітка.
不完全句 buwanquanju〈语〉неповне речення.
不完全11 h buwanquanye <ffl> неповний лист.
不为已甚 bu wei yl shen не бути надмірно вимогливим (суворим, вибагливим); не чіплятися; не треба переборщувати; лежачого не б'ють.
不闻不问 bOwen-buwen закривати очі на що, не звертати уваги на що; не цікавитися; обійти мовчанням; відмахуватися; дивитися крізь пальці.
不稳 b{iw6n хисткий (нестійкість).〜平衡 <理> хистка рівновага.
不问biiwei 1)(不询问）без розбору.〜是非曲直 без розбору, хто правий, хто винуватий; без розбору, де правда, де неправда; Й без усякого розбирання; не питаючи причини;〜 是谁 байдуже хто; хто б не був. 2)(不过问） не цікавитися чим.〜政治 аполітизм; не цікавитися політикою;批判〜政治的倾向 критикувати аполітичні тенденції.
不无 buwu не без чого; не позбавлений чого.〜 根据 не без (не позбавлений) підстав;〜小补 не без користі; не буде абсолютно марним;〜 pJ 宫泛 не виключається [і така] можливість;〜 可取之处 не без позитивних якостей.
不务 ІЕ 业 bu wu zhengye займатися чим завгодно, але тільки не справою; бити байдики; займатися не своєю справою.
不‘措 buxl не пошкодувати чого; не жаліти чого.
〜ЛІ 本 не зупинятися перед витратами; не жаліючи коштів;〜一切 не зупинятися ні перед чим; не жаліючи нічого; [壬何代价 не жаліючи сил [і витрат];〜牺牲生命 не пошкодувати (не жаліти) свого життя;〜牺牲
—切来捍卫去国的完▲ ціною будь-яких жертв захищати цілісність країни.
不暇 buxia ніколи; немає часу.〜细 і兑 ніколи докладно розповідати;〜多谈 не вдасться поговорити.
不下 buxia 1)(不亚于)не поступатися чому; не
-нижче чого.质金〜于 якість не гірше чого; за якістю не поступатися чому. 2)(不少于）не менше чого.〜一百人 не менше ста людей; не менше ніж сто чоловік.
不相 buxiang не.〜往来 не підтримувати ніяких стосунків;〜上下 не поступатися один- одному в чому; мало чим відрізнятися; немає різниці; майже одного рівня;我的经济情况 和他〜上下 матеріальне становище в мене приблизно таке ж, як у нього.
不相干 buxianggan не стосуватися кого-чого.这 事与我〜це до мене відношення не має; справа це не моя; це не мої проблеми; при чому тут я! це мене не стосується; моя хата скраю; яка мені до цього справа!
不相容 buxiangrong несумісний (несумісність); не терпіти (не виносити) один одного; не уживатися.彼此〜одне несумісне з іншим; 他们彼此〜вони не терплять (не виносять) один одного; вони не можуть ужитися;水火 ~ несумісні，як вогонь і вода.
不详 buxiang 1)(不知道）невідомий (невідомість). 姓名〜ім’4 і прізвище невідомі;具体 内容〜невідбма сутність [питання, справи]. 2) (不详细）неповно; не детально.叙述〜 викладено лише загалом; викладено коротко і неповно; і吾焉〜неясно сказано; сказати без [потрібних] подробиць.
不样 buxiang лиховісний; нещасливий;


65
недобрий.〜的消息 лиховісна (невтішна) звістка;〜之 не до добра; лиховісне передвістя; лиховісні ознаки; нещасливе передвістя;怀着〜的预感 кого мучило недобре передчуття.
不像话Ьй xianghua—>不成话.他这人真〜він прбсто неможлива людина;玩笑开得太〜 жарт зайшов занадто далеко.
Ьйхіао <^|5> непутящий; негідний.〜子弟 непутящі діти.
不屑 Ьйхіб 1)(不值得）не варто безособ., із неозн.; нічого з неозн., розлі.〜——Ш\ не варто навіть дивитися; нічого навіть дивитися;〜跟 他多说 не варто (нічого) багато з ним розмовляти. 2)(轻视）гребувати чим; не принизитися до чого; презирливий (презирливість).〜为之 гребувати робити так; не принижуватися до цього;〜的目艮光 НИЩІВНИЙ ПОГЛЯД；摆出——畐1J〜的神气 із презирливим виглядом.
不懈 buxie безустанний; неослабний; непослабний; без утоми; не знаючи втоми; не опускаючи рук.〜的努力[робити] безустанні зусилля; із неослабною енергією (силою);〜 的斗争 безустанна боротьба; неослабна боротьба;始终〜的警惧 неослйбна пильність. -
不信任案 Ьйхіпі^п’&п <政> вбтум недовіри.
不信任票 Ьйхіпі^прійо〈政>:投〜голосувати за недовіру.
不兴 buxlng 1)(不、流;[亍）не в ужитку; не в моді.
2)->不许1). 3)(不能)не можна.就〜小声一 点、吗？ хіба не можна тихіше, чи що? чи не можна тихіше?
不行Ьйх丨ng 1)(不可以）немає; не мбжна.这〜！ не бувати цьому! не вийде!不说是〜的 не можна не сказати; далі якщо в мовчанку грати надумаєте, то добром не скінчите;怎 么也〜ніяк не можна;欺负人可〜не можна кривдити людей;〜，我不能答应 ні, я не можу погодитися. 2)(不中用)не годиться; (无能）нездатний.我身体〜здорбв’я моє нікудишнє; здоров'я моє нікуди не годиться; 他4卜么都〜він ні на що не здатний;不要以为 只有你自己好，别人都〜не можна вважати, що лише ти гарний, а всі інші нікуди не годяться. 3)(不І子）поганий.这几匹马实在~ коні доброго слова не варті. 4) —►不得了 2). 他累得〜了 він дуже-дуже утомився; він утомився до чорта; він без [задніх] ніг;他爸 爸对他爱得〜батько любить його до нестями.
不幸buxing 1)(不幸运)нещасливий.〜的事故 нещасливий випадок;〜的І肖,fi、сумна звістка; 〜的人нещасливий; нещаслива;他在事业方 而很〜у справах йому не везе. 2)(不希望发 生而发生）до нещастя; на нещастя; на горе чиє\ на лихо чиє.〜牺牲[передчасно] загинути;〜的是... лихо (нещастя) у тому,〜 Ш 言中 на нещастя, виправдалися чиї побоювання; на біду, мої слова були слушними; на лихо, [мої] передбачення почали збуватися. 3)(灾祸)нещастя; лихо, if!到〜кого спіткало нещастя; потрапити в лихо;发生〜сталося (трапилося) нещастя;〜 中之大幸 дешево обійтися; це ще щастя, що..
小休 buxiu нескінченно; без кінця.说个〜 безкінечні розмбви; говорити [і говорити] без кінця; говорити, як заведена машина; I'flD
+ 〜безкінечні скандали (сварки); 〜 нескінченні (безперервні) суперечки; сперечатися без кінця;纠 Ш 〜настирливо чіплятися до кого.
Ьй хій bianfu мати неохайний вигляд; не стежити за своєю зовнішністю (за собою).
不朽 Ьйхій безсмертний (безсмертя); нев'янучий книжк.〜之作 безсмертний твір; безсмертні праці;〜之功 безсмертна заслуга; безсмертні справи; немеркнучі подвиги;英 名〜безсмертна (нев’януча) слава; 名
тК 垂〜вічна пам^ть славним полеглим героям.
不锈钢 buxiugang сталь, що не іржавіє (що не окисляються); нержавійка розм.
不虚 buxu недарма; не марно; не даремно.〜此 生 життя прожите недарма;〜此 4亍 не даремно (недарма) з’їздив.
不许 Ьйхй 1)(不允许）не можна; не; не дозволяти кому-чому з неозн.\ не СМІТИ з неозн.〜说谎 не можна говорити неправду;〜 去! не смійте (не можна) туди ходити!〜扼 杀人的自由！ не дамо (не допустимо, не дозволимо) задушити свободу народу!〜地 主有发言权! позбавити поміщиків слова; не давати слова поміщикам. 2)〈口〉(不f泛)не могти з неозн. \ не в змозі з неозн.何必等我， 你就〜自己去吗？ навіщо мене чекати, хіба ти один не можеш піти?
不宣而战 Ьй xuan er zhan почати війну без її оголошення.
不旋踵 b(ixudnzh6ng < 书 > в момент; моментально.
不学无术 bu xue wu shu повний неук; невіглас ч.,ж.; повна відсутність знань.
^ ЗЙ buxun зухвалий (зухвалість), {іі Ш 〜 говорити нечемності; зухвалі слова; зухвала розмова; говорити зухвало і нахабно;态度〜 зухвала поведінка; зухвало поводитися; зухвало триматися.
不牙隹观 buyaguan непристойний (непристойність); непорядний (непорядність).
bu уап ег уй само собою розуміється (очевидно); зрозуміло і так; ні до чого й говорити; зрозуміло й без слів; ясно, як день.
不厌 buyan:〜其详 бажано докладніше; чим докладніше, тим краще;〜其详地作了许多引 证 наводити в повному вигляді численні цитати;百读〜мбжна зачитатися; читатися з великим інтересом; дуже цікавий (захоплюючий).
不扬 buyang непоказний (непоказність); некрасивий.其貌〜непоказний вигляд; некрасивий собою.
不要 Ьйу纟о (不可）не; не треба з неозн.\ (不许） не можна з неозн.〜大声喧哗 прошу не шуміти; не треба (не можна) шуміти;〜染上 做官当老爷恶习 оберігати себе від дурних панських звичок;〜这样悲观 не будь таким песимістом.
不要紧Ьйук)』їп 1)(不重要）неважливий.〜的事 неважлива (маловажлива, дрібна) річ. 2)(无 妨）нічбго; не біда.〜，我去找他谈 нічбго, я піду і поговорю з ним;〜，还可以修女子 не біда, можна ще [буде] полагодити. 3)(好象不妨碍) [начебто і, це б, здавалося б] нічого.他这一 叫〜，把大家都吵醒了 це б ще (начебто і) нічбго, що крикнули, але ви всіх розбудили, buyaolian безсоромний (безсоромність);
не соромно кому', нахабний (нахабність).真 〜！ як соромно! яка безсоромність!〜的东西 безстидник; безстидниця; соромітник; соромітниця;〜的话 безсбвісні бчі.
不一 buy! —>•不等.长短〜різні за довжиною; і довгі, і короткі.
不—而足 bu yl er zu такі випадки не поодинокі; цим не вичерпується; усього і не перерахувати.
不一会儿 buyihuir в один момент; вмить; трохи зачекавши.〜弛上便积了—层雪в один момент (вмить, трохи зачекавши) земля покрилася шаром снігу.
不依 buy! 1)(不所从）не слухатися кого; не погоджуватися з ким. 2)(不方夂过）не прощати; не вибачати.你如果这样办，我可〜 якщо так зробите, то я вам не вибачу.
不宜 buyi не випливає; не потрібно.
不遗余力 bu уі yu li не шкодувати своїх сил; не шкодуючи сил (зусиль); усіма силами; покласти (віддати) всі сили.
不已 Ьйуї нескінченно; безперервно.欢呼〜 нескінченно радіти;感叹〜безперервно зітхати;痛哭〜дбвго і безутішно ридати.
不以为 buytwei не вважати.〜然 не вважати правильним; ставититися до чого несхвально; 〜怪 не бачити в цьому нічбго надзвичайного (дивного); не дивуватися;〜 意 не приймати [близько] до серця;〜耻 не вважати за ганьбу; не знаходити нічбго ганебного; не знати сорому; не постилатися; совісті вистачило.
不义之贝才 bu уі zhl саі неправедно (неправдою) нажите добро; гроші чорного походження; темні гроші; добро, зароблене нечесним шляхом; брудні гроші.
不亦乐乎 Ьй уі 16 hii чортівськи розм.; до чорта просту украй; страшно, t亡得〜чортівськи (страшно) зайнятий; зайнятий по горло.
不易之论 bu уі zhl lun непорушна істина; незаперечне судження.
不意Ьйуі—不料.〜竟然如此і не чекав, що так станеться; ніяк не можна було очікувати, що так вийде (трапиться).
不翼而飞Ьй уі 6г йі 1)(突然不見） запропаститися; загубитися; [і] сліду нема (пропав); зникнути без сліду (безвісти); безвісти пропасти. 2)(、流传极快）літати без крил; блискавично поширитися (рознестися); швидко поширитися (рознестися).
不用 buyong —> 不必•〜去 не ходи туди; нічого ходити туди; ні до чого туди ходити; немає потреби туди ходити;〜说 нічого і говорити; 〜再说了 не варто більше (далі) говорити; ~ 着急 нічого (ні до чого) поспішати; не до поспіху; не на пожежу;〜说人，就是一只鸟 儿，也逃脱不了他们锐利的眼睛не те що людина, навіть птах не зміг би укритися від їхнього зіркого ока.
不由 Ьйуби не давати кому з неозн.〜分说 не давати кому говорити (виправдуватися); не дати кому навіть слова сказати;〜你说 не буде по-твоєму; і не чекай, що буде по-твоєму;〜你不信 мимоволі доведеться повірити; хочеш не* хочеш, доведеться повірити;〜自主 поза своєю волею (свого бажання); мимоволі.
不由得 buyoude 1)(不界）волею-неволею; мимоволі.〜你不答应 мимоволі доведеться погодитися; волею-иеволеіо (хочеш не хочеш), а треба погоджуватися. 2)(不务今)


66
МИМОВОЛІ； МИМОХІТЬ.〜耍问问 от^т мимоволі встає питання; отут мимохіть запитаєш;大 家〜笑 了 усі мимоволі розсміялися.
不處 buyu <书> 1)(意知•不到）несподіваний (несподіванка); непередбачений. ~ 之变 несподіваний (непередбачений) випадок. 2) (怠夕卜的軍）несподіванка; випадковість.〜以 备 на всякий випадок.
可、Ш И bu yue cr tong наче домовились; немов змовилися; зненацька [їхні дії] збіглися.大家对此都〜地加以阻& усі, як змовившись, перешкоджали цьому.
不予 buyu відмовити в чому (відмова).〜照、Ніі відмовити в проханні;〜答复 залишити без відповіді;〜承认 відмовити у визнанні.
不育性 Ьйуйх丨ng < 生物 > стерильність; безплідність; безпліддя.
不bu yuSn wan її перебороти труднощі далекого шляху.他〜而来 він, подолавши труднощі далекого шляху, приїхав сюди.
不再 buzai не стати [більше] із неозн.\ більше не; роз-.〜喜欢 розлюбити кого-що, із неозн.\ 〜相信 зневіритися;我〜多说 я не буду більше говорити; я не буду далі розкривати;我〜问 Т я не став більше питати; я перестав питати.
不在 b(iz&i 1)(不在某处）неміє; [бути] відсутнім.当我〜的时候 в (за) час моєї відсутності; коли мене не булб; під час моєї відсутності; jtii〜він відсутній; його [зараз] нема. 2)(不包括）за винятком чого.〜此内 сюди не входить; за винятком чого. 3)(指死 亡）немає серед живих; кого не стало.这人己 经〜了 цієї людини вже немає серед живих (не стало);我祖母去年就~了 моя бабуся померла ще торік.
不在乎 buzaihu не надавати значення чому; не звертати уваги на що\ ставитися до чого байдуже; як із гусака вода кому.他〜这个 він цьому не надає значення; він на це не звертає уваги; він ставиться до цього байдуже;他对死都〜він навіть смерті не надає значення; він нехтує смертю;他们花 起钱来一点都〜до витрати грошей вони ставилися байдуже.
不在і舌下 bu zai hua xia це вже не питання; це вже не настільки важливо; отут і говорити нічого; і мови не може бути; про це нічого навіть (вже) розмовляти.
Ш 一 ІД] bu zan уТ сі , утриматися від висловлення своєї думки.
不择手段 Ьй ze shduduan не гребувати нічим.为 了达到目的他〜він не гребує нічим для досягнення мети.
不怎么 # buz6nmcyang так собі; нічого особливого; не дуже добре.〜妥当 не так вже все добре;倒也〜坏 але і не так щоб дуже погано; 〜він співає так собі; нічого
особливого в його співі немає.
不折不扣 buzhe-bukou стовідсотковий; круглий; сповна; без усякої знижки; без усяких потурань; беззастережно; у повному розумінні слова.〜的傻瓜 заплішений дурень; дурний аж світиться;〜地执行命令 без усяких знижок (беззаперечно, точно) виконувати наказ.
不正之风 bu zheng zhi feng шкідливе повітря; хибний, поганий стиль; потік затхлого повітря.认真纠正“走后门”之g的一切了 як варто виправити всі прояви поганого стилю, у тому числі користування "чорним ходом" і
不知 buzhl не знати чого; невідомо.我取先〜це без мого відома; це я не знав заздалегідь;〜凡儿 безліч; незліченно;〜进退 не знати міри;〜轻重 не знати міри;〜自爱 не мати самолюбства; забути свою честь;〜自量 переоцінити свої сили;〜死活 крайня необачність; стрімголов;〜 所云 сам не знає, що говорить; базікати казна що;〜所措 сам не свій; у повній розгубленості; остаточно розгубитися; збитися з пантелику розли\ 〜天高地厚 крайнє легкодумство;〜者不 罪 на нема й суду нема, як нема, то й дарма; М 子里儿乎足漆黑一片，〜是大清早呢，还是己经 至！J 了夜晚 в кімнаті майже зовсім темно; чи то був ранній ранок, чи то вже наставав вечір.
不知不觉 buzhl-bujue непомітно; сам того не помічаючи; несвідомо; не даючи собі звіту; інстинктивно.他〜地挣住 了脚步 він сам не помітив, як зупинився; він непомітно для себе зупинився.;
不知鹿死谁手 Ьй zhi їй si shu丨 sh6u ще невідомо, хто переможе (залишиться переможцем); невідомо, чия візьме; кому дістанеться перемога це ще бабуся надвоє сказала.
不值 buzhi не варто безособ” із неозн.〜一文 ломаного шеляга не варте; нічого не вартий; 他把我看的一文〜він має мене за ніщо;〜一 驳 не витримує критики; ні до чого навіть спростовувати;〜——菜 навіть не варто глузувати з чим;〜一提 не заслуговувати ні найменшої уваги; не варто навіть говорити; не [йти] у рахунок;这些小事〜一提 такі дрібниці не рахуються.
不止bCizhT 1)—不已.如果父亲看见你这个样 子，他会感到惊奇〜побйчив би батько тебе таким, не було би кінця його подиву. 2)(超过) не [тільки]; не менше; не менш.〜一次 не разом; неодноразово;〜三次 не менше (не менш) трьох разів;〜五人 не менше (не менш) ніж п，ять чоловік;〜他一个人知іі не він один знає; не тільки він знає; №〜二 一卜岁 йому не менше 20 років;事情还〜如此 не тільки це; справа не тільки в цьому; справа цим не обмежується; але це ще не усе. 3)(不 Щ) не зупинитися.〜不夺亍 немає зупинки, немає і руху.
不只bCizhT —>不但.
不至于bCizhiyii 1)(不到某种程度）не настільки; не до такої міри; не дійде до чого.〜这样坏 не настільки вже кепсько; не до такої міри погано (недобре);情况〜这般严重обста- новка не настільки серйозна;如果早设法，
亊*時〜闹成这样справа й не дійшла б до цього, якби заздалегідь ужили заходів;我虽 糊涂，~连这个都不明白нехйй я дурний, але не до такої міри, щоб навіть цього не розуміти. 2)(未必)навряд чи; навряд; бути того не може. 〜有什么困难навряд чи (навряд) зустрінуться труднощі;他〜不知道 навряд чи він не знав; не може того бути, щоб він не знав.
不治之症 bu zhi zhi zheng невиліковна хвороба. 不致b(izhi —♦不至于.
不置bCizh丨 <书> 1)—不已.愧丧〜укр杏й засмучений. 2)(不说）не говорити про що; не висловлювати чого. ~--辞 не говорити ні слова;〜可否 не говорити ні так, ні ні; не висловлювати своєї думки; не давати визначеної відповіді.
不着边际Ьй zhuo bianji ухильно.说话〜
говорити дипломатично;〜地议论 міркувати, не торкаючись суті питання; поверхово міркувати.
不货 buz!〈书〉неймовірний; надмірний (надмірність).价值〜д^же цінний;损失〜 неймовірні (дуже великі) збитки;所耗〜мати неймовірні (надмірні) витрати.
不自量 buziliang самовпевненість; непомірна зарозумілість; уявляти про себе прост.你太 〜了 ви занадто самовпевнений; ви занадто багато про себе уявляєте.
不自；й力 Ьй zi liang 1і не рахуватися з власними можливостями; переоцінювати свої сили; страждати надмірною зарозумілістю (надмірною самовпевненістю); куди кінь із копитом, туди і жаба з хвостом.
不自在 buzizai [стало, було] не по собі; бути не у своїй тарілці.
不足 buzu 1)(不够）недостатність (недостатній); недостача; не вистачити; недо-.经 验〜недостатньо досвіду; недостатній досвід; 论据〜мбре аргументів;信心〜немйє твердої впевненості (віри); не вистачало віри;睡眠〜 недосипати;人力〜недостатність робочої сили (живої сили); недостача в робочій силі (у людях); дефіцит у робочій силі;消费〜 недоспоживання;设备〜недостача в устаткуванні;产量〜дефіц“т продукції;开工 〜недовантаження [підприємства]; неповне навантаження [підприємства];分置〜 недовага;尺寸〜недомірок;佔计〜 недорахувати; недооцінка;之数〜відсутня кількість; відсутня сума;以补〜щоби поповнити відсутнє;〜六岁的孩子 діти до шести років (до шестирічного віку). 2)(不值 得）нічого з неозн/, не варто безособ., із неозн. 〜为奇 нічого дивуватися; не дивно; тут [немає] нічого надзвичайного;〜为训 це зовсім не показово; не можна брати за приклад (за зразок); це ще не є непорушна істина;〜介意 нічого брати близько до серця; не потрібно звертати увагу;〜挂齿 не варто подяки; нема що говорити;他们认为这是一 个微不足道，〜挂齿的问题воші вважали це незначним питанням, що не заслуговує ніякої уваги. 3)(不可以）не можна,〜信 не можна вірити кому-чому, у що.
不足道 buzudao дрібний; дріб'язковий; незначний (незначність); неважливий.
不做声 bCizu6sh5ng мовчати (мовчання); набрати води в рот; проковтнути язик.
Ьй.
布 1 Ьй (布匹）[паперова] матерія; [паперова] тканина; паперовий; матер'яний.素色的〜 гладенька матерія (тканина);花〜ситець;〜衬 衫 паперова сорочка;〜套 матер'яний чохол; 买 ZL 尺 ~ купити декілька чи матерії (тканини);成匹的〜матфія (тканина) у шматках; $ 头〜шматки мн.; залишки матерії (тканини).
布2 bu 1)(分布）покритися.满~皱纹的脸 покрите зморшками обличчя; Р月云密〜небо обволоклося (покрилося, затяглося) хмарами; 天空〜满星星 небо засіялося (засіяне) зірками;眼睛"^而〜满蝴蛛网般的细纹 сплелося під очима павутиння зморшок. 2) (布置）розставити що (розміщення)，〜阵势 побудувати в бойовий порядок;〜圈套 розставити пастку;〜下埋伏 улаштувати


67
засідку.
布帛 bubo бавовняні і шовкові матерії.
^ 菜 bucai накладати [гостям] страви на тарілку.
布道 budao〈宗〉проповідувати [релігійне навчання]; проповідь ж.
布店 budian мануфактурний магазин.
布丁 buding пудинг.
布尔什维克 bCi’grshiwdikd більшовик (більшовицький). 党夕卜〜безпартійний більшовик.
布尔什维克化 bu'ershiweikehua більшовизація; більшовизуватися.
布尔什维主立 bu'ershiweizhuyi більшовизм.
布防 bufang <军> зайняти оборону; ставити оборону; розставити війська для оборони.
布告 bugao оголошення.贴〜вивісити (повісити) оголошення.
д" ^ bugaolan вітрина (дошка) для оголошень.
布谷鸟bClgtiniaO <动> 303々ЛЯ.〜在叫чулося кування зозулі; зозуля кує.
布贵 bujtng 1)(春景•装置）декорація.装〜CTd- вити декорацію;换〜змінювати декорацію. 2) (画的布局）композиція (компонування) картини.
布景师 bujmgshl декоратор.
布局 buju концепція; задум; побудова; розміщення, # 品〜концепція (задум, побудова) твору;象棋〜з焱дум (концепція^ побудова) шахової партії; розміщення фігур;生产〜 розміщення виробництва;工业〜планування промисловості; промислова композиція; розміщення промисловості;经济建设和国防 设的〜розміщення господарського й оборонного будівництва;〜完整 досконалість концепції (задуму, побудови, розміщення).
布朗基主义 biiiangjTzhtiyi <政> бланкізм.
布朗族 Bulangzu "булан" (одна з національних меншин Китаю).
布雷 bulei〈军〉мінувати що (мінування); закладати (розкладати, установлювати) міни; ставить мінне загородження.在海峡〜 мінувати протоку; закладати міни в протоці; ставити мінне загородження в протоці.
布雷舰 buleijian мінний загороджувач.
布雷区 buleiqu мінне поле; замінована зона; смуга мінних загороджень; замінована ділянка.清除〜знімйти мінне поле; розмінувати ділянку.
布І斗 buliao матерія; тканина ж. 一段做衣服的 ~ відріз матерії на костюм.
布隆迪人 Bulongdiren бурундієць (бурун- дійський); бурундійка.
布鲁氏菌 biiUish丨jiin <医> бруцбла.
布匹 bupl мануфактура; матерії лш.; тканини мн.
布商 bushang мануфактурист; крамар-ману- фактурник.
^Bl'j bushao <Щ-> розставляти пости; розвести вартових; поставити охорону.
布施 bCish了 〈宗〉пожертвувати що
(пожертвування); зробити пожертвування; подати милостиню; милостиня.
布头 butou 1)(零料）залишок [від суцільного шматка] тканини. 2) ({节布片*) шматки ми.; обрізки мн.
才 1 了纹纸 buwenzhl гофрований nanfp.
布鞋 buxie матер’яні туфлі (тапочки).
布衣 Ьйуї 1)(布衣服）паперовий одяг. 2) <书> (平民）простолюдин застар..，простолюд лінож” застар.
布依族 Buyizu "буГ' {одна з національних меншин Китаю).
布置 biizhf 1)(布置环境）обставити що\ розставити що (розміщення).〜住宅 умеблювати квартиру;〜家具 розставляти обстановку (меблі);〜会场 підготувати зал (приміщення) до зборів; прикрасити зал засідання; _ 窗〜得美观大 if вітрини прибрані просто і красиво. 2)(安排） поставити що\ дати що; спустити що;(分配） розподілити що (розподіл).〜任务 поставити (дати) завдання;〜工 4乍 дати (розподілити) роботу;〜家庭作业 задати уроки додому; задати домашню роботу;〜圈套 розставити пастку;暗中 ~ готуватися потай; таємно готувати що;事情〜得很好 справа була поставлена на належну висоту.
步
bu.
步 bu 1)(脚步）крок.迈开大〜йти великими (широкими) кроками;离开两三〜的地方в двох-трьох кроках від чого;—〜也不落后 ні на крок не відставати; 一〜一〜地 крок за кроком; поступово;〜留神 бути обережним (діяти з обережністю) на кожному кроці; 一 提高 крок за кроком підвищувати; безупинний ріст;〜退让 здавати позицію за позицією; робити поступку за поступкою;进 一〜,退两〜крок уперед два [кроки] назад. 2) (阶段）крок.我国工业迈,进7 — нйша
промисловість зробила великий (гігантський) крок уперед; ЛІ 作的第——~ перша стадія роботи;邊只是万里长征的第 一〜це лише перший крок у великому поході [на десять тисяч]; це лише перший крок [на початку] важкого шляху. 3)(地步） положення. 一〜опинитися в такому
становищі; потрапити в таке становище; дійти до цього. 4)〈棋〉хід.走错〜зробити неправильний (помилковий) хід. 5) <书> йти по слідах; слідувати кому чому.〜人后尘 йти по слідах інших; наслідувати приклад інших; плестися в хвості.
步兵 bublng <军> піхота; інфантерія застар., спец.;(指战士）піхотинець; стрілець.
步兵墙 bublnghao <军> [стрілецький] окоп.
步兵师 ЬйЬ了ngsh了 <军> стрілбцька (піхотна) дивізія.
步步为营 bu bu wei ying просуватися крок за кроком, закріплюючи свої позиції; діяти з надзвичайною обережністю; поступове просування вперед у міру закріплення позиції; створення укріплення у міру просування військ вперед.〜，且战且退 відступати з боєм, чинячи опір на кожному кроці.
步程计 buchengji〈技〉педометр; крокомір.
步调budiao крок; дія.〜——致йти в ногу;统——〜 об'єднатися в діях; координація (єдність) дій; домагатися єдності в діях; домагатися єдності дій.
步伐 bufa хода ж.; марширування спец.〜坚定 твердою ходою; твердим кроком;〜整齐 йти (крокувати, марширувати) у ногу;〜错舌L збитися з ноги; порушити єдність;踏着雄伟 的〜ШГій йти вперед потужною ходою.
步法ЬйШ хода ж.;(马的步法）алюр.
步话机bCihuSjT —>步谈机.
步梨 bull <农> висячий плуг.
步履 Ьйій <书> ходьбі 〜如飞 швидкі ходьба;〜 会隹又艮 насрілу повзти; ледве ходити; важко
крок ступити;她〜轻盈 вона легка на ходу; у неї легка хода.
步枪 buqiang гвинтівка; рушниця.自动〜 автоматична рушниця; автомат.
步口肖 bCishao <Щ> дозор; сторожовий піст.放〜 вислати дозор; стояти на посту.
步谈机 butanjl портативний приймач-передавач.
步行 buxing [йти] пішки.〜前往 піти (податися) пішки;〜的人 піший.
步行虫 bCixingch6ng <动> жужелиці.
步行机bCixingjT —>•步谈机.
步骤 buzhou крок.分为两个〜розділити на два послідовних кроки (прийоми);战备〜стратегічний захід; ІЕ确、重要的〜правильні， важливі кроки (заходи);采取必要的〜робити необхідні кроки (заходи);有〜地进行 проводити методично (крок за кроком, систематично, послідовно, планомірно);〜混舌L немає послідовності в чому,工作要有〜у роботі необхідна послідовність.
/j?-f buzi —> /і? 1).〜f 胃、не тверда (невпевнена) хода;队伍Й〜走得很匀загін ішов розміреним кроком.
Ьй.
杯 Ьй〈化> плутоній.
部Ьй.
部 Ьй 1)(部分）частина ж.;(人体部分）ділянка j/c.胸〜груднй ділянка. 2)(中央机关） Міністерство;(一般单位）відділ; відділення. 国防〜міністерство оборони;夕卜交 ~ Міністерство закордонних справ;组织〜 організаційний відділ; оргбюро невідм.\ 零 售〜відділ (відділення) роздрібного продажу. 3) <军> командування.连〜командування роти (指领导机构)：командний пункт роти (指&在地）；民兵师师〜штаб дивізії народного ополчення. 4)〈书> —> 部属.5) < 量词〉екземпляр.两〜书 два екземпляри книги; два твори;两〜影片 два кінофільми; 电影分上下两〜фільм у двох серіях.
部队 budui 1) <军> військова частина; війська мн.〜番号 номер частини;陆军〜піхотні частини; сухопутні війська;公安〜війська суспільної безпеки; ІІ 防〜прикордонний загін; головний (авангардний) загін; авангард; ##〜війська особливого призначення; 地面〜назбмні війська;降落伞〜параш#ні частини; загін парашутистів; парашутний десант; Ш\ Ш ~ нові формування; нові військові частини;工人阶级的先进〜 передовий загін робітничого класу. 2)(军队 的一部分）загін солдатів.我们;里来了一 支〜у наше село прийшов загін солдатів.
部队长 buduizhSng начальник (командир) військової частини.
部分 bufen частина ж.; сектор.整体的一〜 частина цілого;大〜велика частина; більшість; 、〜менша частина; меншість;主 要〜основна частина;次要〜другорядна частина;身体各〜частини тіла; —〜人 частина людей;〜动员 часткова мобілізація; 〜完成 виконана частково; 公营〜 усуспільнений сектор.
部件 bujian <技> вузол [машини]; частина [машини]; елемент. *
部类 bulei категорія.
部落 Ьйіиб плем'я.原始〜первісні племена;〜生


68
活 пббут племені.
部门 bumen галузь ж.; сектор; частина ж.; органи л/н.,国务院各〜міністерства і відомства Державної Ради;文教〜бргани культури й освіти;卫生〜бргани санітарії і гігієни; санітарна частина;商业〜торгові підприємства;所属〜підвідомчі органи (установи, відділи); підгапузь ж.;最先进的 生产〜найпередовіша галузь виробництва; 在国民经济各〜у всіх сферах (галузях, секторах) народного господарства;
工作 працювати по фінансовій частині;在工 业〜工作 працювати на промислових підприємствах.
部首 bush6u〈语〉ключ; ключовий покажчик [ієрогліфів].
部属 bushii підлеглі.
部署 bushu 1)(安排）підготувати що (підготовка); дислокувати (дислокація) спец.〜战 役 підготувати операцію; розробити план операції;〜力量 розставити сили; групувати
війська;重新〜力量 перегрупувати сили; Ш 新〜兵力 передислокація сил (військ). 2) <计 划 > план.战略〜стратегічний план; стратегічні установки;战斗〜план бойових дій; угруповання військ для бою;做出相应 的〜вж“ти належних заходів; зробити необхідну підготовку;查明敌人的〜встанов“ти угруповання військ противника.
部位 buwei розташування [людських органів]. 胃的〜місце шлунка.
部下Ьйхій ->部属.
部长bCizhSng 1)(中央部长）міністр.财政〜 Міністр фінансів;畐ij〜заступник міністра;〜 职位 міністерський пост. 2)(一般部门的首 长)начальник; завідуючий чим.宣传部〜 начальник відділу (завідувач відділу) пропаганди.
部长会议 bCizhang huiyi Рада Міністрів.
部族 buzu народність.
焊bu.
Щ bu 1)(码头）пристань. 2)(商埠）торгбве
МІСТО.
簿bu.
簿 bu зошит ж.; книга.练习〜збшит;收文〜 журнал вхідних паперів;意见〜книга відгуків; 电话〜телефонний довідник;照相〜 альбом для фотографій.
簿册 buce (账册）бухгалтерські (торгові) книги; (记事簿）ділові записи (книги); записні книжки.
簿籍 biiji (账簿）бухгалтерські книги; торгові книги;(名册)іменний список;(清册)реєстр.
簿记 Ьй』丨1)(记账技术）бухгалтерія; рахівництво.银行〜банківська бухгалтерія; банківське рахівництво;单式〜проста бухгалтерія;复式〜подвійна бухгалтерія. 2) (账簿）бухгалтерські книги.
簿记员 bujiyuan рахівник; бухгалтер; рахунковий працівник.
簿子 buzi зошит ж.; книга.
с
с5 另见 ch§i.
拆烂污 с5 lanwu <方> 1)(马虎）недбіпо (недбалість); тяп та ляп; тяп-ляп; сяк-так. 2) (搞坏 了事情）накбїти дурниць (багато капостей).
擦с5.
擦 cS 1)(摩擦）тфти що.〜火柴 запал“ти сірник; 〜火柴点灯 чиркнути сірником та запалити лампу;手上〜去一块皮 здфти шкіру на руці; 〜伤了脚стфти (натерти) ногу;用碌А儿〜 терти на тертці; протирати через тертку. 2) (擦干沙)чистити що (чищення); витирати що (витирання);〜地板 витирати (мити) підлогу;〜玻璃 протирати (мити) скло;〜皮 鞋 чистити черевики;〜枪 ЧИСТИТИ ГВИНТІВКИ； 〜手 витирати руки;〜背 обтирати спину;〜干 обтерти (витерти) насухо;〜掉尘土 витерти (стерти) пил;〜掉脸上的汗珠стфти з обличчя піт;他Й放映机的每一个零件都〜得 闪闪发光 він начищає кожну деталь кіноустановки до блиску. 3)(涂抹）мазати гцо чим (мазання).〜粉 пудритися; пудрити обличчя;〜鞋油 чистити черевики пастою (ваксою); мастити (настити) черевики кремом;用药綿在伤口上〜了点药обтфти рани змоченою ліками ваткою. 4)(贴近） майже торкатися чого., ледве не зачепити що, за що.〜肩而过 пройти близько і повз кого\ 他跟我〜肩而过він пройшов близько від мене;战士们不顾从头顶上〜过的子弹，扑 敌人碉堡 незважаючи на кулі, що свистять над головою, бійці кинулися на бастіон ворога;鸟儿〜卷地面飞过去птахи пролетіли, майже торкаючись [самої] землі; птахи пролетіли над самою землею.
ЩШ)\і caheir <Ь'> смеркати місц.\ у сутінках; надвечір.
擦拂 са fu протерти, витерти.
擦剂 са ji миючий засіб.
擦亮眼胳1 caliang ySnjlng протерти очі; відкрити кому бчі.这些琪实檫亮了我们的眼睛ці
факти зробили наші очі більш зіркими (пильніше).
擦音 cayln <语> фрикативний (щілинний) звук; спірант.
擦操 cazao обтиратися мокрим рушником.
嚓і
擦с5 <象声> свист.汽车〜的一声停住了 автомобіль зі скрипом загальмував (зупинився); 子弹〜的一声飞过去了 зі свистом пронеслася куля.
礤⑶.
ШЖЛ cachuangr тертка.
f思 саі.
f思 саі 1) сильний, здібний, талановитий; 2) вусатий; бородатий
猜 саі.
Ш саі 1)(推测）гадати (гадання); догадуватися; здогад; припускати (припущення); угадувати що (вгадування).〜徙语 розгадувати (відгадувати) загадку;〜不出 мочитися в здогадах;你〜我手里是什么？ відгадайте (угадайте), що в мене в руці?你〜事情能成功 吗？ як ви гадаєте (думаєте), чи вийде справа?舌L〜——阵 говорити навмання;你〜错 Т ви не вгадали; ви помилилися у своїх припущеннях; ваші здогади помилкові. 2) (疑心）підозрювати що (підозра); запідозрювати кого в чому\ запідозрити кого в чому.大家都〜这件事是他干的усі підозрюють (запідозрили), що це його рук справа.
猜测 саісе відгадувати що (відгадка); здогад; угадувати що (передбачення); припускати (припущення); домисел.需要如造琪实,而不 是〜потрібні факти, а не здогади;事十# 的发 展令艮难〜в^жко вгадати хід подій.
猜到 caidao догадатися; угадати що\ здогадуватися що.大家早已〜是他干的усі давно здогадалися, що це він зробив;我们早已〜敌 人耍从这里逃跑 ми давнб вгадали，що вброг
тікатиме тут.
猜断 caiduan зробити висновок.
猜度 caiduo припускати що (припущення); угадувати що (угадування); здогадуватися; здогад.据我〜，他的,意图不于此моїми припущеннями (здогадками) його наміри полягають не в цьому; я припускаю, що він не має таких намірів;别用自己的心思来〜人 家 не можна судити про інших по собі.
猜忌 caiji [відчувати] недовіру та заздрість; недовіра та заздрість; зайва підозріливість; зайва підозра; зайва підозрілість; підсиджувати кого (підсиджування) прост.相互〜 会影响团结 взаємна недовіра та заздрість заважають згуртованості.
猜奖 саі jiSng грати (брати участь) заради
винагороди (призу, грошей).
猜і迷 саішеіг 1)(猜链底）розгадати (відгадати
загадку. 2)->猜测：你有什么就说什>，何必 让人家〜呢? говори як є, навіщо змушувати людей робити різні припущення?
猜情度理 caiqmgduoll з логічних міркувань (міркуючи логічно); судячи з усього.
ШФ caiquan грати на пальцях [при вживанні міцних напоїв].
猜思 caisl думати, міркувати, гадати.
猜透 caitdu розгадати що (розгадка).〜别人的想 法 розгадати чужі думки. 猜嫌сЗіхі如-> *忌.
Ш caixiSng подумати; припускати (припущення); здогадуватися; здогад.〜不到是你 важко повірити, що це ви;〜起來，只有两种可 能 якщо подумати, то є всього дві можливості.
猜疑 саіуі підозрювати кого в чому (підозра); запідозрювати кого в чому; запідозрити кого в чому.多余的〜зайві підозри.
猜中c5izh6ng угадувати що.我〜了你的心事я угадав, про що ви думаєте.
才
саі.
才丨 саі —>•才能.〜疏学浅[мої] скромні знання та здібності; [я] не маю достатніх знань.


69
才2 cai 1)(仅)усього; тільки; лише.他参加红军 时，〜十五岁 коли він вступив до Червоної армії, йому було всьогб лише (всьогб, тільки) п'ятнадцять років. 2)(刚，方）тільки; як тільки; лиш тільки; тільки-но; щойно; ледве; лише. 老工人〜退烧，就,і上班了 у старого робітника ледве знизилася температура, як він уже пішов на роботу;我现在〜懂得他的 话 лише тепер я збагнув його слова. 3)(表示 条件）тільки; лише.只有把自己武装^来，我 们〜能战胜武装的反革命лише після власного озброєння ми зможемо розгромити озброєну контрреволюцію. 4)(强调所说的事） уже, вже, ж, вже ж, але, так, такий, така, дійсно.我们的麦子艮得〜好呢！ ну й гарна ж виросла в нас пшениця! така гарна виросла в нас пшениця!这〜个圣呢！ оце вже дивина!我〜 不会上他的当呢！ уже мене він не обдурить! уже я до нього на вудочку не втраплю!入&〜 是野样的哪，我们应该向他们f习воші справді (просто) молодці，ми повинні в них учитися.
才分caifen —才智.
才干 caigan здібності мн. 4艮有〜的人 людина з великими здібностями; дуже здібна людина; 增氏革命〜мнбжити революційні здібності; 在工作中表现出办事的〜виявити ділові здібності (діловитість, розпорядливість) в роботі.
才好 caihao було б добре (непогано); добре (непогано) якби; було б добре, якби; би; б.天 气不要变坏〜булб б добре (добре було б), якби погода не зіпсувалась;现在能去北京〜 呢！ поїхати б зараз до Пекіна! добре (не погано) було б тепер з'їздити до Пекіна! caihua обдарованість; талановитість.
才力сйШ —*■才能.〜不足немйє достатніх здібностей; у кого не вистачає знань (навичок); не такий (не настільки，не так уже) здібний.
才路 cailu розвивати здібності.
才略 cailiie політичний розум; військовий талант; обдаровання.
才能 caineng здібності мн.; дарування заст.组 织〜організаторські здібності;领导〜 здібності до керівництва.
才气 caiqi обдарованість; талановитість.〜横溢 велика обдарованість; надзвичайна талановитість; блискучий талант; яскравий (світлий) розум.
才情caiqing ->才华.
才"ІД caishi здібності й знання.〜іі入 великі здібності й знання.
才思 caisl〈书> творчий талант.
才学 caixue вченість; освіченість; ерудиція книжк.
才智 caizhi розумові здібності; розум.〜有限 обмежені здібності; зірок з неба не хапає;发 挥人民群众的〜Д^ги можливість виявлення розуму народних мас;最有经验和最有〜的是 参加^命实践的人民大众найдосвідченіші й найталановитіші 一 це народні маси, які приймають участь у революційній практиці.
子 caizT талант; обдарована (талановита) людина.
才子仕人 caizT jiarcn молодий талант та писана (мальована) красуня; молоді красуні в парі з талановитими кавалерами.
制 cai.
Мсаі 1)(木材)ліс. 2)(材料)!
іатеріал.就地取〜
використовувати місцеві ресурси (матеріали).
3) 	деМ) труна. 4)-> 材料 3). 5)(，用的人） [корисна] людина.把他培养成〜виховати та зробити з нього [корисну] людину.
材积 cdijT <林> кубатура.毛料〜кубатура в заготовці;净料〜ч“ста кубатура;实际 ~ фактична кубатура.
材料 cailiao 1)(威料）матеріал.述筑〜будівельні матеріали; будматеріали мн.;原〜 сировина; сировинний матеріал;电工〜 електроматеріал;轻金属〜легкі метали. 2) (资料）матеріал; дані мн.; джерело спец.学习 〜навчальний матеріал;参考〜довідкбві дані; довідковий матеріал; посібник; ж 传〜 агітаційні матеріали; матеріали для
пропаганди;人事〜дані про особовий склад;
# 	І 入 М 入 Ф 〜особбва справа якоїсь людини;研究古代史的新〜нові джербла для вивчення давньої історії;获得第一手 ~ отримати матеріали з перших рук (з першоджерел);根据初步〜за попередніми даними;提供〜надйти матеріали (дані);搜集 〜збирйти (підбирати) матеріали (дані). 3)(喻 做谋寒的人才）підхожа (підходяща) людина. 她是当色蕾舞演员的好〜卩онй м^є всі дані, щоби стати гарною балериною.
材料库 cailiaoku склад матеріалів спец.工程〜 інженерний парк.
cdi.
财сйі гроші мн.爱〜любити гроші;不爱〜的人 безсрібник; безсрібниця;〜迷心穷 схибитися (схиблений) через гроші; засліплений жадобою багатства.
财宝 caibSo скарби мн.; коштовності мн.金银〜 золото, срібло та коштовності.
财办 caiban фінансовий відділ скороч.
М 帛 сйіЬб гроші мн.
caichan майнб; власність; скарб. приватне майно; приватна власність;公共〜 суспільне майно; суспільна власність;人民 的〜нарбдна власність;〜清册 інвентар ч”. інвентарний список; інвентарний опис.
贝才产才又 caichanquan <法> право на майно; майнові права.
财阔 caifa фінансова олігархія; фінансовий магнат; дзайбацу невідм., ч.(专指日本财阀).
财富 caifu багатство; власність.自然〜прирбдні багатства;社会〜суспільні багатства;物质〜 матеріальні блага;文化〜надбання культури; 社会的〜是劳动人民自己创_的суспільні блага створюються самим трудовим народом.
财会 caihui бухгалтерський облік; бухоблік
розм.
贝才经 caijlng фінанси та економіка.〜学院 фінансово-економічний інститут.
财老大 cailaoda фінансові операції.
财力 caili фінансові ресурси; кошти.〜充沛 потужні фінансові ресурси; величезні кошти; велика кількість фінансових ресурсів (коштів); 〜不足 нестача (недостача) фінансових ресурсів (коштів);浪费〜марнотратність (розтратливість, тринькання розм.) коштів.
财贸 caimao фінанси та торгівля.
财迷 caimi користолюбець; сріблолюбець книжк., застар.
财权cdiqu如1)—则产权.2)(经济大权） фінансове право.
财杀 caisha пограбувати та вбити; скоїти
тяжкий злочин.
财神 caishdn бог (божество) багатства; мамон.
财势 cdishi влада та багатство.有财有势 мйти владу та багатство; заможній і впливовий;依 仗〜б^ти впливбвим та багатим.
财收 caishdu бюджетний прибуток.
材树 caishu деревина (матеріал).
Ш Ш caishui фінанси і податки.
财团 edition консорціум спец.; фінансовий трест; фінансова група.
Ш caiwu фінанси мн.〜工 j乍 фінансова робота;做〜工作 працювати з фінансами;〜计 ЗсУ фінансовий план;〜胃理 управління (завідування) фінансами;管理〜відати (завідувати) фінансовими справами.
财物 caiwu коштовності ми.; добро рот.〜保管 збереження коштовностей.
财、源 caiyuan джерело коштів (фінансових надходжень); фінансові ресурси.开辟〜 знаходити (вишукувати) нові джерела коштів (фінансових ресурсів).
财院 caiyuan економічний інститут скороч.
贝才运 caiyun везіння (щастя, талан) у грошових справах.〜亨通 великий талан у грошових справах;〜不佳 кому не щастить у грошових справах.
财政 caizheng фінанси мн. (фінансовий).国家〜 державні фінанси; фінанси країни;〜金融 фінанси та валюта; ~ Ш ^ фінансовий бюджет;〜危机 фінансова криза;〜公开 обнародування (опублікування) фінансів;〜 资本 фінансовий капітал;〜寡头 фінансова олігархія;〜的支出，应该根据节杏的方针у справі витрат коштів треба тримати курс на економію.
caizhengbaogan операція з розподілу
коштів.
财政部 caizhengbu Міністерство фінансів.
财政法 cdizh^igfS <法> фінансове право.
财政家 caizhengjia фінансист; фінансистка, caizhengxue фінансова наука.
材质 caizhi якість (матеріальна).
财主 саігЬй багач; багачка розм.\ багатій прост.; дука; золотий (грошовий) мішок.
财资 caizT капітал, гроші.
cai.
Ш cai 1)(裁剪）кроїти що (кроєння);(剪开） різати що.〜纸 різати (розрізати) папір;〜条哔 口几裤子крбїти шевйот на брюки;衣服〜得不 好 сукня погано скроєна; сукню погано скроїли;衣襟〜得太短 ізанйдто підрізати поли; дуже коротко скроєні пбли;这块料不够〜一 件大衣 з цієї тканини пальта не викроїш (пальто не виходить). 2)(开数）частка (доля) аркуша.对〜формйт у Уг [частку] аркуша; ін-фоліо; Р_9〜报纸 газета у чверть аркуша. 3) —裁减.
裁兵 caiblng скорочення чисельності військ.
裁并 cdib'mg злити ufo (злиття).两个部门〜为一 个 злити (об'єднати) два відділи в один.
裁撤 caiche скасувати (скасування).〜机构 скасувати заклад.
裁处 саісіш рішення; розсуд.听侯〜на [ваш] розсуд; чекати [на] рішення.
裁定 chiding〈法〉постанова; ухвала.法院〜 постанова (ухвала) суду.
裁断cdiduSn —裁处.恳请〜叩осити про винесення рішення.
裁夺 сйісіиб —> 裁处.报请〜подйти на розсуд.


70
ШШ cai-feng кравець; кравчиня. ЩШ~ кравець чоловічого одягу;女装〜кравець жіночого одягу;当〜працювати (бути) кравцем; кравцювати прост.;〜手艺 кравецьке ремесло; кравецька справа.
裁缝店 cai-fengdian кравецька майстерня.
裁回 caihui робити висновки; приймати рішення.
裁减 caijian скорочувати що (скорочення); урізати що (урізкарот.).〜人员 скорбчувати штати;〜军备 скорочувати озброєння; роззброєння;〜开支 скорочувати (урізувати) витрати.
裁剪 caijian кроїти що (кройка).〜式样 закрій;〜 车间 закрійний цех.
裁剪师 cdijianshT закрійник; закрійниця.
Ш '{к caijue вирішити що (рішення); розсуд книжк.有主席 ІШ〜передйти на розгляд (на розсуд) президії; надати президії право вирішення.
裁军 caijun роззброєння; скорочення озброєнь. 胃 〜загальне роззброєння (скорочення озброєнь);单方面〜одностороннє роззброєння (скорочення озброєнь); ~会议 конференція з роззброєння.
裁判сйірйп 1) <法> (民事判决）прийнятпі рішення (ухвали);(刑事判决）винесення вироку. 2) <体> судити що; суддівство. 3) —* 裁判员. ，
裁判权 cdip》nqudn юрисдикція.领事〜 консульська юрисдикція.
裁判台 сйірйпМі〈体> суддівська вишка.终点〜 суддівська вишка на фініші.
裁判员 cdip^iyudn <体> СуДД5І ч” спец.; рефері невідм., ч.篮球〜судді! на баскетбольному матчі;国家〜суддя державної категорії.
裁退 caitui звільнити (з роботи).
裁员 caiyuan скорочувати (урізувати) штати.
米 саі.
采 сйі 1)(摘取）зривати що (зривання); знімати що (зняття);(采集）збирати що (збір); набирати що (набирання);(采月旨） підсочувати що (підсочування).〜花 рвати квіти;〜了 一朿花 нарвав букет [квітів];〜一束 葡萄 зірвати (зняти) гроно винограду;〜茶 збирати чай;〜茶季节 сезон збору (збирання) чйю;〜茶工人 збирач чаю; збирачка чаю;入 山〜药 збирати лікарські рослини в горах;〜橡 胶 підсочурання каучукового дерева. 2)(开采) видобувати що, (видобуток).〜煤 видобувати вугілля; вуглевидобуток; 〜煤企业 кам'яновугільна промисловість; вуглепромисловість; 〜煤工人 вуглекоп; ~金 видобуток золота;〜盐 солевидобуток. 3)(搜 集）збирати що (збір); набирати що.勘探队〜 了 各种矿样 геологорозвідувальний загін зібрав зразки різних мінералів. 4)(选取） обирати що (обрання).〜为题材 обрати що темою.
采办cSiMn —采购.，
采编 caibian брати інтерв’ю, а потім писати статтю.
采茶机 cSichajl чаєзбиральна машина.
采 Щ cSidu воготовляти ліки з сировини тваринного походження.
采伐 caifa рубати що (рубка, порубка); заготовляти що (заготівля).〜木材 рубати (заготовляти) ліс; лісозаготівля;〜迹地 <林>
вирубка.
采伐队 caifadui бригада лісозаготівників.女〜 жіноча бригада лісозаготівників.
采伐ЛІ caifagong лісозаготівник.
采伐量 cSifdMng <林> рбізмір вирубки лісу.木 材〜рбзмір лісозаготівлі.
方 caifang репортаж; збирати інформацію; брати інтерв'ю в кого.〜新闻 готувати репортажі; збирати новини;〜活动 репортерство;〜 报导 репортаж; газетний начерк; газетна інформація;〜1己# репортер; 亍〜工/[乍
вести репортаж; займатися репортажем.
采风 caifeng збирати народні пісні.
采购 caigou закупівля (закуповувати що); заготівля (заготовляти що).〜原料 закупати (заготовляти) сировин夕；заготівля (закупівля) сировини;〜工作 заготівельні роботи; заготівельні справи;〜价格 заготівельна (закупівельна) ціна.
采购员 caigouyuan заготівник; заготівельниця; закупівельник; закупівельниця.
采购站 c^igouzhan заготівельний пункт; заготпункт.
caiguang <Й> світло. 部〜верхнє світло; 〜面积 світлова площа.
采获 сйіЬио збирати врожай; „пожинати
плоди,\
采集 caiji збирати що (збір).〜矿物标本 збирати (складати) колекцію мінералів;〜植物标本 ботанізувати; гербаризувати;〜野生植物种 子 зблрати насіння дикорослих рослин.
采金场 caijlnchang золоті промисли; золоті копальні; золотопромисловий район.
3^^# cSijlnzhg золотошукач.
采景 caijtng обрати місце для зйомки
(фото/кіно зйомки).
采掘 caijue (开采）добувати що (видобуток);(挖 取)викопувати що.〜工业 видобувна промисловість.
采矿 caikuang розробка надр; добувати мінерали (руди).〜工业 гірничодобувна промисловість; гірнича промисловість; гірничорудна промисловість;〜选矿联合工厂 гірничо- збагачувальний комбінат;〜工人гірник;〜工 程师 гірський інженер;〜机器 рудокопна (гірничозаводська) машина.
М石广Mk c5ikuangye гірська справа.
采录 сйіїй збирати [і записувати] що.〜民歌 збирати народні пісні.
采买 сйі mSi закуповувати.
ЖШШ cSimeijl врубмашина; врубова машина; вуглевидобувна машина.
采煤量 cSimeiliang вуглевидобуток; видобуток кам’яного вугілля.
采蜜 саіші збирати нектар із квітів.
采棉cSimianjl бавовнозбиральна машина.
釆纳 саіпа прийняти що (прийняття); погодитися з чим.〜合理化建і义 прийняти раціоналізаторську пропозицію;〜忠告 погодитися з дбброю радою; послухатися доброї ради.
采取 c^iqu прийняти що (прийняття); почати що\ притримуватися чого (притримування); узяти що; зайняти що; удатися до чого; застосувати що (застосування).〜强硬政策 притримуватися твердої політики;〜集体化 的方针 узяти курс на колективізацію;〜革命 措施 застосувати революційні заходи;〜极端 的办法 обрати (прийняти, застосувати, узятися за) крайні заходи; удатися до край¬
ніх заходів;〜适当的步骤 прийняти (почати) відповідні кроки;〜行动 ужити заходів;〜坚 定的立场зайняти тверду позицію;〜严爾的 态度 виявити серйозний підхід (серйозне ставлення);〜一切可能~的手段 пустити в хід усілякі засоби;〜反革命两面派手法удйтися до реакційного засобу дворушництва.
采石场 cSishichang каменоломня, каменярня; кар’єр.
采收 caishou збирати врожай.
采写 саіхїе брати інтерв’ю.
采选 caixuSn відбирати що з чого (добір); вибирати що (вибір).此货系~上等原料制成 цей товар виготовлений із добірного матеріалу (сировини).
采用 caiyong застосувати що (застосування); ввести що (введення); впровадити що (впровадження). ~新的工作法 застосувати (ввести, впровадити) новий метод роботи;〜 某种办法 удатися до якогось способу (прийому); узяти (прийняти) на озброєння якийсь прийом;〜胃 ввести в ужиток нову термінологію;得到普遍〜од芑ржати (знайти) загальне (широке) застосування.
釆运 caiyun збирати врожай (плоди).
采摘 caizhai ―釆 1).
采种 cSizh6ng збирати насіння.
саі 另见 сйі.
採 саі могила.
龇 саі 另见 сТ.; сі.
跳 саі розчавити ногою, наступити;他有意〜了 一脚 він навмисне наступив мені на ногу.
саі.
彩 с5і 1)(颜色）кольоровий (колір); у кольорах. 2)(奖）виграш; приз. одержати (узяти) приз.
彩车 cSiche красиво прибрана автомашина; барвисте панно на механічному ході.
彩調 c^ichou декоративні шовкові полотнища.
彩带 cSidai різнобарвні шовкові стрічки.
彩灯 c^ideng ілюмінація; різнобарвні ліхтарі ; 布置〜ілюмінувйта що; влаштовувати ілюмінацію;挂〜вішати різнобарвні ліхтарі.
彩电 cSidian кольоровий телевізор.
彩绘 caihui кольорові малюнки; розписний; у кольорах.有〜的器皿 розписний посуд; посуд у фарбах.
彩获 c^ihuo збирати, колекціонувати.
ШШ c3ig5o кольоровий ескіз.
彩柬 caijian кольорова листівка.
彩卷 cSiju^n кольорова плівка.
彩扩 саі kuo друк збільшених кольорових
фотографій.
彩礼 сйіІТ весільні подарунки [від нареченого нареченій]; калим.
彩练сйііійп —»•彩带.
彩录 с5і 111 монтаж аудіо (відео) матеріалів.
彩楼 сйііои оздоблена арка.
ШШ сйіраі монтувальна репетиція; генеральна репетиція; генералкарот.
彩棚 caipeng декоровані навіси.
彩票 сйіріао виграшний (лотерейний) квиток; виграшний квиток у лотерею; лотерейка розм.
彩球 caiqiii кольрові повітряні кульки.
彩色 cSise колір (кольоровий); різнобарвний.〜 旗子 кольорові (різнобарвні) прапори;〜气球


71
різнобарвні повітряні кулі;〜纸屑 конфетті невідм” с.;〜纸条 серпантин; ~ 印刷 хромотипія;〜玻璃 смальта;〜电视 кольорове телебачення;〜封而 кольорова обкладинка.
彩色片 cais会рійп <影> кольорбвий фільм.
彩色电视 caisedianshi кольоровий телевізор.
彩色扩印 caisekuoyin друк збільшених
фотографій.
彩色绵样 caise mianyang фарбована шкіра
барана.
彩色音乐 caise ylnyue світломузика.
彩声 caisheng овація; оплески мн.满堂〜 бурхлива овація; оглушливі оплески; грім оплесків;〜不绝 безугавні овації.
ШШ caisu художнє ліплення.
彩陶 сШМо <考> мальована кераміка.
彩头 caitou щасливе передвістя; на щастя.
彩像 cSixiang кольоровий відеозапис.
彩印 cmyin кольорове фото.
彩影 caiylng кольрове фото (знімок).
彩照 cSizhao кольрове фото.
彩纸 c5izhl кольоровий фотопапір.
睐 с5і.
踩 саі звертати увагу на що; рахуватися з чим.〜 也不〜ігнорувати що; нуль уваги прост.; і оком (бровою) не повести;他对人家的讽刺〜 也不〜а він - нуль уваги на всякі сарказми; 这个敌人的火І侦—，我们不〜它це лише ворожа вогнева розвідка, не варто звертати [на неі*] увагу.
踩 с5і.
踩 саі наступати на кого-що; ступити на кого-що, розм.; топтати що (топтання).〜了 我一脚на^тушів мені на ногу;〜在猫的尾巴 上 наступити на хвіст кішки;〜到泥土 里面 втоптати що в землю; 一脚〜在水里 вступити ногою в калюжу; потрапити ногою в калюжу (у воду);〜高踐 ходити на ходулях;〜出一条 路来 протоптати (проторувати) доріжку (стежину);把烟头〜灭 затоптати недопалок; загасити недокурок ногою;把脚印〜平 затоптати сліди ніг;把地〜平 притоптати (втоптати) землю;把地筵全〜命了 весь килим протоптали (протерли) [до дір];把敌 人~在脚下 втоптувати противника в бруд;解 放前我家祖祖辈辈被地主^•在脚底下受苦受 难 до звільнення моя родина з покоління в покоління страждала під п'ятою поміщиків, сйісіао наступати, топтати.
踩坏 caihuai стоптати що\ (踩*烂）розтоптати що; (踩倒）притоптйти що\ (踩毁）витоптати що; (踩伤、踩痛）відтоптати що.把花都〜了 стоптали (розтоптали, витоптали) усі квіти; 把我的脚给〜了 відтоптали мені ногу.
踩死 caisl затоптати що [на смерть]; розтоптати що [на смерть].
踩脏 cSizang затоптати що; стоптати що\ натоптати що, розм.把地板〜了 наслідити на підлозі; затоптати (стоптати) підлогу.
米сМ.
$ саі <ЗЦ> територія годування, казенні землі {забезпечення вищої адміністрації замість зарплатні правом на збір податків на даній території, дин. Чжоу).
菜洳.
菜 с旮і І)(蔬菜）овочі мн.; зелень 种〜саджати
овочі. 2)(饭菜）страва; наїдки.点〜замовити наїдки (страви); JL〜подавйти на стіл [страви, наїдки];烧〜готувати їжу (наїдки);中〜 китайські страви (наїдки);西〜європейські страви, (наїдки);家常〜домйшні страви (наїдки);头道〜перша страва;午饭是两〜一 汤 обід буде із супу і двох інших страв.
菜板 caiban кухонна дошка.
菜场 caichang базар.」二~ йти на базар.
菜畜 caichu м’ясо (для їжі), caidan меню невідм” с.
菜蛋 caidan яйця для вирощування пташенят.
菜刀 caidao кухонний (кухарський) ніж.
菜点、caidian вироби з борошна; тістечка.
菜豆 lcaidou І) <植> caidou квасоля [турецька, звичайна]. 2)(指豆丰立)квасоля ж.
菜根 caigen корені овочів; качани мн.
caiguan ресторан; їдальня; корчма застар.
菜花 c^ihua І)(花гіР菜)цвітна капуста. 2)(油菜 花）рапсові квіти.
菜金 caijln гроші на харчові продукти; гроші на приварок;(后面两个译法士指部队中的菜金) приваркові гроші.
菜牛 cainiu м’ясна худоба; м’ясна корова.
菜农 cainong городник; селянин-городник.
菜圃сйірй —»菜圆.
菜唾 caiqf овочева грядка; грядка під овочі (з овочами).
菜青 caiqlng темно-зелений.
菜色 caise виснажений вигляд; жовте обличчя; хвороблива блідість обличчя.面有〜з виснаженим голодним виглядом.
菜市cAishi—菜场.
菜蔬 cMshii 1)(蔬菜）бвочі мн.; городні культури; овочеві культури.〜种植业 розведення овочевих (городніх) культур. 2) (饭菜）стрйва; наїдок.
菜薹 caitai〈植〉квітоносне стебло [рапсу, гірчиці].
菜摊 caitan овочевий лоток (ряд).
菜'汤 caitang суп із зелені; щі мн.; борщ.
菜心 caixln серцевина капусти (салату).
ШШ саіуа попільниця.
caiyang овочева розсада, саіуао страва; закуска.
Ш '?Й саіуои сурепове (рапсове) масло; сурепова (рапсова) олія, саіуиап город.
菜种 c&izh6ng —> 菜子 1).留〜залишйти на овочеве насіння. 菜子 c&izT 1)(种子）овочбве насіння. 2)(油菜子） рапсове насіння.
сап 另见 сбп; shen.
# 	Щ canbai іти на поклін кому-чому; відвідувати кого-що (відвідування).
参半 canban наполовину.疑 f言〜і вірити，і не вірити; вірити лише наполовину (частково); важко повірити;有真有假，真假〜і прйвда і неправда, щось середнє.
参禅 canchan <宗> споглядання [у буддистів].
参储 canchfi депозит.
参赌 candti грати в казино, candui зіставляти, cange голуб з овочами (страва).
参股 cangti додавати частку, пай.
参观 canguan відвідати що (відвідини, огляд); екскурсія.〜工厂 відвідати завод (побувати на заводі); екскурсія на завод;〜展览会
відвідати виставку;〜展品 оглядйти експонати;〜名胜古迹 огляд визначних пам'яток;〜游览 ознайомлювальна поїздка; 组织〜органЬувйти екскурсію;纪念馆的〜人 数 відвідування (відвідуваність) музею;〜的 人很多велика відвідуваність;晚上，他领着 $〜办在 ТІЇ увечері він повів мене показувати місто;谢绝〜закр“те для відвідувачів (для сторонніх).
参观团 canguantuan екскурсанти мн.; екскурсія; група екскурсантів.
# 	Щ # canguanzhe відвідувач; відвідувачка; екскурсант.
参加 c5njia 1)(参与)брйти участь у чому;(出席） бути присутнім (присутність);(力П 入） вступити (вступ).〜革命 брати участь у революції; приєднатися до революції;〜中国 共产党 вступити в Комуністичну партію Китаю;〜工 f乍 включатися в роботу;
IE 作 прилучити його до роботи (до участі в роботі); залучити його до роботи;〜战斗 включитися в бій; брати участь в бою;〜人数 кількість учасників (присутніх);〜会议 бути присутнім на засіданні;积极〜брйти активну участь;应邀〜大会的还有各界А表на збори були запрошені ще представники різних кіл. 2)(提意见)：请你~点儿意见проіі^ вас висловити свою думку (зауваження).
参加者 c3nji5zhS учасник.大会〜учасник конгресу; делегат;〜名单 список учасників (делегатів).
参见1 canjian •参阅 2).
参见2 canjian (谒见）Уявитися на аудієнцію;(拜 访)робити офіційний візит.
参建 canjian 1) брати участь у будівництві; 2)
вкладати гроші у будівництво.
参军 canjun вступити до армії.
参看 cankan 1)—参考 1). 2)-> 参阅 2).
参考 сШікао 1)(查阅资料）дбвідка (довідуватися). 有〜价值的书цінна, як посібник, книга;有~价值的材料 цінні матеріали; ~书 籍[довідкові] посібники;〜资料 довідкові матеріали;内部〜文件 матеріали для внутрішнього користування;请〜一下必要的 文件 прошу звірити з необхідним матеріалом; прохання навести необхідні довідки;以 $〜 для довідок; до відома;供给你们〜надйти для вашого ознайомлення; до вашого відома; 仅供〜на ваш розсуд;仅供内部〜лишб для внутрішнього користування; не підлягає розголосу (用于文件上的签注);分发给大家~ роздати усім для довідкового користування;
-我提几点意见，供你们订计划时〜я висуваю декілька пропозицій на ваш розгляд прй укладанні плану (для планування). 2)—>
2).、 、
参考书 cankaoshu (工具书）посібник; настільна книга;(——般书籍）довідковий посібник; довідкова книга.历史〜посібник з історії;教 学〜навчальні посібники;词典是翻译工作者 的必备〜словник - це настільна книга для перекладачів^
参谋 canmou 1)〈军〉офіцер (командир) штабу; штабний офіцер (командир). 2)〈口> (出主意） радити що, з неон.; давати пораду.给我〜一下， 该怎么办 порадьте мені, як бути. 3) <口> (出 主意的人）радник; порадник.
参谋部 с§пт6иЬй <军> штаб.总〜генеральний штаб; генштаб.


72
参谋长 canmouzhang <军> начальник штабу.总 〜начальник генерального штабу.
参і甲 canping оцінювати.
参 Щ cansai брати участь в змаганнях,
змагатися.
参试 canshi сюїадати іспит.
参事 canshi радник.
参数 canshCi <数，理〉парйметр.几何〜геомет- ричний параметр; тепловий параметр.
参天 cantian виситися (до небес); підніматися; здійматися.古木〜старі дерева піднімаються до неба.
сапуап виступати, виступ.
参宴 сапуап бенкет.
参谒 сапує з'являтися на аудієнцію; відвідати кого-що (відвідини).〜总统 побувати на аудієнції в президента;〜中山陵 відвідати мавзолей Сун Ят-сена.
参议会 canyihui зібрання сенату; сенат (сенатський).
参议员 canyiyuan сенатор (сенатський).
canyiyuan <Ш> верхня палата; сенат (сенатський).
参与 сапуй участь (брати участь чому).
参谒 сШіуд 1)—参1). 2)(作为参4) див.; дивись.〜弟十页 див. (дивись) сторінку 10.
参赞 c§nz^n 1) <外> радник.大使&〜рйдник посольства;商务〜торгбвий радник;公使衔〜 радник-посланник. 2) <书> (参预协助） допомагати кому-чому в чому (допомога ж.); сприяти кому-чому в чому (сприяння).〜军务 бути помічником кого з військових питань.
canzanchu канцелярія радника. Ц七〜 канцелярія радника з питань культури;商务〜 канцелярія торгового радника.
0Ш canzhan брати участь у виставці.
参战 canzhan 1) починати війну; брати участь в
війні (бойових діях). 2) змагатися, брати участь
в змаганнях.
参战国 canzhangu6 воююча країна.
参照 c5nzh&o наслідувати кого-що.〜别人的方 法 наслідувати чужий приклад (за чужим прикладом);〜前例 за прикладом минулого; 〜以f主经验 з урахуванням досвіду минулого; 〜以上各节 дивитися вищевказані параграфи.
参政（参与政治活动）canzheng брати участь у політичному житті (діяльності);(参加政治 机构)б^ти (стати) членом політичної організації.
参酌 canzhuo з урахуванням чого; враховувати що.〜各种t青况 з урахуванням усіх обставин; врахувати всі обставини.
сШі.
發 сап 1)(吃）істи що.饱〜一顿 наїстися досхочу. 2)(饭食）страва.中〜китайська страва; китайський стіл;西〜європейська страва; європейський стіл;早〜сніданок;午〜 обід;晚〜вечеря. 3)〈量词〉раз. — 日三〜їсти (уживати) три рази на день, candian печиво. , canche вагон-ресторан.
餐风宿露c§n, feng su lu 1)(指旅途艰苦） [зносити] труднощі шляху; [терпіти] дорожні незручності. 2)(指野；卜生“艰苦）пере- носити злигодні бівачного життя; жити в польових умовах.
链巾 canjln серветка.
發具canju столовий прибор. -赛珍贵的〜
дорога сервирування.
發居Ij canju фешенебельний, розкішний.
發聚 canju бенкет, прийом.
链料 canliao готувати страви (їжу).
锻食 c§nshi кухня (кулінарія).
鞍室 canshi ресторан.
發厅 canting ресторан; їдальня.公共〜гро- мадська їдальня; 〜ресторан (буфет)
при клубі;火车站〜ресторан вокзалу.
發位 canwei столик у ресторані.
發饮 с5пуїп бар.
發用纸 canyongzhl серветка.
發纸 canzhl серветка.
發巣 canzhuo обідній стіл.
сйп.
残 сйп 1)(不完整）дефект (дефектний); роз'єднуватися; розпорошуватися.〜本 роз'єднаний (зіпсований, дефектний) примірник книги;这本书可惜〜了 шкбда，що книга з дефектом; 〜了 зібрання творів роз¬
порошилося. 2)(剩余的）залишок (залишковий). 〜烛 недогарок (залишок, згарок рот.) свічки;〜肴 залишки їжі;〜月 місяць на ущербі (щерблений, щербатий місяць);〜敌 залишки ворожого війська;〜冬 кінець зими.
残奥会 canaohui параолімпШські ігри.
残败 сйпЬйі (獨残）побитий та опалий;(受到一 定程度的破坏）напівзруйн6ваний; розвалитися наполовину;(衰败）прийти до повного занепаду.
残骚 canbao лютий (лють, лютувати); жорстокий (жорстокість); тиранічний (тиранія).〜的 敌人 жорстбкий (лютий) ворог;〜的手段 жорстокі заходи; бузувірські прийоми;〜的行 为бузувірство; тиранство;法西斯的〜统治 тиранічне правління фашистів;法西斯匪徒 极尽〜之能事 фашисти лютують (бузувір- ствують) щосили;这坏家伙非常〜цей негідник - бузувір (тиран).
残兵败习各 can bTng bai jiang жалюгідні залишки розбитої армії.
残喘 canchuan агонія (агонізувати, конати); доходити; дихати на ладан.参阅‘‘苟延残喘 g6u yan canchuan".
残次 canci неякісний, низькосортний.
残存 cancun залишитися; пережиток (пережитковий). 〜的现象 пережиток; пережиткові явища;〜的资本主义势力недобиті сили капіталізму;树上〜的几片枯叶поодинбкі сухі листки на дереві.
残废 canfei 1)(肢知残损）скалічений (скалічитися); покалічений (покалічитися); інвалідний (інвалідність).特等〜军人 інвалід війни особливої категорії;〜津贴 допомога по інвалідності;右手〜了 права рука скалічена (покалічена). 2)(残废者）інвалід; каліка ч” лс.成了〜зазнйти (дістати) каліцтва; стати інвалідом (калікою, скаліченим).
can geng leng fan лише недоїдки; залишки бенкету.
残骸ейпіійі (人体会骸)останки лш.;(物体残骸） уламок. 〜залишки (рештки) ворожого літака.
残密 canhai 1)—残杀.2)(伤密）калічити кого-що (каліцтво).
残货 сйпііиб (挑剩的货物)залишки товарів;(残 缺的货物)брак.
残迹 canjl руїни мн” книжк.; сліди руйнації;
рештки мн.
残积层c^njTc彳ng <地质> елківій.
残疾 cdnjT (先天的残疾)аномілія; фізична вада; (后天如残疾)каліцтво.腿上有〜фізична вада на нозі.
残疾 canji брак, дефект.
残周canju 1) <棋> ендшпіль ч. 2)(破坏后的局 Ш) наслідки [поразки, смути, заколоту, пертурбації]. 收拾战后〜ліквідувати наслідки війни.
残酷 с如кй жорстокий (жорстокість).〜无情 немилосердність; жорстоко й немилосердно; 〜剥削жорстбка експлуатація;资本主义的〜 ШзЙ. нещадна капіталістична експлуатація; 反动派的〜锻压 жорстбка розправа реакції; 变得〜起來 зробитися жорстоким.
cankuxing жорстокість; запеклість.
残联 canlian об’єднання інвалідів.
残留 canliu [частково] зберегтися; [частково] залишитися.
残年 cannian 1)(晚年）залишок життя; доживання. 2)(岁 Ж) кінець року.
残篇断简 can pian duanjian роз'єднані сторінки.
残品 canpTn брак; зіпсований товар.
残破 сапро зіпсований; попсований.
残丘 canqiu <地质> реліктовий (залишковий) горб (пагорок).
残缺 canque розрізнюватися.〜不全 розрізнений та неповний.
残忍、сапгбп жорстбкий (жорстокість); нелюдський (нелюдськість).〜不堪 неймовірна жорстокість;对敌人的仁慈，就是对人民的〜 гуманність по відношенню до ворогів - це жорстокість по відношенню до народу.
残忍、‘性 canrenxing нелюдяність; жорстокість; немилосердя.
残杀 cansha винищувати кого (винищення); побити кого (побиття); по-звірячому убивати кого.自相〜взаємовинищення.
残山 cdnshSn〈地质〉останець спец.; реліктова гора.
残生 cansheng 1)—残年 1). 2)(余生）решта жалюгідного життя.
残损 cansun збиток.
残余 ейпуй пережиток; рештки мн.资产阶级思 想〜пережитки буржуазної ідеології;〜势力 останні залишки сили (впливу);〜的反革命分 子 залишки контрреволюціонерів;爾清封連〜 ліквідувати пережитки (залишки) феодалізму.
残垣断壁 ейп yuan duan bi руїни лш” книжк.
残运会 canyunhui змагання для інвалідів.
残澄 canzha 1)(榨剩的东西）вичавки мн. 2) <冶> в“гар.
残遙余孽 can zha yu nie послі док розм.; покидьки; недобиток прост.,презир.
残障 cdnzhang інвалід.
残照 canzhao захід сонця; вечірня зоря.夕阳的 〜还射出一抹余辉 світився (зорів) останній слабкий відсвіт заходу (західного сонця).
残值 canzhi вартість предмета.
сап.
^ сап〈动> шовкопряд.家〜шовковичний шовкопряд; шовковник;养〜业 шовківництво.
canbo [плоска] корзина для розведення шовкопрядів.
蚕藤 cancu коконик.
蚕豆 сйпсіби 1) <植> біб кінський (городній). 2)


73
(指豆粒）кінські (городні) боби.
candouxiang <动> бобова зерновка.
Ц蛾 сап'е〈动〉метелик шовкопряду.
ШШ canjiSn шовковичний кокон.
香眠 canmian сплячка шовкопряду.
香农 cannong шовковод.
蚕'沙 cansha <药> екскременти шовковичного черв'яка.
莖食 canshi захоплювати крок за кроком (п'ядь за п'яддю) [чужі володіння]."〜”政策 тактика поступового захоплення (уклинювання); політика "обгризання".
香丝 cans! шовк; шовковина.
сапу! молодняк шовковника.
^ІіТ] cany6ng лялечка шовкопряда.
香纸 canzhl паперовий зйомник для грени, canzhongchang грензавод.
蚕种学 canzhongxue гренаж.
香子 canzi грена; яєчко шовкопряда.
^渐 сйп.
惭愧 cankui совісно кому; соромно кому (сором, соромитися).难道你不〜吗？ невже тобі не совісно (не соромно)? хіба тебе совість не мучить (не гризе)?对自己的落后感到〜 соромитися своєї відсталості; відчувати сором за свою відсталість; соромно (совісно) за свою відсталість.
惭疚 canjid докори сумління. -
惨 can.
惨 сЗп 1)(悲惨）трагічний (трагічність); жахливий (жах).〜遭横祸 звалилося на кого неждане лихо; скоїлося жахливе нещастя; трапилося жахливе нещастя з ким\ 〜遭杀害 по-звірячому битий;死得很〜помбрти жахливою смертю; трагічно загинути;景况 真〜становище воістину трагічне (жахливе). 2)(残忍)жорстокість (жорстокий); нелюдськість (нелюдський).
惨案 сЗп'ап кривава (страшна) подія; кривавий інцидент 五三十〜кривйва подія "ЗО травня"; 造成〜кривава (страшна) подія спровокована чим.
惨白 сйпЬйі блідий (блідість); землистий.脸色〜 бліде як полотнина (як крейда) обличчя; ні кровинки на обличчі; землистий колір обличчя; полотнина полотном прост.', мертвотно блідий.
惨败 cSnb&i 1)(战败）жорстбка (жалюгідна) поразка.遭到〜зазнати жорстокої поразки. 2) (失败）пбвна невдача; фіаско невідм.遭到〜 кого спіткала повна невдача; потерпіти фіаско (повну невдачу).
惨变 cSnbian страшна (жахлива) катастрофа.
惨不忍睹 cSn bu ren сій жах бере, як побачиш що; нестерпно (страшно) дивитися; жахлива картина; моторошне видовище.
惨不忍闻 can bu ren wen жах бере, коли чуєш подібні речі; такі страхи, що важко слухати.
ШШ candan тьмяний (тьмяність). ІТit〜тьмяне світло лампи.
惨淡经营 cSnc^n jlngying у поті чола [трудитися, працювати]; укласти душу в що; багато праці покласти на що\ багато сили віддати чому.
惨跌 cSndie катастрофічне (різке) падіння; нищівне зниження. 〜різко впали акції.
惨毒 candu бузувірський (бузувірство); жорстокий (жорстокість).反动派对爱国者 进行〜刑讯 реакціонери бузувірськи катують
патріотів.
惨嗓 cSnhao трагічний.
惨祸 cdnhuo кошмар; катастрофа; жахи мн.殖 民战争的〜кошм句）(жахи) колоніальної війни;酿成〜стйти (зробитися) катастрофою.
惨叫 cSnjiao несамовитий лемент; нестямний лемент; дикий лемент.
惨景 c^njlng трагічна (сумна) картина.
惨居lj c2nju трагедія; трагічний випадок.在万恶 的旧іі会,演不尽一幕藉人间〜у проклятому старому суспільстві безупинно
розігрувалися трагедії в житті людей.
ШШКШ. сйп jue renhuan украй нелюдський;
нелюдські жахи; жахливий (страшний,
небувалий) трагізм.
惨苦 с5пкй тяжкий (тяжкість); важкий.旧社会 〜的生活 тяжке (важке) життя в старому суспільстві.
ШШ сапііе смутний (смуток, зневіра);哭声〜 сумний (сум ж.), несамовитий плач.
惨然 сЗпгап сумний (сум ж.，засмучувати); прикрий (засмучення, засмутитися).令人〜 засмутити кого; засмутити кого; бути
засмученим.
惨胜 cSnsheng піррова перемога.
ШШ cSntong гіркий; трагічний; сумний,〜的回 忆гіркі спогади;〜的历史教训трагічний (сумний, гіркий) урок історії;个人的〜遭遇 особиста трагедія;中国人民永远结朿了被剥 削，被奴役的〜历史китайський народ навіки покінчив (розлучився) із сумною
(скорботною) історією експлуатації і рабства.
惨无人道 сйп wu rendao нелюдськість
(нелюдський); нелюдська жорстокість; дика (жахлива) нелюдяність.
惨笑 cSnxiao похмурий сміх; похмуро розсміятися.
惨重 canzhong важкий; катастрофічний.损失〜 надзвичайно тяжкі втрати;〜的后果 катастрофічні (тяжкі) наслідки;〜的灾难 жахливі (страшні, важкі) бідування;使敌人遭受〜的 失败 завдати важкої поразки ворогам.
惨状 canzhuang жахливий вигляд; жахливе (жалюгідне) положення.
Шсйп.
移 сйп пайза, їжовник хлібний, китайське {також кормове) просо (Panicum Frumentaceum Roxb.).
I#子 c5nzi елевзіна коракана, такусса (Eleusine coracana Gaertn.).
ІІҐ7Ґ
潛 can.
惜 сйп I 1) страждати, мучитися; відчувати біль; 2) сумувати, побиватися, тужити, боліти серцем. II 1) гострий, сильний, діючий; 2) жорстокий, безжалісний. III 1) якось, одного разу, вже; колись; {вказує на неодноразове здійснення дії в минулому; з наступним запереченням) ніколи ще (не); 2) (в
риторичному запитанні) хіба не..;〜不知 хіба не знаєш?
11? сйпсйп сумувати, тужити; печальний, сумний.
十旦 cSnda боліти серцем, мучитися; засмучуватися; засмучений, печальний.
悟酷 сЗпкй жорстокий.
悟愤 c5nlin 1) сумувати, печалитися; печаль, туга, скорбота; 2) печальний, понурий, помираючий {про природу).
惜然 canran бути глибоко засмученим; вбитий горем; в печалі.
黯 сйп.
Ш сап темний, похмурий; темно-сірий;〜色 темно-сірий колір.
ШШ сйпсйп похмурий, сірий.
ШШ c3ndii мутний.
dn.
灿‘大兰 canlan яскравий (яскравість); сяючий; блискучий; .світосяйна книжк.〜的花朵 яскраві квіти;〜的灯光 сяючі вогні [лампи, люстри;〜的阳光 яскраве (сяюче, світлосяй- не) сонце;阳光〜яскраво сяяло сонце;〜的新 文艺 блискуча нова література;〜的前景 блискучі перспективи.
ЙШ сапіі гарний, блискучий.
灿亮 canliang блискучий, яскравий.
孱 сап 另见 chdn.
孱头 cantou <方> ганчірка розм.
藥с的.
榮然сапгап сяючий. <书> 1)(光亮）2)(笑的样 子)розпливатися в посмішці [у посмішку, від посмішки, пбсмішкою]〜一笑
розпливтися в посмішці; широка пбсмішка; весело розсміятися
с虹
燦 can 1) <动> блищати, виблискувати, сяяти, променіти. 2) <власн.> Цань {прізвище).
仓Г cang.
仓c5ng —>仓库.粮食满〜у житницях повно хліба; [усі] комори повні зерном (тріскають від зерна).
仓促 cangcu поспішний (поспішити); наспіх; похапки; поспіхом.太〜的决定 поспішне (занадто поспішне і скороспіле) рішення;走 得很〜піти поспішно (поспіхом); виїхати похапки;〜之中搞错了 в поспіху (похапки, поспіхом) наробив помилок; робив наспіх і багато чого наплутав.
仓粹cangcu —►仓促.
仓房 cangfang комора; амбар; гамазей заст.
仓庚 c5ngg6ng —鹤鹤 canggeng.
仓 Ж canghuang розгубитися (розгублений, розгубленість); у паніці.丰申色〜розгублений вигляд; ~失措 бути надзвичайно розгубленим; бути в замішанні (у сум'ятті); прийти в замішання (у сум'яття); бути сильно розгубленим;敌军〜逃跑 ворог біг у паніці.
仓库cangkCi склад; пакгауз (指短期存放的仓 库）.海关〜 митний пакгауз; 工厂〜 заводський склад;粮食〜зерновій склад; комора;军需〜каптірка розм.', ~管理员 комірник; комірниця; амбарник.
仓租 cangzii орендувати.
伦 dng.
伦俗 cangsu обивательщина (обивательський); вульгарність (вульгарний).
沧 cang.
沧海 canghSi широке синє море.
沧海桑天cSnghai sangtian ->沧桑.
沧海一粟 canghSi yl su крапля в морі; як піщина в морі.
沧桑 cangsang мінливості долі; життєві бурі. ||


74
参阅"饱经沧桑Ьйо j了ng cangsang". cang.
苍白 c§ngbai 1)(灰白）блідіій (блідість); із сивиною (专指须发).脸色〜бліде (безкровне) обличчя; блідість обличчя; обличчя сполотніле;头发〜волбсся з сивиною. 2)(无 生命力的）неживий (безжиттєвість).〜无力 неживий.
苍苍cangcang 1)(灰白色）із сивиною.两髮〜 скроні з сивиною; посивілі (сивуваті) скроні; скроні почали сивіти;白发〜的老人 сивий старий. 2) 苍茫.
苍翠 cangcui темно-зелений; зелений.树木〜 густа (яскрава) зелень дерев; ^ ^ ^ Й темно-зелені сосни і кипариси;〜欲滴 смарагдово-зелений.
苍耳 cang’er <Й> дурнишник сибірський.
苍黄 canghuang буро-жовтий,树 И|•〜пожовкло (побуріло) листя.
苍劲 cangjing могутній; сильний; твердий.〜的 老松树могутня стара сосна;书法〜有力 сильний (твердий) почерк.
苍老 canglao старезний (старезність, старіти).
苍凉 cangliang пустельний; закинутий.
苍毁 canglu <动> сіра чапля.
苍绿 canglu темно-зелений.
苍茫 cangmang безбережний (безбережність). ~ 的大海[ширбке] безбережне море;暮色〜 густі сутінки; сутінковий півморок.
苍+卜 cangpfi простий, розбірливий почерк.
苍铅 c§ngqi5n <化> вісмут.
苍容 cangrong склад, місткість.
苍生 cangsheng [простий] народ.
苍天 cangtian небо; боги мн.
苍哑 cangya немічний, слабкий.
苍鹰 cangylng <动> тетерючник.
苍虫电 cangying муха.拍〜бііти мух.
苍虫項拍 cangyingpai мухобійка; хлопавка [для знищення мух].
苍虫項纸 cangyingzhT клейкий папір для знищення мух.
苍郁 cangyu 〈书〉пишний (пишність); густа зелень.树木〜густа зелень дерев.
苍郁郁 cangyuyu густий, зелений (ліс).
苍术 cangzhu атрактіліс яйцеподібний.
槍 cang.
嚼姆 cangying муха.
鹤 cang.
鹤庚鸟 canggeng <动> іволга.
舱 cang.
舱cang (货舱）трюм;(客舱）каюта;(飞机舱） кабіна.三等〜каната третього класу;飞机驾 驶员座〜кабіна льотчика.
舱口 c5ngk6u <Йр люк.前〜носовий люк;后〜 шканцевий люк. J ,
ШШ cangmian палуба.
舱位 cangwei місце в каюті.
藏cang另见zhg.
藏 cang 1)(隐、藏）ховати що (ховання); приховувати що (приховує). ~在屋里 ховатися (критися) у кімнаті;〜着话不讲 нічбго не сказати, приховавши свої думки; замкнутися в собі; і舌〜着#头 у словах криється тайна думка;〜在心 таїти (ховати, приховувати) що в душі; ховати (ховати) від інших. 2) (f诸
藏）берегти що (збереження); тримати що.仓 库里〜有一批货 у (на) складі зберігається партія товарів;〜至lj仓库里 здати що на склад на збереження; берегти (тримати) що в (на) складі;〜在冰箱里 тримати (берегти) що в рефрижераторі (у холодильнику).
cang gou па wO покривати всяку гидоту (бруд) і погань; немає зла і погані, які не були б покриті.〜之所 авгієві стайні; клоака; злачне місце;解放前上海是〜之地， 现在已成了社会主义的新型城市д? звільнення місто Шанхай був умістилищем усілякого мотлоху і бруду, а тепер він став містом нового соціалістичного типу.
藏匿 cangni ховати що; приховати що (приховування).
藏身 cdngsh6n 1)(隐藏）ховатися; заховатися (ховання).无处〜нікуди подітися;羞得无处〜 не знати, куди подітися від сорому; готовий крізь землю провалитися. 2)(居住) притулитися.〜之处 притулок; захисток; пристановище;无〜之处 ніде притулитися; ніде немає притулку; нікуди приткнутися; ніде прихилити голову.
藏书 cdngshii 1)(也藏书籍）ізбир^ти (колекціонувати) книги; бібліофільство. 2) (收藏的书）бібліотека; книга з бібліотечного фонду (із бібліотечної колекції).图书馆的〜 бібліотечний фонд; книга з бібліотечного фонду;私人〜особиста бібліотека; книга з особистої колекції;〜丰富 багата бібліотека; багата колекція (багаті зібрання) книг.
藏书家 cangshujia бібліофіл.
藏书库 cangshiiku книгосховище.
藏书楼 cangshulou книгосховище.
藏私 cdngs了 таїтися.〜不告诉人 таїтися і не повідомляти людям.
藏头露尾 cang tou lu wei недомовка; виляти.说 话〜говорити з недомовками (із натяками); 有话直说，别这样〜的говоріть прямо і не треба вихляти (недомовляти).
藏拙 cangzhuo ховати (приховувати) свої слабкі сторони.
辛造сао.
糖 сао грубий (брутальність); низькосортний.〜 纸грубий папір;活儿做得很〜роббта зроблена дуже грубо.
糖米 саотї неочищений рис.
сао.
操 сйо 1)(拿）брАти що; тримати що.〜刀在手 брати в руки (тримати в руках) ніж; хапатися за шаблю. 2)(弹奏）гріти на чому. 3)(掌握） тримати в руках що.〜必胜之券 успіх забезпечений; перемога вирішена;〜生杀之 权 тримати в руках життя [і смерть] людини; кому належить право розпоряджатися життям і смертю когось;〜于某人之手 залежати від когось\ бути (перебувати) у руках когось. 4)(从事）займйтися чим.重〜旧 业 повернутися до колишньої діяльності (професії, роботи); знову зайнятися колишньою роботою; знову взятися за стару професію (роботу). 5)(说话）говорити.〜俄 语 говорити російською (російською мовою).
6)(体操）гімнйстика; зарядка;(军事操） стройові військові заняття;出〜стройове навчання, ранкова зарядка (гімнастика); йти на гімнастику (на зарядку); проходити стройове навчання (стройову підготовку);
проводити стройові військові заняття.
操办 caoban вести справи.
Ш 场 caochang спортивний майданчик; [навчальний] плац.风雨〜[спортивний] майданчик у закритому приміщенні.
操持 caochi 1) (^1•理）вести що (ведення); займатися чим.〜家务 вести домашнє господарство; завідувати (займатися) домашнім господарством. 2)(筹置） заготовляти що (заготівля); закуповувати що (закупівля).
操典 cSodian <军> [військбвий] статут (устав), 步兵〜польовий статут піхоти.
操航室 caoduoshi 〈船〉штурвальна (кермова) рубка.
操蛇所 c§odudsu6 <船> штуртрос.
操管 caoguan займатися домашнім господарством.
操劳 caolao трудитися; клопотатися, поратися. 〜家务 господарська турбота; поратися по господарству;〜过程 надірватися на роботі; 日夜〜трудіітися (клопотатися) дні і ночі.
操理 саоїї вести, займатися; керувати.
操练 caolian вправлятися (вправа); тренуватися (тренування);(军事操练）стройові підготовка; військові заняття.民兵〜 стройова підготовка народних ополченців; 进行〜прохбдити стройову підготовку;〜纯 熟 натренуватися;战 士 们〜纯熟 бійці пройшли прекрасну стройову підготовку.
操切 caoqie зайва поспішність; діяти (робити) занадто поспішно.你办得过于〜ви дарма поквапилися (поспішили).
操琴 caoqin 1)(弹古琴）грати на китайській цитрі. 2)(拉胡）грати на китайській скрипці; акомпанувати на китайській скрипці.
操神caoshdn —操心.很〜的事儿д^же вже клопітлива справа;让人〜受累 завдавати людям клопіт; утруднювати і турбувати інших;这倒用不着你们来〜це не потребує вашого клопотання.
操守 caoshou моральні якості; моральна
"чистота.
操心、caoxln піклуватися про кого-що (турбота); тривожитися про кого-що (занепокоєння).〜 秦务 турботи за будинком; домашні турботи; 不值得〜的事шкурка вичинки не варта;用不 着为老年生活〜 нічого піклуватися (тривожитися) про старість.
操4亍 caoxing поведінка.
操演caoySn —操练.多次〜рагаторазбве тренування; кількаразово репетирувати.
操之过急 сао zhl guo ji скороспішність; зайва квапливість; занадто поквапитися.不含爸〜не можна допускати скороспішності (зайвої поспішності); не можна квапитися.
操纵 caoz6ng 1)(管理）управляти чим (керування).〜船只 управляти судном;〜新式 车床 керування новими верстатами;可〜的气 球 керований аеростат;远足巨离〜дистанційне керування; керування на відстані;无线电~ керування по радіо. 2)(用手段支配、控制） заправляти чим, прост.\ орудувати чим, розм/, контролювати що (контроль ч.)\ прибрати до рук що; тримати в руках що.〜 物价 заправляти (керувати) цінами на ринку; грати і спекулювати на цінах; штучний ажіотаж;〜会议 контролювати збори (конгрес);〜选举 підтасування виборів; контролювати вибори;〜市场 заправляти


75
ринком; контролювати ринок;〜一切 заправляти (керувати) всім; прибрати все до своїх рук; тримати всі справи у своїх руках; повновладно господарювати; 背后〜 заправляти (діяти, командувати, розпоряджатися) за кулісами;日в 中〜тишком контролювати;受人〜бути (перебувати) на приводі в кого;〜在架人手里 б和и
(перебувати) у руках такого-то; бути під контролем такого-то.
操纵杆 c5oz6nggan < 机 > р^чка (важіль) керування.
操纵Ш： caozongpan штурвал.
操纵室 caozongshi пультова розлц операторна.
操纵台 caozongtai〈机〉пульт керування.
操纵者cSozdngzhS ватажок ч. k•革命集团的〜 ватажок контрреволюційного уфуповання.
№ caozuo трудитися (праця); працювати (робота); операція.用机器〜працювати (робота) на машині;手工〜ручна праця; ручна робота;半机械化〜напівмеханізбвана операція;〜入员 оператор; пультовий розм.; експлуатаційний персонал;〜技术 технологія процесу;〜规程 технологія;〜过程 технологічний процес;〜表演 демонстрація процесу роботи;〜简便 проста операція; простота (зручність) операції.
操作盘 с5оги6рйп < 机 > щит (панель) керування. "
操作台 caozu6tai <机> стенд керування.
曹士.
曹白鱼 сйоЬйіуй〈动> сельдь іліша ж.
漕咖.
їш 运 caoyun перевезення зерна водою (річковим шляхом).
сао.
杂 caoza гомін розм.; гамір розм.; шум (гучний).人声〜гбмін голосів; дим коромислом (стовпом);四周人生〜навкруги стояв шум і гам;城市的〜声 стозвучне ревіння міста;这里太〜тут занадто галасливо;屋子 里边〜不堪 у будинку стояв дим коромислом.
嗜•吵 caochao шуміти, галасувати, чинити галас.
喷闹 с^опао шуміти.
槽▲
槽 сйо 1)(容器）корито; годівниця； бак.水〜 корито для води:; бак;马〜судбк мн.;猪〜 годівниця для свиней. 2)(凹下的地方） жолоб; виїмка; паз спец.
槽包lj caobao фальцгобель ч.; фальцгубель «/.; фальцебель ч.
caofang винокурня застар.
槽缝 cdoftng <注> шпунт.
槽钢 caogang <冶> швелер; швелерна (коритна) сталь.
槽铁 caotie〈冶〉швелерне (коритне) залізо.
槽头 caotou годівниця.
槽 Ж caowa < ^ > фальцева (шпунтова) черепиця.
саоуа корінні зуби.
艚Ch.
月*子 caozi дерев'яна шаланда (баржа).
草 сао.
草1 сао (靑草）трава;(稻麦草）солома;(干草）
сіно; суха трава;(野草）бур'ян; бур'яниста трава.除〜висапувати траву; видаляти бур'ян;寸〜不生 гола місцевість (земля); навкруги ні билини (ні травинки);〜房顶 солом'яний дах;牧场上长满了〜пасовище покрите травою.
草2 сао —草率.字写得很〜написано дуже неакуратно (недбало).
萃案 сао'ап проект.究、法〜проект конституції; 法淨〜законопро6кт;候选人的名单〜 попередній список кандидатур.
草包 caobao 1)(草袋子）солом'яний мішок; [плетений із соломи] мішок. 2)(没有才能的 人）бездара, прост.\ нездара; нездарисько; ликом шитий прост.
草本саоЬбп <植> —»•草质莲.〜植物трав’яниста рослина.
caobiaor соломка (знак того, що річ продається).
草草 сйосйо 1)(匆忙）нашвидку; наспіх; швидко.〜地写一封信 нашвидку (наспіх) написати лист;〜地看 了一遍 швидко переглянути; 〜地吃了饭 пообідати як-небудь і чимось. 2) 一草率.〜了事 робити що будь-як; працювати недбало; працювати через рукава; зім'яти що.
草测 сЗосб < 测 > окомірна зйомка 地形〜 окомірна топографічна зйомка.
草虫 caochong <艺> комахи в квітах (жанр у китайському живописі).
草仓1J caochuang початок.〜时期 початковий період; період становлення.
草灰蓉 caocongrong <植> заразиха синювата.
草 Ik caocong трав'яна поросль; густі зарості трави.
草地cSodi 1)(长野草的地方)луг;(铺草皮р地 方）газон.高山〜альпійські (гірські) луги;躺 在〜上лежати на траві;在〜上玩грати на галявині (на траві). 2)(草原）степ ж.;(长牧 草的地方）луг; пасовище; сінокісні угіддя; сінокіс.
草塾子 caodianzi солом'яна підстилка; мат.
草探 caoduo стіг; копа; копиця.
草稿 caog^o чернетка; чорновий рукопис; перший начерк,打〜писати чернетку; складати що начорно.
草根 caogen корінець [від трави].
草根工业 caogen gongye промислове
підприємство в селі, caogii перевесло.
草狐 caohu〈动> лисиця проста (звичайна).
萃荒 caohuang зарости бур'янами; зарослими бур'янами; бур'яни глушать посіви, caohuang солом'яний колір; палевий.
草灰 cSohuT 1)(草的灰）деревна зола. 2)(灰黄 色）жовто-сірий; сірувато-жовтий.
草省:人命 сЗо jian renming ні в гріш (ні в що) не ставити людське життя.
萃 Ш caojian солом'яний матрац (сінник); матрац, набитий соломою.
草芥 caojie незначність (незначний).视 〜 відноситися до кого з презирством; за людей не вважати кого; ні в що не ставити кого; дивитися на що, як на бур'янисту траву.
草签 caojlng трав'яне (трав'янисте) стебло.
草寇 caokou розбійницька банда; бандитська зграя; розбійник; бандит.
草料 caoliao фураж; корм [для худоби].采办〜 закуповувати фураж (корм для худоби);给牲 口 力И〜давйти корм худобі.
草履虫 caoluch6ng〈动〉парамеція; туфелька.
草绿 caolti колір хакі; захисний колір.〜的衬衫 сорочка захисного кольору;〜的军装 хакі невідм.\ с.;穿卷〜的军装 одягнений у хакі; у військовій формі захисного кольору.
草莽 caomang 1) —»•草丛.2)(指民间）сбред простого народу.〜英雄 лицар з великої дороги.
草帽 cSomao солом'яний капелюх.巴拿马〜 панама.
caomaobian плетені соломки, що йдуть на капелюхи, сумки, віяла і т.д.
草链 сйотеі 1) <植> суниця [чилійська]. 2)(指 果实）суниця.
草煤c5om6i —>草炭.
草棉 caomian < 植 > бавовник азіатський (трав'янистий); гуза.〜籽 бавовникові насіння.
草茉莉cSomd丨і <植> ялйпа.
草木 caomu рослинність,〜丛生 буйна рослинність；
草木灰 cSomuhuT деревна зола; зола трав і дерев,
草木皆兵 сЗо mu jie blng "трави і чагарник здаються за солдатами; ввижаються солдатами"; скрізь і всюди ввижаються вороги; у кожному кущику ввижаються солдати противника; злякана ворбна куща боїться; у страху очі великі.
草木犀 сйотйхі <植> буркун.
草拟 cSonT накидати що (начерк); складати (писати) начорно (начбрно) що.〜计划 накидати (складати, писати) план.
草棚 cSopeng курінь; хатина, крита соломою.
草皮 с5орі дерен; трав'янистий покров.铺上〜 покрити (обкласти, одягти) що дереном.
草坪 caoping газон.
草圃 сЗори грядка.
草签 caoqian〈夕卜> парафування (парафувати Що).
草赌蛉 caoqTngling <动> золотоглйзка.
草人 сЗогеп опудало.
草绳 caosheng солбм'яний сніп; перевесло спец.
草食动物 cSoshi-ddngwCi травоїдні [тварини].
草书 cSoshii скоропис ж..、скорописний лист.用 〜写的 написано скорописом.
草率 cSoshuai недбалий (недбалість); неакуратний (неакуратність); як-небудь 〜从事 робити недбало (абияк, байдуже); застосовувати спрощувальні методи; недбало підходити до справи (до питання);〜处理 недбало вирішувати що\ із зневагою ставитися до виконання (до рішення) чого;〜 收兵 поспішати (поспішно) бити відбій;字 迹 ~ написаний недбало (неакуратно, як-небудь); нерозбірливий (недбалий) почерк;工作〜недбала робота; працювати з байдужістю; допускати спрощувальні методи в роботі; бгати (комкати) справу (роботу).
c^osuan <\кл> щавелева кислота.
草台戏 caotaixi балаган застар.
草炭 caotan торф.
草体 c5otT 1)—> 草书.2)(用写体）рукописний стиль листа. 草 Ш 轮作制 caoti6n-liinzu6zh丨 < 农 > систбма травопільних сівозмін.
胃图 c^otu ескіз; схематчне креслення (план). 工作〜роббчий ескіз;设计〜ескіз до проекту.
草土层 caotuceng〈农〉трав'яний пласт.
草席 сЗохі [солом'яна] цинбвка.


76
草鞋 саохіе солом'яні сандалії (постоли).打〜 плести сандалії із соломи; сплести солом'яні сандалії;穿着〜у солом'яних сандаліях.
草写сйохіб 1)—草书.2) —►草体2).
草学 caoxue травоведення.
草药 caoyao 1),(中药）лікарські рослини (трави); цілющі трави; ліки (засіб) з [дикорослих] трав.中 ~ зілля [з трав]; цілющі трави китайської медицини;采集〜збір лікарських рослин. 2)(价格不高的药）дешеві ліки [з трав].
草 店 caoyaodian аптека лікарських трав (рослин).
草业 саоуе займатися господарством.
草鱼 сйоуй <动> білий амур.
草原 caoyuan степ ж.〜地带 степова смуга; степовий район;〜t直物 степові рослини;〜牧 民 степовик; степовичка; кочівник-скотар; 热带〜савана;森林〜лісостбп;我国有大片іЙі 森林和〜наша країна багата на лісові й
степові масиви.
草约 caoyue проект договору (угоди); чорновий начерк договору.
草泽 caoze 1) лугове болото; болотистий луг. 2)—> 草莽 2).
草命caozhi 1)(稻草制成的纸）грубий (низькосортний) папір，зроблений із соломи. 2)(手纸）туалетний (клозетний) папір.
草质莲 caozhijlng〈植〉трав'янисте стебло.
草字 caozi скорописний ієрогліф.
驛 cSo.
Щ сао самка (про копитних);〜马 кобила сао.
Ш Ш саосао сумуючий, скорботливий; сумувати, тужити.
сао.
Й сао (про людину) злучатися з.., здійснити статевий акт з... вульг.
сао.
郊 сао Цао {місцевість у теперішній провінції Хенань) власн. іст.
ПП
册се.
册 сб 1)(单子）сшісок;(本子）кнііга.名〜 іменний (поіменний) список; 帐 〜 бухгалтерські книги.. 2)〈量词〉（本）том; книга; екземпляр;(部分）частина ж.五〜书 п’ять книг (томів);百科全书的第五〜п’ятий том енциклопедії;小说的上〜пфша частина роману; Ер数五千〜тир^ж 5000 екземплярів.
册数 ceshu кількість книг (томів, екземплярів); (印数）тираж.
册页 сеуе малюнок невеликого формату, що за розміром дорівнює окремому аркушу з альбому. ^
册子 cezi зошит.
厕С、
厕所 cesuo убиральня; туалет.公共〜гром^д- ська вбиральня;男〜чоловіча [вбиральня]; чоловічий туалет;女〜дамська [вбиральня]; дамський туалет; _Ь〜віійти помити руки; вийти в справі; сходити до вбиральні (на двір).
厕纸 cezhi туалетний папір.
前сд.
货If се аконіт, борець {трав'янистарослина).
曼се.
S Ш： сесе гострий, відточений {напр. про плуг).
侧С、
侧се 1)(旁边）бік.在街道两〜по обидва боки вулиці; із боків вулиці;从左〜із лівого боку; із лівого боку; зліва;〜洞 від боку. 2)(斜） нахилятися набік.把身子往旁边一〜 відхилитися вбік; відступитися;〜着身子挤 过去 пробиратися боком;〜身躺下 лягти на бік;〜身站着 стояти боком (у півоберта);〜耳 倾听 уважно (зосереджено) слухати (прислухатися); напружити свій слух.
侧柏 сдЬйі <ffi> туя; біота східна.
#J№® ceduanmian бічний розріз.
侧根 cegen <植> бічний корінь.
侧滑 сЗІїий〈空〉сковзйти на крило; бічне ковзання.
侧击 cejl〈军〉фланговий удар.
侧门 cemen бічні двері; бічний вхід.
侧面 сбтійп 1)(旁边知一面)бік; бічна сторона; бічна грань спец.建筑物的〜прбфіль будівлі; 从〜看 дивитися збоку (із бічного боку). 2) (方面）бік; профіль ч.自由和纪律是统一体 的两个相互矛盾着的〜своббда і дисципліна складають два взаємно протилежні боки єдиного цілого;文章从不同的〜反映了爱国 青年的动人事迹 хвилюючі справи патріотичної молоді в різних гранях відображені в статті. 3) (I、司接）сторонній; боком.〜消息 стороннє повідомлення;从〜打 听 дізнаватися зі сторони;我从〜听到 я чув зі сторони.
fllj 目 сетй 〈书〉коситися до кого-що; ДИВИТИСЯ косо; дивитися з ненавистю (із таємною злістю).
侧幕 сбтй〈剧〉куліса.
侧身像 ceshenxiang профіль ч.; портрет, знятий у профіль.
侧蚀土 ceshili <地质> бічна ерозія.
в!І室 ceshi наложниця книжк., застар.
侧视图 c^shitii профіль ч.，бічний,вигляд; вид збоку.
侧卫 cSwSi < 军 > бічний авангард.〜哨兵 бічний дозор.
侧压力 сбуйіі <理> бічний тиск.
侧芽 сдуй <植> бокова брунька.
侧翼 сбуі <军> фланг; крило.
侧影 ceylng силует.
侧泳 ceyong <体> плавання на боці; оверарм.
侧重 cezhong (着重）робити натиск на кого-що; звертати особливу увагу на що; робити (ставити) наголос на чому, на що;(偏重） віддавати перевагу чому; віддати перевагу що.〜实践 робити натиск на практику; віддати перевагу практиці;〜于干部问题 особлива увага звернена на питання кадрів; 不得有所〜нікбму і нічому не можна віддавати перевагу.
测А
测се 测量.〜时хронометрія;〜控中心 вимірювально-контрольний центр.
狈!J报 cebao доповідати.
狈！]标 cebiao < 测 > вимірювальна (візирна) марка.
测波仪 сбЬбуі 七理> хвилбграф.
测查 cecha проводити соціологічні опитування,
робити розрахунки.
测长仪 cechangyi довгомір.
测程仪 cSchSngyi <^&>лаг.
测定 ceding визначити що (визначення).〜高度 визначити висоту;〜重量 визначити вагу;〜 位置 визначення місцезнаходження;〜敌人 的炮兵位置 засікти батарею противника;〜 足巨离 визначити (установити) відстань.
测度 ceduo припускати що (припущення).
测杆 cdgSn <测> візір.
测高计 cegaoji〈测〉висотомір; альтиметр.
测候 cehou 〈天、气〉спостереження (спостерігати що).
测绘 cehui зробити зйомку і накреслити карту (план); картографувати що (картографування).
测“学 cehuixue топографія.
测绘员 c6huiyudn топбграф.
测角 cSjiSo <测> кутовий вимір.
测角器 cSjiSoqi〈测> бкер; гоніометр.
测距仪 cdjCiyi〈测〉далекомір; телеметр.手持〜 ручний далекомір;双像〜далекомір подвійного зображення;光〜світлодалекомір.
测力计 celiji <技> динамометр; силомір.
测量cSlidng 1)(测定时间、温等)вимірювати що (вимір).〜温度 вимірювати температуру; 〜土地 міряти (вимірювати) землю;〜仪器 вимірювальний прилад;〜单位 одиниця виміру;光度〜фотометрувйння;无线电〜技 术 радіовимірювальна техніка. 2)(有关地形， 高低等的测定工作）зйбмка; топографічна зйомка;地形~ геодезична зйомка; зйомка рельєфу;进 4亍〜робііти (здійснювати) зйомку.
测量船 celiangchuan вимірювальне (промірне) судно.
celiangxue геодезія. 〜елементарна геодезія.
狈！І量仪 celiangyi <测> вимірювальний прилад; вимірник.立体〜стереом打р.
测量员 celiangyuan зйомщик; зйомщиця.摄影〜 фотограметрист.
测深 c6sh6n вимір глибини.回声〜 < 海 > звуковий вимір глибин; ехолотування.
测深器 c6sh6nqi <测> глибиномір. 测时器 cSshiqi <Щ> хроноскоп.
测试 ceshi випробувати (випробування).〜仪器 випробний прилад.
测水站 ceshuizhan гідропост.
测图 cStii <测> зйбмка，地理〜зйбмка місцевих предметів. 测图板 c^iiban <测> планшбт. 测微器 cSwgiqi <测> мікрометр.
测向仪cdxiAngyi <理> гонібметр.无电线〜 телегоніометр.
测斜仪 сдхібуі < 测 > укісомір; екліметр; клиномір.万能〜універсальний укісомір.
测星 cexlng <天> спостереження зірок.
测验 сбуйп 1)(检验）шпрббування (випробувати що).〜新车床的性能[робііти] випробування роботи нового верстата;〜种 子的发芽率 випрббування насінь на схожість;〜抗压强度 випрббування на опір стиску. 2)(考察）перевіряти що (перевірка). 〜学生的知і只перевіряти знання учнів;算术〜 перевірочне випрббування (контрольна робота) з арифметики;智力〜випрббування розумових здібностей;民意〜всенарбдне опитування;〜及格 витримати перевірочне


77
випробування.
测音计 ceylnji <Ш> фонометр; звукомір.
测站 c6zhan <测> штатив.起始〜початкбвий штатив;最后〜кінцевий штатив.
测针 cezhen бирка.
测振仪 cezhenyi биттємір.
测字 cezi ворожіння на ієрогліфах.〜先生 вуличний ворожбит.
侧сб.
饭1 然 ceran <书> засмучений (засмутитися); із сумом; із душевним болем; уболівати.
恻隐 сеуїп жаль (співчутливий; співчувати кому-чому).动 了〜之七、виявити (відчути) жаль; розжалобитися;引起〜之心 викликати (збудити) жалість у кому.
策А
策 се план; вихід; порада.上〜кращий план (вихід); краща міра;中〜посередній план (вихід);下〜найневділіший， найменш вдалий план (вихід);献~ дати пораду.
策动 cedong (指导）керувати чим (керівництво); (发动）підняти що (підняття);(挑起） спровокувати що.妄图〜反革命政变 намагатися спровокувати (інспірувати) контрреволюційний переворот;〜战争 спровокувати війну; провокація війни.
策反 сеШп (鼓励起义)закликати до повстання; пропагувати (підготовляти) повстання; закликати переходити на бік революції; вести пропаганду за перехід на бік революції; (偏动叛舌L) провокувати (підбурювати) кого на бунт (на заколот); спонукати кого до бунту (до диверсії, до переходу на бік контрреволюції); підготовка до бунту (до заколоту).
策划 cehua намітити що (позначка);
інспірувати що (інспірування, інспірація).经 过周密〜усб було детально обдумано (заплановано, розроблено); після ретельної розробки; після ретельного інспірування; після ретельної підготовки; ~ @ ¥ виношувати плани війни; підготовлятися (підготовка) до війни;〜武装干涉 інспірувати збройну інтервенцію;这都是反动政 府一手〜制造的 усе це - справа рук реакційного уряду.
策励 cell підганяти що,розм.; підстьобнути що, розм.\ заохочувати кого.
策略 сдіііб тактика.〜上的错误 тактичні помилки;革命〜революційна тактика.
策略家 celiiejia тактик.
策应 ceying <军> взаємодія (взаємодіяти).和.. 相〜координувати свої дії з ким-чим.
策源йі ceyuandi осередок; колиска ж.; джерела мн.战Ф•〜осербдок війни;革命运动〜 колиска (джерела) революційного руху.
cen 见 c5n; shen.
参差 cencl нерівний; неоднаковий.树木〜不齐 дерева неоднакової (нерівної) висоти.
参错 cencuo <书> переплітатися (переплетення).
岑咖•
岑寂 cenji <书> тиша (тихий).〜的夜 тиха ніч; тиша ночі; нічна тиша;四周——片•〜навкруги все затихло; [настала] повна тиша.
涔砲.
ШШ сепсеп <书> 1)(不断流下)так і литися.汗 〜下 піт так і ллється; піт ллється (котиться) градом;热泪〜сльбзи так і ллються. 2)(天气 阴沉）похмуро; сутінно. 3)(烦闷）тужливо (мбторошно) на душі.
嗜 cSng.
噌ceng〈象声>:麻雀〜的一声飞起来горобці із шумом спурхнули.
层 ceng.
层ceng 1)(指重叠、积累的东西）шар; завіса; поверх; ярус.大气〜вфхній шар атмосфери; 岩石〜шари породи;煤〜вугільні шари;〜状 分布 шаровий розподіл;两〜的楼房 будинок у два поверхи; двоповерховий будинок;双〜 床 двох'ярусні ліжка; 一~土 шар землі;厚厚 的一〜雪 завіса (шар, товстий шар) снігу;〜密 林 дрімучі ліси;两〜玻璃 подвійне скло;——〜 一〜地剥займати шар за шаром;把木头一〜 一~地摞起来 склйсти колоди ярусами. 2)(用 于抽象事物)：中〜干部кйдри середньої ланки;这一〜це; цей момент; це питання;没 有这一〜是不行的 без цього не можна обійтися;进一〜想 вникнути глибше; більше вдуматися;还有一〜务必注意є ще один момент (питання), на котрий необхідно звернути увагу.
层层 cengceng:〜剥肖lj всіляко експлуатувати; усякого роду експлуатація;〜@ ® тісне оточення; у кільці оточення; кільцеве оточення; затиснути в лещата;〜上报 доповідати по вищих інстанціях;〜下达 доводити по інстанціях до відома низових органів;〜检查 поглиблювати перевірку; перевірка роботи з різних щаблів;〜深入 крок за кроком вникати (перебувати) в роботу;不要仅仅满足于〜听取汇报не можна задовольнятися тільки слуханням звітів один за одним.
Ш th Й ceng chu bu qiong [з'являтися] безупинно (безперервно); виникати одне за іншим (безупинною низкою); відбуватись одне за іншим (безперестану, безперервно); випливати одне за іншим; безупинний ряд чого.新事物〜новб виникає безупинно;好人 好事〜слйвних справ не перерахуєш;旧社会 反动法令〜при старому суспільстві реакційні закони сипалися як із рогу достатку.
层次 cengci 1)(次序）система; послідовність.〜 分明 повна систематичність (послідовність); 工作要有〜треба, щоб у роботі була система (послідовність);文章写得〜不清 стаття написана безсистемно (непослідовно); у викладі немає системи (немає послідовності). 2)(机构的级别）інстанція;〜繁多 багатоступінчатий;行政机构〜重叠 склйд- ність адміністративного апарату; численні інстанції адміністративних установ;减少机 构〜спростити організаційну структуру.
层不只云 cengjlyun </%> слоїстокущові хмари; страто кумулюс.
层见叠出 cdng jian die chu стати (ставати) звичайним (повсякденним, пересічним) явищем.
层理 cengli〈地质> нашарування; шаруватість; стратифікація.
层恋叠峰 cdng luan die zhang нагромаджувалися (височіли，піднімалися) гірські вершини.
cengyun <^> шаруваті хмари; стратус.
层状岩 cengzhuangyan〈地质> стратифікаційна порода.
层状云 cengzhuangyun < 气 > шароподібні хмари; стратиформіс.
曾cSng另见z6ng.
曾cSng —>晳经.不〜见到他йогб не бачили.
曾几何时 cengji he shi чи багато часу пройшло, як..; пройшло не так багато часу, як..; у якусь мить і..; недовго; недовговічний; трохи треба буде часу; без року тиждень жарт.
曾逢 cengjlng (己经)уже;(当时）У свій час;(有 一个时间）колись.他 ~ І 过 він уже приходив; він приходив колись (у свій час); 我〜读过这一本4$ у свій час (колись) я читав цю книгу;这种情况〜有过бували (мапи місце) і такі випадки.
曾经沧海 cSng jing canghai бачити види; пройти крізь вогонь і воду; колишній (бувалість); такий що побачив прост.
贈 ceng.
ДЙ ceng чорний кінь у білих яблуках.
赠 cdng.
ї曽 ceng 1) (Ш) витирати що, розм. (витирання); волочитися по чому; возити що, прост.衣月艮 长,〜着地 сукня довга і волочиться по підлозі. 2)(沾）забруднити що\ замазати що; вимазати що, рот.〜了—身油 забруднитися (вимазатися) олією; 3)(拖延）волинить (волинка) прост.\ марудитися розм.; тягти (розводити) канітель.别 ~ 啦 перестань волинити (марудитися)!
ШШ cengdeng <^> зазнати невдачі; натрапити на труднощі; наштовхнутися на перешкоди.
JL cha 另见 chi
叉 cha 1)(农具）в^лал/w.;(轻具）[їдіпьня] вилка. 木~ дерев'яні вила;鱼〜беті. 2)(用叉取东西） брати вилкою що; підчепити вилами що.〜着 一捆捆的稻子往踩上送піддягйти вилами снопи рису і подавати на скирти;〜起一片黄 瓜 узяти вилкою шматбк огірка;用鱼叉〜鱼 бити рибу гарпунами; ловити гарпунами рибу. 3)(叉形符号）хрбстик. гі■个 ~ поставити хрестик; позначити (відзначити) хрестиком;戈ij 个〜勾去 закреслити що хрест-навхрест.
叉烧 chashao філе, смажене на вертелі.
叉腰 сМуЗо братися в боки.两手〜вііятися руками у боки; руки в боки (用于体育):叉着 腰站着стояти взявшись у боки;左手叉着要 взятися лівою рукою під бік.
叉子 cha.zi вилка; виделка.
cha 另见 сМ.
杈 ch5 (—种农具）вила мн.
差 cha 另见 cha; chai.
差 cha 1) —♦差另ij.相〜відрізнятися; різнитися; 新旧之〜різниця між новим і старим; відмінність нового від старого;所〜的就是这 一点 уся різниця (уся різниця) лише у цьому; 2) <Ш> ШШ. М数之〜різниця двох чисел.
差另ij chabie різниця.城乡〜різниця між містом і селом;—般生活水乎上的〜різниця в загальному рівні життя.
差错 chacud 1)(错误）п6м“лка.出〜


78
припуститися помилки;不会有〜помилки не буде (не мбже бути). 2)(意外）щось несподіване.不会出什么〜нічбго не може трапитися (статися); нічого несподіваного не може бути;如果出了〜怎么办？ як бути, коли щосі, трапиться? як бути, якщо трапиться щось несподіване?
ШШ cha'e різниця; сальдо невідм. спец.\ баланс спец.;工资〜різниця в зарплаті;帐面上的〜 сіпьдо на рахунку;对外贸易 ~ торгбвий баланс по збвнішній торгівлі.
差价 chajia різниця в ціні (цін, між цінами).地 区〜різнїіця в цінах між районами; різниця в поясних цінах;批零〜різниця між оптовими і роздрібними цінами.
差距 ch§j(i 1) <机> відхилення [від шаблону, від еталону]. 2)(后进与先进知差别）рЬшіця [між передовим і відсталим].两个厂在生产 上的〜різниця у виробництві між двома заводами;有〜відстйти від кого-чого; є різниця [між передовим і відсталим];找〜 шукати, у чому є відставання від інших; виявлення власних вад; виявляти недоліки (відсталість); розкрити недоліки;看到自己 的〜б焱ЧИТИ свої недоліки;缩4、〜зменшити (скоротити) відстань між ким-чим;在经济上， 发达的富国和发展中的穷国之间的〜日益扩 大 в економічному відношенні все збільшується відстань між розвинутими багатими країнами і бідними державами, що розвиваються.
差拍ch郎аі <无线> битті. 差频 chapin <无线> частоті биття.
差强人意 cha qiang ren yi більш-менш терпимо (нічого, задовільно); як-небудь (із натяжкою) зійде; сяк-так рот.; ще куди не йшло.
差数 chashfi〈数〉різниця.
差异 ch5yi~> 差别.并无〜немйє ніякої різниці; 概念的〜розбіжність у поняттях.
差之毫厘，谬以千里ch§ zhi hao li, тій yl qian IT варто на волосок відхилитися спочатку, як утвориться дистанція величезного розміру під кінець; незначна похибка (помилка) вже веде до великих негативних наслідків.
cha.
插 cha 1)(放进）сунути що; устромляти що; встановити що (встановлення) уроч.把手〜在 袋里 сунути (засунути) руки в кишені;——Я 手〜在上衣的衣襟里заклйсти руку за борт піджака; ~ 针 встромити голку;〜上门 Н замкнути двері [на засув]; 2)(力卩进去） уставляти що в що (вставка).〜句话 уставити слово;偶而〜上几句笑话іноді вставляти жартівливі зауваження.
插班 chaban втупати до школи (в інститут) за комплектуванням (поза конкурсом); включати [учнів] у групу (у клас).
插班生 chabansheng учень (студент), прийнятий у навчальний заклад для комплектування класів; учень, прийнятий з іншої школи.招〜прийбм учнів для комплектування класів. J
插洋子 chabanzi накапостити; нашкодити.
插笔 chabl відступ.中Г衍〜лірйчний відступ.
插部 ch§bCi <音> куплет.
插齿刀 chScMdSo〈机〉довбач.
插齿机 chachTjl зубодробильний верстат.
插翅难飞 cha chi nan fei ''були б крила, і то не врятувалися б"; ніяк не вибратися (не врятуватися).
插花 chahua ікебана (мистецтво складання
букетів).
插床 chachuang <杉1> довбильний верстат.
插戴 chadai головні прикраси.
插队ch§dui 1)(在生产队落户）зал»ішитися у виробничій бригаді.〜知识青年 осіла у виробничій бригаді учнівська молодь; учнівська молодь, що приїхала у виробничу бригаду на постійне проживання;〜落户 оселитися у виробничій бригаді; оселитися в селі і стати комунаром. 2)(不安次序排队） без (поза) черги(ою).〜买票 купити квиток поза чергою.
插管法 cMguSnft <医> інтуббція.
插花 сЬШіиа квіти на зріз.
插话chahi^ 1)->插嘴.2)—插曲3). 插画chahuA—插图. 插脚 1 cMjiSo <电> ніжка.
插脚 2 chajiao 1)(站到里面去）ступити [ногою]; ставати [ногою]; ставити ногу.没处〜нікуди (ніде) було стати (ступити) ногою. 2) ~►插 足.
插科打诨 cha ke da hun відпускати жарти і дотепи; блазенство.
插孑L chakong —► ЙП chakou.
插口 сМкби 插嘴.
插 Д сИШсби <电> гніздо; джек.
插屏 chaping настільна ш“рмочка [для прикраси].
插 ЙИ chaqii 1) <音> (间奏曲）інтермбццо невідм. 2)(电*歌曲)пісня. 3) (>й*段Ф情)епізод.故 事中的一段〜епізодична вставка в розповіді; 生活中的小〜дрібний епізбд у житті (із життя).
插入 charu уставляти що в що (вставка); уклинитися.〜敌军驻区 уклинитися (урізатися) у розташування противника;白浪象根 根水柱〜云天 білі хвилі, ніби водяні стовпи, височіють (піднімаються, здіймаються) до небес.
插入句 charuju〈语〉вступне речення.
插入语 сЬагйуй <语> вступне слово.
插身 chashen 1)(挤入）утискуватись у що, розм. 2) —>•插手.〜其间 перебувати серед них; потрапити (включитися) в їхнє середовище.
插手 chashdu (参力卩）брати участь; прикладати руку до чого; накладати руку на що, братися за що;(干预）утручатися в що (утручання); уплутуватися в що\ сунутися в що розм.不愿 〜немає бажання брати участь; не хочеться (не хотілося б) прикладати свою руку;插不 进手[НІ5ІК] не в змозі допомогти чому; немає можливості прикласти свою руку до чого;他 的事好比黄蜂集，〜不得
插条 cMtido <植> пагін. 插头ch5t6u —插销2).
插图 ch5tii ілюстрація.〜画家 ілюстратор;照片 〜фотокартина;为小说作〜ілюстрбваний роман;有〜的书 ілюстрована книга; книга з ілюстраціями;女口 〜所示 як показано на малюнку (на кресленні).
插销 ch§xi5o 1)(门窗上的円）засув; шпінгалет. 插上〜засунути засувку (шпінгалет);拉开〜 відсунути засувку (шпінгалет) 2) < 电 > штепсель ч.\ штепсельна вилка.插上〜уставити штепсель.
插徐 chaxu відступ.
插秧 chayang посадка рису; висадка рисової розсади; саджати рисову розсаду.
插秧机 chayangjl рисопосйдкова маш“на.
插页 chaye вкладка; вкладний аркуш; вкладка; уклейка.
插枝chSzhT—插条.
插足 chSzii (参与）бр5ти участь у чому (участь); вписуватися в що, прост.; утиратися в що; (干预）утручатися в що (утручання).〜其间 брйти участь у цьому;不容许第三者~ не допускати втручання третьої особи.
插嘴 chazui утручатися (уплутуватися) у розмову; вставляти слово (фразу);(打断话 头）перебивати кого.〜说了 几句 вставити від себе декілька слів;别人谈话的时候你别〜 коли інші говорять, ти не перебивай.
插座 ch^zud < 电 > розетка; [штепсельна] колбдка.
cha 另见 zha.
喷喳chacha另见chacha，zhazha (低语声） шушукання; шепіт.听到一阵嘁嘁〜的声音 почулося шушукання.
喧喳ch5cha另见cMch\ zhazha (小声说话） шушукатися; шепотіти.在耳边上打〜шуш夕- кати (шепотіти) на вухо;他们在〜什么呢？ чого вони там шушукаються (шепочуться)?
cha.
Ш cha готувати що (готування).〜猪食 готувати корм для свиней.
锸 ch5.
锸 cha заступ.
技 ch5.
扠 cha зажимати; піддівати (вид&пкою); добувати (бити) остями;〜鱼 добувати (бити) рибу острогою.
被 ch5.
Ш cha 1) втикати, затикати (напр. за пояс), підкатати； підбирати (напр. краї одежі); засовувати; 2) піднімати; підтягувати;〜手 підняти руки (напр. беручись за справу); 3) торкатися руками.
§3 cha.
Ш cha І 1) трамбовка; 2) лопата, заступ. II <动>
1) 	товкти, м'яти; 2) вставляти, втикати.
cha.
嘴 cha 1) {кінцева евфонічна частка у віршах (без значення). 2) <感叹> гей, послухай;〜是 不是 послухай! чи не так?!
燒 ch5.
腊 cha <方> я; човен; човник.
宅Е cha.
卷 cha 1)(割剩的根）стерня; жнива ж. жниво. 麦〜стерня пшениці. 2)(种植）сівба. 二〜麦 子 повторна сівба пшениці;轮〜сівозміна; сівозмін. 3)(遍）раз.不吃二遍苦，不受二〜罪 не сьорбнути горя вдруге (знову).
^ cha.
茶 chd 1)—> 茶树.2)(饮料）чай.绿〜зелбний чай;红〜чорний чай;花〜квітковий чай;龙 井〜зелений чай "Лунцзин";浓〜міцн“й чай; 淡〜слабкий (рідкий) чай;奶〜чай із молоком;喝〜пити чай; попити чайку; чаювання; і青人喝〜запрбшувати (звйти) кого на чашку чаю;大家正坐着喝〜усі сидять за


79
чаєм;品〜розпивйти чай; смакувати чай; дегустація чаїв;彻〜заварііти чай; 一杯〜 склянка (чашка) чаю. 3)(某些饮料的名称） кисіль ч.; молоко; ЇЩ〜борошняний кисіль; кисіль із борошна;杏仁~ мигдалеве молоко; молоко з мигдалю.
茶杯сМЬбі (玻璃杯）[чайна] склянка;(带把茶 杯）кружка.
茶匙 chachi чайна ложка.
茶饮 chachul самовар. €〜електросамовар; Ife〜 поставити самовар.
茶点、chadian чай із тістечком.吃〜пііти чай із тістечком; пити чай із печивом; ін 吃〜 запрошувати на чашку чаю.
茶碟 chadie [чайне] блюдце.
茶饭chdfAn стіл; їжа.这里的〜不错тут пристойний стіл.
茶4 chafang <І0> (旅馆服务员）коридбрний; (茶馆服务员）ОфІЦІЙНТ;(轮船服^•员）СТЮ- ард.
chagangzi [чайна] кружка.
茶馆 chaguSn чайна; _h〜пітіі в чайну.
茶褐色 chahese темно-бурий колір.
茶壶 chahu чайник.
茶花cMhua 1) <植> (山茶花）камелія. 2)(茶树 的花)ч^йна квітка.
茶话会 chahuahui чай; чашка чаю.开〜 улаштувати чай (чашку чаю);出席〜б^ти присутнім на чйшці чаю.
茶会,chahui 茶话会.外交界的〜диплома- тичний чай.
茶几 chajl [чайний] столик.
茶减 chdjiSn <化> теофілін.
茶晶 chdjTng <矿> димчастий топаз (кварц); димчастий гірський кришталь.
茶精 chajlng〈化> ефірне чайне масло.
茶镜 chajing темні окуляри.
茶 Д chaju чайний посуд; чайний прилад; чайний сервіз (指成套茶具).
茶客 chake відвідувач чайної.
茶林场 chalinching чайна плантація.
茶楼 chalou чайна.
chaliir настій міцного чаю.
茶末 chamo чайна кришка; чаїнки мн.
茶农 chanong селянин-чаївник.
茶盘 chapan чайне підношення.
茶钱chdqian 1)(喝茶的钱）плата за чай.付〜 розплачуватися за [випитий] чай. 2)(旧时指 小费)чайові.给〜давати чайові (на чай, на чайок);不收〜не брати чайових.
茶青色 chaqlngse зеленувато-жовтий колір; оливковий колір.
茶色茶褐色.
茶室 chashi чайна.
茶食 chashi тістечко; солодощі мн.; солодкості мн.; печиво [до чаю].
茶食店 chashidian кондитерська.
茶树 chashu чайне дерево; чайний кущ.〜栽培 чаївництво.
茶水cMshuI чай;(白开水）окріп,供应〜 постачати чаєм (окропом).
茶素 chdsCi <药> теїн.
茶 Ш chatang розмазня [із просмаженого борошна гаоляну або проса].
茶亭 chating чайний кіоск; чайна.
茶托 chatuo підставка для чайної чашки; підсклянник (指带把儿的茶托).
茶碗 chawSn [чайна] чашка.
茶诱 chaxiu шумовиння від чаю (накип).
茶叶сМуб чай (чайний); чашка.杯子里留下几 片〜у склянці залишилися чаїнки.
茶叶罐 chdySgu》n чайниця. 茶叶花 cMydhua < 植 > кендир сибірський (лазоровий).
茶油 chayou чайна олія; олія з насіння чайного дерева.
cha yu jiii hou у години дозвілля; на дозвіллі; у хвилину відпочинку; за чашкою чаю.
茶园 chayuan чайна плантація.
茶石$ chazhuan цегельний чай; плитковий чай; чай у плитках.
茶座chdzu6 1)(卖茶的地方）чайна. 2)(指座位） місця в чайній.
cha.
查 cha 1)(检查）перевіряти що (перевірка).〜中艮 перевіряти звітність;〜票 перевіряти квиток; 〜户 口 перевіряти домову книгу; перевіряти мешканців; перевірка населення;〜卫生 перевіряти стан гігієни і санітарії;〜出工作 中的问题 виявлені (установлені) недоліки в роботі;〜无此人не знайдено кого,,〜无实据 перевіркою підтвердилася відсутність фактичних даних; перевірка підтвердила (встановила) відсутність фактичних даних. 2) —> 查考.〜一〜词典 перевірити в словнику (по словнику); подивитися в словник (у словнику).
查 办 chaban притягнути кого до відповідальності; зробити розслідування і покарати; віддати кого під суд.严行〜 зробити суворе розслідування;免于〜 припинив справу [розслідуванням];撤职〜 відсторонити від (змістити з, зняти з) посади з притягненням до суду (і віддати під суд).
查抄 chachao конфіскація; описати і конфіскувати що.
查点 chadi5n перевіряти що (перевірка).〜存货 перевіряти наявність товарів;〜人数 перевіряти кількість (число) людей;按名单〜 人数 звіряти (перевіряти) число людей за списком.
查对 chadui звіряти що з чим (звіряння); перевіряти що (перевірка).〜帐目 звіряти (перевіряти);〜原文 рахунки звіряти з оригіналом (перевіряти за оригіналом);〜亊 实 звіряти з фактом.
查访 chafing розслідування (розслідувати що).
查封 chafeng опечатати що; вони описали що (опис ж.); закрити що.〜房间 опечатати кімнату;〜报馆 закрити газету; опечатати редакцію газети;〜财产 опечатати (описати) майно; накласти арешт на майно; арешт майна.
杳根问底 cha gen wen di ставити допитливі запитання; (детально) розпитувати кого; чіплятися до кого з запитаннями (із розпитами).
查核 chah^ розслідувати і перевіряти що.此亊 尚待〜ця справа підлягає розслідуванню (перевірці); цю справу слід розслідувати (перевірити).
查禁 chajin забороняти що (заборона).〜赌博 заборонити азартні ігри.
査究 chajiu установлювати що [шляхом розслідування, через розслідування].〜责{壬 [шляхом розслідування] установлювати відповідальність; залучати кого до відповідальності;〜原因 установлювати
(розслідувати) причину;免予~ не підлягати розслідуванню.
查勘 chakan обстеження (обстежити що); розвідка.〜矿藏 розвідка корисних копалин; 进夺亍现场〜роб“ти обстеження на місці.
查看chdldn —►查1);查对.
查考 chakSo довідуватися; наводити довідку.〜 现有资料 наводити довідку в наявних матеріалах; перевіряти по наявних матеріалах.
查明 chaming з'ясувати що (з'ясування); установити що (установлення).〜真相 з'ясувати справжній стан [речей];〜原因 з'ясувати (установити) причину;已彻底〜 [було] остаточно з'ясовано (встановлено);以 充分的证据〜установлювати на основі повних дбказів;〜有据的 виявлений, на основі незаперечних доказів;〜属实 упевнитися [у правильності]; підтвердитися.
查票员 chapi^oyuan білетер; білетерка; контролер; контролерка.电影院〜білетер кінотеатру;歹У车〜залізничний контролер.
查哨 chdshao перевірка постів.
Ш chashou прийняти що (прийняття); одержати що (одержання).
Ш 问 chawen опитування (опитати кого), наводити довідку;〜在场的人 опитувати присутніх;据〜结果 у результаті наведених довідок вияснено (установлено) що..
查询chdxiin ~►查问.
查验 chayan перевірка (перевірити що);(海关 检查）огляд (оглянути що).〜护照 перевірка паспортів;〜行李[робити] бгляд багажу;所 报〜属实 повідомлення підтвердилося.
查夜 chaye нічний патруль; обходити нічним дозором.去〜йти в нічний патруль.
查阅 chayue знайомитися з чим; довідуватися. 〜有关资料 знайомитися з необхідними матеріалами; перевіряти в необхідних матеріалах.
查帐员 chdzh^ngyudn контролер [з ревізії бухгалтерської звітності].
查照 chazhao узяти до відома.希〜办理 просимо взяти до відома і виконання.
搭сМ.
搭 chd мазати що (мазання).用甘油〜手 мазати (натирати) гліцерином руки;〜雪花裔 натирати обличчя кремом;пудритися;〜 口 红 фарбувати (мазати) губи губною помадою;〜鞋油 натирати черевики шевським мастилом; чистити черевики кремом (ваксою).
3^. cha 另见 ch§; cha; cha.
叉 cha 1) переплітатися, міцно переплестися; 2) застрягати.
叉车 chache затор на дорозі.
叉袋 chadai торба заст.
叉住 chazhu 1) застрягати; 2) загородити собою, забити.
宜cha另见jd.
Ж cha 1) плавучі водорості; 2) суха трава, пожовкле листя (поя); солом'яний.
cha.
托 cha давня міра хліба^ що дорівнювала 400


80
均 cha Чанчбн (місто у князівстві Сун, на території теперішньої провінції Цзянсу).
cha.
峻财[山]chaya [shan] Чаяшань (гори; а) в пров. Хенань; б) в пров. Шаньдунь).
援chi
Ш cha 1) <农> посадка; посів, засів; 2) стерня; жнива; щетина (від неголеної бороди); залишки; хвости (напр. в роботі); 3) пліт; 4) рубати навскоси; рубати, валити (дерева).
chabei піч-чара (у вигляді пня).
梭播 chabo <农> посів по стерні.
梭、沫 chamo пінистий слід (по воді).
Ш/t chanie відросток від пня.
槎 丫 悼 chayacao < 植 > стрілолист; стріло- листий (Sagittaria sagittifolia L.).
槎椏 chaya стирчати.
cha 另见 chi
裤 Ж kucha короткі штани; труси.
姹CM.
姥 cha 1) молода дівчина; дівчинка; красуня. 2) хвалитися.
chd.
植 cha щетина.头发〜щетина на голові;胡子〜 щетина на щоках.
察chi
察 cha спостерігати за чим (спостереження).〜 其言，观其行 прислухатися до слів і придивлятися до вчинків людини; про людину судити не тільки за словами, але і по її вчинках.
察察为明 cha cha wei ming видавати [свою]
.дріб^зкову вимогливість за оперативність у керівництві; тільки і знати, що цікавитися дріб'язками; допитливий тільки в дріб'язках (у дріб'язкових причіпках); виявляти дріб'язкову вимогливість у роботі.
察 і方 chafing з'ясовувати що (з'ясування); шукати кого (шукання);(侦察）розслідувати що (розслідування).〜某人的下落 з’ясбву- вати місце проживання якоїсь людини;〜失 踪的人 наводити довідки про безвісти зниклу [людину]; розшукувати безвісти зниклого;〜案衍[вести] розслідування справи (злочину).
察觉 chajue помітити що; виявити (виявлення). 〜反革命阴谋"Ьиявити контрреволюційну змову;反动派的密探刚〜，我们等转移了 коли нишпорки реакціонерів пронюхали про нашу підпільну діяльність, ми відразу перемістилися.
察看 chakan 1)(仔细观察）оглядки що (огляд); спостерігати за чим (спостереження).〜地形 оглядати місцевість;〜敌人的动静 спостері- гати за діями ворога;〜现场 <法> огляд місця події;用显微镜〜物体 розглядйти предмет у мікроскоп. 2) ( — іф 处分）：留党〜 встановлення випробувального терміну з залишенням у партії.
cha yan guan se стежити за словами і виразом обличчя людини; прислухатися (слухати), слідкуючи (стежачи) за виразом обличчя людини.
碴
cha.
破儿 char 1)(碎块）осколок.玻璃〜осколок
скла;骨头〜оскблок кістки; 一 块碗〜 черепок чашки;冰〜крижинки мн. 2)(破口） битий край; бите ребро. Щ .ЬЩ-Т 个〜 утворилася зазублина на чашці. 3)(事端):他 们俩有〜між ними якісь нелади (старі рахунки). 4)(事或话)：答〜відповідати на що, чим; сказати що у відповідь;按〜підхопити слова;別理这个〜не звертайте уваги на це. || 参阅“找碴儿zhaocMr” .
檫chi
檫树 <植> chdshCi сассафрас.
3^. cha 另见 chS.
叉 cha (分开）розсунути що (розсунення); розставити що; розчепірити що.〜开两腿 розставити (розсунути) ноги;〜开两手 розчепірити руки.
cha.
Ш cha топтати що (топтання); наступати на що; ступити на що.—脚〜在泥里 схибити й потрапити ногою в бруд;把鞋〜湿 промочити взуття.
镲咖.
擦 <音> сМ [маленькі] тарілки.
汊сМ.
Ш. cha рукав (протік) ріки.
汊港 cMgang —> 汊.〜纵横 мербка (лабіринт) рукавів (протоків).
汊 口 chak6u розвилка (розгалуження) ріки.
汊流 chaliu розгалуження ріки; протока.
cha 另见 ch5.
杈cM (植物的分枝）роїзвіілка.树〜ромилка дерева; /】、树〜розвилка гілки.
cha.
盆 cha 1)(分盆）відгалуження.大沟小〜каніл і відгалуження від нього; канал із відгалуженнями;三〜路口 розвилка [доріг]; перехрестя трьох доріг. 2)(盆开） розгалужуватися (розгалуження).河道〜为几 条支流 ріка розгалузилася на декілька проток;大路上〜出一条小道від дороги відокремилася [маленька] стежина. 3)(拐转) повернути.道路往东~去 дорбга повернула на схід.
忿开 chakai 1) 盆 2).向四面〜розгалузитися в усі боки. 2)(离题）перевести що.把话〜 перевести розмову [на іншу тему]; перемінити тему розмбви. 3)(使互相让开） зробити так, щоб не збіглися.要把两个会的 日寸间〜треба зробити так, щоб два засідання не збіглися за часом (у часі).
盆 Р chak6u розвилка; розвилина; розгалуження розм.路的〜розвилка дорбги.
盆流 chaliu розгалуження ріки; протока.
盆路сМІй 1)(分盆的道路）рекзгаліження (відгалуження) дороги; розвилка. 2)(邪路） неправильний шлях.走Jl〜стйти на неправильний (помилковий) шлях; піти помилковим шляхом.
盆气 chaqi коле в боці; надриватися.笑〜 надірватися від сміху; сміятися до кольок.
泣子 chazi 1)(错误）помилка; привід; причіпка. 找〜чіплятися; знайти причіпку;找〜j艮复 знайти привід для помсти. 2)(事故） ускладнення.参阅出盆子 chii chazi.
І宅 cha.
і宅 cha —> і宅异.〜为奇事диву даватися дивуватися незвичайності (чудності) чого.
і宅异 chayi дивуватися (подив); дивуватис) (здивування); дивуватися чому, розм.; дивне (чудність).没有什么可〜的немйє нічоп надзвичайного; нічому тут дивуватися;以- 的眼光看着 дивитися на що, у ще здивованими очима;令人不胜〜[усб це дуже вже дивує; прбсто здається дуж< дивним; прямо диву даєшся;我们对他的і? 感到十分〜ми дуже здивувалися йоп словам.
cha.
4叉 cha розріз.开〜的衣月艮 сукня з розрізом.
本(j cha另见sha.
刹 cha (寺庙）буддійський храм (монастир).古~ стародавній буддійський храм.
杀lj那 chana мить; миттєвість.одна короткі мить; в одну мить;〜间 миттю; миттєво умить.
cha 另见 ch5; chai.
差 cha 1)(不相同）відрізнятися від чого (відмінність). 一点儿不〜анітрошки (нічим, нітрохи) не відрізнятися;〜不了 多少 мало чим відрізнитися; різниця невелика;你比他〜远 了 вам далеко до нього;我们虽然作出了一 些$绩，但是离党和人民对我彳д的要求还〜 得远呢 у нас уже є деякі досягнення, але вони ще далекі від тих вимог, які висувають нам партія і народ. 2)(错误)помилятися (помилка).我说〜了 я не так сказав; я неправильно сказав; я помилився; ви зробили не так; ви зробили не так, як треба; ви поступили (зробили) неправильно; ви зробили (допустили, припустилися] помилку(и); 一点儿不〜цілкбм правильно; усе точно. 3)(缺欠）бракувати чого, безособ/, не вистачати чого, безособ.还〜五块钱 ще бракує (не вистачає) п'ятьох юанів;〜一道手 续 бракує однієї формальності;〜一个人 не вистачає однієї людини;五点〜一亥lj за чверть п'ята; ледве (трохи
не вистачає (бракує) у вазі;东西都有了，不〜 什么了 усе є, і ні в чому немає потреби. 4) (不好）недобре; поступатися кому в чому.质 量〜невисока якість; не дуже гарної якості; 成绩〜малі успіхи; малоуспішний; успіх (результат) незначний;论内容这本书〜得多 за змістом ця книга набагато гірше (набагато поступається);他们也不比人家〜Boid анітрошки не гірше інших (не поступаються іншим); вони не в тім'я биті.
差不多chSbudu6 1)(相差有限）рЬниця невелика; майже; приблизно; навряд чи не; мало чим відрізнятися; майже прост.; (行了) нічбго;病本书的内容〜зміст двох книг майже однаковий;这些布颜色都〜 тканини майже одного кольору;我们得出 的数字也〜ми одержали приблизно такі ж (ті ж) цифри;这〜是最好的 7 це ледве (чи не найкращий; flil 不U @ 〜він майже (приблизно) одного з вами зросту;你跟他 〜ви мало чим відрізняєтеся від нього;已 过了〜一年 вже майже рік пройшов;人到得〜了，可以开会了


81
вже майже усі зібралися, можна почати збори;这样就〜了 так буде нічбго; у такому вигляді вже зійде;这么说还〜так говорити ще нічбго. 2) (^н一般的人）кожний; усякий; будь-який ,这样一大包平，〜的扛,不起来 такий великий мішок рису не всякий (не кожний) підніме;这个〜的都知道про це кожний (усякий, будь-хто) знає.
差点儿 chAdianr І)(稍次）трохи (певною мірою) гірше.这支笔比那支笔〜ця ручка трошки гірша за ту;这方面他比她〜у цьому відношенні він трохи гірший за неї; у цьому він їй трошки поступається. 2) (JL乎）ледве не; майже; ледь не.我〜摔f到 я ледве (ледь) не впав;他〜死了 він ледве (ледь) не помер; він був на волосок від смерті;他〜没赶上火车 він ледве (ледь) не спізнився на потяг.
差劲 chajin слабенький; того.这个人真〜ця людина дуже вже того (слабенька, погана); 他干活有一些〜працює він трохи того.
差事chashi <口>另见chashi (不中用）не годиться; негідний (негідність); нікудишній прост.这东西太〜了 ця річ нікуди не годиться; це нікуди негідна річ; це нікудишня річ.
cha.
姥 cha І) молода дівчина; дівчинка; красуня. 2) хвалитися.
姥紫嫣红 chS zi yan hong [рябіють] чудесні (чудові) квіти.
chai 另见 c5.
拆chai I)—> 拆开.〜信розкрити (роздрукувати) лист;〜旧衣月艮 розпороти (пороти) старий костюм. 2) —>■拆毁;拆除.〜机器 розібрати машину;〜房子 знести (розібрати) будинок; 〜篤色 розібрати огорожу.
拆除 chaichu знести що;(拆除设备）демонтувати що (демонтаж) спец.〜危险房屋 знести (розібрати) будинок, що загрожують завалитися;〜一座旧的电工厂 демонтувати стару електростанцію.
Ш 穿 chaichuan викрити що (викриття); розкрити що (розкриття).〜骗局 розкрити шантаж (обман);〜伪装 зірвати з чого маску; демаскувати що;〜阴谋 викрити (розкрити) підступи;〜秘密 відкрити секрет; розкрити таємницю;〜谎言 спростувати неправду;〜了， 这其实是一场十分拙劣的大骗局говбрячи без натяків, це не що інше, як дуже незграбний трюк.
拆掉 chaidiao знести що (знесення); розламати що (розламування).
拆东墙，补西墙 chai dong qiang, Ьй xi qiang "лагодити західну стіну, знімаючи для цього цеглу зі східної"; "охрімова свита”.
拆坏 chaihuai розламати що (розламування).
拆毀 chaihul розібрати що (розбирання); розвалити що (розвалювання); знести що (знесення).
拆伙 chaihu6 розпустити товариство (компанію).
拆 Jp chaikai розкрити що (розкриття) розкрити що (розкриття).〜一包棉花 розпакувати (розкрити) тюк із бавовною;〜信封 розкрити конверт.
chaimai продавати вроздріб (поштучно).
这套家具不〜цей гарнітур меблів вроздріб (поштучно) не продається.
拆墙角chSi qiangjiao —拆台.
拆散ch5is〗n (使成赛吟件分散）розібрати що [на частини]; розвалити що (розвал).
拆散chaisAn (使家庭成员等分散）рсшіучКти кого з кіш.
拆台 chaitai підкопуватися під кого-що; вести підкоп під що.拆自己的台 підрубати сук, на якому сидиш; підвести самого себе;
有意见，可以提出来，不应该拆他@台ти їм незадоволений, тоді можеш висловити (висунути) свої докази, а не підставляти йому ногу.
拆肩、chaixl відсотки, що нараховуються по днях.放〜давати грбші під відсотки.
拆洗 chaixT розпороти і випрати що.
拆下 chaixia зняти що з чого; випороти що.把 П 〜зніти двері;把里子〜випороти підкладку;〜纽扣 спорбти гудзики.
拆线(Міхійп І)(把缝合线拆开）пороти шов. 2) <医> зняття швів.
拆询】chaixie розібрати що (розбирання); демонтувати що (демонтаж) спец.; розмон- тування.〜机器 демонтувати (розібрати) машину;〜军事设备 розібрати військові спорудження (будівлі); розібрати військове устаткування; ~工人 демонтажник;可〜的模 型 розбірна модель.
拆帐 chaizhang ділити прибуток.
拆字 chaizi ворожіння на ієрогліфах.〜先生 [вуличний] ворожбит.
chai.
钦 chai шпилька для волосся.金〜золота шпилька.
差 chai 另见 cha; cha.
差 chai 1)(派）послати кого; відправити кого (відправлення розлі.); направити кого (напрямок).〜人去 послати (відправити, направити) туди людину (людей);〜来 надіслати кого що\ відрядити кого до кого; 你怎么老师没完没地十〜我！ що ти мене ганяєш! 2)—> 差役.当〜служити; н^сти службу.
差造 chaiqiSn відряджати кого (відрядження); призначити кого (призначення); направити кого (напрямок); послати кого.听候〜б^ти у відрядженні у кого; перебувати при кому для відряджень; бути посланцем у кого.
差使chSisM —差遣.
差使 ch§i.shi (职务）служба; посада.
差亊chaishi另见chSshi 1)(被差造去做的事） доручення.给一件〜дйти доручення; дати службу (посаду). 2) —* 差使 ch5i.shi.找一个~ шукати службу (місце, роботи);从前在军队 里夕昆个苦〜раніше в армії лямку тягнув.
差役 chaiyi кур’єр; посильний; служитель застар.
挤 chai.
j齐 chai <4$>：吾〜ми; yd ми; такі, як ми.
济辈 chaibei〈书〉однолітки лш.; люди одного покоління.
^ chai.
柴 chai 柴火.打〜піти по дрова;拾〜збирати хмиз (трусок); 一捆〜в’ізка дров (хмизу).
^73 chaidao косар ч.
柴胡 chSihii <植，药> волод^шка китайська.
柴火 chai-huo (火柴）дрова мн.;(稻草）хмиз; солома.
柴火圾 chai-huoduo стос [дров].
柴门 cMimq 1),(П) [дощаті] двері. 2)(穷人家） бідна родина.
柴米 chaimT паливо і рис;(必需品）предмети першої необхідності, f @〜не порушується питання про їжу; немає турбот про їжу.
柴油 chaiyou дизельне паливо; дизпаливо; дизелін.〜发动机дизель-мотор ч.;〜发电机 дизель-генератор ч.;〜机车 дизелевіз.
柴油机 chaiyoujT дизель ч.
劲* chai.
Vi chai <动> шакіп.
犲狼 cMiMng 1)(凶恶的野啓）шакали і вовки. 2) (残忍的坏人）злі і жадібні люди.法西斯〜 фашистські акули;〜成性 вовча сутність (натура); вовчі звички.
材狼当道 cMildng dangdao при владі перебувають злі і жадібні люди.
時 chai.
М chai < 植 > дудник {рослина родини
парасолькових).
chai.
差 chai одужувати (про хворого); слабшати; відступати.
蛋 chai.
М chai 1) скорпіон; 2) шип; голка; 3) отруйна комаха.
Ш chai.
Ш chai одужувати (про хворого)\ йти на поправку; відступати (про хворобу);病〜 хвороба пройшла; видужати.
嚷 сМІ.
嗤 chai Чай {ім'я людини).
ch5n.
觇標 ch如ЬШо〈测> геодезичний знак.
chan.
掺 chan —> 換2 chan.
chan.
谈 chan 1) завіса; штора; 2) покривало з облямівкою; фартух з облямівкою.
瞻 chan.
幡 chan I 1) балдахін; штори;〜车 екіпаж з завісами (для дам)\ 2) фартух; 3) щит {від стріл). II розірватися; лопнути; вийти з ладу.
chan.
Ш chan І 1) фартук; 2) верхня частина (екіпажу). II акуратний, охайний; рівний. III накинути плаття; носити плйття накинутим.
擔蔽 ch§nbi 1) фартук; 2) екран; ширма; 3) покришка.


82
ШШ chanchan 1) розвіватися {про плаття); 2) виряджатися; бути нарядно одягненим.
ШІШ chanrn натільна рубаха.
樵褕 chanyu кавтан; довга кофта.
ch5n..
換1 chan (扶）підтримувати [рукою] що.〜卷 йти під руку; підтримувати кого під руки;〜农手 підтримувати за руку;〜着老太太 йти, підтримуючи стару під руку;〜起来 допомогти встати (піднятися);〜我一下 підтримайте мене [рукою].
換 2 chan (、)昆合）домішувати що, чого; підмішувати що, чого (підмішування); розбавляти що (розведення, розбавлення розм.)水泥里〜沙子 домішувати (підмішувати) піску в цемент;往酒里〜水 розбавляти вино водою; домішувати води у вино.
搀兑 chandui змішувати що (змішування); перемішувати що (перемішування).把洒和 水〜起来 змішати вино з водою.
換扶 chSnfii—換і.
拽和 chan.huo змішувати що (змішування); перемішувати що (перемішування).把两种 面粉〜在一起 змішати (перемішати) два сорти борошна.
換假 chanjia фальсифікувати що (фальсифікація); підмішувати що， чого (підмішування).
換雜 chanza домішка ж.; домішувати що，чого; підмішувати що，чого (підмішування).大米 里〜若小米рис із домішками чумизи;这里头 〜着沙子 тут (у ньому) є домішки піску; отут підмішаний (домішаний) пісок;这里〜着其 它的问题 тут наявні деякі інші питання.
chan 另见(Шп.
单于 chdnyii <史> хан.
chan.
Щ chanhai обмовляти кого (обмова); ганьбити кого. 〜好人 обмовляти безневинних.
Щ chanyan обмова розм.; наклеп; ябеда застар.; наклеп розм, ~ мерзбнна обмова (наклеп); мерзенний наклеп (ябеда);进〜 наговорювати; наушничати; зводити наклеп; ябеднічати застар., розм.;进〜的小人 ябедник; ябедниця; обмовниця；不可轻信〜 не можна так легковажно вірити обмові (наклепу, ябеді).
子单chan另见sh含n.
禅 cMn 1) <宗> споглядйння книжк.坐〜 занурюватися в споглядання. 2)(佛教的） буддійський.
禅机 с1ійп|Г <宗> одкровення [у буддистів].
禅林 chanlin [буддійський] храм.
禅师 chanshl буддійський чернець.
禅堂 chantang приміщення в буддійському монастирі (храмі), куди усамітнюються для споглядання.
chan 另见 сйп.
Щ 弱 chanruo кволий (кволість); слабкий (слабкість); хисткий (хисткість) прост.〜的 孩子 квола (слабка, хирна) дитина; замірок
розм.;体质〜[люд“на] кволого (слабкого) здоров'я.
chan.
饱 chan 1)(贪食）люб“ти поїсти; любити поласувати; обжерливість; жадібний (жадібність) на їжу (до їжі).为 了 解〜щоб поласувати;他很〜він любитель (любить) поїсти; він великий ласун (ненажера, пажера). 2)(贪得）жадібний (шкодувати); пожадливий (жадібність).眼~ бчі завидющі; заритись на м/о, прост.
博涎欲滴 chan xian yu dT слинка тече; ковтати слинку; облизувати губи.
毚丨J chan.
毚1J chan 1) відрубати, рубати {напр. сокирою)', 2) обрізати, зрізати.
ІШ chan.
^ chan 1) близький, швидкий, короткий (шлях); 2) неохайний.
系亶chan.
Ш chan 1) бинтувати; обмотувати. 2) широкий пояс.
chan.
瘦 chan 1) зволожуватися; 2) зволожувати щілини.
chan.
横 chan I 1) сандалове дерево; 2) комета. II гострий.
сМп.
缠 chan переміщатися (по..)； проходити (по..через); слідувати (по..через..)； знаходитися (в..).
缠次 chanci порядок; система.
缠度 chandu 1) кит. acmp. шлях руху в градусах; відстань у градусах; 2) градус відхилення.
Ш 离 chanli траєкторія руху; відстань (по орбіті).
缠探 chantan дізнаватися.
缠
chan.
缠 chan 1)(绕）мотати що (мотання); навертати що на що (накручення).〜线 мотати нитки;〜 绷带 обмотувати бинтом; бинтувати що\ 把 毛巾〜在脖子上обмотати шию рушником; 把红布〜在木框上наверіф'и червону матерію на раму;用绳子〜住 прикрутити мотузкою. 2)(纠缠）приставати до кого (приставання); смикати кого.琐事〜身 зайнятий усякими дрібними турботами; бути вічно (завжди) у турботах; закрутитися з дріб’язками; зв'язаний справами;琐亊〜身， 我不能来了 я не зможу прийти, тому що мене затримують (зв’язують) усякі турботи; 我和他〜了半个小时я бився з ним півгодини; 另1J〜我了 не чіпляйтеся до мене; не термосіть мене; не набридайте мені;他被事情〜住了 його затримали справи;他给孩子们〜住了 його засмикали діти.
缠紧 chanjin туго обмотати (обкрутити) що\ міцно обв'язати (прикрутити) що.
缠绵chdnmi如〈书>:〜病榻прикутий хворобою до ліжка;疾病〜хворбба уперто триває;〜徘侧 бути в сильному (глибокому)
горі; вічні (постійні) прикрості;乡思〜вічна (постійна) туга за Батьківщиною;十行意~ із глибокою ніжністю; ніжно закоханий; із ніжною любов'ю.
缠磨cMnmo <口> —缠2).孩子们老是〜大冬 діти вічно чіпляються до дорослих (смикають дорослих);日常琐事〜着他йогб обтяжують повсякденні турботи.
缠绕 сМпгйо 1)(缚）обмбтувати що (обмотка); обв'язувати що (обв'язка); окручувати що; витися.手上〜着绷带 рукй обмотана (обв'язана) бинтом;长春藤~再篱色上 плющ в’ється по тину. 2)—> 缠 2).
缠绕莲 chanraojlng <植> виткб стебло.
缠手 chanshou важко.〜的病 важковиліковна хвороба;事十青〜справа важка (клопітлива).
缠足 chanzu бинтувати ноги.
chan 另见 dSn，shan.
Ш Ш chanyuan торкатися (один одного); чіпляти;тягнути.
chan.
薪 chan крутий {про гори, скелі).
婢 chdn.
弹娟 chanjuan красивий, витончений.
婢连 chanlian родич; з одного племені.
Щ Ш chanyuan притягувати; привертати.
chan.
j# chan 1) цикада; 2) легкий, тонкий шовк.
蝶餘 chanchu тіні на місяці.
Щ Щ chaner цикада з яшми {прикраса на головному уборі сановника, знак милості монарха).
Щ Ш changuan головний убір з цикадою.
Щ 花 chanhua рогата цикада (різновид цикад, з яких виготовяють ліки).
Ш chanlian безперервно тривати; йти
безперервно. *
Щ 纹 chanwen чаньвень, фестони {орнамент у вигляді цикади).
ill单嫣 chanyan 1) йти один за одним (без 'перерви); безперервний ряд; 2) послідовність.
焊吟 chanyin спів цикад.
chan.
ШШ chanchan дзюрчати (дзюрчання).
溪水〜вода (струмок) дзюрчить.
ШШ chanyuan〈书〉тихо дзюркочучи [текти].
chan.
ЩШ <动> жаба.
chan.
Щ 岩 сМпуйп < 书 > обривистий (крутий) стрімчак.〜峭壁 високі стрімчаки і стрімчасті схили гір (стрімкі скелі).
chan.
产 chan 1)(生育）нарбджувати кого що (народження); роди мн.早〜передчасні пологи 头〜перші пологи;〜盖 котитися;〜卵 (〜鸡产卵）нести (класти) яйця;(鸟产卵） класти яйця；(鱼产一）метати ікру. 2)(生产） робити що (виробництво). 3)(出产）зростати;


83
бути,香焦〜于南方 банАни зростають (виростають) у південних країнах;这一地区 不〜<1、麦 у цьому районі не виростає (не родиться) пшениця; цей район не дає пшениці;这一带不〜煤 у цих місцях немає кйм’яного вугілля; у цьому районі немає вугільних родовищ. 4)—> 产品.名〜 продукція, що користується широкою відомістю; 土 〜місцбві продукти;特〜 продукти, якими славиться дана місцевість. 5)—产业 1).校〜майнб (нерухомість) школи (інституту, університету).
产道 ch^ndSo <解> родовий канал.
产地 chandi родовище; місце виробництва; місце видобутку;煤的〜джерелб，родовище (місце видобутку) вугілля;瓷器〜місце виробництва порцеляни;原料〜джерело сировини;食盐〜місце видобутку повареної солі.
产儿 chSn’6r 1)(新生儿）немовля. 2) —♦产物.
产后 ch^nhou ПІСЛЯ пологів; післяпологовий.〜 失调 відсутність гарного догляду після пологів.
产假 chSnjia декретна відпустка; відпустка по вагітності (指¥ 前的假).
产科chSnkg 1)(医院中的一科）пологове відділення.〜医院 пологовий будинок;〜病房 родильна палата;〜医生 акушер; акушерка; гінеколог. 2)—> 产科学.
产科学 chankexue акушерство; гінекологія.
产粮区 ch^nliangqu хлібородний район.
产量 chSnliang продукція; об’єм виробництва; вихід; врожайність.总〜валова продукція; Л 厂的〜об’єм виробництва заводу; продукція заводу;钢〜виробництво (вихід, виплавка) сталі;小麦的单位面积〜врожайність пшениці з одиниці площі;农业〜的增长 зростання врожаю; підвищення врожайності.
产卵管 chSnluanguan〈动> яйцеклад.
产卵率 ch^nlu^nlti <动> яйценосність.
产卵期chanluSnqT <动> (禽类产卵期）період яйцекладки;(鱼类产卵知）нерест.
产麦区 chSnmaiqii район вирощування пшениці.
产煤区 chSnmeiqil родовище вугілля.
产棉区 chSnmianqii бавовницький район.
产奶量 channailiAng <牧> удійність.
产品 chanpln продукція; продукт; виріб; фабрикат (专指工业产品).畜〜продати тваринництва (скотарства);农〜продукція сільського господарства; сільськогосподарські продукти;金属〜метапопрод夕кція;手工 业〜кустйрні вироби;〜交换 < 经> продуктообмін.
产婆 chSnpo повитуха.
产前 chSnqian до пологів; перед пологами.〜检 查 медичний огляд до пологів.
产g ch^nqian <^> акушерські щипці.
chSnquan <'Ш> право на майнб; майнове право.
产得期 chanruql〈医> післяпологовий період.
产得杂її chSnrure〈医〉родильна гарячка.
产生 chansheng виникати (виникнення); давати що; приносити що; породжувати що.〜问题
виникає (постає) питання;〜困难 виникає (постає) утруднення;〜效果 давати ефект (результат);〜力量 давати силу;〜代表 виставити (дати) представників;由此〜的一 切后果 усі наслідки, що звідси випливають; 〜了一种莫名的恐怖 закрйвся незрозумілий страх;这一切使人〜信心 усб це дає (приносить) усім упевненість; усе разом узяте породжує (створює) у людей віру і впевненість.
产 Щ chanwu продукт; породження книжк.; дитя.技术革新的〜продукт технічного новаторства;没落时代的〜порбдження епохи занепаду;失业是资本主义制声的〜 безробіття — порбдження капіталістичного ладу.
产销 ch如xiSo виробництво і збут.〜平衡 збалансування виробництва і збуту.
产销额 chanxi5o’6 <商> чйстка виробництва і збуту.
产业 chanyS 1)(财物）майнб;(不动产）нерухомість. 2)(实业)промисловий.〜革命 промисловий переворот;〜工会 галузева профспілка;〜工人 промислові (індустріальні) робітники;〜后备军 промислова резервна армія; резфви промислоюї армії;〜资本〈经〉 промисловий капітал.
产业界 chanyejie коло промисловців; виробничий (промисловий) світ.
产业军 chanyejiin промислова армія.
产油国 chanyouguo країна, що видобуває нафту.
产院 chSnyuan пологовий будинок.
产值 chSnzhi вартість виробництва;(总产值） валова продукція.
受|J chan 另见 chSn.
戋丨J chan 11) полоти землю; винищувати бур’ян 2) викоріняти; зчищати; винищувати; 3) вирівнювати; 4) забезпечувати. II лопата для поління. III один єдиний.
^ chan.
弗 chSn шампур.
chSn.
у/2 chan 1) литися, текти. 2) впас, геогр. р. Чаньшуй.
f产夕产 chSnchan 1) лити сльбзи; плакати.
chan 另见 t§n.
啤 chSn уповільнювати; робити щось дуже повільно; повільний.
ch5n.
Ш 饬 chSnchi стерегтися; триматися обережно; застерігатися.
蔵事 ch5nshi закінчити справу (роботу).
chan.
概 ch3n усміхнутися, посміхнутися.
chan.
潤 chSn власн. Чань {назва рукава р. Веньшуй в пров. Шеньсі).
chan.
焰媚 chSnmei улещувати кому-чому (улесливий, підлесливість, лестощі ж.).〜上级 улещувати начальству;〜取宠 лестощами дома¬
гатися прихильності; втиратися в довіру шляхом лестощів;〜取宠之徒 підлесник; підлабузник; підлизень ч.，ж” прост.;极尽〜 之能事 витончуватися в лестощах перед ким.
治笑 chSnxiao підлесливо посміхатися (хихикати),〜若说 сказати з улесливою посмішкою; сказати з запобіганням.
谄谀ch^nyii—谄媚.
阐
chan.
f莉发 chanfa г [творчо] висвітлювати що; викладати і розвивати що.对自己的见解加 以〜викладйти і розвивати свою думку;对中 国革命问题作_尽的〜доклйдно і творчо висвітлювати проблеми китайської революції; 做了新的〜по-новому висвітити що.
阐明 chanming роз’ясняти що (роз'яснення); пояснювати що (пояснення); висвітлювати що (висвітлення),〜原因 пояснювати (роз’яснювати) причину;〜问题 пояснювати (висвітлювати) питання; ~ 立场 викласти позицію;〜决і义的意роз*ясняти значення рішення;〜社会主义社会阶级斗争的规律 висвітлювати закономірності класової боротьби в соціалістичному суспільстві.
阐释 chSnshi роз’яснювати що (роз'яснення); розтлумачувати що.
阐述 chanshCi викладати що (виклад),〜马克思 的学说 викладати вчення Маркса.
阐扬 chSnyang проповідувати що (проповідь ж.).〜马歹(J主义学说 поширювати навчйння марксизму-ленінізму.
chan.
皆 chan 1)(工具)лопата.铁〜залізна лопата;小 〜совбк; лопатка. 2)(掘，挖）коїйти що;(用 f产子0) згрібати [лопатою] що.〜土 копати (лопатити) землю;把雪〜到——处 згребти сніг у купу.
除 chSnchu викорчувати що (викорчовування); викорінити що (викорінювання); ліквідувати що (ліквідація),〜毒草 викорчовувати (викорінити) отрутні трави (бур'яни);〜资І主Зс的残余 викорчувати (знищити, ліквідувати) залишки капіталізму; 〜贪官污吏 вигнати продажних чиновників; 〜祸根викорінити зло;〜官僚主义 викорчувати (викорінити) бюрократизм; розжареним залізом випалити бюрократизм.
0床 chanchuang <机> затиловочний верстат.
f产平 chSnping розрівняти що; плінтувати що (плінтовка) спец. ~地面 розрівняти землю; плінтовка землі.
f产趟 chSntang <农> культивація між рядками.
f产土机 chSnttij 了 скрепер.
於土机手 chantfljTsh6u скреперист.
忏
chan.
читати молитву;
if chan молитва.拜 молитися.
ff Ш chanhul каятися (каяття); каятися кому, перед ким (каяття); сповідь ж. (сповідатися) спец.作〜б^ти на сповіді; сповідатися.
chan. '
Ш chan 1) бути в ббзладі; порушувати порядок; 2) вплутуватися в..; перебивати.


84
颜ch
颜 chan —> 颤动.声音发〜із тремтінням (із трепетом) у голосі; тремтячим голосом;心中 发〜серце тріпотіло (тремтіло, билося, колотилося); із душевним трепетом.
颜动 chandong тремтіти (тремтіння); тріпотіти (трепет); вібрувати (вібрація).他激动得浑身 〜起来 він весь тремтить (тріпотить) від хвилювання;树叶被风吹得直〜листків тріпотять від вітру;地板在脚底下直〜 підлога ходить під ногами;琴弦〜вібрували струни;图像的〜рябизна на зображенні.
颤抖 chand6u тремтіти (тремтіння); тріпотіти; трястися; здригатися. & # 胃〜тремтіти (трястися) від холоду;吓得直〜тремтіти (трястися) від страху; затремтіти (затріпотіти) із страху (із переляку);不由得 一阵〜мимоволі затремтіти; тремтіння бере верх;让敌人在我们面前〜吧！ нехйй вороги здригаються перед нйми!
颜巍巍 chanweiwei тремтячий; трясучий прост. 〜地走着 йти тремтячою ходою.
颜音 chanyln 1) <语> тремтячий приголосний; вібруючий приголосний; вібрант. 2)〈音〉 (装音）трель ж. 3) <音> (颜指发出的音） вібрато невідм.
颜悠 chan-you колихатися; качатися; тремтіти. 闪着〜的灯光 колихалося (качалося) світло лампи;地板直〜підлбга качається (коливається) під ногами;脚下的桥板〜得厉害 дошки містка так і хбдять під ногами.
颜指 chanzhl <音> вібрація, chan.
羼 chan домішувати що, чого; підмішувати що， чого (підмішування); розбавляти що (розведення, розбавлення розм.).
羼雜 chanza домішка ж.; домішувати що, чого; підмішувати що, чого (підмішування).
日 chang.
昌明 chSngming процвітання (процвітати); розвиток (розвиватися).
昌盛 changsheng розквіт; -квітучий; розквітаючий. 半殖民半封建的旧中国，已经改 造成为初步繁荣〜的社会主义新中国старий напівколоніальний і напівфеодальний Китай був перетвбрений на новий, соціалістичний Китай, що домігся перших успіхів на шляху процвітання і могутності.
萬chang.
ЖШ changpu <Й> лепеха очеретяна.
Ш chang. .
娼厥 changjue <书> розгул (розгульний розм.); веремія розм.; вакханіпія; нестримний; лютувати (лютість, лютий); розперізуватися розм.; буянити (буйство).反动势力〜розгул (веремія, вакханалія) реакції;敌人的〜 нестриманість, шал ворога;〜—时的敌人 ворог, що шаленів (розперізувався) деякий час;解放前疾病〜до звільнення по всій країні лютували різні епідемії й усякі хвороби.
各吕狂 changkuang шалений розм. (оскаженіння); шалений (шаленство, шаленіти);
несамовитий (несамовитість).〜的敌人 шалений ворог;〜的行为 шаленство; оскаженіння;〜口Ч 器 несамовито кричати; несамовите ревіння (лемент);〜破坏 скажено підривати;〜起来 ошаленіти; розперезатися; 〜进攻 скажений наступ; шалені випади (наскоки).
Chang.
娼妇 changfu безстидниця (безсоромниця, соромітниця) розм.; розпусниця; шлюха груб., прост.
娼妓 changji повія; публічна жінка.
chang.
怅 chang 1) блукати; йти світ за очі. 2) демон при тигрі (дух людини, яку з'їв тигр; вірять, що він ходить за тигром і примушує наступні його жертви тремтіти від страху).
倡 chang.
ін chang 1) актор; співак; 2) співачка; повія.
lift changji співачка; гейша.
倡家 changjia будинок розпусти.
倡 Ш changkuai торговець живим товаром; сутенер.
倡楼 changlou бордель.
f昌 Ш changpai співак-актор.
圓 chang.
Ш chang західні ворота; західний.
|1І 风 changfeng західний вітер.
chang.
錫 chang посудина.
§0 chang.
Ш chang <^J> риба-дзеркало ж.; пампус.
"Ьс chang 另见 zhSng.
长cMng 1)(空间距离大）довгий; довго.〜桌子 довгий стіл;〜须 довга борода; довгобородий; 〜脸 довге обличчя; довголиций;〜翼 довгі крила; довгокршгай;手伸得很〜далеко запустити свою руку;衣服太〜сукня занадто довга. 2)(时间久）дбвгий; тривалий; тривкий,〜过程 тривалий процес; тривалий хід;〜寿命 довге (довговічне) життя; довговічність;很〜的时间没有消І дбвгий (тривалий) час не було звісток;期限太〜 надмірна тривалість терміну; термін занадто дбвгий (тривалий);昼〜夜短 дні довгі, а ночі короткі;日子〜了，他们成了好朋友йшов час, вони стали близькими друзями;社会主义申上 会是一个相当〜的历史А段соціалістичне суспільство охоплює досить тривалий історичний період. 3)(长度）довжина; протяжність,三米〜довжинбю в три метри; 全〜загальна довжина (протяжність);〜达—— 百公里的公路шосб довжиною в сто кілометрів;有多少〜？ якої довжини? яка протяжність?有两公里〜,的一段铁路被冲坏 залізниця розмита впродовж двох кілометрів.
4)(篇幅大）великий; дорогий.〜文章 велика (довга) стаття. 5) —►长处.一无所〜нііким талантом не відзначатися;以知识渊博见〜 славитися своїми широкими знаннями. 6) —>• 氐于.非其所〜 він не сильний (не компетентний) у цьому; це не його галузь; це
не в його компетенції.
长鼻目 chdngbimCi <2Й> хоботні.
长臂猿 changbiyuan <动> гіббн; довгорука мавпа.
长波 chdngb6 〈无线 > дбвга хвиля; довгохвильовий.〜无线电台 довгохвильова радіостанція; довгохвильовий діапазон.
长城 CMngchSng 1)(古代建筑）Велика стіна (Великий мур).〜内处 по обидва боки від Великої стіни. 2)(比喻雄厚的力量）Велика стіна.伟大的中国人g解放军是保g社会主 义祖国的钢铁〜велика Народно-визвольна армія Китаю - це сталева Велика стіна, що захищає нашу соціалістичну Батьківщину.
长处 chang-chu (优点）плюс розм.; перевага; позитивний бік;(特长）бути сильним у чому. 这是他的〜це його плюс (перевага); це те, в чому він сильний.
长川 chSngchu5n —常川 cMngchuSn.
长春花 chdngchdnhua <植> барвінок.
长此以往 cMng cl yi wang якщб так триватиме дшіі; якщо постійно буде так; якщо назавжди залишиться так.
长笛 cMngdi <音> флейта.
长调 cMngdiSo <音> мажор.
长度chdngdCi довжина; метраж (只用于按米计 算).〜测量 <测> лінійний вимір.
长短cMngduSn 1)—长3).衣服的〜довжині одягу;量~ вимірювати довжину;〜不一 неоднакової (різної) довжини. 2)(意外变故)： 怕孩子有个〜боятися, що з дитиною може трапитися (статися) що-небудь погане (якесь лихо);病人若有什么〜якщб з хворим трапиться (трапиться) непоправне, то... 3) (是非）пересуди мн., розм.; розмови мн.\ плітки мн.背后有人说〜пішлі{ плітки (пересуди);不要背后说人〜не можна брехати (розводити плітки, займатися пересудами) за спиною людини.
长吨 changdun довга тонна.
长法 changfa радикальний захід.
长方 changfang прямокутний.
长方体 cMngfSngtl < 数 > прямокутний паралелепіпед.
changfangxing <Ш> прямокутник.
长歌当哭 chdng ge dang кй вилити свою душу в епічній поемі.
长庚 cMngggng <^к> Венера.
长工 changgong наймит; наймацтво мнооіс.当〜 працювати наймитом; наймитувати.
长骨 cMnggti〈解〉дбвга кістка.
长鼓 changgu барабан [подовженої форми].
长号 cMngMo <音> тромбон.
长话短说 chdng hua duSn shuo уникати багатослівності і виражатися лаконічно; коротше кажучи; одним словом.
changhuo батрацька праця; батрацтво.
长假 cMngjiA 1)(辞职):请〜звільніітися; піти (вийти) у відставку. 2)(长期的假） довгострокова (тривала) відпустка. 长颈鹿 chdngjTngKi <动> жиріф; жирафа.
长久 changjiO довго; дбвгий (тривалий) час.〜 以来 протягом тривалого часу;这不会〜的 це довго не триватиме; так не буде довго


85
тривати; довго це не протягнеться;种族主义 着的反动统治不会〜了 реакційне панування расистів довго не протримається.
长局 changjii [щось] постійне; [щось] незмінне. 终非〜так не може залишатися (продовжуватися).
长空 changkong небесна широчінь.万里〜 неосяжна широчінь неба.
长毛线 changmaorong плюш; волохата тканина. 〜大衣 волохате пальто.
长眠 changmian〈书〉заснути навіки; заснути вічним сном; вічний спокій.
长叨灯 cMngmingdgng < 宗 > невгасима лампада.
长命 changming 长寿.〜百岁 багато років життя кому\ живи тисячу років.
长年 changnian 1)(整年）весь (цілий) рік; вічний.〜积雪 вічні сніги; цілий рік (вічно) покрито снігом;他〜在处 він цілий рік у від'їзді.〜累月 із року в рік; тривалий час. 2) <书 > —长寿.
长袍changpaor [китайський] халат.
长跑 changpao〈体〉біг на довгі дистанції.
胃力 і仑 changpian-dalun просторікувати (просторікування); податись у великі міркування; розводити великі міркування; (空谈）розводити антимонії (антимонію).
长篇小说 changpian xi^oshuo роман.
长期 changql тривалий час; довготерміновий (довготерміновість); тривалий (тривалість), 〜计划 план на тривалий термін;〜打算 розрахунок на далеке майбутнє;〜Ш 点 перспективна точка зору;〜贷款 довгостроковий кредит;〜合作 тривале співробітництво;〜战争 затяжна (тривала) війна;〜斗争 тривала (довга) боротьба;〜的 考验 тривале випробування;〜相处 постійно у від’їзді; постійно не бувати вдома;〜病号 часто (постійно, тривалий час) відсутній через хворобу; постійно хворий; ПОСТІЙНИЙ пацієнт;〜落户 才含 податися в сільські райони на постійне проживання; податися в сільські райони і там осісти;经受的考验是〜 的 термін випробувань був тривалим;为了争 取民族的独立，自由和解放，中国人民进行 了〜的英勇斗争 в ім*я завоювання національної незалежності, свободи і звільнення китайський народ тривалий час (протягом тривалого часу) вів мужню боротьбу.
长期共存，互相监督changql gongciin, huxiang jiandu тривале співіснування і взаємний контроль.
长期性chdngq了xing тривалість. “左”倾机会主 义者不懂得中国革命的曲折性和〜"ліві" опортуністи не розуміли зигзагоподібного розвитку китайської революції та її затяжного характеру.
长枪 changqiang піка.
长球 changqiu〈体> довгий удар.
长驱直入 chang qu zhi ru стрімко і неспинно (безперешкодно) просуватися (нестися) уперед (у глиб чого); форсованим маршем рухатися (йти) уперед; стрімкий рейд.我军〜 стрімке просування наших військ; наші війська йшли, не зустрічаючи опору на своєму шляху.
长日照 chdngrizMo <植> довгоденнїій.〜植物 довгоденні рослини.
长线棉 changrongmian довговолокниста бавовна.
长衫 changshan [китайський] халат.
长舌 changshe довгий язик.〜妇[страшенна] пліткарка; кумонька.
长生 changsheng довголіття (довголітній); довговічне життя.〜不老 вічна молодість; бути вічно молодим.
长石 changshi <矿> польовий шпат.
长逝 changshi заснути навіки (вічним сном); піти з життя.
长受 changshou відчути, випробувати на собі.
长寿 changshou довголіття; довговічне (довге) життя.〜老人 довговічний старець.
长寿菜 changshoucai <植> портулак овочевий (городній).
changtan глибоко (важко, тяжко) зітхати; глибокий (важкий) подих.
长途 changtu далекий шлях; далека дорбга.〜歹！J 车 потяг (поїзд) далекого сполучення;〜旅4亍 далека подорож;〜飞行 далеке поле;〜电话 міжміські телефонні розмови;〜汽车 міжміський автобус; автобус далекого сполучення;〜跋涉 носити труднощі шляху (тягар далекої дороги); переносити труднощі шляху; важкий далекий шлях; важка далека дорбга;〜贩运 торгівля, пов’язана з перевезенням товарів на далеку відстань.
长尾猴 chdngwgih6u <动> мавпа.
长物 chdngwCi (多余的东西）надлишок; зайва річ;(象样的东西）пристойна річ.身无〜жити в нестатку; вести скромний спосіб життя
长项 changxiang добре володіти певним видом
спорту.
长休 changxiu довго хворіти; довго бути на
лікарняному.
长袖善舞 chang xiu shan wii орудувати тисячами (мільйонами); спритний (спритність).
吁胃叹 changxii-duSntan важко охати та зітхати; охи та зітхання.何必〜нічого охати та зітхати; до чого ці охи та зітхання!
长须餘 changxujmg <动> беззубий (вусатий) кит.
长夜 changye довга (довга) ніч.
长英岩 changylngyan <地质> аплит.
长于 changyu бути сильним у чомусь.〜写作 прекрасно володіти пером;他〜音乐 він всезнаючий (сильний) у музиці.
长元音 changyuanyln <语> довгий голосний.
长圆 changyuan овальний (овал).〜脸 овальне обличчя.
长远 changyuSn —长久.〜利益 перспективні інтереси; корінні інтереси;拟定较为〜的规 划 складати план (планувати) на відносно тривалий термін;从〜的观点看问题розглядати (дивитися на) питання з погляду майбутнього (із погляду перспективи);处处 耍有〜打算[у всьому треба дивитися вперед (із розрахунком на майбутнє);革命的道路 足〜的，经受的考验是长丨由的революційний шлях далекий (довгий), і термін випробувань тривалий.
长斋 changzhai [довічний] пост; довічна посада.
长征 chdngzh6ng 1)(长途跋涉）далека подорож; (远征）похід,这只是,万里〜Ь—步і це лишб перший крок у великому поході на десять тисяч лі; це лише перший крок [на початку] важкого шляху. 2) <史> Великий похід. 二万 五千II〜Великий похід у 25 тисяч лі;〜干部 учасник (працівник періоду) Великого походу [1934-1935 років].
长住角 changzhujiao відігравати головну роль,
грати першу скрипку.
chang 另见 chang.
场 chang 1)(打谷场)тік; гарман; кляун; стодола. 2) <量词>:—~大战великий бій; 一〜虚惊 помилкова тривога;—〜尖锐的斗争 гостра боротьба;下了头——〜大雪 випав перший великий сніг;她大哭 了 几〜вонй голосно заридала декілька разів підряд.
场院 changyuan обгороджений тік.
丧 chang.
丧 chang 1) власн. Чан {прізвище).
肠 chang.
肠 chang <解> кишки; кишечник.
肠虫 changchong глист.
肠出血 cMngchiixi^ <医> кишкбва кровотеча; ентерорагія; ентерогеморйгія.
⑩穿孑L* changchuank6ng <Ш> прорив кишок; перфорація кишки.
肠it changdao кишковий канал (тракт).
肠道杆菌 <生物> chdngdSogSnjiin мікрофлора кишечника; кишкові бацили.
肠肚 changdu 1) душа; серце; 2) настрій; схильність.
肠断 changduan〈书〉серце розривається від горя; безвихідне (безутішне) горе.
肠腹 changfu живіт, утроба.
肠月巴脑满 chang fei nao шЗп товстопузий прост.
肠梗阻 chdnggSngzii < 医 > кишкбва непрохідність; закупорка кишечника.
肠骨 chdnggii <解> клубова кістка.
肠管 chdnggu3n <解> кишкбвий канап.
肠激酶 chdngjTmSi〈生理> ентерокінбза.
肠间膜 cMngjiSnm6 <解> брюшина.
肠绞痛 cMngji5ot6ng <医> кишкбва колька.
changjiehe <医> кишкбвий туберкульоз; туберкульоз кишечника.
肠扭结 cMngniiijiS <医> Мворот кишок.
肠菌病 changjiinbing <医> ентеромікоз.
肠溃荡 changkuiy点ng <医> кишкбва язва.
肠球菌 cMngqiiijiin <生理> ентерокок.
肠儿 chdngr (细肠）сосиска;(粗肠）ковбаса.香〜 китайська сосиска;腊〜в’ялена сосиска;熏〜 копчена сосиска.
肠绒毛 changrongmao <解> кишкові ворсинки.
肠餓纲 ch6ngsaig5ng <生物> кишководихаючі (Enteropneusta).
肠伤寒 changshanghan <医> черевний тиф; брюшняк розм.
肠套叠 cMngtk>di泛 <医> інвагінйція кишок.
肠胃病 changweibing шлунково-кишкові захворювання.
肠系膜 changximo〈解 > [кишкбва] брижа; мезентерій.
changxiachui <医> ентероптоз.
肠弦 changxian кишкбва струна.
肠炎 changyan〈医> ентерит спец.; запалення кишечника (кишок).
肠液 chdngyS <生理> кишкбвий сік.
肠衣 changyl кишки мн.〜力卩工业 кишкове


86
виробництво; виробництво по переробці баранячих і свинячих кишок;羊〜баранячі кишки.
ШШ chdngyong <医> апендицит; запалення апендикса.
肠阻塞changzuse —肠视阻.
chang 另见 shang.
裳 chang одежа, одяг; плаття (для нижньої частини тіла).
chang.
綿娥 chang'e (міф.) Чан-е (ім'я феї Місяця);月 里婦娥 Місячна Чан-е (обр. про красуню).
Ш 宫 changgong палац Чан’е (обр. про Місяць).
^ chang.
Ш chang <动> касатка, північний сом.
■гзГ chang.
尝 chang 1)(辨味）пробувати що (проба); куштувати що，чого.〜味道 спробувати на смак; покуштувати;〜咸淡 пробувати на смак, чи не прісно (чи дбсить солі);〜不出味 来 не відчувати (не почувати) смаку;请〜这 酒 прошу спробувати (покуштувати) це вино.
2)(经受）випробувати що (випробування); куштувати що， чого.; пізнавати що (пізнання).〜至[1 甜头 узнати (пізнати) вигоди; увійти в смак;初次〜到劳动果实упбрше вкусити плоди своєї праці;侨胞在国夕卜〜了 多少辛酸！ скільки горя випробували китайські емігранти, що проживають за кордоном; китайські емігранти за кордоном зазнали чимало болю і страждань;她在旧社会里〜够 了 辛酸 у старому суспільстві вона вдосталь випила чашу страждань; it 入〜4 нехай вороги пізнають, по чім ківш лиха; нехай вороги знають, що таке хоробрість; дати би ворогам сьорбнути лиха;敌人〜至!] 了 我们的厉害 вброг попробував нашу потужність.
尝鼎一窗 chang ding yl Іийп [самі] деталі говорять уже про ціле; у дрібницях можна побачити і велике; із малого зробити висновок про велике.
尝试 changshi намагатися (спрбба); пробувати що (проба).大胆的〜смілріва спроба;再作〜 знову спробувати; зробити нову спробу;他 Г[为了解决增产问题，〜过各种方法для вирішення питання про збільшення (про розширення) виробництва вони випробували всілякі способи.
尝新 changxln куштувати що, чого прббувати що (проба).
ITT chang.
常 cMng 1)(平常）Звичййний;(通常）3ВИЧЙЙНИЙ; повсякденний. 2)(不变的）постійний. 3)(时 常）часто; завжди. ~来~往 підтримувати знайомство; бувати один у одного; тримати постійний зв*яз6к;不〜не часто; не завжди; рідко; зрідка;习以为~ ввійти в звичку; стати звичним (звичкою);我们之间〜有争吵між нами ч^сто траплялися сварки;
上〜有风浪 на шляху революції постійно трашиіються (нерідко бувають) труднощі;这 це так часто бувіє; так завжди був^є; так звичайно (зазвичай) буває.
常备 changbei завжди є під рукою.〜药品 домашня аптечка;〜的 # # 4$ настільна
книга;〜不懈 завжди бути на сторожі.
常备军 changbeijun постійна армія; постійні війська.
常常 chdngchdng —*•常 3).
ЖJl| changchuan постійний.〜往来 підтримувати постійні стосунки;〜供应 безперебійне постачання;〜不 Ж безупинний; безперервний.
常春藤 cMngchGnt6ng <植> плющ китайський.
常服 cMngfii повсякденний костюм.他穿着〜 він був одягнений як звичайно (як завжди).
常 Ш changgul звичайні правила; загальноприйняті норми.〜武器 звичайна зброя;〜战 争 війна з застосуванням звичайної зброї;非 〜战争 війна з застосуванням .спеціальних видів зброї і тактики;不合〜розходитися зі звичайними правилами (із загальноприйнятими нормами); не відповідати звичайним правилам (загальноприйнятим нормам);打 破〜скасувйти звичні норми та правила; ліквідувати застаріле положення; відкинути старі норми; розбити всякі шаблони; зруйнувати старі порядки;违反〜порушити звичайні правила (загальноприйняті нбрми).
常轨 changgui колія.越出〜в“йти (вибитися) з колії; відірватися від норми; зійти з рейок.
常会 changhui чергове засідання; чергова сесія.
常见病 changjianbing найбільш часті захвбрювання; хвороби, що часто трапляються
常客 changke частий (постійний) гість; завсідник розм.
常理 changl! просте правило ввічливості; звичайний етикет.
常理chdnglT здоровий глузд.按〜讲，这是不可 以的 здоровий глузд говорить, що так не можна.
changli звичайний порядок; звичай.按〜за звичайним порядком; у заведеному порядку; як звичайно;这是我її]的〜це наш звичайний порядок.
常量 chdngliang < 数 > постійна [величина]; сталість.
常绿 changlti вічнозелений.〜植物 вічнозелена рослина.
常绿林 changltilin вічнозелений ліс.
常绿树 changlushu вічнозелене дерево.
常年 changnian 1)(终年）цілий рік; щорічний; постійний.〜经费 щорічні витрати; ~积雪 цілий рік (вічно) покрито снігом. 2)(平常的 年份）нормальний; звичайний.这儿小麦〜亩 产五百斤 у наших місцях пшениця звичайно дає п'ятсот цзинів врожаю з кожного му; у нормальний рік врожай пшениці з одногб му тут складає п'ятсот цзінів.
常情 changqing повсякденне явище; цілком зрозуміло (природно).人之〜справа життєва; Й ~ це явище повсякденне, усе це цілком зрозуміло і природно; це в порядку речей.
常 A changren рядова (звичайна) людина.
常ї壬 changren постійний; неодмінний.安全理 事会〜理事国 країка - постійний член Ради Безпеки;公司的〜理事 неодмінний член правління акціонерного товариства.
常山 chdngshan < 植，药 > дихрба протигарячкова.
changshe постійний,〜委员会 постійний
комітет; постійна комісія;〜机构 постійна установа; постійний орган; стаціонар.
常胜 changsheng тріумфальний; непереможний, 〜将军 непереможний генерал.
常胜军 changshengjiin неперембжна армія.
常识 changshi елементарні пізнання (знання); азбучна істина.科学〜елементарні наукові пізнання;政治〜політична грамотність;无 政治〜політична безграмотність;马克思列 宁主义的〜 йзбучні істини марксизму-ленінізму;稍有一点〜的人 людина, що володіє найелементарнішими знаннями;缺乏〜нестача (недостатність) елементарних пізнань.
常事 changshi звичайна річ; звичайна істбрія; звичайна (пересічна) справа.
常数 chSngsh(i < 数 > постійний [розмір]; постійне [число]; константа.基本〜основна стала;气体〜〈气〉газова постійна.
常数项 chdngshCixiAng〈数> вільний член.
常态 changtai нормальне положення (стан); звичайна манера.矢去〜вийти з нормального стану; втрата норманьного стану;恢复〜віднов“ти нормальне положення (стан); 一反〜прбти звичаю.
常温 changwen звичайна температура.
常温层 chdngwgnc彳ng〈地理> шар постійної температури.
常温动物 chdngw6n dongwu <动> теплокрбвні.
常蚊 chdngw6n <动> комар.
常务chdngwCi постійний.全国人民代表会〜委 员会 Постійний Комітет Всекитайских Зборів народних представників;〜委员 член постійного комітету;〜主席 Постійний голова.
常性 chdngxing сталість; посидючість.干活有~ посидючість у роботі; посидюче працювати; 他没有〜немйє в нього сталості (посидючості).
常言 changyan прислів’я; приказка.〜道 як говориться; як люди говорять; прислів’я (приказка) говорить;〜道，无风不起浪 звичайно говорять: немає диму без вогню.
常用词 changyongci загальновживане слово.
常智 changzhl звичайні розумові здібності;
розум середньостатистичної людини.
常驻 changzhu [постійно] розквартирований; [постійно] акредитбваний,〜某地的部队 військбва частина, яка [постійно]
розквартирована в такбму-то місці;〜联合国 代表 постійний представник, акредитбваний при ООН.
偿 chang.
偿chdng 1) 偿还.血债要用血来了！ нехай
кров'ю виплатять криваві борги! мстити кров'ю за кров; кров за кров. 2)(满足） задовольнити що (задоволення).如愿以〜 досягти бажаного; виконання бажання (бажаного); бажання здійснилося (збулося).
偿付 changfu платити що (плата, платіж); сплатити що (сплата); оплатити що (оплата); 〜欠款 платити (сплатити) борги;〜一切费用 оплатити всі витрати;照张单〜сплатити (платити) по рахунку; оплатити рахунок.
偿还 changhuan повернути що (повернення);


87
повернути що.〜债款 повернути (повернути) борг;分期〜виплачувати борг за розстрочку. 偿命 changming відповісти (заплатити) життям [за життя].杀人〜відповістіі життям за вбивство.
Ш Ш changqlng погасити що (погашення); розплатитися з чим; виплатити що.〜债务 погасити (ліквідувати) заборгованість;〜欠 款рсхзплатитися з боргами;〜对银行的欠款 погасити заборгованість банку; покрити позику у банку; розплатитися з банком; виплатити банку борг.
偿愿 changyuan задовольнити бажання.
偿债 changzhai повернути (сплатити) борг; погасити заборгованість.
摘 chang.
徜 changyang < 书 > прогулюватися
(прогулянка); тихо бродити. '
)* chang.
厂 chang 1)(工厂)фабрика; завод.纺织〜 текстильна фабрика;造纸〜папербва фабрика; 炼 油 〜 нафтоперегінний (нафтопереробний) завод; 造 船 -[суднобудівна] верф;农机修造〜завбд з ремонту і виробництва сільськогосподарських машин;在〜里工作 працювати на фабриці (на заводі);〜内运输
внутрішньозаводський транспорт. 2)(有堆 栈的商店）склад;木〜лісовій склад;煤〜 вугільний склад.
厂标 chSngbiao знак (емблема) представника заводу.
厂房 chSngfdng заводський (фабричний) корпус. 工厂由五座〜组成завбд (фабрика) складається з 5 корпусів.
厂规 chSngguT внутрішньозаводські правила.
厂籍 changji заробітна плата і суспільне становище працівників певного підприємства. 厂纪 chSngji правила заводу, дисципліна на заводі.
厂街 changjie завод і квартал, що з ним сполучається; робочий район.
厂警 changjing охоронець, сторож (на заводі). 厂矿 changkuang заводи і рудники.
厂令L拜 chSnglTbai вихідний день [на фабриці і заводі].
厂龄 changling стаж роботи на заводі.
厂盘 chSngpan <商> фабрична (заводська) ціна. 厂庆 changqlng день заснування заводу, ювілей заводу.
厂容 changrong територія заводу.
厂商 changshang [приватні] фабрики (заводи) і магазини.
厂史 changshl історія заводу.
厂校 chSngxiao школа при заводі для робітників.
厂休 chSngxiu тривалість відпустки, встановлена на заводі.
厂医 changyT лікар на заводі (фабриці).
厂长 chSngzhSng директор заводу (фабрики).
厂长负责制 changzhang fii zezhi відповідальність лежить на директорі заводу; відповідальним є директор заводу.
厂址 chSngzh! адреса заводу (фабрики);
місцезнаходження фабрики (заводу).
厂主 chSngzhu фабрикант; заводчик; власник
заводу (фабрики).
chSng 另见 chdng.
场 chang 1)(场地）майданчик; поле;(大厅）зал. 体育〜спортивний майданчик; спортивне поле; стадіон (指大体育场);足球〜рутббльне поле; 篮球〜баскетббльний майданчик;会〜зал зборів;〜内活跃 пожвавлення в залі. 2)(舞台} сцена.上〜вийти (вихід) на сцену;下〜зійти (відхід) із сцени. 3)〈剧〉сцена; явище.第一幕 第二〜друга сцена (друга ява) першого акту; Н 蒂六〜的话剧 п’єса в трьох актах і шести картинах. 4) <量词 > :两〜足球赛два футбольних матчі;第——〜гірший сеанс;早〜 ранкова вистава; ранковий сеанс;昨天我看过 两〜电影 учора я був два рази в кіно; учора я дивився дві кінокартини;剧团演出了 十〜тр夕па дала десять вистав.
场磁铁 changcitig < 电 > полюсний магніт;
електромагніт.
场地 chSngdi площа (простір); місце.〜太小,活 动不开 занадто мало місця, нема де розгорнутися.
场合 changhe випадок; умова; обставина.在这 种〜у такому (цьому) випадку; у таких ’ умовах; за таких обставин;在任何〜у будь-якому випадку.
场记 changji <居1】> монтажний запис.
场面chSngmm 1)〈剧> (舞台、电影场面)сцена. 〜设计планування сцени. 2)〈居丨]> (伴奏音乐） оркестр;(伴奏人）оркестрант.文〜струнний оркестр;武〜оркестр з ударних інструментів.
3) 	(ІнІ) сцена; картина, k对侵略&争的示 威游行的伟大〜гранді6зна картина (сцена) демонстрації проти агресивної війни;激动 人心的〜хвилкіюче видовище. 4)(排场） декорум; зовнішня пристойність.掌〜 дотриматися зовнішньої пристойності (декорум); заради зовнішньої пристойності; 摆〜хизувйтися; тримати фасон.
场所 ch3ngsu6 місце; поле; арена.公共〜 громадські місця;休息〜місц^ для відпочинку;活动〜пбле діяльності;斗争〜 арена (поле) боротьби.
场changzhang директор; начальник; завідуючий чим.国营农场 ~ директор держгоспу.
敞 chang.
敞chSng 1)(没遮拦)відкритий. 2)->敞开.〜着 门 з відкритими дверима;〜着大衣 у пальто нарозпашку;〜胸露怀 з оголеними (відкритими) грудьми; розстебнувшись.
敞车changchg 1) j；没有蓬的车）відкрита вантажівка; відкрита машина. 2)〈铁路〉（没 有顶的底边货车）платфбрма;(没有顶的高 边货车）піввагбн.
敞开 changkai відкрити що (відкриття); розкрити що (розкриття); розгорнути що.把 门〜відкрити (розкрити, розгорнути) двері;〜 思想 розкрити своє серце (свою душу). 敞开儿 changkair досхочу розм.', скільки завгодно.〜吃 їсти досхочу (удосталь, скільки завгодно);你〜说吧 говоріть без сорому (церемоній).
敞阔 ch6 angkuo просторий, широкий.
敞亮 changliang світлий і просторий,〜的屋子
світла і простора кімната;心里 ~[стало] легко (світло) на душі.
敞露 changlu відкрити, знайти.
敞篷车 changpSngch5 —> 敞车 1).
chSng.
Ш chang 1) пір’я болотних птахів; 2) стяг, прикрашений пір'ям; 3) пухова сукня; одежа прикрашена пір'ям;
馨月艮 chSngfii 1) верхній одяг; 2) даос. ряса бонзи.
擎衣 changyier〈旧 > жінбчий святковий верхній одяг {дин. Цін).
chang.
场 chang порода коштовного каменя.
Ш Chang.
鬯 chang І. 1) жертвенне вино {виготовлене з проса та духмяних трав); 2) футляр для лука. II. 1) рости; вільно поширюватися; 2) класти лук у футляр.
鬯草 changcSo духмяні трави.
鬯茂,changmao пишно рости; розростатися.
怅 chang.
怅chAng —►怅然.来访未遇，〜甚на жаль, не застав вас; я засмучений тим, що вас не застав.
怅恨 changhen засмучуватися; пригнічуватися.
怅然 changran засмутитися розчаруватися; бути розчарованим, засмученим,〜而返 повернутися засмученим розчарованим;〜苦 失 засмучений; був розчарований.
畅 cMng.
% chang вільний; безперешкодний; безперебійний (безперебійність). безпере¬
бійне сполучення; безперебійне перевезення; сполучення (перевезення) без перебоїв;销路 很〜м^ти гарний збут; у великому попиті.
changda ясно і грамотно. 胃〜викладено ясно і грамотно;文理〜написано ясно й грамотно.
畅快 changkuai весело; приємно.心情 ~ відмінний настрій (настрій);心里很〜весело (приємно) на душі.
畅所欲言 chang su6 yu yan вільно (відверто, вичерпно) висловитися; вільне висловлення думок; вільно говорити все, що на душі лежить.
畅谈 changtan [приємна] бесіда.〜国际局势 вільно (широко) обмінюватися думками з питань міжнародної ситуації;他们〜起来，把 时间也忘了 за приємною бесідою час для них летів непомітно; так захопилися бесідою, що забули про час.
畅通 changtong безперебійний (безперебійність); регулярний (регулярність),货运〜 регулярний (безперебійний) товарний рух; 保证线路〜无阻 забеїзпбчити безперебійний зв’язбк на лінії;电报已经〜забезпечити справність лінії; телеграф працює регулярно (безперебійно).
畅玩 changwan погуляти в своє задоволення.
畅旺 changwang процвітати, вирувати (про
життя). -
畅令辑 changxiao широкий збут; великий попит; розкупбвуватися нарозхват; ходовий.〜货


88
ходовий товар; товар, що користується великим попитом;〜书 ходова книга; бестселер;这本书很〜ця книга купується нарозхват;此货〜全国 цей товар має широкий збут по всій країні.
畅叙 changxu вилити що，книжк.; відверта бесіда.〜褒情 вилити своє серце (свою душу).
畅饮 changyin випити досхочу; бенкетувати,开 'W ~ весело бенкетувати; веселий бенкет; весела гулянка.
畅游 changyou приємна прогулянка; робити прогулянку (поїздку).
倡 chang.
倡办 changban організовувати щось з
ентузіазмом, проявляти ініціативу.
倡导 changdao ініціатива; бути ініціатором; бути зачинателем.〜革新 ініціатива (бути ініціатором, бути зачинателем) у новаторстві (у нововведеннях);在某人的〜之下з ініціативи когось; за чиєюсь ініціативою.
іт 导者 changdaozhe ініціатор; зачинатель; застрільник.
倡议 changyi ініціатива; виступати ініціатором чого.支持〜підтримувати ініціативу;由于某 人〜з ініціативи такого-то.
倡议人 changyiren ініціатор; ініціативна група.
f昌і义cnangyishii звернення з закликом.
口昌 cMng.
唱 chang 1)(唱哥欠）співати що (спів),〜一支歌 співати пісню;足艮着人家〜підспівувати кому; 大家〜了起来 усі заспівали; усі затягли пісню. 2)(演唱）гр^ти що; виступати в чому (виступ).〜京戏 грати (виступати, співати) у бейцзінській (пекінській) опері;〜主角 грати (викбнувати) головну роль; виступати в головній ролі.
唱本 changben лібретто опери.
唱标 changbiao аукціон.
唱词(Mngci (歌剧唱词)лібретто невідм/,(歌曲 唱词）слові мн.京剧 ~ йрія (лібретто) бейцзінської (пекінській) опери;民歌〜слова народної пісні.
唱碟 changdie лазерний диск (із записами
пісень).
唱独角戏 cMngdiijiSoxi тягрі все самому; залишитися без усякої допомоги.
Р昌胃 changduan арія.
唱对台戏 chang duitaixi діяти всупереч чому; суперничати з чим у чому; конкурувати з чим у чому; змагатися; виступити в ролі опозиціонера; бути в опозиції.
唱反调 chang Шпсііао діяти всупереч чому; стверджувати зовсім протилежне.
唱高调 chang gaodiao сипати голосними (красивими) словами; говорити красиві слова.
唱歌 changge співати (спів).学〜учитися співу.
唱工 changgong співоче мистецтво; мистецтво (майстерність) співу.
唱和 changhe обмінюватися віршами.
唱机 changjl патефон.
唱老调 changlaodiao тягти (співати, завести) свою стару пісню; тягти ту саму (усе ту ж)
唱名 cMngming 1)(读出姓名）викликати по іменах;(点名）переклик; зробити переклик.
〜& поіменне голосування. 2)〈音〉 складова назва звуків.
唱片 changpian патефонна пластинка.
密纹〜довгограюча платівка;〜目录 фонотечний каталог.
唱片库 changpianku фонотека пластинок.
唱票 changpiao називати (вимовляти) імена осіб після голосування на виборних зборах.
唱腔 changqiang наспів; мелодія; мотив.
唱头 changtou адаптер патефона.
唱戏 changxi <Р> грати (виступати, співати) в опері.
Р昌针 changzhen патефонна (грамофонна) голка (голка).
сМо.
抄1 ch3o 1)—> 抄写.〜书 випасувати (робити виписку) із книги; списувати з книги;〜稿子 переписувати набіло рукопис;〜文件畐丨j 本 виймати копію з документа;〜表 зняти показання лічильника. 2)—> 抄袭 1).〜别人的 作业 спіісувати вправу в іншого;这篇文章是 〜人家的 це сплагована (списана) стаття; ця стаття - плагіат.
抄2 chao 1)(插查）обшукувати кого що (обшук). 〜赌 робити обшук в ігорному кублі;匪巢里〜 出许多枪支 при обшуку бандитського кубла знайшли чимало гвинтівок. 2)(走侧面） обходити що (обхід); охоплювати що (охоплення).〜S 人^І 侧翼 в обхід (в охоплення) флангу противника; обминути (охопити) фланг ворога (противника);〜敌人 的后路 зайти в тил ворога.
抄3 chao (交叉）схрестити що (схрещення).〜着 手 схрестивши руки на грудях; склавши руки.
抄4 chao (抓取）[швидко] схопити що.〜起棍子 就打 схопивши ціпок (кийок), накинутися на кого;他是有活儿〜起来就干він такий, що коли є робота, так відразу за неї береться.
抄本 chaoben копія; екземпляр.手〜кбпія，знята від руки;清〜біловіік;旧 ~ манускрипт; древній рукопис.
抄道chaodao 1)->抄近儿.2) <口> (近边的路） найкоротша дорбга.
抄仿 chaofang плагіат, наслідування.
抄月巴 chaof^i гонитва за прибутком (гнатися за
довгим рублем).
抄获 chaohuo знайти (виявити) що при ббшуку.
抄家 chaojia 1)(查抄家产）конфіскація майна. 2) (进行搜查）зробити (зробити) обшук у кого.
抄件 chaojian копія.
抄近 chaojinr найкоротшою дорогою; ближче. 〜走 йти (пройти) найкоротшою дорогою.
抄录 chaoKi —> 抄写.〜一份 переписати один екземпляр; зняти одну копію;从书里〜引文 виписувати цитати з книги.
抄身 chaoshen піддавати особистому обшуку кого. '
抄袭chaoxi 1)(抄别人的作品）плагіювати що (плагіаторство, плагіат); списати що в кого. 这一段І章几乎都是〜别人的ця частина статті майже цілкбм списана (плагірована) в
іншого. 2)(盲目沿用）сліпо випливати чому, сліпо приймати що [на віру].〜…政策 копіювати чию політику.
抄袭 chaoxi <军> нйпад (напасти) в обхід [із тилу]; обхідний маневр.
抄袭者 chaoxizhe плагіатор.
chaoxie переписувати що (переписування); списувати що з чого.照原文〜三份 зняти три копії з оригінапу; >(故〜工作 займатися переписуванням; працювати переписувачем (переписувачкою);把稿子交人〜віддйти рукопис у переписування.
抄写员 сМохібуийп переписувач; переписувачка.
抄造 chaozao <技> бумагоробний процес.
chao 另见 сМо.
吵吵 cMo.chao гомоніти прост” (гомін); шуміти (шум).
^1*召 сМо.
招 chao 〈动〉сумувати, засмутитися; зажуритися.
怊怅 chaocMng 1) сумувати, тужити (за..)； 2) (роз) губитися.
怊招 chaochao 1) далекий, безкрайній; 2) печальний, скорббтний.
chao.
紹 chao 1) <动> послабити (лук); 2) лук.
chao.
钞票 chaopiao паперові гроші; банкнот спец.; кредитний квиток спец.\ (钱)гроші мн.假〜 підроблені (фальшиві) гроші;兑换〜 розмінювати гроші.
chao 另见 ch(io.
掉 chao —> 抄 4ch3o.
焯
chao.
悼 chao дати чому трохи поваритися у воді.〜疲 菜 дати шпинату трохи поваритися у воді.
chao.
超ch5o 1)—超过.自以为〜人一等.2)(在某范 围以外）Ультра; супер.〜计划的产量 надпланова продукція;〜短曝光 <Ш> ультракоротка експозиція.
超报 chaobao витрати, які перевищили встановлену норму.
超编 haobian перевищення встановленого ліміту.
超标 chaobiao перевищення норми.
超薄镜片 chaobao jlngpian надтонке скло для окулярів.
超薄型眼镜片 chaobao xingy^n jingpian надтонке скло для окулярів.
超捕 сЬаоЬй величезний улов.
Ш 采 chaocai велика кількість видобутку (шахти).
超产 chaochan перевиконати виробничий план.
伟!J система преміювання за перевиконання норм.
chaochang перенаселення.
Ш偿 chaochang ціна, яка перевищила норму. 超车 chaoche їхати в обгін; обігнати кого-що (обгін).


89
超出 chaochii перевищити що (перевищення); вийти з рамок.〜f旨标 перевищити показники; 〜范 й вийти з рамок; вийти за межі;〜实际可 能 перевершити (перевищити) реальні можливості.
超储 chaochd закінчення періоду зберігання (прострочений продукт).
^ # М М chaod^o cailiao надпровідні матеріали.
超导电性 chaodaodianxing <理> надпровідність.
超导体 ch§od5otI <理> надпровідник.
超等 chaodeng найвищий; вищий сорт (розряд).
超低温 ch5odTw6n < 理 > д^же низька температура.
超f氏空突防 chaodT kong Ш fang техніка, яка дає можливість бути невловимим для радарів.
超帝国主义 ch5ocTigu6zhiiyi < 政 > ультра- імперіалізм.
超度 chSodCi <宗> молббень (панахида) по мертвому; [у] порятунок душі мертвого.
超短波 ch5oduanb6 < 无线 > ультракорбткі хвилі.
超短裙 chaoduSnqun міні-спідниця ж.;
мініскерт невідм., ж.
ШШ chao，e поверх норми; (по)над план.〜完成 任务 nqjeBHKDHara завдання; завдання виконане з перевищенням;〜百分之二十完成计划 пфевиконати план на 20%;〜开支 <М> перевитрата; 〜利润 <经> надприбуток;〜剩余价 值〈经〉надлишкова додаткова вартість.
超凡 chaofan досконалий, неабиякий.
超凡入圣 chao fan ru sheng дійти до верху досконалості.
超负荷运转 ch5ofiih^ yiinzhuan вийти за межі своїх можливостей, перевершити самого себе. Й 1^ Іш. chaogaowen < Ш > надвисока температура.
超高压 chaogaoya 1) <理> надвисокий тиск. 2) <电> надвисока напруга.
Ш 供 chaogong позапланове постачання (товарів тощо).
超购 chaogou позапланова закупівля.
超过 chaoguo 1)(赶过）обігнати що (обгін); перегнати що; випередити що.大大〜д^ти десять балів наперед;我—定要〜他 я його перекрию;这个工厂在技术方面已〜其他各 厂 цей завод випередив інші заводи в технічному відношенні (по техніці);我们的 力量日益明显地〜敌人的力量усб більше виявляється перевага наших сил над силами ворога. 2)(高出）перевищити кого-що (перевищення); перевершити кого-що; понад що; вище чого.〜原来计戈1j перевищити прийнятий план; перевершити початкові позначки; понад прийнятий план; 〜记录 перевищити рекорд;〜定额 перекрити норми;〜自己的愿望 понад свої очікування; 输出〜输入 перевищення експорту над імпортом; 〜 两三倍 перевищити (перевершити) що у три-чотири рази;今年 头八个月原油增产的幅度〜了历年最高f平 у перші вісім місяців цього року приріст видобутку нафти побив рекорд в історії.
超耗 chaohao витрати, які перевищують норму.
ШШ chaoji ультра; понад; с夕пер.〜防腐油 суперобмазка;〜水泥 суперцембнт;〜原种 <
农> супереліта;〜研磨 <技> супердоводка;〜 间谋 супершпигун;〜金笔 самописна ручка найвищої якості;〜大国 наддержава.
超级癌症 chaoji aizheng загострення ракового захвбрювання.
超级城市 chSojI chengsh'i місто з населенням понад 1 мільйон.
超级商场 chaoji shangchang великий ринок, торгівельний центр, пасаж.
超级商店 chaoji shangdian супермаркет, торгівельний центр.
超级市场 chaoji shichang пасаж, торгівельний центр, торгівельний комплекс.
超级蔬菜 ch§oj! shucai парникові овочі.
chaojieji надкласовий; позакласовий. 超假 chaojia позанормова відпустка.
超巨星 chaojuxTng <天> гігант; надгігант.
超绝 chaojue зроблений (досконалість);
чудовий; видатний; чудесний.
超龄 chaoling вийти з віку (із років); перейти віковий ценз; старий •〜团员 дорбслий комсомолець.
超期 chaoql понад термін.〜月艮役 надстрокова військбва служба; надстрокова служба у військовій частині.
超前 chaoqian достроково.
ШШ chaoqun виділятися.才І只〜виділятися своїми здібностями; незвичайний талант.
超群绝伦 chaoqun jueliin неперевершений; видатний; перевершувати всіх; надзвичайний; поза всяким конкурсом.
超然 chaoran нейтральний (нейтральність); незалежний (незалежність),〜的态度 нейтральна позиція;不应〜事夕卜 не можна бути (залишатися) стороннім спостерігачем; не варто стояти (бути) осторонь.
超然物夕卜 ch5ordn wu wai відійти від мирського життя; не від світу цього.
超人 сМогбп 1)(超过一般人）чудбвий; видатний,〜的记忆力 діівна (чудова) пам'ять. 2) <哲> надлюдина; супермен.
超升 chaosheng <宗> потрапити в рай.
超生 chaoshgng <宗> перербдження.
chaosheng ультразвук.
超声波 chaosh6ngb6 <理> ультразвукові хвилі; ультразвук. ~ @ ③ультразвукова дефектоскопія.
超声频 ch5osh6ngpin < 无线 > ультразвукові частота.
g声学 chaoshengxue <Щ> ультраакустика.
超时 chaoshi випереджати час; бути новаторським.
超市 chaoshi супермаркет.
超脱 chaoUi6 1)(不拘泥）вільний; не зв'язаний [формою, правилами]. 2)(脱离）відрив (відірватися від чого).〜现实 відрив від дійсності; переступити (перестрибнути) дійсність.
超夕卜差 chaowaicha < 理 > супергетеродин, супергетеродин;〜式收音机 супергетеродинний приймач.
超微粒 chaowHli <理> ультрамікрбн.
超微型 chaoweixing мікромініатюрний,〜半导 体收音机 мікромініатюрний напівпровідник.
超现代主义 сМохійпсШгЬйуі <文> супермо¬
дернізм; ультрамодернізм.
超现实主义 chaoxAnshizhiiyi〈文〉сюрреалЬм. 超现实主义者 chaoxi^nshizhtiyizhS сюрреаліст.
超新星 chaoxlnxlng〈天〉наднова [зірка].
超星系 chaoxlngxi <天> гіпергалйктика.
chaoyan <Щ> трансцендентність.
超音波 chaoylnbo ультразвукові хвилі.
Й chaoylnsu <Ш> надзвукова швидкість; надзвуковий,〜飞机 надзвуковий [швидкісний] літак; гіперзвук.
chaoyou-yuansu <it> трансурановий елемент; трансуран.
超越 chaoyue над чим; поза чим; переходити [межі, грань].〜于法制之夕卜 ctojIth вище закону;〜时、空之夕卜 пбза часом і простором; 〜某一范围 переходити таку-то межу (грань); 〜许可的范围 переходити дозволене; переходити межі дозволеного;〜函数<数> трансцендентна функція.
超越数 chaoyueshu〈数〉трансцендентне число.
超载 chaozai перезавантажити (про комп’ютер，
інші прилади).
超再生 chaozaisheng <理> суперрегенерація.〜 接收机 суперрегенератор; суперрегенеративний приймач.
^ Й Vp chaozhengzhi аполітичний (аполітичність).
超支 chaozhl перевитрати мн.; надкошторисні витрати; перевищити кошторис.
超重 chaozhong перевантаження.
超重氢 cMozh6ngqTng <化> тритій.
超轴 ch5ozh6u <铁路> збільшувати навантаження на вісь; перенавантаження на вісь.〜 歹丨J 车 великоваговий потяг.
超子 cMozT <理> гіперон.
超自然 chaoziran надприродність (надприродний).
超自然主义 ch5oz丨iinzhtiyi < 哲 > суперна- туралізм.
超总星系 ch3oz6ngxTngxi < 天 > гіпермета- галактика.
巢|| chao 另见 ji3o.
剿袭 ch5oxi~> 抄袭1 chaoxi.
chao.
集 cMo 1)(窝）гніздо.作〜вити гніздо. 2) —►集 穴2).
集菜 сМосйі < 植 > горбшок кормовий (польовий); віка звичайна (польова).
МШ chaojii гніздитися (гніздування),燕子〜擔 下 ластівки гніздяться під дахом;上古人类〜 树上 люди в давнину жили (тулилися) на деревах.
集脾 chdopi〈养蜂〉стільники мн.
集鼠 chdoshti <动> миша-крихітка ж.
集穴 chaoxu^ 1)(與)гніздо;(穴)лігвище. 2)(匪 集）гніздо; лігвище; лігвище; притон.反革命 的〜гніздб (лігвище， кубло) контрреволюціонерів.
chao. *
Ж chao впас. Чао {прізвище).


90
chao.
虽 chao влас. Чао {прізвище).
У巢 chao.
Ш chao влас. Чаоху {озеро в пров. Аньхой).
chao 另 Ж jiSo.
枧 chao 1) вартова вежа (башта) на воді; халабуда на воді; 2) верша; 3) гніздо.
chao 另见 zh5o.
朝 сМо 1)—朝廷.在〜为官 б^ти (перебувати) сановником при дворі. 2)(朝代）династія; царювання.清〜Цинська династія; династія Цин;改〜换代 зміна династій. 3)(面对着） виходити на що;(向)до чого; на що; у що І、"] 窗〜南 двері і вікна вихбдять на південь;而〜 观众 обличчям до глядачів;〜东走 йти на схід; йти в східному напрямку;〜集体化的方 向发展 розвиватися по шляху колективізації; узяти курс (напрямок) на колективізацію;把 文件〜抽屉里一放поклйсти папери в шухляду стблу;国际形势正在〜着更加有利 于各国人民的方向发展міжнарбдна обстановка розвивається в ще більш сприятливому для народів різних країн напрямку.
ЩЩ chaobai зробити земний уклін; колінопреклоніння.
朝代 сМосШ —朝 2). .
朝服 cMofii < 史 > парадна форма для сановників.
幸月贡 chaogong піднесення данини [імператору васйлом].
朝见 chaojian з’явитися на аудієнцію до кого\ одержати аудієнцію в кого.〜皇上 з'явитися на аудієнцію до імператора; одержати аудієнцію в імператора.
朝觐cMojin 1) <书> —朝见.2)->朝圣.
朝山 chdosh^n <宗> ход“ти (подаватися) на богомілля; паломничати (паломництво).〜香 客 прочанин; прочанка; пілігрим; пілігримка.
朝圣 chaosheng <宗> подйтися на поклоніння святим місцям; робити паломництво.
朝圣者 cMoshdngzhS <宗> рілігріїм; пілігримка; прочанин; прочанка.
朝廷chdoting 1) <史> (君主听政的地方） імператорський палац; [імператорський] двір. 2)(统治集团）монархічний (імператорський) уряд; імператорський двір.〜命官 сановник імператорського уряду (двору).
朝鲜人 Chaoxianren кореєць (корейський); кореянка.
朝鲜参 chdoxianshgn <药> корейський женьшень.
朝会羊і吾 chaoxianyu корейська мова.
朝会羊族 Chaoxianzu корейці мн. (корейський).
朝阳花 chaoyanghua <植> соняшник; соняшник розм.
朝1 野 chaoye [імператорський] двір і народ; при [імператорському] дворі й у народі.〜著名人 dr відомі діячі усередині і поза урядом.
潮 сіійо.
潮 chdo 1)(潮水）приплив,海〜морській
приплив;早〜ранковий приплив;晚〜 вечірній приплив;污长〜почався приплив; вода підн5ілася; Щ〜почався відплив; вода спала. 2)—> 潮湿.防〜запобігання вогкості. 3) (风潮）заворушення мн.工〜заворушення робітників;学〜студентські заворушення.
潮呼呼 chaohuhu вогкуватий; вологий.
潮角平-chaojie <化> розчинення (розчинятися).
潮冷 chaolgng наближення лютих морозів.
潮流 chaoliu 1)(水流)припливна течія. 2)(趋势) віяння; течія; напрямок; хід.时G 的〜віяння часу (епохи); tit界新〜нові світові віяння;社 会〜суспільні ВІЯННЯ；新的文学〜новий напрям (напрямок) у літературі;革命的〜 революційний потік;在革命运动的大〜中у вирі революційного руху;历史〜історичний потік; історична течія;站在历史〜的前面 бути перед ходом історії;历史〜不可抗拒 плин історії нестримний.
潮气 chaoqi вогкість; вологість.〜很重 велика вогкість;屋里有〜у кімнаті сиро (почувається вогкість).
潮湿 chaoshl сирий (вогкість, сиріти); вологий (вологість, вологнути).空气〜волбге (сире) повітря; повітря просякнуте водою; повітря насичене вологою;天气〜сира (вогка) погода;气候非常〜сирий клімат; сильно вологий клімат; вогкість клімату;〜的地方 сира місцевість; сире місце;夕卜面很〜на вулиці сиро (мокро);衬衣〜未干 білизна волога, ще не висохнула.
潮水 cMoshuT приплив.油涌的〜бурхливий прибій;〜很大висбкий приплив;象〜般地涌 向广场 безупинним потоком кинутися до площі.
^9 zk chaotou вища точка припливу; гребінь прибою.
潮汝 chaoxl приплив і відлив.
潮讯 chaoxun приплив; настання порожньої води;(指朔望大湖）сизигійний приплив.
^13 сМо.
嘲讽 chaoftng іронізувати над ким-чим; жалити кого-що.〜某人 іронізувати над ким; говорити уїдливо на чий рахунок.
嘲弄chdondng (非恶意的戏弄）злотішатися над чим;(恶意的作弄）знущатися з кого-чого (знущання); глумитися з кого-чого (глум),出 于命运的〜за іронією долі.
chaoxiao насміхатися над чим (глузування, глузливий); висміювати що; робити кого-що посміховиськом; піднімати кого-що на сміх. 受人〜зазнавати глузувань;当面〜 насміхатися (сміятися) в обличчя;〜的对象 об’єкт (предмет) глузувань; посміховище; 以〜的口七глузливим тоном;〜敌人的愚蟲 піднімати ворогів на сміх; висміювати дурість ворогів.
сМо 另见 chao.
吵 ch3o 1)(闹）шуміти (шум); кричати (лемент); галасувати (галас) прост.; гомін.〜得头痛 голова тріщить від шуму (від гвалту, від гомону);另У〜！ не шуміть! не кричіть! не галасуйте!孩子给〜醒了 шум (лемент, гомін, галас) розбудив дитину. 2)—吵架.不要为一 点小事〜起来 не треба сваритися (зчиняти
сварку) через дрібниці.
吵打 chaoda сваритися, піднімати галас,
галасувати.
吵架chSojA сваритися (сварка).从来不和人〜 ніколи ні з ким не сваритися;他们吵起架来 了 вонй почали сваритися; почалася в них сварка.
吵骂 chaoma сваритися, лаятися.
吵闹 chaonao скандалити; сваритися.〜起来 зчинити скандал (бучу);大吵大闹 сііпьно поскандалити;他在〜什么？ що там він скандалить?
吵嚷 chaor3ng галасувати (галас) прост.; піднімати гвалт (шум і гам); шуміти (шум).〜 得厉害[стояв] страшний галас (ґвалт);不要 〜не галасуйте; не здіймайте гапасу (ґвалту).
吵杂 chSoza шум і гам, галас.
^ _ chSozut сперечатися (сперечання); сваритися (сварка); улаштовувати сцену.两 Р сімейна сцена; [розігралася] сцена між чоловіком і дружиною;不值得为小事〜 не варто сперечатися (сваритися) через дрібниці.
сМо.
ch3o 1) смажити [на сковорідці] що.〜青菜 смажити зелень [на олії];〜鸡蛋 жарити яйця [на олії]. 2) перепродавати, спекулювати.
炒币 chSo bi перепродавати валюту.
chaocai смажена страва.
炒饭 chaofan підсмажений [на олії].
炒更 chaogeng перекваліфікуватися, отримати
другу спеціальність.
炒锅 chaogu6 сковорода.
炒购 chSogou перепродавати, спекулювати.
炒金 chSojln перепродавати золото.
炒冷饭 chaolSngf^n повторювати.
炒卖 chaomai перепродавати, спекулювати.
太少米 chSoml підсмажений рис.
炒米粉 chaomlfen підсмажене рисове борошно.
炒面 chSomiin 1)(炒过的面条）підсмажена локшина. 2)(炒过的面粉）підсмажене борошно.
chSoshao сковорідка.
炒就鱼 chaoycJuyil звільнити.
炒右 сЬйоуб u спекулянт, комерсант.
ch5o.
鈔 chao 1) < 动 > підсмажувати (зерно); підсмажений; смажений рис. 2) смажене зерно; мука (борошно) зі смаженого зерна.
chb.
耖 сМо <农> 1)(农具）граблі [для роздрібнення
і 	розпушення землі]. 2)(用耖整地） роздрібнювати і розпушувати землю.
chao.
^ chao 1) стрибати, скакати; перелітати (легко стрибати); перестрибувати; 2) далеко ходити (їздити); мандрувати по різних місцях; далеко.
che 另见 jii.
车 ch6 1)(车辆)візбк;(大车)гарбй; віз;(独轮车） тачка;(双轮或四轮小车)візбк;(马车)екіпаж; (卡车）вантажівка;(汽车）автомашина;


91
машина;(在轨道上行走的车）вагон;(列车） потяг, 一〜粮食 візок (гарба, віз, вантажівка, вагон) із зерном;装〜навантажувати [візок, гарбу, віз, вантажівка, вагон]; 卸〜 розвантажувати [візок, гарбу, віз, вантажівку, вагон];上〜сісти в автомашину (в екіпаж, у вагон, у потяг);下〜вийти з автомашини (з екіпажу, із вагона, із потяга);空〜порбжняк; негружений візок (гарба, віз); порожній (негруженний) потяг (вантажівка, вагон);乘 〜走 їхати на автомашині (в екіпажі, потягом, на потягу, у потягу). 2)(机器）машина.开〜 пустити машину [у хід]; пустити в хід (у рух) машину. 3)(旋）обточувати що (обточування) спец.把钢锭〜光 обточити сталеву болванку.
4)(用水车取水）качати воду.〜水І田качйти вбду для поливання полів. 5)(转动） повернути що.〜过头来 повернути голову; повернутися; обернутися.
车把ch6ba ручка;(自行车车把）кермб (велосипеда).
车场 chechang парк.电车〜трамвайний парк;进 〜Ьсати в парк.
车潮 chechao потік машин.
车程 checheng траса, дорбга.
车床 chechuang [токарський] верстат.六角〜 револьверний верстат;皮带〜верстйт із ремінним приводом. 一
车次 chgci номер; рейс.增加火车〜збільшувати кількість рейсів потяга;减少长途汽车〜 зменшувати (скорочувати) кількість рейсів автобуса далекого сполучення.
车挡 chSdSng <铁路> упбр.
车刀 chedao〈机> токарський різець.
车道ch5dAo —>车行道.
车灯ch6d6ng ліхтар ч.; фара (只用于汽车).防 努〜противотумйнна (туманна) фара.
车队chedui (汽车队）автокараван;(大车队） обоз.送粮〜обоз із хлібом.
车费 chefei плата за проїзд 付~ заплатити за проїзд.
车夫ch6fG <旧> (赶马车的）вЬшік; кучер; возій;(拉人力车的）рикша ч.;(驾驶汽车бЬ шофер.
车工 chegong l)(车床工作）робота на верстаті. 2)(车床工人）верстатник; верстатниця;(旋 工）токар ч.
勾 chegou зчеплення; упряж ж.
车钻辅chegu-lu < 口> 车轮.
车行 chghdng 1)(汽车出租处）гараж найманих машин;(马车等出租处）контбра з оренди екіпажів. 2)(售车或修车商店）магазин [із продажу або ремонту] велосипедів (автомашин).
车祸 chehuo автомобільна катастрофа.
车技 cheji акробатика на велосипеді.
车间 ch6ji5n цех.装配〜складіпьний цех; складання розм.;番吞砂〜ливарний цех;洗印〜 фотоцех;〜主任 начальник цеху;〜支部 цеховий партосередок;〜生产会议 цехові виробничі зббри.
车检 chejiSn технічний огляд машини, техогляд
скороч.
车距 chgjCi дистанція [між автобусами, машинами].保持〜тримати (дотримувати, зберігати) певну дистанцію [між автобусами,
машинами].
车捐 chejuan міський збір на право їзди; збір із транспорту.
车邊 cheku гараж.
车况 chekuang стан машини.
车辆 chgli^ng візки мн.;(大车）гарби мн.; вози мн.;(马车）екіпажі мн.;(卡车）вантажівки мн.;(汽车）маш“ни лш.;(火车，电车）вагбни мн.; рухомий склад; парк спец.机动 ~ автомобільний парк (обоз);〜区段〈铁路> вагонна ділянка;〜设备 <铁路> вагбнне господарство;〜周转 <铁路> вагонообіг.
车辆段 chgliAngdi^n <铁路> вагбнне депо. 车流 сіібіій < 铁路 > вагонопотік. 车流量 ch6liiili纟ng < 铁路 > потужність вагонопотоку.
车路 chelu маршрут.
车轮ch6hin колесо.反动派妄图扭转历史〜 реакціонери марно намагалися повернути колесо історії (змінити хід історії).
车轮战 chelunzhan турнір [декілька осіб проти одного]; узяти змором.
车马费 chgmaf^i роз，ї:зні гроші.
车门 ch6m6n 1)(车上的门）дверцята (дверці) [автомобіля, вантажівки，екіпажу]. 2)(车马 出入的门)під'їзд; проїзд.
车模 chemo марка автомобіля, машини.
车难 chenan поломка автомобіля.
车蓬 chepeng верх [екіпажу, автомобіля].
车皮 chgpi <铁{^> вагон.空〜порожні.
车票 chepiao [проїзний] квиток;(火车票） залізничний квиток; пасажирський квиток на потяг;(电车票）трамвайний квиток;(汽车 票）квиток на автобус.
车前 cheqian〈植〉подорожник азіатський.
车钱 che qian плата за проїзд.
车身 cheshen кузов.汽车〜автомобільний кузов.
车水马龙 che shuT mS long великий рух і пожвавлення [на вулицях].
车胎 chetai шина;(外胎）покришка;(内胎） камера.
车坛 chetan автомобільні перегони.
车头 ch6t6u (汽车头）носова (моторна) частина; (火车头)локомотив.
车务处 chewuchu служба руху.
车厢 chSxiang кузов;(火卓车厢）вагон.
$ 肖У chexiao <Й> обточування; обточка.
^chexingdao проїжджа частина вулиці; проїжджа дорбга.
车辕子 cheyuan*zi голоблі мн.
车载斗量 che zai d6u liang хоч греблю гати кого-чого., незліченна кількість; як нерізаних собак кого，прост.这样的人可以〜так“х，так би мовити, людбй - ім'я їм легіон;图书馆的 书〜книг у бібліотеці хоч греблю гати;解-放 前的贪官污吏真是〜ДО звільнення у всіх установах хабарників було як собак нерізаних.
$立占 chezhan станція; вокзал; (ffe
车、汽车车站）зупйнка.
车照 ch6zMo (车牌）[реєстраційний] номер;(行 车凭证）[реєстраційне] посвідчення на право їхати.汽车〜автомобільний [реєстраційний] номер; [реєстраційний] номер на автомобілі; автомобільне [реєстраційне] посвідчення.
车辙 ch5zh6 колія.
车轴ch5zh6u вісь ж.〜公里 < 铁路> вагоно-вісь-кілометр;〜小时〈铁路 > вагоно-вісь-година.
车子ch&zi ―车1).
车租 chezii плйта за найм екіпаж>* (автомобіля).
che.
砗 che 1) зоол. тридакна (Tridacna gigas, велетенська мушля); 2) раковина тридакни {матеріал для виготовлення прикрас); кулька на головнбму уборі чиновника з раковини тритакни.
ch€ 另见 chT.
尺 che <音> "че" {китайський нотний знак); "ре" невідм.，сер.
ch6.
й che 1)(拉）тягти що\ смикати що.〜住不放 утримувати і не відпускати що;把帘子〜开 розсунути (відсмикнути) фіранку;他把我〜 至(1——边 він потяг мене убік. 2)(撕开）рвати що; дерти що.〜下一张纸 вирвати (відірвати) лист паперу;〜碎 рв^ти (порвати, розірвати) на шматки; <4牛衣料 купити відріз на сукню; 〜五尺布 купити п’ять чи матерії. 3)(闲谈） базікати що розм.闲 ~ побалакати; ляси точити;瞎〜нйсти дурницю; базікати усякі дурниці; брехня; мн., прост.;〜开话题 відхилитися від т豸ми розмови; перемінити тему розмбви;不要~得这样远 не потрібно відриватися убік; нічого далеко заходити.
扯淡 ch6dan говорити нісенітницю (дурницю); базікати дурниці.
扯后腿 ch6 houtui —拉后腿 15 houtul.
扯谎 chehuSng брехати (брехня); брбхйти; брехати (брехня) прост.当面〜брехйти (брехати) в очі;〜的人 брехун; прост.; брехунка прост.
扯皮 chSp丨（揭乱）бешкетувйти (буянити) груб., прост.\ (哄骗）гбпову морочити;(拖延） тягти резину.你另lj〜перестань бешкетувати; перестань буянити; нічого тобі людям голову морочити; нічого тобі тягти резину.
ch&
彻底 chedl повний; цілкбм; остаточно; до кінця； у корені; докорінно; радикальний (радикальність); послідовний (послідовність), 〜革命 довести революцію до кінця; вести революцію послідовно; послідбвна революція;〜革命精І申 послідовний революційний дух;无产阶级的〜革命性послідбвна пролетарська революційність;〜的唯物主义 послідовний матеріалізм;〜的办法 радикальний засіб;〜胜利 повна перемога;〜改造 世界观 серйозно перековувати свій світогляд;〜改革 радикальне перетворення; 〜改变 у корені (докорінно) змінити що\ цілкбм покінчити з чим;〜克服有害的倾向 повне подолання шкідливих ухилів;〜改正错 误 завзято (ґрунтовно) виправляти помилки; 〜纟Ч 正 остаточне викорінювання;〜实现 цілкбм (повністю) втілити в життя; цілкбм здійснити що\ 〜完成 цілкбм здійснене; виконано до кінця;〜澄清 остаточно виявити (з'ясувати) що; довести що до повної ясності; у корені з’ясувати що\ 〜医好 радикально вилікувати;〜揭露 докорінно (до кінця) викрити що\ 〜批评 обґрунтована (вичерпна, нищівна) критика;〜解放 повне звільнення; 〜打败侵略者 боротися до остаточного розгрому агресорів;〜推翻资产阶级和一切


92
剥削阶级 остаточно скинути буржуазію і всі інші експлуататорські клйси;〜消灭 повне знищення; остаточна ліквідація;〜肃清 повна ліквідація; цілком ліквідувати;〜摧毁 розтрощити до кінця; каменю на камені не залишити; стерти (змести) з лиця землі; ~埋 葬殖民主义 остаточне поховання колоніалізму;〜打击 нищівний удар;〜孤立 цілком ізолювати кого;〜失败 повний провал; 〜灭亡остатбчна загибель;〜销毁核武器 повне знищення ядерної зброї;〜破产 повне банкрутство; цілком збанкрутувати;不〜 половинчастість; непослідовність;不〜的办 法 напівзахід; половинчастий захід;丑恶面 目〜暴露 потворна фізіономія була остаточно (цілком) виявлена в усій її непривабливості; 敌人的—狂进攻被〜粉碎了 скажбшй наступ ворогів зазнав повного кра^.
彻底性 chedlxing послідовність; радикальність. 革命〜революційна послідовність.
Ш # chegu пронизуючий (пронизувати) до кісток.寒风〜пронизує вітер; вітер пронизував до кісток;〜的冷[стояв, був] пронизливий холод.
彻头彻尾 ch6t6u-ch6w6i стовідсотковий; від початку до кінця; до кінчиків нігтів; до мозку кісток; із голови до ніг (以上三种译法 用于指人).〜的法西斯фаішіст до кінчиків нігтів; страшенний фашист;〜的杉І*会主义 опортунізм чистої (найчистішої) води;〜的 投‘主义者зал彳клий капітулянт;〜的反动纲 领 реакційна від початку до кінця програма; 〜捏造 суцільний вимисел; вимисел від самого початку і до самого кінця;这是〜的谎 言 це неправда від самого початку і до самого кінця; це стовідсоткова (найчистіша) неправда;这些都是〜的俳镑усб це чистої води наклепницькі вигадування;
思主义〜的背叛 це найчистіша зрада марксизму.
彻夜 cheye усю ніч; від зорі до зорі.〜不目民 не спати геть усю ніч;工作 ~ 不停 робота продбвжувалася від зорі до зорі.
屮 chd.
屮 che паросток, chi
坼裂 chelie <书> потріскатися; розтріснутися; дати тріщину. 土地〜землі розтріснулася;手 上皮肤〜шкіра на руці потріскалася.
掣 che.
掣 chS тягти що.〜签 тяглі жереб;〜回手去 забрати руку.
Ш М chczhou чинити перешкоди; заважати чому; ставити папки в колеса.以免互相〜 щоб не заважати один одному;处处〜чинити перешкоди в усьому.
撤 chd.
撤 che 1)(除去）зняти що (зняття); забрати що. 〜去障碍物зн^ти загородження;把碗盖〜了 забрати посуд зі столу. 2)—撤退.向后〜 відступати назад (指退却);відводити кого-що назад (指撤离)；〜往后方 відвбсти кого-що в тил;〜出陈地 знятися з позиції;把 部队〜出陈地відвести війська з позиції;边打 边〜відступати з боєм.
撤兵 cheblng відвід (вивід) військ.
撤除 chechu забрати що; ліквідувати що.〜基地 забрати (ліквідувати) опорний пункт;〜夕卜国 军 Ф 莲地 ліквідувати (демонтувати) іноземні військові бази.
撤{田 chedian відібрати (взяти назад) землю [у селянина-орендаря].
撤防 chefang зняти (відвести) війська з позиції; відвід військ із позиції; зняти оборону.
撤岗 ch色gSng зняти пост.
撤换 chehuan перемінити що (зміна); бути відкликаним і заміненим іншим.〜秘书 перемінити секретаря;〜代表 зміна представників (делегатів).
撤回 chShui 1)(召回）відкликати що (відкликання).〜大使 відкликати посла; відкликання посла;军队业已〜війська вже відкликані (виведені). 2)(收回)взяти назад що.〜自己的建议 взяти назад (зняти) свою пропозицію;〜起诉 відмова від позову.
Mil chetui евакуація (евакуювати кого-що); (退却）відступати (відступ); відходити (відхід).〜部队 відвести (вивести) війська; 敌军〜了 ворбжі війська відступили (відійшли).
撤销 chexiao скасувати що (скасування); зняти що (зняття); анулювати що (анулювання); скасувати що (скасування); касувати що (касація).〜决议 скасувати рішення;〜命令 скасувати наказ;〜原判 касувати вирок;上诉 申请〜原判подйти на касацію;〜限制 анулювати обмеження;〜合同 анулювати (скасувати) договір;〜某一机关 скасувати якусь установу;〜办事机构 розпуск робочих органів чого;〜领导职务 зняти кого з керівного поста;〜党内夕卜——切职务зняти кого з усіх посад усередині і поза партією;〜 候补资格 зняти (відвести) кандидатуру;〜委 员职务вивести зі складу комісії;从日程上〜 某—提案 зняти таку-то пропозицію з порядку денного;〜4亍 @ # зняти
(скасувати) адміністративне стягнення;八人 被〜代表资格 вісім чоловік були позбавлені депутатських повноважень.
撤职 chezhi змістити (зняти) кого з посади; відсторонити кого від посади.
撤走 chez6u відвести що (відвід); вивести що (вивід).〜军队 відвести (вивести) війська; ~ 武装力量 вивести збройні сили.
che 另见 ti6，zhan.
Рй ^ cheche нікчемний {про людину); 2) багато базікати.
卩占 Ш [Щ- ід] chenie шепотіти (на вухо).
咕喘 cheni Навуходоносор.
ch6.
碧 che кидати; закиду вати.
澈 ch6.
'Ж che 1) прозорий; чистий. 2) проникати; досягати.
澈底 chedl 1) довести до кінця, зробити досконало; 2) заглибитися до самої суті.
Ш 底 chedi доскональний, вичерпний; послідовний, крайній; до дна, радикально, ґрунтовно, фундаментально; різнобічно, глибоко; наскрізь.
澈 *悟 chewu остаточно зрозуміти.
chen.
抻 chen < 口 > тягти що; смикати що; розправляти що.把衣服上的皱招儿〜一〜 розправляти (оправити) складки на сукні;有 人把他的衣袖〜了一把хтось потягнув (смикнув) його за рукав.
ch6n.
嗔 chen 1)(生气）сердитися; гніватися на кого, застар. 2) —»•嗔怪.
嗔怪 chenguai ображатися на кого-що; звинувачувати кого-що.自己错了，不要〜别人сам винуватий, так нічого звинувачувати (нарікати на, ображатися на) інших.
嗔怒 chennu сердитися; гніватися на кого, застар.; обурюватися.
chgn.
嗔目 ch6nmCi < 书 > гнівний погляд.〜而视 гнівно дивитися; дивитися сердитими очима; кидати сердиті (гнівні) погляди.
柿5 chen.
chen влас. 1) геогр. Ченьсянь {селище в пров. Хунань); 2) Чень {прізвище).
3^ ch6n.
琢 chen скарб, коштовність.
ch6n.
嗔 chen сердитися; обурюватися; злитися; звинувачувати; докоряти, дорікати.
臣 chen.
臣 chSn (官吏）чинбвник; урядовець;(大臣） сановник; вельможа ч.，застар.;(廷臣） царедворець;(藩臣）васіп.称〜еліти васалом; визнати себе васалом.
臣月艮 ch泛nfii <书> стати (бути) васалом; визнати себе васалом; підкоритися кому (підпорядкування).
臣子ch6nrf —>臣.
4-r chen.
尘 chen пил; пиле-.〜状的 пилеподібний;除〜 видалення пилу;防〜的 пилонепроникний; 吸〜设备пилосбсна установка;收〜装置 пилевловлююча установка.
尘埃 chen'ai пил; порох застар., поет.，книжк. 〜传染 <医> пиловй інфекція.
尘暴 chenbao <气> пильний поземок.
尘肺 chSnfSi <医> пневмоконібз.
尘封 chenfeng покритися пилом; пропилитися; запилитися;(废弃已久的）закинутий.
尘垢 ch6ng6u пил і бруд.
尘寰ch6nhudn —>尘世.
尘世 chenshi світ; земне життя;, життєвий; життєве море книжк” застар.\ підмісячний світ поет., застар.
chenshi мирські справи.
尘土 chentii пил ж.〜飞扬 порошити; піднялася хмара пилу; піднялися стовпи пилу;〜滚滚 клубочеться пил; носяться в повітрі клуби пилу; Ш -h 一 Ш ~ покритися шаром (нальотом) пилу; порошитися;满是〜的 курний;拭掉〜стерти пил;抖去〜витрусити пил;街上〜弥漫 на вулиці дуже порошно.
尘器 chenxiao шум і гомін [голосів]; [стояв] невгамовний шум (гомін, ґвалт, галас).
尘屑 chenxie порошина.
chen.


93
沉 chdn 1)(沉没）тонути;(沉入）занурюватися (занурення);(往下落）осідати (осідання); опускатися (опускання).〜入水中 зануритися в воду;使水中的杂质〜下去дйти домішкам у воді осісти;船〜了 кораббль потонув (затонув);木头在水里不〜дерево не тоне у воді;红曰西〜сбнце хилилося до заходу. 2)(抑制，放下〜下心来，不要发慌 заспокойтеся і не хвилюйтеся!〜来读书 спокійно сісти за навчання;这里闹得我〜不 下心来工作 тут так шумлять, що не дають мені зосередитися (спокійно працювати);〜 下脸来 обличчя посуворішало; обличчя витягнулося. 3)(程度深）глибокий.睡得很〜 спати мертвим (глибоким) сном; спати як убитий. 4)(分量重）важкий (вага).〜得拿不 动 такий важкий, що не підняти;箱子令艮〜 шухляда дуже важка. 5)(发沉）тяжчати.头〜 голова обважніла; важка голова; вага в голові.
沉沉 ch6nch6n 1)(重）важкий (вага); громіздкий.麦穗〜地垂下来 вАжко висіло (схилилися) колосся пшениці. 2)(无生气） млявий (млявість); сонний.死气〜мертв$ще оточення; мертвечина;〜欲睡 сонний; сонний настрій; сонливий;〜地睡了三个钟 点 як мертві проспали третю годину.
沉甸甸 ch6ndiandi3n важкий ^важкість); важенний прост.〜的鶴卵石 важкий (важенний) кругляк;〜的麦穗 важкі колосся пшениці;心里〜的 тяжко на душі.
沉淀 сіібпсіійп 1)(沉淀过程）осуджуватися (осадження); осідати (осідання).〜作用〈化> преципітація. 2)(沉淀物）бсад; відстій; преципітат спец.有〜дйти (утворити) осад.
沉淀池 chendianchi водовідстійник.
沉痼 ch6ng£i <书> 1)(痼疾）закореніла хвороба. 2)(坏习惯）закореніла звичка.
沉积 ch€n|f <地质> відкладення; опадона- копичення; седиментація.深海〜глибинні морські відкладення; глибоководні відкладення; біссальні відкладення;浅海〜 мілководні морські відкладення;海岸〜 прибережні відкладення;原地〜автохтбнні відкладення.
沉积岩 ch6nj了уйп <地质> осадбві [гірські] породи.
沉寂 ch6nj丨 1)(十分静）[мертва] тиша; [глибоке] мовчання; безмовність (безмовний);(静下来） затихнути (затишшя); завмерти (завмирання); замовкнути. 2)(没有消息) немає звісток (відомостей, новин); повне мовчання.
沉浸 chenjin занурюватися в що (занурення); віддаватися чому.〜在往事的回忆中зан^ри- тися в спогади [про минуле]; віддатися спогадам;〜在节日的欢乐之中панують святкові веселощі; охоплений радістю свята; віддаватися (віддатися) почуттю святкової радості (веселощів);〜在友谊的海洋里кого оточує атмосфера братської дружби.
沉静ch^njing 1)—沉寂1).夜深7,四周〜下来 настала глибока ніч, і навкруги усе затихло.
2),(性格等安静）тихий.他每情〜він людина тихої вдачі.
沉荷 chenke <书> тяжка недуга; серйозне захворювання; важка застаріла хвороба.
沉沦 chenlun <书> загрузнути в чому; [низько] впасти в що.
沉闷 chSnmSn 1)(气闷）задушливий (духота);
важкий (вага).天气〜задушлива погода;空 气〜важкй атмосфера. 2)(不爽朗） меланхолійний (меланхолічний,
меланхолійність); похмурий. 七、*倩〜 меланхолічний (меланхолійний, похмурий) настрій;性格〜的人 меланхолічна (меланхолійна) людина; людина похмурого характеру.
沉迷 chenmi віддаватися чому, захоплюватися чим (захоплення); приохотитися до чого.〜在 幻想里 віддаватися мріям; захоплюватися незбутніми бажаннями;〜于各种不良嗜好 приохотитися до різних пороків; віддаватися всякого роду дурним пристрастям;〜不醒 безповоротно загрузнути в чому.
沉緬ch纟nmiSn —>沉溺.〜于酒віддаватися пияцтву; приохотитися до вина.
沉没 chenmo потонути; втопитися; затонути; потонути.去年这里〜过一条小船торік тут потонув (затонув, утонув) один човен;——切 都〜士 浓雾里 усб тонуло (потонуло) у тумані.
沉默 chSnmd 1)(不爱说话）мовчазний (мовчання, мовчазність); скупий на слова.〜寡言 мовчазний; неговіркий; скупий на слова. 2) (不说话）мовчання (мовчазний, мовчати).保 持〜берегти (зберігати) мовчання;打破〜 перервати (порушити) мовчання;大家〜了—— 会儿 усі трохи помовчали.
沉溺 chenni віддаватися чому; приохотитися до чого; грузнути в чому; кружлятися у вихорі чого, застар.
沉睡 chenshui міцно спати (заснути); глибокий (міцний) сон.〜不醒 спати непробудним (безпробудним, безпросипним, мертвим) сном;戈壁滩从〜中醒杂了 Гббі прокинулась від свого міцного сну.
Ж Ш chensl замисленість (замислений, задуматися); роздум (роздумувати); міркування (міркувати).陷入〜впасти в замисленість (у глибокий роздум); зануритися в міркування (у думи); задуматися;打断〜вивести з замисленості (із роздуму);他〜了好久，不知如何是好він довго роздумував (міркував) і не знав, як бути.
沉痛 chSntdng 1)(痛心）гіркотй ж.\ біль ж.; скорбота ж.; гіркий; важкий (вага); тяжкий. 〜的回忆 гіркі (важкі, тяжкі) спогади;社员们 〜地回忆解放前的苦难生活з болем згадували комунари безрадісне життя до звільнення;〜的教切| гіркий досвід; гіркий урок;〜地指出 с гіркотою (із болем) відзначити (зазначити);怀着十分〜的心情із глибоким болем у душі; із глибоким душевним жалем. 2)(深刻)：他的话〜感人 його слова торкнули кого до глибини душі; його слова і зворушливі, і переконливі.
沉稳 chenwen 1)(稳重）обачний (обачність); розважливий (розважливість).为人〜люди- на розважлива (обачна). 2)(安稳）спокійно. 病人НІ得4艮〜хвбрий спав зовсім спокійно.
沉陷 chenxian <地质> опускання (опускатися).
沉香 chenxiang〈植〉алоєве (орлине) дерево; каламбак.
沉箱 chenxiang <7К> кесон.〜工人 кесонник.
Ж Ш chenyi холоднокровний і стійкий (рішучий).
沉吟 chdny丨п (迟疑不决）коливбтися (коливання); (深思）замислюватися;(低声自语） бурмотати (бурмотання) про себе.独自〜
бурмотати про себе;〜不决 вагатися в нерішучості;他〜了 半晌才说 він на якийсь час задумався (завагався), а потім сказав.
ШШ ch^nyu обтяжений; пригніченість; сумний (смутність); пригнічений (похмурість).
沉冤 chenyuan [незмивна] образа;〜莫百 ніде було шукати правди і справедливості; так і залишитися безвинно винуватим.
沉澄 chenzha (沉淀物）осад;(指人）пбкидьки лш.; покидь лш.; потолоч множ.
沉澄池 ch6nzh5chi <冶> шлаковідстШник.
沉重 chdnzh6ng’важкий (вага).〜的脚步 важкі кроки;〜的担子 важка ноша; важкий вантаж; 给敌人以〜的打击завдйти вброгу важкий (нищівний, серйозний, приголомшливий) удар; 青〜важко на душі; вага на душі; камінь на сбрці лежить;他病势〜він важко (серйозно) хворий.
沉住气 chenzhuqi узяти себе в руки; володіти собою; стриматися; стерпіти що; набратися терпіння.沉不住气 втратити владу над собою; не володіти собою; у кого не вистачило витримки; не стриматися; не стерпіти чого;这一回他沉不住气了 у нього цього разу не вистачило витримки;你可真沉 得住气 ну і витримка в тебе!
沉着1 ch6nzhu6 (镇静）холоднокрбвний (холоднокровність); витриманий (витриманість, витримка); із витримкою; цілковите самовладання.〜应战 з витримкою (із холоднокровністю, мужньо) йти в бій;〜的回 答 спокійна і вдумлива відповідь;〜的口气 незворушний тон;表现〜проявити витримку (холоднокровність); показати цілковите самовладання;为人〜людина витримана (холоднокровна).
沉着 2 chenzhuo < 医 > відклйдення.色素〜 пігментація.
沉醉 chSnzui 1)(大醉）сильно сп’яніти. 2)(着迷） захоплюватися чим (захоплення); приохотитися до чого.不应〜于自己的成绩 не можна засліплюватися своїми успіхами.
ch6n.
忱 chSn〈书> почуття.以表谢〜на знак подяки (вдячності); щоб висловити подяку.
chen.
Ш chen І. 1) чень {п'ятий циклічний знак з дванадцяти); знак Дракона; 2) рік Дракона (в позначенні років циклічними знаками); 3) третій місяць (за місячним календарем)', травень (за сонячним); 4) час з 7 до 9 годин ранку, 5) Терези; 6) південно-східна третина східної чверті лімба; 7) {кит. муз.)
5-й ступінь хроматичного звукоряду. II. 1) час; день; година; 2) щаслива пора, вдалий час; 3) небесні тіла; сузір'я; 4) чень, вузел місячної орбіти; 5) ранок; світанок. III. влас. іст” геогр. Ченьчжоу {місто та місц. на території теперішніх провінцій Хунань і Ляонін).
辰勾 chengou Ченьгоу, планета Меркурій.
辰光 chenguang 1) сонячне світло; 2) {схід, діал.) час.
辰极 chenji Полярна зірка, chensha <1Г> кіновар ж.
辰 П寸 chenshi час із 7 до Р годин ранку.
辰下 chenxia тепер, зараз.
chen.
陈1 chen 1)—>陈列.2)—陈述.详〜докладно


94
викласти (розповісти, повідомити);面〜 повідомити що особисто (при особистому побаченні).
陈2 chen (时间久的）Зал6каний розм. (залежатися); витриманий (витримати); старий. 食品放〜了 провізія стала залежаною (залежалася);酒是越〜越好 вино чим витриманіше, тим краще.
陈兵 chenbmg дислокація [військ]; групувати війська.〜边境 дислокація на кордоні.
陈陈相因 chdn chen xiang yin сліпо переймати один у одного; сліпе запозичення в іншого; [робити, діяти] по готовому шаблону; по-старому.
陈词滥调 chenci-landiao старі побиті слова (фрази, істини); стара (затаскана, побита) пісня; готове кліше; затаскана мелодія,重复 〜повторювати старі (побиті) істини; тягти стару пісню; тягти (співати) ту саму пісню.
陈醋 chencu витриманий китайський оцет.
陈腐 chenfii застарілий (застарілість); допотопний рот., жарт.у ірон.〜传统 старозавітні (допотопні) традиції; ~思想 допотопні ідеї;〜之言банйльна фраза;这种观点 已经〜了 ця тбчка збру вже застаріла.
陈谷子烂芝麻 chdn gQ zi lan zhlma колишні дріб’язкбві справи; витягнені з-під спуду дріб'язкові справи.
陈规 chengul старі норми (установки); застаріл правила; рутина.〜陋习 рутііна; стар віджилі порядки; застарілі (віджилі) норми правила;打破〜боротися з рутиною; ламати старі (застарілі, віджилі) норми.
陈货 chenhuo залежаний (залежавший) товар.
陈迹 chenjl минуле; сліди минулого.历史〜 сліди історичного минулого;成了〜відійтіі (канути) у минуле; стати минулим.
陈酒 chenjiii витримане (старе) вино.多年〜 багаторічне витримане вино.
陈旧 ch6njm стародавній (стародавність); застарілий (застарілість, застаріти); затяганий (затасканість, затаскати) розм.〜的 服装 стйрий (старомодний) костюм;〜的观念 стародавні (старомодні, застарілі) погляди;〜 的说法 затягане твердження.
陈歹!] ch焱nlie виставити що [для огляду]; експонувати що (експонування).送去〜 послати на виставку;玻璃樹窗里〜着新产品 у вітринах виставлені нові товари, chenliechuang вітрина.
陈列馆 ch6nlidgu5n павільйон; музей.毛泽东同 志旧居〜буд“нок-музей товариша Mao Цзедуна;国际展览会的中国〜китайський павільйон на міжнародній виставці;造型艺 术〜музбй образотворчих мистецтв;绘画〜 картинна галерея;汽车〜автосалбн.
陈列品ch6nli6pTn (展览会陈列品）експонат;(陈 列的商品）товар для виставки.
陈皮 chenpi < 药 > сушена мандаринова (апельсинова) шкірка; помаранчева шкірка; цедра.
陈设 chdnshd 1)(摆设）обставляти що; меблювати що (меблювання),房间~得美观 大方 кімната обставлена красиво, просто і зі смаком. 2)(摆设的东西）обстановка.
陈述 chenshu викладати що (виклад),〜自己的 意见 викладати (висловлювати, повідомляти) свою думку;书面〜викладати на письмі.
陈句 chenshuju <ip-> розповідне речення.
陈说ch6nshu6~>陈述.
陈诉 ch^nsu скаржитися на що (скарга).〜委屈 скаржитися на образи.
chen.
宸 chen 1) будинок імператора, імператорський палац; 2) приміщення у палаці; 3) імператор, правитель, величність.
茨 chen.
茨 chen чень [лікарська трава).
Ш 藩 chenfan бот. анемарена асфоделієва (Anemarrhena asphodeloides Bunge,).
jft chen.
晨 chen ранок (ранком, ранковий).
晨祷 chSndao <宗> заутреня; утреня.
晨光 chenguang ранкове світло; ранкова зоря; світанок.〜裹微 ледве почало світати.
晨昏 ch芑nhiin < 书 > ранком і ввечері; на світанку й у сутінках.
晨曝chenxl—>晨光.
晨星 chenxlng ранкова зірка.
晨衣 cheng у! домашній одяг, халат.
晨运 cheng уііп ранкова зарядка, вправи.
chen 另见 chdng.
橙子 chen-zi 1)(检树）апельсин; апельсинове дерево. 2)(指桌实）апельсин.〜皮 апельсинова кірка.
chen.
Ш ch^n І. глибокий, густий, великий. II. 1) зануритися у воду; потонути; канути у вічність; 2) топити, винищувати. III. осад.
湛湛 chennchenn {звуконаслідування шуму хвиль) ревіти, рокотати, гриміти, нестися з гуркотом.
湛祠 chennci занурити у воду жертовні посудини (принести жертву божеству ріки).
湛患 chennhuan бути знищеним; загибель.
chen 另见 гійп; tian; zhen; zhi.
填 chen довгий, тривалий.
chen.
Ш chen І. щирість, правдивість; щирий, правдивий. II. довіряти комусь. III. влас. Чень (прізвище).
龄 ch^n.
龄掉 ch^nchao підстрибувати, стрибати.
ch6n.
Ш ch^n 1) гидотний, мерзотний. 2) пісок в їжі.
ch^n.
路掉 ch6nzhuo 1) шкутильгати; 2) бурхливо рости; широко розповсюджуватися; розростатися; 3) вагатися.
衬
chen.
衬 chSn 1)(塾在下面）підкладати що (підкладання, підкладка);(穿在里面） надягнути знизу.〜上一张纸 підкладати аркуш паперу;里面〜一件汗背心 надягнути знизу майку. 2)(里面的）нижній; натільний. 〜衫〜裤нижня білизна. 3)—>衬托.
率^)■布 chenbu підкладка.
衬塾 chendlan прокладка.
衬景 chenjing〈剧〉задній план.
衬裤 chenku нижні штани;(短衬裤）нижні трусики (труси);(男衬裤）кальсони мн.(女
衬裤）панталбни лш.
衬里 chdnlT підкладка.調〜шовкбва підюіадка; 大衣〜підйійдка на пальтб;〜料子 під^ кладковий матеріал.
衬领 chdnlTng підкомірець;(西装衬领）комі- рець. '
衬裙 chdnqiin нижня спідниця;(连衫衬裙） комбінація.
衬衫 chenshan сорочка; [нижня, натільна] сорочка.
衬托 ch6ntu6 відтіняти що.绿叶〜红花 зелбні листя відтіняють червоні квіти; червоні квіти виділяються на фоні зелених листів.
衬页 ch6nyd <印> фбрзац.
衬衣 chenyl [нижня] білизна.
衬字chdnzi <文> (为歌唱需要而增加的字） слова, внесені в текст при покладанні на музику;(为行文需要而增加的字）слов& внесені для милозвучності.
chen.
瘆 chen 1) лихоманка. 2) < 动 > хворіти， захворіти; доводити до лікарні (себе, когось).
chen.
Ш chen 1) поміняти молочні зуби. 2) дитина.
chen 另见 ch6ng.
称身 chenshen добре сидить на кому; у пору розм.; по мірці; по фігурі.这件衣服她穿着,很 〜с夕кня добре на ній сидить; сукня їй упору (по мірці, по фігурі).
称手chSnsh6u по руці; зручний.工具太重，不〜 інструмент занадто важкий і не по руці.
称心 chenxln бути задоволеним; до душі; до серця.〜如意 бути (залишитися) дуже задоволеним; дуже задоволений; цілкбм задоволений;他在这里觉得很〜тут він почуває себе у своїй стихії;我们日子ik得挺 〜ми дуже задоволені своїм життям;个人主 义者总感到不〜егоІЬтам усе не до душі (не до серця).
称愿 chenyuan задоволений (задоволеність); почуття задоволення; відчути задоволення.
称职 chenzhi відповідати своєму призначенню; упоратися (встигати) з роботою; на [своєму] місці; бути (стояти) на належній висоті.不〜 не на [своєму] місці; не викбнувати своїх обов'язків.
сМп.
抢 chen підтримувати; поводитися як поважна (велика) людина.
穿 chen.
嘗 chen 1) підпорка. 2) червоний (рожевий) колір; блідо червоний.
chh.
趁 chSn користуватися чим; поки.〜有空的时候 скористатися дозвіллям (вільним часом);〜 此机会 користуватися зручним випадком (моментом);〜热儿吃吧 Ькте，поки гаряче (поки не охолонуло);〜你还在这儿，咱们大 家谈谈 давайте поговоримо, поки ви ще тут; 咱们〜亮儿走口巴йдіть，поки ще видно.
趁便 chenbian попутно; заодно розм.; до речі. 把书〜给他带去 попутно (заодно) віднести йому книгу;〜去看朋友 попутно (мимохідь) зайти до приятеля;趁暑假；£便，到北京去 了一次 скориставшись літніми канікулами, я


95
з'їздив у Бейцзін (Пекін).
趁火打劫 chen huo da jie поживиться (нагріти руки) на чужому горі; скористатися чужим лихом.
趁机 chenjl скористатися зручним випадком (моментом).〜进攻 скористатися з нагоди й атакувати.
chen re da tig кбваль клепле, доки
тепле.
趁摘 chenshang <农> посіяти, поки грунт вологий і не підсох.
趁势 chenshi скористатися [обставиною, обстановкою]; використовувати [обстановку, момент].〜进攻 скориставшись обстановкою, атакувати що; використовувати момент для наступу; 4〜把命踢进了球门 ско- риставшись цим, він забив гол (м’яч у ворота).
趁早ch纟nzSo поки не пізно;(趁着还没有发生 事情)поки цілий і здоровий;(预先)заздалегідь; завчасно;(提前)[трохи] раніше.〜准 备 заздалегідь (завчасно) готуватися;
办法，最好〜打消 цю справу краще залишити, поки не пізно;快下雨了，你〜走吧 незабаром піде дощ, ідіть раніш (ідіть, поки не пізно); 你明天要〜来 приходьте завтра раніше.
chen.
Ш语ch纟пуй пророцтво.此言竟成〜словй виявилися пророчими (пророцтвом).
Й Cheng.
桂柳 chengliii < 植 > тамарикс китайський; гребснщик китайський.
诗* cheng.
挣挣 chgngchgng <书> (琴声）зв々ки лютні; звучання струн лютні; брязкіт (дзвякати); (水流声）дзюрчання води.
赦 cheng.
赦 cheng червоний (колір); рум'яний.
窺 cheng.
窺 cheng 1) дивитися прямо, дивитися відкрито. 2) червоний (рожевий) колір; блідо червоний.
cheng.
趟 cheng стрибати, підстрибувати.
慑 cheng.
樓 cheng 1) опора. 2) підпирати, підтримувати, cheng.
給 cheng різновид триножника.
cheng 另见 ch会n.
称1 cheng 1) (РЦ) називатися ким-чгім; звйти що кого-чого.自〜називати себе чим;俗〜 звичайно (звичайно) називатися;他〜得起英 雄 він цілком заслуговує імені (звання) героя.
2)(名称）назва; найменування; ім'я; звання.
3) <书> (说)говорити.
称2 cheng (测定 Й 量)зважувати що (зважування). 用抨〜зважувати на вазі.
ШШ chengba панувати (панування); гегемонія; стати (бути) гегемоном.〜世界 світове панування; панувати над світом; стати (бути) гегемоном світу,〜海上 панувати на морях;〜 —方 бути місцевим гегемоном;〜一时 один час (у свій час) бути гегемоном;不〜не
претендувати на гегемонію.
称兵 chengblng <书> застосовувати військову силу; удаватися до військової сили.
称病 chengbing відговоритися нездоров'ям; під приводом нездоров'я (хвороби), chengdai позичати; просити в борг.
称道 ch6ngd5o (提到）згадувати що, про кого-що (нагадування);(称赞）хвалити що (хвала, хваління застар.); відгукуватися з похвалою.值得〜заслугбвувати похвали; гідний похвали;无足〜нічім не примітний; не заслуговує згадки.
称孤道寡 cheng gu dao gua піднести себе [ледве не] царком; почувати себе [ледве не] главою; вважати себе головою всьому.
称号 chenghao звання.光荣〜почесне звання; 冠军〜звання чемпіона;获得〜од^зжати (завоювати) звання;授予 ~ привласнити звання;不辜负党员的〜виправдати звання комуніста.
称呼 ch6ng hu 1)(叫作）величати що чим (величання); називати що (називання); звати що, розм.大家都〜他老爷爷усі величають (називають, звуть) його дідом. 2)(名称） звертання, ввічливе звертання.
称快 ch6ngku》i радіти (рйдість).拍手〜 заплескати у долоні з радістю;人人〜усі були раді (задоволені); усі раділи (зраділи).
称瓶 chSngping〈化> бюкс; бюкса.
称奇 chengqi дивуватися розм.; дивуватися (подив); вражатися.人人〜усі дивувалися; усі були вражені.
称赏 ch5ngshSng —> 称赞.
称述 chengshu говорити що, про кого-чого; розповідати що (розповідь).
称颂 chengsong вихваляти що (вихваляння); прославляти що (прославляння); віддати хвалу (славу) кому.
称叹 chengtan захоплюватися чим (захоплення); захоплюватися (захват).啧 Р责〜клйцати язиком від захоплення (від захвату).
称王称霸 ch6ng wang cheng ba [як] необмежений володар; [як] усевладний владика.骑在另У国头上〜сидіти на шиї інших країн як усевладний владика.
称谓 ch6ngw^i звернення.
称羡 chengxian захоплюватися чим (захоплення). 〜不置 довго захоплюватися.
chengxie дякувати кому.〜ТЕ» дякувати без кінця.
称兄道弟 cheng xiong dao di звертатися на "ти” із ким; бути на короткій нозі з ким; зійтися на коротку ногу з ким.
Ш Ш chengxiong панувати (панування); володарювати чим，над чим，застар” висок” (володарювання застар.).〜海上 панувати на морі.
称许chgngxii ~►称赞.〜他勇于改正错误 віддавати належне його рішучості
виправити свою помилку.
称弓I chengyTn <书> цитувати кого-що (цитування); посилатися на що (посилання); робити посилання на що.
称誉 chgngyii—称赞.交口〜слйва про що передавалася з вуст у вуста.
称赞 chengzan хвалити що (хвала застар.); віддавати належне кому-чому; схвалювати кого-що (схвалення); відгукуватися
схвально про кого-що; дати утішний (схвальний) відгук кому-чомуt про кого-що. 〜解放军战і的勇敢хвалити солдат НВА за
хоробрість; віддавати належне солдатам НВА за хоробрість;得到首长的〜заслужити похвалу в начальства.
cheng.
経子 cheng*zi〈动> двостулковий молюск.
^ cheng 另见 d§ng.
Щ cheng (平底锅）сковорода.
cheng.
撑 ch6ng 1)(使船行进）штовхйти що (штовхання).〜船 правити човном за допомогою жердини;把船〜开 відштовхнути човен від чого;船〜开了岸 чбвен відштовхнувся від берега. 2)(抵住）підпирати що.拿 木头〜住підпирйти балками;〜着拐杖走来 пришкутильгати на костурах. 3)(支持） витримувати що (витримування); утримуватися від чого.〜得住 витримати що; {也〜不 住，笑了 він не зміг утриматися від сміху; він не витримав і розсміявся. 4)(张开）розкрити що (розкриття).〜开伞 розкрити парасольку; 〜起帆来підняти вітрило. 5)(充满到容不下 的程度）туго набити що; розперти що, розм. 把口袋〜破了 так набили мішок, що він лбпнув;孩子吃〜着了 дитина об’їлася.
撑场面 cheng chang mian дотримуватися декоруму; зберігати зовнішню пристойність.
撑持 chengchi підтримувати що (підтримування, підтримка); витримувати що (витримування). 〜局面 прагнути підтримувати загальне станбвище;〜到援兵到来 тримй- тися (протриматися) до приходу підкріплення; 病人〜着:І到家里хвбрий із напр^Ькенням; ледве дійшов до будинку;由 儿子〜门户 родина (будинок) тримається на синові.
撑竿跳 ch6ngg5nti纟о <体> стриббк із жердиною. 〜运动员 стрибун із жердиною.
撑面子 cheng mian zi зберігати [своє] обличчя.
撑腰 chengyao підтримувати що (підтримування, підтримка); покровительствувати кому-чому (покровительство); заступатися за кого (заступництво).给无辜者〜заступатися за безневинного;那边有人给他〜у нього там своя рука; у нього там опора; йому там бабуся ворбжить; у нього є там свій (захисник).
cheng.
睦乎其后 ch§ng hii qi hou [далеко] залишитися за прапором; безнадійно відстати від кого-чого.
Ш 目 chgngmCi витріщити (вирячувати, викотити, вилупити) очі; очі вийшли з орбіт.〜相 视 свердлити очима.
ЙЙ 目结舌 cheng mu jie she опішити (застигти, остовпіти), розкривши рот; так здивуватися (приголомшений), що язик у кого віднявся (прилип до гортані); оніміти, широко вилупити очі.
打 cheng.
打 chSng <动> вибивйти.
成 cheng.
成1 Ch6ng 1)(完成）用动词完成p表达；（成功） удатися; вийти, f故〜这样 зробити так;事情—— 定〜得了 справа обов’язково вийде; справа неодмінно вдасться; fdl、没 @ й 〜йом夕 не


96
вдалося виїхати. 2)—成全.3)(成为）стіти ким-чим\ зробитися кіш-чіш; бути ким-чим; (变为）стйти ким-чилг，послужити чилгу увійти в що.〜了 飞行员 стати (зробитися, бути) льбтчиком;〜了—纸空文 залишитися на папері; * стати (зробитися) порожнім папірцем;〜了习惯 стати звичкою; узвичаїтися;〜了注意中心 б^ги (опинитися) у центрі уваги; стати (зробитися, бути) центром уваги;〜了 牺牲品 полягт“ жертвою; 〜@ 的 сумнівний; проблематичний; проблематичний;大〜问题 дуже сумнівно; бути під великим питанням;不〜问题 не становити проблеми; не становити ніяких труднощів; без (поза) усяким сумнівом; це не питання;不〜其为理由 це ще (зовсім) не аргумент (не причина); неспроможна аргументація;〜何体统！ що за неподобство (безладдя)! 4) 成果;成就1).三年有〜 пройде (знадобиться) три роки, і результат буде значний; 一市无〜нічбго в кого не(не вийшло); нічого кому не вдалося домогтися.
5)(已舍的）стіпий; старий. 6)(整）весь; цілий.〜夜 усю ніч; цілу ніч;〜万 десятки тисяч;〜箱 ціла шухляда;〜堆的粮食 гбри (купи) зерні 7)(可以，行）ладно прост..， добре; згбдний; йде;(够了）дбсить; вистачить; буде.〜，就这样办 нехйй (добре, згодний, йде), так і зробимо;不〜，我不同意！ ні, я не згодний!不去不〜！ не можна не йти! 〜了，你们别再争了! дбсить (вистачить, буде) вам сперечатися! 8)(有能力）хоч куди прост. 小伙子真〜! хлопець хоч куди!
成2 cheng 分之——)одна десята [частина]; десять відсотків.七〜сім десятих; сімдесят відсотків;提三〜做扩大生产基金виділити 30% у фонд розширення виробництва.
成败 chengbai результат [справи]; успіх або неуспіх (поразка); удача або невдача (провші). Ф情的〜&定于我们自己результйт справи залежить від нас самих;〜在此—举 результат справи залежить від цього вирішального кроку; це питання бути або не бути; пан або пропав; або пан, або пропав; ~ -ЙЕ /?Т незважаючи на те, чим усе
скінчиться; які б не були наслідки;〜与共 розділити дблю; поділяти і радість, і горе.
成本 chengbSn собівартість.艮《氏 собівартість дуже низька;降f氐〜зниження собівартості;〜 itJ? калькуляція (розрахунок) собівартості; 〜计算单калькуляційний лист;〜计算单位 калькуляційна одиниця; 〜会计 [бухгалтерський] облік собівартості.
成材 chengcai придатний (придатність).挑〜的 木头做家具 вибрати придатний ліс на меблі; 孩子不教育不能〜якщб дитину не виховують, то з неї не вийде добра (від неї не буде толку).
成层 Тх chengcengyan〈地质〉нашарована порода
成虫 chengchong <动> імаго невідм.; доросла комаха. J
成法 chengft чинні закони (порядки); тверді правила.
成方 chengfang готовий рецепт.
成分ch6ng fen 1)(组&部分）склад;(因素） елемент; сектор; уклад спец.语言中的外来〜 варваризми в мові;句子中的主要〜головні члени речення;国民经济中的社会主义〜 соціалістичний сектор у народному
господарстві;社会的阶级〜класовий склад суспільства;多〜经济 багатоукладна економіка;化学〜хімічний склад;药水的〜 склад мікстури;钢的〜склад сталі;〜复杂 різноманітний за складом;〜不纯的酒精 спирт з нечистим складом; нечистий спирт; 组织〜不纯 організація нечиста за складом. 2) (阶级出身）соціальний стан (походження). 家庭〜соціальний стан сім’ї;工人〜за соціальним станом (походженням) робітник; із робітників.
成风 chengfeng стати звичайним (повсякденним) явищем; узвичаїтися (у побут).节约 〜еконбмія стала звичайним явищем; ощадливість узвичаїлася (у побут).
成个儿 chSnggSr 1)(接近土熟）формуватися (формування); мати нормальну форму. 2)(象 样)пристойно; задовільно.字写得〜了 написано пристойно;字写得不〜了 писати незадовільно.
成功 chenggong успіх (успішний); удатися; вийти; утворитися.〜的经验 успішний (позитивний) досвід;处理得很〜зроблене (вирішено) дуже вдало;试验〜експеримент увінчався успіхом;新式机器试制〜успішно виготовити нові типи машини;根本没有〜 нічбго не вийшло (не вдалося, не вигоріло); що спіткала повна невдача;大会开得很〜 збори пройшли успішно (з успіхом);祝你〜 бажаю вам успіху; у добру годину;总有〜的 一天 рано чи пізно, але вийде (полупиться).
成规 chenggul [визначений] діючий порядок; тверді правила; старі порядки (правила, норми, установлення); стара система.墨守〜 сліпо дотримуватися старих порядків і правил; консервативно триматися старих правил і норм;受着〜的束缚 бути зв'язаним старими порядками;按〜办班 твердо виходити з правил;打破〜ламйти старі порядки (норми).
成果 chengguo досягнення мн.; плоди мн.; завоювання мн.初步〜пбрші плоди;斗争〜 завоювання боротьби;革命〜завоювання революції; революційні завоювання;辛勤劳 动的〜плоди непосильної праці;科学技术的 最新〜новітні досягнення в науці і техніці; 取得令人满意的〜досягнуті задовільні результати.
成患 dien^iuan сгаїи бідою; прийняш катастрофічні розмфи. 成^ chenghiin —成亲.
成活 chSnghu6 <生物> прижитися; вижити.范〜 паростки вижили (прийнялися);辛卜栽的棉苗 全〜了 уся пересаджена бавовняна розсада прийн?иіася.
成活率 chSnghu6lfi〈生物> 叩ижйвлюваність.
成绩 chengjl успіх.生产上的〜виробничі успіхи;在已有〜的基础上на базі досягнутих успіхів;学生们的〜良好в учнів гарна успішність;抹杀〜заперечити (відхиляти) успіхи; не визнавати успіхів;工作上取得很 大的〜домогтися великих успіхів у роботі; 我们的工作〜是主要的головнб в нашій роботі - це наші успіхи.
成绩单 chengjldan відомість про успішність [учнівських].
成家1 chengjia (男子结婚）обзавестися родиною; женитися (одруження).成了家的人 сімейні люди;〜十六年了 сімейний стаж -16 років;〜
立)Ik устати на ноги й обзавестися родиною; стати самостійною людиною [і женитися].
成家 2 chengjia (成为 4 家）стйти [висококваліфікованим] фахівцем.
成见 chengjian упередження; упередженість.抱 有〜ставитися до чого з упередженням (з упередженістю); упереджено ставитися до чого; [мати] упередження проти чого;有〜的 看法упереджена точка зору;看问题有〜з упередженістю (з упередженням, упереджено) підходити до питання.
成交 chengjiao [торгова] угода; укласти угоду. 〜了一批货 уклали торгову угоду [на партію товарів]; відбулася угода на партію товарів; 没有〜угбда не відбулася;这件买卖〜了
угода відбулася. 成就сі*
chengjiu 1)(成果）досягнення; успіх.科学 〜досягнення в науці;社会主义連设的光辉〜 блискучі успіхи (досягнення) у соціалістичному будівництві;取得一定的〜 домогтися визначних успіхів. 2)(完成） завершити що (завершення).
成矿作用 ch芑ngkuang-zudy6ng〈矿〉мінералізація.
成立 chengli 1)(速立）заснувати що (підстава); створити що (створення); організувати що (організація); сформувати що (формування); утворити що (утворення).〜足球队 організувати (сформувати) футбольну команду;〜科学协会 заснувати (створити) наукове товариство; ~新政府 сформувати (утворити) новий уряд;〜哲学小组 створити гуртки з вивчення філософії;工会〜大会 установчі збори профспілки. 2)(站得住） обгрунтований (обгрунтованість).难以〜的 论据 непереконливий (неслушний) довід; бездоказова аргументація;理由完全可以〜 мотиви цілком обґрунтовані;这些论断是完 全错误的和不能〜的ці висновки є зовсім помилковими і не можуть вважатися обґрунтованими.
成例 chSngl丨прецедент книжк. 已有的〜 наявний прецедент; @ 弓| 〜користуватися прецедентом.
/^^-chenglian класти небіжчика в труну.
成 名 chengming стати знаменитим (прославленим, відомим, популярним); зажити слави (популярності) набути ваги; скласти (зробити) собі ім’я.〜成家 гонитва за відомістю й особистою кар’єрою; стати відомими фахівцями.
成命 chengming [обнародуваний] указ; [відданий] наказ; [віддане] наказ (розпорядження).收回〜скасувати наказ (віддане розпорядження); узяти наказ.
成年1 chengnian (长大成人）досягти повноліття (зрілого віку); стати (бути) дорослим; ввійти у вік.〜的男子 повнолітній (дорослий) чоловік.
成年2 chdngnidn <口> (整年)цілий (увесь) рік. ~ 累月 роками і місяцями; багато років; багаторічний; протягом тривалого часу (багатьох років).
成年谷 chengniangu〈地质〉зрілі долини.
成年河 chengnianhc <地质> зрілі ріки. 成年期 ch6ngnMnqf <地质> цілість. 成年人 chengnianren доросла [людина]; повнолітній.
chengpl партія (партійний спец.); серія (серійний).〜地启运 відправляти партіями;〜 出哲 продаж оптом;〜生产 серійне (масове)


97
виробництво; серійний випуск; випускати серіями;〜货物пйртія товарів;〜的先S工作 者 численні ряди передовиків.
成品 ch泛ngpTn [готова] продукція; [готовий] виріб.
成气候 cheng qi.hou вийде користь; буде користь.不〜немйє користі;成不了什么气 候 немає пуття; із чого ніякого пуття не вийде (не буде); 一小撮阶级敌人成不了什么 气候 купка класових ворогів нічого серйозного собою не являє.
成千累万 chengqian-leiwan тисячі і тисячі; багатотисячний; безліч; величезна кількість.
成亲 ch泛ngqTn весілля; одружитися;(男子娶亲） женитися (одруження);(女子出嫁）вййти заміж.
成全 chengquan допомогти [у здійсненні чого]. 这是多亏他〜ця справа вийшла винятково завдяки його допомозі (сприянню);要是我 能办到，我会〜你的якбіі я міг, пішов би тобі назустріч.
成群 chengqun —»•群 qun 1).〜的人 юрба (юрби) людей;牛羊〜чередо! корів і овець;游鱼〜 косяки (зфа'О риб;〜结队 юрбами; густими рядами; групами; зграями.
成人 chSngi^n 1)(发育成熟）вирости; бути на порі; дорослішати розм. 长大〜 подорослішати; стати дорослим;孩子们都已 长大〜усі діти виросли і стали на ноги. 2)— 成年人.〜教育 <教> навчйння [для] дорослих.
成人书店 cheng ren shii dian магазин еротичної
літератури; магазин літератури „для
дорослих’，.
成人影院 cheng ren ylng yuan кінотеатр (для
дорослих).
成人之美 cheng ren zhi mei допомогти (підсобити) людям у добрій справі; допомогти добрій справі; зробити для людини добру справу.
成色chdngsS 1)(含金银量）прбба.〜高的 високопробний; високої проби;〜十足 повнопробний;〜不足的白银 срібло низької проби. 2)(质量）ЯКІСТЬ； ГІДНІСТЬ.〜次的花布 ситець низької якості.
成事 chSngsh丨 1)(办成事情）завершитися успішно; удатися; вийти.因人〜завфшилося успішно (удалося, утворилося, вийшло) лише завдяки іншим;懒汉成不 了事 у ледаря нічого не виходить (не вдається);〜不足，败 事有余 допомогти - не допоможе, а нашкодити - може; на що-небудь гарне не годиться, а на погане - хоч куди; принести не стільки добра, скільки шкоди; користь не принесе, а лише одна шкода. 2) <书> (过去 的琪）минуле; зроблене.〜不说 ні до чого говорити про те, що вже пройшло (зроблено).
成熟 chengshu 1)(熟)дозріти (дозрілий, достиглий); зріти (зрілий); спіти (спілий). ~ 的果实 спілі (зрілі, дозрілі) плоди;苹果〜了 яблука дозріли (поспіли, налилися). 2)(完善) зріти (зрілість, зрілий).政治的〜політична зрілість;〜的经验зрілий досвід; 一旦时机〜 як [тільки] назріє момент; f 句多 ~ немає достатньої зрілості в чому; не досить зрілий (назрілий, дозрілий); f 〜的 @ Ж незріла ка; недостатньо продумана точка зору; незрілий твір;革命条件已经〜 умови для революції вже дозріли;谁说他指
думка; недо 不〜的作品
挥一个团还不〜？ хто це говорив, що він ще зелений командувати полком?
成熟度 chSngshiidCi <植> зр丨лість.
成数 1 chdngshii (整数）ціле число; кругла цифра.
成数 2 chengshu (比率）процентне співвідношення.
@ 双作 М cheng shuang zuo dui пари лш,; парочки мн.; парами; парочками.
成 і兑 chengshuo загальноприйняті теорії (твердження); сталі погляди.囿于〜 зв'язувати (обмежувати) себе
загальноприйнятими теоріями (сталими поглядами).
成算 chengsuan готовий план; готове рішення; розрахунок.
成套 chSngtAo 1)(整套）комплект; набір; гарнітур.〜家具 гарнітур меблів;〜零件 комплект деталей;〜仪器 набір інструментів; 〜茶具 чайний сервіз;〜设备 комплектоване устаткування. 2)(使成套）комплектувати що (комплектовка, комплектація).不〜就不能使 用 не можна використовувати (користуватися), поки не укомплектоване (поки в розрізненому стані).
成天 chengtian <口> весь (цілий) день; цілими днями;〜忙碌 цілий день зайнятий.
成为 ch6ngw6i —> 成13).〜史迹 відійтіі в історію; стати надбанням історії;〜共产党员 стати комуністом;〜我们的巨大精神力量служКти для нас величезною моральною силою;她将 〜一个出色的拖拉机手з неї вийде видатна трактористка; вона стане видатною трактористкою.
成女chengwen 1)(老一套）шаблдн.抄袭〜 працювати за шаблоном. 2)(写成文字)дати (скласти) у письмовому вигляді.
成文法 chengwenfa < 法 > писаний закон; писане право.
成效 chengxiao результат; ефект; успіх.〜卓著 результат чудовий;〜甚少 незначні результати;初见〜домоглася перших успіхів; 必有〜результат обов'язково буде (позначиться);有〜的 діючий; ефективний; 卓有〜的努力плідні зусилля.
成心 chengxln зумисне; навмисно; навмисне.〜 破坏 з наміром (зумисне, навмисно, навмисне) заподіювати шкоду; із наміром (зумисне, навмисно) шкодити чому (псувати що)\ 并非〜без наміру; немає (не було) навмисності; незумисне; ненавмисно.
成形 chengxing сформуватися (формування); набути форми.
chengxmg <Й> формування, chengxmgqi формувач.
成性 chengxing за своєю природою.侵田各〜的帝 国主义 агресивний за своєю природою імперіалізм;挥霍〜的人 марнотрат по натурі; 刽子手杀人〜у ката вбивство стало другою натурою.
成药 chengyao медичний препарат; готові ліки (засіб); ліки лабораторного (фабричного) виготовлення.
成衣匠 chengyljiang кравець; кравчиня.
成衣铺 chengylpu швейна майстерня.
成衣儿 chengylr готова сукня.
成 і义 chengyi домовитися про що; [взаємна, загальна] згода.已有〜巧泛 домовилися (домовлено); досягнута [взаємна, загальна] згода.
成因 chengyfn генеза.石油的〜генбза нафти.
成油气 ch6ngy6uqi <化> етилбн.
成语 ch如gyti〈语> фразеологія; ідіома.〜词典 фразеологічний словник.
成员 chdngyuan член.家庭〜член родини;某一 党派的〜член такої-то партії;全体 〜[особбвий] склад;成为某一组织的〜стйти членом такої-то організації; увійти до складу такої-то організації.
成员国 chengyudngu6 країна-член ж.; країна-учаснчця. 联合国各〜усі країни-члени ООН.
成约chdngyug —»•成议.按〜办事діяти за спільною згодою.
成灾 chengzai стати (зробитися, бути) в біді (катастрофою). 会议〜 скликаються безкінечні засідання.
成长 chdngzhang 1)(生长，成熟）3ростіти (зростання); виростати (зростання).橡树〜令艮 慢дуб зростає повільно. 2)(向成熟阶段发展） зростати (ріст).〜过程 процес росту;〜中白勺一 代підростаюче ПОКОЛІННЯ；我国的石油工业 нафтова промисловість нашої країни перебуває на стадії свого безупинного росту.
成总儿 ch6ngz6ngr <口> 1)(―总）цілкбм.〜付 钱 платити відразу всю суму; заплатити цілкбм;〜给 віддати усе відразу (цілкбм). 2) (整批地）оптом; гуртом; партійно спец.〜买 купувати що оптом.
成竹在胸chSng zhu zai xiong —>胸有成竹xi6ng уби cheng zhu.
2^ cheng.
丞相 chdngxi各ng < 史 > канцлер; перший міністр.
午-cheng.
呈 cheng 1)(具有）мати вигляд (фбрму); бути у вигляді.叶〜卵形 лист має овальну форму (овальний; вигляд); лист овальний;乌鸦的羽 毛〜黑色 у ворбни пір’я чорне (чорного кольору). 2)(送呈）представляти що (представлення); подавати що (подача).〜阅 подати на розгляд;〜准 із разом рішення чого; 〜Jl礼物 піднести подарунок.
呈报 chengbao доповідати що; робити доповідь; доносити; робити повідомлення; рапортувати; представляти рапорт,〜计划执 1■青 '61 рапортувати про хід виконання плану;〜上级 доповідати [по] начальству; доносити до вищої інстанції (у вищий орган); 〜上级审核 внести (представити) на розгляд вищої інстанції (начальства).
呈递 chengdi подавати що (подача); вручати що чому (вручення),〜申请书 подавати прохання (заяву);〜国书 вручати вірчу грамоту.
呈露ch如glii ->呈现.
Ж ін chengqmg клопотатися (клопотання); подавати клопотання (заяву, прохання); представляти що (представлення).〜辞职 подавати у відставку; подавати прохання про відставку;〜审核 подавати на розгляд.
呈示 chengshi відрекомендувати.
М 文 chengwen прохання; заява; подання; доповідна записка; рапорт.递交〜подати рапорт.
зіШі chengxian з'явитися (явка); подаватися; постати; виникнути (виникнення).〜在眼前


98
стати пфед очима; спасти на думку (на розум);〜在脑海中 виникло [у голові] уявлення про що;全国〜出一派矢好形势 дуже сприятлива ситуація склалася у всій країні;六月的黄淮平原，到处〜一派丰收景象 у червні на Хуанхе-Хуайхеській рівнині всюди панувала радісна картина рясного урожаю;全校〜一М半气勃勃的贵象в інституті запанувала (виникла) бадьбра атмосфера.
呈献 chengxian підносити що (піднесення, підношення); підносити що.
月呈cheng.
股 cheng жирне (найкраще) м'ясо, cheng.
Ш cheng 1) голий, без одежі; 2) натільний.
徵 chdng.
徵 cheng 1) чистий, незабрудненйй. 2) влас. геогр. Ченцзян (місц. в пров. Юньнань).
^ cheng.
徵 cheng 动 1) карати, стягувати; 2) прочищати, відстоювати, фільтрувати.
铺 cheng.
诚 cheng власн. Чен {ім'я людини).
诚 cheng.
М cheng 1)(真诚）щирий (щирість); чесний (чесність); сумлінний (сумлінність). 2) <书> (的确）дійсно; справді.〜属不幸 до великого нещастя;〜属可信 справді можна вірити чому, у що;〜非揭事 справді не так це прбсто (легко).
MMMSf cheng huang cheng k6ng із трепетом; тремтливо.
诚恳 chengkgn щирий (щирість), щирість.〜的 态度іщіре відношення;坦白〜的自我批评 відкрита і чесна самокритика;待人〜із усією щирістю відноситися до людей;他的话令艮〜 він говорить зовсім щиро; сказано їм із усією щирістю; слова його найщиріші.
诚朴 chengpii прямий і чесний.
诚然chdngiin 1)(实在）справді.这些理由也〜 不足 ці мотиви і справді не достатні;〜如此 справді це так! 2)(固然）звичайно; правда; по правді говорячи (сказати); правду говорячи (сказати).作品Й艺术性〜重減，{S 思想性更为重要 худбжність твору, звичайно (правда), важлива, але ідейність його ще важливіша.
诚实 cheng-shii правдивий (правдивість); чесний (чесність).〜的人 чесна (правдива) людина;说话〜говорити правдиво.
诚心 chSngxTn 1)(诚恳的心意）чисте серце; щиросердість книжк.—片〜з усією щиросердістю; сповнений щиросердості;这 足出于一片〜це адже [виходить] від чистого серця;他的〜是完可怀Й的 йогб щиросердість поза всякою підозрою. 2) (М 恳)щиросердий (щиросердість); щирий (щирість); від усієї душі; усією душею; від усього серця.〜帮助 від усієї душі допомогти;〜悔过 щиросерде каяття;我〜诚 意希望你好 я всією душею (від усього серця, від чистого серця, від усієї душі) бажаю вам добра. 3)(故怠)зумисне; із наміром; навмисно; навмисне.
诚意 chengyi щирість; щире бажання.有改过的 〜є щире бажання виправитися;没有〜не було справжньої щирості;对方并无谈判〜з іншої сторони не було справжнього (щирого) бажання вести переговори.
诚孽 chengzhi сердечний (сердечність); щирий (щирість); від усієї душі; від усього серця.〜 的友谊 сердечна (щира) дружба; ~的态度 сердечне (щиріше) ставлення;我们〜地祝愿 同志们国的访问圆满成功тов6риші: ми від усієї душі бажаємо, щоб ваш візит у нашу країну увінчався повним успіхом;会谈 是在〜友g的气氛中进行的переговори йшли (велися) в атмосфері сердечності і дружби.
cheng.
承 cheng 1)(托住）підпирати що\ триматися.用 钢架〜підперти сталевою опорою; триматися на сталевій опорі. 2)(承担）брати що; приймати що.〜印书籍 брати (приймати) замовлення на друкування книг;〜•胃 Ж брати підряд на ремонт будинків. 3) —►承蒙. 多〜协助，不胜感激вислбвлюю глибоку вдячність за надану вами допомогу. 4)(继续） продовжувати що (продовження).
Ж 办 chengban брати що; братися за що; приймати що.〜建^[材料 брати (приймати) підряд (замовлення) на постачання будівельних матеріалів; братися за постачання будівельних матеріалів.这件事 由我〜я беру це на с^бе; я беруся виконати це.
承包 chengbao брати підряд.〜合同 договір (контракт) про підряд (на підряд);〜单位 підрядчик; контрагент;公司〜了房屋建筑工 Ш компанія взяла підряд на будівництво будинку.
承包费 chengbaofei акордна плата.
承包人 chengbaoren підрядчик; контрагент.
承担 chengdan відповідати за що; у відповіді; брати на себе що; приймати на себе що.〜胃
іі 	брати на себе (приймати на себе, нести) відповідальність;我来〜я буду відповідати; я відповідаю;—切责任有你〜уся відповідальність падає на тебе; усе буде на твій страх і ризик;不惜〜最大的牺牲готбвий піти на найбільші жертви;他们敢于〜这样的 重负 вони посміли звалити на себе таку важку ношу.
承当 chengdang відповідати за що; тримати відповідь.—切麻烦由我〜я відповідаю (буду відповідати) за всі неприємності.
承{Ш chengdian брати в оренду землю; орендувати землю.
承 A chengdui—►承仞.〜期票 акцептувати вексель;的〜акцепт тратти.
承兑人chdngduirSn <财> —> 承付人.
承付 chengfu〈财〉акцепт (акцептувати що, акцептування, акцептація).〜结算方式 акцептна форма розрахунків.
承付人 chengfuren〈贝才〉акцептант; акцептатор.
承继ch6ngj丨1)(给别人做儿子）б^ти усиновленим. 2)(把别人收做儿子） усиновляти кого (усиновлення).
承建 chengjian [брати] підряд на будівлю.〜铁 路[брати] підряд на будівлю залізниці.
承接ch6ngji6 1)(接受）叩иймйти. що.〜订货 приймати замовлення;所〜的 і丁货 прийняті замовлення. 2)(接续）продовження
(продовжувати що).〜上文 продовження [попереднього тексту].
承揽 chenglan працювати по залученню чого.〜 订货 працювати по залученню замовлень; займатися залученням замовлень.
Щк Ш chengmeng зробити честь; завдяки кому-чому.〜ви зробили мені велику честь, що дали мені пораду; дуже вдячна (велике спасибі) за раду;〜关注 завдяки вашим турботам;〜你的好意 завдяки' вашій доброті (люб’язності);〜不弃 завдяки тому, що ви не залишили мене поза своєю увагою; 〜热情招待，十分感激вираж^о глибоку вдячність за виявлену мені гостинність (за теплий прийом).
chengnuo погодитися; дати згоду; обіцяти
з 	неозн.\ дати обіцянку.质行〜的义务 виконати прийняті (узяті) на себе
зобов’язання.
承平 chengpmg мирний.〜年月 у мирний час.
承情 chengqing зобов'язаний чому; завдяки люб'язності (доброті).承你的情 мвдяк“ вашій люб'язності (доброті); я вам
надзвичайно зобов’язаний;多多〜[я вам] дуже зобов'язаний; велике спасибі!
承认 chengren 1)(自认)визнати що (визнання); зізнатися в чому.〜错误 визнати помилку; зізнатися (признаватися) у помилці;最后只 得〜зр6штою довелося зізнатися;我没有对 你〜过什么 я не робив вам визнання;他〜了 一 W він визнав усе; він зізнався в усьому;
这是我的过错 у цьому, трбба зізнйтися， моя провина. 2)(同意）віЬнати що (визнання); погодитися.不〜他的权威 не визнавати його авторитету; погодитися з тим, що докази правильні. 3) < 法，夕卜 > визнати що (визнання).〜新政府 визнати новий уряд;法律上的~ вшнанші де-юре;事 实上的〜визнанні де-факто;正式〜офіційне визнання.
承上启下ch6ng shang qi xia 1)(在上下段落间 起连接作用）[перехід, переходити] від попереднього до його подальшого продовження; [у] продовження
.попереднього. 2)(在і下级间違连接作用） служити сполучною ланкою між ким; відігравати роль сполучної ланки між ким.
承受 chengshou 1)(承担）прийняти на с^бе що\ (经受）витримати що.〜住各种考验 витримати усі випробування;〜不住这样大 的重量 не витримувати такої великої ваги. 2) (继承）успадковувати що (успадкування); одержати в спадщину що.〜财产 успадковувати майно; одержати в спадщину майно.
承望 chengwang думати про кого-що, над чим. 不〜你这时候来 ні^ік не думав (не чекав), що ти прийдеш зараз.
承袭 chdngxi 1)(沿袭）зберігати що (збереження); притримуватися чого (притримування). 〜旧制 зберігати старий порядок; притримуватися старого порядку. 2) (封連时代知继承Й爵)успадкувати що.
承袭海 chSngxihai спадкове море. 二百浬 〜200-мильне спадкбве море (власність правителя, імператора).
承先启后 cheng xian qt hou продовжувати і розвивати справу попередників; стати (бути) продовжувачем чого.
承应 chengying погодитися; узяти на себе що.
承运 chengyun брати підряд (зобов’язання) на


99
перевезення.〜货物 брати підряд на перевезення товарів;由火车〜залізнііця бере зобов’язання на перевезення.
承载 chengzai тримати (нести) на собі що; підпирати що.
承载力 chdngz^H несуча здатність.地基〜 несуча здатність основи.
承造 chengzao [узяти] підряд на будівлю.〜船只 [узяти] підряд (зобов’язання) на будівлю суден.
承转 chengzhuan перепровадити [документи] по призначенню.
承租 chdngzii (承租不动产）брати під оренду що;(承租动产）брати що напрокат.
承租人 chdngzOrdn орендар.
城 cheng.
城 cheng 1)(城墙）[міська] стіна. 2)(城区） район міста; міський район 东〜східний район міста; східна частина міста. 3)(城市） місто.〜里 у місті; у межах міста;〜夕卜 за містом; за межею міста;〜乡物资交流 товарообмін між містом і селом; торгове змикання міста і села;消灭〜差别 знищення (ліквідація) різниці між містом і селом.
城堡 ch^ngbSo фортеця; форт спец.
城池ch6ngchi <书> —城市.
城防 chengfang оборона міста.〜部队 гарнізон міста;〜司令 комендант міста; начальник гарнізону.
ШШ chengfu <书> прихованість [характеру]; потайний [характер].〜很深 потайний характер;〜令艮深的人 непроникна людина;他 〜很深він дуже потайливий. ||参阅“胸无城 府 xiong wu chengfu w .
йсШ chenggen біля (поблизу від) міської стіни.
城关 chengguan міські окраїни.
城管 chengguSn мерія.
城郭 ch6nggu6— A 墙.
ШШ chenghao [міські] рови.
城隆庙 chenghuangmiao храм бога-захисника міста.
城建 chengjian розбудова міста.
城郊 chengjiao передмістя.
城里人 chenglTren <口> городянин; городянка; міський житель; міська жителька.
城楼 chenglou міська вежа; вежа на міській стіні.天安门〜триб夕на Тяньаньмень.
城门 chengmen міські ворота.
城门失火,殃及池鱼 chdngm^i shlhuo, yangji chi yu з чужого бенкету похмілля; пани б’ються， а в холопів чуби летять, chengqiang міська стіна.
城庆 chengqing день міста, свято міста.
城区 chengqu район міста; міський район.
城阙chdngquS <书> 1)(城门两边的望楼） сторожові вежі міських воріт. 2)(宫阙）палац; палацеві хороми і палати.
城市 chengshi город.工业〜промислбве місто;〜 居民 міське населення; міський житель;〜贫 К міська біднота;〜містобудування;〜 М戈1J міське планування; планування міста.
城市病 chengshlbing епідемія.
城市化 chengshihua урбанізація.
城市美容师 ch^ng shi mei rong shi косметолог.
城下之盟 cheng xia zhi meng капітуляція під тиском перевершуючих сил противника;(指 无条件投降）беззастербкна капітуляція; здатися на милість переможця;(指被迫签订 的条多勺)договір, нав'язаний силоміць.
城厢 chengxiang усередині міської стіни.
城运 cheng yun міські змагання.
城运会 cheng yun hui міські змагання.
城镇 chengzhen міста і села.
cheng.
乘1 chSng 1)(骑，坐)Ьсати на чому;(乘上）сісти в що;(乘卷玩）кататися на чому (катання).〜 汽车 їхати на автомобілі;〜轮船 їхати на пароплаві (пароплавом);〜飞机 летіти на літаку;〜飞机到达 прибути літаком;〜马 їхати верхом; 游湖 кататися по озеру на човні;〜下次车走 поїхати з наступним потягом;改〜轮船 пересісти на пароплав;我 们〜地铁去 поїдемо на підземці (на метро); доїдемо під землею;他〜上汽车走了 він сів в автомобіль і виїхав;他很少〜车，经常步行 він рідко їздить, а частіше ходить пішки. 2) (利用）користуватися чим; використовувати що. 〜着有空儿 скориставшись (користуючись) вільним часом; скористатися тим, що вільний;〜其不备 [застигнути, напасти] зненацька;〜胜追击 на плечах противника (ворога); переслідувати по п'ятах [розбитого ворога];〜胜前进 на досягнутих перемогах (успіхах) йти далі вперед.
乘2 cheng <数> множити що. 二〜五 множити два на п’ять; 二〜五得十 помножити два на п’ять утвориться десять; 5, помножене на 2， складає 10; двічі по п’ять дорівнює десяти; два по п’ять - десять.
乘便 chengbian попутно; мимохідь; між іншим; (有便)як (коли) буде зручно; у зручний час.
乘法 ch6ngfS <数> мнбження.
乘法表 chengfSbiSo〈数〉таблиця мнбження.
乘方ch6ngfSng <数> 1)(自乘的运算） підведення до степені.分式的〜зведення дробу в ступінь;根式的〜підвищення кореня (радикала) у ступінь.
乘风破浪 cheng feng po lang на усіх вітрилах [нестися, летіти]; із попутним вітром, розсікаючи хвилі; стрімко; бурхливо.〜，胜 利前进 усупереч вітру і хвилям, уперед до нових перемог;我们跟着党〜，奋勇前进ми будемо, розсікаючи хвилі і назустріч вітрам, сміло йти вперед слідом за Комуністичною партією Китаю.
乘号 chenghao〈数〉знак мнбження.
乘机 chengjl скористатися з нагоди; використовувати [зручний] момент,〜进攻 скористатися з нагоди й атакувати що; скористатися з нагоди і напасти на що (почати наступ); скористатися з нагоди для повстання; 〜搞舌L строїти козні,
скориставшись моментом.
乘积 ch纟ngj了 <数> твір.
乘客 ch6ngk6 пасажир; пасажирка.(飞机乘客） авіапасажир.无票〜безквитковий пасажир; безбілетник прост.
乘凉 chengliang прохолоджуватися розм.; насолоджуватися прохолодою; [відпочивати від жари] у холодку.躺在赤杨丛中〜лежйти під кущем вільшанику в холодку.
chengmi <Ш> ступінь числа; зведення в ступінь.
乘人之危 cheng ren zhi wei користатися
(скористатися) чужим лихом (чужим нещастям).
乘势 chengshi 1)(乘机）користуватися зручним (сприятливим) випадком.〜追击 пере¬
слідувати ворога за сприятливої ситуації, що створилася. 2) іЩЩ) по інерції; віддатися силі інерції; використовувати інерцію.〜滑行 ковзати по інерції.
乘数 chengshu <数> множник; мнбжене.
乘务员 chengwuyuan кондуктор; кондукторша; (专指歹丨J车员）провідник; провідниця.
乘隙 chengxi улучити момент; скористатися з нагоди.
乘兴 chengxing бути в гуморі. 一时〜під впливом хвилинного настрою; був такий [хвилинний]гнастрій;〜而杂，败兴而归 із радістю прийти, а несолоно поївши піти.
^ Ш Щ Л cheng хй ег гй використовувати слабкі сторони; скористатися слабкістю [в обороні і вторгнутися].
乘坐 chengzuo їхати (на якомусь транспорті).
cheng 另见 shhg.
盛 cheng 1)(装入）накладати що, чого (накладання);(注/\液体）наливати щоу чого (наливання);(存放）тримати що в чому.〜满 наповнити що;〜饭 класти (накладати) рису; 把饭丄来подйти рис;请给我〜一碗饭^йте (покладіть), будь ласка, мені чашку рису;〜 汤наливйти суп;用袋子〜粮食тримйти (берегти) зерно в мішках;〜面的袋子 мішок для борошна (під борошно);〜饭的碗 чашка для рису;木箱里〜的是煤у дерев'яному ящику лежить вугілля. 2)(容纳)уміщати що; увійти в що.这瓶子宫巨〜一公升в цю пляшку входить один літр;房间小，〜不了这些东西 кімната мала, і стільки речей туди не вмістити (не вмістить, не ввійде).
盛5妄 chengqi вмістище; посуд; посудина.
cheng.
程chdng шлях ч.; дорога.有一〜路得步行 частину шляху потрібно йти пішки;我们送 你一〜ми вас трохи проводимо.
程度 chdng du ступінь ж.; міра.文化〜ступінь культурності;他文化〜不够 у нього немає достатньої культури; він не настільки культурний;觉悟〜ступінь свідомості;在不 同的〜上 у тій або іншій ступені (мірі); у різній ступені (мірі);在相同的〜上 однаковою мірою;在一定的〜上 пбвною мірою;在某种〜上 якоюсь мірою; до якогось ступеня; до деякої міри (ступеня);最完善的 〜в“щий ступінь досконалості;正确到什么〜 наскільки (якою мірою，до якого ступеня) це правильно?虽冷ill还不到上冻的〜стйло хблодно, ал^ не настільки, щоб настали заморозки.
程式 chengshi форма; умовність.公文〜фбрма офіційних паперів;表演〜 < 剧 > умовні прийоми [гри];传统的舞蹈〜традиційна форма танцю;不合〜не за формою; не відповідати прийнятій формі.
程式化 ch6ngshihu& <剧> умбвність. ~的手势 умовний жест;演出〜умбвність постановки.
程限 chSngxian [установлена] норма.
程序 chengxu 1) порядок; процедура; розпорядок.选举〜порядок виборів;投票〜 процедура голосування;工 4乍〜порядок (розпорядок) роботи;签约〜процедура підписання договору;诉讼〜〈法〉 судочинство; судова процедура; процес;〜问 题 процедурне питання;〜上的细节 процедурні подробиці; 2) <技> програма. ~


100
设计 програмування;〜控制 програмне керування.
іШ cheng.
惩chSng 惩办.严〜不贷карйти (строго покарати) « кого-що без будь-якої
поблажливості.
惩办 chengban карати що (кара); карати що (покарання).〜战各巳 карати (карати)
військових злочинців;依法〜карйти (карати) за законом; піддавати покаранню що за законом;〜的措施 каральні міри;〜主义 зловживання дисциплінарними
стягненнями.
惩处ch纟ngchii —惩办.严加〜сувбро карати (покарати) що; піддати суворій карі (суворому покаранню) кого-що.
惩罚 chengfd карати кого-що (покарання); стягувати з кого-чого (стягування).予以〜 накласти кару (стягнення);受到〜б^ти покараним; одержати відплату (розплату); 对战争挑衅 〜відплата за військові провокації;逃脱不了历史的〜не втекти від кари історії; не уникнути відплати історії; кого чекає суворий вирок історії;〜性措施 каральна міра;敌人得到了应有的〜вброг одержав по заслугах; ворог одержав заслужену відплату.
惩戒 chengjie дисциплінарне стягнення.〜措施 дисциплінарні міри;予以〜наклйсти дисциплінарне стягнення.
惩前瑟后 chSng qian bi hou вилучити урок із помилок минулого в повчання на майбутнє; щоб минулі помилки послужили уроком на майб打нє [час]; щоб не було пізно розм.
治病救人 витягати урок із помилок минулого в повчання на майбутнє і лікувати, щоб спасти хворого.
惩一儆百 cheng yl jlng Ьаі розправитися з одним значить налякати сотню; покарати одного в повчання іншим; щоб [іншим] було видно; щоб не було бажання [іншим].
惩治chSngzhi—惩办.〜反革命秦例полбження про покарання за контрреволюційну діяльність.
'Ші cheng 另见 d6ng.
Ш cheng (今艮清）чистий (чистота); прозорий (прозорість). '
澄Й chengqlng 另见 ddngqTng 1)(清亮）чистий (чистота); прозорий, (прозорість); кристшіь- ний (кришталевість); кристшіьно-чистий.湖 7_К〜кристільно-чііста вода озера. 2)(消除） усунути що (усунення).〜糊涂观念 усунути помилкове розуміння (неправильності в пбглядах);〜思想混舌L усунення ідейного розбрату. 3)(弄淸楚）внести ясність у що; прояснити що (прояснення). ~问题 внести ясність у питання; пролити світло на питання; прояснити питання;〜$ відновити факти в істинному світлі;〜事实， 说明真相 правдиве висвітлення фактів і справжнього стану речей;谈话总、共不过五 分钟，只〜了一些事情 розмбви було всьогб на п’ять хвилин, просто уточнили дещо.
cheng 另见 ch谷n.
澄 cheng 1)〈植> апельсин; апельсинове дерево. 2)(指果实）апельсин. 3)(授色） жовтогарячий [колір].
МИ chenghuang жовтогарячий.
澄t对 chengshu апельсин; апельсинове дерево.
澄油 chengyou апельсинова (апельсинна, помаранчова) олія.
聘 ch6ng.
聘目 chgngmCi < 书 > окинути (охопити) поглядом [далечінь].
cheng.
遥 cheng 1)(炫耀）бравірувати чим; хизуватися чим, розм. (хизування);(显示）демонструвати що (демонстрування); показувати що (показуха).〜能干 хизуватися своїми здібностями;〜英雄 корчити з себе героя; хизуватися своєю хоробрістю (відвагою). 2) (纵容）потурати чому, розм. (потурання розм.).〜着孩子淘气 потакати дитині у витівках; потакати витівкам дитини.
含巨 chengneng себе показати;(自夸）хвалитися (хвастощі) прост.; похвалятися чим， прост.不是我〜не то, щоб я хотів себе показати; це я не з хвастощів (не з хвальби); 〜是没有用的 хвастощі не допоможуть.
逗强 chdngqidng 1)(显示勇敢）бравірувати своєю сміливістю (силоміць); храбритися. 你逞什么强？ чого ти бравіруєш?
逗威 cheng wei демонструвати силу.
逞性子 cheng xing-zi вередувати.
逕凶 chengxiong лютувати (лютість); звірст- вувати (звірство).〜肆虐 лютувати і звірст- вувати; звірства й злодіяння;决不і午超级大 国〜肆虐 найрішучішим способом припинити звірства і злодіяння наддержав.
cheng.
砰 cheng ваги мн.大〜Bdra спец., місц.\ <1、〜 терези мн.;用〜称—称 зважити що на терезах (вазі).
秤锤 chengchui гиря [для ваг].小〜гирька; важки множ.
砰杆 chenggan коромисло ваги; вагове коромисло.
秤钩 chenggou гак ваги.
称毫 chenghao шнурок безмена (ричажної ваги).
砰纽chdngniQ 称毫.
評盘子 chengpan.zi чашка ваги (терезів).
砰砣chSngtu6 <口>—秤锤.
評星儿 chengxlngr поділки на коромислі ваги.
chT.
吃 chi 1)(吃东西)їсти що.〜苹果 їсти яблуко;请 〜个苹果 з'їжте, будь ласка, яблуко;〜奶 ссати Груди;〜奶的孩子 немовля; грудникрозм.;〜 药 приймати ліки;〜多了 переїсти чого; об’їстися чого, чим;〜了许多 наїстися чого;〜 不下饭 немає апетиту;〜不上饭 не встигнути до обіду (指来不及吃)；немає на що жити; нічим жити (годуватися)(后面两个译法指 没吃的)；不爱〜辣的не любити гостре; не подобається гостре;毛虫把叶子〜光了 гусінь об’їла листя;别把钱都〜光了 дивіться не проїжте всі гроші;〜不惯 не звикнути їсти; 生冷的东西我总是〜不惯я ніяк не можу звикнути їсти сире (у сирому вигляді);有什 么〜什么 підкріпитися чим бог послав. 2)(吃 饭）обідати; їсти;(搭伙）харчуватися.〜馆子 їсти (обідати) у ресторані;〜公共食堂 харчуватися в громадській їдальні. 3)(依靠 为生）жити; годуватися чим.靠山〜山，靠水〜 7К "годуватися гірськими багатствами в горах, годуватися водяними багатствами
біля води"; біля чого живеш, тим і годуєшся.
4)(》肖灭）знищити що (знищення); з’їсти що.
〜掉敌人一个团 знііщено один ворожий полк; 〜掉一个卒 з’їсти (узяти) один пішак. 5)(吸 收)：这采〜油 такі овочі вимагають чимало олії;这纸不〜墨такий папір не усмоктує туші. 6) (7承受）витримати що; винести що. 小桥〜不住这么大重量містбк не може витримати такої великої ваги. 7)(挨，受） одержати що (одержання); терпіти що,〜耳 光 дістати ляпаса;〜败仗 зазнавати поразки; 〜冤枉 терпіти даремне;〜批评 зазнати критики;〜苦头 сьорбнути горя.
吃白饭chT baifan 1)(只吃饭不吃菜）їсти один рис [без страв]. 2)(只吃饭不做事）дармоїдствувати (дармоїдство).
吃白食 chi baishi поїсти (пообідати) безкоштовно.
吃饱 chlbao насититися (ситий); наїстися [досита].吃不饱 недоїдання; впроголодь.
吃闭门羹 chlbimengeng поцілувати замок; дверям поклонитися ірон.给人〜закрити кому двері дому.
吃不饱 chi bu bao недоїдати, голодувати.
吃不开 chl-bukai не в пошані; не в моді; не в ходу; не годитися.旧习惯现在〜了 старі звичаї тепер не в пошані (не в моді);老法子 是〜的 старі методи не годяться.
吃不了 chT bu Ііао не наїстися.
吃不消 chl-buxiao нестерпний (нестерпність); нестерпно, страх.痛得〜несііла，як боляче; нестерпний біль;累得〜так утомився, що вже несила;身体〜здорбв’я не витримає (не дозволить);吵闹得真叫人〜так шумлять, що просто хоч святих винось (що з розуму можна зійти);我们年纪太大于，总这样多行 是〜的 старі ми дуже, щоб пішки йти; ми занадто старі, щоб пішки все йти.
吃醋 chlcu ревнувати що (ревнощі); заздрити чому (заздрість ж.); шаленіти від ревнощів.
吃大户 chT da hu рекет.
吃刀 сМсШо <机> врізання [різця].
吃得开 chl-dekai мати успіх (довіру, добре ставлення, популярність); знати всі ходи і виходи.在这一方面他〜у цьому відношенні він знає всі ходи і виходи.
吃得'消 chl-dexiao витримати що; винести що. 这他明PS•〜де йому це витримати (винести); йому цього ніяк не витримати (винести).
吃饭 ch描п 1)(进發)їсти що; приймати їжу;(吃 早饭）снідАти;(吃午饭）обідати;(吃晚饭） вечеряти.请〜запросііти на обід (на вечерю); 坐下〜сісти за стіл (за сніданок, за обід, за вечерю);我们吃过饭了 ми вже поїли (поснідали, пообідали, повечеряли). 2)(生存） жити; годуватися чим; існувати (існування); підтримувати існування.靠自己的劳动〜 жити своєю працею;〜问题 турбота про насущний хліб; питання про шматок хліба.
吃干饭 chi ganfan без роботи (без справи) одержувати зарплату (грбші).
吃官粮 chT guan liang жити за рахунок держави.
吃官司 chT guan si потрапити під суд; перебувати під судом;(坐牢）сидіти у в'язниці.使...〜посадііти кого у в’язницю.
吃喝玩乐 chT he wan le проводити час (життя) у гульках і розвагах.
吃羞粮chT huangliang —吃宫粮
吃喝JL chT her <P> харчі лш., Ька; страви


101
множ.
吃紧 chTjTn l)(紧急)термінбвий (терміновість); спішний (нагальність);(紧迫）невідкладний (невідкладність).由于任务〜чфез терміновість (невідкладність) завдання;这 一工作特別〜це особливо термінова робота. 2)(危急）критичний; тривожний (тривожність) (紧张）напружений (напруженість); ставати сутужно кому.〜的关头 критичний (тривожний, напружений) момент;时局〜 критичне (тривожне, напружене) політичне становище; напруженість політичної обстановки;银根〜депресія на грошовому ринку.
吃劲chTjin—吃力.
吃惊 chljlng злякатися (переляк); перелякатися (переляк); налякатися.〜受怕 натерпітися страху;大吃一惊 кого охопило жахом; кого охопив жах; сильно переляканий (наляканий); сильно злякатися (перелякатися).
吃苦 chlkfi страждати від чого (страждання); терпіти нестатки (нужду); жити в злиднях (у нестатку).〜耐劳 витривалість і працьовитість;不含巨〜не винести злиднів; не перенести злиднів (труднощів);干革命不能 怕~ революціонерам не можна боятися ні злиднів, ні страждань.
吃苦头 chi кй tou терпіти негоди (неприємності, злидні).吃尽苦头 випити (випити) гірку чашу; нелегко прийтися (дістатися) кому;他 吃了不少苦头 чимало натерпівся (сьорбнув) він горя.
吃亏 chlkul бути в збитку; зазнавати збитків; багато втрачати.吃大亏 сильно (здорово, жорстоко) поплатитися за що;吃小亏占大 便宜 пожертвувати малою вигодою, щоб одержати велику; відмовитися від малої вигоди з надією одержати велику;〜上当 бути в збитку й ускочити В КЛОПІТ；不让另lj 人 〜щоб інші не були в збитку (не мали збитку); 这样做他要〜йому невигідно так робити; чинити (робити) так буде не в його інтересах; 过去劳动人民还吃了没有文化的亏у минулому працюючі також страждали (багато втрачали) від своєї неграмотності.
吃劳保 chTlaobSo трудове страхування.
吃里爬夕卜 chT IT pa wai зрадити [інтереси] того, хто робив йому добро; працювати в одногб, а діяти в інтересах іншого; служачи в одногб, працювати на іншого.
吃力 chTli важкий (вага); важкий (важкість);(累 人的）стомливий (стомливість);(工作量大的) трудомісткий (трудомісткість); коштує [стільки] кому зусиль.〜的 Аї важка (важка) справа; справа стомлива; справа трудомістка; 〜不 і寸好 багато (маса) турботи, і ніякої користі; праць багато, та толку ніякого; тягти вола за хвіст;〜f і寸сизифова робота; сизифова праця; невдячна справа; невдячна праця;爬山很〜підніматися на гору - справа нелегка (стомлива);病人动一 动都很〜кожний рух коштував хворому великих зусиль.
吃零嘴 chi lingzul ласувати чим.爱〜люб“ти поласувати; любити [є] ласощі.
吃人сіїїгбп 1)(吃人肉)людожбрський.〜的野兽 хижий звір. 2)(比11 俞残людожерський. ~ 的旧社会 людожерське старе суспільство; старе суспільство кровопивства;〜的地主 поміщик-людожер.
吃软不吃硬 chi ruan bu chi ying добром, але ніяк не силоміць, можна з ким усе зробити (можна від кого усього домогтися); піддаватися добрим словам, але не погрозам; любити, щоб гладили по шерсті, а не проти шерсті.
吃食 chf.shi <口> їжа; харч;(食品）їстівне сер.; (粮食）продовбльство;(伙食）стіл.准І〜 запастись продовольством (їжею, їстівним); приготувати шу (харч);旅馆的〜很不坏у готелі дуже пристойний стіл; у готелі непогано годують.
吃水1 chTshuT (能吸取水分）усмоктувати воду; водопроникність.石头地不大〜у каменистий ґрунт вода погано усмоктується.
吃水2 chlshuT <船> осадка [судна].〜五米 осадка [судна] у п’ять метрів.
吃水线 chTshuTxmn <命> ватерлінія.
吃素 chTsu вегетаріанство (вегетаріанствувати розм” вегетаріанський); вегетаріанський стіл.他是〜він вегетаріанець.
吃闲饭 chT xian fan марноїц розм.; дармоїдствувати (дармоїдство).〜的人 дармоїд розм.; дармоїдка розм.; нахлібник; нахлібниця.
吃香 chlxiang <口> мйти успіх (популярність).
吃哑巴亏 chT ya-bakul з’їсти дулю; облизня спіймати.
V^—Шу *1^一chi yl qian, zh5ng yl zhi від кожної невдачі робиться людина розумнішою; мати урок із гіркого досвіду; учитися на помилках [минулого].
吃斋 chfzh§i 1)(吃素）пбстувати (піст, постування розм.).〜念佛 дотримувати посту і молитися; вести чернече життя;〜的人 постник; постниця. 2)(和尚吃饭）тр6пеза (трапезувати).
吃重 ch了zh6ng 1)(责任重）н^сти велику відповідальність.他在这件事上很〜він у цій справі несе велику відповідальність. 2)(吃力) важкий (вага); трудомісткий (трудомісткість). 3)(载重）вантажопідйомність; тонн厶ж спец.
昧 chT.
味chi <象声> (破裂声）тріск;(笑声）хи-хи; хи-хи-хи.〜地笑хихикати;〜的一声把衣服 撕掉了一块 із тріском відірвався шматбк матерії від костюма.
蚩chL
蚩蛋绳 chlchlymg <动> [м>ха] цеце.
鸱chL
鸦鸦 chlxiao <动> сбви мн.
鸦倘 chlxiu <动> сова.
目多chT.
目多 chi засохлі виділення з очей.
締d
hi.
緒 chT I. 1) тонка тканина; 2) одежа з тонкої тканини. II. влас. 1) іст, геогр. Чи {місцевість в епоху Чупьцюна терит. теперішньої пров. Хенань); 2) Чи {прізвище).
希瓦
chT.
chi І. ^ глек для вина, який підносили наповненим, коли просили чи повертали книгу. II. перен. позичити чи повернути книгу.
chT.
摘 chT 1) розкривати (почуття); розвивати, розкривати (думки); складати (вірші); 2) розповсюджуватися; славитися.
^chl.
Ш chT 1) негарний, потворний, бридкий. 2) ставитися з презирством, відчувати огиду.
chT.
Щ chi клей для відлову птахів.
笞 chi.
笞 chi〈书〉биття [бамбуковим кийком]; сікти (бити) кийком.
笞刑 chlxing пороття.
笞杖 chlzhang кийок застар., місц.
痴 chT.
痴 chT (傻）д)фний (дурість); наївний (наївність). 装〜робити наївний вид (наївне обличчя); робити із себе наївну людину; розігрувати із себе простачка;有些〜дурнувйтий; дещо наївний (дурний). •
痴爱 chlai божевільне кохання.
痴験 chl'ai тупий (тупість); недоумкуватий (слабоумство).
痴缠 chTchan фанатки.
痴呆 chldai недоумкуватий (слабоумство); тупоумний (тупоумство); дебільний (дебільність). 先天性~ уроджене слабоумство;〜的 人 дебіл;这人有些〜люд“на він трішки тупоголова.
痴肥 ch了f6i гладкий (тучність).〜臃肿 потвбрно гладкий (товстий).
痴怒 chihan наївний, дурненький, нерозумний.
痴狂 chlkuang божевільний, дурний.
痴愣 chTl^ng тупий, обмежений.
痴恋 Chilian захоплення, кохання.
痴迷 chlmi без розуму [бути] від чого; божеволіти; схибитися на кому-чому, роїм.; як схиблений; захоплюватися чим (захоплення).
痴情 chlqing божевільна (жагуча) любов.
痴人说梦 chT ren shuo meng порожнє белькотання; марення наяву; марення божевільного.
痴想 chlxiSng наївні мрії; дурні (дикі) надії.怀 有某种〜плекати якісь дурні (дикі) надії; віддаватися якимось наївним мріянням.
痴笑 chlxiao дурний сміх; сміятися, як недоумкуватий.
痴心 chlxln божевільна (глибока) любов; закоханий (закоханість).〜妄想 будувати (створювати) собі ілюзії; плекати незбутні надії (мрії, плани); безумна і незбутня мрія; маревна мрія; порожня бредня; найчистіше марення; плекати порожні надії; віддаватися ефемерним мріям; марні спроби;你別〜妄想 не надійся марно; роззявляй рота більше прост.
嗤 chT.
嗤笑 chlxiao глузувати з кого-чого., насміхатися над ким-чим (глузування); висміювати що. 为人〜б^ги осміяним; стати предметом глузувань;令人〜的 4、丑 сміховинний блазень.
嗤之以释 chi zhl yl bi сміятися в обличчя; фиркнути носом; [поставитися] із презирством (презирливо).


102
魅魅 chlmei <书> лісовик; злий дух [гір, лісів].
魅魅魅勉 chTmSi wangliSng погань ж., множ” прост.; нечиста сила; нечисть ж., місц.
治ch【.
治 chi влас.геогр. ріка Чишуй в пров. Шаньдун.
УЙ chi.
抵 chi влас. іст” геогр. Чишуй-хе; також Чишуй - дві ріки; Південна та Північна на території теперішньої пров. Хебей).
抵 chi.
抵 chi І) острівець, острів (біля берега); кам'яниста мілина; каміння, що виступає з води. 2) круча, урвище.
在 chi'
茌 chi тільки у складі власних імен Чипін {місцевість в пров. Шаньдун).
巷 chi.
巷 chi обрубати, зрізати; відчищати від гілок та кори.
室 chi.
室 chi гемиптилен (рослина).
ШсЬІ.
Ш chi бамбукова флейта.
虫氐chi.
Ш chi І. І) мурашині яйця {в давнину вживалися в їжу); 2) скорпіон. II. влас. Чи {прізвище).
chi 另见 di; shi.
鍉 chi спеціальна ложечка для змащування кров'ю губ жертви при укладенні клятвенного союзу.
池 chi.
池 chi І)(池塘）басейн; ставок; водоймище; яма. 荷花〜басейн (ставок) із лотосами;金鱼〜 ставок із золотими рибками;养鱼〜 рибницький ставок;蓄水〜водбйма;污水〜 помийна яма;石灰〜яма для гасіння вапна. 2) (边高中洼之处）：舞〜танцювальний майданчик; танцмайданчик;乐〜оркестр;花 〜клумба.
池'汤 chitang загальний басейн [у лазні].洗〜 митися в загальному басейні лазні.
池塘 chitang ставок; водойма.,
池盐 chiyan самосадка спец.; самосадна сіль.
池沼 chizhSo ставки лш.; водойми мн.
池中物chizh6ngwCi参阅《非池中物fBi chizhongwii».
池子chi.zi <口> I)—池塘.2)—池汤.3)(舞池） танцювальний майданчик. 4) <剧> —池座.
池座 chfzud <剧> партер.
chi.
她 chi < 书 > слабшати (ослаблення); розпуститися розм. 一 〜一张 посилення напруженості чергується з ослабленням.
她缓 chihuSn розрядитися (розрядка).使人们的 紧张心情〜下来 щоб пом'якшити (послабити) загальну напруженість у людей;大会上的气 氛有了 一些〜атмосфера на зборах трошки розрядилася (набула деякої розрядки).
弛禁 chij丨п <书> зніти заборону.
弛张热 chizhSngrd < 医 > послйблювальна
лихоманка.
驰 chi.
驰 chi l)(飞驰）нбстися; мчати.疾〜нестися (мчати) щодуху; нести (мчати) чимдуже. 2) (向往）<书> мріяти про кого-що (мріяння); прагнути до чого (прагнення).神〜летіти думкою до кого.
驰聘chicheng <书> І)(骑马奔跑）скакати верхи (галопом).〜在草原_匕 скакйти степом. 2)(活跃）просуватися книжк.〜文坛 просуватися на літературному терені; широко розгортати свою діяльність [і користуватися популярністю] на літературному терені.
驰名 chiming бути широко відомим; користуватися відомістю.〜中夕卜 відбмий (знаменитий) в усьому світі; користуватися світовою славою; знаменитий у країні і за її межами;〜 世界的科学家 учбний зі світовим ім'ям;以 产茶〜славитися чаєм; відбмий виробництвом чаю.
驰驱chiqii—驰聘І).
chi.
迟 chi l) 迟缓.〜不答复 баритися (тягти) із відповіддю;〜不前 тупцювати на місці. 2) (晚）пізно; спізнитися (запізнення),睡得〜 пізно лягати [спати];我〜一点来 я прийду пізніше;最〜І十二点以前 не пізніше 12 годин;可惜决定得太〜了 на жаль, було вирішено занадто пізно; на жаль, рішення запізнилося;你来〜了 ви спізнилися; ви прийшли пізно;火车〜开了十分钟потяг відправився з запізненням на 10 хвилин.
迟到 chidao спізнитися (запізнення).略微〜— 点 запізнитися; дещо спізнитися;〜十分钟 спізнитися на 10 хвилин; 一 次也不 ~ жодного запізнення;他〜了 很久 він прийшов із великим запізненням;〜者共五人 усього п’ять спізнілих;请不要〜прихбдьте без запізнення;〜一步就来不及了 лбдве спізнишся, так не встигнеш.
迟纯 chidun тупий (тупість).听觉〜тупий слух; тугий на вухо; тугоухий; 写办作〜 неповороткий;做事〜неметкий;脑子〜 важкий (повільний) розум; тупість розуму; тупоумний; тупоголовий;脑子〜的人 тупа людина; туподум розм.; тупоумець розм.; тяжкодум розм/, тупиця ч.，ж” розм.
Ш.Ш chihuSn повільний (повільність); гайний (загайність).由于行动〜，以致失!^ зазнати невдачі через повільність [дій].
迟脉 chimM <医> повільний пульс.
迟暮 chimu <书> на схилі днів (років).
迟误 chiwu спізнитися (запізнення); прострочити що (прострочення).
迟延 chiyan зволікання (забаритися); баритися; тягти; гаятися розм.毫不〜地行动起来діяти без зволікання (без затримки); діяти не роздумуючи (відразу);——含巨〜ні [однієї] хвилини не можна втрачати (баритися, гаятися, тягти).
迟 疑 chiyi коливатися (коливання); роздумувати; сумніватися (сумнів).〜不决 бути в нерішучості; украй нерішуче; кого-що охопили (узяли) сумніви;毫不〜без найменших коливань; не вагаючись; не роздумуючи;不能再〜了 не можна більше вагатися (роздумувати).
迟早 chizao рано чи пізно.
迟滞ch丨zlii~► 迟缓.生产发展~ повільне зростання виробництва.
持 chi.
持 chf (拿着）тримати що.〜枪 тримати гвинтівку.
持家 chijia вести домашнє господарство; господарювати по хаті.勤检 ~ 6細 працьовитим і розважливим (ощадливим) у веденні домашнього господарства.
持久 chijm довго (на тривалий час) триматися (протриматися); надовго зберегтися.不能〜 довго не протриматися; не могти довго тривати; неміцний.
持久,性 chijiuxing стійкість (стійкий); МІЦНІСТЬ (міцний); тривалість (тривалий).
持久战 chijiuzhan <军> затяжна війна.
持论 chilun триматись точки зору (думки).〜公 平 триматись об'єктивної точки зору.
持平 chiping справедливий (справедливість); безсторонній.〜之论 цілком справедливе (безстороннє) судження; судження, позбавлене упередженості.
持身 chishgn < 书 > ставитися до себе; поводитися; поведінка.〜严正 бути вимогливим (суворим) до себе.
持水量 chishufli^ng < 农 > вологоємність; водоємкість.
持续 chixu тягтися; продовжитися; безперервний; тривалий. ЛІ业生产〜_L升 неухильно зростало промислове виробництво;我国的 国民经济正在〜地，健康地向前发展Нйше народне господарство, безупинно розвиваючись, іде здоровим шляхом;炎热与干旱〜 三周多 спека і посуха тривали більше трьох тижнів.
持有 chiyou мати що; тримати що.〜不同意见 притримуватися іншої точки зору.
持肴人 chiy6ui^n <经> тримач.公债〜тримйч позики.
持之有故 chi zhi уби gu не без підстав (причини), є для цього (до того) всі підстави; є певні дані.
持重 chizhdng (稳重）серй6:зний (серйозність); (谨慎）обербкний (обережність);(不浮躁） солідний (солідність);(能深思熟虑） вдумливий (вдумливість).应当〜BdpTO бути обережним; треба виявити обережність;为 人〜людина серйозна (обережна, вдумлива).
匙 chi.
匙 chi ложка.汤〜столбва ложка;茶〜чййна ложка.
跌I chi.
跌1 Щ chichu м'ятися розм.; тупцювати (переминатися) з ноги на ногу.〜不决 м'ятися (бути) у нерішучості; крайня нерішучість;〜不前 тупцювати на місці.
chi 另见 ch6.
尺 cM 1)(长度单位）"чи" (міра довжини, дорівнює одній третині метра).两〜布 два чи матерії. 2)(量具）"чи" {лінійка довжиною в один чи).拿〜量—量 узяти лінійку "чи" й поміряти що. 3)(尺形器具）лінійка. 丁字〜 рейсшина;计算~ рахункова (логарифмічна) лінійка.
尺寸 chfcun 1)(长度)мірка; розмір; габарит.机 床的〜габарііт верстата;量;〜обміряти що\ знімати мірку;〜不够 по мірці (по рбзміру)


103
не вистачає (бракує);衣服的〜正合适 с^кня саме по розміру. 2)〈口> (分寸)міра; почуття міри.有〜знйти міру; дотримуватися міри; мати почуття міри;他办事很有〜у нього є почуття міри;没有〜без усякої міри; немає почуття міри.
尺动脉 cMddngmM <解> артерія ліктьова.
尺赎 chldu письмовник.
尺度 chidu мірило; міра; мірка; критерій.以自 己的〜衡量别人 міряти інших своєю міркою (на свій аршин);实践是检验真理的〜 практика - це мірило [перевірка] істини.
尺短寸长 chT duSn cun chang у кожної [люди-ни] є і позитивне, і негативне; всяк гарний, та на свій лад; сильний в однім, та слабкий в іншому.
尺幅千里 chi fii qian IT незначний на вигляд, та багатий по змісту.
尺骨 cWgii <解> ліктьова кістка.
尺嫂 chlhuo <动> гусінь п'ядака.
尺嫂蛾 chThud’6 <动> п’ядйк.
尺码chlmS l)(大小)рбзмір;(号数)нбмер.鞋子 的〜р6змір (номер) черевиків. 2) 尺度.问 题在于用什么〜表衡І： питання в тому, з яким критерієм підходити.
尺神经 chlsh泛njTng <解> ліктьовий нерв.
尺桩chlzhuan卩 <测> милиця ж.水准测量~ нівелірна милиця.
齿 chT.
齿 chT 1)(牙)зуб. 2)(齿状物)зубець.据〜зубці (зуби) пилки;轮〜зубці колеса.
齿槽 сМсйо <解> зубн^ альвеола; альвеола зуба (щелепи).
齿唇音 chTchiinyTn < 语 > з^бно-губний приголосний; дентолабіальний
(зубно-губний).
齿根 cMggn <解> кбрінь зуба. 齿规 cMguT <技> зубомір.
齿综 chljlng <动> зубатий кит.
齿冷 chtl5ng сміховинно (сміховинність); сміх просту презирлива посмішка.令人〜прбсто сміховинно! один сміх! може лишб викликати в кого презирливу посмішку.
齿轮 chllun <机> зубцювате колесо; зубчатка; шестерня.〜传动 зубцювата (шестерня) передача;从动〜відбма шестерня.
齿腔 cMqiSng〈解> порожнина зуба.
齿髓 cMsuT <解> пульпа; зубна м^коть.
齿条 chlti纟о рейка.
齿形据 chTxingju <机> зубцювата пила.
齿音 сМуїп <语> зубний приголосний.
齿銀 сМуіп <解> ясна.
齿轴质 chlyduzhi <解> зубнй емаль.
齿质 chTzhi <解> дентин.
侈 chT.
侈糜 chlmi <书> марнотратство.
侈谈chftdn <书> 1)(不切实际地谈论） просторікувати (просторікування) розм.; хвалитися (хвастощі) прост.•’ хвастатися. 2) (不切实际的话）[самі лише] гучні слова; порожні хвастощі; балаканина книжк” ірон.
助I chi.
耻 chT 1)(羞耻）соромно; совісно.〜居人后 соромитися того, що був гірше (відстав від) інших; соромно бути відсталим;毫不知〜не знати (не мати) ні крапельки сорому; не м^ти сорому (совісті); немає ні сорому, ні совісті. 2)―耻辱•引以为〜вважйти [для себе]
ганьббю (ганебним).
耻骨 chTgft〈解〉лобкова кістка. 耻辱 chTrii ганьба;蒙受〜покрити с^бе ганьббю; 洗雪〜зм“ти ганьбу.
耻笑 chixiao осміювати що (осміяння); насміхатися над ким-чим.怕^{入〜боятися бути осміяним (стати посміховиськом); боятися, що інші будуть сміятися.
chT 另见 shg; zha.
智 chi великий, надмірний，зайвий; широкий.
哆СМ.
唆 chT великий.
胞 chi.
胞 chT стратити (вимотати нутрощі), chi.
択 chi гусениця, гусінь-землемір.
Й сМ 另见 shi.
Ш chi соус із соєвих культур; бобовий, соєвий.
^ chi 另见 yi.
Щ chT широкий, великий.
搋 chT 另见 chuai.
Ш chi розколювати, розрубати; розщеплювати.
械 chT.
chlduo позбавити чого (позбавлення).〜
权 <法> обмеження (позбавлення) прав (у правах); правопоразка; позбавлення цивільних прав.
椒职 chlzhi відсторонити (усунути) кого від посади.
彳 chi.
彳亍 chichu〈书〉[тихо] брести; [повільно] бродити.
叱 chi.
叱 chi <书> ~>叱呵.怒〜накричати (розкричатися, кричати) на що в гніві; гнівно розкричатися на кого-що (кричати на кого-щоу сварити кого-що).
叱呵 chihe розкричатися на кого-що; кричати на кого-що; сварити кого-що.
叱喝chihS~>叱呵.
叱骂 chima лаяти кого-що; розпікати кого-що (розпікання), розсварити кого-що.
叱责 chize виговорювати кому-чому, (догана); докоряти кого-що (докір); судити кого-що (засудження).
叱g chizha <书> грізний лемент (окрик).
叱時风云chizM fengyun бути грозою.〜的人物 вершитель доль; володар висок.., владика ч.， застар” висок.
怡 chi.
怡 chi 1) тупцювати на місці, нерухомий 2) повільний, ледаркуватий
迆 Chi.
迆 chi загороджувати; захищати від; відгороджувати.
扶 chi.
抶 chi бити; бити у розпачі (коня).
胎 chi.
胎 chi невпинно дивитися на щось; не зводити
очей.
值 chi.
渲 chi 1) поливати, зрошувати; 2) розростатися, розмнбжуватися.
Wchi.
嘯 chi сварити, chi.
踩 chi топтатися; то йти вперед, то відступати назад.
墓 chi.
Ш chi велике пір'я на крилах (птаха); контурне пір'я (птаха).
斥^ chi.
斥1 chi —斥责.怒〜к“нути [в обличчя] докір; гнівно таврувйти;痛〜суворий осуд; піддати суворій критиці що.
斥2 chi <书> —斥候1).
斥革 chige <书> виключити що (виключення).
斥候 cl^'ih6u 1)(侦察）ро:звідувати що (розвідування, рбзвідка). 2)(侦察队）рбзвідка; (侦察兵）розвідник.
斥力 cWli < 理 > сила відштбвхування; відштовхування.
斥骂 chima сварити кого-що; розсварити кого-що; розпікати кого-що (розпікання розм.).
斥退 chitui 1)(革职）відсторонити кого від посади; змістити кого з посади;(开除学籍） виключити кого зі школи (з університету). 2) (逐出）вигнати кого прогнати кого; випровадити кого розм.
斥责 chize судити кого-що (засудження); виговорювати кому-чому розм. (догана); таврувати кого-що ганьббю; задавати жару. 力卩以〜вимовляти; висловити (винести) засудження; зробити догану;受到严厉〜 одержати сувору догану; '.背信弃义 засудити (гудити кого-що за віроломство; докоряти кому у віроломстві;简单的〜是不 能解决问题的 простими докорами не можна розв'язати питання.
斥逐 chizhu вигнати кого-що (вигнання).
^5^ chi.
赤 chi 1)(红)червоний (червоність). 2)(忠诚） вірний (вірність). 3)(光着）голий; оголений (оголеність).
赤白銅 chibaili <医> кривйвий понос із гноєм.
赤 chibo напівголий; оголений по пояс; з оголеним торсом.
赤膊上阵 chibo shangzhen із відфйтим (піднятим) забралом; вийти відкрито на поле бою; вийти через куліси і діяти відкрито; зняти із себе маску і діяти відкрито.
赤忱chich^i <书> 1)—赤诚.2)(极真诚的心意） повна щирість; виняткова щиросердість.
赤诚 chicheng із відкритим (чистим серцем; із відкритою душею.〜相待 віднестися з відкритим (чистим серцем.).
赤带 chidai〈医〉сукровичні білі.
chidan-zhongxln вірою та правдою; по вірі і правді; вірний; беззавітно відданий.
赤道 сііісійо 1) <地邊> еквйтор.地球〜земний екватор;〜气候 екваторіальний клімат;〜国家 екваторіальні країни. 2) < 天 > небесний екватор.
赤道仪 chidaoyf〈天〉екваторіал.


104
赤地 chidi <书> пустеля;(旱荒地）випалена [від посухи] земля;(灾荒地）[спустошена] гола пустеля; пустельна земля.〜千里 навкруги все було голо і безлюдно.
赤豆chk!6u <植> —赤小豆.
赤红 chihong червоний (червоність); темно-червоний. 〜脸 儿 червоне (темно-червоне) обличчя.
赤狐 chihii <动> червбна лисиця,
赤脚 chijiao І)(光秦脚)босоніж розм.; босий. 赤着脚走 ходити босоніж (босим);〜穿鞋[у туфлях, у взутті] на босу ногу. 2)(光着的脚） босі ноги.
赤脚医生 chijiao ylsheng босоногий лікар; босонога дівчина-лікар.
赤金 chijln червоне (чисте) золото.
赤痢 chili <Ш> кривавий понос; дизентерія.
赤练蛇 cWliAnshS <动> звичайний вуж.
赤磷 chilin <化> червбний фосфор.
赤露 chilu оголити що (оголення); оголити що (оголення).〜着身子 голяком розм.; весь оголений; зовсім голий.
赤裸裸 chiluoluo 1)(不穿衣）зовсім голий; голяком розм.; голий (голяком розм.); у чому мати народила; у костюмі Адама (指男人);в костюмі Єви (*女人）2)(无掩饰）у всій наготі; у чистому виді; відкритий; нічим не прикритий.〜的谎言 нічим не прикрита неправда;〜的武装干涉 відкрита (нічим не прикрита) військбва інтервенція;〜地暴露出 6革_务子的反动本质у всій наготі розкрилася реакційна сутність
контрреволюціонера.
赤霉素 cWm6is& <化> гіббереллін.
赤贫 chipin крайня убогість.〜的人 паупер книжк.;〜现象 пауперизм книжк.;〜如洗 жити в крайній убогості; терпіти крайню нужду; злидень розм.;他祖父一生过着〜的 生活 його дідусь усе життя жив у крайній убогості.
赤手空拳 chi shou kong quan голими руками; голіруч; беззбройний; беззахисний.
赤条条chitidotido —赤裸裸1).
赤铁矿 chitiekuang <矿> гематит кровавик спец.\ червбна залізна руда; червоний залізняк.
赤铜矿 chitongkuang <矿> куприт спец.\ червбна мідна руда.
赤夕卜线 chiwaixian <Ш> інфрачервоний (ультрачервоний) промінь.
赤讳 chiwei〈天〉схилення; деклинація.
赤炜圈 chiwSiquan〈天〉коло схилення.
赤卫队chiwSidui 1)(中国老根据地的人民武装 队伍）загін червоної гвардії. 2) 赤卫军.
赤卫军 chiweijun червбна гвардія.〜战士 червоногвардієць.
赤小豆 chixiaodou 1) <植> квасоля кутаста. 2) (指种子）[кутаста] квасоля.
赤心 chixln відкрите (чисте) серце; відкрита душа; усіє ю душею.
赤血盐 chixueyan 〈化〉червбна кров’яна сіль.
赤杨 chiydng <植> вільха.
赤子 chizT немовля.〜之4、безвинність (чистота) душі.
赤字 chizi 〈财〉дефіцит; червоні цифри [бюджету].预算〜червбні цифри бюджету; бюджетний дефіцит; дефіцит бюджету;预算 有〜бюджет дефіцитний;弥补〜ліквідувати дефіцит.
赤足chizii —赤脚.
伤 chi.
饬令 chiling дати наказ; наказати.
识 chi.
Йл 烈 chilie полум’яний (полум’яніти чим, застар” поет.), палкий (палкість, запал); розпалюватися чим (розпал); палати чим.— 颗〜的心 палка (палаюча) душа; палке (ятряне) серце;〜的爱国心 полум’яна любов до Батьківщини;〜的火焰 палаючий вогонь; 产生〜的愿望 зайнятися (спалахнути) бажанням;在〜的战斗中 у розпалі (у запалі) бою;火势〜пожежа розгорілася; пблум’я бушувало.
识热 chire пекучий; палючий; розжарювання спец.〜的阳光 пекучі (палючі) промені сонця; 〜的情感 велике (палке) почуття.
盛 chisheng буйний; квітучий; у пишному (повному) кольорі; що розрісся пишно.
Mchi.
翅 chi 1) <动> крилб. 2) <植> крилб. 3)—翅子.
翅膀 chibSng крило.虫鸟的〜крила комах і птахів; 飞机的〜крііла літака; 展开〜 розправити крила;拍着〜махйти (ляскати) крилами;长了〜відросли (виросли) крила.
翅果 chigu6 <植> кршйтка.
翅脉 chim&i <动> жгілка [крилова].
翅鞘 chiq诅о〈动〉надкріілля лш.
翅子 chi zi плавці акули.
chi.
ШШі chici дарувати кого чим (платня) застар.
敕封 chifeng жалуваний за найвищим велінням.
敕命 chiming едикт; найвище (імператорське) веління.
敕旨 chizM указ імператора; найвищий указ.
Уіі chong.
充 ch6ng 1)—充满.2)—充当.3)(冒充)видати що за що; розіграти кого-що.〜4亍家 видати себе за знавця;〜好人 видавати себе за порядну (чесну) людину; корчити з себе добрягу;以假〜真 видати неправду за правду; видати підроблене за справжнє. 4)(仿制）під що; імітація чого.〜皮 підробка під шкіру; імітація шкіри.
充畅 chongchang:货源〜достатнє (добре поставлене) товаропостачання;词意〜 гладкість складу.
充斥 chongchi наводнювати що чим (наповнення). 洋货〜市场 ринок наводнюється заморськими товарами.
充磁 chongci <理> намагнічування (намагнічувати що).
充当 chongdang працювати ким; перебувати ким.，служити ким; нести об6в，язки кого.〜手必 书 працювати (перебувати, служити) секретарем; працювати (перебувати, служити) на посаді секретаря; нести оббв^зки секретаря;派某人〜秘书 призначити такого-то секретарем (на посаду секретаря);〜.•的工具 стати (служити) знаряддям у руках чого;〜某某角色 виступати в ролі такого-то.
充电 chongdian 〈电〉заряджати що (заряджання, зарядка, заряд).电池〜зарядка акумулятора; заряджання акумуляторних батарей;〜装置 зарядний агрегат.
充电电池 chong dian dian chi заряджати
батарею, зарядний пристрій.
充电器 chongdianqi зарядник; заряджач.
充耳不闻 ch6ng er bu wen бути (залишатися) глухим; закривати вуха; і вухом не вести; повз вуха пропустити.
充分 chongfen 1)(足够）достатній (достатність); повний (повнота); цілком. ~ 的休息 достатній відпочинок;〜估计 цілком врахувати; досягти точної оцінки;对问题〜了 解 повне розуміння питання;具有〜的知识 у всеозброєнні знань;享有〜权利 повноправний; 没有〜准备 не було достатньої підготовки; 作好〜的准备 провести повною мірою підготовчу роботу; цілком підготуватися; бути в повній готовності;〜表明 цілкбм (повною мірою) показувати;你的理由不〜， 没有说服力 вАші доводи недостатні і непереконливі;我有~理由这样做у мене були всі підстави так зробити; я мав дбсить підстав, щоб так зробити;在这里〜实现 了 战 士们的革命英雄主义和革命$观主义精神 на цьому позначилися з усією повнотою революційний героїзм і революційний оптимізм бійців. 2)(尽量）повною мірою; цілком; цілком і повністю.〜发展 повний розвиток;〜讨论 докладне (всебічне, вичерпне) обговорення; 〜 的调查 обґрунтоване обстеження; вичерпне розслідування;〜交换意见 повний (усебічний) обмін думками;〜注意 звернути особливу увагу; звернути максимум уваги;〜 满足人民的需要цілкбм задовольнити потреби народу;〜发动群众 цілкбм і повністю (повною мірою) мобілізувати маси; повна мобілізація мас;金集体力量得到〜发 挥 щоб повною мірою (цілкбм) виявилася сила колективу.
充公 chonggong конфіскувати що (конфіскація). 财物〜конфіскувати гроші і майно.
充饥 chongjl насичуватися, наїдатися.
充军 chongjun посилання (засилати кого).
充满 ch6ngman 1)(填满）напбвнити що чим (наповнення).房间里〜阳光 кімната залита сонячним світлом;喜悦〜心头 радість наповнила серце. 2)(充分具有）наповнитися (наповнення); повний чого, чим сповнений (сповнитися чим，чого) книжк.; перейнятий (перейнятися чим).〜乐观精|中 повний оптимізму; сповнитися (сповнений) оптимізмом; 〜力量 повний сили; повний сил;〜决尤、 повний (сповнений) рішучості;〜信心 повний віри; сповнений (перейнятий) упевненістю;对祖国〜热爱 сповнений (перейнятий) люббв’ю до Батьківщини; сповнений люббв’ю до Батьківщини;〜热情 повний ентузіазму (наснаги); перейнятися (сповнитися) ентузіазмом;小说〜浪漫主义 的色彩 повість перейнята духом романтизму; повість повна романтики;〜着热烈友好的气 氛 панує атмосфера гарячої дружби;每前进 一步都〜着激烈的斗争кбжний крок уперед був пов'язаний із озлобленою боротьбою.
充沛 ch6ngpSi повний чого, чим.〜的生命力 повний (сповнений) життєвої сили; він повен енергії.
充其量 chongqiliang найбільше; максимально; максимум; всього-навсього; у кращому (гіршому) випадку.〜只能指望…у кращому випадку можна лише сподіватися, що..;〜在 多费几天时间в гіршому випадку буде


105
потрібно ще декілька днів [часу];这个工作〜 有三天就够了 на цю роботу якнайбільше (максимально, максимум) буде потрібно три дні;这〜不过是三两夫Й问题це питання якнайбільше (максимально, максимум, всього-на-всього) двох-трьох днів.
充气 chongqi надути що (надув, надування).〜 房屋 надувний будинок.
充任chongren —充当.
充塞 chongse повний чого, чим; наповнити що чим (наповнення).
充实 chongshi І)(丰富）багатий; змістовний (змістовність); солідний (солідність).内容〜 的文章змістбвна стаття;内容不〜的报告 незмістовна доповідь;藏书〜багаті зібрання книг; солідна бібліотека. 2)(力卩强) поповнити що (поповнення); збагатити що (збагачення).〜自己的知 і只 поповнити свої знання; поповнення низових органів;
підсилити низові органи;〜国防 кріпити оборону країни.
充实瘦 chongshidu <农> наповненість.谷粒〜 наповненість зерна.
充数 chongshu зійти за що; аби, як-небудь довести (поповнити) до необхідної (нор- мативної) кількості (числа).拉来〜[зібрати, набрати] через п^яте-десяте;人数不足时我 也可〜коли буде недостача в людях, то і я можу зійти за одного.
充填 chongtian заповнити.
充iflL chongxue <医> приплив крові; гіперемія спец.
充溢？h6ngyi—序满.脸占〜着幸福的微笑 обличчя так і сяяло щасливою посмішкою.
充盈chongying І)—充满.2)〈书> (肌肉丰富） повний (повнота).
充裕 chongyu достаток (рясний); надлишок; у надлишку; із надлишком, часу в нас із лишком;我们的时间很〜чйсу в нас цілком достатньо (більше, ніж треба);粮食准备得 很〜хліб заготовлений з верхом; з лишком (удосталь) запаслись хлібом.
充足 chongzu достатній (достатність).理由〜[є， існує] достатня підстава; мотив цілком обґрунтований (обґрунтований);给费 ~ достатні кошти;光线〜的房间 світла кімната; сповнена світлом кімната;〜理由律 <逻> закон достатньої підстави;我们这儿雨水〜у нас дощів удосталь.
/Ф chong 另见 ch6ng.
冲1 chong 1)(直 |司)кидатися; кинутися.向前〜 кинутися (кидатися) уперед;向前猛〜 рвонутися вперед; зробити ривок уперед;向 敌人〜去 кинутися (кидатися) на ворога;〜出 包围 прорватися (пробитися) з оточення;〜 人敌阵 прорватися (увірватися, пробитися) на позицію ворога;大水〜人市区 потоки води хлинули у місто;—股霉-味直〜與子 запах цвілі вдаряв у ніс. 2) < 天 > протистояння.
冲 2 chong 1)(用开水绕）заварювати що (заварювання, заварка).〜茶 заварювати чай.
2) 	冲洗.用水〜干净叩омііти (прополоскати) що водою. 3) 冲走.小船被〜上浅滩 човен нанесло (винесло, віднесло, викинуло) на мілину;水〜来了很多沙石водй нанесла масу каменів і піску.
冲程 ch6ngch6ng <机> такт; хід.活塞〜хід поршня;吸气〜такт усмоктування (впуску);
排气〜такт вихлопу (випуску, виштовхування).
冲冲 chongchong:兴〜рйдісно;怒气〜сердито; дуже сердито; спересердя; роздратовано.
冲刺 chongci〈体〉біг на фініші; кидок; останній ривок; старт (стартувати); марш-кидок.
冲淡 ch6ngd5n 1)(使变淡）ро:зб5вити що (розведення); розвести що чим; розрідити що (розрідження).用水把酒精〜ро:збйвити (розвести) спирт водою. 2)(削弱）послабити що (ослаблення).这样反而〜了剧本的艺术效 果 цим, навпаки, послабили художній ефект п'єси;不应〜文章的思想性не варто послабляти ідеологічний бік статті.
冲淡剂 ch6ngd&nji〈技〉розріджувач.
冲荡 chongdang гриміти, падати із шумом.
冲抵 chongdt нехтувати, зневажати.
冲顶 chongdlng йти до перемоги; підніматися
на вершину перен.
冲动ch6ngd6ng 1)(神经兴奋）імпульс.神经〜< 生理> нервбвий імпульс. 2)(情感激动） порив; хвилювання (хвилюватися); гаря- читися.——时的〜піддатися першому (хвилинному) пориву;易于〜的性格імпульсивна натура; рвучкий характер;不要〜，应当冷静 些 не можна піддаватися першому пориву, варто бути холоднокрбвнішим; не хвилюйтеся (не гарячкуйте), будьте
СПОКІЙНІШИМ.
冲犯 chong伤п грубіянити кому, ображати кого-що (образа); кривдити кого-що.
冲放 chongfang збільшити зображення і
проявити плівку.
冲锋 chongfeng <军> атака (атакувати що); ходити в атаку; штурм (штурмувати що).〜的 信号 сигнал до атаки;吹〜号 сурмити атаку; 作两次〜два рази йти в атаку (на штурм);全 线〜фрбнтом в атаку; атака (атакувати) по всьому фронту.
冲锋枪 ch6ngf^ngqiang < 军 > автомйт; пістолет-кулемет.
冲锋陷阵 chongfeng-xianzhen йти в атаку; йти на штурм (на приступ); штурмувати [ворбжі] позиції.在革命斗争中〜 йти в авангарді революції.
冲月艮chongfu:用开水〜приймати ufo， розбавивши кип’яченою водою.
冲昏头脑 chonghiin tounao закрутити голову.胜 利〜запаморочення від успіхів; успіхи закрутили голову;他被一连串的胜利冲昏 了头脑 у нього запаморочилася голова від безупинних перемог.
冲击 ch6ngjT 1)(水流撞击）хлкіпати у що (хлюпання); вдарятися у що; битися у що.〜 函_〈数> імпульсна функція;波浪〜着海岸 хвилі хлюпають (б'ються, ударяються) у [морський] берег.2) <军> (袭击）ударити на що, по чому (удар); наносити удари. 3)(打 击，摧毁）штурмувйти що.〜反动统治 штурмувати реакційне панування;伟大的历 史潮流猛烈地〜着，国主义和一切反动派的 腐朽统治 великий плин історії люто розмиває підвалини прогнилого панування імперіалізму і всіх реакціонерів;人民革命 的风暴猛烈地〜着整个旧世界6加народної революції з могутньою силою трясуть (штурмують) весь старий світ.
冲і波 chongjlbo <91> ударна хвиля.
冲击机 ch6ngjTjT <机> копер.
冲积 chongjl нанести що, чого (нанос); намити що, чого (намив).〜平原 <地理> алювійльна (наносна) рівнина;〜土壤 наносний ґрунт;用 〜方法筑堤 будувати греблю намивним способом (шляхом намиву);春讯时〜了一层 під час весняного паводку нанесло (намило) шар піску;河边的浅滩是〜而成的 відмілі на ріці утворилися від наносів.
冲积层 ch6ngjTc6ng <地质> алювій; нанос; намив; намивний шар.
冲积岛 ch6ngj了сШо <ШШ> наносний (намивний) острів. "
冲积chongjldi〈地理> апк^вій; алювіальна земля.
冲剂 ch6ngji <药> настій.
冲减 chongjian скоротити, зменшити.
冲卷 chongjuan проявити плівку.
冲决 ch6ngju6 прорвати що (прорив).〜堤现 прорвати греблю.
冲壳子 chongkezi хвалитися, вихвалятися,
хизуватися.、
冲孑L chongkong <技> пробивання.
冲孑L机 ch6ngk6ngjT діропробивач.
冲 口而出 chongk6u er chii брякнути що; із язика зірвалося.
'Й'Щ chongkua рознести що; розмити що.
冲扩 ch5ngkuo збільшити та надрукувати
фотографію.
冲浪 ch6ngl&ng <体> сбрфінг; сорфінг.
冲浪板 chonglangbSn <体> дошка серфінга (сорфінга).
冲力 ch5ngli < 理 > імпульсивна сила; сила удару.
冲量 ch6ngMng <理> імпульс.
冲淋 ch6nglin душ.
冲破 chongpo прорвати що (прорив); пробитися.〜防线 прорвати лінію оборони; ~ 封锁прорвйти блокаду;〜敌人的包围 прорватися (пробитися) із ворожого
оточення;〜殖民主义的锁链розбііти ланцюги колоніалізму;〜层层阻力 прорвати численні перепони;〜重重障碍 перебороти безліч перешкод;〜控制 вийти з-під контролю;〜条条框框的束缚зламйти (відкинути) усякі рамки і шаблони;十月革命的 胜利，~了资І主#的黑暗#治перембга Жовтневої революції пробила пролом у темному пануванні капіталізму;感情的洪流 突巧〜7抑制的堤防і раптом рве греблю стриманості потік почуття.
冲散 chongsan розсіяти що (розсіювання).
冲刷 chongshua розмивати що (розмивання, розмив).〜的痕迹сліди розмиву;〜作用〈地 质 > роїзмивбння; 土壤受到了 ~ ґрунт піддавався розмиву;水流〜着可岸 вода розмиває береги ріки.
冲;Щ chongta обвалитися під ударами води; розмити що (розмив); підмити що (підмив). 〜的地方місце розмиву;水〜了堤现греблю розмило (підмило) водою; гребля була розмита водою;房子可能被 7_К 〜будинок може обрушитися від розмиву; будинок може обвалитися під ударами води.
冲天 chongtian небувалий; неперевершений.以 〜干劲 із небувалим (найбільшим, неперевершеним) ентузіазмом;怒气〜 прийти в несамовитість від гніву; у шаленому гніві; охоплений злістю (гнівом); кого обійняла злість; хто вибухнув.
冲天炉 ch6ngti§nlii <冶> вагрйнка.


106
冲突 chongtO зіткнення (зіштовхнутися); конфлікт; сутичка;(矛盾)протиріччя; колізія. 意见〜конфлікт через різницю в думках; розбіжність через різницю думок;时 I、司〜 збігтися в часі;利害〜зіткнення (колізія) інтересів;武装〜збройне зіткнення; збройний конфлікт; збройна сутичка; 'ЖЖ〜 кровопролитне (криваве) зіткнення; ШШ- класові конфлікти;〜地区 зона (район) зіткнення;发生了〜відбулбся зіткнення; виник конфлікт;双方在利益上发生了〜 інтереси двох боків зіштовхнулися;与某人〜 起来 вступити в конфлікт із таким-то; стикатися з ким-небудь; W 胃〜залагодити конфлікт (зіткнення);文章论点前后有〜 аргументи в статті суперечливі; є протиріччя в аргументах статті.
冲洗 chongxl полоскати що (полоскання); промивати що (промивання, промивка);〜玻 璃杯 полоскати склянку;〜身体 омивати водою;〜目艮睛 промивати очі;〜底片 проявляти фотопластинки;用海水〜甲板 омивати палубу морською водою.
冲洗机 chongxijl ополоскувач.
冲销 ch6ngxi3o І) <会> сторн“рувати що (сторнирування). 2) звести нанівець.
冲要 chongyao важливий пункт; важливе місце; важлива місцевість.地当〜представшіти з себе важливий пункт; бути важливим місцем (пунктом).
冲印 chongyin проявити плівку і надрукувати
фотографії.
冲账 chongzhang〈会〉сторно невідм.' сторнування.
冲撞 chongzhuang І)(冲击）ударети що, по чому, у що.巨浪〜着山崖 хвііпі вдарялись об скелі. 2) 冲犯.
冲走 ch5ngzou віднести що; віднести що; змити що.急流把小船〜了 стрімким плином віднесло (віднесло) човен;两岸泥土被水~了 许多 водою змило багато землі з берегів ріки.
ch6ng.
沖 chong —> 冲.
^冲 ch6ng.
仲忡 ch6ngch6ng:〜不安 місця [собі] не знаходити; у крайньому занепокоєнні;他 〜він украй стривожений (стурбований) (指担心）він украй засмучений (指忧愁).
忠 chong 另见 zh6ng.、 chong пустий (про посудину).
ЙЬ chong 另见 zhi^ng.
粧 chong штовхати; вдаряти.
ЗтБ chong.
宪蔚 ch6ngwdi〈植，药> пусти'рник сибірський, chong.
# 	chong обдирати що (обдирання); товкти що. 〜米обдирйти рис;在研钵里〜药товкт“ ліки в ступці.
舂碓 chongdui ступа.
羽中chong.
羽中 chong злітати, chong.
樁 chong І) бити, колотити (в..)； вдаряти, відбивати; 2) влучати, поражати.
^8 chong.
^ chong дурний, тупий.
'障 chong.
憧憧 chongchong гойдатися (хитання).〜人影 миготіли тіні; ‘大丁 影〜погбйдувалися (миготіли) тіні від ламп.
憧憬 chongjlng мріяти про кого-що (мрія).〜这 幸福的明天 мріяти про щасливе завтра;年轻 人心里充满着对未杂的〜мблодь сповнена мріями про майбутнє.
艟 chong.
艟 chong судно, джонка.
本童 chong 另见 chudng; tong.
撞 chong І) штурмова колісниця. 2) проривати; проламувати.
chong.
虫 ch6ng (昆虫)комаха;(喘虫)хробак; черв'як. 有〜的果子червивий плід;苹果生〜了 Яблука червивіють; у яблуках завелися хробаки.
虫養 chongcan вживати у їжу комах.
虫害 chonghai〈农〉ушкодження [сільськогосподарськими] шкідниками.〜蔓延 поширення шкідників [у сільському господарстві]; 夕肖灭〜боротьба зі шкідниками;予页 防〜的办法 захисні заходи для боротьби зі шкідниками.
虫胶 chongjіао шелак.
虫媒花 chongmeihua <植> комахозапилювана (ентомофільна) квітка.
虫牙 chongya гнилий зуб.
虫眼 ch6ngySn (书上的虫眼）червоточина.
虫瘿 chongylng〈植〉наріст; наплив спец.; кап спец.
虫 灾 chongzai 〈农〉 біда від [сільськогосподарських] шкідників.
虫豸ch6ngzhi <书> —虫.
虫蛀 chongzhu червобій.
重 chong 另见 zhong.
重 ch6ng I)—重复.书买〜了 зййвий раз куплена та сама книга; куплений зайвий екземпляр книги. 2) 重新.〜整军备 переозброєння;〜问一遍 перепитати кого-що; запитати що ще раз;〜温一遍 ще раз (знову) повторити (згадати);〜开谈判 відновити переговори; знову;老话〜提 підняти старе питання;往事〜提 ворушити минуле;久另U〜 逢 після довгої розлуки приходить побачення; знову зустрітися після довгої розлуки;坏 了 就〜做 зіпсується (зламається), так наново зробимо;使盲人〜见光明 повернути зір сліпим;盲人〜见光明 сліпі знову побачили світло (знову отримали зір).
3) 	(М)：突破一〜又一〜Й 困 А переборювати одну трудність за іншою.
ЖШ. chongban перевидання (перевидати що).
重版本 chongbanben перевидання.
重瓣胃 chdngbanwdi <^J> книжка.
Ш.Ш chongcha <农> повторний посів.
重唱 ch6ngchang <音> ансамбль ч.
重抄 chongchao переписати що (переписування). 拿去〜віддати переписати (на переписування).
重 Ж chongchong численний (численність);
незлічимий.〜封锁 щільне кільце блокади;〜 抵抗 багатократний опір;〜包围 оточити щільним кільцем;陷入〜包围 опинитися в щільному кільці оточення; бути стиснутим у тісному кільці;遇到〜Р章碍 зустрівся цілий ряд перешкод;克服〜顾虑 переборбти всякого роду побоювання; 困难〜
незчисленні (численні) труднощі;
неймовірні труднощі (проблеми); безліч проблем;飞行遇到〜困难 летіти доводилося в умовах численних труднощів;敌人营金中 矛盾〜ворбжий табір роздирається безліччю всіляких протиріч.
ЖШШШ chong dao fu zhe повторювати стару помилку; досвід минулого не пішов за урок.
重叠 ch6ngdi6 І)(堆积）накладати шар за шаром.山恋 ~ накопичення гір (гірських вершин); тяглися гірські хребти;机构〜 зайвий паралелізм у структурі адміністративних апаратів;精简〜的行政机构 скоротити дубльований адміністративний апарат. 2) <1吾> редуплікація; подвоєння. Щ 的〜подвоєння слова.
重犯 ch6ngf^n 1)(再犯）повтбрення (повторювати що).〜过去的错误 повтбрення старих помилок;以免〜щоб уникнути повтбрення чого. 2) <法> рецидив; [зробити] повторний злочин.
重复 chongfu повторювати що (повтбрення).文 章里有许多不必要〜的语句у статті багато зайвих повторень;不要再〜这种错误не повторюйте більше таких помилок.
重合 ch6ngh6 <数> збіг (збігатися).
重婚 chonghun <法> двошлюбність; бігамія спец.\ (男子重婚）двоєженство;(女子重婚） двомужність.
重婚者 ch6nghiinzhg (男重婚者）двоєженець; (女重婚者）двоємужниця.
重趼 chongjian <书> товстий мозоль.
重建 chongj ian знову побудувати що.〜家园 знову побудувати свої домашні осередки;〜 被破坏的城市 відновити зруйноване місто.
重考 chongkao переекзаменування (переекзаменувати кого’ по чому).
Ж# chongpai <印> перебирання (перебрати що); переверстка (переверстати що).
重申 chongshen [знову] підтвердити що; знову (знову, знову) заявити що; повторити що (повтбрення).〜前议 підтвердити (повторити) колишню пропозицію.
重生父母 chongsheng-fumii рятівник.
重孙 chongsiin правнук.
重利、女 chongsiin-nu правнучка.
Ш 杳 chongta < 书 > зайве накопичення подробиць; втомлива багатослівність.
Ж Ш chongwei щільне оточення.杀出〜 прорватися зі щільного кільця ворога.
重梦 chong wen jiu meng (重经历往事) повернути те, що відійшло в минуле; відновити минуле [щастя]; труснути старовиною;(回忆）спогад про минулі щасливі дні; згадувати про неповернуте минуле [щастя].
重新 chongxln 1)(再一次)знову; знов; ще раз.〜 JEM побачитися (зустрітися) знову (знов, ще раз);〜登上舞台 знову повернутися на сцену. 2)(另行开始）нйново; пере-.〜学习 наново учитися; переучуватися;〜建立 наново організувати (створити) що;〜组会只 переорганізувати що;〜登记 перереєстру¬


107
вати що;〜审查 переглядати що;〜装备 [наново] переобладнати що;〜配备力量 перегрупування сил; ~ 女台 почати усе наново;〜做人 морально переродитися; стати знову людиною;〜安排河山 перебу- дова гір і рік; перетворення гір і рік; наново розпланувати і гори, і ріки; по-новому переулаштувати гори і ріки; перекроїти карту гірського краю.
重选 chongxuan переобрати що (переобрання); наново обрати що.
重言 chongyan <іа> редуплікація; подвоєння слова; подвоєні ієрогліфи.
重演 chongyan І)(重新上演）знову (знов) виступити (поставити що). 2)(再一次出现） повторення (повторюватися).〜故技 братися за старб;历史的错误不许〜не допустити повторення історичних помилок;这种事情 不会〜了 подібне більше не повториться.
重阳 Ch6ngydng свято "Чуньян" (9-го вересня за місячним календарем).
Ж 洋 chongyang моря й океани.远涉〜 перетнути моря й океани; зробити (податися
в) 	далеке плавання.
重译 ch6ngyi І)(重新翻译）наново перекласти що. 2)(从译文翻译）перекладйти з перекладного тексту.
重印 ch6ngyin передрукувати що (передрук).
重整旗鼓 chong zh6ng qi gu зібратися з силами; переформуватися (переформування); знову готуватися до бою (до боротьби); готуватися до реваншу; другий подих.
重奏 chongzou〈音〉ансамбль ч.
崇 ch6i^ I)(高）висбкий.〜山峻岭 висбкі хребти гір; гірські кручі; гірські вершини і урвища. 2)—崇拜.〜夕卜 преклоніння (схилятися) перед іноземщиною; пристрасть до всього іноземного;〜洋媚外 схилятися перед іноземщиною;〜II ® американоманія; схиляння перед США.
崇拜 chongbai схилятися перед ким-чим (преклоніння); поклонятися кому-чому (поклоніння);(极为崇敬）благоговіти перед ким-чші (благоговіння);(崇之如神）бого- творити кого-що.〜权威 схилятися перед авторитетом; поклонятися авторитетам;
像 поклонятися ідолам; ідолопоклонство; схилятися перед фетишем; фетишизувати кого-що (后面两个译法均指盲目崇拜)；〜对 象 кумир;盲目〜сліпе поклоніння.
^ # chongbaizhg шанувальник; шану¬
вальниця; прихильник; прихильниця.
崇奉 chongfeng сповідати що (сповідання) книжк.
崇 ЇЙ? chonggao високий; шляхетний (шляхетність); почесний; величний (величність). 〜的称号висбке (почесне) звання;〜的品质 висока (шляхетна) якість;〜的目的 шляхетні (висбкі) ЦІЛІ；〜的英雄形象 величний героїчний образ;致以〜的敬礼[висловити свою] глибоку повагу.
崇敬 chongjing шанувати кого-що (шанування); поважати кого-що (повага); плекати повагу до кого-чого.受到人民的〜б^ти в пошані в народу; користуватися народним шануванням; користуватися повагою народу.
崇慕 chongmu поклонятися, обожнювати, кохати.
崇尚 chongshang прагнути чого (прагнення).〜 jEX прагнення справедливості (правди).
崇杨 chongyang поклонятися, славити,
хвалити.
f 中 chong 另见 zh6ng, zhong.
种 chong влас. Чун (прЬвище).
蟲 chong.
蟲 chong жаркий.
爐 chong 另见 t6ng.
ШШ chong chong жаркий, спекотний
龙 chong.
宠ch6ng —宠爱：祖母把孩子〜坏了 бабуся розпестила дитину.
ch6ng，ai обожнювати кого (обожнювання); балувати кого; сильно любити кого; носити на руках кого.
宠臣 chongchen тимчасовий правитель; фаворит.
宠儿 ch6ng，er мазун ч” розм.; фаворит; мазунчик розм.母亲的〜маз夕н (мазунчик, фаворит) матері; мамій.
宠溺 ch6 ngni обожнювати, пестити, балувати.
宠信 chongxm [робити] милість і довіра; плекати любов і довіру.得到.•的〜потрапити (утертися) у милість і довіру до кого; бути у фаворі в кого.
宠幸 chongxing фаворизувати кого, книжк” застар.; робити милість (фавор); бути милостивим до кого.
•/Ф chong 另见 ch6ng.
冲1 ch6ng <口> 1)(劲头足）сильний; стрімкий (стрімкість).嗓门儿〜сильний (дзвінкий) голос;水流 〜стрімка течія; сильний струмінь води; сильний напір води;水管子 的Ж流得很〜воМ так і б’є з труби;.水流得 不〜вода тече повільно (слабко, зі слабким напором);这小伙子干活儿真〜хлбпець цей трудиться молодцем;宁轻人有一股〜劲 молодим властиві сміливі дерзання; молоді притаманний порив до активності. 2) міцний (міцність); різкий (різкість).酒味 Ш~ сильний (міцний) запах вина.
冲2 chong <口> 1)(对）用第三个表示.〜着送行 的人招手 махати проводжаючим рукою;他〜 我笑了 笑 він посміхнувся мені. 2)(根据）:за що\ через що; по чому.就〜着这几句话也得 Ш № прийдеться погодитися, хоча б тільки через ці слова;单〜这几句话还不能信 他 тільки по одному цьому слову не можна вірити йому.
冲床 chongchuang <机> прес.
冲模 chdngmii <机> штамп.
冲压 chongya <机> штампування (штампувати що.)〜工人 штампувальник; пресувальник.
冲压机 chongyajl <机> штампувальний прес.
冲子 chong-zi виколотка. 、
chong.
Ш chong 1) пробивати. 2) <量词> —(одна) рука.
chong.
铳 chong самопал; пищаль ж. chou.
抽1 chou 1)(掏取）виймати що (виймання);
витягати що (добування);(拖出）витягйти що. 〜剑виймати (витягати) меч;〜命了阶级内容 помилкбві пбгляди, позбавлені класового змісту. 2)(分出）виділити кого-що (виділення).〜一些同志去帮忙виділити декількох товаришів на допомогу;〜不出时 fo] немає вільного часу; за відсутністю вільного часу; руки не доходять;〜多补少 стягувати надлишки [в одному] для поповнення нехватки [в іншому]. 3)(吸） гойдати, хитати що (хитання); тягти що.〜水 качати (викачувати) воду;〜空气 витягати (відкачувати) повітря;〜курити [тютюн];〜烟头 курити (присмоктувати) трубку.
抽2 chou 1)(收缩)сідати; усадка спец.这种花布 一洗就〜цей ситець сідає після прання. 2) (打）стьобати кого-що (стьобання).用鞭子〜 стьобати (хльоскати, витягати) батогом.
抽查 choucha вибіркова перевірка; перевіряти на вибірку; вибіркова ревізія; рейд.
抽搐 ch6uchCi < 医 > тік; конвульсія; посмикування (посмикувати розм.); судома; спазм; спазма.内心的痛苦;4她的嘴角〜着 судома внутрішнього страждання пройшла по її губах.
抽打 ch6uda (鞭打）хльоскйти (стьобати, бити) [батогом] кого-що.
抽打 ch6u.da (拍去灰尘）вибивйти що (вибивання).〜地ІІ вибивати килим.
抽搭 chou da〈口〉схлипнути (схлипування). 抽抽搭搭地哭 плйкати，судорожно схлипуючи; голосно плакати; ридма ридати.
抽地 choudi вилучити з^млю [у селян]; відібрати орендовану збмлю; взяти назад здану в оренду землю.
抽调 ch5udiao виділити [і послати] що; перекинути що (перекидання); перевести що (переведення); відрядити кого-що.〜干部去 支援农村 перекинути (перевести, відрядити) кадри на допомогу селу;〜一笔流动资金 виділити частину оборотних коштів.
抽丁 choudlng рекрутський набір; забирати в солдати; рекрутувати кого，застар.; брати в рекрути.
抽风 choufeng <医> судбми лш.; конвульсії
抽机 ch6ujT <Ш> насос; помпа.
抽筋 ch6ujTn 1)(抽掉筋）витягнути жили. 2) < 口> (筋肉癌挛）конвульсія; судома; що звести [від судоми]; стягти що,我的腿〜了 мені звело (стягло) ногу.
抽莲 choujlng <植> стеблування.
抽空 choukong викроїти (урвати) час; вибрати хвилину.〜学习 викроїти (урвати) час на навчання; учитись уривками;抽不出空来 не знаходити вільного часу; немає вільного часу.
抽冷子 ch6u leng zi 1)(突然）раптбво; зненацька.〜给了 ——Ф нанести раптовий удар кулаком;灯〜灭了 лампа раптово (зненацька) згасла; jlk〜跑了 він зненацька (раптово) втік. 2)(乘机)вибрати момент.他 打算〜跑掉 він вирішив вибрати момент і втекти.
抽溺ch6unu6~>抽搐.
抽气机 choilqijl < 机 > насос, що всмоктує повітря; ексгаустер. вакуумний насос; @ 务ft ~ вакуумний водоструменевий
насос.
抽签 chouqian жеребкування; робити жереб-


108
кувйння; тягти жереб; тираж
公债〜тирйж державної позики;〜还本 тираж
погашення; розіграш;〜开彩 виграшний
тираж;〜决定 вирішувати за допомогою
жеребкування.
chouqiu <^> плоский удар.
抽会少 chousha мережива лш.
抽身 choushen вивільнитися (вивільнення); звільнитися [від справ].我们忙得怎么也抽 ми так зайняті, що ніяк не вдасться звільнитися [від роботи].
抽水机 ch6ushuTjT <机> [водовідливний] насос; помпа.
抽水马桶 ch6ushuT mStong унітаз.
Ш Ш choushui накласти податок; стягувати податок;(海关抽税）спігувати (стянути) мито (митний збір).
抽丝 chousl петлі спустилися.
抽穗 chousui〈农〉викидати колосся; починати колоситися.
抽缩(；116115116~>抽21).
抽整 choutai <植> випускйти стріли.
抽屉 chou-ti шухляда [столу].
抽头 choutou утримувати (стягувати) відсоток із виграшів.
抽象 chouxiang абстрагований (абстрагованість); абстрактний (абстрактність).〜概念 абстраговане (абстрактне) поняття; абстракція; ~名词 <іи> абстракний іменник;〜 会动 <经> абстрактна праця;〜思维 <逻> абстрактне мислення.
抽象化 chouxianghua абстрагувати що (абстрагування).
抽象派 chouxiangpai <艺> абстракціонізм. ~艺 术家 абстракціоніст; абстракціоністка.
抽象性 chouxiangxing абстрагованість; абстрактність.
抽血 chouxue <医> взяття крові; крововитяг.
抽芽 chouya пускати паростки (бруньки).
抽烟 ch6uy§n курити що (паління);(抽烟叶或 烟丝）табакок^ріння.抽女烟歇歇 [улаштувати, зробити] перекур; перекурити; 我不〜я не курю; я не курець.
抽样 ch6uy纟ng <统> вибірка.重复〜повтбрна вибірка;不重复〜безповтбрна вибірка;随机 〜випадкбва вибірка;典型〜характерний зразок; типова вибірка;〜比重 вибіркова частка; вибіркове спостербження.
抽样法 ch6uy&ngfS <统> вибірковий метод.连 续〜послідовний вибірковий метод.
chouye схлипнути (схлипування).
抽印】chouyin вибіркове друкування; друкувати у вибірках.
$由 chou 另见 zh6u; zhu.
妯 ch5u 1) засмутитися, затужити; 2) заважати, турбувати.
chou 另见 ch6u.
細 chou 1) тягнути (розмотувати) нитку; 2) підбирати, збирати (матеріал), писати (напр. літопис). ,
chou 另见 chii.
搞 chou тягнути, витягувати.
ch6u.
Ш chou I. 1) одужувати; 2) бути краще, відрізнятися у кращий бік. II. 1) втрата, збиток, шкода; 2) підйом, розквіт.
chou.
篇 chou 1) цідити, фільтрувати (вино). 2) цідило, цідилка (для вина).
chou 另见 zh6u.
盩 chou тягнути.
Щ chou.
Щ chou 1) сап (у тварин). 2) виступати, податися вперед. 3) влас. Чоу {прізвище).
chou.
仇ch6u 1)—仇敌.2)—仇恨.不共戴天之〜 смертельна ненависть (ворожнеча);借机〜，
民族恨 класова помста і національна ненависть.
仇敌 choudi ворог (ворожий); недруг; ворог.最 凶恶的〜лк^тий (найлютіший) ворог; S不两 立的〜не叩имир彳нний ворог;不共戴天的〜 кревний ворог; заклятий ворог.
仇恨 chouhen ненависть ж. (ненавидіти що); ворожнеча (ворогувати з чим).民族〜 національна ворожнеча;阶级〜клйсова ненависть; 切齿的〜лкіта (дика) ненависть;对 敌人的无比〜лкіта ненависть до ворога;〜的 目艮光 погляд, що ненавидить (ворожий погляд);心怀 ~ плекйти ворожість (ненависть); вікликйти ненависть.
仇家ch6ujia~>仇人.
仇人 chouren ворог; ненависник застар.; ненависниця застар.〜相见，分夕卜眼红при зустрічі з ворогом (із недругом) очі в кого зайнялися ненавистю.
仇杀 chousha убивство (убивати) кого з помсти.
仇视 choushi ворожо (неприязно) ставитися до кого-чого; ставитися до кого-чого (дивитися на кого-що) із ненавистю (із ворожістю); ненавидіти кого-що.
仇隙 chouxi <书> ворожнеча; ворожість ж.
^阔 ch6u.
惆怅 ch6uch3ng смуток (смутний).怀着〜的心 情 із смутним почуттям; із смутком;感到万 分〜стйло дуже смутно; смуток сильно тіснить серце.
chou.
Щ chou шовк.〜衣月艮 шовкбвий одяг.
網缎 chouduan шовк і атлас; шовки мн.
網缎店 chouduandian магазин шовків.
網料 chouliao шовкова тканина (матерія).
調缪 ch6um6u <书> ніжний (ніжність).情意〜 ніжно закоханий; з глибокою ніжністю (любов'ю).
ПТ#
chou.
畴 chou〈书〉поле.平〜千里 неосяжні простори полів; велика рівнина (долина).
ch6u.
酬ch^i 1)—酬谢；酬报.以〜其功у винагороду за заслуги; щоб відплатити по заслугах;以〜 其劳 винагородити за працю. 2)—酬劳 2). 同工同〜рівна оплата різної праці.
Ш1 报 choubao відплатити; віддячити що.
酬唱 ch6uchang обмінюватися віршами.
酬答ch6u(M 1)—酬谢.2)(用言语或诗文应答) відповідати [у віршах，у прозі].
酬金 choujln винагорода; гонорар.
酬劳 choulao 1)-> 酬谢.2)(报酬）оплата
(винагорода) [за працю].
酬谢 chouxie віддячити кому-що; винагородити кого-що (винагорода).
酬酿 chouzuo〈书〉обертатися в суспільстві; улаштовувати прийом; пригощати [гостей]; приймати гостей,
chou.
筹 ch6u 1)(记数筹）бирка. 2)(筹划）планувати що (планування);(筹措）вишукувати м/о, книжк. (вишукування). 统〜 єдине планування;〜款 знаходити засоби.
筹办 сІібиЬйп (创办）заснувати що (установа); (备办）готувати що (готування розм.).〜大学 вести підготовчу роботу зі створення університету;〜礼品 готувйти подарунки.
筹备 choubel підготовляти що (підготування); проводити підготовку; готуватися до чого, із неозн.〜委员会 організаційна комісія; організаційний комітет; комісія з підготовки чого;〜委员 член організаційної комісії;〜方 案 аванпроект;〜阶段 організаційна (підготовча) стадія; організаційний (підготовчий) період;〜工作 підготовча робота; робота по підготовці чого; організаційна робота;正在〜中 перебувати в стйдії підготовки (організації).
筹措 choucuo вишукувати що (вишукування).〜 基金 створити фонд; знаходити кошти на створення фонду;〜旅费 відшукувати гроші на дорогу; відшукувати гроші (кошти) на дорожні витрати.
筹划 chouhua планувати що (планування); проектувати що (проектування).〜对策 вишукувати контрзаходи;〜在明年开工 початок робіт заплановано на наступний рік; 正在〜建设一个水库 проектується будівництво водоймища.
ШШ ch6ujian [проводити] підготовчі роботи з будівлі чого; готуватися до будівлі чого', організація і будівництво чого.〜钢芦厂 [проводити] підготовчі роботи з будівництва (готуватися до будівництва, організація і будівництво) металургійного заводу.
筹码 chouma фішка; жетон; марка,
筹商 ch6ushang радитися; обговорювати що (обговорення).〜对策 обговорювати необхідні контрзаходи; радитися про контрзаходи.
筹算 chousuan підраховувати що (підрахування, підрахунок); розраховувати що.
ch6u.
愁 ch6u 1)(忧愁）т^га (тужливість, тужливий, тужити за ким-чим); сум ч. (сумний, сумувати); журба народно-поет.; тужити по кому-чому, про кого-що, народно-поет” розм. 2)(担心）тривожитися про кого-що (занепокоєння).你〜什么哪？ що тебе турбує (турбує)?用不着〜！ ні до чого тривожитися! 不〜吃，不〜穿 жити безжурно (безпечно); не доводиться піклуватися ні про їжу, ні про одяг; не піклуватися про їжу й одяг.
愁肠百结ch6u chang baiji6~^肠寸断.
愁肠寸短 chou chang cun duan серце знемогло [від суму, від туги]; уся душа вистраждалась; серце вистраждалось.
愁苦 choukii сумувати про кого-що (прикрість ж.、 сумний); засмучуватися (сум ч, сумний); засмучуватися (засмучення, засмучений).
愁眉 ch6um<§i насуплені брови.〜不展 b похмурим (хмурим) виглядом; із похмурим


109
насупленим обличчям; виглядати хмурим (похмурим); насуплюватися.
愁周苦命 chou mei ku lian пісне (кисле) обличчя; жалобний (кислий) вигляд; сумне (засмучене, засмучене) обличчя; з пригніченим виглядом; із засмученою і страждальницькою міною; як у воду опущений.
愁闷 ch6umen нудитися (нудьга); тужити (туга, тужливий).心中〜т^га на душі; душевне томління.
愁容 chourong сумне (засмучене) обличчя; кислий вираз обличчя. Щ із сумним (похмурим, хмурим) виглядом.
愁结 chouxu тужливий (смутний) настрій; сумні думки.
chou.
调 chou І)(浓厚）густий; крутий.〜粥 Kpyrd (густа) каша. 2)—稠密.〜云密布н部о затяглося (вкрите) важкими хмарами (густими хмарами).
調度 ch6ud£i < 理 > консистенція спец.\ щільність; густота.
稩度计 ch6udCij丨 <技> консистом打p.
調李 choull < 植 > черемшина кистеподібна (звичайна).
If 密 choumi щільний (щільність); густий (густота); скупчений (скупченість).人烟〜 густе (щільне, скупчене) населення; велика щільність населення; густота населення;人 口〜的国家 густонаселена країна.
调人广众 chou ren guSng zhong густа юрба народу; маса людей; багатолюдний (багатолюдність).
chou.
Ш chou І) компанія, пара 2) займ. хто?
І涛chou另见d含6.
帱 chou полог, покрив.
ch6u.
裯 chou легке покривало.另见 dao.
chou.
雔 chou пара птахів.
雠 ch6u.
雜 chou І. І) відповідати, відзиватися; 2) рівнятися, бути рівним, відповідати, бути відповідним; 3) підходити; 4) виправдовуватися, відбуватися, одержувати підтвердження; II.
І) 	звіряти; 2) компенсувати, помста, помститися; 3) ворогувати; ненавидіти; 4) продавати. III. ворог, ворожнеча. IV. І) рівний, рівною мірою; 2) густий; густо; у великій кількості.
chou.
chouchu коливатися (коливання); м'ятися розм.胃$〜без усякого коливання; ~ Ш
说 не задумуючись, сказати;〜不前 м’ятися на місці; тупцювати на місці [у не рішучості]; 他〜了 ‘天，总拿不定І意він довго коливався й усе не міг вирішитися.
踌路满志 chouchu man zhi повний самовдоволення; відчути повне задоволення; бути самовдоволеним (задоволеним собою).
畴仁 chouzhu <书> м’ятися; тупцювати на місці.
丑 ch6u.
丑'ch6u l)(难看）дурень; негарний,
некрасивий (некрасивість); потворний (потворність). 2)(叫人厌恶）бридкий; мерзенний (мерзенність); противний; (ojlflh) ганебний; ганебний; соромний застар” прост.〜闻 скандальна новина;真是〜死了！ воістину верх ганьби (безсоромності)!
丑2 chou —丑
丑3 chou (地支）"чоу" (другий із 12 циклічних знаків).
丑 圣 choubaguai потвора ч.，ж.; личина; мацапура просту потвора просту страхо- людина ч., ж., прост.; опудало горохове; блазень гороховий.
丑表功 choubiaogong самохвальство (самохвалитися) розм.; виставляти себе [на показ]; займатися саморекламою.
丑诋 choudl паплюжити кого-що (паплюження); лаяти кого-що; потріпувати застар.
丑恶 ch6u，e виродливий (потворність); огидний разг;. мерзенний (мерзенність); непривабливий (непривабливість). ~的嘴脸； 法西斯的〜面目 мер:ютне обличчя фашизму; 〜的灵魂 огидна душа; прогнила душа;资产 阶级的〜灵魂 буржуазна душа у всій її непривабливості;会卢阶级的〜不备的东西 огидні продукти буржуазії;〜的行径 мерзотний (бридкий, огидний) вчинок;资本 主义社会的〜现象мерзотні (бридкі) явища в капіталістичному суспільстві; гримаси капіталістичного суспільства.
丑化 ch6uhua чорнити що; ганьбити що; ганити що.〜的形象 ганити (чорнити) чиї образи; ‘级吟人〜社,主义，й化资本主义клйсові вороги чорнять соціалізм і прикрашають капіталізм.
chouhua некрасиві слова.
丑剧chduj(i фарс; пародія.演出一蒂可耻的〜 розіграти ганебний фарс (ганебну пародію); 资本主义国家自由选举的〜парбдія на вільні вибори в капіталістичних країнах.
丑角 choujue комік; блазень.杂技〜клбун; паяц; 历史舞台上的〜блйзень на сцені історії.
丑陋 chOulou потворний (каліцтво, неподобство); огидний.相貌〜потворна зовнішність; ні шкіри ні кістки прост.
丑时 choushi час із 1 години до 3 годин ночі.
丑事 ch6ushi скандал; скандальна історія; некрасива (підла) справа;(坏事）гидота; мерзенність.不可告人的〜скандал, про який нікому не скажеш; скандапьна історія, про котру соромно розповідати іншим;家庭〜 сімейний скандал;出 了 — стався скандал; трапилася скандальна історія;这个坏蛋什么 〜都干得出来 цей негідник здатний (готовий) на всяку гидоту (мерзенність).
丑态 choutai огидний вид (вигляд); кривляння; манірність розм.\ смішні кривляння;
мерзенний спосіб; мерзенна поведінка.〜百 出 у найнепривабливішому світлі; [проявити себе, стати] у всій [своїй] красі;〜毕露 стати у всій суті; стати у всьому своєму огидному вигляді; постати нічим не прикритим.
ch6u.
愀 chou дієсл.середньокит. цікавитися,
звертати увагу, брати участь.
М Ш choucSi цікавитися, звертати увагу, турбуватися.
愀问 ch6uwen цікавитися, розпитувати, брати участь.
ch6u.
瞅 ch6u〈方〉глянути на м/о; дивитися на що.〜 了 一В艮 мигцбм глянути на що.
Й Ch6u 另见 пій.
杻 chou ручні КОЛОДКИ.
祐:chou另见пій.
组 chou боби ринхозії, жовті боби.
chou 另见 хій.
臭 chou 1)(难闻）смердкічий (сморід ж.); тухлий (стухати).〜水 смердюча вода;〜鱼 тухла риба;鱼〜了 риба протухла;〜不可闻 неможливий сморід; так і смердить. 2)(惹人 і寸R 的）огидний; поганий. огидний
характер;〜东西бридбталс.;资本主义的〜架 子 огидний буржуазний гонор;名誉 ~ 了 репутація підмочена [украй]; підмочена репутація;把名誉弄〜了 дискредитувати (підмочити, попсувати) репутацію (ім'я);搞 得实在太〜стйти занадто одіозним; стати одіозною фігурою; 搞〜个人主义 дискредитувати індивідуалізм.
臭虫 chouchong [постільний] клоп.〜药粉 порошок прбти КЛОПІВ,
臭虫窝 chouchongwo блощичник; клопівня.
Mz Ш houchun < |Й > айлант найвищий (залозистий); ясен китайський (залозистий).
美豆腐 choudou fu пахучий "доуфу1'; пахучий соєвий сир.
臭烘烘 chouhonghong дурно пахнути; смердіти (сморід ч.) розм.
臭乎乎 chouhiihu злегка протухлий; із запашком; із душком.
臭骂 chouma хрестити (крити) кого-що
останніми (майданними) словами; крити (лаяти) кого-що на чому світ стоїть; міцно (сильно) вилаяти кого-що.
chouming дурна слава; сумна відомість; знехтуване ім'я. дурна слава широко
відома; користуватися сумною славою; знеславитися на весь світ; зганьбити себе остаточно; 〜昭彰的人物 горезвісна (одіозна) фігура.
臭皮森 choupin^ng тлінне тіло.
美气 chouqi кепський запах; сморід ж.〜熏天 смердіти до неможливості.
臭钱 chouqian паршиві (брудні, погані) гроші; мерзенний метал.
臭味 chouwei сморід ж.有〜недббре (кепсько) пахне; воняє;发出一股橡胶的〜запахло паленою гумою.
臭腺 chouxian пахуча залоза.
臭氧 ch6uySng <化> озбн.用〜处理 озонувйння.
臭油 chouyou дьоготь ч.\ асфальт.
ch6u.
Ш chou поганий запах, сморід.
出 chu.
出1 chu 1)(从里到外）виходити (вихід).〜国境 їхати (виїхати) за кордон;提货〜找 вивезти товари зі (із) складу;钢水〜炉 із мартена випливає рідка сталь;他〜了 房间 він вийшов із кімнати. 2)(超出）більше; понад.不〜一个 月 не більше одного місяця;不〜一天就见分 晓 не пройде (не буде потрібно) і одного дня, як усе з'ясується; усе з^сується не більш ніж через день. 3)(往夕卜拿）давати що.〜钱


110
давати (видавати) гроші; забезпечувати грошима;〜墙报 випустити стінгазету;〜布告 вивісити (повісити) оголошення; ~作文题目 дати тему твору;〜主意 давати раду; радити; подавати ідею. 4)—出产1).橘幸〜在南方 мандарини зростають на півдні;平炉〜了 第 一炉钢 мартен видав першу плавку;这家厂 每年能〜三千台重型机цей завод щорічно випускає (дає) три тисячі важких верстатів; 这儿台机床老是〜废品ці верстати женуть брак. 5)—出现.〜了 什么事情？ що трапилося (відбулося)?〜了不少劳动模范 з’явилося чимшіо передовиків праці;如果是这样的话， 那就会〜新问题якщб це так, то постануть (виникнуть) нові питання. 6)(分泌）виділяти що (виділення).〜脓 гноїтися; виділяти гній; 〜水 виступила (виділяється) вода. 7) (,■病) занедужати чим.〜天花 занедужати [натуршіьною] віспою. 8)(发泄）виливати що, книжк. 气 вилити свою прикрість; відвести душу. 9) 出项.10)(显得量‘):大 豆〜油бобіі дають багато олії;这家工厂〜货 цей завод випускає продукцію у великій кількості. 11)(表示趋南的后缀）ви-; у-; із-. 走〜вгійти;跑 ~ вгібігти;飞〜віілетіти; полетіти;赶〜вгігнати кого-що; вигнати що; прогнати що; видалити що. 12)(表示完成的 ‘缀）用动词完成体表示.想〜вигадати що; придумати що.
出2 chu (一个4立剧目):三〜戏три п’єси.
出版 chuban видавати що (видання); випускати що (випуск); друкувати що (друк ч.).〜自由 свобода друку;〜事业 видавнича справа; друк ч.;〜新书 видавати (випускати) нові книги;人民出版社〜внданн^ видавництва "Женьминь чубаньше";这本书已经〜了 ця книга уже вийшла друком (вийшла у світ); ця книга уже видана;这个І版社专门〜科Й 书籍 це видавництво видає (випускає, друкує) винятково науково-технічні книги.
出版社 chiibanshe видавництво.
出版物 chubanwu друкарські твори; видання; (刊物)друк«/.
Ж®# chubanzhe видавець; видавниця.
出榜 chilbang 1)(公布名单）опублікувати список. 2)(出布告）вивісити оголошення (повідомлення).
出奔 chuben бігти (утеча).
出藤 chiibin похорон мн.〜4亍列 похоронна процесія.
出兵 chiibTng 1)(提供兵力）виставити військо. 〜千人 виставити тисячу солдат. 2)(出动军队 作战）відправити війська [на фронт, у похід]; виступити [із збройною силою, у похід]; (# 战）вступити у війну.公开〜占领 здійснювати відкриту військову окупацію.
出操 chucao проходихи (вийти на) стройову підготовку.
出盆子 chu cha-zi 1)(出事)трапитись; статися; трапилися негаразди (неприємності); виникло ускладнення.当七、，另lj 〜будьте обережні, як би чого не стряслось (не приключилося, не трапилося, не сталося);但 іА不要〜才好！ як би чого не вийшло!我担保 不 ~ я ручуся, що нічбго не може приключитися) трапитися, статися. 2)(出错） зробити (допустити) похибку (промашку, помилку).这楚谁出的贫子？ чия це похибка (помилка)? чия це промашка? хто це
допустив похибку (помилку, промашку)?
出差chiich5i 1)(去外地办公事）відрядження.〜 证件 відрядне посвідчення; відрядження;派 他〜відправити його у відрядження; відкомандирувати його;他〜去 了 він виїхав у відрядження. 2)(民工出差）податися тимчасово на громадські роботи.
出差费 chiichaifei витрати на відрядження.
出产 chdcMn 1)(天然生长)зростати (ріст);(人 工生产）робити що (виробництво); виготовляти що (виготовлення); виробляти що (виробіток); випускати що (випуск).景德 镇〜的瓷器 порцеляна, виготовлена у місті Цзинде-чжень;东匕~木材 південно-східний Китай багатий (буяє) лісом;香蕉〜在南方 банани зростають на півдні;这是本厂〜的钢 це сталь, що випускається нашим заводом; це сталь нашого виробництва. 2)(产品） продукція; продукт.四川〜丰富 провінція Сичуань багата (буяє) дарунками природи.
出产量 chuchanliang випуск; продукція.
出厂 chuchang відправлення (вивіз) продукції з заводів і фабрик.〜日期 дата випуску.
出场 chuchang 1)(演员出场）вихід на сцену (на арену, на естраду). 2)(运动员出场）виступ (виступити).〜比赛 вийти на змагання.
出超 chuchao <经> активний [торговий] баланс; перевищення вивозу над увозом.
出车 chiiche подача [транспорту, перевізних засобів]; відправлення (вихід) із парку.〜装 货 подача вантажівок під навантаження;〜运 货 подача вантажівок для перевезення товарів.
出乘 chiichSng <铁路〉відпрйвитися в рейс.
出丑 chiichou оскандалитися; осоромитися; знеславитися; сісти в калошу.胄胃口^入〜 зумисне ганьбити (осоромлювати) людину; навмисно посадити людину в калошу;当场〜 оскандалитися (осоромитися, знеславитися, сісти в калошу) при всьому народі;你放心， 我们不会〜的 ти не тривожся, ми обличчям у бруд не вдаримо;另丨J 让我〜了 не змушуйте мене червоніти; не ставте мене в смішне положення.
出处 chtichu джерело; походження.弓І 文的〜 джерело цитати;典故的〜похбдження крилатого слбва.
出倒 chudao продати підприємство на ходу; продати [свій] магазин [із усім товаром і майном].
出典chiidian —出处.
出动 chiiddng 1)(队伍出发)виступити (виступ). 下令〜віддати наказ про виступ; дано наказ виступити;大军已经〜війська вже виступили. 2)(派出）рушити що; направити кого-що (направлення); відправити що (відправлення).〜部队开往前线рушити (направити, відправити) війська на фронт;〜 大批飞机、坦克 пустгіти в хід велиісу кількість літаків і танків;〜骑兵追击 випустити кінноту в переслідування. 3)(行 动起来)узятися за що; почати діяти; ВИСТЗОІИТИ (виступ).全组〜весь гурток узявся за що; виступити всією бригадою (усім гуртом).
出痘 chudou (出水痕）занедужати вітрянкою; (出天花）занедужати натуральною віспою.
出尔反尔 chu er fan er сказати і [відразу] відступитися від своїх слів; порушувати дане слово; віроломний (віроломство).
出发 chiifS 1)(起程)відпрйвитися (вирушити) у дорогу; відбути (від’їзд);(队 k 出发） виступити (виступ);(竞赛，飞机出发） стартувати; узяти старт.〜陈地 вихідна позиція;命令部队〜наказати (віддати наказ) військам виступати; віддати військам наказ про виступ; 代表们明天〜делегати відправляться (виїдуть, виїдуть, відбудуть) завтра;今天І〜，我І来命你们告别的 сьогодні відбуваю, прощатися з вами зайшов. 2)(着目艮）вихбдити з чого: із погляду чого; у світлі чого.从整体利益〜з погляду (виходити з) загальних інтересів;—切应当 从实际〜у всьому варто виходити з дійсності (із реальної обстановки).
出发点 chnfSdian 1)(起点）почйток [шляху]; вихідна точка; відправний пункт; старт. 2)
(着目艮点)вихідний (відправний) пункт; вихідна (відправна) крапка; відправне положення; передумова.你们的〜是正确的 ваша передумова правильна; ви виходите з правильної передумови;我们的〜是更好地 为人民服务 ми виходимо з того, щоб якнайкраще служити народу.
出风头 chii feng-tou показувати (виставляти, вип’ічувати) себе; лізти вперед; лізти в (на) очі; маніритися; рисуватися; хизуватися; ганятися за дешевою популярністю.
出伏 сЬйШ кінець спекотного сезону [року]; скінчився сезон спеки; спекотний час року вже пройшов (скінчився).
出钢 chugang〈冶〉випуск плавки (сталі).
出钢槽 chUgSngcdo <冶> випускніій жолоб.
出钢口 chiig5ngk6u〈冶〉випускне відведення (вікно); зливальне вікно.
出港 chugang вихід із порту.
出格 chuge виходити за межі [дозволеного]; порушити межі [прийнятого].不〜триматися (бути) у межах [прийнятого].
出工 chugong виходити (йти, рушати) на роботу.尽管下雨，他们还是〜незважаючи на дощ, вони вийшли на роботу.
出恭 chugong випорожнюватися.去〜піти до вбиральні; піти по великій нужді розм.
出轨 chiigui 1)(车辆脱离轨道),зійти з рейок. 2) (违反常规)вийти за межі дозволеного; вийти за межі [прийнятих, встановлених] правил; вибитися (зійти) з колії.
出国 chiigu6 їхати за кордон; виїзд за кордон.〜 留学 їхати за кордон учитися;〜护照 закордонний паспорт.
出海 chiihai вихід у море.
出汗 chuhan спітніти; покритися потом; виділення поту; діафорез спец.出一身汗 у поту; спітніти; кого кинуло в піт;出冷汗 покриватися (обливатися) холодним потом.
出航 chuhang відправитися в рейс; відправитися в плавання (专指船只出航).
出号 chiiMo надномер; превеликий.〜的大木桶 превелика бочка;〜的大皮靴 чоботи більшого розміру.
出乎意料 chuhu yiliao понад усякі чекання; зовсім зненацька; усупереч чеканням; сюрприз.这对我是完4〜之外的事情це було для мене несподіваним сюрпризом.
出活 СІіШшб 1)(干出活儿）вгіробити (виробіток). 一天出了多少活？ скільки вироблено за день? який виробіток у день? 2)(多出活儿） продуктивний (продуктивність); плідний.使 自己的工作多〜зробити свою працю більш


111
продуктивною;他们工作时间不长，但很〜 вони працювали не так довго, але дуже продуктивно.
出击 chujl вилазка; зробити віиіазку; атакувати кого-що (атака).
出家 chiijia прийняти чернецтво; постригтися в ченці; піти в монастир.
出家人 chujiaren чернець; черниця; ченчик пестл.\ черничка пестл.
出嫁 chiijia вийти заміж; заміжжя.女儿已〜 дочка уже вийшла заміж; дочка вже заміжня; 已〜的女儿заміжня дочка;她〜那天у день її весілля.
出界 chujie〈体〉аут; зробити аут.
出借 chujie дати що [у тимчасове користування, на деякий час], 类图书概不〜ці (такі) книги на дім не видаються.
出镜 chu jing завитися на екрані, „засвітитися，，
на телебаченні.
出境 chiijing виїзд за кордон.〜手续 фор- мальність при виїзді за кордон; оформлення виїзду за кордон;驱逐〜вислати за межі країни.
出境证 chujingzheng дозвіл на виїзд;(签证） виїздна віза.
出居 chii ju виїжджати на проживання за
кордон, виїжджати на ПМП.
出 口 chQk6u 1)(开口）сказйти; вимовити (виголошення).不好〜[навіть] ніяково сказати (говорити, вимовити); 一〜就伤人 що не слово, то і лайка (образа, брутальність); 你不要〜伤人 не смій лаятися (ображати людей)! 2) 出港.船明天〜суднб вийде в море завтра. 3) <商> експорт (експортний, експортувати що); вивіз (вивізний, вивозити що).〜业务 експорт; експортні операції;〜税 贝ij експортний (вивізний) тариф;〜公司 експортна компанія (фірма);〜规格 експортні стандарти (норми);解放后中国才〜器 тільки після звільнення Китай почав експортувати (вивозити) машини; експорт машин із Китаю почався лише після звільнення. 4)(出去的地方）вихід.
出 口成章 chii k6u cheng zhang говорити як (немов) по-писаному.
出口货 chuk6uhuo експортний (вивізний) товар.
出口税 chukoushui експортне (вивізне) мито.
出来chiHai 1)(从里到夕[•) вийти.〜散步віійти на прогулянку; піти прогулятися;太阳〜了 сонце зійшло (піднялося). 2)(表示方向的后 缀）ВИ-.走〜ВИЙТИ；拿〜Вїінести що; вийняти ЩО. 3)(表示完成或实现的后缀）ви-; у-; В-； 或用动词完成体表示.说〜сказйти; висловити;我把他认〜了 я його впізнав.
出类拔萃 chu lei ba cui надзвичайний; видатний; виділятися з мас; кращий із кращих.
出冷门 chii lengmen пройти (вийти) фуксом; трапиться фукс.
出力 chuli віддати [свої] сили; докласти зусилль; намагатися (старання).为人民〜 віддати [свої] сили народу;〜帮助别人 старатися помогти іншим;他曾替我出过力 він мені раніш робив послуги;为大家的事多 出把力 якнайбільше сил віддати загальній справі; постаратися заради загальної справи.
出歹У chulie <军> виступити (вийти, зробити крок) із шеренги вперед.
出猎 chulie піти на полювання.
出笼 chulong 1)(出蒸笼）знятий із парильної
решітки.刚〜的慢头 свіжоспечені пампушки. 2)(大量发售或发行）наводнити що чим (наповнення); закидати що чим. 3)(坏事物 的大量出现）завитися (поява); масова поява; витягти що на світло.魅魅魅魅纷纷 вилізла зі своїх нір усяка погань.
出路 chOKi 1)(道路)вїЬсід; дорога; шлях ч.没有 〜 немає виходу; безвихідний; безперспективний;找 Щ ~ знайти вихід (віддушину); вийти з становища;另丨J 无〜 іншого виходу немає;从包围中杀开一条〜 пробити собі дорогу з оточення; пробитися з оточення. 2)(销路）збут.找不到〜не знаходити [собі] збуту.
出舌її 子 chii luan-zi трапилося лихо (неприємність); сталося нещастя.这种粗枝 大叶的做法，没有不〜的такий недбалий підхід до справи завжди тягне за собою сумні наслідки (одні неприємності);他们出 了 不少舌L 子 вони наробили чимало лиха; вони принесли чимало неприємностей (турботи).
出落 chil.luo подорослішати [і покращати].她〜 得更漂亮了 вона подорослішала і покращала.
出马 chuma узятися за що; виступити (виступ). 亲自〜узятися самому [за справу]; виступити особисто.
出卖 chumai 1)(卖)продати що (продаж); збути що (збут).这批货不〜ці товари не продаються (не для продажу). 2)(背叛） зрадити що (зрадництво); продати що (продаж); торгувати чим (торгівля); видати кого- що (видача); видати головою застар.〜 良心的人 продажна душа; запроданець; людина, що продає свою совість; людина, що торгує своєю совістю;〜灵魂 продати душу;〜机密 видати секрет;〜朋友 зрадити (продати, видати) свого друга;〜革命 зрадити революцію;〜祖国的叛徒 зрадник, що зрадив Батьківщину; зрадник Батьківщини; 被〜бути зрадженим ким.
出毛病chii шао-bing 1)—出事.机器出了,毛病 машина здала (вийшла з ладу); із машиною щось трапилося; машина завередувала;他的 汽车〜了 машгіна в нього несправна. 2)—出 岔子2). ,
出门 сіійтйп 1)(夕卜出）вийти [із будинку]; за поріг. 2)(远行）виїхати; податитися [у дорогу].出远门 поЬсати в далекі краї; податитися в далеку поїздку (у далеку дорогу);〜后我常接到亲属来信коліі я був у від'їзді, то часто одержував листи від родичів.
出面 chiimian від імені чого; по лінії чого; узяти [на себе]; виступити (виступ).〜干预 особисто втрутитися в що;〜调解 узяти на себе (узятися за) врегулювання питання (стосунків); виступити, щоб урегулювати питання (стосунків);公开〜вгісупити відкрито, не приховуючи своїх намірів; виступити від свого імені;他为什么不〜，而 用你的名义？ чом^ він не бере це на себе, а діє від вашого імені?他不愿〜він хоче залишитися в тіні (осторонь).
出苗 chumiao〈农〉дати сходи; зійти.庄稼〜了 посіви дали сходи (зійшли).
出名 churning 1)(有名）відбмий; популярний (популярність); знаменитий (знаменитість); прославлений (прославитися чим). 4艮〜 користуватися широкою (великою) попу¬
лярністю. 2)—出面.
出没 chumo то з'являтися, то зникати; то показуватися, то ховатися.〜无常 неуловимо; 解放前那里有土匪〜до звільнення там діяли (то з’явліпися，то зникали) бандити;林中有 猛兽〜у лісі водяться хижаки.
出谋献策 chu mou xian се дати пораду; подавати ідею.
出纳 сЬйпй 1)(收支款项）кйса; приходо-розхідний; касова операція.〜凭证 касовий документ;〜明细表 касова (приходо-розхідна) відомість. 2)—出纳员.3) (发和收）приймати і видавати що.
出纳科 сіійпйкб каса.
出纳员 chunayuan касир; касгірка.
出票人 chiipmordn〈经〉векселедавець.
出品 сіійрїп 1)(制造产品）робііти що (виробництво). 2)(出产的物品）продукція; продукт.
出其不意 chu qi bu yi застати кого- що зненацька; раптово; зненацька.我们〜地袭 击 了敌人 ми напали на противника зненацька.
出奇 chuqi дивно; неймовірно; на подив;(神奇） казково; нечувано.真〜！ от дивно! просто неймовірно Снечувано, казково)!事情真〜 надзвичайна (неймовірна) справа;快得〜 казково (дивно, надзвичайно) швидко; із неймовірною (надзвичайною, дивною) швидкістю;冷得〜неймовірно (дивно, нечувано) хблодно.
出奇制胜 chu qi zhi sheng узяти що військовою хитрістю; перемогти (узяти) що мистецтвом і умінням; перемогти що спритним маневром.
出气 chuqi 1)(呼气）видихнути що (видихання, видих); дихнути розм.〜不勻 нерівномірне видихання;他们吓得不敢〜вони від страху навіть дихнути не сміли. 2)(泄愤）зірвати [свою] злість (злббу) на кому; зірвати [своє] зло (серце) на кому; вилити [свою] злість на кому; відвести душу на кому.
出气筒 chiiqU6ng <方> відц細ина для розрядки гніву; віддушина, через яку можна вилити гнів і роздратованість; віддушина, що дає вихід почуттям обурення й злоби.
出勤 chuqin 1)(上班）виходити на роботу; з'явитися на роботу (на службу). 2) 出差 2).
出勤率 chuqinlu коефіцієнт виходу на роботу.
出请 chuqing розпродати що (розпродаж); ліквідувати що (ліквідація).〜存货 розпродаж [товарів]; ліквідація товарів.
出去 chii.qu 1)(外出）вгійти; піти.他〜了 він вийшов (пішов);昨天我整天没〜过учбра я цілий день не виходив (не ішов) із будинку; 我〜——下 я залишу вас (вийду) на хвилинку. 2) (表示方向的后缀）ви-; у-; від-.飞〜вгілетіти; полетіти;寄〜відісійти що; вислати що.
出圈儿 chiiquanr ні в які ворота не лізти; переходити всякі границі; надто; занадто.
出缺 chiique звільнилася (відкріиіася) вакансія.
出让 chiirang поступитися чим кому.照原价〜 поступитися по своїй ціні.
出人头地 chu ren tou di бути на голову вище; перевершувати усіх; виділятися з мас.
出人意表chii ren yi bi5o —出乎意料.
出任 churen〈书〉стати на посаду; зайняти (прийняти) пост.〜部长 стати на посаду міністра; зайняти пост міністра.
出入 churn 1)(进出）вхбдити і виходити;(走动）


112
бувати; відвідувати (відвідування); тягатися. 妨碍〜заважйти людям ходити;〜交际场所 бувати в суспільстві;他常〜于名作家之门він вхожий (розм) у будинки відомих письменників. 2)(差另lj ) розбіжність (розходитися); різниця (відрізнятися); невідповідність.数目有〜є розбіжність (різниця, невідповідність) у цифрах; цифри розходяться (не збігаються); 〜не
відповідати дійсності; є розбіжність із фактами (із дійсністю);〜很大 є велика розбіжність (велика різниця)；他说的和你说 白勺有〜йогб слова розходяться з вашими; його слова не збігаються з вашими.
出丧chiisang 出赎.
出色 chiisS видатний; чудовий.〜的人物 ви- датна (чудова) людина; примітна фігура (особистість);他们农现得很〜bohG показали себе з найкращого боку;两队打得都很〜 прекрасно грали обидві команди;
Ц 务 завдання було виконано чудово (відмінно).
І±5 身 chushen походження (походити від кого-чого, із чого); родом.家庭〜соціальне походження;〜于剥削阶级家庭виходець з експлуататорської родини; {til是农民〜він із селян; він походить (вийшов, виходець) із селян; він родом селянин; він селянин за походженням.
出神 chushen заглибитися (піти) у себе; упасти (зануритися) у роздуми; замислюватися (замислений); роздум.坐着〜сидіти, заглибившись у себе; сидіти, впав (занурився) у задуму; сидіти в замисленості (з від- чудженим виглядом); jlli听得出了 神 він весь перетворився на слух;他站着出了—会神 він постояв трохи в роздумі.
Ж # Л it chu shen гй hua чарівний (чарівництво); пбвний зачарування (чарувати книжк.); дивний.
出生 chusheng народитися (народження); з’явитися на світ; побачити світ.
出生地 chiishengdi місце народження; Батьківщина.
出生率 chiishenglu нарбджуввністі».
出生入死 chu sheng ru si ризикуючи життям; із небезпекою (із ризиком) для життя; дивитися смерті (небезпеці) в очі.
出生证 chiishengzheng метрика; метричне свідоцтво.
出声 chusheng видати звук.不〜промовчати;
他没来得及~，就跌倒І地上він ойкнути не встиг, як упав на землю.
出师1 chushl (满师）пройти вишкіл (школу); вивчитися (виучка).〜的徒工 виученик; виучениця;他差三个月就〜了 чбрез (через) три місяці він пройде усю виучку (вивчиться).
出师2 chushl —出兵2).
出使 chushl поїхати послом.
出示-chushi пред’явити що (пред'явлення); представити що (представлення); показати що (показ).〜证件 пред’явити (представити, показати) посвідчення особи.
出世 chiish'i (所谓超脱人事）піти від мирської суєти; зректися мирського життя;(隐居） відлюдництво; відлюницьке (пустельницьке) життя.〜之人 пустельник; самітниця.
出事 chushl трапитися; інцидент; подія;(遇险） трапилась аварія.出 了什么是啦？ що трапилося (відбулося, сталося)?出了一件不
幸的事 стався нещасливий випадок; трапилося нещастя; мав місце нещасливий
• 	випадок;他家里〜了 у ньбго в буд“нку подія; у нього вдома щось трапилося;轮船〜із пароплавом (на пароплаві) сталась аварія; пароплав зазнав аварії;边境〜трапився прикордонний інцидент;没有出过{壬何flJJL не було ніяких подій (нещасливих випадків).
出手 chiish6u 1)(卖出）продйти що (продаж); збути що (збут). 2)(袖子长短）довжина рукава. 3)(显出本领）виявити (показати) свій талант.〜不 J1 відразу позначається (виявилася) талановитість (здібність) людини.
出首 chiishou особисто донести на кого; зробити обвинувачення на кого; виступити з обвинуваченням.
出哲 chiishou 出卖 1).
出术 chiishu вдаватися до трюків; хитрувати;
робити каверзи.
出数儿 chilshCir <口> Мти багато чого.
出挑chiHiao вирости у кого.许多青年都〜成生 产宫巨手 багато хто з юнаків виріс у майстрів виробництва.
出铁 chiitig <冶> вііпуск чавуну.
出铁沟 chiitiSgou випускний жолоб; жолоб для чавуна.
出铁口 chmi6k6u〈冶〉[чавунна] летка.
出庭 chiiting виступити в суді.
出头 chutou 1)(翻身）стіти (устати, піднятися) на ноги. 2)—出面.3)(挂零）з гаком; із невеликим прост.六十岁〜шістдесят років із невеликим (із гаком); за шістдесят років; перевалило за шістдесят.
出头露面chil tou lu mian 1)(公开出现） показуватися на людях (людям на очі); показати себе. 2)(出名）відомий; популярний.他是个〜的人物він людина знаменита; він людина, що користується широкою (великою) відомістю (популярністю). 3)—出面.
出土 chiitii розкопки мн.〜文物 старожитності, виявлені при розкопках; археологічні знахідки (речі);解放后，号;国有大零;文物〜 після звільнення в нас у країні було виявлено (знайдено) велику кількість археологічних речей.
出脱,chiitu6 1)—中手 1). 2)—出落.3) (Ш) зняти що (зняття); обвинуватити кого, розм. 〜罪名 зняти обвинувачення з кого.
出外chiiwai —>出门2).
出夕卜景 chuwaijmg проводити зйомки на
природі.
出席 chuxi брати участь у чому (участь); взяти участь у чому; бути присутнім на чому (присутність); бути на чім.〜会议 взяти участь (брати участь) у нараді; бути присутнім (бути) на нараді;未〜会议 не брати участі у нараді; не бути присутнім (не бути, відсутньому) на нараді; не з’явитися на нараду;〜人数 число присутніх (що беруть участь, учасників);学生〜惜况 відвідування студентів; ін Ніі ~ ^ ІЯ прохання не спізнюватися на збори; прохання з'явитися на збори вчасно; @必须〜ви обов'язково повинні бути присутніми (брати участь); ваша участь (присутність) обов'язкова.
出席率 chiixilU відвідування.
出 息 chQ.xi перспективи мн. 有〜 перспективний; путній; багатообіцяючий; той, що подає надії; із майбутнім; молодець; 他有~ із нього буде толк;他没〜не буде з
нього толку; нічого путнього з нього не вийде;!你真有〜якіійти молодець!你将来一 定t艮有〜ти далеко під逶ш.
出险 chiixian 1)(脱险）спастись від чого.救人~ врятувати людину від небезпеки (від лиха). 2) (发生危险）трапився небезпечний випадок.
》可堤〜стівся небезпечний випадок на дамбі.
出现 chiixian завитися (поява); показатися; устати перед чим;(产生）виникнути (виникнення); народитися (народження).〜:&观А 面前 з'явитися (стати) перед глядачами;在 〜了 удалині показалося село;〜了 Ії @ 困又隹 виникли (з'явилися, стали) нові труднощі;〜了伟大的革命风暴вибухнула велика революційна буря;〜了 极其复杂的情 况 складалася винятково складна обстановка; 〜了 光明的前景 відкрилися (з’явилися) світлі перспективи;新产品，新工艺，新技术 不断〜безперестанку з'являються нові види продукції, впроваджуються нові технологічні процеси і нова техніка;这种情 况我们这里也〜过такі випадки бували (мали місце, спостерігалися) і в нас;我国生产建设 〜了 і面高涨的局面у нашій країні намітився всебічний підйом виробництва і будівництва;全国〜一片蓬蓬勃勃的气象в усій країні панує атмосфера підйому і наснаги;随着经;^建设的高潮的到来，将来〜 一个文化建设的,高潮з підйомом економічного будівництва почнеться і підйом у культурному будівництві.
出现率 chiixianlti поява.
出项 chuxiang <会> видаткова стаття; стаття витрат; витрата.
出新 chuxln застосовувати новий підхід,
новаторство.
出薪 chuxln видати заробітну плату, аванс.
出血 chuxue < 医 > кровотеча; кровоточити; геморрагія спец.;(溢血)крововилив.鼻〜 носова кровотеча;胃〜шлункова кровотеча; 伤口〜рана кровоточить;大〜гематоррея.
出巡 chtixun відправитися в інспекторську поЬдку; обходити що (обхід).
出芽 chiiyd 1)(抽芽）пустити (дати) паростки; зійти; прорости (проростання),柳树〜了 на вербах набухли бруньки. 2)〈生物 > брунькувати.〜生殖 брунькування.
出言 chiiyan говорити що.〜不逊 зухвалі слова; зухвала розмова; говорити зухвалості і брутальності; говорити зухвало та нахабно.
出_ chuyang 1)—出国.2)(船只出海）вихід у море.
出 '洋相 chu yangxiang оскандалитися розли; скандал; осоромитися; сісти в калошу (у калюжу); потрапити в скандальне полбження; опинитися в скандальному (смішному) положенні.
出游 chuyou відправитися в подорож; робити (здійснити) екскурсію.
出于 chiiyu 1)(由于）від чого; із чого; за чим.〜 白 Ш за власним бажанням; з власної волі; добровільно;〜至诚 від усієї душі; із най- щирішого бажання;〜іМІЙ з обережності; з обачності;〜无奈 від безвихідності; змушений; 〜好奇 із (від) цікавості;〜无聊 від нічого робити; через нудьгу;〜必需 через необхідність; за необхідністю; продиктовано необхідністю;〜公心 керуватися суспільними інтересами;这是〜好心做的це було зроблено виходячи з добрих спонукань;这


113
是〜资产阶级反动的阶级本性це обумовлено реакційною класовою природою буржуазії.
2)—出自.
出院 chiiyuan виписатися з лікйрні (із госпіталю).让病人〜виписати пацієнта з лікарні;〜以后 після госпіталю;他是哪一天 〜的？ коли він виписався (вийшов) із лікарні?
出月 chiiyue у наступному місяці; на наступний місяць.这工作〜才能完成можна закінчити цю роботу тільки в наступному місяці.
出运 chuyun виїхати за кордон.
出造 chQzha <冶> вііпуск шлаку.
出澄沟 chiizhag6u <冶> випускній (жужшьний) жолоб.
出逾口 chiizhak6u < 冶 > жужільна льотка; жужшьний вивід (вікно); випускний вивід для шлаку.
出掌 chiizhang аплодувати.
出账 chuzhang списати у витрати.
出诊 chuzhen візит [лікаря].
出征 chuzheng вирушити в похід (на війну).
出证 chuzheng виступати в суді, виступати
перед судом.
出质人 chuzhiren〈法〉заставник; заставниця.
Ж Д chuzhong виділятися чим; відрізнятися чим.人品〜виділятися (відрізнятися) своєю красою (красивою зовнішністю, привабливою зовнішністю).
出资 chuzl фінансувати що (фінансування); давати гроші (кошти); забезпечувати коштами.
出自 chiizi вихбдити від чого, з чого.消息〜可靠 的来源 відомості виходять з правильних джерел;〜的手笔 вийти з-під пера (з-під пензля) кого;这画〜农民画家之手це картина художника-селянина; картина належить пензлю художника-селянина.
出走 chiizou покинути сім'ю (Вітчизну).
出租 chiizu здати що (здача); здати в оренду що; (出租动产）віддати в прокат (напрокат).〜住 宅 здати квартиру [в оренду, у найм];〜钢琴 віддати рояль у прокат (напрокат);〜的家具 прокатні меблі;〜汽车 таксі невідм” с.\ 〜卡车 вантажне таксі.
chQ.
初 chu І)(开始）початок.年〜почйток року; на початку року;五月〜на початку (у перших числах) травня. 2)(第一次）уперше; у перший раз;(第一)перший.〜登舞台 упфше виступати на сцені; дебютувати; перший виступ на сцені;五月〜一 перше [число] травня за місячним календарем. 3)(刚开始） тільки-но.〜_Ь陈的战士 боєць, який тільки що (уперше) потрапив на фронт;父亲大病〜 愈 батько тільки що видужав від важкої хвороби;旭日〜升[тільки що] зійшло яскраве сонце. 4)(原# 的）початкбвий.〜Щ початкове бажання;他们和好如〜вон“ знову подружилися, як було колись.
初版 chtiban перше видання.
ІЛ /]> chubu (第_一步）перший; початкбвий; попередній;(初等的）елементарний. ~结果 перші підсумки;〜成果 перші плоди;取得〜 成效 одержати перші результати;〜基础 перша (початкова, попередня) база (основа); 〜知识 елементарні пізнання (знання); початкові (первісні) відомості;〜协议 попередня згода;〜确定 попередньо намічена;〜计划 попередній (орієнтований)
план;〜打算 перша пбзначка; перше припущення;使问题得到〜解决домоглася попереднього вирішення питання;提出〜意 见 дати (представити) попередні думки;〜繁 荣昌盛的社会主义国長соціалістична держава，що домоглася перших успіхів на шляху процвітання і могутності.
初出茅庐 chu chu maolu тільки-но вступив на життєвий шлях; той, що не має життєвого досвіду; новоспечений жарт., ірон.; новачок у чому, розм.〜的医生 новоспечений лікар; лікар-новачок;〜的作家 письменник, що не дозрів;〜的小伙子 юнак, тільки-но вступив на життєвий шлях; зелена молодь.
卞刀仓U chiichuang тільки що створився.〜时期 у перші дні свого існування; на початку створення;〜阶段 початкова стадія; початковий період.
初春 chuchiin початок весни; на початку весни; ранньої весни.
初次 chiici уперше; у перший раз.〜会面 перша зустріч; уперше зустрітися;〜演出 прем’єра; перша постановка; пфше представлення (以 上译法指戏剧дебют (指初次演出的人).
初等 chudgng початкбвий; елементарний. ~教 育 початкова (нижча) освіта;〜数学 елементарна математика;〜函数<数> елементарна функція.
初冬 chiidong початок зими; на початку зими.
初犯chijftn 1)(初次犯错误）перша провина.恕 你〜прощаю тобі цю першу провину; твою першу провину пробачимо (можна пробачити). 2) <法> (初次犯罪）перший злочин.
初伏 chufii перші десять днів "літньої спеки"; початок "літньої спеки".
初稿 chiigao перша редакція (诗文的草稿)； [початкбвий] нарис.提纲的〜початкбвий начерк тез;这部小说的定稿和〜有很大的出 入 в остаточній редакції цього роману є великі зміни в порівнянні з його першою редакцією.
初耕 chugeng〈农〉підіймання [пару]; пфша бранка.
初会 chiihui перша зустріч; уперше зустрітися.
初级 chuji початкбвий; перший щабель; первинний; молодший.〜中学 середня школа першого щаблю; молодший клас;〜读本 буквар ч.;〜线圈 <理> первинна котушка.
初级产品 chii ji chan pin сировина, початкбвий
матеріал.
初级社 chujishe кооператив низщого типу.
初交 chiijiao нове (перше) знайомство.〜的时候 на початку (з початку) знайомства;我和他是 〜ми з ним познайомилися недавно (коротко знайомі).
初恋 chulian 1)(第一次恋爱）перша любов. 2) (刚恋爱不久）недавно закохатися.
初露锋芒 chu lu fengmang вперше показати себе; у перший раз виявити свої здібності (свій талант).
初期 chiiqT початок; початкбвий (перший, ранній) період; початкова (перша, рання) стадія. 二十世纪〜початок двадцятого століття; на початку (на зорі) двадцятого століття;战争〜на початку (у перший період) війни;工作〜на початку (у початкбвий період, на перших кроках) роботи;工人运动 〜на початковій стадії робочого руху;在人类 历史的〜на зорі істбрії людства;〜作品 твори
раннього періоду; примітив (指人类文化的 初期作品).
初切 chiiqig〈天〉вхбдження.
初秋 chuqiCi початок осені; на початку осені; ранньої осені.
初乳 сЬйгй годувати немовля молоком.
初赛 chusai〈体> перший тур [змагань].
初丧 chiisang перші дні жалоби.
初审 chushen 1) <法> (第一审）перша інстанція; (初次开庭）перше слухання справи.〜的判决 рішення (вирок) першої інстанції;〜以后 після розгляду справи в першій інстанції; після першого слухання справи. 2)
稿) первинна перевірка; первинний перегляд.
初生 chdsheng перший; первинний.〜皮层 <生 物> первинна кора;〜组织 <生物> первинна тканина.
初生之位不畏虎chii sheng zhl du bu wei hu новонароджена теличка навіть тигра не боїться; молодому бичку навіть тигр не страшний; молодим (молодості) властиві сміливі дерзання; відвага і дерзання - участь молодих (молодості).
初试 chushi 1)(初次试验）перший досвід (експеримент); експериментувати в перший раз (уперше). 2)(初次考试）первинний іспит.
初速 chiisu <Ш> початкова швидкість.
初夏 chuxia початок літа; на початку літа.
初小 chuxiao початкова школа першого рівня.
初学 chGxu6 1)(刚开始学）починати вчитися чому.这种新技术我是〜я тільки починаю вивчати цю нову техніку;〜的时候总有困难 коли тільки починаєш учитися, труднощі неминучі. 2)(刚 А П ) новачок у чому; початківець.在音乐方面我是〜я новачок (початківець) у музиці.
初雪 chuxue перший сніг.
初旬 chiixun перша декада місяця.
初叶 chGye початок [століття, епохи]; перші роки [століття]. 二十世纪〜на початку (у перші роки) двадцятого століття.
初意 chuyi початкбвий намір (бажання).我的〜 是 початкбвий намір у мене був..; спочатку в мене був намір (бажання)..; на початку (спочатку) я мав намір (хотів, думав)..
chuyuan початкове бажання. 〜це не було моїм початковим бажанням.
初乳机 chiizh^jT <冶> бл^минг; блюмінг.
初战 chiizhan < 军 > відкриття воєнних дій; початок війни; перший бій; перша битва.
初诊 chuzhen попередній прийом (у лікаря).
初中 chuzhong середня школа першого рівня; нижча середня школа.
初衷 chuzhong 初意.改变〜змінити свій намір; роздумати.
含區chu.
Ш chu хижак розміром з собаку, кбльору дикого кота; невеликий тигр; рись; 2) тигр; 3) {перен.) сміливець; витязь.
cha.
樗 chu I. 1) імен. бот. айлант (Ailan thus altissima); 2) смердючий ясен (в "Чжуан-цзи" описується як некорисне дерево та ні на що не придатний матеріал). II. влас. Чу {прізвище).
擇材 chucai (я) негідний (формула скромності).
鸡 chiijl айлантусовий півник {жук, водиться на айлантусах, регулярно


114
цвірінькає в певний час доби).
Щ 散 chusan ні на що не придатний {про людину).
сЬй.
当秣 chumo <书> корм [для худоби]; [фуражне, кормове] сіно.
会议 chuyi〈书〉моя скромна думка; за моєю скромною думкою.
除 chii.
除 chu 1)(去掉）видаляти що (видалення); усувати що (усунення); ('?肖灭）ліквідувати кого-що (ліквідація); знищувати що (знищення); винищувати що (винищування).〜害 ■І боротьба зі шкідниками;Р章5# усунути перешкоду;从名册中〜掉 виключити що зі списку. 2)—除了 1), 2).〜此之外 крім того. 3) <Ш> поділяти що (розподіл); розділити що. 〜得尽 ділитися без залишку;〜不尽 не ділитися [без залишку]; неподільний;用二〜 六得三 шість, ділене на два, дорівнює трьом; шість разів поділити на два буде три;九可以 被三〜尽 дев’ять ділиться без залишку на три; дев’ять - число, кратне трьом.
除草 chucao полоти що; видаляти бурани.菜园 〜полбти город.
除草机 сМсйо|Г〈农〉екстирійтор.
除尘 chuchen 〈技〉пиловловлення; пиловидалення.
除尘器 chiich6nqi < 技 > пиловлбвлювач; пилоочисник; пилеосадник; пилосос.
除虫菊chiich6ngjii <植> пир打рум;(白花除虫 菊）румунок далматський (пепельнолистий); (红花除虫菊）рум'янок рожевий (перський).
除SchiifS <Ш> розподіл.
除非 chufei 1)(只有）тільки; крім чого; крім як; тільки в тому випадку, якщо...〜发生什么特 殊情况 тільки в тому випадку, якщо буде що-небудь екстрене;〜你来找,否则谁也找不 至Ij крім тебе, ніхто не зможе це знайти;〜下 命令，否则我们决不下火线позгіцію ми залишимо не інакше, крім як (як тільки) за наказом; тільки наказ може змусити нас залишити передній край. 2)(如果不是）якщо не.., то..; тільки в тому випадку, якщо..;(除了） крім як.丄下雨，要不我一定去крім як піде дощ, мені ніщо не перешкоджає піти; якщо не буде дощу, то я неодмінно буду; я не піду тільки в тому випадку, якщо буде дощ.
除根 chugen викорінити що (викорінювання); вирвати з коренем що; припинити в корені що.治病要〜якщб лікуватися, то потрібно вилікуватися остаточно.
除号 chiihk) <数> знак ділення.
除旧布新 chu jiu bu xln усунути (ліквідувати) усе старе і затвердити нове.
除开<Мкйі —除于. 除壳机 chiik句了 <农> лузговійка.
除了 chicle 1)(不算在内）крім чого; окрім чого; опріч чого; за винятком чого; не вважаючи кого-чого; не рахуючи чого; крім як.〜上班以 夕卜,他哪里都不去він нікуди не ходить, крім як на службу;殖民地人同殖民主义І进 行斗争Й外，别无出路крім боротьби (крім як борбтися) із колонізаторами, у народів колоніальних країн немає іншого виходу. 2) (此外还有）крім чого; окрім чого; чого.〜教 书，还要做团的工作（крім，окрім) викладання потрібно було ще вести комсомольську роботу;〜电车之外，我们还
乘公共汽车 поряд із трамваєм ми користуємося автобусом. 3)(不这样，就那样） якщо не.., то..解放前这个地方〜旱，就是错 до звільнення в цій місцевості, якщо не було посухи, то була повінь.
除灭 chumie знищити, ліквідувати.
除名 churning виключити кого зі списку; вивести кого зі складу.
除数 chiisWi <数> дільніік.
除夕卜 chuwai крім чого; за винятком чого; крім кого-чого;(不算）не рахуючи чого;(不在内） виключно.
除夕chiixT ( —年的最后一天）переддень Нового року;(除夕之夜）ніч під Новий рік.
除夜 chuye ніч під Новий рік.
除赛剂 chuyouji <农> гербіцид; гербисид; фітоцид.
除治 chuzhi ліквідувати.
chu.
厨 chii 厨房.〜刀 кухбнний ніж.
厨厕 chuce к)Ьсня і туалет; технічні
приміщення.
*房 cMfdng кухня;(轮船上的厨房）камбуз; (军队与劳动组合中的厨房）кашоварня.〜用 具 кухонне начиння.
厨师 chiishT кухар; куховарка; кухарка розм.(军 队与劳动组合中厨师)кашовар.(船上的厨 师）кок;(高级厨师）кулінар; шеф-повар; старший (кваліфікований) кухар.当 ~ працювати кухарем;〜手艺 кухарське мистецтво; кулінарія.
厨艺 chu у! кулінарна майстерність.
chu 另见 zhCi.
助 chu усунути.
chu 另见 tii.
涂月 chiiyiie 12-й місяць за місячним календарем.
Й9. chu.
组 chu І. мотика. II. 1) перекопувати земдю, займатися хліборобством; 2) викорчовувати; сапати; полоти; викоріняти; нищити. III. 1) іст., геогр. Чу {місцевістьу князівстві епохи Чуньцю)\ 2) іст.，геогр. Чу {давнє князівство на території теперішньої провінціїХенань)\
3) 	Чу {прізвище).
滌сМ.
源 chu влас. 1) геогр. Чухе (ріка в пров. Аньхуй та Цзянсу); 2) геогр. Чусянь (місц. в пров. Аньхуй)\ іст., геогр. Чучжоу (округ на території теперішньої провінції Аньхуй; з дин. Сун).
^ chu.
Ш chu —> 会.
路踌 chuzhi переступати з ноги на ногу, стояти в нерішучості.
chii.
Щ chu топтатися на місці.
Щ Щ chuchu стояти в нерішучості, вагатися.
働сМ.
働 chu 1)(农具）мотика; сапка розм.; сапа. 2) (锄草)полоти що;(松土）мотижити що; сапкувати що.〜地 мотижити (сапкувати) землю;〜掉野草 виполоти бур’ян (бур’янисті трави, траву).
锄奸 chujian знищувати (винищувати) зрадників.
锄强扶弱 chu qiang fii ruo боротися проти гнобителів і допомагати пригнобленим; боротися проти ґвалтівників (пригноблювачів) і покровительствувати слабким (беззахисним).
勸头 chiHou —锄 1).
维 chii.
雏 chu пташеня.〜X島 курча прост.;〜鸭 каченя; 〜燕 ластовеня.
雏菊 chuju < 植 > маргаритка багаторічна (звичайна); беллис багаторічний.
chur 〈口〉дитгіна; дитя с.\ зелений молодик; зелена молодь.
雏形 chuxing 1)(最初形态）першообраз книжц прототип книжк. 2)(模型）модель ж.; макет.
chu.
橱 chu шафа.书〜книжкбва шафа;壁〜стінна шафа;玻璃〜скляна шафа;衣〜плйтяна шафа; гардероб; шифоньєрка (指小的衣橱).
橱窗 chuchuang вітрина.
橱柜 chiigui 1)(食具橱)буфет; шафа для посуду. 2)(五斗橱)комод. chu 另见 cM.
处cM 1)(居住)жити.穴居野〜в丟сти первісний спосіб життя. 2)(相处)ладити з ким; жити з ким; уживатися з ким.我们彼此〜得来ми з ним в усьому ладимо; ми живемб з ним дружно; ми з ним добре уживаємося;〜不来 не могти з ким ужиться (жити у мирі); ІЗ КШІ немає ладу. 3) 处于.〜І崩溃的前夕стоіги (опинитися) перед крахом; бути напередодні краху;〜在胜利的前夕 стояти (опинитися) на порозі перемоги;要是你〜在我的地位，你怎 么办？ як би ви вчинили на моєму місці?第 一次国内革命战争时期，我们的党还〜在幼年 时期 в роки Першої громаджської революційної війни наша партія все ще переживала пору свого дитинства；任何事物都是〜在矛 盾+间，斗争中间，变化中间усі речі і явища існують у протиріччях, боротьбі, процесі ЗМІН. 4)—Іь 理 1).〜之泰然 спокійно поставитися до чого (прийняти що); із повним спокоєм; зберегти незворушність; із незворушним спокоєм (видом); як ні в чому не бувало. 5)—处罚.〜以罚金 накласти штраф на кого; оштрафувати кого; ~ 以极刑 карати кого на смерть (смертю); страчувати кого.
处罚 сіійй покарати кого (покарання); покарати кого; накласти кару на кого; карати кого (кара); віддати на покарання кого;(轻的 处罚）стягнути з кого (стягнення); накласти стягнення на кого; накласти стягнення на кого.受到〜понести покарання; бути покараним;应有的〜заслужене покарання; заслужена кара;予以应有的〜карати (карати) по заслугах.
处方 chiifang 1)(开药方）написати рецепт; виписати ліки; наказати кому що (розпорядження). 2)(药方）рецепт;
розпорядження (призначення) лікаря.〜手册 рецептурний довідник;〜说明 сигнатура.
处分 chtiftn 处罚.刑事〜кримінальне покарання; ^亍®〜адміністративне стягнення; 纪律〜дисциплінарне стягнення;党内〜 партійне стягнення;给予组织〜наюйсти


115
стягнення по організаційній лінії;免于〜 звільнити кого від покарання (від стягнення).
处境 chujing полбження; обстановка; обставини мн.〜很不妙' перебувати в дуже незавидному становищі;〜困难[перебувати] у скрутному (важкому) становищі; [перебувати] у важких (складних) обставинах; полбження гірше за губернаторське жарт.\ 〜越来越困难了 станбвище стає з кожним днем тяжче;他们的〜从来没有象今 天这 ff-困难 їм ніколи не доводилося так важко, як сьогбдні.
处决 chiijuS І)(执行死刑）страчувати кого (страта ж.). 2)—处理 І).
处理 сЬйІТ І)(安排，办理）вести що (ведення); розпоряджатися чим (розпорядження); керувати чим (керування); улаштовувати що (улаштування); чинити з чим\ бути з чим; робити з чим;(解决)вирішити що (рішення); розв'язати що (розв’язання); підходити до чого (підхід).〜日常工作 вести поточну роботу;〜工厂的事务 вести справи заводу; управляти (завідувати) справами заводу;〜家 务 вести домашнє господарство; завідувати будинком;〜私事 упорядкувати (улаштувати, налагодити) свої особисті справи;〜案件 розбирати [судові] справи;〜阶级之间的关系 регулювання стосунків між класами;正石角〜 积累与消费的关系правильно підходити до питання накопичення і споживання; ІЕ石角地〜 工业和农业的关系правильно вирішувати питання про співвідношення між промисловістю і сільським господарством; 正确〜人民内部矛盾правильно розв’язувати протиріччя усередині народу;酌情〜вжи- вати відповідних заходів;分另丨J 〜диферен- ційований підхід; Ш 会只〜оргвисновки; оргзаключення; рішення організації;妥为〜 вживати належних заходів;请你自行〜 прошу вас вирішити (робити) на свій розсуд; 这问题该如何〜як бути із цим питанням? що робити з цим питанням?你打算如何〜як ви вирішили? що ви вирішили зробити?这件事 是怎样〜的？ як розпорядилися (що вирішили) по цій справі?稿至今尚未〜рукбписи дотепер ще не переглянуті (не розібрані);让 这一国家р人民自己〜他们的事务дйти народу цієї країни самому вершити свої справи. 2)(艺术处理）трактувати що (трактування).演员对白毛女А形І•〜得很好 артистка прекрасно трактує образ "Сивої дівчини". 3) <技> обрббка.热化学〜термо- хімічна (теплова хімічна) обробка;水的〜 обробка води. 4)(变价出售）ліквідація (ліквідувати що).〜积压商品 ліквідація зале- жаних товарів.
处理品 сіійіїрїп товари (товарні залишки), що підлягають ліквідації.
处女 chunu незаймана.老〜стара діва.
处男 chOnan юнак.
处女地 chunudi цілина; новина ж.; незаймана (недоторкана, цілинна) земля (ґрунт).开垦〜 піднімати (освоювати) цілину.
处女ЙЙ chOnumo <角?> дівоча пліва; гімен спец.
处女作 chOnuzuo проба пера; перший [літературний] твір: перший [літературний] досвід.
处世 chiishi життєвий.〜为人之道 життєва мудрість;〜态度 відношення до життя;
світовідчування;〜经Лй життєвий досвід; життєві спостереження;〜哲学 філософія, якою керуються в житті.
处事 chushl вести справи.很会〜уміло вести справи; розумно розпоряджатися;〜公平 чинити справедливо;〜Я" серйозний підхід (серйозне відношення) до справи; серйозно підходити (ставитися) до питань.
处_ chiishii "припинення спеки" (14-ий із 24 сезонів місячного календаря, з 22-24 серпня).
处死 chusT покарати кого на смерть (стратити). 〜法西斯剑子手 знищити фашистського ката.
处&、积虑 сЬй xln ji їй виношувати [злі плани]; замишляти [зле]; тільки і думати, як би..; тільки і прагнути (намагатися), як би"
处刑 chuxing <法> вирок (присудити кого до чого).〜五年 присудити до тюремного ув’язнення терміном на 5 років.
处于 сЬйуй перебувати; бути; опинитися.〜不 利地位 знаходитися (бути, опинитися) у невигідному положенні;〜主动地位 тримати в руках ініціативу;〜被动地位 втратити ініціативу; перебувати (бути, опинитися) у пасивному положенні; грати пасивну роль;〜 平等地位 на рівній нозі з ким; рівноправний; 谈判〜极秘密的状态中 переговбри оточувала глибока таємниця； переговори відбувалися (велися) у глибокій таємниці;战 争〜相持阶段 війнй переживала етап рівноваги;,资本主义世界正〜经济危机之宁 капіталістичний світ переживає (зазнає) тепер економічну кризу.
处治chlizh丨—> 处罚.
处置chftzhi 1)―处理1).不知如何〜не знати, як бути (як чинити, що робити). 2)—处罚.
件 chti.
杵chii 1)(日杵）товкач;(洗衣机用的棒植） праник. 2)(戳）пікати кого-що чим.用手指 头〜下 тицьнути пальцем.
础 chu.
石出 chu цоколь ч.
础石 chiishi цокольний камінь.
chii.
Ш сЬй <Й> шовковиця паперова; брусонетія паперова.
chu.
猪 chu І. торба для одежі; 2) червоне покривало (на труну); 3) слуга. II. 1) підбивати (підбитий) ватою; вишивати, гаптувати (гаптований) шовком; 3) збирати; накопичувати. III. влас. Чу {прізвище).
chu.
Ш chu потоки, рукав ріки.
储 chti.
储备 chubei запасти що (запас, запасний); заготовити що (заготівля, заготовляння); припасти що; припаси мн.粮食〜 продовольчі запаси (заготівлі, припаси); запаси продовольства;原料〜запаси сировини;种子〜насінний фонд;商品〜 товарні запаси;黄金〜 <经> золотий фонд (запас, резерв); запас золота;生产资料〜 запас засобів виробництва;日常〜потбчний запас;必要〜необхідний запас;国家和人民 М〜запйси держави і народу;〜<^х>
запасний фонд;〜两年的粮食 запастті (заготовити) продовольство на два роки; створити продовольчі запаси на два роки;〜 工业品 тримати промислові товари в резервному фонді;要有些〜необхідно тримати що-небудь у запасі.
chiibeiliang зерно в якості резервного фонду.
储各量 chdt^iliang [резервний] запас.最低〜 мінімальний запас;材料〜запас матеріалів.
储藏 chticSng 1) т"»•储存• 2)(蕴藏）залягати (поклад ч.).这个地区〜着丰富的铁矿у цьому районі багаті запаси (поклади) залізної руди.
储藏量chticdngliSng —储量.
储藏室 chiicangshi сховище; комора; прикомірок.
chOcangwu запас; резерв; припаси мн.
储存 chiicun резервувати що (резервація); залишити про запас (у резерві) що; зберегти [про запас] що.把石油〜起来 резервувати нафту; зробити запаси нафти.
储存量 chficiinliSng запас.仓库〜запйс на складах; складський запас; ® дп ~ запас товарів.
储户 chuhu вкладник.
储积 chiijT накопичення.
储集 chuji заощаджувати кошти, робити
запаси.
储金 chiijTn заощадження мн.互助〜 заощадження взаємодопомоги.
储君 chujun спадкоємець престолу.
储量 chtUiAng запас.石油〜запаси нафти;燃料〜 запас палива;估计〜 <地质> передбачувані запаси;可采〜 < 地质 > запйси，що видобуваються.
储龄 chilling сума річних збережень, заощаджень.
储蓄сіійхй 1)(存钱于银行）робііти заощадження; класти (вкладати, вносити) гроші в ощадкасу.〜银 4亍 ощадна каса; ощадкаса;〜存款 внесок в ощадкасу; ощадний вклад;〜存折 ощадна книжка; ощадкнижка;提倡〜заохбчувати особисті заощадження. 2)—储金.定期 ~ строкові вклади;活期〜потбчний рахунок;他有一大 笔〜у нього великі заощадження.
储蓄所 chiixusuS відділення (філія) ощадної каси.
储油构造 ch£iy6u gouzao <地质> нафтонбсна структура.
储油罐 chiiyouguan цистерна.
储源 chiiyuan джерела капіталовкладень
储值 chuzhi кредгітна картка.
储种 chuzhong вид капіталовкладення.
楚CM.
楚楚 chiichii чистий і акуратний.衣冠〜добірно одягнений; одягнений чисто й акуратно.
chu 另见 сіій.
处 chu 1)(场所）місце.集合〜місце (пункт) збору; збірний пункт;住在原〜жііти на колишньому (старому) місці;无〜休息 ніде відпочивати;无〜可去 нікуди йти (піти);各~ 都有 є скрізь; є всюди. 2)(机关部门）відділ; частина ж.; служба спец.\ стіл.总务 ~ канцелярія; адміністративний відділ;教务〜 навчагіьна частина;人事〜відділ кадрів;机务 〜〈铁路〉служба тяги; локомотивна служба;


116
служба локомотивного господарства;售票〜 квиткова каса;询问〜дбвідковий стіл; довідкове бюро;失物招领〜стіл (бюро) знахідок.
处处 chCichCi 1)(各地）скрізь і усюди; усюди; повскідно:祖国〜出现了巨大的变化у нашій країні скрізь і усюди відбулися великі зрушення (величезні зміни);友谊之花〜开 квіти дружби розпускаються всюди. 2)(各方 面）в усьому; на кбжному кроці.〜以身作贝丨J в усім показувати особистий приклад;〜为人 民利益着想у всім (на кбжному кроці) враховувати інтереси (рахуватися з інтересами) народу;他〜和我们作对 він нам заважає на кбжному кроці; 一个共产党员必 须〜严格要求自己комуністи повинні в усіх відношеннях пред’являти до себе суворі вимоги.
处所cMsu6 місце.这是个什么〜？ що це за місце?
处长 chuzhang начальник відділу (частини, служби); завідуючий відділом (частиною, службою).
绌сМ.
绌 chu < 书 > бракувати чого (нестача, недостатній); не вистачати чого; недостача. 经费支 ~ нестіча (недостача) засобів; не вистачає (бракує) засобів.
J chu.
于 chu короткий крок правою ногою.
^沐 сЬй.
怵 chu 1) бояггися, лякатися; бентежитися; 2) тужити; сумувати.
休场 chuchang торопіти, боятися, ніяковіти.
怵目惊心、churnujlngxTn приголомшувати; жахливий.
怵然 churan боязко, насторожі.
怵头 chutou пекін. діал. боятися, пасувати перед труднощами.
сіій.
Ш chu важко йти, шкутильгати.
閑сМ.
閲 chu маса, велика кількість (про людей).
淑 chCi.
ШШ chugui незвичайний, дивний, chu.
Ш chu хворіти, хворий.
俶 chu另见ti.
Ш chu 1) (гарний) початок; спочатку; вперше. 2) привести до ладу.
畜сіій.
鄗 chu влас. 1) іст., геогр. Чу {місто князівства Цзінь епохи Чуньцзю); 2) Чу {прізвище).
却[chu.
Ш chu скипетр довжиною в 8 цунь {біля 25 см).
У畜 chu.
Ш chu 1) збиратися, накопичуватися (про воду);
2) 	застоюватися; застійний; 3) кипіти (у розпачі).
兽 chu 另见 хій.
晋 chu розводити худобу.
歌
歜 chu І. задишка від гніву;〈方〉сильний аромат. II. влас. Чу (в іменах).
斶 сМі.
月蜀 chu сало нутрії.
觸 chu.
JM chu влас. Янь Чу (діяч царства Ці за часів Чжаньго).
畜chu另见хй.
畜 сіій (牲畜）худбба; тварина.家〜[домішня] худоба; домашня тварина;役〜роббча худоба; тяглова худоба;母〜м^гка.种〜виробник; ff 〜молодник збірн.
畜肥 cMifSi <农> гній; гнойове добриво.
畜栏 chulan стійло; хлів. ‘
畜力 chuli жива тяга; живе тягло; тяглова сила. 〜运输 гуж; гужовий транспорт; гужові перевезення; перевозити гужем;〜农具 сільськогосподарські знаряддя на живій тязі.
畜牲 chCrsheng 1)(禽兽）тварина; худобина. 2) (骂人话）скотина прост.; тварюка ж., прост.\ бидло.
畜—chuyi <牧> епізоотія.
搞chi
搐溺 chunuo〈医〉судома, конвульсія.
搐缩 cWisu6 <医> тик.
触 сіій.
触chCi 1)—触动1).〜人痛处зачешіти (торкнутися за) хворе місце людини; наступити на улюблений мозоль; за живе зачепити (торкнутися). 2)—触动 2).〜起前 情 викликати спогади про минуле; нагадати минуле.
触电 chiidian враження струмом; бути ураженим струмом.当心〜！ остерігайтеся струму! №>〜了 йогб вдарило струмом;他是〜 死的 його вбило струмом.
触动 chiiddng 1)(碰到）зачепити кого-що, за що; (动）торкнути кого-що; торкнутися кого-чого. 〜地雷 наскочити на міну; зачепити міну;没 有〜залишати що недоторканим;用手〜一下 торкнути (торкнутися) рукою. 2)(打动） торкнути що.〜旧曰的回忆 розворушити старі спогади;〜愁思 роз’ятрювати горе;这 句话〜了他的心情ці слова зачепили (торкнулися) у нього найпотаємніше.
触法 chufa порушити правило, закон.
触犯 сііййп (冲撞）зачепити кого-що, рот.; торкнутися кого-чого;(冒犯）скривдити кого-що (образа);(侵害）торкнутися кого-чого; завдати шкоди кому-чому;(破坏） порушити що (порушення).〜尊严 зачепити (торкнутися) гідність (престиж, авторитет); 〜法律порошити закон;〜人民利益зачепити інтереси народу; завдати шкоди інтересам народу.
触机 chuji на натхненні книжк.; за інтуїцією; експромтом.说话不假思索，〜即发говоргіти експромтом (на натхненні, за інтущією), без усякої підготовки.
触及cMji—触动1).〜灵魂торкнути живу душу;尚未〜问题的实质ще не порушена суть питання; ще не торкнутися суті проблеми.
角虫礁 chujiao наскочити (сісти) на риф.
触角 chOjmo 〈动〉вусики мн.; антена cnetf.; щупальця мн., спец.
触景生情 chu jing sheng qing схвилюватися (засумувати, збентежитися) від побаченого; побачивши що охопило почуття чого', глибоко схвильований (розчулений) чим.
触觉 chujue <生理> дотик; тактильне почуття (відчуття).〜器官 органи дотику.
触类旁通 chu lei pang tong робити висновки за аналогією; від часткового приходити до загальних висновків.
触媒 chCimSi < 化 > каталізатор.生物〜 біокаталізатор.
触霉头 cM meitou <方> 1)(倒霉）не везе кому; нещастя; несолодко прийдеться кому\ напоротися на неприє мність.真〜! от не везе! яке нещастя! яка невдача (невдача,
неприємність)!他触 了霉头 сблоно iioMj прийшлося. 2)(使人难堪）насолііти кому, розм.
触目 сіійтй упадати в око; куди не кинь оком. ~ 皆是[так і, усюди] упадати в око; куди не кинь оком, [усюди, скрізь]..; зустрічатися на кбжному кроці; велике (безкінечне) безліч; таких [речей] занадто багато.
触目’原；已、chu mu jing xln запаморочливий; [охопило] здригання; здригнутися [від побаченого, від одногб виду]; серце завмерло (завмирає); дух (подих) захопило; справити приголомшливе враження.
触怒 сіійпй (使生气）розгнівати кого що; розсердити що; роздражнити кого-що;(使大 怒)підірвати що; привести що в лють; викликати на себе гнів; псувати кров кому.
触碰 chupeng хвилювати.
触浅 chuqian〈海〉наскочити (сісти) на банки (на мілину).
触手 ch(ish6u〈动> щупальця мн.
触痛 chutong задіти (забрати, торкнутися) за живе; роз’ятрити кого-що, розм.; боляче зачепити кого-що.〜旧仓lj роз^трити старі [душевні, серцеві] рани; роз’ятрити старе горе.
触网 chCiw5ng〈体> сітка.
触须сіійхй <动>~>触角.
触诊 chuzhen 〈医〉пальпйція спец.; обмацування; ощупування.
懷 chCi.
慑 chu боятися (боязкість, боязкий); (боягузтво, боягузливий); лякатися (полохливий);
сором’язливість.发〜боітися; відчувати страх; кого охопив страх;〜见生人 боятися незнайомих людей; цуратися сторонніх.
黯 chCi.
Ш 免 cMimiSn < 书 > зніги чин (сан);
відсторонити (звільнити) кого від посади; звільнити кого з посади.
臺 сМі.
蟲立 chuli височіти; підніматися.到处〜着工厂 的烟 усюди височіли (тяглися вгору) фабричні і заводські труби;群峰〜височіли (піднімалися, нагромаджувалися, здіймалися) піки гір.
chuai.
欸 chuai <象声> тріщати, тріскотіти.
-UJU
дТШ chuai 另见 chuSi.
端 chuai (藏在衣服里）засунути що; покласти


117
що\ тримати що.〜在 口袋里 засунути (покласти) у кишеню; тримати в кишені;〜在 怀里 тримати за пазухою; засунути (покласти) за пазуху;〜着手儿站着 стояти, засунувши руки [у рукава, у кишені].
chu§i.
搋 chuai розминати що.〜面 місити (розминати) тісто.
ВШ chuai.
腦 chuai жирний, тучний, товстий, дебелий.
-U1J
gfffi chuai 另见 chuSi.
端测 chuaice припускати що (припущення); міркувати що (розуміння); догадуватися (догадка).纯属〜之词 чистий домисел; домисли; одне лише припущення;据我〜за моїми міркуваннями; я припускаю, що..; Ш 此〜[вихбдячи з цього,] треба припускати..; судячи з цього.
揣度 chuaiduo будувати (робити) здогади; враховувати що (облік); зважувати що (зважування); оцінювати що (оцінка).〜另ij 人 的心意 будувати (робити) здогади про чужі думки (наміри, бажання); читати в серці (у душі) іншого;〜敌ti? зважувати (оцінювати) загальне положення противника;端倩度势 зважувати всі обставини; враховувати наявне положення; зважувати усі за і проти.
端摩 chuaimo обмірковувати що (обмірковування); продумувати що.仔细〜ретельно обмірковувати (продумувати); поміркувати про кого-що, розм.;〜不出 губитися в здогадах (у припущеннях); розумом не збагнути; 〜人的心理 будувати здогади про психологію людини.
ІЬ而 chuai.
端 chuai ударяти (штовхати) ногою; хвицяти.
踹f到 chuaidSo перекинути що [ногою]; збити що з ніг [ногою].
chuai.
膪 chuai 1) розтовстіти, бути відгодованим; 2) відгодовувати (свиней).
)І [ chuan.
川 chuan ріка; [річковий] потік.高山大〜висбкі гори і великі ріки.
川贝 chuanbei <Ш> рябчик сичуаньський.
І流不,І、chuan liu bu хі безупинним потоком; безперервно; неспинно. 〜[безперерв- ний] потік машин; безупинним потоком (безперервно, неспинно) йшли машини;人 来人往，〜люди йшли безперервним потоком.
川考 chuanxiong <植> гірчовник піхвовий.
川资 chuanzT гроші на дорогу; дорожні (шляхові) витрати.
氣! chuan.
氣 chuan <化> тритій.
穿 chuan.
穿 chuan 1)(破，透）наскрізь; про-; роз-.〜个洞 проробити (пробити) діру (отвір);打 ~ пробити що [наскрізь]; продірявити що\ 说〜 сказати те, що є; сказати так, як є [насправді]; сказати начистоту;子弓丨А ~胸而出 к知я пробила груди; кулею пробило груди навиліт;——粒子弹〜Jit左肩下方 куля
ввійшла нижче лівого плеча. 2)(通过）через що\ крізь що\ просмикувати що; усовувати що.,(穿成串）нанизувати що.〜鞋带 всунути (просмикнути) шнурки на черевиках;〜珍珠 нанизувати перлини; ~ 过马路 перетнути дорогу; перейти [через] дорогу;从~*个胡同 〜到另一个胡同 переходити з одного провулка в інший;〜过人群 пробратися через (крізь) юрбу; ІМ路〜过森林 дорога йде лісом; дорога пролягає через ліс;战士们〜过 铁丝网 воїни долають дротяне загородження.
3)(穿戴)одягати що; носити що; ходити в чому; одягатися.〜裤子 одягнути (натягнути) штани;〜鞋子 взутися; надіти взуття;〜衣月艮 одягатися; надягнути костюм (одяг);〜着军 装 бути у військовій формі; носити військову форму;〜上大衣 надягнути пальто; 有饭吃，有衣〜б夕ти ситим і одягненим;〜过 的衣服нбшений костюм;别人〜过的衣服 костюм з чужого плеча;这靴子我〜不上ці чоботи мені не йдуть на ноги;里夕卜〜反了 надягнути навиворіт;前后〜反了 надягнути задом наперед;〜得很朴素 одягатися просто і скромно;这是〜在里边的 це одягається під верхній одяг;你〜得太少 ви занадто легко одягнені; 要多〜些衣月艮 треба тепліше одягтися;给孩子们〜暖些одягти дітей потепліше;她〜着一件新衣月艮на ній була нова сукня; вона була (ходить) у новій сукні; вона була одягнена в нову сукню;这衣月艮她〜 着合适 ця сукня їй личить (пасує);(指美观)； ця сукня їй (саме) в пору (якраз);(指大小合 适)；这件大衣我己〜了三年了 це пальто я ношу вже три роки; це пальто служить мені вже три роки.
穿扮 chuanban одягатися, наряджатися.
穿插 chuancha 1)(交叉）чергуватися (чергування); перемежовуватися чим, із чим; по черзі;(夹杂)вставляти що в що (вставляння). 突击工作和日常工作〜进行чергувйти (перемежовувати) ударну роботу з повсякденною;讲话中〜—些笑话 вставляти в мову жарти; пересипати мову жартами. 2) (穿曲）худбжній відступ; епізодична вставка.
穿刺 chuSnci <医> пункція; прокол.
穿戴 сіпШпсШ 1)(衣服与装饰）одяг і прикраса.
穿红着绿 chuanhong-zhuolU у яскравих (красивих, пишних) убраннях; барвисто (яскраво) виряджений; вифранчений розм.
穿甲弹 chuSnjiadAn <军> бронебійний снаряд.
穿孑L chuankong 1) < 技 > прошивання;
пробивання [отвори]; просічка; перфорація. 2) < 医 > прорив; перфорація.〜性溃疡
проривна (прорвана) виразка;肠〜прорив (перфорація) кишок.
穿孔机 chuSnkSngjf <机> перфоратор.
穿孑L 器 chuankongqi < Й > пробійник; пробиватель.
穿廊 chuanlang галерея; прохідний коридор.
穿连裆裤 chuan liandangku вступити в змову; бути в змові.
穿破 chuanpo зносити що; заносити що; затріпати що, розм.\ 把皮鞋〜了 стоптати (зовсім зносити) черевики;衣月艮〜了 костюм зносився.
穿山甲 chu§nshanjm〈动〉ящер; панголин.
穿梭 chuansuo снувати [взад і вперед].〜j以地来 来去去 снувати безперервно.
穿觉:风 chuantangfeng протяг; наскрізний вітер.
穿堂 l、1 chuantangmen двері прохідної кімнати; двері в прохідну.
chuantangr прохідна [кімната].
穿 4、鞋 chuan хіаохіе чинити перешкоди кому; чіплятися до кого.
穿孝 chuanxiao бути в жалобі по кому; носити жалобу по кому; одягтися в жалобу по кому.
穿新鞋来老路 chu5n хїп хїе lai lao lu "ходити в
новому взутті по старій дорозі” - хоча форма
(зовнішній вигляд) змінився, внутрішнє
наповнення залишилося старим.
穿衣镜 chuanyljing трюмо невідм.\ гардеробне дзеркало.
穿针 chuanzhen всунути (просмикнути) нитку в голку.
穿针引线 chuan zhen yin xian допомогти кому зв’язатися з ким; сприяти (посприяти) у встановленні контакту; грати сполучну роль; за посередництвом; за допомогою; сватати кого кому, жарт.
chuanzhuo убрання (вирядитися); одягатися. 讲究〜любити франтівство (франтити); 她不讲究〜їй байдуже що носити; вона невимоглива в одязі; вона мало звертає уваги на убрання.
穿凿 chuanzuo із натяжкою.〜附会 натяжка розм.; із натяжкою; притягти за волосся (за вуха) що;论据〜附会 натікка в доведенні; у доказі допущена натяжка.
4专 chuan 另见 zhu^n.
传 chuan 1)(转给）передавати що (передача); повідомляти що (повідомлення).〜消息 передавати (повідомляти) відомості;古代〜 下来的 успадкований із древніх часів;请往 下〜передавайте，будь ласка, далі;革命传统 代代〜революційні традиції передаються (переходять) із покоління в покоління. 2) —► 把自己的技能〜给别人передіти своє мистецтво (майстерність) іншим; навчити інших своєму мистецтву (майстерності). 3) —传播.捷报频〜безупинно говорити про перемогу. 4)—> 传导 1).金属〜电 метйли проводять електрику;光比声音〜得快 світло рухається швидше звуку. 5)(叫）викликати кого.〜某人到人民法院викликйти такого-то в народний суд. 6) —►传染.这病〜人 ця хвороба заразлива (інфекційна).
传 j® chuanbian поширитися; рознестися; обійти що; піти.捷报〜全城 звістка про перемогу поширилася (рознеслася, пішла) по всьому місту; звістка про перемогу обійшла (облетіла) все місто.
{专才番 chuanbo поширювати що (поширення); насаджувати що (насадження).〜文化 насаджувати культуру;〜马克思列宁主义思想 насаджувати (поширювати, пропагувати) ідеї марксизму-ленінізму;〜先进经验 поширювати (насаджувати) передовий
досвід;〜花粉〈丨直〉запилення;波的〜〈理〉 поширення хвиль;声的〜 <理> поширення звука;制 ih传染病的〜зупинити поширення інфекції (заразних захворювань); зупинити епідемію;这—消息到处〜着усюди поширилася (рознеслася) ця звістка.
传牙番者 chuanbozhe розповсюджувач; провідник. 马歹У 主义的〜 провідник
марксизму-ленінізму;科学知识的〜 розповсюджувач наукових знань.
传布chuanbu—>传描.
传山chu3nchii виходити.这些消息是从他那ЯІ


118
〜的 ці відомості [виходять, отримані] від нього.
传出神经 chudnchii shenjlng <解> еферентний (відцентровий) нерв.
传达 chuanda 1)(转达）передавати що (передача). 〜命令передавати наказ;〜上级指示 повідомляти про розпорядження вищого органу (начальства);〜报告 інформаційний доклад. 2)(通报）доповідь (доповісти про що).未经〜，不准入内 не можна входити без доповіді; входити без доповіді забороняється; 请你给我〜一下прошу доповісти про мене. 3)(工作人员）черговий; чергова.
传达室 chuandashi бюро перепусток; чергова [кімната]. ,
传к chuandai 1)(传种接代）продовження роду; збереження виду. 2)(传给后代）передавати що з роду в рід (із покоління в покоління); родовий; фамільний.〜的手艺 родове ремесло.
传单 chuandan листівка; летючка розм.;
летучий листок;(秘密传单）прокламація.散 发〜розкидйти листівки (прокламації).
传导 chuandao 1) 〈理〉проводити що.
2)〈生理〉проводити що.〜系统 провідна система.
传导性 chuandaoxing〈理〉провідність.
传道сіийпсійо 1) <宗>—传教.2)(旧时指传授 孑L 孟之道）проповідувати (поширювати, насаджувати) конфуціанське навчання.
传递 chuandi передавати що (передача); доставляти що (доставка); вручати що (вручення).〜信件 доставляти (передавати) листи;〜消息 передача інформації (звісток).
传动 chuandong〈机〉передача; привід; транс- місія.〜装置 передавальна установка; приводний пристрій;〜齿轮 передатне колесо; перехідна шестерня;齿轮〜зубцювата передача.
传动带 chuandongdai <机> привідний ремінь.
"三角〜текстрбпний (клиновидний) ремінь.
传粉 chudnf^n〈植〉затінення.自花〜само- запилення;异花〜перехресне запилення; перезапилення;虫媒〜комахозапгіленя; ентомофілія.
传呼 chuanhii викликати (виклик) до телефону. 公用〜电话 телефон загального користування [із викликом];夜І司〜нічнгій виклик до телефону. 、
传话 chuanhua передавати чиї слова; переказувати що (переказування).
传唤 chuanhuan <法> виклик повісткою в суд (у прокуратуру, у міліцію).
传家 chudnjia— 4代 2).
传家宝 chuanjiabao фамільна коштовність; сімейна реліквія; скарб для поколінь;(优良 传统）краща традиція.
传教 chuanjiao 〈宗〉проповідувати [віровчення]; місіонерство.
传教士 chuanjiaoshi〈宗〉місіонер; місіонерка; проповідник; проповідниця.
传戒 chuanjie〈宗> присвячення в чернецтво.
传经 chuan jlng передавати досвід.
传经送宝 chuan jlng song bao навчати
цінностям.
传开 chuankai розголоситися; поширитися.这 件事在社会上〜了 ця історія розголосилася в суспільстві.
传来 chuanlai дійти до кого; доноситися до кого. 〜了歌声 доносяться звуки пісні;〜了个瑶
言 дійшов слух;〜了 丰收喜讯 отримані (надійшли, дійшли до нас) звістки про багатий врожай.
传令 chuanling віддати наказ.〜三军 віддати наказ по всім військам;〜惡笑 оголосити подяку [наказом, у наказі].
传令兵 chuanlingblng вістовий; ординарець.
传票 chuanpiao 1)〈法〉повістка [суду]; виклик [у суд]. 2)〈会>6рдер.
传每chuanqi 1) <文> (油1宋的短篇小说)новела. 2) <明清的长篇戏曲〉мелодрйма. 3)(离奇） легендарний (легендарність).〜式的故事 легенда;〜式的人物 легендарна особистість (фігура); казковий (легендарний) персонаж.
传情 chuanqing висловити почуття.
7[专球 chuanqiu <体> пас; пасування (пасувати).
传染 chuanran зараза (заразний, заразити кого-що чим); інфекція (інфекційний, інфіцирувати що.)他〜了流行性感冒він заразився грипом;以免〜另У 人 щоб не заразити навколишніх; щоб уникнути зарази (інфекції, передачі хвороби);这病会〜 хвороба ця заразлива (заразна);苍姆〜疾病 мухи розносять (поширюють) заразу (інфекцію).
传染病 chuanranbing заразна (інфекційна,
(заразлива) хвороба.〜患、者 заразний [хворий]; 〜医院 інфекційна лікарня; 〜医生 інфекціоніст.
传染性 chuanranxing заразливість (заразливий, заразний); інфекційний.〜肝炎 < 医 > інфекційний гепатит.
传热性 chuanrexing <理> теплопровідність.
传入сішйпгй проникнути.十月革命以后，马克 思列宁主义开始〜中国після Жовтневої революції марксизм-ленінізм одержав (знайшов) своє поширення в Китаї.
传入神经 сішйпгй <解> shSnjTng аферентний (доцентровий) нерв.
传神 chuanshen схопити й передати дух яскраво й образно; жваво; мальовничо виразно.〜之笔 яскравий і образний штрих яскравість і образність стилю (мови); мальовнича мова;描写得异常〜зображено (подано) дуже яскраво і образно (жваво, мальовничо, виразно);画得非常〜намальовано жваво (виразно).
传声器 chuanshengqi <电> мікрофон.
传声筒 chudnsh6ngt6ng 1)(话筒）рУпор; мегафон. 2)(照搬别人的人）рупор.作〜 бути (стати) рупором.
传娃chuanshi <书> —传代2).〜之宝най- цінніший історичний унікум;〜f圭作 класичний шедевр [літератури, мистецтва].
传授 chuanshou передавати що (передача); навчати кого чому, із неозн. (навчання).〜知 识 передавати знання;〜技艺 передавати майстерність; навчати майстерності;〜机器 使用方法 знайомити з методами використання машин.
传说 chuanshuo 1)(辗转述说）ходять чутки; говорять.〜纷乡云 йдуть найсуперечливіші поголоски;这只是〜而已 це усього лише одні чутки (розмбви);有人这样〜хбдять (є) такі чутки; так люди говорять. 2) ( 口 头流传 的故事）переказ; оповістка; легенда.古老的 〜стародавнє сказання; стародавня легенда.
传诵 chuansong на вустах в усіх; із вуст у вуста. 〜一时 на вустах в усіх; передаватися з вуст у вуста;千古〜的佳话 красива легенда,
передана з покоління в покоління;他的诗作 〜全国 його вірші облетіли всю країну;英雄 的事迹正为广大劳动人民所〜пбдвиги героя тепф не сходять з вуст широких мас працюючих.
传送带 chuansongdai [стрічковий, транс- портировочний] конвеєр; [стрічковий] транспортер; конвеєрна (транспортерна) стрічка; стрічка транспортера.
传统 chuantong традиція.光荣的〜славні традиції;革命〜教育 виховйння на революційних традиціях;〜观念 традиційний погляд;同旧的〜观念决裂порвйти з ідеями, успадкованими від минулого;〜友谊 традиційна дружба;〜节目 традиційний репертуар; традиційні програми.
传闻 chuanwen 1)(听到）говорять; хбдять чутки. 有所〜є (хбдять) такі чутки;〜轮船^事 говорять (ходить поголос), що пароплав зазнав аварії;〜失实 чутки недостовірні (не відповідають дійсності). 2) —►传说 2).
4专习 chuanxi навчання (навчатися чому).
传檄 chuanxi〈书〉випустити звернення.
传信鹤 chuanxinge поштовий голуб.
传讯 chuanxun <法> виклик на допит.〜见证人 викликати свідка.
传言 сішйпуйп 1)(流传的话）пліткіі мн.; розмбви мн.不可如此轻信〜не можна не перебираючи вірити всяким чуткам (розмовам); не можна бути таким легковірним (довірливим) [до пліток]. 2)—> 传话.
传扬 chuanyang поширюватися (поширення); розноситися.这件新闻在全村很快〜开了 ця новина швидко рознеслася (поширилася) по всьому селу.
传音性 chuanylnxing <理> звукопровідність.
传阅 chuAnyud для ознайомлення; до відома.交 组内〜передйти в секцію (у групу) для ознайомлення; до відома [членів] секції (групи)(用于批注文件)；这份材料应当给大 家〜——Т цей матеріал варто дати всім для ознайомлення.
chuanzhen <%> телефотографія; більд- передача.〜电报 фототелеграма; фототелеграф; більдтелеграфія;〜电报机 фототелеграфний апарат; апарат для фототелеграфної передачі;〜电话 фототелефон;〜照片 телефото невідм.\ фото, прийняте по фототелеграфу; прийнято фототелеграфом (用于说明)；电Ш〜设备фототелевізШна апаратура.
传真机 chuanzhenjl фотопередатчик; факсимільний апарат.有线电〜телеавтбграф;新闻 〜факсимільний апарат для преси, chuanzhenping фотоекран.
传种 chuanzhong робити (давати) нащадків.
代 продовження (збереження) [свого] роду.
ІІр chuan.
船 chuan судно;(轮船）пароплав. ,J、〜чбвен; бот; сампан;鱼〜рибальське судно;冷藏〜 холодильний корабель; судно-рефрижератор с.;上〜сісти на судно (на пароплав);下〜 зійти з судна (з пароплава).
船帮1 chuanbang (船:Ь侧面)борт.
船帮2 chuanbang (船队）каравйн [судів].
船舶 chudnb6 суда мн.; флот.内河〜річкові судна; річковий флот;〜修理 судноремонт; ремонт судів;〜修理厂 судноремонтна верф; 〜遇险 авйрія корабля;〜驾驶员 судоводитель.


119
船焊 chuanbu пристань ж;.; причал.
船舱 chi^nc5ng (客舱）какіта;(货舱)трюм.
船厂 chuanchang [суднобудівна] верф; судноверф ж.; суднобудівний завод.
船队 chuandui флотилія; караван (指商船队).捕 #〜китобійна флотилія.
船蛇 chuanduo кермо [корабля].
船费 chudnfti 1)(客票费兔丨 вартість проїзду [на пароплаві]; плата за проїзд [на пароплаві]. 2) (运费)фрахт.
船夫 chuanfu човняр.
船歌 chuange <音> баркарола.
船户chuSnM—船家.
船籍 chuanji національність судна; прапор судна.〜证书 реєстрове (приписне) посвідчення судна.
ШШ chuan-jia човняр.
船老大сІшйпШосій <方> 1)(木船上的主要船夫) шкіпер. 2) —►船夫.
船面 chuanmian палуба.
船篷 chud叩6ng 1) (І帐）тент. 2)(帆）вітрило.
船票 chuanpiao проїзний (пасажирський) квиток [на пароплав].买〜купити квиток на пароплав.
船艄chudnsh5o ->船尾.
船身 chuanshgn корпус [судна]. _
船台 chudntdi стапель ч.
И&头 chuantou ніс [судна]; бак спец.
船梳 chuanw^i щогла.
船尾 chuanwgi корма.
船位 chudnwSi <海> місце корабля.
船鸡 chuanwu док; верф ж. chuanxian лаг; борт.
船形帽 chuanxingmao пілотка.
船员 chudnyudn [суднова] команда; судноко- манда; екіпаж судна; моряк (指个别船员).
船闸 chu焱nzha〈水利〉судноплавний шлюз.
船长 chudnzhSng капітан [судна];(内河商船船 长）шкіпер.
船只chudnzh了—船舶.
1І&І chuanzhu судновласник; пароплавовлас- ник; власник пароплава.
ЗВ5 chuan.
chuan скорий, швидкий; швидко, поспішно.
遍返 chuanfan скоро, швидко повернутися.
chuan.
輪车 chuanche поховальна колісниця.
顚С chuan.
歌孙 chuansiln Чуаньсунь (прізвище).
笛
而 chuan.
需 chuan (бамбуковий круглий) засік, chuan.
橡子 chuan.zi крокви мн.; стропилина розм.; кроквяний брус.上〜стропіЬіити дах (будинок).
chu5n.
夕 + 误 chuSnwu помилка (помилковий); похибка; ляпсус; промах.
舜 chuSn.
Щ- chuan чайне листя пізнього збору, chuan.
'Ж chuan І. 1) часто, важко дихати; задихатися;
2) 	натякати, говорити натяками. II. вздох,
дихання, задишка, chuan.
憐 chuan 1) розходитися (в точці зору); 2) схрещувати ноги по турецьки.
喘 chuan.
喘 chuSn 1)(呼吸急促）пихкати; важко дихати. 累得"Е 〜стбмлено пихкати; задихатися (важко дихати) від утоми. 2)(气喘）астма спец.;(呼吸困难）задишка.
嗎气 chuSnqi 1)(呼吸）дихати (подих).喘不过 气来 задихатися від чого; дух (подих) захопив у кого; давитися від чого;咳得喘不 过气来 давитися (задихатися) від кашлю;笑 得喘不过气来 давитися (захлинутися) від сміху;激动得喘不过气来перехопііло подих від хвилювання;海水枪得喘不过气来вйжко було відсапуватися (передихнути) через бризки морської води. 2)(稍作休息） відсапуватися; передихнути розм. (перепочинок); віддихатися; зітхнути розм. bjfc» 先让我喘 口气 не кваптеся, дайте мені віддихатися (зітхнути, передихнути).
喘息 chuanxl 1)—喘 1).〜未定 не передихнути; не встигнути вільно зітхнути; не встигнути навіть дух перевести. 2)—喘气 2).贏得〜时 间 виграти час на перепочинок;不让敌人有 〜的机会 не давати ворогу перепочинку.
喘吁吁 chuanxuxii пихтячи і задихаючись.〜地 跑着 бігти задихаючись.
串СІ
huan.
串 chuan 1) <量词> гроно ж.; зв*язка; нитка.— 〜葡萄 гроно (кисть) винограду;—〜钥匙 зв'язка ключів;—〜珍珠 нитка (низка) перлів.
2) 	—►串通.〜谋 у змові з ким. 3)(接错） переплутати що; сплутати що.电话〜线 неправильне з’єднання [по телефону]. 4)(走 动）вештатися прост.; ходити [у гості]. ~亲 戚 ходити в гості до родичів; відвідувати рідних (родичів); ~门子 вештатися (валандатися) по гостях; ходити в гості;到处舌L〜 валандатися всюди. 5)(演戏）виступати (виступ); грати (виступати) на сцені.
串供 chuangong змова [у даванні показань].
ФЙ chuanhua штучне схрещення рослин [у рослинництві].
串换 chuanhuan помінятися чим; обмінятися чим (обмін).
串激 chuanji〈电〉послідбвне збудження.
串级 chuAnji〈理〉каскйд.
串讲 chuanjiang <教> детальний розбір уроку (статті).
串连 chi^nliSn —串联 1).进行〜устанбвлення контактів (зв’язків);我到女靑年中间去〜，组 织了 一 S 妇女 М 鱼队 я зв’язіпася з дівчатами і разом із ними утворила жіночу рибальську бригаду.
串联 chuanlian 1)(联系）змовлятися по черзі з ким; поступово з'єднати кого. 2)〈电〉 послідовне з’єднання (включення).
串 ІЩ chuantong ввійти в змову з ким; бути в змові з ким; зіткнутися прост.〜一气 діяти разом з ким;这是〜某人干的це зроблено (зроблено) у змові (по змові) із таким-то.
串演 chuanyan грати (виконувати) роль кого.
串秧儿 chuanyangr < 口 > схрещувати що (схрещення); метизація спец.
串珠 chuanzhu намисто; разок; нитка перлів.
貝串chuan.
帥 chuan шнурок для нанизування дрібних монет.
销 I chuan.
Щ chuan браслет.
刃、chuang.
chuang —»•创(ранити, шкодити).
Й chuang 另见 c6ng.
@ chuang —窗 вікно.
chuang 另见 qiang, qiang.
йЙ chuang —> 仓lj (ранити, шкодити).
仓[J chuang 另见 chuang.
创 chuSng ―创伤 2).重〜敌军 завдати ворогу велику втрату (нищівний удар).
仓1j痕 chuanghen шрам; рубець.
仓1J 巨痛深 chuang ju tong shen випити (розпити, пити) гірку чашу поразки; [понести] найважчі втрати.
仓1J 口 chuSngkdu рана.未愈合的〜жив^ (зяюча) рана.
创伤 chuSngsMng 1)(身体受伤）порйнення; травма спец. 2)(―苦）рйна;(遭受的损害） руйнування мн.心灵上的〜душбвна рана (біль);刺痛他的〜кольнути його в хворе місце; зачепити його хворе місце;医好战争 的〜вилікувати рани, нанесені війною; залікувати рани війни; відбудувати руйнуван- ня війни.
创痍 chuangyi —疮痍 chuangyi.
chuang.
疮 chuang 1)(脓肿）нарив; чиряк розм.; фурункул спец.;(小市子）болячка розм.;(胺 疮）гнійник.奶〜груднііця;生〜скбчила чирка; вискочила болячка; утворився нарив (гнійник);〜破了 нарив (чирей, гнійник) прорвався. 2)(夕卜伤）рана.刀〜кблота (різана) рана; поріз.
疮症 chuangba 1)(症）рубець (слід) від нариву. 留 了 个〜залїішгівся рубець (слід) від нариву. 2)(刺痛处)хворе місце.发亨击+ 了对的〜 промова зачепила протилежну сторону за живе;我们不应该好了〜忘了痛ми не повинні забувати біль, хоча б рана і зарубцювалася; ми не повинні забувати гірке минуле. II 参阅“揭疮抱 ji6 chu5ngb§”.
疮痂 chuangjia струп.
疮 口 chuangk6u виразка.
疮痍 chu§ngyi <书> 1)(创伤）жива (відкрита, зяюча) рана. 2)(比喻地方残破）руїни мн.; розруха.
疮瘐满目 chuangyi man mu усе було в руїнах; страшна руїна до спустошення.
Й chuang.
窗 chuang вікно.〜玻璃 шибка;小〜вікбнце;开〜 відкрити (відчинити) вікно;关〜закрііти (зачинити) вікно;坐在〜前 сидіти біля вікна; 向〜夕卜看визирати з вікна;扔出〜夕卜віікинути за (в) вікно;探身〜夕卜 відсунутись у вікно (з вікна);〜外已是深秋 у вікно дивиться глибока осінь; надворі вже відчувається глибока осінь.
窗洞 chuangdong віконце.
窗格子 chuangge.zi віконне плетіння.


120
窗花 chuanghua віконна прикраса з паперової вирізки; паперові візерунки (орнаменти) для [прикраси] вікна.
窗口 chuangkou І)(窗边）вікна.站在〜стояти біля вікна. 2)(售票处、挂号处的小窗)вікно; віконце.售票处〜віконце квиткової каси.
ШШ chuangkuang віконна рама.
Ш ^ chuanglian [віконна] фіранка; гардина; штора.拉上〜засмикнути фіранку (гардину, штору); завісити вікно;方夂下〜опустити штору;卷起〜підняти штору.
窗明几难 chuang ming ji jing у кімнаті все блищить чистотою; охайна, світла кімната; чистенька, світленька кімната; світла, чисто прибрана кімната.
窗会少 chuangsha віконна сітка.
窗 a chuangtai підвіконня.
chuang.
床chudng І)(睡觉用的家具)ліжко ж.;(木架支 撑的床）топчан;(医院，兵营，宿舍等的床） ліжко;(铺)постіль ж.; ложе поет.单人〜 односпальне ліжко;汉人〜двоспальне ліжко; 汉层〜двоярусне ліжко;童〜дитяче ліжечко; 上〜лягти на ліжко (на тапчан, на ліжко);身尚 在〜上 лежати в (на) ліжку;起〜устіти з постелі. 2)〈量词>:两〜被 дві ковдри, chuangdan простирадло.
床塾 chuangdian матрац; тюфяк.弹黃〜пру- жинний матрац;稻草〜солбм’яний матрац.
床架子 chuangjia-zi рама [ліжка].
床铺 chudngpCi 1)(床）ліжко;(卧具）постіль ж. 2)—床位.
床風 chuangshl клоп.
床头chudngt6u узголів’я.把枕头放在〜 покласти подушку під голову.
床头柜 chuangtougui нічний столик; тумбочка.
床位 chuangwei ліжко.空〜вільне ліжко;——百 豆&〜的医院 лікарня на сто ліжок.
床戏 chuang хі сцена у ліжку (про фільм).
床沿 JL chuangyanr край ліжка.
床罩 chuangzhao покривало [для постілі].
幢 chuang 另见 zhuang.
幢 chuang 1)(旗）прапор; корогва ж; застар. 2) (石柱）шестигранний обеліск [із написами релігійного змісту]. '
|^| chuang 另见 chuang.
闯 chuang 1)(猛冲)вриватися; лізти прост.〜;Ш： 另1J 人的房间 увірватися (увалитися) у чужу кімнату;你乱~什么？ куди лізеш?以大无畏 Ий 〜入 безстрашно врізатися в
групу ворожих літаків;〜——条新路 прокласти новий шлях; відкрити новий шлях;〜过关 перебороти труднощі і перешкоди; 什么样А风险我们知能〜过去ми в здатні перебороти будь-які негоди. 2) —> 1^1 练.〜出来了 вибитися (вийти) у люди; нажити досвід;他二出胆量来了 в ньому виробилася безстрашність; життя виробило в ньому безстрашність;我爹死后，我娘带着 我〜关东来了 після смерті батька ми з матір*ю в пошуках заробітку прийшли сюди, на південний схід.
闯红灯 chuang hong deng вулиця „червоних
ліхтарів”.
І闯祸 chuanghuo накоїти (наробити) лиха; набідокурити розм.当 4、〜дивгі，лихо (не- приємність) наживеш!小孩子们闯 了祸了
діти набідокурили.
闯江湖 chuangjianghu тинятися (подорожувати) по білому світу.
闯习每 chuangjiang хоробрий (відважний, безстрашний) воїн; застрільник;(勇于创新的 人）ударник; передовик.革命〜застрільник революції;革新〜ударник технічного новаторства.
chuangjin відвага.
Н 练 chuanglian бути (жити) на людях; обтиратися прост.; обтісуватися прост. 应该多在夕卜面〜тобі варто побувати (пожити) на людях;他这几年〜出来了 за ці роки він обтерся (обтесався, багато чому навчився).
І司窃 chuangqie крадіжка зі зломом,
пограбування.
|^J chuang 另见 chuang.
Й Ш chuangdang блукати (блукання); бродяжити (бродяжництво).〜江湖 блукати по білому світу.
仓丨J chuang 另见 chuang.
创chuang 创立;创造1).
仓[J 办 chuangban заснувати що (заснування); створити що (створення).〜企业 заснувати (створити) підприємство;〜学校 заснувати (відкрити) школу; ~学会 заснувати (організувати) учене товариство;植物园就是他〜的 ботанічний сад - його дитя.
创办人 chuangbanren засновник; засновниця; фундатор; фундаторка; творець; створювачка.
仓1J编 chuangbian новітній.
仓1J 获 chuanghuo новітнє завоювання; нововведення.
仓1j 见 chuangjian оригіншіьна ідея; примітна думка; відкриття.
仓1J 建 chuangjian створити що (створення); заснувати що (заснування).〜图书馆 заснувати бібліотеку;列宁〜了布尔什维克党 Ленін створив більшовицьку партію.
创举 chuangjii (发起）починання; почин;(新事） нововведення; новинка.伟大的〜великий почин; велике починання;技术上的〜 нововведення (новинка) у техніці; технічне нововведення.
仓1J fij chuangkan розпочати (перейти до) до видання; почати видаватися.〜于某年 почати видаватися з такого-то року; 一九四九年〜 заснований у 1949 році; видається з 1949 року.
仓1J 干її 词 chuangkanci до виходу першого номеру журналу; слово від редакції до першого випуску [журналу].
创干1J 号 chuangkanhao перший номер [газети, журналу, періодичного видання].
仓1j 立 chuangli створити що (створення);
заснувати що (заснування);(创立机构，团体） заснувати що (заснування).〜革命根据地 створити революційну опорну базу.
创拟 chuangni зрозуміти, збагнути, прийти до
висновку.
创牌子 chuang paizi торгівельна марка, лейбл,
бренд.
创取 chuang qu інвестувати, вкладати гроші.
创设chuangshe 1) —*创办.2)—创造.
创始 chuangshl покласти (дати) початок чому; заснувати що (заснування); почати що.
创始国 chuangshlguo краша-засновниця.屮国 是联合国的〜之一Китйй є однією з
країн-засновниць ООН.
创始人 chuangshiren творець; створювачка; засновник; фундаторка; основоположник; основоположниця; родоначальник; родоначальниця; батько книжк.
仓1J 先 chuang xian лідер, ведучий.
创演 chuang yan прем’єра.
仓1』业 chuangye заснувати справу; початок господарства.又艮苦〜у важких умовах підняти господарство.
仓丨J 益 chuang уі покращувати.
仓1J优 chuang you новинка, нововведення.
创造 chuSngzAo 1)(作出新东西）створити що (створення); творити що (творіння).〜历史 творити історію;〜形象 створити образ;〜角 色 працювати над роллю; ~新方法 виробити (винайти) новий метод;〜条件 створити умови; підготувати ґрунт;〜奇迹 робити (творити) чудеса;〜新乡己录 поставити (установити) новий рекорд;〜纪录的飞行员 льотчик-рекордист; льотчиця-рекордистка; 为人民〜幸福 створити щастя для народу; дати щастя народу;劳动〜世界 світ створюється працею. 2)(新的东西）ново- введення; творчість.技术上的〜нововве- дення (нове, новаторство) у техніці;人民的 〜твбрчість народу; народна творчість.
仓1J造力 chuangzaoli творча сила.
仓1J造性 chuangzaoxing творча ініціатива; творчий; створюючий; оригінальність (оригінальний); самобутність (самобутній).〜的劳 动 творча праця; творча робота;〜的活动 творча діяльність;有〜的作家 оригінальний (самобутній) письменник;发挥〜виявляти творчу ініціативу.
仓丨J造学 chuang zao xue нововведення у навчанні,
новаторство у навчанні.
创造者chu&ngzAozhS творець.人民是历史的〜 творцем історії є народ.
仓1J制 chuangzhi створити що (створення).〜文字 створити писемність
.创作 chu&ngzu6 1)(写作）твбрчість.〜源泉 джерело творчості;〜思想 творчі ідеї;〜方法 творчий метод;〜生涯 письменництво;集体〜 的剧本 п’єса, що створена (написана) колективом. 2) (І乍品）твбрчість; творіння; [худбжній] твір.划时代的〜епохйльний твір (творіння);民间〜народна твбрчість;集体〜 колективна твбрчість.
Рщ chuang.
Ш chuang наїдатися, об，їдйтися，напиватися.
撞 chu^ig 另见 ch6ng; ton；
撞 chuang 1) щогла; 2) (рахівне слово для будинків).
chuang 另见 cSng.
仓 chuAng —怆.
chuang.
怆凉 chuangliang сумний.
怆然 chuAngrdn <书> і3 журбою.〜泪下 гірко заплакати; заплакати від горя; просльозитися; 言之〜серце стискається, коли говориш про це; боляче (гірко) навіть говорити про це.
chuT.
吹chul" 1)(吹气）д^ти.把热茶〜一〜подати на гарячий чай;〜灯 погасити (задути) лампу;〜


121
肥皂泡 пускйти мильні бульбашки; ~玻璃用 的器具скловидувніій прилад;他噗的一声把 蛾烛〜灭了 дмухнувши, він погасив свічку; він хукнув на свічку. 2)(吹奏）грати на чому. 〜口琴 грати на губній гармошці;〜魄!І 机 сурмити в горн;〜哨子 свистіти; дати свисток;〜口哨 свистіти [губами]; видавати свист;〜响号角 протрубити у ріг (у горн);〜 响了反对殖民圭义的号角пролунав ріг, закликаючи до боротьби проти колоніалізму.
3)(刮）д^ти; віяти.〜的满处是灰і: розметало (надуло) усюди пил;树被风〜倒了 дерево звалило вітром;〜来一阵潮湿的冷风 пахнув (подув) сирий, холбдний вітер;冷风〜 得脸痛 холбдний вітер ріже обличчя;树叶都 〜落 了 від вітру облетіли листи дерев;门被风 〜开了 вітром розгорнуло двері. 4) 〈口> 吹牛.自吹为+家 хвалькувато назвати себе фахівцем;〜得天花乱坠 у труби сурмити; рекламувати на всі лади; розхвалитися розм.; 〜拍拍 хвалитись і підлабузничати; займатися хвастощами і підлабузництвом. 5) 〈口> (跨台）каюк прост.; кришка прост.事 情〜了！ справа лопнула!他们的交情算是〜了 каюк (кришка) їхнім добрим відношенням.
吹打chuTda грати що, на чому.吹鼓手〜起来 заграли сурмачі і барабанщики;吹吹打打 гучна весела музика.
吹灯 chuldeng крах, капітуляція, кінець,
загибель.
吹掉сішїсіійо здути що.把书上的灰尘〜здути пил із книги;帽子被风〜了 вітром знесло (здуло) капелюх.
吹法螺 chu! faluo чванливо хвалитися.
吹风chuTf^ng І)(被风吹)продуло кого.当心别 吹了风 дивіться, як би не протягло [протягом]. 2)(理发吹风）сушііти волосся [за допомогою фена]. 3) <口> (透露意见） дати зрозуміти; натякнути на що.
吹风机 chuTfBngj 了 фен.
吹拂 chulfii віяти.春风〜大地[на землі] віє весняним вітерцем;田野上淸新的微风 на полях гуляє свіжий вітерець;晨风〜着姑 娘们的长辫梢 ранкбвий вітерець грає кінчиками довгих кіс дівчат.
吹干 chulgan просушити [на вітру] що; обвітрити що.把衣服〜просушііти білизну (одяг) на вітру;风把衣服〜了 білизна вже просушилася (висохла на вітру).
吹^手chulgiish6u І)(吹奏乐器和人）сурмачі та барабанщики. 2)(吹捧者）трубад力з зневажл.资本主义的〜трубад知и капіталізму.
吹管 chuTguSn〈化〉паяльна трубка; пальник. 氧氧〜киснево-водн豸вий пальник;氧炔~ киснево-ацетиленовий пальник.
吹胡子瞪眼 chuT hu-zi deng yan робити сердите обличчя (сердитий вигляд);(发脾气）корчити застрашливу пику;(摆架子）пустися розли
吹来 сМШ надути що\ дути.风〜许士尘土 вітром надуло (нанесло) багато пилу; ШІАШ ШІ〜віяв (дув) в обличчя легкий вітерець;什 么$把/[尔〜的？ яким вітром занесло вас сюди? яким чином?
吹炼 сЬійІійп <冶> продУвка; продування.〜时 间 тривалість продувки.
吹炼期 chuTlmqT <冶> період продувки.
吹炉 chuTlii〈冶〉конвфтер; конвертерна піч.
吹毛求破 chuT mao qiu cl чіплятися до чого
(причіпки мн” причепливий); ставити всяке лико в рядок.
吹牛 chuTniu похвальба розм.; вихвалятися (хвастощі) прост.\ фанфаронити (фанфаронство) розм.; хвастатися (хвастощі, хвалькуватість); хвалитися; лити (відливати) кулі розм.; пил в очі пускати розм.〜拍马 хвастатися й улещувати (підлизуватися); хвастощі і лизоблюдство; фанфаронство і плазування;爱〜的习气 фанфарбнські звички;〜大王 хвалько прост.; фанфарон рот.
吹捧 chulpeng звеличувати що (звеличування); рекламувати що (рекламування).竭力〜 усіляко звеличувати; звеличувати до небес; 厚颜无耻地〜цинічно вихваляти, chulpengzhe трубадур зневажл.
吹散 chulsan роздути що; розвіяти що.风把乌 云〜了 вітер роздув (розвіяв, розніс, розсіяв, розігнав) хмари; хмари вітром рознесло.
吹旺 chulwang роздути що.把火〜роздути вогонь.
吹熄chuM задути що.把错烛〜за对ги (погасити, загасити) свічу.
吹唬 chulxu роздувати що., розм.\ рекламувати що (рекламування); сурмити про кого-що, розхвалювати що; хвалитися.自我〜само- вихваляння;大肆〜у труби сурмити; сурмити (розхвалювати, роздувати) щосили; рекламувати на всі лади; вихвалятися прост.; 〜…的才华розписати чиї здатності;〜自己的 实力 сурмити (дзвонити) про свою військову міць.
吹制 chuTzhi <技> дути що (дуття);, видути що (видування).〜瓶子 дути (видути) пляшки.
吹奏 chulzou грати [на духовому інструменті], chulzouyue〈音〉духова музика.
chuT.
炊兵 chulblng військова їдальня.
炊具 chulju кухонне начиння.
Ж V chulshi кухня розм.; готування розм.; кулінарія.〜训练班 курси кулінарії.
炊事班 chuTshMn 1) < 军 > кашовйрне
відділення; відділення кашеварів. 2) 员 小组）кухарська група.
坎事房chuTshifdng кухня;(军队与劳动组合中 的炊事房)кашеварня;(船上的炊事房)камбуз.
坎事员 chuTshiyuan кухар; куховарка; куховарка;(军队与劳动组合中的炊事员） кашовар;(船上的炊事员）кок.
炊烟 chulyan дим від вогнищ.
炊帶 chul-zhou щітка [для миття посуду]; мочалка [для миття посуду].
chui.
垂 chui, 1)(下垂）звісити що; спустити що; опустити що; схилитися 羞得〜下头来 поникнути головою із сорому; похнюпити (опустити) голову від сорому;〜手而立 стояти, опустив руки; стояти навитяжку; стояти, витягнувши руки по швах;杨柳〜枝 звішувалися гілки верби; верби звісили свої гілки; низько схилилися плакучі верби;麦 І® f氏〜низько звісилося (схилилося) колосся пшениці. 2) <书> (敬词）удостоїти кого чші\ зволяти з неозн., застар., ірон.; спуститись до чого，книжк.〜і旬 удостоїти питанням; зволити запитати;〜t令 спуститися до потреб; виявити прихильне співчуття. 3) <书> (流传） зберігатися (збереження).名〜千古
безсмертна слава кому; залишити після себе вічну славу; прославитися на віки [вічні]; чиє ім'я збережеться в пам5яті поколінь (народу). 4)〈书> (将近）наблгізитися до чого (наближення); близький до чого; під що; до чого.
垂成 chuicheng <书> близький до завершення; напередодні завершення.
垂辛勺 chuidiao вудити що (вудіння); сидіти з вудкою.
■老 chuilao на старість; наближатися до старості; старіти.〜的父亲 що старіє (старий) батько;〜之年 на старість; на схилі років; у літах; в роках; в шанованому віці; вечір життя.
垂帘听政 chui lian ting zheng регентство (правління царством) імператриці, що вдовствує.
垂柳 chuiliti <植> вербй плакуча.
垂暮 chu丨тй <书> 1)(天将晚）під вечір; до вечора; до заходу; день на виході; на виході дня; сутінки мн. 2)—垂老.
垂念 chuinian〈书〉бути уважним; виявити увагу і турботу.
垂青 chuiqTng <书> ставитися до кого з прихильністю (із благоволінням); благоволити (доброзичливо ставитися) до кого; виявити прихильну увагу; зробити благовоління.受... 〜зазнйти (відчути) чию прихіігіьність; користуватися чиєю прихильністю (чиїм благоволінням); бути в милості в кого.
垂球 chuiqm <测> висбк; лот.
垂死 chuisl умираючий; гинучий; що відживає свій вік; що сто'іть на краю загибелі.〜挣扎 агонія; хапатися за соломину; робити передсмертні потуги; битися щосили в передсмертних потугах;殖民主义的〜挣扎 агонія (передсмертні судоми) колоніалізму; 帝国主义是〜的资本主义імперіалізм є умираючий капиталізм.
垂体chuitT <解> гіпбфіз.〜切除术 <医> гіпофізектомія.
垂髫 chuitiao <书> дитинство; малолітство рот.
垂头丧气 chuitou-sangqi повісити голову; вішати (опустити) ніс; впасти в зневіру; упасти духом; занепасти духом; засмучуватися; журитися.
垂危 chuiwei [бути] при смерті; що загрожує смертю; дихати на ладан; ледь (ледве) дихати;(习$死亡）смертельно небезпечний.
垂诞 chuixian слинка тече (потекла); ковтати слюнку; очі розгорілися; зазіхати на що, прост.; облизуватися розм.] спокушатися чим.
垂涎三尺chui хійп san chi —>垂涎欲滴.
垂诞欲滴 chu丨 xian yu dl очі [і зуби] розгорілися; зазіхати на що， прост.\ слюнка тече (потекла).
垂线chuixiAn 1) <数> —垂直线.2) <测> висок.
垂线足 chuixianzu〈数〉оснбва перпендикуляра»
垂心 chuixln <数> ортоцентр.
垂直 chuizhi〈数〉перпендикулярність (перпендикулярний); вертикальність (вертикальний). 〜射击 <军> вертикальний вогонь; 甲线与乙线〜лінія А перпендикулярна лінії Б.
垂直计 chuizhiji вертиметр.
垂直面 chuizhimian 〈数〉вертикальна (перпендикулярна) площина.
里宵线 chuizhixmn〈数> перпендикуляр; вертикаль ж.; перпендикулярна (вертикальна)


122
лінія.作〜опустііти перпендикуляр.
chui.
Ш chui бити що, по чому, у що; бити що, у що; стукати.拿棒槌〜衣裳 бити білизну праником; 〜腿 масажувати ногу [лясканням]; ляскати кого по ногах.
捶胸顿足 chui xiong dun zu [бути] у безвихідному горі; [бути] у безвихідному розпачі; битися головою об стіну; волосся рвати на собі.
睡 chui.
睡 chui край; окраїна; кордон; прикордонні області.
chui.
倕 chui влас., міф. Чуй;工〜майстер Чуй.
-зЩ chui.
箠 chui терновник.
圖 chui.
@ chui І) круглий бамбуковий кошик (для зерна). 2) влас., геогр. гора Чуйшань {пров. Цзянсу).
chui 另见 zhuT.
椎 4、泣血 chui xln qi xue серце кров'ю обливається; обливатися сльозами; убиватися.
chui.
槌 chui стукалка.
chui.
键 chui 1)(古兵器）булава. 2)(大键）молот;(锤 头）бйба.铁〜залізний молот;电动〜 електричний молот. 3)(捶打）бити що, по чому, в що; бити що，у що.
键柄 chuiblng молотовище; рукоятка молотка (молота).
锤骨 chuigti <解> молотбчок.
锤炼 chuili&n 1)(磨练）кувйти що (кування).〜 对党的衷心 викувати відданість партії. 2) (琢磨）з усією старанністю обробляти (оброблювати) що.
键子 chui-zi молоток.
chiin 另见 tiin.
览 chiin дурний, тупий, безтолковий.
chiin.
№ chun лакове дерево, сумах.
chun.
春 chun 1)—牵季.温暖如〜тепло, як навесні; 四季如〜благодатний [теплий] клімат; цілий рік [так] тепло, як навесні;〜夏之交 наприкінці весни і початку літа. 2)—> 春心.
春饼 chunbing млинці мн.
chunbo весняний посів; яровий.〜作物 ярові; ярова культура.
春大麦 chiindamai <农> яровий ячмінь.
春地 chundi ярове поле.
春月巴 chiinf^i <农> внесене навесні добриво.
chiinfen весняне рівнодення.
#分,€ chunfendian <天> крапка весняного рівнодення.
chiinfeng весняний вітер.
存风化雨chiinfeng hua yu 1)(指风雨） благодатний дощ. 2)(指教育）сприятливий
вплив виховання; доброчинне виховання.
chunfeng man mian привітне обличчя; сяюче обличчя; сяючий вигляд; задоволений вигляд; обличчя так і сяяло [радістю, від радості].
chungeng весняна оранка.
chungengdi весняна оранка, chungu весняний гриб.
舂灌 chiinguan <农> весняне зрошення; полив навесні.
春光 chiinguang весняний пейзаж.〜明媚 прекрасний (погожий) весняний день.
春 Ш chunhan весняний мороз; весняні заморозки.
春化 chiinhua <农> яровизація (яровизувати що).〜阶段ст^ція яровизації;知子的〜处理 яровизація насінь;经过~处理的种子 ярови- зовані насіння.
春阵chdnhuT <书> 1)(春天的太阳）веснянб сонце. 2)(旧时比喻父母之思）батьківська турбота (пещення).
春季 chunji весняний сезон; весна; навесні.
春假 chunjia весняні канікули.
# 	节 Chunjie свято весни; весняні свята; новорічне свято за місячним календарем.
春景 chunjing весняний пейзаж.
春卷 chunjuan смажені пиріжки [з тонкого тіста].
春雷 chunlei розкати весняного грому, chunlian новорічні парні написи.
春令chiinling 1)—春季.2)(春季气候）весняна погода.冬行~ зима видалася теплою, як весна.
春麦chiinmM <农> —春小麦.
春梦 chunmeng (喻空想)примарна мрія; ілюзія; [як] сон;(喻好景不长）ефемфне (скороминуще) щастя.犹如〜一场 щастя було ефемерним (скороминущим); зникла остання ілюзія; усе було як сон.
春情chunqing —*春心.
春秋 chGnqiii 1)(春秋两季)весна і осінь. 2)(年 头）рік.〜数易 роки йшли; пройшло чимало (багато) років. 3)(年岁）літа-ww.; вік.〜正富 у цвіті років; у повному розквіті сил.
•春色 chunse весняний пейзаж; весняні фарби.〜 满园 усе квітло; сад весь квітне.
#_h chun*shang <口> весняний сезон.今年〜雨 水多 весна в нинішньому році дощова.
春爭 chunstin весняний бамбуковий пагін (паросток).
春天 chuntian весна; навесні; весняні дні.
春痕 chunwen <Ш> весняне епідемічне захвбрювання.
chunxiaomai ярова пшениця;
яриця.
春心 chOnxTn пристрасть ж.; любов ж.; чуттєвий потяг; любовне бажання.
#'Ж chunxun весняний паводок (розлив); весняна ПОВІНЬ； весняні ВОДИ； РОЗВОДДЯ Mictf.
春意сіійпуі 1)(春天气象）подих весни.显出了 /L分〜почувається уже подих весни; пахне (запахло) весною;〜ІН 浓[настала] весняна пора;然 розпал весни; (дихало, пахнуло) весною. 2)—> 春心.
春游 chunyou весняна прогулянка (екскурсія), chunzhi <农> весняна посадка.
#装 chunzhuang весняний одяг; весняна сукня; весняний костюм.
chun.
棒 chun <植〉（香椿）цедр^па китайська;(臭棒)
ясен китайський (залозистий); айлант найвищий (залозистий).
椿象 chunxiang <动> клоп.
chun.
纯 chiin 1)(无杂质）чистий (чистота); суцільний (цілісність).〜奶 незбиране молоко; 〜洒 чисте вино; вино без усякої домішки;〜 酒精 чистий спирт;〜金 чисте (чистопробне) золото;料子不是〜毛的 матеріал не з чистої вовни. 2)(单纯）чистий; зроблений.〜白 зовсім білий; білосніжний;〜理论 чиста теорія; чисто (винятково) теоретичний; теоретичний;〜技术观点 чисто технічна точка зору; однобічне підкреслення
значення техніки; голий (вузьколобий, вузькочолий) техніцизм;〜属偶然 чиста (абсолютна) випадковість;世界上没有什么〜 而又〜的事物 у світі немає нічбго абсолютно частого;理论同实际脱节，是党性不〜的一种 表现 відрив теорії від практики являє собою своєрідний прояв неповноцінної партійності.
3)—纯熟.会;的功夫还不〜я ще не домігся (не досяг) досконалості; моє вміння ще зовсім (далеке від досконалості).
纯粹chiincui 1)—>纯1).〜的北京话чіістий пекінський говір. 2)(单单）тільки; лише; чисто; винятково.〜是为了 集体 тільки (винятково) заради (для) колективу;〜中国式 的房屋 будинок у витриманому китайському стилі;〜是撒谎чиста (жива) брехня;这〜是笔 误 це прбсто описка.
纯度 chundu <化> чистота; ступінь чистоти.比 色〜колориметрична чистота;化学〜хімічна чистота;精矿~ <矿> чистота концентрату; 高〜висбка чистота.
纯喊 chiinji^n <化> сбда.锻烧〜кальцинбвана сода;氨碱法 аміачна сода.
纯洁 chunjie 1)(清白）чистоті (чистий); охайність; цнотливість (цнотливий, невинний). 乂已、地〜чистоті душі; душевна чистоті; кристальна (кришталева; кристально-чиста) душа; чистий душею;保持〜берегти що в чистоті;为语言的〜而斗争борбтися за чистоту мови. 2)(使纯洁）очистити що (очищення, очистка).〜党的队伍 очистити ряди партії; зберегти чистоту рядів партії.
纯洁性chiinjiSxing чистота.维合马列主义的〜 відстоювати чистоту марксизму-ленінізму.
纯净 chunjing чистий (чистота); кристальний (кришталевість).〜的水 кристально-чиста вода.
⑷亏 chunkuT чистий збиток.
纯利 chunli чистий прибуток.
纯朴 сМпрй —> 淳朴 сМпрй.
纯熟 chunshu досконалість (досконалий); у досконалості володіти чим.技艺〜висбка майстерність; у досконалості володіти технікою.
纯/』、数 chunxiaoshu <数> чистий десятковий дріб.
纯——chunyl єдиний; один.
纯益chiinyi —►纯利.
纯音 chunyln <Щ> чистий тон.
纯真 chunzhen чистий душею; щиросердий (щиросердість, прямодушність).〜无 чистий душою; чистота душі.
纯正 chiinzhSng 1)—纯 1). 口音〜чїіста， правильна вимова. 2)(正当）чесний (чесність); чистий (чистота).动机〜чистоті


123
спонукання; чисті спонукання.
纯种 chunzhong чиста порода; чистопорідний (чистопородність); чистокровний (чистокровність). 〜家畜 чистопорідна худоба; худоба чистої породи; чистокровка рот.
сЬйп 另见 zhiin.
肫 chun задня частина тіла тварини (для жертвоприношення).
chun.
Ш сЬйп імен” бот. бразенія Шребера (Brasenia schreberi J. F. Gmel).
爾 chun.
漘 сЬйп берег.
сЬйп.
唇 chun губа.上〜верхня губа;下〜нижня губа.
唇齿 chiinch! зв’язані загальними (кревними) інтересами сторони.〜相依 зв’язаний спільністю долі; тісно зв’ізує кого загальна доля; нерозривний зв’язбк між кші； взаємозалежний; 〜之邦 країни зі спільними інтересами; держави, зв'язані тісними узами загальних інтересів; зв*язані кревними узами країни.
唇齿音 chiinchTyTn〈语〉г^бно-зубніій звук; лабіодентальний звук.
唇膏 chungao губна помада. красити губи.
唇裂 chiinliS <医> зйяча губа.
唇枪舌会1j chun qiang she jian сварка; озлоблена (гаряча, гостра) суперечка; гаряча (гостра) полеміка; словесний бій.
唇舌 chiinshe слова мн.; розмови мн.免不了 —— 场〜не уникнути[довгих] розмов;还得大费〜 доведеться ще витратити чимало слів; буде потрібно ще багато розмов;何必多费〜 нічого дарма (даремно) витрачати слова; до чого така витрата зайвих слів! чи варто слова витрачати!
唇亡齿寒 chun wang chi han позбутися прикриття й опинитися під ударом; втративши підтримку, підвести себе під удар; кого-що спіткає та сама доля; розділити ту саму долю.
唇音 chunyln <语> губний звук; лабіальний звук.
У早 chun.
淳厚chiinhdu —>淳朴.
淳朴 сіійпрй добрий (доброта); простий (простота); чесний і правдивий; простодушний (простодушшя).性格〜чесний і правдивий за натурою (за вдачею);〜的风尚 прості звичаї;他为人〜він відрізняється своє ю чесністю і правдивістю (простотою); він відрізняється своїм простодушшям.
chun.
Щ chun <动> перепел; перепелиця.
鹤衣百结 сЬйпуІ bai jie одягнений у лахміття.
chiin.
醇 chun 1) <书> (烈酒）міцне вино. 2)〈书〉(纯 粹）чистий (чистота); цілісний (цілісність). 3) <化> алкоголь ч.
醇和 chiinh泛 не сильно діючий.酒性〜це вино неміцне.
醇厚 chiinh6u 1)(浓厚）густий (густота); міцний (міцність). 2)—> 淳朴 chiinpii.
醇化 chiinhua удосконалюватися; досягти досконалості. jitдовести що до досконалості.
сЬйп.
蠢 chun безмозкий (безмозкість) розм.; безглуздий (безглуздість); тупий (тупість); тупоголовий розлі.; тупоумний (тупоумство); дурний (дурість).
蠢笨 chiinben 1) —> Й. 2)(不灵便）незграбний (незграбність); неповороткий (неповороткість); неспритний (неспритність).
SW сЬйпсаі бовдур ч.，прост., лайлив.; тупиця ч.， ж” розм.; великий дурень прост.; страшна дура прост.
蠢S欲动 chtinchtin yu dong заворушитися [і почати готуватися до чого]; готуватися до темних справ.
蠢动 chCind6ng 1)(虫爬）киш丨ти; роїтися. 2)(骚 动)закопошитися розм.; діяти.破坏分子又 在〜了 заворушились знову диверсанти.
蠢话 chtinhua дурість розм.; нісенітниця ж.; дурниця розм.; безглуздя.说〜говорїіти дурниці; нести нісенітницю.
Й货 chtinhud—套材.
意事 chCinshi дурниці розм.做尽了〜наробити дурниць (безглуздостей, безглуздих речей).
戮 chuo.
戳 chuo колоти що; тикати чші; штрикнз^ти що чим, прост.〜一个小洞 проколоти (проткнути) дірку;猛〜了 一 刀 із усієї сили тицьнути ножем;用指头在他脸上〜了一下 тикнути пальцем йому в чоло (в обличчя);—— 〜就破 мбжна разом проткнути; дуже легко викрити; білими нитками шите (后面两个译 法指易于揭穿).
戳穿 chu6chu5n 1)(刺破）проткнути що; проколоти що. 2)(揭穿）викрити що.〜阴谋 викрити підступи (темні задуми);〜谎言 викрити (розкрити) неправду;〜纸老虎 проткнути паперового тигра;〜摇言和诡辩 вивести на чисту воду неправду і софістику.
戳记 chuoji тавро; штамп.
戳进 chuojin уткнути що; уколоти що; устромляти UfO.
戳子 chuo-zi〈口〉печйтка ж.; штемпель ч.; тавро.由局〜поштбвий штамп; поштове тавро;打〜поставити печатку (штемпель, тавро); штампувати що; таврувати що.
chuo.
蹲 chuo 1) переходити, переступати; виходити за рамки; 2) стрибати, скакати.
Щ chuo.
獨 chuo 1) колоти, наколювати; протикати; проколювати. 2) остень; спіса.
chuo.
楚 chuo йти та зупинятися, йти (бігти) з зупинками.
嚷_ chuo.
喂茗 chuoming <^> пити чай; чаювання.
曝泣 chuoqi схлипнути (схлипування).
chuo 另见 ch§o.
掉绅:有余 chuochuo уби уй із надлишком; із лишком розм.; більше (більш) ніж дбсить (потрібно); позаочі.
chuohao прізвисько; прозвання; назвисько. 起〜дйти прізвисько; прозвати кого-що.
绅:约 chu6yue < ^ > грація (граціозний, граціозність).〜多姿 граціозний; витончений;
елегантним.
chu6.
綴 chuo припинити що (припинення); перестати з неозн.., зупинити що; перервати що.暂〜припинити (перестати, зупинити) тимчасово;时作时綴 переривчастий; уривками розм.; то працювати, то припиняти роботу;日夜不〜не припиняючись (не зупиняючись) ні на хвилину;曰夜不〜地工作 працювати безупинно (безперервно) дні і ночі.
綴笔 chuobl перестати (припинити) писати; покласти перо.手不〜писати не відриваючись; писати неспинно.
綴学 chuoxue перестати (кинути) учитися (займатися); перервати навчання (заняття).
chu6.
妮妮 chuochuo акуратний; старанно; турботливий.、 、
惙 chuo〈动〉1) вбиватися; сумувати; тужити;
2) 	втомлюватися; втомлений; 3) переставати.
慑惙 chuochuo сумувати; тужити; страждати.
chuo.
連 chuo 1) далекий; далеко; дальній; 2) неперевершений, незрівнянний; 3) яскравий; ясний^4) <方> кульгавий.
chuo 另见 шб.
Ш chuo норовистий, непокірний.
缀 chu6.
缀 chuo обривати, припиняти.
躇с—
路 chuo крокувати через (сходинку), chuo.
歌 chuo 1) пити, потягувати. 2) відвар; напій, chuo.
Ш chuo клацати зубами.
駆銀 chuochuo триматися правильно, підтягнуто.
刺сТ另见сі.
剌 сї〈象声> свист; шипіння.〜地响 свистіти; сичати;〜地直冒火 із шипінням виривалося полум*я;子弹〜地一声在头上飞过над головою просвистіла (із свистом пролетіла) куля.
刺棱с了I6ng <象声> скок розм.猫〜一下跳出窗 去 кішка скок за вікно.
刺溜 сїіій <象声> ковізйти (ковзання).〜一下滑 倒 Т послизнувшись, упав; враз (бац) і впав.
疵СТ.
Ш сі вада; дефект; порок; недолік.不无小〜не без вади (дефекту).
疵布 сїЬй <纺> брак тканини.
眦CL
龇с了 ковзати (ковзання).他脚一〜，落下水去了 послизнувшись, він впав у воду; нога послизнулась, і він бух у воду.
差сТ.
差 сі 1) ставити поряд; визначати розряд (ступінь, ранг); розрізняти (за розрядом, ступенем, якістю). 2) порядок; ієрархія; ступінь; розряд; ранг.
差池 clchi нерівний, зубчатий.
差互 clhii переплітатися; перехрещуватися.


124
В此 СІ.
Р此 сї 1) лаяти, сварити. 2) покарання, наганяй.
йікст.
班 сі дефект у дорогоцінному камінні.
Ж Шсїсї білі хмари.
т
СІ.
Ш сі худий.
龇CL
М сі кістки тварин та птахів; гниле м’ясо на кістках.
词d.
词 сі 1)(语句）слово; мова ж.欢迎〜вітання; вітальне слово; вітальна промова;某人作曲， 某人做〜музика такого-то, слова такого-то; 义 ІН〜严 суворі і справедливі слова; слова суворої істини;用〜不当 неправильний зворот мови; невдалий вислів; висловитися невдало;〜不达意 слова не виражають потрібної думки; слова не відповідають думкам;无〜可答 нічого відповісти; нічого заперечити; нічого сказати у відповідь; крити нічим кому, прост. 2)(一种诗体）"ци" (назва древнього поетичного жанру).
3) 	<语> слбво.〜的构成словотвір;〜的会^ словозміна;〜的用法 слововживання.
词典 cidiSn словник ч.百科〜енциклопедичний словник;详解〜тлумачний словник;简明〜 короткий словник;双语〜двомбвний словник;编〜укладення словника;查〜 справлятися в словнику (по словнику); дивитися в словник (у словнику).
词典学 cidiSnxu丢 <语> лексикографія, cidianxuejia лексикограф.
词法 СІЙ〈语> морфолбгія.
词法学 cifSxt^〈语> морфолбгія.
词锋 cifeng стиль; перо.〜渾利 жваве перо; гострота стилю (мови).
词干 cigan〈语〉оснбва [слова].
词根 cigen <语> кбрінь [слова].
词话dhuS 1)(评论词的著作）літературні записки (замітки) про поетичний жанр "ци". 2)(说唱 І；学）народне сказання;(长倉小说） роман. г
词夕匚 <语> cihui лексика; лексичний запас; словник ч.; словниковий склад.俄 і吾〜 російська лексика; Ц 本〜основний словниковий фонд;鲁迅的〜лексика (лексикон) Лу Сіня;积极〜активний словник; 〜意义 лексичне значення.
词》匚学 cihuixue <语> лексикологія.
词汇学家 cihuixuejia лексиколог.
词句 ciju зворот [мови]; вираз; фраза.〜漂亮 красиві звороти [мови]; барвистий вираз; барвиста фраза;〜不通 неправильні мовні звороти;文中〜不妥 у статті допущені невдалі звороти (вираз, фрази).
词类 dlSi <语> частини мови.
词令 ciling —> 辞令 dHng.
词谱 сірй збірник правил віршування "ци"; просодія поетичного жанру "ци".
词曲 ciqti "ци" і "цюй" {загальна назва двох поетичних жанрів).
词讼 cisong тяжба застар.; позов.包揽~ займатися сутяжництвом (ходінням по різних позовах і тяжбах);包揽词讼的人 позивач у спірних судових справах; позивач.
词素 dsCi <语> морфбма.
词素学cis^ixu豸〈语〉мор中емика.
同头 citou〈语〉приставка; префікс.
词尾 dw6i <语> закінчення; флексія.〜变化 зміна закінчення;有〜变化的语言 флектіівна мова.
词形dxing 〈语〉словофбрма.〜变化 словозміна.
词 tt cixing <i吾〉приналежність слова [до якої-небудь частини мови].
词序 сі'хй <ір-> порядок слів.
词义 сіуі <语> семантика слова; значення слова; словотлумачення.
сіуіхие <і^> семасіологія; семантика.
词义学家 ciyixuejia семасіолог.
词语 сіуй слова і вирази; зворот; вираз.古〜 архаїзм;历史〜історизм;方言〜діалектний зворот; діалектний вираз; діалектизм;国际〜 міжнародний фонд слів;生僻〜маловживані слова і вирази; маловживаний зворот; маловживаний вираз.
词源 ciyuan <语> етимологія; походження слова.
<胃> ciyuanxue етимологія.
词源学家 cijnaanxuejia етимолог.
词韵 ciyun рими поетичного жанру "ци".
词缀 cizhui <语> афікс.加〜афіксАція; додати афікс.
ЩШ cizu словосполучення.
祠Сі.
寺司堂 citang храм предків; родовий храм.
茨d.
茨 R人 Cigangren циган (циганський); циганка.
茨菰ci*gu —慈姑ci-gu.
瓷СІ.
瓷 сі порцеляна.〜瓶 порцелянова ваза; ваза з порцеляни;〜人 порцелянова статика;细〜 碗 чашка з тонкої порцеляни.
瓷漆 ciql емалеві фарби.
瓷器 ciqi порцеляна; порцеляновий посуд; порцелянові вироби.
瓷土 citu каолін.
瓷Й сіуао піч для випалу порцеляни.
瓷业 сіуе порцелянове виробництво.
瓷釉 ciyou глазур ж.
瓷石专 cizhuan кахель; кахля ч.
慈d.
慈、сі добрий (доброта). >已、〜добросердя.
慈爱 сі ，аі материнська (батьківська) любов; ніжно любити.
慈悲 cibei милосердя (милосердний); [божа] милість. 肠 почуття милосердя;大发〜 виявляти милосердя;发发〜И巴！ змилуйся!借 〜为名 під личиною милосердя;假〜[лити] крокодилові сльози.
慈:父 cifu люблячий батько.
Ш Й ci.gu 1) <Ш> стрілолист звичайний
(їстівний). 2)(指食用的地下莲）бульба стрелолиста.
慈和 dhe добрий (доброта); душевний (щиросердність); добродушний (добродушність).
慈眉善目 cim豸i-sMnmii добре, привітне обличчя (вираз обличчя); обличчя дихало добротою.
慈母 сітй любляча мати.〜心肠 материнське серце.
慈卷 cishan добросердя (добросердий, добросердість). 〜事业 філантропія; добродійність; філантропізм;〜机关 філантропічні (добродійні) установи (заклади).
慈善家 cishanjia філантроп; філантропка; добродійник; благодійниця.
慈祥:cixiang добрий (доброта); душевний (щиросердність); добродушний (добродушність). 〜的老人 добрий (душевний, привітний) старий;〜的ї®庞 добре, привітне обличчя (вираз обличчя); обличчя дихало добротою.
Ш 孝 сіхіао любов та повага до батьків.
辞СІ.
辞1 сі 1)(—种文体）пци" {назва жанру древньої класичної літератури). 2)(一种诗体）"ци" (назва древнього поетичного жанру).
辞2 сі 1)—辞别.不〜而别вйхати，не попрощавшись. 2)—> 辞职.把事倍〜了 звільнитися (піти) з роботи (зі служби);〜去 秘书职务 відмбвитися від посади секретаря; 〜去领导职务 залишити керівні пости. 3) 辞退.4)(推辞)відмбвитися (відмова).不〜辛 苦 не побоятися всяких труднощів; узяти на себе оббв’язок;万死不〜у вогонь і воду [піду]; готовий життям пожертвувати.
辞另lj cibie прощатися з ким-чим (прощання).
辞呈 cicheng заява про звільнення; прохання про відставку.提〜подйти заяву про звільнення.
辞典 сісіійп —词典 сісіійп.
辞赋 cifu "цифу" {назва жанру древньої класичної літератури).
辞灵 ciling церемоніап (церемонія, обряд) прощання з покійним.
辞令 ciling красномовство.善于〜володіти красномовством; красномовний;夕卜交〜дип- ломатичне формулювання;用夕卜交〜作答 д& ти дипломатичну відповідь; відповісти дипломатично; 不善〜не мати красномовства.
辞让 cirang церемонитися.两人〜了一番 вони обидва довго церемонилися;他〜了 一番才答 应了 він поцеремонився, а потім погодився.
辞色cisS <书>:不满之情形于〜івно (відкрито) показати своє невдоволення;不形于〜не подати (не показати) вигляду;假以〜 поставитися доброзичливо до кого; мило (люб，ізно) обійтися з ким; бути люб，ізним (ласкавим) із ким, до кого.
辞书 cishii словники мн.; енциклопедії мн.; наукові довідкові посібники.〜编築 укладання словників; ~编® 法 лексикографія.
辞讼 cisong ―词讼 cisong.
辞岁 dsui проводи старого року.
辞退 citui звільнити кого (звільнення);
розрахувати кого; відмовити від місця кому. 他被〜了 йогб звільнили [зі служби]; його розрахували; йому відмовили.
舌辛谢 сіхіе чемно відмбвитися від чого; делікатно відхилити що.
辞行 cixing прощальний візит; прощатися (прощання).代表团向各方〜делегація нанесла усім прощальні візити;我是来向同 志们〜的 я прийшов прощатися (попрощатися) із товаришами.
辞藻 сігйо риторика; риторичні звороти [мови]. 过分 Ш*•究〜зайво риторичний; надмірна риторичність.
辞职 dzhi звільнитися [із роботи, із служби];


125
відмовитися від посади; відставка (J旨舌辛去军 政职务).中请〜подйти заяву про звільнення; подати на звільнення; подати у відставку;因 病〜звільнення через хворобу;内阁〜 відставка кабінету;总〜колективна відставка; 〜未准 не дати звільнення (відставки); не дати дозволу на звільнення; відставка не прийнята.
磁сі.
磁1 сі <理> магнетизм (магнетичний); магнітний; магніто-.〜子午线 магнітний меридіан; 〜光学 магнітооптика.
磁2 сі (瓷）порцеляна.
磁暴 cibao〈理〉магнітна буря.
ШШ cicha <Ш> магнітне схилення.
磁场 cichSng <理> магнітне поле.〜强度 магнітна напруженість; напруженість магнітного поля.
磁带 cidai магнітна (феромагнітна) стрічка.盒 式〜касета з магнітною стрічкою;〜录音 магнітний звукозапис;〜录音机 магнітофон.
磁导率 cidSolti〈理〉магнітна проникність.
磁感应 ciganying〈理〉магнітна індукція.
磁化 cihua <理> намагнічування; магнетизування. 〜强度 намагніченість;〜作用 магнетизування;使钢〜намагнітити сталь.
磁极 ciji <理> магнітний полюс.
磁极化 cijihua〈理〉магнітна поляризація.
磁矩 суй <理> магнітний момент.
磁控管 cikdnggi^n〈无线> магнетрбн.
磁力 сШ магнітна сила.〜探伤法 магнітна дефектоскопія; 〜测量 магнітна (магнітометрична) зйомка; магнітометрія;〜勘探 магні- торозвідка.
磁力线 cilixian〈理〉магнітна силова лінія.
磁漏 dldu〈理〉магнітний витік.
磁路 cilu < 理 > магнітний ланцюг; магнітопровід.
磁能 сіп泛ng <Ш> магнітна енергія.
磁偏角 cipmnjmo〈理〉магнітне схилення.
磁强计 ciqiangji <理> магнітометр.
磁倾角 ciqTngjiSo〈理〉магнітне нахилення.
磁石cishi 1) <理> магніт.〜发电机магн泛то невідм. 2) <矿> магнетит.
磁势 cishi〈理> магнітний потенціал.
磁体 citl <理> магніт; магнетика.
磁铁 citie <理> магніт.
磁铁矿 citi^kuang <矿> магнетит; магнітний залізняк.
磁铁4、dti^xTn магнітний сердечник.
磁通计 dt6ngji <理> флюксм打p.
磁通量 dt6ngli&ng〈理〉магнітний потік.
磁通势 dt6ngshi〈理〉магніторушійна сила.
磁效应 cfxiaoying <Ш> магнітний ефект.
磁星 cixlng〈天〉намагнічена (магнітна) зірка.
磁性 dxing <理> магнетизм.
磁学 cixue <理> магнетизм.
磁针 cizhen магнітна стрілка.
磁滞cizhi <理> магнітний гистерезис.
磁轴线 cizh6uxi&n〈理〉магнітна вісь.
磁子 ci.zi〈理〉магнетон.
磁阻 сігй <理> магнітний опір.
雌d.
tt сі самка; матка. самиця оленя; олениця; 〜妈курка.
<1 隹蜂 cifeng бджолина матка.
貤花 cihua <植> жіноча квітка.
雌黄 cihuang <矿> опермент; аврипигмент; аурипигмент.
雌‘素 djTsCi〈生理〉естроген.
雌老虎 dlSohti 1)(指虎）тигриця; самиця тигра.
2)(指恶女人）тигриця; фурія; вщьма. лайлив.; зла баба; мегера.
雌蕊 сігиї <植> маточка.
雌酮 dt6ng〈化，药> естрбн.
雌性 cilxing жіноча особа; жіночий.〜个体 〈生物〉осбба жінбчої статі.
雌雄 cixi6ng 1)(雌雄动物）самець і самка;(雌 花和雄花）чоловіча і жіноча квітка.〜同株 〈植〉однодбмність;〜异株〈椬〉двудбм- ність;〜同体 <生物> гермафродитизм; двостатевість; 〜异体〈生物〉різностатевість. 2) (胜负）вихід; остаточний результат.决一〜 вийти на двобій; вести рішучий бій.
сі 另见 сМі, Z1.
鬼庇 fuel 〈植〉болбтниця подорожникова (Eleocharis plantaginea R. Вг.).
ш ^
те сі.
養 сі порцеляна, порцеляновий.
鹚d.
Щ сіуі баклан.
佌сТ.
仳仳 сїсї 1) маленький, мізерний; 2) нерівний.
泚Сї.
她 сї І. 1) ясний, яскравий, красивий; 2) спітнілий. II. 1) промокнути, намокнути.
妣笔 сТЬТ вмочити пензель у туш (та почати писати).
Шси
Ш сі 1) ясний, яскравий, красивий; блискучий;
2) прекрасний; розкішний.
眦Сї.
龇 сї 〈动〉наступати (ставати) на..; переступати, топтатися.
糍d.
糍粑 ciba корж із подрібненого рису.
此Сї.
此 сі 1)(这）цей; даний; справжня.〜人 ця людина; ця особа;〜物 ця (дана) річ;〜事 ця (дана, справжня) справа;〜其——це по-перше; це перше;非〜不可 без цього ніяк не можна; без цього ніяк не обійтися; інакше ніяк не можна;由〜可见 із цього (звідси) випливає, що..;就〜结束 на цьому і скінчити (закінчити). 2) —►此时.从〜以后 з тих пір; із тіє ї пори; починаючи з цього часу (моменту).
3) itfc地.由〜往北звідси на північ;由〜往 右 звідси праворуч.
此岸性 cFanxing <哲> поцейбічність.
此布 cT bu <书> —般不译；про викладене і доводимо до загального відома.
此昌彼和 сї chang ЬТ he підспівувати один одному; підтакувати один одному.
此地 cidi тут; це місце; тутешній; місцевий, it匕 时〜у даний момент і на даному місці; у (при) справжніх умовах;我初来〜я тут (у цих місцях) уперше.
此地无银三百两 cidi wu yin sanbai liang видати себе з головою. .
此复 сї fu 〈书〉про що і повідомляю Вам у
відповідь.
此后 clhou після цього; з тих пір; з тієї пори; надалі; відтепер.〜的发展 подальший розвиток;〜他再也没有来过після цього (із тих пір) він більше не приходив;你〜要更力D 当;С*、надалі (відтепер) будьте обережнішим (обачним).
此间cTji§n —此地. 此刻clkS—此W.
此类 cllei такі; такого роду; подібні.〜货物 такі (такого типу, подібні) товари;〜例子很多 таких (подібних) прикладів дуже багато.
此令 сї ling <书> 一般不译；що і наказую (приписую).
此路不通сї lu bu tong 1)(指走不通）дорбга непрохідна. 2)(指暂不通行)проїзд закритий; дорбга закрита. 3)(事情行不通）із цього нічбго не вийде; цей номер не пройде.
此起彼伏 сї qi bi fu [йти] хвиля за хвилею; [випливати] одне за іншим; [йти] безупинним ланцюгом (низкою).
此时 cishi (这时候）у цей час; у цей момент;(现 在)тепер; зараз; у теперішній (даний) момент; у теперішній (даний) час.
此夕卜 cTw焱і крім того; крім цього; понад це.
lit一 5^，@一 Й* сї уї shi, Ьї уі shi тепер уже не ті часи; раніше було одне, а тепер інше; то булб тоді (раніш), а нині вже не те (вже інше).
此致 сї zhi:〜敬礼 із привітом; шлю Вам привіт; 〜上海外国语学院Шанхййскому інституту іноземних мов (乌语应放在信的开头).
次Сі.
次сі 1)—次序.依〜前进йти по черзі;北京一上 海 13〜特快列车 експр6с№ 13 Бейцзін (Пекін)
- 	Шанхай;第 32〜长途汽车 32-ий рейс автобуса далекого сполучення. 2)(第二） другий;(下一个）наступний.〜子 другий син.
3)(差）низькіій; поганий; (二 级的） другосортний.这一类比那一类〜一些цей сорт дещо поступається тому сорту; цей сорт трохи гірше ВІД ТОГО. 4) <化> ГІПО-.〜酸 гіпокислота;〜憐酸 фосфорнуватиста кислота;〜憐酸盐 фосфорнуватистсжіісла сіль; гіпофоефит;〜硫酸盐 сульфоксилат. 5)
<体> напів-.〜轻量级напівлегкі вага;〜重量 级 напівважка вага. 6)〈量词〉раз. ~одіін раз;这一〜цьбго разу;有一〜ікось; якось разом;不止一〜неодноразбво; не один раз; не раз; 一〜接着—〜раз за разом;最后—〜 останній раз; наостанок;最后—〜警告 останнє попередження; останній раз попереджати;他一〜也没有来过 він жодного разу не приходив;有生第一~ уперше (перший раз) у житті;两〜два рази; двічі; 一 两〜раз-др々гий; разів зо два;把工作分两〜办 完 закінчити роботу в два прийоми;三〜три рази; тричі; 一天三〜три рази на день;开了 三〜会 провести три засідання;好多〜багато разів; багаторазово; неодноразово;无数〜 незліченна безліч разів;伯；去过多少〜？ скільки разів ви ходили?对他讲过不知多少 〜，但他始终不听 ужб скільки разів (котрий раз) йому говорили, а він усе не слухається.
7) < 书 > (处所）стоянка; зупинка.途 ~
зупинка в дорозі;旅〜стоянка; зупинка.
次大陆 cidalu субконтинент.
次第 cidi 1) —►次序.分别〜класифікувати що; провести градацію. 2) (4矣个儿）по черзі; один за іншим.


126
次货 cihuo недоброякісний (другосортний, посередній) товар; товар із дефектом.
次级 dji вторинний.〜线圈 <电> вторїінна обмотка;〜粒子 <化> вторинна частка.
次品 сірїп недоброякісний (другосортний, посередній) продукт; продукція з дефектом; брак; другий сорт.
次日 сігі наступний (інший) день.
次生矿物 cishgng-ki^ngwCi〈矿> вторинний мінерал.
次数cish(i разом; частота (指频率).脉搏跳动的 〜частота пульсу.
次序 сіхй порядок; черга ж.; послідовність; система.按〜одіін по одному; по черзі; у порядку черги (черговості, послідовності); послідовно;遵守〜дотримуватися порядку (черги);破坏〜порушувати порядок (чергу); 〜很舌L немає ніякого порядку; немає ніякої системи; занадто безладно (безсистемно);工 作应有一定的〜у роботі повинна бути певна система; у роботі повинен бути певний (належний) порядок.
次 要 сіуао другорядний; побічний; маловажливний; малоістотний; наступний за важливістю; другий за значенням.〜问题 другорядне (маловажливо, малоістотне) питання;〜特征 малоістотна (другорядна) ознака;〜成分 <语> другорядний член речення;该建议的〜方面 наступний за важливістю (другий за значенням) бік цієї пропозиції;冲当〜角色 відігравати другорядну (побічну) роль; бути на других ролях; займати другорядне місце; грати другу скрипку;退居~地位 відсунутися на другий план (на друге місце);这是一些〜理 由 усе це лише другорядні (маловажливі) аргументи.
次于 сіуй нижче, ніж; нижче кого-чого; гірше, ніж; гірше чого; поступатися кому-чому в чому.速度上仅〜飞机 за швидкістю поступитися тільки літаку; поступатися тільки літаку у швидкості;质量上不〜国际先进水 平 за якістю не нижче (не гірше) міжна- рбдного передового рівня;他的学识不〜哥 哥 він не поступається старшому брату в знаннях.
次长 cizhang〈旧〉заступник міністра.
j司сі另见si.
伺 Ш ci-hou доглядати за ким (догляд); прислужувати кому (прислугбвування).〜病 人 доглядати за хворим;他很难〜важко йому догодити.
攸сі.
攸 сі І) допомагати (особливо матеріально); 2) досягати; рівнятися.
朿!Jc丨另见сї.,
刺 сі 1)(扎)колоти що, безособ.〜手 руку коле; 玫瑰〜手 колеться троянда; шипи троянди колять;荨麻〜人 кропива жжалиться;给针〜 了 уколбтися голкою. 2)(暗杀）[зробити] замах; робити замах на таємне убивство;(政 治性暗杀）[зробити] терористичний акт.他 于昨天遇〜учбра на нього був зроблений замах. 3)(刺儿）скалка;(植物的刺）колючка; шип;(昆虫的刺）жало; свердел;(鱼的刺） [риб'яча] кістка;(刺猜的刺）гблки [їжака]. Ф■指上扎了〜заскабити палець;拨№手掌і： 的〜віітягти скабку з долоні;多〜的灌木
тернистий кущ;多〜的鱼 костиста риба;带〜 的铁丝 колкічий дріт;话中带〜говорити з глузуванням (зі шпилькою); говорити з насмішкою; у словах почувається знущання.
刺柏 dbai <植> яловбць тайваньський.
朿Ij鼻 dbi їдкий (їдкість); щипає в носі.〜的气味 їдкий запах.
朿Ij 朿Ij 不休 cici bu хій торохтіти без кінця; бубоніти вічно; бурчати беспрестанно; набридати своїми розмовами; набридливі розмови.
朿Ij 刀 cidao багнет.上〜примкнути багнет;捅了 —〜ударити (колоти) багнетом.
刺刀鞘 cid5oqiAo ножни мн.
朿Ij 耳 сі，бг вухо дере (ріже); пронизливий.〜的 Щ 声 пронизливий (що ріже слух) вереск (лемент).
朿！1 骨 cigti пронизуючий.寒风〜пронизуючий [холодний] вітер.
刺槐 cihuai <植> акація біла.
朿ij 激 cijl 1)〈心> роздратованість (дратувати кого-що).条件〜умбвна роздратованість;易 受〜легко подразливий (збудливий);〜t中经 грати на нервах; 避免夕卜界〜уник焱ти зовнішніх подразнень. 2)(弓丨起）стимулювати що (стимулювання, стимуляція спец.).〜食 欲збудити апетит;〜因素стгімул;物质〜 матеріальне (економічне) стимулювання; матеріальні стимули. 3)(使之激动） збуджувати кого-що (збудження); зачіпати кого-що; уколювати кого-що.丝毫不能〜病 人 хворого не можна нічим хвилювати (дратувати);这话对他〜很厉害ці слова зачепили його за живе; ці слова сильно вкололи його;他神经受了〜у нього нервове (душевне) потрясіння.
刺激剂 cijlji <药> дратівний засіб.
刺激品 cijfpTn дратівний засіб.
刺激素cijTsCi <生物> стимулятор.植物〜сти- мулятори росту рослини;生物原〜біогенний стимулятор.
刺激性 cijTxing збудливість; подразливість.〜的 食物 гбстра їжа; гострі страви;〜的饮料 міцні (спиртні) напої.
刺莉 ciji〈植〉будяк щетинистий.
刺客 cike терорист; терористка; [підісланий] убивця.
朿(J 李 сії! <植> терн; терник; слива колюча; аґрус триальпійський.
刺目с'ітй~^刺眼.
朿Ij 配 cipei〈史> таврувати і засилати кого.
朿1J 破 сіро проколоти що.
刺序 ciqin〈植〉синеголовник смердючий.
刺儿菜 ckcAi〈植> будік щетинистий.
刺人 сігеп колючий (колючість).〜的胡子 колючі вуса;〜的目光 колючий погляд;〜的字 目艮 колкіче слово.
朿Ij 入 ciru устромити що; уштрикнути що в що.
刺杀 cisha 1)—刺死.2) <军> штиковий бій; заколювати (борбтися) багнетом.
朿!І伤 cishang уколоти що; проколоти що.
刺参 dsh6n <动> трепанг.
刺丝 c'isT <动> жалкй нитка.
刺死 скї заколоти кого;(暗杀）[здійснити] замах; (政治性暗杀）[здійснити] терористичний акт.
刺探 citan розвідувати що (розвідка); вивідувати що, розм.〜军 tn займатися військовим шпигунством (військовою розвідкою);〜别人的秘密 вивідувати
(дізнаватися) чужі таємниці;〜性的目光 допитливий погляд.
刺痛 cit6ng 1)(感到疼痛）колоти кого-що, у чому, безособ. (колька розм.).腰部〜у боці коле;我觉得胸部〜мені груди коле; у мене колька в грудях. 2)(感到内心难受）зачепити за живе.这〜了 他的心 це зачепило його за живе; це сильно, його вкололо;怜倘和疼痛〜 着她的心 жалість і біль кололи її серце.
刺猜 ci.wei <а>їжйк.
刺细胞 cbdb5o <动> жалі^ клітка.
刺五力卩 dwfijia < 植 > елеутерокбк; свободноягодник колючий; перець дикий.
刺绣 cixiu 1)(绣)вишивання (вишивка, вишивати що).学〜навчатися вишиванню; 入工〜ручне вишивання; 〜вишивання на машині;〜工人 вишивальниця;〜的花纹 вишивка. 2)(朿!І绣品）вишивка; вишивання. 精美的〜витончена вишивка.
刺眼сіуйп 1)(刺激眼睛）різати око.光线〜 світло ріже (засліплює, сліпить) очі; світло б’є в очі. 2)(惹人注意)впадати в око.这样太 〜так занадто б夕де впадйти в око.
朿！1 疼 ci*y5ng〈口〉свербіти розм. (сверблячка); чесатися.觉得〜випрббувати (почувати) сверблячку;浑身〜усе тіло свербить.
朿丨J 鱼 сіуй <动> тригольчата колюшка.
刺针 c'izh6n <动> г6лки;ш/.'
刺中 cizhdng уразити що (поразка).〜腹部 уразити в живіт.
赐d.
赐 сі〈书> 1)(赏赐）наділіги кого чим; удостоїти кого чим.希〜佳音 прошу удостоїти мене слушною відповіддю;受〜良 多 я вам вельми (дуже) зобов’язаний. 2)(礼 物）подарунок.多蒙厚〜вдічний (дякую) вам за дорогі подарунки.
赐复 cift〈书〉прошу відповісти; дозвбльте дати відповідь.
赐教 cijiao <书> не відмовте в раді; дозвбльте дати вказівки.
赐予 сіуй —赐 1).〜爵位 одурювати кого титулом; дарувати кому титул.
疵Сі.
庇 сі плуг, орало, лемех.
СІ.
虫毛 сі волохата гусінь (гусениця).
cong 另见 c6ng.
从容 c6ngr6ng 1)(不慌不忙）неквапливо (неквапливість); не поспішаючи; невимушено (невимушеність); спокійно; ВІЛЬНО.举止〜 триматися вільно; поводитися невимушено; 〜对敌 демонструвати перед ворогом повний спокій і непохитність;〜不迫 спокійно (тихо) і не поспішаючи;〜不迫的样子 невимушений (спокійний) вид; неквапливість;〜地 讨论 обговорювати без поспішності;〜就义 хоробро зустріти смерть в ім’я правого діла; безстрашно пожертвувати життям (собою) за праве діло;可么从从容容地А можна робити спокійно, не поспішаючи (не кваплячись, без поспіху, без квапливості, неквапливо). 2)(宽字谷）достатній (достатність).时间很〜чйсу цілком достатньо; [є ще] маса часу;手头〜при грошах; із грошима; мати при собі гроші.


127
匆 c6ng.
匆匆 c6ngc6ng —匆忙.来去〜увбсь час у бігах; вічна біганина; постійно поспішати;韶光〜 час так і біжить (летить).
匆促 congcu спішно (поспішність).〜决定 спішне (скоростигле) рішення;走得很〜 виїхати поспішно; 间太〜часу занадто мало; часу [залишилося] в обріз;由于临行〜， 未能来看你 спішний від’їзд перешкоджав мені побачитися з вами.
匆猝c6ngc(i—匆促.
匆忙 congmang спішно (спішність); спішати (поспіх); квапливо (квапливість); наспіх; нашвидку розм.〜回国 поспішати на Батьківщину;匆匆忙忙地吃了些东西Hdcnix (нашвидку) поїсти;这是匆匆忙忙作的це зроблено нашвидкуруч (наспіх, нашвидку, поспіхом);这事〜不得 у цій справі не можна поспішати;你也过分〜了 ви занадто квапитеся (поспішаєте);何必这样〜？ навіщо так поспішати (квапитися)? до чого такий поспіх (спішність)?〜之+大家都忘了说 поспіхом (у поспіху) про це забули сказати.
揪 c5ng.
揪 C6ng <植>仰1^1№. ..
Ші cong 另见 chuSng.
囱 cong димохід.
患 cong.
& 	cong здібний, розумний, кмітливий. c6ng.
聰 cong сивий кінь; сивий, сірий. c6ng.
瑰 Ш conglong ясний, чистий. c6ng.
葱 c6ng 1) <植> цибуля; батун; цибуля-батун. 2) (指食Й 的叶）цибуля збірн.
葱白 c6ngbai ясно-зелений; блідо-зелений.
葱白儿 congbair стебло цибулі.
Ш 翠 congcui яскраво-зелений.〜的树叶 яскраво-зелені листи дерев.
葱花 conghua дрібно нарізана цибуля.
ЖЖ conglong буйний; пишний (пишність).林 木〜б夕йна (пишна) рослинність.
葱绿 c6ngl& 1)(浅绿）ніжжкіелбний; ясно-зелений; блідо-зелений.大地披上了〜 的新装 земля одяглася свіжою зеленню. 2) —*■葱翠.〜的田野 яскраво-зелені поля.
葱头 congtou ріпчаста цибуля; цибуля-ріпка ч.; голівка цибулі; цибулина розм.
葱郁c6ngyCi —►葱茏.
聪、cong.
聪明 c6ng.ming розумний (розумнішати).〜的 А розумна людина; умниця ч., ж” розм.， людина з головою;〜的头脑 світлий розум; світла голова;〜的做法 розумний учинок;〜 绝顶 розуму палата; премудрий, премудра голова у кого, мудрагель; надзвичайно розумний.〜伶俐 розумний і кмітливий; кмітливий і здібний;〜过人 неперевершений розум; великий розумник;〜反被〜误 усе від великого розуму; [саме] від ума й усе горе; мудрити і перемудрувати; горе від розуму; лихо від зайвого розуму;卖弄〜розумувати
розм.; мудрувати розм.; мудрити розм.;另її 自 作〜нічого мудрувати;作得不〜нерозумно зроблено;孩子们一年年〜起来діти розумнішають із роками.
聪明一世，糊涂一时 c6ng.ming yl shi, hu-tu yl shi на всякого мудреця досить простоти.
J)K cong 另见 c6ng.
从 1 cong 1)(足艮随）слідувати за ким-чим (слідування); дотримуватися.〜j/币 стати чиїм учнем; ІЕ〜其后 готовий слідувати (йти) за ним. 2)(依从）по чому.力不〜心 не в силах; не під силу; непосильний; хочеться, та не можется. 3)—从事 1).〜商 займатися комерцією (торгівлею);〜政 перебувати на державній службі; займатися державними справами. 4)(采取）дотримувати що (дотримання).生活〜检 жити ощадливо (економно);—切〜简 зробити все простіше; в усьому дотримуватися простоти; усе повинно бути спрощено. 5)(堂房） двоюрідний [по батьку, із боку батька].〜兄 двоюрідний брат;〜叔 двоюрідний дядько.
从2 cong 1)(由）із чого; від чого; [починаючи] із чого.〜这儿звідси;〜那儿відтілі;〜哪儿？ відкіля?〜某处 звідкись;〜旁边 збоку; із боку; 〜各地 звідусіль; звідусюди;〜各方面 з усіх боків; з усіх КІНЦІВ;〜夕卜面 ЗЗОВНІ；〜里面 зсередини;〜现在起 відтепер; з теперішнього (цього) часу;〜那时起 з тих пір; відтоді; [починаючи] з тієї пори;〜今天起 [починаючи] з сьогоднішнього (цього) дня;〜 今以后 відтепер і надалі; у майбутньому; надалі;〜…以后 після того, як..; починаючи відтоді, як..;〜天而降 з неба (із хмар) звалитися (упасти); зненацька з’явитися (指 突然降临);〜北京到上海去поката з Пекину в Шанхай;〜国夕卜来 приїхати з-за закордону; 〜王同志那儿来прийти від товариша Ван;〜 你这里开始 починаючи з вас; почати з (від) вас;〜节约着想 виходити з міркувань економії;〜实际出发 на основі практики; виходячи з практики (із справжнього стану речей); із погляду практики;〜全局出发 виходячи з загальних інтересів; із погляду загальної обстановки (ситуації);〜团结的愿 望出发 виходити з прагнення до єднання;〜 产量来说 що стосується (відносно) об’єму виробництва;〜胜利走向更大的胜禾!І йти від перемоги до ще більшої перемоги;〜上到下 від верху до низу; знизу доверху;〜左到右 зліва направо;〜头至(]脚 із голови до ніг;〜头 到尾 з (від) початку до кінця; від дошки до дошки; від "альфи" до "омеги"; від "а" до "я"; 〜早到晚з ранку до вечора;〜古到今 споконвіку;〜无到有 створити що з нічого;〜 小到大створити велике з малого;〜群众中来， 到群众中去 черпати в масах і нести в маси. 2) (经过）через що; по чому; повз що.〜窗里看 дивитися через вікно;〜花园前走过 пройти повз сад;〜桥上走过 пройти по мосту; перейти через міст. 3) (А来)：〜未听说过 ніколи не чув;〜未有过 і згадки не було; ніколи не було; небувалий.
从长计议 cong chang jiyi докладно обговорити; як слід порадитися (обміркувати); відкласти вирішення питання (指缓议).
从її七 congcl [починаючи] із цього часу; із цієї пори; із цього разу.〜以后 надалі; відтепер;
屮国人民〜站起来了 китайський народ із цьбго часу встав на весь зріст.
从动杆 congdonggSn <机> ведений важіль.
从而 cong'er тим самим; тому і; чому і.〜改变了 我国工业的面貌тим самим (тому і, чому і) змінився стан промисловості нашої країни.
从犯 congfan <'法〉спільник; підсобник [злочину].
从井救人 cong jlng jiu ren "стрибати в колодязь для порятунку потопаючого"; на шкоду собі і без користі для іншого (指有害自己赤无益 ■ТА)； врятувати інших (іншого), незважаючи на небезпеку для власного життя; рятувати інших (людей), ризикуючи своїм жиггям (以上指舍己救人).
从丰 congfeng щедро; багато.待遇〜дати (установити) пристойну (щедру) винагороду.
从军 congjiin вступити в армію.
从宽 congkuan м*яко (поблажливо, милостиво) віднестися; виявити поблажливість. 〜
9 # • 9 • 9
виявити поблажливість при визначенні міри покарання; великодушний підхід до визначення міри покарання; пом*якшити покарання;坦白〜，抗拒从严до тих, хто визнав свою провину ставитися поблажливо, до тих, хто не визнає - сувбро.
从来c6ngldi завжди.〜没有见过的небачений; 〜没有过的небу^йлий; нечуваний;他〜就是 这样він завжди такий;我〜没有听见过я ніколи не чув;他〜不失信 він ніколи не порушував свого слова;我们的国家〜没有象今 天这样统一 сьогодні наша країна єдина як ніколи;反动派〜都是靠造摇过日子的ре- акціонери, як правило, живуть за рахунок брехні.
从轮 conglun <机> підтримуюче колесо.
从略 congliie опущення.解释〜пояснень не буде;以下〜нижче опущено.
从旁 congpang з боку.〜说句话 замовити слово; 〜якщо подивитися з боку.
从前 congqian колись; раніш.和〜一样 як і колись (раніш);〜的老师 колишній учитель; 他〜是工人 колись (раніше) він був робітником.
从轻 congqlng легко; м'яко; поблажливо.〜发落 покарати легко (м*яко); зменшити (полегшити) покарання; покарати з поблажливістю.
从权 congquan відходити від правил (від звичаїв); виявити гнучкість у чому.〜处理 діяти за обставинами.
从戎c6ngr6ng <书> —从军.
从善如流 cong shan ru liu завжди прислуха до добрих порад; охоче (з готовніс слухати добрі поради.
从实 congshi правдиво; по правді.〜回答 відповісти по правді;〜说一遍 розповісти правдиво;〜招认 признаватися щиросердно.
从事 congshi 1)(献身）присвятити себе; віддати себе;(投身）займйтися чим.〜革命 присвятити себе справі революції;〜科研工 作 присвятити себе науково-дослідній роботі; 〜社会活动 віддати себе (присвятити с^бе) суспільній діяльності;〜宣传 вести пропаганду; займатися Пропагандою;〜翻译 工作 займатися перекладом; працювати над перекладами. 2)(处理)：军法〜віддйти до військового суду; [чинити, покарати] за військовими законами; стосбвно до військових законів.
从属 congshii підпорядкований (підпорядкова-
хатися
ністю)


128
ність); залежний (залежність).〜地位 підпорядковане положення;〜关系 залежність; підпорядкованість.
从属句 congshiijii <语> підрядне речення.
从速 congsu швидко; незабаром.〜办理 терміново приступити до виконання (до втілення в життя);欲订〜прохання поквапитися із замовленням.
从头 congtou І)(从最初）із [самого] початку.〜 至尾 від початку до кінця；〜至尾读一遍 від початку до кінця прочитати;〜做起 почати із самого початку;〜学起 почати (учитися) з азів. 2)(重新）наново; знову; знов.〜再来 узятися наново (знову, знов).
从小 congxiao з дитинства; з дитячого віку.〜京尤 爱劳动 любити займатися працею ще з дитячого віку;〜失去父母 з дитинства (у дитинстві) втратити батьків.
从心所欲 cong xln suo yu робити [те], що кому здумається (спаде на думку); чинити (робити усе) по-своєму; сваволити розм. (свавілля);(胡来）чого його (твоя, моя) [ліва] нога хоче; бешкетувати розм. (неподобство).
从新 congxln —►重新 chongxln.
从严 congyan суворо.〜惩处 суворо (най- суворіше) покарати; накласти суворе (важке) покарання (стягнення);〜法办 покарати з усією суворістю закону.
从业员 congyeyuan працівники торгівлі і підприємств побутового обслуговування.
从优c6ngy6u ->从丰.
从征 congzheng виступити в похід.
从中 c6ngzh6ng із цього.〜吸取教训 з цього винести урок;企图〜取利 щоб [із цього] винести собі вигоду; щоб нагріти руки;〜作 搜 чинити перешкоди в чому; у чому ставити палиці в колеса.
cong.
从c6ng І)(聚集的人或物)：人〜густй юрба; гущав“на юрби;草〜бур'ян;论〜збірник статей. 2) <解> сплбтення.静脉〜венбзне сплетення;神经〜нервбве сплетення.
丛集 congji набратися; накопичитися.诸事〜 набралося (накопичилося) багато справ; маса робіт; купа всяких робіт;百感〜 охоплювали найсуперечливіші почуття.
丛聚 congju кишіти; роїтися.蚊虫笔〜кишйть (рояться) комарі і мухи; так і кишить комарами і мухами.
丛刊c6ngkan —►丛书.
丛林 conglm гай; хаща; нетрі нетрі. congmSng хаща; густі зарості.
丛木 congmu чагарник; кущ; чагар.
丛生 c6ngsh6ng І)(聚集І一处生长）обростати (обростання); порости; ку статися (рунистий).〜的小麦 руниста пшениця;〜植 物 кущова (кущоподібна) рослина;杂草〜 усе обросло густою травою; густо зростали бур’янисті трави. 2)(同时发生）роїтися; виникати в безлічі.百маса [різного роду] зловживань; з’явилися (були, виникли) усілякі зловживання.
丛书 congshu збірка книг; серія книг; бібліотечка.通俗科学〜：збфка (серія) науково-популярних книг;自然科学〜 бібліотечка природничих наук;电工〜 бібліотечка з електротехніки.
丛杂 congza безладне скупчення; купа.
丛葬 congzang ховати в загальній (братерській)
丛冢 congzhong < 书 > безладно розкидані могили; запущений цвинтар.
涼 cong.
ШШ congcong дзюрчання (дзюрчати).
溪水〜дзюрчання води в струмочку; дзюрчить струмочок.
惊 cong.
惊 cong імен. І) радість, веселощі; 2) почуття, настрій.
ї不 cong.
琮 cong І) цун {восьмигранна яшмова регалія з круглим каналом в середині). 2) влас. Цун {прізвище).
緣 cong.
Ш cong <象声> звуконаслідування шуму води, дзюрчати.
糟 cong.
憎 cong І) думати, продумувати; 2) непокоїтися, турбуватися (про когось).
Ш •
取 cong.
最 cong —> 丛.
cou.
凑 cdu 1) 4 凑合 1)，2).〜路费 збирйти (нашкребти) грошей на поїздку;〜成整数 заокруглити [число, суму];〜成一整套 набрати (підібрати) повний комплект;几种 情况〜在一起збіг обставин;大家都〜到一起 усі зібралися разом. 2) (Ш) користуватися чим.〜机会 користуючись нагодою; якщо буде (трапиться) нагода; коли випаде можливість. 3)(接近)：往前〜присунутися [ближче]; наблизитися;〜去 |、й] підійти і запитати;把耳朵〜在门上听прикМстися вухом до дверей і прислухатися (підслухувати); 〜到耳朵边说говорити на вухо;他〜在 一 І煤油灯边上写А він писав лист, схилившись до гасової лампи.
凑份子 cou fen-zi у складчину.
凑合 cdu.he 1)(聚集）збиратися; стікатися. ~在 一起练习唱歌 3бирАтися на співанки. 2)(拼 凑）збирати що (збір); наскрібати що, чого, розм. 3)(将就）аби-як; із гріхом пополам.〜 着做完 зробити з гріхом пополам;笔还〜着 能用р^чка ще абияк пише;这些活儿他还〜 着能做 з цією (такою) роботою він ще абияк (із гріхом пополам) упорається;这还〜得过 去і так зійде;怎么也〜不过去так діла не буде; так нічбго не вийде.
凑近c6uj丨п —>凑3).
凑拢 coulong зібрати гцо (збір).〜几个人 зібрати (набрати) кілька людей;〜——笔钱 зібрати певну суму грошей.
凑巧 couqiao 1)(巧）вдало; до речі; саме;(巧合） збігтися з чим (збіг).真〜！ д^же вдало! от удача! яка удача! який збіг! дуже до речі! як ніколи доречно!窜情〜обставини склалися дуже вдало; вийшло так вдало, що..;為?有〜 відбувся вдалий збіг обставин; вийшов вдалий збіг;写ї‘1■宵真不〜！ як це невдало! яка невдача! який невдалий збіг обставин!他来 得〜він прийшов саме вчасно; іі*一节〜是星 期日 першотравн豸ве свято збіглося з
неділею. 2)(不巧）недоречно; невдало.天〜
下起雨来 дуже недоречно пішов дощ.
凑趣儿 cduqCir 1)(彳І人高兴）щоб зробити (сказати) приємне.说〜话 говорити приємне.
2)(取乐）потішатися (потіха).为了〜заради потіхи;拿人〜глузувати над людиною; робити кого посміховиськом.
凑热闹 сби ге-nao 1)(―起玩乐）підтримати компанію.为了〜за компанію; для компанії; 爱〜的人компанійська людина;给我们凑凑 热闹吧 підтримайте，будь ласка, нашу компанію. 2)(添麻烦)крутитися (плутатися, тертися) під ногами.你别〜了 ！ не крутись (не плутайся) під ногами! нічого тобі отут крутитися (плутатися, тертися) під ногами!
凑手 coushou 1)(方便）під рукою.钱不〜під рукою немає грошей; не при грошах. 2)(顺 手）підходити; зручно.这,支笔我用着〜це перо мені підходить; цією ручкою мені зручно писати;怎么〜就怎么办як буде зручніше, так і зробити.
凑数 coushu заповнити відсутнє.派我去〜 посилати мене тільки для рахунку (для того, щоб заповнити місця);拿坏材料〜поповнити відсутнє [кількість] непридатними матеріалами;这显然是为了〜це явно для того, щоб як-небудь заповнити відсуне; ясно, що це робиться тільки для рахунку (для годиться).
凑足 couzu набрати що, чого (набір); довести до норми; доповнити до потрібної КІЛЬКОСТІ (числа).〜一百元 набрати (нашкребти) повних 100 юанів;〜了 钱 зібратися з коштами.
сби.
湊力 сбиіі <理> центральна сила (момент).
cou.
奏 cou збиратися, сходитися, стікатися.
cou 另见 zii.
族 cou влас. цоу (скор. назва 3-го ступеню кит. хроматичного звукоряду).
сби.
揍 сой шкіра людини.
族 сби.
族 сой {муз. цоу, ступінь звукоряду та назва ладу).
粗сй.
粗 сй 1)(粗大)тбвстий.〜棍 тбвстий ціпок;〜棉 线 товсті нитки;三指〜завтбвшки в три пальця; І对有两抱〜д泛рево [завтовшки] у два обхвати. 2)(粗阔):〜眉大眼 густі брови і великі очі; і®——条〜线 провести жирну лінію.
3)(颗粒大）великий.〜沙 великий пісок. 4) (声音大而低）грубий (грубість).声音〜 грубий (низький) голос. 5)—> 粗糖.〜呢子 грубе сукно;〜皮子 проста (груба) шкіра;〜 布 сувора (груба) полотнина;〜面 борошно простого мелення;〜车刀 чорновий різець;〜 加工 чорнова (груба) обробка;活作得太〜 занадто грубо зроблена. 6) —>•粗心.7)—> 粗 藜；粗俗.8)->粗略.〜通文字мало- грамотність;〜失口——二 знати лише загалом; дещо (трошки) знати (розуміти);〜具规模 у грубих рисах; начорно;〜і卖——遍 швидко переглянути;〜看 на перший погляд; з першого погляду.
粗#居 cubao грубий (брутальність); зухвалий


129
(зухвалість).〜行为 грубий і зухвалий учинок; 态度〜триматися (поводитися) грубо (зухвало);说话〜грубіяніти; говорити брутальності; грубити;〜干涉 грубе втручання.
粗笨 cuben І)(笨右Ij) незграбний (незграбність). 〜的人 незграбна (неповоротка) людина;他 不〜у ньому немає незграбності. 2) (Ф$) громіздкий (громіздкість); незграбний (незграбність).〜的家具 громіздкі (незграбні, важкі) меблі.
粗鄙сйЬї—粗俗.
粗挺 сйсао грубий (брутальність; зашкарублий (зашкарублість); шорсткий (шорсткість).〜 的手 зашкарублі (загрубілі, шорсткі) руки;〜 的纸张 шорсткий (шорсткуватий) папір;手 IE〜гр$бо зроблений; сокирна робота;皮肤 变得〜了 шкіра загрубіла.
粗茶淡饭 сйсМ-сійг^п груба (несмачна, невибаглива) страва; [дуже] простий стіл; скромний обід.肚♦饿了，〜都觉得很香 голодному шлунку навіть невибаглива їжа здається дуже спокусливою; голодній людині навіть найневибагливіша їжа
уявляється апетитною.
粗挫 cucuo рашпиль ч.
粗大 сйсій 1)(粗而大）великий; товстий.〜的手 великі руки;〜的树干 товстий стовбур дерева. 2)(声音粗）грубий (брутальність).〜 的嗓音грубий голос;〜的鼻声голосніій храп.
粗纺 ciiftng <纺> рівничний.〜车间 рівничний цех.
粗纺机 cufangjl < 纺 > рівнична машина; банкаброш спец., застар.
粗放 ciifang <农> екстенсивність (екстенсивний). 〜耕作 екстенсивне землеробство.
粗耕 ciigeng <农> лущення (лущити що).
粗耕机 cilg6ngj了 <农> луїщільник.
粗 t cQguSng 1)—粗野.2)(豪放）молодецький (молодецтво ж.); із молодецтвом.
粗豪 сШійо 1)(豪爽）простацький розм.〜的人 людина простацька. 2)―粗矿 2).
粗话 сйііий 1)(粗俗话）ByjibrdpHi слова; вульгаризм. 2)(下流话）вуличні вирази; непристойність; вульгарність.讲〜говорііти непристойності (вульгарності).
粗活 сШіиб чорна робота.
粗金 cujln <冶> чорнове золото.
丰且粮 culiang хлібні злаки (зернові культури), крім пшениць і рису.
粗隆 ciil6ng <医> бугріістість.
粗陋 culou примітивний (примітивність); грубий (грубість).〜的 筑物 примітивна будівля;房子盖得很〜будіінок побудований дуже примітивно.
Ш ©• сй.ій грубий (брутальність); зухвалий (зухвалість).〜的行为 брутальність; груба (зухвала) поведінка;回答〜гр夕бо (зухвало) відповісти;态 12〜поводитися грубо (різко, нечемно).
粗略 сйіііе грубий; приблизний.〜的估计 грубий (приблизний) підрахунок.
粗浅 cuqian поверхновий (поверховість); елементарний (елементарність).〜的知识 поверхові (елементарні) знання;〜的看法 поверховий (елементарний) погляд;〜的 іМ 理 прості (елементарні) істини.
粗纱 ciish§ <纺> рівниця.
粗声大气 ciisheng-daqi голосно і грубо.
ffl实 cu-shi товстий і міцний.〜的 товсті і
міцні ніжки столу.
粗疏 cushu неуважність (розсіяний).
їй率 cushuai неуважний (неуважність, неуважність); недбалий (недбалість).
祖俗 cusu вульгарний (вульгарність); паскудний (паскудність).〜的话 вульгарний (паскудний) вираз; вульгарні (непристойні) слова.
粗体字 ciitTzi <印> жирний шрифт.
粗细 сйхі 1)(大小）товщина; розмір;(直径） діаметр.三十公分〜的钢管сталева труба діаметром у ЗО сантиметрів;碗口〜的钢管 сталева труба діаметром із чашку;〜仅及头 发三分之——白勺尼龙线нейлонова нитка в З рази тонше за волосину. 2)(粗糙和细致的程 度）ретельність.这要看活儿的〜如何це залежить від ретельності обробки.
粗线条 cdxiAntido 1)(粗的笔道）жирна лінія. 2) (简略轮廓)загальні обриси. 3) 粗率.
fflylL、сйхіп недбалий (недбалість); неуважний (неуважність, неуважність).〜大意 недбалість; безтурботність; невдумливість.
粗野 сйуе грубий (брутальність); зухвалий (зухвалість).〜的性格 дика вдача; грубий (неприборканий) характер;〜的行为 дгіка (груба) витівка;举止〜вульгарні манери;〜地 骂着 дико лаятися.
fflfL cQzha <冶> чорнова прокатка.
粗枝大叶 cuzhl-daye недбало (недбалість); верхоглядство розм. (верхоглядничать прост.У, підходити до справи поверхово, не вникаючи в деталі; тяп-ляп прост.〜的作风 верхогладський стиль роботи;工作〜нед- балість (верхоглядство) у роботі; працювати недбало.
粗制滥造 сй zhi lan zao халтурити (халтура) розм.; робити нашвидкуруч.〜的作品 халтура; макулатура.
粗制品 ciizhipTn напівпродукт.
粗中有细 сй zhong уби хі незважаючи на свою неуважність, людина іноді тонко розбирається в питанні (у справі); хоча в кого є неуважність, але все ж іноді видно тонкість розуміння (розуму).
粗重 ciizh6ng 1)(声音粗）грубий (грубість).〜 的声音грубий голос;〜的口耑息★ гучний важкий подих. 2)(物体笨重）грубий (товстий); важкий (ваговитість).〜的手 грубі великі руки;〜的家具 громіздкі (важкі) меблі.
3)(粗而浓）жирний.〜的笔道儿жіірна риса; 眉毛浓黑〜густі чорні брови. 4)(余重） трудомісткий (труцомісткість); важкий.〜的 工作 важка чорна робота; трудомісткі роботи.
粗壮 ciizhi^ng 1)(粗而强壮）кремезний (кремезність); мускулястий (мускулястість). ~的 手 сильні мускулясті руки;〜有力 жилавий; 身体〜кремезна фігура. 2)(粗大）товстий. ~ 的树干 товстий стовбур дерева.
{且 сй.
徂 сй І. 1) йти, проходити; минулий; 2) померти.
II. 	влас., іст. Цу {союз племен, який підкорив чжоуський Вень-ван, 12 cm. до н.е.).
殂А
Ш сй померти.
卒А
卒屮 cCizhdng 1)(中风）[апоплексичний] удар. 2) (忠中风的病）зазнати нападу (апоплексії).
促сй.
促成 cucheng сприяти чому (сприяння).〜计划 的实现 сприяти здійсненню плану;〜栽培 〈农> вигонка.
促进 cujin стимулювати що (стимулювання); підтримувати що; сприяти чому (сприяння); активізувати що (активізація).〜工作 активізувати (прискорити) роботу;〜两国人民的 友谊 сприяти дружбі народів двох країн;〜生 产的发展 стимулювати розвиток виробництва; сприяти (сприяти) розвитку виробництва; 积极〜革命斗争扣发展активно сприяти розгортанню революційної боротьби; 互相〜юає'мне сприяння;起〜作用 виконати стимулюючу роль.
促进派 cujinpai активісти мн.; прихильники прогресу.作〜б細 прихильниками чого.
促脉 cumai <医> нерівномірний пульс.
促使 cushT спонукати що (спонукання); сприяти чому.〜我们的理想早日实现сприяти швидкому здійсненню (прискоренню здійснення) нашого ідеалу;情况〜Й：们改变原有 计划 обстановка змушує (спонукає) нас змінити (переглянути) колишній план; обстановка спонукала нас до зміни (до перегляду) колишнього плану.
促退 cutui тягти назад; гальмувати що (гальмування).
促退派 cutuipai прихильники регресу.
促膝谈心 cuxl tanxln розмовляти (говорити) по душах; вести інтимну (задушевну) бесіду.
粹сй.
Щ- сй <书> раптово; зненацька; раптом; з нальоту; сходу.〜不及防 заскочити зненацька; не дати отямитися; звалитися як сніг на голову розм.
粹然 curan раптом; раптово; зненацька.〜昏倒 раптом упав від запаморочення.
醋Сй.
醋 сй оцет.
醋劲儿 cujinr ревнощі.〜大发 спалахнути ревнощами; сильно приревнувати.
SpfS cujlng оцтова есенція.
醋栗 сйіі 1) <植> аґрус. 2)(指果实)аґрус.
醋瓶 cuping оцтова пляшка; оцетник; оцетниця.
醋酸 cusuan〈化> оцтова кислота; оцтовокислий; оцтово-.〜纤会隹素 ацетилцеллюлоза;〜铜 оцтовомідна сіль; оцтовокисла мідь;〜钠 оцтовонатрієва сіль; оцтовокислий натрій.
醋酸丝 cCisuSnsT <化> бцтовий (ацетатний) шовк. 醋酸盐 cCisuanydn <化> оцтовокгісла сіль; ацетат спец.
醋味 cuwei 1)(气味）оцтовий (кислий) запах; (味і!) смак оцту; кислий смак.有〜пахне оцтом; мати кислий запах (смак). 2)—醋意. 带有〜почуваються ревнощі; не без ревнощів.
醋心 сйхїп печія.
酉й意 сйуі почуття ревнощів.
醋溃 cuzi маринувати іг/о .(маринування). ~白菜 маринувати капусту; маринована капуста. 簇сй.
Ш сй букет; жмуток; група; юрба.——〜花 букет квітів;——〜剪 пучок стріл;——〜人 юрба (група) людей.
ШЯ сйхїп новенький; зовсім (зовсім) новий; з


130
голочки.〜的衣月艮 новенький (зовсім новий) одяг;穿得——身〜одягнений в усе нове.
ШШ cuyong юрбитися; штовхатися роїм.; напирати на кого, груб.，прост.〜前来 просуватися вперед, штовхаючись і напираючи один на одного;观众〜在戏院门口 біля входу до театру юрмиться публіка;周围〜着 一大群众 навколо юрмилося багато народу.
蹙А
塵сй <书> І)(紧迫）натужений.形势日〜 обстановка стає все напруженішою. 2)(皱） наморщить що; насупити що.〜额 наморщить чоло;〜眉 насупитися; насупити брови.
趋А
趋 сй прискорювати; примушувати.
酉Р сй 另见 zh\ zuo.
酔 сй оцет.
错сй.
错 сй І. І) не бути використаним, залишатися в бездіяльності; 2) затвердитися. II. І) провбдити; здійснювати; 2) відкласти вбік; залишити; відлучити; 3) поставити на місце.
蔟&
Ш сй І) плетений садок (для коконів). 2) збиратися, накопичуватися.
趣сй.
趣 сй прискорювати; примушувати.
Шси.
Ш сй І) боятися, жахатися, лякатися; 2) примушувати, прискорювати.
Шсй.
疲 сй різнбвид хвороби шкіри.
cuan.
汆 cuan злегка проварити що у воді.〜鱼片 злегка проварити у воді рибу, нарізану скибками;〜汤 зварити суп.
cuan.
撺摄 cuan-duo <口> підбйти кого на що, із неозн.,розм.: підмовити кого на що, із неозн. (підмова).都是你~他干的！ це ти підбив (штовхнув) його на таку справу (так зробити)! ‘
cu5n.
Щ cuan штрикати, колоти що лбмом.〜冰 колбти лід лбмом.
锦子 cuan-zi лом для виламування льоду.
胃 cuan.
蹄 cuan l)(跳）підстрибнути (підстрибування); підскочити.〜上树去 стрибнути на дерево; 往上一〜，把球接住 підстрибнувши, упіймати м’яч;物价值往上〜ціни на товари безупинно підскакували вгору. 2) <方> (喷） бризкати; бити фонтаном.龙头〜水 вода б，є з крана;與子〜血 кров бризнула з носа;石油往 〜нас^та б，є фонтаном (водограєм).
JAb
ІЩ cuan }j)见 z3n.
攒cuan (拼凑）збирати що (збір).用旧零件〜成 —辆自行车 зібрати зі старих деталей велосипед.
撤聚 cuanju групуватися (групування); збиратися.
攒三聚五 cuansan-juwu згрупуватися [разом, навколо]; скупчитися; збиратися групами (купками).
cuan.
Ж cuan кинутися; порватися.〜入 $ # кинутися (шугнути) у ліс;到处乱〜метатися; заметатися; кидатися (шарахатися) у різні боки.
窜各й cuan fan вторгнутися в що (вторгнення); (偷袭）налетіти на що (наліт); нападати (напад).
窜改 cuangai зловмисно переробити (змінити, переправити) що.〜文件 зловмисно переробити (змінити, переправити) текст документа.
窜匿 cuanni бігти і сховатися.无处〜нікуди бігти і сховатися.
窜扰 cuanrao (侵入）вторгнуться (вторгнення); (破坏）чинити погром.
窜逃 cuantao кинутися бігти; рятуватися втечею.四下〜кинутися врозсип; кинутися бігти в різні ббки.
cuan.
Ш cuan узурпувати що (узурпація); захопити що (захоплення).〜政 узурпувати (захопити) керівництво урядом; узурпаторство.
Ш 夺 cuanduo узурпувати що (узурпація); захопити що (захоплення); прибрати до своїх рук що.〜政权 узурпувати (захопити) владу; прибрати до своїх рук владу; узурпаторство; 〜兵权 захопити військову владу; 〜领导权захопити керівництво;〜胜利果实 привласнити [собі] плоди перемоги.
cuangSi -►窜S cuangai.历史是〜不了 的 історію не сфальсифікувати.
篡位 cuSnwSi (篇夺王位）захопити трон [імператора, царя, короля]; ~ 政权 узурпувати (захопити) владу; узурпаторство.
та
cuan.
黎 cuan І. готувати (їжу) на вогні. II. І) піч, кухонна плитка; 2) театральна вистава дин. Сун. III. влас. І) цуань {назва племені-народності на території теперішньої пров. Юннань).; 2) Цуань {прізвище).
сиТ.
崔报 cuibao І) екстра випуск (газети); 2)
газетний заголовок.
崔调 culdiao мобілізувати.
崔赶 culgan квапити, підганяти.
崔 美 сиішбі дзвінкий, мелодійний,
милозвучний.
崔巍 culwei < 书 > величний (величавість);
величавий (величавість).
崔嵬cuTwdi <书> І)(有石头的土山）кам’я- нистий пагорок. 2)(高大）величезний; колосальний (колосальність).
崔鲜 cul xian смачний.
隹 cuT.
隹 cul високий.
cul.
衰 cul І. падати; спускатися (по сходах). II. траурний. III. траур; траурний одяг.
сиї.
Ш cul траур (у вигляді нагрудного фартуха, який носять три роки).
сиТ.
辕 сиТ перекладини.
催 сиї.
催 cul квапити що\ натиснути на що, прост” (натиск).〜回信 квапити з відповіддю;紧〜 квапити розм.;〜他快办 поквапте його, щоб скоріше зробив;用不着〜Itii ні до чого його квапити; ні до чого на нього натискати;车轮 的声音〜人入睡 перестук коліс заколисує на сон; постукування коліс хилить до сну.
催办 cui ban квапити події.
催促 culcu—»•催.再三〜під кількаразовим натиском.
催动 cul dong мобілізація.
催发 cul fa сприяти.
催月巴 cuTf6i〈牧> відгодівля; відгодовування.
催化 сиТЬий <化> каталіз; каталізування.〜过程 каталітичний процес.
催化剂 cuThu》ji〈化〉каталізйтор.
催泪弹 culleidan〈军〉снаряд із сльозоточивою отруйною речовиною.
催领 cul ling швидкий результат.
催目民 cuTmidn < 心 > гіпноз; гіпнотизація; гіпнотизування.〜疗法 лікування гіпнозом; гіпнотерапія;〜入睡 гіпнотичний сон;〜状态 гіпнотичний стан; гіпноз; гіпнотизація;陷入 〜状态 впасти в гіпноз (у стан гіпнозу, у гіпнотичний стан);对病人〜гіпнотизувати хворого.
催目民曲 cuTmidnqti колискова пісня.
催眠术 culmianshu гіпнотизм; гіпноз.
催目民学 culmianxue гіпнологія. '
催眠学家 cuTmidnxu6jia гіпнолог.
催目民枕 cul mian zh6n гіпнотизувати, вводити у
транс.
催奶 cuTnSi сприяти рясному виділенню молока; молокогінний.
催乳剂 culruji〈药〉молокогінний засіб.
催生 cuTsh6ng І)(使之快生）прискорення пологів. 2)(促使）стимулювати що; сприяти чому (сприяння).对新事务起~作用 спршіти (сприяння) усьому новому.
催生剂 culshengji <药> засіб, що прискорює пологи.
催速剂 cuTsCiji < 农，化 > акселерйтор; акцелератор.
催吐剂 cuMji <药> блювбтний засіб.
催询 cul xun звернутися за інформацією.
催芽 culya <农> пророщування.
催租 culzu квапити кого зі сплатою ренти; тягти [з селян] оренду.
摧 сиї.
摧 сиТ ~►摧毁.无坚不~ усеперемагйючий; переможний;坚不可〜не здолати; нескоримий.
摧残 culcan губити кого-що; завдати величезної шкоди; псувати кого-що (псування); винищити прост.; знищити (знищення).〜民 族 工商业 нищити національну промисловість і торгівлю; ~ 心灵 губити душу;〜生命 погубити (покалічити, ламати) життя;〜儿童 губити (псувати) дітей;〜文化 губити (душити) культуру; завдати


131
величезної шкоди культурі.
摧毁 cuThuT розгромити кого-що (розгром); зломити кого-що; зруйнувати кого-що (руйнування); розтрощити що (розтрощення). 〜敌军工事 розтрощити ворбжі укріплення; 〜敌人的抵抗зломити опір ворога; 〜反动统治 зломити панування реакціонерів; 敌军陆地为我炮火所〜псшіція противника зруйнований (розгромлена) вогнем нашої артилерії (нашим артилерійським бомбардуванням);旧政权在全国都被〜了 стара влада була зметена по всій країні.
摧枯拉朽 cul кй la хій [зруйнувати що, зламати що] як картковий (картонний) будиночок.
摧折 cuTzhS <书> 1) (断）зломити що. 2)— 挫折 cuozhe.
堆 сиї.
摧燦 culcan <书> блискучий; яскраво сяючий.
漼 сиї.
漼 сиї 1) занепадати; бути знесеним.; 2) очі налилися сльозами.
悴 сиТ.
悴 cut I. 1) побиватися, сумувати, тужити; вбитий горем; 2) вибиватися з сил; 3) в'янути, чахнути. II. печальний, скорботний, сумний.
III. 	1) горе, смуток, туга; 2) чистота; простота душі.
ГГАс.
Щ сиі.
脆 сиі 1)(易碎）тендітний (крихкість); ламкий (ламкість).〜金属 тендітний метал. 2)(——咬 就裂）хрустюій (хрумтіти).饼干很〜ніжне печиво;吃起来很〜хрумтіти на зубах;炸得 很〜піджАристай. 3)(声音晴朗)дзвінюій.她 的嗓子很〜у неї дзвінкий голос.
脆骨 cuigfi хрящ.
Шй cui liang дзвінкий, звучний.
脆裂 cui lie хрустіти, хрусткий.
脆嫩 cui nen слабохарактерність.
脆 li cuiruo тендітний (крихкість).性格〜 слабохарактерний;身体〜тендітне (слабке) здорові; ШШ Й 己〜вона ненавиділа себе за слабкість і нерішучість.
脆弱性 cuiruoxing крихкість (крихкий).
脆生 cui.sheng <口> 脆 2)，3).
脆爽 cui shuang щирий, з відкритою душею.
脆性 cuixing <理> крихкість (тендітний); ламкість (ламкий).回火〜〈冶> крихкість відпуску; відпускна крихкість;〜材料 тендітний (ламкий) матеріал.
淬CU丨•
洋 cui <技> 浮火.〜钢 загартбвувати сталь.
洋火 cuihuo < 技 > загартування; гарт (гартувати що).
洋火钢 cuihu6g§ng <冶> загартбвана сталь.
萍砺 cuili〈书〉загартування; гарт (загартовувати що).
翠。Н.
翠 cui збиратися.
悴 cui.
碎 cui 1) палити; 2) загартбвувати, гартувати; загартований; 3) змащувати отрутою.
胖CU丨.
胖液 cuiye〈生理〉сік підшлункової залози.
cui.
衰 cui 1) рити яму (могилу). 2) могила.
滕 cui.
膣 cui 1) гузка (птаха); 2) жирний; товстий.
萃 сиі.
萃集 cuiji зосередитися (зосередження); збиратися (скупчення); зібратися разом.
萃取 cuiqQ〈技〉екстрагування; екстракція.
萃取塔 cuiquta екстракційна колона.
啐 cui.
哗 cui 1)(用力吐出）плюнути; виплюнути що.〜 口痰 відхаркнути; вихаркнути мокротиння. 2)(表示唾弃）тьху; тю.〜！真不害臊！ як не соромно, тьху!
^6 сиі.
毳 си'і <书> пух.
毳毛 cuimao <Ш> пушкове волосся.
瘁ШІ.
瘁 сиі 〈书 > виснаженість (виснаження); змореність, знесиленість (зморення, знесилення).心里交〜дійтіі до стану повного виснаження (до крайнього ступеня змореності).
粹 сиі.
粹 сиі <书> чистий (чистота).〜而不杂 чгістий і без будь-яких домішок; чистий і позбавлений всіляких домішок.
翠 сиі.
翠 сиі 1)—翠绿.〜竹 смарагдовий бамбук. 2) (翡翠)жад; жадегг.
翠菊 cuijii 1) <植> Айстра садова (китайська). 2) (指花）квітка айстри.
翠绿 cuilti смарагдовий [колір].
翠鸟 cuiniao <动> рибапочка (водомороз, зимородок).
科 cun.
村 cun —村庄.〜干部 кадровий робітник села.
村 口 сйпкби вхід у село; в*їзд у село; виїзд із села.
村落сйпійо —村庄.
村学 сйпхие сільська школа старого типу.
村长 cunzhang сільський голова.
村镇 ciinzhen села та селища.
村庄 ciinzhuang село.
А, г.
сйп.
皴 сйп 1)(干裂）потріскатися.手〜了 шкіра на руках потріскалася. 2) <艺> ретушувати (ретушування).
皴法 cunfa 〈艺〉ретушування; техніка нанесення світлотіні.
存
cun.
存 cun 1)(生存）жити; існувати (існування).父 母俱〜батьки ще живі (живі та здорові). 2) (储存)приберегти що; зберігати що (збереження); запасати що, чого; відкладати що.〜种子的仓库 склад для збереження насіння;〜一些粮食过冬 запастііся хлібом (запасти хліб) на зиму;〜一些钱已备急用 приберегти (відкласти) гроші на невідкладні потреби;仓库里〜着小麦 на складі зберігається пшениця. 3)(储蓄)зберігати що
(збереження).〜钱 зберігати гроші;把钱〜在 银行里 покласти (внести) гроші в банк. 4)—> 存放.把东西〜在熟人家里залинути речі для збереження в знайомого. 5)(保留）залишати що (залишення); зберегти що (збереження). 肚子里〜不住话не вміти тримати язика за зубами. 6)(结存)залишок; сальдо спец.实〜 фактичний залишок;净〜二百元 чистий залишок 200 юанів; сальдо у 200 юанів. 7) (心里怀着）почувати що.〜着希望почувати (плекати) надію; покладати надію на кого-що;不〜任何顾虑 без будь-якого побоювання.
存案 cun'an реєстрація (реєструвати кого-що).
存查 сйпсМ долучити до справи.交秘书科~ здати в секретаріат для долучення до справи.
存储 cunchu бути у наявності, зберігатися,
надходити у великій кількості.
存储器 ciinchftqi < 技 > пам'ять ж.;
запам'ятовуючий пристрій.计算器〜пі’мять обчислювальної машини.
存单 cundan розписка про зберігання.
存档 cundang здати що до архіву.
存而不论 cun ег bu lun залишити [питання] відкритим; відкласти обговорення (розгляд) чого.
存放 cunfang зберігати що (збереження); здати що на зберігання; тримати гцо.〜在银4亍里 зберігати (тримати) в банку.
存放处 сйп位ngchCi місце зберігання.自行车〜 місце зберігання велосипедів; велопарк; <1、 件行李〜місце зберігання ручного (дрібного) багажу.
存根 ciingen корінець; талон.支票〜корії^ць (талон) чеку;拨款单〜талон асигновки;收据 〜корінець квитанції.
存户 cunhu вкладник; вкладниця.
存货 ciinhud 1)(储存货物）запасти (закупити) крам; запастися товарами. 2)(储存的货物> товарна наявність; товарний запас.盘点〜 облік наявності товарів; перевірка товарної наявності;〜不多 запас товарів невеликий.
存款 сйпкийп 1)(存钱）покласти гроші в банк; зробити банківський вклад. 2)(所存的钱） вклад.定期〜строковіій вклад;活期〜 поточний рахунок;现金〜грошовїій вклад;〜 业务 вкладні операції;提取〜бріти вклад з банку.
存栏 сйпійп поголів'я худоби в хліву.全区生猪 〜头数达两万余поголів'я свиней усього району перевищило двадцять тисяч.
存粮 cunliang продовольчі запаси; хлібний резервний фонд.
存量 cunliang зважувати (всі за і проти).
存身 ciinshen знайти прихисток (притулок).他 在旧社会经常无处〜у старому суспільстві йому часто не було де й голову прихилити (не було притулку); у старому суспільстві йому часто доводилося залишатися без даху над головою; у старому суспільстві він часто не знаходив собі притулку.
存食 cunshi нетрарлення шлунка (нестравність).
存亡 cunwang життя або смерть; долі мн.〜未卜 не відомо, чи ще жива людина; безвісті зникнути;这是有关国家〜的问题від цього залежить доля країни.
存项 cunxiang остаточна сума; грошовий залишок.
存心 cunxln 1)(念头）замір; намір; задумувати що (задум).〜不良 не з добром; задумувати


132
недобре (зле); зі злим заміром; з поганим наміром;不知他存的仆么心невідомо, що він там замишляє (задумав). 2)(故意） навмисно; умисне; зумисне.〜搞舌L хотіти навмисно завадити;他〜这样做 він навмисно (умисне) так робить.
存休 cunxiu працювати понаднормово.
存疑 сйпуі залишити питання відкритим.
存延 cun yan постачати, поставка.
存运 cun yun транспортувати, перевозити.
存在 cunzai l)(存着）наявність; мати місце; існувати.〜的问题 актуальні питання;阶级 矛iS•的〜наявність класових суперечностей; 依然〜все залишається, як і було; все, як і раніше, залишається в силі;——切 і正据都〜 існують усі докази;只要帝国主义还〜，就有 侵k战‘的土壤 пбки існує (зберігається) імперіалізм, існуватиме й ґрунт для агресивних воєн. 2) <哲> бутті 〜决定意识 буття визнач焱є свідомість.
存在主义 cunzaizhuyi〈哲〉екзистенціалізм.
存在主义者 cunzaizhiiyizhe екзистенціаліст.
存折 cunzhe ощадкнижка; ощадна книжка.
存执ciinzhi 存根.
存cunzhu колекціонувати, зберігати.
寸 сйп.
忖сйп —►忖度.〜情度势судячи з усього; виходячи з ситуації; враховуючи (якщо врахувати) обставини;我自〜不句多格 я й сам вважаю (розумію), що не підходжу.
十寸测 сйпсе здогадки, передбачення.
忖度 ciinduo припускати що (припущення); розуміти що (розуміння).据我的〜за моїми припущеннями (розумінням);〜人家的心思 робити всілякі здогади (припущення) про те, що інші можуть подумати;拿自己〜另!І 人 по собі судити про інших; міряти інших на свій аршин (своєю міркою).
忖量 cfinliang І) ■度.2)(思量)ізвйжувата що
(зважування); обдумувати що (обдумування). 〜着怎么办好 зважувати (міркувати), як буде краще;他〜了 半天才说 він довго зважував, а потім сказав.
忖想 cunxiSng добре, ретельно обдумати.
、J cun.
寸 cun "цхунь" {міра довжини, що дорівнює 3,33 см). 一〜布 один цхунь тканини.
寸白虫 c(inbdich6ng <动> солітер.
寸步不离 cun bu bu H весь час; невідступно.〜 左右 ходити тінню за ким; ходити за ким як тінь; не відходити ні на крок;〜地守在病人 旁边 знаходитися невідлучно біля хворого.
寸步不it cun bu Ьй rang ні на йоту (крок) не поступатися.
寸步难4于 cun bu nan xing важко навіть крок зробити; кроку стулити не можна (не може). Йі们没有他彳门їй帮助便〜ми без їхньої допомоги кроку ступити не зможемо;有理走 遍天下，无理〜правому всі шляхи відкриті, а неправому і ступити ніде.
寸草不留 cun cSo bu liu стерти з лиця землі; зрівняти з землею; каменю на камені не залишити.
寸功 cungong мала (незначна) заслуга.
寸 口 сйпкби <l^> місце пульсу на зап'ясті.
寸土必争 сйп tu bi zheng борбтися за кожну п’ядь землі.
寸心 сйпхїп серце.聊表〜на знак вдячності.
寸阴 сйпуїп <书> [коротка] мить; [коротка] хвиля.〜足惜 варто дорожити кожною миттю.
сйп.
卩寸 сйп дюйм.
差 сиб.
差 сиб точити, шліфувати.
堇 сиб.
Ш сиб 〈植〉грицики (capsella bursapastoris Medic).
達 сиб.
Ш сиб І. 1) молочно-білий (колір яшми); яскравий, блискучий (про фарби); 3) свіжий. II. точити, полірувати, шліфувати.
援 сиб.
搓 сиб 1)(枯）вити що (звивання); крутити що (крутіння, крутка); сукати що (сукання).〜绳 子 крутити (вити) мотузку;〜麻线 сукати льняні нитки. 2)(揉搓）терти що; потирати що.〜手 потирати руки;〜衣月艮 прйти білизну; &衣服上的泥〜去стбрти бруд з одягу.
搓板 cuoban пральна дошка.
ШЩ- cuonong катати (м’яти) у руках що.
援手顿脚 сиб shou dun jiao не могти (не в змозі, не в силах) усидіти на місці з нетерпіння.
搓碎 cuosui натерти що; кришити що [тертям]; (援得粉碎）скришити [на дрібні шматочки].
搓澡 cuozao обтирати кого.
嗟 сиб.
礎商 cuoshang обговорювати що (обговорення); погодити що (узгодження); домовлятися про що.〜某一问题 обговорювати (погодити) таке-то питання; домовлятися з такого-то питання;〜开会时间 погодити час засідання; домовлятися про час засідання;进4亍〜вести переговори (обговорення);紧急〜термінбва консультація.
撮 сиб 另见 zu6.
撮 сиб 1)(聚拢）згрібати що; набирати що.把垃 圾〜起未 згрібати (збирати) сміття; 管沙
子 набрати кошик піску. 2)(摘取）відбирати що (добір, відбірка розм.); вибирати що. 3) (容量单佐）"цо" (міра сипучих тіл і об'єму, рівна 0,001 літра). 4)〈量词 > три жмені; жменя ж. 一〜儿盐 три жмені солі;—小〜阶 级敌人 шопта (купка) класових ворогів.
撮合 cuo-he сватовство; сватати кого кому, кого за кого (后一种接格关系只用于把女方介绍 给南方).
援弄 cuonong 1)(戏弄）розігрувати кого-що, розм. (розігрування).恶意〜зло розігрувати; глузувати. 2)(教唉)підбурювати що\ підбивати кого-що на що, із неознач.’розм.〜 他们争吵 підбурювати (підбивати) їх на сварку.
撮要 сибу纟о 1)(摘取要点）вибрати найголовніше (істотне, основне); резюмувати що; зробити резюме.把任务〜地说—下 коротко викласти сутність завдання; резюмувати суть завдання. 2)(要;суть ж.; сутність; резюме невідм. і仑文的〜суть (сутність, резюме) статті.
嗟 сиб.
跋蛇 cuotuo втрачати час; проводити час без усякої користі. 一再〜чиміпо часу було втрачено дарма;岁月〜втрачйти час; зайва втрата часу; час ішов (йшов); час проходив марно.
сиб.
痤疮 cu6chu§ng <医> вугри лш. сиб.
嵯峨 сиб’б <书> висбкий і крутий.山势〜 високі і круті гори; гори надзвичайної висоти і крутизни.
虐 CUO.
Й. сио лютий, підступний.
矬 сшз.
Ш сио 1) короткий, низький, карликовий. 2) вкорочувати, знижати (ціну), cuoger карлик, коротун.
挫陋 cuolou короткий.
姓人 cuoren ліліпут.
鄹 сио 另见 zan.
郯 сио влас., іст. Цо {князівства на території теперішньої пров. Хубей в епоху Хань).
挫 сиЄ>.
挫 cud 1) 挫折.受〜зазнйти невдачі; натрапити на труднощі;屡〜不俊 не втрачати духу від невдач; не подати духом від неудач. 2) (Ш{й) зломити що; збити що.，придушити що (придушення).〜其士气 внести деморалізацію в ряди противника; деморалізувати ряди противника; підірвати бойовий дух противника;〜其锋芒 обламати (зламати) рога кому;杀敌人的威风，〜敌人的 锐气 збити з ворога пиху і зломити його дух (волю).
挫败 сидЬйі 1)(失败）порйзка; невдача.遭受〜 зазнати поразки (невдачі). 2)(击败)завдати поразки кому-чому; уразити кого-що.〜敌人 завдати поразки вброгу.
挫伤 cu6sMng 1) <医> контузія (контузити кого-що). 2)—挫 2).〜积极li збити (послабити, остудити) активність.
挫折 cuozhe невдача; утруднення мн.\ зрив; тимчасова поразка.贯彻计划时的〜зрііви під час виконання плану;遭受〜зазніти невдачі (тимчасова поразка); натрапити на труднощі; наштовхнутися на перешкоди;遇 到了〜зустрілися утруднення;工作中难免会 有〜невдйчі й утруднення в роботі завжди неминучі (можливі).
盾 сиб.
匿 сио поставити труну [у чеканні похорон].
盾火积薪 сиб huo ji xln як на вулкані.
昔 сиб.
昔 сио нерівний， негладкий, шершавий, шерехатий, шорсткий.
剖 сиб.
昔(J сио <动> рубати, відрубати, відсікати, сио.
雙 сио <动> порушувати декорум при поклоні.
CUO 另见 CUT.
摧 cuo <动> косити траву.


133
措 cuo.
措辞 cuoci формулювати що (формулювання). 〜含糊 формулювання не ясне;〜不当 невдало сформульовано;难以〜важко буде дібрати потрібні слова;不知如何〜才好 не знати, що сказати; не знати, як зручніше сказати (краще викласти).
措Ш cuoshl заходи лш.; кроки мн.; хід.紧急〜 екстрені заходи (кроки);根本〜радикальні заходи (кроки); захід корінного значення;重 要〜важливі заходи;订〜складйти план заходів; намічати заходи;采取〜ужііти заходів;采取夕卜交〜почати дипломатичні кроки;实4亍某f中〜пустити в хід якісь заходи; 落实〜провести (упровадити) заходи в життя; 指标落实，〜可靠реіпьні показники й ефективні заходи.
措手 cuoshou братися за що.难以〜вйжко кому братися за що.
措手不及 cuo sh6u bu ji заскочити зненацька; опинитися зовсім непідготовленим.叫敌人〜 захопити (заскочити) ворога несподівано;打 他们个〜бити і не давати їм отямитися.
措意 cuoyi увага; звертати увагу на кого-що.
错置 cuozhi розташувати що (розташування); улаштувати що (улаштування); розпорядитися чим (розпорядження).〜得当 улаштоване вдало; уміло розпорядитися.
锉 CU6.
锉сиб 1)(切削工具）напгілок.圆〜кр扣тий напилок;扁〜плбский напилок. 2)(用错切削） обпилювати що [напилком].
挫刀 сидсШо —> Ш 1).
措平 cuoping підрівняти що [напилком].
错 cuo.
错 cud 1)(摩擦)тертися (тертя).〜牙 скреготати зубами. 2)(使不冲突）перерозподілити що. 把开会时间〜开 перерозподілити (відповідно розподілити) час зборів;把锯齿〜开 розведення зубів пилки. 3)(不正确） неправильно; помилково.做 ~ зробити неправильно (помилково); помилитися;听〜 помилково почути;认〜обізнйтись розм.; помилково прийняти;算~ прорахуватися; неправильно підрахувати (порахувати);走〜 门помилитися дверима;说〜话得罪了人
сказати нетактовність (дурницю) і скривдити людину; ffii兑〜了 я неправильно сказав; я сказав помилково;我急切间说〜了话я поспіхом обмовився;记〜名字 переплутати (сплутати) імена;〜不了 помилки не буде; помилка неможлива;大〜特〜найгрубіша помилка; глибоко помилятися; потрапити пальцем у небо. 4)(错处）помилка;(过失) провина.这是我的〜.це моя помилка (провина); це я не правий;他有仆么〜？ у чому (чим) він винуватий? у чому його провина?这里没有他的〜 у цьому немає його провини; у цьому немає провини із його бої^;出 了〜啦 сталася помилка;搞出〜 来 зробити ляпсус; припуститися помилки (промаху);〜_Ь力口〜помилка на помилці;你放 心，没有〜не тривожтеся, усе буде в порадку (буде добре). 5)(坏)поганий.前景知不〜 перспективи не такі погані;他俩的感情还不 〜стосунки між ними непогані;今年的庄稼〜 不 Т врожай цього року не може бути поганим.
错另1J 字 cuobiezi неправильно написаний ієрогліф; неправильно написане слово; помилкове слово; помилковий ієрогліф.
错车 cuoche роз’Ьсатися; розминутися розм.; (火车错车）схрещення поїздів.火车士下一 站〜на наступній станції схрещення потягів; 路窄，很难〜дорбга вузька, і машинам важко роз'їхатися (розминутися).
错车道 сидсіїбсійо <矿> роз’Ьд. 错处cu6*chu —►错误2). 错格 cudgS <语> анаколуф.
Ін Й cuoguai несправедливо (даремно) сердитися на кого-що; несправедливо (дарма) обвинувачувати кого-що.
错过 cuoguo втратити що (втрата); пропустити що (пропуск); втратити що; проґавити що， розм.; проморгати що, прост.〜机会 упустити (пропустити, втратити, прогавити, проморгати) випадок (момент, шанс); момент пропущений (втрачений); час пропущено (втрачено);—分钟也不可〜не можна втрачати ні хвилини;他们在路上〜了， 彼此没有见到 воніі розминулись (на дорозі розійшлися) і не бачили один одного.
错金 cuojln інкрустація з золотих (срібних) ниток; інкрустувати золотими (срібними) нитками; інкрустувати золотом.〜香炉 курильниця з золотим розписом.
f昔# cuojue ілюзія; обман почуттів; помилкове (хибне, оманне, мінливе) уявлення (враження); оманне відчуття.视〜зброва ілюзія; оманне відчуття зору;造成〜створити ілюзію; створити помилкове (оманне, мінливе) уявлення;产生〜виникнула ілюзія; привидітися кому\ 造成敌人的〜де- зорієнтування противника;那只是你的〜вам це тільки здалося (привиділося).
错舌L cuoluan: І宁经〜нервовий розлад; нерви розхиталися;細步〜збитися з ноги.
错落 cuoluo:〜不齐 нерівний; неоднаковий; різний;苍松翠柏，〜其I、司 розкидано стоять вічнозелені сосни і кипариси; місцями видніються синьо-зелені сосни і кипариси.
错误 си6\уй 1)(不正确的）помилковий (помилковість); неправильний (неправильність).〜 观,存 помилковий погляд;〜学і兑 помилкове навчання;〜Ш 向 помилкові ухили (тенденції);〜路线 хибна (помилкова) лінія; 〜解释，неправильне (помилкове, мінливе) тлумачення;在〜的道路上 на хибній дорозі.
2)(错处)помилка;(过错）провгіна.政治上的 〜політична помилка; політична провина;方 向〜помилка в орієнтації;路线〜помилка в лінії;语法上的〜граматична помилка;工作 中的〜помилка в роботі;不可补救的〜 непоправна помилка;全局性的〜помилка загального характеру;发生了〜відбулася помилка;犯〜робити (допустити, зробити) помилку;犯思想〜допустити помилки ідеологічного порядку;改正〜виправити помилку;〜百出 помилкгі на кожному кроці; помилка за помилкою; помилка на помилці; усякого роду помилки.
错误率 cuowulu помилковість.
fa 杂 cuoza перемішатися; змішатися (змі- шання).——■Ш#〜ЙЕ一@ 了 усб перемішалося (змішалося).
错字 cuozi помилка;(印错的字）друкарська помилка;(写错的字)описка.书中有〜у книзі є друкарські помилки; книга надрукована з помилками;〜连篇 маса помилок; помилка на помилці.
错综 cuozong: ~复杂 переплестися в складний вузол (клубок); переплітатися між собою; складний і заплутаний;〜复杂的形势 складна і заплутана ситуація; надзвичайно складна ситуація; крайня заплутаність ситуації.
D
da.
S拉 da-la звисати; звішуватися [униз].麦穂 ~ 着 звисали (звішувалися) колосся пшениці; 他〜着脑袋，一声不坑він похнюпив голову і мовчав; він, понурившись, мовчав;狗〜着尾 巴跑了 собака, підгорнувши хвіст, утік.
搭сШ.
搭 da 1)(架设）поставити що (постановка); навести що.〜улаштувати навіс; натягати (розтягувати) тент;〜脚手架 поставити (звести) риштування;〜帐遙 поставити (розкинути, розбити) намет;〜桥 навести (пере¬
кинути) міст;〜跳板 поставити (підмостити) сходні;〜牌楼 поставити (спорудити) святкову арку;〜积木 складати кубики;〜窝 вити гніздо. 2)(挂）накинути що (накидка); перекинути. що; вішати що (вішання).把雨衣〜 在手臂上 перекинути плащ через руку;把衣 服〜在绳子上晒 розвісити (вішати) одяг на мотузку для просушування;把 口 袋往肩 _h—— 〜закинути мішок на плече;肩膀上〜着——块 毛巾 на плече був накинутий рушник. 3)(连 接）з’єднуватися (з’єднання); доторкатися до кого-чого; зв'язатися (зв'язок ч.);〜上关系 перебувати у стосунках; установити (мати)
контакт; зв'язатися;两根电线〜上了 дротіі з’єдналися (стикаються). 4)(力卩上）додати ufo，чого (додавання, добавка рот.)\ додати що, чого (додаток, збільшення); накинути що, розм.; та ще; плюс.再〜上五块钱就够了 якщо додати (накинути) 5 юанів, то вистачить;敌人知个师，还〜上一个独立团， 都被我军全部歼灭дві дивізії та ще окремий полк противника були цілкбм знищені нашою армією. 5)(抬起）підняти що (підняття), 桌子〜起一点 підняти стіл;柜 子很堂，两个人〜不起来шйфа дуже важка, і вдвох не підняти. 6)(乘坐）їхати; сісти.〜轮 їхати пароплавом (на пароплаві) у


134
Шанхай;〜便车 скористатися попутною машиною;决定〜早车走 вирішено їхати ранковим потягом;他没有〜上火车він не встиг сісти в потяг; він не зміг потрапити на потяг. 7) -t搭配.精饲料和粗饲料〜着用 використовувати концкорм (концентрат) упереміж із грубим кормом.
搭伴 daban скласти кому компанію; у компанії; разом.足艮他们〜склйсти їм компанію;〜旅行 поїхати в компанії на екскурсію;会后我们〜 上公社去 після збору ми поїдемо компанією в комуну.
搭车 dache їхати на машині.
搭乘 dach6ng —►搭 6).
搭错车 da cuo che їхати у неправильному
напрямку, сісти не на той маршрут.
搭Й da dang <方> 1)(协作）працювати в парі (удвох) із ким-чим; робити в компанії з кгш-чим; співробітничати з ким-чим. 2)(协 作的人）напарник розм.; напарниця розм.; компаньйон; компаньйонка; партнер;
партнерка. 搭得够d5 de gou
вірними друзями,
дружити.
搭放 da fang ставити, класти.
搭供 da gong продавати, збувати.
搭伙1 dahuo —搭伴.
搭伙 2 dahuo (搭伙食）харчуватися (харчування).
搭架子сШ jia-zi 1)(使略具规模）намітити загалом; намітити основне (головне); дати основне. 2) накидати (скласти)
конспбкт(план).先搭好文章架子，然后再动 笔写 спочатку накидати (скласти) конспект (план) статті, а потім перейти до її написання. 3) <方> (摆架子）величйтися розм.; хизуватися; задерти (підняти) ніс прост.
搭建 da jian будувати, будівля.
搭救 dajiu врятувати кого (порятунок); виручити кого (виручка; підмога) розм.〜… 脱险 врятувати кого від небезпеки.
搭买 da шйі купувати, придбати.
搭卖 da mai продавати, збувати, продаж.
搭脉 da mai змагатися, конкурувати.
搭配 dapei комбінувати що (комбінування); сполучити що (сполучення),合理〜раціо- нально комбінувати;词的〜能力 спол^чу- ваність слів;词语〜不当 неправильна сполучуваність слів;在劳动的时候，强劳力和 弱劳力要〜一下 під час праці треба відповідним чином розподіляти працездатних із слабкими.
搭批 da рї продавати оптом.
搭腔 dSqiang <方> 1)(接话）підтргімувати розмову; підхопити що.我讲了 以后，没人〜 після мене ніхто розмову не підтримав;他噪 Щ 了 ， &入〜він довго бурчав, але ніхто не звертав на нього уваги. 2)(交谈） розмовляти; вести розмову (бесіду).从前他 俩合不来，彼此不〜райіш вони були не в ладах (не зійшлися характерами) і тому не розмовляли один з одним.
搭桥铺路 da qiao рй lu створювати умови для
гарної роботи. .
搭桥弓 І 线 da qiao yin xian встановлювати
зв'язок.
搭讪 dSsMn 1)(找话说）чіплятися (лізти) до кого зі своїми розмовами; прббувати завести розмову з ким\ намагатися викликати кого на
бесіду. 2)(不好意思地）бути збентеженим; зніяковіло;他勉强笑了笑，〜着走开了 він вимушено посміхнувся і збентежено (зніяковіло，засоромлено) відійшов.
搭设 da she будувати, створювати.
搭手 dashou підсобляти кому, прост.\ допомогти (допомога ж.).
搭售 da shou збувати, продавати, продаж, da-tou доважок розлі.
搭戏 da хі комбінувати, гармоніювати.
搭载 dazai перевозити вантаж, їхати з речами.
搭 ЩІ da zhi планувати, розробляти план,
організовувати.
搭置 da zhl розташовувати, розміщувати，
ставити.
I®* da.
ЧТ da кінцева частка речення - зливання кінцевого的з часткою啊.这是我说〜！ це сказав я!(―我说的啊).
荅佤
^dal.~►答(відповідати,відгукуваїися).П.〈量词 >1) горошина, сім'ячко; 2) міра в 1/10 升， приблизно 0,104 л. III. Товстий; щільний; грубий; міцний.
咕d§.
咕咕 dada 1) та-та, тук-тук, строчити, стукати; 2) цок-цок, цокання копит.
嗒сШ.
塔 da стукіт; <家声> тріск; тріскотня розм.; тупіт.〜的马蹄声Т^ПІТ коней;〜的til枪声 тріскотня (тріск) кулеметів; стрекотіння кулеметних черг;打字机的一声 тріскотня друкарських машинок;〜作响 стукати; скрекотати; лунав стукіт (тріск).
(Ш 另见 dd.
答理d&li звернути увагу на що.他爱说废话，不 要〜他 він людина балакуча, нічого звертати на нього увагу.
答应 dS.ying 1)(应声回答）відгукнутися (відгук); відгукнутися.我喊了 半天，没人〜я довго кричав, але ніхто не відгукнувся (не озвався); я довго ьфичав, але не було ніякого відгуку. 2)(许诺)обіцяти що，із неозн.\ дати обіцянку ((^1如0).他~明天来 він обіцяв (дав обіцянку) прийти завтра;〜给我们公社五台 拖拉机 нашій комуні було обіцяно п’ять тракторів;后来姑娘〜我再来一次пбтім я взяв із дівчини слово, що вона прийде ще раз.
3)(同意）погбдитися; дати згоду.〜动手术 погодитися на операцію;他起初不肯，后来 才〜了 він спершу не хотів і лише потім погодився.
褡池.•.
褡包сШ'Ьао (长而宽的腰带)пояс; пас; пасок.
褡裢d^lian 1)(搭在肩上的口袋)сакви; бесаги; (系在腰间如口袋)гаман на поясі. 2)(摔絞运 动员的上衣)сорочка борця-спортсмена.
JT da 另见 da.
打dd (十二个）дюжина.两〜铅笔дві дюжини олівців.
怛狀.
怛 da 1) тужити, побиватися, журитися;中心〜 сумувати всією душею; 2) дивуватися; лякатися;〜然 бути в наляканому стані; 3)
хвалитися, пишатися;必为〜неодмінно цим пишатися.
f旦f旦 dada щиро сумувати.
dadao тужити, журитися.
个旦/[七 dahua помирати, смерть.
十旦然 daran лякатися, турбуватися; бути збентеженим; налякано, стурбовано.
十旦ft dashang сумувати, побиватися.
怛啤 dazha тужити, сумувати; сум, скорбота.
妲dd.
妲 da власн. Да {жіноче ім гя).
І达 сМ.
魅~►讫堪.
f早dd另见d螽n.
憚dd—怛.
十單赫 dahe лякати своєю люттю, вражати жахом.
Ж da.
直 da І. канат для човнів. II. власн. Да {прізвище).
奢U.
S ® dage нагромаджуватися (одне на одногб); накопичувати.
粗dd.
$旦 da вироблена шкіра.
鍵dd.
鐽 dd (jciif.) Тантал (Та).
ЗІ da.
达dd мета 1)—达到.目的已〜досягнута;使灌 溉面积〜二千五百平方公里довбти площу зрошення до 2500 квадратних кілометрів;粮 食亩产~两千斤 врожай зерна досяг (дійшов до) двох тисяч цзінів з одного му;志愿者〜十 人之多 бажаючих набралося до десятка. 2) (表达）висловити що; сказати що.词不〜意 виражено (сказано) неясно; слова не виражають справжнього змісту.
达标 da biao досягнути певної мети, рівня.
达成 dacheng досягти чого.〜协议 досягти (домогтися) угоди; приходити до угоди; домовитися.
达至!] da dao досягти чого; добитися чого; дійти. 〜目的 досягнути (домогтися) мети; домогтися свого;〜指标 досягти (домогтися) показників;〜顶点 дійти до кульмінації; досягти вершини;〜国际水平 досягти міжнародного рівня;〜不可收拾的地步дійтіі до того, що все стало непоправним;〜互相 了 解 досягти (домогтися) взаємного розуміння; 斗争〜空前未有的激烈程度боротьбй набула нечувано запеклого характеру.
达尔文主义 dA’SrwSnzhiiyi <—物> дарвінізм.
达观 daguan філософськи дивитися на все (ставитися до всього); із філософським спокоєм; проявити широту поглядів; із широкими поглядами.他很〜він філософ; він філрсофськи дивиться на все (ставиться до всього).
达官 daguan сановник; вельможа ч., застар.\ сановитий чиновник.
达官贵人 daguan guiren великі чиновники і знатні люди; знатні й високопоставлені особи; сановні й важливі особи.
达荷美人 Dahem6ir^n дагомейці (дагомей¬


135
ський).
达赖魄!І‘ Dalai la-ma <宗> Далйй-Мма. 达姆弹 ddmti dan <军> к夕ля дум-дум.
达輯尔族 DSw6’6rzii даури мн.
达因 сійуїп〈理〉ди'на.
沓浞.
杳 da〈量词> купка; пачка, 一〜书 к^пка (пачка) книг; 一〜信纸 купка поштового паперу;桌 上放着一〜一〜的报纸на столі купками лежали газети.
dd 另见 d3.
答 da І)(回答）відповісти на що; дати відповідь; сказати у відповідь.—问一〜один питає, інший відповідає;笑而不〜засміятись і не відповісти; із посмішкою ухилитися від відповіді;〜非所问 відповісти невлад; відповідати не на питання;〜读者问 відповіді читачам; відповіді на питання читачів. 2)(还报）відплатити; у відплату; у відповідь.
答案 da'an відповідь.作出〜дйти відповідь.
答拜 dabai нанести візит у відповідь; зробити візит у відповідь.
答辩 dabian заперечити (заперечення); захиститися (захист); виправдатися; сказати у своє виправдання.学位论文〜зйхиїгг дисертації; захиститися розм.;写一篇〜文章 написати спростування;无法〜нічого було заперечити; крити нічим;〜权利 право виступити з відповіддю (зі спростуванням); 保留公开〜的权利залишйти за собою право на відкриту відповідь.
答词 daci відповідна промова; відповідне слово. 致〜виступити (звернутися) із відповідною промовою (із відповідним словом).
答对 da dui відповісти на що; сказати у відповідь.没法〜не знати, як відповісти; не знаходити відповіді (відповідного слова).
答复 daft відповісти на що; дати відповідь.不 予〜не відповісти; залишити що без відповіді; відповісти мовчанням;得到完满的〜 одержати задовільну відповідь.
答话 dahua відповісти на що; дати відповідь; сказати у відповідь.你怎么不〜？ чому ти не відповідаєш (не дає ш відповіді)?
答卷 dajuan ставити підпис, підписувати.
答專匕 dali відповідь на вітання (на уклін).
答数 dashu відповідь.
答谢 daxie віддячити що. книжк.; подякувати за що.〜宴会відповідний банкет;没有东西可 以〜нічим обдарувати;我们简直不知道怎样 〜作们的热情招备ми просто не знаємо, як дякувати вам за зроблений нам гарячий прийом.
瘡拍.
搭背 <医> dabei карбункул [на спині].
鞑版
紐組 Da da татари мн. (татарський).
JX dS 另见 dd.
打 1 da 1)(敲打）бити; ударити; стукати; бити що, по чому, у що.〜门 стикати (стукатися, колотити) у двері;〜鼓 бити (ударити) у барабан; тарабанити;〜f中 калатати (ударити, бити) у дзвін;〜拍子 відбивати такт;雨〜着窗 子 у вікна бив дощ. 2)(打碎）розбитися,碗〜 7 чашкарозбііпася. 3)(殴打，ЖЬ ) бити що
(биття); ударити що, у що, по чому', завдати удару; бити що; воювати;(抽打）хльостати кого що, по чому (хльостання).〜人 бити (ударити, стьобати, хльостати) людину; піднімати руку на кого;.动手〜人，битися; дати волю рукам; займатися рукоприкладством;〜嘴巴 дати ляпас (лящ); ударити по обличчю; набити морду;〜屁股 шмагати; сікти;在他头上〜了一掌 стукнути його по голові;〜夕下灭战 вести війну на знищення;〜常规战争 вести (розгортати) війну з застосуванням звичайної зброї;〜法 西斯强盗бити фашистів;〜他个措手不及 напасти зненацька;把敌人〜得焦头烂额 наносити вброгу нещадні лобові удари;中国 革命的胜利是〜出来的перембга китайської революції була завойована в боях. 4)—打击 2).〜成反革命 зумисне зарахувати кого в контрреволюціонери; розправитися з ким як із контрреволюціонером. 5)(建造)будувати що (будівництво).〜坝 Будувати греблю;〜墙 вивести (звести) стіну;〜井 вирити (пробити) криницю. 6)(制造）робити що; виготовляти що (виготовлення);(锻造）кувати що (кування).〜金首饰 робити (виготовляти) золоті прикраси;〜刀 кувати ніж. 7)(捆) зв*язати що (зв’язування); зав’язати що (зав’язка)〜包裹 упакувати що (упакування); зв'язати що в вузол;〜铺盖 упакувати постіль; зав’язати постіль у простирадло;〜 行李 упакувати багаж; упакувати (збирати) речі [перед від’їздом];〜领带 зав'язати краватку. 8)(编结）в'язати що (в’язання); плести що (плетіння).〜草鞋 плести лико;〜 毛衣 в’язйти светр;〜辫子 заплести косу. 9) (做上记号）поставити що;(画）крбслити що. 〜个问号поставити знак питання;〜格子 розкреслити в клітку;〜图样 зробити креслення; накреслити схему; поставити відбиток пальця; прикласти палець;〜上阶级的恪印лежгіть на чому ісласова печать. 10)(破开）зламати що; вирити що\ пробити що.〜鸡蛋 збовтувати (розбовтувати) яйце;〜冰 ламати лід;〜洞 вирити яму; пробити отвір. 11)(猜） розгадувати що; відгадувати що.〜і迷语 розгадати (відгадати) загадку;〜哑 і迷 говорити загадками (натяками); робити натяк. 12)(举）нести що; із чим; під чим.〜伞 із розкритою парасолькою; під парасолькою; 〜灯笼 нести ліхтар; йти з ліхтарем;〜旗子 нести прапор; [йти] із піднятим прапором;〜 着…的旗号 прикритися прапором чого; під прапором чого. 13)(振作）：〜起精神 зібратися з силами; бадьоритися; узяти себе в руки; піднестися духом, 14)(放射)стріляти (стрілянина);(齐放）〜炮 стріляти з гармат;〜 І#炮стрЬиїти з гармат; 士枪能〜二公里远 гвинтівка бере на два кілометри;对准敌人〜！ по вброгу вогонь! 15) (51,发）послати що (посилка);(提出）подйти що.〜电报 послати (відправити) телеграму; телеграфувати;〜电 话 дзвонити [по телефону]; телефонувати розм.\ 〜信号 дати сигнал; сигналізувати;〜报 告 подати заяву (доповідну записку), 16)(付 给)видати що (видача); виписати що (виписка рот.);(领取）одержати що (одержання).〜介绍信 написати (дати) рекомендаційний лист (рекомендацію);
одержати рекомендаційний лист (рекомендацію);〜і)父条 виписати квитанцію.
(І涂去)видалити що (видалення).〜老口 卜 прибати пожовкле листя. 18)(脱粒） молотити що (молотьба),〜谷 молотити рис. 19)(舀取）черпати що (черпання);(割取） рубати що (рубання);(收取）зібрати, що (збір).〜水 черпати воду; йти по воду;,〜柴 рубати дрова; йти по дрова; ~粮食 зібрати хліб (зернові); зібрати врожай;去〜饭 йти по їжу;组织社员〜草储料організувати членів комуни на косовицю кормових трав для запасу. 20)(买）купити що 〜酒 купити вино; йти по вино. 21)(捉）ловити кого (ловля); полювати.〜鸟 ловити птахів;〜；Й ловити рибу;〜野兽 полювати на звіра. 22)(定出） скласти що (укладання); намітити що (позначка); (і十算）розрахувати що; визначити що (визначення).〜草稿 скласти (накидати, зробити) чернетку (нарис);〜主意 замишляти що; [мати] намір; розраховувати на кого-що;他在〜什么主意？ що він задумує? куди (на що) він б’є? які в нього наміри? що в нього на думці?〜损耗 визначити знос;〜一笔开支 намітити (визначити) витрати;〜折扣 зробгіти (дати) знижку;成本 应该〜二 十元 слід визначити (намітити, розрахувати) собівартість у 20 юанів. 23)(作) бути; працювати (робота);(从事）займатися. 〜短工 працювати поденником (на поденщині); поденно працювати;〜夜作 працювати вночі; нічна робота (зміна);〜前 站 виїхати вперед і підготувати привап (ночівлю);〜游击 партизанити роз партизанство;〜牙祭 улаштувати гулянку поласувати;〜交道 мати справу з чим: водитися з ким9 розм. \ лигатися з ким, прост:， 他和牲口〜了多年交道，养牲口的经验很丰富 у нього багатий досвід у догляді за худобою, з якою він мав справу довгі роки. 24)(作游 戏，运动）грйти в що, на чому (гра).〜篮球 грати в баскетбол;〜雪仗 грати в сніжки;〜秋 ^Т* качатися на гойдалці;〜扑 Ж грати в карти; 我们这一场乒乓球赛〜出了友粤，〜出了风格 ця партія в пінг-понг послужила початком нашої дружби і виробила новий стиль гри. 25)(表示身体的动作）：〜手势 жестикулювати; показувати жестами; зробити жест [руками]; дати кому знати жестами;〜哈欠позіхати;勉强忍住不〜哈欠 ледве стримувати позіхання;〜睦睡 клювати носом; хилити кого до сну;〜呼噜 хропіти; захропти;〜唆嚷 тремтіти; труситися;〜摆子 малярія; лихоманка; морозити. 26)(采用) застосувати що (застосування).〜比喻 наприклад; узяти за приклад; узяти як приклад; застосувати метафору (троп, аналогію); говорити офіційним тоном; [відмовитися] під офіційним (формальним) приводом;别跟我〜官腔 зі мною можна обійтися без дипломатії.
打 2 da cong —从 21), 2).
打把势ЬЗ-shi 1)(练武术）вправлігися в національній гімнастиці (у фехтуванні, у боксі). 2)(手舞足蹈）хвицяти ногами і руками.
手丁IE dabS <Щ> стрілянина по мішені.
打dabach^ng стрільбище; полігон; тир. (Іщ 室内打靶场).


136
打败 сШЬйі I)(战胜）перемогпі кого-що; розбити кого-що (розбиття); уразити кого-що; завдати поразки кому-чому; виграти бій (битву).〜敌人 перемогти (розбити, уразити) ворога; завдати поразки ворогу; здобути перемогу над ворогом; виграти у противника бій (битву). 2)(打败仗) зазнати поразки; програти бій (битву).敌人~ 了 вброг розбитий (переможений, зазнав поразки); ворог програв бій (битву).
打扮 da.b》n І)(使好看）нарядити кого-що; приодягнути кого-що, розм.\ причепурюватися 〜新娘нарядити наречену;〜入时 одягнений по моді; 着镜子〜хорошитися (чепуритися) перед дзеркалом;把孩子们〜得 漂漂亮亮 приодягнутися (причепурити) Дітей;节日的天安门广场〜得更加雄伟壮丽 площа Тяньаньмень у святковому вбранні виглядає ще величнішою. 2)(化装） нарядитися ким; переодягтися ким, у кого; загримуватися ким.〜成一个普通农民 нарядитися (загримуватися) простим селянином. 3)(装束）убранні; одяг.来了一个农 民〜的人 прийшла людііца в селянському одязі;她不喜欢这样〜така манера вдягатися була їй не до душі (не до вподоби).
打包 сШЬао 1)(包装）упакувйти що (упакування); пакувати що (пакування); тюкувати що 〜工人 пакувальник; пакувальниця тюківник; ~ 车间 пакувальний цех: пакувальна. 2)(把包打开）розгорнути (розкрити) пакет (тюк).
打包机 dSbaojl пакувальна машина; пакет-прес.
打包票 da baopiao дати гарантію (порука); гарантувати; ручатися.
打荀 dabao <农> вихід у трубку.
打抱不平 da baobuping заступатися (стояти) за скривджених; виступити за праве діло; обурюватися несправедливістю, по відношенню до людини.
大 І;匕 dSbl навести приклад; узяти для прикладу; узяти як приклад; наприклад; пояснити на прикладі; зробити (застосувати) аналогію.
da cSo jlng she налякати завчасно; необережними діями налякали.
ffШ dacha пасинкувати що (пасинкування).
打盆 dacha 1)(打断说话）перебити кого; перервати кого.别〜，我还没有说完ти не перебивай, я не закінчив розмову. 2)(打断工 作）заважати кому [працювати].
打禅dSchdn —打坐.
打场 dachSng молотьба (молотити); працювати на току.社员们在欢乐地〜комунари радісно працюють на току.
打成 da cheng чинити насильство.
手丁成—片 da cheng yl pian згуртуватися (злитися) воєдино; об’єднатися разом.和群众〜 згуртуватися (об'єднатися, злитися) з масами воєдино.
打出手 сШ chush6u <剧> акробатичний номер; акробатика; жонглювати.
打怵 dSchu хвилюватися.
打穿 dachuan пробити що;(射穿）прострелити що.〜墙壁 пробйти стіну; 了 弹〜了 肺部 куля пройшла через легеню; куля пробила (прострелила) легеню.
打春 dachiin <Р> початок весни.
打错 dacuo 1)(责打错误）помилково вдарити (бити) що. 2)(算错）прорахуватися; помилитися. 〜її三意 помилитись у своїх розрахунках; цілкбм прорахуватися; допустити
прорахунок;你把算盘〜了 ви помилилися (припустилися помилки).у підрахунках (у розрахунках); ви прорахувалися.
打倒 da dao 1)(打地)збити (повалити, звалити) кого з ніг. 2)(推翻）скинути кого-що (скинення) геть; (повалення); зломити що.〜帝国主义 геть імперіалізм!反 动政权已被〜влйда контрреволюціонерів була скинута.
手丁 的 dadi наймати.
ІТ 得火热 da-de huore брататися; установити дуже інтимні стосунки,他们〜воші так подружилися, що їх водою не розіллєш; між ними встановилися найінтимніші стосунки.
打底子 сШ di-zi 1)(起草稿）скласти (накидати) чернетку; зробити начерк. 2)(奠定越础） закласти фундамент (основу); покласти основу (початок).
打点、 da-dian готувати що (готування); приготувати що (приготування).〜礼物 готувати (приготувати) подарунки;〜行装 готуватися до від'Ьду; збиратися в по*йдку.
ІУ.йШ da diSn di приготовані краплі.
打掉 сШ diao 1)(打下来）вибити що; відбити що. 〜茶碗把儿відбути ручку в чашки;〜敌人手 中的武器 вибити зброю з рук ворога. 2)(革 除)відмовлятися;〜官气 відмбвитися від чиновницького духу; покінчити з чиновницьким духом;〜傲气 збігти (позбивати) пиху з кого.
打动 da dong торкати кого; дошкулити кого、 рош.; впливати на кого,同志们的一片孽诚 深深地〜了他的心 іщірість товаришів глибоко зворушила його;他的一番话到底〜了 不同意的人 нарешті його слова дошкулили всім незгодним;榜样有着一种〜人的力量 приклад впливає на людей.
打斗 da dou змінюватись на краще,
покращуватися.
打赌 da du піти на парі; посперечатися розм/, битися об заклад застар.我跟你〜，他明天一 定来 йду на парі, що завтра він обов'язково прийде;咱们来打个赌 давййте посперечаємося; йдемо на парі;拿什么东西 〜？ на що б’ємося об заклад (закладаємося)? 〜赢了 вііграти парі.
打短儿 сШ duanr < 口> 1)(做短工）працювати тамчасово (поденно, на поденщині). 2)(穿短 装）ходити в куртці.
打断 сШ duan 1)(使折断）зламати що; перебити що.〜腿 зламати (перебити, переломити, переламати) ногу. 2)(使中断）перебити що; перервати що.〜思路 перервати думку; перешкоджати думкам;〜另І]人的话头 перебити (перервати) чужу розмову;请不要〜我 的话 прошу не переривати (перебивати) мене.
打对台 da duitai суперничати; конкурувати (конкурування); змагатися (змагання); змагатися (змагання).
da сійпг <Р> дрімати; клювати носом. 还有半小时，可以打个吨儿є ще півгодини часу, можна подрімати;他低得直〜від утоми він увесь час клював носом; від утоми його увесь час хилило до сну.
^їЖЛ da сійпг (Р) купувати гуртом (партіями, гуртом).
打发 dafa 1)(派）відправити що (відправлення, відправка); послати що (посилка);(派去山差） відряджати кого-що (відрядження).〜他去 iff
医生 послати (відправити) його за доктором; 〜人来取东西 відправити людину за речами; 〜他进城办货 відряджати (послати, відправити) його у місто за товарами. 2)(使 离去）відправити кого-що (відправлення, відправка).好容易她才把会子们〜走了 насилу (нарешті) вона відправила дітей;这 个人怎样〜？ як бути з цією людиною?你是 急着要想把我们〜走吗？ поспішите нас спровадити? 3)(消磨）коротати що, розм.〜 Иї司 убивати час; марне витрачання часу.
打翻 dafan 1) перекинути кого-що.〜杯子 перекинути склянку; ~ 在地 перекинути кого-що на землю. 2) втратити, покинути.
打榧子 da fei-zi клацнути пальцями.
大嗝儿 dagdr <口> 1)(呃逆）пікавка. 2)(暖气） відрижка; ригати (ригання).
打更 dageng бити в стукалку під час нічного обходу.
打身弓作 Ш da gong zu5 yl розкланюватися; смиренно; принижено.
打谷场dSgtichang тік;(有篷的打谷场）клуня; (电力打谷场）електротік.
打官司 сій guan-si судитися з ким-чим; в^сти судову справу; затіяти тяжбу із ким-чим.
打滚dSgtin кататися; валятися.痛得在地上〜 кататися (валятися) по землі від болю.
打哈哈 da ha-ha жартувати.别拿我〜вистачить (нічого) жартувати наді мною.
大 ST dahan хропіти (хропіння). Ш 觉时〜 хропіти; спати з храпом.
打穷 dahang трамбувати (трамбування, трамбовка).〜工人 трамбувальниця; трамбувальник.
大横 daheng сісти за стіл збоку; сидіти збоку стола.
打滑 dahud <方> ковзйти (ковзання).脚底下〜 ноги ковзають.
dahuangr хитатися (хитання); качатися (качання).边走边〜хитатися на ходу; йти і валандатися (качатися);他的身子直〜йогб хитало з боку в бік.
打昏 dahiin оглушити кого; побити кого до втрати свідомості.他被〜了 він знепритомнів від отриманих ударів.
打'浑 dShun жартувати (жарт); баляси точити (баляси) розм.; блазнювати розм. (блюзнірство).
打火 d5hu6 висікти вогонь.
打火机 dahuojl запальничка.
打伙 d^hud < 口 > у компанії; компанією; разом. 几个人〜上山采草药кілька людей компанією (разом) пішли в гори за лікарськими рослинами.
打击 dajl 1)(敲打）ударити; стукати; бити що，по чому, у що.〜乐器 ударні музичні інструменти. 2)(攻击）бити кого-що (биття);разити кого-що, книжк.\ ударити кого-що, у що; завдати удару; нападати розм. (нападки мн.).〜敌人 бити (разити, ударити) ворога; нанести ворогу удар;〜 歪风邪气 завдати удару (бити) по порочних тенденціях;〜另lj 人，抬高自己 виступити з нападками на інших для того, щоб звеличити себе; інших топити і цим звеличувати себе;不能〜群众的积极性не можна збивати (послабляти) активність мас;遭到〜зазнавши нападок;〜的对象 об’єкт нападок (удару);缩小〜而 звужувати сферу нанесення удару;要坚决〜反


137
革命分子的破坏活动трбба наносити рішучі удари по диверсійно-підривній діяльності контрреволюціонерів.
打击报 S! dSjl baofu нападати з метою помсти; нападки і помста за що.决不允许压制批评，
〜абсолютно неприпустиме утискання критики і помста.
打家劫舍 da jia jie she відкритий розбій; розбійничати.
打架 dajia битися (бійка); заводити бійку; бійка розм.打群架 повальна бійка;好〜 забіякуватий;好〜的人 забіяка розм.;有人在 〜йде бійка (сутичка); б’ються.
打尖1 daji§n (森息下来吃东西)зробити привіті і підкріпитися; зробити зупинку і поїсти (попоїсти).
打尖2 dajian (掐去植物的尖儿）карбування (чеканити що) спец.; прищипка (прищипнути що) спец.
打衆 dajiSng <Й> розмол.
打衆机 dajiangj了 <Й> рол.
打搅 dSjiSo 1)(扰舌L) заважйти кому; тривожити кого; турбувати кого (занепокоєння).另lj〜他 не заважайте йому; не потрібно його тривожити (турбувати);对不起，〜你啦 пробачте (вибачте), будь ласка, за занепокоєння; пробачте, що я вас потривожив (потурбував); вибачте, що я вам заважав. 2)(受人款备时的客气спасибі за частування; дякую за прийом.
打醮 daji^o〈宗〉богослужіння [у даосів].
打劫 dajie грабувати кого-що (грабіж); розбійничати (розбій).
打结 d^jie зав'язати вузол; зав，язйти що вузлом.
打Йр dakai 1)(揭开，拉开）відкріти що (відкриття); розкрити що (розкриття);(解开） розгорнути що; розв'язати що (розв’язка).〜 窗子 відімкнути (відчинити, розкрити, розчинити) вікно;〜锁着的门 відперти (відкрити) закриті на замок двері;〜包祇 розв’язати (розпакувати) вузол;〜包装 розгорнути (розкрити) пакет;〜盖子 відкрити кришку;〜信件 розкрити лист;〜抽 屉 відкрити (висунути) шухладу столу;〜保 险柜 розкрити (відкрити) вогнетривку шафу; 〜箱子 розкрити валізу;〜书本 розкрити (відкрити, розгорнути) книгу. 2)(攻打） пробити що.〜一条出路 пробити (прокласти) [собі] дорогу;中国革命把帝国主义在东方的 战线〜了 一个很大的缺口 китайська революція пробила величезний пролом на фронті імперіалізму на Сході. 3)(使展开):〜 思路 відкрити хід думок;〜目艮界 розширити кругозір;〜谈判的大门 відкрити (розчистити) шлях до переговорів;〜® 局 зрушити з мертвої точки; вивести з глухого кута (із застою);偎局已经〜лід розбитий (зламаний); 〜政治局而 очистити політичну атмосферу; 局面〜了 обстанбвка прояснилася;
,положення прояснилося.
斤开窗户说亮话 сійкйі chuang-hu shuo liang hua говорити відверто (на чистоту); різати (говорити) щиру правду.
打 JpiSlM 子 dakai huaxia-zi язик розв'язалася (розв'яжеться) у кого.
打孔 dak6ng <技> перфорація (перфорувати Що). ,
打孔机 dSk6ngjT < 机 > перфоратор; діркопробивач розм.
dakuS розгромити що (розгром); розбити
[наголову] що.〜敌人 розгромити (розбити) ворога.
ff赌 dala натирати (лощити) що воском.在地 板上〜натирати (лощити) підлогу воском;〜 地板 натерта воском підлога;〜工人 натирач підлоги;〜刷子 полотерна щітка.
手丁扮 dalao підняти [з води] кого-що; виловити [з води] кого-що.〜尸体 виловити (підняти) труп;〜船只 підняти затонуле судно з води; суднопідйом.
手丁扮/їй dalaochuan піднімальне судно.
打雷 dalei удар грому; грім гримить (гуркоче).
打ffi台 сШ leitai 1)(上}І台比武）виступити на турнірі; змагатися у фехтуванні (у боксі). 1) (Й§¥). 2) змагатися (змагання); мірятись силами в змаганні;(应战)прийняти виклик на змагання.
打量 сШ.Hang 1)(观察）зміряти кого-що очима (поглядом); оглядати кого-що; оглянути що (оглядання); розглядати що (розглядання); (估计）приміритися розм. (примірювання); прикинути що, розм.用眼睛〜一下 прикинути на око;她对他上下〜了 一下вона зміряла (покршіа) його поглядом від голови до ніг;他不住地〜我 він увесь час оглядав (розглядав) мене;他〜了一下，跳过沟去 він примірився і стрибнув через канаву. 2)(以为） вважати; думати.?你〜我不知道？ а ви вважаєте (думаєте), що я цього не знаю?
打猎 d^lie полювати (полювання).去〜йти (їхати) на полювання.
打舌L daluan розладнати що; привести що до безладу.〜敌人的队伍 розладити ряди ворожих військ;〜і十戈ij розладити план; змішати (сплутати) чиї карти; 一帝国主义的 侵略部署 зірвати агресивні плани імперіалістів.
打落 daluo збити що (збиття); підбити що, розм. 〜敌机八架 збито (підбито) вісім ворожих літаків.
da luoshu!g6u добити загнану у воду собаку; бити лежачого.必须痛〜загнану [у воду] собаку саме і треба добити без усякої пощади (помилування).
打麻机 damajl〈技〉льонотіпалка.
打埋伏da mai-Ш 1)(隐藏起来，待机行动）бути (сидіти) у засідці; засісти у засідку; улаштувати засідку. 2)(隐藏物资，人力） тримати кого-що в секреті про запас.
打磨 da-mo <技> шліфувати що (шліфування); полірувати що (полірування); навести лиск (глянець).〜工人 полірувальник; шліфувальник.
打牌dSpdi (打外克牌)грати в карти;(打麻将牌) грати в мацзян.
Л'/ЙЖ dapaoxi перші прем’єри (спектаклі).
打破 dapo 1)(打碎）розбити що (розбиття); роздрібнити що (подрібнення).把盘子〜 розбити (роздробити) тарілку. 2)(破除） зламати що (злам, ламання); порушити що (порушення); розбити що.〜常规 ламати (ліквідувати) прийняті шаблони (старі порядки); покінчити з загальноприйнятими ііравилами; порушення старих настанов;他 决定〜常规，不是在夏天而是在冬天施工він вирішив вести роботу всупереч старому порядку, замість літа - взимку;〜旧法规 зламати старі правила;〜迷信 відмовитися від забобонів; покінчити зі сліпою вірою; зжити сліпу віру;〜洋框框 зламати іноземні
рамки (шаблони);〜对科学的祌秘观点 зжити уявлення про науку, як про щось містичне;〜重營的行政机构відмбвитися від дубльованого адміністративного апарата;〜 记录 побити (перекрити) рекорд;〜情而 неупереджено безсторонній; неупереджений; 〜沉默 порушити тишу (мовчання);〜阻力 переборювати перепони;〜核垄断 зрив ядерної монополії.
打破砂锅问到底dSpd shagu5 wen daodl докопуватися до суті; детально розпитувати.
打谱сШрй 1)(按也谱学下棋）рсхзігрувати показові партії в шахи. 2)(订出大概计划） намітити (розробити) план загалом.
打气 daqi 1) (jfe气压入)накачати що (накачування). 给车胎〜накачати камеру. 2)(鼓动） підбадьорити кого-що (підбадьорення); підбадьорювати кого-що; надихати кого-що (наснага); підняти дух.
打气筒 dSqitdng насос.
手丁fF daqian <石广> буріння шпурів.
打前失<ій qian-shi спотикатися.留神，这骤子常 〜буді обережний, цей мул часто спотикається.
打秋风 da qiufeng виклянчувати що (домагатися чого) під пристойним приводом; доїти кого-що, прост.
打球 daqiu грати в м’яч.
打趣 daqu розіграти кого, розм.; глузувати з кого; насміхатися над ким.
ЦЩ-Т da quan*zi 1)(胃圈子）кружляти; робити кола. 2)(摆脱不开）загрузнути в чому.老在 生活小事上〜загрузнути в життєвих дріб’язках; розмінюватися на дріб’язки [у житті]. 3)(不直接说）кружляти навколо.老 是〜，不讲实话 усе кружляє навколо та не говорить правди.
打拳 daqudn 1)(拳击）боксувйти; займатися боксом. 2)(拳术）мистецтво кулачного бою.
打扰dar^o.->打搅.
打入 darn 1)(渗入）проникнути (проникнення). 2)(使转入)загнати кого-що.〜地下 загнати в підпілля.
打入冷宫 сШгй 16nggong 1)(使失宠）накласти немилість на кого.被〜потрйпити в немилість (у немилість); жити в опалі; бути в немилості в кого. 2)(不重视)залишити що без уваги;(不加利用）зд^ти що в архів; вивести що з уживання.这些材料早已І〜了 ці матеріали уже виведені з уживання (здані в архів).
打扫 dasao (扫除）підмести що; вимести що; (收拾）забрйти що (збирання).〜房间 прибрати кімнату;〜地板 підмести (вимести) підлогу;ШШ] прочистити трубу;〜战场 розчистити поле бою;〜干净 очистити що.
打 І'Л] dashSn ударила (блиснула, блискає, миготить) блискавка.
手丁Ш dashan обмахувати кого опахалом.
ІТ 伤 dashang ранити кого-що; підбити кого-що, розм.; підбивати кого-що, прост.\ (用枪打伤）підстрелити кого-що.丨也的一条腿被〜了 йогб ранили в ногу; він був поранений у ногу.
打食1 dashi (№食)за кормом.鸟儿飞去〜 птах летить за кормом.
打食 2 dashi (助消化）очищення кишечника; прочистити шлунок; прийняти проносне; проносити кого.给病人 ~ проносити хворого;这种药〜ці ліки добре проносять.


138
手Г手 dashdu охоронець; стражник застар.
打死 dSsI убити кого-що;(用枪打死）застрелити що.
打算 dasdn І)(考虑）мети намір із неозн., мати намір; збиратися; думати; розраховувати на що, із неозн. (розрахунок);她作什么〜呢？ на що ж ш розраховувати?我〜明天动身 я маю намір (збираюся, думаю) завтра поїхати; 我不〜这么办 так я не збираюся (не маю наміру) робити;他〜利用你的轻信він б’є на твою довірливість;—切要作长期〜в усьому потрібний розрахунок (потрібно розраховувати) на тривалий термін;人民政 府处处为人民〜нарбдний уряд в усьому піклується (виявляє турботу) про народ. 2) (想法）намір; розрахунок; припущення.个人 〜власний намір; власний розрахунок;我的〜 落空了 мої розрахунки (припущення) не виправдалися;他没有这个〜це не входить у його наміри;毕业生有一个共同的〜，就是到 祖Р最需要的地方去у випускників план один (один загальний намір) - іти туди, де більше за все вони потрібні Батьківщині.
打碎 dSsui І)(打成碎片）розбити що (розбиття); роздрібнити що (роздрібнення),把石块〜 роздрібнити (розбити) камінь;碗被〜了 чашка розбилась. 2)(破坏）розбити що (розбиття), зламати що (злам).〜精神枷锁 розбити духовні окови;〜资产阶级国家机器 злам державної машини буржуазії.
打胎 datai зробити аборт; [штучний] аборт (викидень); вигнання плоду.
打天下 сій tianxia І)(夺取政权）завоювати владу. 2)(创立事业）пробити собі дорогу [у житті]; заснувати справу.
打铁 datie кувати [залізо].
打听 dating упізнати що，кого-що.，запитати що; дізнатися про кого-що; довідатися про кого-що; дізнатися що, про кого-що; розпитати що, про кого-що;(打听清楚） розвідати що，про кого-що, про що, розм.〜 消息 довідуватися, дізнаватися (питати) про новини; навести довідку;〜朋友的下落 справлятися (розпитати) про місцеперебування друга;〜火车到达的时间 довідатися (справитися) про прибуття потягу;我四处〜я наводив довідки скрізь;向 各方面〜опгітувати всіх;—句话也〜不出 нічбго не можна було дізнатися (взнати, розвідати);他这人喜欢〜він людина допитлива; у нього велика допитливість.
打通dSt6ng І)(使贯通）пробити що.把两个房 间〜пробити (зламати) стіну і зробити з двох кімнат одну;电话〜了 додзвоніівся [по телефону]. 2)(克服）переборбти що (подолання).〜技术关 переборбти технічні утруднення (перешкоди);父亲这一关他还 没有〜він ще не домігся згоди батька. 3)(说 月艮)〜思ЙІ вправити мізки прост.; проробити ідеологію; проводити політобрббку кого.
打头 1 сШби (带头）почйти [першим].我来〜 почну я;他〜走进房间 він першим увійшов у кімнату.
打头 2 datou (抽头）утримувати (стягувати) відсоток із виграшів.
打头风 datoufeng зустрічний вітер.
打退 datui відбити кого-що (відбій); відкинути кого-що.〜敌人 відкинути ворога; відбитися від ворога;〜敌人的进攻 відбити (відкинути) атаку ворога.
打退堂鼓 da tuitanggii задкувати прост.; бити відбій.
打碗花 dawanhua <植> калістегія плюще- подібна.
打围 daw6i 1)(围猎）облйва; облавне полювання; улаштувати облаву. 2)(手丁各昔）полювання (полювати).
打先锋xianfeng 1) <军> б^ти авангардом; бути в авангарді, 2)(走在前ЇШ) йти попереду [усіх]; йти в перших рядах.
打响 dSxiang 1)(开火）відкрити вогонь.枪没〜 рушниця дала осічку;先头部队〜了 авангард відкрив вогонь;抗日战争一〜，他就参加了八 路军 тільки-но почалася війна Опору японським загарбникам, він відразу пішов у Восьму армію. 2)(比喻初f成功）〜第一炮 [зробити] хвацький почин; на самому початку домогтися блискучих успіхів;头一 炮就没〜пфша чарка колом.
da xiangbi фиркати.马〜кінь форкає.
打夕肖 daxiao розсіяти що (розсіювання); відмовитися від чого.〜疑团 розсіяти (усунути) сумніви;〜顾虑 розсіяти побоювання;〜念头 відмовитися від наміру (від думки); залишити думку; роздумати;〜原有计划 відмовитися від початкового плану.
辛丁甲鸟子上架 da ya*zi shang jia "гнати качку на тичину"; вимагати від людини неможливого; вимагати від бика молока.
打掩护 da yanhu 1) <军> прикрити що
(прикриття). 2)(包庇）покривати що (покриття); служити ширмою для чого.
打目艮 dSySn свердлити що (свердління); бурити що (буріння).在岩石上〜бурити (свердлити) гірські породи;打 г 个眼 просвердлііти дірку (отвір); бурити свердловину.
打烊 dayang <方> закрити [магазин на ніч].商 店已经〜了 магазини вже закриті.
打样day&ng 1)(画出设计图样）накреслити схему (план); зробити креслення; робити ескіз. 2)〈印〉видрукувати коректурний відбиток.
打药(ійуао проносний [засіб].
打野夕卜 da ygwai <军> польові навчання.
打印 dayin (盖图章）‘ прикласти (накласти, ставити, класти) печатку; штемпелювати що (штемпелювання); ставити (накласти) штамп (штемпель).
打印 сШуіп (大字油印）надрукувйти [на машинці] і розмножити [копії на гектографі].
打印台 dayintai штемпельна подушка; подушечка для штемпелів.
打油诗 dayoushl вірші легкого жанру; гумористичні вірші [з вільним римуванням].
打游击da youjl 1)(从事游击活动）партизанити розм. (партизанство). 2)(无固$地点的活动） партизанити розм.; працювати як партизан.
打援 dayuan розгром військ противника, що вийшли на допомогу; завдати удару підкріпленням ворога.围城〜облбга міст і винищення підкріплень, що йдуть до них; облягати місто і розбити (розгромити) ворога, що йде на підмогу.
ІНШШ da yuanchSng (调角军）мирити кого з ким; виступити примирителем;(说情）клопотатися за кого; просити за кого;(屮介）бути посередником; виступити посередником.
打杂儿 dazar〈口〉б^ти на побігеньках; бути підручним; виконувати підручні (допоміжні) роботи.
打造 dSzAo (锻造)，викувати що;(制造） виготовити що (виготовлення); робити що (виробництво). ~马蹄铁 викувати підкову; ~ 农具 робити (виготовляти) сільськогосподарські знаряддя.
手丁 战 dazhan тремтіти (тремтіння); тріпотіти (тріпотіння, трепет).冷得〜тремтіти від холоду; '浑身〜дрижати (тріпотіти) всім тілом;牙齿〜зуб на зуб не потрапляє; клацати зубами розм.
打仗 dazhang воювати; вести війну (бій, бій); борбтися.不打无把握之仗 не починати бою без упевненості в його успішному результаті; не веди бій без упевненості в перемозі.
打招呼 da zhaohii 1)(问好）привітйтися з ким\ вітати кого\ звернутися до когс з вітанням. 2) (预先告知）попередити кого; дати знати.
打^斤扣сШ zhekou 1)(降低高品的售价)зробити знижку. 2)(不按七1规定的去做）працювати несумлінно (не на повну силу),他工作从不〜 він працює без усякої знижки.
打着灯笼找不着 da.zhe deng long zhao-buzhao удень із вогнем не знайти (не розшукати).
打针 dazhen зробити укол (уливання); вприснути що.给病人〜зробитй укол хворому.
打枝机 dazhljl сучкорізна машина.
打肿脸充胖子 d^zhSng lian chong pang-zi робити веселу (гарну) міну при поганій грі.
打中 dazhong влучити в що.〜目标 влучити в ціль;〜要害 влучно вдарити по життєво важливому місцю; попасти в найуразливіше місце;没有〜промахнутися; не влучити;子 弹〜了他的肩膀 іфія влучила (потрапила) йому в плече;我们要提І警惕，别叫阶级敌 人知‘‘糖衣炮弹”〜了 ми повинні підвищувати пильність, щоби "снаряди в цукровій оболонці" класового ворога невлучили в нас.
打住d^zhCi зупинитися.他说着说着突然〜了 він говорив-говорив і раптом зупинився.
打转 dazhuan крутитися (крутіння); кружляти. 急得在屋里乱〜кружляти по кімнаті від хвилювання;轮子在〜колесо крутиться;眼 睛滴溜溜地在〜очі так і бігали; І也的话老是 在我脑子里〜йогб слова так і вертілися в мене в голові;他眼前的一切东西都在〜у нього в очах усе кружляло.
打桩 dazhuang забивати палі.〜工人 людина, що забиває палі;机械〜工人 коперник.
打桩机 dazhuangjl пальова (палебійна) машина; копер.
打字 dazi друкувати на друкарській машинці; машинопис ж.
打字机 dazijl друкарська машинка.手提式〜 портативна друкарська машинка;电动〜 електромашинка.
打字室 d^zishi машинописне бюро; машбюро невідм.^ розм.
打字员dSziy^n (女打字员）друкарка;(男打字 员）переписувач на машинці.
打总儿 dazongr〈口 > за одним разом; за одним заходом; оптом 〜算帐 за одним разом зробити всі розрахунки;〜买 купити усе за одним заходом; купувати оптом.
打坐 dazuo <宗> сидіти у спогляданні [у буддистів].
сій 另见 tM.
汰 da〈方〉мііти，промивати;〜衣裳 прати одяг.


139
另见 сш.
大 da І)(不小）великий;(巨大）величезний; грандіозний (грандіозність);(伟大）великий; (重大）важливий (важливість);(高大） високий;(广大）широкий; просторий (просторість);(体积大）масивний (масивність);(界量大）об’ємний (об'ємність); (强度大）сильний;(粗大）великий; (可观）значніій (значущість),〜机器 величезна (велика, масивна) машина;〜树 велике (високе) дерево;〜桶 велика (об’ємна) бочка;〜粒沙子 великий пісок; ~片土地 величезні площі орної землі;〜房间 велика (простора) кімната;〜草原 великий (широкий) степ;〜火 сильний вогонь; велика (сильна) пожежа;〜城市 величезне (велике) місто;〜问题 велике (важливе) питання;〜作 家 великий (відомий) письменник;〜才 видатні здібності;〜胜利 велика (величезна) перемога; великий (величезний) успіх;〜丰 收 рясний (багатий) врожай;〜规模 великий (широкий, грандібзний) масштаб; ~规模的 грандіозна масова боротьба;〜ЙИ乍 широке співробітництво; велика співпраця; 〜示威 грандіозна демонстрація;〜检查 загальна (всеохопна) перевірка;〜发展 стрімкий (великий) розвиток;个子〜високий ріст;声音〜сильний (голосний) звук (шум, голос);力量〜величезна (велика) сила;数量 〜величезна кількість;禾!]肩、~ висбкі відсотки; 损失〜значні (великі) збитки; значний (великий) збиток (втрата);学问〜велгікі (широкі) знання;名望〜користуватися великою (широкою) популярністю;成就〜 великі (грандібзні, значні) успіхи;篇幅〜的 文章об’ємна стаття;增强全国各族人民的〜 团结 зміцнювати велику згуртованість народів нашої країни;药品〜幅度降价різк泛 зниження цін на медикаменти; ТрЩ 了——场 轰轰烈烈的石油〜会战розгбрнули запеклу боротьбу за видобуток нафти. 2)(大小) розмір;象豆粒一般〜розміром із горошину; 身材舍我这么〜рбстом із мене. 3)(程度深） значно; бурхливо; широко;〜闹技术革新 широко розгорнути рух за технічне новаторство;〜干一场 попрацювати з небувалим ентузіазмом;〜破哲学神秘论 енергійно руйнувати теорію "філософія - це містика";〜施威风 показати свою силу (потужність);〜献殷勤 усіляко підлещуватися; 〜发议论 філософствувати даремне;〜 有可能цілкбм можливо;〜办粮食всілісо (усіма силами) і повсюдно боротися за виробництво зерна;病〜好了 значно одужати від хвороби;天己〜亮 стало зовсім світло; зовсім розвиднілося. 4)(年參己大)старший. —家〜小 уся родина від малого до великого; 年纪一样〜的孩子діти одного віку;你多〜 了 ？ скільки вам років?他们两人谁年纪~? хто з них двох старший?他是我们中间印纪 最〜的人 серед нас він найстарший;她有三 个孩子，〜的已经上学了 у неї троє хлопців, із них старший уже ходить до школи. 5)(排行 第一）старший.〜子 старший син. 6)(称对 方)Ваш. ~|L Ваш лист;〜作 Ваша стаття. 7) (表示虽调）най-.〜热天 найжаркіший день;〜 沾早 удосвіта; ні світ ні зоря; ще на світ не
зазоріла;〜白天 серед білого дня.
大白 dabai прояснитися (прояснення); назовні. 真相〜виявилася вся правда (істина); вияснився справжній стан речей.
大白菜 dabaicai <植> капуста пекінська.
大伯子 dabai-zi <口> стйрший брат чоловіка; дівер ч.
大班1 (Шз§п <方> (旧时指洋行经理）директор [іноземної фірми]; керуючий.
大班 2 daban (知儿 Й 的Ш 级)старша група.
大板车 dAbanch6 (兽拉的车）гарба [на пневматичних колесах];(人拉的车）[двоколісна] тачка.
大半 daban 1)(过半数）більша частина; більшість. 〜的时间可以用来学习більшу частину часу можна використовувати на навчання; 学生中〜是团员 більшість (велика частина) студентів - комсомольці. 2)(很可能） ймовірно; напевно; мабуть.他〜不来 了 ймовірно (напевно) він не прийде.
大鸦 dabao <动> дрохва.
大背斜〈地质> геоантиклинйль ж.
大本营 dabenying 1) <军> головна квартира; штаб-квартира ж.; ставка. 2)(策源地） головна квартира; штаб-квартира ж.; осередок; центр;世界反动势力的〜 штаб-квартира сил світової реакції.
大便 dabian 1)(屎)кал; екскременти мн.; випорожнення мн.; стул спец. 2)(拉尿) [ходити] по великій нужді розм.〜不通 кишечник не працює; запор спец.\ 随地〜 паскудити усюди;病人今天没有〜у хворого сьогбдні не було стулу.
大辩论 dabianlun широка дискусія.
大兵团 dablngtuan велике військове з’єднання. 〜作战 воювати великими силами; виступити великими арміями.
大饼 cubing 1)(大饼）велгікий корж. 2) <方> (烧饼)корж.
大脖子病 d&b6-zibing <方> зоб.
大不了 da-buliao 1.(至多）у гіршому разі.要是 赶不上公共汽车，〜走回去якщб і спізнимося на автобус, у гіршому разі підемо пішки додому. 2. (了 不得）лихо; страшне; серйозне. 没有什么〜! не лихо! що за лихо!这没有什 么〜！ немає тут ніякого лиха; немає в цьому нічого страшного (серйозного, важливого).
大部头 da bu tou обЧмний, масштабний (про
твір).
大材 Ф 用 da cai xiao yong пускати цінний матеріал на різні вироби і дрібниці; [безвідповідальне] використання кадрів не за їхніми здібностями.
大菜сійсйі 1)(酒席上的大碗菜）китайські головні страви, що подаються разом із рисом на банкеті. 2)(西餐）європейський обід (стіл); європейська кухня.
大肠 dSchdng <解> товсті кишка,〜杆菌 <医> кишкова паличка. 大聲dachang.->大衣. 大巢菜 сійсМосйі <植> горбшок кормовий.
大车 1 dache (牲 口拉的货车)віз; підвода; гарба, 胶轮〜гарба на гумових шинах.
大车2 dache (称大管轮）другий механік;(称轮 机长）старший механік [на пароплаві];(称火 车司机）[паровозний] машиніст.
大 Й dachen міністр; сановник; вельможа ч., застар.文武〜вищі цивільні і військові чини; 内政〜міністр внутрішніх справ;总理〜 прем’єр-міністр.
大乘 dichdng <宗> махабна.
大吃二喝 da chi er he багато їсти, обжиратися.
大吃二嚼da chT er jue багато їсти, об，їдатися，
обжиратися.
大吃—惊 da chT yl jlng бути враженим; б^и приголомшеним.这使他〜це його неначе громом уразило (ударило); це його сильно (жахливо) уразило (потрясло, здивувало); він був дуже вражений (уражений, здивований) цим.
dachl-dahe гуляти щосили; бенкетувати; бенкет; надмірність у їжі та випивці.
大冲 dachong <天> велике протистояння.
大出血 d^chiixu合 < 医 > мйсова (профузна) кровотеча; гематорея.
大处落墨 da chu luo mo натиск робити на суттєве й основне; почати з найголовнішого (істотного); брати (узяти) бика за роги.
大串连 da chuan lian потік людей, що
рухаються в одному напрямку.
大串联 da chuan lian потік людей, що
рухаються в одному напрямку.
大疮 dachuang 〈口〉[венерична] виразка; шанкр спец.
大吹大揺 dachul dalei сурмити щосили про кого-що; у труби (в усі труби) сурмити про кого-що; сурмити у фанфари; влаштовувати бум (галас); багато галасу даремно.
大醇 <1、疵 da chun xiao сї. [хоч і] прекрасно (добре), та не без вади; в основному нічого, а в частковостях не без погрішностей.
大词 dad <Ш> великий термін.
大葱 dacong <Й> цибуля дудчаста; цибуля татарка; цибуля-батун.
大错特错 dacuo-tecuo докорінно помилятися; жорстоко помилятися; дуже груба помилка.
大大 da da сильно; значно; у величезною мірою. 落后于形势 сильно (значно, далеко) відстати від дійсності (від обстановки);〜失算 допустити дуже грубу помилку; жорстоко (сильно) прорахуватися;使工程的进展〜加 快 набагато прискорити темпи будівництва; 劳动时间〜缩短 велике скорочення робочого часу;十月革命的胜利〜地鼓舞了世界$压迫 人民 перемога Жовтневої революції у величезній мірі надихнула пригноблені народи світу;觉悟已经〜提高 значно підвищилася свідомість.
力手丁出 ¥ da da chushou побоїще розм.; жорстока (кривава) бійка;(械斗）різанина, різня.
大袋鼠 сій daishii <动> гігантський кенгуру.
大月旦 dadSn сміливий (сміливість); безстрашний (безстрашність); хоробрий (хоробрість).〜的 А смілива (безстрашна, хоробра) людина;〜 地干 діяти сміливо;〜革新 упроваджувати сміливі нововведення; сміливо братися за нові методи;〜使用 сміливо довірити роботу; 把真实愔况〜说出来сміливо говорити правду;不够〜не вистачає сміливості;为人 不够〜[людина] не з хороброго десятка.
大刀阔4 da dao-kuofu сміливо (енергійно) і рішуче; у найрішучіший (найенергійніший) спосіб.
大道 da dao велика дорбга; проспект; широкий шлях.在社会主义上阔步前进ширбкою ходою крокувати верстовими шляхами соціалізму.
大 і!理 da daoli високий принцип; велика істина.
大敌当前 da di dangqian перед лицем заклятого


140
ворога (загрози, що постала, смертельної небезпеки); перед загрозою, що нависла над країною.
大A da dT загалом; взагалі.他们的意见〜相同 їхні думки загалом однакові (збігаються);搞 科学研究，都要随时积累资料взагалі в дослідницькій роботі потрібно постійно (завжди) збирати матеріали.
大і也 da di І)(广大的地面）земля; [весь] світ.阳 光普照〜сбнце освітлює землю. 2) (W 关地球 的）гео-.〜测量геодезична зйомка;〜测量学 геодезія;〜构造学 геотектоніка.
大典 da dian урочиста церемонія; торжество.开 国〜торжествб з нагоди утворення держави.
大殿сій dian (皇宫的大殿）тронний зал;(寺庙 的大殿）головний зал [у храмі].
大调 da diao <音> мажор; мажорний лад (стрій).〜音阶 мажбрна гама;旋律〜 мелодійний мажор;和声〜гармонійний мажор.
大碟 da die диск з популярними піснями.
大东亚共荣圈 Da Dongya gongrong quan "Сфера загіпьного процвітання великої Східної Азії"; "Велика східно-азіатська сфера спільного процвітання".
大动№ сій dongmai 1) <解> аорта. 2)(命脉） артерія; життєвий нерв.长江是我国水运的〜 ріка Янцзи є головною артерією водяного шляху нашої країни.
大豆 da dou 1) <ffl> соя; біб соєвий. 2)(指果实） [соєві] боби.
大豆胶 da doujiao соєвий клей.
大都d6u.—大多.
大肚子 сій du-zi 1)(很大的肚子）черевце розм., жарт.长成个〜відростііти собі черевце (пузце). 2)〈口〉ходити з животом (із черевом) 3)〈口〉вагітна; важка застар” прост.
4) 	口> їд^цьрозм.; мастак (майстер) поїсти.
大肚子痞 сій du-zip! <医> асцііт.
大度 da du < 书 > великодушна (великодушність); поблажливий (поблажливість). 豁达〜ширбка і великодушна натура;〜包容 бути великодушним; робити пільгу кому.
大端 da duan найістотніше; головна суть [справи]; найважливіший бік [питання].
大队泡dui 1)(工作队伍编制）загін.运 транспортний загін. 2)(生产大队）велика виробнича бригада 3)〈军〉батальйон.独立 〜окремий батальйон;飞 4亍〜авіаційна ескадрилья.
大队长dd duizhang 1)(工作队的队长） начальник загону. 2)(生产大队的队长） бригадир великої виробничої бригади. 3) < 军> командир батальйону.
大多 da duo більшість; більша частина.出席大 会的代表〜是先进工作者більшість делегатів конференції - передовики;园子里的果子〜已 经成熟 фрукти в саду здебільшого вже дозріли. ^
大多数 сій du5shu більшість; переважно.在〜场 合下 у більшості випадків; здебільшого;团 结〜人 згуртуватися з більшістю (із великим числом людей);为中国和世界的〜人谋利益 служити інтересам величезної більшості населення Китаю і всього світу.
大耳Si da er long лихвар; людина, що позичає
гроші під великий процент.
大而无当 da er wu dang хоч і великий, так не практичний.设і十得〜заплановано широко, та малопридатне (малоприйнятне);这计划〜
цей план грандіозний, та не практичний.
大发雷筵 da fa leiting вергати громами; рвати і метати; роздратуватися.
大凡dafan звичайно; як правило.〜在农村长大 的人,对农活比较熟悉3вичййно (як правило,) люди, що виросли в селі, більше розуміються на сільськогосподарських питаннях.
大方dafang <军> (专家）фахівець;(内行人） знавець.〜之家 авторитет; викликати лише усмішку в знавців.
大方 1) da-fang щедрий (щедрість); не дріб’язкбвий;处处都t艮〜в усьому виявляти велику щедрість;表现得不〜виявити дріб’язкбвість; показати себе дріб’язкбвим; 他这人很〜люд“на він щедра (не дріб'язкова). 2)(不拘束）вільний (свобода); невимушений (невимушеність).举止〜 триматися вільно; поводитися невимушено; невимушені манери. 3)(不俗气）простий, але зі смаком; не вигадливий.式样〜фасбн простий, але зі смаком;颜色〜забарвлення проста, але зі смаком;花样太不〜візерунки
дуже вигадливі (кричущі). :方向d
大方向 dMSngxi合ng головний напрямок.革命的 〜головнгій напрямок революції.
大放厥词 da fang jue сі податись у великі (порожні, марні) міркування; нести нісенітницю; в усі сурми сурмити; пороти (молоти, нести) усякі дурниці; теревені правити; баляси точити прост.
大类 dafen фекалії л/w.; кал.
大风 dM^ng 1)(大的风）сильний вітер. 2) <气> шалений (дуже сильний) вітер.
大风大浪dM^ng-dMAng буря і хвилі.在〜中奋勇 前进 з твердою рішучістю мужньо йти вперед у бурях і штормах.
大风子d浪ngzl <植> чаульм^гра.〜油 чаульмугрова олія.
大夫 сІйШ 另见 < 史 > "дафі" (чин
середнього класу в древньому Китаї); сановник [середнього класу]; радник.
大幅 dd fll масштабний
大畐ij dafu старший помічник [капітана судна]; старпом; підшкіпер.
大腹贾 dafugu купчина ч., застар.; товстосум прост.
大腹便便 da fa ріапріап товстопузий прост:, пузатий розм.; череватий розм.〜的人 товстопузий прост.
大概 d&g&i 1)(概况）загіпьні риси.说个〜 розповісти в загальних рисах. 2)(概括） загальний.〜的印象 загальне враження;对这 一个问题作—个〜проаналізувати дане питання в загальних рисах. 3)(很可含ь) мабуть; ймовірно; напевно; треба думати.〜 是这样трбба думати, що це так;他们〜己经 睡了 вони, напевно, вже сплять.
大干快上 da gan kuai shang швидко і ефективно
виконувати роботу.
dagang план; конспект; програма, і井畠白勺〜 конспект лекції;科学论文的〜конспективний план наукової праці;敎学〜 навчшіьна програма; 土 地法〜основи положення земельного закону.
大哥 dage 1)(长兄）[найстарший] брат. 2) <Р> (一种尊称）брат; кум прост., місц.
大革命 dageming велика революція.
大个子 dage-zi людина високого зросту; висока людина; здоровань ч.,розли
大哥大 dageda мобільний телефон розм..
лікува 大国d
大公 dagong <史> великий князь.
大公无私 c^g6ng-wiisT (无私心）безкорисливий (безкорисливість, безкорисність);(公正） справедливий (справедливість).办事〜діяти по справедливості;他做是一向〜у справах він завжди справедливий і безкорисливий; справедливість (неупередженість) і безкорисливість завжди були в його правилах;只 有工人Р介级最〜тільки робітничий клас відзначається винятковою справедливістю і безкорисливістю.
大功 dagong велика (серйозна) заслуга; заслуга першого ступеня; подвиг.上级给我们连队记 〜一次 вищий орган виставив нашій роті оцінку першого ступеня.
大功告成 dagong gaocheng завершитися повним успіхом; увінчатися блискучою перемогою; вінець усіх зусиль; усе гаразд прост.
大姑子 dagii-zi <口> стйрша сестра чоловіка; зовиця.
大鼓 dagu 〈曲艺〉спів під акомпанемент барабанчика.
大褂 dagua халат.
大关dAgi^n межа.粮食苗产量已超过千斤〜 врожай зернових із кожного му землі вийшов за межі однієї тисячі цзінів; збір зерна з одногб му вже перевищив граничну цифру, тобто тисячу цзінів.
大锅饭 d&gu6f^n 1) загальний казан (стіл), тримати загальний стіл; їсти з загального казана. 2) люди, що опинилися в однакових умовах, в рівних умовах.
大锅药 da guo уао система безкоштовного зання (за кошт держави), daguo [велика] держава.
大国主义 daguozhuyi великодержавний шовінізм; великодержавний.〜情绪 великодержавні замашки, манери.
大过 daguo сувора догана.记〜віінести (зробити) сувору догану.
大海 dahai [відкрите] море.
大海携针 сій hai lao zhen шукати голку в сіні.
大寒 dahan "великий холод" (останній із 24 сезонів місячного календаря, 20 - 21 січня).
大汉 dahan рослий чоловік (парубок);
здоровань ч.’розм.
大汉方矣主义 dahanzuzhiiyi великоханьський шовінізм.
大旱望云霓 dahan wang yunni [жадати, чекати] як манни небесної.
大好 dahao прекрасний; чудовий; дуже
сприятливий.〜'河山 прекрасна наша рідна земля;〜时光 дорогоцінний час;〜形势 прекрасна (чудова, винятково гарна, дуже сприятлива) обстановка;当前世界形势一派 〜зараз у світі спостерігається прекрасна сприятлива обстановка.
大号 сІМійо <音> туба.
大合唱c^h&^ng 1)(合唱曲）кантата. 2)(集体 演卩昌）хор. J旨挥〜диригувйти хором.
大亨 daheng ділок ч” рот.; туз розм.; магнат; цяця прост.
大红 dahong яскраво-червоний; червоний.
大红大紫 dahong-dalzi кричущі (яскраві) кольори.
大后方 dahoufang [глибокий] тил.
大后年 dahounian через два роки.
大后天 dMioutian через два дні; на четвертий день.
大轰隆 da hu long багато галасу з нічого.
大户 сШій 1)(有钱人家）багата знатна родина. 2)(人口多、分支繁的家族）рід із численними


141
гілками; великий рід;(人口多的家庭） численна родина.
大吻隆 d^hiilong багато гапасу з нічого.
大花脸 dMiu§nan < 剧 > амплуй з розфарбованою маскою.
dahua хвастощі; похвальба розм.; хвальба проспи; гучні слова.说〜хвйстатися; похвалятися прост.\ хвалитися прост.
大换血 dahuanxie великі знижки.
大黄鱼 dahuangyii великий жовтий ґорбиль.
大会dMiui І)(国际性大会）конгрес.联合国〜 Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй. 2)(机关团&的大会)[загальні] збори; з’їзд;(群众性集会）（мітинг; зліт.中国 共f 党第十二次〜XII Всекитайський з’їзд Комуністичної партії Китаю;全国代表〜 Всекитайські Збори народних представників; 选民〜збори виборців;职工代表〜збори представників робітників та службовців;积 极分子〜зліт активістів;群众〜[масовий] мітинг;庆祝〜урочисті збори;民主的〜 форум демократії.
力会@ dahuitang будинок (зал) зібрань.
大惑不解 сій huo bu jig бути (перебувати) у повному здивуванні; перейнятий (сповнений) здивуванням.
大伙儿dahu6r <口> ~>大家. 大戟 dAjT <植> молочай.
大计 daji [великі] плани;国家〜веліЬса політика; велика політика країни; актуальна державна справа; актуальне державне завдання; А胃〜 разом із ким обговорювати важливу проблему.
大莉 daji <植> будяк японський.
大家1响这1)(专家）мййстер.〜手笔pyicd відомого майстра; робота відомої руки. 2) (旧时指世家望族)знатна (родовита) родина.
大家2 dajia (所有的人）усі; загальний.〜动手 діяти спільними силами; стати до роботи спільно;〜都知道 як усім відомо; загальновідомо; усі знають;〜都同意 усі згодні; є загальна згода;和〜商量 радитися з усіма;请〜坐好 займіть, будь ласка, ваші місця;〜的事〜办 оскільки справа загальна, так і робити треба спільно;我报告〜一个、消 息 повідомлю я [усім] вам новину;〜怎么着， 我也怎么着 куди люди (народ, усі), туди і я.
大家伙儿сЦІІШшбг <口> —大家.
大家鼠 ciajiashii <动> сірий пацюк.
大家庭daji5t{ng 1)(人口众多的家庭）велика родина. 2)(指友好集体)співдружність,革命 〜революційна співдружність;民族的〜 співдружність націй.
dajiangsai змагання.
大将 dajiang 1) <军> генерал армії. 2)(泛指高 级将领）генерал.
大卩Ц 大喊 dajiao dahSn лементувати розм.; кричати (репетувати, лементувати); несамовито (криком) кричати, репетувати просту кричати щосили (щосили); шум і гамір, галас; здіймати галас; вести широку агітацію за що.他们这样〜，难道有什么事实 根据吗？ хіба їхній шалений галас ґрунтується на якихось фактах?
大街 dajie проспект; головна вулиця.
大姐 daji6 1)(长姐）[найстарша] сестра. 2)(对 女性的称呼)сестриця.
大 Ш dajig випорожнятися (випорожнення); мати стул спец.
大襟 dajln широка (ліва, верхня) пола.
大惊小怪 d^jTng-xiaoguAi (惊讶）дивувйтися з дрібниць;(惊慌）розводити паніку; панікерство;(喧嚷）піднімати галас; шуміти (робити шум, багато шуму) через дрібницю. 不值得〜збвсім не заслуговувати подиву і галасу; не варто здіймати шум.
大静脉 dajingmM <解> велика вена.
大舅子 dajiu-zi <口> стйрший брат дружини; [старший] шуряк.
大局 daju загальне положення; загальна обстановка (ситуація).事关〜справа стосується цілого;无碍〜неможливість впливати на положення в цілому;顾全〜 ставити інтереси цілого понад усе; рахуватися з загальними інтересами; враховувати інтереси (обстановку, ситуацію) у цілому;照顾〜的让步 поступки, зроблені в інтересах загальної справи; ситуація
вже стабілізувалася.
大举 dajii у широких масштабах;〜进攻 загальний (широкий, великий) наступ;〜调 兵 велике перекидання військ; перекидання військ у великих масштабах.
大军 dajQn армія; полчище.数百万〜 багатомільйонна армія; багатомільйонне полчище;劳动〜йрмія праці.
大卡 dak5〈理> велика (технічна) калорія; кілокалорія.
大开方便之门 da kai fangbian zhi men дати всі можливості; відкрити широкий доступ (шлях); дати всі пільги; дати лазівку; широко розкривати двері для кого-чого.
大措(ШеЗі 1)(措书大字）великі письмові знаки [ієрогліфи]. 2)(字母@大写印刷法） пропасна (заголовна, велика) літера.
大4 dakSo <教> (升级考试）перехідні іспити; (学年考试)річні іспити;(大4院校学期考试) семестрові іспити (заліки);(大专院校学年考 试）курсові іспити.
大课(Ійкб <教> лекція.上〜читйти лекції (指讲 课)；відвідувати (слухати) лекції (指听课).
大快人七4 da kuai ren xln [викликати] загальну радість; [доставити] повне задоволення.喜 讯传来〜радісна звістка викликала загальні радощі.
大款 daku^n заможна, багата людина.
大牢 сійМо <口> в’язшіця.
大老婆 dalao-po перша законна дружина.
大礼服(Шї^і парадна форма;(燕尾服）фрак.
大礼帽 dalTmao циліндр.
大礼堂 dalltang актовий зал; конференц-зал.
大理石 dallshi мармур.〜圆柱 мармурова колона; колона з мармуру.
大力（Ші усіма силами.〜支持 з усіх сил, енергійно) підтримувати що;〜发展生产 всемірно (усіма силами) розвивати виробництво;〜支援农Ук надавати всіляку допомогу сільськогосподарському
виробництву.
大力士 dalishi силач; геркулес; атлет.
大丽花(Ш丨hua <植> жоржина; жоржин.
大 Ш dalian жалобний обряд покладання покійника в труну.
大梁 ddidng <連> гребеневий прогін.
大量 daliang 1)(数量多）велика кількість; велике число; безліч; маса (масовий); численний (численність).〜农具 велика кількість (велике число, безліч, маса) сільськогосподарських знарядь; численні сільськогосподарські знаряддя;〜生产
масове виробництво; виробляти у великій кількості (у безлічі); ~供应 постачання в необмеженій кількості (у великому масштабі). 2)(气量大）великодушність (великодушний).宽宏〜великодушність.
大溜 daliu бистрина; головний плин (течія ж.).
大楼 dalou [висотний, великий] будинок; багатоповерховий будинок.
大陆 dalu 1) материк; континент. ЗЕгНІ- материк (континент) Азії; азійський материк. 2) dalu Китай (континентальний)
大陆岛 сШСі сШо,<地理> материкові острови.
大陆架 < 地理 > континентальний
шельф.
大陆性（Шйх丨ng континентальний. ~气候〈气〉 континентальний клімат.
大路 dalu стовпова дорога; широкий шлях.
大路货 daluhuo ходовий товар (товар, що користується попитом).
大略сШйб —大概1)，2).
大妈 dama 1)(伯старша тітка [по батьку]; тітка [по батьку]. 2)(命年长的妇人)маманя; тітонька.
大麻 сШпй 1) <Ш> коноплі. 2)(大麻纤维） прядиво конопель.
大涵风 diming <医> проказа.
大马哈鱼d》mahayii <动> кета.
大麻子 damazt насіння конопель.
大麦 сійтаі 1)<Ш> ячмінь ч. 2)(指子实）ячмінь ч.
大猫 damao тигр.
damao довгошерсте хутро.
大门 dam6n (正门）головний (парадний) вхід; парадні двері;(院门）ворота мн.
大米 damT [очищений] рис.
大民族主义 daminzuzhuyi великонаціональний шовінізм.
大名coming 1)(指对方的名字）Ваше ім'я.请教 尊姓〜дозвбльте дізнатися Ваше ім'я і прізвище. 2)(名望）[велике] ім'я; слава.〜鼎 鼎 дуже відбмий; знаменитий; прославлений; користуватися широкою славою.
da ming da fang широке і повне висловлення думок; широке висловлення думок і повний виклад поглядів.
大螺 darning〈动〉велика огнівка; великий метелик.
大谬不然 da тій bu ran абсолютно (зовсім, аж ніяк, у корені) не так; нічбго подібного; [це] абсолютний (суцільний) абсурд; [це] абсолютна нісенітниця.
damo-dayang гордовито; бундючно; погордливо.
大漠 damo пустеля.
大姆指 dimOzhT <口> великий палець.翅起〜 підняти (показати) великий палець.
大男 danan холостяк.
大难 danan загроза; лихо; бідування.〜监头 нависла [над головою] загроза (лихо); кого спіткає нещастя.
大脑 dSnao〈解> великий (головний) мозок. ~ 皮层 мозкова кора; кора великого мозку. 大脑炎 d^iaoydn <医> енцефаліт.
大貌 dani〈动〉гігантська саламандра.
大逆不道 da ni bu dao зухвала (повна) непокора; найтяжчий злочин; смертний (тяжкий) гріх.
大年 danian урожайний рік; врожай на що^ розм. 今年梨适〜нинішній рік - врожай на грушу.
大年初一сІАпійпсІїйуї < 口 > гірший день Нового року (за місячним календарем).
大娘 d^iiSng <口> 1)(伯母）старша тітка [по


142
батьку]; тітка [по батьку]. 2)(称年长的妇女） мамаша; тіточка.
大炮с^рйо І) (口径大的炮）гармйта.〜轰击 обстріл із гармат; гарматна стрілянина. 2) < 口 > (好说大话的人）пустомеля ч.，ж” розм.; пустомолот розм.; торохтій розм.;(好发表激 烈意见的人)людина, нестримана на язик; людина, що завжди впадає в крайність; така людина, що в усьому хапає через край.
大批 dap! велика кількість; велика партія; маса (масовий); багато; численний (численність). 〜велика партія товарів;〜масове виробництво;收到〜新资料 отримана велика кількість (багато) нового матеріалу.
大谱儿 сіарйг загальне уявлення.
大气 daqi І) <气> агмосфбра.〜压力 атмосферний тиск;〜折射 атмосферне заломлення;〜湿度 атмосферна вологість. 2) (粗重的气息）глибокий подих.吓得〜也不敢 出 затамувати подих з переляку.
大气层 daqiceng < 气 > атмосферний шар; атмосфера.〜核试验 ядерне випробування в атмосфері;〜空间 позаатмосферний (заатмосферний) простір.
大气压 daqiya <气> атмосфера; атмосферний тиск. 一百个〜тиск у 100 атмосфер.
大苕鋈 daqi фігура; персона.成〜далеко піти; стати фігурою (персоною);不成〜зірбк із неба не хапає.
大器晚成 da qi wan cheng щоб стати діячем, на те необхідно час; тільки час формує людину; згодом із кого вийде толк.
大千世界 daqian-shijie усесвіт; космос; світ.
大前年 daqiannian три роки тому.
大前•提 daqianti <逻> більший засновок; більша посилка
大前天 daqiantian три дні тому.
大庆 c^qing 1)(大庆祝）торжестЬб; святкування. 2)(寿М) день народження,
十〜сімдесятиріччя [з дня народження]; сімдесятирічний ювілей.
大秋 daqiu 1)(季节）сезон збору (збирання) ярових.〜作物<农> ярові культури. 2)(招收 成）осінній збір урожаю.
力本义 daquan влада ж.; важелі правління захопити (привласнити собі) усю повноту влади; узяти всю владу в свої руки; прибрати віжки до рук; тримати віжки в руках;〜在握 бути (стати) при владі； наділений владою; із владою в руках;〜旁落 втрата [всемогутньої, всесильної] влади; втрата (падіння) влади; 生杀〜право милувати і страчувати;掌生杀〜 тримати в руках життя людини.
大关座 daquanzud <天> Великий Пес.
大人dWn (书信中称长辈)дорогий; дорога.父 亲〜мій дорогий батько.
大人 da-ren 1)(成人）дорослий; доросла; дорослі. 2)〈旧》(称▲级官长）[Ваша, Його, їх] превосходительство; високопре- восходительство;(称中级窗长）；високо- благородіє;(称下级官长）благородіє;(称一 般官"fe) [мій] государ.我们比这些〜先生们 要正确得多 ми набагато правіші (справедливіші) за цих панів.
大人物 darenwu великий діяч; велика людина; важлива особа (фігура); важливий птах (шишка) ірон.; птах високого польоту ірон.
大扫除 dasSochu генеральне прибирання; зробити генеральне прибирання.
大邊 dasSo 1)(大哥的架子）дружина старшого
брата; невістка. 2)(称己婚妇女）сестриця.
大 М dasha висотний (багатоповерховий) будинок; палац.
大少爷 dashaoye панич розм” застар.\ золота мблодь.〜作风 діяти, як панич; вчинити по-панськи; ~ ^ виявляти панську
норовливість.
大舌头 dashe-tou <Р> 1) (口齿不清）недорікуватість (недорікуватий). 2)(说话不清楚 的人）недорікувата (недомовна) людина.
大赦 dashe загальна амністія.宣布〜оголосити загальну амністію.
大姊儿 c^shgnr <口> тітка розм.; тітонька.
大声 dasheng голосно; гучно; на весь голос; привселюдно 〜喊卩Ц голосно кричати;
репетувати розм.; горланити прост.; гаркати прост.; кричати на все горло; репетувати щосили;〜说话говорити голосно;不敢〜说话 не сміти [навіть] підняти голос.
大声疾呼 сій sheng ji hii (号召）кликати;(高呼） репетувати на весь голос; кричати на весь голос.
大失所望 da shi su5 wang [спіткало кого] повне розчарування; глибоко розчаруватися в кому-чому; крах усіх [сподівань і] надій- обманюватися в сподіваннях.
大使 dash! 1)(名家）майстер.艺术〜майстер мистецтв. 2)(称和尚）[Ваше, Його, їх] преподобіє; преподобний.
大!^傅 d^s№fu<P> —大师 2).
大师傅 d^shrfli<P> (厨师）їфсар.
大使d&sM <外>110。6乃.特命圣权〜надзви- чайний і повноважний посол;驻华〜посли, акредитовані в Китаї;〜级夕卜交代表 дипломатичний представник у ранзі посла;〜级会 谈 переговори на рівні послів.
大使馆 dashTguSn посольство.〜秘书 секретар посольства;中华人民共和国驻朝~ посбль- ство Китайської Народної Республіки в КНДР.
大事 1 d^shi (重大事件）[велика] справа; [важлива] подія.头等〜справа першорядної важливості;国家〜справа державної важливості; велика державна справа;这期间发生 Т 几件〜за цей час відбулися важливі (серйозні) події;这是中国人民政治生活中 的一件〜це велика подія в політичному житті китайського народу.
大事 2 dashi (竭力)посилено; широко; щосили; 〜张扬 розтрубити прост; сурмити про кого-що щосили; у труби (в усі труби) сурмити;〜吹墟 розхвалювати кого-що; посилено роздувати (рекламувати) кого-що.
dashi hua xiaoshi зам'яти справу; із великого зробити маленьке.
大亊记 dAshiji хроніка [основних подій].国际〜 хроніка міжнародних подій.
大势 dashi [загальне] полбження; [загальна] обстановка; [загальна] ситуація.世界〜 загальна обстановка у світі;〜所趋 силою обставин; справа до того і йде; така загальна тенденція; ситуація так склалася; під тиском обставин;〜Е»* чия карта бита; полбження безнадійне (безвихідне).
大足大非 dashi-dafei непохитна принциповість; винятково принципове питання; правда і неправда з основних (принципових) питань. 〜之争 глибоко принципова суперечка;分清〜 відрізнити правду від неправди у принципових питаннях; розібратися в прйвді й неправді з основних питань.
大手-dashdubl 1)(名作家的著作）прйці великого письменника (художника). 2)(名作 家)маститий (великий) письменник (художник).
大手大脚 c^sh6u-d^iao кидатися грошима; тринькати гроші; марнотратство.这人〜він великий марнотратник.
大书特书 d&shii-t6thCi особливо відзначити (підкреслити) що\ наголосити на чому, на що. 值得〜的事情справа, яка гідна бути особливо відзначеною;这应当〜на це (на цьому) і варто зробити особливий наголос.
大叔 dashu <口> дядько ч.^розм.
大暑 dashii "велика спека" (12-ий із 24 сезонів місячного календаря, 23-24 липня).
大水 dashu! повінь; паводок.
大肆 dasi посилено; сильно; щосили; на всі лади.〜吹墟 розхвалювати кого-що\ посилено рекламувати кого-що;〜吹捧 на усі лади розхвалювати (оспівувати) кого-що;〜 宣扬 на всі лади (посилено) проповідувати (роздзвонювати) що;〜污蔑 нахабно зводити наклеп на кого; нападати з наклепами на кого; обливати брудом кого;〜造遥 усіляко поширювати чутки; усіляко фабрикувати поголоски;〜攻击 сильно нападати на кого-що; витончуватися в нападках; нападати з усілякими нападками на кого-що\ 〜活动 розгорнути (активізувати) діяльність; займатися гарячковою діяльністю.
大苏打 d^siidd <化> тіосірковокислий натрій; тіосульфат; гіпосульфіт.
大蒜 dasuan часник.
大蒜头 d^su&nt6u голівка часнику.
大踏步 databu гігантськими (семимильними, широкими) кроками.〜前进 йти [уперед] розгонистим (швидким) кроком; гігантськими (семимильними) кроками йти (рухатися) уперед;社会主义建设正在〜向前І进 будівництво соціалізму йде гігантськими кроками вперед.
大提琴dAtiqin віолончель ж.〜演奏者 віолончеліст; віолончелістка.
大体(Шї 1)(道理）принцип. 2)(大致）загал6м; у цілому; взагалі; в основному.〜上我同意 загалом я згодний;〜上他是对的 в основному він правий;〜定个会议的期限назвати орієнтовно термін засідання;.这〜上与事实 相符 це в основному відповідає фактам;他 们的意见〜相同 їхні зауваження в основному однакові. II参阅“识大体 shi datf*.
大天白日 datiSn-bdiri серед (посеред) білого дня.
大田 сШійп поле.〜作物 <农> польові культури.
大厅 d各tTng [великий, головний] зал; хол.
大庭广众 da ting gu5ng zhong на очах у всіх; перед ширбкою публікою (масою); при всьому чесному народі; відкрито; привселюдно.
大同 сШбгщ велике єднання.世界〜велике єднання світу.
大同小异沿 t6ng хіЗо уі майже повна подібність [лише з незначним відхиленням]; майже немає розбіжності (різниці); різниця не велика (малоістотна).
大datou велика, головна маска.
大头莱 сШбисйі <植> кап夕ста кочанна.
大头痕 datouwen <医> бешйха голови.
大头鱼 datouyu <动> тихоокеанська тріска.
大头针 datouzhen шпилька.
大团圆 datuanyuan щаслива розв'язка;


143
щасливий фінал.
大腿 datuT стегно.
大王dawang (另见dai-wang) l)(尊称国王） ваша (Його) величність (високість). 2)(垄断 者)король ч.; магнат.煤油 ~ нафтовий король (магнат); 〜автомобільний король (магнат). 3)(能手）мійстер.吹牛〜ве- ликий хвалько; майстер вихвалятися. 4) (ЗЕ 牌）козир V.; козирна карта.
大为 dawei сильно; дуже; надто; украй; різко.〜 伤七、бути сильно (дуже, надто, украй) засмученим; 〜不满 бути вкрай (надзвичайно) незадоволеним;〜矢望 бути сильно (украй) розчарованим;解放以ji祖国面貌~ Й观 після звільнення вигляд нашої Батьківщини різко змінився [на краще].
大尉dAwSi <军> (陆、空军大尉)капітан;(海军 капітан-лейтенант.
大我 daw6 колектив.
大无畏 dawuwei безстрашність (безстрашний); не знати почуття страху.〜精神 дух безстрашшя.
大西洋主义 daxlyang zhuyi атлантизм. 大西洋主义者 d^xTy如gzhiiyizhS атлантист.
大喜 d^xT I)〈书> (非常高兴）велика радість; сильно зрадіти.心中〜с“льно зраділий;〜过 望 неочікувана (неждана) радість; несподіваний [великий, приємний] сюрприз. 2) < 口〉（喜事）свято; святкування.〜的日子 день весілля;你〜啦! поздоровляю вас.
大戏 daxi [велика] опера.
力 М 身^■ da xiSn shensh6u розгорнутися; виявити себе (свої сили, свої здібності); показати себе (свій талант); відзначитися.
大限 daxian смертна година.
大相径庭 da xiang jingtmg велика (докорінна) розбіжність; докорінно (різко) розходитися.
大向斜 d^xi&ngxi6 <地质> геосинкліналь ж.
大小 d^xiSo І)(大小的程度）розмір; габарити. 容积的〜розмір об'єму;直径的〜розмір діаметра; 口 径的〜калібр;皮鞋的〜рбзмір черевиків;房间的〜р63мір кімнати;〜不合适 за розміром не підходить;〜和房子差不多 розміром з будинок;教室〜一样 класи однакові за розміром;他的个子和我一般〜 він на зріст такий, як я;市里有大大小小七万 栋房子 у місті 70 тисяч будівель, будинків, будиночків; у місті нараховується 70 тисяч великих і малих будівель. 2)(辈分的高低） старшинство.不分〜без різниці старшинства; не шанувати старших (指不敬长輩);说话没 大没小的 говорити без належної поваги до старшого. 3)(大人小孩）великі і малі.全家〜 уся родина;这—的式样大大小小都喜欢 такий фасон люблять усі, від малого до великого.
大 4s 便 daxiSobmn природні відправлення організму; велика і маленька нужда.〜失禁 нетримання відправлень.
大校 daxiao<^> старший полковник. •
大 Щ daxiS прописний. ~ ^ # прописна (заголовна, велика) літера;把数目字〜 проставити (написати) цифри прописом;专 有名词要〜імена власні пишуться з великої (прописної, заголовної) літери.
大兴 daxlng широко розвивати що.〜水利 вести ширбке іригаційне будівництво;〜协作之风 широко (усіма засобами)* розвивати стиль взаємодопомбги і співробітництва.
大兴土木 daxlng tumu почати ширбке будівництво; широко розгорнути будівельні роботи.
大渥渥 daxlng-xing горила.
大行星 daxingxlng〈天〉гігантська планета; планета-гігант ж.
大 4亍政区 daxmgzhengqti великий адміністративний округ; великий адміністративно-територіальний район.
大型 daxing великий; чималий.〜ЛІ厂 великий (чималий) завод;〜企业 велике підприємство; 〜车床 верстат великого розміру (великих габаритів);〜歌剧 велика опера;〜纪录片 широкометражний документальний фільм; ~ 客机 пасажирський літак великого типу; лайнер.
大姓 daxing І)(世家大族）знатний рід; іменита родина; стародавнє прізвище. 2)(人多的姓） поширене прізвище.
大熊猫 d^xidngmSo〈动> бамбуковий ведмідь.
大熊座 d^xi6ngzud〈天> Велика Ведмедиця.
大选 daxuan загальні вибори.举行〜проводити загальні вибори.
大学d^xud (综合性大学）університет;(高等学 校)вуз;(专科学校)інститут; академія.北京〜 Пекінський університет; 清华〜 Політехнічний інститут "Цинхуа";农业〜 сільськогосподарська академія;军医〜 військово-медична академія; 电视〜 телевізійний університет; телеуніверситет; 广播〜радіоуніверсит 打.
大学生 daxuesheng студент; студентка; студентство збірн.
大学士 d^xuSshl <史> канцлер.
大雪 сійхиб l)(大的雪）сильний сніг.下〜пішбв (повалив) сильний сніп 2)(节气）"великий сніг" {21-ий із 24 сезонів місячного календаря, 6-8грудня).
大循环 d^xiinhudn < 生理 > велике коло кровообігу.
大旁 daya 1)(槽牙)корінний зуб. 2)(门牙)пе- редній зуб. 口Ц 人笑掉〜курям на сміх розм.
大雅 day5 вишуканість (вишуканий); гарний (витончений) тон.有伤〜не вистачає (немає достатньої) вишуканості.丨|参阅“不登头雅之 堂 bu deng daya zhT tang*\
大烟 dayan опій; опіум.抽〜курити опіум.
da yan bu can хвастатися без докору совісті; безсоромні хвастощі (хвальба); нагло заявити (кричати).
大盐 dayan [велика] морська сіль.
大雁 dSyln <动> сухонбс.
大洋 <%dng 1)(海洋）океін. 2)(银元）[срібний] долар.
大样 dAy^g 1) <印> прббний відтиск. 2) <建> детальне креслення.
大摇大摆 dayao-dabai (гордовито) виступати; [йти] із високо піднятою головою.
大要 dayao головне й основне; суть ж.; резюме невідм.述其〜відкласти суть; зробити стислий виклад.
大爷d+уб (指剥削阶级子弟)пан.〜脾气пінські манери; панство.
大爷 diye〈口 > 1)(伯父）стірший брат батька; старший дядько. 2)(称年长的男子)дядько ч. розм.; татун ьо ч. рот., застар.，прост. .
大叶杨 dayeyang <植> тополя широколиста.
大衣 day! пальто невідм.\ (制服大衣)шинель ж. 棉〜вйтяне пальто;夹〜демісезбнне пальтб; 皮〜шкірянб пальто;毛皮〜ш^ба;毛皮女〜
дбшка.
大姨 day і старша тітка [по матері]; тітка [по матері].
大姨子 dayi-zi〈口 >стірша сестра дружини; старша своячка.
大义 dayi правда; принцип; велика ідея,深明〜 відрізнятися великою принциповістю; строго принциповий;深明〜的人 людина принципу; принципова людина.
大义灭亲 da уі mie qln принцип вище за всякі родинні зв’язки; жертвувати родинними зв’язками заради принципу.
大意從/1 (主要怠思）загальний зміст;(基本意 思）суть ж.; сутність.报告的〜суть (сутність, загальний зміст) доповіді;只要记住〜就行了 варто запам'ятати загальний зміст, і дбсить.
大意 da-yi (ШШ) недбалий (недбалість, вести себе недбало розм.)\ неуважний
' (неуважність, недбалість).对工作疏忽 недбало і неуважно ставитися до роботи; вести себе недбало у роботі;由于粗心〜而给 工作带来损失 заподіяти (завдати) збитку роботі через неуважність і недбалість; 一〜就 会出差错 за найменшої недбалості обов’яз- ково буде помилка;你太〜了 ви занадто неуважні (недбалі).
大有可为 уби кб wei є широке поле
діяльності; 、є широкі можливості (перспективи); можна ще багато чого зробити; багатообіцяючий.
大鱼吃小鱼 уй chi хіЗо уй велика риба
годується дрібною.
大鱼大肉 c^yii-dArdu страви мн.\ ситне частування.
大雨 dayu сильний (великий) дощ.下〜пішов (йде) сильний дощ;倾盆〜заливний дощ; злива ч.; дощ ллє як із відра.
大元帅 dayuanshuai генералісимус.
大员 dayuan вельможа «/., застар.; сановитий чиновник; сановник із особливими повноваженнями.
大约 dayue 1)(约略）приблизно; майже; біля чого; щось.〜计算一下 приблизно підрахувати;〜值四十元 коштує щось (приблизно) юанів сорок;〜需要 二十天 потрібно приблизно (десь) двадцять днів; ~ 走于一个小时йшли біля години. 2)(很可能） мабуть; цілкбм імовірно; можливо; певне; треба думати. №〜f 了 мабуть (напевно,
цілкбм імовірно, можливо), він не прийде.
大月 d^yue "великий місяць" {місяць у 31 день за новим стилем або ЗО днів за місячним календарем).
大跃进 dayuejin великий стрибок.生产〜 великий стрибок виробництва.
大杂絵 dazahui суміш ж.; мішанина розм.; суцільний вінегрет; усяка всячина розм.
大杂院儿 dazayuanr двір із халабудами розм.
大灶 d^zao 1)(炉灶）кухбнна піч; плита. 2)(集 体伙食）загальний казан (стіл).
大展宏图 da zhSn hong tu виявити блискучі здібності; енергійно розвинути великі плани.
大歹长旗鼓 da zhang qi gu потужним
’ розгорнутим фронтом; у широких масштабах; широко; повсюдно.
大丈夫 dazhang-fu справжній чоловік. .
大旨 dazM основна ідея; головна думка.
大致 d&zhi 1)—大体 2).〜一样 загапбм однакові.
• 	2)~>大概 3). ,
大智若愚 da zhi ruo yu щирий розум завжди


144
2)—大概3).
大贺若愚 da zhi ruo уй щирий розум завжди скромний; великий розум, як правило, відзначається і скромністю, і простотою.
欠ік dazhong маса.入 R：〜нарбдні маси;〜 масова література;〜哥欠曲 масові пісні.
大众化 dazhonghua масовий; популяризація (популярність, популярний).〜商品 товари масового споживання;〜t 堂 загальнодоступна їдальня;科学知і只〜популяризація наукових знань.
大洲 dazhou〈地理>материк; континент.
大轴子 dazhou-zi < 居lj> останній номер.
大主教<宗> (Й督教大主教） архієпископ;(天主教和英国教会的大主教） примас;(东正教大主教）патріарх.
大篆 dazhuan "дацуань" {один із видів китайського древнього письма).
大字报 dazibao дацзибао невідм” ж.; газета, що написана великими ієрогліфами.贴〜 розклеювати дацзибао.
大自然 daziran природа.改造〜перетворення
.природи;征月艮〜підкорріти природу;在〜的 抱里 на лоні прирбди.
大宗dk6,ng І)—大jtt 2)(数量最大的产品） головний (основний) продукт; головна (основна) продукція;(数量最大的商品）головний (основний) товар.本地出产以棉花为〜у даній місцевості головний (основний) продукт виробництва - бавовник;出口 商品以 木材为〜лісоматеріали - це один із головних (основних) предметів експорту.
大 &统 dazongt6ng президент.
大族 dazu великий рід.
da另见dl
疼da —挖搭.
吹 dai.
吹 dai (вигук) гей!; агов!; так!
另见 йі.
呆 dai І)(头脑迟钝）тупий (тупість); дурний (дурість).你这个又真〜，怎么还不士白！ який ти тупий (дурний), чому дотепер не розумієш! 2)(发愣）заціпеніти (заціпеніння, заціпенілий); остовпіти (остовпіння，остовпілий розм.).〜〜地目® 着 дивитися скляним поглядом;吓〜了 заціпеніти (остовпіти, завмерти) від страху; від переляку хто остовпів.
呆若木鸡 dai ruo mu ji остовпіти (остовпіння); скам’яніти (скам'яніння); як скам'янілий; стояти бовдуром; сидіти як бовдур; сидіти (стояти) ідолом; поставити у правець кого; стояти стовпом (як укопаний).
呆头呆IB daitou-dainao дурнуватий; нерозумний; дурень дурнем.〜的样子 виглядати дурень дурнем.
呆小症 dSixiaozhSng <医> кретинЬм. 呆性 fixing <化> інфтність.〜物质 інбртна маса.
呆帐 daizhang < 会 > безнадійні борги; безнадійна заборгованість.
呆滞 d§izhi І)(不灵活）туп“й (тупість); дерев’яний.目光〜тупий (скляний) погляд; 脸上表情〜дерев’іне обличчя. 2)(不流通） заморожування.以免资金〜щоб капітал не став мертвим (не перетворився в мертвий); щоб уникнути заморожування капіталу.
呆子 dai zi дурень ч” прост/, бовдур лайлив.,,
дурник; дурна.
Ти dai 另见 yi.
诒 dai брехйти.
сійі.
软 dai І) (залізний) наконечник вісі; 2) <方> колесо.
dai 另见 li.
隶 dai доходити, досягати.
给 сійі.
会台 dai обманути, обдурити; ввести в оману.
绐误 daiwu обманути, ввести в оману.
l§dai.
dai І. І) зміна, заміна;〜宗 початок всіх змін; 2) початок, зародок. II. величний, монументальний. III. влас. І) Дай {гори Тайшань в пров. Шаньдун); 2) Дай {район між горами Тайшань та морем).
ЗЙ dai.
造 dai службове дієслово, що вводить обставину часу', доходити до (часу); досягати (часу); на той час, коли..; з початком..; приходити (про час).
迨夫 daifti коли...,
it后 daihou пізніше, потім, в майбутньому.
ШЖ daiji доходити до (часу), до того часу, коли..; до.
造今 daijln до теперішнього часу; до цієї миті; зараз прийшов час.
іаМ daizhi коли...; до; на той час, коли..
ЗМ dai 另见 di.
递 dai оточення.
康сШ.
埭 dai І. насип (вздовж річки); дамба. II. {лічильне слово) раз, разок;三〜тричі，три рази.
dai 另见 chi.
^ Ш daidai вчитися ходити, робити перші кроки (про дитину).
ШШ daijiao топати ногами.
УІ40
mdai.
帶 dai I. 带(пояс, зона). II. влас. (у складі географічних назв, напр.帶方）гора Дайфан.
胃сШі另见сШ.
待 сШі < 口 >(停留）залишатися; пробити; затриматися; зупинитися.我在上海〜了 半年 півроку я пробув (залишався) у Шанхаї;他 在路上可能要〜三个小时можливо, що він затримається в дорозі на три години;我在这 里〜不久 довго я тут не затримаюся (не залишуся, не пробуду);他在这里已经〜了整 整——个铝Iі 头了 він стовбичить тут уже цілу
< годину;殖民主义者在非#再也〜不下去了 далі колонізаторам в Африці вже не утриматися.
歹 dai.
歹 dai зло; дурне.好〜不分 не відрізнити добра від зла; не розрізнити гарного і поганого.
歹徒 daitu розбійник; лиходій.
歹 daixln злі наміри; зловмисність.起了〜 мати злі наміри;存着〜із злим наміром; злісно; таїти в собі злі наміри; зловмисно.
歹意 сШіуі—歹心.并无〜не було злого наміру; не було зловмисності; зовсім без зла.
dai另见d合і.
逮（ШІ (捉）ловити що (ловля).特务已经〜住了 шпигун уже спійманий (затриманий).
傣 dai.
傣族 Daizu "дай" {одна з національних меншин Китаю).
t сШ另见di
大夫 dM.fii 另见 dMG <口> (医生)доктор; лікар.
大黄 dMhudng〈植，药> рбвінь лікарський (звичайний).
大黄散 diihudngsSn〈药>порош6к ревеня.
大王dhwang (另见dawdng)(旧戏曲中称国王） Ваша (Його) величність (високість);(称强盗 首领）батьки мн.
代 dai.
代丨(Ш I) —•代替.〜领 одфжати за дорученням; одержувати за кого-що;〜买 купити замість кого-чого;〜人出售商品 бріти товар на комісію;〜人受过 відповідати (постраждати) за чужі гріхи; у чужому бенкеті похмілля; розплачуватися своїми боками;没有人〜你 ніким замінити вас;我〜你写 я напишу за вас. 2)—代理.〜主席 викбнуючий оббв’язки голови;我〜了三个月的秘书три місяці я виконував об6в*язки секретаря.
代 2 сійі 1)(历史分期)епоха;(朝代)династія.古 〜дрбвня епоха;汉〜Ханська династія. 2)(辈 分）покоління.后〜майбутні покоління;第二 〜друге покоління; 一相传[передаватися] із роду в рід; [переходити] із роду в рід; із покоління в покоління;我们这—〜的人 люди нашого покоління (часу). 3)〈地质> ера.古 生〜палеозбйська ера; палеозой;新生〜 кайнозойська ера; кайнозой.
代办（ШЬйп 1)(代为办理）3робііти за кого; зробити замість кого.我没有功夫,这件事请 你〜——下卩巴 у мене немає часу, зробіть, будь ласка, це за мене (замість мене). 2)〈外〉 повірений у справах.临时〜тимчасбвий повірений у справах.
^ daibanchu представництво.商务〜
торгове представництво.
代办所 daibansu6 агентство.储蓄〜ощйдна каса; 〜транспортне агеетство; транспортна контора.
代笔 daibl написати (скласти) папір за кого.这 是他替我〜的 це він написав (склав) за мене.
代表dMbiao 1)(国家政权机关的代表)депутат; (委派或推选的代表）представник; делегат. 中国共产党第十二次全-代表大会〜де^ііт XII Всекитайського з’їзду Комуністичної партії Китаю;全国人民代表大会〜депутат Всекитайських Зборів народних представників; 人民〜нарбдний представник;中国常 驻联合国安全理事会〜постійний представник Китаю в Раді безпеки ООН;副〜 заступник представника;全+又〜 < 夕卜 > повноважний представник; уповноважений;
的党〜партійний уповноважений роти;工 人〜делегат (представник) [від] робітників; 商务〜торгбвий представник;各界〜 представники громадськості (усіх шарів населення);小组〜представник гуртка;私人 〜особіістий представник;正式〜делегат із


145
делегати (у депутати);歹丨J 席〜делегйт із дорадчим голосом;〜资格 депутатські (делегатські) повноваження;〜名额 норма представництва;派架人为〜делегувати такого-то; послати такого-то делегатом; призначити кого представником. 2)(显示共 特征的人或事物）представник.资产阶级 的〜人物 представник буржуазії. 3)(代待表 达意见或办 Ф ) від кого-чого; від імені кого-чого; по повноваженню кого-чого., за дорученням кого-чого; представляти кого-що.〜政府发表声明 заявляти від імені (за дорученням) уряду;他将〜我们的机关він буде представляти нашу установу;他4冬〜我 们机关发言 він виступить від нашої установи. 4)(表示某种意义或概念） представляти що\ бути представником (символом, виразником чого).〜无产阶级利 益 представляти інтереси пролетаріату;我们 党的方针〜无产阶级的根本@益у курсі нашої партії знаходять своє вираження корінні інтереси пролетаріату;广大人民群 众认识到共产党是〜他们的利益的ширбкі народні маси розуміють, що комуністична партія є виразником їхніх інтересів;这三个 人物〜三种不同的性格ці три персонажі є представниками трьох неоднакових натур (характерів).
daibiaoquan представництво.
代表团 сійіЬіаоШйп делегація; депутація;(负有 特种使命的国家代表团）місія.党政〜 партійно-урядова делегація;文&〜делегація діячів культури;贸易〜торгбва делегація;军 事~ військбва місія (делегація);夕卜交〜 дипломатична місія (делегація);观礼〜 делегація для участі в торжествах;〜团长 глава делегації.
代表性 daibi^oxing представницький характер. 有〜的характерний; типовий;社会上有〜的 人物 представники громадськості.
代表作 daibiaozuo зразковий (найкращий) твір.
代步 сІйіЬй〈书 >.以车〜Ьсати [на машині, в екіпажі];以马〜їхати верхи [на коні]. 代偿 dSicMng <医> компенсація.
代词 сШсі <语> займенник.人称〜особбвий займенник.
^^耕 daigeng обробляти (орати) землю за кого.
代购 daigou купити за кого-що; купити замість кого-чого.
代号 daihao умовне найменування (назва, позначення); умовні знаки; секретний номер; секретна нумерація. 部队〜умбвне найменування частин.
代价daijia 1)(价钱）ціна. 2)(耗费的物质或精 力）ціна.示І任 А〜за будь-яку ціну;用很大 的〜取得 досягти (домогтися) дорогою ціною; 我们为此付出了沉重的〜за це ми гірко поплатилися.
代金 dAijTn (发给的代金）грошове забезпечення; (交纳的代金）грошовий внесок; внесок грошима.
{尤课 daike давати уроки замість кого; заміщати кого.〜教师 викладач (учитель), що тимчасово заміщає кого.
代劳 dailao потрудитися (попрацювати) замість кого.请你〜一*下 потрудіться [замість мене， за мене], будь ласка; прошу вас узяти цю працю на себе; f 必、# 入〜обійтися без сторонньої послуги.
代理 сШІЇ 1)(代行职务）тимчасово викбнувати
обов'язок.〜秘书 тимчасово виконуючий обов'язки секретаря;这项职务可以由他来〜 ці обов'язки він може тимчасово викбнувати (узяти на себе). 2)(代表某人进行活士）за дорученням; у якості довіреного агента).〜当 事人声明 зробити заяву за дорученням (у якості довіреного) зацікавленої сторони;〜原 告出鹿 виступити на суді за дорученням (у якості довіреного) позивача.
代理母亲 dai miiqln сурогатна мати.
代理妻子 dai IT qi zi служниця.
代理人daillren 1)(代理职务的人）тимчасово виконуючий обов’язки кого', тимчасово виконуючий обов'язки. 2) <法> довірений; повірений; агент.股份公司〜довірений акціонерного товариства;商务〜повірений у торгових справах; торговий агент;法定〜 законний представник. 3)(为别人的非法利 益服务的人）агент; агентура; ставленик.资 产阶级〜агбнт (ставленик) буржуазії.
代码 daimS знак.
代脉 сіштйі <医> уповільнений пульс.
代母 dai mu няня.
dairufen штучне сухе молоко; сурогат молока.
代培 daipei всиновити; дати притулок,
піклуватися.
代生 daisheng стати сурогатною матір'ю.
代生母d^ishgng тй —>代生.
代 Ш daishou продаж (збут) на комісійних засадах; комісія.
代数 daishu алгебра.高等〜в“ща алгебра;〜方 程 алгебраїчне рівняння. 代数根 daish(ig€n <数> кбрінь алгебраїчного рівняння. 代数和 dMshCih泛〈数> алгебраїчна сума.
代数式 daishushi <数> алгебраїчне вираження.
代数学 dMsh£ixu6 <数> іпгебра.
代替 daiti замінити кого-що ким-чим (заміна); замістити кого-що ким-чгім (заміщення); за кого-що; замість кого-чого; підмінити кого-що (підміна).用塑料〜金属 замінііти метал пластмасою;用女IL〜男 ЛІ замінити чоловічий персонал жіночим;找人〜знайт“ заміну;〜办法засіб, що заміняє;请人临时〜 自己 попросити людину тимчасово замінити (замістити) себе;〜另!j人工作 працювати за інших (замість інших);繁重的4力劳动为机 Ж/If 〜важка фізична праця була замінена машинами;新生的〜腐朽的，这是自然发展 的规 нове підміняє старе 一 це закон розвитку природи;社会主义制度终究要〜资 本主义制度 соціалістичний лад у кінцевому рахунку замінить капіталістичний лад;要@ 惕那种以感情〜政策的主观主义作风 потрібно остерігатися суб’єктивізму，для якого характерна заміна політичних
установок особистими емоціями.
代销 daixiao продаж (збут) на комісійних засадах; комісія; продаж приватними
торговими підприємствами на комісійних засадах продукції державних підприємств (指私营商店代销国营企业的р品).
代谢(Шхід〈生理> ббмін речовин; метаболізм. 棺物碳〜вуглецевий обмін рослин, daixu замість передмови. 代训daixiin —»•代培.
代言人 daiyanren речник; апологет; виразник; рупор книжк.资产阶级〜глашйтай буржуазії;
封逮思想的〜виразник феодальної ідеології.
代邀 daiyao запросити.
代议制 daiyizhi < 政 > парламентаризм; парламентська система; представницька система.资产阶级的〜共和国буржуазна парламентська республіка.
代役租池丨>^丨26<史> оброк (товарний податок).
代用 daiyong заміняти що чим\ уживати що в якості замінника чого.〜材料 матеріап, що заміняє; замінник; сурогат.
代用品daiy6ngpTn (在用大致相同的代用品） замінник; засіб, що заміняє;(作用部分或全 部不同的代用品）сурогат; ерзац.皮革的〜 замінник шкіри;糖精是糖的〜сахаріін - сурогат цукру.
代由 daiyou посилати.
it dai.
武 dai <^>глікозид.
Цц dai.
骀荡 dAidSng <书> приємний (приємність).春 〜приємний весняний вітерець.
玳СШ.
琐谓 сШтйо<#> каретта; бісса.〜眼镜架 оправа .з каретти (із бісси，із черепахи);〜制 品 вироби з черепахи; черепахові (кареттові) вироби.
带 сійі.
带1 (Ш 1)(狹长条状物）стрічка.纲〜шрвкбва стрічка;皮鞋〜шнурки для черевиків;打字〜 стрічка для друкарської машинки. 2)(轮胎） шина;内〜кймера;夕卜〜шина; покришка;自 行车〜велосипедна шина. 3)(地带）пояс; смуга;(区域）зона; район.热〜тропічний пояс; 3匕极〜арктична зона;林〜лісосмуга;在 黄河一〜у районі ріки Хуанхе;哪一方最 富庶 7 який район найбагатший?
带 2 dai 1)(携带）брати [із собою] кого-що; носити [при собі] кого-що.自〜干粮 брати з собою провіант (сухий пайок);〜若武器 носити [при собі] зброю;你〜钱了吗？ ви при грошах?就無下雨了，~ —把伞去吧 незабаром буде дощ, візьміть (захопіть) із собою парасольку. 2)(捎带)занести що (занесення); віднести що (віднесення).〜封 信到邮局去 віднести (занести) лист на пошту;〜个口信 передати що на словах. 3) (带有）із чим; містити що; мати що.〜着愤怒 的心情控沂万恶的旧社会з обуренням [у душі] скаржитися на прокляте старе суспільство; ~有一定的阶级性 носити явний класовий характер; ~Ш-ЬШ будучи хворим, піти на роботу (на службу);脸上〜着笑容 із посмішкою на обличчі;橘子一般都〜点酸味 мандарин зазвичай має кислуватий смак. 4) (附带）з чим.〜盖儿的称子склянка з кришкою;〜刺儿的铁丝колкічий дріт;养猪〜
# 	Ш займатися свинарством і одночасно овочівництвом;花儿〜朿丨J 儿 квітка з колючками (із шипами). 5)(带⑩）в^сти що.
вести загін;〜兵 командувати військами; 〜徒弟навчати учня ремесла;〜孩子去玩 повести дитину на прогулянку;〜下去！ відвести! 6) —.以人这〜Ш головна ланка підтягує (тягне за собою) всі інші ланки. 7) (照管）дивитися за ким; стежити за ким; залицятися до кого (залицяння).


146
килі; залицятися до кого (залицяння).
孩子 мати дивиться (стежить, доглядає) за дитиною.
带电 daidian <电> електризація; електризування; під струмом; при наявності струму.在 高压线路上行〜作业вільні операції під струмом (при наявності струму) високої напруги;〜粒子 <理> заряджені частки.
带动 daidong приводити що в рух; підтягти кого-що, розлі.在..广下 під сприятливим впливом кого-чого;〜全面 підтягти усе в цілому;先进〜后 iit передові тягли [за собою] відсталих; 机床由马达〜 верстйт приводиться в рух мотором.
带分数 daifenshu〈数〉змішаний дріб; змішане число.
带给 daigei передати кого-що (передача)有人 托我把这本书〜他мені доручено передати йому цю книгу.
带教 daijiao викладати.
带劲 dAijin 1)(有劲头儿）масіік; майстер; майстерно із неозн” на що прост.; жваво; енергійно.他唱得很〜мастйк він співати; майстерно він співає;—唱起革命歌曲，大家 就走得更〜了 як тільки заспівали революційні пісні, усі покрокували ще бадьоріше;这个人干起活来真〜мастік він був працювати;我们干得很〜ми працюємо енергійно (з ентузіазмом);他们谈得非常〜 вони вели жваву бесіду. 2)(能引起兴致） цікаво.——нітрохи не цікаво (не цікавий);
听起来非常〜дуже цікаво було слухати; можна слухати з надзвичайним інтересом (захопленням);什么时候我也会开拖拉机， 〜呢! от буде цікаво，якщо коли-небудь і я навчуся водити трактор, daiju <|fl> стрічкова пила.
带菌者 dAijiinzhg <医> бацилоносій; носій [бацил].
带来 dailai привести що; принести кого-що; привезти що.〜人民的友谊 принести дружбу африканських народів;给孩子们〜 了礼物 принесли (привезли) дітям подарунки; 这些错误倾向都曾给革命〜重大的损 失 ці помилкбві ухили завдали у свій час величезних збитків революції;经济建设的 高潮〜了文化建學的高潮підйбм економічного • будівництва супроводжувався підйомом у культурному будівництві;大好 的农业形势给我国的城乡市场〜了新的繁荣 успіхи в сільському господарстві принесли (викликали) нове пожвавлення на міському і
• 	сільському ринку.
带累 dailai завдати труднощів (турботи); замішати кого-що; заплутати кого-що, розм.; уплутати кого-що, розм.不能因为我而〜别 А не можна через мен谷 завдавати турбот (труднощів) іншим; не можна через мене вплутувати (замішувати) інших.
带领 dailing вести кого-що.〜Р人伍 вести загін.
带路 dailu показувати дорогу; вести кого.由他 来给我们〜нехйй він показує нам дорогу; нехай він веде нас.
带路人 dailuren провідник; ватажок.找个〜 знайти провідника;群众的〜ватажбк мас. daiqie брати з собою кого.
带去 daiqu 1)(带往别处）віднести кого-що (віднесення); відвезти кого-що.请把书给他 〜прбшу віднести (відвезти) йому книги. 2)
—带走. 、
带上 daishang 1)(关上）закрити що; зачинити що.把门〜зачинііти двері. 2)(送上）послати що.托便人〜послуги з оказією.
带声dMshSng <语>—带音.
带头 daitou стояти (йти) на чолі; стояти (йти) поперед [усіх]; подавати приклад.〜克月艮困 难 йти поперед усіх назустріч труднощам; 起〜作用 грати головну роль (роль ватажка); подавати приклад;惩办〜闹事的人 карйти (покарати) призвідника заворушень;各项工 作干部都要〜у всіх роботах кадри повинні подавати приклад; у всіх роботах кадри повинні стояти на чолі (йти перед усіх).
带头人daitouren ватажбк; піонер.合作化的〜 піонер кооперації.
带头羊 daitouyang ватажбк отари; цап-ватажок.
带下 daixia <^> білі мн.
带孝 daixiao носити жалобу (траур) по кому; бути в жалобі; ходити в жалобі.
带形 daixing стрічковий; стрічкоподібний.
带训 daixun бути відповідальним за навчання.
带养 daiyang виховувати, вирощувати.
带音 daiyln <语> дзвінкий [звук].
带鱼 daiyu <动> шабля-риба; волосохвіст.
带子 dai zi стрічка; шнурок.
带走 daizou віднести кого-що; відвезти кого-що; (领走）вести когощо.把,』、孩〜вести дитину; 钥匙被他〜了 він відніс (відвіз) із собою ключі.
带足 daizu набрати [достатню кількість]; узяти (забрати) дбсить чого.〜弹药 набрати [достатню кількість] боєприпасів;〜口粮 узяти [із собою] дбсить їстівного (провіанту).
殆dM.
殆(Ш <书> 1)(危险）небезпечний (небезпека). 病〜небезпечно хворий; при смерті. 2)(几乎） майже; певно; цілкбм імовірно;〜不可得 малоймовірно; малоймовірний; майже неможливо; майже недосяжно. 一
殆尽 d^ijin кінчатися.弹药消耗〜боєприпаси. закінчувалися;权利丧失〜（втратити) [майже] усі права; позбутися майже всіх прав.
^dai.
@ dai 1)贷给.2)(借入)брати позичку; одержувати кредит; кредитуватися,〜到一千元 отримана позичка в тисячу юанів.
贷方dMfEng <会> кредит.资产负债表的〜 кредит (пасив) балансу;歹丨J 入〜кредитувати рахунок такого-то; записати в кредит.
贷给 daigei дати (видати) позичку кому; позичити кому, чому що; надати (дати, відкрити) кому-чому кредит; кредитувати кого-що (кредитування).银行〜了大量款项 банк дав велику позичку; банк відкрив широкий кредит; банк позичив велику суму; банк кредитував кого-що на велику суму.
贷款 сШкійп 1)(贷给_项）дйти (видати) позичку кому-чому; позичити кому, чому що; надати (дати, відкрити) кому-чому кредит; кредитувати кого-що (кредитування).〜银今亍 позичковий банк; позичкова каса;银4亍开女台 对公社〜банк почав давати позичку (відкривати кредит) народним комунам. 2) (借入款项）брати позичку; одержувати кредит.向银行〜бр^ти позичку (одержувати кредит) з банку; кредитуватися в банку. 3) (贷治的款项）п6зичка; кредит.国家〜
державний кредит; держкредит;长期〜 довготермінова позичка; 短期〜 короткострокова позичка;有息〜пбзичка (кредит) під відсотки;无息〜безпроцентна позичка; безпроцентний кредит;银行〜 банківський кредит; банківський кредит; позичка (кредит) з банку;〜矛позичковий відсоток;〜中请书 кредитна заявка, daikuanzhe позикодавець.
贷学金制度 dai xue jln zhidu навчатися в кредит.
胃(Ш另见d5i.
Щ 1 dai 1)(对待）ставитися; обходитися.〜朋友 真诚 сердечно ставитися до друзів; сердечно поводитися з друзями;〜同志不应该这样не можна так поводитися з товаришами;你〜他 太不公平了 ви несправедливі (несправедливо ставитеся) до нього. 2)(招待） приймати кого (прийом).〜客 приймати (займати) гостей; доглядати за гостями;这是 专供〜客用的 це приготовлено спеціально для гостей.
待 2 dai 1)(等待）чекати кого-що; очікувати кого-що (чекання).〜业青年 молоді люди, що очікують працевлаштування;〜嫁的女儿 дочка на виданні;〜运的产品 продукція，що готова до відвантаження; продукція, що готова для розвантаження;新鲜鱼虫下〜运 свіжі риба і раки готові до відправлення;〜— 会 почекати (заждати) якийсь час (декілька хвилин);请你〜一会儿！ зачекай трохи!你〜一会儿再来 приходьте через якийсь час;许多困难尚〜解决багато ще труднощів, що чекають (очікують) на своє вирішення;〜到那时候，也们ik就完工了 на той час вони вже закінчать роботу. 2)(需要） необхідність; потреба.更不〜说 немає навіть необхідності (потреби) говорити, що..; нічого навіть говорити, що... 3)(打算）хотіти. 〜要买下来，我又怕钱不够мені хотілося купити, але я побоявся, що грошей не вистачить; я хотів [би] купити, але побоявся, що грошей не вистачить.
待承dM.cheng—待1 2)•把他当客人〜приймати його як гостя; доглядати за ним як за гостем.
待机 daijl вичікувати [зручної] нагоди (моменту).〜而动 вичікувати [зручної] нагоди, щоб почати; почати, коли випаде зручна нагода (момент);〜阵地 < 军 > вичікувальна позиція;〜破敌 дочекатися зручного моменту для розгрому противника.
待考 daikao чекати з’ясування; слід з'ясувати.
待理不理 daili-buli зневажливо; недбало; насилу звертати увагу,〜的样子；他〜地讲了 几句话 він недбало процідив декілька слів; він зі зневажливим виглядом сказав пару слів.
待领ceiling:邮件留局〜до запитання.
待命 daiming чекати (очікувати) наказу; бути готовим.〜出发 чекйти наказу (бути готовим) до виступу;停止前进丨原地〜! стій! чекати тут!
.待人接物 dai ren jie wu ставлення до людей; спілкування з людьми.〜和揭可亲 дббре (сердечне)-ставлення до людей.
待说不说 daishuo-bushuo і хоче сказати, але не наважується; хотів та не ненаважувався говорити; м’ятися рот.他〜地停了 半天 він довго м’явся.
待续 daixu продовження (закінчення) далі.


147
待遇（Шуй І)—待1 1). 2)(对待人的态度） ставлення (ставитися до кого). А @ М ~ холодне ставлення; ставитися до кого хблодно;非人的〜нелюдське ставлення. 3) (指权利，地位）правй лш.政治〜політичні права; політичне положення;特殊〜особливі права; пільги;最惠〜режим найбільшого сприяння; ¥ @ 胃〜користуватися рівними (однаковими) правами. 4)(报酬） винагорода; зарплата розм.高〜висока винагорода; висока зарплата;物质〜матеріальні умови;提高〜підвищити (збільшити) зарплату (винагороду);不计较〜не рахуватися з розміром винагороди.
待字 daizi на виданні, на порі (про дівчат) застар” прост.
,急 dai.
-怠惰 daiduo ледачий (лінь ж., лінощі, лінуватися із неозн.)\ недбалий (недбайливість); недбальство застар.
Ш I daigong саботаж (саботування, саботажництво розм., саботувати розм.); ухиляння (відлинювати) від роботи.〜的人 саботажник; саботажниця； 消 极 〜 італійський страйк.
怠慢 daiman неуважний (неуважність); нечемний (нечемність), f й]■〜не можна бути настільки нечемним (неуважним);待客 太〜б扣і таким нечемним (неуважним) з гістьми; стосовно до гостей виявлена така нечемність;〜，~! пробачте, що я був такий неуважний до вас; пробачте за неуважність! 对你如何敢〜хібй насмілився б я поставитися без належної уваги до вас.
dai 另见 dai.
逮捕 daibti заарештувати кого (арешт); узяти під арешт кого.〜反革命分子 заарештувати (узяти під арешт) контрреволюціонерів;依 法〜заарештувати за законом;应予〜 підлягати арешту; "Fвіддйти наказ про арешт; віддати наказ на арешт;〜入狱 заарештувати і посадити у в'язницю; схопити і кинути у в’язницю;被〜的人 заарештований; 罪犯当场被〜злочинець заарештований (затриманий) на місці злочину.
逮捕证 daibuzheng ордер на арешт.
袋сШ.
袋 dai 1) (口袋）мішок; сумка.麻〜[джутовий] мішок;帆布〜парусиновий мішок;衣〜 кишеня. 2)〈量词>.—〜面粉；两小〜砂糖два мішечки цукрового піску.
袋鼠 dMshti〈动〉кенгуру невідм., ч.
戴 dai.
戴 dai (贼上）надягнути що;(狨若）носити що. 〜上帽子 надягнути капелюх;〜着帽子 носити капелюх; у капелюсі; на голові [був] капелюх;这帽子还能〜цю шапку ще можна носити;他没〜帽子 він ходить без шапки;〜 着红领巾 носити піонерський (червоний) галстук;〜上红领巾 пов'язати піонерський (червоний) галстук;〜П艮镜 надягнути окуляри; 〜眼镜的人 людина в окулярах; очкаста людина; очкарик розм.\ 〜手套 надягнути рукавички.手套〜不上 рукавичка не надягається (не лізе) на руку;胸前〜着一枚 f己念章 носити пам’ятний значок на грудях;
із пам'ятним значком на грудях;〜JL 口 罩 доктор надягнув [на рот] марлеву пов'язку.
ШШ daimao звести наклеп на когось; обмовити
когось.
戴胜 c^ishdng <动> удбд.
ШМ- daixiao носити жалобу; бути в жалобі.
戴有色眼镜 daiy6 useyan дивитися на світ
крізь рожеві окуляри; бути оптимістом.
Ш dai.
黛 сШ (黑色颜料）чорна фарба [для брів];(黑颜 色）синьо-чорний [колір].
黛绿(ЙІІи <书> т^мно-зелбний.
丹 dan.
丹 сШп 1)(红色）червбний (червоність). 2)(丸药） пігулка;(药粉）порошок.
丹顶鹤 d§ndlnghd < 动 > маньчжурський (уссурійський) журавель.
丹畜 сШпсІй〈医〉беш“ха.
丹方 danfang народний рецепт; нарбдний засіб.
丹麦人 Danmairen данець (датський); данка.
丹麦语 сіапшаіуй данська мова.
丹青 danqlng <书> живопис ж.; малювання.
丹砂 dSnsha <化，药> кіновар ж.
丹田 dantian нижня область живота, що міститься нижче пупа.
丹心 danxln відданість; вірність. —片〜 беззавітна відданість.
dan 另见 chdn.
单 dan 1)(一个）одно-; одиничний.〜扇 П одностулкові (одинарні) двері; ~ 色的布 одноколірна тканина;〜级助飞火箭<军> одиночна стартова ракета;〜机轰炸〈军〉 одиночне бомбометання;〜发射〈军〉 одиночний вогонь. 2)(奇数）непарний.〜号 непарний номер; ~ В непарне число [дня]. 3) 单独.〜放在一边 поклйсти окремо. 4)(仅） тільки; лише. 不含巨〜靠人家 не можна покладатися тільки (лише) на інших;〜说工 人们的创造发明就数不* якщо говорити тільки (лише) про одні винаходи робітників， і то їх не порахуєш (їм рахунку немає). 5)(一 层的）без підкладки.〜上装 верхня сукня без підкладки; куртка (піджак, жакбт) без підкладки. 6)―单子 1).
单摆 dSnbai〈理> простий маятник.
单帮 danbang роз'їзна торгівля.Ц 参阅“跑单帮 pSo danbang^. 单体 d5nb6itT <生物> гаплбїд.
单本位制 danbSnwSizhi <经> монометалізм; монометалістична система.
单比（ШпЬї <数> віднбшення.
单比例 danbTli <数> пропорція.
单簿danbo 1)(衣服穿得少)легко.你穿得太〜了 ти занадто легко одягнутий. 2)(瘦弱） слабкий (слабкість); кволий (кволість)身体〜 слабке здоров'я. 3)(薄弱）слабкий (слабкість).兵力〜слйбкість військ;力量〜 сили нечисельні (незначні, слабкі).
单产 danchan врожайність з одиниці площі, dancheng [один] кінець; в один кінець.
单程票 danchengpiao разовий квиток; квиток в один кінець.
单纯 danchiin 1)(简单纯一）простий (простота). 思想〜ідеологічна наївність; нашний; простуватий;这个人的历史〜політичне минуле в цієї людини просте. 2)(唯一，只顾）
чистий; голий; один лише; тільки.〜防御 чисто-пасивна оборона;〜业务观点 вузьколобий практицизм; чисте (вузьке) діляцтво;〜技术观点 голий (вузьколобий) техніцизм; чисто технічна точка зору;〜军琪 观点 вузько-військовий погляд;〜追求数量 гонитва тільки за кількістю;不能〜地为了打 仗而打仗 не можна вести війну заради самої війни;〜施異肥是不够的однб лише застосування гною далеко недостатнє, danchunci <\Щ> одноморфемне слово.
单词 d5nd <语> слово.
danciju <1吾> однослівне речення.
单打 dSnda <体> одинбчна гра.〜冠军 чемпібн з одиночної гри;兵兵球男子~世界冠军 чемпіон світу з настільного тенісу в одиночному чоловічому розряді.
单士丁——dandayl присвятити себе винятково чому; не розкидаючись, займатися тільки (лише) одним; віддати себе цілком одній справі.〜的思想 односторонній погляд.
单单 dandan тільки; лише.〜今年——年 тільки один цей рік; в одному цьому році;〜他没有 来 тільки (лише) він один не прийшов.
单刀直入 dan dao zhi ru [говорити] без натяків; [говорити] без недомовок; сказати прямо (відкрито).
单调 dandiao монотонний (монотонність); одноманітний (одноманітність, однотонність). 式样〜одноманітні фасони; на один манер; 網料的花样〜одноманітне забарвлення шовку;〜的生活безб6рвне життя;〜函数 <数> монотбнна функція;他说话很〜він говорить дуже монотонно;产品花色品种〜 асортимент продукції обмежений.
单独 dandu окремий (окремість); сепаратний (сепаратність),〜行动 сепаратні дії;〜媾和 сепаратний мир;〜监禁 одиночне ув'язнення; 〜飞行〈军〉самостійний політ;〜生活 жити окремо;〜会见 один на один (окремо) зустрітися з ким; окрема зустріч;〜谈谈 поговорити окремо [від інших]; поговорити наодинці (віч-на-віч);对每个人〜说明 пояснити кожному окремо;〜一人对付不了 одному ніяк не впоратися.
单方 danfang нарбдний рецепт; нарбдний засіб.
单方面 danfangmian односторонній,〜停火 одностороннє припинення вогню;〜裁军 скорочення збройних сил в односторонньому порядку;〜的措施 односторонні заходи.
单峰马它 danfengtuo <动> дромадер; одногорбий верблюд.
单幅 danfu однополотний; однополбтенний.
单干 dangan працювати поодинці (у відриві від інших); одноособове господарство (指农业). 〜农民сешінин-одноосібник;〜的手工业者 кустар-одинак ч.单干户 danganhu одноосібник; одинак ч” ж.
dangang 1) <#> вправи на перекладині (на перекладині). 2)(体操器械）турнік; перекладина.
单个儿danger 1) 单独.2)(成音中的一个） поштучний.成对卖，〜不卖 продаються парами, а не поштучно (окремо).
单挂-号 danguahao рекомендований лист без зворотної розписки (зворотнього повідомлення про доставку).
单轨 dangul одноколійний; однорейковий.〜铁 路 одноколійна (однорейкова) залізниця; одноколійний шлях; одноколійка розм.


148
单寒 d5nh5n I)(衣服穿得少）одягнений легко. 2)(旧时指家世寒微)бідність (бідний).,
单行d§nMng另见danxing (成-ti的行列）один ряд; одна шеренга.排成〜будуватися в один ряд (в одну шеренгу);摆成〜поставити що в один ряд (й одну шеренгу).
单資管 d5nhudngguan <音> кларнет.
danjidao <农> одноврожайний рис.
单价 danjia розцінка спец.; одинична ціна; ціна за одиницю.
单间儿danji§nr І)(只有一间的屋子）одно- кімнатний.〜铺面 однокімнатне магазинне приміщення. 2)(小房间）окрема кімната.饭 店的〜окремий кабінет ресторану;旅馆的〜 окремий номер готелю.
单晶娃 danjlnggul < 化 > монокристалічний кремній.
单晶炉 danjlnglu〈技 > піч для одержання монокристалічного кремнію.
单晶体 danjTngfl <矿> монокристал.
单句 danju <@>[просте] речення.
单据 danjCi (收付凭据）документ; ордер;(收据） розписка.出纳〜касовий ордер;报销〜звіт- ність;领款〜розписка в одержанні грошей; 付款〜платіжний ордер;必须有〜证明не- обхідні виправдувальні (виправдні) документи.
单孔目 dSnk6ngm£i〈动> однопрохідні.
单利（ШпГі <经> прості відсотки.
单名数 d&nmmgsh£i <数> однознйчне число.
单宁 danning〈化〉таннін; танін.〜染料 танінні барвники.
单宁酸 danningsuan <化> таннін; дубильна кислота; дубильна речовина.
单枪匹马 danqiang-pTm5 [діяти] поодинці; братися одному; тільки самотужки; без допомоги з боку.〜是对付不了他们的поодинці впоратися з ними неможливо.
单人 d5nr6n одиночний; самотній.〜宿舍 гуртожиток для самотніх (для неодружених, для безсімейних);〜房 I、司 номер для однієї людини (на одну людину);〜牢房 одиночна камера; одиночка розм.;〜掩体 <军> окремий осередок.
单人床 danrenchuang односпальне ліжко.
单 Щ danruo слабкий [здоровим]; кволий (кволість).
单身 danshen одинак розм.〜宿舍 гуртожиток для самотніх;〜过活 жити самотою;〜在夕卜 жити вдалині від родини. ‘
单 Й■汉 danshenhan неодружений; холостяк; неодружена людина.
danshengbu <音> одноголосся.
坪1.生花 danshenghua <Й> одиночна квітка.
準数 danshu 1) <数> непарне число. 2) <语> однина.
单瘫 dantSn <医> моноплкіга.
单糖 dSntdng <化> моносахарид.
dant6ngqiang одноствольна рушниця.
单位 dSnwdi 1)(度量标准）одиниця; питомий. 长度〜одиниця довжини.货币〜грошова одиниця;电力〜одиниця сили струму; Ш 立 经济核算〜самостійна госпрозрахункова одиниця; ~功率 питома потужність;〜压力 питомий тиск;〜消耗量 питома витрата;提 高〜面积产量 підвищити врожайність з одиниці площі. 2)(组织)організація; одиниця; орган; установа.附属〜підвідомчі органи (організації, установи, одиниці);直 厲〜органи прямого (безпосереднього)
підпорядкування;行政〜адміністративна
、одиниця; 〜державна установа;商 Мк〜 торгова організація;战斗〜бойова одиниця; 生产〜виробнича одиниця;基层〜первинна одиниця; низова організація;全国重点文物 〜найважливіші пам'ятки культури, що перебувають під державною охороною;各有 关〜відповідні організації й установи;戈U分 成小〜поділити на дрібні одиниці;你在哪—— 个〜1C作？ у якій установі ви працюєте?
单位圆 danweiyuan <Ш> одиничне коло.
单系 dSnxi <植> лінія.
单细胞сШпхіЬ^о <生物> одноклітинний;〜生物 одноклітинний організм.
单线сШпхіАп 1)—>春轨.〜运行图одноколійний графік. 2)(指电线）однопровщний.〜信号机 однопровідний сигналізатор;〜通信线路 однопровідна лінія зв'язку. 3)(单方面） односторонній.〜联系 однобічний зв'язок із чгш.
danxiangsl нерозділена (одностороння, без відповіді) любов; любов без взаємності.
单向 d5nxi&ng односторонній.〜5它峰〈铁路> одностороння гірка;〜水准测量 < 测 > одностороннє нівелювання.
单项式 danxiangshi <数> одночлен; мононом. danxieceng <土也моноклінапь ж.
单行dSnxing另见danMng (单独执行）єдиний; окремий.〜法规 єдині принципи;〜条依!І окремо діючі полбження.
单夺亍本 danxingbSn окремий відтиск; окреме видання.
单行法 danxingfS < 法 > місцевий закон; приватний закон.
ЩтШ danxingxian односторонній рух.
单性花 danxinghuS < 植 > одностатева (роздільностатева) квітка.
单目艮 danySn <动> просте око; непарне око; око неупліуса.
单目艮皮 danySnpi верхнє віко без зморшки.
单——danyT єдиний; один-єдиний; моно-. ~的社 会主义经济 єдина соціалістична економіка; 殖民地国家畸形的〜经济потвбрна монокультурна економіка в колоніальних країнах.
单一Ш danylshui <М> єдиний податок.
单衣 danyT літній одяг.
单翼机 сШпуф <空> моноплан.
单音词 danylnci <语> односкладове слово.
#• danyljie <іо-> односклад.
单元 dSnyudn 1) <教> концбнтр.〜教学 кон- центрична система навчання. 2) <技> елемент; осередок. 二进制〜двоїчна чарунка;计 算~ обчислювальний елемент.
单元体 сШпуийпії <坐物> гаплбїд; гаплобіонт. danzhi <\к,> проста речовина (тіло).
单轴 danzh6u < 植 > монопбдій.〜花序 моноподіальне суцвіття.
单子叶植物 d5nzTy6 zhiwu <植> однодбльна рослина.
单字danzi 1)(单个汉字）ієрогліф. 2)(单词） слово.
单子dan-zi 1)(记琪纸片）список.菜〜меню невідм. у с.\ 帐〜рахунок. 2)—準据.
串座机 d5nzu6jf <空> одномісний літак.
Jfi dan 另见 сШп.
担 d§n 1)(挑）нести [на коромислі] що.〜水 нести [на коромислі] воду;人家〜两撞，他〜四 筐 інші носили по два кошики, а він - чотири.
2)(担负）нести на собі що\ брати на себе що. 〜资任 відповідати;〜风险 ризикувати; йти на ризик; узяти на себе ризик;我们不能害他们 〜风险 ми не мбжемо піддавати їх ризику;把 任务〜起来узяти на себе завдання;这一重任 〜的身 _Ь 了 це важке завдання лежить на твоїх плечах;有了 问题由我来〜у разі чого я буду відповідати (я все беру на себе). 3)(承 当）заслуговувати на що\ гідний чого.你这样 赞扬，我可〜不起я не заслуговую вашої похвали; я не гідний вашої похвали.
担保 danbao ручатися (порука); гарантувати (гарантія); узяти (віддати) на поруки.书面〜 письмова порука;人格〜ручатися честю;用 脑袋〜відповідати (ручитися) головою; дати голову на відріз;〜无误 ручитися за правильність; гарантувати правильність;〜 不出任何意外事故гарйнтія від усяких несподіванок; 〜释放 звільнитися під поручительство.
担不是 dan bu-shi відповідати за; падає відповідальність на кого-що; відповідати,他 怕〜він боїться, що буде відповідати; він побоюється, що вся відповідальність впаде на нього;这事应该由我〜я повинен відповісти за це.
担待 сШпсШ <口> 1)(原谅）пробачити кого-що, що кому-чому (прощення); вибачити що. 2) (承担责任）відповідати за що\ бути відповідальним. 一切由我〜за все відповім я; я буду відповідати (відповідальним) за всб; 我І门就用不到替他〜了 нам за нього відповідати не доведеться.
担当,dandang 担负•任何艰巨工作都敢〜сміливо брати на себе будь-яке важке завдання; сміливо братися за будь-яке важке завдання; 〜得了 впбратися з чим; зладити із чим;这明Р 能〜得了 куди вже (де) з цим впоратися! тії 由我一人〜відповідальність я готовий узяти на себе.
担负 danfu нести що; приймати на себе що. 〜责45任відповідати;把责任〜起来брати на себе відповідальність;〜不了这个{壬务 не впоратися з цим завданням;〜不了 的任务 непосильне завдання;我们每个人都〜着 建设祖国的任务кбжний із нас відповідає за розбудову нашої Батьківщини; на кожному з нас лежить завдання брати участь у будівництві нашої Батьківщини; 全部家务由她〜ус豸господарство лежить на її плечах;解放前他要〜两家人的生活 до звільнення на його плечах було дві родини.
担架 danjia [санітарні] носилки.——畐1J 〜 одні носилки.
担惊 danjlng бути переляканим; тривожитися. 〜受怕 бути у вічному страху; натерпітися страху; вічно
тривожитися.
Ш ії danren нести що; працювати кіш; служити; брати (приймати) на себе що. 〜不必书 працювати (служити) секретарем; 〜秘书职务 викбнувати обов'язки секретаря; обіймати посаду секретаря; 〜运输工作 працювати (служити) по транспортній частині;这工作由我来〜 роботу я беру на себе;这个工作他〜得了 він упорається з цією роботою.
担心 danxln тривожитися (занепокоєння); непокоїтися (тривога); побоюватися (побою¬


149
вання).不必为孩子们〜не треба тривожитися (хвилюватися, побоюватися) за дітей; не треба клопотатися про дітей;他很〜计划 不能完成 він був у сильній тривозі (у страшному занепокоєнні), що план не буде виконаний (може бути зірваний);她的病使 我非常〜мене дуже турбує (непокоїть, тривожить) її хвороба;我七];^伙知为你〜死 了 у нас уся душа по тобі зболїлася.
担忧 danyou тривожитися (тривога); піклуватися (турбота).
耽 сШп.
耽搁 dan-ge І)(停留）залишатися; пробути; затриматися (затримка); зупинитися.在乡下 〜五天 затриматися (залишитися, пробути) у селі [на] п’ять днів; зупинитися в селі на п’ять днів. 2)(拖延)затримати що (затримка, затримання); баритися; гаятися розм.〜好久 还不给回音 довго баритися (гаятися) і не давати відповіді;事情不容〜справа не терпить зволікання;这件事〜不得 цю справу не можна затримувати; не можна баритися з цією справою.
耽误 dan-wu спізнитися (запізнення).〜书的出 版日期 спізнитися (запізнитися) із випуском книги;〜了 期限 затягнуто термін; спізнилися з терміном;〜了上火车的时间 спізнитися на потяг; пропустити потяг;请原谅我〜了 你的 时间 пробачте，що забрав у вас час;〜事情 зіпсувати справу; зашкодити (завдати шкоди) справі;不能〜生产 не можна затримувати виробництво; неприпустима затримка у виробництві; 一 分钟也不许〜не можна втрачати жодної хвилини.
耽于 danyu витати; віддаватися чому.〜幻想 витати у світі мрій; віддаватися мріям.
捧 сШп.
danniie <医> малярія; лихоманка розм.; пропасниця мед.
筆(Шп.
箪食壶楽 dan si hujiang [зустрічати кого-що] із хлібом-сіллю.〜，以迎红军 зустріти червону армію з хлібом-сіллю; зустріти червону армію з розкрйтами обіймами.
筆食瓢і欠 dan si piao yin жити дуже скромно; жити найневимогливішим життям.
dan.
動 dan <动> виснажитися，вичерпатися:力勤 сили вичерпалися.
d^n.
Ш dan І. нести на плечі, спадати, звисати (на плечі). II. влас. 1) геогр. Даньсянь; 2) Дань {прізвище).
詹瓦
甑 dan амфора; глек.
dan.
‘枕 dan < 象 трам!; тріскотіти, гриміти.
统就 dandSn трам-тарарам! (звуконаслідування барабанному бою); тріскотіти.
追! dan.
疽 dan жовтяниця.
dan 另见 ch3n.
ilfi Ш dSnre теплий (одяг).
亶 dan 另见 d^n.
Ж ddn I. 1) повний, гладкий, рясний; 2) {перен.) щедрий; 3) вірний; справжній; насправді; дійсно;〜其然平？ Чи це насправді так? 4)—> 坦 (рівний, гладкий). II. влас. Дань {прізвище).
dan.
撺 сШп обмітати, змітати {напр. пил).
Щі сШп.
Щіі dan 1) брудний;〜点 брудна пляма; 2) темний, мутний, потемніти; 3) чорний.
胆 dan.
胆dan 1) <解>—,胆襄.2) —Ш量.平壮〜儿 набратися хоробрості; зміцнити мужність. (容纳水、空气等的东西)：热水瓶〜скляш^й балон термоса;球〜[гумова] камера м’яча.
ЙД 大 dSnda сміливий (сміливість); хоробрий (хоробрість); відважний (відвага).〜包天 нестямно хоробрий (сміливий, відважний); божевільна відвага (сміливість, хоробрість); відчайдушний до шаленості;〜妄为 нахабність; навіженство; безглуздя;〜心细 сміливість (відвага) разом з обережністю (з розважливістю); бути хоробрим, але обережним.
ШШ danfan <化> мідний купорос; сірчанокисла мідь.
Ш 敢 dSngSn насмілитися; посміти; брати на себе сміливість.敌人〜来侵犯，我们就把他们 消灭字人民战争的汪Р大海之中，якщо вороги насміляться (наважаться) напасти на нас, то ми потопимо їх у безкрайому морі народної війни.
胆固醇 d^ngCichiin〈化，生理〉холестерин.
胆管 dSnguan〈解> жовчна протока.
胆寒 dSnhan панічний страх; паніка.使敌人〜 навести на ворога панічний страх (паніку).
胆红素 d5nh6ngs£i〈生理> білірубін.
胆减 dSnjian〈化> холін.
胆力danl'i—胆量.
胆量 d^nllang сміливість; хоробрість; м)Ькність; відвага.这个人有 ~ він смілива людина (хоробра, відважна); людина дуже хоробра (відважна).
胆绿素 dSnlfisCi〈生理 > білівердин.
胆略 danlue сміливість і розум; відвага з розумом.有〜є сміливість і розум; є відвага з розумом;有~的人 людина сміливої душі і великого розуму; людина відважна і з розумом.
胆獎 dSnnang〈解〉жовчний міхур.
胆襄炎 danndngydn <医> холецистит.
月旦danqie виявити легкодухість; легкодухий (малодушність); лякатися, полохатися, страшитися (боягузливий, боягузтво, лякливість). 、
胆色素 dSnsSsCi〈生理> жовчний пігмент.
胆石 danshi<E&> жовчний камінь; холеліт.
胆石病 danshibing, < 医 > холелітіаз; жовчно-кам'яна хвороба.
胆识 danshi хоробрість і знання.有〜的人 рішуча і обізнана людина. 一
胆酸 dansu5n <化> хблева кислота.
II旦4、dSnxiao боягузливий (боягузтво); боязкий (боязкість); заяча (горобина) душа в кого.〜 如鼠боягузливий，як заєць;他并不〜怕事 він зовсім не боягузлива (боязка, полохлива) людина; він зовсім не така людина, що
всього боїться (яку все лякає); він зовсім не з боязких (не з полохливих).
Ш {Ж danxiaoguT боягузик ч” ж.; боягуз; боягузка; страхопуд розм.
fl旦战心惊 сШп zhan xln jing паніка; [дійти до] панічного жаху (страху, остраху); жижки трусяться в кого. удатися в паніку;
бути в паніці;八路军一出现，敌人个个~ тільки з'явиться Восьма армія - у ворогів відразу жилки трусятся.
胆汁 dSnzhT〈生理> жовчі.
胆汁质 dSnzhTzh丨〈心> холеричний (жовчний) темперамент.
胆子 dan-zi 胆量.〜不小 не з боязких; не з
полохливих.
掸—
掸 dan змахувати що; струшувати що. ~灰尘 струсити (змахнути) пил.
掸子 dSn zi мітелка.鸡毛〜мітелка з [курячого] пір’я.
d》n另见shi.
石 сійп,(容量单位）«дань» (міра сипких тіл, дорівнює 100 літрам).
日‘ dan.
旦丨dan <书> (天亮）світанок; ранок.坐以待〜не спати всю ніч (до ранку); чекати світанку.
旦2 dan (戏曲角色）амплуа жінки; жіноча роль. 唱老〜на амплуа старої; грати роль старої.
旦角儿d^nju6r~>旦2.
旦夕（Шіхї < 书 > найближчий час. ~ 之间 близький день; недалека година;危在〜усе висить на волоску; небезпека на носі.
сійп.
但dan 1)(只)тільки; лише.〜能节省就节省 заощаджувати в усьому, заощаджувати там, де тільки можливо;在辽阔的原野上，〜见麦 浪随风起伏 на великому полі тільки вітер хвилює море пшениці. 2)—> 但是.
但凡dAnf^n якби; коли б; хоч би.〜玩弄阴谋诡 计的人，决无好下场той хто плете інтриги (хто займається інтригами), того вони до добра не приведуть; інтриги нікого до добра не приведуть;〜іі路的乂，没有一个不在这)li 休息的 немає жодного перехожого, який не відпочивав би тут;〜我自己能做的，我都做 了 коліі б була (хоч би була) у мене найменша можливість самому зробити, я б зробив.
但是 danshi але; однак; зате; проте.他想说,〜 没有说 він хотів сказати, але (однак) не сказав;事愔虽小，〜很重要справа хоч і маленька, проте дуже важлива;房问虽小，〜 很明亮 кімната невелика, проте світла.
但书d^nshii застереження.条文中有下列〜у статті є нижченаведене (нижчеподане) застереження;〜中指明...у застереженні ясно зазначено, що...
担愿 danyuan тільки б.〜不出軍 тільки б чого не вийшло;〜如此 хай буде так; будемо сподіватися, що так і буде;〜能看到你们的演 出 подивитися б, як ви будете виступати.
dan 另见 сШп.
担сійп 1)、担子革命的重〜就$落在$们肩 _Ь тягар революції нам доведеться взяти на свої плечі. 2)(重量单位）«дань» (міра ваги, дорівнює 50 кг.). 3)〈量词>:一〜水 два відра


150
відра (два цеберка) води; —*〜柴 дві в'язки хмизу (дров). '
担子 dan-zi І)(挑子）коромисло з ношею; короб; кошик.饭〜коромисло з кошиками для перенесення їжі;挑起〜підняти на плече коромисло ' з ношею;放下〜 опустити коромисло з ношею;挑着一〜货 нести на коромислі два короби з товарами. 2)(责任） тягір; ноша.不伯艰难，不怕〜重не боятися труднощів і важкбго тягаря;挑起管理厂务的 〜узяти на себе тягар керування заводом;他 挑的〜可不轻 дуже вже нелегка ноша, що він звалив на себе.
诞 сШі.
诞辰 danchen день народження.
dansheng народитися (народження).
会丰义革命中〜的文‘ література, породжена соціалістичною революцією.
诞生:№ danshengdi батьківщина; місце народження.
淡 с^п.
淡 dan 1)(稀薄）слабкий (слабкість); рідкий. ~ 溶液 слабкий розчин; 4二奶今艮〜молоко було рідке. ) 2)(味道不浓）слабкий (слабкість); (不咸）прісний (прісність).〜酒 слабке вино; 〜茶 слабкий (рідкий) чай;、汤〜суп прісний (несмачний); у супі мало солі;这菜〜而无味 ця страва прісна (несмачна); ця страва — трава травою. 3)(颜色浅）блідгій; блідо-; світлий; світло-.〜黄 блідо-жовтий; ясно-жовтий; ~ 绿 блідо-зелений;
ясно-зелений;〜蓝 ясно-синій; блакитний; лазуровий;〜褐色的头发 русяве волосся;颜 色"(以乎〜了—些 колір здається дещо блідим (світлим). 4)(冷淡）[хблодно і] байдуже; холоднувато; спроквола.〜然处之 байдужно (байдуже, холоднувато, спроквола, індиферентно) поставитися до чого; байдуже (холоднувате) ставлення; 一地答应了一声 відповісти з холодною байд^окістю; відгукнутися знехотя (нехотя; знехочу) і спроквола. 5)(生意清淡）не жвавий; слабкий (слабкість).
淡泊 danbo скромний у бажаннях; такий, що задовольняється малим.
淡傅 danbo 1)(密度小）слабюій (слабкість); рідкий.〜的雾слабкгій туман;朝雾渐渐地〜 了 ранкбвий туман порідшав (почав рідіти). 2)(程度轻）слабкий (слабшати).政А 空气〜 інертне віднбшення до політичних питань; мшіий (слабкий) інтерес до політики;交情〜 поверхове знайомство;兴趣〜了 інтерес став слабшати; стає нецікавим; 〜了
став менше нудьгувати по домівці; туга за родиною стала слабшати (стала слабнути). 3) (印象模糊）неяснгій (невиразність); поступово забуватися.印象〜了 враження стало неясним (стало поступово забуватися).
淡菜 сІйпсМ <动> мідія.
淡化 danhua опріснити що; опріснювати що.使 海水〜опріснити (опріснювати) морську воду.
淡积云 danjlyun <气> плоскі купчасті хмари.
Ш Ф danji мертвий сезон; період затишку; безторгів’я; міжсезоння.蔬菜〜мертвий сезон на овочі; період затишку в торгівлі овочами; не сезон овочів (овочам).
淡漠 сШптб 1)(冷淡）індиферентний
(індиферентність) книжк.\ байдужий
(байдужість); апатичний (апатичність, апатія),态度〜індиферентне (байдуже) віднбшення; індиферентність; байдужність; апатичність. 2) —►淡雜 3).
淡青 danqlng світло-синій із зеленуватим відтінком.
淡水 danshui прісна вода; прісноводний.
淡水湖 danshuihu прісноводне озеро.
淡水鱼 dAnshuTyii прісноводна риба.〜养殖 розведення прісноводних риб.
淡忘 danwang поступово стати забувати (забудькуватим).
淡雅 danya скромно, але зі смаком.月艮饰〜 одягнений скромно, але зі смаком.
淡月 danyue мертвий сезон; затишок [у торгівлі].现在是〜зйраз час затишку [у торгівлі]; тепер мертвий сезон [для торгівлі].
dan 另见 сШп.
і® dan І. пекуча спека; посуха. II. хворіти, страждати; хворобливий, знесилений; виснажувати, втомлювати.
瘅疸 danjii злоякісна виразка.
ШШ danshti неймовірна (виснажлива) спека.
眘-•
窃 dan глибока яма; печера, нора;〜мешкати в печері (норі).
窃眺 danjmg пастка.
髮 сШі.
髮 dan спадати (про волосся).
盾拍її.
M dan (ш. / ліч. слово) глиняний чан; макітра; дань (міра ваги).
澶 dan 另见 chan.
澶漫 danman 1) почувати себе безтурботно; ледарство, байдикування; 2) тягнутися; безмежний; широко, скрізь.
濃 dan.
Ш dan I. 1) тихий, спокійний, безтурботний; 2) певний, твердий. II. влас. Тань (прізвище).
擔辞 danci уміти сперечатися.
擔淡 dandan плескатися (про хвилі); носитися по хвилях.
Ш Ш dandan тихо плескатися (про хвилі); спокійний, безтурботний (про настрій).
ШШ dandang веселий, безтурботний.
Ш Ж danran тихий, спокійний; безтурботно, незворушно.
擔濘 danting чиста та глибока (вода).
擔 dan.
儋 dan 1) заспокоїтися; твердий, спокійний; 2) почувати себе в небезпеці, боятися, жахатися.
Ш 十白 danpa безсторонній; спокійний.
Ш 然 danran спокійно; безтурботно.
儋畏 danwei боятися, лякатися.
5^ <1йп 另见 tdn.
弹 сійп 1)(小球）кулька.泥〜儿 кулька з глини. 2) (爆炸物）снаріц; патрон; бомба,枪〜 рушничний патрон;炮〜артилерійський снаряд；〜无虚发 стріляти (бити) без промаху; 〜如雨下 градом сипалися кулі.
弹仓 dancang < 军 >магазин; магазинна коробка.
#il dandao <Щ> траєкторія; балістичний, й 射〜 <军> зенітна траєкторія;〜导弹 <军> балістичний [керований] снаряд;〜式洲际导 <军〉балістичний міжконтинентальний керований снаряд;〜系数 балістичний коефіцієнт; 级〜火箭〈军〉 одноступінчаста балістична ракета.
弹道学 с1》псІйохий <理> балістика.
弹弓dSng6ng (古代武器）праща;(橡皮弹弓） рогатка.
5$夹 danjia 〈军〉обойма [із патронами]; патронотримач. 弹壳 сійпкб 1)(枪弹壳)гільза патрона;(炮弹壳） гільза снаряда. 2)(炸弹外壳）оболбнка бомби.
5Ф-坑 dankeng вирва [від снарада, від бомби].
ЩЖ danmu <^> вогнева завіса; вогневий вал.
弹盘沿叩йп <军> [магазгінний] диск.机关枪〜 диск кулемета;冲锋枪〜диск автомата.
弹片сій叩ійп (炮弹弹片）уламки снараду;(炸弹 弹片）улймки бомби.
弹膛 dantang патронник.
弹头 dantou голівка снаряда； бойова голівка; боєголовка.核〜адерна боєголовка.
弹丸dAnwdn 1)(弹弓上用的弹丸）кулька для пращі. 2)—知头. 弹丸之地 dSnwdn zhi di п’ятачбк [землі].
弹药 danyao < 军 > вогнеприпаси мн.\ боєприпаси мн.〜供应 бойове постачання; постачання вогнеприпасів (боєприпасів);〜 补充 поповнення вогнеприпасів;〜基数 боєкомплект;〜储备 бойові запаси; боєзапас; 〜分发 видача вогнепальних припасів;〜积换 所 артилерійський обмінний пункт.
弹药兵 dAnySobTng 〈军〉піднбшувач [патронів].
弹药库 danyaoku артилерійський склад (магазин); склад боєприпасів (вогнеприпасів, вогнепальних припасів).
弹药筒 d&nyk)t6ng гільза.
弹药箱 danyaoxiang зарядний ящик.
弹着点 d》nzhu6diSn <军> тбчка вл知ення.
弹子 dhzi 1)―弹丸 1). 2)(玩具）склена кулька.
dan.
蛋 сійп 1)(卵）яйце.鸡〜коряче яйце;煎〜яєчня; 母鸡下了个〜курка знесла яйце. 2)(球形物） кулька.泥〜儿 кулька з глини.
蛋白（ІйпЬйі 1)(蛋内透明胶状物）білбк; білок яйця. 2) 蛋白质.高〜精饲料високобіл- ковий концентрат.
蛋_膝 danbaiddng <化> пептон.
蛋白酶 danbaimei〈化〉протеїназа; протеаза.
蛋白尿(ШіЬйіпійо <医> альбумінурія. 蛋白石 c^nbdishi〈矿> опші. 蛋白银 dAnbdiyin <化> протаргбл. 蛋白质 c^nbdizhi < 化 > білбк; протеїн; протеїнова речовина.
S^danfei яєчний г
蛋糕d&ng5o тістечко;(大蛋糕）торт.奶油〜 тістечко 3 Іфемом；葡萄干〜кекс.
蛋黄 danhuang [яєчний] жовток; жовток яйця.
蛋壳 danke шкаралупа яйця.
蛋类сійпШ яйця мн.〜贸易я^чна торгівля;〜收购 яйцезашгівля; 购业务 операції з яйцезапліші
Шрп danpin яєчні продукти.
蛋青 danqlng опаловий колір; молочно-білий із голубизною.


151
蛋淸 t^nqTng<P>~>蛋白 I).
谈_ dan.
啖 dan <书> I)(吃）їсти що; їсти що; поглинути що (поглинання);(给另U 人吃）годувати кого; пригощати кого (частування). 2)(弓丨诱） спокусити що (спокуса); спокушати що (спокуса).〜以重利 спокусити великою вигодою.
dan.
氣 dan〈化> азот; нітроген.
氣月巴 danfti <农> азотне (азотисте) добриво.
danhua І) <jt> азотизація; азотування (азотувати) 2) <冶> нітрація; нітрування (нітрувати).钢的〜нітрйція (нітрування) етапі.
氮化物 с!йпішй\уй <化> нітр“д.
^ dang 另见 cMng.
当 1 dang 1)(相称）підходити [один одному]; гармоніювати [одне з іншим]. 2)(应当）слід; належить; годиться; треба.〜说贝Uі兑 сказати тільки що можна сказати; не варто говорити зайвого;〜断不断 завагатися в найрішучіший момент; вагатися, коли час не чекає; недоречна нерішучість; вагатися в нерішучості;能哲的〜禮 у чому можна заощаджувати, там і варто заощаджувати. 3) (面对)при кому; у присутності кого; в очі,〜 箸大家谈一谈поговорити при усіх;不〜着他 讲不好 недббре говорити про це в його відсутності (без нього). 4)(正在那时候） коли; при чому.〜祖国需要的时候коліі Батьківщина потребує; коли Батьківщині буде потрібно; ~他父亲在世的时候за життя його батька.
当2 dang 1)(担任)працювати ким; служити ким; бути ким.〜秘书 працювати (служити) секретарем;〜教师 працювати (бути) викладачем (вчителем);〜证人 бути свідком;选他 〜主席обрйти його головою;请他〜会议主席 просити його бути головою на нараді;在船 _Ь〜司 Р плавати кочегаром на пароплаві; № 给地主〜了半年短工із півроку він перебивався (працював) поденщиною (на поденщині) у поміщика. 2)(承当) відповідати;(承受）заслуговувати що; гідний.出了问题由谁来〜？ коли що-небудь трапиться, то кому відповідати?我可〜不起 这样的夸奖 зовсім не гідний такої похвали; я зовсім не заслужив такої похвали. 3)(擎管） вести що (ведення).这个家不好〜нелбгко вести таке господарство; не так просто бути хазяїном отакого (такого) господарства.
当3 d^ig <象声> дзвін.〜的一声掉到地上із дзенькотом упасти на підлогу;听至lj一的钟 声 почувся безупинний дзенькіт дзвона.
当兵 dangblng служити солдатом (рядовим).
当差 dangchai 1)(当仆人）служити; перебувати на службі; працювати (бути) слугою (прислугою); прислуговувати застар. 2)(男 仆）слуга «/.; прислуга множ” застар.我又 不是你的〜я в тебе не на побігеньках.
当场 dangchSng відразу; [відразу] на місці,〜被 捕 бути пійманим на місці злочину (на гарячому);〜杀死 на місці вбити (укласти, поклйсти);〜试验 зробити дослід на місці;〜 交钱 із рук на руки дати гроші; зробити розрахунок готівкою.
当场出彩 dangch^ng chucSi осоромитися при всьому чесному народі; оскандалитися в усіх на очах; бути викритим відразу на місці.
当初 dangchu у свій час; у минулому; раніш; колись.〜这里是一片汪洋у свій час (у минулому, раніш) отут усе було покрито водою;逢知道〜他是同意адже у свій час він погоджувався.
当代 dangdai наше століття; наша епоха; сучасність (сучасний).〜英雄 герої нашого століття (часу); сучасні герої; герби сучасності;〜的人 сучасники мн.\ люди нашого століття (нашої епохи);〜# сучасність; сучасне життя;〜的伟大成 /就 великі досягнення нашого століття (сучасності);〜世界各种基本矛盾都g激化 збільшилися всі основні суперечності сучасного світу.
当道 d5ngdSo 1)(路中间）посеред дорбги.别在 〜站着 не ставте посеред дорбги. 2)(掌握政 权）[бути] у силі; забрати силу; ввійти в силу; бути (стояти) при владі; прибрати владу до рук.
当地 dangdi (该地）те місце; та місцевість; місцевий;(本地）це місце; ця місцевість.〜居 民 місцеві жителі; жителі тих (цих) місць; тубільці мн.;〜习,廣 місцеві звичаї; звичаї цих (тих) місць;〜的人 місцевий; місцева.
当官 dangguan займати офіційні пости.〜做老 爷 панські манери.
当归 dangguT〈植，药> дудник.
当朽1 出色 danghang chGse справа майстра боїться.
当机立断 dang ji duan вчасно прийняти рішення; виявити [своєчасну] рішучість. Ін 况需要我们〜обстанбвка вимагає від нас негайного рішення.
当艮Р dangji ураз; відразу [же].
当家 dangjia вести господарство; господарювати. 会〜вміло вести господарство;她是 —个会〜的人вона гарна господарка;人民〜 作主 народ став [повноправним] хазяїном.
当家的c^ngjiAde 1) <口> (主持家务的人） хазяїн; господарка. 2) <口> (方丈） настоятель [храму, монастиря].
当街 dangjie виходити на вулицю.〜一个大柜 台 величезний прилавок виходить прямо на вулицю.
当今 dangjln нині; тепер; сьогбдні.〜的局势 становище на сьогбдні; нинішня обстановка (ситуація).
当局 dangju влада мн.; адміністрація;军事〜 військбва влйда;地方〜місцева влада;学校〜 адміністрація школи.
当局者迷，旁观者_ dang ju zh6 mi, pang guan zhe qlng чуже лихо руками розведу, а до свого розуму не прикладу.
当亥lj dangke відразу.
当口儿 dang-kour < О > момент; час.趁〜 спіймати момент; скористатися моментом; 正是〜саме час; у самий раз.
当郎 dangling〈象声> брязкіт (брязкотіти).铁链 地响 брязкіт ланцюгів; брязкотіли ланцюги.
当 ж dangliang < Й» > еквівалент; пай; еквівалентна вага. 化学〜хімічний еквівалент;电化〜електрохімічний пай;〜浓 еквівалентна концентрація.
当令 dangling сезон (сезонний).〜的菜 сезонна страва;现在西瓜正〜зараз саме сезон для
кавунів; зараз кавуни - найбільш сезонний товар.
当 ЇШ dangmian в очі; в обличчя.〜Jit谎 брехати в бчі (в обличчя);〜贲备 кинути докір в обличчя кому; тицяти в очі кому;〜交给他 передати йому в руки; віддати йому особисто;〜一套，背后一套 в очі (в обличчя) говорити одне, а за спиною (поза очі) - інше; 〜不说，背后乱说не говорити в обличчя, а просторікувати за спиною;有话要〜讲 коли маєш зауваження, висловлюй їх в обличчя (в очі). ^
当面对面鼓 dang mian luo, dui mian gu переговорити (поговорити) віч-на-віч; [вести] безпосередні переговори; поговорити безпосередньо (особисто).
当年dangnidn $见dangnian 1)(过去某一时间） минуле; [у] перебуванні.〜他读书的时候 у минулому, коли він учився; під час, коли він був учнем; ~我在_京的时候 в минулому, коли я був у Бейцзині; під час перебування мене у Бейцзині;现在比〜好多 了 тепф стало набагато краще, ніж у минулому;这些都是〜 的事 усб це справа минулого. 2)(奇强力壮时 期）у розквіті сил.正在〜б和и в розквіті сил.
当前 dangqidn 1)(在面前）перед ким-чии.困难 〜перед ким стоять труднощі. 2)(目前） потбчний; на нинішньому етапі; нині.〜的时 Щ сучасний момент;〜的 ^(壬务 поточні завдання; завдання даного моменту;〜利益 інтереси сьогоднішнього дня;〜政治形势 політична обстанбвка на сьогбдні (сьогоднішнього дня);〜国内、国际形势都很好шіні (на нинішньому етйпі) спостерігається дуже гарна обстанбвка як усередині країни, так і на міжнародній арені.
当权 dangquan бути (стояти) при владі; [бути] у силі; забрати силу; ввійти в силу.〜的政党 правляча партія; партія, що стоїть при владі; 〜人物що знаходяться при владі;今天是劳动 人民〜сьогбдні стоїть при владі трудовий народ.
当dangquanpai особи, що стоять при владі; правляча кліка зневажл.
当儿cmngr <口> 1)—当口儿.2)(空儿） інтервал.
当然 dangran 1)(理所当然）природно; природна справа; природна річ.〜委员 обов'язковий член комітету;〜代表 визнаний представник;这不足为奇，而是〜的亊тут немає нічого надзвичайного, а все цілкбм природно. 2)(没有疑问）звичайно; [саме собою] розуміється; як же; відома справа.〜 女口 此 звичайно (зрозуміло), так; так і повинно бути;这〜罗! це [уже]: саме собою зрозуміло!〜应该帮助 звичайно, потрібно допомогти;〜他会来的 зрозуміло (звичайно), він прийде; {也〜会同意 він, звичайно (зрозуміло, безумовно), погодиться; 这〜不那么简审відома справа, усе це не так просто (легко); ”这件期你知道 吗？""我〜知道""чи знаєш ти про це?" "як же, про це я знаю".
当仁不让 dang ren bu rang коли справа добра, то не може бути мови про перекладання її виконання на інших; готовий для справедливої справи виконати свої завдання.
当日dangri另见dangri (过去某时）у той день; тоді; у той час.
当时dangshi另见congshi (过去某一时候)тоді;


•ви-рнш BHHIldBU tBIfpMITUdBU OBIXgugp
•чюінчігкіїґ BHHiidcu
tBipgod BHHjidBU tBipgodidBU пмЗи^р 务菩
•аїлзхшон
хиниисіви jXlhjlohi іцгізмЗивр 陣委菩 •魏 <-тЧізм§и?р 寻魏 •уСізішом ojOHHiiduu dsiadMso 2!.法〜tXi^qwoH олониисіви кннвїґіовє 说 令〜-ізішом иинщ丄<іви twoMiduu ізмЗивр
•iiidBU чнзїґ иЗивр 白為； •iiHSWBirdBu я крілрсіф BflBdu tlltlBeiHBjdO И IlldBU IHHItlHBSd 〜辟沒.ктнвсіф limBEiHBjdo И nidBu (^ЩШЮ (Z ?^иж
3M404ir9woowoH і SHHiidBU 辟盛〜冶ti?qHwdo IH404If9WODWOM і шиіх<іви 墙百寧〜•irpwoowoM
І висіви (E辠牡吐菩у筇)(і щт^щр ш菩
•минчшио
ІМИНЧІГИХИСЇи інинярїґіігоои щЗивр Щ 菩 •вниїпаїиХсІл
і ояюінвілзо іхишні оїґ HHWHndaisH І ШОЯО ОЇГ ииняігихо їхижХь вн иівїгвивн і хіояо иівяХмисііїґш іХ bj Supj Su§p 者纷 у 幕 \iixdBU Kidpioi iqsSuBp 7^^； •hobw інїґосівн і іьвіїґ іниіісіви ипЬЗивр 雜器 •ииярмооігоя -ондтсїїґ зиоирноїґоя〈蔚〉изцвЗи^р 參菩 •jkio ниниіківи іЬЗивр •ізігідісіви *131119 HHHHiidBu oBidSuep 董菩 •Bgqiodog
-жш tBgsiodog bh 奶 traBd 中 ^gqiodog
вниііЛвижш 垂廿〜ЗнирЛвиєзд 平 丫 〜至 tKHHBapuXdiX и iiideu іньихв(імоїмзїг 〜车 Щ .к!п邱с!ф ікннвяриХіїХ и iiidcu шсШивр 驰菩 •жвю HHHHiidBn §иіі§ивр
•СІЗЇЇ丨ІГ丨叫如卯捣蕃 -кннвьавн SHHiidcu їкннвьавніЛви з^Зивр
•влівьзи вниисіеи ив^Зивр f|士菩
•lUdBU КННВЯ人НОВЕ UBljSuep
•KHH3HJKX0
зниілівп !KHH3HJBioxdBU 芬研〜.вн!ішиїт6иїГ єниіківи tBHiifUHtioHlTidBu ilSirep 签
•ояхонзігь зниїхсІБи Husdsge 〜留掛 tllldBU XBMOHUD Я KtWl ЗПН И1ИЯОНІҐІЯ 〜葛潘 висіви £ огон иіиьснюіиа ояровьмиї 〜qr 岛 tiudcu є огоуі ихиьснюіия 〜劍虹 *4X0IHHIldBU ^ЧХОІНЖЗІГВН BHHlldBU і(3ивр 黯菩
•nidBU іХівю inSSugp 鮮菩 •iixcIbu BWBdiodu Зив§§ивр
•upgod
иіниисіви k яйцю (HiBaXNlTKdouyC) иіияв^ііия 〜留їх990^ HiHHiidBU k чігию Su9j9ugp 'ниг HMoaHeidBU ^имозня iHHixdBU iajSuep 摇器 •ludBu iXlbxo щЗивр ЦЩ, 'hodo^io
iiidBu euBiXnatr лниіш тцтрЗивр 导» 茶 BX3EBJ внииівп ouqSuBp
•iipgod иіниисіви a
ІЮОІҐВІОЇҐІЯ H1H3W9IT9 !іМЄИ1ВШОЇҐ HHHHJldBU
tiixdeu a HW3xo шонрігдвш nScqSusp 石技、广#
•BuXdi
tBHllTM іояюисівяоіяшо (因辩）(z МЦ^ви ояіПиняіїГ/Cg 丨 кнн?яХмїГк(іоиХ 換 站酿 琢印〜：Л!丄d亨и имярнвюХ іньиііігои t вінііг 黑 迪雎窮镅叨〜丨oaiti^qdsM oHHjxdBu舍龄阴 〜є iikJbu мрЕК^яє іимвовм і снзисіви жш KHHdmpHtria 爱¥错〜tHwdp ииниіківи 掛 〜 '物 hioihXwom зн tiHHiideucsg tiHHiidBueeou 平 丫 K 〜出丄d?u iHHtradaoX твсіномзїг tKixBdMOwsir вниікІвиїЛіХня 军！〜ijdpixfell ：^|•辟、[>〜出丄却11 ізхтом
HHH4IfBdLH3n ¥ іфі 〜tKpiyqHBJdo BHHIldBU
換 Щ 〜.я!їія!нвїґчшмси Kixdeu їнвїгяншол 〜留 Ц ікисіви вньиївсімоімзїГ-іґвтоо 〜军留寻麻叫工咖BhHHiigod〜丫工tKiidcu вньиюінХмоя 〜年/奸-KiidBU (蕃独）([Su?p 菩
•Su卯 ry-
Уудчг
•HlBdl 〜成 'lYEOd Btfpdojee IZ.§UBp 士蘇 •кїіноо та (воихисїмвє) воиіиіґХівє Qjj ¥ 〜‘.ofn вн їґия (иіи^вє) иіиігХівє 窮掀 ~ їоіґішо (иіиїґо^олвє) иіиігХівс •(кхіисЬшє) оіп иіи(!яв£ \ohi иіиноігове (碟雖）(з TJodpa (оминииХє 4омзвми(1іХ) 0W3BWHdLB£ оярнек^одо Y @ 〜君I g —— [从猫 ^HHHflHlOdu 5І0И1ВН HXBaXWHdLO ^[联吉 塊〜іуинмиіюзн nd9ioi ниіги印毋虫雜普製 滕明系组 iXdLje 1 Хїлоїґ їґш евїпихвє зн 4HidyOi 厘W毋bk 辟腿桌vfz *ИЇГоя ^dpuBH (вігемисіїиа зн) BirewHdLX 9H ^дщїї 〜链來域祝_
城 іиїґоа xXd ихинииХе tXtrpa иівїмисіхвє 製來 〜і яігздвш яісівїГуС їґія иіріиґп коиївШихве 财її〜制媒锊宙^ойоїї HXHtrodojBE
擬辛〜.(ЮИХ罗S) oht И1И10ИХВЄ ^(BMWHdLBJ：) oht HXBWHdLBE (辑猫）\ohl HlHirodOJBE \mih oht HiHirodoJBe (讶别）（I nqzSugp 毋雜 •Ki/igowoieB ріґисін 〜明圭;^ -XirXdg та мрхиїп імріиїп иияочексЬ ірітисім UBqiuSuBp ^ щ 宗| •(aidoaojadsu
їґш ияриїґш кігїг woiroaHdu иівхо) иіижХіґо
〜明М紛礙甜丄鹆*[H«Wa KIrtr] (□
褂明姑骈）(3 -іиШ (制壤）(I !?duBi(3uBP制嬰晓 •HirKHHHdu зн oson 丄〜骑诹-[K109J] HiBWHHdu зн ві(3ивр 銨锑 t -вхзнлвд сівїґХ иіидїґія [£
陣〜існрмКс! снрнїґо ьк‘м иіидїгш 辛〜翁研圭 过—组 юіп HiBqdma \оіп иіидїїш inqSugp 回蘇 •Bdpiow 〜
答 tdpoX иияиігхХсі 〜辟辟 ікїінрз їґш >Сюихвє віПГ MpdHEOM 〜茶雖 *іиїп td9uX івмнвіги вньїд лршвїґ t^pdHEOM ісіздит <说> ігецЗивр 纷蘇 •чхоїмїґиаш
уСіХсіїґ вн Hioaaadau 〜二 Ц 银•яхоїлїГиягп ^ •士辟—(Є -oiaif^dBn
HtlHOO ЇГШ КОИХВЯИСІЯВЕ 0slY~本组'(Z 毋 (z '^Vouox оарньїн та (иіихоихвє зжрм зн) звйіихвє зн вЛґарм внлзіг [внїго]
面箄丄虫〜骑海嗲一 UzodoV ишю вн зіиїхз зн injpdotr [019900] siHyOKirpdojBe зн ПҐІЇ 靠 〜唯 їимвнишвм BH3^9dojB£ BJpdof tXjpdotf [019900] HiTHirodojBC инитвїм 丄〜艇东!У tXdiia їґш коиівїпихве 城〜•（[毋蘇―（І Зивр 雜
.鲫р辯
•(HiBHEKdg) iiHEKdg <^Щ> ^ивр 録 •Зизцз Susp ^
•Хмрсїн X імяеХя инвхгп j_ 杂〜姊 士辦 іяінвхт khibw 〜当印士耕-Хнрсїн к Зивр 縣
•如卯^
CHiwadu HiBhXda oHtrpdBHHdu ^ 蔚〜іиХізиа ииньїігдХи 殷番〜^(онїГоіігзояисїи 'XirpdBH 9J040/C мзїіиіг їгзфи) хіоя исіи иіияквє 的*〜.онШжззяи<іи іхвьо вн хіоХ я ^XtrpdBH шочоХ иізїіиіґ tradsu txioX Hdu SuoqzSucp ІІ ф杗—<□> Ji^|SuQ4z3usp •obw Wdso CHItlBlUB ИХ03Я 勒軍身联〜分 描苯 Ііїпиярїґзсізо Хмотвн к іовн їгзсізо 〜[几雄 苯 '020h ЇЇЗСІЗО ((а|ф) (z *щіо члохо hibhwim
(ііїнзті Я MHHirsdao X) iHHtrsdsoou 士窜张一肆 對〜回留 iBdsEp HHHtradso оїґ иіоиігиоїґ 〜聰陌 降 iHgdoj ісіінзп Xwowbo s ихкою 〜拔丫苯聘 ^(іиікзп X) iHHiradooou и丄рґию *сііноп
tBHHiradsaiiHHiradsoou (фдт)(і SuoqzSuBp ф宗 •(KHHBaXjdoh) HiBaXjdsh iqzSuBp 哥运 •огоь иівяХярлХіговє 丨丄зонмрсЬю юяивє єзд іиинїГи wpHiriti jmj пм iqz Зивр
•звіт ииьинхідосі члою іїївігя исіи 〜游@
Y工 И^и (и丄ко丄。j иіХд ЗизцгЗивр
ноезо овгЗивр 粟杗 •sdgotr і - чнзїґ аижосіи
iW3HtT ІМИНШІНЇҐШОЧО И1ИЖ \'iu00du 4JL3J
іПинніяєїґ е і еинояеШГія Suoqz ubij іХ Sunnqz 3uB4S.?4 Щ\г \_к Зивр 牯姿—翦閛吐у —杗 •сшо я иівїґвия ІХїїИЯ вн иіХд ugXSusp 爸目运 '^іоопз чїізнвсідо !ииндодия излівпхЗивр ущс^ •уСізхшол инзі/h X (чіХеїздиа 9JOM) з吨pdu охх ‘оарт 晳委〜骈‘蔚W iwoMHHHBioiradu NHHtrpdBH Hiredgo шои іиминяв丄otradu iHtrpdBH X иинисідр аХд нш 备从闰丫-WHHBdgHH иіХд ивпхЗивр 联杗 •вяїїидо а коияиїґ ^иняігии чїґХд ij)Kodoi。вн чїїХд 〜眼斜產 twoModeH3H ид мк 丨коияиїг і 9JOX іцзонжрсїздозн иішнзмивн ndu ~土— tKooirHUBdx зн шоь ид мк \^odoio вн иіХд 士琢 ф 唯〜isiHHgcod зн ‘(кзчі!яиїГ ‘!нн^сіздо зічїгХд) онжрсіздо 监丄子唯〜 ^чхіїґвия зн ‘(інжрсіздо зіяїґХд) кояііяиїГ 掛封〜 іиігХіовє KOHiBJidsioo 签〜^8^1190 я коияиїг ‘•mvi £ j5Kodoio вн иіЛд \огст коиіш^зюо ІминжвяХ і иинжрсіздо иіХд щхЗивр дг 运 •irsdaua коиігХнин оаиігшо іоХ ~留擧丫 Y •їі^йзия иіи і[хіоХ] їГзфи иіХд ивіхЗивр
•зж євсівє іж XcBdlTia !онивлзн віхЗивр 土完
•Xtrpa
иіивнє - (ві99<іХі) чхоїнїїіхдозн Bmddu физх 'кнї2, KHHB1HU іьХнзи !кнн -Віии (ЗНЯІГВХіМВ ОНИВЬИЯЕЇҐВН) ЗШІНЧІГВуСіМВ
-ивн 'зтшрн шсідіивн і smiHgidiou -ИВН ІЗГПШЧІГВуСіМИВН ївнїг кннвїґявє (знїпХовн) ЗНЇГВІГНЇҐШЗН ifmz пм Зивр
•dutrX
HHH4IT3ld3WD KlYO>l ИХОЗНВН tiaOITOJ OU WpMUin
(HiHdBirX) иіХннХю 3ucq iX npj Sucp 爾—节运 ’кннзжй^(Ззііои (3HE9Hd30) OHeidi щ SuBq no\ Зивр 铷射节杗 •(снотд (нончігенотвн еі ьія-вн-ьія) иїїід юнчігвноіїівн watiHir їїзфи викою BHiBdM овь иоі я 〜张
-HWBtnoHtrXdL £і hia-BH-hia коиіісіюХє titnoHirXdL імиїгзя иіХд qxcHBW 〜歌函 •огоь мзпиіґ tradsu иікою іьш-вн-ьія (节柳）(£ •іншвсіхо чіХїгХд зн іїпонїгХсіх імкін о丄 ‘stiojw зшсізи вн мєвієХінз оімиявюои 9П1НК 函‘〜舌士 .3ll3!w smdsu вн иіиявіз (烈息與）
(З 'иїГоя іонїґрігох wodgsti (иігихвмо) иігиігдо зь?н шои 1-оиу{^и
знькнро Я іХмзио Xnbo К 〜日夺 toipaoiroj chowbo їґвн оігвою atiHpD 〜刚革-oipaoiroj оіощо їгвн (节&) (і noj-Зивр 证^ пріЗивр 银 •вдроо внзігявлтве ІминовьЛ (у(^^
(z *им99 вяїїидо иівхХігоиа 迪抽-[!а?^з <取> (I usjiqsSuBp 丫造杗
•^нвярмшдХио
віг/Сд зн вноа іїґоі зіпз Mtipd 9£бІ а внвоиивн
?^9 浓荔宰І〜‘叨取皀由У三
If 一咨•宴;^ іяїносі HodpD 91ГХ9 Xwoh (овь иох X) іїґоі 〜ївніґвюі：) ві/Хд (іїгох) овь
иоі я вмярнвюдо 綠葛掛脱掛况І〜.звь иоі X
ZSl


153
党性d^ngxing партійність;马克思列宁主义政 党的〜партійність марксистсько-ленінської партії;〜很强 висока партійність;〜不完全 партійності недостатньо;〜不纯的表现 прояв неповноцінної партійності;完全合乎〜的 态度 цілком партійне віднбшення.
党羽 dSngyu спільник; прихильник; член кліки (банди).
党员 dangyuan член партії; партієць розм.共产 党〜член комуністичної партії; комуніст; комуністка;老〜ветеран партії;新〜 комуніст-новачок;发展新〜приймати в партію нових членів;〜大会 партійні збори; збори комуністів;〜标准 вимоги, запропоновані члену партії; 〜作家 письменник-комуніст.
党章dangzhang залишки партії,中国共产党〜 залишки Комуністичної партії Китаю.
党证 dSngzheng партквиток; партійний квиток.
党组 dangzil партійна група керівництва.
dang.
氹dang —荡
幽 dang.
由子 dangzi <^">яма з водою, водойма.
宏 dang.
宏 dang І) тунель; кам’яний кар’єр. 2) <动> марно проживати життя; промотувати майно; нестримний; відкладати, затягувати (рішення) на потім.
宏冥 dangmmg темний, дурний, неосвічений.
宏帐 dangzhang давній борг.
岩子 ddngrf гуляка
dang.
杨 dang І) візерункове каміння. 2) < 动 > виявляти себе, виходити, з'являтися, danghai раптово вдаряти (вражати).
杨突 dangtii раптово вдаряти (зіштовхуватися, штовхати).
档—g.
Щ dang (перлові) сережки; перлина, перли.
答—g.
Ш dang бамбук (різновид).
蓉 dang.
菪d^ng —苠菪.
^ dang 另见 d5ng.
当 1 dang 1) за що\ зійти за що.以一〜十，以十〜 百 одному стояти проти десяти, десяти - проти сотні;干,起活表他一个人能〜两个人у роботі він один зійде за двоє; він може працювати за двох. 2)(当作）як.利用废料〜 原料 використовувати сміття як сировину; 有许多植物可以〜药材用багйто рослин можуть йти на ліки; багато рослин можуть бути використані як ліки;你把我〜什么人！ за кого ви мене маєте! 3)(以为）думати; вважати що.大家都〜他是北方人усі думали (вважали), що він з півночі; усі вважали його жителем півночі;他〜是我这样说的він подумав, що це я так сказав.
当 2 dang І)(典当）закласти що [у ломбарді]; віддати що у заставу (під заставу).〜衣 W艮 закласти одяг у ломбарді (у ломбард); знести одяг у ломбард. 2)(抵押品）застава; предмет
застави.赎〜викупити з ломбарду. 3) 当 铺. ，
当耳边风 dang 6rbianfeng пропустити повз вуха; в одне вухо входить (увійшло), в інше виходить (вийшло) у кого.
当年 dangnian 另见 dangnian 1)(同一年）в цьому ж році.这是〜发生的琪 це відбулося цього року (у тому ж році);去年速成的水库 〜就起了 作用 водоймище було побудоване торік і в тому ж році вже дано свій результат.
当票 dangpiao ломбардна (заставна) квитанція.
当铺 dang-pu ломбард.
当日c^ngri另见dangri—当天.
当时 dangshi 另见 dangshi (马上）відразу; негайно; зараз же; відразу他〜知道这消息，〜 就跑来了 дізнавшись про це, він негайно (зараз же, відразу) прийшов;她才答应，〜就 变卦 вона тільки що дала згоду і відразу на оборот.
当天dangtian у той же день.这是〜的票子це квиток на сьогодні;他是昨天到的，了就走了 приїхав він учора й у той же день поїхав.
当4 dang-tou 另见 d&ngt6u <口> (抵押品） заклад.
当月 d^ngyu色 у тому ж місяці.
当真 d&ngzh6n 1)(信以为真）приймйти всерйоз; серйозно.这是〜吗？ це серйбзно?你另І〜не приймайте це серйозно. 2)(石角实）насправді; дійсно; насправді простий,他〜几夜没睡 він справді (дійсно) декілька ночей не спав;你〜 见过他吗？ ви спрйвді бічили йогб?
当做 dangzuo вважати що чим; приймати що за що.大家都把他〜行家йогб вважають знавцем (приймають за знавця);我把这里〜 自己的家一样я тут як удома;我看错了，把 他〜熟人了 я помилився і прийняв його за знайомого.
荡 dang.
荡 d^ng 1)(摇动）хитатися (качання).〜秋千 гойдатися на каруселі;〜舟 плисти (качатися) на човні. 2)(游荡）прогулюватися (прогулянка).〜马路 прогулюватися по вулиці. 3)(冲洗）прополоскати що; полоскати що (полоскання).用水〜一〜瓶子 прополоскати пляшку водою.
荡 d&ng (浅水湖）мілководне озеро.
荡漆 dang di < 书 > в“корінити що (викорінювання); очиститися (обчищення, очищення); змити що.〜—切污泥池水 очиститися від усієї каламуті і бруду; змити всю каламуть і бруд.
荡浮 dangfu брижі (на поверхні води, озера).
荡尽 dangjin промотати що.〜家财 промотати весь свій стан.
dangpmg придушити що (придушення); утихомирити що (утихомирення).
荡然 dangran спустошено і зруйновано.庐舍〜 усі будинки були спустошені і зруйновані;〜 无存 усе спустошено і зруйноване; повне спустошення.
荡漾 dangyang [підняли] брижі.湖水〜бзеро затягнулося брижами; піднялися брижі на воді (на озері);春意〜віяло (пахнуло) весною; 河上歌声〜пливли звуки пісень над рікою; 到处〜着歌声усюди звучать пісні.
档 dang.
档 d&ng. 1)(有格子的橱）стелаж; полиця. 2) —»• 档案.查〜наводити довідки в архівах. 3)
планка; поперечина. 4) лоток.
档案 dang'an архів; [канцелярська] справа.在〜 里查一下 пошукати в архіві (у справі)按照〜 中的资料 по архівних матеріалах (даних);〜 管理员 архіваріус.
档案局 dang'anju архівне управління.
档案室 dang^nshi архів; архівосховище. dang5anxue архівознавство.
档次 dangci сорт, розряд.
档贩 dangban продавець на лотку.
档级 dingji сорт, розряд.
档 Р dangk6 u ларьок.
档子 dangzi місце, стан.
仍 dao.
ІЯ 十旦 daoda побиватися, сумувати; сум,
скорбота; туга.
十刀 tO daodao тужити, сумувати; сумний, скорботний; з сумом.
ЙО dao.
朗 dao маленький човен, каное. d5o.
裯 dao нічнй сорочка.
刀 dao.
刀dao (切、创的工具）ніж; шабля; меч.莱〜 кухонний (кухарський) ніж;铅笔 ~ складаний ножик.
刀 dao китайські десять листів.
刀把儿 d5obk 1) 刀柄.2)(权柄）сила; влада
ж.抓住〜узяти владу у свої руки. 3)(把柄） привід; зачіпка розм. немає приводу
(зачіпки, підстави); ні до чого причепитися (причепитися).
刀背 daobei обух ножа (шаблі); тильний бік шаблі (ножа).
刀笔 daobl крутійство застар.〜老手 крутій 〜吏 писар-крутій.
刀兵 dSobTng (武器）Збр6я;(战事）військбві дії; війна.动〜почати війну (військбві дії).
刀柄 daobTng ручка (держак) ножа; рукоятка меча (шаблі).
73豆 dao dou квасоля [звичайна].
71Ш daofeng лезо (вістря) ножа.
刀斧手 d§oftish6u кат.
ZJff daog^n <^t> оправлення.
刀 耕火种 d§og6ng-hudzh6ng
підсічно-вогньовий спосіб обробки землі.
刀架 сШо」‘ій <机> супорт, daojian кінчик ножа.
刀具 daoju <机> різець; ріжучий інструмент.
7J 口 сШокби 1)(刀锋）лезо (вістря) ножа, кожне 2)(比喻最能发挥作用的地方)：力量用在〜上 бити в ціль; натиснути там, де за все потрібніше.
刀马旦（йота dan < 刷 > амплуй жінки-войовниці. 刀片 daopian 1)〈机> пластинка. 2)(刮脸用具） лезо [для безпечної бритви].
7] їй daoqiang зброя.
刀刃 сШогбп —刀口 1).
刀山火 @ daoshan-huohSi у вогонь і в воду [готовий, піти].
刀伤 daoshang поріз.
刀子 dao.zi <Р> ножик.
叨dao另见t5o.
叨叨dao- dao 叨唠.
叨登 сШо. deng <口> 1)(翻动）ріітися;


154
ворушити що.在箱子里舌L 〜ритися в шухлядах; &子们把东西〜乱了 діти розкидали всі речі. 2)(重提旧取）ворушити що; згадувати про минуле,事惜己经过去， 还〜什么 справа минула, і нічого більше її ворушити.，
叨哎 dao-lao <口> бурчйти (бурчання); гарчати (гарчання).好〜的人 буркун ч” ж.; буркун розм.\他〜起来没有个儿він докучливий буркотун; він бурчав (гарчав) без кінця.
dao.
Ж dao дейтерій.
氖核 d§oh6〈理> дейтербн; дейтрон; дейтон.
с^о.
Ш dao〈动> тягнути на себе; докопуватися до... (суті справи).
І到 daochi наряджатися, чепуритися.
Ш ^ daoqi тяжко дихати, задихатися; тараторити, базікати.
Ш 头 daotou докопатися до суті (напр. у заплутаній справі).
сШо.
裯 d5o〈动〉приносити в жертву тварин; молитися небу.
蹈 d5o.
蹈 dao <动> І) ступати по...; наступати на...; ходити по...; 2) триматися, слідувати; 3) топтати, втоптувати; 4) проводити, здійснювати; 5) порушувати (закон); 6) проходити крізь...; випробувати; 7) співчувати; бути розчуленим.
Ш 海 dSohai кидатися у море (топитися); пливти по морю; (перен.) наражатися на небезпеку.
蹈践 daojian топтати, втоптувати.
蹈利 daoli ганятися за вигодою.
蹈刃 dSoren ходити по лезу ножа (тобто: ризикувати, не дорожити життям).
蹈涉 dSoshe виходити вздовж і впоперек.
dao.
导 dao І)〜淮入海 в^сти що; відводити що.〜入 正轨 відвести воду ріки Хуанхе в море; ввести в русло;〜向 НІ矛!] вести до перемоги.
2) 	режисерувати.
导标 daobi自о <交> стулчастий (стулковий) знак.
导 播 daobo працювати ведучим
радіо/телепрофами
导 сШосао <机> провідник; направляючий паз.
导程 dSochdng〈机> хід.螺纹〜хід різьблення.
导磁体(ШосіЧї〈理〉магнітопровід.
导儿 dSoer спекулянт.
导弹 dao dan <军> кербваний [реактивний] снаряд.中程〜снаряд із середньою дальністю дії;远程〜снаряд далекої дії;洲际 〜 міжконтинентальний кербваний [реактивний] снаряд;弹道〜балістична ракета;反 一 антиракета;反火箭〜 протиракетна ракета; протиракетний снаряд; 地对空〜снаряд класу "земля-повітря";〜基 地 база керованих снарядів;〜舰 Р人 ракетоносний флот; 深水〜潜艇 глибоководний човен-ракстоносець.
导电 сШо dian 〈理 > електропровідність; електропровідність; провідність, мідь
проводить електрику; мідь електропровідна.
导电率 dao dianlU <理> електропровідність; електропровідність; провідність.
导电体 dao diantT < 理 > провідник струму; струмопровщ.
导电性 dao dianxing〈理〉електропровідність; провідність.
导发 daofa траплятися, ставатися.
导购 daogou купити, покупка.
导管daoguan l)(输送管）трубопровід.电缆〜 кабельний трубопровід;石油〜трубопровід для нафти;排水〜водопровідна труба, що відводить. 2) <生物> судина; трахея. 3) <医> катетер.
导航 daohang навігація.无线电〜радіонавігація; 天文〜астронавбдення; 通讯〜设备 радіонавігаційні пристрої; 〜雷达 навігаційний радіолокатор; ^■达〜навігація за допомогою радіолокаційних засобів.
导火线daohu6xian 1)->导线2).2.(引起事变爆 发的事件）[безпосередній] привід для чого. 冲突的〜безпосередній привід для конфлікту.
导坑 daokeng [початковий] шурф при проходці тунелю.
导领 daolTng вести, спрямовувати, направляти.
导轮 dSoliin < 机 > бігунцбве колесо; направляючий ролик (шків). 导尿管 dSoni&oguan <医> [сечовий] катетер.
导尿术 daoniaoshu〈医> катетеризація.
导热 сШоге < 理 > теплопровідність.〜系数 коефіцієнт теплопровідності.
daoretl <Щ> провідник тепла.
导师 dSoshT 1)(指导教师）науковий керівник 2) (革命领袖）учитель.革命〜учитель революції.
导数 dSoshCi < 数 > похіднй.—次〜пбрша похідна.
导水规 daoshulba <тК> направляюча дамба.
导 7jC沟 daoshmgou водостічна канава.
导体 daoti <理> провідник; провід; кондуктор.
导线 daoxian 1) <理> провід; провідник 2)(爆 炸物弓 І 线）запас; запальник; запальний шнур
3) 	< 测 > [полігонометріічний] хід.罗针〜 компасний хід;〜测量 полігонометрія.
导向 daoxiang <技> наведення; направляючий. 〜装置 направляюча;光〜装置 світловід; світлопровід.
导令写 сШохіе пронос, викликати пронос.
导星 daoxlng〈天〉гідировка; гідирування.
■^5* daoyan введення; вступне слово.
导演 daoy5n 1)(指导演剧）режисирувати що.〜 工作 режисерство; режисура;〜艺术 режисерське мистецтво;集体〜колективна постановка. 2)(指人）режисер; режисура збірн.畐У 〜помічник режисера;总〜 постановник; головний режисер;色 І?舞〜 балетмейстер.
导医 daoyl проводити огляд (хворого).
导因 daoyln першопричина.
daoyuan 1) {'RM) брати початок від чого. 黄》可〜于青海 ріка Хуанхе бере свій початок від Цинхая; джерелом ріки Хуанхе є Цинхай; джерела Хуанхе знаходяться в провінції Цинхай. 2)(由某物发展而来）брати початок від чого; приходити до чого.认 і只〜于实践 пізнання приходить до практики.
导游 daoyou проводити екскурсію.
导诊 daozheng почати огляд хворого.
导致 daozhi привести що до чого.〜分裂
привести до розколу.
导轴 dSozhou <机> бігунцева (направляюча) вісь; направляючий вал.
岛 dao.
岛 dao острів 无人〜безлюдний острів;湖心小〜 острівець серед озера.
Ш daoguo острівна держава; острівна країна.
ЙК daomm острів'янин; острів'янка; житель острова.
岛山与 сіаоуй острови мн.
dSo.
抱 dao 1) (#) товкти що (товчення); обдирати що (обдирання).〜蒜 товкти (роздрібнювати) часник;〜米 обдирати рис 〜成粉末 потовкти у порошок. 2)(碰撞）штовхнути що\ стукнути.用胳脾肘一〜штовхнути (стукнути) ліктем. 3)(冲入）кинутися; вклинитись.直〜敌营 кинутися на (увірватися в) ворожий табір; вклинитись у розташування противника. 4)(插打）бити що. 〜衣服 бити валиком білизну. 5)(搅扰） мішати.〜麻烦 мішати людям; робити (чинити) людям неприємності.
ЩШ daochui трамбування.
搞蛋 dao dan скандалити,有意〜навмисно псувати обідню;从中〜скандалити; ставити палки в колеса.
揭蛋鬼 d3o dangui каверзник розм.; каверзна людина; скандаліст бешкетник розм.; бешкетниця розж, прост.
捣固 daogu трамбувати що (трамбування).〜工 人 трамбувальник.
搞鬼 daogu! каверзувати; робити каверзи; зло пожартувати.背后〜за спиною творити підлі справи; за спиною робити каверзи;〜害人 підвести людину; підкласти міну кому, під кого; підкласти свиню кому;这是有人在〜це хтось каверзує.
揭毁 daohui розгромити що (розгром); рознести що, розм.; зруйнувати що (руйнування),〜匪 ІИ розгромити (рознести) гніздо (лігвище) бандитів;农民〜了 地主的庄 园 селяни рознесли (розгромили) поміщицькі садиби;地土〜了敌军的司令部бійці розгромили (зруйнували) штаб противника.
揭卖 daomai перепродавати, спекулювати.
揭乱（іаоїийп (吵闹）скандалити; баламутити що, просту (扰舌L) мішати; воду каламутити; робити каверзи,〜分子 скандаліст; скандалістка; дезорганізатор; баламут розм.; баламутка розм.
搞实机 daoshijT < 机 > трамбувйння; трамбувальна машина.
倒 сШо 另见 dk>.
倒 dSo 1)(躺下）лягти;(翻倒）обвалитися. 〜лягти на ліжко; валятися на ліжку;〜在椅子」二 розвалитися на стільці;颓然〜在藤椅上у знемозі опуститися в плетене крісло;把花瓶撞 〜перекинути (впустити) вазу;墙要〜 了 стіна може обвалитися;树被风吹~ Т дерево повалило вітром; 一人〜下，千 "Й•万人站起来了 одна людина загинула -десятки тисяч встануть. 2)(跨台) впасти; [потерпіти] крах; повалитися. 那个铺子早〜了 той магази н давно закри вся;反动派是不打不〜的


155
的 реакційне панування не повалиться, якщо не нанесеш по ньому удар. 3)(倒嗓） втратити голос; голос пропав.这个演员的嗓 子〜了 у цього артиста пропав голос.
倒 dao І)(转换）перемінити що (зміна)〜一〜手 перемінити руку;〜一次船 пересісти на інший пароплав. 2)(腾挪）відсунути що.把 箱子〜开些 пересунути (відсунути) убік шухляди;地方大小，〜不开身儿так тісно, що повернутися не можна. 3)(转让） поступитися. ш'Ш daoban позмінно; переміняти один одного. 〜工作 працювати позмінно; працювати, змінюючи один одного;他们倒着班值日 вони чергували позмінно; вони чергували, ЗМІНЮЮЧИ один одного.
倒板 dSoban "даобань" {одне з найменувань наспівів бейцзінської опери).
倒闭 daobi крах; банкрутство (збанкрутувати). 银行〜крах (банкрутство) банку;许多商店〜 了 багато магазинів закрилися (збанкрутували).
倒毙(ШоЬі здохнуть; здохнути; відмінок.(大批 倒毙).， ，、，
倒币 d3obi перепродавати валюту.
倒仓daocang І)(把粮食取出来晾晒)винести зерно зі складу для сушки. 2)(转入另 二谷仓) перенести (перевезти) зерно на інший зерновий склад.
倒仓 dSoc5ng <剧> ламання, злам голосу [у молодих артистів].
倒巷 daocha <农> сівозміна.
倒车сШосІїб另见dAochS (中途换车）пересадка (пересідати).路上要倒两次•车є дві пересадки на шляху; треба два рази пересідати на шляху.
倒错 daocucJ безлад.
倒贩 daofan перепродавати, спекулювати.
倒伏 сШой <农> вилягти (полягти).〜的庄稼 полеглі хліба;预防〜的措施 заходи проти вилягання;麦子给台风吹得〜了 пшениця полягла від тайфуну, f到戈 dSoge повернути багнет; повернути зброю проти своїх; переметнутися в інший табір; перейти на бік противника; продати шпагу застар.
倒阁 dSogS <政> звалгіти кабінет 倒挂diogui навпаки, задом на перед.
倒换сШоїшйп І)(替换）поперемінно:几种庄稼 〜着种 засівати поперемінно різними культурами (злаками); ввести сівозміну;〜着 脚站着 стояти, переступаючи з ноги на ногу. 2)(掉换）змінювати що.〜次序 змінювати порядок (чергу)不可随意〜не можна змінювати, як надумається.
倒汇 dSohui продати або поміняти валюту.
倒脚 daojiao з ноги на ногу (перекидати м’яча). 倒嚼 сШо』іао жуйка.
倒接班 daojieban підприємства і установи, які приймають на роботу пенсіонерів, f到#С dSokuan велика ставка в казино.
倒卖 сШотйі перепродавати що.〜牲口 перепродавати худобу, f到霉 daomei не везб кому\ невезіння; нещастя; солоно прийтися (дістатися) кому.〜的円子 нещасливий (чорний) день;〜的家伙 невдаха; 真〜от не везе; от нещастя (невдача); просто лихо.
倒票 daopiao купити білет, дістати білет, f到嗓 daosang втрата голосу; голос пропав.
倒手 dSosh6u переходити з рук у руки.这批货 倒过两次手了 ця партія товарів уже двічі переходила з рук у руки;这货倒过手了 цей товар побував у різних руках.
倒损 daosfin порча.
倒塌 dSota обвалитися (обвал).房子〜了 будинок обвалився;墙有〜的危险 стін^ загрожує обвалом;桥轰隆一声〜了 міст із гуркотом повалився.
倒台 сШоШ впасти; повалитися.沙皇政府楚一
九 Ь年〜的 цйрський уряд упав у 1917
році.
倒腾 dao-teng <口> І)(翻腾）ритися. 2)(贩卖） торгувати.
倒替daoti—倒换і).两个人〜着守在病人身旁 два чоловіка поперемінно чергували біля хворого.
倒胃 daowei викликати апетит.
倒胃口 сШо wei-kou 1)(嘴里发腻）набгіти оскому; нудно;(胃 口不佳）втратити апетит. 酸的吃多了要〜 можна набити оскому від кислого;这种胜东西使人〜цей бруд відбив апетит. 2)(感到讨厌）набити оскому; нудно. 看了也〜навіть дивитися нудно;这种废话叫 谁听了 都〜такб марнослів’я хоч кому наб'є оскому.
侄!|休 daoxiu наспівувати під ніс.
倒运 daoyiin спекуляція [на провозі товарів].
倒爷 daoye спекулянт.
倒业 daoye купівля-продаж.
ІІЖ daozhang безнадійний борг.
dao.
祷 dao 是所至〜у надії, що...; дуже сподіваюся (розраховую), що...
祷告 dSogAo <宗> молитися (молитва);(短时间 的祷告）молббень.去做〜йти на молитву;做 完〜відслужити молебень. dao 另见 tdo; yao.
陶陶 daodao веселий, радісний; радісно, весело; із задоволенням.
丨畴dao另见ch6u.
帱 dao <动> накривати, покривати.
Ш dao.
15 dao висбкий, великий (трава).
Ш泡0另见dii.
Ш dao прапор
сійо.
到必0 1)(达到）до чого; до чого; по що; до-.〜 明天 до завтрашнього дня; до завтра; на завтра;〜第二天 на другий (наступний, інший) день;〜星期三就可完成до середи можна закінчити;〜星期三只有一天了 до середи залишився тільки один день;〜半夜 до півночі;〜十月底为止 по жовтень; до кінця жовтня;〜老年 на схилі літ; 一定程度 до відомого ступеня;从下〜上 знизу доверху; 〜那时就晚了 тоді буде пізно;〜现在仍无消 Ж дотепер немає звісток;〜今天我还记得 донині (понині) я все ще пам’ятйю;另У 急，〜 时候你就会知道了 не поспішай, прийде час,
і 	ти впізнаєш. 2)(来）настати; прийти; приїхати,时间〜了 прийшов час; уже час; час минув (表示时间结束)；期限快〜了 тфмін незабаром настане (прийде);期限已〜термін
минув;春天〜了 настіпа (прийшла) весна;信 〜得ft是快 лист прийшов (дійшов) дуже скоро 火车〜了上海了 гібі^іг дійшов до Шанхая;我 们是夏天〜北京的ми приїхали в Бейцзин улітку;代表团还没有〜делегація ще не приїхала (не прибула);他马上就〜він зараз тут буде; він зараз приїде (прийде);部队〜—— 立即向敌人进攻загін із ходу атакував ворога. 3)(往）йти; їхати;(出发） відправитися.〜街上去 виходити (піти) на вулицю;〜戏院去пітіі до театру;〜北京去 їхати (поїхати, рушити) у Бейцзин;〜夕卜国去 їхати (поїхати, виїхати) за кордон;文学艺术 工作者要〜工农兵群众中去працівникіі літератури і мистецтва повинні йти в гущавину робітників, селян і солдат;你〜哪 儿去？ кущі ви йдете?明天我〜你那儿去 завтра я буду у вас; завтра я піду (прийду, зайду) до вас;你怎么也〜上海来了？ чом夕 ви теж потрапили в Шанхай?党派我〜哪儿， 我/就〜明куди мене партія пошле, туди я і поїду. 4)(表示动作有结М)—般用完k体动 词表示по看〜побачити; помітити;听〜 почути; упізнати;办得〜мбжна зробити;还 没有飞 ~ 匕京 літак ще не долетів до Бейцзина.今天我们就讲〜这里сьогбдні ми зупинимося на цьому. 5)(周到)всебічний; ретельний (старанність).想得很〜усе [було] продумано ретельно (уважно, всебічно).
到案 dao'an〈法〉з’явитися в суд; стати перед судом.不〜неівка в суд.
Щ Ш daochai прибути на службу; стати на посаду.
到场 daochang з’явитися (явка); бути присутнім (присутність).有双方〜у присутності двох сторін; при явці обох сторін;拒绝〜відмбва від явки; відмовитися з'явитися (бути присутнім).
Щ 处 daochu скрізь; усюди; повсюдно; на кожному кроці; на всіх перехрестях; із краю в край; там і тут; там і сям.〜叫喊 кричати на всіх перехрестях;〜打听 розпитувати будь-кого;〜传播 по руках ходити; усюди поширюватися; ~流浪 блукати по білому світу;〜碰壁 на кожному кроці сідати в калюжу;〜都找不到 нідо не можна було знайти;〜是稻田 із краю в край тягнуться рисові поля;〜呈现一片繁荣景象ускіди спостерігається картина процвітання; @ 种 情况〜都有 такб явище спостерігається всюди (скрізь, повсюдно, на кожному крбці); fife 他〜受欢迎 йогб скрізь зустрічали з рюзпростершми обіймами;先进经验〜推广 передовий досвід одфжав повсюдне поширення.
到达 сійо da прибути (прибуття).〜北京 прибути (приїхати) у Бейцзин;火车+早辱五点〜А亨 потяг прибуде (прийде) у Бейцзин о 5 годин ранку;我们两夫后才能〜ми прибудемо (доїдемо) тільки через два дні;好容易〜冃的 Ш насилу добратися (доїхати) до місця призначення;命令六时正〜наказано бути на шосту годину. *
到达立占 dao dazhan станція призначення.
到底сійо di (到尽头）довести до кінця.把革命 进行〜！ довести до кінця революцію!
到底 dao di І)(终于）зрештою; нарешті;〜成功 了 зрештою вдалбся; нарешті вийшло (утворилося);他〜来了 то він прийшов. 2)


156
(究竟）усб-таки; нарешті.你跟他〜有什么关 系? які ж усе-таки стосунки у вас із ним?你 ~在什么时候能唯备好呢？ а все-таки, коли ж ви будете готбві?这〜是什么意思？ що це нарешті (усе-таки) значить?你〜要什么呀？ чого ти хочеш нарешті?你谈谈〜是怎么回事 саму справу розповісти! розповісти суть справи! 3)(甲竟）усе ж; усе-таки.〜有区别 усе ж (усе-таки) є різниця jlll〜还是孩子 він усе ж (усе-таки) хлопчик.
到点從0 dian уже час; пора.〜了，火车要开了 уже час, і потяг зараз вирушить;〜了，该上班 7 пора (уже час) йти на роботу.
到і方 daofang нанести візит, відвідати.
到家 daojia у досконалості; сама довершеність. 理解得f艮〜розуміти в досконалості;学〜 досягти верху досконалості;在这一方面还 很不〜у цьому відношенні ще дуже далеко від досконалості;他的俄文很〜він у досконалості володіє російською мовою.
到来 daolai настати; прийти.即将〜на самому порозі; уже на носі; не за горами;春天已经〜 настала (прийшла) весна;隆重地迎接五一节 的 〜 урочисто зустріти прийдешнє Першотравневе свято.
到期 dAoql1 термін минув.〜了 ужб час;合同快〜 了 наступає термін договору;合同已经〜了 термін договору (умови) минув;合同尚未〜 ще не настав термін договору.
到齐 daoqi у зборі.大家都В〜усі в зборі; [прибути] у повному складі.
到什么山上唱什么歌dao shen-me shan-shang chang shen-me ge "на яку гору прийшов, таку пісню і співай"; із вовками жити - по-вовчому вити; у чужий монастир зі своїм статутом не хбдять.
到手c^osh6u потрапити в руки;现在机器还没 有〜 машини поки що не отримані (не потрапили в наші руки); машини поки що не в наших руках;异〜роздобути що; дістати що;学〜，学至!j家 міцно засвоювати вивчене.
到庭泡0«叩<法> —到案.
至[j头 daotou досягти межі.——年〜цілий рік;生 产〜的思想межі;有些人以为生产定额已经〜 了 деякі вважали, що норма виробітки вже досягла своєї межі;话说〜了 усі аргументи вичерпані.
到头来 daotoulai зрештою; у кінцевому рахунку (підсумку); у результаті; наприкінці; усе ж. ,
到职 daozhi зайняти посаду.
倒 dk> 另见 dao.、 、
f到 dao 1)(颠f到）догори ногами; догори дном; вниз головою.〜方夂 поставити догори ногами; поставити догори дном;〜挂 висіти вниз головою;〜着摆 поставити в зворотному порядку;〜数第一 гірший із кінця;孩子把帽 子狨〜了 дитина надягнула шапку задом наперед;他〜竖起眉毛 у нього навіть брови здибились. 2)(相反）оббрнено.〜找两元钱 дати два юаня здачі.(向相反方向移动） задній хід; задкувати том夕〜开 дати задній хід; кати (йти) заднім ходом;历史的车轮是 不会〜转的 не повернеться колесо історії назад. 4)(灌注）налити що, чого;(装） насипати що, чого;(清除）викинути що (викидання).〜—一杯茶 налити склянку чаю; 把面粉〜在袋子里насипйти (зсипати) борошно в мішок;把衣袋〜空 спустошити
кишеню;把酒〜在几个小瓶里розлити вино по пляшках;把两桶牛奶〜在一起зл“ти молоко з двох бідонів в один;从碗里〜到杯 -?Ж перелити з чашки в склянку;〜垃敗 викинути сміття;〜掉眼水 вилити (злити) брудну воду;把心里的话都〜出来викласти все, що було (накопичилося) на душі.
倒 d&o 1)(跟意$斗相反）навпаки; проте; однак. 实际上〜要容易得多фактично вийде навпаки, тобто буде набагато легше (простіше); 我本想节哲，不想〜多花了& я хотів заощадити, так вийшло (стшіося) навпаки; 屋子虽小，〜还干净будинок хоча і маленький, проте (однак) чистий;您、忘了，我 〜还"і己得 ви забули, зате я гарно пам'ятаю;我 〜另有个主意 У мене 叩отб (однак) інша ідея. 2)(表示反说语气)：你说得〜容-，可是事情 没有那么好办 летко тобі говорити, а робити не так叩бето. 3)(表示让步）-то.东西〜不坏， 可是价备也够瞧的річ хоч і непогана, але ціна кусається;说〜说过，只是他不听 говорити то говорили, тільки він не слухається;冷一点〜没什么，只是不要有风 нехай буде морозно, аби не було вітряно. 4) (表示催促，迫问）ну.你〜说呀！ ну，говорііж (розповідай же) нарешті!你〜想想主意呀！ придумай же що-небудь! ну, знайди ж який-небудь вихід!你〜是回过4去呀，人家 叫你哪! так обернись же, тебе звуть.
倒背手 daobeishou закласти руки за спину 倒不如 dao buru краще [всьогб було] би; усе ж краще.〜这样做 найкраще [було б] зробити так; усе ж краще зробити так.
倒彩dAocSi丨|参阅“喝倒彩hS daocai,\ 倒车dk)ch6另见d5och6 (使车后退）задній хід. 参阅“开倒车kai daoche".
倒刺 dSoci задирка.
倒出 daochu вилити що; висипати що.〜瓶里的 水 валити воду з пляшки;〜袋里的沙土 висипати пісок із мішка, f到手丁 一IE dao da yl pa із хворої голови на здорову.
倒幾 daofen ворушити і дрібнити гній.
倒挂金钟 dk>gu& jTnzh6ng <ft> фуксія гібрида. 倒果为因 сійо guo wei yin вважати (називати) наслідок причиною.
倒好儿 daohaor:喊〜освистіти кого.
倒虹吸管 d&oh6ngx了guSn <技> дкікер.
倒睫 d&oji6 <医> трихійз. f到进 daojin улити що, чого', усипати що, чого. 把水〜桶里улііти воду в бочку;把米〜袋里 усипати рис у мішок.
倒立 d》ol丨 1)(顶端朝下）стояти догори ногами.
2) 	<体> стійка на руках. 3) <空> капотіж; капотування (капотувати), f到流 daoliu текти назад; зворотний плин. 倒轮阐 daolunzha нижнє гальмо [велосипеда]. Ш 满 daoman наповнити що，(наповнення); долити що, чого.〜——杯酒 долити вина в келих; 洒杯〜наповнити келихи (чарки); 把袋子〜напбвнити мішок倒得太湖 переповнити що; перелити що. f到数 daoshu зворотний розмір; зворотне число, f到退 daotui відступити; йти (повернути) назад; рух назад; тому. ~ 几步 відступити на декілька кроків; зробити декілька кроків назад;〜三十年ЗО років тому;不是前进，而 是〜не прогрес, а регрес; йти не вперед, а назад;〜是没有出路的 рух назад
безвихідний.
倒行逆施 dao xing ni shi усупереч здоровому глузду; йти всупереч усьому; регресивні дії (заходи).
倒叙法(ійохйй <文> нахгешихте невідм.
倒悬 daoxuan <书> висіти вниз головою.
倒影 c^oyTng [зворотний] відбиток.水中的〜 відбиток у ВОДІ.
Ш 葱 daozaicong полетіти шкереберть; полетіти шкереберть; упасти вниз головою.
Ш 置 daozhi поставити догори ногами; у зворотному порядку; шиворіт-на-виворіт.轻 重〜не розібратися, що важливо і що неважливо; зробити шиворіт-на-виворіт.
倒装句 ddozhu如gj{i <语> інверсія.
倒座儿d》ozu6r 1)(正房对面的房子）флігель, розташований проти головного будинку. 2) (背向行驶方向的座位）сидіння，розташоване проти руху потяга (автомобіля, пароплава).坐的是大汽车的〜сидіти проти руху автобуса.
卓沿0.
悼词 daoci траурна мова; надгробне слово.致〜 виступити з жалобною мовою; вимовити надгробне слово.
悼祭 daoji вшанувати пам’ять кого.
daonian ушанувати пам'ять [мертвого]; із скорботою згадувати кого， про кого; уболівати книжк.〜革命烈士 ушанувати пам'ять полеглих героїв революції;〜亡友 із скорботою згадувати про покійного друга.
悼亡d&ow6ng 1)(悼念死去的妻子）уболівати про мертву дружину. 3)(死去妻子）загубити дружину; позбутися дружини.
сійо.
盗 dk> 1)(偷盗）крйсти що (крадіжка); викрадати що (викрадення); красти що (злодійство).发现公家的财‘被〜виявлено крадіжку казенного майна. 2)(强盗）бандит; грабіжник; розбійник.
盗案 dao，an справа про грабіж (про розбій), daofa розкрадання дров.
盗匪 daofei бандити мн.; грабіжники мн.; розбійники мн.〜活动 бандитизм;——帮〜 бандитська зграя; зграя грабіжників (розбійників).
盗汗 dAoh^n <医> нічні поти.
盗公 daogong розкрадання державного майна.
盗劫 daojie грабувати що (грабіж).
盗卖 daomai розкрадання і продаж.〜公物 розкрадання і продаж громадського майна.
ШШ daomu пограбування могил.
盗窃 daoqie розкрадання; крадіжка (красти що); злодійство (красти що).〜公款 казнокрадство; 〜国家财产 розкрадання (присвоєння) державного майна; казнокрадство; 〜国家财产казнокрад;〜国家机密крадіж- ка (розкрадання) державної таємниці;〜国营 农场财产 займатися розтягуванням держгоспного добра;制止一切〜行为 при- пинити всякого роду розкрадання.
盗取 daoqii украсти що; викрасти що (викрадення). 〜机密文件 викрасти (вкрасти) секретні документи.
盗用 daoyong розтрачувати що (розтрата).〜公 款 зробити розтрату;〜公物 привласнити суспільне майно; розкрадання суспільного добра;〜名义 під прикриттям імені чого.
盗贼 daozei злодії й розбійники (грабіжники).


157
道拍о.
道 1 (ійо 1)-> 道路 1). 2)(水道）руслб; стік; фарватер.黄河改〜ріка Хуанхе змінила своє русло. 3) 法，途径)правило; принцип.处 世之〜принципи [у житті]; життєва мудрість; #生之〜умбви (правила) для збереження здоров'я;他们同行同〜У них спільні інтереси І СПІЛЬНІ погляди. 4)(学术、宗教的 恐想体系）навчання; релігійне вчення,传〜 поширювати вчення; проповідувати релігійне навчання;孑L & І 〜вчення КонфУція і Менцз“. 5) ~►道教；道士. 6)—>道 门.7)(线条)лінія;(刻痕）подряпина. 一条斜 〜кривй лінія. 8) <量词> (用于长条形的东西): 一〜河[одна] ріка;几〜皱纹 декілька зморщок; 一〜令人目眩眼花的亮光сніп сліпучих променів; і 画——〜红线 провести червону лінію;裂了一~缝 дати тріщину. 9) (用于门，墙等):两〜铁丝网подвійне дрбтове загородження;第〜一防线 перша лінія оборони;打了一〜围墙 обнести стіною;这〜 门没有人走了 через ці двері вже не хбдять. 10) <量词> (用于命令，题目等)：一〜命令 [відданий] наказ;两〜算题 два завдання. 11) 〈量词 > (次）раз.换两〜水два рази перемінити воду;上了 三〜漆 відлакувати три рази;省 了 一 〜手续 стйло одною формальністю менше. '
ІІ2 dao <史> адміністративний район; округ.
道3 dao 1)(说）говорити.常言〜得好 правильно (справедливо) говорять. 2)(以为）думати; вважати,我〜是他来了 я подумав, що це він прийшов.
道白（ІйоЬйі (对白）діалбг;(独白）монолбг. 道班 dAob^n <交> дорбжна бригада.〜工人 дорожний робітник.
ІІ 另ij daobie прощатися (прощання); попрощатися. 向 Ш & ~ прощатися (попрощатися) з друзями;握手〜потиснути руку на прощання.
到不拾遗 dao bu shi yi загубленого на дорозі не візьмуть.〜，夜不闭户 загубленого на дорозі не візьмуть, двері на ніч не замикають.
道不同，不相 4 谋 сійо bu tong, bu xiang wei mou нарізно думати - разом не жити.
道盆 daocha < 铁路 > стрілка; стрілочне переведення. ЙІ〜перевбдення стрілки;〜胃 91; -ШЦ нумерація переведень.
道场c^ochang <宗> 1) (І故法琪的场所）місце здійснення [буддійських або лаоських] релігійних обрядів. 2)(法 Зї ) релігійні обряди.作〜учинення релігійних обрядів.
道床 daochuang〈铁路> баласт; баластова призма; баластовий шар.
道德 dSo de моральність; мораль ж.;(准则） етика.共产主义〜комуністична моріпь (моральність); 医生的~ лікарська етика; етика лікаря;运动员的〜фізкультурна етика; етика фізкультурника;〜基础 моральні підвалини; 〜标准 моральні (етичні) норми; норми моралі; ~ 品质 моральні якості;〜而貌 моральний вигляд;〜高 висока мораль (моральність); шляхетність;〜败坏 моральна спустошеність;合乎〜的行为 етичний учинок; 不〜的 4亍为 неетичний (аморальний) вчинок.
ДІЙІ daodl справжній, непідробний.
道饤 d&o ding <铁路> ксістур ч.
道乏 dao fa подякувати за прйцю.
道高一尺，魔高一丈 сійо gao yl chi, mo gao yl zhang "нехай божество сильне, але демон у десять разів сильніший".
11$古 daogii лаоська черниця.
ШШ daoguan лаоський храм.
道行 dAo‘hang < 口> 1)(修行的功夫）святість; наділений божественною силою. 2)(本领) здібності мн.; уміння.他〜可不小 У нього великі здібності (велике уміння).
道贺сійоїід—道喜
道家池oj这1)(我国古代的一种思想流派） лаоська школа; даосизм. 2)(手旨人） послідовники даосизму; даоси мн.
ШЖ daojiao даосизм; лаоське вчення.
道具 daoju〈剧〉бутафорія; реквізит спец/, аксесуар.负责〜的工作乂员бутафбр; реквізитор спец.
道口 сійокби<铁路> переЬд.〜的灯光信号 переїзний світлофор.
道口儿 daok6ur перехрестя.
道劳сійоїйо 道乏.
道理 dAo.li 1)(事物的规捧）закон; логіка речей; (真理）прйвда; істина;(原理）принцип.为人 处世的〜життєва мудрість; життєві правила; 阶级斗争的〜закбни класової боротьби;懂 得革命〜зрозуміти революційну правду;讲 深耕的〜пояснювати значення і зміст глибокої бранки; пояснювати принципи глибокої бранки;按〜说 за логікою речей; по правді говорячи; якщо дивитися з пбгляду здорбвого глузду;这是确定不变的〜така непорушна логіка речей. 2)(理由）резбн розм.; причина;(情理）справедливість; здоровий глузд; сенс;(根据）підстава.讲明〜 наводити аргументи (підстави, мотиви); пояснити чому; з'ясувати істину;不讲〜не рахуватися з істиною; не слухатися ні доводів, ні переконань;毫无〜без усякої до того причини; без усяких до тогб підстав;这 是什么〜？ що за причина? з якої причини? що за підстава? на якій підставі?没有〜不同 意 немає причини (резону, підстави) не погоджуватися;没有〜不满意 немає причин для невдоволення;他的话说得有〜є здоровий глузд у його словах;他说的完全有 〜він говорить цілком резонно (розумно);这 І5有〜слова ці цілком справедливі;他的话 中多少有点〜у його словах є деяка частка правди (істини);妈讲的话也有〜м^ги все-таки діло говорить;还是他有〜усб-таки' він правий;他有他的〜У нього є свої підстави (причини) для цього;这是合乎〜的 要求 це резонні (справедливі, законні) вимоги.
道林纸 daolinzh! глянсовий без деревини папір.
道路（Ійоїй 1)(路）дорбга; шлях ч.崎ill区 нерівна дорога;平坦的〜торна дорога. 2)(通. 道)повідомлення; прохід; проїзд. ІШ 平〜 розчистити (прокласти) шлях;〜РЯ 塞 перервалося повідомлення; проїзд закритий.
3) 	(й；展途径)光明的〜світлий шлях;现实的 〜реіпьний шлях;发展〜шлях розвитку;又 红又专的〜шлях, що веде до того, щоб стати гарним і кваліфікованим [фахівцем]; шлях підготовки гарних і кваліфікованих фахівців; 两条〜的斗争 боротьба між двома шляхами; 使走 „іііЕїі角的〜направити на правильний шлях;走上革命的〜ст^ти на шлях революції;
走上独立发展的〜в“йти на самостійну орбіту;走同一条〜йти одною дорогою.
道士岸然 сійотйо anran (神态庄严)з важливим, серйозним виглядом; із виглядом праведника; (假正经）із святенницьким виглядом.
іі 	|'1 daomen секта. & ⑨〜реакційна нелегальна релігійна секта.
道木 сійотй <知路> шпіпи мн.
道袍 daopao [лаоська] риза.
道破 daopo розкрити що (розкриття). ~不必密 розкрити (видати, розгадати) таємницю.
ІІ兼欠 daoqian вибачитися; попросити вибачення; принести вибачення.要求对这次事件立即 公开〜вимагйти негайно принести публічне вибачення з приводу цього інциденту.
道情 dAoqin导 丨艺> "даоц丨н” {народні пісні,
що співаються розповідачем казок під аколтанемент маленького барабанчика).
道士 dao shi даос; лаоський чернець.
ІІ听途і兑 dao ting tu shuo одні лише розмови та вуличні чутки; поверхові спостереження і чутки; чув дзвін, та не знає, відкіля він.
道喜 daoxi поздоровити що з чим (поздоровлення); принести поздоровлення.去电〜 послати телеграму з поздоровленням; відправити ппрвітальну телеграму.
道谢 daoxie дякувати кому-чому (подяка); сказати спасибі; висловити подяку.说了许 多〜的话 розсипатися в подяках.
道学сійохиб 1)( —种哲学思想）неоконфу- ціанство; вчення неоконфуціанства. 2)—道 学气〜先生 начбтчик; педант.
道学气 daoxueqi педантизм.
道义 daoyi мораль і справедливість.〜上的责任 моральна відповідальність;按〜来说 говорячи по справедливості; із пбгляду моралі і справедливості;给予〜上的支持 надати моральну підтримку.
道炸 daozha < 铁路> балйст.碎〜щебеневий баласт.
道子 dao.zi —道 1 7).
稻浞0.
稻 dao 1) <植> рис;水〜[поливн“й] рис;旱〜 суходільний рис;早〜ранньоспілий (ранній) рис;中〜середньоспілий рис;晚〜пізньо- стиглий (пізній, звичайний) рис;单季〜 одноврожайний рис;双季〜двоврожайний рис;害！]〜жйти рис;打〜молотити рис. 2) •稻 谷.
Ш 萆 daocSo [рисова] солома.——ЙЗ 〜сніп рисової соломи; 一根〜солбмина;〜塾子 солом'яний матрац;小木箱里铺着〜на дні маленької дерев'яної шухляди була постелена рисова солбма.丨丨参阅“携稻草 Шо daocSo”.
稻草人 daocSoren солом'яне опудало; жупел.
稻谷 daogii неочищений рис; шала.
ШШ daokang збій; полова.
ШЩ daoshu <Ш> фонтанезія форчуна.
ШШ daosui рисовий колос.
稻田daotiSn рисове поле.翻耕收割后的〜 бранка рисовища.
稻线虫 daoxianchong <动> рисова нематода.
稻秩 daoyang рисова розсада; розсада рису.
稻子dao.zi <口>一命.长在田里的〜рис на корені.
稻作 d〗ozu6<&> рисівництво.


158
嗎d6.
喂嗷 debo невдоволено гарчати; не відставати з нудотними розмовами
de 另见.de; d6i.
得 1 de I)->得到.〜了好消息 отримано гарні звістки;〜了一个主怠прийшла ідея;〜來不易 добуто (досягнуто) на превелику силу; дісталося не так прбсто (легко);也许他〜了 她的什么好处 а раптом йому дещо від неї перепадає. 2)(演算结果)дорівнює чому; рівнятися чому; буде. 二力卩三〜五 два плюс три дорівнює п’яти; до двох додати три буде п’ять;三三〜九 тричі три дорівнює дев’яти; три помножити на три буде дев'ять; тричі три дев'ять. 3) <口> (表示同意）гаразд; так і бути.〜，就这么办 гаразд, так і зробимо;〜， 我们去吧 дсібре, гаразд (так і бути), підемо. 4) <口> (表示无可奈何)от лихо (нещастя, горе). 〜，你又把我的事搞糟了 от лихо (нещастя, горе), ти знову мені справу зіпсувала.
得 2 d6 (许可）мбже [бути]; можуть [бути].以上 消息不〜公布 вищевказані відомості не підлягають оголошенню.
得便 debian [коли буде] випадок; [коли трапиться] можливість.不〜не було випадку; не було можливості;这本书请你〜捎给他 при нагоді передайте йому цю книгу;请你〜 来一趟 приходьте, будь ласка, якщо буде можливість.
得病 debing занедужати; нажити хворобу.他得 了重病він важко захворів;住在潮湿的房间 里容易得风湿病5їоІти в сирій кімнаті - легко нажити собі ревматизм (легко захворіти на ревматизм).
得不偿失 de bu chang shi придбане не відшкодовує втрачене; збитку більше, ніж користі; мета не виправдує засобів; міняти шило на мило.
decheng вдаватися, полупатися (щастить; таланить) кому; здійснитися; домогтися свого в чому. ▲冬的侵略阴谋未能〜не вдалися (не здійснилися) агресивні підступи ворогів; агресивні зйдуми ворогів не збулися; 我们决本能让敌人的阴谋〜ми не допустимо, щоб бажання ворогів могли здійснитися; не дамо бажанням ворогів узяти верх.
得宠 d^ch6ng бути у фаворі в кого; бути (стати) фаворитом; здобути прихильність.
Ш Ж dechu одержати що; прийти до чого; привести до чого; винести що; випливати; витягти що.〜正确结论 прийти до правильних висновків; винести (одержати) правильні висновки;从失败中〜教训 м^ти уроки з помилок;由此可以~这样的结论 звідси випливає такий висновок;得不出任何 结论来 ніякого результату не вийде.
得寸进尺cun jin chi —得P龙望蜀.
得当 de dang до діла; до ладу; доречний;(合理） раціональний (раціональність);(合乎目的） доцільний (доцільність).问题处理〜 врегулювати питання^доцільно (раціонально, належним чином);资金使用〜раціональне використання засобів;格言弓І 用〜вислів використаний до речі;办法〜міри доречні; 举止〜учинки доцільні (доречні);钱花得〜 витрачати гроші з розумом;不〜не до ладу; не до діла; недоречний; нераціональний; недоцільний;玩笑开得不〜жарти були недоречні (не до місця);时间用得不〜
недоцільна витрата часу.
得到 de dao одержати що (одержання); досягти чого (досягнення); домогтися чого. одержати загальне визнання;〜光荣称号 заслужити почесне звання;〜萊誉 досягати слави;〜成功 домогтися (досягти) успіху;〜 经验 набути досвіду;〜教训 отримати урок; ~ 好结果 привести до гарного результату;〜安 慰 знайти розраду;〜印象 винести враження; 〜反映 одужати (знайти) відбиток;〜发挥自 己力量的机会 знайти застосування своїх сил; 〜信任 користуватися довірою;〜同意 за згодою; дістати згоду;〜许可 одержати (добути, дістати) дозвіл; із дозволу;〜帮助 одержати допомогу;〜支持 зустріти (одержати) підтримку; користуватися
підтримкою;〜进—步的改进 зазнати подальшого удосконалення; 〜锻炼
загартуватися;〜推广 широко поширитись;〜 发展 одержати розвиток; досягти розвитку; 〜好处мйти користь;永远得不到нікбли цього не буде (не одержати, не досягти, не домогтися); не бачити кому чого як своїх вух; 人民〜的权І1』，绝不允许轻易丧失не можна покірно віддавати завойовані народом права.
得іЙ多助，失道寒助dd сійо du6 zhCi, shT池0 guS zhu той, на чийому боці справедливість, користується широкою підтримкою, а той, хто робить несправедливість, позбавляє себе підтримки.
得法 defa уміло; вправно.领导〜уміле керівництво; 不〜невміло; невмілий;作得令艮〜 зроблено вміло (майстерно).
得分 сібйп <体> виграти (набрати) очко.〜机会 гольовий момент.
ШЙЖзІ de guo qiS guo (ШіІ 0 T) жити, поки живеться; жити сьогоднішнім днем; аби [як-небудь] прожити; аби як-небудь;
прожив день - і добре; зійде (зійшло) і гаразд; аби зійшло.
得计 deji вважати вдалим; вийшло вдало; знайти вдалий вихід.自以为〜вважати для себе вдалим; вважати, що вийшло вдало; вважати, що знайдений удалий вихід.
得奖 ddjiSng 1)(得到奖赏）одержати нагороду. 2)(中奖）виграш (виграти що).
得奖者d6jiSngzh5 нагороджений.体育比赛〜 призер; призерка рош.
得劲 dejin 1)(舒服）почувати себе добре.我身 #不大〜я щось погано себе почуваю; мені щось нездужається. 2)(方便）зручно; спритно.这枝笔使着很〜цією ручкою дуже зручно писати.
得救 dejiu врятуватися (порятунок).
得空 d6k6ng [коли буде] вільний час.〜请到我 家里来 коли буде (знайдеться) вільний час, приходьте, будь ласка, до нас;—点、也不〜
. немає вільної хвилини; хвилини немає вільної.
得了 d61e 1)(表示同意）гаразд; бути.〜，我 们就去吧 дббре (так і бути), підемо. 2)(表示 禁止）дбсить; вистачить; буде. 别说了 досить вам розмовляти; дбсить, перестаньте; 〜，舌L 喊什么 вистачить (дбсить), нічого без толку кричати; вистачить (буде) вам без толку кричати;〜，你走你的吧 дбсить (вистачить, буде), йдіть собі.
得)J deli 1)(得益，见效）допомогти; одержати допомогу.我吃这药很〜ці ліки сильно мені
допомогли (допомагають);我得他的力很不 小 він мені багато в чому допоміг. 2)(能力强） сильний.〜干部 сильний кадровий працівник; цінний працівник;〜助手 сильний (діловий) помічник (асистент); права рука;〜ІС 具 діюче знаряддя;领导工作〜робота керівництва ефективна.
得昵望蜀 de L6ng wang Shti спочатку за пальчик, потім і за руку схопитися; апетит приходить під час їжі; дай яєчко, та ще облуплене; не знати (хто не знає) межі своїм бажанням; ненаситний (ненаситність).
得其所哉 de qi su6 zai почувати себе у своїй [рідній] стихії; як сир у маслі качатися.
得人 deren < 书 > вдало (вміло) підбирати [працівників].
得人 4、de гепхіп популярний; користуватися популярністю.他 f艮〜він людина дуже популярна; він людина, що користується великою популярністю.
得胜 desheng здобути перемогу; з перемогою.〜 归来 повернутися з перемогою (з тріумфом); з щитом [повернутися].
得失 ddsh了 1)(所得和所€) інтересимн.\ вигода. 不计较个人〜не рахуватися з власними інтересами; не думати про особисті інтереси; не піклуватися про особисту вигоду. 2)(利弊） плюси і мінуси; позитивне і негативне.〜参 半 є отут свої плюси і мінуси;〜相当 користь дорівнює збитку.
得时 deshi удалий (щасливий) збіг обставин; удача.
得势 deshi узяти (одержати) верх; ввійти в силу; набрати сили; бути в силі.
得手 d^sh6u успішно; удало; завершитися успіхом.号今天我写得#别〜сьогбдні мені пишеться, як ніколи;进攻〜атйка завершилася повним успіхом; атака була вдала (успішна).
得数 dSshCi < 数 > [отримана] відповідь; отримане число.
得体 detl почуття міри; доречний; тактовний. 讲得很〜сказано д^Ьке тактовно;不〜немйє почуття міри (тактовності); недоречний; не до місця;说些不〜的话 сказати що-небудь непристойне;说话不〜сказати не те, що випливає;做得不〜зрбблено нетактовно.
得天独厚d6 tian du hou (人的资质好）висока обдарованість; високообдарований;(自然条 件优越）багатющі прирбдні дані (можливості).
得闲ddxiSn —得空.
得心应手 de xln ying sh5u так, як хочеться (хотілося); слухняний; як по маслу [йти, протікати]; робота йде вдало, f东到〜набити руку;写文章〜писати так, як хотілося б;这 台车床用起来〜цей верстат зручний у керуванні.
得宜 deyi доречний; доцільний (доцільність). 措置〜ужиті заходи доцільні.
得以 deyi мати можливість; змогти із неозн.\ могти.〜深造 мати можливість далі вчитися; 让群众意见〜充分发表щоб маси змогли цілкбм висловити усі свої думки.
得意 deyi задоволений (достаток); самовдо- волений (самовдоволення).〜门生 улюблений учень;〜杰作 удала робота (指作品); улюблений прийом (^н^7Й；)； украй
самовдоволений; із надзвичайним самовдоволенням; 〜扬扬 самовдоволений вигляд;


159
самовдоволено сяяти; радісно потирати руки; 带若〜的样子 із задоволеним (само- вдоволеним) видом;他自鸣〜він був дуже задоволений собою; він переповнився самовдоволенням.
得意忘形 deyi wangxing голова запаморочилася від успіхів; бути на сьомому небі від радості (від захвату); ніг (землі) під собою не чути.
得用 dSy6ng І)(适用）придатний (придатність); придатний (придатність).这把剪刀不〜了 ці ножиці вже негожі. 2) 一得力.
de yu wang quan мавр зробив свою справу, мавр може піти.
得知 dezhl упізнати що; почути що.
dezhi удача; везти безособ” кому, розм.
〜бути (опинитися) в опапі; не зробив кар’єри; не дають ходу кому;郁 tjP ^ 〜 невдоволення своєю долею.
得罪 de-zui скривдити що\ завдати образи; зачепити що.〜人 скривдити людину; наживати собі ворогів;他不是好〜的він не дасть себе в образу; він не дозволить наступити собі на ногу;我有什么地方〜了 你？ що я тобі поганого зробив?
锝d6.
锝 <化> технецій.
德 de I)(品德）моральність; мораль ж.; етика. 使学生〜智#全&发展дйти учням усебічний розвиток у моральному, розумовому і фізичному відношеннях. 2)—德行.
德才兼备 cai jianbei сполучення моральних і
ділових якостей; мати високі ділові і моральні якості; чеснота сполучається з талановитістю.〜的人 людина високої моралі й особливих здібностей; політично розвинена і висококваліфікована людина.
德高望重 de gao wang zhong доброчесний і всім відомий; високоморальний і вельмишановний. 〜的人 людина високоморальна і вельмишановна; людина високої моралі і великої відомості; знатна й ушанована людина.
德国人 Deguoren німець (німецький); німкеня.
德望 dSw^ig чеснота й ім’я.有〜的人 доброчесна і відома людина.
德行 dexmg чеснота ж.\ добрий учинок.
德语 сіеуй німецька мбва.
德育 deyu моральне (етичне) виховання.
ШЖ dezheng доброчесне керування.
地.de另见di.
地-de (副词后缀）用副词表达；合理〜安排工作 раціонально розподіляти роботу;极满意〜看 到 відзначити з великим задоволенням.
/^•de 另见 dT.
底-de ―的.de 2).女学生〜书 кшіга учениці.
另见 di; di.
的-de l)(表示修饰关系)用形容词，第二格名词, 前置词短语或定语副句’表示.铁〜纪， залізна дисципліна;幸福〜生活 щасливе життя;緋红〜脸颊 рум'яні щоки; рум'янець щік;己经站起来〜中国人民що став (що встав) на ноги китайський народ;光荣〜事业 справа честі;高个子〜人 людина високого зросту; висбка людина;资本家〜漫画 карикатура на капіталістів; 一 年 ~ 计划
річний план; план на рік;革命〜旗手 прапороносець революції;革命〜学说 вчення про революцію;货枪〜人 людина з рушницею;成块〜糖 цукор у шматках (шматками);大家都知道〜亊情справа，що відома всім; справа, відома всім;急待角？决〜 问题 питання, що чекає негайного рішення; 在胜利〜那一天 вдень, коли буде перемога; у день перемоги;这是一个有几万工人〜大厂 це великий завод, де працюють десятки тисяч робітників. 2)(表示领属关系）用物主 代词，第二格名词，物主形容词或前置词短语 等表示.我〜母亲М05І мати;父亲〜话 батьківські слова; слова батька;工入阶级〜 党 партія робітничого класу;党〜指示 указівка партії;国民经济〜恢复 віднбвлення народного господарства;本贫〜农民 селяни нашої провінції;中国〜少数民族 національні меншини Китаю;办公室〜钥匙 ключ від кабінету;他〜儿女还小 діти в нього ще маленькі. 3)(表示职务或身份)：今大开会是 你〜主席 на сьогбдні ви голова зборів; на сьогоднішніх зборах ви голова (ви головуєте, вам головувати). 4)(表示动作问受事者)角补 语表示.А我〜知烦чіішітися до мене;开朋 友〜玩笑жартувйти з другом;你得请我〜客 вам доведеться пригостити мене. 5)(表示人 或事物）用形容词或名词表示.男〜чолові- чий; чоловік ч.;送报〜листоноша;我爱吃辣 〜я люблю [їсти] гостре;这里有许多花，有红 〜，有黄〜тут багато кольорів, є червоні, є жовті. 6)(表示某种情况）大星期天〜，你怎么 不出去玩玩? сьогодні ж неділя, чому ви не пішли гуляти? 7)(表示与别人无关)сам; свій; собі.我干我〜，你不用管я роблю своє, і ти не втручайся;要相互号助，未要各干各〜трбба допомагати один одному, а не так, щоб кбжний працював сам по собі (самостійно); 这里用不着你，你只管睡你〜去тут твоя допомога не потрібна, ти йди і спи собі. 8) (表示有这样的，有那样的）хто...，хто...; один..., інший...敌军死〜死，伤〜伤，一个也 没逃掉 із ворогів - хто вбитий, хто поранений (одні були вбиті, інші були поранені) - нікому не вдалося втекти. 9)(表 示动作的施事者或时间，地点等）же.谁买〜 这张票？ хто ж купив цей квиток? ким же куплений цей квиток?他上〜色 він же і пофарбував;他不是今天而是昨天进〜城він приїхав у місто не сьогбдні, а вчора. 10)(表 示肯定语气)：这事儿我知道〜про це я знав; 对〜так, правильно; точно так;不错〜！ зовсім правильно! 11);(表示同类的意思） тощо; і так далі; та інше.诗歌，小说〜，他读了 不少 він прочитав чимало віршів, повістей, розповідей І Т.П.;破铜烂铁〜，他拾来了一大 筐 він набрав пбвний кошик усякого залізного брухту. 12) <口> (表示相乘）на; помножити що на що.五米〜三米，合五平 方米 п’ять метрів на три метри дорівнює п'ятнадцяти квадратним метрам.
的话.dehua якщо.不然〜у іншому випадку; якщо (коли) не так;要论干劲〜，谁也赶不上 № якщо ж говорити про ентузіазм, то нікому не наздогнати його.
另见 d6; d6i.
得• de 1)(可能）можна; могти; у силах; у змозі 他去〜，我也去〜раз йому можна піти, то і
мені можна;生水喝不〜сир夕 воду не можна пити;办〜到 можна буде зробити;办不〜не мбжна робити;我还走〜动 я ще мбжу (у змозі) йти;这个箱子你拿〜起来吗？ ви зможете цю шухляду підняти?今天我们作〜完 сьогбдні встигнемо (зможемо) закінчити. 2)(表示结 果或程度）так..” що...; до того, що...; настільки, що...; такий...,що...写〜非常好 дуже добре написано;吓〜说不出话来так злякатися, що позбутися мови; злякатися до того (до такої міри， настільки)， що позбутися мови;跑〜上气不接下气 задихатися від бігу;这里热〜很 тут дуже пекуче;时间过〜很快 швидко біжить час;事 情春〜时间不够用了 так багато роботи (стільки справ), що часу не вистачає;团结广 大+民群众，团结〜越多越好потрібно об’єднувати широкі народні маси, і чим більше людей ми згуртуємо, тим краще. 3) (宇示动作完成）@完成体表示.出〜家门 вийшовши з будинку; коли вийшов із будинку.
d6i 另见 d6; de.
得 dgi <口> (需要）б^де потрібно; потрібно, чому, що，чого.建产工程〜六个月才能完成 на будівництво заводу буде потрібно (знадобиться) шість місяців;办这么个工厂〜 多少钱？ скільки коштів потрібно (буде потрібно) на будівництво такого заводу? 2) (必须，一定І) необхідно; слід; 该) доведеться 一定〜提前完成 обов'язково слід (просто необхідно) виконати достроково; ~ 马上走，不然就耽误了 необхідно (слід) відразу йти, інакше спізнимося;我〜去趟 і прийдеться (треба буде) мені сходити;大家 都去_电影了，可是我却〜呆在家里усі пішли в кіно, а я сиджу вдома. 3)(势必） доведеться.迟早总〜这样办 рано або пізно，а усе ж доведеться так зробити.
镫 deng 另见 c^ng.
Ш deng —(л^мпа, світильник, ліхтар).
蹬 deng 另见 d6ng.
燈 deng <动> 1) ступати на...; переступати; 2) підійматися на...; сходити на...; сідати на...; 〜自行车 сідати на велосипед; 3) пхати, штовхати ногбю.
Ш Кй dengchuai топтати, пхати.
灯
deng.
灯 d6ng 1)(照明用具）л^ша; ліхтар ч.\ світильник.煤油〜гасова лампа;台〜 настільна лампа;挂〜висіча лампа;壁〜 стінний ліхтар;路足各〜величні ліхтарі;开〜 включити (запалити) світло;关〜виключити (погасити) світло;熄〜погасііти лампу (світло); погасити вогонь;,点〜запасти лампу (світло, вогонь); дати світло;屋里没 有点〜飞кімнаті не було світла. 2)(加热器具） пальник.酒精〜спиртовий пальник; спиртівка;本生〜пальшік Бунзена;电石〜 ацетиленовий пальник. 3)(电子管） [електронна] лампа. 五〜收音机 п'ятиламповий приймач.
灯彩 dengcSi ілюмінація. її 日〜святкбва ілюмінація;布置〜улайітув^ти ілюмінацію. dengcSo фітиль з сітника.
ЙҐИн dengchuan <?$>плавмаяк; плавучий маяк.


160
灯Ш deng’e нічний метелик.
灯光 dSngguang l)(灯的光）світло лампи.信号 〜сигнальний вогонь;夜航〜设施 світлосигнальні пристрої;在〜下工作 працювати при світлі (при вогні);向〜走去 піти на світло (на вогник).'2) <剧> висвітлення;(管理灯光 的人）освітлювач.
灯花dSnghua нагар на гніті,灯心上结着一朵大 〜на гніті утворився сильний нагар.
灯火 dgnghu6 вогонь ч.〜管制 світломаскування; 房间里〜通明 кімната яскраво освітлена; кімната залита світлом;晚上新宅 Ж-ШШ увечері новий будинок сіяв (був залитий) вогнями;雄伟壮丽的天安门广场， 红旗飘扬，〜辉煌на величній площі Тяньаньмень, що залита вогнями, майоріють червоні прапори.
灯节 Dengjie Свято ліхтарів (15 січня за місячним календарем).
灯具 dengju освітлювальна арматура.
灯 % deng-long ліхтар ч.打着〜走 йти з ліхтарем.
灯笼裤 deng-longku шаровари мн.
灯 і迷 dengmi загадка на ліхтарику.猜〜 розгадати загадку на ліхтйрику.
灯苗 dengmiao полум'я лампи.
灯泡 d5ngp&o <口> [електрична] лампочка.螺 旋〜лампочка з гвинтовим цоколем;插接〜 лампочка зі штиковим цоколем. 灯泡头 d6ngp^ot6u цоколь ч.螺旋〜гвинтовій цоколь; цоколь Едісона;插接〜штиковий цоколь; цоколь Свана.
灯伞 dengsan [зонтикоподібний] абажур.
灯丝 dengsl вольфрамова нитка [лампи]; нитка [розжарення].
灯塔 dgngta маяк.〜管理员 ма^чник.
灯台 dengt含і підставка для лампи.
灯台树 dgngtdishii < 植 > кюііл (дерен) широколистяний.
灯头d5ngt6u 1)(煤油灯装灯心的部分） ламповий пальник. 2)(电 灯头）патрон [електричної лампочки]; електропатрон.插 Ш~ Штиковий патрон; патрон Свана;螺旋〜 гвинтовий патрон; патрон Едісона. 3)(灯的 盘数）лймпочка.房里有五个~у кімнйті п’ять лампочок.
灯心 dengxln ґніт ч.\ світильна застар” прост. 穿〜заправити ґніт у лампі;把〜拾高些 припустити ґніт.
Й* 草 dengxTncSo < 植 > ситник крислатий (гіллястий).
灯心线 dengxlnrong вельвет-корд.
灯油 d€ngy6u гас.
'大丁і吾 dengyu світлова сигналізація
灯 Й. dengzhan світильник. >
灯罩 dcngzhao (油灯灯罩）[лампове] скло;(电 灯灯罩）абажур;(台灯灯罩）ковпак;(吊在天 花板上的半圆形灯罩）плафон.
登 d6ng.
登1 deng 1)(山低处到高处）підніматися (підйом); підніматися; сходити (сходження). 〜І祕 зійти (висадитися) на берег;〜上山顶 підніматися (сходити) на вершину гори;〜上 天安门城楼 піднятися на центральну трибуну Тяньаньмень; ~J二政治舞台 вийти на політичну арену. 2)(干1J 登）опублікувати що (опублікування); друкувати що (друкування); помістити що (приміщення); ( і己载）занести що (занесення); внести що
(внесення).〜广告 помістити (дати, надрукувати) оголошення; рекламувати що\ 把支出〜入帐册записати витрати в книгу;他 的名字〜上了光荣榜йогб ім'я занесли (помістили) на почесну дошку.
登2d6ng 1)(由力踏）надавити ногою.〜三轮儿 працювати що велорикші;〜刹车 надавити на ніжне гальмб;他用腿一〜，就跳过去了 він відіпхнувся ногами і перестрибнув. 2)(站) стояти.〜在窗台上 стояти на підвіконні.
Ш Ш dengbao опубліковувати (розмістити, друкувати) що в пресі.〜声明 повідомляти в газеті; оповістити через пресу (через газету); помістити заяву в газеті.
登场dgngcMng (谷物收割后运到场上）звозити що на тік.五谷〜весь хліб уже прибраний (зібраний); весь хліб звезено на тік.
登і为dengchang (出现在舞台上）виступиш (виступ).正当某演员〜的时候під час виступу такого-то артиста;现在该合唱团〜 тепер вихід хору; зараз хору виступати, dengcheng відправитися в дорогу.
登峰造极 deng feng zao ji сама довершеність; досягти досконалості (апогею); дійти до віртуозності.
登高 denggao піднятися на височину.〜——呼 піднятися на підвищення і кликати; кликати поклик (指号召).
登革热 dgngg6rS <医> денгб лихоманка.
登基 dengjT сходження на престол; вступити (зійти) на трон,〜力趴 коронація; коронаційні свята.
登极dgngjT—登基.
登і己 dengji реєстрація (реєструвати що); облік. 〜制度реєстраційна система;文件收发〜 реєстрація вхідних і вихідних паперів;图书〜 реєстрація книг;结婚〜реєстрація шлюбу; 民事〜запис актів цивільного стану; загс;户 口〜пропіска [місця проживання];我的户 口 还未〜я ще не прописаний (не прописався); 办理〜стйти на облік; реєструватися;进行〜 проводити реєстрацію (облік); брати (ставити) що на облік;重新〜перереєстрація.
登і己表 dengjibiao анкета.
登 і己簿 dengjibu реєстраційна книга; реєстраційний журнал;(文/[牛登і己簿）реєстр.
登"і己处 dengjichu реєстратура; реєстраційний відділ; відділ реєстрації.
登记吨 dSngji сШп <交> реєстрова тонна.
登记卡 dengjika облікова (реєстраційна) картка.
登 і己证 dengjizheng посвідчення [про реєстрацію]; свідчення [про реєстрацію].
登陆 denglu <军> зробити десантну операцію; висадити (зробити) десант.〜演习 десантні маневри.
登陆艇 denglutlng десантний катер; десантне судно.
登门 dengmen піти (прийти) додому.〜拜访 піти (прийти) із візитом; нанести (зробити) візит; відвідати вдома; ~ Ж ііІІ піти до хати і подякувати; нанести візит на знак вдячності; 再也不登她家的门ноги моєї не буде в її будинку.
登山 dengshan підніматися (видиратися, підніматися) на гору.
登山运动 d6ngsh如 yun dong <体> альпінЬм.集 体〜альпіні^да.
登 员 dengshan yun dongyuan альпініст; альпіністка.
登时 dgngshi (立刻）в той же час; відразу;(突然） раптом; раптово.
登台 d6ngtdi 1)(演戏）виступйти (грати) на сцені; вийти на сцену (на естраду).初次〜 дебют; перший виступ;〜表演 виступити на сцені; вийти на сцену;〜表演文娱节目 виступати з програмою самодіяльності. 2) (登上讲台）піднятися на трибуну.〜发言 виступити з промовою; виступати з трибуни; 〜演讲 виступити з докладом. 3)(执政） прийти до влади.
登堂入室 deng tang ru shi опанувати всією сумою знань; стати знавцем чого.
登月 dengyue висадження на Місяць; примісячення.
登月舱 dengyuecang місячна кабіна.
登月车 dengyueche місяцехід.
登载 dengzai опублікувати що (опублікування); друкувати що (друкування); помістити що (вміщення).杂志上〜了一篇重要文章у журналі опублікована (надрукована, вміщена) одна важлива стаття; у журналі опублікували (надрукували, вмістили) одну важливу статтю.
喧 dgng.
嗜d6ng〈象声> (击物声）стукіт (гуркіт);(脚步 声）Т^ПІТ.〜的一声落在地上了 І3 стукотом упасти на підлогу; ~的一拳打在桌子上 стукнути кулаком по столі;〜的脚步声 т^піт; 他〜地走下楼来стукаючи ногами, він спустився по сходах; він із тупотом спустився по сходах.
等 deng.
等 1 deng (等级）сорт; гатунок; розряд; клас.头〜 货 товар вищої (кращої) марки; товар першого сорту; 二〜舱 каюта другого класу; 一〜功 заслуга першого ступеня;同〜货色 однакові товари; товари однієї якості (сорту); 按〜分选 розсортув^ги що. 2)(相等） однаковий (однаковість); рівно-.〜方位角 <测> ізойзимут;〜距离 еквідистйнція;大小不 〜неоднакові за розміром (за розмірами).
等 2 deng 1) 等备.〜іЙ 友 чекйти (очікувати)
друга;〜回信 чекати (очікувати) відповіді; ~ 了三个小时 прочекати третю годину; пройшла третя година в чеканні;〜几天 почекати (заждати, почекати) декілька днів; 〜的人很多булб очікуючих багато;〜得心焦 чекати з нетерпінням; чекати не дочекатися; томливе чекання;〜着瞧吧丨 почекйй!(以上 表示威胁)；почекай - побачиш! поживемо - побачимо!(以上表示看结果);不能再〜了 не можна більше чекати; не можна баритися;〜一会儿我就来 одну хвилину, я зараз прийду;请〜一〜прош> почекати (заждати) одну хвилинку; постійте розм.\ переждіть розм.; почекайте розм.;这事该〜 ——〜胃 # треба почекати (почекати, заждати) із цією справою;这笔钱正〜着用 Ш і ці гроші вимагаються негайно; И寸 І司不 〜人час не чекає;唉，老朋友，在〜谁呀？ ну, друже, кого чекаємо (чекаєш)? 2)(等到) коли; як; до чого.〜他回来再说 поговоримо про це, коли (як) він повернеться;〜那时我们再商量тоді й обговоримо;我〜工作结束了再睡під$ спати тоді, коли закінчу цю роботу; коли (як) закінчу цю роботу, піду спати.
等3 deng 1) <书> (表示复数）用复数表达.我~


161
ми;你〜ви;彼〜вона. 2)(表示列举未尽）і так далі; і т.д.; та інше; й ін.; тощо; і т.ін.纸张、
笔、墨〜папір，пензлик, туш тбщо (й ін.，і т.ін.)；北京、天洋〜地 Бейцзин, Тяньцзин і т.д. (та інші міста, та інші міста); ї长某〜人 Чжан і інші. 3)(列举后煞尾)як.北京，上海，天律，武 汉，广州〜大城市Так丨великі міста, як Бейцзин, Шанхай, Тяньцзин, Ухань і Гуанчжоу.
等比级数 dSngW-jishii < 数 > геометрична прогресія.
等 hi 三 ff]形 d6ngbian-s5njiaoxing < 数 > рівносторонній трикутник.
等边双曲线 dengbian-shuangquxian〈数〉 рівностороння гіпербола.
等差级数 dSngcM-jishii <数> арифметична прогресія.
等次 dSngci сортність.确定产品的〜визначити сортність продукції.
等待 deng dai чекати що, чого; очікувати що, чого (чекання).〜命令 чекати (очікувати) наказу;〜时机 чекати (очікувати, вичікувати) зручного випадку; ІЕ 在〜消息 у чеканні звісток;我们不能〜自然的恩“ ми не можемо чекати милостей від природи;工作〜 着我们去做роббта нас чекає.
等到d6ng dao І)(表示时间条件）коли; до чого. ~我丨门赶到码轮船已经开走了 кол“ ми під'їхали до пристані, пароплав уже пішов;〜 那时候就晚了 на той час буде вже пізно. 2) (等着）дочекатися чого.终于把他〜了 зрештою його дочекалися.
等第dgngdi—等级2).
等而下之 deng er xia zhl нижче; гірше.〜,就更 不用提了 а про те, що було нижче (гірше), нічбго вже і говорити.
等风速线 dSngfBngsixi^n <气> ізоанемони л/«.
等高距 dgnggaojii < 测 > висоті перетину горизонталей.
等高圈 d6ngg3oqu5n <测> альмукантарат.
等高线 denggaoxian <地理> ізогіпси лш.; горизонталь ж. '
等号 d6ngMo <数> знак рівності.划上一个〜 поставити знак рівності.
等候dSnghdu 等待.〜大队到来чекати приходу загону.
等积三角形 d6ngjT-s§njiaox丨ng〈数> рівновеликі трикутники.
等积体 d6ngjM <数> рівновеликі тіла.
等积形 dgngjTxing <数> рівновеликі фігури.
等级dengji l)(等次）сорт; розряд.工资的〜 розряди зарплати;商品的〜сорт товару;夕卜交 官的〜дипломатичні ранги;确定产品的~ визначити сортність продукції;把货物分为 三个〜розбити товари на три сорти;〜差价 різниця цін за сортністю;〜运动员 розрядник.
2)(人的等级）стан.〜制度 становий стрій; ієрархія (指位吏的等级制度);〜选举вибори по куріях.
等级 і d6ngjibi5o шкала.工资〜шкала заробітної плати.
等加速运动 dSngji§si!i-y{in dong < 理 > рівномірно-прискорений (рівноприскорений) рух; рух із постійною акселерацією; рух із постійною зростаючою швидкістю.
等价 dengjia рівноцінний (рівноцінність); еквівалентний (еквівалентність) книжк.〜商 品 рівноцінні товари;〜交换 еквівалентний обмін;〜价值形式〈经> еквівалентна форма вартості.
等价物 dgngji》w(i <经> еквівалент.
等ІЬ d6ngjiao〈数〉рівні кути; рівнокутний.〜 多免形 рівнокутний багатокутник;〜投影 рівнокутне зображення; рівнокутна (ізогональна) проекція.
等角形 dgngjiaoxfng <数> рівнокутник.
等足巨 dengju рівність відстаней; рівновід- дапений.〜投影<数> рівновіддалена (рів- нопроміжна) проекція.
等离子管 dgnglizTguSn <理> плазмотрбн.
等离子流 d€ngl丨zTliii <理> шумовий струмінь.
等离子体dgngHzItT <理> плазма.〜化学 плазмова хімія.
等量齐观 deng liang qf guan ставити на одну дошку; ставити знак рівності; прирівнювати що до кого-чого; ототожнювати що (ототожнення); ототожнювати що (ототожнення).
等偏线 dgngpiSnxi^n < 测 > Ьогбни лш.; ізотонічна лінія.
等深线 d6ngsh6nxi3n <地理> ізобйта.
等时线 dgngshixi^n ізохрони мн.地混〜 ізохрони землетрусу.
等式 dgngshi <数> рівність.
等速运动 dgngsCi-уйп dong <理> рівномірний рух; рух із рівномірною швидкістю.
等同 dengtong ототожнювати що (ототожнення); ототожнювати що (ототожнення); ставити знак рівності між ким-чим.不能把 这两个概念〜起来не можна ставити знак рівності між цими двома поняттями; не можна ототожнювати ці два поняття.
等夕卜品 dengwaipln несортний (недоброякісний) товар; товар із дефектом; брак.
等温层 dengwenceng <^> ізотермічний шар.
等温线 d6ngw6nxiin〈地理，气〉ізотбрми мн.\ ізотермогіпси мн.; термоізоплета.
等闲 dSngxidn <书> 1)(平常）повсякденний (щоденність); простий.〜之事 проста справа; дрібниця; повсякденне явище. 2)(不留意）не брати до серця;(轻易）легковажно; несерйозно.莫〜白了少年头 не безцільно прожити юні роки;不意〜一别，便成永诀не очікував, що розлука, яка не була близько взята до серця, стане прощанням навіки.
等闲视之 dSngxian shi zhl вважати що повсякденним явищем; залишити що без уваги; не надавати значення; недооцінити що, чого (недооцінка); міряти, що звичайним аршином.
等压面 d6ngy5miAn <地理，气> Ьобаріічна поверхня; поверхня рівного тиску.
等压线 dgngy5xian <ik理，气> Ьоббри лш.; ізопієсти лш.; ізобаричні (ізобарометричні) лінії.
等腰三角形 dgngyao-sSnjiaoxfng < 数 > рівнобедрений трикутник.
等因奉此 ddngyTn fengcl формалізм, формалістика розм.; канцелярщина; [канцелярська] відписка; відписуватися.官僚主义 式的〜бюрократичний (сухий) формалізм; бюрократична відписка (формалістика);办〜 的軍儿 займатися канцелярщиною (відпискою, формалістикою).
等于 dengyu рівнятися чому; рівний; рівносильний; означати що, значити що.三乘三〜 jl тричі три дорівнює дев'яти; тричі три - дев’ять;球的体积〜多少？ чи рівний об’єм кулі?怜恤敌人〜背叛人民шкодувати ворогів - значить зраджувати народу; жалість до ворога рівносильна зраді народу;
这决不〜说他己同意це аж ніяк не означає, що він уж^ згоден.
等雨线 d6ngyfixi》n〈地理> ізогієти aw.
等值线 dgngzhixi^n< 地理 > ізолінії мн.; ізоплети мн.; контурні лінії.
戲 d6ng.
戰 d5ng зважувати [на вйгах] що
ШЙ. dengpan чашка ваг
戰Ц dengxlng поділка (на шкалі) вагів.
deng-zi [малі] ваги.
Ш deng.
毙 deng лава; ослін; табурет; табуретка.长〜 довга лавка; 4、~ крамниця; лавка; табуретка.
deng 另见 chSng.
澄 deng (使下沉）відстоятися (відстоювання). 水很浑，得〜一〜водй мутна, треба, щоб вона відстоялася; іі：茶〜——〜нехай чай відстоїться; дайте чаю відстоятися.
澄架泥 dengjiangni вистояний (профільтрований, очищений) каолін.
澄清ddngq了ng另见chSngqTng (使杂质沉淀） відстоятися (відстоювання).把夕军水〜 відстоювання (очищення мутної води).
Ш:& dengsha горохове пюре.
澄水箱 dcngshulxiang відстійник; стічний бак.
dSng.
邓陵 d^lgling (бУ7.) Делін {прізвище).
瞪 dSng.
瞪dSng ―踏.
Ш deng.
燈 deng дорбга вздовж гірського схилу, гірська стежка; кам'яні сходи.
deng 另见 chdng; chen.
橙 ddng ―党(лава).
瞪 cl^ig.
磁 deng 1)(石头台阶)кам’яні щаблі. 2) <量词> щабель.费力地一〜一〜往上走в^жко підніматися по сходах (по сходинках).
瞪d_.
瞪 dSng 1)―瞪眼 1). 2)(怒视）свердлити очима; кидати гнівні пбгляди; сердито глянути (подивитися).他把眼睛〜着我 він свердлив мене очима (кидав гнівні пбгляди на) мене; 她朝丈夫〜了 一眼 юнй метнула гнівний погляд убік чоловіка.
瞪玲 Angling〈动> газбіь ж.
瞪眼 dSngySn 1)(睁大眼）вилупити (вип'ялити, викотити, вирячити) очі;(注视）дивитися широко розкритими очима; уп’ястися; [очима].〜望老1墙上的一幅画уп'ястися очима на картину (вп'ялитися в картину), що висить на стіні;你〜看什么？ у що ти вилупився (уп’явся)?你能〜不管吗？ xi6d ви можете, бачачи все це на власні очі, усе так залишити? хіба ви мбжете дивитися на це крізь піпьці?他瞪恭眼，不知怎么做才好він， вилупивши очі, не знав, як бути. 2)—瞪 2).
镫咖g.
镫 deng стремено. . 4
燈货 denggii <解> стременб.
Ki dT另见dL


162
氏 dT І) низький, дешевий, недорогий (ціна). 2) 〈动〉схиляти;〜首 схиляти голову.
低市.
抵徊dThui —»•祗回.
抵di.
衹裯 сіїсШо натільна білизна.
疑 сії.
Ш. di І) чоботи. 2) Ді {прізвище).
低dT.
低di l)(离地面近）низький.鸟飞得很〜птах літає дуже низько над землею. 2)(低于一般 标池）низький.〜于海面 нижче рівня моря;〜 价收购 зак^пбвувати задешево;声音~ звук слабкий (тихий);嗓音〜гблос низький;体温 〜низька температура;气压〜низький [атмосферний] тиск;政治觉悟〜нюькй політична свідомість. 3)(级别低）молодший; нижчий,〜年级学生 учні молодших класів; 在旧社会，资产阶级认为劳动人人一，У старому суспільстві буржуазія вважала працюючих нижчими себе. 4)(向下垂） опустити що; потупити що.〜下头来 опустити (потупити, похнюпити) голову; поникнуть головою.
低标号сІЇЬі§о1ійо нижча марка.〜的产品 продукція нижчих марок.
低产 dlchSn низький врожай; низька врожайність. 〜作物 нюьковрожййні культури;〜 赶高产 підняти низьку врожайність до висбкої.
低产田 dlchantiin низьковрожайне поле.
低潮 dlcMo І)〈地理> нюькй (мала) вода. 2)(低 落停顿状态；)спад.当时革命暂时处于〜у той час революція тимчасово знахбдилася на спаді.
低沉 dlchSii І)(天色阴暗）похмурий (похмурість).天空〜похмуре небо. 2)(声音 低）глухий; низький.〜的嗓音 глухіій голос.
3)(愔绪低落）занепадницький (занепадництво).情绪〜занепадницький настрій; пасти духом.
低垂 dlchuf опустити що; схилитися на що, до чого; повиснути.〜着头 опустйв (схиливши) гблову; з опущеною (пониклою) головою;稻 穂〜колоски рису похилилися;柳枝〜水面 гілки верби низько повисли (схилилися) над водбю;乌云〜навіісли грозові хмари [над землею].
低地 di di низина; низинна місцевість,村子位 于〜селб розташоване в низині.
低估 digii недооцінити щоу чого (недооцінка) 低级dlji І)(初步的)нижчий.共一主义的〜阶段 нижча фаза комунізму;发展的〜阶段 нйжчий щабель (стадія) розвитку;从〜到高级的发展 розвиток від нижчого до вищого. 2)(庸俗的） низинний (низовина); низький. ~趣味 ни;зькі інтереси (смаки);〜趣味的小说 бульварний роман. ‘
低空 dik6ng невелика (мала) висота.〜飞行 політ (літати) на невеликій висоті;〜投弹 бомбометання з малих висот.
低中兰 dTlan <体> низький бар'єр.
低廉 сШібп дешевий; недорогий; загальнодоступний (загальнодоступність).价格 дешева (недорога, загальнодоступна) ціна. 低劣 dTlic недоброякісний (недоброякісність);
низькосортний.质量〜的产品 недоброякісна (низькосортна) продукція; продукція низької якості. ^
低落（Шиб упасти (занепад); знизитися (зниження).咖价〜падіння (зниження) цін [на товари]; ціни [на товари] впали (знизилися);水位〜спад води; рівень води спав (знизився);敌军士气〜бойовий дух противника ослабнув;愔绪〜уМв настрій; 威信〜авторитет упав.
低能 dTndng нездатний;(痴愚）імбецильність. 低能儿 dTnSng，6r недоумок [дитина]; виродок прост.
低邊 dlpin І) <电> низькі частота.〜电流 струм низької (малої) частоти;〜放大器 низькочастотний підсилювач. 2)〈无线〉 низька радіочастота.
低气压dlq'iy5 <气>~>低压3).
低气压带 dTqiy5 dai〈气> область циклона.
低热(ІЇгб <医> субфебріпьна температура.
低三下四 dTsan-xiAsi низький; знехтуваний; гнути спину перед ким; холуйствувати перед ким; раболіпствувати перед ким\ принижуватися перед ким; із приниженням.
低声 dlsheng тихо; пошепки.〜说话 тихо (пошепки) розмовляти (говорити);〜交谈 тихо розмовляти;〜歌唱 тихо співати.
低声下气 dTshgng-xiAqi смиренно; улесливо; покірливо; принижено; стати тихіше води і нижче трави; покірний і слухняний.
低首下心 di sh5u xia xln скоритися (покірність). _
低知 dlsu мала швидкість; тихохідний.〜飞行 поле з малою швидкістю;〜轮船 тихохідний пароплав.
低碳钢 dTtang5ng <冶> маловуглецбва сталь. 低头（Шби 1)(垂下头来）опустити (нахилити, схилити, нагнути) голову.〜看书 схилитися над книгою. 2)(屈服）пасувати перед чим; схилити голову перед ким-чим.〜认― принести каяття; з'явитися (прийти) повинитися; покаятися і визнати свою провину; покаятись у своїх злочинах;决不在 困难面前〜у якому випадку не схиляти голову (не пасувати) перед труднощами.
低佳 dlwS низинний; низький.地势〜рельєф місцевості низинний; місцевість низинна (низька);〜地区 низовина; низинні райони. 低微dTw6i 1)(声音细小)тихий; слабкий.〜的呻 吟 ті^хий (слабий) стогін;声音〜гблос слабкий (тихий). 2)(旧时指身份、地位低） низький.出身〜[людина] низького походження.
低缔度 dTw5i dCi〈地理> низькі широти.
低温 dlwen 1) <理> низька температура. 2) <医> гіпотермія; низька температура.
低温学 dlw6nxu纟 кріологія. 低温学家 drw5nxu6ji5 кріолог.
低下 сІЇхій низький.地位〜низьке місце.
低血压 сИхибуа <医> гіпотензія спец.; гіпотонія спец.; знижений тиск крові. ~^人 гіпотбнік. 低压 сІЇуй 1) <理> нюьюій тиск.〜锅炉 каїзйн низького тиску. 2) <电> низькй напруга.〜电 流 струм низької напруги. 3)〈气> депресія; низький тиск; барометричний мінімум. 低压槽 Луасйо <气> балка низького тиску.
低音(іїуїп <音> бас.〜乐器інструменти;〜提琴 контрабас.
低音波 сІЇуТпЬб <理> інфразвук.
低音部(ПуїпЬй <音> бас.
低云 diyiin <气> нііжні хмари; хмйри нижнього
ярусу.
羝dT.
Щ. di <书> (公山羊）цап,(公绵羊）баран.
堤dT.
堤 dT дамба.河〜береговй (річкові) дамба; 土〜
земляна дамба;筑〜防水 будувйти (споруджувати) дамбу для захисту від повеней.
堤淳dr an —堤.
堤规 dlba гребля.
堤防dlfdng —堤.
胃dT另见ti.
提防 dl.fang ужити заходів безпеки; бути обережним. 丨金慎〜прийняти серйозні (суворі) запобіжні заходи;要〜着 будьте обережні.
滴di.
滴 dT 1)(向下落）капати щоу чим (капання).〜目艮 药水кйпнути в очі очні краплі;把鱼肝油〜入 茶匙里 накАпати риб'ячого жиру в ложку;额 上的汗不住地往піт так і котився (кйпав) із чола. 2)(成滴的液体）крапля.汗〜крапля поту;水〜крапля води. 3) <量词> крйпля.战 斗到最后一〜血 борбтися до останньої краплі крові;〜酒不饮 краплі в рот не брати;
〜水未进 мЗкової росинки в роті не було; 一〜 泪珠从脸上滚下来сльоМ покотилася по щоці.
滴虫 dlch6ng <^]> трахомонідлш.
滴答 dlda <象声> (钟表声）тік-тік; тік-так; цокання (тікати);(雨水声）крапати,钟〜地响 тікав годинник;滴滴答答下起雨来покрйпає (крапає, закрапав) дощ;大点大点的雨，〜，〜， ~，打在宽阔的石&路上збігйючи, вода падає важкими краплями - кап-кап-кап - на широкий настил із плитняку.
滴答di.da (滴下）кйпати.雨衣上直〜水водйтак і капала з дощовика.
滴滴涕 dldlti <it> дихлордифеніл-трихлоретан; Д.Д.Т.〜油剂 дезинсбкталь ч.
滴定 diding <化> титрувйння (титрувати що).
滴定管 dldingguSn <化> бюретка. 滴定液 drdingy6〈化> титровані розчини.
滴管 dTguSn крапельниця; піпетка.
滴剂 dlji <药> краплі мн.
滴沥 dlli〈象声> крйпати.雨声〜накрйпає (крапає, закрапав) дощ.
滴里嘟噜сІЇ.ІісШШ 1)(指大大小小的东西多） усяка всячина,黄瓜啊，蕃筋啊，〜的他买了 不少 він накупив багато огірків, помідорів і всякої всячини. 2)—嘀里哪嗜 drlidulu.
滴溜溜сШіШій:〜的眼睛живі очі;眼珠儿〜地转 очі так і бігають.
滴溜儿dllitir 1)(极圆)：〜圆кр扣шй-кр扣^ий; зовсім круглий. 2)(旋转快)：〜转 ш,видко обертатися (вертітися); завертітися дзигою.
滴入& dlrufa <医> закапування (введення) крапель.
滴7^不漏 dT shui bu lou і воді не просочитися; комар носа не підточить：她说话〜вонй говорить так, що до її слів не можна причепитися.
滴Ж成冰 dT shuT cheng blng птахи падають на льоту [від морозу]; [стоять] люті морози.
滴水穿石 di shuT chuan shi крапля по краплі і камінь довбає.
滴水 dT.shui 1)(瓦头）"дишуй" {трикутний


163
візерунковий виступ на черепиці). 2)(两屋 I、司 泄雨水的隙地）простір для стоку води, що залишається між стінами будинків.
滴水瓦 dl-shuiwS черепиця з візерунковим виступом.
喃di另见di.
嘀答dTda -♦滴答dT*da.
喃里鄕吻 dl-lidulu тараторити розм.', сипати словами; говорити скоромовкою.〜地ilF个不 停 тараторити (сипати словами, говорити скоромовкою) без кінця.
镝di.
镝 d了 <化> диспрбзій.
狄di.
狄塞耳机 disM’Srj了 < 机 > дизель ч.; дизель-мотор.
朵(И.
汆 di купити що; закупити що (закупівля).〜来 купити (закупити) рис.
迪di.
迪 di I. І) < 动 > слідувати (чомусь), дотримуватися (чого-небудь); 2) приходити, з'являтися; 3) направляти, наставляти на шлях істинний; 4) просувати, використовувати (на службі). ІІгрух уперед, прогрес.
迪吉 diji щастя.
迪简 dijiSn дістати підвищення;
迪克推秦 diketulduo диктатор.
澉 di另见уби.
敝 Ш didi зажерливий, жадібний, безмежний (щодо апетитів, пристрастей).
didigugii що сумнівається; бути в нерішучості.
嗽咕 digu І) вести приватну бесіду (конфіденційна розмова), розмова пошепки; 2) вагатися, перебувати в нерішучості, мати сумніви (стосовно правильності рішень); 3) доводити до...; змушувати; призводити до...
商di.
商 dil) опора, основа. 2)〈动 > ―滴（кйпати).
髢 di另见di.
накладка зі штучного волосся.
翟di.
Ш di І) довгохвостий фазан. 2) Ді {прізвище).
茼di.
茼di —获.
摘 di. ^
摘 di навіс даху.
摘摘 didi {звуконаслідування стуку) тук-тук.
淑di.
跑淑 didi рівний {напр. шлях).
di 另见 zhi.
蹄 di копито.
鶴di.
妈 di фазан 的di另见.de; di.
的当 didang <书> до речі; вірний; доречний.资 金使用〜раціональне використання засобів; 格言弓І 用〜в“раз наведений дуже вдало (д^ке до речі);这个坪语十分〜це дуже правильне (удале) критичне зауваження.
的款 dikuan тверда сума грошей; тверді засоби; твердо встановлений фонд.
的确 dique дійсно; справді; правда; [і] насправді розм.我〜不知道这件琪я справді (дійсно, і насправді) цього не знав; ftk〜是这 样说的 він дійсно (справді) так сказав; він, правда，так сказав.
的确凉 diqueliang терилен; лавсан; дакрон.
漆di.
漆荡 didang відмити що; змити що.
條论 dilun〈纺>терилен; лавсан; дакрон.
漆毛 dimao змішування терилену з вовною.
漆棉 dimian змішування терилену з бавовною.
荻di.
荻 d〖〈植〉очерет.
敌di.
敌 di l) 敌人.〜营 ворбжий стан (табір);〜舰 ворбжі суди;残〜залишки ворожих сил (військ); ~我矛盾 протиріччя між нами і нашими ворогами;〜我不分 не робити різниці між нами і нашими ворогами; не розрізняти, хто ворог і хто друг;分清〜我 провести чітку грань між своїми і ворогами; 与人民为〜бути ворогом народу; стояти на ворожій позиції стосовно народу. 2)(抵挡） стримати що; встояти; утримати кого-що (утримання).
敌百虫 dfbSich6ng хлорофос.
敌对 didui ворожнеча (ворбжий, ворогувати); антагонізм (антагоністичний).〜情绪 ворбжі почуття; ворбжий настрій; почуття ворожості;〜双方 ворогуючі (ворбжі) боки;〜 阶级 антагоністичні (ворбжі) класи;〜1亍动 ворбжий акт;〜立场 ворожа позиція;〜力量 ворожа сила.
敌方 difang ворожа сторона; бік ворога (противника).
敌后 dihou тил ворога; ворбжий тил.深入〜 [глибоко] проникнути в тил вброга;〜根据地 база в тилу противника.
敌机 diji ворбжий літак;(敌机群）авіація ворога (противника).
Ш 军 dijQn ворбжі війська; війська ворога (противника); ворог; противник.包围〜左興 охоплення лівого флангу противника.
敌汽 dikM < 书 > ненйвисть [до ворога]; ворожість (ворбжий).丨丨参阅“同仇敌汽t6ng ch6u dildi”.
敌情 diqing зведення (дані) про противника (про ворога); обстановка (загальне становище) у противника.〜观念 пильність стосовно до ворога;发现〜виявлені сліди противника; виявити ворога (противника).
敌人 diren ворог; противник.阶级〜класовий ворог;思想上的〜ідейний ворог;国内外〜 внутрішні і зовнішні вороги.
敌视 dishi вороже (із ворожнечею) відноситися до чого.', ворогувати.
敌手 dishou суперник; суперниця； антагоніст. 意识形态斗争+的两个主要〜два головних антагоністи в ідеологічній боротьбі;他不是 你的〜він вам не суперник; де йому змагатися (суперничати) з вами!
敌伪 diwSi влада інтервентів і маріонеток.〜时
,期 під час маріонеткової влади.
敌伪军 diwgijQn військ^ інтервентів і маріонеток.
敌意 diyi ворожість.表现出〜виявити ворожість; 心〜із ворожістю; з неприязню.
■区 dfzhanqil територія, окупована (зайнята) ворогом (противником).
笛di.
笛 di [китайська] флейта; [бамбукова] флейта. $〜грати на флбйті.
笛膜 dimo перетинка, що наклеюється на один з отворів китайської флейти.
觌 сіі.
魏面 dimian〈书〉бачитися з /сш/; зустрічатися з ким.久未〜давнб не бачилися (не зустрічалися);从未〜нікбли не зустрічалися.
Щ di另见di.
嘀咕 digu 1)(私下里说）шушукатися розм, (шушукання).背后嘀嘀咕咕 шушукати (шушукатися) за спиною. 2)(犹疑）кого взяв сумнів; кого гризб сумнів.我心里老~着这件 事 це не виходить у мене з голови.
嫡di.
嫡 di 1)―嫡系 1).〜妻 пбрша законна дружина; 〜出 нарбджений від першої законної дружини. 2) 嫡亲.
嫡传 dichuan ортодоксальний (ортодоксальність) книжк.
嫡母 dimu мати за законом (звертання дітей наложниці до законної дружини батька).
嫡派сіірйі 1)嫡系.2)(真传的一派） ортодоксальна школа.
嫡亲 diqln родичі [по] прямій лінії; рідний.〜兄 弟 Рідні брати;〜侄子 рідний племінник.
摘堂 ditang двоюрідний; ортокузенні;〜兄弟 двоюрідні брати.
嫡系 dixi 1)(正支）пряма спадкова лінія. 2)(自 己人）своє угруповання; угруповання особистих прихильників; влйсний.〜军队 власні війська.
嫡子 dizT син від першої законної дружини.
氏 сії.
氏 сії 1) коріння, основа, стовп, низ. 2) <动> — 底(прибувати, досягати).
氐惆 dtchou засмучуватися; досадувати; заплутуватися; осліплення.
І£сії 另见 chi，zhi.
抵 di <动> руйнуватися, обвалюватися.
抵顽 dltui обвалитися, рухнути (про гірський обвал).
柢 сіТ.
柢 di 1) коріння рослини; 2) корінь, основа, джерело.
提 СІЇ.
提 di <动> кидати, жбурляти (у когось).
ТЙ di.
诋di —诋毁.恶言相〜чорнити один одного останніми словами.
诋毁 dihuT злословити -(лихослів'я); чорнити що; робити на кого (наклеп); ганьбити що. 背后〜злослбвити (чорнити, звбдити наклеп)


164
за спиною;肆意〜усіляко чорнити (зводити наклеп, ганьбити, дискредитувати); витончуватися в інсинуаціях.
邸 сії.
邸 сії резиденція.官〜резиденція.
/ШсІЇ 另见.de.
底dn)(最下部份）дно; низ,海〜дно моря;桶~ дно бочки;由顶到〜від верху до низу;沉〜 йти до дна;〜朝天 догор“ дном. 2) ~►底细.露 〜видати себе з головою;我心里一点儿〜也 没有 я зовсім не в курсі справи. 3)(副本） копія.留个〜залишити копію. 4)(末尾） кінець.年〜кінець року;九月〜кінець вересня; в останніх числах вересня;从头到〜 від (з) [самого] початку і до кінця; 4冬革命进 行到〜довести революцію до кінця. 5) •底 止.人民的创造力是无〜的немйє межі творчим силам народу. 6)(底色）поле; тло. 白〜红花 червоні квіти по білому полю (на білому полі, на білому тлі).
底版сІТЬйп ~►底片.
底本dTb6n І)(留底用的稿本）копія. 2)(校勘时 的依据本）чернетка.
底边dlbi5n <数> оснбва.三角形的〜оснбва трикутника.
底部 dibu низ; нижня частина.
底舱 dlcang трюмне приміщення.
底册 dice дублікат (копія) для архіву. —份留作 〜один екземпляр здати до архіву; один екземпляр прилучити до справи.
底层 dlceng низ; нижній (перший) поверх.楼房 的 ~ низ дома; нижній (перший) поверх вдома.
底吹（KchuT <冶> нижнє дуття.
底吹法 dTchuM <冶> ббттом-проц 芑 c.
底肥 сіїйі〈衣〉основне добриво.
底稿 dlgSo (原稿）оригінал;(草稿）чернетка; (清稿）біловик.原始〜оригінал; початкова чернетка;把〜归档 здати чистовий екземпляр (біловик, оригінал) в архів.
底工 digong техмінімум по акробатиці.
底火сШшб І)(炉Й：内原的火）тліючий вогонь.炉里还有〜в ірубці (печі) ще жеврів вогонь; у грубці (печі) був ще тліючий вогонь. 2) < 军 > капсульна втулка; капсуль-запапювач ч.
底角 dTjiao〈数〉кут при основі.
底梁 dTlidng <建> лбжень ч.'
底牌 dlpai карти [на руках],摊〜розкрити свої карти. 、
底盘 сіїрйп шасі невідм” с.汽车的〜шасі автомобіля.
底片 dtpian<M> негатив; негативна плівка; плівка.
底栖生物 dTqT-shgngwi <生物> ббнтос.
底硫 dTq丨〈地质> дбнна моренна.
底色 dise фон; ґрунт; підґрунтя.着〜накласти ґрунт; ґрунтувати що.，підгрунтовувати що;〜 略暗 фон дещо темнуватий.
底墒 dishang <农> ґрунтова волога; волога [у грунті].
底数 dTshCi <数> основа степені.
底土 сіїй <农> підгрунтя.
底细dPxi (内情）таємниця розм.;(琪情的根底） підґрунтя; (і¥Ін) подробиця;(实质）суть ж. 知道〜знати історію; бути добре інформованим; 把事情іЙ〜打听出来дізнавйтися підґрунтя справи; з'ясувати справу у всіх
подробицях; упізнати подробиці справи;要 先換清他的〜треба спершу з'ясувати, чим людина дихає; насамперед варто було б дізнатися всю його таємницю.
底下 dT.xia 1)(下面）під чим, що.眼〜під очима; на очах;山〜під горою; біля підніжжя гори; 树〜під деревом;桌子〜під столом;往桌子〜 放 покласти під стіл. 2)(以后）далі; потім.〜 怎么样了呢？ а що було далі (потім)?〜的话 我就听不清了 що говорилося далі (потім), я вже не зміг розчути.
/йТА (Ії.хіш^п слуги ч.; прислуга застар.
底薪 dTxTn основний оклад.
底样 dtyang [початкова] модель; початкбвий зразок.
底蕴 сіїуйп<^> подрббиці мн ; деталі мн.事件 的〜подрббиці (детагіі) події;不知其中〜 подрббиці невідомі.
底止 dTzhT <书> межа; кінець.永无〜немає (не буде) межі (кінця).
底子 dl-zi 1)—底 1). 2)—底细.3)(基础)оснбва; фундамент; база.他的〜薄 У нього слабка (не така вже сильна) підготовка (оснбва, база). 4) (草稿）чернетка;(画稿）пропис. 5)(剩下的东 四）залишок.货〜товарні залишки; залишки товарів. 6) —»•底 6). II 参阅“打底子 da dT.zi”.
底座 dTzu6 цоколь ч.;(机器的座子）підстава; сідло,柱子的〜колонний цоколь.
抵茁.
抵1 (її 1)(支撑)підпфти що; вперти що.用木头 〜住门підпфти двері балкою;背〜着背坐 сидіти, спершись спинами один на одногб. 2) •抵挡.他一得住这种诱惑吗？ чи може він протистояти цим спокусам? ~住敌人的进攻 витримати натиск ворога; встояти перед атакою ворога. 3)—抵押.作〜служити заставою; як застава; під заставу;用房屋作〜 під заставу будинку. 4) 抵消.收支相〜 витрати балансуються з приходом;把桌子给 了 4也，〜了工& стіл віддали йому в рахунок платні. 5)(相当）за що;(代替）заміняти що (заміна).—个〜两个 один за двоє;他一人干 活〜四个人 він один працює за чотирьох;她 的力气〜得过一个男子сі^лою вона може помірятися з чоловіком;他〜不了 你 він тебе не замінить.
抵 2 сІЇ <书> (到达）прибути (прибуття); приїхати (приїзд); доїхати.平安〜京 благополучно прибути (приїхати) у Бейцзин; благополучно доїхати до Бейцзина.
抵补 сіТЬй відшкодувати що (відшкодування); покрити що (покриття); окупити що.〜亏空 покрити дефіцит;连成本都〜不了 навіть собівартість не окупається;开支将来会得到 〜的 витрати виправдають себе в майбутньому.
ШШ dtchang компенсувати що (компенсація); відшкодувати що (відшкодування).以作〜у компенсацію; у відшкодування;〜子员失 компенсувати (відшкодувати) збитки.
抵触 dichu суперечність (суперечити чому).消 除〜情绪 перебороти почуття суперечності (антагонізму);这是与实际情况相〜的це суперечить ДІЙСНОСТІ.
抵达 mdd•^抵2. • , ^
抵挡 didang стримати що\ встояти; утримати що (утримання).又隹以~ ніяк не утримати (не стримати, не встояти);敌人〜不住我军的进 攻 противник не зміг стримати натиску
наших військ.
抵换 сШіийп підмінити що (підміна).投机商用 次货〜好货 спекулянт підмінював гарний товар поганим.
抵抗 dikang пручатися (опір); опиратися; протидіяти чому (протидія).〜敌人 вчинити опір ворогу; дати відсіч ворогу;〜敌人的进 攻 протидіяти (опиратися) натиску ворога; 敌人没有~就投降了 вброг здався без опору (без пострілу).
抵抗力 dlkangli опірність; сила опору; здатність до опору; резистентність.增强〜 підсилити опорність органу.
抵赖 dllai відмовлятися; відрікатися; заперечувати. 〜罪责 відрікатися від своїх злочинів;.〜 得干净净від усього відрікатися;在事实面前 无法〜м焱рна відмова від фактів (перед обличчям фактів); від фактів кому ніяк не відмовитися; немає можливості відмовитися від фактів.
抵命 diming поплатитися (заплатити) життям.
抵死 disT 1)(拼死)на смерть; не жаліючи життя. 〜坚守стояти на смерть. 2)(十分坚决） рішуче.〜不答应 рішуче відмовлятися; ніяк (нізащо) не погоджуватися.
抵梧 dlwu суперечність (суперечити чому); суперечливість.
抵'消 dixiao покрити що (покриття); звести нанівець. 〜 旧 欠 покрити стару заборгованість;把药力〜зв泛сти лікувальну властивість ліків нанівець.
抵押 dlya застава (закласти що), іпотека спец.
(只用于不动产)•〜贷款〈财> кредит під заставу; 拿动产作〜д^тн під застйву рухомість.
抵押品（ІЇу5рїп застава; забезпечення.交〜 внести заставу.
抵押人 diyaren заставник; заставниця.
抵御сіїуй—抵抗；抵挡.
抵帐 dlzhang покрити заборгованість (борги). 用货物〜покрііти заборгованість товаром; дати товар у покриття заборгованості.
抵制 dTzhi бойкотувати що (бойкот); запобігти що (запобігання); пручатися (пручання); опиратися (опір).〜夕卜货 бойкотувати іноземні товари;〜资产阶级思想的影响 запобігти впливу буржуазної ідеології;〜剥 削阶级思想的腐蚀опиратися (протистояти) розкладницькому впливу ідей експлуататорських класів;坚决〜错误的领导рішуче бойкотувати невміле керівництво.
抵罪 dlzui заміна покарання чим; на заміну покарання.
5KdT.
砥砺 сіїГі 1)(磨炼）вікувати що; виробити що (виробітку)〜人的革命意志 кувйти [у людині] революційну волю. 2)(勉励)заохочувати що (заохочення).互相〜заохочувати один одногб.
骶 сії.
慨骨 dTgtt <解> хребет; крижова кістка.
慨椎dTzhuT <解>—骶骨.
地di另见.de.
地di 1)(地球的表面）земля.〜底下під землею.
2)(陆地）суходіл; земля; країна.〜大物博 величезна країна, багата природними ресурсами; країна з великою територією і багатими матеріальними ресурсами;〜广人 稀的边区 великі і малонаселені окраїни. 3)


165
(田地）пбле; (土壤）ґрунт; (土地）3ЄМЛ?І.沙土 〜піщйний ґрунт;熟荒 农 > пбклад; перелогова земля;小麦~ пбле під пшеницею; 一块〜ділянка [орної*] землі;两亩〜дві му землі;人民公社的〜поля (земля) народної комуни;〜很月巴 Сїітий ґрунт (земля);下〜干活 відправитися на польові роботи. 4) —2). 水泥〜цембнтна (бетонна) підлога;砖墁〜 цегельна підлога. 5)(地区）район; місце; місцевість.各〜都有 є (існує) у всіх районах (місцях, місцевостях); є (існує) скрізь (усюди). 6)(地点）місце; пункт.居住〜місце проживання; місцеперебування;集中〜місце (пункт) збору. 7) (ік 位）місце.易〜以处 поставити себе (стати) на місце іншого. 8)—> 地步 3).预为之〜заздалегідь залишити можливість чого. 9)―底 dT 6). 10)(路程） дорбга; шлях ч. 二十里〜дорбга (шлях) [довжиною] у 20 лі (10 км).
地板 dib^n [дерев’яна] підлога.嵌木〜паркбт; паркетна підлога;铺〜настилати підлогу;擦 ~ мііти підлогу;〜刷子 щітка для миття підлоги.
地巴佐 dib§zu6 <8>дибаз6л.
地保 dibSo староста [у селах старого Китаю].
地堡 d'ibao <^>блокгауз.
地表 d’lbiSo〈地质> земнй поверхня.
地步(ИЬй 1)(处境）стан; полбження.陷于孤立 的 ~ потрапити в ізольоване становища; опинитися в ізоляції;把他弄到这种〜 довести його до такого стану (полбження); 竟到了这样的〜до чого дожили (дійшли). 2) (达到的程度）[дійти] до чого.我没想到泰情 会严重到这般〜ніяк не очікував, що справа набере такого серйозного вигляду; ніяк не очікував, що справа прийме такий серйозний оборот;他兴奋得到了不能入睡的〜він до того (так) розхвилювався, що не міг заснути.
3)(回旋的地方）можливість.留〜заліішііти собі можливість (шлях відступу); залишити (зберегти) лазівку.
地层dicSng〈地质> jlpyc; шар; товща.无生代〜 азойські утворення;含矿〜продуїспівний шар (товща).
地产 dichSn землеволодіння; земельна власність.私有〜приватне землеволодіння; иватна земельна власність.
dichSnshui поземельний (земельний) податок.
地秤 dicheng〈技〉врізні (автомобільні, вагонні, залізничні) ваги.
地磁 diki < 理 > геомагнетизм; земний магнетизм.〜效应 геомагнітний ефект.
地磁极 diciji <理> полюс земного магнетизму; геомагнітний полюс.
地带 didai смуга; зона.沙漠〜зона сипучих пісків; зона пустелі;湖沼〜см^га (зона) озер; 草原〜степова смуга;黑土〜чорноземна смуга;岸边的沙 土〜піщйна прибережна смуга;森林〜лісова зона; 物〜рослинна зона;常绿植物〜зона (область) вічнозелених рослин;中立〜нейтральна зона;中间 ~ проміжна зона;防御〜зона оборони; оборонна зона;危险〜небезпечна зона.
地道didao另见di.dao (地下的坑道）підкоп; підземний хід (тунель).向敌人堡全@下挖〜 підвести підкоп під укріплення противника; 房底下有个〜є підземний хід під будинком.
地道战 didaozhan підземна війна; підземний бій; бій під землею (у підземних ходах).
приваї
地产税
地道dbdao另见didAo 1)(有名产地出产的） натуральний; справжній.〜的中国丝調 натуральний (справжній) китайський шовк. 2)(真正的）дійсно; чисто; стовідсотковий; у пбвному розумінні слова, і并〜4匕!^ ІЙ говорити з чисто бейцзинською вимовою; говорити на чисто бейцзинському діалекті; говорити чисто по-бейцзинськи;地地道道的 强盗逻辑 чистісінька розбійницька логіка; 这是〜的і化诈 І та це ж фірмовий шантаж! 3) (实在）на совість,干活儿〜працювати на совість;机床做得真〜верстйт зроблений на совість.
地点didian місце.开会〜місце збору;出事〜 місце події;工作〜місце (ділянка) роботи; робоче місце.
地动dk!6ng<D>—•地震.
地动仪 did6ngyi <天> телурій.
地洞 didong підземелля; підвал.
地段 diduan ділянка.〜医院 дільнична лікарня; 在指定的〜工作працювати на відведеній ділянці.
地方difSng另见dbfang 1)(各行政区）місцялш. (місцевий); периферія (периферійний).〜工 业 місцева промисловість;〜干部 кадри периферії (на місцях); місцеві (периферійні) кадри; ~代表 делегати з місць (із периферії); 〜部队 місцеві війська (формування); територіальні частини;〜自治 місцеве самоврядування; 〜分权 децентралізація влади;〜 观念 місцеві погляди;〜民族主义 місцевий націоналізм;在少数〜у деяких місцях;中央 和〜的建设 будівництво в центрі і на периферії;通知各〜机关 повідомити на місця (на периферію);在〜机关工作 працювати на периферії;复员军人转到〜上 工作 демобілізовані переведені на цивільну роботу (на роботу на місцях). 2)(当地)місця мн.〜风俗місцеві звичаї;联系〜上群众 тримати (підтримувати) зв'язок із масами на місцях (із місцевим населенням)/
地方病 d'lfSngbing <医> ендемія; ендемічна хвороба.
地方士 difangfa <法> місцевий закон.
地方时 dlfSngshi <天> місцевий час.
地方税 difangshui місцевий податок (збір).
地方戏 difangxi місцева опера; місцева музична п’єса (драма).
地方性 difangxing місцевий характер; місцеве значення.〜的工业 промисловість місцевого значення;〜会议 регіональна конференція;〜 问题 питання місцевого характеру (значення);〜植物〈植> місцева рослина;〜甲 状腺肿<医> ендемічний зоб.
地方志 difangzhi історично-географічний опис рідного краю; краєзнавство; краєзнавча література; краєзнавче дослідження; опис краю (місцевості).
地务主义difangzhiiyi місництво.〜的打算 місницькі рахунки (інтереси).
地方 dlfang 另见 difSng 1)(地区）місце; місцевість.工作的〜місце роботи;偏僻的〜 глухе місце; глуха місцевість;住在原来的〜 жити на колишньому (старому) місці;〜很大 велике місце; велика місцевість;占个〜 зайняти місце;人满了，没有〜了 нарбду багато, вільних місць більше немає;没有〜可 去нікуди піти;这真是个好〜воістину це благодатний куток;决不让敌人轻易地侵占
我们的 ~ не давати противнику безкарно захоплювати нашу територію; f忽是什么〜的 入？ ви з якої місцевості? ви з яких місць? ви відкіля родом? 2)(部分）місце.剧中最动 人的〜найзвор夕шливіше місце в п’єсі;我这 个〜有点儿痛 у мене в цьому місці трохи болить;有些〜写得很好 місцями написано дуже добре;这话有对的〜у цих словах (у сказаному) є дещо правильне; це сказано частково вірно.
地肤 cTifii〈植>jcoxbi вінцева.
地肤子 difuzl <药> насіння вінцевої кохії.
Ш 府 difu царство тіней; загробний (потойбічний) світ.
地黄牛 dihuangniu вовчок.
ШШ dijl площа землі; земельна площа.
地基dijT 1)(建筑用地面)ділянка. 2)(連筑物的 基础）фундамент;掘〜р“ти котловани;打〜 закладати фундамент;钢筋混凝土〜的大厦 будинок на залізобетонному фундаменті;石 头〜的房子 будинок на кам’яному фундаменті.
地极 dij丨〈地理> пблюс Землі.
地价税 dijiashui земельний податок.
地脚 dijiao нижнє поле сторінки.
地窖dijho (]іС物用的地洞）льох;(地下室） підвал; підпілля.
地界 dijie лінія поділу [ділянки]; границя [ділянки].
dila <矿> озокерит; земляний (гірський) віск.
地年 dildo яма
地老虎 diiaohii <动> сов〗; нічниця.
地老天荒 dilSo-ti如huang —天荒地老 tianhuang-dilao.
地雷 еГіїбі міна; фугас; фугаска розм.埋〜 закладати (поставити) міну; мінувати що;在 路上埋〜мінувати дорогу; закладати міну на дорозі;〜爆炸 вибух міни;中〜підірватися на міні (на фугасі).
地雷战 dileizhan мінна війні
地全 dil6i <地质> горст.
地梨diH 1) <植> чуфа. 2)(指地下球茎)чуфа.
地理dill 1)(地理情况）географія,〜环境географічне середовище;〜位置 географічне полбження. 2)—»•地理学.自然〜фізйчна географія;经济〜економічна географія;植 物〜геоботаніка;〜概要 географічний нарис.
地理学 сіііїхиб географія.
地理学家 dilTxu^jia географ.
地力 dili продуктивність ґрунту; продуктивні сили ґрунту.用月巴料提高〜підвищення продуктивності ґрунту шляхом внесення добрив.
地沥青 diliqlng〈矿> бітум; асфальт; гірська (кам’яна) смола.
地•丨J dili 1)(地理优势）географічні переваги місцевості. 2)(有利于作物的無件）природні дані (умови) ґрунтів.发挥〜використбвувати прирбдні дані (умови) ґрунтів.
地邻 dilin сусіди по орних угіддях.
地貌 сіітйо <地理> рельєф [земної поверхні].〜 构造морфострукт^ра;〜调查工作 геоморфологічна робота;〜分析 геоморфологічний аналіз.
地貌学（Гітйохиб〈地理 >геоморфол6гія.
地貌学家(Tim^oxudjia геоморфолог.
地得素 dim6isCi <药> тераміцин.
地面 dimian 1)(地的表面）поверхня землі;


166
наземний.高出〜两公尺 на 2 метри вище поверхні землі;〜排水 відвід поверхневої води;〜侦察 наземна розвідка;〜战争 наземна війна;〜部队 наземні війська;〜建筑 Щ надземні спорудження;〜都冻硬了 морбз уже скував землю; земля промерзла. 2) <Й> підлога.瓷石专〜керамічна підлога. 3) <口> (地区）теритбрія; район.在山东〜上на території (у районі) Шаньдуну. 4) <口> (当地) місце.在〜上很有名望б扣і відомим у тутешніх місцях.
地名 cHmfng географічна назва.
地亩 dimu земля; земельна площа.〜册子 земельний кадастр;丈量~ обміряти землю.
地盘 dipan сфера впливу; зона свого панування; поле дії.争夺〜борбтися за сфери впливу;扩 充〜розширювати зону свого панування.
地皮dipi 1)(供建筑用的土地）[земельна] ділянка. 2)(地的表面)верхній шар землі; поверхня землі.
地癌 dipT негідник; хуліган.〜流很 місцеві бешкетники і хулігани; покидьки суспільства.
地平 diping <测>66口泊.〜坐标 горизонтальні координати.
地平线d丨pingxi^n горизонт.出现在〜上 з'явитися на обрії;隐没于〜后 сховатися за обрієм.
地铺 dipu:打〜стелііта на підлозі;睡〜сгйти на підлозіи.
地契 diqi купча ціна на землю.
地莖 diqian〈地质> грабен.
地壳 diqiSo〈地质> земнй кора (оболонка).〜运 动 рух земної кори.
地勤 diqin наземна служба.〜人员 наземний персонал; наземник розм.
地球 diqiii Земля; земна куля.〜卫星轨道 орбіта супутника Землі;〜表面 поверхня Землі (земної кулі).
地球构造 ^ diqiu gouzaoxue геогнозія; геогностика.
地球化学 diqiii huaxue геохімія. 地球化学家 diqiii huaxuejia геохімік.
地球人 diqiuren землянин; землянка.
地球物理^ diqiu wuli nian геофізичний рік.
地球物理学 diqiii wulixue геофізика.
地球物理学家(Hqiii wulixuejia геофізик. 地球仪 diqiiiyi глобус.
地区 diqu район; край; місцевість.》可3匕〜райбн провінції Хебей;多山〜гористий район (край); гориста місцевість;温暖〜т泛плі краї; 产棉 бавовницький район;边缘〜 прикордонна смуга;台湾海峡〜регібн Тайванської протоки;〜f司循环赛 міжзональний турнір.
木又 diquan право власності на землю. 〜 зрівняльний переділ землі.
地热 dire〈地质> теплота землі; геотермічний. 〜测量 геотермічний вимір.
地热度 dii^dCi〈地质> геотермічний щабель.
地热学 dirSxuS <地质>,геот6рміка.
地热学家 direxuejia геотерміст.
地上莲 dishangjlng〈植〉надМмне стебло.
地势 dishi рельєф місцевості.〜崎ill区不平 пере- січений рельєф [місцевості];〜险要 стратегічно неприступний;这地方，山高林密，〜 险要 ця місцевість із її високими горами і густими лісами була дуже важкодоступна; 房子的〜很低 будинок стоїть у низині.
地摊 ditan лоток.摆〜виставшіти товари на тротуарі; продаж із лотка.
地筵 ditan килим.〜制造业 килимбве виробництво;地上铺着〜підлбга вистелена килимами; на підлозі лежать килими.
地头1 ditou (田地的边上）край поля.
地头2 dit6u—地脚.
地头蛇 ditoushe місцевий лиходій; виразка тутешніх місць.
地函 ditu [географічна] карта;(地图册）атлас. 中国〜кйрта (атлас) Китаю;查〜подивитися на карті (по карті).
地委 diwei окружний партком.
地位diwdi 1)(在社会关$中所处的位置） положення; місце.国际〜міжнарбдне становище;社会〜суспільне (соціальне) становище;经济〜економічне становище;政 治~ політичне становище; політична вага;法 W~ правове положення; правовий стауус;战 略〜стратегічна роль;实力〜позиція сили;占 重要 г* займати важливе місце; грати важливу роль;处于不利〜перебувати в невигідному становищі;处于被动〜 перебувати в стані пасивності;〜高 високе положення;〜低 низьке положення;有〜的人 людина з високим положенням (високого польоту);〜未定 статус невизначений;处在 我的〜，你怎么办呢？ що б ви вчинили (як би ви вчинили) у моєму становищі (на моєму місці)? 2) (к占的地方）місце.〜示够 місця не вистачає.
地温（Hw6n < 地质，气 > геотбрми мн.; температура землі.
地温计 diwenji геотермометр.
地温学 diw6nxu6 <地质> геотермія; геотер- мологія.
地温学家 diwenxuejia геотерміст.
地峡 dixia перешийок.
地下（Ііхій 另见 drxia 1)(地面下）підземний.〜 坑道підзбмний хід;城市的〜设备підзбмне міське господарство;〜铁道 метро; метрополітен; підземна залізниця;〜资源 надра лій.; багатства надр; ~工程 підземні роботи;〜發 Й ресторан-погрібець; антикосмос; ~
水位 рівень фунтових вод;〜开釆 < 矿 > підземне вироблення (розробка);〜灌概 підгрунтове зрошення;〜核试验 підземні ядерні випрббування. 2)(指秘密活动） підпільний.〜ПІ 作 підпільна робота; працювати в підпіллі;〜工作者 підпільник; підпільниця;〜活动 підпільна діяльність; підпілля;〜组织 підпільна організація;转入~ переходити (піти) у підпілля.
地下党 dixiadang нелегальна (підпільна) партія.
地下海 dixi合hai〈地理〉підземне море.
地下莲 dixiajlng<|&> підземне стебло.
地下室 dixiashi підвал; підпілля; підвальне приміщення.
地下水 dixiashuT підземна (ґрунтова, фреатична, підгрунтова) вода.
地下dbxia另见сііхій (地面上）земля;(地板上) підлога.掉在〜упасти на землю (на підлогу); 睡在〜сп^ти на землі (на підлозі).
地线 dixian < 电 > заземлення; заземлювач; заземлений (що заземлює, земляний) дріт.
地心 dixTn〈地质> земнб ядро; геоцентр.〜引力 <理> земне тяжіння (притягання);〜距离 геоцентрична відстань;〜坐标 геоцентричні
координати.
地形 dixing рельєф; топографія; ландшафт; місцевість.山地〜гірсьюій рельєф (ландшафт);〜测绘 топографічна зйбмка;〜 测绘员топбграф;〜测绘仪器топографічні інструменти;〜条件 умови місцевості;〜判断 оцінка місцевості;〜侦察〈军〉розвідка (обстеження) місцевості.
地形图 dbdngtii〈地理> топографічна карта; топокарта.
地形学 dixingxuS〈地理> топографія.
地形雨 dixmgyii〈气〉орографічний дощ. diyi <Ш> лишай; лишайник.
地窨子diyirvzi<D>~»•地窖.
地榆 сііуй < 植 > кровохл丨бка аптечна (лікарська).
地狱 diyu 1)〈宗> пекло; геєна книжк.; пекло. 下〜потрйпити в пекло. 2)(黑暗环境）пекло. 黑暗〜безпросвітне пекло; пекло на землі; пекло.
地域diyii 1) (土地的范围）теритбрія.〜宽广 велика теритбрія;按 ~ 划分 поділяти за територіальною ознакою. 2)(地方） місницький.〜观念 місницькі погляди.
地震 dizhSn〈地质> землетрус; сейсма.火山〜 вулканічний землетрус;构造〜тектонічний землетрус;〜活动地区 активна сейсмічна зона;多〜地带 зони високої сейсмоак- тивності;〜探测 сейсмозондування.
地震波 dizh6nb6〈地质> сейсмічна хвиля.
地震计 dizh纟njl <地质> сейсмбметр.
地震区 dizh6nqil<地质> сейсмічна область.
地震图 dizhSntii〈地质> сейсмограма.
地震学 dizh色пхий〈地质〉сейсмолбгія; сейс- міка.
dizhenxuejia сейсмолог; сейсмік.
地震仪 d'izhSnyi < 地质 > сейсмбграф.
地政 dizheng землевпорядження; землекористування; земельний.解决〜问题 розв'язати питання про землевпорядження (про землекористування); 〜胃ЩМ земельне керування.
地支 dizhl "дічжі" (12 циклічних знаків).
地址 dizhT адреса.家里的〜домйшня адреса;通 讯〜поштбва адреса;留下〜залишити свою адресу.
地质 dizhi геологічна будівля [землі]; геологічний.〜年代 геологічні періоди;〜调 查 геологічна рбзвідка;〜勘察队 геологорозвідувальна експедиція;工程〜资 料 інженерно-геологічні дані;石油〜普查工 作 геологічно-пошукові роботи на нафту.
地质部 dizhibu міністерство геології.
地质相 d'izWxi5ng геофаза.
地质学dizhixue〈地质> геолбгія.工程〜 інженерна геологія;天体〜астрогеолбгія;放 射〜радіогеологія.
地质学家 dizhixu6ji5 геолог.
地轴(Hzh6u〈天> земна вісь.
地主（Jizhfi 1)(占有土地的剥削者）пан;大〜 великий пан;不法〜пан, що бешкетує;〜阶级 клас панів;〜分子 панівні елементи;没有改 造好的〜пан, що не перевиховався. 2)(主人） хазяїн.尽〜之谊[це] борг (обов'язок) хазяїна.
地转风 dizhu^nfeng <气> геострофічний вітер.
ШШ dizu оренда (орендна плата) за землю; земельна рента спец.现金~ грошова рента; 实物〜натуральна [земельна] рента;劳役〜 панщина; відробіткова рента.


167
弟di.
弟di I) 一>弟弟.2)(谦词）я.〜等ми.
弟弟 di*di молодший брат; братик ч”розлі.叔{白 〜двокірідний молодший брат.
弟妇 difu жінка молодшого брата; невістка.
弟妹 dimei І)(弟和妹）молодші брат і сестра. 2)
< 	口 弟妇.
弟兄di.xiong брати мн.如〜一般地对待 братерськи (по-братерському) ставитися до кого;我们是〜三个нас троє братів;农民〜 брати-селяни; Mf]! братики! хлопці! браття!
弟子 dizl (学生）учень; учениця; (弟） виученик розм.', виучениця розм.;(继承者） послідовник; послідовниця.
的di另见.de; di.
的di (箭IE的中心）ціль ж.; мішень ж.中〜 потрапити в ціль (у мішень).
帝di.
帝 di l)(天帝）божествб; бог. 2)(皇帝） імператор. 3)(帝国主义）імперіалісти мн.; імперіалізм.反〜斗争 антиімперіалістична боротьба; боротьба проти імперіалістів.
帝国 digu6 імперія.罗马〜Римська імперія.
帝国主义 diguozhuyi імперіалізм (імперіалістичний). 资本〜капіталістіічний імперіалізм; 〜战争 імперіалістичні війни. 一
帝国主义者(Tigu6zhtiyizh5 імперіаліст.
帝号 dihao імператорський титул.
帝王 diwang імператор; король ч.; імператори і князі.
帝王将相 di wangjiang xiang імператори і князі, генерали і сановники.
帝位 diwei престол; трон.艮Р 〜вступйти на престол (на трон).
帝fjiij dizhi монархія; монархічний лад (режим); монархічний спосіб правління.封建〜 феодальна монархія;罗马〜时代的文学 римська література епохи імперії.
递сИ.
递 di І)(传送）передати що (передача); подати що (подача).〜申请书 подйти заяву;〜眼色 кліпати; моргати; мигати; лупати розм.; підморгнути кому;请把报纸〜给我 передайте (подайте), будь ласка，мені газету.
2)(顺次）поступово; послідовно; у порядку чергбвості.
递补（ИЬй поповнювати штат [у порядку черговості]; призначати [по черзі].由新人员 〜缺额 поповнювати штат новими працівниками; призначити на вакансію, що звільнилася, нового працівника;由候补委员 〜缺额 на вакансію, що звільнилася, вступає кандидат.
递加dijia —递增.
递减dijian 递降.
递降 dijiang [поступово] зменшуватися.实行〜 办法 проводити поступове зменшення;〜级 数<数> спадна прогресія; убутний ряд;成本 逐年〜собівартість щорічно знижується (зменшується).
递交 dijiao вручити що кому (вручення); подати що (подача).〜信件 вручити (подати) лист, ~ 国书 вручити вірчу грамоту;〜他本人 вручити йому особисто;〜某——机关 подати в таку установу.
递升 disheng поступово підніматися; зростати.
disong рознести що (рознесення рош.), розіслати що (розсилання); розвезти що (розвіз, розвезення рот.).
递増 diz6ng поступово збільшуватися.〜级数 <数> зростаюча прогресія; зростаючий ряд.
谛di.
谏视 dishi 〈书〉уважно (пильно) стежити (спостерігати) кого-що за чим; розглядати що (розглядання); вдивлятися в що; уважно дивитися (розглядати).
谎听 ditlng <书> прислухатися; уважно (з увагою) слухати що. 〜人民的呼声 прислухатися до голосу народу.
薛di.
前 di насіння лотоса.
di 另见 ti.
摘 di вловити, схопити (напр. думки).
底di.
底 di (середньокит.、，модифікатор результативних дієслів, дієсл. суфікс, подібний до суч. 得.
@ di 另见 dSo，dai.
Ш didi величний, шляхетний, повний гідності.
埽di另见die.
滞寬 dini висота, високо.
遒 di另见shi.
通 di <动> іти, віддалятися.
睇di.
蹄 di〈动〉косо (презирливо, лукйво) дивитися, дивитися скоса.
蹄阿 dimian лукаво дивитися, лукавий погляд.
鬆di.
髢di另见di
懲di.
想芥 dijie колючка, шип.
墜di.
墜di —地
綴 СІІ.
綴 di веселка.
«另见ti.
题 di дивитися.
ffiSpdi.
蝶蝶 did6ng райдуга.
@ di另见ti.
蹄 di хвицяти, пинатися.
蹑 di 另见 ti;zhi.
躁 di лягати, бити копитом, пинати ногою, зневажати, топтати.
吊di另见dik>.
吊 di досягати, з'являтися.
灼di.
灼 di блискуча перлина, блиск перлів; перловий.
di 另见 du6.
秋 di рости насамоті (про дерево).
第di.
第 1 di (次序)：〜几？ кбтрий [за рахунком]? котрий [один по одному]?〜шостий; по-шосте; ~ Д восьмий; по-вбсьме;〜九 дев'ятий; по-дев'яте;〜十 десятий; по-десяте; 〜二十 двадцятий.
第2 di (封建社会官僚的大宅子）Палац; резиденція.
第二 di'er другий; по-друге.到〜天 на другий день; на інший день; наступного дня;第一必 须…，〜要…по-перше, необхідно..., а по-друге, треба...;〜国际 Другий Інтернаціонал;〜世界 другий світ;〜信号系 统〈生理> друга сигнальна система;〜次国内 革命战争 Друга громадянська революційна війна;〜次世界大 А Друга світова війна.
第二把手 di*erbash6u заступник; друга скрипка. 当〜б^ти заступником; грати другу скрипку.
第二代 di’Srdai друге покоління;(年青南一代） молоде ПОКОЛІННЯ； ( 6^J —* ) нове
покоління.
第二审'di'ershgn <法> (三审制的第二审）суд другої інстанції; (二审制的第 二审）суд вищої інстанції.
第二性 di’Sndng вторинний.意识是〜 свідомість вторинна.
第三 disan третій; по-третє.〜国际 Третій Інтернаціонал;〜次国内革命战争Тр^тя цивільна революційна війна;〜世界 третій світ;〜产业 третя індустрія.
第三把手 disSnbSsh6u другий заступник.
第三纪 D'isanji <地质> третинний період,新〜 неоген;老〜палеогбн.
第三系 DisSnxi〈地质> третинна система.
disanzhg третя особа; стороння людина. 处于〜的地位на місці третьої особи;〜不得 干涉 не можна допускати втручання третіх осіб;交给〜віддати в сторонні (чужі, треті) руки;〜的立场 позиція стороннього спостерігача.
第四 d'isi четвертий; по-четверте.〜个五年计划 четверта п’ятирічка.
第四纪 Disij丨〈地质> четвертинний період.
第四系 D'is丨хі〈地质>четверт“нна система.
第五 diwii п*ятий; по-п'яте.〜纵队 п’ята колона.
第一 diyl перший; по-перше; головний.〜国际 Перший Інтернаціонал;〜世界 перший світ; 〜书і己 перший секретар;〜畐1j部长 перший заступник міністра;〜信号系统〈生理> перша сигнальна система;〜号战犯 військовий злочинець номер один (перший);〜号 傻瓜пбвний ідіот;〜次国内革命命争Шрша цивільна революційна війна;〜次世界大战 Перша світова війна;生平〜次 уперше (перший разом) у житті;万里长征的〜步 перший крок у великому поході на десять тисяч лі;全国〜перший у країні;打响〜炮 [зробити] удалий почин;应按下列办法处理： 〜… потрібно зробити таким чином: по-перше...;倒数〜перший із кінця.
第一把交椅 diyTba jiaoyt перше місце; перша скрипка.坐〜займйти перше місце; грати першу скрипку.
第一把手 diylbash6u головний керівник; перша скрипка.当〜займати перше місце; грати першу скрипку.
第一流 diylliu першокласний; першосортний;


168
першорозрядний.〜作家 першокласний письменник;〜商品 першосортний товар;〜 饭店 першорсхзря'дний ресторан;〜的技术 першокласна техніка.
第一手 diylsh6u із перших рук.〜材料 матеріал із перших рук.
第一位 diylwei'nepme місце.
第一‘№ diylxing первинний,物质是〜матерія первинна.
第一线 diylxian передова лінія.生产〜передова лінія виробництва.
蒂di.
蒂 di плодоніжка.瓜〜плодоніжка дині.
様di.
棣棠 ditdng <植> кбрія японська.
缔di.
缔合 d'lhS <理，化> асоційція.
缔交 diji5o I)(朋友订交）завізувати дружбу; подружитися. 2)(缔结邦交）встановлення дипломатичних відносин.
缔结 dijie укласти що (ушіадення; підписання); установити що (установлення).〜同盟 укласти союз;〜和约 укласти мир;〜邦交 установити дипломатичні відносини.
缔姻 diyTn одружуватися.
缔约 Шуиб укласти договір (угоду).〜双方 обидві [договірні] сторони.
缔约国（Hyuggu6〈夕卜> договірні країни; високі договірні сторони (用于条约).
缔造 dizao творення (створювати що) книжк. ~ 幸福的新生活 створювати нове щасливе життя.
缔造者 dizaozhe творець книжк.
硫di.
締 di <化> телур.
嚷 dia.
哮 di5< 方 > роїзпбщений і манірний (примхливий).〜声〜气 розпещеним і манірним голосом (тоном); із манірністю в голосі.
dian 另见 пійп; nian.
枯di§n <动> —战.
dian.
据 dian прикинути на руці що,用手〜一〜,大约 有多重 прикинути на , руці, скільки приблизно ваги.
据掇 dian duo 1)(斟 Ш) обміркувати що; зважити що.大家一，看怎么办好давййте разом обміркуємо (зважимо), як краще зробити. 2)(估计）думати; припускати що (припущення).我〜,着这么办能行я думаю, так вийде; за моїми припущеннями так вийде.
据挂 diangua хвилюватися, переживати.
据斤播两 dian jln bo liang виявити дріб'язковість; розмінюватися на дріб’язку; дуже дріб'язковий; крайня дріб'язковість.
据斤两 di§n jlnliSng промацати кого.据一掂他 的斤两 промацати, на що він придатний (здатний).
dian.
战敍 dianduo 1) зважувати на руці; 2) прикидати, розраховувати.
dian.
依 dian перекидатися, падати.
dianfu впасти, повалитися (на землю).
dian.
质 dian 1) зомлівати, знепритомніти; 2) —*Ш (божеволіти); 3) мучити, піддавати стражданням.
сіШп.
攧喑 dianyln {новокит.) розчаруватися, засумувати.
сіШп.
颠 1 dian (顶）вершина; верхівка; верх.山〜 вершина (верхівка，верх) гори;树〜вершина (верхівка, верх) дерева.
颠2 dian ~>颠会\路示平，汽车〜得厉害дорбга нерівна, і машину сильно трясло (підкидало); 坐卡车把我们〜坏了 нас розтрясло у вантажівці; і车旧了，所以〜得很машина стара і тому дуже труська.
dianbo трясти що (трясіння); качати що (хитання, хитавиця); трястися; качатися.小 船在波浪上〜чбвен гойдало на хвилях; човен гойдався на хвилях;电车〜着在滚滚的 尘雾中疾驰 трамвай, підстрибуючи, мчить в хмарах пилу; 一路上〜得很厉害 усні дорогу сильно трясло; дорогою була сильна хитавиця.
颠 f到 dianduo 1)(反置）навпаки; навиворіт прост.; шиворіт-навиворіт; із ніг на голову; повернути що; перевернути що.〜敌我关系 повністю міняти ставлення до друзів і до ворогів, тобто на сто вісімдесят гріцусів змінити свій підхід до друзів і до ворогів;〜 历史перевернути історію;被〜的历史 історія, поставлена з ніг на голову;事情都给 弄~了 усб вульгарно шиворіт-навиворіт; усе сталося навиворіт; усе перевернулося догори дном;你把事情都弄〜了 зробив ти все навпаки;他把两件事弄〜了 він переплутав (сплутав) одну справу з іншою; 他把话说〜了 він говорив усе навпаки (шиворіт-навиворіт). 2)(错乱):神魂〜[б^ти] без розуму від чого; [бути] без пам’яті від чого; помішаний на кому-чому.
ШИ到 Ш Й dianduo heibai називати біле чорним; видавати чорне за біле.
颠倒是非 diandao shifei псувати (спотворювати) істину; підтасування фактів; пересмикнути факти; зіпсувати дійсне положення речей; на голову ставити.老是〜的人 той, хто в "так" завжди бачить зворотне — "ні".
颠搜 dianfu підрив (підірвати що).进行〜活动 вести підривну роботу (діяльність).
^ Ш і dianlai-dSoqu повторюватися (повторення); повторювати те саме; повторювати.
颠连 dianlian нужда (бідувати); жити в нестатку.
颠末 dianmo хід; із початку [і] до кінця.事情的 〜хід справи (події);详述〜докладно розповісти весь хід [справи]; розповісти усе з початку [і] до кінця (усі подробиці).
颠沛 dianpei негоди мн.〜终身 усе життя був невдахою; усе життя пройшло в негодах.
ШІ沛流离 dianpei Hull бурлакувати (бурлацтво) по білому світі.过着〜的生活 життя проходило в негодах і поневіряннях.
颠扑不破 dian рй Ьй ро непорушний (непо¬
рушність) книжк.〜的真理 непорушна (незаперечна) істина;人民大众拥护命真理 是〜的 мирська правда міцно жив^.
颠節 dianqie〈植>беллад6нна; дурман сонний.
颠三倒四 dians5n-dSosi безглуздо; плутано; безладно; суперечливо; із п'ятого на десяте; догори дном (ногами); безладдя розм.; плутанина.〜的话 безглузді (плутані,
суперечливі) слова; і兑 ій* 〜говорити безглуздо (суперечливо і плутано);做事〜 велика плутанина в справах; f故事〜的人 великий плутаник [у справах];事情搞得〜 усе страшенно догори ногами.
dian.
Ш dian вершина (верхівка，верх) гори. di5n.
diankuang 1) (ЖШ) божевілля (схиблений, схибнутися); божевільний, як
помішаний; очманілий розм.\ недоумкуватий розм.; ошалілий прост. 2)(轻钐6) безпутний (безпутність); непристойний (непристойність); фривольний (фривольність).
癫痫 dianxian <医> епілепсія; падуча [хвороба], d^n.
典 1 dian 1)(典范性书籍）нормативний посібник; (经典著作）класики мн. 2)—典故.用〜 不当 неправильне застосування крилатих слів. 3) 一典礼.盛〜урочистість; урочиста церемонія;国庆大〜урочистості національного свята; національні торжества. 4) <书> (主持)вести що (ведення); завідувати чим (завідування); управляти чим (керування).〜 试 вести іспити.
典2dian —典当.
典当 diandang закласти що; віддати що в заставу.
典范 dianfan [класичний] зразок; [класичний] приклад.创造性劳动的〜зраз6к (приклад) творчої праці;光辉〜блискучий приклад.
典故 diSngu крилаті слова (вирази).
典籍 diSnji літературна пам’ятка; древня писемність.
典礼 dianll урочистість; церемонія.结婚〜 церемонія одруження; весільна церемонія; 毕业〜випускний акт;庆祝〜урочистість (церемонія) [святкування чого]; урочиста церемонія;幵蒂〜[урочисте] відкриття; церемонія, присвячена відкриттю чого; торжество, присвячене відкриттю чого;南京 长江大桥通车〜уроч“сте відкриття руху по Великому Нанкійському мосту чбрез ріку Янцзи.
典型dianxing 1)(有代表性的人或亊）зразок; приклад.做一示范 показати приклад; у зразково-показовому порядку; дати типовий (наочний) приклад;釆取〜示范的方法за допомогою методу наочного прикладу; діяти методом наочного показу;作个〜дати зразок (приклад); стати зразком (прикладом);抓〜 створювати зразки (зразкові приклади); керувати створенням зразкових ділянок.(有 代表性的）класичний; типовий.〜琪例 класичний приклад;〜特征 типова особливість;〜人物 типовий представник;〜 错误типова помилка;这件琪不〜це не типовий випадок; даний випадок не типовий.
3) 	<文> тип; типовий образ.〜慨括 типізація.


169
典型化dianxinghu》типізація.使文学作品的形 象〜типізувати літературний образ.
典型性 dianxingxing типовість.具有〜мйти типовість.
典押dianyS—典当.
典雅 diSnyS витончений (витонченість); вишуканий (вишуканість).文字〜вишуканість мови.
典章 diSnzhang зведення правил (законів).
^ dian.
点 1 dian 1)(小滴）крапля.雨〜крапля дощу; дощові краплі. 2)(痕迹）пляма.黑〜чорна пляма; ляпка; чорнильна пляма. 3) <Ш> крапка.直线是两〜;£间最短的距离прямй [лінія] є найкоротша відстань між двома точками. 4)(小数点）кома [у десяткових дробах].零〜零二 нуль цілих і дві сотих;—〜
* 	одна ціла й одна тисячна; 二〜——四 дві цілих і чотирнадцять сотих;他用十〜一秒 的时间跑完了一百米він пробіг 100 метрів за десять цілих і одну десяту секунди. 5)〈量 词> (表示少量）крапля; крупинка; трошки; розм. 一〜儿风也没有Ні найменшого вітерцю; 一〜儿概念也没有не мати ні найменшого уявлення;—〜儿耐心也没有 [немає] ні краплі терпіння;我有—— трохи (ледве, трошки) боюся (побоююся, лякаюся);喝〜水 випити трошки (крапельку) води. 6)(量词）（用于事项):两〜建议дві пропозиції;有几〜错误 є декілька помилок. 7) (―定地点或程度）точка; пункт.山的最高〜 найвища точка гори; 这地方的最高〜 найвищий пункт цієї місцевості;施力〜 точка прикладення сили. 8)(方面)бік; пункт. 根据上述各报告中主要各〜по всіх викладених пунктах; 报告中主要各〜 основні пункти доповіді;现在让我们把问题 转到另〜тепф дозвольте нам поставити це питання в іншій площині;要注意这—〜 треба звернути увагу на це (на цей пункт, на цей бік справи);这一〜很重要 це дуже важливо; це найважливіше. 9)(重点）вибіркове; обраний об'єкт.〜面结合的工作方 法 метод роботи сполучення вибіркового з повсюдним;抓〜хапйтися за роботу на одному визначеному об'єкті. 10)(用笔加点 子）поставити [крапку]. 11)(触）доторкнутися до чого，/І窝一〜，从岸边撑开 злегка відіпхнути човен від берега багром.
12)(指）показати на що; зазначити на що.他 用手指头〜着图画说道вказуючи (показуючи) пальцем на картину, він сказав. 13)(滴下） капати що, чим (капання).〜眼药 капнути очні краплі [в очі]. 14)―点播丨.〜豆子 сіяти боби гніздовим способом, 15)(计数） вважати що;(查对）перевірити що (перевірка).〜钱 полічити (порахувати, перерахувати) гроші;〜货 облік (звіряння) товарів (наявності товару); перевірити наявність товару;—〜到会人数 порахувати (перерахувати) присутніх [на зборах];照单 子〜一〜звірити (перевірити) за списком, 16) (指定）вибирати що (вибір).〜菜 вибирати меню; замовити страву. 17)(指点）[перший, маленький] натяк; натякнути. 刀人——〜宗尤
明白 розумна людина з одного натяку зрозуміє усе; розумна людина зрозуміє з півслова (при першому натяку). 18)(点燃）
запалити що (запалювання).〜灯 запалити лампу;〜——支烟 закурити цигарку.
点2 di5n 1)(时间单位)година.在І里十二〜多钟
о 	пфшій годині ночі;几〜了 ？ кбтра година?三 〜二十分 двадцять хвилин на четверту; три години двадшпь хвилин;下午一〜到四〜від години (із години) дня до чотирьох. 2)(规定的 钟点）час.到〜了 ужб час.
点播 1 dianb6 <^>гніздов“й посів.
点播 2 dianbo (指定播送）зроб^ти заявку [радіомовної станції] на передачу чого.听众 〜的目 радіопередача за замовленням (за заявками) радіослухачів.
点拨 dian.bo<P>—点 17).
点补 dian.bu підкріпитися; заморити черв’ячка (черв'яка) прост.
点窜 diSncuan правити що (виправлення); виправляти що (виправлення).经他一〜，这 篇文章就好多了 після його виправлення (виправлень) стаття виглядає вже набагато краще.
йШ diandT (一点一滴）крапля;(微小）незначний (незначність); малий; найменший.〜 意见 маленьке (невелике, незначне) зауваження; 〜帮助незначна допомога;〜会圣@ •fevS W немає ні краплі (ні найменшого) досвіду; немає навіть незначного досвіду;〜 经验也应当利用вірто використбвувати найменший досвід; варто використбвувати досвід, якщо він навіть мігши і нікчемний; 这笔经费_点点滴滴地积累起来的ці засоби накопичені крапля за краплею;
留 випити до [останньої] краплі;〜试验〈化〉 краплинна проба; краплинне випробування.
点致 diSndii <艺> підфарбовувати що (підфарбування).
diSnhan <Ш> точкове зварювання.
点火 dianhu6 1)(点燃）розвити (запалити, розпалити) вогонь. 2)(挑起是非）провокація (провокувати що, на що); сіяти розбрати.
点饥 di^njl підкріпитися; під'їсти просту заморити черв'ячка (черв'яка) прост.
点将 dianjiang персонально назвати [і призначити] кого.
点名 diSnmmg 1)(查点人数）переклик; робити (провести) переклик; викликати поіменно. 2) (指名）персонально назвати кого (зазначити на кого).他要求派人支援，〜要你去він просив призначити людей у допомогу і зазначив персонально вас.
点破 dianpo розкрити що (розкриття); видати що (видача).〜心事 розкрити (видати) чиї таємниці (секрети).
点、燃 diSnran запалити що (запалювання).〜火把 запалити смолоскип.
点染 dianrSn 1)(绘画时着色）розфарбовувати що (розфарбування). 2)(修饰文字）обробити що (обробка).〜文字 обробити склад.
点、射 diSnshe <军> стрілянина чергами, і〜 довгі черги;短〜корбткі черги.
点施 dianshl< 农 > гніздове добриво; удобрювати гніздовим способом.
点、收 diSnshou прийняти що (приймання).按清 单〜прийняти за списком.
点、铁成金 dian tie cheng jln чудовий дар виправляти текст; уміння художньо відпрацювати [статтю].
点头 di5nt6u кивати кому [головою];(点头同意) погодитися; дати згоду.〜默许 кивати головою на знак згоди;〜之交 поверхове
знайомство;向同志们〜告另lj кивнути на прощання товаришам;这件事他始终不肯〜 на цю справу він ніяк не погоджувався.
点头哈腰 di3nt6u-hay5o〈口〉клйнятися комуу перед ким.
点心 dian.xin 1)(食品）тістечко; печиво; солодощі мн.吃〜закусити;田各微吃点、〜 трошки закусити; перекусити рот.2.懈饿） злегка закусити; перекусити розлі.\ заморити черв'ячка (черв'яка) прост.
点验 dianyan [детальна, поштучна] перевірка.〜 成品质量 детальна перевірка якості продукції.
点、钟 diSnzhong час.下午三〜три години дня (після обіду);在早晨五〜о п’ятій годині ранку;几〜了 ？ кбтра година?他几〜来？ о котрій годині він прийде?
点种 diSnzhong (点播种子）сіяти гніздовим способом.
点种dianzhdng <衣>—点播і.
点、着 dianzhao запалитися; зайнятися.火柴点 不着сірник не запалюється;柴火己经〜了 дрова зайнялися (розгорілися).
点缀 diSn.zhui 1)(装饰）прикрасити що (прикраса).买些花来〜купііти квітів для прикраси. 2)(应景）для вигляду; хоч скільки-небудь; хоч як-небудь.为了〜一下节 日 щоб хоч як-небудь відзначити свято;哪怕 是〜一下也好[відзначити] хоч焱 б для виду.
点字 diSnzi абетка (ієрогліфи, алфавіт) для сліпих; абетка Брайля.
点子 1 dian-zi —点 1 1).
点子 2 dian*zi (主意）рйда;出〜дйти пораду; порадити.
dian.
碘 dian <化> йод (йодний).
ШШ* diandlng <药> йодна тинктура (настойка).
碘仿 dianfSng<k> йодоформ.
碘酒 dianjiii ~►碘Ш*.用〜—伤口 зм幻ати рану йодом.
碘铸灯 di^nwudeng йодокварцева лампа.
碘盐 diSnyan〈药〉йодована сіль.
踏 dian.
踏 dian навшпиньках; навшпиньки.〜着脚走出 去вийти навшпиньках;要〜着脚才含巨看见 тільки стоячи навшпиньках (піднявшись на навшпиньки), можна побачити;他〜起脚尖 він піднявся навшпиньки.
РЙ dian.
Р占 dian небезпечний, критичний; бути в небезпечному (критичному) стані.
Р占危 dianwei потрапити в дуже небезпечне становище.
dian 另见 tidn; sheng.
甸（іійп І. влас. 1) (скор.—緬甸）Бірма; 2) як кінцевий компонент географічних назв може позначати: а) сільська місцевість; б) заводь. II. прилегла місцевість;海〜 примор'я. III. <动> споруджувати; керувати.
dian.
dian прикомірок (для провізії).
dian.
Й dian клямка; засув; замок.
dian 另见 sh5n.


3BhBd丄ИЯ ВЛК ‘ВНИЇЇОІІГ ПЦ 0^1 ивір
•яігздвм HHH4Ddow 〜别承灰 *ь яігздвн ubjubip 藤电 •кннзжвінвевн
ЗНЯИІМВЗСІ _ 通〜•diup ИИНЯИ1ЛВЗСІ
t410IHeHXMB3d І0НВ1ЛВЗСІ <卑> §UB)(UBlp 掛年 •юшохХїґ BHhHdLM9If3 Subix 0Щ UBip
•4iradi n\ o约 UBip 说鉍卑 •BIfHU0dlM9IT9 ІВІГИП вньиіьмзігз nfUBip ^1^3 •JLH3W0N ИИНЬИСІХЛдІГЗ <审> nfUBip 辦审 vCxXd ojoqimodotr вминчіґвяонгХлзсі вїіиіґви вньисіхмзіґз unS Suif ивір 掛最 ф •нисіілзігзіїГ <龟> iqzaifuBip 敔掷审 •MHdLMSiraiir <龟> ijsifuBip 对掷龟 •вннга (вшшосіїлзігз) вньш-шо^зю іфшосЬізиз Мошшосішзігз <Щ> op5!fu^p 尉掷审
•HHhEpd ИИНЬИІ-ІІГОСІЇМЗІГЗ
iiiirodjDiaira •qupdLHSira <^> 9ifu?IP 掷审 •втшвюі ihCMiDi <卑> ивіГивір g审 •кіїівеи(ікігои вньисіімзігз <审> впціГивір 办掛审 *1Г9<іімзіг9 ииняиівлзн 〜随 иинаиіиєои 〜围-зоїігри ИИНЬИІЬМЗІГЗ tXwXdxo зошри ІЇҐОСІІЛЗІГЗ <每> іГивір 班卑 •BMlHBX3W0dLH3IT9<^> зпхіГивір 壽讲审 •壽货审—(3 *MIHBX9W0dDI9ir9-d3H -9ЖНІ 邮設工〜ІВЯ!НХ^І0СІ1МЗІГЗ 靜工〜 Іїґряве HHHaitrXgoHHmBWodjDiaira」栗[电〜.dp丄 -owodiMSira їнХлияїґосіінзігз (ТД^ф) Moipd -ЗН9І івнипівімоімвниїГ (说卑黑）ївнитшмосі
-изіга (^说明鹆龟宙苺雎系W) (I lfu?!P ^龟 •wohoi dBirX if ивір 串审 •ХнофвсІїзіґзі ou EBHsdsn !£BM9d9U иинфвсілзігзх mquBip ]《审
•НрфЗІҐЗІ ЯИНОЄ£ЇГВ£ ЇЧІИНрЯЄЇҐ Нрфзіґзі
丄 №〜.м9н!яеїґ ииннофзігзх Зиіівпцивір 綠典审 •кіїінвю вннрфзігзі пГвпцивір 替呈!•_ •Н9 中 зігзі
И1КНЕ 〜g їнрфзігзх иіиеонвюе ^нрфзігзі ИИННІЮ інрфзігзх ИИНЧІЛХОВН 〜!
•нрфзігзі іівсівив ииннрфзігзі іГвпцивір 说到审 •вмісівя єннофзігзі щ ю впц ивір
•влинн вннрфзіт пцвпцивір 截到审
^RLHHOSEtr ИІВЯ лк ^Хнрфзігзх олошвя
dawpH иинк ^нрфзігзі шва иимк 乙少參钮备〜 明勒 ІВІКНИВЄ КІНІІҐ їииікниве нрфзизі 窮与1〜 !звїґіяоиїґш зн dawpH 丫祝 івнрфзігз丄 оігон нш 〜抽安研 іХнрфзігзх of огон иівлиюіиа 〜抽丫hu іХнофзігзі ou (кзиі.в£к4я£：) Hindoaoj 〜賍 іХнрфЗІҐЗХ ОЇГ И1ИІЇГШ 〜以辛 ІИ1ВЯ -Хнофзігзі іиївяХнофзігзівє 〜以 Ї1фш?(1зф
-НОНЗІГЗІ ІВІГВСІВН BHdOJLHSirSD !(XdoiM3If3D
ou) Хнрфзігзх on BfBdBH Ц寻〜:ВЯ13!Н0中ЗІҐЗ丄 Іюінофзігзі W 窮蔚〜tdoiBjXwoM ииньиівмоіав ІД:凝基〜脖国 їнрфзігзх ииярм -івїґоїґ 〜idoipiXwoH 货4@ 〜ї+нрнодв
рннрфзію丄 с/目^〜比ЯЯВХ^ІЮ 〜І[Ж)МИІГ
-мия q] KHHBaXiDHdoH олончігвлве нофзизі 〜Іи 斜 ІНрфЗІҐЗІ ИИНЧІГВЛВЕ 〜街巧 інрфзігзх -oitrBd інрфзігзі иияоірсіїГЕзд 〜窮至 ^нрфзизі иияязшжіиі 〜黎决.нрфзігзі впцивір 热审 •KINIXOdLMSira (藤）зпхвпцивір 卖办审 •mHiMBdu иінчішьавн Я аіїґвігигіиосіїмзігз KHHBIOHdOMHa зпховіГ впцивір 矣键 W 卑 •BdNOI ВНЬИСІХМЗІҐЗ впцивір ^^3 •ьш вяоіХїґ внмХХмвя 〜卷實 •ьш [вньисіілзіґз] BaojXtr <块> гцпцивір 说恤审 •KHHBaoidBaE зяолХїґ 蔚餅〜飞J/Cff ВНЬИСІЇМЗІГЗ tBiXtr ВЯ01ЧІҐ9Я <承> пцивір 施审 •ЇЇКСІВЄ ИИНЯИ1ВЛЗН 〜_ tmtdBE ИИНЄИ1И£0и -ЇГВСІВЕ [ИИНЬИСІІМЗІГЗ] <Ці> зцивір 經卑
чфвсілзігзі
ou KHHSirapdolTEOu иівігоои зцивір 路耳j •їгрсіїмзігз <砑> овривцивір 嗲龢龟 •iBjadiB ииняігваоїсівяеосіїмзігз іГивцивір *мин^я£0(Іілзіґз ЗиоЗивцивір •кннвяснсівяєосіінзігз знїїраомодиігл ^інидиігл иімиїгзя вн кннвасн(іва£0с1інзіґз знїїряїГш 〜來毅-вннваснсІвяЕ ЗНЬИСІІЛЗІГЗ tкннвяокЗваєосїілзігз < їд > ивцивір ^ •ктнзїіозншсяііо<ііл9іг9 <發> ЗивпЗивір 采审 *і^кннзігяоімвє be вімвсіізігзі впЗ ивір 辑审 •чізінжХхоп
вньисіхмзіґз < _ > щЗиоЗивір 南收龟 •вмшхзюсіілзігз〈审〉snxSuoSuBip 秦工写і 'iv£od нисіїлдігд tddiHONodiHdird (丫工掛）(Z *мінх9іосіі)ізігз 邮g〜ilTBiradu -0СІІЛЗІГ9盌汾〜•誥工审—（I 3uo§UBip^工龟 •doiBaBMDHa (^qr,/!) (j -мріоігом ииннідте ииньисіімзігз (暂工洫妊）(l <Щ> о?2ивір ц龟 •чюіняиіяХїґні〈审〉ивЗивір 猶卑 •(nXcLlo
-odiHsira) Хмисіхлзігз в£ вівші isjucip 描卑
•ВОЗОІҐОЯ ИМЄИЯВЕ КІГЇГ „КІІМІХ** щ UBip 答审
•кизюонвачігвл <$f> nqsnpuBip 本诞审 •лінхзі
-онвячіші ілзюонвачігві SuoSnpuBip 工 Цз •nHiosdsiooHBaqirBJ <^> u^qnpuBip
•кіфвсілонвачігві 本鄉Ш івндрсідоонвячииі 爾研〜.кннзж -їївзо зньисіізюіґз t'hduo кизюонвачігвл ‘.(ofn ихвяХешвячіґві ‘oht ихвяХєінвачігвл) вннвя -Хеінвяяігвл ївтвєінвачішл <?3> привір •вігио BHHimXdodLH3if9 <审> iqsSuopuBip 保辟卑 •нХлияїґосіінзігз иинєвфисіх 〜辟三 tXwXdLO ojOHHiNdddu нХлияїґоЛінзігз 〜製基 !/(імХ<ію олониіюоп нХлияїго(іьнзігз 〜製頁.dp丄 -owodLH3iT9 інХлиаїґосІїнзіґз іІЗиоривір
•кіїівЕїігвнлиз BHhHdLHSira ж
• • • ^ BSa
爆}〜•-ОСІІНЗІҐЗ ^ИИНЬИСІІЛЗІҐЗ Зиоривір
•ьіяз g\ a BMhouwBir 〜取革互 4_ -BMhouwBir [вньисіїнзігз] овсШизривір хіяз ииньискмзігз ЗивпЗЗизривір
•BHhouwBir иврЗизривір 百}灯审 •ьвлиииа fKuwpir
[уСньискмзігз] ИХИОВЛВЕ ЇОІГ平：）ИХИЬСНЮІИЯ
〜居 tXuwBif [Хньисіьмзігз] иіиігеив£ i(oiajac) -odLMsira) оігііао иіХнммшХ 〜扭•кннзіг>цязия зньисіїлзігд tBUWBir [вньисіілзігз] Зизривір 上不单 •qioiHfiaoduodLHSiro [BwpiHu] < 龟 > піовривір 南舍审 •4ioiHmaoduodLH3if9 tqioiHmaoduodiHsira JqioiHtriaodu вньисіілзігз овривір 畚审 •xainodaaiHX ииньовс вривір иінлвімосіїмзігз зі;іоивір 骑班审 •зігои
SHiiHJHWodiHsirs < 审 > Зивчоїзивір 哲翅审 •кігиах BHiiHJBWodDisifs <卑〉oqiouBip 驳斑审 •Kidoai bhiihjbnocLlhsits 藤 〜 ктя^гн! BHiiHJBwodLHsirs 否/猜〜.МЕИІЗНЛШМОСІІМЗІГЗ <布> IDUBip 班年 •мрюїгомосіїнзігз іпцзивір 郵审 nziqDUBip 辟职审
•ВІЧІТОд 1H3N9IT3
於 Скзс1вів90(іілзігз tiHswsirs〈审〉іцоивір
•ВННИІіХе
(вноХдизігосІї) внивямвсії ивцгзцоивір
•(ізХдизігосІх вн) івамвсіх вн иівхі 〜誰 ^оХдизігосІї X) иваїмвсії я hioid 〜q~ toXgpdsc 〜海 S! -кїнііг (BHoXgHsirodx) внивямвсіх 辦
hdBu (ииноХдизігосІї) уину罗awed丄 іризїґ (знзХдизігосІї) знивамвсії 〜•з/Сдирігоси (±Ф 捣ї) 讀di (击дл/ї荩)?чзи?!Р
•hBNIHC
-олХяє ІМИНИІрИШМХяЕ n9】SUBipU列P ^ Иц ^
*BIT9djDI3If9
tнрфзхвиосіїмзігз thBa^cLiodu іШивцоивір 货菅i]卑 •зігри зньисіімзігз <дз> Зи^цоишр 资卑 •d01BHBH0H9 <1]^> и^цзивір Л 审 •иХїпосІїнзіґз usqzaouBip -|4fi泌卑 •вньисіімзігз〈窮基> oquBip 驳审
•МИНЧІҐИЇГОІГОХОСІиїЗІҐЗ 丨(дсирсізжисіфзсі) мин
-чігиїГоігох ииньисіхлзігз SuBixSuiquBip 縣漱卑
•ИИНЧІГИЬІІГОСІІМЗІГЗ
іминчігиьш [ииньисіілзігз] <电> o^iqueip 峯卑 •OODBHOdLHSira ИИЯОМЗХи 〜脖踩 *D93BH -odDisira topoBH ииньиЛьмзігз SusquBip ^ ^ •ннвігд'иинфвІїзігзі iqzocquBip 游视审 •iriapdu иинфвсілзігзх ивіховцивір 窮视卑 •фвсілзігзх вн Хімвсілзігзх иівїге 〜fi 系孩掛卑 •BdpxHOH внфвсіїзіґзі іфвсілзіґзГпГовяивір 暂掛审 •Ф罗cLwifaLOjtfBdOlO中 іфесілріявзігз丄〜實夺f •хвсівив иинфвсілзіг^і іф^сілзігзі jfo 号 quyp 货掛审
•ЇГКСІЇГіи ИМВСІІЗІГЗХ ИСІХ ИІГВІТОІІГВН иноя 〜
挥三来*黑粟〜[儿观!XwBdi3iT3i пт яия^иїїш к ЩьА缈琛〜+ —丄黑褅іиївяХф -всїлзіґзі tXwBdisirsi (nLHSBdutna ‘иі^ігаои) ихвїг 〜ївівозсіїґв ddNpH ииноїїрл 茕〜tu辟Х9ІГ31 说忐If- Моя ИИНХЗСІМЗО 铋雄 〜кі^сілосіфит івиівсілзігзі внвярсіфит 〜钮攝 івмвсілзігзі вяоїґрм 〜钮的 ївяавлзиігд-вмвІї -зігзх 〜靖会|j tBWBdiairax внїґрсівнжш 〜幽 Ц ^(Kooireadsdsn) SHBadadau кннзтрїїшоп знфвсіїзігзх 賍企〜WHjir внфвсілзігзі 擬 窮〜冲Bdjp工явзігзі 〜楚钟 іфвсіїзігзі ииаоїрсіїґ -єзд !фв(іізіхзхоіїґесІ 〜窮基 *виів(1ізігзх
(¥审)(g铎褂审)osquBip诳审 •иїґ іяоиод ш^якзсіоф мвівїГігоз і мвсізїііфо wpa євнвн Хфвіїзігзі ou иинвШГія
擗劫謠叫晳擗掛邾4令〜 ихошоитя J〜іихряХ中всілзігзі їімофвсіїзігзі иіимрїґшои «,〜.Кфрсілзігзі ои \оіп odu (oht ихвеХфвсІлзігзі (掛卑 Ц) (t? .внвшкіїо вмвсіізіґзх віпвя 黎〜为ir!aomrja внфвсіїзігзі 〜 回 ївмявяоиігд-вімвіїїзігзі iBWBdisifsi (внзсіюлз) BQpHIwddX 〜霉 ІВМВСІЛЗІГЗІ
ВНЬКЇГЯ 〜да 猶 JBWBdjaifSX ВНЧІГВ1Ш 〜
路-ВМВСІЛЗІҐЗІ (视审）（£ 'МОМОІ [МИНЬИСЇХМЗІГЗ] огоя оігисівїґХ (з •їґвсіеосі ииньисіїмзігз
\ohi HXHfKdsod 〜巡 івмїгксіве \оіп ихиїїксіве
4 '十 • 4
〜基 tXivXdio [шоньисіілзігз] миия 〜革 Ї[(мзіс1вав £ Хлек4яє X] илсізн90(!ілзіґз кннвїгои KHH3HHUHdu ~ 拥 іилсізнзосіімзіґз кннвїґои
ИіИНШІИСІи 〜岛 їіиСІЗНЗОСІЬНЗІҐЗ BhBirsdsU
〜嘴!/CwXdLO олоньисіілзігз KHHdirgodHa 〜答.-осіімзігз івлисііязігз (製审）(і ишр 审
•u?!P 审
•КННІЇГИО ВН БЛІГИ10ЇҐШ IZUBip 士裏
•олїґвю ‘oHajd іиилоріш ^илчнзїґвігл ^инаїсі ивіривір 离裹 •(КННІЇГИО вн) ВМІГИЮЇҐШ иБір 襄
.呷р盧
•BN3EM9 {'Q9IY 'ШШ) §U9JUBip ^ Щ
•ВМЗЄНЗ {'Q91Y 'шт) ивір ■
•ииньихисін ^иньзиєздзн ^ішиярнвю Хімоньзиєздзн я HieaXgadsu 刺 <—ивір 济
Oil


171
багато електрики.
电恪铁 dianlao-tid електричний паяльник; електропаяльник.
电离 dianli <电，化> іонізація.
电离层 dmnlic豸ng〈气〉іоносфера; іонізований шар.
电氧'2 dianlf електроплуг.
^Jj dianli електрика; електрична сила (енергія); електро-.〜工业 електроенергетична промисловість; електропромисловість;〜系 统 електроенергетична система;〜选矿 електричне збагачення;〜供应 електропостачання; 〜挤乳електродоїння;夕卜来〜електроенергія збоку;利用〜за допомогою електрики.
电力部 dianlibu міністерство електроенергії.
电力网 dianliwang електромережа; електрична мережа.中心〜центріпьна електромережа; 高压〜електромережа високої напруги.
电力线dianlixian<1)(电场中[Й电力线) електрична силова лінія. 2)(输电导线) силовий дріт.
电力站 dianlizhan електросилова станція.
电量 dianliang <电> кількість електрики.
电疗 dianliao< Ш. > електротерапія; електролікування.
电料 dianliao електричне приладдя; електро- матеріали мн. ~商店 магазин електротоварів.
电铃 dianlmg електричний дзвінок.
电流 di^nliii < 电 > [електричний] струм; електрострум.高压〜струм високої напруги; ІМ〜включення струму.
电流计 diAnliiiji < 电 > амперм打p; гальванометр.
电炉 dianlu електрична піч; електропіч ж.
电路 dianlu < 电 > [електрйчний] ланцюг; контур.内〜внутрішній ланцюг;夕卜〜 зовнішній ланцюг;输人〜вхідній ланцюг; вхідний контур;输出〜вихідний ланцюг; вихідний контур;并联〜рівнобіжний ланцкіг; рівнобіжний контур;串联〜послідовний ланцюг; послідовний контур;振荡〜 коливальний контур;传真〜фотоканіп.
电码 dianmS [телеграфний] код.莫尔斯〜аббтка (код) Морзе.
电提 dianman〈动〉електричний вугор.
电门 dianmen вимикач; вмикач.开〜вмикати струм;关〜вимикати струм.
电木 dianmii〈化>бакеліт; бакелітові маси.
电 йй diannao електронно-обчислювальний мозок; комп’ютер.
电脑病萄 dian n5o bing du комп'ютерний вірус.
电脑病毒 diannSo bingdu комп*ютерний вірус.
电脑犯罪 diannao fanzui кібер злочин.
电脑寡妇 diannao guafu “комп‘катерна вдові” (жінка, чоловік якої цілком захоплений комп‘ютером і не звертає на неї жодної уваги).
电脑红娘 diannao hongniang “мімка” /701ДЛ(материнська плата комп*ютера).
电脑化家庭 diannSo hua jiating “комп‘к5терна сім‘я” （комп’ютер +модем+принтер+ сканер+факс+телефон тощо).
电脑小说 diann5o xiaoshuo електронний документ.
电脑医生 diannSo ylsheng електронний прилад для діагностики захворювань.
电脑艺术 diannSo ylshu комп*ютерний дизайн.
电脑罪犯 diannao zuifan кібер злочинець, хакер.
电 Ш dianneng < 电 > електроенергія;
електрична енергія.
电钮 dianniu кнбпка.按〜натискати кнопку. 电瓶 dianping <^,>акумулятор.
电瓶车 dianpingche електрокар.
电气 dianqi електричний (електрика); електро-. 〜设备 електроустаткування;〜配件 електроарматура; 〜火车 електропоїзд; електричка рот.;〜机车 електровоз; електричний локомотив.
电气化 dianqihua електрифікація (електрифікувати що).〜铁路 електрифікована лінія (залізниця); електричка розм.;工业〜елек- трифікація промисловості;全国〜електри- фікація всієї країни.
电气石 dianqishf<fiT> турмалін.
电器 dianqi < 电 > електроприлад; електроапарат.
电桥 dianqiao〈电〉міст; місток.高压〜міст високої напруги.
电热！ dianre <电> електронагрівання; електротермія. 〜处理 електротермічна обробка. 电热淋浴器 dianre 1 inyuqT бойлер для душа. 电杂І厂 dianrechSng теплова (парова) електростанція; теплоелектростанція.
电热器 dianreqi електрогрілка; електрообігрівач; електрокалорифер.
电热水器 didnrS shui qi бойлер.
电招VH* dian re ting електрообігрівач.
电热油汀 dian re you ting масляний електрообігрівач.
电容 dianrong < 电 > [електрична] ємність; електроємність.输入〜вхідна ємність;输出〜 вихідна ємність;阳极〜електроємність аноду;阴极〜електроємність катоду.
电容器 di^nr6ngqi〈电〉конденсатор.
电扇 dianshan [електричний] вентилятор.
电渗 dianshen <电> електроосмбс.
电石 dianshi кароїд кальцію.
电石灯 dianshideng ацетиленовий ліхтар; ацетиленовий пальник (лампа); кароїдна лампа; лампа-карбідка; кароІдка розм. dianshfqi ацетилен.
电势(Mtishi<i>—电位.
电势差dAnshich5〈电>—电位差.
电势计diAnshiji <电>~>电位计.
电 Ш dianshi телебачення; телевізія.〜Г" телемовлення; телепередача; 〜f 目
телепрограма; телевізійна постановка
(програма);〜谈话 телеінтерв'ю невідм.\ 〜讲 话 телевиступ;〜新闻 теленовііни;〜教学 навчання (викладання) по телебаченню;〜发 射 телевізійні передачі;〜发射机 телевізійний передавач;〜电话 телефон із телевізійною установкою; відеотелефон;〜电 Ш телекіно; кольорбве телебачення; X
光〜рентгенотелебйчення，〜观众 телеглядач; 〜记者тележурналіст;〜工作人员телекйдри мн.; телевізійник розм.;〜中телецентр;看 ~ дивитися телевізор (телепередачу, телевізійну передачу);放〜телевізійне мовлення.
电视报纸 dianshi' bao zh! телегазета.
电视病 dianshi bing хвороба „переключення каналів” (психічне захворювання).
电视,發 dianshi can набір заморожених продуктів, що включає все для повноцінного обіду перед телевізором.
电视孤独症didnshf gti du zheng аутизм, викликаний телебаченням (хвороба дитини,
яка постійно дивиться телевізор і не спілкується ні з ким, живе у вигаданому світі ТВ). .
电视会议 dianshi hui'у і' телеконференція. 电视机 dianshijl телевізор; телевізійний приймач; телик прост. 晶体管〜 транзисторний телевізор; 微型〜 мікротелевізор;立体〜стереотелевізор; стереовізор;彩色〜кольорбвий телевізор; телевізор кольорового зображення.
电视居1j dianshiju телепостанбвка; ^мильна опера”, телеспектакль ч.
电视А發dianshi kuai ju —电视轻•
电视连续剧 diSnshi' liandu ju телесеріал. 电视迷综合症 dianshi’ mi zong he zheng хвороба ^переключення каналів” ( психічна хвороба, при якій людина, дивлячись телевізор, постійно переключає канали, ні на чому не зупиняючись).
电视片 dianshipian телефільм.
电视塔 dianshita телевізійна вежа; телевишка. 电视台 di&ishitdi телевізійна станція;
телестанція; телестудія.
电视网 dian shi wSng телемережа.
电视系列剧 di^n shi xi lie jii телесеріал.
电视系歹!Jit dian shi xi lie pian серія телесеріалу. 电视兴奋症 dian shi xing fen zheng телевізійне випромінювання (яке викликає захворювання). 电视目艮病 dian shi ySn bing глаукома (хвороба очей, яка виникла внаслідок надмірного перегляду телевізора.
电视综合症 diSn shi zong he zheng надзвичайно любити дивитися телевізор; телеманія.
电水烫 dian shui bao електрочайник.
电枢 dianshu<ffe> якір ч.; арматура.
电台 diantdi 1)(无线电台）радіостанція. 2)(广 播电台）радіомовна станція.
电算机 dian suanjl комп'ютер.
电算器 dian suan qi калькулятор.
电谈 dian tan автовідповідач.
电烫 diantang електрична завивка; перманент розм.:〜的卷发 завивка перманент.
电梯di^ntT ліфт.自动〜ескалйтор;快速〜 швидкісний ліфт;〜司机 ліфтер; ліфтерка розм.
电弟ij 刀 dian ti dao електробритва.
电 Й diant6ng електричний (кишеньковий) ліхтарик (ліхтар).
电玩 dian wan відеоприставка.
电网 1) dianwSng [дротове] загородження з пропущеним струмом. 2) електромережа.
电 ИМ dian wei уао грілка для попереку.
电微子 dmnwgizl〈理> електрино невідм.〜理论 електронна теорія.
电慰 dian wei вітальна телефама.
电位 dianwei <电> [електричний] потенціап.〜 系教 потенційний коефіцієнт.
电位差 dianweicha <电> різнйця потенціалів. 电位计 dianweiji <电> потенцібметр.
电文 dianwen текст телеграми.
电线 dianxian електропровід; електролінія.高 压〜високовбльтна електролінія; провід високої напруги;架设〜проводити електролінію.
电线丰丁- dianxiangan телеграфний (телефонний)
电信 d&rdn елегарозв^збк;(电站地讯）телефонний зв'язок;(电ЩіМ讯)телеграфний зв’язбк;
讯)радкш’язбк ж; зв’язбк по радіо.
电>(言局 dianxinju телеграфна контора.
в’язбк;(电话通讯)телефонний


172
电刑 dianxing вбивйння електричним струмом.
电休 dian хій вихідний день у магазині.
电须刀 dian хй dao електробритва, dianxue наука про електрику.
电讯 1) (МЙ) dianxun повідомлення; бюлетень ч. 2)(无线韦信号）радіосигнал.
电询 dian xun телефонна довідка.
电压 dianya<^,> напруга; вольтаж.
电压计 dianyaji <电> вольтметр.
电衙门 dian ya dao енергозбереження.
电烟雾 dianyanwii димова завіса; штучний
туман, дим.
遍眼 di^iy5n <电> 1)(光电管）фотоелемент. 2) (指示调谐程度的电子管）електричне око.无 线〜радіобко.
电唁 dianyan послати співчуття телеграфом.
电冶 didnyg〈冶〉електрометалургія.
电椅 dianyl електричний стілець.
电影 dianylng •影艺术）кіно невідм.\ кіно-;
(影片)фільм; кінофільм; кінокартина.有声〜 звукове кіно;无声〜німіій фільм;立体〜 стереоскопічне кіно; стереокіно невідм.;彩 色〜кольорбвий кінофільм;宽银籍〜 широкоекранне кіно; 宽幅〜
широкоформатна карт“на; 全景〜
панорамний кінофільм; кінопанорама;〜工 作者 кінопрацівник; працівник кіно; кіношник розм.;〜演员 кіноактор; кіноактриса; кіноартист; кіноартистка;〜导 演 кінорежисер;〜摄影师 кінооператор; ~Ш 影场 кінбпавільйбн; павільйон кіностудії;〜 放映师 кіномеханік;〜放映机 кінопроектор; 〜放映队кінопересувка;〜展览周тиждень кінофестивалю; кінотиждень ж.;〜展览月 місячник кінофестивалю;〜招待会 кіноприйом;〜制片厂 кіностудія; кінофабрика;〜胶卷 кінострічка;〜软片 кіноплівка;〜技术 кінотехніка;〜艺术 кіномистецтво;〜居lj 本 кіносценарій;看〜 дивитися кінофільм ;去看〜пітй в кіно;放映 ~ демонструвати кінофільм (кінокартину); 拍〜кінозйбмка.
电影回顾展 dian ylng hiii gu zhan кінохроніка.
电影机 dianylngjl кінематограф; кіноапарат; кінознімальний апарат.
电影业 dianylngy^ кінематографія.
dianylngyuan кінотеатр; кіно невідм., розм.; кіношка розм.全景〜■ панорамний кінотеаір.
电影周 dian ylng zhou фестиваль кінофільмів;
кіно-тиждень.
电泳 diany6ng<ffe> електрофорез; катафорез.
电源 dianyu^n <电> джерело; джерело струму; 等效〜еквівалентне джерело;阳极〜анбдне живлення.
电约 dian yue факс.
电晕 сіійпуйп <电> корбна.
电 4* dianyund6u електрична праска; електропраска.
电灶 dianzao електрична плита.
电间 dianzha вимикач живлення; силовий вимикач.
电站 dianzhan електростанція.
电钟 dianzh6ng електричні години.
电珠 dianzhii мініатюрна лампочка; лампочка для кишенькового ліхтаря.
电铸 dianzhu <电> гальванопластика.
电资 dian zi стрг 电子表dianzi bii
ЬіЗо електронний годинник.
电子 dianzi <理> електрон.〜光学 електронна оптика;〜物理学 електрбнна фізика;四十万 倍大型〜显微境веліікий електрбнний мікроскоп із збільшенням у 400 000 разів;〜 计算机 електронно-обчислювальна машина; електрбнно-обчислювальна машина;〜钟表 електронні години;〜伏特 < 理 > електрон-вольт;〜发射 електронна емісія;〜 衍射学 електронографія;〜衍射仪 електронограф; 〜工业 електронна промисловість.
电〒М dianzlceng <Щ> електронна оболонка.
电子管 dianzTguan〈无线> електронна лампа; радіолампа.
电子流 dianzTliu〈电〉потік електронів; електронний струм.
电子脑 dianzln^o електронний мозок.
电〒 dianzlqiang електронна гармата; електронний прожектор.
电子束 dianzlshu <理> електронний пучок; пучок елеюронів.
电子学 dianztxue <电> електроніка.
电子学家 dianzlxuejia електронник; електронік.
电阻 dianzii < 电 > [електричний] опір; електроопір.内〜внутрішній опір;夕卜〜 збвнішній опір;〜系数 коефіцієнт опору; опірність.
电阻舍 dianzuqi <%> резистор,镇流〜бареттер.
电钻 diAnzi^n <Ш> (&探用的电钻)електроб}^р; (木工用的电钻）електросвердлб;〜工人 електробурильник.
^田 сіійп.
fffl dian орендувати що (оренда); узяти що в оренду.
佃户 dianhu орендар землі.
伯农 diannong селянин-орендар.
佃权 dianquan право на продовження оренди землі.
/[田租 dianzu оренда (орендна плата) за землю; земельна рента.
dian.
店 didn 1)(客店）готель;(驟马店）постоялий (заїжджий) двір. 2)(商店）магазин;(小店） крамниця.书〜книгарня;食品〜продуктбвий магазин;小杂货~ дріб’язкбва крамниця.
店东 di&nd6ng (客店主人）шпеник (хазяїн) готелю;(商店主人）хазяїн (власник) магазину (крамниці).
店家 dianjia (客店主人）власник (хазяїн) готелю; (酒饭店主人）вісник (хазяїн) ресторану; (店内管事的人）служббвець готелю (ресторану).
店老鼠 dian lao sh й людина, що краде
електрику.
店貌 dianmao вітрина магазину.
iiS Ш dianmian магазинне приміщення; приміщення для магазину.
店铺 сііАпрй —店 2).
店小二 dianxiSo’er офіціант.
店誉 dian yu бутік.
JU 员 dianyuan службовці торгових підприємств; працівник магазину (прилавку); продавець; продавщиця; прикйжчик застар.; прикажчиця застар.
dian.
站 dian 1)(玉_匕斑点）пляма на нефриті. 2)—站 辱.有〜清白ганьбити честь.
玷辱 dianm ганьбити що; збезчестити що; покрити ганьббю.〜名誉 ганьбити (покрити ганьббю) добре ім'я; збезчестити що.
玷污 dianwti опоганити що (опоганення); заплямувати що; забруднити що.〜名誉 заплямувати (забруднити) репутацію (добре ім'я).
diAn.
塾сіійп 1)(放在下面）підкласти що;(铺在下面） підстелити що.头下〜个枕头 підкласти подушку під голову;〜一条被子 підстелити ковдру;〜一张纸 підстелити лист паперу;〜 上一层沙підсипати піску. 2)(铺在上面） розстелити що.〜上草 розстелити солому. 3) (填补空缺）додати що (додаток, збільшення); доповнити що (доповнення). 4) 垫付.5) —► 垫子.
塾板 di^nbSn <机> підкладка.
塾底 dian di підставка (основа).
垫付 dianfu авансувати що (авансування); заплатити що.运费由售方〜віітрати по перевезенню авансуються продавцем;钱是 他代我〜的 гроші він за мене заплатив.
垫环 dianhuan〈机〉опорне (підкладне) кільце.
塾肩diAnjian 1)(扛东西时放在肩上的塑子） наплечник [у вантажників]. 2)(衣月艮肩部的 衬垫物）підставні плечі; [ватяна] набивка під плечі; плічка.
塾脚石dianjiaoshi 1) трамплін,利用…做〜 використбвувати що як трамплін; зробити що трампліном. 2) спонсор, меценат; помічник.
垫款 di^nku5n аванс.
塾圈 di^nquSn〈机〉шайба.
塾支 dian zhi кредит.
垫子didrvzi (铺在下面的塑子)підстилка;(夹在 中间的垫子）прокладка.棉〜вйтяна підстилка;草〜солбм’яна підстилка;毛链〜 повстяна прокладка;椅〜подушка для сидіння;鞋〜устілка для черевиків;床〜 матрац.
^5 сІійп.
钿（Іійп (金钿）золоті прикраси;(螺钿） перламутрова інкрустація.
dianhe скринька для ювелірних прикрас (речей).
dian.
淀 dian мілководне озеро.
淀粉 dianfen крохмаль.
淀粉酶 di&nfSnm6i〈生理〉аміліза; діастаза.
ІіЙ dian.
惦（Іійп —惦记.我;р、里老〜着你的身я все тривожуся про твоє здоров'я; мене увесь час турбує твоє здорбв’я.
恼记 dmnji скучити по кому-чому, по кому-чому, по чому, тривожитися.〜着儿子 нудьгувати по сину; тривожитися про сина;老〜着工作 увесь час тривожитися про роботу.
dian.
奠定 dianding закласти що\ затвердити що (твердження).〜基石出 закласти базу (основу, фундамент); створити базу; підвести фундамент; класти початок чому;〜工业化的 基础 закласти (створити) базу [для] індустріалізації;〜理论基础 закласти (створити, підвести) теоретичну основу.


173
奠都 diandu заснувати столицю.
奠基 dianjl закладення [фундаменту]; класти фундамент; закласти перший камінь. ~典礼, урочистості (церемонія) закладення.
奠基人 dianjlren основоположник; засновник. 鲁迅是中国新文学的〜Лу Сінь - основоположник нової китайської літератури.
奠強石 dianjlshi наріжний камінь.
莫洒 dianjiu обряд узливання вина в жертву померлому.
dian.
殿сМп зал.金签〜трбнна зала;大雄宝〜 святилище; зала храму.
殿后 dianhou замикати що (замикання); бути в ар'єргарді.我队〜наш загін ішов в ар'єргарді (йшов замикаючим).
殿军dianjiin І)(行军时走在最后的军队） ар'єргард; ар'єргардні частини. 2)(比赛的最 末—名）[зайняти] останнє місце у змаганні; аутсайдер;(比‘入选最后一名）ви'йти останнім переможцем у грі.
殿试 dianshi придворні іспити.
殿下 dianxia Ваша (Його, їх) високість.
dian.
旋刻儿 dianker <动> соловей.
旋蓝 dianlan <化> індиго невідм.; індиготин.
旋蓝母 сіійпійптй <化> індикан.
旋青 dianqlng темно-синій.
刁
diao.
刁di§o 刁滑.这家伙真~! яка підступна (підла) істота! дуже вже хитра (підступна, лукава) людина!
习焊 diaohan підступний і зухвалий; злий і хитрий.
<І ї# diaohua хитрий (хитрість); підступний (підступництво); лукавий (лукавство).他是 个异常〜的资本家він дуже підступний капіталіст.
<І 难 diaonan чіплятися до чого; ставити рогатки кому-чому; чинити перешкоди.有意 〜чіплятися з наміром; навмисне чинити перешкоди; [робити] навмисне;百般〜 чинити всілякі перешкоди; усіляко чіплятися (перешкоджати).
刁钻 diaozuan 习滑.〜古怪 екстравагантний книжк.; дивакуватий; дивний.
叼
diao.
问 diao <口> тримати в роті (у зубах) кого-що; тримати у дзьобі кого-що (用于禽类)•嘴里〜 会烟卷із цигаркою в зубах;嘴角边上〜着半 截纸烟 у куточку рота стирчала недопалена цигарка;老鹰〜4、又每 шуліка тримає у дзьобі курча;别是被狼〜去了吧не потрапив би вовку в зуби.
凋
diao.
凋敝diSob'i (生活困苦）нестаток;(事业衰败） застій; занепад; переживати депресію; у стані депресії.民〜нарбд жив у великому
нестатку; народ страшенно бідував; добробут народу був у пбвному занепаді; життя народу було нестерпно важким.
调$ diaoling оголитися; обпасти.树木〜листя з дерев обпало; оголилися дерева.
碉落di5olu6 —>调谢І).叶子已经〜ліістя вже обпало (обсипалося).
调萎 diaow6i〈书〉зав’янути; зблякнути; зачахнути; зів'янути.〜的树肝 листя, що в'яне.
调萎病 diaowSiblng <植> фумріб3.
獨谢 diaoxid l)(花叶脱落)обсипатися; обпасти. 花 己经〜квіти вже обсипалися (обпали, зав'янули). 2)(比喻人死） не залишитися в живих; відійти в кращий світ. 3)(衰落） зів'янути. 7ІС不〜的青春 вічна (нев'януча) молодість.
貂
diao.
紹（Мо〈动> соболь ч.
紹皮 diaopi соболь ч.; соболине хутро.〜大衣 соболина шуба;穿着〜衣 Я艮 ходити в соболях.
紹熊 diaoxi6ng <动> росомйха.
diao.
碉堡diSobao <军> блокгйуз;(古代的碼堡） бастіон.古老的〜стародавній бастіон.
diaolou вартова вежа; бастіон, diao.
雕1 diao —»•雕亥！J.〜花 вирізати візерунки.
雕2 diao <动> беркут.
雕版 diSoban <印> гильошировйння.
雕虫小技 diao chong xiao ji дріб'язкове (мале) мистецтво.
II 弓 diaogong розписаний лук.
雕花 diaohuS 1)(雕刻花纹)віірЬка візерунків. 2) (雕成的花纹）візерунок.
雕刻di-okS (立体雕刻）скульптура;(平面雕亥lj) гравюра (гравірувати що, гравірування, гравіювання); різати щоу по чому, на чому (різьблення, різання); вирізати що (вирізка); (在石头上刻）висікати що (висікання).〜艺术 скульптурне (гравіювальне) мистецтво;〜工 Д скульптурний (гравіювальний) інструмент; інструмент для різання;〜肖 f象 гравірувати (вирізати) портрет;〜石像 висікати (ліпити) статую;〜花纹 різати (вирізувати) візерунки;〜金属 гравірувати (різати) на металі.
雕刻刀diaokedao різець; <平面雕刻用的刀) штихель ч.\ (木刻用的刀）різак. 雕刻家 diaokejiapi36'Hp; різб'ярка;(立体雕刻家) скульптор;(平面雕亥丨j家）гравіювальник.
雕梁 І® 栋 diao liang hua dong розписані (розмальовані) балки і крокви залу; скульптурне оздоблення крокв залу і художньо розмальовані колони.
雕漆 diaoql різьблення по лаку; різьблений лак. 〜花瓶 різьблена лакова ваза.
Ш Ш diaosu скульптура; пластика спец.\ ліплення (ліпити що).〜艺术 скульптурне
(пластичне) мистецтво; мистецтво ліплення. ШШШ diaosujia скульптор; різьбяр.
雕塑品 diaosupm скульптура.
雕像 diaoxiang статуя; скульптурне зображення. 雕鸦 diaoxiao <动> пугйч.
雕琢diaozhu6l)(雕刻玉石） висікати що (висікання).这雕像是用玉石〜成 的 ця статуя висічена з жадеїту. 2)(过分地修 Ш ^ ) прикрашання.〜займатися прикрашанням складу; прикрашання складу; витіюватий (вигадливий) склад;文字丰卜实， 不力口〜мова проста і позбавлена прикрас.
吊
diao.
吊1 diao 1)(悬挂着）висіти;(挂上）вішати що (вішання).把篮子〜在墙上 повісити кошик на стіну;把灯〜在天花板_Ь привісити лампу до стелі;门上〜着一把锁 на дверях висить замок;自从你巧开后，我的心老І〜着після того, як ти залишив мене, я не знав ні дня спокою. 2)(提_Ь) піднімати кого-що (підйом); (放下）спускати кого-що (спуск).用绳子〜下 去 спускати на мотузці;从井里~7К піднімати (діставати) воду з колодязя. 3)(缝）підшити що (підшивка); шити що (шиття).〜皮妖 шити шубу;〜个網子里儿 підшити шовкову підкладку.
吊2 diao (一百个制线）сто чохів;(一千个制线） зв’язка чбхів у 1000 штук. 吊3 diao —♦吊丧. 吊舱 diking <空> гондбла.
吊车 diaoche кран; вантажопідйомна машина. 电动小〜тельфер.
吊床 diaochuang підвісне ліжко; гамак.
吊锤 diAochui〈技> забивна баба.
吊带 diaodai пояс для підв'язок.
吊灯 diaodeng підвісна (висяча) лампа.枝形〜 люстра.
吊斗 сіійосіби 1) <建> грбйфер; грейфер-ковш. 2) <矿> кліть ж.
吊儿郎导diao erlangdang (作风g漫） недбайливий (недбайливість); розхлябаний (розхитаність); недисциплінбваний (недисциплінованість); (工作马虎）бити байдики; байдикувати розм.; абияк.
吊杆 diaogan <机> стріла крана.
吊环diaohudn 1)(体育器械）кільця мн.静止〜 кільця на місці; кільця в спокої;摆荡〜кільця хитаються. 2)〈体〉(运动项目）вправа на кільцях.
吊客 diaoke гості, що прибули вшанувати пам’ять покійного (небіжчика) і висловити своє співчуття.
吊民伐罪 diao min fa zui покарати жорстокого тирана, задовольнити сподівання народу; йти війнбю на кого і звільнити народ від тиранії.
吊桥 diaoqiao (能起落的桥）підйомний міст; (悬索桥）висячий (підвісний) міст.
吊丧 diaosang вшанувати пам’ять покійного; віддати останню шану^ кому, книжк.
吊嗓子 diao sSng.zi розспівати голос.
吊死 diaosl повіситися; вдавитися розм.


174
吊死鬼 diaoslgul удавленик прост.; вішальниця просту примара удавленика; примара вішальниці.
吊桶 diaotong [кринична] баддя.
吊袜带(女式吊袜带）підв'язки [для панчох];(男式吊袜带）чоловічі підв'язки.
吊线 сіійохійп <Ш> схил.
吊销 diaoxiao анулювати що (анулювання).〜营 业执照 анулювати патент.
吊唁 di^oyan вшанувати пам’ять мертвого і висловити співчуття [родині покійного].
吊装 dmozhuang〈建〉навісна збірка
^5 diao 另见 di.
Ш diao лобода.
牵勺diao.
令勺 diao вудити що (вуціння).〜鱼 вудити рибу (рибалити);〜了两小时鱼 дрУгу годину вудив;〜到了十来尾卿鱼вудгів (наловив) десяток карасів.
钓馆,diao^r І)(钓鱼用的食物）принада [для риби]. 2)(引诱人的事物）принада; спокуса.
钓竿 cMog§n вудка;(钓竿竿部）вудлище.
f勺钩 diaogou риболовний гачок; гачок для рибної ловлі.
钓具 diaoju вудильні приналежності.
钓丝 diaosl жила; жилка.
diao 另见 tido.
调1 dih广调动；调派往那儿〜几个得$干部 перекинути туди декілька сильних кадровиків;把劲旅〜往前线перекгінути відбірні війська на фронт;〜来大批工人 до нас (сюди) перевели (перекинули) велику кількість робітників;他〜到别处去了 він переміщений (перекладений) в інше місце.
调 2 diao 1)(腔调）інтонація. 2) <音> лад. 3)(音 调）нйспів; мелодія; мотив.这〜儿很好听 цей наспів (мотив) мелодійний; це дуже красива мелодія; це дуже красивий мотив. 4) <语> тон.
调拨 diaobo перевести що (переклад); перекинути що (перекидання);(分配） розподілити що (розподіл).〜劳动力 перевести робочу силу;〜商品 перекинути товари;〜款项另作别用перекинути (перемістити) асигнуванні на інші витрати; 款项的统一〜єдиний розподіл грошових сум; 物资〜工作 робота з розподілу матеріальних ресурсів.
调桂 di^ocM <农> сівозміна.
调查 diaocha обстежити що (обстеження); розслідувати що, книжк. (розслідування); досліджувати що (дослідження).大兴〜研究 之风 широко практикувати обстеження і вивчення;对社会愔况认真进行〜研究сер- йозно вести обстеження і вивчення соціальної обстановки;〜矿藏 обстеження (розвідка) надр;〜某一机关的工作 обстб- жити роббту (діяльність) такої-то установи; 〜某项事f牛 розслідувати такий-то інцидент; 〜委员会 обслідницька комісія; комісія з розслідування; ЛР~ перепис населення;方 言〜обстеження (вивчення) місцевих діалектів;地质〜геологічний пошук; геологічна розвідка;应予〜підлягати обстеженню (розслідуванню);没有〜就没有 发言权 хто не провів обстеження, той не має права висловлюватися;这事 ЙЕ 没 〜淸楚
цю справу ще не вдалося цілком з’ясувати (розслідувати).
调查表 diaochabiao анкета; опитувальний лист; таблиця по обстеженню.填写〜запбвнювати анкету.
调§员 diaochayuan обслідувач; дослідник.
调牢（Іійосіїб <铁路> манбври мн.〜机车 маневровий паровоз. 调车场 diSochSchang <铁路> сортувальний парк. 调车线 сіійосіїбхійп <铁路> сортувальний шлях.
调动 di&oddng 1)(更动）перемістити що (переміщення); пересунути що, рот. (пересування); перевести що (переведення); перекинути що (перекидання).〜工作 перемістити (пересунути, перевести, перекинути) на іншу роббту;〜人员 зробити переміщення по штату; внести зміни в особовому складі;〜兵力包围敌人 перекинути війська на оточення ворогів; Щ 队开始〜почалбся пересування військ; почалося перекидання військ. 2)(调集动员） мобілізація (мобілізувати що).〜一切力量 мобілізація всіх сил;〜一切积极因素 мобілізація всіх активних чинників; мобілізувати (надати руху) усі позитивні (активні) чинники;〜人吳_众建设社会主义 的积极性 мобілізувати (підняти) активність широких мас у будівництві соціалізму;〜各 方面的积极性 розгортання всебічної активності.
调度 diaodu регулювати що (регулювання, регулювання); маневрувати чим (маневрування); диспетчеризація; диспетчерування.〜 市内交通 регулювати вуличний рух;〜资金 маневрувати засобами;对生产过程的统一〜 єдине регулювання виробничого процесу;善 〒〜ft 力 Ж уміле маневрування технічними силами;〜有方 виявити розпорядливість; бути розпорядницьким; вміло розпорядитися.
调度室 diiodCishi диспетчерська.
调度员сМосІйуийп диспетчер,铁路行车~ залізничний диспетчер;航空站〜диспетчер авіапорту.
调度站 diAodCizhan〈铁路，军> розпорядницька станція.
调防diaofang (从前线调后方）відвести що в тил;(上前线接替）йти на зміну. 调号 diaoMo 1) <语> знак тону. 2) <音> ключові знаки.
调虎离山 diao hu H shan "виманити тигра з лігвища"; відвернути (відтягнути) ворога [Убік].
调换 сІійоїшйп —掉换 diAohu螽n.
HI diaohui відкликати що (відкликання); перевести назад що\ зняти що, спец, (зняття); відвести що (відвід).从前线〜军队 зніги (відкликати, відвести) війська з фронту;把 军队〜到原来的阵地上відвести (повернути, перевести назад) війська на колишню позицію.
调集 diaoji підтягти що (підтягування); концентрувати що (концентрація); зібрати що〜(збори).〜物资 концентрація матеріальних ресурсів;把军队〜前线 підтягти війська до фронту;必须〜一切力量 необхідно сконцентрувати (зібрати, підтягти) усі сили.
调卷 diaojuan узяти (витягти) справу з архіву;
зажадати справи з архіву.
调类 diAolSi〈语〉типи тонів.
调门儿1) <口，（说话音凋的高低） голос.说话〜高 гучшій голос. 2)〈音〉 регістр; голос.高〜верхній регістр (голос).
调 Ш diaopai направити що (напрямок); призначити що (призначення); перевести кого (переведення); відряджати що (відрядження). 〜干部下乡 направити (перевести, відряджати, послати) кадри в село.
调配diSopSi另见tidopSi (调动分配） розподілити що (розподіл); розставити що (розміщення).〜工具 розподілити інвентар (знаряддя);〜干部 розставити кадри;统〜 єдиний розподіл;合理〜劳动力 раціональний (доцільний) розподіл робочої сили; PJf 需干 部都己〜齐全 усі потрібні кадри уже наявні; колектив вже укомплектований.
调遣（MoqiSn (调动）перевбсти кого-що (переведення); перекинути що (перекидання); (差遣）відряджати що (відрядження). 〜军队 перевести (перекинути) війська;〜出国 відряджати що за границю; 我们现在还不能〜任何人ми нікому поки диктувати не можемо.
调任 diAoren 1)(调去担任）перевести на посаду кого. перевести на посаду секретаря. 2)
(调职)перемістити на іншу посаду.
调式diAoshi <0^>лад.
调演 diaoyan огляд.杂技〜цирковіій огляд;华 З匕地区文艺〜театрйльннй огляд художніх колективів Північного Китаю.
调用 diaoyong перекласти (перевести) що (переклад; переказ); перекинути що (перекидання). 〜基层单&的人力，物力 перекинути і використовувати людей і матеріальні ресурси з низових органів.
调运 diaoyun перевезти що (перевіз); перекинути що (перекидання).〜工业品下乡 перевезти (перекинути) продукцію в село.
调值 diaozhi <语> тональне значення.
调职 diaozhi перемістити (перевести) кого на іншу посаду (на іншу роббту); одержати нове призначення.他已经〜了 він уже переміщений на іншу посаду (роббту); він одержав нове призначення.
调子diAo.zi 1)—调2 2).唱同样的〜заспівати на той же лад; співати в один голос; співати (діяти) в унісон. 2) ~►调 2з). 3)(说锸时带的 І青绪）тон; нота,带着不满的〜[b] незадоволеним тоном; із нотою невдоволення.
调走 diaozdu перевести що\ відвести що (відвід); перекинути що (перекидання).把军 队〜відвести (відкликати, відтягнути) війська;把她从我们这里〜了 Й від нас перевели.
diao.
掉 1 diao 1)(落下）кидати що; падати (падання); капати (капання); випасти (випадання).〜眼 泪 лити сльози; сльози закапали з очей;〜雨 закапав дощик;从马 _Ь〜下来 впасти (падати, злетіти) із коня; 一个牙要〜了 один зуб незабаром випаде;皮子〜毛了 х^тро почало лізти;东西〜在地上了 речі впали на підлогу (на землю);我拿刁;住，〜了 я не міг утримати й упустив;纽扣〜了 гудзик відірвався (відлетів);泥灰〜了 штукатурка відпіпа (відвалилася). 2)(落在后面)відстати.
промислову


175
〜在队伍后面відстйти з загону. 3)(遗失） загубити що;(遗漏）пропустити що (пропуск).〜了一支钢笔 загубити ручку;文 章中〜了 儿个字 в тексті пропущено декілька слів. 4)(降低，减少）подати (падіння).〜膘 спасти з тіла просту 价钱〜了 пйдати в ціні; ціна впала.
掉 2 diao І)(转）повернути що.〜过脸来 повернути обличчя; повернутися обличчям; ~臂而去 повернувся і пішов. 2)—掉换.
掉3dik)(用在з词后$示动作完成）了般用动 词完成体表示.扔〜викинути;改〜виправити; 擦〜стерти.
掉包 diaobao підмінити що (підміна).
掉队 di含odu'i відстати [від свого загону].行军中 没有一个〜的 на марші не було жодного відсталого;在新的形势下也$〜і в новій ситуації не відставати від революційних рядів.
掉过儿 di&ogu6r помінятися місцями.他们两人 掉了 个过儿 вони помінялися місцями;把花 儿〜放才好看 буде красиво, якщо переставити квіти [навпаки].
掉换 diaohuan поміняти що; перемінити що (зміна).〜工作 перемінити роботу; 一个地方 помінятися (перемінитися) місцями.
掉枪花 diao qianghua <方> вдатися до хитрощів; робити фокуси; маневрувати; фінтувати розм.
掉色 diaosh3i линяти (линяння, вилинялий розм.); вицвітати;(被晒得掉色）вигорати.这 块布〜ця матерія линяє.
掉书袋 diao shiidai сипати цитатами; [не геть] блиснути своєю начитаністю.
掉头 dik»t6u І)(转回头）повернутися; обернутися; повернути (обгорнути) голову. 一看 оглянутися;〜就跑 повернувся й пішов. 2)(车船掉头）повернутися; повернути назад. 汽车〜розгорнути автомобіль.
掉以轻心 diao yl qlng xln підходити до справи недбало; не приділяти належної уваги.
掉转 diaozhu^n повернути що; розгорнути що， спец.〜船头 повернути чбвен;〜汽车头 розвернути автомобіль;〜枪口 повернути зброю проти чого;〜话头 перевести (повернути) розмову [на іншу тему].
(Мо.
铫子 diao-zi каструлька розм.药〜гбрщик [для варіння ліків].
爹 di5.
爹 di5〈口> тіто ч.у розм.\ татуньо ч” прост.; батько.
ШШ dieniang <口> тйто і мама; батько і мати; батьки мн.
跌 dig.
跌 di6l)(摔）впйсти.〜下山坡 впйсти під укіс гори;〜进泥坑 звалитися (впасти, шльопнутися) в бруд. 2)—跌价.工业品价格〜了 ціна на промтовари впааа; промтовари впали в ціні.
跌f到 diedSo звалитися; впасти; повалитися.〜在 Ш Jl звалитися (впасти, повалитися) на землю.
跌 @ Ш М diediezhuangzhuang спотикатися; похизуватися.他〜地走回去了 спотикаючись (похитуючись), побрів він додому.
跌价 diejia падіння цін; впасти в ціні; подешевіти.货物大〜різке падіння цін на
товари; сильно подешевіли товари; ціни на товари різко впали;股票〜йкції впали [у ціні].
跌交 diejiao І)(跌倒）упасти; ляпнутися розм.; (踩空）оступитися;(绅交）спіткнутися. 2)(比 喻犯错误）зробити (допустити) помилку (похибку); спіткнутися розм.;(受挫）зазнати невдачі; сісти в калошу.
跌落 dieluo падіння (падати).
跌水 diSshuT <水> перепад.
迭 did.
die l)(轮流）по черзі; поперемінно.〜为宾主 по черзі пригощати один одногб. 2)(屡次） неодноразово; часто. ~有发现 неодноразово (часто) знаходили нове; неодноразово (часто) виявлялося нове;〜挫强敌 неодноразово перемагали сильного противника;事变〜出 події стрімко змінялися одна іншою; калейдоскопічна зміна подій.
迭次 died багаторазово; багато разів;
неодноразово,〜请求 багаторазово (багато разів, неодноразово) просити.
Ш报 di谷bao агентурні відомості; повідомлення агентури; відомості (повідомлення) агентурної розвідки.〜机关 агентура; розвідслужба;〜中心 розвідцентр;〜人员 агентура; агенти-розвідники мн.;〜ЛІ 作 агентурна розвідка; шпигунство
煤di&
Ш. di6 зубці міської стіни.
Щ 口 diek6u просвіти між зубцями міської стіни.
書 did.
耋 die〈书〉глибока старість.
碟 die.
碟碟 diedie балакучий (балакучість).〜不休 базікати (тараторити) без кінця; говорити без угаву; надокучливе чіпляння.
碟血 di6cu6< 书 > кровопроліітний.〜沙场 борбтися, заливаючись кров'ю на полі битви.
did.
叠 die І)(一层复一层）нашаровувати що，чого (нашаровування); нагромаджувати щоу чого (накопичення).重山〜恋 накопичення гір;她 〜着腿坐在窗旁вонй сіла біля вікна, закинувши ногу на ногу. 2)(折叠）скласти що.〜被 скласти ковдру (постіль);〜衣月艮 скласти костюм.
叠床架屋 die chuang jia Wu зайве повторення.
叠标 di6bi5o <海> створ.导航〜створ, що веде; 避险〜створ, що обгороджує.
叠标线 di6biaoxian〈测，海，军> створ.
叠句<文>卩6(^如.
叠罗汉 luohan <体> [гімнастична] піраміда.
叠印 didyin <影> перекладка.
叠韵 dieyun <语> склади, що римуються.
叠字法 di6z'i伤 <语> повтбрне застосування того самого ієрогліфа; подвоєння складу.
碟犯
碟 die 碟子.小磁〜儿 порцелянове блюдечко; маленьке порцелянове блюдце;端上四〜菜 подали чотири страви.
碟子 die-zi тарілка; блюдце.
蝶 di6.
蝶 die метелик.
蝶骨 diSgfl < 解 > основнй [клиноподібна] кістка.
蝶形花 di6xinghua <植> метеликові.
蝶泳di6y6ng <体> батерфляй.〜运动员 батерфляй.
蝶di&
蹀踐diexie <书> I)(小步走路)дріботіти [ногами]. 2)(徘徊）ходити назад і вперед; бродити.
鲽dil
Ш die〈动> камбала.
丁 ding.
丁 1 ding 1)(成年男子）повнолітній; чоловік ч. 成〜ст^ти дорбслою (повнолітньою, дорослою людиною, дорослим чоловіком). 2) (人口）їдець.人〜>、4旺 багатодітна родина. 3) (旧时称从事某种职务的人):园〜садівник;门 〜воротйр.
丁 2 ding 1)(天干）"дин" {четвертий із 10 циклічних знаків). 2)(第四）четвертий; літера "D”;(指成绩分数）двійка. 3) (丁字形的） тавровий; форма літери "Т".〜形断面 тавровий профіль.
丁 3 ding (小块）нарізане на шматочки.肉〜儿 нарізане на шматбчки м'ясо; 一盘鸡〜страва з курки, нарізаної шматочками.
丁规 dlngba <水> траверс.
丁苯橡胶 dlngbgn-xi^ngjiSo〈化〉бутадієновий (дивінілстирольний) каучук.
丁当 dlngdang〈象声〉брязкання (брязкати) розм.; бренькіт (бриньчйти); брязкіт; бряжчання (бряжчати); брязкіт (дзвякати). 车铃响〜дзвіночок динь-динь-динь;锁链〜作 响 пролунав брязкіт ланцюгів; бряжчали (дзвякали) ланцюги;钥匙丁丁当当地响 бриньчать (дзвякають) ключі;听到碗盖碰得 丁 丁当当 чується дзенькіт (бряжчання) посуду.
丁点儿 dTngdianr <方> (极少）трішки розм.; ледве; трошки; крапелька чогоурозм.;(极小） маленький; незначний (незначність); незначний (незначність).放一〜盐 покласти чуточку (ледве, трошки, крапельку) солі;他 在这个问题上连一〜错都没有в цьому у ньбго немає ні найменшої помилки (провини);何必为这一〜事生，呢？ чи варто сердитися чфез такі дрібниці?
丁 略 dlngdong < 象声 > девякати (брязкіт); дзенькати (дзенькіт).
丁二稀 dlng*erxl〈化〉бутадієн; дивініл, dlnglfng <ЖР> дзенькати (дзенькіт). 的铃声 бряжчання (передзвін, дзенькіт) дзвіночків; 一的响声 дзвенячий звук;电话 铃〜〜地直响 бегпербрвно дзвонить телефон.
丁零当郎 dlng.lingd5ngl5ng —丁当.
丁 宁 dlngning наказувати кому, (наказ).千〜， 万嘱咐 безупинно (наполегливо) наказувати; мільйон наставлянь;大家〜fllizj、 心些 усі наказували йому бути обережним.
丁是丁，卯是卯 dTng shi ding, mao shi mSo бути суворим і вимогливим; серйозне (суворе, пунктуальне) ставлення до справи (до роббти); серйозно (суворо, пунктуально) ставитися до своїх обов'язків; ні на крок не


176
відступати від заведених (чинних) правил (від установленого порядку).
丁 酸 dlngsuan < 化 > бутиринова (масляна) кислота.
丁焼 dlngwan <化> бутан.
丁 香 1 dTngxiSng 1) <й> (灌木类丁 香).2)(指花） бузок.—束〜букбт бузку. Т# 2 dlngxiang <植> (乔木类丁香）дерево гвоздикове.
Т#'/Й dlngxiangyou гвоздикове масло.
丁字尺 dlngzicht рейсшина.
丁字搞 dlngzigao кирка;(矿工用丁字镇）кайла; кайло.
丁字街 dlngzijie вулиці, розташовані у вигляді літери "Т".
Тdlngziliang <$> таврова (однотаврова) б^лка.
丁字铁 dfngzitig <冶> таврове залізо.
^丁 ding.
盯 ding 1)(咬）укусити що (укус).蚊子〜了一 口 комар укусив; укус комаря;马绳把马〜了 ґедзь ужалив (укусив) коня;被苍姆〜了 засиділи мухи; засиджене мухами. 2)(追问） розпитувати що (розпитування); допитувати що (допит).应当再〜他一句 випливає ще раз
і 	прямо запитати його.
盯当 dlngdSng —丁当 dTngdSng.
叮時 dlngnmg —>T宁 dTngnmg.
盯嘱 dlngzhO наказати кому，(наказ); дати наставляння.
订 ding.
订玲 dlngling <象声 > дзенькати, (дзенькіт); дзвякати (брязкіт).
ding.
疔 ding <医> карбункул.
0Т ding.
目丁 ding уп'ястися очима на що; вирячитися; вп'ялитися в що; пожирати очима (поглядом) що.两眼紧〜着 не зводити очей з чого; не відводити очі від чого;狠狠地〜了 他一眼 бчі， як голки, встромились у нього.
盯梢 dlngshao ~►钉梢 dlngsMo.
ding 另见 ding.
钉1 ding •钉子•制〜车间цвях^ня.
钉 2 ding 1)(紧跟着）йти слідом за чим; [йти] по п'ятах кого; переслідувати що (переслідування). 紧紧地〜卷敌人невідступно йти слідом за противником; невідступно йти за п'ятами противника; ~住敌人，不让他们逃 跑 переслідувати противника, щоб не дати йому піти;人〜人防守 особистий захист; захист на гравця; грати персоналку. 2) (Ш№) натиснути на що, прост” (натиск); поквапити що.
钉齿把 dTngchtl^ зубова борона.
钉唾 dlngchui молоток.
钉螺 dTnglu6 <动> молкіск.
dlngmao голівка (капелюшок) цвяха.
f丁李巴 dlngpa [залізні] граблі.
钉梢 dlngshao переслідувати кого-що (переслідування); йти слідом (слідами) за чим; стежити за чим (стеження).他身后有个特务 〜слідом за ним ішов шпик;他发觉有人在身 后〜він помітив, що за ним ведеться стеження.
钉鞋 dlngxie 1)(旧式雨鞋）черевики, підбиті
цвяхами. 2) черевики із шипами;
шипівки мн., розм.
钉子 dlng.zi цвях ч.拔〜вирвати цвях. ||参阅"碰 钉子 peng dlng.zi".
MI ding.
Ш"剂 dlngji <药> тинктура; настоянка розм.
顶 clTng.
顶 ding 1)(最高部分）вершина; верхівка; верх, 山〜вершина (верхівка, верх) гори;橱〜 верхівка шафи;屋〜дах будинку. 2)(用头支 нести на голові що. нести на
голові глечик. 3)(迎着）проти чого.〜着风走 йти проти вітру;〜着狂风暴雨抢救集体财产 під зливою і сильним вітром рятувати колективне майно. 4)(从下面拱起） вилупити ЩО у розм/, підняти що.种子的嫩芽 ^ Т паростки насіння підняли землю. 5)(用头撞击)буцати що.这条牛时常 〜人 ця корова буцає (битлива); хвицяється. 6) (推动）штовхйти що (штовхання)机车在后 面〜着车厢走 паровоз штовхав вагони позаду. 7)(支撑）підперти що.用木头〜上大门 підперти двері колодою;柱子〜着全部重量 колони (стовпи) тримають на собі всю вагу (весь тягар). 8)—顶撞.〜了 几句 дйти кому гідну відповідь; осадити (підчепити) кого кілкою реплікою; сказати кому пару теплих слів. 9)(担当）впбратися з чим;(抵住） триматися; стримати що, розм/, утримати що (утримання); витримати що; встояти; протистояти чому.〜住敌人的进攻 встояти під ударом ворога; утриматися під натиском противника; витримати удар (натиск) ворога; 〜住外来的巨大压力вистояти перед шаленим зовнішнім тиском; протистояти сильному (величезному) натиску ЗЗОВНІ；活 儿重，两个人〜不了 роббта важка, двом не впоратися;我们一定〜得住 ми витримаємо (вистоїмо);你再〜一个小时，就有人来接班 了 протримаєтеся ще годину, і тоді вас перемінять;在事实面f[硬〜是〒行的a проти фактів перти не вийде; проти фактів не попреш; йти проти фактів даремно. 10) (相当）за що, бути рівним; коштувати чого. 一个人〜两个人工作од^н працює за двох;她 干起活来能〜上一个棒小伙子вонй в роботі не поступається молодому хлопцю;我5!艮你 两人也〜不上他а він нас із тобою обох за пояс заткне. 11)—顶替.12)(转让使用权） передати кому право користування чим (експлуатації чого);(取得使用权）набути права користування чим (експлуатації чого).
13) 	<量词>:三〜帽子три шапки. 14)(最) самий; найбільш.〜多 якнайбільше; максимум; від сили;〜少 найменше; мінімум; погано;〜好 кращий; самий гарний; найкраще;〜喜欢劳动 більш за все любити фізичну працю;这一点〜重要 це найважливіше (важливіше за все); це найбільш (украй, дуже, найвищою мірою) важливо.
顶板 dhigban〈矿> покрівля.
顶灯 ding deng ліхтарик на машині-таксі.
顶 Ш ding ban заступник, виконуючий
обов’язки.
顶点 dTgdiSn 1) <数> вершина. 2)(最高点）вища точка; вища межа; кульмінаційний пункт; апогей.
顶风 dtngfeng 1) зустрічний вітер. 2) ретроград; виступати проти новаторств.
顶峰 ding位ng 1)(山的顶点）вершина [гори]. 2) (发展的最高点）вершина. ^•学的〜верш“на науки.
顶缸 dlnggang < 口 > б細(стати) козлом відпущення.
顶骨 dTnggii <解> тім’яна кістка.
顶狐狐 dtngguagua на ять що, прост.\ краса.
顶光 dlngguang〈居丨j> верхнє світло.
顶角 dlngjiao <数> кут при вершині.
顶界线 dlngjiexian <军> бойовий (військовий) гребінь.
顶礼 dTngll <宗> [клйсти] земний уклін.
dlngll-mobai падати ниць перед чим; кланятися в землю (у ноги); класти (бити) поклони.
顶门儿 dlngmenr тім’я.
顶牛儿 1 dTngniiir (僵持不下）наполягати [на своєму]; запручатися.万一顶起牛儿来，怎么 办？ як бути, якщо кбжний наполягатиме на своєму? що робити, якщо усі (вони) запручаються?
顶牛儿2 dtngniur卜种骨牌游戏）гра в цапа.
顶盘 dlngpan купити (придбати) готову справу (підприємство).
顶棚 dlngpeng стеля.
顶事 dingshi годитися.这法子不〜ця міра не годиться (не допоможе);这材料不〜цей матеріал не годиться; якщ<3
ви підете, то це відразу допоможе (обов'язково подіє).
顶视图 dTngshitii <测> вид униз; вертикальний вид.
顶索 dTngsu6 <海> топенант.
顶替 dTngti за що; замість чого; натомість прост.; замінити що (заміна).由另lj 人〜 замінити іншим;〜另lj 人 замість іншого; замінити іншого.
顶天立地 ding tian li di велетенський; великий. 〜的人物 велика людина; стовпи суспільства; 〜的无产阶级英雄 пролетарський герой-велетень
顶头 dlngtou назустріч.〜遇见 зустрітися віч-на-віч;另У〜ІМІЕ 了 № як би не потрапити йому на очі (назустріч).
顶头风 dtngtoufeng зустрічний вітер.
顶头上司 dTngt6u shang.si безпосередній начальник; пряме начальство.
顶芽 dtngya<|i> верхівкова (кінцева) брунька.
顶叶 dTngyS<^> верхній лист.
顶用dlngy6ng —>顶事.
顶针 dlng-zhen наперсток.
顶撞 dmgzhuang грубити рот.; перечить розм.; відбрити що, розм.〜老师 грубити вчителям.
顶嘴 dmgzuT〈口〉пер豸читирозм; сперечатися; грубити; огризатися прост.和大人〜 перечить старшим; сперечатися зі старшими; 他们顶了 半天嘴 дбвго вони сперечались [один з одним];另lj 〜! не смій грубити
(суперечити)!
ding.
鼎 ding [металевий] триніжок.红陶彩绘〜 розписаний триніжок із червоної кераміки.
鼎鼎大名 dlngdTng darning [мати] голосне ім'я; користуватися ширбкою відомістю; знаменитий (знаменитість).
鼎沸 dtngfti〈书〉хвилювання (хвилюватися).


177
群 ^ 〜розгорілися (закипіли) у людей пристрасті;入 # 〜здійнявся (стояв) страшний шум; шум та галас.
鼎革 dlngge <书> зміна династії.
鼎力dlngli <书> [ваша] допомога.尚祈〜相助 сподіваюся (сподіваємося) на вашу допомогу; просимо [вас] не відмовити в допомозі.
鼎立 dlngli взаємне протистояння трьох сил.三 国〜взаємне протистояння трьох держав.
鼎盛 dTngsheng повний розквіт.〜时期 період повного розквіту;春秋〜у повному розквіті сил.
鼎新dlngxTn II参阅“革故鼎新gu dmg хїп”.
鼎足 dTngzul)(鼎的脚）нога триніжки. 2)—鼎 立.〜而三 три сили (сторони), що протистоять;势成〜створилася ситуація взаємного протиставлення трьох сил (боків).
Т^Г ding.
订 ding І)(订立）укласти що (укладення);(制定） виробити що (виробіток).〜合同 укласти контракт (договір);〜计划 виробити план. 2) (预先约定）замовити що (замовлення); виписати що (виписка розм.); підписатися (підписка). ~4^纸 передплатити газету;〜火 车票 замовити квиток на потяг;〜座位 замовити місце;〜房间 замовити номер. 3) (装订）переплести що (плетіння); підшити що (підшивка).〜书 переплести книгу;把这 个文件〜在案卷里підшити папери до справи.
订购 dinggou замовити що; дати замовлення; контрактувати що (контрактація).
订户 dinghu передплатник; передплатниця; замовник; замовниця.报纸〜передплатник на газету; 〜постійний передплатник.
订婚 dinghun заручення (обручитися); заручини (обручити кого з ким, кого за кого) застар.〜戒指 обручка.
订货 dinghud 1)(订购货物）зам6вити товар; зробити замовлення на товар. 2)(订购的货 物)замовлення.军事〜військбве замовлення; 接受〜узріти (прийняти) замовлення.
订交 dingjiao зав'язати дружбу; подружитися.
订立dingH—订1).〜贸易协定уклйсти торгову угоду.
订书钉 dingshiidTng скроба [для зшивальної машинки].
订书机 dingshujl зшивальна машинка; паперозшивач.
订约 dingyue укласти угоду (договір).
订约国 dingyuegu6 <夕卜> договірні сторони.
订阅 dingyue виписати що (виписка розм.); підписатися (підписка).
订正 dingzheng коректувати що (коректування, коректив); правити що (виправлення, виправлення).〜文字 корегстувати (правити) текст;〜手稿 виправити рукопис;在文章里 作某些〜внести деякі корективи (виправлення) у текст;尚须再次〜необхідно ще раз відкоректувати; потребувати нового коректування (виправлення).
(Ting 另见 ding.
钉 ding 1)(砸钉子）убити U{0； прибити що (прибивання);〜钉子 вбити (забити) цвях;〜 鞋底 поставити підбори;〜马掌 кувати (підкувати) коня;〜只木箱 сколотити з дошки ящик;门上〜一块木板 прибііти
дощечку до дверей;门〜死了 двфі забиті;把 布告〜在墙上 прикріпити оголошення до стіни;钉子〜不进 цвях не йде (не входить, не вбивається);〜死在十字架上 б^ти розп'ятим на хресті;他的脚象〜在地,上一样挪动不得 його ноги начебто приросли до землі, і він не міг зрушити з місця. 2)(缝住）пришити що (пришивання),〜纽扣 пришити ґудзик.
钉住 dingzhu прибити що; забити що,用钉子〜 прибити цвяхами; + 〜забйти
вікно дошками.
定
ding.
定 ding 1)(平静，稳定）спокійно; сумирно.坐〜 сидіти спокійно (сумирно);你先把心〜下来 ви спершу заспокойтеся. 2) (ІТ立）заснувати що (заклад); установити що (установлення);
旨定）призначити що (призначення);(伟1j定） виробити що (виробіток);(确定）визначити що (визначення).〜新章程 установити (завести) нові порядки (правила);〜і十戈ij виробити (розробити) план;〜计 розробка плану;〜期 Р艮 призначити (установити) термін;〜价格 установити (призначити, фіксувати) ціну;〜调子 задати тон;〜出个次 序来 визначити (установити) порядок;会议〜 在明天举行 засідання призначене на завтра; 大局已〜положення вже установилося (затвердилося);主意早京尤〜了 рішення давно вже прийняте. 3)(定购）замовити що (замовлення).-一 批货 замовити партію товарів;〜菜 замовити страву. 4)(必定） обов'язково; неодмінно,我们〜能取得胜利 ми обов'язково (неодмінно) переможемо (здобудемо перемогу).
定案ding’Sn 1)(对方_作最后决定）винести остаточне рішення;(对案件作最后决定） рішення справи. — Rt ЙЕ ^ 7 ^ поки
важко винести остаточне рішення. 2)(最后 结论）остатбчний висновок,不能作为〜не можна розглядати як остатбчний висновок (як щось остаточне).
dingdan квитанція на замовлення. виписати квитанцію на замовлення.
定都 dingdii заснувати столицю.
定夺 dingduo винести рішення; вирішити що; представити на розгляд.等讨论后再行〜 винести рішення (вирішити) після обговорення.
定额 ding'e норма; норматив; контингент спец/, (人员定额）комплект; штат.技术〜технбрма; 出口〜Експортний контингент;员工〜штат робітників та службовців;代表人数的〜 норми представництва;制定〜виробітка нормативів;规定工作〜нормувати роббту; 超出〜пбнад штат (комплект);超额完成生产 〜перевиконати норму виробітки; зробити поверх норми; 〜成本 нормативна собівартість;〜储备 нормативний запас;〜资 产 <经> нормбвані активи;〜的贸易协定 контингентна торгова угода.
定系苟 dinggao робота над остаточним текстом.
定购 dingg6u ―订购 dinggdu.
定规 dinggul [визначене] правило.
定户 dinghu ―订户 dinghu.
定滑轮 cHnghudliin <理> нерухбмий блок.
定婚 dhighiin —订婚 dinghfin.
定货 dinghuo ~►订货 dinghuo.
定积分 dingjlfen <数> визначений інтегріп.
定价 dingji^ (价格）цінй;(标价)номінальна ціна; (政府规定的价格)такса.
定见 dingjian визначений (твердий) погляд.对 此没有〜немйє на це твердого пбгляду.
定 Bn dingjlng дивуватися.〜细看 пильно дивитися (розглядати).
定居 dingju осісти (осілий, осілість); улаштуватися.〜的部落 осілі племена;游牧 民方欠〜下来 кочівники перейшли на осілий спосіб життя.
定居点 dmgjudian поселення; селище; населений пункт.
定局 dingjii 1)(最后决定）[винести] остаточне рішення.事t青还没有〜немає ще остаточного рішення по цьому питанню; справа ще остаточно не вирішена; остаточне рішення по цьому питанню ще не винесене. 2)(确定 справа вирішена; питання вирішене. 今年大丰收已成〜що врожай цього року буде високим, це вже остаточно визначилося.
定理 dinglT <数> теорбма.几何〜геометрична теорема;证明〜довести теорему.
定例j dingli правило.已成〜стйти правилом; узяти собі за правило.
定量dingli^ng 1)(测定成分的数量）визначення складу і кількості.〜分析 <化> кількісний аналіз. 2)(规定的数量）нбрма,粮食〜 хлібний пайок; ~供应 нормоване постачання; 严格按〜分配 розподіл по строго визначених нормах.
定捧dinglU закон.能量不灭〜 <理> зак6н збереження енергії;余弓玄〜 < 数 > закон косинуса.
定论 dinglun визначене судження; тверда (незмінна) думка. 〜питйння залишити відкритим;终无〜не досягли єдиної думки.
定苗 dingmiao <农> перевірка.
定名 dingmmg найменувати що, книжк.; за назвою; термінувати що (指确定科学术语). 出版〜种期钊，〜为《新І》видавйти журніп з (під) назвою "Нове життя";这个公社〜为七 ——公社 комуну найменували "1 липня”.
定牧 dingmii〈牧〉скотарство на постійних кочовищах (пасовищах).
定盘星（Ting^nxTng 1)丨砰杆上的第一个星） перша зірочка на шкалі китайського безмена. 2)(比喻一定的主张）віЬначене (тверде) переконання (рішення).
定评 dingpmg оцінка.巳有〜одержати [заслужену] оцінку.
定期 dingql 1)(定卞日期）призначити день (дату) чого.〜召开代表大会 призначити день скликання з'їзду. 2)(有一定期限的） періодичний; терміновий,〜存款 строковий вклад;〜票据 терміновий вексель;〜保险 тимчасове страхування; ~ чергове
випрббування;〜TU 物 періодичне видання; періодична преса; періодика;〜航运 регулярні рейси;〜检查 періодична (чергова) перевірка;〜报告工作 періодично звітувати про свою роббту.
定钱 ding-qian завдаток,付 ~ внести (дати) задаток.
定亲 dingqln заручини (обручити кого з ким, кого за кого) застар:., заручення (обручити кого).
定然 dingran обов'язково; неодмінно.
定神dingshdn 1)(集中注意力）увйжно;


178
зосереджено. 一看 уважно подивитися;好好 地〜想一想 зосередитись і думати; зосереджено подумати;他低下头，定了定神 він опустив голову, збираючись з думкою; він нахилив голову, щоб зібратися з думками.
2)(使心神安定）заспокоїтися; узяти себе в руки.我定 了定神 я взяв себе в руки, я постарався заспокоїтися.
定时 dingsh丨 призначений час.〜炸弹 <军> бомба уповільненої дії; пекельна машина застар.\ 〜信管〈军〉дистанційна трубка; запал із годинниковим механізмом.
定时器 d'mgshiqi〈技> тіймер.
定足 ding shi виразно; не інакше як.〜他说的 виразно (не інакше як) він це сказав.
定位线 dingweixian <测> лінія положення.
定息 dingxl твердий (установлений) відсоток.
定弓玄 dingxian <音> настроювати [струни].
定线 dingxian І) <测> провішування (вішати що).精密〜детальне провішування;基线概 略〜попереднє провішування базису. 2)〈铁 路〉укладання траси.
定向 cHngxiang спрямований; орієнтація; орієнтування (орієнтований).〜爆炸 < 军 > спрямований вибух;〜天线 <无线> спря- мбвана антена;〜反射〈心理> орієнтований рефлекс;天文〜астроорієнтація.
定向角 dingxi^ngjiSo〈测> орієнтований кут.
定向仪 dingxi^igyi〈梅，空> пеленгатор.
定心 dingxTn l)(安心）заспокбїтися. 2) <技> центрування.
定型 dingxing оформитися (оформлення).思想 还未〜ідея ще не сформувапася;性格〜了 характер остатбчно сформувався (склався). 定性dingxing І)(确走無行的性质）квалі- фікйція злочину. 2) <技> якісний.〜分析 <化> якісний аналіз.
定要 dingyao обов'язково (неодмінно) хотіти чого, із неозн.他〜这么办 він хотів обов'язково (неодмінно) так зробити.
定义d'ingyi визначення.给某一概念下〜д^ти визначення такому-то поняттю; визначити такб поняття.
定音鼓 dingylngii〈音〉литаври мн.
定影 dingying <摄> фіксація; [фотографічне] фіксування; фіксувати що; закріплення зображення.
定影液 dingymgye <摄> фіксаж; фіксажний розчин; закріплювач.
定语 dingyu <语> визначення; атрибут.独立〜 відособлене визначення.
定员 dingyudn (编制的名额）штат; комплект; (车船容纳乘І的數目）число [пасажирських] місць,歹lj 入〜之内 зарахувати у штат (у штати);客车〜人数 число місць у пасажирському вагоні;〜七十五人的公共汽 车 автобус на 75 пасажирів.
定阅dingyu6~>订错误！链接无效.dingyue.
定植 dingzhi <植> висадка.
定唯dingzhiin I)(确定的标准）тверді (установлені, заведені) норми. 2)—定然.
定子 dingzl <电> статор.
定罪 dingzui установити злочин; засудити кого до чого.
定做 dingzuo замовити що.〜家具 замовити меблі;〜的衣月艮 замовлений костюм; костюм на замовлення;这套衣服是〜的 цей костюм зрбблений на замовлення.
ding.
旋 ding кнехти мн.下〜стйти на якір;启〜 знятися з якоря,
^ ding.
Ш ding І)、淀子.2)(金属块状物）болванка; свинка; злиток.钢〜мідна чушка;金〜злиток міді; злиток золота; золото в злитках. 3)—淀 剂.簿荷〜м'ятний корж; ментоловий олівець.
4) 	<量词 > злиток; кусок. 一银子 злиток срібла; —墨 шматбк китайської туші.
淀剂 dingji〈药> корж.
锭模 dingm6 <冶> викладачка.
链子 ding.zi〈纺> веретено.
键子油 ding-ziyou <纺> веретенне масло.
S 	dm.
丢 diu l)—丢掉 l).他〜了钱 він загубив гроші; 〜了 的东西找到了 загублена річ (утрата, пропажа) знайшлася. 2)(扔）кинути що (кидок).〜在脑后 викинути що з голови; вилетіти з голови;别把孩子〜在家里не залишайте (не кидайте) дітей удома. 3)(搁置） закидати що (закидання);真可惜，我早把这 方面的知识〜了 на жаль, я давно закинув спеціальні знання в цій області.
丢丑diiich6u ~♦丢脸.
丢掉 сіійсіійо І)(遗失）загубити що, загубити що,〜的东西 заг^блені речі; утрата. 2)(抛弃） викинути що (викид); викинути що; відкинути що (відкидання); відкинути що; залишити що. 一切幻想 викинути [із голови] усі незбутні мрії; відмовитися від порожніх мріянь;〜幻想，正视现实 залишити ілюзії, перейти до дійсності; упасти (зійти) з неба на землю;〜思想包揪 відкинути (скинути) [ідейний] тягар;〜顾虑 відкинути (залишити) побоювання;〜这个念头 відкинути (викинути) цю думку; відмовитися від цієї думки.
丢车保帅 diiijii bSo shuai пожертвувати турою з метою захисту короля; поступитися малим і зберегти велике.
丢盛弃甲 diii kul qi jia звернутися в панічну втечу, кинувши всю свою зброю.
丢脸 diuli^n втратити обличчя; потерпіти афронт; осоромитися (сором); оскандалитися розм. (скандал); знеславитися (ганьба); вдарити обличчям у бруд.〜的事 ганебна (скандальна) справа; ганебний (скандальний) випадок;真〜！ яка ганьба (сором, скандал)!决不给祖国〜не зганьбити честі Батьківщини; не принизити гідність Батьківщини;放心，他们不会〜的не тривожтеся, вони не вдарять обличчям у бруд; нічбго, вони не знеславляться (не оскандаляться, не осоромляться).
丢人diGr^n 丢脸.这不是什么〜的事нічбго тут ганебного (соромного) немає; немає тут ніякої ганьби (сорому).
丢三落四 diiisan-^si пропустити тут, упустити там; із п'ятого на десяте.说话〜розповісти з п'яте на десяте;〜的人 одоробало ч” ж прост.
丢手 diush6u відкинути що (відкидання); відкинути що; залишити що.〜不管 залишити без жалю; залишити і перестати цікавитися;趁早〜И巴 киньте це, і чим скоріше, тим краще;这件工作丢不开手ніяк не розв'язатися з цією роботою; ніяк не позбутися від цієї роботи.
丢下сіійхій—垂掉2).心里丢不下дуий не на
місці; тривожитися; хвилюватися;丢不下工 作 не в змозі залишити роботу.
丢眼色did y5ns6—使眼色shT ySnse.
ТА diu.
链 diu <化> тулій.
东 dong.
东 dong I)(方向)схід (східний); ост спец.窗子 朝〜вікно виходить на схід;河以〜на схід від ріки;从〜来 прийти зі сходу. 2) 东道.
东半球 d6ngMnqiii〈地理> східна півкуля.
东北 dongbei північний схід (північно-східний); норд-ост (норд-остовий) спец.
东北风 dongbeifeng північно-східний вітер; норд-ост спец.
dongben-xlpao метатися з боку убік; біганина розм,; мотатися просту метушня. 我老是——会儿上军-会儿找师长，-会 儿又不知上哪儿 я у роз'Ьдах то в штабі армії, то з комдивом, то бог знає де!
东边 d6ng.bian ―东 І).在山的〜до сходу від гори.
东不拉 dongbula домбра.
东部 dongbu схід; східна частина; східний район,中国〜Схід (східна частина, східний район) Китаю;〜地区 східний край.
东{到® 歪 dongdSo-xTwai коситися; похитуватися; (不整齐)криво і косо.棚子〜,眼看就要 倒 了 сарйй так покосився, що от-от розвалиться;柱子安得~ стовпи поставлені (стоеть) криво і косо;醉得〜похитуватися (ледь триматися на ногах) від сп’яніння; запліталися ноги від сп’яніння.
东道d6ngd^o 1)(请客的主人)хазяїн,我来作〜я буду пригощати; я запрбшую;今天是他的〜 сьогбдні він пригощає; сьогбдні він хазяїн. 2) (请客的义 4) частування.赌〜тримати (укласти) парі на частування; посперечатися на частування.
东道国 dongdaoguo держава, що приймає; краіна-господарка.会议的〜кра'іка，де проходив конгрес.
东帝坟人 Dongdiwenren східнотиморець (східнотиморський); східнотиморка.
—东方 d6ngf5ng 1)—东 1). 2) (Dong-fang,指亚洲） Схід.〜文明 цивілізйція Сходу;〜风味 орієнталізм; орієнтальний (східний) стиль.
东方学 dongfangxue сходознавство; орієнталістика.
东方学家 dongfangxuejia сходознавець; орієнталіст.
东风 dongfeng східний вітер; вітер зі сходу; ост спец.
东风吹马耳 d6ngfBng chui mS Єг як об стіну горбхом; нуль уваги.
东风压倒西风 d6ng位ng yadSo xlfeng вітер зі Сходу переважає над вітром із Заходу; східний вітер переважає західний.
东扶西俘J dong fii хі сШо ніс витягну - хвіст загрузне.
东宫d6ngg6ng 1)(太子住的地方）палйц спадкоємця престолу. 2)(指太子） спадкоємець престолу.
东家 dong-jia хазяїн; наймач.
东经 d6ngjTng〈地理> східна довгота.〜五度 п’ять градусів східної довготи.
东拉西扯 d6ngia-xfchS усяка всячина розм.; нести нісенітницю (усякі дурниці).〜ЙІ1І井了 一大套 наговорив усякої всячини;〜地聊个 不休 займатися порожніми розмовами;


179
перескакуючи з однієї теми на другу; судачити про різне;不要〜нічого базікати про те, що справи не стосується; ні до чого приплітати того, чого не треба; нічого притягати за волосся (за вуха) те, що до справи не відноситься.
东鱗西爪 d6ngHn-x了zhSo уривчасті дані (відомості); уривки мн.
东而 dong-mian схід; східний бік.在山的〜на східному схилі гори; на східному боці гори; до сходу від гори.
东 南 dongnan південний-схід
(південно-східний); зюйд-ост (зюйд-остовий) спец.
东南风 dongnanfeng південно-східний вітер; зюйд-ост спец.
东南亚 Dongnanya Південно-Східна Азія.
东ЙР西借 dongnuo-xljie позичати (брати в борг, брати в борг) де тільки можна; позичати в кожного зустрічного.
东欧 Dong'ou Східна Європа.
东拼西凑 dongpln-xlcou зібрати що; сколотити що.
东山再起 Dongshan zai qi знову прийти до влади; знову [стати] при владі; знову повернутися до громадської діяльності.
东施效聲 DongshT xiao pin сміховинне (нудотне) мавпування; мавпувати до смішного; ворбна в павиному пір'ї; куди кінь із копитом, туди і рак із клішнею. 一
东西dong-xi І)(物体）щось; що.公家的〜речі ж казенні;破烂的〜мізерія ж” 去买〜пітіі за покупками;.买点儿〜送人 купити дещо (що-небудь) для подарунку;这是什么〜？ що це? що це за річ?这是一种类似金属的〜це було щось начебто з металу;箱子里放的是 什么〜？ що лежить у шухляді? які речі лежать у шухляді?西红柿这〜含有很多维生 素丙 помідор містить у собі велику КІЛЬКІСТЬ вітаміну С;病人吃过〜没有？ чи їв хворий? 你最好吃点〜，少吃点，怎么样？ ти б поїв чогось трішки, га? 2)(指人或动物):小〜 славний малець (малий);老〜стйрий хрін (шкарбун);笨~ тупііця ч. ж” ведмідь ч.， бовдур;鬼〜хитрий чорт; хитрюга ч” розм” 坏〜паршіівець прост” лайлив.;混帐〜 мерзотник розм” лайлив.;没良心的〜 безсовісна тварюка;他是什么〜呢？ так що він таке? так що він за тип (за фрукт)? 3)(指 抽象事物）一般把“东西”前面的修饰语译成 中性形客词；Річ же.; щось; що.生活中最本 质，最重要的〜найістбтніше，найважливіше в житті; сама істотна і важлива річ у житті; 纸上的〜并不等于现实的〜написане на папері аж ніяк не рівносильне тому, що існує насправді;这提供了许多新的〜це діпо багато нового (нових речей);我们必须学会 自己所不懂的〜ми повинні освоїти те, чого ще не знаємо;从他们厂里学到很多〜у них на заводі є чому повчитися (є багато такого, чому можна повчитися);要吸收夕卜国 语言中于我们适用的〜ми повинні черпати з іноземних мов усе, що для нас згодиться; 4) (指文学，艺术作fn) річ; твір.临摹名画家的〜 копіювати картини відомих художників;多 读一些兽迅的〜читййте побільше творів Jly Сіня;这是现代作家的〜це з творів сучасних письменників;他写了一篇令义莫名其妙的 〜він написав щось незрозуміле.
东乡族 D6ngxi5ngzii "дунсян" {одна з національних меншин Китаю).
Ш Щ Ш dongzhang-xlwang дивитися (озирнутися) по боках; озиратися [навкруги, в усі боки].
东正教 d6ngzh6ngjik> <宗> 叩 авослйв’я.
dong.
冬1 d6ng —冬季.严〜сувбра зима;过〜 зимувати; провести зиму.
冬 2 dong <象声> гаркіт (гуркоче) ~~地敲门 гуркотіти в двері; тарабанити в двері;鼓打得 一响 гуркотіли барабани.
冬不拉 d6ngb(il5—东不拉 d6ngbCil5.
冬菜 dongcai сушені овочі.
冬防 dongfang заходи для боротьби з підривною діяльністю взимку.
冬宫 Donggong Зимовий палац.
冬 ^ donggu сушені гриби [зимового збору].
冬瓜 ddnggul 1) <植> гарбуз восковий. 2)(指果 实）гарбуз восковий.
冬灌 dongguan <农> зимове зрошення; зимові зрошувальні роботи.
冬烘 donghong педантизм;〜先生 відомий педант; сухий начотчик.
冬 fi矣鸟 d5nghouniao зимові перелітні птахи.
冬季 dongji зимбвий сезон; зима; взимку.〜施 ІЕ зимове будівництво (виробництво);〜作物 озимі культури.
冬葵 d6ngkui <植> мйльва мутовчата.
冬令d6ngling 1) 冬季.2)(冬季的气候） зимова погода,春行〜весна видалася холодна, як зима.
冬麦d6ngm》i ~►冬小麦.~地озимина ж.
冬眠 d6ngmidn〈生物 > зимбва сплячка; зимбвий спокій; гібернація.人工〜штучна гібернація;〜状态 стан зимової сплячки (зимового спокою).
冬青 d6ngq了ng <Ш> падуб.
冬爭 dongsiin бамбуковий пагін, викопаний зимою.
冬天 dongtian зима; зимові дні; взимку.
冬痕 dongwen < 医 > зимове епідемічне захворювання.
冬闲 dongxian зимбвий період затишку польових робіт.
dongxiSomai озима пшениця.
冬学 dongxue [спеціальна] зимбва школа [для навчання селян грамоті].
冬泳 d6ngy6ng зимове плавання.〜爱好者 морж.
冬至 dongzhi зимове сонцестояння.
冬至点 dongzhidian < 天 > точка зимового сонцестояння.
冬至线 dongzhixian <天> тропік Козерога.
冬装 dongzhuang зимбвий одяг.
胃 dong.
氣 dong <化> радбн; нітон.
d6ng.
鸦 d6ng〈动〉дрізд.
ЗЕ dong.
蜜 d6ng 1)(监督）спостерігати за чим (спостереження).〜其成 спостерігати за виконанням. 2)—董事.校〜Член опікунської ради школи.
董事 d6ngsh丨 член правління.银行〜член правління банку.
蓳 Щ 会 d6ngshihui правління.公司的〜
правління акціонерного товариства.,
董事长 d6ngshizh5ng голова правління.
'SI d6ng.
dong (Т Ш) розуміти що; розумітися у кому-чому; кумекати прост.\ уторопати;(知 道)знати що.〜俄语 знати російську мову; ~ ЩЩ знається на військовій справі; 谷 习惯 знйти звичаї і вдйчі;〜得很多 зн^ти дуже багато; розуміти дуже багато чого; 一 点儿也不〜音乐 нічого не мислить (не розуміти) у музиці;不〜艺术 не розумітися на мистецтві;不〜装〜не розуміти, а робити розумний вигляд;你〜了没有? ви зрозуміли чи ні? зрозуміло вам чи ні?在这方面我还〜 点门道і я дещо в цьому розумію;钳工这活 儿我还〜得一点 я дещо в слюсарській справі розумію;我〜得一点医道я трохи лікар;他〜 得我的意思 він розуміє мою думку; він мене розуміє;我真不〜他是什么意思я відмовляюся розуміти (перестав розуміти), що він хбче; я просто не розумію, що він хбче;,我怎么也不〜，为什么一定要这样я ніяк не вторбпаю, чому саме так треба.
懂事d6ngsh丨розуміти що.小孩子还不〜呢 дитина ще нездара (наївна);?你怎么这样不 〜？ чому ви такі нерозумні (дурнО?这样大 的入妇〜такий великий і такий наївний;孩 子大了，渐渐〜了 дитина виросла і починає багато чбго розуміти;我爱这孩子〜люблю дитину за тямущість.
动 dong.
动 dong 1)(活动）рухатися; ворушитися (ворушіння)(移动）рухати що; ворушити що， чим (ворушіння).躲在那儿一不〜сховатися і завмерти на місці;机器不〜了 машііна стала; машина не працює;这东西我〜都没有〜过до цього я навіть не доторкався;请你坐着另1J〜 прошу вас сидіти і не рухатися (не ворушитися);站住，不准〜！ стій，ні з місця! 另lj〜！谁〜打死谁! не ворушитися! хто рушить із місця - уб'юі 2>—动作2).只要大І〜起来， 事情就好办 спрйва відразу піде, якщо взятися за неї всім. 3)—动用.〜棍子 користуватися ціпками; застосувати ціпки; пустити в хід ціпкй. 4)(触动，感动） викликати що (виклик); хвилювати що.〜了 公愤 викликати загальний гнів (загальне обурення);〜人心弓玄的歌声хвилююча пісня; 不为诱惑所〜устояти перед спокусою. 5)(常 常）завжди 观众〜以万计 завжд“ є численні глядачі; глядачі завжди рахуються на тисячі.
动笔 dongb! узятися за перо; писати що.他好 久没有〜了 він давно вже нічого не пише; він уже давно не доторкається до пера.
动兵 dongbTng удатися до військової сили; відкрити військові дії; почати війну.
动不动 d6ng-budong ледве що; ввесь час, постійно.〜就感冒 постійно простуджуватися; 他〜就发脾气 ледь що - і він уже починає сердитися (він уже сердиться).
动产 dongchSn рухомість; рухбме майно.
动词 dongci <语> дієслово.及物〜перехідне дієслово;不及物〜неперехідне дієслово; 'Ш 态〜модіпьне дієслово;〜的补语 придієслівне доповнення..
动荡 ddngdAng 1)(摇动）хитйтися (хитання); коливатися (коливання); хвилюватися. <Ь船 震得〜起来 чбвен захитався від струсу;湖水


180
〜шеро хвилюється. 2)(不平静）неспокійний (занепокоєння); тривожний (тривожність).〜 的年代 неспокійний (тривожний) час;〜的局 势 тривбжна обстановка;大〜的时代 епбха колосальних (величезних) потрясінь;引起一 Ш 〜викдикйти деякі коливання;〜Т $ нестійкість; хитке положення.
动电势 ddngdiAnshi< 电 > електрокінетичний потенціал.
动 ЯГ * dong ganhuo дратуватися; печінка розігралася; скипіти; спалахнути; розлютитися.好 ~ надто дратівливий (запальний); легко виходити з себе;好〜的人 жовчна (запальна) людина.
动工 donggong І)(开工)розпочати будівництво; почати будівництво; почати роббту.决定明 春〜вирішено розпочати будівництво майбутньою весною;尚未〜роботи ще не почалися; ще не стали до роботи. 2)(施工） будівництво.
动滑轮 d6nghudliin〈机> рухливий блок.
动幽片 ddnghi%)i&n <影> мультиплікаційний фільм; мультфільм.
动火 donghuo <Р> гарячитися; сердитися,为 —点 її 小事〜сердитися (гарячитися) через дурницю.
动机 dongjl спонукання; спонукальна причина; мотив; імпульс.入党〜спонукальна причина до вступу в партію; мотив для вступу в партію; причина вступу в партію;仓1j 作〜 імпульс до творчості;各已罪〜мотив злочину; 〜不纯 спонукальні причини не чисті; спонукання нечисте;毫无利己的〜без яких-небудь корисливих спонукань (цілей); 他的〜是什么？ що ним керувало? що його спонукало до цього (так зробити)?他的〜是 很好的 спонукйння в нього найкраще;他的〜 不仅是好奇 не одна тільки цікавість рухала ним.
动静dong jing 1)(声音）звук.房间里一点〜也 没有 у кімнаті не було (не чутно) ні звука. 2) (情 А) обстановка;(行 ‘）дія;(消息） відомість.监视匪特的〜спостерігати за діями диверсантів;关于这件事一点〜也没有 про це немає ніяких вісток (звісток);如有什 么〜，我马上来通知якщб що-небудь буде (відбудеться, трапиться), я відразу ж сповіщу.
动觉 dongjue〈心〉кінестезія; кінестетичне (рухове) відчуття.
动力 d6ngli рушійна сила; енергія.〜资源 енергетичні ресурси;〜基地 енергетична база;〜中心 енергоцентр; енергобаза;〜机器 制造 енергетичне машинобудування;〜设备 силовий агрегат; енергогосподарство; енергообладнання;〜系统 енергосистема; ~ 装置 силова установка; енергоустановка;空 气〜повітряна сила;革命〜рушійна сила революції;前进的〜імпульс (стимул) до прагнення (до руху) вперед;社会主义建设 的〜рушійна сила (стимул, імпульс) у будівництві соціалізму.
动力机 ddnglijl" <机> двигун; мотор.
动力网 dongliwang енергомережа ж.
动力学 donglixue <理> динаміка; кінетика; енергетика.气体〜аеродинйміка;天体〜 астродинаміка; зоодинаміка.
动量 d6ngli&ng <理> кількість руху.〜守恒定律 закон збереження кількості руху.
动舌L dongluan безладдя мн.\ хвилювання мн.;
смута застар.\ заколот.发生〜відбулася (виникло) безладдя (хвилювання); відбувся (стався) заколот.
动轮 d6ngliin <|fl> головне колесо.
动脉 dongmai <解> артерія.冠状〜вінцева артерія;〜血 артеріальна кров;〜输血法 <医> внутрішньоартеріальне переливання крові; 〜硬化<医> артеріосклероз.
动脉弓 d6ngmdig6ng < 解 > артерійльна дуга.
动脉瘤 d6ngn^iliii <医> аневризма.
动名词 ddngmingd < 语 > віддієслівний іменник.
动脑筋 ddng naojln (考虑）думати; ворушити мізками прост.; ламати голову над чим;(打 主意)розраховувати на що; будувати плани на рахунок чого, замишляти; [мати] намір.〜， 找转门 розкидати розумом і шукати рішення (секрет) [виробництва]; ворушити міозками, шукати ключ до розгадки чого; шукати ключ до рішення;在这问题上动了不少脑筋 морочити голову цим питанням;不妨动动脑 筋 не завадить розкинути розумом (поворушити мізками).
动能 dongneng <理> кінетична енергія.
动怒 dongnu розсердитися; розгніватися.
动气 dongqi <Р> сердитися.
动情 dngqfng 1)(情绪激动）схвилюватися. 2) (产生爱慕之情）зародилося почуття любові (обожнювання).
动人ddngrdn (激动人的）хвилюючий;(感动人 的）зворушливий (зворушливість);(充满热 情的）проникливий (проникливість);(引人 入胜的）Зах6плюючий.〜的演说 прониклива (хвилююча, зворушлива, захоплююча) мова; 〜的故事 захоплююча (зворушлива, хвилююча) розповідь;〜的歌唱 зворушлива (прониклива, захоплююча) пісня;〜的容貌 привабливе обличчя;〜的场面 хвилююча (зворушлива, захоплююча) сцена;各工厂热 气腾腾，一派〜景象на заводах життя б'є ключем, спостерігаються зворушливі картини.
动容 d6ngr6ng < 书 > розчулитися.为之〜 розчулитися до глибини душі;使人为之〜 схвилювати кого до глибини душі.
dongshen подаватися; вирушати (рушити) у дорогу; їхати;〜回国 ворушити (поїхати) на Батьківщину;乘夜车〜поїхати (вирушити) із вечірнім потягом;提前〜прискбрити від'їзд.
动手 ddngsh6u 1)(开始做）приступити; узятися; взятися за що; почати що, із неозн.〜工作 стати до роботи; узятися за роббту; почати роботу;〜写信 почати писати лист; взятися за лист;人人〜діяти загальними силами; стати до роботи спільно; взетися за роббту разом;亲自〜узятися [за справу] самому;同 志们，大家〜，克Я艮困难товариші, виявляйте ініціативу, переборюйте труднощі. 2)(触动） торкатися [руками], ін 勿〜прохання не торкатися руками; Я*і午胃，午〜мбжна тільки дивитися, але не можна торкатися. 3) (І旨字丁 人）дати волю рукам (кулакам) кому; пустити в хід кулаки; битися (бійка).慢卷， 另ij〜! стій, ти рукам волі не давай! постій, ти не бийся!
动态ddngtM (事情变化的情况）хід; розвиток; зрушення мн.\ зміни мн.;(总的情况） загальне становище; загальна обстановка (ситуація).国际〜загальна міжнарбдна
обстановка (ситуація); зрушення (зміни) у міжнародній обстановці;注意国际〜 стежити за ходом (за розвитком) подій у міжнародній ситуації;我国逮设的〜загальне становище (загальний хід) будівництва нашої країни;观察敌人的〜стежити за діями ворога.
动弹 dong-tan ворушитися (ворушіння); рухатися.挤得我〜不得 мене так притисли, що не можна поворухнутися;手已经不能~
7 	рука вже не рухається.
动听 donglng захоплюючий (захопливість); цікавий (цікавість). розповідати
захоплююче (цікаво).
动土 dongtii розпочати будівництво; почати будівництво.
动武 ddngwfl 1)(指打仗）мстосув^ги зброю (військбві сили); відкрити військбві ДІЇ； почати війну. 2)—动手 3).
动物ddngwii тварина.哺乳〜ссавці;反刍〜 жуйні;变温〜пойкілотермні [тварини];食肉 〜м’ясоїдні; хижі;杂食〜усеїдні;草食〜травоїдні; 〜淀粉<化〉тваринний крохмаль; глікоген;〜纤维 тваринне волокно,〜区系〈地 理> фауна;〜化石 <古生> 3ооліт.
动物界 dongwujie тваринний світ; царство тварин.
动物区系学 d6ngwCi-qiix丨xu谷 фауністика. 动物区系学家 d6ngwii-qibdxu4ji5 фауніст.
动物学 dongwuxue зоологія.
动物学家 ddngwCixu句І5 зоолог.
动物油 dongwuyou тваринні жири, сало.
动物园 d6ngwCiyuan зоопарк; зоосад; зоологічний парк (сад).
动向 ddngxi^ng хід [розвиток]; напрямок [розвитку]; тенденція.总的政治〜загальний хід (загальний напрямок) політики;思、想〜 хід міркування (думок);时局〜політична ситуація; хід розвитку подій;政治和文化的〜 шлях розвитку політичного життя і культури; напрямок у розвитку політичного життя і культури;各阶层人民的〜настрій різних шарів населення;市场〜становище на ринку; 观察敌舰的〜спостерігати за діями ворожих суден;详细地调查和研究敌我友三方的〜 ретельно досліджувати і вивчати, що відбувається в противника, у друзів і в нас самих.
动心 dongxln розчулитися,使〜торкйти кого [за серце]; торкати чиє серце; узяти (зачепити, торкнутися) кого за живе;我的话使他动了 心 мої слова взяли його за живе;敌人的利诱 没有使他〜спокуси ворога не похитнули його;被哭动了 ;已、розчулитися від чиїх сліз.
动刑 dongxing застосувати катування; катувати кого.
动型 dongxing <>ll'> динамічний стереотип; динамічна стереотипія.
动目艮神经 d6ngySn-sh6njThg <解> око-рухальний нерв.
动摇 d6ngydo 1)(摇摆不定）коливання (коливатися),信念〜похитнутися у своєму переконанні (у своїй вірі);思想〜ідбйні хитання; ідейно хисткий; ~变节 завагатися і зрадити; заколиватися і піти на зраду;〜分子 ідейно нестійкий елемент;敌军〜了 мерзли ворбжі війська;他附和革命，但足〜不定він приєднався до революції, але вагається;坚 _走社会主义іІ路，绝不〜без найменшого сумніву (вагання), рішуче йти шляхом


181
соціалізму. 2)(使动摇）похитнути що; розхитати що.〜信念 похитнути віру
(упевненість);〜军;розхитати бойовий дух військ;〜资І主义6^社会基础розхшіти (похитнути) підвалини капіталістичного суспільства;不可〜的方针 непохитний курс; 不可〜的基础непорушні основи;党的领导 绝对不容〜не можна допускати, щоб було похитнуте керівництво партії;我们的立场是 fnj〜的 наша позиція непохитна.
动摇性 dongyaoxing нестійкість; мінливість.
动议 dongyi пропозиція.丨临时〜позачергова пропозиція;紧急〜екстрена (термінова) пропозиція;提出新的〜внести нову пропозицію.
动因 dongyln агент; першопоштовх.
动用 dongyong використовувати що (використання); користуватися чим (користування).〜公散 використання казенних грошей.
动员 d6ngyuan мобілізація (мобілізувати що). 军事〜військбва мобілізація; 〜ідео- логічна мобілізація;普遍和深入的政治〜 широка і глибока політична мобілізація;〜全 党的力量 мобілізувати всі сили партії;〜广大 群众 мобілізувати широкі маси;〜舆论 мобілізація суспільної думки; залучити на свою сторону громадську думку;〜•去学习 розпропагувати (загітувати) кого на навчання;〜参加社会工作 залучити кого до громадської роббти;—切力量来建设社会主 义 мобілізація всіх сил для будівництва соціалізму;〜全国陆海空军准备应战при- вести в бойову готовність усі сухопутні, морські й повітряні сили для відсічі ворогу; 〜计戈U мобілізаційний план;〜大会 агітаційні збори; агітзібрання; мобілізаційні збори; мобілізаційний мітинг; агітмітинг; збори по мобілізації [мас на участь у якому русі або заході];宣布全国总〜оголосити загальну мобілізацію;全部〜起来 відмобілізуватися розм.
动员令 dongyuanling наказ про мобілізацію.下 〜віддйти наказ про мобілізацію; оголосити мобілізацію.
动辄ddngzhS <书>—动不动.〜得咎завжд“ в усьому винуватий; вічно бути козлом відпущення;〜施力卩压力 ледве що, натискають; ~力卩以讥评 не втрачати ні найменшої можливості насміятися і розкритикувати.
动作d6ngzud І)(身体的活4) рух (тіла);手的〜 рух руки;体操的〜гімнастичні рухи;〜优美 витонченість у рухах; витончений рух;〜迟 纯的人 неповоротка (повільна) людина;〜伶 俐的小伙子 роеторбпний (спритний) хлопець. 2)(行动起来）діяти (дія); вдатися до дій.〜要快一点、! треба діяти швидше!
^ dong.
冻 dong І)(结冰）замерзнути (замерзання).〜了 一层冰 покритися льодом; замерзнути;水〜 了 вода замерзла;》可里〜冰了 ріка замерзла (стала);地〜三尺 земля промерзла [у глибину] на три чи. 2)(凝结体)холодець ч.; желе невідм.肉〜свинячий (яловичий, телячий) холодець;鱼〜рибний холодець; холодець із риби;果子〜фруктбве желе. 3)(感到冷） замерзнути (замерзання); замерзати розм.〜 手 мерзнуть руки;〜得发抖 тремтіти від холоду (від морозу);〜红的双颊 червоні з
морозу щоки;我〜得慌 я сильно змерз; мені страшно холодно;手〜裂了 руки потріскалися від морозу;太冷了，人都〜坏了 холодно, люди всі змерзли. 4)(冻伤） обморозити, приморозити що
(обмороження).把耳朵〜了 обморбзити [собі] вуха.
ШШ dongba <农> випирання з ґрунту.
冻疮 d6ngchuSng <医> о:зн6б.
冻豆腐 dongdou-fu морожений "доу-фу" (бобовий сир).
冻害 donghai <农> зледеніння; вимерзання.
冻僵 dongjiang закоцюбнути [від морозу]; заледеніти.冷得手都〜了 такий мороз, що руки закоцюбнули.
冻结 ddngjiS І)(遇冷凝结）змерзнути (замерзання). 2)(阻止变动）замор^ити що (заморожування).〜资金〈经〉заморбзити капітал (засоби);将资产〜起来 заморбзити активи;人员暂时〜тимчасово призупинити переміщення штату.
冻伤 dongshang обморозити що (обмороження); (严重冻伤）відморозити що (відмороження). 〜鼻子 обморозити (відморозити) [собі] ніс; 轻度〜обморбження першого ступеня.
冻石 dongshi <矿> агальматоліт.
冻死 dongsi загинути (померти) від морозу; замерзнути;(植物冻死）мбрізнути (вимерзання). 苹果树〜了 яблуні вимерзли (загинули від морозу).
Ш і dongtu мерзлота; мерзлий (замерзлий) ґрунт.
冻土带 dongtudai <地理> тундра; тундрова зона.
dongtiixue мерзлотознавство.
冻土学家 dongtiixuejia мерзлотознавець.
個 d6ng.
fl^l 族 Dongzu "дун" (одна з національних меншин Китаю).
洞 ddmg.
洞 dong (窟窿）діра; отвір;(山洞）печера; грот; (兽穴）нор& лігвище.姓牙〜дуплб в зубі;树 〜дуплб дерева;老鼠〜щуріча нора;老虎〜 лігвище тигра;桥〜проліт [моста];破了 个〜 продірявитися розм.; утворилася діра;打一 个〜пробути отвір (діру); заткнути діру (отвір);轮船穿了 个〜пароплав дістав пробоїну (тіч).
УІ^І Ш dongcha бачити наскрізь кого. ~ 胃 # розібратися в стані справ; бачити (розуміти, знати), де правда (істина);〜其奸 бачити наскрізь чорну душу;〜ЩІ的бачити (розуміти) істинну сутність явищ; вникати в істинну сутність явищ.
洞察力 dongchali проникливість; прозорливість книжк.; інтуїція.
洞达 dongda розібратися; збагнути що; зрозуміти кого-що. ~人情 збагнути серця (душі) людей; розбиратися в людях (у життєвих речах).
洞房 dongfang кімната (спапьня) молодят.〜花 烛 весілля.
洞 Яї dongfu палац небожителя (чарівника); чарівний грот.
洞见 dongjian розглянути що; бачити наскрізь кого. з'ясувати, у чому криється
причина (криються недоліки); бачити всі приховані недоліки.
洞若观火 dong ruo guan hu6 бачити наскрізь кого; як (наче, немов) у воду дивився (глядів); як на долоні; ясно як божий день.
洞悉 dongxl прекрасно (досконало) знати що.
洞箫 dongxiao китайська дудка (сопілка).
洞晓 dongxiao прекрасно розуміти (бачити, знати) що; бачити наскрізь кого,〜其中利弊 прекрасно розуміти (бачити, знати) усю вигоду і невигоду; прекрасно розуміти (бачити, знати) усе негативне і позитивне; 为大家所〜усім прекрасно відомо.
洞穴 d6ngxud (山洞）петфа; грот;(兽穴）Hopd; лігвище.
桐 d6ng.
ti^ ИТ donghe настрахати кого (лякання); злякати кого.他被〜住了 він був зляканий (заляканий); його залякали;原子〜йтомний шантаж.
栋 ddmg.
栋 d6ng l) <书> (房屋的大梁）ковзанярський прогін. 2) <量词>:—〜房屋 од“н будинок.
栋梁 dongliang стовп застар.国家〜стовп країни; опора держави; державний чоловік застар.
腺 d6ng.
膝 dong пептон.
月同ddng.
胴d6ng —胴体.双〜飞机двофішел^жний літак.
胴体 ddngfi туш.
者P dou另见сій.
都 d6u I)(全）yd, весь,把书〜带着 узїіти з собою всі книги;人〜来齐了 уже прийшли всі;他们两个〜不在家їх обох удома не було; 我把一切情祝〜对他说了 я розповів йому про все; я розповів йому все (всі обставини справи); 何反动阶级〜不会自动退出历史
舞台 жодний реакційний клас ніколи не сходить добровільно з історичної арени;中 国共产党的一切工作，〜是从广大人民的根本 利益出发的，〜是全心全意为人民服务的 Комуністична партія Китаю в усьому виходить із корінних інтересів широких народних мас, беззавітно служить народу. 2) (甚至）надіть; і.比亲姐姐〜навіть кращий за рідну сестру;我连知道〜不知道я навіть не знав; мені навіть невідомо;—动〜不动 навіть не поворухнувся (не поворухнеться); 数〜数不清і не порахуєш!这种事听〜没W 听见过про такі речі я й не чув,他来〜没来 过，我明Р会知道 ВОНИ'не приходили, відкіля ж мені було знати. 3)(表示已经）[от] уже;饭 ~凉 了，快来吃吧丨 общ уже холоне, йдіть їсти! 他〜快七十岁 了 йому вже років під сімдесят; 我们这一別〜有三年了 от уже три роки, як ми не бачилися.
都是d6u shi усе; і все; усе це.〜你出的主意，害 得我白跑——趟 це все ви придумали, змусили мене даремно бігати; ~ 我不好 і все я винуватий; усе це я винуватий.
究 d6u.
5ь dou 1) (口袋一类的东西）кии^ня.裤〜 кишеня штанів;网〜а*в6ська прост.; сітка;布 〜матер’яний мішечок. 2)(拢着）нести що.用 衣襟〜着 нести що в [піднятому] подолі сукні;


182
用包楸〜着几个苹果нбсти у вузлику декілька яблук. 3)(绕)обходити що; кружляти (крутіння).从南面〜过去 обходити
з 	півдня;彳6在树4里~了好久 він довго кружляв по лісу. 4)―犯揽 І). 5)(承当）узіти на себе що、有问题我〜着 якщб що-небудь трапиться, то я беру на себе відповідальність (я буду відповідати); у випадку чого я беру відповідальність на себе. 6)(揭露)розкрити що (розкриття); викрити що (викриття).阶 级敌人干下的黑勾当都给〜出і 了 розкрили всі темні справи класового ворога; усі чорні справи класового ворога розкрилися (були викриті).
究抄 douchao охоплення (охопити що); оточити що.〜敌人 Почати охоплення противника; рушити для оточення противника;从两異〜 敌人 узяти противника в кліщі; охопити ворога з двох боків (флангів).
兜底сібисії <口> —兜底翻2).
究底翻（ібисШІп 1)(彻底翻寻）перевернути догори дном. 2)(彻底揭露）видати всю чию таємницю; видати з головою.
dou-doukur дитячі штанці з ліфом, dou du начеревник.
究风 d6ufBng 1)(挡风）надутися від вітру.破帆 究不住风 рване вітрило не надималося (не тримало вітру). 2) <方> (坐车，船乘凉） кататися (катання). g 2^ 〜кататися на автомобілі.
究揽 d6ulSn 1)(招揽）закликати кого, розм. (закликання).〜主顾 щоб залучити покупців.
2)(把事情往身上拉）узіти на себе що; сунутися розм.把事情〜在自己身上узіти справи на себе.
究圈子d6u quan-zi 1)(绕圈儿）кружляти;飞机 在树林上空〜літ^к кружляв над лісом;飞机 究了两个圈子飞走了 літік зробив два кбла й полетів. 2)(说话不直截了当）околяса; виляти розм.说话〜вертітися околяса;另丨j跟 我〜，有话直说吧！ ти мені не крути, а говори прямо;必须抓住问题的关键，而不应在枝节 问题上〜бр^ти бика за роги, а не ходити околяса; обов'язково треба братися за ключові питання, а не розпорошуватися на побічних питаннях.
究售 doushou збувати що; пропонувати що (пропозиція); нав'язувати що (нав'язування); 〜滞货 пропонувати (збувати, нав'язувати) залежаний товар; бути комівояжером із продажу залежаного товару;〜反动观点 нав'язувати (проповідувати) реакційні погляди;〜新的“和谈”骗局 збувати новий обман "мирні переговори".
究销 d6uxiao —
箱 dou.
宛 dou кошик.
Щгїг dou zi ноші мн.
-Ц" d6u 另见 ddu.
斗 d6u 1)(容量单位）"доуи {міра сипучих тіл, яка дорівнює 10 літрам). 2)(量器）”дбу" {мірка для сипучих тіл ємністю в 10 літрів).
3)(圆形的指纹）овальні лінії на подушках пальців.
斗车 douche вагонетка.
斗II旦 d6udan насмілитися.
斗其 d6u.ji відбиток пйльця.
斗笠 d5uli конічний плетений капелюх [від
сонця і дощу].编〜горсти конічні капелюхи.
斗门 d6umen водоспуск [зрошувального каналу].
斗蓮 d6u.peng плащ; накидка.
斗渠 douqu підвідна канава.
斗室 d6ushi <书> комірка.
斗烟丝 douyansT трубковий тютюн.
斗子 dou zi бункердля вугілля.
^4* dou.
抖 d6u 1)(颤动）тремтіти (тремтіння); трястися. '浑身直〜тремтіти (трястися) усім тілом;特
& # Ж 〜шпигуна трясе (кинуло в
.тремтіння) від страху; шпигун затремтів від страху. 2)(用动）трясти що (трясіння книжк.).把地链〜干净 витрусити килим;把 土〜掉 витрусити пил; -^這绳 потягнути (смикнути) за віжки; труснути віжками. 3) (鼓起）：〜起精神 піднестися духом; підбадьоритися. 4)(揭露）розкрити що (розкриття);(说出）викласти що, розм.把反 革命分子的阴谋〜出来了 рс^крііли змову контрреволюціонерів;他把真话全〜出来了 він виклав усю правду. 5)(得意）стати важливим птахом (персоною).现在他〜起来 了 тепф він став важливим птахом (персоною); от він уже й персона.
抖动 d6ud6ng~>抖 1),2).
抖撒 d6us6u:〜精神 піднестися духом; підбадьоритися;精神〜бадьоро; із підйомом; із наснагою; у піднятому (бадьорому) настрої.
dou.
陆 d6u 1)—陆哨.路很〜дорбга дуже крута. 2) —陆然.天气〜变 відбувся різка зміна погоди; погода різко перемінилася.
陆峻 d6ujun високий і крутий.地势〜місцевість висбка, із кручами.
陆立 douli стрімкий (прямовисність); стрімчастий; височіти.
ШЖ d6upo крутий схил.
陆山肖 d6uqi^o крутий (крутість); стрімкий (прямовисність); стрімчастий.〜的河岸 крутий (стрімчастий) берег;〜的山岩 стрімка скеля;山势〜крутість гір.
陆然 d6urdn різко; раптово; раптом,温度〜下降 різкий спад температури;物价〜上涨 різке підвищення цін; ціни підскочили;天气〜变 坏 погода раптово (раптом, різко) змінилася на гірше.
•Ц" dou 另见 d6u.
斗 d6u 1)(对打）битися (бійка);拳〜кулйчний бій;〜会lj бій на мечах (на шпагах, на рапірах); 他们〜了半天,未分胜负дбвго вони боролися (билися), але ніхто не міг узяти верх. 2) ->4- 争 1)，2). 3)(使相斗）зіштовхнути кого.〜鸡 півнячий бій; зіштовхнути півнів. 4)(比赛争 胜）змагатися з ким,розм.; суперничати.〜劲 儿 мірятися силами;〜心眼儿 пускатися на хитрощі;我怎么能〜得过他де мені змагатися (суперничати) із ним. 5)(往一块 儿凑）зібрати що.〜到一块 зібрати разом;〜 榫儿 уставити шип у паз.
斗倒 doud^o придушити що (придушення); збороти що; повалити що (повалення) книжк.; перекинути що.〜反动势力 придушити (збороти) реакцію;把地主〜 поставити поміщиків на коліна.
斗法 doufa 1)(斗法术）боротьба за допомогою чаклунства (чарівництва). 2)(暗斗） прихована боротьба.
斗垮 doukua розгромити що.
斗牛 dduniii бій биків;(西班牙斗牛）корида.
斗牛士 douniiishi тореадор; тореро невідм.^ ч.
斗牌ddupdi (玩纸命）грати в карти;(玩骨牌） грати в кості.
斗气 douqi затівати сварку; сваритися.犯不卷 和人家〜не варто затівати сварку (сваритися) із людьми.
斗眼 douyan внутрішня косоокість.
斗争 dduzh6ng 1)(冲突）боротьбі (борбтися проти чого, із чим).艰苦的〜завзята боротьба;你死我活的〜смертельна боротьба; боротьба не на життя (не на живіт), а на смерть;内心的~ душбвна боротьба;阶级〜 класова боротьба;思想〜ідеологічна боротьба;自我〜борбтись із самим собою; 反帝〜боротьба проти імперіалізму 与落后 现象作〜[борбтися (вести боротьбу) з відсталістю;把〜进行至1J底 довести боротьбу до кінця;我内心〜了 很久 я довго боровся із собою. 2)(打击敌对分子）судити що.〜大会 громадський суд над ким;〜地主 судити поміщиків. 3)(努力奋斗）боротьбі (борбтися за що).为实现第七个五年计划而 ~ боротьба (борбтися) за здійснення сьомого п’ятирічного плану.
斗争性d6uzh5ngx丨ng дух боротьби.充满〜的作 рп твір, перейнятий духом боротьби.
4*志 douzhi бойовий дух; дух боротьби.革命~ бойовий революційний дух;〜倍增 бойовий дух зростає;〜松懈 бойовий дух посхпабшав; 〜昂扬 сповнений бойовим духом; пбвний бойового запалу; пбвний бадьорості; із підйомом;毫5пбвний занепад бойового ДУХУ-
斗智 douzhi суперничати в розумі (в дотепності); двобій розумів.
斗嘴 d6uzuT 1)(争吵)сперечатися; сваритися. 2) (耍嘴皮子）зубоскалити
dou.
豆 dou боби мн.〜粒儿 біб; горошина.
Ш.ШШ doubanjiang rycrd соя, приготована з бобів.
豆饼 doublng бобова (соєва) макуха.
豆鼓 douchi "довчи" {продукт із бобів, що перебродили).，приправа з бобів.
豆腐 dou-fu "доуфу" (харчовий продукт із заквашеного особливіш способом бобового молока); соєвий сир.
豆腐干 dou-fugan пресоване "доуфу".
dou-funSor кисляк із соєвого молока.
豆腐皮 dou fupi "доуфупі” {плівка, знята з бобового молока).
豆腐乳 dou-furu засолений у сої бобовий сир.
豆英 doujia бобовий стручок.
豆衆 doujiang соєве (бобове) молоко.
豆稻 doujie бобове (горохове) стебло.
豆科 dduk5 <植> бобові; родина боббвих.
豆蓮 doukou 1) <植> кардамбн. 2)(指种子） кардамон.
豆类 d6ulSi бобові,〜作物 боббві культури (рослини).
豆绿 doulu гороховий колір.
豆蓉 dourong горохове пюре.〜馅儿 горохова начинка.
dousha пюре з кутастої квасолі. ~


183
пиріжок із пюрй з кутастої квасолі.
豆薯.d6ushii І) < 植 > картбпля солодка китайська. 2) (J旨块根）картопля солодка китайська.
豆象 d6uxi&ng <动> зернівка.
豆芽几 douyar бобові паростки.
豆油 douyou соєве масло.
豆淹 douzha бобові вижимки.
豆汁 dduzhT напій з віджимків зеленого гороху.
豆子d6irzi І)(豆类作物）бобові. 2)(指#子） бобове насіння.
dou.
逗 1 dou 1)(逗弓І) бавити кого; розважати кого (розвага).〜孩子取乐 забавлятися з дитиною; 拿玩具〜孩子玩 бавити (розважати) дитину іграшками. 2)(吸引）залучати що.这孩子的 小脸儿真〜人І欢У дитини дуже привабливе (приємне, симпатичне) личко; 这孩子很〜人喜欢це дуже славна (симпатична) дитина;他在〜你呢 це він жартує з тобою.
逗留. •
逗 Р艮 d6ug6n смішити кого [з дотепністю]; комічний (комічність); кумедність; смішний. 装出〜的样子 будувати комічну (смішну) міну; робити комічний (смішний) вигляд;他 很爱〜він любить [своїми дотепами] викликати сміх у публіки;他很会~ він уміє своїми дотепами смішити людей (публіку); 他会і#笑话，讲得总是很了 ВІН уміє розповідати анекдбти, і завжди виходить дуже комічно (дотепно, смішно).
逗号 douhao <语> кома.打上〜постйвити кому.
逗留 dduliii затриматися; пробути.在上海〜的 时候 під час перебування в Шанхаї;他在这 里〜了两天 він затримався тут на два дні; він пробув тут два дні.
逗弄 dou-nong 1)(逗弓 І) грати; забавлятися.〜小 猫儿 грати з кошеням (із кішечкою). 2)(作弄) дражнити що.另丨J〜人！ припини дражнити людину! не пустуй!
逗趣儿 douqur〈方> позубоскалити.
逗引 dduyln —逗 11).
5& dou.
痘 dou 1)(天花）[натуральна] віспа.出~ занедужати віспою. 2)(豆状抱疫）сип [віспа]; віспяний висип. 3)—痘苗.种〜прищепити кому віспу; вакцинувати кого; віспощеплення; [противіспена] вакцинація; щеплення проти віспи.
痘疮 dduchuSng ~♦痘 1).
痘衆 doujiang віспяний гній.
痕苗 doumiao <Ш> віспяний детрит; віспяна вакцина.
Ш dou.
卖 dou 1)(洞)дірй; отвір. 2) <解> сіінус; пазуха. 鼻旁〜біляносова пазуха.
樊炎(Ібиуйп <医> синус“т.
豸Р сій另见d6u.
都 сій 1)—都城.2) ~►都市.钢〜(столиця) сталі.
都城 diicheng столиця; столичне місто.
都督 dG.du <史> військбвий губернатор.
都市 dushi велике місто; великий центр.
督血.
督 du наглядати; контролювати що (контро¬
лювання). 〜师 командувати військами.
^ 办 duban начальник [керування]; голова правління.矿务〜начальник гірського керування;铁路〜голова правління залізниці.
齊查 ducha ревізія; контроль, контролювати,
перевіряти.
ШШ ducha наглядати (нагляд); спостерігати що, за чим (спостереження).
释促 ducu натиснути на що，прост (натиск); підганяти що.，підстьобнути що, розм.; квапити що.对工程进行〜检查здійснювати нагляд і контроль над будівництвом;在上级 机关的〜下 під впливом (під натиском) керівних органів.
督抚 diifti < 史 > намісник (віце-король) і губернатор.
督工 dugong стежити (спостерігати) за роботою.
督军 сІЩйп 〈史〉військовий губернатор; генерал-губернатор.
督看 dukan наглядати, спостерігати.
哲令 dullng розпоряджатися, наказувати.
督念 diinian бурмотіти, говорити собі під ніс.
督批 dilpl підганяти (квапити) накладання
резолюції.
督率 dushuai супровід (начальствувати); вести за собою що.在.…〜下 під проводом кого;〜 全军 вести за собою війська.
duxue інспектор відділу народної освіти.
督战 diizhan 1) керувати боєм. 2) керівник; відповідальна особа, яка керує (наглядає за) роботою (змаганнями).
督阵diizh^i 督战.
鄉du.
嚇而<象声> гудіння (гудіти); гудок.汽车〜的响 Т —声 роздався гудок автомобіля; автомобіль дав гудок.
鄉嗜（Ш.іи < 口 > 1) < 量词 > грбно ук.; зв'язування. 一葡萄 гроно винограду;—〜钥 匙 зв’язування ключів. 2)(颤动舌发音）звук ”р".打一个〜розкотисто вимовити звук "р".
鄉嚷 dii.nang бурмотати (бурмотіння);(不满意 地鄉嚷）гарчати розм. (бурчання); буркотати що, розм. /J、声〜буркотати [собі] під ніс; тихо бурмотати;他〜了 半天 він довго гарчав (буркотав).
嚇浓dQ-nong —鄉嚷.
du.
毒 dii 1) 毒物.以〜攻〜застосувйти отруту як протиотруту;这酒里有〜вино це отруєне;蝎 子有〜скорпіони отруйні. 2)(毒品）наркотик; наркотики.贩〜торгівля наркотиками. 3)—> 毒素2).中了资#阶级思想的〜отруєний буржуазною ідеологією. 4)(有毒的） отруйний; отруєний.〜女S отруйна змія;〜音存 отруєна стріла. 5)—毒死.用础霜〜老鼠 труіти мишей миш'яком. 6)—毒辣.这个家 伙心真〜людина він дуже зла (жорстбка). 7) (厉害）сильно.〜骂 вилаяти; сильно вилаяти; міцно вилаяти;〜打 побити.
毒八角 diibSjiao < 植 > аніс отруйний; аніс зірчастий японський.
毒草 diicao 1)(有毒的草）отруйні трави. 2)(指 有害的言论和作品）3ло; отрута; отрута; отрутні трави.
鸾蛾 dii'S〈动> волнянка.
毒妈(Ій'бг отрута для шкідників.
毒谷 dugii отрута для шкідників, приготована з напівзварених злаків із домішкою отрути.
毒害 diihAi 1)(使人受害)отруїти що (отруєння). 受到资产阶级思想的〜б^ти зараженою отрутою від буржуазної ідеології. 2)(有毒害 的击物)отрута.
diihgn злий, жорстокий.
毒狠狠 diih5nh6n злий, сердитий.
毒化 сійііій отруювати що (отруєння).〜国际气 氛 зробити отруйну дію на міжнародну атмосферу; отруїти міжнародну атмосферу.
毒计 duji диявольський план (з焱дум); підступні плани.不要中敌人的〜ніколи не потрапляти в пустку ворога.
毒辣 dula диявольський; отруйний (отруйність); жорстбкий (жорстокість).阴险〜під- ступництво і жорстокість;心肠〜жорстоке серце;〜手段 жорстбка (люта) міра;〜的话 отруйні (їдкі) слова;〜地讽刺 зло (їдко) насміхатися.
毒理学 сійіїхиб <医> токсиколбгія.
毒痛 duliu злоякісна пухлина.
毒麦 сійтйі 1) <植> плбвел оп'яняючий. 2)(指 子实）насіння плевелу оп'яняючого.
毒品 dupm наркотик; наркотики збірн. diiqi отруйний газ.
毒气弹 diiq'idan (毒气炮弹）хімічний (газовий) снаряд; хімснаряд；(毒气炸弹）хімічна (газова) бомба.
毒序 duqin <植> цикута отруйна (плямиста).
毒热 dure 1)інтенсивний; 2) жорстокий;
3)надзвичайна спека.
毒杀 dusha отруїти.
毒砂 dusha〈矿> арсенопірит; міс-пікель ж.; миш'яковий колчедан.
毒蛇 diish6 1)(有毒的蛇)отруйна змія. 2)(指阴 险的人）змія підколбднгілдй/z.
毒手 dush5u люті міри.下〜удатися до лютих (найжорстокіших) заходів;下尽〜лютувйти щосили; витончуватися в злодіяннях (у жорстокості);险遭〜л^цве не став жертвою [зловмисників];不少的爱国志士遭到І"反动 派的〜багйто патріотів стали жертвами (загинули від рук, постраждали від) реакціонерів.
毒死 dust отруїти кого (отруєння); віітравити кого.
毒素 diisCi 1)〈生物> токсйн.分泌~ виділити токсин. 2)(有害的思想）отрута; злобливе; шкідливе,封速的〜феодіпьне ЗІЛЛЯ；散布资 产阶级思想〜поширювати отруту буржуазної ідеології;出版物中的一切〜必须 淸除 усе шкідливе (злобливе) у друкбваних творах повинно бути начисто викинуто.
毒瓦斯duwasl <军> [отруйні] гізи.催泪性〜 сльозоточивий газ;〜放射器 газомет, duwu отрута; отруйна речовині
毒腺 сійхійп <动> отруйна залоза.
毒楽 duxiao наркодиллер.
毒开ij duxing жорстокі (нелюдські) катування.
毒性 duxing отруйність; токсичність спец.〜植 物отруйні рослини;〜甲状腺肿 <医> тиреотоксичний зоб;〜很厉害 дуже отруйний; велика отруйність;〜不大 отруйність незначна;〜发作 отрута почала діяти.
毒血症 diixuSzhOTg < 医 > токсемія; токсикогемія.
毒费 diixun <植> отруйні гриби.


184
每药 duyao отрута.下 ~ підс“пати отрути (отруту).
每虫帛蕈 duyingxun <植> мухомбр червоний.
Щ 资 duzT капітал, здобутий торгівлею
наркотиків.
独 сій. '
Ш du І)(一个）ОДИН； ЄДИНИЙ.〜子 ЄДИНИЙ СИН；
只奋〜处на самоті. 2)—独自.〜坐сидіти одному (самотньо);〜•呑 один захопив усе;〜 来〜往 триматися відособлено. 3)(唯独） тільки; лише.大家都走了，〜有他留了下来 усі пішли, тільки (лише) він [один] залишився.
独霸 duba захопити гегемонію; володарювати застар” висок.'，установити панування.妄图 〜世界 намагатися захопити світову гегемонію; намагатися встановити своє (безроздільне) панування над усім світом.
独白〈居丨J> dubai [вимовляти] монолог.
独裁 diicdi I)(独揽政权）диктаторство; єдиновладарювати; самовладдя застар.\ самодержавство.法西斯〜统治 деспотія фашистів. 2)(专政）диктатура.
独裁者 diicdizhg диктатор.
独唱 duchang співати соло.
独唱者 diichAngzh6 соліст; солістка.
独出心裁 dii chii xln саі оригінальний (оригінальність); виявити винахідливість; бути винахідливим.
独仓1J duchuang оригінальний (оригінальність); створювати самостійно.〜—格 відрізнятись оригінальністю;〜If І申 самостійний творчий пошук.
独仓丨J性 duchuangxing оригінальність.
独当一面 du dang yl mian самостійно керувати роботою; виконати самостійне завдання.宫巨〜 впоратися самостійно з роботою.
独至lj dudao оригінальний (оригінальність).〜的 见解 оригінальна і цікава думка;这见解很有 〜之处 ця думка має свою оригінальність (свою перевагу); у цій думці є свій позитивний бік;治疗技术有〜之处техніка лікування має свої особливості;这幅画有其〜之处ця картина по-своєму гарна.
独断сійсіийп—独断独行.
独断独行 diidu纟n-diixing деспотичний (деспо- тичність); самовладний; єдиновладний; на свій (власний) розсуд.办事〜діяти (чинити, розпоряджатися, вирішувати) самовладно і деспотично. ,
Ш 夫 dufu тиран; деспот.〜5® тиран і душогуб.
独家 dujia 1) підприємство, організація;
2)єдиний, один, унікальний.
独见 dujian оригінальна, цікава думка.
独脚盗 diljiaodao злочинець.
独角餘 dujiaojlng <动> Нарвіл.
独角戏diijiSox'i <剧> монодрйма丨|参阅“唱独角 Ш chang diijiaoxi”.
独具只眼 du ju zhl yan бути проникливим; проявити проникливість.
独力 duli самостійно; одноосібно; самотужки; 〜经营 самостійне ведення господарства; самостійно (одноосібно) вести справу;〜难 行 одному (поодинці) не зробити; одному неможливо (важко) що-небудь зробити; один [чоловік] не може (не в силі) нічбго зробити.
独立 сКШ 1)(单独站立）стояти самотньо;
самотній.〜山崩的松树 сосна, що самотньо стоїть на гірській вершині; самотня сосна на вершині гори. 2)(不受统治）незалежний (незалежність).〜的主权国家 незалежна суверенна держава;〜自主 незалежність і самостійність;保持〜зберігати незалежність; 民族〜运动 рух за національну незалежність.
3) 	< 军 > окремий; самостійний.〜纵队 окрема (самостійна) колона. 4)(不靠外力） самостійний (самостійність),〜工作 самостійно працювати;〜思考 самостійно мислити.
独立成分 diili chengfen <语> відособлений член речення.
独立岛 dulid^o самостійний острів.
独立国 diiliguo незалежна (самостійна) держава.
独立王国 dull wangguo незалежна вотчина; сепаратизм; самостійність.搞〜приводіїти до утворення незалежної вотчини; розводити сепаратизм (самостійність).
独立性 dulixing самостійність.
独联体 duliantl федерація скор.
独龙方矣 Dulongzu "дулун" (одна з національних меншин Китаю).
独轮车 diiliinch5 тачка.
独门儿 1) dumenr особливий секрет; особлива спеціальність; виняткова область. 2) монополія.
独苗 dumiao 1)нащадки одного роду; 2)єдиний
син.
独木不成林 du mu bu cheng lin одне дерево ще не ліс; один у полі не воїн.
独木船 diimCichuSn човен.
独木难支 du mu nan zhl не на одній балці тримається будинок; одному непосильно; одному не під силу.
独木桥 dumuqiao місток [з однієї колоди]; колода, перекинута через річку.
独蒂剧 сійтСуй одноактна п’єса.
独男户 dunanhu подружжя, яке має лише одну
дитину чоловічої статі.
独女户 dunuhu подружжя, яке має лише одну
дитину жіночої статі.
独辟踐径 du pi xljing знайти нові шляхи; відкрити новий метод (спосіб).
独善其身dii shan qi shen 1)(只个人的品德修 养)удосконапити лише самого себе в моральному відношенні; самовдосконалення. 2)(只顾自己）піклуватися тільки про себе; тривожитися лише за себе.
独身 dushen 1)(单身）самотньо; один.他十几 年〜在夕卜 пбнад десять років він жив один (одинаком) удалині від родини. 2)(不结婚 的）безшлюбний; неодружений.〜生活 безшлюбне життя; безшлюбність;〜男人 неодружений; холостяк; неодружений;〜女人 незаміжня жінка; холостячка прост.
独身汉 dushenhan неодружений; холостяк.
独Й 主义 dushenzhiiyi безшлюбність.
独身主义者 diishgnzhtiyizhg прихильник безшлюбності.
独生子diishgngzT—独子.
独生子女费 dushengzi nufei програма контролю над народжуваністю (сім'ї службовців, які мали лише одну дитину отримували матеріальну допомогу до того часу, поки дитині не виповниться 14 років).
独树-中只 du shu уї zhi відокремитися [і створити нове].〜，成为新学派 відокремитися і стати новою школою.
独特 dute своєрідний (своєрідність);
самобутній (самобутність); специфічний (специфічність); оригінальний (оригінальність). 〜的风格 своєрідний стиль; своєрідність у стилі;〜的性格 своєрідна натура; своєрідність у характері;〜的文化 самобутня (своєрідна) культура;〜的发展规 禅 специфічні закони розвитку.
独特性 dutexing своєрідність; винятковість.
独尾 diiwgi < 植 > ширяш (еремурус) китайський.
ШШ duwu сольний танець; соло невідм.
独行菜 diixingcM <植> блощичник сміттєвий.
独行其是 du xing qi shi зробити по-своєму.
独目艮龙 duy^nlong кривоокий розм.', одноокий; кривий розм.; крива розм.
独一无二 duyl-wu'er єдиний [у своєму роді]; унікальний (унікальність); унікум; єдиний і неповторний. ~ 的办法 єдиний можливий вихід; єдиний прийнятний захід;〜的书 книга-унікум ж.; унікальна книга.
独营 duylng окреме господарство.
独院儿 duyuanr окремий будинок (двір).
独占 duzhan монополія (монополізувати що).〜 资本 <经> монополістичний капітал;〜整个 市场 монополізувати (захопити) весь ринок.
独占整头 du zhan ao tou узяти першість; зайняти перше місце.
ШТ duzi єдиний син.
独自 duzi один; самий; самостійно.他〜生活 він живе один (сам по собі).
独奏 diiz6u <音> грати соло.小提琴〜сбло на скрипці;〜节目 сольний номер.
独奏曲diiz6uqfi <音> сбло невідм.小提琴〜 соло для скрипки.
独奏者 duzouzhe соліст; солістка.
读du.
读 dii 1)(朗读）читати вголос що; читання;(宣 读)зачитати що. 4小组 гурток по читанню газет;集体〜报 колективне читання; проводити колективне читання газет;把这 封信〜给他听 прочитаєте [уголос] йому цей лист;请你〜得响一些 прошу вас читати голосніше;这个字怎么~? як читається (вимовляється) це слово? як треба читати (вимовляти) це слово? 2)(阅读）читати що (читання)默〜читйти про себе;〜高尔基作品 читання Горького;我已〜过三遍 я вже прочитав три рази;请〜一〜这些材料 прошу почитати ці матеріали; прошу ознайомитися
з 	цими матеріалами;他拿起书来，但〜不下去 він узявся за книгу, але йому не читалося. 3) (上学)учитися; займатися.〜大学 учитися (займатися) в університеті;解放前他只〜了 三年/J、学 до звільнення він провчився тільки три роки в початковій школі.
读本 dub6n підручник;(文选）хрестоматія.俄 语〜підручник російської мови.
读破 dupo < 语 > особлива (відмінна від звичайного) вимова ієрогліфа (слова).
读破句 du poju неправильно прочитати пропозицію (фразу).
读书 diishii 1)(看着书读）читати що (читання). 〜颇有уС*、得 взяти багато корисного з читання; 〜笔记 запис ук.; виписка;做〜笔记 робити виписки з прочитаних книг. 2)(学习功课） учитися (навчання); займатися (заняття).在 大学里〜учитися (займатися) в університеті, dushiiban курси теоретичного навчання.


185
读熟 diishu вивчити що [напам'ять].
读数 diishCi <技> відлік.附加〜додаткбвий відлік;标尺〜відлік по рейці.
读死书 du slshii займйтися буквоїдством; бути буквоїцом.
і实:完 duwan прочитати що (прочитання).
读物 duwu література; книга; читання.儿童〜 книги (література) для дітей; дитяча література;通俗〜популярна література;课 夕卜〜посібник (книга) для позакласного читання;盲人〜виданні з опуклим шрифтом для сліпих;黄色〜чтиво розм” зневажл.
读懈 duxie недбале ставлення, неввічливість.
读音 duyln вимова.
读者 diizhd читач; читачка.〜批评 відгуки читачів;〜来信 листіі читачів;〜来信栏 поштова скринька;〜座谈会 читацька конференція.
渎(W.
渎 dii< 书 >(轻慢）зневАга; зневажливе ставлення;(烦扰）завдавати турбот; надокучати кому чим, розм.; набридати.有〜 清神 вибачте за завдану турботу; пробачте, що надокучаю вам; пробачте мою докучливість.
Ш 职 duzhi манкірування (манкірувати) обов'язками (службою); упущення по
службі.
犊СМ.
按 du теля; бичок.
黯 dii.
黯武 duwu військові авантюри.穷兵〜йти по шляху військових авантюр; бряжчати зброєю.
赎武主义 duwiizhiiyi мілітаризм (мілітаристичний, мілітаристський); вояччина.〜国家 мілітаристська держава;〜集团 мілітаристська кліка.
黯武主义者 duwuzhuyizhe мілітарист; вояччина.
觸 dii.
偶骸 diil6u <书> череп.
ІІ (Ш 另见 di.
肚子dfi*zi另见dirzi (用作食物的动物的胃） шлунок. шлунок свині;羊〜баранячий шлунок.
笃сШ.
骂 dii 1)(忠实）вірний (вірність); відданий (відданість); (一■»!!、一意）усією душею; від усієї душі.〜;{亍不倦 віддатися всією душею; цілеспрямований;十青爱甚〜глибока любов і щира відданість; сповнені любові [один до одного];她对古老的礼仪习俗〜行不改вонй ревниво притримувалася стародавніх обрядів і звичаїв. 2)(沉重）важкий; серйозний (серйозність).病势危〜стан хворого вкрай серйозний (важкий).
骂厚 dfihou чесний і добрий; чесність і доброта.
驾实 dCishi 1)(忠诚老实）правдивий (правдивість); щирий (щирість); чесний (чесність); прямий (прямота).〜可 Ш 的人 правдива і надійна людина. 2)(实在） обґрунтований (обґрунтованість); міцний (міцність).学问〜м^ти ґрунтовні (міцні) знання (пізнання).
сійіхіп глибоко вірити в що.〜不疑 тверда переконаність; непохитна віра.
堵 сій.
堵сШ 1)—堵塞.〜堤规上的决口 заробити (завалити, закрити) прорив у греблі;用碎碎 把洞〜死 завалити (забити, засипати) діру битою цеглою;把耳朵〜上 закрити (заткнути) вуха;把窗户的缝都〜上законопатити вікна. 2)(挡住）загороджувати що (загородження). 另1j 〜g 路 не стійте на самій дорозі; не загороджуйте дорбги. 3) (І闷）не по собі кому. 我心里〜得慌 мені щось дуже не по собі; у мене недббре (неспокійно) на душі; моє серце стискається. 4) <书> (墙）стінй.观者如 〜щільною стіною (щільним кільцем) стояли глядачі. 5)〈量词>:左面有一〜石墙на лівому боці кам'яна стіна.
堵车 dti che транспортний затор, „прббка”.
堵截 dtijid відрізати що.〜敌人而退І відрізати противнику шлях відступу.
堵漏塾 duloudian <船> пл纟стир ч.
堵塞 diise закласти що (закладення); завалити що; забити що (забивання); закласти що.〜墙 上的洞 заробити (закласти) отвір у стіні;用 木头〜山口 заклйсти гірський прохід колодами;解决管道阀门〜问题розв’язати питання про застрявання клапанів трубопроводів;〜工作中的漏洞 заповнити прогалини в роботі; усунути недоліки в роботі; шосейна дорбга була
завалена камінням;管子给沙子〜了 труб^ забило піском;因运输紧张有时发生交іІ〜现 象 від перевантаженості на дорогах іноді трапляються затори.
堵住dOzM 1)—堵塞；2)—堵2).把水〜 затримати воду;敌人的攻势 затримати (зупинити) наступ противника.
堵嘴 duzul заткнути рота (горло, глотку) кому, прост.他想堵我的嘴 він хотів заткнути мені рота;堵不住大家的嘴нікбму (кожному, всім) рота не заткнеш.
赌 сій.
赌(Ш 1)(赌钱）гр^ти в що (гра).〜纸牌 грйти в карти; 2)(争辦贏）[тримати] парі; посперечатися; битись об закл‘д застар.〜 тримати (укласти) парі на частування; посперечатися на частування.
赌本 diibSn 1)(赌博的本钱）гроші на азартні ігри. 2)(冒险活动的去 “）капітал [на авантюру].
赌博 diibo азартні (картярські) ігри; грати в азартні ігри.禁止〜забороняти азартні (картярські) ігри; заборонити грати в азартні ігри.
赌场 diichang гральний будинок (кубло); казино невідм.
赌鬼 dtigul картяр розм.; картярка розм.; запеклий (завзятий) гравець.
赌棍 dugun шулер.
赌局dtijii 1) 场.2)(赌博的集会）картеж прост.; збіговисько картярів.
赌气 duqi (任性）на зло; вередувати;(生气）у серці.他〜没有来 він на зло не прийшов; він закапризував і не прийшов;小孩儿〜不吃东 两 дитина закапризувала і не стала їсти;他把 书放在桌上，一〜І 了出去він поклав книгу на стіл і з сердитим обличчям вийшов.
赌钱 diiqian грати на гроші.
РШ/ь diizhou клястися; принести (дати) клятву, ~发誓 клятвено завіряти що в чому.
赌注 dtizhu ставка; куш.下〜робііти ставку; поставити що на карту;〜愈来愈大 куші почали зростати;将命运作〜ставити долю на карту.
睹 сій.
睹 сій бачити що.先〜为快 поспішйти (квапитися) побачити першим;有目共〜ус豸 це бачать; це видно всім.
杜du.
杜dii —杜绝.以〜流弊щоб уникнути зловживань; щоб припинити зловживання; 他〜门谢客 він замикався і нікого не приймав.
杜父鱼 dCifiiyii <动> помічник каменяра. 杜聘 1 dujuan <动> зоз$ля.
杜醉 2 dujuan 1)〈植〉азалія; рододендрон. 2) (指花)азалія; рододендрон.
杜绝 dujue остаточно ліквідувати (викорінити) що; припинити в корені що.〜浪费 остаточно ліквідувати (припинити в корені) марнотратство;〜产生剥削的根源в корені знищити причини, що породжують експлуатацію.
杜梨 dCili <植> груша березолиста. 杜树dfishii —杜梨.
杜仲 duzhong <植，药> евкомія вязолиста.
杜仲胶 duzhongjiao гутаперча з евкомії.
杜撰 duzhuan вимисел (вимислити що， застар.)\ вигадка (видумати що); вигадування (вигадати що).凭空〜нічіїм не обґрунтований вимисел;真有其事，并非〜це справжній факт, а не вимисел; це не вигадано, а було насправді.
йі сій 另见(Ш.
肠 duchang кишки мн.
肚带 dudai попруга; трок спец.束紧〜затягти попругу;放松〜послабити попругу.
肚脐 duqi пуп розм.; пупок.
肚子 du-zi 另见 dti.zi 1)(腹部）живіт; черево; пузо прост.马〜чйрево коня;〜痛 живіт болить;笑得надірвати живіт (животик, кишки) із сміху (від реготу);空着〜 натщесерце. 2)(物&圆而突起的部分)：大〜 瓶子 пузйта пляшка;腿〜ікрі 3)(心里）у душі; про себе;〜里有数 собі на умі;他〜里 明白 він у душі розуміє;—〜火 сповнений гніву. II 参阅“闹肚子 пйо dCrzi”.
妒池.
妒忌 duji заздрити чому (заздрість ж.,); ревнувати (ревнощі).〜另lj 人的成就 заздрити чужим успіхам;出于〜від заздрості; від ревнощів;弓І起…〜збудити в кому заздрість.
dCi 另见 du6.
度dii 1)(仪表上的单位）градус.零上七〜сім градусів тепла; сім градусів вище нуля;零下 三〜три градуси морозу; три градуси нижче нуля;摄氏零上十〜плюс десять градусів за Цельсієм;摄氏零下十〜мінус десять градусів за Цельсієм;温度上升五〜 температура піднялася на п’ять градусів. 2) <数> градус. 60〜免 і кут у 60 градусів. 3) (形成空间的因素）：三〜空间тривимірний простір. 4)(经邻度的单位）градус.东—五〜


186
5 градусів східної довготи; 4匕讳十〜10 градусів північної широти. 5) < 电 > кіловат-година, 〜电 десять кіловат-годин. 6)(程度）ступінь ж.倾斜〜ступінь ухилу;灵 敏〜ступінь чутливості;三〜烧伤面积плбща враження опіками 3-ого ступеня. 7) (Р艮度） межа.以.为〜вважати (ставити) що межею; у межах чого. 8)—度量.大〜包容 б^ти великодушним; виявити поблажливість. 9) < 量词〉раз. —年一 раз у рік;再〜声明 заяв“ти ще раз. 10)—度过.〜假期 проводити канікули (відпустку);欢〜仕节 весело провести свято.
度过 dCigu6 провести що;叩ожити.幸福地〜一 生 усе життя прожити щасливо;我在南方〜 了 S天 я провів літо на півдні;只有最大的企 业才能〜这次危机кріЬу витримують тільки найбільш потужні підприємства.
度量 duliang витримка.〜大 широка натура; великодушний; дуже витриманий;这人-点〜 都没有 у цієї людини немає ні широти душі, ні витримки; людина ця і душею мілка, і витримкою не може похвалитися.
度量衡 dCilBnghSng система мір і ваг.〜表 таблиця мір і ваг.
度命 duming підтримувати існування.
度盘 dupan <测> лімб.
度曰 dCiri жити; животіти.节检〜ощадливо жити;難接济〜жііги на чужі кошти;他解放 前靠借债〜до звільнення він жив боргами.
度日如年 dCi гі пі nian кожен день здавався (був дня кого) роком.
度数 d(rshu градус.刻上〜градуювати що,寒奢 表上的〜розпбділи на термометрі;看一看有 多少〜подивитися, скільки градусів;按照气 压计上的〜应当有雨 за показниками барометра очікується дощ.
渡сШ.
渡dCi 1)(从此岸到彼岸）переправляйся (переправа); переїхати що, через що (переїзд).乘渡船〜河 переправлятися (переїхати) через ріку на паромі;涉水〜河 перейти ріку у брід;横〜长江 перетнути ріку Янцзи;〜海 перетнути (переплисти) море. 2) (载运过河）перево^ти що (перевіз, перевезення),把旅客〜过河去 перевспііти (переправляти) пасажирів через ріку.
渡柄 ducao акведук.
渡船 dCichudn паром.
渡过 duguo 1)—渡.2)(通过)переборбти що (подолання); провести що.〜难关 перебороти [усі] перешкоди (труднощі).
Ш 口 сійкби переправа; місце переправи; перевіз; перевізний пункт.
渡轮 dulun самохідний паром.
渡桥 duqiao трансоордер.
锻 сій.
锻 du〈技〉гальванізувати що (гальванізування); покрити що [металом]; гальваностегія спец.〜 银 сріблити що; гальванізувати (покрити) що сріблом;〜银的咖啡壶 кавник накладного срібла; срібний кавник;〜锡 лудити що; полуда; гальванізувати (покрити) що оловом;〜锐 нікелювати що;〜锌 оцинковувати що;〜铬 хромувати що; ~的金退了 色 позолота зійшла.
锻铬钢 d(ig6g§ng хромована сталь.
锻金 cKijTn 1)(锻上金子）золотити що (золбчення).把东西送去〜віддати річ, щоб
позолотили (покрили позолотою); віддати річ позолотити;〜手 Ц золочений (позолочений) браслет; браслет накладного золота; 〜的表 годинник із позолотою. 2)(骗取虚名） [придбати] зовнішній лиск. Щ 国夕卜去〜 поїхати за кордон учитися, щоб набути зовнішнього лиску;下乡〜йти в село (побувати в селі), щоб озолотити себе.
锻锡铁(Ійхїїіб луджене залізо.
МІ?铁 duxTnti6 оцинковане залізо.
сій.
Ш du 1)(姓虫）хробак ч.木〜деревний хробак; 书〜книжковий хробак. 2) ( Й ) бути пощеним.
套鱼 сійуй книжковий хробак.
du5n.
端1 du§n 1)(东西的一头）кінець,桅杆的上〜 верхній кінець щогли;在跑道的两〜на двох кінцях бігової доріжки;舌〜кінчик язика 2) (项目):不止一〜не тільки одне це;此〜一开 якщо це буде допущено, то;举其——〜 візьмемо це одне як приклад. 3)(缘故） причина; привід; підстава.借〜під приводом; користуватися приводом; користуватися чим як приводом;祸〜причини лих (бідувань);兵 〜привід до війни.
端 2 duan 1)―端正 1)，2).品行不〜непристойна поведінка. 2)(平举着拿）носити на руках що; тримати в руках що; підносити що (підношення).〜饭 подати обід [на стіл];用 盘子〜підносити що на блюді;〜着茶盘 нести на руках (тримати в руках) підношення;〜着 枪 тримати рушницю напереваги;〜起 узяти що на руки; підняти що. 3)(说出）відкласти що, розм.把问题〜出来 підняти питання;把 心里的话都〜出来викласти все, що накопичилося на душі.
端悅 duanni дороговказна нитка.已有〜可寻 уже знайдена [дороговказна] нитка до дозвблу.
Duanwu свято "Дуаньу" (5 травня за місячним календарем).
端详 duanxiang 1)(详情）подробиці мн.; деталі мн.说〜розповісти з усіма подробицями (у всіх подробицях);听〜вислухати до кінця (уважно). 2)—端庄•
端详 du5irxiang (仔细地看）[увйжно] вдивлятися (вглядатися).他〜了半天 він довго вдивлявся.
端正 du§nzh€ng 1)(不歪斜）правильний (правильність); прямий.五官〜правильні риси обличчя;摆得端端正正 поставити прямо. 2)(正直）чесний (чесність); коректний (коректність); прямий (прямота). 品行〜поведінка чесна; пристойна поведінка; S Jj£ ^ коректно поводитися; зайняти правильну позицію. 3)(使端正）виправити що (виправлення).〜思、想、відмовитися від неправильних поглядів; виправити ідеологію;〜自己的作风 виправити лінію своєї поведінки;〜工作作风 виправити стиль роботи;〜政治工作的方向виправити курс політичної роботи;〜劳动观点 виправити неправильні погляди на працю; відмовитися від неправильних поглядів на працю; змінити свою думку про працю в кращий бік〜学习态度 установити правильний підхід до навчання.
端庄 duanzhuang статечний (статечність); чинний (статечність).容 ІЙ 〜статечний (чинний) вигляд;举止〜поводитися статечно (чинно).
知-duan.
短 duSn 1)(长度小）корбткий (короткість); коротко-; корбткий (стислість).〜头发 коротке волосся; коротковолосий; ~ 足巨离 коротка відстань;〜尾巴的 короткохвостий;〜 时间 короткочасний;因为时间 ~ через стислість часу;这是在〜时期内完成的це виконано за (в) корбткий час;离开一个〜时 期 виїхати на корбткий час; виїхати ненадовго;〜时期内即可做成мбжна зробити найближчим часом (у найближчі дні); ~——公 尺коротше на один метр;把衣月艮^故〜些дещо вкоротити сукню;把衣月艮做得太〜了 зробити сукню коротшою; скоротили сукню;——切反 革命都是〜命的уся контрреволюція короткочасна. 2) 短少.只一个人 тільки однієї людини не вистачає. 3)(欠）винний кому.我〜他三元钱 я винний йому 3 юаня. 4) 短处.
短兵相接 duSn bing xiangjie схопитися (битися, борбтися) врукопаш; [зав'язався] рукопашний бій; [зав'язалась] рукопашна сутичка.
短波 du5nb6 <无线 > корбтка хвиля; короткохвильовий. 〜波段 короткохвильовий діапазон.
短不了 duSn.buliao 1)(不能缺少）не обійтися без чого.人一天也〜水 людині жодного дня не обійтися без води. 2)(免不了）не обійтися без чого.〜要出差错 не обійтися без помилок.
短处 du5n-chu нестача; мінус розм.', негативний бік.
短促 du^ncu корбткий (короткість); корбткий (стислість),呼吸〜хекання;期限〜спіслість терміна;期限十分〜тфмін занадто корбткий (обмежений, стиснутий, малий);停留的时间 很〜зупиніітися на дуже (зовсім) корбткий час; зупинитися зовсім ненадовго.
Щг笛 du^ndi мала флейта; флейта пікколо.
短吨 duSndiin корбтка тонна.
短工 duSngong поденник; поденниця.打〜працювати поденно; працювати поденником.
短见 du3nji^i 1)(目光短）короткогбрість (короткозорий); недалекоглядність (недально- видний); короткозора точка зору. 2)(指自杀） самогубство.自寻〜покінчити [життя] самогубством; накласти на себе руки.
Ш^]\ duanjian кортик.
短路 duanlCi < 电 > корбтке замикання; замикання накоротко; короткозамкнений; закорочування; закорочуваність.
短路器 duSnlCiq丨 < 电 > короткекзамикйч;
закорочувач.
短命 du5nming померти передчасно.
短命鬼duSnm'igguI:你这个〜丨щоб ти здох щоб тобі порожньо було! 1
短跑 duS叩Зо <体> біг на корбткі дистанції; спринт спец.〜运动员 спринтер спец.; бігун на корбткі дистанції.
duSnpian xiSoshuo розповідь; новела; новелістика збірн.
短篇小说家 duanpiSn xiaoshuojia новеліст.
短片 duSnpian <影> короткометражний фільм; короткометражна розм.


187
短评 duSnping обзор.书报〜бібліографічний бгляд;时事〜бпіяд із питань сучасного моменту;作〜зробити огляд.
ШШ duanql короткий термін; короткий час; короткочасний (короткочасність); короткостроковий (короткостроковість).在〜内完成 закінчити що в короткий термін (у короткий час);〜休假 короткочасна (короткострокова) відпустка;〜贷款 короткострокова позичка; 〜训练 короткострокові курси.
短气 duSnqi пасти духом; у подавленому стані; позбутися впевненості; втратити впевненість.
短枪 duSnqiang пістолети мн.
duSnque бракувати чого (нестача); не вистачати чого; недостача розм.; дефіцитний (дефіцитність). ~的物资 дефіцитні засоби; 材料〜бракує (не вистачає) матеріалів.
duSnshao не вистачати чого; випробувати недостачу; бракувати чого, безособ. (нестача розли).〜的款数 відсутня сума.
短视 duSnshi І)(近视）короткозорість (короткозорий). 2)(目光短浅）короткозорість (короткозорий); недалекоглядність (недалекоглядний).
短途 duantii коротка відстань; коротка дистанція.〜运输 перевезення на короткі відстані; короткоробіжні перевезення.
短4、duSnxiSo малий; маленький.身材〜міпий (невеликий) ростом.
短小精悍 duSnxiao-jlnghan І)(指人）малий такий молодець. 2)(指文章等）стилий та змістовний.
短语 duSnyfi <语> словосполучення;(俄语的短 语）зворот.独立〜відособлений зворот.
短暂 duSnzan короткий (короткість).在〜的十 年内 протягом коротких 10 років; за коротке десятиліття;两年的时间是〜的два роки - термін невеликий.
短装 duSnzhuang ходити в куртках; носити куртки.
duan.
段1 du&n <量词> 1)(长条东西的一部分） відрізок; шматбк; частина лс. 一电线 шматбк (відрізок) електричного дроту; 一粉笔 шматбк крейди;截成两〜розрізати на дві частини (на два шматки). 2)(表示一定的距 离）відрізок; частина ж.-起走一路 разом пройти (проїхати) частину шляху;最后一〜 路 останній відрізок шляху;在这一时间内 у цей період; за цей відрізок часу;他曾在军队 艮役 了一〜时间 він деякий час служив в армії. 3)(事物的一部分）відрізок; частина; —〜小说уривок роману;这一文章的大意 загальний зміст цього абзацу;他的这一〜话 使人怀疑 його слова в цій своїй частині викликають сумніви;这事有它的——〜历史 справа ця має свою історію.
段 2 duan〈铁路> ділянка; дистанція.工务〜 дистанція (ділянка) шляху;机务〜тягова ділянка; дистанція (ділянка) тяги.
段落 du&nlud 1)(文章的大段）розділ; частина [тексту];(文章的小段）абМц.文_〜清楚 стаття чітко розділена (розбита) на відповідні розділи (частини й абзаци). 2) (Р介 段）етйп; фаза; фазис книжк.事情到此告一 справа на цьому поки і завершилася (закінчилася).
段丘 ddnqiii〈地质 > тераса.
段长 duAnzhang〈铁路> начільник дистанції. |*г
Щ duan.
断 1 duan 1)(分成两段)розірватися; обірватися; раз; пере-,折〜переломити що; розламати що;害丨J〜розрізйти що; перерізати що;咬〜 перегризти що; перекусити що;挣〜 розірвати що; обірвати що;骨头〜了 кістка переломилась;弦〜了 лопнула (обірвалася) струна;绳子〜了 мотузка обірвалася (розірвалася);绳子〜成几截 мотузка розірвана на декілька частин (шматків);竿子 〜成两截 тичина переломилася (розламалася) навпіл. 2)(中断）припинити що (припинення); перестати; обірватися; перерватися.〜了 音讯 перестали поступати відомості; ні слуху, ні духу про кого-що; пропасти безвісти;〜了供应 припинили (перестали) кого постачати;歌声〜了 пісня обірвалася;和某人的联系〜了 обірвйвся (перервався) зв'язок із таким-то;通信关系〜 了 припинилося переписування;街上的交通 ~Т припинився рух по вулицях. 3)(戒除） кинути з неозн.〜酒 кинути пити;〜烟 кинути курити;〜荤 кинути їсти скоромне; почати харчуватися тільки вегетаріанською їжею.
断 2 duan 1)—断定.〜事如神 як (наче, немов) у воду дивився (глядів); виявляти дивну передбачливість; бути винятково передбачливим. 2) <书> —断断.〜无此理 цього (того) бути не може; немає [до цього] ніяких підстав; усе це зовсім безпідставно; ~ 不能大意 ніяк не можна бути недбалим; допускати помилку ні в якому разі не можна.
断案 1 duan'an (判断案件）судбвий розгляд; розбір справи [у суді].
断案 2 duan'an <逻> висновок.
断编残简 duan bian can jian розрізнені листи й уривки тексту; уривки мн.
断层 duanceng〈地质〉скидання; розрив.正〜 нормальне скидання;逆〜скид; звернене (зворотне) скидання; @ ~ поперечне скидання; скидання по падінню;纵〜 подовжнє скидання; скидання по простяганню;〜阶地 скиднйй уступ?;〜裂缝 скидач; скидна тріщина.
断层谷 du^inc6nggfi <地质> долана прориву; проривна(скидна) долина.
断层湖 di^ncdnghii〈地质 > дислокаційне озеро.
断层山 di^ncSngshan〈地质> дислокаційна гора.
断肠 duanchang у безвихідному горі; убитий горем.
断炊 duanchul залишитися без шматка хліба; жити в крайній нужді.
断代 duandai окрема епоха; визначений період; по епохах; по окремих періодах.文学史的〜 вивчення істбрії літератури по епохах (по окремих періодах).
断代史 duSndaisM істбрія визначеного історичного періоду.
断定 duanding зробити висновок; приходити до висновку; укласти; знайти; затвердити що (твердження); вирішити з неозн. (рішення); визначити що (визначення).〜他生的是什么 病 визначити, яка в нього хвороба;结果如 何，很难〜вйжко сказати (вирішити), чим усе скінчиться;经过仔细研究，他〜这样做是不 行的 після тривалого роздуму він приходив
до висновку (знайшов), що так чинити не мбжна;从‘Й话里可(Д〜，你对此事是不同 意的 з ваших слів мбжна зрозуміти (зробити висновок), що ви не згодні на це;可以〜，殖 民主义的灭亡是不可避免的мбжна стверджувати (констатувати, із усією впевненістю сказати), що загибель колоніалізму неминуча.
断断 duanduan ніяк; ні в якому разі; нізащо; рішуче.〜使不得 ніяк (ні в якому разі) не можна;〜不能允 і午 ніяк (ні в якому разі, нізащо) не можна допустити.
断断续续 сіи^псіийпхйхй переривчастий; уривчастий; із перервами.〜的声音 переривчасті звуки;〜的 @ уривчасті слова;〜地说 розповідати переривчастим голосом; говорити уривчасто (переривчасто);他~地学习 了 三年 він із перервами провчився три роки.
断根 duangen підрубати що під корінь; вирвати що з коренем; викорінити що (викорінювання).这种病应该早些医治，Й 它医〜才好 таку хворобу потрібно скоріше перехопити, підрубати Й під корінь.
断后 сіийпііби 1) <军> прикривйти відступ; прикриватись ар'єргардами.〜的连队 рота, що прикриває відступ. 2)(断绝后嗣）у кого не було дітей; не залишити [після себе] нащадків; залишитися без нащадків.
断简残编сіийп jian can ЬіЗп~>断编残简.
断绝 duanjue розірвати що (розривши); порвати що.〜关系 порвати [зв'язок] із ким; припинити всякі знбсини з ким; перестати знатися з ким; ~夕卜交关系 порвати (розірвати) дипломатичні відносини;〜来往 перестати ходити один до одного; перестати знатися (спілкуватися) із ким;〜交通 закрити шлях (повідомлення);〜敌人的粮食来源відрізати ворога від джерел продовольства.
断 口 сіийпкби <矿> злам.
断粮 duanliang залишитися без хліба (без продовольства); вийшли (витрачені) всі запаси продовольства.
断料 сіийпіійо <冶> обрЬок.
断裂(Мпію〈地质> рифт.
断路 сіийпій <电> виключення [ланцюга]. 断路器 duAnlCiq'i〈电〉вимик&ч; переривач.
断面 duanmian <狈!1> профіль ч. перетин; розріз.
断奶 duannSi відняти дитину від грудей; делактація.
断气 duanqi перестати дихати; померти; дихання припинилося,这个人已经〜了 людина вже перестала дихати (померла);他 快要〜了 дихання його незабаром зупиниться (перерваться).
断然 du^nrdn 1)(果断）рішуче; категорично; навідріз; безповоротно.〜的决定 безпово- рбтне рішення;〜反对 категорично (рішуче) заперечувати; протестувати найрішучішим способом;〜拒绝 рішуче (категорично, навідріз, безповоротно) відмбвитися. 2)—断 断. ，
断送 duansong погубити що;〜自己一生 погубити своє життя;〜前途 погубити майбутність;事情都〜在他手里усні справу провалив він.
断头 duantou〈纺〉обрив; обривність.
断头率 duantoulu <纺> обривність.
断头台 duantouiai ешафот; плаха; поміст [для страти]; гільйотина (专指法国大革命时知的 断头台).上〜зійтіі на ешафот (на плаху, на


188
поміст);送上〜відправити кого на ешафот.
断屠 duantu забороняти забій худоби.
断弓玄 duanxian стати вдівцем; втратити дружину; позбутися дружини.
duanxian fengzheng без звістки зниклий; 象〜як (наче, немов) у воду канути.
断续器 du&nx{jq丨 <电> переривіч.
断言 duanyan стверджувати [із упевненістю]; не наважуюся стверджувати.
断语 duanyfi висновок.下〜робити висновок;
зробити висновок; приходити до висновку. 断故сіийпуй—断案і.
断垣残壁 duan yuan can bi руїни мн.;. руїни мн.; напівзруйновані будинки і стіни.
断章取义 duan zhang qQ yi маніпулювати, цитатами, перекручуючи думку автора; перетримування; пересмикувати (висмикувати) цитати; цитувати кого що з перетримуванням, 有意〜навмисне перетримування; навмисно пересмикувати що.
duan.
锻duAn —►缎子.素〜гладенький атлас软〜 легкий атлас. 锻纹du^iwdn <纺> (经面锻纹)атлас (纬面缎纹) сатин. 〜组 织 сатинове (атласне) переплетіння.
锻子 duan-zi атлас.
duan.
锻сІийп —>锻烧〜石膏вііпал гіпсу.
锻烧 duanshao випал спец, (обпалити що).〜石 灰 випал вапна.
锻石灰 duanshihuT вапно ж.
(Іийп.
锻木 duanmu липа. 锻树 duAnshCi <植> липа.
duan.
锻 сіийп —►锻造.〜铁 кувати залізо.
锻锤 di^nchu丨 < 机 > [ковельський] молот; кувальний молот.
锻工 du&ng6ng l)(锻造工作）кування (кувати що). 2)(指工人)коваль: молотобоєць.
锻工场 duangongchSng кузня; кувальна.
锻工炉 duAng6nglii < 机 > горн; кувальна (ковальська) піч.
锻# duanjian <机> кування.
锻接 duanjie <技> накувати що, скувати що; горнове (ковальське) зварювання.
锻炼 сіийпіійп І)(增强体质）загартовувати що (загартування);(提高运动技能）тренувати що (тренування),〜身体 загартовувати здоров'я;〜孩子的身体 загартовувати дитину; 休育〜заніття з фізкультури; займатися тренуванням (фізкультурою); тренуватися; 经过适当的〜після відповідного тренування.
2)(使觉悟、能力提高）загартувйння (загартовувати що); виковувати що.久经〜的 干部 загартовані (випробувані) кадри;在革 命中得到〜загартуватися (одержати загартування) у революційній боротьбі;政治 上受到〜од句)жати політичне загартування 劳动〜 трудове загартування;
загартовуватися в праці;实际斗争的〜 загартування, одержане в практичній
боротьбі;〜意志 загартбвувати волю;〜记忆 力 тренувати свою пам'ять;〜出一支不可战 胜的军队 викувати непереможну армію.
ШШ. duanmo 〈机> кувальний (ковальський) штамп.
锻缩 du&nsu6 <技> кбвка (кувати що).
锻铁 di^ntiS <а>к6ване залізо.
锻IE duanya <|Ц> кування і штампування.〜车 间 кувально-пресовий цех.
锻造 сІийпгйо <技> кувйти що (кування)〜车间 ковельський цех.
duanzaojl кувальна машина.
сіийп.
Шг duan бамбукова загорода.鱼〜бамбукова загорода [для ловіння риби].
堆 duT.
堆 dui l)(堆积）складати що [у купу]; скупчити що, спец.〜成堆 скласти що в купу; скупчити що,舌L 〜валити що в купу; валити що як трапиться;〜胃入 ліпити снігову бабу; 〜 在角落里 скласти (насипати) вугілля в кут; 把劈柴〜在一起 скласти дрова в штабель (в купу);粮食〜成山 горами лежало зерно; гори хліба (зерна);满脸〜笑 обличчя так і розплилося в посмішці. 2)(成堆的东西） купа.幾〜гнойова купа;雪〜сніжні заноси; 成〜地放着 лежйти купами (стосами). 3) <量 词〉купа; гора. 一〜石头 купа (гора) каміння; 一大〜货物 велика купа (гора) товарів; 一大〜 乱纸 к$па (ворох; гора) паперу; 一大〜问题 купа (маса) питань;说了一 大〜话 наговорити пбвний міх.
堆叠 duldie накладати (складати) [одне на інше].
堆房 duT.fang комора.
堆月巴 duTfdi <农> компост; компостне добриво. Ж 〜компостування.
堆焊 duihan〈技> наплавлення (наплавити що).
堆积 duTj了 І)(聚集成堆）складати що [у купу]; скучувати що, спец.〜如山 лежйти горами; нагромаджуватись як гори. 2) < 地质 > акумуляція.〜平原 акумулятивна рівнина;〜 地形 акумулятивні форми рельєфу.
堆积层 duTj了c6ng < 地质 > акумулятивні утворення.
堆满 duTmSn завалити що.粮食〜仓 склад завалений зерном.
堆砌 dulqi накопичення (нагромаджувати що, чого).〜词藻 накопичення порожніх красивих слів; фразерствувати.
堆€ dulzhan склад;(短期寄存的地方）пакгауз.
队 dui.
队 dui 1)(行列）черга ж.;(模列）шеренга,站〜 ставати (вишиковуватися) в чергу (у шеренгу);排〜买票 стояти в черзі за квитками. 2)(队伍）загін; партія;(军事、体 育队伍）комйнда;(工农业生产队）бригада. 生产〜виробнича бригада;侦察〜команда розвідників; розвідницький загін;考察〜 дослідницька партія;军乐〜військовий оркестр; музична команда; 〜комйнда хокеїстів; хокейна команда;地质勘探〜 геологічно-розвідувальний загін. 3)〈量词〉 загін; партія. 一〜战士 загін солдат;把学生分 成两〜розділити учнів на дві партії (на два загони).
Р人畐lj duifu помічник начальника загону (партії)； (工作队副队长）заступник бригадира;(部队 中的畐iJP人长）заступник командира загону.
队礼 duill салют [юних] піонерів. 4亍〜віддати
[піонерський] салют.
队如duilie стрій.在〜前宣读命令прочитйти наказ перед строєм;〜勤务 <军> стройова служба;违反〜порушити рядність.
队龄 duiling вік членів спортивної команди.
队旗 duiqi (少先队队旗）піонерський прапор; (运动队队旗）[пам'ятний] вимпел.
队日 duiri день збору; піонерський збір.过〜 проводити день збору (піонерський збір).
РЛІЕ dui-wu 1)(军队）війська мн. 2)(行列） колона.游行〜колона (ряди) демонстрантів; 排好〜випакуватися [в колону]. 3)(组织） лави мн. загін; когорта висок.教师〜 викладацький (учительський) склад;教师~ 中的新生力量нові сили в лавах пед- працівників;革命 ~ ліви революціонерів; революційна когорта;骨干〜елітний загін; 一支又红又专的知识分子〜армія червоної і кваліфікованої інтелігенції;参加到党的〜里 来 вступити в лави партії.
队形 duixing < 军 > стрій; порядок.步兵〜 бойовий порядок піхоти;飞机的战斗〜 бойовий стрій літаків;密集〜зімкнутий стрій; зімкнута побудова;散开〜розсипний (розімкнутий) стрій; розсипний (розімкну- тий) стрій.
Р人友 dulyo u товариш по команді; колега.
队员 duiyuSn (体育队队员）гравбць (член) команди;(工作队队员）працівник (член) бригади;(部队中的战士) боєць загону.
队长 duizhang начальник загону;(工作队、生产 队队长）бригадир;(指挥员）командор [загону];(体育队队长)капітан [команди]. ^ 〜бригад“рствувати.
dui.
对dui 1)—> 对答.无言可〜нічим відповісти; нічого сказати у відповідь; не знати, як (що) відповісти; не знаходити слів для відповіді.
2) 对付 1).〜敌斗争 боротьбй з ворогом;团 结〜敌 згуртуватися для боротьби проти ворогів; один на один; 一 个〜一个 один проти одного;刀〜刀，枪〜枪[борбтися] багнетом проти багнета, гвинтівкою проти гвинтівки. 3)(朝着）на що; у що; проти чого; до чого.〜着我看дивіітися на мене;面〜着镜 子 обличчям, до дзеркала; перед дзеркалом; 枪□〜着敌人 направити зброю проти ворога (на ворога);背〜着墙 спинбю до стіни;医生 对病6做~ 口人工呼吸лікар зробив хворій дитині штучне дихання, видихаючи повітря в рот. 4)(配合）зійтііся.两块板〜不起来дві дошки не сходяться. 5)(接触)：〜个火儿 прикурити;两军〜战 двобій двох армій. 6) (投合）по чому; зійтися в чому, чим.〜胃口 за смаком; зійтися в смаках;〜七、眼儿 по душі;〜 脾气 зійтися характерами; 7)(核对）звіряти що (звірення); перевіряти що (перевірка).〜 笔迹 звіряти почерк;〜号码 перевіряти номери;〜表 звіряти години;〜帐 перевіряти рахунки;〜相片 звіряти по фотокартках;和 原文〜一〜перевірити що за оригіналом; звірити що з оригіналом. 8)(调整):〜距离 установити відстань;〜镜头 знайти фокус. 9) (ІЕ石角）правильно; правий; правда.这个办、法 〜це правильне рішення;究竟是谁〜？ хто ж зрештою правий?〜不〜？ прйвда? правильно чи ні? Чи правильно (вірно)?承认自己不〜 визнати себе неправим;他说得 4艮〜він


189
зовсім правильно (вірно) сказав;〜，就这么 办 правильно (правда), так і треба зробити; добре, так і потрібно зробити. 10) —*■对头 duitou 2). 11)(相符）зійтися; збігтися,数目〜 了 цифри зійшлися (збіглися);前言不〜后语 суперечити самому собі; [є] суперечність в словах. 12)(掺利 1 ) додати що, чого (додавання); примішати що, чого.酒精里〜些 水 додати води в спирт; розбавити спирт водою. 13) 对联.14) < 量词 > пйра. —〜夫荽 подружня пара;—〜花瓶 пара ваз;—〜枕头 пара подушок; ЙЙ〜скласти пару;——〜——〜і也 по парах. 15)(向）一般用第三奋表示.〜…点 头 кивнути кому головою;〜…表示谢意 висловлювати кому подяку;〜革命负责 відповідати перед революцією;〜新闻记者的 谈话 дати інтерв'ю; говорити з кореспондентами; 这话就是〜他说的сйме йому все це було сказано. 16)(关于）по чому, про що.〜 这—问题的意见 д^мка про це питання (по цьому питанню). 17)—对待.〜人和气 ввічливий (бути ввічливим) із людьми; ввічливе звертання до людей; увічливе віднбшення до людей; чемно (привітно) триматися із людьми;〜工作认真负责 відноситися (підходити) до роботи сумлінно і серйозно;〜事不〜人 мова йде про справу, а не про особистості;〜这件事我们决不能置之 不理 ми не повинні бути байдужими до цієї події;〜敌狠，〜己和 б^ти нещадним до ворога і доброзичливим до свого;〜非马克思 主义的观点应该采取坚决斗争的方针Вйртр притримуватися курсу рішучої боротьби стосовно немарксистських поглядів. 18)(弓 І 进动作的对象）译法和省去“对”字А动宾结 构相同.〜领袖的爱戴люббв до вождя;〜党的 信任довіра до партії;〜农民的领导 керівництво селянством;〜病人的照料 догляд за хворим;〜问题的回答 відповідь на питання;〜琪实的嘲弄 знущання над фактами;〜敌人的打击 удйр по вброгу. 19) (引进对人或事物的关系）для чого; до чого; у відношенні чого;或用第三格表示.〜工作 的兴趣інтербс до роботи;〜健康的影响 вплив на здоров'я;〜美好未来的希望надія на світле майбутнє;〜社会主义事业的伟大贡 献 великий внесок у справу соціалізму;祖国 的每一寸土地〜我们都是珍贵的кбжна п'ядь землі Батьківщини нам (для нас) дорога;这〜 他不适合це йому не підходить;同志们〜他 很不满意 товариші дуже незадоволені ним; 这〜身体有害це шкідливо для здоров'я;形势 〜обстановка для нас сприятлива.
对氨水杨酸 duian-shuTydngsu5n < 药 > парааміносаліцилова кислота.
对焊 dui'an протилежний (інший) берег.他把视 线移到小河的〜він перевів погляд за річку.
对白 duibai діалог.
对半 duiban 1)(各半）навпіл.〜分 розділити що навпіл (надвоє). 2)( —— {咨）подвійно.〜不!J стовідсотковий прибуток; стовідсотковий заробіток; заробити подвійно.
对本 duibSn стовідсотковий прибуток.
对比(ІіГіЬї 1)(比较）Зістйвлення (зіставляти що); порівняння (порівнювати що з чим).鲜明的〜 живий (яскравий) контраст;把两种意见〜一 下зіставити дві думки;新旧一经一，就可以 看出我国有了多Зс的进步при порівнянні (при зіставленні) нового зі старим відразу
стане ясно, який величезний прогрес відбувся в нашій країні; якщо [ми будемо] порівнювати (зіставляти) нове зі старим, то відразу стане ясно, який величезний прогрес відбувся в нашій країні. 2) ( ЬЬ 例) співвідношення. 阶级力量的〜 співвідношення класових сил;男女人数的~ 为三比二 віднбшення чоловіків і жінок-три проти двох.
对■比'法 duibTfa метод зіставлення; паралелізм спец.
对辨 duibian дискутувати, сперечатися.
对簿 duibu <书> піддаватися допиту.〜公堂 стати перед судом.
对捕 duibu 1) грати в азартні ігри; 2) боротьба.
对不起dui-buq! 1)(有愧于）винний.〜自己 винний перед самим собою;觉得〜人 почувати себе винним [перед іншими];有什 么〜你的地方，请原谅якщб я і винний у чому-небудь [перед вами], то прошу вибачити мене. 2)(套语）вибачте; пробачте; винний.〜，我没有听懂你的话вибачите (пробачте, дозвбльте, винний), я вас не зрозумів;〜，打搅你啦 пробачте (вибачте) за занепокоєння.
对策duicd 1)(对付的策略）контр3йхід; відповідні міри.采取〜вж“ти контрзаходів. 2) 〈数 > гра.
对唱 duicMng антифон.
对称 duichSn симетрія (симетричний).〜函数 <数> симетрична функція;〜水系 <地理> симетрична річкова система;不〜асиметрія; немає симетрії; несиметричний;; асиметричний; дисиметричний;不 ~ 水系 〈地理> асиметрична річкова система;保持~ дотримувати симетрії.
对称面 duichenmian <数> площини симетрії.
对称性 duichenxing симетричність.
对称轴 duich6nzh6u <数> вісь симетрії.
对答 duida відповідати (відповідь).〜不上来 не змогти відповісти;〜如流 на все давати швидку і дотепну відповідь; відповідати без запинки; не лізти за словом у кишеню.
对词 dulci вчити роль (з партнером).
对打 duida битися з ким.
对待 duidai відноситися (віднбшення) до чого; підходити (підхід); звертатися (звертання) із чим; обходитися (поводження).〜工作的态 度віднбшення до роботи;〜农民问题的正确 态度 правильний підхід до питання про селян;正确〜群众 правильний підхід до мас; 区别〜диференційбваний підхід;〜顾客有礼 貌 ввічливе поводження з покупцями;认真〜 问题 серйозно відноситися (підходити) до питання.
对得起 dui’deqT (无愧于）чистий; бездоганний (бездоганність); совість чиста;(不辜负） виправдати що (виправдання); бути гідним чого.我〜你 я чистий (бездоганний) перед вами; у мене совість чиста перед вами.
寸等 dui deng рівний; рівність; паритетність (паритетний) спец.力量〜рівні за силою; рівносильні;完全〜повна рівність; усі були рівні;〜原贝[J принцип паритетності.
周 duidiao помінятися чим.〜工^乍 помінятися роботою； ПОМІНЯТИСЯ МІСЦЯМИ [роботи]；〜т 屋 помінятися квартирами.
对顶角 dukKngjiao <数> вертикальний кут.
对赌 duldii грати в азартні ігри.
对方 duifang (另一方）протилежна (інша)
сторона;(竞争的对手)суперник; суперниця； (恋爱或结婚的对方）наречений; наречена; чоловік; дружина;(敌方）противник,谈判的 〜протилбкна сторона у переговорах;听取~ 的意见 вислухати думку іншої (протилежної) сторони;正确估计〜的实力правильно оцінювати сили противника (суперника);他 він бачив і нестачі свого візаві;王同志最近结婚了，〜是个医生 товариш Ван недавно одружився, дружина його 一 лікар,
对j寸 dui-fu 1)(应付)впоратися з чим; зладити із чим; обійтися.〜荒年 борбтися (впоратися) із неврожаєм; протриматися в неврожайні роки; ~可能发突然事变зустріти у всеозброєнні можливі несподіванки;这人很 好〜із ним легко знайти спільну мову; легко знайти з ним спільну мову;这些人真难〜із цими людьми зладу немає;我尽量想法子来 〜постараюся як-небудь впоратися із чим;—— 切都顺利地〜过去了 усб обійшлося благополучно;这项工作我还〜得下来із цією' роботою я ще впораюся (зможу впоратися);这武器是用来〜敌人的ця зброя спрямована проти ворога. 2)(将就） як-небудь; як-небудь.这〜着能用 це як-небудь згодиться; це як-небудь зійде; і青 你〜着办口巴 зробіть, будь ласка, як-небудь.
对歌duigg—对唱.
对攻 duigong матч, спортивні змагання.
duiguang <Ш> фокусування; установити на фокус; навести на фокус.
对过duigud—对面1).
duihan зварювання встик.
对壞 duihdo <军> сапй.挖〜вести сапу.
对号duihao 1)(对号数）по номерах.〜入座 займати місця по номерах;这里是〜入座的 тут місця нумеровані. 2)(指符合）збігатися. 对不上号номеріі не сходяться;对得上号 номери збігаються;他的话与事实对不上号 слова його не сходилися з фактами. 3)
正确的符号）значок правильності відповіді; (V 形符号）пташка; гілочка; (о 形符号） кружок.
对g duihua 1)(谈话）діалог. 2)(外交上接触） діалог;进行〜провести діалог;正式〜 офіційний діалог.
对角 duijiSo <数> протилежний кут.
对讲机 duijiangj 了 радіотелефон.
对角线 duijiSoxiAn <数> діагоніпь.
对接 duijie стикування (стикуватися); з'єднання встик.
对襟 duijTn 1)(相对的两襟）поли з застібкою в середині; поли однакового рбзміру. 2)(两襟 相对的）застібкою в середині [спереду].〜短 衫 куртка з застібкою в середині [спереду].
对劲 duijin підходити; у злагоді з ким; у ладах із ким.谈得很〜дружно розмовляти;谈得不 〜розмбва не клеїлася; розмови не вийшло; 这本书对我的劲менб цікавить ця книга;他 们之间不大〜вони не в ладах;这枝笔我用起 来不〜ця ручка мені не по руці; ця ручка мені не підходить.
对局 duiju зіграти партію.
对开duikai (车船由两地相向J[•行）їхати зустрічним курсом (назустріч один одному). 2)(金张纸的二分之一）ін фоліо.
对抗duMng 1)(对立）антагонізм.阶级的〜


190
антагонізм між класами; класовий антагонізм; 两个〜的阶级два антагоністичних клйси. 2)(抵抗)пручатися (бпір); протидіяти чому (протидія); протистояти чому; контр-;〜 组会只 діяти проти організації;〜措施 контрзаходи Ш.;流露出〜情绪 виявляти дух опору.
对抗赛 duikangsai〈体> матчева зустріч.
对抗性 duildngxing антагонізм, ~ 矛盾 антагоністичні суперечності;非〜矛盾 неантагоністичні суперечності.
对口词 dui кб u cl читання віршів, приказок
(вид виступу).
对金 duilSi стояти фронтом до кого; тримати фронт проти кого.两军〜дві армії стоять фронтом одна проти одної.
对立 duili протилежність (протилежний).相〜 的意见 що протистоять (протилежні) думки; 消灭城乡〜знііщити протилежність між містом і селом;〜统一规捧 <哲> закбн єдності протилежностей;闹〜бути в опозиції;不能把工作和学习〜起来не можна протиставляти роботу навчанню;我们提出 7与对方的缚议相〜新建议МИ висунули нову пропозицію на противагу пропозиції іншої сторони;无产阶&和一切剥削阶级的 意识形态是根本〜的ідеолбгія пролетаріату й ідеологія всіх експлуататорських класів діаметрально протилежні.
对立面 сіиШтійп <哲> протяжності мн.〜的 斗争 боротьба протилежностей;树立〜 протиставляти що чому; шляхом протиставлення;矛盾的〜протилежні боки протиріччя.
对立物 didliwii <哲> протилежності лш./ пряма протилежність.
duilian прямі написи.
对邻 duilln сусід, що живе навпроти.
对流 duiliii <理> конвбкція.空气〜конвекція повітря;去ft 〜конвбкція тепла;〜4专 Ш конвекція-теплопередача.
对流层 diHliikSng <气> тропосфера.
对路 duilii 1)(合于要求）відповідати вимогам; підходити.这些货对我们的路ці товари нам підходять;这种货在这里不〜ці товари не відповідають місцевим вимогам. 2) 对劲•
对骂 duima перелаюватися; пересварюватися з кші (лайка).
对门dumSn візаві; навпрбти.他住在我们〜він живе навпрбти нас;他俩虽住〜，但很少见面 вони хоч і живуть візаві, але рідко зустрічаються.
对面 duimian 1)(对过）навпрбти; проти чого; візаві,学校〜навпрбти (проти) школи;住在〜 жити навпрбти;坐在〜сидіти візаві. 2)(正前 方)назустріч.〜开来一辆汽车назустріч йшов автомобіль. 3)(而对面）віч-на-віч;(当 面）особисто.〜站右• стояти віч-на-віч.
对内 duinei внутрішній.〜政策 внутрішня політика.
对牛弹琴 dui пій tan qin метати бісер перед свинями; не в коня корм.
对偶 dui'ou <语> антитеза; антитезис.
对偶性 dui’duxing <逻> подвійність.
对日照 duirizhao〈天〉протисяяння.
对射 duishe перестрілка.
对生叶 dulsh6ngyd <植> супротивні листи.
对驶 duishi їхати назустріч один одному.
对视 duishi зустрітися поглядами.
对手duish6u 1)(竞赛的对方）суперник;
суперниця; противник; противниця. 2)(劲敌） гідний суперник; [рівний по силі противник, 他不是我们的〜він нам (для нас) не суперник.
对数 duish(i <数> логарифм.〜方程 логариф- мічне рівняння;〜函数 логарифмічна функція;常用〜десятковий логарифм;自然〜 натуральний логарифм;查出〜логариф- мувати що.
对数表 duishCibi^o <数> таблиця логарифмів; логарифмічна таблиця.
对台戏 duitaixi відкрите суперництво; відкрита конкуренція. II 参阅“唱对台 4 chang duitdixi”.
对谈 duitan діалог, бесіда.
对头 duit6u 1)(正确）правильний (правильність); що треба прост.; як треба. 方法〜мбтод цей що треба; правильний метод (підхід); правильність підходу; метод правильний;做得〜зрбблено що треба; зробили [так], як треба; зробили правильно; 态度不〜підхід не такий (не той), що тр^ба; підходити не так, як треба;办法不~ захід не той, що треба; захід неправильний; j也的话 有些不〜у його словах щось не так (неправильно);怎么〜就怎么办 3робііти як треба; як треба, так і зробити; @⑩і兑〜了 от це вже сказано правильно; це (тепер) уже справа. 2)(正常）нормальний (нормальність); звичайний (звичайність); прирбдний (природність).说话的语气不〜незвичайний тон слів (розмбви);他俩的关系不大〜 стосунки між ними щось ненормальні; якась ненормальність у їхніх стосунках;他脸色不 ~，显然是生气了 незвичайність (неприродність) виразу його обличчя явно показує, що він сердиться. 3)(相符） збігатися; сходитися.前后的话不〜сказане тепер не збігається (не сходиться) із тим, що говорилося раніш. 4)(合得来)зійтися в чому, чим.两个人脾气不〜воніі не зійшлися характерами.
对头 dui.tou 1)(仇敌）вброг.死〜заклятий (смертельний) ворог;猫和老鼠是死〜кішка вічно ворогує з мишею;成了冤家〜стати ворогами. 2)―对手 1).
对夕卜 duiwM збвнішній.〜政策 збвнішня політика; зовнішньополітичний;〜经济政策 зовнішньоекономічна політика;〜广播 іномовлення; радіопередачі для закордону;〜贸 易 збвнішня торгівля; зовнішньоторговельний; 〜文化协会 товариство культурного зв'язку з закордоном;〜援助 надання допомоги зарубіжним країнам;〜开放 доступ відкритий; І览会从巧天起〜开放дбступ на виставку буде відкритий із завтрашнього дня;〜不开放 закритий дбступ куди;枪口〜 спрямувати зброю проти зовнішнього вброга; 一致〜 об'єднатися проти зовнішнього ворога.
对位 duiwSi 1) <音> контрапункт. 2) <化> параположення.
对戏 duixi акторський склад.
对虫下 duixi巨〈动> креветки мн. ^
对象 duixiang 1)(目标)об'єкт; предмет.革命〜 об'єкт революції;嘲笑的〜предмет глузувань; мішень для глузувань; Щ % 〜 об'єкт вивчення; предмет дослідження;共青 团的发展〜осбби，що можуть бути прийняті в комсомол;统战〜осбби, залучені в єдиний фронт;劳动~<经> предмет праці;姐民主义
掠夺的〜об'єкт пограбувань з боку колоніалізму;不要看错〜не забувай, із ким маєш справу. 2)(恋爱对象）улкіблений; кохана; предмбт; партія застар.;(男朋友） наречений;(女朋友）наречбна.找〜знайтіі собі наречену; знайти собі нареченого;没有 合适的〜немйє відповідної нареченої; немає відповідного нареченого;她是他的〜вона його партія.
对消 duixiSo одне виключає інше.力量〜одні сили виключають інші.
对销贸易 dulxiSo шаоуі 1)торгівельний договір;
2) реалізувати товар; продати на
міжнародному ринку.
对眼 duiyan 1) < 口 > (合意）підходити; подобатися чому. 2)(内斜视）внутрішня косоокість.
对页 duiy会 <会> фоліо невідм.
对医 duiyl лікар спортивної команди.
对应 duiying відповідність (відповідний).〜原 理〈理〉принцип відповідності.
对于 duiyii—对 18)，19).
对仗dauizhAng—对偶. ，
对照 duizMo 1)(对比参照）Мставшіти що (зіставлення); по чому.两种语言的〜 зіставлення двох мов;〜阅读 порівняльне читання;汉俄〜本 книга з паралельним китайським і російським текстом;把译文和 原文〜一下 зіставити (порівняти) переклад із оригіналом. 2)(对比）контраст.新旧事物形 成鲜明的〜новб щодо старого яляє собою яскравий (різкий) контраст.
对照表 duizhaobiSo таблиця відповідності (порівн5ільних даних); баланс спец.
对Iff duizhe за півціни; 50% знижки,打〜出售 продавати за півціни; продаж із знижкою в 50%.
对着干 duizhe gan робити (діяти) на зло.
对阵 dui zhen бойовий порядок у ворожих
арміях.
对证 duizheng звіряти що (звірення); звіряти що (звіряння); зіставляти що (зіставлення).〜 笔迹 звірити пбчерк;把证词〜一下 зіставити (звірити) показання свідків;〜一"F,
有不符合的地方 звіряйте，чи немає розбіжності (невідповідності).
dui zheng хіа уао яка хвороба - таке і лікування; лікувати те, що потрібно лікувати; вжити потрібних (належних) засобів відповідно до вимог обстановки (обставин).
对质 duizhi очна ставка.叫他 _ 她〜一 Т поставити його на очну ставку з нею; зробити йому очну ставку з нею;使两造〜 улаштувати очну ставку [сторін].
对峙 duizhi 1)(相对而立）стояти один проти одного; протистояти чому.两山〜дві гори стоять (розташовані) одна проти іншої (один 叩бти одного). 2)(相持不下）протистоітн чому; завзято пручатися; продовжувати опір; конфронтація.两军〜дві армії протистояли одна одній (один одного);军事〜військбва конфронтація;处于〜状态 перебувати в стані конфронтації.
对准 duizhtin навести що на що (наведення); націлити що.把探照灯〜飞机навбсти (націлити) прожектор на літак;把望远镜〜月 球 навести (націлити) телескоп на Місяць; 把斗争矛头〜阶级敌人направити вістря боротьби проти класового ворога.
对酌 duizhu6 <书> пйти вдвох.


191
对子du'rzi I)(对偶的词句）паралелям; віршоване вираження. 2) 一对联•
兑і dui.
兑币 duibi обмін валюти.
兑>(寸 duifu сплата наявними [грошима] по чеку (за векселем); оплата наявними [грошима] чека (векселя).
兑换 duihuan обміняти що (обмін); розміняти що (розмін).〜夕卜汇 ббмін іноземної валюти; 〜成夕卜汇 обміняти що на іноземну валюту; 自由〜的夕卜汇 вільно конвертована валюта; ~ 成零钱 розміняти (обміняти) що на дріб'язок; 把黄金〜成现纱 обміняти золото на банкноти; 〜处 розмінна (міняльна) каса.
兑换券 duihuanquan кредитний квиток.
兑邻 dui І in отримати готівку.
兑取duiqd —►兑邻•
兑现 du丨xi^n I)(换现款）обміняти на готівку; реалізувати що (реалізація).按票面价格〜 альпарі;реалізація чбка (векселя). 2) (实现诺言）стримати слбво (обіцянку); виконати обіцянку (обіцяне).既然说了，就要 〜як сказав, так треба виконати обіцянку (стримати слбво);要求这个协定能够〜 вимагати реалізації цієї угоди;他们所提出 的保证没有一项不〜із усіх прийнятих ними зобов'язань не було такого, що було б не виконано (по якому вони не дотримали би слова);这完全没有〜це так і залишилося на папері.
確 dui.
碓 dui рисоочисна ступа.
砲房 duifang рисообдирний [млин].
D屯(Шп.
吨 diin 1)(重量单位）тбнна.公〜[метріічна] тонна;英〜велика (довга) тонна;美〜коротка тонна. 2) <交> (登记吨)тоннаж.
吨公里 diing6nglT〈交〉тонно-кілометр. 吨海里 dQnhailT <交> тбнно-миля. 吨位 diinwSi <交> тоннйж.登记〜реєстровий тоннаж.
敦 сШп.
敦促 diincCi просити поквапитися.〜他作出决定 просити його поквапитися з вирішенням [питання].
敦厚 diinhou сердечний (сердечність); добрий (доброта); простодушний (простодушність). 为人〜люд“на сердечна (добра);秉性 ~ сердечний (дббрий) по натурі;温柔〜м，як“й і сердечний (дббрий); м'якосердий.
Ш 睦 danmu прагнути до покращення (домагатися поліпшення) дружніх стосунків; налагодити більш дружні стосунки.〜邦交 прагнути до поліпшення (домагатися поліпшення) дружніх відносин між країнами; налагодити більш дружні відносини з такою-то країною.
敦聘 dunpin <书> сердечно запрошувати кого [на роботу].〜某人为秘书 сердбшо запрошували такого-то на посаду секретаря.
敦请 dunqmg [дуже] просити кого; [велике] прохання.〜各代表参加会议д^же просимо всіх представників бути присутніми на зборах; прохання до всіх представників приїхати на засідання.
塌[dun.
Ш dun 1) (土堆）“горб; курган; насип ж.全土 为〜зробити насип із землі. 2) 缴子.树〜 пень ч. 3) опора,桥〜бруківка; опора моста.
4)〈量词> кущ; гніздо.几〜丁香花 докілька кущів бузку;三〜稻秧 три гнізда рисової розсади.
缴布(ШпЬй швабра.
іdun-zi колода; опецьок. колбда для рубання м'яса і різання овочів; кухонна дбшка;木头〜дерев'яна колода; дерев'яний опецьок;石〜кам'яний цоколь колони.
蹲 dan.
蹲сШп 1)(屈腿象坐的样子）[сидіти] навпочіпки.〜下来 присісти (сісти) навпочіпки;〜在地上谈天 розмовляти, сидячи навпочіпки. 2) (呆着） відсид5куватися;(闲居）сидіти.〜在帐蓬里避 雨 відсиджуватися в наметі від дощу;〜在家 里，无所事事，多么无聊！ як н^дно сидіти вдома без усякої справи!他整天〜在家里看 书 він цілими днями сидить за книгою.
蹲膘 diinbi3o (牲口 长肥）відгодівля (відгодувати ufo);(人发胖）заплисти жиром; остаточно зажиріти.
蹲点 diindiSn влаштуватися в низовій тбчці; керувати і знайомитися з роботою на місці; поглиблене вивчення досвіду на місці.
蹲苗 сійпшіао <衣> дати вкоренитися.
dun.
Ж dun скуповування (скупити що); оптова купівля; скуповувати що оптом (партіями).〜 货 скуповування товарів; купувати товари оптом.
楚船 diinchuan дебаркадер; плавуча пристань.
是批 сШпрТ оптом; партіями.〜买进 купувати що оптом (партіями); оптова купівля;〜出卖 продаж оптом (партіями).
Щ dfin 另见 tiin.
囤d£in (存放粮食的器具）засіки мн.粮〜засіки [для зерна];米〜засіки для рису.
d£m.
烛 dun 1)(烧煮）тушкувати; варити що на повільному вогні.〜肉 тушкувати м'ясо; варити м’ясо на повільному вогні;肉没有〜 烂 м'ясо не розварилося. 2)(力卩热）підігрівати що (підігрівання) на парі (на вогні).〜酒 підігрівати вино;〜药 підігрівати (кип'ятити) настій лікарських трав.
dun.
砘 dun ущільнити що (ущільнення).
5屯〒 dun-zi [кам'яна] ковзанка.
dun.
钝 dun тупий (тупитися).刀〜了 ніж затупився; 刀有点儿〜了 ні$ притупився;这把刀太〜 ніж цей дуже тупий.
钝角diinjiao <数> тупіій кут.〜三角形 тупокутний трикутник.
)Ш dun.
盾丨dun ->盾牌.
盾 2 dun 1)(荷兰货币）[голландський] гульден. 2)(印尼货币）[індонезійська] рупія.
盾 dunpai щит.
dfin.
顿dCin 1)(稍停} [невелика] пйуза.说到这里他〜 7 一 тут він зробив невелику паузу (призупинився на мить). 2) ~►顿时.〜起不良 之念[раптбво] замислити недббре;〜生贪念 раптом зародилася жадібність;〜改前— відразу виправитися; ІИ погода раптом перемінилася. 3)〈量词>:一天吃三〜饭 їсти три рази на день;请人吃〜午饭 пригостити кого обідом; запросити кого на обід;把其人 批评 了一〜покритикувати такого-то; навести критику на такого-то;被他申斥了一 〜одфжати догану від нього;把他申斥了 一〜 йому винесли догану.
顿锻 dCmduSn <机> обтиск; обтискання.
顿号 diinMo <语> "дуньхйо" {краплеподібна кома в китайській мові, що ставиться при перерахуванні).
顿开茅塞 dun kai mao se немов (точно) полуда [з очей] упала (спала) з очей; відразу прозріти.
顿然 dimrdn 顿时.〜色变 раптбво (раптом) змінитися на обличчі.
顿时 dCmshi (立刻）в той же час; відразу;(突然） раптом; раптбво.屋子里〜一片漆黑 у кімнаті відразу стало темним-темно.
$页首 dunsh6u класти земний уклін; із шанобливим поклбном (вітанням)(用于书信).
顿足 dunzu тупотіти ногами.
顿足捶胸 dunzu chuixiong рвати (дбрти) на собі волосся; у безвихідному гбрі; у розпачі.
dun.
遁 dCin (逃走）втеїспі;(避匿）сховатися,远〜 сховатись у віддалені краї; втекти;隐〜 сховатися; зникнути;〜世之念 прагнення бігти від світу.
遁词 dunci ухиляння; відмбвка; виверт.避开正 面答复的〜ухилення від прямої відповіді;这 完全是他的〜це прбсто відмовка (виверт) із його боку.
duo.
多1 du6 1)(数量或程度大)багато; багато-.事情 〜багато (маса) справ;非常〜безліч; надзвичайно багато; навалом прост.;过〜 надмірно (занадто) багато; більше, ніж треба; 不算〜не мбжна вважати, що багато;〜民方矣 的国家багатонаціональна країна;〜子女的家 庭 багатодітна родина;〜金属石 поліметалічні руди;不〜说话 не говорити зайве;〜贝1j五天，少则三天максимально (якнайбільше) п'ять днів, а мінімально (найменше) три дні;林子里的蘑菇〜极了 вже і грибів у лісі!他的罪孽才〜呢! гріхів у ньбго! 她的钱〜得没数 грошбй у неї - ціла прірва; 你的行李〜不〜？ чи багато у вас багажу?他 知道的比我〜він знає більше за мене; він знає більше, ніж я;时间不〜了 часу залишилося обмаль. 2)(比应有的或原有的 多)більше.〜—些 побільше; дещо більше;〜 得多 набагато більше;〜一f音 удвічі (у два рази) більше;〜了三天 на три дні більше;〜 管闲事 утручатися не у свою справу; сунути ніс у чужі справи;〜力卩小心 бути більш обережним;请你一费心 я дуже (дуже і дуже) прошу вас;叫你〜费心 了 я заподіяв вам стільки (багато) клопоту;〜穿些衣服 одягтися потепліше;〜给了 д^ти більше, ніж треба (потрібно);请〜给——些 дайте побільше (дещо більше);〜给一元 д^ти більше на один


192
юань. 3)(挂零）понад; із гаком прост. 一个~ 月 місяць із гаком;五点〜钟 шоста година;这 有三公斤〜тут три кілб з зайвим (із гаком); отут більше (понад) трьох кіло;他有五十〜岁 п'ятдесят [років] із зайвим (із гаком); йому більше (понад) п'ятдесят [років]; йому вже за п’ятдесят [років];他给二十〜在贫农做了手 术 він зробив операції більш ніж двадцятьом біднякам. 4)(表示相差大）набагато; багато. 重要得〜набагйто важливіше;这样要好得〜 так буде набагато краще.
多 2 duo І)(表示疑问）який; котрий; як; скільки? 〜大？ як“й (котрий) розмір?面积〜大？ якй площа?年龄〜大？ як“й вік? скільки років?
? яка висота? наскільки висбкий? ? яка вага? скільки важить? 2)(用于感叹句中， 表示程度很高) який; як; до чого; наскільки. 〜糟! як (до чбго) кепсько!老头儿〜精神! який бадьорий старий! як старий ще бадьорий!今天~好的天！〜好的天气！ ну і день же сьогбдні! ну і погодка!这里〜好! як добре тут!如果他能来，那有〜好！ як було б добре, якби він зміг приїхати! 3)(虚指某种 程度）стільки; так [багато]; дуже.不〜久 не так довго; недовго;有〜大劲，使〜大劲 прикласти стільки сил, скільки є; напружити всі сили, що є;箱子没有〜重 шухляда не така важка; шухляда не так багато важить;火车 开出不〜远就停下了 пбтяг від'їхав не так далеко і зупинився;我帮不了〜大的忙 міпо чим можу допомогти; мало що можу зробити.
多半（|U6b如多数.学生中〜是共青团员 велика частина (більшість) студентів - комсомольці; студенти в більшості (у більшій частині) комсомольці;我晚上〜在厂 Ж по вечорах я здебільшого на заводі. 2)(大 约）швидше за все; за всією імовірності.他 今天〜不会来了 швидше за все (за всією ймовірністю) він сьогбдні не прийде;他〜是 个医师 він швидше за все (за всією ймовірностю) доктор.
多倍体 du6bSitT < Й > поліплоїд.〜植物 поліплоїдна рослина.
多边 duobian багатобічний,〜协定 багатостороння угода;〜会谈 багатостороння зустріч.
多边形du6bi3nx丨ng〈数多角形
多多艺 duocai-duoyi багатогранний [талант]; багатосторонні здібності; [і] швець, і жнець, і на дуду грець; майстер на всі руки.
多层 duoceng багатошаровий.〜胶合板 багатошарова фанера;〜钢板 багатошарова сталь;〜的楼房 багатоповерховий будинок.
多愁善感 duo chou shan g3n сентиментальність (сентиментальний); елегійність (елегійний) книжк.〜的性格 сентиментальний характер.
多此一举 duo сї yl ju не варто город городити; справа [ця] нікчемна; усе це зайве.何必〜 нема чого (ні до чого) город городити; хіба варто того, щоб город городити?
多次 duoci багато разів; багатократний (багаторазовість). 〜ін 求 багатократні прохання;〜 选派代声去先进$位学3先进经验не одноразово направляти своїх представників на зразкові підприємства для вивчення передового досвіду;我重复过〜я повторював багато разів; я багаторазово повторював.
多次体 du6dtT <语> багатократний вид.〜动词 багатократне дієслово.
多党制 duodSngzhi багатопартійність.
多调性 du6diAoxing〈音> політональність.
多多益善 duo du5 yi shan чим більше，тим краще; більше - краще; кашу маслом не зіпсуєш.
多发病 duofabing дуже поширені захворювання; хвороби, що часто зустрічаються.
多方 duofang всемірно; усіляко.〜协助 всемірно (усіляко) допомагати чому;〜努力 усілякі зусилля; всемірно (усіляко) намагатися;〜设'法 вживати всіляких заходів; 〜譬解 пояснювати що різними способами.
多哥人 Duogeren тоголезець (тоголезьський); тоголезка.
多寡du6gua:报酬〜不等рбшір оплати неоднаковий; ставки винагороди різні.
多会儿duohuir <□> 1)(几时）коли.你是〜来 的？ коли ви прийшли (приїхали)?我〜骗过 你? хіба я коли-небудь вас обманював? коли ж я вас обманював?这是〜的事 коли це трапилося? 2)(任何时间）будь-який час,〜他 也没有发过愁 він ніколи не сумував; не було такого випадку (часу), щоб він сумував;〜有 空，〜就去 коли (як) буде вільний час, тоді (так) і піду.
多汗症 du5hanzheng <医> гіпергідроз спец.; ефідроз спец. \ підвищена пітливість.
多级 duoji багатоступінчастий; багатоступеневий. 〜管理 багатоступінчастість у керуванні;〜火箭 багатоступінчаста ракета; 〜选举制 система багатоступеневих виборів.
多角形 du6jiaoxing < 数 > багатокутник; полігон.
多晶桂 duojlnggul〈理 > полікристалічний кремній.
多晶体 du6jfngtl < 矿 > полікристал; полікристалічне тіло.
多久 du5jiu як давно; скільки часу.你来了〜 了？ як давно (чи давно) ви тут? скільки часу, як ви прийшли?〜含巨做好？ скільки треба часу, щоб зробити?
多聚糖 duojuiang <化> полісахарид; сахаран; полібза.
多孑L 蕈 duokongxun〈植〉трутовик; трутівка.
多快好省 duo kuai hSo sh6ng більше, швидше, краще й економніше.
多亏сіибкиї завдяки чому.〜你帮忙，才把事情 办好 справа вийшла тільки завдяки вашій допомозі;〜周伯伯把我们带回来спаоібі дядьку Чжоу, він відвіз нас назад.
多劳多得 duo lao duo de хто більше трудиться, той більше одержує.
多么 du6-me ―多 2.〜幸福！ якб щастя! як щасливо! що за щастя!你看他〜高兴！ дивіться, який він радий; подивіться, який він радісний;这全然不意_着他不喜欢他们， 他是〜喜欢呀! це зовсім не значить, що він не любить їх, ще як любить!解放后上海的 变化〜大呀！ як сильно змінилося місто Шанхай після звільнення!不管〜冷，我还是 要去 та як не хблодно, я все ж піду; який би не був холод, я все ж піду.
多米尼力Ц人 DuomTnijiaren домініканець (домініканський); домініканка.
多面堡 сіибтійпЬао <军> рєіф: застар.
多面手 duomianshou майстер-універсал; майстер на всі руки.
多面体 duomianti <Ш> багатогранник; поліедр; гранник.
多帶剧 duomuju <居0> багатоактова п'єса.
多年 duonian багато років; довгі роки;
багаторічний; довголітній.〜以来 протягом багатьох років; протягом багатьох років; багато років; довгі роки;〜以前 багато років тому; за багато років до чого;〜以后 багато років через; після багатьох років;〜的友谊 довголітня дружба;〜的老ДІЗ 友 давній друг; 〜劳动的成果 плоди багаторічної праці; результат довголітніх трудів;〜不见了！ скільки літ, скільки зим [не бачилися]!我和 他〜不见了 я багато років (довгі роки) не бачився (не зустрічався) із ним.
多年生 du6nidnsh自ng <植> багаторічний.〜植物 багаторічна рослина; багатолітник. 多尿症 du6niaozhSng <医> поліурія.
多偶制 duo'ouzhi полігамія; багатошлюбність.
多胚 du6pSi < 生物 > поліембріонія.〜现象 поліембріонія;〜生殖 багатозародишеве розмноження.
多 Ін duoqing велелюбний (велелюбність); закоханий (закоханість); улюбливий (улюбливість).自作〜смішнй влюбливість; корчити з себе сильно закохану людину.
多如牛毛 duo ru niu mao незліченна кількість; втратити лік чому; без ліку.
多少du6sh3o 1)(数量大小)：〜不等не рівні за кількістю. 2)(或多或少）більш-менш; до певної міри; частково; скільки-небудь; декілька.〜有,电JL象 більш-менш (трохи, декілька) схожий на що;〜有点儿希望 є декотра (деяка) надія;〜给我一дайте мені скільки-небудь;这件事大家〜有些知道про це всі більш-менш (дещо, частково) знають; про це всім більш-менш (дещо, трохи) відомо;事情总算〜有了点进展спрйва все ж дещо (більш-менш, трохи, частково) просунулася вперед. 3)(稍微）трохи; ледве; злегка.天气〜有点冷了 стіпо трошки (ледве) хблодно.
多少 duo shao 1)(问数量）скільки; наскільки; що.共有〜天？ скільки всього днів?这本书〜 钱？ що (скільки) коштує ця книга?今年收 了〜粮食？ скільки хліба зібрали цього року? 他年龄比你大〜？ наскільки він старший за вас? 2)(不定数量)стільки; [так] багато,我说 过〜次，不可以这样я стільки (скільки) разів говорив, що так не можна [робити];他经历 了〜艰苦 він стільки (так багато) пережив;我 知道〜说〜я розповім стільки, скільки мені відомо (скільки знаю);已经〜年没有音讯了 уже багато (скільки) років не було ніяких звісток;有〜秀岭荒山变成了花果І,有〜不毛 之地变成了高产良田скільки голих пагорбів і лисих гір покрилося фруктовими деревами (садами), скільки пустищ перетворилося на врожайні поля.
多神教 du6sh6nji&o <宗> політеїзм книжк/, багатобожжя; язичество,信〜的人 політеїст книжк.; язичник.
多事du6shi 1)(作多余的亊）зайва турбота;(管 闲事）втручатися (лізти) не у свою справу; сунутися в чужі справи; сунути [свій] ніс. t圣 某人太〜обурюватися на такого-то за те, що він сунув ніс у чужі справи; обурюватися на такого-то за його втручання в чужі справи; 你知道了又问他，真是〜ви знаєте і питаєте його, це ж зайве. 2)(刁〈安定)тривожний (тривожність); неспокійний.〜之秋 тривожний (неспокійний, неясний) час; роки, сповнені тривоги; період безладдя.
多数 duoshu більшість; велика частина.绝对〜


193
абсолютна більшість;绝大〜переважна більшість;〜人 більшість (велика частина) людей; основна маса;少数服从〜меншість повинна підкорятися більшості.
多糖du6tdng <化>~►多聚糖.
多头 duotou гравці (спекулянти) на підвищення цін.做〜[спекулятивна] гра на підвищення цін.
多位数 du6wSishCi <数> багатознйчне число.
多细胞虫物du6xibao shengwu <生物> багатоклітинний організм.
多项式 duoxiangshi〈数〉многочлен; поліном.
多谢 duoxie велике спасибі кому, дякувати кому. ~你! спасибі [вам]; дякую [вам]; я дуже вдячний вам; велике спасибі; щиро вдячний.
多心 duoxln підозрювати що (підозрілість, підозрілий); недовірливий (недовірливість). 你另ij〜не думайте нічбго поганого;他好〜він людина недовірлива (підозріла); він підозрілий за натурою;他对你〜了 він почав підозрювати вас; він запідозрив вас;这完全 是你〜все це від вашої підозрілості (недовірливості).
多型性 du6xingxing <生物> поліморфЬм.
多血 du6xud <医> плетбра.
多血质 du6xuSzhi〈生理> сангвінічний темперамент; плетора.〜的人 сангвінік.
多样化 du6y&nghuA різноманітитися.使文娱生 活〜внести різноманітність у культурне життя; урізноманітнити культурні розваги; 工作方法〜різноманітні форми роботи.
多样性 duoyangxing різноманітність (різноманітний); різноманітність (різноманітний, різноманіття).事物的质的〜ікісне різноманіття предметів і явищ.
多疑 duoyi підозрілий (підозрілість); недовірливий (недовірливість).
多义词 du6yid < 语 > багатознйчне (полісемантичне) слово.
多义性 duoyixing < 语 > багатозначність; полісемія спец.
多異机 du6yijT <空> поліплйн.
多余 du6yii зайвий.〜的东西 надлишок; зайва річ; —切〜的东西усб зайве;〜的粮食 надлишки хліба;也许我的话是〜的можливо, мої слова зайві;这些顾虑完全是〜的збвсім недоречні всі ці побоювання.
多兀论 du6yudnKm І) <哲> плюралізм. 2)〈生物> поліфілетизм.
多元论者 du6yudnl(inzhS плюраліст.
多元酸 du6yudnsu5n < 化 > багатооснбвна кислота.
多云 сіибуйп <气> хмйрний.〜的天气 хмйрна погода.
多灾多难 duozai-duonan багатостраждальний.
多种 duozh6ng багатогалузевий; різнобічний (різнобічність).〜经济 багатогалузеве господарство;〜经营 диверсифікація;〜性能 універсальність;〜事业 різні справи.
多种多样 duozh6ng-du5yang різноманітний (різноманіття).
多足类 du6ziil6i <动> багатоніжки мн.
多嘴 duozu! сунутися (лізти) з розмовами.〜多 舌 вічно сунутися (лізти) [з розмовами; базікати зайве; зайва балакучість; дуже балакучий;你不了解情况，就别〜нічого тобі сунутися (лізти) з розмовами, якщо (коли) ти не в курсі справи.
口出 duo.
口出Н出逼人 duoduo bi ren загрозливий; грізний; із ножем до горла пристати.〜的口气 загрозливий (грізний) тон.
口出口出怪事 du6du6 guaishi дичина ж.; дикий випадок; безглуздість; дивна річ.真是〜！ яка дика безглуздість!,岂非〜！ прямо (прбсто) якась дикість! чи це не безглуздість! прямо дивуєшся!
duo.
唆嗓 duo-suo тремтіти (тремтіння ж.); трястися. 两腿〜тремтять ноги; ноги трясуться; жижки трясуться в кого;冻得直〜тремтіти (трястися) від холоду;听见这话他〜了 一下 його пересмикнуло від таких слів;他心里气 得直〜від обурення затремтіло в нього сфце [у грудях]; його душа тремтить від обурення; уся душа його затряслася від обурення.
Ш duo.
摄弄 duonong морочити кого; морочити голову кому; дурити кого.有意〜人 навмисно людям морочити голову; навмисно морочити (дурити) людей;他被人〜了 він був обдурений; йому голову заморочили; його надурили.
夺
duo.
夺 duo 1)(抢夺）відібрати що (відібрання книжк.); відняти що (відібрання книжк.); вирвати [із рук] що.把他的刀〜过籴 відібрати (відняти, вирвати) у нього ніж;饥 饿〜Й 了她三个兄弟Й生命гблод забрав її трьох братів. 2)—夺取1). 一定要把敌人的 炮楼〜下来 обов'язково треба захопити (узяти) форт ворогів. 3) 夺取 2).〜高产 борбтися за висбкі врожаї;〜红旗 узяти (завоювати) червоний прапор;〜得前三名 узяти (завоювати, зайняти) три перших місця;向高山〜良田 відвоювати у високих гір родючі поля. 4)(冲出）вирватися.〜门而 Ж вирватися (кинутися) з кімнати;令百〜01Щ 出 сльбзи так і покотилися (полилися) з очей; сльбзи заюшили з очбй.
夺标 duobiao борбтися (змагатися) за приз (за першість).
夺回 duohui відібрати назад що; вирвати назад що;(用武力夺取）відвоювати що; відбити що.〜失地 відвоювати свою землю (окуповані райони);〜的失地 відбиті (відвойовані) землі.
夺目 du6mCi сліпучий (сліпучість).灿烂〜 сліпуче блищати;飞机在阳光〜的空中隐没 літак сховався в повітря, яке різало очі від сонячного блиску.
夺取du<3qti 1)(南武力强取）захоп“ти що (захоплення); узяти що (узяття).〜一о三高地 захопити (узяти) висоту 103;〜敌人的大炮 захопити (узяти) знаряддя у ворога;武装〜政 权 захоплення влади збройною силою (збройним шляхом). 2)(努力争取）борбтися за що (боротьба); взяти що (взяття); завоювати що (завоювання).〜冠军 взяти першість;〜小麦等夏粮А物的好收成 домогтися гарного врожаю пшениці й інших літніх культур;〜胜利 борбтися за перемогу; завоювати перемогу.
夺权 duoquan захоплення (взяття) влади; завоювати (відібрати) владу.〜和反〜的斗争 боротьба за захоплення і контрзахоплення влади.
J® duo 另见(їй.
度 du6 <书> (推测）судити про кого-що (судження).以己〜人 міряти на свій аршин кого; міряти своєю міркою; судити про інших по собі.
度德量力 du6 de liang li розм ірити [свої] сили і можливості; рахуватися з власними можливостями.不〜не рахуватися зі своїми можливостями (силами); бути вкрай нескромним; крайня нескромність.
渡 du6.
踱 duo повільно крокувати.〜来〜去 походжати; проходжуватися;〜方步 йти неквапливим кроком (журавлиним кроком, журавлиною ходою, величною ходою); крокувати поважно (з важливістю).
duo.
朵duo 1)(花朵）квітка.菊花的〜儿大квітка в хризантеми великої;叶子多，〜儿少 листя багато, а квітів мало. 2) <量词>:—〜花 одна квітка;白云一[пливуть по небу] білі хмари; 天上连一〜云都没有на небі не було ні хмарини.
du6 另见 dud.
操 口 du6k6u амбразура [у міській стіні].
士朵子 du6.zi виступ стіни.城〜зубці міської стіни.
du6.
躲du6 1) —•躲避•〜雨ховатися від дощу;〜不过 人民的眼睛 ніяк не сховатися від очей народу;他〜着不见我 він ухиляється від зустрічі зі мною; він уникає зустрічатися зі мною;这是他〜着人做的це він зробив нишком; це він зробив, ховаючись від людей. 2) 躲藏.〜到角落里забутися в кут;〜在角 落里 причаїтися в кутку;无处可〜нікуди сховатися; ніде ховатися;你〜不了 [нікуди] не сховаєшся; [нікуди] не дінешся;你整天~ 在家里干什么？ що ви робите, цілий день зачинившись удбма? що ви робите цілий день замкнувшись?
躲避 du6bi ухилятися (відхилення); уникати чого; цуратися чого; не потрапляти на очі кому.〜炮弹 сховатися від снарядів;〜熟人 цуратися (уникати) знайомих; уникати зустрічі зі знайомими孩子怕他，所以老〜他 дитина боїться його і тому намагається не потрапити йому на очі.
躲藏 du6cdng сховатися; причаїтися.〜在树背后 сховатися (причаїтися) за деревом.
躲躲闪 1习 duodu6sh5nshan виляти; вивертатися 〜地回答ухильно відповісти;他〜地不肯老 实讲 він виляв (вивертався всіляко) і не хотів говорити правду;你何必〜！ і чогб ти виляєш (вивертаєшся)!对于必需々的事情，我从不〜 а я, коли треба справу робити, у схованку не граю.
躲开 du6 kai ухилитися (відхилення); цуратися чого.〜拳头 ухилитися (відсторонитися) від удару кулака;汽车来了，快〜吧 маїш^на йде, відступіться (скоріше відійдіть убік)!
躲懒 du6ian відлинювати прост.谁也不会〜 ніхто не стане уникати [роботи, занять].
躲闪 du6shan вивернутися; відступитися.〜不 及 не встигнути вивернутися (відступитися); не змогти вивернутися.
躲债 du6zhai ховатися від кредиторів.


194
duo 见 tu6.
驮子dud*zi l)(歌着的货物）в'юк;胳马它〜 верблюжий в'юк;给马装上〜в'ючити коня; 卸下驟子上的〜розв'ючити мула; зняти поклажу з'мула. 2) <量词> в'юк.三〜货 три в'юки (місця) товарів.
朵lj duo.
朵丨J duo рубати що (рубання).〜肉馅子 порубати м'ясо на фарш; готувати фарш із м'яса;〜成两 半 розрубати що навпіл;〜成碎块 дрібно порубати що; рубати що на дрібні шматочки; 〜下一块肉 відрубати шматок м'яса.
朵lj 碎 duosui порубати що; розрубати що (розрубування).
duo 另见 du6.
Ш duo l)(堆积）укладйти що (укладення, укладання); складати що (складання);(堆积 建筑材料等）штабелювати що (штабелювання) спец.;(堆庄稼）скиртувати що (скирдування рот.).〜木料 укладати лісоматеріал у штабелі; штабелювати лісоматеріал;〜煤 укладати вугілля в штабелі; штабелювати вугілля;〜麦子 скиртувати пшеницю; складати пшеницю в скирти;
~〒胃 метати стіг; укласти (скласти) [сіно в] стоги; стогувати;把儿箱货〜起来 укласти шухляди з товарами в бунт. 2)(建筑材料等 堆积成的堆）штабель ч.;(庄稼堆）скирта; стіг; копиця;(货物堆）бунт.货物〜бунт товарів;柴火〜штйбель дров;干草〜стіг (копиця) сіна;麦〜скирта пшениці;成〜的木 板 дошки в штабелях;成〜的煤 вугілля в штабелях.
堕 du6.
堕井下石 duo j mg xia shi ” послати камінь услід тому, хто впав у колодязь"; бити (добивати) лежачого (поваленого).
堕落 duoluo опуститися; низько впасти.〜的人 занепала людина; елемент, що розклався; ~ 到利己主义的泥坑里скотитися в болото егоїзму;这人完全〜了 людііна зовсім опустилася (низько впав).
堕马 du6ma <书> упйсти з коня.
Ш入 duorii упасти; потрапити в що.
потрапити в пастку;〜大海 впасти в море;
的泥潭 загрузнути в болоті чого.
堕入五里雾中 du6m wullwu zhong бути як у тумані.
堕胎 duotai плодовигнання; штучний аборт (викидень); зробити аборт.
堕胎药 duotaiyao плодогінні засоби, dud.
蛇 duo кермо ч.方向〜кермб повороту (напрямку);升降〜кермб глибини (висоти); 向左转〜класти кермо ліворуч;向右转〜 класти кермо право; €~丨 правбруч кермо! 左〜！ вліво кермб!正〜！ прїімокермб!
航轮 duolun [рульовий] штурвал; штурвальне (кермове) колесо.
航手 du6sh6u І)(掌蛇人）рульовий; керманич. 2)(领导者）керманич висок.
惰 du6.
惰轮 duolun <机> паразит; паразитне колесо.
惰行 dudxing <铁路> вибіг.
惰性 du6xing I) <化> інфтність; інерція.〜物质 інертна маса; ~元素 інертний елемент;〜气体 інертний (недільний) газ. 2) <理> інерція. 3) (未想改变习惯的倾向）відстіпість (відсталий); інертність (інертний).
踩 duo.
踩脚 dudjiSo тупотіти ногами,恨得直〜 затупотіти ногами від злості;气得直〜 розсердитись і затупотіти ногами.
Е
阿б另见5.
Р可 е:〜其所好 догоджати розм.; робити на догбду.
阿附 efu <书> приладитися розм.; догоджати розм.〜官府 догоджати владі; прилаштуватися до влади;〜权贵 прилаштуватися до влади імущих.
Р可胶 ejiao <药> желатин з ослячої шкіри.
阿弥陀佛 5mi,tu6f6 І) (Emituofo) <宗> Амітбба; Будда Аміта. 2) (І天谢地）слава богу!
阿魏 6w6i І) <植> ферула асафетіда; ферула смердюча. 2) <药> ферула асафетіда.
阿 і臾 еуй улещувати кому (лестощі ж., улесливий); улестиво вихваляти кого; курити фіміам кому, книжк.〜之辞 улесливі слова; цукрові (медяні) слова.
阿谀逢迎 еуй fengying дрібним бісом розсипатися (вертітися) перед ким; стояти (ходити) на задніх лапках перед ким; підлабузнюватися розм. (підлабузництво розм., підлабузницький розм.); улещувати кому (лестощі ж.); підлещуватися перед ким (запобігання); підлабузнюватися перед ким, розм.
^ е.
^ е вихователька; наставниця
屙Є. J
：МОЧИТИСЯ.
М е ходити по нужді;
婀е.
娴娜 бпиб граціозний (граціозність),〜的身材 граціозна фігура;〜的姿态 граціозний рух.
姻娜多姿 enuo duo zi грацібзний (граціозність); грація.
讹&
Ж 1 е 化误.〜字 неправильно написаний ієрогліф; помилка;以〜传〜що один збреше, то й усі перебріхують.
讹2 讹诈.
传 echuan помилковий поголос; помилкова відомість; чутка.〜新闻 пустити чутку;当时 曾〜轮船遇备 тоді пішбв (був) помилковий поголос, що пароплав потерпів аварію;这只 是一种〜而已 це усього лише помилкова чутка (помилкові дані).
说钟echuSn <书>~>说误.
Ж 误 ewii помилка; неправильність;(印错） помилка;(写错）описка.
说言丟ydn (谎话）неправда ж.;(谣言）плітка.
і化诈 ezha шантажувати що (шантаж); вимагати що, чого (вимагання),〜钱财 вимагають гроші;〜政策 політика шантажу (вимагання); 核〜Ядерний шантаж;使〜手段 пустити в хід шантаж; шляхом шантажу (вимагання); шантажем; здирництвом.
园么
园子 e zi вабик, ловецький пищик.
nft е 1.1) рухатися,尚寐无〜я хотів би заснути й не рухатися більше...; 2) змінювати, поновлювати. II. 一 і化(помилка).
莪&
^ е полйн;普脊者〜як буйно розрісся полин!
蛾1
蛾 е 1) високий; що нагромаджується, що здіймається, що зноситься до неба (про гори、., високо підніматися; 2) піднесений; високий;
蛾蛾 е е високий, здійматися високо (горою); високий і нерівний; зубчастий {про гори); високий до хмар.
蛾蛾如 6 6 ш величний; чудовий
蛾然 е ran. високий; високо, гордо, шляхетно, піднесено.
硪&
Ш е скеля, стрімчак; скелі; кам'янисті урвища; кручі.
П介
哦6.
Ш е 1) дивитися вдалину; вдивлятися, розглядати. 2) —►俄(незабаром, раптом).
俄么
俄罗斯人 6lu6sTr6n російський; росіянка. 俄罗斯族 6lu6sTzii росіяни.
俄顷 6qTng мить;〜之间 в одну мить; в один момент момент; незабаром; через короткий час.
俄语 буй російська мова.〜字母 росШський алфавіт; російська абетка; алфавіт (абетка) російської мови;〜电影 кінофільм російською мовою;说〜говорити російською мовою.
娥&
娥眉emei 1)(细而弯的眉毛)тонкі брбви. 2)(美 人）красуня.
锇&
锇 е <化> осмій.
鵝&
鶴 е гусак ч.;(公鶴）гусак;(母踏）гуска;(鶴雏） гусеня; гусенятко розм.〜肉 гусятина;〜棚 гусятник;〜蛋 гусяче яйце.


195
踏耳枥没rH <植> граб.
鹤观萃 eguanc^o <tfi> житняк.
ШШ ehuang ясно-жовтий.
鶴口疮决6uchu5ng <医> молочйрка.
鶴卵石 6lu3nsh丨 кругляк.
鹅毛бтйо І)(鶴羽毛）гусяче перо,下着〜大 雪 сніг падав [великими] пластівцями. 2)(比 喻微不足道的东西）дрібниця розм.; дріб'язок丨丨参阅“千里鶴毛qian IT emao,\ erong гусячий пух.〜|& пухова ковдра; ковдра з гусячого пуху.
鶴掌风 SzhangfBng <医> лишйй [на руці].
鶴掌楸 dzh如gqiii < 植 > ліріодендрбн
[китайський].
蛾 6 —蛾子.谷〜комірна міль,麦〜зерновй міль.
蛾眉Smdi —娥眉6m6i.
蛾子 e zi нічний метелик; міль ж.
额
额 1 е (前额）чоло.〜部宽大 відкрите (широке) чоло;〜骨 лобова кістка.
额 2 е (定额）норма; контингент; об'єм; [установлене] число; [нормована] кількість.
生〜нбрма прийому учнів;对外贸易总〜 загальний об'єм зовнішньої торгівлі;粮食出 口〜Експортний контингент хліба.
额定 eding нормований (нормування); установлений [нормою]; штатний.〜人数 нормоване (штатне, установлене) число людей;〜工资 нормована (установлена) зарплата;〜人员 штат.
额发他（男子的额发）чуб;(女子的额发） чубчик.留〜носити чубчик.
额角 ejiao скроня.
额手称庆 e shou cheng qing [дуже] щасливий; повний щастя.
额数 eshu нормована кількість; установлена нормою кількість,〜不大 норма невелика;没 有固定〜не було твердої норми; кількість (число) не була твердо встановлена.
额夕卜泛wM додатковий; понад що; понад;〜工时 понаднормові години;〜负担 додаткове навантаження;〜收入 побічний прибуток;〜 开支 додаткова витрата; надкошторисні витрати; витрати понад кошторис (后面两个 译法指超出预算的开支). ，
额子&zi ―额2.超出规定的〜перевищити прийняту норму (установлене число, нормовану кількість);〜已满 немає вже вільної вакансії.
б 	另见 6; wu.
恶心 &xin 1)(想呕吐）надити кого, безособ. (нудота).觉得〜відчувати нудоту; кого нудить;引起〜викликати нудоту;令人〜的气 1 朱 нудотний (нудотний) запах. 2)(生 нудити кого, безособ” розм.; нудно; тоскно кому, розм.讨厌得令人〜огидно до нудоти; 听着都〜навіть слухати нудотно (огидно);这 种奉承真叫人〜прбсто нудить від такої лестощі.
厄&
厄瓜多尔人 Eguaduo'grren еквадорець (еквадорський); еквадорка.
厄运 eyun нещастя; злий рок.遭至!j 〜кого настигло нещастя.
扼&
扼杀会shg 1)(焰死）задуішіти що. 2):(压制） задушити що; придушити що (придушення). 〜自l±j задушити свободу;〜新的思與 задушити нові віяння; не дати ходу новим віянням;妄图〜革命运动 намагатися придушити (задушити) революційний рух;〜 й І^解放和独立的凶手душитель національного визволення та незалежності.
扼守 esh6u утримати що (утримання).〜要溢 утримати у своїх руках ключову позицію.
Ш Ш еуао стисло. 〜说明стисло сказати (викласти) найістотніше (головне); ~地摘录 виписати головне; зробити виписку найголовнішого;〜地记住 запам'ятати сутність;〜传达 передати найістотніше;请〜 地і并 прошу говорити по суті; прошу сказати саму суть;他的话很〜він сказав коротко і ясно.
扼住 ezhu стиснути що (стискання); схопити що; здавити що.〜咽喉 схопити (узяти) кого за горло; стиснути (здавити) горло;用双手〜 здавити що обома руками.
苊&
危 е аценафтен.
Г^е.
г1 е висбкий берег.
吸
极 е качатися, хитатися, коливатися, здригатися;天动地〜небо здригнулось і земля заколивалася.
阸&
陳 е І. 1) 厄(перешкода, лихо); 2) труднощі, страждання;百姓遭凶〜простий народ зазнає злих мук. II.—> 厄(створювати перешкоди). III. 一厄(крутий, уривчастий).
蛔&
虫厄 е крупна зелена гусінь
頦&
頦 е перенісся.
另见各.
е 1) заступати шлях; перегороджувати; 2) завалювати; відрізати, відгороджувати; відділяти, ізолювати.
Ше.
Ш е ярмо, хомут.
Шь.
Ш е сильний кабан, крупна дика свиня.
Же.
Ш е несподівано зустрічати (зустрічатися з...; натикатися на...); уперше бачити.
life.
е 1) круча; урвище. 2) висбкий; крутий.
Ш е.
杰司 е хапати руками; брати; тримати.
Щ е.
Щ е лезо; $丨】〜лмо меча.
颚^
罾 е 1) щелепа; _h/T/~ верхня (нижня) щелепа. 2) серйбзний, шанобливий, сповнений поваги.
颗骨 6 gii < 解> щелбпа，кістка щелепи.
颗化石 ehuashi ринхоліти (Rhyncholithes).
颈脚 фйо < 动物> ногощелбпа，щелепова (ротова) ніжка.
еііе〈医〉вбвча пащека.
颗下腺会хійхійп < 解> слинні залози.
颈腺 SxiSn < 解> максилярна залоза;上颗腺 мандибулярна залоза.
领足 ezii зоол. ногощелепа, щелепова (ротова) ніжка.
呃&
呃逆 <医> п^кавка (ікати, ікання).
轭&
扼色(牛扼）хом^т.(马扼）ярмб.
垩&
垩е 1)(白垩)крейда. 2) <书> (用垩涂饰） побілка (побілити що).
6与见6; wu.
恶Ь 1)(坏行为或犯罪的琪情）3ло.作〜多端 наробити багато зла. 2)(凶恶)злий.〜人 лиха (зла) людина;〜狗 злий (огидний) собака;〜 骂 лйяти що останніми словами;〜言〜语 наговорити багато (масу) злих образливих (отрутних) слів;〜言伤人 ганьбити людину злими словами. 3) 恶劣.〜行 бридка (погана) поведінка.
恶霸 eba нелюд; злодій; мироїд 〜地主
ПОМІЩИК-Н^ЛЮД； ПОМ1ЩИК-ЗЛОДІЙ；
поміщик-мироїд；〜分子 місцевий деспот.
恶病质 Sbingzhi <医> кахексія.
恶臭echou сморід;发出〜смердіти;〜难闻 нестерпний сморід.
恶毒 edu злий; злісний (злість); злочинницький, 〜的话злі слова;〜的і巫蔑злісний наклеп;〜 的行为 злочинницький (злий) учинок; лиходійство;〜的阴谋 злі (злісні, злочинницькі) підступи;〜的主意 зла (підступна) думка;〜攻击 злісні нападки; злочинницький нйпад;〜的敌人 злісний (злий) ворог;心肠〜的人 людина злісного характеру; людина зі злісною (що злобує) душею;用心〜зі злісним наміром; злі наміри;用十分〜的手段 найзлочинницьким способом.
恶感 egSn ворожість ж.; почуття ворожості.对 某人有〜ставитися з ворожістю до такого-то; почувати ворожість до такого-то; не злюбити такого-то;弓丨起〜породити неприємне почуття.
^ w е guan m5n ying настала година
відплати; одержати законну відплату; переповнилася чаша злодіянь; зло досягло крайніх меж.
恶鬼 egrn диявол; сатана ч.; чорт; демон.
恶棍 egun негідник; нелюд; гад прост., лайлив.; злодій.
恶果 egu6 погані наслідки; жалюгідний результат.产生〜породити погані наслідки.
恶耗 ehao [сумна] звістка про смерть (про скін).
恶狠狠 eh6nh5n лютий (лютість); злісний (злостивість); сердитий (сердитість).〜地说 злобливо сичати; ~ 地瞪某人一眼 лкіто (злобливо, сердито) глянути на такого-то;


196
кинути на такого-то лютий (злісний, сердитий) погляд;黑猫〜地看着小鸡чбрна кішка не зводить хижого погляду з курчаток.
恶化 бііий І)(变坏）погіршення (погіршитися). 亊态趋于〜справа набула поганого оборбту; 病势〜стан хворого погіршився; у стані хворого відбулося погіршення; хвороба прогресувала;局势突然〜відбулося різке погіршення в обстанбвці. 2)(使变坏） погіршити що (погіршення).〜两国关系 погіршити відношення між двома країнами.
恶疾 eji невиліковна хвороба.
恶劣 elie дурний; кепський (бридкість);(极恶 劣）огидний розм.; бридкий. ~的破坏行为 злісне порушення;〜的先例 кепський прецедент;天气〜кепська (дурна) погода; непогода;天气十分〜огидна (бридка, мерзенна) погода;惜绪〜поганий (кепський) настрій; 4亍 %}〜бридка (погана, кепська, порочна, підла) поведінка; погано (кепсько) поводитися;工作作风〜хибний стиль [у роботі];品质〜кепська (поганий) вдача.
恶梦 emeng кошмар; кошмарний (страшний, поганий) сон.
恶名 emmg дурна слава (репутація);有〜йде дурна слава про кого; мати погану (кепську) репутацію; мати ганебну славу; мати погану славу;怕担〜боятися зіпсувати собі репутацію;〜难洗 погана слава прилиплива.
恶魔会тб І) <宗> д泛мон; злий дух. 2)(凶恶的人) нелюд; злодій; гад розм., лайл.法西)圻 ~ фашистські нелюди (гади). 3)(骂人语） диявол; чорт; сатана ч.
恶癖 ері погана пристрасть; порок.
恶少 eshao хуліган; хуліган-юнак ч.; бридка (зіпсована) молода людина (юнак).
恶势力 eshi li чорні (темні) сили.不向〜屈服 не схилятися перед чорними силами.
恶徒dtii І) •恶棍.2)(不法之徒）зловмисник застар.; злочинний елемент.
恶习色хі порбк; погана (кепська) звичка.骂人 的〜погана (кепська) звичка лаятися;做官当 老爷的〜дурні панські манери;这是旧社会 的一种〜це одна з вад старого суспільства.
恶性 exing злоякісний (злоякісність); малігнітет спец.〜肿瘤 < 医 > злоікісна пухлина; злоякісне недокрів'я; перніційна анемія;〜拒疾 <医> тропічна малярія;〜循环 [злоякісна] циклічність розвитку (指经济)； зачароване коло (指疾病)；经济危的〜循环 циклічність [розвитку] економічної кризи;〜 通货膨月长 злоякісна інфляція.
恶意 еуі злий намір; злісний (злостивість); злочинний; зловмисний (зловмисність книжк.).〜歪曲 злісно (зловмисно) викривляти (спотворювати) що;〜中伤 темний наклеп; злісна обмова;〜偏动 злісне підбурювання; демагогія;〜攻击 злісні нападки;〜徘і旁 злісний наклеп;〜宣传 злісна (брудна) пропаганда;心怀〜зі злим наміром; із зла; затаїти злість;把好意当作〜і прийняти добро за зло; ЗС 〜的戏 Ш безневинні витівки;其中并无〜немає тут ніякого злого наміру; у цьому не було ніякої злостивості (зловмисності).
恶运 eyun злощастя застар.; злощасна доля; нещаслива частка; гірка доля.
恶战 ezhan запеклий бій; жорстокий бій.
Ш У!ІІ ezhuo огидний; важкий.空气〜важкб (сперте) повітря.
恶作居丨j ezuoju каверза (каверзувати,
влаштовувати каверзи прост.); зіграти (викинути) злий жарт; витівка; робити каверзи.
饿&
饿 d І)(饥饿）гблод (голодувати, голодний); зголодніти; класти зуби на полицю (指穷得 没饭吃).肚子〜в животі було порожньо; живіт підвело 感到〜почувйти голод;〜得厉 害 живіт підвело;我不〜я не голодний; я не зголоднів;孩子〜了 дитина хоче і'сти; дитина голодна. 2)(使受饿)морити кого голодом; тримати голодим кого.〜他一顿 залишити його без обіду;女马妈〜你啦 уморила тебе голодом мати;不 пьіі：# 口〜胃 не можна тримати худобу голодною.
饿虎扑食 е hii рй shi накинутися на що, як голодний тигр.
饿碎 еріао мертвий від голоду.
饿死 esi померти від голоду (із голоду, голодною смертю).地主活活地把他〜 поміщик уморив його голодом.
鄂&
部伦春族 Elunchunzu орочони мн.
鄂温克族 евенки мн.
愕ь.
愕然 егап бути приголомшеним; уразитися.大 家为之〜yd були приголомшені (уражені)
,чим; усіх дуже приголомшило (уразило); усі уразилися чому.
Щ е.
Щ е <植> [квіткова] чашечка.
尊片 дрійп <植> чашолистбк.
遏&
遏►遏制.怒不可〜віійти з себе; бути несамовитим (у люті).
遏抑色уі —遏制.不可〜的怒火нестримний (невгамовний) гнів.
遏止 ezhl стримати що; затримати що (затримка, затримка); запобігти що (запобігання); припинити що (припинення). 〜敌人的进攻 стримати (затримати) натиск ворога;不可〜的力量 непереббрна, (нестримна) сила.
遏制 ezhi стримувати що; придушувати що (придушення); приборкати що; приборкати що (приборкування).〜自己的悲伤 стримувати своє горе;〜恐惧心 придушувати (пересилювати) страх; збороти (придушувати) у собі почуття страху;〜欲望 придушити в собі спрагу;〜忿怒 приборкати гнів; 不可〜的憎恨 нестримна (невгамовна) ненависть.
т，
е.
flv е І) <解> піднебіння.硬〜твердб піднебіння; 软〜м’якб піднебіння. 2) щелепа ж. верхня щелепа; нижня щелепа.
月咢骨 egu І) <解> піднебінна кістка. 2) щелепа.
勝裂 Slid <医> вбвча паща.
Ш，
亏与е.
Щ е〈动〉скопа.
Ш е.
ІШ 耗 ehao звістка про смерть (про кончину) [близької або шановної людини]; сумна
звістка.
Ш 梦 emeng кошмар; кошмарний (страшний) сон.
鳄Ь.
鳄鱼 дуй <^]> крокодил.
鳄鱼的眼泪 Syii.de ySnlei крокодилові сльози.
Si 另见故 еі; еі.
钦бі (表示招呼)ей.〜，你过来！ ей，йдисюд“！ 〜，你看这么办好不好?，ей (слухай), як по-твоєму, якщо так зробити?
另见 бі; еі; еі.
欽 еі (表示і宅异）е; а; от так-так; от тобі [і] на! от тобі раз. 原来是你啊丨 е (а), виявляється, це ви!〜，他怎么走了 от так раз (от так-так, от тобі і на)! чому він пішов?
бі 另见 бі; еі; еі.
欸(表示不以为然）[ну] немає; ох.〜，你这话 可不对[ну] ні, ви зовсім неправі;〜，怎么可 以这样 ох, як це так можна.
&另见石;еі; бі.
欽а (表示答应或同意）[ну] гаразд; [ну] добре. 〜，就这么办 добре (гаразд), давайте так і зробимо;〜，就这样吧 ну добре, нехай буде так.
恩йі.
恩 еп милість; добро; благодіяння застар.施〜 зробити милість;报〜відплатити кому чим (віддячити кому) за добро; віддати за благодіяння.
恩爱 еп'аі [подружня] любов і прихіільність〜夫 妻 любляче подружжя;十分〜жити в любові й злагоді.
恩赐 епсі милість; обдаровувати кого-що чим; дарувати що кому, висок” застар.〜观点、 точка зору добродійності;我们不能等待自 然界的〜ми не мбжемо чекати милостей від природи;自由是人民争来的，不是什么人〜 的 свобода завойовується самим народом, її ніхто не дарує.
恩德恩惠.
恩典 endiSn I) 恩惠.2)(施恩）3роб“ти милість.
ШЖ enhui добро; турбота; благодіяння застар. 忘不了你的〜не забуду того добра, що ви зробили мені.
en jiang chou bao відплатити чорною невдячністю; відплатити (віддячити) злом за добро.
恩情 enqing добро; турбота; благодіяння застар.报答党的〜віддячити партії за її турботи;共产党的〜说不完благодіяння Компартії незліченні.
恩人 enren благодійник застар.; благодійниця застар.救命〜рятівн“к; рятівниця.
恩同再造 en tong zai zao благодіяння, рівне порятунку життя людини.
恩怨 €пуийп (忍和仇）люббв і ворожнеча; ворожість;(仇恨）ворожнеча.〜分明 бути прямолінійним і в любові, і у ворожнечі; мати визначеність і в любові, і у ворожнечі; 不计较个人〜 не зводити питання на особистий ґрунт; не зв'язувати питання з особистою симпатією або антипатією;他把〜 置之度夕卜 він стояв вище від всяких особистих інтересів.


197
恩、泽 enze милість; милостиве заступництво.
葱6n.
葱 en <化> антрацен.
摁知.
摁 en І) натиснути, надавити;〜电铃 натиснути на кнопку електричного дзвоника; 2) задавити, заглушити; ліквідувати (інцидент).
enkou кнопка (застібка для одягу).
Ш钉 ending кнопка (канцелярська).
Ш eng віжки; вудила, ег.
Ш ег волосся на щоках, бакенбарди;冒〜之类 людина з густими бакенбардами.
鲕知.
Щ er І) ікра;〜状 схожий на ікру, як ікра;〜脯 сушена ікра.
儿知.
儿、г—儿子1). 儿2知J[名词后缀，表示微小）一般以小称，爱称 表示.盆〜тізик;棍〜піпичка;小窟窿〜 [маленька] дірочка. 儿茶 Srchd 1) <植> аі^ція дубильна. 2)(儿茶汁 液）катеху невідм., с.
JL歌 erge дитячі пісні.
jLtt. erhua <ід> фонетичне варіювання; слово, оформлене звуком
儿 皇 帝 erhuangdi імператор-син; імператор-маріонетка ч.
儿科 erke 1) <医> педіатрія. ~医生 педіатр; лікар з дитячих хвороб; дитячий лікар;
病 дитячі хвороби. 2)(指医院部门）дитяче (педіатричне) відділення [лікарні]; відділення по дитячих хворобах.
儿科学 бгкбхи纟 <医> педіатрія. 儿马 егшЗ〈口〉жереббць.
儿女emu 1)(子女）діти; сини і дочки.〜多的家 庭 багатодітна родина;做祖国的好〜б^ти гідними синами Батьківщини (країни). 2)(青 年男女）молодь ж.; юнаки й дівчата збірн.〜 情长 глибоке почуття любові; глибока прихильність закоханих; сила любові міцна; 〜英雄 молоді герої та героїні; добрі молодці. 孙 ersiin нащадки мн.; потомство; діти й онуки.
儿童 ert6ng діти мн.〜歌曲 дитічі пісні;〜游戏 дитячі ігри;〜公园 дитячий парк;〜文学 дитяча література;〜读物 книга для дітей; ~ 教育 виховання дітей [молодшого віку];〜,11、 理 психологія дітей;〜演员 діти-виконавці мн.
儿童节 6rt6ngjid День дітей.国际〜 Міжнародний день захисту дітей.
儿童片 Ertongpian дитячий фільм.
ЛШШ Ertongtuan дитяча дружина {дитяча організація у звільненому районі Китаю до утворення КНР).〜团员 член дитячої дружини.
儿媳妇 erxf-fu дружина сина; невістка; невістка (公公对儿媳妇的称呼).
егхі дитяча забава. Ш同〜вважати що дитячою іграшкою (забавкою);这不是〜的事 це [тобі, вам] не дитяча забава; справа це не жартівлива;不能拿病人的生命当〜не можна
хто відступає перед не доможеться ніяких
гратися життям хворого.
儿ф er zi 1)(亲生的男孩)син. 2)(指优秀人物） син чого, книжк.中国人民忠实的〜вірний син китайського народу.
而知.
而红1)(连接语意相承$成分)і.这是一项伟大 〜艰巨的任务 і це велике і важке завдання. 2) (连接肓定和否定互相补充的成分）а; так.气 味浓~不烈 запах сильний, та не їдкий;我不 是不肯，〜是不能 не те, що не хочу, а не можу; 不要从主观愿望出发，〜要从现实出发тр邰а виходити не з суб'єктивних побажань, а з реальної дійсності. 3)(连接语义相反的І分） а; але; і; так.大〜无用 великий，та негідний (марний);他要来〜没有來 він хотів приїхати, але (а) не приїхав;她能读会写，〜女J[•却一字 不识 вона вміє читати і писати, тоді як дочка збвсім безграмотна;必须反对非正义的战争， 〜拥护正义的战争необхідно виступати проти несправедливої війни, а справедливу війну - підтримувати. 4)(连無事理上前后相 因的成分）від чого; за що.因伤〜死померти від ран;为社会主义建设〜奋斗борбтися за будівництво соціалізму;知难〜退的人，不会 有任何成就 труднощами, той
успіхів. 5)(‘示”到”的意思)до чого; до чого 由秋〜冬з осені до зими;由浅〜深від легкого до важкого. 6)(把表示时间或方式的成分连 接在动词上面)：夜半〜起ставйти глибоко вночі; підніматися по ночах;挺身〜出 устати (стояти) купою;大雨f顷盆〜下 дощ полив як із цебра. 7)(如果）якщо; і作家〜脱离生活实 践，就写不出好作品якщб письменник живе у відриві від практики життя, то він не зможе написати гарний твір.
而后 erhou потім.
而今 eijln нині; тепер; сьогбдні.
而况 erkuang тим більше; більш того; до того ж; що ж (про що ж) тоді говорити.
而且 6rqi6 але і; крім того; до того ж.我们不但 战胜了旱灾，〜获得了丰收ми не тільки перемогли посуху, але і зібрали багатий врожай;这不是我的事，〜我也不清楚这件事 це не моя справа, до того ж я мало що про це знаю.
而已 егуї прбсто; так собі.不过谈谈〜абіі (так собі, прбсто) поговорити; тільки б поговорити; прбсто так говорити;如此〜 тільки і усього; І ТІЛЬКИ；如此〜，岂有他哉 ніщо інше (немає нічбго іншого), як це; тільки й усього, і немає тут нічбго іншого.
鹏6г.
陋鹤 егшіао〈动> ему невідм., ч.
尔红.
尔 Sr <书> 1)(你）ти;(你的）твій.〜父 твій батько. 2)(这样）так.不过一 так собі; нічбго особливого; тільки й усього; і тільки;果〜 саме що так.
尔格 6rg6 <理> ерг.
尔后 erhou〈书〉відтепер; після цього.
尔虞我诈 бг уй wo zha взаємний обман і підозри; взаємні підступи і підсиджування; обопільні каверзи і підступи; кбжний прагне підсидіти іншого; шахрай на шахраї сидить і шахраєм поганяє; підкласти один одному свиню.
耳бг.
耳бг —耳朵.内〜внутрішнє вухо;外〜 зовнішнє вухо;中〜середнє вухо;〜聋眼花 і глухий, і сліпий;〜边还留着孩子们的笑声у вухах звучить сміх дітей.
耳鼻喉科 Srbih6uk6 1) <医> отоларинголбгія.〜 专家отоларингблог. 2)(指医院部门） відділення вуха, носа, горла. 耳與喉科学 6rbih6uk6xu6 < 医 > отоларин- гологія. 耳边风Srbi如fBng丨丨参阅“当耳边风d^ng erb^anfBng”.
Д-ШШШ ег bin si mo бути дуже дружними; разом жити і дружити.他们从小〜вони дружили (були дружні) з [раннього] дитинства.
耳病 grbing <医> отопатія.
耳病学 6rb丨ngxuS <医> отіатрія.
耳沉 6rchen〈方〉тугий не вухо.
耳垂 grchui〈解> мочка.
бг-duo вухо. 一胃 глухий на одне вухо*||参阅“咬耳朵уйо бг-duo;扎耳朵zh§ бг-duo".
耳朵软 erduoruSn легковірний (легковір， легковірність); надмірно довірливий.
耳朵眼І 6r-duoy5nr 1)(外耳门）36внішній слуховий отвір. 2)(戴耳环的孔）прокол на мочці [для сережки].
Щ-Й erfang бічна кімнатка; флігель ч.
耳根 Srg6n:脸红到〜до вух червоніти.
6rgou [вушні] сірка.
6rgu <Ш> барабанна перетинка
耳刮子Srguizi •耳光.给了 一个〜у вухо дати (ударити, з'одити, заїхати, в'їхати).
耳光 Srguang ляпас; лящ прост.打 ~ д合ти ляпаса (ляща) [по вусі];挨〜одбржаги ляпас (ляща) [по вусі];响亮的〜дзвінкий ляпас;他 们今天这样说，明天又那样说，总是自己打 自己的〜говорячи сьогбдні так, а завтра отак, вони щораз отримують ляпаси.
耳郭 Srgu6 <解> вушнй раковина.
6rhuan сережки.
耳机 grjT <电> 1)(受话器）слухова трубка;(套 在头上的耳机)навушники 2)(受话器和发话 器连在一起的器件）трубка电话 〜[телефбнна] трубка. 耳镜 6rjing <医> отоскбп.
耳科 бгкб 1) <医> отолбгія. 症 вушні хвороби; 〜医生 отіатр спец.; лікар по вушних хворобах; вушний лікар; вушник рот. 2)(指 医 І院部门）вушн谷 відділення лікарні.
耳科学 бгкбхиб〈医> отолбгія.
耳孑L 6rk6ng〈解〉збвнішній слуховий отвір.
耳轮 Srliin <解> завиток [вушної раковини].
耳鸣 grming шум (дзенькіт) у вухах.
耳目бгтй 1)(眼睛和耳朵）вуха Й очі.掩人〜 для відводу очей; відвести очі кому;〜不灵 ослабшали вуха й очі (слух і зір). 2)(见闻） поінформованість.〜闭塞 бути осліпленим; погана поінформованість. 3)(刺探消息者） вуха й очі; інформатор.他〜甚多 у нього свої вірні в^ха й очі; його добре інформують.
耳目一新 er mu yl xln усе змінилося; мати новий (змінений) вигляд.我们感到〜усе здалося нам новим (зміненим).
耳屏 grping <解> ксхієл^ць.
耳滿目染 Sr пі тй r5n під впливом середовища.
耳软尤、活 ег ru5n xln huo легко піддаватися чужбму впливу; податливий (піддатливість).


198
他这个人〜він людина, що легко піддається чужому впливу; він людина піддатлива (піддатливого характеру).
耳塞SrsSi <无线> нав細ник.
耳塞 бг-sai <口>~♦■耳垢.
耳生 6rsheng [щось] незнайоме; якийсь малознайомий.这些名字听着〜ці імена і прізвища щось ‘мені незнайомі; якісь малознайомі імена і прізвища.
耳屎grshT < 口 >—耳垢.
耳熟 grshii [якийсь, щось] знайомий.这地名听 Щ 〜назва місцевості яка (щось) дуже знайома.
耳套бгйо навушники мн.耳朵上戴着两个狐皮〜 вуха прикривали лисячі навушники.
耳提面命 бг ti mian ming посилено тянути кого; тягти (тягти) за вуха кого.
耳挖子 erwa-zi вухочисткарозм.
耳闻 6rwen [знати] з чуток; поголос мн.〜不足 为凭 не можна приймати чутки за достовірне;我只不过是〜罢了 усб це я знаю тільки з чуток; це одні лише чутки, що дійшли до мене;这事我田各有〜про це я дещо чув.
耳闻不如目见 бг wen bu ru mu jian не вір чужим речам, а вір своїм очам; краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
耳闻目睹 бг wen mu сій і чув, і бачив; і чути - чув, і бачити - бачив.
耳蜗 6rw6〈解〉[вушнй] раковина.
耳下腺 бгхіахіап <解> привушна залоза.
耳炎 grydn <医> отіт. 耳咽管 Sry5nguan〈解〉євстйхієва (слухова) труба. 耳溢 Sryi <医> оторбя.
耳语 бгуй на вухо говорити (шепотіти); шепотіти (шептання, шепіт).私下〜шепо- тітися наодинці (у сторонці).
耳针 6rzhen <医> голковколювання у вухах.
耳坠子6rzhu丨*zi < 口 >~>耳环•
耳子 бг-zi вухо.钟的铜〜мідні вуха дзвона.
3^ бг.
Йі Sr 1) близький, ближній, найближчий, недалекий, недавній;传闻〜5Ш чутка пройшла всюди (і близько, і далеко); 4亍远必 自〜далекий шлях завжди починається з близької відстані.
迹来 бгіаі 1) (в, за) останній час; з недавніх пір; недавно; 2) з тих (цих) пір, (починаючи) з цього часу (моменту).
ЙІ'н бгуап поверхові судження.
Щет.
Щ 6г 1) сережки; бокові підвіски (головного убору); парні прикраси (по боках). 2) носити за вухом (у головному уборі, у вухах);
заткнути (за вухо), увіткнути (в головний убір).
ЩЩ erbi 1) носити пензля за вухом (напр., про наближених до імператора); 2) писальний пензель (для носіння в головному уборі) (також обр. в знач.: пост, посада при дворі).
码挡 6rdan g сережка, підвіска.
码紹 erdiao (носити) на головному уборі хвіст соболя {прикраса придворних дин. хань; також обр. в знач.: почесний пост; висбкий придворний чин).
Щ 丝 ersl випускати шовкову нитку (про шовкопряда), прясти кокони.
酕红.
ІШ 1) виріб (прикраса, килим) із шерсті та пір’я; 2) назва духмяної трави.
耳毛藤 6rten g назва виткої рослини (рід ліани).
Щ бг.
Щ бг 1)(钓馆）принада.鱼〜принада [для риби]; наживка [для риби];毒〜отруєні принади. 2) 〈书〉（弓 І 诱）заманити що; приманити що.〜 敌 затягти (заманити) ворога;〜以重利 спокушати більшими вигодами (грошима).
Щ ег.
Щ ег〈化〉єрбій.
二 ег.
二 6г 1)(数目）два; ДВО-; двох-.〜层楼的房子 двоповерховий будинок;兄弟〜人 двоє братів;〜五得十 двічі п'ять [буде] десять; два помножити на п'ять буде десять; два, збільшене в п'ять разів, дорівнює десяти. 2) (顺序)другий.
二百五 erbaiwu〈口〉бдвдур лайлив.; дурень лайлив.
二部合唱 erbu hechang <音> двоголосний хор.
二部制 erbuzhi 〈教〉двохзмінність; двозмінні заняття в школі.
二重唱 erchongchang〈音〉дует.
二重性 6rch6ngxing подвійність.劳动的〜 <经> двоїстий характер праці;商品的〜 <经> дві властивості товару.
二重奏 erchongzou <音> дует.
二次 егсі <Ш> квадратний.〜根 квадратний корінь;〜方程 квадратне рівняння.
ИЩ erd6ng другий сорт; другосортний; другий розряд; другорозрадний; другий клас; другокласний.〜货 другосортний товар;〜舱 каюта другого класу;大使馆〜秘书 другий секретар посбльства.
二地主 erdizhu субарендатор [землі].
.二叠纪色rdi句і〈地质> перм ж.; пермський період; діас.
二叠系 fcrdi6xi〈地质> пермська система.
二房 drftng 1)(第二宗支）друга гілка роду. 2) (小老婆）наложниця книжк., застар.
二房东 erfangdong субарендатор [будинку].
erfendian <^к> рівнодення; рівноденна точка.
二分法 SrfBn伤 <逻> дихотомія. 二分圈 Srf^nqi^n <天>.
二伏 erfii другі десять днів "літньої спеки"; середина "літньої спеки".
二畐ij егіїї другий помічник [капітана судна].
二胡 erhu "ерху" (один із видів китайських музичних інструментів); китайська скрипка.
二话дгіїий:就是再难，我也没有〜нехйй буде ще сутужніше, але я ні слова не скажу;没〜 可说，我一定帮忙 якй може бути розмбва (а як же), я обов'язково допоможу.
二黄 erhuang "ерхуан" (одне з найменувань наспівів бейцзінської опери).
二极管 eijiguan 〈无线〉Діод; двохелектродна лампа.光电〜фотодібд.
二流 erliu другокласний; другорозрядний.〜作 家 другорозрадний письменник;〜角色 другорядна роль;〜饭馆 другокласний (другорозрадний) ресторан.
二流子 erliu-zi ледар ч” розм.; лбдар рож; дезертир праці.
二门 ermen внутрішній склад.
二面角色гтійп』ійо <数> двогранний кут.
二面形Srm^nxing <数>3丨細).
二拇指 er muzhi〈口〉вказівний палець. 二年生 dmidnshgng <植> дволітній，〜植物 дволітник; дволітня рослина.
二七大罢工 Ег-qT dabagong загальний страйк 7 лютого 1923 року.
二十 drshi 1)(数目）двадцять. 2)(顺序） двадцятий.错误！链接无效.двадцяте століття.
二糖 ertang <化> дисахарііц.
二项式 6rxi&ngshi <数> двочлбн; біном.〜系数 біноміальний коефіцієнт; 〜微分 біномінальний диференціал.
二 心 егхіп дворушництво.怀有〜дворуш- ничати.
二氧化氮 ^ryanghi^dSn <化> двоокис азоту.
二氧化娃 6rySnghi^gu了 <化> двобкис (окис) кремнію.
二疯化硫 SryanghuMiii <化> двобкис (окис) сірки.
二氧化碳 ery^nghuatan〈化〉двобкис вуглецю.
二氧化物 erySnghuawu діоксид; двобкис ж.
二—添作五 ег yl tian zuo wu [поділити] нарівно; [поділяти] навпіл.
二元方程式 eryuan fangchengshi〈数> рівняння
з 	двома невідомими. 二元一次方程式 рівняння першого ступеня з двома невідомими.
二元论 eryuanlun <哲> дуалізм.
二 eryuanlunzhg дуаліст.
F
fa另见fL
发 1)(发给）віідати що (видача);(分发） роздати що (роздача);(送出）послйти що (посилка); відправити що (відправлення).〜 工资 видати (роздати) зарплату;〜表格 роздати бланки;〜f言 послати (відправити) лист;〜电报 відправити (послати, дати)
телеграму;〜号令 командувати; дати (віддати) наказ;慷慨地给每人一笔钱щбдро забезпечити кожного грошима. 2)(发射） стріляти (стрілянина).〜炮 стріляти з гармати;—枪不〜не зробити жодного пострілу; без єдиного пострілу. 3)(发作） напад; припадок.〜拒疾 напад малярії;〜酒疯
улаштувати п'яний дебош; буйствувати в п'яному вигляді (від пияцтва);〜神经病 припадок божевілля;余怒〜到我头上来了 залишок злості зірвав на мені. 4) ~►发酵•面 〜起来了 тісто піднялося (підійшло). 5)(浸大） розмочити що (розмочування).把海参放在 水里〜一〜розмочити трепанги у воді.


199
б)(出现）висипати.疫子〜出来了 показалася (з'явилася, виступила) висипка;
〜出来了 висипало на грудях. 7)(显出，显得)： 〜绿стати зеленим; зеленіти;这口井的水〜咸 вода в цьому колодязі солонувата. 8)(流露)： 〜善心 виявити жалість (милосердя); зробити милість; змилуватися; змилостивитися. 9) (感到）відчувати що.〜痒 відчувати сверблячку; зудіти. 10)〈量词>:十〜子弹 десять патронів (куль);打了 十〜炮弹 зробили десять пострілів з гармати.
发0§ fa'an тьмяніти; стати тьмяним,色译〜 фарби потьмяніли (стали тьмяними);灯光〜 світло лампи стало тьмяним;目光〜бчі дивилися тьмяно.
发白 fSbdi біліти; стати білим.脸色〜облйччя сполотніло;头发〜волбсся посріблилося;东 方〜[на сході] засвітився світанок; на сході небо побіліло;在月光下可以看到远处有一 个〜的东西 при світлі місяця видно, що біліє щось удалині;花布的颜号•洗得〜了 фйрби ситцю вилиняли від прання.
发榜 fabang публікація (опублікування) списку тих, хто витримав приймальні випробування.
发报紅fabaojl〈无线> передавйч.传真〜 фотопередавач; 微型〜мініатк^рний передавач.
发表 fSbiao 1)(表达）вйсловити що;(陈述） викласти що (виклад).〜意见 висловити (викласти) свою думку;〜自己的看法 висловити (викласти) свої розуміння (думки, погляди);〜演说 виступити з промовою; виголосити промову; звернутися до кого з промовою. 2)(干1J 登）опублікувати що (опублікування); надрукувати що.〜声明 опублікувати заяву;〜联合公报 опублікувати спільне комюніке;〜文章 опублікувати статтю;在墙报上〜з'являтися в стінгазетах; 重新〜вторНнна публікація; знову опублікувати.
发病 fabing занедужати (захворювання); захворіти 〜原因 причина захворювання;〜初 期 початкова стадія захворювання;防止〜 попередити захворювання; оберегти від захворювання.
发病率 f^binglii <医> захвбрюваність.〜降低了 захворюваність зменшилася.
发布 fabu опублікувати що (опублікування); видати що (видання).〜命令 видати наказ;〜 指示 видати (опублікувати) розпорядження.
发财 facai розбагатіти; збагатитися (збагачення); нажитися; розжитися розм.大发其财 сильно розбагатіти; нажити ціле майно;发不 义之财 нагріти руки; розбагатіти нечесним шляхом;发国难财 нажитися (розжитися, нагріти руки) на національному бідуванні; 资本主#的垄断组织靠军火生 капіталістичні монополії нажилися (розжилися, нагріли собі руки) на військовому виробництві.
发痴fSchT<方>1) і发呆.2)—发疯.
发愁 fachou тужити за ким-чим, по чому; засмучуватися; тривожитися.这事很令人〜 усе це дуже сумно; це нас і засмучує (турбує).
发臭 fachou смердіти; стухати; видавати смердючий запах; погано (гидко) пахне.
发出伤chii (放出）видавйти що;(放射） випромінювати що (випромінювання).〜声
音 видавати звук;〜气味 пахнути чим;〜光和 热 випромінювати світло і тепло;〜青春的光 和热 віддати світло свого розуму і запал молодості;〜灿烂的光辉 сііяти яскравими променями;〜回声 почулася луна; лунає;〜警 报 бити (підняти) тривогу; ~ 信号 дати сигнал; сигналізувати;〜最后一颗子弹 випустити останню кулю.
fachuan задихатися; пихкати розм.
发 Ш fada розвинутий (розвиток).智力〜 розумово розвинутий;工业〜的国家 країна з розвинутою промисловістю;
промислово-розвинута країна;经济〜的国家 економічно-розвинута країна;不〜国家 слаборозвинена країна;胸部肌肉很〜грудні мускули дуже розвинуті;重工业〜起来了 набула розвитку важка промисловість.
发呆 fSdSi (呆然不动）заціпнути (заціпеніння); остовпіти (остовпіння);(失去思考力） отупіти (отупіння); отетеріти прост.; одуріти розм. ~的样子 остовпілий (отупілий, очманілий) вигляд;两目艮〜отупіло дивитися; кліпати очима;坐着〜сидіти в стані повного отупіння;吓得〜заціпнути (остовпіти, завмерти, одуріти) від страху; від переляку правець на кого найшов.
发电 fadian виробітку електричної енергії (електричного струму).〜设备 генераторна установка; генераторне устаткування; ^力 потужність генератора.
发电厂 fadianchSng електростанція; енерго- центр.久力〜тепловй електростанція.
发电机 fadianjl <电> генератор; динамо невідм.; динамо-машина ж.柴油〜дизель-генератор; дизель-динамо ч.;蒸汽〜пародинамомашина; 三相〜трифазний генератор; генератор трифазного струму;自激〜генератор із самозбудженням;他激〜генератор із стороннім (незалежним) збудженням.
发电量 fadianliang виробіток електричної 、енергії.水电站的〜потужність гідростанції.
发电站 fadianzhan електростанція; енергоцентр. 原子能〜йтомна електростанція;水力〜 гідростанція; гідравлічна електростанція;柴 油机〜діізель-електріічна станція;内燃机〜 електростанція з застосуванням двигунів внутрішнього згоряння.
发动 fSddng 1)(使开始）почати що, із неознач.; затіяти що, із неознач., розм.〜战争 розв'язати (почати) війну;〜进攻 почати повстання (атаку); йти на штурм;〜罢工 почати (улаштувати) страйк;〜革命 розгорнути (підняти) революцію. 2)(使名亍动 起来）підняти що (підняття); мобілізувати що (мобілізація).放手〜群众 сміло піднімати маси на що; усіляка (смілива) мобілізація мас;把卜矢群众〜起来 підшіти (мобілізувати) широкі маси; провести мобілізацію широких мас. 3)(使运转） завести що (завод); пустити що (пуск); запустити що (запуск); привести що в рух (у дію).〜马达 завести (пустити, запустити) мотор.
发动机 fSddngjT <机> двигун; мотор.柴油〜 дизельний двигун (мотор); дизель-мотор;汽 油〜бензинодвиг^н; бензодвигун;核电〜 ядерно-електричний двигун;固体燃料〜 твердопаливний двигун;〜寿命 моторесурс; ~专家 моторист розм.
发抖 fad6u тремтіти (тремтіння ж.)\ трястися (трясіння).吓得〜тремтіти (трястися) від страху;两腿〜жіЬкки трясуться (затряслися) у кого;索索〜тремтіти (трястися), як осиковий лист;使人〜тремтіння бере кого; у тремтіння кидає кого;声音〜говорити з тремтінням у голосі; говорити тремтячим голосом; голос тремтить;浑;Й 〜тремтіти всім тілом; весь трясеться;让殖民主义者〜 口巴！ нехай дрижать колоністи!
发端 fadu^i початок; брати (вести) свій початок від чого; починатися від чого.
发凡 fafan загальне поняття (уявлення); основи мн.; введення.〜起仅!! дати загальне поняття (уявлення);修辞学〜оснбви СТИЛІСТИКИ； загальне поняття про стилістику.
发放 fafang видавати що (видача): відпускати що.〜贷款 видати позичку; відкрити (запропонувати, дати) кредит;〜救济金 видача допомбги;〜限额 ліміт видачі.
发粉 faftn сухі дріжджі.
发奋 fSfdn 1)(振作）надихнутися (натхнення); надихнутися (наснагу). 2) 发愤.
发愤 fafen бути сповненим рішучості; узятися з рішучістю за що; поставити собі за мету.〜 学习 енергійно (міцно) узятися за навчання.
发愤图强 fSftn tu qiang [поставити собі за мету] домогтися посилення і процвітання [країни]; прагнути зробити країну сильною і квітучою.
发疯伤侘ng 1)(患精神病）напад божевілля. 2) (喻不合常情）божевілля (божевільний); не при своєму розумі; блекоти об'ївся груб., прост. 以的 як божевільний (помішаний); наче блекоти об'ївся;〜似地大吵大闹 влаштовувати істерику;爱得〜любити без пам'яті;你〜啦! що ти, з глузду зїхав? що ти, звихнувся (учадів), чи що? що ти, блекбти обіівся?
发福 fafu поповніти; розповніти; роздобріти розм.; поправитися; ввійти в тіло прост., jtil 〜了 він поповнів (роздобрів);你〜了 ви дуже поправилися [і виглядаєте прекрасно].
发干fig如（使发干）сохнути; сушити що.嘴里 〜咖0 в роті (у горлі); у гбрлі пересохло;嘴 唇烧得〜бби сохнуть від жари;烟抽得喉晚 〜у гбрлі пересохло від паління.
发组 fagan〈医〉синкіха; синюшність; ціанбз. 皮肤〜синюха шкірних покривів.
发给 f^gSi видати що (видача);(分发）роздйти що (роздача).〜通行证 видати перепустку; ~ 工资 віддати зарплату;〜大家 роздати всім.
发光 faguang блищати; блискати; світитися; люмінесценція спец.〜的涂料 люмінесцентні (світні) фарби;把铜器擦得〜 начистити мідні речі до блиску;两眼闪闪 〜очі блищать (світяться); очі блискають; 她的眼睛忽士〜了 у її очах раптбво з’явився блиск;手里的马刀闪闪〜у руці блищить шабля.
发光体 f^guSngtlf <理> тіло, що світиться.
发汗Шійп <医>діафор幻.让病人〜дйти хворому пропотіти; лікування потогінними засобами.
发汗剂脑蝴丨потогінний засіб.
发行 f^hdng 另见 fixing (批发）продавати що оптом; оптовий продаж.
发号施令伤 h^o shi ling віддавати накази і розпорядження; діяти за наказом і розпорядженням; розпоряджатись і наказувати


200
(командувати); займатися голим адмініструванням. 你别对我〜ну, ти мені не указ!中 国从来不站在别人头上〜，中国永远不做超 级大国 Китйй ніколи не диктував і не буде диктувати іншим свою волю, Китай ніколи не буде наддержавою.
发黑 fahei сутеніти; стати темним; чорніти; стати чорним.天色〜сутеніє;两眼〜стемніло (стало темно) в очах;银器日久〜срібло темніє (чорніє) від часу.
发狠 fahen 1)(下决心）зібратися з духом; набратися рішучості.〜戒烟 з усією рішучістю кинути курити;他〜要认真读书 набравшись рішучості, він почав серйозно займатися; він вирішив серйозно (посилено) взятися за навчання. 2) (ЇЙ 怒)скипіти; спалахнути гнівом,你发什么狠！ чогб ти сердишся?!
发红 fahong червоніти; стати червоним; рожевіти; стати червоним; зашарітися.窘得 脸〜спалахнути від збентеження; червоніти від сорому;两颊冻得〜щбки горять (зарум'янілися, почервоніли) від морозу.
发花 fahua рябити безособ. (рябизна ж.).累得 两目艮〜рябїіть в очах від утоми.
发话器 fShuSq'i〈无线> мікрофбн; телефонна розмовна трубка.
发还 fahuan віддати назад що; повернути що.〜 练习簿 віддати назад (повернути) зошита;把 案件〜重审 повернути справу на перегляд.
发慌 f5hu§ng (不安）хвилювйтися (хвилювання); тривожитися (тривога, занепокоєння); (惊慌)розгубитися.
发黄 fahuang жовтіти; стати жовтим.晒得〜的 纸 пожовклий (пожовтілий) від сонця папір; 病得〜的脸 пожовкле від хвороби обличчя; 树叶〜жовтіє (пожовкло) листя на деревах.
发挥Ший 1)(“现出内士能力）вііявити що (виявлення); підняти що (підняття); розгорнути що (розгортання); виявити значення (роль); підняти роль.〜⑩导 # 用 виявити (грати) керівну роль;〜才能 показати уміння (здатності);〜无穷无尽的力 ж розгорнути (виявити) невичерпну силу (потужність);〜最大的效用 дйти найбільший ефект;〜群众积极性 вивити (розгорнути, підняти) активність мас;〜群众的创造力 мобілізувати (розгорнути) творчі сили мас; 充分〜Й众的干劲，_慧和创造力давйти повний простір ентузіазму, розуму і творчій силі мас;〜主观能动性 виявити підняти ініціативу; виявити суб'єктивну активність; 〜自己的виявити себе з кращого боку; виявити свої здібності;〜集体的优越性 виявлення переваг колективу;〜出巨大威力 продемонструвати величезну потужність. 2) (充分阐叨）розвинути що (розвиток).〜自己 的论点 розвинути свої докази; розвинути свою думку [аргументацією].
发昏 Шійп одуріти (очманіння) розли 热得〜 одуріти від жари;热得头脑〜голова крутиться (туманиться, закрутилася) від спеки.
发火伤hu6 1)(开始燃烧）спалахнути (спалах); зайнятися. 2)(子弹打响)розірватися; вистрілити.他打了一枪，没有〜він спустив курок, рушниця дала осічку. 3)(发脾气） скипіти; вибухнути.气得二 скипіти (вибухнути) від гніву (від обурення);这真口q 我〜мене це прбсто підірвало; мене це
розлютувало (вивело із себе);他是由于〜才 这样说的 це він сказав зопалу.
发火点 Шшбсііап <化> тбчка (температури) займання.
发货 fahuo відправлення товарів (вантажів).
发货单ШшдсШп <商> фактора;(运货单） накладна.
发货人 fahuoren <商> вантажовідправник.
发迹 faji вибитися (вийти) в люди; зробити кар'єру.
发家 fajia розбагатіти.
发家致富f5ji5zhifii —发家.
发酵 fajiao бродити (бродіння) викиснути.〜过 Ш бродильний процес; процес шумування;
〜квасити (заквашувати) тісто; ставити тісто на дріжджах;酒在〜вино бродить;啤酒 已经〜了 пііво вибродило;面〜了 Tl'CTO вийшло;长得象〜一般快 зростати як на дріжджах.
发酵粉匈ikfSn ->发，.
发酵菌 fajiaojiin бродильний грибок.
发窘 faji6ng ніяковіти (збентеження); конфуз.〜 的样子зніяковілий вигляд;令人〜的场合 конфузний випадок;不要使人〜нічого засмучувати (конфузити) людину.
发觉 fajue помітити що; виявити що (виявлення). 〜备件丢失了 виявити (помітити) пропажу запчастин; він помітив (виявив), що за ним ведеться стеження (за ним стежать);他〜有人跟踪 він помітив за собою стеження;这到最后才被 ~ це виявилося (виявлено) в найостанніший момент.
发І fajue 1)(取出地下埋藏的东西）розкопати що; зробити (вести) розкопки.〜古物 вести археологічні розкопки; розкопки древніх пам'яток; вести роботи з добування з землі предметів давниніі〜古墓[зробити] розкопки древніх могил;〜矿藏 експлуатувати гірські багатства;〜工作 розкопки мн.;〜地点 розкопки мн. 2) ( І现出潜在的事物） розкрити що (розкриття); виявити що (виявлення).〜人才 розшукувати тала- новитах людей;〜潜力 розкрити потенційні можливості; виявити сховані резерви.
发刊 fakan видавати що; випускати що (випуск).这报纸是某年某月〜的ця газета видається (почала видаватися) із такого-то місяця такого-то року.
发刊词 Шсапсі до виходу першого нбмера журналу; [слово] до читачів [від редакції].
发苦 fakii гірчити; гірко.药〜ліки гірчать; ^里 〜у роті гірчить (гірко).
发狂 fSkuang 1) —>•发疯 1). 2)(狂暴）шаленіти; прийти в сказ (у шаленство); виходити з себе.
发蓝 fSldn 1)(显出蓝色）синішати; стати синім. 2) <冶> воронування (воронувати).
发牢骚 fa ldosao скаржитися [на образи]; нарікати на що; ремствувати; гарчати; бурчати; нити,爱〜的人 буркун розм.; скиглій розм.
发冷 faleng знобити кого, безособ.; почувати озноб,我身 _h〜мене морозить; я почуваю озноб.
发愣口>—发呆.你在这儿发什么愣？ ти що стоїш, немов пень?
发亮 faliang блищати; блискати; лиснітеся.闪 闪〜блискати; іскритися;闪闪〜的钻石 блискучі діаманти;东方〜схід світлішає; [на сході] ледве зажевріло (зажеврів світанок);
眼睛〜бчі заблищали;袖子磨得〜了 рукава лисніються.
发令 faling віддати наказ; наказати; подати команду (指发口令).
发令枪 falingqiang <体> стартовий пістолет.
发令员 fllingyudn〈体〉судця-стартер ч.
发聋振聰 fa long zhen kui просвітлити і дати осмислити; пробудити від сплячки.
发绿 falti зеленіти; стати зеленим.春天到了， 树叶又〜了 настала весна, і дерева знову зазеленіли; Ш 水〜了 стоїіча вода стала зеленою;古铜器的颜色有些〜стародавня бронза має зелений (зеленуватий) колір.
发落 Шиб (处理）ужити заходів; поставитися до кого; підійти до кого;(刑事宣判）винести вирок кому:(民事宣判）винести рішення про кого.从轻〜прийняти м'які заходи [стосовно того, хто допустив помилку]; піддати кого м'якому покаранню;从宽〜зробити (дати) поблажливість;听侯〜чекйти вироку (рішення).
发麻 Штй оніміти (оніміння); затекти.〜的手指 онімілі (затерплі) пальці;坐得两腿〜нбги оніміли (затекли) від сидіння.
发霉 famei пліснявіти; покриватися цвіллю.〜 的气味плісенний запах;发出〜的气味 пахнути цвіллю;面包开始〜了 хліб став пліснявіти; на хлібі завилася цвіль; завелася цвіль на хлібі;衣月艮〜了 бдяг покрився цвіллю; одяг запліснявів.
发蒙 fSmSng <口> (弄糊涂）отупіти (отупіння); заплутатися.霞得头~ отупіла голова від трясіння;弄得人都〜了 збвсім заплутали людину.
发蒙伤m6ng (教识字)учити кого грамоті.
发面 йтійп 1)(使面发 ‘）квасити (заквашувати) тісто; ставити тісто [на дріжджах] 2)(发过的面)кисле тісто.
发明 faming 1)(仓1J 造）винайти що (винахід, винахідливий).〜新机器 винайти нову машину;〜一种新方法 відкрити (винайти) новий метод;新〜的农具 нововинайдене сільськогосподарське знаряддя;火药是中国 〜的 порох був винайдений у ІСитаї. 2)(所发 明的事物）винахід.新〜нові^й винахід;技术 上的〜технічні винаходи.
发明家 fammgjia винахідник; винахідниця.
发明人 famingren автор винаходу; винахідник; винахідниця.
发难 fanan підняти повстання; повстати.
发腻 fSni 1)(油腻）масно.甜得〜нуднуватий; солбдкий до нудотності. 2)(令人 і寸厌） набриднути.我们听得〜了 нам набридло слухати.
发怒 fanu сердитися; бути в гніві; гніватися на що;(大怒）розлютитися; вибухнути ГНІВОМ； вийти із себе.
发排 fapai <印> зд^ти в набір.
发胖 fapang товстіти; повніти.大大〜 розтовстіти; розповніти.
发泡膏 fapaogao <Щ> витяжний пластир.
发配 fapei заслати кого (заслання); відправити кого в заслання.〜边关 заслати у віддалений край.
发脾气 fa pi-qi спалахнути розм.; дратуватися; розсердитися; закипіти розм.; вибухнути; припадок гніву.
发票 йрійо (帐暴）рахунок;(发货单）фактура, 开〜виписати фактуру (рахунок).
发起 faqT 1)(倡议）узяти на себе ініціативу;


201
зробити почин у чому; почати що.〜一粧事 почати справу; підняти рух
(кампанію) за що;主动〜за своєю (особистою) ініціативою; за власним бажанням;协会是某某等人〜的товариство створене з ініціативи таких-то; такі-то були ініціаторами створення товариства;参观是 山共青团〜组织的екскурсія організована з ініціативи комсомолу. 2) —>•发动 І).〜冲锋 почати атаку.
发起人 faqTren ініціатор; ініціативна група (指 团体). ,
发靑 f^qTng (发蓝）син丨шати; стати синім;(发绿） зеленіти;气得脸色〜стйти зеленим, зеленіти від злості;皮肤〜шкіра відливала синявою; 草〜了 позеленіла (зеленіє) шкіра;手冻得〜 руки посиніли (синішають) від холоду.
发情 faqing <牧> тічка; хіть; бажання.
发情期 faqingqT <牧> період тічки; період статевого дозрівання.〜的корова в хоті (має бажання).
发球 faqiii <体> подача [м'яча]; подавати [м'яч]; сервірування (сервіс, сервірувати)(专用于 网球).谁〜？ чші подача? хто подає? чий сервіс? хто сервірує? кому сервірувати?
发热І) 发烧.病人在〜у хворого жар (температура). 2)(产生热量）нагрівйтися (нагрівання); горіти; теплотворення спец.摩 擦〜нагріватися при терті (від тертя);谷物和 煤炭堆久了 会〜хліб і вугілля горять при довгому лежанні;某些І体本身会发光〜 деякі небесні світила випромінюють СВІТЛО і тепло.
发人深省 fa ren shen xing змусити глибоко задуматися; мати [свій] повчальний зміст; містити в собі глибокий зміст.
发靭伤1如<书>~»发端.
发软 faruSn 1)(变软）м'якнути; робитися м'яким.饼干受潮〜了 пбчиво відсиріло і розім'яло. 2)(无力）мліти; зм'якнути.浑身〜 сили залишають кого;累得浑身〜знемогпі (мліти) від утоми; весь зм'як від утоми;吓得 两腿〜нбги підкосилися від страху.
发散 fasan 1)〈理〉дивергенція; розбіжність.〜 透镜 що розсіює (увігнута, негативна) лінза. 2) <数> розбіжний.〜级数 розбіжний ряд. 3) 〈医〉розсіювання.
发丧 fasang 1)(报丧）сповістити про смерть; повідомлення про похорон. 2)(办丧事） похорон л/н.; поховання.
发涵fase 1)(舌头感到麻木）в'язати безособ.; терпкість.味it〜вУзкий (терпкий) на смак; 嘴里〜вУже в роті; оскома (набити оскому) у роті. 2)(摩擦时阻力大）туго,轮轴〜кблесо туго йде (крутиться).
发癖 fasha〈方> сонячний удар.
发烧 f^shao 1)(体温增 ії) температура (температурити розм.); жар.他今天〜 сьогбдні в нього температура (жар); він температурить сьогодні. 2)(发炎）горіти.伤 口〜рана горить
发射fSshS 1)(射出枪弹等）випустити що; вистрілити; зробити постріл;(射出火箭，卫 星等）запустити що (запуск).〜炮弹 випустити снаряд; вистрілити з гармати;〜火 箭 запустити ракету;〜人造卫星 запустити штучний супутник;〜设备 стартове устаткування. 2) < Щ > випускання
(випускати що); емісія.电子〜електрбнна
емісія;〜光谱 спектр випускання;光电〜 фотоемісія;电视〜телепередача;〜常数 постійні [розміри] емісії;〜功率 потужність передачі.
发身t 场 fashechang площадка для запуску [ракет]; стартова площадка.火箭〜ракето- дром;字宙火箭〜космодрбм;月球火箭〜 лунодром.
发射点 fSshSdian <军> вогневй точка;(火箭发 射点）точка старту.
发射机 fashejl < 无线 > радіопередавач; передавач.
发射率 fashelU випромінювальна (емісійна) здатність.
发射台 fish色tdi 1)〈无线> станція, що передає. 无线电〜станція, що радіопередає. 2)(发射 火箭，卫星的设施）стенд для запуску. І箭〜 стенд для запуску ракет.
发身 fashen статева зрілість; досягти статевої зрілості.
发生 fasheng 1)(产生）виникнути (виникнення); з'явитися (поява); постати; відбутися; трапитися.〜误会 відбулося (виникло) непорозуміння; виникло протиріччя;
〜冲突 виникнув (відбувся) конфлікт;〜怀疑 з'явилися (виникли) сумніви;〜困难 з'явилися (виникли, постали) труднощі (утруднення);意夕卜〜відбулбся (трапилося) несподіване;动摇〜почати коливатися; виявити непевність;影响〜зробити свій вплив; грати свою роль;药品〜效力 ліки зробили свою дію;条约〜效力 договір вступив (увійшов) у силу;〜兴趣 увійти в смак; виник інтерес;他对游泳〜了兴趣у нього з'явився інтерес до плавання; він почав цікавитися плаванням;〜вступити в контакт (у зносини, у зв'язок) із чим;〜关系 зав'язати стосунки з чим; ввійти в зносини з чим; установити контакт із ким; бути в зв'язку з ким (指性关系)；〜水灾 трйпилася (сталася) повінь;〜流行病 спалахнула (почалася) епідемія;〜$十命& 的®: трапилася неприємність;可能〜这样的问题мабуть, виникне (постане) таке питання; можливо, що виникне наступна проблема;正在〜着重 大变化 відбуваються (йдуть) серйозні зміни; 〜了战争вибухнула війна;他〜了什么事？ що з ним трапилося (відбулося)?过去的一年 〜了许多重大事件минулий рік позначився важливими подіями;故事〜左抗日战争时期 події розгорталися в період війни Опору японським загарбникам. 2)〈生物〉розвиток.
发生额 fasheng'e <会> оборот; обіг. ~明细表 оборотна відомість;〜汇总表 一 зведена оборотна відомість.
发生器fSsh6ngqi <机> генерйтор.乙块〜 ацетиленовий генератор;光电〜фотоелект- рогенератор;讯号〜генератор сигналів.
发生学 fSshSngxud〈生物> ембріолбгія.
发誓 fashi клястися; дати клятву.〜报仇 заприсягтися (дати клятву) помститися;〜$、 于祖国 принести (дати) клятву на вірність Батьківщині;〜保证 дати руку (голову) на відсіч;指天〜клястися небом; божитися;向 你〜клянися тобі; даю тобі клятву.
发® fashou випустити в продаж; продати що (продаж).开始〜надійти в продаж;尚未〜ще не надійшло (ще не випустили) у продаж;乐 二@〜муз“чні інструменти продаються
на другому пбверсі.
发抒 fashil висловити що; вилити що, книжк. ~ 己见 висловити (викласти) свою думку; ~感 情 вилити свої почуття.
发/К fashul відбулася (трапилася) повінь.
发送 fasong〈无线> передати що (передача).
发送机 fasongjl 〈无线〉радіопередавач; передавач.
发嫂 fasou прокиснути; скиснути.
发酸 fSsuSn 1)(有酸味）скиснути; прокиснути. 稍微今点儿〜кислуватий присмак;苹果W点 〜Яблуко кислить (кислувате);牛奶〜了 молоко скисло; молоко прокисле. 2)(酸痛） нити.两腿〜ниють ноги.
发条 fatiao завод; заведення; пружина. !中表的〜 годинниковий завод; годинникова пружина; 带〜的玩具 іграшка з заводом; заводна іграшка;上〜заводити що;〜松了 ；〜断了 лопнула пружина.
发威 fawei грозити (загрожувати); бушувати; рвати і метати; метати громи і блискавки.
发文 fawen вихідна; вихідні папери; вихідна пошта.〜号码 вихідний номер [паперу].
发文簿 fawenbu журнал вихідних паперів.
发问 flwen задавати (ставити) питання; питати що.
发咖fawu (富于营养的食物）живильна речовина; (刺激性食物）дієтично заборонена речовина.
发现伤xi^i 1)(找到）відкрити що (відкриття); виявити що (виявлення); знайти що. IS 的〜 відкриття радію;元素周期律的〜відкритті періодичного закону елементів;〜新的行星 відкрити нову планету;〜新大陆 відкрити Америку;〜问题，解决问题виявляти і вирішувати нові питання;〜了新的石油区 виявлений (відкритий, знайдений) новий нафтоносний район. 2)(发觉）помітити що; виявити що (виявлення); знайти що.〜敌人 виявити ворога;〜他有点自高自大помітити в ньому зазнайство;我〜他有心事 я помітив, що він стурбований;要善于卩别人的优点 треба вміти знаходити позитивне і гарне в інших. 3)(所发现的事物）відкриття,科学上 的最新〜новітні відкриття науки; останнє слово науки.
发祥地 fSxidngd'i розсадник; колиска ж.黄河流 域是我国古代文明的〜басбйн ріки Хуанхе є колискою древньої культури нашої країни.
发饱 faxiSng видати (виплатити) платню [військовим].
'ЖШ-Ж faxiangjl фотопередавач.
发笑 faxiao сміятися (сміх); засміятися; розсміятися. 令人〜смішйти кого; викликати сміх;令人〜的故事 смішна (потішна) розповідь; 这种话只能令人〜подібні слова можуть тільки насмішити (розсмішити) людей.
发泄 faxie зірвати що на кому; вилити що, книжк.〜自己的气忿 виместити (зірвати) свою злість;〜怒气 вилити гнів (обурення);〜 私愤виливати свою злість;〜不满情绪 вилити почуття невдоволення.
发信人 faxinren відправник [листа]; адресант.
发行mxhg另见mMng (g行货币、书刊等） видавати що (видання); випускати що (випуск); емісія; емітувати що, спец.〜书刊 видання (випуск) книг і журналів;〜纸币 випускати (емітувати) банкноти; емісія банкнот;〜公债 випускати (емітувати)


202
[державну] позику; емісія позики;〜年度 рік видання (випуску);〜机关 емітент;〜银行 емісійний банк;〜部 Г] експедиція.
发行处 faxingchu експедиція; експедиційна контбра.
发行量 fa^ingliang тираж.货币〜випуск паперових грошей.
发行权 fSxingqudn <财> прйво емісії; емісійне право.
发行人 faxingren видавець; видавниця.
发行所fSxingsu6 ->发行处. 发行员 fSxingyuan експедитор.
发口虞 faxue〈方〉смішний; потішний розм.
发芽 faya пустити бруньки (паростки); дати паростки; зійти; прорости (проростання).〜 的种子 сходи насіння;杨柳〜了 розпустилися бруньки на вербі;小麦〜了 пшенііця зійшла;马铃菩〜了 картбпля проросла;种子 〜了 насіння проросло (пустило паростки).
发芽率 йуМй <植> схбжість; проростання.种 子的〜схбжість (проростання) насіння.
发哑 faya схрипнути (захриплий).声音〜 захриплий голос; голос охрип.
发弯 fayan 1)(发表意见）висловитися; виступити [з промовою]; узяти слово; слово. 要求〜просити (вимагати) слова;赞成 висловитися (виступити) за що;〜反对 висловитися (виступити) проти чого;让某人 〜дйти слово такому-то;〜许多人要求 булб (знайшлося) багато охочих висловитися (виступити); багато хто побажав висловитися (виступити);现在由李同志〜 слово дається товаришу Лі; слово має товариш Лі;请准许我〜прош^ дати мені слово. 2)(发表的言论）виступ; промова ж. 在人大的〜виступ (промова) на ВСНП.
发言权 fayanquan голос; прйво голосу; право висловитися;(没有表决权的发言权） дорадчий голос.保留〜зберегпі за собою право висловитися [згодом, потім];只有〜的 代表 делегат із дорадчим голосом;剥夺反动 派的〜，只让人民有〜позбйвити реакціонерів права голосу, надати право голосу тільки народу;哗们在这个问题上是炉本没有〜的 вони втратили всяке право висловитися з цього питання.
发言人 fayanren представник.夕卜交部〜представник міністерства закордонних справ.
发炎 fSydn <医> запалення (запалитися).〜的伤 口 збуджена рана;眼睛〜запалення очей.
发扬 fayang розвивати що (розвиток).〜成绩 збільшити успіхи;〜革命朝气 збільшувати революційну енергію і бадьорість; 一民主 продемонструвати дух демократизму;大力〜 协作精神 всілісо (повною мірою) розвивати (виявляти) дух співробітництва;〜正气 заохочувати здорове начало;〜革命传统 розвивати революційні традиції;共产主义风 格得到了进一步的〜комуністичний сталь дістав свій подальший розвиток.
发扬光大 fayang guangda широкий розвиток; подальше поширення.
发摔 fayang зудіти розм. (сверблячка); чесатися; свербіти прост.;(耳，鼻，喉等处发痒） лоскотати безособ” у чім.背上〜зуд“ть (чешеться) спина; пішла сверблячка по спині; 耳朵〜лоскбче у вухах;伤口〜рйна зудить (свербить);喉晚〜у горлі дере (лоскоче).
Ж'т fayTn вимова (вимовити що); артикуляція
спец.; фонація спец.俄і吾标准〜російська літературна вимова; вимова голосних; 吾〜 规范 вимовні норми російської мови;〜清晰 вимовляти слова ясно і виразно;〜正确 правильно вимовляти;〜方法 артикуляція;〜 器官 органи мови; мовний (вимовний) апарат.
发硬 faying затвердіти (затвердіння); зачерствіти. 面包〜了 хліб зачерствів (зачерствілий);皮儿〜шкірка затверділа;关 节〜суглбби закостеніли.
发育йуй фізичний розвиток.儿童体格的〜 фізичний розвиток дитини;〜正常 фізично розвинений;不良〜малорозвинений; фізично недорозвинений; дизонтогенез;完 全〜成熟的少女 дорбсла дівчина, що сформувалася цілкбм;儿童〜得很快 діти швидко розвиваються;个体〜 < 生物 > онтогенез; онтогенетичний розвиток.
发源 fayuan джерело; випливати; брати початок,黄河〜于青海省джербла Хуанхе знаходяться в провінції Цінхай; ріка Хуанхе бере свій початок у провінції Цінхай;我国近 代化学工业〜于上；^ Шанхай є колискою сучасної хімічної промисловості в нашій країні.
发源地 fayuandi початок; витік; верхів’я.河流 的〜джерелб ріки;文化〜почйток (колиска, осередок) культури.
发愿 fayuan дати обітницю.
发晕 fayun відчути запаморочення.
发展mzMn 1)(由小到大，由低级到高级的变 化）розвиток (розвиватися),〜方向 напрямок розвитку;〜道路 шляхи розвитку;〜过;程 процес розвитку;〜规律 закони (закономірність) розвитку;社会〜规律 закони суспільного розвитку;人类历史〜的 规律 закони поступального руху історії людства;国家经济的〜рбзвиток (ріст) економіки країни;国民经济高速度〜висбкі темпи розвитку народного господарства;民 族解&运动的巨大〜бурхліівий ріст національно-визвольного руху;全面〜 усебічний розвиток;得到〜од谷ржати розвиток (поширення); розвинутися;高度〜 的工业 високорозвинена промисловість;充 分~的智力зрілий розум;〜4і的困难хворбба зростання;运动在〜中 рух шириться (розгортається);城市在〜місто зростає;形势 的〜说明... хід подій показує, що.;〜中国家 країни, що розвиваються;让这些事情自然〜 пустити цю справу на власний плин.(使扩大） розвинути що (розвиток).〜工业 розвинути (підняти) промисловість;〜生产 розвинути (підняти) виробництво;〜多种经营 розвивати багатогалузеве господарство;〜进 步势力 розвивати прогресивні сили;组织〜 розвивати організацію. 2) (*及收）прийняти кого (прийом).〜人党 прийняти кого в члени партії.
发胀 fazhang пучити що, безособ., рот. розпирати що, безособ.; пухнути.头脑〜 голова пухне; Ні 子〜почить (розпирає) живіт.
发疮 fazh^n <Ш> висипання.
发月中 f5zh6ng набрякати (набряклий); пухнути; затекти.〜的脸 опухле (набрякле) обличчя; 手〜опухли руки;目艮R匡〜бко затекло.
发踪f旨示 fa zong zh! shi направити (послати)
кого по гарячих слідах;(比喻指挥）командувати (командування); розпорядитися (розпорядження).
发作f5zu6 1)(暴发）приступ; напад.心脏病〜 серцевий напад (приступ);症疾〜приступ лихоманки; пароксизм малярії;他胃病〜了 у нього почався приступ шлункової хвороби; 歇斯底里症〜припадок істерії; істерика;毐 性〜дія (вплив) отрути;他的忧郁症又〜了 його знову долає хандра; на нього знову напала хандра. 2)(发脾气）припадок гніву; вибухнути.他〜起来什么都不管у припадку гніву він ні з чим не вважається;他虽然生 气，却不便〜він хоча і розсердився, але не захотів це показати.
^伤另见рб.
酸酵fSji纟о ->发酵间沾0.
泼伤.
泼 fa змивати; очищати; відносити.
乏伤.
乏 fd 1) 1)(缺少）недостача розм.; не вистачати чого, безособ.〜人 недостача людей; не вистачає людей;〜力 незмога; не вистачає сил;不〜其人 не без таких (подібних) людей. 2)(疲乏）утомитися (утома, утомлений); стомитися (стомлення).走〜了 утомгітися від ходьби.
乏味 fawei нудний; нецікавий,〜的作品 нудний (нецікавий) твір;〜的谈话 нудні (нудотні) розмбви;平淡〜的工作 прозаїчна роббта; 听来真是〜прбсто нецікаво (нудно) слухати.
$岱另见Ьб
拔 fa великий щит.
筏指•
孩 fa розкішний; квітучий; густий.
孩孩 fafa квітучий; розкішний; рясний; що розвивається.
垡fd.
垡 1) обробляти; зорювати; 2) оброблена земля; бранка.
伐
伐 fa (砍）рубати що (рубання).〜树 рубати ліс (дерева); валити ліс (дерева);他们〜了 几十 棵树 вони вирубали (зрубали) десятки дерев. 2)(攻Й*) піти війнбю на що; напасти на що (напад).
伐木 famu лісозаготівля мн.; заготівля лісу; валяння [лісу]; лісоповал.〜工具 лісорубний (лісорубальний) інструмент;〜НІ人 лісоруб; вальник; вальниця; лісоповальник; працівник (робітниця) лісгоспу; ~^术 техніка вапки.
伐木区 лісосіка.
伐木Mk famuye лісозаготівельна промисловість.
阀fd.
阀 fd < 机 > клйпан; вбнтиль ч.空气〜 повітряний клапан (вентиль);安全〜 захисний клапан;自动〜автоматичний клапан;滑〜золотніік. famao голівка клапана.
罚指.
罚 fa покарати кого (покарання).受〜зазнавіти


203
〜洒三杯 змусити випити три штрафних келиха вина.
罚金 fajln грошовий штраф.
罚款fdkuSn 1)(使缴钱作为处罚）штрафувати що; накласти штраф на що.受〜处分 піддатися штрафу. 2)(被罚的钱）штраф; пеня; неустойка.违约的〜штраф (неустойка) за невиконання договору; Ш ~ заплатити штраф;收〜спігувати штраф; брати пеню.
罚球 faqiu〈体> штраф;(篮球罚会）штрафний кидок;(足球罚球）штрафний удар;(罚知球) корнер.
罚球点ftqiiidian <体> (足球罚球点） одинадцятиметрова позначка;(手球罚球点） (тринадцятиметрова) позначка.
罚球区 faqiuqu〈体〉штрафна площадка.
罚球线 faqiuxian <体> штрафна лінія.
筏仿.
校 fa пліт,竹〜пліт із бамбука; бамбуковий пліт; 皮〜пліт із надувних бурдюків;流送木〜 сплавити пліт.
校子 fa zi пліт.
法氘
法й 1) 法律.根本〜основні закон;守〜 дотримуватися закону;犯〜порушувати закон;依〜严惩 покарати по всій строгості закону. 2)(方法)метод; спосіб. 一先4 工作〜 передовий метод роботи;分析〜аналітичний метод (спосіб). 3)(标准）приклад.不足为〜 це не приклад;取〜乎上 брати приклад так із найкращого. 4) (FS,指法国）Франція (французький).
法案 Ш'ап законопроект.
法办 faban дати [справі] законний хід; покарати кого за законом.送公安局〜 направити кого в міліцію і дати справі законний хід.
法宝傲1) <宗> (指佛法)сутра; закон Будди; (指和尚的衣鉢等）чернечі аксесуари бонзи. 2) <宗> (制伏妖魔的宝物）магічний засіб. 3) (特别 І 效的方法）чудодійний засіб; чудодійна річ; скарб; козир ч.党的逮设是中 国革命的三大〜之一партійне будівництво є одним із трьох найважливіших чудодійних засобів китайської революції.
法场 fachang місце страти; лобове місце.
法典 Шійп звід законів; кбдекс; укладення.
法定 fading законний; установлений законом.〜 继承人 закбнний спадкоємець;〜手续 законний (установлений законом) порядок; 〜基金〈会〉статутний фонд;〜资本〈经> статутний капітші;超过〜人数 перевищувати кворум;不到〜人数 немає кворуму; відсутність кворуму.
法度 йсій 1) 1)(法饼）правовий режим (порядок). 2)(行为准贝U) норми поведінки.
法官 fSgu§n суддя ч.
'法规 fagul законоположення; узаконення; законодавство.现夺亍〜діючі узаконення; Ш 步制定经济管理的〜поступбво розробити законодавство про господарське керування.
法国人 FSguoren француз (французький); француженка.
法 її 号 faguohao <音> валторна.
法国梧桐 f^gu6 wutong <植> платйн східний; чинар; чинара.
法号 f^iao чернече ім’я.
发纪间і закон і дисципліна.严格遵守国家〜
строго дотримуватися державної дисципліни.
法家甸这1)(先秦时期的思想流派）філософська школа "фацзя" (закбнників).〜学说 легізм. 2)(指人）законник.
法替 fajing судова поліція.
法拉ЙШ <电> фараді
法拉计ftl§ji <电> фарадм打p.
法兰盘 ШАпрйп <机> фланець.
法兰绒 falanrong фланель ж.
法郎 falang франк.
法老 йШо <史> фарабн.
ШШ. fait теорія права; теоретичні передумови юридичних норм.
法力1) <宗> чудотвбрство. 2)(神奇的力量） ч^римн.; чаклунська сила.
法利赛人 f^lis含іМп <宗> фарисей; фарисейка.
法令 filing закбни і декрети; постанови і розпорядження; установлення мн” застар. 国家〜державні закбни і декрети;政府〜 постанови і розпорядження уряду;治安〜 декрет (постанова) про охорону суспільної безпеки;战时〜закбни військового часу;〜大 全 зведення встановлень;〜汇编 збірка установлень.
falu закон; право (правовий); юридичний. 〜草案 законопроект;〜顾问 юрискбнсульт;〜 文件 юридичні акти;〜条文 текст (стаття) закону;〜地位 правове положення;〜问题 юридичне (правове) питання;〜程序 правовий порядок; правопорядок;〜制裁 залучити що до судової відповідальності (до суду);〜起诉 зрадити що суду; віддати що під суд;制定〜виробляти закон;公布〜 обнародувати закбн;有〜上的效力 володіти юридичною чинністю; мати силу закону;受 〜保护 знаходитися під захистом закону;不 受〜保护поза законом.
法螺 ftlu6 1) <动> спіральна одностулкова мушля. 2)(乐器）ріг із мушлі. II参阅“吹法螺 chuT faluo*'.
法门 ftm如 1) <宗> шлях до буддизму. 2)(方法） засіб; спосіб; шлях ч.
法器 fSqi < 宗 > музичні інструменти буддійського богослужіння.
法权 faquan право; юрисдикція,治夕卜〜екс- територіальність; право екстериторіальності; 资产阶级〜буржуазне право.
法人 faren юридична особа.
法师伤8111<宗> святий; бонза ч.
法式 fashi канонічна форма; встановлена (існуюча) норма.营造〜канонічна форма архітектури.
法事 fSshi <宗> заупокійна служба (молитва); заупокійний обряд; панахида.做〜справляти заупокійну службу.
法书伤shii 1)(书法务:范）шедевр каліграфії. 2) (称对方写的字）Ваш почерк.
法术 fashu магія; чаклунство; чарівництво.
法帖 fatie [каліграфічний] пропис.
法庭 fating суд; трибунал.人民〜нарбдний суд; 战地〜військбво-польовіій суд (трибунал); 军事〜військбвий трибуніп;革命〜 революційний трибунал; ревтрибунал.
法统 fatong правопорядок; правова система [держави].
法网 ftwang законна кара; суровість закону.难 逃〜не уникнути законної кари; не втекти від правосуддя (від кари закону).
法西斯fSxTsT 1)->法西斯主义.2)(指人）
фашист.
法西斯化 f^xlslhua фашизуватися (фашизація). 使〜фашизувйти що.
法西斯主义 ftxTsTzhtiyl фашизм (фашистський).
发线 Шхіап нормаль ж.
法学 ftxue юридична наука; юриспруденція.〜 通论 законознавство.
法学家 faxuejia юрист.
法衣 ЙуТ чернечий одяг; риза ж; фелон ч.
法医 fay! судовий лікар.〜鉴定 судово-медична експертиза.
法医学 ftylxue судова медицина.
法语 ftyti французька мова.〜国家 франкомовні країни.
法院fSyuAn суд.最高人民〜верхбвний нарбдний суд;中级人民〜нарбдний суд середньої інстанції;地方〜місцеві суди.
法则 fSzS закон.经济〜економічний закон;自然 ~ закон прирбди.
法治仿zhi керівництво державою (країною) за допомогою встановлених законів; керів- ництвр на основі законів.
法制 fSzhi законність; законодавство; правопорядок.人民民主〜нарбдно-демокра- тична законність;社会主义〜соціалістична законність.
法子 Й-zi метод; спосіб.没有〜нічого робити; нічбго не порббиш; нічбго не придумаєш;这 有什么〜？ що ж робити? що тут є?应当想〜 帮助他 потрібно придумати (подумати), як йому допомогти; треба як-небудь йому допомогти;用什么〜可以加快度？ як (яким способом, яким шляхом) можна збільшити швидкість?有困难就得想〜раз важко, то треба шукати вихід;老〜效果不好 старий метод не дає гарного результату (неефективний).
Йй.
ї去码 Шшй (<J、进码）гиря; важки; гирки збірн.
fa另见伤.
发 fa (毛发)волосся ми.白〜сиве волосся.
发夹 fajia шпилька [для волосся].
发錯 fala брильянтин.
发网 fawSng сітка для волосся.
发癖 faxuSn〈医〉п5рші.生〜паршивіти.
ЖШ fazhi:为之〜обурюватися до глибини душі; розлютитися;令人〜волаючий;法西斯 的滔天罪行令人〜усі до глибини душі обурені тяжкими злочинами, скоєними фашистами.
法fa.
法玻 falang емаль ж.; клуазон^ невідм.〜花瓶 ваза клуазоне; емалева ваза;涂〜емалювати що.
质 faldngzhi еміпь ж.
仿п另见ftn.
反 fan 1) опротестувати; відмінити; 2) підлягати перегляду.
反案 fanan опротестувати вирок.
蕃洳.
蕃 fan 1) дальні васальні землі; окраїна; васальний; 2) некитайські племен焱；туземці; варвари; 3) < 1曰 > інозбмці; чужоземці; іноземний; закордонний;〜语 іноземна мова.


204
йп.
Ш fan зайченятко.
藩 fSn.
Ш fan 1) велике сито; 2) огорожа.
帆 Шп. '
帆 fan вітрило (парус).张〜поставити (підняти) вітрило;收〜згорнути (забрати) вітрило;操〜 управляти вітрилом;扬〜під вітрилами; на всіх вітрилах; щодуху; щосили; що є сили (духу).
帆布 flnbCi парусина;(防水帆布)брезент;(粗帆 布)равендук.〜手審 парусинові рукавички;〜 跑鞋 парусинові туфлі;〜短上衣 брезентова куртка; брезентівка розли
中凡 fanbuchuang розкладачка; розкладне ліжко.
帆іій fanchuan вітрильник; вітрильне судно;(轻 便帆船)буєр.机〜моторнопарусне судно.
帆索 f5nsu6 шкот. 番йп.
番 1 fan (夕卜族）чужоземний; іноземний.
番2 fin〈量词> 1)(次):经过一〜努力доклбвши певних зусиль;考虑一〜подумати; поміркувати;经过一〜考虑以后після певних міркувань; трошки подумавши;这一 〜话 цю розмову; ці розмбви (слова). 2)(倍） разом.使产量翻两〜збільшити виробництво в чотири рази;这个县在最近三華内粮食产 量翻了一〜за останні три роки збір зерна в цьому повіті збільшився у два рази.
# 	Ц fanhao номер; нумерація [військових частин].改变〜змінити номер (нумерацію); нРРЛ6^^Г~ нові номери (нова нумерація) [військових] частин;取消某军的〜 розформувати корпус.
番红花 flnh6nghu§ < 植 > крбкус (шафран) посівний. 番椒 fSnjiSo <药> перець.
番木整喊 fBnmCibiSjian <药> стрихнін.
番木瓜 fSnmiigua 1) <植> це дерево; каріка; папайя. 2)(指果实）каріка; папайя.
番煎 fanqie <植> помідбр; томат [їстівний]. 2) (指果І) помідор.
番前普 fanqiejiang (番猫沙司）томатний соус; (番前泥）томат-пюре невідм., с,
番湾叶 f5nxi6yd <药> сбнна.,
幡йп.
fan прапор; стяг висок.
幡然 Шігйп —翻然 f^nrdn.
藩
藩萬 fanli ―樊篱 fannli.
藩属 f^nshii (属国）васіпьна держава;(属地） васальна земля (територія).某帝国的〜 знаходитися у васальній залежності від такої-то імперії.
ШШ fanzhen васал.
翻仿п.
Ш fan 1)(上下翻转)перекинути що;(内外翻转) вивернути що.把口袋〜过来 вивернути кишеню;把这一页〜过来 перегорнути сторінку;把课本〜到第一页розгорніть підручник на першій сторінці;〜眼皮 розплющити ПОВІКИ；他〜了〜挂在墙上的日
历 він погортав календар, що висів на стіні. 2) (找寻）ритися;(找到）розкопати що.〜口袋 ритися в кишенях;〜一〜字典 подивитися (заглянути) у словник (у словнику);这东西 作从哪里〜出来的？ де це ви відкопали (розкопали)? що. 3)(越过）〜山 перевалііти (перебороти, здолати) гору; перебратися через гору;〜过围墙 перелізти (перевалитися, перескочити) через паркан. 4)(成倍增加） збільшитися [у кілька разів].产量〜了一番 виробництво подвоїлося (збільшилося у два рази). 5) —》•翻译 1). 6)(掘松）розпушувати що (розпушування).〜地 рзпушувати землю; зорювати поле.
翻案Ші'йп 1)(推翻已定罪名）опротестувати вирок.闹〜опротестувати правильні оргвисновки; борбтися за реабілітацію; необгрунтовано вимагати реабілітації. 2)(推 翻以前定论）спростовувати що (спростування); (恢复名誉）реабілітувати що (реабілітація).〜文章 спростування;替某一 历史人物〜спростовувати традиційні (загальноприйняті) пбгляди на історичну постать; перегляд оцінки певної історичної постаті.
翻把 fSnb豸 1)(重占上风）[знову] узяти верх; відновити [колишнє] положення. 2)(否认说 过的话）відпертися від чого, розм.
翻白眼 f5n baiySn 1)(表示为难）захбдити в безвихідь (глухий кут); перебувати в скрутному становищі;(表示失望）бути розчарованим; дивитися на кого в розпачі; (表示愤恨）дивитися на кого з ненавистю (з обуренням);(表示不满)дивитися на кого з невдоволенням;(表示轻视)дивитися на кого із презирством. 2)(病危时的生理现象） закотити очі; очі в кого закотіілись.
翻版 flnban 1)(翻印）передрук (передрукувати що); перевидання (перевидати що); відтворення (відтворювати що). 2)(翻印的 版本）передруковане видання. 3)(改头换面 的事物）перелицювання.旧条约草案的〜 перевиданий проект договору;修正主义纲 领的〜варіант ревізіоністської платформи.
翻本fanbSn 1)(贏回输掉的钱）відігратися; відіграти свої грбші. 2)(报复）[дати, узяти] реванш.准备〜готуватися до реваншу.
翻遍 fanbian 1)(寻遍）перерити що; перебрати що.〜整个书架 перебрати всі книги на полиці;〜ЛІ场 перетрясти усе в майстерні; 他什今都〜了，还是举有找到那封信він усе перерив, але все-таки не знайшов того листа. 2)(翻阅完）перегорнути що.把整本书都〜了 перегорнути всю книгу.
翻若 fancha <农> лущіння (лущити що).
翻车鱼 fSchSyii <动> місяць-рііба.
翻动 fandong ритися; ворушити що; торкати що.用f产子〜粮食перелопйтити зерно;要把 干草〜一下сіно треба розтрусити;另丨j〜人家 的东西не рийтеся в чужих речах;展出的书 Ції勿〜прохання не торкатися виставлених книг.
翻斗车 fSnd6uch6〈铁路> вагон-думпкар.
翻盖 fangai перебудувати що (перебудова).〜房 屋 перебудувати будинок.
翻足艮头 fan gen tou перевертатися розм.; зробити сальто (сальто-мортале, перекид); крутити сальто (сальто-мортале);(飞机翻足艮 头）робити мертву петлю; описати петлю.翻
三个足艮头 тричі перевернутися.
翻耕 fangeng зорати що (бранка).
翻供 fangong відмбвитися від своїх попередніх показань.
翻滚 fSngtin 1)(波浪滚动）перекочуватися;浪 花〜перекбчувалися хвилі;波涛油涌，向岸 边〜хвилі, вируючи, набігали на берег. 2)(舌L 翻身）качйтися.痛得在床上直〜качатися по ліжку від болю.
翻悔 fanhrn каятися в чому (каяття).
翻检 fanjian перебирати що.〜文件 перебирати папери;〜旧报 перебирати старі газети.
翻江 І到海 f5n jiang dao hai стрімкий (стрімкість); бурхливий; надзвичайний.用〜 的力量з бурхливою енергією;以〜之势із надзвичайною силою; із усією стрімкістю; бурхливо; натиском.
翻奖 fanjiang вихід підґрунтових вод [навесні]; виступила назовні підґрунтова вода.
翻旧帐 fan jiuzhang звести старі рахунки; ворушити минуле.
翻开 fankai розгорнути що.〜报纸 розгорнути газету;〜书розгорнути книгу;如果〜历史看 ——Щ якщо звернутися до істбрії; якщо оглянутися (подивитися) на історію.
翻来复去伤1)(来口翻身） перевертатися [із боку на бік],他〜睡不着 він довго перевертався і ніяк не міг заснути. 2)
(一次又一次）знову і знову; і так і сяк.〜地想 обмірковувати і так і сяк;这件事要〜地说 це треба пояснювати знову і знову (багаторазово повторювати).
翻脸 fanliSn посваритися; відвернутися від кого; припинити знайомство з ким; перестати вітатися.〜无情 бути нещадним у гніві;他〜 不认人 як він розсердиться, то ні на кого не зважає (нікого знати не хоче);他们〜了 вони у сварці; вони посварилися один з одним; вони розсварилися; вони стали недругами.
翻料机 fSnliAojK冶〉кантівніік.
翻领 fanllng відкидний комір.〜|才衫 сорочка з відкидним коміром;大〜кбмір шалі.
翻舌L fanluan переворушити що, розм.; розкидати що，рош.东西都给〜了 усб було переворушено; усе було перерите (розкидане).
翻然 fanran відразу [й остаточно]; відразу.〜改 过 відразу [й остатбчно] змінитися в кращий бік; різко перемінитися до іфащого;〜 відразу взятися за розум; взятися за розум; відразу зрозуміти свою помилку і щиро покаятися.
翻砂 fansha лиття; виливок.〜车 I、司 ливарний цех; ливарня розм.;〜ЛІ入 ливар.
翻身 fBnshgn 1)(翻转身子）повернутися (перевернутися, перевалитися) на інший бік; (来回地翻身）перевертатися [із боку на бік]. 他〜上马，坐在鞍上він заю^нув у сідлб своє, тіло. 2) (ШШ) звільнитися (звільнення); стати (устати, піднятися) на ноги.〜农奴 звільнені кріпосні; звільнені раби;彻底〜 домогтися повного звільнення;解放后劳动 入 了 t 入 після звільнення країни
трудящі розігнули (розпрямили, розправили) спину і стали хазяїнами своєї долі;我们〜不 忘共产党 ми ні в якому разі не повинні забувати, що нас звільнила Компартія.
翻腾伤ivteng 1)(上下滚动）вирувати; кипіти. 波浪〜кбтяться (вирують) хвилі;许多疑问在


205
他脑子里〜着 ним оволоділи різні сумніви; 脑子里〜符杂乱的念头в думках був пбвний хаос (безлад);他心潮〜，彻夜未眠від душевного хвилювання він не спав усю ніч. 2)—翻动.他把箱子〜了半天він дбвго р“ся вскр卩ні;这些都是琐Ф,还是别去〜吧усбце дрібниці, і краще про це не згадувати (це не ворушити).
fantian збунтуватися.
翻天复地 fan tian fu di приголомшливий; грандіозний.〜的 件 приголомшливі події; 〜的时代 епоха колосальних змін; епоха бурхливих потрясінь;〜的变化 приголомшливі (колосальні) зміни; грандібзні (колосальні) зміни;〜的革命斗争революційна боротьба, що змінює усе докорінно.
Ш Ш fan xiang dao gui ритися всюди; перерити усе.
翻新 йпхТп 1)(旧改新）відновити що (віднбвлення); перелицювати що.大衣〜 перелицювати пальто;油画〜підновити фарби на картині маслом; підновити картину маслом; реставрація картини. 2)(变 化出新的）обновити що (віднбвлення); різноманітити що (різноманітність).把花布 的花样〜різноманітити (обновити) малюнки ситцю;他们这些理论，无非是老修正主义者 早已在历史的实践中破了产的滥调的〜ЦІ їхні теорії є ніщо інше， яіг переспіви заяложених теорій старих ревізіоністів, давно уже відкинутих історичною практикою.
翻修 fanxiu перебудувати що (перебудує).〜房 房 перебудувати (капітально відремонтувати) будинок.
翻寻 fanxun ритися в чаму\ (找到）відкопати що. 在图书馆里〜ритися в бібліотеці;我们〜到一 份重要的历史文献ми відшукали (знайшли) екземпляр важливого історичного документа.
翻译 йпу'і 1)(译）перекладати що (переклад).〜 说 перекладений роман;书面〜письмбвий переклад; 口头〜Усний переклад;机器〜 машинний переклад;逐字逐句的〜 дослівний (буквальний) переклад;由汉语〜 成俄语 переклад із китайської мови на російську. 2)(译员）перекладач; перекладачка. 俄语〜перекладач із російської мови; 当〜працювати перекладачем.
翻译片 йпуірі含п <影> дубльбваний фільм; фільм-дубль ч.
翻印 fanyin передрукувати що (передрук); репродукувати що (репродукція) спец.〜旧书 передрукувати стару книгу;〜装置 репродукційна установка;〜的名画画册 альбом із репродукціями картин відомих художників;不Щі〜передрук заборонено.
翻阅 йпуие перегортати що.〜书籍 перегортати книги.
翻云,复雨仿пуйпіїїуй 1)(反复无常）сім п’ятниць на тижні в кого; мінливість (мінливий); мінливість (непостійний); 2) (^- 于玩弄手段）дворушництво (дворушничати).
УЕ fan.
vG fan Фань (назва місцевості в епоху Чуньцю на території теперішньої пров. Хенань).
祥 fdn.
袢 fan легке спіднє плаття.
伴恶 fanshii спека; жара.
fanxun нарядний; виряджений.
莽йп.
^ fan бамбуковий плетений кошик.
№
墻 fdn.
Щ fan могильний пагорб; могила; курган;〜|、б] між могилами; на кладовищі.
蕃і
Ш fan 1) пишний; рясний; густий; розкішний; 2) багаточисельний; плодючий; плодоносний; багато; 3) буйно розростатися; 4) множитися; плодитися; розмнбжуватися.
蕃昌 fanchang розкішний; квітучий.
蕃盛 fancheng багаточисельний.
蕃,息 fanxl плодитися; розмнбжуватися.
瑶 fdn.
墦 fan самоцвіт; дорогоцінний нефрит.
РУД-
腊fb.
月番 fdn смажене жертовне м'ясо.
Ш fan лапа; нога;〜熊 лапа ведмедя.
播
Щ fan вівця з жовтим животом.
蘩洳.
繁 fan полинь.
只і fan.
凡1 fdn 1)—凡庸.〜夫俗子міщани лш. 2)(宗教 或神话中指人间）мирський; земний,〜心 мирські (земні) бажання.
凡2 fan 1) —»•凡是.〜此种种，不一而足такі справи (випадки, явища, порядки, речі) не рідкість; усіх не перерахувати. 2) <书> (总共) всьогб.全书〜二十卷 у пбвному зібранні творів усього 20 томів; повне зібрання творів складається з двадцятьох томів 初\中 山і生致力国民革命〜四十年Сун Ятсен протягом сорока років віддавав усі свої сили національній революції.
凡3 fan〈音〉"фань" {китайський нотний знак); фа невідм.
fan'er <矛几> клапан; вентиль ч.
凡尔丁 fan'erdTng〈纺〉муслін із вовни; вовняний муслін.
凡|司 fanjian світ; земне (мирське) життя.
凡 Щ fanli правила користування чим; пояснення [до книги].胃 4^ 〜як
користуватися словником.
凡人fdnr6n 1) <书> (平常的人）пересічна людина; пересічна особистість. 2)(宗教或神 话中称尘世的人）смертний книжк” ірон.
凡士林 fanshilm вазелін.
凡事 fanshi усе; усе поділяй (питання).〜起头难 спочатку (на початку) завжди буває важко; перша чарка колом;〜要和群众商量 у всьому (у всіх справах, у всіх питаннях) варто радитися з масами.
凡是 fanshi усі; кбжний; всякий; будь-який; всякий (кожен) всі разом;(用于时间）усюди (用于地点).〜愿意的，都可以参加всі，хто бажає можуть узяти участь; кбжний, хто тільки побажає, може брати участь;〜群众发 动起来的地方，工作就会幵І得较好ускіди，
де піднялися маси, робота йде успішніше.
凡俗 fansii повсякденний; буденщина; пересічний (посередній).不同〜відрізнятися від буденщини; виділитися з повсякденного.
ЛіШ fanyong пересічний (посередній).〜的人 пересічна людина.
研L fan.
帆 fan〈化〉галун л/н.; купорос.
帆石 fanshi <矿> алюмініт; вебстерит.
帆土 fantu〈矿〉глинозем; галунна земля.
钥і fan.
f凡 fan〈化> ванадій.
烦 fdn.
烦fdn 1)—烦闷.心里〜得很сумно на душі; на душі кішки шкребуть. 2)(厌烦）набриднути (докучливий); наскучити кому.他这番话大 家都听〜了 усім набридло слухати його розмбви; набридли (наскучили) усім його розмбви. 3)(烦劳)завдати кому клопоту.〜你 带个信 попрошу вас передати звісточку;不 必再〜人了 не варто більше турбувати (турбувати) людей.-
烦劳ftnldo烦3).
烦闷 fanmen (无聊）нудьга (скучати, нудний); (苦闷）туга (тужити, тужливий);(心情不快） засмучуватися.〜的;її、情 тужливий настрій; 觉得很〜т^га (нудьгй) бере кого;心里真〜 жахливо тужливо (нудно) на душі; бути в мінорі;问题没有解涘，备心里真〜я д^же розхвилювався через те, що питання ще не вирішене.
МІЙ fannSo досада (досадливий, прикрий); неприємність (неприємний);〜的心情 досадливе (неприємне) почуття; почуття досади;〜的事 прикра (неприємна) справа; неприємність;添〜завдати неприємностей; Ж 叫入〜прбсто досада бере; як усе це неприємно; усе це прбсто пригнічує.
烦扰 fSnr3o 1)(揽扰）турбувйти кого; тривожити кого; смикати кого,розм. 2)(心烦） тривожитися (занепокоєння); тривожитися (тривога).
烦冗 fanr6ng 1)(繁杂）настирливий (настирливість); обтяжний. ~ 的事务 настирливі (обтяжливі) справи. 2)(烦琐冗长）великий (просторікуватість); розтягнутий (розтягнутість). 文章写得过于〜стаття дуже багатослівна і розтягнута; стаття велика (розтягнута); стаття перевантажена зайвими подробицями.
烦琐 fansu6 багатослівний (багатослівність).〜 哲学 схоластика;说话〜багатослівність; багатослівна розповідь; багатослівна мова; 这篇文章的缺点是过于〜недблік статті в її багатослівності.
烦恶 fan wu відчувати неприязнь.
烦 ft fanxiao гучний (шум).街上〜的声音 шум на вулиці; вуличний шум;〜的环境 гучна (неспокійна) обстанбвка.
烦躁 fanzao нервувати; хвилюватися; прийти в нервовий стан.〜不安 тривожитися і нервувати; дисфорія спец.\ 令人〜不安 нервувати кого; рознервувати.
樊
樊禽 fanli 1) огорожа ж: 2)(比喻限制）окови мн.冲破〜звільнитися від оков; скинути окови;冲破旧概念的〜вирватися з кола


206
стйри
樊笼ft
рих понять.
fanlong 1)(鸟笼）клітка [для птахів], ланцюги мн.; 2)(比‘不自由境地）пута мн.; окови лш.; обмеження мн.; рамки мн.冲 出〜скинути ланцюги (пута, окови) рабства; 从〜中解放出来 звільнити себе від обмежень.
繁fb.
繁繁多；繁复.人少Ф〜роб6тибагйто，а людей мало; ЙИ〜就简 спростити.
繁多 fdnduo безліч (множинний); маса; численність (численний). 〜численні сорти; безліч (маса) різних сортів;名目〜 безліч (маса) найменувань.
繁分数 fiin侘nsh(i <数> складний дріб.
繁复 fanfu складний (складність); заплутаний (заплутаність).〜的工作 складна робота; складна (заплутана) справа.
繁华 f^nhud жвавий (жвавість); квітучий.〜的都 市 квітуче місто;〜的街道 гамірна вулиця.
繁缕 Шіій <植> мокриця; зірчйтка середня.
繁十亡 fanmang зайнятий (зайнятість),〜б勺季节 гаряча порі;由于工作〜унаслідок великої зайнятості;他 НІ 作〜він люд“на д夕же зайнята, у нього багато роботи.
繁茂 fanmao пишний (пишність); густий (густота).树木〜пйшні (густі) дерева;树枝 上盖着〜的绿叶гілки покривало пишне
суцільний;
-的工作
繁密 fdnmi густий (густота); безперервний (безперервність).
繁 7隹 fdnnan складний і важкий, складна і важкі роббта.
繁荣 fdnr6ng 1)(蓬勃发展）процвітання (процвітати); розквіт (розцвітати); пожвавлення (пожвавлюватися).工农业〜 бурхливий рбзвиток промисловості і сільського господарства;经济〜процвітання (розквіт) господарства (економіки);市面〜 жвава торгівля; ТІЇ；^〜велйке пожвавлення на ринку (у торгівлі); на ринку достаток продуктів (товарів);〜的城市 квітуче (оживлене) місто;〜富强的国家 квітуча (розквітаюча) і могутня країна;初步〜昌盛的 社会主义国家 соціалістична держава, що досяглі перших успіхів на шляху процвітання і могутності;〜时期 період (епоха) розквіту. 2)(使繁荣）сприяти розквіту (процвітанню).〜市场 сприяти пожвавленню ринку; ~ 创作 сприяти розвитку літературно-художньої творчості; 〜少数民族的文化сприяти розвитку культури нацменшин;〜国家经济的措施 заходи, що сприяють процвітанню (розвитку) економіки країни.
繁冗 fdnr6ng —»•烦冗 finrdng.
ШШ f^nrii численний і дріб'язковий.
繁盛ftnshSng繁柴1).商业〜жвава торгівля;城 市越来越〜了 місто процвітає з кожним днем. 繁琐 f^nsu6 —»•烦琐 fdnsu6.
繁体字 fantTzi ієрогліф складного письма (написання).
繁文绣节 fan w^n ш jie [маса] усякого роду правил поведінка; дуже складний етикбт; зайва церемонія.
繁宪 fanwu розтягнутий (розтягнутість).
Ж Ш fanySn розплодитися (розплід) роз- мнбжуватися (розмноження).
繁宵 fanyu розводити що (розвід); роз¬
множувати що (розмноження).
繁杂 fanza клопітливий; численний і складний, Ф 情〜к夕па всяких справ (турббт); клопітливої справи; маса турбот (роббти). 繁逝 fdnzh丨 1)(大量生长）рсхзмнбжуватися (розмноження); плодитися; розплоджуватися (розплід спец.).兔子〜得很快 зайці швидко розмножуються (плодяться);牲 口〜了 许多 худоба розплодилася;种子〜 <农> насіннєве розмноження; розмноження насінням;嫁接〜 <农> прищепне розмноження;扦插〜 <衣> розмноження черешками;无花〜< 4 @ > криптогамія. 2)(使大量生民）розводити кого; розмножувати кого，розм. ~ 良种猪 розводити поросят покращеної породи.
繁殖力fdnzWH плідність.家兔的〜根强 кролики дуже ПЛІДНІ.
繁殖率 fdnzhilfi відсоток приплоду.
繁重 fanzhong важкий (вага ж.); трудомісткий (трудомісткість); обтяжливий (обтяжливість). 〜的工作 важка (трудомістка) роббта; важка праця;任务很〜завдання складне й важк^.
反ftn.
反 ftn 1) 1)(对立面转换）переходити (перехід). 〜守为攻 перейти від оборони до наступу; перейти в наступ;〜败为胜 із переможеного стати переможцем; від поразки перейти в переможний наступ. 2)(方向相背） зворотний; анти-; навиворіт просту навпаки; проти-. ~ 三角函数 <数> ізворбтна тригонометрична функція;〜背着手 закласти руки за спину; закласти руки кому;把衣月艮穿 〜了 надяпфті сукню навиворіт;适得其〜 виявився протилежним очікуваному. 3)反 而.4.(造反）піднімати бунт; бунтувати;(起 义）піднімати повстання; повставати. 5)(反 对）проти чого; анти-; контр-; проти-.〜华叫 ^ антикитайський галас;〜右倾 боротьба проти правого ухилу;〜浪费 боротьба прбти марнотратства;〜腐蚀 боротьба проти гниття; 〜包围 контротбчення;〜冲锋 контратака;〜弹 道导弹系统 система протиракетної оборони. 6)(与之相背的）анти-; контр-.〜要求 контрпретензія;〜建议 контрпропозиція;〜论 证 контраргумент; ~^案 контрпропозиція; ~ 辩证法 антидіалектичний;〜历史主义 антиісторизм;〜民主主义 антидемократизм. 反比 f^nbT <数> морбтне віднбшення.成〜у зворотному відношенні.
反比例 йпЬШ <数> :звор6тна 叩опорційність.
成〜обернено пропорційний.
反暴 ftn Ьйо придушувати повстання.
反驳 ШпЬо спростовувати що (спростування); заперечувати кому на що， проти чого (заперечення).〜стаття-спростування чого; спростування; 无言〜 нічого заперечити; не знаходити слів, щоб заперечити; крити нічим прост.;无可〜的理 由 негапербчний доказ;〜某人的责难 спростовувати висунуте обвинувачення;他 的话受到亊实的〜йогб слова були спростовані фактами.
反标 Шп Ьіао реакційний лозунг.
反差 ЙпсМ <摄> контраст; контрастність.影像 〜контраст фотозображення;影物〜 контрастність ландшафту.
反常 fSnchang протиприрбдний (протиприродність); ненормальний (ненормаль¬
ність); не так, як у люд描；не тому, що прийнята; аномальний (аномалія).〜现象 ненормальне (протиприродне) явище; аномалія;〜的情况 ненорміпьний стан;〜心 理 анормальна психолбгія;——切〜усе перевернулося догори дном;今天他有些〜 сьогбдні він якийсь дивний; сьогбдні з ним щось не так.
反潮流 f^n chaoliu йти проти течії.
反辛才 ftnchen відтіняти що.
反冲击 fanchongjl контратака.
反冲力 fanchongli віддача; сила віддачі.
反当 fanchu <动> ж^йка; жувати жуйку,〜动物 жуйні [тварини].
Ф fanchuan виступати в новому для кого амплуа; виконувати незвичну для себе роль.
反唇相机 fan chun xiang ji парирувати гостро; говорити ущипливі слова (із їдкістю) у відповідь; огризатися розм.
反党 fSndang антипартійний.〜联盟 анти- партійний блок;〜集团 антипартійне угруповання;〜分子 антипартійний елемент.
反І到fSndao 反而
反帝 fSndi антиімперіалістичний; боротьба прбти імперіалізму.〜反封建的斗争 антиім- періалістична й антифеодальна боротьба; боротьба проти імперіалізму і феодалізму.
反动 fSnddng 1)(反革命）реакційний (реакція). 〜卖国政府зрадницький уряд;〜当局 реакційні правителі;〜言行 реакційні висловлення і дії;〜分子 реакціонер; реакційний елемент;〜势力 реакційні сили; сили реакції; реакція;〜会道门 реакційні релігійні с^кти (організації). 2)(反作用）реакція; протест.^ 是对封建压迫的〜це реакція на феодйльне гноблення.
反动派 fandongpai реакційна кліка; реакціонери л///.; реакція.
反动性 fSnddngxlng реакційність.
反对 fandui проти чого; заперечувати (заперечення); бути в опозиції.持有〜意见 мати заперечення;采取〜立场 бути в опозиції до кого-чого;遭到某人的〜 зиткнутися з опором (опозицією, відсіччю) з чиєїсь сторони;他遭到强烈的〜ЙОГ(І зустріли в штики;强烈〜різко виступати проти чого;竭力〜люто повставати проти чого;〜票 голос проти чого;投〜票 голосувати проти чого;我不〜я не заперечую; я нічбго не маю проти; у мене немає заперечень;资产阶级思想的侵蚀 протистояти розтлінному впливу буржуазної ідеології.
反对党 fanduid^ng опозиційна партія; опозиція.
反对派Шкіиірйі опозиція; (к对派分子） опозиціонери мн. 反对数 f^ndulshCi <数> антилогарифм.
反对者 fSnduizhS противник; ворог.
反而fSn’dr навпаки.他非但不І气，〜笑了起考 він не тільки не розсердився, а, навпаки, розсміявся;这样〜不好 навпаки, від цього буде тільки гірше (шкода).
反法西斯 fSnfSxTsTантифашистський.全世界劳 动者的〜运动антифашистський рух трудящих в усьому світі.
反务位免 fanfangweijiao < 测 > мордтний азимут.
反复 fanfu 1)(重复）багаторазово; неодноразово; знову і знову.〜实践 багатократна практика;〜@ 查 знову і знову перевіряти;〜


207
教育 знову і знову виховувати (наставляти); 〜推敲ретельно обмірковувати;经过〜研究 以后 після усебічного (детального) вивчення; 党的政策必须向干部〜说明політику партії необхідно знову і знову пояснювати кадрам.
2)(回到原有状态）рецидив.斗争的〜 рецидиви боротьби;斗争全有〜.甚至可能有 多次的〜боротьба має рецидиви, і навіть безліч рецидивів. 3)(翻悔）зрадити своєму слову; не дотримати обіцянки; мінливий.答 应了 又〜пообіцяти і зрадити своєму слову; дати обіцянку, а потім відмбвитися (покаятися)我说一是一，决不〜що сказано, те залізно, і я своєму слову не зраджу.
反复无常 fanfu wuchang сім п'ятниць на тиждень в кого; мінливий, як хамелеон.〜的 Л безпринципна людина; хамелеон; флюгер застар., зневажл.;〜的爱情 легкокрила любов.
反感 fSngSn антипатія; ворожість ж.; відраза, 抱有〜відчувати антипатію до чого; почувати ворожість до чого;引起〜викли- кати в кого ворожість (антипатію) до чого; уселити кому антипатію до чого;我对他有〜 у мен谷 до нього душа (серце) не лежить; я його терпіти не можу.
反戈一击 ftn ge yljl повернути зброю і завдати удару; перейти на бік противника.
反革命 fSngSmhig 1)(反对革命)контрреволюція (контрреволюційний).〜活动 контрреволюційна діяльність;〜黑手 таємний ватажбк контрреволюції;〜两手 лукава контрреволюційна політика;气焰十分器张 нахабний розгул контрреволюції. 2)(反革命 分子）контрреволюціонер; контрреволюційний елемент; контрик розм.现 1亍〜діючий контрреволюціонер;历史〜людііна з контрреволюційним минулим.
反攻 fSngong контратака (контратакувати що) контрнаступ.转入〜перейт“ в контратаку (у контрнаступ).
fSngong daosuan узяти реванш.
反躬自问 f^n gong zi wen запитати самого себе; запитати власну совість; подивитися на себе з боку; сам подумай і порийся у своїй душі.
反共 fSngong антикомуністична,〜阴谋 антикомуністична змова;〜逆流 антикомуністичний [зустрічний] плин;〜老手 запеклий антикомуніст.
反顾ftngii 1)(回头看)оглядатися. 2)反悔.义 无〜без усяких сумнівів; не повинно бути місця для сумнівів.
反光 fSnguang відсвіт; відблиск.夕阳的〜 заграва заходу; відсвіт (відблиск) заходу;火 焰的〜відблиск полум'я;水的 ~ відблиск води; відсвіт від води; світло, відбите водою.
反光镜 ftnguangjing відбивач [світла]; дзеркало заднього виду.
反函数 ftnhanshu зворотна функція.
反核子 ftnhSzT <理> антиядрб.
反话 ftnhua зворотні слова,说〜навмисно говорити протилежне.
反悔 ftnhul каятися (каяття); шкодувати (жаль). 一言为定，决不〜слбво моє тверде, і я від нього не відмовлюся;他咋天答应的事，今天 又〜了 сьогбдні він пошкодував про те, що вчора дав обіцянку.
反击 fSnjT відповідний удар; відсіч; контрудар; відбивати що (відбиття, відбивання).予以〜 нанести відповідний удар (контрудар); дати
відсіч; відповісти ударом на удар;〜右派 нанести відповідний удар (дати відсіч) правим елементам;自卫〜[дйти] відсіч із метою самозахисту;〜敌人的娼狂进攻 відбити скажений напад ворогів.
反剪 fanjian:〜着两手 заклйсти руки кому (за спину); зі зв'язаними за спиною руками (指 绑巷).
反|、可 fanjian дезорієнтувати [противника]; сіяти розбрат (ворожнечу) у таборі противника.
反间谋 fanjiandie контррозвідка.
反骄破满 fan jiao po mSn боротьба проти хвастощів і самовдоволення.
反角 ftnjiSo опозиція.
反诘 ftnjie відповідати питанням на питання; ставити зустрічні питання.
反抗 fSnkang пручатися (опір); протидіяти чому (протидія); противитися; супроти витися прост.〜情绪 дух опору (протесту);予以〜 робити протидію (опір);我不愿〜父亲 не хочу проти батька йти;哪里有压迫，哪里就 有〜там，де гноблення, там і опір.
反客为主 fSn ke wei zhii гість поводиться як хазяїн; гість нескромно бере на себе роль хазяїна; гість прагне господарювати замість хазяїна; зайняти домінуюче положення.
反馈 fSnkui 1) <电> морбтний зв'язок.〜电容 器 конденсатор зворбтного зв'язку. 2 ) заходи для запобігання витоку інформації.
反粒子 fanlizl <理> античастинка.
反面 Йптійп 1)(背面）зворотний бік;(衣服的 背面）виворіт;(硬іІї或会章的背面）реверс. 纸张的〜:звор6тна сторона листа;〜还缝着商 标 до зворбтного боку пришита торгова марка. 2)(消极的一面）негативний; негативний; зворотний; оборотна (негативна) 事物的〜стороні; зворотний (інший) бік медалі;〜人物 негативний герой (персонаж, тип); негативна роль;〜教员 негативний учитель;〜教材 негативний (негативний) матеріал для виховання людей; навчальний матеріал на негативних прикладах; негативний навчальний матеріал;〜教训 урок із негативного досвіду; урок із негативним значенням;起〜作用 зіграти негативну роль. 3)(相反的）зворотний; негативний.〜意见 негативний погляд; негативне ставлення;〜理由 протилежні (зворотні) докази.
反目 Йптй незлагода; розлад.夫妻〜[відбулася] незлагода між чоловіками.
反派 fSnpai негативний персонаж (тип).典型 的〜角色 типбвий негативний персонаж.
反叛 fanpan (叛变）зраджувати когось (зрадництво, зрадницький); змінювати чому (зрада, зрадницький).〜的行为 зрадницький учинок; зрадництво; зрада.
反叛 ftn.p^n <口> (叛І#) зрадник.
反扑 йпріі відгризатися простконтратака,伺 机〜очікувати момент і взяти реванш;击退敌 人的〜відбйти контратаку ворога.
反其道而行之 fSn qi dao er xfng zhl діяти в протилежному напрямку; займати протилежну позицію; чинити (діяти) навпаки (збвсім інакше).
反求诸己 Йп qm zhu ji більше жадати від себе; бути вимогливішим до себе.
反三用函数 fSnsanjiao hanshu <数> зворбтна тригонометрична функція.
反视镜 fan shi jing темні окуляри, окуляри від
反射 fSnshd 1)〈理> рефлексія; відбиток.〜显微 镜 відбивний мікроскоп;声〜відгомін звука; 眼睛对光线起〜作用бко реагує на світло. 2) <生理> рефлбкс，条件〜умовний рефлекс;无 条件〜безумбвний рефлекс; ~ 中枢 рефлекторний центр;〜学说 рефлекторне навчання.
反射弧位nshShii〈生理> рефлектбрна дуга.
反射计 f^nsh6ji <理> рефлектбметр. 反射角 ftnshSjiao <理> кут відбиття. 反射镜 fSnshdjing〈理> відбивні; рефлектор. 反射炉 ftnshSlii <冶> відбивнА піч. 反射器 ftnsh6q丨 <理> рефлектор. 反射线 fSnshdxiAn〈理> відбитий промінь. 反射学 fSnsh6xu6〈生理> рефлексологія.
反身 ftnshen〈语> зворотний.〜动词 зворотне дієслово; ~代词 зворотний займенник;〜语态 зворбтна застава.
反嗤伤11511'1~><书> 反咬.
反水 fSnshuT <口>~> 反叛 fSnp^n.
反思 fSnsT абстрактне мислення.
反诉 fSnsCi < 法 > зустрічний позов.提出〜 подати зустрічний пбзов.
反坦克兵 fSntSnkdbTng протитанкіст. 反坦克炮 f^nt^nkepao протитанкова гармата.
反特片 f^ntepian детектив (жанр літератури).
反题 fSnti <逻> антитеза.
反围剿 fSn weijiSo протикарапьні операції.
反胃 f^nwdi нудити (нудбта).
反问ftnwSn 1)(对提问者发问）ставити кому зустрічне питання. 2)(合反义的发问） ставити кому риторичне запитання.
反物质 fSnwizhi < 理 > антиретовинй; антиматерія. 反响fSnxi^ng відгук.引起很大的〜викликати жвавий) відгук.
反向器 ftnxiangqi〈电〉реверсор; реверсер.
反相 fSnxi^ng <电> протифма.
反省 fSnxing одуматися; отямитися; взятися за розум розм.; рефлексія спец.〜自己的错误 розібратися у своїх помилках; проаналізувати свої помилки; подумати над своїми помилками; самокритично підійти до своїх помилок.
反修 Йпхій антиревізіоністський; боротьба проти ревізіонізму.〜文章 стаття спростовує ревізіонізм (ревізіоністські погляди); стаття, спрямбвана прбти ревізіонізму.
反宣传 Йпхійпсішйп <数> контрпропаганда; дезінформація.
反演 fSnySn інверсія.
反咬 fSnySo обмовити кого.
反义词 fSnyid <语> антонім.
反应 fSny'ing 1)〈化，理> реакція,化学〜хімічна реакція;酸性〜к“сла реакція;喊性〜л^кна реакція;链式〜ланцюгбва реакція;核子〜 ядерна реакція. 2) <生理> реакція.运动〜 рухова реакція; М神〜психічна реакція; W 的〜реакція організму на холод.
3) 	<医> рейкція.阳性〜позитивна реакція;阴 性〜негативна реакція;蛋白〜білкбва реакція;皮肤过敏〜алергічна реакція шкіри; 做〜试验 робити дбелід на реакцію;出现了 轻微中毒的〜з’явилися відчуття легкого отруєння. 4)(反响）відклик;对作品的〜 відгук про твір;对批评作出〜відреагувйти (зреагувати) на критику;良 好的〜 позитивний відгук;阶级美系的正确〜вірне


'Ш iz (щ^)(і UBipirej 玷泓
•BHBdLO (遙叨泓土）
(l -B)iq Bioodu 〜职去在 ікнхХм внгпвімоїг tiruo й!нт?м)їґ 〜祟寒-ігііз (辱褂）(і iboubj 職 •ШХО ве И1013 〜别 土帝 tlfUO [вн] ИІИСІНВН !ігііо вн иівїїои 〜狂 tcaBdLO capjdah g 〜 !mou лк 49joi kitoiu ііжі kitoiu !j(〜їй丄q як *wh丄
їгзсізи ісмзш trsdsu 驵〜.ксірьзя (ЩЩ) ttfigo (泓击)Монетно (拟吉)(專拟)(Z (欲来)(I U组拗
u玛掛
•Ххіз Xdaep ои інаоь вн и丄варті 脚Щ〜.[!няоь вн] иівввіш〈法 > noqzuBj 银召 'ofn іеваХ вн B04I3BN (noitbjbc) іітогега iqzirej 身壬谷
•KHHBhXflE SHhlHOWdBJ ^KhhXflEaiUO IHHIHONdBJ
〈县〉(Z 'поіЛ^до <寂> (і uiXubj 县召 •WEIXHOUHBU〈薛〉UIJIUIXUBJ 导Ю召 •ВЮІГОИЛ ВЯОНЗЮІНВи ЇНЗІОІНВи UBnSUBJ Щ~р}
•оисзнзлнви <Щ1^ > un|Su3qsuBj •否召 •вмхорінви іюїзінви aqzunjusqsuBj 罢说由十谷 •wqsiHBU <显> uniusqsuBj 识ф去召 *wq3U0da3HBU iXnqzno.uBj у 军袍召 •weiHBHHdswBHBn їХпцгізшив; 軍筆召 •KHJ3 Xif ndpax odn кннзжваХве шчішлве 背办猫母〜їилярнвюдо юнїїрсівнжш їґктір иинчігвлве 保 М 幽 Ш 〜•ЇТЖІ9 иинчігвлве ^(вннвяХлсіш) кннзжваХве інчігелве ікннзжїґХо знчішлве unjucj 讲 ~ZK •JMEUOITHBU <爯> unmuBj
•іиоігозіґі юнсв/СжсІХд (XirXj£od) BHHadHmou 0J0H4iria иівлоХиоїГ
(зн) тжоп зн〜、_蘇笛游视W孫劫兹士 ^ KDHiHdHmou 0H0dmn (^Щ) (£ *имвсівяох и^ин^зеоні иинзігиоївє яХд монисі 〜g ivnu ohi иіинігоавн (^(%) (z *woh -ІГОЯВП (знвяиіглиа) знкіїГоивє кннзшрюХио $ 职〜ii«qd аиіГЕОс! иияиігхсІХд 〜來何 •ap;od [ииаиігхсІкд](田骐$鉍）(l U?IU^ Ж召 •МЕ!НЮШСІфЄНШІ 丨XU4Z切u玛 X革非召 •(丫If) ииімривнЕ иилзішїГ ЩЩ 點)ОЯ13М9ИВН£ ЗЯОНХСІ9ЯОИ 系^：〜t(W9ITBJBE) !М£І9ф у!НЧІҐ^ІВ£ Я [иячігіх] иіисіояси !(иі9ішівє) !мсІ9ф 织 нчіґ^іве X [илчщі] BapwEod 热迎〜іисрсіф інчігвлве ^(кннзжвяХве ^ннвяХнсіщ ^нмХїґ) вннзжїїХз aaoHxdsflou 说7〜-(qioiepxdseou) HHaoxdsaou ubjubj 姿召
•(ИІВЯХНЗІМІ) И1ВЯИЕВН OXBHHHdu івасрн BiKHHHduoH4irBJBE Зизцоив; ^
•XBaBduD хихчзнвмисізмвжіім a KdcxadMao # * * •
(ШН£іржсЬїГ минпХізве їй务国fl宣务輋IS〜裏 \fy twcigBdBHBU 军日}群И〜的іґзнвіі 设谢〜--НВП (等)（3 *W3tlHK,NXd ІМИМНОХ іминчігтХо иіґіяїіве олои илрїп 書及明淚淚扭 івмшшори шгккове іььиігдо вн 兹莫 ff}〜Т 现 ^wodpo trie RiiHoadahou 及〜T 现動著 їяїізнк.иїХсІ яиііХхоия іььиігдо вн 及〜T 现 ізвтіїгішо їґіхо д 〜 -BDHiBaHirsod tHiHiiXioodo ({^Щ) (l ^
.喂姿
•Ч13ІННИЬОІГ£ njinzuBj
•ІГВНШИСІМ
^HHhpITE ¥ 工知〜^НИЬрІГЄ 9ЇІ0ІІМ Щ 证壬 ~ •ИИННИЬОІГЕ ^ниьрігє иівясноно inzuej ЩЩ •(Bdepiriu) ofn илвжмсІЕрїГш i^ubj 验щ
•КЇІИННИЬОІГЕ ^ЧЇІЗНИЬОІГЕ U3JUBJ
•XHpdoguE m.BaXmXdou uifucj 錄习矣 •(яїГшои
-ве) отиніїдо HiBaXmXdou sifuBj 雜 ^
ВІГИЯВ<^и iiKHHHdu зн iHHodogBE 蔣褂）инододвс toaiodtaoHdBN ifuej 萏邡 •вліітшои (вюидооо) внчішноогізп 〜丫 Щ івмігшмои вньїнхзі 〜‘вліґимоіі <^>
(З -оітия^о HiHinXdou (逛否聚）（I mSuej ЩЩ •KHMHinXdouoaBdu !MHHinXdouoaBdu 丫 明〜ІЛОНИЬЯ HHHHpHBeHlOdU ц 上知〜 •ииннонвєию(Іи їнрявє HiBaXmXdou ^ubj ^Хаоїгш иівмвіг мий їгвн оісіве иь
-шт^л-и^л *oid?a ob4z9P.u?j
•mHHgidtr
esddh коиівяХьХмове (идзсіїои Ьвмзн) оісівя зн 规游肇、[> 年〜ісиун вн KOHiHirdaD оісівя зн ^否视辦〜"оківя зн OBqznq.uB；肇土那
•иівжХїґзнве уСарнє ^[Hgpdoax] яиїїиїїзсі SuiquBj 雄孤 •ниьоіґє иівяснонз ub.ubj 牽孤
•(H3idBiTBW
KHHBaoidpflXBE знаиїїиїіз(і 丄〜X 毁绝或 їмоївсіносісяд ихвю tNEHicd^odoig я иювия 〜
TjT军掛阜 ^ithwoo ХнЙоїінвав ихвмзХиоїГ 给 患明У军魏扈〜їишгишш (ихидосіє ^іидосі) иівнзХпоїґ 绝患〜ohi иівмзХиоїГ (否答）
(р -ЧЇІЗНИЬОІГЄ ииняржсізїг 〜輋国 ^КЇІИННИЬОІГЄ ВНСІВМ ЇЧЇІЗНИЬОІГС ИИНСІВЛ ІВПИНЧІШНШИСІЛ
!минчігенши(ім 〜棄姐 ічїізниьоігє иияолчоиш ~ 貌-ітинниьоіґе ічїізниьоігє (迅前）
(£ -Xjdog а вооімишиігве зн hw и оі ‘чілягизьвс
9ЇШШ В tOWHUlhBE ЗН ИМ Т *4I(MBUIhBE
зи овн ивхзн Y〜莎泜‘裢〜芽Y -У-±Ш *准〜士丫 їкннзсІХдо знчігвівс иівлиігмия 效々 〜іноїґсіон HiBaXmXdou 蔚〜.oht иівиїьвє iobi RLBMdox (孤哪）t(BHH3mXdon) ofn niBaXinXdou (Ш 1} ) (Z ^ніігииїїзиїї HiBaXmXdou ^ 2$
〜•(KHHsmfdou) ofn HXBaXmXdou ⑶聚）(i ubj 孤
'm
Ш
•ЗЇПИЯК ЗНЬИЮІЯВХВ
ІЖІЯВ1В〈呦雨〉SucixuBix-nzu^
•0?4ZU玛— о纠ZU母韶郅 •idouwi овіх ив;辑孩
•И1ІНЗІГ9ЕВЄ tRLIH9If9£ HIBhOU ЗщЬиЩ 祟孩
•aidsH0i0H3n Xxogod вн Hx^dg uid ищ 敬面 •кннінтдє ^axoiXdMHcg uid ив;爲孩 'KHHdHdssou Зивш ubj 垦孩
•ИХІЇҐОІГОІЧОП ЇІМИЇҐОШЖ ИХВХО !(КОИ1ИЇГОІГСЖО)
кннзжїґрігомо Supj upnq ов| ищ щ vpc
•ХКІҐЇМЗЄ
ХИІВЯСНЇІНОІҐОЗ ВН ИЗІҐОО ВЯКОП ЇСНЇІНОІҐОЗ
£1 изігоо (тхиз) кннзщїїия <у^> ивіГищ
•ігвнлиз зв 丄 dsaoii otn ^иніХиХз Зиїхізм mq ищ W Ш ІИ ^ •ігвнлиз 3Bid9aou оїп слиніХиХо §иіх там iqs іпц obj 置正!^回琢
•Hjodotram
£ BOHi^Hdaaou 〜礙古 *KDHxXHd9eou іпцив^ 回琢 •оизсі HHHipdoae A. KOKXKireudutria Зивцищ *иівїївл£ ивп§ ищ •Hjngodadau зоя кочізїгзяої? іоаонв£ иіидосі сміоінаои зоя кочіаїґзяоїГ 〜腊等齒•(вя99<ізсІзи) ohi HiHgodadsu (гу, yj^) їояонвн ofn ИІИ90СІ (湖軍)SuoSubj 工發: •їгвєвн KOHiBidaaon <宝> Subjubj г^щ •кіїівеїнвдсІХ Зизір ищ Щ^с •кзеижоїгоаїгіа xodpu 丄〜辟 Y -нсн1011 HHiridHome 〜•шХн」оігаяїГ|я овцоищ
•MowKduBH HHHipdoac 回钇〜.їг丨х HHHiodoae < 購 > ззищ 雕 щ •Хнигпяімчівд вн KOHiXHdsaou щ 〜•(кннзнс^аои) KOHiBidsaou ищ; 致
•ищ
Ж
•оііЕвд
ииньшономз вн иарїгХдїївн яиішя цин丄gdoat 〜ВД肫恶毋發士挞Ж ШШТ丨Р心явн иіидосіс 〜弹 'щїї BHxpdoac (附取^过财）
(Z ■inb'Hiodu ївіїімвзсі <^> SuoXonzu^
•изіглвн ве иів(івлои опгищ щ~щ •носііизниінв〈睡〉izSuoqzuBj 士ф爸
'IVQW3H
ОНИСІІИЗНИІНВ〈藤〉IZI9M§UQ4ZU^J 士微 4l 百 •HOioduHiHB <避> iziqzu^ 士巡祖 •XirdXogB оїґ кннзїїзаоїї <Щ> щЗизцгищ ^311^ •олбнеиіойи їГія июзаоїї (Й її Ш Н W ) (з •邙М9ІГ (иинжзігиюйи) HHRLpdoae (骈驵明百啡）（I Su^qzuBj
•жшшф з імвф ‘91/7(9 зн ох ид мк ^ 輋眷眾笨輋〜.9— зн оі ид мк (蚪时识基）(Є
•BSBdUD ВЯИІГЖВЯ и зжа ВМВІ ЗН ^ЗЗІИСКІГИЯХ зн
%ш\т ^жя (w 银 明革巢飧强当挲）iz -(иіидосіє мвх BgsdL зігв) HiHgode Bgadx sti зігв *9гпнвні иь мвх 聊斜 〜ioidpou зн онїґо зоя к *Himdoaoj зн ие 9 0ЇТІ ШШ±^Ш -K^iHtrpjou
ЗН НШ ОНЇҐО ЗЗуС 到鸯寻土〜ниїґо 斜 —番卷〜'.ШЗОСІи BHBd BE otn ‘句ИСІ ве ОЇП ІВЛВЇЇ внїїо ізжХїГивд іониїгз ззХ їонїґо зза 斜一〜 •оніґо зоя (著贫）（I Susqzu^ *jyf^： Susqz-ucj
•оХниолсів <Щ> UBixSuaqzuBj 班31沒 •онзлнвімсів <媒> sibSuaqzuBj 隨王谷 •онвмзонсів <Щ> sSSuaqzuBj р華疋祖 •мід швн вн HiHsdsu (钇 3 咭税）Susqz.u^ 证罟 Susqzu^ 31 百 •Хїїохвє (ішзїїія) моиігдїГія !Хїґохв£ вявіїве 〜细夕 *ішзїГія їнзиігдїґія овцгищ 紐甚 •ииннзоаиінв !иниш Hiodu cgqxodog ucqzucj 貌召 •зХнизрмлеїв <Щ> UBixnXuB| 勒導祖
•DH9JHB10)DldB <Щ> зіЬпХищ 路等 •онвлзоолмсів <щ> зЗпХищ pg举沒 •книдїГш Kidpax BHhHioiifBidsiBN 〜明 ％ l^ld ^илдїгш Kidpsx <^> ип[3ш/ив;识袖苕 •Хляонвходо odu XaxtiHHSiddH иікішоіґіеои їявсіио нвхо odu
s * 4
BaxtiHHaidsH вмоїГія оїґ иіиїГраоїГ 膨回•иівїґшопоїї tewoma оїї иіиявю tcwotria оїг иіиїґоеоїґ (呈褂游ТУ) (Z я
ИЛШ9НОМЗ И ИМИ1ІІГ0П Л0ХИ9ЇҐШ 〜^1：^
^dXiBdsiiir a XirpdBH книж олояоиод кннзж^Ідоїг丨я 毖雨垂卄闰丫二+誥 方苯 ^HlKttCdL ИЛОИИЯ И丄ИШІОЮЇГ卩本產 留丫晗舁〜丨丨ІЗОНОЩЇГ ОІШМСІЗЕЇГ〜明笼尬.(кн -нзжвйдоїгія) ohi ш^жвсідої^я і(кннвеидта) ofn иіввидїґія (来卬尬挲）（I SuiXubj 袖沒
•KHHKHaid dHhjwix
〜誥孙^hhkhsicI <办> 丨4s3M/uy其郅百
•doiHBsd
иияоевл 〜*doiHB3d <»> ibSuiXuBj
•HHmdoiHBad 峯 每〜！Хииі олоязнїгоя-оїґря doiHBsd tdoiMcsd ииазнїїоя-оїґря 〜本—本 їьвяКжрнїмєосІ-сІо丄 -мвзсі Jdamdg Моїмвзсі HHHdstridg 〜骚 gl МоїнвзсІ ииазнїґоаомжва 〜y/軍 fdoiHBsd HHHdatTK 〜@ -doiMBad <^：> трЗиїХищ
^сніїїоп от вн BDsdu вішаХлвзсІ ^ гИ时〜明杣Й—衮槌诒诳ГвеїзчігшоХо ігіл хинєісі їГзсізо онвноєзсі инндьрдїґзсізидн авжфїїо інзїґиїіні〜明仏募丄評陷诂 分苯辟康іилХлїїш інєїсі иівмиїгмиа〜姊叵|少 弹їчнзшрнтя хияоовюіжш кннзжвйдоїгія
80Z


209
饭馆 fanguSn їдальня;大〜ресторйн;小〜 ресторанчик;大分化的〜загальнодоступна їдальня;日夜服务的〜ресторан цілодобового обслуговування.
饭盒 fanhe алюмінієва коробка для рису.
饭量 fanliang апетит.
饭 fill fanpu ресторанчик; трактир; шинок; корчма застар.
饭钱 filnqidn (伙食费）грбші за стіл (за харчування, на харчування); ——
钱）плата за обід (за вечерю, за сніданок).
饭食 fan-shi стіл; їжа.〜好 гарний стіл; гарна їжа (їжа);〜很差 поганий стіл; погана їжа;食堂的 〜很不错 в їдальні пристойний стіл; у їдальні добре годують.
饭厅 fantlng їдальня.
饭桶 ftnt6ng 1)(装饭的桶）діжка для рису (для каші). 2)(无用的人）нікудишня людина; ні на що не придатний працівник.
饭碗 fSnwan 1)(盛饭的“）чашка [для рису]. 2) (旧时指职业)роббта; служба; шматок хліба. 〜问题 проблема шматка хліба;打破〜 загубити роббту (службу); залишитися без роббти (без служби); позбавитися шматка хліба; “放前І找个〜是很困难的事до звільнення важко було знайти собі шматок хліба (роббту).
fan.
范本 fanb6n збірка (альбом) класичних зразків. 习字〜збірка класичних зразків каліграфії.
范畴ftnch6u (概括性的基本概念）категорія.因 果 ~ категбрія причиновості;语法〜 граматична категорія;属于资产阶级革命〜 стосуватися до категорії буржуазної революції. 2)(类型）тип; категорія; порядок. 属于这一〜的问题 проблеми, що відносяться до цієї категорії (до цього порядку);思想〜的 问题 питання ідеологічного порядку.
范例 fanli зразок; приклад.成为〜послужити (стати) зразком (прикладом) для чого;作出〜 дати (показати) приклад чого;弓 І 为〜узіти за приклад.
范围 f^nw6i 1)(界限）сфера; межі мн.; границі мн.; рамки мн.; коло; об'єм; обсяг.势力〜 сфера (орбіта) впливу;活动〜сффа (коло) діяльності;认识〜 <哲> сфера пізнань;知识〜 有限 обмбкене коло (об’єм) знань;对某一知 识〜内的问题感兴趣мйти інтерес у певній сфері знань;工作〜коло роббти;职责〜коло обов'язків;职权〜 <法> компетенція;应用〜 область (сфера, рамки, поле) застосування чого;在世界〜内 у світовому масштабі; у масштабі всього світу;在全国〜内 у державному (національному) масштабі; у масштабі всієї країни; у межах (у границях, у рамках) країни;在可能〜内 у межах можливого (можливості);越出〜в“йти за межі (за рамки) чого; вийти з рамок (із границь) чого; 一定〜内进行研究вести дослідження у визначених рамках (межах, границях). 2)(限制)обмежувати що (обмеження);(概括）узагальнити що (узагальнення) 这决非…所能〜це не обмежується тільки чіш;这本著作的内容非 常广泛，决不是两三篇研究文章所能〜的ця праця дуже велика за обсягом своєму утримуванню і не може бути узагальнена тільки у двох-трьох дослідницьких статтях.
贩йп.
贩 fan закуповувати що (закупівля, закуповування).〜货 закупити товари.
贩卖 fanmai торгувати чим (торгівля); збувати що (збут); перепродувати що.〜茶叶 торгувати чаєм;〜毒品 торгувати наркотиками;〜人口 торгувати живим товаром;〜私货 торгувати контрабандою;〜 资产阶级的私货поширювати в завуальованому виді буржуазні ідеї;〜黑货 проповідувати чорний (нелегальний) крам.
贩运 fanyun перевозити що для продажу.〜货物 перевозити товари для продажу;〜私货 займатися контрабандою.
贩子 fan-zi крамар; перекупник.牲口〜 скотопромисловець; торгівець худобою;人 口〜торгівець живим товаром;战争〜палій війни.
梵制.
梵宫 fangong буддійський храм.
梵文 fanwen санскрит.〜学者 санскритолог.
梵文学 fanwenxue санскритологія.
方 fang-
方1 fang 1)(四角都是90的四边形）квадрат (квадратний);(六个面都是方形的六面体） куб (кубічний). IE 〜[правильний] квадрат; 长〜прямокутник;〜窗 квадратне вікно;〜括 弧 квадратні дужки. 2) <数> степінь ж.平〜 квадрат; друга степінь;立〜куб; третя степінь;五次〜п'ята степінь. 3)〈量词> (平方 米）квадратний метр;(立方米)кубометр. 一〜 沙子кубометр піску;占地十五〜займйти площу в п'ятнадцять квадратних метрів.
方 2 fang 1)(方向）бік.东〜схід; східна сторона; 从四面八〜з усіх боків;?往哪一〜走？ у який бік йти?各奔一〜кбжний іде своєю дорогою. 2)(方面）бік.我〜наш бік;对〜протилежна сторона; інша сторона;双〜обидва боки. 3) (地方）місце; бік.远〜далеке місце; далека сторона.
方 3 fang 1)—方法.教导有〜уміти виховувати; правильне виховання. 2) 方子.
方4 fang 丫<书> 1)(正在）що.〜今盛世у наш благодатний час; у наше благодатне століття; у наше століття розквіту і благодаті. 2)(方才) тільки [що].年〜二十 тільки що виповнилося двадцять років.
方案 fSngSn 1)(计划）пробкт; пропозиція.革新 〜новйторська пропозиція;筹备〜аванпроект; 推广普通话实施〜пробкт (керівництво) з поширення загальноприйнятої китайської мови;有两种〜є (існує) два варіанти. 2)(制 定的法式）системи; правшіа мн.汉语辦音~ система (правила) фонетичної транскрипції китайської мови.
方便 f5ngbi》n 1)(便利）зручність (зручний).交 通〜зручне сполучення;不〜незручність; дискомфорт;为 了 旅客的〜заради зручності пасажирів;为了 使用〜для зручності користування不可只图自己的〜не можна думати тільки про власні (особисті) потреби; 行个〜б^ць ласка; зробіть послугу. 2)(适宜） зручний.在你〜的 П寸候 у зручний для вас час; 住在这里很〜жити тут дуже зручно. 3)(有钱) при грошах.手头不〜не при грошах. ||参阅 “大开方便之门池kai fang bian zhi m6n”.
方才fangcai 1)(不久以前）недавно;(刚才）
тільки що.他〜在这里 він недавно (тільки що) був тут;〜下了 一场暴雨，,现在比€凉爽了一 тільки що пройшла злива, і тепер стало прохолодніше. 2)(才）тільки тоді; тільки в цьому випадку.他遭受了许多挫折，~找到走 向革命的道路 він зазнав багато невдач і тільки тоді (тільки після цього) знайшов шлях до революції;要有决心，〜能够取得成 绩 треба мати рішучість, і тільки тоді (тільки в цьому випадку) можна домогтися успіху.
方程 f^ngch扣g < 数 > рівшіння. 二)к 〜 квадратне рівняння;四次〜біквадратне рівняння; рівняння четвертого ступеня;
〜рівняння площини.
方程式flngchgngsh丨1) 1数>—多方程.一次~ лінійне рівняння; рівняння першого ступеня. 2)〈化〉хімічне рівняння.
方尺 fangchT квадратний "чи".
方寸仿ngcCin 1)(平方寸）квадратний "цунь". 2) <书> (指心）серце.〜已乱 сбрце (душа) не на місці.
方法 langfa метод; спосіб.工作〜мбтод роббти; 科学〜наукбвий метод;〜科学研究〜 методика (метод) наукового дослідження;教 学〜метбдика викладання;造纸〜спбсіб виготовлення паперу;治疗〜м^год (спосіб) лікування; Р介级分析的〜м^тод класового аналізу;用和平谈判的〜шляхом мирних переговорів;说月艮的〜діяти через переконання;用其他的〜іншим способом; ІНШИМ шляхом.
方法论位ngftliin <哲> методолбгія.
方沸石 fangfeishi〈矿> анальцит; анальцим.
方钢 fanggang < 冶〉квадратна сталь.
方格 fangge клітка.划〜графити (лініювати) у клітку.
方格纸 fanggezh! картатий (масштабний) папір.
方根 fanggen <数> корінь ч.幵〜вирахувати квадратний корінь із чого.
方剂伤ngj丨 < 药> рецбпт.
方家 fangjia фахівець; знавець; знаюча людина.
方解石 fangjiSshi〈矿〉кальцит; вапняний шпат.
方块 f^ngkuAi〈纸牌> бубни лш.; бубнова масть. 〜”К" король бубен.
方块字伤ngkuMzi ієрбгліфи мн. fangkuang [квадратна] рамка.
方略 fanglue [загальний] план; тактика.
方镁石 fSngmSishi < 矿> периклйз.
方面 fangmian сторона; аспект книжк.两〜два боки; обидва боки;好的〜позитивна (гарна) сторона;相反的〜протилежний бік; 一〜...， 另一〜...з одного боку, а з іншого боку …；在 经济〜в області (у сфері) економіки; з пбгляду економічного;文学〜的知识 знання з літератури;国际政策的一个〜один із аспектів міжнародної політики;在对夕卜关系 〜по лінії зовнішніх відношень;各〜的负责 同志 відповідальні особи різних відомств; A ~ ^ Й ® розглянути питання з усіх боків;各〜都有成就 у всіх областях домоглися успіхів;站在某人一〜стйти на чий бік; брати чий бік;你向来是只想到一个 〜ти завжди мислиш однобічно;他在财政工 作〜是有经验的 він досвідчений у роботі з фінансових питань;这是一个问题的两个一 такі два аспекти одного питання;世界力量 对比的优势是在我们〜，不是#敌人〜 перевага в співвідношенні світових сил на


210
нашому боці, а не на боці ворога.
方面军fSngmmnjiin <军> фронт.红军第四〜 четвертий фронт Червбної армії.
方硼石 fangpengshi〈矿> борацит.
方铅矿 fangqiankuang галеніт; свинцевий блиск; блискіт..
方钠圆避 fang rui yuan zuo несумісність (несумісний).
方式 fangshi спосіб; порядок.生活〜спосіб (уклад) життя 生产〜спбсіб виробництва;表
• 	决〜порядок голосування;以最友好的〜 по-дружньому;以行政〜в адміністративному порядку.
方糖 fangtang грудковий цукор; цукЬр-рафінад.
方位 fangwei <海，空> пеленг.真〜справжній пеленг;无线电台〜пеленг радіостанції;测定 〜пелен гувйти що; пеленгувати що; орієнтувати що;〜罗经 пелькомпас.
方位角伤ngw6iji3o〈天〉Азимут.
方位仪 flngwdiyi < 海，空 > пеленгатор; пелькомпас.
方向 fSngxi^ng 1)(指东南西北）бік; напрямок. 顺时针〜напрямок за годинниковою стрілкою;逆时针〜напрям проти годинникової стрілки;在东南〜走 іти в південно-східному напрямку; Й $ ；!匕〜 знаходитися в північно-східній стороні;在 森林里难以辨清〜вйжко орієнтуватися в лісі; 在山里迷失〜заблудитися в горах; заблукати серед гір;根据太阳判定〜орієнтування за сонцем. 2)(前进的目标）напрямок; бік.向城 市〜前进 йти в напрямку до міста; іти в бік міста;向月球〜发射火箭запустити ракету на Місяць. 3)(趋向）напрям; курс.发展〜 напрям розвитку;政治〜політичний напрям; політичний курс;政治〜对头 мати правильну політичну спрямованість;企业的经营〜 профіль господарської діяльності підприємства;为革命指明〜зазначити курс революції.
方向点flngxi^ngdian〈悔，空> румб.罗经〜 компасний румб.
方向航 fangxiangduo <海，空> кермб напрямку (поворбту).
方向盘 fangxiangpan кермо с.\ кермове колесо.
方兴未艾 fang xlng wei 焱і у стадії безупинного росту; у розквіті; бурхливо розвиватися; бурхливий розвиток.
方fangyan діалект; говірка.〜діалектна (обласна) лексика;〜词典 діалектологічний словник;地域〜територіальні діалекти.
方言词伤ngydnci <语> діалектизм.
方言学 fangydnxue <语> діалектологія.
方言学家 fangyanxuejia діалектолог.
方音 fangyln〈语〉фонетичні діалектизми.
方圆 fangyudn 1)(周围）навкруги; навколо.〜左 近的居民 населення прилеглих районів; Ж 里〜左近住的都是工人навкруг^ живуть робітники;不独我们村里如此，邊是百里〜之 内都如此 так було не тільки в нашому селі, але і на сто лі навколо. 2)(周围长度）в окружності.市 Й!〜十公里 район міста має десять кілометрів в окружності.
方丈 fangzhang (平方丈）квадратний "чжан".
方丈伤ng.zhang (寺院的住持）настоятель [буддійського храму].
方针 fangzhen курс.政治〜політичний курс;夕卜 交〜курс зовнішньої політики;工作〜 напрямок у роботі;敎名 ~ курс у сфері
освіти;釆取坚定的〜узіти чіткий курс на що;辛行 _力更生的7 реалізація курсу опертя лише на власні сили.
方针性fSngzh6nx丨ng спрямованість.带〜的问题 питання спрямованості.
方正伤ngzhSng 1)(整齐）акурйтно; рівно.字写 得方方IE IE слова написані рівно й акуратно. 2) ( ІН Ж ) праведний (праведність);
справедливий (справедливість); чесний і відвертий.
方志 fangzhi краєзнавча роббта.
方志擎 fangzhixue краєзнавство.
fangzhixuejia краєзнавець.
方柱石 fangzhushi〈矿> вернерит; скаполіт.
方桌 fangzhuo квадратний стіл.
方字 fangzi квадратики зі зразковим написанням ієрогліфів.
方子 fang-zi рецепт.开〜відписати рецепт.
f^ng 另见 fdng.
坊 f^ng (里巷）проволок.
坊间 fSngjiSn 1)(街市）торгбві квартали. 2)(书 坊）книгарня
芳 fang-
芳草 fangcSo запашна трава.
芳菲fSngfBi <书>1.(花草的芳香）ПЙХОЩІ кольорів і трав. 2) квіти і трави.
芳香 fangximig пахощі (духмяні, ароматичні); пахощі (що пахне); запашний.〜扑鼻[стоять] сильні пахощі; пахнути;紫罗兰发出一股〜的 气息 фіалка пахне.
芳香剂 fangxiangji ароматний засіб; речовина, що ароматизує; аромат; ароматизатор.
芳香族flngxiangzii〈化> ароматний.〜化合物 ароматні сполуки.
纺 fang.
钫 f^ng <化> францій.
fang.
防 fang 1)(防备）запобігати що (запобігання); попереджати що (попередження); охороняти що від чого; остерігатися чого.〜霜 захищати від приморозків;旱〜запобігати посусі;贼〜 остерігатися злодіїв; ~暑降温 попередження перегрівів і охолодження повітря;〜险装置 протиаварійна устанбвка;〜水织物 водостійка тканина;〜不胜〜усьогб не передбачиш; немає можливості усе передбачити; а на усе і запобіжних заходів не вистачить; за усим не устежити (не догледіти). 2) —►防如.3)(堤)дамба.
(5^ fangbei остерігатися чого, із неознач.; обережність; бути готовим.作好〜ужити заходів безпеки;〜措施 запобіжні заходи;〜水 灾的办法 заходи боротьби з повінню;〜特务 的破坏 остерігатися (борбтися проти) диверсій шпигунів;要有个〜才好 треба було
б 	проявити обережність; треба бути готовим; 要〜万一出什么事треба б少ги готовим до всіх можливих випадковостей.
防波板 ftngb6ban <船> фальшббрт; хвиле- відвщ.
防波堤 ftngb6dl <水> мол; хвилелом; хвилеріз.
防潮 fdngcMo 1)(防止潮湿）не дати чому відвологіти; непромокальний; вологозахист; вологоізоляція.〜纸 непромокальний папір. 2) (防备潮水）захист від припливів.〜闸门 шлюз для захисту від припливів.
防除 fangchu винищити кого (винищування); вивести кого.〜白蚁 винищити (вивести) термітів;〜害虫 боротьба зі шкідниками.
防弹 fangdan кулестійкий; куленепробивний. 〜玻璃 кулестійке (куленепробивне) скло.
防地 fangdi зона (ділянка) оборони.
防毒 fangdu захист від отруйних речовин; протигазовий.〜面具 протигаз;〜药剂 протигазові засоби.
防范ftngftn 防备.
防风 fdngfBng〈植，药> пастернйк посівний; лазурник розкидний.
防风林 fangfenglin вітрозахисний ліс; вітрозахисна посадка.
防腐 fangfu консервація (консервувати що); антисептика (антисептування, антисептичний) спец.; запобігання від гниття,木 材〜консервація деревини;伤口〜 антисептика рани;尸体〜бальзамування; 〜枕木просбчені шпали;浸在_精中〜 тримати що в спирті для (із метбю) консервації; консервувати що у спирті.
防腐法 fangfufa консервація; антисептика спец.
防腐剂 fangfuji засіб, що консервує, (речовина); консервант; антисептичні (протигнильні, захисні") засоби (речовини); антисептика спец.
防洪 fanghong боротьба з повінню; запобігання (попередження) повені.〜工程 будівельні роботи (спорудження) для боротьби з повінню; будівництво протиповеневої дамби.
防护 fanghu захищати що (захист); охороняти що від чого (запобігання).〜用品 захиснб приладдя для роботи;〜设备 захисні спорудження;〜装置 захисний пристрій; захисна установка.
防护林 fanghulin захисне лісонасадження (насадження); захисний ліс.
防护林带 fanghulindai захисна [лісова] смуга; лісозахисна смуга; вітрозахисна лісосмуга.
防化学兵 fdnghu^xudbTng < 军 > частина протихімічної оборони (指部队）боєць протихімічної оборони (指兵).
防患未然 fang huan wei ran бережися біди, поки
,її немає; ужити захисних заходів щоб запобігти нещастю (лиху, бідуванню).
防火 fdnghu6 1)(消防）попередження (запобігання) пожежі; протипожежний. -4& 施 протипожежні заходи;〜装置 протипожежна техніка; протипожежне устаткування. 2)(而才火）вогнезахисний; вогнестійкий; вогнетривкий.
防火墙 fanghu6qiang брандмауер.
防空 fangkong протиповітряна оборона.〜部队 війська протиповітряної оборони;〜勤务 повітряне спостереження, оповіщення і зв'язок;〜雷达 радіолокатор протиповітряного оповіщення.
防空兵 fdngk6ngb了ng < 军 > часпіна протиповітряної оборони (指部队）боєць протиповітряної оборони (指兵).
防空洞 fangkongdong 1) бомбосховище; бомбоукриття; притулок. 2) лаз; сховище.成 为阶级敌人的〜ст^ги надійним сховищем класових ворогів.
防空墙 fangkonghao бомбосховище.
防瘦 fanglao боротьба з туберкульозом; протисухотний; протитуберкульозний.
防凌 fangling боротьба з льодоходом (із шугою); (水利工程的合度)льодозахист.


211
防区 fangqu зона оборони.
防燃剂 fangranji антизапапювач.
防沙林 fangshalin піскозакріплювальні насадження; піскозакріплювальний ліс; протипіщана смуга.
防守 fangsh6u 1)〈军〉оборона (обороняти що). 〜要塞 обороняти фортеці;〜边境 обороняти (охороняти) кордони. 2) <体> захист.区域〜 зонний захист;〜人盯人 захист "гравець проти гравця"; пресинг.
防 林 fangshuanglin лісонасадження для захисту від заморозків.
防水表 fangshulbiao годинник-ватерпруф мн.; вологонепроникний годинник.
防水布 fangshulbu водонепроникна (водозахисна) тканина.
ІШШЙ fangtanke <Щ> протитанкова оборона. 〜炮 протитанкова гармата;〜枪 протитанкова гвинтівка; протитанкова рушниця；〜地雷 протитанкова міна;〜墙 протитанковий рів.
防特 fangte боротьба зі шпигунством.
防微杜渐 fang wei du jian зупиняти зло (боротися зі злом) треба на самому початку.
防卫 fangwei охорона (охороняти що); захист (захищати що).
防务 fangwu оборбнні заходи; оборонні роббти; оборона.力卩强〜посилення обороноздатності; 研究〜部署 вивчити розміщення оборонних споруджень. 一
防闲 fangxian〈书〉вживати] запобіжних заходів.
防线 fangxian лінія оборони; оборонний рубіж. 突破〜прорвати оборону (лінію оборони);越 过〜перейти лінію оборони.
防锈剂 fangxiuji < 技> засіб проти іржавіння (проти корозії); антикорозійний засіб.
防 ЧЖ fangxun боротьба із повінню.〜措施 заходи проти повені;〜工程 будівництво для захисту від повені.
Й fangyi боротьба з епідемією; протиепідемічний. 〜工作 роббта для боротьби з епідемією.
防疫站 fangyizhan санітарно-епідеміологічна станція.
防疫针 fangyizhen профілактичне щеплення.
防雨布 fangyiibu брезент.
防御 fangyu〈军> оборона; оборонятися,化学〜 хімоборона;积极〜активна оборона;力卩强〜 зміцнювати оборону;转为〜перейтїі до оборони;〜地带 оборонна смуга;〜工事 оборбнні спорудження (укріплення, роббти); 〜战术 оборонна тактика;〜力量 оборонність; оборонна потужність.
防御 士 fangyuzhan <军> оборбнні бої.
防展 fangzhen амортизація (амортизаційний, амортизований); буферний.〜装置 буферна установка;〜手表 годинник з амортизатором (з амортизованим балансом).
防霞器 fangzhenqi амортизатор.
防止 fangzhT запобігати що (запобігання).〜火 灾 запобігати (попереджати) пожежі (пожежу);〜事故 попереджати нещасний випадок;〜传染 охороняти від зараження (інфекції).
防治 fangzhi профілактика спец.; боротьба з чим.〜职业病 профілактика професійних хвороб; ~结核病 профілактичні заходи щодо боротьби з туберкульозом;〜病虫害 вести боротьбу з хворобами рослин і сільськогосподарських шкідників;〜工作
лікувально-профілактична роббта;传染病 的〜工作 лікувально-профілактична роббта проти інфекційних хвороб;大规模的血吸虫 病〜工作 масовий рух за профілактику, лікування і ліквідація шистоматозу;应及早〜 треба заздалегідь ужити профілактичних заходи(ів).
防治所 fangzhisuo диспансер; профілакторій. 结核病〜туберкульбзний (протитуберкульозний) диспансер; тубдиспансер;精卞中?两〜 психодиспансер 牙病中心〜головній стоматологічний диспансер.
^ ftng另见位ng.
坊 fang (作场)майстерня; мануфактура застар. 油〜маслобійня;醫〜крамниця (магазин) соєвих прянощів;染〜фарбувіпьня.
妨 fang.
妨碍 fang'ai заважати; перешкоджати (перешкода); гальмувати що (гальмо); стати (стояти) на дорбзі чиєї; стати (стояти) поперек дороги кому.〜工作 заважати працювати; перешкоджати в роботі; гальмувати роббту;〜个人自由 обмежити особисту свободу; '"的发展 гальмувати (уповільнювати) рбзвиток чого.，彼此互不~ одне іншому не шкодить.
妨害 fanghai шкодити чому (шкбда, шкідливість); 〜健 Ж шкідливо для здоров'я; шкодити здоров'ю; 一团结 шкодити єдності; 杂草~庄稼的生长бур’яни глушать посіви (заважають рбсту хлібів).
肪 fang.
肪脆 fangcui жир; жирний.
肪腻 fangni жир; сапо.
房 fang.
房 fdng 1)(房子）будинок.瓦〜будинок із (під) черепичним дахом;砖〜цегельний будинок; 平〜одноповерховий будинок;楼〜багатоповерховий будинок; багатоповерхова будівля. 2)(房间）кімната.卧〜спальня;客〜 кімната для гостей; вітальня;书 ~ [робочий] кабінет; [домашня] бібліотека. 3)(家属的一 支）дерево роду.长〜старше дерево роду; родина старшого сина;远〜亲戚 далекий родич.
房舱 fangcang каюта.
房产 fangchan будинки мн.
房产税 fangchanshui податок із будинків.
房地产 fangdichan нерухомість; нерухоме майно.
房顶 fangdmg дах.
房东 fangdong домохазяїн; домогосподарка; квартирогосподар; квартирогосподарка.
房饭钱 fangfanqian плата за стіл і квартиру (кімнату).
房管处 fangguSnchu житлово-експлуатаційна контора; ЖЕК невідм.
房荒 fanghuang житлова (квартирна) криза.
房基 ftngjT (地基）дішіш|：а під будівлю;(基础） фундамент дому (будинку).
房间 fdngjian кімната;(旅ti的房间）номер.双 人〜нбмер на дві особи (на двох);打扫〜 забирати кімнату.
房捐 fangjuan податок на будинки; квартирний податок.
房客 fangke квартирант розм.; квартирантка розм.; мешканець; мешканка.
房梁 fiinglidng (大梁)прогін;(横梁)балка.
房钱ftngqdn〈口>■>房租.
房事 fangshi статеве життя.
房帖 fangtig оголошення про здавану в найми квартиру.
房佗 fangtuo балка.
房屋 fangwii будівлі мн.; будівлі мн.; будинки мн.
房檐fingydn карниз; стріха.(指木房的房檐).
房子 ftng.zi)(房屋）будинок;(房间）кімната; (住宅）квартира.
房租 fangzQ плата за квартиру (за будинок); квартирна плата.
妨 f^ng.
鲂 fiing <动> чбрний лящ.
妨餘 fangfu <动> тригла; морський півень.
部 fang.
加 fSng радитися; навідуватися; відвідувати. fSng.
放 fSng 1) наслідувати; бути схбжим; 2) покладатися; спиратися на; залежати; 3) досягати; доходити; доводити себе до...;以〜 饿死 доводити себе до втрати свідомості від голоду.
防 fSng.
fSng 1) як раз; ейме; точно; відповідно; 2) спочатку; вперше; 3) починатися; мати початок; виникати вперше.
防此 fSngci починатися з цьбго.
肪 fSng.
舫 fang великий човен; катамаран; пліт; порбм.
肪 fSng.
舫船 fSngchuan катамаран.
旅人 fSngren човняр.
访 fSng.
访 fang 1) ~>访问.〜友 нанести візит другу (знайомому); відвідувати друга; відвідувати знайбмого;〜贫问苦 відвідувати родини бідняків; 有客来〜прийшов гість. 2) ~►访查.
访查 fSngcha розслідувати що (розслідування). 进行〜вести (робити) розслідування; вбсти слідство; проведення рбзшуку спец.\ 刑事案 件的〜工作 роббта з розслідування кримінальної справи.
访求 fangqiu розшукувати що (розшук, розшук). 〜"Й" t g позшук пам'ятників старовини (древньої писемності).
访问 ftngw会п [наносити] візит; відвідувати що (відвідування); відвідувати що.〜朋友 відвідувати друга;〜学生家庭 відвідувати свого учня;〜互相 обмінятися візитами;国事 ~ державний візит;学术性〜наукбвий візит; 闪电式〜бліц-турн彡 невідм..’ бліц-візит;对中 国进行友好〜прибути (прибуття) у Китай із візитом дружби; нанести Китаю дружній візит;我们〜了这个英雄的城市ми відвідали це місто-герой.
仿 ftng.
仿 fSng наслідувати що, кого (наслідування); імітувати що (імітація); копіювати що (копіювання).〜某人笔意[у] наслідування чийогось стилю письма;〜大人说话的神气 наслідувати мову дорослих;〜着这个样子造


212
个模型 зробити модель за цим зразком;〜唐 三彩陶器 трикблірна лазурна кераміка в стилі Ханської епохи.
单 fangdan специфікація.
仿佛伤ngfii 1)(好象)здається.乍一听这空话，〜 有些道理 на перший погляд слова ці здаються обґрунтованими;他一声不响，〜在 生气 він мовчить і начебто (ніби, наче) сердиться. 2)(类似）схожий.他的样子跟他 父亲相〜він зовні схожий на свого батька;他 的模样还和十年前相〜йогб зовнішність майже не змінилася за 10 років.
仿古 fanggu імітація стародавнього; стилізація під стародавнє (під старовину).〜制品 віітвір (виготовлення) у древньому стилі.
仿生学 fSngsh6ngxu6 біоніка.水生〜гідро- бібніка.
fangshengxuejia біонік.
仿宋体 fangsongtT у стилі Сунської династії.〜 字 письмо у стилі Сунської династії.
仿效 fangxiao наслідувати що (наслідування); слідувати чому (проходження).〜另lj 人 наслідувати; копіювати іншого; слідувати;〜 先进人物 ітгі услід за передовиками;值得〜 гідний наслідування.
仿造 fSngzAo (照样制造）[робити що] за зразком; імітувати що (імітація);(伪造） підробити що (підробка).〜的古代青铜器 імітація стародавньої бронзи; підробка під стародавню бронзу;这是照最新或的机床〜 的 це зроблено за зразком верстатів новітнього типу.
仿照 fangzhao за приклад; за зразок.〜办理 чинити як хто, що; узяти що за приклад.
仿纸 fangzhi графлений папір [для чистописання].
仿制fangzhi 仿造.
仿制品 fangzhipin імітація; підробка; копія.
纺 fang.
纺fSng 1)(把纤维抒成线）прісти що (прядіння). 〜线прясти нитку;〜〜棉花прясти бавовну; прясти з бавовни;〜丝工人 шовкопрадник; шовкопрядниця. 2) 纺調. 杭〜ханчжбуське шовкове полотно; ханчжоуський шовк.
纺车 fangche прядка.
纺調 fangchou гладкий щільний (тканий) шовк; фанза.
纺—f^ngchui <纺> прядіільце.
纺淀 f^ngding〈纺〉прядильне веретено.
Ш ^ fangsha прядіння. 〜безверет谷нне прядіння;〜工厂 прядильна фабрика;〜工人 прядильник; прядильниця.
纺织 fangzhi прясти і ткати; текстильний.〜工 业 текстильна промисловість;〜工厂 текстильна фабрика〜工人 текстильник; текстильниця. ^
纺织娘 fSngzMnidng <动> кбник.
纺织品 fangzhipin текстиль ч.; текстильні вироби.
放 fang.
放 fang 1)(释放）звільняти кого (звільнення); випускати кого (випуск); пускати кого.把俘 звільнити (відпустити) полоненого;〜 孩子们出去玩 відпустити дітей погуляти;把 羊〜到山上перегнйти овець у гори;抓着不~ 手 тримати і не випускати з рук. 2)(让） пустити кого (пуск).〜旅客上车 пустити
пасажирів у вагон;〜我走吧，别留住我！ відпусти і не затримуй мене! 3) пасти кого.〜 牛 пасти корів. 4)(发出）пустити що (пуск); запустити що (запуск); стріляти з чого (стрілянина).〜箭 пустити стрілу; стріляти з лука;〜枪 стріляти з рушниці;〜空枪 стріляти в повітря; зробити холостий постріл;〜}#炮 стріляти (палити) із гармат залпами;〜人造 地球卫星 запустити штучний супутник Землі;〜风筝 запустити змія;准备 〜! готуйся! вогонь! (плі!) 5)(点燃）：〜鞭炮 пускати хлопавки і ракети. 6)—> 方文债.〜高利 贷 займатися лихварством. 7)(扩展） випускати що (випуск),把衣服的腰身〜一〜 випустити сукню в талії;上衣的身长要〜—— 公分 піджак потрібно випустити довжиною на один сантиметр. 8)(开花）розцвітати (розцвітання); розпускатися (розпускання). 桃花怒〜буйно розцвів (цвіте) персик;心花 怒〜не тямити себе від захоплення. 9)(搁， 置）ставити що; класти що; лежати;(直立着) стояти.把皮箱〜在地板上 поклйста (поставити) валізу на підлогу;把书〜在书架 上 поставити книги на [книжкову] полицю; 把所有的书都〜在一个书橱里склйсти (помістити) усі книги в одну шафу;把钱〜至lj класти (покласти) гроші в банк; Й 孩子〜在托 所里 улаштувати дітей у яслі; 她把手上的女孩〜下来вонй спустила дівчинку з рук;屋子里面〜着一张写字台у кімнаті стоїть письмовий стіл;桌上〜着的东 西谁也没有动过тогб，що лежить на столі, ніхто не чіпав;小箱子里〜不下这么多东西у маленькій шухладі стільки речей не поміститься;也所有的事〜一边儿去усі справи набік; відкласти усе; відклади убік; 把全副精力〜在工作上спрямувати; віддати (покласти) усі сили на роботу;把集体利益〜 在个人利益之上 ставити колективні інтереси вище своїх особистих інтересів;不 知手该往哪里〜не знати, куди руки діти;不 把他〜在眼里не ставити його ні в що;没把他 的话〜在尤、上 не приймати близько до серця його слова;他心里一点事也〜不住у нього немає ніякої витримки; він збвсім не володіє собою. 10)(加ік去）кМсти.汤里多〜些盐 сипати побільше солі в суп. 11)(控制行动达 到某种分寸)：〜明白些не будь настільки д)фним; будь обережним! g〜耳结日月@ треба бути розумнішим;谈话声音〜低些 говоріть тихіше!
放步 fangbu крокувати; [йти] широким кроком. 〜前进 покрокувати (піти широким кроком) уперед; сміло [йти] уперед.
放长 fangchang подовжувати що (подовження). 把袖子〜подовжити (випустити, приспустити) рукава.
放长线，钓大鱼位ng chang xian, diao da yu розмотати ліску, щоб упіймати велику рибу.
放出 ftngchil 1)(释放）випускати що (випуск). 把牲畜〜畜棚 випустити худобу з хліва. 2) (发出）давати що. 丁香花〜阵由清香бузбк ароматно пахнув.
放大 fangda збільшувати що (збільшення); посилити що (посилення).〜照片 збільшити фотографію; фотозбільшення;〜的图纸 збільшене креслення;〜声音 підсилити звук; 〜脚步 додати кроку;〜两倍 збільшити в три рази;〜摄影 <摄> макрозйомка; макрофо-
тографія;〜的瞳孑L розширена зіниця；无线 电线路上的〜设备підсилювальна апаратура на радіолініях.
放大管 f^ngd^guan <无线> підсилювальна [електронна] лампа. 放大机 ftngd^ < 摄 > фотшбільшувач; збільшувач.
放大镜位ngd^jing <理> л^па; збільшувальне скло.
放大率 fangdalU〈技〉збільшення; коефіцієнт збільшення.显微镜 的〜коефіцієнт збільшення мікроскопа;电流〜підсилення (коефіцієнт підсилення) струму.
放大器 f^ngdAqi <无线> підсилювач.
放胆 fangdan сміло; набратися сміливості.不敢 〜не вистачало сміливості;〜去做，不必害伯 робіть сміло, і нічого не бійтеся.
放诞 fangdan розбещеність (розбещений).
放荡位ngd^ng (行为不检）розбещений (розбещеність); (淫荡)розбещений (розбещеність); вести себе розбещено; хтивий;〜 的行为 розбещена (легковажна, непристойна, аморальна) поведінка;〜行为〜 的人 розбещена (легковажна) людина; безпутник; безпутниця;生活〜жити розбещеним життям;生活~的人 розбещена людина;〜不羁 розбещеність; безсоромність.
放电位ngdi&n 1)(电荷发出火花和响声）[електричний] розряд; розрядка.火花〜іскровий розряд;电弧〜дуговгій розряд;〜电流 розрядний струм;〜电压 розрядна напруга. 2) (对电路输电）подача струму; пускати електричний струм.
放电器ftngdiAnqi <电> розрядник.火花〜 іскровий розрядник.
放刁f^ngdiao (耍没头）хитрити;(耍无赖） нахабніти розм.; скандалити розм., застар.
放毒 fangdu 1)(放毒药）отруювати що; класти отруту (отрута) у що. 2)(散布毒素） поширювати отруту.
放风色ngf^ng 1)(金空气流通）провітрити що\ освіжити що. 2)(放犯人散步）випускйти ув'язнених на прогулянку. 3)(透露消息） вибовкати (видати) відомості. 4)(散布流言） пускати слух. 一
放工 fanggong розпускати (відпускати) робітників [після роботи]; іти після роботи.
放过 fangguo 1)(漏过）пропускати що (пропуск); упускати що.〜机会 пропускати нагоду; втрачати можливість (зручний випадок);〜农时 пропустити час сівби;好时 机被〜了 сприятливий (зручний) момент був [уже] пропущений. 2)(饶恕）спускати розм. 不〜не давати спуску кому;不能轻易〜他не можна так прбсто і легко йому спускати;不 会白白〜他的це йому так не пройде;不〜一 个坏人，不冤枉一个好人не давати спуску жодному шкіднику, не зводити наклепу на безневинного; не випускати жодного
шкідливого елемента, не карати жодної безневинної [людини].
放虎归山位ng hu guT shan "дати тигру піти в гори"; розв'язати руки (дати свободу дій) злодію (ворогу).
放火 ftnghu6 1)(烧毁）підпалювати що (підпап); підпалювати що，розм/, пускати червоного півня.敌人企图〜烧仓库вороги спробували підпалити склади;要把〜的人捉 住 треба впіймати палія. 2)(偏动）провокація (провокувати кого на що)\ сіяти


213
розбрат; ворожнечу.
放假 fangjia відпустка (відпускати що).〜期间 у відпускний час; під час відпустки;国庆〜两 天 два дні відпустки на Національне свято;
відпустити студентів на [один] день; дати студентам одноденну відпустку; дати студентам відпустку на [один] день;叨天我们〜завтра в нас буде неробочийдень; завтра ми не будемо працювати.
放进 fangjin класти що; впускати що (впуск); пропускати що (пропуск).打开窗子〜新鲜空 气 відчинити вікна і впустити [у кімнату] свіже повітря; відчинити вікна і провітрити кімнату;把文件〜抽屉里класти папери в шухляду столу;不准〜夕卜人 не пропускати (не впускати) сюди сторонніх.
放开 fangkai І)(张开）розкривати що (розкриття). 〜拳头 розкрити (розтиснути) кулак (руки);〜目艮界 дивитися ширше; розширювати кругозір;〜嗓门喊 закричати на весь голос. 2)(放在一边）відкладати що.这件事 可以暂时〜цю справу можна на годину відкласти;〜七、事 відкинути важкі думки.
放空 fangkong <交> порожняком розм.
放空气 fang kongqi розпускати слух (плітку); [штучно] ствбрювати атмосферу чого.放出 乐观空气 говорити з оптимізмом; створювати оптимістичну атмосферу; задавати оптимістичний тон.
放宽 ftngku§n І)(增大宽度）розширювати що (розширення); випускати що (випуск); приспускати що (приспуск).把衣服腰身〜 розширювати (випускати, приспускати) сукню в талії. 2)(减少限制）полегшувати що (полегшення); спрощувати що (спрощення), 〜条件 полегшувати (спрощувати) умови;〜 限制 зменшувати (полегшувати) обмеження; 〜期限 продовжити термін;〜尺度 збільшити (розширити) норму;〜胃 пом'якшення економічної ПОЛІТИКИ.
放款 fangkuan давати позику; відкривати кредит. 〜业务 кредитні (позичкові) операції.
放 Ш fanglang непристойний; розбещений (розбещеність).〜4亍为 непристойна, аморальна поведінка.
放冷箭 fang I6ngjian завдати зрадницького удару; удар у спину; удар нижче пояса.
放量 fangliang скільки завгодно; досхочу розм. —饮 напиватися досхочу.
放牧 fangmu пасти кого; пастухування.〜牲口 пасти худобу; скотину.
放牧场 fangmuchSng пасовище.
放盘 ftng^n І)(减价出售）продавати (продаж) за зниженою ціною; розпродаж (розпродавати що). 2)(增价收买）скуповувати (скупка) за підвищеною ціною.
放炮 f^ngpAo І)(开炮）стрілити з гармати. 2) (爆破）[зробити] вибух; вибухова робота; висаджувати в повітря що. 2)(发激烈言论） говорити 他一说就〜що він не ляпне, то грубість;另lj这样对人〜не можна говорити людині такі грубощі.
放屁fangp丨І)(―种生理现象）випускати гази. 2)(胡说）брехати місц., прост., (брехня прост.); говорити дурницю (нісенітницю， дурниці).
放气管 fangqiguan повітровідвід; випускна (вихлопна) труба.
放弃 fangqi відмовлятися (відмова); відріка¬
тися від чого (зречення). 一 自己的权利 відмбвитися (відрікатися) від своїх прав; поступатися своїм правом; ~领导 відмова від керівництва;〜自己的意见 відмбвитися від своєї думки;〜这一念头 відмовлятися від цієї думки; кинути (викинути з голови) цю думку;〜Р车地 покидати (кидати, залишати) позицію;不能〜原贝1J не можна поступатися принципами;我不会〜自己的决定від рішення не відступлюся.
放青 fangqlng пускати худобу на пашу.
放暗 fangqing розгулятися; прояснитися; прояснилося; 天〜了 н豸бо прояснилося; погода розгулялася; прояснилось.
放丈办 fangre〈化> тепловіддача; тепловиділення. 〜反应 екзотермічна реакція.
放任 fangren потурати (потурання) ; дати волю чому.由于父母的〜ч豸рез потурання батьків; 〜态度 потурання відношення;〜自流 допускати самоплив; пускати що на самоплив.
放散 fangsan випромінювання (випроменити що).防止热量〜затримка випромінювання теплоти.
放哨 f^ngshAo 1)(站岗）стояти на варті.派两个 人去〜виставити двох вартових. 2)(巡逻） патрулювати; н^сти патрульну службу; перебувати (бути) у дозорі; обходити дозором застар.战 士在〜патрулкіють солдати.
放射位ngsh6 1)(向四外射出）випускання (випускати що); випромінювання.〜光线 випускати [світлові] промені;
випромінювання світла;〜出万丈光芒 випускати яскраві сильні промені. 2) f放射 性的）радіоактивний.〜原子 радіоактивний атом;〜现象 радіоактивні явища; радіоактивність.
放射病 f^ngshSbing <医> 叩оменбва хвороба.
放射虫 f^ngsh6ch6ng <动> радіолярія.
放射法 fangshefS радіометод.
放射系 ftngshdx'i <化> радіоактивні ряди.
fangshexian <Щ> радіоактивні промені. 〜疗法〈医> радіотерапія; радіолікування.
放射形 fangshexing променистий; розбіжними променями.
放射性 f^ngshdxing < 理 > радіоактивність (радіоактивний); променистість
(променистий).〜元素 радіоактивні елементи; 〜同位素радіоактивний ізотоп;〜战剂 <军> бойова радіоактивна речовина;〜武器 радіологічна зброя;〜矿物〈矿〉активний мінерал; ~ 指示齐!j < 化 > радіоактивний індикатор.
放射学位ngshSxuS < 理 > радіолбгія，X 光〜 рентгенорадіологія.
ШМШ fangsheyuan радіоджерело.
放生 fangsheng випускати на волю [птаха, рибу і т.п.].
放声 fangsheng на весь голос; у голос; голосно. 〜大哭 голосно розплакатися; плакати на весь голос; вити;〜歌唱 гблосно співати; співати на весь голос.
放手 fangsh6u 1)(松手）розціпити руку; випустити що з рук.他对这件亊是不丨〜的він цієї справи з рук не випустить. 2)(不力ПР艮制) розв'язати руки;(大胆）сміливо.〜发动群众 сміливо піднімати маси; смілива мобілізація мас;〜干 сміливо діяти; діяти з розв'язаними руками; діяти не озираючись;领导上〜让他
去干 начальство дало йому своббду дій; начальство розв'язало йому руки.
放肆 fangsi невимушений (невимушеність); розбещений (розбещеність).〜的态度 невимушені манери;举止〜тримйти себе розв'язно; розв'язна поведінка; [допускати] вільність (фамільярність) у звертанні; розперезатися; свавільний учинок;〜无礼 зухвала розв'язність; розперезатися;〜地污 Ш розбещено зводити наклеп на кого;另lj〜не будь розв'язним; не смій сваволити; не можна допускати фамільярності; без вільностей!
放松 ftngs6ng 1)(使松开）послабляти що (ослаблення).〜腰带 послабляти (відпускати) пояс;〜绳子 відпускати мотузку;使肌肉〜 послабити мускули;全身〜дйти спокій усьому тілу; послабити всі м'язи. 2)(降低要 послабляти що (ослаблення); потурання; 〜纪律 ослаблення дисципліни;〜要求 послабляти вимоги; допускати потурання у вимогах;〜学习 потурати в навчанні;〜警揭 послабляти пильність;不能~思想改造 не можна недбало ставитися до перетворення ідеології.
放下 fangxia 1)(使落下）опускати що; спускати що (спуск).〜窗帘 спускати (опускати) фіранку;〜担子 опускати нбшу на збмлю;迫 使敌人〜武器 примусити противника скласти зброю;把工人〜矿井 спускати робітників у шахту. 2)(抛弃）скинути що.〜 包揪 скинути з плечей (із себе) вантаж; звільнитися від баласту;〜架子 залишити (відкинути) свою зарозумілість; відкинути чванство.
放下屠刀，立地成佛倍ngxiS tudao, li di cheng fo "відкидаючи ніж, м'ясник миттєво стає Буддою"; хто залишить меч, той здобуде царство небесне; покласти меч і стати ангелом.
放心 fangxln заспокоїтися; бути спокійним; відлягло від серця.〜不下 тривожитися; хвилюватися;我完全〜я абсолютно спокійний (упевнений);我 对他完全〜я абсолютно впевнений в нього; 使他不〜уселяти йому занепокоєння;谓〜，不会出琪故的 будьте спокійні，нічого не трапиться; 关于这一点请〜про це можете не тривожитися; у цьому відношенні можна бути спокійним;大家总算〜了 в усіх нарешті відлягло від серця.
放4亍 fangxing пропускати що (пропуск),准予〜 видати дозвіл на пропускання;请准予 ~ дозволите пропустити.
放学 fangxue розпустити учнів; розпуск учнів; кінчаються заняття [у школі].〜以后 після школи;小学生们〜了 у школярів уже скінчилися заняття в школі.
fangxig <Ш> кровопускання; пускати кров.〜лікування кровопусканням.
放И艮 ftngyan охоплювати поглядом що; звертати погляд на що; бачити вперед.胸,奸祖国， 〜世界 нести в серці Батьківщину й охоплювати поглядом увесь світ; приймати до серця всю країну, звертати погляд на весь світ; жити інтересами Батьківщини і думами про весь світ. *
Ж fangySng розводити кого (розведення, розплід).在池塘里〜鱼类 розведення риб у


214
ставку;在庄稼地里不能〜家禽на посівних полях не можна годувати домашніх птахів.
放映 fangying демонструвати що (демонстрація). 〜新片 демонструвати новий фільм; 电视电影〜телекінопробкція;影片〜两场 картина йде двома сеансами; картина показується в двох сеансах.
放映机 fangyingjl кінопроектор; кіноапарат.幻 灯〜діапроектор; 电视电影〜телекіно- проектор.
fangyingyuan кіномеханік.
放游 fangyii відвід річкового мулу [на поля].
放债 fangzhai давати гроші в ріст.
放帐f^ngzhAng 放债.
放赈 fangzhen надання матеріальної допомоги голодуючим.
放之四而皆准 f^ng zhisihSi erjie zhun вірний для всього світу; правильний за всіх обставин; застосовний усюди; непорушний (непохитність).
放置 fangzhi— Ш 9).
放逐 fangzhu заслати кого; відправити кого в заслання.
放纵 fangzong 1)(纵容）потурати (потурання); потурати (потурання); розбещувати кого.不 要〜子女 не треба розбещувати своїх дітей; не треба потурати (потурати) своїм дітям. 2) —放肆•
放走 fangz6u відпускати кого; випускати кого (випуск); звільняти кого (звільнення).把小 鸟〜випускйти пташку на волю.
飞侘і.
飞 йі 1)(飞4亍）літати; політ./[氐〜політ на малій висоті;试〜пробний (експериментальний, попередній) політ; ~了一千公里 пролетіти тисячу кілометрів;〜满一万公里 налітати 10 тисяч кілометрів;乘飞机〜遍全国 облетіти на літаку всю країну;飞机朝着北京方向〜去 літак узяв курс на Бейцзин;飞机〜离北京 літак вилетів із Бейцзина;鸟儿在〜птахгі літають;鸟儿〜往树林去 了 птах полетів у ліс; 鸟群〜向南方 зграя птахів летіла на південь; 他〜也似地向家中跑去він полетів додому; 子弹、手榴弹一齐〜向敌人іфіі, гранати посипалися на ворогів. 2)(在空中飘浮） літати.〜沙 летучі піски; 了雪花了 почався снігопад; почав падати сніг; пішов сніг. 3) (快)швидкий.〜跑 мчатися щодуху (що є дух); нестися стрілою (стрімголов); бігти бігом;策马〜跑 підняти коні на галоп;小鸡满 院〜跑 курчата носилися по всьому дворі; ~ 报 терміново (спішно) донести (повідомити); термінове повідомлення. 4)(意夕卜的） несподіваний (несподіванка),〜祸 негадане лихо.
飞驰 feichi нестися; мчати; летіти.歹!]车在〜 несеться (мчить, летить) потяг;连长骑着马〜 Щ ЗІ командир роти пронісся (промчав, пролетів) верхи на коні; командир роти проскакав верхи.
飞出伝ichil вилетіти (виліт).
飞 Йр feichuan повітряний корабель.宇宙〜 космічний корабель; планетоліт;卫星式字亩 ~ космічний корабель-супутник;行星际载人 〜пасажирський планетоліт.
飞弹侘ісійп 1) <军> літйк-снарії. 2)(流弹） очманіла куля.
飞地 ШсГі <政> анклйв.
飞碟 fBidiS 1) <体> тарілка; тарілочка. 2)(未探
明的空中飞行物）нероізпЬнаний літаючий об'єкт.
飞短流长 fei duan liu chang розпускати плітки; розпускати (мусувати) слухи.
飞蛾投火 fei'e tou huo як метелик на вогонь (на світло); [явно] йти на вірну смерть.
飞归 feigul〈数〉спрощений спосіб розподілу [на китайській рахівниці].
飞过 feiguo пролетіти що; перелетіти що.〜大 洋 перелетіти [через] океан;飞机〜上海 літак пролетів Шанхай;飞机从山顶上〜літйк пролетів над горою;皮球〜了 围墙 м'яч перелетів через паркан.
飞花传出他<Фі> пух.
飞黄腾达位ihudng teng da зробити блискучу кар'єру; блискуча (запаморочлива, стрімка) кар’єра; у гору йти (підніматися).
飞煌 feihuang 〈动〉азіатська (перелітна) сарана.
飞机 feijl літак; аероплан; авіа-.喷气式〜 реактивний літак;直升〜вертоліт; автожир; 民航〜цивільний літак;旅游〜туріістський пасажирський літак; 7jC 上〜гідроаероплан; 三叉期〜трайдент;〜设备 літакове устаткування; 〜发动机 авіамотор; авіаційний мотор;〜模型 авіамодель;〜设计师 авіа- конструктор;〜制造业 літакобудування;〜制 造业职工літакобудівники мн.;〜制造厂лі- такобудівельний завод; авіазавод;〜总数 авіапарк.
飞机场 fBij了chSng аеродром; аеропорт (指大型 的现代化机场).军用〜військбвий аеродром; 民用〜цивільний аеродром.
飞机库 feijiku авіапарк; ангар.
飞雅 feijian бризкати; пінитися.浪花〜баранці (хвилі) піняться;火星〜іскри бризкають.
飞进侘ijin (突然飞进）залетіти в що; залетіти в що.飞机〜云里去了 літак влетів у хмару;房 I、司里〜——只燕子 у кімнату залетіла ластівка.
飞快侘ікийі 1)(极迅速）стрімкий (стрімкість); блискавичний (блискавичність); щод^Ьсу.汽 艇〜地驶向远方кйтер стрімко (щодуху) понісся вдалину; ЙЬ〜JF 了 вона пішла швидко-швидко. 2)(极锋利）гбстрий (гострота); гострий, як бріітва.刀磨得〜ніж відточений, як бритва; ніж був гостро відточений.
飞来侘ildi прилетіти (приліт);(成群飞来） налетіти (наліт).〜了 好多麻雀 налетіли горобці;小鸟〜飞去 пурхали пташки, feilian будяк колючий (акантолісний).
飞轮 feilun〈机〉маховик; махове колесо. 2) (自行车的飞轮)ведена зубчатка (шестірня).
飞毛腿 feimaotuT скороход (швидкохідний).
飞沫传染 f^imd-chudnrSn <医> краплинна інфекція.
飞蓬 feipeng <Щ> дрібнопелюстник гострий (їдкий).
飞潜动植侘і qian dong zhi тваринний і рослинний світ; жива природа.
飞禽 feiqin пернаті; птахи мн.9 〜走兽 птахи і звірі.
飞去 feiqu полетіти.飞机向南方〜літйк полетів на південь.
飞泉 feiquan водоспад.
飞散侘is&n розлетітися.太阳出来以后，云片就 〜了 після сходу сонця хмари розійшлися.
飞砂走石 fei sha zou shi завіяв страшний вітер (заревів ураган), піднімаючи хмари (клуби) піску і каміння; завихорилася, піднялася
хмара піску і пилу.
飞上 feishang злетіти (зліт),〜树枝 злетіти на дерево;〜天空 злетіти в небо.
飞逝 feishi пролетіти; пронестися; промчати. 岁月〜роки пронеслися (промчали, пролетіли); роки швидко понеслися
(помчали); швидко проходив час.
飞速 feisu стрімкий (стрімкість).工业的〜发展 стрімке зростання (стрімкий рбзвиток) промисловості;在工І化道路上〜前进йти на всіх парах по шляху індустріалізації;列车 〜驶过 на повній швидкості промчав потяг; 飞机沿着起飞跑道〜向前літйк пронісся по злітній смузі.
飞腾 feiteng зметнутися.火焰〜вогонь зметнувся [нагору].
飞天 feitian фея.
飞艇 feitmg дирижабль «/.; повітряний корабель. 〜制造 дирижаблебудування.
飞吻 feiwSn повітряний поцілунок.
飞舞 feiwu пурхати (пурхання); літати і кружляти. "Є会舞演员们在‘台上〜着 балерини пурхали (кружляли) на сцені;蝴蝶 在〜пурхйють метелики;彩色气球在空中〜 різнобарвні кулі літають і кружляють в повітрі;雪花满天〜сніжинки носилися в танці, що пурхає, і застеляли все небо.
飞下 feixia злетіти з чого.房上〜一只鹤子 з даху злетів голуб.
飞翔feixiang літати; парити.有一群鹤子在天 空〜у повітрі кружляла (літйла) зграя голубів; 老鹰在云端〜opdn парить в хмарах.
飞行 fixing летіти; політ.在城市上空〜летіти над містом;高空〜висбтаий політ;夜间〜 нічний політ;宇宙〜космічний політ;星际〜 міжпланетний політ;不着陆〜безпосй- дочний політ (переліт);〜事故 льотна (польотна) подія;〜人员 льбтннй склад;不宜 〜的天气 нельотна погода.
飞行服侘ixingfii <空> авіаційний (льотний) одяг; льотний (пілотський) костюм.密闭〜 скафандр;高空密封〜пневмокосткім; гермокостюм;星际〜костюм астронавта.
飞行帽侘ixingm^o <空> [льбтаий] шолом; авіашолом.
飞行器 fBixingqi літальний апарат.星际〜 зірколіт;地屏〜екраноліт; екраноплан.
飞行员 feixingyuan льотчик; льотчиця; пілот; авіатор; авіаторка;(直升飞机飞行员）вертолітник; вертолітниця.宇宙〜космонавт;星 际〜зірконавт.
飞目艮 йіуйп стріляти очима.
飞燕草 feiyancSo < 植 > шпорник аякса; дельфініум аякса; живокість аяксова.
飞扬 feiyang клуботатися.尘土〜пороішіти; пил [піднімався] стовпом; клубочеться пил; пил летить; у повітрі стояла пилюка; здійнялися хмари пилу.
飞扬跋鹿 feiyang bahu дика самоправність; самоправство; сваволя; сваволити; бешкетувати.反动派〜，为所欲为的时代 己经一去不复返了 бегповорбтно пройшов той час, коли реакціонери могли поводитися самоправно і не зважати ні на що.
飞鱼侘іуй <动> летюча риба.
飞语侘іуй —> Й语Йіуй.
飞跃 f^iyud 1) <哲> стрнббк спец.\ злет.社会发 展的〜стриббк у розвитку суспільства. 2)(突 飞猛进） стрімкий (стрімкість);


215
стрибкоподібний (стрибкоподібність).〜前进 [зробити] стрімкий (запаморочливий) стрибок уперед;〜发展 стрімкий (стрибкоподібний) розвиток;建设事业在〜 发展 стрімкими темпами розвивається будівництво.
飞越侘iyuS перелетіти що (переліт).〜太平洋 переліт через Тихий океан;〜天险 перебороти природну перешкоду;〜高山峻岭 перелетіти гірські хребти (вершини).
飞灾 feizai несподіване лихо.
飞涨 feizhSng швидко підніматися; стрімкий (скажений) скачок.物价〜ціни на товари швидко підхопилися (піднялися);股票〜 акції полетіли вгору; акції стрімко піднялися в ціні.
妃泡. '
妃位і І) 妃子.2)(王妃）принцбса; княгиня.
妃色 feise ясно-червоний.
妃子 fei-zi друга дружина імператора.
雕 fei.
ШШ feifei мчати; летіти.
斐 Геі.
斐 fei фея;江〜фбя ріки. .
斐斐侘ійі блукати; летіти; вештатися.
鲱 Геі.
SI fei ароматний; духмяний, feifei духмяний; пахучий.
非侘і.
非位і І)(错误）поміілка; неправда.痛改前~ рішуче взятися за виправлення своїх помилок; вирішити докорінно виправитися. 2)(责备）обвинувачувати когось (обвинувачення); дорікати що в чому.不可 厚〜не можна особливо обвинувачувати (дорікати); не за що (не можна) різко засуджувати що.) 3)(不是)не; не-.〜正式的 声明 неофіційна заява;〜官方消息 неофіційні відомості;〜会员 не член союзу;〜 党积极分子безпартійний актив;〜党干部 робітник-некомуніст;〜无产阶级观点 непролетарські пбгляди;〜组织观点 погляди, що йдуть урозріз із організаційними принципами партії;〜劳动人民家庭出身 вийти з нетрудових родин;〜对抗性矛盾 неантагоністичні протиріччя;〜生产劳动 непродуктивна праця;〜军事化的自由城市 демілітаризоване вільне місто;〜集团政策 позаблокова політика;〜暴力行动 ненасильницькі дії;〜笔墨所能形容не піддаватись опису; важко описати пером;答〜所问 відповідати не на питання. 4)(与否定调连用， 表示必须）без... не...; обов'язково.〜请莫人 без доповіді (без дозволу) не входити!〜如此 不可 тільки так, а не інакше; і ніяких просту 〜早些办不可зробити раніше і ніяких;〜这样 办不可 ніяк не можна інакше [робити]; роби так, і все тут (і ніяких розмов)在这种情况下 〜这样决定不可 за даних обставин не можна прийняти інше рішення;〜你不行 без вас ніяк не можна; без вас ніяк не обійтися; без вас неможливо; тільки (обов'язково потрібні) ви, і ніхто інший;我们〜达到目的不行ми обов'язково досягнемо мети (своєї*). 5) (Jh4H- 洲）Африка (африканський).
非病原菌侘ib丨ngyudnjiin < 医 > не хвороботворні (непатогенні) бактерії.
非常侘ichdng І)(不平常）надзвичайний (надзвичайність); незвичайний.〜会议 надзвичайне засідання; надзвичайна сесія;〜十古•况 надзвичайна обставина;〜人物 незвичайна людина;〜事故 надзвичайна подія;〜事 1牛 екстраординарна подія;〜时期 надзвичайний момент; надзвичайний час. 2)(十分） надзвичайно; незвичайно; украй; дуже; до неймовірності; конче; пре-.〜好看 надзвичайно (незвичайно) красиво; чудово; 〜远 надзвичайно (жахливо, страшно) далеко; у чорта на куличках прост.; до чорта на кулички проспи;〜伟大 найбільший;〜重要 надзвичайно (украй, дуже, винятково) важливо; найважливіший;〜英明 премудрий; 〜必要 украй необхідно;〜高兴 надзвичайно радий;〜感谢 дуже (надзвичайно) вдячний;〜 注意 подвійна увага;〜满意 дуже (надзвичайно) задоволений;〜自然 цілкбм (дуже) природно; найприродніший;〜愚 до неймовірності тупий;天气〜好 чудесна погода; 他〜会说话 він чудовий красномовець.
与Н池中物 fei chi zhong wu людина, що має майбутність; особа з майбутнім; хто в майбутньому неодмінно стане персоною (високопоставленою особою).
非>[& feidan не тільки;这〜无益，而且有害міно того що, це не тільки даремно, але і шкідливо; це мало того, що не принесе користі, але й зашкодить.
非导体 f^idaotl <理> непровідник.
非得f^id6i вкрай необхідно.他的病很重，〜马上 送医院不可 він тяжко занедужав, украй необхідно (обов'язково потрібно) зараз же відвезти його в лікарню.
非独fBidii <书> —菲Іі.
非法 feifa незаконний (незаконність); протизаконний (протизаконність); нелегальний (нелегальність).〜收入 незаконний прибуток; 〜会且会只 незаконна (нелегальна) організація;〜 活动 нелегальна діяльність; нелегальщина розм., застар.\ 〜行为 незакбнні (протизаконні) дії; незаконний (протизаконний) учинок;〜买卖 недозволена торгівля; 〜橫来的钱 незаконні надходження; ліві гроші;宣布某组织〜оголосгіти якусь організацію поза законом.
__凡 feifan надзвичайний (незвичайність).〜的 成就надзвичайні досягнення;〜的组织才能 незвичайні організаторські здібності;今天 街上热闹〜на вулицях сьогбдні надзвичайне пожвавлення.
非分 feifen недозволений,〜的事 недозволена справа;〜之想 нічим не обґрунтовані претензії.
非婚生 feihunsheng 〈法〉незаконний; позашлюбний; незаконнонароджений застар. 〜子女 незаконні (позашлюбні, незакон- нонарбджені) діти.
feijiaozhanguo держава, що не воює; країна, що не воює.
金属 feijlnshu неметали мн.〜元素 неметалевий елемент;〜材料 неметалеві матеріали.
非晶体 feijlngti〈矿> аморфне тіло; некрис- талічний.〜结构 некристалічна будівля.
非-军事区 feijiinshiqii демілітаризована зона.
非扩展句 feikuozhanju <1吾> непоширене ре-
非礼 feill непристойний (непристбйність); недозволенний (недозволенність).〜的行为 непристойна (недозволена) поведінка;〜强行 зґвалтувати кого.
非驴非马 fei lti fei та ні риба, ні м'ясо; ні пава, ні ворона; ні два, ні півтора; ні те, ні се.
非卖品 feimaipln зразок не для продажу; не продажний.
-一难 feinan докір (дорікати кому-чому в чому)\ нарікання; осудження (гудити кого-що).弓 І 起〜викликати нарікання (докори);遭到〜 піддатися наріканням; U 〜обсипати докорами; дорікати (гудити) всіляко; вішати собак на кого, розм.;无可〜ні в чому дорікати; бездоганний.
非派生 feipaisheng 〈语> непохідний.〜词 непохідне слово.
非亲非故йі qln fei gu ні сват ні брат.他和我〜 він мені збвсім чужий; він для мене збвсім стороння людина; він мені ні сват ні брат.
非生邊І体 fBish6ngwM〈生物> неживб тіло.
非条件f^itidojiAn безумбвний.〜刺激 <生理> безумбвна роздратованість;反射〈生理〉 безумбвний рефлекс.
__同/』、可 fei tong хто кб справа нежартівлива; справа серйозна; збвсім не дрібниця (не дрібниці); збвсім не жарт; надзвичайно важливо.
feixiao насміхатися над ким-чим (глузування). t白 боятися，що люди стануть
насміхатися; боятися глузувань людей;任人 〜пропускати глузування повз вуха.
feixing жорстокі катування.〜拷打 піддавати кого жорстоким (звірячим) катуванням; катувати кого жорстоко.
非一曰之功 fei yl ri zhl gong мало-помалу пташка гніздо звиває.
非议 feiyi засуджувати кого-що (осуд).无可〜 немає за що засуджувати; бездоганний.
与N 正义 feizhengyi несправедливий (несправедливість).〜战争 несправедлива війна.
非殖民地化 f^izhimindihi^ деколонізація.
非洲人 Feizhouren африканець (африканський); африканка.
Щ侘і另见侘і.
菲位і <化> фенантр泛н.
菲律宾人 Feiltiblnren філіппінець (філіппін- ський); філіппінка.
緋畆
緋红 feihong рум'яний (рум'янець, рум'яність); як маків колір.〜的两颊 рум'яні (яскраво-червоні) щоки; із рум'янцем на обличчі; щоки палають рум'янцем;〜的晚霞 багряна (криваво-червона) вечірня зоря;脸 色〜шйрів рум'янець;两腿冻得〜щбки рожевіють від морозу.
感 fei.
扉 fei стулка [двері].柴〜дерев'яні двері.
扉页 feiye титул; титульний лист; титульна сторінка. *
^ fei另见侘і.
蛮短流长fBi duan liu chang —>飞短流长fBi duan liu chang.
HI声 feisheng <书> користуватися широкою популярністю; відомий.〜文 відомий (прославитися) у літературних колах.


216
扉语 feiyu чутки мн.\ поголос; балачки мн.; плітки мн.
霏 Геі.
罪霜 feifei <书> іуспій (густина).雨雪〜 повалив густий сніг, перемішаний із дощем; валив лапатйй сніг упереміш із дощем.
鲱&
鲱 fBi <动> оселбдець (істівн).
Ж fei.
Ж fei І) річки, які мають спільне джерело та різні гирла; 2) назва річки Феішуї в пров. Анхої.
їй fei 另见 fti.
胞 fei уникати; ухилятися.
肥ш.
肥 fei І)(含脂肪多）жирний (жиріти); гладкий (огрядність, гладшати).〜猪 гладка (жирна) свиня;〜肉жирне м'ясо;牲畜渐渐长〜了 худоба гладшає (жиріє). 2)(月巴沃）родючий (родючість); гладкий (огрядний); жирний. 这里的土地很〜землі тут родюча (сита, жирна). 3)(使肥沃）удббрювйти що чим (добриво); робити родючим. 4)(月巴料） добриво.绿〜зелене добриво;施〜удббрити що; внести добриво;积〜збір добрив. 5)(用 不正当的收入使富裕）Збагати'ти кого (збагачення).苛捐杂税只І〜了那些贪官污 吏 важкі податки і побори збагатили тільки продажних чиновників (казнокрадів, хабарників) 6)(宽大）ширбкий.这件І服太 〜了 ця сукня занадто широка;大衣的腰身太 〜пальтб широке в талії.
月巴肠 feichang кишки мн.
肥大涵沿 1)(宽大）великий кому, для кого.这 鞋我穿着太〜ці черевики мені занадто великі. 2)(粗大壮实）огрядний (огрядність); гладкий (опасистість).身身区〜огрядна (гладкі) фігура. 3) <医> гіпертрофія (гіпертрофуватися). 心脏〜гіпертрофія серця.
月巴分 feifen〈农> відсоток корисного добрива. 土 壤的〜відсбток корисного добрива в ґрунті.
肥士 feili <农> родючість,天然〜природна родючість;人工〜економічна родючість.
月巴料 feiliao добриво.化学〜хімічне добриво; туки мн.;玻璃〜склот^ю^ мн.;细菌〜 бактеріальне добриво;有机〜органічне добриво; органіка збірн., розм.;无机〜 неорганічне (мінеральне) добриво;矿物〜 мінеральне добриво; туки мн.; ^ ~
фосфатно-калійне добриво;速效〜швидюз- дїюче добриво;上〜вносити дббриво; удобрювати що.
月巴煤 feimei бітумінозне (жирне) вугілля.
肥美feim6i 1)->肥沃2)->肥壮.
肥胖 feipang товстий (товстіти); гладкий (огрядність, гладшати); пбвний (повнота, повніти).〜的脸 бжиріле (товстом'ясе) обличчя;〜的身躯 товста (гладка, повна) фігура.
肥胖病 ftip》ngbing <医> адипб3; ожиріння.
刀巴缺 feique тепленька (ситна) місцинка (місце); дохідна місцинка.
肥实〈口> 1)—肥壮.2)(脂肪多）жирний.〜的 肉 жирне м’ясо. •
肥瘦儿fdishdur рбзмір.你看我这件衬衫的〜怎 么样？ подивіться, чи підходить мені рбзмір цієї сорбчки?
肥硕 feishuo 1)(果实饱满）великий і налитий. 果子〜великі плоди;子粒〜налиті зерна. 2) 肥大
肥田促itidn (肥沃的田地）родючі (тучні) поля.
(使土地II巴沃）удббрювіти (підгодовувати) землю,用〜удббрювйти поля гноєм;草木灰 可以〜рослинна зола йде на добриво полів; рослинна зола робить землю тучною.
月巴田草 feitiancao рослини, що збагачують ґрунт.
月巴田粉 feitianfen сульфат амонію.
月巴沃 feiwo родючий (родючість); тучний (тучність); жирний.〜的 dL М родючий (тучний, ситий) ґрунт;〜的黑土 жирний чорнозем;使土地〜підгодувйти землю.
肥效 f<6ixi备о <农> дія (ефективність) добрив.
肥育 Шуй <牧> відгодівля (відгодувати кого). 放牧〜нагул; нагульна відгодівля.
肥育站 fSiyCizhin <^С> годівельний пункт.
肥源 fSiyudn <农> джерел6 добрив.
月巴阜feiz^o мило.—块〜шматок мила;洗衣〜 пральне (господарське) мило;液体〜рідке мило; тК〜мильна вода; ~泡沫 мильна піна; ~ 制造业миловаріння;手上擦些〜мі^лити руки;〜起沫 мило добре милиться;〜不起沫 мило погано милиться.
月巴阜厂 feizaochang миловарний завод; миловарня.
月巴阜粉 feizaofen мило в порошку; мильний пральний порошок.
肥阜盒 f^iz&oh6 мильниця.
月巴阜泡 feizaopao мильний міхур.吹〜пускати мильні міхури.
月巴猪粉 feizhiifen порошок для відгодівлі свиней.
月巴壮 feizhuang угодований (угодованість); огрядний (огрядність); у тілі.〜的马 угодований кінь; кінь у тілі;〜的牲畜 угодована (гладка) худоба;牲 口〜了 худбба стіна вгодованою; худ<3ба стйла гладшати.
腓促. 腓肠肌 ftichdngj了 <解> ікроножний м'яз. 腓骨 fdigii〈解> малоберцова кістка 腓浅神经 f^iqiSn-shSnjing <解> поверхневий малоберцовий нерв. 腓深神经 f^ishSn shenjlng < 解 > глиббкий малоберцовий нерв. 诽侘І.
俳镑 feibang наклеп (зводити наклеп на кого-що); інсинуація (інсинуювати кого-що) книжк.; чорнити кого-що; вкривати брудом кого., змішати з брудом кого; втоптати (затоптати) у бруд кого; зводити наклеп; ганьбити кого-що; обливати брудом (помиями) кого;无耻~ нахабний наклеп.
诽镑性 f^ibAngxing наклепницький.〜的言论 наклепницькі розмбви (слова, вигадування).
Щ- і旁者 feibangzhe наклепник; інсинуатор книжк.; пліткар.
螌 Геі.
Ш fei 1) постільна блошиця; 2) тарган.
fei 另见 йі.
非 fei обмовляти; чорнити; злословити.
非谤 feibang обмовляти; чорнити; злословити;
намовляти на кого; клепати на кого розм.
胆Ui.
月出 fei МОЛОДИЙ МІСЯЦЬ； СВІТЛО МОЛОДОГО МІСЯЦЯ.
fl出明 timing 1) світло молодого місяця; 2) світанок.
月出魄 feipo 1) затемнена частина місяця; 2) сонце та місяць.
裴侶.
裴 fei допомагати; подавати допомогу; 2) плетена скриня; бамбукова корзина; 3) ні.
德侘і.
篚 fei плетена скриня; бамбукова шухляда на ніжках.
養 Геі.
^ fei 1) сухий варений рис; 2) пригощатися кашею з вареного рису.
匪 fei.
匪1 位і —»•匪徒.〜军 банда; бандитська армія;〜 患 бандитизм; лихо від бандитизму.
匪2 fei <书> (非）не.得之〜易дісталось (придбаний) із працею (не легко);获益〜浅 одержали чималу користь.
匪帮侘ibing банда; [розбійницька] зграя.希特 勒〜гітлерівська банда (зграя, кліка);粉碎法 西斯〜розгрбм фашистських банд (орд).
匪巢 feichao розбійницьке (бандитське) кубло; розбійницьке (бандитське) гніздо; бандитське лігвище.
匪党仿idSng —>匪帮.
匪首 feishou ватажбк (отаман) банди (зграї, розбійників).
匪特 feite диверсант; агент-розвідник.
匪徒 йійі розбійник; бандит; грабіжник.希特 勒〜гітлерівські бандити; гітлерівці мн.; фашистські бандити;法西斯〜фашисти л<н.
匪夷所思位і yi su6 si незвичайний (незвичайність); неуявний.
悱 Геі.
悱恻侘ice〈书〉горе; прикрість ж.; душевні муки.
_ fei 另见 fBi.
菲 fei 菲簿 скромний обід.
菲薄 fBib6 1)(少量）скрбмний (скромність); убогий (убогість); мізерний (мізерність); незначний (незначність).〜的彳匕物 скрбмний подарунок (дарунок); скрбмне підношення.
2)(焦不起）презирство (нехтувати кого-що).
非 ІХ feiyi скрбмний подарунок (дарунок); скрбмне підношення.
斐胤
斐济人 Feijiren фіджієць (фіджійський); фі- джійка.
斐然侘irdn <书> блискучий; чудовий.成绩〜 блискучі (чудові) успіхи;〜成章 написано блискуче (чудово).
極佤.
榧树 feishu торрейя [велика].
榧子 fei-zi 1)—> 榧树.2)(指种子)горіх торрейі.
Щ fei.
翡翠 f^icui <动> зимородок 悲翠 fSicui <矿> жад; жадеїт.


217
^ fei另见侘і.
盟蠊制如〈动> тарган.
吠fti.
吹 1 fei гавкати (гавкіт); дзявкати (дзявкання); брехати, прост.狂〜скажений гавкіт;犬〜 собака гавкає (бреше).
吠 2 fei брехати на.
吠声 feisheng гавкання.
吠陀 Шшб Веди.
吠形吠声 fti xing fei sheng варто одному собаці забрехати 一 так і інші за нею; сліпо повторювати кому-чому.
佛
佛 fei неспокійний; тривожний; збентежений.
怫然 feiran гнівний; з обуренням; гнівно.
扉 fei.
屝 fei темний кут.
剕 fei.
_ fei відрубати ногу.
扉
扉 fei солом'яні сандалії.
IS侶另见促і.
ІЙ fei насіння конопель; конопляний.
ЩГеі.
頓 fei медуза.
Ші
iAfei.
默 fei казкбва миша, яка по-собічому бреше.
沸 Геі.
沸 fei кипіти (кипіння); клекотати (клекотання). 〜油 кипляче масло;把水煮〜закип’ятити воду; 水〜了 BC«d кипить (скипіла).
沸点 feidian <理> точка (температура) кипіння.
沸沸扬扬 feifeiyangyang галасливо; із великим шумом.闹得〜наробити багато шуму.
沸泉 f^iqudn < 地理 > гаряче (термальне, кипляче) джерело.
沸石 feishi〈矿〉цеоліт.
沸腾 fdit谷ng 1) < 理 > кипіння (кипіти); закипання (скипати). 2)(高涨)кипіти (кипучий); вирувати (бурхливий); бити (кипіти) ключем.〜的生活 кипуче життя;热 血〜кров кипить;生活在〜життя б'є ключем (вирує, кипить);群情〜розгорілися пристрасті; вибухнуло невдоволення (用于 ‘示木满的场合)；і国〜着建设热潮по всій країні закипіло бурхливе будівництво;喜讯 传来，全国〜коли долетіла ця радісна звістка, то сколихнулася вся краша.
废侶.
废fti 1)(不再继续）кинути що.半途而〜на половині шляху (на півдорозі) кинути (зупинитися); робити наполовину; робити і не докінчувати. 2)(无用的）негідний (непридатність); відпрацьований; відкидний.〜 纱 чадна пряжа;〜油 відпрацьовані (що відходять, відкидні, забраковані) масла;〜铜 烂铁 металевий брухт; металобрухт.
废池 feichi ослаблення (ослабшати).纪律〜 ослаблення (падіння) дисципліни; дисципліна розхиталася; недисциплінованість.
废队令 feichu скасувати що (скасування); ану¬
лювати що (анулювання); розірвати що (розірвання).〜不平等条约 анулювати нерівноправні договори; десегрегація; денонсувати договори;〜种族歧视 скасувати (анулювати) нераціональні правила і розпорядки;声明〜条约 розірвати контракт; 〜封建制度знищити феодалізм;〜洋八股 покінчити з заморськими шаблонами.
废點 feichu скинути кого (скинення); повалити кого (повалення).
废话 ftihu》1)(无用的话）порбжня балаканина; нікчемні слова;(多余的话）зайві слова (розмови);(空谈）марнослів'я; порожній звук; порожні розмови;(胡说）дурниця.说〜 займатися балаканиною; чесати, базікати, патякати, верзти прост; кидати слова на вітер; розводити антимонії (антимбнію);没 有——句〜жбдного зайвого слова; без зайвих слів;少说〜не розводь порожні розмови; нічого займатися марнослів'ям; кинь говорити дрібниці;少说〜，怎么告士你的就 怎么办 роби, як тобі сказано, і ніяких (і більше ніяких, і без ніяких);〜连篇 переливати (пересипати) із пустого в порожнє; набір слів; боби розводити; базікати, не замовкаючи;〜连篇的信 дбвгий безглуздий лист;他的报告里〜很多у його доповіді багато води. 2)(说废话）базікати. 少〜，去你的吧！ ідуі (забирййся)безрозм6в! 少〜，快去干活！ не базікай, іди і працюй! нічого тобі базікати, йди працюй!
废料 feili^o відходи мн.\ сміття; непридатні матеріали.可利用的〜утильсировина; утиль ч” вторсировина;收集〜збиріти брухт і брак; 充分知用各种工业〜цілкбм утилізувати промислові відходи (покидьки).
废毛 ftimdo <纺> чадна вовна.
废棉 feimian <纺> бавовняні очески.
废品Шрїп 1)(不合格的产品）брак; бракований товар; бракована продукція. 出 〜 бракоробство;出〜的人 бракорбб. 2)(废旧物 品）утиль ч.\ утильсировина.〜力口工 переробка утильсировини; ~加工厂 утильзавбд; утильний завод;〜加工车间 утильцех; утильний цех;收购〜збір утильсировини;〜 收购站 збірний пункт утильсировини.
废气 feiqi〈技〉відпрацьований газ.
废汽 feiqi <技> відпрацьована (м'ята) пара.
废弃 feiqi скасовувати що (скасовування); скасувати що (скасування); анулювіти що (анулювання); відкинути що (відкидання). 把〜的土地变为良田перетворити закинуті поля на родючі.
废寝忘食 fei qln wang shi забути про їжу і сон; втрата і сну, і спокою; самовідданий (самовідданість); із самовідданістю.
废然 fHrdn <^>розчар6ваний; зневірений.〜而 返 повернутися ні з чим; повернутися зневіреним (розчарованим).
[ЖШ feire <技> відкидне (відпрацьоване) тепло. 〜的禾!J用 утилізація відкидного тепла.
废人 ftidn 1)(残废者）інвалід. 2)-> 废物 2).
废水 feishu! що відходять (відпрацьовані, відкидні) рідини (стоки, води); стічна вода. 工业〜промислова стічна вода.
废铁 feitie залізний брухт; залізні відходи (відходи).
废物ftiwO 1)(失去原有使用价值的东西） відходи мн.\ мотлох.〜洋"У 月^ утилізація відходів; утилізувати що;成为〜зробитися
непридатним. 2)(没有能力的人）капелюх ч” ж.; тюхтій ч” ж.у розм.\ йолоп прост.， лайлив.' людина нікуди не придатна; як від цапа молока;他简直是个〜від нього толку як від цапа молока.
废墟 fdixii руїни jwh.;(古代建筑遗址)руінилш.; (荒宪的地方）пустир ч.古城〜руїни старого міста;—片〜купа руїн;成为〜 перетвориться на руши;在资本主义制度的〜 上на уламках капіталізму;在旧制度的〜上建 立新制度 створення нового ладу на руїнах старого [ладу].
废澄 feizha виробничі відходи.
废止ftizM —>废除.〜干部职务终身制усунення порядку довічного перебування керівника на посаді.
废纸 ftizhl (印坏的纸)макулатура; макулатурні листи;(无用的纸）паперові відходи; непотрібний папір;(无效的文件）клаптик паперу.
废置fdizhi закидати що. g台车床早己〜不用了 цей верстат давно закинутий, і ним уже не користуються.
肺
肺 fei легені.右〜права лег泛ня.
肺病ftibing <口>肺结核.〜患者легенбвий хворий; легеневик.
肺病学 feibingxue пульмонолбгія.
肺病学家 feibingxuejia пульмонблог.
肺草 feicao〈植〉медунка аптечна (лікарська).
肺动脉 f^iddngm&i <解> легенева артерія.
肺腑 feifu душа; серце.〜之言 задушевні (найщиріші) слова; душевна розмбва; розмбва по душах; слова від щирого (самого) серця； слова, що вихбдять із глибин душі;倾 吐〜之言 сказати з усією задушевніс говорити від чистого сфця; вислови таємні думки.
肺活量 ftihu61i^ng <生理> життєвий об’єм легень.
肺尖 fdiji§n <解> верхівка легені.
肺结核 fdiji6h6 <医> туберкульб3 легень; [легенева] сухота застар.
肺静脉 ftijingmM <解> легенева вена.
肺痨制如<口>肺结核.
肺量计 feiliangji пульмометр.
肺泡 feipao〈解> легенева альвеола; легеневий (альвеолярний) пузирьок.
肺气肿 ftiqizh6ng <医> емфЬбма легень.
肺吸虫 feixlchong <动> легенева двохустка.
肺循环 ftixiinhudn <生理> легенбве кбло кровообігу.
肺炎 ftiyan〈医> пневмонія; пульмоніт; запалення легень.
肺叶 Шуб〈解> частка легені.
肺鱼 feiyu〈动> риба, що двояко дихає.
肺脏 fdiz^ng —» 肺.
肺輕feizhi ->肺吸虫.
沸 Геі.
沸沸 ftifdi <动> павійн.
贾 fei.
费fei 1)费用.会〜членський внесок;伙食〜 витрати на стіл (на харчування); Ж 电〜плйта за воду й електрику;办公〜канцелярські витрати;出差〜командировочні [гроші]; добові [гроші];修理〜витрати на ремонт;挂 号〜плйта за реєстрацію;欠资〜доплатна такса;力П 快〜доплата за терміновість;诉і公
ністю;
ювити


218
~<法> судбві витрати;交〜внйсти плату; зробити внесок. 2)(花费）витрачати що (витрата); витрачати що (витрачання).〜了很 多劳力 багато [було] покладено праці (витрачено сил);〜了许多口舌 чимало витрачено слів; чимало витратили слів;〜尽 思、量 напружити свою пам'ять; перебирати у своїй пам'яті; витратити багато часу на міркування;〜^^(1、教L вичавити з себе останні сили; вичавити все, на що здатний; прикласти всі старання; всіма силами намагатися (прагнути);只得两〜一番手脚 довелося знову повозитися (поклопотатися); 〜了很大的折才办成удалбся лише з великими клопотами;我为这〜了很多时间я витратив (затратив) на це багато часу;这要〜 很大力量 це потребує витрати великої праці; це буде кбштувати великої праці.
费边主义 feibianzhiiyi фабіанство.
费话 ftihd даремно витрачати слова.不必〜了 нема чого даремно витрачати слова.
费解 feijie малозрозумілий; муцрований; в^жко зрозуміти (осягнути) кого-що.〜的词句 малозрозумілі (мудровані) фрази (слова); фрази, важкі для розуміння;他的话很〜 важко його зрозуміти; не розуміємо, що він хбче цим сказати.
费劲 fdij'm 费力.白〜дарбмна праця; даремно (дарма) намагатися;这件事很〜д夕же важко це зробити; зробити це можна лише з великим трудом.
费力 feili важкий; трудомісткий (трудомісткість); що вимагає опрацювання.〜的活儿 трудомісткі роббта;〜不讨好 праць багато, та тблку (пуття) міпо (ніякого); маса (багато) турббти і ніякої користі; город городити; ведмежа пбслуга;翻山是有点〜的 перехід через гори був важкуватим;不用怎样~就能 学会 можна навчитися без особливої праці; 他啤工作从来不怕〜він ніколи не шкодував своїх сил у роботі.
费神ftishen 一费心.
费事 fSishi клопітливий (клопітливість).这项 工作是很〜的ця роббта клопіткі;这不太〜吗? чи не буде це занадто клопітливо (вйжко)?这 没有什么〜的 немАє тут нічбго важкбго; немає тут ніяких проблем.
费心 feixln будьте ласкаві! будьте люб'язні! потрудіться! завдати клопоту.〜，~! дуже вам вдячний! дуже зобов'язаний! ~疮电报发出去 будьте ласкаві (будьте люб'язні, потрудіться) відправити цю телеграму;叫你〜了 я завдав вам багато клопотів;吉不必〜дуже прошу вас, не обтяжуйте себе; будь ласка, не тривожтеся.
费用 fti.yong витрати мн.; витрата. 一般〜 витрати;生产〜витрати по виробництву; виробничі витрати;生活〜витрати на жиі 家庭生活〜грбші для утримування родини; витрати на утримування родини;政府所拨 的建设〜засоби (кредити), відпущені урядом на будівництво;需要有一笔很大的〜будуть потрібні великі (капітальні) витрати.
Ш fei.
癖子 fe zi пітниця.
痱子粉 fei-zifen присипка від пітниці.
нш 锁 f6i.
镄 <化> фермій.
分每fen.
船 fen фелон
鴻鸠 fenjlu горлиця.
棻位n.
ik fen 1) пахуче дерево Фень; 2) зарості; хащі;
3) 	багато; безліч.
鱗侘П.
餘 fen варити рис в парі.
鑛 f^n.
館 fen варити розсипчасту рисову кашу; розсипчастий.
Ш fen <方> ніколи раніше не бувало, щоб...; ще ні;досі не доводилося.
fen 3^ ж fen.
分任n 1)(分开）поділяти кого-що (розпбділ); по чому; раз-.按质量〜等级 поділяти на категорії за якостю;把工人〜为两组 поділити (розділити) робітників на дві групи;对半〜 поділяти (розділити) навпіл;〜两次做 зробити в два прийоми;〜层开采 видобуток по шарах;〜IKgSI керування по районах; порайонне керування;〜送包襄 розносити (розвозити) посилки;男女〜校 роздільне навчання;把书〜赠给同志们роздарувати книги товаришам;兵〜三路 війська вирушили з трьох боків; розосередити (поділяти) війська в трьох напрямках;——年〜 十二个月 рік ділиться на 12 місяців;整个报 告〜三个部分 уся дбповідь поділяється на три частини (складається з трьох частин);工 厂〜三班工作 завод працює в три зміни.) 2) (分配）розподілити кого-що (розподіл); поділяти кого-що (пбділ); розділити кого-що (поділ);平〜поділяти (розділити) нарівно; розподілити (поділяти) дорівнює (рівною мірою);〜土地 поділяти (розділити) землі;〜 兵把.□ розосередити війська для охорбни (для захисту) стратегічних пунктів;把孩子 们〜在各班里 розподілити дітей по класах. 3) —>分别2).不〜是非曲直не відрізняти (не розрізняти) правду від неправди;
另丨J без різниці віку і статі. 4)(分设的） філіальний; під-.银行〜行 філія (філіальне відділення) банку;〜店 відділення фірми;〜 厂 відділення (філія) завбду;农村〜校 сільська шкільна філія;科学院〜院 філія академії наук;〜会 філія (філіальне відділення) товариства (союзу);委员会〜会 підкомісія;〜部 підвідділ;〜区 підрайон. 5) (表示分数):五之〜一одна п'ята;七〜之三три сьомих. 6)(十分之——)одна десята; десята частина; десять відсотків.应该确定我们的 成绩究竟是三〜，还是七〜трбба визначити, скільки відсотків становлять наші успіхи - ЗО відсотків чи 70 відсотків? 7)(长度单位） "фень" (міра довжини, рівна 0,33 сантиметра). 8)(地积单位）"фень" {міра площі, рівна 0,0067 гектара). 9) (ЗІ量単位） "фень" {вага, рівна 0,5 грама). 10)(货币单位) "фень" {грошова одиниця КНР, рівна 0,01 юаня). 11)(时间单位）хвилина. 12)〈数〉(j?J 度準&) хвилина. 13)(比赛的计数І位）очко. 得到十〜набрати 10 очбк;多m 了一〜 виграти зайве очко. 14)(分数)оцінка; бал.记 〜ставити оцінку (бал);算术得九十〜
одержати 90 білів по арифметиці. 15)(年利 利秦）десять відсотків;(月利利率）одіїн ВІДСОТОК.年不 1J 二十〜двадцять відсотків річних;月利二十〜два відсбтки місячних.
分崩离析 fen beng If хі розпад (розпастися); розвал (розвалитися); розкбл (розколотися); тріщати по всіх швах.殖民体系〜ко- лоніальна система переживає рбзпад (тріщить по всіх швах);敌人内部〜 внутрішнє положення [у] ворога характеризується своєю роздрббленістю і розколом (розпадом);阶Й矛/і的激化，使资 Ф J^字土#〜загбстрення класових суперечностей роздирає капіталістичне суспільство.
分辩 fenbian виправдовуватися (виправдання). 无可~ немає виправдання;不由〜не дати кому слова сказати; не дати кому виправдовуватися;用不着你来〜ні до чого вам виправдовуватися;我要想〜几句 мені хотілося виправдатися (порозумітися); мені хотілося б дещо сказати у своє виправдання.
分辨 fenbian розрізнити кого-що (розрізнення); розібрати що (розбір).;不力口〜без розббру;〜 真假 відрізнити підробку від справжнього;〜 真正的敌友 відрізнити справжніх друзів від справжніх ворогів; розмежування між справжніми ворогами і справжніми друзями.
分别 fBnbi6 1)(离别）розлучатися з ким-чим (розлучення). ~ 时 на прощання; при розставанні; під час прощання; у годину розлуки;我们己经〜一年了 ужб [пройшов] рік, як ми розлучилися. 2)(区另lj) відрізняти кого-що; розрізняти кого-що (розрізнення). 〜轻重缓急 відрізняти головне від другорядного, термінбве від нетермінового; враховувати ступінь важливості і терміновості. 3)(不同点）різниця.毫无~ немає ніякої різниці; немає різниці;我看不 出他们之间І什么〜я не бічу різниці між ними. 4)(有分别地）ди^юренційбваний підхід до кого-чого; підходити до кого-чого диференційовано;〜釆取不同措施 вживати [різні] заходи в диференційованому порядку. 5)(分头）окремо.〜研究 розглянути окремо; 对各人〜说明 пояснити кбжному окремо.
分布 йпЬй розкидатися.人口的〜密度 ступінь заселеності; щільність (густоті) населення; 热带植物的〜地区ббласть поширення тропічних рослин;铁矿〜全省 залізна руда знаходиться усюди у провінції.
分布区 fBnbiiqii <动、ареал.
分布图 fBnbCitii карта.河流〜карта рік;人口〜 карта щільності населення.
分册 fence том.第二〜том другий.
分成 fencheng розділити кого-що (поділ); поділяти кого-що (розподіл); розбити кого-що.〜三份 розділити (поділяти, розбити) на три частини;〜两班 розбитися на два відділення;〜四类 підрозділити (розділити) на чотири види;河从这里起〜 两条支流 на цьому місці ріка ділиться (розгалузилася) на два рукави.
分&制 fBnchSngzhi <史> скіпщина.〜個户 орендатор-здольник.
分出 fenchu виділити кого-що (виділення); відокремити кого-що (відділення).〜一块地 відокремити ділянку землі;〜几个人去做农 村工作 виділити кілька люд^й на роботу в селі.


219
分寸 fen-cun такт; міра.有〜дотримуватися тйкту; знати міру; із тактом;说话办事都有〜 говорити і чинити тактовно;没荷〜的人 нетактовна людина;他的举止很有〜він проявив велику тактовність.
分担 fendan розкладати що (розкладання); розділяти що (паділ).—部&社会工作由我~ частину громадської роботи я прийняв (узяв) на себе; ih我〜一些你的痛苦дййте ж і мені мою частку участі у ваших стражданнях; дозвольте мені розділити з вами ваші негоди; 费用最好由大家〜найкр^це - це розподілити (розкласти) витрати на всіх; найкраще, щоб усі брали участь у витратах.
分到 fendao одержати що відповідно до поділу (по розверстці).〜两份自留地 одержати відповідно до поділу (по розверстці) присадибну ділянку в два феня. -
分道fBnd》o розходитися.铁路在这里~了 тут залізниці розхбдяться (розгалужуються).
分道扬锻 fen dao yang biao дорбги в кого розійшлися; піти різними шляхами; роз'їхатися в різні боки; кбжний поїхав своєю дорогою.
分电器 fendianqi〈电〉трамблер. 分度尺 fSndCichl <技> діагр^ф.
分度器 fenduqi〈技〉градуатор; дільник.
分队 fBndui <军> підрбзділ; ланка.航空〜л^нка літаків.
分队长 fenduizhang командир підрозділу;(航空 分 Р人）командир ланки.
分而治之偽1 er zhi zhi політика "розділяй і пануй".
分发位пй 1)(分别发给）роздати що (роздача). 〜奖品 роздати нагороди;〜信件 розносити листи. 2)(分派)розподілити кого-що (розподіл).把干部〜各地去рстоділити (розіслати) кадрових працівників на місця.
分 j]巴 fBnfti поділяти награбоване; поділити видобуток.
分封制 fenfengzhi <史> система рабовласницького суспільства; система наділення дблями.
分付 fBivfii ―吩咐 fBn-fu.
分割 fenge розділити що (розділ, пбділ);(瓜分） розчленувати що (розчленовування).〜殖民 地розчленувйти колонію;帝国主义国家〜殖 民地的斗争 боротьба за поділ колоній між імперіалістичними крашами;不可〜的关系 нерозривний зв'язок;民主与集中是不可〜的 демократія і централізм невіддільні одне від ОДНОГО：台湾是+ _领土不可〜的一部分 Тайвань є невід'ємною (невіддільною) частиною території Китаю;任何企图把台湾 从祖国〜出去的阴谋，都是我们-决反对的 ми рішуче виступаємо проти всяких спроб відторгнути Тайвань від Батьківщини.
分隔 fenge відгородити кого-що; розділити що (поділ).用屏风哗房间〜开відгородити частину кімнати ширмою.
5)* 给 fengei наділити кого-що чим (надягнув, наділення); виділити кого-що (виділення). 把土地〜农民наділити селян землею;〜大家 роздати (видати) що усім; наділити усіх; ^tli -}г виділити йому половину.
j)"X. fengong поділ праці.社会〜суспільний поділ праці;〜过细 занадто деталізований поділ праці;〜负责 rjilJ система розподілу обов'язків і особистої відповідальності;〜合 Ї1** поділ праці і кооперування; спільна робота з поділом праці; викбнувати роботу
колективно, розподіливши її між собою.
分光光度计 fenguang-guangduji <理> спектрофотометр.
分光光度学 fBnguang-guangdCixu6 < 理 > спектрофотометрія. 分光计 fenguangji <Ш> спектрбметр.
分光镜 fenguangjing <理> спектроскоп.
分毫 fenhao анітрошки; ні на йоту.〜不差 зовсім точно; як в аптеці; тютелька в тютельку прост.;〜不能少 ні на йоту не можна менше.
分号 fenhao <і吾〉крапка з комою.
分号 fenhao (分і机构）філія; [фірми]; філіальне відділення [фірми].
分红 fenhong розподіляти прибуток (тантьєму, дивіденд); бр^ти участь у прибутках.
分红制 fenh6ngzhi система розподілу прибутків.
分洪 fenhong <тК> відвід паводка (паводкових вод).
分洪区 fenh6ngqii вододільний район.
分户帐 fenhuzhang <会> ресконтро невідм.; особовий рахунок.
分化 fenhua 1)(分裂）розкластися (розкладання); розшаруватися (розшарування).大〜 колосальне розшарування; Р介级〜класове розшарування;农村中的两极〜поляризація (розшарування, диференціація) селянства [на два полюси]:社会〜为各个阶级 суспільство розшарувалось на класи. 2)(使 分裂）розкласти кого-що (розкладання); розколоти кого-що (розкол).〜工作 робота з розкладання чого; розкольницька діяльність; 〜瓦解敌人的队伍роз'єднувати і розкладати ряди противника. 3)〈生物〉диференціація.
fenji по щаблях.〜胃Щ керування по щаблях;〜核算 розрахунок по ступенях.
分家 fenjia розділитися (розділ).
分解 fenjie розкладання (розкласти що)', соці- ація (дисоціювати що); розпад.力的〜 <理> розкладання сил;福射〜 <理> радіоліз;医术〜 〈数〉розкладання на мнбжники;〜作用 розкладання; розкладницький вплив;把水〜 成氧和氣 розкласти воду на кисень і водень.
分界 fBnjid 1)(分开界限）рспмежувйти що (розмежування).两省沿河流〜меж《 двох провінцій проходить уздовж ріки. 2)—> 分界 线.
分界线 fenjiexi^n межа; кордон; розмежувальна (демаркаційна) лінія.军事〜військбва демаркаційна лінія;天然〜прирбдна межа; 两国的〜кордбн (демаркаційна лінія) двох країн.
分斤辦两 fenjln-bailiang чіплятися до дріб'язків; дріб'язкові причіпки.
分镜头 fenjingtou〈影> розкадрування, зробити розкадрування; розкадруватися.
分居 fenju відокремитися; розділитися; жити окремо. % 弟〜братів відокремилися (розділилися); брати живуть окремо.
分句 fenju〈语〉частина складної пропозиції.
开 fenkai 1)(不聚在——起)розлучитися; відокремитися. 兄弟两人〜已经三年了 ужб три роки, як два брати розлучилися;封面矛卩书〜 了 плетіння відокремилось від книги;〜打架 的人 розборонити тих, що б'ються. 2)(使不 相联系）відокремити кого-що (відділення); розділити кого-що (поділ),把两脚 ~ розставити ноги;把新书和旧书〜放покласти нові книги окремо від старих;怎么也分不开
ніяк не відокремити одн^ від іншого; 4也用手 ~人群走到台前 він，розштбвхуючи юрбу, підійшов до сцени; він проштовхнувся до сцени;不能把形式与内容〜не можна відокремити форму від змісту;这些成就是 与党的英明领善-分不开的ці успіхи невіддільні від мудрого керівництва Партії.
分科 f^nk5 <教> предметний.〜教学 навчати по аспектах;〜教学制 предметна система викладання; ~ 教学法 методика окремих предметів; методика з окремих дисциплін.
分类 fenlei класифікація (класифікувати кого-що)., сортування (сортувати кого-що); систематизація (систематизувати що).植物〜 класифікація (систематизація) рослин;商品 〜сортування товарів;图书〜класифікація книг;〜目录 систематичний каталог;把谷物 〜сортувати зернб;把文件〜групувйти документи.
分类法 fenleifa система класифікації.图书〜 система бібліотечної класифікації; система класифікації книг.
分类学 fenleixue систематика; таксономія (只 用于‘植物分类植物〜систематика рослин;动物〜системйтика тварин;生物〜 біосистематика.
分离 fenlf 1)(分开）відокремити що (відділення). 〜повітровідокремлення;
〜квіткоділення;理论和实践是不可〜的 теорія і практика невіддільні одне від одного.
2)分别1).
分离器 fenlfqi диссоційтор; роздільник.油水〜 вологомаслороздільник;空气〜вологомас- лороздільник; повітророздшьник.
分力 йпіі <理> складова сила(и).
分歹!J 式 fenlieshi <军> церемоніальний (урочистий) марш.
分裂 fenlie 1)(分开）розколотися (розкол); розщепитися (розщеплення); розпестися (розпад, розпадання).原子核的 理 > розщеплення (розпад) атомного ядра; 线的〜 < 理 > розщеплення спектральних ліній;细胞〜 <生物> розпбділ кліток;间接〜 <生物> непрямий розпбділ;直接〜 <生物> прямий розподіл;〜生殖 <生物> схизоген占3; 家庭的〜рбзпад родини;国家的〜局面 розкол держави; роз'єднаність у країні;制造 〜викликати (створити) розкол; сіяти ворожнечу;处于〜状态 перебувати в стані розколу;永远结束长期〜的局面навіки покінчити з тривалою роздробленістю;社会 党人~为左派与右派соціалісти розкололися на лівих і правих;内在矛盾使资本主义社会 〜 внутрішні суперечності роздирали капіталістичне суспільство. 2)(使分开） розколоти кого-що.，розщепити що (розщеплення). 党内的宗派 '活动 сектантсько-розкольницька діяльність усередині партії.
分裂主义 fenliezhuyi розкбльництво; розколь-
Н13М.
分裂主义者 fBnlidzMyizhS розкольник.
分懷 fenliu〈化〉дробова (фракціонована) перегонка; фракціонування (фракціонувати що). 气体〜газофракціонувйння;〜部分 фракція.
分馈柱 fenliuzhu〈化〉фракціонувальна колбна.
分路 fenlu <电> відгалуження; шунт.
分狹fBnmdi —»• <书> 分季.
分门另ij 类 fenmen-biel^i класифікація (класифікувати кого-що)', розсортувати кого-що за


220
видами (за класами).
分米 fenmT дециметр.
分米波 fenmibo <电> дециметрова хвиля.
分必 fenmi 1) <生理> виділяти що (виділення); секреція спец.〜汗液 виділяти піт;胃液〜 виділення ' шлункового соку;月旦汁〜 жовчовиділення;乳汁〜лактіція;唾液〜 слиновиділення;〜过多 гіперсекреція;〜过少 гіпосекреція. 2) <і也секреція.
分泌量 fBnm'ili》ng〈生理〉кількість виділення.
分泌物位nmiwCi〈生理> секрет спец.\ виділення мн.
分泌腺 fenmixian <解> секреторна зшіоза; залоза секреції.
分晚 fenmian народжувати (пологи лш.)； позбутися тягаря застар.〜阵痛 пологові потуги;她艮Р 将〜вона незабаром повинна народити; вона вагітна.
分秒必争 fen miao bi zheng дорожити кожною хвилиною часу; ефективно використовувати час; не гаяти ні хвилини; не втрачати жодної хвилини і секунди.
分明f^nming 1)(界限清楚）чітко.爱憎〜чітко розмежувати любов і ненависть;阶级阵线〜
7 	чітко розмежувалися класові фронти. 2) (明明）напевно; ясно.〜知道 напевно знати; наперед [було] відомо;大家〜看出使你 усі ясно бачили, що це ви;这〜是句谎话 це явна (свідома, чистісінька, визначена) неправда; 他〜不懂，却还要装内行напевно (очевидно), він цього не знає, але видає себе за знавця.
分母 fenmii〈数〉знаменник [дробу].
分蘖 fSnnid <植> кущіння.
分藥性侘nnidxing <植> розкущенність.
分派传npM 1)(分别指定）направити кого (напрямок); розподілити кого-що (розподіл); розверстати кого-що (розверстка); послати кого-що (посилка).给大家〜工作 розподілити всім роббту;〜他到农村去工作йогб відправили (послали) на роббту в село;〜干 部到夕卜省去 направлення кадрових працівників на периферію. 2)(分摊）розверстати що (розверстка); розкласти що (розкладка).
分配 fenpei 1)(分东西）розподілііти кого-що (розподіл, розподільний); розверстати кого-що (розверстка); розділити кого-що (розподіл).〜土地 розподілити (розділити) з谷млі;〜宿舍 розподілити кімнати в гуртожитку; 〜建设会圣费 розверстка (розподіл) засобів на будівництво;国家统一〜єдиний державний розподіл;社会主义〜原贝1J соціалістичний принцип розподілу;把纸张〜给出 版社 розверстати (розподілити) папір між видавництвами. 2)(安排）розподілити кого-що (розподіл); розверстати кого-що (розверстка). 〜工作 розподілити (розверстати) роббту;合理〜劳动力 раціональне розміщення робочої сили;大学 毕业〜розпбділ на роббту по закінченні вищого навчального закладу;月艮从组会只〜йти працювати туди, куди посилає організація; підкорятися розподілу на роббту з вказівки організації. 3) 〈经〉розпбділ.产品〜
розпбділ продуктів;再〜перерозпбділ;〜原贝丨J принцип розподілу;社 年终〜річний розпбділ доходів серед комунарів.
分批 fenpl по черзі; по партіях.〜接见 приймати кого-що по черзі;〜发货 відправляти товари по партіях; партійне (партіями) відправлення товарів;по
черзі відправляти кадрових працівників у низи для заняття фізичною працею.
分谱传叩й <音> партія.
分期 fenql розстрочити що (розстрочка).〜{寸款 розстрочити сплату; розстрочка платежу; ~ 付款买 Й 行车 купити велосипед на виплат; 〜完工 розстрбчити роббту;〜偿债 розстрочити виплату боргу;〜分批 на виплат і по партіях (по групах).
分歧 fenqi розбіжність (розходитися); розбіжність. 原贝Ij性的〜принципові розбіжності; 政治上的〜політичні розбіжності; політична ворожнеча;消除〜усунути розбіжності;力卩剧 〜поглгібити розбіжності;意见〜розбіжність (незгода, розрив, різнобій) у думках (у поглядах); думки розділилися (розійшлися); 我们之间已有了很大的〜між нами лягло глибоке провалля.
分歧点侘nqidiSn розбіжність.这就是我们的〜 от у чому розбіжність між нами.
分清 fenqlng відокремити кого-що (відділення); відрізнити кого-що; розрізнити кого-що (розрізнення).〜界线 провести чітку грань;〜 敌我 провести чітку грань між нами і нашими ворогами; відокремити (відрізнити, відмежувати) своїх від ворогів;〜是非 провести чітку грань між правдою і неправдою; відрізнити правду від неправди; розрізнити (розібратися), де правда і де неправда;〜好坏 розібратися, що добре і що зле; відокремити гарне від поганого;〜主次 відокремити (відрізнити, розрізнити)
головне від другорядного;〜两类矛盾 розрізняти два типи суперечностей;分不清 两种不同的概念змішувати два різних поняття.
分群 fenqun 〈养蜂〉роїння (роїтися); розроїтися. Ш 〜роїйня бджіл;〜Н* час роїння.
分润 fenrun покористуватися [вигодами].
分散 fBnsAn 1)(不集中）рсшсербдження (розосереджувати кого-що); розпилення
(розпорошуватися, розпорошеність); розрізнений. 〜注意力відривати увагу;不可以这 样〜精力 не можна так розкидатися (розпорошувати сили);〜的个体农民经济розрЬ- нене (роздрібнене) індивідуальне селянське господарство;〜孤立之敌 розквдані й ізольовані сили противника;〜行动 розрізнені дії;〜经营 децентралізоване (розосереджене) ведення господарства;兵力〜розпилення (розосередження) військових сил; розрізнені військбві сили;〜资金 розпилення засобів; 本校毕业生〜在全国各Ік ті, що закінчили наш університет (випускники нашого університету) розсіялися по території країни. 2)分发1). -
分散主义 fBns&nzhiiyi сепаратизм.防止〜запобігати сепаратизму.
分散主义者侘ns3nzhtiyizh6 сепаратист.
分身 fBnshen викроїти час.实在无法〜ніяк не викроїти часу;请你〜来——Ш прошу вас викроїти час і приїхати;就是有〜之法 也应付不过来хоч розірвись, і то не подужаєш.
分式 fenshi дріб ж.
分手 fenshou розлучитися (розлучення); роз'їхатися.
分数 fenshu 1) <Ш> дріб ж.; дробове число.真 〜правильний дріб;假〜неправильний дріб. 2) (学习成绩）оцінка; бал.打〜ставити оцінку
(бал);及格〜задовільна оцінка; прохідний (перехідний) бал;数学〜оцінка (бал) з математики.
分水岭侘nshuTHng 1) <地理> вододіл; вододільна височина. 2)(主要差别）вододіл.马克 思主冬者和修正±义者的〜вододіл між марксистами і ревізіоністами.
分水线侘пзішїхійп <地理> вододільна лінія.
分水闸 fenshuTzha володільник.
分说 fenshuo 分辩.不容〜не дати кому слова сказати.
分摊 fentan розподілити що (розпбділ); розкласти що (розкладка).〜费用 брйти участь у витратах;大家平均〜нарівно розкласти на всіх; нарівно (рівномірно) розподілити між усіма;每人〜五元 розкласти по п'ять юанів на кожного;按〜的办法他应该付十元по розкладці з нього належиться десять юанів.
分庭抗礼 fen ting kang її бути (стояти) на рівній нозі з ким; як рівний із рівним; на рівних правах.
分‘ fentou (分开）[кбжний] окремо.〜逃散 розбігтися в усі боки;〜追捕 переслідувати в усіх напрямках; ~进行工作 вести роббту самостійно окремо;〜通知1 自己的人 кожний окремо сповістить своїх.
分头任nt6u (头发式样）проділ.偏〜косгій проділ;正〜прямий проділ;梳着〜 причесаний на проділ; із проділом.
分文 fenwen гріш; копійка.〜不值 ні гроша не вартий; гроша мідного (ламаного) не вартий; виїденого яйця не вартий; гріш ціна кому-чому;〜不名 залишитися без гроша;〜 不付 не платити (не заплатити) ні гроша;〜 不差 копійка в копійку;〜不取 безоплатно; безкоштовно; ні копійки не беруть;身无〜 без гроша [у кишені]; без копійки [у кишені]; немає ні гроша (ні копійки) за душею; вітер свистить у кишенях.
分析 fenxl аналізувати що (аналіз); розбирати що (розбір); простежити що.〜问题 проаналізувати питання;〜句子 розбирати пропозицію; 〜文艺作品 аніяіз художнього твору; 〜化学成分 зробити аналіз хімічного складу; 〜国际形势 аналіз міжнародного становища; 〜原因 проаналізувати (простежити) причини; 〜运动的全部过程прослужити весь хід руху;〜某人的心理 простежити психологію такого-то;〜农村阶级 аналіз класів у селі; розрізняти класи в селі;阶级〜класовий аналіз;尤、理〜аматгічний розбір (аналіз);生 物〜біоаніліз;化学〜хімічний анапіз;定量〜 <化> кількісний аналіз;定性〜 <化> якісний аналіз; ~化学аналітична хімія;不能不加〜地 照抄外国经验 не можна копіювати без розгляду досвіду іншої країни.
分析法 fenxTfS аналітичний метод.
分析器 fBnxTqi <生理> аналізйтор.耳〜слу- ховий аналізатор;运动〜руховіій аналізатор.
分析仪 f^nxTyi <^>аналізйтор.三元素〜ана- лізатор для потрійних елементів.
分析语 fenxlyu〈语〉аналітична мова.
分线规 fenxiangul〈技〉циркуль-вимірювач.
分享 fenxiSng ділитися чим із ким; розділити що з ким.〜胜利的喜悦 ділїітися з ким радістю перемоги; розділити з ким радість перемоги.
分晓 fenxiSo 1)(弄明白）з'ясувати що (з'ясування). 结果尚未〜невідбмо，який буде результат; результат ще невідомий;有待〜


221
потрібно ще з'ясувати;第 ti# 已见〜справа з'ясувалася;明曰便见〜зйвтра все вже буде ясно (відомо). 2)(明白）з'ясуватися; ставати ясним. розпитати кого-що; дізнатися що, про що\ 吞下图便可〜для наочності наводимо наступну схему. 3)(分寸）такт; міра.名之〜безтактні слова.
分心 fBnxTn відриватися.用不若为此~ немі чого про це піклуватися; відриватися через це немає потреби;你不要为这些琐事〜не треба вам розпорошуватися на ці дріб'язки; не треба, щоб ці дріб'язки відволікали вашу увагу;这件事很使他〜це сильно його турбує.
分压力 fenyali <Щ>парціальний тиск.
分呀器 fenyaqi〈电〉потенціометр; дільник напруги.
分野 fenyg межа; вододіл.
分音符 fenylnfu <io> розділовий (видільний) знак.
分忧 fenyou розділити чиє горе.
分赃 fenzang поділ (розподіл) здобутку; ділити награбоване (крадене).〜不均 нерівно (неправильно) поділитися здобиччю (награбованим).
分tl* fenzhen хвилинна стрілка.
分支 fenzhl філія; відділення.〜机构 відділення (філія, філіальне відділення) організації.
分枝<植> fenzhl відгалузитися; розгалуження.
分枝性 fenzhlxing <植> гіллястість.
分指数 fBnzMshCi <数> дробовий показник.
分株 fenzhti <植> розподіл кущів.
分子 fBnzi 另见 fenzi 1) <数> чисельник. 2)〈理， 化> молекула.〜溶液 молекулярний розчин.
分子量 fenzlliang <{^>молекулярна вага.
分子论 fenzilun <уРЬ>молекулярна теорія.
分子式 fenzTshi〈化〉молекулярна фбрмула.
分组 fBnzQ 1)(划分小组）поділяти (розділити) кого-що на групи; групувати кого-що (угруповання); розгрупуватися.〜і寸і仑 обговорювати що по групах;简单〜〈统〉просте угруповання; І 〜〈统〉складне (комбінаційне) угруповання. 2)(小组）підгрупа.
分组法 йпгЛШ <统> прийбм груповання.
芬^
芬芳 fenfang духмяні (пахощі); запашний; запашні (пахощі); пахучий (пахощі) книжк.〜 的花朵 духмяні (запашні) квіти.
芬兰人 F6nMnr6n 1)(芬兰国人）фінляндець (фінляндський); фінляндка. 2)(芬兰族人) фін (фінський); фінка.
芬兰语 fenlanyii фінська мова. 吩侘п.
吩咐 fen-fu <Р> розпорядитися (розпорядження); веліти кому-чому (веління); наказати каму-чому (наказ).按照某人的〜по розпорядженню (по наказі) такого-то;你有 fl.么〜？ чи с у вас які-небудь розпорядження? 随你〜吧！ як накажете!母亲〜早些回家м^ти веліла (наказала) йому повернутися додому раніше.
^ fen.
纷繁 fenfan складний і заплутаний.其中头络〜 у цьому було багато складного і заплутаного.
纷飞 fenfei кружлятися.大Яі.〜падає лапатий сніг; кружляв лапатий сніг; сипеться сніг;弹 片〜розліталися в різні боки осколки
снарядів.
纷纷 fBnfBn 1)(多而乱）усілякий; найрізноманітніший; і义论〜роздумувати (міркувати) всіляко; [ходили] всілякі (усілякі) пересуди (розмбви). 2)(接二选三）закидати кого-що чим; один за іншим.〜献计 буквально закидали пропозиціями;〜要求 усі，один за іншим, зажадали чого в кого; закидати вимогами; вимоги так і посипалися одна за одною; прохання так і посипалися одне за одним;〜提出问题 закидати (засипати) кого-що питаннями;停了船，我们〜上岸ми причалили і юрбою вибралися на берег;人 们〜来找他 народ до нього хмарою суне.
纷乱 f^nlu^n безладний; хаотичний.〜的脚步声 безладний (хаотичний) тупіт [ніг]; тупотня розм.
纷披 fenpl <书> безладно; розпатланий.
纷扰 fenrao безладдя (безладний); хаос (хаотичний); плутанина розм.内心的〜душевне занепокоєння; неспокійний (нервозний) стан духу;人声〜безладний (хаотичний) людський шум.
纷乡云 fenyun ~►纷纷 1).众说〜різнобій у думках; 议论〜мати різні думки.
纷争 fenzheng розбрат.内部〜внутрішні роз- брати;停止〜припинити розбрати.
纷至沓来 fen zhi ta lai випливати (йти) один за іншим.
氛 fen.
氛围f^nwdi атмосфера.在节日欢乐的〜中у веселій (радісній) атмосфері свята.
酸 fen.
酿 fen〈化〉фенол.
酿酸 fenquan <化> фенбл альдегід.〜塑料 феноліт; фенопласт.
酿如 fentai〈化> фенолфталеїн.
雰йп.
Щ 雰 fBnfBn < 书 > сипатися; валити.雨雪〜 сиплеться (валить) дощ із снігом.
雰围 fBnwdi —氛围 fBnw6i.
坟 f6n.
坟 <口> —坟墓.祖〜родовий (фамільний)
цвинтар;上〜відвідати могилу; піти на поклоніння могилі;掘〜вибита могилу (могильну яму); 〜掘开(розрити) могилу.
坟地 fSndi цвинтар;(乡村的在地)погост.
坟墓 fenmii могила.
坟头 fentou могильний пагорб; могильний насип.
焚保п.
焚 fen палити що.〜香 палити (запалити, розпалити) фіміам.
焚风 f^nf^ng <气> фен.
焚膏继辱 fen gao ji gui займатися (працювати) від зорі до зорі; день і ніч завзято трудитися (працювати безперервно).
焚化 fenhua спалити кого-що (спалення); віддати кого-що спаленню. ~ f3 # спалення пороху; віддати прах спаленню.
焚毁 fenhul спалити що (спалення); спопелити що; згоріти.全部文件都被〜了 усі папери і документи були спалені;敌人〜了很多村庄 ворог спалив багато сіл;村庄全部被〜了 селб згоріло вщент; село було цілкбм знищено вогнем (спалено).
焚烧f^nshSo палити що.敌人〜城市вброг спалює міста; ворог віддає міста вогню.
焚尸扬灰 fen shi yang hul "спалити труп і розвіяти попіл"; щоб не залишилося і сліду.
汾
fen.
汾 fen скор. назва річки Феньхе в провінції Шаньсі.
芬йп.
芬 fen рясний; рясно; в достатку.
芬然 fenren рясно; у великій КІЛЬКОСТІ.
扮版.
扮 fen подвійна балка.
扮校 fenlao подвійні балки та крбкви.
脸版.
盼 fen велика голові; ~子,великоголовий.
fen 另见 Ьбп，bi, ben.
贲 fen 1) великий; 2) тринога черепаха; 3) великий; барабан.
贲龟 fengul тринога черепаха.
保п.
颁 fen головастий; з великою головою.
纷促П.
纷 f§n <动> білий баран, fen.
Ж fen 1) <动> кріт; 2) фамілія Фень.
漬版.
潰 fen 1) край берега; берег; 2) протока; рукав річки.
寶 f6n.
寶 fen 1) аромат трав; 2) конопля; 3) густий; багатий;
寶实 fenshi 1) обвішаний плодами; 2) листя та плоди.
綠fen.
ШШ fenytin густий; рясний; квітучий; розкішний.
弈促п.
弈 fen 1) подвійна балка; 2) полотняний; 3) заплутати; переплутати; змішувати.
券券 fenfen в хаотичному стані; в безладі.
幘 f6n.
幘 fen шовковий жгут.
賴保n.
轅 fen каркас для натягування навісу на візбк.
鑛йи.
Ш fen вихолощений, вичищений кабан.
锁猪 fSnzhii кабан; кнур.
i&fen.
盼 fen <动> кріт.
堯促n.
Ш fen великий воєнний барабан.
^fen.
Ш fen 1) насіння конопель; 2) коноплі.
齡促п.


222
紛鼠 fSnshti <动> сліпець; цокор.
粉侘n.
粉 f^n 1)(粉末）порошбк; борошно.除虫〜 порошок від комах;蛋〜яєчний порошок; Й 豆〜боббвС борошно;把小麦磨成〜молбти (розмолоти) пшеницю [у борошно]; помел (молоття) пшениці. 2) (#粉）і^дра.搭脸的〜 пудра для обличчя; пудритися;
搽〜пудрити обличчя. 3)—粉条 4)(白色） білий.〜墙 біла (вибілена) стіна;〜底布鞋 туфлі з білим рантом. 5)—> 粉红色.
粉笔侘пЬї крейда.
粉朿lj fSnci вугор ч.; прищ.满脸〜прищувате обличчя; все обличчя у вуграх (у прищах); 生〜прищавіти розм/,
粉蝶 fSndi6 <动> бруквіниця.
粉盒儿 f^nhSr пудрениця.
粉红ftnh6ng —粉红色.
粉红色 f^nhongse рожевий колір; рожевий.〜的 衣裳 рожбва сукня;呈现出〜рожевіти.
粉剂 fSnji <药> порошбк.
粉末 fenmo дрібний порошок.研成〜розтерти (роздрібнити) на дрібний порошок.
粉末状 fSnm6zhu&ng порошкоподібний.〜的物 质 порошкоподібна речовина.
粉墨登场f^n mo deng chSng 1)(上台演戏） виступати (грати) на сцені; вихід на сцену. 2) (指登上政治舞台）прийтіі до влади; стати при владі; борбтися (виступати) на політичному поприщі (на політичній арені).
粉皮 fSnpi тонкі желатинові пластинки {продукт, виготовлений із крохмалю бобового або картопляного борошна).
粉扑儿 fSnpiir пушок.
粉焚侘nqian розчин із крохмалю.
粉沙 fSnshS〈地质> алеврііти мн. спец.; тонкозернистий піщаник.
粉沙岩 fSnsh5ydn <地质> алевроліт спец.; тонкозернистий піщаник.
粉身碎骨f^n shen sui gu 1)(身体粉碎1 розбитися вщент.摔得〜розбгітися (розбитися) на смерть (вщент). 2)(牺牲生命）розбитися вщент.〜在所不惜 готовий розбитися на смерть; готовий дати с^бе розтерзати на частини.
粉饰 fSnshi прикрашати що; прикрашення; лакувати що (лакування); замазувати що (замазування).〜现实 прикрашати дійсність; 〜缺点 замазувати [і ховати] нестачі.
粉饰太平 fSnshi taipmg інсценування повного благоденства; інсценувати благодать і благополуччя [в країні]: приховувати важку (сумну) дійсність.
粉刷 fSnshuS білити що (білення).〜墙壁 білгіти стіни. 粉丝ftnsT—粉条.
粉碎 fSnsui 1)(碎得象粉末）вщент; на дрібні шматочки; на клаптики.碾得〜роздрібнііти що на порошок;把茶杯打得〜розбгіти чашку вщент (на дрібні шматочки);把纸撕得〜 порвати папір на клаптики; розірвати папір на дрібні шматочки;玻璃被震得〜від струсу скло розбилося вщент (розлетілось на шматочки). 2)(使失败或毁灭）розгромити кого-що (розгрбм).彻底〜остатбчно зірвати що; цілкбм покінчити з чим; розбити що вщент;〜敌人的进攻 відбити напад ворога;〜 侵略军 розбити вщент агресивні війська;〜 反动派的阴谋诡计зірвйти підступні плани
(підступи) реакції;〜反*革命政治事件 утихомирити контрреволюційний
політичний інцидент.
粉碎机 f^nsuijl подрібнювач.饲料〜подріб- нювач кормів.
粉条 fentiao желатинові вермішелі {продукт, виготовлений із крохмалю бобового або картопляного борошна); локшина з
золотавої квасолі.
粉线位пхійп 1)(裁缝用具）нитка, припудрена крейдою для кроєння. 2)(用粉划 线）лінія， відзначена крейдою.
坟 Геп.
й fen 1) здійматися; видаватися; вирячуватися; 2) гладкий; плодючий.
坟起 fenqi спучуватися; вирячуватися; здійматися.
扮ftn.
扮 fen пилити; пудрити; посипати; фарбувати.
fen 另见 ben; bi; fei; fen.
贲 fen 1) розбитий; зазнавати поразки; 2) ламати; псувати; руйнувати; 3) здійматися; підніматися. 4) гнів; обурення.
ЖШ fenggu великий барабан.
货星 fdnxfng комета.
潰 fen另见伝n，pen.
漬 fen приводити в безлад.
潰薄 fenbo кипіти; бурлити; пінитися.
潰论 fenlun переплутуватися; чіплятися один за одного.
^ ftn另见伝п.
分 fdn 1)(成分）вміст. 7_К〜волбга; вологість; вміст вологи (води);盐〜солевміст; солоність;甜菜里含的大量糖〜велгікий вміст цукру в буряку. 2)(本分）борг; належне; покладене; обов'язок.〜所当然[це] прямий обов'язок; [це] прямий обов'язок;认 为〜所当然 дивитися, як на належне; вважати за належне.
分地 ftndi〈史>зем6льний наділ.
分际 ftnji міра.
分量 fen-liang вага.〜很重 важковаговий; за вагою дуже важкий;按〜卖 продавати кого-що на вагу;称一称〜зважити кого-що; визначити вагу;〜不足 нестача у вазі;〜称得 不足 недоважити чого; 没有〜的话 легковажні фрази;有〜的话 вагомі слова; слова великої значимості (великої ваги);话 说得很有〜говорити вагомо;这条鱼的〜有三 斤рііба вагою в три цзиня;我拳头的〜你是知 道的 адже ти знаєш, яка сила в моєму кулаці.
分内 ftnn会і належний; покладений.关心学生 是老师〜的事 піклуватися про учнів - це прямий обов'язок викладача; турбота про учнів входить у коло обов'язків викладача; 他做的只是〜向事він робить усе, що на нього покладене; він робить лише те, що потрібно.
分外 fSnwM 1)(特别）особливо; надзвичайно.〜 高兴 особливо (надзвичайно) радий (зрадіти). 2)(本分以夕卜）сторонній; неналежний. 〜之事стороння справа;不作〜之想не мати ніяких ілюзій; не чекати нічого особливого.
分子f^nzT另见位nzT (人）елембнт.进步〜 прогресивний елемент;积极 ~ активіст; активістка;无产阶级先进〜передові еле¬
менти пролетаріату;失卩 і只〜інтелігент; інтелігенція;反革命〜контрреволюціонф; 阶级异己〜класово-чужгій елемент;托洛茨 Й〜троцькіст;好战〜прихильники війни.
份ftn.
份 ftn〈量词> 1)(部分）частина ж.; доля.分成 三〜розділ “ти на три частини (частки);我的 一〜是多少？ скільки доводиться на мою частку (частину)? 2)(用于指食物)порція.— 面包пбрція хліба;三〜冰淇淋три порції морозива;食堂卖出了一百〜饭їдіпьня відпустила 100 [порцій] обідів. 2)(用于指报 刊，文件）екземпляр.两〜报纸два екземпляри газети;绪写三〜переписйти що в трьох екземплярах.
份儿饭 fenrfan порція [сніданку, обіду，вечері]; порціон застар., спец.
份数 ftnshCi тираж.出版〜тирйж видання;报纸 发行〜тираж газети.
份子fen zi 1)(分摊的钱)частка; пай. 2)(礼金） подарунок грошима; грошовий подарунок, jj参阅“凑份子cou ftn.zi”.
奋 fen.
奋不顾身 fen bu gu shen самовіддано (самовідданість); беззавітна (самовідданість); подвижницький (подвижництво) книжк.; із божевільною відвагою; не жаліючи себе (життя).〜地与烈火搏斗 самовіддано вступити в сутичку з вогнем.
奋斗 fendou борбтися (боротьба) за що.英勇〜 героїчна боротьба;艰苦〜важка боротьба;共 同〜спільна боротьба;为农业的髙产而〜 борбтися за високий урожай;〜终身 борбтися все життя;〜到底 борбтися до [переможного] кінця;〜目标 мета боротьби.
奋发 ftnfS надихнутися (наснага).〜有为 натхненний, прагнути до високих цілей;精 字中〜надихнутися; піднестися духом.
奋发图强tu qiang —发愤图强fSftn tu qiang.
奋力 fenli щосили; усіма силами; із напругою всіх сил; енергійно.〜反抗 усіма силами пручатися.
奋勉 fenmiSn ретельність (ретельний); запопадливість; старанність (намагатися, старанний).
奋起 fenqi піднятися; встати.〜杀敌 піднятися на ворога; піднятися на боротьбу з ворогом; 〜保卫祖国 піднятися (встати) на захист Батьківщини;〜抵抗 підніматися на [завзятий] опір;后进车间应当〜直,追，赶上先进 відсталі цехи повинні з усією рішучістю (рішуче) взятися за те, щоб наздогнати передові.
奋勇 feny6ng відважно (відвага, відважність); сміливо (сміливість).〜前进 відважно (сміливо) йти вперед; могутньою ходою крокувати вперед;〜杀敌 відважно (сміливо) кинутися (метнутися) на ворога;〜向前的革 命精 卞中 героїчний наступальний революційний дух.
奋战 fenzhan завзята боротьба.〜一年 завзята боротьба протягом року;日夜〜，与天争粮 дні і ночі завзято борбтися за врожай;〜十年 建成了 红旗渠 за 10 років завзятої і самовідданої боротьби було завершено будівництво каналу "Червоний прапор".


223
fen.
忿忿保nftn ->愤愤位nfbl.
/古
Ш fen.
偾第 fenshi〈书〉зіпсувати [справу]; зашкодити [справі].
愤 fen.
愤 fen обурення (обурюватися).
愤愤 fenfen обурено; спересердя; у гніві; з обуренням.〜地说 спересердя (у ГНІВІ) сказати; обурено (запально, з обуренням) сказати;〜不平 бути [украй] обуреним; у сильному обуренні; з обуренням; обурюватися несправедливістю; не знахбдити спокою від обурення; з обуренням.
愤恨 fenhen відчувати злість проти кого-чого. 感到〜випрббувати ненависть (злість); із почуттям ненависті.
愤激 fenjl збуджений (порушення, збудженість, збудитися).心情〜збуджений стан; збудженість.
愤慨 fenkai обуритися (обурення, обурений).〜 地说 обурено говорити;感至(J无比〜відчути безмежне обурення;他感到非常〜він глибоко обурений;殖民主义者对黑人的非 人虐待使4世界人界感到' нелюдське поводження колонізаторів із неграми обурило народи всіх країн.
愤懑 ftnmen <书> пригніченість (пригнічений); обтяжений.怀着〜的心情 в обтяженому (пригніченому) настрої;感到 ~ відчув^ почуття пригніченості; 一舒胸中〜віійти зі стану пригніченості.
愤怒 ftnnu гнів (гнівний, гніватися ); обурення (обуритися); обурення (обурюватися на кого-що). 火^ полум'я гніву;燃起〜的火
焰 спалахнути гнівом;〜的潮浪 хвиля обурення;〜的呼声 вигуки обурення (обурення);引起人民的〜вііклик^ги (викликати на себе) народний гнів;压不住 4、头 的〜ніяк не могти заспокоїтися від свого обурення;感到_隹常〜сильно обуритися.
愤世嫉俗 fen shi ji su мізантропія книжк.; обурюватись на існуючі порядки й речі.
粪 Геп.
幾 fen 1)(屎)кал; випорожнення мн.; екскременти ЛІН.； фекаліїжн., спец.;(禽畜的幾)кал; (海鸟 _) гуано невідм.;(異肥）гній.牛〜 корбв'ячий гній;送〜возити гній;给地上〜 удббрювати землю гноєм. 2) <书> (施肥） вносити добриво; удббрювати що. ~ 地 удббрювати землю; вносити добриво в ґрунт.
弈便 fenbian випорожнення мн.; екскременти мн.; фекалії мн., спец.
Щ叉子 fencha-zi гнойові вили.
簽车 fenche (运II巴车）гнойова тачанка; гнійниця місц.;(城市爽车）асенізаційний візок (машина); гноєнавантажувач.
幾堆 fendul гнойова куга.
巴 гнойове (фекальне) дббриво; гній.
舞缸 fengang чан для випорожнень; гнійник.
難其子 fenjl-zi гнойовий совок.
典坑 ftnk€ng вигрібна яма; вигрібна;(积肥用的 獎坑）гнойова (фекальна) яма.
弈崔 fenkuang 1)(盛幾的筐）гнойовий кошик (плетінка); кошик для збору гною. 2)幾其子.
Ш П fenmen задній прохід; задньопрохідний отвір.
粪耙fhpd—粪叉子.
费勺 fenshao гнбйовий черпак.
ИтК fenshul гнбйова рідота; фекальні води.
異7К池 fengulchi гноєприймач; гноєзбірник. 獎桶 ftnt6ng цебро для випорожнень;(监狱中 的義桶）napduia розм.
_土 fdntii 1)(舞与土）гній із землею. 2)(不值 钱的东西）мотлох.
鑛 fen.
Ш fen <动> схили мн.
丰
feng.
丰碑 Jenghti 1)(碑）монумент книжк.; висока степя; величний меморіальний камінь. 2)(比 喻杰作)шедевр.
丰采 fBngcSi —►风采 fBngc^i.
丰产 fengchSn рясний (багатий, високий) урожай, 孝只〜рясннй (багатий, високий) урожай на великих площах;〜经验 досвід вирбщування (одержання) рясного (висбкого) врожаю.
丰产田 fBnchSntidn високоврожайні ділянки (поля); ділянки високих урожаїв.大面积〜 великі високоврожайні поля.
丰登 fengdeng 丰收.五谷〜багатк^щий урожай.
丰富 fBngft 1)(充足富裕）багатий (багйтство); рясний (достаток); рясний (достаток, буяти чим).〜的经验баМтий дбсвід; ~知知识 багаті знання; ~的想象力 багАта уява;有〜的 资源 мАти багаті (рясні) ресурси;著述〜的学 者д^же плідний учений;内容〜的报告 змістовна дбповідь;〜多彩的生活 різноманітне життя;〜多彩的庆祝活动різнома- нітні і різнобарвні святкові заходи;词汇〜 багата лексика; багатий запас слів;菅养〜 виховний; евтрофний;产物〜достаток [природних] багатств;物产〜的国家 багата країна; країна, що відзначається своїм достатком;这一带产物〜цей край буяє незліченними багатствами;产品极为〜 повний достаток продуктів. 2)(使充足） збагатити що (збагачення).〜自己的知识 збагатити (розширити) свої знання (пізнання); попбвнити свої знання; збагатитися знаннями;为了〜自己的经验щоб збагатитися дбсвідом; щоб збагатити себе дбсвідом.
丰功伟会责 feng gong wSi jl найбільша заслуга; видатні (звитяжні) подвиги.
丰厚 f^nghdu 1)(多厚实）рясний (достаток). 线毛〜的皮张 густе хутро; рясне пухом хутро; 线毛〜的地經 тбвстий пухнастий килим. 2) (丰富）багатий (багатство).〜的礼品 багатий подарунок; щедрий дарунок.
丰满侘ngmSn 1)(充足）достаток (буяти).囤里 粮食〜засік повний хлібом. 2)(饱满）пбвний (повнота).〜的脸庞 пбвне обличчя; 一个高大 ЇЇІЇ〜的光辉形象 піднесений, повнокровний блискучий образ.
丰茂 fengmao пишний (пишність).
丰美 fengmei рясний (достаток); багатий (багатство); розкішний (розкіш оіс.).〜的晚發 розкішна (багата) вечеря;水草〜的牧场 розкішне, багате травою пасовище;
пасовище, рясне (багате) на воду і шовковисту траву.
丰年 fengnian врожайний (хлібородний, хлібний) рік.
丰沛 fengpei достатній.今年雨水〜цьбго рбку випало дбсить дощїв.
丰饶 fengrao багатий і благодатний.〜的地区 багатий і благодатний край.
丰润 fengriin повний і гладкий.〜的脸庞 повне і привабливе обличчя.
丰盛 fengsheng розкішний (розкіш ж.)\ багатий (багатство); рясний (достаток).〜的筵席 розкішний банкет; розкішне (багате) частування.
丰收 fengshou багатий (рясний) врожай.〜的地 区 врожайна місцевість;获得棉花〜мйтн рясний урожай бавовни;〜在望 очікується багатий урожай; є надія на багатий врожай; 农业〜сільське господарство діло гарний урожай;我们今年粮食〜нині в нас урожай хліба;争取学习上更大的〜прАгнути ще великих успіхів у навчанні;获得双〜досягти подвійного успіху.
丰硕侘ngshud рясний і великий.结出〜的果实 дати багатющий урожай; дати багаті плоди; 〜成果 великі (видатні) досягнення (завоювання).
丰衣足食 feng уї zu shi жити у статку [і достатку]; замбжне життя; пбвне забезпечення одягом і продовольством.
丰盈位ngying 1)—丰满2). 2)(富裕）забезпеченість (забезпечення), пбвна
матеріальна забезпеченість.
丰肢fengyu 1)—丰满.2)〜的双肩округлі плечі.
丰裕 fengyu заможний (заможність).〜的物质 财富 достаток матеріальних благ;生活〜 жити в достатку;生活〜的家庭 забезпечена родина.
丰韵 fBngyCin -> 风韵 fengyun.
丰姿fBngz了 -»•风姿位ngzL
丰足 fengzu замбжний (заможність); у crdTKy; достатня (достатність)衣食〜жити в достатку; повна матеріальна забезпеченість.
i^feng.
沣 feng назва річки Феньшуї.
讽 f^ng.
fengfeng < звук дзюрчання води;
дзюрчйти.
Ш feng.
Ш feng ріпа;采〜збирати ріпу.
蔚田侘ngtidn поля, які складаються з піску та глини.
擊 feng.
辇牛 fengniu дикий бик із горббм на спині.
鄭侘ng.
部 feng 1) рясний; багатий; 2) прізвище Фень.
豐РІЙ fengldng дзвінкий; оглушливий.
条 fBng.
条 feng 1) зустрічатися; стикатися; 2) прізвище Фень.
捷侘ng.
缝 feng 1) шити; зашивати; 2) тримати; підтримувати; 3) ширбкий.
链人 fengren кравець.
涟裳 fengshang шити плйття.
风侘ng.
风 f^ng 1)(流动的空气）вітер.北~ північний


224
вітер; норд спец.;西；1 匕〜північно-західний вітер;顺〜побіжний вітер;顺〜走 йти по вітру;顶头〜зустрічний вітер;八级〜вітер у чоло; вітер у 8 балів;有的〜曰子 вітряний день;起〜了 піднявся вітер; вітрянієрозм.;〜 Йч 了 вітер затих;〜大了 вітер підсилився;〜 电С雨打 піддаватися дії вітру і дощу;〜萧It вітер усе свистить!〜淸月明 вітер був свіжий і місяць був світлий;今天有〜цьбго дня вітряно;这里有〜тут дує;是什么〜把你吹来 яким вітром вас занесло (принесло) [у наші краї]? які вітри занесли (чи принесли) тебе [у наші краї]? яким дивом? 2)(吹干的） в'ялений; висушений на вітрі.〜肉 в'іпене м'ясо;〜鸡 в'ялена курка. 3)(风气),.звичаї; пошесть розм.世〜суспільні звичаї;"共产〜•， комунізаторська" пбшесть;大兴调查研究之 〜широко проводити дослідницьку роббту; широко практикувати обстеження і вивчення; 节约成〜економія стала звичайним (повсякденним) явищем; ощадливість узвичаїлася. 4)(风声）слух; звістка.他刚听 到一点〜，就到处打听при першій звістці про щось він зйраз же починає всіх розпитувати.
风暴 fBngMo 1) <气> б^ря; шторм.〜信号 штормовий сигнал;起了〜піднялася буря; піднявся шторм;〜平息了 буря втихла;〜过 去了 шторм пронісся;船在〜中挣扎了一昼 夜 корабель штормував цілу добу. 2)(大规模 雖件）буря чи шторм; ураган.革命〜6咖 (шторм, ураган) революції; революційна буря; революційний шторм (урагін);战的 〜ypardH (шторм) війни;民]放运动的〜正 在曰益广阔地席卷着平洲，非洲和拉丁美洲 буря національно-визвольного руху все ширше охбплює Азію, Африку і Латинську Америку.
风录 fengbeng〈机> повітряний насос
风癖 fengbi <医> ревматичний артрит.
风标fBngbiSo —风向标.
风波 fBngb6 буря; історія розм.引起了场小 /j、6勺〜викликати бурю в склянці води;免不 了一场〜не минати історії (скандалу, бурі); 发生了一场小〜 сталася маленька неприємність; трапився маленький скандіп;起了 —— 场大〜розігрілася ціла буря (історія); здійнялася буча.
fengc§i [приємні] манери; чарівні (вишукані) манери.
风较露宿f^ng can lu su —楚风宿露can feng su lu.
风层 fengceng <>ч>шар вітру.
风f产 fengchan <|И>пневматична лопата.
风潮 fengchao хвилювання; безладдя мн.,闹〜 почалося (відбулося, виникло) хвилювання.
风车 fBngchS 1)(动力4置）вітродвигун; вітряк 2)(扇车）віялка. 3)(玩具）[вітряні] вертушка.
风尘 f^ngch彳n 1)(喻旅途劳顿)труднощі шляху. 〜仆仆 здолати стомливу подорож (стомливу поїздку); переносити труднощі шляху;满面 〜обвітрене обличчя. 1)(喻流浪江湖的境况） мирська суєта.〜漂泊 бідувйти по світу;论落 〜стати (зробитися) повією.
风成层侘ngchdngc如g〈地质> еолове утворення.
风成砂 fBngch6ngsh5 еолові <地质> пісків
风驰丨р掣 fBng chi dian che із блискавичною швидкістю; ураганом; стрілою; нестися як на крилах (як вітер); нестися на всіх парах.
风传 fengchuan хбдять чутки.
风吹草动fBng chuT сао dong:倘有什么〜у випадку чого\ у випадку чого-небудь, що виходить за звичні межі; у випадку чогб-небудь екстраординарного;—有〜при першій (найменшій) ознаці чого; при найменшому натяку на що; ледве що,
风银 fengchui <机> пневматичний (повітряний) молот.
风带侘ngdAi <气> збна вітру.
风笛 f^ngcH〈音〉волинка.
风动fBngddng (用风力的）вітросиловий;(用压 缩空气的）пневматичний.〜工具 пневматичний інструмент; пневмоінструмент; ~ 装置 вітросилова установка; пневматика;〜 纺纱机 пневмомеханічна прядильна машина.
风洞 fengdong〈理〉аеродинамічна труба.
风度 fBngdCi манери мн.〜翩翩 прекрасні манери;很有〜із гарними манерами.
风干 fenggan в'ялити що (в'ялення, в'ялений); висушити що на вітру; завітриться розм.〜腊 肉 в'ялене м'ясо;〜栗子 висушені (сушені) каштани;把木材〜висушити (просушити) лісоматеріал на вітрі.
风镇 fenggao <机> відбійний [пневматичний] молоток.
风格fBngg6 1)(气度)стиль ч.发扬高尚的共产 主义〜розвивати висбкий комуністичний стиль (дух);良好的比赛~ гарний стиль гри; гарна ігрова манера. 2)(作品的特色)стиль ч. жанр.艺术〜худбжній стиль (жанр);作家的〜 стиль письменника;民族〜національний стиль (колорит).
风骨 fBnggii 1)(骨气）ншохитність; стійкість. 2) (雄健的风舍■) [сильний] стиль.
风光 fengguang пейзаж; вид; ландшафт.乡村~ сільський ландшафт (пейзаж);山地〜гір- ський ландшафт;大自然的好〜красй природи; 歌唱祖国好〜оспівйти красу Батьківщини; ~ШШ чудовий (прекрасний) ландшафт (пейзаж, вид); чудова (прекрасна) панорама.
风害 f^ngh纪 бідування від вітру.庄稼受了〜 посіви постраждали від вітру;这里经常•有〜 ця місцевість часто страждає від вітрів.
风寒fSnghdn застуда.他受了〜，得知了 він занедужав тому, що його продуло.
风庳 fenghu вітряне колесо [для зрошення полів]; вітряна водочерпалка.
风花Ш 月 feng hua xue yue оспівувати тихий весняний вітерець, красу кольорів і милуватися снігом і місяцем; ідилія.
风化fBnghuA (风俗教,化）суспільний лад.有伤〜 шкбдити (завдавати шкоди) суспільному ладові; псувати суспільний лад.
风化 fBnghi^ 1)〈地质> вивітрювання (вивітрюватися). 〜作用вивітрювання;〜矿床родовище вивітрювання. 2)〈化〉ефлорес- ценція.
fenghuoqiang брандмауер.
风级 fBngj'i <气> шкалй вітрів; бал.蒲福~ шкала Бофорта.
风纪 fengji дисципліна.遵守〜дотримуватися дисципліни.
风纪扣 fengjikou гачок; застібка на гачках.扣_Ь 〜застебнути комір на гачки.
风景 fengjing вид; пейзаж; ландшафт; панорама. 〜优美 Красива (мальовнича) панорама (природа).丨丨参阅“杀风景 sha fBng jing”.
风景画侘ngjlnghuA <艺> пейзйж.
风最区 fengjmgqii місцевість із красивою природою; красиві місця.
风景照 fengjlngzhao 中отопейз^ж; фотографічний пейзаж.
风镜 fengjing окуляри шоферського типу; захисні окуляри[від вітру і пилу].
风卷残云 feng juan can yun із блискавичною швидкістю знищити кого-що.
风口 fBngk6u 1)(当风的地方):站在〜стояти на протязі (на вітрі). 2) <冶> (冲天炉风口） фурма; фурменне очко;(转炉风口） фурменний отвір.
风浪fBnghng 1)(成和波浪)вітер і хвилі.海上~
4艮大 сильне хвилювання на морі. 2)—>风险. 他经过许多次大〜він витерпів багато життєвих бур.
风雷 fenglei 1)(指自然现象）буря; гроза. 2)— 暴风2).
风里来，雨里去 fBng.li lai, уй-ІЇ qu і в погоду, і в непогоду; при негоді і непогоді.
风力 fengli сила вітру; вітрове зусилля; блакитне вугілля (用于指动力).〜五级сила вітру в 5 балів; ~发动机 вітродвигун;〜技术 设备 вітротехніка; ~装置 вітроустановка;〜 发电站 вітроелектростанція.
风凉 fengliang прохолодний (прохолода).〜的地 方 прохолодне місце;这里 f艮〜тут прохолодно.
风凉话 fenglianghu^ слова, які ні до чого не зобов'язують.说〜говорііти речі, що ні до чого не зобов'язують;这是句〜це словй, що ні до чого не зобов'язують.
风量 fengliang <冶> кількість дуття.
风铃 fengling дзвіночки на дахах храмів або пагод.
风铃草 f^ngl丨ngc5o <植> дзвінбчок середній (корончатий, крупноцвітний).
风流fBngliii 1) (І功绩又有女才）видатний; чудовий; героїчний.数〜人物，还看今朝щоб знайти справжніх людей, заглянь у нинішній день! 2)(旧时指有才学而不拘礼法）богема (богемний) розм. 名士〜романтика (романтичність) богеми. 3)(放 荡） романтичний; (романтичність); амурний прост., застар. ~韵事 любовна справа.
风流云散 feng liu yun san розвіятись, як дим.
风轮 fenglun вітряне колесо; вітроколесо.
风马牛不相及 feng та niu bu xiang ji ніякого стосунку (віднбшення) один до бдного не мають; одне до іншого не відноситься.
风帽 fSngmAo зимовий головний убір;(缝在衣 领上的风帽）Kdmyp;(妇女或儿童风帽） капор.拉下〜зрушити каптур.
风貌 fengmao вигляд; характф； дух.民族文化 的〜характер (дух) національної культури; 保持原来的〜зберігся колишній вигляд (характер, дух).
风媒花 fengmeihua <Ш> вітроопилює (анемо- філює) квітку.
风门 fengmen <Ш> акселератор.
风门子 fengmen-zi тамбурні (збвнішні) двері.
风月]I fengmi ~>风4亍.~—时 ввійти в моду; стати модним;〜全国 набути значного поширення поширення по всій країні.
风魔 fengmo —>•疯魔 fengmo.
风磨 fengmo вітряний млин; вітряк прост.
风能学 fengnengxue вітроенергетика.
风鸟 fengniao <动> райський птах.
风平浪静fBng ping lang jing 1) j：没有风浪） [повний] штиль. 2) (-'Fl浄无事)тиша та гладь;


225
тиша та благодать; тихо і благополучно; без бур і хвилювань; безбурний.
风起云涌 feng qi yun yong бурхливий (потужний) зростання; бурхливий підйом; бурхливий розвиток; бурхливо наростати (розгортатися).英雄人物〜зростіпи ряди героїв;反帝运动〜бурхливий (потужний) зростання антиімперіалістичного руху; бурхливий підйом (бурхливий розвиток) антиімперіалістичного руху.
风气 fengqi пошесть розм.; звичаї мн.社会〜 суспільні звичаї;成为一时的〜в один час стати пошестю;形成〜мїцно ввійти у звичай; стати звичаєм;适应当时〜відповідно до віяння століття.
风前儿 fengqiег〈植〉бантдевона; дурман звичайний.
风琴 fengqin фісгармонія.
风情 fengqing флірт; кокетство; кокетливість. 卖弄〜фліртувати з ким; займатися фліртом; кокетувати.
风趣 fengqu гумор; інтерес.很有〜的人 люд“на з гумористичною жилкою; цікава людина; 说话很〜говорити з гумором;文章写的很〜у статті багйто гумору; стаття написана цікйво і з гумором.
风圈 fengquan гало.
风骚 fBngsSo (指诗文）поезія.
风骚 fengsao (轻桃）кокетливий (кокетливість); вітряний розм. (легковажність).〜女人 кокетлива жінка; особа легкої поведінки.
风色fBngs色1)(刮风的情况）напрямок і сила (шкала) вітру. 2)(情势):看〜办事 куди вітер дме; тримати ніс за вітром.
风、沙 fengsha летючі піски.漫天〜н泛бо покрилося летючими пісками.
风扇 fBngsMn 1)(旧式取凉用具)стельове віяло. 2)(电扇）електричний вентилятор.
风尚 fBngsh^ng звичай.旧〜слірий звичай;新的 道德〜нова мораль; нові моральні підвалини; 共产主义新〜нові комуністичні традиції;这 是我们这里的〜це в нас у ходу.
风声 fBngsh6ng 1)(风的声音）завивання вітру. 2) (消息）чутка; звістка.走漏〜справа одфжала розголос;夕卜面〜很紧 хбдять тривожні чутки; 他们难道已经得到了невжб вони пронюхали про це?
风声鹤淚 feng sheng he li тривожна напруженість; бути (жити) у страшній тривозі; впадати в паніку від кожного шереху і звуку; у страху очі великі.
风湿病 ftngshlbing <医> ревматюм.
风湿病学 fengshlbingxue ревматологія
风湿病学家 fengshlbingxuejіа ревматолог.
风湿性 fBngshTxing <医> ревматичний,〜关节炎 ревматичний артрит. 风蚀 fBngshi' <地理> дефляція.〜作用 вітрові ерозія.
风霜 fBngshuSng страждання.满脸〜страж- дапьницьке обличчя.丨丨参阅“饱经风霜ЬЗо jTng fengshuang,\
风水 feng-shui геомантія {система марновірних уявлень про вплив місцевості і сторін світу на життя і долю родини).〜先生 геомант.
ДЛ谷 fengsu звичай;〜习惯 звичаї і традиції;当 地〜місцеві звичаї.
ДЛ谷® fengsiihua <艺> жанрова картина (живопис).
风俗画家 fBngsiihugiS < 艺 > жанрист; жанристка.
风速 fengsu швидкість вітру.
风速表 fengsubiao <气> анемометр.
风速计 fBngsiiji <气> анемограф.
风塔 fengta <气> анемометрична вежа.
风妨ї fengtan <医> параліч; панплегія спец.
风调雨顺 feng tiao уй shun найсприятливіші [для врожаю] умови; атмосферні умови були сприятливими [для врожаю]; усе сприяло багатому врожаю.
风头f^ng.tou丨|参阅“避风头bi feng-tou;出风头 chu feng-tou;看风头 kan feng-tou1*.
风头主义 feng-touzhiiyi самовипинання.
风土 fengtii прирбдні умови місцевості.〜人十奇 місцеві умови і вдачі;〜驯化 < 生物 > акліматизація.
风土性植物 f^ngtiixing zhiwii місцева рослина.
风味 fengwei особливість; смак; дух.有民у національному дусі (смаку); із національними особливостями;有古代〜у стародавньому смаку;最富有中国〜的菜肴 справжнісіньке китайське блюдо;夕卜国 ~ екзотизм; екзотика;这首诗有民歌〜цей вірш у дусі народних пісень.
风闻l^ngw如слух; за чутками.〜他己经离开这 за чутками він уже виїхав із цього міста;只是〜如此 це одні лише чутки; це лише за чутками так.
风物 fengwu природа і вдача.南国〜прирбда і звичаї півдня Китаю.
风险 fengxian риск.毫无〜без усякого ризику; немає нічого ризикованого;担〜брати ризик на себе; ризикувати чим;遇到〜піддаватися ризику;经得起〜витримати пробу (випробування).
风箱 fengxiang [ручна] повітродувка; [повітродувний] міх.
风向 fBngxi^ng〈气> напрямок вітру.
风向标 f^ngxiAngbiSo < 气 > флюгерка; вітрильник.
风信子侘ngxinzl <植> гіацинт східний.
风行 fengxing набути значного поширення; стати модним; бути в моді; ввійти в моду.全 国〜одбржати широке поширення по всій країні;〜一时 бути один час у моді; один час користуватися великою популярністю; по руках ходити (指作品)；新的学0〜一时нові теорія одержала широке поширення (стала популярною, стала модною).
风压 fengya <气> вітрове навантаження.
风雅fBngyS 1)(诗文方面的事）літературна справа.附庸〜приєднатися до літературного кола 2)(文雅)вишуканий (вишуканість),举 止〜вишукані манери.
风言风语fBngydn-fBngyii 1)(没意中没根据或 恶伤的话）натяки та еківоки; усякі розмбви (плітки, чутки). 2)(私下讨论）злословити за спиною;(散布流言）мусувати (розпускати) чутки.
风衣 fengyl пильовик.
风雨 feng уй у будь-яку погоду; при будь-якій погоді;
风雨飘摇 feng yu piaoyao (нестійкість) полбження; перебувати під страшною загрозою.旧世界〜розхитуються підвалини старого світу.
风雨同舟 feng yu tong zhou "і у вітер, і в дощ плисти в однім човні"; поділяти спільно прикрості й горе.
风月 fBngyue 1)(景色）вид; пейзаж; ландшафт. 2)(旧时指恋爱）роман; любов ж.
Д-й fengyun ситуація; пертурбація книжк. Ш
际〜міжнарбдна ситуація; пертурбація в міжнарбдному становищі;〜变幻 пертурбація; калейдоскоп подій; калейдоскопічні зміни;〜突变 різко змінилася ситуація; пертурбація в ситуації.
风云人物 fengyun renwu значні фігура; герой дня. ,
风韵 fengyun елегантність; витонченість; пікантність.她〜依旧 вона булй як і раніше елегантна (авантажна).
风韵犹存 fBngyCin уби сйп збереглась елегантність і витонченість мблодості; зберегти моложавий вигляд; зберегтися розм.
fengzai бідування, заподіяне ураганом.
风闸 fengzha〈机> повітряне гальмо.
风障 fengzhang〈农〉вітрозахисний тин; вітрозахисні щити.
风疫 fBngzhSn <医> краснуха.
风疫快 fBngzhgnkuM <医> уртик^рія спец.; кропивниця; кропивна лихоманка.
风寧 feng-zheng [паперовий] змій, запускати змія; елегантність; витонченість.
风中之烛 feng zhong zhi zhu "як свічка на вітрі"; дивитися (глядіти) у труну (у могилу); [стояти] одною ногбю в труні (у могилі); одні нога в труні (у могилі); бути на краю могили.
风烛残年 fengzhu cannian на заході днів; на схилі життя; старезний вік; глиббка старість.
风姿 fengzl манери мн.; зовнішність; зовнішність. 〜优美 витончені манери; красива збвнішність.
风钻位ngzi^n〈机> 1)(凿岩机）пневматичний дриль. 2)(钻孑L工具）пневматичне свердло.
讽 feng.
讽 feng <植> ликвідамбар формозський.
疯侘ng.
疯 fSng 1)(神经错乱,）божевілля (божевільний);. ця людина з’їхала з глузду; ця людина поміщалася;这个人〜了 ця людина бул焱 в нападі божевілля;你〜了吗？ ти що, здурів (з'їхав з глузду)?他穷〜了 він збожеволів від нестатку. 2)(不结果实） безплідність (марний); стерильність (стерильний).这些棉花〜了 ця бавовна стерильна.
疯杈 fBngcM <农> стерильна гілка. 疯癫位ngdiSn —疯1).
疯疯癫癫 fBng.fengdiSndiSn навіжений (навіженство). 〜的样子 навіжений вигляд; вигляд божевільного; як схиблений.
疯狗 fenggou скажений собака.
疯狂 fengkudng скажений (сказ); шалений (оскаженіння); божевільний (божевілля); несповна розуму.〜的敌人 шалений ворог;〜 行为 божевільний (необдуманий) учинок; ~ 反对 з скаженою люттю виступати проти кого-чого;〜叫器 шалене (несамовите) виття (ревіння); щодуху кричати;敌人的〜企图 божевільні наміри ворога;〜地扩张就军备 скажена гонка озброєнь;〜地镇压革命力量 розгнуздано придушувати революційні сили; ЇЙ"退敌人的〜进攻 відбити скажену атаку ворогів.
疯魔 fBngm6 1)—疯 1). 2)(入迷）схибитися (схиблений) на чому; божевільне захоплення; божевільна пристрасть. 3)(使入迷）сильно захопити кого-що.


226
疯人佗ngr6n —疯子.
疯人院 fengrenyuan божевільний будинок; божевільня; жовтий будинок застар:, божевілля розм.
疯瘫 fengtan <医> параліч; панплегія спец.
疯长 fengzhang <农> давати лише стерильні гілки; [давати] буйний ріст гіллястості без зав'язей.
疯枝fBngzh了 <农> 疯杈.
疯子 feng-zi божевільний; божевільна; помі- шаний; помішана; душевнохвора людина; чумний прост.\ очманілий рош.(后三词用 于骂人的场合).
封 feng.
封位ng 1)封建主义.2)(封建时代指赐给官爵） дарувати кого чим (дарування); звести кого в що.〜王 дарувати титул князя; піднести до княжого стану;〜官 подарувати чин; призначити на посаду;〜为贵族 звести кого в дворянство.
封fBng 1)(封闭）запечатати що.信没有〜结实 лист погано запечатаний (заклеєний);把窗 子〜起来заклйсти вікно;他们企图〜住我的 嘴 вони намагаються затиснути (зав'язати, заткнути) мені рот; вони намагаються змусити мене мовчати;船被冰〜住了 судно' було затиснуте кригою; 2)〈量词>:两〜信 два листи.
封闭侘ngbi 1)(使不能流通）закриття (закрити що).〜回路<电> замкнутий ланцюг; замкнутий кбнтур;〜线路 < 铁路 > законсер- вований шлях;〜疗法 < 医 > блокада; блокадна терапія. 2)(查封）опечатати що; запечатати що. ~房屋 опечатати (запечатати) приміщення;反动政权〜了 一切进步报馆 реакційна влада опечатала (закрила) усі прогресивні газети.
封存 fengcun запечатати і зберегти що.
封底 fengd!〈印〉остання сторінка обкладинки.
封地fBngdi •封邑.
封二 feng'er〈印> друга сторінка обкладинки.
封港 fenggang закрити порт.
封官许愿 fengguan хйуиап обіцяти подарувати кому титули і чини; не скупитися на всякого роду обіцянки.
封号 fenghao титул.
封河 fenghe льодостав; ріка стала (замерзла); ріка скута (вкрита) льодом.
封火 fenghu5 приглушити кути [у грубці]; зменшити (пригасити) вогонь у грубці.
封建 fengjian феодальний.〜社会 феодальне суспільство;〜制度 феодалізм; феодальний лад; феодальна система;〜农奴制 феодально-кріпосний порядок;〜所有制 феодальна власність [на з泛млю];〜地主阶级 клас феодалів-поміщиків;〜势力 феодальні сили; 〜思 Ш феодальні пбгляди; феодальна ідеологія;〜残余 пережитки (сліди) феодалізму;头脑〜феодіпьність поглядів; феодалізм у поглядах.
封建主 fengjianzhii феодал (феодальний); сюзерен; сеньйор.
封建主义 fengjianzhiiyi феодалізм.
封 口 fSngk6u (封信封，瓶口 等）ізапеч^гати що; (封伤口）затягтися; зажити.信还没~ лист іще не запечатаний (не заклеєний);腿上的伤 已经〜了 рана на нозі затяглася (зажила).
封口胶 fengkoujiao герм^гик.虫漆〜лужний герметик.
封里 fBngH <印> (封二）др$га сторінка обкладинки; (封三）третя сторінка обкладинки.
封面 fBngmiAn 1)(令皮）обкладинка;(硬封面） палітурка. 2) <印> (封面第一页）пбрша сторінка обкладинки.
封三 fengsan<Bp> третя сторінка обкладинки.
封山 f^ngsMn 1)(不准放牧等）оголосити заповідником. 〜育林 оголосити заповідником для лісопосадок. 2)(不准通行）влаштувати (організувати) блокаду гір;〜大雪 блокувати гори.
封山区 fengshanqil заповідник; заповідний гірський район.
封四fBngsi —>封底.
封锁 fengsuo блокада (блокувати що)\ закрити що (закриття); замкнути що; оцепити що (оточення).〜边境 закрити кордон;〜道路 перекрити дорогу;〜港 口 блокувати порти;〜 火道 локалізація [осередків] пожежі;〜新闻 накласти заборону на опублікування;〜消息 припиняти просочування даних;〜技术秘密 тримати в секреті технічну документацію; 经济〜економічна блокада; військбва блокада;宣布〜оголосііти блокаду;解除〜 зняти блокаду; деблокада;把敌人的舰队〜在 港里 замкнути флот противника в гавані;车 站—带被~了 райбн вокзалу був оточений.
封锁线 fengsuoxian загорбджувальна лінія.
封套 fengtao обкладинка; папербвий конверт.
封条 fengtiao ярлик із печаткою.
封一f^ngyl —封面 2).
封邑 fengyi〈史〉феод спец.; доля; маєток.
封斋位ngzh5i <宗> рамазан.
fBng.
砜 fBng <化> сульфон.
峰 reng. ‘
峰 feng пік; [гірська] вершина,最高〜і нййвища вершина гори; пік;珠穆朗玛〜пік Джомолунгма.
峰恋 fengluan гірські вершини; громади гір.〜 重叠 безкінечні громади гір; безкінечні гірські вершини.
锋 feng.
烽火fBnghu6 1)(报警的烟火）сигнальний вогонь (багаття). 2)(战火)пожежа; полум'я; (战争）війнй.战争的〜пожбжа (полум'я) війни;革命的〜революційна пожежа; революційне полум'я;十年〜десятилітня війна;〜连天 безперервні війни; кровопролитний бій;〜燦原 вирує полум'я боротьби; 武装斗争的〜迅，速&遍全国пблум’я збройної боротьби швидко поширилося по всій країні.
烽火台 f^nghu6tdi〈史〉сигніпьна вежа. 烽烟 fBngySn 烽火.〜四起 ускіди палахкотіли пожежі війн; усюди [йшли] війни.
fBng.
锋 feng 1)(刃）вістря; лезо.刀〜вістря (лезо) ножа. 2) <体> напад; нападаючий.中〜центр нападу; центральний нападаючий. 3) <气> фронт; повітряне тіло.静止〜стаціонарний фронт;冷〜холодний фронт.
锋带 fBngc^i <气> фронтйлі>на зона.
锋利 fengli гострий (гострота).刀口〜гбстре лезо ножа;措辞〜гбстрі слова.
锋芒fBngmdng 1)(尖利部分）вістря.革命的〜
вістря революції;把批评的〜针对资产阶级 ^ спрямувати вістря критики проти буржуазної ідеології;把斗争〜指向帝国主 义 націлити вістря боротьби на імперіалізм; спрямувати вістря боротьби проти імперіалізму. 2)(显露出来的才干）талант; уміння; здібності мн.露〜показати свій талант (своє вміння, свої здібності);不露〜не виявляти себе; не впадати в око; не випинатися [назовні];〜毕露 талановитість і здібності цілкбм виявилися (запали людям в око);已经没有以前的〜于не було вже колишнього блиску.
锋面 fengmian〈气〉фронтальна поверхня; поверхня фронту.〜气旋 фронтальний циклон.
锋线 fengxian <气> фронтальна лінія.
fBng.
蜂fBng (蜜蜂）бджолі;(黄蜂）ос& (丸花蜂） джміль ч.〜群 бджолиний рій.
蜂巢 fBngchdo〈养蜂> стільники мн.
蜂巢胃 fBngcMowdi <动> сітка. 蜂房 fBngfdng〈养蜂> [щільникбві] осередки.
蜂胶 fengjiao прополіс спец.; замазка бджолиний клей.
蜂聚 fengju〈书〉зібратися (скупчення); скупчитися.
蜂!^ fengla [бджолиний] віск.
蜂蜜 fBngmi мед.
蜂鸣器 <无线> fBngmhigqi зумер.电子管〜 ламповий зумер.
蜂鸟 fSngniSo <动> mn丨брі невідм., ч” ж.
蜂起 fengqi підніматися.
蜂乳 fengrii бджолине молочко; апілак.
蜂蟹疗法 fengshi-liaofa лікування бджолами; бджолотерапія; бджолині укуси.
蜂王 fengwang бджолина матка.
蜂窝 fBngw6 1)蜂巢.2) <技> стільниюі мн.; свищ спец.金属中的〜свищі в металі;〜气泡 щільниковий міхур;〜混凝 土 пористий бетон.
蜂窝煤 fengwomei щільникові вугільні брикети циліндричної форми.
蜂窝织炎 fBngw6zhIydn <医> флегмбна. 蜂箱 fBngxi^ig <养蜂> вулик.
蜂拥 fengyong валити валом; заюшити; густою юрбою.人群〜而来 хм杏рою сунула людська юрба.
逢 feng.
逢 feng зустріти кого-що; по чому; у що.〜人便 说 розповідати зустрічному і поперечному; говорити кому доведеться;^-^ 曰 У вихідні дні;每〜这样的场合на початку кожного місяця; у таких випадках; при таких обставинах; у кбжному подібному випадку.
逢场作戏 feng chang zuo хі за компанію; [зрідка] заради компанії; щоб підтримати компанію.
逢集 fengji у ярмаркові дні; коли бувають (улаштовуються) ярмарки.这里史月初，月 中〜тут ярмарки влаштовуються на початку, всередині місяця.
feng nian guo jie по святах; у святкові дні; коли бувають свята; на Новий рік і в інші свята.
逢迎 fengymg улещувати кого-що (лестощі ж.); підлещуватися (запобігання).
缝 feng 另见 ftng.
缝 f€ng (缝细）шити що (гаптування);(密缝）


227
строчити що (рядок);(对针缝）шити голкою. 〜衣服 шити одяг (сукню);〜靴子 шити чоботи;〜里子 підшити підкладку;〜一条皱 边 пришити (пристрочити) оборку;把纽扣〜 在衬衫上 пришити ґудзик до сорочки;—天 可以〜十套 за день можна зшити (нашити) десять комплектів;陆续〜了 一些衣服 понашивати плать.
缝补 f(§ngbii зашити що (зашивання розм.); лагодити що.〜衣月艮 зашити (лагодити) одяг; 把洞〜上 залатати (залатати, зашити) дірку; поставити (покласти) заплатку.
缝合 fenghe <医> накласти шви; зашити що (зашивання.). 口 зашити рану.
缝穷 fengqiong заробляти на шматок хліба гаптуванням (пошиттям); годуватися гаптуванням (пошиттям).
缝纽 fengren гаптування; пошиття розм.〜工厂 швейна фабрика;〜工场 пошивна (швейна) майстерня;〜工人 швейник; швейниця; пошивник; пошивниця;〜训练班 курси крою і шиття.
缝规机 fengrenjl швейне машнна.
缝制 fengzhi шити що (гаптування).〜шїіти пальто;〜皮靴 шити чоботи.
讽侘ng.
讽刺 fengci сатира (сатиричний); іронія (іронічний, іронічний; іронізувати).〜人 іронізувати над людиною;〜文学 сатира;〜小 说 сатирична розповідь (роман);〜歌曲 куплети мн.;〜作家 сатирик;〜的话 колючість; у'їдливе зауваження;〜的口吻 іронічний (глузливий) тон;话中带有〜ска- зати іронічно (з іронією);这对他是一个很 大的〜це прбсто іронія (образливе глузування) над ним.
讽刺画 ftngcihi^ <艺> карикатура; шарж.
讽刺剧位ngdjCi〈剧> сатирична п'єса.
讽刺诗侘ngcish了 <文> пародія.
讽刺性 f^ngdxing іронія.〜很强 з гострою іронією.
讽诵 fengsong <书> декламувати співуче; декламація.
讽喻 fengyu алегбрія; іносказання.
泛 feng.
泛 ftng перекидатися; бути непостійним, див. fan
胃侘ng.
М fBng 1) перекидатися; перевертатися; бути непостійним; 2) не вистачити; відчувати брак.
1$ feng.
哮 f^ng.roji6cHO читати; читати речитативом.
哮经 fengjing читати сутри.
凤 fbg.
凤ftng ->凤凰.
风蝶 ftngdid〈动> вітрильники
凤冠 fengguan діадема;(新娘的凤冠）вінець нареченої.
ДМ fenghuang фенікс.
风凰竹 fenghuangzhii <植> бамбук множинний.
风楽 fengli 1)〈植> ананас справжній (посівний). 2)(指果实）ананас.
风毛麟知 feng mao lin jiao рідкість (рідкісний); (指物）найцінніший унікум; рідкісна річ;(指
人）рідкісний талант; винятково талановита людина.
凤尾鱼 f6ngw§iyii〈动> анчоус; хамса.
凤尾竹 ftngwgizhii <植> бамбук карликовий.
风仙花 f6ngxi5nhua 1) <植> розрив-травй; бальзамін. 2)(指花）розрив-трава; бальзамін.
风侘ng.
风 feng 1) дути; обвіювати; розвіювати; 2) оголошувати.
风刺 fengci осміювати; висміювати; сатира; сатиричний.
Ш feng.
% feng <方> не треба; не варто, feng.
奉 feng 1)(接受)одержати що (одержання).〜上 级命令 отримано розпорядження від вищої інстанції; за розпорядженням вищої інстанції;〜命来到 з'явитися за наказом. 2) (尊重）узяти кого-що як.; вважати кого-що.〜 若至宝 вважати за щось дорогоцінне;〜若神 明 обожнювати кого-що;〜为圭臬 узяти за непорушне правило; вважати для себе законом; узяти за приклад; узяти за зразбк. 3) (信奉）сповідати що (сповідання) книжк.; вірити в що.〜佛 сповідати буддизм; вірити в Будду. 4)(敬辞）мати честь (задоволення).〜 献 мати честь просити (запросити); м^ти честь запропонувати; шанобливо піднести.
奉承 feng-cheng улещувати кого-що (лестощі ж” улесливий); підлещуватися (запобігання); підлабузнюватися перед ким розм.; вгоджати розм.; підсолодити кого, прост.; курити (палити) фіміам кому, книжк.〜上司 улещувати (кадити, курити фіміам) начальству; підлещуватися (підлабузнюватися, вгоджати) перед начальством; підслужуватися до начальства;〜的 улесливі слова; лестощі ж.
奉告 fenggao повідбмити кого-що, поставити кого-що до відома; до вашого відома.详细 形容后〜про подробиці повідомлю потім;无 可〜ні про що повідомляти.
奉公守法 feng gong shou fa строго притримуватися закону; строго чинити за вказівками закбну; діяти строго за закбном.
奉还 fenghuan повернути кому що (повернення); повернути кому що.定当如期〜б夕де повернуто вчасно;—定 ~ обов'язково поверну [вам].
奉命ftngming 1)(接到命令）одфжати розпорядження (наказ).〜后立即行动 діяти негайно після одержання наказу. 2)(遵守命 令)за вказівкою; за розпорядженням; за наказом.〜唯谨 ні на крок не відступати від
、розпоряджень (від указівок); твердо виконувати вказівки; ретельність; бути виконавчим;〜唯 і堇的人 виконавча людина (працівник);〜出发 виступити за наказом;〜 不准放闲人入内наказано не пускати сторонніх;新华社〜发表声明 агентство Синьхуа уповноважене заявити (зробити таку заяву).
奉陪 fengpei супроводжувати кого (супровід). 恕不〜пробачте, що я залишаю вас (指告舌辛)； на жаль, не зможу бути присутнім (指不宫这 参力口）； на жаль, не можу скласти вам компанію; пробачте, що не зможу супро¬
воджувати вас (后面两个译法指不能同行);〜 到底 готовий бути партнером до завершення справи; готовий скласти кому компанію до завершення справи; не залишити кого без компанії до самого кінця.
奉劝 fengquan радити що, із неознач.; давати пораду.〜你不要吸烟 я б не радив вам курити;〜你去治推5 дуже раджу вам піти до лікаря.
奉上 fengshang перепровадити кому (перепровадження); піднести що кому (піднесення).^ 〜新书一本 перепроваджую вам одну нову книгу.
奉祀 fdngsi <书> зробити жертвопринесення;
приносити жертву.
奉送 fengsong піднести що (піднесення); подарувати що кому.〜入场券—张 подарувати вхідний квиток.
奉4亍 fengxfng проводити що (проведення); при тримуватися чого (притримування); керуватися чим.〜和平的外交政策провбдити мирні зовнішньополітичні установки.
奉行故事 fengxing gushi бюрократичне став- лення' до роббти; формальне ставлення до справи. і
奉养 fengyang утримання; утримувати кого (утримування).〜双亲 утримувати батьків; 由子女〜жити в дітей; бути (жити, перебувати) на утриманні в дітей.
• 	feng.
## fenglu [державна] платня.
缝 ftng另见侘ng.
缝f^ng 1)(接合的地方）шов.焊〜зварювальний шов;砖〜шви кам’яної кладки;从〜上拆开 розпороти по шву. 2)(缝隙）щілина ж.;(裂 缝)тріщина.门〜дверна щілина;地板〜 щілина (тріщина) в підлозі;有许多〜的地板 шпарувата підлога;墙上裂了 个〜стіни дали тріщину;无〜可钻 не знахбдити лазівки;他 笑得眼睛眯成一条 ~ неміє (не було) лазівки; від сміху його очі майже перетворилися на щілинки.
缝隙位ngxi щілина 利用敌人阵营里的〜 використовувати тріщини в таборі противників;从椏枝的〜里可以看到星星у прбсвіті гілок (крізь гілки) виднілися зірки. 缝4 feng-zi <口>тріщина.丨丨参阅“找缝子zhSo ftng.zi”.
佛仍.
佛 f6 <宗> 1) (f<6,佛陀)Будда ч. 2)(佛像)статуя (зображення) Будди.铁〜залізна статуя Будди.
佛得/Й 人 Fodejiaoren зеленомисець; зелено- миска.
佛法 f6伤 <宗> 1)(指教义）буддійське навчання; правила буддизму; закбн Будди. 2)(指法力） чудотвбрство (чудотворні сили) Будди.
佛教 fojiao буддизм; буддійська релігія (віра).〜 国家 країна буддизму.
佛教徒 fojiaotu буддист; буддистка, f弗经 fojlng сутри л<н.; буддійські канбни.
佛矣 fokan кіот; ніша з іконою (із зображенням) Будди.
佛门 fomen буддійська школа.〜弟子 буддисти мн.
佛靑 foqlng <化> ультрамарин.
佛辦 foshi обряд моління; заупокійні служби. 做〜виконувати обряд моління.


228
佛手 f6sh6u 1) <植> цитрон пальчатий, 2)(指果 实）цитрон.
佛寺:fosi буддійський храм.
fotang молитбвня.
佛陀F6tu6 <宗> —佛1).
佛像f6xi&ng灌的佛像）статуя Будди;(画的佛 像）зображення Будди.
佛牙 f6yS <宗> з$би Будди, що залишилися після його спалення.
佛爷f6.ye —佛1).
f6u.
苯该 f6uyl <植> подорбжник.
系不fou.
系不 f6u блищить чистотбю; свіжий та яскравий.
Йи 另见 Ьї, Ьй, Ш.
不 fou уживається замість 否•
Ш fou.
Ш fou варити; смажити.
tC? fou.
fou〈书> амфора.瓦〜глиняна амфора.
否f5u另见pi.
否f5u〈书> 1)(表示不同意)ні. 2)〈书〉(表示询 问）чи.不知以为然〜? чи вважаєте ви (чи здається вам) це правильним? 3)(表示不肯 定）або нем^є; або не;是〜可以？ чи. можна або не можна (немає)? чи мбжна?是〜成功还 难说 удасться (утвбриться, піде) або ні, ще важко сказати;你可〜派一个人来？ мбжете ви діти нам людину або ні? чи можете ви дати нам людину?能〜帮助，那要看具体条 件而定 чи можна допомогти — це залежить від конкретних умов.
否定 fbud丨ng 1)(否认）запербчити що (запере- чення).全盘〜повіяення усього; пбвне й загальне заперечення; заперечити усе і вся; ~ ——切 заперечити усе; пбвне заперечення; заперечити (відхиляти) усе і вся; не
визнавати досягнень;〜的〜〈哲> заперечення запереченя;不能〜客观真理的存在не можна заперечити існування об'єктивної істини. 2)(表示否认的）негативний.〜的答复 негативна (заперечна) відповідь;采取〜的态 度 ставитися негативно;〜代词 < 语 > негативний займенник.
否定词 fSud丨ngci〈语> заперечення.
否决 foujue відкинути що; відхилити що; вето невідм.加以〜наклйсти вето;提案被〜了 пропозицію заперечено (відхилено, не прийнято).
否 4权 fSuji^qudn <法> [прйво] вето. Поставити своє вето.
否认 fouren заперечити що (заперечення); не визнавати що, чого.〜有罪 заперечити (не визнавати) провину;〜自己讲过的话 зректися від своїх слів;不能〜他有一定的才能не можна відмовити йому у відомій талановитості; 谁也不〜гііхтб не заперечить;〜矛 质存在，就是〜辩证法запер彳чити існування протиріч - значить заперечити діалектику.
西贝1J fouze в противному випадку; інакше; ато; а не то.快І 〜要迟到了 біжА інакше (а то, а не то) спізнишся.
夫Ш.
夫 Ш чоловік.
夫唱妇随 Ш chang fu suf жити душ焱 в душу; жити у мирі і згоді; щасливий шлюб.
夫妇 ftifu чоловіки лін.; пара; чоловік і дружина. 李家〜подружжя Лі;伊凡诺夫〜подружжя Іванбвих;新婚〜молоді; молодята мн.;〜俩 подружня пара (п^ри);〜关系 подружні відношення; шлюбні узи;结为〜одружитися; побратися; взяти шлюб.
夫妻 ftiql —夫妇.结发〜першошлюбні молоді.
夫妻店 fuqldian лавка без найманих службовців.
夫权 ffiquan влйда чоловіка.〜思想 ідея влади чоловіка; почуття переваги чоловіка перед дружиною.
夫义 fu-ren 1)(称已婚妇女）пані; добродійка застар.; милостива государиня застар.; леді невідм., ж.(用于称英国人）місіс невідм., ж.(用于称美国人）мадам невідм., ж.(用于 称6 国人)• 2) (,_子）чоловік.尊〜Bduia дружина;〜люд“на міністра.
夫婿 ftixu〈书〉чоловік; муж.
夫子 ftlzl 1)(旧时指老师）наставник застар. педант.
夫子自道 fuzi zi dao кивав на іншого - виявилося ж, що на себе; хотілося на іншого，а вийшло на свою голову; кидав камінчик у чужий город, а потрапив у свій.
伕Ги.
伕 fii 1) чоловік; працівник; 2) <旧> зять.
孕й.
孕 fu виводити; висиджувати; виводитися; накльовуватися.
fuhu^ вилуплятися.
孚孕 ftifti висиджувати яйця.
fu.
扶 fu передня пола бдягу.
拊 fu 另见 fii, fu.
拊 fii 1) чашечка квітки;白〜білі чашечки квітів; білі квіти; 2) поперечна міра для зерна.
鉄fii.
鉄 fti 1) різак; 2) сокира; бойова сокира.
贿
М fu 1) ступня; нога; 2) шкіра.
麸т.
鼓 fu полова.
麸粥 fuzhou рідка каша.
鉄皮 ftipi полбва.
#fu.
専 fu розповсюджуватися; поширюватися.
fu另见ft.
傅纳 fiina прийняти; ввести в практику.
咲仿.
咲喃 ftindn <化> фуран.
呋喃西林 йіпйпхїііп <药> фурацилин; фурадон; нітрофуразон.
肤m.
肤 fu шкіра; шкірний покрив.
肤觉 ftiju6 <生理> шкірне відчуття.
肤浅 ftiqian поверхневий (поверховість); елементарний (елементарність).知识〜поверхневі (неглибокі) знання; поверховість знань;
верхи мн.; нахапатися верхів; засвбїти лише верхи;〜■法 поверхневий (елементарний) погляд;〜的见解 поверхневе (елементарне) судження; легкі міркування; 了 解得很〜м^тн лише елементарні поняття (елементарне представлення) про що; знати що лише поверхбво; знати лише верхи;见识〜的人 поверхнева людина.
鉄历.
鉄皮ftipi —鼓子.
麸子 fu-zi висівки мн.〜词料 висівковий корм.
跌й.
跌坐 fuzuo <书> сидіти з підгорнутими хрест на хрест ногами.
跑ffi.
附骨 ftigii <Ш> предплюсна.
附面 підйом.
移fii.
浮 fu квіткова луска.内〜внутрішня (верхня) квіткова луска;夕卜〜збвнішня (нижня) квіткова луска.
孵ffi.
Щ fti висиджувати кого-що (висиджування, висидка розм.); вивбдити кого-що
(виведення).〜小鸡 висиджувати (вивбдити) курчат; сидіти на яйцях;母鸡~了三只小鸡 курка висиділа трьох курчйт;小鸡〜出来了 курча вилупилося.
解化 fiihuA виведення;(人工赌化）інкубація.
赔化室 ftihu^shi інкубаторій.
赔卵气 ftUuSnqi інкубатор.电力〜
електроінкубатор.
敷ft.
敷 fu 1)(涂）намазувати що (намазування, намазка); змазувати що чим (мастило).〜药 змазувати маззю (ліками);湿 ~ робити примбчку;热〜припарка,.〜粉 пудрити що; пудритися. 2) 敷设.3)(够）дбсить; вистачати чого.入不〜出 прибуток не
покриває витрат; витрати перевищують
прибутки (приходи); не зводити кінців із кінцями.
敷陈 ftichen〈书〉викладати що (виклад); оповідати про що (оповідання).
敷料 fuliao <医> перев'язний матеріал.
敷设 fiishe прокладати що (прокладка).〜新的 铁路 прокласти (провести) нову залізницю; 〜铁轨 укладати рейки;〜水雷 мінувати що; закладати міну.
敷衍 fQySn (铺叙）тлумачити що (тлумачення).
敷衍 fii.yan (应付）як-небудь; недбало; халатно; через рукаві манкірувати обов'язками;
халатно відноситися до своїх обов'язків; для однієї лише проформи; робити як-небудь (недбало, через рукава); працювати як-небудь, по-казенному; безвідповідальне відношення;〜 搪塞 відбутися загальною фразою (порожніми обіцянками); зуби заговбрювати;工作〜了寒 халтурити (працювати так), щоб лише відкараскатися; працювати через рукава; {也在〜 你 він вам зуби заговорює; він просто хоче від вас відкараскатися;采取有效而不是〜的措施 прийняти ефективні, а не показні міри.
敷用 ftiyong <医> прикладання (прикладати що до чого).


229
弗m.
弗 fU <-|$> не.
Ш另见рй.
溥 fu охоплювати; покривати; застилати; розповсюджуватися.
市т.
市 fu ритуальний фартух.
甶т.
甶 fu голова демона.
芙т.
ШШ. fuqu квіти лотоса; квітучий лотос.
芙蓉鸟 fiir6ngniSo канарейка.
剃m.
弗1J fu 1) вдарити; 2) обрубати; вирубати; знищувати.
佛衍.
佛 ftil) противитися; бути проти; іти врозріз; 2) згортати; вкручувати.
拊т.
咐 fu пліт. .
怫m.
怫 fii 1) незадоволений; сердитий; гнівний; 2) пригнічений.
怫悦 ffiyue важко висловити; важко відобразити.
绋т.,
拂 ft 1) товста мотузка; канат; 2) стропи; 3) шовкові мотузки печатки; 4) вишиті наколінники.
绂ft.
级 шнурок; тасьма для печатки; пояс із шнурком для печатки.
袱т.
狀 fii 1) стромовина; вир; 2) плисти; плавати. 狀流 fuliu потік; стромовина; вир.
祓т.
祓衍 1) відганяти злих духів; 2) позбуватися злого впливу; 3) очищати; прибирати бруд. 拔濯 fuzhuo омиватися; очищатися; очищення.
茯ft.
获冬 filling <植> кокос.
Щ fil.
虽 fii повнота; достаток.
Й衍另见b§o.
抱 fu барабанні палички.
衆m.
衆 fu сільця; сіті для ловлі зайців, оленів.
邦fti.
郛 fu околиці міста; пригород; передмістя.
蚨т.
缺蝶 fudie метелик.
缺母 fumu земельний павук.
揪m.
袱Е futao покривало; чохол.
桴m.
W- fu 1) продольна оснбва для кріплення даху; 2) барабанні палички; 3) пліт.
俘沒 fufa пліт.
t?思、fusl ширма; екран.
% fu плетений бамбуковий заслін; бамбукове покриття.
莩т.
單 fu сітка для ловіння звірів;〜张 розставляти сітку.
缚份.
缚 fu 1) зв'язувати міцно; затягувати; обв'язувати; скручувати; 2) зав'язки; затікки; пута.
缚系 fuji зв'язати разом; прив'язати.
缚芾!I fuzhi прив'язати; прикрутити.
§/• fu.
ИЙ furou лелека.
髴负.
fS ft жіноча головна прикраса.
AMSL
幞历.
幞m 1) головна пов'язка; тюрбан; чалма; 2) короткий одяг.
幞头 fiitou головна пов'язка; тюрбан.
鬼й.
Mfu <动> дика кйчка.
扶т.
伏 fii 1)(肌）припасти до кого-чого; припасти; лежати [ниць] на чім.〜在地上 припасти до землі; лежати [ниць] на землі; ~在母亲怀里 припасти до грудей матері;她〜在桌上睡着 了 вона заснула, опустивши голову на стіл (припавши головою до столу, приникнув головою до стблу). 2)(低下去）опуститися. ——起——〜підніматися й опускатися;波良—— 起一〜дібилися вали (хвилі); котилися хвилі;
3)(隐藏）ховйтися.昼〜夜出 ховйтися (таїтися) вдень і виходити вночі;棄是昼〜夜 出的鸟совй - нічний птах. 4)伏天.入〜 настала спека; настав сезон спеки; настала жарка пора року. 5)(屈月艮)підцатися чому, на що.不〜老 не вважати (не визнавати) себе старим.
伏 伏特.〜秒 вольтсекунда.
伏安 fiVan <电> вольтампф.
伏安计 fiV§nji <电> вольтамперметр.
伏案 йі‘йп нахилитися над столом.〜读书 займатися (учитися), сидячи за столом;〜写 作 працювати, сидячи за столом; писати, схилившись над столом.
伏笔 fiibl зав’іка; попередній хід.这为后面的 文章埋下了〜це послужило зав^зкою (підготовкою) до всього наступного.
伏兵 fublng засідка; війська в засідці.设下〜 улаштувати засідку;扫清〜зн豸сти засідку.
伏法 fiifS бути покараним.凶手已经〜вбивця вже покараний.
伏虎 іШій <体> гімнастичне колесо.
伏击 fu'jl〈军〉напад (атака, дія) із засідки.打〜 пристрій засідки;遭到〜потрапити в засідку.
伏欧计 fii6uji <电> вольтомметр.
伏侍 fu-shi —服侍 m.shi.
伏输 fushu визнати себе переможеним; здатися.
伏署 fiishu спекотне літо.
伏特 flits <电> вольт.
伏特计 fiitSji <电> вольтм打p.
伏天 futian літня спека; період спеки; спекоти ий час року.
伏贴mtie —服贴他庀
{^汗I fuxun літній паводок; літній розлив рік.
伏罪 fuzui признати свою вину; признаватися (зізнатися) у своєму злочині.
芙т.
芙蕖 fiigii <书> лбтос. 芙蓉 fiir6ng <植> 1)(木芙蓉)гібіскус мінливий. 2)(荷花)лотос.
扶ft.
扶 1)(支持）підтримувати кого-що (підтримування, підтримка); триматися; обпиратися на що.〜上马去 підсадити кого на коня;〜老人上电车 підсадити старого в трамвай;〜着病人的手臂підтримувати хворого під руку;〜着栏杆 триматися за бильця; обпиратися на бильця;〜着拐棍儿走 ходити, спираючись на тростину;把他〜起来 підніміть його. 2)扶助.
扶病 fubing незважаючи на своє нездоров'я; перемагаючи хворобу, залишатися на посту (на роботі); незважаючи на своє нездоров'я; перемагаючи хворобу, залишатися на посту.
扶持 fuchi надавати підтримку; підтримувати кого-що (підтримка).
扶老携幼 fu lao xie you підтримуючи старих і з дитиною на руках (ведучи за руку дітей); із усіма чадами і домочадцями; [із] цілою родиною.
扶犁 full йти за сохою.
扶苗 fumiao піднімати побиті (пониклі) посіви.
扶手 fti.shou поручні мн.; (6子的扶手）під- локітник.
扶疏 fiishii <书> піішний і красивий.枝叶〜 пишні гілки, що красиво переплітаються, і листя.
扶梯 fiitl сходи [із бильцями].
扶危济困 fii wei ji kun допомогти кому-чому в біді; надати кому-чому підтримку в нещасті; підтримати кого-що у важкий момент; чуйний до чужого лиха.
扶养 fiiySng утримувати кого (утримування).由 JL子〜жііти (бути, перебувати, знаходитися) на утриманні сина;子女有〜父母的责任діти зобов'язані утримувати своїх батьків;父亲不 在了，她还І如我们四个人〜成人а вона без батька нас, чотирьох, підняла.
扶摇直上 fu уао zhi shang стрімко звитися (злетіти) нагору (угору)(用于飞禽等）； швидко піднятись у вищі сф^ри (用于地位 неухильний і швидкий ріст; стрімке зростання; безупинно (неухильно) зростати [нагору] 面三个译法用于物价，比分等).
扶掖 fiiyS <书> 1)(搜扶)підтріімувати кого під руку; узяти кого під руку. 2)—扶助.
扶植 fuzhi сприяти [зростанню]; насаджувати книжк. (насадження).〜傀倘政权 підтріі- мувати маріонеткову владу;〜反动势力 насаджувати реакцію.
扶助 fuzhu надати допомогу (підтримку); допомагати (допомога ж.); підтримувати кого-що (підтримування, підтримка).〜老弱 надати допомогу старим і фізично немічним.


230
孚m.
孕 fU користуватися довірою в кого.深〜众望 користуватися глибокою довірою в усіх; усі відчувають глибоку довіру до кого.
拂т.-
拂 fii 1)(轻轻擦过）віяти; обвівати кого-що.春 风〜面 вЬшо, в обличчя весняним вітерцем; обвівав обличчя весняний вітерець;凉风， віяв прохолодний вітерець; 、Віяло прохолодним вітерцем;晨风〜过海滩 ранковий вітерець гуляв по прибережній смузі (дмухав над прибережною смугою). 2) (掸）Зм^хувати що.〜去灰尘 змахнути (обмітати) пил із чого. 3)(违背）врбзріз із чим> усупереч чому; усупереч чому.不忍〜荬 意 не хотілося б відмовляти йому в чому; н наважуюся засмучувати його відмовою;有， 其意[це] усупереч його бажанню; [це] врбзріз із його бажанням.
拂尘 ftichSn мухогонка [із кінського волоса]. 拂动 fiid6r^ колихати що (колихання).微风〜垂 柳 легюій вітерець колише вербові лози (грає вербовими лозами); від вітерцю колихалися гілки плакучої верби.
拂拂 [тихо] вія'ти.凉风〜прохолбдний вітерець; віяло 叩охолбдою; ш 风〜对є легкий вітерець.
拂巧 fushi витерти що; стерти що.〜尘土 витерти (стерти) пил.
拂晓 flixiao світанок; [ранкбва] зоря.〜以前 до світанку;〜启程 виїхати на світанку.
拂袖 йіхій <书> роздратувйтися (роздратованість); спересердя.〜而去 піти роздратованим (розлюченим, спересердя); у роздратованості покинути що.
Щ й另见ft.
服 fii 1)(衣服）одяг; сукня; костюм. 2)(丧服） жалоба; жалобний костюм.有〜在身 у жалобі. 3) 服用 2).〜中药 вживати (приймати) китайські ліки;饭前〜приймати пфеД їжею. 4)(承当）нбсти що (несення). ~ 兵役 відбувати (нести) військбвий оббв'язок; бути (перебувати) на військовій службі. 5)-> 服 5 心里示〜[У душі] ВІН не міг миритися;你把我说〜了 ви мене переконали; 你有,道理，我算〜了你了 вйша правда, і я здаюся. 6)(使信服）переконати кого-що (переконання).以理〜人 перекбнувати [людей] вагомою (обірунтованою) аріументацією. 7)(适应）звикнути до чого; пристосуватися (пристосування).〜水土 акліматизуватися; звикнути (пристосуватися) до нового клімату.
服从 pic6ng підкоритися (підпорядкування); коритися; віддатися кому-чому на що.〜命备 підкоритися (коритися) наказу;绝对〜 беззаперечне підкорення (підпорядкування);
—切局部利姐学须〜整体利益ycf приватні інтереси повинні бути підпорядковані загальним інтересам.
服毒 ftidii труЬися/7сш<.,. отруїтися (отруєння);
прийняти отруту.〜自杀 труїтися; отруїтися. 服法 fiifS спосіб уживання [ліків]; як потрібно приймати ліки.
服量 fiilmg доза.增加〜збільшити дозу.
服满 fumSn минув термін жалоби.
服气 fiiqi переконатися в чому (переконання); миритися з ким-чим.这叫我难以〜Вйжко
мені миритися (примиритися) з цим;经他一 说，我〜了 йогб слова мене переконали.
服丧 fiis§ng бути в жалобі.
服饰 fiish丨 убрання і прикраси.〜用品 галан- терея;〜用品商店 галантерейні товари; галантерейний магазин;〜华丽 ошатно (чепурно，пишно) одягнений.
服侍 fii.shi (照料）ходити за ким-чим; доглядати за ким-чим (догляд);(伺候） прислужувати (прислуговування).〜病人 ходити (доглядати) за хворим.
服崎 fushu визнати себе переможеним; одягтися.
服帖 fiiti气 скоритися (покірний, покірність); примиритися з ким-чим; упокоритися з ким-чим, розм.; стати шовковим.服服р帖 покірний; слухняний; тихіше води, нии- трави.
服务 fiiwii служити кому-чому (служіння висок” служба); обслуговувати кого-що (обслуговування). 4 消 Й者〜обслуговувати споживачів;〜周到 відмінне обслуговування; 〜态度 підхід (ставлення) до обслуговування; 〜质量якість обслуговування;为人民〜 служити народу;政治是为经济基础〜的 політика обслуговує економічний базис;我 们的文学是为人民利益〜的Hdnia література живе інтересами народу.
服务性 ftwixing [характер, що носить] побутове обслуговування; роббта з побутового обслуговування;〜行业 підприємства побу- тового обслуговування; підприємства добрих послуг.
服务员 fiiwiiyudn обслуговуючий персонал; працівник; службовець; (▲馆服务员）кори- Дбрний; коридорна;(饭馆服务员）офіціант; офіціантка; подавальник; подавальниця；(浴 池服务员）пространщик; пространщиця；(轮 船，飞机上的服务员）стюард; стюардеса. 服务站 fiiwizh^n пункт побутового обслуговування; бюро добрих послуг.
服刑 fiix丨ng відбувати покарання; перебувати на покаранні.〜十年 відбувати десятилітній термін;〜期满 відбув термін покарання.
服药 йіуйо приймати ліки [усередину].
服役 fliyi відбувати що (відбування);(服兵役） відбувати військбвий обов'язок;(服劳役） відбувати трудову повинність.〜年龄 призовний вік;在军队里〜прохбдити (відбувати) військбву службу; перебувати на військовій службі; служити в йрмії.
服腐 fiiyTng < 书 > постійно пам'ятати що;
запам'ятати що навік (назавжди).
服用,fuyong 1) <^> (穿衣服，用器物〜甚俭 скромний у своїх потребах; дуже невибагливий (невимогливий) у пббуті (у жиггі). 2)(吃—）приймати що (прийом); уживати що (уживання).每日〜三次 приймати що три рази на день.
服装 ^izhu5ng одяг; убрання.〜商店 магазрін готового одягу;〜整齐 акурйтно вдягатися (одягнений).
服罪 fiizui визнати свою провину; признаватися (зізнатися) у своєму злочині.
氟位.
氟 m <化> фтор.
氣化 fVihua〈化> фторувати що.〜氛 фтористий водень; фтороводень; ~钾 фтористий калій; 〜作用 фторувйння.
氟化物 fiihu》wCi〈化〉фторид; фтористе з'єд- ’ нання; фторид.
觀石 <矿> плйвик; плавиковий шпат;
флюорит.
氟Ф毒 fiizh6ngdii <^>флюор6з.
俘ft.
俘fii 1)—俘获.被〜后逃走утекти з полону;敌 ¥数千人被〜були взяті (захоплені) у полон тисячі ворожих солдат; противник втратив полоненими ТИСЯЧІ ЧОЛОВІК. 2) 俘虏 2). 俘获 fiihud захопити кого-що (захоплення); узяти кого-що.〜甚众 захбплено (узято) багато полонених і трофеїв.
俘虏fiim 1)俘获.〜敌军一名захшіїЬш (вз^и) У полон [одного] ворожого солдата. 2)(战俘） військовополонений; полон.〜政策 політика стосовно полонених;当了〜потопити в полон до кого; бути в полбні в кого;优待〜 дббре ставитися до військовополоненого;遣 送〜репатріювати військовополонених;不做 资产阶级思想的〜не потрапити в духовний полон (не бути в полоні) буржуазної ідеології.
浮 fii.
浮 fii 1)(漂）плйвати (плавання).〜出水面 спливти (виплити) на повфхню води;油〜在 水面,上мйсло плаває на воді;脸上〜着微笑 обличчя розпливлося в посмішці; на обличчі з'явилася посмішка. 2)(不踏实）поверховий (поверховість); легковажний (легковажність, легкодумство); непосидючий (непосидючість). 工作太〜поверхове ставлення (поверховий підхід) до роббти;他这人很〜 він людина легковажна (непосидюча). 3)(超 出）пбнад [норму].
浮报 fiibAo роздути що; дуті відомості (дані).〜 的,数字 д^ті (роздуті) цифри;〜开支 роздати витрати.
浮标 fubiao〈海〉буй.进 口〜вхідний буй;引导~ головний буй;指示〜вказівник буй; буйіндикатор.
浮财 ftcdi "переносне майно" (таке рухоме майно як зерно, гроші, одяг, домашнє начиння тощо).分地主的〜по'діл рухомого майна поміщиків (панів).
浮_ fuchen пил ч” курява ж.
浮沉 fiichSn спливати і занурюватися; підніматися й опускатися; опуститися до обивательщини; загрузнути в міщанстві; плисти за течією.
浮盾 fiicu6 замурувати труну [у чеканні похорон]; тимчасово поховати.
浮荡 fiid&ng плисти; плавно розноситися.歌声 在空中〜пливб (рознбситься) ПІСНЯ.
浮雕 fiidiao <艺> рельєф;(浅浮雕）барельєф;
(高浮雕）горельєф.
浮吊 рсИао плавучий підйомний кран.大型〜 великий плавучий піднімальний кран.
浮动 fiiddng 1)(漂浮）плисти [по воді]; качатися [на воді].树叶在水面上〜л“стя погойдувалося на поверхні води;月亮在空 中7 повільно плив на небі місяць. 2)(不安） жити у вічній тривозі.人心〜ж“ти у вічній тривозі. 3) <经> коливання.〜汇率 плйва- ючий обмінний курс;实行自由〜установити вільно плаваючий обмінний курс.
浮泛і) <书> 浮动і).轻舟〜
човник тихо
погойдувався на воді; повільно плив човник


231
[по воді]. 2)(流露）з'явитися (поява).脸上~ 着天真的表情 на обличчі з'явився наївний вираз; обличчя дихає наївністю. 3)(表面的） поверховий (поверховість).知识〜поверхбві (неглибокі) знання.
浮-光掠影 fu guang ltie ylng поверхове (скороминуче) враження; поверхово.
浮华 fiihud розкішний (розкіш ж.).〜的生活 розкішне (марнотратне) життя;文辞〜 пихатий (пишномовний) стиль; пихатість (пишномовність) стилю.
浮记 fuji тимчасовий запис [на дошці].
浮夸 fukua хвастощі (хвалитися); роздувати що (роздування); перебільшувати що (перебільшення).言语〜слова, сповнені хвастощів; сказати з хвастощами;爱〜 любити перебільшувати; схильний до перебільшень;订计划不要〜при виробітку плану не треба завищувати його показники.
浮夸风 fukuafeng гонитва за дутими показниками.
浮力 full〈理〉плавучість; сила плавучості.正〜 позитивна плавучість;负〜негативна плавучість.
浮面 fumian поверхня.〜的—层土壤 верхній (поверхневий) шар ґрунту;看问题不能只看 ~ не можна тільки з зовнішнього боку дивитися на питання.
fuming дута слава; незаслужена слава (ві- домість).徒有〜користуватися незаслуже- ною славою (відомістю).
浮皮儿 1)(表皮)шкі'ра; шкірочка. 2)—> 浮 面.
浮漂 fiipiao —浮 2).
浮萍 fiipfng <Ш> ряска маленька.
浮签 fuqian наклейка.
浮浅 fiiqi^n 肤浅 fiiqiSn.
ШШ fuqiao плавучий (наплавний понтонний, плашкоутний) міст.
浮生若梦 fu sh6ng ruo meng життя як сон.
、浮尸 fiishT труп [утопленика].
浮石 fiisW <矿> пемза.
浮水 fushui плавати (плавання).
浮屠 fiirt 1)(佛陀）Будда. 2)(塔)пагода.
浮土 fttti 1)(灰4) рілля ж. 2)(松散的表土） верхній (поверхневий) і пухкий шар ґрунту.
浮fuwu плавучий док.
浮现 спливти (спливання).往事又〜在眼 前 минуле знову спливло перед очііма;她的 腿帮上〜出微微的红晕легкий рум'янець заграв на її щоках.
浮选 fuxuan〈矿> флотація; флотування (флотувати що).
浮艳 fuyan пихатий (пихатість); пишномовний (пишномовність).舌辛章〜пихйтий (пишномовний) стиль.
浮油 fuyou навар.
浮游 fiiy6u <生物> планктбнний.〜生物 планк- тон;〜@ фітопланктон; планктбнна рослина;〜动物 зоопланктон; планктонна тварина.
浮云 fuyun хмари, що пливуть.
W-Ш fuzao (轻'浮:）легковажний (легковажність, легкодумство); вітер у голові в кого;(急噪） нетерплячий (нетерплячість, нетерпіння),
Іп 〜нетерплячий (нестриманий) за характером.
浮肿 fiizh5ng набрякнув (отік); пухнути.两腿〜 набрякнули ноги; ноги пухнуть;下眼皮〜 мішки під очима;脸上有点儿〜обл“ччя
припухло; легкий набряк на обличчі.
浮子 fu-zi поплавець.
符й.
符 fii 1)符合.数目相〜збігаються (зійшлися); 字迹不〜почерк не сходиться;与实际不〜не відповідати дійсності. 2)―符咒.画〜 накреслити магічний напис.
符号 fuhao 1)(符号）знак; позначення.标点〜 розділові знаки; пунктуація;化学〜хімічний символ;简略〜скорбчене позначення;做一 个〜позначити що; зробити (поставити) знак. 2) 明身分的标志）знак. +国人民解放军〜
нашивка НВАК.
符号学 fuhaoxue семібтика; ееміолбгія.
符合 (相合）Збігйтися (збіг);(适应）відповідати чому (відповідність). ~人民的利益 відповідати інтересам народу;〜群众的愿望 відповідати прагненням мас; збігатися з бажаннями народних мас;〜要求 відповідати вимогам;〜具体情况 відповідати конкретній обстанбвці;使〜привести у відповідність (у погодженість);不〜实际 не відповідати дійсності; йти всупереч із дійсністю (з обставинами);数字完全〜цііфри цілкбм збігаються (зійшлися);这个纲领〜马克思列 宁主义的原贝【J ця програма відповідає принципам марксизму-ленінізму.
符节 fujie мандат [у вигляді бірки з нефриту, міді, бамбука або дерева].
符篆 fulu магічні написи; кабалістичні письмена (знаки).
符咒 fuzhou заклинання; закляття застар.; магічний напис; кабалістичні письмена (знаки).
幅ft.
幅fii 1)(布匹等的宽度）полбтнище.单〜 одинарна [матерія];双〜двухполбтна [матерія]; двухполотенна [матерія]; матерія подвійної ширини; 三〜宽的被里子 підодіяльник в трьох полотнищах. 2)〈量词> полотнище (指布)；полотнина (指画).五〜布 做的船#1 вітрило в п'ять полотнищ;两〜油画 дві полотнини; дві картини. 3) <Щ> —>•幅度 1).
幅度 fiidCi 1)〈理> амплітуда. 2)(规模）масштаб; розмах. 增产〜масштйб зростання виробництва; розмах збільшення продуктивності; 收入增加的〜р63МІр збільшення прибутку;在一定的〜内调整物价регулю- вати ціни у визначених рамках (межах);提高 工资的〜рймки збільшення зарплати;产量有 较大〜的增长 домогтися значного збільшення об'єму виробництва;商品零售 额大〜上升 об'єм роздрібного продажу швидко зростає.
幅面 fumian полотнище; ширина [полотнища]. 〜宽—公尺[полотнище] шириною в один метр;一公尺〜的呢料 сукно в [один] метр шириною.
幅员 fuyuan територія; плбща.〜辽阔 велика територія (площа); просторість території; країїи з великою територією;〜数万平方公 Ж територія (площа) у багато тисяч квадратних кілометрів.
福ft.
福 fii (幸福）щйстя; благо; добробут;(幸运） уд^ча.身在~中不知〜живеш у благоденстві, цього не цінуєш (не розумієш); бути вічно
незадоволеним тим, що є.
福地 fudi рай [земний]; обітбвана земля (країна) книжк.; обітований край книжк.
福尔马林 fii'SrmaHn〈化> формалін. 福分 fii. fen〈口 > ~> 福.
福矛*0 full добробут; благо.社会〜суспільний добробут;公共〜суспільне благо;物质〜 матеріальний добробут-^Як справа добробуту; 〜委员会 комісія з поліпшення матеріально-побутового стану;为人民谋〜тру- дитися на благо народу;保障劳动人民的~ забезпечення добрббуїу працюючих.
福不 1J 费 fulifei асигнування (витрати) на поліпшення матфішіьно-побутових умов.
福禄考 fuliikao〈植〉флокс Друммонда (однолітній).
福气fiqi —福.我不敢指望这样的好〜я не смію сподіватися на таку щасливу долю.
福特制ftt会zhi <经> фордіЬм.
福星高照 fuxlng gao zhao фортуна посміхається кому; щастя супроводжує кого.你真 是〜іцаслїівий твій бог!
福音 fiyTn 1) <宗> євй^геліє. 2)(好消息） радісна звістка; щаслива звістка; радісна подія.
福音书 FiiyTnshQ <宗> євйнгеліє.
福至七、灵 fu zhi xln ling коли супроводжує щастя, то і розум стає світлим; при вдачі і сам робишся незвичайним розумом; коли везе, тоді усе вдається.
辐т.
福 fu [колісні] спиці.
辖湊 fiicdu (人聚集在一起）зібрАтися навколо кого-чого; стовпитися навколо кого-чого; (东西集中在一起）сконцентруватися навколо кого-чого; концентрація.
福合 fiihd〈气> конвергенція; Ніжність•流线〜 конвергенція (збіжність) ліній струму.
福合线 flihexian < 气 > лінія конвергенції (збіжності).
辖 h fujiao <角> аргумент.
辖散 fusan <气> вергенція; дивергенція; розбіжність. 流线~ дивергенція (розбіжність) ліній струму.
福散线 fts^nxiAn < 气 > лінія дивергенції (розбіжності).
辖Й" fushe 1)(向四外散开）розходитися променями. 2)〈理〉радіація; випромінювання; випромінювання; променистий; променевий. 太阳〜радіація (випромінювання) Сонця;地 球〜випромінювання Землі; земна радіація; 大气〜атмосферна радіація;中子〜 нейтронна радіація;宇宙〜космічне випромінювання; 空间〜просторбве випромінювання; 原子〜йтомна радіація; атомне випромінювання;果І〜випромінювання теплоти; теплове випромінювання;电波〜 випромінювання хвиль (радіохвиль);能量〜 випромінювання енергії.
辖射波 fiish6b6 <理> випромінювання.
福射层 fusheceng〈气〉що випромінює (емісійний) шар.
福知力 fiishdli〈理〉радііпьна сила.
福射面 fiish色тійп〈气〉повбрхня，що випромінює.
福射能 fusheneng 理 > що випромінює (промениста) енергія.
辐射热 fiishdrd <理> промениста теплота.
福射体 fiishdfi〈理> радіатор; випромінювач.


232
辅射性街ІЙ ftishexingjiedao променеві вулиці.
辅条 fiitiao <U> 一福.
蛘fu.
Ш- Ш fuyou < 动 > поденщина; одноденка; ефемерида.
幅fu.
Щ fu <动> кажйн.
蝠較 fufen <动> морській диявол.
甫Ги.
甫 fti <书> тільки що.久病〜愈 тільки що одужати від довгої (тривіпої) хвороби.
甫出潭，又入虎穴 fii chii longtan, you ru hiixue від вовка біг, та на тигра натрапив; із вогню та у полум'я.
蚁历.
蚁 fii 1) цикада; 2) жаба; 3) богомбл.
滏Ш.
Ш fu назва річки Фуяхе в провінціїХебей.
ЛЙГ
爾fii.
Ж fu корббка для жертовного зерна.
黼ft.
黼 fu чорно-біла вишивка.
黼绣 fuxlu розшитий візерунком.
制І座 ffizuo імператорський трон.
抚fu.
抚爱 fiiSi любов і пещення.母亲的〜 материнська люббв і пещення.
抚躬自问 fii gong zi wen запитати самого себе; запитати власну совість; подивитися на себе збоку; сам подумай і покопайся у свот душі.
抚摩ftim6 гладити кого-що.〜孩子的头发 гладити дитину по волоссю;〜碰痛的手 погладжувати забиту руку.
抚弄 funong пестити кого; голубити кого; приголубити кого, розм.,〜孩子 пестити (приголубити) дитину.
抚琴 fuqin〈书〉грати на лютні.
抚慰 fuwei утішати кого-що (розрада); заспокоювати кого-що (заспокоєння); оточити кого турботою.〜病人 утішати (заспокоювати) хвброго.
抚恤 fuxu виражати глибоке співчуття і над^ матеріальну допомогу (підтримку); брати сердечну участь у чім і допомагати (підтримувати) матеріально. 二烈属 надання матеріальної допомоги родинам гербів, що загинули; матеріально забезпечити родини полеглих героїв.
抚恤金 fiixujTn допомога.领〜одержувати допомогу.
抚养 fuyang вирощувати кого; зрощувати кого, висок.; виняньчити кого, рот.〜子女 виростити (виняньчити) дітей;党把我〜成人 ти зростила (виростила) мене; Партія поставила мене на нбги.
抚育Шуй 1)->抚养.2)(使生物健全地生 вирощувати що (вирбщування); розводити що (розведення).〜森林 догляд за лісом; вирбщування (розведення) лісів; вирощувати ліс.
抚举 fuzhang <书> 附棠 fuzhSng. ,
府 Ги. 一
府 Ш 1) <史> (行政区域）бкруг {адміністративна одиниця, що входить до складу
провінції). 2)(住宅)палати мн” застар.; палац; резиденція. ЗІ〜княжий палац;总统〜 резиденція президента.
府纲 ftichou поплин.〜衬衫 нова сорочка.
府邸 fiidi резиденція.
府第fiidi —府邸.
府上fti.shang 1)(尊称对方家庭）Ваша родина. 〜都好？ як поживйє BSuia родина?〜住在哪 JL? де ви живете? де живе Ваша родина? де Ваше місце проживання? 2)(尊称对方籍贯） Ваша Батьківщина; Ваше рідне місто.〜是哪 JL? Ви родом із якого міста? Відкіля ви родом?
拊
ffizhang <^> ляскати (ударяти, бити) у долоні (долонями)〜欠隻 весело (голосно) розреготатися.
斧fii.
斧fti 1)(一种工具)сокира;(柴斧)колун;(木工 用斧）тесак. 2)(古代兵器）сокира.
斧背 обух [сокири].
斧柄 fubmg сокирище; рукоятка сокири.
斧痕 ftihSn зарубка; карб.树上新砍的〜свіжий карб на дереві.
斧 口 fQk6u вістря (лезо) сокири.
斧头 斧 1).
斧削fiixuS <书> 斧正. 斧钺 ftiyue сокира.
斧正 ffizheng <书> виправити погрішності; внести виправлення. 青〜велике прохання [до Вас] виправити погрішності (внести виправлення).
斧足类 йгйіді〈动〉двустулкові (пластин- чатожйберні) молюски.
爸ft.
爸 fti казан [для варіння їжі].
爸底抽薪 fu di chou xln вжити найради- кальніших (рішучих) заходів проти чого; усунути обумовлюючі причини; припинити в корені.
斧底游鱼 fii d! youyu "як риба, що потрапила на сковороду"; залишилося кому жити лічені години; [стояти] одною ногою в могилі (у
труні). 俯历.
俯 fii 1)(向下）вниз.〜首 опустити голову; поникнути головою. 2)(敬辞):望〜准所请 прошу задовольнити моє прохання; згаянутися на моє прохання;尚祈〜允 дуже прошу дати свою згоду; будьте настільки великодушні і дайте згоду (дозвіл).
俯冲 fuchong〈空〉пікірувати (пікірування); піке невідм.〜轰炸机 пікірувальник; пікіруючий бомбардувальник;急遽〜крут谷 пікірування;垂直〜стрімкб пікірування;倾
’ 斜〜похиле пікірування;飞机穿过云层〜下去 літак пікірував через хмару.
俯敵 fukan дивитися вниз. ~上海市 звфху милуватися панорамою міста Шанхая.
俯伏 fufij лежати ниць.〜在地 лежати ниць на землі; падати ниць.
俯角 fiijiSo〈测> кут зниження.
俯就 ftijiCi 1)(话就职）зглянутися [прийти на посаду]. 2) (迁就） зглянутися; пристосбвуватися; миритися з ким-чим.
俯临 йііп висіти над чим; нависати над чим.山 岩〜海 ІШ стрімчак висить (нависає) над
морем.
俯身 ftishen нахилятися (нахил); нагинатися.
俯拾即是 fu shi ji shi скільки [душі] завгодно; скільки хочеш; безліч.
俯视 ftishi дивити вниз.
俯视图 flishitii < 测 > вид униз (зверху); вертикальний вид.
俯首就范fti shoujiufan стати на кол丨на.使敌人〜 поставити ворога на коліна.
俯首中占耳 fu shou tie ег раболіпство; плазування (плазувати); догідливість (догідливий).
俯首听命 fu sh6u ting ming бути слухняним; виявити повну покірність; бути абсолютно покірним; хилити голову (спину, шию) перед ким-чим, книжк.; покірно (беззаперечно) підкоритися кому-чому; беззаперечно підкорятися [і виконувати укази].
俯臣卜 ftiwd) <体> упор лежачи на животі.
俯卧撑 ftiwdchSng <体> упор лежачи на животі.
俯仰由人 ft ySng you ren бути в повній залежності від інших; бути залежним від інших.
俯仰之间 fu ySng zhl jian у мить ока; в одну мить; миттєво; в одну мить (момент); моментально.
辅负.
辅ft辅助2)自力再生为主，争取外援为〜 опиратися головним чином на власні сили і вдаватися до допомоги ззовні як до допоміжного засобу.
辅币 fiibi розмінна (біллбнна) монета.
辅导 fudao керувати ким-чим (керівництво); керувати і допомагати;(教师辅导）кон- сультувати кого (консультування, консультація). 〜报告 консультаційна дбповідь по чому;〜业余剧团 керувати гуртками художньої самодіяльності і допомагати їм;〜学生 консультувати студентів;个另ij 〜індиві- дуапьна консультація;〜老师 консультант.
辅•^员fGdaoyudn (少先队辅导员）вожйтий; вожата;(政治辅导员）політрук.
辅音 йуїп〈语〉приголосний [звук]油〜дзвінкий приголосний;清〜глухий приголосний.
辅助 fiizhii 1)(协助）допомагйти (допомбгу ж.). 多.加〜всіляко допомагати; надати велику допомбгу. 2)(次要的）допоміжний; підсббний.〜劳动 допоміжна (підсобна) роббта;〜车间 допоміжний цех; ~ 用房 підсобне приміщення; підсббка прост.;〜工 А підсббний робітник; підсобник;〜材料 допоміжний матеріал; допоміжні посібники; 〜读物 матеріали для позааудиторного (позакласного) читання.
辅助船 fuzhuchuan допоміжні суду.
脑fti另见рй.
脯 fu 1)(肉干）сушене м'ясо.兔〜сушене кроляче м'ясо;鹿〜сушена оленина. 2)(果干） цукат; зацукрований фрукт.杏〜цукйт із морелі; зацукрбвана мореля.
腐
腐败ftibAi 1)—腐烂1).不能吃〜的食物не можна їсти нічбго гнилбго. 2)(坠落败坏） гнити (гниття, гнилість, загнивання, гнилий); розкладання (розкладатися).资本主义制度 的〜гнилість капіталістичного ладу;资产Р介 级的〜作风гнилий буржуазний стиль;〜无能 загнивання і безсилля; ~ явища
розкладання;〜的反动派 гнила (що


233
розклалася) реакція.
fuchou тухлий (стухати); протухлий розм. (протухнути); гнилий (гнилість).〜味儿 тухлий (протухлий, гнилий, гнильний) запах; дух; тухлинка розм.;发出〜味儿 пахне тухлістю (гнилизною);〜的食物 тухлий (протухлий, гнилий) продукт; тухлятина;鱼 〜了 риба протухла.
腐化 ІШшй 1)(坠落）рожпйстися (розкладання); розтліватися (розтлівання); розбеститися (розбещення). ~ 坠落 повне розкладання (розтління); опуститися на дно;〜分子 елемент, що розклався;生活〜вбсти аморальний (розпусний) спосіб життя; жити аморально. 2)—腐蚀 2). 3)—腐烂 1).
腐烂（Шйп 1)(烂）роїзкладйтися (розкладання); гнити (гниття, гнилий); зопрівати (пріль ж” прілий); жевріти (тління).〜的东西 гнилизна ж.; гниль розм.; гнилушка розм.; пахне пріллю;白菜〜了 капуста згнила;尸体〜了 труп розклався;干草〜了 сіно погоріло (зопріло, згнило);木头在水里容易〜дбрево легко гниє у воді. 2)->腐败2).〜透顶的反动 派 прогнилі наскрізь реакціонери.
腐儒 furu начотчик; педінт.
腐乳 йгіі засолений у сої "доуфу" (бобовий сир).
腐生菌 ftish巨ngjiin <生物> сапрофіта мн.; сапрофітні (сапрогенні) бактерії.
腐生[生fusheng-weishengwu <生物> сап- рофіти 細.
腐蚀 fiishi 1)(破坏）кор6:зія; роз'їдати що; з'їдати що.局部〜локальна (місцева) корозія; 酸性物品会〜布匹кислбти роз'їдають (з'їдають) матерію. 2)(使坠落）розтлівати кого-що (розтління); розбещувати кого-що (розбещення).〜干部 розкладати (отруювати) кадровиків;〜作用 дія, що розтліває; розкладницький вплив;从思想上 ~ ідеологічно розтлити;资产阶级思想的〜 вплив буржуазної ідеології;黄色小说〜着青 年的灵魂 бульварні романи розтлівають душі молоді; Ш 〜протистояти розкладницькому впливу.
腐蚀剂 ftishiji <化> Кцкй (що розвідає) речовині. 腐蚀性 ftishixing <化> їдкість (щкий).
腐熟 iushu〈农〉перегнивання (перегнивати); перепрілість (перепріти, перепрілий).〜的厩 月巴 перепрілий гній;厩肥已经〜了 гній уже перегнив (перепрів);堆起来的異肥在〜гній у купі тліє.
腐血症 ftixuSzhSng <医> сапремія.
腐朽йіхій 1)(腐烂）гнити (гниття).木版已经~ 了 дбшка вже гнила (згнила). 2)—> 腐败 2).〜 Ш 顶 прогнити (прогнилий) наскрізь; до незмоги розкластися;〜的гнилизна ж.; 〜的封建势力 що розклалася (прогнилий, гнилий) феодалізм;〜作风 тлетворний стиль; 〜本质 гнила природа;〜的度 гнилий лад; 资本主义制度己经〜不堪капіталістичний лад дійшов уже до стану свого повного занепаду.
腐殖化 ftizhihuS <农> гумифікаді^і.
腐殖质 fuzhizhi〈农〉перегній; гумус; гумусова (гуминова) речовина.酸性〜кислий гумус; 中性〜нейтральний гумус;厩肥〜гнбйовий перегній;有效〜ді?ільний перегній.
І卜й.
і卜告 fugao 1)(报丧）сповіщати про смерть. 2) (报丧的通知）жалсібне оголошення (повідомлення); публікація (повідомлення) про смерть.
і卜闻 fuwen повідомлення про смерть [із додатком некролога]; некролог.
父й.
父老 fulao старші; старі; старійшини мн.
父母 fumu батьки мн.; батько і мати.
父亲 fuqln батько.
父权制 fuquanzhi патріархат.
父系 fuxi 1)(父亲方面的）батьківський; по батьківській лінії.〜亲属 родичі з боку батька. 2)(父子相承）чоловіча лінія.〜家族 制度 патріархальний побут (лад).
父兄 fuxiong 1)(父与兄）батько і старший брат. 2)(泛指家长）старші в родині (в роді); главі родини.
父执 fiizhi <书> др^зі батька.
父子 fuzi батько і син; батько із сином.〜关系 батьківство.
服ft.
月艮 fu доза; пройм; пбрція;—〜药 пбрція ліків.
拊ft.
Ш fu 1) робити жертвоприношення покійним батькам; 2) поховати.
另见 т,а.
拊 fu прикладати; докладати.
й 另见 рби, pou.
掊 fu повалитися; впасти ниць.
蟆ft.
娘贩 fibSn комаха.
謝ft.
鲋 fii 1) карась; 2) жаба.
賴鱼 йіуй карась.
腹т.
Ш fu гадюка; велика отруйна змія.
複胞 fuhul гадюка.
付ft.
付 fu 1)(交给）поставити що; провести що; прийняти що.〜表决 поставити що на голосування; 〜胃 $ М привести (перетворити) що на життя; прийняти що до здійснення (до виконання); здійснити що на практиці; утілити що в життя (у дійсність);〜 诸公论 віддати що на суд суспільства. 2)(付 款）платити що (платіж).少〜недоплатити що;多〜переплатити що;补〜приплатити що; доплатити що;预〜авансувати що; видати аванс; видати що авансом; внести що вперед;〜钱 платити (заплатити, сплатити) гроші; ~车@ розрахуватися з таксі;〜利息 платити (заплатити, сплатити) відсотки;〜房 租 платити за квартиру;逾期未〜 прострочити платіж (внесок); неплатіж (несплата) у термін;他^虫个儿〜不出这么多, 钱 йому одному не осилити таких витрат.
#Й fublng〈书〉спалити що; знищити що вогнем.
{寸出 їїісіій 1)(支Ц) виплатити що (виплата); сплатити що (сплата),〜现款 виплатити (сплатити) готівкою. 2)(付出代价）віддати
кого-що.愿〜一切 готовий віддати все;愿〜全 部力 ж готовий віддати всі сили;不惜〜任何 代价 готовий [іти] на будь-які жертви;为共 产主义事业〜生命 відМти життя (пожертвувати життям) за справу комунізму.
付方 fufang кредит.
付给 fugei заплатити що; сплатити що (сплата).
付款 fukuan виплатити (виплата); сплатити (сплата); заплатити.定期〜термінбвий платіж;分期〜ітлатитм на виплат; на виплату прост.;缓期〜відстрбчити платіж (виплату); 自动〜саморозрахунок;〜曰期 дата платежу; 〜地点 місце платежу.
付款处 fCikuanchti каса. 付款人 fukuSnren платник; платниця.
付排 fupai <印> зд^ти (передати) що в набір.
付讫 Juqi сплатити (виплатити, заплатити) сповна; розплатитися з ким-чим; сплачено; рахунок оплачений (后面两个译法是刻在戮 子上的用语).， ， ，
付清 fuqlng сплатити (виплатити, заплатити) сповна; розплатитися з ким-чим.照帐〜 сплатити (заплатити, виплатити) спбвна по рахунках.
付托 futuo доручити кому-чому кого-що, із неознач.; довірити кому-чому кого-що, із неознач.人民所~的任务 завдання，доручене (довірене) народом;事情〜得人 справа доручена (довірена) гарній і надійній людині.
付印 fCiyin <印> здйти що до друку.
付由ІЗ fuyou відправити (послати, відіслати) що поштою.
付帐 fuzhang оплатити рахунок; сплатити (заплатити) по рахунку.
付之—火巨 fu zhi yl ju знищити що вогнем; спалити що вщент.
付之一笑 fu zhi yl xiao не звертати увйги на що; поблажливо (із пбсмішкою) поставитися до чого.
付诸东流 fu zhu dong liu виявитися даремним (безрезультатним); усе було дарма; йти (піти) нанівець.
付梓ftzT付印.，
付足 fuzu доплатити що (доплата).没有〜недоплатити що.
负
fu.
负 fii 1) <书> (背）нбсти кого-що.〜薪 нбсти дрбва;背〜нести на спині. 2)(担负）нести що. ~ 法律上的责任 нбсти юридичну відповідальність; відповідати перед закбном;〜道 义上的责任 нести моральну відповідальність; 〜起责任 узяти на себе відповідальність; прийняти що на свою відповідальність; 不〜责任的行为 безвідповідальний учинок;讲话不〜责任кидатися словами (обіцянками);我们不〜任何责任ми ніякої відповідальності не несемо; ми нізащо не відповідаємо; 责任应该归我〜 відповідальність лежить на мені; я повинний відповідати; ^[也身〜JEG на ньому лежить велике відповідальне завдання (роббта). 3) (享有）користуватися чим.久〜盛名 здйвна користуватися великою популярністю (відмінною репутацією). 4)(失败）невдача; поразка.胜〜未分 невідомо, чим закінчиться (бій). 5)〈数〉негативний; мінус.〜得正 мінус на мінус дає плюс.
负担fCidan 1)(承当）нести що.〜子女的生活费


234
用 утримувати дітей; нести витрати по утримуванню дітйй;〜开支 нести (узяти на себе) витрати;〜起…的职能 викбнувати функції чого;全部责任归你〜усі відповідальність падає на вас (лежить на вас). 2)(担子）тягар; труднощі мн.家庭〜 сімейний тягар;思想、〜ідеологічний тягар; душевні тягарі;工作〜навантаження; робота; 工作〜过重 перевантаженість роботою;减轻 人[^的 〜полегшити труднощі народу;力口重〜 додати труднощів; лягти тягарем на кого; стати (бути) тягарем для кого; обтяжити кого; стати (бути) тягарем кому;他家里人口多，〜 重 він обтяжений великою родиною.
负电 ftdmn <电> негативна електрика.
负电位 〈理〉негативний потенціал.
负电子 fiidianzT <Щ> електрон; негатрон.
负电阻 ftdiAnzti <电> негативний бпір.
负公差 fiigongcha <Ц> мінусове відхилення, що допускається; мінусовий допуск.
负号 fiihao〈数〉мінус; негативний знак.
负荷fiihd 1) <书> —负担2). 2)(负载） навантаження.每匹马力的〜навантаження на кінну силу;自重〜〈建〉навантаження від власної ваги;〜不足 недовантаження.
负荷量 fiiheliang навантаженість.
负极 ftiji <电> негативний полюс (електрбд); катод. 负解 fiijig <数> негатгівне рішення.
负角 ftjiSo〈数> негативний кут.
负荆请罪 ft jlng qlngzui прийти (завитися) з повинною [головою]; просити пробачення; покаятися.
负疚 fiijm〈书〉випробувати (почувати) каяття совісті; совість гризе.〜的神情 винуватий вид; вираз винуватості.
负量ftliSng <数> 负数.
负幕 ftmi <数> негативний ступінь.
负气 ftiqi на зло;(生气）у серцях.〜而去 піти' спересердя;这是他〜干的 це він зробив на зло.
负屈 fiiqti бути скривдженим; образитися.
负伤 fushang дістати поранення; бути пораненим.
负数 fiishu〈数> негативне число; негативний рбзмір.
负心 fuxTn зрадити кому (зрада); чорна невдячність; порушити вірність у любові (用于 指爱情). 、 ，
负心汉 fuxTnhan зрадник; порушник вірності в любові. <
负薪救火ft xln jiuhu6 "носити дрова (хмиз) на пожежу"; робити ведмежу послугу.
负诱导 fiydudao〈生理> негативна індукція.
负隅 руй зайняти вигідну позицію.〜顽抗 зробити розпачливий опір; руками і ногами відбиватися.
负约 fuyue порушити обіцянку (слово); не стримати [своєї] обіцянки (слова).
负载fuzai —负荷2).
负责 fixz€ 1)(担负责任）відповідати; зобов'язатися. 〜干部 відповідальний працівник; керівники;对自己的行为〜відповідйти за свій учинок;对党，对人民〜відповідати перед партією і народом; бути відповідальним перед партією і народом;我 们必须对革命高度〜ми повинні ставитися до революції з почуттям глибокої відповідальності;这事不该他〜у цьому немає його відповідальності; у цьому він не
відповідальний;他〜做完这项工作він зобов'язався (узяв на себе зобов'язання) виконати цю роботу. 2)(认真踏实)серйозно; сумлінно.严肃〜的态度 ставитися з усією серйозністю і відповідальністю;他对工作很 〜він серйозно (сумлінно) ставиться до роботи.
负责人 fuzeren відповідальна особа.
负债 fuzhai 1)(欠人钱财）заборгованість (заборгувати); борг.〜的数字 цифра заборгованості;〜累累 заплутатися в боргах; наробити боргів; увійти (улізти，залізти) у борги; у боргах по вуха (по горло) бути (сидіти) прост.; у боргу, як у шовку;他从来 没有负过债у нього ніколи не було боргів; він ніколи не робив боргів; бути в боргах - це не по ньому;我们负了 一身债 ми геть-чисто в боргах. 2) <会> пасив.〜科目 пасивний рахунок;企业的总〜загальний пасив підприємства.
负债人 fuzhairen боржник; боржниця; дебітор спец.
负指数 ftzhTshO <数> негативний показник ступеня. 妇负.
妇 妇女.2)(已婚女子)[заміжня] жінка.
农〜селянка. 3)(妻子）жінка.弟〜невістка; дружина молодшого брата.
妇卢科 йісМпкб 1) <医> акушерство і гінекологія. 〜акушер-гінеколог. 2) 院部门）акушерське і гінекологічне відділення.
妇道 ft.dao 妇女.〜人家 жінгоі мн.; баби, прост.
妇_ fuke 1)妇科学.〜医生 гінекблог; лікар по жіночих хворобах. 2)(指医院部门） гінекологічне відділення [лікарні]; відділення з жіночих хвороб.
妇科学 Шкбхиб〈医〉гінеколбгія.
妇联 fulian федерація жінок.
妇女 їїіпй жінка; дама.〜运动 жінбчий рух;〜问 题жінбче питання;中华全国〜联合,会 Всекитайська федерація жінок;〜月艮装商店 магазин дамського шиття.
妇女病 funubing жіноча (гінекологічна) хвороба.
妇女节 Funujie Міжнародний жіночий день.
妇人 furen [заміжня] жінка; дама.
妇孺Іїігй —妇幼.
妇幼 fuyou жінки і діти.〜保健 охорона здоров'я жінок і дітей; охорона материнства і дитинства.
附т.—
附份 1)(附带）прикМсти що (додаток); супроводити що чим, з чим.随信〜上照片一 张 прикласти до листа фотографію;〜插图的 书 книга з ілюстраціями; ілюстрована книга; 请替我〜笔问候[у листі] передайте йому привіт від мене. 2)(靠近):〜在耳边低声说 шепотіти иа вухо кому.
附带ШсШ 1)(非主要的）побічний.〜劳动 часткова праця;〜收入 побічний прибуток (заробіток);只起〜作用 мйти тільки побічне значення; робити лише побічну дію. 2) 0顿便) попутно; між іншим; заодно.〜说一下 сказати між іншим (до речі); до слова [сказати]. 3)(另外有所补充的）додатковий. 〜声明 Додаткбва заява;〜条件 додаткові
умови. 4)附加1).我国的经济援助不Ч壬 何政治条件 економічна допомога нашої країни не супроводжується ніякими політичними умовами.
Р付敌 fudi примкнути до ворогів; перейти на бік ворога, зрадник; колабораціоніст (专指第二 次世界大战中投降法西斯的人).
附点 ftdiSn <音> крйпка.
附耳 fii'er на вухо.〜低语 шепотіти на вухо кому.
Р付睾 fiigao <解> придаток яєчка; придаток насінної залози; епідидиміс спец.
附睾炎 ftgaoydn <医> епідидиміт.
附挂车 fligu&cha <铁路>пргічіп.
附函 fuhan супровідний лист; супровідна.
附和 fuhe приєднатися (приєднання); примкнути. 随声〜підспівувати розм.; підтакувати розм.;〜他的意见 приєднатися (примкнути) до його думки;〜多数 приєднатися (примкнути) до більшості;〜着他的话说 говорити в тон йому;不要盲目〜не варто сліпо підтакувати іншим.
Р付会 fahui натяжка розм.; із натяжкою; допустити натяжку в чому.
Р付骥 fuji висунутися (зробити собі ім'я, стати відомим) завдяки своєму патрону.
附加 ftiji5 1)(额外加上）додйти що, чого (додаток, збільшення); додати що, чого (додавання); доповнити що (доповнення).在 信上〜几句 додати декілька слів до листа. 2) (附带的）додаткбвий. ~ 任务 додаткбве завдання; додаткове навантаження;〜关系 < 语> примикйння;〜成分 <语> префікс.
Р付力卩税 fujiashui додатковий податок (збір); додаткове мито.
附件 fiijidn 1)(指文件）додаток; доповнення; додатковий документ (матеріал). 2)(指部件） арматура спец.; приладдя; частина ж.; пристосування; приклад; приставка.机器〜 частини машини; машинні частини;机床〜 приладдя до верстйта;汽缸〜арматура циліндрів.
附近 fiij丨п 1)(靠近某地的）поблизу кого-чого; недалеко; біля кого-чого; по сусідству з ким-чим; під чим;(近处的）навколишній.〜 居民 навколишнє населення;〜的村落 навколишні селища;〜的县城 навколишні повіти міста Шанхая; повіти, що прилягають до міста Шанхая. 2)(附近地方）околиця.住 在匕京 жити під Бейцзином; жити біля Бейцзина; жити поблизу (поблизу від) Бейцзина; жити по сусідству з Бейцзином; 他是北京〜的人він з-під Бейцзина;汽车停在 入 口 处〜автомобіль стоїть біля входу;他家 就在〜він живе недалеко звідси;雾很大，〜什 么也看不见 туман був такий густий, що навколо (навкруги) нічого не було видно.
Р付干lj fukan додаток.杂志的〜додаток до жур- нілу;有〜的杂志 журнал із додатками.
附款 ftkuSn 1)(章程的附款)додаткові статути; (合同，条约的附款)додаткбві статті (пункти). 2)(随附的钱）грбші, послані в листі (у посилці); прикладені до листа гроші.
Р付录 fulu додаток; доповнення.
附逆 ffmi (,投靡变节者）примкнути до ренегатів; перейти на бік ренегатів;(投靠叛舌L 者） примкнути до заколотників (до заколоту); перейти на бік заколотників.
附上ftishang—附1).随函〜证明文件приклйсти до листа посвідчення;中请书屮应当〜证件


235
варто супроводити заяву дбвідкою;请在信 里;flj：〜——笔 додайте (припишіть), будь ласка, до листі ще декілька слів.
附设ffishS при чому.工厂〜的托儿所?ісла при заводі;专科$校〜了一个训练班при інституті відкрилися курси.
附生植物 fOshgng-zhiwCi <|Й> епіфіти мн.; епі- фітна рослина.
附危 fushii 1)(附设的）підсббний; залежний; придатковий; при чому.〜企业 підсобне підприємство; ~建筑物 прибудбва;外语学 院〜中学 середня школа при інституті іноземних мов. 2)(依附）примкнути; приєднатися (приєднання); стати на чий бік.——切 中间势力不〜于这一边，就〜于那一边yd середні сили, якщо не примкнуть до цього боку, то приєднаються до іншого.
附属国 fCishiigu6 залежна краша; васал.〜地位 положення залежної країни; васальне положення.
附屌品 fiishCipin придаток.
附图 fiitii прикладена кйрта.条约的〜прикла- дена до дбговору карта.
附4、fuxiao початкова школа при чому.
附页 fuye додаток.
附议 fuyi приєднатися (примкнути) до пропозиції; підтримати пропозицію.
附Alf fuyong 1)(古代?国）васал. 2\(为帝国主 义所操纵的国家）залбкна країна; сателіт; васал.帝国主义的〜сателіти (васали) імперіалізму. 3)(依附于其他事物而存在事物） придаток.
附 ІЙ〖风雅 fiiydng lengya приєднатися до літературних кіл (примикати до культурної діяльності) заради проформи.
附庙国 fty6nggu6 — 麻 1)，2).
附有fty6u при чому; із чим.〜详细索引的地图 册 атлас із докладним покажчиком;地图册〜 详细的索引при атласі дається (до атласу прикладений) докладний покажчик.
附约 fuyue доповнення (додаток) до дбговору.
附贝1J fuze примітками; доповнення мн.;
додаткбві правила (положення, статті).
附中 fuzhong середня школа при чому.师院〜 середня школа при педагогічному інституті.
附注 fuzhu примітка.
附着fuzhu6 пристати.水蒸气会〜再玻璃上 пара осідає на склі;病菌〜在病人使用的东西 Jt мікроби пристають до речей, якими користуються хворі; мікроби залишаються на речах, якими користувалися хворі.
附着力 fuzhuoli <理> зчеплення; адгезія; сила прилипання (адгезії).
驸й.
#[马 fum5 зять імператора.
服m 另见m.
服 f(i〈量词 > прийбм.—〜药 ліки на один прийбм.
袱乱，
狱 fu —狀水.〜过河去 перепливати [через] ріку.
ї^тК fushul плавати (плавання).
赴т. ^
赴 fu поїхати; податися (відправлення).〜京 поїхати (податися) у Бейцзин.
赴敌 fudi <书> вирушити на фронт; виступити проти ворога.
赴会 fuhui піти на зббри.
赴考 fukao піти на іспити.
赴难 funan стати на захист Батьківщини; стати в ряди захисників країни.
赴任 furen вирушити до місця призначення (служби).
赴汤蹈火 fu tang dao huo [готовий] у вогонь і у воду; готовий піти на будь-які випробування; готовий виконати будь-яке небезпечне завдання.
赴宴 fuyan податися (піти) на банкет (на званий обід).
赴约 fuyue піти (поїхати, вирушити) на ділове побачення (у справі); піти на побачення.
复历.
Ж fu (ЗІ复)повторювати що (повторення).
复 fu (答复)відповісти (відповідь, ВІДПОВІДНИЙ)； дати відповідь, f戾〜у чеканні відповіді; чекати відповіді;请电〜прохання відповісти телеграфом; прохання дати телеграфну відповідь;我还没有〜他的信я ще не відповів йому на лист; я ще не послав йому відповіді (лист у відповідь).
复 fu (Ш Ж) відновити що (поновлення, віднбвлення).〜婚 понбвлення подружніх відношень.
复 ft (得，又）знову; знбву день у день;日〜— 日 день за днем;年〜一年 із року в рік;去而〜 返 піти (виїхати) і знову повернутися —去不 〜返[піти в минуле] безповоротно; без повернення;死而~苏 повернення до життя.
复摆 ftbai〈理> фізичний маятник.
复本 fuben дублікат; дублет; дублетний екземпляр. 图令馆藏考的〜дублікат (дублет, дублетний екземпляр) книги в бібліотеці.
复本位制 fiibSnwSizhi <财> біметалізм; біметалічна система.
复比 fiW <数> складне відношення.
复比例 fiiblli〈数> складна пропорція.
复辟 ftbi реставрація (реставрувати що).〜与 反复辟的斗争 боротьбі між реставрацією і контрреставрацією;反革命〜контрреволю- ційна реставрація;防止.〜запобігти реставрації чого;反革命分子的〜阴谋遭到失败ре- ставраторські підступи (задуми) контрреволюціонерів потерпіли крах.
复查 fucha вторинна перевірка; перевірити ще раз кого-що.
复仇 fuchou мститися (пбмста); помста ж.; реванш.〜的怒火вогбнь помсти;〜政策 реваншистська політика;为了〜із помсти.
复仇者 fCich6uzh6 месник; месниця.
复仇主义 fuchouzhiiyi реваншизм.
复仇主义者 fiich6uzMy丨zhS реваншист.
复电 fiudian телеграфна відповідь; відповідна телеграма.
复发 fufa〈医> рецидив спец.; рецидив焱ція спец.; повторитися (повторення).旧病〜 рецидив хвороби; повтбрне захворювання; визначився рецидив;免得旧病〜щоб хвороба не повторилася.
复方 fufang< Щ > складний рецепт, складна настоянка.
复福音 fCiffiyTn <语> складний приголосний.
复根 fiiggn〈化〉комплексний корінь.
ЙІ fugong відновити роботу; знову стати до роботи.
复古 fugu відновити старий порядок; реставраторство (реставрувати). 〜 思 想 реставраторство; реставраторські ідеї;〜运动
рух за повернення до класичного стилю (до древніх класиків);〜的倾向 тенденція до культу давнини.
复合 fiuhe 1) <理> рекомбінація. 2)(合成的） складний.〜月巴料 <农> складне добриво;〜函 数 < 数 > складнй функція;〜电路 < 电 > складний ланцюг;〜维生素 В <药> вітамін В комплекс;〜形容词〈语> складний прикметник; 〜后缀〈语> складний суфікс;〜缩写 词 <语> складноскорочене слово.
复合词 <语> складне слово.
复合句fCih句й <语> складнй позиція.主从〜 складнопідрядна позиція;并歹!J 〜складно- сурядна позиція.
复合体fiih甜 <化> кбмплекс.
复核 fuhe перевіряти що (перевірка); звіряти що (звірення).〜数字 перевіряти (звіряти) цифрові матеріали.
复会 fuhui відновити засідання.
ЖШ fuhu6 ожити; воскреснути (воскресіння); відродитися (відрбдження).人死不能〜 мертві не можуть воскреснути; небіжчику не ожитй;不让军国主义〜не допустити відродження мілітаризму; не дати ремілітаризуватися.
复活节 FCihu6ji6 <宗> Вели'кдень.
复交 ffijiSo 1)(恢复友谊）відновити дружбу. 2) (恢复外交关系）відновїЬи знбсини (дипломатичні відносини).
复旧 fiijm повернення (повертатися) до старого (до старовини); повернення до старих порядків.反对〜проти повфнення до старого.
复句fCijCi <语> 复合句.
复刊 fukan відновити видання.
复刊号 fiikanh^o перший нбмер після поновлення видання.
复课 ftkd 1)(恢复上课）відновити заняття. 2) (复习功课）повторення прбйденого.
复利 fCili <会> складні відсбтки.
复名数 fimmgshii <数> складні іменні числб.
复命 fuming доповідати (рапортувати) про виконання наказу або розпорядження; звітуватися.
复赛<体> півфінал. —百米短跑〜 півфінальний забіг на сто метрів.
复审 fushgn <'法> понбвлення [судової] справи; вторинна (повторна) перевірка; вторинний (повторний) перегляд.
复式 ftshi подвійний.〜簿记〈会〉подвійна бухгалтерія;〜〈会〉подвійний запис;〜 教学 <教> одночасні заняття з декількома класами;〜滑车〈机>;〜编制 <教> змішаний клас; система змішаних класів; ~ 比例尺 сотенний масштаб.
复试 fushi вторинні іспити.
复视 fCishi〈医〉диплопія.
复述 fiishCi 1)(重说一遍）переказйти що (переказ). 2) < 教 > переклад; переказ (переказати що). 口头〜усний переклад; усний переказ.
复数 fCishii 1)〈数> комплексне число. 2)〈语〉 множина.
复苏 fiisil <书> 1)(复活）ожити; пожвавитися; відродитися (відрбдження).大地〜ожила (пожвавилася) природа (земля). 2)(清醒过来） опритомніти. 3)〈医〉реанімація (реанімаційний). 〜病房 реанімаційна палата.
fCisiixue реаніматологія.
苏学家 fusiixuejia реаніматблог.


236
Й土 fiitti <农> закладення.
SI 习 fuxi повторювати що (повтбрення); твердити що, розм. ~ 功课 повторювати (твердити) урок.
复线 fuxian <交> двоколійний шлях; двопутна лінія.〜铁路 двоколійна (двопутна) залізниця.
ЖЩ fuxie копіювати що (копіювання); робити копію.〜两份 зняти дві кбпії з чого.
复写纸 fuxiezhi копіювальний (перекладний) папір.
复信 fiixin 1)(答 S来信）відповістіі кому на лист; надіслати кому лист у відповідь. 2)(回 信）лист у ВІДПОВІДЬ; ВІДПОВІДЬ.
复兴 fiixTng і)(再兴盛起来）відрбдження (відродитися). 国家〜відрбдження країни;民族〜 відрбдження (новий розквіт) нації; національне відрбдження;经济的〜відрбд- ження (відновлення) економіки;文艺史〉 Ренесанс; епоха Відрбдження; Відрбдження. 2)(使复兴)відновити що (відновлення); відродити що (відрбдження).〜工业 відновити (відродити) промисловість.
复学 fuxue понбвлення занять (навчання); відновити заняття.
复盐 ffiy如〈化> подвійна сіль.
复眼 fiiySn <生物> фасбткові (складні) бчі.
复叶 ftyS <®> складний лист.
复业 fuye відновити роббту; знбву стати до роббти.商店〜магазин знову відкрився (відкритий).
复议 ftyi знову (вдруге) обговорити що.对决议 进行了〜рішення було піддано новому (вторинному) обговоренню.
复音 fuyln〈理〉складний тон.
复音词 fuylnci〈语> багатоскладове слово.
复员 fuyuan демобілізація (демобілізуватися). 军队〜демобілізація йрмії;〜军人 демобілізований; колишній військбвий;〜і十 戈ij демобілізаційний план.
复原 fCiyudn 1)(恢复健康）поправитися (виправлення); видужати (видужання).病人已 经 ~ хвбрий уже поправився (видужав, поправився); у хворого здоров'я відновилося.
2)(恢复原状）відновитися (відновлення).战 ‘中遭到破坏的城市己经〜зруйнбваді війнбю міста вже відновлені; постраждалі райбни вже оправилися від наслідків стихійного лиха.
复杂 fuza складний (складність). ~ 的问题 складне питання;〜劳动 <经> складна праця;
складна ситуація; складне становище; складна обстановка;极其〜надскладний;使 问题变得〜起來ускладшовати питання;任务 更加〜了 завдання ускладнилися;事情愈来 愈〜了 справа стає все складнішою; справа все більш і більш ускладнюється;事情显得 常〜справа відзначається великою складністю;人员的成分过于〜занадто строкатий склад людей;政治历史十分〜 дуже заплутане політичне минуле.
复杂化 fuzahua ускладнитися (ускладнення), справа ускладнилася.
复杂性 fCizdxing складність.问题的〜склад- ність питання.
货照 fCizMo〈外> відповідна нота.
复诊 fuzhen повторне звертання до лікаря.
SI职 fuzhi повернутися на колишню посаду.使 〜відновити кого на посаді.
复制 fuzhi відтворювати що (відтворення); копіювати що (копіювання); дублювати що (дублювання); репродукувати (репродукція) спец.〜—中§ 画 відтворювати (копіювати, дублювати, репродукувіти) картину;把签名 的真迹〜下来 зняти факсиміле з підпису.
复制品f£izh'ipin дублет;(书画复制品）репро- дукція.名画的〜репродукція відомої картини.
复种 ftzhdng 1) <农> повтбрний посів.〜面积 площа повторного посіву;〜指数 індекс (показник) повторного посіву. 2)〈医〉 ревакцинація.〜牛帛 ревакцинація.
复壮 fiizhu^ng <农> понбвлення.
副&
畐(J fu (辅助的）помічник; заступник; віце-; зам-. 〜主席 заступник голови; 〜总统 віце-президент;〜领事 віце-консул;〜总理 заступник прем'єра;〜部长 заступник міністра;〜国务卿 заступник державного секретаря;〜司令 помічник (заступник) командуючого;〜经理 помічник керуючого; віце-директор; замдиректора ч.;〜主任 заступник завідуючого; замзав;〜工长 пом-майстра ч.
副fCi <量词> 1)(成对）пйри.—〜手套ійри рукавичок;—〜目艮镜 пари окулярів; 一〜对联 парні написи. 2) комплект; набір. &〜
仪器 повний комплект (набір) приладів;全~ 铅字 типографський гарнітур;全〜武装 у повному озброєнні;——〜扑克# колбда карт.
3)(面部表情）:一〜笑容веселий вираз обличчя;——〜庄严的面孔 серйбзний вигляд.
副本 fiibSn (誊录本）кбпія;(复本）дублікат; дублет; дублетний екземпляр. 畐ij标题 fubiaoti підзаголовок.
畐U 博士 fuboshi кандидат; кандидатка розм.
畐1J 产品 fuchanpm побічний продуюг виробництва.
副词 fici <іо>прислівник.
副动词 fiiddngci <语> дієприслівник.〜短语 дієприслівниковий зворот.
副法线 йійхі^п <数> бінорміпь ж. 副反应 fiif^nying < 化 > побічна (вторинна) реакція.
畐|JB次 fuge <音> приспів; рефрен спец.
畐1j官 fuguan ад'ютант.
副虹 f(ih6ng <气> друга (вторинна) веселка.
副交感神经 ftjiSogSn-shSnjlng <Ш> парасимпатичний нерв.〜系统 парасимпатична нервова система.
副教授 ftjiAoshdu доцент.
畐ij句 fuju <语> підрядне речення.
副刊 ftkSn (专栏）рбзділ [газети];(专页）до даток.
畐1J 炮 fupao〈军〉знаряддя допоміжного калібру.
副热带 furedai <地理> субтропіки мн.\ підтропіки мн.; субтропічна (підтропічна) зона, субтропічний (підтропічний) клімат.
副伤寒 ftshangMn<^> паратиф.
副神经 ftsh6nj了ng〈解〉додатковий нерв.
副食fushi 副食品.
畐1J食品 fushfpin не хлібні (другорядні) харчові продукти. постачання другорядними харчовими продуктами; магазин харчових продуктів.
畐1j 手 fushou помічник; помічниця; асистент; асистентка.
副题mti —副标题.
副线圈 fiixi^iquan <电> вторинна котушка.
畐!№ fuye підсббне господарство; підсобний (побічний) промисел.〜产品 підсобно- -господарські продукти 发展〜розвивати підсббне господарство; розвивати підсобний (побічний) промисел.
副翼 fiiyi <空> елербн.
畐ij 职 fuzhi помічник; заступник.
副作用 fiizudydng 1) <医> побічна дія (явище).
2)(不良后果）негативний вплив; дурні наслідки.
а а.
富贵 fugui багатство і знатність.〜不能淫 не спокуситися ні багатством, ні почестями.
富豪 fuhao багаті і ті, що мають владу; грошові тузи.
富混凝土 fuhunningtii〈建〉жирний бетон.
富家 fujia багач; багата (заможна) родина; багата і знатна родина.〜子弟 діти з багатих родин.
富矿 fukuang〈矿〉багата руц^.
富丽 Ші багатий; чудовий (пишнота); пишний (пишність); розкішний (рбзкіш ж.). ~堂皇 пишнота і рбзкіш.
富农 funong куркуль; куркульство збірн.〜经济 куркульське господарство;〜分子 куркульні елементи.
富强 fuqiang багатий і могутній.繁荣〜рбзквіт і могутність; квітучий і могутній; у повному розквіті.
富饶 furao багатий (багатство); рясний (достаток); багатий природними ресурсами, країна, що буяє природними багатствами; багата країна; ~的大自然 роїжішна природа; 〜地区 край, що буяє природними багатствами; багатий родючий край; розкішний край.
fushu населений і багйтий.
富翁 fiiw6ng багач.百万〜мільйонер.
富有fty6u 1)(拥有大量财富）баї^тий (багатство); заможний (заможність); буяти чим; достаток. 2)(有f艮多）багатий чим; рясний чим.〜成效д^же ефективний;〜想象力 обдарований багатою уявою;〜生命力 ибіттєздатність; багатий життєвою силою;〜 表情的眼神виразний, погляд;〜战斗性的报 纸 бойовй газета;〜经验 багйтий досвідом;我 国东北〜森林 північно-східний край н^шої країни буяє (багатий) на ліси.
富于 fuyu багатий чим; рясний чим; відрізнятися чим.〜养分 багатий живильними речовинами; відрізнятися поживністю.
富裕 fuyu заможний (заможність).生活〜жити в статку і достатку; жити в надлишку; заможне життя;〜中农 заможний середняк.
富余firyu надлишок.把〜的钱存入银行 покласти надлишок грошей в ощадкасу;家 家都有〜的粮食 у кожної родині з'явилися хлібні надлишки.
富源 fuyuan ресурси мн.; багатства мн.天然〜 природні багатства (ресурси);经济〜економічні ресурси;我国拥有无穷的自然〜нйша країна має невичерпні природні ресурси.
富足 fiuzu заможний (заможність).生活〜жити в статку.
赋ft.
赋 ft 1)〈文> римована проза. 2)(作诗）писати що (писання); складати що (складання); складати що (твір).〜诗 писати (складати) вірші.


237
赋歌曲〈音〉фуга.
赋税 fushui податки і збори.国家的〜державні податки і зббри.
赋闲 fuxian бути безробітним; вести бездіяльне існування; ледарювати.
赋形力 fuxfngji〈药> засіб, що сприймає.
赋性 fiixing натура; природа рот.〜刚强 натура стійка; стійкий за природою.
赋役 fuyi податки і трудова повинність.
赋有 fuyou володіти чим (володіння); обдарований чим.〜坚定的性格той, хто має твердий характер.
赋予 fuyii давати що кому-чому (надання); давати що.〜全权дати повноваження;〜新的意 义 додйти нове значення;〜法律效力 дйти законну силу;历史〜我们的任务завдання, поставлене перед нами історією; місія, покладена на нас історією.
傅
傅 fu накладати що (накладання).〜粉 пудритися;〜白粉 білити що;〜彩 накладати грим; гримувати кого-що.
傅会 fCihui —>•附会 Шші.
腹m.
腹 fu живіт; черево прост. живіт хворіє; ріже в животі.
腹背受敌份 bei shou di під ударами із фронту і з тилу; бути затиснутим у лещата; потрапити в лещата; між двох вогнів; бути (перебувати) між мблотом і ковадлом.
腹部ftbCi область живота;(节肢动物的腹部） абдомен спец.; черевце спец.
腹地 fudi внутрішні (центршіьні) райбни; центр країни.亚洲〜усербднні Азії.
腹稿 fugao задум; план, що виношується,
(проект).文章的〜зйдум статті;打〜 виношувати що;他心中已打好〜ним задуманий уже план дій; подумки він уже виношує готовий проект.
腹股沟 fiigiig6u <解> пах. 腹肌 f{ijT〈解> черевні м'язи.
ШШ fujun <植> гастеромицети мн.
腹面 fumian черевце.
腹膜 fiim6 <解> очеревина.
腹膜炎 fumoyan〈医〉перитоніт спец.; запалення очеревини.
腹緒 ftiqi <动> чербвний плавець.
腹腔 fbqi§ng〈解> черевна порожнина.
腹腔镜 fiiqiangjing <医> лапароскбп.〜检法 лапароскопія.
腹水 fushui <医> асцит спец.; черевна водянка.
腹浑 fuxie <医> понбс.病人〜хворого слабить (несе);蓖麻油能促使〜рицііна дббре слабить.
腹足类 fiiziildi <动> черевонбгі молюски; равлики мн.
缚ft.
缚 fu зв'язати кого-що; зав'язати м/о.作苗自〜 зв'язати собі руки.
缚紧 fiijm міцно (туго) зв'язати кого-що; міцно (туго) зав'язати що.
Ш й.
赙仪 fuyf <书> грошова допомога родині померлого.
赌赠 fuzeng〈书〉зробити грошове підношення родині померлого.
Ш ft.
腹蛇 fiishd <动> гадюка.
覆ft.
>稷盖1). 2) <书>,(翻） -it} чбвен перекинувся
Ш m 1) <书> - перекинутися.
(перевернувся).
覆巢免完卵 fu chao wu wan luan "коли саме гніздо розорене, то жодному яйцю не вціліти"; ніщо не врятує; нікбму не врятуватись (не минути загибелі).
稱车之戒 fu che zhi jie чуже лихо навчить; остерігатися повтбрення помилки попередника.
覆盖 fiigM 1)(遮盖）покрити кого-що (покриття). 森林〜面积лісопокрита плбща;积雪 〜着地面 земля покрита (покрилася) снігом; земля лежала (була) під сніжним покривом.
2)(指地面上的邊物）[рослинний] покрив.
搜盖层 f(lgaic6ng <植> покрив. 覆灭fiimiS —覆没2).
稱没 ftmd 1) <书> (翻船）втопитися; зазнати аварії; піти на дно. 2)(全部被消灭) зазнати повного розгрому; бути розгромленним.敌 人全军〜ворбжі війська були розбиті вщент; ворожі війська зазнали повного розгрому.
現盆之冤 fu pen zhi yuan волаюча несправедливість; смертельна образа.
覆盆子 fupenzT <植> малина звичайна.
覆辙 ffizhe стара помилка; помилка минулого. 前人的〜стйра помилка (неспроможна практика) попербдника;重蹈〜повтбрювати помилку минулогх)； зробити стару (колишню) помилку; йти по дискредитованому шляху.
馥乱
Ш fii <书> пахощі; запашний (приємний) запах.
馥馥йй<书> —馥坪. ，
龍郁 fuyu <书> духмяний (пахощі); запашний (благоухання).
G
^ ga^ Ж jia; jia.
夹肢窝gizhiw6 ->胳肢窝g5.zhiw6.
咖
咖喔 gali керрі невідм” ч. курка під керрі.
Ш 另见蚨. 胳肢窝 ga-zhiwo пахва; пахвова ямка (западина).
嗔g5.
哩巴g(象声)хруст (хрустіти).树枝〜一声断 了 гілка з хрускотом відломилася, gaga крякати (крякання).
嗔咬gazhl (象声）скрип (скрипіти)皮鞋〜地响 Ш черевики скриплять; скрипить коромисло від маси.
牟І .
TUga.
〈化> гадоліній (Gd).
乳ga另见ya; zha.
轧 ga (方)1)(挤)тісно 很难〜出去
важко протиснутися (проштовхнутися);公 共汽车很〜в автобусі велика тіснява. 2)(结 і只）зав'язати (завести) знайомство.〜朋友 зав'язати (завести) дружбу з ким, перевірити що (перевірка); 3)(查对）звірити що (звіряння), перевірити (звірити) рахунок.
м ,
TUga.
韦li g焱гадоліній,
gd.
鳴伦 galun "галунь" {член місцевого уряду Тибету, скасованого з 1959 p.).
喝厦 gaxia "гаша" {місцевий уряд Тибету, скасований із 1959 p.).
获ga.
Ш gS маленький;〜获姓姓 маленька дитина, немовля, маля.
玍瘐.
生 ga І. 1) норовливий, задерикуватий;他脾气 很〜він великий задирака; 2) жадібний, скупий. II. відрізати, відрубати.
生古 ga gii 1) дивний, ненормальний; 2) норовливий, упертий.
5Е•杂子 gazazi лайл. задирака, скандаліст.
陔婢.
Ш gai 1) сходи; сходинка; східця; коло; шар; ярус; підходи, приступи 三〜три шари; три сходини; 2) насип; пагорб; височина; 3)该 межа, кордон.
咳步 gaibu ритмічний крок, ритмічна хода; крокувати ритмічно.
gai незвичний, незвичайний, рідкісний;奇〜 дивний, дивовижний, незвичний.
该 gai I. 1) далека окраїна; край землі, край світу;九〜володіння імператора, імперія; 2) межа, рубіж, кордбн; 3) ступінь; шар. II. 1) сто мільйонів, 10; сотні мільйонів; 2) сто мільярдів. 3) незлічена кількість.
ШЖ gai gai берег; межа, кордбн. gaidi^n безліч, маса.
该极 gaiji далекі пустелі (за межами Китаю); окраїна; край землі.
该 тК gaishui помиї; вода після промивання рису.
该 Р艮 gaixi^n межа, кордбн, рубіж.
该七、gaixln 1) потрапити в оточення, бути оточеним (в облозі); 2) центр поля бою; 3) посередині; між, серед.
峻 g§i.
峻 gai гора без рослинності, лиса гора.
紋 gai.
絞 gai зв’язувати; обмежувати, стримувати; зв’язаний;为物〜ставити себе в залежність від речей, зв'язувати себе речами.


238
咳g轧
Ш gai 1) осяяти (освітлювати) все; всеосяйний (про сонячне світло); 2) усе охоплювати (містити в собі); володіти в повній мірі; усеохоплююЧий; цілкбм, повністю.
Ш, gai.
月亥 gai 1) копито. 2)—> 该(незвичний, незвичайний, рідкісний).
械g乱
械 gai доріжка, викладена цеглою (від сходів вхідної драбини, місце проводів гостя).
械夏 gaixia Гайся (назва ритуального гімну, що ним проводжали гостей з бенкету).
该 gai.
该 gai 1)(应该）необхідно безособ； кому-чому^ із неозн; покладатися; треба кому-чому, із неозн.\ пора кому-чому, із неозн; заслуговувати чого; гідний чого.六点钟了，〜起床
7 	уже шоста година, пора вставати;
应了，就〜去 раз обіцяв, то випливає (що повинен) йти;〜两天〒的活，一天就干完了 що вимагалося зробити в два дні, було закінчено в один день;他〜受奖励 він гідний (заслуговує) нагороди. 2)(轮到）черга ж.今 天晚上〜我们值了 сьогбдні ввечері наша черга чергувати; (尔 &胃了 тепбр ваша черга виступити. 3) (УЙ*®) так кому і треба; так йому і треба; 谁叫他不听我们的劝告
навіщо він не послухав нашої ради по заслузі йому; чому він не послухався нас! 4) (必然会）звичайно; прирбдно.再不烧水，花 都〜薦了 якщб квіти не поливати, вони, звичайно, зав’януть;我们再不走，又〜迟到了 якщо зараз же не вирушимо, то, звичайно, знову спізнимось. 5) (Іп 强语气）же.我们的 责任〜有多重啊！ велііка ж наша відповідальність! 要是能批准我参军,〜多好！ як було б добре, якби мене прийняли в армію!
该 gai (欠）заборгувати що,розм.; бути в боргу; бути боржником.他不爱〜人钱 він не ліобить бути боржником (позичати, мати борги);我〜他两块钱 я винен (заборгував) йому два юані.
该 gai (上述的）той; згаданий; даний; зазначений; вищевказаний.〜书 дана книга; 〜多Й той (згаданий) злочинець;〜条第二项 пункт другої вищевказаної статті; у зазначений день.
该博 g5ib6 赅博 gdib6.
该当gaidang —该1 1).这是大伙儿的事，我〜 出力 ця справа спільна, і я повинний (зобов'язаний) допомогти; і треба (потрібно, випливає).
该地 gaidi там; те місце; та місцевість; тамтешній 〜气候 клімат тих місць (тієї місцевості); тамтешній клімат;〜风俗人十淳 тамтешні звичаї і традиції;〜居民 жителі тих місць; тамтешні жителі.
该管 gaiguSn відповідний; підлягаючий; належний; компетентний книжк.向〜机关声明 звернутися з заявою у відповідний (компетентний) орган;此事应由〜机关处理 ця справа підлягає веденню відповідної (належної*) установи.
该歹ІІ gais! щоб ти сдох! щоб тобі (йому, їй) порожньо було! чорт тебе (його, її) забирай! 真〜，我乂把钥匙丢在家思十прокляття! чорт
забирай, я знову залишив ключ удома;〜！又 下起暴雨来了 прокляття! знову злива заюшила.
贼 gdi.
赅博 gaibo велика ерудиція.
改 g5i.
改gai 1).改变.会议〜在明天举行зббри переносяться (перенесено) на завтра;使工厂 〜产别的产品 перепрофіліювйти завод. 2)(修 改) виправити що (виправлення); переробити що (переробка).〜文章 виправляти статтю;〜学生的本子 перевіряти учнівські зошити;把长衫〜成裙子переробити (перешити) із халата спідницю;把衣月艮送去 〜一下 віддати костюм у переробку. 3)改正.〜 掉坏习惯 відучитися від дурних звичок;〜掉 官僚主义作风 покінчити з бюрократизмом; 〜掉旧的风俗习惯покінчити зі старими вдачами і звичаями;有错就要〜раз є помилки, то потрібно їх виправити. gSiban перерядитися розм.
改编 gSibi5n 1) (&据原著І写）інсценувати що (інсценування); екранізувати що (екранізація). 把小说〜为话剧інсценувйти (театралізувати) роман; переробити роман на п'єсу;把小说〜为电影 екранізувати роман; 集体〜 колективна переробка,
переформувати що (переформування); реорганізувати що (реорганізація).把三个师 〜成两个师 переформувати (реорганізувати) три дивізії в дві.
改编曲 gSibiSnqti (音）аранжування; транскрипція; перекладання.
改编者 g^ibianzhe автор інсценування (екранізації*).
改变 gaibi^i 1)(发生变动）змінюватися (зміна); перемінитися (переміна); (更动） перетворитися.我国的经;基їііі〜了，社会主 义公有_代替了私有制економічний базис у нашій країні вже зазнав змін, соціалістична суспільна власність замінила собою приватну власність. 2)(使变动)змінювати що;(更换）змінити кого-що (зміна); перемінити кого що (зміна); перетворити кого-що.〜方针 змінити (змінювати) курс;〜 生'活方式 перемінити (перемінювати) спосіб життя;〜环境 змінити (перемінити) обстановку;〜方向 перемінити (змінити, змінювати) напрямок;〜常态 переміняти (змінювати) нормальне положення;〜手法 змінити тактику; ~领导作风 змінити стиль керівництва;〜自己的看法 перемінити своіі пбгляди; переглянути свої пбгляди;〜现状 змінити нинішнє положення;〜立场 переглянути позицію;〜错误立场 відмбвитися від помилкової позиції;〜旧,思 S відмбвитися від старої ідеології;〜队形 перебудувати ряди;〜信念 зрадити своєму переконанню; відступництво;〜话题 перейти до іншої теми; перевести розмову на іншу тему;〜一穷二 白的面貌 змінити (перемінити, перетворити) бідний і відсталий вигляд;骤 然〜自己的生活ламйти своє життя;我国己 经初步〜了南粮北调的局面полбження перевезення південного зерна на північ, що існує в нашій країні, уперше почало змінюватися;世界是在іІ：步的，前途是光明 的，这个历史的总趋势任何人也〜不了 у свГгі
відбувається прогрес, перспективи СВІТЛІ, і цей загальний хід розвитку істбрії жоден не в силах змінити.
改朝换代 gai chao huan dai зміна династій; переворот.
ЙІн gSicuo какогафія.
改道 gaidk>l)(改全路线）змінювати маршрут (шлях). 2)(改变河道）змінювати русло.黄河 已多次〜ріка Хуанхе багато разів (не раз) змінювала своє русло.
改订 gliding переробити що (переробка); переглянути що (перегляд).〜章程 переглянути статут;〜草案 переробити проект;〜合同 перескласти договір.
改动 g^idong змінити що (зміна); виправити що (виправлення).〜比赛程序 змінити програму змагання;文章的词句有些〜буліі внесені деякі виправлення (правки) у текст статті.
改短 gSiduSn укоротити що (укорочення).把袖 子〜一寸 вкоротити рукава на один цунь.
改革 gaige реформа (реформувати що); перетворення (перетворити що); перебудова (перебудувати що); реконструкція (реконструювати що).民主〜демократичні перетворення (реформи);文字〜рефбрма писемності; 土地〜зем谷льна рефбрма;币制〜 перетворення валютної системи; грошова реформа;教学〜навчальна реформа;农学技 术〜технічна реконструкція сільськбго господарства; перетворення в техніці сільськбго господарства;经济管理体制的全 面〜всесторбннє перетворення системи господарського керування;〜不合理的工序 відмбвитися від нераціональних операцій.
改观gaiguan перетворитися,解放后丰国的面 貌完全〜了 після звільнення вигляд Китаю збвсім перетворився (змінився).
改过 gaiguo виправитися (виправлення).勇于〜 сміло виправляти свої помилки;〜自新 виправитися і стати новою людиною; виправившись, я зажив по-новому.
改行 gaihdng перемінити професію.
改换 g^ihuan змінювати що; змінити що (зміна); перемінити що (переміна).〜住所
перемінити квартиру;〜职业 змінювати (перемінити) професію;〜日期 перенести час (дату).
改悔 gaihuT покаятися в чім (каятті).死不〜 категорично відмбвитися від каяття, gaijia вийти заміж удруге.
改建 g^ijian перебудувати що (перебудова); реконструювати що (реконструкція).〜饭厅 перебудувати їдальню;〜房屋 зробити перебудову в будинках (у квартирах);该中 型厂已〜成大厂 той середній завод реконструйований і розширений (перебудований у великий).
改进 gaijin поліпшити що (поліпшення); вдосконалити що (вдосконалення); внести поліпшення.〜工作作风 поліпшити стиль у роботі (роботи);〜企业的工作 поліпшити роботу підприємства; внести поліпшення в роботу підприємства;〜操作技术 вдосконалити (поліпшити) технологію;〜产品质量 підвищення якості продукції;〜教学方法 вдосконалити (покращити) методику викладання; 〜服务态度 поліпшити стиль обслуговування; 对施工设计作了一系列〜в робочий проект було внесено низку покращень (вдосконалень).


239
改口 gaikdu (改变说话内容）виправитися; поправитися; заговорити по-другому;
气）перемінити тон.
改良 gailiang вдосконалити що (вдосконалення); поліпшити що (поліпшення);〜耕作制度 внести вдосконалення (поліпшення).〜苹果 的品种（поліпшення) системи обробки землі; поліпшення сортів яблук;〜的新式农具 НОВІ вдосконалені сільськогосподарські знаряддя; 〜土壞меліоризувйти землю;〜土壤的办法 меліоративні заходи.
改良主立 gailiangzhiiyi реформізм.〜的道路 реформістський шлях;〜政党 реформістська партія;〜思想 реформістські ідеї.
改良主义者 gailiangzhiiyizhe реформіст; реформістка.
改名 griming перейменуватися в кого-що (перейменування).
改判 gSipan (法）перегляд [судового] вироку.
改期 gaiqT перенести дату.大会〜举行 зббри перенесені на інше число (на інший день).
改签 gSiqian (交）перекомпостувати що (пере- компостування). ~为晚车票 перекомпосту- вати квиток на вечірній потяг;〜为软席车票 перекомпостувати квиток у м'який вагон.
改日gSiri 改天.
改善 gSish^n покращити що (покращення).〜干 群关系 поліпшити стосунки кадрових працівників із масами;生活条件的〜поліп- шення життєвих умов;商品供应情况显著〜 постачання товарами значно поліпшилося; 两国邦交得到了一定的〜булб досягнуто відоме поліпшення дипломатичних відносин між двома країнами.
改天 gaitian як-небудь іншим разом.〜再说 поговоримо про це як-небудь іншим разом;我〜 再来 я зайду до вас як-небудь в інший день; до зустрічі!
改头换面 gaitou-huanmian переробити що [на новий лад]; перелицювати що; перекроїти що [по-новому].这只是形式上的〜，实际上 仍是老内容 це одна лише збвнішня переробка (перелицювання, перекроювання) при фактично старому утримуванні.
改弦更张 gSi xian geng zhang повна реорганізація [усієї системи]; докорінні зміни [режиму]; реорганізувати що зовсім по-новому; перебудувати що докорінно; поставити що на нові рейки; будувати що на нових засадах.
改弦易撤g5i xian yi zhe (改变方法)перейти на нові методи; поставити що на нові рейки; будувати що на нових засадах;(改变态度） змінити своє ставлення (свою позицію, свою політику).
改线 gSixi^n (铁路）перетрасирування.
改邪归正 gai xie gul zheng стати на шлях праведний; виправитися на краще; стати новою людиною.
改写 gSixiS переробити що (переробка); перекласти що (перекладання).〜讲义 переробити лекцію;〜句子 перебудувати пропозицію;〜文章 переробити статтю;把诗 歌〜成散文 перекласти вірші в прбзу. gSixieben переробка.
改选 gSixuSn перевибори мн. (переобрати ко- го-що, розм.)\ переобрання (переобрати кого-що).〜主席团 переобрати президію.〜支 部成员 перевибори членів осередку;〜大会 перевиборні збори.
改造 gaiz^o 1)(修改）перебудувати що (пе¬
亩 було поліпшено декілька десятків • му низинних, легко затоплю в
ребудова); перетворити що (перетворення); реконструювати що (реконструкція).〜厂房 перебудувати (реконструювати) корпус заводу;〜低产田 перетворити низьковрожайне поле;〜后的盐喊地年年丰收із перетворених засолених полів із року в рік беруть багатий урожай. 2)(彻底改变）пе- ретворення (перетворити кого-що); перевиховання (перевиховати кого-що); перебудова (перебудувати що)\ перековування (перекувати кого-що)., реконструкція (реконструювати що).〜自然 перетворення прирбди;〜世界 перетворення світу;〜世界观 перетворення світогляду; 〜 思 想 перековування (перебудова) ідеології;〜坏习 惯和坏思想 позб六ися поганих звичок і шкідливої ідеології;〜了低洼易错耕地几万
тисяч )ваних
дощовими водами брних земель;〜国民经济 реконструкція (перебудова) народного господарства; 资本主义工商І的社会主# соціалістичне перетворення капіталістичного сектору в торгівлі і промислбвості;思想〜 ідеологічне перевиховання;自我〜самопе- ревиховання.
改撤 gSizhe внести докорінні зміни; вступити на шлях змін.
改正 gSizheng виправити що (виправлення); поправити що (виправлення); виправити що (виправлення)〜错误 виправити (поправити, виправити) помилки;〜笔误 поправити (виправити) описки;〜译得不确切的地方 виправити нетбчності в перекладі;尚未〜的 缺点和错误 невиправлені недоліки і помилки.
改装 gSizhuang 1)(改扮）переупакувати що (переупаковка). 2)(改变包装）переробКти що (переробка);3)(改变机器装І) переконструювати що.
改锥 gaizhul (机）викрутка.
改组 gSizfi реорганізувати що (реорганізація); перебудувати що (перебудова); перегрупувати що (перегрупування).〜机构 реорганізувати апарат;〜企业 реорганізувати підприємство; ~内阁 реорганізація кабінету;各 4政治力量进一步4化，~ йде подальше розшарування і перегрупування різних політичних сил.
妈 gAi.
齊 gai (化)кальцій.
片 giipian таблетки кальцію.
韩化 g含іішй (医）кальцифікація.
盐 g^iyan (化)кальцієва (вапняна) сіль.
丐妗і.
丐 gai І. жебрак, прохач. II. 1) просити; випрошувати;丐命 благати про збереження життя; 2) давати.
丐妇 gaifu жебрачка.
gaijia канючити і грабувати.
丐头 gaitou ватажок жебраків.
丐养 gaiy2ng приймак, годованець.
丐蔚 g^iyu жебрачка.
丐者 gaizhS жебрак, прохач.
丐子 g^izi жебрак, прохач.
溉蜘.
溉 gai I. 1) поливати, лити воду, зрошувати;弓 І 7jO«田 підвести вбду для зрошення полів; 2)
мити, промивати, відмивати;潘〜мити, відмивати;灌溉 ~ обмивйти. II. цілкбм, повністю.
概灌 gai guan поливати, зрбшувати.
概gM.
Ш gai 1)—溉(мити, промивати); 2) витирати; 溉〜промити і витерти.
盖 gAi.
盖g&i 1)—盖子1).茶壶〜кришка чййника;瓦權 ~ покришка для горщика. 2)(甲壳）панцир 乌龟 панцир черепахи; 〜панцир краба.
3)(遮盖）закривати кого-що (закриття); накривати кого-що (накриття); укривати кого-що (укриття); покривати кого-що (покриття).〜上盖子 закрити кришку; закрити що кришкою;把被子拉过来〜在身上 натягнути на себе ковдру;给病人~被子 накрити (укрити) хворого ковдрою;用塑料 薄膜把树苗〜起来укривіти саджанці пластмасовою плівкою;桌子上〜了—层灰 стіл покритий (покрився) шаром пилу;〜上 遮羞布也遮不住丑прикриваючись фіговим листкбм, і то не сховати ганьби. 4)(掩盖） сховати що.丑事想〜也〜不住дурних думок ніяк не приховуєш (сховаєш). 5)(手丁 JL) прикласти що (додаток); накласти що (накладення); поставити що.〜图章 прикласти (поставити, накласти) печатку;〜 截子 поставити штемпель (штамп); штемпелювати що;没有~过章得证明是无会 的 посвідчення без пеньки (без штемпеля) недійсне;证明上〜有医*的印章на посвідченні стояла печатка госпіталю. 6)(超 过）перевершувати кого-що.技艺〜过另ij 人 перевершувати (затьмарювати) інших своєю майстерністю. 7)(建筑）будувати що (будівля).〜楼房 будувйти будинок;用稻草〜 屋顶крііти дах соломою;宿舍〜好了 гуртбжиток був збудбваний. 8) <农> (務） волокуша.
盖板 gaib^n накладка.
盖饭 g^ifan рис із гарніром.
盖棺定 і仑 g^i guan ding lun останнє слово (останній висновок, останнє остаточне судження) про людину мбжна сказати лише після її смерті; остатбчна оцінка.
盖然性 g纪r^nxing імовірність.
盖世 g^ishi неперевершений; перший у СВІТІ； затьмарювати своїх однолітків.〜英雄 неперевершений герой;〜无双 неперевершений і єдиний у своєму рбді; незрівнянний; ні з чим не порівнянний.
盖世太無 g^ishit^ibSo гестапо невідм.(指法 西斯组织）гестапівець (指个别的盖世太 保).
盖柿 gaishi (植）персамон; хурма японська; какі невідм..
ШШ)\і gaiwanr [китайська] чайна чашка з кришкою.
gaizhang поставити (приложити, накласти) печатку.
盖子 pi*zi ) (口）1)(器物的盖子）кришка; по- KpduiKa•木桶的〜покришка для діжки;箱子 的〜кришка шухляди; fnife.〜не допускати розкриття істиного становища в чому;揭开〜 розкрити істинне становище в чому\ зірвати покришку чого. 2)(甲壳）панцир ч.


240
概
gai.
^ gail)(概描）викласти в загальних рисах. 2) (一_):陈列样品，〜不出倍експонати не підлягають продажу; експонйти не продаються;，不受理 прийматися не буде; не буде розглядатися.
概而 _之 gai er yan zhi слбвом; у загальному.
概观 g&igi^n загальний погляд; об36р•国际形势 〜міжнарбдний огляд.
Ш%61 g^ikuang загальна обстанбвка; загальне становище;(通常用作书名).国内〜корбткий нарис; загальна обстанбвка (загальне становище) у країні;亚汾І〜корбткий нарис 人зії;只了解一般的〜знйти тільки загалом.
概括 gMku6 1)(总括）у:загйлі»нення (узагальнити що); робити узагальнення; формулювання (формулювати що).经验的〜уза- гапьнення досвіду;理论性的〜теоретичне узагальнення;艺术〜худбжнє узагальнення; 〜能力уміння узагальнювати;〜社论的基本 精神 узагальнювати основний дух передової статті. 2)(扼要）загалом; схематичний.〜的 叙述 一 викласти загалом; схематичний (узагальнений) виклад.
概括力 gaikuoli сила, що збігається; сила узагальнення. 艺术〜сила мистецтва, що збігається;国画的艺术〜很强оіла узагальнення в китайському живописі особливо велика.
概括性 gaikudxing узагальнюючий (всеосяжний) характер.具有很大的〜м^ги значною мірою всеосяжний (узагальнюючий)
хараісгер; мати всеосяжне значення.
概率 (数)імовірність.
概率论 gAilMCin (数）тебрія імовірностей.
概略 головний (основний) зміст.故事的〜
головний зміст рбзповіді.
概і仑 gMlun вступ; загальний бгляд.语言学〜 вступ до мовознавства.
概念 gMni^n 1)(逻）поняття. 2)(—般理解）по- няття; концепція; уявлення. Ш Щ. ^ відвернене (абстрактне) поняття; абстракція; 科学〜наукбве поняття; наукова концепція; 总的〜загальне уявлення;—点〜也没有 неясне уявлення; не м^ти ні найменшого поняття (уявлення).
概念论 gMni&nlCin (哲）концептуалізм.
概数 gaishu приблизне число; приблизна цифра; приблизна кількість; у круглих цифрах.
概gaisuan (财）（初І?) орієнтовний підрахунок приблизний (грубий) підрахунок.
概要 gaiyao оснбвилш.; основні тези; корбткий нарис; корбткий курс (指教材).中国历史 〜корбткий курс історії Китаю;文艺理论〜 основи (основні тези) теорії літератури.
■"F g§n 另见 0П.
干1 g5n —干系.这事与你无〜це ніякого стосунку до вас не має; це вас не стосується.
干2 g§n 1)(干炫；干徊).〜柴сухі дрова;花儿都 〜了 всі квіти засохли;路略微〜些了 дорбга трохи підсохла;衣Ж还没〜бдяг іще не просох;汕漆〜透了 фарба висохла;汕漆未〜 пофарбована!嘴唇〜裂了 губи потріскалися від спраги; П〜舌,燥 сухо в роті й у горлі. 2) (不〗П水的）сухий.〜洗хімічне чищення; сухе прання. 3)(徒然）дарма; даремно.〜着急 дарма (даремно) хвилюватися;〜等菊 дарма (даремно) чекати. 4)(强装 Wj) штучний сміх.
5)(拜认的亲属关系）названий.〜爹нйзваний батько;〜子 названий син.
干巴巴gSnbaba )(干燥）сухенький.〜的土地 суха (засохла) земля. 2)(枯燥）нудний; сухий.小说写得〜的 пбвість написана дуже нудно.
干巴gSn.ba 1) <口>干枯向日费都晒〜了 сбнце висушило всі соняшники; усі соняшники стали тьмяними (зів’яли, пожовкли) від сонця. 2)—> 干枯.
干板 gmiban〈摄〉фотопластинка; фотографічна пластинка.
干杯 ganbei випити до дна; осушити келих,请 大家〜прбсимо всіх випити до дна;为健康〜 випити [до дна] (осушити келих) за чиє здоров'я; підняти чашу за здорові кого; it 我们为友谊〜дозвольте запропонувати тост за дружбу.
干贝 ganbei сушений мускул [морського] гребінця.
ganbie сухий; висохлий; сухорлявий; су- хопарий.〜的脸 сухорляве обличчя;〜的老头 子 сухий (сухорлявий, сухопарий) дідок.
干冰 gSnbTng〈化〉сухий лід.
干菜 gancai сушені овочі.
干草g5ncSo сіно.〜词料〈农> сінофураж;精料〜 〈农 > концентроване сіно;收害丨J ~ сінозбирання; збирання сіна.
干草棚 gancaopeng сінник.
干产 ganchan <医> сухі роди.
干脆 g§ncui (直截了当）пр^мо; прбсто; відкрито; начистоту;(不拖拉)без канітелі.有话 〜说 говоріть прямо (відкрито), що там у вас; 要说，就说得〜些раз говорити, так треба говорити прямо (начистоту, відкрито, відверто, прямолінійно);他办起事来非常〜 він усе робить без усякої канітелі.
干打鱼 gandalei землебитний (глинобитний) будинок.
干瞪目艮 g^iddngy^n кліпати очима.
干电池 gandianchi сухий елемент; [суха] батарея.
干犯 ganfan зазіхати на кого-що (зазіхання); вторгатися в що (вторгнення); порушувати що (порушення).
干 І ganfan [варений].|| 参阅“吃干饭 chT ganfan*'.
干月巴 g5nf6i <农> сухе добриво.
干戈g如g61)(指武器）зброя. 2)(指战争）війна. 动〜почати війну; йти війнбю;大动〜 розгорнути (вести) широку війну (великі військові дії).
干果g§ngu6 1) <植> гор(хи«ш/. 2)(晒干得水果） сушені фрукти; сухофрукти мн.
干旱 ganhan посушливий (з焱суха); сухий.〜地 区 посушливий район;Ж @ сухе (посушливе) літо;严重〜страшна посуха.
干涸 g^ihe пересихати; вичерпатися,〜的井 висохлий колодязь;、河水〜ріка пересохла; вода в річці висохла;泉水〜了 вода в джерелі висякла.
干结 ganjie затвердіння (затвердіти).大便〜 запор;病人大便〜хвброго кріпить.
干净 g5njing 1)(没符尘;і：) чистий (чистота),洗 ~ вимити [чисто, начисто];洗得干干淨淨 вимити чисто-начисто;打扫〜підмести; вимести;收拾〜почистити;不〜нечисто;房 间很〜кімната дуже чиста. 2)(―点不剩) дочиста; без залишку,吃得干干净净 з'їсти усе без залишку (дочиста);忘得干二Р净净
позабувати усе; прогуляти усе
до останньої нитки;把责任推卸得干干净净 звалити відповідальність цілкбм;坚决，彻底，
〜，全部消灭敌人，остатбчно, дочиста (начисто); цілкбм знищити ворогів.
干咳 ganke сухий кашель.
干枯 gSnkii 1)(草木枯萎）зів'янути; зав'янути; засохнути; висохнути;〜的树叶 висохле (зів'яле) листя;草木都〜了 рослинність уся висохла (зав’яла). 2)(皮肤干燥）висохлий; сухий; сухорлявий.皮肤〜суха шкіра; після хвороби людина виглядала висохлою. 3) 干涸.
干酷 g5nl&o сир.
干酷素 g5nl》osCi <化> казеїн.
干冷 gSnlgng сухий і холбдний.气候~ клімат сухий і холбдний.
干连 ganlian замішати кого-що; втягнути кого-що в м/о, роам.在这件事中他不会受〜у цій справі він не може бути замішаний; у цю справу він не може бути вмішаний.
干粮 g5nlidng сухий пайок.吃点〜поїсти чого-небудь всухом’ятку.
干粮袋 ganliangdai ранець із сухим пайком; рюкзак для пайка (для продовольства).
干饱 ganliu〈化> суха перегонка.
干片g5npi》n <摄> —干沒.
干扰 g5nrSo 1)(扰乱别人）турбувати кого-що; мішати кому-чому; перешкбда.排除'左"右 倾机会主义的〜усунути перешкбду з ббку "лівого" і правого опортунізму. 2)〈无线> перешкбда; інтерференція, 感应〜 перешкоди від індукції; індуктивні перешкоди; 大气〜атмосферні перешкоди;外差~ гетеродинна інтерференція.
干涉 ganshe 1)(干预）втручання (втрутитися в що). ^ ~ збройне втручання; [збройна]
інтервенція;互不〜内政 невтручання у внутрішні справи один одного; взаємне невтручання у внутрішні справи; 〜％
的#• я у твою особисту справу втручатися не бажаю. 2) <理> інтерференція (інтерференційний). -ЩЩ. інтерференційне явище; 光的〜інтерференція світла;声波〜 інтерференція звукових хвиль.
干涉仪 ginshdyi <理> інтерферометр.
干湿表 gSnshibiSo〈气〉психрометр.
干洗 ganxi хімічне чищення; хімчистка; сухе прання.
干系 ganxi стосування (стосуватися кого-чого); відношення (відноситися);与毫无〜 причетність (причетний; не мати ніякого стосунку) до кого-чогсг, не мати ніякої причетності до кого-чого;这是他一个人作 的，跟我没有〜це він один зробив, я до цьбго не причетний;这是他的事，和我没有〜ця справа його і мене не стосується (до мене відношення не має).
干笑 ganxiao штучний сміх.
干薪 ganxln оклад по фіктивній посаді.韋〜 одержувати оклад по фіктивній посаді.
干性油 g§nxingy6u <化> оліфа; що висихає (сушильне, сухе) масло.
ganxuejiang суха плазма [крові].
干血痨 gSnxuSldo <医> хлорб3; хлороанет; бліда неміч. 干眼症 g§nyanzh€ng <医> ксерофтальм^я; ксе- рофталмая; ксерофталмус.
〒ganying черствий. Ш"&〜了 хліб став черствим.


241
干预 ganyu втрутитися в що (втручання); сунути ніс.夺亍政〜адміністративне втручання;不 准外人〜не допускати втручання сторонніх; не давати чужим пхати носа.
干U岁 gan-yue нудити безособ” кого (нудбта).
干燥 ganzk)l)(水分少）сухий (сухість, сухота прост).〜的空气сухе повітря;〜的地方суха місцевість.2)(枯;Щ) нудний; сухий. У)**得〜无 味 д^же нудно розповідати. 3)〈技〉сушіння. 〜车间 сушильний цех;〜设备 сушильна установка;空气〜сушіння на повітрі; повітряне сушіння;蒸气〜паровб сушіння.
干燥病 ganzAobing <医> ксерб3.
干燥剂 ganzaoji <йс> осушувач; сушильний агент; сушильний (осушувальний, що висушує) засіб; сикатив; десиканти мн.; вологозбирач.
干燥器 ganzaoqi 〈技〉сушарка; драйер; сушильний апарат (прилад). 真空〜 сушилкавакуум ж.气流〜пневмосушгілка; 空气〜повітряна сушка.
千燥室 ganzaoshi〈技〉сушильна; сушильня; сушарка; сушильна камера; сушильне приміщення.
干燥箱 ganzaoxiang 〈技〉сушильна шафа; шафова сушарка; сушильник.
ganzhl система знаків десятирічного і дванадцатирічного циклів.
竿 g5n.
竿 gan бамбукова жердина.
甘 gan.
甘 g§n l)(甜）солбдкий (солодкість).〜泉 джерело; джерельна вода;〜露 манна [небесна]. 2)(仓心)〜当群众的小学生охоче бути учнем мас;他不〜落后 він не хоче бути відсталим (плестися в хвості).
甘拜下风 gan bai xia feng визнати чию перевагу; визнати себе переможеним; пасувати перед ким-чим.
甘草 gancao <ШЛ^1> лакричник звичайний; лакриця; солодець уральський (гладкий); солодковий (лакричний) корінь.
甘萊 gangdng 〈化> каломель ж.; хлориста ртуть.
甘范 ganjiao банан.
甘居中游 gan ju zhongyou задовольнятися середнім положенням; задовольнятися роллю посередності; зупинитися на золотій середині.
甘菊 ganju <植> пупавка; пупавник.
甘苦gaiM І)(顺利和不顺利的处境)горе і радість. 与群众共〜поділяти горе і радість [разом] із народом. 2)(滋味和感受）переживання л/н.; (艰难）трудність.不知其中〜не знати, у чому труднощі;仓1J 作的〜творчі муки.
甘蓝 ganlan〈植〉капуста, овочева (городня).
甘霖 ganlin довгоочікуваний (благодатний) дощ.普 Ш 〜скрізь випали довгоочікувані дощі.
甘露糖 ganlutang〈化> маннітоза; манноза.
甘美 ganmSi духмяний і солбдкий;味道〜 смачний; приємний на смак.
"И Ш ganshii 1) <й> батат; 2)(指块根）
картопля солодка, солодка картопля; батат.
Ш、ganxln 1)(愿意）готовий; радий; охоче.〜 tn 愿[абсолютно] добровільно; по добрій волі; добром; радий душею; за власним бажанням;〜为效劳 добровільно прислу¬
жувати кому; 〜失败 не змиритися зі своєю поразкою. 2)(称;її、满意）бути задоволеним. 为人民死也〜готбвий (охоче) віддати своє життя за народ;不消灭敌人，决不〜нікбли [ми] не заспокоємося, поки не знищимо усіх ворогів.
"И*休 ganxiu зупинитися; залишити що; миритися. 决不〜нізащо так не залишимо; нізащо на цьому не зупинимося; нізащо руки не складемо; ніяк не можемо упокоритися;不 获全胜，决不〜[ми] не зупинимося, поки не доможемося повної перемоги.
甘油 g5ny6u <化> гліцеріін.
甘于g如уй 1) (Й•心）为祖国的自由和解放:牺 牲自己的生命 не жаліти свого життя в боротьбі за свободу і звільнення Батьківщини.
甘愿g如уийп ->甘心1).
甘廉 gan-zhe 1) <植> цукрбва тростина. 2)(指 莲）цукрбва тростина.
甘紫菜 ganzTcAi <植> порфіра.
ff gan 另见 gSn.
杆 gSn~>杆子.旗〜флагштбк; держак [для] прапора. )
杆塔 g3nta <4> опора.
杆子 gan-zi жердина ж. шест.电线〜теле- графний (телефонний) стовп;木头〜дерев'яна тичина; дерев'яна жердина.
肝 gan.
肝 gSn <解> петінка ж.
肝癌 g5n，di <医> рак печінки.
肝病 ganbing гепатоз; гепатопатія.
gan chang cun duan серце обливається кров'ю; серце надривається; душа знемогла; душа (серце) розривається; убитий горем.
月Т胆 gandSn 1) (ЖЖ) відвертість (відвертий). 2) (勇气）відвага; відважність; хоробрість.〜过 人 неперевершена відвага (хоробрість).
肝胆俱裂 gan dan ju lie тріпотіти від жаху; охоплений жахом; душа пішла в п*яти.
gandan xiang zhao із відкритим серцем і душею [ставитися один до одного]; із повним довір’ям [ставитися один до одного].
肝火 ganhuo:〜旺 роздратованість; запальність. 参阅“动肝火” d6ng ganhuo".
肝精 ganjlng <Ш> печінковий екстракт.
肝脑涂地 gan nao tu di пожертвувати життям; віддати своє життя,不惜〜готбвий пожертвувати життям (віддати своє життя); життя свого не пошкодувати; жаліючи життя свого.
肝气 ganqi <医> диспепсичне явище.
肝儿 ganr 小牛〜печінка; теляча печінка.
肝石 ganshi <医> печінкові камені; гепатолат спец.
肝素 gansfi <生理> гепарин.
肝糖 g5ntdng <it> глікоген.
肝痛 gantong <医> гепаталгія; гепатодина.
肝胃素 g§nw6isCi <药> екстралйн.
肝炎 ganyan < 医 > гепатит, інфекційний гепатит.
肝硬变 gany'mgbiSn < 医 > цирбз печінки; гепатоцироз.
肝脏g^iz》ng <解>—肝.
ЙТ'НІ^ ganzangxue гепатологія.
肝脏学家 ganzangxuejia гепатолог.
月T ganzhi печінкова двоустка; печінковий
паразит-сосальник.
月Т•月中 ganzh6ng <医> гепатомегала.
泔
gan.
'/UB ganjiao〈方〉кухонні помиї.〜钵 чан для недоїдків.
沿水 gSnshuT (光■水）вода після промивання рису;(洗锅剩下的水）поміії лш. помийне цебро.
坩
gan.
祸 g3ngu6 тигель ч.耐火〜вогнетривкий тигель;石墨〜графітовий тигель;〜炼钢法 тигельний процес; тигельна плавка.
苷咖.
苷 gan〈化〉глікозид.
砰 gan.
石干石 ganshi камені в куті,含〜白勺煤 вугілля з каменями.
椎 gan.
柑 g5n 1) <植> апельсинове дфево. 2)(指果实） Апельсин.
柑橘 g§njii 1) <植> цгітрус; цитрусові.〜栽培 цитрусівництво. 2)(指果实)цитрус.
柑■子g如.zi —柑2).
竿 gan.
竿 gan 1) 竿子.2)钓鱼〜вудлище; вудка.
竿子 gan-zi тичина.
Ш gan.
ШШ ganjl <VC> глистяна хвороба.
肝gi
gan (化）ангідріід.
繼 g§n.
尬尬 g如1)(处境困难）ніяково (незручність), 觉得〜почувйти незручність;处境〜 потрапити в помилкове (дурне, неприємне) становище; опинитись у фальшивому становищі; опинитися в неприємному становищі; сісти в калюжу прост..， становище гірше губернаторского жарт. 2) (不白然）натягнутий; неприродний (неприродність).
澈 gSn.
激 gan мити, обмивати.
ff gan 另见 g5n.
杆g5n 1)(器物的细长部分):評〜короміісло [ваг];笔〜р^чка;枪〜ствол гвинтівки;操纵〜 <机> ручка (важіль) керування;制动〜 <机> тормозний важіль. 2) <量词> [одна] гвинтівка; 两〜砰дві ваги.
杆# gancheng підйомні терези; терези з коромислом; безмен.
杆菌 gSnjun паличкоподібна бактерія; бацила; паличка.结核〜паличка Кбха; туберкульозна бацила;伤寒〜черевнотифбзна паличка;白 喉〜дифтерійна паличка;绿胺〜синегнійна паличка.
杆 gan.
ї干 g^n стебло ч.玉米〜лінійне стебло кукурудзи;麦〜солбма.
不f 锈病 gSnxiubing <农> (стеблева) іржа.
不干子 g^n-zi —秆.高梁〜стеблсі гаоляна.


242
赶 gan.
赶 g5n 1)(追）гнатися за ким-чим.〜先进 наздоганяти передових;他在前头走，我在后 头 ~ він йшов попереду, а я гнався за ним;快 〜！ наздоганяйте скоріше!〜在寧件发生的前 头 випередити подію. 2)(加快行动') квапитися з неозн” із чим поспішати з неозн” із чим (поспіх розм.).〜火车 квапитися (поспішати) на потяг (до потяга); ~{壬务 поспішати (квапитися) з виконанням завдання; 〜制|Д•电排準设备 у спішному (ударному) порядку виготовити устаткування для електродренажних станцій;司机已经把误,电 的时间〜出来了 машиніст нагнав запізнення.
3)(驾御）правити ким-чим; гнати кого-що; гнати (поганяти) осла;〜правити кіньми (візкбм, упряжкою). 4)(驱逐）відганяти кого-що; зганяти кого-що.〜苍姆 відганяти мух. 5)(等到）коли; на що; до чого. ~年下再 回家 повернутися додбму до Новбго року; ~ 明儿我们 І去 завтра поїдемо і ми.
赶不及 gSn.biiji не поспіти; не встигнути.
赶车 gSnche правити кіньми (візкбм),学会〜на- вчитися правити кіньми (візкбм);靠〜为生 промишляти візництвом; бути візником.
赶出 gSnchil вигнати кого-що; вигнати кого-що (вигнання).〜家门 вигнати з дбму;〜国境 вислати (вигнати) за межі країни.
赶到 gSndAol)(舍急来到）поспіти розм.; встигнути ярос/я.七点前尽量〜постаратися встигнути до сьбмої години;在开演前〜戏院 встигнути в те^тр до початку спектаклю;必 须准时〜会场 необхідно вчасно прибути (прийти) на зббри;援兵及时〜вчйсно поспіло підкріплення. 2)(赶牲口）підігнйти кого-що; загнати кого-що.把牛〜牛棚里 загнати корбву в корівник;把牲畜〜河边 підігнати худобу до річки.
赶得及 gSn.dejf встигнеться розм.; встигнути з неозн., до чого, на що.另ijft,还〜не квапся, ще мбжна встигнути (ще встигнеться, ще встигнемо).
赶过 g^ngu6 перегнати кого-що; випередити кого-що; обігнати кого-що; обставити кого-що; залишити за собою кого; залишити позаду кого.〜骑自行车的人обігнйти (перегнати) велосипедиста;五百米的赛跑中 І也〜了其余运动员 у бііу на 1500 метрів він залишив інших спортсменів позаду.
赶集 gSnji їхати на ярмарок.
赶脚 gSnjiSo працювати погбничем.
赶紧 ganjln квапитися з неозн” із чим; поспішати з неозн.^ із чим; жваво; скоріше;(立刻） термінбво; негайно;(趁早）подобру- поздорбву. ~ 通知 термінбво (негайно) повідбмити;〜修理 квапитися (поспішати) з рембнтом;〜回来！ повертайтеся скоріше! покваптеся (поспішайте) повернутися!我想 〜动身 я вирішив терміново (негайно, скоріше) виїхати; я хочу поквапитися з від'Ьдом;孩f们〜穿上了衣服хлбпці швидко одягнулися.
赶尽杀绝 gan jin shajue не було межі звірствам; несамовиті жорстокості і звірства; звірствувати; жити (дихати) не давати.
改进 gSnjin увігнати кого-що; загнати кого-що. 把鸡〜棚子 загнати курей у курник.
赶-快 gankuai жваво; швидко; квапитися з неозн., із чим; поспішати з неозн” із чим.工作要〜做
із роботою треба поспішити (поквапитися); 〜些，不然我们要迟到了 квйптеся (швидше, скоріше), а то ми спізнимося.
赶来 ganlai 1)(急忙到来）приспіти розм.; встигнути 2)(赶牲 口）пригнати кого-що. ~— 群甲乌 пригнати череду качок.
赶浪头 gan lang-tou поступати так, як усі [інші]; йти [туди], куди вітер віє.
赶路 gSnlCi 1) (І路）вирушити в дорогу.今天我 们好好地#息一下，明天一早#〜давайте сьогбдні гарненько вирушити, щоб завтра рано вранці відправитися в дорогу. 2)(力口快 поспішати; квапитися. ——天
路 провів у дорозі день.
赶忙 ganmang квапитися з неозн” із чим; поспішати з неозн., із чим; СПІШНО；〜把工作做 完 квапливо (поспішно) закінчити роббту; квапитися (поспішати) закінчити роббту.
赶巧 ganqiao до речі; як не можна до речі; саме; як раз; [也在家 до речі (саме) він опинився вдома;〜是他来了 cdMe он-то і прийшбв; он-то до речі і прийшов.
赶热闹 g^n ге-nao пристати до теплої компанії.
赶上 gSnsMng 1)(追上）〜时代 наздогнати кого; йти у ногу з епохою;赶不上形势 відстати (відрив) від обстановки (від дійсності);要赶 得上时代的要求необхідно поспівати за вимогами епохи (століття);我终于〜了 他 зрештою я наздогнав його.2)(来得及） устигнути; поспіти.〜火车 устигнути (поспіти) на потяг;该回去了，我们赶不午 饭了 нам nopd тому, що інакше ми до обіду спізнимося. 3)(遇到）потрапити на що, у що; збігтися.〜大雨 потрапити під зливу;他来的 时候正〜国庆 його приїзд саме збігається з Національним святом;今天游行正〜好天气 сьогбдні демонстрація саме збіглася зі сприятливою погодою.
赶时髦 gan shimao гнатися за мбдою; робити те, що модно.
赶鸭子上架g5n ya-zi shang ji^ —打鸭子上架сій ya-zi sh^ng jiL
赶锥 ganzhul <#l> викрутка.
赶走 ganz6u прогнати кого-що; вигнати кого-що; гнати (вигнати) у шию (у три шиї) кого，/I/70C/W.把敌人〜вигнати ворога.
敢挪. ,
敢 gSn 1)(有勇气）сміти з неозн. (сміливість, сміливий); не боятися;(胆敢）насмілитися; наважитися; дерзнути на що, із неозн., книжк.〜说实话 не боятися (насмілитися) сказати правду; сміло говорити правду; вистачає (вистачило) сміливості сказати правду; “〜”字当头 вважати мужність за головне;〜想〜干 сміло мислити і сміло дерзати; у кого не вистачає духу із неозн.\ {也 们只〜夜里走路йти вони наважувалися тільки по ночах. 2)(有把握我不〜肯定是哪 —天的事 я боюся точно сказати, коли це було.〜问 насмілюся; смію, насмілюся (смію) запитати.
敢怒而不敢言 gSn nu er bu gan yan обурюватися, але не сміти навіть голос підняти; обурюватися, але навіть пискнути не сміти.
敢情 gSn.qing <方> 1)(原来）виявлятися. ~他还 不知道 він, виявляється, ще не знає;〜他也是 个地下IE作者 виявилося, що він теж був підпільним робітником. 2)(可，真)：那〜好! от це вже чудово! от це справді так! от це
розчулений (зворушений). 3)(感觉)почуття, почуття радості;自卑〜почуття самопринижеі
було б чудово (добре)!
敢死队 gansidui загін бійців-смертників.〜Р人员 боєць загону смертників.
敢于gSnyii—敢1). ~坚持真理сміло відстоювати істину;〜斗争，〜胜利 дерзати (сміти) борбтися, дерзати (сміти) перемагати; умій борбтися, умій перемагати; бути відважним у боротьбі і мужньо домагатися перемоги;随准备歼灭〜永犯之 敌 постійна готовність знищити будь-якого ворога, що насмілюється втбргнутися в нашу країну.
敢作敢当 gan zuo gan dang наважився зробити, наважся і відповідь отримати; не боятися (не побоятися) відповідальності.
敢作敢为 gSn zuo gan wei дерзання (дерзати); сміливий і в рішеннях, і в діях.
gan.
感 g§n 1)(觉得)почувшій кого-що (почуття).我稍〜 不适 я почуваю себе ледь-ледь (трошки) нездорбвим. 2) 感动.深有所~[я] був глибоко
• 	почуття самоприниження.
4) 	一感想•读后〜враження вщ прочитаного.
感触 ganchu душевні переживання. 艮多 маса (ряд) усяких переживань.
gSnd^i глибока вдячність і пошана.
感到 gSndk) •感觉 2)，3).〜高兴 почувйти (відчути) радість; зрадіти;〜兴趣 відчути інтерес до чого; зацікавитися; ~浑身是劲 відчувати в собі приплив сил;这令人〜突然 це стало для всіх несподіваним;我〜不便对 他讲这些话 мені незручно говорити йому такі речі ;浑身〜疲愈不堪у всьому тілі почувалась утома.
感动 gSnddng 1)(产生共鸣）розчулитися; б打и розчуленим.大家深受〜усі були глибоко зворушені (розчулені);内心深受〜розч^- лений (зворушений) до глибини душі;
泪 розчулитися до сліз; розчулитись і заплакати;令人〜的场面 3вор)Ьііливе видбвище;主人的亲切接待使我们很〜ми дуже зворушені сердечним прийомом хазяїна. 2)(使感动）ро3ч^лити кого.他的为 人民服务的精神〜了 家усі були зворушені його духом служіння народу;他的故事〜了 我 мене хвилює йогб розповідь.
感恩 gSn'en бути вдячним за благодіяння (за добро), надзвичайно (безмежно, несказанно) дякую за благодіяння; навіки [мені] не забути [вашого] благодіяння (добрй).
感恩Ш德 gSn en d^i de глибоко зворушений (вдячний) за милість (за добро, за благодіяння); сердечно зворушений (вдячний).
感恩图报 g2n en tu Ьйо віддячити за благодіяння (за добрб).
感官 ganguan органи чуття.
感光 gangling <摄> світлочутливість. ~照相材 料 світлочутливий фотоматеріал;〜乳剂 світлочутлива емульсія;〜特性 фотографічна характеристика.
感光板 gSnguSngbSn <摄> фотопластинка; світлочутлива (фотографічна) пластинка.
感光带 g5ngu§ngd&i <摄> сенситограма.
感光度 g5ngu§ngdCi <摄> світлочутл“вість; чутливість.〜测定 сенситометрія.
感光计 ganguangji <摄> сенситометр.
感光剂 gSngu§ngji <摄> фотореактив.
感光纸 ganguangzhi <Ш> світлочутливий папір.


243
感化 ganhua моральний (вплив).
f遂化院 ganhuayuan виправний будинок.
IS 怀 gSnhudi (有所感触）переживйти що (переживання лш.);(感伤地怀念）нудьгувати про кого-що, за ким, по кому-чому\ тужити.〜 身世 міркування про своє життя; віддатися спогадам про своє життя;〜故人 туга за старими друзями.
感激 gan-jl бути вдячним; вдячність; подяка.〜 之至 нескінченно (глибоко, дуже) вдячний; [несказанно вдячний кому\ 不胜〜не знаходжу слів, щоб висловити свою вдячність;怀着万分〜的心情із глибокою вдячністю [в душі]; із душевною вдячністю; 对同志们Й $助表示〜висловити товаришам свою вдячність (подяку) за допомогу;我很〜你 я вам дуже вдячний.
感激涕零 gan-jl ti ling бути щиро вдячним; бути вдячним від усієї душі; розчулитись (бути зворушеним) до сліз; розчулено просльозитися,你的帮助使我 ~ Bduia допомога викликає в мене сльози розчулення; я від душі вдячний вам за вашу допомогу.
感觉gSnju6 1)(对客观事物的反映）почуття; відчуття.美的〜почутая краси;〜器官 органи почуттів;〜中枢 чутливий (сенсорний) центр; 言语〜中枢 сенсорний центр мовлення;〜神 经 чутливий нерв;〜信号〈心> чутливий (сенсорний) сигнал (знак);〜过程 сенсорний процес;〜灵敏的чутливий;〜过敏 <医> гіперестезія; підвищена чутливість;失去疼 痛的〜загубити відчуття болю. 2)(发生感觉） почувати що;(指精神或肉体方面） випробувати що (多指精神方面）відчувати що (відчуття) 指肉体方S).〜疼痛 почувати (відчувати) біль; кому боляче;胸部 〜到痛 почувати біль у грудях; відчувається біль у грудях;身上〜很冷 почувати (відчувати) сильний холод;哎，你〜怎样？ ну, як себе почуваємо (почуваєте)?〜$ почувати занепокоєння;〜到责任重大 почувати, що відповідальність дуже велика; 从内心〜至lj почувати всім сфцем; чує серце; 处处〜到党的关怀в усьому почувається турбота партії. 3)(觉得）здаватися безособ., кому думатися безособ” кому.我〜事情还顺 手 мені здається (对мається), що все йде добре.
感觉计 gSnju6ji <医> сенсі^метр.
感觉论 gSnju彳Ійп <哲> сенсуалізм.
感觉论者 ganjuelunzhe сенсуаліст; сенсуалістка.
感慨 gankSi тяжко зітхати; сумний роздум (міркування).〜万端 кого охопив тяжкий роздум;不胜 ~ доліпи важкі міркування (тяжкі думи); дати волю почуттям.
感抗 gankang <Щ> індуктивний (індукційний) опір.
感冒 ganmAo 1) <医> застуда.重〜сильна заст^да;流行性~ грип; інфлюенца. 2)(得感 冒）застудитися (застуда).
感念 ganniAn бути постійно в думках;(因感激 而怀念）не забувати чийого добра.〜不忘 бути постійно в думках; не виходити з голови; повік не забути [чийого добра].
感情ganqfng 1)(对亊物的心理反应）почуття; емоції.强烈命〜велике почуття;深厚的阶级 〜глиббкі класові почуття;流І?〜виявляти почуття;动〜піддаватися почуттю;〜冲动
піддатися першому (хвилинному) пориву; гарячитися;易动〜的人 емоційна людина;克 制〜придушити [в собі] почуття;反映工人的 思想〜відбивати думки і почуття робітників 2)(关切喜爱的心情）прихильність, особисті стосунки;深厚的〜глиббка прихильність;伤 〜ncyBd™ (зіпсувати) стосунки;联络〜 зав'язати (установити) добрі стосунки;〜破 裂 розрив стосунків;他们〜很好 стосунки (взаємовідносини) у них (між ними) прекрасні;他对项工作产生了〜у нього зародився інтерес до цієї роботи.
感情用事 ganqing yongshi імпульсивність (імпульсивний); експансивність (експансивний); ДІЯТИ ВІДПОВІДНО до хвилинного настрою (імпульсу); спонукуваний настроєм хвилини.〜的人 імпульсивна людина; людина нйстрою;不可〜не можна діяти під впливом хвилини (хвилинного настрою); не можна діяти так експансивно і необачно.
感染 gSnrSn 1)(受到传染）заразитися чим (зараження); інфікуватися (інфекція, інфікування). 〜流行性感冒 мрази'тися (інфікуватися) грипом;搏次〜повторне інфікування; 身体不好容易〜各种疾病слабкий здоров'ям, схильний до різних захворювань;病人因〜发 高烧 у пацієнта була висбка температура від інфекції. 2)(引起同样的情绪)заразити кого， чим; впливати на кого-що (вплив); впливати на кого-що (вплив).我被他的这种愉快心情〜 了 йогб веселощі заразили мене; я заразився його веселощами; “挥员用必胜的信心〜战 士 командир впливає на бійців своєю твердою вірою в перемогу.
感染力 ganranli заразливість; сила, що впливає; сила впливу.艺术的〜сила, що впливає, (сила впливу) мистецтва; худбжня експресивність; заразливість мистецтва; художній вплив;具有〜м^ти впливову силу (силу впливу).
感伤 ganshang засмучуватися; бути засмученим; сентименталізм.〜的心情 сентиментальний настрій.
感伤主义 ganshMigzhiiyi〈文> сентименталізм. 〜的小说 сентиментапьний роман.
感生gSnshEng <理> 感应.〜电流індукційний струм.
感受 ganshdu 1)—感染.〜风寒 застудитися. 2) (体会）переживання; враження; власний досвід.个人的〜особисте переживання;内心 的〜душевне переживання;旅途的所见所闻 使我〜很深 побйчене і почуте в дорбзі справило на мене глибоке враження.
感受器 gSnshduq'i <解> рецбптор; апарат, що приймає, холбдний рецептор.
感受性 gSnshduxing <心> чутливість; сприйнятливість. 痛觉〜болк^ча чутливість;听觉〜 слухова чутливість;光〜чутливість світла; сприйнятливість до світла;差另lj〜чутливість до розрізнення.
感叹 gantan важко (тяжко) зітхати; охати і зітхати.〜不已 довго і тяжко зітхати; довго охати і зітхати.
感叹词 g5ntand〈语〉вигук.
gantanhao <Щ> знак оклику.
感11 又句 gantanju〈语〉окличне речення.
感同身受 gan tong shen shou своїми турботами про кого ви зробили мені велику послугу; я вам дуже вдячний за вашу увагу до кого.
感想 ganxiang враження; переживання; думка
ж.〜颇多 маса вражень (переживань);引起 某些〜наводити на деякі думки (міркування); викликати деякі думки;发表个人〜викласти свої особисті враження.
感谢 gSnxie дякувати кого-що (подяка); бути вдячним (вдячним).表示衷心〜висловити сердечну подяку (вдячність);〜你的好意 спасибі (дуже вдячний, дуже вдячна) вам за добре ставлення.
感性 ganxi ng <哲> почуттєвий (чуттєвість).〜 世界 почуттєвий світ;〜知觉 почуттєве сприйняття;〜认识 почуттєве пізнання.
感应 ganying〈理〉індукція; нав泛дення.电磁〜 електромагнітна індукція;静电〜електро- статична індукція;〜时间 індукційний період; 〜电动机індукцШний мотор;〜变‘器 індукційний перетворювач частоти;〜电动 Щ індуктивна електрорушійна сила;〜电流 індуктивний струм;〜系数 коефіцієнт індукції.
感应力 gSnyingli <Щ> індукційна сила.
感应器 ganyingqi〈理〉індуктор.
感应圈 ganyingquan〈电> індуктор; градуатор; індукційна котушка.
感应体 gSnyingtl <电> індуктор.发电机 інду- кційний генератор.
感召 gSnzhao чарівність; вплив (впливати на кого);.在.〜下 перебувати під чарами (під впливом) кого-чого.
感知 gSnzhl <哲> перцепція.
撤 gan.
撤榄 gSnlSn 1)〈植> маслинове дерево; маслина. 2)(指果实）олива; маслина.
gSnlanqiu <体> регой невідм” с. регоїст.
橄榄石 ganlanshi〈矿〉оливин; перидот.
橄榄岩 gSnlSnydn〈地质〉пбридотііт.
橄榄油 gSnlanyou оливова (прованська) олія.
撤揽枝 ganlanzhl маслинова гілка.
撒 gSn.
樹 gSn розкочувати що (розкочування); валяти що (валяння). ~面 розкочувати тісто;〜粒子 валяти войлок.
樹面杖 ganmianzhang качалка [для розкочування тіста].
撥面杖吹火，一穷不通gSnmi^nzhAng chui hu6, yl cji^o bu tong "качалкою вогонь роздувати 一 ніякого сенсу не буде (дарма час втрачати) ні бельмеса не розуміти.
gan.
Ш gSn <动> жовтощокий.
絳咖.
Ш gan 1) тонкий бамбук (для виготовлення стріл); 2) рисова соломина, стеблб рису.
執^ g^n.
gan світати; світанок.
〒gAn另见g5n.
干g&n (辦物的主体）стбвб^р.树〜стбвбур дерева;多〜的灌木 стовбуристий кущ.
干 gan (作)займатися чим; працювати; робити що.〜ЗІ 活 робити (брати на себе) важку роботу; займатися трудомісткою роббтою;〜 坏斯 робити (творити) зло; наробити (накоїти) зла;〜无•聊 і}ї займатися непорядними справами;拼命〜переливати з пустого у порожнє працювати щосили;苦~ 力П巧〜працювати завзято й уміло; сполучити


244
завзятість із умінням у роботі;〜到 довести справу до кінця;要〜就〜至lj底 робити, так робити до кінця;坚决不〜упиратися руками і ногами; jlli ІЙ, ~ ~ він сказав і
відразу взявся за діло (за роббту);这楚4也〜出 来的 це справа його рук; Іг、若，了 些什么 呀！ диві^，що ти наробив (накоїв)!你们这种 人是什么都〜得出的від вас усього (всякого) можна чекати;他是〜什么的？ хто він такий? чим він займається?
干部 ganbO 1)(公职人戸）к^дри мн; кадровий працівник; кадровик розм. революційні кадрові працівники;党员〜кадри з партійних (із партійців);越层〜низові кадри (працівники);技术〜технічні кйдри;培养~ ростити кадри;〜参力卩劳动 участь кадрових працівників у фізичній праці;〜下放 посилання кадрових працівників у низові організації. 2)(领导干Ір) керівні кйдри;公 社〜керівний склад; керівні кадри народної комуни.
了 garvbuliao не впоратися з чим; не зуміти
з 	неозн.
干才 g^ncdi 1)(办班的才能）здатність; ця людина з великими здібностями. 2)(有办事才 官巨的人)ділова людина (працівник).
干得了 gkrdelmo впоратися з чим; зуміти з неозн.
干活 ganhuo працювати (роббта).
干将 ganjiang дуже діловий (найздібніший) працівник (діяч); ударник.
干劲 g^njin ентузіазм; енергія; енергійність.革 ир 〜революційна енергія; революційний ентузіазм (порив);鼓起革命〜підняти революційний ентузіазм;〜大 із великою (величезною) енергією; із великим ентузіазмом;〜十足 сповнений енергії (ентузіазму); висока енергійність;冲天〜 небувало високий ентузіазм.
干全系 ganli^n діловий і досвідчений.〜的工作人 员 навчений дбсвідом працівник.
干流 g^nliu головний (основний) потік; головний потік.
干吗g各nm焱<口> (询问目的）навіщо; для чого; якого (для якого) диявола прост.; якого дідька прост.;(询问原因）чом夕；з якої причині; що.你来〜？ навіщо (для чбго) ви сюди прийшли?你〜这样喊叫？ що (чому) ти так кричиш?他很能干，要不，〜选他呢？ він дуже діловий, інакше навіщо (для чого) би його обрали?他来管这事〜？ якого диявола він лізе в цю справу?
干渠 ganqu магістральний каніп; канал, що підводить.
干辦 gan-shi відповідальний працівник.宣教〜 відповідальний за пропаганду; працівник пропаганди; пропагандист;文娱〜працівник культурних заходів (культурних розваг, культурного відпочинку);体育〜працівник фізкультури; фізбрг; фізрук.
g^nxian магістраль ж.; магістральна лінія. 铁路〜магістральна залізнична лінія;公路〜 автострада;航空〜авіамагістріпь ж.;输电~ електромагістраль ж.\ 、河 4流的〜річкова магістраль;煤气管〜газопровідна магістраль.
Iіtit ganxiao школа [для] кадрових працівників (кадрів).五七〜шкбла кадрів імені 7 травня.
/L gang.
% gang 1) шия, горло; шийка (птйха); 2)〈中药〉
кровонбсні судини горла; життєво важливе місце; важливий стратегічний пункт.
閃 gang.
И gang 1) пагорб, гірка, горб; пагорби і долини. 2) гребінь, хребет (гори).
冈阜 gangfu пагорби, горби.
冈陵 gSnglin пагорби, гірки.
紅 gang.
Д gang кам’яний містбк; каміння для переходу через річку.
顽g如g.
颃 gang горло.
吁gh
吁食宵衣g&n shi xiao yl —>宵衣旰食xi5o yl gan shi.
组 gan.
组青 ganqlng темнопурпурний; темнопурпу- ровий; витончено-фіолетовий; витон- чено-червоний.
fc gang 另见 kdng.
扛 g5ng (用两手举）підняти обома руками.
刚 g5ng.
刚1 gang —刚强.
刚2 gang 刚才;刚刚.〜得到的消息щойно
отримана новина; остання новина;〜毕业的 недавні випускники; учні, що недавно закінчили школу;〜从炉子上拿下来的热汤 щі гарячі, тільки-но з вогня;〜接到命令 тільки-но отриманий наказ;他〜来 він тільки-но приїхав.
刚復 gangbi упертий (упертість, впфтий); із норовом; норовистий прост.;
непоступливий (непоступливість); непіддатливий (непіддатливість).
刚愎自用 gangbi zl y6ng [надмірний] апломб; уперта самовпевненість (самовпевненість).
刚才gSngcdi тільки що.他把〜的事儿忘了 він забув усе, що булб тільки но.
刚风 g^ngfBng ~♦备风 g5ngfBng.
刚度 gSngdii (冶）жбрсткість.相对〜віднбсна жорсткість;不变〜постійна жорсткість.
刚刚 gang-gang 1)(刚才）ось-ось; тільки; тільки-тільки.他〜睡醒 він тільки що (тільки, тільки-тільки) прокинувся;我~调到这里 мене тільки-но перевели СЮДИ.2)(表示两事 紧接）як тільки; лише; ледь-ледь.地〜干，就开 始了田间工作 як тільки земля підсохла почалися польові роботи; 3)(勉强合乎要 求）тільки; лише; лишень;钱〜够路上用 грошей вистачить лише на дорожні витрати.
刚果红 ganggudhong <化> конго червоне.
刚果人 ganggu6ren конгелезець; конголезка.
刚好g5nghao (正合适）якраз; саме.这双鞋他穿 〜ці туфлі саме на нього. 2)('洽好）доречі; до ладу; саме.他来的时候，我〜不在він прийшов саме тоді (саме в той час), коли мене не було;你们来得〜ви прийшли саме вчасно; ви прийшли дуже вчасно.
刚健gangji^i сильний.这一时期的文学具有〜 质朴的风格 література даної епохи відрізняється силою та простотою стиля.
刚劲 gangjing міцний; твердий; сильний; могутній. ~ fl^J Н Ш могутній дух; сильний
(міцний, могутній) духом.
刚烈 g§ngli6 вольовий.〜的性格 вольовий характер.
刚毛 gangmao щетина.
刚强 gangqiang твердий (твердість); стійкий (стійкість).意志〜міцна (тверда^ залізна) воля; міцність волі; стійкість.意志〜的人 людина залізної (твердої) волі; людина з залізною вольою; стійка й вольова людина.
刚弓号gangqiSo ―刚好2).,〜有这产一个机_ саме зараз з'явилася така можливість; якраз з'явився такий шанс;〜三十年 не багато не мало тридцять років;子弹〜打在门上 куля влучила саме в двері.
刚石 gSngshi〈矿> корунд.
刚体 gSngtT <理> тверде тіло.
刚 Ш gangyi вольовий; стійкий (стійкість); наполегливий (наполегливість); незламний (незламність).〜的性格 сильний (вольовий) характер;〜的革命战士 стійкий (вольовий) воїн революції.
刚玉gSngyCi —刚石.
刚正g5ngzh6ng —刚直.
刚正不阿 gangzhengbue прямота й тверда воля.
ЙИ gangzhi прямий (прямота); прямолінійний (прямолінійність).〜秉性 прямий (прямолінійний) характер;他秉性〜за характером він прямолінійний (відвертий).
肛 gang.
肛道 gSngdSo〈解> задній прохід.
ДіШ ganglou <Щ> нориця заднього проходу; анальна фістула.
肛门 g^igm6n〈解> анус; анальний отвір;人工 ~ неприродний анус.
纲 g^ng.
纲 g如g 1)(主要部分）основна (головна) ланка. 以…为纲 робїЬи наголос на чому. 2)〈生物> клас 昆虫 ~ клас комах;哺乳〜клас ссавців.
纲纪 g^ngji <书> суспшьни порядок та дисципліна.
纲举目张 gangjiirnuzhang почати з головного.
纲领 gangling програма; платформа; основні положеня;行动〜програма дій; платформа; 战 програма боротьби;选举〜виборча програма; 政府的施政〜 політична платформа уряду;共同〜спільна програма; 最低〜 прогріиа-мінімум; 最高〜 програма-максимум;符合〜的各项要求 відповідати всім програмним вимогам.
纲领性 ganglTngxing програмний характер.〜文 件 програмний документ;〜声明 програмна заява;〜的总结 результати, що мають програмний характер.
纲目 gangmii т&и та деталі.
纲要 gangyao 1)(提纲）тези мн.\ конспект. 2) (概要)основи мн. основні положення; основні моменти.汉语语法〜основи граматики китайської мови.农业发展〜 основні положення розвитку сільського господарства.
钢 g§ng另见碎ng.
钢g5ng (铁和碳的合金）сталь Лі.圆〜кругла сталь;方〜квадратна сталь;扁〜штабова сталь;优质〜якісна сталь;高级优质〜 високоякісна сталь;合金结构〜легована конструкційна сталь;炼〜виплавка сталі;出 〜випуск сталі.


245
钢板 gangbSn 1)(片状钢材）стальний лист; листова сталь;厚〜товстолистова сталь;簿〜 тонколистова сталь;特殊〜особлива листова сталь;汽车〜автолїіст. 2)(汽车上的片状弹 费)листова ресора. 3)(誊写钢板）стальна дошка для письма на воску.
钢包 gangbao (сталеварний) ківш.
钢笔 gangbi ручка; перо.
钢笔杆 gSngblgan ручка.
钢笔尖 gangbijian перо; кінчик пера.
钢笔帽 gangblmao ковпачок для ручки.
钢材 gangdcai (стальний) прокат; прокат-сталь.
钢淀 gangding стальний злиток; стальна болванка..
钢淀模 g5ngdlngm6 <冶> виливнііця;槽形~ жолобчата виливниця；波形〜хвиляста виливниця.
钢贷ganggii —钢筋.〜水泥залізобетбн; ферокрит; арматурний (армований) залізобетон.
钢 ® gangguan стальна труба; f Ц〜стальна безшовна труба;焊接〜стальні зварна труба; 耐高温合金〜жаростійка легована труба.
钢轨 ganggui рейка.铁路~ залізніічна рейка.
钢花 ganghua іскри сталі.
钢化玻璃 g5nghu5-b64i <化> сталініт.
钢筋 gangjln〈建〉(стальна, залізна) арматура. 〜骨架 арматурний каркас, армокаркас;〜混 凝 土 залізобетон; ферокрит; армований бетон;〜混凝 土结构 залізобетонна конструкція;〜泡沫混凝土 армопінобетон; 骨架〜каркасна арматура;竹节 ~ бамбукоподібна арматура; арматурна сталь періодичного профілю.
钢筋工 gangjlngong арматурщик; арматурниця.
钢精 gangjln алюміній;〜锅子 алюмінієва каструля.
钢盗 gangkul шолом; каска.
钢缆g5nglSn —钢丝绳.
钢# gangliang <5^> стальна (залізна) балка.
钢还 gangpl <冶> білет.大〜блум(с); блюм;乳 制〜білетировка.
钢琴 gSngqin (竖式钢琴）піаніно невідм; фортепіано невідм.(大钢琴）[концертний] рояль.弹〜грати на піаніно (роялі);〜伴奏 під акомпанемент фортепіано; під рояльний акомпанемент;〜二重奏 фортепіанний дует.
钢琴家 gangqinjia піаніст; піаністка; фортеп'яніст застар.
钢沙 gSngsM 1) <#*> (金刚砂）карборунд; наждак. 2)(泛指磨料)наждак.
钢水 gangshui〈冶〉рідка сталь; ванна.
钢丝 gangs! сталевий дріт.
钢丝锅 gangslju лобзик.
钢丝绳 gangslsheng (стальний, дротовий) трос; стальний канат.
钢索g5ngsu6 —>钢丝绳.
钢铁 gSngtig 1)(钢和铁）сталь та залізо.〜联合 企Ук металургійний комбінат;〜战线 фронт металургійної продукції; 〜站地 металургійна база. 2)(比喻坚强）сталевий; залізний.〜战士 сталевий боєць;〜意志 сталева (залізна) воля; -S'S* клятва сталевої непохитності; клятвена обітниця;〜长城 велика сталева стіна;〜角交 牙1 会吉 міцна, як
сталь (криця), згуртованість.
钢铁厂 gangtiechang металургійний (сталеплавильний) завод.
钢卬 gangyin сухий штамп.
钢淹 gangzha (冶）шлак.
钢纸 gangzh!(技)фібра.
钢珠 g§ngzhii (机）іфіька.
gang.
缸 gang чан; корчага місц. 7_К~ чан для води;金 鱼〜акваріум для золотих рибок.
缸盆 gangpen глазурований горщик, gangwa [глазурована] кераміка.
缸石专 gangzhuan <建> кланкер; кланкерна цегла.
缸子 gang-zi кружка.玻璃〜скляні кружка;茶〜 [чайна] кружка; цукорниця.
里 gang.
ШД gangfeng сильний вітер.
山
闻 gang.
岗 gSng 1)(岗子).2)(岗哨).站-стоіги на посту (на варті, на чатах). 3)(岗哨）•换〜 перемінити варту (вартових).
岗警 gangjing постовий міліціонер,(资本主义 国家的岗瞥）постовий поліцейський.
岗楼 ganglou вартова (спостережна) вежа.
岗哨gangshao 1)(站岗的itL方）пост,擅离〜 самовільно залишити пост. 2)(站岗的人） пост; постовий; варта.布置〜розставити пости (варти, чатових);检查〜перевірити пости (варти).
岗亭 gangting будка міліціонера (чатового);(资 本主义国家的岗亭）вартовй будка; поліцейська будка.
岗位 gangwSi 1)(岗哨).2)(指职位)пост; вахта, пост;工作〜місце роббти;劳动〜трудова вахта;战斗〜бойовий пост;坚守〜твердо стояти на своєму посту.
岗子 gangzi 1)(山岗）пагорб; гірка.石头~ кам'янистий пагорб; кам'яниста гірка. 2)(凸 起的,一长道)смуга.被地主的鞭子打了一道〜 з'явився рубець (з'явилася смуга) від удару поміщика,батогом.
_ gang.
港gSng (港口）порт;(天然港湾）гавань ж.海〜 морський порт; морська гавань;进 ~ випливати (увійти) у порт;出〜випливйти (вийти) із порту.
港币 gangbi гонконгський долар.
港gangbu портове місто; порт; портпристань
ж.
港汊 gangcha проток; рукав [ріки].
港 Д gangkou порт; портовик.
ШЩ gangwan гавань, бухта.
港务局 gSngwuju портове бюро.
杠 gang.
杠杆 ganggan <理> важіль.〜作用 дія важеля;〜 原理 принцип важеля.
ttff® ganggSnbi плече важеля.
杠铃 gangling [спортивна] штанга.
杠子 g&ng‘zi 1)(粗棍子）тичина; ціпок. 2)(体) (单杠）турнік; перекладина;(双杠）рівнобіжні бруси; (ЙИ氐杠）бруси різної висоти, 盘〜робити вправи на турніку (на перекладині). 3)(标і己）оцінка; підкреслення.把 f昔字都打上〜підкреслити (відзначити рискою) всі помилки;划 Ж错字 перекрес- лити (закреслити) усі помилки.
钢 gang 另见 gang.
钢 gang 1)(磨)правити що (виправлення);
точити що (гостріння); гострити що.〜子 правити (точити, гострити) ніж. 2)(在刀口 上力口钢)розжарювати що (розжарювання).〜 刀刃 розжарювати (загартувати) лезо.
gangdaobu ремінь для точення бритв.
gang 另见 zhi^ng.
戀png (方）дурнуватий.〜头〜脑的小家伙 дурник ч” розм., жарт.
舉 gao. r
^ gao I. 1) берег (закрут) річки; заливна лука; низина; 2) болото, озеро. II.—高(висбкий; піднесений).
囊鹐。.
Ш. gao І. чохол (для зброї); сагайдак. II. 1) вкладати в чохол, тримати в чохлі;〜甲 одягатися зверху панцера, лат. 2) зберігати про запас.
尚 gao.
高g5o 1)(从下向上距离大）висбкий.〜山 висока гора; висока місцевість;他 t匕
谁都〜він вищий за всіх; він найвищий серед усіх;这孩子目艮看长〜了 цей хлопчик на очах виріс;民族解放g动一浪〜一浪向前推进рух за національне визволення йде хвилеподібно; хвилі національно-визвольного руху котяться вперед, підіймаючи одна вище іншої. 2)(高邊）висота;(身高）ріст.塔〜二十 Ж висота пагоди 20 метрів; пагода висотою (височиною) у 20 метрів;他身〜多少? якого він зросту?他和我一般〜він зростом із мене; 墙有两人〜стіна висотою в два людських зрости. 3)(超过一般标准）висбкий; високо. 〜速度 високі темпи;〜标准 високі норми;真 空 ІЙ 密仪器 високовакуумний точний прилад;〜精® 设备 устаткування високої точності;〜超音速导弹 снаряд із дуже великою надзвуковою швидкістю польоту;〜 薪阶层 високооплачуваний прошарок;嗓门〜 голос гучний;文化程度〜висбка культурність;威信〜великий (висбкий) авторитет;见识比另ij人〜перевершити інших розумом (пізнаннями);要求太〜занадто високі вимоги; завищені вимоги;声音忽〜忽 低 звук стає то гучнішим, то тихішим;人民 的利益〜于一切 інтереси народу вище (найвище) за все;文艺品中反映出来的生 活应该比普通的实际生活更〜життя, відбите у творах літератури і мистецтва, повинно бути величнішим, ніж повсякденна дійсність.
4)(级别高）вїіщий,〜年级学生^чні старшого класу; старшокласник; старшокласниця. 5)(数） висота.三角形的〜висота трикутника.
高矮gao'ai висота; зріст (*身长).〜不等的树 дерева різної (неоднакової) висоти;他俩一 样〜вони [обидва] однакового зросту.
高昂 gSo’dng 1)(高高地扬起)високо підняти що.〜 着头 з [високо] піднятою головою. 2)(昂扬） піднятий; висбкий; піднятися. 士气〜висбкий військбвий дух;革命精神空前〜небувалий зліт революційного духу;大家怙络〜усі були в піднесеному настрої; настрій в усіх піднявся.
高傲 gao'ao зарозумілий (зарозумілість); гордовитий (гордовитість).〜的样子 зарозумілий (гордовитий) вигляд; ~ Й 负 гордовита самовпевненість; зарозумілий і самовпевнений. gaobianche піввагон; високо¬


246
бортна платфбрма.
高标号 gaobiaohao високомарочний; вища марка.〜水分2 високомарочний цемент.
高不成，"(氐不/就 gaobucheng, dlbujiu ні пава, ні ворбна.
高不可攀 ' gaobukepan недосяжна висота; недосяжний (недосяжність).这不是什么〜的 це зовсім не щось недосяжне.
高才生 gaocaisheng відмінник; відмінниця.
gaocengyun <^> високошарові хмари; альтостр^тус спец.
高差 g5ocha <测> перевищення,平均〜середнє перевищення;相对〜відносне перевищення.
高差仪 g5och5yi <测> статоскбп.
高产 gaochan (工业品高产）висбка продукція; (农产 і迅高产）високий врожай; високоврожайний, 〜作物 високоврожайні культури;〜 地区 високоврожайні райони;〜分1]井 висо- кодебітна свердловина.
高产田 gaochSntian високоврожайна ділянка.
高卩昌 gaochang 1)(高声唱）гблосно (дзвінким голосом) співати.〜国际歌 голосно (гучним голосом) співати "Інтернаціонал". 2)(唱高 调)вимовляти пишномовні слова.
高超 gaochao висбкий; видатніій.技艺〜висбка (видатна) майстерність;志趣〜висбкі (піднесені) цілі; шляхетні прагнення;对问题 见解很〜чудбве розуміння питання.
高潮 g如сМо 1) <4理> пбвна (висбка) вода. 2) (发展的高度阶段）підйом.社会主义建设〜 підйбм у соціалістичному будівництві;把群 众运动推向新的〜спрямовувати масовий рух до новбго підйому;处在…〜中 на підйомі чого. 3)(故事情节的矛盾顶点）кульмінаційний пункт; кульмінація.
高程 gaocheng <测> висота; оцінка; альтитуда си«/.绝对〜абсолютна висота (оцінка);相对 〜віднбсна висоті (оцінка).
高程杆 g5och6ngg5n <测> лінійка. 高程计 gSochdngji <测> висотомір.
高处 gaochu підвищення; узвишшя.站在〜сто- яти на підвищенні (на височині);往〜飞 злетіти вгбру.
高大 gaod螽 величезний; колосальний; високий і великий.〜的建筑 величезна (колосальна) споруда (будівля);身材〜величезний (колосальний, висбкий і великий) зріст; велетенський зріст; огрядна фігура;革命烈士的〜 形象 піднесені, шляхетні бажання загиблих героїв.
高蛋白 g§od^nbai високобілкбвий.〜饲料 висо- кобілковий корм.
高档 g5odang 高级 2).〜商品 високосбртні товари; товари вищого сорту (висбкої якості, вищої мйрки).
高等gaodSng 1)(比较高深的）вищий.〜数学 вища математика; 数 вища алгебра. 2)(髙 级）вищий:〜教育вище утвбрення;〜学校 вищий навчальний заклад.
高低g5odI 1)(高地的程度）висота;〜不平的路 面 височин厶，нерівна (вибоїста) дорбга;测定 山的〜визначити висоту гори. 2)(优劣):难分 〜в焱жко визначити, хто {що) з них краще (візьме верх); ми з вами ще поміряємося;我 们俩要见个〜ми з вами ще подивимося, чия візьме (хто візьме гору).3)(分寸）міра; такт, не знати міри; відсутність тактовності; немає тактовності; безтактно.
高低杠 gaodlg^ng 1) <体> вправи на брусах різної висоти. 2)(指体操器命）бруси різної
висоти.
gaodi височина; висота. 名〜безіменна висота;占领 47 号〜зайняти висоту 47.
高调 gaodiao голосні (красиві) слова; пишні фрази.丨丨参阅“唱高调chang gaodiao,\
高食 gaodu 1)(向上的距离）висоті; абсолютна висота;有效〜корисна висота;飞行〜висота польоту;山的〜висоті гори;在一千米的〜на висоті в 1000 метрів. 2)(程度高）висбкий; високо.〜真空висбкий вакуум;〜精密的设备 високоточний апарат;〜灵敏的仪器 високочутливий прилад;〜的生产水平 висбкий рівень виробництва;〜现代化的展 览/Т над сучасний (ультрасучасний) павільйон виставки;〜的劳动热情 висбкий трудовий ентузіазм;〜原则性 висбка принциповість; 〜政治喚觉 гостре політичне чуття;〜 概括 узагальнення високого рівня;〜发展社 会主义经济 інтенсивний розвиток соціалістичної економіки;〜发展的文化високорозвинена культура;人口 〜集中 висбка густина населення;劳动人民的〜智慧най- вищий розум працюючих; високопродуктивний; 具有〜的思想性відзначатися високою ідейністю; мати високоідейний характер.
高度计 gaoduji〈气> альтиграф; висотограф; альтиметр; висотомер.
高额 g5o’6 висбкий; високо-.〜利润 висбкі прибутки.
高尔夫知 gao'erfuqiu 1) <体> гольф.打~ грати в гольф. 2)(指球)м'яч [для гольфа].
高分子 gaofenzi〈化> високомолекулярний.〜 化学 високомолекуля卩на хімія; ~化合物 високомолекулярне з'єднання;〜脂肪酸 високомолекулярна жирова кислота.
高峰gSofBng 1)(高的ill峰）пік.世f第一〜 перший [по висоті] у світі пік; найвищий пік у світі. 2)(顶点)вершина; пік спец.最〜вища точка;技术〜вершііна техніки;艺术〜 вершина мистецтва;攀登科学〜піднятися (зійти) на вершину науки; освбїти вершини (досягти вершин) науки;达至lj 新的〜досягти новбго апогею;〜时间 <交> години пік мн.
高轩作物 gaogan zuowu високостеблові куль-
_тури.
高干 gaogan найвищі кадри; найвищий керівний склад.
高高在上 gao gao zai shang сидіти у верхах.〜， 脱离群众 сидіти у верхах, у відриві від мас.
gaoge-zi людина високого зросту, t〜 каланча розм., жарт.
高根 g5og5n <植> кока.
і® Ш Д ^ gaogenrxie черевики на високих каблуках (на шпильках).
高官厚禄 gaoguanhoulu висбкий чин і оклад.
高贵gSogui 1)—高尚1).〜的品质висбкі душевні (моральні) якості. 2)(丨日时指身分，地 位高）шляхетний; високопоставлений; знатний; родовитий.出身〜[людина] шляхетного походження.
高合金钢 gaohejlngang <冶> високолегована сталь.
高呼 gaohu гблосно кричати; кричати на весь голос.〜万岁 гблосно кричати ура;〜“中国共 产觉万岁！ ’’ гблосно проголбшувати (викликувати, закричати): "Хай живе
Комуністична пйртія Китаю!"
高积云 gaojlyun〈气> висококущові хмари; альтокумулюс спец.
高级g§oji 1)(级别高）вищий; старший.〜干部 вищий керівний склад;(指 体）；вищий керівник (кадровик);(指个人);〜顾问 вищий радник;〜知І只分子 вищий шар інтелігенції; (指阶层）представник вищого шару інтелігенції (指个人)；〜科学研究人员стйрший науковий співробітник;〜Ф 学 середня школа другого ступеня;〜小学 початкова школа другого ступеня;〜党校 вища партійна школа; ~^议 нарада на високому рівні; ~楚馆pecropdH-люкс;〜农业生产合作 社 сільськогосподарський виробничий кооператив вищого типу;共产主义的~Р介段 вища фаза комунізму;〜神经活动〈生理〉 вища нервова діяльність;〜祌经系统 <解> вища нервова система;〜祌经中枢 <解> вищий нервовий центр. 2)(质量高）висо- косортний; вищий гатунок; вища марка.〜商 品 високосбртні товари; товари вищого гатунку (вищої марки);〜优质合金钢 висо- коякісна легбвана сталь;〜钻石 діамант (брильянт) вищої якості.
高价 gaoji^ висбка ціна. ~收买 скупбвувати по висбкій ціні;〜出售 продавати втридорога; 出〜д^ти найвищу ціну;不惜出〜не пошкодувати грошей.
高架桥g5oji备qido <铁路> віадук (跨线桥)； шляхопровід.
高见 g§oji^n [Ваша] висбка думка; [Ваша] розумна д知ка.不知〜如何？ як (яка) Ваша висбка думка? яка Ваша розумна думка? як ви гадаєте (вважаєте)?请您发表〜дуже прб- симо Вас висловити свою цінну думку.
高脚杯gaojiaob5i (大高脚杯)келих;(小高脚杯） чарка.
高洁 gaojie шляхетний.〜的情操 шляхетний дух; шляхетність душі.
高就 gaojiu прийняти (зайняти) більш високу посаду.另有〜перейти' на другу роботу.
高举 gSojii високо підняти (тримйти) що.〜团结 胜利的旗峡 високо підняти прапор перемоги і солідарності.
高聚化合物 g5ojCi-huMi6wii <化> високополі- мерне з'єднання.
gaojuwu високополімери. мн.
高峻 g^ojCrn висбкий і крутий.地势〜високо- гірна місцевість;山势〜гора надзвичайної висоти і крутизни; висбкі і круті гбри.
高尤 gaok^ng потужний.歌声~ потужна пісня; могутньо гримить пісня.
高空 gaokong [велика] висота; вись ж.; висотний. 〜飞行висбтне поле;在很高的〜飞行 летіти на великій висоті;〜飞行员 пілот-висбтник;飞向〜злетіти вгору;在〜舖 翔 парити у висоті;〜作业 верхолазна робота; робота на великій висоті;〜作业的人 верхолаз; ~气象学аеролбгія;〜气象{І器 аерологічний прилад;〜气象台 аерологічна обсерваторія;〜气象观测站 аерологічна станція;〜分析 <气> висбкий аналіз;〜观测 〈气〉висотне спостереження;〜气象图 аеро- графічна (аерологічна) карта;〜战斗机 <军> висбтний бойовий літак;〜侦察机〈军〉 висбтний розвідувальний літак.
高空病 g5ok6ngbing <医> хворбба висоти.
高栏 g5oldn <体> висбкий бар'єр.
高不 1]贷 gaolidai лихварство; лихварська позичка; позика під висбкі відсбтки.借〜брйти гроші в борг у лихварів;放〜займатися


247
лихварством;〜剥 Ш лихварська експлуатація.
й利贷者 gaolidaizhe лихвар; лихварка.
高良姜 gSoMngjiang <植> калгйн.
高梁 gao.liang 1) <植> гаолян; сорго звичайне (зернове, цукрове, вінцеве). 2)(指子实） гаолян; сорго невідм.
高梁酒 gaoliangjiu гаолянова горілка; ханшин старий.
高梁米 gaoliangml гаолянова крупа.
gaoliangya гаолянова попелиця.
高龄gaoling ушанований вік.八十岁的〜 ушанований вісімдесятилітній вік.
高龄土 gaollngtu〈矿> каолін; біла (порцелянова) глина.
高炉 gSohi <冶> дбменна піч; домна.小〜 невелика дбменна піч.
高论gSoKm —高见.
高迈 gaomai старезний (старезність); старий (пристарілість); літній вік.
高慢 gaoman гордовитий (гордовитість); зарозумілий (зарозумілість).
高іЙ子 g5omao.zi 1)(塔形纸帽）високий ковпак. 戴〜надягнути високий ковпак;戴〜游乡 водіння у високому ковпаці. 2)(比喻恭维） [тонкі] лестощі; улесливі слова; комплімент. 爱戴〜любгіта лестощі; бути охочим до лестощів (до компліментів);给人戴〜тбнко улещувати кому; говорити кому улесливі слова (компліменти).
高猛酸 gaom6ngsuan <і\^> марганцева кислота.
高猛酸钾 gaom6ngsuanjm <化> марганцево- кислий калій; марганцевокалієва сіль.
高棉人 Gaomianren кхмери мн. (кхмерський).
高妙 gaomiao дотепний; хитромудрий.手段〜 дотепний прийбм; № 手艺〜він умілий (вправний, великий) майстер.
高明 g5oming 1)(高超）висбкий; чудовий;(熟 练)знаючий; сильний.〜的指挥员 митецький командор;手艺〜висбка майстерність;不大~ неважний;这人不大〜не бозна- який; він не блищить розумом; людина він не ахті яка;想 得异常〜Д^же мудро придумано;这些见解 颇为〜в цих поглядах багато розумного;他 的数学知识很〜він дуже знається на математиці;他的学问比你〜своІКіи знаннями він вищий за тебе;他比我〜він головою вище мене; він більш за мене знає. 这 〜f导多 цей метод чудовий; цей
метод буде набагато кращим. 2)(高明的人） знаюча (розумна) людина.另请〜просіть когб-неб^ць іншого, хто більш знаючий (більш сильний).
gaopan нав'язуватися кому. 〜не сміти нав'язуватися (напрошуватися);他这种人我 们怎么〜得上 як (де, куди) нам до нього!
高频gSopin —►高频率.〜电波хвіілі високої частоти;〜电流 високочастотний струм; струм високої частоти;〜放大器 підсилювач високої частоти.
高频率gSopinlfi <电> висбка частота.〜信号发 生器 високочастотний сигнальний генератор; 〜电话机 високочастотний телефонний апарат.
高气 ПІ gaoqiya <气> високий [атмосферний] тиск.
高强 gaoqiang чудовий;武艺〜висбка майстерність у фехтуванні й боксі.
高晓 gaoqiao ходулі мн.踩〜ходііти на ходулях.
高热gaore —►高烧.
高人——Щ gao ren yl deng [бути] головою вище; вище за інших (усіх).自以为〜вважйти себе на голову вищим [за інших]; ставити себе вище за інших.
高山 gaoshan висбка гора; високогірний.〜地带 високогбрний район; високогірна ббласть (країна);〜植物 <植> альпійська (високо-' гірна) рослина;〜牧区 високогірний скотарський район.
高山病 gaoshanbing <Ш> гірська хвороба.
高山族 Gaoshanzu "гаошань" (одна з національних меншин Китаю).
高尚 g5osMng 1)(崇高的）високий; піднесений; шляхетний (шляхетність).〜的人 шляхетна людина; людина високої душі;〜的品质 висбкі моральні якості;〜的情感 шляхетні (висбкі, підняті) почуття. 2)(不是低级趣味 的）культурний.〜的娱乐 культурні розваги.
高烧 gaoshao 〈医〉гіпертермія спец.; висбка температура.他在发〜у нього висбка температура.
高射 gaoshe <军> стрілянина по кутах підвищення; зенітний; протилітаковий.〜机关枪 зенітний (протилітаковий) кулемет;〜防御 авіазенітна оборона.
高射炮 gSoshSpAo <军> зенітка; зенітне знаряддя; зенітна гармата; зенітна (протилітакова) артилерія.〜部队 зенітна частина; зенітна батарея.
高射炮手 g5oshdpk>sh6u зенітник.
高深 gaoshen високий; глибокий.〜的技术 висока техніка;〜的学问 глибокі знання.
高升 gaosheng одержати підвищення; зробити кар'єру. '
高声 gaosheng голосно; дзвінким голосом.〜讲 话 голосно розмовляти;〜喊叫 голосно кричати; кричати гучним голосом (на весь голос); репетувати на все горло.
高视阔步 gaoshikuobu зарозумілість (зарозумілий); із високомірністю; задирати ніс; ходити півнем.
高手 gaoshou майстер [своєї справи]; знавець; чудовий [працівник], видатний шахіст; маестро невідм.，ч.;也在外科手术上是位〜 він чудовий знавець хірургії.
高寿 gSoshdu 1)(长寿)довголіття. 2)(用于问年 龄）скільки вам років?老大爷〜啦？ діду, скільки вам років?
高斯 g§os了 <І>гйус.
高耸 gaosong підноситися; височіти.〜入云 височіти в небесах (у хмарах).
高速 gaosu швидкісний; швидкохідний; стрімкий; висбкі темпи; велика швііцкість.〜公路 швидкісна автотраса;〜机车 швидкохідний локомотив;〜飞令亍 швидкісне поле;〜火箭 швидкісна ракета;〜车工 токар-швидкісник; 〜切 Й1】法 метод швидкісного різання; метод скорорізання;〜操作 висбкі швидкості роботи;〜发展 стрімке зростання; стрімкий розвиток; висбкі темпи розвитку; розвиватися швидкими темпами.
高速度gSoshdCi —高速.〜行驶Ьсати на великій швидкості.
高速钢 gaosugang〈治〉швидкорізальна сталь. 〜车刀 швидкорізальний різець.
gao tai gui shou бути поблажливим; виявити поблажливість; пощадити.
高谈阔论 gaotankuolun просторікування (просторікувати); пуститись у велике просторікування; пишномовні міркування.
gaotangang <治> високовуглеводна
сталь.
高汤 gaotang бульон; відвар.
高堂 gSot^ng 1)(高大的厅堂）величезний зал;. 〜大 ІЖ величезний (колосальний) будинок. 2) <t$> (父母）батькіі мн.
高统 gaotong висбкі халяви.〜靴 висбкі чоботи; 〜套鞋 висбкі боти;半〜короткі халяви.
高温 gaowen висбка температура.〜作业 роббта при високій температурі; роббта за умов високої темпердтури;〜消哥-дезинфікування за допомогою високої температури;〜分解 < 化 > піроліз; 乂 пірогенне (пірогенетичне) розкладання;〜测定化 <化> пірометрія;〜化 学 пірохімія;〜车间 високотемпературний цех; цех із високою температурою.
高温计 gaowenji <计> пірометр.光学〜оптгіч- ний пірометр; Ш ~ радіаційний (радіальний) пірометр; пірометр випромінювання.
高屋建令瓦 gaowujianling панувати над околицею;, командна висота (точка). 124 高 地具有〜之势висоті 124 панує над околицею.
ЇЙТ gaoxia -> ЙІЙ 2).不分〜рівень за рівнем; немає різниці; 1;匕——t匕〜борбтися за верховенство; суперничати.
高/j、gaoxiao початкова школа другого рівня.
高兴gaoxing 1)(愉快而兴奋）раділи кому-чому (радість, радісний); радий кому-чому з неозн.〜得热泪盈眶 від радості просльозитися;我为他的新成就 感到〜я зрадів його новим успіхам;值得〜 的是…варто радіти [тому], що...;他们〜 地接受了邀请 вони з радістю прийняли запрошення;你是白〜ти дарма радієш;这 有什么可以〜的！ що тут радісного (веселого)! нічого (нічому) тут радіти! яка тут може бути радість!不要〜得太早 почекай радіти; 他心里不〜він не в дусі; у душі він був не радий;大家渐渐地〜是来了 в усіх з'явився радісний настрій;孩子们高高兴兴地在院子 里玩 діти весело грали надворі. 2)(乐意） настроєний (настрій) із неозн.; охота кому з неозн., розм. (охоче).帮助人家我总是〜的я завжди радий допомогти людям;这$看 @〜 不〜це залежить від мого настрою; це залежить від того, чи захочу я;〜去就去吧 йди, якщо є настрій (бажання);我不〜听这些 废话 я не хочу (у мене немає бажання)
слухати таку нісенітницю.
ї血糖gi
高血糖 gaoxuetang〈医〉гіперглікет.
Й ifiL Ш gaoxueya <^> гіпертензія спец.; гіпертонія спец.\ підвищений тиск крбві.他 有〜у НЬОГО ГІПфГОШЯ (іцдзищений кров'яний тиск).
高压 g5oy5 1)〈理〉високий тиск.〜水龙 шланг висбкого тиску. 2) <电> висбка напруга; високовольтний.〜电流 струм високої напруги; високовольтний струм;〜发电机 генератор високої напруги;〜电桥 високовольтний місток. 3) < 气 > високий
[атмосферний] тиск.〜中心 центр висбкого тиску; баричний максимум. 4) (ШЯ) репресія. 〜政策 політика репресій;〜手段 репресивні міри;采取〜手段 удатися до репресій.
高ІЕ 电 gaoyadian <电> струм високої напруги; високовольтний струм.
ІЙШІЙ gaoyaguo скороварка.


248
高压脊 gaoyaji〈电〉гребінь високого тиску.
高压线 gaoyaxian〈电〉дріт високої напруги; високовольтна лінія передачі; високовольтка рот.敷设~ прокласти високовольтку.
高雅 gaoya вишуканий (вишуканість); витончений (витонченість).
高眼蝶 gaoyandie <动> камойла гостроголова.
高音 gaoyln <音> верхи мн.
高音部 gSoyTnbCi <音> сопрйно невідм.
高原 gSoyudn <地理> нагір’я; плато невідм.西 藏〜Тиб打ське нагір'я;黄土〜лесов豸 плато.
Ж5 gaoyun〈气〉верхні (високі, висотні) хмари; хмари верхнього ярусу.
高瞻远嘱 gaozhanyuanzhu далекоглядність (далекоглядний); дивитися далеко вперед.
高涨 gaozhang підвищуватися (підвищення); підніматися (підйом),个舞绪〜у піднятому настрої;物价〜ціни сильно піднялися (злетіли); сильне (велике) зростання цін;革命运 动蓬起~ бурхливо наростає революційний рух;人民Й重的生产积极性空前〜акти'в- ність народних мас у виробництві значно підвищилася;人民群і的#动热情从来没有 想今天这样〜ще ніколи не був таким високим, як сьогбдні, ентузіазм народних мас у праці.
高枕而卧g5o zhen er wo —>高枕无忧.
高枕无忧 gaozhenwuy5u збити подушки і спати собі безтурботно; почувати себе в абсолютній безпеці; бути впевненим у повній безпеці.我们的利确实是伟大的， 但是，决不能因此而认为可以〜了 нйша перемога є воістину велика, але ніяк не можна через це думати, що можна спочивати на лаврах.
高中 g3ozh6ng сербдня школа другого рівня; вища середня школа.
高足 gaozii [Ваш] учень; [Ваш] виученик.
高祖 gaozu прапрадід.
ШІ.# gaozflmU прапрабаба; прапрабабуся.
盖 gao.
Ш gao 1)黑羊.产〜ягнитися. 2)(嵐子）дитинча. 鹿〜оленя; дитинча оленя.
盖皮gSopi' смушок; баранчик;(新生羊黑黑皮） смушок;(卷毛黑羊）каракуль.
黑羊 g5oydng ягня;(小绵羊）баранчик;(小山羊) цапеня.
膏gao另见gk
膏g5o (糊状物）паста;(外敷药）мазь;(果泥） пюре невідм.牙〜зубна паста;目艮〜бчна мазь; 梨〜грошеве пюре.
膏剂gSoji <药> паста;(夕卜敷药)мазь ж.;(浸药） екстракт; настоянка.
膏粱 gaoliang витончені страви; їжа ж.〜子弟 панич розм., застар.; паня прост.
gao-уао пластир №〜прикласти (накласти) пластир.
膏腴 g5oyii <书> родкічий (родючість); тучний (тучність).〜之地 родюча (тучна) земля.
睾 gao. ,
舉丸 g5owdn〈解> яєчко; сім’янник.
gaowansu <Ш> тестикулан; орхикрин.
睾丸炎 gSowdnydn <医> орх^т.
糕咖.
Ш gao тістечко.米〜тістечко з рисового борошна;蛋〜тістечко; кекс.
糕饼 gaobing тістечко і печиво; рисові коржі.
糕饼店 gaobmgdian кондитерська.
糕点 gaodian кондитерські вироби (товари).
糕干 gao-gan рисовий крохмаль [у кубиках].
篙鹐。.
篙 gao багор; тичина.
搞 gao.
搞 gao займатися чим\ працювати; робити що.〜 生产 працювати на виробництві;〜试验田 обробляти дослідні поля; працювати на дослідних полях;〜革命 вести революцію;〜 阶级斗争вести класову боротьбу;〜明白 з'ясувати; усвідомити [собі]; зрозуміти;〜清 楚 розібратися; з'ясувати; усвідомити собі;〜 糊涂 з5їхати з глузду; збитися з пантелику; заплутатися;把…〜糊涂 з’їхати з глузду; збити кого з пантелику; загибати кого;舌L〜 витворять;〜出舌L 子来 наробити неприємностей (скандалів); достукатися; ~ 到一本古书 роздобути (добути) старовинну книгу;〜出好的样板 створювати гарні зразки; 〜分裂活动 займатися розкольницькою діяльністю;不要~小动作 не підставляй ногу іншим; не хитруй!你这是怎么〜的！ що ти наробив! ну й вгораздило тебе!
搞臭 gaochou дискредитувати кого-що (дискредитування); розвінчати кого-що.〜资产 阶级个人主义 дискредитувати (розвінчати) буржуазний індивідуалізм.
搞错 gaocuo помилитися; зробити (припустити) помилку; сплутати кого-що; переплутати кого-що.〜地址 переплутати адреси;〜了人 обізнатися; сплутати кого з іншим;我把你的 胃思、〜了 я неправильно зрозумів вашу думку; я переплутав зміст ваших слів.
搞掉 gaodiao ліквідувати що (ліквідування).
搞鬼 gaogui каверзувати розм.; каверзити (каверза) розм.] робити каверзи.
搞好 gaohao налагодити що; ладнати що, прост.〜工作 налагодити роббту;〜生产 налагодити виробництво;〜群众关系 налагодити зв'язок із масами; налагодити
стосунки; ладнати з ким; партійних
організацій;〜党风 налаштувати партійний стиль;工#〜了 роббта налагодилася (пішла на лад);他们的关系没〜у їхніх стосунках немає ніякої налагодженності (нічого налагодженого); вони не в ладу;事f青可育这〜 不好 можливо, що справа не вийде ;怕你〜不 好 боюся, що ти не впораєшся;事情一定〜得 好 справа обов'язково налагодиться.
搞坏 gaohuai зіпсувати що; підірвати що; розбудувати що. ~身体 підірвати своє здоров'я; 当心，别把机器〜了 дивіться не зіпсуйте (не зламайте) машину!把事 t青〜 зіпсувати (провалити) справу; справи були кепські.
搞跨 gaokua провалити кого-що.
搞舌L gaoluan переплутати що; заплутати що.〜 工作程序порошити хід роббти;线给〜了 переплуталися (заплуталися) нитки.
搞熟 gaoshu [цілкбм] освоїтися; [ґрунтовно] ознайомитися з чим.事情〜了 цілкбм освоїтися зі справою (з роботою);我跟他已 经〜了 ми з ним уже добре знайомі.
搞通 gaotong з'ясувати що; усвідомити [собі] що.〜思、想 виправити ідеологію.
编 gao.
gaosu жалобний костюм; траурна сукня; жалоба.
搞 gao.
槁 gao засохлий; сухий; зів'ялий.
槁木死灰 gaomu-sThuI стати (залишитися) до всього байдужим (індиферентним); утратити всякий інтерес до життя.
镇 gao.
Щ gao. кирка; кайла; кайло.
果 gSo.
果 gao яскравий, ясний; білий;〜日 яскраве сонце; 2) висбкий; високо.
果果 gao gao яскравий, ясний, блискучий.
稿 gao.
稿 gSo —»•稿子.手〜рукбпис ж.\ 初〜початкбвий начерк; чернетка; Ш 〜зробити перший начерк;给报干ij 写〜писати для газети (для журналу).
稿本 gaoben чернетка; чорновий текст; рукопис
稿酬gSoch6u 稿费.
稿费 gaofei [авторський] гонорар.
稿件 gaojian рукопис ж.把〜发排 здати рукопис у набір.
稿荐 gaojian солом'яний мат; солом'яна підстилка.
稿纸 gaozhi лінійований папір для письма.
稿子 gSo.zi 1)(草稿)начерк;(诗文稿)чернетка; чорновий текст;(画稿）ескіз; пропис ж.打〜 зробити загальний начерк; скласти (накидати) чернетку (чорновий текст); зробити ескіз (пропис, начерк). 2)(写成的诗文） стаття.写〜писати статтю;墙报〜стагпі (рукопис) для стінгазети. 3)(心里的计划） намір; розрахунок.心里还没个〜у голові не було ще готового плану (нічбго твердого).
告 gao.
告g&0 1) 告诉；告知.〜人民书3ВфНЄННЯ до народу;〜全世界人民书 звертіння до народів [усього] світу;难以〜人 нікбму не скажеш; завагайся говорити [відкрито];不 可〜人 боятися (соромитися) говорити (сказати) відкрито;不可〜人的勾当непорядні витівки; темні справи. 2) —►告状 1).告发.到 法院去〜他 подати на нього позов (скаргу) [у суд]. 3)(表示某种情况的完成会议已〜结朿 збори вже закінчилися.
告白 g备obai повідомлення; оголошення.
告便 g&obi&n:我〜出去一回 дозвбльте мені залишити вас (вийти) на хвилинку; я хотів би вийти на хвилинку.
告另ij gaobie прощатися (прощання); попрощатися; розпрощатися з ким-чим, розм.〜时 вчасне прощання; на прощання; ~ 1^乡 прощатися (розлучитися) з Батьківщиною; 握手〜прощітися, обмінявшись рукостисканням (потиснувши один одному руки);向 朋友〜прощатися (розпрощатися) з друзями; 举行~宴会Мти прощальний банкет;他没有 〜了 він виїхав і навіть не попрощався; він виїхав, ні з ким не попрощавшись.
告成 gaocheng завершитися; закінчитися.大功 ~ справа успішно завершилася; справа увінчалася повним успіхом (блискучою перемогою);这个厂Й建厂工Й已经〜了 будівництво цього заводу вже завершене


249
(закінчене),
w1 古辛 gaoci прощатися (прощання); попрощатися. 不久Ilk就〜走了 з<3всім незабаром він попрощався і пішов;我要〜了 тепер я повинен вас залишити.
gaodai брати в борг (у борг); просити в борг; позичати.〜无门 не було де навіть копійку позичити.
告发 gaofa обвинуватити кого в чому (обвинувачення); донести на кого (донос).
告急 gaoji волати про допомбгу; просити тер- мінбвої допомоги.向指挥部〜звернутися до командування за підкріпленням (за допомогою); 来电〜отримана (надійшла) телеграма з проханням про [термінову] допомогу; 前线〜фронт просить підкріплення.
告假 gaojia просити відпустку; брати відпустку; відпроситися.〜两天 просити дводенну відпустку; просити відпустку на два дні.
告捷 g&oji6 1)(取得胜利）одержати перемогу. 各路〜[здобуті] перемоги на всіх фронтах. 2) (报捷）рапортувати про перемогу.
告诫 gaojie наставляти кого (наставляння).
告警 gaojlng бити тривогу; доповідати про тривожне становище; доповідати про необхідність прийняття термінових мір; внести пропозицію про посилення охорони і пильності.
告竣gAojCin —告成.工程提前〜будівшіцтво було закінчене (було завершене, завершилося) достроково.
gaolao вийти у відставку [по старості]; звільнитися на відпочинок.〜还乡 звільнитися по старості і повернутися в рідне село; вийти у відставку і повернутися на Батьківщину.
告密 gaomi донос; зробити донос; секретно донести на кого.
告密人 g^omiren донощик; донощиця.
告磐 gaoqing〈书> вичерпатися; вийти.燃料储 备〜весь запас палива вийшов.
告饶 gaorao просити помилування (помилувати).
告示 gao.shi урядове повідомлення (оголошення); оповіщення.安民〜звернення до населення.
告诉 gao.su сказати що; повідомити що; дати кому знати; до вашого (твого) відома.〜你—— 个好消息 скажу (повідомлю) вам гарну новину; до вашого відома, є гарна новина; йТ 以打电话〜他мбжна сказати йому по телефону;把经验〜朋友 поділитися досвідом із друзями;它把秘密〜了我 він посвятив мене у свою таємницю;历史经验〜我们，剥 削阶级是不会自愿让出版权的історичний досвід нас учить (говорить нам, показує нам), що експлуататорські класи добровільно владу не віддають.
告退gAotui 1),(要求提前离开_场）просиЧи дозволу покинути збори (піти зі зборів). 2) (辞职）подати у відставку.
gaowei 1) ($:Ш) утішати кого-що (розрада); сказати в розраду. 2)(感到安慰） утішитися; одержати розраду.
告知 gaozhl повідомити кого-що; сповістити кого-що; довести до чийого відома; дати кому-чому знати; повідомити що кому-чому.
告终 gaozhong скінчитися; закінчитися.第二次 世界大战以法西斯g家的失败而〜Др&а світова війна закінчилася поразкою країн фашизму.
告状 g&ozhuang <口> 1)(民亊起诉）пред'явити позов;(开丨J 事起诉）оскаржити; скаржитися [у суді].向法院〜звернутися в суд із позовом (із скаргою); пред'явити позов (оскаржити) у суді. 2)(诉说)скаржитися.
诘 gao.
浩命 gaoming найвищий рескрипт (указ) [про присвоєння титулу або звання].
错 gao.
错 g&o <化> цирконій.
gSo另见g逐О.
膏 g&o (加润滑油）змазати що (мастило).在轴 上〜点儿油змізати вісь.
戈铉.
戈 ge спис [/з гачкоподібним наконечником].
戈比 geb! копійка.
戈壁 gebi Гобі невідм” ж.; пустеля.
纥昧
绝 ge шовк (нитки, пряжа) низького гатунку.
绝脓 genen g сміття, покидьки.
ge.
仡
^(乞佳族 Gelaozu "гелао" (одна з національних меншин Китаю).
讫gS.
讫节ggjie 1)(莲上分枝的地方）місце відгалуження. 2)(两个讫节之间的一段）коліно; відрізок.
g6 另见 yi.
讫塔 g5da 1)挖搭 geda 2). 2)(小土丘）пагорб; горбок.
痕
ШШ geda 1)(皮肤上的硬块）шишка;(疮布） прищ;碰了 个〜сад“ти (набити) собі ґулю; 脸上起 Т 个〜вискочив прищ на обличчі. 2) (块状物)ком;(结)в》зол. 土〜пагорбки землі (глини);冰〜；〜крижаний пагорб (наріст); пагорби з льоду;在线头上打个〜зав'язати вузол на кінці нитки;线结成〜了 нитки сплуталися, і утворилися вузли. 3)(想不通 的问题）болючі сумніви (питання); неприємний осад.心里有〜болісно і неспокійно на душі;心里留下个〜зал4ш“вся неприємний осад на душі;心上的〜全都去掉了 розсіялися всі болючі сумніви.
挖挖溶疼gegedada 1)(不平整）нерівний; шорсткуватий.路面〜поверхня дорбги горбиста (нерівна);布面〜верх матерії шорсткуватий. 2)(不利)не ладиться; не йде на лад.事 f青有些〜справа чомусь не ладиться; справа чомусь не йде на лад;他们 的关系总是〜的стосунки в них увесь час були жорсткими. 3)(不通顺）недоладно; шорсткість (шорсткуватий).文章写得〜 стаття написана з невправностями [стильовими]; стаття складена недоладно.
^ 另见 kS; lo.
略喂 gedeng〈象声> стукіт; тупотіння. 一的脚 步声т^піт;大牢轮子一地响чається стукіт коліс воза.
略咬g§zhT <象声> скрип (скрипіти).扁担压得 一的直响 чувся скрип коромисла під вагою
нбші;脚踩着雪发出一的声音сніг хрустів під ногами.
哥g§.
哥 ge 1)哥哥.大〜стйрший брат; старший із братів. 2)(亲切的称呼)братик.大山〜брАтик Так Шань.
歌德式 gedeshi <^> готика; готичний стиль.〜 建筑 готична архітектура.
哥哥 ge-ge [старший] брат.
哥老会 G6lSohui <史> "Гелаохбй"; "Суспільство старших братів".
哥伦比亚人 G6liinWy^r6n колумбієць (колумбійський); колумбійка. 哥罗仿 g5lu6f^ng〈化> хлороформ.
哥儿 ger 1)(公子哥儿）панич розм., застар.; паненя прост. 2)(弟兄）брати細.〜俩都是党 员 обидва брати; обидва брати комуністи.
哥萨克 Gesake козаки лш. (козацький, козачий); козацтво збир.
申另见扣.
格格 gege <象声> 1)(笑声）ги-ги; гигикання (гигикати); гегіт (геготіти) прост. 2)(机枪声） тріскотня.机枪〜地响 чується тріскотня кулеметів.
Я各膊 gebo рука [від плеча до зап'ястя].〜腕子 зап'ястя;〜肘子 лікоть ч.
胳膊扭不过大腿 g^bo niu-buguo datui батогом обуха не переб’єш.
格蚨.
Ш Ш gebei "гебйй" {підошовний матеріал, склеєний із шматків і обрізків тканини).
鹤铗.
鹤 ge голуб ч.家〜домашній голуб;野〜дикий голуб;信〜поштовий голуб; голуб-письмо- носець;和平〜голуб миру;〜蛋 голубине яйце.
鹤派 gep^i голуби мн.
鹤棚 gepeng голубник.
鹤子 gezi голуб ч.
割蚨.
割 ge різати що (різання);(收割）жати що (жнива); косити що (косьба).〜草 косити траву;〜稻 жати рис;〜脓疮 різати (розрізати, розкрити) нарив;〜闹尾 видалити апендикс; 当心〜了手 дивіться, не поріжте собі руку!庄 稼全〜了 весь хліб уже зібраний (знятий); жнива вже закінчені; 4、$ @ 〜了 пора забирати (збирати, наймати, починати жати) пшеницю.
害！1 爱 ge'ai розлучитися з чим; відмбвитися від чого.忍痛〜[скріпивши серце] розстатися з чим;这是她心爱之物，只是为了友谊才〜Щ 了你 це її улюблена річ, і лише з почуття дружби вона поступилася нею вам;这本书 他舍不得〜йому шкода розлучитися з цією книгою;我主张删掉这段文章，但他舍不得〜 я пропонував викинути цей уривок із статті, а йому було шкода його викреслювати.
害!]草Ш gecaojl сінокосарка.
制除g&hii —割$
泡】地 gedi поступитися територією, анексія.〜贝奔 款 анексія і контрибуція;〜求和 поступитися територією заради миру.
割掉 gediao відрізати що (відрізка); вирізувати


250
що (виріз, вирізка).〜一块肉 відрізйти (вирізувати) шматбк м'яса;〜个人主义的尾巴 покінчити з пережитками індивідуалізму;医 先给伤员〜了 一条腿лікар ампутував пораненому ногу; лікар зробив пораненому ампутацію ноги.
і剖断 geduan відрізати що (відрізка); перерізати що (переріз).〜绳子 перерізати мотузку;〜联 系 припинити (порвати, розірвати) зв'язок;〜 历史 відмахуватися від історичного минулого.
割鸡焉用牛刀 g6 jT yan y6ng niudao стріляти з гармат по горобцях; ганятися за мухою з сокирою; ганятися за комаром з сокирою (із батогом).
别胶 gejiao робити надріз на каучуконбсі; збирати сік каучуконоса.
制接法 g6jiSfS <植> щеплення в рбзщіп.
割据 geju самостійність; роздрббленість; господарювати на частині теритбрії країни. ~ Щ] Ш роздробленість (роздрібнений лад) країни;封建〜феодальна роздрббленість;军 闽〜самостійність мілітаристів; хазяйнування мілітаристів [в окремих райбнах]; 工农武装〜революційні бази, створені збройними силами робітників і селян.
C^JJF gekai розрізати що (розріз).
别礼 geli <宗> обрізання.
Ш Ш gelie відокремити що (відділення); відірвати що (відрив); розділити що (пбділ). 把问题〜开来吞 розглядати питання ізольб- вано (у відриві від чого);形式趋不能和内容 〜的 форма невіддільна від змісту.
割蜜 gemi〈养蜂> вибирати (наймйти，збирати) мед [із стільників].
割破 gepo порізати що (поріз).〜手 порізати РУку.
割切 gSqiS <^L> різання (різати що).
割去g^i —割掉.,
割让 gerang поступитися чим (поступка).〜领土 поступитися територією.
#•]舍 geshe розстатися з кіш-чим; відмбвитися; поступитися чим.不忍〜шкбда розстатися; шкода поступитися; 〜 важко
розстатися.
割线 gExi^n〈数> січна [лінія].
摘g邑
搁g5 1)—放ftng 9).〜在東子上кМсти (ставити, поставити) на стіл;书〜着不用 книга лежить без вживання. 2) 搁置.把事 情〜至丨】明天搏办відкласти справу до завтра; 这是急辦，不能〜下不办спрйва ця термінова, її не можна затягувати.
搁板 g5ban полиця.
搁笔перестати писати.某某作家〜已久 письменник такий-то давно вже залишив літературну діяльність (не пише, перестав писати).
搁浅 ggqian I)(,陷在浅滩上）сісти (потрапити, встати, наскочити) на мілину (на банку); торкнутися мілини (банки).把〜的Йо拖；Й2 зняти судно з мілини. 2)(停顿)зашто- поритися; застрягти; зупинитися. 〜了 справа застопорилася (зупинилася).
搁置 g6zhi (缓办）відкМсти що;(停办） залишити що;(停止iit 行）не давати ходу; під сукно покласти.把案件哲时〜起来 тимчасово покласти справу під сукно; тимчасово не давати справі ходу;琪情紧要，
万万不能〜справа важлива, і ніяк не можна відкладати (не мбжна так залишати);事t啬〜 了——年未办 справа пролежала цілий рік [під сукном] без усякого руху.
歌垆.
歌 ge 1)歌曲.国〜[державний] гімн;民〜народна пісня;编一支〜скласти пісню; Р昌——支 〜заспівйти пісню. 2) 歌唱 1).高〜一曲 голосно заспівати пісню.
歌唱 gechang 1)(唱)співати що (спів).〜艺术 вокальне мистецтво. 2) ( 7ІС 革颂扬) оспівувати кого-що; прославляти кого-що (прославляння).〜祖国的繁荣富强прослав- ляти (оспівувати) розквіт і могутність Батьківщини.
gech^ngjia співак; співачка.
歌词 geci текст [пісні]; слова [пісні];(歌剧歌词) лібретто [опери]. ~作者 автор [тексту] пісні; 歌剧的者лібретист.
歌功颂德 gegongsongde прославляти заслуги й оспівувати чеснбти; прославляти й оспівувати; підносити хвалу; співати дифи- рамби.
歌喉 gehou голос [співака].
歌剧geju опера.古典〜класична опера;〜演员 оперний артист.
歌剧院 gejuyuan бперний театр; бпера.试验〜 експериментіпьний бперний театр.
歌诀 gejue правила [у римах].
歌女 ggnfi співачка.
歌谱 g6pii ноти мн.
歌鸦 gequ <动> соловїдш.
歌曲 g6qii пісня,革命〜революційна пісня;儿 童〜дитяча пісенька (пісня);大众〜попу- лярна пісня;〜节目 вокіпьні номери;〜作家 пісняр.
歌曲集 geqiiji пісняр; збірка [популярних] пісень.
歌声 gesheng пісня; звуки пісні.〜瞭亮 дзвінка пісня;雄壮的〜бравурна пісня; бравурні звуки пісні.
geshou співак; співачка.
歌颂 gesong оспівувати кого-що; прославляти кого-що (прославляння).热情〜无产阶级和 无产阶级的革命气节полум'яно оспівувати (прославляти) пролетаріат і пролетарську відданість революції.
歌舞 gewti пісня і танбк.〜晚会 вечір пісні і танцю;〜剧院 театр бпери і балету.
歌舞伎 g6w0ji <剧> кабукі невідм., ч.
歌舞剧 gewuju балетновокапьний театр; операбал打.
gewii shengping світ і благоденство.
歌舞团 gewutuan ансамбль пісні і танцю.
歌ІШ geyao народна пісня.
歌咏g6y6ng —>歌唱1).
歌咏对 geydngdui хор; хоровий ансамбль.
阁g么
阁 ge терем.
阁楼 gelou горище; антресолі л^н.; мезонін.
阁下 gexia Ваше (Його, Її, їх) Превосходи- тельство.大使〜Ваше (Його) Превосходи- тельство пан посол.
阁员 geyuan член кабінету міністрів.
ШТ" gezi барак. дерев'яний барак.
格如.
格 ge 1) битися;〜武艺 фехтувати; 2) завдавати
ударів; бити;〜杀 убити ударом.
^4- gedou битися врукопашну.
假如.
假 ge приходити, досягати.
fege.
Щ ge піщаний (безплідний) ґрунт; пуст&пя.
摘如•
塥 ge велике ярмо (хомут).
骼扭
胳 ge кістки, кістяк.
胳揪 gejiu лоскотати (під пахвами).
革拉
难 ge (改变）змінити що (зміна); перемінити що (зміна).
范 ge (皮軍）[дублена, вироблена] шкіра.
革翅目〈动〉gechimu перепончастокрилі.
$出 gechu виключити кого-що (виключення). 〜教门 виключити з секти.
軍除 gechu 1)(去拉）позбутися чого、знищити що (знищення); усунути що (усунення); зжити що (викорінювання).〜坏习惯 позбутися дурних звичок; знищити (усунути) дурні звички;彻底〜一切恶习 викорінити всі дурні звички. 2)(开除）відсторонити кого (відсторбнення); звільнити кого (звільнення).
革故鼎新 gegudlngxln скасувати застаріле й установити нове; ліквідація (ломка) старого і утвердження (творення) новбго.
革履 gSlfi черевики мн.西装〜одягнений по-європейськи; одягнений в усе європейське.
革面洗心g6mi》nxMn —洗心革面xIxTng6mi^n.
革命g6m丨ng 1)(用暴力摧毁旧制度1 революція. 无产阶级〜пролетарська революція;人民民 主〜народнодемократична революція;资产 Р介级民主〜буржуазнодемократична революція; 不断〜перманентна (безупинна) революція;暴力〜насильницька революція;〜 路线 революційна лінія;〜发源地 осередок революції;〜首仓1j 精神 дух революційної творчості;〜的坚定性和稳舍性революційна стійкість і далекоглядність;〜发展阶段论 теорія стадіальності рбзвитку революції; теорія рбзвитку революції по етапах;小资产 阶级〜急性病 ультрареволюцшність (революційна сверблячка, надмірна поспішність у революційній діяльності) дрібної буржуазії;充满〜情绪的群众рево- люційно настроєні маси, провести революцію; 将〜进行到底довбсти революцію до кінця;工人阶级是最〜的阶级робітничий клас є найбільш революційним класом. 2) (根本改范）революція.思想〜ідеологічна революція;产业〜промислова революція;大 搞技术〜широко розгорнути рух за технічну революцію.
geminghua революціонізування (революціонізуватися); перейматися революційним духом,思、想〜революціонізування свідомості [людей].
軍命家 gemingjia революціонер; революціонерка; революційний діяч; діяч революції. 老〜старий революціонер; ветеран революції; 无产阶级〜пролетарський революціонер; діяч пролетарської революції.


251
取命军 gemingjiin революційна армія; революційні війська.
取命派 gemingpai революціонери мн. 口头〜 революціонери на словах; f切底〜послідбвні революціонери;无产阶级〜пролетарські революціонери.
革命性 gemingxing революційність.
gemingzhe революціонер; революціонерка.
¥委会 geweihui революційний комітет; рев- ком.
第新 gexln обновити що (відновлення); новаторство; нововведення.〜生产技术 обновити техніку виробництва;技术〜новаторство (нововведення) у техніці; технічне новаторство (нововведення);〜方 案 новаторський проект;采取〜办法 прийняти (почати) обновні заходи.
革新家 g6xTnjia новатор; обновник;生产上的〜 новатор виробництва;艺术上的〜новатор (обнбвник) мистецтва.
^ Ш gexlnpai прихильники нововведень (новаторства); новатори л<н.
軍职 gezhi відсторонити кого з посади; змістити кого [із посади]; зняти кого з роббти,〜留用 звільнення з посади, але з залишенням на службі; відсторонити від посади, але залишити працювати.
茗#
革葱 gecong <Ш> лук дбвгий (переможний); лук-черемша ч.
^ ge另见ge.
格gS 1)(指柜子里的隔层）відділення;(指刻度 上b格）розп6діл.每次服两〜щорйз приймати [мікстуру] по двох розподілах;这 个斗橱共有三〜цей комод має три відділення. 2)(标准）вимога; норма; стандарт. 不够〜не відповідає (не відповідає) вимогам (стандарту, нормам); не підходить до вимог (по стандартах, по нормах). 3) <书> (受限制） бути зв’язаним.〜于成зв'язаний (чи буду зв'язаний) існуючими правилами (узаконеннями).
格 ge 1)〈语〉відмінок.名词的〜відмінки іменника;修辞〜риторична (стилістична) фігура. 2) <逻> фігура.三段讨论法〜фігури силогізму.
格调 g6diSo 1)(风格)жанр; стиль ч. 2) <书> (人 品）моріпьні якості [людини].
Й■斗 gedou рукопашна сутичка; битися врукопаш; смітник розм.拼死〜вступати з ким у смертельну сутичку.
格格不入 ge ge bu ru несумісний; не сполучитися з чіш; далекий кому-чому^ для кого-чого\ не мати нічбго спільного з ким-чим; немає нічбго спільного з ким-чим; душа не лежить до кого-чого.同马克思列宁 主义〜的思想 ідеї, ніяк не сумісні з марксизмом-ленінізмом;—个想要成为马克 思列宁主义者的人而又同工农群众〜，就不 可能成为真正的马克思0宁主义者не може бути справжнім марксистом-ленінцем той, хто тільки мріє стати марксистом-ленінцем, але цурається робітничо-селянських мас.
格局 geju структура і форма; архітектоніка спец. 公园的〜розбивка парку;房屋的〜 архітектоніка будинку;小说的〜архі- тектбніка роману (повісті);文窜〜структура статті;不成〜позбавлений належної форми
(належного оформлення).
格里历 gelTli <天> григоріанський календар.
格林纳达人 Gelinnadaren гренадець (гренад- ський); гренадка.
格鲁吉亚人 GelOjiyaren грузин (грузинський); грузинка.
格律 gelti〈文〉розмір; ритм; метр спец.
gesha <^> вбити кого; розстріляти кого (розстріл).〜勿论 розстрілювати без суду і слідства;速者〜勿论 дається право розстрілювати на місці порушника [даного] закону (наказу)!
格式 ge-shi форма.公文〜форма офіційних паперів;记录〜фбрма протоколу;书信〜 зразки (форма) для укладання листів;国民经 济平衡表的编制〜схбма побудови балансу народного господарства;按照规定〜立委托 书 скласти доручення за формою.
格夕卜 g^w^i 1)(超过寻常）винятково; надзвичайно; (更力卩）тим більше.〜重要 винятково (надзвичайно) важливо;〜高兴 надзвичайно радий;领导对此建议〜重视керівництво винятково високо ставить цю пропозицію; тому що це дуже важливий досвід, то тим більше треба цінувати його. 2)(额夕卜）понад що.〜的负担 навантаження надміру; зверхнагрузка.
格物 gewu〈书〉збагнути суть речей; природознавство. 〜致知 класифікувати і пізнати; осягати природу речей.
格言 geyan вираз; афоризм.
格致 gezhi пізнати і збагнути; класифікувати і пізнати; осягати природу речей.
格子gezi (方格子)грати;窗〜вікбнні ірати;打〜 графити (лініювати) що в клітку; лініювати що клітками;有〜的纸 графлений папір у клітку; картатий папір.
格子布 gezibu матерія в клітку (клітками), картата сорочка.
葛扭
М ge 1) <植> ліана "кудзу" японська; ліана верандна. 2) <纺> візерункова тканина [з основними нитками із шовку і з вплетеними нитками з бавовни або вовни].
葛布 gebu полотнина з ліани.
葛藤 geteng складні (заплутані) взаємовідношення.
隔g&
隔 ge 1)(折断）перегородити що (перегородка), 把房间〜起来 перегородити кімнату; розділити кімнату перегородкою. 2)(阻隔） розділити кого-що (поділ). на тому боці ріки;〜街через вулицю;两村之间〜着一重山 ці два села розділені горою; ці два села розділяє гора;千山万水〜不七我们的友情 тисячі гір і рік не можуть порвати узи нашої дружби;中国的东面€东南与曰本，罪律 印度尼西亚等国〜海相望на схід та на південний схід від узбережжя Китаю розташовані і відділені від нього морями Японія, Філіппіни, Індонезія й інші країни. 3) (1司隔）через що.〜年 через рік; із річною перервою;〜—天两来 приходити через день; 〜一写 писати через рядок.
观火 ge an guan huo "спокійно дивитися на пожежу з протилежного берега"; залишатися спокійним (стороннім, байдужим) глядачем; ставитися байдуже до бідувань інших.
隔板 geban [дощата] перегородка (переби¬
рання).
隔壁 gebi по сусідству; сусідній.住在〜жити по сусідству;〜房 І司 сусідня кімната.
隔断 geduan відрізати кого-що; перервати що; перетнути що.〜切联系 перетнути (перервати, порвати) усякий зв'язбк;〜敌军与后方 的联络 відрізати ворбжу армію від тилу;交 iS 已被〜повідомлення вже перерване;过去 这地区与内地〜，奋产品很难外运колись край цей був відрізаний від внутрішніх районів, що робило вивезення продуктів тваринництва майже неможливим.
ШШ gehe взаємне нерозуміння; відчуженість. 造成〜привести до взаємного нерозуміння (до відчуженості);清除〜усунення взаємного нерозуміння;两人各自承认错误，清 除了思想上的〜обидва признавались у своїх помилках, що дозволило усунути непорозуміння, що існували між ними;解放 后民族〜彻底清除了 після звільнення національна ворожнеча була цілкбм усунена; 他们之间有了〜між ними виросла стіна.
隔绝g句如隔断.信息〜втратити зв'язок із ким] перервався зв'язок; вістки не доходять;〜空 气 закрити доступ повітря;与群众〜 відокремитися від мас.
隔开 gSkSi —*■隔 1).把房间〜перегородити кімнату.
隔离 g61〖1)(使分开）відділити кого-що (відділення); розділити кого-що (поділ).种 族 政 > сегрегація. 2)〈医〉ізоляція (ізолювати кого-що).专染?寿人 ізоляція заразних хворих;〜医院 заразний барйк;将 有病的家畜〜开 ізолювати (відокремити) хвору худббу від здорбвої.
隔离室 gdlishi〈医〉ізолятор; ізоляційна камера.
隔膜 g6m6 1)隔阂.有了〜чбрна кішка пробігла між ким. 2)(不通晓）не в курсі чого; не відаючий; незнайомий із чим. 对这件琪情 很〜я не в курсі цієї справи; я малодосвідчений у цьому; я не знайомий (малознайбмий) із цим.
隔年皇历 genianhuangli старий, як торішній календар; усе це не для сьогоднішнього дня; застаріле і непридатне [на сьогбдні].
隔铅 g€qi§n <印> шпйція.
隔墙有耳 geqidngyougr у стін вуха є; стіни вуха мають; і стіни чують.
隔费\ ger^ теплоізоляція; термоізоляція.〜材料 теплоізоляційний матеріал.
隔扇 ge-shan розсувна перегородка.
隔靴播Й5 gexuesaoyang не доходити (не доби- (затися) до суті; кругом (коло) та навколо, околяса, околясом.
隔夜g6y会вчбра.〜牛奶вчорашнє молокб;〜剩 饭 залишок рису з вчорашнього общу.
隔音 geyln звукоізоляція; звуконепроникність.
звуконепроникне пристосування;〜胃 号〈语〉розділовий знак.
音板 geylnbSn <建> звуконепроникна плиті
ІЩ'еЖ geylnshi звуконепроникна камера.
隔音纸 geylnzhi < 建 > звукоізоляційний (шумоізоляційний) картон.
另见hd.
蛤紛 gejie〈动> геккон.
Щ ge.
ge 1)(饱隔）відрижка. 2)(冷喂）гикавка.


252
膈鉍•
膈 ge <Ш> діафрагма; середина грудей;
грудочеревна перепонка.
隔成gemo <解> 膈.
膈geshan <医> діафрагмальна грижа.
^ge.
镉 g6〈化〉кадмій,锻〜кадмований.
^ gS另见h么
合辟 1)(容量单•位）{міра сипучих тіл дорівнює 0,1 літра). 2)(量器）"ге" (мірка для сипучих тіл ємністю в 0,1 літра).
哿钱.
奇 ge прекрасний; благополучний; добре, прекрасно.
舸鲈.
月可 1) суднб (велика) джонка; судно. 2) військове судно.
舸睬
М ge <书> ладья (лодья) застар.; [великий] човен.百~争流 снують човни.
个ge.
个gS <量词>一般不译шт^ка (用于东西).八〜 鸡蛋 вісім [штук] яєць;五〜苹果 п'ять [штук] яблук; 〜один боєць; 一〜@dr як
боєць;他一〜人来的 він прийшов один; 一满 Ж кбжний залишився (був) задоволений;边 界问學是一〜重大印原则问题питання про кордон є важливим і принциповим питанням.
个把 gSM <口> один або два; пара розм.少〜人 不要紧 якщб не вистачить одного або двох чоловік, то це не грає ролі;这么多梨总有〜坏 的 із стількох груш, можливо, є й одна-дві (пари) зіпсованих;他在城里住了〜月 він жив у місті близько місяця.
个别 gSbi6 1)(单个）індивідуальний; окремо.〜 讲授 індивідуальне навчання;〜辅导 індивідуальне консультування; індивідуальна консультація;〜贷款 індивідуальне кредитування; окремо поговорити;
поговорити окремо; ~ 谈心[проводити] індивідуальні бесіди;〜对待 індивідуальний підхід;〜处理 вирішувати в індивідуальному порядку; підходити окремо; індивідуалізація; 〜地履行入党手续в індивідуальному порядку виконати формальності до вступу в партію;对每一个人作〜解释поясніти кожному окремо. 2)(少数）окремий; приватний.〜的人 окремі обличчя;〜的单位 окремі установи;〜词句 окремі фрази (слова); 〜缺点 приватні (окремі) нестачі;〜现象 приватне (одиничне) явище; частковість;〜 意见 окремі (приватні) зауваження;在〜场合 下в окремих випадках;这只是〜情况，不足 为凭 лише приватний (одиничний) випадок, і він нічого не доводить.
个儿ger 1)(身材）ріст;(物休的大小）розмір;. 1也是个大〜він людина великого зросту; він людина велика;这种梨的〜真不小р6:шір груш різного сорту справді великий; 2) (—^І4 个的人或物):论〜卖продаються поштучно.
个人 geren 1)(—个人）особистість;(个体） індивідуум книжк.; індивід книжк.., особа ж. 〜财产 особисте майно; особиста власність;〜
淨贴 особистий посібник;〜所有权 npdBO особистої власності;〜奋斗 особиста боротьба; борбтися особисто; культ
особи; преклоніння перед особистістю;〜突 出 вип'ячувати себе (особисту роль);〜英雄 主义 індивідуалістичний героїзм;反对脱离 群众的〜突出和〜英雄主义боротьбй проти вискочок і героїв-одиначок;保留〜意见 залишитися при власній думці; ~领导 індивідуальне керівництво;〜负责制 система персональної відповідальності;〜利益应该 服从革命利益 особисті інтереси треба підкоряти інтересам революції;要正石免对待 〜在历史上的作用трбба правильно підходити до ролі особистості в історії. 2)(我)• ~认为没有必要я вважаю непотрібним;〜并 不反对 я нічого не маю проти. 3)(自己)себе; особисто.专为〜打算 думати тільки про себе; 不计较〜得失 не рахуватися з особистими інтересами; забути (не думати) про себе (про особисту вигоду)我〜没有意见 в мене особисто немає заперечень; я особисто не заперечую;我只代表〜说话 я говорю тільки від себе;这是他~的事情 це його особиста справа.
个人主义 gerenzhuyi індивідуалізм (індивідуалістичний). 〜思、想 індивідуалістична психологія; 〜态度 індивідуалістичний підхід;〜 打算 егоїстичні розрахунки;〜野心家 кар^ист-честолюбець;资产阶级〜буржуазний індивідуалізм;极端〜крайній індивідуалізм.
个人主义者 gerenzhuyizhg індивідуаліст; індивідуалістка. 极端〜крайній індивідуаліст.
个体gdfi 1)(单个的人或生物）індивідуум книжк.; індивід книжк.; осббаа/с. 2)(单个的) одноособовий; індивідуальний (індивідуальність). 〜农户 одноособове селянське господарство;〜农民 селяни-одноосібники мн.; одноосібники мн.;〜劳动者 трудівники-одноосібники мн.〜生产者 виробники-одноосібники мн.;〜小商业 одноособова дрібна торгівля;〜所有讳!J дрібне одноособбве виробництво; ~ 经济 одноособова власність; одноособбве (індивідуальне) господарство; сектор одноособових господарств.
个位 gdwdi <数> ОДИНИЦІ-WH.
个性 gexing характер; особистість; індивідуальність. 人的〜особистість людини;〜特征 індивідуальні риси (особливості);〜直爽 прямота характеру; прямий характер; пряма натура;〜软写导的人 людина без характеру; людина безхарактерна (слабовільна);他〜很 强 він людина з [твердим] характером.
个中g会zh6ng <书> у цьому; у тому.〜自有原因 у цьому (у тому) була своя причина;〜况味， 只有吗来得人才能理会тільки люди, що пережили все це, розуміють，що це значить (яке все це).
个中人 gezhongren <书> причетний [людина]; що бере участь; учасник.仅〜知道其中内情 тільки причетні і знали підґрунтя справи.
个子 ge-zi ріст.高〜людина високого росту;〜矮 小[людина] маленького (низького) росту;他 的〜较小 він малуватий ростом.
各
ge.
各gd 1)(表示不止一个）все; різний.〜机关[усі]
органи й установи;〜科学部门[ycf] галузі науки; [усі] провінції;〜阶层居民 усі шари населення;我国〜民族[усі] національності нашої країни;我国〜族人民нарб- ди нашої країни;〜民族间的友爱互助 дружба і взаємодопомога між різними національностями;〜派政治力量 різні політичні сили; сили різних політичних угруповань; 〜党〜派 ycf (різні) партії і групи;行〜业 职业 робітники і службовці всіх прс^есій;〜 地方у всіх місцях; повсюдно;〜方面得知识 усебічні знання;〜方面的支持 усебічна підтримка; підтримка з усіх боків;引起了〜 方面都很顺利 залучати загальну увагу; ~方 面都很顺利 благополучно в усіх відношеннях. 2)(各人，各个）кбжний; усякий.〜 有所好 усякому своє; у усякого своє брязкальце; про смаки не сперечаються; кому піп, кому попадя, а кому попова дбчка; всяк по-своєму з розуму сходить;〜有所短 у кожного свої плюси; хто в чому сильний; ~ 有利弊 У кожного свої мінуси; хто в чому слабкий; у кожного свої плюси й мінуси; кбжний містить у собі позитивні і негативні боки;〜展所长 хто на що здатний; хто на що годиться; 一词 кбжний стверджує своє;
кбжний наполягає на своєму; кбжний тлумачить по-своєму;〜不相关 не мати ніякого відношення один до бдного;〜不相同 є різниця (відмінність); різний; по-різному; кбжний по-своєму; неоднаково;〜不相谋 не мати ніяких контаюгів; у пбвному відриві один від одного;〜奔前程 кбжний подався (пішов) своєю дорогою;〜显身手 кбжний показує свою майстерність;〜抒己见 кбжний висловлює свою думку (свою точку зору).
各半 geban навпіл; впополйм; наполовину. 7jC 酒〜винб навпіл із водбю.
各别号дЬіб 1)(各不相同）рЬний.情况〜 обставина інша (різна);〜对待 ставитися (підходити) по-різному. 2)(特另ij) чудний розм. 也这个人真〜якіій він чудний (дивак)!
各处 gechu скрізь; усюди; повсюдно.找便~ шукати всюди (по всіх кутах);〜都在进行技 术革新 повсюдно (скрізь і всюди) проводиться технічне новаторство.
各得其 М gedeqisuo кбжний знайшов своє місце; [всяк] при своєму місці; добре крісло старому, колиска малому; кожному повинне бути забезпечене належне місце в суспільстві.
各地 _di —»•各处.全国〜у всій країні; по всій краші.
各个 ggS 1)(所有的）усі; різні;(每个)кбжний; усякий.〜时期у різні періоди;〜地方和部门. 2)(逐个）окремо.〜击破 розбити кожного окремо; розгромити поодинці;集中优势兵 力，〜歼灭敌人 зосередити переважаючі сили і знищувати противника вроздріб, geguange кбжний сам по собі.
各国 gegu<3 усі країни (держави).〜政府 уряди всіх країн;〜人民 нарбди всіх країн;世界〜间 的相互关系 взаємовідношення між країнами світу.
各级 geji усіх щаблів; усіх рангів; всіх інстанцій.〜党组会只 партійні організації всіх щаблів;〜国家权利机关державні органи різних щаблів;〜人民法院 народний суд усіх інстанцій;〜地方人民代表大会місцеві збори народних представників усіх щаблів;〜领导


253
班子 керуючі групи всіх інстанцій; ~领导干 部 керівники різних ланок;〜夕卜交 表 дипломатичні представники всіх рангів.
各界 gejie громадськість.社会〜широкі кола громадськості; суспільні кола;〜人士 представники' громадськості;〜民主人士 демократичні діячі різних кіл;〜表 представники всіх шарів населення; представники різних кіл.
各成所能，按劳分配 g6jinsu6n€ng, anlaofenpei від кожного по здатностях, кбжному по праці.
各遠所能,按需分配gejinsuoneng, anxufenpei кбжному по здібностях, кбжному по потрібностях.
各就位 gejiu wei〈体〉на старт; по місцях.
各类 gelei різні категорії; різний; різнорідний, 〜货物 різнорідні (різні) товари; товари всякого роду.
各人gSi^n кбжний; усякий.膳食由〜自理про стіл (про їжу) піклуватися самим;可以由〜自 己决定 нехай усі самі вирішують; нехай кбжний сам вирішує;咱们〜і；〜的，我可要到 图书馆去хто куди, а я в бібліотеку;〜有〜的 爱好 у кожного (у всякого) свій смак; хто що любить.
各人自扫门前雪 gerenzisaomenqianxue піклуватися тільки про себе і не втручатися в чужі справи; моя (твоя, його) хата скраю.
各色 gese 1)(各种颜色）різнобарвний; різні кольори.〜带子 різнобарвні стрічки; стрічки всіляких кольорів;〜花布 різнобарвні тканини;〜颜料 фарби різних кольорів, різний; усілякий. 2) (4种各样）різні (усілякі) товари;〜人等 всякий народ; усякого роду люди; усіх, (будь-яких, різних) мастей
ЛЮД1ШКИ.
各式 ge-shi усякого роду; будь-якого типу; різноманітний.〜糕点糖果 різноманітні кондитерські вироби.
各位gdwdi用复数表示.〜同志товариші мн.〜 代表 товариші депутати;〜先生 добродіїлін.; 〜来宾 дорогі гості.
各向同性 gexiangtongxing <理> ізотропність; ізотропія.
各向异性 gexiangyixing <理> анізотропність; анізотропія.
各行其是 gexmgqishi діяти на свій розсуд; кбжний чинить (рббить) так, як він вважає за потрібне (як йому хочеться).
各样 geyang усякого роду; різний; різноманітний. ~ 货品 різні товари; товари всякого роду.
各^'各的 geyougede по-своєму; у кожного своє. 〜用处 кбжний предмет має своє призначення; для кожного предмета - своє вживання, всяк гарний по-своєму (на свій лад);〜长处 у кожного ceoif плюси; кбжний сильний у своїй галузі; кбжний сильний по-своєму;〜难处 у кожного свої власні труднощі;〜特色 у всякої пташини свій голосок;〜见解 у кожного своя думка.
各有千秋 geyouqianqiii у кожного своє, чого не відняти; всяк цінний по-своєму; кбжний (кожне) має свою визначену цінність; у кожного є свої досгоїнсгва (своє позшивне).两部作 品〜кожен з цих двох творів преіфйсний по-свооиу.
各种 gezhong різний, різнорідний; усілякий; усякого роду.〜工 Ук різні галузі промисловості; 〜植物 різноманітні рослини;〜理由 різні розуміння (аргументи);〜现象
різнорідні явища;〜谣传 усякі (усілякі) чутки; усякого роду чутки;〜不同的场合 різноманітні (різні) випадки;〜不同的读者 різноманітне коло читачів;用〜方法 усіляко; усіма засобами; усякими способами.
各利1 各样 gezhonggeyang різний; різноманітний; усякого роду; усіх (різних, будь-яких) мастей; 〜的书刊різні (усілякі) видання;〜的货物 усякі (усілякі) товари;〜的植物 найрізноманітніші рослини;〜的节目 різно- характерна програма; різновидові
(різноманітні) суди;〜的事物 різні різниці; усяка всячина;〜的机器 машини різних типів; 〜的个人主义 індивідуалізм різних відтінків; 战胜〜的困惑 переборбти усі і всякі труднощі.
各自 g会zi кбжний самий; окремо.〜工作 працювати окремо;〜回家 розійтися по будинках;〜搞——Ш діяти окремо; кбжний рббить своє обособленно (окремо);〜负责 на свій страх і ризик; на свій ризик;阐明了〜的 立场和态度 кожна зі сторін роз'яснила свою позицію і ставлення.
各自为政 geziweizheng діяти відосббленно (окремо, вроздріб); не було погодженості в діях; хто в ліс, хто по дрова; хто на що годиться; кбжний творить що йому заманеться. -
虼鉍.
乾娜 gelang <^J> гнойовик жук.
蛇备 ge-zao <口> блбхи.
硌衫.
路gd〈口> :〜牙скрипіти на зубах;他把脚〜破 了 він натер собі ноги.
格g匕
铬 ge〈化〉хром.锻〜хромувати що; хромування.
铬巩 gefan〈化〉хромові квасці
铬钢 gegang <冶> хромиста сталь.
铬辕钢 geniegang〈冶> хромонікелева сталь.
络铁矿 getiekuang <矿> хромистий залізняк; хром; хромоферит.
^ gei 另见 jT.
给 gSi 1)(使得到）дйти кого-що; дати що (надання).〜他几本书 дати йому декілька книг; ~他一个机会 дати йому можливість;〜 大家——项任务 дати всім завдання; покласти на всіх завдання;〜入——справити [на людину] гарне враження;这番话〜了 他很 大的鼓励 ці слова сильно надихнули його; 自己人，你还〜钱свої люди, а ти з грошима лізеш. 2)(用在动词后面表示给f)用第三格 表示.把一生贡献•国 присвятити (віддати) своє життя Батьківщині. 3)(为）для кого-чого;用第三格表示；（替）за кого-що.〜 病人扎针 зробити хворому голковколювання; 〜f亥子洗月金 мити дитині обличчя; 请〜我买张票 купіть, будь ласка, мені (для мене) квиток;这件事你〜我办一下зробіть мені (для мене, за мене) цю роботу;我来〜伯飞 当翻译 вам (для вас) перекладачем (перекладати), розповідати дітям казку; 4) (向）用第三格表示.〜孩子们讲故розповісти дітям казку.事〜朋友写封信написати [своєму] другу лист. 5)(表示强制的命令):你 〜我老实点！ Дивися ти мені!你敢〜我撒谎
посмій (не смій) ти мені брехати!叫他〜我韋 走 нехай він мені це віднесе! 6)(叫，让)щоб; дати;^孩子脱下衣服〜医生检查хлрпчик роздягся і дав лікарю себе оглянути; хлопчик роздягнувся, щоб лікар його обстежив. 7)—> 被 3.树〜炮师打断了 дбрево рознесло (розбило) снарядом; дерево розбите снарядом;他〜打的眼里直冒火光 іскри посипалися з його очей від граду ударів. 8)(力口 5虽语气）взяти і (так, та й); таки розм.他保不住就〜忘了 візьме так (і, та й) забуде;他把瓶子〜打 了 він таки розбив вазу; 鞋子都叫水〜湿透了 т^флі наскрізь просочилися водою; туфлі збвсім промокли.
给以 g§iyT дати що; зробити- що (надання).〜好 评 дати гарний відгук (гарну оцінку);〜出路 дати (залишити) вихід;〜影响 вплинути;〜保 护 узяти кого під захист;〜适当奖励 зробити належне заохочення;对同志应当〜帮助 треба надати (дати) допомбгу товаришам;对 未犯的敌人〜迎头痛击нанбсти агресорам тяжкий удар.
给予 gSiyfi 给以.〜特权 надйти (дати) особливі права;〜накласти на кого стягнення.
根 g6n.
根 gen 1) <植> кбрінь ч.生〜пустити коріння;
вирвати з коренем. 2)(驻础）оснбва; фундамент.使他头脑中生〜пустити коріння в розумах [людей]; укоренити що;扎下来〜 пустили корені; закладений фундамент; закладена оснбва. 3)〈数〉кбрінь ч.平方〜 квадратаий кбрінь;立方〜кубічний кбрінь; 求〜витягати кбрінь. 4) <化> радикал.酸〜 кислбтний радикал. 5)(下部）кбрінь ч.头发〜 корені волосся;牙〜корені зуба;墙 ~ підстава стіни. 6)(本源)кбрінь ч” джерело, 祸〜й кбрінь (джерело) зла (усіх бідувань). 7) <量词> 〜火柴[од“н] сірник;两〜竹竿дві бамбукових тичини.
根本gSnbSn 1)(最重要的部分）оснбва (основний); корінний; головний. ~^|J Й корінні інтереси;〜的指导方针 корінний спрямовуючий курс;从〜上看问题дивитися в корінь [речей];从〜上研究问题розглянути питання по суті;革命的〜问题是政权问题 корінне питання революції є питання про владу;不能为了眼前暂时的利益，而忘记〜 大计 не можна забувати нашої основної лінії через хвилинні інтереси дня. 2)(从来) ніколи.这些话我〜没&过 таких слів (речей) я ніколи не говорив. 3)(完全）збвсім; ціпком; (全然）юагалі; зовсім нічбго рош.我〜不知 道збвсім не знаю;我〜不知道这回事я збвсім (узагалі) цього не знав; ~不对 збвсім неправильно; зовсім нічбго немає правильного;〜不必要 збвсім не потрібно;〜 不赞成这个办法 цілкбм проти цього заходу; 同事实〜不符 немає нічбго спільного з дійсністю; збвсім не відповідати дійсності;〜 没贫男气 сміливості на волосок немає;这些 观点都是同马克思列宁主义〜对立的yd ці точки зору діаметрально протилежні марксизму-ленінізму;他〜拒绝了这种不正确 的态度 він категорично відкинув цю неправильну думку. 4)(彻底）докорінно; радикальний; взагалі.*〜措施 радикальні міри; 〜解决 остатбчно дозволити що;〜消灭 ліквіпуваяи (усунута) що домаршно; викоридпи що.


254
根本法 genb^nfa <法> основний закон.
根ЙІ gencha <Й> кореневий черешбк.
根除 genchu ліквідувати що [докорінно]; знищити що [докорінно]; усунути що (викорінювання); викорінити що (викорінювання); усунути що (усунення).〜水患 докорінно ліквідувати бідування від повені;〜害虫 винищити шкідників;〜毒草 вирвати [із корінням] отруйні трави;〜积习 усунуїи (вик закоренілі старі порідки (звички);〜资产思想
根词 genci кореневе слово.
根底g^icH 1)―根基墙上芦苇，头重脚轻〜浅 біля того очерету, що зростає на стіні, голова тяжка, ноги слабкі, корінь мілко сидить. 2)〈底细〉подробиці мн. Досконально дізнатися про що;他的〜我不清楚 подрббиці його життя мені не відомі.
根冠 genguan <植> кореневий мішечок.
根号 genh^o <数> радикал; знак радикала.
根基 genjl основа; фундамент,房屋〜фудцй- мент будинку;打好〜заклйсти фундамент (основу);〜浅 слабка основа; слабкий фундамент;他乌语〜很深 у нього солідні (добрі) знання з української мови.
根脚 genjiao фундамент; підстава.〜牢靠 міцний фундамент; міцнй підстава.
根接 genjie〈农〉кореневе щеплення.
根莲 genjlng <植> кореневище.
根究 genjiii докопатися прост.; дошукатися; ~ 真正的原因 дізнйтася розм. Докопатися до (дошукатися) істинної причини; дізнатися, у чому істинна причина.
根据 genju 1)(按照）відповідно до чого; по чому; відповідно до чого; на підставі чого.〜 宪法 відповідно до конституції; на підставі конституції; відповідно до конституції;〜党 的政策 відповідно до політики партії;〜当时 的形势 відповідно до тодішньої обстановки; 〜以上所说 відповідно до вищесказаного; на підставі вищевикладеного;〜主席团提名 за представленням президії;〜议员化领导的原 贝(І за принципом централізбваної (єдиної) допомоги зі свого власного бажання;〜自愿 згідно з власним бажанням; ~自愿原则 на принципі (за принципом) добровільності;〜 上级指示 відповідно до вказівок згори; відповідно до (по) указівках згори; ~会议精 神 відповідно до духу з'їзду;〜他的说法 по його виразу; за йогб словами;〜大量事实 на основі величезної кількості фактів;〜歹!J 宁主 义原贝！j на основі (у світлі) ленінських принципів (принципів ленінізму); ~马克思 歹丨J 宁主义观点 із пбгляду марксизму-лені- нізму;〜革命的经验 І3 досвіду революції; 2) (所依据的事实）основа; підстава;база; ґрунт. 理论〜теоретична основа; теоретична база; 找理论〜підводйти під що теоретичну базу; 科学〜наукбвий фундамент; наукбва основа; 有什么〜？ на якій підставі? як厶 є підстава? 具有合法〜на законній підставі;〜没有法律 немає юридичних основ;毫无〜без усяких основ; немає ніяких підстав;这项夕肖息是毫 无〜的 ця звістка немає під собою ніякого ґрунту; ця звістка нічим не обґрунтована;完 全的〜із пбвною підставою; мати всі підстави; є всі підстави;为自己得意见提出〜 обґрунтовувати свою думку;有〜的结论 обґрунтований висновок;保存自己消灭敌人
的原则，是一切军事原则的〜принцип збереження своїх сил і знищення сил противника лежить в основі усіх військових принципів.
根据地 gSnjiidi [опорна] база.革命〜револю- ційна [опорна] база;红色〜червона опорна бйза;建立〜створити опорну базу.
根绝 g6nju6 ~>根‘.
根瘤 gSnliii <Й> [кореневий] клубеньок.
根瘤菌 g6nliiijiin <生物> клубенькбві бактерії.
根毛 genmao <植> кореневий волосок.
根苗 g6nmido 1)(幼苗)пйросток; сход л<н. 2)根 由
根蘖 gennie <Ш> кореневий пагін.
根深蒂固 gSnshSndigCi пустити глибокі і міцні корені; ввійти в плоть і кров; закоренілий (закоренілість); укорінений.〜的习惯 закореніла звичка;—翻几千年〜的封建势力 скинути феодальну владу, що міцно вкоренилася протягом тисячоліть;由于几千年的 私有制度，资产阶级,已主义@影响是〜的 вплив буржуазного еговму, в силу існування протягом декількох тисячоліть приватної власності, є глибоким і сильним.
根式 genshi〈数> радикал; радикальний вираз.
根系 g0nxi <植> коренева система.
根芽 genya〈植> кбрень пішов у землю.
根由 genyou істинна причина; джерело.追问〜 розпитувати про причини;先要把〜弄清楚 треба спершу розібратися, що до чого (що та чому); треба спершу розібратись у причинах.
根源 genyuan джерелб; корінь ч.社会〜соці- апьні кбрені;历史〜істор“чні корені;思想〜 ідеологічні корені;帝国主义制ji是现代战 争的〜джерелбм сучасних війн є імперіалістичний лад;资本主义国家工人失业的〜 在于他的,社会制度коріння безробіття в капіталістичних країнах у їх соціальному устрої; у самому соціальному устрої капіталістичних країн кореняться причини безробіття.
根指数 genzhishu показник радикала.
根治 ggnzhi (治病）[радикіпьно] вилікувати кого-що; радикальне лікування;(治水） приборкання (приборкати що).〜淮河 приборкання ріки Хуайхе;也许他有办合〜 можливо, йому вдасться навіть домогтися повного вилікування.
根肿瘤 gSnzh6ngliii〈植> кила.
根子 ggn.zi 1) 根 1). 2)、—根 6).
跟咧.
跟 gen 1)(跟随）випливати за ким-чим (проходження); йти за ким-чим; йти по чиїх слідах; слідом за ким-чим.他〜在我们后面走 він йде [услід] за нами; він іде за нами. 2)(同） 〜党一条心 одним серцем із ртією;〜工厂挂钩 установити зв'язок із заводом;有事要〜群众商量у всьому треба радитися з масами. 3)(向）у кого-чого; із ким-чим. ~同志们辞4亍 прощатися з товаришами; 向〜大家解释明白пітіі і пояснити всім; ~大家说说 поговорити з усіма;〜错误 思想进行斗争 борбтися з ідеологічними помилками. 4)(表示比较）як.现在〜过去不 一样 тепбр не так, як [було] колись;她待我〜 待亲子一样 вона ставилася до мене, як до рідного сина; 5)(和）b ким-чим.火车上装的 是机器〜车床 у вагони завантажені машини і
t ким-{ Іартієї
верстати;我〜他在一起工作ми з ним працюємо разом.
跟班 g&nnbSn (跟随班机）разом із ким\ разом із ким;(跟随工作班次）в одній зміні з ким.教 师〜劳动 участь викладачів разом зі своїми студентами (учнями) у фізичній праці;干部〜 劳动 участь кадрових працівників у фізичній праці в одній зміні з робітниками.
跟班g6nb§n (旧时指官员身边的仆人)слуга ч.
跟包gSnbSo 1)(旧时指为演员做，理服装等杂 物)працювати (бути) особистим костюмером артиста. 2)(指做这种工作的人）особистий костюмер артиста.
跟前 ggnqidn (附近）біля кого-чого; поруч кого-чого; у кого-чого; біля кого-чого.走进 讲台〜підійтіі до кафедри;站在黑板〜стояти в (біля, поблизу) дошки;屋子〜种了 些花 стояти перед дошкою; біля (поруч, біля, у) будинку були посаджені квіти;请坐在我〜 сідаєте, будь ласка, біля (поруч) мене.
跟前g6n.qian (身边）у кого.她~_下了 一个小 JL子 з нею залишився молодший син; вона залишила в себе молодшого сина.
跟上 genshang наздогнати кого-що.〜时代 йти в ногу з життям; бути нарівні зі століттям;跟 不上时代 відстати від епохи (від життя); не встигати за часом (за життям);跟不上形式 的发展 відстати від часу (від життя, від подій);必须〜形势 необхідно йти в ногу з розвитком ситуації.
跟随g5nsui —跟1).〜毛主席长征іт^ за (бути разом з) Головою Мао Цзедуном у часи Великого походу.
跟头 gentou перекид; шкереббрть рош.\ сальтомортапе невідм.; сальто невідм.; стрибок через свою гблову.参阅：栽跟头 z5i gen-tou;翻跟头 fin gen-tou".
gen-touchong личинка комара.
跟着 g6n.zhe 1)—跟 1). ~党走 йти (рухатися) за Партією;〜跑去 бігти слідом;—个〜一个 слідом один за іншим;请你〜我来 випливайте, будь ласка, за мною; йдіть, будь ласка, [слідом] за мною;〜瞎说 повторювати усякі нісенітниці слідом за іншим;你干么老 〜我啊？ ти чого усе ходиш по п'ятах за мною? 2)(紧接着）зараз же; відразу.我们听 完报告〜就讨论 після доповіді ми відразу ж перейдемо до обговорення.
跟踪 genzong випливати (ходити) по п'ятах; супровід (супроводжувати кого-що) спец.; спостереження спец.雷达〜радіолокаційний супровід;〜追击敌人вброга по п'ятах;〜目标 досягнення мети;从地面对火箭的飞行进行 〜спостереження з землі за польотом ракети.
旦 gen.
亘古 g6ngii < 书 > з початком [століть]; із незапам'ятних часів.〜以来 із незапам'ятних часів;〜未有 споконвіку (споконвіків) не бувало; небувалий [в історії];〜未有的事情 небувала справа (явище).
眼 gen.
Р艮 gen 1) смішний, забавний, комічний，сміховинний; 真〜справді смішно!, насправді комічно!; W * )1 ~ доволі смішний, кумедний. 2) жарт; каламбур; комічний трюк;逗 ~ жартувйти，каламбурити; смішити.
哏气 genqi гумор; жартівливість; смішний, кумедний.


255
哏儿 genr жарт, каламбур.
艮g如.
艮 gSn I. 1) твердий, черствий, сухий, міцний; 2) прямий, прямолінійний; непохитний {про характер, слова).,这个人真〜ця людина істинно пряма;他说的话;йбгб слова надто прямолінійні. II. зупинка; перепона, перешкбда;打个〜затриматися，затоптатися на місці; завагатися.
縮 geng.
Ш geng мотузка.
ШШ gengqiao підвісний міст.
梯 gengtl канатна драбина.
胃geng另见g^ig.
更geng 1)(更换，更改).2) <书> (经历）мати життєвий досвід,少不 ~ 事 молодий і недосвідчений [у справах]; молодо-зелено прост.
更 g6ng (夜间计时法）нічна сторожа (одна з п'ятьох двогодиннихх відрізків ночі з 7 години вечора до 5 години ран/д；).初〜пбрша нічні в焱рта;Е〜тр^тя нічна варта; 入胃 тиша нбчі; глиббка ніч; у тиші ночі; глибокої ночі;工作至lj〜深人静 працювати до глибокої ночі.
М gengdie зміна (змінятися); позмінно; поперемінно.政权〜зміна влади;内阁〜 зміна кабінетів;相互~ змінитися позмінно (поперемінно); змінювати один одного.
更动ggngddng—更改.文章内容〜很大Mdca змін у змісті статті;没有重大〜нем^є великих змін;只~了 几个字 змінили лише декілька слів.
更番 gengfan по черзі.〜出差 по черзі їздити у відрядження.
更夫 gengfu нічний сторож.
更改gSnggai змінити що (зміна).〜原有的决议 змінити колишнє рішення;〜0 期 змінити дату;〜契约的条文 внести зміни у статті договору;并未〜нем^є ніяких змін.
更换 genghuan перемінити кого-що (зміна).〜衬 衣 перемінити білизну;〜住所 перемінити квартиру;〜衣服переодягтися;给孩子〜衣服 переодягнути дитину;展品经常~ виставкові експонати часто змінюються (замінюються новими).
更楼 gengl6u годинна вежа.
更名 gengming перемінити ім'я (найменування).
更4卜难数 gengpunanshii як пісок морський; як (що) піску морського; безліч; небачена кількість; легіон; купа; відродження.
更生 g6ngsh6ng 1)(复兴）（відродитися). 2)(利 用废料生产)регенерація.
更始 gengshT <^> почати наново (знову); віднбвлення (обновитися).
更替 gengti змінятися (зміна); чергуватися (чергування); на зміну.轮流〜чергуватися позмінно; змінятися по черзі;我去〜我弟弟 я піду на зміну моєму брату.
更新 gengxln віднбвлення (обновитися); поновлення (відновитися).岁序〜зміна року;固 定资本的〜 <经> віднбвлення основного капіталу; 根株〜〈林〉віднбвлення пнів;种子〜 <植> насінне поновлення;〜委员会工作人员 的阵-容 освіжити склад співробітників комісії.
更新世 ggngx了nsh'i <地质> плейстоцен; плей- стоценова епоха.
更衣 gengyl 1)(换衣服）переодяглася (перевдягання). 2)(上厕所）відправитися в туалет (у туалетну).
更І室gengylshi 1)(换衣服的地方）роздягальна [кімната]; роздягальня розм.\ (更衣休 息室）побутсівка розм. 2)(厕所）туалет; туалбтна застар” убиральня.
更正 gengzheng виправити що (виправка прост.); поправити що (виправлення); виправити що (виправлення).〜笔误 виправити описки;〜自己的错误 виправити свої помилки; внести виправлення; зробити виправлення.
胃 geng.
庚 geng ген {сьомий із 10 циклічних знаків).
庚帖 gengtie метричні виписи нареченого і нареченої, якими обмінюються при
заручинах.
ш _
Ш geng.
耕 geng орати що (бранка); зорювати що (оранка); обробляти що (обробка); обробляти що (оброблення).春〜весняна бранка (бранка);浅〜дрібна бранка;深〜плантйж спец.; глиббка бранка (оранка);〜地 орати (збрювати) землю (поле);把地〜松 розпушити збмлю;他〜了一早晨地 він проорав цілий (увесь) ранок;拖拉机〜了两百多公顷 трактор зорав понад двісті гектарів.
gengchu живий сільськогосподарський інвентар; робоча (тягова, тяглова) худбба.
耕地 g6ngdi 1) -*Щ. 2) (_种的Іі4) рілля; брна (оброблювана) земля.
耕具 gengju знаряддя для бранки.
耕牛 gengniu роббчий бик (віл, буйвіл).
耕耘 gengyun прополка; полоття; сапання.
耕者有其田 g6ngzhgy6uqWdn кожному орачу 一 своє поле; землею повинний користуватися той, хто на ній трудиться.
耕种 gengzhdng обробляти і посіяти що; обробляти (обробляти) землю.机器〜машинна обрббка землі;〜荒地 підняти цілину;〜完毕 відорати і відітнути що.
耕作 gengzu6〈农〉обробка; землерббство.〜技 术 техніка землеробства;〜方法 метод обробки.
耕作层 gengzuoceng <农> орний шар.
廣 geng.
康续 gengxu〈书〉продовжуватися (продовження). ~ 不断 [продовжуватися] безупинно.
Ш geng (咸囊）[густа] юшка;(甜羹)кисіль ч.鱼 〜р“бна юшка; уха;豆腐〜[rycrd] юшка з "доуфу"; 7_К果〜кисіль із фруктів; фруктовий кисіль;莲子〜компбт із зерен лотоса.
繁匙 gengchi [столова] лбжка.
耿 gSng.
耿耿 genggeng 1)(忠诚）відданий (відданість); вірний (вірність).〜此心 моя [незмінна] відданість. 2)(有心思）турботи мн.〜不寐 позбутися сну (втратити сон) від тяжких дум (турбот);〜于怀 засісти у душі (у голові，у розумі); близько приймати до серця що; злопам'ятний (用于记恨).
耿介 gengjie чесний (чесність); справедливий (справедливість).
耿直 gengzhi чесний (чесність); прямий (пря- MOTd); прямодушний (прямодушшя); прямолінійний (прямолінійність).为人 ~ людина пряма (чесна, прямодушна, прямолінійна). 粟性〜натура пряма (чесна); прямолінійність натури.
埋 gSng.
埂gSng 1)—埂子.2)(高起来的地方）увал; гребінь 4.t спецбрбвка.
埋堪 gengyan вал; дамба.
梗子 geng*zi межа.
喷 geng.
喂 geng спазми [у гбрлі]; клубок (грудка) у горлі стоггь (застряг); клубок (грудка) підступила (підкотився) до горла; давитися. 他喉如〜得不出话来грУдка в горлі стоїть, і він ні слбва не мбже вимовити.
Р更咽 ggngy^ схлипнути (схлипування); захльббуватися від сліз.
绩 geng.
续短汲深 gSngduSnjishen здібності недостатні, щоб впоратися з завданнями; при настільки малих здібностях такі серйбзні завдання; при таких скрбмних здібностях ніяк не впоратися з настільки відповідальним завданням.
梗 gSng.
梗gSng 1)(枝或莖）стеблб ч.花〜 квітконосне стеблб; квітконіжка;高粱〜 стеблб гаоляна;白菜〜качйн капусти. 2) (挺直）випрямити що (випрямлення).〜 着脖子 витягнувши (випрямив) шию. 3) 〈书〉(顽固）упертий (упертість). 4)(妨 碍)заважати кому-чому; перешкоджати кому-чому (перешкбда),作〜чинити перешкоди; вставляти (ставити) ціпки в колеса.
梗概 ggngg^i корбткий зміст,故事的〜корбткий зміст рбзповіді;略知〜зн^ти в загальних рисах;遇见到事态发展的〜передбачати загальний розмах подій.
梗塞 g6ngs6 1)(阻塞）прббка.道路〜на дорбзі утворилася пробка; закрились усі шляхи; сполучення перервалося. 2) <医> інфаркт.心 肌〜інфаркт міокарда (с^рця).
梗死gSngsi -»•梗塞2).
梗直 gSngzhi ―耿直 gSngzhi.
梗阻 gSngzti 1) закупорка.肠〜 <医> зак^порка кишечника. 2)(阻拦）перешкоджати кому-чому (перешкбда); затримувати кого-що (затримка); ставити ціпка в колеса кому.横力卩〜чинити всякі перешкоди кому; усіляко ставити ціпки в колеса кому.
鍾 gSng.
Ш geng 1) <书> (鱼骨头)риб'яча кістка 2)(卡在 喉晚里）подаватись чим.〜了 一根鱼骨头 подавитись риб^чою кісткою.
鲠直 ggngzhi -> 耿直 ggngzhi.
JE geng 另见 g6ng.
更g6ng 1)(更加)ще; тим;用形容词或副词的比 较级表示.〜确切地说правильніше (точніше) говорячи;克服~大的困难 переббрювати і не такі (ще великі) труднощі;今天比昨天〜好 сьогбдні ще крйще, ніж учбра; UP〜好了 тоді тим крйще;在没有比这〜好的了 немйє нічого кращого за це;倘不立即设法，


256
辦g将变得〜困难якщб зараз же не вжити заходів, то все ще більше (тим більше) ускладниться;连他都不知ій这件事，其余的 人那就〜不必说了 нйвіть він не знає про це, про інших нічого і говорити;至于这件薪,〜 不在 ІД•下 що стосується цієї [справи], то вона тим паче не заслуговує ніякої уваги; jlli 连@都不敢看她，〜不要说讲话了 він і дивитися на неї остерігався, а не те що розмовляти. 2) <书> (所ще. ~进一步提高思 想水平 вище підняти (ще більше підвищити) рівень в ідеологічному відношенні.
更加gSngj诅—更1).〜兴旺подйльше процвітання;在〜复染的条件下у ще більш складних умовах;那就〜容易了 тоді тим більше (тим паче) буде легше;斗争〜尖锐了 боротьба загострилася з новою силою (ще сильніше).
更其 gengqi —更 1).
更上—层楼 geng sh^ng yl ceng lou піднятися ще вище; домогтися ще більших успіхів; ще більш удосконалити (поліпшити).
堆 geng.
対3 g^ng дорбга, шлях, gong.
宏 gong рука від ліктя до плеча; лікоть.
工 gong.
工丨 gong 1)(工人）робочий,修理〜ремонтник; робочий з ремонту. 2)(工作)роббта.上〜йти (піти, вийти) на роббту;下〜йти (піти) з роботи;停〜зупинити (призупинити) роботу; 这样可以省〜так можна заощадити, на роббті; (спростити роботу). 3)工程.开〜 почати роботу; стати до роббта (до будівництва). 4)(工业）промисловість.化〜 хімічна промисловість. 5)(工作定额）трудодень ч.这件9：程需要二十个〜才能完成на виконання цієї роббти (на цю будівлю) буде потрібно 20 трудоднів. 6)工吳 4). 7) (©长) м^ти вміння; бути майстром,〜于绘ШІ бути майстром малювання.
工 2 gong <音> "гун" {китайський нотний знак); мі невідм. -、
工本 gongben собівартість [виробництва].不 〜ре шкодуючи [засобів і] витрат; не боятися витрат; не жаліючи сил і засобів.
工本费 gongbenfei собівартість виробництва.
工笔 gongb!〈艺〉тонкий лист.
工兵g6ngbfng —•工程兵.〜部队інженбрна частина; інженерні війська;〜菅 інженерний (саперний) батальйон;地雷〜мінер. ，
工厂 gongchang фабрика (фабричний); завод (заводський); завбди і фабрики.联合〜 комбінат,〜工人 фабрично-заводські робітники; заводчани мн.
工上-gongchangfa фабричне законодавство.
Лі 主 gongchangzhu фабрикант; заводчик.
工场 gongchang майстерня; мануфактура;〜手 工业 <经> мануфакт知а;资本І义Й〜手工 业期间 мануфактурний період капіталізму.
工厂主 g5ngchangzhii мануфактурист.
U二矜；0 gongchao робітниче хвилювання; хвилювання робітників.
工尺 g6ngcM <奋> [китайські] ноти.
工程 gongcheng будівництво; роббта; об’єкт.建 筑〜будівельні роббти; роббти з будівлі (по будівництву); 土木〜цивільне будівництво;
采їГ〜гірські роббти;土方〜грабарства;装修 〜опоряджувальні роббти;新建〜роббта з новобудбви; новий об'єкт;改建〜роббти з реконструкції; об'єкт, що реконструюється; 扩建 ~ роббти з розширення;重点〜 важливий об'єкт; найважливіша стройка; І|ш 时性〜тимчасбва будівля; 7ІС久性〜постійна будівля;〜技术人员 інженерно-технічні працівники; інженерно-технічний персонал; 〜地质,学 інженерна геологія.
工程兵g6ngch6ngbTng <军> 1)(把部队） інженерна частина; інженерні війська. 2)(指 兵）сапер.
工程师 gongchengshl інженер,总〜головний інженер;主任〜старший інженер 助理〜 молодший інженер;工人〜інженбр- робітник; 土木〜цивільний інженер; інженер-будівник;起筑〜інженер-архітектор; 航空〜авіаінженер.
ЛЩ^ gongchengxue техніка. буді¬
вельна техніка;机械〜механічна техніка.
工党g6ngdSng (挪威等国的工党)робоча партія; (英、澳等国的工党）лейбористська партія.〜 党员 член робочої партії; лейборист; ~ШМ уряд лейбористів.
工地 gongdi будівництво; будівля; будмай- данчик; будівництво; будівельний майданчик. 建筑〜місце будівлі (будівництва).
JC读 gongdu учитися на свій заробіток; учитися без відриву від виробництва.
工读生 gongdiisheng учнівський; без відриву від виробництва.
工段 gongduan ділянка; відділення.建筑〜 будівельна ділянка;生产~ виробнича ділянка; 热处理〜термічне відділення; ділянка термообрббки.
工# gongfen трудова одиниця； трудодиниця~ 千册 книжка трудодиниці;记〜вести облік трудодиниць;评〜встановКти норму трудо- диниць.
工分值 gongfenzhi вартість (оплата) трудо- диниці.
工蜂 gongfeng робоча бджола.
工夫g6ngfli 1)(时间）час,〜全用在学习和工作 上 витратити весь свій час на навчання і роботу; час цілкбм пішов на навчання і роботу;有几小时的〜就行了 дбсить буде декілька годин часу. 2)(闲暇）[вільний] час; дозвілля 有〜的时候再做 зробити，коли буде час;没有〜нем焱є часу; ніколи;因为没有〜за відсутністю (через брак) [вільного] часу;明 天我没有〜завтра в мене не буде часу; завтра мені буде ніколи. 3)(花费的力气）роббта; труд.在改造世界观方面下〜покласти багато праці на перетворення світогляду;用〜 витрачати силу; серйозно (старанно) займатися (вправлятися);他在这幅画上用 了 不少〜чиміпо праці він витратив на цю картину;如果返工,〜可就大了 якщб робити знову, то велика це буде роббта (то піде маса часу, то це відніме масу праці). 4) (5аін) уміння; мистецтво.〜4艮深 володіти в досконалості; велике уміння; Ш 存涵养〜 володіти собою в досконалості; велике уміння тримати себе в руках;练〜 вправлятися в чому.丨丨参阅“抓工夫 zhu§ gong.fu’，.
工会 gonghui профспілка; професійна спілка. 力卩入〜вступити в професійну спілку;世界〜
联合会 всесвітня федерація профспілок;〜工 作 профробота;〜组织 профспілкова (професійна) організація;〜基层委员会 профком;〜小组 профгрупа;〜小组长 профгрупорг; ~^员 член профспілки, gonghuizheng профбілет.
工价 gongjia вартість роббти (робочої сили).
工架 gongjia〈剧> манера гри [артиста]; постава артиста.
工间操 g5ngjiancao гімнастика під час перерви у роботі; виробнича гімнастика.〜时间 фізкультпауза.
工件 gongjian〈机〉обробляє деталь.
工匠 gongjiang ремісник.
gongjiaofei <经> аванс на замовлення, що видається держпідприємством приватним фабрикам і заводам.
工具 gongju 1)(器具）інструмент; знаряддя. Щ ZL〜слюсарні інструменти;生产〜знаряддя виробництва;劳动〜знаряддя праці;交通〜 засоби повідомлення (пересування) 2)(手段） знаряддя; засіб.交际〜зйсіб спілкування;斗 争〜знаряддя боротьби.
工具钢 gongjugang <冶 > інструментальна сталь.
工具书 gongjushu [довідкові] посібники.
工科 gongke технічні науки.〜大学 політехнічний інститут.
工矿 gongkuang завбди і рудники.〜企业 підприємства заводів і рудників; комбінат завбдів і рудників.
工力g6ngli,l)—工夫3).做这件事要用很大的 〜для цієї справи потрібно багато праці. 2) (人力）робоча сила.
ІЕ联 gonglian тредюніони мн.
工联主义 gonglianzhuyi тредюніон
工联主义者 gonglianzhuyizhg тредюніоніст.
工料 gongliao робоча сила і матеріали.
工龄 gongling трудовий (виробничий, робітник) стаж. 4也的〜令艮长 у ньбго великий [робочий] стаж.
工农 gongnong робітники і селяни.〜联盟 союз робітників і селян;〜政府 робітничо- селянський уряд;〜红军 робітничо- -селянська Червбна Армія;〜速成中学 робітничий факультет;〜速成中学学生 робфахівець;〜出身 робітничо-селянське походження;〜作家 письменники робітничо-селянського походження; письменники, вихідці із селян, зі сфери робітників;消灭〜 差另ij ліквідація різниці між робітниками і селянами.
工农兵 gongnongblng робітники, селяни і солдати.
gongpeng барак.
工钱g6ng_qian 1)(作零活所得的钱）плата за роботу.这活儿要多少〜？ скільки коштує ця роббта? скільки беруть (треба заплатити) за цю роботу? 2) <口> 一工邊.
工巧 gongqiao тонкий (тонкість); хитромудрий (хитромудрість),构造〜тонкість пристрою; хитромудрий (витончений) пристрій; і® 得 很〜д夕же витончено намальований.
工区 gongqii ділянка.
工人 gongren робітник,产业〜індустріальні (промислові) робітники;雇佣〜найманий робітник;〜贵族 робоча аристократія;〜运动 робітничий рух;〜阶级 робітничий клас〜作 家 письменник-робітник;〜群众 робітничі


257
мйси;〜干部 робітничий висуванець.
І人党 g5ngrendang робітнича партія.匈牙不 1J 社会主义〜Угбрська соціалістична робіт- нича партія.
工伤 gongshang виробничий травматизм,〜事故 нещасливий випадок на виробництві.
工商部 gongshangbu міністерство промисловості і торгівлі.
工商# gongshangjie торгово-промислові (ділові) кола; промисловці і крамарі; представники торгово-промислових кіл.
工商税 gongshangshui торгово-промисловий податок.
工商业 gongshangye промисловість і торгівля. 〜资本家 промислові і торгові капіталісти;〜 资产阶级〜торгово-промислова буржуазія.
工时 gongshi робочий час.
工事 gongshi укріплення; спорудження; фортифікація спец.永久〜довгострокбві укріплення (спорудження, фортифікації);防 御〜оборбнне спорудження;摧毁敌军〜 зруйнувати укріплення противника;我军在 山坡筑了防御〜наші війська закріпилися на схилах гори.
Л头 gongtou доглядач.
工团主义 gongtuanzhQyi синдикат.
工团主义者 gongtuanzhiiyizhe синдикаліст.
工稳 gongwen гладкий (гладкість).造句 ~ пропозиція складена добре.
工务段 g6ngwCiduan〈铁路> дистанція шляху.
工细 g6ngxi тонкий (тонкість).雕亥Ij〜тонкі різьблена роббта.
工效 gongxiao ефективність [роббти].〜很高 ефективність роббти дуже висока.
工薪 gongxln заробітна плата; зарплата розм.
ЛІ序 gongxu порядок роббти; операція.
工宣队 gongxuandui робоча бригада по пропаганді ідей Мао Цзедуна; робоча агітбригада. 〜队员 член [робочої] агітбригади.
工业 gongye промисловість; індустрія.重〜 важка промисловість (індустрія);轻〜легка промисловість (індустрія);冶金〜металур- гійна промисловість;纺织〜текстильна промисловість;汽车〜автомобільна промисловість; 〜企业 промислове підприємство;〜 城市 промислбве місто; ~生产 промислова продукція;〜战线 промислбвий фронт;〜布局 розміщення промислбвості; ~ 革 命 промислова революція;〜后备军 промислбва резервна армія;〜无产阶级 промислбвий пролетаріат.
工业病 gongyebing професіональна хвороба.
工业部 gongyebu міністерство промисловості. 冶金〜міністерство металургійної промисловості; 机械〜міністфство машинобудування.
工业国 gongyegu<3 індустріальна країна.
工 Ук 化 gongyehua індустріалізація (індустріалізуватися). 国家〜індустріалізація країни;使国家〜індустріалізувати країну;国 家年会主义〜соціалістична індустріалізація країни.
工业品 g6ngyepTn продукт промисловості.
工艺g6ngy丨1) <技> технолбгія.〜改革 удосконалення технології;〜规程 технолбгія; технологічний регламент;〜流 Ш технологічний процес;起毛〜5 ШШ~ технолбгія ремонту;采汕〜технолбгія видобутку нафти. 2)(手工艺•）[рукодільне] мистецтво.〜美术
прикладне (декоративно-прикладне)
мистецтво.
工艺品 gongyipln худбжній виріб.
工艺师 g6ngyishT технолог. 金属〜 технолог-метапіст;化学〜технблог-хімік.
工艺学 gongyixue технолбгія.金属〜технолбгія металів;燃料〜технолбгія палива.
工役制 gongyizhi〈史〉відпрацьовування мн.
ЛЖ gongyou молодший обслуговуючий персонал; (淸洁工)прибиральник; прибиральниця.
工欲善其事，必先利亭器g6ngy(isMnqishi， bixianliqiqi хочеш упоратися з роботою (із справою), нагостри інструмент; поганою сіттю риби не наловиш.
工贼 gongzei штрейкбрехер.〜行为 штрейкбрехерство.
工长 gongzhang старшина ч.; десятник; старший майстер.建筑工程的〜будівблший десятник;热处理工段的〜старший на ділянці термообробки.
工整 gongzheng аккуратний (аккуратність).字 写得非常〜ієрбгліфи виписані надзвичайно старанно;他的字写得很〜він пише дуже аккуратно.
工致 gongzhi тонкий (тонкість).
工种 gongzhong спеціальність робітників.
工装裤 gongzhuangku комбінезон.
工资 gongzl заробітна плата; зарплата розм.; оплата;(工资定额）ставка.〜等级 тарифний розряд; розряди зарплати;高〜висбка зарплата (оплата); висбкий заробіток; спецставка (指付给某些专家的特另І高的工 资)；货币〜грошові заробітна плата;计时〜 погодинна (погодинна) оплата;计件 ~ відрядна оплата;固定〜тверда ставка; одержати зарплату;领〜получка [зарплата]; 发〜видати зарплату; видача зарплати.
工资分 gongzlfen товарна один“ця.
工资制 gongzlzhi система заробітної плати,计 件〜система відрядної заробітної плйти; відрядність;八级〜8-розрядна система заробітної плати.
工字钢 gongzigang〈冶〉двотаврова сталь (бшіка).
工作 g6ngzud 1)(做工)працювйти (роббта).积 极〜активно працювати;动手〜узрітися за роббту;〜一整天 пропрацювати (просидіти за роботою) цілий день;机器在不停地〜 машина працює безперебійно. 2)(业务，任 务）роббта.科学研究〜наукбво-дбслідна роббта;思想〜ідеологічна роббта;社会〜 суспільна роббта;突击〜ударна роббта;装配 机器的〜роббта по збиранню машини;参力卩 建设祖国的〜участь у будівництві країни;进 行群众〜вбсти роббту серед мас;〜时间 робочий час; робочі години;〜会议 робоча нарада;〜岗位 роббче місце;能力 ~ працездатність;〜能力较差的人 недостатньо працездатна людина;〜人员 працівник; персонал;〜母机верстат;我们的〜做得 不够 зробленої нами роббти недостатньо (мало); наша роббта була недостатня. 3)(职 业)роббта.在资本主义国家，许多工人找不 到〜у капіталістичних країнах багато робітників не можуть знайти собі роббту.
工作队 gongzuodui бригада; робітничий загін.〜 Р人长 бригадир;武装〜збройний робочий загін.
工作服 gongzudfu спецодяг; спецівка розм.; робочий комбінезон; роббчий халат.
工作量 gongzuoliang об'єм робіт; навантаження.
工作面 gongzuomian 1) <矿> вибій. 2) <机> робоча (оброблювана) поверхня.
工作曰 g6ngzudrl роббчий (трудовий) день; трудодень ч.
工作室 g6ngzudshi робоча кімната;(艺术家的 工作室）ательє; студія.
作台 gongzuotdi роббчий стіл, gongzudtuan роббча комісія.
工作者 g6ngzudzh§ працівник; діяч.优秀〜 відмінний працівник;科学〜наукбвець;教育 〜працівник освіти;文学艺术〜діячі літератури і мистецтва;新闻〜кореспондент; журналіст; репортер; працівник преси.
工作证 gongzu6zheng роббча (служббва) картка; службовий квиток.
工作制 g6ngzudzhi режим роббти.八小时〜 восьмигодинний роббчий день.
工作组 gongzu6zu роббча бригада; роббча група. 〜组长бригадир.
弓
弓g6ng 1)(射箭工具）лук.拉〜натягіфи тятиву;硬〜тугий лук. 2)(弓状器物）смичок. 小提琴的〜скрипковий смичок. 3)(弯曲） згинати що (згин); вигинати що (згинання). 〜着背 зігнути спину; зігнутися.
弓背 g5ngbei дуга л夕ка.
弓箭 gongjian лук і стріли.
弓箭手 gongjiansh6u лучник ащ.; стрілець із лука. g5ngju лукова пилі.
弓窮 gongndng сайдак; сагайдйк; чохбл для лука.
弓弦 gongxian тятива.
弓形 gongxing форма дуги; сегмент [кбла].
弓子 gong zi смичбк.
^ gong.
公 1 gong 1)(国家或集体的）суспільний; державний; казенний.〜款 суспільні (державні) засоби; казенні гроші;立党为〜будувати партію в ім'я інтересів величезної більшості; 出以〜心 керуватися суспільними інтересами. 2)~»•公平.分配不〜несправедливий розпбділ;秉〜办理 вчинити по справедливості (справедливо). 3)(共同的）су- спшьний; загальний. 4) 一公布.〜诸于世 випустити що у світ; опублікувати що для загального відома. 5) 公用.〜疾 пшіички загального користування.
公2 gong —公爵.1)大〜великий князь (герцог).
2)(对男子的尊称）пан.张〜пан Чжан;诸~ панове мн. 3) ~►公公 1). 4)(雄性）самець;〜 鹿 олень.
公安 gong'an громадська безпека.〜人员 працівники міліції;〜工作 роббта з забезпечення громадської безпеки;〜部门 органи громадської безпеки;.〜部 Р人 війська
громадської безпеки;人民〜机关 органи нарбдної громадської безпеки.
公安部 gong'anbu міністерство громадської (державної) безпеки.
公安局 gong'anjij міліція; управління громадської безпеки. .
公案 gong'an 1)(疑难案件）казус.无~ дуже казусна [судбва] справа. 2)(纠纷事件) [спірна] справа. 了却一粧〜покінчити зі


258
справою;这件〜就此收场了 весь галас на цьому і скінчився.
公报 gongbao 1)(正式文告）комюніке невідм. 政府〜урядбве комюніке;新闻〜інформа- цшне комюніке;正式〜офіцШне комюніке;. 发表联合〜опублікувати спільне комюніке. 2) (发表公文的期刊)вісник; бюлетень ч.\ офіційне видання.
公倍数 g6ngb6ishCi <数> спільне кратне.最小〜 спільне найменше кратне.
公比 gongbl <数> спільне відношення.级数〜 спільний знаменник прогресії.
公布 gongbu опублікувати що (опублікування); оголосити що, про що (оголошення); зрадити гласності що. ~账目 опублікувати рахунки;〜会谈结果 опублікувати результат переговорів; оголосити про результати переговбрів;〜干部名单 опублікувати (оголосити) списки кадрів;在报纸上予以〜 опублікувати в газетах;〜了新的规章 опублікований (оголошений) новий статут; 此件不得〜даний документ не nifljwrde ого- лбшенню (опублікуванню).
公差 g6ngcM 1) <数> загільна різниця 2)〈技> дбпуск; що допускається; (припустиме) відхилення. 3) <财> ремедіум.
公差 gongchai 1)(公事）офіційне доручення; відрядження. 2)(旧时指官府的差役）конвоїр; конвойний; стражник.
公Р gongchan суспільна власність; суспільне майно.
公尺 gongchi метр.两〜长 довжина в два метри.
公出 gongchii бути (перебувати) у відрядженні; піти (виїхати) у службових справах.
公畜 gongchu виробник,纯种〜дббрий виробник.
公垂线 gongchuixi^n <数> загальний перпендикуляр.
公担 gongdan центнер; [метричний] квинтал. gongd^o (ІЕ^) правда; справедливість. І 持〜стояти за правду (за справедливість).
公道gong-dao 1)公平.办事待人都〜справедливий і у справах, і до людей;说句〜话 говорячи по справедливості;得替她说句〜话 треба віддати їй належне. 2)(价钱不贵） помірний.价钱〜помірні ціни.
公德 gongde суспільна мораль.
公敌 gongdi спільний (загальний) вброг 人民〜 спільний ворог народу.
公赎 g6ngdii <书> —公І：.'
公断 g6ngduan 1)(秉公判断）справедливе рішення; вирішити що по справедливості 要 求〜вимагати справедливого рішення; шу- KdTH правосуддя. 2)(居中裁断）третейське рішення; арбітр厶ж 听f矣〜передати питання на арбітраж (на третейське рішення); ~制度 система арбітражу.
公吨 gongdiin метрична тонна. -
公而忘私 gong er wang si забути думати про себе заради блага; віддати себе цілкбм суспільній Р960ТІ; самовіддано; із самовідданістю.
公法 gongfa публічне прйво.国际〜міжнарбдне [публічне] право.
公方 gongfang державний блок.〜"ft表 представник державного блоку;〜经理 директор державного блоку.
公跋 gongfei за рахунок держави; на казенний рахунок.〜医疗 лікування (медичне обслуговування) за рахунок держави;〜留学
навчатися за кордоном за рахунок держави.
公费生 gongfeisheng учнівські на державний рахунок.
公分 g6ngfBn 1)(长度単位)сантиметр. 2) (ЗІж 单位）грам.
公分母 gongfenmu <数> спільний знаменник.
公愤 gongfen загальне обурення; загальний (всенародний) гнів; гнів громадськості.弓 І起 〜викликати загальне обурення (загальний гнів); обурити громадськість; публіку охопило обурення.
公干g6nagAn •公事1).你到此有何〜？ а ви в якій справі прийшли?
公告 gonggao повідомлення; маніфест; декларація.
公共g6ngg6ng (社会的）суспільний (全体的） загальний.〜福利 суспільне (загальне) благо; 〜利益 суспільні (загальні) інтереси;〜秩序 суспільний порядок; суспільна власність;〜 贝才产 суспільне майно;〜设М суспільний благоустрій;〜设施事业 суспільна справа;〜 食堂 громадська (загальна) їдшіьня;〜宿舍 гуртожиток;〜场所 громадські місця;〜图书 馆 публічна бібліотека;〜汽车 автобус;空中〜 汽车 аеробус; запасний фонд (капітал);〜积 累 фонд суспільних нагромаджень.
公公gong-gong 1)(丈夫的父亲）свекор. 2)(尊 称年老的男子)дідусь ч.; діду.
%： Ш gonggii державне капіталовкладення; державний пай; державна частка.
公馆 g6nggu^n (住宅）особняк;(官邸）рези- денція.
公国g6nggu6 <史> (俄罗斯的公国）князівство (西欧的公国）герцогство.
公海 g5nghai відкрите море.
公害 g5nghai соціальні недуги; суспільне зло. 与〜作斗争 боротьба із соціальними недугами.
公函 gonghan віднбшення; офіційний (діловий) лист.〜офіційне листування.
公会 gonghui гільдія; колегія.同业〜гільдія; гіпьдейский союз;律师〜колетія адвокатів; адвокатська корпорація.
公鸡 gongjl когут.
公积金 gongjljln запасний фонд (капітал); фонд суспільних нагромаджень; неподільний фонд.
公备gongjl 1)(平行隆重的祭礼）ств?рііти цивільну панахиду; організувати жалобний мітинг. 2)(祭礼）цивільна панахида; жалобний мітинг.
公家 gong-jia<P> суспільний; казенний.〜的财 物 суспільне (казенне) майно.
公教人员 gongjmo-i^nyudn державні службовці і вчителі.
公斤 gongjln кілограм; кіло невідм., розм.
公举 gongjii [спільно] вибрати кого-що.
公决 gongjue загальне рішення; вирішити голосуванням. 全民〜референдум; всенародний досвід.
公爵g6ngju6 (俄罗斯的公爵）князь «/.；(西欧的 公爵）герцог,〜领地 князівство; герцогство; 〜夫人 княгиня; герцогиня.
公开 g6ngkai 1)(不秘密的）публічний (публічність); гласний (гласність);(合法的） легальний (легальність).〜投票 відкрите голосування ;〜演讲 публічна доповідь; публічна лекція;〜活动 легальна діяльність; 〜声明 привселюдно (відкрито) заявити;
评 відкрита критика;〜宣扬 відкрито
(неприкрито) проповідувати;〜审讯 розгляд на відкритому засіданні;不〜审判 закрите засідання суду; суд при закритих дверях;〜的 秘密 таємниця (секрет) полішинеля;半〜的 地位 напівлегальне становище;〜的矛质 явне протиріччя;〜的敌人 явний ворог;〜地 说 говорити відкрито (відверто);〜地干 діяти у відкриту (відкрито)进行〜的斗争 вести відкриту боротьбу; відкрито борбтися. 2)(让 大家知道）розсекретити що\ зрадити гласності що.〜制造人造橡胶的秘密розсе- кретати технологію штучного каучуку;暂时 不能〜передчасно не підлягає розголосу (не можна оголошувати).
公开信 gongkaixin відкритий лист.
公款 gongkuSn суспільні (державні) засоби; казенні гроші.
公厘 gonglf міліметр.
公里 gongli кілометр.
公理 g6nglT 1)(公认的过理）
загальновизнана
істина;
вища
справедливість.〜的胜利 торжествб справедливості. 2)〈数> аксіома.
公历 gongli григоріанський календар; новий стиль.
公任!I gongli загальний закон; загальне правило.
公粮 gongliang податок; сільськогосподарський податок, внесений зернбм. 缴纳〜 хлібоздавання; хлібопоставки мн.; здача зерна державі.
公路 gonglu шосе невідм.; шосейна дорбга.汽 车〜автомобільне шосе; автострада; автотраса;高速〜швидкісна автотраса;〜运 输 автодорожній транспорт;〜大桥 автодорожній міст.
公论 gonglun суспільна (загальна) думка; громадськість. 一致〜єдііна думка громадськості; 是非自有〜правда завжди залишиться правдою.
公民 g6ngmin громадянин; громадянка.〜的义 务 цивільний обов'язок.
公民权 gongminquan громадянські права; прав^ громадянина.
分亩 gongmii ар.
公墓 gongmu громадське кладовище;八宝山革 命〜революційне кладовище Бабаошань.
公牛 g6ngniii бик;(水牛）буйвіл.
公判 g6ngp^n 1)(公众评判）виносити що на суд громадськості. 2) <法> [публічне] оголошення вироку.
公平 g5ng-pmg справедливий (справедливість); безсторонній (безсторонність неупередженість, безпристрасність).〜合理 справедливий і розумний (раціональний, доцільний); 〜合理的要求справедлива вимога; 〜合理的办法 справедлива і раціональна міра; 〜合理地解决 вирішити (дозволити) на справедливих засадах;〜交易 чесна торгівля; 〜的价格помірні ціни;,予以〜的估4 дати справедливу (безкорисливу,，об'єктивну) оцінку; справедливо (безкорисливо, об'єктивно) оцінити кого-що; 不〜的判决 упереджений вирок; упереджене рішення; 提出的条件很〜висунуті умови цілкбм справедливі;这样是不〜的 тйк буде несправедливо; це не по справедливості.
公婆 gongpo свекор і свекруха.
公仆 g6ngpu слуга народу.
公切线 g6ngqi6xi^n <数> спільна дотична.


259
公顷 gongqing гектар.
公然 gongran відкрито; явно; відверто; без усякого отримання.〜声称 відкрито (відверто, без усякого отримання) заявити про що.\ 〜Пі] Ж відкрито (відверто) кричати;〜横力II干涉 відкрите (неприкрите) втручання; відкрито втручатися в що;〜违反条约 відкрите (пряме) порушення дбговору;〜无耻地说 с відвертим цинізмом говорити.
公认 gongren загальне (всезагальне) визнання; загальновизнаний.〜的权威 загальновизнаний (незаперечний) авторитет;〜的事实 загальновизнаний (визнаний) фаісг;这为大 家所〜це загальновизнано; це визнано (визнається) усіма;资本主义灭亡的不可避І性， 早为全世界进步人士所〜неминучість загибелі капіталізму давно пророкується передовими людьми всього світу.
公社 gongshe комуна; громйда.人民〜нарбдна комуна;原始〜первісна громада;民族〜 родова громада.
公设 g6ngshd〈数，Щ> постулат.
公审 gongsh^n〈法> публічний (гласний) суд; відкрите засідання суду; суд при відкритих дверях; показовий судбвий процес (суд).〜战 Щ публічний суд над військовими злочинцями.
公升 gongsheng літр.
公使g6ngshl <外> посланець.特命全权〜 надзвичайний і повноважний посланець (苏 联用语)；надзвичайний посланець і повноважний міністр (其他某些国家用语)；驻办〜 міністр-резидент; резидент.
公使馆 gongshlguSn місія.
公式 gongshi формула.代数〜алгебраїчна формула; 套〜корисіувітися готовою формулою; 不能按死板〜办事не можна працювати за шаблоном (за трафаретом, за схемою).
公式化 g6ngshihu& 1)〈文> схематизм. 2)(指死 板地处理问题）схематизація (схематизуватися); схематичність (схематичний); шаблонність (шаблоновий); стереотипність (стереотипний); стандартність (стандартний); штампованість (штампований).
公事 g6ngshi 1)(公家的事）служббві справи (обов'язки). 2) <口> 公文.
公事包 gongshibao портфель ч.
公事公办 gongshi gong ban дружба дружбою, a служба службою.
公署 gongshii управління.专区〜окружне управління.
公说公有理，婆说婆有理g6ngshu6g卩ngy6uK, poshuopoySul! у всякого Павла своя правда; кбжний вважає себе правим; всяк твердить про свою правоту; кбжний наполягає на своєму (на своїй правоті).
公司 g6ngsT суспільство; компанія; товариство.
必}■〜акціонерна компанія; товариство на паях;股份有限〜акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю;股份无限〜 акціонерне товариство з необмеженою відповідальністю;两合〜змішане акціонерне товариство;进出口〜експортно-імпортна компанія;保险〜страховб товариство; страхова компанія.
公私 g5ngsl державний і приватний.〜合营 спільна експлуатація підприємств державними і приватними капіталами;〜合营企业 державно-приватні підприємства;〜兼顾 з урахуванням як суспільних, так і приватних
(особистих) інтересів; сполучення державних інтересів з особистими;〜不分 змішування суспільного з особистим;〜分明 чітке розмежування особистого і суспільного.
公诉 gongsu обвинувачення.提起〜пред'яв“ти обвинувачення;〜意见书 обвинувачульний висновок.
公诉人 gongsuren обвинувач,社会〜суспільний обвинувач;国家~ державний обвинувач.
公摊 gongtan розверстати що (розверстка); розкласти що; розподілити що (розподіл); складчина.〜税款 розкласти (розподілити) податок;〜的钱；费用由大家〜втрати розподілилися порівну між усіма.
公堂 gongtang зал суду.私设〜влаштовується в кого в будинку судилище.
公推 gongtul [спільно] вибрати кого-що. 为 候选人 виставити його кандидатуру;〜一个 代表 вибрати представника.
公文 g5ngwen офіційний папір; офіційний документ. ~程式 форми офіційних паперів; посібник із діловодства; 〜体裁 канцелярський (офіційний) стиль;〜用胃 офіційна термінологія; канцелярська (офіційна) мбва;〜旅行 документи ходять від однієї інстанції до іншої.
公文纸 gongwenzhi [офіційний] бланк.
公务 gongwu державна служба; суспільні оббв'язки; службова справа.办理〜займатися службовими справами; викбнувати суспільні обов'язки. .
公务员 gongwuyuan державний службовець.
g5ngwu суспільне (державне，казенне) майно.
公廨 gongxie канцелярія.
公休 gongxiii [чергова] відпустка.
公演 gongyan суспільний перегляд; давіти виставу; виступ (виступати).
公议 gongyi суспільне обговорення; колективна думка.
公益 gongyi загальне благо; загальнокорисний. 为了〜для загального блага;这是有关〜的事 це питання загального блага; мова йде про загальне благо.
公益金 gongyijln фонд на поліпшення загального матеріального побутового становища; засоби на загальний добробут; суспільний фонд для підвищення загального добробуту.
公意 gongyi суспільна думка; загальне бажання; воля всьогб народу.
公团式 g5ngylnshi <Ш> найбільший спільний дільник многочлена.
公因数 g6ngyTnshCi <数> спільний множник.
公因子g6ngylnzl 公因数.
公营 gongying суспільний; державний.〜经济 суспільне (державне) господарство;〜企业
• йг г • 一— 9 *
суспільно-виробничі підприємства; підпри- ємства суспільного сектора.
、公用 gongyong суспільний; загальний; комунальний; загального користування.〜事业 комунальне господарство; комунальні
пбслуги; суспільне обслуговування; благоустрій; 〜•ill{管Щ局 відділ комунального господарства;〜电话 телефон загального користування;〜спільна кухня.
gongyou суспільний; загальний,〜ійі суспільні землі;〜财产 суспільна власність; суспільне майно.
公有化 gongyouhua усуспільнення (усуспіль¬
нюватися). 〜经济 усуспільнене господарство; 生产资料~ усуспільнення засобів виробництва;把资本І义的企业〜усус- пільнити капіталістичні підприємства.
公有制 gongyduzhi суспільна власність.生产资 料〜суспільна власність на засоби виробництва. ,
公余 gongyu у вільний від служби час; у позаслужбові години.〜之暇 у вільний від роббти (від занять) час; на громадських засадах.
公离 gongyu 1)(旅 Й), пансіон. 2)(寓所） багатоквартирний будинок.
公元 gongyuan нова (каша) ера.〜前 до нашої ери; до н. е.
公园 gongyuan парк; міський сад.
公约g6ngyu6 1)(国际条约）пакт;(专门问题的 公约）конвенція;(―般性公约）договір,和平 ~ пакт миру; мирний договір;北大西洋〜 Північноатлантичний пакт;海牙〜Гаігські конвенції;国际邮政〜міжнарбдна поштбва конвенція; 〜конвенція з морськбго
прйва. 2)(共同遵守的章程）дбговір.爱国卫 生〜,патріотичний дбговір (патріотичні зобов'язання) про санітарію і гігієну.
公会勺数 gongyueshu <Ш> загальний дільник.最 大〜найбільший загальний дільник.
公允 g5ngyun справедливість.持论〜справе- дливі судження.
公债 gongzhai державний найм.战 ff、f〜військб- ва позика;发行〜；推销〜реалізувати (розміщувати) пбзику;认购〜підписка на [державну] пбзику;偿还〜погашення державної позики;〜推销委员会 комітет з реалізації (з розміщення) державної позики.
公债券 gongzhaiquan облігація державної позики; сертифікат спец.
公章 gongzhang [офіційна] печйтка.
公正 gongzheng справедливий (справедливість); безсторонній (неупередженість); об'єктивний (об'єктивність); праведний (праведність) книжк.办事〜чин“ти по справедливості; діяти справедливо;〜的要求 справедлива вимога;〜的裁判 правосуддя; справедливий вирок;〜的评价 безсторбннє рішення; справедливе судження; справедлива оцінка; 予以〜的评价віддати належне;〜的审判员 об’єктивний суддя;〜的证人 об'єктивний свідок.
公证 g5ngzheng〈法〉нотаріальне засвідчення. 〜制度 нотаріат; система нотаріату;〜机关 нотаріальний брган;〜畐ij 本 нотаріальна копія.
公证,处 gongzhengchu < 法 > нотаріальна контора.
公证人 gongzhdngren <'法〉нотаріус.
公 ІЕ 书 gongzhdngshu <法> нотаріальний акт (документ).
公制 gongzhi метрична система.
公众 gongzhong публіка; громадськість; народні маси.
公猪 gongzhu кабйн; кнур спец., місц.
公诸同好 gong zhu tong hao поділитися з тими, кого це цікавить; поділитися з аматорами (із розумними людьми).
公主 g5ngzhu принцеса;(俄国的公主）царівна; (童话中的公І) королівна.
公转 gongzhuan <天> звертання.
公子gongzi 1)(旧时指富'家子弟）син пана; молодий панич. 2) <书> (旧时雜称对方的儿子） Ваш син.


260
公子哥儿 gongziger панич розм” застар.
ЇЙ gong.
功 g6ng 1)(功劳）пбдвиг; заслуга,战 ~ військбвий подвиг; бойові заслуги;立〜 здійснити подвиг; мати заслугу;——等〜 заслуга першого ступеня;〜大于过 у кого заслуг більше, ніж помилок. 2)(成效） результат; ефект.教育之〜результат виховання;徒劳无〜даремна праця; товкти воду в ступі; черпати (носити) воду решетом.
3)(技术修养）уміння; майстерність; мистецтво. 唱〜співоче мистецтво; майстерність (мистецтво) співу. 4) <理> роббта.
功败垂成 gongbaichuicheng зазнати невдачі на порозі успіху; провал напередодні успішного завершення; усе зірвалося в найостан- ніший момент; усі зусилля виявилися даремними.
功臣 g6ngch6n 1)(有功之臣）засл^жений державний діяч. 2)(有功劳的人）заслужений 革命〜заслужений революціонер;不以~ 自居 не пишатися своїми заслугами.
功成名就 gongchengmingjій зробити кар’єру; одержати заслужену славу.
功到自然成 g6ngd&ozirdnch6ng терпіння (час) і праця все перетруть; перемелеться - борошно буде.
功德 g6ngd6 1)(功劳德泽）заслуги і благодіяння. 2)〈宗> (指善行)добра справа; добро. 〜无量 зроблено велику добру справу. 3) <宗> (指诵经）молитва.
功底 gongdi основа (база) майстерності; початкова (перша) основа (база).他的〜深 майстерність його має під собою велику базу.
功夫 gong*fii —►工夫 gong-fu.
功绩 gongjl заслуга; досягнення.
功架 gongjia <居> постава актора; манера гри [артиста].
功课 gongke урок; аудиторне заняття.做〜го- тувати уроки;复习各门〜повторення навчальних предметів;〜很好 добре вчитися.
功亏一黃 gongkulylkui зірвати справу на порозі успіху; за малим справа стала; самої малості не дістає.
功劳 gonglao подвиг; заслуга.立〜здійснити подвиг; мати заслуги;记在…的 ~ 簿上 занести (записати) кого в актив.丨丨参阅“汗马 功劳 hinmS-g6ngldo”.
功利 gongli користь і вигода.
功利主义 gonglizhiiyi утилітаризм.
功不Ij主义者 gonglizhuyizhe утилітарист; утилітаристка.
功令 gongling закбни і декрети; постанови і розпорядження.
功率 g6ngl(l <理> потужність.
功名 gongming кар'єра.贪图〜честолк^бство， кар'єризм;贪图〜的人 кар'єрист; честолюбець.
功名心 gongmingxln честолюбство; кар'єризм. 〜很重的人 честолюбна людина; честолюбець; кар'єрист.
功能 gongneng функція.
功效 gongxiao ефект; дія.不见〜не дати ефекту.
功励 g6ngxiin 1)(功劳）:заслУга; подвиг.不朽的 〜безсмбртний подвиг;建立〜здійснити подвиг. 2)(有功劳的）заслужений.〜演员 заслужений артист;〜& заслужений
художник (діяч мистецтва).
功业 gongye заслуга.
功用 g5ngyong значення; призначення; функція; 机器的〜призначення машини;标点符号的〜 функція розділових знаків;这件物品有什么〜？ яке призначення цього предмета?
攻 gong 1) •攻打•〜城 напасти на місто; осадити (штурмувати) місто;〜难关 переборбти труднощі;主〜方面 < 军 > напрямок головного удару;助〜方面 <军> напрямок допоміжних ударів;〜入敌人 Р乍地 увірватися на позицію вброга з боєм. 2)(指 责)нападйти на кого-що (нападки мн.); гудити кого~що (осудження); ополчитися на кого-що; повстати проти кого-чого; накинутися на кого-що з нападками; зустріти (прийняти) у багнети кого-що. 3) (研究)займатися чим; штудіювати що (штудіювання).专〜医学 займатися медициною; штудіювати медицину.
攻打 gongda наступати (наступ); нападати (напад); атакувати кого-що (атака); штурмувати кого-що (штурм).〜敌人 наступати (нападати) на вброга; атакувати вброга; ударити по вброгу;〜敌人的阵地 атакувати (штурмувати) позиції вброга.
攻读 gongdu завзято (старанно, ретельно) учитися; із великою запопадливістю (запалом) вивчити що; штудіювати що (штудіювання). 〜不懈 гризти граніт науки.
攻击 gongjl 1)—攻打.总〜загальне повстання (напад); генеральне повстання;正面〜 фронтальне повстання (напад); фронтальна атака;侧面〜флангове повстання (напад); атака з флангу;〜目标 об'єкт повстання (нападу);〜型选手 <体> гравець стилю, що атакує (у стилі, що атакує,); 2)(恶意指责） нападати на кого-що, розм. (нападки мн.); висунути обвинувачення; кидати камінь (каменем) у кого; нападати з обвинуваченнями (із нападками) на кого-що; випад. 遭受〜піддаватися нападкам;无理〜 необгрунтований випад;不要进行人身〜не треба нападати з особистими нападками; прошу без особистостей;这是对我们的直接 〜це прямий випад проти нас; це удар, спрямований прямо на нас.
攻击战 gongjlzh^n <Щ> наступальна війна (операція); наступальний бій.
攻坚 gongjian завдати удару по укріпленому пункту (по укріплених позиціях) [вброга].〜 战术 тактика оволодіння укріпленими пунктами [противника].
攻坚战 gongjianzhan <军> наступальні операції на сильно укріплені позиції [ворога]; операції по оволодінню укріпленими пунктами противника.
攻і干 gongjie <书> нападки мн. (нападати на кого-що, розм.); випад.互相〜взаємні нападки; нападати один на одного.
攻克 g5ngke взяти [із бою] що.〜要塞 взяття фортеці.
攻破 g6ngpd прорвати що (прорив).〜敌人的防 线 прорвати лінію оборони противника.
攻 X:无备 gongqiwubei напасти на кого-що зненіцька; завдати кому-чому раптового удару.
攻取g6ngqti —攻占.
攻势 gongshi повстання.秋季〜осіннє повстан¬
ня; 政治〜політичне повстання;夕卜交〜ди- пломатична диверсія;转人〜перейтрі в повстання;〜防御<军> активна (наступальна) оборона.
攻守同盟 gongshou-tongmeng наступально-оборонний союз.
政无不克 gongwubuke не знати поразки; все- перемагаючий; переможний.
攻下g6ngxi& —攻克.〜堡鱼взяти [боєм] фортецю (укріплений пункт);〜科学堡全 опанувати твердиню науки.
攻陷 gongxian узяти штурмом що.
攻心g6ngxTn 1)(心理上的进攻）завдати поразки психіці [ворога]; уразити [вброга] психологічно; морально розкласти [вброга]. 〜为上 розтрощити дух вброга - це краща стратегія. 2)(往心上顶)：怒气〜нервбвий шок.
攻С、战 gongxlnzhan психічна атака.
攻占 g6ngzh^n взяти (запозичити) з бою що; захопити з боєм що.
Ж 子 gongzi < 农 > посилення поливання і добрива під час наливу колосів.
肢 gong.
肱 g6ng <书> плеч 谷.
肱骨 g6ngg(i <解> плечова кістка.
^ gong 另见 gdng.
供 g6ng 1)—供应.〜不应求 пбпит (потреба) перевищує пропозицію; пропозиція не покриває (не задовольняє) попиту; постачання не відповідає попиту; відставання постачання від попиту; ~ 过于求 пропозиція перевищує попит; пбпит відстає від пропозиції; недостатній попит 2)(提供） дати що кому-чому (надання); для чого~Щ% для вивчення;〜参考 для довідок; для керівництва;〜读者参考 служити читачам для довідок; довідка для читачів;上述资料〜 参考用 вищевказані матеріали призначені (служать) для довідок;〜使用 для використання;使用〜大家 дати в загальне користування (розпорядження);〜学生使用 розрахований на учнів;〜切削用的工具 інструмент для різання;〜建筑用的土地 земля під будівлю;本$发表〜讨论用ця стаття друкується в порядку обговбрення.
供电 gongdian < 电 > живлення [струмом]; електропостачання. ~ 系统 електрична мережа; електромережа, ~机组 що живить агрегат;对电话站〜живлення телефонної станції.
供电线 gongdianxian живильний провід; фидер.
供给 gongjl постачати кого-що ким-чим (постачання); постачання що (постачання); давати кого-що; надавати що кому-чому (надання),〜劳动力 давати робочу силу; постачати робочою силою;〜工厂原料 постачати завод сировиною; постачати заводу сировину;〜学生参考书 постачати учнів посібниками;〜城市电力 постачати (живити) місто електроенергією; ~ 膳宿 давати їжу і житло; повний пансіон;〜粮食 постачання продовольством; продовольче постачання; постачання продовольства;
药 постачання боєприпасами; боєпостачання; 〜货款 надання кредитів; ~ 情报 постачати інформацією; інформувати кого-що;实物〜постачання сировини;这些


261
学生的生活费用由国家〜усі ці учні живуть за рахунок держави.
供给制 gongjlzhi система постачання сировиною; система державного забезпечення [прожиткового мінімуму].
供求 gongqiu попит і пропозиція.〜关系 співвідношення попиту і пропозиції;〜规律 закон попиту і пропозиції.
М销 gongxiao постачання і збут. 乍令土〜no-
стачальний кооператив.
gongxu постачання та потреби.
供养 gongyang 另见 gongyang (Ш#) утримувати кого-що (утримування); годувати кого-що.〜父母 утримувати батьків;〜家庭 утримувати (годувати) сім'ю;由女儿〜бути (жити, перебувати) на утриманні дочок;由 国家〜утримуватися за рахунок держави.
供应 gongying постачати кого-що ким-чим (постачання); поставляти що (постачання).〜 粮食 постачати хлібом (зернбм); постачати хліб (зерно);〜计划 план постачання;〜机关 постачальник;日用品的〜постачання предметами (постачання предметів) широкого вжитку;食堂的〜能力 пропускнй здатність їдальні;充分〜пбвне (достатнє) постачання;计划〜плйнове постачання;〜紧 张 напруженість у постачанні; напружене становище з постачанням; т 〜
недопостачання; постачати недостатньо;市 场〜充足 ринки забезпечені товарами в надлишку.
供应量 g6ngyingli》ng (供应限额）ліміт постачання; (供应数量）кількість постачання,蔬 菜的〜大大增力口 постачання овочів значно збільшилося (розширилося).
gongyingzhan база; пункт постачання; служба постачання,燃料〜піпивна база;物 资〜пункт постачання матеріалами.
宫 gong.
宫g6ng 1)(帝王的住所）палац. 2)(文化娱乐用 的房屋）будинок; палац.文化〜будинок (палац) культури;少年〜дитячий палац; піонерський палац; палац піонерів. 3)(神话 中神仙的住所）палйц;月〜；天〜палйц небожителів. 4)(庙)храм; монастир ч.天后〜 храм цариці Неба.
宫 gong <音> "гун" {перший звук у давньокитайській гамі).
宫灯 gongdeng розписний декоративний ліхтар.
宫殿 gongdian палац; палацовий зал; палаци і зали (палати).
宜调 gongdiao <音> гама в давньокитайській музиці.
宫禁 gongjin внутрішні покої палацу.
宫女 gongnu придворна служниця (дівиця).
宫廷gongting 1)(帝王的住所）палац. 2)(帝王 统治集团）Двір; королівський двір.〜政变 палацевий переворбт.
宫闱 g6ngw6i <4^> 一宫廷 1).
宫刑 gongxing покарання кастрацією.
恭贺 gonghe поздоровляти кого-що з чим (поздоровлення), 〜新措[поздоровляю вас] із Новим роком!
恭候 gonghou [із пошаною] очікувати кого', [шанобливо] чекати кого.〜光临〜ласкаво просимо; просимо завітати 我们已经〜很久 7 ми вже давно чекаємо (очікуємо) вас.
ШШ gongjln скрбмний і шанобливий.
恭敬 gongjing пошана.表示〜виявляти пошану; бути шанобливим;待人〜ставитися з повагою (з пошаною) до інших (до людей);〜 不如从命 почуття поваги до кого найбільше виявляється в виконанні його бажання; покора (покірність) - кращий прояв поваги.
恭顺 gongshun покірність (покірний); шанобливість (шанобливий); сумирність (уклінний, смиренність) книжк., застар.
恭维 gong-wei говорити компліменти (люб'язності). 〜话 комплімент;〜人 говорити компліменти (люб'язності) людині;大事〜 розсипатися в компліментах; славословити кого, книжк.; співати дифирамби кому;他不 喜欢人家〜他 він не любить, щоб люди говорили йому компліменти; він не терпить славослів'я; він не виносить компліментів.
恭喜 gongxi поздоровляти кого-що з чим (поздоровлення).
Ш gong.
身弓 g6ng 1)(亲自，自身）самий; особисто; себе. 〜行实践 проробити особисто (самому); самому випробувати;〜逢其盛 брати участь у святі; [удалося] потрапити на свято. 2)(弯下) схилитися (схилення книжк.); зігнутися.〜身 下拜 поклонитися.
躬亲 g6ngqTn 身弓 1).事必~ ус豸 робити самому (власноручно).
触 g6ng.
觥 gong кубок [із роїу]; ріг [для вина].举〜 підняти кубок (ріг) [із вином].
觥筹交错 gongchoujiaocuo у розпалі бенкету; веселий бенкет; бенкет горою.
巩 gong.
巩固 g6nggCi 1)(坚固）міцний (міцність).〜的后 方 міцний тил;〜的地位 міцне полбження; міцна позиція〜的友谊 міцна дружба;〜的国 防 незламна оборонна потужність; міцніти з кожним днем. 2)(使坚固）зміцнити що (укріплення); усталити що (зміцнення); кріпити що.〜堤规 зміцнити греблю;使无产 阶级专政 кріпити (усталити) диктатуру пролетаріату;〜人民政权 усталити народну владу;〜国防кріпити оборону;〜社会主义阵 地 зміцнити позиції соціалізму.
巩膜 g6ngm6〈解> склера.
巩膜炎 gongmoyan <医> склерит; склеротит.
^ gong.
萊 gong〈化〉ртуть ж.; Меркурій.
亲剂 gongji меркуріальні ліки.
萊齐 gongqi〈化> амальгама; сортучка.
萊溪红 gongxThong〈药〉меркурохром.
ш .
Ж gong.
蛋1 gong багатоніжка.
Й gong.
拱 g6ng 1)拱手 2)(环绕）оточити що (оточення). 众星〜月 місяць в оточенні зірок;四 山环〜的大湖отбчене горами озеро. 3)(弯曲） вигинати що (вигинання); згинати що (згинання);〜背 згинати що (вигинати, згинати) спину;冷得〜肩缩背 їжитися від холоду. 4)(弧形建筑物）арка; зведення;石〜 кам'яна арка; кам'яне зведення;木乔〜мостова арка; зведення моста.
拱 g6ng 1)(用身体撞动）штовхати кого-що 用 身子〜开了 大门 навалившись усім тілом;小 孩从人丛里〜出去了 хлбпчик протиснувся (проштовхнувся) через (крізь) юрбу. 2)(拨 开〕рити що (риття).猪用嘴〜地 свиня носом рила землю. 3)(植知/生长)зійти.苗儿〜出土 了 посіви зійшли; паростки пробилися крізь землю.
拱点 gongdian〈天〉апсида.
拱顶 gongding <建> зведення.
拱脚 gongjiao〈建〉п'ята арки (зведення).
拱门 g6ngmen〈建〉арка.
拱桥 gongqiao <建> арочний (склепінний) міст.
拱券 gongquan <建> зведення.
拱手 gongshou вітати [підняттям разом складених рук]. ~相让 добровільно поступитися; піднести [на блюдці];〜告另[J відкланятися застар.; попрощатися;右倾机会主义者把自 己的武装力量〜送给了资产阶级ітрйві опортуністи обом 焱 руками піднесли буржуазії свої збройні сили.
拱卫 gongwei захищати що (захист); охороняти що (охорона).
拱形 gongxmg арковий; склепінчастий.〜石桥 арковий кам'яний міст; ~ 天花板 склепінчаста стеля.
g6ng.
珙桐 g6ngt<3ng〈植〉давідія.
共 gong.
共gdng 1)—共问2).〜叙旧情розмовл^ти (поговорити) про минуле. 2)(共同承受）поділяти що з ким.〜患、难 поділяти горе і негоди (труднощі); спільно переносити бідування і горе;〜甘苦 поділяти з ким і горе, і радість;〜命活 з'єднати свою долю з ким; спільність долі; жити одною дблею з ким;与 人民 ~ 呼吸 жити тим, чим живе народ; дихати одним повітрям із народом;我们的 党是同人民~命运，同呼吸їй наша партія живе спільною долею і єдиним подихом із народом. 3)—共总.这本集子里〜收十二篇 小 说 у цьому збірнику є всьогб 12 оповідань.
共产党 gongchandang комуністична партія; компартія.中国〜Комуніспічна партія Китаю; КПК;罗马尼亚~ Румунська комуністична партія; РКП.
共产党人 gongchandangren комуніст; комуністка.
共产党员 gongchandangyuan член комуністичної партії; комуніст; комуністка.
共产国际 Gongchanguoji Комуністичний Інтернаціонал; Комінтерн.
共产主义 gongchanzhQyi комунізм.原始〜первісний комунізм;战时〜воєнний комунізм;〜 制度 комуністичний устрій;〜社会 комуністичне суспільство; 〜建设 будівництво комунізму;〜风格 комуністичний стиль;〜世界观 комуністичний світогляд;〜思想感情 комуністичний спосіб думок і почуттів;〜协作精神 комуністичне співробітництво;〜事Ук接班人 продовжувач справи комунізму; зміна будівників комунізму;遵守〜道德 дотримуватися норми комуністичної моралі..
gongchii співіснування (співіснувати).在 五项原则的蕋础上和社会制度不同的国家和 〜мирне співіснування з країнами з іншим


262
суспільним ладом на основі п'ятьох принципів.
共存 gongcun співіснування (співіснувати).
共扼 gdng’6 <数> сполучення.〜函数 спйрені функції;〜双曲线 спарені гіперболи.
共辄点 gdngSdian〈数> спарені крапки.
共辄用 gong'ejiao <数> спйрені кути.
共管 gdngguSn 1)(共同管理）спільне керування. 2)(共同统治）кондомініум.
共f卩 gonghe республіканський. ~政体 республіканський спбсіб (республіканська форма) правління; республіка.
共和党 gonghedang республіканська партія.〜 党员 республіканець; республіканка.
共和国gdnghdgu6 республіка,中华人民〜Ки- тййська Нарбдна Республіка; КНР;加盟〜 союзна республіка;自治〜автонбмна республіка;贵族〜 <史> аристократична республіка.
共计 g6ngji разом книжк.; усьогб; у підсумку. 市内人口〜一百万 у місті усього мільйон жителів;开支总数〜一千元загальна сума витрат усього тисяча ю^нів; р^зом витрачена тисяча юанів;收人项下〜三千元підсумок (рйзом) по прихбді три тисячі юйнів.
共价 g6ngjia〈化> ковалентність.
共鸣 gdngmfng 1) <理> резонанс. 2)(同感） співчуття (співчутливий); відгук; резонанс. 心灵的〜відгук у серцях;引起〜збудити співчуття; викликати відгук (співчуття, резонанс);得至[J〜знайти відгук (співчуття); одфжати (мати) резонанс.
共谋 gdngmou співучасть; посібництво книжк.
共栖 gdngql < 生物 > комменсапізм;
нахлібництво; дармоїдство.
共青团 g6ngqlngtuan комсомбл; комуністичний союз молоді.〜团员 комсомолець;
комсомолка;〜小组长 комсбрг.
共生 g6ngsheng 1) <生物 > симбіоз. ~植物 біотична рослина. 2)〈矿> парагенезис.
共生矿 gongshengku^ng〈地质〉сингенетичне родбвище.
共生体 gdngshSngtl <生物> симбібнт.
共事 gdngshi співробітничати з ким (співробітництво); спільно працювіти; різом працювати (служити).〜多年 багато років працювати (служити) р^зом; багаторічне співробітництво.
共同 gdngt6ng 1)(属于大家的）загальний; із.〜 纲领 загальна програма;〜的目标 загальна метй;〜的理想 загальні (єдині) ідеали;〜的命 运 загальна дбля;〜的愿望 загальне прагнення;〜的不Ij益 загальні інтереси;〜的事 ilk;〜的呼声загальний клич;〜市场 <经> загальний ринок; ~ 债务人〈法〉 співборжник;〜继承人 < 法 > співспад- коємець;〜承租人 <法> співнаймач;寻求〜语 言 шукйти загальну мову 2)(大家一起） спільний (спільність); сукупний; СПІЛЬНО.〜 ШЛ спільні зусилля; спільними силами;〜& 斗 спільна боротьба;〜决定 спільно
вирішити що;〜使用лспільне користування;〜 生活жити разом;〜行动спільно діяти;〜对敌 об'єднатися проти вброга; вести спільну (загальну) боротьбу проти вброга;〜防御条 会勺 дбговір спільної оборони;〜前进 рука об руку йти вперед. 3)(相同）загальний.毫无〜 之处 немає нічбго спільного з ким-чим; не мати нічбго спільного з ким-чим.
共同点 gongtongdiSn загальний момент;签本的
〜основні загальні моменти;其中有很多〜у цьому (між ними) є багато спільного.
共同体 gongtongtl〈政〉спільність; співтовариство. 法兰西〜французьке співтова- pdcTBO;民族首先就是个〜，是一定的人彳p的 〜нація - це, насамперед, спільність, певна спільність людей.
共同性 g6ngt6ngxing спільність.观点的 ~ спільність поглядів.
共相 gongxiang〈哲〉універсалії.
共性gdngxing 1)(共同具有的性质）загальна риса; спільність. 2)〈语〉спільний рід.
共振 gdngzhdn < 理 > резонйнс.〜辖射 резонансне випромінювання.
共总 gongzong усього; у [загальному] підсумку. 〜只有半年усьогб тільки півроку;村里〜百十 来户у селі всього дворів сто;所有的开支〜 还不至丨j—千元 у загальному підсумку усі витрати не перевищили навіть тисячі юанів.
贝 gong.
贡gong 1贡品；贡赋进〜піднбсти дарунки;纳 〜платити данину.
贡赋 gongfu данина ж.;〈史〉подать ж.
贡品 gdngpfti підношення; дарунок.
贡献 gdngxian 1)(拿出）присвятити що чому (присвята); віддати кого-що (віддача).把毕 生精力〜^■党的事业віддати (присвятити) всі сили справі Пйртії;为祖国〜出自己的一 生 присвятити своє життя Батьківщині;为社 会主义建设，:业〜自己的у份力量зробіи свій (посильний) внесок у справу соціалістичного будівництва. 2)(有益的事） внесок,作出〜зробити внесок; внести частку в що;对革命事业作出〜робити внесок у справу революції.
^ gong 另见 g6ng.
供 1 gong 1)(供奉)здійснити жертвоприношення кому; приносити жфтву кому; 2)(摆 祭品）приносити в жертву що.〜菩萨 здійснити жертвоприношення (приносити жертву) Будці. 3) 一供品.
供2 gong —供词.问不出〜来не домогтися від кого ніяких показань.
供称gdngchgng —>供述.
供出 gdngchii посвідчити на кого; дати свідчення про що.罪犯〜了自己的同谋者 злочинець посвідчив на СВОЇХ СПІЛЬНИКІВ；匪 徒们〜了全部罪行всі бандити дали свідчення про свій злбчин.
供词 gdngci < 法 > свідчення. 口头〜Усне зізнання;书面〜письмбве зізнання;被告的〜 показання обвинувачуваного.
供奉 gongfeng 一供 1 1).
供品 gongpm жертва; жертовні дарунки;.
供认 gongren признаватися в чому (визнання); зізнатися в чому (зізнання).〜罪行 признаватися (зізнатися) у злочині; ~不讳 цілкбм признаватися (зізнатися) у своїх злочинах.
供述 gongshu посвідчити (свідчення).相反的〜 протипоказання.
供& gongwu —供品.
供养 gdngySng 另见 g6ngySng 供 Ч).
供职 gongzhi нести службу; працювати ким.
供状 gongzhuang <法> письмове свідчення.
供桌 gongzhuo вівтйр; жертовник; стіл для жертвопринесення.
gou 另见 g6u.
勾 g6u 1)(画出钩形符号）відізначйти (позначати) галкою;(画掉)викреслити кого-що; закреслити що.把叫到іЙ姓名都〜出来 відзначати галочкою всі названі прізвища; 从名单上〜掉 викреслити кого-що зі списку; закреслити що в списку. 2)(描画）накидати що (начерк).〜—个轮廓 нанести контур; зробити нарис. 3)(涂抹砖缝）замазати що (замазка).〜墙缝 заробити (замазати) тріщину в стіні; закладення щілин у стіні. 4) (引起)нагадати; викликати що.这〜起 了我一 粧心事 це нагадало мені про одну справу (обставину).
勾 gou <数> корбткий катет.
勾串 gduchuin змовитися (змова); страйкувати (страйк) прост.
勾搭 g6u.da (引诱）спокусити кого，застар.;(串 通）змовитися (змова); страйк.; знюхатися прост.; вступити у [злочинний] зв’язбк (у змбву) із ким-чим.无耻的〜безсорбмна змова;勾勾搭搭 заводити шашні з ким-чим\ знюхуватися з ким-чим.
勾股形 g6ugibdng <数> прямокутний трикутник.
勾画g6uhu& 勾勒.
勾结 goujie змбвитися (змбва); ввійти в змбву з ким-чим\ бути у змбві з ким-чим; знюхатися прост.互相〜ввійти в змову (бути в змові) один з одним;暗中〜таємно змбвитися; ввійти у таємну змову;力口紧〜підбілювати змову; йти на тісну змбву;〜官府 бути у змові з чиновниками;〜敌伪 зв'язатися (встановити зв'язок) із ворогами і їхніми ставлениками.
勾勒g6ul6 1)(用线条画@轮廓）штрихувати що (штрихування); надати що [декількома штрихами].〜出英雄的形象надати де- кількома штрихами образ героя;〜出一个轮 廓 накинути (намітити) загальний кбнтур. 2) (用简单的笔墨描写）описати що декількома словами.用明快而生动的文字〜出老；人的 形象 образ старого робітника написаний живою, лаконічною мовою.
勾脸 gouli^n гримувіння (гримувати кого); накласти грим.
勾留 gouliu залишитися; затриматися. ~ 数曰 залишитися (затриматися) на декілька днів.
勾 Й goulii приготувати підливу (соус).
勾突 g5uqi^n заправити що крохмалем.
勾通g6ut6ng —勾结•
勾销 gouxiao викреслити що; закреслити що. 把帐〜списйти з рахунку.
勾心斗角 gouxTndoujiSo робити каверзи один проти бдного; інтригувати один проти бдного; закулісні інтриги.
勾弓I g6uyln спокусити кого，застар.\ спокушати кого (спокушання).
沟 g6u.
沟 g6u 1)(人工水道）каніва;(莖壕）траншбя; рів. межові канйва; водостічна
канава; дренажна канйва (траншея); 〜 траншея (ходи);挖〜рити каніп. 2)(浅灌） борозна; виїмка; западина.在地面上乳几道~ зборознити землю. 3)(小河）струмбк.小河〜 струмочок.
沟播 g6ub6〈农> борозенний посів.
沟 Ш gouguan < 农 > борозенний полив; поливши по борознах (рівчаках).


263
、沟整 gouhe яр; [гірська] ущелина; полонина.多 〜的 яркуватий.
沟渠 gouqii канава. 概〜зрбшувальна канава; 排水〜водостічна канава.
沟施 goushl <衣> рядкове добриво.
沟鼠 g6ushii〈动 > сіра порбда.
沟通 g6ut6ng з'єднати що (з'єднання).架桥〜河 的两岸 з'єднати обидва береги ріки мостом; 〜两国文化 сприяти спілкуванню культур (сприяти культурному зв'язку) двох країн.
沟恤g6uxCi <书> —沟渠.
沟沿儿 gouyanr берег каналу.
伺 g6u.
伺偻 goulou горбатий (горбитися); сутулий (сутулитися).
伺偻病 gouloubing < 医 > рахіт; англійська хвороба.患〜的小孩 рахітна дитина.
^ gou 另见 g6u; jti.
橘枸 gouju <植> понцирус (апельсин, лимон) трьохлисточковий.
钩 g6u.
钩 gou 1)(钩子）гак; гачок; зачіпка.秤〜гак вагів;门〜дверний гачок;车〜зчеплення;吊~ грузопідйомний (крановий) гак;钓鱼〜 рибальський гачок. 2)(钓形符号）打一个〜 поставити галочку. 3)(用钧子拉住）зачіпати кого-що (зацеп, зачіпка).用钩子〜住 зачіпати гаком; причепити зачіпкою. 4)(缝)помітити що (замітка).〜贴边 помітити крайку.
钩虫 g6uch6ng <动> анкилостома.
钧虫病 g6uch<3ngbing <医> анкилостомбз.
钩稽 g6ujT 1)(查考）дослідження (досліджувати що). 2)(核算）розрахунок (розрахувати).
钩吻 gouwen <植> гельземіум витончений.
钩心斗角g6u xln dou jiao —*勾心斗角g6u xln doujiSo.
钩针 gouzhen в'язальний гачок.
钩子 g6irzi 1)钩 1).挂在〜上 повісити хробака на гачок (на гак). 2)(钩状的东西蝎子的〜 жало скорпіона.
賽 g6u.
藉火 gouhu5 багаття.燃起〜розвести багаття, gou.
Щ gou 1) обличчя у зморшках; старечі змбршки; глибока старість. 2) покритий зморшками, зморщений від старості; древній роками.
鸯老 g6ulao глибокі старці досконалих чеснот.
鸯长 gouzhang старший (за віком і становище).
苟 gou.
苟 1 gou 1) —»•苟且 1). 2)〜同[сліпо] дотримуватися чого., погоджуватися з чим;另lj人确 实是这样办的，但我条敢〜同інші справді так роблять, але це для мене не приклад (але я б із цим не погодився);〜免 уникнути чого; ухилитися від чого; відвертітися від чого; із рук зійти;难以〜免 із рук не зійде; не уникнути чого; не ухилитися від чого] не відвертітися від чого;不〜言笑 серйозний.
苟2 g6u <书> (假使)якщо.〜不努力，必将失败 якщо не докласти зусиль, то крах неминучий.
苟安 gou'an жити, поки живеться; жити [тільки] сьогоднішнім днем; аби як-небудь прожити;
жити, не заглядаючи в майб>^є (уперед). Щ —时的〜заради тимчасового спокою і благополуччя; аби жити, поки живеться; хотілося б жити [тільки] сьогоднішнім днем; аби бути живим.
苟合 gouhe вступити в любовний зв'язок із ким; перебувати (бути) у любовному зв'язку з ким.
苟活 gouhuo тільки б жити [і не загинути].
苟且 g6uqi5 1)(只顾眼前）піклуватися тільки про інтереси сьогодення (сьогоднішнього дня).〜偷生 аби бути живим; йти на поступки перед совістю (поступитися честю) заради порятунку своєї шкіри. 2)(敷衍 了事） робити як-небудь.因循〜розводити канітель; 作翻译一字也不能〜у перекладі не можна допускати ніякої вільності (неточності). 3) (不正当的）недстблений.有〜行为б^ти в [любовному] зв'язку з ким.
苟全 gouquan зберегти цілість; залишитися цілим.〜性命 зберегпі життя; залишитися цілим і неушкодженим (живим).
苟延残喘g6uydncdnchu5n (临死前的喘息）дихати на ладан; доживати свої останні дні;(勉 强维持生存)продбвжити своє жалюгідне існування; із хліба на квас перебиватися; [як-небудь] перебитися; мерзнути.
狗 gou.
狗 gou собака; пес.雄〜кббель ч.;雌〜сука;〜吠 [собачий] гавкіт;〜咬架 собаки гризуться; собача гризня.
狗宝 goubao <药> жовчні, ниркові або сечові камені собаки.
狗吃屎 gouchlshi:跌了 个〜упйсти ниць; тикнутися лицем (фізіономією) у бруд; розтягтися на весь зріст у бруді.
狗豆子 gSuddirzi <动> кліщ.
狗洞g6uddng丨丨参阅“钻狗洞zuSng6uddng”.
狗獾 g6uhu5n борсук.
狗急跳墙 goujitiaoqiang〈动〉загнаний собака і на стіну полізе; зажени собаку в глухий кут, він так і на стіну полізе; коли нестаток змусить, то і проти рожна попреш; обставини змусять — так на все підеш.
狗命 gouming:饶你〜пес із тобою; так і бути, вибачу тобі, собаці;〜逃 врятувати свою [собачу] шкіру;〜难逃 не уникнути собаці собачої смерті.
狗屁 goupi нісенітниця ж; дурниця.放〜нести нісенітницю; городити дурниці;〜不通 несу- світаа нісенітниця (нісенітниця);讲得〜不通 нести несусвітну нісенітницю.
狗肉 g6urdu собачатина; собаче м'ясо.
狗屎堆 g6usMduT гидота ж” просту 不齿于人 类的〜гидота, що викликає огиду в людства.
狗头军师 goutoujiinshT горе-радник. ч.
狗腿子 goutul-zi < 口 > служник; лакей; прихвостень ч., розм” холуй прост.,当地主 的〜б細 прихвостнем у поміщика; бути служником поміщика.
狗尾草 g6uw6icao <植> щетинник (мишей) зелений.
狗窝 g6uw6 собача буда.
狗熊 gouxiong ведмідь ч,
狗J(IL喷头 gouxiepentou на всі заставки прост. •, на чому світ стоїть; облити кого цебром бруду (помиїв).骂得〜крити кого на всі заставки; лаяти (паплюжити, крити, шпетити) кого на чому світ стоїть.
狗咬狗 gouyaogou собача гризня; гризуться, як
собаки; внутрішні розбрати; внутрішня гризня.
狗鱼 g6uyii <动> щука.
狗运亨通 gouyunhengtong щастить же усяким (різним) прихвостням.
狗 А子 g6uzSi.zi 1)(小狗）щеня. 2)(骂人话） сучий син; суча дочка; собаче поріддя.
狗备 gouzao <动> собача блоха.
狗仗人势 gouzh^ngrenshi пригноблювати (кривдити) людей, прикриваючись силою свого патрона; користуватися тим, що патрон у силі; падлючити, користуючись силою захисника.
狗嘴里长不出象牙 g6uzullizhangbuchaxi&ngyd від такого негідника доброго слова не почуєш; від хама тільки хамства і чекай; свиня солов'єм співати не мбже.
掏 g6u 另见 g6u;jti.
枸杞 gouqi <植> лаціум; лацій; дерезй.
昨j gou.
响 gou скрикувати, кудкудакати (про птахів). gougou гоугбу {звуконаслідування пташиного крику, кудкудакання).
妮 gou.
Ш gou 1) чудбвий, миловидний; хороший; 2) поганий; зло.
妮媽 gduhu добрб і зло.
奪 g6u.
冓 gou 1) конструювати; переплітати, сплітати; 〜屋 зводити будинок; робити дах. 2)—沟 (сто мільярдів).
^®gou.
遘 gou 1) зустрічати; зустрічатися (з…)；наштовхуватися на...; зіштбвхуватися (з...)； траплятися; потрапляти (в..., на..., під...)； зазнавати, терпіти;〜祸 зазнавати негод, зносити лихо (нещастя); 2) будувати, споруджувати.
gouhuo потрапити в біду.
遘难 gounan потрапляти в біду; зносити лиха; бути в біді.
遘闺 gdurmn 1) потрапляти в біду; бути в біді; 2) втрачати батьків, переживати смерть батьків, бути в жалобі за батьками.
遘4 goushi另见过时.
殼 ge>u.
殼 gou годувати грудьми.
觀 g6u.
觏 gou 1) зустрітися, побачитися; 2) утворитися, скластися.
觏见 goujian зустрітися, побачитися (з ким-н.).
觏闽 goumln зазнавати страждань від (чиїх-н.) ревнощів, страждати від людськбї злоби і образ.
gou 另见 g6u.
勾当 goudang витівка; мистецтво;无耻〜га- небні витівки;不法〜протизаконна витівка (угбда);罪恶〜злочіінні справи (витівки);识 破敌人的罪恶~ розпізнйти злочинні змбви ворогів;骗人的〜шахрайська витівка;不可 告人的〜непорядні (темні) справи (витівки, мистецтва);揭穿肮雎的〜викрити брудні (темні) справи; викрити брудну кухню;这都 是^也干的〜це всього-на-всього витівки.


264
gou.
垢病 goubing < 书 > осудження (судити кого-що、、осуд (засуджувати кого-що).为世〜 бути (стати) предметом загального осуду (осудження).
垢骂 gouma паплюжити кого-що (ганьблення). 受人〜зазнавати ганьби.
构 gou.
Щ gou (文艺作品）твір.佳〜чудовий (гарний) твір.
构 gou <植> шовковиця паперова; паперове дерево.
І勾成 goucheng скласти що (укладання); перебувати в кого-чого.词的〜〈语〉склад (структура, утворення) слова;〜部分 складова частина;这些行为〜犯罪 у цих діях знайдений (є) склад злочину;水是氧和氧〜 的 вода складається з водню і кисню;整体是 由局部〜的 ціле складається з частин; 一簇簇 礼啤腾空而起，〜一幅幅$丽的р案до неба летять різнобарвні снопи вогню, створюючи дивне видовище;月光下，白杨，长堤〜了一幅 美丽的图画 осяяні світлом місяця, тополі і будинки здавалися намальованими.
构成主义 gouchengzhuyi〈艺〉конструктивізм
构词 gduci <语> словотвір,〜手段 слово- твірний засіб.
构词包 goucifa〈语> словотвір.
构架 g6ujiS каркас.钢铁〜 <建> сталбвий каркас; <Ш> зварювальний каркас.
构件 gdujiSn <建，机〉елемент.预制〜готбвий елемент.
构思 gdusT 1)(运用心思）винбшувати що; намічати план твору.凝神〜віддатись уяві; 精心〜ретельна робота над композицією. 2) (作品结构）задум.作品的〜з^дум твору; Ш 本的〜зйдум п'єси.
构图 goutu <艺> композиція [картини]; робота над композицією.〜不合情理 композиція не відповідала дійсності.
构陷 gouxian будувати каверзи кому, проти кого.
构造 gouzao будівля; структура; конституція; конструкція,特殊的〜своєрідна будівля;人 体的〜будбва тіла [людини];有机体的〜 конституція організму;桥梁的〜конструкція мосту;机器的〜конструкція машини;金属的 〜структура металу;岩石的〜текстура гірських порід;地壳的〜будівля (структура) земної кори;〜地震〈地质> тектонічний землетрус;〜运动〈地质> тектонічні рухи.
构筑 gouzhu будувати що (будівля, будівництво); споруджувати що (спорудження); зводити що (зведення).〜工事 зводити (будувати) оборонні спорудження; робити фортифікаційні роботи;〜阻击阵地 будувати позиції для стримування противника.
构筑物 gouzhuwu спорудження.
购 g6u.
购 g6u —购买.现〜купувати за готівку;〜赊 купувати в кредит.
购储 gouchii закупити що (закупівля).〜原料 закупівля сировини.
Ш ® iiF. gouliangzheng продовольча картка, (книжка).
购买 goumai купувати що (купівля); купувати що (придбання).〜Н 用品 купувати предмети
повсякденного побуту;〜公债 купувати облігації [позики];他〜了 一大堆书 він купив цілу купу книг; він накупив книг;这是我〜的 东西 це моя покупка (моє придбання).
购买力 goumaili купівельна спроможність (сила). 货币的〜купівельна сила грошей提高劳 动人民的〜підвищення купівельної спроможності працюючих.
购销 gouxiao покупка і продаж; закупівля і збут. 〜关系 зв'язок постачальників із споживачами; 〜两збільшення об'єму закупівлі і збуту.
购置 gouzhi обзавестися чим, розм.; придбати що (придбання); закупити що (закупівля).〜 家具 обзавестися меблями.
垢 gou.
垢gou 1) <书> (肮脏）брудний. 2)(脏东四） брудне.锅〜шумовиння в казані;牙〜винний камінь;油〜жирний бруд;衣服沾上了油〜 одяг був замаслений (покритий жирним брудом). 3)〈书〉(耻辱)образа; ганьба.
垢腻 gouni бруд 寬满身〜весь покритий брудом; весь у бруді.
垢污 gouwu бруд ж.; скверна книжк., застар.\ бридкість.
g6u.
够 gdu 1)(数量足）вистачити чого; досить.这些 钱〜不〜？ чи вистачить (досить) цих грошей? 我们的原料刚刚〜用сирошініі в обріз;粮食〜 用一个月 хліба вистачить на місяць;这笔款 子不〜用 цієї суми недостатньо (не вистачить);时间不〜бракує часу;这些事〜你 办的 вистачить тут вам роботи. 2)(达到某种 程度）вистачить; досить; достатньо.〜了，我 不能再吃啦！ досить, не можу більше їсти!〜 了，不要再唱了 ！ досить (вистачить) співати! 〜好的 досить (достатньо) добре;不〜好 недостатньо добре;你〜累了 ви дуже (порядком) стомилися;这项工作是〜累的ця робота досить (достатньо) важка;他〜糊涂的 він досить дурний;这几天你〜辛苦的了 у ці дні ти досить потрудився;玩〜награтися [усмак];吃 ~ наїстися [досхочу];听 ~ наслухатися [удосталь];我这种话听〜了 набридло мені слухати такі речі; я наслухався таких розмов; я ситий по горло подібними розмовами;太高，我〜不着 дуже високо, і мені не дістати;他完全〜得上做一 个共青团员 він цілкбм гідний стати комсомольцем;你哪一点〜不上人家？ чим ти гірше інших?
够本 goub^n беззбитковий; по свош ціні;(不输 不赢）[залишитися] при своїх.够不够本？ чи можна повернути свої гроші? чи буде беззбитковим?够不了本 не покрити собівартості; не окупатися;不〜у збиток; збитково; нижче собівартості.
够格 gouge гідний; повноцінний (повноцінність). 当个组长他完全〜він цілкбм гідний бути груповодом.
够交tS goujiaoqing досить дружні; рахуватися з дружбою.
够劲儿<口> —够受的. ，
够朋友 goupengyou бути справжнім (гідним) другом; рахуватися з дружбою. {尔叨Р〜！ який же ти мені друг!
够俄gouqiang <方> 够受的.忙得〜турббт пбвний рот;累得他真〜здброво так він
утомився; жах як він утомився.
够І®的g6uqiSode —►够受的.
够受的 goushou-de здброво прост.\ дуже сильно; [здброво] дістатися; жах.够他受的 йому [здброво] дістанеться; він іще натерпиться [лиха]; йому тяжко прийдеться; 疼得〜дуже (дуже сильно) хворіє; дуже боляче;热得真~ &же пече! Й人巧扭起І真 〜прбсто жах, коли він буде впиратися.
够味儿 g6uw6ir <口> (工力高妙）майстерно; (意味深长）цікавий; задушевний (задушевність); наводити на думку,唱得〜співати як майстер; майстерне виконання пісні;说得 ~ розказано цікаво;感到不〜почувати прісноту.
被 ge>u.
彀中 gduzh6ng 〈书〉пастка; розставляння сітей; пастка.入我〜потрапити на [мою] вудку; потрапити в розставлені мною сіті (у мою пастку, у мою западню).
購 gdu.
購和 gouhe укласти мир.〜Iу[牛 умови миру.
媾疫 g6uyi <啓医> сл^чна хворбба; дурина.
輒 gii.
輒 gu велика кістка.
燕gu.
薛 gti гриб.
酤ga.
酷 gii I. 1) молоде вино; 2) вино (взагалі). II. 1) продавати (вино), торгувати (вином); 2) купувати (вино) (для кого-н.).
酷户 guhu винороб.
酷家 giijia крамниця {особливо: винна).
酷酿 guniang курити вино.
ІЙ Ш guque акциз на вино; винна монополія на виноробство.
gu 另见 gii.
估gfi —估计.不要低〜群众的力量не можна недооцінювати сили мас;〜一〜收成有多少 уявіть, який буде врожай.
估计 giiji (大致计算）оцінювати кого-що (оцінка);(端测j) прикидати що (прикидка) розм.; припускати що (припущення); враховувати кого-що (облік). IS 误〜непрі вильна оцінка; неправильний підрахунок; помилятися в оцінці;对自己〜过高 багато (високо) думати про себе; уявляти про себе; багато (багато чого) на себе брати;据我〜по моїй оцінці; по моїх припущеннях 无法〜 важко (неможливо, не можна) врахувати (оцінити, підрахувати); не піддатися обліку; 对目前形势的〜до оцінки сучасної обстановки; 损失难以〜збіітки не піддаються обліку;对情况〜不足 недооцінити (недостатньо врахувати) обстановку;要〜到还没 有察觉而可能出现的问题потрібно передбачати (припускати) можливі, ал^ поки ще не помічені проблеми.
估价 giijia оцінити кого-що (оцінка); розцінити що (розцінка) спец.\ калькулювати [вартість]. 商品〜калькуляція (розцінка) товарів;给东 西〜оцінііти річ.
估量 gO.liang прикинути що (прикидка) розм. 用千〜一下прикіінути на руці;用眼睛〜一下 прикинути на око;暗自〜прикинути в умі;


265
不可〜的作用неоціненна роль;不可〜的力量 невимірна сила.
沾gG.
沽 gii 1)(买）купити що.〜酒 купити вино; піти за вином. 2)(卖）продати що (продаж).待价 而〜вичікувати ціни; вичікувати в надії на краще.
沽名钓誉 gummgdiaoyu домагатися популярності і слави нечесним шляхом; непорядним способом здобути собі популярність і славу;〜的人 честолюбець.
孤go.
孤gii 1)(丧失父母的）осиротілий.〜子осиротілий хлопчик; хлопчик-сирота ч.;〜女 осиротіла дівчинка; дівчинка-сирота. 2)(孤 单)самотній (самотність, самітність); відокремлений (самітність).〜雁 самотній дикий гусак;〜舟 самотній човен;〜帆 самотнє вітрило;〜岛 відокремлений острів; 〜身 одна [людина].
孤哀子 gu'aizi круглий сирота.
孤傲 gii'^o відлюдний і гордовитий; замкнутий і зарозумілий.
孤本gCibSn (仅存的版本）кнііга-知ікум ж.; унікальне видання;(仅存的手稿）унікіпь- ний рукопис;(仅存的拓本）унікальний екземпляр відбитка.
孤雌生殖 giidsh6ngzhi〈生物> партеногене- тичне розмноження; партеногенез; партеногенезис.
孤单 giidan самотній (самітність, самотність); відокремлений (відокремленість).感 Щ 〜 почувати себе самотнім;〜的感觉 почуття самітності;孤孤单单 один як перст; зовсім один.
孤胆 giidan відважно (безстрашно) борбтися один проти багатьох.〜英雄 герой, що відважно (безстрашно) бореться один проти багатьох.
孤独 giidii 1)(他自一人）самбтній (самотність, самітність).〜的生活 самотає (відокремлене) життя; жити самотньо (відособлено, відчужено, на відшибі). 2) 抓僻.
孤儿gQ’dr 1)(失і父亲的儿童）дитина, що втратила батька; сирота ч.，ж. 2)(失去父母 的儿童）[круглий] сирота.
孤 JL 院 gii'eryuan дитячий будинок; дитбудинок; дитячий притулок; сирітський будинок.
孤芳自赏 giifangzishang самозамилування; займатися самозамилуванням; милуватися самим собою; самовдоволено захоплюватися своєю талановитістю (своїм даруванням, своїми здібностями);(自命清高） вважати себе бездоганним (далеким від мирської суєти).
孤高 gugao〈书〉зарозумілий (зарозумілість); гордовитий (гордовитість); ставити себе вище інших;〜的神气 зарозумілий (гордовитий) вигляд.
孤寂 giiji самотній (самітність); самотній (самотність, самітність).〜的生活 самотнє (самотнє і нудне) життя.
孤家弈•人 giijiaguaren самотня людина; один як перст; зовсім один;〜的政策 політика самоізолювання (самоізоляції).
孤军 gujun відрізана армія (військбва частина). 〜深人 вклинитися, відірвавшись від головних сил;〜奋1 斗 борбтися поодинці; бо¬
ротися (вести бій) самотужки [без підкріплення];〜作战 борбтися (вести бій) одному; відвоювати самотужки.
孤苦 giiku сиротливий (сиротливість).〜无依的 处境 безпомічний стан.
孤苦伶ІГ gukiilmgding ні роду ні племені; сиротливий (сиротливість).过着〜的生活 жити одинаком.
孤立 guli 1)(不相联系）ізольований (ізольованість); відособленний (відособленість).〜 的现象 Ьольбване (окреме) явище;不能〜地 看问题 не можна розглядати питання відособленно;废除〜地h究马列主义的方法 відкинути метод відірваного від життя вивчення марксизму-ленінізму. 2)(无援） ізольований (ізольованість, ізолюватися); самбтній (самотність, самітність).〜无援 залишитися (опинитися) на самоті; залишитися без допомоги з боку (без підкріплення); ізольований і позбавлений усякої підтримки; ізольований і без підтримки;陷 入~状态 потрапити в ізольоване становище (в ізоляцію); опинитися (перебувати) в ізоляції;他辩论中显得很〜він під час дебатів виявився зовсім самотнім;敌人已经 彻底〜了 ворог уже остаточно ізольований; 我们不是〜的 ми не одинокі (не одні). 3)(使 孤立)ізолювати кого-що (ізоляція); відокремити кого-що (відокремлення); поставити кого-що в ізоляцію.〜敌人 ізолювати вброга; поставити вброга в ізольоване становище; поставити вброга в становище повної ізоляції;〜反动势力 ізолювати реакційні сили.
孤立木 giilimu <林> окреме дерево (те, що росте окремо від інших).
孤立语 giiliyii ізолююча мбва.
孤立主义 gulizhiiyi ізоляціонізм.
孤零 guling самотній (самотність, самітність).
孤零g gulmglmg 孤单.,~的一所上房子 окремий будиночок; хатинка, що стоїть окремо;〜的一个人 наодинці з самим собою; 一个人〜地坐着 сидіти самотньо; сидіти на самоті;提案只有〜一零的离持пропорцію підтримував тільки один-єдиний гблос.
孤陋寡闻 giilduguawen обмежений і мало інформований; вузький кругозір; обмежений (недалекий) і малознаючий; обмежений розум; обмеженість рбзуму.
孤 ^ giipi нетовариський; відлюдкуватий (відлюдкуватість); відлюдний (відлюдність). 〜的性格 нетовариський (відлюдний) характер;性情〜的人 відлюдько; відлюдник; відлюдниця.
孤孀 giishuang удова.
孤掌难鸣 guzhangnanming один у полі не воїн. 〜，众繁易举 один горює, а артіль воює.
孤注一掷 gu zhuylzhi поставити все на карту; йти (піти) ва-банк; ризикнути всім; йти на все.
咕 gii.
咕啤 gudong <象声> бовкнути (шубовснути) розм.他〜一声跳到水里去了 він скок у воду.
咕鄉 giidii〈象声> буркотіти розм” буль-буль; булькати (булькання).壶里的水〜直响 булькала вода в чайнику; чайник буркоче; Ж ЙІ'Ж із бульканням текла вода; буль-буль текла вода;他一地喝完了 一杯水він із бульканням випив склянку води.
咕鄉 gii du (长时间煮）[довго] варити що; зва¬
ритися, 把肉〜烂 дати м'ясу зваритися.
咕咕 gilgii <象声> (母鸡叫）кудкудакати (кудкудакання); квохтати (квохтання); воркотати (воркування);)(布谷鸟叫）куку- вати (кукування).
咕唧 giiji〈象声〉хлюпати (хлюпання); чмокати (чмокання).脚下的泥踩得一地直响бруд хлюпав під ногами; хлюпати по бруду.
咕唧 giiji (小声交谈)шушукатися (шушукання) розм.; шепотітися. 在耳边〜了两句 шушукати (шепотіти) що на вухо.
咕隆 giilong〈象声〉гуркотіти (гуркіт); гриміти. 雷声一地响着 гуркбче (гримить) грім;车声 一地响着 гуркбче візок.
咕噜 giilii <象声> (水流声）буркотіти бурчати (гурчання);(滚动声)гуркотіти (гуркіт),把一 杯水〜一口喝下去 випити одним ковткбм (залпом) склянку води;肚子一响 буркбче (гурчить) у животі;石头一地滚下山去 камінь із іуркотом скотився з гори.
咕噜giHu —咕哝.
咕浓 gu-nong бурмотіти (бурмотіння); бурчати (бурчання).
№ gii 另见 gu§.
рДвД gugu 另见 gu§gu5 <书> (小儿哭声)ya! ya!
姑钟.
姑1 gii 1)—姑母.2)(丈夫的组妹)золовка. ж. 3) <书> (丈夫的母秦)свекруха.
姑2 gii <书> —►姑且.〜念…приймаючи на увагу, що...; ~置的沦 пбки залишимо кого-що без обговбрення; поки відставимо (відкладемо) що убік; поки не будемо говорити про кого-що;〜妄听之 слухати прбсто так; нічогб (не можна) приймати всерйоз; нічого прислухатися до кого-чого', 这些传闻只可~$听：£ до подібних чуток нічого прислухатися ; цим чуткам нічого надавати значення;〜妄言之 сказано прбсто так (так, між іншим); говорилося все це прбсто так.
姑表 giibiao двоюрідний [по чоловічій лінії].〜 兄弟 двоюрідні брати;〜姊妹 двоюрідні сестри.
姑夫 giifu чоловік сестри батька; дядько.
姑姑 gi^gu <口> —姑Щ. 姑舅giijifi —姑表.
姑母 giimu сестрй батька; тітка [по батькові]; тітка [по батьку].
姑奶奶gGnSinai <口> 1)(父亲的姑母） двоюрідна бабуся; тітка батька. 2)(出嫁的女 JL) заміжня дочка.
姑娘 gii.niang 1)(未婚女子）дівчина; панянка застар.小〜дівчинка;〜们 дівчата мн. 2)<口>(女儿）дочка.
姑且 giiqiS поки; поки що, прост. \ хоч; нехай.〜 不说 не говорячи вже (навіть) про те (про це); не говорячи вже (навіть), що...;其4也〜不说 крім усьогб іншого; 这点;й好〜不提 найкраще, поки (поки що) про це не будемо говорити;〜这样吧 нехай [буде] так; так і бути;你〜试一试 поки (поки що) спробуйте; 〜拿它作为例子для прикладу взяти хоч це;〜 认为这是对的 пригостимо на хвилинку, що це правильно (так).
姑嫂 giisao зовиця і невістка.
姑息 guxl потурати * (потурання) книжк.\ потурати (потурання); поблажливість книжк. (полегкість, поблажливий); потурати кому в


266
чому, чому, розм.'' (потурання); гладити по голівці (по голові) кого.〜потурання; поблажливість; поблажливе відношення;在 父母的〜下при потуранні батьків;〜缺点 бути поблажливим до недоліків;对子女耍严 格耍求，^ fib- треба бути вимбгливим до своїх дітей, не можна ж потурати їм;〜疗法
< 	医 > паліативне лікування; паліативна терапія.
姑息剂 giixTji паліатив.
Й В ^ guxlyangjian < Щ > злочинне потурання; потурання злочинним елементам; потурання до добра не приведе.
姑爷 gu-ye <□> чоловік дочки; зять ч.
姑丈gfizhdng —姑夫. 姑子 gu-zi <口> черн“ця.
轴gu.
轴辘 gii.lu <口> колесо.
go 另见
f]•朵儿 gii.duor <口> бутбн.
it碌giHu котитися.皮球在地上〜м'яч котиться по землі.
蔬 gii.
Ш gG <|Й> цицанія широколиста.
辜А
辜负 gufu не виправдати чого; обдурити кого-що (обман).不〜党和人民的如望 виправдати надії (чекання) партії і народу; не обманути надії партії і народу;不〜崇高的 称号 виправдати висбке звання;我〜了 你 я не виправдав вашої довіри; я винуватий перед вами;我们决不〜人民的信任ми обов'язково виправдаємо (ніколи не обманемо) довіру народу.
Ж
骨go.
符奖 giitil листівка.
箍ga.
Ш gu 1)(用竹蔑等捆紧）набити обручі на що; охопити що обручами; 2)(用绳子等勒住） обв'язати iqo (обв'язка).〜木桶 набити обручі на дерев’яну бочку; охопити (перетягнути) дерев'яну діжку обручами;头 J：〜一条毛中 обв'язати голову рушником. 3)(圈儿)обруч, 铁〜залізний обруч.
拖桶匠 gut6ngjiang бондар */.; бончар.
f gii 另见 gii; gfi.
货头gu-tou 1)(骨)кістка ж.他瘦得成了一副〜 染子 він став як кістяк; він став худим як скелет. 2) (шіМ) якість; натура. м'якотіла (безхарактерна, слабовольна, безхребетна) людина;懒〜лбдар ч., розм/, ледарка ж” розм.\ лежебок розм.; лежебока ч., ж” розли.， лежень розм.; валяка ч.，ж., розм.',这人〜挺 硬 це людина з сильним характером і великою витримкою;笞迅的〜足最硬的Jly Сінь був людиною міцної кістки. 3)〈方〉(ії 里喑含的不满与讽刺）прихбване невдоволення; прихбване глузування; натяк. ІЇІ#〜сказане з натяком; кидати камінчик у чий город.
gii терти; розтирати; натирати; витирати; ~ Ш натирати до блиску.
讫秀 gutii чиряк (на голові), їй gu.
沾 gii 1) коментувати (тексти);〜经 коментувати канонічні книги. 2) коментарій, тлумачення, глосарій.
诂训 gfixun коментарі старих текстів; тлумачення тексту.
拍gu.
桕 gti 1) рити, свердлити (колодязь); розкопувати (могилу); 2) місити; каламутити.
沾gu.
gu 1) грубий, простий;〜功 груба (нарочито проста) роббта; 2) недбалий, зневажливий; недбалість, зневажливість; недбалість (напр., у ритуалі). 3) продавець вина.
源go.
堀 gu 1) каламутитися, забруднюватися; 2) збурювати, засмучувати. 3) виснажуватися, вичерпуватися, закінчуватися; ^ ~ не мати кінця, (текти) безперервно.
堀堀 giigu 1) бігти (про воду、’ текти, плескатися; 2) бути в безладі; хаотичний.
堀泥 guni каламутитися, забруднюватися.
堀池 guzhuo мутний, брудний.
滑А
滑 gii каламутити, бруднити (чіш-н.);〜泥 забризкати багном, закаляти глиною.
嘏g。.
AS gu щастя, благо; довголіття;祝〜бажйти щастя (довголіття); вітати з днем народження.
Й gii І. 1) достаток; удача; щастя; добро; 2) хлопчик-слуга;藏〜раб і хлопчик-слуга. II. 1) жити в достатку; 2) бути живим і здоровим, бути живим.
穀旦 giidan хороший ранок; щасливий (вдалий) день.
М giHu годування, оклад (чиновника), платня.
酿
mgu.
^ gu I. 1) соляне озеро; ємність для соляного розчину; 2) крупна сіль; рибна їжа. II. 1) ламкий, крихкий, неміцний; 2) грубий, поганий. III. 1) припинятися, закінчуватися; 2) пити; смоктати.
鹽恶 giie грубий і неміцний.
監盐 giiyan крупна сіль.
古gu.
古 gCi 1)(古代）старовина (стародавній); стародавність (древній).远〜глиббка старість (стародавність); сива старовина. 2) (时代久远的）стародавній (старовина); древній (стародавність).〜画 стародавня картина;〜资 стародавня порцеляна; ~私戈 древнє (стародавнє) місто;〜日寸у древні (старожитні) часи; у стародавності; у старовину. 3) —►古诗.七〜семискладові стародавні вірші.
古奥 gu'ao архаїчний (архаїчність).文字〜 архаїчний стиль.
7і!巴 A Giibaren кубинець (кубинський); кубинка.
ТІз Ш guban відсталий (відсталість); упертий
(упертість); консервативний (консервативність). 〜脾气 млявий (упертий) характер; млявість у характері; зашкарублість характеру; млявий розум;老〜стйрий
консерватор (упертий); такий погляд дещо консервативний;这种看法有些〜такий погляд є вже майже (трохи) консервативним (старозавітним).
古词 gCid <语> архайм;(历史词语）історизм.
古代 gudai стародавність; старі.〜社会 древнє суспільство;〜筑 стародавня (древня) архітектура;〜传说 стародавні перекази (легенди); 〜风俗 древній звичай; звичай древніх.
古代史 gudaishi древня істбрія.
古 ІЙ 支办肠 gudaorechang надзвичайне добросерда; бути надзвичайно добросердним; із гарячою участю; доброта і чуйність.
古典 gudiSn 1)(典故）крилаті слова (вирази). 2) (古代流传下来有典范性的）класичний.〜文 学 класична література;〜音乐 класична музика;〜政治经济学 клас“чна політична економія;〜/[乍品 класичний твір; класика;〜 作家 класик.
古典派 giidianpM 1)(一种学派）класична школа. 2)(古典派而人）класик. 古典主义 giidianzhiiyi〈文〉класицизм.
古董 giidong 1)(古玩）антикварна річ; музейна рідкість; старовина.玩〜захоплюватися антикварними рідкостями; 搜集〜 колекціонувати старовину;〜鉴赏家 антиквар застар.\ аматор музейних рідкостей. 2)(过时的东西)старомодна річ. 3) (守旧的人）старозавітна людина; людина відсталого складу розуму; консерватор; консерваторка рош.
"Й" /К ^ Gu'erbangjie курбан-байрам; курбан.
古方 giifang стародавній рецепт.
古风 gti侘ng 1)(古代风气）древні (стародавні) звичаї і вдачі; старовина. 2)(古朴的风气） прості, як у старовину, звичаї. 3)—> 古诗.
;дивацький людина;
тиупрована людина; оригінал;〜的行为 дивний (дивацький) учинок; дивацтво; ексцеьпрична поведінка;〜脾气 дивний харакгф； чудність у х^акгфі;举止〜поводишся дивно; дивакувато раж ; не без дивацтв; у кого вчинки (поведінка) із
* /І ч、/ r -J- t- . ^ »
)СЬ дивно [дивацгва;
він людина чуцаювата; він людина не без дивацтв.
古迹 gujl пам'ятка старовини; старожитності мн.
古吉拉特语 gujilateyii гуджаратська мова; мбва гуджараті.
古籍gGji —古书. ,
古今中夕卜 gQjTnzh6ngw^i завжди й усюди; в усі часи й у всіх країнах (у всіх народів).〜的战争 війни всіх часів і всіх народів; древня або сучасна війна в Китаї або в інших країнах;〜，没 有例夕卜 виключень тут немає ні в минулому, ні тепер, ні в нас, ні за кордоном.
古旧gOjiu —>古老.
古柯 giikS <植> кбка.
古柯碱 giikgjian <药> кокаїн.
古来 gDlai споконвіку (споконвічно); справіку; віддавна книжк.
ІІТ兰经 Giildnjfng <宗> корйн; алкоран.
古老 giiiao (年代久远）древній (стародавність); стародавній (старовина);(过时）застарілий
古怪 giigum дивний (чудність); чуц&нии; ди (дивацтво).〜的人 дирак; чудна (дивна) j
他说话有点
оворшь;他这人有点〜за ним вбл . • 9 а людина


267
(застарілість).〜的橡树 віковий дуб;〜的国家 древня країна;〜的民族 древні народи;〜的风 俗 стародавні (старожитні, старозавітні) звичаї;〜的家庭 родина зі старим укладом життя;〜的式样 старомодний (застарілий) фасон;〜的字眼 застарілі вирази (слова);在~ 的年代里 у глибокій давнині; у старожитні часи.
古朴 giipii простий і стародавній.〜的风气 прості, як у старовину, звичаї.
古琴 giiqin < 音 > "гуцінь” (один із видів китайських струнних щипкових музичних інструментів).
古人 gtir^i 1) (А代的人）древні [люди]. 2)(古 狼进化的人）палеоаіпропи мн.
古人类学 giirenleixue палеоантропологія.
古人类学家 gurenleixuejia палеоантрополог.
沾色古香 guse-giixiang у доброму стародавньому стилі; віяти глибокою старовиною.
古生代 giishSngdM <地质> палеоз6йська ера; палеозой.
古生界 GiishSngjic〈地质> палеозойська група.
古生物 gushengwu викопні; викопні тварини і рослини; викопний тваринний і рослинний світ.
生物学 giishengwuxue палеонтологія; палеобіологія.
古失物学家 gushengwuxuejіа палеонтолог
^ gush! стародавні (древні) вірші; стародавній (древній) вірш.
古书 giishii стародавні книги.
古铜色 gDtongse темнокоричневий [колір].
古玩 giiwan антикварна річ; музейна рідкість; старовина; антик застар.
古玩店 guwandian антикварний магазин.
古玩家 giiwanjia антиквар застар.
古玩商 guwanshang антиквар.
古往今来 guwangjlnlai споконвіку; за всіх часів; здавна і понині; як у минулому, так і нині.
古为今用 giiweijTnyong давня спадщина повинна служити сьогоденню; використовувати в інтересах сьогодення; ставити древнє (стародавнє) на службу сьогоденню (сучасності).
古文 guwen 1)(文言文）твори давньокитайською літературною мовою. 2)—> 古文字.
古文字 giiwenzi древні письмена.
古物 guwii [археологічні] старожитності; древня річ.
古昔 giixT〈书〉древній (стародавність).
古稀 giixT <书> сімдесятиріччя;年近〜[років] під сімдесят.
古 i)l| guxun завіти древніх; древні завіти; древні сказання (афоризми).
ТІЇЇІЕ guy3 стародавній і витончений.
古猿 gflyuan〈古生> палеопітек.森林〜дріопітек.
古装 giizhuang стародавнє вбрання (костюм); стародавній одяг.
lb" й її ^ giizhuoyaayuan стародавній і примітивний.
泊gu.
УИ gugu плюскіт (хлюпати, хлюпання); булькати (булькання).溪水〜地流右 з плюскотом (із бульканням) тече гірська річка; плюскається гірська річечка.
合gfl.
谷 1 gii.(山行）долина.山〜полонина;狭〜 ущелина.
谷—谷类.—谷子.
谷仓g£ic如g 1)(放谷的仓库）зерносхбвище; зерносклад; [хлібний] амбар. 2)(产粮区） житниця.
谷草 gticao солома.
谷壳 giike полбва.
谷类 gulei зернові; зернові хліби; хлібні злаки. 〜作物 зернові культури;〜植物 зернові.
抒神星 giishSnxTng <天> Церера.
抒物 giiwCi 1)(谷类的子实〕ізернб; ізернові. 2)抒类.〜经济 зернове господарство; 〜і司料 зернофураж; зерновий корм;〜联 合收害^机 зернозбиральний (зерновий) комбайн.
谷雨 guyu "хлібні дощі" (обидва з 24 сезонів місячного календаря з 20-21 квітня).
谷子 gti.zi 1) <植> просо італійське; чумиза. 2) (粟的子实）[неочищене] просо. 3) <方> (稻） мал. 4) <方> (没去壳的稻粒）[неочищений] мал.
股糾.
股1 gCi 1)(大腿）стегнб. 2)(组织单位）стіл; секція.人事〜стіл особового складу;财务〜 фінансова секція;第三科第一〜пфший стіл (перша секція) третього відділення. 3)(绳线 的组成部分）шітка ж.; пасмо.三〜儿绳 мотузка з трьох ниток;合〜儿线 пасмо. 4)(股 份）пай.入〜ввійт“ в пай; внести пай;退〜 вийти з пайовиків;每〜五百元 кбжний пай - п'ятсот юанів. 5) (j^) частина ж.; частка. % 为三〜поділяти (розділити) на три частини (частки);按〜均分 ділити що на частини нарівно. 6) <量词> (用于成条的东西):几~粗 绳 декілька канатів; 一〜4、道 вузька стежина. 7) <量词>(用于气体、气味、力气等） струмінь. 一〜黑烟 струмінь чорного диму; 一〜热气 струмінь теплого (гарячого) повітря; —〜冷风 потік холодного вітру; 一〜香味 пахощі; духмяний запах;——〜Ж струмінь води; 一〜劲енергія; енергійно; 一〜热情 ентузіазм; з ентузіазмом; із підйомом;—〜柔 情油上他的心头 хвііля ніжності залила його сфце; почуття ніжності переповнило його серце. 8)〈量词>(用于人)гр^па; частина лс.; шайка.——〜敌军 загін (група, частина) ворожих військ; ворожа частина; 一〜土匪 зграя розбійників; банда грабіжників.
股 2 gti <数> дбвгий катет.
股本 giibSn акціонерний (пайовий) капітал.
股东 giidong акціонер; пайщик; пайовичка; компаньйон.〜会议 акціонерські збори; збори пайовиків (акціонерів).
股匪 gii fei розбійницька зграя (банда).
股份 giifen пай.〜公司 акціонерне товариство; пайове товариство;〜有限公司 акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю.
股背 giigu стегнова кістка.
股金 gOjTn пайовий взнос.〜累积 < 经 > паєнакопичення.
股利giili —股息.
股票giipiao акція.〜行市курс акцій;〜投机商 біржові гравці (спекулянти).
股沛 gushan〈医〉стегнова грижа.
股,窗、guxl дивіденд.发〜дивідендні видачі.
股子 gii-zi —股 1 4).
枯gQ.
牯牛 gQniu (水卞）бик; буйвіл, gu b)见 go; gu.
背 gii 1)(切•头）кістка ж.\ остео-.啓〜кістка тварини;免〜риб'яча кістка; /Ш〜ребрб;〜移 植 остеотрансплантйція. 2) —> it架 2). 3)(品 Ж， якість; натура, f谷〜міщанство;
вульгарність;傲〜гордість; гординя застар. 媚〜підлабузництво розм.
骨朵 gCidu6 булава.
骨月巴 кістяне добриво; добриво з кістяного борошна.
骨粉 giifen кістяне борошно.
骨干giig^i 1) <解> диафіз. 2)(主耍的人或事物） кістяк; скелет.某本〜основний кістяк;训练 〜;文艺〜队伍 кістяк працівників літератури і мистецтва;起〜作用 відігравати роль кістяка; 领导重视，〜带头 керівництво повинно приділяти серйозну увагу чому, а кістяк - подавати приклад у чому.
骨胳 giige <Ш> скелет.夕卜 збвнішній кістяк; 内〜внутрішній кістяк.
骨撤肌 giig句了 <解> кісткові м'язи.
gug^ngzaihou так і хотілося сказати; гнітило (давило) душу від невисловлених думок.
骨瓶 giihou <解> еп丨фЬ.
骨化 gtihuA окостеніння (окостеніти).〜的软骨 окостенілий хрящ.
骨灰 gfihuT 1)(动物骨灰）попіл кісток [тварин]. 2)(人的骨І) порох.
骨灰:Й giihuThe урна [із прахом]; шухляда з прахом.〜保存处 колумбйрій.
骨架gtijjh 1)(骨头架子）кістяк;这猪的〜大 у цієї свині ширбкий кістяк (широка кістка). 2)(物体的架子）каркас; кістяк; скелет. 51 筑物的〜каркас (кістяк, остов) будинку;飞船的〜каркас дирижабля;船 的〜кістяк корабля.
骨胶 gujiao кістяний (кісткбвий) клей.
骨节 gCijiS суглоб. 骨结核 giiji6h6 <医> кісткбвий туберкульоз.
骨科 giik6 1) <医> остеблог.〜医生 остеблог. 2) (指医院部门）остеологічне відділення [лікарні].
骨痨gfilh —件结核. , t
骨力 giili 1)(笔力）сильний (твердий) почерк. 2)(坚定 йіі 力量)упевненість; тверда віра.
骨料 gtiliAo < 建 > зап6внювач，粗 ~ великий заповнювач;细 ~ дрібний заповнювач.
骨膜 gumo〈解〉окістя; перібст.
骨膜炎 giim6ydn <医> періостпіт;
骨牌 gupai китайський доміаб (гра в 32 кістяні пластинки, на лицевій стороні якої нанесені бали).
骨盆 gfipdn <解> таз; тазове кільце.
骨气 gtiq'i 1)(刚强气概)тверда воля; велич духу. 没有〜的人 м’якотіла (безхарактерна, слабовільна) людина; слимак рот., презир.\ 这人有 ~ він людина з характером (із твердою волею); він людина стійка. 2) 一>货 力1).
骨肉 gurou кровне споріднення.〜兄弟 рідні (кровні) брати;〜同胞 рідні (кровні) співвітчизники; 亲生〜рідні діти; плоть і кров чия; плоть від плоті чиєї; кров від крові чиєї; кістка від кістки чиєї;〜相连 кровно зв'язаний; кровний зв-'язок;〜闭聚 уся родина була разом; побачитися з батьками (із дітьми).


268
#瘦如柴 gu shou ru chai [одна] шкіра та кістки; одні кістки; худий, як кістяк (тріска).
髓 giisui <解> кістковий мозок.
沿•炭 giitan кістяне вугілля; кістяна чернь.
.猫热 gutongre <fe> денге лихоманка.
•血 giixue рідні діти; плоть і кров чия; плоть від плоті чисі\ кревне споріднення.
ti•折 giizh6 <医> перелбм [кістки].
tl.子 gu-zi кістяк; скелет.塌〜кістяк віяла;伞〜 парасольки.
#子里 gu-zili <U> у душі; у серці; усередині. 表面上都好，〜那就难说了 зовні все гладко (добре), а що там усередині - уже важко сказати;这个地主4面上老实，〜狡猜цей поміщик на вигляд простодушний, а в душі хитрий.
贾gu.
贾 gti купець; крамар; комерсант.富商大 ~ великі комерсанти.
罟 gti.
Ш gu，书>1)(鱼网）сіть ж.; невід. 2)(捕鱼） ловити рибу сіттю (неводом).
钴
钴 gii <化> кббальт.
盛 gti.
盜惑 gflhuo демагогія (демагогічний);(迷惑） спокушати кого-що (спокушання);(毒害） отруювати кого-що (отруєння); розтлівати кого-що; розкладати кого-и^о〜手段 демагогічний прийом;〜人 діяти демагогією; розводити демагогію; каламутити народ; розпалювати народні пристрасті;〜人心的话 демагогічні словй; дешеві слова демагогії;〜 人心的资产阶级口号демагогічні буржуазні заклики (гасла);〜青年 спокушати (отруювати, розкладати, розлагати) молодь; 起〜作用 робити розкладницьку (отруйну) дію (вплив).
盡惑性 guhuoxing демагогічність (демагогічний).
鹤gu另见hii.
鹤 gll <书> ціль ж.; мішень •中〜потрапити в ціль (у мішень).
鹤的 gudi <书> 1)(箭祀中心）центр мішені; ціль.冗 2)(目的）ціль ж.
穀 gfi. ,
毂 gO втулка (колеса).车〜колісна втулка.
鼓执
鼓 gti 1)(乐器）барабан.手〜буббн; тамбурин; 打〜тарабанити; бити (ударити) у барабан; 会打〜уміти грати на барабані 2)(形状、声 音象会的东西）барабйн,制动〜 < 机> гальмівний барабан; барабан гальма;汽〜 <机> паровий барабан;耳〜 <解> [вушний] барабан. 3)(使发出音)ляскати (ляскання); бити.〜琴грйти на цитрі;〜其如黃之舌 [говорити] із великою гострістю рбзуму і спритністю; не лізти за словом у кишеню; красномовний; язик добре підвішений (привішений) у кого; 4)(扇风）дуття.〜风 [повітряне] дуття. 5)—> 鼓起.〜干効 напружити сили. 6)(凸起)надутися.〜右嘴 напружити (відтягнути) губи; надутися;装 得〜〜的麻袋т^то набитий мішок风〜满了帆
вітер надув вітрило他肚子吃得〜了起来він так наївся, що живіт спучив (живіт здувся); 衣袋装得 一 Й勺 кишеня настовбурчилася; роздута кишеня油布被狂风刮得一的 брезент здувся від вихору.
鼓吹 giichuT 1)(宣传）агітувати (агітація); пропагувати що (пропаганда); проповідувати що (проповідь ж.). 2)(吹 _ ) роздувати що\ рекламувати кого-що (рекламування); сурмити про кого-що, розм. \ афішувати кого-що.大肆〜щосили сурмити; 拚命〜на всі лади проповідувати.
І&.Ш giichui барабанний ціпок.
鼓点、子 gudian zi барабанний дріб.
鼓动 giidong агітувати кого-що (агітація);(唆使) інспірувати кого-що., змінити кого на що, у що;〜群众起来革命агітувати маси на революцію.
鼓风 gufeng <技> [повітряне] дуття.
鼓风机 gufengjl<tni> воздуходувка.
鼓风炉 giifBnghi <冶> духовй піч.水套~ ватержакет; ватержакетна піч.
ШШШШ. gugQnangnang повно-повнісінько; наповнений до відказу.袋子装得〜的 мішок повний-повнісінький (наповнений до відказу).
鼓惑 gtihud ―盡惑 gtihu6.
鼓励 giili (激发）надихати кого що (надихання); (勉励）заохочувати кого-що (заохочення); (使振奋)підбадьорювати кого-що (підбадьорення). 〜群众的积极性заохбчувати активність мас;〜群众进行斗争надихати маси на боротьбу;得到〜одержати заохочення;医 生的话〜了 病人 слова лікаря підбадьорили хворого;人民的来信使海岛战士受到很大的 〜листи від народу вливали в бійців острова велику наснагу.
鼓楼 gulou барабанна вежа.
鼓膜 gumo барабанна перетинка.
鼓膜炎 gflmoyan <医> мирингат.
鼓起 giiqi підняти що (підйом, підняття).〜翅膀 змахнути крилами;〜勇气 мужніти; зібратися з духом; набратися духу (сміливості); 我们应当〜清神来нам треба піднестися духом (підбадьоритися);这使他〜 精幸申来了 це підняло його дух.
鼓师 giishT барабанщик.
鼓手 gushou барабанщик.
鼓舞 gtiwii 1)(使振作）надихнути кого-що (натхнення); надихнути кого-що (наснага); окрилити кого-що; одушевити кого-що, застар.〜人心 надихнути (окрилити, одушевити) народ;〜人七、的夕肖,甚 надихаюча (окриляюча) новина;〜士气 підняти дух військ; ~工人的劳动热情 підняти трудовий ентузіазм робітників;巨大的〜велика наснага;共产主义的伟大理想在〜着我们 великі ідеали комунізму надихають (надихають, окрилюють) нас. 2)(兴奋）бути натхненним (натхненим).大家为这一消息而 感到〜усі були натхненні цією звісткою.
鼓乐 Рп!天 gflyue xuan tian з оглушливою музикою 到处〜всюди чулася весела музика.
М噪 guzao лемент (кричати); гул.
giizhang аплодувати (аплодисменти лш.); ляскати; плескати (рукоплескання)夫办夕 1J〜欢 迎 зустріти аплодисментами.
查支胀 giizhang <医> метеоризм.
鼓铸 <书> gOzhu лиття, карбування;(治炼）
лити що (лиття);(铸造）чеканити що (карбування).
hk 足 giizu набратися чого; напружити що (напруга).〜與气 набратися хоробрості; зібратися з духом; набратися духу;〜1Fd напружити (прикласти) усі сили; із пбвною напругою всіх сил.
鹽g。.
gu-zi каструля; горщик; глиняна корчага; глиняний горщик.
職执
Й gu〈医〉метеоризм.水〜водянка.
瞽钟•
替 gu сліпий (сліпота).
替者 guzhe <书> сліпий; сліпа.
告执
告 gu довбдити до відома, сповіщати {напр., про від’Ьд).
і гтт
堳gi
塯 gu тільки в складі географічних назв; дамба; насип.
措gu.
Ил gu 1) загін для худоби; 2) дерев’яна поперечина, яка вдягається на роги бика.
ІЙ gii 另见 gti.
估衣 guyi потриманий одяг; поношений костюм.
估衣铺 gu-yipu крамниця (магазин) потриманого одягу.
固g。.
固1 gCl 1)(牢固）міцний (міцність).基础已〜є міцна (тверда) база;力П 〜зміцнити що; усталити що\ підсилити що. 2)(坚持） наполегливо;〜请 наполегливо (посилено) просити кого-що, про кого-що, із неозн.\ 〜辞 рішуче (завзято) відмовлятися від чого.
固 2 gu <书> 1)(本来）справді; дійсно; правда; власне кажучи.〜当如此 правда, так і слід [зробити]; дійсно (давно) так і слід було [зробити]; власне кажучи цього я і
хотів (бажав); це справді відповідає моєму бажанню. 2)—固然.我〜知不易实行，但诉 秀昼―试 я хоча і знаю, що важко що-небудь зробити, але все ж спробую.
固$ 自封 gCibiiz浪ng —»•故击自封 gCibCizifBng.
固氣菌 gCidAnjiin <生物> бактбрії, що фіксують азот; азотобактер.
固 Ші乍$ gudan-zuoyong зв'язування (фіксація) азоту; азотфіксація.
固定 guding 1)(不变动）постійний (сталість, постійність); незмінний (незмінність); основний.〜职业 постійна професія;〜收入 постійні (визначені) прибутки;〜工资 основний оклад; тверда ставка;〜住址 постійне місце проживання;〜资 Ф <^> оосновний капітал;〜资产 < 经 > основні фонди;〜甚金основний фонд;〜词组〈语> стійке словосполучення; ~ 电容器 < 电 > постійний конденсатор;〜й勺办法 тверді правила; незмінні заходи;〜的看法 твердий сталий (що затвердився, що устоявся) погляд; 〜不变的形式 установлена (постійна, незмінна, застигла) форма;对具体Ф物必须 进行具体分析，而+能拿一•个〜的框框І套


269
необхідно проводити конкретний аналіз конкретних речей і явищ, а не можна підходити до них із незмінним шаблоном. 2) (使固定）фіксувати що，книжк. (фіксація книжк., cneif” фіксування книжк., спец.); твердо установити що; остатбчно визначити що.〜工作时间 фіксувати (твердо установити, остатбчно визначити) робітничі години; 〜线路спеціалізація шляхів;把小组人 员〜下来 закріпити (зафіксувати, твердо установити) склад групи.
固结gCijiS схопити що.水泥和石子〜起来了 цемент схопив щебінь;水泥〜了 цемент схопило.
固陋 giilou неосвічений (неосвіченість); обмежений (обмеженість).〜无知 повне неуцтво; 知 і只〜обмеженість знань.
固然 g{nin 1)(表示转折）правда; слів немає; (虽然）хоч; хоча.话〜不错，但仍须考虑一下 правда (слів немає), усе правильно, але треба ще подумати;知k里参考书〜有，但是 对你未必适用 у мене, правда, є всякі посібники, але навряд чи вони вам підійдуть; 房间〜不大，但还明亮кімната хоча не велика, але світла. 2)(表示两可）звичайно.坐火车〜 可以，坐轮船也无不可мбжна, звичайно, їхати на потягу, але і на пароплаві буде теж непогано. *
固若金汤 guruojlntang неприступна міцність (позиція); незламна (непорушна) твердиня.
固沙林 gushalin <林> піскоутримуючий ліс.
固守 gushou [завзято] триматися; [завзято] відстоювати що.〜Р东地[твердо] тримати оборону; міцно триматися на своїх позиціях; завзято відстоювати позиції.
固态 gutai твердий стан.
固体 gut! тверде тіло.〜燃料 тверде паливо;〜酒 精 твердий, спирт.
固习 guxi застаріла (укорінена) звичка.
固有 guyou властивий; притаманний.〜的性格 властивий (притаманний) кому характер;当 代资本主义世界的〜矛盾суперечності, властиві сучасному капіталістичному світу.
固执 guzhi упертий (упертість, упиратися); незговірливий (незговірливість); непоступливий (непоступливість).性十青〜упбртий (незговірливий, непоступливий) характер; 性情〜的人 упертий розм.\ упертюхрозм.;表 现得很〜 виявляти упертість (непоступливість); 〜己见 уперто стояти (наполягати) на своєму; упиратися на своєму; стоягги на своєму;另її再〜了 ! перестаньте (вистачить) упиратися!
故 gCi.
ЇЙ 1 gu 1)(事故）подія; випадок. 2)(原因） причина;(借口）привід; зачіпка.细〜 незначна причина;托〜під [слушним] приводом; знайти привід;因〜缺席 відсутній з поважної причини;不知何〜невідбмо з якої причини; невідбмо чому. 3)—> 故意.〜 робити спокійний (байдужий) вигляд; напустити на себе байдужість; із напускним спокоєм;他〜作不知 він рббить вигляд, що не знає. 4) <书> —故而.
故 2 gu 1)(原来的）колишній.〜黄河 колишнє (старе) русло ріки Хуанхе. 2)(死亡）померти; кончина; сконати.父母早〜рано померли (померли) батьки.
故步 Й 封 gu bu zi feng закоси іти і варитися у власному соку; відсталість (відсталий);
заскнілість (заскнілий); замикатися (ховатися, іти) у свою шкаралупу.
故此g(id ->故而.
故都 gudu стара (колишня) столиця.
故而gu'er тому; через те; чому.我没有时间，〜 不能前来 мені ніколи, і тому я не можу прийти;我忘了地址，〜没有写/і给你я забув адресу, тому і не писав тобі.
故宫 Gugong "Гугун" {колишній імператорський палац у Бейцзіні).〜博物 Р完 музей Тугун".
故国 g(igu6 〈书〉вітчизна застар; батьківщина; Батьківщина.
故伎 guji стара махінація; старе хитрування; старий прийбм.〜重演 викинути старий (давній) трюк; братися за старе.
故交 gujiao〈书〉старий друг.
故旧 giijm старі (стародавні) друзі.
故居 gujii будинок, де у свій час жив хтось;(故 居纪念馆）дім-музей. [колишній]鲁迅〜 будинок Лу Сіня; дім-музей Лу Сіня.
故里&乡.
故弄玄虚 gunongxuanxu містифікація (містифікувати) книжк.; оточити усе і вся таємничістю; напустити (навести) туману; навести тінь [на ясний день].
故人 guren старий друг (товариш).
故杀 gusha <法> навмисне (умисне) убивство. 不是〜убивство зроблене ненавмисно; зробити ненавмисне убивство.
故实 gushi [історичні] факти; факти з минулого. 引证历史〜посилитися на історичні факти.
故世 gCishi померти.
故事 gishi (丨日制度）старі порядки; стара практика.虚应〜робити для годиться; недбало викбнувати свої обов'язки;奉行〜 формальне ставлення до справи; бюрократичне ставлення до роббти.
故事gCrshi 1)(真实或虚构的秦情）розповідь; казка.民间〜нарбдні казки (сказання);
长征的〜рбзповідь про Великий похід Червбної армії;革命〜рбзповідь про революційні події; революційна рбзповідь;听〜 слухати рбзповідь (казку)讲〜розповістіі казку. 2)(小说的情节）сюжет.
故事片 gii.shipiAn < 影 > худбжньо-ігровий фільм.
故事员 gu-shiyuan оповідач; оповідачка.农民〜 故态 сел?шин-оповідач.
故态 gutai старе.
故态复萌 gutaifumeng знову взятися (знову братися) за старе; старі звички знову узяли верх; знову поводитися по-старому.
故土 gCitti —故乡.怀念〜нуцьгувАти (тужити) за Батьківщиною (за рідним краєм).
guxiang Батьківщина; край рідний; рідний край; рідні місця.北京已经土为我的第二〜 Бейцзин став для мене другою Батьківщиною.
故意 guyi навмисно; намірено; зумисне.〜夸大 和捏造的事件 зумисне роздута і сфабрикована справа;〜装样子[навмисно, зумисно, зумисне] робити вид;并非〜збвсім без наміру; збвсім не було наміру;好象〜为难似 的 як навмисно; як на гріх; №〜故 він навмисно (намірено, зумисне) так рббить; він це рббить із наміром;这是他〜习难 це він на зло зробив.
故友 guyou покійний друг.
故障 guzhang несправність (несправний);
дефект; неполадки лш., розм.; затримка; розлад ходу.排除〜усунути несправність;〜 测定器 < 技 > прилад для визначення ушкоджень; дефектометр;机器发生〜непо- ладки в машині; неполадки (затримка) у роботі машини; у машині були несправності.
故知gCizhT <书> —故人.
故址 guzhi колишнє місце розташування.
故纸堆 guzhidul паперовий мотлох,钻〜піти з головою в древні книги; закопати себе в купу старих книг.
顾眇.
顾gCl 1)(转过头看）оглянутися.举目四〜 оглянутися навколо себе. 2)(照顾） піклуватися (турбота);(注意）враховувати кого-що (облік); вважатися з чим.只〜自己 піклуватися (думати) тільки про себе;〜面子 піклуватися про збереження обличчя; жаліти самолюбство;〜不上 руки не доходять до кого-чого;不〜一切 не рахуючись ні з чим; не зважаючи ні на що;不〜 后果 без обліку подальших наслідків;不〜主 客观条件 не враховувати суб'єктивних і об'єктивних умов; не рахуватись із суб'єктивними й об'єктивними умовами;〜不 得这些ужб не до цього;他一心为了革命， 哪里还〜得上这些家事啊！ він весь був поглинений революційною роботою, куди йому ще було займатися домашніми справами!战士们在田里干得多带劲，连挂在 脸上的汗珠都〜不得擦бійці працюють у полі з високим ентузіазмом, навіть не встигаючи стерти піт з обличчя.
顾此失彼 guclshibl угледиш одне — упустиш інше; отут знайшов, там загубив; за вітром відразу не устежити; за двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш.
顾及 guji брати до уваги кого-що; враховувати кого-що (облік); рахуватися з чим.必须〜客 观环境 необхідно враховувати (брати до уваги) об'єктивну обстановку;我们谁也没〜 这些个人小事 ніхто з нас не рахувався з особистими дріб’язками.
顾忌 guji побоювання (побоюватися),有所〜є певні побоювання; виразно чогось побоюватися (боятися); цього і потрібно побб- юватися (боятися).
顾客 guke покупець; покупниця; клієнт; клієнтка; клієнтура.
顾虑 gulu побоювання (побоюватися).〜重重 цілий ряд побоювань;各种〜усякого роду побоювання;思想〜поббювання ідеологічного порядку (характеру);同志们发现了 我的思、〜товариші помітили, що менб щось пригнічує;多余的〜зайве побоювання; 毫无〜без усякого побоювання; сміло; безбоязненно;打破一切〜відбкіінути усі побоювання; кинути роздумувати; відкинути нерішучість;病人在手术前〜很大 хворий дуже боявся майбутньої операції.
顾名思、义 gumingslyi як випливає із самої назви (слова); судячи з назви; сама назва (слово) говорить (показує). *
顾盼 gupan <书> поглядати; позирати .左右〜 поглядати (оглядатися) по боках.
顾盼 Й Ш gupanzixiong виповнений (сповнений) самовдоволення; із самовдовбленим виглядом; дуже задоволений собою.
顾全 guquan піклуватися [про цілість].〜大局


270
піклуватися про загальні інтереси; рахуватися з загальними інтересами (з інтересами цілого); ставити інтереси цілого вище усього;为了 〜大局 виходііти з інтересів [нашої] загальної справи;〜名誉 піклуватися про свою репутацію.
顾 Й guwen радник; консультант; референт.军 事〜військбвий радник;法_〜консультант по юридичній частині;技术〜консультант (референт) по технічній частині; технічний радник;私人〜особіістий радник;〜医师 лікар-консультант;中央〜委员会 Центральна комісія радників.
顾惜 guxl шкодувати кого-що\ берегти кого-що. 〜自己的身体берегти своє здоров'я;毫不〜生 命 життя не пошкодувати.
顾影自怜g^iyTngzilidn (孤独失意）почутті жапості до самого себе; почуття сумної самітності; відчувати почуття смутку за долю;(自我欣赏）займатися самозамилуванням; милуватися самим собою.
顾主gCizhti —細客.
雇gu.
Ш gu найняти кого-що (наймання); узяти кого-що.〜保姆 узяти (найняти) няню;〜三个 临时工 узяти на роботу трьох тимчасових робітників;〜汽车 найняти (узяти) таксі;〜一 只小船 узяти [напрокйт] човен.
雇工 gugong 1)(雇用工人）найняти робітників. 2)(受雇的工人）найманий робітник;(短工） поденник.
gunong батрак; батрачка; батрацтво.当〜 наймитувати; працювати батраком.
ЛИ佣 guyong найняти кого-що (наймання).〜劳 动 <经> наймана праця;〜二L人 найманий робітник;〜兵役f&j система найманої армії;〜 观点、найманський настрій; найманська психологія; психологія найманця.
іШ 佣军 guyongjun наймані (найманські) війська; найманці мн.
雇员 gCiyuan вільнонайманий (позаштатний) працівник.
雇主 guzhti наймач; наймачка; роботодавець.
瘤的.
痼疾 gujl застаріла хворбба.
痼癖 gupT укорінений порок.'
痼习 gCixi застаріла (що укоренилася) звичка.
铜 gii.
锢 gu заварити що (заварка).
锢露 gu-lou заварка (заварити що).〜锅 заварити тріснутий казан; заварити отвір у казані.
削g^.
Ш gua 1) скоблити, скребти; 2) чистити рану від гною, чистити виразкову пустулу;〜杀 вичистити з рани гній і присипати її ліками.
/R gua.
瓜 gua баштанні культури;(西瓜）кавун;(南瓜） гарбуз;(黄瓜）огірбк;(甜瓜）дііня.
guadai <^5> зміна (перемінити кого); заміна (замінити кого).
瓜当guadang —瓜蒂.
瓜蒂 guadi плодоніжка.
瓜分 guafen розділити що (розділ); розчленувати що (розчленовування).〜利润 розподіл прибутків;〜世界 частина світу;〜
殖民地的政策 політика розчленовування колоній.
瓜葛gu§g6 відношення; зв'язок.那件事与此全 无〜та справа ніякого сто—ку до цього не має; та справа нічим із цим не зв'язана;我和 他毫无〜мені з ним не дітей хрестити.
瓜类 gualei баштанні [культури]; гарбузові рослини.〜作物 баштанні культури;〜栽培 баштанництво;〜种植家 баштанник.
ЖЙ® guapimao чорна атласна [мандаринська] шапка з маленьким помпоном; кругла шапочка.
瓜熟蒂落 guashudiluo усьому свій час; згодом усе вийде (налагодиться); [наступить момент,
і] 	усе владнається; умови для чого назріли; момент для чого вже настав (наступив).
瓜田 guitidn баштан.
瓜田李下 guatianllxia дати привід до підозри; створити можливість для підозри; можливі підозри.
瓜子 guazl насіння [гарбуза, кавуна].
另见 gO.
狐塔gu5d5 <象声> бац; бах.〜一声门关上了 бац (бах), і двері захлопнулися.
狐塔板儿 guS.dabanr тріскйчка.
рДрД guagua另见giigii <象声> (青蛙的叫声） ква; квак; квакання (квакати);(甲鸟的口Ц 声） кряк прост.; крякання (крякати);(鶴的卩Ч 声） гогот; гелготання (гоготати)青蛙〜地叫着 жаби квакають.
呱 Р瓜叫 gu§gu§ji&o 〈口〉здброво просту класно. 〜він здброво грає в
шахи.
РД РІР gua-ji 〈象声> плескання мн.; аплодисменти мн. (аплодувати); рукоплескання (плескати).
§0 gua.
刮 1 gu^ 1)(刨）скоблгіти що (скобління);(剃） голити що (гоління).锅〜чистити (скоблити) сковороду;〜胡子 голити бороду і вуса; ~鱼 鳞 чистити рибу;〜南瓜皮 чистити гарб}Ь;把 皮〜去 зчистити (зішкребти) шкірку;用刀子〜 去写在木板上的字зішкребтіі ножем написані на дошці слова. 2)(涂抹）намазати що (намазка).〜衆子 намазати (обмазати) що клейстером; накласти шар клейстеру. 3) (W 取)обібрати кого-що, розм.; обдерти кого-що, прост”反动派只知道〜老百姓А钱 реакціонери тільки і знали, як би обібрати (обдерти) народ;敌人把老舍■姓的粮食都〜光 7 ворог відібрав у населення весь хліб.
刮 2 gua (吹）дути.〜风的天 вітряніій день;风〜 了一天一夜вітер дув цілу добу;〜起大风来 了 здійнявся (налетів) сильний вітер;〜起 了 一Р车乌云налетіли чорні хмари;风把树〜倒 了 вітер звалив (повалив) дерево.
刮刀guad5o (机器上的刮刀）шабер;(木工用刮 刀）струганок; цикля;(泥工用刮刀） шкреббк.
刮地皮 guadipi грабувати й оббирати народ (населення); вимагати податки з населення.
МЩ guadiao смітити що; зскребти що;把胡子〜 зголити бороду;〜墙上的漆 зіскребти фарбу зі стіни; А稿子上涂改的地务〜вгінайти помарку в рукописі.
舌lj 宫 guagong вискоблювання матки.
舌1j 脸 guali^n голитися; голити обличчя.〜用具 бритвені приладдя; бритвений прилад.
刮脸刀 gualiandSo бритва.
舌1J脸皮 gua lianpi <方> присоромити кого прямо в очі; змусити кого застилатися.
舌1J 冃相看 guamuxiangkan дивитися на кого-що новими очима; по-новому дивитися на кого-що.
Я 破 guapo проскоблити що; порізати що (поріз).把纸〜проскоблити папір;〜脸 порізати обличчя.
刮削 guaxiao скоблити що (скобління).〜工具
狐gui
胍 gu3 <化> гуанідин.
胍基 guajl <化> гуанідинова група.
Ш -
FF? gua.
Щ gua <动> ворбна.
削gui
呙lj gua 1)(凌迟）четвертувати (четвертування). 2)(刺破）порізати що (поріз).手上〜了一个 口 子 порізати (поранити) собі руку.
^gua.
寡 gua 1)(少）міло.〜趣 апатія;〜欢 безрадісний; 〜见少贝її мало доводилося кому бачити і чути. 2)(淡而无味）прісний і несмачний.清汤〜水 прісний і несмачний; трава травою. 3)(死去 丈夫）удівство.
寡不敌众 gua bu di zhong один у полі не воїн; не [у силах] устояти проти [натиску] численної раті.
寡断 guaduan відсутність рішучості; нерішучий (нерішучість).
寡妇 gua.fli удова.
寡居 guajii удовіти; жити вдовою; удівство (вдівувати).
ШШ.ШШ gualianxi^nch! немає ні совісті, ні сорому; не знати ніякого сорому; відверта безсоромність; без совісті і сорому; загубити всякий сором і совість.
寡情 guaqing байдужий (нечутливість); безпристрасний (безпристрасність); апатичний (апатичність).
寡人 guaren ми.
尊头 guSt6u олігарх;〜政治 <政> олігйрхія; олігархічний устрій;〜金融 < 经 > фінансовий олігарх; плутократ книжк.',〜专 制 <^> плутократія книжк.
狐gui
Ш gua схил (гори, насипу).
Mgua.
蓮 gua 1) перешкоджати, затримувати, заважати; 2) затягувати.
堊碍 guaai перешкоджати, затримувати, заважати; перешкбда, затримка; серця ніщо не втримає, серце не знає перешкод.
皿念 guanian хвилюватися, непокбїтися (за кого-н.); постійно думати (про кого-н).
SM guasl решето, сито (для борошна).
堊误 guawu 1) затягувати в злочин; обманом вплутувати (напр” у змову); 2) бути сувбро покараним (тільки про чиновника), зазнавати кари за службові порушення.
佳 gua.
佳误 guawu постраждати через іншого; постраждати ні за що, ні про що.


271
卦gui
卦 gua триграма.占〜ворожити [по триграмі]. 挂 gua.
托 gua l)(悬杜）вішати що;(挂着）висіти.〜相 片 вішати фотокартку;窗帘〜повісити фіранки;旗〜вивісити (повісити) прапор; ~ 太1 中国旗的船 суднб під китайським прапором; повісити вивіску;把大衣〜在衣架 上 повісити пальто на вішалку;墙上〜着一幅 画 на стіні висить картина;墙上〜满 了画 стіна обвішана картинами;望远镜〜在胸前 бінокль бовтався на грудях;
中 серп місяця високо висить (стоїть) на небі; 这些话他老是〜在嘴边ці слова ніколи не сходять у нього з вуст;人们的胡须上〜着镜 霜 вуса і борода покрилися інеєм 2)(挂耳机): 〜上电话вішати трубку. 3) <方> (接通电话） з'єднати кого-що з ким-чим по телефону.电 iS 没〜通 не додзвонитися до кого-чого;请你 〜总务科 з'єднайте, будь ласка, мене з господарським відділом. 4)(钩住） причепити що (причеплення); зачепити що (зачіпка).在列车上加〜请节_厢причепити додатковий вагон до потяга;钉子把衣月艮〜住 7 сукня зачепилася за цвях. 5) <方> 一挂 念.心里〜着厂里的工作тривбжитися про справи заводу (про роббту на заводі); 一心〜 两头 тривбжитися за того й іншого (про те і інше); душа (серце) болить за того й іншого (за те й інше). 6)(登记）записати що (запис ж.); зареєструвати що.〜在我的帐上 записати що на мій рахунок; записати що за мною. 7)〈量词>:两〜:^车 дві гарби;—〜珠 子 одна низка (один разок) перлів (намистин); 一 〜鞭炮 в'язка (низка) хлопавок.
挂碍 guYM турбота; тривога.心中没有〜немає ні турбот, ні тривог; на душі не було ніяких турбот;他一身无〜він нічим не зв'язаний; ніщо не зв'язує його.
挂表 guabiao <卞> кишенькові годинники.
挂彩 guac^i 1)(挂彩調）прикрашатися (декоруватися) кольоровими шовками. 2)(负 дістати поранення; бути пораненим.我 腿上两处〜я дістав два поранення в ногу, guache причеп; причеплення.
挂齿 guachT говорити; згадувати (нагадування). 不足〜не заслуговувати ніякої уваги;区区小 琪，何足〜така дрібниця, що не варто говорити про неї (що навіть говорити не варто).
挂锄 guachu кінець бранки.
挂灯结采3 guadengjiecSi вішати святкові ліхтарі і прикраси; святково ілюмінований (прикрашений); святкова ілюмінація; святкбве оздоблення.
挂钩gu5g6u 1)(连接车辆的装置）Зчеп; зчеплення.火车的〜вагонні зчепи; зчеплення вагонів. 2)(联系)вступити в контакт із кші-чим\ установити (тримати) контакт із ким-чим\ перебувати (працювати, бути) у контакті з ким-чіт\ тримати (установити) зв'язок із ким-чим 与工厂~ працювати в контакті (тримати зв'язок) із заводом.
挂号 guahao 1)(登 І己)записатися (зареєструватися) [на чергу].看病〜записатися на прийом до лікаря. 2)(邮件登 І己）замовлений. 〜函 рекомендовані листи;电报〜адреса
телеграми; кодовий номер адресата 〜 авіазамовний лист.
拽号处 guahaochu реєстратура.
桂号费 guahaofei плата за реєстрацію на прийом.
Ш.^fп guahaoxin рекомендований лист.寄〜 відправити рекомендований лист;双〜реко- мендований лист із зворотною розпискою.
挂花guShua —拽彩2).
挂累 gualei замішати кого-що\ заплутати кого-що; уплутати кого-що.
Ш Щ. gualian кінець збирання осіннього врожаю; кінець осінньої збиральної кампанії.
gualing з чим; із невеликим; із зайвим; із гаком прост.; із хвостиком, сорок із лишнім (із невеликим, із хвостиком).
挂—gualou —► 漏万.
挂虑 gualu тривбжитися (занепокоєння); тривожитися (тривога).你不要为我〜ви не тривожтеся про мене (не тривожтеся за мене).
挂面 guamian вермішель ж.
挂名gi^ming номінальний.他只是个〜的理事 він лише номінально значиться членом правління;旧社会各机关〜领薪的人很多у старому суспільстві була мйса синекур у всіх установах.
挂念 guanian (想念）скучати за ким-чим, по кому-чому， по кому-чому;(不放心） тривбжитися про кого-що (занепокоєння).
挂Й guapai 1)(正式开业）практикувати. 2) <经> (开盘）котирування.
挂牵gi^qian —挂念.
挂欠 guaqian [продати, купити] в кредит (у борг).
挂失 guashl заявити про втрату.
挂帅 gu^shuAi 1)(当元帅）стйти (бути) маршалом 2)(比喻作领导）під особистим наглядом (контролем) кого; узяти що під свою особисту відповідальність,党委书记 亲自〜під особистим спостереженням (контролем) секретаря парткома; секретар парткома взяв що під свою особисту відповідальність. 3)(放在第一位）поставити що на чолі; поставити що на командне місце. 政治~ поставити політику в главу (на чолі всього); поставити (висунути) політику на командне місце; зробити політику командною силою.
挂锁 guasu5 висячий замок.
挂图 gu^tii (地图）стіннй карта;(图表）стіннй таблиця.教学〜навчіпьна картина;防空〜 плакат про протиповітряну оборону; плакат про ППО.
挂孝 guaxiao носити жалобу; бути в жалобі.
挂心 gu^Tn тривбжитися про кого~що (занепокоєння).
挂羊头，卖狗肉 gu^ydngt6u, maig6urou "вивісив баранячу гблову, продавати собаче м'ясо"; під гарним приводом творити чорні справи; чистісіньке окозамилювання; втирати очі.
Ші一漏万 guayllouwan одне врахуєш, а багато чого випустиш із виду; усього ніяк не охопити; неминучі (можливі) усякі пропуски (упущення).以兔〜щоб уникнути можливих пропусків; щоб нічогб не випустити [із виду].
guazhang [продати, купити] у кредит (у борг).挫了一百元的帐 на сто юанів узято (куплено) у борг (у кредит);现钱交易，不〜
продаж тільки за готівку.
Й钟 guazhong стінні годинники.
挫轴 gdzh6u (画轴）картини в сувоях;(画轴） художні написи в сувоях.
裙' gua.
褂 gua (大褂）китайський халат;(男式短褂） куртка китайського фасону;(女式短褂） кофта китайського фасону;(衬衫）сорочка китайського фасону.
褂子 guizi -> Щ.
3JE guai.
乖 1 guai 1)(听话）слухняний.〜孩子 паїнька ч.， ж., розм. пай-хлопчик; пай-дівчинка ж.\ слухняна (мила) дитина. 2)(机灵）тямущий (тямущість) розм.', кмітливий (тямущість, кмітливість розм.).这孩子嘴真〜як розумно вже говорить дитина.
乖 2 guai (违反）проти чого; усупереч чому.
乖夕牛 guaichu^n помилка; погрішність.
乖乖 guaiguai 1)(顺从）слухняно; покірно.〜地 睡吧будь паїнькою і спи;〜地交出来吧 віддавайте добром;孩子〜地走出了房问 хлопчик слухняно вийшов із кімнати;敌人〜 地当了俘虔 ворбжі війська покірно здалися в полбн. 2)(称孩)зблотко розм.; милий; мій ненаглядний.
乖觉 gu§iju6 кмітливий (тямущість).他变得〜多 了 він став більш кмітливим. 乖剌guaiis ->乖戾.
乖戾 guaili норовливий (норовливість); сварливий (сварливість); той, з ким не вживаються (нелагідність).性情〜важкіій (сварливий) характер.
乖谬 guaimiu безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурд).
乖僻guaip'i химерний розм.他件情〜，令人摸不 Щ характер у нього химерний (вибагливий), так що його ніяк не зрозумієш.
乖巧 guaiqiao 1)(讨人喜欢）симпатичний (симпатичність). 2)(灵巧）тямущий; кмітливий (кмітливість).聪明〜的孩子 розумна і симпатична (тямуща) дитина.
乖张 guaizhang норовливий (норовливість); химерний.声行为〜химфний учинок;〜的性 格 норовливий характер.
摘 guai.
掴 guai бити [долонею] кого; ударяти [долонею] кого，по чому, в що.〜耳光 дати ляпаса (затріщину); дати (ударити) у вухо.
拐 guai.
拐 1 guSi 1)(拐弯）повернути; загорнути.向左〜 повернути (завернути) ліворуч;〜回來 повернути назад;汽车一〜就看不见了 авто- мобіль звернув і зник із виду;路向右〜去 дорога ухилилася (повернулася) праворуч. 2) (瘸）кульгати; покульгувати. 3)—拐根.
拐 2 guSi 拐骗.~ 款潜逃 сховйтися з викраденими грошима.
拐脖儿 guSibor коліно [труби].
拐带 gu^idai викрасти кого (викрадення); увести обманом кого;〜4、孩 викрасти дитину (дітей);〜妇女 увести обманом жінок.
拐棍 gu3igun ключка; тростина ж;(长拐棍)ціпок; (伤员或病子用@拐棍）мі—,ч.拄费〜 обпиратася на троешну (на ціпок, на палищо).
拐角 guaijiao кут.路 кут вулиці;房丰的〜


272
кут будинку;〜上的房子 кутовий будинок; 转过〜завернути за кут.
拐-骗 guaipian викрасти кого-що (викрадення); повести обманом кого.〜案件 кримінальна справа про викрадення.
拐弯guaiwan 1)(转变方向）повернути;在〜的 地方 у повороті [дороги]; на повороті [дороги];车辆〜耍慢行 сповільнювати хід машини на поворотах; Ш ——~ 就 йь Ш 3\ поверніть (заверніть) за кут і відразу побачите. 2)(思路等转变）перевести що\ повернути що; перейти.他赶紧〜，变换了话 题 він поспішив повернути розмову в інший бік;脑筋拐不过弯来[утворився] заскок у голові; відразу не збагнути, що до чого. 3)—> 拐角.
拐弯抹角guaiwan-mojiao 1)(沿弯曲的路走） йти звивистою дорогою. 2)(不直截了当） підходити до кого-чого обхідним шляхом; говорити натяками; виляти розм.(指讲话） писати натяками. 3)(指作文）说话〜 говорити натяками;〜地不肯正面回答 вихляти і не давати прямої відповіді; ухилятися (відвертатися) від прямої відповіді; 〜地打听 обхідним шляхом дізнаватися; 〜地想套他的实话всімй правдами і неправдами (усіляко) намагатися витягнути з нього叩йвду; Щ办就办，〜的干什么！ тр6ба робити, так роби, до чого ухилятися!
拐杖guaizhang —南棍.
拐子 gu5i.zi <口> (瘸子）кульгавий; шкутильгаючий; хромоногий; хромонога.
拐子 guai.zi (木制工具)дерев'яне мотовило.
拐子gu^zi (进行拐骗的人）викрадач; викрадачка.
guaizou повести облудним шляхом кого.
怪 guai.
怪 1 guAi 1)(奇怪）дивний (крайність); надзвичайний; чудний розм.〜人 дивна (чудна) людина; дивак; мудрована людина;〜 事 надзвичайна (дивна, чудна) справа; парадоксальні речі; парадокс; надзвичайне явище;真是件〜事! що за диво! що за чудо! що за притча! що за дивна справа! І曰社会的 〜现象 гримаси [життя] старого суспільстві; 〜笑 дикий сміх;〜иЦ кричати диким голосом; 不以为〜не дивуватися; не знаходити в цьому нічого надзвичайного
(парадоксального);他有点 ^ 脾气 він з дивацтвами;真〜！ що за дивацтво! дивно! Ш 事可真〜усб цед^же д“вно;〜不他竟然不 知道 чи не дивно, що він навіть не знає.
2) 	<口> (非常）діівно; дуже; ~有趣的 дівно (дуже) цікавий;求人〜不好意思的дУже ніяково (незручно) просити людей;这女孩唱 得〜好听的 ця дівчинка дуже добре співає. 3) (妖怪）чудовисько.海〜морське чудовисько (чудо).
个圣 2 guai ( Sf ^ ) звинувачувати кого-що; дорікати кого що\ ображатися; валити на кого, розм.〜刁〈右另lj人 нічого звинувачувати (докоряти, ображатися на) інших;只〜我粗 ;ll' звинувачувати можна лише мою неуважність; це через мою неуважність; 一 切只〜我—■*人 в усьому винний (винуватий) лише я один;—切只能〜自己в усьому звинувачуй самого себе;这不能〜他 у цьому не можна звинувачувати його;
所以小耍〜他 це не можна ставити йому в
провину; він [зробив, сказав] це без наміру, так що не треба на нього ображатися (не ставте йому в провину).
怪不得 guSibude (表示原因）то-то; отож чому; (刁、足为奇）не дивно; нічого надзвичайного. 外面下雪,〜这样冷йде сніг, не дивно (нічого надзвичайного), що стало так холодно;我不口 他见过面，〜有些面熟ми з ним раніше вже зустрічалися, отож чому обличчя його мені знайоме;原,他离开上海了，〜我总没有碰见 Ш він, виявляється, виїхав із Шанхаю, тож я його не бачу;〜好久没见到你了 ось чому давно тебе не було видно.
怪不得gu&i.bu.de (不能责备）не можна звинувачувати (докоряти кому) кого.你白己 不好，〜另1j人 ти сам винуватий, і не треба ображатися на інших (нічого валити на інших, нічого валити на чужу голову).
怪诞 guaidan дивовижний (дивина) розлг, безглуздий (нісенітниця) розм.', безглуздий (безглуздість); гротескний (фотесковий, гротеск).〜的传说 дивовижні (безглузді, дурні) вигадки;〜的小说 іротбск;〜的风格 гротескний стиль; дивацтво;行为〜дивацька (дика) поведінка
t圣诞不经 guaidan-bujlng дивовижна (безглузда， дурна) річ; жахлива нісенітниця; страшна безглуздість; несусвітні нісенітниці.
怪话 1)(怪诞的话)guaihua безглузді слова (мова).〜连篇 говорити всякі дурниці; наговорити всяких диких (дурних) речей. 2) (牢骚）безпричинне нарікання; безпричинна скарга.说〜ск坪ж“тися без усяких на те причин; безпричинне нарікання.
t圣里个圣气 guai-liguaiqi дивакуватий (диваку- ватість); екстравагантний (екстравагантність) книжк.〜的样子 дивакуватий (екстравагантний) вигляд; екстравагантні манери; 另丨J 穿得〜не варто вдягатися екстравагантно; 他说话〜він говорить [не прбсто, а усе] із вивертом; якось дивно він розмовляє.
t圣模个圣样 guaimuguaiyang дивний (чудний, дивацький) вигляд.
怪僻 guaipi химерний розм.; вигадливий розм. (химерність, примха)脾气〜химерний (вигадливий) характер;〜的人 людина з примхами; химерна людина.
怪物 guai.wu І)(妖怪）чудбвисько; чудо; чудище застар. 2)(性情古怪的人）дивак; чудна людина; антик; оригінал; людина з примхами.
十圣异 guaiyi 1)(奇异）дивний (дивацтво); незвичайний (незвичайність),〜的声音 дивний (незвичайний) звук. 2)(怪现象）чудо.
Ш guan.
Ш guan 1) челядник, робітник, слуга (що виконує певну роботу); Ш 〜свинар; ^ 〜 офіціант. 2) <史> колісничний {чиновник, що завідує екіпажами імператора).
信人 guanren 1) імператорський колісничний (що завідує виїздом); 2) проститутка, повія.
关 gu^i.
关 guan 1)(关闭）закрити що (закриття); зачинити що\ замкнути що. ~ 窗 закрити (зачинити) вікно;〜水龙头 закрити (завернути) кран;〜抽屉 закрити (засунути) шухляду в стш;〜电灯 вимкнути (загасити) світло; ~无线电 виключити радіо. 2)(禁闭)
зробити що (висновок); посадити кого; засадити кого, розм.把犯人〜进监狱 здати (посадити, засадити) злочинця у в'язницю; 把猫〜在房间里замкнути кішку в кімнаті把 小鸟儿〜在笼子里посадити пташку в клітку; 把狮子〜在笼子里засадити (замкнути) лева в клітці;野兽〜在笼子里 звір сидить у КЛІТЦІ.
3)(歇业）закр^ти що (закриття).那家工厂早 己〜了 та фабрика давно закрилася. 4)(关 Р) застава; прикордонний пункт.巧妙地混过了 〜 ухитритися пройти (прослизнути) непомітно (непоміченим);不让废品泥过 ~ 去 не допускати ніякого браку. 5)(海关） митниця. 6)(时机）момент,难〜важкий момент; труднощі мн. 7) 关系 6)，7).这与 他有〜це до нього має відношення;这不〜我 Ф це мене не стосується; це до мене відношення не має; це мене не стосується.
失 1 溢 guan，ai <^> важливий стратегічний прохід (пункт).
#碍 guan'ai заважати; перешкоджати; робити кому-чому перешкоди.
关闭 gu5nb'i 1) •关 1). 2)(歇业)закритися.
关防 guanfang 1) (P方守）заходи охорони.〜严密 [вжити] суворих заходів для охорони. 2)(印 信）[прямокутна] казенна печатка.
#乎 guanhii мати відношення; мати значення; стосуватися кого-чого.〜成败的一次战斗 бій, що має вирішальне значення; 〜
大局 це має пряме відношення до всієї [загальної] обстановки; це має безпосереднє значення для всієї [загальної] ситуації;这事 〜公共利益 це стосується загальних інтересів.
关怀guanhuai —>•关心.热情的〜сердбчна (тепла) турбота;无微不至的〜всебічна турбота;给予很大的〜виявити велику турботу;在党的〜下 оточений увагою і турботою партії.
关键 guanjian ключ.〜问题 ключове (найбільш істотне, корінне, кардинальне) питання;胜 利的〜ключ до перемоги;抓住问题的〜 схопитися за ключовий момент питання;革 命胜利的〜时亥!J відповідальний (вирішальний, критичний) момент у завоюванні перемоги революції;这是革命成败的〜від цього залежить результат революції;解决问 题的〜就在这里у цьому ключ до вирішення питання.
关节 guanjie 1) <Ш> суглоб; зчленування.膝〜 колінний суглоб; колінне зчленування;〜并宵 біль у суглобі; артралгія спец.\ артродина спец. 2)(关键性的环节）основна ланка注意 各重要〜звернути увагу на всі освновні ланки. 3) (4亍贿）підкуп.通〜підкупити кого-що; підмазати кого-що, прост.
关节炎p§nji6ydn <医> артрит.风湿性〜, ревматичний артрит.
关口 gimnk6u 1)(必经的处所）прохід.把守〜 охороняти прохід;这件事得经过他这道〜ця справа повинна пройти через його руки. 2) —关头.
关联guanlian зв’язатися.相互〜的儿个概念 співвідносні поняття; W 密；切 й勺〜тісно зв’язаний із ким-чим; мати тісний зв'язок із ким-чим;没有 іі：何' 〜немає ніякого відношення; ніяк не зв'язаний;这^问题:й 51 相〜着的 ці питання взаємно пов’язані між


273
собою.
关门 1 guanmcn 1)(闭门）закрити (зачинити, замкнути) двері; закрити дбступ; замкнутися в чотирьох стінах.不应当〜办报 не можна видавати газету, сидячи в чотирьох стінах; '〜手丁狗"''бити собаку в закритій кімнаті". 2) -> 关 3),. 3)(拒绝 И 答）відмбвитися відповісти; ухилятися ВІД ВІДПОВІДІ.
关门 2gu5nm6n (关口」二的门）номер застави.
关门大吉 guanmendajf збанкрутувати; прогоріти рош.; вилетіти в трубу.
关门主义 guanmenzhiiyi [сектантська] замкнутість; сектантство.
关卡 guanqia [митна] застава.
关切 guSnqi6 1)(亲切）турббтливий (дбайливість); уважний (уважність, увага).〜的态 度турббтливе ставлення;〜地照料病人 турботливий (уважний) догляд за хворим. 2) —> 关;її、.表示〜виявити дбайливість (увагу); 十分〜міцно тримати що в центрі уваги;对 牛 胃〜поставитися до цієї справи з великою увагою;对国际局势深为〜глрібоко стурбований міжнародною обстановкою;对 目前形成的局势表示〜висловити свою заклопотаність сформованим положенням.
关涉 guanshe стосуватися кого-чого.这〜到公共 的利益 і це стосується спільних інтересів.
关税 guanshui мито; митний збір.〜税贝ij митний тариф;〜政策митна політика;保护〜政 策 митний протекціонізм; протекціоністська політика;〜自主 митна автономія;〜协定 митна конвенція;〜同盟 митний союз;〜壁鱼 митні бар'єри.
关税法 guanshui fa <法> митний кодекс.
关说 guanshuo клопотатися про кого-що, за кого-що (клопотання); замовити (закинути) слово (слівце) за кого, про кого.
关头 guantou вирішальний момент.紧要〜 вирішальний (відповідальний) момент;危急 ~ критичний момент;历史转折〜історичний переломний момент;革命紧急〜 вирішальний для революції момент;生死存 亡的紧急〜критичний момент життя і смерті.
关系 gu5nxi 1)(相互作用）відношення; зв'язок. 因果〜причинний зв'язок; 对比〜 співвідношення;个人与集体的〜віднбшен- ня (зв’язбк) між окремими людьми і колективом;正确处理—家，集体和个人的〜 установити правильні відношення між державою, колективом і особистістю;这个 开关跟那盘灯没有〜цей вимикач не зв5яза- ний із тією лампою;以上问题之间有密切的 ~ між зазначеними питаннями є тісний зв'язок. 2)(社会联系）віднбшення мн. зв'язок.亲屈〜родинні узи (зв'язки);兄弟〜 братерські узи (відношення);同志〜 товариські стосунки;党群〜віднбшення між партією і масами;国家之间的〜 взаємовідношення між країнами 友好互.助合 作〜віднбшення дружби, взаємодопомбги і співробітництва;延立夕卜交〜установити дипломатичні відносини (зносини); it立事 务〜налагодити діловий зв'язок (ділові знбсини);挑拨〜посіяти розбрат;和邻居的〜 很好 дббре ужитися із сусідами;他跟同志们 〜很好 він зі своїми товаришами в добрих
стосунках;他的群众〜很好у нього добрі стосунки з масами;他很早跟党发生了~ він давно вже зв’язаний (має зв'язок) із партією. 3)(值得注意的地方）значення. А有 〜，还來得及 нічбго, ще встигнемо (вспіємо); 这没有〜це не лихо; це не має ніякого значення;没〜，不过碰破了一点皮дрібниці, усього лише маленька подряпинка;这有什 么〜！ якб це має значення!:此事〜不大це великого значення не має. 4)(泛指原因，条 件)：由于时间〜у силу (через те) того, що бракує часу. 5)(组织关系）документ; посвідчення.随身带上团的〜мйти при собі документ (посвідчення) про комсомольську належність. 6)(关连）віднбшення; причетність.他与此事毫无〜він до цієї справи ніякого віднбшення (причетності) не має;这与我有什么〜？ якб віднбшення це має до мене? при чому тут я? яка мені до цього справа? 7)(有关连）мати значення; стосуватися кого-чого; залежати від кого-чого.〜革命成败的大问题важлиш проблема, що вирішує успіх і поразку революції;这事〜到大家的利益це стосується загальних інтересів; це має значення для загальних інтересів;这是〜到我们祖国前 途和命运的大事 це справа великої ваги, що стосується перспектив і долі нашої Батьківщини.丨|参阅“拉关系15 guan-xi;转关 系 zhuanguanxiv.
关厢 guanxiang передмістя; форштадт застар.
关ЇЙ guanxiang видача платні (утримування).
关心 guanxln піклуватися (турбота, турботливий); цікавитися ким-чим (інтерес); увага (уважний).〜的目光 співчутливий погляд;〜 孩子们的健康 піклуватися про здоров'я дітей;〜同志 піклуватися про товаришів; турботливе (уважне) ставлення до товаришів; 〜国家大事 цікавитися політичним життям країни (державними справами); піклуватися про державні справи;共同〜的问题 питання, що становлять взаємний інтерес;〜政治 цікавитися політикою; [виявляти] інтерес до політики; жити політикою;批评…不〜政治 критикувати чий індиферентизм до політики; 〜备至 ретельно дбати про кого-що;〜群众痛
0 	приймати до серця насущні інтереси населення; вникати в нестатки мас;不〜群众 的痛疗 байдужне (байдуже) відношення до нестатків мас; справа (питання), яким цікавляться всі; справа, що
цікавить (турбує, занепокоює) усіх; справа, що перебуває в центрі загальної уваги;只〜 自己 думати (піклуватися) тільки про себе;〜 відсутня достатня турбота;
是这个 от про це я і тривожуся (піклуюся); 墙大家多多〜прошу всіх звернути особливу увагу.
关 于 guanyu про кого-що; щодо кого-чого',в'щносно кого-чого; із приводу чого.〜国际形势的报告дбповідь про міжнародне становище;〜他的事我早就听说 过了 про нього я давно чув;〜这一点你可以 /j文心 на цей рахунок (із цього приводу, у цьому відношенні, щодо цього, із приводу цього, про це) мбжете не тривожитися.
guanzhao 1) (1ШЩ) піклуватися (турбота), ін 你〜点儿 прошу вас подбати; прошу любити і шанувати. 2)(通知）сказати; спо¬
вістити кого (повідомлення).〜jtll—-声 скажіть йому; сповістіть його;〜他叨天早点來 скажіть йому (сповістіть його), щоб він завтра прийшов раніше.
关注guanzhu —v关心.多蒙〜дуікую за увагу;深 表〜виявити глибоку заклопотаність.
关子guanzi 1)(小说、戏剧中紧耍的地方)місце, що інтригує, [у художньому творі]. 2)(事愔 的关键）ключ. II参阅“卖关子mai gu^vzi”.
gu5n. T
观 guan 1)观看.〜战 спостерігати за боєм. 2) (贵象）вигляд; видовище.夕卜〜збвнішній вигляд;奇〜дивне (незвичайне) видовище. 3) (看法）погляд; переконання; точка зору.作如 ；^〜триматися такого погляду (думки); мати таку точку зору;无产阶级文艺〜про- летарський погляд на літературу і мистецтво; 审美〜естетичне почуття;唯物的历史〜 матеріалістичне розуміння істбрії.
观测（观察测量）guance спостереження і вимір. 〜气f1吴'в豸сти спостереження за погодою;〜风 向 вести спостереження за напрямком вітру. 2)(观察，测度）стежити за ким-чим.〜敌恬 стежити за діями ворожої армії; стежити за ворогом.
观测哨 gu5nceshao спостережний пост.
观察 guancha спостерігати кого-що, за ким-чим (спостереження); оглядати що, книжк. (огляд, огляд); розглядати що (розглядання). 〜自然界的现象 спостерігати явища природи; Ш Ін ~ спостерігати (стежити) за станом хвброго; наглядати за хворим;〜局势的进展 спостерігати за ходом подій;〜周围形势 оглядати околицю;〜地形 переглядати рельєф місцевості;〜不周 недогляд;进行〜 вести спостереження;据初步〜по-пфшому враженню;这是我的初步〜це перше враження від мого спостереження; ця моя попередня думка на підставі спостереження; 〜一个人Т仅要看他的’•论，而且要看他的行 动 судити про людину не тільки за її словами, але і по її справах.
观察家 guanchajia оглядач,政治〜політичний оглядач;军事〜військовий оглядач. guanchasu6 спостережний пункт.
观察吳 guanchayuan спостерігач.
观潮派 guanchaopai люди, що скептично займають вичікувальну позицію; сторонній спостерігач.
观点、guandian підхід; точка зору; погляд; погляд книжк.; аспект книжк.马克思歹丨J 宁主 义的〜марксистсько-ленінський підхід; марксистсько-ленінський світогляд;从马克 思列宁主义的〜来看у світлі теорії мар- ксизму-ленінізму违背1马克思列宁І义的错 误〜помилкбві пбгляди, що йдуть урозріз із марксизмом-ленінізмом;劳动〜пбгляд на працю;群众〜пбгляд на маси; Р介级〜клй- совий підхід; класова точка зору 用阶级〜分 析 класовий підхід до аналізу 政治〜上的分 歧 розбіжність у політичних поглядах;从战 略〜來看 із погляду (під кутом зору) стратегії; 从历史〜来看в історичному аспекті;用一分 为 二的〜у світлі поглядів роздвоєння єдиного;我们不能抱单纯任^ ~ ми не мбжемо зводити усе до виконання завдань;


274
我们认为隐瞒ft己的〜足可耻的ми, вважаємо ганебним приховувати свої погляди. '
观风 gu§nf^ng (相机行市）вичікувати слушного моменту; (Ш Д) спостерігати кого-що, за
КІШ-ЧШ!.,
观感gi^ngan враження.向同志们谈大庆油田〜 ділитися з товаришами враженнями про Дацинські нафтові промисли;〜—新 справити зовсім нове враження; створилося нове враження.
观光 guanguang відвідування (відвідувати що); огляд (оглядати що).赴八达岭〜 відвідування Бадалана;在全城〜一番 оглянути [все] місто;我想到处〜一番 мені хотілося б відвідати різні місця й ознайомитися з ними.
观光 01 guanguangtuan група туристів.
观看 guankan дивитися кого-що.〜节日焰火 любуватися святковим феєрверком.
观礼 guanli бути присутнім на церемонії (на торжестві).参力П 国庆〜брйти участь у торжествах із нагоди Національного свята.
观礼台 guanlTtai почесна трибуна.
观摩 guanmo огляд; показ.〜学习 учитися на чиїх досягненнях (на чийому досвіді);〜演出 огляд художніх сценічних виступів;〜的戏剧 показовий (показний) спектакль;民间音乐 舞蹈〜大会 огляд національної музики і танців;到先进厂去〜取经йти на передовий завод, щоб запозичити досвід.
观念gu5nni》n 1)(思想意识）концепція;(思想） ідея.新〜нові концепції (іде'0；道德〜 концепція про моральність; моральне почуття;组织〜оргпогляд;地域〜місництво; 〜形态ідеолбгія;带若阶级斗争的〜із глибоким розумінням класової боротьби;阶 级斗争〜强 гостре чуття в класовій боротьбі; 高度的战备〜висока боєздатність. 2)(形象， 表象）представлення.
观赏 guSnshang 1)(欣赏）милуватися ким-чим. 2)(,供欣赏咋)декоративний.〜植物 декоративні рослини.
观望 guanwAng 1)(观看Ф物发展）вичікувати [зручного випадку, слушного моменту]; вичікувальний.〜不前 нерішучість; вагання; 采取〜态度 займати вичікувальну позицію. 2) (张望）поглядати.四下〜поглядйти по сторонах.
观象台 guanxmngtdi обсерваторія.
观音 GuanyTn <宗> "Гуаньіь” {богиня милосердя).
观音竹 guanylnzhu <植> бамбук множинний.
观瞻gu§nzhan зовнішній вигляд.以壮城市的〜 додати упорядженість зовнішньому вигляду міста;这有碍〜це може справити (залишити) погане (неприємне, дурне) враження.
观众 guanzhong глядачі лш.; публіка збірн.电视 〜телеглядачі мн.\两国运动员的精彩球艺， 给〜留下了深刻的印象чудова майстерність спортсменів двох країн справила глибоке враження на глядачів.
目 guan.
官 1 gi^n (宵吏）чиновник;(淸朝的官）ман- дарин 大〜великий; 4、〜дрібний чиновник; 升〜підвищення по службі;〜兵—-致 єдність командирів і бійців (офіцерів і солдатів). 2)
(公家的）казенний.
官 2 guan (器官）орган.听〜орган слуху;视〜 орган зору.
官办 guanban казенний.〜企 Mk підприємство скарбниці; державне підприємство.
官guancang каюта першого класу.
官产 guanchan державне (казенне) майно.
官场 guanchSng чиновницький світ; чиновницькі кола; чиновництво збірн.
官邸 guand! резиденція.
官方 guanfang офіційні особи з офіційних (урядових) кіл;〜人士 офіційна особа;〜报纸 офіційна газета;〜消息 офіційна інформація; новини з офіційних кіл;资料〜офіційні дані; 据〜统计 за офіційною статистикою.
官费 guanfei державний (казенний) рахунок; гроші держави (скарбниці) ~留学 навчатися за кордоном за гроші держави (за казенний рахунок).
官费生 guan feisheng студент, що навчається за рахунок держави.
胃 guanfu місцева влада, чиновники мн.; чиновництво збірн.; сановники мн.
^ guanguanxianghu взаємне заступ¬
ництво чиновників; ворон ворону очей не виклює; рука руку миє.
官话 guanhua 1) "гуаньхуа";(共同 口语）китайська загально-розмовна мова; (4匕方话） північні діалекти китайської мови. 2)—官 腔.
官价 guanjia офіційна ціна; офіційний курс.
官架子 guanjia-zi сановитий вигляд; сановиті манери; сановитість; чиновницька зарозумілість. 另і]摆〜не корч (не зображуй) із себе важливу особу; не уявляй себе важливою особою; не напускай на себе сановитий вид.
胃Р介 guanjie чин; ранг.
'Ш guanjue титул.
官吏 guanli чиновництво збірн. \ чиновники мн.
官僚 guanliao бюрократ; бюрократія збірн.、 бонза ч.^розм.〜资本 бюрократичний капітал; 〜资本І义〜资产阶级бюрократичний капіталізм; бюрократична буржуазія; ~买办 资产阶级 бюрократично-компрадорська буржуазія.
官僚主义 guanlidozhiiyi бюрократизм.〜态度 бюрократичне ставлення [до справи];沾染 上〜习气 заразитися бюрократичними манерами; засвоїти [собі] бюрократичні манери;反对〜作风 борбтися проти бюрократичного підходу [до справи]; борбтися проти стилю бюрократизму.
官僚主义者 guanlBozhtiy丨zhS бюрократ; бюрократка.
官名 guanmmg [офіційне] ім'я.
官能 guanneng функція.
官气 guanqi бюрократизм (бюрократичний); бюрократичний дух; дух бюрократизму.〜十 足 крайній бюрократизм; повний бюрократизму; 打掉〜усунутися від бюрократичного (чиновницького) духу.
官腔 guanqiang офіційний тон.手丁〜говорити (розмовляти) офіційним тоном; говорити казенні слова; [відмовити] під офіційним (формальним) приводом.
官署guanshu 宵厅.
哲司 guansi <U> судова справа; позов.〜打赢 виграти судову справу (позов);〜打输 програти судову справу (позов). |丨参阅“打f}. 司 d^guansi;吃官司 chTguSnsi”.
官)T guantTng державна (урядова) установа.
'ШШ guanxian чин.
色，员 guanyuan офіційні особи; чини лш.; чиновництво збірн.高级〜високопоставлені офі- ційні осбби.
官祥文章 guanyang-wenzhang казенщинарозмг, формалістика; порбжня формальність.
*6*35 ^ iffi. guanyunhengtong зробити стрімку кар'єру; швидко просуватися по службі (підвищуватися в чинах).
官长 guanzhong 1)(官吏）чиновники мн.\ чиновництво збірн.\ (高级官吏）сановники мн.
2)(军官)офіцер.
官职 guanzhi чин; ранг; ієрархія.
7Й guan 另见 gdn.
冠 guan (帽〒）головний убір.
冠词 guanci <语> артикль ч.
冠晃 guanmian 1)(王冠）корона; тіара.(官吏的 纱帽）2) чиновницька шапка.
冠晃堂皇 guanmiSn tanghuang пригожий; пристойний (пристойність).〜的f昔!D пригожий (пристойний) привід;这不过是〜的话це лиш谷[одні] урочисті слова; це лише тільки гарна відмовка;不管说得多么〜як би шляхетно (красиво) не говорили.
уХл guan 另见 wan.
莞 guan очерет.
棺 guan.
木才 guancai труна. 7jC 晶〜кришталбва труна. 鱗 guan.
鄉夫 guanfu удівець; овдовілий.
鄉寡孤独 guanguagQdu вдівці, вдови, осиротілі і бездітні.
ШШ guanju жити вдівцем; вдовіти (удівство); вдівувати.
馆 guan.
馆guan 1)(旅馆）готбль. 2)(使馆).大使〜 посольство;领事〜кбнсульство. 3)(店）照相 〜фотографія; фотоательє невідм. \ 茶〜ч^йна; закусочна; ресторанчик розм. 4)(文化活动 场所).文化〜палйц (будинок) культури.
馆长 gu^nzhang завідувач.图书馆〜завідувач бібліотеки.
馆子 guSnzi ресторан;(小馆子）закусочна; ресторанчик розм.; харчевня застар. G 〜 обідати в ресторані.
巨 guan.
管1 guan 1)(管子)труба;(小型的崔子)трубка; трубочка;(坎管）тіббик.自来水〜водопровід; водопровідна труба;输油〜нафтопровідна труба;通风〜вентиляційна (що проводить повітря) труба; азбестова труба;
гумова трубка; @胃〜скляна трубка; •〜 тюбик зубної пасти. 2) <量词>:买•-〜自来水


275
笔 купити [одну] авторучку.
管 2 gu5n 1)—管理 1)〜帐 в^гги рахунки; відати рахівництвом;〜钱 відати грошима (грошовими справами);〜总务 завідувати господарською частиною;同时〜十台机器 одночасно обслуговувати 10 верстатів;全世 界的Ф，要由世界各国来〜справи, що стосуються всьогб світу, повинні вирішувати всі країни світу. 2)—管辖.这个县〜二 V个人民 公社 цей повіт управляє (відає) двадцятьма народними комунами 3) —♦管教 guSn.jiao. ~ 孩子 доглядати за дітьми; виховувати дітей; 孩子大了，要〜着点儿діти вже дорослі, і за ними потрібне око та око. 4)(担任）узяти на себе що\ зайнятися чим.你〜打水，我〜扫地ти піди по воду, а я підмету підлогу;你〜这个，
我〜那个 ти візьми на себе це, а я - те; ти займися цим, а я - тим. 5)(过问）втручатися в що (втручання);(关心）піклуватися (турбота).〜闲事 втручатися не в свою справу; сунути ніс у чужі справи;百事不〜 нічим не цікавитися; ні в які справи не бажати входити; ні в що не втручатися;你〜 不着 це вас не стосується; це не ваша справа; 我〜不 了这些 мені діла немає до всього цього; яка мені справа до цього; ви не втручайтеся в мої справи;你不用〜我 ви не тривожтеся (не піклуйтеся) про мене;他样样不要〜йому до всьогб є справа;生产没人〜до виробництва нікбму діла не було;这事不能不〜це ніяк не можна так залишати. 6)~»•管保.货不好—换 якщо товар буде поганим, то ми беремося його вам обміняти. 7) <口> (把):大秦〜他叫 胖子 його [так і] прозвали (називають) товстуном. 8) <方> (不管，无论）〜它出了什 么琪我也不怕що б не СТШІОСЯ, я не розгублюся (мене не злякаєш).
管扳子guanb§tvzi —管甜子. 管胞 guanbao <植> трахеїд.
管保guSnbao ручатися (порука).我〜不出事故 я ручуся, що ніяких аварій не буде;я ручуся, що нічого не трапиться; так
надійно - гарантія від помилок; робіть так і нікбли не помилитеся.
管道 guSndao трубопровід; комунікації мн.给 7Х 〜живильний трубопровід; водопровід (водогін); водопровідні комунікації;暖气〜 теплопровід;〜输送 трубопровідний транспорт.
管风琴 guanf^ngqin <音> брган.
管家婆 gu^njiapo (女仆）економка застар; ключниця застар.(主妇）хазяйка (хазяєчка) дому.
管家 gu&nji§(l日时指男仆дворецький; (旧时指专管库房的仆人）клкічник застар. (为集体管理财物的人）хазяїн; економ застар.当人民的好〜б^ти гарним хазяїном (економом) для народу.
管见 gu5njian [моя скромна] думка; на мою [скромну] думку;〜所及 по-мбєму;略陈〜 дозвольте мені сказати декілька слів; дозвольте коротко викласти мою [скромну] думку.
管教guanjiao —管保.〜山河换新装неодмінно перетворимо свій рідний край.
管教 guSn.jiao (约束教导）наставляти кого (наставляння); повчати кого (повчання).〜小 孩学好 наставляти дитину на гарне;
привчати дитину до гарного.
管接头 guSnji6t6u патрубок.
管井 gu5njlng трубчастий колодязь.
管窥蟲测 guSnkuTHc^ "дивитися на небо через трубку"; мати дуже вузький кругозір; страждати вузькістю (обмеженістю) кругозору; однобічність і обмеженість поглядів.
管理 gu5nll 1)(主管）управляти чим (керування); завідувати чим (завідування); відати чим (відання).〜工厂 керувати заводом;〜生 产 керувати виробництвом;〜财务 завідувати фінансами;〜仓库 завідувати складом〜家务 вести [домашнє] господарство; завідувати (відати) [домашнім] господарством;〜人员 управлінський персонал;〜方法 метод керування;〜制度 система керування;夕卜贸〜 体制 система контролю над зовнішньою торгівлею;〜总局 головне управління; головком;国家〜机关 державний управлінський апарат; органи державного керування; 4亍 @ 〜 адміністратУвне керування;实行民主〜здійснювати демократичне керування;组织人民群众积极 参力卩国家〜організувати народні маси на активну участь у керуванні державою. 2)(照 料)дивитися за ким-чим; стежити за ким-чим;(看管）наглядати (нагляд); наглядати за ким-чим，над ким-чим (нагляд). 〜牲口 дивитися (стежити) за худобиною;〜 犯人 нагляд за ув'язненими; нагляд за (над) ув’язненими;田间〜дбгляд за посівами.
管理处 guanllchCi управління; відділ.公园〜 управління парку;园林〜відділ суспільних парків.
管理费 guSnllfei адміністративно-управлінські витрати.
管理局 guSnllju управління.铁路〜управління залізниці;房地产〜управління по справах житлових і земельних фондів.
管理员 guSnltyuan служббвець; працівник.仓 库〜комірник; комірниця; що служить (працівник) складу; комірний;图书〜бібліо- текар ч.; бібліотекарка розм.;房屋〜 працівник домоуправління; керуючий (завідуючий) будинком.
管钳子 guSnqidnzi <机> тиски (обценьки) для труб; трубні обценьки.
管事 guanshi (管理事务）1) завідувати чим (завідування); відати ним (відання). 2)—管 用.这明Р〜！ хіба це годиться! як це може годитися!这药很〜ці ліки дуже допомагають; це ефективні (дієві) ліки;他所说的话 都〜усі його слова йдуть у рахунок (мають силу). 3)(管总务的）керуючий; завідуючий; (管家）економ, застар.\ дворецький.
Ш Ж guSnshu тримати кого під наглядом; тримати в руках кого.无人〜залишитися без нагляду;严力卩〜запровіцити найсуворіший нагляд за ким; узяти кого під найсуворіший нагляд; тримати кого в їжакових рукавицях.
管水员 guSnshuTyuan відповідальний за подачу води.
管软 gu^nxia відання (відати чим);归市〜 підпорядкування; підсудність (підсудний кому-чому) спец, підвідомчий (підлеглий) місту;戈U 归…〜підкорити що кому-чому; передати що кому-чому у відання (у підпорядкування); 〜范 Ш компетенція; коло
підвідомчих справ;在〜范田之内 входити в чию компетенцію;经济〜区 економічна зона юрисдикції;归人民法院〜的案件Справа, підсудна народному суду;不属法院〜поза підсудністю суду;不屈学校〜поза віданням (поза компетенцією) школи (інституту, університету);总局立接〜十个厂головне управління має у своєму прямому віданні (у своєму безпосередньому підпорядкуванні) десять заводів; головнбму керуванню безпосередньо підпорядковані (підвідомчі) десять заводі».
管弓玄乐 guanxianyue музика, що виконується симфонічним оркестром; оркестрова музика.
管弓玄乐队 guanxianyuedui симфонічний оркестр.
管线 guanxiAn <Ш> мережа;综合〜комбінбвана мережа.
管押 guanya узяти кого під охорону; посадити кого під арешт.
管用 gu^nyong годитися; придатний (придатність); годящий.这明Р 〜？ куд“ це годиться?—点儿也不〜нікуд“ не годиться; 刀子钝了，不〜了 ніж притупився і вже не придатний;这架收音机还〜це радіо ще працює (діє，годиться). guSnyue духова музика.
管乐队 guSnyuedui духовий оркестр.
管乐器 gu^nyueqi духові інструменти.
管制 guSnzhi 1)(强制管理）контролювати кого-що (контроль ч.).〜灯火 оголосити світломаскування. 2)(强制性的管理）контроль ч. (контролювати кого-що). Й*火〜світломаскування; 交 ІШ 〜контрбль над вуличним рухом;实行交通〜запровадити тимчасові правила вуличного руху;军事〜 військбвий контроль;军事〜委员会 військово-контрольна рада. 3)(对犯人强制 管朿）нагляд.〜反革命分子нйгляд за (над) контрреволюціонерами;被〜的地主 піднаглядний (підконтрольний) поміщик; поміщик, що перебуває під наглядом;〜机关 орган нагляду;〜分子 піднаглядний елемент.
管中窥豹 guanzh6ngku!Mo схопити (побачити) деталь; побачити (помітити) частину цілого; обмежене поле зору.
管状花 guanzhuAnghuS <植> трубчаста квітка.
管子 guSn.zi —管1 1).
管座 gu3nzu6〈无线> лампова панель.
浪 guan.
Ш guan буяти, вирувати, клекотати; кипіти.
ШШ guanfei буяти, вирувати, бити через край, guan guan клекотіти, кипіти.
^5 gu^n.
Ш guan лелека.
guan.
贯 guan зв'язування монет [із 1000 чохов].
贯彻 guanche проводити в життя що; втілювати у життя) що.〜党的知识分子政策проводити в життя (запроваджувати в життя) політику партії у відношенні інтелігенції;〜理论联# 实际的革命学风ипровйджувати в життя революційний стиль у навчанні 一


276
сполучення теорії з практикою;〜新措施 упроваджувати (втілювати) нові заходи;〜领 导意图 виконувати вказівки керівництва; ~ 执 tf [послідовно] здійснювати що; проводити в життя що\ запроваджувати що\ 〜
底 довести'м/о до кінця; бути послідовним до кінця;〜得不彻底 проведено [у життя] не до кінця (не цілкбм);在各项工作中都应当〜 群众路线 лінія мас повинна проводитися у всіх галузях роббти.
贯穿 guanchuan 1)(穿过）проходити; пролягати; перетинати що; прорізати що;随道〜山岭 тунель прорізає гірський хребет;公路〜五哲 шосе перетинає (з'єднує, зв'язує) територію п'яти провінцій; шосе проходить (пролягає) через п'ять провінцій. 2) 贯串.全共产主 义运动发展的历史中，〜着号克思列宁主义同 机会主义的斗争уся істбрія рбзвитку комуністичного руху насичена боротьбою між марксизмом-ленінізмом і опортунізмом.
贯串 guanchuan червбною ниткою проходити (тягтися); охоплювати що.整部小说〜着爱国 主义精神 в усьому романі червбною ниткою проходить любов до Батьківщини (патріотизм).
贯通gu&nt6ng 1)(沟通）铁路已全线〜відкрився наскрізний рух (пряме сполучення) по всій залізничній лінії;大运河〜南北 Великий канап зв’язує південь із північчю. 2)(通晓） володіти чим (володіння); опанувати чим (опанування); цілкбм осягнути що.〜中西医 学 цілкбм збагнути китайську і європейську медицину;他豁然〜ТІЛЬКИ тоді його осінило, і він збагнув усю суть предмета; раптом для нього все стіао зрозумілим і ясним.
贯注 guanzhu 1)(集中）зосередити що (зосередженість, зосередження);(把精力放在… Jl) укласти що в що.精神〜зібраний; укласти всю душу; зосередити душевні сили (увагу);把全部@力,〜在学习和工作上 зосередити всі свої сили (всю енергію) на навчанні і роботі; укласти всю душу в навчання і роботу. 2)(贯穿）перейнятися чим; (连贯)ув'язувати що.这两句іЬ是一气〜下来 的 ці дві фрази з'єднані (поєднані) єдністю думки; із цих двох фраз одна є логічним (природним) продовженням іншої.
7Й guan 另见 guSn.
冠 gu&n 1)(加上名号）присвоїли що кому-чому. 〜以“战斗英雄，，的命号присвбїти звання Героя війни. 2) (Ш 一) першість; верховенство, 为世界之〜виграти першість світу (перше місце у світі); бути першим у світі; 才〜当今 талантом перевершити всіх своїх сучасників; заткнути за пояс усіх.
ШЩ guanjun чемпіон; першість; перше місце; пальма першості. ~称-号 чемпіонство; звання чемпіона; чемпіонське звання;〜个人 особиста першість;团体〜колективна першість;绝对〜абсолютний чемпіон;世界〜 чемпіон (першість) світу;世界兵兵〜чем- піон світу з настільного тенісу;象棋〜 чемпіон по шахах; шаховий чемпіон;足球〜 першість по футболу;获得 ~ зайняти (завоювати) першість.
Ш'Щ-Ш guanjtinsai чемпіонат; змагання на першість. 象棋〜шаховий чемпіонат;足球〜 чемпіонат з футболу.
權 guan.
熘 guan 1) добувати вогбнь (напр. тертям); 2) підтримувати вогбнь. 3) сигнальний вогбнь; смолоскип.
懷火 guanhu6 1) священний вогбнь; 2) сигнальний вогбнь; 3) жертовне вогнище.
їЩ guan.
Щ guan яшма, нефрит (один із різновидів).
瞎_•
0fl guan дивитися на...; оглядати.
惯 guan.
惯 guan 1)(习惯于）звикнути до чого, із неознач. (звичка).〜用的字眼улк^блені слова;〜用的 手 Wl звичайний (улюблений, затасканий) прийбм;他已经劳动〜了 у нього виробилася (була) звичка до праці (трудитися); він уже звик до праці; він звичний до праці;我用〜了 铅笔я звик писати олівцем;毛笔你用得〜 吗？ чи звично вам писати пензликом? ШК 〜于颠倒是非 вороги звикли до перекручення істини; ворогам властиво спотворювати істину. 2)(娇生惯养）балувати кого (пустощірозм.); розпестити кого;(纵容） розпустити кого, рош.把孩子〜得不像样子 украй розпестили дитину;这样〜着孩子不好 шкідливо так розпещувати дітей; таке пещення на шкоду дітям.
惯常 guanchang улюблений; звичайний.〜的把 戏 улюблений трюк.
惯犯 guanfan рецидивіст; рецидивістка; закоренілий карний злочинець.
惯匪 guanfei розбійник-рецидивіст; бандит-ре-
ЦИДИВ1СТ.
惯坏 guanhuai розпестити кого; розбестити кого, розм.被〜了 的孩子 розпещені (розбещені) діти;孩子苹大人〜了 дштіну розпестили (зіпсували пещенням) дорослі.
惯技 guanji [звичайна, стара] звичка; улюблений (звичайний, старий) хід (прийбм); улюблена (звичайна, стара) манера.
惯家 guan-jia дока ч” ж., прост.; спритник; майстер.扯谎的〜майстер брехати (по частині брехні);投机取巧的〜спритник (майстер) на рахунок усякого роду махінацій; 这方面他是个〜по цій частині (у цій справі) він великий майстер (дуже спритний).
惯例 guanli стала практика (традиція); звичай. 夕卜交〜дипломатична практика; дипломатичні умовності;国际〜міжнародний порядок; 国际通商〜міжнародні торговельні порядки; 国际由Р政〜міжнарбдна поштбва практика; 国际比赛〜правила міжнародних змагань;依 照〜за сталою практикою (традицією); як звичайно;成为〜стйти практикою (традицією); узвичаїтися (увійти у звичай, у практику); проти звичаю;打破〜відмбвитися від рутини.
惯量 guanliang інерція.
惯窃 guanqie злодій-рецидивіст; професійний злодій; злодій-професіонал.
惯性 guanxing інерція.〜定作 закон інерції; ~运 动 інерційний рух.
*[货性力 guanxingli сила інерції; інерційна сила. 惯贼guSnzSi 惯窃.
烦 guan.
guanshamao відмбвитися (не захотіти) далі працювати; кинути роботу (службу).
額 guan.
盟漱 guanshu вимити обличчя і прополоскати рот.
篮洗 guanxT умитися (умивання); вимити [руки і лице].〜用具 умивальний прилад; туалетні приладдя.
盟洗室 guanxtshi умивальна [кімната]; туалет; умивальня розм.男〜чоловічий туалет;女〜 жіночий туалет.
Й guan.
灌 guan 1)(绕）полити що (поливши, поливання).〜菜园 полити город;只要雨水 一〜就好了 Tpe6\ щоб полило дощем, і все буде в порядку. 2)(倒进液体）налити що, чого (налив спец.)\ (倒进粒状物）насипати що, чого (насипка); набити що, чим (набивання).〜一热水瓶热水 напбвнити термос гарячою водою;往瓶里〜牛奶 налити у пляшку молока;鞋子里〜满了沙子у черевики набилося багато піску;风雪从门窗 直往里〜вітер і сніг уривалися через вікна і двері. 3)(灌器乐唱>4) награти що;(灌声乐 唱片）наспівйти що.〜唱片 нагрйти (наспівати) [патефонну] платівку;〜一首协 奏曲 нагрйти концерт на платівку;〜一支歌 Й наспівати пісню на платівку.
灌肠 gu^nchSng 另见 guan.chang <医> кл丨зма; клістир застар.给病人〜поставити (зробити) хворому клізму.
灌肠法 guAncMngfS < 医 > клізма; клістир застар.药物〜лікарська клізма; лікарський клістир;营养〜живильна клізма; живильний клістир;清洁〜що спорожняє (очисна) клізма; що спорожняє (очисний) клістир.
灌肠剂 gi^ncMngji <医> промивальне.
灌肠器guAnchdngq丨 <医> кл丨Зма. 灌肠gdivchang另见gu^ncMng (指食品） ковбаса.
灌概 guangai зрошення (зрошувати що\ іригація; полив (поливати що); обводнювання (обводнювати що) спец.〜农 Ш зрошувати поля;〜系统 іригаційна (зрошувальна) система;〜工程 іригаційне (зрошувальне) спорудження; іригаційне будівництво;〜面积 площа зрошення (зрошуваних полів);自流〜самопливне зрошення;机械〜зрбшувати поля машинами;
штучне зрошення; штучний полив; 人工降雨〜 зрбшення (полив) дощуванням;地面〜поверхневе зрошення; наземний полив;地下〜підгрунтбве (підземне) зрошення.
灌、概地 guangaidi зрошувана земля.
灌溉渠 guangaiqu зрошувальний канал; зрошувальна канава; зрошувач спец.
灌溉网 guangaiwang зрошувальна (поливна) мережа; мережа зрошувальних каналів.
灌架 guanjiang <Ш> цементація спец.; цементування (цементувати що). <农> налив (налитися). період наливання зерна;麦


277
子还未〜пшениця ще не встигла налитися.
灌米、汤 guan ml-tong тонко улещувати кому\ тонкі лестощі; приворожити кого; зачарувати кого; напоїти кого зіллям.
灌木 guanmu чагарник; кущ.
灌木丛 guanmucong чагарник; кущі мн.
灌输 guAnshii (输水）обвбднити що (обводнювання) спец.把水〜到干旱地区обвбднити посушливі райбни. упроваджувати що (впровадження);(输送)насаджувати що (насадження).反动政府人民〜军国主义毒 素 реакційний уряд отруює свідомість народу мілітаристською отрутою.
ШШ guanxl промивання.
ШШ法 guanxlfa промивання.
灌音 guanyln зробити звукозапис.
灌注 guanzhu улити що.
灌醉 guanzui напоїти [доп'яна] кого, споїти кого, розм. \ підпоїти кого розм.(指具有某种 目的而灌醉某人).
鹤 gdn.
鹳 guan лелека guAn.
Ш guan 1)(陶器的罐)горщик;(玻璃，金属的耀） банка;(带把手的罐）глечик.瓦〜[глиняний] горщик; скляна банка; бляшана банка; 水〜глечик (горщик) для води;铅皮〜 жерстяна банка;糖〜цукерниця;茶叶〜 чайниця. 2)(煤矿的斗车）вагонетка
礎车 gu&nch6 < 铁路 > цистфна; вагон-цистерна.
耀龙 gu&nl6ng <矿> кліть ж.
Ш 头 gu^vtou консерви мн.肉类〜м’ясні консерви; консерви;〜食品 консервовані продукти;〜工厂 консервний завод.
恍 guang.
Ш guang 1) великий, грандіозний; 2) розкішний, пишний; багатий, щедрий (про частування).
恍饭 guangfan розкішне частування, вишукана їяса.
guang.
Ш guang 1) іскристий, сяючий; 2) потужний, гнівний, бурний; войовничий.
洗荡 guangdang проливати (ся), розплескувати (ся); виливати.
ШШ guang guang войовничий, сміливий.
洗、?羊 guangyang 1) безкраїй, безмежний (про водний простір); 2) неперевершений, найглибший, блискучий {часто хвалькувато, про своє вчення, талант)', хвальковитий; хвалитися.
光І
і guang.
光 guang 1)(亮光）світло.曰〜сбнячне світло; світло сонця;灯~不亮 світло лампи слабке; лампа погано світить. 2)(光泽）блиск; глянець; лиск 把铜名得发〜начистити мідні вироби до блиску; навести глянець (лиск) на мідні частини. 3) —>•光荣.脸上添〜 робити кому честь;〜宗耀祖 прославити своис предків (свій рід). 4)—> 光滑.抛得很〜 的木含冷 добре відполіровані меблі. 5)(一'点刁<
乘ij) дочиста; начисто; без залишку.吃〜з’їсти дочиста;烧〜спалити дочиста (начисто);脱〜 роздягнути догола;子3令手丁〜了 вистріляні всі патрони;麦子害0〜了 пшениця вся прибрана. 6) голий; оголений.〜着头站会 стояти без капелюха (із непокритою головою, з оголеною головою); ~ 着上身 голий (оголений) по пояс;〜着身子 голяка рот ; голий; у чому (як) мати народила;(辛旨男子)у костюмі Адама (指女子）в костюмі Єви. 7) (单单）тільки; лише.不能〜靠别人не можна розраховувати тільки (лише) на інших;这事 〜我们两人就行了 для цієї роббти цілкбм достатньо нас двох;医务工作不能〜治不防у медичній роботі не можна тільки лікувати і не вживати профілактичних заходів;他是个 神枪手，〜黑熊轉打了三十多头він вправний стрілець, одних чорних ведмедів узяв більше трьох десятків.
光斑 guangban <天> смолоскип.
光板儿gu5ngb5nr (磨掉毛的皮子）облізле хутро; шкіра з облізлим хутром;(磨掉毛的 皮衣月艮）облізла шуба; шуба з облізлим хутром;(磨掉方的皮縛子）облізла хутряна підстилка; підстилка з облізлим хутром.
光波 guangbo <Ш> світлова хвиля.
光彩 gi^ngcSi 1)—> 光泽.〜夺目 горіти (блискати) сліпучим блиском; сліпуче блищати (блискати, горіти, переливатися); переливатися всіма кольорами веселки;巨的 ^& 色丝網 різнобарвні шовки,、що переливаються всіма кольорами веселки;〜夺巨的 英英雄形象 блискучі герої. 2)(光荣）честь ж.; красивий.感至[И故得不大〜відчути, що зроблено не так красиво;我感到〜я потішений (зворушений);这种作法于你并 不〜ваші дії не роблять вам честі;这有什么〜 的! яка отут (що за) честь! що тут красивого! яка може бути честь!
光电 guangdian фотоелектрика.〜现象 фотоелектричне явище;〜仪器 фотоелектричний прилад;〜效应 фотоелектричний (фотогальванічний) ефект; фотоефект;〜倍增管 фотопомножувач; фотоелектропомножувач.
光电池 guangdianchi <电> фотогальванічний (фотоелектричний) елемент.
光电管 guangdianguan < 电 > фотоелемент; фотоелектричний елемент.
光电子 guangdianzl фотоелектрон.〜放射 фотоелектронна емісія; фотоемісія.
7^ ^ guangdianzlxue фотоелектроніка;
оптоелектроніка.
光度 guangdu <理> інтенсивність (сила) світла; світлосила; яскравість; яскравість.〜须!J ж фотометрування.
光度计 guangduji <理> фотометр; світломір.分 光〜спектрофотометр.
光度学 gu巨ngdiixi^ <理> фотометрія.
光风 і?月 guang feng ji yue кристшіьний; кристально чесний; чистий душею; із відкритою душею.
光复 guangfu звільнити що (звільнення).〜失地 звільнити (повернути) окуповані (захоплені противником) території.
光杆司令 guanggan slling командир без військ; командир залишивсь один як перст.
光顾 guanggu просимо завітати.请多多〜
просимо завітати до нас; просимо частіше навідуватись [у наш магазин];如蒙〜，无任 欢迎[ми] раді мати (бачити) вас своїм клієнтом; будемо нескінченно раді бачити вас своїм покупцем.
光十圣陆离 guang guai lu li дивовижний розм.; вигадливий.〜的现象 дивовижне явище;〜的 色 вигадливе фарбування;〜# примхливий візерунок;五 ШІ 六色，〜 феєричне видовище; феєрична картина.
guanggunr холостяк; неодружений. 士丁〜 жити холостяком; холостяцьке (неодружене) життя; на холостяцькому становищі, guang-gun хуліган; босяк; бурлака ч.
光合作用 gu§ngh6-zu6y6ng <植> фотос“нтез; фотохімічний синтез.
光华 guanghua світло; сяйво; блискіт.月亮的银 色〜сріблисте сяйво місяця; сріблисте світло (блиск) МІСЯЦЯ.
光化 gu§nghu& <化> фотохімічний,〜反应 фотохімічна реакція. 光化学 gi^nghu^xu6 <化> фотохімія.
光滑 guang-hua глйдкий (гладкість).摸着令艮〜 гладкий навпомацки.
光环 guanghuan <天> кільце Сатурна.
光辉 guanghul (光芒）світло; промінь; сяйво.太 阳的〜світло (промені, сяйво) сонця;灿烂的 〜 променисте сяйво; яскраво сіяти (блискати);放射出灿烂的〜випромінювати яскраве світло;马克思列宁主义将发出更加 灿烂的〜маркс“зм-ленінізм засяє ще яскравіше. 2)(辉煌）блискучий; світлий; променистий. ~大道 променистий (світлий) шлях;.〜形象 блискучий (світлий) спбсіб; ~ 文献немеркнучий документ;异常々灿烂的 HU ій найблискучіші (найсвітліші) перспективи; 在革命历史上写下〜的〜页 вписати славну (блискучу) сторінку в історію революції.
it 洁 guangjie блискучо гладенький; гладенький і блискучий; дзеркальний.〜的表 面 дзеркальна (гладенька і блискуча, блискуче гладенька) поверхня.
光洁度 gu5ngji6dCi〈机> чистота.焊口〜чистотй кратера.
光解作用 gu5ngji6-zu6y6ng <理> фотблЬ.
光景 guangjTng 1)(时光景物）пейзаж; вид. 2) (景况）обстановка; положення; умови життя. 好〜гарне життя. 3)(情景）момент; час.我还 记得&们初次见“的〜Я ще пам'ятаю момент нашої першої зустрічі. 4) напевно.风凉起来了，〜是要下雨дмухнув свіжий вітер, напевно, буде дощ. 5)(左右） приблизно; біля чого.半夜〜起了风 приблизно опівночі (біля півночі) піднявся вітер; 孩子有五六岁〜хлопчику приблизно років п’ять-шість.
光可鉴人 guang ke jian ren блискучий як дзеркало; дзеркальний [блиск].擦得〜 начищений до! [дзеркального] блиску (до дзеркальності).
光亮 guangliang світлий (світло); блищати (блиск)〜的窗子світле вікно;这里不大〜тут мшіо світла; тут не так світло;家具油漆得挺 〜мбблі пофарббвані так, що блищать; меблі пофарббвані до блиску, m"? guangliangzT <Ш> світловий квант; квант світла.


278
it fy guangliao <Ш> фототерапія; світлолікування.
光临 guanglin прибути (прибуття); відвідати (відвідування); подарувати застар.各闺朋 友〜我国"Й*名衫 прибуття іноземних гостей у нашу столицю; відвідування закордонними друзями нашої столиці;恭候大驾〜уклінно просимо подарувати 欢迎你们〜радий вашому приходові; радий бачити вас; ласкаво просимо.
光溜溜 guangliGliu 1) -►光溜.2)(赤裸)голий; голяком розм.得〜的孩子们在河里洗操голі дітлахи (хлопці голяком) купалися в річці.
光溜 guang.liu <口> (光滑）глйдкий (гладкість); (滑溜）СЛИЗЬКИЙ.在〜的冰上і йти по слизькому льоду;这种纸较〜nanfp цього сорту більш гладкий.
光齒石 guanglCshi карналіт.
光芒 guangmang світло; промінь; сяйво,〜万丈 променисте світло; променисте сяйво; яскраво сіяти (блищати, світити, горіти); випромінювати яскраве світло;〜万丈的灯塔 променистий маяк:太阳〜万丈 променисте сонце; яскраво сіяє (світить) сонце;
升，〜万丈 зійшло червоне сонце, що випромінює міріади променів.
光门 guangmen затвор [діафрагми].
光密度 guangmidu〈理> оптична щільність.
光密媒质 guangmi-meizhi <理> оптично більш щільне середовище.
光面 guangmian локшина [без приправ].
光敏电阻 guangmln-dianzu (电〉фоточутливий електроопір.
光敏面 guangmmmian 〈理 > світлочутлива [поверхня].
光明guSngm’ 1)(亮光)світло.黑暗中的一线 〜прбмінь світла в пітьмі; проблиск (просвіт) у мороці;〜与黑暗 світло і пітьма; добро і зло; 重见〜знбву побачити світло (світле життя); народитися наново. 2) —►光亮.3)(美好，有 希望）світлий; блискучий.前途〜[мйти] світле (блискуче) майбутнє;〜的远景 блискучі (світлі) перспективи;〜大道 світлий шлях. 4)(纯洁）чіістий (чистота).心地〜 чистий душею; щиросердий.
光叨艺/пЇЇ guangmmg Ібіїио кристально чесний (чистий). 4、地〜кристіпьно чесний (чистий) душею; чисте серце і відкрита душа.
光明正大 guangming zhengda чесна і пряма.
т'бШ guangneng <Щ> світлова енергія.
光年 guangnian світловий рік.
光谱 guangpu <理> [оптичний] спектр〜分析 спектральний аналіз.
guangpudai <Ш> смуга спектра.
光谱线 guangpuxian〈理> спектральна лінія, guangpiixue <Щ> спектроскопія.
光谱仪 guangpiiyi <理> спектроскоп.
光气 guangqi фосген. ^
光球 guangqiu фотосфера.福射〜фотосф谷рне випромінювання.
光圈 guangqu5n〈摄〉діафрагма,调节〜 діафрагмування.
% 萊 guangrong слава (славний); честь ж.; честь і слава; пошана (почесний).无 _Ь 〜 найвища честь;〜之家 почесна родина;〜的 义务 почесний обов'язок;〜的事справа
честі;〜归于人民[честь і] слава народу;穷动 是〜的 праця - справа честі (почесне);为人民 而牺牲楚〜的 помфти за народ - це велика честь (це справа честі, це почесна справа); Ж 对我们是一个〜的任务це почесне для нас завдання;他〜地入了 党 він домігся висбкої честі вступити (бути прийнятим) у комуністичну партію;以讲卫生为〜，不讲卫 пошана (честь і слава) тим, що дотримуються правил гігієни, ганьба тим, хто порушує їх.
guangrongbSng дошка пошани.
光润guSngrim —►光滑.皮肤〜гладенька (атласна, лискуча) шкіра.
光栅guangshSn〈理> грйти;(电视机，照相机的 光栅）растр.衍射〜фракційні грати.
光疏媒质 guangshu-meizhi〈理〉оптично менш щільне середовище.
光束 guangshu <理> світловий пучок; пучок світла (променів).
光速 guangsu <理> швидкість світла.
光天化曰 guSng tian hua гі серед (посеред) білого дня.在〜之下 серед білого дня;把.•.暴 露在〜之下 вивести що на чисту воду (на світ Божий).
光通量 guangtongliang світловий потік; потік світла.
光头 guangt6u 1)(刹光的头）гблена голова; бритоголовий.弟lj〜голити голову наголо. 2) (不戴帽子）[ходити] без капелюха; [ходити] без головного убору; [ходити] із відкритою головою.
光秀秀 guSngtOtii голий; оголений. ~的小山 гола (оголена, лиса) гірка.〜的树 голе (оголене) дерево; дерево без листя;〜的尾巴 облізлий хвіст.
光线 guangxian 1)<理> світловий промінь; промінь світла. 2)(光亮）світло.这间房间〜 好 у цій кімнаті багато світла; ця кімната світла.
光行差 guangxingcha〈天〉аберація [світла].
光学 guangxue <Ш> оптика; фотологія. ~仪器 оптичний прилад;〜玻璃 оптичне скло;〜录 音 оптичний звукозапис;〜录音机 оптичний звукозаписний апарат.
光学家 guangxuejia оптик.
光压 guangya світловий тиск; тиск світла.
光焰gu^ngyAn —♦光芒.〜无际безмбкно променистий.
光耀 gu5ngy&o 1) —光辉 1).〜夺目 сліпучий. 2) (荣耀)слава; честь ж.; пошана.
光阴 guangyln час,爱惜〜дорожити часом; цінувати час;以箭 час летить стрілою;〜过 得真快 час так і біжить (летить); швидко проходить час;青年时代的〜是宝贵的 молоді роки - це цінний час [у житті людини].
光源 guangyuan <91>джерел6 світла.
光暈 guangyun ореол.
光释 guangze глянець 矢去〜втратити глянець 有〜的纸张 глянцевий (глянсовий) папір;喷 漆富于〜целулбїдна фарба володіє (відзначається) багатим (хорошим) глянцем; 中国瓷器以〜好出名китайська порцеляна відома своїм прекрасним глянцем.
光照 gu5ngzhk> < 植 > висвітлення.〜处理 світлокультура; світлозагартування; 良it <理> фотолюмінісценція.
光周期guang子h6uqT <植> фотоперіод.〜现象 фотоперіодизм.
光子 guangzT фотон; світловий квант.〜火箭 фотонна ракета.
光子学 guangzTxue фотоніка.
guang 另见 gu&ng.
桄榔 guanglang пальма цукрова.(指果实）кокос пальми цукрової.
广 guSng.
广 guang 1)(宽阔）великий; ширбкий (широчінь, ширина).交游〜велике знайбмство; велике (широке) коло знайомства;见识〜 великий (широкий) кругозір;见识不〜 вузький (обмежений) кругозір;流传〜 широко поширений. 2)(扩大）розширювати що (розширення); поширювати що (поширення).以〜见闻 для розширення кругозору (кола знань); щоб поповнити знання;以〜流传 поширювати що\ дати чому [можливість] поширюватися.
广 М guSngbo широкомовлення; віщання (віщати);(无线电广播)радіомовлення; радіо, 〜电台 широкомовна радіостанція; радіомовна станція; @ програма радіопередач; радіопрограма;〜音乐会 радіоконцерт; 〜新闻радіогазбта;〜大会〜教学нав- чання по радіо;〜大学 радіоуніверситет;〜事 业 справа радіомовлення; радіомовлення;〜 •Ук胃 керування у справах радіомовлення; 〜睞!1 Ф\. репродуктор;对夕卜〜віщання іноземною мовою;有线〜дрбтове віщання; віщання по проводах; радіомовна трансляція; 电视〜телевізійне радіомбвлення (віщання); 无线电〜转播网трансляційна мережа віщання;听〜слухати радіо.
guSngbocao гімнастика по радіо; радіо- гімнастика.—套〜кбмплекс радіогімнас- тики.
广播段 guangb6du^n < 无线）радіомбвний діапазон.
广播稿 guSngbogao стаття (текст для передачі по радіо).
广播剧 guSngboju радіоспектакль ч” радіоп'єса.
广播室 guSngboshi радіовузол; радіостудія.
广播网 guSngbow^ng радіомовна мережа.
广播员 guangb6yudn диктор.
广播站 gu^ngbozhan широкомбвна (віщапьна) станція.
广博 guSngbo ширбкий (широта); великий; універсальний (універсальність, універсалізм книжк.).学识〜ширбке коло знань; великі знання; велика ерудиція; начитаний; чудово ерудбваний; JE і只〜ширбкий кругозір.
广场 guSngchSng площа і.天安门〜плбща Тяньаньмень.
广火 guangdS 1)(辽阔）великий (про простір); ширбкий (ширина, широчінь). 〜的平原 велика (щирбка) рівнина; широкі (великі) рівнинні простори;在〜 的田野上 на великих (широких) полях;


279
на просторих полях. 2) грандіозний (грандіозність); ширбкий (широта); у великих масштабах;〜的群众运动 ширбкий масовий рух;掀起〜的增产节约运 动 широко (у широких масштабах) розгорнути рух за збільшення1 виробництва і за дотримання режиму економії;有〜的发展 спостерігається бурхливе зростання;
зрбблений великий крок уперед. 3)(众多） ширбкий.〜群众 широкі маси;〜і卖者 ширбкий читач;〜观众 широка публіка;〜同 盟军 масовий союзник.
广度guSngdii широта.学识的〜不够 недостатня широта знань; немає широти у знаннях.
广泛 guangfan ширбкий (широта).〜参力口 широка участь;〜流行 значне поширення;〜 的联系ширбкий зв'язок;〜的言论自由 широка свобода слова;弓 І 起〜的注意 викликати загальну увагу;进4亍〜宣传 вести широку пропаганду; популяризувати що;进 行了〜的交谈 між ким відбулася бесіда з широкого кола питань;〜采用 широко застосовувати що;征求群众意见 збирати думки (вислуховувати зауваження) широких народних мас;美术展品的题材十分〜багата і різноманітна тематика поданих творів образотворчого мистецтва.
广t甘 guanggan <植> апельсин [кантонський].
广告 guanggao оголошення;(商业广告） реклама; паблісіті невідм” с.\ (海报）афіша. 登〜помістііти (здати) оголошення в газету; 登商品〜рекламувати товар;商典〜торгбва реклама;霓虹灯〜небнова (світлова) реклама;电影〜кінореклйма;大做〜 посилено (широко) рекламувати.
广告画 guanggaohua плакат; плакатний малюнок.
广告栏 guanggaolan відділ реклам; стовпчик оголошень.
广告牌 guanggaopai рекламний щит.
Г" д"!!: guanggaoshe рекламне бюро.
广开才路 guang kai саі lu давати простір людям для вияву здібностей; виявлення інтелектуальних потенціалів.
广开言路 guSng kai yan lu відкрити ширбкий шлях вільному слову; вітати [вільну] критику; дати свободу слова.
广阔guangkud ―广大1).〜的国土 велика територія країни; неосяжні простори країни; 〜的草原 ширбкий (великий) степ; степові простори;〜的眼界 ширбкий кругозір;革命 者的〜胸怀 великодушність революціонера; 农村是一个大有可为的〜天地селб являє собою ширбке поле діяльності; село 一 це широка арена, де можна багато чого зробити.
广轰 guSngmao <^) площа ж.〜千里 велика площа; неосяжні простори.
广漠 guSngmo пустельні простори; великий і пустельний.
广义 guSngyi ширбке значення; ширбкий смисл. 这个词有它的〜和狭义це слово має своє ширбке і вузьке значення;这个词的〜是... це слово в широкому значенні означає...; ширбке значення цього слова...
犷
guSng.
犷悍 guanghan варварський (варварство); дикий (дикість).风气〜варварські (дикі) звичаї.
guang 另见 guang.
桄 guang 1)(绕）мотати що (мотання); намотувати що (намотування), мотати (намотувати) нитки.- 2)(备在桃子上的线） моток.线〜мотбк ниток. 3)〈量词〉мотбк， моток [ниток];—〜毛线 моток вовни.
桄子 guang-zi бамбукова (дерев’яна) вертушка для мотки ниток (пряжі); мотовило спец.
逛 guang.
逛 guang проходжуватися; прогулюватися; погуляти; розгулювати рош.上街一 проходжуватися (прогулюватися, погуляти, розгулювати) по місту (по вулицях);尽兴地 〜了 一下 нагулятися [удбсталь];〜公园去 піти погуляти в парку;我们决定去〜一趟杭州ми вирішили зробити екскурсію в Ханчжоу.
逛荡 gi^ng.dang (闲逛）бродгіти [без діла];(游 荡)тинятися розм.; вештатися прост.; шлятися прост.
堇 guT.
II gui <植> малина корейська (Rubus coreanus sieb.).
归 guT.
归 guT 1)(返回）повернутися (повернення).〜国 повернутися на Батьківщину;尽兴而 ~ удосталь повеселившись, поверіф'ися додому. 2) —►归还.物〜原主 поверіфп річ тому, кому вона належить; кому річ належить, тому і повернути (віддати). 3)— 归拢.把永西〜到—块儿зібрати всі речі в одне місце. 4) —* 归并.〜入这一类 зарахувати до цієї категорії;把相同的问题〜为一类 об*єднати (з'єднати) подібні питання в одну П^пу.5)(由，属于）通$译成-三格.我错 了，就〜我负责 моя помилка, мені і відповідати;我们分一下工：饭〜你作，水〜 我 Ш давай поділимо роботу: тобі обід готувати, а мені воду носити; 4亍政事务〜办 公室管 господарськими питаннями відає (завідує) канцелярія; господарські справи перебувають у віданні канцелярії;县〜省管 辖 повіти підвідомчі провінції; повіти перебувають у підпорядкуванні провінції;交 情〜交情，公事〜公事це приватним особам не належить;交不〜私人所有 дружба дружбою, а служба службою (справа справою);这应〜 国家所有 це .повинно бути передане в державну власність. 6) <Ш> спосіб ділення на китайських рахівницях із дільником нижче десяти.
归案 gul^n заарештувати [злочинця] і здати під суд; арешт і приведення злочинця.〜法办 заарештувати [злочинця] і віддати під суд для покарання за законом.
归并 gulbing 1)(并入）приєднати що (приєднання); об9єднати що (об^днання); з'єднати що (з'єднання); злити що.把几个4、 工厂〜为一个大工厂об’єднай (з’єднати, злити) невеликі завбди в один великий;把小 厂〜于大厂 приєднати маленький завод до великого; з'єднати (злити) миленький завод із великим;这个地区现已〜到邻贫цей район
тепер приєднаний до сусідньої провінції. 2) —归拢.
归程gu了chSng 归途.
归除 guTchii < 数 > спбсіб розподілу на китайських рахунках із дільником вище десяти.
归档 guldang здати що в архів; прилучити що до справи.
归队 guTdui 1)(回原队伍）повернутися до лав (у частину, у загін). 2)(重〒本行） повернутися до своєї колишньої спеціальності (професії).
归 Р付 gulfu перейти на чий бік; примкнути; приєднатися;〜我军 примкнути до наших військ; перейти на бік наших військ.
归根结底 guTg6n-ji^f у кінцевому; рахунку; врешті-решт.
归公 gulgong перейти до держави; передати що державі.财产全部〜усб майно передається державі (переходить до держави); 一切缴获 要〜усі трофй треба здавати в скарбницю.
归功 gulgong віднести [заслуги] до кого-чого, на рахунок кого-чого, за рахунок кого-чого; приписати [заслуги] кому-чому; вважати що чиєю заслугою; поставити у заслугу що кому; бути зобов’язаним кому-чому чим.我们的一 切亨;就都应〜于党的领导усі наші досягнення варто приписувати (віднести до) партійному керівництву; усі наші досягнення треба вважати заслутою партійного керівництва; усі наші досягнення 一 це заслуга партії; усіма нашими досягненнями ми зобов’язані партійному керівництву.
归化gulhu& 1)—>归顺.2)(入山籍） натуралізуватися (натуралізація); прийняти (перейти в) громадянство.
归还 gulhuan повернути що (повернення); віддати [назад] що.〜欠款 повернути (віддати) борг;把东西〜原处 клястися (поставити) річ на її колишнє місце;不 @ 急〒〜не потрібно квапитися з віддачею (поверненням).
归结guljie 1)(概括为）звести UfO；〜到一点 (зведення) звестися до одногб;原因虽然 复杂，但可〜为三点 причини хоча і складні, але можна їх звести (але вони зводяться) до трьох пунктів. 2)(结局） результат; розв'язка.小说以上海解放作为〜 роман закінчується звільненням Шанхая.
归咎 guTjm 归罪.〜于人 із хворої голови на здорову [звалювати, валити, перекладати]; звалювати провину на інших; звинувачувати в усьому інших;把 —切缺〜于®L忽 усі недоліки приписати (віднести до) недбалості;不应该把一切都 ~于客观原因 не можна звалювати все на зовнішні обставини; не можна відносити все (всю провину, усі хиби) на рахунок об’єктивних причин.
归拢gullong зібрати що.〜自己的东西зібрати свої речі. _
归谬法 gulmiiifa <Ш> приведення до нісенітниці (метод математичного доведення).
归纳 1) <逻> індукція.〜思维 індуктгівне мислення;〜推理 індуктивний умовивід. 2) (总括)резюмувати що (резюме невідм.)\ узагальнити що (узагальнення)〜各方的意见


280
резюмувати (узагальнити, підсумувати) думки всіх боків;主席对辩论作了〜головй резюмував суперечки; голова зробив (дав) резюме суперечкам.
归纳法 gulnafa <逻> індукція; індуктивний метод. ,
归宁 gulnfng〈书〉відвідувати батьків [після виходу заміж].
归侨 gulqiao емігрант, що повернувся на Батьківщину; реемігрант; репатріант; репатріантка (后面两个译法指被遣送回国的
侨良).
归属 gulshu підкорятися; перебувати в підпорядкуванні в кого-чого.
归顺 gulshun перейти на чий бік; скоритися [чиїй владі]; віддатися під чию владу.
归宿 guTsu місце [у житті]; де гблову прихилити.找至її〜знайтрі прихисток (місце, куток, спокій); знайти де гблову прихилити.
归天 gultian померти.
归田 guTtmn 〈书〉вийти у відставку і повернутися на Батьківщину.角军甲〜 залишити військбву службу (піти з йрмії) і повернутися на Батьківщину.
归途 gultu зворотний (поворотний) шлях.
归降 gulxiang здатися; перейти на чий бік; капітулювати (капітуляція).
归向 guTxi^ng бути на чиїй стороні; (стати) на чий бік; прийняти (тримати, брати) чий бік; приєднатися.人；〜нарбд на чийому боці; народ за кого;这是人心〜це (у цьому) прагнення і сподівання народу;群众是〜我们 的 народні маси на нашій стороні (тримають наш бік).
归心如箭 gul xln ru jian прагнути (рватися) [усією душею] на Батьківщину (додбму); жадати повернутися на Батьківщину (додбму).
归于 gulyu 1)(歹ij 入）віднести що до чого (віднесення);(属于）належати кому-чому\ відноситися;兔第三格表达.〜另一范畴 відноситися до іншої категорії;〜人民公社所 有 належати народній комуні;应〜第一段 варто віднести до першого параграфа;光荣〜 祖国 слйва Батьківщині! 2)(趋向）прийти до чого 见〜——致 прийти до одностайної думки.
归着 gul-zhe <Р> прибрати що\ забрати що (збирання); привести що в порядок.把屋子 一 прибрати (забрати, упорядкувати) кімнату;把东西一，准备动身укладатися перед від'їздом; збиратися в дорогу.
归置gurzhi ~>归着.
归总 gulzdng всього-на-всього; усьогб; у цілому.〜一句话одним словом;〜一件行李 усьогб (у загальній складності) десять місць багажу.
归罪 gulzui віднести [провину] до чого, на рахунок кого-чого; приписати [провину] кому-чому\ вважати відповідальним (винним, винним, винуватцем) кого., ставити за провину що кому\ скласти провину на кого; звинувачувати кого. '
圭 gul.
圭表 guTbiao гном.
圭亚那人 GuTyanaren гайанець (гайанський);
gul 另见 jiin.
龟 gul черепаха.
龟板guTban —龟甲.
龟甲 guTjia черепашачий панцир (щит).
龟胶 guTjiao черепаховий желатин.
龟缩guTsu6 ховатися.敌人〜在工事里不敢出来 противник ховався в укріпленнях і не смів висунутися;敌人~在孤立的据点内ворбжі солдати сконцентрувалися в окремих опорних пунктах.
龟头 gultou〈角罕〉голівка [статтевого] члена.
规gul
规 gul —> 规则 1).规章.校〜шкільний режим; режим школи.
规避 guibi ухилятися (відхилення); обминути що (обхід)〜直接回答 ухилитися від прямої відповіді;〜应履行的义务 ухилятися від виконання взятих на себе зобов’язань;〜法律 діяти в обхід закону; обминути закон.
Ш 程 gulcheng правила мн.; порядок; положення; регламент.工 2〜технологічна інструкція; і 技术操作〜правила технічної експлуатації; регламент;制定议事〜уста- новити регламент засідання; регламентувати порядок засідань.
规定 guiding установити що (установлення); визначити що (перерозподіл); передбачити м/0〜路线和政策 віЬначити лінію і політику; 〜作战方针намітити курс бойових дій;〜细则 регламентувати що\ 〜生产定额 нормувати виробіток; установити норму виробітку;〜工 作量 нормувйти роббту;〜工资标准 нормувати заробітну плату;〜工资等级 тарифікувати заробітну плату;〜价格 призначити ціну;〜限价 таксувати що;〜病人 饮食 установити дієту для хворого;严格〜确 切期限 строго встановити (регламентувати) тверді терміни;在〜的期限内完成виконети що у встановлений (належний) термін;按照 党章的〜керуватися положеннями Статуту партії;我们的党章明确〜:党的组织原则g民 主集中制 у Статуті нашої партії ясно передбачено, що організаційним принципом партії є демократичний централізм.
规范 guMn норма.现代汉语〜нбрми сучасної китайської мови;法律〜юридичні (правові) норми;技术〜технічні умови; техумови;合 乎〜нормативний; нормований; [граматична] конструкція句子结构不合语法〜препозиція не відповідає нормам граматики.
规范化 gulfanhua нормалізація
(нормалізуватися).〜汉语 нормалізація китайської мови.
规格 gulge 1)(质量标准）стандарт; нормаль ж” спец.木材〜стандарт лісоматеріалів;金属铸 件的〜стандйрт на металеве литво;机床制造 〜нормаль верстатобудування;制订产品〜 розробити стандарт продукції (виробів);合 乎〜要求 відповідність вимогам за
стандартом;合乎〜的机件 стандартні частини;不合〜的原料 неякісна сировина;戈ij 一〜стандартизувати що; стандартизувати що. 2)(规定的要求）[встанбвлені] вимоги; [прийняті] норми.
规格化 gulgehua стандартизація (стандарти¬
зувати, стандартизуватися).机件〜стан- дартизація деталей [машин];生产〜стан- дартизація виробництва.
规划 guthuS 1)(计划）план.生产〜виробничий план;国民经济〜народногосподарський план;远景〜перспективний план; і丁 〜 складати (виробляти) план; планувати що. 2) (ІТ计戈ij) планування (планувати що).统—〜 єдине планування;全面〜усебічне планування;工程〜在三年内完成запланб- вано закінчити будівництво за три рбки,
规矩 guT.ju 1)(规则）правило; порядок; закбни мн.;(习惯）звінчай.定为〜узіти (покласти) що за правило;守〜дотримуватися дисципліни; блюсти порядок; дисциплінований； 不守〜порушити дисципліну; недисциплі- нований;没〜невихований; кому не вистачає вихованості; нечемний;懂得~ зн或ти правила пристойності;照〜办事 діяти так, як заведено;不能照老〜办事 не можна діяти за звичаєм;我们这里没有这种〜нем^є в нас таких правил (законів, звичаїв); це не в наших правилах (звичаях). 2) ( ІЕ 派） порядний (порядність); пристбйний (пристойність); чесний.夺亍为 ~ пристойно повбдитися; пристбйна поведінка; тримати себе в рймках [пристбйності];行为一点也不 〜збвсім непристойно поводитися; ніякої пристойності в поведінці;没听说过他有什 么不〜的地方 нічбго непорядного (непри- стбйного, нечесного) за ним не було чутно; 规规矩矩的人绝对Т会这样做порадні (пристойні, чесні) люди так нікбли не роблять (чинять, поступають), 3)(老实） статечний (статечність);(有礼ІЙ) увічливий (увічливість); чинний (статечність),规规矩 矩地坐着 сидіти чинно (дисципліновано, тихо);规规矩矩地行个礼чбмно (статечно) поклонитися;只许阶级敌人规规免矩，不 他们乱说乱动 дозволити класовому вброгу діяти тільки в межах припустимого, забороняти йому творити беззаконня.
规律 guTl^i закон.发现〜відкргіти закбн;探索〜 досліджувати закономірність; пошуки закономірностей; 掌握〜освбїти закономірності; 摸熟了工艺新流程的〜опанувати закономірностями нбвбго технологічного процесу;社会发展〜закбни розвитку суспільства; закбни суспільного рбзвитку; 备济〜 економічні закбни; 语法〜 граматичний закбн;共同〜загальний закбн; загальна закономірність;普遍〜загальний закон; загальна закономірність;合乎~ 的现 象закономірне явище;世界上一切事物都是 有〜地发展的 рбзвиток усіх речей 丨 4вищ у світі йде відповідно до визначених закбнів, що існують об'єктивно;人民的革命战争 必胜；这是历史的〜народна революційна війна неодмінно перембже - такий закбн історії.
规徘性 guTl{bdn| закономірність.象的〜 закономірність явища;客观〜об’єктивна закономірність.
规模 gulmo масштаб; розмах; розмір.建设〜 масштаби (розміри) будівництва;〜宏大的长 гігантський міст через Янцзи;力~的 进攻 широке повстання;大〜的罢工 великі страйки;展开了大〜的建设роггорн^ося будівництво в ширбких масштабах (із


281
величезним розмахом);全国〜的运动 рух у масштабі всієї країни;水利工程〜士 人 приголомшуючий розмах (масштаб) іригаційних споруджень (робіт);述筑工程初 具 ~ закладена основа (закладений фундамент) будівництва;工厂初具〜завбд готбвий.
规那树 guTi^shCi <植> хінне дерево.
规劝 gulquan умовляти кого з неознач. (домовленість); вмовляти кого (умовляння). 正言〜серй63но умовляти;〜他不要这样做 умовляти його так не робити.
规行矩步gui xmgja bu l)(毫不苟且)суворий і вимогливий до себе; вести суворий спосіб життя. 2)(墨守成规）педантизм (педантичність, педантичний); відсталість (відсталий); притримуватися старих правил; чіплятися за старе.
gulyue прийняті умови. ІТ定〜обумовити що; розробити обумовлені правила;无此〜не обумовлене;这有明确的〜є на це точно встановлені умбви.
规则 guTzS (规定的办法）правила розпорядку 交通〜правила вуличного руху;工厂管理〜 правила внутрішнього розпорядісу на заводі (на фабриці);语法〜граматичні правила;象 棋〜правила шахової гри;会і义〜регламент конференції;卫生〜гігієнічне полбження;使 用〜правила (умови) користування чим; 乎 〜відповідати правилам;违反〜порошити правила; проти правил;定出〜установити правила (розпорядок), правильний 2)(合乎 一定规贝1j)〜四形чотирикутник;不〜球形 форма неправильної кулі;呼吸不〜 порушення ритму подиху.
gulzhang правила мн.; статут; полбження. 内部〜правила внутрішнього розпорядку;现 有的〜制度 наявні; чинні (діючі) правила і порядки;遵守〜制度 додержувати дисципліни (правил і розпорядку);改革不合理 的〜制度 перетворити нераціональні правила і розпорядки;照〜办事 діяти за законом (за правилами, за положенням, за статутом);本 会已制定新的〜 нАшим товариством розроблений новий статут.
闺guL
闺房 gulfang жіноча (дівоча) половина;(绣楼） терем;(回教徒的闺房)гарем.
阁gui故—闺房.
闺女 guT.nti 1)(少女）дівчина; дівиця застар. 2) 〈口 >(女儿)дочка ж.
闺秀 guTxiu панна; панночка;大家〜панянка знатного роду; дівчина зі знатної (шляхетної) родини.
版 guT.
阪依 gulyl〈宗> сповідати що; поклонятися кому (поклоніння); вірувати в кого.〜佛法 сповідати буддизм; поклонятися Будді; вірувати в Будду.
桂 guT.
їі$* guT〈化〉кремній; СИЛІЦІЙ.
ЙГІЇ gulgan〈化> кремневий ангидрид; ангідрид кремневої кислоти.
娃钢 guTgSng〈冶〉кремениста сталь.
娃胶 guljiao〈化〉силікагель ч.; гель кремнекислоти.
娃石 gulshi〈化> кремнезем.
娃酸 gulsuan <化> кремнієва кислота; кремнекислота. 〜钠 кремнієвокислий натрій; кремнієвонатрієва сіль.
Ш 酸盐 guTsuanyan 〈化 > силікат; крем- нієвокисла сіль; сіль кремнієвої кислоти.
桂藻 gulzao діатомові водорості; діатомеї мн.
娃茨土 gulzaotii〈地质> діатоміт; діатомова (інфузорна) земля.
娃石专 gulzhuan <冶> динас; динасова цегла.
瑰 guT.
瑰宝guTbSo перлина; скарб.艺术中的〜 перлина мистецтва.
瑰丽 gulli чудесний (чудесність).〜多彩 барвистий; 〜的花朵чудбена квітка;〜的景色 чудесний (барвистий) вигляд.
驻 guT.
鲑 gui [шляхетний] лосось; сьомга.
仇guL
仇 gui 1) джерело; 2) коса, обмілина.
九 gui.
% guT зрадник; внутрішній прихований ворог.
庚 guT.
庋 guT 1) прибирати, ховати; складати. 2) шафа, буфет; комора.
庋存 guicun зберігати, ховати.
gui.
Е gui 1) ящик; урна (для петицій, балотувальних бюлетенів). 2) перев’язувати， обв’язувати (мотузкою).
gutdu петиція, скарга (від населення).
■函 glfihSTLHimiKHTa 知НИ(ДЛЯПЄГШЦІЙ)ЗОС7Иф.
Е[М gulxia ящик (урна) для петицій.
诡guL
诡 gui 1) суперечити (чому-н.); розходитися (з чим-н.);不相〜не розходитися, не суперечити один одному. 2) дивний, дивовижний; ексцентричний; дивним чином, ненароком;〜矢 ненароком утратити;〜诗 ексцентричні вірші.
诡得诡矢 guide gulshi ненароком знайшов, ненароком і загубив.
ІНШ guiyu дивний, незвичайний.
ГА».
щ
guT.
诡 gut 1) руїни, залишки поваленої стіни. 2) зруйнуватися; повалитися; зруйнований, повалений; що руйнується.
诡垣 grnyuan зруйнована стіна.
轨 guT.
勒L gut 1)(路轨）рейка; колія.钢〜сталева рейка.
2)轨道.宽〜ширбка колія;窄〜в^зька колія.
3)(比喻规矩等）колія; порядок; норма 步入 正〜ввійти в колію (у русло); ввійти в норму.
轨道guTd》o 1)(火车等的轨道）кблія; рельсовий шлях 火车〜залізнична колія; колія залізниці;电车〜трамвайний шлях; колія трамвая. 2) <天> орбіта, і也球〜земна орбіта;〜运动 орбітальний рух;〜速度
орбітальна швидкість;沿〜飞行 орбітальне поле; 人造卫星进入预定〜штучний супутник був виведений на намічену орбіту.
3)(行动的规则）р^сло; колія.把...命入~ перевести (поставити) що на рейки чого;把 群众运动引导到正确的〜спрямувати масовий рух у правильне русло;生产走Ji〜 виробництво ввійшло в колію (у русло); ф tu BJl~ виробництво стало (перейшло) на рейки; справа поставлена на рейки;——切都 上了〜усб стало на своє місце;生活走上了新 的〜житлі пішло по-новому руслу.
轨道车 guic^ochg〈铁路〉дрезина.
轨范 guifan критерій; норма.
轨缝 guifeng рейковий стик.
轨迹 guTjT 1) <数> геометричне місце 点的〜 геометричне місце точок. 2) <天> орбіта.
轨距 guTCi <铁路> кблія; ширина колій.
轨傲piTzh6 1)(车撤)колія 2)(有人走过的道路） пройдений шлях; уторована дорбга.
轨枕guTzh6n шпала.钢筋混凝土〜залізо- бетоннна шпала.
诡 guT.
诡 gui 诡诈.〜称 лицемірно (підступно, брехливо) стверджувати що; виступати з лицемірною заявою.
诡辩 gulbian софізм; софістика книжк.; казуїстика книжк.; виверт.进4亍〜займатися казуїстикою (софістикою); давати казуїстичні пояснення;〜式的言论 софістичне (казуїстичне) судження; ~学派<哲> софісти мн.;〜学派的学说софістика;他专会〜у нього завжди тисячі вивертів;咒骂和〜是改 变不了 事实的 прокльбнами і софістикою фактів не зміниш.
诡辩家 guTbianjia казуїст; казуїстка; софіст.
诡计 gulji підступництво; підступний (диявольський) намір; каверзи; підступи мн.; злий задум; каверзароз^.; виверт; махінація. 使用〜чинити підступи (каверзи); вдаватися до вивертів;识破敌人的阴谋〜розпізнйти темні задуми і підступні прийоми ворогів із підступним наміром;心怀〜із злим задумом; 〜多端 пбвний підступництва і злих намірів; витончений у ХИТрОСТ5ІХ； хитрий як чорт (як лис); не гидувати ніякими підступними трюками і махінаціями.
诡橘 guljue 1) вигадливий (химерність).浮着〜 的云％ по небу плили химерні хмари. 2) (І圣 .诞) дикий (дикість); дивовижний;
безглуздий.言语〜говорити дикі речі;行为〜 дивацтво; примха; дика поведінка; дикий учинок; чудити розм.; дивачити.
诡秘 guTmi таємничий (таємничість);
загадковий (загадковість).行踪〜的人 таємнича (загадкова) людина; таємничість (загадковість)他的行动〜，令人怀疑йогб поведінки викликає підозру; він поводиться загадково і цим наводить на себе підозру.
诡异 gutyi дивний (дивацтво); надзвичайний.
诡诈 gulzha підступний (підступництво, підступність); лукавий (лукавство).〜万 # надзвичайно підступний; сповнений підступництвом (віроломством).
癸
gut.


282
Vk guT {останній із 10 циклічних знаків).
揆
Ш guT джерело;〜群 текуча вода джерела; струмок, річка.
暑 guT. •
替 guT 1) тінь (від сонця); тінь на сонячному годиннику; сонячний годинник;〜довжина тіні на годиннику; 2) сонце;〜运 рух сонця.
替刻 guTkd час.
替仪 guTyi сонячний годинник.
曆蚪
Ш guT висохлий, пересохлий (про джерело).
鬼 guT.
鬼 gui 1)—> 鬼魂.2)(骂人话）чорт; чортиха; диявол; біс.讨厌〜надокучливий тип;搞蛋〜 каверзна людина; каверзник рош.;〜知道 чорт знає; чортзна й що. 3)(不可告人的） темний.〜主意 диявольський (брудний) задум (план);〜琪儿 тбмні справи. 4)(不可告 人向勾当):心里有〜совість нечиста. 5)(恶劣) чортовий; чортячий.〜东西 чбртова лялька; чортів син; чорт; диявол;〜天气 чортяча (чортова, проклята) погода;〜年头 чортячі часи;〜地方 чортова діра; чортове місце;有 什么〜用处 надідька це треба?. 6) <口 > (机灵) тямущий рош.小孩子真〜！ якй тямуща дитина!
鬼和戏 gutbaxi 1)(阴脸的手段）чбрт^ові витівки (хитрування); нечиста гра; інтрига; підступи мн.; мистецтво розм. І间〜чин“ти підступи, каверзи; вести інтригу проти кого. 2) 中捉弄人的手段）кйвер:зи мн.搞〜 влаштовувати каверзи; каверзити розм.; каверзувати рош.
鬼斧神工guT fii shen gong найтонша роббта; дивна (казкова) майстерність; виконаний (зрбблений) із дивною майстерністю;
чарівний; майстерний (майстерність).
鬼鬼祟祟 gufguTsuisui злодійкуватий;
шахраюватий.〜的样子 шахраюватий вигляд (на вигляд);〜的眼神 злодійкувйті очі; злодійкуватий погляд;〜地回头看 злодійкувато озиратися.
鬼t圣 guTguai погань ж.yрозм.; нечиста сила.
З^ІЙ. guThua брехня; неправда ж. безсовісно брехати;当面说人话' 背后说〜в обличчя говорити по-людськи, а за спиною - по-диявольськи;.〜连篇 одна суцільна (чиста) брехня; потік брехні;自欺欺人的〜непрйвда для обману себе й інших;骗人的〜суцільний обман; брехливі слова.
鬼画符guThuafii 1)(指书法拙劣）карйкуля; писати каракулями; писати як курка лапою. 〜似地写Іі自己所谓名字вивести каракулями своє ім'я;写得象〜一般 написане так, що красувалися одні каракулі;你这不是在练 字，而足在〜утббе не краснопис, а писанина. 2)(爭虚伪的话）нбети нісенітницю (дурницю).
鬼魂 gulhun духи; дух; примара.
鬼混guThCin 1)(糊里糊涂地生活）жи’ти безцільно; вести безцільне життя; жити тільки сьогоднішнім днем;(游手好闲) байдикувати розм.', байдики бити. 2)(过不正 当的生活）жити безчесно (безпутно); вести
безпутне (безчесне) життя.
鬼火 guihuo блукаючі вогні.
鬼哭狼嗓 guT kG lang hao надривний стбгін; пронизливе (дике, розпачливе) волання й лемент.敌乂被我们打得〜від нашого смертельного удару серед ворогів роздалися надривні стогони; від наших ударів вороги опинилися в жалюгідному положенні.
鬼脸guTliSn 1)(假而具）маска. 2)(面部表惜） гримаса.做〜корчити (робити) пику (пики, гримйси); гримасувати.
鬼魅 gmmei погань ж”розм.., нечиста сила.
鬼门关guTm6ngu5n ворота пекла;(凶脸的地方） Пекельне (страшне) місце.送上〜відправити кого на той світ.
鬼迷心转 guT mi xlnqiao чорт поплутав; мара. 你真是〜啦！ у які нетрі тебе чорт поніс?
鬼目 guTmCi <植> кймпсис китайський.
鬼使神差 gui shi shen chai як зачарований; чарівним способом (以上用于指称心的事)； чорт поплутав (смикає, смикнув, несе, поніс) кого з неознач.; бісівська мара;(以上用于指 不称心的事).
鬼头鬼脑guTt6u-guTn3o —鬼鬼祟祟.
鬼胎guTtSi нечиста совість.丨丨参阅“怀鬼胎hudi guTtai,\
鬼域 gulyi (鬼怪）чудбвисько.(阴险） підступний (підступ).〜伎俩 злі (пекельні, жахливі, диявольські) підступи; підступні (диявольські) махінації.
鬼针操 guizhgncao череда двоякопериста.
鬼子 guT-zi диявол прост.; чорт #~заморські дияволи.
淮 gui. 一
gui безбережний; що розлився (про води річки).
п由
喷 gui.
喷 gui незряче (око); сліпа, підсліпувата (людина);
巌 gui.
嵌 gui що здіймається, крутий.
柜 gui.
柜guil)(家具）шафа;(抽屉柜）комод;(小柜子） шифоньєрка.衣〜платяна шафа;书〜 книжкова шафа;保险〜сейф; вогнетривка шафа;玻璃〜склянй шифоньєрка. 2) —» 柜房. 现款都己交〜了 вся готівка здйна в Kdcy.
柜房 guifang контора; каса.
柜上 gui-shang 1)—> 柜房.2)(商店）магазин; крамниця.我І门〜没有这种货物у нас у крамниці (у магазині) немає такого товару.
柜台 guitai прилавок; стійка.
lj gui.
石！
刽子手gu'i_zish6u 1)(执行死刑的人）кат; заплічний майстер застар.\ заплічних справ майстер застар. 2)(署杀人民的人）кат; душитель книжк.\ душогуб прост/, душогубець застар” прост.法西斯〜们 кат-фашист v.; фашистські душогуби.
虫
贝 gui.
贵gui 1)(价格高)дорогий,价钱〜дорого
коштує; цінна дорбга (висбка);纲锻比棉布〜 шовкова тканина коштує дорожче за бавовняну;春雨〜如油 весняному дощу ціни нема. 2)(旧社会指地位优越）знйтний (знатність); високопоставлений; шляхетний. 〜妇人 знатна (високопоставлена, шляхетна) дама. 3)(敬辞）Ваш.〜国政府Ваш уряд;您〜 姓？ як Ваше прізвище?〜恙疫愈否？ як Ваша хвороба, вона у вас проходить? як Ваше здорбв’я，чи одужуєте ви? 4)(可贵） цінність (цінний); важливість (важливий)仓1j 作〜精不〜多 цінність творчості в її якості, а не в кількості; творчість цінна своєю якістю, а не кількістю; у творчості ціниться (важлива) не кількість, а якість;兵〜神速 у військовій справі (мистецтві) важлива швидкість дій.
й 宾 guibln почесний (високий,
вельмишановний) гість.
贵宾席 guiblnxi місця для почесних гостей.
贵妃 guifei почесне звання другої дружини імператора.
贵金属 guijlnshu (дорогоцінні) метали.
贵重 guizhong; цінний (цінність); дорогоцінний (коштовність).〜毛皮 дорогі (цінні, дорогоцінні) xjnpa;〜仪器 цінні прилади 他 把这件东西看得很〜він дуже цінує цю річ; він дуже дорожить цією річчю.
贵胄 guizh6u〈书〉нащадки сановитих сімей (знатного рбду); нащадки родовитої аристократії.
贵族guizii (贵族阶层）аристократія;(俄国的贵 族阶层）дворянство; дворянський стан;(英 法等国的贵族阶层）паство;(指个乂） аристократ; аристократка; дворянин; дворянка; пер.〜社会 аристократичне суспільство; аристократія; аристократи мн.; дворяни л/и.; 〜出身 походженням з аристократії (із дворян); аристократичного (дворянського) походження;〜式的 аристократичний; аристократичний;〜政体 <史> аристократія; 工人〜роббча аристократія.
贵族院 guizuyuan〈政〉палата перів; палата лордів.
桂 gui.
桂 gui <植> 1)(肉桂树）дфево кориці; кориця китайська. 2)(月桂树）лавр [шляхетний]. 3) (木厘）османтус запашний.
桂冠gulguan лавровий вінок,世界冠军的〜 корона чемпіона світу;戴上胜利者的〜 увінчати кого лаврами переможця, guihua османтус запашний.
桂皮guipi 1) <植> (锡兰肉桂）кор“ця цейлонська; дерево кориці. 2)(肉桂皮） кориця.
检 gui.
t会 gui арча китайська; яловець тайваньский.
п/г.
Щ gui.
Ш gui стояти на колінах.〜胃 молитися навколішки; 一条腿〜若 стояти на однім коліні;〜倒在..і艮前 кинутися в ноги кешу;〜 下 стйти на коліна перед ким; стати (опуститися) на коліна; схилити коліна;〜下 哀求 благати, кланяючись у ноги; валятися в ногах у кого.


283
guibai кланятися в ноги; робити (бити) земний уклін; падати ниць.
鑛 gui.
Ш gui китайський окунь; ауха.
辑 gun.
辊gOn 1)(圆杜形机件）ролик; вал. 2)(乳辕） каток.
棍子 gCin.zi <U> —辕 1).
Щ gun.
Ші giin 1) мотузка; 2) тканий пояс; 3) кант, облямівка (на сукні); 4) пачка, тюк; сніп; в’язанка; пучок; рулон (рахівне слово);三百 〜300 зв'язок (мотків).
ЩіІ gunbian облямівка, оторочка, край, кант.
混编 gfinbian підрублювати, облямовувати.
$带 gundai тканий пояс.
滚 gun.
滚 gtin 1)(滚动）котитися; кататися (катання); (使滚动）котити що; катати що (катання).从 山上〜下去 скотитися (покотитися) із гори; 球直向守门员〜去м’яч котився (покотився) прямо на воротаря;〜铅笔到桌子下面去了 олівець закотився під стіл;小孩在地上〜皮球 дитина качала м’ячик по підлозі;工人把木 桶〜робітники відкотили бочку вбік;小孩子 们淘气地在地上〜着玩діти пустували, качалися на підлозі;泪珠〜出 了眼角 сльбзи викотилися з очей;眼泪蔽栽地〜了下来 сльози нестримним потоком заюшили з очей; 〜进机会主义的泥潭скотитися в болото опортунізму;从冒险主义〜到投降主义 скочуватися від авантюризму до капітулянтства;利 _t 〜利[нараховувати] відсбтки на відсбтки;我们决心在农村〜一身 泥巴 ми сповнені рішучості працювати в селі, не боячись бути оббризканими брудом. 2)(走开）геть розм..，забирайся!〜开 іди геть [звідси]! геть із моїх очей!〜出去 іди геть! забирайся геть! провалюй [звідси]! руки геть від кого-чого (用于口号)!〜回去丨 забирййся (катись, пішов) геть із чого!如果侵略者不肯 〜出去，就把他们彻底消灭掉якщб агресори не захочуть забратися, то їх потрібно цілкбм знищити 3) кипіти.把水煮〜кип’ятити (скип'ятити) воду;水〜了 вода закипіла (кипить). 4)(缝纽）пришивати що (пришивання, пришиття).在裙子上〜一条花 边…пришивати мереживо до спідниці;〜边 的衣服 сукня з облямівкою (з обшиттям).
滚存gCinciin〈会> перехідна сума.三个月来企 4k〜一І1 二百 % за три місяці у підприємства утворилася перехідна сума в тисячу двісті юанів.
滚蛋 giindan —►滚 2).
滚地龙 giindilong хатини "повзучі дракони"; курінь; хижка.
滚动 gCind6ng —滚 1).〜摩擦 тертя кочення;〜 轴承 <UL> підшипник кочення.
滚翻 gCinf^n <体> перекид (кув叩котися);前〜 перекид уперед;后〜перекид назад;伽j 〜 перекид боком.
滚瓜烂熟 gdngua-lSnshii [знати] назубок.读得〜 вивчити назубок.
ШШ gilngiin котитися; клекотати (клекотання);
клубочитися.波涛〜клекотіли хвилі.黑云〜 клубочуться чорні хмари; Й:水〜东 *流 ріка котила свої води на схід;丧〜而下 гарячі сльози так і котилися (лилися) з очей;冬壬风 卷起了〜的黄沙пориви вітру котили (підняли) клуби жовтого піску;群众运动的〜 洪流 бурхливий потік масового руху;欢呼声， 口号声，好象阵阵春雷〜不息，震天动地 весняним громом прокочувалися вітання і гасла, що стрясають небо і землю.
滚轮 gOnlun гімнастичне колесо.
滚夫办 giinre гарячий; що обпалює, як вогонь.〜 的茶гарячий чай;他头上〜,可能是发烧йогб чоло гаряче (так і горить), можливо, у нього температура. 1
滚水 giinshm [крутий] кип'яток.
滚烫gtintang ->滚热.〜的製斗гаряча праска; 太阳把地面晒得〜від сонця земля стала напруженою; земля розпалилася від сонця.
滚筒 gtint6ng <机> барабан.
滚圆 giinyuan [зовсім] круглий; круглий, як куля.眼睛睁得〜вирячити очі;腰身〜的母牛 корова з великим животом; товстопуза корова.
滚针 gttnzhSn <机> [рбликова] голка,〜轴承 голчастий підшипник.
滚珠 giinzhii <机> шйрик.〜轴承 кульковий підшипник.
滚柱 gunzhu <机> ролик роликопідшипник; ~ 轴承 роликовий підшипник.
磙
gun.
確 gun 1)—確子.2)(用確子轧）трамбувати що (трамбування); ущільнити що (ущільнення). 〜地 трамбувати з^млю; ущільнити ґрунт. 確子 giin.zi ковзанка.石〜кам’яна ковзанка;用 〜压平 вирівняти ковзанку.
棍 gun 棍子.木〜дерев，?іний ціпок;铁〜 залізний ціпок; брухт;他挨了 几〜йогб побили (ударили декілька разів) ціпком.
棍棒 gunbang ціпки мн.
棍 茶 gunrcha низькосортний чай; низькосортний чай із черешків чайного листа.
棍子 gun-zi ціпок;(粗棍子）дрюк.
зі guo 另见 gua
过头 guotou 1)(超过）понад що; більше чого; понад 钱用〜了 перевитратити гроші; витратити більше, ніж можна (належить); витратити понад покладений. 2)〈口> —过 分gu6fb.,他觉得自己做琪确$有些〜了 йому здається, що він справді трохи перебрав (переборщив).
过逾 guo-yu -* 过分 guofen.
郭 gu6.
郭 guo 1) зовнішня стіна, обвідний вал (міста); 〜夕卜 за містом; 2) передмістя，пригород;南〜 південне передмістя; 3) збвнішній обрис, обвід, абрис (предмета).
郭店 guodian крамниця в передмісті.
郭郛 guofu приміські укріплення, передміські оборонні споруди.
$1^ guogong зозуля.
郭门 guomen брама в збвнішній стіні міста.
郭秀 guotu лялька, маріонетка; паяц; скоморох (букв. Лисий Го).
賭 guo.
肪耳 guo^r вухо (вуха) ріже (дере); різкий (різкість); оглушливий. _ 声〜різкий (оглушливий) скрекіт цикад;噪声〜стояв оглушливий (страшний) шум [голосів].
貼噪 guozao〈方> гам розм.; гомін розм.\ шум; шум і гам (гбмін).
誠 guo.
域 guo цикада; коник.
锅 guo.
锅 guo каструля;(大锅）казан [для варіння їжі]; (小锅）казанбк; каструлька;(平底锅） сковороді
锅巴 guoba підсмажена рисова кірка.
锅饼 guo-bing великий корж.
锅底 guodt дно каструлі (казана, сковороди).
锅底朝天 gu6dT chao tian нічим годуватися.
锅盖 guogai кришка каструлі (казана, сковороди).
锅盗 guokul маленький корж.
锅炉 guolu казан; бойлер.蒸气〜паровий казан; 高压〜казан високого тиску.
锅炉房 gudliif^ng котельня; бойлерна;(烧水的 锅炉房)кипятилка; кигіятильня.
锅炉工 gu5lugong казаняр.
锅台 guotai плитй [кухбнна]; піч [кухонна].
锅贴儿 guotier смажені [на олії] пельмені.
锅马它机 gu6tu6jT <机> локомобіль ч.
锅烟子 gu6y5n^i сажа.
锅子gu6‘zi 1)—锅.2)(器物上象锅的部分） чашечка;烟袋〜чашечка трубки.
国 gu6.
国gu6 —国家.独立〜незалежна держава;世界 各〜усі країни світу;〜与〜之问的关系 стосунки між країнами; міждержавні стосунки;这一运动普及全〜цей рух поширився по всій країні.
国本 guoben оснбва держави.
国宾 guobln почесний гість [такої-то країни].
国策 guoce державна політика.
国产 guochan вітчизняний; вітчизняного виробництва. 〜机器 вітчизняні машини; машини вітчизняної марки;〜商品 товари вітчизняного виробництва;〜影片 вітчизняний фільм.
国耻 guochi національна ганьба.
国粹 guocui національна культура (цивілізація); національна спадщина; спадщина предків; національні пам'ятки; національний дух.
国大党 guodadang національний конгрес.
国都 guodu столиця.
Щ '/І* guofa державне законодавство; закони держави (країни).
国防 gu6fSng оборона [країни].〜力量 обороноздатність; оборонна міць;〜工业 оборонна промисловість;〜经济 економіка оборонного значення;〜线 передня лінія оборони країни; ярем;〜委员会 державний


284
комітет оборони;巩固〜кріпити оборону країни.
国防部 guofangbu Міністерство оборони; Міністерство національної (нарбдної) оборони.
guofangjiin регулярна армія; регулярні війська.
国富民强 guo fu mm qiang багата і могутня країна.
国哥欠 guoge державний гімн.奏〜виконати державний гімн.
国故 guogu національна культура.
国号 guohao назва династії.
国花 guohua національна квітка.
国 ІШІ guohua "гохуа"; [китайський] націо- ніпьний живопис.
ШШ guohul державний герб.
国会gu6hui <政> парламент;(北欧某些国家的 国会）сейм;(美—等国家|Йі国会）конгрес; рейхстаг.〜议民 член парламенту; парламентарій; 选举〜议员вибори в парламент;召 开〜скликання парламенту.
国会制 guohuizhi〈政〉парламентаризм.
国货 guohuo вітчизняні товари; товари вітчизняного виробництва.
国籍 gu6j丨 1)(人的国籍）підданство спец.;(只 用于封建国家和某些资本主义国家).〜选择
< 	法 > вибір підданства;双重〜подвійне громадянство;丧失〜денатуралізація; натуралізація; прийняти (одержати) громадянство; 力卩入中国〜прийняти (вступити в) китайське громадянство. 2)(飞机，轮船等的 国籍）державна належність.飞机的〜 державна приналежність літака.
国籍法 guojifS〈法> закон про громадянство.
国计民生 guoji minsheng державна економіка і життя; національна економіка і добробут народу; економіка країни і життя народу.
国际gu6j丨1)(有关世界各国的）міжнародний; інтернаціональний. ~共产主义运动 міжнародний комуністичний рух;〜公约 <夕卜> міжнародний пакт; міжнарбдна конвенція;〜 公法 <法> міжнарбдне право;〜私法 <法> міжнародне приватне прйво;〜单位伟!j міжнарбдна система одиниць;〜电码 міжнародний код;〜音标(语> міжнарбдна фонетична транскрипція; ШЩ〈体〉суддя міжнародної категорії;〜事 4 міжнародної справи;〜贸易 міжнарбдна торгівля;〜托管 міжнарбдна опіка;〜共管 інтернаціоналізація; 〜惯例 міжнародний порядок; міжнарбдна практика;〜意义 міжнарбдне значення;〜形安> міжнарбдна обстановка; міжнарбдне становище;〜影响 міжнародний вплив;〜地位 міжнародний престиж; міжнарбдне становище;〜友人 закордонні друзі;〜公海 <法> відкрите море;〜象棋 шахи мн.\〜联盟Ліга націй;〜民主组织 міжнародні демократичні організації;弓 1 起〜 Щ %) викликати ускладнення в міжнародному відношенні. 2) ( •产国际) Інтернаціонал,共产〜Комуністичний Інтернаціонал; Комінтерн;第三〜Третій Інтернаціонал.
国际法gu6j丨й <法> міжнарбдне право.〜准则 міжнародноправова норма.
国际主义 guojizhiiyi інтернаціоналізм.〜精神 дух інтернаціоналізму;列宁的〜原则 ленін- ський принцип інтернаціоналізму;中国共产 党始,终不渝地忠实于无产阶级〜Кому- ністична партія Китаю незмінно вірна пролетарському інтернаціоналізму.
国际主义者 guojizhuyizhe інтернаціоналіст; інтернаціоналістка.
国家导u6jiS країна; держава.世界上的大小~ великі і малі країни світу; великі і малі держави світу 各人民民主〜крайш народної демократії;社会主义〜соціалістична держава; соціалістична краша;发展中的〜 країни, що розвиваються;资本主义〜 капіталістична держава; капіталістична країна; капкраїна;〜制度 державний лад; державність;〜机关 державний апарат; держапарат; держустанова; державні органи; 〜经济委员会 державний економічний комітет;〜最高权力机关вищий орган державної вл^ди〜所有制 державна власність; 〜资本主义 державний капіталізм; держкапіталізм;〜银 4亍 державний банк; Держбанк;〜裁判 судця державної категорії; 〜财产 державне майно;〜资源 державні ресурси;〜财富 багатства кра’іни;〜经济命脉 життєво важливі артерії економіки країни;〜 予页算 державний бюджет; держбюджет;〜机 密 державна таємниця；〜大事 державні справи; питання (справа) державної
важливості;〜不论大小，应ik〜律伞等усі країни, хай то великі або малі, повинні бути рівноправними.
国家法 guojiafa державне право.
国家兴亡，匹夫有责gu6jia xing wang, plfu уби ze турбота про долю країни (Батьківщини)- [це] обов'язок кожного громадянина; за долю [своєї] Батьківщини відповідальний кожний; кожний із нас відповідає за долю Батьківщини.
国 交 guojiao дипломатичні зносини (відносини).
国教 guojiao національна релігія.
国界 guojie державний кордон; границя [країни]; рубіж [країни].天然〜природна державний кордон.
国境 guojing 1)(领土）теритбрія [країни]; межі країни. 2) 国界.偷越〜нелегальний перехід кордону.
国君 guojun государ, правитель ч.
国库 guoku [державна] скарбниця; казначейство застар.
国库券 guokuquan казначейський квиток.
国力 guoli державна потужність; потужність (могутність, сила) країни.
国立 guoli державний.〜大学 державний університет.
国民 gu6min народ;(指个人）громадянин; підданий.〜议会 національні збори;〜教 育.нарбдна освіченість (освіта);〜收入 національний (нарбдний) прибуток;〜给济 народне господарство.
Ш й guomindang національна партія; націоналістична партія;(中国 11 民党) гоминьдан. ~ 革命委员会 Революційний комітет гоминьдана.
国难 guonan національне бідування.造成〜深重
的局面 привести країну до тяжкого становища.
国内 gu6r^i усередині країни; внутрішній; внутрішньодержавний.〜战 внутрішня (громадянська) війна;〜贸易 внутрішня торгівля;〜市场 внутрішній ринок;〜政治形 势 І політична обстановка (політичне становище) у країні; внутрішньополітична обстановка.
ЩШ guoqi державний (національний) прапор.
国情 guoqmg загальнополітична (політична) обстановка; загальнополітичне (політичне) положення; реальне (справжнє) становище в країні.〜咨文 послання президента [США].
国庆guoqing 一国庆节•
国庆节 guoqingjie національне свято.
国色 guose перша красуня [у країні]; писана красуня.
国色天香 guose-tianxiang квітка деревоподібного пеона.
Щ Щ guoshang той, хто віддав життя за Батьківщину, хто поліг за народну справу.
国史 gu6sM (—国的历史）історія країни;(一个 朝代的历圭)історія династії.
guoshi державна справа; справа державної політики; загальна справа всієї краши.〜访问 державний візит.
国事犯 guoshifan державний злочинець.
国是 guoshi [основні] питання державної політики.
国手 guoshou світило першої величини [у країні].
国书 guoshii < 外 > вірча грамота.辞任〜 відклична грамота;递交〜вручення вірчої грамоти.
国泰民安 guo tai min an благоденство країни і добробут народу.
guotang державні засоби; казенні гроші.
国体1) <政> (国家的休制）gu6tt державний устрій; форма держави (влади). 2)(国家的体 面)престиж країни (держави).有失〜 скинути престиж країни (держави).
guotii теритбрія країни; рідна земля.
每—寸〜відстбювати кожну п'ядь рідної землі.
国夕卜 gu6w& закордон розм. (закордонний); зовнішній.住在 ~ жити за кордоном (за межами країни);到〜去 їхати за кордоном;和 〜有往来 мати зв’язбк (зносини) із закордоном;〜汇兑 закордонний переклад.
国王 guowang король ч.
国文 guowen 1)(本国文字）[національна] літературна мова; національна писемність 2) (语文课）рідна мова; урок рідної мови.
Щ 务 guowu державні справи.〜委员 член державної ради;最高〜会议 верховна державна нарада.
国务部 guowubu міністерство з державних справ.
国务卿 guowuqlng державний секретар.助理〜 помічник державного секретаря.
国务院 gu6w(iyi^n (中国国务院)державна рада; Держрада;(美国国务院）державний департамент. ~ ,总理 прем'єр [Державної ради].


285
PI 学 guoxue гуманітарні науки.
国宴 guoyan державний прийбм (банкет).
国药 guoyao китайські ліки, медикаменти (лікувальні засоби) китайської медицини.
国营gu6ying державний.社会主义〜经济 державний соціалістичний сектор економіки; 地方〜міждержавний〜农场 держгосп; радгосп (指苏联国营农场〜企业 держпідприємство;〜林场 державний лісгосп.
国有 guoyou державний; державна власність.〜 贝才产 державне майно;收归〜націоналізація; 土地收归〜націоналізація землі.
国有化 guoyduhua націоналізація (націоналізуватися). 社会主义〜 соціалістична націоналізація. •
国有制 guoyouzhi державна власність. 土地〜 державна власність на землю.
国语 gu6yQ 1)(本国语言）держена (національна) мова 2)(语文课）ріднд мова; урок рідної мови. 3)(普通话的旧称)загальнонародна (загальноприйнята) китайська мова.
国乐 guoyu^ китайська національна музика.
国葬 guozang державний похорон.
国贼 guozei зрадник Батьківщини; державний злочинець.
国债 guozhai державні борги; заборгованість країни.
腦 gu6.
■窝 guowo підколінна яма.
酒 gu6.
溜 gu6 тільки в складі назв річок; ：!匕〜Бейгб (річка в провінції Цзянсу),
摘 gu6.
掴 guo ударити рук^ю, шльопнути, ляднути; дати ляпаса, лящі
Ji混 guohun доцікуляти, непокоїти; хвилювати; заважати.
幅 gu<S.
帼 guo прикраса на голові (у жінок); тюрбан. ^ guo.
果1 gu6 1)(果子)плід; фрукт.衆〜ІІГОДИЛ"/.干〜 рушені фрукти. 2)—>果实 2).成〜плодіі мн. результат;恶〜нег^щвні наслідки.
果2gu6 —果然1).
果报 guMo <宗> карма.
果被 gi|6bei навколоплідник.
果柄 gu6blng плодоніжка.
果不其然 gu6 bu qi ran так воно і вийшло; [от] отож і воно прост.і отож.
采断 guSduan ріщучий (рішучість); твердий (твердість).不够〜не виртдчило рішучості (твердості);采取〜措施 вжити рішучих (твердих) заходів.
果俱 gu6’er СОЛОДОЩІ мн.\ кондитерські рироби.
果肺 guofti цукат; зацукровані фрукти.
采腹 guofu〈书〉насититися; наїстися досита. 在旧社会劳动人民受尽剥%和欺凌，食不〜у старому суспільстві працюючі піддавалися гнобленню і не могли прогодувати навіть
себе.
果敢 guogan сміливий і рішучий.采取〜措施 почати сміливі і рішучі дії.
果梗gu6g6ng ->果柄.
果钱guojian ~►果子裔.
果胶 gu6ji§o <化> пектин.
果胶酸 guojiaosuan <化> пектинова кислота.
果木gu6mii ->果树.
果泥 guoni фруктове пюре.
果皮 guopi оболонка плоду;(簿果皮）шкірочка; (厚果主）шкірка; кірка;(硬果皮)шкаралупа; (剥下的果皮）лушпиння, зняти шкірочку (шкірку) фрукта;去 ~ очистити що від шкірочки (від шкірки).
果品 gu6pTn фрукти мн.干鲜〜свіжі і сушені фрукти;〜雄头 фруктові (плодові) консерви.
果然 guoran 1)(当真）дійсно; справді.〜不错 але (справді) непогано;〜如此 так воно і є; так і трапилося;〜名不虚传(справді) заслужена слава; що здорово, то здорово;〜 不出所料 так і знав; як і слід було очікувати. 2)(如果）якщо справді; якщб дійсно.
果肉 gu6rd>u м'якоть {плоди}.
果实guoshi 1)(果子）плід,可以吃的〜їстівні плоди;结〜плодоносіння;结〜的植物 плодоносні рослини;不结〜的 марний. 2)(成 果）плід.胜利〜плід перембги;劳动〜ПЛІД праці.
果树 guoshu фруктове (плодове) дерево.〜栽培 плодівництво.
果树学 guoshuxue ПОМОЛОГІЯ； ПЛОДІВНИЦТВО.
果树学家 gu6shuxuejia помблог; плодівник.
果松 gu5song <植> сосна корейська; кедр корейський.
gu5suan <it> виннокам'яна кислота.
果穂 guosui〈植〉початок.
果糖 guotdng〈化〉фруктоза; фруктовий цукор.
果园 guoyuan фруктовий (плодозий) сад.
果真gu6zh6n —果然丨).〜是这样(спрйвді) так.
果汁 guozhT фруктовий сік.
果枝 guozhT плодбва гілка (гілка).
果子gu6*zi 1)(可食果实）фрукт. 2)—课子 guozi.
果子冻 gu6-?icj^ng желе невідм.
果子酱 guo-zijiang джем; повидло; варення
果子酒 guo-zijiu наливка.
果于露 gu6-zilu морс.
tttjj
嫌 gu6.
课子 guo-zi хмиз.
棒 gwo.
Щ guo дерев*ячин саркофаг.
胃 guo.
裏 guo 1)(包）загорнути що\ обгорнути що (обгортка);(缠绕）обмотати що (обмотка); кутати кого-що.用围巾把头〜上 обмотати голову хусткою;用绷带把受伤的腿〜上 обмотати (перев’язати) бинтом поранену ногу;孩子葑上〜着链4і，不会冷дитина закутану (укутана) ковдрою, і щ не буде холодна. 2)(夹在〜起带走）забрати кого з
воріт,敌军从村子里撤退时，〜走了儿个当地 @ 胃民 відступаючи з села, погнав (повів, забрав) із собою декількох місцевих жителів.
ШШ gu6jiao (衷小脚）бинтувати ноги (старий звичай, що нівечить форму ніг у дівчат).
ШШ gu6*jiao бинти для обмотування
ніг (для нівечення форми ніг у дівчат).
襄腿 gu6*tul обмотки мн.打〜намотати обмотки.
衷胁 gu6xie повгести кого силоміць і обманом; примусити кого (примус); приневоліти кого. 他是被〜才加入伪军的він вступив у маріонеткову армію тільки за примусом; він був поневолений і тільки тому пішов у маріонеткову ірмію.
褒足不前 gu6 zu bu qian стояти (залишатися, тупцювати, танцювати) на [одному] місці; зупинятися пфед чим; кроку [зайвого] не зробити для кого-чого.
?igu6 另见 gu6.
过gu6 (地点或时间的过渡）пройти що (прохід); проїхати що (проїзд);(越过）перейти що (перехід); переїхати що (переїзд); перетнути що;(绕过）минйти що;(经过）чбрез що.〜桥 пройти (перейти, перетнути) міст.〜河 перейти (переїхати, переплисти) [через] річку; перетнути річку;〜马路 перейти [через] вулицю; перетнути вулицю;〜了这条 街往右拐 пройти цю вулицю і повернути праворуч;〜生曰 святкувати (справляти) день народження; ~了——会JL через якийсь час; трохи згбдом;〜两小时 через годину-дві; 〜了一年以后чбрез рік;时〜午夜булб вже далеко за північ;〜一天算—天 прожив день - і добре; жити, поки живеться 护送同志〜敌人 岗哨 переправити товаришів через ворбжі залоги;光阴〜得真快 час так і летить (біжить);因难时期己经〜了 важкі часи вже минули (позаду);轮船平安无，事地〜了浅滩 пароплав благополучно минув (пройшбв) мілину, 2)(转移）роїзнбсти що.把财产〜到公 社名下 переписати майно на ім*я народної комуни;这笔帐还没有~ цю суму ще не рознесли по книгах (по рахунках);这笔开支 应当〜到什么帐上？吵如вйрто рознести (віднести) ці витрати? 3)(经 іі 处理） пропустити ЩО (пропуск)； провести UfO (проведення).把谷粒〜筛 пропустити зерно крізь рито; просіяти зерно ситом. 4)(生活） жити.翁打猎〜曰子жити полюванням;曰子 倒也〜得去 жити (прожити) усе ж можна 现 在他们〜得很好тепф вони живуть дббре;敌 人的日子不好〜сутужно доводиться ворогу. 5)(超过）більше; вище. 乂、点〜——亥!1 чверть на дев'яту;年〜六旬 кому перевалило за 60 років;树长得〜了房 деревр виросло рище будинку. 6)(过分）занадто; надто;价格〜高 ціна занадто (надто) висбка;要求 ~ 高 надмірні (занадто висбкі) вимоги; 口 号提得 〜高 висунуті гасла занадто пишномовні;佔 计〜高 переоцінити кого-що; занадто (надто) висбка оцінка;佔Ч十〜f氐 недроцінити кого-що\ 责任〜重 занадто (надто) велика відповідальність;〜•甚其词 зайве перебільшення; (занадто, надто, сильно] перебільшувати; [сильно] роздмухувати； занадто сильно сказано;不可〜急 не можна


286
занадто поспішати (квапитися). 7) <ІЬ> над; 〜氣化氣 перекис водню; гідроперекис ж..,〜 硫酸 надсірчйна кислота. 8) —►过失.9)(表示 胜过或通过）пере-; по-;我说不〜你я не можу пересперечати вас;老虎斗不~大象 тигру не перебороти (не збороти) слона;这 个我倒信得〜от цьому я ще можу повірити 怎么能瞒得〜人？ як тут сховаєшся (сховатися) від людей? 10)_(后缀，表示动作 完毕）一般用完成体表达.我吃〜午饭就走了 я пообідаю і відразу піду;他吃〜午饭就走了 він, пообідавши, пішов; він пообідав і пішов: 这都早已做〜了 усб це вже давно зробили (було зроблено);现在丁香花已经开〜了 тепф бузок уже перецвів. 11)(后缀，表示曾 经发生过）一般用过去时表达.他去年来〜北 京 торік він приїжджав у Бейцзан;我在这里 工作〜两年я тут叩ацювм два роки;他从来 没有说〜谎 він нікбли не говорив неправду; 这话我听到〜про це я чув.
过半数 guobanshu понад (більше) половину; перевищити половину; більшість.有〜的人 同意这一建议 понад (більше) половини голосів за цю пропозицію; більшість стоїть за цю пропозицію.
过碌 guobang звісити що; зважити що.
过饱 guobSo до пересичення; до відвалу.吃得〜 об’їстися; наїстися до відвйлу; переїсти; обжертися;把小孩喂得〜перегодувати дитину; годувйти дитину до перенасичення.
过饱和 gu6b3oh6 < 化 > пересічення; переїдання.
过不去 guo-buqu 1)(通不过）не пройти; не проїхати; не перейти; не переїхати.路窄，汽 车〜дорбга вузька, і машині не проїхати;这 里桥冲坏了，〜тут міст розмитий, не можна перейти (переїхати). 2)(对付不了）не зійти [із рук]. 3)(为难）ставити перешкоди кому; ставити (вставляти) ціпки в колеса 他对你不 会〜вам він не стане ствбрювати труднощі (ставити перешкоди, ставити ціпка в колеса).
4)(过意不去）незручно кому; ніяково кому; совісно кому.让他白跑一І,我心里真〜. мені дуже совісно, що змусив його даремно приходити.
过场 gu6chang 1) <剧> (走过场）прохід. 2) <剧> (贯串前后情节的表演）уставнй сцена; інтермедія; проміжний епізбд. 3)(做作）для годиться; для виду. II 参阅“走过场 z6u guocheng,\
过程 guocheng процес; хід.斗争〜процбс (хід) боротьби;发展〜процес (хід) розвитку;历史 〜хід історії;生产〜виробничий процес;工艺 〜технологічний процес;仓U 作 ~ процес творчості;在革命〜中 у ході революції.
ІІ# guocheng зважити що; звісити що.
过从 guocong〈书> підтримувати зв’язбк із ким; мати зносини з ким.〜甚密 підтримувати тісний зв'язок.
过错 guocuo (过失）провина;(错误）помилка. 这是我的〜це моя провина (помилка);全是 我的〜я всюди винний; в усьому винуватий я; 我丝毫没有〜я зовсім (анітрошки, абсолютно) не винуватий; я ні сном ні духом не винуватий.
过道 guodao прохід.
过得去 guo-dequ 1)(可通行）[можна] пройти
(проїхати); [можна] перейти (переїхати).古月 同很宽，汽车〜провулок ширбкий, машина [вільно] пройде (проїде);河本深，没有桥也〜 ріка не глиббка, і без мосту можна перейти (переїхати). 2)(生活不困难)прожити (жити) можна.家里不算富裕，但还〜род“на небагата, але прожити може. 4)(对付得了） терпимо; нічого [собі, розм.; [як-небудь] зійти так буде нічого;这样也就〜了 так цілкбм терпимо;〜就算了 як-нббудь зійде, і добре;条件还算〜умбви усе ж стерпні (терпимі, нічого собі). 5)(过意得去） пристойно; зручно,叫我怎么〜мені ж буде совісно (ніяково, незручно).
过冬 guodong провести зиму; зимувати (зимівля). ~的地方 зим6вище;〜作物〈农> озима [культура];留下部分粮食作〜;^用 залишити частину продовольства на зиму; 去年我在南方〜торік я провів зиму (жив зимбю) на півдні;考察队决定在山区〜 експедиція вирішила зимувати (зазимувати, перезимувати, залишитися на зимівлю) у горах.
过度guddii ->过分.疲劳〜перевтбма;运动〜 гіперкінез;工作〜紧张 надмірна (крайня) напруженість роббти;神经〜紧张 пере- напруга нервів.
过渡 guodu перехід; перейти. ~时期 перехідний період;〜形式перехідна форма;从资本主义 〜至У共产主义 перехід від капіталізму до комунізму.
过多 guoduo занадто багато; занадто; надмірний.兼职〜переобтяжуватися роботами за сумісництвом; надмірне сумісництво; ~的开支 підвищені (надмірні) витрати.
过访 guofSng〈书> нанести візит; відвідати кого (відвідування); провідати кого, розм.
过分 guofen надміру; над міру; через міру; надто; занадто; надмірно; зайво; пфе-.〜谦 Й надмірна скромність;〜і堇 t真 зайва (надмірна) обережність; зайво (надто, занадто) обережний;〜热 С、перестаратися; старатися надміру (над міру，через міру); переборщити у свош ретельності;〜悬殊 занадто (надто) велика розбіжність;〜的要求 надмірні вимоги; вимагати над міру (надміру); перегин у вимозі;言之〜 перебрати міру; сильно перебільшити; сказано занадто сильно; переборщити розм.; 不宜〜не варто вдаватися до крайнощів;并 不〜усе (зовсім) не зайво;这你人〜了 це вже ти перебрав міру;这一点儿也不〜тут немає ніякої крайності;说他笨也不算〜він дурень, щоб не сказати більше; висловлюючись м'яко 一 він дурень;把这幅画说得一文不值， 这未免太〜了 ні в що не ставити цю картину (зроблена, але знецінена ця картина), це вже занадто.
过付 guofu за посередництвом; при посередництві. 钱由经手人〜сшйта (платіж) робиться через посередника.
过关 gudguSn (经得起考验）витримати пробу (випробування);(克服困难）перемогти (перебороти) труднощі;(通过）пройти що\ пропустити кого-що (пропуск).不让次品〜 не пропускати браку (недоброякісної продукції")架些技术问起还没有〜не вирішені деякі проблеми технічного характеру;
在生产某些高质量产品上还没有完全ще не всі труднощі у виробництві деяких видів високоякісної продукції переборені;你们大 家的语言都没有〜в усіх вас негаразд (слабо) із мовою.
过》可折桥 guo he chai qiao використати людину і відразу її викинути за борт; бути невдячним; чорна невдячність.
过后gu6h6u (往后）згбдом; надалі.即使有什么 |ц] 〜胃 ІЙ якщо і будуть питання, то обговоримо ЇХ ЗГОДОМ. 2)(后来）ПОТІМ； ПІСЛЯ, 我先通$卩了他，〜才来通知你的я спершу сповістив його, а потім (після) вже вас.
过户职6沾 <法> (房产,、车辆等过户：j переписати що на чиє ім’я; перемінити ім’я власника чого;(有价证券过户）трансфер; трансферт. 2)〈会〉переоформлення рахунку на інше ім’я.
ІІ 	活 guohuo жити.靠劳动〜жити своєю працею;依赖…〜жити за рахунок кого; жити завдяки чому.
过火gu6hu6 过分.〜的批评зййва сувбра критика;表演得〜перебільшення у грі; переграти спец.，розм.;开得〜переборщ“ти в жартах;太〜сказано занадто (надто) різко;这 太〜了 це вже крайність (занадто, надто); це зайшло занадто далеко;这个工作中有〜的地 方 у цій роботі мали місце (були допущені) перегини.
ТІШ guojl екстремістський книжк.; крайній.〜 的言沦 крайні (екстремістські) міркування (думки, висловлення);〜的革命词藻.
过激派 guojlpai екстремісти.
过激主义 guojlzhuyi екстремізм.
过继 guoji усиновити кого (усиновлення).
过奖 guoji^ng перехвалювати кого-що., надмірна похвала 你对我们太〜了 ви нас перехвалюєте; що ви,请你另丨』〜了 я не заслуговую такої похвали.
过街老鼠 gu6 jie laoshu "пацюк, що перебігає вулицю".成为人人喊打的〜стйти "пацюками, що перебігають вулицю", на яісих усі кричать: "бий їх!"
过街柳 gudjiSliii <植> фонтан^зія форчуна.
过节 gu6jie провести свято; святкувати що (святкування).淮备买〜的东西 готуватися до свята (до святкування); робити покупки на свято (до свята);今天我们〜сьогбдні в нас свято; сьогбдні ми святкуємо.
过 Ш guojing транзит;运输〜транзитне перевезення;〜签证 транзитна віза;免税〜 безмитний транзит. '
过境税 guojingshui транзитне мито.
过客 gudkS 1)(过路的人)перехожий; перехожа; проїзний; проїжджаючий. 2) ( Ш ^ ) пожилець рот., застар.; пожилиця розм., застар.
过来人 guolairen [людина] бувала; досвідчена.
过来 guo-lai 1)(走来）прийти (прихід); підійти (підхід). 2)(后缀，土示趋尚)при; під.走〜 підійти; прийти;开〜під’їхати;飞〜 прилетіти;跑〜під’Ьсати. 3)(后强，表示转向） пере-; перевернути човен;把小船翻〜перекинути човен догори дном;把脸转〜 повернути обличчя; повернутися обличчям.
4) 	表示醒悟):醒〜прокинутися;觉悟 〜усвідбмити;劝不〜не піддаватися


287
вмовлянням. 5)活儿里多，一个人也干得〜 роботи хоч і багато, але одному цілкбм можна впоратися.
过冷 gu61eng〈技〉переохолодження.
过冷器 gudlengqi〈机〉переохолоджувач.
过礼 guoli посилка [нареченим] весільний подарунок нареченій.
过梁 gudliang〈建> перемичка.
过最 guoliang надміру; надмірно; над норму.喝 得〜випити зайвого (надміру).
过憐酸韩 gudlinsu§ng&i <化，农> суперфосфат.
过淋gu61in 过滤.用纱布〜пропустити (профільтрувати) крізь марлю.
过录 guolu списати що; переписати що.
过路 guolu проходити (прохід, проходження);
；проїхати (проЬд); минати що.〜的人 перехожий; перехожа; проїзний; проїзна; що проїжджає.
过虑 guolti зайві побоювання,不必〜нічого (зайво) цього побоюватися; нічого (зайво) про це тривбжитися.
过滤 guolti фільтрувати що (фільтрація); цідити що.用纱'布〜汤计 цідити відвар через марлю.
过滤器 guoltiqi фільтр.
过门 guomen переїзд нареченої в будинок нареченого.
过敏 guomln <医> анафілактичне явище; гіперсенситивний.神经〜нервбвість; нервозність;痛觉〜підвищена болюча чутливість; гіпералгезія.
过敏性 gu6mlnxing <医> анафілаксія,〜反应 анафілактична реакція.
过目 gudm(i переглянути що (перегляд).略微过 —下曰 пробігти що очима; швидко переглянути що\这个计划倩你过一下目 перегляньте, будь ласка, цей план.
过目不忘 guo mu bu wang володіти дивною (феноменальною) пам'яттю.
过目成诵 guo mu ch豸ng song достатньо раз прочитати, і вже пам’ятає; феноменальна пам'ять у кого.
过年 gudnian (过新年）провести Новий рік.快 快乐乐过个年 весело провести Новий рік; відразу після Новбго року.
过年 gu6.nian < 口 > (明年）майбутній (наступний) рік.
过期 gudqT прострочення.〜票据 прострочений вексель;〜的杂志 старий номер журналу;〜 三天 прострочення на три дні;证件已〜 документ прострочений; термін документа минув;证件〜作废 документ недійсний (не має законної сили) після закінчення терміну.
过谦 guoqian надмірна скромність.
过去 gu6qu 另见 guo-qu (从前）минуле; раніше; (以往的）давній; колишній; минулий.在〜的 ——年 у минулому році;光荣的〜славне минуле;想想〜згадйти про минуле; згадати про те, що було;已 J皮〜відійтіі (піти) у минуле;〜的工作只是一个开端минула роббта була лише початком;在〜的沙漠上出 现 了良田 на місці колишньої пустелі з'явилися родючі поля;〜我在这儿住过 раніш (у минулому) я тут жив;中国人民〜， 现在和将来都坚决支持世界各国人民的正义 斗争 китайський народ завжди неухильно підтримував, підтримує і буде підтримувати
спаведливу боротьбу народів усіх країн світу.
过去时 guoqushi <іо^> минулий час.
过去gu6’qu另见gu6qCi 1)(走去)пітіі;(经过） пройти (прохід); проїхати (проїзд); минати кого-що.我〜看看.я піду і подивлюся;刚刚〜 一辆卡车 тільки що проїхав вантажівку;两 个行人打我身旁〜повз мене пройшли два перехожі;夏天一〜，学校就要开学了 як пройде літо, так почнуться заняття в школах; 4零年冬天以后，又〜许多时间了 пройшлб багато часу після зими сімдесятого року; багато води витекло з зими сімдесятого року; 〜的事不必提了 ЩО було, ТО було, НІЧОГО В5КЄ згадувати;危险已经〜небезпека вже минула; —切都顺利地〜了 усб обійшлося (зійшло, пройшло) благополучно;〜点儿就是火车站 пройти (проїхати) трохи далі, там і буде вокзал. 2)(死去）помфти. 3)(后缀，表示趋 向):打头上飞〜пролетіти над головою;走〜和 підійти до нього і потиснути йому руку;向敌人扑〜кгінутися на вброга;照准后 脑勺打〜ударити прямо в потилицю. 4)(后 缀，表示转向）пере-; про-;把一页书—〜 перевернути сторінку книги;把身子转〜打招 呼 повернувшись, привітатися з ким 5)(后缀， 表示失去正常状态)：昏〜знепритбмніти. 6) (后缀,，表示得逞):把敌人骗〜了 це Й обдурило вброга;丑事瞒不〜дурнбго не сховаєш (не приховаєш).
过热 guore 〈技〉перегрівання; перегрівши (перегрівати що).〜蒸汽 перегріта пара;蒸汽 〜перегрівання.
过热器 guoreqi <技> перегрівник.
过山龙 guoshanlong сифон; сифонна труба.
过山炮 guoshanpao гірське знаряддя.
过甚guoshen —►过分.
过乘(I guosheng надлишок.生产〜надви- робництво;粮食〜надлишок хліба;人口〜 перенаселення;〜的商品 надлишкові товари.
过失 guoshi провина; хиба; помилка.犯〜 провинитися;他犯了什么〜？ у чому він провинився?他没有任何〜？ за ним ніяких провин немає.
过时 guoshi віджити [свій час]; вийти з моди; старомодний; застарілий (застаріти).〜的机 器 застаріла машина;〜的消息 несвіжі відомості; 都华些〜的或者将要〜的亨西це все
те, що віджило або відживе [своє століття]; 这种式样〜了 таюій фасон застарів (вийшов із моди, старомодний);这种风俗已经〜了 цей звичай уже віджив свій вік.
过手 guoshou проходити через чг/і руки.银钱款 项都由他〜усі грошові операції (усі грбші) проходили ч谷рез його руки.
过数 guoshu перерахувати що (перерахування); порахувати що.这笔‘请如、过过数儿 порахуйте, будь ласка, ці гроші.
过堂 guotang засідання суду; слухати спрару в суді.明天〜завтра буде суд (засідання суду); завтра справа буде слухатися в суді.
过堂风 guotangfeng протяг; наскрізний вітер. 站在〜里 стояти на протязі.
过厅 guotlng прохідна кімната.
过屠门而大嚼 gud tumen er da jue зелений виноград; зелений виноград, коли не дають; заздрити неможливому; марна заздрість.
过往gu6wSng 1)(来去）снувіти.路上〜的人很 多 по дорозі снують люди. 2)-> 过从.
Й 望 guowang понад чекання.力 ® 〜 нежданна-негаданна радість; несподіваний [великий, приємний] сюрприз.
过问 gudwen втручатися в що.无权〜не мати права втрутитися; 4十么都要〜ускіци сунути свій ніс;他的事情我从来不〜я нікбли не цікавлюся його справами.
过午 guowu після обіду.〜两,друга година опівдні;请你〜苒来吧 заходіть，будь ласка, після обіду.
过细 guoxi кропіткість (кропіткий); виняткова кропіткість.要〜地做工作 необхідно працювати з винятковою кропіткістю.
过眼gu6ySn ~►过目.
过目艮云烟 guo yan yunyan минулий; недовговічний (недовговічність); скороминучий (скороминучість).
过氧化氢 gudySnghuk^ng < 化 > перекис вбдню.,
过氧化物 gudyanghuAwCi <化> перекис ж. перекисне з’єднання; перокснид.
过夜 guoye ночувати (ночівля); переночувати. 胃"F〜залгішгітися ночувати в кого.
过意guoyi:〜得去пристойно; зручно;〜不去 незручно; ніяково; совісно.
过瘾 guoyln одержати щире задоволення; відчувати насолоду; насолоджуватися ким-чим (насолода);使〜приносити кому щире задоволення;过酒癒 насолоджуватися вином; насолоджуватися випивкою;这场足 球赛看起来〜він від футббльного матчу одержує щире задоволення (насолоду); цей футбольний матч приносить усім щире задоволення.
过硬 guoying володіти чим у досконалості; домогтися досконалості; ідеально.技术过得 硬 опанувати технікою в досконалості; домогтися досконалості в техніці; ідеально (твердо) знати техніку;我们工人办事不能 凑合，要过得硬才行ми, робітники, не можемо працювати як-небудь, треба, щоб роббта була на рівні найвищих вимог.
过犹不及 guo you bu ji переліт так само поганий, як недоліт; усе добре в міру.
过于 guoyu —斗过分.〜担心 надто побоюватися;他〜自信 його надмірна самовпевненість;他〜小心 він надто (занадто) самовпевнений; він людина вкрай обережна.
过誉gu6yCi 过奖.
过载 guozai перевантаження (перевантажити кого-що).
ІІІ 	guozSo передчасно; дочасно; занадто рано, 说得〜сказано передчасно;现在担心还〜 тепер іще занадто рано (передчасно) побоюватися.
过帐 guozhang〈会〉рознести що по рахунках (по книгах).
ІІ 左 guozu6 лівацький; лівацький ухил; лівацтво; лівизна.〜лівацькі погляди; 〜的倾向"лівий" ухш\〜过右的摇摆 торохкання вліво і вправо.


288
Н
h5.兄见
哈 ha регіт. 1) —►哈气.2) <象声> (реготати). 一 大笑 реготати на все горло; покотитися зі сміху; голосно реготати (розреготатися); вибухнути реготом; розкотистий (гомеричний) регіт; ГИГОТІТИ 3)(表示欢晔）敌 舰击沉啦! ура, ворожий корабель уже тоне! 4)(表示得意或嘲笑)аіга.〜，这回你也一当了 ！ цього разу і ти теж нареготівся!
哈哈镜 hah§jing криве дзеркало.
哈魄！1 ha-la <口> прогірклий; прогіркнути.油〜 7 м’ясо прогіркло;肉有〜味了 м'ясо має прогірклий присмак.
哈里发 haiTfS <史> халіф.
哈密瓜 hamigua хамайська диня.
哈尼方矣 Hanizu "хани" {одне з національних меншин Китаю).
哈气h5q丨办ти.哈~ 口气дмухіфги;往手上〜取 暖 дмухати на руки, щоб зігрітися; зігрівати руки подихом.
哈欠 ha-qian позіхання; позіхання.打〜позіхйти; 打了一个〜позіхнути;老是想打〜позіхання напало на кого.
哈萨克人 H5sak細п казах (казахський); казашка.
哈萨克语 казахська мова.
哈萨克族 HasSkSzii казахи мн. (казахський). 哈腰 h3y5o <口> 1)(弯腰）нагнутися; зігнутися. 2)(表示礼貌）зробити напівуклін; зробити легкий (неглибокий) напівуклін.
給h5.
铪 <化> гйфній.
Ід hd 另见 g6. 蛤摸 hd.ma 1)(青蛙）ж^ба. Рд" hS 另见 М; ha.
哈巴狗 h5.bag6u болонка.
哈达hadd хадак.藏族人民向解放军战士献〜 тибетці піднесли бійцям НВАК білосніжний хадак.
Іій 另见 h§; ha.
哈什蚂油 hi shimayou "хасимаю" (витягнута желатиноподібна речовина з жаб, що служить підкріплювальним засобом у китайській медицині).
hai 另见
咳Mil)(表示伤感、后悔或惊异)exexe. ex (ox), який же я був дурень!〜！我怎么这样糊涂！ ех(ох)，дочог6жябувдурн“м!〜！可惜没有 碰到他 ех, шкода, не зустрів його!〜！真怪！ ех, ну й дивно ж! 2) (І醒人注意）ей!到 这JL来! гей, йди сюди!
嗨
hai.
丨梅哟Міуб ей, ухнемо!用力拉呀,〜потяпфш! гей, гухнемо!
咳础.
咳 hai ха-ха!, хі-хі!; звуконаслідування сміху маленької дитини; сміятися, хихикати.
咳咳 haihai сміх дитини; сміятися {про дитину).
咳笑 haixiao сміятися {про дитину).
咳婴 haiylng маленька дитина (яка вже вміє сміятися).
3^ hai 另见 hudn.
还 hai 1)(仍旧）усе, усе ще: ще.雨〜在下 дощ усе йде (продовжує йти);剥削阶级的思想流 毒〜仍然存在 усе ще існує шкідливий вплив і пережитки ідеології експлуататорських класів;半夜了，他〜在工作 ужб північ, а він ус^ (усб ще) працює. 2)(更加，尚）〜有一个 I句题要讨论一下 це є ще одним питанням, яке треба обговорити; 4* # 1;匕 @ Ф сьогбдні ще холодніше, ніж учора;不仅要提 高产量，〜要保证质植трбба не тільки збільшувати кількість продукції, але ще підвищувати і її якість. 3)(勉强过得去）усе ж; усе ж; ще.!工作进展得〜不算慢роббта просувається усе ж не так уже повільно; ~ 好，没来晚 це добре, що не спізнилися; на щастя, не спізнилися;这东西做得〜好 річ зроблена нічбго собі;不想〜好，越想越着急 краще вже не думати, будеш думати - будеш тільки хвилюватися. 4)(尚且）навіть.你〜搬 不动，何况我呢？ якщб нйвіть ви не мбжете підняти, то де вже мені! 5)(表示意外） виявлятися; всупереч очікуванням.没想至Ij这 事儿〜真难办 ніяких думок (не припускав), що справа ця буде такою важкою;这孩子〜 真有七、目艮 JL а дитина, виявляється, дуже розумна; дитина ця, усупереч чеканням, дуже розумна.
还是hhshi —还1).尽管遭到水灾，〜夺彳f 了丰 收 незважаючи на повінь, усе-таки домоглися великого врожаю; 〜一■*+# ус泛 те саме; все одно. 2)—还 5). 3)(表示希望):咱 们〜回家去吧 нам краще повернутися додому;天冷了，你〜€暖和些吧стіпо холодно, ви б потепліше одяглися;你坐你的 车子去，我〜自己走吧їдь із богом, а я й сам дійду. 4)(表示选择）або [же].你早上去〜下 午去？ коли ви підете, ранком чи після обіду? 是你来呢，〜我去？ ви прийдете до мене, або ж мені піти до вас?
孩Мі.
孩提 Mit丨 <书> дитинство.
孩子 hai-zi 1) (JL童）діти лш.; дітвора збірн” розм.; дитина; маля розм.男~ хлбпчик;女〜 дівчинка;这都是〜话 усе це дитячі міркування (розмбви). 2)(子女）діти мн.\ дитина.她有两个〜，一男一大у неї двоє дітей: син і дочка (хлопчик і дівчинка);夫妇 f两没有〜у подружжя не було дітей.
孩子气Mbziqi 1)(孩子似的脾气或神气）лег- коважність розм.; хлоп’яцтво;他虽己成人, 但仍有不少〜він хоч і став дорослим, а все ж
у ньому багато дитячого (легковажності);在 他的微笑中有几分〜у його посмішці було щось дитяче. 2)(脾气象小孩）дитинитися розм.; поводитись як дитина (дитя).别再〜啦 перестань дитинитися —个大人还这样〜 людина доросла, а поводиться як дитина (дитя).
骸1
Ш hai тіло.病〜тлінне тіло; ій~ останки мн.\ порох;敌机的歹戈〜жалюгідні залишки від ворожого літака.
骸骨 haigO [тлінні] останки; порох.
海і
hai 1)(海洋）море.大〜відкрите море;出〜 вийти в море;〜船 морське судно;拦〜造田 відвоювати в моря землі;渔村三面临〜 рибальське селище з трьох боків омивається морем;〜内外全体同胞усі китайці як усередині країни, так і за її межами;把我国 海命线筑成〜上钢铁长城перет彳бримо наш морський берег на сталеву Велику стіну на морі. 2)(形容多）мбре; мйса 杯〜зелбні масиви лісів; лісові масиви;人〜море (маса) людей (народу). 3)(巨大）великий; величезний, супова чашка; чаша; велика столова чашка (піала).
海岸 hai'an морський берег; берег моря; морське узбережжя.无〜国家 країни без берегової лінії;〜防御 берегова оборона;〜要 塞 приморська міцність;〜沉积 літоральне відкладення;长长的林带蛇立在祖国〜上 безкінечні лісосмуги тягнуться по берегах морів нашої Батьківщини.
海岸炮 hai’纟прйо <军> береговй артилерія.
海岸线 hai'anxian берегова лінія.
海拔 haiM <地理> [висотй] над рівнем моря, [висотою в]〜四千米 4000 метрів над рівнем моря.
海百合 hSMihS〈动〉криноїцбі; морська лілія.
海报 haibAo афіша.
海豹 МіЬйо тюлень ч. 海笔МІЬї—海鳃.
海边 haibian примор'я; берег моря.
海滨 haibln примор'я; узбережжя [моря]; прибережжя,〜地带 прибережна смуга [моря];〜疗养地 примбрський курорт;〜浴场 морський пляж.
海波 haibo〈化〉гіпосульфіт; сірчистонатрієва сіль. ,
海菜 haicai морські продукти.
海草 haicao прибережник.
海产haichSn 1)(海里出产的）морський.〜植物 морські рослини. 2)(海里的产物）продукція морськбго промислу.
海潮 haichao [морський] приплив.
海带 haidai морська капуста.
_月旦 haidan морський їжак.
海岛 haidao острів.


289
海盗 haidao пірат; корсар.〜1IU корсарський корабель;〜行为 піратство; піратські дії.
海堤 hSidl морська дамба.
М /Й haidl морське дно; дно моря.,〜电线 морський (підводний) кабель;〜电 士艮 каблограма;〜地廣 моретрясіння;〜资源 ресурси морського дна;〜压力 бентальний тиск;〜考察员 акванавт.
海底扮月 haidT lao yue черпати воду решетом; шукай вітру в полі.
海底扮针 haidl lao zhen як голка в стозі сена.
海地人 HSidiren гаїтянин (гаїтянський); гаїтянка.
海防 hSifang берегова оборона.〜线 передова лінія морської оборони.
海风 hSifeng вітер із моря; морський вітер; бриз спец.
海港 hSigang морський порт; гавань ж.
海狗Haigou —海熊.
海关 hSiguan митниця.〜税贝ij митний тариф;〜 检查 митний огляд;〜条例 митний статут;〜 职员 митник; службовець митниці.
海龟 haiguT <动> морські черепаха.
海涵hSMn великодушність.如有不到之处，还 望~ якщб що-небудь не так, прошу вас великодушно вибачити. 一
海货h3ihu6 —海菜;海产2).
海虎线 haiharong плюш.
海岬 hSijia"〈地理> мис.
ЩШ haijiang приморська зона (смуга).
海禁 hSijin <史> заборона торгових відносин з іноземними державами.
海军 haijun військово-морські сили; морський; військово-морський;(海军舰队） [військово-морський] флот;(海军 士兵） флотський; матрос.〜基地 військово- -морська база;〜学校 військово-морське училище (навчальний заклад);〜军官 морський офіцер;〜陆战队 морський десант; 〜航空兵 морська авіація; авіація військово-морського флоту; Ф 〜月艮 tS： служити у флоті (на флоті).
海军部 haijunbu морське міністерство; Міністерство військово-морського флоту; адміралтейство застар.\ керування військово-морськими силами.
海口 h5ik6u гавань ж.; морський порт.
海枯石烂 hSi кй shi lan "нехай навіть (навіть тоді, коли) висохне море і розсипаються камені"; довіку; до кінця світу.
海费 haikui актинія.
海阔天空hai kuo tian kong 1)(形容大自然的雄 壮）безмежні простори; неосяжна широчінь; безбережний (безбережність); безкінечний (нескінченність); привілля. 2)(不边Р示)：〜 地聊天 базікати (розмовляти) про всяку всячину; йшла бесіда, переходячи з однієї теми на іншу.
海浪 hSilang морська хвиля.
海狸 haili бобер.
海里 Іійіїї морська миля.十〜的距离 відстань у
10 	морських миль;海船每小时行十二〜 корабель робить 12 вузлів.
海量 hSiliang 1)(宽宏大量）великодушність. 2) (指洒量大）у змбзі пріти; могти пити;
бездонна бочка жарт.你是〜，请多喝儿杯ви в змозі пити, пийте, будь ласка.
海流 hailiii 1)〈地理> окейнська течія. 2)(海水） текуча морська вода.
海龙 hSilong 1) <口> 海獭.2) <动> японська голка-риба; морська голка.
海龙卷 hailongjuan < 气> водяний тромо (смерч).
海轮 Ьйіїйп морське судно; океанське судно.(远 洋海轮).
海洛因 hailu6yTn〈药〉героїк.
海马 hSima морський ковзан.
海接 haiman морський вугор.
海米 haiml сушені чиламси.
海绵 hSimidn 1) <动> [морські губка. 2)(洗深 用的海绵）[грецька] губка. 3)(橡胶或塑料） губчатий;〜球拍 губчата ракетка.
海绵体 haimi含ntT <解> печеристе тіло.
海面 hSimian рівень моря; поверхня моря.高出 〜вище рівня моря.
海内 hainSi всередині країни.〜闻名 користуватися популярністю у всій країні (по всій країні);〜孤本 єдиний у країні екземпляр; книга-унікум.
海内存知己，天涯若比邻hain封cun zhljT, tianya ru6 btlm для справжніх друзів немає далеких відстаней.
海牛 hainiii <动> ламантин;(大海牛）морська корова.
海踏 hSi’би <动> морськб (сиза) чайка.
海泡石 haipaoshi〈矿> морська піна; сепіолат.
海螺 А肖 haipiaoxiao <药> мушля каракатиці.
海鞘 hSiqiAo <动> асцидія.
海勉 hSisai〈动> морські перо.
海参 haishen <动> трепанг; морський огірок.
海生植物 hSish6ng-zhiw{i морські рослини.
海狮 haish了 <动> морський лев.
海蚀 haishi〈地质> морські абразія (ерозія).
海市廢楼 1) <气> haishi-shenlou раж; фата моргана; марево. 2)(虚幻事物）міраж; повітряні замки.
海事haishi 1)(海上事务）морські справи;〜仲 裁委员会 морськй арбітражна комісія. 2)(海 上事故）морська аварія.
海誓山盟 hai shi shan meng клятва у вірності і любові; клятвена обіцянка.
海水 h^ishul морська вода.
海水不可斗量 hSishuT bu k6 dou liang море не виміряєш ковшем; не можна судити про людину по одній її зовнішності.
海松 hais5ng <植> сосна корейська; сосна маньчжурська кедрова.
海损 haistin < 商 > морськй аварія.〜契约 аварійне зобов'язання.
海獭 haita〈动> морський (камчатський) бобер; кадан.
haitan пісчана мілина.
海棠果 haitdnggu6 1) <植> яблуня китайка; яблуня китайська (сливоласна). 2)(指呆实） Китайка.
ШШ haitang морська дамоа.
h^itonghua питтоспорум Тобира.
海图 haitii < 地质 > морськй карта.
штурманський стіл; стіл для прокладання курсу.
hSitui відступ моря; регресія.
海膝 haitlin <动> [звичайний] дельфін.
海膝泳 hait\iny6ng дельфін.
海外 hSiwM за кордоном; заморський.〜爱国侨 胞 патріотично налаштовані співвітчизники (китайці), що проживають за кордоном;这真 是〜奇谈 це воістину нечувана байка; це чудеса в решеті.
海湾haiwSn <地理> морська затока;(专托苏联 北部的海湾).
海王星 haiwdngxfng Нептун.
海味 hSiwei морські делікатеси (продукти); морепродукти мн.
海峡 haixid〈地理> протока.
海鲜 hSixmn продукти моря; морські продукти.
海象 haixhng морж.
海嘯 h^ixiao цунамі невідм., с.
海蟹 haixiS <动> морській краб.
海星 haixTng〈动> морські зірка.
海熊 haixi6ng <动> морсьюій котик.
海盐 hSiyan морська сіль.
海姆 hSiyan〈动> японський анчоус.
海燕haiyh <动> 1)(鸥形目的鸟）чайка. 2)(鹱 形目 Й鸟)буревісник.
海洋 haiyang моря й океани.〜预报 морські прогнози;〜生物学 океанобіолбгія; ~地理学 океанографія;〜物理学 океанофізика.
海洋法 haiyangfa < 法 > морський закон; морське право.
海洋权 hSiyangquan морські права. 二百里〜 двохсотмильні морські права.
海夕羊*14气候 hSiyangxing qihou морський клімат.
海洋学 haiydngxud〈地理> океанолбгія.
海域 hSiyu морська зона.
海员 haiyudn моряк.
海月水母 haiyu6-shuTmti <动> аурблія.
海运 ЬЗіуйп морські перевезення; морський транспорт.〜规贝(J правила морських перевезень.
海葬 h^izang морський похорон; похорон у морі.
海麥 h^izao 1) <植> фінік пальчатий; пальма фінікова. 2)(指果实）фінік.
海藻 haiz5o [морські] <植> вбдорості.
海战 h^izhan морський бій; війна в морі.
海蜇 haizhS <动> мед夕за.
海震 haizhSn моретрус.
海猪hSizhii —海膝.
hai.
Ш Ьйі 1) м'ясний сік; 2) м'ясо (риба) в росолі.
胲 hai.
Ш hai гідроксиламін.
浬Ж
Щ hai морська миля.
Ш hai. *
蚊 hai зіпсуватися (про їжу).


290
亥吣і.
亥 Ьаі "хай" {останній із 12 циклічних знаків).
ЖН haishi час від 21 до 23 годин.
骇 hM. *
Щ hai злякатися (переляк).
骇怪MiguM —骇异.这样厚无耻，真令人〜 яка нахабність, прбсто дивуєшся.
骇然 hairan вражений; уражений; у переляку; із переляку.这个消息使我大为〜я був сильно вражений (уражений) цією звісткою.
Ш Л hairen жахливий; страшний. Ш Ж жахлива (страшна) новина.
骇* 入听闻 hai ren ting wen жахливий
(жахливість); жахаючий.〜的切H旁 жахливий наклеп;〜的罪行 жахливий злочин.
骇异 haiyi надзвичайний (подив, здивуватися); разючий (уразитися).不胜〜украй (надзвичайно) здивований (уражений); украй (надзвичайно) здивуватися;令人不胜〜мене це страшно (сильно) дивує (вражає).
害 hai.
害 hai 1)(祸害，坏处）шкода; зло; бідування.虫 ~ бідування від шкідників;水〜бідування від паводку 为〜不在 заподіяти багато зла (шкоди); принести чимало шкоди (чимале зло);为民除〜позбавити народ бідувань (зла) (指除去祸害）；врятувати народ від пригноблювачів (від тиранів, від шкідників) (指除掉坏人).2)(务*害的）шкідливий шкідник; птахи-шкідники мн.;〜鸟 шкідник; 〜兽 тварини-шкщники мн. 3)(使受损害） шкодити кому-чому; заподіювати шкоду (зло);(危害）губити кого-що.〜人不浅 сильно підвести людину;并无〜人之 4、 нікбму не бажати зла; не задумувати зла проти інших;人反〜己 не рий іншому яму, сам у неї потрапиш; як аукнеться, так і відгукнеться;姑息孩子就是〜孩子пустити, випещувати дітей - значить псувати дітей; 对不起，〜你久等了 пробічте; вибачте що змусив вас довго чекати. 4)(杀害）убити кого', погубити кого.他被特务所〜він був убитий шпигуном; його убили шпигуни. 5) (生疾病）хворіти чим; страждати чим.〜目艮 хворіти на очі;〜月市炎 хворіти на запалення легень;〜了伤寒 він занедужав на тиф.
害病 Mibing хворіти.〜期间 під час хвороби;他 老是〜він увесь час хворіє;他〜了 він занедужав;他害了 一 场大病 він переніс важку хворобу;他害的是什么病？ на що він занедужав (хворіє)?
害虫 haichong (种子害虫）шкідник насіння.谷 物〜шкідник зерна;专染疾病的〜носШ зарази (хвороб); носій інфекції.
害处 Mi.chu шкода; шкідливість.吸烟的〜 шкідливість (шкода) паління;吸烟〜很大 паління приносить більше шкоди;这于你很 це вам (для вас) дуже шкідливо;这没有 什么〜немає в цьому нічого шкідливого;只 有〜，没有好处 одна (лише) шкода, і ніякої користі.
害怕 haipa боятися (острах); злякатися (переляк); страшитися (страх, страшно); труситися (боягузтво); боятися (боязкість).他看见
前面有儿条恶狗，心里感到有些〜！
помітивши декількох злих собак, {也第—一次 上台发言时，心里感到有些〜він трошки злякався; він трохи злякався, коли перший раз виступав із доповіддю;如果一个人〜批 评，他就不会有进步якщб людина боїться критики, то вона не може прогресувати.
hai qun zhi та паршива вівця всю отару псує.
害人虫 hairenchong шкідник; шкідливий елемент.
害臊h》is^)<口> —害羞.
害死 hMsI 1)(迫害致死）убігти когось; погубити когось; позбавити когось життя; звести в могилу когось.他父亲是解放前被 失业和穷困〜的 до звільнення безробіття і нестатки звели його батька в могилу. 2)(坑 害）погубити кого.简直〜人啦！ без ^ожа зарізати.
害喜 Ьаіхї блювота [у вагітних].
害羞 haixiu конфузитися (конфуз); соромитися кого-чого (стиснення); ніяковіти (збентеження); соромитися кого-чого, із неознач. (сором, соромно).觉得〜відчз^и конфуз (збентеження, сором);为自己的落后感ij〜 соромитися своєї відсталості;亏他说出这种 话来，真不知道〜якуньбгоповерн夕ВСЯЯЗїІк це сказати, справді вже людина всякий сором загубила 你怎么不〜！ як тобі не соромно!当着生人，孩子有点〜при сторонніх дитина трошки конфузиться (соромиться, ніяковіє).
気hM.
氦 Мі <化> гепій.
嘻Мі.
嘻Іійі ех; е-хе-хе.〜，想不到他病得这样重ех，я навіть не думав, що він так тяжко (серйозно) занедужав;〜，真可惜！ ех，як шкода!想起 过去伤心事，老头儿忧郁；^〜了一声 ''е-хе-хе!" - сумно зітхнув старий, згадавши свої колишні прикрості.
Мп.
犴 h5n〈动> лось ч.; лосиця. h3n.
预 han 1) ширбкий, великий {про обличчя)', 2) лисий, безволосий.
预 hanne лисий, безволосий.
顸慢 hanman уповільнювати; тягти час; лінивий, повільний.
ft t
ВД han.
甜 han їстівний молюск; також загальна назва для рівнозубих двостулкових молюсків і деяких гребінців.
甜田 hanti^n молюскова банка.
酣子 hanzi їстівний молюск.
nCLL
酣 hsn.
酉甘 han у розпалі чого; у запалі чого.兴趣方〜у розпалі веселощів;酒〜耳热 напідпитку.
酣畅 handing (肾快）вбсело; приємно;(满足) вдосталь.喝个〜в“пити вдосталь; випити стільки, скільки душі завгодно;玩得很~ весело (приємно) провести час.
酣睡 hanshui спати міцним (солодким) сном; глибокий сон.
hanyTn весела гулянка (пиятика); весело бенкетувати.
酉ft战 hanzhan запеклий бій; розпал бою.
酣醉 hanzui сильно сп’яніти; напитися доп’яна; бути п'яним сильно; напитися як чопок.
han.
@ Щ hanxia глибина (пустота) ущелини; глибокий, пустий.
han.
怒 han 1) дурний.〜头〜脑 придуркуватий розм.; із дурощами. 2)(朴真）простий,(простота); 3) (天真）наївний (наївність).〜态可ЙІ наївний до смішного вигляду; дуже дитячий та нашний вигляд.
憨痴 hanchl придуркуватий (придуркуватість) розм.; із дурощами; дурний (дурість).
怒厚 han-hou простодушний (простодушшя); добродушний (добродушшя).
怒直 hanzhi простодушний (простодушшя); простецький розм.; простий (простота); нехитрий (щирість).他为人〜він людина простодушна (простецька, проста, нехитра).
han.
軒 han храп.打~ хропіти.
IT 声 hansheng храп (хропіння).〜;хропіти на всю (третю) вулицю.
軒睡 Mnshui хропіти.
han.
洽 han Хань, у географічних назвах, напр.洽光.
han 另见 Mn.
汗 Mn (可汗）хан.截粗〜татарський хан.
汗国 hdngu6〈史〉ордй.金帐〜золота орда.
~FP han.
TP han 1) <史> Хань (князівство); 2) <地理> Ханьгоу (річка в пров. Цзянсу); 3) Хань {прізвище).
邯Мп.
邯 Мп 1) <史，地理> Ханьдйнь {столиця князівства Чжао); 2)〈地理> Ханьшйні» {гора в пров. Хебей); 3) Ханьчуань (річка в пров. Ганьсу); 4) Хань {прізвище).
邯郝学步 handanxuebu вчитися ходити в Ханьдані.
han 另见 Mn.
晗 han тримати в роті; тримати в собі.
Мп.
0^ han Хань (в іменах людей).
涵 han.
ІІІІ han〈地理〉Ханьгуйнь {гірський прохід у пров. Хенань).
含* han.
含 hdn 1)(衔在嘴里）тримати що в роті.〜一 口 水 набрйти в рот води;〜着一块冰糖 тримйти в роті льодяник. 2) —>• 含有.眼中〜着泪水 на очі навернулися сльози; із сльозами на очах; 这种梨〜的水分很多ЦІ груші містять (у цих грушах міститься) багато соку. 3)(带有） критися.这些话里〜若什么意思？ що криється за цими словами?眼里〜着责备的


291
丰中•防 затаївся докір в очах.
含.包待放 Mn bao dai fang набухлий (які не розкрилися) бутон; квітка, що не
розпустилася.
含尘率 hdnchSnlG запилення.
含垢忍辱 hdn gou гбп ru знести (проковтнути, стерпіти) зневагу й образу; терпіти зневагу та приховувати свою образу.
含糊 hdn.hu І)(不明确）неви:значений (невизначеність); ухильний (ухильність);(不 清楚）неясний (неясність); туманний (туманність).〜的答复 туманна (ухильна, двозначна) відповідь;〜其词 у туманних (розпливчастих) виразах; сказано невизна- чено (ухильно, розпливчасто); у чиїх словах не було нічбго визначеного;只有一个〜的概 念 мати лише туманне (неясне, невиразне) уявлення;语意〜不淸 зміст неясний (туманний). 2)(不认真）халтура (халтурити， халтурний) розм.; недбало; як-небудь,
一点也不〜працювати без усякої халтури; анітрошки не халтурити;作事不能〜не можна халтурити; не можна працювати (робити) так недбало. 3)(示弱）підкачати прост.要比就比，我绝不〜змагатися так змагатися - я не підкачаю;他那手篮球可真 不〜він так здорово грає в баскетбол.
含混hdnhCm —含糊І).言词〜，令人费解слова туманні і малозрозумілі.
含金率 nSnjTnlfi〈矿> золотонбсність. 含金沙 hdnj了nsha <矿> золотонбсні піски.
含泪 hanl^i із сльозами на очах; ковтати сльбзи. 老贫农〜控诉地主阶级的残酷剥削с^рий бідняк із сльозами на очах скаржився на поміщицький клас за жорстоку експлуатацію. ,
含缉hanliang вміст.空气中氧气的~ вміст кисню в повітрі.
含怒 hannu із гнівом; з обуренням; гнівно.
含情脉脉 hanqing momo із ніжністю в очах (на обличчі).
含热量 hanreliang тепловміст.单位〜питбма тепломісткість.
含沙射影 han sha she ying удаватися до завуальованого наклепу (до таємних випадів).
含漱剂 hdnshiiji < 药 > полоскйння; полоскальний [засіб].
含水层 hdnshuTcdng〈地质> водонбсний шар; водоносний горизонт.
含水贵 hanshulliang вміст вологи; вміст води; багатоводність.
含笑 hanxiao із посмішкою; посміхаючись.〜人 头 з посмішкою кивати головою.
含辛如苦 han xln ru ku терпіти нужду і страждання; терпіти (нести) непомірні тяготи (тягар).
含羞 hanxiu соромливо; зніяковіло.〜地f氐下头 来 соромливо (зніяковіло) опустити голову; 她〜巧、语 вона мовчала від сором’язливості; вона зніяковіло мовчала.
含羞草 hanxiuc5o〈植〉мімоза соромлива.
含蓄hanxu І)—含有.2)(意义含而不露） значущість; із натяком,〜的 І5 багатозначні слова;话说得很〜сказане це завуальовано.
含血喷人 han xue pen ren звести наклеп; злісна
(зла) обмова (наклеп); мерзенний наклеп; навмисне брехати.
含义 hdnyi значення; зміст,词的〜знйчення (зміст) слова;内在的〜внутрішній (схований) зміст; внутрішнє значення;真实的〜щ“рий (справжній) зміст;〜很深的文章 статні з глибоким (багатозначним) змістом.
含英卩且华 hdn ying ju hua доходити до змісту (у суть) статті.
含油层 hdny6uc6ng〈地质> нафтонбсний шар.
含油量Mny6uli》ng (石油含油量）утримування нафти; нафтоносність;(油料作物含油量） утримування масла.
含油率 hanyoulii нафтонасиченість.
含有 Ьапуби містити що (зміст); мати що\ містити в собі що.〜深刻的意义 сповнене глибоким значенням;疲菜〜很多维生素 шпинат містить (має) багато вітамінів; у шпинаті міститься багато вітамінів;钢内〜炭 质 до складу сталі входить вуглець; у сталі міститься вуглець;这个词还〜另一意义це слово має ще інше значення; у цього слова є ще одне значення.
含冤 hanyuan терпіти неспаведливість; бути несправедливо скривдженим.
含月旨率 hanzhllti жирномолбчність; жирність.
函 hdn.
函 han I)(信)лист.公〜офіційний лист. 2) <书> (Ж) коробки; футляр. кам'яна коробка; 书〜футляр для китайських стародавніх книг.
函电 Mndian листи і телеграми.
函调 handiao письмові запити.
函购 hangou замовлення поштою; письмове (поштове) замовлення.
函件 hanjian листи мн.; листування; кореспонденція збірн.〜总包 <由!5> постпакет.
函授 hanshou заочне навчання; викладати заочно.
函授班 hanshouban заочні курси.
函授生 hanshousheng заочник; заочниця.
函数 hdnshii <数> функція,代数〜алгебраїчна функція;〜级数 функціональний ряд;〜方程 функціональне рівняння. 函数表 hdnshCibiao <数> таблиця функцій.
han.
涵洞 handong тунель ч.; труба.
涵管 hanguSn водопропускна (кругла) труба.
涵容 hdnr6ng < 书 > б^ти поблажливим; поставитися поблажливо; виявити поблажливість.
涵蓄Іійпхй —含蓄Мпхй.
涵养hdnySng І)(控制情绪的功夫）витри- маність; витримка; сила витримки.很有〜功 夫 володіти собою в досконалості; велике уміння тримати себе в руках;他很有〜він людина дуже витримана (із великою витримкою) 2)(蓄积)нагромадження (нагромаджувати що)\ збереження (зберігати що).〜水源 водозбирач; нагромадження води.
涵义Мпу丨—含义Іійпуі.
寒
han.
寒 han I)(冷）холбдний (холод);(严寒） морозний (мороз).〜冬 холбдна зима; холодні зимбві дні;〜风 холбдний вітер;天〜 地冻 холодне повітря та промерзла земля;受 ~ застудитися. 2)(贫穷)бідний (бідність).〜 士 бщний інтелігент. 3)(谦词）：〜舍 мій скромний будинок.
寒搏 hanbi〈医〉артралгія; артродинія.
•it单 hanchan осіння цикада.
寒潮 hanchao < 气 > холодна хвиля; хвиля холоду.
寒修 han-chen І)(丢脸）ганьба (знеславитися); сором (осоромлюватися).出 了 件〜事 трапився скандальний (ганебний) випадок; 故我们没完成任务，真〜яка ганьба (сором): тільки ми одні не виконали завдання. 2)(丑 陋)виродливий (потворність, каліцтво); некрасивий.真〜！ яке каліцтво! 一个样子~ 的人 людина з виродливою (потворною) зовнішністю. 3)(饥笑）висміювати кого; соромити кого.他叫人〜了一顿 йогб висміяли (присоромили).
寒带 Мпсійі〈地理 > холбдний пояс.南〜 південний холбдний пбяс; ：!匕〜ПІВНІЧНИЙ холбдний пояс.
• 	月 handong-layue найдужчі морози; холодні зимбві дні; зимбві (січневі) холоди 时值〜，工地上却搞得热火朝天навіть під час найдужчих зимових холодів роббта на будівництві була в повному розпалі.
寒风 hanfeng холбдний (крижаний) вітер.刺骨 的〜холбдний, пронизливий вітер до кісток; 〜朿丨J骨 холодом пронизало тіло.
Ш Ш hanhai шкода, нанесена заморозками (морозами); шкода (бідування) від заморозків.作物受了〜посіви постраждали (загинули) від приморозків (від морозу).
寒号虫 hanhaochong <动> крилан; плодоїдні рукокрилі.
寒假 hanjia зимбві канікули.
寒嗤 hanjin тремтіння ж.; озноб.她禁不住打了 个〜її охопило мимовільне тремтіння; й охопив мимовільний озноб;他冻得打〜了 він тремтів від холоду його морозило.
寒苦 Ьапкй бідність (бідний); злиденність (жебрак); нестаток.解放前他家境〜до звільнення його родина жила в нестатку (в убогості).
Щ 冷 hanlgng холбдний (холод); морозний (мороз).〜的气fl吴 холбдний (суворий) клімат; 〜的早晨 холбдний (морозний) ранок;〜彻骨 的雨 пронизливий дощ; на півночі взимку особливо холодно;北方冬天特别〜на півночі зимою особливо холодно;还不到冬 天，但天气已经开始〜了 ще не настала зима, а вже починає холоднішати.
寒流 hanliu І) <地理> холбдний плин. 2)〈气〉 холбдний потік.
寒露 hanlu "холодна роса” (17-ий з 24 сезонів місячного календаря, з 8-9 жовтня).
寒毛 han*mao волосся [на тілі];(一根寒毛）волосок. 长着很多〜的手волосйті руки;吓得〜 直竖[від страху] волосся стало дибки.
寒拒 hanniie <医> апгідна малярія, hanqiao пронизливий холод.


292
浓热 hanrc <Ш> лихоманка; жар.发〜напад лихоманки.
hanshiibiao термометр; градусник розм. 摄氏〜термбметр Цельсія;华氏〜термбметр Фаренгейта; Щ 氏〜термбметр Реомюра.
寒酸 hansuan убогий (убогість); злидарський (убогість).显得十分〜виглядйти особливо убогим (жалюгідним).
寒酸相 hansuanxiong убогий (злидарський, жалюгідний) вигляд.
寒腿 hantul ревматизм ноги.
寒微 hanwei низький,出奇〜низькі
походження.
寒武纪 Hdnwiiji〈地质> кеморій; кеморійський період.
寒武系 Нйпшйхі <地质> кеморшська система, hanxln душа хворіє [від розчарування]; серце болить; відч^лги душевну гіркоту.苦干 ИЦ入〜！ як може душа не хворіти! як це може не засмучувати (засмутити) нас!
Ш Ra hanxuan обмінятися люб'язностями (люб’язними словами, звичайним вітанням), hanya галка.
寒衣 hanyl зимбвий (теплий) одяг.
寒战hdnzhSn —寒噪.
韩Mn.
韩 hdn 1) Хань {прізвище); 2) <史> Хань {царство в епоху Чуньцю)\ 3) Корея; корейський (за назвою царства на півдні Кореї).
械 hdn.
搣 han вкладати, вміщувати, включати, hdn.
虎Ц han білий тигр.
虎这虎И hanhan лютий; лютувати.
han.
Ш han дрібна мушля; черепашка; молюск. h2n.
han урвище; крутий берег.
罕 han.
罕 h3n рідкісний; незвичайний; рідкісний, цінний; рідко, мало. І. 1) знамення, стяг; 2) сачок для ловіння птахів. II. 1) <史> хань {тем 'я на північному заході Китаю); 2) Хань {прізвище).
罕毕 hanbi штандарт імператора {який несуть попереду при виході).
hSnche віз полювальника з сітями (для ловіння птахів та звірів); 2)〈天〉сачок.
罕达犴 h5ncMh5n〈动〉лось ч.; лосіха.
罕觏 hangou рідкий, рідкісний.
罕见 hanjian рідкість; рідкісний; на рідкість.〜 的现象 рідкісне явище;〜的病 рідкісна хворбба〜的版本ріцке видання;类似的情形 报〜подібні випадки дуже рідкі;山中发生了 —场〜的雪崩 в горах стався надзвичайний сніжний обвал.
罕见物儿hSnjdnwuer —>罕物.
罕漫 hanman заплутаний, неясний.
罕少 hSnshao рідко, мало.
罕事 hSnshi рідкісна справа; випадкова справа; рідкісний випадок.
罕闻 hanwen рідкий，нечуваний.
罕物 hanwu рідкість, незвичайна цінність.
罕言寡і吾 hanyanguayu стриманий (на словах); мовчазний; замкнутий.
罕用 hanyong рідко вживаний; маловживаний; рідкий.
罕有hany6u —>罕见.
han.
喊 han 1)(大声叫）кричати (крик).大〜гблосно кричати;〜口号 викрикувати гасла; проголошувати (скандувати) гасла 2)(叫人）звати кого (поклик). ~ 他——声 покличте його; кличте його;有人在〜他的名字хтось покликав (кликав) його по імені;〜到姓名的 请出来 осіб, прізвища яких названі, прошу вийти вперед;孩子会〜妈妈了 дитина уже вміє говорити "мамап.
hSnhua закликати противника.
喊叫 hSnjiao кричати (крик).大声〜кричйти на весь голос; кричати на все горло; кричати; підняти голосний лемент;喜欢〜的孩子 криклива дитина.
hansheng крик; вигук.
喊腥 hSnxTng розбудити кого.六点钟〜我 роз- буди мене о шостій годині.
喊住 hanzhu покликати кого.〜行 покликати перехожого.
含 han.
含 han вкладання до рота покійника (мушлі, самоцвіти).
hancun подумки; про себе.
含珠Mnzhii —>含玉.
哈Mn.
哈 han вкладання до рота покійника.
滔Мп.
滔 han 1) заливати, затоплювати; 2) бути зволоженим; заливатися {напр. потом).
han.
ї含 han вкладання до рота покійника (самоцвіти інколи у фігурній оправі); дари (самоцвіти), які приносять на похорон.
B^han.
目旱 han вирячити [очі].
感Мп.
S han доторкнутися, торкатися, пересувати, зачіпати
J敢 Мп.
М han Гань {прізвище).
Мп.
fX han китайський.〜俄词典 китайсько-російський словник.
汉白玉 hanbaiyu білий мармур.栏杆〜білі мармурові балюстради.
汉女Т- hanjian зрадник Батьківщини; зрадниця Батьківщини.
、汉人 Напгеп китаєць (китайський); китаянка; ханьци мн.
夕又文 hanwen китайська писемність; китайська мова.
汉姓 hanxing китайське прізвище.
汉学MnxuS 1)(研究经史、考据上学）джерелознавство. 2)(中国学）китаєзнавство; китаїстика; синологія.
、汉学家 hanxuejia китаїст; китаєзнавець; синолог.
汉语 hanyii китайська мова.
汉字 hanzi китайський ієрогліф.
汉子 han*zi чоловік ч.
Ш.族 Hanzu хань невідм., ж.; ханьці мн.; китайська нація (національність); китайці мн.
han.
燥菜 МпсМ <植> жер夕шник гірський (Ropira montana Small).
焰Mn.
焰 han волосата отруйна гусінь.
Mn.
Ш han пекучий, палючий.
嘆Mn.
暎 han 1) сухий, висохлий, пересохлий; сушити на сонці; 2) жаркий {про сонце); нести засуху.
暎暎 hanhan палити, пекти (про сонце).
ЩШ hanhe жара; жаркий.
У~Р han 另见 Mn.
汗 han (汗液）піт.出〜упрівйти;措〜витирати піт; обливатися 满头大〜піт грйдом ллється; весь спітнілий (мокрий);夕军身是 ~ весь покрився потом; весь спітнів;好出〜的 пітливий;有〜的手пітні руки;如雨下〜 [працювати, трудитися] до сьомого (десятого) поту;捏了 一把〜пбтом пройняло зі страху (від переляку).
汗斑 hanban 1) <Ш> висівкоподібний лишай. 2) —汙喊.
汗背心 МпЬбіхїп майка. 汗褂儿hAngi^r <口> —汗衫.
汗碱 hanjian розводи від поту.
汗孔 h^nk6ng <Ш> потова пора.
胃 han liu jia bei обливатися потом; піт ллється (котиться) градом.
汗马功劳 hanmS-gonglao бойові заслуги; ратні (військові) подвиги; військові вислуги.
汗漫 hanman <书> не доходити до суті; не стосуватися суті.〜之言 загальні слова (фрази); ходити навколо.
汗毛 Mnmdo —> 寒毛 h^n.mao.
汗牛充栋 han niu chong dong гори (ціла гора) книг.
汗青 hanqlng історичні книги.
їТ 夺多 hanshan нижня (натільна) сорочка; тільник прост.
汗水 hanshui піт.
汗腺 Іійпхійп <解> пбтові залози, hanxianyan гідраденіт.
汗颜 hanyan спітніти із сорому; соромитися; соромно.〜无地 хоч провалитися; готбвий крізь землю провалитися; із сорому не знати, куди ПОДІТИСЯ, hanye піт.
汗瘆 hAnzhSn <医> пітниця.


293
'flPSjc'? hanzhu-zi краплі поту, han.
早 han посуха (засушливий).天〜погода посушлива; 庄稼〜了 посіви постраждали (загинули) від посухи;解放前这一带连年〜 rJj: до визволення в цьому районі, що не рік, була то посуха, то повінь;〜沈:保收 забезпечувати висбкий і стійкий врожай навіть під час повені або посухи.
早魅 hanba демон посухи.〜为虐 вибухнула страшна посуха.
旱稻 handao суходільний рис.
早地 hand! посушлива місцевість; посушливе місце; суходіл.〜作物 суходільні культури;〜 播种 богарні посіви.
旱季 hanji посушливий сезон; засушлива пора; сушлс.
旱井hAnjlng 1)(积蓄而水的井）водоємна криниця; водоприймальна яма. 2)(无水的井) висохлий колодязь.
旱柳 Мпіій〈植> верба Матсуди.
旱路 hanlu дорога по суші; сухопутна дорога; сухопуття рот.走〜йти (їхати) по суші; йти сухопуттям.
旱桥 hanqiao віадук.
旱情 hanqfng положення, пов*язане з посухою; ступінь посухи.
旱生 MnshSng < 植 > сухолюб^вий.〜植物 сухолюбиві рослини; ксерофіти мн., спец.; ~ 作物 богарна (неполивна) культура.
旱懒 hAnta〈动> звичайний бабак; байбак.
旱天 MntiSn суха погода; без дощів.夏季常有 大〜улітку часто буває посушлива (суха) погода.
旱田 hantidn неорошувані (неполивні) поля; суходільні поля.变〜为水田 зробити суходільні поля поливними.
旱象 hanxiang ознаки посухи; посуха.
旱烟 hanyan трубковий табак.
旱烟袋 hanyandai китайська курильна трубка; чубук.
旱灾 hanzai посуха.防止〜запобігання посусі; 同〜作斗争 борбтися з посухою.
焊hk 焊 hAn 1)(勇猛）лихий.〜将 сміливий (відважний) воїн. 2)(蛮横）злий дикий; злочинницький.
焊然 hanran нагло (нахабність); зухвало (зухвалість).〜宣布 нахабно заявити;〜威胁 нахабно загрожувати; нахабна погроза;〜不 顾一切 зухвало (нахабно зневажати усе;〜不 顾全世界人民的反对нахабно не вважатися ні з чим; зухвало не дивлячись на протести народів усьогб світу; ~断绝一切经济关系和 夕卜交关系 грубо порвати всі економічні і технічні стосунки З KIL\1-4UM\ 〜发动战争 усупереч (всупереч усьому нагло розв'язати війну.
桿 han.
hanhaiyan морська дамба.
桿卫 hanwei захищати кого-що (захист); відстбювати кого-що (відстоювання); обороняти кого-що (оборона);〜国土 стояти
на сторожі чого стояти на сторожі рідної землі;〜边 і摄 захищати (охороняти, обороняти) кордон;〜真理 відстбювати правду;〜国家的自由独立 відстбювати свободу і незалежність країни;挺身起來〜祖 国 устйти горою на захист Батьківщини, t?- Л2 # hanweizhe поборник книжк” поборниця книжк.; захисник; захисниця.入 民利益的〜захисник (поборник) інтересів народу;真ЙЕ孑卩正义的〜поборник правди і спаведливості.
焊
han.
妈 han (高温焊接）зварити що (зварювання); (低温焊控）паяти що (паяння).〜缝 зварити шов; зварювання швів; ~ іп Ж ж паяти бляшаний чайник;〜过的桶 паяне цебро;把 钢轨用气焊〜上марити рейки автогенним зварюванням;把漏洞〜好 запаяти дірку.
焊带机 handaijl стрічкозварювальна машина.
焊缝 hanfeng〈技〉зварювальний шов.
焊工 Mng6ng 1)(焊接工作）мйрювальні роббти; паяльні роббти. 2)(焊接工人） зварник; паяльник.
焊剂 hanji обидзка; зварювальний флюс.
焊接h^njig <技> —焊.乙炔〜ацетилбюве зварювання;〜钢轨 зварювати рейки;〜车 |旬 зварювальний цех.
焊接机 hanjiejl зварювальна машина; зварювальний апарат.
焊锻 Іійпій <技> м’якіій (слабкий) припай.
焊料 hanliao <技> припай; спайка.硬〜міцній (твердий) припай 软 ~ м'який (слабкий) припай; Щ 〜міцний припай;锡铅〜 олов'яно-свинцевий припай, hanqiang <Й> зварювання.
焊条 hantido <技> припйй.铸铁〜чавунний припай;铸铁电〜електрозварювальний литейно-залізний припай. 焊铁 h^ntiS <技> паяльник.
焊头 hantou <技> зварочна голівка.
焊锡 hanxl〈技〉зварювальне олово олов'яно-свинцевий припай.
焊药Мпуйо ->焊剂.
焊装 hanzhuang припаювати що (припайна).〜 晶体管 приймати транзистори.
菌 Ійп.
菌笞 handan <书> лбтос.
额Mn.
颂 han <书> підборіддя.
颂首 hansh6u <书> кивати головою.〜微笑 посміхаючись, кивати головою; кивнути кому з пбсмішкою.
^隱 han.
憾 han прикро; шкода.弓 | 以为〜вважйти，що все це викликає лише один жаль; вважати, що можна тільки шкодувати про це.引以为〜的 是…прикро те, що...; гідне (заслуговує) жалю те, що...
憾琪 hanshi досада; образа,这倒是件〜от це і прикро.
Мп.
handong потрясти кого-що (потрясіння); сколихнути кого-що.无产经济革命〜了资本
І 	的 ¥ 石出 пролетарська революція потрясла (сколихнула) всі основи капіталізму.
翰Мп. 翰 Мп <书> 1)(指毛笔）пензлик писати. 2)(书 信）лист.
翰林 MnHn <史> "ханьлинь" {секретар по укладанню указів і іншого при
імператорському дворі).
翰歷hanmo <书> 1)(文章）твір. 2)(书画） каліграфія і живопис.
穷 hang.
夯 Mng 1)(砸地工具）трамбовка.木〜деревина трамбовка.(用夯砸）трамбувати що (трамбовка).把土〜实 трамбувати землю; утрамбувати землю; земля
утрамбована міцно і рівно.
夯歌 hangge пісня трамбувальників.
Юі hang.
选 hang 1) слід тварини, особливо зййця; 2) шлях, дорога; колія (возу).
IJfL hang.
坑 hang 1) горло; горлянка прост.\ 2) звук, спів.
Ші hang.
肮 hang горло, горлянка прост.
顽 Mng.
Щ hang злітати вниз, планувати, спускатися (про птахів).
^fT hSng 另见 xing.
行 hang 1)(行列）ряд; шеренга; стрій. 一〜字 рядок [слів];排成两〜вишикуватися в дві шеренги (у два ряди, попарно);雁阵成〜 ключем летять дикі гусі. 2)(排行）порядок за старшинством [серед братів].我〜三 серед братів я третій за старшинством. 3)(行业） професія.改〜перемінити професію;干明Р〜， 学明Р〜чом夕 служити, тому й учитися; 一出 壮元 у кожній професії є майстри своєї справи. 4)(商行）контора;(商店）магазин.运 输〜транспортна контора;拍卖〜аукцібнний магазин;水果〜фруктбвий магазин 5) <量> ряд.两〜白杨Два ряди тополь;诗句的头四〜 перші чотири рядки вірша.
hangbang гільдія; цех.
辈 hangbei покоління; порядок за старшинством в роду.他的〜比我大 він старший за мене в роду.
行当hang-dang 1) <口> —行业.2)(角色类型） роль ж.
行贩 hdngf^n носій.
行规 hanggul гільдійський статут; цехові закбни (традиції).
行话hanghua —行业语.
行会 hanghui гільдія; цех.制鞋业〜шевський цех.
hanghuo низькопробний товар.
行家 hang-jia знавець; професіонал; досвідчена


294
людина; майстер; мастак прост.', зубр рош” жарт.
行间 Mngjian 1) <农> міжряддя (міжрядний). ~ ійї 离 міжряддя; міжрядний простір;〜耕作 міжрядна обробка. 2)(各行文字之间）між рядками. '
行距 hdngjCi <农> міжріддя.
行款hangkuan оформлення.书印得好，〜也好 看 книга добре віддрукована і має красиве оформлення (красиво оформлена);字写得 很僚草，没有〜написано недбало, і немає ніякого вигляду.
4亍歹ij hanglie ряди мн.游 4亍〜лави (колони) демонстрантів;走在先进企业的〜之中б^ти в рядах передових підприємств;参力口 社会主 义建设的〜встати в лави будівників соціалізму.
行歹拭 hdnglidshi визначник.
行情 Mngq丨ng <数> кон’юнктура; курс.市场~ кон'юнктури на ринку;〜通报 біржовий (курсовий) бюлетень.
^hangqingbiao кон'юнктурне зведення; біржовий бюлетень.
市 hang.shi курс; ринкові ціни. ~ 一 览表 курсова таблиця;〜М客页 курсова різниця.
行伍 hdngwii <旧> вШсько; армія.
行业MngyS 1)(工商业的类型）галузь ж.服务 性〜підприємства (галузь) побутового обслуговування. 2)(职业）професія.
行业语 MngydyQ <语> професіоналізм.
行找 hangzhan посередницька контора.
杭 hang.
杭纺 hangfang ханчжоуський шовк.
杭育 Mngyfi <象声> гахнемо, так [ще] разом!
衍 hang.
Ш hang стібати що (стібка).〜棉被 стібати [ватяну] ковдру;〜棉妖 стібати [ватяну] куртку.
航 hdng.
航 Mng —»•航行.初〜ПфШИЙ рейс;试〜пробний рейс;远〜далеке плавання; далекий рейс.
航标 hdngbiao <海> буй.
航标 РЛ hangbiaodui , загін служби [судноплавного] фарватеру.
航差 hangcha <海> відхилення від курсу.
航程 hangcheng рейс; шлях триденний рейс;三 天〜рейс (шлях) у три дні.
航船 hangchuan вантажнопасажирське судно; велика пасажирська джонка.
航次 hangci номер рейса.
航道 hangdao фарватер.
航海 hanghai мореплавання; навігація.
морехідний щорічник; морський альманах; ~ 学校 морехідне (морське) училище;〜地图 навігаційна карта;〜曰志 судновий журнал; 〜天文学 морехщна астрономія.
ШШШ hanghaifa морське право; закон про судноплавство.
ШШШ hanghSijia мореплавець; навігатор.
航、海术 hanghaishu мореплавання; навігація, hanghaixue мореплавання; навігація.
航空 hangkong авіація (авіаційний); авіа-; аеро-. 民用〜цивільна авіація;〜工 >Ik авіапромисловість;〜制造业 авіабудування; 〜公司 авіакомпанія;〜由Р авіапошта;
аеропошта;〜函件 авіакореспонденція;〜基 地 авіабаза;〜气象站 авіаметеослужба; авіаметеостанція;〜汽油 авіаційний бензин; авіабензин;〜地图 авіакарта;〜器材 авіа- майно;〜仪表 аеронавігаційні прилади; авіа- прилад;〜模型 авіамодель;〜知识 авіагра- мотність;〜学校 авіаційна школа; авіашкола; авіаучилище;〜机械师 авіатехнік;〜摄影 аерофотоп5афування.
航空兵 h6ngk6ngbTng <军> авійція.
航空帽 hangkongmao авіаторський шолом; авіашолом.
航空母舰 hangkong-mujian авіаносець; авіаматка.核动力〜втомний авіаносець.
航空信 hangkongxin авіалист.
航空学 hangkongxue авійтика; аеронавтика книжк.
航空站 hangkongzhan аеропорт; аеростанція; повітряний порт.国 Р示〜міжнародний аеропорт;起点〜початкбвий аеропорт; аеропорт початкового вильоту;终点 ~ кінцевий аеропорт; аеропорт кінцевої посадки;中途〜проміжний аеропорт.
航路 hdnglCi <海> фарвйтер.
航天 hangtian космонавігація; космоплавання. 〜飞机 космічний корабель багаторазового використання;〜中心 космоцентр.
航天器 hangtianqi космоліт; астроліт.
航天学 hangti^ixue космонавтика; астронавтика.
航天员 hangtianyuan космонавт; астронавт.
М ^ Й hangtianzhan космопорт; космічна станція.
航务 hangwu водяний транспорт.
航务局 hangwuju керування водяного транспорту.
航线 hangxian (水上航线）морська лінія; водяний шлях; водяна комунікація; (€ 中 М 线)авіатраса; авіалінія; повітряна траса (лінія); повітряний шлях;飞行〜траса польоту;轮船〜пароплавна лінія;标出的~ розмічений маршрут;开辟〜відкрити (будувати) маршрут.
航向 Mngxi^ng курс.转变〜змінити курс;拨正 了运动的〜перевести (направити) рух на правильний шлях.
航4亍 hangxing рейс; курсувати (курсування); (іір Д іі/і ) навігація; судноплавство; плавання (плисти);(飞机航4亍）поле (летіти). 沿海〜каботаж;远洋〜далбкий (океанський) рейс;环球〜кругосвітнє плавання;星际〜 міжпланетне поле;宇宙〜космічне поле; космонавігація; космоплавання;〜十生 Ш мореплавність; морехідні якості; ходовість; 每肩〜两次два рейси на тиждень;轮船在h 海和青岛之间来回〜пароплави курсують між Шанхаєм і Ціндао.
航行灯 Mngxingdgng〈海> ходовий вогбнь.
航行期 Mngxingqi" 1)(航行季节）навігаційний період (сезон). 2)(开航期)день відплиття.
航 Ш hangyun пароплавство; водяний транспорт.内河〜річкові пароплавство;远 夕羊〜далеке (закордонне) пароплавство.
hangyunye пароплавство; транспортне підприємство.
hang.
坑■一气 hangxie ylqi одним миром мазані; одногб поля ягода (ягоди).
hang 另见 xiAng.
巷道 h&ngdk) <矿> [гірський] виробіток;(平巷 道）штрек.运输〜відкатковий штрек.
嵩 hao.
萬子 hao.zi <植> полин ж.
hao.
Щ hao полоти що (полка); висмикувати що (висмикування); видалити що (видалення). ~ 草 виполоти (видалити) [бур’янисту] траву.
hao.
嘴矢 haoshT провісник; передвістя; перша ластівка.
hao 另见 Mo.
号 hao 1) вити; завивати (завивання).狂风般〜 Скажене завивання (скрсене виття) бурі; дико завивав (вив) лютий вітер; ураган бушує. 2)—> 号無.
号卩4 haojiao волати рош. (волання ч.); підняти вой.
haokO ридати (ридання); плакати на весь голос; плакати навзрид; вити (виття) прост.
号啕 Motio ридати (ридання).〜大哭 вибухнути голосними риданнями (гіркими сльозами); гірко заридати.
hao.
阜 hao 1) кликати, закликати, запрошувати; 2) кричати.
膠 hdo.
膠 Мо <地理> Хаохе {назва річки).
姥 hdo.
虫毛 hao〈动 > устриця.
虫毛油 haoyou "хаою" {згущене масло, одержуване з устричної м 'якоті,
вживається в їжу як приправа).
德
hao.
濠 hdo 1) ров із водою (міською). 2) <地理> Хаошуй {назва річки в пров. Аньхой).
漆梁 hdolidng міст через річку (початково: через р. Хао).
漆上 haoshang над річкою Хао.
hao.
Щ hao 1) {%) вовна ж.羊〜笔 пензлик із овечої вовни. 2)(指毛笔)пензлик.挥〜писйти. 3) (长度单位）"хйо” (міра довжини, рівна 0,033 міліметра). 4)(重量单位）"хао" {міра ваги, рівна 5 міліграмам).
毫安 hao’an〈电〉міліампер,
毫安计 hao’anji〈电〉міліамперметр.
毫巴 hSoba <理> мілібар,
毫不 haobu без чого; немйє чого; нітрохи не； анітрошки не; ні краплі не,〜费力 без усякої пр^ці; без усяких (найменших) зусиль; не


295
складати [ні найменшої] проблеми; граючи розм.\ 〜М疑 без усяких коливань; [нітрохи] не задумуючись;〜留情 без усякого жалю; без найменшої полегкості;〜夸大 анітрошки не перебільшувати; без [усякого, найменшого] перебільшення;〜介意 анітрошки не брати близько до серця;〜见个圣 анітрошки (ні краплі) не образитися;〜奇个圣 немає нічого надзвичайного; немає ніякого дива;〜掩盖地 нітрохи (анітрошки) не прикриваючись; із відкритим забралом;〜含 糊地说 ясно і твердо сказати; із усією ясністю (твердістю) заявити;〜掩饰 нітрохи не ховати;〜妥协 не йти ні на яку угоду.
毫发 haofa <书> найменший.〜不爽 немає ні найменшої різниці; як в аптеці; крапка в крапку; тютелька в тютельку розм.
毫伏 Mofii <电> мілівбльт.
毫伏计 hdofiiji <电> мілівольтметр, haoka мілікалорія. haoke міліграм.
Ш М haoli найменший; незначний (незначність); зовсім незначний.
毫毛 haomao волосок.
毫米 haoml міліметр.
毫米波 МотТЬб < 无线 > міліметрбва хвиля.
毫末 hSomd <书> дріб’язок; незначний.〜必争 сперечатися через усякий дріб’язок;〜必较 торгуватися через усякий дріб’язок.
毫欧 Іійо’би <电> мілібм. '
毫欧计 Mo’6uji <电> міліоммбтр.
毫升 haosheng мілілітр. .
毫微米 haoweimi мілімікрон.
毫无 haowu без чого; немає чого; не мати чого; ні на волосинку не...; не мати ні краплі чого. 〜疑问 пбза всяким сумнівом; без сумніву; немає сумніву; безсумнівно; не підлягає ніякому сумніву; немає ніяких підстав сумніватися;〜关系 не мати ніякого відношення;〜办法 нічого не поробиш; нічого не можна поробити; ~ 区另У ні найменшої різниці; нічим не відрізнятися;〜 希望 безнадійно; немає ніякої надії;〜结果 скінчитися нічим; ніякого результату; безрезультатно; безуспішно; нічого не вийшло (не виходить);〜消,窗、немає ніяких звісток про кого-що; ні слуху ні духу;〜勇气 мужності ні на гріш; ні краплі мужності; позбавлений мужності (хоробрості);〜意义 немає ніякого сенсу;〜责任感 немає ні краплі почуття відповідальності; бути зовсім безвідповідальним;〜共同之处 немає нічого загального;〜根据 без усякої підстави;〜拘束 без усяких комплексів (обмежень, пут);〜原 贝丨J повна відсутність принципів;〜用处 нікуди не годиться; ні на що не годиться; гріш ціна кому-чому; ~作用 не мати ніякого значення; ні на що не придатний; ніякої ролі не грати;〜顾虑 анітрошки не задуматися; нітрохи не задумуючись;〜把握 немає ніякої впевненості;〜生气 нітрохи не сердитись;〜 头绪 повна плутанина; цілковитий сумбур; 我对照相〜经验у фотографії я пбвний профан (невіглас).
毫针 Mozh6n < 医 > голки [для голковколювання, застосовувані в китайській медицині].
嗥Мо.
啤 hao вити (виття).狼〜вбвче виття.
hao另见h么
絡线 haorong єнот,〜皮妖 єнотова шуба; шуба з єнота. ^
絡子 Mo.zi <动> єнбт.
hao.
豪放 haofang із [великим, широким] розмахом. 〜不羁的性格 неприборканий характер (вдача); неприборкана натура;〜的笔触 розгонистий почерк;文笔〜писати з розмахом;诗写得非常〜вірші написані з надзвичайним розмахом.
豪富haofu 1)(旧时指有财有势）впливовий і багатий 2)(旧时指有财势的人）всесильний багач; мільйонер.
豪华 Mohud 1)(奢侈）розкішний (розкіш ж.); 过〜的生活 жити в розкоші (із великою розкішшю); розкошувати. 2)(富丽堂皇） розкішний (розкіш ж.); чудовий; пишний.〜
'的场面чудбве видовище;这座〜的宫殿是劳 动人民居血弁建成的цей чудовий палац побудований потом і крбв’ю трудящих.
豪杰 haojie лицар ч.\ рицар без страху і докору книжк.英雄〜гербй і лицар;这也算不得什 么〜немає в цьому нічого лицарського; немає тут ніякого лицарства.
豪举 haojti лицарство; доблесний (лицарський, геройський) учинок.
豪客 haoke < 书 > лицар з великої дорбги; грабіжник; розбійник.
ШШ haomai дерзання висок.; сміливий (відвага) висок.\ доблесний (доблесть) висок.〜的气概 дерзання; дух дерзання; доблесть;〜的і十戈(І план, пбвний сміливих дерзань; сміливий план;〜的事业 доблесна справа; справа доблесті;〜的 口 号 горде (геройське) гасло;〜 的歌声 гбрда пісня;〜地宣称 гбрдо заявити що;〜地说 із гордістю говорити.
豪门 haomen знати ж.; знатна [і багата] родина.
豪气 haoqi героЬм; доблесть висок.\ дерзання висок.; відвага висок.
,豪弓虽 haoqiang 1)(强横）нахабний (нахабність); шалений. 2)(强横的人）пригноблювач;
; ґвалтівник; сильний; сильні світу цього застар., ірон.不向〜低头 не схиляти голову перед сильними [світу цьбго]; не схиляти голову перед ґвалтівниками.
豪情 haoqing пафос.〜满очувати приплив
’ відваги; із гордістю;满革命二 перейнятий революційним пафосом;中国人民满怀着胜 利的〜，迈步跨进了新的一年китайський народ, сповнений гордості перемоги, вступив у новий рік;她‘味着建设边骚的〜壮志来 到黑龙江 спонукувана високими прагненнями будувати окраїну, вона приїхала у провінцію Хейлунцзян.
豪萨语 Мс«йуй мова хауса.
豪绅 haoshen імениті шеньши; тухао і лешень; джентрі невідм., ч.
Ш 爽 haoshuang прямий (прямота); прямолінійний (прямолінійність); прямодушний (прямодушшя), 性 Іи 〜 прямод夕шшя;
прямолінійність (прямота) характеру.
豪侠hdoxid 1)(带有江湖义气的）лицарський (лицарство); доблесний (доблесть) висок. 2) (}旨人）лицар ч.; доблесний герой.
Ш 兴 haoxing сильний (великий) інтерес; прекрасний настрій.不浅〜з великим інтересом; у прекрасному настрої;无此~ не плекати інтересу; немає настрою.
щ Vo in haoyan-zhuangyu слова, повні мужності і відваги; сповнені мужності і героїзму слова.
豪і欠 haoyln гуляти (гульба); пиятика розм.
豪语 haoyu мужні (відважні) слова.
豪猪 MozhCi〈动> дикобраз.
豪状 haozhuang мужній (мужність); відважний (відвага); доблесний (доблесть) висок.〜的事 业 доблесна справа; справа доблесті;人民的 〜的声音мужній голос народу;〜的歌声 мужня пісня.
壕 Мо.、
壕 hao 1)(护城河）рів.城〜міські рови. 2)(沟) рів; окоп; траншея.战〜траншея;防空〜 щілина лс.;反坦克〜протитанковий рів;散兵 ~ сгрілкбвий окоп;交通〜транш&і повідомлеїшя.
壕沟 hdog6u 1) 壕 2). 2)(沟渠)канава.
壕莖战 Moqianzhan <军> окбгіний бій.
卩冢hao.
嚷hao 1)—嚷叫.狼〜вбвче виття; 一声长〜 пролунав довгий (голосний) гавкіт (виття). 2) ―号哭 hdokCi.
嚷口Ч haojiao волати; лементувати; вити (вий).
嚎啕 hdotdo •号啕 Motdo.
hSo 另见 h^o.
好 hao 1)(优良的）гарний; дббрий.〜思想 гфна ідеологія;〜作风 гарний стиль роботи;〜马 дббрий кінь;〜枪法 майстерна стрільба; гарний прийом зі стрільби;〜消,菅、приємна (гарна, добра) звістка;〜主意 добра (гарна) думка;〜心肠 добра душа; добре (золоте) серце;党的〜儿女гідні сини Партії;〜上加〜 ще більше поліпшити що;东西做得〜极了 річ зроблена чудово (як треба);那太〜了，就 这么办 от і чудово, так і зробімо;〜极了！ прекрасно! відмінно! дуже добре!这再〜不 过了，就这样吧！ кудііщекрйще，нехййтак і буде;相当〜пристойно; досить добре;这有 什么〜？ що тут гарного?—切都〜吗？ чи все в порядку?这样更〜些 так буде набагато (значно) краще. 2)(爱友）гарний; дружний (дружити з ким); близький.〜Яй 友 гарний (дббрий, близький) приятель (друг);他足艮我〜 він зі мною дружний (дружить); ми з ним друзі;我们之，间的关Ж很〜у нас із ним дружні стосунки; у нас дуже гарні (приятельські) стосунки 3) (ШШ.) здоровий; видужати (видужання); одужати.你身体〜 吗？ як ваше здорбв’я?身体不大〜здоров'я не дуже; недббре себе почувати;你的气色不 大〜у вас вигляд не дуже;病人〜些了 хворому стало трохи краще; хворому стало трошки легше;他的病〜了 він видужав; він одужав від хвороби;他〜不 了 啦 він не зможе видужати; він не видужає;伤口不久就会~的 рани незабаром заживуть (зарубцюються). 4)


296
(用于卷语):你〜здрастуйте! привіт! салют!〜 走[ну] щасливо!〜睡 надобраніч (用在动词 后，表示完成或达到完矜)：把政治思想f作 做〜як варто проводити ідейно-політичну роббту;汁戈ij 已经і丁〜了 план уже складений; 功课Й备〜了 .урбки приготовані;商量〜了明 天去 умовилися (домовилися) піти завтра; 写〜信我立刻去як напишу листа, відразу під} 6)(表示赞许，同:Й)дббре;(表示结朿). 〜，就这么办 добре (добре, ну що ж), так і зробимо;这样也〜（дббре), нехай буде так; 他不来，这倒也〜вонб і до кращого, що він не прийшов;〜了，你不要再说了 ладно, дбсить вам говорити; повно вам говорити. 7)
(反话，表示不满）добре; чудово; НІЧОГО сказати; от так.〜，这下可麻烦 了 от так так, тепер уже клопоту буде багато; чудово, [нічого сказати,] тепер уже ми намучимся. 8) (容易）легко; прбсто.这问题很〜іЙі答на це питання дуже легко відповісти 这事分艮〜办 це дуже легко (прбсто) зробити. 9)(便于）щоб, 我想知道他的住址，〜把书还给他я хочу взнати його адресу, щоб повернути йому книги. 10) <方> (应该，可 Й) потрібно кому-чому з неознач.; треба кому-чому з неознач.; можна кому-чому з неознач.; могти зиеозм.时间不早了，你〜走了 ужбп丨зно，вам треба (потрібно) йти (їхати);怎么〜这样办 як можна так робити;不〜这样说 не можна так говорити;虽然旧 了，但还〜用 хоч і старе, але годиться (можна використовувати). 12)(表 示多）6ardm〜几个人кілька людей;〜几次 багато разів; багаторазово;〜一会儿 довго; дбвгий час. 13)(多么)як; який; дуже; як (дуже) хблодно!〜冷 який холод!,〜漂亮 як (дуже) красиво! яка краса!〜大的工程 грандіозне (дуже велике) будівництво. 14) (多少）скільки.这有〜重？ скільки це важить? 离城有〜远？ яка відстань (як далеко) до міста?
好 t匕 hSobi можна порівняти кого-що з килі-чші; як.
好不МоЬй як; який.〜幸福якб щастя!〜气人як обурливо! прбсто зло бере;〜为难 бути в крайній (великій) скруті;他〜高兴！ як він радий!你〜糊涂 як нерозумно (яка дурість) із твого боку! який ти дурний!
好不好hSo bu hSo 1)(表示不肯定）може бути. 墙你去一次〜？ може, ви сходите? 2)(不肯 定好坏）чи буде добре.这样办〜？ чи буде це добре, якщо так зробити?
好吃 haochT смачний.〜的东西 лбсощі.
好处 hSo.chu 1)(有利）вигода; розрахунок;(益 处)користь; благо批评对他是有〜的 критика пішла йому на користь;他骗你有什 么〜？ який сенс йому обманювати вас?这没 有什么〜для цього немає ніякої користі (вигоди); це на користь не йде; у цьому немає ніякого сенсу (змісту); у цьому немає нічбго гарного (вигідного, корисного). 2)(优 点）перевйга;(长处У гідність集体化Й〜 переваги колективізації.
好歹 haodai 1)(好坏）гарне і погане; добро і зло. 不知〜не відрізняти добра від зла;希望好， 他反而不知〜йому добра бажають, він своєї користі не розуміє. 2)(危险）лихо; нещастя. 万一病人有什么〜，这可怎么办？ що робити, якщо, усупереч сподіванням, з хворим
станеться щось (зараз). 3)(将就）他〜洗了 把 脸就出 |、1 Т він як-небудь умився і вийшов із будинку. 4)(无 і仑如何）так чи інакше; у всякому разі; чи ховаю, чи погано.〜总得给 他个回音 так чи інакше (у всякому разі) потрібно дати йому відповідь;〜总是匹马 який не є (чи гарний, чи поганий), але все ж кінь.
好端端haodu5ndu5n 1)—>好好儿2).谁能料到， 〜的一个人竟害起病半хто ж міг подумати, що така здорова людина раптом занедужає. 2) —好好儿3).〜的他怎么又生起$来？ чо# це він ні з того ні із сього (без усякої до того причини) розсердився?
好多 haodu6 багато; маса; пітьма.〜人 багато (маса) народу; багато (вагон) речей;
有〜年的经验 є (мати) багаторічний досвід.
好感 haogan прихильність; симпатія.博得〜 мати чию симпатію (чию прихильність); прихилити кого до себе;我对他很有〜я до нього дуже розташований; я почуваю (відчуваю) до нього велику симпатію; у мене до нього велика симпатія;对…没有〜душа не лежить до кого. '
好过 haogud 1)(日子容易过）мбеїзпбчений (забезпеченість); заможний (заможність).在 旧社会里，他^穷，日子不〜у старому суспільстві родина його була дуже бідна, він із труднощами перебивався;帝国主义的日 子越来越不〜імперіалізму з кожним днем доводиться усе важче і важче. 2)(好受）легко; приємно.我觉得身子不〜почувйю нездужання; мені нездужається (погано); я почуваю себе погано;吃了药，我〜多了 коли" я прийняв ліки, мені стало набагато легше; 听了这消息，他心里不〜коли він одержав цю звістку, йому стало тяжко на душі.
好汉 haohan герой; хоробрий; молодець.
好好儿 hSohSor 1)(认真地）як випливає; наполягати; серйозно; гарненько розм. 〜地谢谢大家 тр部а буде гарненько подякувати усім;要做，就〜地做 робити, так роби як виходить (по справжньому, по серйозному);应当〜地想一想 треба буде серйозно (наполягати, гарненько) подумати.
2)(正常Й) хороший.东西还〜的，♦么扔 掉? адже річ іще гарна, навіщо її викидати? 〜的一支笔，给人弄坏了 rdpHa була ручка, але хтось її зіпсував;故亊中的主人公至今还 〜地活着 герой розповіді і донині живий і здоровий;虽然经过〜场风暴，棉花还是长得〜 的 незважаючи на минулий ураган, бавовна все ж добре росте. 3)(无端）ні з того ні з сього; без усякої причини,他〜的忽然大笑起 来 раптом ні з того ні з сього він розреготався.
好好先生 haohao-xiansheng найменш образлива істота; найменш образлива людина; [людина] мухи не скривдить; угодовець; добряга розм.; той, хто все прощає.
好话 hSohua 1)(有益的话）добрі слова; добра порада.〜不听 не слухатися добрих слів; не прислухатися до доброї ради. 2)(使人满意的 Й) гарні слова;(舌甘言蜜 і吾）улесливі слова (слова); лестощі ж.; компліменти лш.〜说尽， 坏琪做绝 наговорити безліч красивих слів і накоїти безліч злих справ; гарні слова вичерпані, погані справи дійшли до межі. 3) (说情的话）дббре слово.给他说几句〜
сказати про нього добре слово; замовити за нього слово (слівце).
好坏 haohuai —好歹 1)，4).
好家伙 hSoji如.huo [от] це так! [от це] здорово! 〜，真快！ от це так (от це здорово), яка надзвичайна швидкість!
好借好还 hao jie hao huan борг платежем красний.
好景不常 hao jmg bu chang не довго тривали щасливі дні; благополуччя булб недовговічним; не все котові масляниця, буде і великий піст.
好久haojiti (老早）давно;(长时间）довго.我等 了 你〜了 я вже давно чекаю вас;〜我等了，你 也没有来 дбвго вас чекав, але ви не прийшли 我〜没有看见他了 я давно (довго) його не бачив.
好看Мокйп (美观）красивий (краса)〜的花布 красивий ситець;没有什么〜немає нічбго красивого; немає ніякої краси;她与Ь常〜вона на диво гарна [собою]; вона дуже красива (гарненька);孩子长彳І愈来愈〜了 дитина гарнішає з кожним днем. 2)(脸上有光彩） красивий;为这点小事争吵，很不〜некрасиво (непристойно) сваритися через таку дрібницю;儿子是先进工作者，作母亲的应 上也〜передовик，і це для матері пошана (честь); яка пошана (яка честь) для матері, що син став передовиком. 3)(难堪)：你让我 上台表演，这是要我〜хбчеш, щоб я виступав на сцені, адже це буде скандал для мене, але ж ти цим ставиш мене в неприємне положення.
好莱鸡 Haolaiwu Голлівуд.
好赖 Шоійі —好歹 1), 3)，4).
好评 hooping позитивна оцінка; сприятливий відгук.〜给予 дати позитивну оцінку;得到〜 одержати позитивну (гарну, сприятливу, утішну) оцінку; одержати позитивний (гарний, сприятливий, утішний) відгук.
好气儿 haoqir <口> у дусі; гарний настрій;没〜 не в дусі; не в настрої; сердитися.
好人haorSn 1)(品质好的人）гарна людина;(正 派的人）порядна (добропорядна) людина; (正直的人）чбсний чоловік.表扬〜好亊 заохбчувати гарних людей до доброї справи; 在_们的国_里〜好事到处都有y.Hdiiim країні гарні люди і гарні справи з'являються всюди. 2)(健康的人）здорова людина. 3)-> 好好先生.
Й-ВТ hSori-zi 1) день весілля. 2) (тГВ) свято.
3)(美好生活)щасливе життя; щасливі дні.
好容易 haorongyi із великими зусиллями; насилу; ледь; нарешті.〜把他卩Ч 醒 насилу (ледь) його розбудили;我们~才爬到山顶 ми ледь (ледве-ледве) піднялися на вершину гори;〜等到你回来 насилу (нарешті) вас дочекався; нарешті впізнав, у
чому справа.
haosheng-hSoqi по-доброму сказати; говорити м'яко (ласкаво, делікатно).
好事 haoshi 另见 hSoshi 1)(好事情)добрб; добра [справа]; гарна [справа];(有益的琪） корисна [справа].他给人民化了许多〜він зробив багато добра (доброго, гарного, корисного) народу;坏•变成〜зло обернулося (стало) добром; зле стало (обернулося) гарним;你干的〜！ що ти


297
наробив (накоїв)! 2)(旧时指慈善的事） добродійність (добродійний); доброчинність; добродійна справа. 做 〜 займатися добродійністю; робити добрі справи. 3) <书>
(喜庆的 Ф) радісна подія.
好亊不出门，恶事行千里haoshi bu chii men, eshi xing qian IT гарна слава вдома лежить, а лиха - по світі біжить; добра слава до порога, а лиха 一 за поріг; добра слава лежить, а погана поголоска [далеко] біжить; добра слава в куті сидить (за грубкою спить), лиха слава по доріжці (по світі) біжить.
好事多麽 haoshi duo mo немає троянди без шипів.
好手 h5osh6u майстер; мастак прост.他各方面 都是一把〜він майстер на всі руки;他是这一 行的—把〜він майстер своєї справи; по цій частині (у цьому) він великий майстер (мастак).
好受h5osh6u —好过3).
好说 haoshu6 щоб! що ви,〜，您太夸奖了 ви вже занадто мене хвалите.
好说歹说 h3o shuo dai shuo усіляко (усіма силами, усіма способами) умовляти кого.
好说话JL haoshuohuar згідливий (зговірливий); покладливий (лагідність).他虽然，但很有原 贝1J 性 він хоч і покладистий, але принциповий.
好天儿 h^otianr ясна (гарна) погода.
好听 haotTng 1)(悦耳）мелодійний (мелодійність); музичний (музикальність); милозвучний (милозвучність); приємний (приємність).这段唱腔很〜цей наспів мелодійний (музичний, благозвучний); 唱腔不怎么〜у цьому наспіві немає потрібної мелодійності (музикальності);她的 嗓音很〜у неї приємний (мелодійний) голос 2)(令人满意）приємний (приємність); красивий; 话倒说得〜，但实际上却是另一回事 на словах-то добре, а на ділі збвсім не так. 好玩 JL haowanr кумедний (кумедність); цікавий (цікавість); цікавий.这孩子挺〜的！ яка кумедна дитина!这可不是一件〜的事це не жарт; ця справа не жарт;没有什么〜的 нічбго оут забавного (цікавого) немає; 7JT 不是〜的 ножем не можна жартувати (грати); ніж не для забави (не для гри).
好象 haoxiAng 1)(有些象）схожий; нагадувати кого-що\ як. 〜活的як живий;这味道〜杏子 це смаком нагадує (схоже на) абрикос. 2)(仿 佛）здається; начебто; наче [б]; ледве не; немов.静悄悄的，〜屋子里没有人#ша， здається, у кімнаті нікогб нема; схиливши, голову,她低着头不作声，〜在想什么вонй мовчала: здавалося, над чимсь задумалася; 他们俩〜见面，就〜是多年昨老朋友叩и першій же зустрічі вони наче зробилися давніми багаторічними друзями;你〜是从北 京来的吧？ ви начебто з Бейцзина?我〜听人 ІЙІІ я начебто від когось це чув;
发生的 це відбулося чи ледве не торік; здається, це трапилося торік; “他醉了 吧？ ”“ 〜足的” "він п'яний?" - "не без тогб".
好小子 haoxiao-zi 1)(好样儿的)молодець; моторний (вправний) хлопець. 2)(坏家伙) гусак лапчастий.
好笑 Іійохійо смішний.连我也感到〜мені стало навіть смішно; навіть мені здалося смішним
这种想法岂不〜хіба не смішно так думати; 真是〜极了 такі думки хіба не смішні;他天真 得令人〜він наївний до смішного; сміхота; 听他说话，简直〜极了 слухати йогб -叩}імо сміхота.
好 Ш haoxie багато; маса розм. * 了〜入 прийшло багато людей; прийшла маса народу;〜人有这种想法 багато хто так думає; 我们有〜事情要商量нам треба багато про що переговорити (порадитися);他买了〜东 西 він накупив масу речей.
好心МохТп —好意.〜的朋友们дрі3і-добро- зичливці мн.\ доброзичливі др^зі〜好意 від чистого серця; із найкращих спонукань (почуттів);这是他的一片〜це він від чистого (доброго) серця; усе це він робив із найкращих спонукань (почуттів).
好心没好报 h§oxTg mei hao bao чорна невдячність.
好性儿 hSoxingr (温和）м’який характер;(随和） покладливий характер;(易处）товариський (м'який) характер.她这个人〜У неї м'який характер; вона м’яка за натурою;砠胃+〜М 人，和谁都处得来 він людина покладлива і з усіма може ужитися.
好样JL的 haoyangr-de <口> хлбпець хоч куди; молодець.他真是〜，什么都行він хлопець хоч куди (він молодець), усе вміє;是〜跟我一 起来! хто сміливий, за мною!
好一个 haoyl ge от так герой!
好 Ж haoyi добро; благі наміри; доброзичливість. 出于〜із добрих спонукань; із доброзичливості;不 〜не з добром; із недобрими думками;谢谢您的〜спасибі на доброму слові; спасибі вам за ваше добре (доброзичливе) віднбшення; спасибі вам за добрі почуття;〜难却 ніяково (незручно) відмовлятися, коли люди бажають тобі добра;对你的〜谁也不怀疑ніхтб не сумнівається у вашому доброму намірі.
好意思 haoyi-si не совісно; не соромно.亏你还 〜说呢! і як тобі не совісно так говорити!不 〜ніяково; незручно; совісно;总是落在人家 后面，真不〜як не соромно (як не совісно) завжди відставати від інших;向人请教有什 么不〜що незручного (ганебного) у тому, що запитаєш [у людей ради];他很忙，不〜打搅 他 він дуже зайнятий, ніяково (незручно) його турбувати.
hSozai благо розм.; тим більше, що...; добре [ще], що..на щастя.可以常去，〜离这 儿不远 можна частіше туди ходити, добре, що недалеко (тим більше, що недалеко);下 雨也不要紧，〜我有伞дощ піде, і то не страшно, благо в мене є парасолька;〜没有出 добре ще, що не сталася аварія.
好转 haozhu^n поліпшитися (поліпшення); змінитися на краще. $ Шї 〜усебічне поліпшення;形梦}〜стансівище поліпшилося (змінилося на краще)病势〜ст^н хвброго поліпшився; стан хвброго поліпшується;健 康状况显著地〜了 здорбв’я ПОМІТНО поліпшилося (поправилося);琪十奇正在〜 справи йдуть на поправлення (на поліпшення); справи приймають сприятливий поворот.
鄗
hao.
Ш hao〈史〉Хао (місто в князівстві Цзінь в часи Чуньцю на території сучасної пров. Хебей).
hao.
hao 1) сяючий; клекочучий (про воду).
2)〈史，地理> Хаоїі^й (ріка, притока); 3)〈史， 地理〉Хаоцзін.
'搞搞 haohao блискучий, сяючий.
夕高汗 haohan обтікати; розливатися навколо (напр. про річку).
搞瀑 haopu клекочучий, киплячий.
hao 另见 hdo.
号 1 hao 1)(名称）назва; найменування.国〜 офіційне найменування держави;店〜нйзва магазину. 2)(别号）прозвйння;(浑名） прізвисько. 3)(商店）магазин;(小店） крамниця.本〜наш магазин; наша крамниця； 分〜відділення (філія) магазину. 4) знак.力口 减〜знак плюса і мінуса;问〜знак питання. 5) (尺码）розмір; номер.大〜великий розмір;小 〜малфький розмір; 37〜的套鞋 галоші №37 (тридцять сьомий номер); калоші 37-ого розміру. 6)(表示次序）номер; №.门牌十〜 будинок №10 (номер десять);住在九〜房间 жити в кімнаті №9 (номер дев’ять); жити в дев'ятому нбмері; 二月〜杂志 лютневий номер журналу. *7)(日期)число 今天是几〜？ яке сьогбдні число?今天是三〜сьогбдні третє число;他是三月二~来的 він пришв другого березня 8)〈量词> (用于人数):今天 有一百多〜人工作сьогбдні працюють сто з лишком людей 9)(标上号码）нумерувати що (номерування); нумерувати що
(нумерування).把这些东西〜一〜 пронумерувати всі ці речі.
号 2Іійо 1)—> 号令.2)(铜喇机）горн; труба;(号 角）ріг 吹〜сурмити; сурмити в трубу (у горн, у ріг). 3)(号筒声）звук [горна, труби, рогу]. 吹起床~ сурмити підйбм;吹集合〜сурмити збір;吹冲锋〜сурмити атаку.
号兵 hSobTng <军> сурмйч; трубач.
号称 Mochgng 1)(著称）відбмий під назвою; зватися.四川〜“天府之国” провінція Сичуань відома під назвою "благословенний край";西藏高原〜“世界屋脊” Тибетське нагір’я називають "дахом світу". 2)(名义上 是）номінально; формально.敌军〜一万二千 人，实际上只І七八千人номініпьно вважається (формально вважають), що у ворога 12 тисяч багнетів, а насправді їх не більше 7-8 тисяч.
号角 haojiao ріг.吹〜сурмити в ріг.
号令 haoling команда; [усний] наказ.——声〜 віддати команду (наказ);战斗〜бойовий наказ (сигнал).
马 haomS номер,电ій〜нбмер телефону; ^ 穿的鞋子是什么〜？ якого розміру взуття ви носите?编〜цифрувати що\ нумерувати що.
号码机 haomajl нумератор.
НЕ haomai мацати (перевіряти) пульс.
号手 hk>sh6u сурмач.
号数hdoshii •号码.
haot6ng горн; труба.*
号夕卜 haowai екстрений випуск [газети].
号召 haozhao зкликати кого (заклик).发山〜


298
кидати клич; звернутися до кого з закликом; 响应党的〜відгукнутися на заклик партії; на заклик партії;〜人民捍卫祖国 закликати народ на захист Батьківщини.
号子 hao-zi "хаоцзи" {співуча мелодія, що виконується в такт рухам при виконанні головним чином важкої фізичної роботи).〜 喊得處天价响 зв^ки "хаоцзи" лунали у повітрі.
їбд hao.
舱 hao 1) Хао {прізвище). 2) безкрайній.
舱汗 ІійоМп блискучий, сяючий {про дорогоцінне каміння).
6^ hao.
Й阜 hao 1) ясний, світлий; блискучий, сяючий.
2) Хао (прізвище).
haohao світитися від радощів, відчувати повне задоволення.
白舉天 haotian велике небо, небеса.
hao.
搞 hao 1) <史，地理> Хаоцзинь. 2)〈史，地理〉 Хао (місцевість на терит. сучасн. пров. Нінся; епоха Джоу).
镐车 haoche <机> ворот, лебідка; підЧмна машина.
搞镐 haohao блискучий, світлий.
hao.
落 hao осика.
^ hao нерівний, що стирчить; понівечений.
颖 hao.
Ш hao 1) великий; величезний; безмежний; 2) білий, сивий.
ШШ haohao надзвичайно білий.
Ш气 haoqi світла CMjb'a неба на горизонті.
颢穹 haoqiong небосхил, небо.
颜天 haotian біле (західне; осіннє) небо.
颢兴.haoxing інтерес, зацікавленість.
hao.
願 hao 1) безмежний (про водний простір). 2) світла полоса неба на горизонті.,
haohao безмежний; рівний; всеохоп- люючий.
願糕 ЬаоуЗо безмежний, ширбкий {про водний простір). ,
hao 另见 hao.
好 hk) 1)(喜爱）любити що，із неознач. (любов). 〜动живіій; рухливий;小孩子总是〜动的 діти завжди рухливі;他生性〜静 за характером він любить спокій; у нього тиха вдача;〜士丁扮 любити франтити (наряджатися) 〜交际 любити бувати в суспільстві; 〜管闲琪 любити втручатися не у свою справу; любити сунутися зі своїм носом;〜表 现 ft 己 любити (прагнути, намагатися) себе показати;人各有所〜на смак і [на] колір товаришів немає; про смаки не сперечаються; у кожного є те, що він любить; У кожного свій смак.) 2)(常常）лбдве що, так і;(容勤）легко.小孩子病了，所以〜哭дитііна хвора, тому ледве що, так і плаче f也〜发朋І气 він ледве що, так і дратується (сердиться);椅 子做得3、坚固，〜坏стілбць погано
зроблений і легко ламається.
好吃懒做 Mo chT lan zuo ледаря ганяти; ледарювати (ледарювання) розм.; тунеядствувати (дармоїдство); здоровий на їжу, так слабкий на роботу.〜的人 ледар ч., розлц тунеядець; паразит.
好大喜功 hao da xl gong захоплюватися масштабами і жадати подвигів; непомірне честолюбство; непомірно честолюбний.〜的 人 честолюбець.
好高务远 Іійо gao wu yuan гнатися за величчю і ставити собі непосильні завдання; задатися метою досягти недосяжного; питися (погоня) за неможливим; прагнути вище голови стрибнути.
好客 haoke гостинний (гостинність); хлібосольний (хлібосольство).〜的主人 гостинний (хлібосольний) хазяїн;他以殷勤〜出名 він відомий своєю гостинністю (хлібосольством) і щирістю.
好奇 haoqi цікавість (зацікавлений); із зацікавленістю. 〜的目艮光 зацікавлений поглад; погляд, сповнений цікавості;出于〜із цікавості; 孩子们〜，什么事都_知道个究竞діти зацікавлені, в усьому вони хочуть знати що і чому. '
好奇心 haoqfxln цікавість.引起〜збудііти цікавість; заінтригувати кого;满足〜задо- вольнити цікавість.
好强 haoqiang самолюбний (самолюбство).〜的 А самолюбна людина; людина з великим самолюбством;性格〜самолюбна натура;他 〜，不肯认输 через самолюбство він не хотів визнати себе переможеним.
好色 haose захоплюватися жінками; сластолюбство (сластолюбний) книжк.; жінколюбство (жінколюбний) книжк.〜之徒 розпусник; сластолюбець; жінколюб; бабій прост.; ловелас.
好尚 haoshang вдача мн.; схильний до чого, із неознач. (схильність); смак.各人的〜不同 у кожного свій смак (своя схильність); на смак і [на] колір товаришів нема.
好胜hSosh^ig—好强.
好事hhshi另见hSoshi 1)(好管闲事） втручатися не у свою справу; сунути [свій] ніс; сунутися з носом; сунутися зі своїм носом.〜之徒 любитель сунутися зі своїм носом. 2)(喜欢多事）завдавйти турббт; клопітливий.并不是我〜не те що я хочу завдати собі клопотів.
好为人师 hao wei ren shT любитель (любити) повчати інших; любити читати іншим нотації.
好学 haoxue допитливість (допитливий).〜的入 допитлива (цікава) людина;〜不倦 спрага до знань; велика допитливість; старанний у навчанні.
好逸恶劳 hao yi wu lao любити ледарство і ненавидіти працю; схильність (тяга) до веселого життя і відраза до праці; ледаря ганяти.
好战 haozhan войовничість; войовничий.〜分 子 прихильники війни;〜政策 войовнича політика; 〜的言论 войовничі промови.
女子 II 以 hao zheng уТ хіа спокійно і без метушні.
浩Мо.
浩大 Mod》（气势盛大）потужний (потужність); могутній (могутність);(规模成大） грандібзний (грандіозність); величезний (величезність).声势〜的革命运动потужний революційний рух;工程〜的建设 грандіозне будівництво;这项工作工程〜ця робота потребуватиме багато сил і праці; робота ця величезна.
浩荡 hhc^ng 1)(水势大）повновбдний (повноводдя).〜的河流 повноводні ріки. 2)
(规模，气势大）потужний (потужність); грандібзний (грандіозність).浩浩荡荡的游 行队伍 потужний (величезний) потік демонстрантів; 东风〜，红旗招展віє східний вітер， розвіваються червоні прапори.
浩繁 Mofdn (浩大）величбзний (величезність); (繁重）багатоскладний (багатоскладність).〜 的开支 величезні витрати;任务〜складні завдання.
浩瀚 haohan <书> (辽阔）неосяжний (неосяжність); (繁多）незліченна кількість.〜的 大海 безбережне море;〜的沙 неосяжна пустеля;在〜的林海里 у неозорому морі;典 籍〜багаткіщі зібрання всяких книг і матеріалів; незліченна кількість літератури.
浩劫 haojie страшне (велике) лихо.
浩淼 MomiSo безкраїй (безбережність).烟波〜 безкрайня гладінь води.
浩气 haoqi величний (великий) дух [правди і спаведливості].〜糜热 велич духу; величний дух;〜长存 немеркнуча слава.
浩然之气 hao ran zhi qi великий (величний) дух; велич духу.
浩如hao ru yan hai незліченна кількість чого; багатющі зібрання чого.
浩叹 haotan глибокий жаль; важко (глибоко) зітхати.令人〜викликати глибокий жаль.
hao.
耗1 h&o耗费.能〜低的机器маїшіна^ що витрачає мало енергії; 〜令中 не варто
навіть витрачати сили (тріпати нерви, ламати голову).
耗 2Мо (消息）звістка ж.\ 1S 〜скорббтна звістка; повідомлення (звістка) про смерть [близької або шановної людини].
耗费 haof^i витрачати що (витрата);〜时间 витрачати (витратити, затратити) час;〜了许 多材料 витратити багато матеріалів;〜人力 物力 витрачати сили і засоби.
耗竭haojie —»•耗尽.敌军兵力〜збройні сили противника виснажились (виснажені).
耗尽 haojin вийти; скінчитися; виснажитись (виснаження); витратити що; витратити що (витрачання).〜精力 витратити сили (енергію); сили вичерпались;汽油已经〜 весь бензин вийшов (скінчився).
耗损 haosun збиток; утрата; знос спец.;(干损与 撒漏）засУшення й утрушування.机器的〜 знос машини (механізмів);实际〜фактичний знос; заподіяти (завдати), збиток чому;减少 粮_运输中的〜 знизити втрати зерна в дорозі.
耗油率 haoyoulu питома витрата, пального.
耗子 hao-zi миша ж.\ пацюк.


299
fin hao 1)(洁白）білосніжний; сліпучо-білий.〜 ІМ перлові (білосніжні, сліпучо-білі) зуби. 2) (叨亮）світлий (світлість);〜月 ясний (ясність)
СВІТЛИЙ МІСЯЦЬ; ЯСНИЙ МІСЯЦЬ.
IV占ГіИ haofan <化> білий (цинковий) купорос.
(Іп'ЙГ haoshSu <书> побілений сивиною.
he.
Vі! he голосно сварити (кого-небудь); виказувати (кому-небудь); гнівно кричати.
诃叱hechi 一诃値.
诃诋 hedlлаяти, сварити;
河Р出 hedu6 сваритися, сварити.
ІйТІЙІ hehe {звуконаслідування сміху): хе-хе!
河护 hehu опікувати, оберігати, зберігати {про божество,办лг).
诃机 hej! висміювати, знущатися; поносити.
诃薬棒 h6l丨< 旧 > кбвана старовинна палиця, дерев'яна кована палиця.
诃黎勒 h6lil6 < 植 > термініпія х^була, індійський мигдаль.
诃黎子 h6liz:I <口> спіднііця.
诃利 h6li (санскр. hari) лев.'
诃利底 h6lidT {санскр. Hariti) Харіті (мйти демонів).
诃利帝母helidimfi 诃利底.
诃陵搏 h6lingziin < 旧 > хелинський кубок (жовтий зовні, чорний всередині посуд для вина, виготовлений з панциря мечехвоста).
ІЙГЇІ heqiSn сварити, лаяти, виказувати.
诃求 heqiu докоряти.
诃责h6z6 —>诃遮.
诃止 hezhl зупинити криком.
诃子 hez! нагрудник, корсаж.
呵h6.
呵 1 h6 (呼气）видихати що (видихання).在玻 璃上一口气 дихнути на скло; зігрівати руки диханням.
呵2 hg —响 h6.
呵斥 hechi сварити кого (лайка ж.);. виговорювати кому，догана; докоряти кому (докір).
呵呵 h6h6 регіт (реготати),笑〜地说 сказйти з пбсмішкою.
呵喝 hehe <书> кричати на кого，підняти крик. 一声〜прикрикнути на кого.
呵欠 heqian —> 哈欠 ha-qian.
呵疼 heying лоскотати кого (лоскіт).
Bj|h6 另见 hd.
喝丨 h6 1)(饮)пити що (пиття).〜水 піти воду;〜 汤(їсти) суп;〜茶 пити чай; чаювання;你〜茶 吗？ чи не хочете (не бажаєте) ще чаю?大家 坐下来〜茶усі сіли за чай;〜酒пити вино;〜 几碗洒 проковтнути (влити в себе) декілька чашок вина. 2)(指喝洒）пити [вино].爱〜 любити пити;〜醉 напитися [п’яним，до сп'яніння]; сп'яніти.
喝 2h6 —喻 h6.
喝西北风 he xTb6ifeng класти зуби на полицю.
嗬
he.
喻 he ого; yx.〜！真不得 了 ！ огб，от здорово! ух, як здорово!〜！你真行！ огб (ух), який ти молодець!〜！你也来了 ！ а，і ти прийшов (з’явився)!
禾he.
禾本科 hdb6nk6 <植> злйки мн.\ злакові.〜植物 злакові рослини. 禾场hdchSng тік.(盖蓬的禾场）гарман.
禾苗 hemiao сходи [хлібних злаків].
he.
Ц he 1) посуд для приправ. 2) приправляти (їжу). 3) гармонійний, стрункий.
蚵hi
虫可 hel6ng ящірка.
虫可hezl самець скорпіона.
Й^Ье.
乾 he гризти, відкусювати, кусати;
乾吞 hetiin ковтнути, не жуючи.
闺he.
|Ц he 1) зачиняти, затворяти, запирати. 2) а) дошкова створка дверей (воріт); б) солбма {для накриття стріхи). 3) {службове слово) чому? чому б не... 4) Хе (прізвище).
阖城 hecheng все місто.
ЩШ hedi весь дім; всі члени сім'ї： hefu вся сім'я; Ваша родина.
IHtlq heguan закрити гроб {обр. у знач.: вмерти).
阖国 hegu6 вся країна.
阖集 heji всім поселенням, всім селищем; все поселення.
園家 hejia весь дім, вся сім'я, вся родина.
闺京 hejlng вся столиця.
НІ庐 helu дім, хижина, житло, оселя.
阖门 hemen 1) вся сім'я, вся родина в повному складі; 2) закривати двері, зачиняти ворота.
І■扇 heshan затворки дверей (воріт); двері, ворота.
阖省 heshSng вся провінція (вцілому).
阖潭 hetan <口> вся [Ваша] сім'я, вся Ваша родина.
Шье.
Щ he єнот.
鹖W
II 	he 1) гірський фазан; 2) кльост (пташка).
IIЖ hedan пташка, яка співає пбред сходом сонця.
heguan шапка воїна, прикрашена пір，ям гірського фазана.
鸦鸡 heji гірський фазан {вважається взірцем сміливості та впертості в боротьбі).
竭h6.
蝎 he червь-дровоточець.
hezen наклеп червя-дровоточця, наклеп з середини (від своїх людей).
韓hi
賴 шкіряні черевики.
礅м
Щ he 1) кісточка (плоду). 2) жорсткий, суровий.
^ he另见gg.
合丨 h6 1)(闭上）закрити що (закриття)〜上书 закрити книгу;〜上嘴 закрити рот;〜上眼 закрити (зімкнути) очі;他一夜未曾〜眼 усю ніч він очі не стуляв (зімкнув). 2)(结合到一-
起)спільно; разом; спів-. ~ 谋 спільно замишляти; спільна змова;〜住 жити разом; 〜租 співоренда;〜编 спільне укладання;〜著 співавторство 3)(全）весь ч.〜城 весь город.
4)(符合）відповідати чому (відповідність); відповідати чому; задовольняти чому.〜条件 відповідати (задовольняти) умови;〜〜理 правильно і спаведливо; логічно і природно; спаведливо і доцільно; благорозумно; зовсім логічно і спаведливо;〜心意 по душі; по серцю; по нутру; по вдачі;样样不〜她的心怠 усе не по ній; їй усе не по душі;不〜时宜 не в дусі часу;这是不〜规章的 це не за статутом; 这皮鞋我穿正〜脚ЦІ черевики мені ПО НОЗІ； 这个菜〜不〜你的口味？ до смаку вам це блюдо?正〜我意 от це по мені. 5)(折合） рівнятися чому; відповідати чому (відповідність).人民币十元〜多少卢布？ скільком карбованцям дорівнює (рівняється, відповідає) 10 юанів? 6)(共计）усьогб.连工 带料〜多个钱？ скільки усьогб коштує матеріал і роббта?
合 2 h厶 <音> "хеп {китайський нотний знак); соль невідм.
合办 heban спільно організувати що.〜的企业 підприємство на паритетних засадах.
合辦花冠 hdt^n-huaguan. < 植 > з'єднано-пелюсткове вінцб.
合胞体 h6b5ofi <生物> синцітий. 合抱ІібЬйо обхват.三人〜的大树дбрево в три обхвати.
hebi сполучення чого з чим; суміш ж. мішанина розм.诗画〜вірші в поєднанні (у сполученні) з живописом;中西〜суміш китайського стилю з європейським.
合并 hebing 1)(竿合在一起）об’єднати що (об'єднання); злити що (злиття); з'єднати що (з'єднання). 三个问题〜起来 i^j■论[з’єднати
і] 	обговорити три питання разом (одноразово);两家商店〜了 два магазини об’єдналися (злилися, з’єдналися) в один. 2) <医> ускладнитися (ускладнення).麻疫〜肺 炎 кір ускладнився запаленням легень.
合并症 hSbingzhSng < 医 > комплікбція; ускладнення.
合不来hS-ЬйІйі (指相处不好）не ужитися; не зійтися характерами (指性情不投姑嫂住 在一起〜невістка і зовиця не могли ужитися в одному будинку;我和他〜ми з ним не зійшлися характерами.
合唱 h6cMng <音> хор; співати хором.混宗〜 .змішаний хор; 二部〜дубт〜小组 хоровий гурток; гурток хорового співу.
合Р昌 Й hechangqii <音> хор; хоровий спів.
合唱团 hechangtuan хор; хоровий ансамбль (колектив).〜团员 хорист; хористка.
合成 h6chdng 1)(组成）складати що (укладання); перебувати з чого.、складатися з чого (додавання).〜谓语 < 语 > складений присудок;三个部分〜一个整体три частини складають одне ціле;这个词是由两个构词 成分〜的 це слово складається з двох словотворчих елементів. 2) < 化 >
синтетичний (синтез, синтезувати що).〜材 料 синтетичні матеріали; синтетика;〜纤维 синтетичні волокна;〜橡胶 синтетичний каучук;〜树脂 синтетична смола;〜汽油


300
синтетичний бензин;有机物的〜синтез органічних речовин.
合成М hecheng'an <it> синтетичний аміак.
合成词 hechengci〈语〉складене слово, hechengshii <Ш> складене число.
合得来 hS-deldi ужитися (уживчивий).我们很〜 ми зійшлися характерами; МіЩіШ 者杉〜він уживається з будь-якою людиною.
合订本 hedingben підшивка розм."人民日报" 一九八四年Н—月份〜підшивка газети "Женьмінь жибао" за листопад 1984 року.
合度 hedu нормальний (нормальність).身材〜 нормальний зріст; нормальна статура.
合法h拖законний (法律上许可的）（за- конність); легальний (легальність).〜政府 законний уряд;〜权利 законні права;〜要求 законні вимоги; ~组织 легальна організація; 〜收入 законні прибутки;〜地位 легальне (законне) полбження;〜斗争 легальна боротьба;〜的斗争方式 легальна форма боротьби 不〜的行为 незакбнна (нелегальна, протизаконна) дія.
合化 hefahua узаконення (узаконити що); легалізація (легалізувати що).使斗争〜 легалізація боротьби.
合法性 hefaxing законність; легальність.
合格 hege відповідати нормі (кондиції, стандарту)产品完全〜продукція цілкбм відповідає вимогам (стандарту);〜质量 якість відповідає нормі (кондиції, стандарту) 〜检查 перевірка відповідає пред'явленим вимогам.
合格证 hegezheng посвідчення [про придатність]; паспорт; сертифікат.
合股 hegu у компанії з ким; на паях;〜公司 акціонерний акціонерне товариство;〜经营 вести справу на пайових (акціонерних) початках.
合半 hehu ―合 і 4).〜要求 відповідати (задовольняти) вимогам(и).
合欢 hehuan <植> альбіція [шовкова]; акація шовкова.
合伙hShu5 —►合股.
合击 hejl атакувати (напасти) загальними (об'єднаними) силами; спільні удари.
合计1)(总共）усього;(共计)рйзом.〜到了 六十人 прибуло всьогб шістдесят чоловік;各 项幵支〜需五十元р^зом на всі витрати потрібно 50 юанів. 、
合计 hd-ji 1)(盘算）думати над чим. 一下怎么 办 подумати, як бути (що робити);我们正在 〜这件事呢ми саме над цим думаємо;这问题 必须好好地一 це питання варто гарненько продумати (обміркувати). 2)(商量)радитися; обговорювати що (обговорення)大家一，这 事该怎么办 порадимося (поговоримо) разом, як упоратися з цією справою.
合剂 heji <Ш> мікстура; суміш ж.
合金h6jTn <冶> сплав.巴比~ бабГг;炼制〜 легування; легований чавун.
合金钢 hejlngang <冶> легована сталь,高〜 високолегована сталь.
合 Ш hejm 〈书〉з'єднатися шлюбом; одруження книжк.\ весілля.
合干lj hekan спільний друк; спільний випуск.
合口 h6k6u 1)(伤口 长好）зажити (загоєння); закритися; затягтися,使伤口〜заживііти рану;伤还没〜рана ще не зажила (не закрилася, не затяглася). 2)(适□) приємний на смак; смачний.
合理 (有道理）розумний (розумність);(适
当）раціональний (раціональність);(正当） спаведливий (спаведливість); законний (законність);(合逻辑）логічний (логічність). 〜要求 спаведлива (законна) вимога;〜措施 раціональний (розумний) захід;〜的行为 розумний (логічний) учинок;〜密 t直 раціональна загущена сівба (посів);〜地使用 资金 раціонально використовувати засоби; 他说的话4艮〜йогб слова цілкбм спаведливі (розумні, логічні).
台理化 hellhua раціоналізація (раціоналізувати що)〜措施 раціоналізаторський захід;〜建议 раціоналізаторська пропозиція.
合理性 heltxing раціональність; розумність; доцільність; спаведливість; логічність.
合力 hdi 1)(一起出力）загальними силами; спільними зусиллями.同心〜у повному єднанні і загальними силами (спільними зусиллями). 2) 〈理〉 рівнодіюча
(результуюча) сила.
合流 hSliii 1)(河流汇合）злиття двох рік. 2)(思 想行动上一致）збігтися (збіг).
合龙 helong перекриття прориву; змикання [греблі].
合拢 helong зібрати що.
合酶素 hdmSisii〈药〉синтоміціін.
合谋 hemou співучасть; посібництво.
合拍hdpai 1)(符合节奏）у такт.唱得很〜 співати в такт. 2)(协调）відповідати чому (відповідність); бути у відповідності з чим; погодитися (узгодження); бути в згоді.这种 意图是同…完全〜的подібні наміри цілкбм збігаються з чим (відповідають чому).
合群h6qdn 1)(和大家合得来）компанійський розм.; товариський (товариськість).有的小 孩不〜дбікі діти нетовариські (відрізняються некомунікабельністю). 2)(结成团 体）об'єднатися (об’єднання).
合身 heshen підходити [по мірці, по росту].这 套衣服你穿很〜цей костюм добре на вас сидить; цей костюм вам саме (упору); цей костюм сидить на вас як влитий.
合十 heshi скласти долоні [у знак вітання].
合适 heshi відповідний (підходити); зручний. ~ 的机会 відповідний (зручний) випадок;这双 鞋我穿着正〜ці черевики мені саме (підходять, упору);价钱还算〜ціні можна сказати, підходить (відповідна);这工作对他 很〜ця роббта йому підходить;这样做〜吗？ чи зручно так учинити?这有什么不〜的！ що тут незручного!如果你觉得〜的话якщб це вас влаштовує.
合算hSsuan 1)(上算）вигідно.这有什么〜不〜的 що отут вигідного або невигідного. 2)(计算） підрахувати що (підрахунок); розрахувати що (розрахунок).〜一下今年的收成 підрахувати врожайність цього року;〜-一下， 每个人应发多少 розрахувати (підрахувати), скільки варто видати кожній людині.
合题 heti <哲）синтез.
合同 hetong контракт; дбговір.租赁〜орендний дбговір; дбговір про лізинг;产销〜 промисловий; побутовий дбговір;签订〜 укласти контракт (дбговір);取消〜 анулювання дбговору;违反〜порушення умов контракту.
合 й hewei 1) <军> оточити що (оточення); узяти що в оточення. 2)〈书〉—»•合抱. heye шарнір.
合宜h6yi —►合适.
合议庭 heyiting <法> [народний] суд за участю народних засідателів.
合意、heyi до душі кому; до серця кому.这ІП作 他很〜ця роббта йому по душі (по серцю); роббта ця йому дуже подобається.
合营 hSying (共同经营）на паях; на пайових засадах;(公私合营）державно-приватне.企 业〜підприємство на паях;公私〜企业 державно-приватне підприємство;全4亍业公 私 ~ погалузбве перетворення приватних промислових і торгових підприємств на змішані державно-приватні.
合影 h6yTng 1)(一块儿照相）зшітися разом (групою).〜留念 знятися разом на пам'ять. 2) (一块儿照的相片）rpynoBd (колективна) фотокартка
合澈 h6zh6 1)(协调一致）Єдність (єдиний); згода (згодний).不〜немйє єдності; немає згоди;他们的想法完全〜у них повна єдність думок (згода в думках). 2)'(押韵)римуватися; римований; із римою; у риму.
合子 h6zT <生物> зигота.
合奏 hezou <音> колективне виконання на музичних инструментах.管乐〜виконання духового оркестру.
合作 hezuo співробітництво (співробітничати з ким).〜事业 кооперація; кооперативна справа;〜医疗制度 кооперативна система охорбни здоров'я; кооперативна лікувально-оздоровча система; 〜医疗 кооперативний медпункт;〜分工 поділ праці і співробітництво;技术〜технічне співробітництво;抱〜的态度 стояти на позиціях співробітництва з чим;不〜відмбва від співробітництва.
o' hezuohua кооперування (кооперу¬
ватися). 农业〜运动 рух за кооперування сільськбго господарства 农业〜运动高潮 підйбм у кооперуванні сільськбго господарства.
hezuoshe кооператив; кооперація 作总称).农业生产〜сільськогосподарський виробничий кооператив; сільськогосподарська виробнича кооперація;消费〜спо- живчий кооператив; споживча кооперація; 农村消费〜сільпб; сільське споживче товариство;供销〜постачіпьнцько-зб和овий кооператив; постачальницько-збутова кооперація;初级〜кооператив (кооперація) нижчого типу;高级〜кооператив (кооперація) вищого типу; кооперативне
підприємство;力口入〜вступити в кооператив; взяти участь у кооперативі.
合作制 hezyozhi кооперація.
何
he.
何 he 1)(农示疑门)що; що таке; як; який.他


301
足〜人？ хто він такий?此系〜物？ що це таке? що це за річ?真不知从~说起 я, справді, не знаю, з чого й починати; ІЙ7» 又有〜 Ifl ! який сенс (що за користь), якщо навіть і скажеш! 2) 示反问)хіба; навряд чи; який;
w/o〜济勺1 寒 хіба це допоможе? навряд чи це може допомогти;〜愁办不成 яка може бути розмова, що нічого не вийде? [навіть] і мови не може бути, що нічого не утвориться;〜足 Ш Ш чи варто про це говорити? не варто подяки;有〜不可 а чому б і ні (не так)? що тут неприпустимого (поганого)?谈〜容易 не так уже прбсто; навряд чи так легко 这事与 他〜干？ при чому тут він? яке йому до цього
ДІЛО?
何必 hebi навіщо [же]; до чого [же]; з якого дива.〜多此—举 до чого город городити;你〜 自寻烦恼 навіщо (до чого, з якого дива) тобі напрошуватися на неприємності;你〜瞒着我 навіщо (до чого, для чого) ви від мене приховуєте;早知今曰，〜当初 якби [у свій час] я знав, що усе так трапиться, то нічого було б мені і город городити; знав би, так не брався б; не взявся б за це, коли передбачав би нинішнє полбження.
何不 Ш)й чому [же] не; чому б не.你〜早说？ що ж (чому ж) ви раніш не сказали?你〜试 试? чому б вам не спробувати? чому ви не спробуєте?
何尝hechang хіба.这事他〜不懂хіба могло бути (коли бувало), щоб він навіть цього не розумів;我〜不想І:只是没有工夫罢了 та невже я не хотів піти? прбсто не було часу.
何営 hechi〈书〉навіть більше; навіть значніше. 〜百倍нйвіть більше у сто крат;〜天壤之别 відрізнятися як небо від землі; [що] небо і земля.
何处 hSchCi де; куди 他住在〜？ де (у якому місці) він живе?你打算往〜去？ куди ви маєте намір їхати?这消息是从〜来的？ відкіля такі дані?
何等hddgng 1)(什么样）який,他是〜人物що він за людина? хто ж він такий? 2)(多么）як; який; що за. що за краса! яка краса! як красиво!我们的生活〜幸福丨як щасливо ми живемо! яке щасливе в нас життя!
何妨 hefang чому б [і] ні; не завадило б; [ніщо] не заважає.〜试试？ чому б і не спробувати? не завадило б (не завадить) спробувати;这有 〜？ що тут такого (поганого, страшного)? що за лихо?
何故 hegu чому.不知〜невідомо чому; невідомо, з якої причини; невідомо, у чому справа (причина).
何苦 hekii з якого дива; із якої радості; що гарного (веселого)!你这是〜呢！ ну навіщо ж ви так!冒着这么大的赶去看‘影，〜呢з якої радості (з якого дива, що гарного) під зливою тягтися в кіно?你〜跟他争辩 охбта тобі сперечатися з ним!
f可况 hekuang тим більше; більш того; до того ж; що ж (про що ж) тоді говорити.〜这也不是他 до того ж це навіть не його обов'язок; більш того, це навіть не його обов'язок;连你 〜якщб ви не встигнете, то я і
ПОГОТІВ,
何乐而不为 he le er bu wei чому б і не зробити.
何其h邮—何等2).〜荒谬як [усе це]
нерозумно (дико); до чого ж це нерозумно (дико); що за дичина; яка це дурість〜相似乃 尔 яка разюча подібність; до чого все це схоже (сходиться, збігається);〜毒也 до чого це підло!
何去 f可从 he qu he cong який обрати шлях; визначити свою позицію; зважитися на щось визначене. 由你们自己决定як# обрати шлях - [зважте і] вирішуйте самі.
何如hSni 1)(怎么样）чи що; як.试试〜？ давай спробуємо, чи що? ну як, можливо, спробуємо?我不知他是~人 я не знаю, що він за людина. 2)(不如）не краще 与其求人， 〜自己来办 замість того, щоб просити інших, самим узятися за діло.
何时 heshi коли; у який час, коли це трапилося? 这是〜发生的？ у який час це відбулося?
何首乌 heshouwu <药> горець багатоквітковий.
何谓 hSwSi <书> 1)(什么是）що таке; що значить; про що говориться.〜功利主义？ що таке (що значить) утилітаризм? 2)(指什 么）що значить; що мається на увазі під чим; що мається на увазі, jit〜til ? що це значить? що під цим припускається? що мається на увазі в даному випадку?
何许 hSxti який.此〜人也？ хто він такий?
何以h今ї чому; відкіля;(怎么）як.〜见得？ відкіля це видно? з чого це видно (випливає)? відкіля (із чого) ви взяли? чому ви так думаєте?他昨І同意了，今天〜X反对？ учора він погодився, так чому ж сьогбдні заперечує?
何在 hezai〈书> у чому; де.原因〜？ у чому (де) причина?
ММТ hezhiyu як це могло бути, що...
як це могло бути (трапитися), що він до цього дожив; не може того бути, щоб він так низько впав.
河hd
河 he ріка.〜西 на захід від річки;部队过了〜 загін переправився через річку.
令可岸 he^an берег річки.
河鮮 hebang анодонта; беззубка.
河汊子 hecha-zi відгалуження ріки.
河川 h6chu5n річки мн.
?可）1| 学 hechuanxue потамологія.
河床 hechuang русло [річки]; річище [річки].
河道 hedao [річковий] фарватер;〜狭窄 вузький фарватер (вузьке русло) річки;〜变迁 переміщення русла;〜狈!І量 річкова зйомка;〜 整治 виправлення річкового фарватеру.
河防 hefang берегова служба [по боротьбі з паводком].
夕可月巴 bef6i річковий мул [як добриво].
河工 hSg6ng 1)(治河工程）річкові роботи. 2) (治河工人）робітники по річкових роботах.
河沟 hdg6u струмок.
河谷 hegO долина річки.
河 口 h6k6u гирло [річки].
河狸 hdli <动> [річковйй] бобер.
河流 hdliii річки мн.
河柳 h61iti <植> вербі Матсуди.
河卵石 hduSnshi <述> річкова галька.
河马 h6m6〈动〉бегемот; гіпопотам.
河泥 hSni річковий мул.
河清海晏 he qTng hai yan гладінь; панує спокій.
河曲 hequ закрут [ріки].
河渠 hequ річки і канали.
М 山 h6shan територія [країни]; рідна земля; рідна країна.祖国的〜多么英雄壮丽！ велична і прекрасна наша Батьківщина (рідна земля)!
?可水 heshui річкова вода; вода [із] річки.〜侵蚀 ерозія річкової води.
夕可滩 hetan обмілина ж.; плавні мн.
河套 h抽о 1)(河曲）закрут; вигин річки. 2)(河 曲围着的地方）закрут. 3) (Hetao,黄河河套) Хетао; вигин ріки Хуанхе.
?可套人 Hetaoren <考）хетаоський синантроп.
河膝 h拙п <功> собйка-р“ба.
J可夕卜星云 hewai-xlngyun <天> позагалактична туманність.
河湾 hewan заводь ж.; затон.
》可网 hewSng річкова мережа.
河系 hM〈地理> річкова система.
?可虫下 hexia річковий рак; річкові чиламси.
MM hexie прісноводний краб.
河源 heyuan джерело [річки].
?可 is heyun річковий транспорт; річкові перевезення.
^0 另见 hS; huo; hud.
和1 q —和气1).和睦.对己〜，对敌狠 доброзичливість до друзів і нещадність до ворогів;他俩不〜вони не в ладах; у них нелади; у них натягнуті стосунки. 2)和平； 和解.水〜просікти миру. 3)(不分胜4) нічия; у нічию.〜棋 зіграти партію внічию.
和 2 1)连带)：〜衣而卧[лягпі] спати, не
роздягаючись. 2)(与）і; так.工人〜农民 робітники і селяни;只有我〜他知іі тільки я та він знаємо. 3)(跟，对）із ким-чим.党〜群 众的关系зв’язбк партії з масами;〜大家一起 去 піти разом з усіма;〜这个差不多 міпо чим відрізнятися від цього; немає майже відмінностей;〜这个相比 у порівнянні з цим; 几乎〜新的—样мййже [що] як новин;我〜他 看法不同 бачення ним різних поглядів на речі. 4) <数> с^ма，两数之〜с^ма двох чисел.
和1 璃 he'Si ласкавий (ласка); м5який (м'якість). 〜可亲 привітний.
hechang ласкавий (ласкавість). віяв ласкавий весняний вітерець.
和风 hefeng ласкавий (теплий, тихий) вітерець.〜拂面 віяв у лице ласкавий вітерець.
和风细雨 hefeng-xiyu "помірний (теплий) вітер і невеликий (дрібний) дощ"; помірні, м’які заходи; із делікатною тактовністю.采取〜的方法 застосовувати помірні, м'які стосунки; чинити (діяти) з делікатною тактовністю.
和)]艮 hefu кімоно невідм/, японська сукня.
和好 hehao відновити дружні стосунки.〜如初 стати дружними, як * колись; знову стали дружні між собою; відновилися колишні дружні стосунки;他俩〜了 вони помирилися.


302
和缓 hehuSn 1)(平和）м'який (м'якість); зм'якшитися (зм'якшення).态度〜м’як豸 віднбшення; 〜了 зм’якшитися; Щ
性〜засіб не із сильнодіючих;语气〜多 了 тон став більш примирливим (м'яким);局势〜了 обстановка розрядилася. 2)(使和缓） зм'якшити що (зм'якшення); розрядити що (розрядка).为了〜紧张气氛 щоб розрядити напруженість атмосфери;这些建议为~边境 局 Щ 开辟 了道路 ці пропозиції відкрили шлях до розрядки обстановки на кордоні, hehui мирна конференція.
和角？ heji6 мирний дозвіл; мировароад/.; піти на мирову; полагодити (залагодити) справу миром; викурити люльку миру.双方〜了 обидві сторони пішли на мирову; дві сторони помирилися;他们都有〜的愿望У них було прагнення до мирного рішення (врегулювання) питання.
和局h句й <体，棋> нічші.打成〜скінчатися (зіграти) унічию.
hele дружно і весело.
和睦 h6mCi згода; дружба (дружний).〜的家庭 дружна родина;〜相处 жити дружно (відповідно до); жити у мирі і злагоді (дружбі); жити в пбвній згоді; ужитися [поруч] із чим.
和暖 h6nuan теплий (теплота).〜的天气 тбпла погода;〜的阳光 теплі промені сонця；房间 里很〜у кімнаті тепло.
和盘托出 pan tuo chu сказати все приховування; сказати усе, нічбго не приховуючи; викласти що начистоту.
和平hoping 1)(无战争状态）мир.〜政策міірна політика; політика миру;〜谈判 мирні переговори;〜时期[у] мирний час;〜环境 мирна обстановка;〜运动 рух за мир;〜解决 мирне вирішення;〜攻势 мирні нападки;〜人 士 прихильники (поборники) миру;〜骗局 демагогія про мир;〜阴谋 темна змова під ширмою (під вивіскою) миру;〜麻癖思、想 демобілізаційні настрої;〜演变 мирна еволюція;〜共处 мирне співіснування;〜利用 Ш -? Йь використання атомної енергії в мирних цілях;资本主义〜氐入社会主义的谬 论 абсурдне твердження про мирне вростання капіталізму в социалізм. 2)(温和） м'який (м*якість); добродушний (добродушність); (不猛烈）помірний (помірність). 药性〜ліки не із сильнодіючих; лікувальна дія [ліків] виявиться поступбво.
和平鹤 hepingge голуб миру.
和平主义hSpingzhtiy'i〈政> пацифізм.资产阶 级〜буржуазний пацифізм. 和平主义者 h6pingzhiiyizhS пацифіст; пацифістка.
和气 hd-qi 1)(态度温和）привітний (привітність); ввічливий (ввічливість); добродушний (добродушність).对人要〜 треба бути привітним (ввічливим) із людьми; ІЙ说得f艮〜усе було сказано дуже чемно (у ввічливій формі). 2)—> 和 1Ш. 3)(和睦的感6) дружні стосунки.有伤〜порушити мирну згоду; псувати дружні стосунки.
和善 heshan добродушний (добродушність).
和尚 he-shang бонза ч.\ [буддійський] чернець.
和声 hdsh6ng <音> гармбнія.
和声法 h6sh6ngfS <音> гармонізйція.
和声学 hdsh6ngxu6 <音> гармонія.
和琪老 heshilao миротворець; примиритель.当 〜виступати (бути) миротворцем (примирителем).
和数 hdshii <数> с^ма.
和顺 heshun м'який (м’якість); тихий;
сумирний,她性情〜вонй за натурою м'яка (тиха, лагідна, сумирна); у неї м’який (тихий) характер; вона тихої вдйчі.
和谈 hetan мирні переговори.进 4亍〜вести мирні переговори.
和婉 hdwSn м’яко; делікатно.〜地规劝[м’^іко і] делікатно умовляти (радити); дати делікатну пораду.
和弦 hSxidn <音> акбрд.
和 谐 h6xi 泛 гармонія (гармонійний,
гармонічний). 音调〜 гармбнія; гармонійність; милозвучність;颜色〜 гармонійне сполучення (гармонія) фарби;声 调不〜дисонйнс.
和胞 hexu ласкавий (пестливість); теплий (теплота).〜的阳光 тепле (лагідне) світло сонця;春风〜ласкавий (теплий) весняний вітерець.
和颜悦色 he yan yue se привітно; ласкаво; із привітним (ласкавим) обличчям (виглядом).
和易 heyi добродушний (добродушність);〜近 А добродушний і уважний (доступний);性 '睛〜гірний характер; лагідність натури.
heyue мирний дбговір. уклйсти мир (мирний дбговір).
和衷共济 ^iong gongji у повному сцнанні і згоді;
догги заоднб (спільно, рука об руку); дЬгги спільними зусиллями (загальними силами), як один; злагоджено співробітничати.
铪
he.
令合恪 h^-le локшина з гаолянового (гречаного) борошна.
he另见hi
荷 he <植> лотос індійський.
荷包ІійЬЗо 1)(随身带的小包）гаманець. 2)(衣 袋）кишеня.
荷包蛋 he-baodan глазуння.
荷尔蒙 h6’6m^ng <药> гормон. 荷花 h^hua 1)(莲的花）квітка лотоса. 2)—荷.
荷兰人 Helanren голландець (голландський); голландка.
helanyii голландська мова.
荷兰猪 h犯nzhii <动> морські свинка.
核
核h6 1)(果实的中心）кісточка; ядро.杏〜 абрикосова кісточка; кісточка морелі;胡桃〜 ядро [волоського] горіха. 2)(核状物）ядро. 细胞〜ядро клітки; клітинне ядро. 3)(原子核) ядро атома; атомне ядро; ядерний.〜动力装 置 ядерна силова установка;〜大战 велика ядерна війна; ”〜保护伞 ” "?ідерна парасолька";〜优女} ядерна перевага;〜火国 ядерна держава;无〜国家 неядерна країна.
核裁军 hecaijiin ядерне роззброєння.
核磁子 hecizT〈理> ядерний магнетон.
核蛋白Іі&ШіЬйі <生物
нуклеопротеїн.
核弹头 Іі&Шпби <军> адерна боєголовка.
核定 heding затвфдити що (затвфдження); розглянути і винести рішення.送请上级〜 представити у вишу інстанцію на затвфдження; 〜资本 затвфджений капітал.
核对 hedui звірити що (звіряння); перевірити що (перевірка).〜事实 звфити факти;〜印鉴 звфити печатки;笔迹 звірити почерк;〜正副本 звїрити копію з оригіналом;〜材料 перевірити дані;〜人 数 перевірити кількість людей;帐目己〜过 рахунки вже перевірені (звірені).
核说诈 адерний шантаж.〜政策 політика
адерного шантажу.
核反应 hSfSnying <理> адерна реакція. 核反应堆 hdf§nyingdUT <Щ> адерний реактор. 核分裂 Мйпію〈理> пбділ ядра; розщеплення атомного ядра.
核果 h6gu6 <植> костянка.
核黄素 h6hudngs£i < 药 > рибофлавін; лактофлавін.
核基地 h6jWi ядерна бйза.
核计 heji підрахувати що (підрахунок).〜一下 要用多少钱 підрахувйти (прикинути), скільки буде потрібно грошей.
核价 hejia калькуляція (калькулювати що).
核价员 h6ji螽уийп калькулятор.
核减 haji^n скоротити що (скорочення); урізувати що (урізування) розм.
核交易 hejiaoyi ядерні угоди.
核扩散 hekuosan поширення ядерної зброї.
ШШ&Т helongduan ядерна монополія.
розбити ядерну монополію; покінчити з ядерною монополією.
核能hSnSng 核子能.
钱潜艇 hSqidnfing <军> атомний підводний човен.
核燃料 h6rdnli&o ядерне паливо.
核仁 h6r6n <生物> ядерцб; нуклеоль ч.
核实 heshi точно установити що; перевірити що- (перевірка).〜产量 установити точну кількість продукції;根据〜材料 по перевіреним даним.
h^shiyan ядерне випрббування. 〜 ядерне випрббування в атмосфері;地下〜 підземне ядерне випрббування;夕卜层空间〜 ядерне випрббування в космічному просторі.
核酸 hSsu^n <化> нуклеїнова кислоті.
核算 hesuan калькулювати що (калькуляція); розраховувати що (розрахунок); обчислювати що (обчислення); перевіряти розрахунок. 〜成本 калькулювати собівартість;经 济〜господарський розрахунок; госпрозрахунок; 基本〜单位 основні госпрозрахункові одиниці.
核糖h細ng <化> риббза.
核糖核酸 hdtdng hesuan <化> рибонуклеїнова кислота; РНК.脱氣〜дезоксирибонуклеїнова кислота; ДНК.
核桃 he-tao 1) <植> горіх [волоський] 2)(指果 实）горіх.〜蛋糕 горіховий торт.
核外电子 hSwM-diAnzT < 理 > позаідерний електрон.
核武器hewiiqi〈军〉ядерна зброя.战略〜


303
стратегічна ядерна зброя;〜名备 запас ядерної зброї;无〜地区 зона, вільна від ядерної зброї; без'ядерна зона;全面禁止和 彻底销毁〜повна заборона і повне знищення ядерної зброї;中国在任何时候、任问情况 下，都不首先使用〜Кш^й нікбли і ні заяюіх обставин не застосує першим ядерну зброю.
核销 hexiao [дозволити] списати з рахунку; затвердити витрату [після розгляду].
核七、hexln ядро; центр; кістяк.领导〜керівне ядро; керівний центр;起〜作用 відігравати роль кістяка;党的〜小组 партійна група-ядро; партійне керівне ядро;马克思列4s主义〜 |'ц]题 кардинальне питання марксизму- -ленінізму.
核装置 hezhuangzhi ядерна установка.
核准 hezhiin затвердити (затвердження); санкціонувати що (санкція).〜预算 затвердити кошторис (бюджет);经有关单位 〜од句)жати санкцію відповідної установи.
核子 〈理〉нуклбн; ядро.〜燃 Ядерне паливо;〜反应іцерна реакція;〜物理学 ядерна фізика.
核子力 hezili ядерна сила.
hezlneng <Щ> адерна енергія
涸
涸傲之駙 he zhe zhl fu як (що) риба без води; [опинитися] у безвихідному становищі.
he.
盒 коробка; картонка;(暗盒）кас打а.火柴〜 коробки з-під (для) сірників;饭〜коробки для рису;帽〜капелкішна картонка;目艮镜〜 футляр для окулярів;糖果〜корббки для цукерок; бонбоньєрка застар. 木〜 дерев’яний ящичок; 一糖果 коробка цукерок (із цукерками); 一火柴 коробка сірників.
颂h6.
会页 he〈解〉щелепа верхня щелепа; "F〜 нижня щелепа.
颂下腺 hexiaxian <解> підщелепна залоза.
h6 另见 Mo.:.
絡 he <动> єнотовидний собака; уссурійський єнот.
翮hi
翮 1)(鸟羽的莲）стрижень пера. 2)(翅膀） крило.振〜高飞 розправивши крила, злетіти вгору.
hS 另见 хій.
吓h6 <叹词> ех; ой.〜，怎么能这样呢！ ех，як можна так поступати! ой, не можна ж так [чинити, діяти]
何h、
何 荷（нбсти，носити).
嘀 h色另见 xiao; xiao.
В高 1掏 heb§ 1) різкий (про звук); 2) різкий, суворий, жорсткий; 3) гарячий, ждркий; 4) задовблений,весрлий.
知I he.
少高hehe палаючий, пломеніючий; той, який
горить гарячим полум'ям; охоплений зростаючим вогнем.
he 另见 h6; huo; huo.
和 1)(跟卷卩S ) підспівувати кому; підтягувати (підтягування), підспівувати (підхопити) 一 唱百〜хбром. 2) (_ 诗） скласти вірші у відповідь кому.
贺hi
贺 he поздоровляти кого з чим (поздоровлення); висловити поздоровлення.〜功 поздоровляти з нагородою за заслуги.
贺辞 hed вітання; поздоровлення; вітальне слово; вітальна промова; адреса (专指书面 贺辞).
贺电 hedian вітальна телеграма.
贺客 heke людина, яка поздоровляє з ким-чим.
贺礼 h会її подарунок.
贺 ^ henian поздоровляти з Нбвим роком; новорічне поздоровлення; новорічний візит. 到朋友家去〜 піти до знайомого з новорічним візитом.
贺年片 h^nianpian новорічна листівка.
贺喜 hex! поздоровляти кого з чим (поздоровлення).
贺信h6x'm поздоровний лист.收到很多〜 отримано багато поздоровлень.
另见
荷 he 1)(肩扛）нести на плечі (на плечах) що.〜 枪 нести на плечі гвинтівку; із гвинтівкою на плечі;〜锁 нести на плечі мотику. 2)(负〜棚担） тягар; ноша; відповідальність.肩负重〜 лежить на кому важкий тягар (важка ноша); нести велику відповідальність. 3)(表示客气） будьте ласкаві; удостойте,请予答复为〜 будьте ласкаві відповісти; удостойте відповіддю; не відмовте в люб’язності відповісти.
hezhong <^> навантаження.
ИЩ he 另见 h6.
喝 he (喊叫）кричати (лемент); окликнути кого (оклик); гикати (гик, гикання) розм.大〜一 声，追上前去 із криком (із голосним лементом) кинутися навздогін; 口肖兵〜了 ~声： “站住! ” вартовий голосно крикнув: "стій!"; пролунав оклик (окрик) вартового: "стій!"
喝彩 hecSi голосно кричати браво; улаштувати овацію.得 Ш 〜віікликйти захоплене схвалення; знайти рукоплескання;齐声〜 вибух захопленої овації; вибухнула загальна овація.
喝倒彩 he daocai освистати кого; ошикати кого; шикати кому.
喝令 heling різко скомандувати; наказати кому твердим тоном.
喝问 hewen різко (грубо) запитати кого.
揭hi
揭 he бурий; коричневий.
褐家鼠 hejiashti <动> сірий пацюк.
揭煤 hemei <矿> буре вугілля; лигніт.
褐铁矿 hpti6kuang〈矿〉бурцй залізняк;
лимоніт.
褐:!二 hdtii бурозем.
褐藻 hSzao <植> б^рі вбдорості.
赫bL
赫hb 一赫兹.
赫 Ш hehe блискучий.〜有名 знаменитий; голосне ім'я; користуватися широкою популярністю;〜有名的人物 знаменитість; людина з голосним ім’ям; людина, що користується широкою популярністю;战功〜 блискуча перемога; блискучий військовий подвиг. г
赫然 hWn 1)(突然呈现）раптбво (раптовість).前面〜出现一只猛虎раптбво з’явився лютий тигр. 2)(形容大怒)：〜而 怒 розлютуватися.
赫哲族 Hezh^zu "хечж^" (одна з національних меншин Китаю).
赫兹 hSzT герц.
鹤М
鹤 he журавель ч.
鹤发童颜 he fa tang yin сивий старий із моложавим лиц^м.
鹤立鸡群 he li jT qun "журавель серед курок"; біла ворона; бути головою вище [за всіх]; бути на гблову вище; велетень серед пігмеїв.
鹤嘴镐 hdzuTg3o кирка; кирка-мотика;(矿工用 鹤嘴镐)кайлй; кайло.
壑k
壑hS丨山沟）яр;(深州）безбдня ж.;(大水坑） водоймище.千山万一незліченні гори й прірви.
Ми-
hei.
黑 h6i 1)(黑色）чбрний (чбрнота, чорніти).〜衣 月艮чбрна с^сня; чбрний одяг;他穿着一身〜衣 月艮 він весь у чорному; він одягнений в усе чорне;〜头发 чорне волосся; чорноволосий; 〜面孑L смагляве обличчя; смугляволиций;〜 皮肤 смаглява шкіра; смуглявошкірий; темношкірий;〜目艮睛 темні очі; темноокий; чорноокий;〜染 пофарбувати в чбрний колір. 2)—黑暗 1).天〜了 стемніло; стйло темно; смерклося;屋子里很〜у кімнаті дуже темно. 3)(反动的）чбрний.〜会 чбрна конференція.
黑暗 hei an 1)(无光）темний (темрява); похмурий (морок); пітьма.在〜中坐看 сидіти в темряві. 2) (^ IE X) чбрний; темний (темрява); похмурий (морок).〜势力 темні (чорні) сили; мракобісся;在〜的旧社会里 у безпросвітному старому суспільстві;世界一 定要走向光明，而决不是走向〜світ неодмінно піде до світла, а ніяк не до мороку.
黑白 heibai 1)(黑色和白色）чорно-білий. ~ 电影 чорно-біле кіно;〜电视 чорно-біле телебачення;〜胶卷 чорно-біла плівка. 2) (是非）істина і неправда; прйвда і неправда.〜分明 ясно і чітко; дуже чітко; без змішання.
ШЙМ* heibaipian <Ш> чорно-білий фільм.
黑斑蚊 h6ib5nw6n〈动〉кусйка. heibSn класна дошка.
Ш tfP. heibSnbao стінгазета, написана на


304
чорній дошці.出〜випускйти стінгазету.
黑帮 heibang чорна зграя (банда).反革命~ контрреволюційна чорна зграя.
і截豹党 Heibaodang Партія "чорний леопард".
黑道Іібісійо参阅“走黑道z6u heidao,,<
黑地 heidi незареєстровані землі, сховані від влади при обліку.
黑店 heidian кубло-нічліжка ч.; чорний притон.
黑紹 h6idi§o <动> сбболь ч.
Ш 洞洞 heidongdong темним-темно; дуже темно; непроникна темрява; непроглядна пітьма; безпросвітний морок.
黑豆 heidou чорний соєвий біб.
黑格尔主义 h6ig6’Srzhiiyi <哲> гбгель
黑管 hgiguSn <音> кларнет.
黑锅h6igu6参阅“背黑锅Ьбі hgigu6”.
黑糊糊 hgihiihii 1)(颜色发黑）чорний (чорнота). 〜的泥 чбрна глина. 2)(光线 І暗）похмурий (похмурість, сутінок); темнуватий; напівтемрява (напівтемний); напівморок. Ж 子里一的 у кімнаті [стояв напівморок ;天〜 的 стояли сутінки. 3)-> 黑压正.
Ші5 heihua <1吾> арго невідм.; злодійська мова (жаргон); блат; блатна музика. 土匪〜 бандитський жаргон.
黑桦 Іібіїшй〈植〉бер&а чорна.
黑综 heihuan <动> чбрний амур.
黑货 hgihud 1)(私货）контрабанда; контрабандний товар. 2)(反动论调）мотлох 修正主义〜ревізіоністський мотлох;抛出〜 витягти чорний мотлох.
黑家鼠 hgiji^shii <动> чбрний пацюк.
黑晶 h6lj了mg〈矿> морібн.
黑浙青 h6iHqTng <矿> альбертіїт.
黑憐 heilin <化> чбрний фосфор.
黑麦 heimai жито c. 、
黑萄 heimei <植> ожііна.
黑霉 h6im6i〈生物>ч6рна цвіль.
黑名单 heimingdan чорні списки.
黑幕 heimu [темна] підгрунтя; закулісна сторона.〜重至 багато закулісних інтриг; чимало темних підгрунть.
黑钱 h6iqidn темні гроші;(贿赂）xa6dp; винагорода --
黑琴鸡 heiqinjl〈动〉тетерев; тетерук; тетеря.
黑热病 h6ir6bing <医> кал^-азйр ч.
黑人 heiren негр; негритянка.
heise чбрний колір; чбрний (чорнота).
属 чбрний метал;〜冶金学 чорна металургія; чбрний (димовий) порох.
黑色素 h6is6sCi〈生理> меланін.
黑纱 heisha креп; жалобна пов'язка.
黑市 heishi чбрний ринок; чорна біржа,〜价格 ціни чорного ринку.
黑手党 heishoudang мафія.
黑死病 h5islbing <医> чумі 黑穗病 hgisuib'ing <农> голбвня,小麦〜голбвня пшениці.
黑桃 heitao <纸牌> піки лш” пікова масть.〜皇 后 пікова дама.
黑体 hgitT 1) <印> жирний (чбрний) шрифт. 2)〈理〉чорне тіло.〜福射 випромінювання
чорного тіла.
Ш І heitii <і也质 > чорнозем; чорноземний ґрунт.〜地带 чорноземна смуга.
helwiikuang <^Ґ> вольфраміт; залізна
юла.
黑心 heixln 1)(坏心)чорна (злобна) душА 起了 ~ зародився злий (чбрний) намір; заговорив зчорна. 2)(心肠恶毒）злий (злість); злісний (злостивість); злочинницький (лиходійство). 〜的地主 злий (злісний) поміщик.
Ш jg heixin < Р > анонімний лист; анонімка прост.
黑星病 hSixTngbing <农> napuid.苹果〜парша яблуні.
ШШШ heixlngxlng〈动〉звичайний шимпанзе.
黑,熊 heixiong чбрний ведмідь.
黑越越Мхйхй —>黑翔翔2).
黑 Ж Ш heiyaya пітьма; безліч; похмурий (похмурість); темний.路旁站着〜的一4人 біля дорбги стояло безліч народу;远处是一 片〜的树林 удалині тягся темний ліс; удалині чорнів ліс.
黑杨 heiyang <植> осокір ч.; тополя чорна.
黑夜 heiye [темна] ніч.
黑影 heiying тінь ж.
黑油油 heiyouyou синьо-чорний; чорний- пречорний.〜的头发 синьо-чорні (чорне- пречорне) волосся; волосся кольору воронячого крила (як вороняче крило).
黑翔翔heiyouyou 1)—黑油油.2)(昏暗） сутінковий; сутінок; напівморок; напівтемрява (напівтемний).四周〜的 навкруги стояв сутінок (напівморок, напівтемрява).
黑鱼 h6iyii <动> змієголбв.
黑云母 Ьеіуйптй〈矿> біотит; чорна слюда.
黑藻 heizao <植> гідрапла мутовчаста.
Ш# heizhong негроїдна (чорна) раса.
黑竹 heizhu <植> листоколісник чбрний.
黑子 h6izT 1)〈书〉(黑溶)чорна родимка. 2)〈天〉 сонячні плями 3)〈棋〉чорні [фігури] (у шахах).
嘿Ж
嘿hei. 1)(表示招呼）гей.〜，快点儿-гей, кваптеся! ну, скоріше!〜，谁在гей, хто там? 2)(表示得意)от це так. 真不错 от це
так, здброво вийшло. 3)(表示惊异）ой; ох; ах; ух; ну•〜，下雪了！ ой (ох), сніг пішов!〜， 真行！ ах (ох, ой), який молодець! ну і молодець! 好大的鱼！ ух，якй рибгіна!
嘿嘿 heihei регіт (реготати).
hen.
拫 hen 1) тягнути, волочити; 2) відштовхувати.
Ilhen.
報 hen〈旧〉прикраси зі шкіри (на передній частині екіпажу).
hdn.
多良 hen •痕迹.水〜слід води; потік; розводи мн.,розм.
痕迹 henjl слід; відбиток,新的〜свіжі сліди (відбитки);旧社会遗留下的〜слідчі (родимі плями) старого суспільства;留下〜залишити сліди (відбитки);不留••一 点 ~ без усякого
сліду; не залишати ніяких слідів [після себе]; 消灭〜заместі^ сліди;地上有人;过的〜на землі значні сліди (відбитки) людських ніг; 他虽辦焦急，但不露一点〜він хоча і хвилюється, але вигляду не подає.
hSn.
f艮 hen злий, непокірний.
眼 h6n.
喂 hen {новокит.) дуже.
喂卩多 henduo ганьбити.
h6n.
狠 hgn 1)(凶恶）Злий (злість); злісний (злостивість); лютий (лютість);(残忍） жорстокий (жорстокість); нещадний (нещадність); безжалісний (безжалісність). 2) (坚决）з твердою рішучістю; із усією рішучістю.
狠毒 hendu злий (злість); злісний (злостивість); ущливий (уїдливість).说话〜злий на язик;用 ;已、〜злі наміри; із злісним наміром.
狠狠і也 henhen-de як випливає; міцно; сильно.〜 批і平 як випливає (сильно) розкритикувати що; вимити кому голову; намилити кому голову;〜打击敌人 наносити нещадні удари [по] ворогах.
狠命 henming <方> щосили; з останніх сил; що є (було) сил (сил); з шкіри лізти геть; хоч кров із носа прост.
狠心 h6nxfn 1) —>•狠 1).〜的人 черстві (жорстокосерда) людина;〜的地主 злий поміщик. 2)(下决心不顾一切）озлобитися (жорстокість); прийти в жорстокість; у жорстокості.
4艮 hSn.
很 hen дуже.〜高 дуже висбкий;〜快 дуже скоро (швидко).〜对 зовсім правильно; він цілкбм правильно сказав;他说得〜对 він говорить саме так, як потрібно;〜静 повна тиша; дуже тихо;好得〜відмінно; прекрасно; дуже добре;〜突然 дуже (украй) зненацька;〜久以 ШІ дуже давно; у далекому минулому; давним-давно;〜可能成功 мабуть, що вийде; дивися (дивишся), і вийде (утворитися);不〜 知道 погйно (мало) знати що;不〜相信 не зовсім вірити чому;〜不相称 явно не відповідати чому;商品的销路〜广 товар має ширбкий збут (великий попит);我〜了 角罕他 я його добре (прекрасно) знаю;他有〜多经验 у нього багатий (великий) досвід; у нього [дуже] багато досвіду;我头痛得〜у мене сильно (дуже) болить голова;工作经验也不 少，但是不能够〜好地总结起来накопичився чималий досвід роботи, але його не зуміли належним чином узагальнити;代表们受到〜 大鼓舞和教育 делегати наради були дуже натхненні й одержали гарне виховання.
恨hh.
恨 hen 1)(仇视)ненавидіти що (ненависть ж.)\ обурюватися (обурення). 〜入渭• ненавидіти до глибини душі; люта ненависть; плекати люту ненависть;
民族〜класова помста і національна ненависть. 2)(悔恨）досадувати (досада); шкода кому що, з неозн.他终天之〜


305
відчувати досаду все життя.
恨习、得 henbude так і хотілося б; так і мріяти; не терпітися,我〜把所有的话一字不漏地说出 来 мені так хочеться вимовити усе до кінця, не пропустивши ні слова;他〜马上就离开 йому не терпілося піти зараз же.
恨 Ф henshi прикра справа; досада; неприємність.
恨铁不成钢 hen ti6 bu cheng gang чекати ще більшого від людини.
予 heng.
亨利 h6ngli〈电> гбнрі невідлі” ч.
亨利计hgnglij丨〈电> генр丨метр.
亨通 hengtong успішно; благополучно; як по маслу.万事〜пбвне процвітання; усе йде успішно; усе йде як по маслу.
heng.
І幸 heng (новокит.) обманювати, дурити, обдурювати.
heng 另见 hng.
哼 h6ng 1)(鼻子发出声音）хмикати (хмикання) розм.择子里〜了一声 хмикнути (фиркнути) носом. 2)(发出呻吟声）стогнйти (стогін); охати, (охання); кректати (кректання) розм. 病人~了 一夜 хворий стогнав усю ніч; ШШ 得〜了一声 він охнув (застонав) від болю. 3) (低声吟唱）т“хо наспівувати що; муркотати що, розм. (муркотання).〜小调 наспівувати (муркотати) пісеньку.
哼持 h6ngchT <象声> (喘气声）сопіти (сопіння); (形客说话不清）кфсати (мукання) розм.; бурмотати (бормотання).说话一的 мукати (бурмотати) нерозбірливо.
哼卿 h6ng-ji 1)(低声唱）наспівувати що; муркотати що, розм. (муркотання). 2)(低声 念）читати собі під ніс.
哼儿哈儿 hSngrMr〈象声> хмикати (хмикання) розм.他〜地敷衍了 一阵 у відповідь він лише невизначено хмикав; він обійшовся одним нічбго не значущим хмиканням.
哼唷 h6ngy6 ей, гухнемо!
fe heng.
妲娥 hdng泛 <神经> Хен-е (місячна фея; також обр. у знач.: місяць).
ї行 heng.
ї行 heng яшмова підвіска (на поясі).
іШк henghuang дорогоцінна підвіска на поясі.
ШЩ hengpei яшмова підвіска на поясі
衡 h6ng.
蘅 heng копитень (духмяна рослина).
heng.
恒 hSng 1)衍心.持之以〜незмінно притримуватися чого. 2)(经常）звичайний (звичайність); постійний (сталість).
十Й产 hengchan нерухомість; нерухоме майно.
恒沿 hengchl <解> постійний зуб.
恒等 h6ngd6ng〈数〉тотбжність.
恒等式 h6ngd6ngsh丨 <数> тотбжність.
恒河沙数 H6ngh6 sha shu як пісок морський; що (як) піску морського; незчислима безліч.
恒 久 hengjiu постійний (сталість); довгостроковий.
*|Жй hengliang постійний [розмір].
恒温 hengwen постійна температура,〜і交备 пристрій для підтримки постійної температури;〜车间 термоконстантний цех; 〜@ термостатотарування.
hengwen dongwu гомаетерні тварини.
恒温器 hengwenqi термостат.
恒心 hengxln〈技〉постійність; наполегливість. W〜виявити постійність (наполегливість).
恒星 hSngx了ng <天> зірка.〜亮度 блиск зірки;〜 密度 зоряна щільність;〜周期 зоряний (сидеричний) період.
十亘 Ж hengxlngnian 〈天 > зоряний
(сидеричний) рік.
*直星日 hengxTngri< 天 > зоряна (сидерична) доба.
ИЖ时 hengxlngshf<^> зоряний (сидеричний) час.
恒星系 hdngxTngxi〈天> система зірок; зоряна система.
恒星月 hdngxTngyuS〈天>з6ряний (сидеричний) місяць.
析 heng.
相1 heng〈建〉прогон.
祐1 架 h6ngj& <建> ффма.
搞 h^ng.
鹆heng <动>
横 heng 另见 hdng.
横 h6ng 1)(跟地面平行）горизонтальні (горизонтальність). 〜线 горизонтальна лінія; горизонталь ж.;〜面 горизонтальна поверхня; 〜放 горизонтально покласти що;〜握球拍选 手 тенісист горизонтальної хватки [ракетки]; тенісист хватки "ножем". 2)(从左到右成Й 反)поперечний.〜写 писати зліва праворуч; поперечний лист. 3)跟“竖”、“纵”相对） поперечний; поперек.〜切 розрізати що поперек;〜过马路 перетнути вулицю;树〜倒 在路上 дбрево впало поперек 4)(纵横杂乱)： 老泪〜流 обливатися старечими сльозами; [весь] у старечих сльозах 5)(蛮横）грубо (брутальність); нахапьно (нахабність).〜力口诬 蔑 рознуздано брехати; обрушити на що потік наклепу;〜力卩拦阻 силоміць (насильно) утримувати що]〜力卩阻烧 нахапьно мішати;〜 力П 干涉[нахабно] втручатися у чужі справи〜 力f】f皮太石 грубо порушити що.
横臂 hengbi <机> поперечка; хобот.
$彼 hengbo <Ш> поперечна хвиля.
Ш 冲 Ж玄童 heng chong zhi zhuang штовхаючи зустрічних і поперечних; лізти (йти) напролом; діяти свавільно і самовільно.
横道线 hengdaoxian перехід [через вулицю]; пішохідна доріжка.
横笛 hengdi [китайська бамбукова] флейта.
横渡 hengdu переправлятися; перетинати що. ~ 长 ІХ переправитися через ріку Янцзи; перетнути ріку Янцзи.
横断面hSngdi^nmian —*•横剖面.
横 Р人 hengdui <军> лінійна побудова; лінійний
порядок; розгорнутий стрій; шеренга.——歹У〜 стрій в одну шеренгу; розгорнутий одношеренговий стрій.
横幅 h6ngfii [поперечне] полотнище;(柳幅书回） полотнина; протягнені транспаранти з написом.〜标і吾 полотнище з гаслами.
横隔膜 hSngg6m6 < 解 > діафрігма; грудочеревна перегородка.
横亘hdnggSn [тягтися] уздовж.两哲之间〜着一 座大山 уздбвж межі двох провінцій тягнеться великий гірський хребет.
hengjiechang〈解〉поперечна кишка.
横跨hdngkuS [стояти] поперек.大桥〜在广阔 的?可面 Jb через широку ріку перепинений (перекинутий) великий міст, henglei <Й> поперечне ребро.
横梁 hengliang〈建〉поперечна балка; ригель ч.; поперечка; поперечник; поперечина.主 ~ головний ригель.
横眉冷对千夫指，俯首甘为孺子牛h如g mei I6ng dui qianfti zhi, fii sh6u gan wei ruzt niu нахмурив брови, із холодним презирством дивлюся на перст, що вказує, вельможі, але, схиливши гблову, готовий, як буйвіл, служити дитині.
横眉怒目 heng mei nu mu із звірячим (лютим) виразом обличчя; із загрозливим (грізним) виглядом; [кидати] люті пбгляди.
横披 hengpl полотнина [із каліграфічним написом або живописом].
横咅!І面 hengpoumian поперечний розріз.
横七竖乂、hengql-shuba у повному безладі; хаотично; безладно.小屋里〜地堆着许多 东西 у кімнатці в повному безладді (хаотично, безладно) нагромаджена купа різних речей.
横肉 hengrdu:—脸〜звіріче (люте) обличчя; звірині (люті) риси обличчя; обличчя виглядало лютим і звіроподібним.
横扫 hengsSo змести що\ 〜残敌 вимести що змести залишки ворожих військ з лиця землі.
横生hdngshSng 1)(杂乱地生长）зарослі杂草〜 усе заросло бур'яном; зарослий бур’яном. 2) (层出不穷）:&趣〜пбвний невичерпного гумору;妙语 ~ каскйд дотепів; сипати каламбурами.
hengsheng zhljie чинити всякого роду перешкоди (усілякі перешкоди); вставляти (ставити) ціпки в колеса; створювати ускладнення
横竖 hengshu〈口〉рівно; так чи інакше.〜一样 все одно; усе єдино; 天是來不及 了 ус^ одно
(так чи інакше) сьогбдні не встигнемо.
横纹肌 h^ngwdnj了〈解> попербчно-смугастий м’яз.
横心 hengxln твердо і безповоротно вирішити; прийняти тверде рішення.
Ш If hengxing бешкетувати (бешкетування); чинити свавілля;.〜无忌、розгнуздатися; розперезатися; лютувати без всякого
отримання; звільнення解放前国民党特务到 处〜скрізь чинйли свавілля гхшццанівські шпики.
横行簕道 hengxing badao бешкетування мн. (бешкетувати); деспотизм і сваволя;
лютувати щосили.帝国主义一的时代已经~ 去不复返了 безповоротно пройшов той


306
час, коли імперіалісти безкарно лютували; безповоротно пішов в минуле час безкарних лютувань імперіалістів.
横接 h6ngxu如 <医> буббн.
横征凝敛 hen^ zheag bao Іійп оподатковувати населення (народ) непосильними поборами; оббирати населення, збираючи непомірні податки і збори; дерти з живого і з мертвого; дерти дві (три, по дві, по три) шкіри з кого. абсцес.
横坐标h6ngzudbi3o <数> абсц彳с.〜轴
衡 hdng.
衡hdng 1)—衡器.2)->十衡量2).〜愔度理 виважено міркуючи; якщо міркувати (судити) виважено; зважаючи на все;〜情度 势 судячи зі сформованої обстановки; виходячи з наявного полбження.
衡量 hengliang 1)(权衡）міряти що (мірка); зважувати що (зважування); оцінювати що (оцінка).〜得失 зважити всі плюси і мінуси; зважити усі за і проти. 2)(斟酌）зважити що\ подумати; обміркувати (обмірковування).〜 情况 зважити обставини (обстановку, ситуацію);请你〜一下，怎么办好звйжте (подумайте, обміркуйте), будь ласка, як буде краще.
衡器 hSngqi ваги мн.
heng另见h如g.
横 heng (强横）зухвалий (зухвалість); нахабний (нахабність).〜话 нахабні (зухвалі) словй;说 〜话 говорити зухвалості; дерзити розм.
Ш Ш hengbao бешкетування; насильство; сваволя.〜行为 бешкетування; грубий акт.
横财 hengcai скажені гроші;发〜нажати скажені гроші; нажитися нечесним шляхом; нагріти руки на чому.
横 ^ henghuo нещастя; лихо; нежданне
бідування.飞来〜лііхо звалилося, як сніг на гблову; раптово навалилося нещастя (навалилося лихо).
横蛮 hengman нахабний (нахабність); зухвалий (зухвалість); шалений
横 Ф hengshi трагічний (злощасний, нещасливий) випадок; нещастя.
横死 hengsl насильницька смерть; померти від нещасливого випадку; трагічна загибель.
hng 另见 h6ng.
哼hng (表示申斥或不满）гм; хм; ну.〜，我才不 相信呢！ гм (хм), так я і повірив!〜，我才不 希罕呢! подумаєш, дуже мені треба!〜，看 你再 ну, подивимося, як це ти ще посмієш!
Вф hong.
时-hong〈宗〉ом.
їй hong.
honghuo звуконаслідування шуму хвиль, рокотати.
ЙІ hong.
掏 hong гнати; виганяти.
_ hong.
Ш hong 1) смерть. 2) рмирати.
ШШ honghong 1) дзижчати {про комах); 2) численний; більшість; в більшості.
藉逝 hongshi вмерти.
轰 h5ng.
轰h6ng 1) <象声 >-> 袭隆.〜的一声,地雷炸开了 із гуркотом вибухнула міна. 2)(雷呜） гриміти; грохотати (гуркотіння); рокотати (гуркотання); гримотіти розм. (гуркотання). 雷〜电闪 блискали зигзаги блискавки, і грохотапи розкати грому. 3) 二►轰击 1).炮〜敌 舰 обстріляти зі знарядь ворбжі судна;敌人 的工事部被炮火〜平了 всі укріплення противника були знесені (зрівняні з землею) артилерійським вогнем (обстрілом). 4)(赶） гнати кого (гонка).〜麻雀 гнати горобців;〜 苍姆відганяти мух;把他从家里〜出去 вигнати його з дому.
轰动 hongdong викликати сенсацію; прогриміти; нашуміти; голосний (голосність); сенсаційний (сенсаційність).〜一时 стати злободенним; викликати сенсацію; стати сенсацією; залучити більшу увагу; стати предметом загальної уваги;〜一时的事件 сенсаційна (голосна, голосна) подія;〜全世 界 викликати сенсацію в усьому світі; нашуміти (прогриміти) на весь світ; потрясти весь світ;手术成功的消息〜了整个 医院 усю лікарню потрясла звістка про успішний результат операції.
轰轰烈烈 honghonglielie грандіозний (грандіозність); бурхливий (бурхливість); потужний (потужність)〜的群众运动 бурхливий (потужний) масовий рух;〜的斗争 бурхлива боротьба;〜的社会主义建设事业гранді6:зна справа будівництва соціалізму.
轰击 h6ngjT 1)(用炮火攻击）обстріляти що (обстріл); бомбардувати що (бомбардування, бомбардування).〜敌乂 Й军事目标 обстріляти (бомбардувати) військові об’єкти ворога; 开始〜 почйти обстріл (бомбардування);集中〜масбвании обстріл; масове бомбардування; відкрити (вести) масований вогбнь;大炮的〜声 канонада; стрільба зі знарядь (із гармат); гарматна стрільба. 2) <Ш> бомбардування (бомбардувати що).〜原子核 бомбардування атомного ядра.
轰隆 honglong〈象声> гуркіт, гудіння;机器一 的响声рбкіт (гуркіт,) машин;雷声一地响 гриміли (рокотали) розкати грому; рокочуть удари грому;大地一地响 гримлять знаряддя (пушки); стоїть гуркіт гарматної канонади (гарматної стрілянини);大炮〜一声 响 бухнула пушка;卡车~~地开着 гримотіли вантажівки.
轰鸣 hongming гуркотіти (гуркіт);大炮〜 гуркотять знаряддя; покотився рокітливе гудіння гармат.
轰然h6ngr如—自然h6ngrdn.
轰 ^ hongzha бомбувати що (бомбування); бомбардувати що (бомбардування); бомбометання.〜设备 бомбоозброєння;高空 ~ висотне бомбометання; бомбометання з великої висоти;低空〜бомбометання з малих висот (із невеликої висоти);俯冲〜 бомбометання з пікіруванням;滥施〜люте (нелюдське) бомбардування; 受到〜 піддаватися бомбардуванню з повітря.
轰炸机 hongzhajl бомбардувальник; бомбардувальний літак; бомбовоз.轻〜легкий
бомбардувальник;重〜важкий бомбардувальник; 远程〜далекий бомбардувальник.
hong 另见 h6ng; hong.
哄h6ng <象声> шум.大家一地议论起來усі стали галасливо обговорювати; усі галасливо заговорили;大家〜的一声笑了 усі покотилися зі сміху.
哄 і专 hongchuan рознестися; поширитися
(поширення); носитися. звістка
рознеслася (поширилася) по всьому місту.
哄动 h6ngddng —> 轰动 h6ngd6ng.
哄然 h6ngrdn —►哄.
哄抬 h6ngtdi роздути що (роздування);〜物价 роздути ціни; надто завищувати ціни; роздували в ажіотажі ціни.
哄堂 h6ngtdng:〜大芙 віібух реготу; вибухнути дружним реготом; піднявся загальний регіт; пролунав гомеричний регіт; покотитися зі сміху;引起〜大笑 вііклик^ги вибух сміху; викликати дружний (загальний) регіт.
訇
hong.
旬h6ng —旬然.房子〜的一声倒塌了 будинок із гуркотом завалився.
匍然 hongran із гуркотом; з оглушливим шумом.
供 h6ng.
烘 h6ng сушити [на вогні] що;(烘热）гріти що; нагрівати що (нагрівання).〜湿衣月艮 сушііти на вогні мокрий одяг;〜手 гріти руки.
供培 hongbei сушити [на вогні] що.〜茶叶 сушіння чаю;〜烟叶 сушіння тютюнових листів.
烘房 hongfang сушильня; сушарка.
供干 honggan засушити [на вогні】 и^о; просушити [на вогні] що.
烘烘 honghong <象声 > ятряний [із шумом]; палаючий. ~ 的火苗 палаючий вогбнь; палаючі язики полум^; ятряне полум'я; ^ 子烧得〜的 пекуче горіла грубка; піч палаюча (пихкає жаром).
烘托 h6ngtu6 1) <艺> відтін4ти контури [на малюнку]; відтінити світлотіні; навести СВІТЛОТІНЬ. 2)(陪衬）відтінити що; виділити що (виділення).〜出人物的特点 відтішіти (виділити) характерні риси персонажа;湖在 蓝天的〜下显得更加美丽на тлі блакитного неба (відтінене блакитним небом) озеро виглядало особливо красивим.
供箱 hongxiang сушильна шафа.
烘云托月 h6ng yun tuo yue відтінити що; виділити що (виділення).如同〜нембв (як) місяць, відтінений хмарами.
弘 hong.
弘论 honglun світла думка.
弘愿 hongyuan висбкі (шляхетні) прагнення; піднесені цілі (прагнення).立下〜поставити собі піднесені цілі; задатися високою ціллю.
弘旨 h6ngzhT суть ж.\ найголовніше та найістотніше 无关〜не в цьому суть (найголовніше та найістотніше); [усе] це малозначуще; [це] не так важливо; [це] не настільки істотно.


307
紘 hong.
Ш hong ширбкий; ширина, в ширину.
Й hong.
Ш hong {бот.) горець східний (Polugonum orientale L.).
法 hong.
ШШ honghong звуконаслідування рокоту хвіть; рокочучий, рокотати.
聪 hong.
耽耽 honghong потужний (про звук), потужно звучати, гриміти.
翔 h6ng.
Щ hong (у словниках) тлумачиться в значенні, hong.
Ш hong обширний та глибокий, hong.
珙 hong глиббка ущелина.
ML hong.
Щі hong передня перекладина (колісниці).
賛 hong.
黉 hong школа
"ШШ hongjiao шкільне обладнання.
ЙП hongmen школа.
赏门客 hongmenke освічена людина.
赏舍 hongshe шкільний корпус, школа.
黉宇 hongyu шкільне приміщення (корпус), школа.
蔡 hong.
蕻h6ng —雪里蔡та菜藤.
红 hong.
红 hong 1)(红颜色）червоний (червоність, червоніти).〜布 червона матерія (тканина); кумач;〜颜料 червона фарба;深〜
темно-червоний; багряний; вишневий
[колір];淡〜червонуватий; ясно-червоний; 染~ фарбувати що в червоний колір;面色白 里透〜кров із молоком. 2)(象征喜的红布） червона матерія (тканина); кумач.挂〜 декорувати (прикрашати) що червоною матерією. 3)(象征成功）успішний (успіх); (受欢迎）популярний (популярність).这位 作 家很〜 це найпопулярніший
(найулюбленіший) письменник; це письменник, що користується великим
успіхом (великою популярністю). 4)(象征革 命）червоний.〜五月 червоний травень; 〜 忘坚 полум'яне серце і тверда воля. 5) —> ЙС 利.
红矮星 hong'aixlng <天> зірка - червоний карлик.
红白喜琪 hong bai xtshi весілля і похорон.
红斑 h6ngb3n <医> еритема.
红斑病 h6ngbanb丨ng <医> еритемагб3.
红帮! Hongbang <史> "Хунойн" (назва одного з таєлтих товариств у старому Китаї); "Червоне Братерство".
红榜 hongbSng червона дошка; дошка пошани.
红宝石 h6ngbSoshi〈矿> рубін.
红茶 hongcha чбрний чай.
红肠 hongchang ковбаса.大〜чайна ковбаса; 4、
〜сосиски мн.
红场 Hongchang Червона площа.
红潮h6ngchdo ру^янець.脸上泛起〜щбки залилися рум'янцем; обличчя спалахнуло рум’янцем; обличчя так і загорілося (зашарілося).
hongchen мирська суєта. '
红火丁 hongdeng червоний сигнал; червоне світило.
红点领 h6ngdiSnk6 < 动 > соловей-червоношийка ч.
红帆 hongfan〈矿> марганцевий купорос.
红萊 hongg6ng меркурохром.
红骨髓 h6nggtisuT <解> червбний кістковий мозок.
红光满面h6ngguSng man mian (精神焕发） квітучий вигляд; пашіти здорбв’ям;(面色好） кров із молоком.
红狐 h6nghii〈动> червона лисиця.
红花 honghua〈植，药> сафлор фарбувальний.
红花草 honghuacao астрагал.
红教 h6ngji&o <宗> "червбна секта" ламаїзму.
红巨星 hongjuxlng зірка • червбний гігант.
红角 JL hongjuer популярний артист; артист, що користується широким успіхом (ширбкою популярністю).
红军 hongjun Червбна армія; червоні війська.〜 战士 червоноармієць;〜部队 червоні частини (війська);中国工农〜Робітнгічо-селянська Червбна армія Китаю.
红利 hongli тантьєма.
红脸 h6nglian 1)(指害羞）червоніти; ніяковіти (збентеження).小姑娘见了生人就〜дівчинка червоніє (ніяковіє) при чужих. 2)(指发怒） сердитися.—来就〜лбдве що, так відразу сердитися ；夫妻俩从没红过脸ЧОЛОВІЮІ жодного разу не сварилися між собою. 3)(指 凶狠的人）зла людина.
红憐 honlfn червбний фосфор.
红铃虫 honglingchong <动> рожевий хробак.
红领巾 honglTngjln 1)(红色领巾）піонерський (червбний) галстук. 2)(指少先队员）піонер; піонерка.
红柳 h6ngliii < 植 > гребенщіік (тамарикс) китайський.
红绿Й* hongltideng світлофор (світлофорний).
红酶素 h6ngm6isCi <药> еритроміцин.
红木 hongmu палісандр; палісандрове (червоне) дерево.〜家具 палісандрові меблі; меблі з червоного дерева.
红男绿女 h6ngn如-Ійпй ошатна (строката) юрба.
红泥 h6ngni < 地质 > червонокблірний (червбний) мул.
红fi比 hongpl <化> червбний миш'як.
红皮病 hongpibing <医> еритродфма.
红扑扑 hongpupQ рожевий;脸上〜的 рум'яне обличчя порожевішало.
红旗 hongqi 1)(红色的旗子）червбний прапор; 五星〜п'ятизірковий червбний прапор;〜飘 飘 розвіваються червоні прапори. 2)(用 f乍革 命h，先进的标志）червбний прапор.〜竞赛 змагання за червбний прапор;〜弟位
передова організація; колектив, що тримає перехідний червбний прапор.
红青 hongqlng темно-пурпурний; темно- пурпуровий; вйтончено-фіолетовий;
темно-червоний.
红人 hongren фаворит; фаворитка; мазунчик розм.\ персона грата.
红润 h6ingn!in рум'яний (рум’янець),脸色〜 рум'яні щоки.
红三叶 hongsanye〈植〉червбна конюшина.
红色 h6ngsS 1)(红颜色）червбний колір. 2)(象 征革命）червбний; революційний.〜政权 червбна (революційна) влада; влада червоних.
红杉 hongshan секвоя [вічнозелена].
红烧 hongshao тушкувати що [у сої].〜牛肉 тушкована в сої яловичина; /тушкована яловичина.
红十字会 Hongshfzihui суспільство Червоного хреста.
红薯 hongshu батат; картопля солодка.
红树 hongshu <植> дерево мангрове; мангрова.
红 hongsong <|Й> сосна корейська; кедр маньчжурський (корейський).
ІЕШ hongtang жовтий цукор; бастр спец.
红桃 h6ngtdo <纸牌> хробаі«і мн.; чирвова масть; чирвовий туз.
红通通h6ngt6ngt6i^ червбний.〜的晚霞 червбна вечірня зоря. -
红铜 hongtong червбна мідь.
红土 h6ngtii 1)〈地质> червоноМм; латерит. 2) —红土子.
红土子 hongtu-zi〈化〉залізний сурик.
红外线 h6ngw&ixi&n < 理 > інфрачервбні (ультрачервоні) промені. 〜福射 інфрачервона радіація.
红夕卜星 hongwaixlng〈天〉інфрачервона зірка.
红卫兵 hongweiblng червоногвардієць.
红线 h6ngxi^n червбна нитка.象一条〜贯穿 着…червоною ниткою проходити в чому, через що.
红锌矿 hongxlnkuang〈矿> цинкіт.
红星 hongxlng червбна [п’ятиіфгна] зірка.
红癖 hongxuan〈医> еритразма.
红血球 hongxueqiu〈生理〉еритроцит спец.; червоні кров’яні тільця (кульки).
Й! Ш hongyan красуня; красна дівиця народно-поет.
红颜薄命 hongyan boming красуню часто трапляються прикрощі; (доля) красунь іноді буває гіркою; красуні часто випадає гірка доля.
红眼 h6ngyan 1)(眼病）гбстре запалення сполучної оболонки ока; гострий кон'юнктивіт спец. 2)(指发怒）обуритися (обурення).
红药水 hongyaoshui меркурохром.
红叶 h6ngyd багряне (червоне) листя.树上出现 了 ~ дерева покрилися багрянцем; ліс у багряному уборі.
红衣主教 h6ngyT-zhiijik) <宗> кардиніа.
红缀枪 hongylngqiang піка з червоною бахромою.
红运 hongyun велике везіння.走〜щастити кому, 〜itf |Щ фортуна сприяє; страшно (дуже)


308
щастить (пощастило) кому.
红翠 hongyun рум'янець.脸上泛起〜зашитися рум'янцем; зарум’янитися.
红藻 hongzao червоні вбдорості.
红疫 hongzhen <医> краснуха.
红月中 h6ngzh6ng червоність.咽喉〜червбність у роті.
红种 hongzhong червоношкіра раса.
红种人 hongzhongren червоношкірі.
红杜石 hongzhushi <矿> андалузит.
红专 hongzhuan червоний і кваліфікований.〜 学校 школа по підготовці хороших і кваліфікованих працівників; ~ 规划 план підвищення політичної свідомісті і кваліфікації;〜道路 шлях до того, щоб стати хорошими і кваліфікованими фахівцями.
红装h6ngzhu3ng <书> 1)(妇女的艳丽装束） пишний наряд. 2)(指青年妇女）молодй жінка.
宏 hong.
宏大 hongda величезний (величезність); грандіозний (грандіозність); гігантський.〜 的计划 грандібзний план;〜的志愿 висбкі прагнення;规模〜величезний (грандібзний гігантський) масштаб (розмах).
宏观 hongguan макроскопічний; макро-.〜物体 〜组织 макроскопічне тіло; макротіло; макроструктура;〜世界 макросвіт; макрокосм;〜经济 макроекономія.
宏论 h6ngl£m —> 弘论 h6ngl£in.
宏图 hongtu грандіозні задуми; широкі плани; великі прагнення (цілі);长江万里起〜 велична картина відкривається у великому басейні Янцзи.参阅“大展宏图 zh3n hongtu,\
宏伟 h6ngw6i (雄壮伟大）величний (велич);(规 模巨大）грандібзний (грандіозність); гігантський; титанічний,〜的建筑 будинок-гігант; грандібзна (гігантська) споруда;人民群众的〜力量титанічні сили народних мас;社会主义建设的〜气魄 титанічний (грандібзний, гігантський) розмах соціалістичного будівництва; велична (грандіозна)社会主义建设的〜计划 програма будівництва соціалізму;游行队伍 气势〜могутньою ходою проходять колони демонстрантів.
hongyuan —> 弘愿 hongyuan.
宏旨 h6ngzhT ―弘旨 h6ngzhL
洛L hong.
'Ж hong〈书）(一道水）струменіючи; потік;(― 片水）калюжа. 一〜清泉 струминка чистої джерельної води.
洪 hong.
拱 hong 1)(大）великий; величезний (величезність).〜涛 величезні хвилі (вали). 2) .防〜боротьба з повінню (із паводком).
洪大 hongda голосний (голосність); оглушливий.〜的回声 голосна (оглушлива) луна.
洪都拉斯人 H6ngdiil5sTi^n гондурасець (гондураський); гондураска.
洪峰 hongfeng найвищий обрій порожньої води
(паводку); пік паводку.
洪棉 hongfu велике (казкове) щастя; талан; велика удача.〜齐天 кого в усьому супроводжує удача (щастя).
洪荒 h6nghu5ng найглибша старовина.〜时代 незапам'ятні часи.'
洪积 h6ngjT〈地质> дилювііпьний.〜土壤 дилювіальні ґрунти.
洪积世 H6ngjTsh丨 <地质> дилювіільна епоха.
洪积物 h6ngjTwCi <地质> дилнівій.
洪亮 hongliang звучний (звучність); дзвінкий (дзвінкість),嗓音〜звучний (дзвінкий) голос.
洪量 h6ngli&ng 1)(气量大）великодушність. 2) (酒量大)у змозі багато випити; уміти (могти) пити, [як бочка]; бездонна бочка жарт.
洪'流 hongliu потужний потік; бурхливий плин. 滚滚〜гігантський потік, що клекоче;时代的 〜віяння часу (епохи); рушійна сила епохи; 殖民地人民反对帝国主$统治的斗争〜是任 何力量也阻挡不了的нЬІка сила не зможе зупинити могутню хвилю боротьби народів колоніальних країн проти панування імперіалістів.
洪炉h6nglii горно чого, висок”在革命斗争的〜 中锻炼 загартовуватися в горні революційної боротьби.
洪7_К hongshul паводок; паводкові води; повінь.
洪水猛兽 h6ngshuT mengshou найбільше зло; злий геній.视同〜боітися, як вогню.
洪水位 hongshutwei максимальний рівень [води].
洪钟 hongzhong <书> великий дзвін.声若〜 голос як труба; трубний (потужний) голос; єрихонська труба.
h6ng.
虹 hong〈气 > веселка.
虹彩 hongcai <气> іризація.云的〜іризйція хмар.
虹膜 h6ngm6 < 解 > рййдужна оболонка; радужка; ірис спец.
虹膜炎 hongmoyan <医> запалення райдужної оболонки; ірат спец.
虹吸 hongxl <理> сифон; сифонорування.〜气 压表 сифонний барометр.
虹吸管 h6ngxTguan < 理 > сифбн; сифонна трубка.
鸿 h6ng.
鸿福 h6ngft —洪福 h6ngfii.
鸿沟 h6ngg6u грань ж.; зникнути ж.俏火脑力 劳@和体力劳,动之间的〜стфти грань (знищити різницю) між розумовою і фізичною працею.
鸿毛h6ngmdo <书> (鸿雁之毛）пух дикого гусака; лебединий пух; пушинка;(喻轻微之 Щ дрібниця.死于泰山，有轻于〜смерть буває вище гори Тайшань, буває легше лебединого пуху.
鸿蒙 hongmeng <书> первісний хаос.〜初辟 при створенні світу.
ЩШ hongru великий учений.
鸿图 h6ngtii~> 宏图 h6ngtii.
鸿雁 hongyan <^>дикий гусак; сухоніс спец.
鸿运 h6ngyCm —>•红运 h6ngy(in.
ВЩ h6ng.
喂U贡 h6nghong кричати; галасувати, галдіти.
Щ 喃 hongxiao метушитися; галасувати; метушня, галас.
P/N h6ng 另
见 hong; hong.
哄 h6ng 1)(哄骗）обдурйти кого, розм.; залишити кого в дурнях; обдурити кого (обман); морочити кого, розм.; морочити гблову,他 ВЦ 人〜了 його провели; його залишили в дурнях;你别信，他在~你哪 ти не вір, це він тобі (тобі гблову) морочить. 2)(弓І 人高兴）пошити в дурні кого; забавити кого; розважити кого (розвага); потішити кого, розм.拿玩具〜孩 забавити (розважити) дітей іграшками.
哄骗 h6ngpiSn —哄 1).
hong 另见 h6ng; hong.
哄 hong (吵闹）піднімати шум (гвалт); шуміти; 舌L〜піднімати шум і галас;你们别一！ гей ви, не шуміть!
let hong.
ІХ hong 1) внутрішні суперечки. 2) 1) бунтувати, панікувати; 2) терпіти поразку, потерпіти поразку.
І工败 hongbai потерпіти тяжку поразку.
І工舌L hongluan смуток.
І工阻 hongzii затівати міжусббиці.
額 hong.
額 hong 1) (міф.) дух прирбди; атмосфера, повітря. 2) просторовий, безмежний.
Щ 洞 hongdong безперервний; тягнутися за одним.
ШШ hongmeng 1)〈神经> великий туман; дух прирбди; дихання (початок) життя; 2) атмосфера; повітря.
浦溶 hongrong глибокий (про море); безмежний.
関 h6ng.
闕 hong битися, повставати.
閧兵 hongblng битва, повстання; битися, повставати.
閧战 hongzhan вступати в суперечку; битися, змагатися.
hou.
响卩皋 houhao ревіти, ричати.
敷I hou.
购h6u —购声.
齣hou (太甜或太咸的感觉):甜得〜人солбдкий до нудотності;咸得〜人 солоний, як сама сіль; сильно солоний.
购声 housheng хропіння, хропіти;发出〜 видавати храп.
侯 hou.
侯 hou маркіз 封〜привласнити титул маркіза.
侯爵h6uju6侯.〜夫人маркЬа.
猴 h6u.
Ш hou напівзрячий; що погано бачить. h6u.


309
喉 h6u <解> гортань ж.
喉风 h6u位ng < 医 > запіпення горла;
ларингофарінгат спец.
喉结 houjie <Ш> кадик; адамове яблуко.
喉镜 h6ujing <医> ларингоскбп. 喉科学 h6uk6xu6〈医〉ларинголбгія.
喉呢 hou-long горло.
喉极 housha <医> скарлатііна.
喉舌 h6ushS 1)(发音器官）мовний апарат. 2) (发言者）рупор книжк.; голос; речник висок. 人民的〜рупор (голос) народу.
喉炎 h6uydn 〈医〉ларингіт; лярингат; запалення гортані.
h6u.
猴舍 houshe мавпятник.
猴头 houtou "хоутоу" (один із сортів їстівних деревних грибів).
猴戏 houxi вистава з мавпочкою.耍〜давйти виставу з мавпочкою.
猴子 hou-zi (小猴子）мавпа; мавпочка.
瘊 h6u.
痕子 h6u-zi <Е>бородйвка.
猴 h6u.
猴粮 h6uHdng <书> сухий пайок.
飯 hou.
飯 hou епіфіз.
吼 h6u.
吼 hou 1)(兽叫）ревіти (ревіння); ричати (ричання, рик).迎ір〜левиний рик (ревіння). 2) (汽笛、风、炮等的响声)ревіти (ревіння).狂 风怒〜ревіння (виття, завивання) сильного вітру; сильний вітер ревів. 3)(人的大叫声） рявкати (рявкання); ревіти (ревіння).大〜一 声 рявкнути; проревіти.
吼声 housheng ревіння; рик.野兽的〜звірений рик (ревіння); ревіння звірів;大炮的〜 ревіння гармат.
后 hou.
后 1 hdu (后面）1)〜轮 заднє колесо 〜排 задні ряди;山〜за горою; позаду (за) горою;站在 树〜стояти за деревом;往〜走 йти назад від того;〜撤 відійти назад тому; відвести (відтягнути) що тому; відвести війська;村前 村〜по всьому селу;前有山，〜有水перед горою, а позаду ріки. 2)(以后）після чого; по чім.在革命胜利〜після перемоги революції; після того, як переможе (перемогла) революція; ІІІІ 走〜після його відходу; по його відході;饭〜після Іжі 毕业〜по закінченні школи;三个月〜чфез три місяці; три місяці 3) —»•后代 2).无〜немає нащадків; бездітність.
后 2 h6u (后皇）імператриця; цариця;(后王） королева.
后半期h6uWnqT друга половина,十九世纪〜 друга половина XIX століття.
后半天 houbantian після обіду; після півдня; у другій половині дня.
后半夜 houbanye у другій половині ночі; після
півночі.
后备 hdubSi резерв; запас.〜力量 реМрв;〜人员 людські резерви;留作〜залинути що в резерві (про запас).
后备军houbeijun 1)(预备役军人）резерв; резервні війська; резервна частина. 2)(后备 力量）резерв.劳动〜трудові резерви; резервна армія праці.
后辈houbei 1)—后代2). 2)(指资历浅的人） молодше (майбутнє) покоління.
后步h6ubCi 后路2).
后部 houbu задня частина (бік); зад.汽车的〜 задня частина (зад) автомобіля.
后舱 h6uc5ng <船> кормовий трюм.
houchen <书> 步人〜[йти] по стопах інших; іти за прикладом.
后成岩 h6uch彳ngydn〈地质> вторинні породи.
后代 hdudM 1)(后世）наступні епохи. 2)(拍子 #) потомство збірн. \ нащадки мн.
fail houdeng задній ліхтар.
后盾 houdun підтримка; опора.坚强〜могутня (міцна) опора;有人民群众作〜м^ти підтримку з боку народних мас; мати опору серед народних мас.
后方 houfang тил.〜医院 тиловий госпіталь;〜 勤务 служба тилу; тилова служба; служба в тилу;插/\ 敌人〜вклинитися в тил противника.
后福 h6ufii (未来的幸福）щасливе майбутнє; (晚年的幸福）щйстя старості.〜无穷кого чекає щасливе майбутнє (щастя старості); кого чекає щастя в майбутньому (на схилі літ).
后跟,hougen (鞋后跟)каблук;(袜后跟，脚后跟） пятка.
后顾 h6ugCi 1)(回顾后方)турбота (піклуватися) про тил.〜之忧 занепокоєння за [свій] тил;无 〜之忧 бути спокійним за свій тил; немає турббти про тил; можна діяти без оглядки. 2) (指回忆）оглянутися назад; кинути погляд (оглянутися) на минуле; покрити поглядом минуле,前瞻〜покр“ти поглядом минуле і майбутнє.
后果 hdugu6 наслідки мн.严重〜серйбмі (важкі) наслідки;引起不良〜привести до жалюгідних (поганих) наслідків;对由此而 产生的一切〜承担全责任і нбсти повну відповідальність за всі наслідки, що звідси випливають;〜不堪设 майбутнє чревате [серйозними] наслідками 一切〜要由你们承 担 уся відповідальність за можливі наслідки впаде (лежить) на вас.
ioS houhuan майбутнє лихо; наслідки мн.〜无 穷 загрожує наслідками; не минати всяких лих; тягти за собою незчислимі бідування; неминучі всякого роду неприємності;以免〜 щоб уникнути всякого роду наслідків (майбутніх лих, можливих нещасть); щоб не сталося [яке] лихо.
后悔 houhu! покаятися (каяття); шкодувати (жаль) про що\ шкодувати про що.〜莫及 пізно каятися (шкодувати); рвати на собі волосся.
后会有期 hdu hui you qi до швидкої зустрічі; до швидкого побачення; незабаром зустрінемося.
后 і己 houji післямова.
后继有人 houji уби ren є кому продовжувати; є продовжувачі в чого.
后脚h6ujiao 1)(迈步时后面的〜只脚)：前脚一 滑，〜也站不稳 раз одна нога послизнулася, так і іншою не устояти. 2)(紧跟在后面） слідом; йти по п'ятах за ким-чим.我前脚进 了 门，他〜就赶到 лишб тільки я зайшов, як він уже прийшов слідом (по п'ятах) за мною.
后襟 h6ujTn —后Й 2).
后进houjin 1)(资历较浅的）підростаюче покоління. ^2)(落后的)відстаючий; відсталий (відсталість)帮〜допомагати відстаючим.
后劲hdujin 1)(显露较慢的作用这种酒二大це вино п'янить повільно; це вино діє сильно, але не відразу. 2)(后一阶段的力量):他干活 没有〜він швидко видихається в роботі; до кінця роббти в нього вже не залишається колишньої енергії.
后景 houjmg .l) тло. 2) <剧> задній (другий) план.
后来потім; згодом.〜他再没有来过 потім він більше не приходив;〜他还是答应 了 пбтім він усе ж погодився;这是〜发生的 事 це трапилося вже потім (згбдом).
后来居上 hou lai jii shang наступні покоління перевершують попередні; останні стали першими; нове перевершило старе; перевершити що; випередити що.
后浪推前浪 hou lang tul qian lang [набігати] хвиля за хвилею; [ширитися, рухатися] із наростаючою силою.
后路h6ul£i 1)(退路)шлях відступу.切断敌人的 ~ відрізати ворогу шлях відступу (до відходу);抄敌人〜зайти в тил противника. 2) (转圜的余地)лазівка; шлях до відступу.留个 〜залишити лазівку; забезпечити собі шлях до відступу.
后门houmen 1)(建筑物后面的门）чбрний хід; задні двері. 2)(通融、舞弊的途径)чбрний хід; лівацтво прост.参阅“开后门 kai houmen;走 后门z6u hdum如
后面h6u-mian 1)(位置在后的部分）за чим; позаду чого; за що, чим;(后部)задня частина (бік); зад.屋子〜за (позаду) дому; за будинком; задня частина (зад) будинку; І?艮在 〜випливати за ким; [йти] слідом за ким;远 远落在〜залишитися далеко за; набагато відстати від чого;裤子〜的口袋 задня кишеня штанів;衣月艮〜弄脏了 косткім з-заду забруднився;他坐在我〜він сидить за (позаду (від) мене) мною; він сидить за мною. 2)(次序在后面的部分）надалі; далі. 这个问题〜还要详细地谈на цьому [питанні] ми більш докладно зупинимося в подальшому.
后母 houmfi мачуха.
后脑 hounao задній мозг.
•? hounaoshao - zi потилиця.
后年 hounian через рік.
后期h6uqT 1)(后一阶段)пізній період.作家的~ 作品 твори пізнього періоду письменника; ■"1一；^世乡己〜у пізній період (в останні роки) XIX століття;手术〜післяопераційний період;肺病〜пізня стадія туберкульозу. 2) <也物> анафаза.
后起 houqt молодий; новий; підростаючий.〜的


310
作家 молодий (новий, підростаючий) письменник; письменники [із] новбго покоління;〜之秀 висхідне світило; висхідна зірка; нові сили з підростаючого покоління.
后勤 h6uqin <军> служба тилу.〜工人 тилові робітники; тиловик;〜|IL关 тилові установи; тили мн.
后勤部 h6uq丨nb£i < 军 > керувйння тилу; керування обозо-речового постачання.
后人 h6ui^n І)(后代的人）наступні покоління; люди наступних поколінь. 2)(子孙）нащадки мн.; потомство збірн.
后任 houren спадкоємець.
后身 houshen І)(身体的后部）спина; задня частина тулуба (тіла).我只看见他的〜я побачив його тільки в спину. 2)(衣服背后部 分）задня частина одягу. 3)(指机构):这一机 构是那一旧机构的〜ця установа перетворена з тієї старої.
^ ^ -Ш: housheng ke wei молоді легко
перевершать [своїх] старших; молодий перемагає; перед молодими всі шляхи відкриті.
后世h6ushi ->后代.
后视 houshi <ІіШ>зйдній погляд; погляд назад.
后事h6ushi І)(以后的事情）подйльше; наступне.欲知〜如何，且听下回分解про подальше ви дізнаєтесь з наступного розділу.
2)(丧事)похорон мн.准备〜готуватися до похорон; приготувати все необхідне для похорон.
后嗣 housi нащадки мн.; потомство збірн.
后送站 housongzhan <军> евакуаційний пункт.
后台 hdutdi 1)(舞台后部）за кулісами; за сценою.走进〜йти за куліси. 2)(幕后操纵者） закулісний хазяїн.〜老板 закулісний хазяїн; закулісні сили;总〜головний закулісний хазяїн; дія ги за кулісами; бути закулісними силами.
后天 1 hdutiSn (明天的明天）післязавтра; через день.
后天 2 houtian〈生理> придбаний; апостеріорі спец.〜矢调 здорбв’я，підірване через погані умови життя.
后天性h6utianxing —►后天2.〜免疫 <医> набутий імунітет;聋哑〜набута глухо-німотй.
后头h6u-tou 7后面.领导$应当落在群众运动 的〜керівництво не повинно відставати від (бути в хвості) масового руху.
后退 houtui відступити (відступ); задкувати [тому].〜一步 відступати на крок; зробити крок назад;〜无路 нікуди більше (далі) відступати.
后卫 h6uwdi 1) <军> ар’єргйрд. 2) <休> захист; захисник; стопер (后面两个译法指球员）左〜 лівий захисник.
后项 h6uxi&ng <数> наступний член.
后遗症h6uyizhSng <医> наслідок.小儿麻瘦〜 наслідок дитячого паралічу.
后裔 houyi потомство збірн.; нащадок; застар., ірон.; далекі нащадки.
后影hduyTng вид ззаду.我们只看到他的~ побачили ми його тільки в спину; тільки і бачили його спину.
后援 houyuan 1)(援军）підкріплення. 2)—后 盾.
后 I院 houyuan задній двір.
后肢 houzhT задні кінцівки.
后置 houzhi〈语〉постпозиція.
后置词 hduzhid <语> післяіменник.
后缀 hduzhu丨 <语> суфікс.
后奏 houzou постпостлюдія.
后坐 hduzud <军> віддача.
后坐力hduzudH <军> сила віддачі;无〜炮 безвідкатна гармата; безвідкатне знаряддя.
hou.
郞 hou 1)〈史，地理> Хбу {місцевість на тер. сучасної пров. Шаньдун); 2) Хоу {прізвище).
部 hou.
部 hou〈史，地理> Хбу {місцевість на тер. сучасної пров. Хенань).
hdu.
hou земляний блокгауз; охоронний пост.
飯 h6u.
垢 hou морський вугор.
hou.
厚 hou 1)(不薄）грубий (товщина); товстий.〜 木板 грубі шкарпетки;棉被〜товсті ватяна ковдра;〜嘴唇 товсті губи;〜一叠纸 цілий стос паперів;下了 很〜的——层雪 випав дуже товстий шар снігу. 2) 厚度.二寸~的_板 сталева плита в два дюйми товщиною;云层〜 达几十米 товщина хмарності досягла декількох десятків метрів 3)(感情深） глибокий (глибина).他们的交情很〜між ними (у них) глибока (міцна, велика) дружба.
4) 5)(份量重）великий.〜利 великі
прибутки (бариші);送〜礼 зробити великий (багатий, цінний, дорогий) подарунок. 6) (Ш 度深）багато; сильно 无可〜非 не за що (не можна) різко засуджувати що. 7)(味道浓） густий (густота); міцний (міцність).酒味今艮〜 вино міцне. 8)(重视）віддавати перевагу чому (перевага). ~此薄彼 одне другому; віддати перевагу одному [і зневажити інший].
厚壁 houbi товстостінний.〜容器 товстостінна судина;〜组织 <植> склеренхима.
厚薄 houbo товщина.〜正合适 підходити за товщиною.
厚道 hdu-dao дббрий (доброта).
厚度 hdudCi товщина.
厚度计 houduji прилад для вимірювання товщини.
厚缴缴 houdundun товстенний прост.\ товстенький розм.〜的棉被 товстенна ватяна ковдра.
厚古薄今 hou gu bo jln схиляння перед усім старим на шкоду сучасному; захоплення старовиною й ігнорування сучасності (зневага сучасності); захоплюватися стародавністю і зневажати сучасність.
厚今薄古 hou jln bo gu робити акцент на вивчення сучасних проблем і критично ставитися до спадщини минулого; великий натиск на сучасність у порівнянні зі стародавністю.
厚实 hou-shi 〈口〉щільний (щільність);
добротний (добротність).〜的布 щільна (добротна) матерія (тканина);这纸相当〜цей папір досить щільний;坑上厚厚实实地铺卷 一层稻草 на лежанці розстелений щільний шар соломи.
厚望 houwang [покладати] великі надії.
houyan wuchl нахабність (нахабний); безсоромність (безсоромний); товстошкірий; не знати ні сорому, ні совісті.
厚谊 houyi глиббка (міцна) дружба; міцні узи дружби.
厚意 houyi дружнє ставлення (почуття); найкращі наміри; турбота й увага.多谢你的 〜велике спасибі за ваше дружнє ставлення (за вашу турботу й увагу);这也是他的一番〜 у цьому позначаються його турбота й увага.
候
hou.
候 hou чекати чого; очікувати чого (чекання).〜 火车 чекати (очікувати) потяг;〜消息 чекати (очікувати) звістки; ~ 机会 чекати (вичікувати) зручного випадку;〜复 чекати відповіді; у чеканні Вашої відповіді； чекаю від Вас відповіді;请你稍〜一会儿 будь ласка; почекайте трошки; прошу вас [трохи] заждати.
候补 ІібиЬй бути кандидатом; кандидатський.〜 委员 кандидат у члени комітету (комісії).
候车室hduchgshi зал чекання;(公共汽车候车 室）автопавільон.
候机室 houjlshi зал очікування; аеровокзал.
候鸟 hduniSo <动> перелітний птах.
fl吴审 houshen <法> чекати судового розгляду; чекати розбору справи;(候讯）очікувати допиту.
候选人 houxuanren кандидат; кандидатура.人 民代表〜кандидйт у народні представники (депутати);〜名单 виборчий список;〜资格 кандидатура;提名某人为〜виставити кандидатуру такого-то.
fl吴诊 houzhen чекати (очікувати) прийому [у лікаря].
fl吴诊室 houzhenshi приймальня [лікарні]; зал чекання.
Ш hou.
當 hou <动> мечохвіст.
當虫 h6uch6ng <动> щитень ч.
荷hu.
^ hii —♦ Ш (смутний, туманний, неясний).
吻Ші.
Щ hii раптом (швидко, раптбво) з'являтися.
吻霍 huhuo швидко, раптбво.
吻听 hiixTn світанок, на світанку.
评hu.
评 hu готувати, варити, тушкувати (в посудині з закритою кришкою).
轩 Іій.
Щ Ьй Ху {прізвище).
Ьй.
锪泱 huyang швидко (повільно) текти.
锪浴 huyu〈方〉митися, купатися.


311
^惚 hO.
惚 hO розчарований.
惚恫 hudong І) тупість, невігластво; 2) неспокій, тривога; 3) невдоволення.
ШШ huhii незрозумілий, туманний.
惚恍 huhuang І) незрозумілий, туманний, розпливчатий; 2) розчарований.
Ьй.
魄 hii〈地理> Хутб {річка в пров.Шаньсі).
呼疝.
呼 1 hu 1)(吐气)дихати; зробити видих; видихати що (видихання).〜一 口气 дихати; зробити видих; видихнути. 2)(喊）кричати (лемент); викрикувати що (вигукування).〜 口号 проголошувати (викрикувати) гасла 3) (呼唤）звети що; назвати що.〜之即来 відразу з’явитися на заклик; з’явитися на перший заклик ;直〜其名 запросто звати (назвати) кого по імені.
呼 2 hii <象声> (好声）хропіння (хропіти);(风声） свист (свистіти); завивання (завивати);(喉问 Р且塞的声音）клекотання (клекотати); хрипіння (хрипіти);(鼻子呀气的声音） форкання (форкати).风声 一 свист (завивання, виття) вітру; вітер свистить (завиває).
呼哼哼 hiihgnghSng <动>6дуд.
呼味 hiichT〈象声> пихтіти (пихтіння) розм.
呼风唤雨 hii feng huan уй магічною силою (чаклунством) викликати бурі і зливи; магія; скорити сили прирбди.
呼格 huge кличний відмінок; вокатив. hiihan кричати (лемент);
呼号 ІіШійо 1)(哭叫）плйкати в голос (із голосінням); голосити; кричати розм. (крик ч.). 2)(呼吁）волати до чого.奔走〜волйти про допомогу.
呼号 huha 1) Off 号）позивні; позивний сигнал. 无线电〜радіопозивні;国际〜міжнарбдні позивні. 2)(某些组织的专用口号）девіз.少 先队的〜девіз піонерів.
呼唤 huhuan кликати що (зов); закликати що (заклик).
呼叫 hijjiAo викликати (звати) що.船长丨管理 局在〜我们 товаришу капітан! керівництво викликає нас сигналом.
呼救 hiijiu звати що на допомогу;〜的喊声 волати до чого про допомогу, кликати на допомогу;遇难〜信号 сигнал небезпеки.
呼拉尔 ІійШ’бг хурал.
呼啦hiila〈象声> шум (шуміти).红旗被风吹得 一地 з шумом тріпотить на вітрі червоний прапор.
呼噜 ІіШй〈象声> (軒声）хропіння (хропіти);(喉 问阻塞的声音）клекотання (клекотати); хрипіння (хрипіти),他喉晚里一地响 у нього клекотало в горлі.
呼噜 hQ-lu <口> (軒声）храп (хропіт).打〜 хропіти.
呼朋引类 hii peng yin lei набирати [собі] спільників. 1
呼扇 hii-shan < 口 > 1) качатися (хитання); коливатися (коливання).桥板太薄，走起来直 〜тонкий настил мосту хитався під ногами. 2)
(扇风）махати (махання); обмахуватися.拿着 扇子〜обмахуватися віялом.
呼哨 hiishao свист (свистіти).打〜свистіти.
声 hiisheng лемент; голос; заклик; поклик; призив.人民的〜гблос (глас) народу;正义的 〜гблос спаведливості 听群众的 ~ прислухатися до голосу мас;发出〜волати до чого; закликати що.
呼天抢地 hu tian qiang di волйти до неба; гіркий плач і стогони; із несамовитим плачем і лементом.
呼图克图ШйШй〈宗〉хутухт^.
Щ- Щ. ЬйхТ дихати чим (подих).深~ дихати повними грудьми; глибокий (повний, поглиблений) подих;人工〜штучне дихання; 人工〜器апарат штучного дихання;水中〜器 акваланг-器官 дихальні органи;〜系统 дихальна система;〜困难 важко дихати;〜急 促 утруднений подих; невідм., с.，спец.;〜一 下新舍羊空气 хекання; поліпное невідм., с., спец/, подихати чистим (свіжим) повітрям; 和群众同生活，共〜жити і дихати тим, чим живуть і дихають народні маси; жити одними інтересами з масами.
呼吸道 hiixTdk) <Ш> дихальний шлях.
呼吸根 hiix了g自п < 植 > дихальний корінь; пневматоди мн.
呼吸相通 huxl xiang tong жити з ким одними інтересами; мати спільні інтереси.
呼嘯 htixiao свист (свистіти, свистати); завивання (завивати).■单的〜声 свист куль; 炮弹的〜声завивйння снарядів;风的〜声 завивання (свист) вітру;风〜着 вітер завиває.
呼么喝六hfi уао he liu 1)(赌博喧哗声）галас (лемент) азартних гравців (картярів). 2) <方> (盛气凌人）наче начальник покрикувати на оточуючих; грізно (різко) покрикувати на всіх (на інших). '
呼应 hiiying перегукуватися з чим (переклик). 互相~ перегукуватися один з одним; взаємно погоджуватися; одне погоджується (ув'язане) з іншим;这篇文章前后缺乏〜у цій статті немає зв'язку [і погодженості] між початком і кінцем.
呼语 hiiyu обертання.
呼吁 hiiyu звертатися з закликом (із зверненням); волати до чого.向全世界人民~ звернутися до народів усьогб світу з закликом.
呼吁书 hiiyushO звернення: звертання.紧急〜 екстрене звертання.
呼噪 huzao безладний лемент; ґвалт розм.; галас прост.〜起来 знявся безладний лемент (ґвалт, галас).
呼之欲出 hii zhT уй chu прямо як живий; виглядає як живий.
忽
hu.
忽hii 1)忽而.〜高〜低的铃声голосний, то тихий дзенькіт дзвіночків (бубенців); нерівне брязкання дзвіночка,油灯被风吹得 〜明〜暗 на вітрі світильник горів то яскравим, то тьмяним світлом; то яскраво, то тьмяно мигала плошка;天气不稳定,〜冷〜热було то хблодно, то спекотно. 2)(长度单位）(міра довжини, рівна 0,00033 міліметра). 3)(重量 单位）"ху” {міра ваги, рівна 0,05 міліграма).
忽布 hiibu <|Й> хміль кучерявий (звичайний).
忽地 hudi раптово.灯〜灭了 світло раптово згасло;〜下起雪来 раптово повалив сніп
忽而 hQ5er раптом; раптово; то...,то...〜传来了 枪声 раптом (раптово) пролунав постріл;〜 这样,〜那样то так, то сяк;〜备成这个，〜赞成 刃Р个 погоджуватися то з одним, то з іншим.
忽忽 huhO якось дуже швидко; непомітно і швидко (незабаром).我离开北京，〜又过了 一年 якось дуже швидко пройшов цілий рік, як я виїхав із Бейцзіна.
忽克 hiike сантиміліграм.
,忽略 hillue не звернути уваги на що; не взяти до уваги що; упустити (випустити) з виду що; пройти повз що.不襄注意枝节问题而〜最基 本的问题 не можна приділяти увагу деталям
і 	випустити з уваги саме основне (і проходити повз саме основне);就是这一点、 给〜声 了 0Т це і було упущено з виду; саме це й вислизнуло з-під уваги.
忽米 hum! сантиміліметр.
忽然 hiiiin раптом; раптово;(出乎意料） зненацька.〜下起大雨来了 рйптом (раптово, зненацька) полив сильний дощ;他不會巨来了 ■， 因为他〜病 了 він не зможе приїхати, тому що він раптово захворів.
忽闪hiishSn (闪光）блгіснути.电光〜一亮 блиснула блискавка.
忽闪 hii-shan (闪动）моргати (моргання); мигати (миготіння).〜着目艮睛 моргати (мигати) очима.
忽视 hiishi (不理会）ігнорувати що (ігнорування); залишити без уваги що\ (不重 视）зневажити, чим (зневага); манкірувати чим，книжк.; закрити очі на що;(不注意）не звернути уваги на що.〜另丨】人的意见 ігнорувати (залишити без уваги) чужу раду; зневажити чужою радою;〜自己的健康 не берегти свого здоров'я; зневажливе ставлення до свого здорбв’я; не звертати уваги на своє здоров'я;〜职守 манкірувати [своїми] оббв’язками; недбало (зневажливо) ставлення до своїх обов'язків;他〜了 问题的 重要性 він не звернув уваги на важливість питання;我们不能〜群і的正当要求ми не повинні ігнорувати (залишати без уваги) спаведливі вимоги мас.
评hQ.
评 hu парити що.〜白薯 батат (ехшодка картопля).
咳I hu.
吻扇 hii-shan <口> —呼扇 hii-shan.
吻哨 hiishk) —*■呼哨 hiishao.
hii 另见 hii; hu.
糊 hii (涂抹）замймти що (замазка);(抹缝子） зашпаклювати що (зашпакльовка) спец.用泥 把墙缝〜上 замазати (зашпаклювати) глиною щілини в стіні.
囫
hu.
囫囵 hiikin цілкбм; у цілому виді.嚼也不嚼,〜 吞下去 проковтнути цілкбм (у цілому вигляді), не розжовуючи.
囫囵吞Ж hulun Шп z^o [сприймати, переймати] без розбору.〜，不求甚解 сприймати без


312
розббру і не доходити до змісту.
弧 hii.
弧 hii <数> дуга.
弧度 hiidCi <数> дуговий градус.
弧光 huguang свіітю електричної дуги.
弧光•灯 huguangdeng дугова лампа; юпітер розм.
弧菌 hujun <也物> вібріон.霍乱〜холерний вібріон; вібріон азіатської холери.
弧线 Іійхійп дуги.
弧形 huxing дугоподібний.
拍hu.
扣 hii І) рити, бурити (колодязь); 2) місити.
和 hii.
和 hu І) {рахівне слово, очки) (у грі в кит. карти, в мацзян); 2) підходити (про кості, напр. при грі мацзян).
搰 hii.
搰 hii І) розкопувати, відкопувати, відривати; 2) забруднювати.
ШШ huhu усіма силами, з великою напругою.
hu.
Ш hu <生物> оселбдець-гільза.
狐 hii.
Ш hu лисиці; лисиця.
狐步 hubu фокстрот.跳〜танцювати фокстрот.
狐臭 huchou бромидроз пахвової ями.
狐假虎威 hu jia Ьй wei "лис тим і грізний, що цар звірів із ним"; бешкетувати, прикриваючись ім’ям (могутністю) сильних світу цього; залякувати людей авторитетом патрона (свого начальника).
狐狸hii-li —狐.
狐狸精 hu-lijlng 1)(妖精）лис-перевертень ч. (迷人的女人）спокусниця.
狐狸尾巴 hii-li wSi-ba звірине обличчя (сутність); звірина природа; щирий вигляд; справжнє обличчя; справжня фізіономія. Ш 出〜показйти свою звірину природу (своє звірине єство, свій лисячий хвіст, свій справжній вигляд); видати себе з головою; 特务藏不住自己的〜 не сховати шпигуну свого справжнього вигляду. '
狐媚 humei звабити кого (звабливий); спокусити кого (спокусливий).
狐皮hiipi лисяче хутро; лисиця.买张〜做须子 купити лисицю на комір;〜抚子 шуба на лисячому хутрі.
狐Л欠 huqian хутро з лисячих животиків.〜皮妖.
狐裘 huqiu шуба на лисячім хутрі; лисяча шуба; лиси Лін. одягнений у лисячу шубу;
ходити в лисах.
狐群狗党 huqun-g6udang усяка (різна) потолоч; зграя (зграя) поплічників,交 了 些〜водитися (зв'язатися) із усякою потолоччю.
狐臊husao —»•狐臭.
狐疑 hiiyi сумнів (сумніватися).满股〜 охоплений сумнівами;〜不决 сумніватись і не знати, на що зважитись; бути в нерішучості від сумнівів.
胡
hu.
ШШ huchan настирливо чіплятися.另ij〜！ не чіпляйся! не будь необачним!
胡扯 hiichg 1 —»•明说.2)(闲谈)тріг^ти (чесати, базікати, молоти) язиком; боби розводити прост.
胡豆 hiid6u <植> біб кінський.
胡匪 hufei бандит; розбійник; хунхуз.
胡蜂hii侘ng <动> осй.
А0瓜 hugua огірок [городиий].
胡话 huhua марення.病人直说〜хвбрий увесь час марить; хворий у маренні.
胡椒 hujiao 1) перець чбрний. 2)(指果实） перцеве дерево, перець.
胡椒粉 hujiaofen мелений перець; перчинка розм.撒〜перчити що\ посипати що перцем.
胡椒瓶 hujiaopmg перечниця.
胡搅 hiijiSo 1)(揭乱）плутатися; куди не просять; плутатися [не у свою справу]; заважати.你在这里〜什么丨чогб ти отут плутаєшся!另ij〜！ не плутайся, куди тебе не просять; не заважай ! 2)(狡辩）уперто сперечатися.无论我说什么，他总要跟&〜 що б я не сказав, він завжди буде зі мною вперто сперечатися.
胡来 hulai 1)(舌L来）робити все, що здумається. 别〜丨 без вільностей! 2) —>•胡闹.
胡乱hiilu^n 1)(马虎）як-небУдь .〜回答 відповідати як трапиться 他〜地吃了 点东西 就干活去了 він поїв як-небудь і пішов на роботу. 2)(任意）по сваволі; по примсі.〜花 钱 смітити грошима; кидати гроші на вітер; тлумачити-解释 так і сяк; довільне тлумачення;〜猜测 ворожити на бобах (на кавовій гущі); будувати всякі здогади;〜决定 вирішувати наобум不要〜糟蹋粮食не можна переводити хліб (зерно) по сваволі (по примсі).
胡萝卜 hiilu6.bo 1) < 植 > каротель ж.; морква-каротель ж” морква [звичайна]. 2) (指根）морква ж.; каротель ж.
胡萝卜素 hiilu6-bosCi <化> каротйн.
胡麻 1^111纟<植> льон-кудряш.
胡闹 Іійпйо (无理取闹）（неподббство); скандалити (скандал);(恶作居lj) бешкетувати (бешкетництво) розм.;(瞎来）дуріти розм.; валяти дурня; глупити розм.; дуріти розм.; блажити прост.,另lj〜！ кинь [ти] скандалити! перестань (нічого тобі) дурня валяти! не дури! без дурощів!孩子们尽〜діти усе бешкетують
胡琴 huqin "хуцінь" (один із видів китайських музичних інструментів).，китайська скрипка.
胡说 hushuo говорити (нести, молоти, городити, плести) нісенітницю (дурниці, ахінею, дурощі); брехати (брехня) розм.; абсурдно стверджувати.〜，不会★这#的泰！ нісенітниця (дурниця), так не буває! f尔〜j十 么！ що за нісенітницю (що за дурницю) ти несеш!这是他在〜！ це він нісенітниці (дурості) говорить; це він так язиком теліпає; 真是〜! от ще нісенітниця! що за нісенітниця! що за дурниця! що за безглуздя! цілковита нісенітниця! суцільна нісенітниця!〜一通 набрехати повний мішок; набазікати всякої дурниці; наговорити різних нісенітниць.
胡说八道hiishu6-badk> —>•胡说.
胡思舌L 想、husT-luanxiSng віддаватися пустим (порожнім) мріянням; думати про всяку всячину).你別〜，不会出事的не вигадуйте того, чого немає, нічбго не може трапитися; не фантазуйте, нічбго не трапиться.
胡桃 hiitdo 1) <植> горіх [грецький]; горіхове дерево. 2)(指果实）горіх.
胡同儿 hutongr провулок; вуличка.
胡涂hii-tu ―糊徐.
胡颓子 hiituizT 1) <植> лох колючий. 2)(指果实） лох.
胡须 huxu вуса і борода.
胡言乱语Іійуйп-Іийпуй ->胡说.满口〜 базікати всякі дурниці; набрехати повний мішок.
胡杨 huyang〈植> тополя євратська.
胡枝子 hiizhlzT < 植 >леспедеза (леспедеза) двоколірна.
胡huzhou казки мн.; жіночі казки; вигадка (вигадувати що); казки розповідати.你〜什 么？ що ти казки розповідаєш? що ти вигадуєш?这完全是〜усе це жіночі казки (одні вигадки).
胡子 hu-zi вуса і борода, вуса мн.;小~ вусики мн.;大〜борода лопатою;山羊〜козлина борода;络聪〜бакенбарди мн.; баки мн.; А 字〜висячі вуса;留〜носити (відпустити) вуса (бороду); голитися;刮〜голити вуса і бороду.
Ш ШШ hii-zilacha неголений; оброслий бородою.
胡作非为 hii zuo feiwei бешкетування; (неподобство).
壶 hii.
壶 hu чайник.瓷茶〜порцеляновий чайник;铜〜 мідний чайник;军用水〜похідна фляга;这是 把酒〜це чайник для вина;拿来——〜茶 принесли чайник із чаєм.
湖М.
湖 hii - озеро.咸水〜солбне озеро;淡水〜 прісноводне озеро;近〜一带 приозерна смуга.
湖》宾 hubrn озерний берег; набережна озера.
湖泊 hupo озера мн.〜地区 озерний район; озерна місцевість.
湖色 huse ясно-зелений; блідо-зелений.
湖田 hutian приозерні заливні поля.
湖盐 huyan озерна (самосадна) сіль; самосадка.
湖'沼学 huzhaoxue озероведення; лиманологія.
hii.
胡芦 hu-lu 1)〈植> горлянка; гарбуз-горлянка; гарбуз пляшковий (посудний). 2)(指果实） горлянка.谁知他〜里卖的什么药хто знає, які-такі наміри (плани) у нього; одному аллаху відомо, що він там замишляє; аллах відає, що в нього на розумі.
胡芦科 hiHukS <植> гарбузові. 胡蔓藤 hiimAntdng < 植 > гельзбміум витончений.
hii 另见 gti.
鹤 hu <动> лебідь ч.
Щя. hull стояти [навитяжку, прямо].


313
猢吣.
猢秘 husiin <动> мбвпа.
糊 hii.
糊 hu підгоріти; підгорілий.
鹤 hii.
韵 hu〈动〉сокіл.
>^9 hii 另见 hii; hu.
糊 1 hii (糊制）клбїти що (клеєння);(封住） заклеїти що (заклеювання); о клеїти що (обклеювання).〜纸盒 клеїти паперову коробку;〜风第 клеїти (склеїти, зробити) з паперу змія;把信封〜上 заклеїти конверт;用 壁纸〜墙 обклеїти стіни шпалерами .
糊 2 hu (烧焦）підгоріти.饭〜了 рис підгорів.
糊壁纸 hubizhl обоїл/и.; шпалери мн.,
糊精 hujlng〈化〉бритишгум; декстрин.
糊里糊涂hiilihiitG 糊涂.他〜地马上就同意了
він по дурості відразу погодився;写得〜，一 点儿也看不懂 написано нечітко, і нічого не зрозуміти.
糊料 huliao липка (клейка) речовина.
糊涂 hiitu 1)(木明白）дурн“й (дурість); безглуздий (безглуздість);〜看法 путані погляди;〜观念 путані (туманні) уявлення; безглузді ідеї;〜思想 безглузді (дурні) думки (ідеї*); неправильна (помилкова) ідеологія; путані погляди;〜人 люди з плутаниною в голові;政治上的〜人 політичні невігласи;尽 说些〜话 наговорити дурощів (дурниць);干〜 事 робити дурощі (дурниці); здуріти прост.; 〜透顶 дурнйй-предурнйй; украй дурний; дурний до крайності; велика дурість;头脑〜 плутанина (каша, туман) у голові;——〜 заскок у голові; затьмарення найшло на кого; сдуру прост.;老〜了 в“жити з розуму;他并 不ЯР 么〜він не так (не настільки) дурний;完 全把人搞〜了 зовсім заплутали (задурили) людину; остатбчно збили людину з глузду; 你真〜，这样简单的事都不'_ який ти безглуздий (нетямущий), таких простих речей не розумієш;他越解释，我越〜чим він далі пояснював, тим сильніше зростала плутанина в мене в голові. 2) <方> (模糊） невиразний (невиразність); неясний (неясність). 书印得很〜кн“га невиразно (неясно) видрукувана.参阅“装糊涂 zhu^ng hii-tu”.
糊涂虫 hu-tuchong бовдур; дурень ч” прост.; тупиця ч” розм.; бевзня ч” розм.; голова садова лайлив.
糊涂帐 hu.tuzhang плутаний (безглуздий) рахунок; дурні рахунки.
糊1^ JL huweir запах горілого, W 〜пйхне горілим;、大米饭有了 〜запахло горілим рисом.
Щьй.
Ш hu дуб опушений (зубцюватий).
樹寄生 hiij'ish6ng <植> омелі звичайна.
槲栎 hiili дуб <植> сизий.
蝴 hii.
蝴蝶 hudie метелик;(小蝴蝶)метелик. 蝴蝶花 hiidi6hu5 <植> анкітині очі. 蝴蝶结 hudiejie бант.打〜зав'язати бантом (бант).
蝴蝶鱼 hiididyii <动> япбнський схил-метелик.
觳 hii.
毅觫 hiisu <书> тремтіти зі страху.
虎Ьй.
虎 hu тигр; тигриця.
虎背熊腰 hiib6i-xi6ngyao атлетична (богатирська) статура; атлетично сюїадений.
虎贲 htibSn <书> богатир ч” хоробрий.
虎耳草 hfi'6rcao < 植 > ломикймінь корне- відприскова (відприскова).
虎伏 hiifu гімнастичне (ренське) колесо.
虎骨酒 hiigiijiO вино, настояне на тигрових кістках [для лікувальних цілей].
虎虎 huhii <书> войовничий (войовничість).
虎将 hujiang хоробрий воїн (генерал); богатир ч.
虎口 1 hukou 1)(虎嘴）паща тигра 2)(险地） небезпечне місце.
虎口, 2 Ьйкби (大拇指与食爭相连的部分）частина долоні між великим і вказівним пальцями.
虎 口余生 hukou yusheng "вирватися з пащі тигра"; врятуватися від неминучої загибелі; врятуватися від (уникнути) смертельної небезпеки.
虎狼 hQlang злі і жадібні люди; лиходії мн.
虎列拉 huliela <医> холера.
虎甜 hiiqian лещата лш.; лабети мн.
虎视耽耽 hii shi dandan дивити з жадібністю (із кровожерливістю); дивити жадібним взором. ~的敌人 кровожерливий (грізний) враг.
虎头蛇尾 hutou-shew6i гора народила мишу; [почати і] не довести справу до кінця.
虎穴 Іійхиб 1)(老虎洞)лігвище (лігвище) тигра.
2)(险地）небезп6ше місце.
虎牙 htiyd <口> ікло.
许Ьй.
许 hii ге-ей; {колективний трудовий заклик).
许许 hiihu ге-ей! {колективний трудовий заклик).
喊Ьй.
Ш hu <口> 1)(吓唬）лякйти кого; залякувати кого (залякування); страшити кого.你另!]拿这 个〜人，我才不怕呢ти мене цим не лякай (не залякуй, не страши), все одно не боюся. 2) (蒙混）морочити голову; пил в очі пустити. 1也把_~住了，我真以为他会呢він мені задурив голову, і я справді повірив，що він уміє.
3^ hu.
玻拍 Ьйро бурштин ч.〜烟嘴 бурштиновий мундштук;项链是〜做的 намисто зроблено з бурштину .
玻拍酸 htipdsu如 <^>бурштинова кислота.
户hu.
户 Іій 1) (П) двері ж.〜夕卜 надвбрі; на вулиці; на відкритому (чистому, вільному) повітрі; і 做 〜夕卜运动 займатися спортом на повітрі. 2)(人 家）родина;(农户）господарство; двір.大〜 велика родина; багатосімейний;小〜мала родина; малосімейний;挨〜通知 сповістити кожну родину про що; оповістити по всіх будинках і квартирах;三千〜的人民公社 народна комуна в три тисячі дворів (господарств), 3)(旧时指门第）род.大〜人家 знатна (родовита) родина. 4)—户头.
户籍 huji право на проживання; місце прописки;
місце проживання.
户籍赞 hujijTng міліціонер по реєстрації мешканців.
Я Р Ьйкби 1) (АР) житель; населення перевірка по домових книгам. 2) —>•户籍.民 住〜постійний житель;郊区〜жителі (населення) передмістя;报〜прописатися;报 临时 ~ тимчасбва прописка; тимчасово прописатися;我才到，还未报〜я тільки приїхав і ще не прописався (прописаний);迁 〜перемінити місце прописки; оформити зміну місця проживання.
户口簿 huk6ubu домова книга.
户名 hummg < 会 > найменування клієнта (рахунку).
户枢不盘 hu shu bu du "у дверній петлі хробак не заводиться'*.
户头 hutou <^>рахунок; клієнтела збірн.开〜 відкрити рахунок;记在某人的〜上 записати на чий рахунок;给他单立一个〜відкрити йому окремий рахунок.
户限 huxian〈书 > поріг.
户主 huzhii глава родини; господар будинку.
戽盹
屏 hCi 1)〈农〉черпалка (для води); 2) черпати, вичерпувати (воду); піднімати (воду для поливу) (з річки).
屏斗 hud5u〈农〉водочерпалка (для поливу полів).
屏水机 hushuijl черпальна машина; водочерпалка.
怙hi
怙 hu 1) посилатися на...; використати (що-небудь) у своїх цілях; 2) бути невиправним.
估宠 huch6ng самонадіяний, надмінний.
怙恶不悛 hiidbCiquSn потонути у злі; невиправний.
怙气 huqi покладатися на себе.
怙恃 hushi 1) покладатися на...; спиратися на...; 2) батько й мати; батьки.
hu.
祜 hu благовоління.
Ш^й.
Ш h{i < 旧 > пйм，ятна дощечка, записна пластинка, пластинка (дощечка) для записів (довга вузька смуга з бамбуку, слонової кістки чи нефриту у чиновників на царських аудієнціях).
窃板 hubSn <旧> пам’ятна дощечка, записна пластинка, дощечка для записів (у чиновників на імператорських аудієнціях).
JJX!
姻 hCi.
姻 hu обожнювати, прив’язуватися всім серцем.
ШШ hulao бути не в змозі попрощатися (з коханим).
才苦…
IS hu прутняк китайський.
Щ\\й.
都 hCi 1) <地理> Ху，Хусянь; 2) Ху {прізвище).
娉 h(i. ,
Щ hu хвалитися, хвастати.
媚 hCi.


314
Ш hu красивий, миловидий.
植 h£i.
Ш hu І) скринька (для листів); 2) риболовна снасть.
Shu. .
互hCi —互相.〜不侵犯条约дбговір про [взаємний] ненапад;〜不干涉 взаємне невтручання;〜不相# нічим не пов'язаний із чим; немає ніякого зв'язку з чим; немає ніякого віднбшення до чого;〜不相ІІ: не поступатися юдин одному в чому; кожний наполягав на своєму;〜不相容 несумісний; не терпіти один бдного; одне виключає інше; 〜有胜负 бої йшли зі змінним успіхом;〜通情 报 обмін інформацією;〜通声气 підтримувати зв'язок один з одним; бути в співтоваристві; взаємно давати звістку про що; інформувати (сповіщати) один одного;〜 通有无взаємний обмін;〜为条件взаємна обумовленість; одне обумовлює інше; вони обумовлюють один бдного;〜为因果 причинний зв'язок одного з іншим; одне випливає з іншого;〜教〜学 учитися один бдного ; допомагати друг другу;〜派大使 взаємне призначення послів;谅〜让的精神 дух взаєморозуміння і взаємної поступливості.
互变 hCibi^n〈化〉таутомфія.
互感hCigSn ~♦互感
互感器 hiiganq'i<^> юаємоіндУктор.
互感应 huganying взаємна індукція; взаємоіндукція.
互换 hCihuAn обмін (обмінятися).〜批准书〈外> обмін ратифікаційними грамотами (ратифікаціями).
互惠 huhui взаємне сприяння.〜原贝U принцип взаємності;在〜互利的越础上на основі взаємних інтересів.
互利 huli взаємна вигода; взаємовигідний.〜的 原贝1j принцип взаємної вигоди;平等〜 рівність і взаємна вигода.
互生 husheng чергове листорозташування.
互相 huxiang взаємний; взаємо-; один одного.〜 尊重 взаємна повага; шанувати один одного; 〜关>11、піклуватися один про бдного;〜爱护 берегти один бдного;〜帮助 взаємодопомбга ж.; взаємна допомога; допомагати один одному ;〜握手 обмінюватися рукостисканнями;〜指匕战 кинути один одному виклик (рукавичку); викликати один одного на змагання;〜支援 юаємне сприяння; взаємна підтримка;〜学习 учитися один в бдного ;〜依赖 взаємозалежність; залежати один від бдного; одне залежить від іншого;〜 合作 юаємодія; взаємодіяти;〜排斥 взаємовиключний; одне виключає інше;〜吹 W взаємні вихваляння; зозуля хвалить півня, півень хвалить зозулю;各国人民的革命斗争 是〜支持的 у революційній боротьбі народи різних країн взаємно підтримують один одного.
互质数hOzhishCi <数> простий загальний дільник.
互助 huzhu допомагати один одному; взаємна допомога; взаємодопомога ж.〜合作 взаємодопомога і кооперація; дбговір про взаємодопомогу;城乡〜взаємодопомога між містом і селом;经济〜委员会 рйда економічної взаємодопомоги.
互助组 huzhuzu бригада (група) взаємодопомоги.
沪hO.
沪居 huju шанхайська опера.
护 hCi.
护 hu. 1)(保护）захищати що (захист); охороняти що (охорона); берегти що.造林〜 堤 висаджування дерев для захисту дамби від руйнування. 2)(祖护）заступитися; вигороджувати кого.你干吗老是〜着他？ чому ви завжди за нього заступаєтеся (його вигороджуєте)?
护岸 hufan облицювання (для захисту берегів); кладка [для захисту берегів].〜工程 больверк; берегоукріплювальне спорудження.
护岸林 hu'anlin берегоукріплювальний ліс.
护板 huban [захисний] щит.
护壁 hubi панель ж.
护兵 hublng конвой; охорона; стрбжа застар.; (个别的护兵）охоронець.
护城夕可 huchenghe міський рів; ріка, що обгинає місто.
护持 hCichi захист (захищати що); заступництво (протектувати чому).
护—hudao < 铁路 > ббрма.
护短 huduSn виправдувати [свої] помилки (нестачі); замазувати нестачі (помилки).
护法h(ifS <宗> 1)(卫护佛法）аполбгія буддійського навчання. 2)(卫护佛法的人） апологет буддійського навчання;(施主) жертвуватель; жертвувательниця.
护封 hufeng суперобкладинка.
护符Wft —护身符2).
护航 huhang конвоювання (конвоювати що); ескортування (ескортувати що) спец.〜舰队 [морський] конвой; [морський] ескорт;派兵 舰 ~ відправити військбві судна для конвоювання; 击机〜супровід винищувачами.
护航舰 huhangjian <军> конвойний (охоронний, ескортаий) корабель; корабель-конвоі'р; конвоїр.
护理 Іійії 1) <医> дбгляд (доглядати за ким).〜 病人 дбгляд за хворим. 2)(保护管理）дбгляд (доглядати за чим).〜秧苗 дбгляд за посівами; дбгляд за поросятами.
护路林 hululin придорожній ліс;придорбжнє лісонасадження.
护轮轨 hCiliingu了 <铁路> контррбльс.
护坡 hupo захисна кладка (облицювання).
护墙板 hCiqidngb5n панель ж.
护身符 hOshSnfii 1)(符）амулбт; талісман. 2)(保 护自己的人或事物）захист; щит; прикриття. 成了…的〜служити кому захистом (щитом, прикриттям);以• •为〜користуватися чим як щитом (захистом).
护dr hu shi [медична] сестра; медсестра.
护士长 hu.shizhang старша [медична] сестра.
护送 husong ескортувати що (ескортування) спец.; конвоювати що (конвоювання); (#Ш) супроводжувати що (супровід).〜商 Ш ескортувати (конвоювати) комерційні судна; 〜出海渔船 ескортувати рибальські судна, що вихбдять у море;派战士〜відправити бійців (призначити конвой) для супроводу чого.
护田林 hutianhn полезахисний ліс.
护腿 hutul〈体〉щиток на гомілку.
护Л2 huwei 1) (^т-Л1) охороняти що (охорона);
захищати що (захист). 2)(卫队）конвой; охорона; стрбжа застар.
护卫舰 huweijian сторожовий корабель.
护卫艇 huweiting <军> канонерський човен; канонерка.
护膝 hCixT <体> наколінник.
护养 MySng 1)—护理 2). 2)(养护）утрі мування і ремонт.〜公路 утримування шосе.
护照、huzhao паспорт.出国〜закордонний паспорт.
估hO.
估恶不俊 hu e bu quan закоренілий; непоправний у злодіяннях.〜的反公命分子 закоренілий контрреволюціонер.
戽hd.
库 h£i 1) ~♦斗.2)(汲）черпйти (черпання).〜水 черпати воду;〜水灌田 поливання поля черпалкою.
库斗 hudou черпак; черпалка.
库水机 hushuljl черпальна машина.
笏М.
Ш hu "ху" {дощечка з нефриту, слонячої кістки або бамбука, що тримали сановники древнього Китаю перед собою під час аудієнції в імператора).
唐hu.
扈从 hCic6ng <书> свита.
Іій.
ІІ子 hirzi 1) <植> лагенйрія. 2)(指果实） лагенарія.
糊 hCi 另见 hG;hii.
糊 1ій 1)(楽）клейстер, клей, кисіль ч.面〜 розмазня;芝麻〜кунжутна розмазня;辣椒〜 приправа з меленого перцю, розведеного водою. 2) 胡.
糊不圆 hubuyuan не мати достатньо їжі, жити голодуючи; не вистачає їжі.
ІЙШ hudao обманювати, дурити.
糊剂 hCiji паста.
糊抒 huning гнилі фрукти.
糊弄 hulong 1) обманути, надути; 2) зробити як-небудь.
糊刷 hushua пензель для клея.
獲Ьй.
Щ hCi〈动）пуффіін; буревісник, hua.
花 1 hua 1)(花朵）квітка.鲜〜живі (свіжі) квіти; 野〜польові квіти; 一朵香〜запашна (пахуча) квітка;种〜вирбщувати (розводити) квіти;献〜піднести квіти (букет) кому. 2)(花 状物）:火〜іскри мн.雪〜сніжинки;浪〜 баранчики [на хвилях]; 率开了〜снаряд вибухнув. 3)花炮）феєрверк; бенгальські вогні.放〜улаштувйти фейерверк. 4) —►花纹. 白底蓝〜блакитний малюнок (візерунок) на білому тлі. 5)(有花纹的）візерунковий; із візерунком;(有颜色的）кольорбвий.〜手巾 кольорова хустка; хустка з візерунком. 6) (Ш 色错杂）строкйтий (строкатість).〜衣服 строката (квітчаста) сукня;〜猫 плямиста кішка;颜色大〜забарвлення занадто строкате. 7)(眼睛模糊）рябіти безособ.\ пістрявити безособ.眼 ~ в очах рябить


315
(пістрявіє). 8)(精华)колір; шедевр.文艺之〜 шедевр мистецтва (літератури). 9)(棉花） бавовна. 10) (Ш) віспа.种〜щеплення віспи; 出〜занед>жати віспою. 11)(受伤）рйна.他挂 了两次〜він був два рази поранений.
花 2 hua (耗费）витрачйти що (витрата); витрачати що (витрату).〜钱 витрачати гроші;要〜很多钱啊！ прірва грошей піде!少 〜钱，多办軍 побільше зробити при менших витратах;〜时间витрачйти час;把所有的钱 都〜光了 витратити усі гроші; остатбчно витратитися;为此Ф我〜了不少心血я витратив чимало сил і нервів на цю справу; 完成这件工作〜了很大代价дброге обійшлася ця роббта.
花白 huabai сивий; сивина ж.头发〜сиве волосся; волосся з сивиною ; сивий старий.
花斑辦 huabanxu^n < 医 > отрубевидний (різнобарвний) лишай.
花瓣 ІіийЬйп <植> пелюстка.
花爸 huabao приквітник; лист, що криє.
huabei <Ш> оцвітина; квітковий покрив.
花边 huqian 1)(边缘装饰）каймй; обрамлення. 花瓶口上І一道蓝色的〜гбрлечко вази обрамлене синьою облямівкою. 2)(编织物） облямівка; бордюр;(有皱纹的花边）підзор; оборка;(有孔的花边）мереживо.带淡蓝〜知 头巾 хистка з блакитною облямівкою;键〜的 窗帘 фіранка з підзорами (з оборкою);〜领子 мереживний комір;桌布的〜бордюр скатертини. 3)(文字或图画的边框）рамка; графічне обрамлення.
花布 huabu ситець (ситцевий); візерункова (кольорова) матерія; набивна тканина.〜裙子 ситцева спідниця.
tt Ш ^ hua-bulengdeng строкатий (строкатість).
花菜hu§cAi 花椰菜.
花草 huacSo квіти ми.; зелень ж.; декоративні квіти і трави.
花茶 huacha ароматизований чай.
花厂hu§ch3ng (花圃）квітництво;(卖花的铺子) квітковий магазин.
花$ huache вагон-салон; (Ц^-) парадно
оздоблений екіпаж; ( ) парадний
лімузин.
花池子 huachi-zi квітник; клумба.
花大姐ІпШс^іб —花媳妇.
花搭着 hua.da.zhe (轮流着)упереміж розм.;(混 合着)упереміш розли; у змішаному вигляді. 大小苹果〜卖 продавати великі і дрібні яблука у змішаному виді;他家里米饭和面条 〜吃 у них у родині їдять упереміж то рис, то локшину.
花旦 huadan <居1]> амплуа молодої жінки.
花‘大丁 huadeng кольоровий ліхтар.
花店 huadian квітковий магазин.
花雕 huadiao "хуадяо" {кращий сорт шаосин- ського вина).
huaduan <ї%> дамаск; парчева тканина.
花朵huadu6 квіти мн.这株牡丹的〜特别大на цьому кущі деревоподібної півонії квіти особливо великі.
花弯 hua'e <植> чашечка.
花房 huafang оранжерея; теплиця; парник.
花费 huafci —> 花 2.
花费 huifei (费用）витрата; витрати ми.;〜太大 витрати занадто великі;留作个人〜
залишити на особисті витрати.
花粉 huafen <植> пилок; квітець ч” прост.
花粉管 huSf^nguSn <植> пилкбва трубка.
花粉篮 hu§位пійп <动> кбшичок.
花粉粒 hu5位nH <植> пилкбве зерно.
花粉森 huaf^nnang <Ш>пилковий (пильцевий) мішок.
花岗石 huagangshi 1)〈矿> граніт (гранітний).〜 的河焊 гранітна набережна ріки. 2)(比喻顽 固不化)：〜脑袋 твердолобі; твердолобий; каменелобий.
花岗穿f huagangyan〈地质〉граніт, huagdng <|Й> квітоніжка.
花骨朵huSgibduo 花蕾. huaguan вінчик.
花盒 huahe феєрверк; бенгальський вогбнь.
花红 1 huah6ng 1) <植> Яблуня китайка. 2)(指果 实）китайка.
花红 2 huahong 1)(彩礼）весільні подарунки. 2) (红利)тантьєма.
花花公子 huahua-gongzi золота молодь; фат; піжон; хлищ розм.; франт; чепурун ч.; плейбой.
花花绿绿 huahualtilti строкатий (строкатість); багатобарвний; різнобарвний.〜的年画 різнобарвні (строкаті) новорічні лубки;〜的 衣裳 строката (квітчаста) сукня;穿得〜的 строкато вдягатися.
花花世界huahua-sh丨ji+ (繁华的地方）пожвавлене місце; пожвавлений центр; (А1Й) білий світ.
花花搭搭hu&huad5d5 1) —►花搭着.2)(人小疏 密不一）нерівний,地太干，草长得〜的від посушливості ґрунту трава виросла нерівною (зрідженою); від посушливості ґрунту трава місцями виросла, місцями ні; 树上〜地开了一些花儿на деревах місцями з'явилися квіти, місцями - ні.
花环 huahuan вінок.
花舟huahui 1)(花草）квіти мн.〜栽培 квітництво. 2)〈艺〉картина з зображенням квітів.这个画家的〜比山水好у цього художника квіти (картини з кольорами) виходять краще, ніж пейзажі.
花甲 hu5jiS шістдесят років; шістдесятиріччя;〜 之年 вік у 60 років;年逾〜вік за 60 років; вік понад 60 років.
花匠 huajiang садівник.
花椒 huajiao жовтодеревинний.
花轿 huajiao весільний паланкін; весільні ноші.
花茎hiding 花轴.
花镜 huajing окуляри для далекозорих.
花卷 huaju^n пампушка [у формі завитушки].
花篮hu^n 1)(献花用的花篮）кбшик із квітами. 2)(装饰美丽的篮子）[красивий， витончений] кошик.
花蕾 hualei бутон.
花梨hu5li —花桐木.
花里胡哨 huilihiish^o 1)(颜色繁杂）строкатий (строкатість); вигадливий (вигадливість).穿 得〜строкйто (вигадливо) вдягатися 2)(浮华） вибагливий (вибагливість); пихатий (пихатість).〜的文章 вигадлива стаття.
花脸 hualian амплуа чоловічих персонажів із розфарбованим обличчям.
花柳病 hu§litibing <医> венеричні хвороби.〜病 人 венерик;〜医师 венеролог.
花 Ш hualu дистилят [із квіток або листів деяких рослин].
hualushuT [квітковий] одеколон.
hualumu ормозія.
花轮 hualun квіткова мутовка.
花麻 huarnd плоскінь ж.
花蜜 huami нектар.
花市 huamiao квіткова розсада.
花名册 huamingce іменний список,造〜скласти іменний список.
花木 huamu зелень і квіти; декоративні [квіти і] рослини; рослинність.
花呢 huani трико невідм.
^huaniSo <2> картина з зображенням квітів і птахів.
花农 huanong селянин-садівник.
花盘 huapan 1) <植> залозистий, медовід- дшювапьний，припестичний диск. 2)〈机〉 штаншайба.
花炮 huapao феєрверк; ракета.
花盆 huapen квітковий горщик;(装饰花盆） кашпо невідм.
花瓶 huaping [квіткова] в^за.
花圃 huapil квітник; квітництво.
花期 huSqT <植> період цвітіння.
花扦儿hu5qi§nr (鲜花）квіти для ваз;(绢花、纸 花）штучні квіти [для ваз]. 花枪 huaqiang 1)(兵器）корбтка піка. 2) —»•花招 ^2).
花腔 huaqiang〈音，剧〉колоратура; фіоритура. 〜女高音 колоратурне сопрано.
花墙 huaqidng ажурна огорожа.
花青素 huaqTngsii < 植 > антоци含н; антоцианідин.
花楸 huSqiii <植> горобина домашня.
huaquan вінок. Ш~ покласти вінбк на що.
花儿洞子 huardong zi парник.
花蕊huSruT <植> (雄蕊）тичинка;(雌蕊） маточка.
花色hu5s6 1)(花纹色彩）забарвлення.〜好看 приємне (красиве) забарвлення . 2)(种类） асортимент; вибір.商品〜繁多 багйтий асортимент (вибір) товарів.
花哨 hua.shao 1)(颜全繁多）строкйтий (строкатість). 2)(花样多）різноманітний (різноманітність).
花生 huasheng 1) <植> арахіс; горіх земляний (китайський). 2)(指果实）горіх; арахіс збірн.
花生饼 huashengblng арахісові макухи.
花生米 huashengm! лущений арахіс; очищені земляні горіхи; арахісові горішки.
花生油 huashengyou арахісове масло.
花式剑 hu5shiji&n <体> еспадрбн; шабля.〜运 动员 фехтувальник еспадроном; шабліст.
花饰 huashi візерунок.
花束 huashu букет [квітів].
花丝 huasl〈植> тичинкова нитка.
花坛 huatan клумба.
花天酒地 huatian-jiudi розперезані оргії і гульби; проводити час у гульбах і розпусті; гуляти і розпусничати; пропалювати життя.
花厅 huatrng зал; зала застар.
花筒 huat6ng бенгальський вогбнь; феєрверк.
花团锦族 huatuan-jmcu строкатий (строкатість); різнобарвний.
花托 huatuo <Й> квітколоже; тор квітки.
花纹 huawen візерунок; розводи ми.;(印染的花 纹)набойка;(冲模的k纹）чекан;(身上刺的 татуювання.
花Ш妇 huaxifu божа коройка.
花消 hua-xiao <口> 1) 花费.2)(杂费)hua-fei. накладні витрати;(税捐）податки мн.


316
花须ІпШхй < 口> ~>花蕊.
花序 huaxu <植> суцвіття.
花絮 huaxu репортерські замітки.体育〜 репортерські замітки про спорт.
甲 huaya підпис [із розчерком]. ШІІ~ поста- вити підпис; розписатися; підписатися.
花言巧语huay&n-qiao0 І)(虚假而动听的І舌） солодкі слова; красиві фрази; медяні слова. 2) (说 _ 假而动 ％ 的 Й ) співати солодко (красиво); говорити солодкі (медяні) слова.
花Ий huayan далекозорість.
花秧 huayang квіткова розсада.
花样 huayang І)(式样）фасон.时式〜мбдний фасон;〜多 різноманіття форм. 2)—> 花招 3). 不管敌人更@什么〜，都无法挽回最后失$的 命 які би трюки ні викидали вороги, вони не уникнуть остаточної поразки.
花药 huayao <植> пильовик.
花椰菜 Ішйубсйі <植> капуста цвітна.
花园 huSyuan сад.
花帐 huazhang дуті рахунки; рахунок із дутими цифрами; фіктивний рахунок.
花 Р章 huazhang живопліт; огорожа, оповитий в'юнками (кучерявими рослинами).
花招 huazhao 1)(好看的动作）[ефективний, спритний] трюк; трюковий (красивий) прийом.击剑的新〜новий ефективний трюк (красивий прийом) у фехтуванні. 2)(狡猜手 段）трюк; виверт; хитрування; фокус розм. 政治〜політична махінація; 反革命〜 контрреволюційний трюк;使出新〜почати робити нові виверти; викинути новий номер (трюк).参阅“耍我招 shuS huazh5。”.
huazhl zhaozhan ошатний. ЙГ壬分胃〜 виряджений; ошатно одягнений.
花轴 hu§zh6u <植> квітоніс.
花烛 huazhu весільні свічі.〜夫妻 законні чоловіки.
花柱 huazhCi <植> стбвпчик.
花子儿 huazlr насіння квітів.
花子 hua zi жебрак; жебрачка; старчиха.
hua.
砉hu§ <象声> свист (свистіти).乌鸦〜的一声从 树上直飞起来 ворона із шумом пурхнула з дерева.
hua 另见 hud.
哗 huS <象声> шум (шуміти);(金属声）брязкіт (лязгати); дзюрчання (дзюрчати); (7_К 声) плескіт (хлюпати, хлюпатися).溪水一地流 струмок дзюрчить; хвилі з плескотом ударяються об ббрег;波浪一地向岸上冲击 хвилі хлюпають об берег;铁门〜的一声拉上 了 із брязкотом зачинилися залізні ворота.
哗啦ІшаШ <象声> 哗.桅杆〜一声折断了 мачта з тріском переломилася.
哗啦啦huamm <象声> —哗.红旗〜灿飘 плещуться червоні прапори.
哗 П郎 hualang <象声 > із дзенькотом; брязкіт (брязчати).玻璃〜声敲碎 了 від удару скло з дзенькотом розбилося;链条一地响 почувся брязкіт ланцюга;把链条弄得一地 卩向 брязчати ланцюгом.
哗丨丨郎棒 hualangbang <音> тріскачки.
hua 另见 Ьшй.
划 1 hua 1)(拨水的进）гребтїі (веслування), гребти веслами; сидіти на веслах;〜过河去 переплисти [на веслах] ріку;〜近河焊
підплисти до берега ріки;倒〜гребти тому; табанити спорт.
戈lj 2 hua різати що (різання); дряпати що (дряпання); чиркати (чиркання).〜@ @ різати скло;〜火柴 чиркати сірником;火柴〜 不着 сірник не запалюється;我手上〜了 一个 口 子 подряпав собі руку.
划不来 hua-bulai немає користі; нема рації; невигідно.费这么多的力量〜немйє користі (невигідно) на це витрачати стільки сил;这 么办〜нем& ніякої користі (сенсу) так робити.
戈lj船 huachuan гребти; пливти на човні.〜运动〜 运动员 гребний спорт; весляр.
hua-delai є користь; є рація; вигідно. Ж 件事f艮〜спрйва ця дуже вигідна; у цьому (тут) є повна користь.
戈і]幵 huakai розрізати що (розріз, розрізування).
划破 hudpd)(割b) порізати що (поріз);(抓破） подряпати що.把手指〜了 порізати (подряпати) собі палець;山雀的调啾声〜了 宁静 щебет синиць порушував незворушну тишу.
划拳 huaquan застільна гра на пальцях під час випивки; грати в застільну гру на пальцях під час випивки.
划算 hudsuAn 1)(计算）прик“нути що; розрахувати що (розрахунок); підрахувати що (підрахунок).〜生产费用 прикинути (розрахувати) витрати виробництва;不会〜 не вміти розраховувати;不会〜的人 неощадлива людина;你〜一下，钱够不够 прикиньте, чи вистачить грошей; 里~~ прикинути в голові. 2)划得来•
划病 huatmg <体> канбе невідм., с.单人〜 каное-одинак;双人〜канбе-двійка;〜运动员 канонист; канонистка.
划行 huaxing плисти на веслах.
戈lj 子 hua.zi шлюпка; човник; душогубка.
华 hud.
华 hua 1)—华丽.〜屋 розкішний дім. 2)〈气〉 вінець. 3)(花白）сивий. 4)(用作敬辞）Ваш. 〜翰 Ваш лист.
华hua 1) (Hua,中国的）китайський.驻〜使节 дипломатичні представники, акредитовані в Китаї. 2)(指汉语）китайська мова. ~俄词典 китайсько-російський словник.
华北 HudbSi Північний Китай.
华表 huabiao мармуровий стовп барельєфом.
华达呢 hudddni <纺> габардин.
华灯 huadeng розкішні ліхтарі.〜初上 зайнялися яскраві вогні розкішних ліхтарів.
华东 Huadong Східний Китай.
华ЇШ不实 hua er bu shi пустоцвіт; базікання.
华尔街 Hud’Srji6 Уол-стріт. 华尔兹 hua'erzl вальс.跳 ~ вальсувати; танцювати вальс.
华发 hudf^ <书> сиве волосся.
华贵 huagui (华丽珍贵）цінний (цінність); розкішний (розкіш ж.)〜的地 цінний (розкішний) килим 2) багатий (багатство); чудовий (пишнота); розкішний (розкіш ч.)\ пишний (пишність).
华里 hudlT ”лі" {міра довжини, рівна 100 метрам).
华丽 huali розкішний (розкіш ж.)\ чудовий (пишнота); пишний (пишність); багатий (багатство); шикарний (шикарність).〜的宫
殿 чудовий (розкішний, пишний, багатий) палац; ~的陈设 багате (розкішне, пишне) оздоблення; розкішна (багата) обстанбвка;
Я艮'饰〜п“шне (розкішне) убрання;装朿〜 нарядно вдягатися (вирядитись);词蒸〜 витонченість і краса стилю.
华美hudm6i —>华丽.
华南 Huanan Південний Китай.
华侨 huaqiao китайські емігранти (резиденти); китайці, що проживають (які живуть) за кордоном.归国〜китайські реемігранти; китайські емігранти, що повернулися на Батьківщину;〜事务委员会 комітет у справах китайських емігрантів.
华氏 Hudshi Фаренгейт. ~温度计 термбметр Фаренгейта;〜百度 100。за Фаренгейтом;〜 温标 шкала Фаренгейта.
华裔 huayi китаєць по крові; діти китайської крові.
华中 Huazh6ng Центральний Китай.
捨hul
捨 hua розмінювати, тратити.
捨出措进 huachQhuajin губити і знаходити, втрачати і отримувати; одне втратив, а інше знайшов.
搐拳 huaquan грати в застільну гру на пальцях під час випивання; гра на пальцях під час випивання.
棺脱 hudtu6 <方> витратити.
弊 hud.
弊骚 hualiu гнідий скакун (рисак).
hua 另见 hu5.
哗变 huabian бунт (бунтувати); збунтуватися; підняти бунт (заколот).
哗然 hudrdn зашуміти.举座〜всі разом зашуміли; піднявся шум і лемент;舆论〜 [викликав] протести (обурення) широкої громадськості.
哗笑 huaxiao голосний (розкотистий) сміх; гблосно сміятися.
^ ^ hua zhong qti ch6ng демагогія
(демагогічний); наживати капітал демагогією; ганятися за дешевим ефектом; хизуватися красивими фразами в гонитві за дешевим ефектом.
禅hui
Щ hua лемех.双〜梨 двохлемішний плуг, huashili лемішний плуг.
滑 hud.
滑 hud 1)(光滑）гладбнький (гладкість).又圆又 〜的卵石 круглий і гладенький кругляк. 2) (滑溜）слигькіій (ковзати),街上很〜на вулиці слизько;脚下很〜ноги ковзають. 3)(滑动） ковзати (ковзаня). 顺着桅杆〜下来 зісковзнути по щоглі вниз;汽车后轮〜到了一 边 задні колеса автомобіля занесло [убік]; він посковзнувся і впав;他〜了——交 він оступився і впав 4)(油滑）хитрий (хитрість); шахрайський (крутійство); лукавий (лукавство); собі на розумі 5)(蒙混过关） вислизнути; вислизнути.不让隐藏的敌人〜 过去 не дати прихованому ворогу (не допустити прихованого ворога) вислизнути (вислизнути).
滑冰 hudbTng ковзатися;(治旱冰）кататися на роликах.花样〜4>іг^рне катання [на


317
ковзанах];〜运动 ковзанярський спорт;〜运 动员 ковзаняр; ковзанярка; спортсмен- -ковзаняр.
滑车huache —>滑轮.
滑车神经 hudchS shenjlng <М> блоковий нерв.
滑倒 ІіийсШо посковзнутися і впасти.在冰上〜 повскознутися і впасти на льоду.
滑道 huadao сліп.造Йр〜суднобудівний сліп.
滑神 huadiao вислизнути.从手中〜вислизнути з рук.
滑动 huSddng ковзання (ковзати).〜摩擦<理> ковзне тертя; тертя ковзання;〜轴承 <机> підшипник ковзання;〜触-^〈电〉ковзний контакт.
滑阀 hudfd <机> золотник.
滑稽huiji (言语等引人发笑）комічний (комізм); сміховинний розм. (сміхота прост., сміховинність),〜事儿 сміховинний (комічний; смішний) випадок;他讲得很〜він розповідає з великим комізмом;这岂不〜！ це ж прбсто сміховинно (анекдот)! так це ж один сміх; адже це тільки куркам на сміх;滑 天下上大稽 прбсто сміховинно; куркам на сміх;这不是滑天下之大稽吗？ чи не звучить це смішніше смішного 2)(一种曲艺） буф; буфонада; комічний номер.〜演员 комік; фарсер розм., застар.
滑精 huSjTng <医> сперматоррбі.
滑溜hudim (—种烹驻法）смажити.'
滑溜 hud.liu <口> (光测）гладенький (гладкість). 锻子被面摸着挺〜атласний верх ковдри дуже гладок на дотик.
滑轮 hudliin <理> блок; шків; ролик.
滑轮组 hudliinzQ <理> поліспйст; таль ж.
滑膜 huamo синовіальна оболонка.
洛膜炎 Ішйтбу如 <医> синовйт.
Тн М huani ніжний (ніжність); шовковистий (шовковистість); атласний.摸上去很〜 шовковистий (атласний, ніжний) на дотик.
滑润 hudrtin слизький.
滑润油 huSrtmy6u мастило.
滑石 hudshi <矿> тальк.
滑石粉 hudshif^n мелений тальк.
滑水 hudshuT <体> аквапланувйння.〜运动员 аквапланіст; воднолижник. 滑水板 hudshutban <体> водяні лижі; акваплан. 滑脸炮 hudt6ngpao < 军 > гладкоствбльна гармата. 滑膛枪 hudtdngqiSng < 军 > гладкоствбльна рушниця.
滑梯 huatl гірка для катання.
滑头 hudt6u І)(油滑的人）шахрай; крутійка; лукавець розм.; хитрун; хитрюга ч” ж” розм. 老〜страшний (старий) хитрюга (шахрай);〜 小 шахрай ч.; лукавець 2)(油滑）хитрий (хитрість); шахрайський (крутійство);
лукавий (лукавство); собі на умі 参阅“到沿 zk shua huatou,\
滑头滑脑 hudt6u-hudnao із хитруном;
шахраюватий (плутоватість); шахрайський (крутійство).〜的样子 шахраюватий (шахрайський) вигляд.
ШШ huaxiang планувати (планування); парити. 〜运动 планерний спорт; планеризм;〜运动 员 планерист; планеристка;〜飞行 планувальний (планерний, ширяючий) політ; 飞机在〜літак планує (парить).
滑翔机 hudxidngj了 планер.
滑翔术 huaxiangshu планеризм.
滑行 huaxing I)(滑动）ковзати (ковзаня);(飞机
滑行）кермувати (кермування);(船只滑行） плісирувати (плісирування).帆船在水面上〜 вітрильний човен сковзає по воді;飞机向起 飞线〜літак рулює до старту. 2) рухатися по інерції.
滑雪 huaxue ходити на лижах〜运动 лижний спорт; ~运动员 лижник; лижниця;〜1 宁军
ЛИЖНИЙ ПОХІД.
滑雪板 hudxuSbSn лижі мн.
Ьиахибхіе пьєкси (лижні черевики) мн. 滑雪杖 huaxuezhang лижні ціпки.
滑液 hudyS < 生理 > синовія; синовіальна рідина.
V# s1 huayln <і> портаменто невідм.
hua 另见 hu6; huo.
豁拳hudqudn ―划拳hudqu杏n.
化】
化 1 hua 1)(变)перетворити що (перетворення); звернути що (обертання).〜液体为气体 перетворити рідину на газ (у газоподібний стан);〜为灰焊 згоріти вщент; перетворитися на попіл; (розсипатися) пброхом〜为泡影 лопнути як мильний міхур; розсіятися (розвіятися) як дим;〜消极因素 为极积因素 перетворити пасивні чинники на активні;〜悲痛为力量 перетворити скорботу (горе) у силу. 2)(融化）танути (танення); розчинитися (розчинення); розтопитися.〜猪油 розтоплювати сало;雪〜 了 сніг розтанув;茶里的糖没有〜ц^кор у чаї (у чаю) не розчинився (не розтанув). 3) ('?肖化） переварити що (перетравлюння)〜食 перетравити їжу. 4)(烧）палити що.〜纸钱 палити жертовний папір. 5) —>•化学 1).理〜 фізика і хімія. 6)(后缀)：军亊〜воєнізація;工 业〜індустріалізація;电气〜електрифікація; 合作〜кооперування.
化 2 hua —化
it 除 huachu усунути що (усунення); викорінити що (викорінювання); розсіяти що (розсіювання) ~ 成见 усунути (викорінити) забобони; усунути упередженість.
化 J巴 huafSi хімічне добриво.
huafenchi септик; септиктанк.
化工 huagong хімічна промисловість.〜原料 сировина для хімічної промисловості;〜车间 хімічний цех.
化工厂 huagongchang хімічний завод.石油〜 нафтохімічний завод (комбінат).
化合 huahe〈化〉з'єднання.〜反应 реакція з'єднання.
化合价 huMi6ji》<化> валбнтність.
化合量 huMi61i&ng〈化> сполучна вага.
化合物 hu》h6w(i <化> [хімічне] з'єднання 有机 〜органічна сполука;招〜з'єднання алюмінію.
化境 huajing [висока] досконалість; сама довершеність.
化名 hu^ning 1)(用假名）інкбгніто; під вигаданим ім’ям.他在做地下工作的时候〜 大敏 у роки підпілля він жив під вигаданим ім'ям Даминь. 2)(假名）вигадане ім'я.
\кл Ш huamu <ж> збирати пожертвування; просити милостиню.
ІЬ М huanong піогенез; піоз; нагноєння (нагноїтись); наривати 引起伤口〜викликати нагноєння рани.
化身 huashen 1) <宗> в“гляд у мирському
перевтіленні; перевтілений вигляд; з'явитися у вигляді кого. 2)(体现）утілення; уособлення; геній.美的〜геній краси; ІЕ义 的〜утілення (уособлення) справедливості.
化生 huasheng〈医〉метаплазія ж.
化石 huashi скам'янілості мн.; копальневі,鱼龙 〜скам'янілості іхтіозавра;植物〜скам'янілі (копальневі) рослини;动物〜скам'янілі (копальневі) тварини;古代动物残骸的〜 скам'янілі залишки древніх тварин.
化铁炉 hu&ti6lii <冶> плавальна піч; вагранка.
化夕卜 huawai поза впливом цивілізації; варварський.〜之人 варвари л/«.; дикуни лш.; народ, якого не торкнулася культура.
化为乌有 hua wei w0y6u зійти (звестися) нанівець; йти (піти) нанівець.使…〜звести нанівець що; звести до нуля що.
化险为夷 hua хіЗп wei уі запобігти небезпеці; відвести лихо (загрозу); небезпека (загроза) минала (була відвернена).
化学hu^xu6 1)(—种学科）хімія.应用〜 прикладна хімія;有机〜органічна хімія;无 机〜неорганічна хімія;组织〜гістохімія;字 由〜космохімія;〜反应 хімічна реакція;〜作 用 хімічна дія;〜元素 хімічний елемент;〜当 量 хімічний еквівалент (пай);〜方程式 хімічне рівняння;〜工业 хімічна промисловість; хімпромисловість;〜制剂 хімічні препарати; хімпрепарати мн.; хімікалії мн.; 〜玻璃 органічне скло;〜纤维 хімічне волокно;〜疗法 хіміотерапія;〜武器 хімічна зброя;〜战争 хімічна війна;〜防御 хімоборона. 2) <口> (赛瑜洛）целулбїд (целулоїдний, целулоїдовий)这把梳子是〜的 це целулоїдний гребінь.
化学家 huaxuejia хімік.
化学能 huaxueneng <化> хімічна енергія.
化学式 huaxueshi хімічна формула.
化验 huayan аналіз (аналізувати що).〜大便 аналіз калу;〜小便 аналіз сечі;〜结果 результати аналізу;进行〜зробити аналіз.
化验室 huayanshi [хімічна] лабораторія.
化验员 huayanyuan лаборант; лаборантка; експериментатор.
化油器 hu&y6uqi <机> карбюратор.
化缘 huayuan〈宗〉збирати пожертвування; просити милостині.
化整为单 hud zh6ng wei Hng розукрупнення (розкрупнити що); розосередити сили [на окремі частини]; дробити ціле на частки.
化妆 huazhuang зробити туалет; займатися туалетом.〜用 Д туалетний прилад.
化妆品 huAzhuangpTn туалетні приладдя;(脂粉） косметика збірн.; косметичний засіб; парфуми збірн.〜商店 парфумерний (косметичний) магазин;她从来不用〜вонй нікбли не вживає косметики.
huazhuang 1) <Ш> грим; гримування (гримуватися). ~用 Д приладдя гримування; 〜表演 грати в гримі;〜舞会 маскарад. 2)(乔 装改扮)переодягтися ким, у кого; нарядитися ким.〜成女人 переодягтися (нарядитися) жінкою;把他〜成一个老头儿 загримувати його старим; нарядити (замаскувати) його старцем.
{кЖ.'Ш. huazhuangshi артистична вбиральня, hua ；53 见 кб.


318
棵 hua відбірне зерно. -
撤 hua.
Ш hua ширбкий.
hua见 hud.
划 1 Ііий 1) —►划分.〜成分 визначити класовий соціальний стан. 2)划拨.从甲帐〜到乙帐 перерахувати що з рахунку на рахунок〜出—— 笔钱作4筑费 виділити гроші на будівлю;〜 出一块地作 відвести ділянку землі під город.
划2 hua ->画2 hua.在书中〜出应特别注意的地 方 підкреслити (відзначити) у книзі місця, на котрі потрібно звернути особливу увагу.
划拨 ІшйЬб 1) < 会 > перерахування (перерахувати) що); трансфер спец.; клірінг спец.由银行〜перерахувати що через банк; ~ 金@ перечислена сума; перерахування. 2) (拨给）виділити що (виділення); відвести що (відведення),〜一部分粮食外运 виділити частину зерна на вивіз (для вивозу);把空地〜 给第二 生产队 відвести пустопорожні землі 2-ій виробничій бригаді.
划策 huAcd (定计划）розробляти (намічати) план;(出主意）давати пораду; радити кому. 为某人〜б夕ти чиїм радником; порадити кому, як бути (зробити).
划定 huading визначити що (визначення); установити що (устанбвлення). ~ 地界 розмежувати; установити (визначити) межу ділянки;〜稻田的地界 розмежувати рисові поля;〜国界делімітація кордону;〜各机关的 工作范围 установити (визначити) коло робіт (діяльності) кожного з установ.
划分 huafBn 1)(划成部分)розділити що (поділ); розбити кого-що (розбивка); підрозділити що (підрбзділ).〜地段 розділити (розбити) що на ділянки;〜<J、组 розділити (розбити) кого на групи;支部下面可以〜小组осербдок може підрозділятися на групи;〜朽1政区域 поділ на адміністративні райони;〜势力范围 розділити сфери впливу;〜职责 розподілити обов'язки. 2)(区另ij ) розмежувати що (розмежування).〜农村阶级成分 віЬначення класової належності в селі;按阶级特征〜 розмежувати що по класових ознаках.
戈ij Й huagul приєднати що (приєднання); передати що (передача).〜•管辖 підкорити що кому-чому; передати що у ведення чого; 该区已〜ТІЇ 区 зазначений район приєднаний до міста (переданий у відання міста);把部分 工作〜第二队 передати частину роббти другій бригаді.
划界 huajie〈夕卜> делімітація кордону.
划款 hi^kuan <会> перерахунок.
戈ij清 huaqlng відмежувати що (відмежування); розмежувати що (розмежування), чітко розмежувати;〜两类矛盾 два типи суперечностей;〜敌我界线 провести чітку грань між нами і нашими ворогами;同资产 阶级思想必须〜界线，决不能和平共处 необхідно чітко розмсжуватисія з буржуазною ідеологією, а не йти на мирне співіснування з нею.
戈1J 时 ІХ huashidai історичний; епохальний; етапний.〜的文献 епохальний документ;〜的 事件 історична (епохальна) подія; велика
подія, що створює епоху;〜的伟大革命 велика революція, що відкрила нову епоху (еру);〜的变化 зміни, що мають історичне значення;〜的作品 етапний твір літератури.
划一 huayl 1)(——作）однаковий (однаковість).〜 的管理制度 однйкова система керування;的 格式〜однакова форма;〜税率 уніфіковані тарифи;定价〜єдііна (однакова) ціна; зрівнялівка; необгрунтоване зрівняння. 2) (使一致)уніфікувати що (уніфікація),〜规格 стандартизувати що;〜体例 уніфікувйтн систему;〜权限 зрівняти що в правах.
划一不二 huA yl bu ег 1)(不二价）тверді ціни; ціни без запиту. 2)(——W ) незмінний (незмінність); твердий (твердість); твердо встановлений; 3)(亥！1 板）шаблоновий (шаблонність); трафаретний (трафаретність).〜的 公式 [незмінний] трафарет (шаблон); незмінна (твердо встановлена) формула.
划帐hu^zMng —划拨1).
话丨
话 hua 1)(言і吾）слова мн.; розмова; мова ж.; (语言）мова.〜多 багатослівність; балакучість; говіркість; Ш ~ дурні слова (речі);俏皮〜гострбта; гострослів’я; дотепні вирази;聪明〜розумні словй (речі);有分量 的〜вагбме слово; вагомі слова;夕卜国〜 іноземна мова;——句〜одн“м словом; одне слово прост.; словом;他一句〜也没说 він ані слова не сказав;换句〜说 інакше кажучи; іншими словами;用几句〜说明问题у коротких (декількох) словах пояснити, у чому справа;〜虽如itfc то так; хоч厶 воно і так; 〜不投机розмбва не клеїлася; ~在嘴边，就是 想不起来 так на язиці і вертиться, але ніяк не згадаю; хто це сказав?这〜是谁说的？ хто сказав таку річ?他会说法国〜він говорить французькою мовою;他说的是真〜还是在开 玩笑？ всерйоз або в жартома він сказав?我 有〜要对你说 мені потрібно вам дещо сказати; мені потрібно поговорити з вами; 他的〜里有音за його словами щось прикриється; у його словах є якийсь схований зміст (якась задня думка);她把〜缩 ІЙІ 去了 вона прикусила язика; вона зупинилася (обірвалася) на півслові. 2)(谈） говорити; розмовляти (розмбва, бесіда).〜家 常 говорити (розмовляти) про свої домашні (сімейні) справи.
话把儿ІіийЬйг —>话柄.抓人家的〜ловити людину на слові (на словах);别留下〜叫人家取 笑-не можна давати (привід) усяким розмовам і глузуванням.
і舌本 huab^n сказання [народних оповідачів казок].
话另ij huabie прощатися (прощання).在〜时 у хвилину (під час) прощання; на прощання; 握手〜потиснути руку і попрощатися.
话柄 huabing предмет загальних розмов;抓住〜 ловити кого на слові;成为〜стати (бути, служити); потрапити на зубок кому; стати предметом загальних розмов.
话锋hu^fBng —»•话头.格转〜повернути розмову (мову);避开〜ухилитися від розмбви; 一转，就转到别的上面去了 роз- мова разом перескочив на іншу тему.
话旧 1шй』ш згадувати (говорити) про минуле (про минулі дні).喝茶〜віддаватися спогадам за чашкою чаю.
iS剧 huaju драма; п’єса.〜演员 арпіст драми;〜 去看 піти на драму;上演〜стйвити драму (п’єсу).
话居1j 院 huajuyuan драматичний театр.
话题 huati тема (сюжет, предмет) розмбви.成为 大家的新〜стати новою темою (новим предметом) [для] загальних розмов;〜枯燥无 味 нудна матерія (тема); нудна розмбва;转换 ~ перемінити тему (напрямок) розмбви;〜又 转到兴修水利上了 розмбва знову перейшла на питання іригації.
话筒 huat6ng 1) <无线> (发话器）переговорна трубка; телефбнна трубка. 2)(微音器） мікрофон. 3)(喊话筒）рупор.
话头 huatou слова мн.; розмбва; мова ж.打断〜 перебити кого; перервати кого.
话务员 hu^wCiyu^n телефоніст; телефоністка.
话厘子 huaxia-zi <方> 1)(留声机）грамофон; патефон. 2)(爱说话的人）балакун рот.; балакуха розм.; балакуча (говірка) людина. 参阅“打弁话匣子dakai huaxia-zi”.
话音 huayln 1)(声音)говір; слова мн.; мова ж. 2) <口> (言外之意）натяк; тон [розмбви].听 ‘的〜，可见哗是戶对的[с*дячи] з тбну, яким він говорив, видно, що він проти цього; по його натяках видно, що він проти;听他的 〜有不满之意 тон його показує (говорить), що він незадоволений.
话语 huayu слов焱 мн.; мова ж.天真的〜наІЬні слова;他〜不多 він неговіркий.
画hul
画 1 hua 1)(绘画）малювйти кого- що (малювання); писати що;(绘图）креслити що (креслення);(测绘）наймати що (зняття). 〜SUL малювати; малювати (писати) карти ну;学〜画 учитися малювання; учитися малювати;〜了一 张画儿 намалювати картинку;〜水彩画 малювати (писати) аквареллю;〜油画 писати маслом (масляними фарбами);〜人像 писати (малювати) портрет;〜地图 крбслити географічну карту;〜地形图 кислити рельєфний план [місцевості];〜眉毛 фарбувати (підфарбовувати) брови; ~ 法 прийоми живопису;〜Іі最新最美的社会主 义图画 створити найновіші, найпрекр焱сніші картини соціалізму. 2)(艺术品）малкінок; картина; живопис ч.., збірн.钢笔〜малюнок олівцем; малюнок пером; 西洋〜 європейський живопис; Ш ~ [китайський] національний живопис;宣传〜[агітаційний] плакат; агітплакат;复制〜репродукція. 3)(用 画装饰的）розписний. & 梁〜розписні білки і крокви стелі; розписна стеля.
画 2 hua 1)(划线）провести що (проведення); накреслити що.〜格子 графити що\ розкреслити що на графи;〜一条曲线 накр泛с- лити (провести) криву [лінію];在地图上〜出 нанести (накреслити) на карті лінію нової залізниці. 2)(笔戈ij) риска.
НІШ huaban малювальний блок.
画报 huabao ілюстрований журнал.


319
ІШФ ЬиаЬбп зошит для малювання.
і® 笔 huabl пензель ж. Ж 〜акварельний пензлик.
圆饼充饥 hua blng chong ji незбутні мрії; заспокоювати себе незбутніми надіями.画饼 焉能充饥 солов’я байками не годують.
ЙШ布 huabu полотно [для писання картин].
画册 huacc альбом [картин, малюнків].摄影~ фотоальбом.
UflJ huadao розписатися в явці.
幽地为牢 hua di wei lao поставити межі кому; поставити кого у визначені рамки; обмежити своббду дій.
І® Й/і huaf^ng розписна джонка (човен) [для веселих прогулянок].
Щ 符 huafii креслити кабалістичні знаки; накреслити магічний напис.
画福 huafii І)(图画）картина; полотно; холст. 2) (画的尺寸）рбзмір полотнини.
画稿 huag^o (画的底稿）ескіз; нарис; пропис ч. 打〜зробити ескіз (нарис, пропис); накидати
ССК13.
画稿huAg3o (在文稿上签字）стйвити [на офіційних паперах] резолюцію; накласти резолюцію.
画工 huag5ng майстерність [художника]; техніка малювання.〜[намальовано] з чудовою майстерністю (майстерно).
І®供 huagong підписати свідчення.
画虎不成反类犬hu& Ьй bu cheng Йп lei quSn "силкувався намалювати тигра, а вийшла жалюгідна подоба собаки"; не вийде і буде один конфуз.
画 家 huajia художник; хуцожниця; художник-живописець.素描〜малювальник; малювальниця;写生〜живошісець;风景〜 пейзажист; пейзажистка;肖像〜портрет“ст; портретистка;风俗〜жанрист; жанристка; тК 彩〜аквареліст; акварелістка;战事〜баталіст; баталістка;宣传〜плакйтник.
画架 huajia мольберт.
画匠 huajiang І)(绘画工匠）малювальник; малювальниця; маляр-живописець. 2)(拙劣 的画家）мазила ч., ж” прост.; нехлюй розм., зневажл.; нечепуразневажл.
画境hu^jing:风景优美，如入〜панорйма мальовнича і красива, подібна до картини (немов картина, як на картині).
画具 huaju малювальні приладдя.
画卷hu》ju》n І)(成卷轴形的画）картина в сувої.
2)(壮丽的图景）велична картина; полотнина.
huakuang рама для картини.
画廊huMdng І)(有彩绘的走廊）ршписнй галерея; розписний коридор. 2)(陈歹lj 馆) картинна галерея.
画龙点目hua I6ng dian jlng нанести завершальний штрих; підкреслити саме
'істотне.
ШІїШ huamian малюнок; полотнина; картина; зображення;(银帶上的画面）кадр.精湛的〜 малюнок висбкої досконалості і витонченості; досконалість (витонченість) малюнка;广阔 б勺生活〜ширбка панорама життя.
画皮 huapi маска.撕下…地〜зірвйти маску з
чого; позбавити кого всякого маскування.
画片儿 huapianr худбжня палітра.
画屏 huaping ширма з [вправленими в неї-] картинами; ширма з інкрустованими малюнками; розписна ширма.
画谱hu含рй І)—>画帖.2)(评论画法的书)праці (збірник статей) про живопис.
画蛇访矣足 hua she tian zii п’яте колесо у возі; потрібний як собаці п'ята нога; абсолютно зайво і недоречно; переборщити розм.
画师hu^shT •画家.
画十字 huS shizi I)(画押）пославити (накреслити) хрестик [замість підпису]; підписатися крестиком. 2)(宗教仪式） перехреститися; осінитися хресним знаком; осінитися хрестом;
Щ'Ш. huashi ательє невідм.; студія; майстерня художника.
ІІІ 帖 huatie альбом зразків живопису; збірник зразків класичних картин і малюнків.
画图 huAtii І)(绘图）крбслити план (карту); робити креслення. 2)(图画）картина.
画图员 huatuyuan кресляр; креслярка.
画夕卜音 hdw焱іуїп < 影 > звук за кадром; закадровий голос.
画象 hu^xi^ng І)(画人像）писати (малювати) портрет. 2)(人倍）портрет.
画今亍 huaxing підписати до виконання; накласти позитивну резолюцію; затвердити що (твердження).
画押 hu&y3 (签字）поставити підпис; підписатися; розписатися;(圆十字） поставити хрестик.
画页 huaye ілюстрація.
画展 huazhSn виставка картин (живопису).
画知hu^zhT (抢而知后画知）рсвписйтися [в одержанні повідомлення];(阅后页展）розписатися [після ознайомлення зі змістом].
画轴 huazhou китайська картина в сувої.
禅hul
桦 Ііш < 植> бербза.
桦树 hu^shii —*■枠.〜皮 берест.
徊 huai 另见 hui.
ШШ huaihuai бути в нерішучості.
徊徨 huaihuang перебувати у стані нерішучості.
徊翔 huaixiang літати {про птахів).
hudi.
怀 hudi l)(胸部）гр^ди ек.\ (胸前)пйзуха;(怀抱) обійми лш.塞进〜сунути що за пазуху;藏在〜 里 сховати (тримати) що за пазухою;把婴儿 抱在〜里 тримати дитину в обіймах (на руках);把氺孩紧紧地А在〜里міцно притиснути дитину до грудей. 2) *杯念.〜友 скучити за друзями;〜乡 тужити (скучити) за Батьківщиною (за рідною землею). 3)(;已、里 存有）з чим; плекати що\ (充满）сповнений (сповнитися чим, чого, книжк.).〜着希望 плекати надію; із надією;〜着感激的心、*暗 із почуттям подяки;〜着无比的愤怒із безмежним обуренням;〜着满腔热情 сповнений (пбвний) ентузіазму;〜恭极大 й勺 兴趣із великим інтересом;〜着一颗火热的
心із палким серцем;〜若最崇高的敬意з почуттям найвищої поваги; Ш ~ 信 сповнений віри (упевненості);〜有恶意 плекати злість;不〜好意 не з добром;不〜任 не плекати ніяких надмірних надій 胸〜祖国，放眼世界брйти до серця всю крашу і звертати погляд на весь світ.
怀抱 hudMo І)(他在怀出）тримйти що в обіймах.〜小孩的妇女 жінка з дитиною на руках. 2)怀І).在大自然的〜里на лоні природи;回到祖国的〜повернутися на лоно вітчизни (Батьківщини). 3)—> 怀 3).〜着最崇 高的理мати висбкі ідеали; ставити собі висбкі цілі. 4)(抱负）ідеали мн.; прагнення мн.;另lj有〜є якісь свої, заповітні думи. ЬиаіЬіЗо кишенькові годинники.
‘汗才不 iS huai cai bu yu невизнаний талант; талант, що не одержав визнання; талановитий，але не одержав визнання; будучи талановитим, залишився в повній невідомості.
fF春 huaichun <书> нудитися спрагою любові; палати пристрастю (любов'ю).
怀古 huaigu згадувати старовину.
怀鬼胎 huai grntai совість у кого нечиста.
huaih^n тагги (плекати) злість (ненависть); зі злістю; із ненавистю; точити зуби на кого. 〜在心 заховати злість [у душі]; [глибоко] зненавидіти кого.
怀丨日 hudijiu спогад про минуле (про минулі дні).
怀念 huainian нудьгувати за ким-чим; тужити за ким-чиму по чому (туга); із теплотою згадувати.〜故乡 нудьгувати (склити, тужити) за рідними місцями;〜祖国 нудь- гувати (скучити, тужити) за Батьківщиною.
怀柔政策 hu&r6u zhengce м'яка політика.
怀胎huSi炫і 怀孕.〜的母牛тільна корова.
怀乡病 hudixiangbing І)(思乡）туга за Батьківщиною. 2) <医> ностальгія.
怀想huaixiSng —►怀念.
怀疑 huSiyi I)(疑惑）сумніватися в кому-чому (сумнів); засумніватися в кому-чому.感到〜 випробувати (відчути) сумнів; кого взяв сумнів;表示〜висловити сумнів;弓І 起〜 викликати (збудити) сумнів; навести кого на сумнів;令人〜сумнівний; що викликає сумнів;毫不〜немйє ніякого (немає тіні) сумніву; анітрошки не сумніватися; без усякого сумніву;〜一切 підозрювати всіх і вся;〜的目艮光недовірливий погляд;〜的语调 недовірливий тон; нбта сумніву;〜的论调 слова сумніву;〜态度 скептицизм; скепсис; скептичне ставлення; ставитися до чого з недовірою;对计划抱〜态度скептично поставитися до плану (до проекту); поставитися до плану (до проекту) із сумнівом (із скептицизмом);我对他的诚意 有 ~ я сумніваюся (засумнівався) у його щирості. 2)(猜疑）підозрювати кого в чому (підозрілість, підозра); запідозрити кого в чому.令人〜的行为підозріла поведінка;令人 〜的人物 підозріла особистість; підозрілий тип;〜…是特务 підозрювати (запідозрювати) у кому шпигуна; 在进行间谋活动 підозрювати (запідбзрювати) кого в шпигунстві;抱着〜的态度看人із підоз-


320
ршістю дивитися на людей. 3) ( % 狈ij ) припускати (припущення); думати.我〜他今 天来不了 я думаю (припускаю), що сьогбдні він не зможе прийти.
怀疑派 huaiyipai скептики мн.
怀疑主义 huSiyizhfiyi〈哲> скептиціЬм. 怀疑主义者 huaiyizhiiyizhg скептик.
怀孕 huaiyun вагітна (вагітність); вагітніти; у положенні. на четвертому місяці
вагітності; вона в положенні;她〜了 вона вагітна; вона чекає дитину; вони в чеканні.
淮 hi^i.
淮北 НиаіЬбі район (теритбрія) до півночі від ріки Хуайхе.
淮海战役 Hudihai zhanyi Хуайхайська операція.
淮南 Huainan район (теритбрія) на півднь від ріки Хуайхе.
hudi.
槐 hudi < 解> софбра японська.
槐蚕 hudicdn <动> п’яд杏к софори.
槐豆 huaidou насіння софори.
ШШ huaihuang жовтий барвник, вироблений із квітів і плодів софори.
躁hu乩
踩 hudi < 解 > іщіколотка; кісточка,内〜 внутрішня (медіальна) щиколотка;夕卜〜 зовнішня (латеральная) щиколотка.
踩子骨 hudi-zigii <口> ~►踩.
huai.
坏 huai 1)(不好）поганий; дурний; кепський (бридкість); злий (злість); злісний (злісність); злобливий (шкідливість).〜主意 злий намір; 〜影片 ганебний фільм;〜思想 шкідлива ідеологія;〜习气 кепські (дурні) звички;天气 很〜д夕же погана погода; кепська погода;脾 气很〜поганий (дурний, кепський) характер; 记性很〜слабка (погана, корбтка) пам’ять; куряча пам'ять прост.•，写得 4艮〜написано дуже погано (кепсько);不〜нічбго [собі]; непогано; працює нічбго;他工作得不〜він працює непогано;〜得多 куди (набагато, багато) гірше;〜透了 геть погано (кепсько); злобливий до кісток; жахливо (страшно) злобливий;更〜ще (набагато) гірше;再〜也 没有了 гірше нікуди; гірше не може бути; нацбільш кепське - це те, що...;最〜得是 гірше за все те, що...;在最〜的情况下у гіршому випадку; за найбільш несприятливих умов;作最〜的打算 бути готовим до всього (до найгіршого);学〜 зіпсуватися від кого; набратися дурнбго; узяти поганий приклад із кого. 2)(变坏） зіпсуватися; погіршитися (погіршення). 器〜了 машина зіпсувалася (зламалася, зносилася); здоров'я похитнулося
(зіпсувалося, погіршилося);脾气〜了 зіпсувався характер;食品〜了 продукти зіпсувалися; Щ:子〜了 розлад шлунку; зіпсувався шлунок;革圭子〜了 т^флі зносилися. 3)(程度深）страшно; жахливо.饿 〜страшно (жахливо, сильно) зголодніти;气 〜лбпнути зі злості; гнів душить кого; зло бере кого; страшно (жахливо) розсердитися;
〜злякйтнея до смерті; кого охопив панічний страх; страшно (жахливо) злякатися;累〜валитися з ніг від утоми; вибитися з сил; видихатися розм.; страшно (жахливо) втомитися (перевтомитися); страшно зрадіти. 4)(坏主 Ш) злий намір; зло (злість).
坏处 huaichti погане; шкода (шкідливий).要往 〜想 варто бути готовим до гіршого; варто подумати і про погане; треба врахувати і несприятливі сторони;这有很多〜у цьому дуже багато поганого (шкідливого);这有什 么〜що тут поганого! яка може бути шкода!
坏蛋 huaidan〈口〉негідник; мерзотник розм.; пройдисвіт рот” лайлив.\ гад прост” лайлив..，гадина прост., лайлив.', сволота ж., грубий прост.\ 大〜(великої руки) негідник (мерзотник, пройдисвіт).
坏东西huAid6ng-xi —坏人1).
坏分子 huaifenzt шкідливий (негідний) елемент; шкідник.
坏话 huaihua плітка; лихослів, і兑人〜брех含та про такого-то; злословити про такого-то; погано відгукуватися про такого-то; говорити погане (дурне) на адресу кого;不 许你说他的〜не смій говорити про нього погано!这是有人说他〜це на нього наговорили; це люди злословлять про нього; це люди розводять плітки про нього.
坏疽 huMjii <医> гангрбна; змертвіння.感染性 〜інфекційна гангрена.
坏人 huair6n 1)(品质环坏的人）погана, кепська людина; непорядна (безчесна) людина; непорядна (безчесна) особистість. 2) 坏 分子.不放过一个〜不冤一个好人не пропускати жодного шкідливого елемента, не карати жодної безвинної людини.
huairen huaishi кримінальні елементи і погані вчинки.揭发〜виявити злочинців і явища правопорушення; розкрити (вивести на чисту воду) шкідливих людей і їхні вчинки;耍与〜作斗争 треба борбтися з кримінальними елементами і поганими вчинками.
huaishi погана справа; зло; капость розм.; брудні (непорядні, мерзенні) справи;(罪恶 的勾当）темні справи,做〜робйти погані справи; заподіювати зло; робити капості; гадити чому.;他做了 许多〜він наробив багато зла (поганого, пакостей);干尽〜 накоїти всяких гадостей;法西斯分子干尽了 〜немає таких злочинів, які не робили би фашисти.
坏死 huaisl〈医〉змертвіння; некроз,心肌〜 некроз серцевого м'яза; 〜змертвіння тканин;〜的组织 змертвілі тканини.
坏血病 huMxudbing <医> цингй; скорбут.〜患者 цинготний [хворий].
hu5n.
欢 hu3n 1)-> 欢喜 1).〜度春节 вбсело провести весняні свята; радісно відзначити свято Весни;〜度国庆 урочисто відсвяткувати День утворення КНР; радісно провести Національне свято;〜庆这个光辉的日子 урочисто відзначаємо цю славну дату. 2)(活 ^)：雨下得〜Д0|Д так і ллє;工,作干得声〜 роббта так і кипить; роббта кипить щосили; 工作干得正〜的时候у розпалі роббти;谈得
〜[йшла] жвава бесіда; жваво розмовляти;机 器转得〜манена працювала повним ходом; 孩子们玩得真〜вбсело розігралися діти.
欢跑舌L®匕 huanbeng-luantiao здоровий і веселий; живий (жвавість); жвавий (жвавість); повний жвавості.孩子 її]个个〜усі діти виглядали здоровими і веселими (жвавими); кожний із хлопців був сповнений жвавості.
Ж % huanchang радісно (радість); весело (веселощі, веселість); приємно (приємність). 心中〜на душі радісно (весело) і світло; світла радість на душі.
欢呼 huanhii кричати з радості (від захвату); радісно (захоплено) кричати.〜中华人民共 和国万岁！ пролунали захоплені вигуки (захоплено кричати): "Хай живе Китайська Нарбдна Республіка!"鼓掌〜рйдісні вигуки і бурхливі овації.
欢呼声 huanhQsheng овація; вигуки радості; радісні вигуки; ура.经久不息的〜дбвгі безугавні овації;掌声、〜交织在一起 аплодисменти і вигуки злилися воєдино.
欢聚 huanju радісна з夕стріч.〜一堂[відбулася] радісна зустріч; радісно (весело) зустрітися (зібратися разом).
欢快hu§nkuM ->欢乐.
欢乐 huanle веселий (веселощі, веселитися); радісний (радість, радіти).〜的尤、‘ІШ веселий (радісний) настрій;〜的臼子 радісні (щасливі) дні;〜而歌声 веселі пісні;〜的晚会 веселий вечір;我们沉醉在无比，福和〜之中 безмежне щастя і радість охопили нас.
欢声雷动 hu如shgng leidong пролунали бурхливі безугавні овації; наповнювати привітальними вигуками.
欢送 huansong проводжати що (проводи мн.). 设宴〜代表团 влаштувати прощальний (на прощання) обід делегації;鼓掌〜провбдити аплодисментами.
欢送会 huansonghui [урочисті] проводи.举行〜 улаштувати проводи.
欢腾huanteng радіти.在〜的节日里у радісне свято;万众〜всенародні веселощі; всезагальні веселощі народу; народ охоплений веселощами; радіє весь народ;举 国〜ускі країну охопила радість; викликати радість у всій країні (усієї країни).
欢天喜地 huantian-xidi радісно і весело; із радістю; радий-радесенький розм.; нескінченно радий; безмежна радість.〜的样子 радісний і жвавий (веселий) вигляд; радісне й живе обличчя;他〜地走了 він радісно (із радістю) пішов;人人〜в усіх радісний і веселий настрій; усі були в радісному і веселому настрої.
欢喜 huanx! 1) (*决乐）радість (радіти, радісний); веселощі (веселитися, веселий). Щ 〜 радіти всією душею; із великою радістю; [бути] у захваті;欢欢喜喜地过节в纟село проводити свято;大家都欢欢喜喜的усі весело настроєні; в усіх радісний і веселий настрій. 2)(喜爱）подобатися кому; любити що (любов ж.)\ (合乂已、意）посміхатися кому, розм.我〜教师工作 я люблю викладацьку роббту; мені подобається викладацька роббта;我不〜和这种人打交道мені не посміхається мати справу з такими людьми, huanxiao веселий сміх; весело сміятися.


321
欢心 huanxln прихильність. 取得…的〜 завоювати чию милість до себе; мати чию прихильність;得不到 ~ не мати прихильності.
欢欣 huSnxfn —欢乐.〜鼓舞 радість і наснага; пишатися і радіти;令人〜鼓舞 наповнювати серця радістю; викликати велику радість (наснагу);人人〜鼓舞 загальна радість (наснага); весь народ радіє;对历史的发展和 社会的进步，世界各国人民感到~鼓舞хід рбзвитку істбрії і соціальний прогрес радують і надихають народи всіх країн світу; 游行群众〜雀跃地М向矣安门демонстранти в радісному пориві кинулися до воріт Тяньаньмень.
又欠！^ huanyan дати банкет на честь чого.
欢迎 huanyfng І)(迎接）вітати що\ зустрічати що (зустріч).鼓掌〜зустрічей (вітати) аплодисментами;〜，〜！ рйдий вас бачити; дуже радий вам; милості просимо; ласкаво просимо;〜新战友大会 збори, присвячені зустрічі новоприбулих товаришів; збори, присвячені зустрічі нових призовників (专指 А迎新兵)；热烈〜新战友гйряче вітаємо новоприбулих товаришів, ласкаво просимо, нові призовники (专指欢迎新兵）热烈〜代表 团 гаряче (сердечно) вітати делегацію; зробити сердечний прийбм (привітну зустріч) делегації; прийняти (зустріти) делегацію з розпростертими обіймами;贵宾 们受到了我国政府和人民的热烈〜висбкі гості були гаряче зустрінуті нашим урядом і народом. 2)(乐于無受）вітати що. 二任何批 评 вітати будь-яку критику; радий будь-яким зауваженням;受〜мйти успіх (популярність); зустрічати схвалення; вітатися; мати добру репутацію;作品很受〜твір має успіх (популярність);你在我们家里永远是一位受 〜的客人 у нас у будинку ти завжди бажаний гість;不受〜б#и на поганому рахунку; не до двору [прийтися]; не до двору [бути]; небажаність чийого подальшого перебування [у країні](外交用语)；不受〜的 人 особа небажана; персона нон грата (夕卜交 用语);新式农具受到广$农民的〜нові сільськогосподарські знаряддя зустрічають схвалення з боку широких селянських мас; 我们〜你的倡议 ми вітаємо вашу ініціативу.
^ ІШ huanyingci вітання; привітальна промова; привітальне слово,致〜виступити з вітанням (із привітальною промовою); виголосити вітальну промову;向…致〜 звернутися до кого з вітанням;同志们!现在 і旮厂长致〜товариші! слово для вітання дається директору заводу.
欢ІШ会 huanyinghuii урочистий прийбм.
欢娱hu5nyii<#> —欢乐. 欢跃hu3nyud —►欢腾.
獲 hi^n.
猫 huan <а>борсік.
УЖ huan.
УЗІ huan <地理> (скор. від Хуаньшуй, річка в пров. Шаньсі і Хенань).
dht
日‘ huan.
Ж huan фіалка.
山旦huan.
іШ huan окремий пік (той, який висить над основним горнилі масивом).
huan.
Ш huan І) великий собака. 2) бігти, трусити (про собаку). 3) войовничий.
huan.
t亘 huan І) жовта верба; 2) меморіальна колона;
3) 	< 植 > сапіндус Мукороссі. 4) Хуань {прізвище).
桓表 huanbiao І) меморіальний стовп (на могилі).
huanhuan войовничий, відважний.
huan.
萑 huan зарощі.
萑符 hudnfii І) висбка трава; 2) <史，地理> Ваньфу {озеро, де ховалися розбійники)', 3) гніздо для розбійників; 4) < 植 > верба тонкостовбикова.
Щі huan.
報 huan < 生物> козоріг піренейський.
缓 huan.
锾 hudn І) хуань {міра в 11, 52 чжу); 2) гроші; 3) кільце.
園 huan.
園 huan ворота ринку, ринок.
Щьиап.
缳 huan 1) обв’язувати, обмотувати, затягувати; 2) збирати в одне, захоплювати.
續京hudn.
Ш huan <生物> дикобрйз.
l^huan.
鸦 huan <生物> ібіс.
huan.
Ш huan 1) вузол волосся, шиньбн; 2) служниця.
huan 另见 hdi.
ЙЕ huan 1) (® 原处）повернутися (повернення). 〜家 повернутися додому. 2)(偿还） повернути що\ (повернення); віддати назад що.〜钱 повернути (віддати назад) гроші;〜 欠 款 повернути борг; погасити заборгованість;请把我的东西〜我прош夕 повернути (віддати назад) мої речі. 3)(回报） відповісти; віддати що.〜拜 віддати візит; нанести візит у відповідь;〜枪 відповідати на постріли; відстрілюватися.
ЙЕ Ф ЬиапЬбп повернення капіталу.〜4寸 виплата відсотків і погашення позики;抽签〜 тираж погашення.
还给hudnggi —>还2).把书〜图书馆повернути книги в бібліотеку.
还魂 huanhun воскреснути (воскресіння).
还击 huanjl [нанести] контрудар чому; відповісти контрударом чому: дати відсіч чому.开炮〜відкрити (вести) відповідний артилерійський вогбнь;自 ТІ〜дйти відсіч із метою самозахисту.
还籍 huanji 1)(恢复国地）відновити [своє колишнє] громадянство (підданство). 2)(回
原籍）повернутися на Батьківщину (на колишнє місце проживання).
还价 huanjia запропонувати свою ціну;
торгуватися,讨价〜торгуватися з ким; ін 别〜 прошу не торгуватися.
还礼 huanll відповісти на вітання; вітання у відповідь.
还清 huanqlng розрахуватися з ким-чим
(розрахунок); розплатитися з ким (розплата); погасити що (погашення).〜债务 розрахуватися (розплатитися) з боргами; погасити заборгованість;全部〜цілкбм розрахуватися (розплатитися); [зробити] повний розрахунок.
还手 huansh6u дати здачі; відповісти ударом на удар; відбиватися.
还俗 huansu〈宗〉розстригтися.
还席 huanxi дати відповідний банкет.
huanxiang повернутися на Батьківщину; повернення на Батьківщину.
还乡团 huanxiangtuan "група (загін) повернення" {реакційні збройні сили, організовані швидко поміщиками і нелюдами в період 3-ої громадянської війни в Китаї).
还原 hu^nyuan 1)(恢复原状）відновитися (віднбвлення); відновити початкбвий стан. 2) 〈化〉віднбвлення.〜反应 реакція відновлення.
还原剂 huanyuanji〈化〉відновник; відновлю- вальний засіб.
Ж huanyuanyan < it > відновлювальне
полум'я.
还愿 hudnyuan 1)(旧时指酬神）виконати свою (дану) обітницю; у виконання обітниці зробити що. 2)(履行诺言）виконати свою обіцянку.
还债 huanzhai погасити заборгованість (позику, позичку); повернути позичку (борг); розплатитися (розрахуватися) із боргами.
还账hi^nzhAng ->还债.
还嘴 huanzuT перечити розм.; огризатися розм.
huan.
环 Ііийп 1)(环子）кільцб;(链的一环）ланка.指〜 кільце;耳〜сербкки мн.;铁〜залізне кільце (ланка);铁链条的〜儿 лйнки залізного ланцюга. 2)—> 环节 2).主要的—〜основна (головна) ланка. 3)—环绕.〜城马路 кільцева (окружна) магістраль;四面〜海 із усіх боків оточений морем. 4) <体> очкб.中了一百二 十五〜набрйти сто двадцать п’ять очків.
革巴 huanbS мішень ж.
环抱 huanbao оперізувати що; оточувати що (оточення),河流〜着城市 ріка оточує місто; 山恋〜着湖泊гбри оточують озеро.
Ш huangu < -^ > оглядатися; озиратися; обводити поглядом (очима) що.〜四周 оглядатися (озиратися, обводити очима) навколо.
环碟 hudnjiao < 地理〉атбл; лагуновий риф.
环节 hu合nji6 1) <动> сегмент.〜动物 кільчасті хробаки мн.(部分）ланка.基本〜основна ланка;中 〜центральна ланка;胃写号 ~ слабка ланка;工作中的每一〜кбжна з ланок роббти;减少生产〜скоротити технологічний процес.


322
环境 hudnjing 1)(周围的地方）оточення; навколишнє оточення,〜卫生 що оточують санітарні умови;这里的〜很好 тут навколишнє оточення дуже гарне. 2)(周 II 的情况） обстанбвка; середовище; умови мн.周 Щ 的〜 навколишнє оточення (середовище);」三活〜 побут; умови побуту (життя);家庭〜сімбйна обстанбвка; сімейні умови;和平〜мирна обстанбвка;战争〜військбва обстанбвка;自 然〜природне середовище; прирбдні умови; 社会〜соціальне середовище;地理〜 географічне середовище; географічне оточення;〜复杂 складна обстанбвка; складні умови;〜逼迫 обстанбвка змушує; обставини змушують;如〜允许 якщо дозволить обстанбвка; якщо дозволять обставини;在..•〜中 у (при) обстанбвці чого; у якій обстанбвці;〜生态学〈生物> еколбгія середовища;海洋〜保护 охорона морського середовища;〜保护法 закон про охорону навколишнього середовища.
环流 huanliu <气> циркуляція.空气〜повітряна циркуляція; циркуляція повітря;大气〜 атмосферна циркуляція.
环球 huanqiu 1)(围绕地球）навколо світу; навколосвітний; кругосвітній. ~旅行 кругосвітня подорож: подорож навколо світу;〜飞 4亍 кругосвітній політ; кругосвітка. 2)(全地 球）вся земна куля; весь світ.
环绕 huanrao оперізувати що; обгинати що (огинання); оточувати що (оточення); навколо чого.被群山〜着的村庄селб， оточене горами;〜中心问题 навколо основної проблеми;公路〜群山 шос豸 оперізує (обгинає) гори;月亮〜地球运行 Місяць крутиться навколо Землі.
环食 huanshi < 天> кільцеподібне потемніння. 日〜кільцеподібне затемнення Сонця; кільцеподібне сонячне затемнення.
环烃 huantlng < 化〉кільчастий вуглеводень.
环 1亍 huanxing обминути що (обхід); кільцевий; окружна.〜铁路 кільцева (окружна) залізниця;绕运动场〜一周 обминути навколо стадіону.
环行线 huanxingxian <交> кільце; кільцева (окружна) лінія (дорбга).联成〜закіль- цювати що.
环異机 hu 如 yijT <空> колеоптф.
环状 huanzhuang кільцеподібний; циклічний.〜 星云〈天〉кільцеподібна туманність;〜结构
< 	化 > циклічна будівля;〜化合物 < 化 > циклічне (кільцеве) з'єднання;〜软骨 <Ш> перснеподібний хрящ.
环子 hudn-zi ―)•环 1).
寰
huan.
衰球 huanqiu уся земна куля; весь світ; весь всесвіт.展动〜的胜利 перембга, що прогриміла на весь світ; весь усесвіт був вражений цією перемогою.
褒宇hu如уй <书> —亵球.
褒椎 hu^nzhuT <解> атлйнт.
缓
huan.
缓huan 1) -*缓慢.〜步而行ЙТИ повільним кроком; повільно йти (крокувати). 2) відстрочити що (відстрочка); відкласти що
(відкладення); зволікання.〜一天 відстрочити (відкласти) що на день;不容再〜не терпіти подальшого зволікання; не можна більше відкладати (баритися);〜月艮兵役 одержати відстрочку від військової служби.
3)(恢复常态）відійти,受旱的庄稼〜过來了 посіви відійшли після пбсухи;冻僵的手〜过 来了 руки відійшли'відхблоду;从昏迷中〜过 来 отямитися після непритомності; відійти [після непритомності]; опритомніти
缓办 huanban відстрочити що (відстрочка); відкласти що (відкладення).
缓兵之计 huan blng zhlji план на виграш у часі; маневр, розрахований на виграш часу; щоб виграти час.
缓不济急 huan bu ji ji така допомога буде спізнілою і, виходить, марною; спізніла допомога.
缓冲huanchong 1)(缓和冲突）буфер.〜地带 буферна зона;起〜作用 відігравати роль буфера; служити буфером. 2) <技> буфер; амортизація.〜作用 буферна дія.
缓冲国 huSnch6nggu6 < 政> держйва-буфер; буферна країна.
缓冲剂 huanch6ngji <化> буфер.
缓冲器 hu5nch6ngqi < 机> буфер; амортизатор; катаракт.
缓和 hu5nh6 1)(变和缓）зм'якшитися (зменшення); розрядитися (розрядка).紧张气氛 得到了〜напружена атмосфера розрядилася (пішла на розрядку);紧 &的局 Щ 变〜了 зм'якшилася (згладилася) гострота положення; 情况〜了一些 обстанбвка стала менш напруженою. 2) зм'якшити що (зм’якшення); розрядити що (розрядка).
缓急 huSnji 1)(缓和急）термінове і нетермінове; важливе і малоістотне.按照事情的〜в залежності від [ступеня] терміновості (нагальності) справи. 2)(困难）нестаток; затруднення.〜相助 допомогти один одному в нестатку (у лиху).
缓颊 huSnjid〈书> просити (прощення) за кого; клопотатися за кого (клопотання); заступатися за кого (заступництво).
ШШ huSnman повільний (повільність); тихий, 〜的过程 повільний процес;行动〜 повільність [дій]; повільний у рухах; неоперативність;使速度〜下来 сповільнити швидкість (темп);事情进行得〜справи йдуть (просуваються) повільно (тихо);这人 办事〜він повільна людина.
ШШ hu^npo спадистий схил (укіс, спуск).
缓期 huanql відстрочити що (відстрочка); відкласти що (відкладення).〜4寸款 відкласти платіж;〜实 4亍 відстрочити (відкласти) здійснення (проведення в життя) чого;〜执行
< 	Ш > припинення виконання вироку; відкласти виконання вироку; ~ ——年 відстрочити (відкласти) що на рік;准予〜 дати відстрочку; дозволити відстрочити (відкласти) що.
Ш 气 huanqi відсапуватися; віддихатися; передихнути розм. (передишка).缓一口气 зітхнути з полегшенням;停下来缓一缓气 зупинитися, щоб віддихатися
(відсапуватися);不让敌人声■〜的机会не давати противнику перепочинку.
ШШ huanxing <Ш> умовний осуд (покарання).
〜判决 умовний вирок; присудити умовно; умовний осуд.
Ш 役 huanyi відстрочка у відбуванні військового обов'язку.
缓征 huanzheng 1)(缓期征税）відстрочити стягування податків. 2)(缓期征兵） відстрочка заклику на військову службу.
^0 huan.
幻灯hu&nd6ng 1)—>幻灯片.放〜пс5каз діафільму. 2)—> 幻灯机.
幻 ЙГ 机 huandengjl проекційний ліхтар; діапроектор.
幻灯 it huandengpian діапозитив; діапозитивна пластинка; епідіаскоп; діафільм (专指胶片).
幻化 huanhua чарівно (вигадливо, фантастично) перетворитися (змінитися).
幻景 huanjmg міраж; ілюзія; марево.
幻境 hu^njing фантастичний світ.童话般的〜 казковий світ.
幻 Ж huanjue < ^ > галюцинація; обман почуттів.〜状态 галлюцинаторний стан;视〜 зорова галюцинація; обман зору;.产生〜 галюцинувати.人们认为这是他们的〜лкіди вважали, що це їм примарилося.
幻灭 huanmie катастрофа; загибель ж.; валитися.希望〜катастрбфа (загибель) надій; надії руйнувалися; мрії зазнали аварії.
幻术 hu^nshCi (魔术）чарівництво;(戏法） ілюзіонізм; фокус.
幻想hi^nxiSng 1)(对未实现的事物有所想象） мріяти (мріяння); фантазувати (фантазування). 2)(不现实的现象）мрія; мріяння; ілюзія; фантазія; фантастика; мрії мн.; утопія.充满〜пбвний ілюзій (сповнений ілюзіями);耽于〜віддаватися мріям (мріянням, ілюзіям, фантазіям); захоплюватись ілюзіями (мріями); витати у світі мрій;纯属〜чиста фантастика; ~世界 світ мрій;科学〜小说 науково-фантастичний роман;丢掉〜відкіїнути ілюзії;改良主义的〜 реформістська ілюзія; ілюзія (фантазія)
-реформістів;不切实际的〜ілкізія (мрія),散 布不切实际的〜сіяти (поширювати) нереальні ілюзії;对帝国主义不应当存有不 切实际的〜стосбвно імперіалізму не варто плекати ніяких ілюзій.
幻想 Ш huanxiangjia мрійник; фантазер; фантазфка; фантйст.
幻想片 huAnxiangpi^n < 影 > фантастичний фільм; кінофантазія.科学〜наукбво- фантастичний фільм.
幻想曲 huanxiangqii < 音> фантазія.
Ю huanxiang фантасмагорія; фантом;
видіння; ілюзіонізм.
幻影 huanylng примара; міраж; фантом; видіння; фантасмагорія.
官! huan.
宦官 huanguan євнух.
宦海 huanhSi чиновницький світ; чиновницьке середовище; світ (середовище)
чиновників-кар'єристів; чиновничі кола; чиновницьке поприще.
宦途 huantu кар'єра (поприще) чиновників, huan.


323
Ш huan 1)(洗）прати що (прання); мити що (миття). промивання пряжі;〜衣 прати білизну. 2)(旬）декада.上〜перша декада;中 〜др夕га декада;下〜тр^тя декада.
淀熊 huanxi6ng < 动> єнбт.
矣:huan.
huan яскравий, осліплюючий, блискучий.
炎炎 huanhuan блищати, милуватися.
huanySn розсипатися, розтікатися; бути розсипаним у множині.
0^ huan 另见 хийп.
眩人 hu^irdn <口> фбкусник.
huan.
逭 huan бігти, уникати; ухилятися; ховатися.
huanshu ховатися від спеки {напр. в селі, на дачі, на курорті).
huan.
蒙 huan відгодовувати зерном; утримувати (тварину).
象龙 huanlong царський конюх, який вигодовує Драконів (титул, дарований за міфом імператором Шунем своєму конюху).
象扰 huanrSo годувати і приручати (тварин).
Ш 圉 huAnyang 1) годувати (скот); 2) відгодувати, мати на утриманні..
德、huan.
ШШ huanman неясний, нерозбірливий.
ir"t
huan.
擐 huan одягати, одягатися.
擐系 huanji прив'язувати (коня).
擐甲 hu^njiS вбиратися в лати.
huan.
ШШ. huanhuan повноводний.
换然huanran:—切疑虑都〜冰释усі сумніви розсіялися (зникли). ,
换散 huansan 1) розхитаний (розхитаність, розхитатися); розхлябаний (розхитаність, розхлябатися) розм. 士气〜хисткгій моральний стан військ; занепад бойового духу у військах; деморалізація армії;精神〜 неуважність; розхитаність;组织〜розхй- таність організації; организаційна розхитаність; 纪禅〜розхйтаність дисципліни; дисципліна розхиталася (розхитана). 2)(使 涣散）розкласти що.〜军;розкласти дух
换
huan.
换 huSn 1)(交换）змінювати що (міна); обміняти що (обмін).用米〜布，міняти (обміняти) рис на матерію;到图书馆去〜本 书 обміняти книгу в бібліотеці. 2)(兑换） обміняти що (обмін); розміняти що (розмін). 把外币〜成人民币обміняти іноземну валюту на китайські гроші. 3)(更换)змінювати що\ перемінити що (зміна).〜衣月艮 переодягтися; 〜内衣 змінювати (перемінити) білизну;〜鞋 子 перевзутися;〜尿布 змінювати пелюшки; 把伞送去〜个面子 віддати перетягнути парасолю;〜汽车零件 перемінити (змінювати) деталі (частини) автомашини;〜 车 пересадка; пересідати (пересісти) [на потяг];〜发球 зміна подачі;〜一〜环境
перемінити обстановку;〜句话 іншими словами; інакше кажучи;〜工{乍 змінювати (перемінити) роббту;主任〜了 завідуючий змінився;人〜地〜ІЙ людина змінює свій погляд на речі, і перетворюється світ; і ідеологія в людей змінилася (перемінилася),
і 	поверхня землі перетворилася;各国人民对 自己$鲜血〜来的历史经验，足永志不忘的 історичний досвід, заплачений кров'ю народів різних країн, завжди залишається свіжим у пам5яті.
换班 huAnban змінитися (зміна).八小时换一次 班 змінюватися через кожні вісім годин.
ШШ huancha <^с> чергування культур.
换防 huSnftng <军> зміна (змінитися).部队〜 зміна військ (частин);去〜йти на зміну.
换岗 hu^ngang зміна варт (вартових).
换个儿 huanger〈口〉змінювати місця; помінятися (обмінятися) місцями.
换工 huangong трудова взаємодопомога.
换货 huanhuo товарообмін; обмін товарами; зустрічне постачання.〜议定书 протокол про обмін товарами (про товарообмін).
ШФ huanji переодягтися за сезоном.
换钱 huanqidn 1)(兑换）обміняти гроші;(换零 钱）розміняти гроші. 2)(卖钱）продати що (продаж).
换热器 huanreqi < 技 > рекуператор; теплообмінник.
换取huSnqfi换1).用工业品〜农产品дйти промислові продукти в обмін на сільськогосподарські.
换人 hi^nrSn 1)(调换人员）перемінити кого (зміна); замінити кого (заміна). 2) <体> заміна гравців.
Ш Ш huansuan переклад (перекладний,
перекласти що).
换汤不换药 huSn tang bu huan уао форма (видимість) нова, так сутність одна (й та ж); той же млинець, та на блюді; стара пісня на новий лад; стара страва під новим соусом.
换中占 huantie побратимство; брататися
(братання) застар.
换位 huAnwSi 1) <逻> обертання суджень. 2) < 体> зміна, місць.
换文 huanwen < 夕卜> ббмін нотами.
换向 hu^nxi^ng < 电> комутація.
换向器 huanxi^ngqi〈电〉колектор.
换牙 hu^iya < 生理> зміна [молочних] зубів.
换药 Ішйпуйо (另换一种新药）перемінити ліки; (伤口 换药）перемінити пов’язку.去〜піти на перев'язку.
换质 huanzhi < 逻> перетворення суджень.
唤
huan.
唤 huan кликати кого (поклик); викликати кого; (呼唤）кричати кого.把他〜来 покличте (позвіть) його сюди;有人〜我呢 хтось мене кличе.
唤起 huanqi 1)(号召）підніти що (підняття).〜 广大群众参加反帝斗争підшіти широкі маси на боротьбу проти імперіалізму. 2)(弓 І 起）викликати що\ збудити що (порушення); пробудити що (пробудження).〜回忆 викликати спогади;火车的汽笛声〜了他的回忆 паровозний гудок сколихнув у ньому безліч
спогадів;〜世界人民对战争贩子的愤# викликати народи усьогб світу проти паліїв війни.
唤醒 huAnxTng 1)(使醒来）розбудити кого\ пробудити кого (пробудження); підняти кого, 早点〜我 розбудите (піднімете) мене раніше.
2)(使觉醒）розбудити що; пробудити що (пробудження); підняти що (підняття).五四 运动〜了全中国人民рух "4 травня" пробудив (підняв) весь китайський народ.
焕
huan.
散huanfa сяяти. сяюче обличчя;
обличчя сяє; квітучий (бадьорий) вигляд;精 神〜бадьорий; повний бадьорості й енергії (сил, етнузіазму); із великим піднесенням; 使老干部〜革命青春повертіти старим кадрам революційну молодість;从几千年封 建制度束缚下解放出来的农民，~出火一般的 生产热情 селяни, звільнені від тисячолітнього феодального ярма, горіли полум'яним трудовим етнузіазмом.
ШШ一§Г huanran у! хїп повне відновлення; цілкбм (повністю) обновитися; перетворитися; прибрати зовсім новбго вигпяду.我 国面貌〜перетворіівся (цілкбм обновився) вигляд нашої країни;厂房设备〜пбвне відновлення заводського устаткування;大楼 修绪得〜будинок відремонтований так, що все мало зовсім новий вигляд; будинок оброблений так, що усе вигляділо як нове.
;患 huan.
患 Ііийп 1)(祸害）бідування. 2) ~►患病.〜了伤寒 занедужати на тиф..
Ш 病 huanbing занедужати (захворювання); хворіти; страждати чим.
患病率 huanbinglti захворюваність.
患处 huancWi хворе місце;(外伤)рйна;(溃烂） виразка; болячка.
患、得 Ш 失 huan de huan shi м/о маємо - не бережемо, а втративши — плачем; вічне невдоволення тим, що є; все кому не так.
ШШ huannan лихо; нещастя.〜相助 допомагати один одному в біді (у нещасті);从〜中救出 виручити що з лиха; врятувати що від нещастя;〜识知己 друзі пізнаються в біді.
患难与共 huannan yu gong поділяти з ким горе і негоди; разом (спільно) переносити бідування і горе.
患、难之交 huannan zhi jiao випробуваний друг; [вірний] друг у лиху.
患、者 huanzhe хворий; хвора; пацієнт; пацієнтка. 〜月市结核病 хворий (хвора) на туберкульоз легень.
huan.
ШШ huanySng вигодувати кого; напоїти кого. 人工〜的鹿群штучно вирощені олені;资本 家所〜的走狗 поплічники, вигодувані капіталістами.
Ш huan.
Ш huan <动> білий амур.
Tit huang.
Ж huang 1) водяна широта; велика річка. 2) доходити, досягати.


324
huang.
忘 huang кров.
Н huang.
W huang <中|与> частина грудної полості між серцем і діафрагмою.
JlL huang.
荒 hi^ng 1) 荒完.地〜了 полі запущені (закинуті). 2) 荒凉.〜村 глухе село;〜郊 пустинні (безлюдні) окраїни;昔日的〜湖变 成了今日的粮仓 на місці зарослого озера зашуміли ниви. 3)(歉收)неурожай; недорід. 逃〜бігти від голоду (із голодного краю);度〜 пережити голодний час; проіснувати в голодний час;防〜щоб запобігти голоду; на випадок неурожаю (недороду, голоду). 4)-> ШШ.生〜цілинй; Ш〜пбклад ж.;开〜 підняти цілину. 5)—荒废 2). 6)(缺乏）гблод; криза; [гостра] недостача.房〜житлова (квартирна) криза; гостра нестача в квартирах;煤〜вугільний голод (криза); гостра нестача в вугіллі.
荒诞 huangdan фантастичний (фантазія); нісенітний (нісенітниця); безглуздий (безглуздість). 〜的传说 фантастична (нісенітна, безглузда) чутка; небилиця； фантазія;〜的自 дурна самореклама.
荒诞不经hu5ngd》n bujlng —荒诞. 荒诞派 huangc^npM <艺> абсурд“сти
荒诞无稽huSnpc^n wujl —荒诞.纯系〜之谈 чиста небилиця; безглузда небилиця； дика фантазія; чистісінька безглуздість; верх абсурду.
Ж 岛 huangdao ненаселений (пустельний, безлюдний) острів.
荒地 huangdi (生荒地）цілинй; новина . цілинні (неопрацьовані, необрбблені) землі (熟荒地）родовище.;(空闲地）пустище ■ пустир ч.; пустопорожні землі; перелогові (запущені, закинуті) землі.开垦〜підшіти цілину; освоювати цілинні землі;向〜要粮 змусити цілину дати зерно.
荒废 huSngfti 1)(不耕种）запустити що; закидати що.〜土地 запустити (закинути) землю; залишити землю необробленою (неопрацьованою);没有一块〜的士地 не було ні одногб закинутого,поля. 2)(荒疏） запустити що; закидати що.〜业务 запустити справу;〜学业 запустити заняття (навчання).
3)(浪费）даремно витрачати що.〜时间 даремно витрачати час;时间没有〜час не пропав дарма.
荒凉 huangliang пустельний; безлюдний;
глухий, глухомань ж.;〜的地方 глухомань ж.;解放前这里一片〜до звільнення тут віяло запустінням і занедбаністю;〜不堪 [прийшло в] повне запустіння; мерзенність запустіння.
‘慌舌L huangluan смута (неясний).
荒谬 huangmiu безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурдність, абсурд).〜的思想 безглузді (абсурдні) ідеї; єретична думка;语 言〜говорити (нести) безглуздості (абсурд); 达到〜的程度 до абсурду; до абсурдності; до безглуздості;〜绝伦 найбільша (крайня) безглуздість; цілковитий (повний) абсурд;
повна абсурдність; несусвітний розм.\ курам на сміх; сміху подібно; ахінея розм.
ЖШ huangmo безбережний і пустельний.就在 一片〜的大草原上，建设起一$现代化的大 油 田 побудували великі сучасні нафтопромисли в безбережному степі.
荒年 huangnian неурожайний (голодний) рік.
荒僻 hu§ngpi закутковий; глухий. ~的地方 глухомань ж.; закуткова (глуха) місцевість.
荒兼欠 huangqian неурожай; недорід; поганий (низький) врожай.
荒山 hu§ngsh5n (秀山）лиса (гола) гора;(无人烟 的山）д“кі (безлюдні) гори.该厂命在的山区， 三年前还是一片〜野岭гірський район, де розташований завод, ще три роки тому являв собою безлюдну місцевість.
荒时暴月 hu5ng shi bao yue голодний час; неврожайний рік.
荒疏huSngshii,—荒废2).我从前所学的_〜了 я забув (закинув) усе, чогб колись навчився.
荒唐 huang -tang 1)(荒谬）діікий (дикість ж” рош.); безглуздий (безглуздість, нісенітниця) розм.作事〜робити безглуздості; робити дикі (безглузді) речі; і兑话〜говорити дикі (безглузді) речі; говорити дикості (безглуздості); 〜透顶 цілковита безглуздість; до (верх) абсурду; куркам на сміх;遭到 ~的攻 击 піддаватися абсурдним нападкам; що за (яка) дикість! що за безглуздість!真是〜！ що за нісенітниця! як це безглуздо!这是何等的 〜可笑 як це дико (безглуздо) і сміховинно; 这种痴心妄想，巳经到了〜可笑的地# така ілюзорна нісенітниця прбсто сміховинна. 2) (放场)непутній (безпутність); непутящий проспи; непутний прост.行为〜беспут- ствувати розм.; поводитися безпутно;〜的人 безпутна (непутяща, непутня, вітряна) людина; безпутник застар.; безпутниця застар.;〜的生活 безпутне (непутяще, непутнє) життя.
荒无人烟 huSng wu renyan безлюдний (безлюдність, безлюддя); пустельний (пустельність).
荒宪 huangwii запустіти (запустіння); стихнути; спорожніти (спустіння, опустілий).
荒野 huangye пустеля; пустельне (безлюдне, дике) місце (поле).
ШШ huangyin розпуста (розпусний); розпуста. 〜的生活 розпусне (розпутне) життя; розпуста;〜无耻 розпутний до безсоромності (до втрати сорому і совісті);〜无度 загрузнути в пияцтві і розпусті; віддаватися розгулу і розпусті.
荒原hu3ngyudn пустище ж.把〜变成果园 перетворити пустище на фруктовий сад.
荒子 huang- zi заготівля.
慌 huang.
慌 hu5ng 1)慌张.发〜розхвилюватися; розгубитися; заквапитися; 'К ft ^ ,不要〜 спокійно, не треба бентежитися;用不着〜 чого хвилюватися; не хвилюйтеся;〜作——团 бути в повному замішанні (сум’ятті); бути в повній розгубленості; бути в паніці;我一上 台，4、就〜了 як тільки я вийшов на сцену (на трибуну), так захвилювався (став нервувати). 2)(难忍)дуже; сильно; страшно розм.; здорово прост.闷得〜дуже нудно; страшно
скучити;累得〜д夕же (сильно, страшно, здорово) втомитися (стомитися); Ш Ш 〜 страшно (сильно, здорово) зголодніти.
慌里慌张huSng.li huangzhang ―慌手慌脚；慌 张；慌忙.〜的样子розгублений вигляд;〜地 跑去 побігти миттєво (зірвавши гблову).
慌舌L huangluan замішання; сум'яття;
переполох; паніка.异常〜б細 в повному замішанні;〜起来 піднявся переполох; почалася паніка;使敌人〜起来 викликйти у ворога сум'яття (паніку, переполох); навести паніку на ворога; внести сум'яття (замішання) у ряди супротивника;陷于〜之 中 впасти в паніку (у тривогу);引起〜不安 викликати переполох і занепокоєння.
Ш 忙 huangmang квапливо (квапитися);
поспішно; поспішати.〜往夕卜跑 квапливо (поспішно) вибігти;〜跑去 миттю побігти; 作事慌慌忙忙 робити поспіхом (наспіх); пороти гарячку прост.
慌手慌脚 hu3ngsh6u-hu5ngjiao метушитися метушливий розм” метушня.
慌张 huang-zhong 1)(不沉着）губитися; хвилюватися (хвилювання);(张惶失措） розгубитися (розгубленість, розгублений), 神色〜розгублений вигляд;另ij 〜не хвилюватися! не можна втрачати цілковите самовладання; — 〜не губитися ні при
яких обставинах;慌慌张张地说 говорити в повному замішанні;他慌慌张张地向四面一 看 він розгублено озирнутися по сторонах. 2) (忙舌L ) метушливий розм. (метушня); метушливий (метушливість, метушитися, суєта, суєтня розм.).作事〜метушня в справах (у роботі); 4事慌慌张张，‘三落四 робити все в метушні (метушливо) і усе плутати.
Р皇 huang.
Р皇 huang міський рів (сухий).
隍塑 huangqian рів, канава, канап.
凰 huang.
凰 huang (міф.) фенікс (самиця).
惶 huang.
Ш huang мати вільний час. huang.
惶 huang низьке (болотисте) місце.
渔 huang 1)〈地理> Хуанш夕й，Хуанхе (річка в пров. Циньхай); 2) Хуаншуй {річка в пров. Хунань і Гуандун).
huang.
揎 huang ударяти; вражати; проколювати; збивати.
星 huang.
Ж huang 1) квіти; 2) черемша.
ШШ huangcai черемша. -
Ш Ш huanghuang квітучий; багатий (про кольори квітів).
堇荣 huangrong яскраві кольори квітів.
口皇 huang.
嗤 huang < 象声> бум!, дон!; трамтарарам; дзвін (дзвона).
口皇口皇 huanghuang 1) плакати; <象声> дитячого плачу; 2) бум!， дон!; {звуконасл. ударам барабану, колокола).


325
吩11 甲 huangxia жвавий шум, гудіння багатьох голосів.
f皇 huang.
Щ. huanghuang бути наляканим (в нерішучості); розгубитися; в розпачі.
漠 huang.
溃 huang 1) водоймище зі стоячою водою; ставок, озеро; переправа. 2) фарбувати папір.
ШШ huangchi солона вода.
ШШ huanglSo стояча (що застоялася) вода.
潢污 hudngwO стояча (що застоялася) вода, болото.
huang.
横 huang 1) напівкруглий нефритовий амулет; 2) мінерал, схожий на нефрит; нефритовий, блискучий.
璜符 huangfu нефритова бірка.
琪J行 huangheng нефритова підвіска (на поясі).
їЮй huanghuang блискучий; сяючий, світлий.
huang.
蛾 huang сарана.
虫黄虫 huangchong сарана.
іЩіііМ huangming сарана та гусінь.
横!Й huangnan личинка сарани.
横灾 huangzai саранча, наліт сарани.
huang
Щ huang <化> сірка; в складних наукових термінах, (сульф-, сульфо-，сульфа).
确化 hdnghu 螽 <化> сульфірування.
huangjl <化> сульфогрупа.
礎酸 huangsuan <化> сульфонова кислота, сульфокислота.
礎酸钠 huangsuanna <化> сульфокислий натрій, сульфат.
磺酿 hudngxT〈化〉сульфогрупа.
磺酿基 hudngxianj了〈化> сульфон.
礎乙酸胺 huangylxianna (фарм.) сульфацил.
huang.
蛾 huang 1) <生物> пшівка; 2) жук.
横姘 hudngping <生物> хрущ.
貢 huang.
黃 huang 1) {метал.) клапан, язичок (в духових інструментах); 2) сопілка; 3) пружина, пружинка.
huangbSn ресорний лист.
资鼓 huanggii 1) рухається язичок флейти; 2) спокуса, заманювання.
huangpian (муз.) 1) тростина, язичок; 2) пелюсткова пружина.
huangyueqi (муз.) язичковий музичний інструмент.
huang.
Ш huang〈生物> осетр.
会皇鱼hu纟ngy6 <生物> осбтр.
阜huang.
呈 huang 皇帝.〜亲国戚 члбни імператорської родини; родичі імператора.
皇帝 huangdi.
皇宫 huanggong імператорський палац.
huangguan корона.
М后 huanghou імператриця.
1 huanghuang t皇f皇 huanghuang.
2 huanghuang ІЙШ huanghuang.
皇皇 3 huanghuang (堂皇）величний (велич); величний (величавість).〜文告 урочистий маніфест; строго офіційне оголошення;〜巨 蒸 великий шедевр; капітальна (блискуча) праця.
皇家hudngjia —>皇室.
皇历 huang.li〈口 > календар [за старим китайським стилем]^不иь再按老•〜才少事не можна більше працювати як колись; не можна більше триматися старовини.
huangquan влада імператора.
皇上 huang-shang Ваша (Його, їі) імператорська величність.
皇室 huangshi царюючий (імператорський) дім.
皇太后hudngtMh6u (先皇的妻子）імператриця, що вдовує;(皇帝的母亲）мати імператора.
皇太子 huangtaiz! спадкоємець престолу; наслідний принц.
huang.
黄 1 huang (颜色)жовтий (жовтизна, жовтіти). Ш 〜темно-жбвтий; Ш ~ ясно-жбвтий; жовтуватий;〜褐色 жовтувато-коричневий (жовтувато-бурий) колір; ~里带红 жовтувато-червоний; 绿里透〜зелений із пожовтю (з жовтиною, з жовтизною);染〜малювати (фарбувати) що в жовтий колір;〜⑩ жовте обличчя; жовтолиций; Т 麦子〜了 золотиться (жовтіє, спіє) пшениця.
黄 2 huang <口> (跨台)зірватися розм.; не вийти; не удатися; не вийти.事情怕要〜了 справа може зірватися (не вийти, не вдатися); 买卖〜了 угбда зірвалася (не відбулася, не вдалася).
黄斑 huangban <生理> жовта пляма [сітківки ока]; жовтянична пляма.
黄宝石 huangbaoshi східний топаз.
黄马票马 huangbiaomS рябий кінь рудої масті; рудий кінь у яблуках.
黄表纸 huangbiaozhi папір [жовтого кольору] для жертвоприношення.
黄病 hi^ngbing <口> 黄疸 1).
黄檗 huangbo оксамитове дерево; оксамит амурський.
黄灿灿 huangcancan золотавий; золотий; що блискає золотом.
黄疸 hudngdSn 1) <医> жовтяниця. 2) <农> жовта іржа.
黄道 huangdao〈天 > екліптика.〜星座 зодіакальне сузір’я;〜经讳仪 екліптичний теодоліт.
黄道带 huangdaodai <天> зодіак; пояс зодіаку.
光 huangdaoguang <^с>зодіакальне світло.
黄道吉曰 hudngd^o jiri щасливий день.
'ШШШ huangdengdeng золотавий.
黄碘 hu如gdiSn <化> йодофбрм.
黄豆 huangdou соя; соєві боби.
huangdouya паростки соєвих бобів.
黄蜂 hudngfBng <动> осй.
黄骨髓 hu^nggQsuT <解> жовтий кісткбвий мозок.
黄瓜 hudng.gua 1)〈植>огір6к [городній]. 2)(指 果实)огірбк.
货花 hudnghua 1)(菊花）хрітнтбма. 2)(金针菜） лілейник лимонно-жовтий.
黄花菜hi^nghu§cM —♦黄花2)
黄花草 hudnghuac3o <植> колосбк запашний.
黄花地丁 hudnghua diding < 植 > кульбаба звичайна.
黄花苜猜 hudnghua mu-xu < 植 > люцбрна мілкозубчаста.
黄花女儿 hudnghuantir незаймана.
黄花烟 hudnghuayan <植> махбрка.
黄花鱼 hudnghuayii <动> жбвтий горбинь.
黄化 huanghua〈植〉етиоляція; етиолювання.〜 现象〜植物 етиолійбвана рослина.
黄昏 hudnghiin сутінки мн.〜时候 в сутінках; надвечір; сутінковий час;时近〜см谷ркає; вечоріє; спускаються сутінки.
黄音即 hudngj丨<动> сетипинка.
黄教 hu^ngjik» < 宗> ”жбвта секта" ламаїзму.
黄金 huSngjTn золото.〜储备<经> золотий запас (резерв); запас золота.
黄金分割 hudngjTn fenge <数> золотий перетин.
黄金时代hudngjTn shidai 1)(最繁荣的时期） золоте століття; період повного розквіту. 2) (―生中最宝贵知时期)золотий (найкращий) час; золота пора.〜己经过去 пройшли золоті деньки.
黄金树 hudngj了nshCi <植> евкаліпт.
黄经 huangjlng <天> екліптична (астрономічна) довгота.
黄酒 huangjiD [шаосинське] рисове винб.
黄口 huang кби xiSo er жовторотий розм.; (зелений) молодик розм., зневажл.\ молокосос рот., ірон.; шмаркач прост.\
黄腊 huangla жбвтий віск.
黄酿 huangli <动> іволга.
黄历 hu如g.li —> 皇历 huSng.li.
黄连 hi^nglidn <植，药> кбптис китайський. 黄连木 huSnglidnmCi < 植> фістйшка китайська.
黄粱美梦 huangliang m6imeng маревна мрія; райдужні мрії.
黄憐 hudnglin〈化〉жбвтий (білий) фосфор.
黄护 hudnglu〈植 > жовт^інник; парикове дерево; скумпія.
黄麻hi^ngmS 1) <Ш>Джут. 2)(指茎皮纤维） джут.〜织品 джутові вироби.
黄毛丫 头 huangmao ya.tou дівчисько розм” дівчатко рот.
МШФ huangmeiji дощовий сезон; період дощів наприкінці весни і початку літа.
黄梅天 huangmeitian дощова (гнила) погода [у період дозрівання сливи муме].
huangmeixi хуанмейська опера.
黄梅雨 huangmeiyu дощі [у період дозрівання сливи муме].
黄米 huangml пшоно.
黄叨胶 hudngmingjiao < 药 > желатин [з коров'ячої шкіри].
Й—j huangniao канарка.
黄中 huangniu 1)(母牛）корова;(公牛）бик. 2) < 方> (搞投机贩卖的人）баришник застар.; спекулянт-баришник.
黄袍加身 huangpao jia shen вступити на престол; прийти до влади.


326
黄皮书 huangpishii〈政〉жовта книга.
黄民 huangqi < 植> астрагйл.
黄岑 huangqin <植，药> шоломниця байкальська.
黄泉 huangquan загробний (потойбічний) світ; той світ.〜之下 на тім світі; у загробному житті;命赴〜вм豸рти; податися (вйрушити)в потойбічний світ (на той світ).
黄崔 huangque <动> чиж.
黄热病 huangrebing〈医〉жовта лихоманка.
黄色 hudngsd 1)(黄颜色）жбвтий колір; жовтизна.略带〜з жовтизною; із прожовтю. 2)(庸俗的）бульварний;(腐化的）занепадницький; (色情的）еротичний; порнографічний. 〜文学 занепадницька (бульварна, еротична) література;〜小说 бульварний (порнографічний) роман;〜Р昌片 платівки з бульварною музикою;〜歌曲 бульвйрні романси; еротичні пісеньки;〜新闻 бульварні новини.
ft & 工 # huangse gonghui жовті (штрейкбрехерські) профспілки.
黄色炸药hudngs6 zhayao <化> 1)(三硝基甲苯） тринітротолуол. 2)(苦味酸）пікринова кислота.
МШ hudngshan <动> білобрюхий помилковий вугор; флюта.
ЖШШ huangshizheng <^> ксантопсія.
黄熟 huangshu <农> жовта спілість.
黄鼠 huangshu〈动〉жбвтий ховрашок; піщаник.
黄鼠狼 hudngshiiMng〈动 > тхір. 黄水疮 hudngshuTchuang < 医> гнойничбк. 黄素 hudngsii < 化> флавін.
黄汤 huangtang горілка; зілля застар” жарт.; хмільне.灌〜напитися горілки (зілля, хмільного).
黄体 hudngtT〈生理> жбвте тіло.
黄体酮 huSngtTt6ng < 生理 > прогестерон.
huangtiekuang <^Г> [залізний] колчедан; пірит.
黄铜 huangtong латунь ж.
黄铜矿 huangtongkuang <矿> мідний колчедан; халькопірит.
黄酮 hudngt6ng <化> флавбн.
黄土 hi^ng№〈地质> ліс; жовтозем.〜土壤 лісові ґрунти;〜高原 лісове плато.
黄讳 huangw6i <天> астрономічна (екліптична) широта.
ШЩШ huangwSibing < 农〉хлороз; ксантоз.
黄绣病 huangxiubing < 农〉жовта іржа.
黄癖 hudngxu3n <医> фйвус.
黄血盐 huangxueyan〈化〉жовта кров’яна сіль; залізно-синеродистий калій.
黄羊 huangyang <动> дзерен.
黄杨 huangyang〈植> самшит; буксус.
黄莺hudngyTng —黄鹏.
黄油 hu如gy6u 1)(润滑油）густе мастило. 2)(奶 '油）вершкова олія.
黄鼬hu如gy6u黄鼠狼.
黄鱼 hudngyii <动> жбвтий обапіл.大〜великий жбвтий обапіл; 〜міпий жбвтий обапіл.
黄玉 huangyu < 矿> топаз.
黄I中 huangzhong монголоїдна раса; жовта раса застар.
惶 huang.
t皇惶 huanghuang тривожний (тривога).人4、〜 перебувати у тривожному стані; бути стривоженим; охоплений тривогою; усі були в страшній тривозі; усіх охопила тривога;弄 得人心〜виклик焱ти в людей почуття тривоги; 使人〜不安 вселяти людям тривогу; стривожити всіх [людей]; ' сповнити всіх тривогою (панікою);各国反动派〜不可终日 реакціонери різних країн живуть у постійній паніці.
惶惑 huanghuo сум’яття; розгубитися; кого опанувало страшне занепокоєння,〜无主 бути в повному сум’ятті і розгубленості;使 人〜不安 викликати [у людини] сум’яття; сповнити людину сум'яттям.
Ш Ш huangju < 书 > зляканий; тривожний; оторопілий розм.〜孝申色 зляканий вигляд; тривожне (оторопіле) обличчя (вираз).
惶恐 huangkong бути в переляку (у страху, у паніці); злякатися; стривожитися.感到〜 почувати страх (переляк);经济危机使资本 主义世界〜万状 капіталіспічний світ украй стривожений економічною кризою; економічна криза вкинула капіталістичний світ у страшну паніку.
huang.
逗逞 huanghuang поспішно (поспішність); квапливо (квапливість).
煌 huang.
Ш Ш huanghuang блискучий; яскраво (яскравість).明星〜сяють зірки.
huang. (
huang . "1$〜перелітна сарана.
煌虫 hudngch6ng <动> сарана.
幢赌 huangnSn < 动 > саранбва личинка; личинка сарани.
虫皇灾 hu^ngzai навала сарани.庄稼受了〜 постраждали посіви від навали сарани.
huang.
磺胺 huang'an 1)〈化〉сульфаніламід; сульфа-; сульфамід。-. 2) <药> (礎胺制剂的统称） сульфаніламідні препарати.〜舭旋 сульфа- піридин; сульфідин;〜啼淀 сульфадіазин; сульфазин;〜噻嗤 сульфатиазол.
購胺脒 huang'anml <药> сульфагуанідин.
礎化 hudnghuA <化> сульфірування.〜作用 сульфіруванння;〜乙醇 сульфований спирт.
Ж huang.
賛 huang 1) —►黄片 1).单〜одинйрна тростина; 双〜подвійна тростина. 2)(弹 І?机件） пружина; ресора;板〜листова 锁〜пружина (ресора); пружина замка;钟〜годинникова пружина.
賛片 huangpian 1)(乐器的黃）тростина ж.; язичок. 2)(片賛）пелюсткова пружина.
費乐器 huangyueqi язичкові духові інструменти.
huang.
Ш huang <动> калуга.
f晃 huang.
十晃惯荡荡 huanghuangd^igc^ng трястися; той, який трясеться.
悅十晃儿 huanghuangr інколи; часом.
惯疼惯好 huSngtSnghuangMo час від часу відчувати (терпіти) біль.
Ш f養 huangyang нерішучий; бути в нерішучості.
ІЖ huang.
Ш huang величавий, вражаючий (вигляд, зовнішність).
^bt huang.
恍 huSng як; немов; начебто; здаватися.〜如梦 境 як у сні; немов (як) сон (бачення); здаватися сном;〜усе здавалося сном; усе було немов у далекому-далекому минулому;〜如仙境 як казка; як у казці; [як] феєрія; як у казковому (чарівному) світі; казкове (феєричне) видовище.
恍惚 huSng.hii 1)(神志不清）мутнгій каламутний (каламутитися, каламутніти).孝申 志〜каламутніє (каламутиться) свідомість (розум, голова); каламутна голова; помутнілий розум; помутніла свідомість; бути як у сні. 2)(精神不集中）неуважність. 精神〜б^ти в неуважності. 3)(不清楚） смутно; як (начебто) крізь сон; [як] начебто.
我〜看见мені здалося (увижається);我〜记得你 说过 мені пам'ятається (я невиразно пам'ятаю), що ви про це говорили;我〜听见门响 мені почулося (здалося), що скрипнули двері;我〜听见他回来了 я чув, [як] начебто він повернувся.
恍然 huangran зрозуміти все, зрозуміти, у чому справа; нарешті усвідомити собі; усе стало ясним (зрозумілим),我当时不明白，但是后 来也就〜了 я спершу не розумів, але потім усе-таки зрозумів, у чому справа; тоді було мені незрозуміло, а потім усе стало ясним.
恍然大悟 hudngrdn da wu [немов] завіса [з очей] упала (спала); раптом (раптово, враз) прозріти; розум опромінився здогадом.我〜у мене немов завіса з очей упала; я разом (раптом) прозрів;这使他〜це опромінило (осінило) його; від цього в нього наче завіса з очей спала.
huang 另见 huAng.
晃 hu^ng 1)(闪耀）сліпити кого-що; засліплювати кого-що (засліплення). ‘灯光〜眼 світло лампи таке сильне, що засліплює (сліпить) очі;光线太强，〜得眼睛都睁不开 світло таке яскраве і сліпуче (світло так сліпить), що очам боляче. 2)(闪过）мигнути. 虚〜一刀 помилкбвий змах ножем; помилковий удар ножа (ножем);有个人影 —〜就不见了 майнула тінь якоїсь людини і відразу зникла.
huang.
谎huang 1)谎话.漫天大〜цілковйта (абсолютна) неправда; суцільна брехня. 2) —谎价.要〜запросити що.
谎报 huSngbao дати неправильні (помилкові)


327
дані; дати неправильну (помилкову)
інформацію.〜军情 дати помилкбві (неправильні) дані про воєнний стан.
慌花 huSnghua пустоцвіт.
і荒ій huanghua неправда; кривда народно-поет. 说〜говорити неправду; брехати; брехати розм.\ 〜骗不了人 неправда нікогб не обдурить.
huSngjia ціна з запитом; завищена ціна.
谎言huangydn —»•谎话.帝国主义者的〜брех- ливі вигадки (лицемірні міркування)
імперіалістів;彻头彻尾的〜чистісьнька неправда.
huang.
幌子huang.zi 1)(招牌)вивіска. 2)(假惜的考义） ширма; вивіска.打着…的〜за (під) ширмою чого;在…〜下 під прапором чого; під вивіскою чого; під приводом чого;骗人的〜 ширма для обману людей.
混 huang.
ШШ huangdang обширний, необійнятий.
混 Щ huangyang ширбкий і глибокий (про водний простір; також обр. про почуття).
混柱 huangzhu опорний стовп.
huang.
榥 huang 1) екран, ширма; вікно, завішене шторою; 2) ширбке крісло (для занять).
huang 另见 huSng.
晃 huang (摇动）качати чим (хитання); махати чим (махання).〜手 махати (махнути) рукою; 〜头 хитати (погойдувати) головою;来回〜 хитатися зі сторони в стброну;风舌У 得树枝 来回〜качаються галузи від вітру.
晃荡 huang-dang качатися (хитання); валандатися (хитання); бовтатися.小船直~ чбвен так і качається;风把小船吹得直〜чбвен сильно качало (хитало) вітром;桶里水很满， 〜就泼出来 цебро повне води, як качнеш (як качнеться), вода відразу і проллється.
晃动hu^ngddng 晃荡.地板剧烈〜підлбга хбдором ходить.
晃悠hi^ng.you —晃荡.他象喝醉了一样，身子 直〜він хитатись, як п'яний.
祷huL
伟 hul ритуальний (під час жертвоприношення) бдяг імператриці (розшитий фазанами).
讳衣 huiyi ритуальний одяг імператриці (під час жертвоприношення).
旌Ішї另见huT.
虺 P貴 hultui 1) падати від утоми; 2) бути нерішучим.
堕 huT.
Ш hul 1) ламатися, руйнуватися, розвалюватися; 2) руйнувати, ламати, розвалювати, пошкодити, завдати шкоди.
堕祭 hulji жертвоприношення предку (зерном чи м'ясом).
ШШ hulque зруйнуватися; бути порушеним {напр. про моральні устрої).
堕损 huTsiin завдати збитків.
Ш 突 hultu протикати; пробиватися, прориватися (повз).
晕 hul.
晕 hul 1) строкатий фазан. 2) стрімкий (про політ); що стрімко летить {про птахів).
晕飞 hulfei спрямований вгору.
Щ飞式 hulfei shi {кит., архит.) крилоподібний тип (будівлі) (з припіднятими кутами даху).
辉huL
Щ hul 1) сяючий, сяйво; з блиском, блискучий. 2) світлий; сяяти. 3) Хуй {прізвище).
辉秘矿 huTblkuang <矿> вісмутовий блиск, вісмутін. 辉长岩 huTcMngydn <地质> габро.
辉沸石 huTftishi <矿> геі^андіт.
辉格 huTg6 <史> віги.
辉钴矿 huTgCikuang < 矿 > кобальтіін， кобальтовий блиск.
辉光 hulguang 1) блиск, блискучий; 2) свічення.
辉光灯 hulguangdeng <旧> лампа наколювання.
辉赫 hulhe блищати; блискучий, сяючий.
ШШ huThuT ясний, світлий; сяяти.
辉绿岩 huTliydn <矿> діабаз.
辉钼矿 huTmCikuang〈矿〉молібденовий блиск, молібденіт. ,
辉石 huTshi <矿> піроксбн，авгіт.
辉特 hulte хотогойти (одне з монгольських племен).
辉梯矿 huTdku^ig <矿> сурьмяніій блиск, антимоніт, стібніт.
辉铁矿 huTtiSkuAng < 矿 > залізний блиск, спекуларіт, спекулярит.
辉铜矿 huTt6ngku^ng < 矿 > мідний блиск, халькоцит.
辉夜 hulye світлячок.
辉银矿 hulymkuang〈矿〉аргентіт, аргентін， аргіріт.
辉映 hulying 1) блистіти, сяяти; 2) блискучий, засліплюючий.
ШШ hulyu блискучий, сяючий.
黎 hul.
Ш hul руйнуватися, ламатися, призводити до занепаду.
ШШС hulbai зруйнований.
镇刺 hulci сплутатися, змішатися, пере¬
плутаний, в безладі.
Ш 胜 huTcub 1) мати великі збитки;
розвалюватися; розвалитися, руйнуватися; 2) завдати збитку.
镇顿 huldun руйнувати, призводити до
занепаду.
ШШ hulduo лінивий, розпущенний.
绣废 hulfei 1) бути кинутим; 2) згубити,
призвести до занепаду.
坏 hulhuai розвалюватися; зруйнуватися; призводити до повного занепаду.
ШШ hulluo випадати (напр. про зуби, кігті).
镇弃 hulqi переривати, розривати {напр. про відносини).
羅损 hulsun завдавати збитків.
Щ 突 hultu руйнувати, знищувати, пере¬
творювати на руїни.
镇亡 hulwang бути зруйнованим (знищеним).
络茶 huTwSn змішатися, прийти в хаотичний стан.
JjK, hul.
灰 hul 1)(灰浪）зола;(灰傅)попіл;(烟子） кіптява ж.\ сажа; нагар,炉〜гребна зола; зола з печей;柴〜деревні зола;香烟〜зола від дрів; попіл від цигарок (від сигарет);烟 囱里的〜сйжа з грубних труб;炮脸里的火药
〜пороховий нагар у стовбурі знаряддя;〜多 的煤золі^сте вугілля;厨房的墙І都是烟〜 стіни кухні були покриті кіптявою;炭己烧 成〜вугілля зотліло. 2)—>灰尘.桌上积了一 Ш〜стіл покрився шаром пилу. 3)(石灰） вапно ж.;〜墙 вибілені вапном стіни;用〜粉 刷 побілити що вапном;抹〜штукатурити що [вапном]. 4)(颜色)сірий (сірість).深〜 темно-сірий;浅〜ясно-сірий; сіруватий; попелястий;〜绿色 сіро-зелений; ~呢子 сіре сукно;〜眼晚dpi очі; сіроокий.
灰暗 hufan тьмяний (тьмяність).〜的眼神 тьмяний погляд; тьмяні очі;天色〜тьмяне небо; небо потьмяніло.
灰白 hulbdi сірувато-білий; сивий; сіруватий.〜 颜色 білий колір із сіруватим відтінком;〜的 坎烟 сірувйтий димок вогнищ;〜的晨雾 сивий (білястий) ранковий 灰尘 hu了chdn пил ж.他满奇〜він весь у пилу;〜 满面 обличчя покрилося пилом.
灰尘肺 huTchSnfti <医
пневмоконюз;
пневмоноконюз.
灰顶 huldlng мазаний дах.
灰肥 huTf^i〈农> зольне дббриво.
灰分 huTf^n <农> зольність.
灰韩土 huTgMtti〈地质〉сірозем.
灰鹤 huil^ < 动> сірий журавель.
灰化 huThua〈地质〉підзолізація; опідзолитися.
灰化土 hulhuatii підзолистий ґрунт; підзол.
灰浆huTjiSng <建> 1)(粉刷用的灰浆） [штукатурний] розчин. 2)(砲墙用的灰桨） розчин, яким клад^ь.
灰恨 huljin попіл.化为〜згоріти дотла; перетворитися на попіл; розсипатися порохом;使化为〜спал“ти що вщент; кинути що в попіл; повалити що в порох;人 民武装斗争的烈火必将把,反动派烧成〜У полум'ї збройної боротьби народу будуть спопелілі реакціонери.
灰坑 hulkeng піддувало; зольник.
灰口铁 huik6utiS < 冶> сірий чавун.
灰溜溜 huTliiilm 1)(暗灰色）бруднувато-сірий. 房子旧了，看上的 будиночок старий і виглядає бруднувато-сірим (і має сірувато-брудний вид). 2)(消沉的） пригнічений (пригніченість); сумовитий
(смутність); 〜的样子 сумовитий
(подавлений) вид; як у воду опущений;〜 的情绪 пригнічений (сумовитий) настрій; 〜地走了 піти' в зневірі (з подавленим
виглядом); забратися несолоно
сьорбавши.
灰蒙蒙 hulmengmeng сірий (сірість); сіруватий. 〜的努[димчастий] сірий туман; ~的夜色 сіре нічне небо.
灰猛氧 huTmgngyang <化> марганцевокислий калій.
灰壤hufrSng —灰化土.
灰色 hulse 1)(颜色)сірий (сірість); сірий колір. ~哗口几 сірий шевйот; шевйот сірого кбльору; 变成〜сіріти. 2)(消极失 іі) (занепад); занепадницький (занепадництво).〜的作品 занепадницька література; (занепад¬
ницький) настрій;杂本І义国家的前途一片 〜майбутнє у капіталістичних країн безпросвітне. 3)(态度暖味）двоЬтий


328
(двоїстість).
灰沙huTsha —>•灰生.
灰生铁huTshgngtig 灰口铁.
灰鼠 hulshfi <动> білка,〜皮 білчине хутро;〜大 衣 шуба з білки.
灰铁huTtiS —灰口铁.
灰箱 huTxiSng < 铁路 > збльник.
灰七、hulxln занепад духу; падати духом; сумувати (зневіра, сумовитий;) впасти в зневіру; руки опустилися.他完全〜了 він зовсім упав духом; він впав у повну зневіру; він зовсім зажурився; у нього буквально руки опускаються (віднімаються);从未见过 >(也这样〜нікбли не бачили його в такому занепаді духу;另lj 〜не падайте духом; не сумуйте; не впадайте в зневіру;不怕失败，Д 怕〜страшні не невдачі, а страшний журливий настрій.
hulxln-sangqi пбвний занепад духу; зовсім упасти духом; віддатися зневірі; впасти в повну зневіру; остатбчно опустилися руки.
灰指甲 huTzhT.jia < 医> онихомикбз.
灰质 huTzhi〈生理> сіра речовина.
诙
hui.
诙谐 huTxi6 жарт (жартівливий, жартувати); гострота (гострити); гумор (гумористичний). 言语〜пересипати мову жартами і дотепами; говорити з гумором;他说话很〜він дуже любить жарти (дотепи і гумор); він любить пожартувати.
恢谐曲 huTxieqii <音> гумореска.
恢huL
恢复 hulfii відновити що (віднбвлення); (поновлення), 〜知觉 отямитися; повернулася свідомість;〜视神经功能 відновити функцію зорового нерву;〜工作 відновити роботу; знову стати до роботи; ~ 生产 відновити (поновити) виробництво;〜 秩序 відновити порядок;〜正常 відновити нормальне становище; усе стало на свої місця;〜原状 привести в колишній стан; відновити колишнє полбження;〜会谈 відновити переговори;〜名誉 відновити чию репутацію (чиє добре ім’я); реабілітувати кого,〜合法权利 відновити законні права; відновити кого в законних правах;〜邦交 відновити дипломатичні відносини;〜主动地 位 повернути собі ініціативу;〜党籍 відновити кого в партії;〜возз’єднатися;〜统 一 відновити єдність;〜日寸期 відбудовний період;他的健康〜了 він одужав (видужав); у нього здоров'я відновилося.
恢恢 huthul < 书 > великий (просторість); ширбкий (широта).天网〜не уникнути відплати (спаведливої кари).
挥 hui. ^
挥huT挥舞.手一〜махнути рукою;〜拳就打 кинутися з кулаками;〜刀砍去 змахнути шаблею і занести удар; змахнути і
відрубати мечем;—〜ifij就 написати в один прийом.
挥动huTd6ng —挥舞.
挥发 hulfa зникнення; летючий (летючість).〜
作用 зникнення.
挥发性 hulHdng летючість (летючий); 挥发油 hulfayou летючі олії; бензолрін.
挥汗 hulhan обливатися потом; [весь] у поті.〜 如雨 піт ллється (котиться) градом; до сьомого поту; весь у поті;〜劳动 трудитися в поті чола (до сьомого поту).
挥毫 huTMo <书> (写字，画图）писати (писання); (画图）малювати (малювання).
ШШ hulhuo марнотратство (марнотратність, марнувати що); марнотратство; тринькання (тринькати що) розм.', пустити в трубу що.〜 钱贝才 тринькання; марнотратство; кидатися (смітити, сипати) грошима; кидати (шпурляти) гроші на вітер;把钱都〜掉 розточити (розтринькати) усі гроші;〜无度 безмірне марнотратство; безмірна марнотратність;〜无度的人 марнотрат; розтринькувач розм.; марнотратка розм.
挥金如土 hui jln ru tu кинути (кидати, шпурляти) гроші на вітер; смітити (кидатися, сипати) грошима.
挥泪 hulldi〈书 > крізь сльози; у сльозах; плакати (плач); сльози течуть.〜而另lj зі сльозами (у сльозах) прощатися (розлучитися).
挥洒 huTsS 1)(洒）поливати що (поливання); обприскуватй (обприскування); обляпувати що. 2)(运军自如）вільно (розмашисто) писати (малювати).
挥手 huTsh6u махати рукою.向...〜致意 махйти рукою кому-чому на знак вітання;送行的人 还在不停地〜проводжаючі продовжували махати руками.
挥舞 hulwu розмахувати чим; махати чим (махання).〜着小旗子 розмахувати прапорцями; 〜鲜花欢迎贵宾зустрічати дорогих гостей, махаючи квітами;〜指挥棒 пустити в хід свій жезл;〜核武器 бряжчати ядерною зброєю.
咴Шй.
映儿映儿 hufrhUTr <象声> іржйння (іржати).
阵 huL.
Щ- hui сонячне світло.舂〜весняне сонце;余〜 останні відблиски (промені) заходу (вечірньої зорі).
阵映 hulying —辉映 huTying.
辉
huT.
辉 huT блиск; сяйво; світло.
辉钻矿huTgtiku》ng <地质> габрб.
辉长岩 hulchangyan < 矿 > кобальтин; кобальтовий блиск.
辉煌 hulhudng блискучий.〜的前途 блискоче майбутнє; блискуча майбутність; блискучі перспективи;〜的成就 блискучі досягнення (успіхи);〜的胜利 блискуча перембга;〜的一 页 блискуча сторінка;〜战果 блискучі бойові успіхи;灯火〜блиск вогнів; залитий світлом [вогнів]; яскраво горять численні вогні;节日 之夜，天安门广场华灯齐放，灿烂〜 святковим вечором площа Тяньаньмень опромінюється яскравим світлом і з'являється у всьому своєму сліпучому блиску.
辉绿岩 huTlCiydn <地质> діабаз.
辉钥矿 hufmCiki^ng <矿> молібденіт; молібденовий блиск.
辉石 huTshi <矿> піроксен; авгіт. 辉石岩 huTshiydn〈地质 > піроксенолїіт; авгітова порода. 辉铺矿 huTtTki^ng <矿> йнтимоніт; стибніт; сурм'яний блиск.
辉铜矿 hultongkuang <矿> халькозин; мідний блиск.
辉银矿 huTyinkuAng <矿> аргентііт; срібний блиск.
辉映 hulying опромінювати що (осяяння); сіяти; блискати (блискотіння); світитися.灯光月 色,світився (сяяв) місяць, і блискали численні вогні; залитий СВІТЛОМ місяця і численних вогнів;群峰为晚霞所〜вершини гір опромінилися вечірнею зорею (заходом).
huT.
摩 huT 1)(古代军旗）штандарт застар.\ прапор. 2)(指挥）командувати ким-чим (командування). 〜军前进 вести армію вперед; спрямувати війська (рушити з військами) вперед.
麾下hulxia <书> 1)(将帅的部下）підлеглі. 2) (尊称将帅）Вйше (Його) превосходитель- ство.
徽 ІШТ.
徽 hui значок; герб.国〜державний герб;团〜 комсомольський значок; Ш 〜шкільний (університетський, інститутський) значок.
徽号 ІшТЬйо прізвисько; кличка.给他起了 个“诗 人，，的〜його прозвали "поетом"; йому дали прізвисько "поет".
徽章 huTzMng значок; жетон.别〜прикблоти значок (жетон);收集〜的人 фалерист; фалеристка.
回
hui.
回 1 hui 1)—回环.峰〜路转 дорбга в'ється серед гір; дорбга йде, звивається серед гір. 2)回 来；回去.〜厂 повернутися на завод;—来— 〜要一个钟点 туди і назад буде потрібно годину [часу];〜到原来的工作岗位 повернутися до колишньої діяльності (роботи);〜到本题 повернутися до теми;寄〜 家去послуги додому. 3)—回转.〜过头来 обернутися; повернутися;〜ЗІ @ & оглянутися [назад]. 4)(答复）відповісти на що， чим (відповідь, відповідний); дати відповідь.〜言 відповісти на лист; написати відповідний лист〜电报 відповісти телеграфом (телеграмою). 5)〈量词> (次）раз.这我 听过两〜я про це чув два рази;这是我第二〜 遇到她 це другий раз, як я її зустрічаю;那完 全是另一〜亊це зовсім інша [справа];就是这 么〜事 так воно і є. 6) <量词> (章口) глава.小 说的第І**〜десятий розділ роману.
回2 Hu丨~>回族.
回拜 hufbai віддати візит кому; [нанести] кому відповідний візит.
回报 huMo 1)(报告）відзвітуватися (звіт); представити звіт.〜调查结果 відзвітуватися про (доповісти) результати зробленого обстеження (розслідування); представити


329
звіт (зробити доповідь) про результати обстеження (розслідування). 2)(报答） віддячити кому; відплатити кому-чому (відплата). 3) (ШЖ) відплатити кому-чому (відплата); помститися кому-чому; звести рахунки з ким.以打击〜打击 відповісти ударом на удар.
回避 huibi 1)(避开）уникати кого-чого, з неозн.\ цуратися кого-чого\ ухилятися від чого (відхилення);〜矛盾 відхилення від суперечностей;〜熟人 уникати (цуратися) знайомих;〜困难 уникати (ухилятися від) труднощів;〜正面回答问题ухилитися (вивернутися) від прямої відповіді;不能〜的 现实 дійсність，від якої не можна піти;不要〜 问题，要用积极的态度去解决问题не можна закривати очі на питання, а потрібно з усією активністю братися за їх вирішення. 2)〈法〉 відвід.〜自 4亍 самовідвід.
回琪 huiblng докласти що，про що.
回驳 hufbo спростовувати що (спростування); заперечувати кому на що，проти кого-чого (заперечення).
回采 huicSi <矿> очисна виїмка (роббта).
回巷 huicha вторинний (повтбрний) посів.
回肠 huichang <农> повздовжня кишка.
回肠荡气 hui chang dang qi хвилюючий; що захоплює.
回潮 huichao відволожитися (відвологлий).
回 Ш hincheng зворотний рейс; зворотний (поворотний) шлях. ,
回程票 huichengpiao зворотний квиток.
回春 huichiin 1)(冬尽春来）настання весни.大 地〜знбву настала весна; ожила природа після зими; з весною ожила вся природа;大 地〜，万物复苏 веснй вже торкнулася прирбди своєю всеоживляючою рукою. 2) (医术高明）висбке мистецтво лікування;(药 性灵验）чудодійний (чудодійність);〜灵药 чудодійні ліки (засіб).
回答 huida відповісти на що (відповідь, відповідний); дати відповідь; сказати у відповідь.〜问题 відповісти (дати відповідь) на питання;为 了〜这些问题 у відповідь на ці питання;避不〜ухилитися від відповіді;得 至ij〜одержати відповідь;〜信号 відповідний сигнал;他不知怎样〜才好він прбсто не знав, як (що) відповісти; він прбсто не знав, яку дати відповідь;我彳门的成就是对徘谤者最分 的〜наші успіхи - це краща відповідь наклепникам.
回单 huidan квитанція; [зворотня] розписка.
ШШ huidang нестися; линути. 声〜линуть звуки пісні.
回电 hukMn 1)(用电报回复）відповісти телеграфом; відповісти телеграфно (телеграмою); послати відповідну телеграму;(用电 话回复）відповісти по телефону. 2)(回复的 电报）телеграфна відповідь; відповідна телеграма; (回复的电话）телефонна відповідь; відповідь по телефону.
回і方 huiftng нанести відповідний візит кому; віддати візит кому.
回复huifti的答.接到他的信后尚未〜отр—али від нього лист, але йому ще не відповіли (не дали відповіді).
回顾 huigu 1)(回头看）озирнутися [назад];
подивитися назад; кинути погляд (глянути) назад. 2)(回想）озирнутися; згадати кого-що, про кого-небудь (спогад); ретроспекція
(ретроспектива, ретроспективний) книжк.〜 既往[кинути] ретроспективний погляд [на минуле]; озирнутися; звернутися до минулого;〜旧社会的悲惨―活згадати жахливе життя в старому суспільстві;地〜一 下国际共产主义运动的hi经验коротенько зупинитися на історичному досвіді
міжнародного комуністичного руху;〜过去， 展望将來 озирнутися (зробити екскурс) на пройдений шлях і звернути погляд на
майбутнє; пам’ятаючи про старе, зазирнути вперед 史的〜екскурс в історію.
回光 huiguang відблиск.
回光返照hui guang fan zhao 1)(日落前的光） захід [сонця]; палахкотів (палав, горів) золотавий захід. 2)(人死前的兴奋）[передсмертна] агонія; тимчасове просвітління
перед смертю; удаване поліпшення в стані хворого перед смертю. 3)(旧事物灭亡前的 暂时兴旺）останні проблиски перед смертю.
回光镜 huiguangjing увігнуте дзеркало.
回归 huigul повернутися (повернення).争取台 湾早日〜祖国 боротьба за якнайшвидше повернення Таиваня в лоно Батьківщини.
回归带 huiguTdM < 地理> тропічна зона.
回归年 hufgulnian <天> тропічний рік.
回归热 huigulre 〈医〉зворотна лихоманка; поворотний тиф.
回归线 huiguTxiAn <地理> трбпік,南〜трбпік Козерога;北〜трбпік Рака.
回锅huigu6 розігріти що.把羊肉回回锅 розігріти баранину.
回锅肉 huigu6r6u смажена страва з відвареної свинини.
回国 huiguo повернутися на Батьківщину; повернення на Батьківщину.在我〜以后 після того, як я повернувся (приїхав) на Батьківщину; після мого повернення на Батьківщину;在他动身〜之后 після того, як він виїхав (вирушити) на Батьківщину; після його від’їзду на Батьківщину.
回合huihS 1)(体•^竞赛的一个阶段）тур;(拳击 的一个阶段)битва;(战役)бій; сутичка.竞赛 的第一个〜перший тур змагань;不到几个〜， 爷爷一刀将▲人砍І одна-дві сутички, і дідусь зарубав вброга на смерть.
回护 hufhu заступитися за кого (заступництво); покровительствувати кому (заступництво); протегувати кому, (протекція); забезпечити підтримку (протекцію) кому.替犯错误的人〜 заступитися за (вигородити) винного.
回话huihua 1)—回答.2)(答复的话)відповідь. 有没有〜给他？ чи буде (чи є) для нього відповідь?请你带个〜给他 передайте йому [мою] ВІДПОВІДЬ.
回环 huihuan звивистий (звивина, звиватися); петляти розм.山道〜звивиста гірська дорога; гірська дорога йде звивинами; дорога петляла навколо (серед) гір.
回回蒜 hui.huisuSn <植> жовтбць китайський.
回火 hu丨hu6〈技> відпустка.
回击 huijl дати відсіч кому; нанести контрудар кому, відповісти контрударом кому, контрудар; відповідний удар.坚决的〜
рішуча відсіч; рішуча відповідь;给敌人的进 攻以毁灭性的〜відповістпі нищівним ударом на напад вброга;对反动思潮给以有力的〜 дати рішучу відсіч реакційному ідейному плину.
回家 hufjia повернутися (вирушити, йти) додбму; піти сво^ю дорогою; додбму.该〜了 пора додбму; настав час іти (повертатися) додбму;寄信〜послйти додбму лист.
回见 huijian пока; до побачення; незабаром побачимося.
ЩШ huijiao мусульманство; магометанство.
回教徒 huijiaotu мусульманин; мусульманка; магометанин; магометанка.
ІЕІ @ huijing відповісти на вітання.〜岑匕 @ зробити у відповідь подарунок; віддарувати кого,розм..,〜一杯 запропонувати у відповідь тост;以加倍的打击〜敌人的进犯відповісти' нищівним (подвійним) ударом на напад вброга.
回绝 huijue відмова кому в чому (відмовлення); відхилити що (відхилення).断然〜відпо- вісти рішучою відмовою; відмовити
навідріз.
回 空 huikong зворотний порожняк;
повертатися (їхати назйд) порожняком.〜的 船 пароплав, що йде назад порожняком; ~的 车辆 зворотний порожняк.
回中口 huikou куртаж; комісійні.
回来 hui.lai 1)(归来）повернутися; (повернення). 下班〜поверіфгися (прийти) з роботи (зі служби);他每天早晨出去，到晚І才〜 щодня він іде ранком і тільки ввечері повертається додбму. 2)(用作后缀）наз^д; назад.拿~ узіти (принести) що (назад);请派 人送〜прошу надіслати що назад.
回廊 huilang галерея.
回礼 huill 1)(问答敬礼）відповісти на вітання.
2)(回赠礼品）зробити відповідний подарунок; віддарувати кого’розм.
国力球 huiliqiu хай-алйй.
回历 huili мусульманський стиль (календар).
回笼 huil6ng 1) розігріти що [на парі]. 2) <经> вилучення (вилучити що),货币〜вилучення грошей з обороту;资金〜оборотний приплив засобів.
回炉 huihi 1)(再培炼）переплавити що (переплав, переплавлення); піти на переплавлення. 铁〜переплавлення залізного брухту;〜金属 вторинні метали. 2) (再供烤）розігріти що [у духовці].
回禄 Ниіїй пожежа.遭受〜之灾 постраждати від пожежі.
回路 huilCi < 电> петлі;(闭合电路）замкнутий ланцюг.
回落 hufluo [знову] знизитися; [знову] спасти. 江水〜вода в ріці спала; спад води на ріці;物 价〜ціни знизилися [впали]; [зворотне] зниження цін.
回马枪 huimSqiang порфірова стріла.
回门 huimen відвідування молодими рідного дому нареченої [після весілля].
回民Huimin —>回族.
[н] Ш humuan потеплішати (потепління); відлига ж.天气〜了 погбда потеплішала; стояла відлига.


330
回请 huiqrng зробити відповідне запрошення.
回去 hui-qu 1)(归去）піти (відхід); виїхати; повернутися (повернення);他下班〜了 він пішов [до себе] з роббти;他住在市区，〜得很 迟 він живе в місті і повертається туди дуже ПІЗНО;他刚'从北京来，过几天就〜він тільки що з Бейцзина і повернеться назад через кілька днів. 2)(用作后缀）назад.拿〜узяти (віднести) що назад; і音派人送〜прошу послати (відправити) що назад.
回升 huisheng [знову] піднятися (підвищитися). 气温〜температура знову піднялася.
回生 1 huish5ng (复活）воскреснути (воскресіння); ожити; повернутися до життя; реанімація спец.〜乏术[мфтвого] не воскресити (не оживити).
回生 2 huisheng (生疏）відвикнути від чого; відучитися від чого.
回声 huisheng (轻的回声）луна; відзвук; відгомін.山谷中的〜луна від навколишніх гір;远处放炮的〜відзвук (відгомін) піпьби, що доноситься здалеку; пролунала
луна;〜测深器<墒> ехолбт.
回师 huishT відвести війська
回收 huishou (收集）збір (збирати що);(收购) закупівля (закуповувати що).〜废品 збір (закупівля) утильсировини;〜空瓶 скло приймається назад;人造卫星的发射与〜 запуск і повернення на землю штучних супутників.
回手 huish6u 1)(转身伸手）[повернувши,】 простягнути руку,〜把门带上 закрити за соббю двері; протягнути руку і зачинити двері. 2)(还手)відповісти удйром на удар кому; дати здачі кому, розм.无〜之力 не могти дати зд^чі; не вміти (немає уміння) дати відсіч.
回首huishou 1) ~►回头1). 2) <书> 回想.〜往 年，记忆犹新 свіжі в пам'яті минулі роки;不 堪〜话当年 важкий спогад про минулі дні; про минуле важко навіть згадувати.
回赎 huishii викупити що (викуп).
回丝 huisT < 纺> чад [пряжі]; кінці лш.; чад мн.
回溯hui^i ->回顾2).〜一下过去的历史 повернутися до істбрії минулого.
回天无力 huf tian wu li нічим уже не допомогти; немйє сили, що змогла б це виправити.
回天之力 huf tian zhl li всеперемагаюча сила; гору вивернути (зрушити).
回填 hiHtidn < 述> [зворотнє] засипання.
回条 huitiao квитанція; [зворотня] розписка.
回中占 huitiS зворотня розписка.
回头 huitou 1)(回转头去）обернутися; повернути гблову [назад]; повернутися обличчям [назад].〜看 озирнутися; подивитися назад; кинути погляд назад. 2)(悔过）покйятися (каяття);(悔悟）одуматися;(改邪归正） виправитися (виправлення).现在〜还不算晚 зараз іще не пізно виправитися;
晚了 пЬно вже тепер каятися;他总有〜的一 天 він коли-небудь зможе одуматися (виправитися). 3)(过一个时期）після; пізніше; потім;(稍等一会儿）трішки зачекавши. 〜再说 поговоримо після (пізніше, потім, Трішки зачекавши);〜见 пока; до побачення; незабаром побачимося;你〜來吧 приходьте
трішки пізніше (після, пізніше, потім);我〜 就办 трішки пізніше зроблю.
回头路huit6ulCi (倒退的路）шлях регресу;(老路） старі стбпи; старий шлях.参阅“走回头路 zou huit6ul(i”.
回头足岸 hui tou shi an отямся і знайдеш порятунок; ще не пізно виправитися; одуматися (покаятися) ніколи не пізно.
回味huiwSi 1)(食后余味）смак.〜无穷надовго зберігається приємний смак;这种绿茶喝后 W~ цей зелений чай залишає приємний смак; 吃后〜有些苦 залишається гіркуватий смак після того, як з’їли (з’їси). 2)(琪后体会） віддаватися приємним спогадам.〜童年的生 活 віддаватися [приємним] спогадам дитинства;〜往事 віддаватися спогадам минулих років;〜无穷 приємний спогад.
ІЙЦ huiwen відповідне віднбшення.
回乡 huixiang повернутись у село (у рідні краї, на Батьківщину).〜参加农业生产поверн夕- тися в рідні краї (на Батьківщину) і брати участь у сільськогосподарському виробництві; 〜探亲 повернутися в рідне село у відпустку.
回翔 h uixiang кружлятись (крутіння); витися. 在高空〜кружлятись (витися) у небесах (у піднебессі).
回响 huixiang 1)-> 回声.2)(响应）відгук (відгукуватися на що); відзвук.得到各方的~ знайти (зустріти) усюди відгук.
回想 huixi^ng згадувати що, про що (спогад); відновити в пам’яті що.〜童年时代 згадувати дитинство; думкою перенестися в дитячі роки;〜过去的景象 відновити в пам’яті (відтворити, воскресити) картини минулого;〜三年以前,他还是个文盲згадали, що три роки тому назад він був іще неписьменним;怎么也〜不起来了 нііік не згадати;你一定翠把当时的,形〜起来ви обов'язково повинні відновити в пам’яті (згадати), що і як тоді було.
回心转意 hui xln zhuSn уі змінити своє віднбшення (думку); перемінити гнів на милість; одуматися; опам'ятатися.
回信 huixin 1)(答复来信）відповісти кому на лист; послати кому лист у відповідь. 2)(回复 的信）лист у відповідь;(回话）відповідь.请 听我的〜чекайте, будь ласка, моєї відповіді.
回形针 huixingzhen скрипка.
回修 hutxiu віддати що в ремонт.
回旋 huixudn 1)(盘旋）кружшіти (крутіння); витися.〜加速器〈技> циклотрон;电子〜加速 器 < 技> бетатрбн;飞机S上空〜літйк кружляє над головою. 2)(转圜的余地） маневрування (маневрувати).〜的 * Йк можливість маневрувати (маневрування); Щ 下〜的余地 забезпечити можливість маневрувати (маневрування);没有〜的余地 ніде розгорнутися.
回旋曲 huixudnqti < 音> рбндо невідм.
回忆huiyi —回想.〜对比згадйти колишнє [становище] і порівняти з нинішнім; зіставлення нового зі старим; зіставити все нове з тим, що було раніше;〜往来 віддаватися спогадам минулих років; згадувати минуле; оглянутися на минуле; Ж 浸在往取的〜里зануритися в спогади про
події минулого;勾起〜нарбджувати (викликати) спогади.
0 	十乙录 huiyi їй мемуари лш.; спогади мн.写〜 писати мемуари (спогади);〜作者 мемуарист; мемуаристка.
回音 huiyln 1)(回话）відповідь;(回信）лист у відповідь.斧连去三封停，但一直没有〜я послав підряд три листи, але дотепер немає ніякої відповіді. 2)—回声.3)〈音〉 группетто невідм.
回游 huiy6u <动> мігрйція.季节〜сезбнна міграція;生殖〜міграція з метою розмноження;〜周期 міграційний цикл.
回照镜 huizhaoj'ing〈测〉геліотроп.
回执huizh丨1) — @条.2)(邮件己递到的凭据） зворотна розписка; повідомлення про вручення (про одержання).
回转 hufzhu^n повернути кого-що; обернути що. 〜头来对着他 повернутися (обернутися) обличчям до нього; повернути (обернути) обличчя до нього;他〜马头，朝东跑去він, повернувши коня, поскакав на схід.
回转仪 huizhuSny丨 <支> гіроскоп.
回转轴 huizhuSnzh6u <支> вісь обертання.
回族 Huizu "хуей” {одне з національних меншин Китаю).
回嘴 huizuT 1)(顶嘴）суперечити; огризатися розм. 2)(反驳）заперечувати (заперечення).
茵香 huixiSng <植> фенхбль звичайний; аніс зірчастий.
茵香油 huixiangyou фенхельна олія.
40 hui.
蛔虫 hufchong <动> червоподібна аскарида; круглий (дбвгий) І7ІИСТ.
«ЙІ hui 另见 ch6ng.
І. hui отруйна змія.
旭thuL
hul дрібна отруйна змія.
脑胞 huihui гриміти розкатами, гуркотіти (про грім).
旭螺 huiyi 1) отруйна змія, ящірка; 2)отруйна ящірка.
胞域 hulyu ядовита змія, ядовитий черв*як {обр. у знач, вередлива людина).
穀 huT.
Wt hu! 1) очищений рис (подвійна очистка). 2) обдирати, очищати (рис).
機 hul.
燬 hul перцеве дерево.
^海 huT.
悔 hul шкодувати.〜之不及 пізно вже (каятися); 现在〜之晚矣 тепер уже пізно шкодувати (шкодувати) про це.
悔不当初 hul bu dangchii шкодую, як це я не подумав раніш; як шкода (шкодую), що у свій час я не поступив інакше.
悔不该 huhbCigai шкодувати (жаль),我〜听他的 活 шкодую, що смикнуло мене послухатися його; шкодую (шкода), що послухався його.
悔改 hutgai покаятися (одуматися) і


331
виправитися.
悔过 huTguo покаятися [у своїх помилках, у своїх провинах]; каятися.表示〜заявити про своє каяття; принести каяття;真诚〜ищ^ро покаятися [у своїх помилках]; щире каяття; 不知〜не знати каяття; не бажати покаятися; непокаяний; ~|?|§г покаятися і виправитися; покаятися і стати (повернутися) на правильний шлях.
ШШ huihen каятися (каяття); шкодувати (жаль); досадувати [на себе]; кусати [собі] лікті.〜不 已 без кінця каятися (шкодувати, досадувати на себе); охоплений нескінченним каяттям (нескінченним жалем, нескінченною досадою на себе); рвати (дерти) на собі волосся.
悔婚 huihun розірвати шлюб.
悔棋 hulqi робити [зроблений] хід назад (назад).
悔悟 hulwu усвідомити свою помилку (свою оману, свою провину); покаятися (каяття); одуматися.〜前非 усвідомити свої минулі помилки; покаятися в минулих помилках;毫 无〜之意 не мати ні найменшого бажання одуматися;他始终不〜він ніяк не може усвідомити свою помилку.
悔罪 hulzui покаятися (каятися) у [своєму] злочині.
毁
hui.
毁huT I) —►毁坏.〜于地廣зруйновано землетрусом. 2)(烧毁）спалити що; згоріти. 〜于火 спалено вогнем; згоріло (загинуло) у вогні. 3) —»•毁傍.
毁傍 huibang інсинуація (інсинуювати кого-що) книжк.; наклеп (наклепницький, обмовляти кого); обмбва (наговбрювати на кого) розм. 敌人的恶意〜злісна інсинуація (наклеп) з боку ворога;极尽〜之能事 витончуватися в інсинуації (у наклепі);进行〜звбдити наклеп; вдаватися до інсинуації.
毁坏 huThuai псувати що (псування); губити що; руйнувати що (руйнування),〜杉І器 псувати (зіпсувати) машину;〜自己的健康 губити (псувати, руйнувати) своє здоров'я;建筑物 被大水〜了 споруди були зруйновані повінню; будівлі зруйнувалися від пбвені (від води);不得〜公物 не можна допускати псування суспільного майна.
毁家纤难 huT jia shii nan пожертвувати всім своїм надбанням заради порятунку Батьківщини.
毁灭 hulmie знищити що (знищення); зруйнувати що (руйнування); розгромити що (розгрбм);(灭亡）гинути (загибель ж.). 予以彻底〜сперти (змести) що з лиця землі; каменю на камені не залишити;走向〜йти до загибелі; Ш)а остання надія
ворога.
毁灭性 hulmiexing нищівний (нищівність); спустошливий (спустошливість); згубний.〜 的打击 нищівний удар;〜їй炮火 спустошливий (нищівний) вогонь артилерії; 大规模〜成器 зброя масового знищення.
毁伤 huishang ушкодити що.
毁!员 huTsun псування (псувати що)\ ушкодження (ушкодити що).图书如有〜，须照价赔 Ш у випадку псування (ушкодження) книг,
слід відшкодувати цілкбм їхню вартість.
hulyu схвалення й осуд. є отут
частка схвалення, і частка осуду; є позитивна, і негативна оцінка; і лають, хвалять;〜іі" незважаючи на те, як поставляться [до цього інші].
弁 hui.
hui 1) трави, рослинність, флора; 2) трава, трав'яний, з трави.
#木 huimu трави і дерева; рослинність.
舟然 huiran в більшості.
舟物 huiwu рослинність (трави і дерева).
舟翕 huixi шелест трав (листя).
舟衣（裳，月艮）huiyT (shang, fu) одяг, сплетений з трави {напр. у хижаків).
Р岁hui另见уиб.
哮 hui жалісний, сумний.
唆唆 huihui дзвінкий; дзвінкий звук; 2) світлий.
# 	口意 huiyi сухий кашель та зітхання.
阓 hui.
阓 hui зовнішні ворота ринку постоялого двору; ринок, постоялий двір.
讀 hui.
绩 hui 1) нитяна бахрома (на початковому і кінцевому краї тканої матерії); 2) червбний плетений шнур (по краю сукні); 3) візерунчастий шовк; 4) (новокит.) пастка. 5) різнокольоровий. 6) розписувати візерунками.
缋總 huicong візерунчастий шовковий газ.
缋画 huihua малювати, писати фарбами.
В善 hui.
PS hui дрібний, рідкісний.
huihui (звуконаслідування флейти, співу птахів, дзижчання комах).
_映 huili стрекотіти (про цикаду).
Ш
Щ hui.
Ш hui легка труна (для відправлення тіла померлого на батьківщину).
橙车相望 huichexiangwang візки з трунами, які тягнуться одна за одною {обр. про великі втрати в армії).
hui.
魄 hui гусень шовкопряда.
ШШ
圓 hui.
園头 hu'itou пастка.
У匚 hui.
汇 1 hui 1) —»•汇合.〜成巨流 злитися в [один] величезний потік; утворився [після злиття] грандібзний потік;百川所〜злиття численних рік. 2) —►汇集.〜印成书 надрукувати що як окремий збірник; надрукувати що у вигляді збірника; випустити що окремим збірником.
汇 2 hui —> 汇款.电〜телеграфний переклад; перевести що по телеграфі;邮〜поштовий переказ; переказ поштою; переказати що поштою;父亲给他〜了一笔钱去батькб переказав йому гроші; батько послав йому грошовий переказ (гроші переказом).
汇报 huiMo 1)(报价）звітувйти в чому (звіт); доповідати про що (доповідь); рапортувати про що (рапорт); повідомляти про що
(повідомлення).〜工作 зробити звіт (доповідь) про свою роботу; відзвітуватись у своїй роботі; доповісти про свою роботу;向 选民〜工作 відзвітувати перед виборцями;〜 军佶 рапортувати про військову обстановку; 〜参观工厂的愔形зробити повідомлення (доповідь) про екскурсію на заводи;〜思想改 造情况 звітувати про зрушення у [своєму] ідеологічному перевихованні;〜制度 система (порядок) ЗВІТНОСТІ；〜演出 звітний [сценічний] виступ. 2)(报告的材料） зведення.写〜скласти зведення.
汇编 huibian 1)(编成的资料）збірник; збори; звід.文选〜збірник вибраних творів;教学参 考资本斗〜збірник навчальних посібників;法 令〜звід законоположень;国际航海讯号〜 міжнародний звід морських сигнйлів. 2)(编 Ш) скласти що (складання).
汇兑 huidui [грошовий] переказ.〜业务 перекладні операції;邮政〜поштбвий переказ;银今亍〜переказ через банк; банковий переказ;国夕卜〜закордбннніі переказ; переказ через границю;金〜本位 золотодевизний стандарт.
汇费 huifei плата за переклад.
'ЛІ o' huihe злитися (злиття); стектися (стікання). 、
汇合点 huih6diSn злиття; місце злиття.两条河 的〜злитті (місце злиття) двох рік.
》匚集 huiji збирати що (збирання),〜材料 збирати матеріали;进行〜材料的工作вбсти роботу по збиранню матеріалів;〜成册 зібрані матеріали склали цілий збірник; зібрати все в один збірник (в один том, в одну книгу);〜各方意见 підсумбвувати думки всіх сторін;游行队伍〜在广场上 колони демонстрантів зібралися (зійшлися) на площі; кблони демонстрантів стеклися на площу.
汇价 huijm <经> валютний курс.变动〜зміна курсів;固定〜твердгій курс.
汇聚 huijCi —> 会聚 huijfi.
汇款 hu'ikuan 1)(汇钱）переказати гроші; зробити грошбвий переказ; послати грошовий переказ; ремітувати що, спец.〜通 知书 повідбмлення про переказ. 2)(汇兑的钱） [грошовий] переказ,收到〜一百元 отриманий переказ на 100 юанів;汇入〜 переклад на нас;》匚出〜переказ від нас;〜受 款人 переказоотримувач; ремітент спец.
夕匚 huiku^ndan бланк для переказу; перекладне доручення.
'/С Ш A huiku5nren переказодавач; переказо- відправитель.
汇流 huiliii зливатися (злиття); стікатися (стікання).
汇率huili ->汇价.
夕匚票 huipiao переказ; чек на переказ (вексель); трата спец.〜到期 настає термін трати;〜展期 пролонгація трати;即期〜трйта за вимогою; 〜通知书авізо чека.
汇水huishuT —汇费.
汇总 huizong підсумбвувати що (підсумовування); звести що (зведення); узагальнити що (узагальнення); зібрати разом що.〜上报 представити зведену доповідь (звіт) вищій


332
інстанції; доповісти (донести до) вищій інстанції сумарно (після узагальнення, в узагальненому виді);把各种材料〜起來 підсумовувати (звести, узагальнити, зібрати) усі дані;〜到一个表备里 звбсти в одну таблицю. .
'/IIhuizongbiao зведена таблиця; зведення; звід.明细〜відомість-зведення-відомість; зведена відомість.
hui.
讳hui 1)->许言.直言不〜скаМти叩йвду без приховування; нічбго не приховуючи, сказати все; говорити прямо; висловитися відкрито (відверто). 2)(忌讳)табу невідм” с.\ заборона.犯〜порушити табу (заборону).
讳疾忌择 hui ji ji yl "приховувати хворобу й ухилятися від лікування"; замовчувати (ховати, приховувати) свої гріхи (недоліки).
讳莫如深 hui mo ru shen тримати що в [найглибшій] таємниці; тримати що в [найсуворішому] секреті; старанно (ретельно) приховувати що; таїти що від усіх; тримати язик за зубами; глибоко схований.
讳言 huiydn (不愿说）уникати говорити; уникати розмови; замовчувати що. змовчати (замовчування) про що;(不敢说)боятися (не сміти) говорити; не сміти торкатися чого.无 可〜щось приховувати; що (чогось) гріха таїти;对自己的错误从不〜нікбли не заперечувати своїх помилок; нікбли не замовчувати (не ухилятися) своїх помилок.
hui 另见 ku旮і.
会1 hui 1)会面.后〜有期[прийде час,] ми ще побачимось;〜胃 до побачення;
〜着他 учора ми з ним не бачилися (не зустрічалися). 2)(集会）збори; засідання; нарада.今天我有个〜сьогбдні в мене [є одне] засідання (збори). 3)(团体）товарйство; союз. X 〜професійний союз; профспілка;商 ^товариство комерційне ;哥老〜’Телаохбй"; "Товариство старших братів";〜章.4)(庙会） ярмарок; базар.赶〜відправитися (піти, поїхати) на ярмарок. 5)(赛会）урочистість [релігійного характеру].出〜процесія [на честь релігійного торжества]. 6)(民间的经 济互助组织）каса взаємодопомоги.
会 2 hui 1)(通晓）володіти (володіння) чим; добре знати що.〜俄语 володіти російською мовою; добре знати російську мову;〜技术 володіти технікою; добре знати техніку. 2) (具有本领）уміти (уміння); могти.〜说俄语 уміти (могти) говорити російською мовою; І尔〜不〜游泳？ чи умієте ви;小孩刚〜走路， 还不大〜说 дитина тільки що почала ходити, і говорить іще погано. 3)(擅长）сильний.〜 写文章володіти пером;这小彳;іс子能说〜道 хлопець цей красномовний (спритний у розмові); у хлопця язик добре підвішений;〜 画的人倒不太讲究纸的好坏осбби，сильні у малюванні, навпаки, не так вимогливі у виборі паперу. 4)(可能性）могти; можливо. 不〜有这样的事 цього не може бути; це неможливо; це неможлива справа;可能〜这 样 можливо, що буде так;〜有这么一天 буде (настане) такий день;他不〜不来 він не може не прийти; не може того бути, щоб він не прийшов;敌人一定〜Ш 灭 вброг
обов'язково буде знищений;这个草案在不 久的将来就〜实现цей проект буде проведений у життя в недалекому майбутньому.
会3 hui —»会帐.钱我代你〜了吧！ давайте, я заплачу (сплачу) за вас!钱我己经〜了 ужб [мною] заплачено (сплачено).
会發 huican товариський обід.节曰〜 товариський обід з нагоди свята.
会操 huicao генеральні маневри.
会场 huichang місце (зал) зборів; конференц -зал.布置〜прикрашати зал зборів;禁止进入 〜заборонити доступ у зал зборів;维持〜秩序 забезпечити дотримання порядку в залі засідань.
会钞huichSo —*会帐.
会车 hu丨ch6 < 铁路> схрбщення потягів.
会党 huidang таємні товариства.
会道门Ішкійотбп 会门.
会费 huifei членські внески.工会〜профспіл- кові внески;缴〜платити (вносити) членські внески.
会馆huigu^n (同乡会的会馆）будинок земляцтва;(行会的会馆）будинок гільдії; будинок союзу торговців.
huihe з'єднатися (з'єднання); зустрітися (зустріч),去与游击队〜йти на з’єднання з партизанським загоном;指定〜地点 призначити місце збору (зустрічі);我团应和 我军主力〜起来 наш полк повинен з'єднатися з головними силами нашої армії; 黄浦江在吴押口与长江〜рікй Хуангу зливається (з'єднується) з рікою Янцзи в гирлі Усункоу.
会话 huihua розмбва; розмовляти.〜手册 розмовник;〜课 розмовний урок;进行〜 вести розмову;用俄语〜розмовляти по-російськи; вести розмову російською мовою.
会集 huiji -> 汇集 huiji.
会籍 huiji членство.
会见 huijian зустрічатися з ким (зустріч); бачитися з ким;与国际友人的〜з夕стріч із іноземними друзями.
会聚 huijii зібратися.〜透镜〈理〉збірна лінза; 老朋友们重新〜一堂давні друзі знову зібралися дружною компанією; старі друзі знову зустрілися.
会客 huike прийом гостей; приймати [гостей]. 〜时间години прийому;我今天很忙，不〜я сьогбдні зайнятий і нікого не приймаю;学习 时间慨不〜під час політнавчання немає прийому.
会客室hiiiMsh丨(家里的会客室)вітальня;(机关 的会客室）приймальна [кімната].
会门 huimen секта; релігійні організації.反动〜 реакційні секти (релігійні організації).
会盟 hui meng укладання союзу [між удільними князями чи державами].
会面 huimian бачитися з ким\ зустрічатися з ким (зустріч); побачення.约定在星期三〜 призначити побачення на середу; вирішено зустрітися (побачитися) у середу;我们时常〜 ми часто бачимося (зустрічаємося) один з одним;我想和他会一会面 я хочу побачитися (зустрітися) з ним;我们何时再
коли ж ми ще побачимось?
会儿 huir час; хвилина.用不了多大〜не займе багато часу; буде потрібно небагато часу; через кілька хвилин; через корбткий час; 一〜 就好 одна хвилина, і буде все готово; через хвилину все буде зроблено;那〜你在哪里？ де ви тоді (у той час) були?
会让站 huiiingzh^n <铁路> роз’їзд.
会商 huishang радити (нарада); переговорити (переговори мн.).进行〜провести нараду; вести переговори;由有关各方〜决定 вирішити шляхом наради (переговорів) із усіма зацікавленими сторонами.
会审 hu'ishgn 1) <法> (会同审理）пленарне засідання суду;(治外法权的会审）змішаний суд; змішане судочинство. 2)(会同审查） спільний розгляд.必须认真〜施工图纸отут буде потрібний серйбзний спільний розгляд робочих креслень.
会师 hu'ishT з'єднатися (з'єднання).胜利〜 [відбулася] переможна зустріч двох армій; з’єднання двох армій було успішно довершене;与主力 ~ з’єднатися (йти на з'єднання) з головними силами.
会试 huishi < 史〉державний іспит [у столиці].
会首 huish6u глава секти.
会水 huishul уміти плавати.
会谈 huitan переговори мн. (переговорити); бесіда (розмовляти); радити (нарада).大使 级〜переговбри на рівні послів;双边〜 двосторонні переговори;〜公报 комюніке переговорів;问题必须由双方〜解决питйння повинні вирішити шляхом переговорів двох сторін.
会同huit6ng спільно. ~有关部门研究дослід- жувати спільно із зацікавленими органами.
会g huiwu —会见.最高级〜зустріч на вищому рівні.
会衔 huixian від [загального] імені; за [спільними] підписами.
会心 huixln зрозуміти кого-що.另ij 有〜більш глибоко зрозуміти думку і зміст кого-чого; проникнути в таємний зміст речей (чиїх слів); 〜地微笑 посміхнутися з розумінням.
会演 huiyan фестиваль ч.; огляд.戏剧〜 театральний фестиваль;青年演员〜бгляд виступів молодих артистів.
会厌 huiydn < 解 > надгортанник.〜软骨 надгортанний хрящ.
会议 huiyi 1)(集会）збори; засідання;(代表会 议）конференція (协商会议）нарада;(国际会 议）конгрес;(定期会议）сесія;(全仏会议) пленум; пленарне засідання; загальні збори. 〜记录 протокол засідання;学术〜наукбва конференція; симпозіум;生产〜виробнича нарада;全国棉花生产〜усекитайська нарада з виробництва бавовни;教务〜педагогічна рада;家Ш〜сімейна рада; 大〜розширений пленум; 〜обіднане засідання; 〜 екстрені збори (засідання);夕卜长〜нарада міністрів закордонних справ; і 首脑〜нарада глав урядів;秘密〜таємне (закрите) засідання (збори); 内部〜 нарйда внутрішнього порядку;正式〜офіційне засідання;预备〜підготбвче засідання;圆桌 〜засідання (нарада) на рівних правах (за круглим сгголом); круглий стіл;中央工作〜


333
робоча нарада ЦК;最高级〜нарада на вищому рівні (у верхах);国际物理学家〜 міжнародний конгрес фізиків;中国共产党第 -丨“一‘中央委员会第三次全体〜III пленум ЦК КПК одинадцятого скликання;出席〜 брати участь у засіданні (у роботі засідання); 列席〜б^ти присутнім на засіданні;召开全 体职工〜скликйти загальні збори співробітників; 召开委员会全体〜скликйти пленарне засідання комісії. 2)(组会只）рада; збори. 部长〜рйда міністрів;中Й人民參治协餚〜 Народна політична консультативна рада Китаю;立宪〜установчі збори.
会议室 hu'iy'ish丨 зал засідань.
会议厅 huiyitlng конференц-зал.
会意 1 huiyi <语> ідеограми мн.
会意 2 huiyi (会心）зрозуміти [без слів, без пояснення].〜的11艮色 розуміючий погляд;他 们彼此~ вон“ зрозуміли один одного [без пояснення].
会阴 huiyTn〈解> проміжність.
会员huiyuan член.正式〜дійсний член;学会〜 член наукового суспільства;工会〜член профспілки;〜资格 членство.
会员证 huiyuanzheng членський квиток; членська книжка (картка).
会战hu'izh^n битва; бій.斯大林格勒〜 Сталінградська битва;大〜генеральний бій; рішуча битва.
会章 huizhang статут товариства (союзу).
会长 huizhang голова [товариства].友好协会〜 голова товариства дружби.
会帐 huizhang заплатити (сплатити) [за рахунком] за кого,代人〜заплатити (сплатити) за інше;各自〜платити за себе (на німецький рахунок);今天我请你们，我І〜сьогбдні я запрошую вас і плачу за всіх.
会诊 hu'izh€n <医> консиліум.
诲
hui.
诲人不倦 hui ren bu juan невпинно вести просвітню (виховну) роботу; невпинно учити (навчати) кого чого; учити інших без утоми; учити інших, не знаючи втоми.〜的教 师 безустанний учитель.
诲淫诲盗 hui ym hui dao штовхати (привчати) кого до розпусти і до грабежів; зробити на кого розпусний вплив (дія); діяти розпусно на кого.
答 hui.
签萃 huicui зібратися разом.〜一堂 бути в зборі; зібратися разом; зустрітися разом;各方代表 〜一堂 були в зборі представники з місць; зібралися (зустрілися) разом делегати з місць;人У"〜з'явилася плеяда талановитих (видатних) діячів (людей).
绘 hui.
绘 hui малювати що (малювання); писати що., (绘制）креслити що (креслення).〜平面图 креслення плану.
绘画 huihua живопис ж.; малювання.长〒〜 володіти пензлем;〜艺术 мальовниче мистецтво.
绘图 huitii креслити що (креслення).〜仪器 готовальня; креслярський інструментарій;〜
ЯІ Д креслярські приладдя;〜铅笔 креслярський олівець.
绘图板 huitubSn креслярська дошка;
绘图笔 hiTitiibT креслярське перо;(鸭嘴笔） рейсфедер.
绘图室 huitushi креслярська.
绘图员 huituyuan кресляр; креслярка.
绘图纸 huituzhl ватман; ватманський папір; креслярський папір; картографічний папір.
绘影绘声 hui ylng hui sheng описувати (зображувати) кого-що жваво й образно; розповідати що яскраво і мальовничо; живописати кого-що, книжк” застар.
绘制 huizhi накреслити що.〜图纸 виготовити (зробити) креслення;把先进事迹〜成幻灯片 ствбрювати діафільми, сюжетом яких служать передові справи.
絵 hui.
烩 hui тушкувати що з додаванням підливи.〜 论肝 тушкована печінка в соусі;〜猪锦 збірна солянка.
絵饭 huifan тушкований рис з підливою.
hui.
Ш Ш huihen < 书 > злитися розм” застар. (злість); ненавидіти кого-що (ненависть ж.).
贿 hui.
贿 hui —> 贿赂.行〜давати хабар; підкуповувати кого; давати на лапу прост.;受〜 хабарництво; брати в лапу прост.
贿赂 huilCi 1)(买通别人）давйти хабаря; підкуповувати кого (підкуп); підмазати кого прост.,使用〜手段[діяти] підкупом (хабарем); пустити в хід підкуп (хабар). 2) (贿赂的财物）хабйр; винагорода; бакшиш розм” застар; безгрішні доходи ірон.
贿选 huixuan підкуп при виборах; купівля голосів.〜总统 шляхом підкупу і хабарів домогтися обрання в президенти;〜Ж Ш парбдія на вибори з їхнім підкупом і хабарництвом.
彗 hui.
彗星 huixTng <天> комета.
晦 hui.
晦暗 hui1 an тьмяний (тьмяність, тьмяніти); похмурий (сутінок, похмурість).〜的光线 тьмяне світло;脸色〜похмурий вигляд.
huiqi невдача; нещастя. Л〜що за (яка) невдача (нещастя)! ах, невдача (нещастя)! ну і не везе!自认〜миритися зі своєю невдачею (нещастям).
Ж huise туманний (туманність); неясний (неясність); невизначений (невизначеність). 文章写得很〜зміст статті занадто туманний (невиразний).
日每朔 huishuo кінець і початок (останній і перший день) місяця [за місячним календарем].
移 hui.
移 hui 2)(肮脏）брудніій; нечистий.〜水 бруднй (стічна) вода; помиї мн. 2)(丑恶）брудний; мерзенний (мерзенність); 3) ( Ш W ) непристойний (непристойність); розпусний
(розпусність).〜史 брудні (мерзенна) історія; 〜事 бруд ж.; брудна (мерзенна, непристойна) справа; розпуста;淫词〜і吾 непристойні слова; непристойності мн.
Щ/ 迹 huiji < 书 > бруд ж.\ брудні справи (історії).
移土 huitu сміття; бруд ж.
移闻 huiwdn <书> погйна слава.四播〜погана слава усім відома; горезвісний.
移行 huixing〈书 > непристойне (розпусне, брудне, мерзенне) поводження; непристойний (розпусний, брудний, мерзенний) вчинок; розпусні пригоди.
j® hui.
惠 hui 1)(好处）м“лість; добро;受〜б^ти зобов'язаним кому-чому; користатися милістю (прихильністю); удостоїтися чиєї мшіості; бути вдячним кому\ 施〜于人 зробити людям добро; зробити людям благодіяння (допомогу). 2)(给人好处） робити добро кому-чому; подавати допомбгу кому-чому; благодіяти кому (благодіяння) застар.互〜взаємне сприяння;〜而不费 добро, що кому нічого не коштує.
惠赐 huici удостоїти кого чим.〜佳音 сподіваюся，що ви не відмовите відповісти на цей лист; у чеканні Вашої [сприятливої] відповіді; прохання удостоїти мене відповіддю.
惠存 huicun на добру пам'ять.
惠顾huig(i -*惠临.
惠临 huilin удостоїти кого відвідуванням.恭请 〜прохання [до Вас] удостоїти [нас] своїм відвідуванням; дуже прошу (просимо) Вас завітати [до нас].日前〜，失迎为歉[я дуже] шкодую, що ви мене не застали вдома.
樓^ hui.
喙 hui 1)(鸟嘴）дзьоб;(兽嘴）упасти ж. 2)(指 人的嘴）рот.不容置~ не д^ти слова сказати.
慧 hui.
huixln світлий (гострий, ясний великий) розум.
慧目艮 huiySn прозорливість; гбстре око. hui.
赌蛄 huigii цикада.
昏 hiin.
昏 hiin 1)(神志不清）каламутитися.头〜голова крутиться (закрутилася); закрутилося в голові; голова йде (пішла) обертом; запаморочення;头〜目艮花 каламутитися в голові й в очах;吓〜утратити з переляку голову;你〜了 丨 ти здурів (одурів)! fi利冲〜 头 脑 запаморочення від успіхів; запаморочилася голова від успіхів; успіхи запаморочили кому голову. 2)(失去知і兑） знепритомніти;.〜过去 знепритомніти; зомліти; бути в непритомності.
昏暗 hiin'an темний (темрява, сутеніти); тьмяний (тьмяність, тьмяніти); похмурий (сутінок).〜的冬夜 тбмна зимбва ніч;光线〜 тьмяне світло;天色~'сутеніє; стає темно; смеркає; похмуре небо;目光〜тьмяні очі; очі дивилися тускно;太阳下山了，天色渐渐〜起


334
来 сбнце сіло, стало сутеніти;窗子小，因此 ІР•里〜вікна маленькі, і тому в кімнаті сутінно (темно).
昏沉hiinch6n 1)—>昏暗.暮色〜вечірній сутінок; сірі сумерки. 2)(昏迷不清）важкий (важкість),喝醉了洒，头脑〜головй стала важкою від сп’яніння;头脑昏昏沉沉的 [почувати] важкість у голові;昏昏沉沉地睡 卷了 зануритися у важкий сон;昏昏沉沉地 睡了 两昼夜 проспати мертвим сном дві доби.
昏倒 hundao зомліти; знепритомніти.
昏 Ш hGnhei темний (темрява, сутеніти); похмурий (морок),夜色〜темрява (морок) ночі; темна ніч; нічний морок;我从〜中勉强 辨认出路径 у темряві (у мброці).
昏花 hunhua туманяться очі.老眼〜від старості погано бачити; на старості зір послабшав (туманилися очі); від старості погляд туманиться.
昏黄 hunhuang тьмяний (тьмяність, тьмяніти). 〜的灯光тьмяне світло лампи;〜的天色， тьмяне небо.
昏厥 hiinjuS < 医 > непритбмність.〜状态 непритомний стан. ,
昏君 hiinjGn безголбвий (тупоумний, очманілий, одурілий) імператор.
昏聰 hiinkui недоумкуватість (недоумкуватий); тупоумство (тупоумний).〜无能 недоумкуватість і безпорадність.
昏乱 hiinh^n (头脑迷糊）беїзгл^здий (безглуздість); (神志不清）крутиться.头脑〜 голова крутиться.
昏迷 hiinmi забутися (забуття); знепритомніти (пам'ять); позбавитися почуттів;〜$ И впасти в забуття (у безпам'ятство); бути (перебувати) у непритбмному стані;状态〜 коматозний (непритомний) стан;病人〜了 хворий знепритомнів; хворий забувся.
昏天黑地hiinti5n-h6icri 1)(非常昏暗） непроглядна пітьма; (безпросвітний) морок.
2)(神志不清）знепритомніти; впасти в забуття.晕得〜ycd закрутилося в голові; голова так і пішла обертом;我觉得〜я відчув, що непритомнію (впадаю в забуття). 3)(荒回 颓废)безпутне (непутяще) життя,过着〜的 生活 вести безпутне (непутяще) життя. 4) (秩序混乱）дим коромислом (стовпом); повна вакханалія. |间得〜[стоків] дим коромислом; [йшла] повна вакханалія.
昏头昏脑 huntou-hunnSo безглуздий (безглуздість); голова садова лайл.; розум за розум зайшов (заходить) у кого.〜的人 нерозумна людина; голова садова;办事〜 робити що безглуздо.
昏星 hunxlng〈天〉вечірня зірка.
昏眩 hunxuan запаморочення; каламутитися в голові (в очах).感到〜(відчути) запаморочення. ,
昏席 hiinyong бездарний (бездарність); втратити [останній] залишок розуму.老朽〜 вижити з розуму.
荤
hun.
華 hiin (肉类）м’ясні їжа; м’яснб;(鱼类）ррібне; (斋日禁食的肉类、乳类）скоромне,吃〜є м'ясне (рибне, скорбмне);校子是〜的，还-足
素的？ пельмені з м’ясом чи без м'яса? пельмені м'ясні чи овочеві?
荤菜 hGncAi (肉类）м’ясні (скоромні) блюда; м'ясне;(鱼类）рибне. 荤腥hiinxTng —荤菜.
荤油 hunyou топлене сало.
阍 hiin.
阍者 hiinzhg <书> воротар; [біля воріт].
女昏hiin.
婚 hun шлюб.未〜не бути одруженим;已〜 одружений (指男的）；заміжня; бути в заміжжі (后“两个译法指女的);早〜рйнній шлюб;重〜двоєженство (指男的）；двоємужжя (指女的);新〜夫妇мблоді.
ШШ hunjia одруження і заміжжя.
Ш 礼 hunli весілля; одруження книжк.; весільний обряд;(在教堂举行的婚吟） вінчання; обряд вінчання; вінчальний обряд, 举行〜справляти (грати) весілля;参力口〜
(бути присутнім) на весіллі.
婚龄 hGnling вік, коли настав час вступати у шлюб; вік, з якого дозволяється вступити у шлюб.姑娘已至[J〜дівчина на виданні.
婚配 hunpei одружитися; одруження і заміжжя.
婚期 hiinqT день весілля.
婚事hiinshi шлюб,为儿子的〜操心піклувйтися про одруження свого сина.
婚书 hunshii свідоцтво про шлюб; свідоцтво про одруження. ,
婚姻 hiinyTn шлюб; шлюбний союз.自由〜вбля шлюбу; вільний шлюб;〜自主 право на волю шлюбу;〜制度 інститут шлюбу;〜登记 зареєструватися (розписатися) у загсі.
婚姻法 ЬйпуТпЙ закон про шлюб; шлюбне право.
婚会勺 hunyue шлюбні умови; шлюбний контракт. 解除〜розірвйти шлюб.
浑hk ,
浑 hiin 1)(混池）мутнгій (мутність); каламутний; брудний.雨后河水很〜після дощу вода в ріці стала дуже каламутною (сильно помутніла). 2)(糊涂）дурний (дурість),〜ій дурні слова; дурна мова;〜ІЙ 一通 говорити всякі дурощі; наговорити (нагородити) дурнгіць.
浑蛋 hundan дурень розм.;〜透顶 бевзь, дурень небесний прост.
浑厚 hiinh6u 1)(淳朴）простодушний (простодушність); простий (простота)性情〜 простодушність характеру;性情〜的人 простодушна (проста) людина. 2)(笔调朴实) простий (простота); (непідробність).文笔〜 простота стилю.
浑浑题 11 hunhun'e'e дурний і безглуздий; темний.〜的生活 жили якось нерозумно і безглуздо.
浑金木卜玉 hun jln рй уй самородок; самородний талант; прирбдні дарування; чудові задатки.
Щ 朴 hiinpti нехитрий (щирість); простий (простота).〜纯沾的青年 нехитра і чиста молодь;性情〜нехитра натура.
夕军然 hunran цільний.〜一•体 одне [нероздільне]
ціле.
夕军身 hunshen усе тіло.〜J二"F з голови до ніг;〜 发抖.тремтіти ВСІМ ТІЛОМ;〜湿透 ЗМОКН^И до нитки (до кіст); змокнути (мокрий) з голови до ніг; весь змок, (мбкрий);〜是汗 весь у поті; покриватися потом; обливатися потом; беззавітно хоробрий;〜是胆 беззавітна хоробрість; справжнє уособлення відваги і мужності;〜没有劲儿 слабість у всім тілі;〜是劲 повний енергії; відчувати приплив сил; ^(史出〜角罕виявити вс在 своє вміння (майстерність).
浑水摸鱼 hun shut moyuy каламутній воді рибу ловити.
浑似 hunsi [вилита] копія; немов (начебто) копія; виняткова подібність; дуже схожа на кого-що.
浑天仪hiintiSnyi <天> 1) 个浑仪.2)—浑象. 浑象 hiinxiang <天> неббсний глббус.
浑<|、子 hunxiSo zi дурень ч” прост.; дурний.
浑议 hiinyi〈天〉армілярна сфера.
浑圆 hiinyudn збвсім (абсолютно) круглий; круглий, як куля.
浑池 hunzhuo мутний (мутність); брудний.〜的 7К каламутна (брудна) вода;空气〜важкб повітря.
浑池度 hiinzhu6dii помутніння; мутність.空气〜 помутніння повітря.
hun 另见 hCin.
混蛋 hiindM —»•浑蛋 hiind^n.
hun.
混饨 hun tun вушка в супі; суп з вушками.
魂h如.
魂 hiin 1)(魂灵）дух; душа.〜都吓掉了 душа в п'яти втекла. 2)(崇高精神）високий дух.
魂不附体hiin bu fu ti —>魂飞魄散.
魂飞魄散 hiin fei po s^n душа пішла (іде) у п'яти; небо з овчинку здалося кому; втратити розум від страху; перелякатися до смерті.
魂灵 hiiivHng <口> —魂 1). 魂魄Мпрб ―魂1).
浑 hCin.
诨号hCinMo ->诨名.
挥名 hCmming прізвисько; прозвання.起〜Мти кому (прізвисько, прозвання); прозвати кого ким.
hun 另见 кйп.
昆 hun змішувати, бути змішаним; не розрізняти.
Шьш.
浑 hun текти.
Щ hun хаос; хаотичний, безладний.
Щ-Ш hundiin темний, незрозумілий.
hundun 1) хйос, хаотично, безладний, змішаний; 2) хуньдунь {міфічна тварина); 3) Хуньдунь {прізвище).
军号 hunhao жартівливе прізвисько.
Щ 沦 hunlun {першопочатково) хаос, хаотичний.
深棠 hiintang <旧> басейн.
夕军天 huntian {кит., астрол.) небеса, небесне


335
склепіння.
汗天 Ш 地 huntianheidi неосвічений; темнота, невсжа.
渾天球hCmtianqm —>深仪.
浑天图 hiitiantu карта небесної сфери.
浑裙 hunxiao змішуватись; переплутатись; сплутатись, хаотичний.
浑一税 hunylshui єдиний податок.
浑仪 hunyi <天> армілярна сфера.
浑元 hunyuan〈哲〉першостворений ефір всесвіту.
ЩІШ hunyuan 1) кулеподібний, круглий; 2) нечіткий {напр. про думки).
園 hCin.
图 hun 1) відхоже місце; 2) свинарник, хлів; 3) домашні тварини (особливо свині, собаки).
hun.
棍 hun зв'язувати разом (в одне ціле).
涵 h(in.
Ш hun 1) каламутний, брудний; 2) безладний, змішаний. 3) відхоже місце; 4) загін (для худбби).
溷厕 hunce відхоже місце.
涵错 huncuo переплітатися, змішуватися.
涵迹 hunjl плутаний слід; загубитися, зникнути.
溷坑 hunkeng стічна яма; відхоже місце.
涵舌L hunluan плутати, змішувати.
涵渚 hunxiao змішуватись, переплутуватись; плутанина.
涵轩Іійпхійп —>溷厕.
涵汁 hunzhl 1) навозна рідина; 2) брудна (зтічна вода).
涵池 hunzhuo каламутний, брудний.
Іійп.
恩 hun 1) турбувати, завдавати клопоту; 2) сплутувати, заплутати; 3) збезчестити; 4) відчувати незручності, турбуватися.
恩恩 hunhun плутатися.
顆 Ьйп.
hun лисий, безволосий.
УЩ hun 另见 hiin.
混 hCin 1)(換杂）змішатися (змішання).别把好 的坏的〜在一起 не можна змішати разом гарне і погане;各种颜料都〜在一起了 фйрби змішалися. 2)(蒙混）видати кого-що за кого-що.〜过关 прослизнути (проскочити, пройти) непомітно (непоміченим);投机商把 一批次货〜了 过去 спекулянту вдалося видати браковані товари за гарні;把〜在广大 群众中的〜小撮反革命分子挖出来 викорчувати жменьку контрреволюціонерів, що ховаються серед ширбких народних мас.
3)(荷且生活）жки [абияк]; прожити [як-небудь].〜日子 жити, поки живеться; аби як-небудь прожити;〜працювати за шматок хліба; працювати, щоб як-небудь прогодув打ися(以上指混事)；жити нахлібником (指吃闲饭）；〜一天算一天ж“ти сьогоднішнім днем; день та ніч - доба геть; 他在旧社会里〜了半辈子піввіку він прожив (мав жалюгідне існування) у старому суспільстві;不能这样〜下去 так не може вже тривати (протриматися); так далі не протягнути; так далі жити вже не можна. 4)
(胡乱)як трапиться; навмання розм.〜出主意 давати раду як-небудь (навмання).
混成 huncheng〈军> зведений; змішаний.〜旅 зведена (змішана) бригада.
混充 hunchong видавати себе за кого.〜内行 видати себе за знавця.
混纯hundun 1)(指宇宙形成前的景象）[первозданний] хаос.〜卞刀 Jf зі створення (з початку) світу. 2)(无知）безглуздий (безглуздість).
混纺 hCinftng < 纺 > с^міш.棉毛〜с^міш бавовни з вовною. 1
混合 hunhe змішати що (змішання).〜燃料 змішане паливо;〜溶剂 змішаний розчинник; 〜月巴料 змішане добриво;〜词料 кормова суміш; місиво розм〜花序 <植> змішане суцвіття;〜授粉法 <植> запилення сумішшю пилка;男女〜双打 <体> партія-мікс ж.; змішаний розряд; змішана пара;客货〜歹！J车 товарно-пасажирський потяг; змішаний склад; поїзд-мікс;水和油是〜不起来的водй з олією не змішується.
混合队 hCinhSdu'i <体> збфна [команда].〜队员 член збірної команди; збірник.
混合剂 hCmh6ji суміш ж.
混合器 hCmh6qi <技> змішувач.
混合物 hCmh6wCi <化> суміш ж.
混交林 h£inji5olin〈林> змішаний ліс.
混进 hunjin утертися розм.; утесатися просту пролізти розм.; проникнути в. що.〜城去 непомітно проникнути (пробратися) у місто; 〜пролізти (утертися, затесатися) до лав організації.
混舌L hunluan хйос (хаотична, хаотичний, хаотичність); безладдя (безладний); плутанина; сумбур (сумбурний); сум'яття 〜状态 хаотичність; безлад; хаотичний (безладний)
г стан;〜时期 неясний час; пора; неясна пора смут;局势〜заш^аність (хаотичність) ситуації (обстановки); заворушення мн.; 情〜сум’іття (плутанина) на душі;思想〜 ідейний хаос; сум'яття (плутанина) у голові; повний хаос (безлад) у голові; мішанина в голові;使大家思想〜створити плутанину (сум'яття) у головах люд^й;克服思想〜 подолання ідеологічної плутанини;弓丨起〜 викликати (внести) плутанину (сум*яття, розбрід);制і〜сіяти смуток;姜得яіі〒要很 ~ вийшов хаос (сумбур) у голові; вийшла плутанина в голові;〜使敌军队伍陷于 внести замішання в ряди супротивника;这 可能使工作造成〜це може внести безладдя (плутанину) у роббту;〜不堪 неймовірний хаос; [спостерігається]敌人内部〜不堪 повний розвал (хаос) серед ворогів.
混凝土 h£mn〖ngtfi бетон.钢筋〜залізобетон;〜搅 拌机 бетономішалка;〜块 бетоніт.
混频管 hCinpinguan〈无线> змішувальна лампа. 三极〜змішувач-трібд. 混频器 hiinpinql〈无线> змішувач. 混砂机 h(msMjT < 冶 > піскогмішувальна машина; глиномішалка. 混声合唱 Mnshgng-h^Mng <音> змішаний хор.
混世魔王 hunshi-mowang диявол; сатана ч.; ворог роду людського.
混琪 hunshi працювати заради заробітку: працювати, щоб прогодуватися.
混熟 hCinshii (跟人搞熟）звикнути; стати добре знайомим;(熟悉环境）освбїтися [з обстановкою, з умовами].
混水摸鱼hCm shui mo yu —►浑水摸鱼hiin shui mo yu.
混铁炉 hiintiglii <治> міксер; змішувач.
混同 huntong ототожнювати кого-що (ототожнення).把两种不同的概念〜起І ототожнювати два різних поняття.
Ш 为 一 і炎 hun wei yl tan змішувати (плутати) одне з іншим; валити все в одну купу.
混清 himxido 1)(界限模糊）плутатися; змішатися (змішання).概念〜змішання понять. 2)(使混靖）плутати що; змішувати що (змішання).〜是非 плутати (змішувати) правду з неправдою; плутати (змішувати) істину з неправдою;〜敌我 затушбвувати грань між ворогами і н焱ми;〜黑白 називати біле чорним; видавати чорне за біле;〜视听 вводити кого-що в омйну; засмітити очі; замутити воду; збити кого-що з пантелику; заплутати суспільну думку;他〜了两个不同 的概念 він поплутав (змішав) два різних поняття;不能〜两类不同性І的矛盾не мбжна змішувати двох різних за своїм характером суперечностей.
混血 JL hunxue'er метис; метиска; мулат; мулатка (后面两个词专指白种人和黑种人 所生的孩子).
混一 hunyi конгломерат книжк.; суміш ж.; мішанина розм.; змішатися (змішання).
混杂 himzd змішаний (змішатися).不要把好种 子和坏种子〜在一起не можна змішувати якісне зерно з низькосортним.
混战 hunzhan міжусббна війна; міжусобиця; безладний бій.军阀〜міжусобиця мілітаристів; 发生了一场〜відбувся безладний бій.
混帐 hunzhang негідник; негідниця.〜进顶! неподобство! справжній негідник!
混 vi hunzhuo каламутний (мутність); брудний; важкий; спертий (важкість). 池水〜вода в ставку каламутна (брудна); 室内空气〜повітря в кімнаті важке (сперте).
huo.
耠 huo орати що (оранка).〜地 проорати (орати) поле сохою.
耠于 huo-zi coxa.
劃 huo.
劉 hu5 <P> 1)(割)різати що (різання).用刀一 〜різнити що ножем. 2)—> 耠 huo.
劉 hudkai <口> розрізйти що (розрізування), розпороти що, розм.把鱼〜розрізати рибу; 把鱼肚子 розпороти рибі черево.
嘆 hu6.
嘆 huo ax; ой; ox. ~!好大的水库! ax (ой, ох)! яке велике водоймище!
huo 另见 hud; huo.
豁 1 huo (裂)тріснути; д^ти тріщину.墙上〜了 一 条缝 стіна дала тріщину; у стіні з'явилася тріщина (щілина).


336
豁2 huo (付出某种代价）пожертвувати чим (пожертвування); не пошкодувати чого; віддати що.〜」二精力 віддати сили і здоров'я; не пошкодувати сил і здоров'я;〜着命干 працювати, не шкодуючи себе (не жаліючи своїх сил);我〜右命也耍把任务完成життя не пошкодую, але виконаю цю задачу;〜出命 也得把这封信送给游击队умр“，а передай цей лист партизанам;〜出一天功夫也得把它 Ш 好 пожертвувати одним днем (не пошкодувати одного дня, віддати на це цілий день), але зробити так, як треба;我们〜 出，全部力量也得Йі厂办起来віддамб всі свої сили (пожертвуємо всім), але все-таки завод створимо.
豁出去 huo chuqu де наше не пропадало; де наша не пропадапа; або пан, або пропав; була не була; пропадай мій візок, усі чотири кс5леса.
豁 口 Ьибкби (洞)діра; отвір; шпара;(缝) щілина ж-.; (&缝）тріщина.墙上的〜 тріщина (бтвір, діра, щілина) у стіні;堤上的 〜прор“в (пролом, пролам) у греблі '〜的@ чйшка з зазублиною на краєчку;炮弹把墙打 7 个〜снаряд пробив пролом у стіні;堤上出 了个〜叩орвйло греблю;衆水А石头〜流出来 джерелб б，є з-під каменів.
豁嘴 hu6zuT 1) <口> (唇裂)з^яча губа. 2)(指人） людина з заячою губою.
擢 huo.
攉 huo перекидати що (перекидання).〜土 перекидання землі.
huo 另见 h6; he; huo.
和 hu6 (加水搅拌）місити що. ~面 місити тісто; 〜泥 місити глину.
"(舌 huo.
fS huo зустріч, побачення; приїзд.
活 huo.
活 1 hu<5 1)(有生命）живий; жити.〜鱼 жива риба;〜人 жива [людина];〜菌站 жива вакцина;〜至丨J 老 дожити (прожити) до старості рбків;他还〜着呢 він іще живий; він іще серед живих;〜着就要拼命干 жити, щоб самозабутньо працювати;他的幅画像简直 象〜的一样 на цьому портреті він прямо як живий;移植的花〜了 пересаджені квіти прижилися (прийнялися);木占树ЗС〜了 засохле дерево знову ожило;这棵树还能〜许多年 це дерево простоїть (проживе) ще багато років;你刁、想〜了 ? життя тобі набридло, чи щоі 2)(救活）врятувати кого-що (порятунок). 〜人无数 була врятована незліченна кількість людських життів. 3)(生动，灵活）живий (жвавість), ^ 眼 〜мінливий характер; непостійний за натурою; сім п’ятниць на тиждень;他这人的性格〜得很людина він за характером дуже жвава;这一切都描写得很〜 усе це було розказано дуже жваво (з великою жвавістю);这使整个经济搞得比较〜了 це привело до пожвавлення економіки країни в цілому.
话 2hu6 1)(工作）роббта.粗〜чорна робота;干〜 儿працювати;他没有为自己找轻松的〜儿 він не шукав собі легкого хліба (праці). 2) (产品）виріб.—天出多少〜儿？ скільки можна
виробити (випустити) у день?出不了〜儿 мало що можна зробити (виробити).
活祀子 huoba-zi жива мішень; предмет.
活版hu6ban —活字版.
活瓣 huoban 1) <解> клапан. 2) <机> клапан; вентильм
huobao блазень розм.\
艮届1J huobaoju жива газета; вулична вистава.
活便 hu6.bian <口> 1)(灵活）рухливий (рухливість); гнучкий (гнучкість); спритний (спритність).办事〜[виявити] гнучкість у справах (у роботі); діяти з гнучкістю;病后手 脚不〜了 після хвороби руки і ноги стали погано слухатися (стали малорухомими); після хвороби кінцівки втратили свою гнучкість (рухливість). 2)(方便）зручний (зручність).穿这种衣服骑马很〜у таких костюмах дуже зручно їздити верхи; такі костюми дуже зручні для верхової їзди;这么 办要〜得多 так буде набагато зручніше.
活桂 huocha <Р> хліборобство; землерббство; селянська (сільськогосподарська) роббта.
活词典 huocidi2n ходяча (жива) енциклопедія.
活到老，学到老 huo dao lao, xue dao Шо вік живи - вік учися.
话地狱 huodiyii справжнє (справжнісіньке) пекло.
活动 hu6d6ng 1)(运动）рухатися (рух).把鸡放 出去〜випустити курей розім'ятися;在房间 里走走，〜身体 пройтися по кімнаті, щоб розім'ятися. 2) (_■日的的行动）діяльність; діяти (дія);(恶意的活动）акція; орудувати. 政治〜політична діяльність;生产〜 виробнича діяльність;体育〜фізкультура;文 娱〜самодіяльність;侵略〜和战争〜агресивні військові акції;〜人的想 розумова діяльність людини;参加庆祝五一的〜брйти участь у заходах, присвячених Першотравню; 〜范围 сфера (поле) діяльності;〜场 所 арена [діяльності];〜能力 дієздатність;〜 能力很强的组织дієздйтна організація;显示 巨力的〜Нь力 виявити велику дієздатність; 使丧失〜能力〜分子актив; активіст; активістка;暗地里〜起来 заворушитися в темних кутах;游击队正在敌后进行〜тепбр партизани діють (розвивають свої дії) у тилу супротивника;铃羊是在深山里〜的сайгй живе лише в глухих горах; комісія відновила свою діяльність;请看一看 形形色色资产阶级的〜подивіться，як орудують усяко в містах буржуазні елементи.
3)(托人情）клопотати за кого (турботи мн.).
4)(动摇)качатися (хитання); валандатися (хитання); коливатися (коливання). 桌 子有点〜цей стіл трошки качається;牙齿有 些〜了 зуби мало-мало хитаються;我的话把 他і兑得〜了 мої слова його похитнули; мої слова змусили його вагатися. 5)(不固定） рухливий (рухливість); пересувний.〜历屋 пересувний (збірний) будинок; ~ 支座(і рухлива опорна частина;〜布景 пересувна декорація;〜资本；оборотний капітал.:
Іі5动家 hu6ddngjia діяч.政治〜політичний діяч; 字土会〜суспільний діяч.
活泛 huo-fan <口> гнучкий (гнучкість).心眼〜 гнучкий розум; гнучкість розуму.
活佛 hu6f6 <宗> 1)(上层味1 嘛)живий будца. 2) (高僧）святий бонза.
huogai так і треба кому; туди і дорбга кому; по заслугах кому; тим гірше для кого; зовсім заслужено.他这是〜так йому і треба; туди йому і дорбга; по заслугах йому за це; тим гірше для нього.
活霖huogua ->干活寡妇.守〜жити солом'яною вдовою.
活寡妇 huoguafu солом'яна вдова жарт.
huohua <it> активізація; активація. ІЙ〜 активізувати;分子的〜активізація (активація, активування) молекул;〜乡千全隹Ж активована целюлоза.
活化剂 huohuaji〈化〉активізатор; активатор; речовина, що активує.
活话 huohua [сказати] не у твердій (остаточній) формі; [сказати] у невизначеній формі.
活活hu6hu6 活生生.
活火hu6hu6 [палаючий] вогонь.炉子里还有〜 грубка ще горить; у грубці ще є вогонь.
活火山 hu6hu6shan діючий вулкан.
活计 hu<S-ji 1)(工作）роббта; рукоділля. 2)(手 工制品）кустйрний виріб; 3)(手工针织品） рукоділля.
活见鬼 huojiangul чорт (забери, подери)! чорт! що за чорт! що за диявол!
话结 huojie петля.打一个〜зав’язйти петлю.
活口 hu6k6u 1)(命案中可提f线索的人） очевидець; свідок. 2)(俘虔）язик.去捉一个〜 піти за язиком;捉来——个〜привести захопленого язика.
活扣hu6kdu <口> 活结.
活劳动 hu61dod6ng <经> жива праця.
活力 huoli [життєва] сила; енергія; життєвість; живучість.青春的〜сила (енергія) молодості.
活力论 hu61ilCin <生物> віталізм.
活灵活现 huoling-huoxian живий; як живий.
活龙活现hu616ng-hu6xi&n —>活灵活现.〜的标 本"живий зразок.
活路 hu<31Ci 1)(生存的办法）засоби для існування (до життя).唯——的〜останні засоби для існування;没有〜чимось було жити; немає на що жити (існувати). 2)(可行的办法）ви\ід这是_ —的〜це єдиний вихід.
活路huo-lu (泛指体力劳动)роббта; фізична праця.
活埋 huomai заживо закопати кого; ховати кого заживо.
活门 hu6m6n <机> вентиль ч.; клапан.
活命 humming 1)(维持生命）підтримувати існування; існувати чим，на що\ жити чим, на що. “〜哲学” філосбфія "аби вижити"; "філософія самозбереження"; шкурна філософія;在旧社会，遇到荒年，农民就只能 靠树皮草根来〜у старому суспільстві, як неврожай, так селяни тільки тим і підтримували своє існування (існували), що харчувалися деревною корою і корінням трав;反动,团靠“外援”并不能〜реакційні кліки однієї "іноземної допомоги" не проіснують (не протримаються, не проживуть). 2)〈书〉(救命）врятувати життя. 3) (tt命)


337
життя ж.留—条〜залишйти кого серед живих;別把猫杓死，留它一条〜吧не вбивайте кішку, нехай живе.
活泼 huo-po живий (жвавість);〜的小孩 жива (жвава) дитина;儿宽的天真〜безпосередність (наївність) і жвавість дітей.
活菩萨 huopu-sa рятівник.
活期 hu6qf〜存款 потбчний рахунок.
活气 huoqi пожвавлення; жива (оживлена) атмосфера.田野中显出一片〜[панувйло] велике пожвавлення на полях; поля оживилися.
活契 hu6q丨 дбговір про продаж нерухомості з правом викупу.
活塞 hu6s§i〈机> поршень ч.
活塞杆 huosaig^n〈机> поршневий шток.
活生生 hu6sh6ngsh6ng 1)(生动）жив“й (жвавість).〜的_实 живй дійсність;〜的例 子жив^й приклад;那是各么〜的阶级斗争的 现实啊！ то був наочний приклад класової боротьби! 2)(在活的状态下）заживо.他是被 反动派〜地打死的йогб заживо вбили реакціонери;不能让庄稼〜地干死не можна дати хлібу заживо засохнути.
活石灰 huoshihul вапно ж.
活受罪 huoshouzui <□> одна (прбсто, чиста) мука; справжня каторга.
活水 hu6shuT проточна вода.〜池塘 протбчний ставок; ставок із проточною водою.
活吞 huotiin заживо проковтнути кого-що.
活脱儿hu6tu6r <口> —活象.
活鲜 huoxian свіжа риба; свіжак збірн., спец.
活现 huoxian жваво стати перед ким-чим.他的 形象〜在我的眼前йогб образ жваво став перед моїми очима.
话现世 hu6xi&nshi прбсто (чистий, дійсний) ганьба (скандал).
活象 huoxiang живий портрет; жива (точна) копія; як дві краплі води [схожий]; схожий; точнісінько; ні дати ні взяти, як (начебто) справжній;孩子〜母亲 дитина - живий портрет (точна копія) своєї матері; дитина як дві краплі води схожа на свою матір; дитина вся у матір;他装得〜老头儿 він жваво уявив старого.
活性 hu6x丨ng <化> активний.〜染料 бйрвник із активним радикалом; реактивний барвник;〜 активна реакція.
活性炭 hu6x丨ngt^i <化> активбване вугілля.
活页 huoye незакріплений лист; вкладний лист. 〜笔记本 блокнот (записна книжка) із вкладними листами
活跃hu6yud 1)(活泼而积极）оживатися (оживлений, пожвавлення); активізуватися (активний), 市场〜жвйва торгівля; пожвавлення на ринку;. ,§、〜жваво мислячий;大厅里空气〜пожвавлення в залі; 城乡签僅市场〜пожвйвлено йде роздрібна торгівля в місті і селі;他们两人是组内;^〜的 成员 оббє вони найактивніші члени гуртка; 听到这个消息，大家都〜起來при цьому повідомленні всі пожвавилися;游击队ЗІ力Ц〜 起来 партизани стали більш активними; партизани ще більше активізували свої дії; 斗争有了新的〜和新的发展боротьбй знову активізувалася й одержала новий розвиток. 2)
І; дуже .〜І的
(使活跃）пожвавити кого-що (пожвавлення); активізувати кого-що (активізація).〜文化Уі 活 активізувати культурне життя;〜农村经济 пожвавити господарство села.
活质 hu6zh丨 <生物> жив^ речовина.
活捉 huozhuo заживо піймати кого.，ловити кого живим.〜俘虏 захопити кого в полон.
活字 huozi <В\]> шрифт; літера.〜长度 кегль ч.; 〜合金 гарт; типографський (гартовий) сплав.
活字版 hu6zibSn <印> набір.
活字号 huozihao <印> кегль ч.
活字架 hu6zijm<^(l>peh.
活字盘 huozipan〈印〉[типографська] каса; гранка.
活罪 huozui страждання мн.; мука л/н.; каторга, huo.
火 hu6 1)(火焰）вогбнь 点〜мпалііти вогбнь;灭 〜згасііти вогонь; 以〜світанок палає пожежею. 2)火灾.起〜了 виникла пожежа; пожежа!救〜гасити пожежу;奋力救〜 включитися в боротьбу з вогнем. 3)(指枪炮） вогбнь ч.开〜відкрити вогбнь;停〜 припинити вогбнь. 4)(暴躁)запальність.胃〜 розлютити; розсердитися; скипіти; вибухнути;这人〜大 це запальна людина;他 〜儿了 він розлютився (розсердився, вибухнув);动什么〜！ чогб тут сердитися! навіщо сердитися! 5) —»•久气 1). _h〜підняв- ся жар;降〜збігти жар; жарознижуючий засіб.
火把 hu6ba смолоскип.
火并 huobing кривава міжусобиця.
火柴 huochai сірник.安全〜безпечні сірники; 防风〜вітростійкі сірники;:—盒〜коробки сірників;〜头儿 сірникова голівка; ~工厂 сірникова фабрика;擦〜чиркн}^ти сірником.
火场 huochang пожарище; місце пожежі.
火车 hu6ch6 потяг;(列车）состав.上〜сісти на (в) потяг;下〜ізійтіі з потяга;开往北京去的〜 потяг на Пекін.
火车头 hu6ch5t6u 1)(机车）паровб3; локомотив. 2)(起带头作用 Й乂）ватажбк; авангард;(起 带і作用的事物）локомотив; двигун;革命 是历史的〜рушійна сила, революції — локомотиви істбрії.
火车站 huochezhan (залізнична) станція;(车站 述筑物）[залізничний] вокзал.
火成论 hu5ch彳nglCm〈地质> плутонізм.
火成岩 hu6ch6ngydn < 地质 > егбниць; пірогенетичні (пірогенні, вивержені) породи.
huochi (夫办烈、）небувалий підйбм; у самому (в усьому) розпалі;(紧张）напружений (напруженість).抗旱斗争搞得很〜з небувалим піднесенням іде боротьба з посухою;战斗进入〜阶段боротьбі з посухою була у всьому розпалі; бій був в самому (в усьому) розпалі;〜的战斗曰夜不 停 дні і ночі йшли напружені (страшні) бої.
bcfji立占 huodianzhan теплова електростанція.
火堆 huodul багаття.
火夫 hu6fii4B>l)(司炉）кочегйр; опалювач (指 烧炉灶的人).2)(炊事员）кухар.
火钩子 huogou-zi коцюби.
火锅 huoguo китайський самовар, у якому варять різні овочі, м'ясо, рибу і т.д.
火縦 huoguan < 医 > бінки [медичні].拔〜 ставити банки, huoguang заграва.
火海 hu6hai море вогню; страшна пожежа.—片 〜ус<§ палахкотіло; усе було охоплено вогнем [пожежею].
火红 hu6hong вогненний; вогненно-червоний; багряний.〜ІЙ头发 рудого волосся;从东方 升起—轮〜的太阳зі сходу вже піднімався вогненний (вогненно-червоний, багряний) диск сонця;〜的战旗 червоний (вогненно-червоний) бойовий прапор.
火候hu6*hou 1)(火力的大小）вогбнь 4.烧饭做 菜要看〜під час готування обіду необхідно стежити за тим, щоб сила вогню була достатня;烧密炼钢都要看〜під час випалу цеглин і при виплавці сталі необхідно стежити за зміною температури. 2)(功夫的 深浅）відпрацьованість; досконалість; ступінь відпрацьованості (досконалості).〜不够 відсутність достатнього ступеня відпрацьо- ваності (досконалості);演员的演技到了〜 сценічна техніка артиста досягла потрібного [ступеня] відпрацьбваності (необхідної досконалості). 3)(紧到时刻)：正在战斗的〜 上 у самому розпалі бою; у запалі бою.
火狐 hu6hu <动> червбна лисиця; вогнівка.
火花 hu5hua іскра.电〜електрична іскра; іскрити; давйти іскри; сиплються іскри.
火花塞 hu5huasai <^1> запальна свіча; свіча запалювання.
火化hu6hu& —火葬.
火综布 hudhuanbu <技> азбестова тканина.
火鸡 hu6jl індик; індичка.
火急 hu6ji терміново; негайно; палаючий у пожежному порядку жарт.〜出发 термінбво (негайно) вирушити;十万〜дуже термінбво (негайно).
火剪hu6jian 1)(夹取柴炭的用具）щипці мн. 2) (烫发用具）щипці для завивки волосся.
火碱 hu6jiSn каустична сбда.
火箭 hu5jian ракета.宇宙~ космічна рак打а;多 级〜склйдена (багатоступінчаста) ракета;中 程〜ракета середньої дальності;月球〜 місячна ракета;运载〜транспортна ракета; вантажна ракета;卫星〜ракета-носій; ракетоносій; ракета-супутник ж.;反导弹〜 ракета-перехоплювач снарядів; протиракетна ракета; протиракета; антиракета;〜基地 ракетна база;〜发射场 стартовий майданчик для запуску ракет; ракетодром;〜武器 ракетна зброя;〜专家 ракетник.
火箭兵 hu6ji3nbTng 1)(指兵种）ракетна частина; ракетні війська. 2)(指兵人）ракетник.
火箭炮 huojianpao〈军〉ракетний міномет; катюша.
火箭筒 hu6ji&nt6ng <军> гранатомбт.
火井 hu6jtng газовий фонтан; колодязь із пальним газом.
火 Щ huojing пожежна тривога; пожежний сигнал.
火镜 hu6jing лупа.


338
火酒 hu6jiti <方> [винний, етиловий] спирт.
火炬 hudju факел.〜游行 смолоскиповий хід;点 燃革命〜запалити смолоскип революції;把 延安的革命〜接过来，传下去叩ийшіти у свої руки смолоскип революції Яньані і передати його в руки наступному поколінню.
火坑 hu6kang [опалювальна] лежанка.
火坑 huokeng самісіньке пекло; безодня нещасть. ^{Jj~ вибратися з самісінького пекла; 把…救出〜вивести кого з безодні нещасть.
火 口 hu6k6u <地质> кратер;(小火口）маар.〜喷 发 кратерне виверження.
火口湖 hu6k6uhii <地质> крйтерне озеро.
火$子 hu6kuai*zi залізні палички (щипці) для вугілля.
火辣辣 Ьибіаіа 1)(形客酷热）пекучий (пекучість); палаючий.〜пекуче (палаюче) сонце;在〜的太阳底下工作叩ацювйти на самому пригріві (жару);太阳〜地晒着 сонце сильне припікало; сонце так і палило; сонце нещадне палило. 2)(形容疼痛）пекучий (пекучість); гострий (гострота).痛得〜的 почувати пекучий (гострий) біль. 3)(形容激 动情绪）：差得脸上〜的обличчя палало (горіло) із сорому;心里〜的 охоплений сильним хвилюванням; із хвилюванням на душі.
火力 hu6H 1) <军> вогбнь ч.; вогнева міць,集中 〜зосередити вогонь;〜转移 перенесення вогню;〜М 每导 ослаблення вогню;〜 підтримка вогнем; вогнева підтримка;〜优势 вогнева перевага;帝!J Ш ~ вогонь на придушення;有强大的〜з великою вогневою потужністю (силою);在我军猛烈的一 下 під сильним вогнем нашої армії. 2)(燃烧 力)：这煤的一很旺 вугілля добре горить. 3) (用煤等做燃料的）：〜发电站тешювй електростанція.
火力点 hu61idian <军> вогнбва точка.
火力圈 hu61iqu5n <军> пбле обстрілу.
火力战 hu6lizMn <军> вогневйй бій.
火镰 Ішбіійп кресало.
火烈鸟 hu6li6niao〈动> фламінго невідм” ч.
火流星 hu61iiixTng <天> болід.
火龙 hu61ong що дихає вогнем дракон; [дбвгий] ланцюг (ланцюжок) вогнів; ланцюгом тягнуться вогні (ліхтарі),象一条〜як дракон, що дихас вогнем.
火炉 hu6lu піч ж.; грубка.生〜затопііти (розпалити) піч.
火轮船 hu6liinchuan пароплав.
火棉 hu6midn〈化〉целлоїд“н.
火棉胶 hu6mianjiao коллодій.
火苗 Ьибшіао язик полум'я; вогненні язики; п6лум*я; смолоскип полум'я спец.
火磨 Ьибшо паровий млин.
火抢Ьибпійп 1)(引火的纸拾V儿）паперовий трут; гніт ч. 2)(导火线）вогнепровідний шнур; гніт ч.; бікфордів шнур.
火炮 Ішбрйо гармата.
火盆 huopen жаровня; таз з гарячими вугіллями. ,
火漆 hu6q了 сургуч.
火漆印 hu6qTyin сургучеві ліки.
火气 hu6qi 1)、〈医> жар. 2)(怒气）гнів; запальність.他压不住心头的〜він не міг стримати гніву;年轻人一般〜较大 молодь за натурою взагалі гаряча (запальна). 3)(表演 超过恰好的程,度）перегравйння.〜大 переграти [свою роль]; страждати на перегравання.
火器 huoqi вогнепальна зброя.
火钳hu6qidn —►火剪1).
火枪 huoqiang самопал.
久 huoqiang стіна з обігрівальним
пристроєм.
火热 huore пекучий (пекучість); гарячий.〜的太 阳 пекуче (гаряче) сонце;〜的心 гаряче серце; 〜的斗争 напружена (запекла) боротьба;在〜 的斗争中 у полум'ї (у вогні) боротьби;在~ 的斗争中锻炼 загартбвуватися в горні боротьби;〜的斗争中去 піти в саме горно боротьби;战斗到了〜的阶段 бій в усьому (у повному) розпалі; у запалі (у розпалі) боїв; 病人浑І〜хворий, весь горить.参阅“ЙГ得火 热 da.de hu6rS”.
火纸 hu6rong трут.
火山 hu6sh3n вулкан.活〜діючий вулкан;死〜 погаслий вулкан;〜爆发 виверження вулкану; вулканічне виверження;〜作用 вулканізм; вулканічний процес;〜喷出物 вулканічні викиди;〜地震 вулканічний землетрус.
火山灰 hu6sh§nhuT〈地质> вулканічний попіл.
火山口 hu6sh5nkdu ~♦火口.象坐在〜上жііти [як] на вулкані.
火山学 hu6sh5nxu6 <地质> вулканознйвство; вулканологія.
火山学家 hudshanxuejia вулканолог.
火山岩 huoshanyan < 地质 > вулканічні (вулканогенні) породи.
火山锥 hu6shanzhul <地质> конус вулкана; вулканічний конус.
火伤 hu6shang опік.
火上绕油 huo shang jiao you підлити олії у вогонь.
火烧 hu6shSo 另见 hu6.shao (燃烧）спалити що.
火烧火燎 hu6sMo-hu61iSo 1)(发烧)горіти.病人 身上热得〜хвбрий весь горить; у хворого все тіло горить; 2)(心中热灼）бути в страшній тривозі; сильно турбуватися (хвилюватися). 4、里〜的 бути в страшній тривозі; серце (душа) не на місці.
火烧眉毛 hu6 shao mei-mao невідкладний (невідкладність); дуже терміновий.这是〜的 事，〜刻不容迟缓 це справа невідкладна (не терпить зволікання);这不是什么〜的事儿ця справа дуже і дуже термінбва, і не можна баритися жодної хвилини; справа ця поки не горить; справа ця не спішна.
火烧云 hu6shaoyun багряні хмари.
火烧 hud.shao 另见 hu6shao (烧饼）корж.
huoshe язики полум'я; вогненні язики; полум'я.
火绳 huosheng димокурний гніт [проти комарів].
火石 huoshi 1)(烟石)кремінь ч.; флінт. 2)(打火 机中的火石）кремінь [для запальнички].
火势 huoshi сила пожежі.〜甚炽 палахкотить (палає) сильна пожежа (вогонь);〜蔓延开来
Т пожежа стала поширюватися; пожежа охопила великий район.
火树银花hu6 shu ym hua (灿烂的灯火）яскраві вогні; море вогнів; сліпуча ілюмінація;(灿烂 的烟火)різнобарвний феєрверк.
火速hu6s(i —火急.
火炭 huotan палаюче вугілля; палаючі дрова.
火烫 hu6t&ng 1)(用火剪烫发）зробити завивку (перманент). 2)(非常烫）пекуче гарячий; палючий, як вогонь.〜的Ц斗 пекуче гаряча праска. г
火头hu6t6u 1)->火焰.2)—>火候1). 3)—火主•
4) 	一火气 2).压一压〜придушити в собі гнів.
火头军 huotoujiin кашовар.
火头上hu6t6u_shang у гніві.他正在~，别理他 він зараз сердиться, не треба його чіпати.
火腿 hu6tul шинка;(整只火腿）окіст [шинки], ~ 面包 бутерброд із шинкою.
火网 hu6w^ng <军> вогнбва мережа.
^k.1^ huoxian страхування від вогню.
火线huoxian 1)(枪弹等射到的地带）лінія вогню; вогневий рубіж;(前线）фронт; передова позиція.他们轻伤不下〜вони з легким пораненням не ідуть з лінії вогню (з переднього краю). 2) <电> дріт живлення.
火硝 Ьибхіао селітра.
火星 1 hu6xlng <天> Марс.登上〜примарситися.
火星2 huoxlng (极小的火）іскра.烟囱冒出〜 летять іскри з труби;锤子打得〜直进 (сиплються (летять) іскри від ударів молота; 气得两眼直冒〜бчі спалахнули гнівом.
火性 huoxing〈口〉гарячність; запальність.年 轻人谁没有〜？ хто з молодих не страждає на запальність?他的缺点是〜太大了 йогб недолік - це крайня запальність характеру.
火眼 hu6y5n <医> гбстрий коньюнктивіт.
火焰 hu6yan полум'я.革命的〜пблум’я революції;燃起革命的〜розпалііти вогонь революції;〜喷射器 вогнемет.
火药 Ьибуао порох.无烟〜бездимний порох.
火药库 hu6y含окй пороховий льох.
火药棉 huoyaomian <化> піроксилін; нітроцелюлоза; нітроклетчатка; піроколлодій.
火药桶 huoyaotong порохова бочка.
火药味 hu6yaowei пороховий запах.〜很浓 пахне порохом.
火印hu6yin клеймо;(牲畜导上的火印） тавро.打〜таврувати кого-що; ставити тавро.
火油 hu6y6u <方> гас. ^
火灾 huozai пожежа.发生〜почалася (виникла, спалахнула) пожежа;遭到〜постраждати від пожежі; погоріти розм..,遭到〜的人们 потерпілі від пожежі; погорільці.
ікЩ huozang кремація (кремирувати кого).
火葬场 huozangchang крематорій.
火葬炉 huozanglu кремаційна піч.
火纸hu6zW -♦火捻.
火中取栗 hu6 zhong qu li тягати каштани з вогню.
火种 hu6zh6ng вогонь ч.去取个~来 принести вогню;起义虽然失败，但是留下了革命的〜


339
хоча повстання зазнало поразки, але воно зародило насіння (іскру) революції.
火烛 huozhu вогонь ч. 4、七、〜обережно поводитися з вогнем; ”仓库重地，〜小心!" "на території складу курити забороняється!" "склад! вогненебезпечно!"
火主 huozhu винуватець пожежі.
火It: huozhu стовпи вогню (полум'я); вогненні стовпи.〜冲天 піднялися до неба стовпи вогню.
火碑 huozhuan вогнетривка цегла.
伙і huo -»伙食.我在食堂里搭〜харчуються в їдальні;我家里没有起〜ми в будинку не харчуюємося.
伙2 huo 1)(好儿个人在〜起）компанія.入〜 приєднатися до чиєї компанії. 2)〈量词〉 група. 一〜人 група людей; 一大〜人 юрба людей; 一〜强盗 розбійницька зграя; ~反革 命匪徒 контрреволюційна банда;五个人一〜 фупа з п'яти чоловік;他们分成两〜воші розділилися на дві партії;大家一〜去热 І'同 їхати всією компанією веселіше. 3) —» 伙同. 〜卷办 робити разом (спільно);〜着买 купити що на компанійських засадах.
伙伴 ІіибЬйп компаньйон; товариш;(游戏或运 动的伙伴)партнер.〜关系партнерство.
伙房 huofang кухня.
伙夫 huofti〈旧〉кашовйр; кухар.
伙计 hu6ji 1)(合作的人）компаньйон; напарник розм. 2) <旧> (店员）прикажчик; прикажчиця.
伙食 huo-shi харчування; стіл.供应〜зі столом; тримати стіл;不供应〜без столу;改善〜 поліпшити харчування;管理〜завідувати столом;〜帐目 рахунок за харчування (по їдальні);〜律贴 допомога на харчування.
伙食费hu6‘shifdi (家里用的伙食费）грбші на харчування;(食堂的伙食费）плата за стіл (за харчування).
伙食团 hu6.shitudn їдальня.
伙同 huotong спільно; у компанії з ким\ разом з килі\ укупі з кіш.〜一气 у змові; змовитися; знюхатися прост.;〜开店 відкрити магазин на компанійських засадах.
伙子 hu6-zi —> 伙 2).他们是一〜усі вони - одна компанія; усі вони [з] однієї компанії.
钦 hu6.
钬 hu6 <化> гбльмій.
瓠 huo 另见 hCi.
M落 huoluo непридатний, безкорисний, huo.
設 huo вибльовувати, відригувати.
濩 hu6.
灌 huo 1) литися потоком (про дощ); текти вниз; 2) варити, кип’ятити.
їКШ huoluo 1) пустий, пустота; 2) непридатний, непідходящий.
灌沿 huowei рокот хвиль; рокотіти.
摸 hu6.
搜 huo 1) ловити, хапати, тримати; 2) брати
рукою. 3) пастка. hu6.
嗖 huo <感叹> 1) о!, ну!, е!，(оклик подиву, переляку, підтвердження); 2) ох!, ех! {оклик невдоволення, сумніву).
喂喷 huoze 1) кричати, галасувати; 2) багато говорити.
嗖喈 huoze кричати, галасувати; гигикати; голосна розмова.
模 hu6.
Ш huo червбний вяз (листопадне дерево, придатне для вироблення різних речей).
hu6.
Ш huo (найкраща) цинобра; кіноварний, червбний.
藿 hu6.
Ш huo горохове бадилля.
Ш Ш Ьиошї вгнути; засихати, як бадилля гороху.
ШШ huonang мішок горохового бадилля.
蕾食 huoshi харчі з горохового бадилля.
ШШ huoxiang багатолистник морщинистий.
蕾觸 huozhu горохова гусінь (загрожує листям боббвих).
獲 hu6.
嫂 huo гусінь-землемір (пядениця).
ШШ huohuo 1) окреме місце в середині покоїв; 2) залишитися насамоті.
嫂屈 huoqii зігнутися, як гусінь-землемір {обр. у знач.: відчувати приниження).
ДІ huo.
Ш huo м’ясний бульйон (навар). hu6.
曜 huo 1) сліпнути; 2) осліплювати, позбавити зору.
ДЙ huo.
或hu6 1) —»•或许.2)(表示选择)або; чи.请你明 天〜后天来一次 прихбдьте，будь ласка, [до мене] завтра чи післязавтра; приходьте до мене або завтра, або післязавтра;早〜晚总给 你办好 чи рано чи пізно я для вас зроблю; ~ 多〜少 багато чи мало; більш-менш; чи багато, чи мало; трохи; небагато; скільки-небудь; до відомого ступеня;〜多〜少 有点为难 є тут деякі утруднення.
或然 huoran ймовірний (імовірність); можливий (можливість).这是一种〜现象，而非 必然现象 це можливе явище, але не обов'язкове; таке явище можливе, але не обов'язкове.
或然率 huoranlU імовірність.
或然性 huoranxing імовірність.
或许 huoxii може бути; може розли; можливо. 你去找他,~他能^^尔忙звернетеся до нього, може бути (можливо), гамір допоможе;〜与] 有原因 можливі і ймовірні інші причини; бути може, є й інші причини.
或者hudzhg 1)(表示选择）чи; або.〜说іншими словами; інакше кажучи;今天〜明天，只足个 时间问题 сьогбдні (або) завтра — це всьогб лише справа часу. 2)—>或许.你、快走，〜还赶 得」二火牢 йдіть скоріше, мабуть (можливо),
ще встигнете на потяг.
^0 huo 另见 hd; he; huo.
和 hu6 (換和）змішувати що.〜颜色 змішувати фарби;粥出〜点儿糖 покласти цукру в кашу; 把洒精同水~在〜起змішати спирт із водою.
和 huo〈量词> раз. 二〜药 ліки вторинного варіння;衣裳已经洗 了二〜при пранні білизни вже два рази змінювали воду.
和稀泥 hu6 хїпі < 方 > безпринципно згладжувати гострі кути.
huo.
货 huo —> 货物.国〜товар вітчизняного виробництва; національні (вітчизняні) товари;出口〜експбртний (вивізний) товар; 畅销〜ходові (розхожі) товари;滞销 ~ неходові (нерозпродані) товари;名牌〜 товари відомої марки;到车站去提〜піти на станцію за вантажем; вирушити на станцію для одержання вантажу. 2)(指人）людина. 想〜тупиц^ ч.\ ж., розм.;真是个下贱〜！ яка погань! яка погана людина!
货币 hudbi валюта; гроші лш.〜单位 валюта; грошова одиниця； грошова заробітна плата;〜地租 грошова рента (оренда);〜伟lj度 грошова (валютна) система;〜行市 валютний (грошовий) курс;〜基金 фонд коштів; грошовий фонд;〜贬值 девальвація валюти; знецінення грошей;〜稳定 стабілізація валюти;〜流通 грошовий обіг;〜 流通量 кількість грошей, що обертаються;〜 周转 грошовий обіг;〜收入 грошовий прибуток; грошовий виторг;〜回笼 вилучення валюти (паперових грошей) з обігу.
货舱 huocang [вантажний] трюм; грузовідсік.
货车 huoche (火车）товарний вагон (потяг);(载 货汽车）вантажівка;(四轮大车）віз (双轮大 车）гарба.
货船 huochuan вантажне судно.
货单 huodan перелік вантажів;(提货单)накладна; товарний доїсумент;(发货单）фактура.
货架子 hu6jia.zi полки (стелаж) для товарів.
货款 hu6kuan (买货的款子）гроші на купівлю товарів;(卖货所得的款子）виторг від продажу товарів.
货 бР huolang коробейник.
货郎鼓 huolanggij брязкальце коробейника.
货流 huoliu вантажепотік.
货轮 huoliin вантажний пароплав.万吨远洋〜 океанське вантажне судно водотонажністю в
10 	000 тонн.
货票 huopiao накладна; вантажний документ.
货品hudpTn —►货物.各色〜різноманітні товари.
货色huose 1)(货物）товар.上等〜товари найвищої якості (сорту);〜齐全 більший вибір (багатий асортимент) товарів;这种〜不 大好 якість цього товару трохи низька (погана). 2)(指人）тип. ¥知і人是何等〜 невідомо (не знаю), що це (він) за тип. 3) (J旨 不好的思想言论等）добро ірон贩卖修正主 义的〜поширювати, своє ревізіоністське добро;他р把这套〜到处兜І вони підсувають своє добро скрізь і усюди.


340
货声 huosheng вигуки; вуличного торговця.
ШШ huotan лоток; торговий намет.
货物hudwii (运送的货物)товар; вантаж.采办〜 закупівля товару;〜# 险 страхування товару (вантажів); карго невідм., спец.
货物不兑 huowushui товарний податок.
huoyang зразок товару; товарні зразки.
货祥簿 huoyangbu альбом зразків.
货源 huoyuan товаропостачання.没有〜немйє товаропостачання;〜充沛 достатнє товаропостачання.
货运 huoyun вантажне перевезення; вантажний рух.
货运额 hu6y{m’6 вантажеобіг.
Ш Ш ж huoyunliang вантажеобіг; обсяг вантажних перевезень.
货运站 ІіибуйпгМп <铁路> вантйжна (товарна) станція.
货载 huozai вантаж.
ШШ huozhan [товарний] склад.
货真价实 hud zhen jia shi товар гарний (сортний), та й ціна помірна (доступна); дешево і сердито; без усякого обману.
货主hudzhti (商品所有人）товаровласник;(货 载的所有人）вантажевласник.
huo.
获 hu6 1) ~►获得.一无所〜нічбго не домогтися (не досягти); залишитися ні при чому; залишитися (сидіти) на бобах. 2)(捕获） піймати кого-що; схопити кого-що; затримати кого-що (затримка).逃 已〜 арештант, що утік, пійманий (схоплений, затриманий).
获 Ш huode придбати що (придбання); одержати що (одержання); досягти (досягнення) чого; домогтися чого.〜矢ПІД здобувати (черпати) знання;〜教训 мати урок;〜消息 одержати звістку;〜成就 досягти (домогтися) успіху;〜胜利 здобути перемогу; 〜解放 звільнитися; одержати волю;〜信任 завоювати довіру; домогтися довіри;〜政权 досягти (домогтися) влади; приходити до влади;〜结果 досягти (домогтися) результату; 〜经验набути (одержати) досвід;〜自己劳动 的果实пожйти плод“ своєї прйці〜共同语言 знайти спільну мову;试验完全〜了成功 досвід увінчався повним успіхом.
获得性 hudd6dng <生物> набута властивість. ~ 免疫 <^>набутий імунітет.
获得者hu6d6zh6 набувач застар.斯大林奖金〜 лауреат Сталінської премії.
获奖 huojiang одержати премію (преміальні), jtli〜了 він одержав премію (преміальні); його преміювали; він був премійований.
获救 huojiu врятуватися.
获利 huoli одержати (витягти) прибуток; бути в баришах.从中〜поживитися за рахунок чого; покористатися з чого;〜无算 дістати величезний прибуток; бути у великих баришах.
获胜 huosheng здобути перемогу; перемогти; виграти.我们在这次竞赛中〜了 ми здобули перемогу в цьому змаганні; ми виграли це
змагання; ми вийшли з цього змагання переможцями; це змагання закінчилося нашою перемогою;不努力是不能〜的 перемога не дається без праці.
获释 huoshi одержати волю; бути визволеним. 在特赦中〜одфжати волю (бути звільненим) за приватною амністією.
获悉 huoxl одержати звістку; стало відомо кому.
获准 huozhui затверджений; одержати дозвіл.
获罪 huozui провинитися; виявитися винуватим.
祸
huo.
祸 huo лихо; нещастя.车 ~ автомобільна катастрофа;惹〜нажити (викликати) собі лихо;闯〜накоїти (наробити) лих;发生了 大 〜стілося (трапилося) велике лихо; сталося (трапилося) велике нещастя;大〜临头 насунулося велике лихо.
祸不单1 于 huo bu dan xing лихо лихо родить; лихо не приходить одне; прийшло лихо - відчиняй ворота.
祸从 口 出 hud cong kou chu язик мій - ворог мій; язик твій - ворог твій.
祸从天降 huo cong tian jiang зненацька наскочило (вибухнуло) лихо; як із неба звалилося на голову нещастя.
祸端 huoduan початок (причина) зла (усіх лих).
祸福无门 hu6 fu wu men людина [сама] кбваль свого щастя.
祸根 huogen кбрінь (джерело) зла (усіх нещасть). 种下〜посіяти зло; залишити багато зла;辛产除〜викорчувати (викорінити) зло.
祸国殃民 huo guo yang min губити країну і народ; нанести незмірну (страшну) шкоду країні і народу; заподіювати зло [своїй] краші і народу. ~的人 згубник країни і ворог народу.
祸害hu6:hai 1)—祸事.2)(为古的人或事物） зло; лихо.少一个敌人，少一个〜мбшіе залишиться ворогів - менше буде і зла. 3) (损害）шкодити кому-чому; заподіювати (завдавати) шкоди кому-чому.修好水库，洪 7К就不再〜人了 після створення водоймища повінь більше не зможе заподіювати шкоди народу;殖民地人民多年来受着帝国主义的〜 колоніальні народи вже довгі роки страждають від злодіянь (від лиходійств) імперіалістів.
祸患 hudhuAn нещастя.引起无穷的〜ві^кликйти незмірні нещастя.
祸起萧墙 huo qi xiaoqiang виникла (вибухнула, почалася) міжусобиця； виник внутрішній розбрат; виникли внутрішні смути; виникли смути усередині країни (всередині групи).
祸事 huoshi нещастя.
祸首 huoshou [головний] винуватець; зачинатель; призвідник.战争的〜винуватець війни;昨天打群架，他是〜у вчорашній бійці він був заводієм.
祸水 huoshuT джерело зла.
祸胎hu6tai ->祸根.
祸兮福所倚，福兮祸所伏hu6 xl fu suo yl, fu xT huo suo fu у нещасті живе щастя, а в щасті причаїться нещастя; щастя з нещастям на одних санях їздять; щастя з нещастям двір об
двір живуть.
祸七、huoxln злочинні задуми; злі наміри; зловмисність.包藏〜приховувати в собі злочинні задуми (злі наміри).
祸映 huoyang лихо; нещастя.
惑 hu6 1)(迷惑）сумніватися (сумнів).大〜不解 губитися в здогадах; кого взяв (бере) сильний сумнів他为甜言蜜语所〜він введений в оману медовими промовами; {也〜 于表面现象 він був обурений зовнішньою стороною явища. 2)(使迷惑)увести кого в оману.〜人耳目 уводити людей в оману; бентежити людей.
惑舌L huoluan сіяти смуту; каламутити кого-що\ бентежити кого-що.〜人心 сіяти смуту серед мас; каламутити (бентежити) народ; бентежити душі (розуми) людей.
惑众 huozhong уводити народ в оману; каламутити (бентежити) народ.造遥 ~ розпускати чутки, щоб увести народ в оману; увести народ в оману злісними чутками; каламутити (бентежити) народ шляхом розпускання чуток.
huo.
霍地hu6di~>霍然1).
霍霍hu6hu6 1)〈象声> човгйння.听到〜的磨刀 声 чулося човгання ножа по точилу. 2)(闪动） спалах мн.电光〜спалах блискавки.
霍伽语 huojiayii язик хока.
霍乱 huoluan <医> холера.〜弧菌 холерний вібріон; вібріон азіатської холери.
霍然 hu6rdn 1)(突然）раптом; раптово.手电筒〜 ——亮 раптом (раптово) блиснув кишеньковий (ручний) ліхтарик. 2) <书> (迅速疫愈） швидко одужати; швидко пройшла хвороба; хворобу як рукою зняло.
huo 另见 hud; huo.
豁达 huoda ширбкий погляд (широко дивитися) на речі; широка натура.为人〜людина, що широко дивиться на речі; людина широких поглядів (із широкою натурою); людина не дріб’язкбва.
豁亮 hudliAng 1)(宽敞明亮）просторий і світлий. 〜的房问 простбра і світла кімната. 2) (响亮）дзвінкій (дзвінкість);〜的嗓音 зв>ч- ний (звучність), дзвінкий (звучний) голос.
豁免 huomian звільнити кого-що від чого (звільнення).〜捐税 звільнити від податків.
豁免权huomianquan <法> імунітет外交〜 дипломатичний імунітет.
huoran раптом.〜胃ІЖ раптом усе стало зрозумілим; раптом осягти зміст чого; раптом прозріти;〜开朗 раптом відкрилася широка панорама; перед ким раптом відкрилися неосяжні простори полів (місцевості).


J
341
JLjT另见л.
儿1 jT (小桌子）столик.
儿2jT<书 >—儿平.
几殆 jldai надзвичайно небезпечний; потрапити в надзвичайну небезпеку.
儿丁质 jTdlngzhi <化> хіт“н.
几乎 jThu (接近）майже; приблизно.〜没有 майже немає;〜花了 五天功夫 витратити майже (приблизно) п’ять днів;在这次战斗 中敌人〜一个活的也没有留下来у ць^іу бою майже жоден з ворогів не залишився живим. 2)(差点儿）майже що; ледве не.感动 得〜流下眼泪 лбдве не заплакати від хвилювання; 我〜忘记了 майже що (ледве не) забув.
几几 jyT м含йже що; ледь не; біля.
几率 jllQ <数> імовірність.
几率论 jllUlun теорія імовірності.
几维鸟 jlweiniao ківі невідм., ж.; безкрилий.
几于 jT уй майже, ледь не.
7Т ji.
ТГ ji підставка. .
ІЛоТ
VI察 jlcha обстежувати; перевіряти, оглядати.
VI刺 jlci <书> говорити колючі слова. ~的话 колюче зауваження; колючі слова;他话中带 有〜у його словах відчувається (чується) іронія.
VI讽 jlfeng іронізувати над ким-чим (іронія).〜 的话 іронічні слова; іронічне зауваження; іронічна мова; іронія.
VI呵 jlhe суворо (строго) розслідувати.
VI诮 jTqik)〈书> знущатися з кого-небудь (знущання); сарказм.〜的 口 吻 саркастичний (знущальний, глузливий) тон;以〜的 口吻说 сказати із сарказмом.
VI 笑 jlxiao насміхатися над ким-чим (глузування, насмішкуватість); висміювати кого-що.〜的口吻глузливий тон;爱〜人的人 глузлива людина;受人〜піддаватися глузуванням对同志的缺点和错误不应当〜 не можна насміхатися над недоліками і помилками товаришів; не слід висміювати недоліки і помилки товаришів.
击jT.
Ш ji 1)(打）бити по чому, у що (биття); ударяти по чому, у що (удар).〜鼓 бити (ударяти) у барабан; барабанити;〜掌 бити (ляскати) у долоні;〜.猛掌 підстьобнути кого позаду;〜 掌为定 бііти (ударити) по руках. 2)(攻打） бити кого-и{о; ударяти по кому-чому (удар). 痛〜敌人 бити вброга без жалю; завдавати вброгу нещадного (важкого, нищівного) удару. 3)(碰）битися об що; вдарятися об що. 波浪〜/咎 хвилі вдарялися (билися) об берег; хвилі накочувалися на берег.
击败 jlbai завдати поразки кому-чому; розбити кого-що; вразити кого-що, книжк.〜敌人 завдати поразки вброгу; розбити (вразити) вброга;〜对手 здобути перемогу над
супротивником; вифати партію (只用于比 赛)；势力〜反动 завдйти поразки реакційним силам; розбити реакційні сили.
击毙 jTbi застрелити кого\ убити кого.
击沉 jTch^n потопити що (затоплення); пустити на дно що.〜敌舰 потопити (пустити на дно) ворбжий корабель. jTgii <方> зозуля.
击毁 jThuT зруйнувати що (руйнування).为我炮 火〜的 І!{军坦克 ворбжі танки, розбиті (зруйновані) нашим артилерійським вогнем; 〜敌机 знищити (зруйнувати) літаки супротивника (指在地上击毁)；збити літаки супротивника (指在空中击毁).
击剑 jTji 合п <休> фехтувйння (фехтувати).〜教师 фехтмейстер;〜运动员 я фехтувальник;〜术 мистецтво фехтування; фехтувальне
мистецтво;〜比g змагання у фехтуванні; ^ 式剑〜фехтування на ескадронах.
击节 jljie захоплюватися; прийти в захоплення (бути у захваті).〜称赏 захоплюватися; прийти в захоплення (у захват).
击溃 jlkui розгромити кого-що (розгром); розбити [вщент] кого-що; зім’яти кого-що; розтрощити кого-що (розтрощення);
нанести кому поразку.〜敌军 розгромити (розбити, зім’яти，розтрощити) ворбжі війська;〜敌军——部 вивести з ладу частину супротивника.
击溃战 jlkuizhan бойові дії з метою розсіяти супротивника; операція на розгром армії.
击落 jTlu6 збити що.〜敌机 збити ворбжі літаки.
击破 jTpd розбити кого-що; розгромити кого-що; зломити кого-що.〜防线 прорвати лінію оборони;各个〜розбивати по частинах; розбивати кожного окремо.
击伤 jlshang підбити кого-що, розм.; поранити кого-що.〜敌机 підбити ворбжий літак;他胸 部被〜了 йогб поранило в груди.
击赏 jlshang захоплюватися; виражати схвалення.
击死 jlsi вбити, умертвити.
击碎 jlsui розбити (розколоти) вщент.
击退 jltui відбивати кого-що; відкинути кого-що.〜敌军 відкинути (відтіснити) війська супротивника.
击鲜 jlixian забивати худббу (на м’ясо).
击掌 jTzhSng плескати в долоні, аплодувати.
击中 jTzhdng потрапити в що (влучення),〜目标 потрапити в ціль;〜要害 потрапити в саму точку; потрапити в хворе місце; не в брову, а в око; зачепити слабке (хворе) місце кого; наступити кому на улюблений мозоль прост.
口几 ji〈象声> щебетати (щебетання, щебет),小 鸟一叫 щебечуть пташки.
肌咕 jTgu 1)(低声切 ij') шушукати що, прост., (шушукання розм.)\ шушукатися; шепотіти що (шепотіння, шепіт); шепотітися.凑在环 朵上〜了 儿句 шепотіти (шушукати) на вухо; 立占在一旁〜стояти в сторонці і про щось
шепотітися (шушукатися). 2)(小声埋怨） нишком гарчати; нарікати (ремствування); ремство.
肌口几嗔嗔jl-jigaga <象声> (笑声，叫卢)реготати (ґелґотати, ґелґотання); тріскотіти
(тріск). ¥子们在院里玩得很高兴，〜地笑着 嚷若 стояв шум і ґвалт, весело грали діти в дворі织布机〜向个不停стояла безугавна тріскотня ткацьких верстатів.
口几肌口占咕 jTjigiigii 1) сперечатися напівголосно; 2) бурмотати.
肌机喳喷 jT-jizhazha <象声> щебетйти (щебетання, щебет). /J、乌〜的叫声 щебетання (щебет) птахів;小姑娘们在一起〜地说证 дівчатка щебечуть між собою.
叽哩咕唱jl-ligulQ 1)—叽咕.2)(模糊的语声） нерозбірливий (невиразний) говір.听到他们 在屋子里〜的讲话声з кімнати лунав їхній глухий і нерозбірливий (невиразний) говір.
В几哩 Р贝啦 ji-liguala <象声> сипати словами; сиплються слова, ~说个没完 тараторити без кінця；他讲起话来〜的 коли він розмовляє, то так і сипле словами;说话〜，没人听得懂 слова так сиплються, і нічбго не розібрати.
饥jT.
饥jT 1)饥饿.半〜半饱6細голодним;〜發渴 饮 їж, коли голодний, і пий, коли мучить спрага.
ІЛ.Ш jTbSo голод та ситість; голодний чи ситий; ступінь забезпеченості їжею.
饥不择食 jT Ьй ze shi голодному не до вередливості в їжі; голодному нікбли коверзувати; як голодний вовк накинутися [на їжу].
饥肠 jTchdng <书> голбдний шлунок.〜雜雜 бурчання (гурчання) в голодному шлунку; нестерпний голод долає кого.
ІЯ Ш jT，e голодувати (голодування, голод); зголоднітися .经过一夜行军，战士们虽然І 内〜，通宵未眠，但仍然精神抖擞地回到营地 після нічного походу хоча бійці зголодніли і всю ніч не спали, але повернулися в табір бадьорими й енергійними.
饥饿线jr6xian межа голоду.资本主义国家的 失业工人在〜上挣扎着безробітні в капіталістичних країнах стоять на межі голоду.
饥寒 jlhan голод і холод.〜交迫 жити в голоді і холоді; голодувати; мати напівголодне (жалюгідне) існування; жити в крайній нужді (убогості); перебиватися з хліба на квас; перебувати під загрозою голоду і холоду.
饥寒交迫 jlhan jiaopo 1) страждати від голоду та холоду; 2) крайня вбогість.
饥荒 jT.huang 1)(灾荒）неврожай; недорід;(饥 地）гблод. 2) <口> (经济困难）кишенькова сухота жарт.; вітер свистить у кишенях прост.参Й“闹饥荒 пйо jT-huang”.
饥火 jlhuo нестерпний голод.
饥馑jTjTn <书> —饥荒1).
饥民 jTmfn голодні; голодуючі.
饥懷 jTn6i голодувати; голбдний; голод.
饥沒症 jTs6uzh6ng <医> опсиурія.


342
饥者易为食 jTzh6 у і wei shi голод - кращий кухар; голодному Федотові і ріпа до смаку.
SS草 j了jTcSo <植> чий блискучий (яскравий, справжній).'
巩jT.
Ж ji 1) перлина неправильної форми, дрібні перли 2) глобус, небесна сфера.
巩组 jlzii перлове намисто.
机 ji (机器）машина; верстат; апарат,洗衣〜 пральна машина;摄影〜знімальний апарат; 拉丝〜 волочильний станок; 雕刻〜 гравірувальний верстат;打火〜запальничка.
2)(飞机）літік; аероплан.运输〜трйнс- портний літак;战斗〜бойовіій літак. 3)(机会） випадок; можливість; шанс.良〜зручний (сприятливий) випадок (шанс); велика (гарна) можливість; придатний момент;可 乘之〜момент, яким можна скористатися; можливість, яку можна використбвувати;〜 不可失 не втратьте шансу.
机臂 jlbi 1) арбалет, самостріл; 2) (перен.) пастка.
机变 jibian 1) вправність, спритність 2) хитромудрий, спритний, розумний, майстерний.
机舱jTc^ng 1)(轮船的机器房）маїшінне відділення [пароплава]. 2)(飞木几的舱)кабіна літака;(客舱)пасажирське приміщення літака; салон;(货舱）вантажне приміщення літака.
机场jTchSng аеродром;(直升飞机的机场） вертодром.应急〜аеродрбм для екстрених випадків (нестатків);简易〜злітно-поса- дковий майданчик;基地〜базовий аеродром; 在〜上降落 здійснити посадку на аеродромі.
机车 jfch6 <铁路> паровб3; локомотив.电气〜 електровоз;内燃〜тепловбз;〜载重量 вантажопідйомність паровоза;〜乘务组 паровозна (локомотивна) бригада;〜车辆厂 локомотиво-вагонобудівний завод
机车库 jTch自кй < 铁路 > паров63не депо; локомотивний парк.
机床 jlchuang станок.重型〜верстйт важкого типу;自动〜верстйт-автомйт;高精度〜висо- копрецизійні верстати;〜设计 проектування верстатів;〜构造 конструкція верстата;〜制 造 верстатобудування;〜制造厂 верстатобудівний завод;工厂的〜总数верстатний парк заводу.
机床工 jfchuangg6ng верстатник; верстатниця.
机动1 jldong (利用机械动力的)механічний; моторний.〜车辆 машини мн.
机动 2 jldong 1)(灵活运用）манбвренність (маневрувати); гнучкість (гнучкий); оперативність (оперативний),〜使用 вільне використання;〜地支配款项 маневрувати засобами;留给地方〜的权利надйти місцевим органам право діяти (маневрувати) за своїм розсудом.(准备灵^•运用和)：〜粮 вільний запас (фонд) зерна;〜час, яким користаються в залежності від обставин; час, яким користаються за розсудом. 3)〈军〉 маневренний (маневр, маневрувати).〜部队
мобільні війська;〜导弹 мобільні ракети;〜演 习 еволібції мн.;〜地区 маневренний район; 灵活〜的战略战术манбвренність у стратегії і тактиці;〜航行 еволюції мн.
机动力 jldongli <军> можливість маневрувати; здатність маневрування.
机动性 Jid6ngxing 1)(灵活性）гнучкість (гнучкий); маневреність;生产上的〜маневреність у виробництві;时间安排上的〜маневреність розподілу часу. 2) < 军 > маневреність
(маневрений); мобільність (мобільний). Щ 队的高度〜висбка маневреність військ; маневреність (мобільність)游击队的〜пар- тизанських загонів.
机动战 jTddngzh^n; <军> маневренна війна.
机帆船 jlfanchuan парусно-моторне судно.
机房 jlfang машинне відділення.
机坊 jlfang ткацький цех, майстерня.
机耕 jlgeng <衣> механічна бранка; бранка машиною.
机工 jlgong 1) механічна техніка (роббта); 2) механік; 3) ткач.
机构jTg6u 1)(机械的内部构造）механізм; конструкція. 复杂的仪器〜складнгій механізм (складна конструкція) приладу. 2)(机关团体) організація; орган; установа.国家〜державні органи (установи); державний механізм (апарат);社会〜громадські організації (установи);中央〜центріпьний орган; центральна організація;权力〜бргани влади.
3) 	(til关的内部组织)структура; апарат.党的 组会只〜організаційна структура партії; партійна організація;管理〜апарйт (склад) керування;设立办事〜ствбрювати (організувати) роббчий апарат;撤销办事〜 скасувати (розпустити, розформувати) роббчий апарат;〜庞大 роздуті апарати;〜臃 月中 громіздкість апарату; роздутий апарат;紧 缩〜скоротити апарат;精简〜спростити апарат.
机t勾学 jlgouxue механіка.生物〜біомехйніка, біомеханічний.
机关j了gi^n 1)(机械的关键部分）механізм. 2) (组织)орган; установа; апарат.国家〜 державний апарат;国家 4亍政〜органи державного керування;政府〜урядбві органи (установи);军政〜військбва адміністрація; 民政〜[цивільна] адміністрація; 上级〜вища інстанція; вищі органи;领导~ керівний орган;〜工作人员 працівники державних установ;〜干1J 物 орган. 3)(计谋） хитрість; лукавий задум (план); хитра комбінація (виверт).识破敌人的〜розгадйти хитрість (лукавий задум, хитру комбінацію) ворога;〜布下 розставляти хитромудру пастку;〜算尽 продумати комбінації до дріб’язків; комбінації продумані до дріб’язків; верткий розум весь пішов на всілякі комбінації, jlguanbao орган.
机关部 jlguanbu центральне бюро, jlguanche паровоз, jlguanqiang кулемет.
ІЯ Ц jlhao марка (пйспорт， характеристика) машини.
机户 jThu 1) ткач. 2) власник ткацької майстерні.
机会 jl-hui випадок; можливість; момент,好〜 зручний випадок (момент); гарна можливість; шанс;等候 ~ вичікувати зручний випадок (момент);抓住〜схопитися за випадок; ловити зручний момент;利用〜 скористатися з нагоди; використбвувати момент;错过〜упустити (пропустити) шанс (випадок, можливість, момент);有〜ьбти шанс (можливість, нагоду);—有〜з першою нагодою; як буде можливість;有成功的〜 мати шанси на успіх; 得到见而的〜 з’явилася можливість зустрітися; довелось зустрітися; трапиться нагода мати нагоду зустрітися (бачитися);〜均等 принцип рівних шансів.
机会主义jlhuizhuyi опортунізм. “左”右倾〜 "лівий" і правий опортунізм;〜思、潮 опортуністичний ідейний плин;〜思、士опортуністичний погляд;〜路线 опортуністична лінія;〜观点 опортуністичні погляди;〜分子 опортуністичні елементи.
机会主义者 jihuizhuyizhe опортуніст, jljia <Й> каркас, станина. 机件 jTjiAn <机> деталь [машини].主要〜від- повідальна детапь;固定〜нерухбма деталь.
机匠 jljiang 1) слюсар-механік; 2) ткач.
机脚 jljiao шасі (літака); рама (машини).
机井 jTjlng буровий (трубчастий, механізований) колодязь.打了 三口〜пробити (вирити) три механізованих колодязі.
ШШ jljmg спритний і пильний.
机具 jyu механічне устаткування.
机库 jlldi ангар.
机 Щ. jl-ling кмітливий розм/, тямущий (тямущість); кмітливість; спритний (спритність); розумний;〜的孩子 кмітливий хлбпчик; хлбпчик із кмітливістю;办事~ ловкий (спритний) у справах.
机灵鬼 JHingguI спритний рот.; розумник.
机伶变JL jilingbianr винахідливий, кмітливий; винахідливість, кмітливість.
机米 jlmi рис машинного очищення.
机密 jlmi 1)(重要而秘密）таємний; секретний; конфіденційний.〜文件 важливі секретні документи;〜档案 таємні (секретні, конфіденційні) архіви. 2)(机密的事）таємниця; секрет.国家〜державна таємниця; державний секрет;国防〜секрети，що стосуються оборони країни;保守〜дотримуватися таємниці; тримати (зберігати) що в секреті (у таємниці);泄、漏〜віідати секрет (таємницю);盗窃军事〜викрасти військові таємниці (секрети).
机敏 jTmm спритний і кмітливий.
机谋 jlmou <书> мудра тактика
机能jTnSng <生理> функція.生理〜 фізіологічна функція;身体〜організму;胃的 〜функція шлунку;〜衰退 гіпофункція;心脏 活动〜的障碍 функціоніпьний розлад серцевої діяльності.
机器 jT.qi 1)(动力装置）машина; механізм.〜设 备 машинне устаткування;〜制造 машинобудування; 〜制造业 машинобудівна промисловість; ~ 造厂 машинобудівельний завод ;〜翻译 машинний переклад. 2)(工具） машина.〜表决 машина голосування; f丁碎旧


343
的国家〜зламйти стару державну машину. 参阅“7Г•动机器 k5id6ng jT-qi”.
机器间 jT-qijwn машинне відділення; механічна майстерня.
机器人 jl-qiren робот; кібернетична машина; кібермашина; кібер розли 〜技术 роботехніка.
机器梯 jTqitT підйомник; ліфт.
机器油 jTqiy6u машинне масло.
机枪jTqi如g 机关枪.〜子弹带кулеметна
стрічка; ~Р年地 кулеметна позиція.
机枪手 jTqmngsh6u кулеметник.
机巧 jlqiao хитромудрий (хитромудрість).〜的 仪器 прилад хитромудрого пристрою;仪器 的构造很〜конструкція приладу дуже митецька (хитромудра).
机权 jfqudn влада.
机群 jlqiin авіаційна група.
机身 jTshen фюзеляж спец.; корпус літака.
机事 jTshi 1) секрет, таємниця； 2) хитрість, трюк; хитромудра справа.
机体 jTtT〈生理> орган丨:зм; корпус.
机务 jTwi <铁路> паровбгне господарство.〜设 备 тягове (паровозне) господарство;〜人员 тяговик; паровозник; тяговий працівник.
机务处 jTwOchCi <铁路> служба тяги. 机务段jTwCiduAn <铁路> тягова ділянка; дистанція (ділянка) тяги.
机悟 jlwu кмітливий, чуттєвий; чудова кмітливість (чуттєвість).
机闲 jlxian вільний час, дозвілля.
机械jTxi6 1)(机器设备）механЬм.〜工人 механік;〜工程师 інженбр-мех^нік;〜工业 механічна промисловість; промисловість механічного устаткування; зрошувати поля машинами. 2)(拘泥)механічний; механічний (механічність); машинальний (машинальність).〜唯物主义 <哲> механіс- тичний матеріалізм;〜地搬用公式 механічно користуватися формулою. 3)(无 ій і只） машинальний (машинальність); автоматичний; автоматичний (автоматичність).〜的动 作 машинальний (автоматичний) рух; {і!і~ 地 拿起一支纸烟 він машинально взяв цигарку.
机械功 jlxiegong механічна роббта.
机械化 jlxiehua механізація (механізуватися); машинізація (машинізуватися).〜部队 механізовані частини; механізація:业农比〜（ма- шинізація) сільськбго господарства;使生产 〜механізувати (машинізувати) виробництво.
机械论 jlxielun <哲> механіцизм.
机械论者 |Txi61Cinzh5 механіст.
机械能 jTxidneng〈理〉механічна енергія.
机械手 jTxi6sh6u маніпулятор.
机械学 jlxiexue машинознавство.
机心jTxTn (诡作的心思）зловмисність.
机心 jixTn (钟农机械）механізм годинників.
机要 jlyao секретний (таємність); важливий (важливість); конфіденційний.〜工作 важлива і секретна роббта (діяльність); конфіденційна роббта (діяльність).〜秘书 секретар з особливо важливих і секретних справ; секретар з конфіденційних справ;机 关的〜部门 особливо важливі і секретні (конфіденційні) відділи установи.
ІПіЙ jlyi належні (заходи), ffi手受〜особрісто
дати (зробити) вказівки.
机究 jTyi <空> крилб [літака].
机油 jlyou машинна (мастильна) олія.
机遇 jlyu <书> шанс; зручний (гарний) випадок. 由于偶然的〜вблею долі (випадку).
机缘 jlyuan випадковість.凑巧〜завдяки щасливому випадку.
机运 jlyun доля, талан.
枝L 诈 jlzha хитрий, спритний; хитрість, спритність.
机长 jlzhang <空> старший пілот.
机织 jlzhl ткацтво (машинний виробничий процес).
机制 jTzhi (机器制造的）фабричне виробництво; фабричне вироблення. 〜糖 цукор фабричного вироблення;〜纸 папір фабричного (машинного) вироблення.
机制 jlzhi〈医〉механізм.神经〜нервовий механізм;分析器〜механізм аналізаторів.
机智 jlzhi спритність; рот.; кмітливість; витончений розум.表现出过人的〜виявити надзвичайну спритність (кмітливість);有〜 мати велику спритність;以〜和男敢战胜敌人 перемогти ворогів своєю спритністю і сміливістю.
机抒 jlzhu 1)(织布机）ткацька машина; ткацький верстат. 2) (*文的构思和布局） задум і композиція [вірша].自出〜 оригінальний задум і своєрідна композиція.
机子 jT-zi <口> 1)(织布机）ткацька машина; ткацький верстат. 2)(电话机)телефон; телефонний апарат. 3)(枪的扳机）курок.扳 动〜звбсти курок.
机组 jTzii <技> агрегйт.穿孔〜прошивний агрегат;柴油〜діізель-агрегйт;十万抵水轮 发电〜гідроагрегат потужністю [у] 100 тисяч квт.
占 LjT.
占L jl ворожити на блюді з піском.
气!Іл.
气丨J jl 1) різати，заколоти (тварину для жертвопринесення); 2) точити, загострювати (ніж об камінь).
лУЩ jT ег колоти (тварину) та різати (птаха; для жертвоприношення).
肌л.
肌 jT 肌肉.心〜серцбвий м'яз.
肌病 jibing <医> міопатія.
肌分裂於位11犯<医> міодіастіз.
肌Ж1 jlgan〈化> креатинін.
肌骨 jlgii м'язи (шкіра) та кістки.
肌间 jljian <解> сухожилля.
肌脑 jTjian <解> сухожилля.
肌栗 jlli тремтіти всім тілом; тремтіння.
肌痛 jlliu <医> міома.
肌内 jfn€i <娱> вн^трішньом’язовий〜注射 внутрішньом'язова ін’єкція.
肌皮神经 jTpi-sh(hij了ng <解> м，я3ово-шкфний нерв.
肌肉 jTr6u〈解〉мускул; м’яз.〜组织 мускулатура; м'язові тканини;〜发达 розвинуті мускули; мускулястий.
ІІЯ弱 jlruo <医> аміостенія, м'язова слабкість.
肌石 jlshi 1) мармур 2)〈医> м’язовий камінь,
сарколіт.
肌酸 jTsu§n <化> креатин.
Дії 痛 jltong < Bi > міальгія; м’язовий біль; міодинія.
肌萎缩 jTwSisu6〈医〉атрофія м^зів, аміотрофія.
肌纤维 jTxi5nw6i <Ш> м'язове волокно.
肌炎 jTySn〈医〉міозит; сарцит.
肌织 jlzhi мускулатура.
鸡jL ^
鸡 ji (母鸡）к^рка;(公鸡）кбгут.养〜решбдити курей; курівництво;〜场 курячий бульйон (суп);〜呜而起 вставати з півнями.
鸡雏 jlchu курча.
鸡窗 jlchuang робоча кімната, кабінет.
鸡）]旦子 jldanzi малодушність, боягузтво; боягуз.
鸡蛋 jTd^i [куряче] яйце.新鲜〜свіжі яйця;冰〜 морожені яйця;煎〜яішня;炒三个〜 посмажити три яйця.
鸡蛋糕 jldAngSo бісквіт.
鸡蛋黄 jldanhuang яєчний жовток.
jldanker яєчна шкарлупа.
鸡蛋碰石头 jTdan peng shi-tou "яйцем каменя не розіб'єш"; батогом обуха не переб'єш, jldanqlng яєчний білок.
鸡飞蛋打 jl fei dan d5 "і курка полетіла, і яйця розбилися"; залишитися (сидіти) на бобах прост.; залишитися (виявитися) при своєму інтересі; опинятися коло розбитого корита.
鸡冠 jTguan півнячий гребінь.
鸡冠花 j了guanhua 1) <植> півнячий гребінець; целозія гребінчата. 2)(指花）квітка півнячого гребінця.
jlguanshi <?Г> реальгір; сандарак.
鸡霍乱 jlhu61i^n <啓医> коряча холера.
鸡女Т* jTjian педерастія; мужолозтво книж.; содомія застар.
鸡□牛后 jT kou niu hou краще бути першим у селі, ніж останнім у місті.
鸡肋 jllei <书> курячі кісточки,味如〜наче куряча кісточка - їсти нічого, а кинути шкода.
又乌廉 jllian дріб'язковість, скнарість; педантизм.
鸡零狗碎 jTlmg-g6usui усяка всячина; різні дрібниці; дріб’язки і дрібниці.〜的—大堆 купа всякої всячини.
鸡卵 jlluSn куряче яйце, jlmao куряче перо.
鸡毛当令箭Ійтійо dang lingjian参阅“拿若鸡毛 当令箭 na-zhe jlmao dang lingjmn”.
鸡毛店 jlmaodian нічліжка рот., нічліжний будинок.
鸡毛飞上天 jlmao feishang tian курячі пера злітають у небо.
又鸟毛蒜皮 jlmao-suanpi дріб’язки і дрібниці; справжня (суща) дрібниця; виїденого яйця не варта.
@毛信 jimaoxin повідомлення (лист) з півнячим пером; екстрена (термінова) депеша.
鸡皮挖搭 jlpi ge-da гусяча шкіра. Й上起了〜 мурашки по тілу бігають (пішли).
鸡皮栗子 jlpilizi гусяча шкіра.
鸡栖 jTqi сідало.
鸡趣 jTqCi жар-птиця.


344
鸡犬不留 ji quan bu liu:杀得〜вирізувати (винищити) все живе (все населення); перебити всіх, не залишивши живої душі (ні однієї живої душі).
鸡犬刁；宁 ji quSn bu nfng життя немає (не стало) кому від кого', бути (жити у вічній (постійній) тривозі.那时我们村子被这些该死р土匪闹 得〜тоді в нашому селі не було життя від цих проклятих бандитів.
鸦肉 jlrou курятина; курка.
鸡舌 jTsh豸 гвоздика (пряність).
鸡舍 jTshd курятник.
鸡風 jTshT курячі воші.
鸡汤 jTt§ng курячий бульйон.
鸡头米 jTt6umT зерна євріали (латаття).
鸡头肉 jTt6ur6u жіночі груди.
鸡尾酒 jTw6ijiii коктейль ч.
鸡尾洒会 jlfwSijitihui коктейль-партія ч.举行〜 улаштувати коктейль;参力口〜б^ти присутнім. 在〜上 на коктейлі.
鸡德 jTwen чума куряча.
鸡窝 jTw6 курятник.
鸡纤 jlxian в’ялена курка (шматочками) у розсолі.
鸡心jTxTn 1)(鸡心形的）серцеподібний.〜形叶 子 серцеподібний лист. 2)(鸡心形悬饰）медальйон (кулон, підвіска) серцеподібної форми.
鸡胸 jlxiong <医> курячі (пташині) груди.
鸡目艮 jly5n <Ш> клиноподібний мозоль, курячі нутрощі, jlzha курятник.
鸡脸儿 jTzhenr курячий шлунок, пупок.
鸡汁 jTzhT курячий бульйон, jlzl куряче яйце.
鸡嘴斧 jfzulfii мотика.
矶jT.
Щ ji 1) стрімчак，скеля;〜屋 будинок на скелі; 2) підводне каміння，пороги; перекат; 3) бути збудженим (роздратованим), хвилюватися, дорікати.亲之过小而怨是不可〜нарікйючи на невелику помилку батьків, не слід сильно дорікати їм.
胃jT另见jii.
居 jT оклична частка;日〜月诸 О, сонцю! О, місяцю!
$jT另见qi.
：^jT另见q丨.
W ji —> непарні і парні числа; чіт і
нечіт. 2) <书> (挂零）із лишком; з гаком; з чимось.五十有〜п’ятдесят із зайвим (з невеликим).
奇胺 jlgai надзвичайний, надприродний.
奇函数 jTMnshii <数> непйрна функція.
奇拉夫 jTlafti жираф.
寄零 jTling <书> затишок.〜之数 залишок.
奇数 jlshu <数> непарне число; непара розм.
奇蹄目 jTtimfi <动> непарнокопйтні.
迹jT.
迹 jT слід.足〜сліди лш.; відбитки ніг;陈〜сліди минулого.
迹察 jlcha досліджувати, дізнаватися.
迹地 jfdi <林> вирубка.
迹象 jlxiang ознака.没有任何~ немає ніяких ознак;有好转的〜є ознаки поліпшення;周 Ш 连一点人烟的〜都没有навкруги не було навіть натяку на людське житло.
迹踪 jTz6ng слід.
暗Л.
Пд хихикати, реготати, сміятися.
哨咕 jlgu бурмотати, бурчати.
ПрПд jljl сміятися, хихикати.
咕哩狐啦 jlliguala бурмотати, невиразно вимовляти.
屐л.
MjT сандалі (на деревинній підошві).〜响 стукіт сандалів.
展子 jTzi сандалі на дерев'яній підошві.
剞jT.
奇1J jT кривий різець (для гравіювання).
奇1j Ш jljue 1) граверні інструменти; 2)
гравіювання, різьблення;工穷削劂 найтонше художнє різьблення.
笄л.
梵 ji 1) шпилька, застібка (для волосся); 2) скріплювати волосся (заколкою).
jlchen дитина, підліток, неповнолітній.
莽經 jlzhi < 动 > біпйлії {родина війових хробаків).
唧jT.
唧咕jT‘gu ->卩几咕jTgu.
唧唧jTj了〈象声> цвірчйти.蛾薛〜地叫цвірг^н цвірчить.
唧唧喳喳jljizhSzM <象声> 叽叽喳喳
jl-jizhazha.
卿浓 jl-nong шушукати прост” (шушукання розм.)\ шепотіти що (шепотіння, шепіт).
唧筒 j了t6ng〈机〉насос; помпа.
积jT.
积j了 1)->积累1).〜线збирати гроші;〜行防饥 створення хлібних запасів (запасатися зерном) на випадок неврожаю;桌子上〜了一 层灰 на столі стояла (на стіл осіла) пилюка; 池子里〜了许多水 у ставку зібралося багато води;墙头和屋顶上都〜了很厚的雪сніг лежав товстим шаром на стінах і дахах домів.
2)(长期积累下表的）давній; дбвгий.〜怨 давно нагромадилася ненависть; давня ворожнеча;〜郁 безвихідна туга; ~ 愤 накипіло в душі; накипіле обурення. 3) <医>
(消化不良症）нетравлення шлунку; об'їдатися.食〜страждйти нетравленням шлунку;这个孩子有〜了 у дитини нетравлення шлунку. 4) <数> 积数.
积弊 jtbi [закореніла] вада.革除〜 викорінювання зловживань і пороків;
ліквідація зловживань.
积弊 jibi набиратися вад.
积不相能 jT bu xiang neng не переносити (не терпіти) один одного; не миритися з ким-чим; як кішка із собакою.
积重 jlchong накопичувати, запасати; накопичувати багаті запаси.
积储jTchii —积存.
积存 jTciin зібратися (скупчення).〜许多货物
зібралося багато товарів; велике скупчення різних товарів.
积德 jlde робити добро.
积 Ш. jldu закоренілий злочинець; відчайдушний злодій.
积月巴 jTf^i збір добрив.
积分 jTf^n <数> інтегріп.〜方程 інтегральне рівняння;求〜інтегрувати.
积分法 jT侘пй〈数〉інтегрування; інтеграція.
积分学 jTf^nxud <数> інтегральне числення.
积谷仓 jTgiicang комора, житниця.
积货 jlhuo запас (товарів).
积极 jlji 1)(肯定的）активний (активність); позитивний книжк. (позитивність).〜因素 активний (позитивний) фактор; активний (позитивний) початок;起〜作用 грати активну (позитивну) роль;有〜意义 мати позитивне значення;作出〜贡献 внести позитивний вклад;产生〜的影响 уплинути; 提出〜的建议 висунути позитивну пропозицію;有其〜的一面 мати свою позитивну сторону;采取〜措施 вживати позитивних (радикальних) заходів. 2)(进取 的）активний (активність);(热情的） енергійний; ентузіазм.〜防御 <军> активна оборона;〜参力口 брйти активну участь у чому; з етнузіазмом узяти участь у чому;〜活动 активно (енергійно) діяти;〜响应 гаряче відгукнутися на що\ 〜宣传 активно пропагувати; ~ ^ ^ виявляти велику ініціативу;〜推动форсувети що;态度〜负责 的 активне і сумлінне віднбшення до чого;〜 分子 активіст; активістка; актив збірн.;党的 〜分子 партактив; партійний актив; активіст партії;社会主义建设〜分子активісти в будівництві соціалізму;小组的〜分子 активний член гуртка;〜要求参军 навперебій проситися в армію;〜支持被压迫 民族的革命斗争енергійно (активно) підтримувати революційну боротьбу пригноблених націй;他对社会工作很〜він активно ставитися до громадських справ.
积极化 jTjihua активізувати, активізація.
积极性 jfjix丨ng активність.政治〜політична активність;工作中的〜актіівність у роботі; 发挥中央和地方两个〜розгортати активність як у центрі, так і на місцях;正确估计群 众的〜правильно оцінювати активність народних мас;我们不应挫伤群众的〜ми не повинні прохолоджувати активність мас.
积久 jljiu з часом.〜成习 з часом стало (зробилося) звичкою;资料〜了就会多的з часом матеріалів стане (буде) більше.
积聚 jlju нагромадити м/о, чого (нагромадження); зібрати що, чого (скупчення); зібрати що (збір).〜力量 накопичувати (збирати) сили; І〜起来的钱存入银行 покласти накопичені заощадження (гроші) у банк.
积劳 jllao〈书〉перевтбма.〜成疾 занедужати від перевтоми.
积累 jTlSi 1)(逐渐聚集）накопичувати що, чого (накопичення).〜经验 накопичувати досвід; 〜资金 накопичувати кошти;〜知识 накопичувати знання. 2) <经> накопичення. 原始〜первісне накопичення;资 本〜 накопичення капіталу;公 ~ суспільний


345
фонд; 社会主义〜соціалістичне накопичення.
积木 jlrnu кубики мн.两畐丨J 〜дві коробки кубиків;搭〜складати кубики.
积年 jlnian <书> багаторічний; старожитній; давній.〜旧案 старожитня справа; справа, що вже тягнеться довгі роки; давні, тривалі справи (питання).
积气 jTqi 1) небо 2) <医> пневматоз.
积欠 jTqiAn 1)(累次欠下）неплатіж; несплата. ~ 税款 неплатіж (несплата) належних (давніх) податків. 2)(积累的亏欠）заборгованість, що нагромадилася.清理〜розрахуватися по старій заборгованості; погасити заборгованість, що накопилася.
І只弱 jlruo старезний, престарілий.
洋只少/Ж 多 ji shao cheng duo з малого нагромадиться велике; помалу пташка гніздо звиває; копійка карбованець береже (专指钱财).
І只书 jfshii збирати (колекціонувати) книжки.
积数 jTshCi добуток.
积水 jlshul стояча (застійна) вода; вода, що нагромадилася.排除沼地〜осушення боліт від стоячої води;排除雨后〜спустити воду, ЩО нагромадилася від дощу;放掉院子里的〜 відвести воду, що затопила двори.
积委 jlwei накопичувати; накопичення.
积习 jTxi закореніла (застаріла, укорінена) звичка.
积蓄 jlxu 1)(储蓄）зібрати що, (скупчення); нагромадити що，чого (нагромадження).〜革 命力量 накопичувати сили революції;他〜了 不少钱 він накопичив чимало грошей (заощаджень). 2)(储蓄的钱）заощадження лш.有些〜мйти деякі заощадження;毫无〜 немає ніяких заощаджень;耗尽〜(витратити) усі заощадження;用自己的〜买 купити на свої заощадження.
积雪 jfxuS (地面上的积雪）сніжний покрив; (ІІ! 上的常年积雪）завала снігу； вічний сніг;(灌 概用的积雪）снігсхзатримання.〜甚厚 покритися товстим шаром снігу; [дуже] сніжно.
洋只雪层 jTxu^ceng <气> сніжний покрив.
积压 jlya залежатися; зібратися (скупчення).〜 商品 затовйрення; затоваритися;〜材料和资 金 заморожування матеріалів і засобів;〜许 多尚未解决的问题накопичилася (зібралася) маса невирішених питань;仓库里〜了许多货 % на складі залежалася маса товарів; не можна, щоб ділові папери залежувалися (затримувалися);不能让公文〜下来 не можна, щоб папери лежали під сукном.
积雨 jlyu затяжний дощ.
积雨云 jlyiiyun〈气〉кущово-дощові хмари; кумуленімбус.
不只怨 jlyuan давня ненависть (злість, образа); глиббка образа; люта (пекуча) ненависть.
І只云 jlyun <气> кущові хмари; кумулюс.
积撥 jlzan <口> збирйти що\ (збирання). ~钱 збирати гроші;月巴 збирати гній.
不只Ш难返 ji zhong nan fan так укоренилося (таке закореніле), що важко піддається зміні (виправленню); звичне нелегко ламати; горбатого могила виправить.
积祖 jlzu спадковий, родовий; з покоління в покоління; зі сторіччя в сторіччя.
姬л.
姬jT 1)(旧时对妇女的美称)дама. 2)->姬妾. 姬蜂 jlfang <动> вфшник.
姬姜 jljiang 1) шляхетна дама; дівчина шляхетного роду; 2) красуня; гідна жінка.
姬妾 jlqie наложниця.
姬人 jlren наложниця.
基Л.
基 jT 1)基础.房〜фундймент будинку;路〜 підстава бруківки; полотнина (专指铁路路 基).2) <化> радикал.
基本jlbgn 1)(根本）оснбва. 2)(根本的） основний; корінний;(主要的）кардинальний книжк.; капітальний (капітальність); головний. 〜原因 основна (головна) причина;〜矛 盾 корінні (основні) суперечності;〜原理 основні полбження;〜保ііЕ основна гарантія; 〜态度 головний підхід;〜规料і основна (головна) закономірність;〜问题 корінне (кардинальне) питання;〜立场 основна позиція;〜观点 основний погляд; основна точка зору;〜法贝U основний закон:〜路线 основна лінія;〜方向 основний напрямок;〜 ЇГ тї основна ланка;〜:кардинальне (головне) джерелб;〜特征 головні (характерні) ознаки;〜建设 капітальне будівництво;〜条件 головні (основні) умови; ~ основна (головна) маса; ~ ^
основна (головна) задача; ~ 力量 основні (головні) сили;〜词汇 < 语 > основний словниковий фонд; 星表 < 天 > фундаментальний каталог [зірок]; ~化学工 业 основна хімічна промисловість;〜电荷
< 理 > елементарний заряд;〜粒子
< 理 > елементарна частка. 3)(起码的） елементарний; мінімум (мінімальний).〜人 权 елементарне право людини;〜生活保证 елементарна гарантія життя;〜知识 елементарні знання; початкові відомості; мінімум; ази мн.;农业〜知识 агромінімум агрономічний мінімум;〜核算单位 організація (одиниця) основного госпрозрахунку.
4)(大体上）в основному; здебільшого; по більшій частині.计戈1J 已〜完成 план в основному виконаний;收支~平衡 здебільшого (в основному) уже збалансовані прибутки і витрати.
基本点、jibSndian основний пункт; кардинальний момент.
基本法 jlb^nfa основний закон.
基本功 jTbengong ази (абетка, основи)
、майстерності.学习夕卜语的〜ази (абетка, основи) у вивченні іноземних мов;演员的〜 ази (абетка, основи) майстерності в театральному мистецтві;军事技术〜ази (абетка, основи) бойової майстерності;苦练 〜завзято підвищувати свою майстерність; 演员们应当为革命练好〜в ім*я революції артисти повинні опанувати основні прийоми виконання (основи майстерності).
基本金 jtbSnjTn основний капітал; фонд.
基本上 jlbSn-shang 1)(主要地）головним чином; здебільшого.我们〜搞农业 ми займаємося головним чином (в основному) землеробством. 2)(大体上）в основному; у цілому.他的意见〜是对的йогб зауваження в
основному (у загальному) правильні;好的或 者〜好的作品 гйрні чи в основному гарні здобутки.
й 层 jlceng низовий (низи лш.)； нижчий; первинний.〜组会只 низова (нижча, первинна) організація;〜$位 нижчий орган; первинна (низова) одиниця;〜代表 представники з низових органів;〜干部 працівники низової організації;〜党委会 первинний комітет партії;連立〜行政机构створити низові адміністративні органи;深入〜спуститися (заглибитися) у низи.
基础jTchii 1)(速筑物的根脚）фундймент; підстава.石头〜кам’яний фундамент; кам’яна підстава. 2)(根本）оснбва; фундамент; база; підвалини лш.; початок.物 质〜матеріальна база;思、想〜ідбйна основа; 道德〜морйльні підвалини;社会〜суспільні підвалини;经济〜економічна основа (база); 社会主义经济〜соціалістичний базис;莫定〜 закласти (покласти, підвести) фундамент (основу);建立牢固的群众〜створйти міцну масову основу;动摇资本主义的〜похитнути ґрунт під ногами капіталізму; розхитати підвалини капіталізму;作为〜прийняти що за основу; лежати (бути) в основі; лягти в основу;〜的〜оснбва основ;提供理论〜 підвести під що теоретичну базу 力卩强在马歹(J 主义〜上的党内团结кріпити згуртованість усередині партії на основі марксизму-ленінізму; 以和平共处的五项原则为〜на базі п'яти принципів мирного співіснування; X 人阶级领导的：以工农联盟为〜的无产阶级专 政 диктатура пролетаріату, керована робітничим класом і заснована на союзі робітників і селян;农业是我国国昂经济的〜 сільське господарство є основою народного господарства країни. 3) <哲> бйзис.解决上 层建Ії和〜之间的矛盾вирішити суперечності між надбудовою і баазисом. 4) ―基本 3).〜知识 основні (елементарні) знання;〜教育 елементарне утворення;〜工 业 основна (сировинна) промисловість;代谢 <生理> основний (стандартний) обмін.
基础课 jTchtik3 < 教 > початкбві (базові) дисципліни; початковий (базовий) курс.俄 语〜біювий курс російської мови.
基地jldi база.军事〜військбва база;重工业〜 база важкбї промисловості; 原料〜 сировинна база;学ZL〜база для навчання в області промисловості;逆立〜створіїти бази; 把…作为〜базувйти що на чому;〜医院 базовий шпиталь.
基 /吳 jldian 1)(中;已、）опорний пункт; опорна точка.以集镇为〜发展手工业зробити села опорними пунктами (точками) розвитку кустарної промисловості;我们的方针要放 在什么〜上？ на якій основі повинен будуватися наш курс?放在自己力量的〜上， 叫做自力更生 на основі своїх сил - це означає, що потрібно спиратися на свої власні сили. 2)(起点、)вихідна точка (позиція); вихідне полбження.解决问题的〜 вихідна точка для рішення питання; вихідна позиція щодо вирішення питання.
雄调 jldiao 1) <音> основна тональність; лейтмотив,交响乐的^ лейтмотив (основна тональність) симфонії. 2)(主要精神） лейтмотив; (основна) ідея (думка); головний


346
(основний) мотив,作丨治的〜лейтмотив прибутку;〜还好的作品 в основному гарний прибуток.
基好 іїсій<ж> Христос.
莲抒教 jldujiao <宗> християнство; християнська релігія.
恶料教徒 jTdQjmotii християнин; християнка.
基尔特〈经，史> гільдія.
基肥 jTfSi <农> основні дббриво.
基干 jlgan 1) <植> штаб. 2)(背干）основа; опора; основні кадри, кадровий-民兵 народний ополченець.
基价 jTjm базисна ціна.
基金 jTjfn фонд;(特种基金）капітал; засоби мн. 储备〜запасний фонд;福利〜фонд на поліпшення побуту;〜教育 фонд на освіту; 固定〜основний фонд; запасний капітал;連 设〜капітіп; (фонд) для будівництва;企业的 周转〜оборбтний капітал підприємства;国际 货币〜міжнародний валютний фонд.
基坑 jlk€ng котлован [фундамент].
基马尔主义 jTm5’SrzhCiyi кемалізм. 基年 jTni^n <统> бй:зисний рік.
基期 jfqf <统> б^исний період.
基石 jlshi оснбва; наріжний камінь чого.奠定 革命亊业的〜закМсти основу (наріжний камінь) революційної справи.
基数 jlshu 1) <数> підстава; основне число; базисні цифри.对数的〜підстава системи логарифмів. 2) <Ш> базисна величина.
ШШЩ jlshuci кількісний числівник.
基线 j了хійп 1) <统> базисна лінія. 2) <测> бйзис; базисна лінія.辅助〜допоміжний базис;〜狈!J 量 базисний вимір.
基线尺 ЛхійпсМ <测> дріт.
jlyan <ШШ> материкова (підстилаюча) порбда; бедрок.
基业 jlye оснбва; фундамент; початок.仓1J 立〜 покласти початок чому; закласти (покласти, підвести) фундамент (основу).
签因jTyTn〈生物> ген.多位〜аллбль ж.; аллсломорф.
基音 jlyln <理> основний тон.
基于 jlyu по чому; ґрунтуватися чим; на підставі чого; на основі чого; на ґрунті чого. 〜入* Ж Ф $ ґрунтуватися на величезній кількості фактів; на підставі величезної кількості фактів.
基质 jfzhi 1) <哲> субстрйт. 2)〈生物 > субстрйт; строма.
签准 jTzhfin критерій.
基唯舰 jTzhdnji^n корабель-зрівнювач ч.
基准线 jfzhiinxian〈测，淘，军> створ.
基座 jlzuo оснбва, фундамент.
绩л.
绩 ji сукати що (сукання).〜麻 сукати конопляні нитки.
绩纺 jlfang прясти.
绩用 jlyong ефект, дія, користь.
犄
л.
犄角 jljiao <口> 1)(梭角）кут.泉子〜кут стблу. 2) (仿落）кут. f}}子〜кут кімнати.
犄用 j了.jiao <口> (免）ріг.鹿〜олбнячі роги.
另见qT.
期 jl круглий період часу (сторіччя, рік, доба).
期年 jTnian цілий рік, річний.
期曰 jTri день жалоби.
赏л.
贵 jT 1) давйти，дарувати; 2) передавати, доставляти; 3) брати з собою, мати при собі;
4) 	виношувати, плекати.
赍操 jTcSo виношувати, плекати (мрію); мріяти.
赍持 jTchi мати при собі, брати з собою.
贵捧 jlpeng підносити.
缉jT另见qL
缉办 jTban арештувати та передати до суду.
ЩШ jlbu арештувати кого (арешт); затримання (піймати кого).〜凶手 затримання убивці;〜 归案 заарештувати і зрадити суду.
缉访 jlfang розшукувати, розшук.
缉获 jThuo піймати кого арештувати кого (арешт).〜要牙巳 пійманий (арештований) важливий злочинець.
缉拿jTnd —缉捕.
缉拿 jlna схопити, арештувати.
缉私 jTsT затримати контрабанду.
缉私队 jlsldui загін по боротьбі з контрабандою.
jTxT блиск, блискучий; славний.
Ш --
J1. 、
Ш jl 1) момент, короткий проміжок часу; 2) сприятливий момент, зручний випадок; 3) криза, лихо, небезпека; 4) зародок, самий початок; 5) правило, спосіб, метод; 6) спокійний, м’який, спокійно; 7) орієнтуватися на...;〜利 орієнтуватися на вигоди.
ШШ jlshi дрібниці, незначна справа.
幾9匕 jlzhao ознака, передвістя.
nr^r
畸变 <理> дисторсія.
畸零 jTHng—奇零 jTling.
畸轻畸重 jl qlngjl zhong вдатися до крайнощів; вдатися до однієї, то до іншої крайністі; допустити перегин [у ту чи іншу сторону].
畸胎 jltai потвора; потворність.
崎态 jltai аномалія, неправильний розвиток.
畸形jTxing 1) <医> (发育不正常）каліцтво (потворність); гетероморфоз; аномалія; гра природи.身体〜фізйчні каліцтва;〜矫正术
< 	S > ортопедія. 2)(发展不正常） анормальність (анормальний); аномалія (аномальний); потворність (виродливий).资本 主义国家经济& ~发展анормальний економічний розвиток у капіталістичних країнах.
jlxingxue <^> тератологія.
•畸足 jlzu клишоногість.
挤л.
挤jf <书> піднятися; стати.使中国科学〜于世 界先进科学之列щоб наука в Китаї стала (піднялася) на рівень передової науки світу; підняти науку в Китаї до світового рівня, jlpan видратися.
Mr
其』ї.
其 jT 1)(簸其）совок. 2)(算形指纹）незамкнуті візерункові лінії на подушечках пальців.
Ш f-J jibei бути повернутим спиною до...; відвертатися від...
其斗 jTddu <技> скрип.
裔л.
商 jl <书> приправа з дрібно нарізаного імбиру (часнику, цибулі).
產粉j浪п <书> порошбк，使化为〜розтерти на порошок кого.
躁j 了.
跋跟 jlju сидіти (на землі) з широко розсунутими підігнутими ногами.
另见q了.
稽 jl —> 稽查.有案可〜є в чому розібратися; необхідна інформація є у справі.
Ш 察 jlcha 1) розслідувати; обстежувати; контролювати; 2) інспекція, розслідування.
稽查 jTchd 1)(检查)мошрогаовати кого-що (кошроль */.)； ретізувагш кого-що (ретізія). 2) —»•稽查员.
稽查处 jTcMchCi контроль ч.
稽查员 j了chdyudn контролер; доглядач;(铁路上 的稽查员）ревізор.
稽固 jlgu 1) затримуватися; гаятися; 2) затримувати на місці; зупиняти [напр. ворога).
稽核 jihe контролювати що (контроль ч.).〜报表 контроль над звітністю;〜委员会 контрольна комісія.
稽核员 jlheyuan контролер; контролерка.
稽考 jlkao < 书 > довідуватися (дбвідка); навести довідку про що.
稽留 jlliu〈书〉затриматися; зупинитися (зупинка).〜数曰 затриматися (зупинитися) на кілька днів.
稽留热 jiliiird < 医 > постійна лихоманка, околиці столиці.
jlliusu6 місце попереднього ув'язнення.
綺л.
М jl один, єдиний, непарний.
шЬ jljiao кут.
幾Л.
泼辅 jTfQ <书> окблиці столиці.
識甸 jldian〈史〉столична ббласть.
激jL
激jT 1)(波涛上涌）підніматися.波浪冲在礁石 上，〜起两三米高хвилі вдаряються об стрімчаки і піднімаються на висоту на два-три метри. 2)(因受冷水刺激而得病） застудитися (застуда).他被雨水〜卷了 він весь промок від дощу і дуже застудився. 3) (使冲动）підбити кого на що, розм. (підбадьорювання).劝将不如〜将 умовляння не таке результативне (дієве), як підбадьорювання; підбадьорювання дає кращий результат, ніж умовляння (порада);不管大家 怎样拿话〜他，他都不干усіляко підбивали його, а він не погоджувався. 4)—> 激动 1). ~ 于义愤 з почуття справедливості; обурений несправедливістю. 5)(急居lj) різкий (різкість); крутий; крайній.〜浪 круті висбкі хвилі; вали мн.


347
激昂 jT'ang збуджений (порушення); темпераментний (темпераментність); екзальтований (екзальтація).〜的演说 темпераментна (збуджена, патетична, екзальтована) мова; ‘防绪〜збуджений стан; піднятий настрій;态 Язбуджений (екзальтований) вигляд; і吾气 〜говорити зворушено (збудженим голосом, збудженим тоном); юрба [була] сильно зворушена;群十行〜юрба прийшла в ажіотаж.
激昂蚀慨jfang kangkai —慷慨激昂kangkai jT’dng.
激变 jTbian катаклізм; стрімкі зміни; круто перемінитися; крутий поворот.社会生活的〜 соціальні катаклізми;国际形势发生了〜 міжнарбдна обстановка круто змінилася.
激磁 jlci <电> магнітне порушення.
激楚 jTchfi голосний та сумний {про звуки).
激荡 jldang клекотати (клекіт, клекотіння); вирувати.海水〜мбре клекотіло (вирувало); 心潮〜у кому все клекотіло (вирувало); серце хвилювалося; серце не могло заспокоїтися.
激动 jTd6ng 1)(感情冲动）хвилюватися (хвилювання, схвильований); збудитися.〜的人 群 схвильована юрба;〜的泪 7ІС схвильовані сльози;〜地说 говорити схвильовано (схвильованим голосом);〜得直流?目 сльбзи в кого так і потекли від хвилювання; 情〜з [щиросердечним] хвилюванням (трепетом); 易于〜емоційний;他的情绪很〜він був сильно схвильований (збуджений); він прийшов у сильне хвилювання (зворушення);他〜得不知如何是好він у хвилюванні не знаходив собі місця; він так хвилювався, що не знаходив собі місця. 2) (使感情冲动）хвилювйти кого-що (хвилювання); збудити кого-що; запалити кого-що.〜人 4、дійти до серця； брати за душу (за серце);〜人心的演说 запальна (патетична) промова;〜人心的消息 хвилююча звістка;〜人心的景象 хвилююче видовище.
激发 1)(使个发）будити кого-що підняти кого-що; надихнути кого-що (наснага).〜革 命精神 підняти революційний дух;〜斗志 надихнути (запалити) бойову волю;〜广大劳 动人民的І命积极性f与创造性ПІДНЇІТИ (надихнути, розбудити) революційну активність і творчу ініціативу ширбких мас трудового народу. 2) < 理 > зворушення; хвилювання. "
激动剂 jTddngji <医> активйтор.
激忿 jlfen гніватися, обурюватися.
激奇 jlfen надихатися (наснага).
激愤 jlfen обурюватися (збурювання); обурений несправедливістю.战士们讲清〜，斗 志品扬 усі бійці сповнилися гнівом і горіли бажанням ринутися в бій з ворогом.
激光 jTgi^ng < 理 > лйзер.〜设备 леєрна установка;〜发士器 лазерний генератор.
激光器 jlguangqi лазер.半导体〜напівпро- відниковий лазер.
激化 jThua загостритися (загострення).资本主 义国家之间斗争日益〜стйла усе більше загострюватися боротьба між капіталістичними країнами;当代世界各种恶本矛盾 都在〜збільшилися всі основні суперечності сучасного світу.
Ш 将 jljiang навмисно роздратовувати
запереченнями; дражнити.
激将法 jljiangfa діяти шляхом підбадьорювання.
激进 jTj'in радикальний.〜行为 радикалам;〜思 想 радикалізм;〜政策 радикальна політика;〜 分子радикал;〜的民主主义者радикальний демократ.
激进派 jljinpai радикали мн.
激浪 j了l》ng прибій.
激励 j了li 1) <书> (激发鼓励)надихнути кого-що на що\ (наснага); окрилити кого-що.〜士气 підняти війська;革і先辈的大无畏精神〜着 我们勇往直前 безстрашність революціонерів старшого покоління надихає нас на сміливе просування вперед. 2) <电> зворушення.〜电流 струм зворушення.
激励器jTHq丨 <电> 36細ник.
激烈 jllie бурхливий; запеклий (запеклість); жорстбкий (жорстокість); гбстрий.〜的斗争 запекла (жорстбка) боротьба;〜的竞争 запекле (гостре, бурхливе) суперництво;〜的 篮球费 гостра (жарка) сутичка з баскетболу; 〜的争论 гаряча суперечка; запеклі дебати; гбстра полеміка;〜$ 胃 рішучі (крайні) заходи;言词〜різкі (жорстокі) слова;在阶级 斗争异常〜的重要时刻у відповідальний момент крайнього загострення класової боротьби;斗争越来越〜боротьбй набирає усе запеклішого (гострішого) характеру; № 的心〜地跳动起了 сбрце в нього схвильовано забилося;整个世界在〜地动荡着увбсь світ переживає величезні потрясіння.
激流 jTliii 1)(端急的水流）бистрина; бистрінь; стрімкий (бурхливий) потік.滚滚的〜冲击着 陆峭的河备 стрімкий (бурхливий) потік ударяється в крутий берег. 2)(迅速的变动） вир,投身于时代的〜кинутись у вир подій， 人民革命的〜猛烈地冲击着反动派р腐朽统 治 бурхливі потоки нарбдної революції люто розмивають підвалини прогнилого панування реакціонерів.
激酶 jTm6i <生理> киназа.
激怒 jlnu розсердити кого, розлютити роздратувати кого (роздратування); вивести із себе кого;(使大怒）розлютити кого.
激起 jlqi викликати що\ збудити що\ підбурити кого-що; штовхати кого на що\ розпалити що. 〜好奇心 підбурити (викликати, збудити, розпалити) цікавість; заінтригувати кого,〜 食欲 збудити (викликати) апетит;〜同情 викликати симпатії;〜群众的无比愤慨 несказанно обурити народні маси; 命斗 争的新高涨 викликати новий підйом революційної боротьби.
激切jlqie <书> різкий (різкість).言辞过于〜 сказано (сказали) занадто різко.
激情 jTqfng пафос; афект.革命的〜 революційний пафос;社会主义建设的〜 пафос соціалістичного будівництва.
激乳素jTirtsCi <生理> 叩олакти'н. 激赏 jTshang < 书 > захбплюватися (замилування). 激射药 jfshdySo <军> метальний заряд.
激丝 jlsi ткати (плести) павутиння.
激素 jTsCi〈生理> гормбн.性〜статевий гормон; 促贤上腺皮质〜адренокортикотрбпний
гормон;促甲状月泉〜тиреотрбпний гормон; ~ 疗法 гормонотерапія.
激越 jlyue збуджений; палкий (палкість).
激培 jlzeng стрімко зрости; різко збільшитися. 销路〜стрімко (різке) зріс (збільшився) попит; стрімкий (бурхливе) зростання попиту;购买力〜купівельна спроможність стрімко зростає.
激战 jlzhan запеклий (жорстбкий) бій; жарка сутичка; жаркий бій.发生了一场〜відбувся запеклий (жорстбкий) бій;这场〜以敌人全 部被歼而告终 цей запеклий бій скінчився знищенням усіх ворогів.
激涨 jlzhang різко підніматися.海潮〜приплив різко піднімається (підвищується);在资本 主义国家物价〜ціни різко підвищуються у капіталістичних країнах.
激池扬清 jT zhuo yang qing критикувати погане і заохбчувати гарне; насаджувати добро і знищувати зло.
墼jT.
Ш jT необпалена цегла; необпалена черепиця.
羁
Я
羁jT <书> 1)(马笼头）无〜之马кінь без вуздй.
2) 	зв'язуватися чим; обтяжуватися чим.〜于 俗事 обтяжений (зв'язаний) життєвими дріб’язками; загрузнути в дріб’язках життя.
羁绅 jiban <书> пута мн.; окови мн.; ярмо; ланцюги мн.摆脱~ скікнути ярмо; порвати пута (окови, ланцюги); зірвати ланцюги; звільнитися від ярма (від пута).
羁宦 jlhuan служити далеко на чужині,
羁留jUiii 1)(在外地停留）затриматися.在沪〜 数月之久 пробути (затриматися на) кілька місяців у Шанхаї. 2) —►羁押.
羁旅 jHii <书> [дбвго] жити на чужині.
羁縻 jTmi <书> заманііти кого-що (заманювання). 推行〜政策 провбдити політику морквини (заманювання).
羁束 jlshu зв’язувати, обмежувати, стримувати.
羁押 jlya <书> тримати кого під арештом (під вартою).〜罪各Е тримати злочинців під арештом (під вартою);在拘留所被〜三个月 три місяці перебувати (бути) під арештом у будинку попереднього увязнення.
壶л.
寵 jT кришити, дрібнити, jljl мокрий наскрізь, jlyan рослинна "їжа; пісний стіл.
薛
Wji.
羁孤 jTgii самотній мандрівник.
羁栖 jlqi залишатися (жити) на чужині.
及ji.
及1 ji 1)(达到):力所能〜у міру можливості;目 力所〜охопити поглядом; куди доходить погляд; куди дістає око; наскільки сягає око; 4也出国将〜十载 незабаром буде десять років, як він виїхав за кордон 2)(比):在劳动方面我 不〜他，还要向他好好学习у ставленні до праці я далекий від нього (я куди гірше його), мені треба ще гарненько вчитися в нього.
及2 j丨（和）і; так; а також, "t耍问题〜次耍问题


348
основні і другорядні питання.
及第花 jfdihu5 квіти абрикоса, абрикос.
及格 jigd задовільно,考试〜витримати (скласти) іспит;〜分数 задовільна оцінка;不 ~ незадовільно.
及后 jihou потім, пізніше，згодом.
及{5令 jiling досягти віку; роки вийшли кому, кого; шкільний вік (子旨人学年 15令)；призовний вік (指服兵役年і令).〜和不〜儿童діти шкільного і дошкільного віку.
及门 jimen 1) учень, послідовник; 2) вчитися у...; стати чиїмсь учнем.
及时 jishi вчасно; вчасно; до речі; якраз розм.〜 的措施 своєчасний захід;〜纠 іЕІ昔误 виправити помилки вчасно;这雨对庄稼很〜це своєчасні для врожаю дощі; для врожаю дощі ці якраз (дуже до речі, саме, вчасно);援 兵〜赶至!J 了 вчасно прийшло підкріплення; міра несвоєчасна;这一措施不〜зіхід цей не вчасний (недоречний).
及时今亍乐 jishi xingle веселитися (розважатися), поки є можливість; веселися, поки веселиться.
及于 jiyu досягати (чогось); прибувати в...
及早jizSo раніше;(预先）завчАсно.必须〜做好 准备 необхідно завчасно (раніше) підготуватися (бути готовим);既有问题，就该〜 解决 якщо є питання, так потрібно їх вирішити раніше;〜回头，痛改前非 вчасно виправити помилки і нікбли більше їх не повтбрювати;只有〜行动，才能截断敌人的 后路 тільки завчасні дії зможуть відрізати ворогу зворотний шлях.
及至 jizhi тільки до чого; аж до чого; коли.〜敌 人赶到，$击队己经无影无踪了 колії вороги прийшли, партизани вже зникли (сховалися) без сліду;〜清晨，同志们才从水库回来 тільки рано-вранці товариші повернулися з водоймища;〜傍晚，工作仍未完成 працювали аж до вечора, але роббта все-таки не була закінчена.
仮j丨.
{S Ш. jiji фальшивий, хибний, оманливий, нещирий.
汲
ji.
汲 ji (提）піднімати що;(舀）черпйти що (черпання);(抽）качати м/о 用桶〜水 черпати воду цебром;^井水 принести небагато води з колодязя;〜水去 піти по воду;用卿筒〜 原油 качати нафту насосом.
汲出 jichii (抽出）викачати що (викачка);(舀出） вичерпати що.
汲干 jigan (抽干）викачати що насухо; (S 于） вичерпати що повністю.
汲汲 jiji прагнути.不〜于成名 не прагнути (не намагатися) бути відомим; не гнатися за ім’ям (за кар’єрою).
汲汲忙忙 jijimangmang спішно, квапливо; квапливий.
汲酒 jijiu наливати вино.
汲满 jim3n (抽满）накачати що (накачування); (舀满）начерпати що, чого.
汲取 jiqft 1)汲.2)(吸取）черпйти що (черпання).〜失口ІЯ черпати знання; ІІІІІЛЙШ 马列的书，读毛主席的书，&中〜无穷的力 量 він займався серйозним вивченням творів
Маркса, Енгельса, Леніна і Сталіна, творів Голови Мао Цзедуна, черпаючи з них невичерпні сили.
汲水机 jfshiHjr водяний насос, помпа.
汲弓I jiyTn <书> висувати кого (висування); дати хід кому, розм.; вивести в люди кого,〜后进 вивести мблодь у люди; дати хід молодому поколінню; висувати майбутнє покоління.
吉ji.
吉便 jibmn як Вам завгодно.
吉卜赛人 jibusairen циган (циганський); циганка.
吉丁 虫 jidlngch6ng <动> златка.
吉尔吉斯 ji erjisl киргизи; киргизький.
吉柬 jijian письмове поздоровлення; вітальна картка.
吉利 jili щастя (щасливий); талан (щасливий) 四个〜на щастя; для (заради) щастя;不〜не до добра; не щастити кому; невдача; немає талану.
jimoxue (шкіряні) чоботи.
吉普车 jipuche джип.
吉期 jipT день весілля.
吉庆 jkfmg благоденство; благополуччя.
吉人 jiren 1) гарна (добра) людина; 2) щасливчик, обранець долі.
吉曰 jiri щасливий день.
吉他 jit5 <音> гітара.弹〜грйти на гітарі.
吉闻 jiwen гарні, щасливі новини.
吉祥 jixMng щастя.〜之兆 щаслива ознака;说〜 话 побажати щастя; побажання щастя;〜如意 щастя і благополуччя.
吉凶 jixiong добро і зло; удача і невдача; щастя і нещастя (лихо).〜未卜 в^жко сказати, на щастя це чи до лиха; невідомо, щасливо це скінчиться чи ні; невідомо, чим усе скінчиться.
吉言 jiyan добре слово, гарні побажання.
吉月 jiyu合 1) молодик; 2) щасливий (вдалий) місяць.
吉兆 jizhao щаслива (добра, гарна) ознака (знамення); щаслива (добра, гарна) прикмета.这不是〜це не до добра.
发ji.
ЖЖ jiji <书> небезпечний (небезпека), ~可危 піддаватися небезпеці; перебувати (бути) у найнебезпечнішому становищі; перебувати під загрозою;〜可危的反动政权урйзлива реакційна влйда;反动政权〜可危 реакційна влада вже перебуває під загрозою і висить на волосині; положенню американського долара загрожує найбільша небезпека;美元 地位〜可危 полбження американського долара стало загрозливим (надзвичайно небезпечним);〜不可终曰 висіти (триматися) на волосині.
jijikewei надзвичайно небезпечний; бути на краю загибелі.
级ji.
级 ji 1)(等级）розряд; ступінь ч.; класність.低~ 发展阶段нижчий ступінь розвитку;上〜党委 вищий партійний комітет; партійний комітет, що стоїть на ступінь вище;减少上下〜的层次 зробити скорочення (зменшення) східців між вищими і нижчими інстанціями;各〜党
委 партійні комітети всіх ступенів;各〜领导 班子 керівні групи всіх інстанцій;各〜货品 товари всіх сортів; — 〜宝石 дорогоцінні камені першого класу (найвищої якості);—〜 крейсер першого рангу (класу);——〜 运动员 <体> спортсмен першого розряду; 一 〜工程师 інженер першого ступеня;四〜工 робітник четвертого розряду;六〜风<气> вітер у шість балів;第乂V〜工资 зарплатня по восьмому розряду;人民公社生产资料三〜所 W Ш триступенева система власності на засоби виробництва в народній комуні;部长 〜代表团делегація в ранзі міністра;大使〜会 谈 переговори на рівні послів. 2)(中小学校 年级）клас;(高等学校年级）курс. 3)(台阶的 层次）приступка; приступець; сходинка;(房 屋的层次）поверх.三〜G台阶трисхідчістий ґанок;七〜宝塔 семиповерхова пагода; 二〜火 箭 двоступінчаста ракета;拾〜而上 піднятися по сходах.
级别 jibi6 —级 1).干部的〜розріди кадрових працівників;进行任何〜的谈判вбсти переговори на будь-якому рівні.
级 差 jicha 1) ранг, ступінь; 2) диференційований.
级联 jilidn <理> каскад.
级任 jirSn〈教> клйсний наставник.
级数 jishCi < 数 > ряд; прогресія.等差〜 арифметична прогресія; арифметичний ряд; 无穷〜нескінченнй ряд; нескінченний прогресія.
级长 jizhSng староста класу (курсу).
级制 jizhi ступінь, ранг.
极ji.
极j丨1)(顶点）крайність (крайній).无耻之〜 крайня безсоромність;可恶之〜більш ніж обурливо;无赖之〜межа нахабності;〜而言 之 у крайньому випадку. 2)(两极）полюс.南 ：!匕两〜Південний і Північний полюси 正〜 позитивний полюс;负〜негативний полюс; 磁〜магнітний полюс;电〜електричний полюс. 3)(尽):〜目四望 окинути поглядом; ~ 一时之盛 пбвний розквіт; у пбвному розквіті; 〜尽і巫蔑之能事 перевищувати всіх у наклепі; 〜尽奢侈之能事шал如а розкіш. 4)(最）дуже: украй; надзвичайно; дуже; пре-; ультра-;〜大 的财富 величезне (казкове) багатство;〜大的 烦恼 велика (велика) неприємність;〜大的愿 望 (дуже) велике бажання, величезне (превелике) бажання;〜大的打击 найсиль- ніший удар,〜大的愤慨 крййнє збурювання; 大地鼓舞了世界人民的І命斗志значнбю мірою підняти революційну бойову волю народів усього світу;〜大的必要性和迫切性 крайня необхідність і насущність;〜小的 дуже (украй) незначний; зовсім маленький; найменший;〜小的损失 найменший збиток; 〜好的天气 прекрасна (чудова, чудесна) погода;〜好的同志 чудовий (відмінний, чудовий] товариш;十青绪〜好 відмінний (прекрасний) настрій他的记忆力〜好у нього чудова пам'ять;〜不愉快的亊愔 пре- неприємний (украй неприємний] випадок;〜 不友好的态度 виняткбво недружнє ставлення;〜坏的天气огидна погода;〜坏的 地方 згубне (огидне) місце;〜"左"思潮 "ультраліві” ідейні погляди;〜为可疑


349
надзвичайно підозріло; одиниці л///.;〜少数 人 окремі [особи]; деякі;〜少往来 дуже (збвсім) рідко зустрічатися;好〜啦 прекрасно! надзвичайно! відмінно! чудово! прямо (прбсто, що за) принадність!他小捉琴拉得 好〜啦! він чудово грає на скрипці;取愔多〜 了 д0ке багато справ (роббти); роббти по горло;人多〜了 мйса (безліч) народу; народу було сила-силенна;坏〜了 украй погано; геть погано;有趣〜了 надзвичайно (страшно) цікаво! як цікаво! жах як цікаво!女子@〜了 надзвичайно смачно! як смачно! пальчики оближеш (оближете);好看〜了 надзвичайно красиво! як [це] красиво! жах як красиво! що за краса!无聊〜了 смертельна (жахлива) нудьга; смертельно нудно! сили немає, як нудно! мухи дохнуть!困〜了 смертбльно хочеться спати.
极板 jiban пластина.蓄电池〜акумуляторна пластина;阳〜позитивна пластина;阴〜 негативна пластина.
极半径 jibAnjing〈天〉радіус полюса.
极大值 jfdazhi〈数> максимальне значення; максимум.
极地 jicTi <地理> пблюс; полярні країни.〜探险 полярна експедиція;〜勘察站 полярна станція;〜气fl旲 полярний клімат.-
极点 jkliSn 1)(顶点）крайня точка; межа; верх; вершина,达到〜до [крайньої] межі; до [останньої] крайності; до крапки;坏至ij~ геть погано;神经紧张到〜нбрви були напружені ДО межі (до крайності);直是І鄙无 от уже справді верх підлості і безсоромності; 听了英雄的故事，我们感动到了〜почавши про подвиги героїв, ми були зворушені до глибини душі; подвиги героїв нас украй (сильно) зворушили. 2)〈技> полюс; вища (кульмінаційна) точка.
极顶 jidlng вершина.山的〜вершина (самий верх) гори.
极度 jidu 1)(程度极深）вищий ступінь; найвищою мірою; крайній (крайність); граничний (граничність),〜危急 украй небезпечний; крайня небезпека; найвищою мірою небезпечно;〜兴奋 бути в крайньому (сильному) зворушенні; украй (сильно) збуджена;〜疲劳 гранична втома; сильно розморитися; бути виснаженим;〜紧张地工 作着 працювати з граничною напругою всіх сил;会议气氣〜紧张укрйй напружена атмосфера зборів; на зборах панує вкрай напружена атмосфера. 2)—> 极点 1).
极端 jiduan 1) (Трі й) крайність (крайній); полюс.从一个〜转到另一个〜переходити від однієї крайності до іншої;走到〜впасти в крайність; дійти до крайності; вдатися до крайності;爷У#〜入 людина крайніх переконань; екстремістська лінія; Щ.
见过于〜пбгляди ці страждають на крайність; надмірна крайність поглядів;这是两个完全 相反的〜це два збвсім протилежних полюси.
2)(极其）украй (крайній); ультра-; архі-.〜危 险 украй небезпечно;〜украй (надзвичайно) обережний; архіобережний;〜愚 Ш верх дурості; украй дурний;〜诡诈 украй хитрий;〜无耻 без докорів сумління;〜秘密 у винятковій (надзвичайній, глибокій) таємниці; 〜需要 вкрай потребувати; крайня по¬
треба; екстреність;〜重要的问题 вкрай важливе питання;〜{jl Ш найбільша ненависть до когб-небудь; люто ненавидіти кого-що;〜错误的意见 украй помилкова думка;〜1Ш、明 винятково (надзвичайно) розумний; 〜反动 крайня реакційність; ультра- реакційність;〜反动的家伙 ультрареакціонер; 从理论上纟产除〜民主化的根奋ліквідувати корені ультрадемократизму, показавши його теоретичну неспроможність;〜个人主 X крайній індивідуалізм;〜个人主义AS、想 ультраіндивідуалістична ідеологія;〜个人主 义者 крайній індивідуаліст.
极端主义 jiduSnzhtiyl екстремізм. ~ 的倾向 екстремістська тенденція;表现出〜的立场 виявити крайність у позиції.
极锋 jifBng〈天〉полярний фронт.
ІЙЖ jiguan <^>полярна шапка.
极光 jigu5ng <天> полярне сяйво.
极化 jihua〈理〉поляризація (поляризувати що). 离子〜ібнна поляризація; ~ поляризоване реле.
极乐鸟 jilSniSo <动> райський птах.
极乐世界 jile shijie рай; едем; райський куток.
极力 jili усіляко; з усіх сил; усіма силами.〜吹 Ш на всі лади рекламувати що;〜设法 усіляко (з усіх сил, усіма силами) намагатися; вжити всіх заходів, які тільки можливі;〜反 对 усіма силами виступати проти кого-чого; 〜恐恿 усіляко підбурювати до чого.
极量 jiliang максимальна дбза.
极目 jim(i < 药 > напружувати зір.〜远眺 окинути поглядом далечінь; вдивлятися в далечінь.
极年jinian <天> полярний рік.国际地球〜 міжнародний полярний рік.
极品 jipln〈书〉найкраща (найвища) якість; найкращий (найвищий) за якостю.
极谱】ірй <化> полярограма.
极谱仪 jiptiy 丨 <化> полярбграф.
极其jiqi —极端2);极度1).作了〜重要的讲话 виступити з винятково важливою промовою; 〜亲切的谈话виняткбво тепла бесіда;留下〜 深刻的印象 залишити надзвичайно (саме) глибоке враження в кому;生活〜贫困 жити в крайній нужді;材料〜缺乏 гостра нестача матеріалів;在〜为难的情况下в крайності; у крайньому (гіршому) випадку;对人〜重视 високо цінувати людей; дуже уважно ставитися до людей;陷 А〜难堪 境地 потрапити в найдурніше (украй несприятливе) становище;双方〜满意地指出 обидві сторони з великим (повним) задоволенням відзначають, що...;问题〜尖 锐地提 了出來 у всій гостроті (із усією гостротою) постало (постає) питання;会谈 在〜亲切6好的气氛中进行ббсіда йде у виняткбво сердечній і дружній атмосфері (обстановці).
极圈 jiqu5n〈地理> полярне коло.
极权 jiquan тоталітарний (тоталітарність).〜制 度 тоталітарний режим;〜国家 тоталітарна держава.
极权主义 jiquanzhtiyi тоталітаризм.
极盛jishdng зеніт; розквіт.在国势〜时期у зеніті могутності [держави];意大利艺术的〜
时期 епоха розквіту італійського мистецтва.
极限 jixian 1)(最高限度）максимум; межа; крайня межа.疲！)У 〜 < 技 > межа втоми (стомлюваності);持久〜〈技〉межа витривалості;车辆的载赏〜максимальне навантаження вагону; гранична вантажопідйомність вагону;车辆载重己达〜вагбн уже навантажений до межі. 2)〈数〉ліміт; межа.
极限值 jbcBnzhj〈数〉граничне значення 极线 jixi^n <数> поляра.
极小值 jixiaozhi <数> мінімум; мінімальне значення.
极星 jixTng〈天〉Полярна зірка.
极刑 jixing найвища міра покарання; смертний вирок.处以〜присудити до вищої міри покарання; віддати на страту.
极性 jixing <理> псшірність (полярний).〜化合 物<化> полярне з'єднання.
І及选 jixuSn найкращий, добірний.
极夜 jiy亡 <天> полярна ніч.
极月 jiyue останній місяць року.
极值 jizhi〈数〉екстремум.〜曲线 екстремаль ж.
极轴 <天，数> псшірна вісь.
极昼 jizh6u <天> полярний день.
极左 jizu6 <Ш> вкрай лівий, ультралівий.
极坐标 jizudbmo <数> полярні координати.
即А
即 1 ji (目前）незабаром.胜利在〜близька (недалека) вже перемога; близький день перемоги; напередодні перемоги.
即 2 ji 1)(就是）сбме; тобто.非此〜彼 не це, так те; не цей, так інший;〜为此故 саме з цієї причини; саме через це; 一年之前，〜在 2002 ‘的时候 рік тому, тобто в 2002 році;那时候， 〜一年之前 у той час, а саме рік тому. 2)(就） зараз же; відразу; негайно; у той же момент; відразу.召之〜来 з'явитися на перший поклик;黎明〜起 як тільки стане розвиднюватися, так відразу (негайно) і встану; вставати відразу (негайно) після світанку. 3)—即使.〜免他方支援，亦能如期 完成任务 навіть і без сторонньої допомоги можна виконати задачу в термін;〜此一端， 亦可见其模糊тільки одне це вже дає загальну картину; дбсить одногб цього, щоб побачити всю картину.
即便jibih —即使.这个问题〜一时不能解决， 对于全局也无妨碍хоч (нехай) навіть не можна відразу розв'язати це питання, це теж не перешкодить загальній роботі.
即地 jidi відразу, на місці; не сходячи з місця. ~ 处理 владнати справи відразу (на місці).
即吉 jijf знімати траур.
即将 jijiang незабаром.〜举行的会议 майбутня нарада;理想〜实现 мрія незабаром здійсниться;展览会〜闭蒂 виставка незабаром буде закрита;〜进行大规模建设 незабаром почнеться ширбке будівництво; 冬季〜来临зимй на носі.
ВР jijrng натхненний чим; під враженням чого.西湖〜вірші，написані під враженням краси Сіху (指诗）картина, написана на озері Сіху з натури (指画);诗人在西湖边〜生情，写 了 /L 首 і寺 натхненний красбю Сіху, поет


350
написав кілька віршів.
ВР Ш jike негайно [же]; зараз; негайно; моментально.命令〜出发 наказано негайно ж виступити; ін 〜办理 прошу зараз же зробити.
即令 jilhig—вр•使.
jiqfn виходити на полювання; полювати.
即曰 jiri <书> 1)(当天）у той же день;(本曰) сьогбдні. 2)(最近几天内）днями.〜上演б夕де демонструватися днями.
ВР 时 jishi зараз; негайно; відразу.
即使 jishT нехай [навіть]; покладемо; хоч (хоча
б) 	і; якщо і; навіть.〜困难，也得办好 нехйй важко, а треба зробити;〜我们的工作得到了 很$的成绩，_不能骄傲自满нехйй [навіть] досягнуті великі успіхи в нашій роботі, але все одно не можна зазнаватися;〜明天下雨， $也$ 去 нехай (якщб) завтра навіть буде дощ, я все одно пощу; хоча б завтра і пішов дощ, я все-таки поїцу；问题很简单，〜小孩也 ШШШ питання настільки просте, що навіть малі діти зрозуміють.
ВР 世 jishi 1) померти, кончина; 2) хитрий, лукавий.
即速 jisu якомога швидше, негайно.
即位 jiwei вступити на престол (на трон); сходження (вступ) на престол застар.
即席 jixi <书> на зборах; на банкеті.〜赋诗 імпровізувати вірші на банкеті.
BP^f jixmg негайно, відразу.
ВР 兴 jixing <书> імпровізувати що (імпровізація). 〜赋诗 імпровізувати вірші;〜演奏
< 	音 > імпровізація;〜之作 експромт; імпровізація; 这篇诗是他的〜之作це імпровізований ними вірш; це його експромт-вірш-експрбмт.
即兴曲 jixingqii експромт.
即兴诗 jixingshT експромт.
即夜 jiye у ту ж ніч.
jizhao світлячок (комаха).
即座 jizuo відразу, на місці，не сходячи з місця.
ji 另见 ji&
诘屈聲牙 jiqii аоуа важкий за стилем (мови); важкий стиль (мови); дубова мова (стиль).
ji.
亟
亟 j丨 < 书 > термінбвий; гальний.〜待解决 вимагати (чекати) термінового дозволу;〜须 纠正 необхідно (є необхідність) терміново дозволити що\ необхідно терміново виправити (поправити) що; є термінбва (настійна) необхідність (потреба) у виправленні.
亟亟 jiji <书> (急迫）терміновий; наполеглвий; (急忙）спішний (поспішати, поспіх.). ~求助 наполегливо просити допомоги; просити про термінову допомогу;〜设法 терміново (спішно) вжити заходів; поспішити з вживанням заходів;不必〜ні до чого (не треба) особливо поспішати;何必〜до чого такий поспіх (так поспішати)!
佶ji.
佶屈兹牙jfqii аоуа —►诘屈聲牙jiqu аоуа.
АА-
犮ji.
沒 ji книжкова шухляда.
急j丨.
急 ji 1)(忙）квапитися; поспішати (поспіх розм.).〜着上班 поспішати на роббту;〜着要 走 квапитися (поспішати) піти;不用着〜，时 间还早得 4艮 не потрібно квапитися
(поспішати), ще дуже рано; не до поспіху, час іще ранній. 2)(激动不安）хвилюватись (хвилювання); турбуватися (занепокоєння).
〜得跳脚 рвати і метати; метатися в сум'ятті (у розгубленості);〜得直踩脚 затупотіти ногами від сильного хвилювання; оТШ хвилюватися у нетерпінні;同志们听说队长 受了 重伤，都〜了 довідавшись, що бригадир зазнав важке поранення, усі захвилювалися; 不要〜，他一定会回来的не турбуйтеся, він неодмінно повернеться;他脸都〜红了 йогб навіть обличчя почервоніло від хвилювання.
3)(使着急）хвилювати кого; турбувати кого. 老不下雨，实在〜人дощ^ досі немає, а це дуже (украй) турбує людей. 4)急躁 1).我没 说上三句话，他就〜了 я і трьох слів не сказав, а він уже став гарячкувати;另ij〜，慢着来 не гарячкуй, май терпіння. 5) —*■急促 1).〜雨 сильний дощ; злива ж.水流得f艮〜вода стрімко (швидко) тече;他话说得很〜він говорить поспіхом (квапливо). 6) —►急迫.〜 待解决 вимагати (чекати) термінового вирішення;这件亊并不〜справа ця не термінова (може зачекати). 7)(紧急的事情)： 当务之〜екстрена необхідність (задача); майбутня термінбва роббта; нагальна потреба;告〜волати до кого про допомогу; просити термінової допомоги. 8)(赶快帮助） поспішати на допомогу кому.〜人之难 вчасно допомогти (поспішати на допомогу) людині в біді;〜群众所〜，想群众所想 поспішати на допомогу народним масам, коли вони перебувають важкій ситуації, брати близько до серця те, про що вони думають.
急巴巴 jit^b5 спішно; квапливо.
急板 jiban престо невідм.
急变 jibian крутий поворот; різка зміна; перелбм.
急不日叚择 ji bu xia ze вже не до того, щоб вибирати; у надзвичайному поспіху.
急促jicCi 1)(快而短促）прискорений.呼吸〜 хекання;〜的机枪声 прискорена тріскотня кулемета;〜的脚步声 квапливі кроки, корбткий (короткість); 2)(短促）корбткий (стислість).期 Р艮十分 ~ термін занадто короткий (обмежений, стиснутий, малий); стислість (обмеженість) терміну (у термінах).
急待 jidai гостро потребувати (чогось); терміново потребувати.
急电 jidian термінбва (екстрена, спішна) телеграма.
急、调 jidioo у терміновому (спішному) порядку направити (перевести) кого-що.
急风私雨 ji feng bao yu буря і шторм; бурхливий ураган.
急公好义ji gong hao yi (热心公益）рбвно ставитися до суспільних справ; близько брати до серця суспільні інтереси (справи); (乐于助人）завжди готовий допомогти іншим.〜的人 поборник суспільних інтересів; людина, завжди готова допомогти іншим.
急功近利 ji gong jin li гнатися за легким (швидким) успіхом; гнатися за легкими перемогами.
急黄 jihuang гбстра форма жовтяниці.
急急如丧家之犬 ji j丨 ru sang jia zhi quan бігають, як бездомні собаки; бігти в паніці.
急件 jijmn термінбва депеша.
急进 jij'in —激进 jTjin.
急进派jij'inpM —激进派jTjinpM.
急惊风 jijTngf^ng <医> судома; конвульсія.
急惊风碰上慢郎中jfjTngf^ng peng-shang man langzhong потрібна швидка допомога, a трапився недбайливий лікар; коли справа спішна, то там найчастіше людина натикається на неквапливість з боку інших людей.
急救 jijiu 〈医〉перша (швидка, екстрена) допомога.
急救包 jijiiibSo <医> індивідуальний пакет.
急救法 jijiufa〈医〉перша (швидка, екстрена) допомога.
急居ij jiju стрімкий (стрімкість); різкиій (різкість).弓І 起〜变化 привести до різкої зміни;汝本主义国家的物,价〜上涨，різке підвищення цін у капіталістичних країнах.
急遽jiju <书> —> 急剧.〜的动作рвучкі рухи;〜 的旋律мелбдії швидкого темпу;气温〜下降 різкий спад температури;水位〜上涨 рівень води різко піднявся.
急口令 jik6uHng <方> скоромовка.
急来抱佛脚 ji lai bao fo jiao доки грім не вдарить, мужик не перехреститься; на полювання йти - собак годувати; тільки в тривогу і ми до бога.
急流 jiliu бистрина; стрімкий (бурхливий) потік; швидкий плин.
急流勇退 ji liu yong tui просити про відставку, будучи ще у фаворі; вчасно відступити, будучи в зеніті слави; вчасно відступити, поки є можливість.
急忙 jimang поспішати (поспішно，спішно, поспіх); квапитися (квапливо); наспіх; нашвидку,〜吃好 наспіх (нашвидку) поїсти; 〜收拾上路 поспішно зібратися в дорогу;〜离 开上海спішно виїхати з Шанхая;〜中他忘记 带书了 пбспіхом (похапцем) він забув узяти книгу;他急急忙忙地说了几句话就走了 він квапливо сказав кілька слів і пішов;他总是 急急忙忙的 він вічно поспішає (квапиться); 何必这样急急忙忙？ до чого такий поспіх?
急难 jindn <书> [нежданне] лихо; нещастя 发生 〜трапилося нежданне лихо;〜相助 допомагати кому в лиху; виручати кого з лиха.
急迫 ji'p6 надстроковий; надзвичайно спішний; екстрений.〜的任务 надстрокове (екстрене, надзвичайно спішне) завдання.
急起直追 ji qi zhi zhu! взяти і наздогнати (перегнати) кого-що., кинутися навздогін; швидким темпом наганяти кого-що; терміново вживати заходів, щоб наздогнати кого-що.后进的同志们应〜，赶上先进від- стіпі товариші повинні пуститися навздогін і наздогнати передових.
急切 ji’qiS 1)(迫切）нагальний, настійний (нагальність; настійність);(强烈）жагучий (пристрасність).满足广大工农的〜需耍


351
задовольнити настійні потреби широких мас робітників і селян; задовольнити широкі маси робітників і селян у тому, чого вони сильно потребують;〜要求答复 настирно вимагати відповіді;〜地盼望成功 так сподіватися на швидкий успіх; жагуче жадати швидкого успіху. 2)(仓碎）поспіхом; у поспіху.〜间找不到当的人пбспіхом (у поспіху) не знайти подібної людини;〜难成 у поспіху нічого не вийде, jiren допомагати людям у скруті.
Ш 火 ji ru xlnghuo украй спішний; не терпить ні найменшого зволікання; із жахливою поспішністю.
急杀 jish3 сильно хвилюватися, нервуватися.
急刹车 jishache швидке (різке) гальмування; швидко (поспішно) загальмувати.
急射 jishe <军> швидкий вогонь. •
急事 jishi термінова (спішна, невідкладна) справа.
急死 jisl раптбво вмерти; раптова смерть.
急速 jiisu швидко; стрімко;(赶快）скоріше; спішно; поспішно.〜的进攻 стрімке повстання; 火车〜地向前飞奔поїзд швидко (стрімко) мчить уперед;请你〜回来 будь ласка, швидше (скоріше) повертайтеся назад.
急痛 jitong гострий біль.
急端jituan —>急流.
急弯 jfwan I)(转弯处）крутий поворот (віраж). 前有〜，行车小心 попереду є крутий поворот, будьте обережні. 2)(改变行迸方向）крутий віраж (поворот); круто (різко) повернути.车 子向І拐了个〜，猛І停了下来манена круто повернула ліворуч і різко зупинилася.
急务 jiwu термінова роббта; термінова справа. 当前〜майбутня термінова роббта.
急袭 jixi〈军〉наліт (налетіти на кого-що).
急先锋 jixianfeng ударна сила; авангард; застрільник.充当反共〜бути штурмовим загоном антикомуністичних сил.
急相 jixiang збуджений, схвильований, знервований.
急行军 jixingjiln форсований марш.
急性 jixing <医> гострий.〜阑尾炎 гострий апендицит;〜炎症 гострий запальний процес.
急性病 jixingbing І) <医> гбстре захворювання. 2)(急于求；k的毛病）безрозфіна， самовпевнена поспішність 小资产阶级的革 命〜революційна сверблячка (ультраре- волюційність) дрібної буржуазії;害〜的人 гарячі голови.
急性子 jixing-zi І)(急躁）гарячкуватий (гарячність) (性急)квапливий (квапливість);(无耐 心）нетерплячий (нетерплячість) 2)(性急的 人）гарячкувата людина; прост.他是个〜він людина гарячкувата (нетерпляча).
急需 jixu екстрений (екстренність); екстрений (термінова) потреба (нестаток, необхідність) у чім.〜接济 негайно (терміново) потрібна (необхідна) підтримка;储存粮食，以备〜 запасатися хлібом на випадок екстренних нестатків (потреб);流动FT货商店给牧民带 来了〜的物品 пересувна крамниця привезла скотарям дуже потрібну їм товари lil 游 击队员〜粮食 партизанський загін, на горе,
терміново (сильно) має потребу в провіанті.
急要 jiyao терміново потрібно (необхідно).
急用 jiyong терміново (украй, невідкладно) потрібні [асигнування].〜JT•支 на екстрені витрати;这笔资金是备作~的ця сума призначена для екстрених випадків; ці гроші призначені на непередбачений випадок.
й'Т1 jiyu поспішати; квапитися.〜完成{壬务 поспішати (квапитися) з виконанням завдання;〜прагнути повернутися на Батьківщину;〜听取意见 поспішати почути відкликання; ~ ДЙ квапитися з виконанням чого; гнатися за швидкими успіхами;另і]〜下结论 не треба квапитися робити висновок.
急躁j丨do 1)(情绪激动不安）гарячий (гарячкувати, гарячність); запальний
(запальність)性情〜гарячий (запальний) характер;抑制自己〜的心恬стримувати свою запальність (гарячкувйтість). 2)(急于 求成）поспішність (поспішний); квапливість (квапливий); поспішність і нерозсудливість; безрозсудна поспішність; робити на ура.〜冒 进 сліпа поспішність; поспішне і сліпе забігання вперед;表现出〜情绪 виявити непотрібну поспішність (квапливість);要防 止工作中的〜情绪 трбба запобігти поспішності в роботі.
急躁病 jizaobing гарячка; нервозний поспіх (квапливість).犯〜страждйти на квапливість; пороти гарячку прост.
急战 jizhan запеклий бій.
急诊 jizhgn позачерговий прийом [хворих],挂〜 записатися на позачерговий прийом;〜病人 хворий, що записався на позачерговий прийом.
izhenshi прийомний покій.
急症jizhdng—急性病1). •
急智 jizhi швидка кмітливість; дотепний вихід; дотепне рішення 生了个〜[миттю] знайти (придумати) дотепний вихід (дотепне рішення);此人多〜він людина зі швидкою (великою) кмітливістю.
急中生智 ji zhong sheng zhi критичний момент народжує розум; у небезпечний момент з’являється швидка кмітливість; у критичний момент знайти дотепний (потрібний, придатний) вихід; нестаток - батько здогадок.
急骤 jizhou пропасний (гарячковість); квапливий (квапливість),〜的 І色声 пропасна стрілянина з гвинтівок;〜的脚步声[почули] квапливі кроки.
急转弯jizhuSnwSn —急弯.
急转直下 ji zhuan zhi xia різкий злам; різка зміна; крутий поворот.形势〜у становищі відбувся різкий перелом; події стали розвиватися з блискавичною швидкістю; обстанбвка швидко змінюється на гірше.
Ш Ш jizhuang 1) квапливо збиратися; 2) необхідне спорядження.
疾ji.
疾 1 ji 1)—> 疾病.目〜очна хворбба. 2)(痛恨） ненавидіти кого-що (ненависть ж.).〜恶如仇 відчувати глибоку ненависть до всякого зла; не виносити (не терпіти) зла.
疾 2 ji (‘决)швидкий (швидкість).〜走 йти
швидкими кроками.
ШШ jibing хворбба ж.\ захворювання.常见〜 найбільш розповсюджені хвороби;预防〜的 办'法 профілактика; профілактичні заходи; оздоровчі заходи.
疾驰 jichi мчати; нестися.〜而过叩омчйти;〜而 去 пронестися; помчати;乘马〜而去 поскакати.
疾妒 jidu заздрити, ревнощі, заздрість.
疾风 jifBng різкий (сильний, міцний) вітер.
疾风劲草 ji feng jin ейо "при різкому вітрі пізнається міцна трава (міцність трави) ”； у горнилі випробувань пізнається стійкість (сила) людини; тільки стійкі витримають випробування.
疾患 jihuan страждати; страждання, мучитися.
疾苦 jikii борошно; страждання; нестаток.关;已、 人民的〜виявляти турббту (піклуватися) про нестатки народних мас; не забувати потреби народних мас.
疾病 jili епідемії, хвороби.
ШШ jitong боляче; гострий біль, страждання.
疾言厉色 ji yan li se різким тоном і з суворим виглядом; сувбро і нещадно.待 人接物从无〜нікбли не дозволяти собі грубого поводження з людьми; ставитися до людей завжди терпляче і дбайливо.
疾疫 jiyi мор, епідемія.
疾疫 jizhgn хворбба.
塱ji.
塱 ji обкладати цеглою, замуровувати; нагар.
—ji另见Л.
脊梁骨 jilianggii хребет.
脊澳 jilln <建> коньковий прогін.
另见 jit ze.
喑喑 jiji стрекотати {про сороку).
Й j丨另见У了.
jiji збиратися юрбою, юрмитися.
棘Я
棘 ji〈植〉унаби невідм.у ч.\ ююба.
棘林 jilin віддалені землі на сході Китаю.
棘轮 jiliin <机> храповик.
棘皮动物 jipi dongwu голкошкірі тварини.
棘人 jiren легко уразлива людина.
棘手 jiish6u важкий (вага); важкий (труднощі). 〜问题важкб (хворе) питання;不管怎样〜的 问题，总是可以解决的яке б не було питання важке (яким би важким не було питання), а все-таки можна його вирішити;事情异常〜， 简直不知怎么办才好спрйва украй важка, прбсто не знаєш, як за неї братися (як до неї підступитися).
Ш jf.
Ш ji <书> убити кого.雷〜кого убило {хто був убитий) громом.
集j丨.
集 ji 1)—集合.会〜збирйтися [разом];齐〜 зосередитися; зібратігся. 2)—> 集市.赶〜 їхати на ярмарок (на базар);今天违〜цього дня базарний день;我们这里初•一、十五有〜у


352
нас першого і п'ятнадцятого числа за місячним календарем ярмарок (базарні дні).
3)—> 集子.文〜зібранні творів; збірник статей; і寺〜збірник (цикл) віршів;画〜 зібрання картин;歌曲〜збірник пісень; пісенник. 4).(书籍，影片的一部分）частина ж.; випуск.上〜перша частина;上下两〜的 小说 роман у двох частинах (випусках);这部 影片分上下两〜цей фільм має дві частини - першу і другу.
集比 jibi порівнювати，зіставляти.
集材 jfcai < 林 > трелювання.马力〜кі'нне трелювання.
集材场 j丨cdichSng <林> трель ж.
集成电路 jicheng dianlu інтегральна схема.〜计 算机 електронно-обчислювальна машина на інтегральних схемах.
集成曲 jichengqti〈音〉попурі невідм., с.
集大成 ji dacheng багате (коштовне) зібрання. 本书‘各地民歌之;^成ця книга являє собою багате зібрання народних пісень різних районів.
集电环 jfdianhuan〈电〉колекторне (що ковзає, токоприймаюче, токозбиральне) кільце; колектор.
集电器 jidianqi < 电 > струмоприймач; токознімлювач.
集股 jigfi 1) скласти акціонерний капітал; 2) скупити акції.
集合jM 1)(聚在一起）зібратися (збір).〜地点 місце збору; збірний пункт;〜名词 < 语 > збірний іменник;紧急〜Екстрений (терміновий) збір;规定六点钟〜Збір призначений на 6 годину; призначено [усім] зібратися на 6 годину. 2)(使集合）збирати кого-що (збір, збори).〜所有的资料 збирати всі матеріали; 〜部队 збирати війська.
集合点 jMdiSn〈军〉місце (пункт) збору; пункт зосередження.
集会 jihui збори; мітинг; сходка (指未经当局许 可的集会).〜自由вбля зібрань;秘密〜 секретна сходка;举行〜улаштбвувати мітинг.
集结 jijie концентрувати кого-що (концентрація, концентрування); зосереджувати кого-що (зосередження); стягати що (стягування); з’єднувати кого-що (з’єднання); масувати що (масування) спец. ~兵力 концентрувати (зосереджувати, стягати/ з'єднувати) збройні сили (війська).
集结点 jfjiSdian <军> в々зол.
集纳主义 jinazhiiyi журналістика.
集锦 jijln колекція; збори,图片〜колекція картин;邮票〜колбкція марок;民间故事〜 зібрання народних казок.
集锦片jij了прійп <影> фільм-бгляд ч.音乐舞蹈〜 фільм-огляд музики і танців.
集聚jijCi ->集合.
集刊 jikan збірник [статей].
集录 jilu складати що (складання).
集权 jiquan централізація влади,中央〜 централізація влади;中央〜制 централізм;中 央〜国家 держава з централізованою владою.
集曰 jiri день ярмарку.
集散 і也 jisandi збірно-розподільний пункт; центр; вузол.货物〜торговельний центр.
集市 jishi ярмарок; базар.国际〜міжнарбдний ярмарок;〜贸晶 ярмаркова торгівля;每选〜才 做生意 торгівля буває тільки по базарних днях (у базарні дні).
М ji si guang уі розум добре, а два краще; розумний колектив творить чудеса.在机床 设计过程中，厂领导〜，取得良好成效у процесі планування верстата керівництво заводу цілкбм мобілізувало розум робочих мас і зібрало їх правильні і цінні думки, у результаті чого домоглося гарного успіху
集体 jiti колектив.〜所有制 колективна власність; 〜农庄 колгосп; колективне господарство; 〜财产колективне майно;〜合同 колективний дбговір; колдоговір;〜负责伟!j система колективної відповідальності;力卩强 党委成员〜领导的观念підсіювати ідею в колективному (спільному) керівництві членів партійного комітету;〜领导生产 колективне керівництво виробництвом;〜安全制 <政> колективна безпека;〜福利事业 спрйва добробуту колективу;〜观念 ідеї колективізму;〜力量 сила і міць колективу;〜 一等功 колективна заслуга 1-го ступеня;〜行 动 колективно діяти; діяти всім колективом; спільно діяти;〜创作 колективна творчість; спільна творчість; співавторство;关心〜 піклуватися про колектив;先进〜передовий колектив;过惯了 〜生活 звикнути жити в колективі (колективно);干部应坚持参加〜生 产劳动 кадрові працівники повинні
постійно брати участь у колективній продуктивній праці;个人利益应当服从〜利 益 особисті інтереси повинні підкорятися колективним.
集体化 jitlhua колективізація (колективізувати). 实现农业〜здійснити колективізацію сільськбго господарства.
集体舞 jMwti масові (колективні) танці.跳〜 танцювати масові (колективні) танці;编 JL 只〜створити кілька масових танців. '
集体性 jitlxing колективність (колективний).〜 原贝丨J колективні засади (принципи).
集体主义jifizMyi колективізм.发扬〜精神 розвивати дух колективізму;以~精神教育青 年一代 виховувати молоде покоління в дусі колективізму;力口 强〜观念 посилення ідей колективізму.
集体主义者 jitizhiiyizhe колективіст; колективістка.
集团 jitudn кола мн.; блок; кліка (用于贬义)：领 导 керівні кола; &治〜правлячі кола; 〜 антипартійна кліка (угруповання);反革命叛 舌L〜кліка контрреволюційних заколотників 粉碎反革命阴谋〜розгром“ти контрреволюційну зграю змовників;破获诈 骗〜розкрити зграю шантажистів;处理〜14 案件 вирішувати (вести) справу цілої кліки.
集团军 jitu含njiin <军> йрмія.〜群 група армій.
集训 jixun збір; колективне навчання.参加〜 перебувати на навчальному зборі;军官〜збір офіцерського складу;干部轮流〜чергбве колективне навчання кадрів; Ш 会只〜 організувати почергбві групи для колективного навчання чому.
集训班 jixCmban курси для навчання чому.参力口 〜брати участь у групі для колективного
вивчення чого.
集月夜成炎 ji ye cheng qiu пушинка до пушинки, і вийде перинка; [бережена] копійка карбованець береже; зі світу по нитці - голому сорочка.
集义 jiyi збиратися для обговорення; спільно обговорювати.
集邮 jiy6u філателія; філателізм; збирати марки. 〜协会 філателістичне товариство;〜公司 філателістичний магазин;他很喜欢〜він великий аматор марок; він любить збирати марки.
集由Р簿 jiyoubu альбом для марок; клясер.
集由Р 家 jiyoujia філателіст; філателістка; колекціонер (збирач) марок.
集油器 jiy6uqi < 机 > маслозб丨рник; маслозбирач.
集约 jiyug <经> інтенсивний.〜经营 інтенсивне господарство;农业的〜制度 інтенсивна система сільськбго господарства.
集约化 jiyu6hu& <经> інтенсифікація (інтенсифікуватися). 使农业〜інтенсифікувати сільське господарство.
集运 jiyun відправляти що на збірний пункт для подальшого перевезення,〜Ж М відправляти ліс на збірний пункт для подальшого перевезення.
集镇 jizhen селище; містечко.
集中 jizh6ng 1)(聚集）концентрувати кого-що (концентрація, концентрування); зосереджувати кого-що (зосередження); централізувати що (централізація); зібрати кого-що (збір).〜注意力 зосербдити (сконцентрувати, спрямувати, напружити, фіксувати) увагу;〜 精力 зосередити енергію (силу); спрямувати всі сили; зібратися із силами;〜思、想 зосередити (зібрати) думки; зібратися з думками;〜火力 зосередити вогбнь;给予〜打 击 завдати зосередженого (масового) удару; 〜正确的意见 Збирйти правильні думки (зауваження);〜群众的智慧 підсумбвувати мудрість народних мас;资本的〜 централізація капіталу;人口 过分〜 підвищена щільність населення;权力过分〜 надмірна централізація влади 把一切问题〜 起来研究 зібрати усі питання воєдино й обговорити;〜全力解决主要矛盾зосередити всі сили для вирішення основної суперечності;〜目标 зосередити мету;全部
注意力〜在 Ь面 всю увагу зосереджено
(сконцентровано, спрямовано, напружено, фіксується) на кому-чому\ 所有视线都〜在... 上面 пбгляди усіх звернулися на кого-що.，〜 表现在政治斗争上 знахбдити своє концентроване вираження в політичній боротьбі. 2)(统一）централізація (централізувати що).〜管理 централізація керування; 〜领导 централізувати керівництво; централізоване керівництво;〜 ШШ централізувати командування; $〜J旨导 下的民主 демократія, що спрямовується централізмом在民主基础上的〜централізм， що ґрунтується на демократії.
集中点 jizhongdian вузловий пункт,矛盾的〜 вузловий пункт суперечностей.
集中营 jizh6ngying концтабір ч.; концентраційний табір.
集中主义 jizh6ngzhtiyi централізм.


353
集装箱 jizhu§ngxi§ng <交> контейнер;(轮式集 Ш Ш ) контрейлер.〜g ;Ш контейнерне перевезення; контейнерне судно.
jizT складчина; скластися; скинутися розм. 〜购买 купити що в складчину; скластися і купити.
集子 ji-zi збірник; збори.
楫ji.
揖 ji 1) (коротке) весло; 2) дерева; 3) збиратися разом, об'єднувати.
楫师 jishi весляр.
辑j丨.
辑 ji випуск; збірник.新闻简报第二〜другий випуск "Хроніки";靑年作家作品选杂一〜 перший збірник "Вибрані твори молодих письменників";全部丛书分十〜，每〜十二本 повне зібрання складається з десяти випусків, у кожному випуску по дванадцять книг;为他的诗特地出了专〜для його віршів спеціально видано (зроблено) окремий випуск.
辑辑 j(ji м’який，лагідний; м’яко шелестіти (про вітер).
辑录 jflCi складати що (складання); збирати що. 〜成书 скласти з зібраних матеріалів книгу; 书中〜了许多革命英雄故事у книзі зібрано багато розповідей про героїв революції.
辑宁 jinmg заспокоювати, умиротворювати.
辑要 jiyao обране; найважливіші дані.资料〜 обрані матеріали;新闻〜ур“вки з газетних повідомлень;这是这一问题的〜це найважливіші дані з цього питання.
螂ji.
卿蛆 jijii цвіркун.
卿岭 jiling бабка.
戢ji.
取 ji 1) збирати разом; ховати; 2) припиняти, зупиняти; 3)забороняти.
取怒 jinCi стримувати лють.
取災 jiyi скласти крила (про птахів).
嫉j丨.
嫉妒 jidu заздрити кому-чому (заздрість ж., заздрістий); ревнувати кого, до кого-небудь (ревнощі, ревнивий)(用于感情方面）〜的 ІМ光 заздрий погляд; завидющі очі;好〜的人 заздрістна людина; великий заздрісник; велика заздрісниця;不应〜同志的成绩与进 步 не слід заздрити успіху і прогресу товариша.
嫉妒;已、jiduxln заздрість ж.\ ревнощі; почуття заздрості (ревнощів).
嫉心 jixTn почуття ревнощів (заздрості).
嫉ji.
嫉 ji поперечина, перекриття.
瘠j丨.
瘠傅 jibo худий. 土质〜худий грунт
疮晓 jiqmo неродюча, кам'яниста земля.
疮瘦 jish6u виснажений (виснаженість); худий.
疮土 jitu погана (неродюча) земля.
鹡j丨.
船 jiling <动> трясогузка
籍jb
II ji 1) (4$Ш) книга;(册子）список; стародавня книга;名〜іменний (поіменний) список. 2) 籍贯.祖〜місце походження;台湾牲〜同胞 співвітчизники-урбдженці провінції Тайвань; 他原〜湖南 він родом із провінції Хунань. 3)(隶属关系）налбкність.党〜 партійна належність;团美〜комсомольська приналежність; 国 〜 громадянство; підданство;英国〜англійське підданство;美 〜华人 американець китайського походження; 入中国〜прийняти китайське громадянство (підданство).
II 贯 jiguan місце народження; родом; родовище.〜：江苏南京 місце народження: місто Нанкін, провінція Цзянсу;他的〜是上 海 він родом із Шанхая.
踏J、'
踏 ji переступати через...
їні® jicu шанобливий, обережний {про ходу).
澉ji.
撖 ji потік, стрімка вода.
溅撖 jiji мирно сходитися, притулятися.
減然 jiran стрімко; швидко; негайно.
蕺j丨.
敢山 jishSn Цзішань {гора в пров. Чжецзян).
蹐j丨.
Ш ji йти дрібними крочками; ступати з обережністю.
Jii jT 另见 jL
几jT 1)(询问数五）скільки; який.今天星期〜？ який сьогбдні день [тижня]?今天阴历初〜？ яке сьогбдні число за місячним календарем? 现在〜点钟？ якй тепер година? А? 一兵〜个 人？ всьбго СКІЛЬКИ ЧОЛОВІК?你来过〜次 скільки разів ви приходили? 2) трохи; небагато; деякі, кілька книг;〜百人 кілька сотень людей;给〜个钱 дати небагато грошей; дати деяку суму грошей;留校的只 〜个同志，其余都下乡了 залишилися в інституті тільки деякі товариші, а інші поїхали в село;五月的最后〜天 в останніх числахтрйвня;他到厂里才〜天，当然不了解 愔况 він на цьому заводі працює без року тиждень і, звичайно, не може знати обстановки;过〜天他一定会来 через кілька днів він обов'язково буде;小孩有十〜岁了 хлопчику трохи більше десяти [років]; хлопчику десять із зайвим років;我讲过好〜 次了，他都不听 я говорив кілька разів, а він усе не слухається;他有〜点意见 у нього є декілька поглядів.
几倍 jibei у скільки разів?
几处 jlchCi де? в яких місцях?; у різних місцях.
几次 jlci декілька разів.
几多 jiduo скільки? наскільки?
儿而 jier колись; коли?
几个 jige скільки? декілька, трохи.
儿何 jlhe 1) <书> (多少）скільки; чи багато.这 东西能值〜！ чи дорого ця річ може коштувати!你看含巨值〜？ на ваш погляд, скільки може коштувати?曾〜时，形势己大变 не багато пройшло часу, а обстановка вже
різко змінилася (стала вже зовсім іншою). 2)
< 	数 > геометрія (геометричний).立体〜 стереометрія;平而〜планім<Ьрія;解析〜 аналітична геометрія;仿射 ~ аффінна геометрія;画法〜нарисна геометрія;〜级数 геометрична прогресія;〜图形 геометричний ряд; геометрична фігура.
几何体 jlh彳ti <数> геометричне тіло. 几何学 jlhSxuS <数> геометрія.
ЛІНІ jihuf скільки разів? декілька разів.
几时 jTsh丨 коли,你们体走？ коли (у який день) поїцете?你愿〜去就〜去 колі хочете, тоді і йдіть (їцьте).
几许诉0<书> скільки.不知〜невідбмо СКІЛЬКИ.
a-W J1.
己 1 jT <书> (自己)сам; свій; власний; себе.舍〜 为人 жертвувати собою (своїми інтересами) заради іншого.
己 2 Л (天干)”цзи” (шостий з 10 циклічних знаків).
jidu лише він, єдиний.
己方 jtfang наша сторона; своя сторона.
己见 jijian особиста (своя) думка.坚持〜 наполягати на своєму.
己亲 jiqln 1) я особисто; 2) (мої) родичі (рідні).
己染 jiran〈医> заражений, той, що заразився.
己身 jlshen особисто; сам.
己所不欲，勿施于人ji su6 bu yu, wu shi yu ren чого собі не хочеш, тогб й іншому не бажйй; не роби іншому того, чого собі не бажаєш.
己意 jiyi власна думка, своя точка зору.
虮л.
虮子 ji-zi гнида.
济ji另见ji.
济济 jljl < 书 >:人才〜пле^іда (група) талановитих (обдарованих, видатних) людей; 〜——堂 багатолюдні збори; відбулася зустріч кого.
纟Й ji另见ji.
纪 ji Цзі (прізвище).
¥1 jt.
Ц\ jT тримати.
姊л.
姊 ji 1) проціджувати; 2)—姊水.
姊水 jlshul солона вода.
挤А
挤於 1)(紧雜在一起）тісно (тіснота); тіснитися; купчитися; збитися розм.; юрмитися; тіснява. 这里令艮〜т^т дуже тісно (страшна тіснота);〜 得水泄不通 так тісно, що яблуку ніде впасти; повнісіньким; як оселедці в бочці;〜得喘不 过气來 так тісно, що навіть дихати важко;〜 Ш——团 стискуватися в грудку (у купу);现在 剧院入口处〜，厉害，咱们等一会儿再进去 В巴 зараз велика тіснява біля входу в театр, давайте перечекаємо;解放前，这位老工人一 家六日〜在一间小屋里до визволення в цього старого робітника вся родина із шести душ тулилася (тіснилася, жила скупчено) у маленькій кімнатці. 2)(集中在同一时间、


354
点）зібратися. Ф衍全〜在一块了 усі справи навалилися в один час (якось відразу);今天 新闻稿件很〜сьогбдні велике скупчення газетних матеріалів. 3)(排开)штовхати кого-що (штовханина); давити кого-що (тиснява),. 入〜入 страшна тіснява (штовханина);你推我〜штовхати (давити) один одного; штовхати один одного; тиснява і штовханина; усі страшно штовхалися;在入 І洋里〜过去 пробратися (проштовхнутися) крізь юрбу;他怎么也〜不进去він ніяк не міг пробратися (проштовхнутися);人们把我〜到 了一旁 юрбй мене відтіснила (відтиснула) убік；其余的东西〜不下了 інші речі вже не втискуються (не можна втиснути). 4)(挤压） стиснути що\ видавлювати що.〜牛奶 доїти корову;早晨〜的牛奶 молоко ранкового надою;〜一桶牛奶 надоїти цебро молока;〜 出几滴眼泪 видавити кілька сльозинок;稍微 〜一下，牙裔就可以〜出来了 трбба натиснути (надавити), і зубна паста видавиться;
〜尽了工人们的最后一滴鲜血、然后把他们 一脚踢出厂门 капіталісти висмоктували (видавлювали) останні краплі крові з робітників, а потім виганяли їх на вулицю. 5) (逼说出）змусити кого-що; примусити кого-що (примус); тягти [за язик] кого.从他 嘴里〜不出一话来з нього слова не витягнеш;他是不〜不说的він нізащо не скаже, поки не потягнеш його за язик (поки його не змусити, поки його не примусити); 不要还〜材料 не треба застосовувати силу, щоб витягнути якісь дані. 6)(抽)виділити що (виділення); викроїти що.支部书记虽然 很忙，但仍〜出时间参加我们的会议хочй секретар партосередку був дуже зайнятий, але він усе-таки знайшов час бути присутнім на наших зборах 总可以〜一些时间 усб-таюі можна виділити (викроїти, знайти) якийсь час.
挤擦 jica втирати; натирати.
挤掉 jldiao (排挤掉）витиснути кого-що (витиснення);(去掉）відняти що (відбирання). відняти в кого час
відпочинку.
挤说儿 jler вимагати, шантажувати.
挤坏 jthuSi заштовхати кого-що.这样挤，简直 М $ 〜了 така тіснява, що мене зовсім заштовхали.
挤挤К曾ї曾 jijlcengceng тіснитися, штовхатись у тісноті.
挤进jtjln —挤入.
挤满 jTman набитися; повнісіньким розм.房间 里〜了 人 кімната до краю (вкрай) набита; у кімнаті набилася безліч народу;街上〜了 人 юрба загатила вулиці; вулиці повні народу; 车厢己经〜了，再没有座位了 вагбн переповнений, і місць більше немає.
挤眉弄眼 ji mei nong ySn переморгуватися; гримасувати (корчити гримаси); робити (корчити) гримаси*
挤奶 jTnSi (挤牛奶）доіти кого-що (дошня);(挤 人奶）видоїти молоко.电机〜електромеханічне доїння; електродоїння.
挤奶机 jlnSijl доїльна машина,电力 ~ електродоїльний апарат; електродоїлка.
挤奶й jlnailidng надій.
挤奶员 jlnaiyuan доярка; доїльниця; дояр.
挤入 jlrn утиснутися розм.\ утертися розм.〜人 群 утиснутися (утертися) у юрбу.
Ш Jl jlshang утиснутися розм.〜$ утиснутися (улізти) у трамвай.
挤死jTsT задавити кого.拥挤得差;^把我〜така тіснява, що мене ледве не задавили.
挤住 jizhu міцно стиснути.
^ ji 另见 gSi. '
给发 jifS видавати, розподіляти.
给复 jTfii звільнити від податків.
给散 jTs^n роздарувати, роздати.
给侍 jishi обслуговувати (когось).
给水 jlshul водопостачання.
给水塔 jTshuTtS водокачка.
给水站 jishuizhan водорозбірна колонка (будка).
给养jTySng <军> постачйння，停止发给〜зняти з постачання;准予发给〜зарахувати на постачання.
给由 jTy6u представити підстави (для підвищення по службі).
给执 jizhi видати посвідчення.
W Л另见ji.
脊ji 1)->脊柳什.2)(脊椎骨):山〜гірські хребет;屋〜конькбвий брус;书〜корінбць книги.
脊背 jlbei спина; хребет.挺起〜випрямити спину;〜痛 хворіє спина (хребет).
脊骨 j!gii хребет.
脊鳄 jTqi <动> спинний плавець.
脊神经 jfsh6njTng< 解 > хреб打ний нерв; спинномозкові нерви.
脊饰 jishi коник.
脊髓 jT’sm спинний мозок.
脊髓痨 jlsuTldo <医> таббе. 脊髓炎 jTsuTydn < 医 > мієліт; запалення спинного мозку. 脊索 jTsu6 <动> хбрда; спинна струна.〜动物 хордові.
脊瓦 jTwa <建> конькова черепиця； гребінь.
脊液 jTye спинномозкова рідина.
脊柱 jizhu <解> [спинний] хребет; хребетний стовп.
脊椎 jizhu!〈解> хребет; хребетний стовп,〜动 物 хребетні [тварини];无〜动物 безхребетні тварини; безхребетні.
脊椎骨 jlzhulgii спинний (хребтовий) хребець.
掎jT.
椅披 jizhi вишукувати, підбирати.
戟л.
^ ji "цзі" {стародавня зброя, схоже на спис, але з лезом у вигляді півмісяця нижче наконечника).
戟掮 jlju 1) працювати понад силу, перепрацюватися; 2) бути в скрутному становищі, напружений, важкий.
戟指 jizhi (лаючись) тицяти пальцем.
麂л.
麂<动> мунтжйки невідм., ч.
麂皮 jTpi замша.〜皮鞋 замшеві черевики.
彐ji.
З ji свиняча голова.
计ji.
计 ji 1)—> 计有.一队〜五 15战士 загін силою в 500 багнетів; загін нараховує 500 солдат. 2) —计算 1).数以万〜обчислюватися десятками тисяч; безліч; незліченна кількість.
3)(仪器）метр; -граф.体温〜термбметр; градусник розм.气压〜барбметр; барограф.
4) —* 计策.妙〜хитромудрий (чудовий, блискучий) план;授〜дати [свою] пораду (план); поділитися планом; 献 〜 запропонувати план;施〜вдаватися до хитрощів (до вивертів, до комбінацій);中〜 дати себе обдурити (провести, перехитрити); потрапити на вудку;〜上心来 у голові народжується план; осінила (з'явилася) блискуча ідея; прийшла в голову чудова ідея (думка). 5) —►十计划1). +年大〜 перспективний (багаторічний) план. 6) —> і十 较 1).不〜报酬 не рахуватися з винагородою. 7)(打算）3 метою.为加强纪律〜3 метою (мати на меті) посилення дисципліни.
计步器 jibuqi крокомір.
计簿 jibu рахункова книга.
计策 jice задум; план; хитрість; виверт; комбінація.用〜包围敌人 застосувати план (задум) оточення ворога;有一个好〜є гарний план;想个〜придумати план (виверт, комбінацію); план (задум) ворога зірвався (провалився); провал 敌人的〜失败了 плйну (задуму) ворога; розрахунки ворога не виправдалися; ворожа карта бита (побита).
计程表 jich6ngbi5o спідометр, одометр.
计点 jidian підраховувати, перевіряти по рахунку.
itЛ jlgong у підсумку, усього.
计划jihua 1)(预先Ш佘的步骤)план.五年〜 п'ятилітній план; п'ятирічка;生产〜 виробничий план;行动〜план дій;总〜 загальний (генеральний) план;〜经济 планове господарство;〜供应 планове "постачання; постачати кого-що чим за планом;〜планова закупівля (заготівля); заготівля (закупівля) за планом;〜委员会 планова комісія; плановий комітет;〜以夕卜的 позаплановий; і丁 〜складйти (розробляти) план; планувати що;执4亍〜привести план у виконання;实现〜виконати (здійснити) план; 有〜地进行工作планово працювати;有〜地 进今亍社会主义建设планомірно здійснювати соціалістичне будівництво;无〜без плану; безплановий; безплановість;无〜经济 безпланове господарство;工作无〜 працювати без плану; відсутність плану в роботі; безпланова роббта;用钱无〜 безпланова витрата грошей; &〜# ЙЙ розподіляти що за планом;〜应当是切实可行 的 план повинен бути реальним (здійсненним); план повинен відповідати дійсності (реальності). 2)(作计划） планувати що (планування, планування).若 ^ 〜 розпочати планування; почати планування;〜用粮 планувати споживання зерна; планове споживання зерна.
计戈小性 jihuaxing плановість.〜不强 недостатня (слабка) плановість;加强工作中的〜під¬


355
силити плановість у роботі.
jijian〈经〉відрядний; поштучний.〜工资 відрядна оплата праці; відрядна (поштучна) зарплата;〜工资 відрядність;〜工资额 відрядна (поштучна) розцінка.
汁件工 jijiangong відрядник рош.; відрядниця розм.
计件工资 jijmng6ngzT <经> відрядна оплата. 计较 jijiAo 1)(在平）рахуватися з чим.〜待遇 рахуватися з розміром винагороди; близько приймати до серця питання оплати; чуттєвий до питання матеріальної користі; 不〜个人得失 не рахуватися з особистим зиском;不〜批评者的态度не звертати уваги на те, яким тоном і з яким виразом обличчя говорить, що критикує;小事情不要这样〜не варто так рахуватися з дріб’язками;这不是〜. 个人 壬 отут (у даному випадку) йдеться не про особисту відповідальність;对过去的 胃〜він помирився (примирився) з минулим; ця людина великий кар'єрист; у цієї людини багато кар'єризму;这人很〜个 人名利 ця людина тільки і думає про власну кар’єру. 2)(争论）сперечатися (суперечка). 现在我不和你〜，等你气平了再说з^раз я не стану з вами сперечатися, ми поговоримо, коли ви заспокоїтеся 3)(打算）подумати; розраховувати на що, з неознач. (розрахунок).关于这件歌我们以后再作〜 про це ми подумаємо як-небудь після поговоримо, коли ви заспокоїтеся 3)(打算） подумати; розраховувати на що, з неознач. (розрахунок).关于这件事我们以后再作〜 про це ми подумаємо як-небудь після.
计量 jHAng 1)(确定数量）вимірити що (вимір). 〜器具 вимірювальні прилади (інструменти). 2)计算—1).
jiliangbiSo лічильник.
计量器 jiliangqi < 技 > лічильник; мірка; дозатор.
计谋jimou计策.军事〜план операції;战略上 的〜стратегічна комбінація;〜深远 широкі задуми.
计日程功 ji ri cheng gong напередодні завершення; успіх близький (не за горами), 这一工作已可〜 роббта напередодні завершення; справу днями буде закінчено; завершення роббти вже не за горами.
计穷无策 jiqiongwuce важке, безвихідне (становище).
计时 jishi 1)〈经〉погодинний.〜工资 погодинна оплата праці; погодинна зарплата; 〜工资制 погодинка. 2)〈体〉секундувати що.
十时工 jishig6ng погодинний робітник.
十时器 jishiqi <技> хроноркбп.
时 员 jishiyuan хронометражист;
хронометрист; ( 4育比*的计时员） суддя-секундомстрйст ч.; секундометрист.
计数器 jishiiqi лічильник.
jisuan 1) (^f.) обчислити що (обчислення); підрахувати що (підрахунок); розрахувати що (розрахунок).〜成本 обчислити (підрахувати) собівартість;〜人数 підрахувати (порахувати) [кількість] людей;〜选 票[зробити] підрахунок голосів;〜经ЙИ交 обчислити широту і довготу;〜用煤量 обчислити (підрахувати) потребу;〜负 ^
розрахувати навантаження;〜需要儿个工作 日 розрахувати (обчислити, підрахувати), скільки буде потрібно робочих днів;〜一个 月的开支 обчислити (підрахувати) витрати на місяць;〜2^图<^^> розрахункова схема; 〜装置 рахунковий (лічильно-обчислювальний) пристрій;〜技术 обчислювальна техніка;〜中 >已、лічильно-обчислювальний центр;〜单位 вимірник; одиниця виміру;在〜 方而有错є помилка у розрахунку;核对〜的 结果перевірити підрахунки;按人口〜的指标 показник [з розрахунком] надушу населення; 按每人五元〜з розрахунку по 5 юанів на людину;按夕卜汇〜обчислювати в [іноземній] валюті;按黄金〜у золотому численні;用公 斤〜рахувати (обчислювати) у кілограмах; 扳着指头〜рахувати (підрахувати, розрахувати) по пальцях 无法〜не піддається обліку (підрахункам); важко (не можна) обчислити (розрахувати, підрахувати);多得无法〜незліченна кількість; без рахунку; не рахувати кого-чого; не рахуєш кого-чого; незлічимий;通风力〜得 不正确 неправильно розрахована тяга; розрахунок тяги неправильний. 2)(考虑） думати що.心中〜думати в душі (про себе);
己经都〜好了 усб це вже [добре] продумано (обдумане);请你一，怎样才能节 省材料 подумайте (обміркуйте, продумайте), будь ласка, як можна заощадити матеріали.
3)(暗算）підставити ногу (підніжку) кому.
计 % 表 jisuanbiao розрахункова (обчислювальна, рахункова) таблиця.
计算尺 jisuanchl логарифмічна (рахункова, розрахункова) лінійка.
计算法 jisuAnft спосіб числення.利润〜спбсіб числення прибутку.
计算机 jisuanjl рахункова (обчислювальна) машина; комп'ютер.分析〜ліч“льно- аналітична обчислювальна машина;晶体管 数字电子〜транзисторна числова електронно-обчислювальна машина;电子模 拟〜електронна моделююча обчислювальна машина;〜技术 машинолічильна техніка.
计算器 jisuanqi обчислювач; арифмометр; калькулятор; лічильник.
计算员 jisuanyuan лічильник; обчислювач; калькулятор.
计网 jiwang хитромудрий план; чудово розставлені пастки.
计议 jiyi обговорити що (обговорення); радити. 还要从长〜тр豸ба це як слід (гарненько) обговорити (обміркувати, обмізкувати);我 们正І〜怎么办比较好些ми саме обговорюємо (радимося), як буде краще.
计有jiy6u нараховувати що.他们这个师〜一万 名士兵 у них дивізія нараховує десять тисяч солдатів;这所小学〜一千多学生у цій школі нараховується більше тисячі школярів (учнів);储存量〜数万吨丨апйси обчислюються (вимірюються) десятками тисяч тон;其中〜棉花十二件з них бавовни дванадцять стосів.
无
ji.
ji подавитися, поперхнутися, задихатися.
і己 ji 1) (і己得）пам'ятати кого-що, про кого-небудь; (IQ住）запам'ятати кого-що; (ій 起來）згадати кого-що^ про кого-що.〜生字 запам'ятовувати нові слова;死〜зубрити що\ 很容易〜лбгко запам'ятати;牢〜在心міцно (твердо) пам'ятати; зберігати в пам'яті; зарубати на носі (на чолі);把仇恨牢〜在心 затаїти в душі образу (злість, помсту);我没 有把这件Ф〜在心上я не прийняв цей випадок близько до серця;〜错 了地址 переплутати в пам'яті адреси 如果我没有〜 错的话 якщо пам’ять мені не зраджує; якщо мене не обманює пам'ять; не
згадаю; не можу згадати. 2) (і己录)записати кого-що (запис); відзначити кого-що; брати що на замітку;(登记）зареєструвати кого-що. 〜工分 вести запис трудоднів; вести лік трудодня м; вести облік трудоодиниць;〜日 і己 в豸сти щоденник;〜笔і己 вести запис;把这 事〜在本子上 записати це в записну книжечку;〜在功劳簿上 занести в заслуги що. 3)(用于书名等）записки мн.\ нарис; рбзповідь; істбрія. 4)(标і己）мітка; знак. 5) (疲记）родимка; родима пля ма.
记仇 jichou відчувати злість, ненавидіти; бути злопам’ятним.
记得 ji-de пам'ятати кого-що，про кого-що.我 〜，我对你讲过这件事пам'ятаю, що я вам говорив про це;我不〜了 цьбго я вже не пам'ятаю.
记分 jif^n <体> вести рахунок балів.
记分册jifBncS (大学记分册）залікова книжка; (中小学记分册）журнал обліку успішності [учнів].
记分牌 jif^npdi < 体 > щит для ведення рахунків; показник рахунку 电动〜
електрифікований щит для ведення
рахунку; світлове табло.
记分员 jifenyuan〈体〉суддя, який рахує бали.
记分制 jifBnzh丨 <教> біпьна система.
记工员 jigongyuan обліковець трудоднів.
记功 jig5ng відзначити заслугу; поставити що в заслугу кому.
记过 jiguo догана; олосити (винести, зробити) догану.
记号 jihao знак; мітка; оцінка;打〜зробити (поставити) знак (мітку, оцінку,
позначку).
ій 'Ш jihen злопам’ятність (злопам'ятний); образливість (образливий); не забувати зла (образи), таїти зло (образу).不要为这些小Ф 〜не треба бути злопам’ятним через такі дріб’язки;他从不〜немйє в ньому злопам'ятності; він незлопам'ятний; він ніколи не був злопам'ятний (злопам’ятним).
记录 j丨Ш 1)(写下来）записати що (запис; зареєструвати що 〜报告 записати дбповідь; 〜被告供词 записати свідчення обвинувачуваного. 2)(录下的材料）протокол.会议〜 протокол засідання;作〜вести протокол;歹У 入〜занести до протоколу що. 3)(记录员） секретар м; протоколіст застар.当会议〜 секретарювати на зборах. 4)(成绩）рекорд. 世界~ світовий рекорд;仓1j造新〜поставити новий рекорд;〜仓丨J 造者 рекордсмен; рекордист;打破〜поб“ти рекорд;打破〜的飞 行速皮 рекордна швидкість польоту;〜曰


356
日щодня з'являються всс нові і нові рекорди.
记录片 jilupian <影> документальний фільм; кінодокумент. 历史〜 істбрико- документальний фільм;新闻〜хрбніка; хронікальний фільм; фільм-спектакль;大型 〜крупнометражний документальний фільм.
记录器 jilCiqi〈技〉реєстратор; рекордер.
记名 jimfng іменний.〜投票 іменне голосування; 不〜:таємне голосування;〜ііП# іменні цінні папери (акції);〜存款 іменний вклад.
记叨 jiming зазначати, відзначати; згадувати.
ійіи'/І jipiifa〈音> нотація спец.; нотний лист.
记淸 jiqlng чітко запам’ятати.
记取j'iqti 记住.〜教训взяти урок з чого;〜这 —教训 запам'ятати цей урок.
记认 jirdn розпізнавати, дізнаватися.
记时器 jishiqi хронограф.
记Ф儿jishir пам'ятати себе.他从四岁起帆〜了 він пам’ятає себе з чотирьох років.
记取文 jishiw6n мемуари.
记述jishCi —»•记载1).
ійіШ jisong читати напам'ять; учити напам'ять.
记闻 jiwen багато чути (про щось).
记性 ji-xing пам’ять ж.〜好 гарна (золота) пам’ять; пам'ятливий розм.; ~ 坏 погана (слабка, корбтка, дівоча) пам'ять; куряча (дірява) пам'ять (голова); голова як решето; голова решетом.
jixuti описовий стиль,
记叙文 jixuwen опис; стаття описового характеру.
记要 jiyao корбткі зведення; корбткий запис.新
.闻〜хроніка;会谈〜корбткий запис переговорів (бесіди);座谈会〜корбткий запис (протокол) співбесіди.
记忆 jiyi 1)(想起）згадати кого-що, про кого-що. 往事已经〜不起來了 минуле вже згладилося з пам'яті 2)(记住的印象）пам'ять лс.视觉〜< зорова пам’ять;听'觉〜〈七、〉слухова пам'ять;单凭〜可能有遗漏якщб робити тільки по пам'яті (на пам'ять), то можуть бути пропуски.
记忆力 jiyili пам’ять ж;.〜强 гарна (тверда) пам'ять;〜Ш слабшає пам'ять; гіпоамнезія спец.
і己十乙犹新 ji уі you хїп ще свіже в пам’яті.旧社 会的苦$ І活大家〜в усіх ще свіжа в пам'яті багатостраждальне життя в старому суспільстві;帝国主义的残酷掠夺和奴役，± 海工人阶级〜робітничий клас Шанхая ще добре пам'ятає жорстоку експлуатацію та гноблення з боку імперіалістів.
і己载（写下来）jizai записати що (записування), 把一切忠实地〜下来правдиво записати все так, як було. 2)(文章）запис лс.; записки лш.; показання. W史〜історичні записки;
的〜по записах у древніх джерелах.
记帐 j丨zhAng 1)(写帐）вбсти бухгалтерію; записати що в книги.〜免承 видатковий касовий ордер; ~ ЯІ і 正 документ лічильно-технічного призначення; jtii在公社 里〜він працює рахівником у народній комуні; він веде бухгалтерію нарбдної комуни;这笔开支还未〜ця витрата ще не записана в книги; цю витрату ще не внесли в
книги. 2)(赌帐）записати що в борг.
记者 j^zhg журналіст; журналістка; газетяр розлц газетярка розм..,(通讯员） кореспондент; кореспондентка;(釆访员) репортер,特派〜спеціальний кореспондент; спецкор;随军〜військбвий кореспондент;电 台〜радіожурналіст;电视台〜телерепорт泛р; 新闻摄影〜фотохронікф;当〜займатися журналістикою; працювати журналістом (кореспондентом, репортером);〜招待会 прес-конференція ж.;向〜发表谈 дати інтерв'ю кореспондентам.
记住 j'izhCi запам'ятати кого-що.他对你们说的 话要好好地〜запам’ятаєте добре, що він вам сказав.
记传 jizhuan історичні записки.
伎Я
伎 ji 1)(技能）кваліфікація; майстерність; вправність. 2)(歌伎）співачка;(舞伎） танцівниця.名〜відома співачка (танцівниця).
伎伎 jiji повільно рухатися (переступати).
jiliang махінація; хитрування; прийом. Ж 骗〜обл夕дна махінація; демагогічні прийоми; 鬼城〜підступні махінації (хитрування, прийоми);识破〜розпізнйти махінації.
伎巧 jiqiSo хитрий, винахідливий.
纪п.
纪 j'i (纪禅）дисципліна.军〜військбва дисципліна;校〜шкільні дисципліна.
纪 j丨〈地质> період.寒武〜кембрійський період; кембрій.
纪纲 jigang <书> законність; правопорядок спец.
jigong відзначати заслуги.
纪极 jijf кінець, межа.
纪录jilCi —»•记录
纪录片 jilupian -» 记录片 jilupian.
jilii дисципліна.劳动〜трудова дисципліна; 铁的〜залізна дисципліна; 遵,守〜 додержувати дисципліни;破坏〜порушити дисципліну;执夺亍〜викбнувати дисципліну; застосбвувати дисциплінарні заходи;不守〜 немає дисциплінованості; недисциплінова- ний;〜严明сувбра дисципліна;给予〜处分 накласти на кого дисциплінарне стягнення; 中央〜检查委员会Центральна комісія з перевірки дисципліни.
纪作性 jilUxing дисциплінованість.加强〜，革 命无不胜 зміцнимо дисципліну, і революція торжествуватиме.
纪年jinmn 1)(记年代的方式)літочислення. 2) (史书体裁）хроніка; літопис ж.
乡己年曰 jini焱nri пам'ятна дата.
纪念 jinian 1)(怀念）відзн6чити UfO\ ознаменувати що (ознаменування); у пам'ять кого-чого; в ознаменування чого.〜 国庆三十五周年 відзначити (ознаменувати) 35-у річницю з дня створення Китайської Нарбдної Республіки;〜文章发表三十周年з нагоди тридцятиріччя з дня опублікування статті;为了 〜鲁迅 у пам'ять (в ознаменування пам'яті) Jly Сюня;永远〜
士 вічно шанувати пам’ять загиблих героїв.
2)(作为纪念的）ювілейний.〜邮票ювілбйні марки;〜文集 ювілейний збірник 3)(记念品） подарунок на пам’ять.送给同志一本书作为 〜подарувати товаришу книгу на пам'ять.
參己念碑 jinianbei пам’ятник; монумент книжк:, (尖顶的纪念碑）обеліск,立~ поставити (спорудити) пам’ятник (монумент, обеліск); 人民英雄〜пам’ятник народним героям.
纪念册 jiniAncd альбом.
乡己念馆 jinianguan [меморіальний] музей. ^•迅〜 Музей Лу Сюня.
乡己念会 jinianhui ювілей; ювілейне торжество; урочисті збори (засідання); збори, присвячені пам'яті кого-чого.
纪念牌 jinmnpdi меморіальна дошка.
.纪念品 jini^ipTn 1)(留念的赠品）подарунок на пам'ять; сувенір. 2)(宝贵的历史遗物） сувенір; реліквія,长征〜сувенір Великого походу;历史〜історична реліквія.
纪念日jinmnri ювілей; річниця (纪念某人的纪 念口）день пам'яті кого.校庆十周年〜 десятилітній ювілей університету; десятилітня річниця з дня заснування університету;列宁逝世 ~ день пам'яті В.ІЛеніна.
纪念塔 jinianta пагода в пам’ять кого-чого.
纪念堂 jinmntdng будинок гйм’яті кого-чого.毛 泽东主席〜Будинок пам'яті Голови Мао Цзедуна.
乡己念亭 jinianting павільйон (альтанка) у пам'ять кого-чого.
纪念物 jiniAnwii 1) сувенір; 2) монумент.
纪序 jixu порядок, послідовність.
Ж jinianzhang медаль ж.; пам'ятний значок.赠送〜подарувйти пам'ятний значок; 交换〜обмінятися пам'ятними значками; Й 前另1J 着——枚〜на грудях висить (до грудей прикріплений, до грудей приколений) пам'ятний значок.
纪行 jixmg мандрівні записки.
纪要jly》o —记要j丨уйо.
纪元 jiyuan 1)(公元）наша ера.〜前 до нашої ери. 2)(时代）ера.在人类历史上开辟了新〜 відкрити нову еру в історії людства.
技ji.
技 ji —>•技能.绝〜найбільша (неперевершена, надзвичайна) майстерність (мистецтво).
ЙіІ jidao техніка, майстерність.
技工 jigong кваліфікований робітник; майстер. У、级〜майстер восьмого розряду.
技击 jij 了 бокс.
技能 jineng кваліфікація; майстерність; вправність, 产〜виробнича кваліфікація (вправність);学〜здобувати (одержувати) кваліфікацію; опановувати майстерністю.
技能等级 jinengdSngji кваліфікація.
技巧 jiqiao 1)(巧妙的才能）майстерність; мистецтво; техніка;绘画的〜тбхніка малювання; 〜опанувати майстерністю (мистецтвом, технікою);卖弄〜хизуватися своєю майстерністю;做得很有〜зрбблено надзвичайно майстерно, з великою майстерністю); 要作得好，每•兒〜是远远小够的щоб зробити добре, однієї техніки (однієї майстерності) далеко не дбсить. 2)(熟会东技


357
巧)навичка.〜ijl| їіі тренування для засвоє ння яких-небудь навичок.
技巧运动 jiqiao yundong <体> акробйтика.
技巧运动员 jiqiao yundongyuan акробат; акробатка.
技师 jishi технік.
技术jishu 1)(经验和知识）техніка.〜革命 технічна революція;中等〜学校 технікум; політехнікум (指综合性技术学校)；基本〜知 识 техмінімум;〜人员 інженерно-технічні працівники; техперсонал; технічний персонал;〜编辑 технічний редактор; техред; 〜作物 <植> технічні культури;〜高明 висбка майстерність; висбка техніка; висококваліфікований; 〜落后 технічна відсталість; 〜不够高 не вистачає техніки;〜观点 техніцизм книжк.;单纯〜观点 голий техніцизм; 〜передова техніка;〜十春 технічні зведення;〜保密 зберігати технічні секрети;操作〜технолбгія процесів;生产〜 технічна експлуатація; техніка виробництва; 安全〜правила техніки безпеки;
不难 технічно (з технічної сторони) не важко; 学会〜опанувйти технікою;农业〜推广站 станція по поширенню агротехнічних знань. 2)(专指技术装备）техніка.〜装 备 техніка;〜革新 технічне новаторство;〜改 造 технічна реконструкція;〜设і十 технічний проект.
技术操作 jishucaozuo технолбгія, технологічний.
技术名词 jishummgci технічна термінологія.
技术性jishuxing технічний.这只是〜问题це лише питання техніки; це суто технічне питання.
技术员 jishuyuan технік.
技术作物 jishuzuowu〈农〉технічні культури.
技痒 jiySng так і свербить (підмиває) показати своє мистецтво (уміння); прост.; сверблять руки.
技艺jiy'i ->技巧1). 芰ji.
变 ji〈植> водяний горіх.
jihe лотос, листя та квіти лотоса.
忌ji.
忌 ji 1)(忌妒）заздрити кому-чому (заздрість ж.).〜才 заздрити талантам (здібностям) інших. 2)(禁忌）утриматися (помірність); дієта (дієтичний);(不宜有）не можна допускати; неприпустимо. 〜油腻 утриматися від жирного;〜生冷 дієта з забороною їсти сире і холбдне; Ш утриматися від м'ясної і рибної страви; дієта з забороною їсти м'ясну і рибну страву (以上两种译法指因病禁忌）забор6на їсти скоромне (指信教іГі/茹素）；〜辛辣 остерігатися гострої їжі;〜胃 утримуватися від спиртного; остерігатися спиртного; Щ% 问题，〜带主观性、片面性和表面性при дослідженні будь-якого питання потрібно остерігатися суб’єктивізму, однобічності і повсрхиевості. 3)忌讳•
jichen пам'ять ж.; день смерті.
忌、惮 jidan < 书 > побоюватися чого (побоювання); боятися кого-чого (острах ж.),有所〜є щось (щось, деякі речі), що кого
зупиняло; є чого побоюватися (боятися); jlil 对你有所〜у нього є (було) через що вас боятися (побоюватися); ви для нього стримуюча сила.
忌妒 ji-du —»•嫉妒 jidCi. 忌妒心 jl-duxTn —> 嫉妒心 jidCixTn.
jihen ненавидіти; ненависть, ревнощі {до когось).
忌讳 ji-hui '1.(禁忌）табу невідм., с.\ заборона. 触犯〜порушувати табу (заборону)各种〜大 半是由于信和_教关系产生的усіляк табу (заборони) виникли здебільшого з марновірних і релігійних причин. 2)(不愿） уникати чого, з неознач.; не терпіти розм.祖 父最〜冬家说他年老：для дідуся найнеприємніше - це коли говорять про його старість; дідусь більше всього не терпить, коли говорять про його старість;他 〜谈自己的歹戈疾він уникає говорити про свою інвалідність.
忌酒 jljili кинути пити.
忌刻 jike заздрісно й уїдливо.
忌 口 jik6u дотримуватися дієти, постувати.
忌'食 jishi утримуватися від їжі, постувати.
忌心 jixTn ревнощі, заздрощі.
忌嘴 jizui дотримувати дієти.
际ji.
际 ji 1)(边际）межі мн.; границя; край.天〜 обрій;林〜край (крайка) лісу. 2)(里面）у голові; у думках; у грудях; у душі; у серці. 3) (彼此间）між ким-чим^ кого-чого; між ким-чим, кого-чого; між-;行星 ~ між план^твмм; міжпланетний; ~ ^ ^ ^ змагання з баскетболу між школами;厂〜协 作 міжзаводська координація; міжзаводське співробітництво; співробітництво між заводами. 4)(时候）у момент.成败之〜[у] вирішальний момент; у [той] момент, коли зважувалося питання успіху (перемоги);正 当革命胜利之〜у той момент (саме в той час), коли прийшла перембга революції; у момент перемоги (торжества) революції;值 此建国四十周年之〜з нагоди 40-ої річниці з дня заснування республіки (королівства).
际昌 jich§ng цілковите щастя.
Р示胃 jiji6 приймати.
Р示ій jiyu <^> доля; доля; призначення ж.
^ jl另见ХІ.
系 ji (打结)зав'язати що (зав'язка розм.);(扣) застібнути що.〜鞋带 зав'язати шнурки черевиків; зашнурувати черевики;〜皮带 підперезатися ременем;〜裤子 оперезатися; 〜зав'язати краватку;〜会丑手П застебнути ґудзика;用绳子〜上 зв'язати мотузкою;在辫 子上〜花结 зав'язати бант на косі (на косах) 把马〜在树旁прив'язати коня до дерева;要〜 得紧些 треба зав'язати (стягти) міцніше (сильніше).
近ji.
近 ji —> jin
妓ji.
妓家 jijm повія.
妓女 jinu повія; публічна жінка; суспільного темпераменту застар.
жфтва
妓 І院 jiyuan публічний дім; дім розпусти застар.
剂Л
剂 ji 1)(药物）зйсіб; ліки;(汤药）декбкт застар.;(试剂）агбнт; реактив.麻醉〜 наркотичний засіб; жарознижуюче
[засіб]; ліки (засіб) від жару;冷太卩〜 жарознижуючий засіб. 2) (中药一服） прийом.第二〜室句 декокт (ліки) для другого прийому他吃过儿〜中іі以后病好了 він видужав після того, як кілька разів прийняв китайські ліки.
齐lj刀 jidao ножиці.
剂量 j'llidng <药> дбза.增加〜збільшити дозу; 按〜服药приймати дозами;这个医生用药 〜―向 f艮重 цей лікар прописує ліки завжди з дуже сильним дозуванням.
剂钱 jiqidn ціна ліків.
剂型 jixing <药> ліки в таблетках;片状〜ліки у вигляді таблеток.
齐|』子 ji-zi кулька тіста для закваски.
季
ji.
季 ji 1)(三个月）сезон.冬〜зимбвий сезбн; зима;四〜чотири пори року; чотири сезони. 季节.雨〜дощова пора [року]; дощовий сезон [року]; період дощів;旺 ~ сезбн пожвавлення; [самий] сезон;淡〜мертвий сезон; період затишку; не сезон чому, чого. 3) (—季的最后一个月）останній місяць сезону. 〜冬 останній місяць зимового сезону. .
季报 jibao квартальний звіт, облік, jidi наймолодший брат.
季度 jidCi квартал, ~ 计划 квартальний (поквартальний) план;会计〜报告 квартальний звіт;〜奖金 квартальні преміальні; преміальні за минулий квартал; 本年第二〜другий квартал цього (поточного) року.
季风 jifBng <气> мусон.
季父 jifii наймолодший брат батька; дядько ч.
季候风jih6uf^ng —>季风
季节 jijie сезон; пори; період;〜价格 сезонна ціна;〜差价 різниця в сезонних цінах на що\ зміна в сезонних цінах на що;通航 ~ навігаційний сезон; 农忙〜 сільськогосподарські жнива; гаряча пора польових робіт; період напружених сільськогосподарських робіт;在春耕农忙〜у гарячу пору весняної оранки;农闲〜час, ВІЛЬНИЙ ВІД ПОЛЬОВИХ робІТ5^Ш萄成熟〜сезон винограду.
季节工 jijieg6ng сезонний робітник.
季节性 jijiSxing сезонність (сезонний).〜的工作 сезонна роббта;〜的需耍 сезонний попит.
季 Т*У jikan трьохмісячник; видання, що виходить поквартально.
季末 jimo кінець епохи, до найостанніших часів.
季母 jimu дружина наймолодшого брата батька; тітка.
季女 jinu наймолодша дочка.
季票 jipiao сезонний квиток.
季儿 jir період, сезон.
季指 jizhT мізинець.


358
季祖母 jiztimCi бабуся.
济ji兄见Л.
济 ji допомагати кому-чому (допомога ж.);〜困 扶危 врятувати кого-що в лиху; виручити кого-що з лиха;〜Щ 扶 Ш [прийти на] допомбгу слабким і незаможним.
济恶 ji，e сприяти злу, робити зло.
济活 jihu6 рятувати, повертати до життя.
济急 jiji визволити кого-що, прост.; визволити (виручити) кого-що з лиха.这济不了 他的急 це не може його визволити (врятувати); цього не дбсить, щоб його визволити (виручити) [з лиха].
济救 jijiii рятувати, виручати.
济赖 jihi допомога; підтримка.
济贫 jipin допомагати бідним.
济世 jishi благодіяння світу; облагодіяти світу. 〜活人 займатися доброчинністю; рятувати людям життя.
事 jishi допомогти (принести користь) справі; впоратися [зі справою].
济脱 jltuo допомогти вийти зі скрутного становища; виручити.
济勋 jixun подвиг.
济宥 jiyou допомагати, допомога.
荠А
莽菜 jicai〈植〉сумочник вівчарський.
洎Я
УЙ ji 1) мити (сполоскувати) казан; 2) досягати;
* 	до; 3) м’ясний відвар.
泪乎 jihii до того часу, коли...; доти, поки...
既Я
既j’1 1) <书> (已经）уж么〜成事实факт, що здійснився;〜定方针 намічений курс;〜定办 法 розроблені заходи;〜得权利 придбане право;〜定目标ви:значена мета.既然.〜来 之，贝1J安之 як уже приїхав, то не думай про повернення; взя вшись за гуж, не говори, що не дуж;你卩问到这里，那就不妨告诉你раз уже ви запитуєте про це, то можна, звичайно, вам сказати. 3)(表示雜有）і..., і...; як..., так і... 身体〜高且壮висбкої і міцнбї статури;〜好又 便宜 і добре, і дешево; дешево і сердито;〜无 亲戚，又无朋友 немйє ні друзів, ні рідних;〜 要〒劲十足，又要劳逸结合напружувати всі зусилля й у той же час з'єднати працю з відпоч卩нком;〜要有冲天的干劲，也要有科学 的分析 необхідні як висбкий ентузіазм, так і науковий підхід; необхідні як висбкий ентузіазм, так і науковий аналіз подій та я'вищ;我们的人民解放军〜是#斗队，又是工 作队、生产队 наша Народно-визвольна армія є бойовим і, разом із тим, робочим й виробничим загоном他〜是工人，又是工程 师він і робітник, і інженер;他对我〜非贲骂， він не те щоб мене лаяв і не те щоб хвалив. ‘
既毕 jibi завершений.
既而ji'er <书> незабаром;〜雨止，欣然登山 незабаром дощ перестав, і ми весело (із задоволенням) піднялися на гору.
既昏 jMn сутеніло, у сутінках, сутінки.
既久 jijiii вже давно, дбвгий час (тому).
既然 jiran раз розм.; оскільки.〜如此 якщо це так; оскільки [усе] це так;你〜不知道，那就
不耍说 раз ви не знаєте, то не потрібно говорити;〜你同意，那我也不反对оскільки ви згодні [з цим], [то] і я не заперечую.
既苦 jirud якщо, коли; незабаром.
既使 jishT якби.
既往 jiwSng минуле, в минулому.
BjC 1+1 ji wang bu jiu минуле не в докір;
минуле в провину не ставиться; не переслідувати (не звинувачувати) за старе (за минуле).
既jiyue <Ш> нескорочений, простий (про дріб).
堆Я
堆 ji 1) твердий ґрунт; 2) гончарний виріб, кераміка.
哜п.
挤喂 jichu6 прббувати (на смак), скуштувати.
挤挤嗜嘻ji-jicaocao шум (шуміти).隔壁房内〜 说了一 个晚上 із сусідньої кімнати цілий вечір лунали голоси;那里面〜的，不知在说 些什么 у тій кімнаті лунав шум голосів, невідбмо, про що йшла розмбва.
觊ji.
规觎 jiyii〈书〉претендувати на що (претензія); заздрити кому-чому, прост.; із прагненням дивитися на що.〜世界霸权 претендувати на світову гегемонію;〜他人财产 заздритися на чуже добро.
继ji.
继j'i 1)继续.〜…之后слідом за ким-чим;无以 为〜не було можливості (сил) продбвжити почйте;〜中国革命之后，亚洲、非洲、拉丁 美洲广大地¥的人民革命斗争空前高涨 після революції в Китаї революційна боротьба народів величезних районів Азії, Африки і Латинської Америки набула небувало широкого розмаху.
继承 jichSng 1)(承接遗产）успадковувати що (успадкування).〜贝才产 успадковувати майно; одержати у спадщину майно;依法 ~ успадковувати за законом;照遗嘱〜 успадковувати за заповітом 2)(继承亊业） продовжувати що，з неознач. (продовження); успадковувати що (успадкування).〜优良传 统 продовжувати (успадкувати) кращі традиції;〜革命传统 продовжувати (розвивати, успадкувати) революційні традиції;〜先烈的遗志 успадкувати висбкі прагнення полеглих героїв;批判地〜文化遗 产 критично прийняти культурну спадщину; 〜革命先辈的事业продбвжити справу революціонерів-попередників;〜和发扬”五 匹，，精神 успадкувати і розвивати дух руху ”4 травня";〜关系 спадкоємний зв'язок.
继承法 jichengfa〈法〉закон про успадкування; спадкоємне право.
ШЖШ. jichengquan <Ш> право успадкування; права спадщини.
继承人 jichSngnhi < 法 > спадкоємець; спадкоємиця.法定〜спадкоємець за законом; законний спадкоємець.
继承物 jichengwu успадкована річ; спадщина.
继承性 jich6ngxing наступність; спадкоємство. 文化传统的〜наступність культурних традицій; J2、想的〜спадкоємство думок.
Ш fh ^ jichengzhe продовжувач; продовжувачка; спадкоємець; спадкоємиця. 马克思和恩&斯学说的〜продовжувачі (послідовники) вчення Маркса і Енгельса;
〜спадкоємці революційних
традицій.
继电器 jidiAnqi <电> реле невідм.
继而 ji er слідом за кіш-чим\ слідом за ким-чим\ потім;先是一人领唱，〜大家跟右一起唱 спершу заспівує один, а потім (слідом за ним) підхоплюють інші.
继夫 jifti другий ЧОЛОВІК.
继父 j丨fti ВІТЧИМ.
继另 jijiu брат мачухи.
继母 jimii мачуха.
继女 jinfi пасербиця.
继配jipdi 继军.
继亲 jiqTn 1) одружуватися; 2) мачуха.
继任 jirdn замінити кого-що (заміщення).遗 缺由某某〜вакансія буде заміщена таким-то.
继室 jishi друга дружина [після смерті першої дружини].娶〜одр^Ькуватися вдруге після емфті дружини.
继嗣 jisi <书> 1)(收作儿子）усиновити кого (усиновлення). 2)(嗣子）прийомний син.
继往开来 ji wang kai lai успадкувати і продбвжити; продбвжити і розвинути
успадковане; прийняти естафету від
старшого покоління і пронести її в майбутнє; творчо продовжувати почате.
继位 jiw占і〈史〉успадкувати престол.
继续 j'ixCi 1)(连下去）продбвжуваги що, з неознач. (продовження);(延续）тривати;(连 续不断）безупинно; неухильно,〜不停 трива ти безупинно;〜工作 продовжувати роботу; 〜努力 неухильно докладати зусиль;〜发展 подальший розвиток;〜革命 продовжувати революцію; безупинно вести революцію; а〜 沿着社会主义道路阔步前进І д^лі широкою ходою йти вперед по шляху соціалізму. 2)(有连续关系的另一中）продовження.
继子 jizi 1) пасинок, прийомний син; 2) всиновлення.
jizlyue дбговір на всиновлення.
悸п.
t季动 jidong тремтіти, битися {про серце).
淨惧 jiju туга, сум.
寄
ji.
寄 ji 1)(递送）послати що (посилка); відправити що (відправлення) послати (відправити)〜信 лист;〜包襄 відправити посилку;〜钱 послати (перевести) гроші; зробити грошовий переказ;转〜переслати що\ 信件已经〜走了 листи вже відправлені (послані, відіслані). 2)(寄放)віддати (здати) що на збереження,把大衣和帽子〜一下 віддати (здати) пальто і шапку на збереження.
寄存 jiciin віддати (здати) що на збереження.
寄存室 jiciinshi камера схову.
寄 Ш jidi доставка (доставляти що); відправлення (відправляти що).〜邮件 доставка (відправлення) пошти.
寄爹 jidie названий батько.


359
寄儿 ji，er названий син.
寄放 j і fang віддати (здати) що на збереження; залишити що в кого，把书〜在我这里 залишити книги в мене.
$方欠处 jifangchu пункт (місце) збереження. 4亍 李〜камера схову багажу 自4亍$〜стоянка велосипедів; пункт здачі велосипедів на збереження.
寄费 jifei вартість пересилання; витрата на пересилання (на транспортування). 多 少〜？ скільки потрібно заплатити за посилку?
寄父 jifii названий (прийомний) батько.
寄回 jihui відправити (відіслати) що назад.
寄货 jihuo комісійний товар.
寄迹 jiji < 书 > знайти пристанище; жити пустельником;〜山林 жити в самоті (у тиші); 〜江湖 мандрувати.
寄籍 jiji [постійне] місце проживання 〜苏州 мати постійне проживання в місті Сучжоу.
寄监 jijmn поміщати до в’язниці.
寄件人 jijianren відправник (поштою), адресант.
寄居 jiju [тимчасово] жити; зупинитися 〜在朋 友家里зупинитися у приятеля;她从小就〜在 夕卜祖父家里 вона з дитинства живе в дідуся [по матері].
寄居搜 jijiixid <动> рак-пустч^льник.
寄卖 jin^i (委托寄卖）віддати що на комісію; (代理寄卖）прийняти що на комісію,代客〜 приймати що на комісію (на комісійний продаж) [від клієнтів];托店里〜віддйти що [у магазин] на комісію;〜的商品 комісійний товар;〜价格 комісійна ціна.
寄卖行 jimaihang комісійний магазин; комісіонка розм.
寄母 jimii названа (прийомна) мати.
寄娘 jiniang названа мати.
寄女 jinu названа (прийомна) дочка.
寄人窝下 ji ren li xia жити чужими милостями; бути в кого на хлібах; поневірятися по чужих людях.
寄生 jlsh5ng 1) < 生物 > паразитизм (паразитувати). 体内〜 внутрішній паразитизм;〜在动物的身体上паразитувати на тілі тварин;〜植物 паразитні рослини;〜电 流 < 电> паразитні струми.(靠剥削为生） паразитувати (паразитизм) книжк.; дармоїдствувати. ~Р介级 паразитарні класи;〜 生活 паразитство застар.., паразитизм книжк.; паразитарне існування; паразитичний характер (паразитичний спбсіб) життя; 过〜生活 жити паразитом; дармоїдствувати розм.; дармоїдствувати;帝国主义是〜的、腐 朽的、垂死的资本主义імперіалізм є паразитичний, загниваючий і умираючий капіталізм.
寄生虫 jlsh6ngch6ng 1) <生物> паразит. 2)(剥 削者）паразит; дармоїд; дармоїдка.
奇生生物学 j isheng-shengwuxue паразитологія.
寄生物学家 jishgng-shSngwiixudji3 паразитолог.
寄生性 jishengxing паразитичний характер; паразитизм книжк.资本的〜паразитизм капіталу; паразитичний характер (паразитичні риси) капіталу.
寄生者 jishengzhe дармоїд, паразит.
寄食 jishi жити на хлібах у кого、(吃闲饭） дармоїдствувати (дармоїдство) рот.
寄哲jish6u~>寄卖.
寄宿 jisu 1)(借宿）зупинитися на нічліг (на ночівлю); ночувати.〜在一个朋友家里 зупинитись на нічліг у будинку знайомого; 能不能在你这里〜一夜？ чи можна зупинитися у вас на ніч? чи можна у вас [тут] переночувати? 2)(住校）жити в інтернаті; жити в гуртожитку при школі (при інституті, при університеті).
寄宿舍 jisCishe гуртожиток, інтернат.
寄宿生 jisusheng інтерн.
寄托 jituo 1)(托付）доручати кого-що кому-чому\ здати (віддати) що на збереження. 把东西〜在朋友家здати речі на збереження знайомому;把孩子〜在邻居家доручити дітей сусідам. 2)(把希望、理想等放6某人 某事上)жити ким-чим\ покладати що на кого-що (покладання),精神有所〜їсти чим жити; мати щиросердечне задоволення; ІС 一切都〜在未来 ЖИТИ ОДНИМ ТІЛЬКИ
майбутнім;党和国家对青年〜了很大希望 Партія і держава покладають великі надії на молодь.
寄信 jixin послати (комусь) лист.
寄信人 jixinrSn відправник (листа), адресант.
寄押 jiya тримати кого під [тимчасовим] арештом; [тимчасово] затримати кого.
寄养 jiyang віддати на виховання [у чужий дім].
寄予 j丨уй 1) —»•寄托 2) 2.(给予）зробити що; виразити що (вираження).〜关怀 подбати;〜 同情 висловити співчуття ; співчувати.
寄寓jiyi <书> —寄居. 寄主 jizhii < 生物 > хазяїн.
寄住 jizhu мешкати, квартирувати.
寄子 jizT названий (прийомний) син.
寂
ji.
寂 ji —>•寂静.〜无一人 повна тиша, і ні жодної живої душі 2) 寂寞.
ШШ jiji тихий, спокійний, безмовний.
寂静 jijing тиша (тихий); безмовність (безмовний).〜无声 стоггь мертва (повна) тиша;〜的夜 тиха (безмовна) ніч.
寂寥jilido <书>—寂寞.
寂寞 jim6 нудний (нудьгувати, нудьга);(孤单） самотній (самітність).很感〜држе нудно; сильно нудьгувати; сильна нудьга; страшенна нудьга; почувати себе самотнім; почуття самітності.
寂然 jiran〈书〉тихо; безмовно.〜无声 повна тиша; безмовність.
悸
ji.
t季 ji <书> тріпотіти від страху; трепет страху (жаху).
择栗 jiii тремтіти (тріпотіти) від страху.
祭j丨•
祭 ji —»•祭祀.〜祖 приносити жертву предкам; обряд поминання предків. 2) —»•祭公〜
士 жалобний мітинг (обряд), присвячений загиблим героям. 3)(使用）застосбвувати що.
〜起法宝 пустити в хід свій козир; застосбвувати магічний засіб.
祭椅 jidao приносити жертви та молитися.
祭奠 jidi^i ушанувати пам’ять кого.
祭礼 jiii 1)(祭祀仪式）обря’д жертвоприношення; обряд поминання. 2) (祭品）жертва.
祭品 jipTn жертва.
祭器 jiqi жертовне начиння.
祭司 jlsT <宗> 5|фЄЦЬ.
祭丰已 jisi жертвоприношення; робити жертвоприношення; приносити жертву.
祭坛 jidn вівтар */.; жертовник.
祭文jiwen (对死者的祭文）жалобна мова; жалобне слово;(对神的祭文）хвалебна мова [на честь божества].
祭献 jixian приносити в жертву. jixiSng жертвоприношення.
祭灶 jizao жертвоприношення божеству (богу) вогнища.
蓟я'
Щ jl <植> будя к япбнський.
荠ji.
Щ- ji <书> 1)(天气转咭）прояснитися.雪〜 проясніло (небо прояснилося) після снігопаду;后初〜погода розгулялася після дощу. 2)(怒气消散）прояснитися; проясніти (прояснення).色〜обличчя прояснилося (проясніло).
Ш jifan м'який вираз обличчя; добродушність, м'якість, м'якосердя.
雾后 jihou після дощу.
雾曰 jiri ясний (погожий) день.
雾止 jizhi припинятися, переставати (про дощ і т.п.).
堅ji.
Ш ji —> хі.
鞔ji.
就 ji — xi.
Ш]\ 1) густа трава; 2) приходити, досягати.
Ш ji.
卷 ji 1) шкбдити, псувати; 2) не любити, ненавидіти, відчувати огиду; 3) вчити, наставляти, повчати.
ш
Жі J1.
幾 ji 1) наблизитись до; бути близьким (до); 2) подавати надію; доходити до межі; бути близьким до досконалості; 3) сподіватися, мріяти; 4) —> jT.
襟ji.
Щ ji 1) берег ріки (гористий); 2) западина (яма, тріщина) на дні моря.
瘈г丨.
瘈 ji -> zhi.
.slji.
暨 ji 1)(和）2)(至）і до чого; по що.〜今 до тепер.
暨毁 jiji 1) рішучий/твердий; 2) змушений, крізь силу.


360
餅ji.
Ш ji <动> анчбус.
稷ji.
稷 ji 1) (Ш) «просо. 2)(谷神）бог хлібів (родючості).
鲫я
舍即鱼 jiyii <动> карась ч.〜汤 юшка з карасів; карасяча юшка.
Ш ji.
蹈 ji стати на коліна.
概j丨.
Щ ji щільний, рясний, густий.
J1.
Ш ji вузол; шиньйон,挽〜укласти волосся вузлом, зав'язувати волосся в вузол, jihuan шиньйон, зачіска.
冀
ji.
Ж ji 〈书> сподіватися на що，з неознач.; плекати надію на що; плекати мрію; прагнути до чого, з неознач. (прагнення); розраховувати на що， з неознач.
(розрахунок).〜其成功 сподіватися (розраховувати, плекати надію) на успіх.
冀望 jiwang сподіватися, розраховувати (на); мріяти про...; очікувати.
冀愿 jiyuan сподіватися; сподівання, мрія.
襟Я
様 ji неклейке просо.
様子 ji-zi 1) <植> прбсо. 2)(指子实）просо.
胸.
Ш ji <书> породистий кінь; рисак; скакун.
愿ji.
Ш ji вовняна тканина; вовняний; ворсистий;
вовняний одяг.
ШЙ jiyu річковий окунь.
駿,
Ш ji дзі {назва гірської отруйної трави).
力口 ji^ 1)(占在一起）додати що до чого (додаток, збільшення); скласти що з чим (додавання); плюс.把两个数目〜起來скласти два числа; 二〜二等于 ffl до двох додати два буде чотири; два плюс два дорівнює чотирьом. 2)(增力П) додати що, чого (додатокрот.); (додавання, добавка рот.).〜钱 додати грошей;〜薪 додати зарплатню; збільшити податок; 〜点儿糖 додйти трохи цукру;〜演 дати додаткоЬу (надпрограмну) виставу;〜％ 电@ додатковий кіносеанс. 3)(安放）поставити що; робити що.〜符号 поставити знак;〜注角？ поставити що примітками (поясненням); скласти коментар; коментувати що\ 把另і•任〜 在...奋」二 покласти відповідальність на кого.
4)加以 1).多〜小心 б^ги надзвичайно обережним;请多〜小心大〜鼓励посилено заохочувати кого-що; велике заохочення;
сильно надихнути кого-що; велика наснага; 对可能产生的Ь果未〜考虑не обміркувати (не зважити, не продумати) можливих наслідків.
力班 jiaban понаднормова роббта; працювати надурочно;(力口班次）працювати додатковою зміною.〜加点 понаднормова роббта; працювати надурочно.
力Гі Ш 费 jiabanfei понаднормові; зарплата за додаткову зміну.
ІПІп jiabei 1)(加一倍)подвоїти що (подвоєння); удвічі; подвійно.〜奉还 вір; подвоїти що; подвійно (удвічі більше， у подвійному розмірі);〜偿付 подвоїти оплату; оплатити що подвійно. 2)(程度深）помнбжити що (множення); підсилити що (посилення); подвоїти що (подвоєння); значно; набагато. 〜注意 підсилити (подвоїти) увагу;〜努力 помножити старання; подвоїти енергію (зусилля);应〜警惕 слід підсилити пильність.
力口 长 jiachang подовжити що (подовження); наростити що; збільшити що в довжину.〜缆 绳 наростити канат.
力口粗 jiacu стовстити що (стовщення).把绳子〜 стовстити мотузку.
加大 ji5d& збільшити що (збільшення).把尺寸〜 збільшити рбзмір;把孔眼 ~ збільшити діаметр отвору; обробити отвір; розсвердлити діру.
力口点 jiadian понаднормовий; відпрацьовувати понаднормові.
力口 多 jiaduo збільшитися (збільшення); збільшитися (множення).
力П 法 jiafa (数）додавання.
力口高 jiagao піднімати що (підняття , підйбм); надбудувати що (над-, будівництво).〜房里 підняти (надбудувати) будинок;把房屋〜— 层надбудувйти один поверх;〜水池的水位 підвищити рівень води в басейні;〜三公尺 підняти на три метри.
力Ц工 jiagong обробка (обробити що).金属〜 обробка металу;粮食〜обробка зерна;将皮 革 ~ обробити шкіру;〜订货 [дати] замовлення на переробку напівфабрикатів (сировини); надання напівфабрикатів і сировини для подальшої переробки; надання замовлень на переробку сировини і виготовлення продукції;艺术〜худбжня обробка;最后〜обрббка; остаточна обробка;
•小说的最后〜обробка (остаточна обробка) роману;〜制造业 обробна промисловість;将 草药〜^炼成药品 виробляти ліки з цілющих трав і рослин.
加工场 jiag6ngchSng майстерня з обробки чого.
加固 jiagCi зміцнити що (зміцнення).用植树的 方法来〜河堤 зміцнити дамбу шляхом деревонасадження (садіння дерев).
加害 jiahai заподіювати шкоду; шкідливий.
加号<数> плюс; знак плюса.打上〜 поставити плюс (знак плюса).
力[Ш jiahou стовстити що (стовщення)〜塾圈 протовщити прокладку;把棉妖〜додати вати у ватник.
加价 jiajia підвищити ціну [на товари]; робити націнку; націнка (націнити що) спец.
力П 减 jiajian додавати і віднімати; додавання і віднімання.
力口 紧 jiajtn форсувати чого (форсування); підсилити що (посилення); прискорити що (прискорення). 〜工作 форсувати (прискорити) роботу;〜生产 форсувати (підсилити) виробництво; прискорити темпи виробництва; Ш 备 готуватися
форсованими (прискореними) темпами;〜地 Т 资源іЙ 勘探 підселити пошуково-розвідувальні роботи;工作正在〜 进行 роббта йде на пбвний хід.
加劲ji^jin —加油2).
力П 居1J jiaju загострити що (загострення); підсилити що (посилення).〜分歧 привести до загострення розбіжностей;〜紧张局势 підсилити напруженість;资本主义国家的不 平衡发展更 〜нерівномірний розвиток капіталістичних країн усе більш підсилюється; 病势〜了 хворбба загострилася; стан хвброго погіршився.
加快 jiakuM 加速.〜脚步 прискбрити кроки; додати кроку;〜速度 збільшити швидкість; прискорити темпи.
力卩宽 jiakuan розширити що (розширення); збільшити що в ширину.〜马路 розширити вулицю.
力口里 ji5lT〈化> калій, калієвий.
加料 jiSliSo 1) <冶> прийняття сировини. 2)(优 质的)високо» кісний.
力口仑 jialun галон.
加码 jiSmS 1)(提高价格）підвищити (підняти) ціну на товар. 2)(赌博加注）збільшити ставку. 3)(提高指标）підвищити норму.
力口盟 jmmeng вступити в союз. ~共和国 союзна республіка.
力卩冕 jiamian коронація (коронувати кого).〜典 礼 коронація; коронаційні урочистості;给... 举行〜典礼 коронувати кого; вінчати кого на царство.
力卩拿大人 jianadaren канадець (канадський); канадка.
力卩拿 і吾 jianayQ каннарська мова.
加农堪 ji5n<3ngpk> <军> пушка.
力Ц 强 jiaqiang підсилити що (посилення); кріпити що 〜党的领导 посилення партійного керівництва;〜无产阶级专政 підсилити диктатуру пролетаріату;〜基层组 织 підсилити низові організації;〜政治思想 工作 підсилювати ідейно-політичну роботу; 〜薄弱环节підсилити слабкі ланки;〜工农联 盟 кріпити союз робітників і селя н;〜团结 кріпити єдність (єднання); зміцнювати згуртованість;〜国防 кріпити оборону країни; 〜注意 підсилити (збільшити) увагу 〜管理 поліпшити керування;〜战备 підсилити підготовку на випадок війни.
力П 热 jiare нагріти що (нагрів, нагрівання); підігріти що (підігрів, підігрівання).
加热器 jiareqi <技> нагрівам; підігрівник; нагрівальний прибор.电〜електропідігрівач.
力卩日 jmri багато днів підряд, день за днем.
力卩入 jmm 1)(放进）додати що, чого (додавання, добавка розм.).\ 〜少许食盐 додати повареної солі. 2)(参力口）вступити (вступ) у що\ взяти участь у чому; брати участь у чому.〜中国共 产党 вступити в Комуністичну партію Китаю;〜工会 вступити у профспілку; стати


361
членом профспілки;〜组会只 взяти участь (брати участь) у такій-то організації;〜中国
ІІ 	прийняти китайське громадянство; перейти в китайське громадянство;〜战斗 вступити в бій.
jjlli： jiashang І)—> 加 2)，3).〜许多罪名 звалити масу обвинувачень, до того ж; плюс до того (до цього); на додаток до того (до цього); вдобавок.〜他还不熟悉愔况до того ж (плюс до того, вдобавок) він ще не знайомий з ситуацією.
加深 jiashen поглибити що (поглиблення); збільшити що (збільшення) книжк. ~矿井 поглибити шахту;〜河床 поглибити русло ріки;〜成见 посилювати упередження; збільшувати упередженість; 〜矛盾 поглибити (збільшити) суперечності;危机 日见〜криза поглиблюється (загострюється)
з 	кожним днем.
加数 ji^shCi <数> доМнок.
力П 速 jiasu прискорити що (прискорення); форсувати що (форсування).〜生产过程 прискорювати процес виробництва;〜社会主 义工业化 прискорення соціалістичної індустріалізації;〜发展农业 форсування рбзвитку сільськбго господарства;〜运动〈理> прискорений рух.
加速度 jiSsCidCi < 理 > 叩искбрення; акселерація. 加速计 jiSsCiji < 理 > акселербметр; акцелерометр.
力口 莫器 jiasuanqi лічильна машина; арифмометр.
加特力教 ji§t6liji^o католицтво, католицизм.
力卩速器 jiSsuqi <Щ> прискорювач; акселератор; акселератор.回旋〜циклотрбн;电子回旋〜 мікротрон; бетатрон.
力口委 ji^wgi оформити чиє призначення.
加薪 jiSxTn додавати жалування, прибавка.
力卩压 jiaya збільшувати тиск, нагнітати.
力П以 jiSyT І) (ій^Т) зробити що; зайнятися чим. 〜清理 зробити (провести) ліквідацію; зайнятися ліквідацією; ліквідувати;〜整理 привести що в порядок; упорядкувати що;〜 分析 зробити аналіз; аналізувати що;〜解决 зайнятися рішенням (дозволом); знайти рішення; дозволити що;〜改革 здійснити реформу; реформувати що;〜纟Ч 正 внести виправлення; поправити що;〜批评 піддати кого-що критиці; критикувати кого-що;〜Р且 Ш лагодити перешкоди; перешкоджати;〜公 布 зрадити гласності; оголосити що; опублікувати що. 2) —*■力Ц上 3).
力П意 ji5yi особливо уважно; ретельно; звернути особливу увагу на що.〜经营 вести справу особливо уважно (ретельно);〜保护街道上的 Й* звернути особливу увагу на захист дерев (деревонасаджень) на вулицях; підсилити охорону деревойасаджень на вулицях;〜保护机器 звернути особливу увагу на догляд за машиною; підсилити догляд за машиною; ретельно оберігати машину від ушкодження.
加油 ji5y6u І)(上油）заправити що (заправлення); змазати що (змащення).给汽 车〜заправити машину [бензином];给车轮〜 змазати колеса. 2)(力U 劲）піддати жару; піддати чого、розм.\ надати; наполягти 〜干
налягти на роботу;〜，不然耍赶不上了 піддай жару! піддай [іще]! натисни! піддай жару, а то не встигнеш.
加油车 jiay6uchS бензозаправник.
ІЛІІІП Ш jiayou-jiajiang прибріхувати розли
力П 油站 jiayouzhan бензозаправна (автозаправна, заправна) станція.
加重 jiazhong І)(增加重量）збільшити що (масу).应当〜这一机器的某些零件слід збільшити масу деяких деталей цієї машини. 2)(增加负担、程度）Збільшити що (збільшення); підсилити що (посилення); збільшити що (збільшення); загострити що (загострення).说话〜语气 говорити з підкресленням; говорити підкресленим тоном;〜ZH乍负担 збільшити навантаження; 责任大为〜знйчно збільшилася відповідальність;经济负担〜了 економічний тягар збільшився;病势〜了 хворбба загострилася;被告的罪更为〜了 ще збільшилася (загострилася) провина обвинувачуваного; /[壬 〜两倍 завдання
збільшилося в три рази.
力口足 jiazu набрати що, чого.〜汽油 набрати бензину;〜速度 набрати швидкість (хід);〜工 作量пбвне навантаження;〜工作的速度 набрати темпи в роботі.
力ПЦ ji5zui збільшувати провину.
力II座 jiazuo додаткбві місця в театрі (у кіно).
另见 g§，ji
夹jia 1)(夹取）брати що.用火钳〜煤брйти щипцями вугілля. 2)(放在中间）затискйти кого-що (затискування, затиск розм.); защемляти кого-що (защемлення).把书签〜 在书里 закласти книгу (сторінку) закладкою; вкласти в книгу закладку;把铅笔〜在耳朵背 后 заклйсти олівець за вухо;〜在两腿间 затискати що між ногами;河〜在两山中间 ріка затиснута між двох гір;敌人〜着尾巴逃 走了 ворог біг із підібганим хвостом. 3)(夹 在胳肢窝下）нбети що під пахвою.〜着书 нести книги під пахвою. 4)(換杂）упереміш розм.雨〜雪 дощ [упереміш] зі снігом;文言〜 白话的体裁 змішаний стиль, у якому сучасна китайська мова йде упереміш зі старою китайською мовою;〜在人群里 змішатися з юрбою. 5) 夹子.卷〜тримач для паперів;老鼠〜мишолбвка.
夹板jiSban 1)(夹东西的木板）дбшки [для упакування багажу чи вантажу]. 2) <Ш> шина. _Ь~ накласти шину.
夹鼻镜 jiSbij'mg пенсне.
夹层墙jiWngqidng 1)(中间夹其他东四） прошарком 〜墙壁 подвійна стіна;〜玻璃 скло триплекс 2) <地质> прошарок; пропласток; пласт. 〜прошарок піщанику; 〜 глинистий прошарок.
夹手丁 jmd3 катувати, мучити, мордувати.
夹带 jmdM 1) (^^А) провозити (проносити) що контрабандою (контрабандним шляхом); 2) (考作弊的材І4) шпаргалка розм.
夹带藏 Ш jiadaicangye промишляти контрабандою.
$当 jiadang час, момент.
夹道рсійо 1)(两边有墙的窄路）[вузькйй] проїзд; [вузький] прохід; провулок. 2)(排列 道旁)стояти стружно.〜又欠ІШ вітати, стоячи
по обидві сторони вулиці; вітати, вишикувавшись по обидва боки дороги; вітати, утворивши живий коридор; вишикуватися по обидва боки проспекту для урочистої й теплої зустрічі.
夹 І祈 jiaduan перекусити що; відкусити що.用 tit 子把铁丝〜перекусити дріт гострозубцями; 把螺栓头〜 відкусити кінчик гвинта.
夹缝 jmftng щілина лс.; [вузький] проміжок, jiagong узяти кого-що в лещата (у тиски); затиснути кого-що в тиски; атакувати кого-що з двох сторін; узяти кого-що в охоплення з двох сторін.前后〜напасти на кого-що (атакувати кого-що) з тилу і з фронту;遭到〜потрапити в лещата (у тиски); опинитися між двох вогнів; бути в тисках із двох сторін; бути затиснутим у тиски; перебувати під подвійним ударом.
夹棍 jmgCin дерев’я ні тиски для катувань.
夹剪 jiajiSn щипці мн.
夹间儿 jiaj ianr проміжок; щілина.
夹角 jiajiSo <数> кут. 夹脚 jiajiao тиснути ногу.鞋子〜черевики тиснуть ноги.
夹具 jiaju < 机 > затиск; [затине, стягне] пристосування; підпримувач; сутички мн.
夹七夹 乂、jiaql-jiaba з п’ятого в десяте; з п’ятого на десяте; п’яте через десяте; запинаючись; плутано; безглуздо.
夹伤 jiashang прищемити що; ущемити що (обмеження), ~手指头 прищемити палець [РУки].
夹生 jiasheng напівсирий; недоварений 米饭〜 Т рис недоварений (не розварився, не доварився).
夹碎 jiasui роздрібнити що (роздроблення); роздавити що.
夹 Ш jiatong ущемити що (обмеження);
прищемити що.
夹焰 jiaxian з начинкою; з фаршем.〜慢头 пампушка з начинкою (з фаршем).
夹心 jiaxTn —夹馅.〜讲干 печиво з начинкою, jiaxlntang карамель [із начинкою].
夹讯 jiaxun опитувати під тортурами
(катуванням).
夹杂 jiaza з домішками чого; упереміш з чим, розм.\ домісити; змішати (змішування).
夹杂物 jiazawu домішок ч.\ включення мн” спец.
夹竹桃 ji§zhiitdo <植> олеандр [індійський].
夹住 jiazhu затиснути кого-що (затиск); защемити кого-що (защемлення); захопити кого-що (захоплення).用虎 ttt 〜螺丝饤 затиснути (защемити) болт у тиски;用手指〜 міцно затиснути (узяти) пальцями;衣月艮被 门〜了 бдяг защемило в дверях.
夹注 jiazhu примітка [серед тексту], jiazhuang міцний, надійний.
夹子 jia-zi тримач;文件〜тримач для паперу;讲 义〜тека для лекцій;头发〜шпііпька [для волосся];铺咨的〜капкйн.
伽伸.
珈 jia〈地理〉Цзяхе {річкау пров. Шаньдун та Цзянсу).


362
jia 另见 qi6.
Ш jia лотос.
迦 jia 只见 xie.
迦迈线 jiamaixian гамма-промені.
迦南（香）jmnan (xiang) алоєве дерево.
佳ji生
佳 jia прекрасний; гарний; красивий (краса). ~ 作 гарний твір; шедевр; чудовий
(прекрасний) пейзаж; надзвичайно красивий краєвид;成绩甚〜прекрасні успіхи.
^[圭宾 jiabln <书> дорогий (бажаний) гість.
佳点 jiadian ласа закуска; ласощі.
佳对 jiadui щасливий шлюб, гарна пара.
佳好 jiahao гарний, добрий, витончений.
— і舌 jiahua легенда; цікава історія; цікавий випадок; захоплюючий анекдот.传为〜стйти улюбленим предметом [для] розмови; стати легендою (захоплюючим анекдотом).
佳节 jiajie свято; урочистий (святковий) день, jiajlng чудовий пейзаж, гарний вид.
佳境 jiajing <书> прекрасний вид (пейзаж); прекрасний світ.
ШШ}іа}ие чудовий, найкращий.
佳丽 jiali <书> красуня; гарненька жінка.
佳美 jiamei чудовий, відмінний.
佳ЙЙ ji§nmng〈书〉чудове (прекрасне) вино.
佳 їй jia*6u < 书 > гарна [подружня] пара; щасливе (дружне) подружжя.
佳配 ji§p色і гарна пара; чудова дружина.
佳期 jiaqT 1)(婚期）[щасливий] день весілля. 2) (幽会日期）побачення.
佳气 jiaqi щаслива прикмета, сприятлива ознака.
佳人 jmrdn〈书〉красуня.
佳曰 jmri ясний (погожий) день, jiawei ласощі, чудова страва.
佳希 jiayao〈书> делікатес; вишукана страва; тонка страва.
佳音 jiayln гарна (приє мна) звістка; гарна (приємна) звістка; лист; відповідь.静候〜у чеканні Вашої відповіді; буду чекати від Вас листа (відповіді); чекаю Вашої відповіді, jiazhen гарна прикмета, чудова ознака, jiazhuan похвала (комусь).
\5fel ... '
І7\ Jia.
浃 jia 1) зволожувати, просочувати; 2)
проникати.
浃背 jiabei текти (струменіти) по спині (напр. про піт).
jiajia просочений вологою.
Ml ...
ТК Jia.
挟 jia 1) мати при собі; володіти; 2) оточувати, вхбплювати; 3) —»• Ш (сумний, круглий, досконалий); 4) палички для 'бкі.
挟—> xia, xie. ,
Ш ;riV jiadai 1) нести під пахвами; таємно проносити; 2) плекати, виношувати (в душі》.
枷
柳 jia колодка, що надягається на шию арештованого.上〜набити (надягти) колбдку на шию кому;披〜带锁 з колодкою на шиї й у ланцюгах.
ШШ jiasuo окови лш., застар.\ кайдани лш.; ланцюги лін.; ярмо.带卷〜в оковах; у кайданах; у ланцюгах; під ярмом;奴隶制的〜 окови (ярмо, кайдани, ланцюги) рабства; М 神〜духовні окови;砸碎〜розбити окови (ланцюга);摆脱殖民主义的〜скинути із себе окови (скинути ярмо) колоніалізму.
枷问 ji§w€n допитувати під тортурами.
家 ji5.
家 jia 1)(家庭)родина.五 口之〜род“на з п’яти чоловік (душ). 2)(住所）будинок.他现在在〜 він зараз без будинку 他现在不在〜у нього немає будинку;我想请你到我~去 я хотів би запросити вас до себе. 3)(指行业） господарство; підприємство.农〜сільське господарство; селянський двір;商〜торгбве підприємство (заклад); торговий дім. 4)(工 作的处所):我问秘书：“主任在〜吗？ ” я запитав секретаря: "у себе завідувач?" 5) (IS 通某行的人）знавець; фахівець; діяч.政治〜 політичний діяч;科学〜учений; діяч науки; 语言学〜лінгвіст; мовознавець; фахівець з мовознавства;作曲〜композитор. 6)(流派） школа; течія; напрямок.在艺术上自成一〜 стати самостійною школою в мистецтві; стати окремою течією (напрямком) у мистецтві. 7)(谦词）мій.〜母 моя мати;〜兄 мій старший брат. 8)(词养的）домашній. <量调>:〜一人家однй родина;两〜旅馆два готелі;几〜工厂 кілька заводів і фабрик.
家帮 jiabang батьківщина.
家f白 jiabo мій дядько (старший брат батька).
家蚕 ji5can [шовковичний] шовкопряд.
家产 jiachan [особисте] майно; [особиста] власність; [особистий] стан; [особисте] надбання.
家常jiachang 1)(日常的）домашній.〜衣服 домашня (повсякденна) одежа. 2) Ш
~ побалакати про всяку всячину; вести легку (невимушену) розмову; невимушено розмовляти (балакати); розмовляти про вся кі домашні справи (про життє ві справи).
家常便饭jiacMng bianfan 1)(普通饭菜） домашній обід. 2)(普通琪件）звичАйне (найповсякденніше) я вище; повсякденний випадок; щоденність.
家常话 jiachanghua розмбва на життєві теми; легка (невимушена) розмбва; легка бесіда.
家丑 jiachou сімейна ганьба (сором).
家五不可夕卜扬 jiachou bu кб wai yang не виносити сміття з хати (з двору).
家畜 jiachu (大家畜）свійскі тварини; худоба; (小家畜）живність збірн.，розм.
家传 jiachuan переданий з роду в рід (з покоління в покоління).〜秘方 секретний рецепт, переданий з роду в рід (з ПОКОЛІННЯ в покоління), jiad моя мати.
家当 ji^dang <口> —»•家产.
家道ji5dk> —>家境.〜小康заможна родина;〜 中落 родина зубожіла (розорилася).
家的 jiade дружина.
家底 jiadi —> 家产.〜游 незабезпечений; незаможний; родина бідна; майно [родини] незначне.
jiadie генеологія, родовід.
家法ji5仿1)(学术理论和治学方法）догми і школа вчення. 2)(封建治家法度） патріархальні підвалини. 3)(封建家庭中的 打用具)кийки мн., застар , місц.\ батоги мн.
家访 jiafang відвідувати родину кого. jiage [домашній] голуб.
家姑老 ji§giilSo стара діва.
家规 jmguT сімейні підвалини; домашній устрій. 败坏〜підірвати моральні підвалини родини.
家伙 ji§-huo <口> 1)(工具)інструмент;(武器） зброя.拔出〜вихопити зброю. 2)(指牲畜） тварина这~真机灵，见了主人就摇尾巴 розумна тварина, як побачить хазяїна, так і починає виляти хвостом. 3) (ІнЛ) хлопець ч.; (І旨坏人）[поганий] тип; пройдисвіт рот., лаик..，молодик рош.\ <J、~ пацан груб” прост.; хлопчисько ч.，розм.;古怪的〜 дивний тип;好〜! гарний (ну і, що за) гусак! який гусак!狡猾的〜хитрий тип; бестія;形迹可疑的〜підозрілий молодик (тип);这〜还不错 хлопець він нічбго (непоганий);你这〜真会开玩笑ну і жартівник же ти, хлопець.
家鸡 ji5jT к^рка..
家给人足 jmren zu заможне існування; жити в достатку.
家计jiaji забезпечення родини.不再为〜到处奔 波 більше не треба буде клопотатися (турбуватися) про забезпечення родини.
家家户户 jiSjiahCihCi кожна родина; кожний дім. 〜装上电灯和广播喃J卩八у всіх дворах електричні лампи і репродуктори;家家有余 粮，户户有存款 у кбжнійродіінієн^длишки зерна, у кожного двору — заощадження.
家艰 jiSji如 залишитися без батьків; втратити батька та матір.
家教 jiajiao домашнє (сімейне) виховання.〜不 р1 домашнє виховання не було суворим; зі 去人家都笑我没有〜у минулому всі глузували з того, що в мене немає порядку в родині.
家境 jibing матеріальне становище родини. 〜清寒 родина живе в бідності (у нестатку); 不错 він живе в статку;
матеріальний стан у нього пристбйний (нічбго).
家居 jiajil жити далеко від мирських справ,退 职〜звільнитися від мирських справ; піти на покій (відпочинок).
家具 jiajti меблі, збірн.\ обстановка. ~ 商店 меблбвий магазин;〜作坊 столярна [майстерня];屋里什么〜都没 有 ніякої обстановки в будинку не було.
家具店 jiajudian меблевий (господарчий) магазин.
家卷 ji^i^n 1)(家属）родина; доменні.回城搞 〜покати в місто за родиною. 2)(架子） дружина;他足有〜的人 він одружена людина; він людина сімейна.
家口 jmk6u члени родини; домашні; домочадці лш., застар.
家累 jialei сімейний тягар; тягар родини. jlliA 口 多，〜重 він обтяжений великою родиною.
家门jmm如рід.


Щ ^ ^ jiafu zhi qln далека рідня; далекі
родичі.
蔑芦 jialu очерет.
ІШЛ2、ji吞sT витати у думках десь далеко.
家乡 jmxmng Батьківщина; рідний край.' 保卫〜 захищати Батьківщину (рідний край);在我 们〜на нашій Батьківщині; у наших краях.
家4、jiaxiao <口> дружина і діти.
家信 jiaxin сімейне листування; листування з родиною.寄〜послати листа родині (своїм рідним);写封〜написати додому (своїм) лист;接到〜отриманий лист із дому (від рідних).
家学 jiaxue знання (навички), успадковані від родини (від батьків).
家ІІІ| jiaxun домостроївські звичаї (порядки).
ЩЩ jiaya гуска.
Щ.Ш jiayan сільська ластівка.
家业jia# —家产.
家妮 jmyfng [хатня] муха.
家用 jiSy6ng 1)(家庭费用）хатні (господарські) витрати.留作〜залишати на хатні (господарські) витрати. 2)(家常应用） Домашній.〜什物 хатні речі; речі хатнього побуту.
家由Р jiayou лист з рідного дому.
家喻户晓 jia yu hu хійо відомо (зрозуміло) усім [без винятку]; загальновідомий,做到〜 довести до загального відома; сповістити (сповістити) кожну родину і кожну людину.
家园 jiSyudn (家乡）рідний край;(家庭）х^гнє вогнище.离开自己的〜залишити своє хатнє вогнище;自力更生重建〜самотужки відновити хатні вогнища.
家宅 jiazhai дім, оселя.
家长 jiazhang 1)(族长）патріарх; старійшина роду.〜式的态度 патріархальна позиція. 2) (一家之长）глава родини; батько сімейства; (父母）батьки!
家长制jiSzhSngzh'i патріархат.废除不合理 的〜ліквідація несправедливої патріархальщини.
ШЖ jiazheng домашнє господарство, jiazhong члени родини, jiazhu свиня.
家子 ji5zi сім'я, дім.
ШШ jiazu рід.〜系统 родова система.
痴 jii -
Ш\ jia струп; короста.结〜покритися струпами.
363
根 jia.
Ш jia нашийник.
假 jia.
flx jia бик.
даГ Jia.
嘉 jia 1)(美好）прекрасний. 2)(夸奖）похвала; хвалити кого-що.其志可〜йогб прагнення похвальне.
嘉宾 ji5bTn дорогий, почесний гість.
嘉 奖 jiajiang нагородити кого-що
(нагородження, нагорода); 呈 ін 〜 представляти до нагороди;获得〜заслужити (одержати) нагороду (подяку);传令〜 оголосити подяку [у наказі];被传令〜б夕ти відзначеним у наказі.
嘉奖令 jiaji^ngling наказ про оголошення подя ки; наказ про нагородження.
嘉勉 jiamiSn 〈书〉заохочувати кого (заохочення).
嘉许 jiSxii <书> хвалити кого-що (похвала); схвалювати кого-що (схвалення).诚可〜 цілкбм гідно похвали (схвалення);大家 对他颇为〜усі схвально відгукуються про нього.
嘉言懿行 jiS yan yi xing золоті слова й видатні діяння; повчальні слова й висбка мораль.
嘉夜 jiaye різновид пахучої трави.
嘉重 високо оцінювати.
嫁词.
镓<化> галій.
豭押.
Ш jia кабан, свиня.
jiafu коханець заміжньої жінки.
廳伸.
廢 jia самець оленя (який змінює роги влітку).
另见 g5ji5.
夹仲（双层的）на підкладці.〜衣服 демісезонний одяг; одяг на підкладці;〜大衣 демісезонне пальто.
夹妖 jid’So куртка на підкладці jiabei літня ковдра.
夹袍 ji焱рао халат на підкладці.
荚恤
荚 jia стручок;腕豆〜стручбк зеленого гороху.
荚果 jidgu6 <植> боби.
奖状云 jiazhuangyun <气> чечевицеподібні хмари.
坎 Jia.
铗然 jiaran < 象声，书 > скрип (скрипіння, скрипіти); скрегіт (скреготати).汽车〜而止 зі скрипом (зі скреготом) зупинився автомобіль;仙鹤〜长鸣 жалібно курличе журавель.
浃诉另见ji5.
浃 jid цільний, пбвний, наскрізний, повсюдний;
浃深 j і焱did бурлити {про хвилі).
jianiang домашнє вино.
家破人 1二 jia po ren wang повне руйнування родини; загибель родини; втратити родину; позбутися даху та утратити своїх рідних; розпалася родина.
jiapu родовід; генеалогія.
家隹 JL jiaqiaor горобець.
家禽 jiaqin домашні птахи; живність збірн., розм.〜词养场 птахоферма; пташник; 〜t司 ^ 员 пташник; птахівниця.
家山 ji5sh5n рідні місця, батьківщина.
家史 jiashi сімейна хроніка; історія родини.苦 难〜гірка сімейна історія; сумна хроніка родини.
家世 ji§shi <书> рід.
家事 ji§shi домашні справи (турботи).
家室 ji§shi〈书〉дружина.
家什 jia-shT 1) <口> (家用什物）домашні речі; домашнє начиння; пожитки мн., рот.; скарб збірн ; добро збірн.,рот. \ (用具）інструмент. 谬鼓〜музичні інструменти.
家书ji5shii —家信.
家塾 jiSshii домашня школа (школа, відкрита в багатій родині для навчання своїх дітей і дітей родичів).
ШШ jiashu члени родини; домашні.革命无]dr〜 члени родин загиблих героїв-револю- ціонерів.
家鼠 ji§shd <动> (小鼠）хатня] миша;(大鼠) пацюк.
家私ji5sT〈口 >—家产.
家私 jiasl 1) приватна власність, майно; 2) сімейні справи.
家庭 jiating родина; будинок; хатнє вогнище.〜 成员 члени родини;〜状况 родинний стан; стан справ у родині (у будинку)〜环境 сімейна обстанбвка;〜影响 вплив родини;〜 出身 соціальне походження;〜教育 домашнє виховання;〜教师 домашній учитель; домашня вчителька; репетитор; гувернер; гувернантка (后面两个词多半清资本主义— 家的外籍家І教师);当〜教师давйти урбки вдома; працювати домашнім учителем; працювати репетитором;〜作业 домашня роббта; домашнє завдання;〜会议 сімейна рада;〜妇女 домашня господарка; домогосподарка;〜手工业 кустарний промисел; домашнє ремесло;对〜的义务 сімейний обов'язок; -ЦхШ Ж обтяжений великою родиною; сильно обтяжений родиною;〜观念重 відзначатися сімейністю (прихильністю до родини).
家徒四璧 jia tu si bi ні кола ні двора; навкруги одні порожні СТІНИ.
家免 <动> крблик;〜皮 кроляче хутро;〜肉 кроляче м’ясо;〜养业 кролівництво;〜养 Йї场 кроляча ферма; кролівництво.
家蚊 jmwdn комар [звичайний].
家问 jmw6n листи з батьківщини, звістки з дому.
家务 jiawu домашнє господарство; домашня роббта; хатні справи.〜劳动 домашня праця; 料理〜господарювати;她在料理〜вонй зайнята хатніми справами; вона працює по господарству.
ke.
•12h е sh• ,е • ш •+卬 іа.1аса.1а1а1аці1а|скіа.


364
їй抑另见jie.
結 jia 1) надавити, придавити; 2) ставити в тяжке становище,
恕 jia.
Ш jia неуважний, байдужий; не звертати уваги, зневажати.
jiaran зневажливо, байдуже.
戛诉.
Ж jia <书>1.(冶铸用的甜）тиски мн. щипці мн. 2)(剑)меч. 3)(剑柄)ефес.
ШШ： jiajia 1) тук-тук! постукувати, клацати {напр. зубами при тремтінні); 2)
надзвичайно важкий; 3) самостійно,
незалежно.
晃击 jidjf стукати; відбивати ритм.
颊诉•
颊щоки.绯红的两〜червбні щоки; червонощокий;两〜深陷 запалі щоки.
颊辅 jidfti щока.
颊骨 jidgii <解> щелбпна кістка, jianang защічні мішюі.
颊润 jiawo ямочка на щоці.
颊须 jiaxQ бакенбарди. г№
蛱蝶 jiddi泛 ванеса.
颜诉.
p^—»jie, xie.
吉页 jia розкрадати, красти.
Sp jia.
jia оступатися, спотикатися.
甲诃.
甲 ji5 1)(天干）"цзя” (перший з 10 циклічних знаків). 2)(第一)перший; літера "А".桂林 素有“山水〜天下”之称здйвна Гуїлинь славиться своїми мальовничими горами і ріками.
甲 jia 1) —>•甲壳，2.(错甲）панцир ч.\ лати мн.; [металева] збруя.
甲 jiS (旧时户籍编制)"цзя" {реакційна система адміністративного розподілу населення); десятидворка.
甲班 jiSbSn старший (випускний) клас.
甲板 jiabSn палуба.上〜вфхня палуба;前〜бак; 后〜ют.
甲板桥 ji^banqido трап (пароплавний).
甲苯 jiabSn <化> толубл.
甲虫 jiach6ng жук.
甲醇 jiachun 〈化〉метанол; деревний (метиловий) спирт.
甲酌 jiafen〈化〉крезол; крезилова кислота; крезиловий спирт.
甲骨文 jiaguwcn, напис на кістках; ієрогліфічний напис на кістках і черепахових панцирях.
甲馆 jiaguan книгосховище, бібліотека.
甲壳 jrnke панцир {напр. ракоподібних).
甲克 jiakS (男衫)картка;(女衫)жакбт.
甲壳 jmqmo панцир ч.
甲壳动物 ji3qi&o dongwu <动> ракоподібні.
甲壳纲 jiaqiAogang <动> ракоподібні
甲酵 jiaquan〈化> формальдегід; мурашиний альдегід.
甲酸水 jiSqudnshuT <化> формалін.
甲酸 jiSsu5n <化> мураш4на кислота.
甲焼 jmwan〈化〉метин; рудничний (болотний) газ.
甲鱼 jiayu китайська аміду; далекосхідна черепаха.
甲宅 jiazhai розпускатися, розквітати; давати бруньки (паростки); з’являтися з землі.
甲氐 jiazhang староста "цзя"; десяцький; начальник "десятидвірки1*.
甲仗 jiazhang 1) озброєна охорбна; 2) збруя та зброя.
甲种粒子 ji^zh6ng lizi < 理 > а-част“нка; апьфа-частинка.
甲种射线 jiazhong shexian <理> а-промені; альфа-проміння.
甲种维生素 jiSzh6ng weishengsu <药> вітамін А.
甲冑 jmzh6u <书> панцир ч.\ лати мн.; броня.
甲状旁腺 jiazhuangpangxian паращитовидна (навколощитовидна) залоза.
甲状软骨 jiSzhi^ng ruangu <解> щитовидний хрящ.
甲状腺 jiazhi^ngxiAn <Ш> щитовидна залоза; щитовидка розм.〜机倉巨允进 тироїдизм; гіпертиреоз; гіпертиреоїдизм.
甲状腺素 jiSzhi^ngxiansCi〈生理 > тироксин.
甲状腺炎 jiazhu^ngxiany如 < 医 > тироїдііт; тироаденіт.
甲状腺肿 jiazhu&ngxi^izh6ng зоб.
甲子 jiazi шістдесятиріччя; шістдесятирічний цикл.
甲子图 jiazitu хронологічна таблиця.
甲紫 ji5zT <药> генцианвіолет.
師 jia.
山甲 jm 1) долина (між двох гір), підошва гори; 2) гористий мис; береговий стрімчак.
山甲喝 jiahe безперервний, (йти) безперервною низкою.
師角 jiajiao мис.
胛谉.
胛骨 jiagti〈解〉лопатка.
тт Jia.
钾 jia <化> калій.
钾玻璃 ji3b6-li калієве скло.
钾肥 jiaf6i <衣> калійні (калієві) добрива.
夏 jia.
夏一 хіа.
夏楚 jiachii кийки та різки.
假 jia另见jii
Ш jia 1)(虚伪）неправда ж. (помилковий); лже-; псевдо-;(伪装）удаваний (удаваність); фіктивний (фіктивність, фікція). ~ 笑 удаваний сміх; зроблена посмішка;〜病 напускна (удавана) хвороба; ~ Ш
прикинутися спля чим;〜见证 помилкове (підроблене) свідчення; лжесвідчення;〜科
学 лженаука;〜共产主义 псевдокомунізм;〜 检讨 лицемірна самокритика;〜悔过 удаване каяття;〜口供 помилкбві (брехливі) сві;〜批 判фіктивна критика;〜马克思主义者 псевдомарксист; удаваний (фальшивий) марксист;〜民主 удавана; фіктивна демократія;〜裁军 фіктивне роззброювання; 〜慈悲крокодилячі сльбзи;〜团结真分裂 мнима (фіктивна) згуртованість і справжній розкбл;这都是〜的，我不信他真不知道yd це неправда, і я не повірю, що він дійсно не знає;他生气是〜的，他不过是和你开开玩笑 И巴 了 це неправда, що він сердиться, він лише жартує з тобою; 一点也不〜абсолютно вірно; так точно; що правда, то правда. 2)(伪 造）підроблений (підробленість, підробка); фальшивий (фальшивість); липовий (липа) прост. ~ # фальшивий (підроблений)
документ;〜护підроблений паспорт;〜帐 фіктивні (липові) рахунки;造〜图章 підробити печатку;制造〜货 фальсифікувати товари;这是〜的金戒指 це фальшива (підроблена) золота обручка; це кільце з підробленого золота. 3)(人工装的）протез (протезний).〜目艮 штучне око;〜腿 протез замість ноги. 4)(借用）зайняти що, кого; брати в борг; брати на час що.久〜不还 займати (брати в борг, брати на час) і не повертати 天不〜年 не призначено кому довго жити;天〜以年 якщо бог дасть (допоможе), і буду (залишуся) живий (指自 己）якщо буде ще живий і здоровий (指另lj人).
5) 	(利用）скористатися ким-чим; під виглядом чого; під приводом чого; під чим …之名，;{亍•• •之实 на словах..., а наділі...; під ім’ям (під прапором) чого робити що [власне кажучи]; ...的名义 під приводом чого.
假扮 jiaban маскуватися (маскування); під видом кого,〜成一个小商人 маскуватися дрібним торговцем; маскуватися під дрібного торговця； під виглядом дрібного торговця.
假报 jiabao прикидатися, маскуватися під…； виряджатися під...
@1:匕 ji5bi як; як наприклад, наприклад.
假充 jiachong видати за кого-що.，прикинутися ким-чим, розм.; під виглядом кого.〜内行 видати себе за знавця; прикинутися знаючою людиною; під виглядом знавця (людини, що розуміє);〜正经 прикинутися серйозною (чесною, поря дною) людиною.
jiadao їхати через територію іншої країни. 请求〜звернутися з проханням пропустити через територію [такої-то] країни;〜巴基斯 坦到伊朗去 кати через Пакистан в Іран.
假道学 jiadaoxue 1)(假正经）лицемірство; святенництво. 2)(假正经的人）лицемір; лицемірка; ханжа ч” ж” розм.; фарисей; лицемірна людина.
假的 jiade підробний, штучний, несправжній, фіктивний, хибний.
假定 jiading 1)(姑且认为）припущення (припустити що); допущення; допустимо;〜 的对手 передбачуваний (можливий) супротивник;〜有此可含ь припустимо (допустимо), що є (буде) така можливість; 就〜你对 припустимо навіть, що ви праві;这 是一种〜усб це одні припущення; усе це


365
приблизно. 2)(假设）гіпотеза.〜的理论 гіпотетична побудова;〜数字 можливі (умовні) цифрові дані;科学上的〜наукбва гіпотеза;提出新的〜відсунути нову гіпотезу.
假定式 jiSding shi〈体〉умовне нахилення.
假动作 ji3d6ngzu6 < 体 > обманний рух; помилкбвий випад (хід); фінт спец.\
假发 jiaf^ перука; накладка; накладне волосся.
假分数 jiS侘nshCi <数> неправильний дріб.
假根 jiSg6n <植> ризоїд.
假公济私 jia gong ji si зловживати службовим становищем у своєкорисливих цілях (у своїх інтересах, для особистої користі).
假果 jmgu6〈植〉лжеплщ; помилкбвий плід.
假话 jiahua неправда 说〜говорііти неправду; 这全是〜ус豸це неправда.
假脸 jiaji如〈化〉псевдооснова.
假借jiajiS 1)假5).〜…的名义під прапором чого користуючись ім’ям чого; прикриваючись вивіскою чого;〜经济援助实 行侵略政策 під виглядом (під приводом) економічної допомоги проводити політику агресії. 2)〈语> запозичення мн.
假扣押 jiSkouya <法> [накласти] попередній арешт на майно.
假冒 jiam^o підробити що (підробка); фальсифікувати що (фальсифікація); симулювати що (симуляція, симулювання). 谨防〜 остерігайтеся підробок (фальсифікації).
假寐 jiamSi дрімати (дрімота); подрімати.
假面具 jiami^ijCi 1)(玩具）мйска; личина застар. 2)(虚伪的外表）маска; личина.戴 着仁义道德的〜під маскою (під личиною) чесноти;揭穿〜зірвйти маску (личину);识破 ~ розпізнйти личину;反动派惯用仁慈的〜欺 骗人民 реакціонери завжди обманюють народ під вивіскою (під маскою) милосердя.
假名 ji5m丨ng (非界名）вигадане ім’я; псевдонім. 假名jiSm丨ng (日语字母）кана.
假母 jiSmii 1) мачуха, прийомна мати; 2) годувальниця.
假漆 jiaq了 лак.
假仁假义 ji3r6n-jiayi лицемірство (лицемірство, лицемірний, лицемірити); святенництво (святенницький); фарисейство
(фарисейський, фарисействувати); удавана доброта й чесність.〜的人 ханжа ч., ж.розм.; лицемір: лицемірка; фарисей.
假如jiarii ->假使.
假嗓子 jias3ng-zi фальцет; фальцетний голос; фістула.
假山 ji5sh5n штучна гірка; штучні гірки та гроти.
假设jiash6 1)—假定1). 2)(科学的假设） гіпотеза.
假声 jiSsheng <音> фальцет.
假使jiashT якщо [би]; якби.〜我知道，我早就说 了 я давно б сказав, якби знав;〜早些动手，
还来得及 якщо раніше взятися [за справу], то (так, тоді) можна встигнути.
假释 jiashi 〈法〉умовно-дострокове звільнення.
假手 jiash6u 1)(人工装的手）протез замість руки; ручний протез. 2)(通过另丨J 人）за
посередництвом кого-чого; за допомогою кого-чого.〜于人足不行的не можна, щоб інші робили це за тебе;他一切取情都自己 做，并不〜他人 він усе робить сам, а не через [посередництво] інших. 3)(利用他人达到目 的) користатися послугами кого; використовуючи чужі руки; використовувати допомогу іншого.
假说 jiashu6 гіпотеза.
假死 jiSsT 1). < 医 > неспрйвжня смерть; псевдовмерлий. 2) <生物> анабіоз.〜状态 анабіотичний стан. 3)(装死)прикинутися мертвим; симулювати мертвого.
假头 jiSt6u 1) перука, шиньон; 2) маска.
假头发 jiStoufa накладне волосся, фальшиві локони.
假托 jiStuo 1)(抢托）відговоритися ЧШ1 (відмовка); послатися на що; під виглядом чого. ~ 工作忙 під випіядом (під приводом) надзвичайної зайнятості; послатися на надзвичайну зайнятість;她41*病•沿有来 вона послалася на хворобу (на нездорбв’я) і не прийшла;他说担任不了，这是〜之词це просто відмовка, що він не впорається. 2) 假冒.3) (凭借） за допомогою чого; за посередництвом чого.
假想 jiSxiang (想象的）уявний (уява); удаваний (удаваність);(假定的）можливий (можливість, припущення); гіпотетичний (гіпотеза).〜的困难 уявні (удавані) труднощі; 〜世界 уявний світ.
假想敌 jiSxiSngdi <军> умбвний супротивник.
假象 jiSxiang неправильне уя влення; оманна видимість; видимість; оманні я вища.造成一 种〜створити деяку видимість; створилося (вийшло) помилкове враження;她被〜所蒙 蔽 вона була обманута неправильним уявленням.
假象牙 jiSxiangyd〈口〉（赛破络）Целулоїд;(人 造象牙）штучна слонова кістка; [підробка] під слонову кість.
假橡皮 ji3xdngpi штучна гума.
假惺惺 jiSxTng-xing лицемірство (лицемірний, лицемірити); удавання (удаваний, прикидатися); фарисейство (фарисейський, фарисействувати).〜地哭 лити крокодилячі сльози; лицемірні сльози; лицемірно (удавано) плакати;〜地骂几句地说 лицемірно трішки посварювати; фарисейські заявляти;这全是〜все це лицемірство (удавання, фарисейство, крокодилячі сльози).
假性 jiaxing хибність, підробність; хибний, підробний.
假须 jiaxu накладні вуса; накладна борода.
假牙 jiaya вставний зуб; зубні протези.
假意jiayi 1)(虚假的心意）фальш ж.〜逢迎 фальшиві лестощі. 2)(故意）навмисно.明明 知道，但又〜地问знйти й навмисно запитувати;这是他〜做给别人看的це він навмисно (для вигляду), щоб інші бачили.
Ш Ш ji^yin підробляти гроші, фальшива монета.
假孕 jiayun уявна (хибна) вагітність.
fiia jiazao 1)(伪造）підробити що (підробка); фальсифікувати що (фальсифікація).〜证件 підробити (фальсифікувати) документ;〜的 证件 підроблений (фальшивий) документ;
фальшивка розм.;〜的古玩 підробка (фальсифікація) під старовинну (під стародавню річ, під антикварну річ);这东西 是〜的 ця річ підроблена; цс підробка (фальсифікація);这文件原来足〜的цей документ виявився підробленим (фальшивкою). 2)(裡造）вигадати що (вигадництво); видумати що; фабрикувати що, розм. (фабрикування); фальсифікувати що (фальсифікація).〜的理由 вні^дннцтво; вигадані доводи;〜民意 фальсифікація нарбдної (громадської) думки.
假招子 jiSzhaozi лицемір, удавальник.
假正经 jmzhengjTng уя вна (помилкова) чеснота; прикриватися помилковою чеснотою; у тихому болоті чорти водяться.
假执行 jiSzhfxing <法> попереднє виконання [рішення].
假植 jiazhi < 农 > прикбпувіння.越冬〜 прикопування на зиму.
假装 ji2zhu5ng прикинутися ким (удавання); вдавати ким-чим., робити із себе; робити вид; симулювати що (симулювання)〜有 Ш грати із себе хворого; симулювати хворобу;〜打哈欠 фальшиво позіхнути; скорчити позіх;〜糊涂 прикинутися дурнем; ламати (корчити) дурня прост.; 〜不ЇЙ робити нерозуміючий (здивований) вигляд;〜不在乎 прикинутися байдужим; зробити байдужий вигляд; з удаваною байдужістю; 〜疯子 симулювати божевільного; прикидатися божевільним; 〜高兴 прикинутися веселим; напускна (награна, удавана) веселість;〜委屈 грати із себе скривдженого;他〜不知道 він прикидається (робить вигляд), що не знає; 他〜在看报 він робить вигляд, що читає газету.
假子 jiSzi 1) прийомний син; 2) пасинок.
根 jia.
假 jiS дерево з роду помпельмус.
痕 jia.
瘕 jia —xia.
Ш jiS порушення функції кишечника (назва декількох хвороб, що супроводжуються здуттям живота).
г.гп
嘏 jia.
嘏 jia — gii.
暇 ji姦 1) великий; 2) зичити (бажати) щастя.
擾押.
IS jia〈植> каркас китайський; акалифа південна.
Ш jis.
榻 jia 1) катальпа (дерево); 2) <植> камелія
китайська.
价诉.
价 ji》1)—> 价格.实〜ціна без знижки (без запиту);议〜домовлятися про ціни; обумовлювати ціни;定〜установити ціни;. 廉〜出哲 продаж за доступними (помірними, дешевими) цінами. 2) <化> валентність.
价昂 jiMng дорогий; висока ціна.
价本 jiM)2n собівартість; покупна ціна.
价标 jAbmo〈化〉ознака валентності.


366
jiadianzl <i^> валентний електрон.
价格 jiage ціна.商品〜ціна товарів; товарна ціна; ціна на товари;收购〜закупівельні ціни; 统一〜загальновстанбвлені ціни;平均〜 середня ціна;调整〜регулювати ціни;提高〜 підвищити ціни; подорожчати;降低〜 (знизити) ціни; здешевити;〜政策 політика цін;〜低廉 дешева ціна; загальнодоступні ціни;〜Ц 定 стабілізація цін; ~ 波动 коливання цін;〜标唯〈商〉масштіб цін;〜形 成 <经> ціноутворення, jiakuan гроші [за товар].
价廉 jialian помірна ціна; недорогий.
价廉物美 jia lian wu гпбі дешево і сердито; доступна і практична річ; я кісний товар за доступними цінами (用于广告).
价码jmma <口> 价曰.
价目 ji螽тй ціна [на товар].
价目表 jdmCibiao <商> прейскурант; таблиця (список) цін; тариф.
价钱 jiSqidn〈口> —>•价格.〜公道 помірні ціни; божеські ціни;〜贵 дорого коштує; ціна висбка;〜合适 ціна підходить (прийнятна); 打听〜довідатися про ціну; дізнаватися ціни; і井〜торгуватися;不肯出〜не давати справжньої ціни;背出〜[готбвий] заплатити гарну ціну.
价涨 jiazhang ціни зростають; збільшення (зростання) цін.
价值 jiAzhi 1) <经> вйртість.〜法则 закбн вартості;〜形式 форма вартості;〜尺度 міра вартості;〜变动 зміна вартості;剩余〜 додаткова вартість. 2) (ЙX) значення; цінність,绘济〜економічне значення; економічна цінність;经济〜较高的 що має високу економічну цінність;实用〜 практичне значення;有利用〜的旧形式старі форми, придатні для використання; кошти для вивчення; заслуговувати (варте) вивчення;有〜的意见цінна думка;有〜的著 作 цінний твір; фундаментальна праця;军車 〜f艮大 мати велике військове значення.
价值连城 jia zhi lian cheng коштує надзвичайно дорого.
价值论 ji^zhHCin <经> тебрія вартості.劳动〜 трудова тебрія вартості.
驾伸.
驾 jia 1)(套上）запрягати кого-що (запрягання); упрягати кого-що\ закласти кого-що; везти що\ тягти що.〜马 запрягати (упря гти, закласти) коня;〜恭两匹马去耕田ворушити на бранку з парою запряжених коней. 2) —»• ШШ.〜¥ правити візком (екіпажем); вести машину.
驾临 jialin〈书> Ваше відвідування (прибуття), jialing перевершити кого-що\ затьмарити кого-що; випередити кого-що
(випередження). "
jia qlng jiu shu зі знайомою справою легко впоратися; [йти] проторованою доріжкою; карти в руки кому; справа майстра боїться.对你说务，这足〜вам і карти до рук; для вас це найпростіша справа; для вас ця справа звична.
驾驶 jiashl водити що (водіння); вести що (ведення); правити чіш\ керувати (керування)
чим.〜汽车 вести (водити) машину; керувати машиною;〜飞机 вести (водити, пілотувати) літак; керувати літаком;〜执照 книжка водія; права водія;无人〜高空侦察机безпілбтний висбтний розвідник.
驾驶盘 ji含shTpdn кермо ч.\ штурвал; штурвальне колесо.
驾驶室 jiashishi штурвальна (кермова) рубка.
驾驶术 ji&shTsh(i техніка водіння;(飞机驾驶术） пілотаж.
驾驶员jiAsMyi^n водій;(轮船、联合收割机驾 驶员）штурвіпьний，坦克〜водш танка;汽车 〜шофбр; водій автомобіля;无轨电车〜водій тролейбуса;有轨电车〜вагоновод; вожатий; 船舶〜судоводій;飞机〜льбтчик; пілот; реактивник розм.(指喷气式飞机驾驶员).
驾说 ji螽shu6 переказ, легенда.
驾轶 jAyi стрімко рвонути.
驾御〗ійуй 1)(驱使车马行进）прйвити/ош-чгш. 这样的劣马很难〜држе важко правити таким норовистим конем. 2)(控制）тримати в руках кого; керувати з ким-чим.不听〜не коритися; вийти з покори;这可〜不了 цим не володіти;〜自然 скорити природу;〜整个战 争变化发辱的能々уміння керувати всім ходом війни у всіх її змінах і розвитку.
驾辕 jmyuan запрягання (запрягти кого).〜的马 корінник;〜的是匹大骚子 у віз запряжений великий мул.
架 jia.
架 jia 1) —♦架子.衣〜вішалка; плічка ж.(指肩 形衣架)；书〜етажфка (полка) для книг;洗 脸〜підставка для умивального таза;三脚〜 штатив;葡萄〜підпорка для винограду;谱〜 пюпітр; підставка для нот. 2) —>•架设.〜桥 навести (звести) міст; будівництво мосту;〜 电线 простягнути дроти;〜起机关枪 установити кулемет. 3)(支撑）спиратися.〜 起腿закинути ногу на ногу;〜起两支奖 укласти на кожнім борті по одному веслу;〜 着双拐 спиратися на милиці; ходити на милицях (за допомогою милиць)梯子〜在树 旁 сходи були приставлені до дерева. 4)(招 架）парирувати що (відбивання); відбити що (відображення);举刀~住 підняти шаблю і відбити (парирувати) удар. 5)(强制带走） насильно відвезти кого.把犯人〜上汽车 посадити злочинця в машину. 6)(扶持〕під руки вести кого.， підтримувати кого (підтримування).〜І受伤Й人往医务考去 пораненого взяли під руки і повели в медпункт;他们二人〜着老爲妈的胳脾вони з обох боків підхопили бабусю під руки.
7) 	<量词>:两〜机关枪два кулемети; 一〜发 动机[один] мотор;几千〜飞杉L кілька тисяч літаків.
架次jiSd <空> літйко-виліт.—天之中出动三 百〜зробити 300 літако-вильотів за день.
架空 jiakong підвісний. 1)索道〜підвісна канатна дорбга;〜铁道 повітряна залізниця. 2) (无基础）необгрунтований (необґрунтованість; безпідставність); будувати на піску, jiakongxian <^> повітряна лінія.
架捏 ji^ni5 вигадувати, фабрикувати.
架弄 jianong 1) підбурювати, провокувати; 2) задирати носа, величатися; 3) екстравагант¬
но вдягатися.
架票 jmpi^o викрадати людей для викупу.
架去 jmqCi викрасти (людину).
架设 ji^she установити що (установка); навести що\ простягнути що.〜脚手架 ставити [будівельні] риштування;〜天线 установити антену;〜电话线 простягнути телефонні дроти.
架式 jm-shi〈口〉пбза; прийоми лш.; позиція 学 演员的〜наслідувати пози (прийоми, гри) артиста;摆开了一个功武的〜стйти в позу (прийняти позу, стати в позицію) для драми.
架秧子 ji厶yangzi підлабузник, підлесник.
架子 jia-zi 1)(支架）підставка; підпірка; штатив; рама; (#^5) ост; кістя к; каркас; (111 架）етажерка; полиця.行李〜полиця для багажу;灯罩的铁丝〜дрбтовий каркас абажура;大楼的钢骨〜сталевий каркас високого будинку;汽车的车〜рама автомобіля. 2)(比喻Ф物的组织、结构） початок; ост; кістя к,搭起〜покласти початок [для створення чого];文章的〜 каркас (план; суть; основний зміст; кістяк) статті;写文章，先要搭好〜вйрто намітити план, перш ніж писати статті. 3)(傲慢作风） амбіція; пиха ж.; гонор; зарозумілість.没有 〜триматися без зарозумілості; триматися прбсто;放下〜залишити (відкинути) свій гонор (свою пиху); відкинути пиху; перестати величатися (кичитися) ЖТ臭〜， ■0* 当 <1、# Ife відкинути нікчемну пиху й щиро перейти на становище учня;好大〜І яка (ну і) зарозумілість! скільки в кому амбіції (пихи)! а гонору скільки! а гонору хоч відбавляй;这人的臭〜可不小багато в ньому ганебної амбіції (пихи);他为人和揭 可亲，—点〜都没有людина він ввічлива і люб'язна, і до того ж у ньому немає ні краплі пихи. 4)—>架式.参阅“摆架子bai jia-zi;搭架子 da jia-zi;拿架子 najia-zr'.
贾 jia.
贾 ji& —gti; jiS.
贾 jia -> 价(ціна).
jia 另见 gd;jia; xia.
假 ji& (假期）відпустка;(学校假期）канікули мн” відпустка в справі; 4В1 〜літні канікули; 例〜чергбва відпустка;放三天〜відпустка на три дні;准〜三天 дати відпустку (відпустити) на три дні;〜满后 після закінчення відпустки; по закінченні канікул; jtlii旮了几天〜він узяв відпустку на кілька днів.
假期 ji含qT витрачати час.
假期 jiaql термін відпустки;(学校假期） канікули мн. 一个月的〜місячна відпустка;〜 作Ук завдання на канікули (на канікулярний час);在〜中 під час відпустки; на канікулах; 〜满了 минув термін відпустки; скінчилися канікули.
假曰 jmri вихідний день;(节曰）свято;〜,照常工 作 у вихідні дні (по вихідних днях) роббта йде у звичайному порядку.
假条 jiatiao доповідна [записка] про надання відпустки; заява з проханням про відпустку.
嫁
jia.


367
嫁 ji& 1)(女子结婚）заміжжя; вийти [заміж] за кого; піти [заміж] за кого; у заміжжі за ким\ 〜 icjL видати дочку за кого заміж;她〜了个工 人 вона вийшла (пішла) [заміж] за робітника; вона одружена з робітником;她已〜人了 вона одружена (заміжня); вона вийшла заміж; вони заміжні. 2)(转移)перекласти що на кого-що; звалити на кого-що, разг.〜祸 于人 звалити з хворої голови на здорову; звалити провину на інших.
嫁非 jiafei звалити свою помилку (перевалити провину) на іншого.
嫁归 jiaguT вийти заміж за (кого-неб.).
嫁鸡随鸡，嫁狗随狗jiAjTsuijT，ji&g6usuig6uза кого вийшла заміж, тому і догоджай; миритися зі своєю жіночою долею; стерпиться 一 злюбиться.
嫁接 jiajie <植> щеплення (прищепити що).〜 果树 щеплення плодових дерев, jialian придане.
嫁人 jmrdn вийти заміж, jia-zhuang придане.
嫁资 jiazi придане.
稼jii
稼 jia 1) хліби; продукти землеробства; 2) сіяти
хліб.
稼部 jiabu міністерство фінансів.
ШШ jiase <书> хліборобство; хліборобська праця; праця хлібороба (землероба).须知〜 之艰难 треба б знати, яка важка праця хлібороба.
戈 ji§n.
戈戈 jianjian <书> незначний (незначність);为 数〜незначна (невелика) кількість; дуже (мізерно) мало.
大J亂
尖 jian 1)(末端细小）гострий; гостро-.〜顶 гострий верх; гостроверхий;电Ш大_ 的〜@ антенна вежа телецентру;〜头鞋 гостроносі черевики (пантофлі);〜的一头 гострий кінець; гострий;〜下 Е ^ JL гостре підборіддя;把铅笔削〜застругйти (загострити) олівець. 2)(声音高而细） верескливий (вереск); пронизливий (пронизливість); різкий (різкість); пискливий (пискливість)〜嗓子 пискливий (верескливий) гблос;说话〜声〜气 говорити пискливим (тонким) голосом 3)(耳目灵敏） гострий (гострота); тонкий (тонкість); гостро-.眼〜гостре око; гострозорий;耳朵〜 гострий (тонкий) слух. 4)(使嗓音高而细） верещати (вереск)〜着嗓子喊 пронизливо кричати; верещати на весь голос; підняти страшний виск. 5)(锐利的末端）кінчик; вістря,铅笔〜кінчик олівця;针〜вістря голки;舌〜кінчик язика;刺刀〜вістря багнета;山〜вершина; верхівка, верхівка гори;宝塔〜шпиль (верхівка) пагоди, б)(出 类拔萃的人或物）видатний; чудбвий.〜儿货 самий найдобірніший (найкращий) товар;姐 妹三个里头就数她是个〜儿із трьох сестер вона сама найчудовіша (найвидатніша).
尖兵 jianblng 1) <军> [головний] дозор; [походна] застава. 2)(先进分子）ударник; ударниця; передовик; авангард.生产上的〜
ударник (ударниця, передовик) виробництва; 技术革新的〜ударник (ударниця, передовик) новаторства в техніці;发展电子工业的——支 〜 авангард у рбзвитку електронної промисловості.
尖部炎 jianbuyan < 医 > апіцит; запалення легеневої верхівки.
尖刀 jiandao 1)(匕首）кинждап. 2) <军> (最先 插入敌人阵地的）удйрний.〜连удйрна (авангардна) рота;〜任务 ударне завдання.
尖人与 jiandian <数> точка самоперетинання.
尖端 ji如di^n 1) 尖 5).标枪的〜кінчик списа.
2)(顶峰）висотйл/н.; вершина.向科学的〜进 军 брати штурмом висоти науки.(发展得最 高的）3) новітня галузь; ведучий,〜产品 продукція новітньої техніки;〜武器 новітня зброя;攻克〜科学 опанувати новітніми (провідними) галузями науки.
尖亥(J jianke колючий (колючість); уїдливий (уїдливість).话说得很〜сказано з колючістю (з уїдливістю); говорити дуже колюче (зло, ущливо).
尖 Щ jianli пронизливий (пронизливість); гострий (гострота)〜的口Ц 声 пронизливий лемент;〜的；!匕风 пронизливий (різкий) північний вітер;笔锋〜гбстре і жваве перо; 眼光〜проникливі (прозорливі) очі.
尖劈 jianpT <理> клин.
尖锐 jiSnrui 1)(锋利）гострий (гострота).把锥 子磨得非常〜гбстро відточити шило. 2)(敏 ) гострий (гострота); проникливий (проникливість); 3) (深亥lj ) глибокий (глибина).眼光~ гбстрий погляд (око);看问 题很〜 [виявити] проникливість (прозорливість) у розумінні речей (питання); бути проникливим (прозорливим) у розумінні речей (питання); глибоке розуміння питання (речей);〜地矛旨出 із усією гостротою відзначити. 4)(朿lj 耳)різкий (різкість).子弹发出〜的撕声лунйв різкий свист куль. 5)(激烈）різкий (різкість); гострий (гострота);〜泼辣 гбстро і сміливо;〜 的批评рі3“ (гостра) критика;〜的阶级斗争 гостра класова боротьба.
jianruihua загостритися (загострення). 使局势〜загбстрювати напруженість ситуації;矛盾日益〜суперечності з кожним днем загострюються.
尖酸 jiansuan уїдливий (уїдливість); колючий (колючість). 口角〜уїдлива мова;〜刻薄 сарказм;讲话〜亥lj 薄 говорити із сарказмом (саркастично, ущливо);〜刻薄的讽刺 уїдливе (саркастичне, сардонічне, зле) глузування (іронія).
jiantouhuang <^/j> остроголова сарана.
尖团 jianti^n краб.
尖子jiSn-zi 1) 一尖5).2)(出类拔萃的人） майстер своєї справи; ас.
尖嘴菏舌 jmn zuT bo she злий (гострий) на язик; зломовний; говорити уїдливо.
奸 jiSn.
女Т* jian 1)(奸і乍）підступний (підступність, підступництво); віроломний (віроломство).
2)(不忠于国家的）зрадницький (зрадництво).
3)(不忠于国家的人)зрадник [Батьківщини]; зрадниця [Батьківщини].汉〜національний
зрадник; зрадник Китаю. 4) < 口> (自私取巧） лукавий (лукавість, лукавство); хитрий (хитрість).耍〜вдатися до хитрощів;藏〜 лукавити; хитрити;藏〜耍朽文 вдаватися до хитрощів.
奸本 jianbdn коріннь зла, оснбва підступництва, причина злочинності.
奸 逸 jianchan обмовляти, ганьбити, злословити.
jianchen лукавий царедворець; царедво- рець-зрадник.
女于党 jiandang дурна компанія, товариство негідників (злочинців).
jiandao злодій, грабіжник, бандит.
奸匪 jiSnfSi бунтар (заколотник), бандит.
奸究 jiangul〈书〉зрадники і вороги; вороги внутрішні і зовнішні.
奸滑 jianhua лукавий і віроломний; хитрий та підступний.
奸计 jianji підступний план (задум); інтрига; хитрування; хитросплетіння книжк.施〜 будувати підступний план (задум); вести інтригу; інтригувати;中〜ст^ти жертвами чиїх злих намірів;使用各种〜вдаватися до різних хитрувань (інтриг);揭穿敌人的〜 викрити (розбити) підступний план (хитросплетіння, інтригу, хитрування) ворога.
奸狡 jianjiSo 1) хитрість, віроломство, лукавство; 2) шахрай, негідник, хитрун.
Ш'礼 jianli погані манери поведінки, неввічливість, непристбйність.
奸媚 jianmei лестити, підлизуватися (в корисливих цілях).
奸谋 jianmou підступний задум, підлі інтриги; злочинні плани.
奸佞 ji§nning 1)(奸邪谄媚）підступний і улесливий. 2)(奸邪归治的人）підступний зрадник (підлесник); улесливий іуда.
奸骗 jianpian обдурити.
$Т*Й jianqii збочення.
女р 渠 jianqu ватажбк зграї; закоренілий
негідник.
奸人 jrnnren негідник.
奸商 jianshang спекулянт.
女干声 jiansheng розпусна музика.
奸市 jianshi чбрний ринок.
奸通 jiantong перелюбство, порушення
подружньої вірності; блуд.
奸妄 jianwang хитрість, підступництво,
ПІДЛІСТЬ.
奸违 jianwei порочна (зіпсована) людина; розпусник, людина без честі.
奸污 jianwii (强奸）згвалтувйти. кого (зґвалтування);(诱奸）покорити кого (спокушання); спокусити кого; звабити кого; (奸污幼女）розтлити кого фозтління).
自 11 jianxi шпигун; шпигунка; агент;.
命组织的奸细）провокатор (провокаторський); провокаторка.当〜б^ти (працювати) шпигуном; займатися
шпигунством;〜分子 ворожа агентура.
女Iі 险 jianxian підступний (підступництво) єхидний (єхидство); злоєхидний застар.〜_ Ш зле підступництво; повний злбго підступництва. '
女Т笑 jmnxmo підступна (єхидна) посмішка
奸邪 jianxid〈书> 1)(奸诈邪恶）підлий і злий;


368
підступний 2)(奸诈邪恶的人）підступна і зла людина.
^tT*№ jianxiong інтриган-властолюбець.
ІІЇ'Ш jianyfn 1) розпуста (розбеститися).
2)—奸污.
Ш'ШШШ jianym Ійіие ґвалтувати і грабувати.
奸贼 jianzdi юдал/„* зрадник.
奸诈 jianzha підступний (підступність, підступництво); віроломний (віроломство); підступний і віроломний; лукавий і лицемірний.
间jian另见jBn.
间 jmn 1)(中间）між ким-чим; серед кого-чого; між-;中罗人民之〜的友谊дружба між китайським і румунським народами;城乡〜 的物资交流 товарообмін між містом і селом; 各民族〜的联系міжнаціональний зв’язбк;国 际〜的阶级斗争касова боротьба на міжнародній арені;部门〜的协商 міжвідомчі переговори;工厂之〜的经验交流 міжзаводський обмін досвідом; обмін досвідом між заводами (серед завбдів);在两 点钟至三点钟之〜来прийтК між другою та третьою годинами; {tk们彼此之〜很和睦 вони дружні між собою. 2)(在一定范围里） серед чого、(在某个空间内）у чому; на чому; (在某个时间内）протягом чого; під час чого; впродовж чого.林〜сбред лісу; у лісі;田〜на поля х; у полі; серед ПОЛІВ； польовий;十年〜 протягом (впродовж) десяти років. 3)(房间） кімната.里〜зйдня кімната. 4) <量词>:—〜 卧室 од# спальня.
间冰期 jiSnbTngq了〈地质 > інтергляційл; міжльодовиків’я.
1司不容发 jian bu rong fa на волосок від чого; на волоску від чого; висіти (триматися) на волоску.
І司关 ji巨ngu5n 1) важкий, тяжкий {про шлях); 2) звертати на...; 3) цвірінькати; 4) скрипіти; 5) незграбний (про стиль).
间架 jiSnjd опора.大楼的〜каркйс будинку;小 说的〜кістяк роману.
间脑 ji§nn3o〈解> проміжний мозок.
|nj Ж jianwii житловий будинок, житловий комплекс.
间奏曲 jmnz6uqG〈音〉інтермецо невідм.; антракт. г
间作 jianzuo час від часу займатись (чимось); час від часу траплятися.
纤
jian —>• qian; xian.
jian —> 歼(вбивати, знищувати).
^Fjian.
奸 jian 1) —»•歼灭.〜敌五千 винищено п’ять тисяч ворожих солдатів;聚而〜之 оточити і знищити [одним ударом].
歼击机 jranjljl <军> винищувач.
歼灭 jianmie знищити кого-що (знищення); винищити кого-що (винищування).〜敌人! смерть ворогам!敌军一师全部被〜了 однй дивізія супротивника цілкбм знищена (винищена, ліквідована).
开扑 ji§npd знищити, ліквідувати; винищити.
歼灭 ft ji3nmi6xing нищівність (нищівний);〜的
战争нищівні війни;给敌人以〜的打击 нанести нищівний удар по вброгу.
歼灭战 jianmiezhan〈军〉війна (бій) на винищення (на знищення); воєнні дії на знищення.集中力量打〜концентрувати сили, щоб вести бій на знищення, jianzhan вбивати, винищувати.
Mjian
坚 jian 1)—坚固.〜冰 міцний (твердий) лід; ~ 如铁石твбрдий як кремінь;〜不可破 незламний. 2) 坚决；坚定1).信心不〜 немає твердої віри; без твердої віри; відсутність упевненості;〜不屈月艮 виявити стійкість (бути твердим) і не скоритися.
坚 白 jianbai непохитний, твердий; непохитність, твердість.
坚壁 jianbi ховати матеріальні цінності від вброга.
坚壁清野 jian bi qing уб сховати матеріальні цінності і вивезти все з територій, що залишаються, щоб нічбго не дісталося вброгу.
坚称 ji5ncheng стверджувати; твердо (упевнено) сказати.
坚持 jianchi відстбювати що (відстоювання); стояти на чому, за що: наполягати на чому; триматися чого; завзято; наполегливо,〜革命 відстбювати революцію;〜无产阶级专政 відстбювати диктатуру пролетаріату; твердо наполягати на диктатурі пролетаріату;〜原则 відстбювати принцип; бути суворо принциповим; бути вірним принципам;〜真 理 стояти за правду; відстбювати істину;〜己 见 стояти на своєму; наполягати на своєму; наполягати [на своїх поглядах];〜至!J 底 довести (триматися) до кінця; стояти на цьому до кінця;〜好的 триматися всьбго того, що правильно;〜错误 відстбювати своГ помилки; відстбювати і поглиблювати допущені помилки;〜错误路线 твердо чіплятися за помилкову лінію; наполегливо відстбювати помилкову лінію;〜学习 наполегливо (із завзятістю) вчитися чому; ~ 党的方针[твердо] триматися (дотримувати) курсу партії; [рішуче] стояти за курс партії; 〜执行党的路线твбрдо (неухильно) втілювати лінію партії;在X艮苦斗争中〜下去 устояти у важкій боротьбі; витримати важку боротьбу;有困“也耍〜下去 трбба витримати, незважаючи на ускладнення (на труднощі);必须〜干部参加集体生产劳动的 伟!1 度 необхідно твердо дотримуватися системи участі кадрових працівників у колективній продуктивній праці.
坚持不懈 jianchi Ьй xie наполегливо і неухильно.〜的劳动 безупинна праця;〜的努 力 невтомні (неослаблсні) зусилля;〜地努力 学习 завзято вчитися; вчитися й вчитися.
jianchibuyu незмінний, постійний; вперто, послідовно.
坚定 jianding (不动摇）твердий (твердість); стійкий (стійкість).〜的立场 тверда позиція; 〜的f言念 тверді (стійкі) переконання;〜正确 的 治力向 тверда і правильна політична орієнтація;〜的看法 твердий погляд;〜的共 产主义者стійкий комуніст;〜地贯彻党的方 针 неухильно проводити лінію партії;以〜的 步伐前进 твердим кроком іти вперед;没有〜
的政治见解 пехзбйвлений твердих (стійких) політичних поглядів;意志不〜的人 ідейно нестійка людина; людина зі слабкою волею. 2)(使坚定）зміцнити що (зміцнення).〜立场 зміцнити свою позицію;〜信念 зміцнити віру (упевненість).
坚定不移 jianding bu yi непохитно; твердо і незмінно; наполегливо і послідбвно.〜的信 念 непохитна віра; тверде й незмінне переконання;〜的决心 непохитна рішучість; 〜的原贝1J 立场 непорушна принципова ПОЗИЦІЯ；我们〜地展行无产阶级[І际主义的 义务 ми неухильно виконуємо свій
пролетарський інтернаціональний обов'язок; S是一切真正的共产党人〜的论点таМ точка зору, якої незмінно дотримувалися і дотримуються всі справжні комуністи.
坚定性 jmndingxing витримка, рішучість.
坚额 jian'e безсоромний, нахабний,
товстошкірий.
坚固 jiangu міцний (міцність); непорушний (непорушність книжк.).〜的桥梁 міцний міст;〜耐用的机器 міцнй і надійна машина;〜 的 Р午-地 сильна (сильно укріплена) позиція;〜 的基础 непорушна (міцна) основа; твердий ґрунт; непорушний (ґрунтовний) фундамент; 〜的长城непорушна Велика стіна;质量又好 又〜добротний і міцний [за я кістю].
坚果 ji§ngu6 <植> горіх.
坚滑 jianhua твердий та гладенький; слизький.
Ш 决 jianjue рішучий (рішучість); твердий (твердість); непохитний (непохитність); категоричний.〜主张 наполягати на чому; твердо стояти на чому, за що;〜要求 категорично (рішуче) зажадати чого;〜反对 рішуче проти кого-чого; рішуче заперечувати; 〜支持 рішуче підтримувати;〜落实 твердо і непохитно запроваджувати в життя що;〜І/СІ义 рішуче протестувати проти чого; 〜拒绝 категорично відмовити кому в чому,〜 否认 категорично заперечувати що;〜不同怠 упертися і не погоджуватися;〜ІМ亍 рішуче (твердо) проводити що в життя;〜改正错误 найрішучішим чином виправляти помилки; 〜走社会主义道路ниюхіітно (рішуче) йти по шляху соціалізму;〜的 口 吻 рішучий тон; 意志〜тверда воля.
坚决不移 jianjuebuyi твердий та незмінний; безповоротно.
坚苦 jmnkti невтомний.
坚苦卓绝 jiankii zhuojue винятковий (разючий, незвичайний) стоїцизм; виняткова (разюча незвичайна) стійкість; наполегливість твердість у переконаннях; витривалість працьовитість у роботі; завзятий і напружений.
坚立 jianli 1) міцно встановлювати; 2) міцно стояти.
Ш jianqi твердість характеру.
坚强 jianqidng 1)(不可动摇）тверді (твердість); сильний.意志〜твбрдість (сила) волі; сильна (тверда) воля;怠志〜的人 вольова людина; тверда духом людина; ШМ 〜的党员міцн“й (стійкий) комуніст;〜的信心 тверда (міцна) віра (упевненість);〜的信念 тверда переконаність; тверде переконання;〜 不屈的品质 стійка натура; стійкість натури; 必须有党的〜领导необхідно тверде (сильне)


369
партійне керівництво;胜利的信念更为〜了 ще більше зміцнилася (посилилася) воля до перемоги. 2)(使坚强)зміцнити що (зміцнення).〜党的组织 зміцнити партійні організації.
Мін jianqlng наполягати.
坚石用 jianquc надійний, міцний.
坚忍、jianren стоїчний (стоїцизм); непохитний (непохитність).
坚,忍不拔 jianren bu ba стоїчна твердість (непохитність),〜的精神 стоїцизм; стоїчна твердість духу;〜的意志 непохитна воля.
坚忍不息 jmnrdnbCixf невтомний; без утоми.
坚韧 jianren стійкий (стійкість); завзятий (наполегливість, завзятість); наполегливий. 意志〜стійкість волі; стійка (завзята) воля.
坚如磐石 jian ru panshi непорушний, як моноліт; монолітний (монолітність).〜的党 монолітна партія;我们的团结〜нйша єдність непорушна, як моноліт.
坚实 jianshf міцний; ~的基础 міцні бази.
坚守 jianshou триматися; стояти,〜阵地 непохитно захищати позиції; стояти на смерть на своїх позиціях;〜到援军到来 триматися до підходу (до прибуття) підкріплень.
坚解 jianxie жадібний та ледачий.-
坚{言 jianxin [твердо] переконаний; [твердо] впевнений; твердо вірити в що.我们〜胜利一 定属于我们 ми переконані, що перембга буде за нами.
jianyao наполягати.
М Ш jianyi сильний; рішучий (рішучість); напористий (напористість).〜的性格 сильна (рішуча) натура; сильний (рішучий) характер;〜精神 сила духу; міцний дух; тверда рішучість;培芦儿童勇敢和〜的精神 виховувати в дітях силу [духу] і мужність.
坚 ® jianying твердий (твердість); міцний (міцність).〜的岩石 тверді гірські породи;〜 的士辦 твердий ґрунт;象石4一样〜твердий (міцний), як камінь.
坚贞 jmnzh6n бездоганна чесність (чистота); тверда принциповість.〜不屈 стійкий і непохитний;〜不渝的爱情 чиста і вірна любов; бездоганна вірність у любові;显示出 无 Р艮〜виявити (показати) бездоганну чесність (вірність, відданість).
坚纸 jmnzhi пергамент, пергаментний.
М 壮 jianzhuang міцний, сильний, значний, переконливий.
浅 jian.
浅 qian.
浅'戌 jmnjmn стрімко текти; вирувати.
肩
肩 jian плече.左〜ліве плече;两〜плечі мн.;〜 关节 < 角Y > плечовий суглоб;耸〜знизати плечима;〜并〜пліч-о-пліч; бік-о-бік;〜挑 нести що на коромислі;主要责任落在他的〜 _h 了 головна відповідальність лежить на його плечах (падає на його плечі).
肩膀 jianbang плече.宽〜ширбкі плечі; плечистий; широкоплечий;窄〜вузькі плечі; вузькоплечий.
ІЙ М jL ® jianbangr ying не боятися (не
страшитися) відповідальності; мужньо брати на себе відповідальність.
肩 jianbei нести на спині (через плече).
肩负 jianfu нести що (несення). ~货任 нести відповідальність;〜—设让会主义的任务 нести відповідальність за будівництво соціалізму.
肩胛ji如伸<书> —肩膀.
肩胛骨 ji5njiggti <解> лопйтка.
肩摩毂击 jian mo gii jl така тиснява, що ні пройти, ні проїхати; дорбги забиті людьми і візками.
肩牌 jianpai погони.
jian wo плечова впадина (ямка).
肩章jiSnzMng погони мн.;(带秘的肩章） еполети лш.军官〜офіцерські погони;军士〜 погони старшини.
^艮ji如/
又艮厄 jian'e нестаток, скрута.
jian fan 1) надокучливий, набридливий; 2) турботи, ускладнення.
艰巨 jiSnjCi важкий (труднощі); тяжкий (тягар). 4壬^•〜важка задача.
艰萎 jianju нестаток.
又艮苦 jiankii скрз^га; важкий (труднощі).〜的条 件 важкі (скрутні) умови; тяжка обстанбвка; 在〜的年代里 у важкі (скрутні) роки (дні);生 活〜жііти в тяжких умовах (у скруті); життя， повне нестатків;〜朴素的生活作风 працьовитість і скромність у житті; працьовитий і скрбмний спосіб життя; простота в житті;〜的戎马生涯 тя готи військового життя;〜奋斗 завзято (із завзятістю) борбтися; вести завзяту (важку) боротьбу; трудитися (борбтися) завзято та самовіддано; виявляти дух завзятості та самовідданості в боротьбі; боротись у винятково тяжких умовах; 〜仓1J 业 вирішувати справу у вкрай тяжких умовах; 以〜为荣 вважати нестатки і труднощі своєю славою:从驾?最〜的二L作 бути на найважчій (важкій) роботі; братися за найважчу (важісу) роботу.
又艮困 jiankun нестаток, тяжкі обставини; нещастя.
艰难 jiannan скрута (труднощі).〜困苦 труднощі й нестатки;〜险阻 труднощі і перешкоди;〜的道路 важкий (тяжкий, тернистий) шлях;这一斗争将是〜的ця боротьба буде важкою.
艰 Ш jianse важкий (ваговитість).〜的文体 важкий стиль (склад).
又艮深 jianshen мудрий (хитромудрість); мудрований розм. (химерність),词句〜 хитромудрість слів (фраз);避免用〜的词句 мудрих (мудрованих) слів і фраз, хоч греблю гати.
很危 jian wei тяжке становище.国琪〜тяжке становище країни.
艰险 jianxian труднощі й небезпека.历尽~ перетерпіти (пережити) багато труднощів і небезпек;叨知征途有〜.越是〜越向前 усвідомлювати цілкбм, що попереду чекають труднощі й небезпека, але чим сутужніше і небезпечніше, тим рішучіше йти вперед.
艰辛 jianxin нестатки; труднощі мн.; негоди лш.
不辞〜незважаючи на всіля кі нестатки (ні на всілякі труднощі);历尽〜перетерпіти чимало негод; пережити багато негод.
艰處 jianyu ускладнення та турботи; труднощі та хвилювання; засмучений та нещасний.
兼卿.
Ш jian 1)(两f咨的）два; подвійний; подвоєний. 〜旬 дві декади;〜年 два роки підряд;〜f苦 у два рази; у подвійному розмірі; у подвоєній кількості. 2)(时涉及或具有）одночасно; паралельно; рівною мірою; разом з тим (з цим); сполучати що.品学〜优 високоосвічений і рівною мірою (разом з тим) шляхетний; відзначатися (з відмінністю) як у моральному, так і в розумовому плані; ~通 数国文字 володіти одночасно декількома іноземними мовами;担任教学〜行政工作 поєднувати викладацьку й адміністративну роботу;〜秘书职务 працювати за сумісництвом секретарем;身〜数职 поєднувати кілька посад； працювати за сумісництвом;畐ij总理〜夕卜交部长заступник прем’єра і за сумісництвом міністр закордонних справ; Щ 又隹 ~ 办 немає можливості робити одночасно (паралельно); 〜听贝lj 明 вислухаєш усіх, довідаєшся істину; 两种可能，〜而有之є одночасно (паралельно) дві можливості; є одночасно (ная вні) і та, і інша можливості;这些愔况〜而有之усі ці обставини наявні рівною мірою (паралельно, одночасно).
jianbei володіти і тим, і іншим.
穿隹备 jianbei є все (і те, і інше); наявне все (і те, і інше); володіти всім (і тим, і іншим).德才~ чеснота сполучається з талановитістю; доброчесний і талановитий;人力物力〜є (наявні) як людські，так і матеріальні ресурси;〜一切条件 є (наявні) всі умови; мати всі умови;〜各种体裁、风格 відрізнятися різнобічністю стилю і жанру.
Ш 并 jianbing захопити що (захоплення); анексувати що (анексія).
兼差ji§nchai ->雜职.
jiancheng прискорено. ~ ntf зЙ їхати з подвоєною швидкістю; прискореним кроком іти вперед.
jiangu врахувати все; врахувати як..., так і...; встежити за всім (за тим і іншим); сполучити все (одне з іншим).公私〜з поєднання як суспільних, так і приватних інтересів; з'єднати особисті інтереси із суспільними;〜双方利益 враховувати інтереси як однієї, так і іншої сторони; дотримуватись спільних інтересів; одночасно врахувати інтереси обох сторін;梦；^隹〜 фактично не простежити за всім; фактично не можна простежити за всім;在分配问题 上，我们必须〜国家利益、集@利益和个人利 М у питаннях розподілу ми повинні враховувати державні, колеюшні й особисті іигереси.
兼及 jianji одночасно торкнутися та...; разом із тим торкнутися (порушити) і... (інше питання).
课 jmnke викладати за сумісництвом.在另一 学校〜викладати за сумісництвом в іншій школі (в іншому інституті).
兼权 jianquan поєднувати декілька посад.
旅任jianren 1)(同时担任儿个职务）суміщати посади роботу); працювати за сумісництвом.


370
秘书和打字员〜поєднувати роббту секретаря і друкарки. 2)(非专职的）сумісницький (сумісництво).〜的职务 посада за сумісництвом; сумісницька посада.
Ш 曰 jianri день за днем; (тривати) декілька днів підряд.
兼收并蓄 jian shou bing xu сполучити що (сполучення); усе включити; всеосяжний. 无选择地〜 включити все не перебираючи (без добору); 一切资料〜включені всі матеріали;决不能无批判地〜ні в якому разі не можна сприймати все некритично, суцільно.
雜挑 jiantiao <书> бути спадкоємцем двох родин [по батьківській лінії].
兼忘 jianwang забути і те, і інше; забути про все; зовсім забути.
兼味 j і anwei різноманітний, різного смаку; різноманітні страви; вишукані страви; делікатеси.
Ш 务 jianwu одночасно займатися двома справами; поєднувати заняття (чимось).
旅贏 jmnying подвійна вигода.
旅有 jianydu володіти і тим, і іншим (мати і те, і інше).
雜之 jianzhl <书> до того ж; на додачу розм.人 手不多，〜期限迫近міпо робочих рук і до того ж термін закінчується.
jianzhi 1) —»•雜任.〜人员 сумісники мн.;〜 教 师 учитель за сумісництвом; учитель-сумісник;〜过多 поєднувати занадто багато обов'язків (посад): займати за сумісництвом занадто багато посад;他还 在另丨J处〜він ще працює за сумісництвом в іншій установі. 2)(兼任的职务）сумісницька посада; посада за сумісництвом.辞去〜 відмовитися від сумісництва (від сумісницької посади).
旅总、jianz6ng охоплювати повністю.
监 jian.
监 jian 1)—> 监视.2)(牢狱）в’язниця. Нежіноча в’язниця;收〜відвести кого у в’язницю.
监察 jiancha ревізія (ревізійний, ревізувати кого-що, контроль ч. (контрольний, контролювати кого-що).〜委员会 ревізійна (контрольна) комісія;〜机关 органи державного контролю; контролюючі органи; 进行〜工作робити ревізію, jianbi померти у в'язниці.
监察人 jmnchardn ревізор.
监场 jianchang спостереження за порядком на іспитах.
监德 jiand6 <天> Юпітер.
监抒 jiandu контролювати кого-що (контроль ч.); наглядати (нагляд).〜全厂的工作 контролювати всю роббту заводу; контроль над роботою всьбго заводу;〜秩序 стежити за порядком;公 〜суспільний контроль (нагляд);技术〜технічний нагляд (контроль); 司法~<法> судовий нагляд;〜制皮 система контролю; порядок нагляду;交山人民群众〜 поставити кого під нагляд (під контроль) народних мас.
іЙШ jianfan ув'язнений; в’язень.
jianfang в'язниця, тюремна кхмера.
监工 jiang6ng 1)(监特工作）контролювати
роббту; контроль над роботою. 2)(监工的人） доглядач; доглядачка.
监管 jmnguSn наглядати за ким-чим (нагляд).
监护 ji5nh(i <法> опікувати кого (опіка).被〜 перебувати під опікою;中 І її〜припинення опіки;执行〜责 ІТ: опікунствувати над
ким-чим.
监护人 jiSnhCirdn <法> опікун.
jluitu jianjian 1) очевидний, повністю ясний; 2) протилежний.
监禁 jmnjin взяти кого під варту; посадити кого у в'язницю; тюремне ув'язнення. ^■身〜 перебувати в довічному ув’язненні.
监考jiankao 1)—监场.2)(监考的人)асистент екзаменатора. 监牢jianli <口> —监狱.
监视 jianshi спостерігати за ким-чим (спостереження); стежити за ким-чим.暗中〜 形迹可疑的人 пбтай стежити (спостерігати) за підозрілими особами;〜敌人 вести спостереження за ворогом; тримати вброга під спостереженням; спостерігати (стежити) за ворогом;被〜перебувати під наглядом (під спостереженням).
监视哨 ji5nshisMo <军> пост спостереження.
监听 jiantlng [контрольне] підслуховування; підслуховувати кого-що.
监听器 ji5ntlngqi підслуховувач; монітор.
监狱 jianyu в’язниця; острог застар.关进~ посадити (кинути) кого у в’язницю (за ґрати); 放出〜випустити кого з в’язниці;〜生活 тюремне життя.
监制 jiSnzhi під контролем; під наглядомм.
jianzu тюремний наглядач.
jian 另见 chan; ji&n; qian.
渐 jian 1) просочуватися, поширюватися; 2) впадати {про ріку)； 3) зволожувати, змочувати.
渐 Ш jianru бруд, драговина; багнистий, розмитий.
渐 诈 jianzha обманювати, брехати, шахраювати.
蒼 jian.
蔦 jian <植> алтей рожевий, шток-троянда.
官 jian.
菅 jiin <植> темеда ворсиста.
菅屦 jianju солом'яні черевики.
研碑.
Ш jian кабан (дика свиня).
笺胸•
笺 jian 1)(信纸）поштбвий папір. 2)(信札） кореспонденція; листування; листлш.
笔札 ji§nzM лист.
笺注 jianzhu коментарі та тлумачення [древнього тексту].
Ші jian.
滿拔 jmnfii омиватися, очищуватися.
Ш Ш jianxue < 45 > змити із себе ганьбу, безчестя.
jian Hj 见 ch如，dan, zhan.
湛 jian занурювати (у рідину), замочувати, заливати.
派 jian J/ljALjian.
ШШ jianjian 1) стрімкий, вируючий, стрімко текти; 2) гуркіт проточної води.
jian 刃见 qidn.
Ш jian кастрований бик.
犍牛 jiSnniii віл.
減 ji5n.
減 jian:某某〜[лист] від такого-то; відправник такий-то.
減口 ji5nk6u <书> 減默.〜不言 зберігати мовчання; набрати води в рот.
減默 jianmo <书> мовчйти (мовчання).保持〜 зберігати мовчання.
缄书 jianshu лист.
jianzha лист, пакунок.
則 jian.
煎 jian 1)(油熬）смажити що (смаження).〜鱼 смажити рибу;用油〜狡子 смажити пельмені на олії;肉〜得太嫩 недосмйжити м’ясо;你把 肉〜老了 ти пересмажив м’ясо. 2)(用水煮） кип’ятити що (кип’ятіння); варити що (варіння).〜茶 кип’ятити чай;〜药 варити лікарські трави. 3)(量词）варіння.头〜药 ліки першого варіння; 二〜药 ліки вторинного варіння.
煎熬 jian'ao мука (мучитися); нудитися; страждати (страждання).精神上的〜 моральні муки (страждання);忍受饥饿的〜 терпіти муки голоду;在狱中受〜надитися (мучитися, страждати) у в'язниці.
煎逼 jianbi тиснути, пригноблювати; доводити до крайнощів; пригноблення, примус.
煎饼 ji5n-bing млинець.
煎茶 jiancha заварювати чай.
jianchSo підсмажувати на олії.
煎沸 jianfei кипіти，вирувати.
Ж jianguo сковорода; сковорідка розм.; сотейник,电〜електросковород^.
煎剂 jianji декокт застар.; відвар.
煎扰 jmnrSo мучитися, турбуватися.
煎透 jiantou просмажити що; висмажити що, прост.要把肉〜треба просмажити м'ясо;肉 〜了 м’ясо просмажилося.
煎鱼 jianyu смажити рибу.
煎：Jt乍 jianzha смажити.
Жjianzhl екстракт, відвар.
域獅.
碱 jmn каміння，схоже на яшму.
Ш ...
涨 Jian.
蔬鹿 jianjia очерет.
械 jian 另见 han.
^ jian 1) шухлядка; 2) лист, конверт.
嫌 jian.
Fijian взяти що паличками.
鎌ji如.
Ш jian <书> тонка шовкова тканина; тонкий


371
шовк.
嫌彩 jiancai візерунчастий шовк.
聽 jian.
妈蝶 jmndi6 <书> нерозлучна [подружня] пара.
鲣】Шп.
№ jian <动> малий тунець; скипд-шек; боніто.
魄鸟 jianniao〈动〉олуша.
Ш -
ТІТ Jian.
鞯 ji5n ківш; пітник.
谶 jian.
Ш 污 jianwii забруднитися; забруднитися в багнюці.
jian 另见 jT. jian чепрак; пітник.
Щ jian 另见 n5n; гйі.
囝 jiSn дитина; хлопчик, дівчинка.
栋ji如.
栋 jian вибрати кого-що (вибір); відібрати кого-що (добір).〜棉花 сортувати бавовну; 从一堆书里〜出最有用的几І： з купи книг відібрати найнеобхідніші;把东西〜到一边 відібрати і відкласти речі убік;〜重担子衫匕 залишати собі ношу потажче;他〜要紧的说 了 几句 він сказав кілька слів, вибравши (відібравши) найістотніше.
拣选 jianxu^n вибрати кого-що (вибір); відібрати кого-що (добір).
拣择 jianze вибирати; відбирати (найкраще); відбір.
Ж Jian.
Ж jian лист; (ї言件）візитна картка, запрошення; (名片）запрошувальна картка.
柬却]4 竊人 jianpuzhairen камбоджієць (камбоджійський); камбоджійка.
柬 ін jiSnqlng письмове запрошення, запрошувати письмово.
柬帖 jiSntie записка;(通知）повідомлення.
虫 jian.
茧jiSn (,虫吐丝做成的壳）кбкон.,蚕〜 шовковичний кокон; кокон шовковичного хробака;作〜відкласти кокон.
苗jiSn ―研子.jian-zi手上磨出老〜намозолити собі руки; натерти собі товсті мозолі на руках.
苗香 jiancan шовковичний хробак (черв’як) у коконі; лялечка шовкопряду.
苗纲 jianchou луска; луската тканина, jianjian слабкий, тихий (про голос). jiSnr кокон шовкопряду.
ЖТ jiSn-zi —> SifT.jian-zi.
jian.
jiSnbo скупий; убогий; бідно, убого, jiande економія, стриманість, помірність.
检朴 jmnpti скромний (скромність); простий (простота).〜的生活 скромне (просте) життя; 服装〜одягатися скромно (прбсто).
检社 jiansh6ng ощадливий (ощадливість);
розважливий (розважливість). 用钱〜 розважливо (ощадливо) витрачати гроші;处 处〜б細 ощадливим в усьому; ощадливість в усьому;家用要〜у господарстві треба бути ощадливим (розважливим).
检岁 jiansui неврожайний рік.
检言 jianyan мовчазний; економія у мові.
检 jian.
捡 jiSn (拾起）підняЧи що (підняття);(收集） збирати що (збір, збирання).〜爽 збирати навоз; ~柴збирйти хмиз;把地上的手帕〜起 来 підняти з підлоги (із землі) хустку;把散 落的文件〜起来 підібрати розсипані папери; 这f论据是从叛徒考,茨基那里〜來的цей приклад був запозичений у ренегата Каутського.
jianchai заготовляти дрова (паливо).
检点 jiSndi3n шукати, підшукувати.
捡勘 jiSnkan обстежувати; наводити довідки; згідно з наведеними довідками.
捡了 芝麻，丢 了西瓜 jian-le zhl-ma, diu-le xlgua "кунжутне насіннячко підібрав, а кавунне втратив"; скнарість.
捡漏 jianlou закрити діру в даху; частковий ремонт даху.
捡取 jiSnqti підібрати, взяти собі (щось).
捡书 jianshii редагувати книгу; виправляти (корегувати) книгу.
览 jian.
笕 jian бамбуковий водогін; бамбукова водогінна труба.
ji2n 另见 qidn.
钱』ійп <农> зйступ, лопата.
剪 jian.
剪 jiSn 1)(剪刀）ножиці л/н. 2)(切断)рЬати що (різання); стригти кого-що (стрижка).(用于 剪毛发等）•〜纸花вирізати з паперу візерунки;〜鞋样 знімати фасон з черевиків; робити викрійку черевиків; викроювати фасон взуття (черевиків);〜发 стригти волосся;〜羊毛 стригти овець; зістригти вовну з вівці;〜辫子 обрізати коси;〜指甲 стригти (обрізати) нігті;〜成两半 розрізати що навпіл;把纸边〜齐 підрівняти краї аркуша паперу;这个简讯是从报上〜下来的 ця замітка вирізана з газети.
剪报 jianbao газетна вирізка.
剪裁 jiSncdi 1)(裁剪）кроїти що (кроіння).〜衣 月艮 кроЬи плаття (костюм). 2)(对材料取舍 安排）компонувати що (компонування).材料 〜得很好 вдале компонування матеріалу; матеріал удало скомпонований.
剪彩 ji^ncai розрізати стрічку [при відкритті чого-небудь].
剪除 jiSnchu знищити кого-що (знищення); винищити кого-що (винищування).〜祸根 вирвати зло з коренем; знищити кбрінь зла; викорінити зло;〜党羽 підрізати крила кому.
剪锄 jianchu викорінювати, знищувати.
剪床 jianchuang〈机〉ножиці мн.; ножицевий верстат.
剪刀 jiandao ножиці мн. 一把〜пари ножиць.
剪刀差jiand5och5 <经> нбжиці л/н.价格上的~ ножиці.
剪搏 jiandiao зрізати що (зріз спец” зрізання); відрізати що (відріз спец” відрізка розм.); зістригти що; відстригти що (后面两个词用 于朝毛发等).把枯М枝〜зрізати (відрізати) сухі гілки;把头发〜зістригти (обстригти) волосся.
剪短 jianduan обрізати що (обрізка); підрізати що (підріз, підрізування)，把头发〜обрізати волосся.
Й 断 jianduan перерізати що (переріз, перерізання),把绳子〜перерізйти (розрізати) мотузку.
剪发 jiSn位 стригти волосся; стрижка.
剪股颖 jiSngCiyTng <植> мітлиця.
剪辑 jiSnjf <影> монтіж (монтувати що).〜工作 монтажні роббти;〜影片 монтувати кінофільм.
煎铰 jiSnjiao кроїти.
剪接jiSnji5 —剪辑.
剪截 ji5n]i6 обрізати, зрізати，розрізати.
剪径 jiSnjing грабувати на великій дорозі.
剪开 ji^nkai розрізати що (розріз, розрізка).把 料子〜розрізйти вовняний матеріал.
剪力 jianli < 理 > поперечна сила; сила зрушення.
剪毛机 jiSnmaojl стригальна машина.电〜 електростригальна машина.
剪票 jianpiao компостувати білет.〜的剪子 компостер.
剪破 jianpo прорізати що (проріз, прорізка розм., спец.).
剪秋萝 jianqiiilu6 <植> горицвіт.
剪去jiSnqCi —剪掉.
算碎 jiSnsui порізати що.
剪贴jiSnti6 1)(搜集资料的方法）вирізування й наклеювання матеріалів для картотеки. 2) (儿童手工）клеєння та вирізування з кольорового паперу.
剪头 jiSnt<3u стригти волосся; стрижка.
Й# jianyang знімати викрійку.
剪影 jianyTng 1)(剪纸成形）силует; силуетний портрет.〜艺术 мистецтво силуету. 2)(对市 物轮廓的描写）загйльний начерк (контур). 新工业区的〜загальний нарис новбго промислового району.
剪纸 jianzhi вирізаний малюнок (орнамент) із паперу.
减 jiSn.
减 jiSn 1)(去抑）віднімати що; мінус; відняти що (відібрання).五〜三得二 п’ять мінус три дорівнює два; від п’яти відняти три вийде два. 2)(降低）зменшити що (зменшення); знизити що (зниження).数：Ш：大〜кількість значно зменшилася;价格照旧，并没有〜ціни колишні, не знижені; ціни все ще не знижені; 人员老了，干活不〜当年хоч і стара людина, але працює не гірше, ніж у молодості, jianban скоротити наполовину.
减产 jianchan (工业减产）зниження
виробництва; зниження врожаю.
办或{氐 jiSndl знизити іцо (зниження); зменшити що (знижка розм.); понизити що


372
(пониження).〜物价 знизити (зменшити, понизити) ціни на товари;〜速度 знизити (зменшити) швидкість;〜蒸气压力 знизити (зменшити, понизити) тиск пару;同总~价格 погоджуватися на знижку в ціні.
减法 jiSnf^ <Ш> вирахування.
减中畐 jmnfii загасати; загасаючий.
^ ^ jianhao <Ш> знак вирахування; мінус.
减价 jianjia знизити (зменшити) ціни; зниження (зменшення) цін; ( Ш 手卩） зробити знижку; скинути з ціни.大〜 [дешевий] розпродаж;〜出售 продаж за зниженими (низькими) цінами.
减利 jiSnli знизити відсбтки.
减免 ji5nmian (减少）полегшити що;(免除） звільнити (звільнення) від чого.〜关税 полегшити мито; звільнити від мита;〜学费 частково, цілкбм звільнити від плати за навчання.
减敏剂 jianmTnfi 1) <摄> десенсибілізатор. 2) <军> флегматизатор.
减摩合金jiSnm6-h可Гп <冶> бабіт.
减轻 jiSnqlng полегшити що (полегшення); зм’якшити що (зм'якшення); послабити що (ослаблення).〜Ш 力 знизити (зменшити, послабити, зменшити) тиск;〜负担 полегшити навантаження (тягар);〜人民负担• полегшити тягар народу;〜工f乍 полегшити роботу;〜工作人员的工作розвантажити працівників; полегшити працівникам роботу; 〜刑罚 зм’якшити (полегшити) покарання; 体重〜ваг^ зменшилася;劳动强度大大〜 значне зниження інтенсивності праці; інтенсивність праці значно покращилася;病 势〜了 настало полегшення у хворобі.
减去 ji5nqu віднімати; вирахування.
减弱 jianrud ослабшати (ослаблення).使火势〜 збити (послабити) силу вогню; пригасити вогонь;风力〜了 вітер став вщухати; сила вітру слабішала (стала слабшати).
减色ji5ns6使艺术形象〜зуббжіти; збідніти (знебарвити) літературний образ;使文章〜 збіднити (знебарвити) статтю.
减少 jiSnshSo зменшити що (зменшення);(缩减） скоротити що (скорочення).〜定额 зменшити (скоротити) норму;〜损失 зменшити збиток;〜疾病 зменшити число захворювань; знизити захворюваність;〜输 出 скорочення експорту;牲畜〜скорочення поголів’я худоби;开支〜了 витрати зменшилися (скоротилися);事故〜了 一 半 кількість аварій зменшилася (скоротилася) у два рази.
减数 jiSnshii <数> від’ємник.
ji5nshui зниження податків.〜 зниження податків на 10%.
减速 jiansu 〈理〉зниження швидкості; уповільнення (сповільнюватися).〜运动 уповільнений рух; рух зі зниженою швидкістю.
减速 if jiSnsuji деселерометр.
减速剂 jiSns(iji <理> сповільнювач.
减速器 jiansuqi <机> сповільнювач; редуктор, 空气〜повітросповїльнювач.
减缩 jiSnsuo скоротитися (скорочення).
М Щ jiantui врятувати; послабшати (послаблення); звалити рот.水势尚未〜 напір води ще не спав (не ослаб); і己忆力大 为〜пім’ять сильно ослабшала;雨后炎热〜 了 і午多 після дощу спека значно спала.
减息 jianxT знизити позичковий відсоток.
减4、jianxiao зменшити що (зменшення).规模〜
зменшити масштаб; № ІЯ 〜了 зменшився.
обсяг
减薪 jmnxTn знизити (урізати) зарплату.
jianxing <Ш> полегшити (пом'якшити, знизити) покарання.
减肖lj jianxue скоротити що (скорочення).
减员 jianyuan втрати [в живій силі].
减折 jiSnzhe зробити знижку (в ціні); утримати.
减 Ш jianzhen < 机 > демпфірування (демпфірувати що).
减震器 jiSnzhenqi〈机> амортизатор; демпфер буфер; віброгаситель.
减租 jianzu знизити орендну плату за землю. ~ Ш Ж знизити орендну плату за землю і позичковий відсоток;〜运动 кампанія по зниженню орендної плати.
减罪 ji^nzui пом’якшувати провину;〜之情 пом’якшуючі провину обставини.
jian.
检 jian 1)(查）відшукувати що (відшукування). 〜字 відновити ієрогліфи [у словнику]. 2) —*■检点.
检案 jian*an перевіряти, контролювати, досліджувати, оглядати.
检波 jiSnbo〈无线> детектування (детектувати Що).
检波器 ji5nb6qi < 无线 > детектор.
检查 jiSncM 1)(用心查看）перевіряти кого-що (перевірка); оглядати кого-що (огляд); ревізувати кого-що (ревізія) розм.;
контролювати кого-що (контроль ч.); 2)(出 版物的检查）цензурувати що (цензура).〜工 作 перевіряти (контролювати) роботу;〜思想 перевіряти себе;〜卫生 перевірка гігієни і санітарії;〜帐目 ревізувати (перевіряти) звітність;〜库存现金 ревізія (перевірка) касової готівки;〜仓库 ревізія комор;〜货物 догледіти товари;〜护照 перевірка паспортів;〜信件цензора листів;暗中〜信件 перлюстрація; перлюструвати листи;〜执 1 亍 十存况 перевірка виконання;海关〜митний огляд;体格〜медичний огляд; соматоскопія; 产品质量〜інспекція з якості продукції. 2) (自我批判）самокритика.做书面〜вбсти самокритику в письмовому вигляді;做 口 头〜 вести самокритику усно.
检查部 jiSnch^bCi інспекція.
检查局 jiSnchaju контроль, інспекція (установа); цензура.
检查员 jiSnchdyu^n контролер; інспектор;(关卡 检查员）доглядач;(书刊检造员）цензор.
Ш 站 jianchazhan контрольно-пропускний пункт.边境〜прикордонний контрольно- пропускний пункт.
检察 jiSncha здійснення державного нагляду [за точним виконанням закону].〜教L # прокурорський нагляд.
检察处 jianchachu слідчий відділ; прокуратура.
检劣冬史 jianchali слідчий; представник судової медицини.
检察员 jiSnchdyudn прокурор.
检察院 jmnchdyuan прокуратура.
检词表 jmncibmo таблиця-покажчик слів (напр. у словнику).
检抵 jiandl розслідувати та компенсувати, перевірити та відшкодувати.
检点 jiSndian 1)(淸点）перевірити що (перевірка); перерахувати кого-що (перерахування).照单子〜перевірити (перерахувати) за списком;〜行李 перевірити (перерахувати) багаж. 2)(约束） стриманий (стриманість); тактовний (тактовність).不知〜немає стриманості; немає тактовності; нестриманий; безтактний; 行为有失〜виявити нестриманість (нетактовність) у своїх учинках; не-
〜хворому необхідно бути обережним у їжі; 你说话要多加〜у розмовах вам треба бути більш стриманим (тактовним);他这人说话 失于〜，随便乱讲він людина не стримана (нетактовна) і бовтає, що в голову прийде.
检定法 jmndingfS випробування; проба.
检督 jiandu перевіряти, контролювати; перевірка, контроль.
检法 jiinfa стандарт, норма, зразок; правила, еталон.
检喉镜 jiSnh6ujing < 医 > ларингоскбп.
检戒 jiSnji色 стримувати та застерігати.
检究 jianjiii досліджувати, дошукуватися.
检举 jianjii викрити кого-що (викриття); донести на кого-що (донос).〜反革命分子 донести на контрреволюціонера;〜运动 кампанія з розслідування.
举人 jiSnjijren викривач.
检举箱 jianjuxiang шухляда для викривальних листів.
检举信 jianjiixin викривальний лист.
检流计 jiSnjiiiji〈电〉гальванометр.
检录 ji^nlCi〈体〉суддівство при учасниках.
检录员 jiSnluyuan <体> суддя при учасниках.
检认 jiSnrdn обстежити та переконатися.
检式 jiSnshi зразок; правила, норми.
检视 jmnshi огляд (оглянути кого-що).
检讨 jiantSo самокритика.〜错误 виступати із самокритикою; розібратися в допущених помилках; відкрито проаналізувати свою помилку.
检 і寸 ^ jiantaohui збори, присвячені самокритиці; збори з метою самокритики.
检 і寸书 jiantaoshii самокритика в письмовому вигляді.
检修 jianxiu огляд (перевірка, контроль) і ремонт.〜вивірювання і налагодження годинників;把汽车送修理工场〜відправити машину в майстерню, щоб оглянули й відремонтували.
检验 jianyan перевіряти що (перевірка); контролювати що (контроль */.). забракувати що (дефект).〜产品质量 перевірка якості продукції;〜零件 перевіряти (бракувати)


373
деталі;〜工段 дефектна частина;绝缘〜 контроль ізоляції;社会实践是〜真理的标'准 суспільна практика —критерій істини.
检验器 jianyanqi <技> детектор.
检验员 jianyanyuan контролер; перевіряючий; інспектор; детектувальник розм.
检疫 jiSny'i <医> карантин.
检疫法』ійпу丨карантин.
检疫站 jianyizhan карантинний пункт.
检疫证 jianyizhSng < 海 > карантинне посвідчення.
检阅 jianyue парад; огляд; приймати парад.〜部 РЛ робити огляд військам; інспектувати війська;〜丈 Р人 обходити почесну варту;〜 劳动人民的战斗力量бгляд бойових сил трудящих;体育大〜фізкультурний парад; парад фізкультурників.
检择 ji3nz6 вибирати. jiSnzheng підбирати.
检字表 jiSnzibiSo показник пошуку ієрогліфів [у словнику].
检字法 jiSnzift правила відшукування ієрогліфів [у словнику].
研 jian.
跳子 jian-zi мозоль 夏脚上有〜мозблі на ногах; 长着〜的手 мозолисті руки; рука в мозолях.
铜 ji5n.
裥 ji3n складка (на платті).
描 jian.
揃 jiSn 1) відрізати, стригти; 2) висмикувати, видаляти; 3) губити, знищувати.
jiSn 另见 ji^n.
^ jiSn кульгати, шкутильгати.
睑
睑 jian ВІКО. 睑板肌 jiSnb 如jT <解> м’яз віка. 睑腺炎 jiSnxi^nydn <医> ячмінь，блефароаденіт. 睑硬结 jiSny 丨 ngjid <医> склері^з. 锏 jian.
铜 jian "цзянь" {стародавня холодна зброя у вигляді залізного ціпка з ручкою).
谫
ji^n
поверхневим,
ІЙ jian мілкий, неглибокий, неосвічений; низький.
Ш 陋 jianlou поверхневий, елементарний; фубий, неосвічений.
简 jian.
简ji5n —>简单.〜而言之корбтше кажучи; [одним] словом; у декількох словах.
简 jiSn 1)(竹片）бамбукова пластинка, що вживалася в давнину замість листа. 2)(<言件） лист; записка.
简傲 jiSn2o пихатий, зарозумілий.
jianbao бюлетень ч.新闻〜інформаційний бюлетень.
简笔字 jiSnbizi ієрогліфи скороченого
написання; спрощені ієрогліфи.
简毕 jiSnbi лист, записка.
简编 jianbian короткий курс; скорочений курс; скорочене видання.中国文学史〜корбткий курс істбрії китайської літератури; корбтка істбрія китайської літератури.
简便 jiSnbi^n простий і зручний.方法〜простий
і 	зручний метод (спосіб); це робиться прбсто; це нескладно;不能只图〜не можна думати лише про те, як би все спростити; не можна гнатися лише за зручністю, jiancheng скорочена назва.
简单 jiandan простий (простота);(原始） примітивний (примітивність).〜的生产工具 примітивні знаряддя виробництва;〜劳动 <经> простй праця；〜商品生产<经> простб товарне виробництво;〜的饭菜 скромний общ; ~明 Т прбсто і ясно (зрозуміло);〜地弓І 用 механічно застосовувати що;〜扼要地说 стисло (коротко) викласти [найголовніше]; стислий (короткий) виклад [найістотного]: 头脑〜примітивний розум; короткий розум; розум короткий;着问题〜примітивний погляд на речі;并不〜не так уже прбсто;事 f青 f艮〜справа проста (нескладна, нехитра, немудрена);做事愔〜粗暴 діяти прбсто і грубо;这个人不〜не такий він простий; не такий уже він простий; він не ликом шитий; 没有再〜的了 нем^є нічбго простіше.
简单化 jiSnd^nhu^ спрощенство; спрощення. ~ 的工作作风спрбщення в роботі;对问题采取 〜的提法 спрощена постановка питання. *
简单句 jiSndanju〈语〉проста пропозиція.
简短 jianduan короткий (коротко).〜的谈话 корбтка розмбва.
简法 jiSnfS простий спбсіб, наочний зразок, елементарний еталон.
简分数 ji 如侘 nshii <数> простіій дріб.
简孕 jiSnfu розслідувати та переконатися, перевірити (провину), переконатися.
简化 jiSnhi^ спростити що (спрбщення).〜手续 спростити формальності;〜工艺规程 спростити технологію;〜工作方法 спростити метод (методику) роббти;〜汉字 спрбщення китайських ієроглифів.
简 Vn jianjie лаконізм (лаконічний); лапідарність (лапідарний) книжк.文体〜 лаконічний (лапідарний) стиль;言 і吾〜 лаконізм (лапідарність) вираження; сказано чітко і стисло (лаконічно);构图〜композиція картини проста й ясна.
简截 jianjie прямо; прямолінійно,〜地说 говорити прямо (прямолінійно); говорити без натяків; корбтше кажучи;〜地回答 дати пряму (прямолінійну) відповідь; відповісти без натяків.
简括 jiankuo коротко (стислість); у загальних рисах.做〜的总结 дати (зробити) резюме; резюмувати що; підвести коротко загальний підсумок;〜地 говорити загалом.
简会东 jmnlmn стисло (коротко) і ясно; стисло і лаконічно; лапідарний (лапідарність) книжк. 〜的文体лапідйрний стиль;写得很~ написано стисло (коротко) і ясно; стислість і ясність викладу.
简陋 jianlou примітивний (примітивність); убогий (убогість).〜的住所 убоге житло;设 备〜примітивне (убоге) устаткування;
备〜的条件下 в умовах нестачі (браку) необхідного устаткування.
简略 jianliie скорочений (скороченість); короткий; стиснутий (стислість); коротенько. 〜地说 сказати коротенько (у двох словах, стисло, коротко);〜的叙述 скорочений (короткий, стислий) виклад; 的〜内 $ короткий зміст статті.
简t曼 jianman неуважність до кого (неуважний). 对客人〜виявити неуважність (бути неуважним) др гостя.
简明 jianming чіткий (чіткість); короткий [і ясний].〜的叙述чіткий виклад;〜辞典 короткий словник;叙述〜扼耍 чіткість і стислість викладу;谈话 ~ 有力 говорити коротко, ясно і виразно; чіткість і виразність мови.
简谱 jianpii <音> спрощені ноти, у яких нотні знаки написані арабськими г{ифрами.
简朴 jiSnpii простий, простота.
简体字 jiSntlzi < 语 > спрощені ієрогліфи; ієрогліф скороченого накреслення.
简图 jiSntii схема.
简写 jianxie абревіатура.〜符号 скорочені умовні знаки.
简讯 ji5nxCin замітка.
简要 jianyao кбротко (короткість); стислий (стислість); коротенько.〜地介绍 кбротко (стисло, коротенько) ознайомити кого-що з чим.
简易 jianyi спрощений (спрощеність); легкий і простий.〜的方法 спрощений спбсіб;〜教学 法 спрбщений метод навчання; ~师范 <教> педагогічне училище;〜公路 шосе спрощеного типу.
简贝1J jiSnz豸[короткі] правила.
简札 jiSnzhd <书> лист.
简章 jianzhang втомившись.招生〜правила прийому учнів.
简直 jianzhi прбсто; прямо; просто-напросто розм.; як є прост.〜不可思议 прбсто неймовірно; важко навіть собі уявити;〜是受 Щ прбсто (прямо) одне наказання;〜胡说 просто-напросто дурниця;〜——点 JL也不ЇЙ прбсто нічбго не можна зрозуміти; як є, нічбго не можна зрозуміти (нічбго не зрозумів);这〜是威胁 це не більш не менш, як погроза;我〜不知道怎么办я прямо (прбсто) не знаю, як вчинити.
简^(专 jiSnzhuan коротке повідомленнння (опис); стисла (корбтка) біографія.
戰ji如
^ ji^n 1) знищити (володіння); стерти з лиця землі; 2) безмежно щасливий (благополучний); вкрай, абсолютно, повністю, цілкбм.
jiangu безмежно щасливий.
碱 jian.
碱 jian 1)〈化> алкапи невідм.; луг ж.; основа. 2)(纯碱）сбда.制〜工业 сбдова промисловість. 3)(被碱质侵蚀）покриватися білими плямами від. лугу; просочитися солями; покритися шаром лугу; поля покрилися солями;田地〜了 поле покрилося шаром лугу;这培墙部〜了 уся ця стіна


374
покрилася лужними плямами.
碱地 jiSndi солончаки лш.; солончаковий ґрунт.
碱度 jiSndu〈化> апколічність, основність, лужність.
碱化 jmnhua алкалізація; луження.
碳金属 jianjlnshfl〈化> лужний метал.
碱类 jiSnlSi луги.
碱式盐 ji5nshiydn <化> основні сіль.
Ші 土 jiSntii лужна земля; солонцевий (солончаковий) ґрунт.
碱土金属 jian№ jlnshii <化> лужноземельні метали.
喊性 jianxing <化> лужність (лужний); основа (основний); алкалічність (алкалічний);〜反 Ш. лужна властивість, лужна реакція;〜溶液 основний розчин; 土 壤的〜лужність ґрунтів.
ШМ jianzhi луг; лужний.
賽 jian.
銮 jian 1) заїкатися, затинатися, запинатися, говорити нерозбірливо; 2) казати правду, висловлюватися відверто.
謇吃 jmnch了 заїкатися.
蹇烈、jiSnli会 чесний, прямий, відкритий.
謇直 jianzhi казати (говорити) прямо, прямий, відвертий.
蹇j丨如.
Ш jian 1) кульгавий; 2) неслухняний, непокірний; 3) сильний, міцний; 4) прямий, чесний;
5) 	шкапа (про коня); 6) ускладнення, перешкоди; 7) зупинятися.
蹇 jiSn —>• qian.
蹇愕 jian'e прямий, відвертий; чесність, прямота, щирість.
jianji заїкатися, говорити заїкаючись.
ШШ jianse скрутний, несприятливий; важкий, затримка, ускладнення.
蹇 Ш jianzhi потерпіти фіаско; зупинитися (спасувати) перед труднощами.
需 jian.
Ш jiSn пасмо, що спадає зі скроні; стригти, різати.
灌蜘.
湛 jian наливати, наповнювати;〜水 наливати (напускати) воду.
JAL jian.
见 jmn 1)(看见）бачити кого-що; видно.〜所未 ~ нікбли не бачив; зроду не бачив; небачений;亲眼所〜бачити власними очима; 〜死不救 нічбго не робити для порятунку людей від загибелі;〜物不〜人 звертати увагу лише на речі, а не на людину; бачити тілько речі, а не людину; -ЗІ я нікбли
не бачив; мені ніколи не доводилося бачити; 敌人〜势不妙，，企图掉#溜掉бйчачи，що справа набирає несприятливого для них вигляду, вороги втекли) 2)(接触）від [дії] чого; під дією чого.〜潮京псуватися від (під дією) вологості;〜缝就钻的人 пронбза ч” ж., розм.;药品〜光就会变质лікарська суміш може змінитися під дією (від дії) світла. 3) (显出）спостерігатися; ставати; настати;
почати,不〜进步 прогресу не спостерігається; 刁〈〜转变 немає змін (перемін); без змін;
渐〜好转 в ситуації спостерігається (настав, почався) перелбм до кращого; обстановка почала (стала) поліпшуватися; обстановка стає все більш сприятливою;关系日〜亲密 з кожним днем ставлення ставало більш дружнім. 4)(指明出处）див.; дивися.〜列宁 “党的组织和党的出版物”一文ДИВ. В.ІЛенін，"Партійна організація і партійна література";〜上 див. вище;〜下 див. нижче.
5)(会见）бачити кого-що; зустріти кого-що (зустріч).明天〜побачимося завтра; до завтра; 〜你 він хоче бачити вас; він хоче побачитися (зустрітися) з вами;无法〜人 не можна (соромно) буде людям показатися;怎 么〜人？ з якими очима з’явитися (показатися)! як людям в очі дивитися! 6) (意见）пбгляд; думка.固执己〜наполягати на своєму; завзято триматися своєї думки (пбгляду);两人所〜不同 у них пбгляди не сходяться; у них різні думки.
见ji》n <书> 1)(表示被动）一般用被动态表达. 〜重于当时 користатися повагою сучасників; бути у свій час впливовим. 2)(表示对我怎么 样）мені; нам; мене; нас.希〜告 прошу мені (нам) повідбмити; прошу мене (нас) сповістити.
见报 jianbao опублікувати що в газетах; помістити що в газетах; надрукувати що в газетах; є в газетах.这个消息巳经〜了 ця звістка вже опублікована (поміщена, надрукована, є) у газетах.
见背 jianbei 1) бути покинутим; 2) втратити батьків.
见不得 ji^i-bu-de 1)(不能见）не могти з неознач.; не витримувати чого; не можна тримати на чому.〜光 не витримувати (не виносити) світла; не можна тримати на світлі;贪财的人〜钱 корислива людина не може спокійно дивитися на гроші. 2)(不能 见人的）соромно показатися кому; ганебний (ганебність). ~А не можна (соромно) людям на очі показатися;〜入的ФЛі ганебна справа; 〜人的勾当 темні справи; ганебні витівки (махінації); 一小撮点革命#子是〜人的 купка контрреволюціонерів боїться денного світла.
见长jiAncMng另见jiAnzhang (有特长） відрізнятися чші; виділятися чим.以通晓夕卜 语〜відрізнятися (виділятися) знанням іноземних мов.
见称 jiancheng прославитися чіт; стати відомим чим.他以能文〜він відбмий тим, що добре володіє пером; він прославився вмінням писати.
见齿 jianchi видні зуби; всміхатися.
见得 ji&n-de видно; випливає кому.怎〜他不 来？ відкіля видно (випливає), що він не приїде?你怎〜他不行？ відкіші ви взяли (чому ви вирішили), що він не впорається?
见地jiandi —见解.颇有〜здорові думки; розсудливість; здорове розуміння [речей, ситуації]; судити здраво;〜高明 дуже розумні думки (пбгляди); ясне розуміння; спаведливі пбгляди.
ІЕШ jianduan ставитися зневажливо (легковажно).
见多і只广 jian duo shi guSng широкий кругозір; широкі пізнання; досвідчений (бувалий) і знаючий.
见方 jiinf^ng <口> квадрйтний.三米~的房问 кімната в дев^ть квадратних метрів.
见风转航 jian feng zhuan duo тримати ніс за вітром; йти, куди вітер дме; кон'юнктурщина. 他不是个〜的人він не з тих, хто тримає ніс за вітром (хто йде, куди вітер дме); він не такий, щоб тримати ніс за вітром (йти, куди вітер дме).
见 t圣 jianguai образитися; бути в образі на кого-що.请勿〜не судіть; прошу не ображатися.
见鬼 jiangu! чорт забирай; чорт забери; чорт подери; чорт! до чорта! до чортів!让这些坏 蛋们都〜去吧丨нехйй ці сволоти усі відправляться під три чорти!
ІЕІІ jianguo бачив, зустрічав; бачити помилки (хиби).
见好 jianhao йти до кращого; стало краще (легше).病势已〜хвброму стало краще (легше); хворий став од)Ькувати;身体〜了 здорові поліпшилося (покращилося).
见机 jmnjT з урахуванням обставин; залежно від обставин; у залежності від обставин; якщо обставини дозволять,〜1 亍事 діяти згідно з обставинами; діяти відповідно до моменту (у залежності від обставин);〜而作 діяти， якщо обставини дозволять.
ІЕДІ jianjian зустрітися, побачити, подивитися.
见教 jianjiao [прошу] дати добру (дружню) пораду.有何 ~ ? що гарного (приємного) скажете? чим хочете мене (нас) порадувати? 承蒙〜спасрібі за добру пораду; вельми (дуже) вдячний за добру пораду.
见A? jianjie погляд; розуміння. ~ІЕ石角 здоровий (правильний) погляд; здорове (правильне) розуміння;〜不一致 немає єдності в розумінні (у поглядах);政治〜політичні пбгляди; на мій погляд; як на моє розуміння; 依我的〜як я розумію;说出自己的~ висловити свої пбгляди (свою точку зору); 我不同意你的一 я не поділяю ваших поглядів;他令艮有〜у нього здорові пбгляди на речі.
见老 ji^nlSo постаріти, дожити до старості, jianli вітати (при зустрічі).
见利忘义 jian li wang yi заради своєї вигоди забувати навіть про обов'язки; втратити почуття оббв’язку， побачивши власну вигоду.
见谅 jianliang прошу пробачити (вибачити).
见猎I、喜 jian lie xln xi з'явилося бажання в кого; руки сверблять в кого; розохотитися розм.
见面 jianmian 1)(相见）зустрітися з ким (зустріч); бачитися з ким.我们时常〜ми часто зустрічаємося (бачимося);他想和你见 见面 він хоче зустрітися (побачитися) з вами; 一〜我们就成了朋友ми стали друзями з першої зустрічі. 2)(接触）спілкуватися з ким-чим; вступити в контакт із ким-чим.领 导应和群众直接〜керівництво повинне вступати в безпосередній контакт із масами.
见面礼 jianmianlt подарунок [при першому знайомстві].
见气 jianqi бути ображеним.


375
见轻 jmnqfng полегшало (краще).
见人说人话，见鬼说鬼话ji&n ren shuo ren hua, jian guT shuo gui hua бути хамелеоном розм.; двоєдушничати застар.; лицемірити.
见仁见智 jmn ren jian zhi всяк по-своєму розуміє; у кожного своє розуміння, jiansha бути вбитим.
见识 jian-shi 1)(扩大见闻）познайомитися з ким-чші; розширити кругозір.到各处走走， 一也是好的 непогано б поїздити і розширити свій кругозір. 2)(见闻知识） кругозір; досвід і знання.〜很广 ширбкий кругозір; великі звання й досвід; дуже досвідчений і знаючий; той, хто побачив світ; 〜有限 обмеженість кругозору; немає достатнього досвіду і знань;有〜的人 людина з ширбком кругозором; досвідчена (знаюча) людина;增加 了〜додалася досвідченість; додалися знання; розширився кругозір.
见死不救 jiansibujiu залишити вмирати без допомоги; кинути напризволяще, jiantian〈口〉щодня.
见夕卜 ji^nw& вважати кого чужим; вважати кого за чужого; ставитися до кого як до чужого. 你4我这样客气，倒有点〜了 ви так церемонитеся, начебто вважаєте мене чужим (за чужого);同志们，我们是自己人，
请不要〜товариші, ми люди свої, будьте, будь ласка, як удома.
见旺 jianwang процвітати; на крилах фортуни (успіху).
见危授命 jian wei shou ming у потрібний (критичний) момент готбвий життя віддати (життям пожертвувати).
见微知著 jian wei zhi zhu у малому бачити велике.
见闻 ji&nw6n поінформованість.增加了不少〜 удалося побачити і почути багато нового;他 是个老记者，〜很广як старий журналіст, він обізнаний багато про що; як старий журналіст, він багато чого і бачив і чув.
见习 jianxi стажувати (стажування, стаж); практикуватися в чому (практика); проходити стажування (практику, стаж),〜 технік-практикант;在工厂〜стажувйти (проходити стажування) на заводі.
见习生 jianxisheng практикант; практикантка; стажист; стажистка розм.
见 4、 jianxiao 1) зіркий; бути завбачливим; уважний; 2) вузький, дрібний, обмежений.
见效 jmnxmo сприяти; дати [потрібний] ефект; допомагати (допомога ж.); домогтися успіху.
乍〜домогтися успіху в справі;
Т 很〜ці ліки на нього добре діють; ці ліки дуже йому допомагають.
见笑jianxi合о 1)(用作谦词）вибачте.写得不好， 〜，~ вибачте, будь ласка, що так кепсько написав. 2)(笑话）сміятися [наді мною].〜于 大方 бути (стати) смішним (посміховиськом) в очах знаючих людей;如果做不好，谐別〜 якщо зроблю не так, як потрібно, то, будь ласка, не смійтеся наді мною.
jianxin обновити; дати друге життя.
见>(言 jianxin користуватися довірою.
见义男为 jian yi y6ng wei діяти, як лицар без страху і докору; відважно стати грудьми
(сміло борбтися) за праву справу.〜的入 лицар без страху і докору.
见异思、迁 jmn yi si qian сім п’ятниць на тиждень в кого; немає постійності; відсутність сталості.
见长 jiAnzhang 另见 jiAnchdng (显著长大）рости; вирости; піднятися.孩子们很〜діти сильно виросли (швидко ростуть);小树略为〜了 дерево трішки підросло (трохи виросло);雨 后麦笛立亥lj 〜了 після дощу пшениця помітно піднялася (виросла).
见证ji^izhSng 见证人.传他去作〜 викликати його свідком (як свідка);我可以 f乍〜я можу бути СВІДКОМ； Я ЖИВИЙ СВІДОК.
见证人jianzh6ngr6n свідок.历史是最好的〜 історія — кращий свідок. 见罪JiAnzul <书> —见怪.
#jian.
件ji&n <量词>:两〜衬衣дві сорочки;三〜行李 три місця багажу (вантажу);买一〜衣料 купити відріз на костюм;按〜计工 відрядна оплата;有三〜ЛІ作要做 є три роботи, які треба зробити;有〜事想和你商量є [одна] справа, про яку хотілося б з вами порадитися; 有~事使&感到不安однб мене турбує.
件工 jiangong штучна (відрядна) роббта.
件数 jUnshu число місць; кількість.
件头 jiantou дрібничка; прикраса.
间jian另见ji§n.
间 ji&n 1) ~►间隙.来〜знайті^ момент; скористатися випадком. 2) —♦间苗.〜菜苗 прорідити посіви овочів.
间壁】ійпЬі по сусідству; сусідній.
间另1j jianbie розлука, розлучення; розлучатися.
间道 jmndao <书> найкоротша дорбга (стежка). 〜前进 рушити вперед по найкоротшій дорбзі (найкоротшою дорогою).
间谋 ji^ndi6 агент; агентура збірн.;〜组织 шпигун; шпигунка; шпигунська організація; 〜情报 агентурні відомості (повідбмлення); 国际〜міжнарбдна агентура;超级〜супер- шпигун;派造〜заслйти агентуру (агента, шпигуна);进行〜活动 вести агентурну розвідку; займатися шпигунством; шпигувати.
I、司断 jianduan перерва; з перервою; перериватися.
间隔 jiAngS інтервал; проміжок.五分钟的~ інтервал у п’ять хвилин;前后〜十年 проміжок у десять років;〜着种植 сіяти з інтервалами (із проміжками);两所房屋之间 的〜відстань між двома будинками; Р人与队 之间保待二十步的〜витримувати між колонами інтервал у двадцять кроків.
jianhuo іноді; зрідка; часом; уривками.〜 有人来看春我 іноді (зрідка) до мене заходять.
1旬接 jianjie непрямий; із других рук.〜选举 непрямі вибори; ~ ^ ір < > непрямий
додаток;〜扣;理〈逻> непрямий умовивід;〜 原因 непряма причина;〜经验 непрямий досвід;〜弓|语<语> непряма мова;〜打听 дізнаватися непрямим шляхом;〜得来的外与,密、 інформація з третіх рук; стороннє повідбмлення;我是〜知道的 мені стало
відомо з третіх рук (кружним шляхом).
І旬接格 ji螽njigg谷 <ip> непрямий відмінок.
间接税 jianjicshui непрямі податки; непряме обкладання.
间距 jmnju інтервал, проміжок.
间苗 jianmiao〈衣〉прорідити що (проріджування). 分懷〜букетування; букетувати що.
I、司疏 jianshii роз'єднувати, сварити, вносити розлад.
间隙ji&nx丨проміжок; просвіт. 士们利用训练〜
•帮助农民生产 у вільний від військових вправ час бійці допомагають селянам у сільськогосподарській роботі.
间歇 jiAnxiS перерва.
间歇脉 jianxiemai <医> пульс із перебоями;
перемежований пульс.
间歇泉 jidnxigqudn <地质> гбіЬср.
间歇热 ji&nxiSr6〈医〉перемежбвана лихоманка.
间歇性 jianxiexing періодичність (періодичний).
I、司杂 jianza перемішатися; змішатися (змішання).
间种 jiAnzh6ng —>•间作.
间 P且 jianzO перепиняти, перешкоджати,
розлучати; розділяти, роз’єднувати.
间作 jianzuo черезрядний (міжрядний, змішаний) посів.
建」ійп.
建 ji^n 1)—建筑 1).新~的房舍 новозбудований будинок; новобудова;新〜的校舍 школа-новобудова; 新〜 的工厂 новозбудовані фабрики і заводи 扩〜роз- ширити будівництво;扩〜工厂 розширити завод; ЛІ 厂〜于 1969 年 завод був побудований у 1969 рбці;我国大庆油田〜成于 六十年代初 Дацинські нафтопромисли вступили в лад на початку 60-их років. 2)建 立 і).〜军 створити армію;〜党 створити партію;〜党工作 організаційне будівництво партії;〜团 створення комсомольської організації (комсомолу). 3)—> 連设..
建邦 jianbang заснувати державу.
jiancheng побудувати місто (фортецю), jiandu заснувати столицю.
盖 jiangai будувати, споруджувати (будинок).
5^功 jiangong героїчний вчинок; вирізнитися.
建国 jmngu6 1)(开国）заснувйти (утворити) державу.中华人民共和І〜二十五周年 двадцятип’ятиліття утворення КНР. 2)(述设 国家）будівництво країни.勤检〜的精神дух працьовитості й ощадливості в будівництві країни.
連基 jmnjT закладати фундамент.
Ш 交 jianjiao установити дипломатичні стосунки.
連军节 jianjunjie день [створення] армії. 一〜 День [створення] Народно-визвольної армії Китаю — 1-го серпня.
連立 ji^nli 1)(使成立）створити що (створення).〜强大的工业摇地створити (заснувати) могутню промислову базу;〜厂


376
房 побудувати (вибудувати, спорудити) заводські будинки;〜纪念碑 спорудити (поставити) пам'ятник;〜一支强大的人民空 军 створити могутні військово-повітряні сили народу;〜新的城市 заснувати нове місто;〜了 民主共和国 ствбрена (утворена) демократична республіка. 2) (确立） установити що (устанбвлення);(树立） затвердити що (затвердження).〜友好关系 установити дружні стосунки;〜新的规章制 度 установити нові правила і порядки;〜民主 制 установити демократію;〜共和政体 затвердити республіканську форму правління;〜威信 затвердити авторитет;〜深 厚的阶级感衍 зав'язати глибоку класову дружбу;〜在基础上 ґрунтуватися (будуватися) на основі чого; ґрунтуватися на чім.
漆 jianql фуцзянський лак; фуцзянські лаковані вироби.
述设 jianshc будівництво (будувати м/о).党的〜 партійне будівництво;党的思想〜和组织〜 партійне будівництво в ідеологічному й організаційному відношеннях;社会主义〜 будівництво;基本〜капітальне будівництво; 城市〜містобудування;农田水利〜 водо-меліоративне гоподарське будівництво; 国家〜委员会 державний комітет по справах будівництва; Держбуд;国家〜计划 план будівництва країни;〜社会主义 будувати соціалізм;〜祖国 будувати свою країну;把新 中国〜成繁荣富强的社会主义国家3{^0б“ТИ новий Китай могутньою і процвітаючою соціалістичною країною.
連设'性 jianshexing конструктивний (конструктивність). 〜的步骤 конструктивні кроки;〜的 建议 конструктивна пропозиція; конструктивний план.
述设者jiAnshSzhS будівельник.新中国的〜 будівники новбго Китаю.
述树 jianshu <书> досягнення; успіх.多所〜 [маються] великі досягнення; досягнуті великі успіхи;无所〜немає досягнень (успіхів).
連修 jmnxiii лагодити, ремонтувати.
翅言 jianyan вносити пропозицію; висловлювати свою думку.
述议 ji^iy'i 1)(提出办法）запропонувати кого-що (пропозиція); радити що, з неознач.; рекомендувати що (рекомендація).〜选其人 为代表 запропонувати обрати такого-то в депутати; виставити кандидатуру такого-то в депутати;〜讨论某一问题 запропонувати обговорити таке-то питання;〜停 1匕讨论 запропонувати припинити суперечки; внести пропозицію про припинення суперечок;向…积极〜висунути перед ким-чим позитивну пропозицію;〜召开全体 大会 внести пропозицію про скликання загальних зборів;我二你学习一门外国语я раджу (рекомендую) вам вивчати одну з іноземних мов;医生这样〜так радить (рекомендує) лікар; така порада лікаря; таку пораду дав лікар 2)(提出的办法）пропозиція. 合理〜раціональна пропозиція;合理化〜 раціоналізаторська пропозиція;提出相反的 〜внбсти контрпропозицію (зустрічна пропозиція);接受朋友的〜піти заради друзів;
Т Ж 一〜пропозиція була прийнята
зборами.
述议案 jmnyi2n пропозиція; законопроект.
述造 jiSnzAo —>•述筑 1).
jtirljiJ jianzhi організаційна структура.
Ш 筑 jianzhu 1)(連造）будувати що (будівництво, будівля);〜铁路 будувати залізницю;拨款〜住宅 асигнувати засоби на будівництво (на будування) житлових будинків;〜技术 будівельна техніка;〜工程 будівництво; будівельна роббта; б知робота мн.;〜工地 будівельний майданчик; будмайданчик; будівництво; 〜材料 будівельні матеріали; будматеріали мн.;〜工 人 будівельник; ~ 工程师 інженер-будівельник;〜工程局 будівництво. 2)—►速筑物.美丽的事老〜красива стародавня споруда; красива стародавня будівля;新〜новобудбва.
jianzhuchSng будівельний майданчик; будмайданчик; будівництво.
ШЖШ jianzhujia архітектор, будівельник.
ШЖШ jianzhuqun [архітектурний] ансамбль.
建筑师 jmnzhCishT архітектор; зодчий книжн,, застар., висок.
連筑术 jianzhushu архітектура; зодчество книжк., застар., висок.古代〜давнє зодчество;中国〜китайське зодчество (древнє мистецтво); китайська архітектура.
违筑物 jianzhu wu спорудження; будівля; будівництво,木头〜деревина будівля;钢骨 水泥〜залізобетбнне спорудження; залізобетонна споруда; споруда (будівля) із залізобетону;民族形式的〜будівля (спорудження) у національному стилі (дусі).
建筑学 jianzMxud〈述〉архітектура; зодчество.
钱伸11.
饯别ji&nbi6 —钱行.
jianxing улаштувати (дати) прощальний обід (банкет); улаштувати проведення; почастувати на прощання.
і曳酌 jianzhuo прощальний банкет.
荐 jiAn.
# jian —> 荐举.〜人 рекомендувати кого.
# jian <书> 1)(草)солома; 2)(草席）циновка; мат.
荐处 jmnchfi кочувати, постійно переселятися з місця на місце.
荐骨 ji》ngti <解> хрестець.
荐举 jmnjti рекомендувати кого (рекомендація); висунути кого (висування).〜他担任秘书职 务 рекомендувати (висунути) його на посаду секретаря.
荐仍 jianreng постійно повторюватися, слідувати одне за одним.
荐羞 jmnxiti вишукані страви.
荐刻 jianySn лист із рекомендацією (когось) на посаду.
引 jianyin рекомендувати, висувати. •
荐主 jianzhii рекомендуючий, що влаштовує (когось) на посаду.
荐椎 jiAnzhul"—> 荐ІЗ*.
贱 ji^i.
贱 jiAn 1)(价钱底）дешевий (дешевшати).〜实 продавати що дешево (задешево, за дешевими цінами);价钱很〜ціна дуже дешева (низька); коштує дуже дешево;另ij 实 〜了 не можна продешевити що;菜〜了 овочі дешевшають (стали дешевшими). 2)(不知 好歹，Ш.Ш) дурний; ідіотський; дивацький. 〜脾气 дуріння розм.; ідіотство розм.; дивацтво;你这人真〜дурник ти! який ти дурень (ідіот) яка ти гидота! 3)(谦词）мій.〜 姓王 моє прізвище Ван.
贱才 jiancai 1) слабкі можливості; 2) дурень, бовдур.
贱ЛІ jiangong поганий (недосвідчений) робітник.
贱骨头 jiangu-tou гидота ж” прост.\ дурень розм.; ідіот прост.
贱货 jiinhud 1)(便宜货）дешевий товар; дешевка рош. ^5- [дешева] розпродаж. 2) —贱人•
l^iti jianjian вважати легковажним, ставитися презирливо.
贱民 jianmm плебей; плебс збірн.; парія ч” ж. (指印度的贱民).
Ш Ш jianque знехтувати, відхилити (з презирством).
jianren безсоромна; гидота ж” прост.
贱侮 jianwii нехтувати, зневажати.
贱物 jianwii 1) дешева річ, дешевка; 2) зі зневагою ставитися до матеріальних благ.
贱相 jianxiang вульгарна зовнішність.
贱行 jmnxing діяти підло.
Ш jian меч; шпага; булат застар., поет.拔〜 оголити меч (шпагу); вправи з мечем;斗 ~ бКтися на мечах; фехтувати мечем.
剑拔弯张 jian ba пй zhang "оголити шпагу і натягнути тятиву"; бряжчати зброєю книжк.; у повній бойовій готовності.
剑柄 jiSnbTng ефес.
剑齿虎 ji^nchlhii <动> махайрбд; саблезубий тигр.
剑齿象 ji&nchTxi》ng〈动 > мастодбнт.
剑诀 ji^nju6 таємниця фехтувальної майстерності.
剑兰 jianldn <植> шпажник; гладіолус.
剑麻 jwnma <植> сизаль ч.; сизаль-агава.
剑骑（士) jiAnqi (shi) <史> мечоносець, jianqiao піхви меча.
剑刃 jianren лезо меча; клинок.
剑术 jianshu фехтувальне мистецтво; фехтування.
剑侠 jianxia мандрівний лицар; доблесний майстер шпаги. ~小说 лицарський роман.
会1JIM jianxia ножни меча.
剑仙 jhnxmn фехтувальник-віртуоз.
擊ji虹
jian 1)(余4着支撑)ставити підпірки (упори). 打〜拨正 ставити підпірки (упори) до будівлі, що покосилася. 2)(用土石挡水）затримати


377
воду насипом (дамбою).
润 jian.
'洞 jian [гірський] струмбк; [гірський] потік.
ІЙ沟 jiangou гірський потік (струмбк).
格诉п.
枏 jmn огороджувати, оточувати (огорожею).
ЇЙ. jian 另见 jiSn.
ЇЙ jian 1) інспектор, наглядач, завідуючий; 2) училище.
监寐 jmnm6i лежати без сну; не знахбдити собі спокою.
健咖.
й jian зміцнити що (зміцнення); сприяти чому. 〜身 зміцнити здоров'я;〜胃 спршіти травленню;〜胃 М І与 засіб, що сприяє травленню.
М辟 jianbi сильний та спритний; здоровий, jianbi витривалий у ходінні; міцноногий. 〜进入会场 бадьорими кроками ввійти в зал; 〜如飞 нестися (мчати) стрілою; прудконогий.
健啖 jiandan бути ненажерливим; мати величезний апетит. 一
健儿 jian^r (男士）молодці мн.; богатирі мн.; козаки; орли мн.; соколи мн.;(运动员） спортсмени лу//.; майстри спорту.
健将 ji^nji^ig 1)(能手）ударник; невтомний борець.工业战线上的〜удйрник на фронті промисловості;新文化运动的〜невтбмний борець за нову культуру. 2) <体> майстер спорту.
健康 jiAnkang 1)(强壮）здорбв’я (здоровий). ~ 状况 стан здоров'я;〜检查 медичний огляд; 丧失〜утратити здоров'я;有损〜шкідливо для здоров'я;恢复〜відновити здоров'я; видужати;提高〜7_К 平 поліпшувати стан здоров'я;〜好转 здоров'я поліпшилося;祝您 〜баж&о вам доброго здоров'я! [вип'ємо] за ваше здоров'я (敬酒用语）будьте здорові!身 体〜 здорбвий організм; 身体日见〜 здоровішати з кожним днем ставати здоровішим;小孩身体很〜дит“на зовсім здорова (здоровісінька);有益于〜的 здоровий; цілющий; корисний для здоров'я; 有益于食物здорбва їжа;有益于〜іЙ空气 цілюще повітря. 2)(正常）здоровий; нормальний (нормальність).〜的发展 нормальний рбзвиток; нормальний ріст;不〜 的娱乐нездорбві розваги;思想上不〜的作品 ідейно хибне надбання; 〜ідбі здорбва; думки здорові;身)ІІ、〜здоровий тілом і духом; 有其〜的一而 є в цьому і щось здорове (і здорбва сторона);运动开展得,很〜рух іде нормально (по здоровому шляху).
健浪 jmnl含ng здоровий, міцний.
健美 jianmei міцний і красивий; атлетизм,〜运 动 культуризм; ~运动员 культурист.
健全 jmnquan 1)(无缺陷）здоровий (здравість). 〜的头脑здорбвий розум;头脑〜的人людина в здоровому глузді; розсудлива людина. 2) (正常）здорбвий; нормальний (нормальність). ~的看法здорбвий погляд;得&〜的发展 одержати здорбвий (нормальний) рбзвиток;
〜的领导机构міцні керівні органи;制度〜了 система оздоровлення; режим (лад) оздоровився. 3)(使完备)оздоровити що (оздоровлення); зміцнити що (зміцнення).〜 规章制度 удосконалювати правила і розпорядки;〜社会主义法制 удосконалити (оздоровити) соціалістичну законність;〜组 织机构 оздоровлення організаційної структури;〜党和家的民主生活розвивйти (кріпити) демократію в житті партії і держави;〜党委制 зміцнити інститут партійних комітетів.
健奇操 jianshencao атлетизм.做〜займйтись атлетизмом.
健身房 jianshenfang спортивний зал; зал фізкультури.
健谈 jmntdn балакучий (балакучість); говіркий (говіркість).〜的人 балакун рот.; балакуча людина.
Ш 忘 jianwang забудькуватий; безпам’ятний розм. (безпам’ятність застар.)\ страждати безпам，ятністю; корбтка (слабка) пам’ять у кого; куряча пам'ять прост.; дівоча пам'ять жарт.我真 ~! як“й я забудькуватий (безпам’ятний)! що в мене за пам’ять [корбтка, кепська]!可惜你太〜了 на жаль, ви занадто забудькуваті.
健忘症 ji 纟 nwAngzh 纟 ng <医> амнезія.
健旺 jianwang квітуче здоров'я; повний сил і здоров'я; бадьорий (бадьорість).精神 ~ здоров'я в квітучому стані; повний сил і здоров'я; 字申〜的老人 бадьорий старий.
健羡 jianxian 1) заздрісний; 2) жагучі бажання; сильна пристрасть.
健在ji^nzM <书> здрйвствувати他的父母都〜 батьки його і донині здравствують.
健壮 jianzhuang міцний (міцність); здорбвий; сильний.〜的 4、伙子 міцний (сильний, здорбвий) хлопець;〜的体格 міцна (здорбва, сильна) статура;〜如牛 здорбвий як віл.
舰 jiAn.
舰 jian військбвий корабель,主力〜лінійний корабель; Ш ~ флагман; флагманський корабель.
舰队jiandui флот;(分舰队）ескадра.巡洋〜 ескадра (загін) крейсерів; 〜司令 командуючий флотом (ескадрою); флагман.
舰旗 jmnqi прапор корабля.
舰艇 jmnffng військбві кораблі.
ШМ jianwSi корма.
jianzhang командир корабля.
渐 jiAn.
渐 jian —> 渐渐.天气〜冷 погода поступбво стає холоднішою.
渐变 jianbian еволюція; зміна еволюційного порядку; поступова кількісна зміна.
渐次奸11(：丨<书> —渐渐.
渐力Ц jianjia поступбво збільшуватися.
渐渐 jBnjmn поступбво; потроху; мало-поміпу. 天气〜暖起来了 погбда стала поступбво (помалу) теплішати; погбда стає теплішою; 火车〜远去 потяг став поступбво віддалятися; 广场上〜地聚集了许多人на площі зібралося багато людей.
渐进 jmnjin послідовний (послідовність).循序 〜послідбвність.
渐 Ні- jianrSn поступбво, помалу.
渐入佳境ji如ru jiajing 1)(逐渐发生兴趣） входити в смак; зацікавитися. 2)(生活变好） життя кращає; життя змінюється на краще.
jianxian <Ш> (поява) з затемнення.
渐隐』ійпуїп <影> затемнення.
Ш..,
jian.
@ jian < 4$ > умовляння (умовляти кого); перестерігати кого книжк.〜胃 умовляння; 直言敢〜умовляти з усією прямотою;进〜 умовляти кого; перестерігати кого; дати пораду;从〜послухатися поради; піддатися (уступити) умовлянням.
ШііО jianci умовляння, докір.
谏辅 jianfu радник; допомагати порадою.
谏果 jmngu6 олива, маслина.
谏劝 jianquan радити, давати гарну пораду.
谏浄,jianzheng〈书〉умовляти кого (умовляння); перестерігати кого книжн,; дати пораду кому.
谏 Р且 jianzii відмовляти; вмовляти не робити так.
jian 另见 qidn.
Fijian 1) закривати, 2) встановити кордон.
派 jiAn.
派jian бризкати.〜着唾沫星子брюкати слиною;火星四〜іскри сипляться;他〜了一 身水 він весь окроплений (обляпався) водою; 衣服〜上泥了 плйття защіпане брудом.
派落 jmnlu6 приводнитися (приводнення).宇宙 飞船的〜привбднення космічного корабля.
派沫 jianmo бризки, летючий водяний пил (піна).
溅湿 ji 旮 nshT забризкати, замочити.
派澄 jianzha <冶> бр“зки мн.
践抑11.
践历 jianli пройти через, відчути, пізнати на власному досвіді.
践诺 ji^nnu6〈书〉виконати обіцяне (обіцянка).
践踏 ji&nt& 1)(踩）топтйти що (топтання).不能 随便〜青苗 не можна топтати посіви. 2)(比 喻摧残)топтати що (топтання); зневажати кого-що.〜公认的国际法唯则зневажати загальновизнані норми міжнародного права; 不许任意〜別国的主权не допустимо довільно зневажати суверенітет інших країн; 在旧社会人民的权利受到了〜,у старому суспільстві права народу були потоптані (утоптані в бруд).
践4亍 jmnxing виконувати, провадити в життя.
践言 jiinydn <书> стримати слово.
践会勺 jianyue вчасно прийти (вчасно з'явитися, точно прийти) на побачення (на зустріч).
践柞 ji^nzud) <书> вступити на престол.
jian.
塑子 ji^n-zi зоска.踢〜грйти в зоску.
胗
jian.


378
jian — nian.
腫 jBn.
M jian. <M-> сухожилля.
脏性 jianxing сухожильний.
Й!子 jianzi 1) сухожилля; 2) гомілка (м’яснбї туші).
铜 ji&n
锏 ji&n —►jian.
巡…
Ж： jian.
鉴 j&n 1)(照)：水清可〜водй прозора, як дзеркало. 2)(教训）урок з чого;引以为〜 вважати що для себе повчальним уроком.
鉴拔 jianba робити вибір, відбирати (щось).
鉴另lj jianbie відрізняти кого-що; розрізняти кого-що (розрізнення).〜含巨力 здатність відрізняти правильне від помилкового;有比 较才能〜розрізняти можна тільки через зіставлення.
鉴定 jianding 1)(评定）визначити що (визначення); дати висновок (оцінку); оцінити кого-що (оцінка).〜产品的质量 визначити якість продукції; дати висновок про якість (оцінку якості) продукції. 2)(评定 意见）висновок; оцінка;(经过检验后的鉴 定）експертіЬа;(刘机关工作人员的鉴定） атестація; характеристика.书面〜письмбва характеристика;工作準位的〜характеріісти- ка (атестація) з місця роботи;法医〜 судово-медична експертиза;〜委员会 атестаційна (експертна) комісія;作〜д^ти висновок (оцінку); зробити експертизу; дати атестацію; атестувати кого; дати характеристику.
鉴定人 jmndmgdn експерт.
鉴戒 jianjie [наочний] урок; [гарне] застереження.足资〜послужгіти наочним (гарним) уроком; служити (бути) застереженням;以现在的失败为〜взіти урок з нинішніх невдач.
鉴赏 jianshang оцінка з естетичної точки зору; оцінювати кого-що, як естет;(欣赏） милуватися чим. 〜¥іШІ милуватися картинами і зразками каліграфії.
鉴赏家 jmnshangjm поціновувач; поціновувачка. 音乐〜цінитель музики.
鉴赏力 jianshangli естетичний смак; здатність до естетичної оцінки.有〜的人 людина з естетичним смаком.
鉴识 jianshi 1) розпізнавати, визначати; 2) вміння давати правильну оцінку.
鉴于 jmnyii через що; у зв'язку з чим; маючи на увазі; з огляду на що; беручи до уваги що.〜 计划即将完成 через те (у зв'язку з тим, з огляду на, беручи до уваги), що план незабаром буде виконаний.
鉴悟 jianwu тямущий; розуміти та усвідомлювати.
键恤.
键 jian 1)〈机〉шпонка. 2) <书> (门円）запор; засув; засувка. 3)(钢琴或打字І的健） клйвіш;(手风琴的键）ладгі л/w. 4) <化> зв'язок. Н~ потрійний зв，яз6к; _І£~ зв'язок головної валентності.
键槽 jiancao 〈机〉шпонковий паз; гніздо для шпонки.
Hjm； jianpan клавіатура.〜乐器 клавір; клавішні інструменти.
键盘乐器』ійпрйпуи纟qi <音> клйвішні
інструменти.
ji&n 另见 zSn.
语 jian порушувати вірність; не бути вірним; невірність.
滥 jian.
滥 ji^i 丨）(栏杆)п6руч;2)(兽笼、囚笼）клітка; вольєр.
车 jianche клітка для перевезення арештантів.
jianjian скрипіти (про візок). jianquan джерелб.
僧 jian.
僧盗 jiandao грабувати, робити наліт на... jianhao <斗5> самозванство.
僧舌L jianluan піднімати заколот.
僧恭 jmntmn безпідставно претендувати на...
僧越 jianyue 〈书〉узурпація (узурпувати що) книжк.; узурпаторство книжк.
目IJ jian.
箭 jian стріла.射〜стріляти з лука; пускати (метати) стріли;象〜一般地飞驰 мчйтися (нестися, летіти) стрілою;光阴如〜час летить [як стріла, стрілою].
mflGT jianba-zi мішень [для вправи у стрілянні з лука].
箭步 jianbu стрімкий стрибок.—个〜зробїіти стрімкий стрибок; одним кидком (стрибком); стрілою метнутися до кого-небудь.
箭场 jianchang стрільбище.
箭袋 jmndM сагайдак (для стріл).
箭探子 ji&ndu6-zi < 口> 1)(大墙）зубці міської стіни. 2) 箭祀子.
箭楼 jmnl6u вежа міської стіни.
箭石 jianshi〈古生〉белемніт; чортовий палець розм.
箭头 ji^it6u 1)—箭城.2.(符号）стрілка; стріла.
箭筒 jiantong сагайдак.
箭鱼 jiAnyii <动> меч-рііба д/с.
箭在弦上 jian zai xian shang наче стріла, покладена на тятиву лука; так усе загострилося, що не терпить уже зволікання; стати неминучим.〜，不# 不发 чекання смерті подібне; усе стало неминучим, і волею-неволею доведеться так робити.
箭猪 jiSnzhii <动> дикобраз.
箭镞 jmnzii наконечник стріли.
順jih
ЙЙ jian виглядати; підглядати за (кимось), jiang.
江 jiang 1)(河流）ріка.〜岸 берег ріки;〜心 середина ріки;在〜心 посередині ріки. 2)(专 指长江）ріка Янцзицзян.大〜南北 райбни до півдня і півночі від ріки Янцзицзян; басейн
ріки Янцзицзян.
江宾 jmngbin берег річки.
江海人 jmnghSirdn волоцюга, мандрівник.
河' 日下 jiang he ri xia занепадати; погіршуватися з кожним днем; хилитися до занепаду; йти (котитися) під гору.
江湖jiSnghii (指四方各ijk) світ; країна.流落〜 вести мандрівне життя; вештатися по білому світі;参阅‘‘闯江湖chuSng jmghii;走江七 z6u jianghu”.
江湖好汉 jianghuhaohan сміливець; шукач пригод; молодець.
江湖声 jianghijsheng недостовірні (що не заслуговують на увагу) чутки.
江湖医 jianghiiyT знахар, лікар-шарлатан.
江湖jiang-hu (指江湖艺人）бродішй (мандрівний) фокусник (актор);(指江湖医生） мандрівний лікар (знахар).〜骗术 шарлатанство; шахрайські трюки (витівки); 〜骗子 шарлатан;讲〜义气 рахуватися з честю вільної братії;不讲〜义气 порушити честь вільної братії;这人〜习气十足 у нього всі звички людини, яка довго по білому світу мандрувала.
江 Р jiangkou гирло ріки.
江轮 jianglun річковий пароплав.
ЙСШ jiangmei <Й> абрикос япбнський.
江米 jiangmT рис [клейкий].
江米酒 jiangmTjiu каша з рису, що перебродив.
江米条 jiSngmftiao смажене рисове печиво.
江南 jiangnan район (територія) до півдня від ріки Янцзицзян; район, що прилягас до правого берега ріки Янцзицзян.
江踏 jiang*5u річкова чайка.
lli jiangshan країна; територія.锦绣〜 прекрасна найбагатша країна;无产阶级的铁 打 ~ неприступна (сталева) твердиня пролетаріату;使社会主义的〜永不变色щоб колір соціалістичної твердині нікбли не змінився. II参阅“坐江山 zu6 ji5ngsh5n”.
江山易改，本性难移jiangsh^i yi gai, benxing nan yi горбатого могила виправить; який у колисочку, такий і в могилку; скільки вовка ні годуй, він усе в ліс дивиться.
江身 jiangshen русло ріки.
ЙС夺中 jiangshen дух ріки; водяник.
江苏 ji巨ngsii <地理〉Цзянсу (провінція).
江头 jiangtou берег ріки.
ЙСЩ jiangtun <^]> річковий дельфін.
江西月& jmngxila〈植〉айстра китайська (садова, літня).
江4、jmngxTn середина ріки, посеред ріки.
江心补漏 jiangxln bu lou спізнілі заходи; спізніла допомога.
江猪jiangzhii ~►江膝.
姜 jiang
姜 jiang <植> імбир;〜汤 відвар з імбиру.
姜粉 jiSngf^n імбир у порошку.
ШШ jianghuang <ffi> куркума
姜黄 jiSnghudng (指颜色）коричнево-жовтий.
姜酒 jmngjm імбирна горілка (лікарський засіб).
姜性 jiangxing завзятість; завзятий.


379
姜竿 jiangyu <植> кйнна їстівна.
江 jiang
jiangdu сить малаккська.
Itr Jiang 另见 jiang; qiang.
Ш jiang 1) <Ht> [оголосити] шах [королю]; шахувати кого-що, розм.〜死[дати] мат; оголосити (зробити) мат; шах і мат; заматувати кого-що;〜不死 немає мату;老习夺 马上被〜死了 мйт [королів] у два ходи. 2)(用 言 ір 刺激)узяти за живе; зачепити (торкнутися) за живе кого-небудь.另lj把他〜 %Т як би це не зачепило людину (його) за живе. 3)(用）用名词第五格表.恩〜仇报 відплатити злом за добро. 4)(起宾语提前作 用，和宾语不提前形式一样刻译),〜他请来 запросити його;〜门关上 зачинити двері. 5)—将要.胜利〜属于我们перембга б^це за нами;叨天〜有台风завтра буде тайфун;这〜 使他很为难 це поставить його у складне становище;改建后〜使工厂面辦大为改观 після реконструкції різко зміниться вигляд заводу.
将爱 ji§ng’螽і берегти; піклуватися (про когось).
将错就错 jiang cuo jiu cuo намагатися повернути [власну] помилку на користь.
将功赎罪 jiang gong shu zui заслугами (роботою) спокутувати свою провину; загладити (спокутувати) провину (помилку).
将护 jianghu оберігати; плекати; доглядати за (кимось).
将计就计 ji5ng ji jiu ji скористатися [розгаданим] ходом супротивника; використовувати задум ворога на свою користь; бити супротивника його ж (його власною) зброєю; відповісти вивертом на виверт.
将近 jiangjin наблизитися до чого (наближення); приблизно; майже.卜公里 майже (приблизно) десять кілометрів;已〜中午 час наближається до полудня; уже майже полудень;我们〜一年未见了 мййже (приблизно) рік, як ми не зустрічалися;工作 人员己〜二 西人 співробітників було майже (приблизно) ДВІСТІ ЧОЛОВІК; КІЛЬКІСТЬ співробітників наблизилася до двохсот.
将就 jmngjiu пристосовуватися до кого-небудь; примирятися з чим.这只能〜着用 це з гріхом навпіл зійде;衣服虽旧，还可以〜着穿 костюм хоча і старий, але все-таки зійде.
将军 jmngjiin 1) <棋> шах [королю]; оголосити шах; шахувати кого-що, рот. 2)(出难题） поставити коліу каверзне (підступне) питання; влаштувати каверзу; спантеличити кого питанням; приперти до стіни (до стінки) кого. 了 ^也〜军 я поставив йому каверзне
(підступне) питання; я спантеличив його каверзним питанням; я припер його до стінки своїм питанням.
将军ji§ngjiin 1)(将奋)генерал. 2)(泛指高级将 领）вищий командний склад; командування збірн.
Ш 来 jianglai майбутній; у майбутньому; майбутнє; майбутність.〜的 і十戈U плани на майбутнє;美好的〜прекрасне майбутнє; прекрасна майбутність;劳动群众目前和〜的 利益 поточні і перспективні інтереси працюючих мас;在最近的〜у найближчому
майбутньому; незабаром;〜自会看到 потім (у майбутньому) видно буде; час покаже;这 还足〜й勺事 це ще в майбутньому; це справа майбутнього;这个理想〜—然会成为现实.у майбутньому ця мрія, звичайно, стане реальністю; ця мрія，звичайно, згбдом стане реальністю.
习每來时 jianglaishi (грам.) майбутній час.
将食 jiangshf їсти, приймати їжу.
ШШ jiangshi викбнувати обов'язки, займатися справами.
将死 jiangsK^> мат.
将息jiangxT ->将养.
将4、比七、jiang xln Ьї xln постав себе на місце іншого; уяви себе на чиїмсь місці.
jiang xin jiang уі важко повірити; і віриться, і не віриться; ставитися до кого-небудь без великої довіри; з деяким сумнівом.
习冬养 jmngySng відпочити і поправити здорбв’я. 他还需要好好〜йому потрібен відпочинок для поправлення здорові; йому потрібно відпочити і поправити своє здоров'я.
将要jiangyh (用动词的将来时表达).这〜引起 严重的后果 це викликає серйозні наслідки; 计划〜提前实现план буде здійснений достроково;他们不久〜毕业了 воші скоро закінчать інститут.
将迎 jiangying 1) проводжати та зустрічати; 2) годувати, підтримувати, утримувати.
衆 jiang 1)(浓的液体）розчин; маса; плазма спец.豆〜боббве молоко;纸〜папербва маса; целюлоза;.血〜плазма крові;水泥〜 цементний розчин. 2)(上楽）шліфувати що (шліфування, шліфувати) спец.;(衆硬） крохмалити що.〜衣月艮 крохмалити білизну; ~过的衬衫накрохмалена сорочка;领子〜得 不好 комірець погано накрохмалився.
衆粉 jiSngfSn крохмаль (порошбк).
架果 ji5nggu6 <植> ігода.
衆果醫 jianggu6jiang ягідне варення, варення з ягід.
装料 jiangliao шліхта спец.; шліхтувальні матеріали; апрет спец.; апретурна маса.
楽膜 ji如gm6 <解 > сер6:ша оболонка, jiangr 1) крохмаль; 2) клей.
Ж 纱 ji5ngsha шліхтування.〜车间 шліхтувальний цех; шліхтувалка.
衆纱机 jmngsh5jT шліхтувальна машина.
衆水石 ji 如 gshulshi агат.
ШШ jiangxi прати й крохмалити що.把;И■衫〜 好 випрати й накрохмалити сорочку.
拔液 ji5ngy6 <生理> сершна рідина.
ШШ jiangying крохмалити, крохмальний (про білизну).
衆汁 jiangzh了 <植> м’ясисте коріння.
SC jiang.
SI豆 jiangdou <植> вигна китайська; горох корбв’ячий.
昌 jiang
ш jiang два суміжних поля.
蒋 jiang 另见 jiang.
蒋 jiang <植> цицанія широколистна, водяний рис, тускарора.
Ж jiang
Ш jiang осіння співоча цикйда.
в jiang.
僵 ji5ng 1)(僵硬）задубіти (задубіння, за- коченілий); ^ одерев’яніти (одеревіння, одерев’янілий, задерев’янілість).冻〜了 的手 закоченші (одерев'янілі від холоду) руки;坐 久了，腿部〜了 від довгого сидіння навіть ноги одерев，яні,ли. 2)(难于处理)глухий кут; складне становище.把康十吉弄〜завести справу в глухий кут;把大家弄得很〜 поставити всіх у складне становище; t宵形非 常〜справа зайшла в глухий кут; полбження гірше губернаторського; полбження стало безвихідним.
僵巴 ji§ngba зжатий та висохлий; муміфікований.
Ш 白 jiangbai мертвотний; омертвілий (мертвий).
僵持 jmngchi упертися розм.; уперто наполягати на чім.不战不和的〜局面стан глухого кута; стан ні війни, ні миру;双方〜不下 обидві сторони уперлися (уперто наполягали на своєму) і не хотіли поступитися.
僵化 jianghua окостеніти (окостеніння, окостенілий, окостенілість); задубіти (задубіння, закоченший); омертвіти (омертвіння, омертвілий, омертвілість);(停止发展） на мертвій точці; на точці замерзання.〜的观 点 окам’янілий погляд на що;肌肉组织的〜 омертвіння м’язової тканини;.思想〜 відсталість думки; закостенілі думки; думка закостеніла; ідейний застій.
僵局 jiangju глухий кут; безвихідне становище; мертва точка.陷入〜зайти (стати) у глухий кут; стояти на мертвій точці; потрапити в безвихідне становище;摆脱〜вийти з глухого кута; зрушитися з мертвої точки;事 成〜справа стоїть на мертвій точці (на точці замерзання);〜打开了 лід розбитий (зламаний).
僵脸 jiangliSn одоробало рош; байдужа (флегматична) людина.
僵尸 jiangshi закоченілий (задубілий) труп.政 治〜політичний труп.
Ш 死 jiangsl омертвіти (омертвіння, омертвілість).
僵笑 ji^ngxmo натягнутий (стриманий) сміх.
Ції jiangyan валитися, звалюватися, падати.
僵硬 jiangying 1)(不能动）одерев’яніти (одеревіння, одерев'янілий, задерев'янілість); окостеніти (окостеніння, окостенілий, окостенілість); задубіти (задубіння, закоченілий). 2)(呆板）твердолобий розм.; відсталий (відсталість).〜的政策 твердолоба політика;〜的立场 твердолоба позиція; позиція твердолобої впертості;头脑〜 млявий розум; розумова відсталість.
缰
Jiang.


380
组绳ji5ng-sh彳ng (马纟Й绳)налигач;(马车上的组 绳）віжки мн.
鎌 jiSng.
Ш jiang〈动> зубйті коропи.
Ш jiang.
jiangca сходинки.
疆 jiang 另见 qidng.
^ jiang —»• Ш (кордон, межа).
强強 jmngjmng 1) літати парами (про птахів)', 2) слідувати одне за одним; 3) щеміти серце; щемливий {про тугу).
植 jiang.
揋 jiang〈植> 1) дуб сизий; 2) рукоять {напр. мотики).
植植 jiangjiang пишний, квітучий; міцний, посилюватися.
疆ji如g.
骚场 ji§ngchang поле роздору (бою, битви); бранне поле.
jiangche кордон, рубіж.
疆睡 jiangchui кордони (країни); прикордонні області, околиці.
疆界 jiangjie [державна] границя； рубіж; межі мн.
疆土 jiangtu теритбрія.
jiangyu теритбрія, межі.
il^jiangyu теритбрія; межі країни.在我国的~ 内 ' межах нашої країни; на території нашої країни.
讲 jiSng.
讲 jiang 1)(说）говорити що, про що; розмовляти про кого-небудь (розмбва); розповідати що, про кого-небудь (розповідь). 〜革命故事 розповідати про революційні події;〜过去的事 говорити (розмовляти) про минуле;〜苦难家史 розповідати сумну історію своєї родини;〜坏话 сказати погане про кого; наговорити якого, розм.;〜空话 говорити порожнє; базікати розм.; ~真话 говорити правду;会〜俄语 уміти говорити російською мовою (по-російськи);不可以这 样〜не можна так говорити; так не говорять; 我们对阶级敌人决不能j么“平等” для нас тут не може бути і мови про якісь "рівності" з класовим ворогом. 2) пояснити що
(пояснення); роз'яснити що (роз'яснення); тлумачити що (тлумачення);〜词义 тлумачити значення слова;〜清楚原因 пояснити (роз'яснити, розтлумачити) причини;给学生〜俄国文学史чйтіти лекції з історії російської літератури;把党的政策〜 给群众听 пояснити (роз'яснити) масам політику партії;我也〜不出所以然я теж не зможу пояснити чому й від чого. 3)(商 量)обговорювати що (обговбрення); домовлятися про що. обговорювати
умови; домовлятися про умови;〜好 J奶限 домовитися про термін. 4)讲究 1).〜卫生 строго дотримуватися гігієни
(санітарно-гігієнічних правил);〜Ш 结 надавати великого значення (приділяти
увагу) єднанню (єдності, згуртованості); $〜 情面 незважаючи на особу (на знайомство, на дружбу), щодо кого-чого; 5)(论） стосовно кого-чого; по чому; судити про що, по чому.从效果来〜судячи з результатів;〜 能力我不如你 щбдо здібностей, то мені далеко до вас; по здібностях я вам поступйюся;〜效率，新方法耍好得多С&ДЯЧИ з ефективності, новий метод набагато кращий.
і井定 jiSngding домовитися про що.〜价钱 домовитися про ціну;〜一起去 домовитися їхати разом.
讲读 jiSngdu <教> пояснювальне (статарне) читання.
讲法 jiangfS (说明）пояснення (пояснювати що); (措词）формулювання (формулювати що); версія;(名称）назва (називати кого-що).实质 —样》只是〜不同 фактично те саме, тільки пояснення і формулювання різні (тільки пояснюють по-різному, тільки формулюють по-різному); сутність одна, розходження лише в назвах; 一件事实各有各的〜факт один, але кожний пояснює його по-своєму; факт один, а в кожного своя версія;关于这件 事有了 新的〜щбдо цієї справи є нова версія; 这一〜比较正确 таке формулювання буде більш точним.
讲稿 jiangg^o (底稿）чернюка; чорнова роббта; (详细提纲）конспект;(讲稿全Іс) текст.发言 的〜текст (чернетка, конспект) виступу;授课 的〜конспект уроку (лекції);报告的〜 чернетка (текст) доповіді.
讲故 jiSnggu розповідати історії (казки); говорити про минуле (старе).
讲和 jianghe укласти (відновити) мир; помиритися З KUM-ЧШІ,停战〜припинити воєнні дії й укласти мир;设法使他її]〜треба спробувати їх помирити; треба щось придумати, щоб вони помирилися.
讲话 ji^nghua 1)(说话）говорити; розмовляти (розмбва);(发言）виступити [з промовою]; узяти слово; промовляти.会〜уміти говорити; говорити красномовно; ВОЛОДІТИ даром слова (мови); язик добре підвішений; 这小伙子很会〜у хлопця язик добре підвішений; хлопець дуже красномовний; хлопець володіє даром слова (мови); хлопець володіє мовою;由于不会〜发生了误 会 від невміння говорити (сказати те, що треба,) трапилося непорозуміння;现在由工 人代表〜слово надається представнику робітників; слово має представник робітників;来宾们也都讲了话 виступали [з доповідями] також усі гості (запрошені);没 有人〜ніхто нічбго не говорив; усі мовчали. 2)(发表意见）висловити що.敢〜сміливо говорити правду; говорити правду в очі;为 劳动人民〜виступити на захист інтересів робітників;我想不会有人〜я думаю, що заперечень не буде. 3)(切-演的话）мова ж.; слово; виступ.各地代表们的〜виступ представників з місць;录音〜виступ, записаний на плівку. 4)(辟及性著作） популярний (загальнодоступний) курс (нарис).中国戏曲史〜[популярний, загальнодоступний] нарис з історії китайського театру;语法〜популярний (загальнодоступний) курс граматики.
讲价 jiangjia торгуватися (торг); домовлятися про ціну.己І定价，不须事先〜на все є тверді ціни, і немає необхідності заздалегідь домовлятися [про ціну];这不是〜的问题 це не питання торгу;不必〜，反正你得把事情担 Ц 下来 ви не торгуйтеся, усе рівно вам доведеться взяти справу на себе.
讲解-jiangjie пояснити що (пояснення); тлумачити що (тлумачення); давати пояснення (роз'яснення).用直观方法〜пояснити шляхом показу;〜ІДИ тлумачення значення слова.
讲解员 jiSngjieyuan екскурсовод.
讲究 jiSng-jiu 1)(重视）серйозно ставитися до чого; серйозно дивитися на що; серйозно підходити до чого; приділяти серйозну увагу чому.〜卫生 серйозно ставитися до гігієни; приділяти серйозну увагу гігієні; строго дотримуватися гігієни;〜实事求是 підходити до справи (до питання), власне кажучи; приділяти велику увагу діловому підходу;〜斗争的艺术 надавати великого значення мистецтву боротьби;〜实效 звертати велику увагу на ефективність. 2) 讲求.~穿着 стежити за [своєю зовнішністю] і туалетом;不〜穿着 нерозбірливий в одязі; 不要〜排场 не потрібно ганятися за зовнішнім блиском (за парадністю). 3)(值得 推敲）:有〜заслугбвувати на увагу; гідне вивчення; істотний;翻译的技巧大有〜 техніка перекладу дуже істотна (має найістотніше значення); техніка перекладу заслуговує на особливу увагу; техніка перекладу гідна серйозного вивчення. 4)(精 美)вишуканий (вишуканість); тонкий (тонкість); зі смаком.衣着〜одягатися вишукано (зі смаком);吃得〜любити вишукані (витончені) страви;会场布置得很 〜зал зборів прибраний зі смаком (із вишуканістю).
讲究儿 jiSngjiur інтерес; зміст, значення.
讲课 jiangkS (大学讲课）давйти уроки; викладати що (викладання); читати лекцію. 我上午讲了三堂课до обіду я дав три уроки; 有人请他到中学去〜йогб запрошують викладати (давати уроки) у середній школі; 目前他在大学〜він тепер читає лекції в університеті.
讲理 jiangll 1)(评是非曲直）довести правоту; з'ясувати правду.用细致〜的方& застосбвувати методи кропіткого роз'яснення істини;咱们足艮他〜去 підемо і доведемо йому, чия правда (хто правий); підемо і доведемо йому свою правоту. 2)(服 从道理）визнавати докази; рахуватися з доказами (зі спаведливістю).不〜нічбго (ніяких доказів) не хотіти слухати; ні з чим (ні з якими доказами) не рахуватися; <也向* 〜він завжди стоїть за правду; він завжди рахується з розумними доказами;他是个〜的 А він людина розумна (що прислухається до розумних доказів);这就是你不〜了 от у цьому вже ви не справедливі.
讲明 jiSngmmg пояснити що (пояснення); роз’яснити що (роз’яснення); ясно викласти що, точно висловити що.〜来意 пояснити, навіщо прийшов; 〜自己的要求 ясно викласти свої вимоги (побажання);〜困难在 明Р Ж пояснити (роз'яснити), у чому


381
труднощі;话没有〜не було ясно сказано. jiSngqlng пояснити, розтлумачити.
iJI fu jiSngqmg замовити слово (слівце) у кого, перед ким, за кого, про кого; клопотатися про кого-небудь, за кого-що (клопотання); просити (прохання) за кого-що.
讲求 jiangqiu зосередити увагу на чому; приділяти велику увагу чому; гнатися
за чим; переслідувати що (переслідування); стежити за чим.〜形式 зосередити увагу на формі (на зовнішності); гнатися за формою (за зовнішністю);〜不要〜表面，要〜实际не можна тільки гнатися за формою, а треба зосередити увагу на суті (приділяти велику увагу суті) [питання, справи].
讲师 jiSngshT лектор; старший викладач.
讲授 jiangshou викладати що (викладання); читати лекції (用于大学）〜数学 викладати математику; давати уроки математики; читати лекції з математики;你〜明Р—门课 程? який предмет (яку дисципліну) ви викладаєте?
讲述 jiSngshCi викласти що (виклад); розповісти що (розповідь).
讲台jiangtSi (演讲台）трибуна;(课堂讲台） кафедра.走上〜зійти (піднятися) на трибуну (на кафедру);在〜上作报告 робити доповідь із трибуни. "
讲坛 jiSngtan трибуна.文艺〜літературна трибуна;政治〜політична трибуна;我国代 表团在联合国的〜上阐％ 了我国政府的对外 政策 з трибуни ООН наша делегація роз’яснила зовнішню політику нашого уряду.
讲堂 jiSngtdng (中小学讲堂）клас; класна кімната;(大学讲堂)аудиторія; лекційний зал.
讲题 jiSngt丨 тема доповіді (виступу);(讲演的题 目）тбма доповіді;(讲学的题目)тбма лекції.
讲头儿 jiSngt6ur предмет (суть) розмбви.
讲妥 jiSngtuo домовитися; змовитися.没〜价钱 не могли домовитися в ціні; не зійшлися в ціні:各项条件均已〜про всі умови вже домовилися;关于这一点还没有完全〜по цьому пункту не досягли ще повної домовленості; щодо цього пункту ще не домовилися.
讲习班 jiangxiban курси лш.速记〜к夕рси стенографії.
讲习所ji5ngxisu6 курси мн.农民运动〜курси селянського руху.
УІ■学 jiangxu豸 читати лекції.
讲演 ji§ngy如 I)(作讲演）виступити [зі словом]. 大会上k有先进生产者〜на зборах буд}дь виступи передовиків виробництва. 2)(讲的 话）виступ.科学工作者的公开〜публічні доповіді (лекції) науковців;他的〜很生动 виступ його був жвавим.
ijf ША jiangySnren лектор.
讲业 jiangye навчатися; отримувати спеціальність.
讲义 jiSngyi лекції мн.修辞学 ~ лбкції зі стилістики;大学〜університетські лекції.
ijf Ш jiSngyi навчатися; вправлятися; займатися.
讲座jiSngzu6 цикл лекцій.中国现代文学〜 цикл лекцій із сучасної китайської літера¬
тури; 广辛番〜цикл лекцій по радіо;公开〜 цикл публічних лекцій;开设〜відкрити курс лекцій.
^ jiang.
奖jiSng І)奖励.有功者〜нагорбджувати заслужених (гідних) людей. 2)—> 奖品；奖 一Щ■〜перша премія; перший приз; Ш动 〜перехідний приз;发〜видати премію (нагороду); вручити приз;得〜одфжати премію (нагороду); узяти приз;得〜名单 нагородний список.
jiSngba підвищувати у посаді.
奖# jiangbei кубок.
^ Ш jiSngcheng преміювання й накладення стягнення; нагородження й покарання.〜备 полбження про преміювання й накладення дисциплінарних стягнень.
奖金jian^jTn (奖励用的钱)преміальні; нагородні; [грошова] премія; грошова нагорода;(彩金）виграш.年终〜преміальні (премія) за минулий (звітний) рік.
奖励 jiangli нагородити кого-що (нагородження, нагорода); преміювати кого-що (преміювання)(只指物质奖励)•〜 制度 система преміювання;物质〜 матеріальне заохочення;提请〜представити кого до нагороди (до нагородження);以资〜у нагороду за що.
奖励金 jianglijTn —奖金.出口〜Експортні (вивізні) премії.
奖牌 ji^ngpdi медаль.
奖品 jiangpTn (体育奖品）нагорбда; премія; приз.
奖劝 jiSngqu 旮 п хвалити, заохочувати, надихати.
奖 # jiangquan виграшний (лотерейний) квиток.
奖赏 jiangshang нагородити кого-що (нагородження, нагорода); преміювати кого-що (преміювання, премія),最高〜вища нагорода.
奖许 jiSngxu схвалювати, заохочувати, хвалити.
奖学金jiSngxu句їп стипендія.领〜的学生 стипендіат; стипендіатка.
Ш jiSngye <^> заохочувати і висувати лого-що.〜后进 заохочувати і висувати людей новбго покоління (мблодь); ~办法 заохбчувальні заходи.
奖章 ji^ngzhang медаль ж.; відзнака,金质〜 золота медаль; золото розм.;〜获得者 медаленосець.
奖# jiangzhuang почесна грамота; похвальна грамота; похвальний 皿ст;(比赛得的奖状） диплом.冠军〜диплбм чемпіона.
#资 ji^ngzl премія, нагорода.
^ jiang.
桨 jiang весло.荡〜плисти (сидіти) на веслах; гребти.
桨架 jiangjia кочет.
桨手 ji5ngsh6u весляр.
奖叶 jiangyd <技> лопата лс.螺旋〜лопйта гвинта.
蒋 jiang 另见 jiang.
蒋阜 jiSngcSo < Й > цицанія широколиста, водяний рис, тускарора.
蒋蒋 jiangjiang променистий, сяючий; світити, осявати.
耩
耩 ji5ng посів за допомогою комбінованої сівалки; сіяти комбінбваною сівалкою.〜,J、 麦 сіяти пшеницю.
锻ji如g. r
Ш 子 jiSng-zi < 口 > мозбль.手上起〜 намозолити собі руки; натерти руки до мозолів.
匠 ji^ig.
匠jiang 匠人.铁〜ковіль;鞋〜швець; шевський майстер;能工巧〜умілий майстер; умілець.
匠成 ji^ngch豸ng виготовити; змайструвати.
EX jianggong ремісник.
EA jiangren ремісник; майстер.
Eyll4 jiangxln〈书〉майстерність; мистецтво.独 具 〜 оригінальний; відзначатись оригінальністю; з великою майстерністю (мистецтвом).
匠意 jiangyi творчий задум.
jiang 另见 xidng.
降 ji^ng I)-> 降落.〜雪 йде (падає) сніг; випадання снігу; снігопад;〜雨 йде дощ. 2) 降低.〜价出哲 продаж за зниженими цінами.
jiang banqi приспустити прапор, -Шя. приспустити прапор у знак жалоби.
降低 jiangdT знизити що (зниження); понизити що (зниження).〜成本 знизити (понизити) собівартість;〜物价 знизити (понизити) ціни; 〜血压 понизити кров’яний тиск;〜电压 понизити напругу струму;〜要求 зниження вимог;〜身分 принизити себе; принизити свою гідність; 〜威信 принижувати (применшувати) авторитет;〜水平 знизити рівень;温度〜了 температура знизилася (падає).
降格 ji&ngg6 <书> (降低要求）зниження вимог (норм);(降低身分）приниження своєї гідності (свого суспільного становища).〜以 求 бути поблажливим у вимогах; висувати занижені вимоги.
jianghao〈音〉бемоль ч.
降婚 jbnghiin мезальянс.
降级 jiSngji 1)(降低等级）3ніЬити (пошЬити) кого в посаді; знизити (понизити) розряд (оклад). 2)(学生降级）перевити кого в нижчий клас.
降交点 jiangjiaodiSn <天> точка перетинання орбіт.
降结肠 jiangjiechang〈解> спадна кишка.
临 jianglin〈书〉прибути (прибуття); відвідати кого-що (відвідування).大驾〜 Ваше прибуття (відвідування);夜色〜 спустилися сутінки.
降落 jiangluo спуститися (спуск); падати (падіння);(恭陆）зробити посадку; приземлитися (приземлення) спец.;强迫〜 вимушена посадка;正常〜нормальна


382
посадка;〜速度 посадкова швидкість;飞机在 〜літйк пішов на посадку (приземляється). 落场 jiangluochang майданчик для посадки. 落伞 jhnglu6s3n парашут.
降幕 jiangmi <数 > спадні ступінь.〜级数 ряд спадних ступеней.
降Ш jiangqf спустити прапор.
降生 jiangsheng 〈书〉 народитися (народження).于架年〜народитися в такому-то році.
降水 ji^ngshui <气> бпади мн.连续〜сильні опади;人工〜штучне осадження хмар;〜形成 опадоутворення.
降水量 jiangshulliang кількість опадів; опади мн.
降温 jiAngw6n 1)(降低温度）зниження температури повітря; штучне охолодження повітря.〜设备 устаткування по зниженню температури повітря. 2) < ^ > падіння (зниження) температури повітря.
降香 jiangxiang алоєве дерево; орлине дерево.
降;已、jmngxTn бути поблажливим; поблажливість.
降压器 jiangyaqi < 电 > знижувальний (понижуючий) трансформатор;
редуктор-трансформатор.
降雨量 jiAngyOliang <气> кількість опадів; опади мн.
降职 jdngzhi знизити (понизити) кого в посаді.
件 Jiang.
% jiang розлитися; розлив рік.
^/Jc jiangshu! паводок; паводкові води.
将 jiang 另见 qiang.
将Hiangcai щойно, нещодавно.
将官 ji》nggu3n (将军）генерал.
将官 ji&ng-guan <口> —将领.
Ш 领 jianglTng комсклад; командний склад; командири мн.; воєначальники мн.高级〜 вищий комсклад; генералітет.
习每令 jmngling [військовий] наказ, jianglue стратегія.
将士 jiangshi〈书〉комсклад і рядові; офіцери (командири) і солдати (бійці).全体〜особб- вий склад армії; всі офіцери (командири) і солдати (бійці).
将台 jmngtdi командний пункт; командна вежа.
将御 jiangyu командувати; очолювати; (стояти) на чолі.
将指 jiangzhi 1) середній палець (на руці); 2) великий палець (на нозі).
虹 ji^ig.
虹 jiang —► hong.
锋j诅ng. ^
锋 jiang темно-червоний; бордовий; кбльору бордо; пурпур; пурпуровий.
锋工 jianggong фарбар.
缔河 jianghe 1) Чумацький шлях; 2) небо, піднебіння.
缔色 jiangse темно-червоний; пурпурний.
Щ-Щ jiangshu корал; кораловий.
锋紫 jiangzl темно-фіолетовий з червонуватим відтінком.
^ jiang 另见 j^ng.
^ jiang-hu —>•鞭糊 ji^ig-hu.
禅 jiang.
Iajiang цзян {назва трави).
強 jiang.
^ jiang сильце (сітка) для ловіння дрібних пташок (рибок).
強网 jmngwang сітка для ловіння мальків у річках.
强 jiang 另见 qiang; qiang.
强劲 jmngjin 1) упертість; 2) упиратися.
强上 jiangshang упиратися; бути завзятим (впертим).
强嘴 jiangzui суперечити кому; сперечатися (суперечка); уперто сперечатися.
Ш jiang.
酱 jiang 1)(调味品）згущена соя (приправа із сбї).(用—腌制的）засолений у сої; (kl酱煮 的）тушкований у сої.〜黄瓜 засолені в сої огірки;〜牛肉 тушкбвана в сої яловичина. 2) (糊状食品）джем; пюре невідм.芝麻〜пюре з насіння кунжуту; Ш'Т- баклажанна ікра ^ 果 ~ іблучний джем;花生〜арахісова помадка;肝〜паштет із печінки.
裔菜 jiangcai засолені в сої овочі; соління мн.
醫豆腐 jiangdou-fu засолений у сої "доуфу" (бобовий сир).
酱坊jiAngftng 酱园.
醫缸 jianggang чан для засолювання (для соління).
jianggua засолені в сої огірки.
酱肉 jmngr6u тушковане в сої м5ясо.
醫色 jmngse темно-коричневий колір.
ЩШ jiangyou соя; соєвий соус.固体〜сбя у твердому вигляді; кускова соя.
Щ 园 jiangyuan^ майстерня по виготовленню соєвих приправ (指作坊）крамниця соєвих приправ (指点铺).
jiangzhi соєвий розсіл (бульйон).
醫紫 jiangzl темно-фіолетовий із червонуватим відтінком.
Щ jiang.
Щ jiang упертість (упертий, упиратися); незговірливість (незговірливий).脾气〜упертий характер.
翠劲 jiangjin завзятість; наполегливість.
ЩЩ jiangzui jiangzui.
Щ jiang.
їй jiang клейстер; крохмальний клей.
糗稠麻子 jiangchoumazi веснянкуватий; густо рябий; увесь у віспинах.
镜子 ji^ngzi 1) клей, клейстер; 2) дурна (наївна) людина.
鞭 jAng.
^ jiang густий (густота); крутий (крутість).粥 太〜了 каша занадто крута (густа).
鞭糊 jiang-hu клейстер [крохмальний],打〜 приготувати клейстер з борошна.
Ш 性 jiangxing крохмалистість; крохмальна {про білизну).
jiao 另见 qisi.
jiao 1) трав’яна підстилка (у норі тварини); 2) Тирлич.
交」Шо.
交ji§o 1)交付；交纳〜考卷екзшенаційна роббта;〜会费 внести (сплатити) членський внесок;〜关税 сплатити (платити, внести) мито;〜去修理 віддати що для полагодження (у ремонт); 一 去抄写 віддати що для переписування;面〜вручити що кому особисто;转〜передати кому-що.(进入） настати (настання).明天〜冬至 завтра [буде] зимове сонцестояння;快〜冬季了 незабаром настане зимовий сезон. 3)(交接点）стик.春 夏之〜наприкінці весни і на початку літа;位 于两县之〜бути розташованим на межі (на стику) двох повітів. 4)交叉 1).两直线〜于一 点 дві прямі перетинаються в одній точці. (结交）завести (зав'язати) знайомство; подружитися з ким.〜朋友 завести друзів;滥 〜朋友 дружити з ким трапиться; завізувати знайомство не перебираючи. 5)(交谊） дружба; знайомство.泛泛之〜поверхсіве знайомство;多年之〜багаторічна дружба.
交 jiao (跟头）：仰天一〜упйсти горілиць; витягнутися на весь зріст;这一〜跌得厉害 здорово (сильно) гепнувся.
交案 jiao'an 1) перепровадити до суду, передати судовим органам; 2) підшивати до справи.
交白卷ji5o Ьйі〗ийп 1)(不能回答试题)[цілкбм] провалитися на письмовому іспиті.(未完成 任务）не виконати завдання.
交班 jiaoban зміна; здати зміну.在〜以前 перед змГною; перед тим, як здати зміну;〜时 під час зміни.
交保 jiaobao віддати кого на поруки.〜释放 випустити (звільнити) кого на поруки.
交变 jiaobian 〈电 > перемежований, перемінний;〜电压 перемінна напруга;〜电 动势 перемінна електрорушійна сила.
交变场 jiaobianchang <电> перемінне поле.
交兵 jmobTng <书> воювати; вступити в бій.
交部 jmobu міністерство зв'язку.
交叉〗iaocha 1)(互相穿过）перетинетися (перетин);перехрещуватися (перехрещування); схрещуватися (схрещування, схрещення); хрест-навхрест.〜<Й> перекритий ремінь;〜条播 <农> перехресний посів;〜火 力 < 军 > перехресний вогбнь;道路〜 схрещення (перетинання) шляхів; дороги перетнулися (перехрестилися, схрестилися); 纵队〜行进перехрещування колон;两手〜在 胸前 схрестити руки на грудях; скласти руки хрест-навхрест на груди. 2)(部分相同） частково сходитися (збігатися);(部分相重） частково повторюватися.意见〜думкіі частково сходяться; трохи схожі (подібні) думки. 3)(间隔错杂）перемежовуватися чші,


383
з чим; упереміж розм.个人Й习和集体Й习〜 iit Ys чергувати (перемежовувати)
індивідуальне повторення [уроків] з колективним.
交叉感染 jiaochaganran 〈医〉перехресна інфекція.
交叉路 jiaochalu перехрестя доріг.
交差 jiaochai відзвітуватися; дати (зробити, пред’явити) звіт [про виконання завдань].〜 7 Ф як-небудь відзвітуватися, і справі кінець;〜他只想〜了事йому б лише відзвітуватися й відкараскатися;
怎么交得了差？ як звітувати, якщо роббта не закінчена?
交产 jiSochSn передача майна (власності).
交出 jmochii здати кого-що (здача).〜武器 здати зброю;〜违禁品 здати заборонені предмети.
交床 jiaochuang крісло, кушетка.
交唇 jiSochun цілуватися; поцілунок.
交错 jiaocu6 <书>—交叉 1)，3). -
交大 jiaoda -> 交通大学 一 інститут зв'язку.
交代 jiaodAi 1)(移交)здіти що (здача).把工作〜 给新手 здатїі справи новому працівнику. 2) (嘱咐)просити з неознач.; веліти з неознач. 是他〜这样办的це він просив (велів) так зробити. 3)(说明）роз'яснювати що (роз’яснення); пояснювати що (пояснення).〜 政策 роз’яснювати політичні установки; давати роз’яснення політичних установок;〜 任务 роз’яснити сутність завдання; пояснювати, у чому полягає задача;〜清楚 дати ясний вигляд; дати зрозуміти; ЩШШІЩ 向同志们〜як же мені (важко буде мені) усе це пояснити товаришам. 4)(有着落） відповідь.所有问题都有〜усі питання одержали (знайшли) своє вирішення; є відповідь на кожне питання; вжиті заходи для кожної з пропозицій;凡事 总、得有个〜треба, щоб на кожне питання була визначена відповідь; необхідно, щоб кожне питання могло дістати своє вирішення. 5)(坦 白错误或罪行）зізнатися в чому.〜历史问题 зізнатися в злочинах, зроблених у минулі роки; дати свідчення про своє [темне] політичне минуле;老实〜розповісти усе без приховування; 面〜визнання в помилках (у злочинах) у письмовому вигляді;拒不〜 завзято відмовлятися зізнаватися в злочинах; 他有许多罪行没〜 він змовчав про багато злочинів.
交刀 jmodao ножиці, щипці-гострозубці.
交道 jmodao 1) спілкуватися, підтримувати знайомство; дружба, зв'язок; 2) перехрестя (доріг).
交底 jiaodi викласти все начистоту; розкрити (відкрити) свої карти.把党的政策向群众〜 дати масам ясне визначення (поняття) про політику партії.
交点 jiSodianl) <数> тбчка перетинання. 2) < 天〉в^зол.轨道〜в^юл орбіти;〜年 рік дракона;〜周 оборот дракона.
交迭 jmodi 豸 чергуватися.
5^-^ jiaoer говорити (шепотіти) на вухо.
交锋 jmofBng борбтися (боротьба); битися (бій); схрестити шпаги (мечі); сутичка.思想〜 зіткнення ідей;矛П 敌军〜борбтися (битися) з ворогом;坚定不移地同那些与无产阶级根本
对立的理论反 〜вбсти безустанну і рішучу боротьбу проти теорій, по суті ворожих пролетаріату;两支兔$劲旅将在明曰〜 завтра відбудеться зустріч (змагання) двох найсильніших футбольних команд.
交孕 jiaofu взаємно довіряти; взаємна довіра; повна щирість одне з одним.
交付 jiaofu дати що (давання); здати що (здача). 〜定金 дати (внести) задаток;〜保管 здати (дати) на збереження;〜;здати кого суду;货物已〜完毕 вантаж уже доставлений; товар уже зданий;新的—筑物已〜使用 новобудова вже здана в експлуатацію.
交感祌经 ji5ogSn-shSnjTng <解> симпатичний нерв. 交感作用 jiaog5nzudy6ng〈生物> рефлектбрна функція (організму).
交害丨J jiaoge [зробити] розрахуватися з ким-чим; розрахунок.此项货款业已〜рсузрах^нок за угодою вже зроблений.
交给jiaoggi —交付.把钱〜本人дйти (видати, здати, передати) гроші на руки;把入党申请 书〜党组会只 подати в партійну організацію заяву про вступ у партію;把问题〜委员会讨 论 передати питання в комісію на
обговбрення;把问题〜大家讨论порошити питання на загальному обговоренні;任务〜 了 我们 завдання покладене на нас.
交I jiaog6ng здача,〜验收 здача-приймання.
交備 jiaogou злягання; статевий акт; статеві стосунки.
交好 jiaohao дружити з ким.
交合器 jiaoh泛qi〈生物> копулятивний брган.
交茅П jiaohe 1) зав'язати дружбу (дружні стосунки); 2) протистояти одне одному (про армії).
交哄 jiaohong борбтися, битися; затівати сварку.
交互 jiaohii 1)(互相）вм^мний; один одного. 2) 交替2).两手〜地抓住绳索向上爬лізти нагору, перехоплюючи руками мотузку.
交 Ж jiaohuan бути в хороших (гарних) стосунках; симпатизувати одне одному.
交还 jiaohuan віддати кого-що (віддача); повернути кого-що (повернення);把书〜图书 馆 віддати (повернути) книгу в бібліотеку;〜 欠款 віддати (повернути) борг.
交换 jiaohuAn 1)(互换）обмінятися ким-чим (обмін).〜名片 обмінятися візитними картками;〜俘虏 обмін (обмінятися) полоненими;〜意见 обмінятися думками; поділитися своїми думками; обмін думками; 〜目艮目 обмінятися поглядами; переглянути;〜 形式 форма обміну;〜过程 процес обміну;用 工Ук品〜农产品 дйти промислові продукти в обмін на сільськогосподарські. 2) <经> обмін спец.;商品〜товарообмін;货币〜ббмін за посередництвом грошей.
交换机 jiaohuanj了 <电> комутйтор.自动〜 автоматичний комутатор;人工〜ручннй комутатор.
交会 jiSohui <测> зарубка (засікти що).
交换台 jiSohu^ntdi комутатор.
交火 jiaohuo перестрілюватися (перестрілка); (开战）почати воєнні дії.
交际 jiaoji 1)(来在接触）спілкуватися (спілкування); водити знайомство,语言是人
们的〜工具 мова - засіб людського спілкування;〜广阔 мати велике знайомство (великі зв'язки); людина з великими зв’язками;他不大和人〜він мало з ким водить знайомство (спілкується, знається). 2) (社交活动）вести світське життя; бувати в суспільстві.十亡于〜часто бувати в суспільстві; 在〜场所难得看见他рідко можна його побачити в суспільстві.
交际花 jmojihuS куртизанка.
交际舞 jiaojiwO бальні танці.
交力卩 jmojm 〈书>:风雪〜розігрілася сніжна буря; піднявся вітер зі снігом; піднялася заметіль;雷电〜блиснула блискавка і загримів грім.
交角 jiaojiao <Ш> кут перетинання.
交脚 jiaojiao схрестити ноги; покласти ногу на ногу.
交接 jiSojia 1)(连接）з’єднатися (з’єднання).夏 秋〜的季节 сезон кінця літа і початку осені; 在中蒙和中苏边界〜的地方на стику китайсько-монгольського та китайсько- раджського кордонів. 2) 交往.3)(移交接 替）здавання (передавання) і прийом.有明确 的〜制度 існує визначений порядок здавання і приймання;完成〜手续 закінчити формальності здавання (передавання) і прийому.
交解 jiaojie посилати, перепроваджувати; передавати (злочинця).
交界 jiaojie межувати з чим; стикатися з чим (зіткнення). 在中苏〜的地方 на китайсько-радянському кордоні;中国西南部 和好几个国家〜на південно-заході Китай межує з декількома державами.
交界碑 jiaojiebei прикордонний знак (стовп).
交卷 jmojuan 1)(交试卷）здати екзаменаційну роббту. 2)(完成任务）виконати [завдання, роббту, доручення]. 事交给他办，三天准
育巨〜покладемо цю справу на нього, він її за три дні виконає, вирішить.
交 口 ji5ok6u в один голос.〜称赞 хвалити (розхвалювати) кого-що в один голос.
交利 jiaoli 1) виплачувати відсотки; 2)
взаємовигідний.
交流 ji5oliii 1)(相互供给）обмінюватися чим (обмін).〜经验 обмінюватися досвідом;文化 〜культурний обмін; культурний зв^зок; Ш 乡物资〜товарообмін (торгова змичка) між містом і селом. 2) <电> перемінний.〜电路 ланцюг перемінного струму.
交流电 ji5oliiidi&n <电> перемінний.
交4流会 jiaoliuhui збори, присвячені обміну досвідом; збори по обміну досвідом; збори обміну досвідом.
交纳 jiaona внести що (внесення); заплатити що; здати що (здача).〜会费 внести (сплатити) членський внесок;〜税款 внести (сплатити, заплатити) мито (податок);〜膳费 внести плату (сплатити, заплатити) за стіл;〜 定金 внести (дати) задаток;〜公粮 хлібоздавання; здача хліба [державі].
交配 jiaopei〈生物> копуляція (копупюватися); злучка (злучатися); спарювання (спаровуватися); схрещування схрещуватися).近亲〜інбридінг (指动—)інцухт (指 tt 物).


384
交ЙЙ名沒 jiaopeiqi <生物> копулятивний орган.
交契 jiaoqi дружити, дружба.
交切 jiaoqie перетинатися; перетинання.
交情 jiao-qing дружба; дружні стосунки.有〜 бути в гарних (дружніх) стосунках; дружити з ким;没有у поверхове знайомство;〜深 бути в близьких дружніх стосунках; бути на короткій (дружній) нозі;讲〜брати до уваги дружні стосунки; рахуватися з дружбою;不 ij| 〜не дорожити дружбою;兒私人〜по кумівству.参阅“拉交坑la jiao-qing;够交情 g6u jiao-qing”.
jiaoqiii настання (початок) осені.
交溶 ji§or6ng змішуватися; змішування.
交入 jmorii чинити (коїти); вносити.
jiaoshe переговори мн.; вести переговори. 和工厂办〜вести переговори з заводом;开始 就某一问题进行〜почати переговори з такого-то питання;〜没有成功 переговори ні до чого не привели; переговори не привели до позитивних результатів;这件事情己〜妥 了 по цій справі вже домовилися (є домовленість).
交 'Ф 好 jiaosheh^o домовитися, узгодити; врегулювати.
交射 ji§osh6 <军> перестрілка.
交蚀 jmoshi затемнення (сонця, місяця).
交收 ji5osh6u приймати, отримувати.
交，jiaoshou сутичка; вступити в сутичку; битися (вступити) у рукопашну.
交谈 jiaotan розмовляти (бесіда); розмовляти (розмова); вести бесіду; ділитися чим.用俄 语〜розмовляти (розмовляти) російською мовою;亲热地〜起来 зав'язалася задушевна розмова; завели задушевну розмову;这是我 存和一个人〜中偶然知іІ的я випадково довідався про це в бесіді (з розмбви) з однією людиною.
交替 jiaoti 1)(接替）перемінитися (зміна).新旧 ~ старе іде - на зміну приходить нове; нове приходить на зміну старому. 2)(替换着）по черзі; поперемінно; чергуватися (чергування); перемежовуватися чим, з чим.循环〜 циклічне чергування;互相〜взаємне чергування;威逼和利诱〜使用по черзі (поперемінно) вдаватися то до погроз, то до обіцянок.
交通 ji5ot6ng 1)(往来通达）сполучення; рух.星 Р示 ~ міжпланетне сполучення;铁路〜 залізничне сполучення (рух);单行〜 одноколійний рух; Ж Ш ~ двоколійний (двосторонній) рух;〜工具 засоби зв'язку (пересування);〜М іМ головні шляхи сполучення; важливі комунікаційні лінії;市 内〜规则правила вуличного руху;〜运输 транспорт;〜便不[J зручне сполучення;〜闭塞 сполучення було вкрай незручним;街上的〜 己经恢复 рух на вулицях було відновлено. 2) (通信联络工作）зв'язок.跑〜працювати зв’язківцем. 3)交通员.他足个老〜він досвідчений (старий) зв'язківець.
交 дШ. j示志 jiaotongbiaozhi дорожній знак; покажчик руху.
交通部 jiaotongbu міністерство шляхів сполучення; міністерство комунікації.
交通车 ji5ot6ngch6 [даного закладу] автобус.
交通岛 jmot6ngdao посада міліціонера-
регулювальника.
交通壕 jiSot6ngMo <军> хід (лінія) сполучення. 挖〜рити ходи сполучення.
交通检疫 ji3ot6ngjiany丨 <膜> карантин.
交通替 jiaotongjTng міліціонер-регулювальник; орудовець розм.
交通线 jiaotongxian комунікація; шляхи сполучення.军用〜військбві комунікації;切 角军放军的〜перерізати комунікації ворога.
交通员 ji5ot6ngyuan зв’язківець; зв’язківка; зв'язковий.
交头接耳 jiao tou jie 6r тихо шепотітися; шепотіти на вухо один одному; шушукатися розм. (шушукання); пошепки
переговорюватися між собою.
交腿 jmotui схрестити (підібгати під себе) ноги.
交往 jiaowang водити знайомство (компанію); підтримувати знайомство (стосунки, зв'язок). 〜甚密 бути на коротку ногу з ким; мати з ким тісний зв'язок;不愿和某人〜не бажати знатися з ким-то;两国间的〜контакти між двома країнами;各国工会组织的接触和〜 зіткнення і зв'язок профспілкових організацій різних країн;他们和记者们有〜 вони водять знайомство (підтримують зв’язбк) з журналістами.
交尾 ji5ow6i спаровуватися с/7вг/.(спарювання); злучатися (злучка).
交尾期 ji5ow6iq了〈动> тічка; шлюбний період.
交响 jiaoxiSng <音> симфонічний,〜乐队 симфонічний оркестр;幻想曲〜симфонічна фантазія.
交响曲 jiaoxiSngqii <音> симфонія.
交响诗 jiaoxiangshl <音> симфонічна поема.
交响乐ji§oxi爸ngyi^ <音> симфбнія.〜音乐会 симфонічний концерт.
&隹Р jiaoxie здати посаду.
交响乐队 jiaoxiSngyuedui симфонічний оркестр.
交椅jiSoyT крісло.参阅“第一把交椅d'lylba jiaoyt
交易 jiaoyi торгівля; торгова угода.做成一笔〜 укласти одну [торгову] угоду;进行〜в泛сти торгівлю; укладати політичні угоди (指政治 勾结);,政^〜політична угода;不能拿原则作 〜принципами не торгують; не можна поступатися принципами; не можна йти ні на яку торгівлю принципами.
交易会jiSoy'ihui ярмарок.中国出口商品〜 Ярмарок китайських експортних товарів.
交谊 ji3oyi <书> дружба; приятельство
交易所jiaoyisuS (政府设立的交易场所）біржа. (投机市场）чорна біржа.证券〜фондова біржа;〜经纪人 біржовий маклер; біржовик.
交游jiaoy6u <书>—交往；交际.〜广阔ширбке коло знайомств; широке знайомство; мати широкі зв'язки в суспільстві.
交由li jiaoy6u відправляти поштою; здавати на пошту.
交与 jiaoyu видавати; передавати.
交与湖 jiaoyiihu проточне озеро.
交战 jiaozhan вести війну; воювати.〜双方 воюючі сторони.
jiaozhanguo воюючі країни.
交谪 jiaozhe сваритися, лаятися; взаємні докори; лайка.
交织 jmozhT <书> переплестися (переплетення);
злитися (злиття).各种色彩的〜симфбнія фарб;各种声响的〜симфонія звуків;各种色 彩的焰火〜成一幅美声的图画рЬноррвні вогні фейєрверку злилися (переплелися) в одну барвисту картину;心里〜右痛苦的回忆 和幸福的展望 переплелися в душі тяжкі спогади з райдужними надіями, jiaozii внести орендну плату.
jiao.
郊 jiao передмістя; околиця міста; приміська місцевість; передмістя.
郊甸 jiaodian далекі околиці.
郊里 jmoll квартали у передмісті.
郊祈 jmoqi межа міста.
郊区 jmoqii приміський район; пригород.〜居民 приміське (заміське) населення.
郊夕卜 jiaowai за містом; заміський; околишній.〜 的村落 окблишні села.
郊游 jiaoyou прогулянка за містом; заміська прогулянка (екскурсія).举 її 〜улаштувати заміську прогулянку;去〜вирушити (поїхати) на екскурсію за місто.
伎j诅о.
jiao —»• jiao.
淺 jiao.
jiao 1)(洒)поливати що (полив, поливання). 〜7jC поливати (обливати) водою;〜弈 удобрювати землю рідким гноєм;好象在他 身上〜了一桶冷水 нйчебто його облило цебром холодної води. 2) 绕灌 2).〜地 зрошувати поля;〜花 поливати квіти. 3)—绕 灌~铅字 вилив типографських шрифтів.
绕і化 jmo，e хибний, зіпсований {про вдачу).
绕幾 jmoftn удобрювати, угноювати.
绕钢 jiaogang лити сталь.
晓灌 jiaoguan 1)(灌模子）заливйти що (заливання); розливати що (розливання); відливати що (виливок).用混凝土〜залив含ти цементом;〜砂箱 розливати по опоках; заливати опоки. 2)(灌概）зрошувати що (зрошення); поливати що (полив, поливання).
jiaohua поливати квіти.
绕 口 ji5ok6u〈冶〉літник.
绕灭 jmomid залити що.把火〜залити вогонь.
绕湿 jiSoshT намочувати, промочувати.
绕7_К员 jiaoshuTyuan поливальник.
烧头 ji5o-t6u <方> припрбва.肉丝〜припрйва з дрібнонарізаного м’яса.
绕铸 ji3ozhCi заливання; розливання.
淺铸工 jiaozhugong заливальник; розливальник розм.
3^ jiao 另见 xiSo.
Ш 白 ji5oMi <植> тускарора.
骄伸。
骄 ji5o •骄傲 1).〜者必败 пихйтий високо моститься, так низько лягає; хто занадто підноситься, буде принижений.
骄傲 jiao'ao 1)(自大)зазнавання (зазнатися) розм.; гордість (запишатися, гордий); гординя застар.; задерти носа прост.力戒〜 остерігатися зарозумілості; 〜自大


385
зарозумілість; чванство;〜自满 пиха ж.; зазнавання і самовдоволення; загордитися; ~ 的人 гордій; гордячка; зазнййка розм. 2)(自 гордість (пишатися ким-чим, гордий).〜 地说 з гордістю сказати;感到〜випробувати почуття гордості; почувати гордість;值得〜 мати право пишатися; є чим пишатися;为新 中国іЙ伟大成就而〜пишйтися великими успіхами і досягненнями нового Китаю. 3) (值得自衆的人或亊物）гордість.我们祖国的 〜гбрдість нашої Батьківщини, jiao'er мазунчик; мамій.
骄横 jiaoheng зарозумілість (зарозумілий).〜—— 时 відбмий у свій час своєю зарозумілістю.
骄蹇 jiaojiSn зарозумілий.
骄矜 jmojTn <书> зарозумілість.
骄狂 jiaokuang гордий, зарозумілий, гордовитий.
骄慢 jiaoman гордовитість (гордовитий); зарозумілість (зарозумілий).
骄气 jiao-qi пиха ж.; пихатість.打掉〜зб“ти пиху з кого; (зменшити) пиху.
骄人 jiaordn наклепник.
jiao she yin уі панський, розкішний, розгульний І ДОЗВІЛЬНИЙ.
骄态 ji5otM самовдоволений (гордий) вид.
骄阳jiaoy如g <书> сбнце.盛夏，头上〜似火був розпал літа, над головою немилосердно палило сонце.
骄子 jiaozl улюблений син, улюбленець, пестун; примхлива дитина.
骄纵 jiaozdng чинити сваволю (сваволя)
jiao. ‘
荞 jmo —► qiao.
^ jiao 另见 уЗо; уао.
咬咬 jiaojiao <象声> щебетання птахів.
fejiao.
妓 jmo < 书 > красивий (краса); чарівний (принадність).
妓好 jiaohSo гарний, вродливий, чарівний.
姣人 jiaoren миловида (вродлива) людина; красень, красуня.
ШШ jiaoyfn розпусний.
娇谉о.
娇ji5ol) —娇艳.2)~>娇贵；娇气.3)—娇 养.把孩子〜坏了 розпестили дитину; зіпсували дитину пещенням (потуранням).
娇痴 jiSochT непрактичний, інфантильний.
娇滴滴 jiaodTdl кокетливий (кокетливість); ніжний (ніжність); жіночний (жіночність),〜 的кокетливий тон; ніжний (жіночний) голосок.
娇哥儿 jiaoger мазун, пестун; розпещена дитина.
娇贵 ji§o-gul зніжений (зніженість),他也太〜 了，这点小雨都怕який ти манірний (зніжений), навіть такого маленького дощу боїшся.
娇怒 jiaohan зворушлива (приємна, неудавана) наївність; зворушливо наївний.
娇喉 jiaoh6u чарівний голос; чарівні звуки.
娇客 jiaok6 (女婿）зять ч.;(新郎）наречений.
娇媚jiaomdi 1)(撒娇献媚的样子）кокетливий (кокетливість). 2)(妖切й ) чарівний
(чарівність); принадність.
娇嫩 jiao-ndn ніжний (ніжність). ~的鲜花 ніжна квітка;〜的颜色ніжний колір;身体〜 тендітне здоров'я.
娇气 jiao-qi зніженість.〜十足 крайня зніженість; украй зніжений;打掉自己身上 的〜покінчати зі своєю зніженістю.
娇怯 jmoqie боязкість, страх; боязкий.
娇烧jiaordo —桥媚2).
娇梁 jmor<5u ніжний (ніжність).
娇 ^ fw # jiao sheng guan ySng зніжений (зніженість); розпещений (розпещеність).〜 的孩子 зніжена дитина; манірна, теплична квітка; теплична рослина; мамій; матусина дочка; мазун ч” рош.;从小〜6加 розпещеним з дитинства, jiaoshii красуня.
娇娃 jiaowa чарівна дівиця.
娇 <J、玲斑 jiaoxiao linglong мініатюрний (мініатюрність); маленький і витончений (граціозний).
娇羞 jiaoxiu жіноча сором'язливість (соромливість).
娇艳 jmoyan чарівний (чарівність принадність); ніжний (ніжність).
ШШ' jiaoySng пестити кого (пещення розм.); ніжити кого.
娇纵 jiaozong потурати (потурання); потурати кому в чому; балувати кого (баловство розм.). 〜孩子 потурати капризам дитини; потурати дитині в її капризах.
胶押。.
胶ji§o 1)(粘性物质）клей.动物〜желатин;鱼〜 клей. 2)(用胶粘）клеїти що (клеєння).〜上 приклеїти що\ наклеїти що. 3)(象胶〜样粘的） клейкий (клейкість); липкий; грузлий (в’язкість).〜泥 гл“на. 4)(指橡胶）г^ма; каучук.
胶版 jiaoban <印> офсетна форма.〜印刷 офсет; офсетна печатка;〜复写器 гектограф. 胶布 jiSobCi 1)(粘性橡胶布）ітпяц丨йна стрічка. 2) <口> (橡皮膏）липкий пластир.
胶虫 jiaochong <动> червець лаковий.
胶*带 jiaodai пластмасова магнітна стрічка, jiaodailuylnjl магнітофон.
胶冻 jiaodong желе.
胶合 jiaohe склеїти що (склейка, склеювання); злипання; конфекція.
胶合板 ji§oheban фанера; фанерний лист.
胶衆 jiaojiang слиз.
胶结 jiaojie цементуватися (цементування); аглютинація.〜作用 <地质> цементація.
胶结物 jiaojiewu цемент.石灰质〜вапняний цемент.
胶卷 jmojuSn [котушкова] фотоплівка; [рулонна] плівка.
胶料 jiaoliao клей, клейкі речовини.
胶木 jiaomu бакеліт.夹布〜текстоліт.
Ш jiaonang <Ш> [желатинова] капсула; облатка.
胶泥 jiaoni глина.
胶皮 jrnopi гума.
胶皮线 jiSopixmn провід з гумовою ізоляцією.
胶皮鞋 ji§opixi6 калоші.
胶片 jiSopi^i плівка; фотоплівка.彩色〜 кольорова плівка (фотоплівка); ІМ 相〜 фототехнічна (фотографічна) плівка;电影〜 кіноплівка; кінофотоплівка.
Ш^7К jiaoshul рідкий клей.
胶体 ji§otT <化> колбїд; колоїдна речовина. ~溶 液 колоїдний (колоїдальний) розчин;〜化学 колоїдна хімія.
胶鞋 jmoxie гумове взуття.
jiaoxue гумові чоботи (боти, ботики).
胶Gp jiaoyin <印夕 офсет; офсетний друк.
胶印机jiaoyinjl <印> гектбграф.双色自动〜 двоколірна автоматична офсетна друкарська машина.
jiaozhan прилипати, приклеюватися.
胶柱鼓瑟 jiao zhu gO se виявити відсталість; бути відсталим; завзято чіплятися за старе.
胶着jiaozhuo мертва точка.战争处于〜状态 воєнні дії стоять на мертвій точці.
教ji5o另见jik>.
教 ji5o (传授知识或技艺）учити кого-чого чому, з неознач. (навчання); навчати кого-чого чому, з неознач.\ (教书)викладати що (викладання).〜唱歌 учити співу; викладати спів;〜识字 учити (навчати) грамоти;〜历史 викладати історію;〜手艺 навчати ремесла.
教给 jiaogei викладати, пояснювати (комусь, щось), навчати.
教坏 jiaohuai підбурювати до...; навчати поганого.
教课 jiaokd викладати.
教书 jiaoshu викладати (викладання); учителювати (учителювання).〜先生 учитель; учителька; викладач; викладачка;在中学里〜 викладати в середній школі; працювати вчителем (викладачем) у середній шкблі;在 大学里〜читйти лекції (викладати) в університеті;他以〜为业 він учителює.
教会 jiaohui 另见 jiaohui (使学会）навчити кого-що чого, з неознач.\ вивчити кого-що чого, з неознач. навчити кого чого, з неознач. (навчання).〜俄і吾 навчити російської мови; 〜学生独立工作навчити учня працювати самостійно.
教学jiaoxuS另见ji&oxu6 —>•教书.
椒 ji5o.
椒粉 ji5of^n (мелений) перець.
jiaolan підлесник, підлабузник.
椒面 jiaomian мелений перець.
Ш Ш jiaomu горошина перцю.
椒盐 jiaoyan гостра приправа з меленого [запашного] перцю із сіллю.
蚊』Шо.
蚊龙 jmol6ng водяний дракон.
jiaoqiu звивистий, вигнутий; звиватися.
蛟人 jiaoren мешканці підводного царства; русалкове плем，я.
蛟蛇 jmoshe величезна змія; водяна змія.
焦 ji5o.
焦 ji5o 1)(烤焦）обгоріти (обгорілий); обвуглитися;(炸傷）підгоріти (підгорілий); пригоріти (пригорілий).烤〜的"Ч 味 запах підгорілого (пригорілого); пахне горілим;


386
пригар ж., прост.;禾衍给太阳晒〜了 сонцем випалило посіви; посіви вигоріли від сонця. 2) —►保炭.炼〜коксування.
焦比 ji5obT питома витрата коксу.
焦脆 jiSocui підсмажений, хрумкий.
焦点 jiaodian 1)〈理,数> фокус; фокальна (фокусна) точка; точка фокуса.〜ЙІ 离 фокусна відстань. 2)(集中点）фокус; вузол; 争论的〜центр ваги;矛盾的〜в^юл (вузловий пункт, вузловий момент) суперечностей;论战的〜центральне питання полеміки;马克思列宁主义同一切 修正主义斗争的〜фбкус боротьби між марксистами-ленінцями і ревізіоністами всіх мастей;成为斗争的〜б^ти у фокусі боротьби;问题的〜就在于此у тому і центр питання.
焦耳 jiSo’Sr <理> джбуль ч.
焦干 jiaogan абсолютно сухий; висушений на вогні.
焦黑 jiSohgi обвуглений; обпалений.
焦糊 jiaohu гар ж.; горілий; пригорілий.有〜味 儿 пахне горілим; із пригаром.
焦化 jiSohua〈化> коксування (коксуватися).
焦黄 jiaohuang смагляво-жовтий,〜的面包 підсмажений хліб;月佥色〜жбвте виснажене обличчя; жовте нездорове обличчя.
焦急 jiaoji турбуватися (занепокоєння, неспокійний); хвилюватися (хвилювання); нервувати;万分〜сильно хвилюватися (турбуватися, нервувати); бути в сильному хвилюванні (занепокоєнні); 神色〜
схвильований вигляд;等得〜чекати з нетерпінням;〜不安 місця [собі] не знахбдити; як на вугіллі [бути, сидіти];这个 消息使他〜不安 ця звістка сильно схвилювала (стурбувала) його.
焦结炉 jiaoji61ii <冶> коксувальна піч.
焦距 ji5oj(i < 理> фбкусна відстань.
焦渴 jiaok6 [мучила кого] нестерпна спрага; нудитися спрагою.
焦本占 jiaokii жухнути; сохнути 叶子〜了. листи пожухли (засохли); листя стало тьмяним (висохлим).
焦雷 jiaolei тріск夕чий грім.
焦 虑 jiaolU тривбжитися (тривога); турбуватися (занепокоєння).对母亲的病很〜 тривбжитися через хворобу матері; турбуватися через стан здоров'я матері;引起普遍 的〜викликати загальну тривогу (загальне занепокоєння).
jiaomei коксівне (коксове) вугілля.
焦 Й jiaomen туга, меланхолія; сумний, смутний.
焦炭 jiaotan кокс.〜化学工业 коксохімічна промисловість;把煤炼成〜коксувати вугілля.
保糖 jmotdng〈化> палений цукор; карамель ж.
焦头‘烂额 ji§o tou lan e обпектися на чому, рот.; обпекти собі пальці (руки) на чому; потрапити в переробку.打得敌人〜розбити вброга дощенту; жорстоко побити вброга;忙 Ш~ вертітися (кружляти) як білка в колесі; 这件亊弄得他〜він сильно обпікся (обпік собі руки) на цій справі.
焦土 jmotti попелище; пожарище.〜政策 вогнем
і мечем пройти; політика "вогнем і мечем"; політика "випалена земля"; 一片〜навкруги усе було в руїнах; навкруги було саме пожарище; усе перетворилося в попелище.
Ш 油 ji3oy6u < 化 >дь6готь ч.; смола.木 ~ деревний дьоготь; деревна смола;炼〜гнати дьоготь.
焦躁 jiaozao нервувати (нервовий); турбуватися (занепокоєння, неспокійний). 使人〜不安 нервувати, людей.
Ш 'Ш jiaozao гарячкувати, хвилюватися; нервувати.
焦灼ji§ozhu6 <书> 焦急.
胶 jiao
政 ji5o 1) (рах.сл.) сутичка, раунд (у кит. боксі); 2) падіння.
jiao 另见 хШо.
jiaojiao кудкудактати (про курей).
較 ji5o.
鲛 ji5o <动> аіфіа.
較的 jiaofu риба-монстр (риба-чудовисько).
較鱼 jiSoyii акула.
僬
僬僬 jiaojiao 1) підбігати; 2) ясно побачити, роздивитися.
僬饶 jiaoyao 1) карлик, пігмей; 2) країна пігмеїв.
橋 ji5o.
jiao —►骄(гордовитий, зарозумілий).
蕉 jiao 另见 qiao.
jiaoma <Й> манільське прядиво; абака.
焦藉 jiao*6u <植> кйнна їстівна.
焦叶 jiaoye лист банана.
樵 ji§o.
碟jiao〈地理> риф.暗〜підвбдні рифи;珊湖〜 коралові рифи;触〜наскочити на риф.
礁湖 ji5ohii <地理> лагуна.
礁石 jiaoshi риф.
鹤 jiao.
jiaoliao кропив'яник.
jM伸0另见qi焱о.
燋 jiao 1) смолоскип (незапалений); 2) опік; обпалений, чбрний; 3) підпалювати; сушити; плавити.
燋烂 jiSolSn перепалити.
樵烁 jiaoshu6 розплавляти, плавити.
'燋子 jiSozi кокс.
^ jiao 另见 ji&o; yao.
微 jiao підхоплювати, приписувати собі чужу думку.
微幸 j iaoxing незаслужено пощастило; на щастя, завдяки щасливому випадку;他〜了 йому пощастило; щасливо відбувся.
嚼 jido.
嚼 ji^o жувати що (жування).细〜[гарненько] пережовувати що; [гарненько] розжовувати що;不动 важко (ніяк не) розжувати що; не по зубах.
嚼故 j'iaogu ласощі, делікатес.
口爵科儿 jmogtir хліб насущний.
嚼烂 jmoMn зживати, переживати, перемолоти.
嚼舌 jiaoshe 1)(信 口胡说）молоти (чесати) язиком прост.; молоти нісенітницю (дурницю); товчи і перетовчи; пересуди мн., розм.; плітки мн.; лихослів’я.背地里〜 злословити за спиною (позаочі). 2)(无谓地 сперечатися (сперечання).
嚼碎 jiaosui розжувати що; пережувати що.
卩爵用 jiaoyong повсякденні господарчі витрати; витрати (на речі першої необхідності), jiao-zi вудила мн.; мундштук.
_ jiao 另见 juS.
角jiao 1)(动物的角）ріг.鹿〜олбнячі роги;〜制 梳子 роговий грббінь. 2)(岬用）мис. 3) 0t] 落，方角）кут.桌子〜儿кут столу;房〜кут будинку;城市的东南〜півдбнно-східна частина (південно-східний район) міста. 4) <数> кут.直〜прямий кут;四十五度~ кут у 45 градусів; 45-градусний кут. 5)〈量词〉
частина ж.
角 jiao "цзяо" (грошова одиниця КНР，що дорівнює 0,1 юаню); десять фенів.两元三〜 два юані тридцять фенів.
角尺 jiaoch! угольник.
角抵 jiaodi мірятися силами, борбтися; змагання, боротьба.
角度 jiSodCi 1) <数> [кутовий] градус; величина вугілля. 2)(出发点）точка зору; кут зору; сторона; план; площина.从领导〜看来 під кутом зору (з точки зору, з боку) керівництва; 队另——~^^ Ir] ^ розглянути питання з іншої сторони (в іншому плані, в іншій площині);从理论的〜来讨论обговорити в теоретичному плані (з пбгляду теорії)；从群 众的〜出发вихбдити з інтересів мас;这取决 于你从哪一个〜来看问题це залежить від того, з якої сторони (точки зору) ви подивитеся.
免钢 jiaogSng <冶> кутовй сталь; косинець; куток.等边〜кутова рівнобічна сталь; рівносторонній косинець.
角弓反张 jiSog6ng-fSnzh§ng <医> опистотбнус.
角规 jmoguT кбсинуць; кутомір.
角果 jiaoguS <植> стручбк.
角化病 jiaohuAb丨ng <医> кератбз; зроговіння.
角 口 jiSok6u сваритися, сперечатися.
角戾 jiaoli спотворити до невпізнаності; зіпсувати.
角硕岩 jiaoHydn〈地质 > брекчія.
免楼 jmol6u кутова вежа [міських стін].
角落 jiSolu6 1)(凹角）кут;(隐蔽处）заковулок. 在院子的一个〜里"k去"一棵桃树в одному з кутів двору росте персикове дерево;你把东 西暂时放І这个〜里постйвте поки речі в цей кут;找遍了 各个〜шукіпи по всіх заковулках (кутах). 2)(偏‘的地方）кут; кінець.在祖国的每一个〜по усіх кутах (кінцях) нашої країни朋友们来-世界每一 个〜др^зі прибули з усіх кінців світу.
ІІ] П jiaomen боковий вхід.
免膜 jiaom6〈解〉роговиця; рогова оболонка.〜 水肿严重оільний тиск рідини на рогову оболонку.


387
角脱炎 ji3om6ydn < 医 > кератит спец.; кератоідит спец.; запалення рогової оболонки.
角皮 jdopi < 生物 > кутикула.
免票 jmopmo дрібні розмінні банкноти.—免的 ~ банкнота у десять фенів.
角球 jiaoqiii <体> кутовіій удар.
角闪石 jiaoshanshi < 矿 > рогова обманка; амфібол.
允虱 jiSoshT <动> лобкбва воша.
角石 jiaoshi〈矿> роговик; кератит; роговий камінь.
免速度 jiaosCidii <Ш> кутова швидкість.
允铁 jiaotiS <冶> кутовб залізо. 角系数 jiaox'ishfi <数> кутовий коефіцієнт. 角隅 jiaoyiiKyT. 角榛 ji5ozh6n <植> ліщина маньчжурська. 角质 jiaozhi <生物> кутйн. 角质层 jiSozhlcdng <生物> кутикула. 角柱体 jiSozhfitT <数> призма.
角锥体 jiSozhuTtl <数> піраміда.
伎jiao另见j45o.
伎好 jiSohSo гарний, чарівний, чудовий.
佼佼 jiaojiSo <书> видатний.
佼佼者 jiaojiaozhg < 书 > видатнй людина; видатний серед інших A jiSoren вродлива людина; красень, красуня.
烧 jiSo ：
>另见ydo.
饶烧 jiSojiSo карлик, малорослий.
饶人 jiSoren брехун, ворожий суб'єкт; ворог.
烧幸 jiSoxing випадковий успіх; щастя; на щастя для кого; на чиє щастя.〜得胜 випадкова перембга;〜脱险 щасливо уникнути небезпеки; врятуватися чудом;不能存〜的心 理 не можна розраховувати на випадковий успіх; не можна сподіватися на випадок (на щасливий збіг обставин);你真〜на щастя для вас; на ваше щастя;这只是〜罢了 це всьогб лише випадковий успіх (щасливий збіг);〜的是我准时赶到了 моє щастя, що
приїхав учасно; на моє щастя, учасно.
приїхав
挢 jiao.
挢 ji5o 1) підіймати, піднімати; 2) виправляти, випрямляти; переконувати; 3) згинати, гнути, викривляти, псувати, перекручувати.
挢引 ji3oyin масаж, масажування.
较 jiSo.
校儿 jiSor пельмені.
校子 jiao-zi пельмені мн. готувати пельмені;包 〜ліпити пельмені; варити пельмені.
狡 jiao.
狡 jiao —狡猾；狡诈.〜计 підступний задум (план); каверзи мн., розм.; підступництво; хитрий розрахунок; хитрість; хитросплетін¬
ня книжок.
狡辩 jiSobi旮п казуїстика; софістика книжк.
狡愤 jiSofen запальний та жорстокий.
狡猜 jiaohua хитрий (хитрість); лукавий (лукавство); спритний (спритність).〜的目艮字申
очі з хитринкою;〜的人 хитрун; лукавець розм.; лукавиця розм.; хитрюга ч” ж., розм.; шахрай; крутійка;这人$常〜，兮Й花招 великий він хитрюга (людина він вивертка) і любить махлювати.
狡计 jiSoji підступний план, хитрий розрахунок, хитрий виверт (інтрига, махінація).
狡验jiaokuAi <书>—狡诈.故弄〜застосувати хитрість; використовувати різного роду хитросплетіння.
狡赖 jiaolai вивертатися розм. (виверт); відпиратися (відпирання).百般〜усіляко відпиратися; 一味〜，不承认错误 вивертатися від визнання своєї помилки.
狡戾 jiaoli лютий, жорстокий.
狡饰 jmoshi прикидатися.
狡兔三窟 jiSo tu san кй "хитрий заєць три нірки має"; верткий (верткий і хитрий), як заєць; лисячі виверти.
狡伪 jiSowei підступний, віроломний; брехливий, фальшивий.
狡黯 jiSoxia〈书> лукавий (лук焱вість，лукавство, лукавити).
狡诈 jiSozha підступний (підступність, підступництво).
狡展 jiSozhan вивертатися, хитрувати, лукавити; обманювати, дурити.
绞 jiao.
绞 jiao 1)(扭在一起）скручувати що (скручування).钢索是由Й丝〜成的 сталевий трос скручений із дротів;好多问题 〜在一起闹不清楚т^т переплелися багато питань, і важко розібратися. 2)(抒） вичавлювати що (вичавлювання),〜毛巾 вижимати рушник. 3) 绞刑.4)(转动轮轴） крутити що (крутіння).〜着雜炉汲水 набирати воду, викручувати комір. 5) <量词> моток. 一〜纱 моток пряжі; 一〜线线 моток вовни.
绞肠莎 jiSochangsha <医> блискавична (суха) холера.
绞车 jiSochg <机> ворот; лебідка; кабестан.手 Ш 〜ручний комір; лебідка з ручним приводом.
统架 ji 萏 ojm шибениця.
绞尽脑汁 jiaojin naozhT ламати голову над чим.
绞缆 jiSolSn канат.
绞盘 jiSopan лебідка; кабестан спец.; шпиль ч” спец.
绞肉器 jiSorouqi м'ясорубка.电动〜 електром'ясорубка.
绞杀 jiaosha 1)(用绳勒死）задушити кого (задушення); задушити кого мотузкою;(用 绞索处死）повісити кого (повішання). 2)(拙 残）задушйти що (задушення),法西斯政权〜 民主自由 вліда фашизму душить демократію і волю;革命是〜不了的революцію не можна задушити.
绞首 jiaosh6u задушити мотузкою.
绞索jiaosu6 петля.帝国主义_自己套上了〜 імперіалісти самі собі накинули петлю на шию.
绞痛 ji^otong різь ж” кольки мн.肚子〜різь (кольки) у животі.
绞刑 jiaoxing повішення; [смертна] кара через
повішання.判处〜присудити кого до повішання;处以〜страчувати кого через повішання; повісити кого.
绞溢 jiaoyi задушити, повісити.
绞汁 jiSozhl вичавлювати сік.
校Ji
校 jiSo —> 绞（міцшій).
1$ jiSo —> jiao; xiao.
ЇЙ jiao 另见 jiao.
胶 jiSo —►绞 jiSo: 铰 jiao.
铰 jiao〈口>1)(剪）різати що (різання).用剪子 〜різати ножицями. 2)(用经刀切削） (розгортати що).〜孑L розгортати отвір.
铰刀 jiaodao <机> розгорнення; розширник спец.
jiSoding заклепка.
铰接 jiSojie <机> кріплення на шарнірах; шарнірне з'єднання (кріплення).
较开 ji^okai розрізати (ножицями); обрізати, вирізати.
铰链』Шо1ійп шарнір; петля.
铰票 ji^opiao компостувати (перевіряти) квиток.
矫 jiao.
矫诞 jiSodan фальш, обман; плутанина {напр. в аргумантації).
矫健 jiaojian могутній; сильний; бадьорий (бадьорість).迈会1〜的步伐前进бадьбрим кроком (бадьоро) йти вперед.
ШШ jiSojie спритний (спритність); моторний (швидкий); розторопний (моторність).步Щ〜 легкий (швидкий) на ногу;象猴子一般〜зі спритністю (з моторністю) мавпи.
矫明 jiSoming фальшивий (підроблений) наказ.
矫情 jiaoqmg < 书 > награна (напускна) шляхетність; награність.
矫情 ji姦oqing робити наперекір усім; не рахуватися з думкою інших; самоуправний.
矫揉造作 jiSo rou zao zuo афектувати (афектація); манірничати розм. (манірний, манірність); маніжити розм.; маніритися розм.; ставати на котурни; триматися награно (неприрбдно).
失乔饰 jiSoshi удавання (прикинутися, удаваний); показний.全系〜усб це одне вдавання (показне).
矫首 ji3osh6u підняти гблову.
矫枉过正 jiSo w5ng guo zheng виправляючи, допустити перегин (переборщити) [у виправленні помилки]; перегнути палицю у виправленні помилбк.
矫形 jiaoxing〈医〉ортопедія; ортоморфея.〜夕卜 科医生 ортопедист; ортопед;牙齿〜 ортопедія зубів.
矫诈 jiSozha фальш, удавання; підступництво.
矫正 jiSozheng виправити що (виправлення, постава); виправити що (виправлення); поправити що (поправлення).〜错误 виправити (поправити) помилку;〜发音 виправлення вимови.
脚
jiao.
脚ji5o 1)(下肢）нога;(仅指跌骨以下部分）


388
ступня; стопа.左〜ліва нога (ступня, стопа); Щ 了 他——〜дйти йому стусана ногою;挨了 ——
~ дістати стусана ногою; 一〜把门踢开 ногою відчинити двері. 2)(东西的最下部） підстава; підніжжя; підошва.墙〜підстава стопи;山〜гіідніжжя гори.
脚板jiaobSn <方> —脚掌.光卷〜босоніж;练 出一畐U 铁〜натренуватися так, щоб стати справжнім ходоком, jiaobei підйбм [ноги].
脚本jiaoban (电—脚本）сценарій;(舞台脚本） текст п’єси; п’єса; лібретто невідм.
脚脖 jmob<S щиколотка.
脚布 jiaobu онучі.
脚步 jmobii крок.〜大 великі кроки; ~<1、дрібні кроки;力П 快 ~ прискорити крок; наддати (додати) хбду;放慢〜сповільнити крок;〜错 舌L збитися з ноги;〜І?良йти кроками, що спотикаються.
脚步声 jiSobusheng кроки мн.听到〜почули кроки; пролунав шум кроків (тупіт ніг).
脚步鸭 jiSobiiya нога.
脚灯 jiaodSng <剧> рампа.
脚底 jiaodl підошва (ступні).
脚肚 jiSodu ікри ніг.
脚夫 〈旧〉носій; переносник.
脚足艮 jmogen п’ятка.站稳〜стйти твердою ногою; стояти твердо на ногах.
脚后跟jiaoh6u-g6n ~♦脚跟 jiaohuai щиколотка.
脚迹 jmojT слід (відбиток) ноги; сліди, ознаки.
脚尖jiaojian носок [ноги].轻轻地用〜走跟 ходити тихо на носках;踏着〜走 ходити навшпиньках;踏着〜站起来 устати на ципочки.
脚劲 jiSojin сила ноги.〜好 міцний на ногах; міцні (сильні) ноги;〜不好 слабшав на ногах; слабкі ноги.
脚力jiSoli 1)—脚夫.2)—脚钱.
脚僚 jiaoliao ніжні кайдани.戴上〜закувйти кого в кайдани.
脚炉 jiSolu грілка для ніг.
脚门 jiaomen боковий вхід.
脚面jiSomiAn —>脚背.
脚气 jiaoqi 1) <医> бери-бери невідм., ж. 2)< 口 > —脚癣. ,
脚钱 jiao-qian плата за перенесення (за доставку).
脚手架 ji3osh6ujiA < 建 > [підтримуюче, будівельне] риштування; підмости мн.搭〜 ставити риштування (підмости).
脚踏两只船 jiao ta liSng zhl chuan сидіти на двох стільцях книжк.; і нашим і вашим; діяти на два табори.
脚踏实地 jiao ta shidi ділове (сумлінне) ставлення; по-діловому.〜地 ЛІ 作 ділове (сумлінне) ставлення до роббти; працювати по-діловому.
脚腕子 jiSowanzi щиколотка.
ШТ jiaoxia 1) нині, тепер; 2) ступня, нога.
脚心 jiaoxln сербдина ступні.
脚癣 jiaoxu3n〈医〉дерматофітоз (дерматомікоз) ніг.
РТ ШЛ jiSoyafengr проміжок між пальцями
脚印 jiaoyin слід (відбиток) ноги,明显的〜чіткі відбитки ніг;踏着英雄的〜前进йти вперед по стопах героя.
脚鱼 jiSoyii черепаха.
脚澄 jmozha відходи.
脚掌 jiaozhSng ступня; стопа; підошва [ноги].
脚指头 jiaozhT-tou <口> ―脚址.
脚祉 jiSozhl пальці ноги.
脚ЙІ:甲 jmozhTjia ніготь піпьця ноги.
脚注 jiaozhu зноска; винесення; підрядкова примітка; примітка у зносці.力[1 上〜зробити виноску (винесення); поставити підрядкову примітку.
jiSo.
咬 jiao 咬咬〜月 світлий місяць; ясний місяць.
皎察 jmocha вистежувати, вишукувати; уважно стежити.
咬皎 jiaojiao ясний (ясність); світлий
(світлість).
咬洁 jiaojie чистий (чистота); світлий
(світлість).
咬畠 jiSoxiSo яскраво сяяти; блискати; сяючий, сліпучо білий.
伸0.
湫隙 jiaoni <书> низинний і вузький.街道〜 низинна і вузька вулиця.
mjiao.
揽jiSo 1) —►揽拌.〜奶油збивйти ОЛ1Ю；用匙〜汤 бовтати борщ ложкою;用筷子把粥 перемішати кашу паличками. 2)搅扰.人家 有事，另ij〜他 людина зайнята, і не треба їй заважати (його турбувати).
搅拌 jiSoban мішати, змішувати що; розмішувати що (розмішування); бовтати що, розли; збовтувати що (збовтування).用棍子〜 猪食 розмішувати палицею їжу для свиней; 用机器〜水泥楽 розмішувати (збовтувати) цементний розчин машиною;把沙子和石灰 〜一下 розмішати пісок із вапном.
揽拌机 jiSobanjl мішалка; міксер.泥架〜 глиномішалка.
揽拌器 jmobanqi <技> змішувач; міксер.
搅参 jiSocSn змішувач.
搅动jiSod6ng ->搅拌.
撹烦 jiaofan розтривожити.
搅浑 jiaohiin 1)(弄浑）каламутити що; баламутити що, прост.孩子们赤着脚把一 Ш 7_К 都〜了 дітлахй каламутили босими ногами стоячу воду. 2)(弄舌U каламутити що; баламутити що, прост.; навмисне заплутати що-небудь ясне; вносити плутанину.阶级敌人妄图把水〜，自己滑脚溜 走 класовий ворог намагається збаламутити воду, щоб він сам міг утекти від удару.
搅混jiao-hun —>搅和.
搅和 jiao-huo 1)(混合）змішйти що (змішання); перемішати що.把沙子和泥〜起来змішйти (перемішати) пісок із глиною; змішати (перемішати) пісок і глину. 2)揽乱.事惜本 來很好办，给他一〜倒不办了 спрйва по собі була легкою і простою, але він її заплутав, тепер важко що-небудь зробити.
ШікШ jiaohuogun коцюба.
搅炼 jiaoliAn < 冶 > пудлінгування
(пудлінгувати що).
揽炼炉 jiaol&n 丨 й <冶> п^длінгова піч.
搅乱 jmoluan заплутати що; переплутати що.〜 人心 каламутити людей (народ);把事情〜了 заплутати справи;把两件事〜了 переплутати одну справу з іншою;〜阶级阵线 дезорганізовувати класовий фронт; вносити метушню (сум'яття, безладдя) у класовий фронт.
搅扰 jiaorao заважати кому; хвилювати кого; дошкуляти кого, розм.院子里的响声把我们 〜ШТпь 入 Ш шум надворі дошкуляв нам (заважав нам, турбував нас) і не давав заснути.
揽是搅非 jiaoshijiSofBi сперечатися; критикувати.
搅唆 ji5osuo підбурювати, підмовляти.
揽一天 jiaoyitian провести весь день у порожніх забавах та розвагах.
菱 jiSo.
菱 jiSo мотузка (канат) з бамбукового лика.
敷 jiSo.
散 jiSo пісня, мелодія.
® jiao 另见 chao.
Щ jiao винищити кого-що (винищування); військбва (каральна) експедиція.围〜叛匪 оточити і винищити повстанців.
巢!]匪 jiSofti каральна експедиція проти
бандитів.
剿灭 ji5omi合 знищити, винищити.
剿仆 jiSopii збити; розбити, знищити.
機 jiSo 另见 chao.
樑 jiSo —►剿 ji5o.
Ш Ш jiSojue передчасно обірватися; рано припинитися.
jiao.
敲 jiSo зв’язувати разом, прив’язувати одне до іншого.
缴j
іао 另见 zhud.
缴 jiao 1) 缴纳.〜税 внести податок (мито); ~ 费 внбсти плату. 2)(交出）здйти що.〜枪不杀！ скласти зброю — не уб'ємо! склади (здавйй, кидай) зброю, а то будемо стріляти! здавайся, а то будемо стріляти!敌人~枪投降 Т супротивник поклав зброю і здався. 3)(使 交出):〜敌人的枪роззбрбїти ворога.
缴还 jmohuan повернути; відшкодувати.
缴获jiSohu6 (取得敌方武器等）захопити що (захоплення); узяти що (узяття). ~战利品 захопити (узяти) трофеї;〜步枪千余枝 захоплено (узято) понад тисячу гвинтівок (战利品）трофбй.〜归公 трофй здавати в скарбницю.
缴价 jiSojm сплатити ціну; внести вартість.
缴款 jiaokuSn виплачувати; платити.
缴纳 ji^ona внести що (внесення); платити що (платіж); здати що (здавання).〜税款 внести (платити) податок (мито);〜公粮 хлібоздавання; здавання хліба уряду;〜会费 внести (платити) членський внесок;〜电费 внести плату (платити, сплатити) за електрику.
缴绕 jiaorao 1) обв'язувати, обвивати; 2)


389
набридати, прив’язуватися, не давати спокою; чіплятися; заперечувати, не погоджуватися.
缴销 jiSoxiao здати що наз^д.
缴械 jiSoxi6 1)(解除武装）роззброїти кого-що (роззброювання); обеззброїти кого-що (обеззброєння).把敌人〜роззбрбїти (обеззброїти) супротивника. 2)(被迫交出武 ^ ) здати (скласти, покласти) зброю; роззброїтися.敌军〜投降 військй супротивника, склавши зброю, здалися.
職 jiSo.
魄 ji3o 1) білий，ясний, блискучий, яскравий; кристально чистий; прозорий {також про звуки).
職嫩 jiSojiSo 1) сяючий, сяяти, блискати, світити; 2) відкритий, чбсний.
魄日 jiSori яскраве сонце.
叫 jBo.
叫 1 jiao 1)(发出声音）кричати (крик); співати (спів).狗〜гйвкіт собаки виття собаки (J旨汪 汪的叫声）（指嗥叫声)；鸟〜спів птаха;蝉〜 скрекіт цикад;大〜——声 голосно крикнути; крикнути на весь голос (на все горло);小孩 在^ хлопчик кричав, що йому дуже боляче. 2)(招呼）кликати (заклик); викликати кого (виклик).把他们那〜来 покликати їх усіх сюди; 一〜就来 прийти на перший заклик; W 人把他〜出去了 йогб викликали з будинку; 大家想〜住他 усі кричали, щоб він зупинився; 〜你听电话 вас викликають (кличуть) до телефону. 3)(雇车、点菜、买米遠等)найняти що\ замовити що (замовлення).〜汽车 викликати (замовити, найняти, узяти) машину (автомобіль); узяти таксі;〜菜 замовити меню (обід, вечеря);〜煤 замовити вугілля [з доставкою додбму]. 4)(称为） кликати кого-що;(名称是）називатися (назва); іменуватися (найменування).你~^ 么名字？ як вас звати (кличуть)? як ваше ім^?他〜小明 йогб назвали Сяомінь;这〜什 么？ як це називається?这东西就这么〜ця річ так і називається; цю річ так і називають; 那真〜好！ от це прекрасно!这〜什么学者！ що це за вчений!〜;Й■子，其实只有两三户人家 одна (тільки) назва, що село, а насправді там живуть тільки дві-три родини.
叫 2 jiSo 1)(吩咐）сказйти що\ веліти.〜我怎么 办，我就怎么办 як мені скажуть, так я і зроблю;〜大家留下,来不要走веліли (сказали), щоб усі залишились і не йшли; ~ 他早点回去 скажіть йому, щоб він раніше повертався. 2)(使):〜我如何是好？ як же мені бути?如果長是这样，〜他怎么办якщб справді так, то що ж йому робити;这〜我很 为又隹 це ставить мене в надзвичайно скрутне становище. 3)(容许）дозволити що, з неознач. (дозвіл); дозволити що, з неознач. (дозвіл);(让)д^ги кому з неознач.他不〜我去 він не дозволяє (не дає) мені йти;別〜特务跑 Т не дати шпику втекти. 4)(被）через кого; від кого-чого,.或用被动态、木定人称句等形 式表达.书〜人拿走了 книга кимось віднесена;屋顶〜狂风吹掉了 ураганом зірвало дах;〜他把亊情搞坏了 чбрез нього вся справа зіпсувалася; jt!i ~ Ш V# 'М Т він промок від дощу;你们别〜煤气熏着як би ви
не вчаділи.
叫募 jiao'ao перегукуватися, окликати одне одного.
口Ц 陌 jiaoguo 1) кричати, піднімати шум; 2) галас; шум, гамір, крик.
叫喊 jiaohan кричати (крик);(大声叫喊） (репетувати (репетування) розм.; волати (волання).高声〜гблосно кричати; кричати (репетувати, волати) на весь голос (на все горло);绝望的〜лемент (крик) розпачу.
叫好 jiAohao кричати "браво".拍手〜 аплодуючи, кричати "браво".
口Ч 呼 jmohii 1) кричати, кликати, закликати; 2) висміювати, осміювати.
口Ч @ 子 jiaohua-zi старчиха; жебрак ч” ж” застар.
叫唤jMo-huan 1) —»•叫喊.痛得直〜кричати від болю. 2)—叫4). 3).小鸟叽叽喳喳地〜 пташки щебечуть.
口4货 jiaohuo 1) продавати з аукціону; 2) товар, що продається з аукціону.
叫货行 j iaohuohang аукціон.
口Ц 苦 jiaoku скаржитися (скарга); пхикати (пхикання) розм.; нити (ниття); лазаря пекти. 〜连天 вічне ниття (пхикання); нескінченні скарги; вовком вити; волати про труднощі; кричати про своє нещастя;他再累也从不〜 як би він не втомлювався, але він нікбли не скаржиться (не ниє).
叫驴 jiSold віслюк
口Ц 骂 jiaoma голосно лаятися (сваритися); кричати на кого.
卩jiaomai ручний продаж; продаж (торгівля) з рук.小贩〜的声音 зйкличні крики торговців.
叫门 jiaomen просити відчинити двері; кликати, щоб відчинили двері.
ОЦ jiaonao голосно кричати, шуміти, галасувати.
口4 屈 jiaoqu скаржитися [на незаслужену образу].
叫嚷jiSorang 1) 一叫喊.2)—叫嚣.
叫停 jilting <体 > узіти тайм-аут.
Щ Ж jiaoxiao галас; виття; ревіння (ревіти); задушевний лемент; задушевні крики,公开〜 відкрито сурмити;〜起来 підняти галас;〜 заклики до війни, підняті експансіоністами; войовничі крики експансіоністів;扩张主义 者约好战〜舍产阶级报纸的疯狂〜скажбне (дике) виття (ревіння) буржуазних газет.
口 4 醒 ji^oxing будити, розбудити.
叫阵 jiaozhen виклик; кинути виклик; викликати на бій.
叫作ji^zu6 -> Щ 4).这就〜关节炎це і називається артритом.
卩Ц座 jiaozu6 мати успіх; робити повний збір.
jiao 另见 ju6.
觉 j'iao (睡眠）сон; спати.午〜пообідній сон; 一 〜醒来，天已大亮уж泛розвидніло, коли я прокинувся.
觉醒 ji含oxing 1) прокинутися; 2) пильнування.
jiao.
桥 jiao 1) висока та гбстра (про гору); пік; 2) гірський шлях.
桥路 jiaolu гірський шлях.
桥岳 ji^oyue висока гора, пік.
jiao 另见 jiSo; xiao.
校jiao 1)—校订;校对1)，2).初〜пфша коректура;〜稿子 коректувати статті. 2)―校 IE.这只表需要〜一〜цей годинник потрібно вивірити.
校比 jiaobl звіряти, зіставляти, порівнювати.
ШШ jiaochang плац.
校雠ji&och6u —»•校勘•
校点、jiaodian редагувати і розставити розділові знаки.
校 ІТ jiaoding редагувати що (редагування, редакція).〜原稿 редагувати рукопис;对论 文进行仔细〜провести ретельну редакцію статті;某人〜的文集 твір за редакцією такого-то.
校订者 jiaodingzhg редактор.
校读 jiaodu редагувати, робити зауваження (до тексту).
校对 jiaodui 1)(照标推核对）перевірити що (перевірка). 2)(按原稿核对）коректувати що (коректура); правити що (виправлення); звірити що (звірення); звіряти UfO；(读着核对） зчитувати що.〜符号 коректурні знаки;根据 原本〜畐ij 本 звіряти (зчитувати) копію з оригіналом. 3)—校对员.
校对室 ji^oduish丨 коректорська.
W jiaoduiyuan коректор.
校改 jmog5i звірити і виправити що,
校勘 jiaokan редагувати що (редагування, редакція).
校勘学 ji&ok^ixu6 <文> текстолбгія.
校试 jiaoshi екзаменувати; проводити іспит; іспит.
校误 jiaowu виправляти помилки, виправляти текст.
校样 jmoy焱ng коректура; коректурний відбиток (лист);(排样）гранка.看〜правити (тримати) коректуру; коректувати що.
校阅 jAoyue редагувати що (редагування, редакція).
校者 jiaozhe редактор, звірник，коректор.
校正 jiaozheng коректувати що (коректування спец., корекція спец.); вивірити що (вивірення).〜钟表 вивірити годинник;〜系 数 поправковий коефіцієнт;射击〜〈军〉 коректування вогню стрілянини;线路〜 <‘路> виправлення колії;失真〜 <无线> корекція перекручувань;作文字上的〜 внести стилістичні виправлення.
校正器ji^ozh纟ngqi <技> корбктор.自动〜 автокоректор;失真〜< @ > коректор
перекручувань;相位〜 < 电 > фазовий коректор.
校证 jiaozheng звірка, перевірка; критика тексту.
校准 jiaozhtin тарувати що (тарування) спец.; калібрувати що (калібрування) спец.; вивірити що (вивірення розм ); вивісити що (вивіска)(用于核准衡І).〜{І器 тарувати (калібрувати, вивірити) прилад;〜评蛇 вивісити гирі;〜刻度 коректувати (вивірити) шкапу;波长计〜<•无线 > калібрування хвилеміра.
校准器 jAozhtinq'i <技> калібратор.


390
较
jiao.
较jdo порівняно; відносно;用比较级表达.用 〜少的钱办〜多的Ф зробити побільше порівняно (відносно) невеликими засобами; меншими коштами зробити більше;有一个〜 为完整的概念 мйти відносно повне уявлення; 工作〜前更为繁重了 порівняно (у порівнянні) з минулим роббта стала важчою;现在事情〜 少 了 一些 тепер справ стало віднбсно менше; 一九八二年的收入〜一九八一年增加了百分 之у 1982 році доходи збільшилися на 10% проти 1981 року;近来他的情绪〜好останнім часом настрій у нього порівняно гарний (віднбсно гарний, став кращим).
较比 ji含оЬї порівнювати，прирівнювати; у порівнянні з...
较另ij jiaobie зовсім інакше (по-іншому).
较繁 jiaofan ускладнюватися; складний, скрутний.
较量 jiaoliang мірятися чим з ким-чим, розм.; змагатися з ким, розм.实力〜прбба сил; Р介级 〜юйсова сутичка;让我们一，看谁行 Давайте потягаємося, подивимося, чия візьме;两个阶级进行了反复的政 неодноразово розгорталися політичні сутички між двома класами.
较略 jiaolue приблизно, у цілому; у загальних рисах.
较然 jiaoran очевидний, ясний, явний.
较之 jiaozhl якщо порівняємо це з...., якщо порівняти це з...; у порівнянні 3...
轿j诅。.
轿 jiao паланкін; ноші мн.花〜весільний паланкін;抬〜нести паланкін (носилки).
轿班 jmob5n носильники паланкіна.
轿车 jmochS 1)(轿式马车）карета; критий візок. 2)(轿式汽车)лімузин; легковий автомобіль.
轿夫 jmofii〈日〉носій паланкіна.
轿腔 jmoqmng носильник паланкіну.
轿座 jiaozud сидіння у паланкіні.
教诉0另见jiSo.
教仲0 1)~>教导；教育.2)(宗教)релігія;(教 会)церква ж.政〜分离 відокремлення церкви від держави;你信什么〜？ якої ви релігії? яке у вас віросповідання?我不信〜я невіруючий. ,
教 ji&o —> 叫 ji备о.
教案 jik»，&n <教> конспбкт [уроку].
教本jikbgii —教科书.
教鞭 jmobiSn указівка.
教材 jiaocai навчальний матеріал,挑选〜підбір навчального матеріалу;编写〜складати навчальні матеріали.
教程 jiAochSng [навчальний] курс.政治经济学〜 курс політекономії;简明〜корбткий курс.
教导 jiaodao настав.ляти кого， застар. (наставляння); учити кого.〜主任 завідувач навчальної частини;淳博〜постійні наставляння; невпинно наставляти (учити); 在党的〜下 завдяки вихованню партії;毛主 席〜我们要全心全意地为人民服务ГОЛОМ Мао Цзедун учить нас, щоб ми всім серцем і всіма помислами служили народу.
教导处 jmodaochCi навчіпьна частина.
教导队 jhodaodui навчальний загін.
教导营 jiaodSoying навчальний батальон.
教导员 jiaodaoyuan політрук [батальону].
ШШ jiaofS 1) методи викладання; 2) релігія, доктрина (релігійна).
教父 jiiofii < 宗 > хрещбний батько; восприємник.
教官 jiaoguan інструктор.
教馆 jiaoguSn шкільний будинок, школа.
教规 jmogrn релігійні вимоги.
教化 jiaohua <书> виховання і моральний вплив; перевиховання.
教皇 ji^ohudng <宗> пйпа ч.罗马〜римський папа.
教会 jiAohui 另见 jiaohui <宗> цфква ж.; релігійна громада.〜学校 місіонерська школа;〜势力 вплив церкви.
教诲 jmohui〈书〉наставляння (наставляти кого, застар.).
教具 ji^oju навчальний посібник.直观〜наочне приладдя.
教科书 jik)k6sMi підручник.
教练 jiAoli如 1)(训练）навчати кого чого, з неознач. (навчання); тренувати кого (тренування); навчальний.制式〜 < 军 > стройове навчання;〜场所 місце для тренувань і загартування;навчальна машина. 2) —►教练员.
教练机 jiaoli&njT <空> навчальний літак.
教练舰 jiSolianji^i〈海> навчальний корабель.
教练员 jiaolianyuan інструктор; тренер.
教龄 jmolfng педагогічний стаж.
教П jiaomen〈口〉мусульманство; іслам.
教民 jiaomin християни.
教母 jmomii хреіі^на мйти; восприємниця.
教派』ійорйі <宗> [релігійна] секта; згода.
教区 jiaoqii <宗> церковно-адміністративний округ;(主教辖区）єпархія;(正教下级教会组 织）прихід.
教师 ji^oshT учитель; учителька; викладач; викладачка; педагог.
教士 jiAoshi <宗> свящбник;(传教士）місіонер; місіонерка.
教室jiaoshi (中小学教室）клас;(大学教室） аудиторія.〜日志 класний журнал.
教授 ji&osh6u 1)(讲授）викладати що (викладення); навчати кого чого, з неознач. (навчання); учити кого.个另lj〜індивідуальне навчання.(大学的学衔）професор.畐丨J〜 доцент; 全体〜 професура збірн.; професорський колектив; 当 ~ б^ти (працювати) професором; професорувати розм.;〜职位 професура.
教授学 jiaoshouxue педагогіка.
教唆 jmosu6 підбурювати кого (підбурювання); спровокувати кого на що; підбити кого на що, з неознач., розм.〜他人犯罪 підбурювати інших до скоєння злочину.
教唆 jiaosu5fan злочинець-підбурювач; злочинниця-підбурювачка.
教唆罪 jiaosuozui〈法〉під'юджування.
教堂 jiaotdng церква ж.;(大教堂）собор;(小教 堂）каплиця;(波兰天主教教堂）костьол;(新 教教堂)кирка.
教条jib他о 1)(宗教信条）догмйт. 2)(盲目接 受的原理）дбгма; догмат.变成〜перство- ритися на догму;抽象的〜абстрактні догми.
教条主义 jiaotidozhiiy'i догматизм. ~的态度 догматичне ставлення; догматичний підхід.
教条主义者 jiaotiaozhuyizhe догматик, jiaotie наказ, розпорядження.
教廷 jiaoting Ватикан; святійший (папський) престол.
教徒 jiAotii віруючий; віруюча.天主教〜 католик; католичка;伊斯兰教〜 мусульманин; мусульманка.
教务 jiaowu навчальний.〜人员 адміністрація навчальної частини;〜会议 педагогічна рада (用于中小学）вчена рада (,于大学）〜主ї舌 завідувач навчальною частиною; помічник директора з навчальної частини.
教务处 jiaowuchu навчальна частина; навчальний відділ.
教务长 jiaowuzhSng завідувач навчальною частиною; помічник директора з навчальної частини.
教学 jiSoxu6 另见 jiaoxud < 教 > навчйння (навчати кого чого, з неознач.); викладення (викладати що); навчальний; педагогічний.〜 工作 викладацька роббта; ~方法 методика (прийоми та методи) викладання; педагогічні методи; методичні прийоми навчання;〜;навчальна програма;〜і十;У навчальний план;〜参考资料 навчальні посібники;〜曰历 календарний [навчальний] план;〜实习 педагогічна практика;〜人员 педагогічний колектив; педагогічні кадри;〜 环节 ланка навчання;〜经验 педагогічний досвід; ~设备 навчальне устаткування;广播 〜навчання по радіо;函授〜забчне навчання (викладання).
教学法jiAoxu拖 < 教> метбдика.俄语〜 методика російської мови;参考资料〜 методичні посібники.
jiao xue xiang zh5ng викладання не тільки піднімає рівень знань учнів, але і підвищує кваліфікацію самого викладача; сприятливий вплив навчального процесу як на учнів, так і на викладача; навчаючи людей, сам учишся.
教训 ji^o-xun 1)(训诫）наставляти кого, застар. (наставляння); повчати кого (повчання); читати нотації (моралі); сказати для повчання; розуму учити,用不着〜我 нічого мені нотації (мораль) читати. 2) урок; наука. 血的〜кривйвий урок;深刻的〜глиббкий урок;历史的〜урбк історії;吸取〜отргімати урок з чого/得出必要的〜отргімати з цього належний урок;这对他是个〜це йому урок (наука); це послужить йому уроком (наукою); 我要一辈子记住这个~ це мені наука на все житлі;由此可以得出就是要警#! звідси мораль: будь пильним!
教研室jiAoydnsh'i <教> кйфедра.〜主任 завідувач кафедри;〜会议 засідання кафедри.
教研组 ji 含 оуйпгй <教> кйфедра.
教养ji叙oy&ig 1)(文化品德修养）виховання.有 〜的人 культурна (вихована, освічена) людина. 2)(指行动教养）виправні заходи.
教养所 ji&oy5ngsu6 виправний дім.劳动〜 виправно-трудовий табір; виправнотрудо- вий заклад.


391
教养员 jmoySngyuan вихователь; вихователька.
教义 jmoyi〈宗〉віровчення; догмат; навчання.
教益 jiaoyi〈书〉корисне; повчальне; повчальні уроки.对我们大有〜багйто повчального (корисного) для нас;得到很大〜одержати багато повчального.
教友 jiaoy6u одновірець; єдиновірка.
教Тї jiaoyu І)〈教〉освіта; навчання.文化〜 культура й освіта;国民〜нарбдна освіта;技 术〜технічна освіта;高等〜вища освіта;校夕卜 〜позашкільні освіта;学龄前〜дошкільне виховання;普及义务〜загальне обов’язкбве навчання;〜革命 революція в галузі освіти;〜 方针 курс в галузі освіти; курс навчання (виховної роббти); курс на освіту;〜思想 педагогічні ідеї;〜观点 педагогічні пбгляди; 〜工作 просвітня (педагогічна) роббта;〜工作 者 працівник освіти; педагог; освітянин;受〜 одержати освіту;受〜的权利 право на освіту; 受〜的人освічена людина;教育者必须先 受〜вихователь повинен першим одержати виховання; вихователь насамперед повинен бути сам вихованим. 2)(做思想工作） виховати кого (виховання, виховний).,思想〜 工作 ідейно-виховна роббта;〜意义 виховне значення;〜效果виховний ефект;革命传统〜 виховання на революційних традиціях;形势 ~ виховна роббта з питань політичної обстановки; пропаганда про сучасний момент;共产t 义〜комуністичне виховання; 自我〜самовиховання;加强进行阶级〜 підсилити виховну роббту; вести класове виховання;坚持正面〜стояти за позитивне виховання; твердо дотримувати позитивності у вихованні;社会主义~运动 рух за соціалістичне виховання;〜群众 вести виховну роббту серед мас;〜青年千万不要忘 记阶级斗争 наставляти молодих людей (учити молодь) нікбли не забувати про класову боротьбу;让群众自己〜自己нехай маси самі себе виховують;
面经验的〜прохбдити школу позитивного і негативного досвіду;帝国圭义的战争使人 民遭受了,大的苦难，同时也〜了人民 імперіалістичні війни принесли народам найбільші страждання і нещастя й у той же час послужили для них уроком.
教育部 jmoyiibCi міністерство освіти.
教育家 jiAoyCijia педагог.
教育片 jiaoyupian <影> навчальний фільм.
教育学 ji&oyixuS <教> педагогіка.
教员 jmoyudn учитель; учителька; викладач; викладачка; педагог.反面〜уч“тель на негативних прикладах; негативний учитель; вчитель у протилежному значенні;他是个有 经验的〜він досвідчений педагог (викладач, учитель).
教职员 jmozhiyuan викладачі та службовці.
教主 jiaozhu засновник релігії.
告诉0.
Ш jiao І)(地洞）льох; яма.冰〜льох із льодом; 马铃馨〜льох для картоплі; Л~ поставити що в погріб. 2)(藏在窖中）зберігати (тримати) що в льоху (у ямі).
徽 jiao.
溆 jiao лише в сполученні 东〜Дунцзіо {пригород Гуанчжоу).
斜 jiao.
^ jiao міряти, вимірювати (міркою хліб).
酵ji》。.
醉粉 jiaofen дріжджі (у порошку).
酵母 jmomti дріжджі л/и.,- закваска; бродильний фермент.食用〜кормові дріжджі;鲜〜свіжі дріжджі;干〜сухі дріжджі.
酵母菌 jiaomujiin дріжджовий грибок.
酵素 jbosii <化> фермент; ензим.
剖Р jiao.
йц jiao голосно кричати, голосно, на весь голос; 〜呼 голосно кричати; репетувати на весь голос.
暴 jiao.
晏 jiao {службове слово) 只要.
瞧 jiao 另见 ji5o;jm.
嗎 jiao жувати, гризти, їсти.
噍卩且 jiaojii жувати, пережовувати.
^ jiao 另见 qib.
Ш jiao кричати, голосно ридати (плакати); вити.
缴呼 jiaohu кричати.
嗷应 jiaoylng голосно відгукуватися (у відповідь).
徼 jiao 另见 ji5o; yao.
微巡 jiaoxun обходити дозором, робити обхід (для обстеження, огляду).
jiao. '
越 jiao бігти, мчати.
酿伸。.
醮 jiao І) жертвоприношення; 2) робити шлюбну церемонію; заміжня;再〜удруге вийти заміж;〜妇 заміжня жінка.
醮祭 jmoji жертвоприношення.
^ jiao 另见 zhu6.
滴 jiao лак на голоблях (екіпажу).
警 jiao.
瞥 jiao І) сильно кричати; ревіти; крик, ревіння; 2) викривати, розкривати чужі таємниці.
嚼 jiao 另见 ji6o;ju6.
И爵 jiao жуйка; Ш 〜відригувати жуйку; пережовувати знову і знову.
嚼诉。.
嚼 jmo білий, чистий; бути білим (чистим, бездоганним);〜然 чистий, непорочний.
嚼幡 jiaojiao білий，чистий.
Ж jiao.
醣 jiao осушити кубок, випити до дна.
节jie另见ji&
节骨眼jig-guyan <方> (紧要的环节）Д夕же (важлива) ланка; вузлове питання (пункт); (紧要的时机）вирішшіьний (потрібний) момент.说在〜上 сказати і потрапити в [саму] точку;抓住工作中的〜儿брйтися за
найголовніше в роботі; брати бика за роги; 现在正是在〜上збраз якрйз;就在这〜上，援 兵开至U 了 і в цей вирішальний (потрібний) момент приспіло підкріплення.
阶诉.
阶层 jieceng шар; страта; класовий прошарок. 社会的个別〜окремі шар суспільства;小资 产阶级的各个〜різні прошарки дрібної буржуазії;资产阶级特权〜буржуазні елементи, що утворюють привілейований прошарок; г буржуазний привілейований прошарок;高薪〜високооплачуваний прошарок.
阶乘 jigchdng <数> факторііп.
阶地 ji5dl〈地质> теріса;浪蚀〜хвилеприбійні тераси; хвилеприбійні уступи.
阶段 jigduan етап; стадія; фаза; ступінь ж.ЖШ 的历史~ важливий історичний етап;经济建 设-的新〜нов“й етап (нова стадія) економічного будівництва;认识的感性〜 ступінь чуттєвого сприйняття (пізнання);认 识的理性〜ступінь раціонального пізнання; 共产主义的低级〜н“жча фаза комунізму;在 现〜на нинішньому етапі; у нинішній стадії; 分〜发展 стадіальний (стадійний) рбзвиток; рбзвиток по етапах;进入新〜вступити в новий етап (у нову стадію, у нову фазу);经 历不同的发展〜прохбдити у своєму розвитку різні фази (ступені, стадії).
阶段论 jiSdi^nKm теорія стадіальності.革命发 展〜тебрія стадіальності розвитку революції; теорія розвитку революції по етапах.
阶级jieji клас.无产〜пролетаріат;工人〜 робітничий клас; клас робітників;统治〜 пануючий клас;剥肖ij 〜клас визискувачів; експлуататорський клас;〜兄弟 брати по класу; класові брати;;冑 класова суперечність;〜斗争 класова боротьба;〜社 ^ класове суспільство; ~ М класова свідомість;〜立场 класова позиція;〜 класова належність;〜分化 класова диференціація; класове розшарування;〜分 析观点 точка зору класового аналізу;〜恪印 класова печать;〜异己分子 класово далекий елемент; ~阵线 класові фронти;〜仇 почуття класової помсти; класове виховання.
Р介级性 ji苟ixing класовість; класовий характер; класова сутність (природа).人的〜клйсова сутність (природа) людини;哲学的〜 класовість (класовий характер) філософії.
阶梯 jietl (提高的凭借）щабель ж.; опора; вихідний пункт;(塾脚石）трамплін.以此作 为继续前进的~ скористатися цим як вихідним пунктом (щаблем, опорою, трампліном) для подальшого просування вперед.
阶下汉 ji^xi^n початківець; новачок (напр. в науці).
Р介下囚 ji6xmqiu〈书〉в’язень, ув’язнений.
布 jie.
布病 jibbing〈医〉фурункульбз.
0子 jig.zi 1) <医> фурункул спец.; чирій розм 2)(木材的症)сук.没І*〜的木板дошка без суків.


392
皆佝.
皆 jie〈书〉усе;〜因..усе це [тільки，лише] через (від, унаслідок) чого; усе це [тільки, лише] тому, що...;人人〜知 усі знають; усім [прекрасно, добре] відомо.
皆大欢喜 jie da huanxi усі задоволені й раді; усі залишилися надзвичайно задоволені.
皆因 jiSyTn оскільки, тому що.
结ji6另见ji么
jie (长出果实）плодоносити (плодоносіння); приносити плоди.树上〜了不少苹果 Яблуня принесла (дала) багато яблук;这树〜不〜果 子？ приносить (дає) це дерево плоди? чи плодоносить це дерево? чи це дерево плодоносне?这种花不〜子 ці квіти не дають насіння.
结巴 ji6.ba 1) (口吃）заїкйтися (заїкання); затинатися.说 і舌结结巴巴 говорити заїкаючись; язик заплітається в кого. 2 ( □吃 的人）заїка ч” ж.
结巴子 jiebazi заїка.
结实 ji6shi 另见 jig.shi (结果实）плодоносіння (плодоносити, плодоносний); приносити плоди.开花〜цвісти і плодоносити;〜的植物 плодонбсні рослини;〜早的苹果树 скороплідна яблуня.
结实率 jiSshilfi <植> плодоносність.
结实jie shi另见jieshi 1)(坚固耐用）міцний (міцність);这种布料最〜тканина цього сорту найміцніша (міцна); цей сорт тканини найміцніший (міцний). 2) (#)1±) міцний (міцність); здоровий; щільний; міцне здоров'я. 体格〜的人 людина міцнбї статури;他 的身体不大〜здоров'я у нього не таке міцне; 小孩长得很〜 хлбпчик виріс міцним (здоровим).
М 另见 jii.
罝 jie сітка (для ловіння зайців); ловити сіткою.
罝罗 ji6lu6 сітка (для ловіння звірів та птахів).
療ji邑
jienue малярія.
接j运.
接 jig 1)(靠近）біля чого; поблизу чого.邻〜海 滨 біля моря; поблизу від моря; по сусідству з морем. 2)(连接）з'єднати що (з’єднання).〜 电线 3，ЄДН^ГИ (зростити) дроти;把两根绳~ 到——起 прив'язати одну мотузку ДО ІНШОЇ； зростити кінці канатів;把电线〜在干线上 підключити дроти до магістралі (до мережі); 把两只桌子一起来 з’єднйти два столи разом; 〜上关系 установити зв’язбк із чим. 3)—接 着 1).〜球 підхопити (прийняти, упіймати) м’яч;从水龙头里〜水 набрйти води з крана. 4) —接到；接受.有人请你电话〜вас просять до телефону. 5)(迎接）зустріти що (зустріч), 〜病人出院 йти в лікарню до хвброго; відвезти хвброго з лікарні додому; виписати хвброго з лікарні;到托儿所去〜小孩йти в ясла за дитиною; йти в яслі і відвести дитину додому;有人来〜你没有？ чи хто-небудь прийде вас зустріти? він вирушив на вокзал, щоб когось зустріти;他到车站〜人去了 він вирушив на вокзал за кимось. 6) —»•接咎.〜 岗 заступити на пост.
接班 jiSban 1)(接轻工作）перемінріти що (зміна); йти (з’явитися) на зміну чому.〜之前 до зміни; перед зміною;去〜піти на зміну;谁 接你的班？ хто вас змінює? 2)(继承前人琪 ^Ik) прийняти естафету в кого; продовжувати що (叩одбвження).邊我们这一代的班на зміну нашому поколінню; є кому прийняти естафету від старшого покоління;有人接老〜 •辈的班 є кому продбвжити справу старшого покоління;努力接好革命的班намагатися бути гідними продовжувачами справи революції.
接班人 ji6banr^n [нова] зміна; продовжувач.共 产主义〜продовжувачі справи комунізму; нова зміна будівників комунізму;
комуністична зміна;为我们国家培养〜 ростити (готувати) [нову] зміну для нашої країни; І养和造就无产纟介级і命事业的〜 виховувати і готувати продовжувачів (зміну продовжувачів) справи пролетарської революції;新的〜在成长中 зростає нова зміна.
接边 jiebian прилягати; сусідній; суміжний, прилеглий.
接触 ji6chCi 1)(碰上）стосуватися чого (стосунок); стикатися з чим (зіткнення).皮 肤和物体〜f产生的感觉就是触觉дбтик - це відчуття, що утворюється при торканні шкіри до предмета (при зіткненні шкіри з предметом);他过去没〜过书本він раніше ніколи не брав книги в руки; він раніше ніколи не читав книг;我们在实践中〜到各种 困难 на практиці ми стикнулися з різними труднощами. 2)(交在，联系）спілкуватися (спілкування); стикатися з чим (зіткнення); стикнутися з ким (зіткнення); зв'язок, (зв^язатися); контакт (контактний).事务上的 〜діловий зв'язок; діловий контакт; Г"泛〜 ширбке спілкування; ширбкий контакт; ширбкий зв'язок;增力卩〜збільшення контактів;有经常的〜мйти постійний контакт (постійне спілкування, постійний зв'язок); тримати контакт (зв'язок);和群众 进行〜тримйти (підтримувати) зв'язок (контакт) із масами; вступити в контакт (у зв'язок, у зіткнення) із масами; спілкуватися з масами;因〜病人受到传染:заразіітися при контакті з хворим;〜有毒物质 мати справу з отруйними речовинами;前线部队和敌人〜上 Т передові частини ввійшли в зіткнення з противником. 3)(涉及）стосуватися чого;不 〜实际 у відриві від практики (від дійсності); розходитися з практикою (із дійсністю);这 —理由一〜实际就站不住脚цей довід неспроможний при першому ж зіткненні (зіткненні) із практикою;没有〜到问题的本 质 не порушена суть питання; не торкнулися суті питання.
接触点、jiechudian точка зіткнення (контакту).
接触剂 ji6ch(iji <化> каталізатор. 接触器 ji6chiiqi <电> контйктор.
接触眼镜 ji自chii yanjing контактні лінзи.
接待 ji6dM приймати що (прийбм),殷勤〜 люб’язно (радо) приймати; зробити люб'язний (привітний) прийбм;受至lj招V睛〜 користуватися привітною гостинністю;〜人 员 спеціальні особи для прийому [відвідувачів].
接待室 ji6dMsh丨 приймальня.
接待站 jiSd旮izh^n приймальний пункт.
接至lj jiedao одержати що (одержання).命令，
Р艮时出发 термінбво виступити після одержання наказу;我〜他从上士寄来的一封 信 я одержав від нього лист із Шанхая.
接地 jiedi〈电〉заземлення (заземлити що); приземлення; замикання на землю.
接点 jiSdiSn < 电> контакт.
接 二连三 jie er lian san безупинно (безперервність); один за іншим; раз за разом; щомиті; щохвилинно.捷报〜地传来 одна за іншою доходили звістки про перемогу;电话〜地打来 щохвилинно (безупинно) дзвонив телефон.
接防 jiefang йти (вирушити, прибути) на зміну військам; зайняти оборону замість кого.
接风 jiefeng дати банкет [із нагоди чийогось приїзду]; улаштувати обід [із нагоди чийого приїзду].
ШШ jiegao надання ветеринарної допомоги при ураженні.
接骨 jiegu〈医〉управляти кістку; зростити перелом кістки; остеосинтез спец.
接骨科 jiggfik6 ортопедія. 接骨木 jiggtimCi <植> бузині
接骨术 jiggiishCi медична техніка по вправлянню кісток; мистецтво вправляння (зрощування) кістбк; остеосинтез; остеорафія.
接管 jigguSn взяти у своє відомство (у свої руки) що; прийняти керування; прийшіти що (прийбм).交地方机关〜передйти що під контроль місцевої влади;〜某个机关 прийняти керування над такою-то установою; 政府〜亍官僚资本的企业Уряд узяв у своє відання (у свої руки) підприємства бюрократичного капіталу.
接焊 jighan паяти; паяння.
接合 jiehe з'єднати що (з’єднання); стикувати що (стикування, стик) спец.〜抱子 < 生物> зигоспора;绝缘〜<化> ізолюючий стик;明〜 <建> відкритий стик;暗~<建> потайний стик;使折断的骨头〜3ростити зламану кістку.
接火 ji6hu6 <口> 1)(开火）зав’язати перестрілку; вступити в бій.先头部队跟敌 人〜了 авангард зав'язав перестрілку (вступив у бій) із ворогом. 2)(接通电线） підключити до мережі UfO； включити в мережу що; увімкнути струм (світло).
接济 jieji підтримувати що (підтримка); допомагати чому (допомога ж.)(补充） постачати що чим (постачання).〜游击队粮 t постачання партизанів продовольством; 粮草〜постачати (підтримувати, допомагати) провіантом і фуражем;给以物质上的〜 надати матеріальну допомбгу (підтримку); 依靠亲友〜жити за рахунок допомоги родичів і друзів;敌义的弹药〜不上 перервалося постачання ворога вогнеприпасами.
接见 ji6ji&n прийняти що (прийбм),〜代表团 прийняти делегацію;〜时 |、й] години прийому; приймальні години;国王〜了 大使 король дав аудієнцію послу.
接界—接壤.
接近 jiejin наближається; зблизитися


393
(зближення); наблизитися (наближення),行 期〜наближення дня від’їзду;〜群众 мати тісний контакт із масами; підтримувати тісний зв'язок із масами; зближуватися з масами;〜⑩导 зближення з керівником; нІ^РА 已经〜敌人前卩丨1阵地 війська вже наблизилися (підійшли) до передових позицій ворога;意见〜了 думки зблизилися; 他态度傲慢，叫人不敢〜так^й гордий, що приступу до нього немає;令人不敢〜的长官 неприступний начальник;译文〜原文 переклад близький до оригініпу;工作〜完成 роббта близька (близиться) до завершення; 我们俩很〜у нас із ним близькі стосунки; ми з ним дуже близькі.
接境ji6jing —接壤.
接 口 jiek6u 1) приєднатися до розмбви; втрутитись у розмову, підхопити репліку; продовжити (чиюсь) думку; 2) шов; стик.
接力棒 ji6l丨b^ng <体> естафета; естафетна паличка.
接力赛ji6lis& <体> естаф打а.游泳〜естаф打а в плаванні;滑雪〜лижна естафета.
接力赛跑 jieli-saipao〈体〉естафета; естафетний біг.
接连 jielian підряд.不断〜безперервно; безупинно;不断的人流〜безперервний (безупинний, суцільний) потік людей;〜三天 три дні підряд;他〜说了 好几次 говорив він декілька разів підряд;树;^〜着有好几公里长 дерева тягнуться безупинно на декілька кілометрів.
接木 ji6m(i щеплення (прищепити що).
接目镜 ji6miijhig <理> окуліри.
接纳 jiena прийняти що (прийом, прийняття), 讨论〜会员问题 обговорювати питання про прийом нових членів;他被〜为工会会员він прийнятий (його прийняли) у профспілку.
接气 jieqi чіткість, послідовність.不〜 зв’язність;说的话上下不〜у мові немає послідовності;文章写得上下不〜статні написана непослідовно.
接洽 ji6qia домовитися; змовитися; домовитися з ким про що, із неознач.; погодити що (узгодження).〜工作 домовитися про роботу; погодити роботу;〜付款办法 домовитися про умови розрахунку; умовитися про те, як робити розрахунок;都己〜好了 про все уже домовилися; усе вже погоджено.
接壤 jigrSng〈书〉граничити з чим; стикатися з чим (зіткнення).三哲〜的地区 район, що розташований на стику [кордоні] трьох провінцій; район на стику [кордоні] трьох провінцій;中功:〜Китай межує, має спільні кордони з СРСР.
ШП jieren замінити що (заміна, заміщення); заступити на що.
接入 jigrii <电> вмикати; вмикання.
接生 jiesheng родопоміч; допомагати при пологах; приймати новонародженого.
接生婆 jieshengpo сповитуха застар” місц.; повитуха застар. ^ місц.
接生员 ji6shengyudn акушерка; акушер.
Ш ^1і 站 jieshengzhan родопомічна установа; родопомічний (акушерський) пункт.
ШШ jieshi прийняти посаду; стати на посаду; приступити до виконання службових
обов'язків.
接收 ji6sh6u 1)(收受）приймати що (прийом, прийняття).〜订货 приймати замовлення;〜 йІ 产 прийнятні майна;电视 无线 >
телевізійний прийом;短波 无线 >
короткохвильовий прийом. 2) —>•接管 2). 3) ->接纳.
接收机jieshoujl <无线> приймач.无线电〜 радіоприймач;传真〜фотоприймач;电池〜 батарейний приймач;夕卜差〜гетеродинний приймач;晶体三极管〜приймйч на кристалічних тріодах.
接手ji6sh6u —接替.
接受 jiesh6u прийняти що (прийом, прийняття, приймання); узяти що; сприйняти що. ~4匕物 прийняти подарунок;〜任务 прийняти завдання;〜委托 прийняти (узяти) доручення; 〜教训(отрймати) урок;〜考验 піддаватися випробуванню;〜检阅 бути на параді (на огляді);〜新事物сприйняти нове;〜马克思主 义世界观 сприйняти марксистський світогляд;〜工人阶级领导прийшіти керівництво робітничого класу;〜入党 прийняти до; у партію;〜群众批评 вислухати критику з боку мас; прийняти критику [із боку] мас;〜含ь力 сприйнятливість; $能〜的 条件неприйнятна умова;请〜我们的衷心祝 贺 прийміть, будь ласка, наші сердечні поздоровлення;他们对于革命宣传¥及易〜 вони дуже сприйнятливі до революційної пропаганди.
接稳 ji6sui〈植〉черешок, щспленець.
接谈 jietan приймати кого (прийом); розмовляти (бесіда).和来访的人〜 розмовляти з відвідувачем.
接替 jieti замінити що (заміна); перемінити що (зміна); заступити (заступлення).〜工作 заступити на роботу;你的工作由他来〜він замінить вас у роботі;新的一代将〜我们 нове покоління прийде нам на зміну.
接通 jietong уключити що (включення); підключити що (підключення).〜电流 уключити (підключити) [електричний] струм;〜电话 з'єднати по телефону кого з ким;电话没有〜нбмер не відповідає; не додзвонитися до кого.
接头 ji6t6u 1)(连接起来）З’єднати що (з’єднання); стикувати що спец.电线〜的地 方断了 дріт обірвався на самому з’єднанні. 2) —接洽.与有关部门〜з’єднатися з відповідними установами;定下秘密〜地点 домовитися про таємне місце явки; дати кому явку;我们约定过一两天〜ми домовилися зустрітися (зв'язатися) через пару днів. 3)(熟悉情况）бути в курсі чого. 这事我不〜я не в курсі цієї справи.
接头儿 ji6.tour з'єднання; стик спец.',(焊接处） спайка.
接头语 jietouyii префікс.
接吻 jiewen цілуватися (цілування); поцілунок.
接物镜 ji5w(ij'ing〈理>об’єкт“в.
接月条 ji6xT стикатися колінами, сидіти навпроти одне одного.
接下 jiexia 1) спілкуватися (входити у контакт, зустрічатися); 2) нижній одяг.
接线 jiSxi^n <电> 1)(导线）сполучний провід. 2)(连接线路）зр6щування (з'єднання)
проводів.
接线板 ji6xmnbSn клемник.
接线生 jiexiansheng телефоніст; телефоністка.
接线柱 ji6xi旮nzh(i〈电〉клема; затиск.
接续 jiexu продовжити що， із неознач. (продовження).
接应 jiqing 1)(配合行动）підтримати що (підтримка); йти на підтримку; надати підтримку.派军队〜游击队відпрйвити війська на підтримку партизан. 2) —>■接济.
接援 jiyuan надавати допомбгу.
接着 jig.zhe 1)(用手接）підхопити що (підхоп- лення).我往下扔，你在下面〜я буду кидати зверху, а ви внизу підхоплюйте (будете підхоплювати). 2)(继续）продовжувати м/о, із неознач. (продовження).等我讲完了，你〜 讲下去 коли я скінчу говорити, ТО ви продовжите;我想〜他的意思说几句я трішки продовжу його думку;这件工作有〜办下去 的价值 є сенс продовжити цю роботу;上下 两集电影〜放映 дві серії кінокартини будуть демонструватися підряд. 3)(紧足艮着）слідом; услід [за цим]; відразу [після цього]; випливати за ким-чим. 一个〜一个 один услід (слідом) за іншим; чередою;事情一件〜一件 不断地发生 події випливали безупинно одна за іншою;〜就出 了事故 а слідом (слідом за цим) сталася (трапилася) аварія;先发个电报， 〜给他写封_细的信спершу відправити телеграму, а слідом за цим написати йому докладний лист;他〜就走了 він відразу після цього пішов; після цього він пішов.
接植树 ji5zhish(i <生物，医> трансплантація.
接踵 jiezh6ng〈书〉один за іншим; низкою; безперервним ланцюгом; безупинним потоком.人们〜而来 люди випливали один за іншим; люди йшли один за іншим (низкою, безперервним ланцюгом, безупинним потоком).
接种 jiezhong 1) <医> щеплення (прищепити що)\ вакцинація (вакцинувати кого，вакцинування) спец. щеплення віспи;〜і
介苗 щеплення БЦЖ;予页防〜превентивне щеплення; вакцино-профілактика. 2) <植> щеплення (прищепити що); інокуляція спец.
稻典
fp jie солома; стебло ч.麦〜[пшеніічна] солома; солбма [від] пшениці; соломина (指〜根麦稻） Ш ~[рисова] солбма; стебла гаоляну;豆~ стебла бобів.
葵 jie.
荽余 ji5yii <植> болотноквітник щитолисник.
稻 ji6.
jie солбма, сухі стебла; бадилля. jiecSo солбма.
偕挿.
偕 ji5 —> xie.
潜抑.
潜潜 jiejie 1) дзюрчати; струменіти; 2) прохолодний, холбдний.
另见 g6. •
械 jie доріжка, мощена цбглою (від вихідних сходів).


394
^ jie 另见 qi.
揭 ji6 1)(取下粘贴物)3НЯТИ (зняття); відідрати що.把墙上的画〜下來зняти картину зі стіни; 把贴在手上的膏药〜下来відідрати (зняти) прилиплий до руки пластир;纸贴得很牢，〜 不下 папір був приклеєний міцно, не відідрати. 2) (fc盖左上而的东西拿起来） зняти що (зняття); зірвати що.〜锅盖 зняти кришку з казана;解/І；前我们家穷得〜不开锅 до звільнення наша родина була бідна як церковна миша; до звільнення в нас у родині не було ні кола ні двора. 3) <4^> (і§ї^) високо піднімати що. ~竿而起 піднятися на повстання.
揭出 jiSchG оголошувати, обнародувати.
揭穿 jiechuan викрити що (викриття); розкрити що (розкриття); вивести на чисту (свіжу) воду кого; вивести назовні що.〜骗局 розкрити обман; викрити шахрайство;〜事件 的真相 розкрити істинний зміст події (справи);〜敌人的阴谋 викрити задуми вброга; розкрити змову ворогів;〜两面派 викрити дворушників; вивести дворушників на чисту воду;〜…的假面具 зірвйти маску з чого;〜了 说 говорячи без натяків;这一秘密 终于被〜了 ця таємниця нарешті була розкрита.
Щ ^ ^ jie chuangba наступити кому на [улюблений] мозоль прост.
揭单 ji6d5n боргове зобов’язання.
揭登 jiSd6ng публікувати.
揭底 jiedT розкрити таємницю.
揭短 jieduan виставляти напоказ недоліки (гріхи); наступити на [улюблену] мозоль прост.
揭发ji砲—揭露.〜舞弊відкрити (розкрити) зловживання; викрити кого у зловживаннях; 〜罪行 розкрити (викрити) злочинні дії (злочин);〜某人受贿 викривати (викрити) когось у хабарництві; викрити хабарника;群 众性的〜масове викриття чого.
揭告 ji6gao подавати скйргу (до суду).
揭骄 jigjiao жадібний.
揭借 ji6ji6 брати в борг.
揭幵 jiekai розкрити що (розкриття).〜序幕 розкрити пролог (прелюдію); початися; відкритися;〜秘密 розкрити таємницю;〜阶 级斗争盖子 розкрити , істину класової боротьби; зірвати покришку класової боротьби;〜亊件的真相 рсхвкрііти істинний зміст події (справи);巴Й公社〜了世界史上 最壮丽的一页 ПаріЬька комуна відкрила найвеличнішу сторінку у світовій історії.
揭露 jielu викрити що (викриття); розкрити що (розкриття);〜反革命分子 викрити контрреволюціонера;〜矛盾 розкрити суперечність; ~ 缺点 розкрити (викрити) недоліки;〜问题的本质 розкрііти сутність питання;敌人的阴谋诡被彻底〜了 цілкбм викриті (зірвані) задуми і змови ворогів.
揭释 ji€mu 1)(仪式）відкриття (відкрити що) 纪念碑〜典礼 урочистість з нагоди відкриття пам’ятника. 2)(大却:件的开始）початися (початок).
揭破jigp6 —揭露.
jieqian брати в борг; позичати.
揭不 jieshi 1)(公布）опублікувати що
(опублікування); оголосити що
(оголошення). 2)(使看至丨J) розкрити що (розкриття);〜人物的特征 рскжрКти характерні риси героїв;〜客观事物的本质和 规作 розкривати сутність і закономірність об'єктивних речей і явищ.
揭示牌 jieshipai дошка оголошень.
揭挑 ji§ti5o чіплятися; докоряти.
揭项 jiexiang позичена (взята у борг) сума.
揭晓 jiexiao опублікувати що (опублікування); оголосити що (оголошення).录取名单已经〜 список прийнятих уже опублікований;比赛 结果己经〜результати змагання вже оголошені.
接jii
接 jie 1) щеплення (рослина); 2) слива; 3) прищеплювати, робити щеплення (рослині).
接卢 jielu дика слива.
接措 ji6xi колодки; кайдани.
嗟ji6另见jug. ^
嗟悼 jigdao побиватися, уболівати.
嗟乎 ji6hii на жаль!
嗟悔 jiehuT каятися (каяття); шкодувати (жаль); рвати (дерти) на собі волосся.
嗟喑 jiSji色 зітхати; стогнати; зітхання; стогін.
嗟来之食 ji6 lai zhi shi [образливі] подачки.不 G〜відмбвитися від подачок.
嗟伤 jieshang страждати, побиватися, jietan [тяжко] зітхати.
嗟讶 jieya дивуватися, бути враженим.
嗟赞 jiaz^n захоплюватися; вихваляти.
階抻.
階 jiS <象声> 1) щебет птахів; щебетати; 2) гармонічний, приємний, ніжний {про звук); 3) швидкий, рвучкий (про вітер).
11 	皆巴 ji6ba 1) заїкатися; затинатися. 2) заїка.
階階 jiejie 1) гармонійний, приємний, м，який， ніжний {про звук)\ 2) щебетати співати (про птахів).
街抑.
街 jig вулиця.大〜проспект;〜上很冷 на вулиці дуже хблодно;上〜买东西 піти (вийти) [на вулицю] за покупками.
街道ji6dao 1) ~►街.城市的主要〜головні вулиці міста;保持〜清洁 підтримувати чистоту на вулицях. 2)(街道地区）квартал; квартальна ділянка міста; вуличний.〜办事 处 контора квартального (вуличного), комітету; контора квартальної ділянки;〜力口 工厂 обробна майстерня, підвідомча квартальному (вуличному) комітету;〜月艮务 站 вуличний пункт побутового обслуговування; 〜工作 діяльність (роббта) вуличного комітету;做〜工作 працювати у вуличному комітеті.
ШІТ jiedeng вуличний ліхтар.
街坊 jie-fang〈口〉сусіда; сусідка; сусідство збірн.
街坊区 jiefSngqii квартал.
Ш Д jL jiekour перехрестя (початок) вулиці.
街全 jiel5i < 军 > барикада.筑〜будувйти барикади; барикадувати що.
街金战 ji6l6izhan барикадний бій.
завжди велике пожвавлення. 2)(附近街巷）у вулицях.〜都知道他 у місті всі
街路 ji6l£i вулиця; шлях.
街门ji6m6n (院子临街的门）комора;(临街的洞 П) вуличні двері; двері, що виходять на вулицю.
往І面 jiemian у місті; на ринку.
街面儿上 jigmi^nrshang〈口〉（市面上）у місті; на вулицях.〜总是很热闹 на вулицях (у місті) авжди
І1СТІ； і
знають його.
街市 jieshi торговий район.
街谈巷议 jie tan xiang yi вуличні (міські) розмови; [усякі, усілякі] розмови; [усякі, усякого роду] пересуди.
街头 ji6t6u (街 口儿）початок вулиці;(街上）на вулицях;(街的尽头）кінець вулиці.十字〜 перехрестя [двох вулиць];流落〜зал“ш“тися під відкритим небом (без даху); ходити із торбою (по світі).
街头居Ij jietouju вуличні вистави.
街头诗 ji过6ushT агітаційні вірші (частівки).
街头巷尾 jie tou xiang w6i на усіх вулицях і перехрестях; усюди на вулицях.
街心 jiexln середина вулиці.〜花园 бульвар; сквер.
Ш佾另见кйі.
措 ji6 <植> фісташка китайська.
赠 jie.
Щ jie <动> один із різновидів великої співочої цикади.
Pji匕
Р jie —> тї (колінце бамбука).
? jie.
^ ^ jiejue <动> лялечка комара,
jieli стояти самотньо; бути на самоті, jieran <书> самотньо; сиротливо.
子然一身 ji芑гйп уі shen один як перст; жити самотньо розм.; жити на самоті (сиротливо); один-єдиний; один-одним.
不身 ji泛shen самбтній, сиротливий, всіма покинутий.
孑遗 ji6yi〈书〉ті, що залишилися серед живих [після бідування].
І干 jie.
ІТ" jie докоряти; викривати (недоліки).
і干发 ji拖 викривати, розкривати.
і干直 ji谷zhi зайва прямота, нетерпимість.
节jie另见jie.
节 ji6 1)(连机部分)коліно; суглоб.竹〜колінце бамбука;指〜суглоб пальця. 2)(章节） підрозділ; параграф.章程的第二条第一〜 перший параграф другої статті статуту;这书 第一章里有四〜у першому розділі книги 4 підрозділи; перший розділ книги має 4 підрозділи. 3)〈量问>:两〜火车 два вагони;- 三〜课 три уроки; 一〜导管 одне коліно трубопроводу. 4)—节日.国庆〜національне свято;国际儿童〜Міжнарбдний день захисту дітей;过〜святкувати що; свято; провести свято. 5)(贞操）цнотливість. 6) —»• 节操.7) 节省；节制2).〜煤заощаджувати
(ощадливо витрачати) вугілля. 8) <解> вузол.


395
神经〜нервбвий вузол. 9) <海> в^зол.这只船 的航速是三十〜швидкість цього судна — ЗО вузлів.'
节哀 jie'ai не занадто сумувати.务望〜щиро просимо Вас (бажаємо Вам) не занадто сумувати.
节本 jicb2n скорочений варіант; скорочене видання.发4亍——个〜віддати книгу з деякими правками (скороченнями); випустити скорочений варіант (скорочене видання).
节操 jidcao〈书〉моральні підвалини; душевна (моральна) чистота.
节调 jiddi厶о ритм і гармонія; ритмічний.
节法 ji6fS етикст і тактовність.
节候 jiSh6u сезон; пора, період.
节检 jieji^n ощадливий (ощадливість);, розважливий (розважливість);用线〜 поводитися з грошима ощадливо;他很〜він бережливий (розважливий); він людина ощадлива (розважлива); він живе з розрахунком (ощадливо).
^ TJ jiejie безупинно; безперервно; один за одним.〜胜利 перемога за перемогою; одержувати одну за одною перемоги 〜退败 [терпіти] поразку за поразкою; поразки одна за одною;生产〜上升 виробництво безупинно зростає;资+主义国家物价〜上涨 у капіталістичних країнах спостерігається безупинне (безперервне) зростання товарних цін.
节距 ji6j£i <电> крок.
节扣儿 ji豸кбиг абзац, уривок (тексту).
节理 ji61T < 地质 > окремість.
节量规 jidlidngguT <技> крокомір.
节令j і豸ling —节气.〜不正стоїть погода не по сезону; погода стоїть ненормальна (анормальна).
节令风 jieling侘ng мусон.
节录 jidlu вибірки мн.; виписка (виписати що); витримка.〜发表 опублікувати у вибірках (у скороченому вигляді, зі скороченнями);这里 发$的是文章的全文，而+是〜тут дається повний текст статті, а не витримки з неї.
节律jidlii ритм; такт розм.心脏跳动的〜ритм биття серця.
节略 ji&iie меморандум.
节略号 jWliiehao три крапки.
节目 jidmCi номер [програми](全部节目） програма;(晚会独立节目）відділення;(居lj 团 上演的节目）репертуар.音乐会〜програма концерту;叔会的金二部分〜Др#е відділення вечора;报告〜конферувйти що; конферанс;演出新〜давати (ставити) нові номери;下一个〜是合唱 наступний номер (програми] 一 хоровий спів;你们表演什么 ~ ? із яким номером (репертуаром) ви виступите?
її jiemudan програма.
节拍 jidpai <音> метр.
节气 jie qi сезон [місячного календаря сільськогосподарського року].犯〜рецидив давньої хвороби або нездужання у всьому тілі, що викликаються зміною сезону за місячним календарем;现在种树〜还不到 тепер ще не [настав] сезон для садіння дерев.
节庆口 jidqmgri свято.
节日 jieri свято; [святковий] день.欢度〜весело провести свято; весело святкувати; веселе свято;〜的盛装святкбвий，убрання;〜的气氣 святкова атмосфера;五月一 U足全世界劳动 人民的"Перше травня" - день трудівників усього світу.
节谷 jiesheng заощаджувати що (економія); берегти що; зберегти що (заощадження).〜 时间 заощаджувати (берегти, зберегти) час; 〜金钱 заощаджувати (берегти, зберегти) гроші;耍〜人力物力 треба піклуватися про економію людських і матеріальних ресурсів; 〜每一文钱 берегти (заощаджувати) кожну котику;生产过程办械作后〜Т来的劳动力 звільнилися робітничі сили при механізації виробництва;从这块呢子里可以〜出一顶 帽子料来 із цього шматка сукна можна ще викроїти матеріал на шапку;他花钱很〜він ощадливо витрачає гроші; він береже гроші; він бережливий у витратах.
节贫制 jieshSngzhi режим економії.
节夕卜生枝 ji6 wai sheng zhl ускладнювати справу (питання); створити (викликати) ускладнення; справа ускладнилася; з'явилося (виникнуло) нове ускладнення; завдавати зайвої турббти (ускладнення).
节下ji—хій (节日期间）під час свята;(接近节日） до свята; під свято.
节衣缩食 jie yl suo shi обмежувати себе в їжі й одязі; заощаджувати в усьому; бути ощадливим і скромним у житті.
节译 jidyi скорочений переклад.
节用 jieyong економно витрачати, економити; скорочувати витрати.
节余jidyii 1)(因节约而剩下）заощадити що.〜 三吨原料 заощадити три тони сировини. 2) (节余的钱或物）зекономлене.
节育 jieyu обмеження дітородіння.〜措施 протизаплідні міри.
节约 ji6yu6 1) —>•节省.〜用粮 заощаджувати зерно (хліб);〜用电 заощаджувати елеюрику; ощадлива витрата електроенергії;〜开支 скоротити витрати; ощадлива витрата; дотримуватися економіки у витратах;厉4亍~ проводити (дотримуватися) суворий режим економії; дотримувати найсувбрішу економію;增产〜运动 рух за збільшення виробництва і дотримання режиму економії; 〜了 很多燃料 домоглися великої економії в паливі;这就可以〜大量的人力物力це дає можливість заощадити масу людських сил і засобів.
节肢动物 jiezhl-dongwu членистоногі.
节制 ji6zhi 1)(管辖）підкорити що чому (підпорядкування).把第三口划归某人〜 підкорити третій полк такому-то. 2)(限伟1】） помірний (помірність); обмежити що (обмеження); стримувати що.〜食欲 зменшити апетит;〜生育 обмеження дітородіння;〜资本 обмеження капіталу;漫 无〜的欲望непомірні бажання;生活上有〜 помірний спбсіб життя;饮食有〜 дотримуватися помірності (бути помірним) у ЇЖІ；酒可以喝，但应有〜ПІ^ТИ не забороняється, але треба знати міру;加以〜 увести що в межі.
节奏jiezou 1)〈音〉ритм.音乐的〜ритм у музиці; музичний ритм. 2)(有规律进程）
ритм; розміреність.舞蹈的〜ритм танцю (у танці);使有〜ритмізація; ритмізувати що;有 〜的动作 розмірені (ритмічні) рухи;有~的车 轮转动声 розмірений стукіт коліс.
节奏学 jiezouxue ритміка.
Еі ..,
Ш Jie.
S jie гірський виступ; ланка гірського ланцюга.
劫 jiS 1) 劫夺.被〜бути пограбованим;〜法 场 викрасти (відвезти) смертника з місця страти;〜富济贫 відняти гроші в багатих і роздати їх бідним і бездомним.
劫 jie (灾难）бідування.浩〜страшне (велике) лихо.
劫案 ji^'an справа про грабіж.
劫持 jidchi 1)(要挟）шантажувати кого; узяти (схопити) кого за горло; наступити кому на горло. 2)(劫走）викрасти що (викрадення). 〜飞机 викрасти літак.
劫盗 jiedao 1) грабувати, грабіж; 2) грабіжник, розбійник.
劫夺 ji^duo чинити розбій; пограбувати що (пограбування); грабувати що (грабіж, грабіжництво).
劫后余生 jie hou yu sheng ті, що залишилися серед живих після великого лиха.
劫牢 jielao напасти на в’язницю з метою визволення в'язнів.
劫掠—>劫夺.〜一空пограбувати що начисто; роздягти кого до останньої нитки; 珍宝被~—空 усі цінності були розкрадені.
劫抢 ji 谷 qiSng грабувати, розбійничати.
劫数 jidshCi < 宗 >[зла] дбля; удар фатуму; приречення долі.〜难逃 невідворотна зла доля (удар долі); не втекти від ударів долі; невідворотна доля.
劫余 jidyii після нещастя (лиха).
劫 ї伏 jieyu напад на візницю з метою звільнити полонених.
劫制 jiezhi погрожувати; примушувати погрозами (силою).
坎ji么
坎 jid —zhi.
T§ji6 另见 ji.
诘旦 jiedan назавтра вранці; на наступний ранок.
诘究 jiejiu ретельно розслідувати, детально допитати.
诘问 ji丢wdn < 书 > наполегливо (завзято) розпитувати що\ допитуватися
诘责 ji泛ze 1) засуджувати, докоряти; дорікати; 2) допитувати, допитуватися.
极ji么
Ш jie пола (сукні); поділ. ш诉.
技 jie—> 劫 (грабувати, привласнювати,
відбирати).
社 jie —>qii.
劫诉. *
jie настійний, твердий.


396
J\\\ jie.
杰出 jidchii неабиякий (незвичайність); видатний.〜人物 видатна (неабияка) людина; 〜的才能 видатний талант; видатна здібність; неабиякі здібності.
杰俊 jiejun талановита людина; герой; талант, талановитий; героїчний.
杰作 jiezuo шедевр; видатний твір; вишукана роббта.最后的〜останній шедевр; лебедина
洁 jie.
洁白 jiebai 1)(白色）білий; бший-білий; білосніжний.〜的雪花 білі-білі сніжинки; 的台布 білосніжна скатертина. 2)(纯洁） чистий (чистота); кристапьний.〜的心灵 кристапьна (кристально чиста) душа.
洁除 jiechu прибирати, підмітати; чистити, вичищати.
ШШ. jieguan мити руки.
洁净 ji6jing чистий (чистота).保持〜 дотримуватися чистоти; утримувати що в чистоті;室内很〜у кімнаті дуже чисто.
Уп 64 jielSng яскравий, ясний, білий; блискучий.
洁癖 jiep! схибитися (схиблений) на чистоті; манія охайності.他有〜він чистюля; він схибився на чистоті; у нього манія охайності.
洁齐 jidqi регулювати; упорядкувати.
Уп 身 ji^shen очищати себе, тримати себе в духовній чистоті.
洁身自好 ji豸 shen zi hao блюсти свою гідність [і честь]; вимогливий (суворий) до себе;(独善 其身)б^ти б тільки самому бездоганним;(怕 招惹是非）[триматися] подалі від неприємностей і клопотів.
洁治 jiezhi < 医 > видалення наддесневого зубного каменю.
拮网.
措据 jieju матеріальні (грошові) труднощі; обмежений (скрутне становище) у грошах. 手头〜труднощі (скрута) у грошах; безгрішшя; туго з грошима;夕卜汇〜валкітні складнощі.
栉抑.
栉 ji6 —zhi. ,
结ji6另见jiS.
结 jie 1)(打结子）зав'язати що (зав'язка).〜鞋 带 зашнурувати черевики; зав'язати шнурки черевиків;〜领带 зав'язати краватку. 2)(编 织)в'язати що (в'язання); плести що (плетиво).〜网 плести мережі;线〜线衫 в'язати джемпер. 3)—> 结子.打〜зав’язати вузол (вузлом);死〜мфтвий вузол;活〜 петля;蝴蝶〜бант [метеликом]; метелик. 4) —结合 1);结成.〜夫妇 одружитися. 5)—> 结朿.没〜没完.без кінця; кінця немає;讲 起话来没〜没完без кінця тараторити.
结案 ji63n закінчити [судову] справу.
结乒Г* jiebai побрататися (побратимство);
названий.〜兄弟 побратим; названий брат; ~ 姊妹 названа сестра;〜为姊妹 ст^ти названими сестрами; дати клятву одна одній бути сестрами.
结瘢 ji6b5n зарубцюватися (зарубцювання), jieban у компанії з ким; компанією; разом із ким; скласти кому компанію.和一个同乡〜 还乡 Ьсати на Батьківщину в компанії (разом) з одним земляком;有他和我〜він мені складе компанію.
结冰 jieblng змерзнути (замерзання);
обледеніти (зледеніння).河水〜了 ріка замерзла (стала, покрилася льодом);窗户上 结了一层薄冰 на вікнах намерз тонкий лід; вікна покрилися тонким шаром льоду;树枝 上结着冰 гілки дерев позамерзали.
结彩 jiecai прикрасити (прикрасити;
декорувати) що шовковими полотнищами (кольорами, прапорами).街上到处悬灯〜усі вулиці прикрасилися кольоровими ліхтарями і шовковими полотнищами; усі вулиці прикрашені прапорами і ілюміновані.
结肠 ji6chdng <解> кіішка.
敗 jiecheng об'єднатися (об'єднання); утворитися (утворення).〜固体 утворилося тверде тіло;〜统一战线 об'єднатися й утворити єдиний фронт; об'єднатися в єдиний фронт;〜同盟 вступити в блок (у союз) із чим;〜战斗友谊 викувати бойову дружбу; скріпити між собою бойову дружбу; склалася бойова дружба.
结仇ji6ch6u 结怨.
结存 jiSciin сальдо невідм” спец.; залишок.〜款 项 сальдо; залишок; залишкова сума;货物〜 залишок товарів; товарний залишок;本月〜 二百元 сальдо (залишок) на цей місяць — двісті юанів.
结党营私 ji6 dSng ying si збити фракцію для здійснення темних ідей; збити темну зграю для непорядних цілей.
结缔组织 jiddi-ziizhT <解> сполучна тканина.
结冻 jied6ng покриватися льодом.
jiegou конструкція; структура; будівля; побудова; композиція.桥梁的〜конструкція моста; 土壤的〜сурукт^ра грунту;人体的〜 будова тіла [людини];小说的〜композиція роману;句子的〜побудбва фрази语言的〜 структура мови;社会和政治的〜суспільний і політичний устрій; суспільний і
політичний пристрій;字土 会经济〜устрій суспільного господарства; 组 织 〜 організаційна структура;钢筋混凝土 ~ залізобетонна конструкція;〜复杂的机器 машина складної конструкції;建筑物〜上的 缺点 конструктивні недоліки спорудження; 木才料的〜性 Иь конструктивні властивості матеріалу.
结构式 jiegoushi 〈化〉формула будівлі; структурна формула.
结构主义 jiegouzhiiyi <艺> конструктивізм, структуралізм.
结果 jiegu6 1)(结果实）приносити плоди; плодоносити (плодоносіння).开花〜цвісти і плодоносити. 2)(结局）результат; підсумок; плід;(后果）наслідок.谈判的〜підсумки переговорів;多年劳动的〜плід (результат, підсумок) довголітньої праці;〜不坏[у результаті, у підсумку] вийшло непогано;这 不会有好〜із цього нічого гарного не вийде; від цього добра не буде; це до добра не доведе;我担心这不会有什么〜поббююся
(боюся), що це ні до чого не приведе;这是疏 忽大意的〜це було наслідком недбалості;试 验得到了良好的〜дбсвід дав позитивний (гарний) результат;毫无〜нем^є ніякого результату; нічого не утворилося;不会有〜的 ніякого результату не буде (і не можна очікувати); нічого не утвориться;损人利己 的人，都不会有好〜усякий，хто прагне поживитися за чужий рахунок, скінчить погано. 3)(归根到底）у кінцевому результаті; в остаточному підсумку (рахунку); врешті-решт.〜反正一样 зрештою все одно; в остаточному підсумку (рахунку) те саме; у кінцевому результаті виходить все одно;〜他 还是让步了 він усе ж у кінцевому рахунку (зрештою) поступився.
结果 jiegu6 (杀死）кінчати кого розм.; убити кого.
结好 ji谷hSo потоваришувати, зав'язати дружбу.
结合 ji6h6 1)(密切联系）сполучай що (сполучення); з'єднати що (з’єднання).与工 农兵相〜зліітися (з'єднатися) із робітниками, селянами і солдатами; бути в тісному єднанні з робітниками, селянами та солдатами;〜当地情况 відповідно до місцевих умов; з урахуванням місцевих умов;把设计沾具成条件〜起来пов’язати проект з конкретними умовами;把马克思列 宁主义的普遍真理同我国的具体实际〜起来 поєднати (з'єднати) загальну істину марксизму-ленінізму з конкретною дійсністю в нашій країні;劳逸〜єднання праці з відпочинком;城乡〜змичка між містом і селом; змичка міста із селом. 2)(结为夫妻） вступити в шлюб.
结合国 jieh6gu6 унія; федеративна держава;
сполучені штати.
结合膜<解> —结膜•
结合眘巨 ji合heneng〈理〉енергія зв'язку.
结核 ji6h6 1) <医> туберкульб3 (туберкульозний). 肺〜туберкульоз легень; легеневий туберкульоз;肠 ~ кишкбвий туберкульоз; туберкульоз кишечника;〜杆菌[туберкульозна] паличка (бацила). 2) < 地质 > конкреція.
结核病—结核1). 结核菌素 ji6h6jUnsCi <药> туберкулін.
结喉 ji6h6u <解> адамове яблуко; кадик.
结婚 jiehun одружитися; укласти шлюб; з'єднатися шлюбом;(娶妻）женитися (одруження);(出嫁）вийти (піти) заміж; заміжжя;(在教堂里结婚）вінчйтися (вінчальний);(婚礼）весілля (весільний).〜证 书 свідоцтво про одруження; свідчення про шлюб;〜登记 зареєструвати шлюб [у суді]; реєструватися в загсі (у відділі записів актів громадянського стану);〜年龄 шлюбний вік; 〜礼品 весільні подарунки;〜仪式 весільний (вінчальний) обряд;自由〜вільний шлюб;结 了婚的人 одружена [людина]; замужня [жінка];他们哪—天〜？ коли в них весілля? 他还未〜він іще не одружився (неодружений);她己〜一年了 уже рік, як вона заміжня (вийшла заміж);他们己〜三年 7 уже три роки, як вони одружилися; вони одружені вже три роки.
结伙结伴.


397
结集jiSj丨（编成集子）скласти збірник.
结集 jieji (调动聚集）(зосередження); концентрувати що (концентрація, концентрування) 〜兵力 зосередити (концентрувати) збройні сили (війська).
结交 ji句Шо <冶> зав'язати дружбу (знайомство) із ким.
jiejiao <М-> коксування (коксуватися).
结节 jiejie бугор (горб); горбок; туберкул.坐骨 〜сідничний бугор.
结品 jiajing 1)(析出晶体）кристалізація (кристалізуватися); кристалоутворення. 2) (晶体）кристал.〜光学 кристало-оптика;〜断 面 кристалічний злам;〜结构 < 质 > кристалічна структура. 3) (成果）плід; продукт; результат;(精华）квінтесенція книжк.劳动的〜плід (продукт) праці;知识 的〜квінтесенція знань;友谊的〜плід (результат) дружби;古代民歌的〜 квінтесенція древніх народних пісень.
结晶娃 ji句TngguT〈化> кристалічний кремній.
结晶化 jiejlnghua кристалізуватися; кристалі-зація.
结晶水 jiejlngshuT <化> кристалізована вода.
结晶体 jiejlngtT кристал; кристалічне (кристальне) тіло; кристалоїд.
结晶学 jiejlngxue кристалографія кристалологія.
结晶岩 ji句Tngyan <地质> кристалічні породи.
结局 jieju вихід; фінал; кінець; заключний акт (акорд); розв’язка.战争的〜кінець (заключний акт, фінал) війни;小说的〜 розв'язка (епілог, фінал) роману;悲居Ij 的〜 заключний акт трагедії;可耻的〜ганебний кінець (фінал);希望有一个好的〜 сподіватися на благополучний вихід;〜如何， 难以预测 важко вгадати, який буде кінець (чим усе це скінчиться).
Р jiekou зімкнути вуста; мовчати.
结 了 ji豸Ііао закінчувати, завершувати;
скінчено!
结论 jielun висновок.正确的〜правильний висновок;下〜зробити висновок; вивести висновок;得出〜прих6д“ти до висновку;从 这里可以得出~ звідси (із цього) випливає, що...;不要轻率地作〜не варто робити передчасні висновки;历史是会给他们做〜的 історія винесе їм вирок.
结脉 ji豸тйі〈医〉повільний із перебоями пульс; повільний і нерівномірний пульс.
^oSSjiemeng укласти союз.
结膜 jiemo < 解 > кон'юктива; сполучна оболонка ока.眼球〜кон’юктива (єднальна оболонка) очного яблука.
结股炎 jiemoyan〈医〉кон’юктивіт спец/, запалення сполучної оболонки ока.
Ж jiemo кінець, закінчення, фінал.
结亲jieqln 1) <口> —结婚.2)(结成亲戚） поріднитися.
结清 jieqlng зробити повний розрахунок.押款 到期〜ліквідувати заборгованість вчасно.
结球甘蓝 ji<iqiii-g5nMn <植> капуста кочанна.
结社 jieshe створити товариство (союз, організацію).
结石 jieshi <医> кймінь ч.
结石jieshibing <医> кам'яна хвороба.
结і只 ji6shi завести (зав'язати) знайомство.
结朿 jieshu скінчити ufo; закінчити що (закінчення); завершити що (завершення); укласти що, чим (висновок).〜工作 скінчити (закінчити) роббту;〜辩论 припинити (закрити, закінчити) суперечки;〜姐民统治 покінчити з колоніальним пануванням;春播 〜以后 після закінчення (після завершення) весняної сівби; ПІСЛЯ того, як скінчиться (закінчиться) весняна сівба;以热烈的祝贺〜 了演说 закінчити промову гарячими поздоровленнями;会议〜得很晚 засідання закінчилося дуже пізно;工程〜了 будівництво завершилося (закінчено).
结束语 jidshiiyti заключне слово; висновок.
结霜 jieshuang випав іній; вкриватися інеєм. 结素Ji6s6结核菌素.
结算 jidsuan <会> розрахунок; закрити рахунок. 〜程序 порядок розрахунку;〜余额 сальдо розрахунків;〜明细表 розрахункова відомість (специфікація); 〜凭证 розрахунковий документ;〜平衡表 розрахунковий баланс;胃终〜остаточний розрахунок;现金〜готівкбво-грошові розрахунки; 非现金〜безготівковий розрахунок 夕卜币〜розрахунки в інвалюті;〜当天的帐 займатися підрахунком денного виторгу.
结算簿 ji泛su^nbCi <会> розрахункова книжка.
结算单 jidsu^nd^n акт-розрахунок.
结穗 ji6sui колоситися (колосіння).
结尾 jiew^i завершальний період; закінчення; кінцівка; розв'язка.〜工程 завершальний період будівництва;〜阶段 завершальний етап; завершальна стадія;小说的 ~ закінчення (кінцівка, розв’язка) роману.
结穴ji<§ 1)(写全文最后的若干句）написати заключні слова (кінцівку, розв’язку). 2)(全 文最后若干句）заключні слова; кінцівка; розв’язка.
结业 ji6ye закінчити навчання; закінчити курс. 结乂 jidyi —>结拜.
结余ji6yii —结存.本月〜залишок за цей місяць; залишок на наступний місяць;每月 有〜щомісяця бувають залишки.
结语 ji6yfi заключне слово; висновок; епілог.
结缘 jieyuan зв’язйтися з чим; захоплюватися чим (захоплення); полюбити що.他从小就 和百乐结了缘 з дитинства уже він зв'язав себе з музикою; із дитинства уже він полюбив музику (став захоплюватися музикою).
结怨 jieyuan нажити [собі] вброга в кому.
结约 jieyue укласти дбговір.
结扎 ji6za〈医〉лігатура; накласти лігатуру.
结帐 ji6zh&g (结算帐目）підрахунок; підвести рахунок;(清算）зробити [грошові] розрахунки з ким; підведення балансу.年终〜 підведення річного балансу.
^дІЕ jiezheng остаточно вирішити.
结转 jiezhuSri <会> перенос; зробити перенос. ~ Т 邦j перенесення на наступний звітний період;上期〜перенесення із попереднього звітного періоду.
结子 jie-zi вузол 打〜зав’язати вузол (вузлом);
解〜розв’язйти вузол;〜打得太紧в^юл зав’язаний занадто туго;这团毛线上有许多 〜Mdca вузликів на цих вовняних нитках.
tp jie 另见 jii.
jiegao [криничний] журавель.
t占梗 jiegeng <枪，药> платикодон крупно- цвітний; валеноергія крупноцвітна.
枯梗科 jiSgSngk6 <植> дзвіночні.
to ^jiejie висбкий, глибокий.
梁ji么
梁鸾不驯 jie'ao bu xun перекірливий (норовливість).
jiee лютий, дикий, нелюдський.
架梁 ji句.ю густий, квітучий; сильний, міцний.
架心 ji^xTn впертість.
捷j记
Ш jie швидкий, стрімкий; спритний.
桔批
結 jie підняти полу сукні; поклйсти до поли.
拾 ji6.
拾 jie косий комір (на парадному одязі).
Ш jie.
^ jie —► zSn.
•Hr
%jie.
Ш jie здобути перемогу.连战连〜здобувйти перемогу за перемогою;我军大〜наші війська здобули повну перемогу.
捷报 jiebao звістка про перемогу (про успіхи); переможна звістка (реляція).〜飞传 звістка про перемогу (про успіхи) рознеслася з блискавичною швидкістю (як на крилах);〜 频传 безупинно надходили (йшли) звістки про перемогу (про успіхи).
捷纲 jiegang чіткі обриси; чітко окреслений.
捷径 jiejing найкоротший шлях.开辟—条〜 прокласти найкоротший шлях (легший шлях);走〜іти по лінії (шляхом) найменшого опору.
捷克人 Jiekeren чех (чеський); чешка, jiekeyii чеська мова.
捷 口 ji6k6u гбстрий язик; красномовство; дотепний, красномовний.
捷快 jiekuai моторний, спритний.
Ш 巧 jieqiSo спритний, винахідливий; спритність, гнучкість.
捷武 jiewii спритний, майстерний, винахідливий.
捷足先登 jie zu xian deng забігти вперед; прибігти першим; випередити що (випередження); залишити за собою (позаду) що; обскакати усіх.
П#Г
№ jie.
随毛 ji6mdo вія.
隨状肌 jiSzhuangjT <解> повіка (циліарний) м’яз.
庇状体 jiezhuangtl〈解〉повіка (циліарне) тіло.
偈ji6另见
^ jie стрімкий, буйний, шалений, мужній;
войовничий.
侣偶 jiejie шалений, пристрасний; сміливий;


398
воиовничии. jie 另见 кб.
jieze осушений ґрунт (колишньої водойми, болота).
颜 jid. '
цЙ jie -> jia; xie.
蛣坷.
蛣蝶 jidqiSng <动> гнойоврій жук.
嶋ji么
竭 ji6 — he.
呆 Jie.
^ jie перемичка, стовпчик.
揭
IS jie 1) дощечка; знак, ярлик; 2) накладати бирку; помічати, позначати.
jii
竭诚 jiecheng від усієї душі; щире бажання; із усією щирістю.〜帮助 від усієї душі (із усією щирістю) допомагати чому; щире бажання допомогти чому.
竭尽 jiejin <书> віддати усе, що є; вичерпати що.〜全力 прикласти всі зусилля; віддати (напружити) усі сили; усіма силами;〜一切 可能 вичерпати всі можливості; з усіх сил.
竭厥 jiejue <书> повністю занепасти; дійти до повного виснаження.〜状态 стан повного занепаду (виснаження); виснажений стан;经 济〜еконбміка повністю занепала; економічна криза та занепад.
竭力 jieli усіма силами; щосили; із усієї сили; що є (було) сил (сил); докласти всіх зусиль; напружити всі сили〜支持 підтримувати що всіма силами;〜反对 люто ополчитися проти чого.,〜回避 всіляко уникати чого;〜挣扎 запекло відбиватися;〜扩大 всіляко розширювати що;〜设法 вжити всіх належних заходів;〜效劳 прагнути [щосили] допомогти; лізти зі шкіри [геть], щоб допомогти;〜而为 зробити все можливе; зробити все, що тільки можливо.
竭泽而渔 jie ze ег yu ловити рибу, випустивши всю воду зі ставка; різати курку, що нес^ золоті яйця; не залишати нічбго для майбутнього (на майбутнє); не думати про майбутнє; жити тільки сьогоднішнім днем, jiezhong від щирого серця.
截j记.
截jie 1)—截断1).把木头〜成两段розрізйти дерево навпіл. 2)〈量词> відрізок; шматок. 一〜绳子 відрізок (шматбк) мотузки; 一〜木头 відрізок (шматбк) дерева;—〜铅笔 недогризок олівця.
截长补短 jie chang bu duan переймати один від одного все позитивне; доповнювати один одного.
截除术 ji6chiish(i <医> ектомія. 截短术 jidduanshCi <医> ампутйція.
截断 jidck^n 1)(切断）перерЬйти що (переріз, перерізування); розрізати що (розріз); перетнути що (перетинання).〜钢板 розрізати сталеву плиту;〜钢管 перерізати сталеву трубу;〜锁链 розімкнути ланцюг. 2)
(РД ^ ) перетнути що (перетинання); перерізати що (переріз); розрізати що (розріз).〜对方的话 перервати співрозмовника;〜交通线 перерізати (перехопити) комунікації;〜敌人的退路 перетнути (перерізати) ворогу шлях відступу.
获 jiehuo перехопити що (перехоплення прост.).〜佶报 перехопити інформацію;〜敌 人的辎重 захопити (перехопити) обоз ворога;〜逃犯 затримати (перехопити) швидкого злочинця.
截击 jieji перехопити що (перехоплення прост.).〜火箭〈军> ракета-перехоплювач ж.\ 〜敌机 перехопити літак противника;敌 军的增援部队 перехопити підкріплення противника.
截击机 ji别ї < 军 > перехбплювач; винищувач-перехоплювач.
截距 ji6jCi〈数> відрізок.
截流 jieliu < 水 > перекриття [русла] ріки; перекрити воду.〜工程 споруда для перекриття ріки.
截流现 jieliuba загорбджувальна дамба.
截煤机 jiSmdiji1〈矿> врубова машина.
截门 ji6men〈机〉запірний вентиль.
截面 jiemian <测> перетин.横〜поперечний перетин.
截破』іф6 розрізати, розрубити.
截取 jieqii вихопити що; відібрати що.从文章 中〜——段 вихопити якусь частину зі статті; узяти щось у відриві від усієї статті.
Ші: jiequ відрізати; відрізання.
截然 ji6rdn <书> рЬко.〜不同 ріізко (докорінно) відрізнятися (розмежовуватися, розходитися); 明个〜不同的阶鮮 два, різко розмежованих (відмінних один від одного) етапи;把这两个问题〜分开сувбро розмежувати ці два питання;站在〜相反的立场 上 зайняти діаметрально протилежну позицію.
截摊 jietan <医> параплегія.
截听 jidtTng < 无线 > перехоплення.〜电话 перехоплення телефонної розмбви. 截听器 ji 甜ngqi < 无线 > перехбплювач.
截肢 jiezhi <医> ампутація [кінцівок або їхніх частин].
截肢术 jiSzhTshCi〈医〉ампутація кінцівки. it jiezhi припинитися (припинення).登ій〜 термін реєстрації минув; подальша реєстрація припинена;预订杂志于Н—月底 〜передплата на журнал тільки до кінця листопада.
截至 jiezhi аж до чого; по що.〜今曰 аж до сьогбдні дня; по сьогоднішній день; ~十日止 по десяте число включно.
截住 jiezhu перехопити що (перехоплення); затримати що (затримка); зупинити кого (зупинка); перепинити що (перешкода).
截子 jidzi частина, відрізок, обрубок.
碼ji&
碼 jie стела.墓〜ст^іа на могилі.
码確 ji6dd лкітий.,
樑^
傑 jie сідало.
Ш…
Ш Jie.
^ jie —> sha.
結ji么
会吉 ji6 беззубка (молюск).
竭诉.
揭鸡 ji 句了 каплун.
揭羊 jidyang виплеканий пан.
姐 ji6.
Ш jie —і- ШШ. 二〜друга зі старших сестер.
姐夫 jig.fli чоловік старшої сестри; зять ч.
ШШ jie-jie старша сестра.
姐俩 ji61ia старша і молодша сестри; сестриці.
姐妹 jigmSi сестри мн.〜俩 обидві сестри;叔伯 〜двоюрідні сестри;亲〜рідні сестри.
解ji6另见ji、
解 jiS 1)(打开）розв’язати що (розв'язка); розстебнути що.〜扣口 розстебнути (відстебнути) гудзик;〜衣И艮 розстебнутися; розстебнем [на собі] одяг;〜行李 розпакувати (розв’язати) багаж;〜鞋带 розшнурувати (розв'язати) черевики;把绳子 〜下来 відв’язйти мотузку. 2)—> 解除.〜愁 розсіяти смуток (горе);〜饥 затамувати голод; заморити черв'ячка. 3) 解释.详〜 докладне пояснення; fA 〜особливе (своєрідне) тлумачення;另有一〜м^ти ще інше значення (інший зміст). 4) (了解） зрозуміти що.通俗易〜загальнодоступний; популярний і доступний [для розуміння];令 人不〜вйжко (не можна) зрозуміти що; незрозуміле рішення. 5) <数> рішення.
解不透 jiebutou незрозуміло, неможливо зрозуміти.
Ш Ш jiechan пригощатися ласощами; поласувати чим.
解嘲 jiechao щоб уникнути глузувань; врятувати себе від глузувань;聊以〜 викрутитися (виплутатися, вийти) зі смішного становища, [як-небудь] виїфути- тися зі смішного полбження; щоб уникнути глузувань; тільки б врятувати себе від глузувань.
解除 jiechu усунути що (усунення); зняти що (зняття).〜& усунути (зняти) кого [з роббти, з посади]; відсторонити (звільнити) кого від виконання обов'язків (від посади, від роббти);〜敌人的武装 роибрбїти (обеззброїти) противника;我们不能在政治 上〜武装 ми не повинні політично роззброюватися;〜空袭瞥报[дати] відбій повітряній тривозі;〜——切顾虑 розсіяти (усунути) всі побоювання;〜精神上的负担 позбути кого від обтяжливого йому морального тягаря 为了 〜他的痛苦 щоб позбавити його від страждань (від горя); ~禁 运 зняти ембарго; ~ 封锁 зняти блокаду; розблокувати;〜婚约 розірвати шлюб.
解错 jiScuo неправильно пояснити; неправильно розв’язати (задачу).
解答 jieda відповідати на що (відповідь); роз'яснювати що (роз’яснення).〜问题 відповідати на питання; давати роз'яснення на поставлені питання.


399
解冻 jiedong 1)(冰雪融化）танення льоду і снігу; танути (танення;) розмерзтися.〜的± 土也 відтапі поля; відталий ґрунт;天气和，
开始〜了 потеплішало, і почалося танення льоду і снігу;夕卜面〜了 на вулиці тане;地面 已经〜了 земля вже розмерзлася;江河都〜了 ріки розкрилися; розкриття рік;至!] 了〜的天 气 настала відлига. 2)(资金解冻）звільнити заморожені капітали.
jiedu розшифрувати, дешифрування.
解毐jiSdu (中和有害物质）знешк6дити (послабити, припинити) дію отрути; протиотрутний. 2) <Ш> дезінтоксикація; детоксикація; антитоксичний.
解 Щ 剂 jieduji 叩отиотр^га; протиотрз^гний засіб; антидот; антитоксин.
解饿 jie'e затамувати голод; заморити черв'ячка.
解乏 jigfd відпочити від утоми,坐一坐解解乏 посидіти, щоб пройшла втома;这样最〜так утому як рукою зніме.
解放 jiefang звільнити що (звільнення); розкріпачити що (розкріпачення); емансипувати що (емансипація) книжк.〜生产力 розкріпачити продуктивні сили; 〜思、想 звільнитися від всіляких забобонів; розкріпачити свій розум [від усього того, що зв’язує своббду думки]; звільнити ідеологію від того, що сковує її шлях;人类的〜 звільнення людства; ”个性〜” "емансипація (розкріпачення) особистості";〜战争 визвольна війна; 民族〜运动
національно-визвольний рух;民族〜战线 фронт національного визволення; національний фронт визволення;〜前 до визволення; 翻身得〜одфжати розкріпачення; звільнитися і стати хазяїном своєї долі;群众 自己〜自己самозвільнення мас;把祖国领土 从敌人手中〜出来звільнити від ворога рідну землю;社会主义制度〜了 Й І соціалістичний лад розкріпачив жінок;无产 阶级不但要〜І己，而马要〜全人类 пролетаріат повинен звільнити не тільки самого себе, але і все людство.
解放军 ji猫ngjiin 1)(指军队） народно-визвольна армія; НВА.中国人民〜 Народно-визвольна армія Китаю; НВАК. 2) (指战士) боєць народно-визвольної армії.
解放区 jieftngqii звільнений район.
解放者 ji 砲 ngzhg визволитель.
解雇 jiggii розрахувати кого; звільнити кого (звільнення).他被〜了 йогб розрахували; його звільнили (одержав розрахунок).
解和 jiShe помирати; покінчити (справу) мирно.
解恨 jigh色п погасити спрагу помсти (ненависть, що клекоче).剐了这些坏蛋也不〜! порубати на шматки цих гадів, і то мало!
解甲归田 jig jia guT tian піти з армії і повернутися в рідні краї; піти у відставку та займатися землеробством.
解讲 jiajiang розтлумачити, роз'яснити.
解禁 ji6jin зняти заборону (заборона); скасувати обмеження.
解救 ji6jiu позбути що від чого (рятування); спасти ufo (порятунок).
解决 ji6ju6 1)(处理问题）віірішити що (рішення); дозволити що (дозвіл); врегулю¬
вати що (врегулювання).〜问题 вирішити (дозволити) питання;〜困难 подолати (перебороти) труднощі;〜矛盾 вирішити протиріччя; 〜战斗завершити бій;〜国际纠纷 урегулювати міжнародні розбіжності;〜思想 问题 вирішити ідеологічні питання;通过谈 少-lj〜вирішити [питання] шляхом переговорів; 武力〜вирішити [питання] збройною силою; 政治〜політіічне врегулювання;没有〜不了 的问题 немйє нерозв’язних питань;问题没〜 питання залишилося невирішеним (відкритим); питання ще не вирішене 这不 是〜办法 це не рішення (не вихід). 2)(消灭） знищити що (знищення); винищити що (винищування); ліквідувати що (ліквідація).
解开 ji6k§i 解 1).〜绳子 рсхзв’яМти (розплутати) мотузку;〜包裹 розгорнути (розв'язати) пакет;〜绷带 зняти (розв’язати, розмотати) бинт;心里的挖疼全〜了 пішліі всі болючі сумніви.
解渴 jiekS вгамувати спрагу.
解铃还须系铃人 ji6 ling hai xu xi ling геп "хто дзвіночки на шию тигру прив’язав, тому їх і розв'язувати"; сам заварив кашу, сам і розсьорбуй; хто наробив - тому цим і займатися; сам накоїв справ — сам і виплутуйся.
解码 jiem^ розшифрувати.
解闷 ji6men розважитися (розвага); розсіятися (розсіювання); прогнати (розсіяти) нудьгу.
解明 jigming пролити світло на...; пояснити, роз*яснити.
解木 jigmCi обробляти лісоматеріал.
解聘 jiSpin звільнити з посади кого.
解剖 ji^pou розітнути що (розтин); анатомувати що (анатомування).〜尸体 розітнути (анатомувати) труп.
解剖刀 jiSpoudao скальпель ч.
解咅 lj 麻雀 jiSpou maque розтинати й аналізувати "горобців" ретельний аналіз конкретного становища в типовій організації й узагальнення досвіду, що має загальне значення.
解咅1J 室 jiepoushi анатомічний театр; анатомичка прост.
解剖术 jiSp6ushCi〈医〉розсічення; диссекція.
解剖学jiSp6uxu6 <医> анатбмія.植物〜 анатомія рослин;人体〜анатбмія людини;部 位〜регіонйрна анатбмія.
解剖学家 jiSp6uxu6ji§ анатом.
解气 jieqi вилити [свою] злість на кому-чому; зірвати [свою] злість (зло) на кому-чому; вилити гнів на кого; зірвати серце на кому-чому.
解劝 jigquan умовляти кого, (умовляння); просити кого (умовляння книжк.).
解热 jiere знизити жар.
解热剂 jiSrSji < 药 > антипирйтик спец.\ жарознижуючий засіб.
解人 jiSren розумна людина.
解散jigsAn 1)(散开)розійтгіся，游行队伍已经〜 了 демонстранти вже розійшлася. 2)(取消） розпустити що (розпуск); розформувати що (розформування);(封闭）закрити що (закриття);(解体）розпйстися.〜国会 розпустити парламент 〜组会只 закрити організацію;委员会〜了 комісія була
розпущена (розформована);这一组织自然而 然地〜了 ця організація сама собою розпалася.
解释 ji6shi пояснити що (пояснення);(阐明） роз'яснити що (роз’яснення);(注释) тлумачити що (тлумачення);(阐释） інтепретувати що (інтепретація) книжк.; витлумачити що (тлумачення)〜法作 тлумачення (інтепретація) закону;〜古 К 文 献 інтепретація тексту древніх літературних пам’яток;〜词义 пояснити значення слова;这个词的正确〜правильне тлумачення цього слова;不能〜的现象 непояснене явище;把党的政策向群众〜清楚 роз'яснити масам політику партії:作〜工作 проводити роз’яснювальну роботу;〜误会 порозумітися;既有误会就要〜清楚ЯКЩ(^ є непорозуміння, так необхідно з'ясувати, у чому воно полягає;他把我的话〜错了 він неправильно витлумачив мої слова;不可仅 从字面 # 〜не мбжна тлумачити тільки буквально;他的动机很难~ важко пояснити, чим він керується;对这件事他有自己的〜 він пояснює це якось по-своєму; щодо цього питання в нього є своє особливе розуміння.
解手 ji6shou піти помити руки; справити природну потребу; оправитися розм.; прирбдні випорбжнення прост. ~的地方在 哪儿？ де можна руки помити?我要〜мені потрібно піти помити руки; мені треба вийти [на хвилиночку].
解绶 jiSshdu піти у відставку. 解说ji6shu6 —►解释.
解说词 jiSshu6ci <影> дикторський текст, закадровий дикторський текст.
解搜 jiSs6u помочитися.
解题 jiSti роз*яснити т^му; анотація.
解体 jieti розпастися (рбзпад); розкластися (розкладання).殖民体系的〜рбзпад колоніальної системи;组织〜 < 生物 > гістоліз.
解脱 jiStu6 1) <宗> спастіісь; порятунок душі.
2)(摆脱）позбутися від чого (рятування); спастись від чого (порятунок); знайти вихід із чого.资本主义制度本身带来的经济危机 是无法〜的 капіталізм не в змозі позбутися від властивої йому економічної кризи. 3)(开 脱）зняти що (зняття); вигородити кого, прост.
解围 jiSwdi 1)(解除包围)зш!тиобл6гу. 2)(使人 摆脱窘境）вгізволити (вивести) що з утруднення (із несприятливого полбження).
解'Ш jifiwu усвідбмлювати, розуміти; усвідомлення; розуміння, засвоєння.
解析 ji&d аналітичний. ~几何〈数〉аналіпічна геометрія;〜函数 <Ш> аналітична функція.
解形 jiexing зникнути, стати невидимим; розтанути в повітрі.
解严 jiSydn зняти (скасувати) воєнний стан.
解颜 jiSy 含 п розсміятися.
解衣推食 jie yi tul shi ділитися й одягом, і їжею; ділитись останньою копійкою; відцати останнє (останню сюрочку); допомагати кому в нестатку.
解顾 jiSyi розсміятися.
jiSyou розвіяти горе; розважитися.
解约 ji6yue розірвати контракт (договір, угоду).
角?注 ji^zhu коментар; примітка.


400
解醉所 jiSzuisu6 витверезник.
獬 jiS.
懈 jie дерево, схоже на сосну.
介诉.
介jid між чим这座山〜于两县之间ця гора розташована на межі двох повітів.
介词 jiecf <语> привід.
介夫 jidfti латник.
介立 jidi бути незалежним (відособленим).
介悦 jidni косо дивитися; коситися.
介壳 ji^qi^o〈动〉раковина.
介然 jieran твердо, впевнено; рішуче; послідовно.
介入 ji合ш втручатися в що (втручання).
介绍 jiSshAo 1)(使双方相识）пскшайбмитикого; представити кого (представлення); рекомендувати кого.自我〜представитися; відрекомендуватися;请让我给你〜一下我的 朋友 дозвольте [мені] представити (рекомендувати) вам мого друга; дозвольте [мені] познайомити вас із моїм другом;来， 我给你〜一下，这是我厂的工程师王同志 давайте я вас познайомлю, це інженер нашого заводу товариш Ван. 2).(推荐） рекомендувати що (рекомендація).〜入会 дати рекомендацію на вступ у союз; ~工作 рекомендувати на роботу;职业〜所 біржа праці;新书〜рекомендація книжкових новинок; за рекомендаціями
друзів;请给我〜一个秘书 порекомендуйте, будь ласка, мені секретаря. 3) (ШТ Ш) знайомити кого з чим; ознайомити кого з чим (ознайомлення); познайомити кого з чим;(使 ввести в курс справи кого.〜t青 М ознайомити (познайомити, знайомити) з обстановкою;向新同志〜情况 увести новбго товариша в курс справи; ~ 先进经验 знайомити (ознайомити, познайомити) з передовим дбсвідом;相互〜经验 взаємний обмін дбсвідом;把先进的工作方法〜给其他 单位 передати передовий метод роббти іншим підприємствам.
介会召人 jieshaoren посередник; посередниця; рекомендувач; рекомендувачка.
介会召信 jieshaoxin рекомендаційний лист; рекомендація; - рекомендаційна записка; направлення.工f乍〜направлення на роботу; 去疗养院的〜направлення у санаторій.
介恃 jieshi спиратися; покладатися на {кого-неб.).
介物 jiewu черепаха.
介性 ji6xing твердий (стійкий) характер.
介意 jieyi брати [близько] до серця що\ звертати увагу на що.这种小亊，f可必〜yee це дріб’язки，і нічого брати їх близько до серця; це такий дріб'язок, ні до чого на це звертати увагу这句话我是无心说的，你可别 〜у мене вирвалося мимохіть, будь ласка, не беріть це близько до серця;些许小事我毫不 〜за такі дрібниці я не маю претензій.
介音 іеуТп <\Ц> медіальний [звук].
介于两大之间 ji6yii liang da zhl jian [бути, перебувати] між молотом і ковадлом.
介质 jidzh'i <理> середовище.
介胄 jiezhou лати та шолом; збруя.
介子 jiezT〈埋〉мезон; мезотрон.
半 jie.
# 	jie поплутаний, безладний (про траву, що росте).
ІЯ* jie —► ^ (рекомендувати, представляти).
价 jie 1) слуга, прислуга; 2) великий; 3) такий;
той, цей.
价役 ji会уі прислуга.
戒 jid 1)(防备）остерігатися чого, із неознач.; уникнути чого， із неознач.〜骄〜躁 остерігатися (уникати) зазнайства і поспішності (необачності); не зазнаватися і не гарячкувати (не пороти гарячку); кинути зазнайство і гарячність; не зазнаватися і не діяти необачно.(罾告）застереження; попередження.弓丨以为〜отримати з цього урок; нехай це послужить уроком (застереженням). 2)—> 戒除.3)〜帕 кинути курити; відмбвитися (утриматися) від паління; кинути пити; '酒〜відмбвитися від спиртного. 4)(禁止做的事情）заборбна. заборона на вино. 5)—>< 宗 > 戒律.受 ~ прийняти постриг; дати чернечу обітницю. 6) -> 戒指.钻〜перстень з брильянтом.
戒备 jiebei ужити заходів обережності; остерігатися чого; бути насторожі нашорошеним 时刻〜着 увесь час бути насторожі (бути напоготові); 〜森严 [установлена] (посилена) охорбна; [вжити] надзвичайних заходів безпеки; [перебувати] під найсуворішою охороною;处于〜状态 перебувати в стані бойової готовності.
戒车 jieche бути обережним у діях, остерігатися.
戒除 jiechu кинути що; відмбвитися (відмова); утриматися (помірність).〜恶习 кинути погану звичку; позбутися поганої звички, jiedie чернече свідчення.
戒赌 jiedii відмбвитися від азартних ігор, заректися грати в азартні ігри.
戒环 jGhudn перстень, каблучка. 戒忌jiSji 1)(禁忌)забор6на. 2)(对忌讳的东西 存戒心）бути насторожі.
戒律 jielU заповідь ж.; обітниця.
戒肉 ji合гби ВІДМОВИТИСЯ від м’яснбїїжі.
戒色 jiese статеве утримання (чоловіка); целібат.
戒条jigtido —戒捧.
戒徒 jietu бути обережним у діях，остерігатися, jiexln обережність.存〜бути насторожі (нашорошеним); бути начеку;弓1 起 ~ викликати обережність.
戒严 jieyan [увести] воєнний стан.特另lj〜стан облоги;夜间〜时间 комендантська година;〜 地区 райбн дії воєнного стану;宣布〜 оголосити воєнний стан;宣布城市特别〜 оголосити місто у стані облоги;城内已实行 〜у місті запроваджений воєнний стан.
戒严令 jieyanling наказ про запровадження воєнного стану 发布〜опублікувати (видати) наказ про уведення воєнного стану.
戒指 jiezhi кільце;(宝石戒指）перстень ч.订婚 〜обручка;戴上〜надягнути перстень на палець; зняти перстень з пальця.
芥诉.
芥 ji6〈植> гірчиця.野〜польовй (дика).
芥菜 jiecai <|Й> гірчиця; гірчиця сарептська.
芥菜头 jiecaitou коренеплід [сарептської] гірчиці.
芥蒂 jiedi <书> осад; невдоволення. 存〜у душі залишився [неприємний] осад;不存〜 не залишилося ніякого осад (ніякого невдоволення).
芥末 ji亡.то гірчиця.
芥末膏 jie-mogao <Ш> гірчичник.
芥末纸 jiSmozhl гірчичник.
芥子 jiSzI гірчиця; гірчичне насіння.
芥子泥 ji^zlni гірчичник.
芥子气 jidzTqi〈化〉гірчичний газ; іприт.
届jid скликання (用于定期的会议）пуск (用于 毕业的班级).党的Н—〜三中全会jp打ій пленум ЦК партії одинадцятого скликання; 上一〜人民代表大会зббри народних представників попереднього скликання;历〜 政府усі попередні уряди;第三十七〜世界兵 兵球锦标赛 37-ий чемпіонат світу з настільного тенісу;第六〜学员 курсанти шостого набору;应〜毕业生 випускник поточного навчального року;他是我院第一〜 毕业生 він першого випуску нашого інституту.
届满 jiemSn закінчення терміну повноважень. 任期〜тфмін повноважень минув;任期〜后 після закінчення терміну повноважень.
届期 jieqi у [установлений] термін; [коли] настане термін (час); після настання строку. 〜付款 платити після настання строку;〜即办 настане час, так зробимо.
届时 jieshi у встановлений час,〜务员出席 прохання з'явитися вчасно.
诚诉.
诫 jie —戒(попереджувати, застерігати).
诫 jie розпорядження, наказ, указ.
诫勒 jiele примушувати; заохочувати.
诫勖 jiexu вселяти.
疥诹
挤 jie 1) короста, сверблячка, коростява висипка, коростявий; 2) перемежована лихоманка; 3) бруднити, забруднювати.
济虫 jiech6ng <动> зудень ч.; коростявий кліщ.
挤疮 jiSchu5ng <医> корбста.
济給膜 jiSM.ma жаба.
#药 jieyao протикоростяний засіб.
Jr" jiS 另见 shd; shi.
拾 jie по черзі; змінюватися; позмінно.
界jG.
界 jie 1)(界线）кордон; рубіж.国〜державний кордон; рубіж країни;佑、〜межа (кордон) провінції (області);越〜перехід кордону (рубежу);犯〜порушити границю;划〜 розмежувати що; демаркація;以河为〜 кордоном чого служить ріка. 2)(社会成员的 总称）коло; світ; суспільство; середовище. 舆论〜громадськість;科学〜наукові кола;


401
науковий світ; наукове середовище;知识〜 інтелігенція; інтелігентські кола; інтелігентське середовище;军 ~ військбві кола; військове середовище;社交〜 суспільство; світ;妇女〜суспільство жінок; жіночий світ;文 іїі〜кбло (світ, середовище) літератури і мистецтва;戏曲〜театральні сфери (кола); артистичний світ;各〜人士 представники громадськості;各〜代表 представники різних кіл суспільства. 3)(自 А界的大类別）світ; царство.植物〜світ (царство) рослин; флористичне царство;动 物〜світ тварин; тваринний світ. 4)〈地质〉 група.
界碑jiSbS—界标.
界标 jiSbiao (国界的界标）прикордонний знак (стовп);(地界的界标）межовий знак; віха.
界尺 ji 合 chT лінійка.
Щ-Щ jiehe прикордонна ріка.
界面 jiemian <SE> гранична поверхня.
界石 jieshi прикордонний знак; межовий стовп (камінь).
界说 ji色shu6 визначення.
界限ji会хійп I)(分界)Me>Kdj/c.划淸敌我〜чітко провести межу між нами і нашими ворогами; 与阶级敌人划清〜чітко відмежуватися від класового вброга. 2)(限度)межа; кордон; грань ж.; межі мн.越出〜в“йти за межі; не мбжна переходити цю межу;不得超越这个~ не можна виходити з цих меж.
界线 jiexian І)(分界线）лінія кордону; рубіж 天然的 ~ природний кордон; природний рубіж. 2)~> і?■限 І).
界域 ji合уй кордони, межі; область, сфера.
界址 jiSzhl кордон, межа.
界粧 jiezhu§ng прикордонний (межовий) стовп.
诫
jie.
诚 jie спішити, поспішати; квапливий.
诚 jie —戒(попереджувати, застерігати).
借诉.
借 jie I)(借进）зайняти що, чого; узяти [у борг, позичку] що,暂〜на час (тимчасово) зайняти; 〜钱 позичити гроші; узяти гроші в борг; одержати грошову позичку;向图书馆〜两本 书 узяти дві книги з бібліотеки;这些东西是〜 來的ці речі узяті позичково;〜东西要还 зайняв річ — поверни. 2)(借出）дйти [у борг, позичково] ufo; позичити що, чого.〜给他一 ЩЩ дати йому гроші в борг; позичити йому гроші;请〜给我几块钱 пскїичтє，будь ласка, мені декілька юанів;你把这本书〜给他看看 позичте йому цю книгу.
ін jie (依雜，假托)скористатися чим; при чиїй допомозі; із чиєю потужністю* 〜• • 的名义 від імені кого; прикриватися ім’ям кого;〜 скориставшись (користуючись) цим; за допомогою цього; під таким (цим) приводом; 〜@护和平之名,，行反对革命之事рід приводом (під вивіскою) збереження миру виступати проти революції;她〜芯•韓火的光 给人家读报 при світлі багаття вона читала всім газету.
借词 jiecf〈语〉запозичене слово; лексичні запозичення.
借词 jiecf відмовка, привід; виправдовуватися
{чим-неб.)\ посилатися на...
借贷 jiedai І)(借钱）робити займ; брати позичку; брати гроші в борг.他从刁、向人家〜 він нікбли не просить грошей у борг. 2)(借 方和贷方）дебет і кредит.〜资本 позичковий капітал;〜关系 кредитні відносини;银行的〜 iV.^r позичкові (кредитні) операції банку.
借爷 jiedan боргова розписка.
借刀杀入 jie dao sha ren губити кого чужими руками; шкбдити кому (ліквідувати кого) чужими руками; творити темні справи руками інших.
借端 jieduan шукати причину. -ІкФ шукати привід (причину) для скандалу (для конфлікту, для сварки); шукати привід, щоб поскандалити; 〜敲诈 вимагати, скориставшись сприятливим випадком; шантажувати під гарним приводом.
借方 jiefang 〈会〉дебет.记入〜занести що в дебет; дебетувати що，спец.
\иїи jiegei дати в борг.
借古讽今 jie gu feng jln скористатися прикладами з історії для критики (для висміювання) сучасності; використовувати минуле для випаду проти сучасного; шляхом критики давнини кинути тінь на сучасне.
借故 jiegu скористатися приводом; під приводом.他〜走了 він, скориставшись цим приводом, пішов; він під пригожим приводом пішов.
借光 jieguang <口> дозвбльте; будьте ласкаві (люб'язні); пробачте за занепокоєння; зробіть послугу. ~，让我过去 дозвбльте (дозволите) пройти; дайте, будь ласка, дорогу;〜，百货公司在哪儿дозвбльте запитати (дізнатися), де універмаг; [будьте ласкаві, скажіть,] де тут універмаг.
借花献佛 jie hua xian fo "піднести Будді квіти, позичені з чужого саду"; зробити подарунок за рахунок іншого.
借火 jiehuo попросити сірників (вогню) у кого. 同志》借个火 дозвбльте попросити у вас сірник (вогню); дозволите прикурити (指在 香烟上对个火).
ШШ jiejia 1) тимчасово знімати приміщення; 2) арендований, знятий будинок (приміщення).
借鉴 jiejian 借镜.作为〜використовувати що як підмогу.
借镜 jiejing узяти приклад із чого., запозичати що; запозичити чий досвід.供我们〜 послужить нам [повчальним] прикладом.
借洒绕愁 jie jiii jiao chou залити горе (тугу) вином; заглушити горе пияцтвом.
借据 jieju позиковий лист; позиковий документ; [позичкове] зобов'язання.
借口 jRk6u 1)—借故.他〜头痛走了 він під приводом головного болю пішов. 2)(假托的 привід; причина;(争吵或断绝关系的 f昔口）казус бел лі 寻找〜випакувати привід; 找到〜знайти (придумати) причину;成为〜 послужити приводом;给…有所〜д^ги привід кому;以 Ф 惜忙为〜під приводом зайнятості.
借款 jiekuan 1)(借入)зробити займ; брати позичку; 2)(贷出）дйти займ; дати позичку.
3)(借用的钱）позика; позикові засоби; заборгованість.偿还〜погасити заборгованість; повернути борг.
借令 jieling якщо припустити, що...; якби, наприклад...
借票 ji会ршо позикове зобов'язання.
借 jieshe якби, припустимо...; якби припустити, що...
借尸还魂 jie shi huan hun стара суть та тільки в новій формі; віджиле знову ожило під новою маскою; воскреснути в новому вбранні.老修 正主义的〜старий ревізіонізм у новому убранні; це той же старий ревізіонізм у новій формі (під новою маскою).
借宿 jiesu попроситися (зупинитися) на ночівлю (на нічліг).
借题发挥 jie ti fahul просторікувати (поширюватися), скориставшись випадком (причепившись до випадку); скористатись як приводом для чого.
jietiao [позикова, боргова] розписка.
jiewei <数> зайняти одиницю [від вищого порядку].
借问 jiSwdn дозвбльте запитати (дізнатися).
借以 ji色уї,щоб; за допомогою чого;〜弄清问题 的本质 щоб цим (за допомогою цього) усвідомити суть питання;田各举几个例子〜证 明这项工作的重要性візьмемо декілька прикладів, щоб за їхньою допомогою (через їхнє посередництво, при їхньому посередництві) довести актуальність цієї роббти.
借用 ji6y6ng 1)(借来使用）узяти тимчасово що\ зайняти що.〜—下你的笔 позичте (дайте), будь ласка, мені вашу ручку;可以向朋友们 暂时〜можна буде тимчасово взяти (тимчасово зайняти) у знайомих. 2)(吸收） запозичати що (запозичення); запозичити що, розм.情节秦从神话中〜来的сюж打 запозичений (перейнятий) із міфології.
fii11!]'] jieyu <jC> метафора.
інШ jiezhai зробити займ; узяти позичку; узяти гроші в борг (у борг).
f昔支 jiezhl взяти аванс у рахунок зарплати.
借重 jiezhong звертатися до кого по допомогу; удаватися до чиєї допомоги.以后〜你的地方 还令艮多 у майбутньому ще не раз доведеться звертатися до вас по допомогу (удаватися до вашої допомоги).
借主 jiezhu позикодавець, кредитбр.
借助 jiezhu при чиїй допомозі; за допомогою чого; за посередництвом кого-чого.〜于显微 镜 за допомогою мікроскопа;只有〜于大家， 事愔才能成功 можна домогтися успіху лише з допомогою усіх вас (при вашій допомозі), jiezir боргова розписка.
暗jie另见ji; ze.
暗 jie ox! зітхати.
暗卿 jieji зітхати.
解ji6另见jig.
解 jie —»•解送.〜到区里 перепровадити що в район; ~Ш перепровадити гроші.
ШШ jiechai конвойний, конвоїр.
解送 jiesong конвоювати що (конвоювання); перепровадити що (перепровадження) супроводжувати що (супровід).〜犯人 конвоювати (супроводжувати) злочинця (арештанта); перепровадити (відправити) злочинця під конвоєм;〜军火 супроводжувати


402
(конвоювати) військбвий вантаж.
Ш ІТІ jicxun перепровадити для допиту.
М jiezi 1) конвойний, конвоїр; 2) дрібний спекулянт-перекупник.
鹤 jie.
鸦 ji6 фазан.
^jie-^he.
瞎 jie.
姑 jie 1) кастрований бик, віл; 2) каструвати; кастрація, оскоплення.
樵ji&
Ш jie білизна грудної дитини; пелюшка.
補子 jidzi пелюшка.
艘押.
般 jie zong.
應jii
Ш jie — xie.
藉 jie.
藉ji占—ji.
藉 jie підстилати, підкладати (під себе); сідати на...; підстилка, мат, цинбвка.
巾 jTn.
巾 і® jlnguo <书> жінки мн.〜英雄 героїня; жінка-гербй;〜丈夫 мужня жінка.
巾裹 jlnguo тюрбан; головна пов'язка.
巾蛻 jTnshui хустка, рушник.
Ф Ш Ф jlnxiangb^n мініатюрне видання; книжка кишенькового розміру.
巾子 jlnzi шпилька; головні прикраси.
今 jin.
今 jln 1)(现在)тепер; теперішній (наш) час; сучасний момент; сьогбдні.从古到〜з давніх часів і до наших днів;从〜起 відтепер книжк.; починаючи з цього часу (моменту); ~不如昔 сьогоднішнє гірше вчорашнього; тепер гірше, ніж колись. 2)(当前的）справжній; нинішній 〜夜 цієї ночі;〜春 нинішньої весни; весною цього року.
今ft jlndai теперішній час; сьогодення.
今非-昔比 jTn fei ХІ ЬТ нині вже не те, що [було] колись; тепф не те, що раніш; велика різниця в тому, що було і що є; минуле не йде в порівняння з сучасним.'
今后 jlnhou надалі; відтепер книжк.;在〜五年 内у наступні п’ять років;计划〜的工作 планувати подальшу роботу;〜必须改正工作 作风 надалі необхідно виправити стиль роботи;你〜耍当心 надалі будьте обачним.
今际 jlnji нині, тепер.
今來 jTnldi зараз, нині.
今年 jlnnian цей рік; нинішній (теперішній, потбчний) рік.〜夏天 літом цього (нинішнього) року; нинішнє літо;〜的报表 звітність поточногб (цього) року;〜大丰收 у цьому (нинішньому) році багатий урожай.
今@ jlnquan коментар сучасника (на книгу).
~ 入 jlnren сучасники лт.\ люди нашого століття (нашої епохи).
今日jlnri —»•今天.代表РІ〜到达делегація прибуде сьогбдні;没有中闺:!!：•产党就没有〜 沾新中国 не було б КПК, не було б і
сьогоднішнього нового Китаю.
jlnsheng у все життя; на своє століття.〜今 世忘不了你的好处ніколи не забуду вашого добра; усе життя буду пам’ятати ваше добре ставлення до мене.
4*lit jishi 1)(当наше століття; наша епоха; сучасність (сучасний). 2)—今生.
今岁 jlnsui в цьому році; потбчний рік.
今天 jltian 1)(本曰）сьогбдні; сьогоднішній день; нині; нинішній день.〜早」二 сьогбдні ранком;〜的报纸 сьогоднішня газета;买——张 〜的电影票 купити квиток на сьогбдні (на сьогоднішній день) у кіно. 2)(现在，目 ПО) сьогбдні; сьогоднішній день.在〜的十行况下 у нинішніх (сьогоднішніх, теперішніх, справжніх) умовах.
今夕 jinx! нині ввечері; цієї ночі.
今昔 jinx! нинішнє і минуле; справжнє і минуле; вчора і сьогбдні,〜对比 зіставлення століття нинішнього і століття минулого; зіставити (порівняти) сучасне з минулим;〜不同 нині вже не те, що колись;〜时代不同 тепер зовсім інші (інші) часи;我厂〜наш завод учора і сьогбдні.
今译 jlnyi переклад [древньої літератури] на сучасну літературну мову.
今雨 jlnyii нові друзі.
今贝丨J jlnze нині ж, зараз. .
今朝j了nzhSo <书> —今天.」
今朝有洒今朝醉 jTnzhSo you jiii jlnzhao zui живи, поки живеться; веселися, поки є можливість.
今兹 jlnzi зараз, у даний час; в цьому (поточному) році.
斤 jTn "цзінь" (міра ваги, рівна 0,5 кг.).几〜重？ скільки цзиней?三〜菜 три цзиня овочів.
斤斗 jTnd6u перекидання; сальто-мортале.
斤斤 jlnjln:〜于细节 займатися дріб’язками; копатися в дріб’язках;〜于表面形式 ганятися за формою; ганятися за зовнішнім блиском (лиском).
斤斤计较 jlnjln jijiSo бути вкрай дріб'язковим; виявляти крайню дріб'язковість; торгуватися через кожну дрібницю.
斤两 jTnliang 1)(重量）вйга.〜不足 вистачає ваги. 2)(分量）вагомий (вагомість); значний (значущість).话说得有〜говорити вагомо; вимовити вагомі слова.参阅“描斤两 dian jTnli 呑 ng”.
斤斫 jlnzhuo вирізувати, гравіювати, видовбувати.
jTn.
金 jTn 1)(钱）гроші лш.现〜наявні [гроші, суми]; наявність;奖〜грошова нагорода; нагородні; преміальні. 2)(黄金）золото.纯〜чисте золото;沙〜золотий пісок;采〜добувати золото;〜戒指 золоте кільце;含〜的 золотоносний; те, ЩО МІСТИТЬ золото; золотити що;〜缕玉衣 нефритове убрання, зшите золотими дротиками. 3)金黄.〜色段 % золотава зоря; золота зіронька;〜;Ш 书 книга з золотим обрізом.
金镑 jlnbang стерлінг; фунт [стерлінгів].
金贝 jTnb色і 1) золото і раковини (каурі); 2)
гроші, багатство, капітал.
金本位 jlnbgnwei <则> золотий стандарт; золота валюта.
金笔 jlnb! авторучка з золотим пером.
金币 jlnbi золота монета; золотий.
金碧辉太皂 jlnbi-hulhuang блиск і пишнота; блискучий (сяючий) і чудовий.
金箱 jlnbo сухозлітне золото; золота фольга (сусальне золото).
金不换 jln-buhuan на вагу золота; дорогоцінний.
金部 jrnbu 1) державна скарбниця;2) державний скарбник.
金灿灿 jlncancan золотосяйний; золотавий; золотий.
金婢脱壳 jln chan tuo qiao вислизнути (сховатися) найхитромудрішим чином.
jln cheng tang chi незламна твердиня; неприступна фортеця.
金疮 jlnchuang колота (різана) рана.
金刀 jlndao меч, ніж; холодна зброя.
金店 jlndian ювелірна крамниця.
金徒 jlnding золото в злитках.
金额 jln'e [грошова] сума.未付〜несплачена сума; сума невиплачених грошей;总〜і十五 і17П загальна сума складає п’ять тисяч юанів.
金饭碗 jlnfanwSn вигідна справа, прибуткове заняття.
金蜂鸟 jTnfBngniSo <动> колібрі.
金刚努目 jrngang nu mu злий (звірячий) вираз обличчя.
金刚砂 jTng§ngsha <矿> карборунд; наждак.
金刚石jTng§ngshi〈矿> діамант;(加过工的金 刚石）брильянт.合成人造〜синтетичний діамант.
金刚钻jTngSngzuSn 金刚石.
金工 jlngong механічна обробка металів.
金鼓 jTngti <军> 1) гонги та барабани; 2) барабан.
金贵 jTngui дорогоцінний; коханий.
金龟子 jTnguTzT <动> хрущ; бронзівка.五月〜 хрущ.
金合欢 jTnhdhuan <植> акйція. 金虎尾科 jTnhiiwSik6 <植> мальпігієве тільце.
金花菜 jlnhuacai〈植〉люцерна дрібнозубчаста (зубцювата).
金花虫 jfnhu§ch6ng <动> листбїд. 金花鼠 jTnhu3shQ <动> бурундук.
金货 jlnhuo 1) золота монета; 2) золота валюта.
jlnhuanghuang золотавий; золотий; золотосяйний.〜的励章 блискучого золотого ордена.
金黄 jlnhuang золотий; золотавий. 一片〜的 麦 Ш простяглися золотаві поля пшениці.
金婚 jTnhiln золоте весілля.
金戒 jTnjie золота обручка, золотий перстень.
金鸡纳树 jliijTnash(i <植> хінне дерево. 金鸡纳霜 jTnjTn^shi^ng <药> хінін.
金经 jlnjlng Золота книга, Коран.
金井 jlnjlng могильний склеп.
金橘 jTnjii 1) <植> капамондан. 2)(指果实） каламондан.
金克郎 jTnkdldng жук, хрущ.


403
^Щ 3R W jln ке уй їй заповідь ж., висок.; непорушні закони [і правила].
4^1$ jlnku казначейство; скарбниця; фіск.
金块 jTnkuai золотий самородок.
金 їіГ jlnkuang золота руда; золотий рудник; золоті копальні.
jlnkuangchuang <?Г> золоторудне родовище.
金矿脉 jTnkuangmai <矿> золотоносна жила.
金矿石 jlnkuangshi золотий
金兰友 jlnlanyou задушевний друг.
金类 jTnl6i метали.
金莲花 jTnlianhua <|Й> купальниця китайська.
金鉴殿 jfnludnddn тронний зал.
金梅 jmmdi〈植〉жасмин голоквітковий.
金搏素 jTnm豸is(i〈药〉ауреоміцин; дуоміцин.
金迷纸醉 jlnmizhlzui прагнути до розкоші; хворіти на золоту лихоманку.
佥牛[宫]jTnniii [gong] <天> зодіакальне сузір'я Тельця.
金铺 jlnpu дверне кільце.
金钱 j了nqi如 гроші мн.; золото збірн.迷信〜万能 сліпо вірити у всемогутність золота (грошей);资本主义社会中又与人的关系只 是〜关系 у капіталістичному суспільстві усі стосунки між людьми зводяться до грошей (до золота). -
金钱豹 jlnqianbao〈动〉леопард; пантера.
金钱松 jlnqiansong <植> модрина миловидна.
金钱主义 jlnqianzhiiyi гонитва за грошима; меркантильність; рвацтво.
金枪鱼 jTnqiSngyii <动> тунбць звичайний (блакитний).
金雀花 jlnquehua <Й>чилига степова.
金融 jfnr6ng фінанси мн.; грошовий обіг.〜市场 грошовий ринок; 〜财 政危机
грошово-фінансова криза; валютно- фінансова криза;〜胃& фінансовий олігарх; плутократ книжк.;〜资：ф： фінансовий
капітал.
金融界 jTnr6ngjiS банківські (фінансові) кола.
金 Щі 业 jlnrongye банківська справа; кредитування, кредит.
金蕊 jTnrui хризантема.
金色 jlnse золотий (золотавий) колір.〜的鬆发 золоті кучері.
金砂 jlnsha золотий пісок.
金商 jlnshang осінь.
金石jTnshi 1) <书> (坚硬的东西）твердий, як камінь.意志坚决，有如〜з твердою, як камінь, волею. 2)(铜器和石碑）древні бронза і стела.
jmshixue палеографія; епіграфіка.
金属 jlnshu метал.重〜важкий метал;黑色〜 чбрний метал; ~ifj!jijn металопродукція;〜力II 工 металообробка; обробка металів;〜加工业 металообробна промисловість;〜切削车床 металорізний верстат.
金屈淀 jfnshiicnng <冶>4夕шка.
金属丝 jTnshfisT дріт.
金屈学 jTnshfixu6 <冶> металознавство.
金丝猴 jfnsTh6u <ij}> золотава мавпа.
佥丝崔 jTnsTqu6 <@>канйрка.
金丝桃 JfnsTtSo <^Й>3віробій китайський.
佥丝燕 jTns了уйп <动> салангана.
金丝舉 jTnsTzao золотавий жужуб (фінік).
金天 jTntian золота осінь; осінній час.
金条 jTntiao золотий злиток; золото в злитках.
金文 jlnwen напис на бронзі.
金乌 jTnwd <书> сбнце.〜西坠 сбнце сіло (зайшло).
金线虫 jlnxianchong <动> волосатик (волосоподібний круглий хробак).
金相学 jlnxiangxue металографія.
金星 jTnxl"ng <天> Венбра.
金星 jfnxfng 1)(金黄色五/fi 星）золота зірка. 2) (星点）іскра.眼前〜直冒іскри з очей посипалися.
金盐 jlnyan 〈化> тетрахлороауріат натрію, золота сіль.
金阳目艮 jlngyangyan яблучко мішені.
jinyi кблота (різана) рана; рана, нанесена холодною зброєю.
金银箱 jlnyinbo фольга.
金银财宝 jln yin caibSo золото, срібло і коштовності; незлічені скарби; незліченні багатства.
金银花 jlnyinhua <植> жимолость японська.
金油 jlnyou золотий лак.
金鱼jTnyii <动> золотй рибка他有着一双〜样 的鼓眼晴 у нього випуклі риб’ячі очі.
金鱼草 jTnyiicao <植> антиррйнум великий.
金鱼虫 jTnyiich<5ng <动> дафнії мн.
金鱼缸 jmyiigang акваріум.
金鱼蒸 jTnyiizao кушир занурений (підводний).
金玉良言 jln yu liang yan золоті слова; добра (дорогоцінна) порада.
金玉其外，败絮其中jln yu qi wai, bai xu qi zhong на брюсі шовк, а в брюсі щолк; вид блискучий, а усередині одна злиденність; збвнішній вигляд чудбвий, а усередині одна лише незначність; тільки (усього лише) один збвнішній блиск.
金元 jTnyuan золотий (американський) долар.〜 夕卜交 доларова дипломатія.
金盖花 jlnzhanhuS <植> нігтики мн.
金针j了nzh6n 1)(缝纟刃用的针）голка. 2)(针灸用 的针）гблка для акупунктури. 3)—金针菜 2).
金盖子 jlnzh^nzi кульбаба.
金针菜 jTnzh6nc》i 1) < 植 > ліл彳йник
лимонно-жовтий. 2)(指食用的花）сушений лілейник.
jlnzhl розплавлене золото.
金竹 jlnzhu ударні та духові музичні інструменти.
金装 jlnzhuang багате придане.
金字塔 jTnz丨ta піраміда.
金字招牌pnzi zhaopai 1)(指商店招牌）позолочена вивіска магазину. 2)(好看的夕卜表） збвнішній лиск; мірка.那不过是块〜罢了 така лише марка; сама тільки видимість (фікція).
金子 jTn.zi〈口>з6лото.
津 jln.
律渡 jlndu переправа. 1
津航 jlnhang паром, перевіз.
jlnjln із захопленням; із задоволенням; з інтересом; полювання кому^ із неознач” розм. 吃得〜有1床 їсти зі смаком (із насолодою);
їсти смачно; смакувати що\ 讲得〜有味 говорити з захопленням (із смаком); смачно розповідати;听得〜有味 слухати з неослабним інтересом (із великим задоволенням);〜乐道 із задоволенням (із захопленням, охоче) говорити (розповідати); бажання розповідати.
渾 Р jlnkou переправа.
洋梁 jinliang < 书 > інструкція; посібник; підручник.
ШШ jlnrun зволожувати; вологий.
jlnsong поховати; справити поховальний обрад.
洋贴 jlntie 1)(补助费）допомога; субсидія.残 疲〜допомбга по інвалідності;发给〜надати (видати) допомбгу кому; надати субсидію кому;受〜субсидіювати що; субсидіюватися чим; одержувати субсидію. 2)(给律贴)дати (видати) допомбгу кому; надати субсидію кому; субсидіювати що.
津头 jintou переправа.
津液 jlnye (分泌液）виділення мн.; секреція спец/,(唾液）слина.
衿
jln.
矜 jln 1) пола халату; 2) комір; 3) зав’язка， шнурок, пасок; 4) зав’язувати，носити (сукню).
铃曲 jTnqii таємниці душі, чутливі струни.
^•兄 jlnxiong старший свояк (старший з чоловіків двох сестер).
矜Лп.
矜哀 jm’§i жаліти, співчувати.
矜持 jlnchi стримувати себе, бути стриманим, вміти володіти собою; стриманий, контролювати себе.
矜持 jTnchi (拘谨)стриманість (стриманий);(拘 束)зв’язаність (зв’язаний).举止〜 поводитися стримано;她平时很自然，这时 上台讲话却变得有点〜了 юнА завжди тримається вільно, а, виступаючи з промовою, ніяковіє.
矜大 jlnda пускати пил в очі; перебільшувати свої достоїнства.
矜伐 jlnfa зазнаватися, вихвалятися; зарозумілість, зазнайство.
矜夸 jlnkua вихвалятися.
矜怜 jlnlian жаліти, співчувати.
矜悯 jlnmin жаліти, співчувати.
矜人 jlnren людина, гідна уваги.
矜伤 jlnshang жаліти, співчувати.
jlnshi показувати себе, вихвалятися перед людьми.
矜惜 jinx! співчувати, жаліти.
矜异 jinyi хизуватися, задаватися.
矜张 jTnzhang хвастати, хвалитися; хвастощі.
锓jm.
Ш jln 1) зловісна, дурна ознака; нещасливий, зловісний; 2) значний, сильний, впливовий, jlnzhao зловісна ознака.
筋 jTn.
筋 jTn 1)(肌肉）м’яз; мускул. 2) <Р> (骨上动 ) сухожилля; жила рош. Й1 7 ~ розтяг сухожилля (жилу) 3)(皮下可见的静脉管） прожилка; жила розм.青〜синя жила (прожилка). 4)(筋状物）прожилка.叶~ прожилки на листі.


404
Й&ІІ. jTndao пружний, еластичний.
筋头 jTnd6u —> 跟头 g6rrtou.
筋背 jlngu мускулатура.锻炼〜розвивати мускулатуру; загартовувати здоров'я.
筋 ItJL jlngiir твердий шматок (про харчові продукти).'
筋节jTnjid сильна лбгіка.他的发言有耍领，有〜 його доповідь охбплює суть питання і відрізняється сильною логікою.
WivJL jlnjier 1) підхожий, відповідний; 2) головний пункт, головне питання.
筋络 jTnlud <解> (м’5зові) зв'язки, сухожилля.
筋膜 jTnm6 <М-> фасція.
筋疲力尽jTnpi’Hjin —>筋疲力竭jTngpniji6.
筋肉 jlnrou <解> м’яз; мускул.
筋肉组织 jTnrouzOzhT мускулатура.
筋疼痛 jTntdngt6ng <医> м’іюві болі.
jln 另见 jin.
禁不起 jln-buq! не витримати чого; не винести чого.，не перенести чого 〜考验 не витримати (не винести) випробувань;船小，〜大风浪 маленькому човну не витримати великої
бурі-
禁不住 jTrrbCizhii 1)(承受不住）не витримати чого; не винести чого.热带植物〜冻 тропічні рослини не виносять (не переносять, не витримують) морозу;小桥〜这样的重量 місток не витримає такої ваги. 2)(抑制不住） не стриматися.他〜笑了 起来 він, не стримавшись, розсміявся; він мимоволі розсміявся.
禁穿 jlnchuan ноский (носкість); немає зносу чому; не знати зносу,这双皮鞋很〜цим черевикам немає зносу; ці черевики носкі (міцні).
禁当 jTndSng устояти, втриматися.
禁得起jTrvdeql —►禁得体.〜考验врітримати випрббування (пробу);〜风吹浪打 витримати бурю.
禁得住 jTn.dezhCi витримати що; винести що.现 在河上的冰〜人走了 тепер лід на ріці вже може витримати людину.
禁受 jTnsh6u 1)(承受住）витримати що; винести що.小船〜不住这样的风浪човну не витримати такої бурі. 2)(忍受住）витерпіти що; винести що; перенести що.〜得住疼摘 стерпіти (винести, перенести) біль;〜得住毒 刑拷打 винести (стерпіти) жорстокі катування;天气再冷我们也〜得住нех含й мороз буде ще сильнішим, ми все одно винесемо (стерпимо).
襟 jin.
襟jTn 1)(门襟，里襟）борт; 2)(衣服的前幅） пола.大〜ширбка (ліва верхня) пола;小〜 вузька (права нижня) пола. 2) (ЙШ) свояк, 他们足〜兄弟вони свояки.
襟抱 jlnbao таємниці душі, потаємні думки (бажання), заповітні почуття.
长禁弟 jlndi свояк (чоловік молодшої сестри).
襟怀 jfnhudi 〈书> душі 〜坦白 відкритою душею; душа нарозпашку; щирий;气呑山河 的〜висбкі прагнення (ідеали);高尚的〜 велич душі.
ШШ jlnju лицьова сторона і спід одягу.
令禁兄 jmxi6ng свояк (чоловік старшої сестри).
ШШ jlnzhang медаль.
仅 jln.
仅 jTn —> 仅仅.不〜如此 більш (більше) того; ~ ІД Й ледь врятувався; ледве вдалося врятуватись; тільки сам уцілів; ледь сам уцілів;〜用五天多时间，就打了笫一口优质 井 усього лише за п’ять днів‘ була пробурена перша високоякісна свердловина.
仅存 jmcun одному вціліти; єдиний, хто залишився.
仅仅 jTnjln тільки; лише; тільки лише; усьогб; один тільки (лише); усьогб лише; усьогб тільки;(一共不过）всього-навсього;(勉强） ледь; тільки.〜乘!1 下了 三个人 залишилися усьогб (усьогб лише) три чоловіка;〜这些措 施显然不够 одні лише (тільки лише) ці заходи; явно недостатні;他来到这里〜一个 月 тільки (лише, усьогб, усьогб лише, усьогб тільки) місяць, як він приїхав сюди; 4、的时 候他〜读了 两年书 у дитинстві він провчився всього-навсього (усьогб лише, тільки лише) два роки;钱少，〜备多路上用的грсішей мало, і тільки (ледь) вистачить на дорогу.
仅可 jinkS можна лише...., ледве можна..., ледь-ледь можливо.
仅足 jinzij ледве вистачає.
jln 另见 jin.
尽jln 1)尽量〜早якомбга раніше;用〜平生之力 з усіх сил; із усіє ї сили; що є (було) сил (сил); із усієї мочі; на всю силу. 2)(不得超过） укластися; у рамках. укластися в
кошторис; витрачати в межах кошторису;〜 一个 Л 的期 办完 уклйстися в місячний термін. 3)尽先.空房间不多，要〜着女同志 住 вільних кімнат мало, треба в першу чергу дати їх жінкам. 4)(最）самий.〜底下 на самому споді.
尽够 jingou вистачає, цілкбм дбсить.
尽管 jinguSn 1)(不必考虑别的）сміло розм.., без ніяких! і [більше] ніяких!〜力好啦！ роби і без ніяких!这东西你〜拿去用цю річ ви можете сміло взяти і користуватися нею;你〜 直说 говори прямо, без ніяких!有意见〜说，
^ ^ Н якщо є зауваження, то не
соромтеся, а скажіть їх прямо;这人忠实可雜， 〜信任他 людина він вірна, сміло можете йому довіритися. 2)(虽然）незважаючи на що; хоча [й]; хоч [і]; нехай [навіть].〜女口此 хоч це і так; нехай воно так і є;〜困难很多， 任务还是完成了 незважаючи на численні труднощі, завдання [усі ж] було виконано;〜 他身体弱，但在劳动4і干劲冲天незважаючи на погане здоров'я, він проявив великий ентузіазм у праці.
尽可能 jmk6neng якомога; наскільки можливо (можна);(在可能范Г0 内）по можливості; у міру можливого; всемірно.〜满足一切合理 的要求 по можливості (у міру можливості, всемірно) задовольнити всі справедливі вимоги;耍〜提高质量 якомога (наскільки можливо) вище підняти якість продукції; треба по можливості (у міру можливості) підвищити якість продукції;耍〜坚，好些 треба робити якомога (наскільки можливо) швидше й краще.
jTnkuai якомбга швидше; по можливості швидше.使JI厂〜投入生产 якомбга швидше
(наскільки можливо скоріше) увести завод у дію.
尽量jjnli^ig另见jinliang (尽最大限度） наскільки тільки можливо; усі; скільки душі завгодно.〜紧缩开支 скоротити витрати в міру можливості; скоротити витрати [настільки], наскільки тільки можливо; скоротити витрати на усе, на що тільки мбжна;.让到会的人〜发表意见дати учасникам зборів повну можливість висловлювати свої думки;把你知道的〜告诉大家 повідомте усім усе, що ви тільки знаєте;〜拿 把 візьмете скільки душі завгодно.
尽让 jmrang завжди поступатися, у всьому йти назустріч; поступливий; скромний.
尽先 jlnxian у першу чергу (головне); насамперед. Й重ІіЙі〜作出來зробити в першу чергу (насамперед) найголовніше.
香 jin.
香 jm шлюб, одруження, весілля.
紧佝.
紧」’ЇП 1)(绷紧）Т^ГО.绷得很〜的鼓面打14) натягнутий барабан;绳子拉得很〜мотузка туго натягнулася (натягнута). 2)(牢国)міцно; щільно.用手握〜міцно тримати (стискувати) що в руках;握〜拳头 міцно стиснути кулаки; 裹〜міцно загорнути що;抒〜мі'цно (щільно) пригвинтити що;关〜щільно закрити що;〜 闭双目 щільно заплющити (зімкнути) очі;〜 闭双唇міцно стиснути губи;〜锁双眉 насупити брови; насупитися; спохмурніти. 3) (不放松）міцно; упритул розм.抓〜时间 не втрачати ні хвилини;工作抓得〜добре В35ГГИСЯ за роббту;抓〜学习 узятися впритул за навчання; упритул зайнятися навчанням; 〜依靠群众 міцно спиратися на народ. 4)(使 紧)тягти що. затягти пояс;〜—〜腰带 стягти на собі міцніше пояс;〜一〜弦 натягнути [міцніше] струни;〜一~螺丝钉 загвинтити міцно гвинт. 5)(不宽畅）тугий领子很〜 тугий комір;鞋子〜черевик“ тиснуть черевики тісні;抽屉〜шухляда туго відчиняється. 6)(接近）щільно; упритул тісно.〜跟着走 йти слідом (услід) за чим;,
不舍 переслідувати по п'ятах кого: наступати на п，^ти (на хвіст) кому; ~贴着墙 біля самої стіни; упритул до стіни;把柜子〜 靠墙放 приставити шафу щільно до стіни;〜 挨地面 щільно притиснутися до землі;走到 〜跟前 підійтрі впритул до чого;—个胜利# 着一个胜利перемога за перемогою;孩子〜 足艮在母亲身边 дитина тісно притискається до матері;村子〜挨右令可 село стояло біля самої ріки (води). 7)(厉害）сильно.风刮得〜 сильно дме вітер;而下得更〜了 дощ посилився. 8)紧急.〜赶几步 зробити декілька квапливих кроків; ІД 声〜起来了 звістки ставали дедалі тривожніші; *
天比 天〜обстанбвка ставала дедалі напруженішою (із кожним днем тривожніше); ft 务令艮〜завдання дуже термінове (екстрене). 9)(时间短）корбткий.三天太~ термін у три дні занадто малий (корбткий); 时间这样〜，我怎么也来不І у такий обмежений (корбткий) час мені ніяк не встигнути;虽然期限很〜，但任务-р耍完成 хоч термін і дуже обмежений (стиснутий),


405
але обов'язково треба виконати завдання. 10) —>紧巴巴2).手头〜т^го з грошима; складнощі (скрутне становище) з грошима; безгрішшя.
紧巴巴 jlnbaba 1)(绷紧）тісний; вузький (вузькість).这双皮鞋我穿右〜的ці черевики мені завузьки (тісні) і тиснуть [ноги];衣服~ 地贴在士上 с^сня обтягувала. 2)(枯掘）туго [із грошима] у кого.那吋候家里的日子得 〜的 у той час родині прийшлося (стало, жилося) туго;他手里总足〜的у нього завжди було туго з грошима.
紧绑 jlnbang сковувати, зв’язувати; тугий, скований, зв’язаний.
紧绷绷 jTnbSngb6ng 1)(很紧）міцно; міцно-наміцно; туго 皮带系得〜的 міцно (міцно-наміцно) затягтися (підперезатися) ременем;弦线拉得〜的 туго натягнуті струни. 2)(表衍不自然）натягнутий (натягнутість) (心惜紧张）схвильований (схвильованість); (脸色严肃）похміро-сувбрий; що посуворіли; суворий (суворість).脸〜的 вигляд; натягнутий вираз обличчя; схвильоване обличчя; схвильований вигляд; похмуро суворий вигляд; похмуро-суворе обличчя.
紧趁 jmchen старанний, енергійний.
紧凑 jlncou стислість (стиснутий); лаконізм (лаконічність， лаконічний); динамічність (динамічний); компактність (компактний). 讲话〜говорити стисло (лаконічно);以叙述〜 见长 відрізнятися лаконізмом (стислістю) викладу; 居lj 情〜 п，єса динамічна; динамічність п’єси;戏演得很〜динамічне виконання п’єси;箱子里的东西装得很〜 речі у валізі покладені компактно;房子的格 局 f艮〜у плануванні будинків є компактність; будинки сплановані компактно.
紧促 jincu прискорений.呼吸〜хекання; задихатися; 脚步〜поспішні (квапливі) кроки.
紧箍咒 jlngiizhdm пута.мн.
紧急 jlnji терміновий (терміновість); невідкладний (невідкладність); спішний (нагальність); екстрений (екстреність);(危急) критичний; тривожний (тривожність).〜通失卩 термінове (спішне, екстрене) повідбмлення ; 〜务 термінове завдання; невідкладне завдання;^态 надзвичайне (критичне) становище;发农〜声明 зробити екстрену заяву;采取〜措施 вжити термінових (екстрених) заходів;〜提合〈军〉збір по тривозі; вишикуватися в спішному (терміновому, екстреному) порядку;战事〜 військбва обстанбвка стала критичною (тривожною);前线〜критичне (тривожне, важке) становище на фронті;风声〜хбдять (йдуть) тривожні чутки;想必是有了什么〜的 事 Іи мабуть, відбулося щось екстрене (тривожне).
% Ш jinjie 1) негайно; 2) суміжний; 3) безпосередньо йти (прямувати) за.
紧紧 jinjTn впритул; неухильно.
紧邻 jTnlin найближчий сусід.
紧t曼迟急 JL jlnmanchijir критичний момент.
紧密 jTnmi 1)(密切）тісний; нерозривний (нерозривність). 〜的合 作 тісне співробітництво; 二 者〜地联系石 тісно (нерозривно) зв'язане одне з іншим;〜的 Nil结
(нерозривна) згуртованість; міцна спаяність. 2) частий; прискорений 声〜часті
постріли; зачастили постріли;下着〜的雨 пішов частий дощ; забарабанили часті краплі дощу.
紧迫 jTnp6紧急.任务〜термінбвість (нагальність) завдання; завдання не терпить зволікання;时间〜час не терпить;形势〜 ситуація критична; становище стало загрозливим (небезпечним).
紧身 JL jTnshenr нижня сорочка.
紧身衣 jmshenyT трико невідм.
紧缩 jTnsuo скоротити що (скорочення); згорнути що.〜开支 скоротити витрати;〜家 庭开支 скоротити (урізувати) домашні витрати;〜管理机构 спрощення управлінського апарату;把编制〜一半 скоротити (згорнути) штати наполовину;〜 包ІИ 圈 стиснути кільце оточення.
紧妥 jTntuo міцний.
紧压茶 jmyacha пресований чай.
紧要 jlnyao рішучий; критичний; важливий (важливість).〜关头 рішучий (критичний, важливий, найвідповідальніший) момент;异 常〜украй важливо.
紧窄 jmzhSi вузький, тісний.
紧张 jlnzhang 1)(肌肉收缩）напружитися (напруга); напружиться розм.肌肉〜напруга мускулів; мускули напружилися (напружились, напружинились);浑身〜весь (усім тілом) напружився; весь напружений. 2)(兴 奋不安）напруга (напружений); інтенсивний (інтенсивність); хвилюватися (хвилювання); внутрішня напруженість (схвильованість).〜 地期待 з напругою (із хвилюванням) чекати чого; напружене чекання;面色〜напружений (схвильований) вираз обличчя; зобразити на обличчі хвилювання; обличчя напружилося від хвилювання 神经〜нервова напруга; нервуватися; натягнуті нерви;精神过度〜 нервова перенапруга; знервуватися;大家〜起 М усі почали нервуватися (хвилюватися). 3) (激烈，紧迫）напружений (напруженість) 〜状态 напружене (гбстре) становище;〜抢救 напружена роббта з надання швидкої допомоги;〜的劳动 напружена праця；〜的战 斗 напружений бій;〜工作 працювати з напругою (напружено,гарячково):正在〜的 时刻 роббта кипіла; була в розпалі;正在战斗 〜的时刻 у самому розпалі бою; у запалі бою; 关系〜натягнуті загострені, напружені) стосунки; стосунки загострились; бути на ножах;国际〜局势 напружена (натягнута) міжнарбдна обстанбвка;人为的〜штучна напруженість, викликана панікерством;〜动 人的斗争情节 хвилюючі перипетії боротьби.
4)(供应不足）напруга; утруднення.供应〜 напруга (утруднення) у постачанні; напружене становище з постачанням-]^ т дефіцитний товар.
紧张度 jlnzhangdu інтенсивність, тонус.
紧右 jln zhe <Р> скоріше.〜点儿写吧 пишіть скоріше.
紧子 jinzi трико.
Ш jin 1) мазати (замазувати) глиною; 2) тільки, ледь-ледь.
jlncai фіалка сором’язлива; фіалкові.
Ш jinjin тільки-тільки; ледь-ледь; усього лише.
MfejTnse ліловий.
谨Лп.
谨 jln 1) —)•谨愤.〜记在心 міцно (твердо) запам'ятати що\ 〜守规章制度 безухильне дотримання встановленого порядку і
правил; керуватися встановленими правилами; '守诺言 твердо тримати своє слово; бути (залишатися) вірним даному слову. 2) (^РЙ) мати честь із неознач.,
застар.; покірно застар.\ уклінно застар.\ шанобливо. прохання; [покірно] прошу (просимо);〜谢 дуже вдячний; покірно дякую;〜比奉告 сповіщйємо (повідомляємо); про що уклінно (шанобливо) і доводжу (доводимо) до Вашого відома; про що уклінно (шанобливо) ставлю (ставимо) Вас до відома;张立〜启 Ваш покірний слуга Чи Чжан; щиро відданий Вам Чи Чжан;我〜代表 дозвольте мені від імені...
谨参 jmcan шанобливо кланятися.
jmchi обережний, уважний, акуратний (про людину).
谨钝 jmdun тупий, некмітливий.
谨防 jmfang остерігатися чого; бути насторожі. 〜假冒 остерігайтеся підробок;〜遗失 будьте обережні,щоб не загубилося (не загубити).
谨干 jlngan старанний, сумлінний.
谨警 jmjing бути обачним, остерігатися.
谨启者 jmqlzhe честь маю (маємо) повідомити (повідомити).
ІЖШ jinque смирний, простодушний, лагідний.
Ш 舍 jinshS надійне (ретельно охороняєме) житло.
Щ ІЙ jlnshen обережний (обережність); обачний (обачність); з оглядкою.〜从取 діяти обачно (вдумливо, обережно); діяти з всіма обережностями (з оглядкою); поступати з усіє ю обачністю (обережністю);小心〜б夕ти у всьому обережним (обачним); проявити у всім обережність;过分〜зайва обережність; 说话不〜нестрйманий на язик他为人〜він людина обережна (обачна).
谨 4、慎微 jm хійо-shen wei бути обережним; надмірно (украй, дуже) обережний.〜的君子 педант;未奋望乂人都变成〜的君子 небажано, щоб усі стали надмірно обережними і почали длубатися в дріб’язках.
谨严 jrnyan суворий (строгість),治学〜 серйозне і вимогливе ставлення до науки (до наукової праці, до наукових занять); бути вимогливим у науковій праці;文章结年勾〜 композиція статті відрізняється стислістю.
ІМІЩ jmyuan смирний, лагідний, простодушний.
іЗіЙ jlnzhong звертати особливу увагу; високо цінувати.
厪jm.
席 jTn —> 仅(ледь-ледь).
Ж jm —> 鹿(хатина, халупа).
ТГР Jin.
锦标 jtnbiao приз.夺〜змагання за приз (на кубок, на першість, на звання чемпіона);得〜


406
узяти (завоювати, виграти) приз;流动〜 перехідний приз.
锦 1示雜 jlnbiaosai 〈体〉чемпіонат; змагання (змагання) за приз (за кубок); змагання за першість.世界兵-5.球〜чемпіонат світу з настільного тснісу.
锦标主义 jTnbiaozhuyi [голе] рекордсменство; рекордизм спец.; рекордистські настрої; захоплення рекордами; погоня за рекордами.
锦带[花]】їпсШ [hua] <植> вейгела квітуча.
锦缎 jTnduan парча; глазет.
锦鸡 jhijT <动> золстістий фазан.
锦赛 jlnku丨 <植> мальва лісова.
锦论 jmliin капрон; капронове волокно.
^ШШit jlnnang miaoji хитрий (хитромудрий) план.
锦旗jhiqi (荣誉旗）почесний прапор;(調制旗） парчевий прапор.授〜вручити почесний прапор.
锦上添花 jm shang tian hua "нашити (нанести) візерунки на парчу"; зробити розкішне ще більш розкішним; зробити ще краще, ще прекраснішим.
锦熟黄杨 jTnshiihudngydng < 植 > самшит вічнозелений.
锦绣 jTnxi(i прекрасний.〜山》可 прекрасна країна (земля);〜前程 блискучі (прекрасні) перспективи; світле майб^нє.
锦绣河山 jTnxiCihSshan чудбвий краєвид (пейзаж); чудова панорама рідної землі.
锦衣 jTnyT розкішний одяг; парчева сукня.
廑如.
廑 jin хатина, халупа, кімнатка; комірка; 2)—> 仅(тільки, ледь-ледь).
廑注 jlnzhii хвилюватися за...; уболівати за...
馑佝•
僅 jin недорід, неврожй.
瑾仰. '
瑾 jm найкраща яшма; чудбвий самоцвіт; дорогоцінність.
槿伸.
槿 jln гібіскус, кетмія (декоративний чагарник).
Ш^-t, jtnhua квіти гібіскуса (ознака мінливості).
瑾
Ш jin 1) вмирати від голоду, гинути голодною смертю; 2) хоронити, закопувати.
^ jin 另见 jTn.
尽 jin (ж.) 1)(完)виснажити що (виснаження); вичерпати що.耗〜物资 вичерпати (вичерпати) усі матеріальні ресурси;用〜方 法 усіма засобами (способами); всемірно; усіляко; вичерпати всі засоби;储备将〜 запаси близькі до виснаження;在旧社会jl!i 受〜地主的剥削 у старому суспільстві він випив до кінця гіркоту експлуатації з боку поміщиків. 2)(全部用出）віддйти усе, що є. 〜其所有віддати усе що є;〜一切力量 віддати всі сили; усіма силами;〜一切可ft这支 援 усіма засобами підтримати;〜一切努力 докласти всіх зусиль (старань); до останнього;〜'力 зробити свій внесок; зробити посильний внесок; надати посильну допомбгу. 3)(完成）виконати що (виконання).
〜自己的责任:виконати свій обов'язок;〜其在 Ш зроблю все залежне від мене. 4)(全，都）
.цілкбм; усе.〜数收回 повністю (усе) взяти назад;〜人皆知 загапьновідбмо; усім [добре] відомо; ні для кого не секрет;到会的〜是先 进工作者 присутні були всі передовики;殖 民主义者〜做坏Ф колонізатори тільки і знають, що творять зло.
尽;^ jindmn межа, крайній (кінцевий) пункт.
尽绝 jinjue вичерпуватися, вичерпувати; до кінця, без залишку.
尽力 jinli докласти всіх зусиль (старань); напружити всі сили; усіма силами; із усієї сили; щосили; (мочі); намагатися [щосили]. 〜而为 зробити все можливе; зробити усе, що тільки в силах (можливо); постаратися зробити;〜帮助 усіма силами (всіляко) допомагати чому.
尽量jinliang另见jinliang (达到最大限度） досхочу розм.\ удосталь розм.; скільки тільки можливо.〜吃饱 наїстися досхочу (удосталь); їсти стільки, скільки тільки можливо;不要客气，请〜吃饱не соромтеся, їжте стільки, скільки тільки можливо.
尽命 jinming жертвувати життям; віддавати життя; віддавати всі сили (на що-неб., кому-неб.).
jinqing у своє задоволення; усмак розм.; щосили.〜欢笑 веселитися на повну котушку; 到杭州去〜地玩几天поЬсати в Ханьчжоу і погуляти там декілька днів у своє задоволення; поїхати в Ханьчжоу, прожити там декілька днів і нагулятися всмак.
尽善尽美 jin shan jin шбі ідеальний (ідеальність); ідеал; досконало зрбблений; сама довершеність; до повної досконапості,达至lj 〜досяглі ідеалу (ідеальності); дійти до досконалості.
尽头 jintou кінець 街的〜на самому кінці вулиці.
尽头话 jintouhua останнє слово; остаточне рішення.
尽头线 jint6uxi^n 〈铁路 > глухіій кут; безвихідь.停车〜виставочний глухий кут.
尽七、jinxfn покласти душу на що; укласти душу в що; на совість.〜竭力 укласти душу і докласти всіх зусіль;把任务〜地完成 виконати завдання на совість;对事情今艮〜 вкладати в справу багйто старання;〜&胃§? 的一代 покласти душу на (укласти душу в) справу виховання новбго покоління.
尽兴 jinxing не задовблений (задоволення); у своє задоволення.〜地谈 наговоритися [удосталь, усмак]; поговорити у своє задоволення;觉得还没〜не почувати задоволення.
尽言 jinyan щира порада.
尽职 jinzhi сумлінно працювати (викбнувати свій обов'язок); виконати до кінця свій обов'язок, jlli*[曼〜він сумлінний (справний) працівник; він працює (виконує свій обов'язок) сумлінно.
尽忠 jinzhong 1)(忠于）бути (залишитися) вірним чому; служити чому вірою і правдою) 2)(指牺牲）віддати (покласти) життя за що; пожертвувати своїм життям.
jin.
дй jin 1)(向 ПО 移动）йти вперед; просуватися
(просування). немає прогресу, так є
регрес; або вперед, або назад; не йти вперед —значить йти назад. 2)(从外面到里面） увійти; надійти (надходження)〜全场 ввійти в зал зборів (засідання);〜屋子 ввійти в кімнату; ~大学 увійти в університет 3)(用在 动词后，表示趋向）у що\走〜客厅ввійтіі до вітальні;搬〜院子внести у двір;放〜衣箱 покласти у валізу.
进逼 jinbl тіснити що; напосідати на що,кого розм.向敌人〜тісн“ти (напосідати на) противника;〜敌人的侧翼 напосідіти на фланг противника.
jinbiSo подати дбповідь.
进兵 jinblng рушити війська; джигунти повстання. 向边界〜рушити війська до кордону; 向敌人〜підняти війська (повстання) на ворога.
进步 jinbu крокувати; зробити па (про танцівника).
进步 jinbii 1)(向前发展）прогресувати; прогрес. 人类历史上的一大〜величаний прогрес в істбрії людства;取得〜досяглі (домогтися) прогресу;帮助他在思想上取得〜спршЬи його ідейному зростанню;思想上有〜 прогресувати ідейно; домогтися прогресу (йти по шляху прогресу) щодо ідей;孩子们 有了〜діти досягають успіхів;工作〜了 у роботі намітився прогрес;科学在不停地〜 наука постійно прогресує. 2)(先进） прогресивний (прогресивність); передовий. 〜思、想 прогресивні (передові) ідеї (переконання, пбгляди);〜青年 прогресивна молодь;〜人士 прогресивні (передові) люди; прогресисти мн., книжк.; люди прогресивних (передових) поглядів; прогресивна (передова) громадськість.
进程 jinchSng хід.历史的〜хід істбрії.
进尺 jinchT <?Г> метраж.
进出jinchii 1)(进来和出去）входити і виходити; вхід і вихід.妨碍人们〜заважати людям ходити;只许由这个门〜дозволяється ходити (входити і виходити, вхід і вихід) ТІЛЬКИ через ці двері. 2)(收入和支出）дохід і витрата;(营业额)оборот.这家商店每天有几 千元〜цей магазин щодня рббить оборот у декілька тисяч юанів.
进出口 jinchGk6u ввіз і вивіз; імпорт і експорт. 〜业务 експортно-імпортні (імпортні й експортні) операції;〜许可证 ліцензія спец.; дбзвіл на ввіз або вивіз товарів.
进达 jinda 1) зробити кар'єру за рекомендацією; 2) рекомендувати та просувати (на гарне службове місце).
进度jindCi темп.工业发展的〜тбмпи рбзвитку промисловості;生产〜力口快了 піднялися (зросли) темпи виробництва.
jindubiao графік. виробничий
графік.
进而 jiner і потім, і далі, і більш того.
进发 jinfa вирушити.向海岛〜вирушити до острова;分头〜вирушити в різні боки;列车 向北京〜потяг вирушив до Пекіна.
ійШ jinfan вторгнуться (вторгнення); напасти.
втбргнуться в сусідню країну; напасти на сусідню країну.
进攻 j ingong <军> наступ (наступати); атака (атакувати щд)\ напад (нападати); повести


407
повстання на що.全线〜нйступ (наступати, атакувати) по всьому фронті;发动〜почати атаку (наступ);转入〜перейти в наступ; 敌人的疯狂〜 відбити шалену атаку (шалений наступ) противника;〜性战略武器 стратегічна наступальна зброя.
进贡 jingong принести данину; з’явитися з даниною.
进航 jinhang їхати (пливти) на кораблі.
进洪间 jinhongzha водозабірний шлюз.
进化 jinhua еволюція.〜过矛呈 еволюційний процес.
进化论 jinhuaiCin < 生物 > еволюціонізм; еволюційна теорія; теорія еволюції.
进化论者 jinhualunzhe еволюціоніст книжк.
进货 jinhuo закупівля (заготівля) товарів.
进击jinji —进攻.
进见jinji^i —»•晋谒jiny会.
进军jlnjiin. 1)—>进兵.〜西南похід на південний захід;乘胜〜перембжне повстання; із перемогою йти вперед. 2)(向 某一目标前进）[виступити в] похід; наступ. 向大自然〜наступ на природу;向困难〜йти вперед назустріч труднощам;胜利〜 переможний хід (наступ);向生产的深度与 广度〜вести наступ на виробництво з усіх боків.
进 口 jink6u 1)(船只驶进港口）входити в порт. 2) (外国货运进来)імпорт; ввіз.〜贸易імпортна торгівля;〜限额ліміт імпорту;限制奢侈品〜 ввести обмеження на імпорт (на ввіз) предметів розкоші; ~ 许可证 імпортна ліцензія; увізний дозвіл;〜物品 предмети ввозу (імпорту). 3) (АР) вхід.
进 І□货 jink6uhu6 імпортний (увізний) товар.
进口商 jink6ush5ng імпортер.
进口税 jink6ushui імпортне (ввізне) мито.货物 ~ мито на ввіз; мито на імпортні (ввізні) товари.
进款 jlnkuan <口> прибуток; заробіток.家庭〜 прибуток родини;个人〜особистий заробіток; 一 个月的〜місячний прибуток (заробіток).
进来 jirvlai 1)(到里面来）увійти в що\ зайти в м/о.院子里〜了一个人 у двір увійшла (зайшла) якась людина;请〜，我想跟你谈谈 увійдіть (входьте, зайдіть, заходьте, проходьте), будь ласка, я хочу з вами поговорити. 2)(用在动词后，_示向里）跑~ вбігти;走〜увійт山飞〜приліт含ТИ;搬〜ВНЄСТЇІ що.
进览 jinlan представляти для огляду (прочитання); подавати на розсуд.
进料槽 jinliaocao <冶> завантажувальний жолоб.
进枓机 jinlBoj了 <冶> вштбвхувач.
进料器 jinliaoqi <机> живильник.
进气_ jinqifd〈杉L> впускний (усмоктувальний) клапан.— "
进气管 jinqiguan <机> усмоктувальний патрубок; впускна труба.
进汽 jinqi <技> впуск (пари, газу); впускний.
进前 jinqian рухатися (іти) вперед, просуватися.
进钱 jinqian дохід, прибуток, прихід (грошових сум); виручка; стаття приходу.
jinqii прагнути [уперед].〜精神 цілеспря- мованість; спрямованість; спрямована воля.
ій ЧХ. ^ jinquxln спрямованість; спрямована воля; цілеспрямованість;他没有〜він ні до чого не прагне; у нього немає ніяких прагнень.
进去jirvqu (到里面去）увійти; зайти.大家都可 以〜дбступ відкритий для всіх;你〜看去，我 在这里等你 ви ввійдіть (зайдіть) і подивіться, а я вас тут зачекаю. 2)(用在动词 后表示向里),东西这样多，箱子装不〜стільки речей шухляда не вмістить; стільки речей у шухляду не ВМІСТИТЬСЯ；衣服太瘦 了，他穿不 〜костюм занадто вузький і на нього не налізе;这人固执，好话他也听不〜він упертий, і добрі слова до нього не доходять.
进入 jinm вступити (вступ); увійти (вхід).〜港 口 ввійт“ в гавань;〜战斗 вступити в бій;〜新 的发展阶段 вступити в нову фазу розвитку; 军 Р人〜要塞 війська вступили (увійшли) у фортецю.
进入孔 jinriik6ng〈技〉лаз.
进深 jin-shen глибина [кімнати, двору].有五米 〜в глибину п’ять метрів; глибиною в 5 метрів.
进食 jinshi приймати їжу; їсти що; вживата що.
进士 jinshi "цзинипи" {назва ученого ступеня у феодальному Китаї, що надається після столичних іспитів).
进水口 jinshuTkou водоприймач.
进退 jintui (进矛口退）вперед і назад; просування вперед і відхід 〜自如 нічим не зв’язаний; вільно діяти; чинити (робити), як завгодно; ~ 失据 втратити ґрунт під ногами; втратити опору;弄得〜两难 ускочити в таку халепу, що не знаєш, як і вилізти (бути). 2)(分寸) почуття міри; знати міру, загубити почуття міри;不知〜немає [ніякого] почуття міри; не знати міри.
进退维谷 jintuiweigii ні туди ні сюди; ні назад ні вперед; сидіти на мілині; між двох вогнів; між Сциллою і Харибдою; куди не кинь — усе клин.
进位法 jinw亡ifS <数> нумерація; номерація. Н"* 〜десяткова нумерація (номерація).
进鸡 jinw(i <海> докувйння.
进香 jinxiang <宗> паломництво (паломничати); йти на прощу; прочанство застар.
进І页 jinxiang прибуток; прихід; надходження.
进 4亍 jinxing 1)(从事)вести що (ведення); проводити що (проведення); робити що.〜述 设 вести (проводити) будівництво;有计划地 〜社会主义連设Планомірно здійснювати соціалістичне будівництво;〜思、Ш 改造 прохбдити школу ідеологічного перевиховання (用于 М 自己)проводити ідеологічне перевиховання (用于对另ij 人)；〜 讨论 проводити обговбрення;〜试验 робити досліди (експеримент);〜修理 робити ремонт;〜侵略 чинити агресію; вести (проводити, здійснювати) агресивну політику;〜破坏 вести підривну діяльність; ~ 武装干涉 займатися підривною діяльністю; удатися до збройної інтервенції;〜罪恶活动 здійснити злочинний акт;〜斗争 вести боротьбу;把革命〜到底 довестіі революцію до кінця. 2)(开展）йти; хід;照、常〜йти своїм порядком;整风运动的〜情况рух за
упорядкування стилю роббти;按工作的〜t行 况士看судячи з ходу робіт;工作〜得怎么 样？ як іде роббта? як справи?事惜正在〜中 справа на пішла;前次会议〜得很顺利 попередня нарада пройшла вдало;谈於]是在 友好的气筑中〜переговори йдуть у дружній атмосфері.
进行曲 jlnxhigqCi <音>\1扣111.
进行式 jinxingshi тривала форма дієслова; неозначена форма дієслова.
进行中 jinxingzhong 1) в дорозі; 2) по ходу справи, у процесі проведення.
进学 jinxue 1) досягати успіхів у навчанні; 2) складати вступні іспити; вступати до навчального закладу (на навчання).
进修 jinxiu удосконалитися (удосконалення).〜 f我 і吾 удосконалити володіння російською мовою.
进修班 jinxiiiban курси удосконалення.教师〜 курси удосконалення викладачів.
进言 jinyan <书> висловитися; висловити свою думку (розуміння); дати пораду;大胆〜 вільно (сміло) висловитися (висловити свою думку);向领导进一言 дати керівництву одну пораду; висловити керівництву свою думку.
进一步 jinylbu подальший.〜认识至0... ще глибше розуміти...;提出〜的要求 висунути наступні вимоги;事实〜说明…факти з дедалі більшою переконливістю (із ще більшою переконливістю) говорять про те, що...;农村 社会主义阵地〜巩固ще більше зміцнилася соціалістична позиція в селі.
进益 jinyi <书> успіх; прогрес розм.获得〜 досягти [відомих] успіхів; помічається [помітний] прогрес.
进展 jinzhan зрушення; просунутися (просування); підсунутися; розвиватися (рбзвиток). 各科学领域中的巨夫〜великі зрушення у всіх сферах науки;大有〜значно (далеко) просунулося вперед; намітилося велике зрушення;毫无〜немає ніяких зрушень; не зрушуватися з місця; стояти (залишатися) на місці; ні з місця; на точці замерзання; віз і нині там;使工作有所〜підсунути роббту;〜 神速 бурхливо (швидко) розвиватися;事情 有了〜справа просунулася (посунулася); справа зрушилася з місця;工作〜得很慢 роббта рухається повільно;基本建设工程〜 很快 швидкими темпами йде капітальне будівництво.
дй 占 jinzhan атакувати і зайняти що; узяти (зайняти) із бою що.
进站 jinzhan прибуття (прихід) потяга на станцію.〜道盆 < 铁路> вхіднй стрілка;〜信号 〈铁路 > вхідний сигнал;火车〜了 пбтяг підходить до станції.
进支 jinzhl надходження та витрати, jinzhi просуватися по службі.
Й jin 另见 j'ing.
劲 jin 1)(力气)[фізична] сила;手〜很大 велика сила в руках; дуже сильні руки;用一把〜 напружитися; напружити сили (мускули);全 身没〜слйбкість у всьому тілі;感到浑身足〜 почувати себе повним сил; почувати бадьорість у всьому тілі. 2) 劲头 3)(神情） вигляд. 一股高兴〜儿 радісний вигляд. 4)(兴


408
趣）інтербс.下机有什么що цікавого в шаховій грі! який інтерес грати в шахи!他感 到下棋没〜він не цікавиться шахами; йому нецікаво (нудно) грати в шахи.
劲头jintdu 1) <口> і个劲丨)：他身体好，〜大 він здоровий, і сильний; у нього міцне здоров'я і велика фізична сила. 2)(积极情绪） ентузіазм; підйбм; жар;〜І*足 із великим етнузіазмом (підйомом);学习〜_卜足 із захопленням учитися;舍他那股兴高釆烈的 〜ПОДИВІТЬСЯ, як він сяє і який він натхненний;大家〜都来了 в усіх відразу енергія з’явилася; усі відразу піднеслися духом.
jin.
近 jin 1)(距离短）блюький (близькість); ближній.在〜处 бути поблизу (поблизу); І?巨 离〜的城市ближнє місто;〜距离невелика відстань;离这儿很〜звідси до чого рукою подати;哪条路〜些？ якй дорбга ближча?我 住得很〜я живу дуже близько. 2)(时间近） останній. ~几个月以来 в (за) останні місяці; 〜百年来 протягом останніх ста років; за останні сто років;在最〜的将来 у найближчому майбутньому;今亍期已〜 наблизився день від'їзду. 3)(接近) приблизно (наблизитися); близько; майже; під-.跑〜підбігти; -ПІДПЛИСТИ；习夺〜年 приблизно (майже) десять років;他年〜六 йому під шістдесят; йому близько шістдесяти років;天色已〜黄昏 вечоріє; день вечоріє; наближається вечір;谈判已〜尾声 переговори наближаються (підходять) до кінця 4)(亲密）близький (близькість); ближній.〜亲 близька (ближня) рідня.
近边 jinbian розташований поблизу кордону; прикордонний.
近便jiivbian ->近1).从这条路來更〜一些йти цією дорогою буде ближче.
进程 jincheng ближній (близький) шлях.〜火箭 ракета ближньої дії.
jindai нова епоха. ~会会ІШ 史 історія новбго живопису.
jindaishl нова історія.
近地点 jindidian <天> перигей.
近东 Jindong Ближній Схід; близькосхідний.
近古 jingu середні віки.在〜时期 середньовіччя.
iilTt jinguang для короткозорих (про окуляри).
近海 jinhai прибережна смуга моря.〜і也区 примор'я; приморський район;〜航运 каботажні перевезення;〜航行 каботаж; каботажне плавання.
jinhao останні вісті. .
近乎 jin.hu близько; майже.〜绝望 близький до розпачу; майже у відчаї;这f到事实〜от це вже ближче (наближається) до істини.
近郊 jinjrno передмістя; околиця [міста].住在〜 жити в передмісті (в околиці міста);〜地区 приміський район; околиця міста.
近今 jinjTn нинішній, сучасний.
近况 jinkuang нинішнє становище;我厂的〜 нинішній стан справ на нашому заводі; сіан справ нашого заводу на сьогбдні;他的〜怎
# 	? як тепер у нього йдуть справи? як ідуть справи у нього?你的〜还好吧？ чи все
гаразд у вас? як тепер живеться?
进来 jinMi [у, за] останній час.他〜工作很忙[у] останнім часом він дуже зайнятий;我〜没有 出 П за останній час я нікуди не виїжджав, jinli грунтовний; розумний, раціональний.
近令I; jinlin [близький] сусід.
iilS各 jinlu ближній (близький) шлях; корбткий шлях 走〜йти коротким (близьким) шляхом.
近密 jinmi близький, інтимний; безпосередня близькість, повна довіра та дружба.
近旁 j inpang біля чого -, поруч чого; при кому-чому\ поблизу чого 车站〜біля (поруч, поблизу) станції; при станції.
近前 jinqian наближатися до...; підходити до...
近亲 jinqln близький (ближній) родич; близька (ближня) рідня.
近曰 jinri в (за) останні дні; у (за) ці дні.
近日点 jinridmn <天> перигелій.
近生代 jinshgngdM〈地质> кайноз6йська ера.
近时 jinshi останнім часом; нещодавно.
近世jinshi —近代.
近视 jin’shi 1)(视力弱 \ короткозорість (короткозорий); міопія спец.眼睛〜 страждати короткозорістю;〜得厉害 сильна короткозорість. 2)(眼光浅）короткозорість (короткозорий); недалекоглядність. ~的政策 короткозора (недальновидна) політика.
近视镜 jinshijing окуляри для короткозорих.
近视眼 jin.shiySn 1)(指眼睹）короткозорі очі. 2) (指人）короткоз6рий.她是个〜вона короткозора (короткозора).
近属 jinshii близька рідня; найближчі родичі.
近水楼台 jin shut lou tai знаходитися у вигідних (сприятливих) умовах; мати сприятливі, вигідні умови.
近f以 jinsi майже однаковий; [майже] подібний. 〜的概念 суміжні поняття; ~的数字 прибли- зні цифри;〜计算 наближене обчислення; ~ 的意见 подібні (близькі) погляди; майже (приблизно) однакові погляди.
近{以法 jinsifa〈数〉апроксимація; наближення. 平均〜апроксимація (наближення) у середньому.
近似商 jins丨shang〈数〉наближена частка.
近似值 jins丨zhi <数> наближене значення; наближений рбзмір; наближення; апроксимація.
近卫军j丨nw6ijiin <军> гвардія;〜部队гва- рдійська частина;〜战士 гвардієць;青年〜 молода гвардія.
ІЙРЩ jinwen останні новини (вісті).
近星点 jinxTngdmn〈天>пертстр.
近 Р言 jinyan висловлювати співчуття; співчувати.
近因 jinyln найближча (безпосередня) причина; найближчий (безпосередній) привід.
近月点 jinyu6dian〈天〉периселетій.
近在眼前 jinzaiyanqian під [самим] носом;(以 上用于指空间）рукбю подати; перед носом (用于指时间).
近在咽尺 jin zai zhichT рукою подати; під [самим] носом
近战 jinzhan бій на близькій відстані.
近朱者赤，近湿者黑jin zhu zhe chi, jin mo zhe hei із ким поведешся, від того і наберешся;
біля чого потрешся, того і наберешся, jinzhuang теперішній стан.
近作 jinzuo останній твір.
铃 jin.
岭子 jinzi дружина шурина; дружина брата.
烬 jin.
jin 1) стромовина; швидкий плин; стрімкий; 2)〈地理〉Цзіньшій (ріка у пров. Хубей).
泥损 jinyun накочуватися (про хвилі).
草jin
jin 1) артраксон (трав'яниста рослина); 2) старанна, віддана {про людину); щирий, задушевний.
І 	jin 另见 qTn.
浸 jin мочити що (замочування);(用开水浸） заварювати що (заварка, заварювання).〜麻 замочувати льон;〜皮革 вимочувати шкіри; 〜衣服мочити білизну;放在水里〜намочііти у воді;墙基被水〜坏 了 нижня частина стіни намокла і постраждала від води.
浸沉 jinchen зануритися в що (занурення); віддатися чому.
浸出物 jinchuwu екстрактивні речовини, екстракт, витяжка; ексудат.
浸膏 jingao <药> [лікарський] екстракт; витяжка.
浸剂 jinji <药> настій.
浸假 jinjm поступово, помалу.
浸浸 jinjin поступово, потроху, крок за кроком. jinlT хрещення.
浸礼会 jinllhui баптизм, баптистська церква. 浸泡jinpSo —浸.
jinqu екстракція; луження.
'浸染 jinran зазнати впливу; підпасти під вплив.
浸润 jinrim 1)(渐渐渗入）інфільтрація книжк.', просочування (просочуватися). 2) <理>
змочування (змочувати що 3) < 医 >
інфільтрація (інфільтрувати що， инфільтрування).〜空洞性结核 інфільтра- тивно-кавернозний туберкульоз.
浸润物 jinriinwii інфільтрат.
浸湿 jinshi замочити що (замочка); мочити що (замочування).把鞋子〜了 замочити туфлі; 用水把抹布〜намочити (змочити) ганчірку водою;货物让水〜了 товйр, підмочений водою.
浸透 jintou вимочити що; просочити що (просочування). 用酒精〜проспиртувати що; промочити (дати просочитися) спиртом 小褂 儿让汗水〜了 сорбчка промокла від поту; сорочка просочилася потом.
浸种 jinzh6ng <农> замочування (намочування) насіння.
浸溃 jinzi насичування (просочити що); замочка (замочити що)\ настоювання; занурення. 放在石灰水里〜замочйти у вапняному розчині;用杂酷油〜насичування креозотом.
^ГТл
曰 jin.
晋级 jinji [одержати] підвищення по службі; підвищитися в розряді (у ранзі); просунутися по службі.
晋见jinji^n —>晋谒.


409
晋升 jinsh6ng [дати] підвищення по службі.
晋谒 jinye 1) <书> (邦会）нанести візит кому;
(访 Й ) відвідати що. 2)(觐,见）б}ди на аудіє нції в кого.、одержати аудіє нцію в кого.
烬 jin.
^ jin 1) повністю згоряти, догоряти; 2) попіл, зола; головешка; 3) наслідки (лиха).
悔余 jinyu 1) зола, попіл; 2) руїни; наслідки (нещастя).
赆Гт.
贩 jin 1) прощальний подарунок; 2) подавати,підносити.
赐仪 jinyi прощальний подарунок (тому, хто від’їжджає).
措 jin.
搢 jin 1) засовувати, затикати, носити за поясом; 2) коливати, трясти.
鈐А
Щ jin —> qfn.
靳Ут.
斬 jin 1) соромити, паплюжити; ганьбити; 2) скупитися; ревниво берегти; скупий; 3) маргінал.
靳惜 jinx! оберігати, ревниво берегти.
^jin 另见 jTn.
禁 jin 1)—> 禁止.〜鸦片 заборонити паління опіуму;〜赌 заборонити азартні ігри;严〜 [накласти] сувору заборону; повна заборона; 解〜зніти заборону (заборона);在被〜之列 бути під забороною. 2)(不允许的事项） заборона.犯〜порошити заборону.
禁闭 jinbi посадити кого в карцер; посадити кого під арешт (під стражу).
禁闭室j丨nbish'i (单人禁闭室）гауптвахта; карцер.
禁地 jindi заборонене місце.
禁赌 jindii заборона на азартні ігри.
禁伐区 jinfdqii <林> заповідник, заказник.
禁封 jinfeng опечатувати.
禁铜 jhigii 1)(监禁）трим&ти кого у в'язниці; тримати кого під арештом (взаперті, під замком). 2)(束缚）закувати що, книжк., застар.
禁忌 jinji 1)(忌讳）табу невідм” с.\ заборона. 无所〜немає нічбго забороненого (святого). 2) <医> протипоказання.某堅药剂对风湿病 患者是应〜的 деякі ліки протипоказані для ревматика.
禁忌症 j'inj丨zh6ng <医> протипоказання.
禁架 jinji螽 1) заклинати, зачарувати; замовляння, заклинання, заговір; 2) мистецтво заклинання, чаклунство, магія
禁绝 jinjue викорінити що (викорінювання); заборонити що (заборона).〜贪污 викорінити казнокрадство і хабарництво.
禁军 jinjun лейб-гвардія ж.\ особиста охорона монарха.
禁口 jink6u закрити рот; мовчати, промовчати.
禁例 jinli заборонні правила.
禁令 jinling заборонний закон; наказ про заборону; заборона.
jinluan особисто кому; одним дозволено (дозволене); заборонене для інших (для всіх
інших).视为〜дивитися на когось як на щось особисто йому одному належне; розглядати що як щось заборонене для інших (для всіх інших).
禁区jinqG 1)(禁Lh狩猎、捕鱼、伐木的地区） заповідник; заказник; резерват. 2)(禁止通过 的地区）заборонна зона; заборонене місце. 向电业“〜”进军зробііти похід на "заборонену зону" у техніку електропередачі; 用耳部〜深刺的办法治愈聋哑病人 глибоким голковколюванням у забороненій зоні вуха виліковувати глухонімих.
jinshe стримувати язика, тримати язик за зубами.
禁书 jinshu заборонені (нелегальні) книги; нелегальщина розм., застар.; книги, що знаходяться під забороною.
禁条 jintidoTa6 夕.
^ Ш jinye заборона на нічне пересування; комендантська година.
禁渔区 jinyiiqu рибний заповідник (заказник).
禁欲主义 jiny(izhtiyl аскетизм.
禁欲主义者 jinyCizhiiyizhS аскет.
ШШ j inyuan імператорський сад.
禁运 jinyun ембарго невідм.〜政策 політика ембарго;〜黄金出境 ембарго на вивіз золота; 头行〜накласти (здійснювати) ембарго;解除 〜зн^ти ембарго.
禁止 jinzh! заборонити що, із неознач. (заборона); 〜病人吸烟 заборонити хворому курити (палити); 〜吸烟 курити (палити)забороняється; не курити(не палити); 〜入内 вхід заборонений; дбступ закритий; 〜发言 позбавити слова;〜输人[наюйсти] ембарго на ввіз;全面〜和彻底销毁核武器 повна заборона і повне знищення ядерної зброї;车马〜通行 пройд закритий.
禁制 jinzhi заборона, заборонений.
禁制品 jinzhipln предмети, заборонені до виробництва; предмети, виробництво яких заборонено законом.
禁子 jin.zi тюремник.
jinzu тюремник, тюремний сторож.
禁阻 jinzii не пропускати. •
參晋jin.
结绅 jinshen <书> сановні (сановиті) особи; сановники мн.
觐 j'm.
舰见 jinjian <书> одержати аудіє нцію в кого; бути на аудіє нції в кого.
馑 jin另见qm.
馑 jin —>•仅 jln (лише, ледь-ледь).
瑾 j'm.
Щ jin 1) мазати, замазувати (глиною); 2) доріжка уздовж канави.
垤涂 jintu 1) замазувати {напр. щілини); 2) глина, замазка.
噤Гт.
噤 口 jink6u мовчати (мовчання).不言〜набрати води в рот.
噤 口 风 jinkduf^ng <Ш.> афазія.
jin ruo hanchan не сміти рота відкрити (розкрити); не сміти і пискнути; не СМІТИ і
слова вимовити.
"禁战 jinzhan тремтіти (напр. від холоду); озноб, тремтіння.
Щ -
土 Jing.
Ж jing русло ріки.
、'& jing.
径消不分 jlngweibufen не розбиратися, плутатися; не відрізняти білого від чорного.
经沼分明 jing wei fenming [є] велика різниця; збвсім різні речі; явно не те саме.
京j
京 jing столиця.
京白 jTngbai столичний говір, пекінська усна мова.
京城 jlngcheng столиця; столичне місто.
京都 jTngdil столиця.
京果 jTnggud пекінські фрукти.
京胡 jlnghu "цзинху" {один із видів китайських музичних інструментів); китайська скрипка.
京花 jTngtiuS півонія.
京幾 jlngjl < 书 > столиця з її околицями; столиця і прилеглі до неї райони.
京居lj jTngju бейцзинська опера; бейцзинська музична драма.现代〜сучасна бейцзинська опера; бейцзинська опера на сучасну тему.
京里 jTngli у столиці, у Пекіні; столичний.
京腔 jlngqiang бейцзинська вимова; бейцзи- нський акцент, говорити з бейцзинським акцентом.
京丘 jlngqiu горбок на братській могилі; братська могила.
京师 jTngshT <书> столиця.
京戏 jlngxi пекінська музична драма.
京і吾 jTngyfi пекінський діалект.
京中 jlngzhong у столиці, у Пекіні; столичний.
Ж 族 jlngzu "цзин" (одна з національних меншин Китаю).
^ jing.
莲 jing 1) <植> стеблб ч.主~ головнб (основне) стебло;胚〜зародкове стебло. 2) <量词，书 >：数〜白发 пасмо (декілька) сивих волосин 数〜小草 декілька стеблин трави.
莲秆 jTnggSn стебло.
茎皮jTngpi <植>1«^含.
莲咽神经 jTngyanshSnjTng <Ш> язикоглотковий нерв.
莲叶 jTngyd <植> бадилля.
^ jing.
经1 jing 1)—经度•东〜100 度 12 分 100 г^дусів
12 	хвилин східної довготи. 2)—> 经营 3)(经 典)канон.佛〜буддійський канон;念〜 читати молитву.
经2 jing ->经过1).久〜考验的革命战士 випробуваний революційний боєць;〜他— і兑我知道 дізнався про це лише після того, як він сказав;这是〜谁手办的？ це через кого (через чиє посередництво) зроблено?
jlngbi аменорея; аменія; метастаз; мета- стазія.
经不起 jTng’buqT —> 禁不起 jTrrbuqT jlngchan моління за упокій душі.
经常 jlngchang 1) (•一贯）постійний (постійність,


410
сталість); регулярний (регулярність);(曰常） повсякденний (повсякденність);(平常，ЗМ常) звичайний (звичайність, буденність).企Мк的 〜收入 регулярний прибуток підприє мства; 资本І义国家的〜失业现象хронічне (постійне) безробіття в капіталістичних країнах; fe拉〜联系 підтримувати постійний (регулярний) зв'язок;在资本主义国家里，经 济危机足〜的现象у капіталістичних країнах економічна криза — це звичайне (повсякденне) явище. 2)(常常）постійно; завжди; часто; звичайно; регулярно;〜交敬 意见 часто (частіше) обмінюватися думками; 〜带在身边 постійно (завжди) тримати при собі;要〜做早操 треба регулярно (систематично) займатися ранковою зарядкою;我晚上〜在家 по вечорах я звичайно (постійно, завжди) удома.
经常费 jTngcMngfdi поточні витрати.
经穿 jTngchu§n —禁穿 jTnchu5n.
经幢 jlngchuang стела [/з написами релігійного змісту].
经带 jTngdai менструальні виділення, місячні.
经得起jlng-deqT ->禁得住
经德 jTngdd моральні підвалини.
经典jTngdian І)(传统的权威性著作）класика збірн.当作〜сприймати як священне писання. 2)(宗教的经典著作）канон. 3)(有 权威性的）класичний.〜著作 кл&ика збірн.., класична праця; класичний твір;马恩歹У斯经 典著作 класичні твори Маркса-Енгельса- -Леніна-Сталіна;〜作家 класик.
经度 jlngdu <地理 > [географічна] довгота; градус довготи.天文〜астрономічна довгота.
经费 jlngfei витрати мн.\ [грошові] засоби; асигнування (指拨款）•日常〜поточні витрати;生产〜виробничі витрати;教育〜 асигнування на освіту;拨给〜асигнувати (відпустити) засоби на що\ 这耍一笔不小的 〜на це будуть потрібні чималі витрати (засоби).
经风雨，见世面 jing fengyii, jian shimian йти назустріч бурям, йти в життя; пройти через бурі і побачити життя.
jlnggou будувати, споруджувати, займатися будівництвом; спорудження, будівництво.
经管 jlngguSn розпоряджатися чим (розпорядження); завідувати чим (завідування); відати чим (відання).〜行政Ф 务 завідувати (відати) адміністративними справами;〜钱款 завідувати (розпоряджатися) грошима;由办 公室〜знаходитися (бути) у віданні канцелярії;无人〜нікому було цим відати;家 务由母亲〜домашнім господарством відає мати; домашнє господарство веде мати.
经管人 jlnguanren особа, що цим відає.文件应 由〜签字盖章 на документі повинний бути підпис і печатка особи, що цим відає.
经过 jTnggu6 І)(通过）пройти що; через що\ за посередництвом чого; шляхом чого; за допомогою чого; у результаті чого.〜热ІШ工 пройти [через] гарячу обробку; шляхом (у результаті) гарячої обробки;〜膜疗 пройти курс лікування; ~ W'Ж5м пройти через важкі випрббування; випробуваний;〜政冶 思想教宵提高阶级觉悟за допомогою
(шляхом) ідейно-політичного виховання підвищити класову свідомість;〜七年苦战 сім років пройшло в напруженій боротьбі;〜 二万五千里长征 зробити Великий похід у 25 тисяч чи;在草案〜讨论之后після того, як проект був обговорений; після обговбрення проекту 草案〜十详细讨论пробкт був детально обговорений;从北京坐火车到广州 要〜武汉，不〜上海на (в) Гуанчжоу потяг йде через Ухань, минаючи Пекін і Шанхай;水〜 渠道流入田间 чбрез канапи вода проходить (потрапляє) на поля;问题〜谈判得到了解决 питання було вирішене шляхом (за допомогою) переговорів;不〜斗争就不能成 功 без боротьби не буде (не було б) і перембги; 4国革命〜长期艰苦的斗争，才取 Щ- Ш 萍У китайська революція увінчалася перемогою в результаті тривалої і важкої боротьби;〜劳刼‘炼，青4们迅速成氏起来 завдяки загартуванню в праці молодь швидко виросла;〜两昼疼战斗就结束了 через дві доби бій припинився; пройшло дві доби, і бій припинився;任何新全事物的成 长都是〜艰难曲折的-道路的усб нове розвивається звивистими > і важкими шляхами. 2)(经历过程）істбрія; хід.自己一 生的〜істбрія свого життя;报告建厂~ розповісти, як будувався завод; викласти історію, всього заводу; як будувався; ijf 一УІ"
-战斗的〜розповіси^，як бійці воювали з ворогами;把事情的〜告诉大家рсшіовісти як було (відбувалося); повідбмити всім хід подій; 一说这一个时期的〜情形 розповісти, як і що було за цей час.
经合 jTnghd економічне співробітництво.
经互会 JTnghuhui РЕВ; Рада економічної взаємодопомоги.
经籍 jfngji <书> І)(经书）клйсика конфу- ціанського навчання. 2) ( '/£ Ш Ш 45 )
література.
经济地理[学]jlngjidil! [xue] господарський розрахунок, госпрозрахунок.
经济恐慌 jlngjik6nghuang економічна криза.
经纪 jTngj'i І)(筹划表测组）вести що (ведення); управляти чим (керування).小本〜завбсти (вести) маленьку справу (підприє мство). 2) ~*■经纪人І).
经纪钱 jTngjiqidn комісійні.
经纪人jTngj'irSn І)(撮合买卖的人）посередник; комісіонер. 2)(交易所中的经纪人）маклер.
经济 jTngji I) <经> економіка; господарство.社 会主义〜соціалістична економіка; соціалістичне господарство; економіка; соціалізму 国民〜народне господарство;工业〜 економіка промисловості;自然〜натуральне господарство;〜范畴 економічні категорії;〜 管理体制 господарсько-управлінська система;〜部门 господарська частина;〜工作 人员 господарник;〜基础 економічний базис; 〜独立 економічна незалежність;〜封锁 економічна блокада;〜危机 економічна криза; 〜失调 диспропорція в економіці;〜年度 господарський рік;〜核算 госпрозрахунок; господарський розрахунок; 〜公开 Господарство ведеться відкрито К： демократія в економічній галузі;国家的〜生 活 господарське життя краши;〜地理学 економічна географія;〜Ж $ економічне процвітання;〜飞跃发展 стрімкий рбзвиток
економіки. 2)(对国民经济有利害的)：〜作物 промислбва (технічна) культура 〜林木 цінні дерева. 3)(个人用度）матеріальний.〜衍况 матеріальне становище;〜困难 матеріальні труднощі;〜宽裕的 матеріально забезпечений; 在〜方面 щодо матеріального забезпечення. 4)(节社)ощадливий; ощадливість; економічний; господарський; (хазяйновитість); 用最〜的办法 найощадливішим (економним) способом 不 〜неекономний; безгосподарний;力求〜 якомога економніше;成批制造ДІ为轻便、〜 的小钻机 серійне виробництво невеликих бурових машин із легкою вагою і низькою собівартістю.
经济部 jTngjibu міністерство економіки.
经济林 jmgjilin〈林〉промисловий (технічний) ліс.
经济学jTngjixud <经> еконбміка,政治〜 політична економія;〜博士 доктор економічних наук.
经济学家 jlngjixuejia економіст.
经济主义 jTngjizhiiyi економізм. 经济主义者 jTngjizhtiy 丨 zhg економіст.
经绞 jTngjiao повіситися, вдавитися.
经久 jTngjiii l)(时间长）тривалий; довгий; довготривалий час.〜不息的棠声 тривалі аплодисменти; довгі, безугавні аплодисменти. 2)(耐久）довговічний (довговічність);〜而、；[用[довговічний] міцний; немає зносу чому; не знати зносу.
经绝期 jTngjudqT〈生理〉клімакс; клімактерій; клімактеричний період; менопауза.
经理jTngK І)->经管.2)(企业负责人） директор; завідувач;企业〜директор під- приє"мства;旅馆〜керуючий (завідуючий) готелями (готелем).
经理人 jlnglTren директор, керівник.
经历 jTngli І)(亲身体验过）випробувати що (випрббування); пережити що\ перенести що. 〜艰难困苦 випробувати (пе�