Китайсько-український словник. 80 000 слів - Колодько С.А.

Author: Колодько С.А.
Tags: словник вивчення мови видавництво консультант китайська мова китаїстика
ISBN: 966-8459-03-2
Year: 2004
Similar
Українсько-болгарський словник: близько 20 000 слів
Великий німецько-український словник: Близько 170 000 слів та словосполучень
Німецько-український словник лайливих слів
Англо-український дипломатичний словник: понад 26 000 слів і словосполучень
Text
                    С. А. КОЛОДКО
и
А
w
СЛОВНИК
80 000 спів
КИІБ
2004


ББК 81.2КИТ-4 К61
Автор, керівник проекту та головний редактор С. А. Колодко
Редактори 一 лексикографи: С. А. Колодко，Н. В. Коломієць,
О. М. Гончаренко
Редколегія словника: О. В. Бас-Кононенко，С. М. Городній，В. А. Мирончук， Ю. JI. Мосенкіс, А. В. Пасько, Н. П. Плющ, В. Ф. Резаненко, В. А. Семенова, В. С. Сєднєв，К. В. Шинкаревська
Рецензенти: В. М. Підвойний，Чжан Ханьжу，Чжен Шупху，І. К. Чирко
Схвалено до друку Вченою радою Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка 8 грудня 2003 року (протокол № 4).
Колодко С. А.
К61 Китайсько-український словник: 80 000 слів. - К.; ТОВ《Видавництво 《Консультант》，2004. - 1176 с.
ISBN 966-8459-03-2
Китайсько-український словник є першою в Україні лексикографічною працею в галузі китаїстики： В словнику подається більше 80 000 китайських слів, що позначають явища та реалії сучасного та давнього Китаю в найрізноманітніших сферах. Окрім загальновживаної, в словнику подається також великий масив термінологічної лексики з різних галузей знань і виробництва, а також слова，що лише нещодавно ввійшли до активного словника китайської мови.
Розрахований на широкий загал читачів.
© Колодко Сергій Анатолійович ISBN 966-8459-03-2 © Міжнародний благодійний фонд《Мінтан»


ш
ISBN 966-8459-03-2
〇〇
(D
b
9 789668 459030 >
Здано до складання 9.12.2003. Підп. до друку 9.02.2004. Формат 64х 84/8. Папір офс. Гі2 1. Гарнітура Times Mew Roman. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 136,71. Фіз.-друк. арк. 147,0. Тираж 3000. Зам. 4-1.
ТОВ «Видавництво «Консультант,•
Вуп. Голосіївська, 1, м. Київ, 03039.
Надруковано з готових позитивів у АТЗТ «Книга *.
Вуп. Артема, 25, м. Київ, 04053.


Х-ж
刖s
乌克兰苏维埃社会主义共和国最高苏维埃宣布建设独立国家的政策后，在我国 一个至关重姜的问题摆在面前：即编纂全套双语词典。这套词典不仅能满足中学与 高等院校教学、科研的需要，而且还将有益于各国不同文化的相互借鉴。
迄今为止，因客观方面的原因，汉乌词典在乌克兰从来没有出版过。目前使用 的仅是20世纪80年代在中国问世的一部汉乌词典。但它提供的词和词组有限(两 万词条)；出版的时间较早，实用的配例不多；这些原因使其在实际运用中的价值 受到影响。编纂一部八万多词条的词典，能够满足乌克兰汉学家、学生、教师及对 中国文化、语言有着浓厚兴趣的人们不断增长的需求。出版该词典在最近九年更显 得必要。首先要考虑的是，乌中两国合作往来的迅速发展；另外的重要因素是，在 6学与高等院校中学习汉语的学生及前来留学的中国留学生人数的逐年增加。
本词典向使用者提供的词条达八万以上。选择汉语词语、成语、熟语和谚语 时，主编的目的是尽量反映现代的普通话。本词典包括新词和词组，也包括近几十 年自旧词转为积极新词的新的词语。主编和主要编写人员收集了了不少罕见的乌语 词汇，把它用音译方法翻成汉语。因为这些词语至今还没有被现代汉语吸收，故决 定把这些词语输入正在编纂的汉乌词典。编纂词典时，特别是排列社会政治词语 时，编者使用了文学作品、报刊、新闻、电视等方面的资料。
为帮助使用者选择某汉语词最准确的译文，主编提供了较详尽的注释；并排列 各种各样的词语搭配示例，用以证明词语的不同修辞色彩和在词组、句子里的用 法。本词典大量收入了在翻译时感到最困难的成语、俗语和谚语。
为方便学乌克兰语的使用者，本词典对汉语词语提供了不同色彩的乌语对等词 语，并附加汉语的说明。特殊的专用词附加汉语或乌语的说明，以利于对该词的使 用。
词典中的汉字按照中国现代印刷品的标准，用简体形式编纂。本词典的检字表 按照在中国和其他国家通用的部首查字法编纂。检字表的汉字则用简体与繁体两种 形式，为本词典的使用者提供更多的方便。
本词典主编为Kolodko S.A.o此外，积极投入词典编纂工作的还有基辅国立舍 甫琴柯大学文学院的汉语教师，如：Kolomiyets N.V.和Goncharenko O.M. о编纂者向帮助 落实这个项目的同事们表示衷心的感谢，向编辑委员会的委员们表示诚挚的感谢。 特别要感谢基辅国立舍甫琴柯大学校长Skopenko V.V.院士和基辅大学文学院院长 SemeniukG.F.教授在财政与组织上的大力帮助。
编纂本词典的工作量很大，汉语本身的复杂，诸多原因难免使词典里会出现些 差错。编纂者对向本词典第一版的内容予以评论的专家、学者和使用者表示忠诚的 感谢。这些评语将会有益于我们对词典的修订工作。


Передмова
Після проголошення Верховною Радою Української РСР курсу на розбудову незалежної держави перед Україною постало нагальне питання щодо створення низки двомовних словників, які б могли забезпечити не лише потреби середньої та вищої шкіл，але й слугували б засобом взаємозбагачення різних національних культур.
Китайсько-українські словники з відомих причин в Україні ніколи не видавались. До цього часу створений лише один китайсько-український словник， виданий у 80-х pp. минулого століття в Китаї. Але обсяг цього словника всього 20 тисяч слів і виразів，крім того，незначна кількість прикладів використання лексики у сучасній та давній китайській мові значно знижує його практичну цінність. Необхідність створення китайсько-українського словника на 80-100 тисяч слів， який міг би задовольнити постійно зростаючі потреби китаєзнавців，студентів， викладачів та всіх тих, хто цікавиться китайською мовою та культурою, стала особливо гостро відчуватися останніми роками. Це пов，язано，насамперед, із швидким зростанням обсягів двосторонньої співпраці між Україною та Китаєм, а також зі збільшенням контингенту китайських студентів，що навчаються у вищих та середніх навчальних закладах України.
Пропонований користувачеві словник містить більше 80 тисяч слів та виразів. Підбираючи китайські слова，словосполучення та фразеологізми，автор мав на меті якнайповніше відобразити сучасний стан китайської літературної мови „пхутхунхуа”. До словника включено нові слова і вирази，а також нові значення старих слів，що увійшли до активного складу китайської мови впродовж останніх десятиліть. Автор та укладачі підготували чималу кількість питомої рідковживаної української лексики, переклали її вперше китайською мовою за допомогою методу фонетичної транслітерації. Але в зв’язку з тим, що ця лексика на сьогодні не засвоєна китайською мовою，було прийнято рішення про включення її до складу українсько-китайського словника，роботу з укладання якого вже розпочато. При укладанні словника，особливо суспільно-політичної лексики，автор використовував також лексичний матеріал літературних творів，преси，радіо，телебачення та інших засобів масової інформації.
Аби допомогти користувачеві підібрати найточніший переклад китайського слова українською мовою，автор намагався дати максимальну кількість пояснень до лексичних одиниць та підтвердити різні відтінки значень слів прикладами вживання їх у словосполученнях та реченнях. У словнику найповніше представлено ідіоматичні вирази，прислів’ я та приказки，які викликають найбільші труднощі при перекладі.
Для зручності користування китайському читачеві, який вивчає українську мову， пропонуються різні відтінки перекладу китайських слів， які супроводжуються поясненнями китайською мовою. Спеціальна лексика оснащена ієрогліфічними позначками або поясненнями українською мовою, що характеризують сферу вжитку певного слова.


4
Ієрогліфи словника подаються в сучасному написанні， прийнятому в друкованих виданнях КНР.
Таблицю пошуку китайських ієрогліфів словника укладено за ключовою системою，прийнятою в лексикографічних виданнях Китаю та інших країн. Окремі ключі пошукової таблиці подаються як у сучасному，так і в традиційному написанні, що значно розширює сферу використання цього словника.
У роботі над словником，крім автора，активну участь взяли викладачі Центру китаїстики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка : Гончаренко О.М. та Коломієць Н.В. Укладачі висловлюють подяку всім колегам，які допомагали в реалізації проекту. Автор та укладачі висловлюють подяку директору Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ академіку Пахомову Ю.М. за підтримку у виданні словника. Особлива подяка висловлюється ректорові КНУ ім.Тараса Шевченка пану Скопенку В.В. та директору Інституту філології КНУ ім.Тараса Шевченка пану Семенюку Г.Ф. за надання фінансової та організаційної допомоги в здійсненні цього проекту.
У зв’ язку з великим обсягом роботи та значною кількістю важких мовних проблем у словнику можливі окремі недоліки. Укладачі будуть вдячні всім，хто висловить свої відгуки (як позитивні так і обґрунтовані негативні) на перше однотомне видання китайсько-українського словника，які будуть враховані у подальшій роботі над словником.


5
总目
ЗМІСТ
前言 Передмова 2-4
代表编А者的前言Від укладачів 6-21
凡例 Правила користування словником 22-29
部首检字 Ключова пошукова таблиця 30-60
词典正文 Текст словника 1-1093
附录 Додатки: 1094
汉乌对照中国历史朝代简表 Ю94
Хронологічна таблиця китайських династій
汉乌对照计量单位名称表 Ю95-1096
Таблиці одиниць вимірювання
汉乌对照化学元素名称表 1097-1098
Таблиця назв хімічних елементів
汉乌地名词典 1099-1114
Китайсько-український словник географічних назв


Від укладачів-лексикографів
Перш, ніж використовувати наш словник, людині, яка не знайомилася з китайською мовою, радимо детально ознайомитися з нашою інформацією. Попередньо радимо користувачеві звернути особливу увагу на розділ, присвячений фонетичній системі китайської мови.
Загальна історико-філологічна інформація про китайську мову
Інтерес до китайської мови в зарубіжних країнах почав виникати ще кілька століть тому, в наші ж часи він набуває все більшого й більшого розмаху. Це безперечно, можна пояснити високим авторитетом цієї великої країни на світовій арені, неабиякими її успіхами в розвитку економіки, а також величезними надбаннями китайського народу в галузі культури, й особливо літератури, мистецтва, філософії, архітектури, здобутими впродовж кількох тисячоліть. Не слід забувати й того，що Китай — одна з найбільших країн світу як за територією, так і за кількістю населення. Він має багато корисних копалин, розвіданих і прогнозованих, розвинене виробництво промислових і сільськогосподарських товарів, вигідне географічне розташування.
Відомо, що китайська мова - одна з найуживаніших у світі，адже майже кожен четвертий мешканець землі - китаєць, тож було б великою помилкою недооцінювати цю велику силу і не приділяти належної уваги вивченню мови цього народу, його культури, народного господарства, побуту та звичаїв.
Китайська мова - одна з найстародавніших мов світу (про що свідчать написи на ворожильних кістках тварин та панцирях черепах, які китайці в далекому минулому використовували для гадань. Знайдені під час розкопок у провінції Хенань, вони датуються епохою Інь ( XVII — XII ст. до н. е.). Зафіксований у пам’ятках минувшини період побутування китайської мови нараховує близько 4000 років. Проте слід мати на увазі, що виникненню писемності, а вона, до речі, створювалася не одну сотню років, передував тривалий період становлення та розвитку усної мови. Адже писемність виникає лише тоді, коли з’являється потреба у фіксуванні побутових та суспільних явищ. Китайська мова в ході історичного розвитку країни збереглася аж до наших часів, тоді як мови стародавніх Єгипту чи Асірії та Вавілонії давно щезли.
Китайська мова впродовж багатьох сторіч посідала серед інших мов ареалу Південно — Східної Азії визначне місце. Китайська цивілізація ще в стародавні часи вийшла далеко за межі території, на якій вона склалася, і значною мірою впливала на розвиток культури багатьох сусідніх країн. Японці, зокрема, ще в III ст. запозичили у китайців ієрогліфічне письмо і тільки у VIII ст. на його основі створили власну складову абетку “кану，，，проте й досі не змогли повністю витіснити ієрогліфів. А корейці запозичили це письмо ще раніше, на початку нашої ери. Свій алфавіт у Кореї з’явився лише в XV ст. Тривалий час цим письмом користувалися і в Бірмі, Таїланді, певних регіонах Індії та у В’єтнамі, поки на початку нашого віку там не ввели латинізовану абетку. Водночас із ієрогліфічним письмом у ці країни проникала й значна кількість китайської термінології, особливо пов’язаної з державним устроєм, організацією війська, судочинством тощо. Широкої популярності у всіх цих районах набула також китайська література, переважно поезія, наукові та філософські трактати, тому місцеві діячі науки та культури свої власні твори також писали китайською мовою.
Багатовікове панування феодалізму в Китаї призвело до поділу країн на ряд, часом незалежних політично та економічно, районів (“вотчин”)，розвиток мови в кожному з яких нерідко йшов самобутнім шляхом. Тож як наслідок цього в Китаї ще в давні часи виникли діалекти, які іноді відрізняються один від одного так, що схожі на різні мови. Особливо це характерно для південносхідної частини країни. Цьому сприяли також і особливості рельєфу, коли розділені гірськими пасмами окремі групи населення майже не спілкувалися між собою. Позначилися на цьому процесі і здійснювана китайськими імператорами та феодалами загарбницька політика, а також кількаразове завоювання самого Китаю або окремих його частин монгольськими та іншими кочівниками. Змішавшись з населенням поневолених районів, завойовники певним чином і самі сприймали їхню лексику, в різних районах, звичайно, різну. Тривалий вплив чужої мови позначався і на вимові китайських слів. Тож не дивно, що китайці, які мешкають в різних кінцях країн, часом не розуміють один одного. Слова, що означають одні й ті ж поняття й


7
пишуться однаковими ієрогліфами, вимовляються, в різних регіонах по-різному. Так, пекінське “我是人 wo shi геп“ (я людина) в Шанхаї скажуть ”А1а хі піп“，а в Гуанчжоу (Кантон) “Ngo hai уап“.
Після першого знайомства з діалектами іноді виникає думка, що це зовсім різні мови. Насправді ж це не так. Відмінності між діалектами обмежені, головним чином звуковою оболонкою мови, але й тут існують певні закономірності. Що ж до розбіжності у лексиці, то вона зовсім незначна. Це дає підставу дійти висновку, що діалекти китайської мови мають здебільшого спільний словниковий склад. Ще менше розбіжностей у граматиці. Наявність спільної для всієї країни писемності також відіграє неабияку роль, тому все це дає право не вважати діалекти Китаю різними мовами.
На думку китайських філологів, у сучасній китайській мові можна виділити сім діалектних груп, найголовнішими з яких слід вважати північну (пекінську), шанхайську, фуцзянську та гуанчжоуську. Найпоширенішою в політичному та культурному житті країни виявилась північна, яка охоплює Північний, Центральний та Західний Китай. Діалектами цієї групи розмовляють близько 70 % усіх тих, для кого китайська мова є рідною. Окрім того, останніми роками здійснюється велика робота щодо поширення в усіх районах країни загальнодержавної мови “путунхуа”, в основу якої покладено пекінський діалект
На живих діалектах Північного Китаю колись базувалася мова всього Стародавнього Китаю. Але з часом вона була канонізована як літературна мова “веньянь” і поступово, все більше й більше віддаляючись від мови повсякденного спілкування, стала доступною лише тим, хто мав час та кошти, щоб опанувати її. А для широкого народного загалу вона також перетворилася на “китайську грамоту，，.
Ця мова без особливих змін проіснувала до початку XX ст. Нею написано багато історичних та художніх творів, поезій, наукових праць, філософських трактатів, енциклопедій і довідників. Зрозуміла лише при зоровому читанні і несприйнятна на слух, ця мова водночас була доступною будь-якому освіченому китайцеві, де б він не мешкав. Вона ніби піднімалася над діалектами і стала загальною літературною мовою для всієї країни.
Проте, окрім літератури, написаної “веньянем“，ще в далекі часи почала зароджуватись література, написана живою розмовною мовою. Саме на її грунті виникла нова загальновживана писемна мова, яка пізніше дістала назву “байхуа‘‘. В її основі - лексика та граматика розмовної, частково збагачена зворотами “веньяню”. Цією мовою записували народні казки, перекази, численні драми та повісті про життя простих людей. Нею користувалися й мандрівні оповідачі “шошуди，，，які популяризували в народі історичні та епічні перекази, міфи, легенди.
Упродовж віків прогресивні діячі Китаю боролися за зближення письмової та усної мови. Лише після відомого масового руху “4 травня“ 1919 року, який мав антиімперіалістичне та антифеодальне спрямування, було затверджено “байхуа“ як офіційну літературну мову.
Поряд з літературними мовами в Китаї десь у XIV ст. на основі північного діалекту почала складатися спільна для всієї країни усна мова, яка мала назву то “гуаньхуа” (^мандаринська мова”), то “гоюй”（’’державна мова”)，а тепер -ипутунхуа,?. Нині вона стала національною.
Ієрогліфи - це те “найстрашніше”，з чим ми стикаємося при першому знайомстві з китайською мовою.
Адже письмо в усіх народів- це система умовних графічних знаків, яка служить для запису звукової мови, - єдиного засобу висловлювання та передачі думок. На земній кулі існує три види письма: фонетичне або літерне, силабічне та ієрогліфічне. Останнє, як один із засобів фіксування думки, виникло на певному етапі розвитку людського суспільства в декількох регіонах світу і є спрощеним зображенням певних предметів чи явищ (малюнки або піктограми). У певних країнах воно поступово спрощувалось, перетворюючись у знаки фонетичного або силабічного письма. До нас дійшли лише окремі пам’ятки，які свідчать про поширення ієрогліфіки в Єгипті, Асірії, та на Кавказі. Але в Китаї, а частково і в Японії, ця форма письма збереглася до наших часів і цілком забезпечує потреби народів цих країн в обміні інформацією з будь-яких питань.
Що ж таке ієрогліф? Це письмовий знак, який служить для запису повнозначного чи граматизованого корнескладу і має свою назву (читання). З ієрогліфами в повсякденному житті ми також зустрічаємося досить часто, користуємося ними вільно, не надаючи цьому якогось особливого значення. Хто з нас із самого малечку не знайомий з такими знаками, як 5，7, ?，！，+ тощо?
Це літери? Ні, це знаки, кожен з яких має свою назву, правда, в різних країнах різну, й означає певне поняття. Сюди ж можна віднести і ті символи, якими оперують фізики, математики, топографи та інші фахівці. Проте кількість таких знаків не дуже велика, і застосовують їх здебільшого в галузях науки і техніки. А в китайській мові з допомогою ієрогліфів записують будь-які поняття чи думки.


8
Про походження китайської писемності існує кілька легенд. Одна з них приписує роль творця ієрогліфіки імператорові Фу Сі, який правив країною біля 5000 років тому. Гуляючи понад річкою, він побачив дракона, що виплив на поверхню води, на спині в якого виднілися якісь дивовижні виступи. Цей випадок наштовхнув імператора на думку про використання подібних зображень для запису думок. Інші вважають винахідником ієрогліфів ученого Цаня Сє，який, за переказами, першим почав їх застосовувати. Одне не викликає сумніву: ієрогліфи беруть початок від якихось позначок, зарубок для пам’яті，якими китайці користувалися в процесі трудової діяльності. Первісних знаків китайської писемності досі не знайдено. А ті, що виявлені на ворожильних кістках，свідчать про значний розвиток писемності в ту епоху і водночас є доказом їхнього походження від малюнків.
Ієрогліфи 人 геп (людина),目 тй (око),羊 yang (вівця),马 та (кінь) майже втратили схожість із зображенням тих речей, які вони означають, а колись це були досить чіткі малюнки.
Усі письмові знаки китайської мови складаються з 26 графічних елементів - ліній різних форм та довжини, які пишуться в певній послідовності та напрямку. Це може бути одна або кілька (до трьох десятків) рисок, наприклад “ 一 ” уі (один )，або ‘‘我“ wo (я).
На смислове значення впливає напрям напису кожного графічного елемента, його розмір, перетин у певних місцях з іншими, зближення чи розходження ліній. Візьмемо для прикладу знаки 千，干，未，末， 已，己.Деякі з них мають однакову кількість рисок і зовні майже відрізняються від сусідніх. Проте це різні за значенням знаки:千 qian (тисяча) та 干 gan (щит) відрізняються напрямом верхньої риски,未 wei (ще ні) та 末 mo (кінець) мають різну довжину горизонтальних,已 уі (вже) та 己 jl (сам) відрізняються висотою лінії.
Всі ієрогліфи можна поділити на дві групи:
1. Основні елементи китайського ієрогліфічного письма, які не розкладаються на менші частини, але кожен має свою назву і значення.
2. Складні знаки, побудовані з комбініцій простих елементів.
Як зазначено в словнику “Чжуншань да цидянь”（1938)，всього нараховується близько 60000 китайських ієрогліфів. Ця маса знаків дає можливість записати як найпростіші думки та поняття, так і найскладніші, виникла не відразу. Люди спочатку прагнули записувати лише те, що було створено самою природою і оточувало їх. Так виникли знаки зображувальної категорії. Ці невігадливі ієрогліфи-малюнки своїм виглядом наштовхували на думку про ту річ яку вони означали. До цієї категорії можна віднести 月 yue (місяць),曰 гі (сонце),山 shSn (гора),子 zi (дитина) та інші.
Знаки вказівної категорії - це умовні символи, які своїм зовнішнім виглядом ніби передають суть того поняття, яке вони означають:中 zhong (середина),本 ben (корінь),高 gao (високий). Але цими простими знаками неможливо записувати абстрактні поняття та багато конкретних дій.
Шляхом ускладнення комбініцій кількох простих знаків почали створювати ієрогліфи ідеографічної категорії, які певною мірою розширили можливості фіксування необхідних понять чи ідей. Так виникли знаки 休 хій (відпочивати, тобто людина під деревом),林 Нп (два дерева, ліс),明 ming (ясно, оскільки водночас сяють і місяць і сонце).
Часом для запису деяких понять стали застосовувати уже відомі знаки, дещо змінивши їхню форму. Так з’явилися видозмінені, ієрогліфи. Знак 老 Іао, наприклад, що означає “старий”，у новому зображенні став писатися 考 kao і дістав значення “екзаменувати “•
Інколи з допомогою відомих знаків могли записувати нові поняття, якщо старі й нові слова звучали однаково. Так назва одного з сортів пшениці 来 Іаі звучала так само, як і слово “приходити”. Ієрогліф 豆 dou (горщик, в якому тушкували м’ясо) стали, вживати для запису співзвучного слова “біб“. Це були знаки запозиченої категорії.
Проте всі ці методи конструювання знаків виявилися малопродуктивними, бо такими методами було створено лише тисяч зо дві знаків. Тільки новий підхід, коли знак почав складатися з двох частин, одна з яких певною мірою була пов’язана із значенням слова, а друга свідчила про його читання, дав змогу створити десятки тисяч нових знаків. Першу частину стали називати смисловим показником, або ключем, а другу — фонетиком. Усі ієрогліфи 马，妈，吗，骂 читаються “та”. Перший з них - це піктограма, спрощене зображення “коня，，，а у решти ця частина виступає фонетиком. У другому ієрогліфі на першому місці стоїть елемент “жінка，，，тож знак означає “мати “• У третьому - введено ключ “рот”； таким знаком записують запитальну граматичну частку. В четвертому - ми вже маємо зверху два “роти знак має значення “ лаятись”.


9
Укладаючи словники, китайські філологи прагнули розділити всі знаки на споріднені за значенням групи. Спочатку таких груп нараховувалося 540, тобто за кількістю наявних ключів. Пошуки необхідного ієрогліфа у розмаїтті груп дуже ускладнювалися, тому кількість ключів почали зменшувати, і вже у словнику “Чженьцзитун”，що вийшов у світ 1705 p., їх залишилося 214. Ключова система досить тривалий час залишалася незмінною. Проте внаслідок недавно проведеної реформи китайського письма кількість ключів зменшилась до 200.
Для зручності користування всі ключі були розташовані в певному порядку у “Таблиці ключів“, і кожному з них було присвоєно певний номер. Ще недавно ті, хто вивчав китайську чи японську мови, мали знати всі ключі за відповідними номерами напам’ять. Тільки після цього, підрахувавши кількість додаткових рисок, що входять до складу ієрогліфа (окрім ключа), можна було вести пошуки необхідного знака в корпусі словника. Проте в китайськоросійських словниках, що виходили останнім часом у колишньому Союзі, застосована інша система — графічна, коли за основу для пошуку беруть правий нижній кут ієрогліфа.
Що ж до фонетиків, то їх набагато більше, ніж ключів, десь понад вісім з половиною сотень. Деякі з них входять до складу багатьох знаків, інші ж зустрічаються лише подеколи. 379 так званих стійких фонетиків, наприклад, забезпечує однакове читання усіх ієрогліфів, до складу яких вони входять. Елемент 主 z\m читають так само і в знаках 住 zhvi (жити),；柱 zhu (стовп),炷 zhu (свічка),注 zhu (протікати) та інші. Менш стійкі фонетики, наприклад ^[尚 tang, лише підказують приблизне читання знака:堂 tang (храм, зал),常 chang (завжди),党 dang (партія),掌 zhang (долоня),躺 tang (лежати) тощо.
Ключ у складі ієрогліфа не має постійного місця і може бути розташованим у будьякій його частині, деякі елементи можуть відігравати у складному ієрогліфі і роль ключа і водночас фонетика. В ієрогліфі 吗 та “кінь” - фонетик, а 罗骑 qi “їхати верхи” - ключ.
Цей спосіб утворення ієрогліфів продуктивний і в наші дні. Нові знаки, потреба в яких виникає постійно, як правило, складаються із фонетика та ключа, тобто є знаками фонетичної категорії. Так, наприклад, в ієрогліфах 氧 yang (кисень),氢 qlng (водень),氣 dan (азот) верхня частина — смисловий показник 气 qi (повітря, газ), а під нього введено відповідні фонетики. Знаки фонетичної категорії складають майже 90% загальної кількості китайської ієрогліфіки.
Ми вже казали, що загальна кількість китайських ієрогліфів дуже велика. Проте до цього числа входять немало архаїзмів, двійників, тобто інших варіантів написання одного й того ж за значенням знака, а також спеціальні ієрогліфи, знання яких необхідне лише невеликій кількості певних фахівців.
Життя тим часом показує, що для того, аби вільно читати сучасну суспільнополітичну та художню літературу досить знати лише 5000 - 6000 ієрогліфів. Мінімум грамотної людини нараховує всього 3000 - 4000 знаків. А деякі дослідження свідчать, що знання лише 1600 ієрогліфів дає змогу розуміти 95% ієрогліфічних текстів середньої складності.
Цікавою є історія про реформи китайського письма. Ієрогліфічне письмо завжди відігравало важливу роль в історії Китаю. Проте опанування ним - неабияка складність і для самих китайців, тому в шкільних програмах письму та його різновидам відводять немало місця. Крім того, доводиться приділяти немало уваги укладанню словників, довідників, які є настільними книгами кожного грамотного китайця, перекладам на ієрогліфіку іноземних матеріалів, особливо всіляких термінів, назв, імен, прізвищ, географічної лексики. Ще більше труднощів виникає при користуванні друкарськими машинками, типографською технікою, телеграфом. Ще кілька століть тому іноземні місіонери, що першими прокладали стежки до Китаю, та й китайські вчені намагалися замінити ієрогліфи абеткою. Пропонувалося кілька варіантів, зокрема, латинський алфавіт, або спрощені ієрогліфи, проте всі спроби закінчувалися невдачею. Пояснити це можна кількома причинами:
1. Ієрогліфи мають для Китаю об’єднавче значення. У різних районах їх можуть читати по-різному, але значення від цього не міняється. Це письмо зрозуміле всім китайцям, якщо вони грамотні.
2. Фонетична база китайської мови досить звужена - адже вона нараховує лише 400 складів, а переважна більшість слів односкладові, або двоскладові і лише незначна частина - трискладові. Тож коли їх записувати літерами, з’явиться багато омонімів, що може призвести до плутанини; у той час як людина, що знає ієрогліфи, з першого погляду на знак здогадується про його значення.
3. За минулі тисячоліття написана значна література. Відмова від ієрогліфіки одразу зробить її недоступною для основної маси населення країни, а особливо - для нащадків.


4. 	Слід також зважити і на багатовікову традицію. Навіть японці, які менше підвладні традиціям, мають дві абетки, а не змогли повністю відмовитись від ієрогліфів і залишили в користуванні понад 2000 знаків.
У 1952 р. в Китаї було створено Комітет по вивченню питань, пов’язаних з реформою письма, у
1954 р. його було перетворено в Комітет по реформі письма. Робота велася в трьох напрямках: спрощення напису складних ієрогліфів, ліквідація варіантів напису деяких знаків, розробка фонетичного алфавіту. У
1955 — 1956 pp. було опубліковано дві таблиці, в яких пропонувалося виключити із ужитку 1055 варіантних знаків.
У жовтні 1955 р. на Всекитайській конференції було затверджено спрощений напис 519 ієрогліфів та 54х елементів, завдяки чому спрощення торкнулося майже 1700 найчастіше вживаних ієрогліфів. Із січня 1956 р. у китайських книжках та газетах було введено горизонтальні рядки набору замість вертикальних, як це було раніше, а також гортання сторінок не від лівої руки, а справа.
Графічні елементи та ключі ієрогліфів китайської мови
Основний словниковий фонд китайської мови зібрано в довідникових, тлумачних, практичних та навчальних словниках, що час від часу виходили та й зараз виходять і в Китаї, і в інших країнах. Іноді вони відрізняються один від одного системою пошуків ієрогліфів. У словниках, які видавалися в колишньому Союзі, в основу покладено графічну систему, запропоновану в 1867р. професором В.П. Васильєвим, яка дозволяє досить швидко знаходити у словнику необхідний ієрогліф. Інші словники здебільшого укладені за традиційною китайською ключовою системою. Вона вимагає попереднього вивчення 214 ключових знаків за певними номерами, а потім, знайшовши потрібний ієрогліф, підраховувати, скільки в ньому додаткових (окрім ключа) рисок. Тож для початку пропонуємо розглянути таблицю графічних елементів (простіше кажучи, ліній, з яких власне складається ієрогліф - всього виділяється 26 графічних елементів для китайських ієрогліфів; нижче в таблиці назви рисок, їх використання й，найголовніше - порядок їх написання).
Графем
а
Назва
Приклад
—
горизонтальна
毛市
1
вертикальна
川羊
}
з нахилом вліво
廣非
V
з нахилом вправо
火反
/
коротка з нахилом вліво
失樹
、
коротка з нахилом вправо
不六
>
крапка вліво
飛然


ч
крапка вправо
感
Ш
4、、、
z
крапка вгору
打
孩
•—>
горизонтальна з гаком
皮
字
J
вертикальна з гаком вліво
到
牙
I
вертикальна з гаком вправо
氏
張
I
з нахилом вправо з гаком
我
民
1
горизонтальна ламана з вертикальною
國
7
горизонтальна ламана з нахилом вліво
夜
受
K
вертикальна ламана
女
媽
вертикальна з підйомом
充
系
匕
вертикальна ламана з горизонтальною
實
母
п
горизонтальна ламана з вертикальною з гаком вліво
狗
包
匕
вертикальна гнута з горизонтальною з гаком
己
包
г
горизонтальна ламана з вертикальною гнутою з горизонтальною з гаком
几
九
飞
горизонтальна ламана з нахилом вправо з гаком
氣
風
乙
горизонтальна ламана з нахилом вліво та гнута з горизонтальною з гаком
吃
仡


12
乃
вертикальна двічі ламана з гаком
горизонтальна тричі ламана з вертикальною з гаком
горизонтальна тричі ламана з нахилом вліво
張
乃奶
建延
Розглянувши таблицю графічних елементів, пропонуємо розглянути таблицю ключів. Взагалі ключі —це прості ієрогліфи, що визначають смислове значення більш складного, похідного ієрогліфа. За ключами групуються ієрогліфи в словниках, тому якщо вміти виділити ключ з ієрогліфа, то за допомогою словника можна знайти значення й читання ієрогліфа. Уміння правильно визначити ключ значно полегшує пошук ієрогліфа в словнику.


13
42
43
44
45
46
47
АЬ
寸
小
尸
山
X
і
вершок
маленький
кульгавий
труп
паросток
гора
потік; річка
робота
49
50
51
52
53
54
55
56
己
中
千
а
卢
又
升
弋
сам
рушник;
серветка
щит;
віручапюі
незрілий;
молодший
навіс
рухатися вперед; тягнути
з’єднати руки
стріляти з лука
57
5«
59
60
61
Єї
63
64
彡
彳
戈
户
лук
голова
свині
пір’я; довга шерсть
крок (лівою ногою)
серце
спис
подвір’я
рука
6S
66
67
69
70
71
72
支
文
牛
->
п
方
无无
Ая
гілка
бити;
вдаряти
текст;
письмо
ківш; хлібна мірка
сокира
квадрат;
сторона
не; без
сонце
73
74
75
76
77
71
79
$0
Я
木
欠
止
殳
母
говорити
місяць
дерево
не вистачати
стопа;
зупинитися
злий; поганий
бамбуковий спис
ні; не можна
81
S2
S4
S5
86
К7
п
1?Ь
!
毛
氏
气
火ЯК
瓜;S
叉
порівнювати
шерсть;
волосся
рід; клан
повітря; газ
вода
вогонь
КІГТІ
батько
S9
90
91
S?
93
9А
95
96
文
м
л
牙
呼4
犬^
玄*
вплив і
дошка; ліжко ’
картка;
тріска
зуб
корова; бик
собака
темний;
таємний
яшма


15
І55
154
15$
ї$6
15?
т
159
160
1
я
赤
走
足到
毐
車
丰
єдиноріг
мушля;
скарб
червоний
ходити; йти
нога
тіло (людина)
віз
гіркий
161
162
163
ш
165
\бб
16，
I6S
辰
邑!Р
ш
釆
里
各
長*
час
(циклічний
знак)
швидко йти
МІСТО
посуд для вина
розрізняти;
сортирувати
верста; село
золото; метал
довгий;
старший
169
170
171
172
m
174
176
門
本н
衆
隹
雨$
青fr
面面
ворота
пагорб
досягати;
спіймати
коропсохвос-
тайптах
ДОЩ
синій; зелений
не бути; заперечувати
обличчя
177
178
179
т
1S2
182 г
IS3
184
萆
章
韭
音
頁
風
飛
含4
сира шкіра
вичинена
шкіра
ДИКИЙ
часник
звук
сторінка
вітер
літати
їжа
185
їй
117
т
П9
т
191
首
香
馬
骨
高
彩
鬥
电
голова
аромат
КІНЬ
кістки
ВИСОКИЙ
волосся
боротьба
жертовне вино
193
194
т
т
197
т
199
200
鬲
鬼
魚
鳥
卤
鹿
來
麻
глечик;
трипод
чорт
риба
птах
соляна мілина; солончак
олень
пшениця
коноплі
201
202
203
204
205
206
207
黃
秦
黹
黽
й
鼓
鼠
жовтий
просо
чорний
вишиванка
жаба
бронзовий
триножник
барабан 、
миша


16
209
鼻
210
奔
212
齒
龍
213
龜
214
备
ніс
рівний;
однаковий
зуби
дракон
черепаха
флейта
Фонетична система китайської мови
Фонетична система китайської мови є порівняно важкою. Це пов’язано не тільки з артикуляційними особливостями звуків та звукосполучень, але й з незвичним для нас звуковим моделюванням мовлення, тобто зміною тону голосу на кожному складі.
В пекінському діалекті є 4 основних тони. Тони так само важливі для розпізнавання значення, як і звуковий склад слова. Однакове сполучення звуків передає зовсім різне значення залежно від того, яким тоном воно вимовляється.
Наприклад:
Ітон “ ' ” 2й тон “ ^ ” Зй тон “ V ” 4й тон “ 4 ”
妈 тй - Ш та - Ц та - Щ та -
“мати” “коноплі” “кінь” “лаяти”
Перший тон створює враження незакінченого висловлювання. Він вимовляється на високому рівні природного мовного голосу і не виходить за його межі. При вимові першого тону “ ~ ” треба стежити за тим, щоб його мелодія була до кінця рівною, а не знижувалася до кінця звучання. На початковому етапі оволодіння китайськими тонами можна навмисно продовжувати звучання складу, що дасть можливість тренуванню голосових зв’язок витримувати до кінця рівну високу мелодію.
Другий тон “，” створює враження перепитування. Його основні ознаки: різкий рух голосу вгору та різкий рух глосу вгору та посилення інтенсивності на кінці звучання складу. Починати склад потрібно слабкою, без будьякого напруження голосу.
Третій тон “ ▽ ” створює враження здивованого питання. Його мелодія створюється зі спадного, рівного та висхідного відрізків. Найсуттєвішою є низька рівна частина, вона вимовляється з найбільшим напруженням. На кінцевій висхідній частині відбувається затухання голосу. Третій тон має повну форму лише перед паузою та на кінці слова, що вимовляється окремо. Якщо за складом третього тону безпосередньо, без паузи, слідує інший склад будьякого тону, окрім третього, тон такого складу закінчується на своїй основній низькій ноті, тобто втрачає висхідну частину. Це називається третій низький тон.
Четвертий тон “ N ” має інтонацію категоричного наказу. При його вимові відбувається миттєве падіння голосу до гранично низького рівня.
Позначення тону ставиться над голосною. Якщо склад містить дві або більше голосних, то знак тону ставиться над тією, яка вимовляється з найбільшим наголосом.
Найменшою значущою одиницею китайської мови є склад. Більшість складів китайської мови утворюються шляхом поєднання ініціалі та фіналі. Приголосна, що відкриває склад, — це ініціаль (їх у китайській мові 21)，решта частина складу - фіналь (їх нараховують 35; 24 з них дифтонги або трифтонги). Частина фіналей нозалізована. Фіналь може складатися з простої голосної, або з дифтонгу чи трифтонгу (від гр. diphtohonogos - двоголосний та triphtonogos - триголосний). В деякий випадках фіналь створюється з голосного та носового приголосного.
Далі ми наведемо порівняльну таблицю китайської транскрипції PINYESf з українською мовою,
ba
БА
bi
БІ
bu
БУ
Ьаі БАЙ Ьеі БЕЙ
Ьіе БЄ
111 , ' чі J П «: Г ^ V , 1 vVt 1 V ;
ban БАНЬ ben БЕНЬ bian БЯНЬ bin БІНЬ
ang^AH bang Б AH beng БЕН
bing БІН
bao БАО
biao БЯО bo БО


du ДУ
fa ФА fli ФУ
ha XA he XE
hua ХУА
ka KA ке KE
kua КУА
ba БА bi БІ bu БУ
bai
bei
БАЙ
БЕЙ
bie БЄ
ban БАНЬ ben БЕНЬ bian БЯНЬ bin БІНЬ
bang
beng
БАН
БЕН
bing БІН
bao БАО
biao БЯО bo БО
dai
ДАЙ
dan ДАНЬ
dang ДАН
dao ДАО
dei
ДЕЙ
den ДЕНЬ
deng ДЕН
dian ДЯНЬ
diao ДЯО
die
ДЄ
ding ДИН
diu ДЮ
dong ДУН
dou ДОУ
duan ДУАНЬ
dui
ДУЙ
dun ДУНЬ
duo ДО
fan ФАНЬ
fang ФАН
fo ФО
fei ФЕЙ
fen ФЕНЬ
feng ФЕН
fou ФОУ
hai ХАЙ hei ХЕЙ
huai ХУАЙ hui ХУЕЙ
han XAHb hen XEHb
huan ХУАНЬ hun ХУНЬ
hang
heng
XAH XEH hong ХУН huang ХУАН
hao XAO
hou ХОУ hu ХУ huo XO
kai КАЙ
kuai КУАИ kui КУЙ
кап КАНЬ ken КЕНЬ
kuan КУАНЬ kun КУНЬ
kang KAH keng KEH kong КУН kuang КУАН
kao KAO
kou КОУ ku КУ kuo KO
ДАДЕДІ
a6 і d d d


МАЙ
МЕЙ
mie МЄ mou МОУ
qia ЦЯ qie ЦЄ que ЦЮЕ
sai САЙ
shai ШАЙ shei ШЕЙ shuai ШУАЙ shui ШУЙ sui СУЙ
wai ВАЙ wei ВЕЙ
уе Є
man МАНЬ men МЕНЬ min МІНЬ mian МЯНЬ
mang MAH meng МЕН ming МІН
mao MAO
miu МЮ miao МЯО mu МУ
ou ОУ
qian ЦЯНЬ qin ЦІНЬ qun ЦЮНЬ quan ЦЮАНЬ
qiang ЦЯН qing ЦІН qiong ЦЮН
qiao ЦЯО qiu ЦЮ
san САНЬ
sang CAH
sao CAO
sen СЕНЬ
seng СЕН
shan ШАНЬ
shang ШАН
shao ШАО
shen ШЕНЬ
sheng ШЕН
shuan ШУАНЬ
shuang ШУАН
shu ШУ
shun ШУНЬ
shuo ШО
sun СУНЬ
song СУН
suo CO
suan СУАНЬ
sou СОУ su СУ shou ШОУ
wan ВАНЬ wen ВЕНЬ
wang BAH weng BEH
wu У
yan ЯНЬ yin IHb
yang ЯН ying IH
yao ЯО yo ЙО
18
та MA mi MI mo MO
о O
qi Ш
qu ЦЮЙ
sa CA se CE sha ША she ШЕ shua ШУА shi ШИ si СИ
wa BA wo BO
ya Я Уі I
a -e m m


19
yue ЮЕ yun ЮНЬ yong ЮН you Ю
yu ЮЙ yuan ЮАНЬ
Прості фіналі “а，，，“о，，，“е，，，‘气”，‘Чі，，，“іі”.
“а” - при вимові юпвйського “а” язик більше просунутий назад і його задня стінка більше підняла, ніж при уїдкинському “а”.
-суттєво відрізняється від уідмінськоп) “е”. При його вимові язик сильно відтягується назад, задня частина
-е” - суттєво відрізняється вщ уіфаінського -е”. При його вимові язик сильно вщгягується назад, зад
• А •
спинки язика пщіша до м якого піднебіння, кінчик язика відсунути вщ передніх нижніх зубів та пщгорнуїии
“о” - харакгеїяоуєгься тим самим місцем утворення, що і голосний “Є，. їх артикуляція різниться лише участю
губів: “о” вимовляється з округленими губами, “е” - з дещо розтягаен
一 цей юпайський голосний вимовляється, як уіфаїнське 叫” в словах ”сніїЛ Ж „стіл”. Цхте с
щоб попередній приголосний не пом'якшувався, особливо це стосується ініціалів ‘4，，та “d”. Слід уникаш вимови після них звука, схожого на уіфаїнське ‘Чі”. Якщо 4<Г утворює оіфемий склад, то пишеться уТ.
вимові юпвйського ‘ЧГ язик займає більш пфедню позицію, ніж при українському ‘у，.
и” - при вимові :оіфемий склад- СІ” - при вимові 丨
угворює(
і ^й” позиція язика така сама, як при ^тшкуляції ^и”，але губи сифуглені^ як при ^и”，однак вони не витягуються, а трохи пршулякпься до зубів. Якщо ‘喵” утворює оіфемий склад - yu. Іїри поєднанні фіналей, які починаються з <4й” із літерами ‘]”，“q”，‘*х”, іфапки над не ставшпься.
Дифтонги “аі，，，“еі，，，“ао，，，“ои，，，‘Чш，，.
Юпайські дифтонги “аГ，“ао”，“ои” є спадними, тобто почапсовий еяемеиг в них сильний, вимовляєіься корапсо, але чітко, а кінцевий еяемеиг 一 нескладовий, вимовляється слабко. Знак тону ставшься над першим голосним.
“аГ，“еГ - схожі на уіфайюькі “ай，，，“еГ，однак в ютгайських “аГ，“еГ кінцевий звучшь значно слабше, а в чеівдугому тоні навіть нагадує слабке “е”.
*410”，“ои” - не маюіь аналогів в уїдкіїнській мові. Аршкуляція цих дифтонгів починаєіься з установки органів і відповідно коропссях) “а” чи “о”, а потім язик відразу відгяіуєіься назад і його задня спинка трохи я; губи при цьому трохи оіфуглюклься. Кінцевий елемент звучшь як дещо середнє між ^и” та “о”.
Якщо фіналі “-а”，“》е”，“-ао，，，“-ои” утворюють снфемі склади, то пишуться уа, ye, yao, you. Якщо “-tie”，“-йап”， On” угаорююіь оіфемі складе то пишуться yue, yua уиа
На відміну від складних дифтонгів “аГ，меГ, “ао”，“ои” дифтонги ^иа”，^ио” не є висхідними, тобто сильними, складоуівфюючим елементом тут виступає кінцеве “о”，“а”，а не початковий 66и”. Знак тону ставшься над другою голосною.
,на початку складу на письмі позначаєіься літерою w.
[ua] - wa [uan] 一 wan
[uo] - wo [uen] - wen
[uai] - wai [uang] - wang
[uei] - wei [ueng]—weng
Якщо трифтонгу uei передує приголосний, то пишеться - ‘Чіі，，.
Наприклад: diu, hui.
Тон в цьому випадку ставшься над 吧
Придихові та не придихові приголосні.
В пекінському діалекті не існує звичного для нас прашставлення дзвінких та глухих приголосних. Вибухові приголосні утворюють пари, що відрізняються за іншою ознакою - наявність та відсутність придиху: “bp，，，“dt，，，“gk”.


20
Китайські “b，，，“d，，，“g” суттєво відрізняються від відповідних дзвінких українських “б”，“д”，V5. При вимові українських “6”，“д，，，“г” голосові зв’язки починають коливатися одночасно з утворенням перешкоди. При китайських “b，，，“d，，，“g” спочатку утворюється перешкода, а потім, в момент вибуху, починають вібрувати голосові зв’язки (досипь слабко). Тобто початок цих звуків глухий, голос вступає в дію лише після вибуху.
Китайські <6р”,叩，，“k” відрізняються від 4”，“d，，，“g” лише наявністю придиху. Вони вимовляються на дуже сильному видиху. Слід також мати на увазі, що китайське “g”—це не традиційне украшське V5, а звук, який зустрічаємо в українських словах “ґанок” ‘"іудзик”.
Фіналі на “-п” та “-ng”
Китайська мова використовує особливі знаки 一 ієрогліфи (від гр. hieras—священний та gliphe - те, що вирізьблено)， що записують слова або морфеми. У звуковому відношенні ієрогліф відповідає тонованому складу.
В китайській мові існують фіналі, що закінчуються на носовий звук. Одні з них закінчуклься на передньоязиковий [п], інші - на задньоязиковий [ц], що записується буквосполученням “-ng”. Кінцевий носовий зливається з попереднім голосним, утворюючи носову фіналь.
При артикуляції [д] задня частина спинки язика піднімається і утворює змичку з м’яким піднебінням. Інша частина язика ніде не торкається твердого піднебіння.
При артикуляції [п] кінчик язика піднімається до альвеол.
Фіналі “-an” - “-ng，，，“-en” - “-ng，，，“-in” - “-ng” відрізняються передусім кінцевим носовим (передньо або задньоязиковим). Крім цього, ці фіналі суттєво відрізнякльс характером початкового голосного. Під впливом кінцевого голосного відбувається різке зміщення артикуляції голосних “а，，，“є”，в задню настану рогової порожнини (перед передньоязиковим).
За відсутності початкового приголосного фіналі “-in” та “-ing” вимовляються з початковим призвуком і пишуться yin, ying.
Фіналь “》ong，，вживається тільки з ініціаллю і не може утворювати самостійного складу: gong, dong, kong. У фіналі “-ong” звучання голосного близьке до6 V，. Незважаючи на запис літерою “о”，цей компонент треба вимовляти як 6Чі”，але перед задньоязиковим він сам собою буде звучати з помітним відтінком “о”.
Фіналь “-ueng” може вживатися ж самостійний склад. На письмі позначається weng.
Якщо перед фіналлю “-uen” стоїть ініціаль, то пишеться - ‘Чиї，，. Наприклад: dun, kun.
Приголосні “j，，，wqw, “X”，“sh，，，“r”.
66x” - китайський x за місцем утворення близький до українського м’якого “сь”，але відрізняється від останнього легким шиплячим призвуком. При вимові кінчик язика притаскається до нижніх зубів, а з боків торкається бокових верхніх зубів; язик просунутий вперед, середня частина спинки язика піднята до твердого піднебіння, з яким утворює вузьку щілину, через яку із тертям виходить струмінь повітря.
“j，，，“q” 一 язик знаходиться в тому самому положенні, ж при вимові ‘"х，，，“j，，，“q” відрізняються від х за способом артикуляції: 6Сх” - щілинний звук, a “j，，，“q” - африкати, тобто спочаті^ середня частина спинки язика, притискаючись до твердого піднебіння, утворює певну змичку, яка одразу переходить у вузьку щілину, як при ‘V，, “j” і “q” відрізняються придихом: “q” - придиховий, “j” - не придиховий. "
“sh” — схоже на тверде українське “ш，，，але вимовляється енергійніше і ніколи не пом’якшується. Кінчик язика загинається догори, наближаючись до задньої стінки піднебіння. Струмінь повітря із тертям виходить через щілину між кінчиком язика та твердим піднебінням, голосові зв?язки не вібрують.
“г” - цей китайський дзвінкий приголосний за місцем утворення такий самий, ж і парний йому глухий “sh”，але вимовляється з учаспо голосу. Не слід забувати, що при вимові китайських “sh” та “г” кінчик язика загинається вгору і назад дещо більше, ніж в українському “ш”.
Приголосні “Z，，，“С，，，“S”
“s” - кінчик язика наближається до верхніх зубів, при цьому утворюється вузька щілина, через яку із тертям виходить струмінь повітря.
“z，，，“с” - африкати. Кінчик та передня частина спинки язика приггискаюпгься до альвеол, але ця смичка відразу переходить в щілину, через яку із тертям виходить струмінь повітря.
“z” і “с” відрізняються наявністю та відсутністю придиха: “с” — придиховий, “z” — не придиховий.
Приголосні “zh，，，“ch”
“ch” - на відміну від українського - завжди твердий. При вимові кінчик язика та передня частина його спинки
піднятті до альвеол (початку твердого піднебіння) струмінь повітря із тертям виходить через прохід між кінчиком язика та твердим піднебінням, голосові зв’язки не вібрують (так само ж при вимові “b，，，“d，，，“g”).
“zh” — органи мовлення займають такі ж позиції, як і при вимові звука “ch”，але після розімкнення перепони включають голос і вимовляють звук <6ж，' Потрібно стежити, щоб звук не розпадався на 6Сч” та 6<ж”.


21
“zh” та “ch” відрізняються наявністю чи відсутністю придиху: “ch” — придиховий, “zh”—не придиховий.
Приголосні “1”, “m”, “n”，“h”, “f，
“1” — близьке до українського твердого “л”. Різниця лише в тому, що кінчик язика прилягає не до верхніх зубів, а до передньої частани альвеол значно меншою площиною, а середня частинаязика спускається нижче.
за вимовою цей китайський приголосний близький до твердого українського <6т”，але напруженіший і
“п” — на відміну від українського “н” - альвеолярний, тобто при вимові загаугий кінчик язика тісно прилягає до альвеол.
“h”—подібний до твердого украшського ‘V’, але вимовляється енергійніше. т
叩，—схожий на українське “ф，，，але напруженіший.
Особлива фіналь
Особлива фіналь зусірічаєіься після твердих шиплячих (“zh，，，“ch，，，“sh，，，“г”) та свистячих (“z，，，“с”, “s”). її специфіка полягає в тому, вона вимовляється із приголосним призвуком. Це відбувається тому, що при його вимові зберігається те саме положення язика, що й при вимові попереднього приголосного, лише трохи збільшується щілина Крім того, додається звучання голосових зв’язок* Наявність перешкоди на шляху струменя повітря надає цьому голосному приголосний призвук. Існують два різновиди особливої фіналі: голосна із шиплячим жподібним призвуком (після шиплячих 6izh”，“ch”，“sh”，“г”)，в міжнародній транскрипції позначається знаком [І ]; голосний зі свистячим зподібним призвуком (після свистячих “z，，，“с”, “s”)，в міжнародній транскрипції - [і ]•'
На відміну від інших головних, особлива голосна не вживається самостійно. Разом із попереднім приголосним юна утворює неподільний склад.
В китайському латинізованому алфавіті звуки [і ]，[! ] однакою передаються літерою і.
Брізація фіналей
Суфікс “ег5，не утворює прямого складу, а, приєднуючись до морфеми, зливається із фіналлю в один склад. Відбувається так звана ерізація фіналі, яка реалізується по-різному, залежно від характеру фіналі. При написанні в таких випадках до основної фіналі додається літера г, а в ієрогліфічному написанні після основного ієрогліфа пишеться ієрогліф ) L (син, дитина).
Фіналі “а，，，“е，，，“о” та складні фіналі, що закінчуються не “а”, “е，，，“о” ерізуклься простим поєднанням з “ег5，： спочатку звучить фіналь і лише на кінці її звучання додається ретрофлексний звук V5 (загинання язика вгору).
Решта фіналей при еризації підцається всіляким змінам.
У фіналях із кінцевим елементом переднього ряду (6<пм або С6і”) при еризації ці кінцеві елементи витісняються і не вимовляються.
У фіналях із кінцевим елементом заднього ряду (i6ng55,6Чі” або “о”) при еризації кінцевий елемент не втрачається, але ретрофлексне забарвлення наче нашаровується на фіналь.
При вимові фіналей із задньоязичним носовим ‘hg” чується своєрідний звук, що є результатом повного поеднання двох ^ртикуляцій: підняття задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (для вимовляння <6ng”）із одночасним вигинанням кінчика язика у напрямку твердого піднебіння (для вимовляння 66г”). Тобто задньоязичний носовий вимовляється із загнутим кінчиком язика.
Подібно до цього еризуєіься і задньоязикова фіналь 6Си55. Голосний від початку до кінця вимовляється із загнутим кінчиком язика
Дещо поіншому еризукпься фіналі із задньоязиковим нескладовим елементом ‘Чі，，，“о” (“ао，，，‘Іао，，，“аи，，，‘їй”). Звук “г” тут не зливається кінцевим елементом, а немовби уклинюється середину фіналі. Наприклад, в словах daor 4Сшж,,5 gour Ьчок” між компонентами дифтонга “аи”, “он” проскаче коротке слабке “г”，так що слова фактично звучаїь da^i, goru.
При еризації фіналей та між цими фіналями та “г，，з’являється додатковий голосний [а ]. Наприклад， слова ріг уй “риба” вимовляклься як pier，yuer.
При еризації у фіналях ui,un,in,im також з’являється додатковий голосний [а ], але при цьому відбувається ще й витіснення кінцевого елемента “п” або 叩' Наприклад, слова zhuir “шило”，qiinr “спідниця” читаються як zhuer, quer.
Замість особливої фіналі, при еризації звучить простий голосний “є”. Наприклад, аг—>сег.
Перед складами, що починаються з “а，，，“о，，，“е”，після попереднього складу з метою розрізнення складів ставиться розділовий знак (，). Наприклад: гіші,апшеп.
Уже ці перші зауваження свідчать, шо китайська мова дуже своєрідна, складна і щоб опанувати її слід докласти значних зусиль. Тож уюіадачі-лексикографи бажають вам всіляких успіхів у оволодінні киггайською мовою, а наш словник у цьому допоможе.


22
凡 例
ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ СЛОВНИКОМ
' 1、收词
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД СЛОВНИКА
本词典收汉语词语八万余条（包括单字、词、词组、成语等在内)。除一般词 汇以外，也收了一些常用的方言词语、文言词语、专业词语和新词。
Лексичний склад словника нараховує понад 80 тисяч лексичних одиниць (включає окремі ієрогліфи，слова, словосполучення，ідіоматичні вирази та іншу лексику). Крім загальновживаної лексики， до складу словника увійшли найпоширеніші діалектизми, вен!янізми? спеціальна лексика та неологізми.
2、立目 СТРУКТУРНА ПОБУДОВА СЛОВНИКА
2.1.本词典基本上以汉语单词立目。
Структурною одиницею словника є китайське слово разом з його тлумаченням українською або китайською мовами.
2.2.各个大体汉字和词头附有能够表达本词发音的拼音字母。有重音的元音 都标注相当的声调。词头和发音后还有乌语的译文和汉语的注释。有些特殊专用词 有拉丁语的辅助解释。词组一般放在词条内作例子。由于词义转化，不宜归入原词 条的词组，单独立目。如：“黄金储备”放在“黄金”条内作例子，但“黄金分 割”、“黄金时代”则分别立目。
Кожне китайське слово, передане ієрогліфічно， супроводжується його озвученням у вигляді слова，записаного за допомогою фонетичної латинізованої абетки (прийнятої в сучасній китайській мові) з позначенням тону звучання наголошених голосних, а також певною лексичною статею українською та китайською мовами. Деякі спеціальні слова (термінологія, власні назви) подаються латинською мовою. Лексична стаття включає в себе тлумачення певного китайського слова українською мовою а, при необхідності, пояснення китайською мовою різних значень українського слова. Якщо при утворенні нового словосполучення від базового слова відбувається значний семантичний зсув, то такі словосполучення розглядаються окремо. Так, словосполучення 黄金储备 (золотий запас) входить до складу лексичної статті слова М 金(золото)， а словосполучення 黄金分害!J (золотий перетин),黄金时代(золота ера) - до окремих лексичних статей.
2.3.熟语、成语、该语等一律立目。
Фразеологізми，ідіоми та прислів’я утворюють окремі лексичні статті словника.


23
3、排列
ПОБУДОВА ІЄРОГЛІФІЧНОГО ГНІЗДА
зл.汉字字头用较大的黑体字标出。同一字头的词目（包括立目的词组、成语等)， 排在该字头下面。
Ключовий (базовий) ієрогліф кожного ієрогліфічного гнізда виділяється порівняно з основним текстом більшим розміром та більшою товщиною лінії. Всі слова, що починаються з ключового іфогліфа, подаються в словник після нього. "
3.2.字头以汉语拼音字母的次序排列。拼音相同的，按声调（阴平“ ”、阳平
“ 、上声‘…，、去声“、”、轻声“ • ”）次序排列。拼音和声调相同的，按汉
字笔画多少排列，笔画少的排在前面。拼音和声调相同的，按汉字笔画多少排列，笔画少 的排在前面。拼音、声调、笔画全部相同的，按笔顺(点“、”、横“一”、竖Т、撇 “J ”）次序排列。同一字头的词目，按第二个字的拼音、声调、笔画和笔顺排列。
Всі ключові ієрогліфи словника так само, ж і слова в кожному ієрогліфічному гнізді розташовані в порядку послідовності літер китайського фонетичного алфавіту. Ієрогліфи (слова) з однаковим фонетичним звучанням подаються згідно з існуючою послідовністю фонетимних тонів китайської мови: 1-й “ — ”，2-й “ , ” , 3-й “ " ” ,4-й “ 4 ” та легкий “ • Ієрогліфи з однаковими фонетичним звучанням та тоном розташовуються за
збільшенням кількості рис. Ієрогліфи з однаковим фонетичним звучанням, тоном та кількістю рис розташовуються в послідовності, яка пов’язана з першою рисою ієрогліфа:п、п іфапка,м一" горизонтальна^ п | п вертикальна^ ff J ” похила вліво, м、” похила вправа Слова, які розпочинаються з однакового ієрогліфа (слова одного ієрогліфічного гнізда), розташовуються відповідно до фонетичного звучання, тону, кількості рис та першої риси другого ієрогліфа.
3.3.汉字有不同读音的，按拼音分别立目，并注明另见某音。如：
Ієрогліфи, які мають декілька читань, подаються за фонетичним принципом ж окремі слова (значення) та суїроводжукпься всіма можливими фонетичними звучаннями. Наприклад:
炮 Ь5о 另见 рйо; pao.
3.4.词目的汉字相同而读音不同的，也注明另见某音。如：
Також зазначаються у словник і слова, що записуються однаковими ієрогліфами, але мають різне фонетичне звучання, Наприклад:
如词目的第一个字读音相同，仅仅是第二个字读音不同;而这两个词目又是紧接在 一起的，则不注另见某音。如：
大夫 dafu 另见 dai-fu (古代官耳只)—назва давнього чиновницького рангу.
大夫 dai-fii 另见 сМі < 口 > (医生)-лікер (урозмовній мові).
Якщо перший ієрогліф слів читається однаково, а відрізняється за читанням лише другий, але і ці слова мають тісний значеннєвий зв’язок^ то не зазначається інше фонетичне звучання. Наприклад: ,
罢了 Міе 罢了 baliao


24
4、释目 СИСТЕМА ПОЯСНЕНЬ
4.1.词目一般都不作解释。但为便于查阅起见，对多义词的各个义项作简明的 注释。注释'的目的仅仅在于指明各个义项之间的区别，不是详细的释义。如：
Слова，зазвичай，не мають додаткових пояснень. Але для зручності пошуку відповідного українського значення багатосемантичного китайського слова кожне українське слово супроводжується лаконічним поясненням китайською мовою. Метою пояснень є лише показ відмінностей між різними значеннями багатозначного слова，а не детальне роз’яснення його змісту. Наприклад:
复原1)(恢复健康)-(одужати)
2)(恢复原状）-(відновити форму)
锻炼 1)(增强体质)-(гартувати (здоров'я))
2)(使觉悟、能力提高）—плекати，виковувати (волю, пам’ять, кадри)
4.2•某些多义词，在标明科目（用门类注表示)或使用范围以后，多义项之间的分 别己经明确，就不再另加注释。如：
Якщо багатозначні слова після зазначення сфери (за допомогою спеціальних умовних позначень) їх уживання вже не потребують додаткових пояснень, то такі пояснення не даються. Наприклад:
巴 2 1)〈气〉-<метеорологія>
2)〈理〉-<фізика>
篮球 1) <体> -〈фізкультура〉
2)(指球）一(баскетбольний м!яч)
4.3.如果汉语词语的意义范围较广，译成乌语时需用几个意义范围较小的乌语 词语表达，则分别注释，细分意义。如：
Якщо китайське слово багатозначне，то при перекладі українською мовою воно відображається кількома вужчими за сферою вжитку українськими словами， що супроводжуються уточнюючими поясненнями китайською мовою. Наприклад: 咕咕〈象声> (母鸡口Ц) кудкудакати (кудкудакання);(合鸟子口1j) воркувати (воркування);(布谷鸟口t|) кукувати (кукування).
4.4.单义词不释目，但同形异义词仍作注释，以示区别。如：
Однозначні слова не супроводжуються додатковими поясненнями, але до слів，які мають однакове ієрогліфічне .написання та різні значення, такі пояснення додаються. Наприклад:
罢了 bile (仅此而已）
罢了 ЬМІйо (算了）
拔火罐1 <医> 拔火罐2 (发火短烟囱）


25
5、配例
СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННЯХ ТА РЕЧЕННЯХ
5.1.配列以汉语常用搭配为主，适当考虑乌语的特点，选收一些译法有独特之 外的例子。译法可以类推的，只举一、二个典型例子。 、
У словнику наводяться найхарактерніші приклади сполучуваності китайських слів. Залучено багато прикладів уживання китайських слів у словосполученнях і реченнях, представлено різні варіанти перекладу словосполучень та речень, що дозволяє користувачеві обрати найкращий варіант перекладу того чи іншого слова (словосполучення, речення).
5.2.多义词的例子，按意义分别列入该词的各个义项。同一义项的例子，排列 时先本义，后引伸;先词组，后句子。
Дефініції багатозначних китайських слів представлені окремо через послідовну нумерацію. При визначенні кожної дефініції спочатку наводиться висхідне (пряме) значення，а потім переносне. Лексичний матеріал представлений у послідовності: слово—словосполучення—речення.
5.3.配例中与词目相同的汉子，用波形号“〜”代替。如：
Гніздові односкладові та багатоскладові китайські слова，які повторюються в прикладах словосполучень та речень, замінюються спеціальним символом п〜п. Наприклад:
过冬〜的地方;〜作物
6、标点符号 ЗНАКИ ПУНКТУАЦІЇ ТА ДОПОМІЖНІ СИМВОЛИ
6.1. “〜”表示在配例中代替词目的汉字，如：
"〜"означає заміну китайського слова в сполученні，наприклад:
风雨〜交加〜免阻
6.2. “4”表示参见同义的另一词目，如：
и означає посилання на слово-синонім, наприклад:
接界jigjG —接壤. 和气he-qi —和睦.
6.3. “II”是词条正文和参阅之间的间隔号，如：
11IIп розділовий знак між словарною статею та фразою，в якій це слово вживається, наприклад:
功劳 gong-lao подвиг; героїчний вчинок.立〜здійснити подвиг; здійснити героїчний вчинок. II 参阅”汗马功劳 h^nma-g6ngldon.
6.4.[]表示该符号内的译文可以省略，如：
[]означає можливість скорочення зазначеного в дужках значення, наприклад:
出诊 візит [лікаря].
读（朗读）читати вголос що.把这封信〜给他听 прочитайте йому цей лист
г
[уголос].
6.5.()表示：


26
()означає:
6.5.1.释目和细分意义，如：
пояснення або вужче уточнююче значення, наприклад:
别字'1)(写错的字）（读错的字）
2)(别号）
6.5.2.()内的词是前面一个词的同族词，如：
слово в ( ) є похідним від попереднього，але належить до іншої частини мови， наприклад:
发抖 тремтіти (тремтіння середи.); дрижати (дрож ж.).
6.5.3.()内的词可以代替前面一个或几个词，如：
слово в ( ) може замінити одне чи декілька попередніх слів, наприклад:
复写纸 копіювальний (перебивний) папір.
妥善〜安排工作 налагодити як слід (належним чином) роботу.
6.5.4.()内的词语是前面一个词语的注释，如：
слово в ( ) може пояснювати значення попереднього слова, наприклад:
大寒 «великий холод» (останній з 24 сезонів місячного календаря，з 20 - 21 січня).
开火 відкрити вогонь; вогонь!(用于 Р令)•
7 译文
УКРАЇНСЬКА МОВА СЛОВНИКА ТА СИСТЕМА ГРАМАТИЧНИХ ПОЯСНЕНЬ
7.1.对译文（包括词目译文和配列译文）中的某些乌语词语，加了一些必要的语 法注释，如：
Українська мова словника (включаючи ключові слова，сполучення та речення) супроводжується певними необхідними граматичними позначками, наприклад:
7.1.1.从词尾上看无法区别其性的名词、复数名词、集合名词和不变格名词， 分别予以注明：
Іменники, в яких за закінченням не можна визначити рід, іменники множини, збірні та невідмінювані іменники мають такі граматичні позначки:
火 вогонь ч. тюль ч.
谎话 брехня ж.
老大爷дідусь ч.
亲方矣 рідня збірн.; родичі ми.
谈话 інтерв'ю невідм” с.
?少发〜$ диван-ліжко
7.1.2.乌语动词注支配关系，无人称动词也予标明：
Форми дієслівного керування в українській мові
позначаються таким чином:
防护 захищати кого-що; охороняти кого-що від Ж® уникати чого，з неозн.
та безособові дієслова
кого-чого.


27
发冷 морозити кого, безособ.
7.2.有修辞色彩的乌语词语，加修辞注。修辞注放在语法注释之后,如： Стилістично забарвлена українська лексика супроводжується стилістичними
позначеннями. Стилістичні позначення ставляться після граматичних, наприклад: 渴望 бажати чого, з неознач” книжк.
如果译文本身无修辞色彩，而其同族词有修辞色彩，则只注同族词，如：
Якщо перший варіант українського перекладу китайського слова не має стилістичного забарвлення а другий (та інші варіанти) мають，то після них робляться відповідні позначення стилістичного маркування, наприклад:
奔忙 клопотатися (клопітня розм.)
如译文和同族词都有修辞色彩，注放在最后，如：
У випадку, коли всі варіанти українського перекладу китайського слова незалежно від їх частиномовної приналежності (морфологічного значення) мають однакове стилістичне забарвлення, це зазначається один раз після всієї групи слів， наприклад:
定亲 заручини (заручити кого з ким) застар.
7.3.表示语法现象的汉语词语,如不能翻译，则用汉语说明，如：
Якщо китайський граматичний термін не можна адекватно перекласти українським терміном, то він пояснюється китайською мовою, наприклад:
把2 ba (起宾语提前作用）同宾语不提前的形式一样翻译. 7.4.有的汉语词语在不同的词组中有不同的译法,无法归纳，则词目后不附译 文，其译法通过配例表达，如：
Коли одне й те ж китайське слово в сполученнях з різними словами перекладається по-різному, то переклад українською мовою не дається безпосередньо після китайського слова, а перекладається воно разом із сполучуваними словами，наприклад:
鼻句2 hou (太甜或太咸的感觉)：甜得〜人солодкий аж нудний;咸得〜人солбний，
r /
ЯК сіль; огидно солоний.
7.5.音译词和按汉字字面意义直译的译文，附加乌语说明，如：
Засвоєні українською мовою методом транслітерації китайські мовні реалії， багатоосновні похідні слова та абревіатури зазвичай супроводжуються додатковими поясненнями українською мовою，наприклад:
白方矣 «бай» (одна з національних меншин Китаю).
7、字宪法 вісім агротехнічних заходів (поліпшення грунтів, внесення грунтів, зрошення, застосування сортового насіння, загущена сівба, захист рослин, удосконалення сільськогосподарських знарядь та догляд за посівами).
7.6.译文的使用场合有特殊限制的，用注释加以说明，如：
Якщо та чи інша українська дефініція китайського слова має спеціальну сферу застосування, то вона супроводжується відповідними поясненнями, наприклад: .
场 стрільбище; полігон; тир (指室内革巴场)•


28
8、汉语语法修词注和专业词语门类注
(按拼音字母次序排列）
ПОЗНАЧЕННЯ СТИЛІСТИЧНОЇ МАРКОВАНОСТІ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ КЛАСІВ СЛІВ
(РОЗТАШОВАНІ В АБЕТКОВОМУ ПОРЯДКУ)
<财〉财政
<考> 考古
<体>
体育
<测> 测量
<空> 航空
<天>
天文
<船> 船舶
<□> □语
<铁路:
>铁路
<地理> 地理
<会> 会计
<统>
统计
<地质 > 地质
<矿> 矿业
<外〉
外交
<电> 电工
<理> 物理
<文>
、文艺学
<动> 动物
<量词 > 量词
<无线 > 无线电
<法> 法律
<林> 林业
<象声 > 象声词
<方> 方言
<逻> 逻辑
〈心>
心理学
<纺> 纺织
<牡> 畜牧
<养蜂:
>养蜂
<感叹 > 感叹词
<农> 农业
<药>
药物学
<古生> 古生物学
<棋> 棋艺
<冶>
冶金
<海> 航海
<气> 气象
<医>
医学
<化> 化学
<曲艺>曲艺
<艺>
艺术
<机> 机械
<商> 商业
<音>
.~уП ГҐ.
曰尔
<技> 技术
〈摄〉摄影
<印>
印刷
<建> 建筑
<生理〉生理
<影>
电影
<交> 交通
<生物〉生物
<邮>
邮政
<教> 教育
<史> 历史
<语>
语言学
<解> 解剖
<兽医>兽医
<哲>
哲学
<经> 经济
<书> 书面语
<政>
政治
<旧> 旧词
<数> 数学
<植〉
植物
<剧> 戏剧，
<水> 水利
<纸牌 > 纸牌
<军> 军事
<俗> 俗语
<宗>
宗教


29
9、乌语缩写表 К СПИСОК СКОРОЧЕНЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
безособ. _ безособове дієслово, вираз
будд. - буддизм
ввіч. - ввічливе слово，вираз
висок. - високий стиль слова, виразу
власн. - власна назва
власн.геогр. — власна географічна назва
вульг. - вульгарне слово，вираз
груб.прост. - грубо-просторічне слово, вираз
див. 一 дивіться
діал. — діалектне слово, вираз
епіст. — епістолярний вираз
етн. 一 етнографія
ж. - жіночий рід
жарг. - жаргонне слово，вираз
жарт. 一 жартівливе слово，вираз
займ. 一 займенник
застар. - застаріле слово，вираз
збірн. — збірне слово
звер. — звертання
згруб. — згрубілий вираз, слово
змети. — зменшений, зменшувальний
зменш-пест. — зменшено-пестливий
зневажл. 一 зневажливе слово，вираз
ім. - іменник
ірон. - іронічне слово
кит.астр. — китайська астрологія
лайл. 一 лайливе слово, вираз
ліч. — лічильне слово
мед. — медицина
місц. - місцеве слово
місц. - місцеве слово, вираз
мн. — множина муз. - музика
на чому-неб. - на чому-небудь напр. - наприклад
нар.-поет. - народно-поетичне слово，вираз невідм. — невідмінюване слово неознач. — неозначена форма дієслова неознач. — неозначений обр. - образно
офіц. - офіційний вираз, слово
перен. 一 переносно, переносне значення
пестл. - пестливий
поет, - поетичне слово, вираз
презирл. - презирливе слово, вираз
принизл. 一 принизливе слово，вираз
прост. - просторічне слово
рит. — риторичний вираз
розм. — розмовне слово，вираз
с. - середній рід
санскр. — санскрит
середньокит. — середньокитайський
скороч. ~ скорочення
спец. — спеціальне слово，вираз
театр. - театр
тех. - техніка
уроч. -урочисте слово
філософ. - філософія
хім. — хімія
хто-неб. - хто-небудь ч. - чоловічий рід


157.
158.
六画
羊(生芦)
55
55
30
部首检字 Пошукові таблиці 一、部首目录 1. Таблиця ключів
1)部首左边的号码表示部首的次序。 2)部首右边的号码指检字表的页码。
Числа, розташовані з лівої сторони ключів, Числа, розташовані з правої сторони ключів,
позначають порядковий номер ключа позначають номер сторінки в пошуковій таблиці
ієрогліфів
5555566666666666)66667777777 7777)7888888 55555555555555555555555555 55555555555
41/ V)/ \|/ чи/ ьІ \1/
(ш(м(|і, 画(#
米齐衣亦耒耳臣f<®(朿亚而对至羽則光戶虫缶舌饥日自血舟七言辛巟辰氣走赤豆束酉豕
9,0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.23.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.Ї7.8.9.0.1.2.3.45. 56666666666777777777788888 88888999999
n 11 I I 11 n 11 11 I 11 1І n n 11 n ti 1* 1A u 1Л 11 n n 11 1 11 n n II n n 11 n It 11 11 II
1 1 1 1 1 1 1122222222233333333333334445555 5 5 5 5 5 5 55555555^5555555555555555555555
m)шІ)Л)1)
欠M(片氏斤爪穴立疒年宍玉示去C甘石^(戊八矛疋业x目田由申s皿w矢禾鸟皮白瓜丄
0.1.2.3.4.25.6.7.8.9.0.L2.3.4.5.6.7.8.9.0.L2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.
2 2 2 2 2 2222333333333344444444445555555
1А «1 11 и II 11 II II II II и 11 и 11 11 11 11 11 11 1А II tl n ^1 11 n 1Л ^1 ^1
6666777777777777799999999900000000000001
4444444444444444444444444455555555555555
画 iRm)^)、Ж)聿^<)д)в)
四I心斗火文方户、彳王主对^(+it(比牙木戈犬歹不瓦轵I：尺日曰中7К(ІД(ДІ(止父气啊手毛夂月殳
0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.
0123456789012345678900000000001111111111
888888888^00^9990^9999911111111111111111111
5677777888900011111122223344444444455556
3333333333344444444444^44444444444444444
41/ \J. ч)/ чи/ 4} 41/ ^1/ ЧЇ/ 47
画(>1們(±5і(Еда(^(4(t⑶
一二？ + -7Г 亡广1.п(н±(ф升寸#弋大允з(а(弓尸哥开口口巾山屮小夕欠丸t(3t多女么и{((
o.l.2.3.45.6.7.8.9.o.l2.3.4.5.6.7.od9.o.l.2.3.4.5.6.7.8.9.o.l.2.3.4.5.6.7.od9. 4444Ф44444555555555566666666667777777777
1 1 1 1 1 1 1 111122222222223333333334 4/ 4 4 4 4 5 5 5
3 3 3 3 3 3 3 33333333333333333333333333333333
ч)^ 41/ VI/ ч)х XJ 41/ 41/
画 飞 画 言 左右P <>/
一 、一 ^丨^, 二、ti(二十匚厂大7又JPHH刀力卜nuu匕乂A(A(/-勹几4厂儿厶
.•0.l.2.3.4.5.6.7.8.9.0.l-2.3.45.6.7.8.9.0.h2.3.45.6.7.8.9.
12 3 4 5 6 7 89111111111122222222223333333333
8 8 8 8 8 8、9 999999999 9 9 9 0 0 0 0 о о о о о 11 11 5 5 5 5 5 5 5 555555555 5 5 5 6 6 6 6 66 66 6 66 66
ш $(й)Huн®酬类 里足采豸谷角身 у青卓雨非黾й(й(隹金九音革是骨食香鬼十高髟十麻鹿十黑十鼓鼠十鼻佘
6.7.8.9.、0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.7.8.9.0.1.2.3.4.5.6.7.
9 9 9 9 о о o oooooooll 1 1 1 1 1 1 1 12 22 2 22 2 2 1 1 1 1 2 2 2 222222222 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2


31
二、检字表 2. Пошукова таблиця ієрогліфів
字右边的号码指词典正文的页码(Числа, розташовані з правої сторони від ієрогліфів, позначають номер сторінки у
словнику, на якій їх можна знайти)
1•、部
之 1039 为831 836 必41 永974 州 1057 甫232 求657 2•—部 一 940 一画 丁 175 七615 二画 三690 亍116 丌341 才68 与989 991 丈 1023 万825 三画 廿572 亓618 五850 卅689 互314 丑109 丹147 毋555 849 屯 四画 册861 平603 607 丙52 世733 丐239 且423 642
丛128 册76 母 丝 丐542 五画 亘254 再 1008 死 六画 更255 丽484 两490 七画 事 735一 八画 甚717 面542 九画 鬲483 Н~画 募11
3.刁部 刁173 乜545
573 习857 司757
4.’部 了 476
493 495 也937 买523 丞97 承98 亟350 627
5•乙(飞)部 乙953 九419 飞214 ¥1353
氹153 726 虱726
6. I部 Ц 418 丰223
半22 师725 串119 芈539 临497 499
7.；部 一画
乃561 二画 久419 及347 川117 三画 乏202 升717 乌844 852 四画 生718 失724 丘657 乐475 935 1002 五画 朱 1059 乓587 乒607 向877 囟894 七画 1： 121 乖271 ■ 78 八画 重106
1056 十一画 粤 1003 十三画 睾248 8•厂部
三画 冯607 四画 决431 冲105 107 冰51 次125 1074 五画 冻181 况462 冷478 冶937 六画 净415 冽495 冼869 八画 凉490 492 凄616 凌500 凋173 准 1072
凊655 九画 凑128 减371 Н~画 棄398 卄三画 凛498 卜四画 凝574 9•丄部 二画
六506 亢244 444 三画 市229 733 四画 交382 充104 亥290 五画 亨305 亩556 弃627 六画 享876 京409 卒129 1085 夜939 享 七画 亭798 亮492 哀1 帝167 八画 衰130
750 衷 1055
1057 离479 九画 商701 率513
751 商163 亵590
十画 亵889 就422 裒613 '十一画
禀53 稟498 亶149 Щ961 雍974 十二画 豪295 裹285 •十三画 褒27 褎903 十五画 襄875 十六画 盞348 十九画 饔974 二 Н画 蹇535 10厂部 二画 冗683 三画 写887 888 四画 ’军 434 农576 五画 罕292 六画 釆538 七画 冠274 276 八画 冢 1055 冥550 冤995 十画 幂540 十二画 鼎539
11.І 部
二画 计354 订177 讣233 认679 讥341
三画 讦394 讨784 记355 让672 讯913 讪699 议957 训913 •讧 308 讫626 许313
905
906
四画
讼763 访211 讳332 讲380 讵426 讴579 诀431 讷566 论515 许905 设708 讽227 і化 194
五画 诃299 评609 证 1038 译958 诏 1026 诅 1085 识728


32
诊юзі 诈 1016 诋163 诉765 坡42 诂266 诒144 坰901 诌 1058 六画 详875 诧80 该238 词124 诨334 试734 诖270 诗726 诩906 诘350 395 诓461 诙328 诚98 诣959 诠666 诛 1059 话318 诡281 询913 诞150 诟263 七画 说756 语990 诬844 诵764 误853 诰249 诱986 诲333 诳461 诫400
诮641 八画 谊959 谈777 谇 1071
谅492 坫650 653 655 诸 1059 读184 诺579 ill 216 课450 诹 1083 琢 1073 诿834 调174 谄83 谁752 谀988 九画 谌94 谜534 538 谛167 谙7 谚927 谎325 谋555 谍175 谏377 谐887 谑912 谒940 谓838 谕993 谗82 、谘 1075 谝603 十画 谦631 635 谥738 谤25 谣933 谢889 谧539 谟551 谦631 十一画 谪 1028 m 405
谬551 谩524 526 谫373 十二画 谱615 谰 谮378 1014 谲433 谯640 642 十三画 谴635 1018 谳927 十七画 谶95 12 二部 二 198 一画 干240 243 于986 亏462 二画 井414 元995 云 1003 专 1065 六画 些885 13•十部 十726 -一画 千628 二画 支 1040 三画 古266 卉331 四画 ,协 886 华316 五画 克449 字36 六画
丧692 693 卖524 直 1042 卑33 七画 南559 562 贲221 八画 真 1030 九画 啬694 十画 博56 覃778 十二画 兢414 嘏266 365 十六画 鼗221 二十画 囊564 二十二画 齑116 14.匚部 二画 巨426 区579 659 匹600 三画 叵611 匝 1006 1950 四画 匡461 匠381 五画 匣861 医949 六画 匦281 八画 匿570 匪216 九画
匾45 匮463 15.厂部 厂87 二画 厅797 厄195 历482 仄 1014 三画 厉484 序292 四画 压914 918 厌926 六画 厕76 厓917 厓 1048 七画 厚310 厘479 庞527 八画 厝132 原996 屝217 厘 1087 九画 厢875 厣924 厩422 .十画 厥433 厨114 厦696 865 雁927 Щ 168 厫10 厘405 厦 雁
十二画 厮760 曆282 -卜4画以下
靥940 歷434 想434 16•大部 玄256 友980 冇529 左 1090 右985 布66 灰327 在 1008 有981 存131 17.7 部 予987 990 甬975 勇975 18•又部 又985 一画 叉77
79
80 二画
双751 劝667 三画 圣722 对188 发198 203 四画 戏859 观273 欢320 五画 鸡343 六画 叔745 艰 3698 叕 1073 七画 叙906 叟764 八画 难563
564 579 十一画 叠175 十五画 燮888 十八画 矍434 1SML 部 廷798 延921 建375 20. P部 P394 卫835 卯530 卬9 印967 卸888 卿651 21.IS 部 (在左） 二画 队188 邓161 三画 阡629 阢853 四画 防210 阮687 阱414 阵 1032 阳929 阶391 阴961 阪22 P不 592 五画 阨3 陀816 陆510 际357 阿194 194 陈93 阻 1085 陂34


附234 陇504 阸195 阽169 阼 1092 陉898 六画 陔327 陋508 陌554 限871 降381 875 七画 院999 陡182 陛42 陨 1004 险869 除114 1064 陟 1050 八画 陪592 陵500 陶155 784 933 陷872 陬 1083 九画 随767 隆507 隐966 隅988 隍324 陴600 隈830 十画 隘4 195 隔251 隙861 隗834 赚924 陲122 -|—画 障 1023
十二画 隧769 隳327 '瞪 161 十四画 隰858 22.15部(在 右） 三画 邗290
邛656 四画 邦24 那559 560 566 579 邯290 邡211 邢898 —邬Ш 五画 邻496 邸164 邶36
邱657 邹 1083 六画 郑 1038 郊384 郎470 郁992 邱310 七画 郡436 郭283 郛229 郢971 郤861 睃436 八画 部67 都181 183 鄧616 郯778 九画 鄂196
郿533 鄺310 十画 鄗297 639 鄗116 部 1075 ~\—画 郊548 鄘974 鄠313 鄙41 鄱494 鄭531 鄣 1022 十二画 鄭 1014 十三画 鄹76 十四画 鄹 1083 十六画 鄭132 1010 十七画 酃499 十八画 酆223 23.刀（夕）部 刀153 一画 刃679 二画 切642 643 刃、119 三画 召 1025 刍114 四画 危829 争 1033 色694 负233 五画 屯280 657 435
免541 842 奂323 六画 兔812 八画 艳927 九画 剪371 象878 十三画 劈599 601 24•力部 力482 二画 办22 三画 加360 劢523 四画 动179 五画 励484 劲407 415 劫395 助114 1062 努577
劬661 六画 势736 劼395 七画 勃56 勋912 勉542 哿252 八画
勅653 九画 勘442 WJ901 Ш 542 枷363 н—画 勤646
詹150 十三画 勡149 總886 十五画 嬲573 十七画 勧671 875 25.卜部 卜57 一画 下862 上702 三画 卡628 卢509 占 1017 1019 四画 贞 1029 乩343 五画 卤510 卣985 六画 卦270 卓 1072 八画 敁116 九画 敁168 26.门部 丹147 内560 566 冈244 冉671 用975 甩751 同801 网827 肉683 冏417 周 1058 罔828 27. Ш 二画
三画 刊441 四画 刑896 刚244 创119 120 气丨J 343 勿丨J 841 元丨J 822 五画 ' 判 586 别50 51
删698 刭414 刨32 589 剃229 划83 六画 刻449 刷750 剀441 制 1048 刽282 刹80 696 剁194 七画 剃790 荆411 削879 884 909 剐270 剑376 八画 剜822 剖613 剧427 剔787 剥27 55 剕217 剖132 剞343 事 0 1081
33
剠653 剡924 九画 副236 601 十画 剩723 剷844 剷850 割249 н—画 剽604 蒯459 剿89 388 十二画 剐270 劁641 十三画 劐335 十八画 調601 十九画 剷551 剗82
28.U 部 凶900 击341 凼153 画318 函291
29.匕部 匕39
40 仑515 北34 旨 1045 皀39 顷648 655 Щ 1081 鬯87 疑953
30. 乂部 乂 955 义956 刈957 爻933


34
杀695 希855 希933 弑738 殽933 31Л(入)部 人675 入686 一画 个252 二画 以954 今 4021 仓73 120 介400 从126 127 从 1083 三画 令499 501 四画 伞692 全665 会332 459 合252 299 企622 汆130 众 1056 五画 余987 六画 佥630 舍708 710 命550 兪76 七画 俎 1087 十画 禽646 舒746 32•八(、勹部 八12 画
丫 914 二画 分218 222 公257 兮855 三画 兰469 四画 兴895 899 关272 822 并25 53 五画 弟167 兑191 兵52 六画 单82 147 其344 619 具427 典168 七画 养930 前631 酋658 首742 兹 1074 八画 兼369 九画 兽744 十二画 舆989 十四画 冀360 十七画 冁83 33广部 乞621 624 午850 玍237 乍 1016
年570 每533 复235 舞851 34.勹部 勹25 一画 二画 匀 1004 勿852 勾262 263 三画 包25 句426 661 匆127 四画 旬912 匈900 五画 甸169 七画 訇306 匍614 九画 訇134 35•几部 几341 353 凡205 凤227 朵193 夙765 凫229 咒 1059 凰324 凯441 凭610 36Л部 —画 亿956 二画 仁678 什715 727 仅404 仂475
仆613 614 仇108 657 仉 1022 仍681 化317 三画 伥84 们536 仨688 仕734 付233 代144 仗 1023 他772 仔 1007 1076 仞
仟629 仡249 957 仙865 仪950 仫558 伋348 四画 伫 1062 伏229 仳599 伧73 • 600 伢916
倪635 伉444 仿211 588 伪834 伟834 传117 1068 伎356 休901 仳 伙339 伛990 伏
伍851 优976 佤820 伐202 伊948 仲 1056 似734 762 份222 价365 400 伦516 仵851 件375 伤700 任680 仰930 伕228 五画 怡103 伴24 587 位837 住 1063 佞575 何300 303 估264 268 体38 787 789 佐 1090 伺126 762 佛227 229 262 伽642 佧437 但149 佃172 伸713 伶500 作 1090 1091 佣973 976
你569 伯19 56 553 低162 怦38 侏523 佚958 佢661 任598 怯660 怏930 佚957 六画 佼387 仳125 攸126 恍277 诡281 恨304 恬336 佯929 侪81 依949 侠861 佳362 侍737 佶350 供262 261 佬475 使731 侥387 侉458 例485 侄 1043 侦 1030 侗181 侃442 侧76 佻794 侨640 佴561 佺666 恤907 侑986 侗
倚 1058
侬577 侈103 佩593 佰19 侣513 侔555 该237 七画 俛542 俦109 信894 便46 603 俨924 俩486 俑975 侵645 647 侯308 俏641 俚481 保28 促129 修902 俘230 俭371 俗765 俄194 侮851 俊436 俟762 偭483 俐483 侷 1033
俅658 俣991 八画 倦430 倥452 倍36 俯232 俸227 倩635 656 偾 1017 俵50 借401 偌688


值 1043 倾650 谈778 倚955 俺7 倒154 156 健377 倡84 88 倨428 倔433 434 倘782 俳582 俱424 428 倏746 候310 843 倭843 倜790 俾41 惊416 492 倮518 倌272 俶116 俺397 側596 俱617 倪568 倬 1073 九画 偕393 887 偈397 627 愀109 低68 偭542 偟324 停798 偏601 愤223 做 1092 偃925 假364
250 366 偿86 偎830 偶580 偷806 傀463 脩881 俏36 倡39 偻508 促844 偫 1051 十画 傧51 傍25 储115 僚144 傲U 傲 1009 傅228 237 傈486 值168 倕122 溪855 慊636 傥782 Н-一画 催130 像878 傻696 僇510 十二画 僧694 僭378 儆415 僚493 494 憐119 憔386 僦423 僎 1089 值855 倨 1068 僮 1070 十三画 僵379
僻601 儋149 傻536 儍5 儕851 十四画 擬569 儒685 傷33 十五画 十七画 儳82 83 攘671 二十画以下
儳82
37.厂部 反203
206 后309
质 1049 盾191
38.儿部 儿197 兀852
兆 1025 先865 尧933 兕762 兜181
39.А 部 二画
允 1004 三画 弁45 台773 950 四画 牟555
五画 矣955 县870 六画 叁692 参71 77 713
兒568 七画 炱858 八画 畚38 能562 568 739 776 40』部 二画 扒581 汁 1041 汀797 汇331 汉292 汍281 Я
三画 汗290 292 污844 853 江378 汊80 池102 汤780 汛913 汲348 汝685 汜205 杓 1073 汰138 775 汐855 汔626 四画 汸587 沁647 沉93 沖106 沪314 汪827 沛593 沐558 沏616 643 沤579
580 沥484 汩266 992 沙695 没531 554 泛208 227 沧73 汹900 沦516 汽626 ‘沃 843 沟262 泖529 汶535 842 汨539 汾221 沣223 讽223 泜102 沬353 汧630 汰775 汰667 沂951 沄 1004 沆294 五画 沽265 266 沔542 泼202 拊229 泌539 沱818 泣627 注 1063 泫909 泻888 泳975 沫553 554 浅369 634 法203
河301 泔241 泄888 泽 1013 泾409 泯547 沸217 泓308 泥569 570 沼 1025 沾 1018 泪477 沮427 427 425 油979 泱928 泅658 泡589 591 波54 沿922 926 泊56 267 611 治102 1048 泼611 湄533 沫534 沴483 泷507 泺518 洳361 沆232 泱959 泞575 泮587 泠499 六画 浃362 363 泚125 Щ 128 229 洛518
35
洋929 浏503 济353 358 浑334 334 浓576 洲 1058 洼819 洁396 洪308 洒689 浇384 津403 浔913 浊 1073 洞181 洇963 测76 洽628 洗858 活336 洚382 洵913 涎868 926 袱236 派580 584 洌495 洙539 洸277 洹321 浐83 洎358 烬408 洄417 汶882 洫907 洮783 袴844 浈 1030 七画 浬289 浜25 洽290 Ш 292 泫307


36
浣322 涕790 流503 浪471 润688 涧377 涛782 酒420 涝475 涟487 涌975 浸408 646 涨 1022 1023 涩694 消879 涅481 573 涓429 843 涉710 涔77 浮230 涂114 810 浴992 浩298 海288 涤163 涣323 浚436 浼534 Ш 163 涊572 涠832 八画 渲103 渫888 淅856 渎185 渑542 淝216 淡150 淙128 淀172 淳123 淬131
液940 淤986 深713 淸651 溃 1081 鸿308 添792 渚 1062 淋497 499 浙856 淹919 涯917 渐370 377 涮751 涵291 淌782 混335 徊303 淫964 渊995 淆881 933 淮320 渗717 渔988 淘784 凌499 堀266 渌510 锪310 滓900 涿 1073 淄 1075 淆881 淖566 淳 渗 涫275 九画 滁114 湛94 1021 溉370 377 洵306 656
泖539 湟324 湔370 滋 1075 渲909 湾822 渡186 游505 980 港245 滞 1051 湖312 褡773 湮919 渣 1015 湘875 渺544 温838 湿726 渴398 449 溃463 滑266 316 湍813 漱388 657 渝988 渓534 涑 489*" 漭528 湎542 溉239 溁282 揩393 渥844 渫 渭838 湃584 涪627 渭906 湛370 溆907 激830 溪618 856 溺570 573
Щ 842 843 滓 1076 滌903 十画 澝116 漓297 滏232 溯766 溢959 溶683 滨51 滂587 溏781 滚283 溟550 溽687 满525 535 漠554 源998 滩777 滤514 滥470 滔783 滗42 溴903 溜503 506 溷335 溢 溧483 漓
淮282 ' 溷 285 混327 溥229
—•幽
澈391 潦359 漘123 漶323 潢325 漾931 演926 滴162 漉510 512
漩908 漂604 605 漱750 潆970 潇881 漕75 漆618 漏508 漫526 漪950 谬492 漯518 773 澉241 潍90 漼131 溜858 缩 1060 撾843 十二画 澂98 澉353 澈92 澜469 潜634 澎595 撕760 潮90 潸698 潦492 494 澄100 161 潺82 澳12 滿298 翊308 潰221 222 潍115 潖581 潟861 潭778 澥888 十三画 潆537 澡 1012
濒51 激346 濂487 湃498 潞510 濩339 澹150 擗601 十四画 濡685 濯 1074 瀑33 615 濠294 澶150 十五画 瀑33 潸 1010 十六画 瘋971 十七画 灌276 谶371 漭374 潘391 漤82 瀹 1003 壤671 672 十八画 灏298 十九画 瀾83 二十画 灞16 二十三画 满928 41广部 + 541 二画 宁574 它772 宄281 三画 字 1076 守742 宅 1017 宇990
安5 四画 灾 1007 完822 宋763 宏308 牢471 五画 实729 宝27 宗 108J 定177 宠107 宜951 审716 官274 宛824 宓539 宕153 宙丨059 六画 宣907 宦322 宥986 室737 宫261 宪871 客450 七画 宸94 宰丨007 害290 宽460 家362 宵881 宴927 宦951 寒8 容682 宾51 宭669 八画 密539 寇456 寅964 寄358 宿766 903


寂359 定397 1009 窑933 九画 寐291 富236 寓994 寐534 十画 塞689 690 694 寝647 寞553 Н~画 蜜540 寨 1017 赛690 寡270 寥493 494 察80 寤853 十二画 寮492 蔫867 十三画 袞322 十四画 巷374 蹇374 631 42.十部 一画 忆955 五画 怏931 十画 忉153 三画 忙527 忖132 忏83 仡626 957 伙775 四画
饨 1071 忱93 抚851 怄580 怀319 忧977 快459 忸575 忡106 怆120 忤851 怅87 怃826 忮 1048 饮867 忻893 五画 怵116 怊88 怫36 217 229 怛134 怙314 评595 怯Ш 怔 1034 怪272 快 怜487 性899 怕581 怡951 怫 慠564 怿959 六画 恼565 恸805 恃737 恒305 恢328 恹918 恨304 恍326 恫181 恻77 恰628
恬793 恪450 恤906 恂900 七画 惘430 诫401 恨492 悯547 悌790 悦 1002 悖35 悚763 悟853 悔330 悄639 641 悍293 悒959 悃463 悭630 俛525 惽535
悛664 八画 悸359 惊128 悴131 悱216 惚311 淋498 惓430 667 惋824 惊411 惦172 情653 悻899 惜856 惬644 惭73 悼156 惘828 惧428 惕790 惯276 调108 惟833
惨73 九画 愤223 慌324 怡194 慨441 慍 1005 惺896 愕196 愣479 惴 1071 愉988 愀641 惶326 愧463 愒627 愐542 馑409 647
悍656 愔964 十画 慎717 慑711 愰325
慊636
644 t造 1013
~1 画
慷444 慢526 慘492 傭974 十二画 憎 1014 憧106 懂179 恼386 憬415 憔640 懊12 悅493 494 憚134 憎128 僭73 十三画
懒470 憷116 憾293 懈889 愴150 十四画 懦579 十五画 懵537 十七画
懷672 4M (爿)部 爿585 壮 1069 妆 1068 状 1070 戕636 将379 382 636 膾636 臧 1010 44.亡部 亡827 850 妄828 忘827 828 杗527 肓324 氓527 536 盲527 盅324 蝱536 羸971 蠃517 贏477 嬴477 45.广部 广278 二画 庀600 三画 庄 1068 庆650 四画 应967
971 庐509 床120 序906 庇40 42 库458 庋281 底159 164 167 庑851 五画 庞588 庚255 店172 庙545 庖590 府232 废217 六画 度185 193 庇126 庭798 庠875 痔 1050 庥903 七画 席857 唐781 座 1092 八画 廊470 庹818 庶750 庵7 府974 康444 廐655 九画 赓255 十画 廉48g 廓463 廇506 ЙЛ0 産406
37
647 扈977 -|—画 腐232 十二画 庳522 鹿590 十三画 廪498 鹿638 糜535 廨402 麋437 鹿590 慶 1064 十四画 膺969 鹰969 縻538 十六画 麋414 鹿436 670 麂568 鏖423 十七画 廄363 磨579 二十画以下 廣414 廣221 Ш499 46丄部 二画 辽493 边44 三画 迂986 过283 285 达134 迈523 迅913 迄626 迁629 951 巡913 叫画


38
迆юз 这 1028 1029
тш
进406 远999 还288 321 连486 迟102 迎969 近356 408 返208 选293 迂828 迆 1071 迕851 853 五画 述749 迢794 迥417 迦362 888 迮 1014 迭175 迤955 迫584 611 迩198 迨144 迪163 六画 迸38 送763 迷538 逆570 迹344 退815 逊913 逃783 选908 迺561 逄588 适738 追 1070 迥495
七画 递144 167 逗183 逋57 速765 逝738 逐 1060 通799 805 逍881 逞100 326 途811 造 1012 透498 808 逑658 這853 逄226 588 逛279 逡669 八画 逮144 147 167 逻517 逶830 逸959 逯510 逭323 連123 ' 九画 遄119 遒659 道157 遂769 遍47 ‘ 逼39 遐862 遇994 遏196 遗838 952 逾988 遁191 遌195
十画 遨10 逍634 遥934 遛506 遘263 遢773 Ш 167 Н~画 遮 1027 ,遭 1011 廖465 十二画 遵 1089 遴499 遥867 通994 十三画 避43 遽429 邀932 邂889
Ш 1018
十四画 邃769 邈544 十五画 邋466 47.门(門)部 门534 —画 闩751 二画 闪698 三画 闭42 闯120 问842 問38 四画 闷534 535 闰688 闲867 间368 375 闵546 闱832
五画 闹565 闸 1016 六画 闻841 842 闺281 闾512 阁250 阀202 闽547 閧308 閲116 闼773 七画 阅 1002 阄419 八画 阐83 阉919 阎923 927 阋861 阍334 阊84 阌841 九画 阔463 阑169 阕669 阒664 阓331 間841 十画以下 阖299 阙433 48.工部 工256 二画 巧641 功260 三画 巩261 四画 贡262 采261 攻260 巫844
六画 项878 49. 土 (士)部 土 811 ±732 一画 壬678 三画 圹461 圩832 圭280 寺762 场85 87 地159 164 吉348 圪249 污844 圮600 圯951 四画 志 1048 圻619 坟221 222 坑451 坊210 211 壳447 641 坛777 坏320 块459 声721 坝15 址 1045 均435 坍776 坎442 坞852 坠 1071 坚368 坐 1090 坌38 狐270 诡281 玢222
坻102 163 Ж 409 毐3 五画 坦428 坰417 幸899 坨818 垃465 坪610 坩241 坯598 坦778 坤463 坡611 坼92 坳10 垅507 垆509 盍510 坫169 六画 垓237 垡202 堆358 型898 垣996 垫172 城99 挞134 垠964 垛193 194 垧701 垢264 垒477 姹79 垚933 挡153 七画 壶312 埂255 埋523 524 埒496 埃2 埏923
垸 1000
桷669 八画 埝572 培592 堵185 458 域993 埯7 堑635 埽694 捻572 573 堆188 焊68 基345 堕194 327 堋39 垌268 堕327 採70 埴 1044 淳 1072 埭144 九画 堳533 梱256 堪442 堞175 塔773 堰927 堤162 喜859 堡30 埤34 堠310 堙964 壹950 十画 塑766 填94 793 塌 塌772 塘781 谤25 塯506


填539 塥250 埽167 垤409 墙843 墙669 ~1■画 塾747 境417 墒701 墙638 墟905 墁527 嘉363 墜167 十二画 增 1014 墦205 塽12 十三画 墼347 十九画 懿961 墩191 墉974
境640 十三画 壅974 壁43 塩5 十四画 壕295 壑303 十六画 嚭601 十七画 壤671 墙832 50•廿部 •一画 艺956 二画 节391 394 艾3 艾957 艿561 艽382
三画 芒527 芎900 芝 1041 芋992 芍706 芨342 芄822 芊629 芑621 芗875 876 四画 芥400 907 芰357 苍516 芴ЗЮ 852 芣228 芯894 苎 1062 苄45 芳210 芦509 苇834 芙229 芫921 芜850 芸 1004 苣427 662 茜600 芽916 芭13 苏764 苋870 苍74 芬221 芟698 芡635 芹646 花314 茆529 笔529 531 苌85
Ш 122
笋834 4 622 芙431 葰436 五画 茌102 Ж 79 424 苓499 范209 苧574 苹607 610 茉554 苷241 苛446 苦457 苯38 苤605 若688 茂530 茎409 茅529 萬456 茄362 642 苫698 699 苜558 苗544 英968 苘655 茁 1073 笮 1016 苑999 苟263 苞27
苒671 苊569 茶573 茑573 茚967 苔774 茏507 六画 荩408 茈125 荖279
荦518 荭307 筏202 茯229 茫528 荡153 茨124 荒324 荠358 茭384 茺106 荚363 茴536 茸682 荃666 莜640 荑951 荛672 茜635 茬78 102 荐376 荨633 荫963 967 荅134 荔486 草75 茧371 茼803 茴330 茵964 荟333 茶78 811 莛798 荞385 640 茗550 荠251 荏679 茹685 药936 宣321 茬78 莂76 荇900 室102
荈119 茳378 荮 1059 荬523 七画 狃109 莼123 莸94 莕900 莫554 558 莪194 莓533 534 莎769 莞274 824 莘713 893 莨471 490 荸39 莰442 莽528 莲487 莳738 莴843 莱468 莠985 莅486 荷302 303 荻163 获340 980 蓽596 惹827 莶867 祚 1092 八画 菪153 萁620 Ш 155 Ш 167 菇264 萍610 菠55 菩614
萃131 菁412 菱499 500 著 1064 1073 萘562 萋617 萧881 萨689 菡293 菰266 菲215 216 菽746 菖84 萌536 萜796 萝517 菌435 菜71 萎830 835 菊425 菟813 ШЗЗ 萑321 葩216 217 棻218 蓝221 葑223 苣81 菀824 寐838 菸986 萸779 莨370 菅370 荽393 笛 1075 敢 1083 菹 1085 九画 萱908 葸858 莫858 蒋379
39
381 践359 堇132 蔵83 敌647
Ш 122
落466
475
518 蒎584 蒌508 蒂168 葶799 蒈441 葫312 葳830 葬 1010 葵463 葭363 募558 葛251 萼196 荇266 董179 葡614 葱127 葆30 蓰514 Ш 1092 葩580 葺627 葵932 营975 萊489 莖324 萆613 萬426 十画 蒎370 莼426 蒲614 蒴757 俏636 蓑770 Ш 646 1031 蓄907 蒜766


40
蒸912 1035 墓558 蓦555 蒂558 蒽197 蓝469 蓊843 蓬596 蓟359 蓓36 蓖43 蒡25 蓂548 蒭114 蓐 菱132 葙 1085
Н—幽
蔻456 蓰858 蔗 1029 蔼3 蔷638 蔫570 寥510 蔚838 蔽43 慕559 暮559 摹551 蔓525 527 826 蔑545 蔹487 普536 寐539 帮539 蹿292 茵163 蔟130 十二画 寶221 蕺353 蕲621 蕊687 蕞 1089
蕈914 蕨433 蔬747 Ш 386 641 蕴 1006 蕖661 萸994 薇830 832 瞢536 蕃203 205 十三画 蒗298 Ш Ю30
蕹843 蘚888 薄27
56
57 薪893 薏961 蕾477 薤889 薯748 蘋606 薅294 薨306 蕻307 薛909 十四画 薹774
、藉 402 藏74 1010 Ш 174 藐544
Ш 644 ,藓 870 Ш 275 蔌298 艘339 十五画 藕580 藩204 藜480 藤787
十六画 藻 1012 蘑553 孽574
蓮661 藿339 十七画 蘖574 蘅305 蘩205 襄671 十九画 蘸 1021 蘩359 二十画以下
靡667
51.升部 开437
弊43
52.寸部 寸132 哥513 寿743 酎6" 封226 専228 尉838
尊 1089
53.孑部 一画
扎 1006
1015
1016 二画
打134 135 扑613 扒13 581 扔680 三画 扩464 扪535 扛244 444 扫693 694
扬928 扣456 扦629 托816 执 1042 讫266 扠78 杌853 四画 抢94 636 638 扱78 抖182 抗444 护314 扶229 抚232 技356 批597 拒426 抠454 找 1025 扼194 195 扰673 抒745 1063 把14 15
抉 431_ 扭575 报30 抄88 扯91 拟569 扮23 抢 抡515 投807 抛589 抵164 1045 抑958 扳20 584 抓 1064 桕266
312 坎395 1048 抆841 抚822 826 杯613 折708 1027 抟 1066 五画 拈168 570 572 祛395 661 拦469 拌23 24 587 拧574 575 拉465 466 拄 1062 抨595 抹520
553
554 拔14
54 202 拣371 拓773 818 拢504 择 1013 1017 拂230 拫547 招640 1023 担148 149 643 抽107 押915 抻92
拐271 拙 1072 拖816 拃 1016 披598 拥973 拘423 抱31 拊232 拍582 拆68 81
抬774 拇556 拔14 拗11 576 拎499 抶103 柑631 拚587
拃628 六画 挢387 拼605 挖819 按7 688 挤353 挥328 挟362 887 拭737 捱2 3
持102 拷445 拱261 挝843 1065 挞773 指 1042 1043 1046 挠564 挎458 挦868 挪579
拯 1035 挡152 拽 1065 挑794 795 拴751 拾400 730 挺799 括463 挣 1034 1039 挂271 拫304 格250 拶 1006 1009 拕 1015 桠918 拮364 396 掏424 七画 拒 1032 振 1030 1032 捂851 捕58 捞471 捅805 捎706 捍293 捏573 挹959 捉 1073 捐429 损769 捆463 捋513 517 捡371 挫132 捣154 换323 挽824 挨2 3
捌14


捃436 挨 1090 八画 捩495 楗377 挹959 捉 1073 控454 636 掸82 149 掊233 613 接392 掠515 掂168 掖937 940 掮634 探776 779 捧596 揶937 捷397 644 措133 描544 捺561 掩924 掇193 掘433 434 据424 428 排582 掳510 掉174 掴271 285 掼276 授744 捶121 掭793 掏783 掐628 推813 掀867 掺81
699
搜764
掎354
捭19
Ш 154
褅167
掘425
摁689
桷433
椹 1033
捡646
摈924
捲667
挹 1009
捽 1090
1087
撖 1083
楔886
掊579
揸 1015
九画
媪842
插107
搭133
揄988
掾 1000
概239
十画
掏306
掮698
揎324
搢409
搅388
搋W3
搓132
117
痿508
搐106
揎908
搛370
揞7
摈51
搁250
搞248
揍128
瑭781
1085
搐108
搽79
116
揩441
摄711
揠918
搏56
搔693
换551
揉683
摊777
揆463
搌 1019
摒54
摆18
握843
摇933
提163
携887
787
1089
揖351
搬21
950
搰312
揭394
捨316
627
搞195
揽469
摁197
端116
撻223
117
揃373
1071
榷669
援
捞596
998
搦579
揿647
搲819
插78
十~*ши
揪419
摘101
搀82
撇605
摘 1017
擢
38
41
912
摭 1044
т
959
灵499
摔751
十六画
六画
帚 1059
摭510
摇336
契627
录510
搮50
攒130
643
彗333
撂495
1009
888
彘 1051
摞520
據436
牵630
彝953
摧130
十七画
Г 635
58.己(巳)部
132
攘671
耷133
己352
撖292
672
奎463
已954
Ш318
十九画
奖381
巳761
穋419
攧168
穸103
导154
撄968
二十画
1017
异957
十二画
搜434
七画
忌357
撙 1090
攥 1087
套785
59•弓部
撺130
二十二画
奘 1010
弓257
撞 1070
擐564
八画
—画
撤92
54.弋部
奢707
引965
撵572
弋955
爽752
二画
撕760
式734
奥11
弗229
撒688
甙145
九画
弘306
689
鸢995
奠172
三画
撩492
55.大部
攱618
弛102
493
大139
十二画
弓弓637
495
144
樊205
四画
撅430
774
十五画
张 1021
撰 1068
一画
奰36
1023
撮132
夫228
二十画
五画
1090
太774
Ш
弦868
播55
二画
56.尤部
弥537
擒647
头806
尤826
539
撬642
夯293
旮657
、弧 312
撸509
央928
尤977
弩578
撢149
三画
无845
弨88
撷386
夹237
无355
六画
十三画
361
尥494
弭539
擅700
363
尨527
七画
擂477
夷950
536
弱688
擀243
夸458
588
八画
撼293
夺163
旭826
弹150
操74
五画
訄658
778
76
奈561
虓880
強382
擐323
奇344
馗 1055
九画
搜339
619
尴241
粥 1058
Ш 123
奄918
57•彐(互)部
强382
檄642
924
彐354
637
十四画
奋222
归279
638
擦68
奔36
寻893
十三画


42
彊380 十六画 骒380 60.尸部 尸724 二画 尼568 四画 层77 屁601 局424 尿573 767 尾834 955 五画 屉790 居344 423 届400 屈232 660 屄39 六画 屎732 屏53 610 屋845 七画 展 1018 屑888 屙194 屐344 八画 屠811 九画 屡513 孱73 82 犀856 属748 1062 ~\—画 屣859 十二画 履513 屦429 十八画
羼84 61.马(馬)部 马521 二画 驭992 三画 驮194 818 驰102 驯912 四画 驴512 驱660 驳55 五画 驼818 驻 1063 驿959 驶731 驹424 驸235 骀145 驾363 365 驽577 驵 1010 驺 1083 骀774 六画 骈603 骇290 骁879 骄384 骆518 骅316 骂522
It 667 七画 骋100 л 验 927 骏436 股646 驗527 八画 骐620 骑620 骒451 鯡215
九画 骗603 700 骚693 骘 1051 驊76 騙634 豭862 十画 骜10 12
骢127
骞631 Н~画 骡517 518 骠605 十二画 驩77 十四画 骤 1059 十六画 骥360 十七画 骧875 十八画 騙857 62.子(孑)部 子 1075 孑394 一画 孔453 二画 孕 1004 三画 孖 1074 孙769 四画 孜 1074 五画 学910 孟537 孢27 孤265 孥577 六画 孩288 九画
孳 1075 十画 孴569 十四画 孺685 63. 口部 □ 454 二画 可447 449 叫389 叶886 938 叮176 号294 297 叹779 叩456 叼173 叨153 另501 卟57 只 1041 史731 叽341 兄900 叱103 叭13 三画 含647 吏484 吁904 992 吓303 865 吐
吋132 吗522 吕512 吊167 173 吃100 吸854 吆931 四画 吾850 君435 吭293
452 呈97 呋228 吴850 吱 1041 1074 呓958 呋911 呐561 566 呕579 580 吡40 呆3 144 吨191 吠217 呃195 呖484 呀915 918 吲966 吧13 16 邑958 吼309 吵88 90 呗20 36 员996 1004 吟964 呛636 639 吩221 呜844 吹120 吻841 听797 吮755 含290 292 告248 268 423 咐194 呒520
晬306 呔144 五画 咏975 味534 837 呵299 咕265 ' 哎1 咂 1006 呸592 呢566 569 咐134 咖237 437 咔437 咀426 1087 呻713 咄193 呼311 咋咋1007 1013
1015
1016 鸣550 咆590 呱265
270 РІ520 呶564 呦
咝759 咎421
咕670 昀263 308 905 呷861 吗880 咕661 咙507 黾547 弗83 卩占92 六画 I 多 103
193 哏254 304 咨 1074 哒134 咩545 咪537 咬385 932 934 哜358 咳288 447 哝577 咦951 哇819 820 晒717 哑916 917 哄306 308 哐461 哔42 咴328 咧495 哪560 561 566 虽767 品606 咽918 926 940 哕331 1001 哈288 咯249 437 506 哆
咻902 哗316 316 咱 1007
1009
1010 咿950


响876 哌584 哞555 哟973 977 呍861 咤 1017 咮 1059 呲124 咭344 呰 1076 哓879 七画 啾163 唁927 哼305 306 哥249 哲 1028 哮881 哧101 哺58 哫 1085 唏855 唔850
嘎647
哓639 哽255 哂492 唠472 唧344 啊1 哨707 唢771 哩479 483 哦579 唤323 唆769 唉2 3
Щ 495 咙527 啥290 292 喷308 八画 喑351
401 啖151 啐131 628 唪227 唢 1013 喵544 啦467 啪580 啄 1074 啜123 啸885 唬313 唱88 哨451 啮573 啥696 睨819
唼644
696 啁 1024 1058 哮 1072 畹819 啭 1067 喏579 673 唾819 唿311 唯833 835 啤600 最40 唳483 哮305 嚷331 啤83 睚3 九画 嗒78 Р皇 324 嗟394 430 喽508 509 喧908 喀437 喆 1076
喁974 988 喋 1016 哽932 啼927 嗞 1075 嗒134 773 啼789 暗8 964 喷595 喇466 喃564 碟175 喳78 1016 493 喹463 喊292 喔579 843 喝299 303 喂838 喟463 喘119 喻994 啾419 嗖764 喉308 喙333 十画 嗌5 辔595 嗨288 嗛631 634 636 644 868 唠589 嗯559 568 Ш 1027 嗍770 啮290 嗷10
嗉766 嗜738 嘟183 嗑451 嗝251 嗔92 嗫573 嗬299 嗓692 嗣762 嗤101 嗳3 5
嗲168 嗡842 嗅904 嗥295 嗅553 嘀303 喈394 嗄1 ~1—画 喟158 嘑311 嘧540 嘀163 嗾764 嘛522 嘌605 嘈75 嗽764 嘞478 嘁618 嘎237 瞠780 嘘726 905 嘤968 嗎867 嘣38 嘯103 嘐386 哪391 显391 十二画 噇120 噚913 噍391
419 噜509 噌77 噔937
嘥671 嗶776 噏855 嘻857 嘶760 嘲90 噶237 嘹493 噔160 嘱 1062 嘿304 嘬 1090 噗614 噙647 噢579 Ш 116
十三画 噻690 噫950 嚆294 嗖335 339 噤409 噱433 911 器627 噪 1013 嘴 1087 Щ 1059 1074 噠772 噬739 嗷391 十四画 嚓68 嚎295 嚏790 十五画 嚜531 嚣881 十六画 麗965 七画 嚷671
672 嚼381 390 434 十八画 哩81 二十二画 嚷564 64. 口部 口 832 二画 囚657 四761 三画 团813 因962 回328 囡562 囝371 562 四画 图810 园995 囵417 困463 围832 囤191 816 囫311 园194 囱119 127 五画 国283 固268 囹500 囷669 六画 囿986 七画 圃614 圆997 園335 八画 圈429 430 圉991 固653
43
九画 圃122 十二画以下 圆331 園321 65.巾部 巾402 --画 币 二画 帅751 三画 帆204 四画 杷581 帐 1023 帏832 五画 帖796 797 帙 1048 帑782 帔593 帕553 582 IR 1048 畊610 蛤628 六画 帮24 带145 帧 1039 七画 帱109 155 帼285
峭642 八画 帷833 蜿822 帻 1014 九画 幅231 帽530 十画 幌327 帶144


44
幣586 Н-一■画 幛 1023 幔ЬТ) 十二画 幢120 1070 幡204 幞229 帻221 十三画 蟾81 十四画 锫539 懞536 537 66.山部 山697 二画 企867 男483 严195 三画 杌853 岂621 屺622 屿990 屹249 958 岁768 岌348 极195 四画 岐619 岍630 岗245 岑77 岚469 岔80 岛154 峁529 S395 阮822 岘871 五画 山 11425 424 岣424
岖427 岸7 岩492 岬364 岿462 岭501 岳 1002 岷546
m 10
岖660 岫904 六画 峡862 峙 1050 炭779 峥 1035 幽977 答13 赅237 岱144 峤389 蛲933 ЛІ321 七画 峭642 峰226 峻436 蛾194 聖251 嶮923 A画 崇107 崎620 ' 崖 917 崭82 1019 崛433 崩38 崔130 萃131 1085 九画 嵯132 嵌631 635 崴820 830 崽 1008
ЙІ290 鳄195 喳80 竭398 喁988 嵚646 嵫 1075 十画 腐282 憝10 嶮74 І一画 峰 1023 塱359 鼓3 十二画 嶙498 罌12 嶝161 蠏888 十四画 嶷570 十五画 痦857 十六画 巅68 十七画 巇857 巉82 十八画 巍831 十九画 崾564 67屮部 屮92 出109 蚩101 68.小部 小882 一画 少706 二画 尔197 三画 尘92 尖367 当151 153
劣495 尕237 四画 肖880 884 五画 尚705 六画 省722 869 898 八画 崔641 669
69.夕部 夕854 外820 舛119 名547 多191 梦537 够264 灸965
70.欠部 冬179 务851
852 处114 115 各252 条794 备34 夏364 865 惫36 71.丸部 丸822 孰747 72•亇部 二画 饥341 四画 饬104 饮966 967 饭208 饧898 饩861
五画 饯376 饧898 饩861 饰737 饱27 饴951 六画 饼53 饺387 饵198 饶672 蚀731 饷876 饴302 七画 馁566 饿196 悛436 八画 馆274 锞285 馄334 馅872 九画 馇78 馈463 馋82 馊764 十画 馇940 馐903 馍551 馏505 506 馑406 十一画 馒525 十二画 馓692 馔 1068 二十二画 馕564 73Л部 二画 犰657 犯208 二•画
矿279 犴290 四画 狄163 狂461 犹979 狃575 狈36 五画 狞574 拂230 狙424 狎862 狒217 狍590 狗263 狐312 矜499 狂598 独896 狨911 六画 狩744 狡387 狱992 狭862 狼470 独184 狮726 狰 1035 珧 1026 狠304 七画 狺964 狼470 狸480 523 狷430 狽321 猫564 撕 1050 猃869 八画 猝129 猜68 猪 1059 猎496 猫529
猕538 猛537 猖84 猞708 猡517 猇881 猊568 淛 1051 九画 猢313 猩896 猥835 猬838 猴309 婢19 狻 1081 猱564 猹 1015 十画 猿998
~\—幽
獐 1022 獍417 十二画 獠493 猶907 十三画 獭773 獴537 懈888 十四画 狺577 十七画 猿671 獾321 十九画 漸621 二十画 獨434 74彳部 今103 三画 行293 896 杓 1073 四画 彷588 彻91


役959 祗162 十九画 颧621 径415 彼40 徂129 六画 衍924 待146 144 律513 徊319 很304 徇914 七画 徙811 徐905
八画 徜87 徘583 得158 159 徙859 衔868 街909 九画 街394 御918 994 循913 徨325 十画 徑855 衙917 十三画 徼386 933 391 衡 1072 微830 徭934 徵98 十二画 德159 徴 1047 十二画
衡306 卄四画 徽328 二十--画 衝662 75•彡部 四画 #400 形898 彤803 萣123 六画 须904 彦927 Ш 197 八画 彪48 彩70 九画 彭25 596 ~\~画 彰 1022 影604 十二画 影971 76•女部 女578 二画 奴577 奶561 三画 奸367 妇234 妃215 593 她772 好295 298 妈520 如684 四画 妨211 妒185 妍922 妖851 妓357 妣40
妪990
妮263
婺853
畿345
45
绊24
992
七画
媒888
78.乡(洛)(系)
线871
纽575
娲819
嬰905
部
绀244
妙544
娘572
蝓989
一画
练489
妊680
娴868
媛 1000
系357
经409
妖931
娓835
媢531
860
绍707
姊 1076
婀194
十画
r 二画
组 1086
蚧888
娱988
嫒5
纠418
绅713
妗408
娉607
嫌868
三画
细860
姐631
娟429
嫁366
约931
织 1042
五画
娥194
嬰586
1000
绌116
姆520
娩542
嫔606
红307
绎959
556
824
嫉353
纪353
终 1054
姅23
娩568
媾264
356
绉 1059
妻616
嫔2
媳858
" 纫 680
绁888
妹627
855
媲601
纤368
絢661
姑265
婼123
媸101
635
绐144
姐398
妮123
嫫548
866
絞237
妮568
姬345
І~画
纨822
纲418
姍698
八画
嫜 1022
级348
紬108
妯 1058
娌3
嫡163
纡986
六画
姓899
姻313
嫣919
纥249
紫 1076
始732
婚822
嫩568
四画
絮663
狗906
婆611
嫖604
纹841
907
妯671
婶717
嫛950
纺212
绞387
娈194
婉825
嫱638
索771
统804
妲134
婊49
嫦86
紧404
绑25
妹534
娶663
娉313
纬835
绒682
六画
婴968
婶313
纭 1004
结392
姘606
娼84
鏝527
纯122
396
娜561
婢42
十二画
666
绕673
579
607
嬉857
1072
绘333
姹80
婚333
娘573
纰598
给253
81
錤617
姽204
纽576
354
姣385
媒843
獠493
纱696
绛382
姿 1074
矮843
撤534
纲224
络475
姨951
娃900
十三画
纳561
518
娃819
鍈968
嬗700
纷221
绝232
姥475
婵82
嫘657
纵 1083
绚909
556
斐215
十四画
纸 1045
绗294
姻964
錨544
嬤521
€ 1064
絜886
娇385
九画
十七画
纶515
鉼38
娅918
媒532
孀752
铁 1048.
七画
姚933
婿907
孅867
魷149
继358
娆672
媚534
77.幺部
钚228
绨787
673
媪11
幺931
五画
绠255
娈514
嫂693
幻322
绂229
绡881
姮305
媢838
幼985
绋229
绢430


46
绥767 绣903 绦783 络 861， 緃842 綬646 銶658 豨101 八画 綦621 综 1015 1081 绽 1021 绾270 绩346 绫500 绪907 续907 绮624 缀123 1071 绱705 绯215 绰88 123 绳547 722 绶745 绺506 绷38 绸108 维833 绵540 绻667 綮624 656 绿511 513 绲283
缒617
娵 1083 結635 綑492 九画 缕513 缔168 编44
缂451 缄370 缅542 缆470 缇789 缉346 618 627 缓322 缎188 缏47 缒 1071 绲838 缘998 缃875 缋331 蹀888 綃657 網255 缗546 十画 缣370 缢961 缤51 缟248 繫586 缠82 缤 1032 缚229 237 缙409 緻 1051 羱668 缝226 227 缞130 -j—画 繁206 586 缩770 缥604 缧476 缨968 繫950 缫693 繇980 1059 缪419
545 551 555 缦527 十二画 缮700 缬887 缭493 缯 1014 繦639 幾346 359 十三画 缰379 缱635 缲640 1012 缴388 1074 缠82 缳321 十五画 纆553 十六画 缵 1087 十七画 鑲671 875 纖631 十九画 Ш155 79.似部 甾 1007 巢89 '邕 974 80.,、、、部 五画 点169 焦590 六画 热674 烈496 Ш 1035 Й 228 七画 烹595 焉919 痼783
八画
七画
斟 1031
烘306
煮 1062
悬908
斛391
烦205
然670
患323
83•火部
烧705
九画
悠977
火337
烛 1060
煎370
您574
一画
烟918
照 1026
Ж 335
灭454
烩333
煦906
悤127
二画
烙475
煞696
八画
灯159
518
十画
怒570
三画
烨940
熬10
惠333
灶 1012
烬409
熙857
惑340
灿73
七画
罴600
惹673
灼 1073
烷824
熏912
惩100
灸419
焖536
熊901
蕋359
烛888
焐853
н一画
九画
四画
焊293
熟747
慈124
炎922
烯856
十二画
想876
坑445
烽226
熹857
感242
炉509
焕323
81•心部
292
炖191
悛661
心889
愚989
炔668
焰927
三画
愈994
炒90
八画
忍678
愁108
炝639
焙36
忐 778 —
愆631
坎121
焯88
四画
愍547
炜834
1073
态775
十画
炫841
焚221
念572
愿 1000
炙 1049
焱927
忿223
慇964
圻893
悴131
怂763
懘167
炀931
九画
忽311
~\~画
五画
煸45
五_
慧333
烂470
煤532
总 1082
憨290
炷 1064
煺815
怎 1014
慰838
炫909
煨830
怨 1000
悠50
炻730
煅188
急350
怒669
炼489
煌326
怠147
十二画
烃798
煜994
怒578
憩627
炽104
愠 1003
您776
Ш 858
炯417
1006
六画
十三画
烀311
煲27
恧578
懋531
炱739
獎418
恣 1081
Ш 535
炸 1016
十画
恚333
十八画
炮27
熔683
恐453
憩564
591
熥787
思689
二-|■画
590
熄856
759
戆245
烁757
熘503
恩196
1070
烀311
煽698
恕749
82•斗部
六画
煥292
、恁 574
斗172
烫782
熇303
恝364
斜887
烤445
-1—画


熵701 熝10 熨994 1006 十二画 燧769 燎493
494
495 燃671 燠994 燋386
641 燁149 十三画 燥 1013 十四画 燹869 十五画 爆32 熝10 十六画 燜 十七画 燋 1003 燔276 爝434 十八画 熄107 二十五画 Ш 130 84.文部 文839 842 刘503 齐618 1017 吝498 态546 斋 1017 紊841 842 煸21 鸡841 85•方部 方209 四画 放211
212 於844 五画 施726 斿505 六画 旅620 旁25 588 旅512 旃 1018 旄529 531 七画 旎569 旆593 旋909 旌412 族128 1085 九画 旒505 十画 旗621 旖955 86•户部 户313 三画 启622 四画 戽313 房211 肩369 五画 扁45 601 唐169 扃417 417 六画 扇698 699 七画 扈314 八画 扉215 217 廉270
Ш 924 87Л部 一画 礼480 二画 祁618 三画 社709 祀762 杩522 四画 视735 袄11 祈619 祇619 620 祉 1046 枋38 祓229 构436 五画 祢538 祛661 祠124 祖 1087 神715 祝 1059 1063 祗 1042 祚 1092 祜313 六画 样876 祯 1030 择382 七画 祷155 祸340 械238 裥373 授403 八画 祺621 禅82 700 褚115 裯153 154
禄510 九画 福231 楔861 十画 禚 1074 十二画 禧858 十七画 禳671 88•王部 王827 828 —画 主 1060 二画 玎176 玑342 三画 弄508 577 玛522 圮622 灼167 玖419 四画 玩823 环321 玮834 现870 玫532 М 826 玥 1002 珅25 场87 玨232 五画 珉546 珏232 珐203 珂446 玷172 珊698 玲500 珀611 珍 1030 玻55 玳145
珑507
瑕862
47
夭931
六画
瑞688
934
班20
瑜989
乔640
珙261
瑰281
吞816
珠 1059
瑙565
忝793
珞518
掾 1068
蚕72
踭95
碱370
敲388
珮593
瑁531
91•韦部
顼907
Ш 132
韦832
珧933
十画
韧680
珧124
瑭781
韬783
125
瑶934
韫 1006
珥198
瑀535
92•少部
珩305
璁10
老472
七画
' 瑷5
考445
望829
瑾406
孝884
琉505
~\'一画
者 1028
琅471
瑾621
鸯263
球658
璎969
93.it (肚）
琐771
璀131
部
理481
璜325
共261
诱904
璆659
昔132
頊909
璁127
855
琀292
十二画
巷294
裙436
璞614
878
琏487
噩196
恭261
八画
墦205
堇405
琪621
璟415
黄325
琚424
璘498
黏793
琼656
十三画
燕927
琥313
操 1012
94•比部
斑20
璩661
比39
琴646
璨73
毕42
琳498
璐510
皆392
琢 1074
十四画
毙42
1090
瓒 1010
琵600
掳510
瑠276
95•牙部
斌851
十七画
牙916
琶581
瓖875
邪886
琦620
89.主部
鸦916
琰924
责 1013
雅917
瑛968
1017
96.木部
琲36
表48
木556
琛92
毒183
一画
璁116
素765
术749
琼128
90•天（夭）
未836
九画
部
末553
瑟694
天790
本37


48
札 1016 二画 打95 朽903 权664 朴610 611 614 机342 杂 1003 执657 牝40 打95 tH418 三画 来467 杆241 材69 杜185 祂951 杧527 杠245 村131 杖 1023 杌852 杈77 80 杞622 李481 杨929 杏899 极348 杉696 698 杇844 秋167 四画 杷581 杻109 柿122 柢163 杰396 杭294 枕 1032 枉827 枝 1041 林496 枇40
599 柜282 425 枢745 杯33 杼 1063 杪544 杏934 衲687 枪636 松762 枞127 1081 杵115 枚532 枫225 构264 析818 855 板21 果285 枭879 秩 1050 杬996 抑10 扮221 枥483 五画 枬573 扼569 染671 栏469 柠574 、柁 818 柱 1063 柿737 标47 找 1019 柯446 柒616 柄53 柑241 枯456 栉396 1050 柩421 柘 1029 栋181
柽95 树749 枷362 相872 878 查79
1015 柚980
986 枵879 枳 1045 栅695
1016 柞 1092
抱27 229 枸263 426 柳506 柏18 栎486 栀 1042 架366 柙862 泄959 袢23 拊228 233 抱27 祖424 栊507 栌509 六画 梃799 样931 桉7 校389 388 桩106 1068 核302 梆25 杜282 桔397 425 栲445 柄617 855
桠916 框461 462 桡673 桎 1050 栩906 根253 桄278 279 档153 桐803 桤617 桧282 桃784 栓751 株 1059 桢 1030 桥640 格249 251 桅833 枸913 桦319 桕421 桁305 桑692 桨381 桌 1073 柴81 1017 桀397 栋875 栘951 郴92 桓321 棉377 梠513 七画 渠428 661 梁490 梯787 梓 1076 梳 7466 稂471 株468 械888 梧850
梗255 彬51 梵209 桶805 棂500 梢706 程798 检372 桷433 梅532 梭770 梨480 梂659 桴229 裢487 八画 棕 1081 棺274 椁285 楣425 榔471 接394 棒25 棱478 楮115 椰937 棋621 棍283 335 楛313 趟780 植 1044 森694 椅955 棣168 椭818 椒385 栗 1083 橄 1083 棑583 棵446 棚596 椎122 棉540 锬925 棹 1026 栋 1073 榮624
榴 1081 棬664 668 掊36 椟 楗373 椐424 掬425 犋426 椋490 九画、 楼508 楦909 楔886 椿122 楠564 楝489 楂80 1016 楷394 441 概240 楣533 喿639 榲839 榆989 楸657 楹970 椴188 槐320 槌122 椽119 揋830 椹 1030 揭398 628 槎80 搣292 370 楫353 椴363 365 榈512 楙531 十画 模548 掎365 梪365
榱130 捩353 槊757 榕683 榨 1017 槟52 榜25 25 槁248 模551 556 榧216 榻773 槛378 榫769 榴505 槃586 掳634 榭888 榍888 Ш 1042 榷669 摻694 榥327 桶250 楳398 槿406 榛 1031
—圆
檠573 槭618 樟 1022 樯638 樗113 槽75 横305 306 橄243 樘781 椤969 槲313 橡879 機90 388 摘163 措331 櫥314 燬330


穋419 f 二画 棄818 樽 1090 橛433 橱114 橙94 100 161 橘425 橹510 樵641 橇640 檠417 654 撞106 120 撐95
Ш 128 棼221 懈400 十三画 檬536 檩498 檀778 檐923 檄858 搜339 十四画 檫80 植380 十五画 撈541 棄245 十七画 攙82 櫺499 二十画 欏16 97•戈部 戈249 367 二画 戎682 划316 318 三画 戒400
我843 四画 或339 戗119 636 639 五画 战 1019 七画 蔓364 八画 戟354 九画 戢353 戥161 十画 戬373
~1—.1田|
戮512 十四画 戳123 98•犬部 犬667 哭456 献872 獒10 猷980 默927 99.歹部 歹144 二画 列465 死760 三画 歼368 四画 殁553 554 五画 殂129 残72 殃928 殇701 殆146 六画 殊746 殉914 Ш 907
七画 殃416 654 殒 1004 1 殓 489 殍604 八画 殖 1044 殉940 殛351 九画 歹臭109 十画 殡51 残406 十二画 殪961
100.不部 不58
228 丕587 否228 600 歪820 甭38 孬564
101.瓦部 瓦819
820 瓧630 瓮843 瓶610 瓴499 瓷124 瓯579 甄 1071 甄 1031 1033 希瓦101 甑 1015
甑627 甏39 瓮125 甑149 敝926 102.车(車)部 车90 423
一画 轧237 917 1016 二画 轨281 三画 轩907 软144 四画 转 1066 1068 轭195 轰306 轮516 软687 斩 1018 五画 轶959 轷ЗЮ 轱266 轻648 轴 1058 轸 1032 轺933 較195 輒264 六画 辂510 较390 433 轿370 辁667 七画 辅232 辆492 辄 1028 鞛635 八画 辕490 辇572 辍123 辋828 辊283 辎 1075 九画 辏128 辐231
辑353 辊838 输747 輥119 十画 辖862 辕998 辗572 1019 H—画 辘512 輯838 十二画 辙 1028 轅221 十三画 辚498 499
103.肀部 尹965 聿992 隶144
485 肃765 肆762 肄961 肇 1027
104.尺部 尺91
102 尽404 406 昼 1059 咫 1047
105•日部 日681 一画 旦149 旧420 二画 早 1011 旭906 三画 旷462 旱292 旰244 时728 旻546
吹546 四画 旺829 昙777 昆334 463 昌84 明548 易959 昂9 昕893 昃 1014 炅417 杲248 昀 1004 吻310 昉211 昴529 五画 昧534 昵570 昭 1024 映972 显838 显869 星895 昨 1090 眩909 昽507 六画 耆620 晏927 晖328 晔940 晕 1003 1005 晒697 晓884 晃327 晌701 晐238 晁89 七画 W 75 晨94 晤853 曼525 526
49
晚824 晦333 晞855 晛871 晳 1028 睃436 晗290 八画 啉498 晷282 腕824 普614 曾77 1014 替790 暂 1009 晾492 景414 971 晴654 晻926 量490 492 最 1088 晶412 智 1042 1051 晰855 晬 1088 九画 暗964 暗8 睽463 暇862 暖578 晴834 量90 暍937 瞥546 547 十画 暝541 544 550 暧5 啖292
~|—幽
粲32


50
615 十二画 暗961 暸493 十三画 哚537 曙748 十四画 曜936 十五画 曝615 十六画 哦857 十七画 费564
106.曰部 日 1000
甲364 电170 曲659
662 曳939 冒530 冕542
107.中部 中 1052
1056 忠 1054 贵282 盅106 1055
108.水部 水752 汆130 沓135 浆379
382
109•贝(貝)部
贝34 二画 则 1013 顸290 三画 财69 四画 贮 1063 贬45 败19
购264 贩209 贤868 贯275 贪776 贫606 货339 颇244 293 五画 颏446 贲36 222 貫822 费217 贺303 贱376 贴796 贻951 贷146 贸530 六画 资 1074 赃 1010 颍418 赅238 贼 1014 贿333 赁499 资 1050 赀 1075 赂510 赆409 頦195 七画 赈 1033 赊707 赇659 赍346 脾119 八画 赔593 赋236 赌185 赎747 赒 1058 赐126 颚195
顆335 十画 赘 1071 赚 1068 赙237 十二画 赝928 赠 1015 赞 1010 颢298 十三画 赡700 十六画 賛909 110•见部 见374 871 规280 觉389 232 觇81 觌163 覜793 觊358 觋858 靓416 觎989 靦542 觏263 觐409 靦378 觑664 111•止部 止 1044 正 1033 1036 此125 步67 武851 歧620 肯451 鯢568 Ш 124 112•父部 父233 爷937 爸15 斧232
釜232 爹175 113•气部
气624 一画 氕605 二画 氖561 氘154 三画
Ш 866 氚117 四画 氛221 五画 氢650 氟230 氡179 六画 氧931 氨7 氦290 氩917 918 氤964 七画 氪451 八画 氮151 氰654 氯514 114.牛(伞)部 牛575 二画 牝607 三画 牡556 忙527 四画 牦529 牧558 物852 五画 牯267 牲722 牮376 六画 特785
牺856 特 1081 牷667 七画 牿268 犁480 栊527 八画 犊185 犄346 犍370 634 犋428 九画 犏602 犁223 假363 十画 犒445 Н—■画 犛480 十二画 犟382 十八画 犖832 115•手部 手740 拜19 挈627 644 挚 1050 拿559 挈673 掣92 掰16 拏10 轉581 擎564 擘57 翠923 搴631 攀584 挚573 116•毛部 毛528 毡 1018 耄530 蕺294
翠531 毪869 毯779 氆593 毪556 毽377 毳131 毵692 箢529 氅87 耗536 氍662 117•夂部 二画 收739 三画 尨841 改238 放20 条223 五画 政 1038 故269 六画 效885 七画 教385 370 救421 敢242 敝42 敛488 敏547 敦885 敖10 11 八画 敦191 散692 敬416 敞87 敘573 九画 敫388 数748 750 757 髦529
十画 辖402 ~\~画 敷228 炱901 十四画 釐857 118.月部 月 1001 二画 肋477 肌343 刖 1002 三画 肝241 肛224 肚185 肘 1059 肠85 肟844 四画 所620 朌221 育992 肾717 航9 293 肤228 肼414 朊687 肢 1042 肺217 肽775 肱260 肥216 胁20 肿717 1055 服230 233 235 胀 1023 肷634 朋596 股267 肫123 1071 肸855


朌855 肷670 肪211 五画 胧507 胲238 289 胞103 Ш216 胡312 丨背33 34 胖585 587
589 脉524
554 胚592 胨181 胩437 肽661 朐661 胪510 胆149 胛364 胗 1030 1032 胜722 胞27
590 胍270 胎773
职 1044 Ш 1076 胙 1092 六画 肭578 脊351 354 朔757 朗471 朕 1032 胼603 脒539 胺8 脑565 胭919 胶385
387 脐620 脏 1010 胲289 脓577 胰951 胯459 胭919 胴181 脍460 胳237 249 脆131 胸900 脂 1042 胲533 七画 胸533 脱817 脖56 脚387 433 脯232 614 豚816 脲573 脸488 脬589 脗841 胺 1087 腥98 胶429 脶517 八画 踞424 胖131 腙 1081 腔416 636 腕822 826 腋940 腑228 腱378 腊466 855 腈412 期346
617 腌1 919 腓216 胭285 腴989 脾600 服834 九画 腩564 腾787 腻570 腰932 腼542 腽820 腥896 腮690 腭196 腿815 腧750 腹237 腺872 腿 1071 媵973 腿117 膪117 十画 膂513 膀25 589 587 膈251 膜552 н—画 膣 1051 膘48 膠294 膝857 膛781 十二画 膳700 膦499 膨596 Ш 205 腺493 十三画 臁434 '臀 816
臂43 臆961 臁488 膻698 臃974 臌268 朦537 臊693 694 斶116 十四画 臑566 縢787 臊131 十六画 臛339 十八画 臞662 119•殳部 殴580 段187 殷919 964 彀263 264 毂266 268 設339 殿173 毁331 毀330 毅961 觳313 雜881 120.欠部 欠635 四画 欧580 七画 欸2 196 欷855 八画 款460 欺617 欸116 905 欹618
九画 歒119 歇886 歃696 歒989 十画 歉635 歌250 Н~画 欽905 十二画 歙861 十三画 歜116 十五画 歡123 121•风(風)部 风223 227 飑48 颭 1018 飓428 飘604 飙934 颺493 506 颳505
122.片部 片601
603 版21 胖587 牌584 牖985
123.氏部 氏732 氐161
163 昏333
124•斤部 斤402 斥103 欣892 所770 靳661 颀620 断187 斯759
ЯҐГ636 新892 斶116 斲 1074 125•爪(抑)部 爪 1025 1065 ^ 三画 孚228 230 妥818 四画 受743 乳685 觅539 爬581 六画 爱3 舀935 奚855 十画 孵228 叆5 十三画 爵433 126.穴部 穴909 二画 穷656 究418 三画 空452 穹656 帘487 四画 窃643 穿117 突809 窀 1071 五画 笟819 窍642 窄 1017 窈 935' 啻934 六画 窒 1051 窑933
51
七画 窘418 窜130 窝843 窖391 窗П9 智150 八画 窥463 窦183 窟457 窠446 九画 窨912 967 窬989 窭428 十画 窳991
-J—画 窸857 窿507 十二画 窥95 辣131 127•立部 立483 一画 产82 三画 妾643 四画 亲644 655 飒689 竖749 竑307 五画 站 1020 竞416 妗499 六画 翊959 姐19 铮416 七画 童804 竣436


52
八画 靖416 九画 竭398 端186 十一•画 婢 1067 128.疒部 二画 疗493 疖391 庀 三画 疟579 935 疠485 疝699 疙249 疚421 四画 痕620 疣980 疤13 疮119 疥400 疫959 疯225 袂534 五画 疹94 717 1032 疸149 570 店169 痈570 疴446 病53 疳241 症 1035 1039 疔176 痉416 挪363 痈973 疾351 痄 1017 疼787
疱592 疲600 痕 1047 疰 1064 疽424 疴424 六画 疔931 痔 1051 痕304 痫801 疵123 痊667 痏834 痖917 痃392 七画 Ш 696 痫868 痦853 痣 1051 痘183 痨472 痞601 痛805 痤132 痢467 486 瘠546 八画 瘅149 150 痰六8 951 瘁131 痱218 痹43 痼270 痿835 瘐991 痴101
Ш 1060
瘀986 九画 瘩135 144 瘕365 瘈359
1051 瘘509 瘟839 瘦745 瘊309 瘗961 瘙694 瘥81 十画 瘼553 瘠353 瘫777 瘪49 51
瘤506 瘢21 -j—画 瘀130 瘴 1023 瘾967 腐668 瘰518 瘿971 瘵 1017 瘳108 癃507 十二画 癌3 癍21 十三画 癔961 癞469 癖601 癜170 十四画 癣909 十六画 癫168 十八画 癯662 129.奉部 二画 初113 补57 三画 衬94 衩80 四画
极395 衿403 衲561 袄867 枏670 衹162 袂228 五画 祎327 袢205 拊233 袜553 820 袒779 袖903 袍590 被35 检 1032 六画 袱229 裆152 袼249 株 1059 裀964 桔397 袷397 七画 械393 裤458 裙669 裕994 裎98 八画 裯109 裱50 褂271 裸518 裨43 600 裼930 褙36 谈81 裾424 柄492 九画 補402 褓30 褊45
褡134 褪816 褐303 禋964 十画 襬562 褥687 褴469 褫103 榻772 н—画 褶 1028 橡879 十二画 襁639 橈673 十三画 襟404 檐81 十五画 擷886 十九画 襻587
130声部 奉227 奏128 1085 帮430 桊430
775 春122 泰775 秦646 鮝430 意106 Ш 123
131.玉部 玉991 玺859
璧43 璺842
132.示部 示733 柰561 祭359 禁404
409
133.去部
去659 663 荞425 丢178 却668 揭644
134.,.:部 二画 劳471 三画 茔969 茕656 四画 荧969 荣682 荦518 荤334 荥970 五画 莹970 莺968 六画 萤970 营970 萦970 七画 菌975 八画 蒙536 537
135.甘部 甘241 某556
136.石部 石149
727 二画 矶344 三画 矿462 矸241 码522 矻456 矾205 矽855 岩922 肛244 636
四画 砗91 菪316 研923 砖 1066 ' 砘 191 砒598 砌627 643 砑918 砚926 砂696 泵38 贬44 砜226 砍442 斫 1073 场153 五画 砠424 Щ 518 砮577 砣818 砰595 砝203 砹3 砥164 砸 1007 砺486 砧 1031 砷713 础115 砼804 砟 1016 破611 砾483 486 蛀 1062 六画 硅281 硒856 硭528 硕757 硗639 硌253 硇565 硙3 832


硎898 砧628 娇640 賅4 哲92 七画 硪194 844 硫505 硬972 硝881 确669 八画 碰587 碲621 碇178 碗825 碎769 碛627 碍5 碘169 碉173 硼596 碓191 碑36 33 碏669 碌506 511 修94 九画 碧43 磋132 磁125 碲168 碟175 碱373 碴80 碣398 碳780 殿834 十画 磅25 589 磙283 磕447 磊477 碾572
磔 1028 赚487 磐586
І 画
碱618 磐656 磺326 325 礤627 十二画 磷498 499 磴161 蹯586 礁386 碏 1015 十三画 礓380 隞299 十四画 礤68 十五画 137•龙部 龙506 507 527 垄508 砻507 袭858 聋507 龛442 138.戊部 戊852 戌904 成95 咸868 威830 戚617 烕911 139产部 癸282 登160 凳161 140.矛部 矛529 柔683 商433 矜403
蟊529 141.疋部
胥904 蛋150 楚115 Ш 1051 142•业部 业939 凿 1011 1093 芈 1073 黼232 143卢部 岱911 尝86 泶911 党152 莺911 堂781 常86 棠781 棠94 赏702 掌 1022 裳86 赘307 144•目部 目557 二画 盯176 三画 盱905 四画 眉532 眄544 呕454 眨 1016 盼587 吟861 販584 哲722 869 898 看441 442 睹531 脈553 眇544
545 71画 眩323 909 眠540 锊995 眙103 眛534 六画 眙548 眯537 539 眶462 眼924 眦 1081 眺795 眵101 睁 1035 眸556 朐909 睜292 七画 Ш 194 暍430 睃436 鼎176 睑373 晞855 哨640 睇167 瞀531 晛871 八画 督183 睛412 睦558 晈479 睹185 睫397 瞄544 睚917 睬71 睡754 睨570 睥43 601 啖699 睬510
九画 鼐562 睿688 瞅109 聩282 眼308 十画 鼐 1075 瞎861 瞑550 瞌447 瞒525 535 瞋92 і—画 瞥605 瞟605 瞠95 十二画 瞳804 瞪161 瞩 1062 瞬755 瞧641 瞵498 十三画 瞭495 瞻 1018 矇536 十四画 睛541 十六画 Ш339 十七画 獾276 145.田部 田793 —画 甶229 二画 男562 三画 甽667 四画 毗600 畏837 胃837 界400
昀 1004 畎667 畐229 Й379 五画 畔587 畜116 906 畛 1032 留504 М76 六画 畦620 略515 518 累476 477 七画 畴108 畲708 988 畲708 甥722 峻436 八画 畸346 畹824
"І—幽
嘐506 十二画 疃813 十六画
146.由部 由978 邮978
胄 1059
147.申部 申711
畅87 148严部 三画 罗517 520 四画 罚202 罘229 五画 罢15
53
16
罡245 罟268 罝391 424 六画 1270 詈483 七画 莩229 圓430 八画 署748 罩 1027 罨926 置 1051 罪 1088 蜀748 景656 九画 罱470 І**一画 罹480 蔚838 十二画 罾 1015 羁347 屙360 十六画 覉348 149.皿部 皿546 二画 盂987 四画 盆595 盈970 五画 益959 盏 1018 盐923 盎10 监370 377 盎299 六画 盗156 盔463


54
盛99 723 盒303 八画 盏 510 , 盟537 550 十一画 盥276 十二画 盩107 1058 鹽266 268 十五画 盩483 十八画 蠲429 150.,(金)部 —画 1 钇 955 钆237 1 二画 奶561 针 1029 钉176 177 钌494 钋611 钊 1023 三画 钔535 钍812 钗81 钎630 钒205 钓174 铡 1016 钐698 699 钕578 钣689 钏119 四画 钤633 钬339 钪445 钫210
钝191 钙239 钛775 钚67 钢245 钟 1055 钣22 钡35 钠561 钞88 铃500 钥936 1002 钧435 钨845 钦645 钩263 钯15 581 妍898 五画 铍600 钜428 铋42 铊772 钴268 铈738 钱371 633 钶446 钳633 钻 1087 钵$5 钷611 钺 1002 钹56 铌569 镀186 钽779 钼558 J 钾 364 铀980 钿172 铁796 铅630 923 铂56 铄757
铆530 铉909 钲 1035 六画 锂918 铵7 铲83 铰387 铱950 铳107 铗363 铒198 铑475 铐445 铙565 铕985 银964 铛95 152 铜804 铟964 铠441 铫175 铪288 363 铤799 铢 1059 - 铣859 869 铥178 铭550 铬253 铮 1035 铯694 铝513 铧316 铨667 铷685 铦867 锉 1050 铖98 詬879 七画 锏373 378 锑787 锐687 锌892
锒471
锤122
Ш 39
三画
锎441
锥 1071
镛974
托79
铼468
锦405
缪506
秉52
铽787
锨867
镘527
秆241
铸 1064
锱 1075
十二画
季357
锓631
锧 1051
镨615
和301
647
锖636
镩130
303
铺613
鍩773
镧469
312
615
九画
镣495
336
铹472
镁534
镫159
339
链489
镂509
161
委835
锔424
锿2
镪381
四画
425
锲644
637
科446
锕1
镅533
639
秋657
销881
镄218
镤614
秕41
锁771
锵636
镥510
秒544
锂482
锶760
镡894
种107
锄114
锸78
饊871
1055
锅283
锻188
镢434
1057
铿452
Ш 1075
十三画
五画
锉133
锷195
镱961
乘99
锆249
锹640
镰488
秘539
锇194
緘634
镭476
秤100
锈903
十画
镯 1074
秣554
锋226
镓363
鑪661
' 秫 747
锃 1015
镔51
十四画
租 1085
铴780
镑25
镲80
积344
782
镐248
十五画
秧928
八画
298
锻467
秩 1050
锭178
镊574
十七画
秭 1076
锫593
镉252
镶875
称94
鄉471
镇 1033
151•矢部
95
锗 1028
镎559
矢731
秸393
错130
镌429
知 1041
租427
133
镍574
矩426
六画
615
872
矫387
秣577
锘579
镏505
短186
秽333
锜621
506
矬132
移103
锚529
镋782
矮3
951
锛37
锾321
雉 1051
七画
键378
~\—画
繒 1015
税754
锯428
緘618
152.禾部
稍706
锰537
镜417
禾299
707
锝159
镝163
二画
程99
锞451
镞 1085
利484
稃228
锡856
镖48
秃809
稀856
锢270
镗 780、
秀903
857
锣518
782
私758
黍748


八画 秸25 稞317 447 稔679 稠109 稚 1051 稗20 九画 稳841 概360 十画 稼367 稿248 稽346 624 稷360 稻157 黎480 糈905 穑907 稹 1032 Н—•画 檫360 穆559 稿694 糝73 十二画 穗769 樵 1074 十七画 穰671 672 黐101 153•鸟(鳥)部 鸟573 二画 鸠418 四画 鸩 1032 Ш726 鸥580 鸨28 鸽268 ' 鸽74
鴉218 ' 五画
鸵818
鸫179 鸬510 鸭916 鸳995 鸱101 鸮881 鸲661 六画 袅573 鸷 1050 1051 鸺903 鹆305 駕495 七画 鹈787 鹁56 鸹850 鹄312 鹅194 鹐631 鹇868 М-461 離 1071 鹃429 八画 錤621 鹑123 鹊669 鹌7 鹏596 鹓995 九画 鹜853 鹗196 鹎34 鹖299 402 鹋505 鹛533 鹘425 鵾229 鹚125 十画 鹡353 鹣371 鹤303 鹞939
鹆842 鹋961 Н—画 鹧 1029 鹦506 969 鹙950 十二画 鹫423 鹬994 鹪386 鹮321 十三画 鹰969 鹧601 鹭512 鹩536 鹱314 鹯 1018 十四画 鹞163 十七画 Ш277 154.皮部 皮599 皱 1059 皲435 颇611 皴131 鈹 1016 155•白部 白16 一画 百17 二画 皂38 1012 三画 帛56 的159 167 163 四画 皇325 泉666 皈281 皋244 294
六画 皎388 皑3 七_ 皓298 皖824 九画 魄613 十画 皞298 十三画 皦389 十五画 纏605 十七画 皭391 二十二画 趦667 156.瓜部 瓜270 瓠314 339 瓞314 瓢604 瓤671 157•羊产笋） 部 羊928 —画 羌636 三画 差77 80 81 123 132 美533 姜379 四画 羔248 恙961 羞903 胖 1010 粑13 玢221 五画 羟638 冇 1024
1025 1029 1073 盖239 羚500 羝162 貯 1064 六画 羡872 善699 翔876 七画 羧770 群669 烷321 九画 羯398 羰780 十画 羱999 Н—画 羲855 十二画 羹255 蹯205
158.兴部 卷429
430 666 券668 909 拳666 誊664 眷430 誊787
锴667 豢323 323
159.米部 米539
三画 类477 籽 1076 釈539 籼867 娄508 512 四画
料494 粉222 粑14 板22 敉533 539 五画 Г 柜 427 粒486 粘571 1018 粗128 祟795 粝483 六画 粪223 粢 1075 七画 粮490 粱490 粳412 粲73 八画 粽 1083 粹131 精412 糁692 715 粼498 九画 稗20 糍125 糊313 312 314 糌 1009 糇309 糈905 906 十画 糕248 糖781 糙74 糗 659 * 鞴36 糢551 H—画 糠444
55
糟 1011 镜382 十二画 糨382 十四画 糯579 十九画 160•齐部 齐 1074 剂357 產346 161.衣部 衣948 957 衾646 袈363 袋147 袤531 裂496 装 1068 裴593 裔961 裝 1069 裘659 裝418 褽838 褰631 襞44 162•亦部 亦957 二画 变45 三画 奕959 弯822 孪514 峦514 四画 恋489 挛514 栾514 五画 鸾514 六画 蛮524 脔514 八画 銮514


56
163.耒部
三画 耔 1076 四画 耕255 耘 1004 耙15 581 耖90 耗298 六画 耠335 七画 耢475 八画 耥782 九画 耧508 耦580 十画 耪589 耩381 耨577 十六画 耱555
164.耳部 耳197
二画 取662 耶937 三画 Щ 616 四画 耿255 耽149 耻103 聂573 耸763 邨 1083 聒198 耽307 五画 职 1044 1050 聆500 聊493 六画 联487
聒283
844
颛 1066
翱11
蚁955
蛴621
七画
853
颛974
翟163
虼253
蛱364
聘607
晋408
十画
Н—画
虺327
蛙819
八画
170.而部
颞574
翳961
330
蛲565
聚428
而197
颠168
興-961
蚂522
蛭 1051
九画
耐561
н—•画
翱11
四画
蛔330
聪127
耍750
颟524
十二画
蛟621
蛤251
十画
鸸197
十三画
翻204
祈621
288
聱10
171•页(頁)部
颤84
174•艮部
虫巴14
蛛 1060
~|—画
页939
1021
艮254
蚌25
蛞463
聲569
二画
頟646
良489
39
蜒923
165•臣部
顶176
十五画
即349
蚶290
蚰661
臣92
三画
颦606
垦451
蚁232
七画
卧843
顺755
十七画
恳451
蚨229
蛾527
取630
四画
颧667
既358
盆221
螂353
赜 1014
顽824
172.至部
暨359
蛔195
蜆568
166Л 部
顿191
至 1047
175.光部
蚊841
蜇 1027
栽 1007
预992
郅 1048
光277
蚍600
1028
载 1007
顾269
到155
辉327
蚜917
蜣636
1009
颂764
致 1050
328
蚋687
蜕816
裁69
颁20
耋175
銑326
蜿997
蛹975
截398
221
臻 1031
耀936
蚝126
蜈850
截 1009
五画
173.羽部
176•产部
294
蜗843
敵 1081
颈414
羽990
虏510
蚬869
蜉232
戴147
颅510
四画
虎313
蜋102
蛾195
167.西部
领501
翅104
虐579
蚬103
蜂226
西854
頰587
翁842
虑513
蚪
蛸881
要932
六画
羽中106
虔633
五画
八画
935
颜364
翊307
虚661
蛇708
蛹292
栗486
^ 398
五画
904
951
蜮283
贾268
887
翌955
齟292
蛀 1064
蝈436
366
颊364
翎500
盧132
蛰 1016
焰292
票604
顦834
锎661
虞988
蛏95
蝻564
605
颏446
翏506
177.虫部
蛆661
蜷667
粟766
颊364
六画
虫106
蚰980
蜿822
置227
頜303
翘640
330
蚵299
蝉82
覆237
七画
642
—画
蚺670
蜻653
168•朿部
颐953
翕856
虬658
蛊268
蜡467
刺123
频606
861
二画
蚱 1017
664
126
颓814
舉326
虮353
蚯657
蝴857
627
颖971
八画
三画
拗986
М970
枣 1012
颌293
翠131
虿81
蛎483
蜘 1042
棘351
潁418
翥 1064
蚤 1012
六画
蜱600
169.亚部,
八画
九画
虻536
蛩261
綴167
亚917
颗447
翩602
虾861
656
螢216
严920
九画
Ж юз
虹308
蛣398
九画
垩195
额195
翮303
382
蛰 1028
螝331
恶195
颜923
十画
蚂522
蛟385
蝤394


蝤419 659 緬541 蝥529 蟒537 蜇379 蝼508 蝙45 蝠232 蝾683 蝶175 蝴313 蝰463 蝎299 886 蝗326 蝮237 蝠926 蝓989 蝌447 螢635 蟥233 十画 螯11 融683 螃589 螟550 螨526 螅857 ~画 蟥325 螫739 1027 蟑 1022 螳782 螺518 蟋857 螽 1055 蟓879 蟏881 蟮647 蝾167 蝼506 十二画 蟛596 蟪333 蟠586 蟑965
蟲107 蝥415 蟥217 十三画 蠖339 Щ 1060 蟾82 蟹889 蠓537 十四画 蠕685 蠛545 十五画 蠡480 十八画 蠢186 蠘857 二十画 Ш662 178•缶部 缶228 缸245 缺668 詬879 罂968 罄656 罅865 鑪509 罐277 罄628 179.舌部 舌708 乱514 刮270 敌163 舐738 甜793 鸹270 辞124 舔793 180.竹(，部 竹 1060
三画 竿241 笃185
Ш 102
四画 笏314
笋769 笆13 笕371 笔41 笑885 笊 1026 笄344 笈350 五画 篼229 笄205 笠486 笺370 笨38 苠546 547 笸611 笼507 508 苠546 第167 笤795 笛163 笙722 符231 箦 1014 笞101 笫 1076 笮 1090 筇656 芩499 六画 等160 筑 1064 策77 筐461 筘456 筒805 筛697 答134 135 筋403 筝 1035 筏203 筵923 茭388 笞153 七_
筷460 简373
Ш 108
筲706 签631 筢581 箓884 筱884 筠 1004 赏 1004 八画 箩518 菌436 箐414 楚398 696 箔56 箜453 管274 箪149 箸 1064 箕346 箬688 箍266 箨819 筵644 箄584 算766 箅43 筋544 九画 箭378 篓508 篇603 箱875 箴 1031 葯 1001 篆 1068 篇119 十画 篚216 篙248 294 篱480 篝263 篡130 篮469 逐596
蓖43 Ш 1013
Ш 1068
篦43 篥483 蒭108 Н—ШЙ 簇128
129 簖188 簌766 簧326
325 篾545 簏512 苑182 簡547 十二画 簞170 簪 1009 籀 1059 旖584 簠232 十三画 簿68 簸57 蘇243 十四画 籍353 赛 1087 十五画 Щ 1068 藩204 十六画 速662
181.臼部 臼421 舂106 贸423 Щ 861
182.自部 自 1077 息856 臭109
903 枭573 券541 跪573
替268
183.血部
血888 911 衄578 杯592 衅895 盥861
184.舟部 jtj 1057
二画 舫153 三画 舢698 四画 航294 舰377 舱74 般20 585 舫2" 五画 舲499 舵194 舷868 舳 1060 盘585 船118 舶56 舴 1014 舸252 六画 艇799 七画 艄706 八画 九画 般402 1081 艘764 艏558 艏78 十画 膀25 •*—•画 艚75 十二画 艟106
57
十三画 M 536 185•部 言919 1X932 紗544 謀616 Ш 1059 誉994 訾 1075 1076 諳416 瞀11 12
詾900 誤857 謫562 誓738 磐391 臀655 Ш 116 替601 警415 灌838
186.辛部 辛892 辜266
辟43 601 辣466 辩47 辨21 47 辫47 瓣24
187.巟部 巟323 疏746 巯659
188.辰部 辰93
辱685 唇123 蜃717 Ш 1032
189.麦部 麦523 麸228


58
鈔90 190.走部 走 1083 二画 赴235 赳418 赵 1026 三画 赶242 起622 五画 越 1002 超88 趄424 644 趁94 趋130 661 六画 趑 1075 趔495 496 八画 趣130 661 664 趟95 782 越90 十二画 趫641 趦391 十六画 趱 1009 1010 191•赤部 赤103 赧564 赪94 赦711 赫303 赭 1028 艴861 192.豆部 豆182 豇379 四画 豉103
八画 豌822
193.束部 朿749 柬371 敕104 赖468
整 1035
194.酉部 酉985
二四 酊176 三画 酐241 配594 酌 1073 酎 1059 四画 酝 1005 酞776 酚221 酗907 955 五画 酢130 1092 酤264 酣290 酥764 酸202 611 六画 酬108 酮804 酰867 酩550 酪475 550 酯 1047
上酱382 七画 酿572 酺614 酵391 酽927 酷458 酶533 酸766
八画 Ш 123 醉 1089 醋129 醌463 醅592 酸 1071
九画 醚538 醛667 醑906 醍789 醒898
十画 醅 1017 醣782 醢289 ~\—画 鰾605 醪472 十二画 酿577 醢857
醭57 醮391 十三画 酿429 醴482 十四画 醺912 十七画 醣391
195.豕部 豕731 豕116
靶14 硏370 貌195 锁221 羱321 豭363 親857
196.里部 里481 野937
197•足部 足427 1085
二画 趴580 三画 趸191 趿772 趵33 四画 趼373 跌175 趺228 距428 趾 1047 跄636 639 跃 1002 跤620 624 627 趺433 鈐94 五画 跞483 518 践377 跋14 跑590 跛57 跗228 跖 1044 跆774 踗377 六画 眵144 跤386 踁103 跻346 跷639 跨456 跟254 跳795 跣869 路511 跺194 跪282 跹867 路875 跬667 践 1065
跫656 跆364 眦70 123 125 七画 跋669 踅910 踉490 492 踌109 踊975 跽360 八画 踐644 踔123 踞429 踯 1044 踪 1081 踮169 踝320 踢787 踏772 踩71 婉824 踟102 踬 1051 蹼843 踡667 骐346 蹄618 躇353 Ш 130 163 九画 蹄167 789 蹈154 蹑167 1051 Ш94 蹉132 踱193 蹁603 蹀175 蹂683 踹117 跞 1055
踽426 蹓506 踏80 十画 蹑574 蹒586 蹇374 蹊618 857 蹋773 蹐353 ~\■* 一画 蹢163 1044 蹙130 蹩51 Ш 1044 蹚780 蹦39 蹤859 鏘637 躇Ш 蹰114 十二画 蹯205 蹲191 蹿130 蹭77 蹶434 蹼615 蹢434 蹬159 踪492 十三画 躁 1013 躅 1060 1074 據429 十四画 躏499 十五画 躐496 躔82 十六画 躜 1087 十七画 躞888 二十画
理434 198•采部
采70 71
悉856 释738 釉986 番204 584 199•豸部 Й 1048 豺81 豹32 貂173 絀561 貊553 貌299 貉295 303 522 553 貌531 貘555 雜429 軀113 貔600 规434
200.谷部 谷267
431 欲993 紘307 珙307 铪290 豁317 340 335 谬493
201.角部 角386
431
二画 т 658 四画 觖433 六画 觞701 解398


402 888 觥261 觜 1075 1087 触116 觫659 八画 赭 1016 觭346 十二画 鱟911 十八画 艄857 202•身部 身712 射 710, 躬261 躯661 躲193 躺782 203.青部 青647 静416 靛173 204.車部
軚243 乾634 朝90 1024 韩292 斡844 翰293 205•雨部 雨990 992 三画 雪911 四画 雰221 雯841 五画 雷476 Ф500 雾853 雹27 六画 霁359
需905 七画 深558 Ш 1033 筲881 霜533 八画 篓697 霖498 霏216 霍340 霈595 霓569 霆969 九画 霜752 霞862 窗506 温499 Н—画 羅965 霭3 蔚838 Н 858 十二画 霰872 十三画 霸15 露599 露509 512 十四画 霾523
206,非部 非215
216 韭420 斐216 裴216 悲33 辈36 翡216 蜚215 217 雜445
207,黾部 黾537
培 1025
窀998 鼍818 208•齿(齒)部 齿103 龀94 骱888 龁299 龃426 龄501 龅27 齚 1014 龊123 龈965 龇 1075 顔663 新965 龌844 209•鱼(魚)部 鱼987 四画 鲂211 鱿980 鲁510 魬312 鈀16 魬22 五画 鲎310 鲆610 鲈509 510 趂600 鲇572 鲊 1016 1017 鲍32 飾967 銖838 鲐774 六画 鲋233 鲜867 869 871 鲚360 鲛386 鲑281 886
鲟913 鲷 1014 绘460 鲔834 鲍834 鲕197 詬310 鱿 1026 鲒398 七画 鲨696 鲩323 鲠255 鲢488 鲫360 鲤482 鲥731 鲣371 辄 1028 八画 鲶572 鲸414 鲭653 1035 鲮501 鲱216 鲽175 鲳84 鲵569 鲰 1083 九画 鳅657 鳊45 鲼223 鳍86 餅380 鍉789 鰛839 鳃690 鳄196 鳇326 餵830 鲲926 鰓859 鰌657 鲸667 鰊489 十画
鳎773 鳌11 .鳑 589 鳍621 鳏274 鳐934 ~|—画 鳖50 鳘547 鳙974 鳕911 鳔50 鳓476 鳗525 鼷838 鳛 858、 十二画 鳝700 鳟 1090 鳞498 鳜283 434 十三画 绍243 鳢 1018 十四画 錄454 十五画 錄 1031 210.隹部 隹130 1071 二画 隼769 势430 三画_ '售 745/ 雀639 四画 焦385 集351 傩579 雅631 雄901 五画 雏114 雎424 六画
雌125 雒518 八画 雕173 雔109 十画
r 翟 429
661 雠109 十二画 犟018 十七画 莳568
211.金部 金402 鈇228 组114
鍉84 鍇546 鎗95 鉴378 鍉102 蓥 1075 錾 1010 鋈587 銎656 鍪555 鐽134 鑀5 鏊12 銎 1004 鋈853 鎏506 鐾36 鑫893 鏨653
212.音部 音963
章 1021 竟416 意959 韵 1005 飲 893* 韶706
213.革部 革250
二画
59
勒476 四画 靶15 16
靴909 矜409 647 靳409 五画 絲553 蚴936 鞞23 粒307 靼134 六画 鞍7 鞋887 鞑135 報304 七画 鞘642 706 鞔535 鞘429 八画 鞠424 鞛38 九画 鞣683 鞫425 鞭45 鞘657 鞦657 犁25 鞯371 鞒197 鞮162 鞴299 十画 楚586 鞴36 十三画 链371 214.是部 是737 匙102 韪834 题167


60
789
215.骨部
骨266 267 二画 鼽834 五画 骷457 鹘313 骶164 龅33 六画 骸288 骺309 骹640 Ш 124 骼250 八画 髁447 髀43 九画 髂628 髅508 十画 髋460 髌51 膀589 -\—画 髏508 十二画 髄768 十三画 涠185
216.食部 食731 飨876 砹289
芻72 Ш5 脐218 領218 按216 狨783
217.香部 呑874 郜215 fit
218.鬼部
磨552
聚600
鬼282
555
225.鼠部
尨534
糜533
鼠748
' 嵬 832
538
隞465
魂335
靡539
默217
魃621
魔553
鼢221
魁463
222.鹿部
馼841
魅534
鹿511
鼬986
魆905
麂354
駒661
魇926
麇436
終 1055
魈881
670
鼯850
魃14
糜539
鼯414
魍828
麓512
鼷425
魑101
麒621
鼹926
魃618
鏖11
鼷857
魏832
麟498
226•鼻部
838
麝7"
鼻39
219.髙部
223.黑部
鼽659
高245
黑303
鼾290
敲639
三画
购308
膏249
墨555
魑843
248
四画
賭564
220•髟部
默555
Ш 1016
髡150
黔634
齅577
髢163
酖149
227•余类
167
'五画
二画
髫795
黜116
«
鬅229
黝985
三画
髯670
黛147
乡872
髻360
酣634
876
髭 1075
,六画
卄
髹9Q3
黠862
四画
緊596
黟950
屯816
鬅374
七画
1071
鬈667
黢661
长84
Ш 1082
664
1022
Ш 1065
八画
1023
鬏419
黩185
巴13
髮321
m 926
书745
‘ 鬓51
Ш 1003
五画
簡631
黥654
民545
黯487
黪73
凸809
鬣496
九画
凹10
221.麻部
黯9
819
麻520
六十画
东178
摩522
驢509
七画
224•鼓部
卵514
叛587 箱227 举425 卺404 十画 冓263 十七画 虢33 十八画 Ш 1081
十九画 髫621


А
阿5另见б.
阿а〈方〉1)(用于名、姓前）А-.〜唐А-Тан. 2) (甲1:称呼前）一股用名词的爱称表示.〜叔， дядечко ч.;〜哥 братик;〜妹 сестриця.
ИИ аа ха-ха {звуконаслідування сміху).
Р可啊 аа ой!, що цс! (вигук, що виражає подив).
阿兵寄 abrng ge солдат, боєць.
阿波罗 aboluo <神 ії> Аполлон.
阿伯 abo 1) старший брат чоловіка, [старший] дівер; 2) <方> батько.
阿卜 5Ьй 1) <蒙古语> ббо, ббон {невеличкий насип із наваленою купою каміння зі встромленими гілками дерев; споруджується монголами в шанованих ними місцях або вздовж кордону); 2) (у хш. термінах відповідає префіксу) ап-, апо-;阿卜吗啡 апоморфін; Р可卜阿托品 апоатропін.
阿昌族 Achangzu "ачан" {одна з національних меншин Китаю).
阿叱 achi апчхи!; чхати.
阿慈特克人 §citdkSr6n <етн> ацтеки {індіанська народність Мексики).
Р可大 ada 1) старша дитина в сім’ї; 2) старший (напр. старший продавець, старший матрос на човні).
阿呆 5范丨 <方> дурень, дурний.
阿第 adi молодший брат.
阿的平 Sdiping <药> атебрин; акрихин.
阿爹 1) Я [твій, ваш] батько {про себе); 2) батько, пан, ви {ввічливе звернення до старших взагалі).
Р可斗 A D6u ганчірка розм” ірон.\ нікчема; шмаркач.
阿尔巴尼亚人 A'&rb5niy^i^n албанець (албанський); албанка. 阿尔巴尼亚语获іМпіуАуй албанська мова.
阿尔法альфа; а-.〜粒子 < 理> альфа-частинка; а-частинка;〜射线 <理> альфа-промені мн.; а-промені мн.
阿尔及利亚人 A'SrjiHy^n алжирець (алжирський); алжирка.
阿飞 afei стиляга ч.，ж., розм.; чепурун; дженджик рош.\ піжон розм.; хлюст зневаж/, фат; хвинтик розм.\ хуліган.有~习 气 стиляжничати розм.
Р可富汗人 Afuhanren афганець (афганський); афганка.
afuhanyu афганська тиова.
阿混 ahun марнотратник; марнувати.
阿佛洛狄戎afulodfte <神话> Афродіта.
阿根廷人 Agentingren аргентинець (аргентинський); аргентинка.
阿筒 ah5ng <宗> ахун.
阿拉伯胶 alabojiao гуміарабік.
Р可拉伯人 Alaboren араб (арабський); арабка; аравієць; аравійка.
alaboyu арабська мова.
阿罗汉 Шибіїйп <宗> алохйнь ч.\ буддистський святий.
Р可胃入 Amanren оманець; оманка.
阿芒拿 §mdngnd <化> аммонйл.
阿盟 ameng ЛАД - ліга арабських держав
скороч.
阿 I、J amen <宗> амінь.
阿米巴§тїЬ§ <动> амбба.〜痴疾 <医> амббна дизентерія.
阿米巴病吞mlb§bing <暖> амебіаз.
阿米多 §тїс!иб <化> амідбл.
阿摩尼亚3m6n丨уй〈化> аміак.
阿尼林 anil in <化> анілін.
阿片 §ріЗп〈药> бпій; опіум.
阿 Q A Qiu ”А-К’ю" (герой відомої повісті Лу Сіня "Справжня історія А-К'ю").〜精字‘ ак’юізм.
阿塞邦骚人 Asaibaijiangren азербайджанець (азербайджанський); азербайджанка.
阿司匹林as了рїі丨п〈药> аспіріін.
阿嗔 ati〈象声> чих розм. (чхання, чхати); апчхи.
阿托品 5tu6pTn <药> атропін.
阿姨 Зуі 1) <方> (姨母)тьбтярош.; тітка. 2)(称 呼母亲辈的妇女）тьотя розм. 3)(称〜于保育 员或保姆)няня; тьотя розм.
卩阿а另见а; а; -а.
ВД а 1)(表示惊异）а; а-а-а〜，是你！ а-а-а, це ви! 〜，多大的风雪呀！ а, завірюха яка! 2)(表示赞 叹）ой; ох.〜！多么宏伟雄壮的南京长江大桥 Щ! о (ох, ой), який величний і чудовий Великий Нанкшський міст через Янцзи!
啊啊涵 <象声> 乌鸦在房上啊啊地叫唤ворбна на даху каркала: карр-карр.
阿哈 aha 1) {вигук переляку, подиву, захоплення) ах!; ой!; ого! 2) <居1】> ха! (вигук 丑 коміка при першому виході на сцену).
ауа {вигук переляку, подиву, захоплення) ой!; ай!; ох!; ах!
11阿唷 ауо {вигук переляку, болю) ой!; ай!; ох!; ах!
锕5. —
铜 а <化> актиній.〜系元素 актинід.
腌 а另见y5n.
腕 а брудний, засалений, смердючий, огидний; 〜材料 <骂人> підла людина, брудний тип; 腌穷料 дріб'язкова (злиденна) економія.
腌臜 iza <Jj> 1)(不干净）брудно (бруді.).屋 子里太〜了 в кімнаті дуже (надто) брудно. 2) (不痛快）прикро (прикрість).这І牛事没有办 成，〜极了 д$же прикро (яка прикрість), що цього не вдалося зробити. 3) брудний; засалений; 4) неприємний; огидний.
腌臜货3z5hu6 <骂人>、також腌臜泼才） покидьок, брудна людина.
啊 S 另见 $ 5; a; -a.
啊焱（表示追问）a. ~?你说什么？ га? що ти сказав?难道没有跟你说过吗,〜？ хіба вам не говорили (сказали), га?
嗄й.
嗄 а <感叹> {вигук сумніву, перепитування) га?, да?, ну?;〜？你说什么？ га? що ти говориш?; 这不足就解决了吗？〜? хіба це не вирішує питання? Та ну?
啊 泛另见а; а; .а.
啊а (表示惊疑）га.〜？这是怎么回亊？ в чому справа, га?
啊 а ；!/]见 й; а; а; .а.
啊й 1)(表示应诺）а.〜，就这么右吧а，нехай буде так. 2)(表示领悟）а; а-а-а.〜，原来如此 а-а-а! он воно що; а-а-а! ось у чому річ;〜,原 来这足你办的а，так це ти зробив;〜对啦，有
这么回取，ах так, було таке діло. 3)(表示赞 叹）о. 我的祖国！ 0，Батьківщино моя!
啊.а另见 б; а; а; а.
啊-а 1)(表示肯定、右重、敦促)ну;:ж*.是〜，你 Ш Ш 对 ну так, ви правильно зробили (вчинили);你〜，不懂这个 ти ж не розумієш цього;真好〜! чудово! прекрасно!来〜！ ну, йди сюди! йди ж сюди!十失些〜！ ну, швидше! та швидше ж!同志们加油干〜！ товариші, натиснемо!我们心中的喜悦是难以形容的〜！ не (немає можливості) описати те щастя, що переповнює наші серця! 2)(表示嘲讽、威胁） ну.你好〜！ ну і гарний ти!你往哪里走~! ну куди ж ти ідеш! куди ти ідеш! ну! 3)(表示发 问）ну; же.你好〜？ ну, як ви поживаєте?怎么 样〜？ ну як? ну що?我们往哪儿走〜？ куди ж ми підемо? 4)(表示列举）і так ділі; тощо.孩 子们就喜欢个刀〜枪的ДІТИ лише і люблять такі іграшки, як ножі, пістолети і так далі.
哎5І.
哎ш 1)(表示不满)ох; ой.〜!你怎么能这么说呢？ ох, як же ви могли так сказати?〜！这多不好！ ох (ой), як все це недобре! 2)(表示提醒）гей; ось що.〜，小心些гей，обережніше;〜，我倒有 ^ H ось що: я знаю, як це зробити; послухайте, я знаю, як це зробити; послухайте, у мене є ідея.
哎呀і)(泰示惊讶、醒悟）ох； ой. ~，原來是 你！ ох，виявляється, це ти; 糟了，这可怎么 办呢？，ой, біда яка, як же тепер бути? 2) $表 示赞叹、遗责）ox.〜，真美! ох (ой), як красиво (яка краса)! 你这个冒失鬼！ ох ти, зайдиголова!〜，太好啦!这一切邢这么顺利 地结束了 ох, як добре! як благополучно все закінчилось!不由得喊了一声〜бхнути мимоволі.
哎哟Зіуб 1)(表示惊讶、痛苦)ай; ой.〜!多痛呀！ ай (ой), як боляче!〜，糟啦！ ой, біда!〜一声 охнути. 2)(表示VI讽）ай; ой.〜，说得多好听 Р牙！ ой, ну і солодко ж ти співаєш!〜，真不要 脸！ ой, як не соромно!
哎哟哟 5іубуб ой-ой-ой, 好描！ ой-ой-ой, як боляче!
展аі.
哀 ш 哀伤.哭声甚〜т^жно (гірко) плакати; гіркий (жалібний) плач.
哀哀 аіаі хворобливий, нещасний, бідний.
ЖШ аісйп трагічний, скорббтний.
哀 І1Д- аісе альманах скорботних текстів (зазвичай віршованих, що оспівують заслуги та чесноти покійного правителя).
哀策哀册.
МШ aicheng щира печаль, невдаване горе.
哀愁 aichou сум ж. (засмучуватися, сумний); смуток, (сумувати, смутний); горе (горювати, гіркий).
哀词 аісі <文> елегія.
哀辞 аісі надгробне слово [у риму]; надгробна промова [у риму].致〜вимовити надгробне слово; сказати промову в пам'ять мертвого.
哀粹 aicui сумувати, 'уболівати (за ким), побиватися; скорббтний, сумний.
哀（掉 aidao співчувати кому (співчуття);
уболівати книжк. (скорбота ж” скорбний);


2
оплакувати що; шанувати чию пам'ять.〜死 难 Гй!志 уболівати про смерть товаришів (над загиблими); оплакувати смерть товаришів; 表示〜висловити [своє] співчуття.
哀的美敦书 5idim6idiinshii〈政> ультиматум.
哀吊 шсіійо оплакувати, сумувати, побиватися; скорботний, гіркий, тужливий, жалобний.
哀愤 aifcn ремствувати; нарікати; обурюватися.
哀感 aigSn жаліти, співчувати; жаль, співчуття; хвилювати, зачепити за живе, дійти до серця.
哀感顽艳 aigSnwanyan доходити до серця як тупих (потворних), так і розумних, красивих; обр. про силу впливу на читача літературно-художнього твору.
哀告 aigao молити кого-що (мольба); жалібно
просити кого-що.
哀歌і
aige 1)(悲伤的歌曲）скорббтна (сумна) пісня. 2) <音> елегія. 3) <文> елегія.
哀 Р更 aig^ng перехопити подих (від горя, зворушення, струсу).
哀嗓 aihao плакати, ридати; плач, ридання.
哀号 aihao [гіркий] плйч; голосіння.
Ж Ш aihe стрімка (небезпечна) гірська
ущелина.
哀鸿遍野 aihongbianyg звідусіль чулися стогони стражденних і голодуючих; стражденні й голодуючі були всюди.
哀呼 aihil плакати; ридати; голосіння, ридання.
哀毁骨立 aihulguli настраждатися, змучитися від сильного горя, знесилитися від
страждань (переживань).
哀 % aiji текст, присвячений покійному,
приурочений до жертвопринесення духам (Неба, Землі).
哀家 aijia〈居lj> я {мовою вдовиці імператора).
哀家梨 aijiali груша з саду Ай Чжуна (обр. про прекрасний літературний твір; за притчею про людину на ім'я Ай Чхун, що виростила в своєму саду надзвичайно великі, чудові плоди груші, дин. Хань).
哀口Ц aijiao репетування, ридання.
哀姐 SijiS〈方> баба, бабця. 1
哀矜5ijTn <书> —哀怜.
哀恳 аікбп слізно просити, благати.
哀哭 aiku плакати, ридати, побиватися; плач, ридйння.
哀苦 aiku горе, печшіь.
哀牢[夷]ailao[yT] айлао (назва давнього племені, що мешкало на території теперішньої пров. Юньнань).
哀乐aild另见Шуид (悲痛和快乐）гбре та радість.
哀 诛 ailSi ' надгробне слово,
некролог-панегірик.
ЖШ аііі скорботні ридання, гірке голосіння; скорботний,несамовитий.
哀丽 aili проникливий, хвилюючий (за змістом) та вишуканий (за стилем; про літературний твір).
哀怜 ailian шкодувати що (жалість); співчувати чому，книжк. (співчуття).
哀鸣 aiming зойк ч.\ зойкати.
哀闷 5im6n боліти серцем, страждати, убиватися; співчувати.
哀感 аітїп жаліти, співчувати.
哀縣 aimu любов до покійного; відчувати ніжну любов до померлого.
竺戚§iqT<书，哀伤. •
哀启 стислий некролог, що додається до сповіщення про смерть; жалібне оголошення
(用于标题). ^ ,
哀乞 aiqt звертатися до почуття жалю; просити, благати.
哀泣 aiqi гірко ридати; гіркі ридання, скорботний плач.
哀求 aiqiu молити що (мольба); благати що; жалібно просити що，чого, про кого-що, із неозн.
哀癯 aiqu бути виснаженим від сильного горя, airong посмертна слава.
哀fjj aishang скорбота ж. (скорбний, уболівати книжк.); горе (сумний, горювати); сум ж. (сумний, засмучуватися); убиватися про кого-що, через що^розм.怀着万分〜的心情і3 найглибшою скорботою.
哀甚 aishen найпечальніший.
哀怨、aisl скорбота ж.; почуття прикрості (суму, смутку); прикрість ж.; сум; смуток ч.
aisThaozhu печальні акорди струн, закличні звуки труб {обр. у знач.: хвилююча, захоплююча музика).
哀诉 aisu гірко жалітися, нарікати на..; слізні скарги, гіркі ремствування.
哀叹 aitan зажурено (сумно) зітхати по кому-чому, про кого-що.
哀啼 aiti ридати, стогнати; голосіння, ридання, стогін.
哀恫 aitong співчувати, жаліти (когось).
哀恸 aitong гірко плакати.
哀痛 aitong горе (гіркий, горювати); скорбота ж. (скорбний, уболівати книжк.).
哀挽 aiwan некролог.
哀乌郎 aiwOiang <天> Айулан (скупчення з 15 зірок за сузір’ям 五帝座)•
哀艳 aiyan < 书 > елегійний [і красивий]; елегійний і витончений.〜动人的文字 зворушливо-елегійний стиль.
Ж 玉 аіуй проникливий, хвилюючий (за змістом) та витончений (за стилем; про літературний твір).
哀怨 aiyuan сумне нарікання; гірка скарга.〜的 歌声 жалісна пісня.
哀乐 5iyuS 另见 aik (送葬曲）жалобна музика; похоронний марш.
哀杖 aizhang жалобна палиця (сина на похороні батька).
埃йі.
埃 аі <理> ангстрем; онгстр^м.
埃镑 Siting <财> єгипетський фунт.
埃尘 aichen пилинка; пил.
埃及人 Aijiren єгиптянин (єгипетський); єгиптянка.
埃居 Sijii (фр.) екю.
埃塞俄比亚人 AisM’谷Ьїу各гбп ефіоп (ефіопський); ефіопка.
埃理亚学派 Silly各xuSpSi <史> елбйська школа.
Ш si另见乩
挨 ш 1)(依次）один по одному; підряд; по черзі; почергово.〜着数 рахувати один по одному; 一个〜一个地上公共汽车по черзі (один за одним) сідати в автобус. 2)(雜近）біля чого; поруч чого; коло чого; поруч.〜着坐 сідати поруч (рядком);彼此〜卷 один біля (поруч, біля) одного;肩〜着肩 пліч-о-пліч; поруч;紧 〜着墙放下 поставити що впритул до стіни.
挨次挨”〜检声机器的Ф件перевірки деталі машин підряд (один по одному, одну за одною).
挨个儿5ig知<口> суцільно; геть усі.〜打防疫
针 поголовно усім зробити щеплення;〜问 опитати всіх [поголовно].
挨光 aiguang підтримувати незаконні інтимні стосунки.
aiguo перенести, пережити.
挨户 3ihu по всіх будинках.挨门〜по всіх подвір'ях і квартирах; у кожному будинку і подвір’ї; подворно;〜通知 оповістити по всіх будинках і квартирах; сповістити кожну сім’кі про що;〜搜查 повільний обшук;〜访 问 відвідувати підряд кожну сім'ю.
ШМ aiji an притискатися плечем до плеча.
挨肩儿aijiSnr < 口 > погбдок.〜的兄弟 брати-погодки мн.
挨肩擦膀叫这ncabSng притискатися, тиснутися, тулитися.
挨运 aijin поближче.〜我坐 сядь поближче до мене.
挨骂 aima зносити лайку; бути вилаяним.
挨亲 aiqlnr притискатися, лащитися розм.， горнутися (щокою до щоки).
挨推 aitul зволікати, відкладати; перекладати на іншого.
挨晚 aiwSn <方> сутінки; у сутінках надвечір.
挨延 aiyan 1) зволікати, тягти час, тягти волинку; 2) заводити по черзі (напр. відвідувачів).
挨楼 аігйп 1) скупчуватися, тіснитися, штовхатися; 2) < 曰 > обмінюватися
люб'язностями, вести світську розмову.
挨着 aizhe 1) притискатися, бути впритул; впритул, притиснувшись; поряд;挨着大树 有柴烧 <Ш> якщо знаходишся поряд із великими деревами - завжди матимеш хмиз; 2) услід, слідом за..;—个挨着一个的过去 проходять мимо один слідом за іншим.
挨揍 aizou зазнавати побоїв (наруги).
Ш 另见让
唉ш 1)(答应的声音)так.〜，我这就来так, зараз йду. 2)(叹息的声音）ой; ах; ох.
唉声叹气 sheng tan qi охати і зітхати; тяжко зітхати; охання й йхання; ахи й бхи; охи й зітхання.
挨纪•
娱 аі <鄙> баба; дівка.
握5І.
捱 ш 1) притискатися, горнутися;〜向母亲身上 пригорнутися (притулитися) до матері; 2) прилягати, примикати, бути в безпосередній близькості;〜着海滨 прилягати до морського узбережжя, бути розташованим на морському березі;〜死 бути на волосок від смерті; 3) вздовж (напр. шеренги); по (напр. черзі);〜门〜户 з двору на двір; дворами;〜次 по черзі.
ЙІІГ aijin прилягати; бути близьким сусідом; бути розташованим у безпосередній близькості.
Ш ^ аікао щільно прилягати; бути розташованим упритул (до чогось).
妓 аі. -
Ш аі < @ 叹 > (виражає прикрість, печаль, засмучення) ох!; ай!; ой!, на жаль!;〜秋冬之 绪 风 ох! вже цей безкінечний осінньо-зимовий вітер!
镇5І.
镇 ш <化> ейнштейній.


з
捱
аі.
扼 аі 1) тягтися, тривати, повільно спливати {про час);〜一刻似一泛 чверть години тяглася, неначе ціле літо; хвилини здавалися роками; 2) зволікати, баритися; гаятися, тягти час; перебиватися; маятися, знемагати (напр. без сну); волочити (свої дні); відкладати, відтягувати (строк); затягати (справу);〜□子 волочити свої дні;〜——会 зачекайте хвильку!;〜一 *П寸是-一时 день пройшов, і нехай!; живи поки живеться!;〜得 ——lij можна на один день відкласти; один день час терпить;〜至ijf 胃 промаятися без сну до світанку. 3) переносити, терпіти; наражатися, зазнавати;〜ЛЧ主 не втриматися, не стерпіти;〜饿 терпіти голод, голодати;〜 骂（打）зносити лайку (побої);〜冷 страждати від холоду; 4) опиратися, давати відсіч; відмовлятися].
ШШ aiche затягувати, відтягувати; вигравати час.
Ш 至1J aidao повільно добиратися до, доплентатися до; ледве-ледве доїхати до; підійти, настати;〜我的班了 настала моя черга.
Ш 光 aiguang бути в таємних любовних стосунках; заводити любовні інтриги.
Ш Jci. aiguo терпіти, переносити; ледь-ледь пережити;捱不过 неможливо перенести, не стерпіти;捱不过的 нестерпний.
5в аі.
@石岂 аіаі білосніжний.
喔аі.
睚 аі 1) звуконаслідування ричання. 2) зам.捱 (зволікати, гаятися; тягнути час).
® Ш аіаі 1) звуконаслідування ричання. 2) ричати.
aichai гризтися; кусатися; вишкірятися. Ш аі.
鼓 йі <专> Ай {прізвище, рідко). йі 另见 сШІ.
呆板 aiban педантичний (педантичність).这人 很〜ця людина великий педант; ця людина дуже педантична (指迁腐)；немає в людини гнучкості (жвавості) розуму (指头脑不灵活); 文章写得太〜статні написана дерев'яною (дубовою) мовою (指文字);стаття дуже вже шаблонна (指内容).
另见5І.
挨 аі 1)(遭受）страждати від чого; терпіти що. 〜打 страждати від побоїв; терпіти побої;〜批汗 зазнавати критики; бути розкритикованим;〜挖 苦 брати на сміх кого; зазнавати насмішки (знущання);他〜了 妈妈一顿骂 мати його вилаяла; йому дісталося від матері;难没〜过jt!i по чиїй спині не гуляла його велика палиця?〜饿受冻 терпіти голод і холод;〜苦受 又隹 терпіти всілякі злидні і страждання. 2) (Ш5Ш) тягти гі{о; гаятися розм.另1】再~时间 了！ нічого більше тягти (гаятися)! 3)(度过)пережити що; дочекатися чого.勉强〜到天亮 ледве дочекатися світанку.
挨批 аірТ піддати критиці.
白岂аі.
Й岂岂 йіЗі〈书〉блискучий; білий; білосніжний. 〜白雪 блискаючий (білий) сніг; білий іскристий сніг.
癌аі.
癌 аі < 医 > рак; канцер; карцинома.骨 ~ кістковий рак;胃〜рак шлунку;〜转移 канцерометастаз;〜切除术 карциномектомія; 抗〜药 канцеростатичний засіб.
癌变 aibian переростання захворювання в
онкологічну хворобу (рак).
癌病 aibing〈医> ракова хвороба; карцино- матоз.
癌痛 ailiu <医> рйкова пухлина.
癌学 йіхиб <医> канцеролбгія.
矮^
矮 Si 1) низький.〜墙 низький паркан;〜的 низенький;我比他〜些 я ростом нижче його. 2) бути нижче (менше, молодше) на..;他在 学校里比我〜一级у школі він молодший від мене на один клас; 3) скорочувати, зменшувати.
矮 aibo < Ш > кипарисовик туполистий (Chamaecyparis obtusa Sieb. et Zucc).
ШШ. Sicuo низькорослий, коротун (напр. про карлика).
矮邊堪ЗісШпсШп кремезний.〜的小伙子 кремезний парубок.
矮幸干作物 SigSn zuowu < 农 > карликові культури.
矮个子 aige-zi людина низького росту; низькорослий.
矮胖子 aipang-zi низенький товстун.
矮小 аіхіЗо низенький; низький.〜的房屋 низький будиночок;身材〜малорослий; низького росту.
矮星 aixlng〈天〉карликова зірка; зірка-карлик ж.\ карлик.
矮子 ai zi карлик; карлиця застар.; коротиш просту коротун проспи; малиш розм” жарт.
蔼如.
аі 1) густий, пишний; розкішний，рясний; буйний, сильний, великий;芳 ~ аромат густий (сильний);树〜悬书阁 розкішні (густі) дерева, що нависають над кабінетом вченого; 〜播佳名 швидко поширюється слава [про нього]. 2) <专> Ай {прізвище).
йї 甘 Sigan м'який, мирний, люб'язний, доброзичливий, ласкавий.
揭和aihe •齒甘.
Ш Ш аігап < 书 > привітний (приязність); люб’язний (люб'язність).〜可亲 люб'язний і привітний; привітно і люб'язно; із
приязністю; із люб'язністю.
5і 另见 аі.
嗳аі (表示不同意或f定）ой.〜,不能这样做ой， так не можна робити.
aiqi <Ш> відрижка; блювання.
Ш* ш
Ш Si 1) розпусний, розпутний. 2)〈专〉Ай (缪 Ш , Jiao Ай, розпусник-перелюбник, коханець матері Цінь Шихуана).
娌&
Щ. йі радісний, веселий.
欸аі.
Ш Зі сердитися, гніватися; 'Л 〜гніватися, стиснувши зуби.
ШІЬ аіпйі звуконаслідування сплеску {скрипу)
霭
аі.
描 Зі <书> димка.烟〜легка димка; димка туманна;暮〜вечірня імла; димка імли.
艾
аі.
艾 аі <1Й> полинь звичайна; чорнобильник.
艾焙 aibei 1) робити припалювання моксою; лікування припалюваннями полином; 2) опік; 3) страждання, злигодні;受艾偽 обпектися (на чомусь), постраждати.
艾毕 aibi сірий фартух {символічне покарання; вдягання такого фартуха замінювало оскоплення).
艾饼 aibrng млинець із домішкою полину.
艾发 aifa волосся з сивиною.
艾符 aifu полинна бірка {оберіг із заклинаннями від злих духів, який треба носити з собою в день свята початку літа).
艾虎 aihO 1) лялькова фігурка тигра з полину {талісман від злих сил, який носили на головному уборі в день свята початку літа); 2)〈动〉світлий або степовий тхір (Putorius eversmanni).
aihu6 <^> припалювання моксою.
艾节 aijie свято початку літа (5-го числа 5-го місяця за місячним календарем).
艾酒 aijiu полинна настоянка (її вживають на святі початку літа - 5-го числа 5-го місяця за місячним календарем).
艾老 аіШо людина віком після п'ятдесяти років, літня людина.
艾气 aiqi 1) заїкатися; 2) запах полину.
艾人 airen 1) опудало людини з полину (яке в день свята початку літа вивішували на воротах дому як перепону злим впливам та шкідливіш міазмам); 2) шанований дід, старий.
艾人 airen віддячити, нагородити, подякувати.
艾线 airong полинний пух.
艾索尔人 aisu66rren айсори, асирійці.
艾窝窝 aiwowo айвово (сорт китайських солодощів з клейкого рису з солодкою начинкою).
艾衣 аіуі сукня, вироблена з волокон бавовни та полину {одягалася на свято початку літа).
艾者 aizh5 п’ятдесятирічна (літня) людина.
艾壮 aizhuang людина після п'ятдесяти років, літній.
艾滋病 dizlbing СНІД.
砹
哎 аі <化> астатин.
阨А
呢 аі тіснина, вузький прохід; ущелина, міжгір’я;闭关据〜закрити гірські проходи та міцно втримувати тіснини (ущелини);岭〜 之西 на захід від тіснин гірського пасма.
另见 йі.
唉аі (表示伤感或惋惜）ox; ex.〜，真可惜！ ех, як шкода!〜，侵略者的野蛮黎行真娃一言难g! ох, усіх звірств аїресорів неможливо описати!
爱і


4
爱 аі 1)(热爱）любити що (любов ж.).〜祖国 любити Батьківщину; любов до Батьківщини;〜另；动 любити працю (трудитися); любов до праці; працьовитість; працелюбний;军〜民，民拥军йрмія піклується про населення, населення підтримує армію. 2)—爱好1)〜春电影〜 любити кіно;〜淸洁 любити чистоту;不〜听 恭排і?!' не любити компліментів;我不大〜喝 茶я не любитель чаю;你〜怎么办就怎么办 як хочеш, так і роби; роби, як тобі хочеться (подобається). 3)—备护;爱惜.4)(惯于） любити що. 4也〜哭 він великий плаксій; він плаксивий (сльозливий); 4也〜笑 він реготун; він смішливий;〜说〜笑 баляндрасити; тсревсніти;〜说〜笑的人баляндрасник;〜生 气 дратівливий; запальний;〜密臊 сором'язливий; соромливий. 5)(容легко; швидко.这种木头〜裂 цей сорт дерева легко тріскається;铁〜生镑 залізо легко (швидко) іржавіє.
爱奥尼亚派 аіаопіуараі〈史’哲> іонійська школа [філософії].
爱別离苦 йіЬібІікй <佛> страждання розлуки [з коханою людиною] {одне з восьми страждань,八苦).
爱不释手aibushishou не могти (не в силах, шкода, важко) розлучатися з чим; ніяк не (не в змозі) відірватися від чого.
爱则如命 аі cai ru ming тремтіти (труситися) над кожною копійкою; ламаний гріш (ламані гроші) для кого дорожче життя.
'Ш.Ш aichao „любовне гніздечко”.
爱称Sich6ng 1)(亲昵的称呼）ласкйве звернення. 2) <ір-> пестливий іменник.
爱宠 aichong 1) кохати, балувати; бути прив’язаним до (кого); 2) фаворит, улюбленець, мазун.
爱戴aidai любити що (любов лс.).人民〜的领袖 улюблений керманич народу; високо шанований народом керманич;为人民所〜 користуватися любов'ю народу;〜之心 почуття любові (схиляння, шанування); Щ 到人民真心实意的〜завоювйти щиру любов народу.
爱尔兰人 Ai'erlanren ірландець (ірландський); ірландка.
爱尔兰语 ai'erlanyu ірландська мова.
爱 Ш aifu плекати кого; голубити кого, пародно-поет.
爱 Ш aifu бути слухняним (покірним) за переконанням, погоджуватись усією душею.
爱国 aiguo патріотизм (патріотичний); любити Батьківщину; любов до Батьківщини.〜精神 патріотичний дух; дух патріотизму; патріотизм;〜人士 патріоти мн.; патріотичні діячі (елементи); діяч-патрібт;〜民主人士 патріотично налаштовані демократичні діячі; 〜侨胞 патріотичні емігранти; патріот-емігрант;港澳〜同胞 патріотично настроєні співвітчизники в Сянгані й Аомені; 〜卫十•运动 патріотичний рух за гігієну (за дотримання правил гігієни); ~ .Д {І£ ^ Щ патріотичні зобов’язання по дотриманню правил гігісни.
爱 |ї| 爱民 aigu6Mmm любити Батьківщину та свій народ, патріотизм.
爱国心 aiguoxln патріотичні почуття; почуття патріотизму.
爱 И 者 aiguozhg патріот (патріотичний); патріотка.
爱国志士 aiguozhishi палкі патріоти.
爱国主义&igu6zhiiy'i патріотизм.〜精神的表现 прояв патріотизму.
,лйМ aihao 1)(有浓取兴趣）любити що (любов ж.); мати потяг до чого; захоплюватися чим (захоплення); хоббі невідм. сер” 〜自由 любити свободу; волелюбність;〜音乐 любити музику; захоплюватися музикою; мати потяг до музики; 摄影〜 фотоаматорство;对科学的〜пбтяг до наук; любов (схильність) до науки;按个人й勺〜по особистому смаку (потягу);他的〜是集邮 його хоббі - колекціонування поштових марок (збирання марок). 2)(喜爱）любити що; подобатися чому.大众〜的日用品 предмети широкого вжитку, які подобаються широким масам (які вітають широкі маси).
爱好者 Aihdozhg аматор; любителька.音乐〜 аматор (любителька) музики.
爱河 Mhd < 佛 > ріка бажань (в якій тоне людина); непереборна стихія (спрага) кохання.
爱护 aihu берегти що\ оберігати що\ піклуватися про кого-що.〜公物 берегти суспільне майно; дбайливе відношення до суспільного майна;〜年青一代 піклуватися про молоде покоління; ^目艮〜入 К： Ш 产 як зіницю ока берегти народне надбання.
爱惠 aihui 1) благочинність, милість, гарне ставлення; 2) бути розчуленим (чиєюсь) добротою (милістю).
爱火 aihu6 1) берегти вогонь; 2) спалююче полум'я кохання, любовна гарячка, всепоглинаюче полум'я пристрасті.
ЙЙ aijl зовнішні прояви кохання.
Й Ш aijl фаворитка, улюблениця; коханка, наложниця.
爱己 aijl кохати себе; егоїстичний; самозакоханий.
aijiao милий, чарівний, коханий.
爱克斯AikdsT <数> ікс; X.〜射线 < 理> рентгенівські (рентгенові) промені; рентген; Х-промені мн.
爱克斯光 aikcslguang рентгенівські (рентгенові) промені; рентген; Х-промені.〜透视医生 лікар-рентгенолог; мн.〜透视 просвічування рентгеном;去照〜піт“ на рентген;拍〜片.子 зробити рентгенівський знімок.
爱理不理 ailT- bull із зневажливим (байдужим) виглядом; знехотя; зневажливо ставитися до чого.
аіііап любити і жаліти кого-що; відчувати любов і жалість.
Ж'Ш аіііап любити кого (любовь ж.).
爱面子 аі mian-zi самолюбивий; піклуватися (турбота) про збереження обличчя; боятися втратити обличчя.〜的人 самолюбива людина; людина з великим самолюбством.
爱莫能助 аі mo neng zhu при всьому бажанні не в змозі (не в силах) допомогти; радий би допомогти, і не можу (не в силах); співчуваю, але допомогти не в силах.
爱慕 airnu обожнювати що (обожнювання); любити що (любов ж.). ~ 之 Й почуття обожнювання; обожнювати мішурний блиск; обожнювати показний успіх; любити марнославство; ганятися за марнославством.
爱ІМ аіпі дуже близький.
爱女 ainu улкіблена дочка; дочка-улюблениця ж.; мамина дочка.
爱怙 aiqing любов ж.\ почуття любові.如污〜
освідчитися в коханні;产生了〜виникла (народилася) любов;〜破裂 розлюбити один одного.
爱人 Ai.ren 1)(夫）чоловік;(姿）дружина. 2)(恋 爱中的一方）улюблений; кохана.
爱人 Л airenr 1) прекрасний, захоплюючий, чарівний; 2) коханий, кохана; чоловік, дружина.
Й А \М Л airenrour бездоганна зовнішність, чарівна (красива) зовнішність {про людину).
爱曰 аігі 1) цінувати час, берегти час; 2) час служіння своїм батькам у їхні останні дні; 3) червоне сонечко; благодатне сонячне світло.
爱沙尼亚人人ish§n丨уйгеп естонець (естонський); естонка.
ai-shang покохати кого', закохатися в кого. 〜这个工作полюбити цю роботу;他〜了她 він закохався (закоханий) у неї.
爱少 aishao любити дітей (молоде покоління); любов до дітей (молоді).
爱?申 Aishen Амур; Купідон; бог кохання.
爱水 aishul 1) <佛> вода кохання (людських пристрастей, напр. сперма, слюна, сльози); 2) 〈佛〉пристрасть бажань, яка запліднює зло (гріх); хвилювання пристасті; світські спокуси; 3) берегти (економити) воду; 4) любити воду (річки, озера).
爱斯基摩人人isTjTm6rdn ескімос (ескімоський); ескімоска.
爱卫 aiwei рух за охорону здоров'я.
爱屋及乌 аі wu jf wii з любові до людини покохати і ближніх її (і все, що з нею пов'язано); любиш мене, люби і мою собаку.
爱惜 аіхТ дорожити чим; берегти що.〜名誉 берегти своє добре ім’я (свою честь); дорожити своїм добрим ім'ям (своєю честю); 〜人力物力 берегти' людські і матеріальні ресурси;要〜每一分钟 треба дорожити кожною хвилиною.
аіхіап любити, полюбляти.
爱小 аіхіао〈口〉дріб’язкбвий (дріб'язковість); бути дріб'язковим; бути жадібним навіть у дрібницях.
爱憎分明螽і zeng fen ming ясність (визначеність) у питаннях, за що (за кого) стоїш і проти чого (проти кого) йдеш; бути принциповим у питаннях симпатії і антипатії; бути принциповим у питаннях, кого любити, кого ненавидіти.
爱子 aizl улюблений син; син-улюбленець. 爱滋病 MzTbing СНІД.
磙йі.
孩 аі 1) заважати, чинити перепони;云雾不〜其 视 хмари й туман не заважали йому бачити.
2) 	перепона, завада, перешкода;虽云大道，
其〜或同 хоч це й зветься великою дорогою, але перешкоди на ній, мабуть, такі самі.
隘&
溢合і 1)(狹窄）вузький (вузькість).〜巷 вузький провулок. 2)(险耍的方）важливий пункт; важливе місце; важлива місцевість; стратегічний пункт; перевал.
1 	益厄 аіе труднощі, скрута, негоди.
隘道纪池0 —隘路.
І溢aihai важливий стратегічний пункт.
І溢窘 aijiong скрутне становище; [опинитися] в біді. ,
І溢 Р aikou гірський прохід; тіснина; дефіле невідм., спец.; ущелина.
І溢路 ailu дефіле невідлі., спец; вузький прохід.


5
碍
їі^ аі 1)(妨碍）заважати;(阻碍）перешкоджати (перешкода).有〜工作 заважати роботі;这〜 卷谁了？ ком& че може перешкоджати; яка кому до цього справа? 2) загороджувати, завалити (дорогу), перегородити (шлях);石 头〜道儿 каміння завалило дорогу (перегороджує шлях).
ЇІЦІІ aidao перегородити дорогу (шлях); встати на шляху, затримувати, заважати.
碍断 aiduan відрізати, загородити (дорогу), перекрити, перерізати (шлях).
5Ц Р aikou незручно (ніяково) сказати; неприємно говорити; язик не повернеться сказати.
НІШІ子 аі mian-zi ніяково кому [через особисті стосунки].〜，不便说实话 чфез особисті стосунки з ким (побоюючись скривдити кого) ніяково говорити правду.
碍目 aimu закривати вигляд, не дозволяти бачити, заважати бачити.
石导难 ainan утруднятися в чому, чші, з неозн. (утруднення, скрутний); незручно.〜凭信 важко повірити;〜照准 відмовити;此事〜答 应 я утрудняюся це обіцяти [вам];我〜启齿 мені незручно (ніяково) про це сказати; у мене язик не повернеться сказати про це.
碍事 aishi 1)(妨碍）заважйти; перешкода.走 开，别〜! Відійди, не заважай!多一个人也不 〜！ зайва людина теж не завадить (не заважатиме). 2)(严重）небезпечно; серйозно. 不〜нічбго серйозного; нічого небезпечного; 他的病〜不〜？ хвороба його небезпечна чи ні? він серйозно хворий [чи ні]?
碍手碍脚 аі sh6u аі jiSo крутитися під ногами; заважати працювати.快走开，别在这里〜йди швидше, чому ти крутишся під ногами; йди, нічого тобі тут вертітися (плутатися) під ногами.
碍眼 йіуйп 1)(不顺眼）неприємно; огидно.这 些乱七八糟的东西g的不是地方,，怪〜的тут не місце для всякого сміття - просто неприємно (огидно). 2)(讨人嫌）мозолити очі кому, проспи别留在这里碍人的眼了 нічого тут залишатися (стовбичити) і мозолити людям очі.
優&
М аі 1) неначе, немов би; схоже, що... {також f愛然).2) задихатися, втрачати подих.
俊係йіхї ―俊1).
II аі.
閱 аі набувати присмаку, киснути, псуватися, аі.
П益 аі хихикати.
"益Iі益 аіаі {звуконаслідування хихикання) хи-хи!
Iі益喔 aiwo {звуконаслідування хихикання) хе-хе!
娱&
Ш аі дочка імен” застар.\ 令〜Вйша дочка ввічл.
埃аі.
Ш аі 1) яшма; дорогоцінний камінь, самоцвіт. 2) 〈专> {скор. зам.较砰•）Айгунь.
设珲条会〈J aihultiaoyue Айгуньський договір.
缓аі.
^ аі 1) темний, нечіткий; 2) чорний, густий; 3)
похмурий, хмарний; 4) тьмяний, туманний; 5) 〈专〉{географічні назви).
ШШ. аіаі 1) чорний, густий {про хмари); 2) тінистий, густий (про листя).
遠键 aidai 1) чорний, густий (про хмари)', 2) нечіткий; темний; 3) лупа, збільшувальне скло; окуляри.
嗳йі另见аі.
嗳Ш (表f悔恨)ох.〜，早知如此，何必多此一举 ох, якби знав раніш, то ні до чого було б і город городити.
暖і.
Щ. аі 1) темний, похмурий; тьмяний; темно;〜 日 слабкі сбнячні прбмені; 2) нечіткий, незрозумілий, незбагненний, несповідимий; незрозуміло;〜乎！ незрозуміло!, незбагненно!
3) 	затіняти; приховувати, заволікати.
Щ.Щ. аіаі похмурий, хмурий, тьмяний, бути темним (хмурим).
Щ 母聖 aidai похмурий, темний, хмурий; потемніти.
暖昧 йітді 1)(不明确）невіЬначений (невизначеність); туманний (туманність). лЕ 土为〜позиція плутана (неясна, незрозуміла, темна);态度〜невизначеність у позиції; подвійне відношення; немає ясності в позиції; розпливчастість;措辞〜в туманних виразах. 2)(不光明）темний; таємний; непорядний (неблаговидність).〜勾当 тбмні (непорядні) справи;〜4亍为 непорядний вчинок;〜关系 таємний зв'язок; таємні відносини;与…有〜关系 мати таємний зв'язок із ким; бути з ким у зв'язку (指男女关 系).
鑀м.
鑀 аі <化> іоній (Іо).
墙纪.
塩 аі 1) пил, порох; запилений, пильний, курний;轻〜легкий пил; 2) світська метушня, тлінний світ.
安如•
安1 5п 1) 安定.心神不〜неспокійно на душі; щиросердечне занепокоєння;只有这样，我 才能心〜тільки в такому випадку я буду спокійним; тільки в цьому випадку зможу заспокоїтися. 2)—安于.3)—> 安全.〜抵 海 благополучно приїхати в Шанхай. 4)—安 插.5) 安装.〜电灯 провести електричне освітлення; провести електрику;〜马达 поставити двигун;〜玻璃 вставити скло. 6) (硬扣）приписати кому-чому;(力П上）дати що. 〜个罪名приписати кому провину;〜个名称 дати назву. 7)(怀若某种念头）замислити що: притаїти що.
安2 an〈书〉1)(哪里）де.原因〜在？ де причина? в чому [криється, полягає] причина? 2)(怎么) як; відкіля; де.〜知 відкіля знати; де там знати;〜能如此як (хіба, невже) можна так?
安 3 an <理> ампер.
•It 办 anban приготувати, поставити, налагодити.
'ІЛШ anbao охорона суспільної безпеки.
anbo зупинятися на відпочинок (ночівлю).
安步当车 an bu dang che спокійно йти пішки.
安瓶 anbu <医> ймпула.
安插 ancha прилаштувати кого-що роїм.;
влаштувати кого-що.〜到工厂里工作 влаштувати на роботу на завод;〜私人 влаштувати по кумівству; прилаштувати свою людину;〜亲信 прилаштувати свою креатуру; прилаштувати своїх протеже; прилаштувати близьких людей.
安匿 ancuo поставити труну в тимчасове помешкання [в очікуванні похорон]; тимчасове поховання.
安道尔人 Andao'eiTen андорсць (андорський); андбрка.
ande 1) "яким чином отримати?, як би придбати?; 2)(反 Й) як можна?, хіба можна?, як допустити?
Ш ande почувати себе морально задоволеним, усвідомлюючи власну моральну правоту.
安抵 and! благополучно прибути [до].
安 і帝 andi спокійний та уважний, мирний та уважний (обережний).
安定 5ncHng、спбкій 丨）（,平静）（спокійний); усталеність (сіійкий); стабільність (стабільний).局势〜стійке політичне положення;工作〜"F來了 робота ввійшла в колію; робота пішла нормально;生活〜下来 Т життя ввійшло в колію; відновився нормальний плин життя;不敲清反革命分 子，社会生活就不能〜下来без ліквідації контрреволюціонерів громадське життя не зможе (не могло б) стабілізуватися. 2)(使安 定)заспокоїти кого-що (заспокоєння). ~人4、 заспокоєння громадськості; внести заспокоєння в настрої [людей].
安定剂 andingji <化> стабілізатор.
安钉子 an dlngzi мати свою людину в таборі
супротивника.
安邊andu <书> 1)—安定1). 2) 安居.
安顿 andun 1)(安置）улаштувати кого-ихо (влаштування); пристроїти кого-що. розм.〜 住宿 влаштувати (пристроїти) на нічліг;把 孩子〜在托儿所里влаштувати (пристроїти) дитину в яслі. 2) 安稳.让病人睡得〜些 дати хворому спокійно виспатися; зробити так, щоб хворий міг спати спокійніше.
安放 anfang поставити що\ покласти що; помістити що (приміщення).
安分 anfen знати своє місце; не виходити з рамок дозволеного; дотримуватись меж дозволеного.不 ~ переходити межі дозволеного; виходити з рамок;〜的人 людина з правилами; скромна (статечна, невибаглива) людина;刁〈〜的人 неспокійна людина.
安分守己 an fen sh6u ji знати своє місце; бути скромним і не дозволяти собі зайвого; усяк цвіркун знай свою жердину; робити те, що необхідно.
安福 如fii < 史 > група партії Аньфу; аньфуїстський;安福国会 аньфуїстський парламент (1917 p.).
апШ <4^> умиротворення (умиротворити кого-іцо).
安富恤穷 anfuxuqiong давати спокійне життя заможнім та надавати допомогу бідним.
安哥拉人 Ang6l5r6n анголець (ангольський); анголка.
安哥拉兔 angelatu ангорський кролик.
安骨 angii <佛> встановлення в храмі урни з прахом після кремації.
安好 anhao благополучно (добробут).家里一切 都〜в сім'ї все благополучно;〜如常 все благополучно, як завжди；祝〜бажаю Вам


6
добробуту; шлю Вам мої найкращі побажання (用于书信).
安 W anhuai (душевний) спокій; бути спокійним, заспокоюватися.
•长'М anjia 1) ( >о! ) оселитися; осісти;
улаштуватися розм.到农 М 去〜поікати в село і там оселитися (осісти, улаштуватися); поїхати в село на постійне проживання. 2) (组成家睦）завести сім'ю; обзавестися сім'єю (будинком).
安家费anjiafei 1)(调动工作时的安家费用） допомога на переїзд і облаштування. 2)(家庭 生活费)допомога (гроші) на утримання сім'ї:
安家落户anjia luohu-^安家1).
安静 anjing 1)(不吵闹）тиша (тихий); спочинок (покійний); спокій (спокійний).〜地坐恭 спокійно сидіти;找个〜的地方休息знайти тихе (спокійне) місце для відпочинку;这里 太不〜тут занадто гамірливо;同志们，〜些！ товариші, тихіше! товариші, прошу дотримуватися тиші (не шуміти);病人需要〜 хворому необхідний (потрібний) спочинок; 屋Ф里很〜в кімнаті спокійно і тихо. 2)(没有 骚扰）спокійний (спокій); спокійний (спочинок); тихий; мирний.〜的生活 спокійне (тихе) життя; безтурботне (мирне) життя;解放前这一带不太〜до визволення в цих місцях було не так спокійно (мирно). 3) (内 /已、平静）покійний (спочинок), спокійний (спокій).〜地睡觉 спокійно (мирно) спати; 性*[古~ покійний характер; спокійний
вигляд;心里不〜на душі неспокійно; неспокійно (немає спочинку) на душі;他不 it我〜він не дає мені спокою; немає мені спокою від нього; і宵让我〜一下 дайте мені трошки заспокоїтися.
安检 an jian огляд.
安居 anjii спокійно жити.使人不得〜не дають спокійно жити; немає можливості спокійно жити; життя немає.
安居 an ju le уе мирно жити і мирно працювати (трудитися); жити у мирі і благоденстві; зажити мирним і спокійним життям.
ankang добробут і добре здоров'я.祝您〜 бажаю вам добробуту і доброго здоров'я.
安拉 ЗпШ {араб. Allah) Аллах.
安;Ш anian 1) відсутність хвилювання (на воді); 2) перен. затишок, тиша, спокій (у державі).
安乐 anle достаток; благоденство застар.过着 幸福〜的生活 ж“ти в щасті й достатку (благоденстві).
安乐公 anlegong сибарит, гультяй, нероба, празнолюб.
anles! ефтаназія. anlewo тепле гніздечко.
安乐椅 anleyt [вольтерівське] крісло.
安立 anli заснувати, встановити.
安理会 §nlThui Рада Безпеки.
•长良 anliang заспокоїти кращих (добропорядних), влаштувати благонадійних.
安周带ІМ anmeidaiyan з бровами та очима (обр. у знач.: у людській подобі).
安і益anmi—>安静2).
安眠 anmian 1)(安稳地熟睡）спокійно спати; міцно заснути; спокійний (мирний, безтурботний) сон. всю ніч не міг
заснути;使…不得〜не дати кому спокійно спати. 2)—> 安息 3).
安眠药 anmianyao снодійне [ліки]; сонні краплі (таблетки).
安命 anming 1) задовольнятися долею (велінням неба); 2) (у ворожбитів) визнач йти долю по даті народження.
安那其主义 annaqizhflyi анархізм. 安乃近 annSijin <药> анальгін.
又隹 annan не ухилятися від труднощів, спокійно зустрічати труднощі (негоди).
安宁 annmg 1)(秩序正常）спокій (спокійний); безтурботність (безтурботний); мирний.〜的 生活 спокійне (безтурботне, мирне) життя. 2) (^ІІ' ІН 安定)спочинок (покійний); спокій (спокійний).使人不得〜не давати спочинку людям.
安排 апраі розподіляти що (розподіл); розміщати кого-що (розміщення); налагодити що (налагодження).〜劳动力 розподіляти (організувати) робочу силу;〜生产 налагодити (ставити) виробництво;〜$ 当的 工作 дати відповідну роботу;〜时间 розподілити час; Ш一~ єдиний розподіл;暗 中〜підстрбїти що;进行人亊〜провбсти розстановку кадрів (особового складу);把車 十茂〜好 налагодити (влаштувати) справи;生活 很快就〜好了 житлі швидко налагодилося; 我们自有〜нами будуть прийняті відповідні (належні) заходи;早已预先〜好了 все вже заздалегідь улаштоване (налагоджено, розподілено).
安培 йпрбі <理> ампер.〜小时 ампбр-година.
安培计 SnpSiji〈理〉амперметр, anqi'er ангел.
安全 anquan безпека (безпечний); безпечно; поза небезпекою.国家〜问题 питання державної безпеки;〜条约 договір про безпеку;〜地带 безпечна зона;〜技术 техніка безпеки;〜措施 захисні заходи;〜系数 <技> коефіцієнт запасу (безпеки);〜生产 технічна безпека праці у виробництві; ~ 今亍 ¥ безаварійний пробіг; пробіг без аварій; безаварійне водіння автомашини;高度〜的 直升飞机 високонадійний гелікоптер;〜返航 благополучно повернутися з польоту (指飞 tfl); благополучно повернутися з плавання (指轮船)；〜玻璃небиткб скло;〜炸药 антигризутна вибухова речовина;〜火柴 безпечні сірники;用电〜електробезпека;保 证〜гарантувати (забезпечити) безпеку;保证 国境〜забезпечити державні кордони;保证 〜забезпечити безпеку праці.
安全辦 anquanban <机> захисний клапан.
anquandai <5Ji> захисний (прив'язний) ремінь.
^ щ} anquandao острівець порятунку (безпеки).
大Г anquandeng 1) <ЇҐ> шахтна (рудникова) лампа. 2)(有安全设备的灯）захисні (безпечна) лампа.
安全阀Snqi^n伍 <机> —安全瓣. anquanmao шолом.
安全线 anquan хіап обмежувальна лінія (лінія
безпеки).
安然 Зпгйп 1)(平安）спокійно; мирно; благополучно.〜渡江 благополучно переправитися через ріку; ~ 无 Щ. цілий і неушкоджений;〜无取 все благополучно; все в порядку. 2)(安心）спокійно.〜入睡 заснути безтурботним сном; зануритися в спокійний
安如磐石 an ru panshi непорушний, як скеля (моноліт); бути непорушною твердинею.
安如泰山 an гй Taishan непорушний, як гора Тайшань; бути непорушною твердинею.
安山岩 5nsh5nydn <地质> андезііт. 安设anshd—安装.
安身 ansh^n притулитися; мати притулок.〜之 处 захист; притулок застар” висок.; захисток; пристановище;无处〜нема де притулитися; не мати притулку; залишитися без пристановища; нікуди податися (приткнутися); нема де голову прихилити.
安Й 立命 an shen li ming знайти собі (для себе) життя; знайти собі місце в житті; знайти чим жити.
安 І申 anshen заспокоїти нерви.〜药剂 заспокійливий засіб; ліки для заспокоєння нервів.
安生 ansheng затишно; спокійно.不〜的孩子. неспокійний хлопчик;我这几天总睡不〜у ці дні мені ніяк не вдається спокійно заснути (виспатися).
安石權 anshiliu <植> гранат.
安适^nshi покійний (спочинок).老人们过着〜 的生活 старі люди живуть спокійним життям (із комфортом).
安死 ansi ефтаназія.
安)1 台药 antaiyao засіб (ліки) проти викидня.
安替比林如dbTHn <药> антипірен.
安 土重迁 an Ш zhong qian важко кидати насиджене місце; тяжко лишати рідні місця.
安危 anwei спокій і небезпека.
安慰 anw6i 1)(心情安适）розрада (утішитися). 得到〜знайтіі велике задоволення (розраду). 2)(使人心情安适）розраджувати кого-що (розрада, утішливий).
安慰赛 anweisai <体> утішливі ігри.
安稳 anw6n надійний; забезпечений; спокійний. 安安稳稳地坐着спокійно сидіти;船太小， 怕不〜бокіся，що човен малий і не такий стійкий (надійний).
安息 йіхї 1)(休息）відпочивйти (відпочинок). 一刻也不得〜немає ні хвилини спочинку; ніколи відпочивати; немає відпочинку. 2)(睡 眠)Гспйти. 3)(长眠）вічний спочинок.〜吧，
烈 士 们! вічний спочинок (мир) загиблим героям! мир полеглим героям! спіть, полеглі герої!
安息香 5nxfxiang 1) <植> стирйкс-бензо‘ік; стираксове дерево. 2)(指树月旨）бензойна смола; росовий ладан; бензой. 安息香酸 5nxTxi5ngsu5n < 化 > бензбйна кислота.
安闲 anxian на волі; на відпочинку; кейф.〜无Чї проводити час на волі; насолодитися кейфом; віддаватися кейфу; кейфувати; ~ Ні й привільне життя; жити привільно (безтурботно);老人们〜地在下 старі (старики) преспокійно грали в шахи.
安详 anxiang спокій (спокійний); безтурботність (безтурботний); незворушність (незворушний).举止~ триматися (поводитися) спокійно.
安歇апхіе 1)(上床睡觉）лягти спати. 2)(休息） відпочивати (відпочинок).
安；1 апхїп (存乂її、) умислити що, книжк., застар. (зумисне).〜不善 не з добрбм; зі злим умислом (наміром); замислити (умислити) зле [діло];示知他安的什么心 невідомо, що він там замишляє.


7
安心 2 anxln (4、怙安定）спокійно; заспокоїтися (заспокоєння, заспокійливий).令人〜的消息 заспокійлива звістка;让人〜ИИ乍 дати людям спокійно працювати;使人〜заспокбїти людину; щоб людина заспокоїлася; щоб людині стало спокійно;总是〜不下 не в змозі заспокоїтися;他不〜工作 він не задоволений своєю роботою; у нього душа не лежить до такої роботи.
$逸 апуі безпечний; безтурботний; комфорт; комфортабельний (комфортабельність).晚年 过着〜生活 в старості жити з комфортом (зі всіма зручностями); в старості вести безтурботне (безхмарне) життя.
安营 anyfng розбивати табір; стати (стояти, розташуватися) табором.g осісти й улаштуватися.
anyu задовольнятися чим (достаток, задоволений); задовольнятися чим.〜现状 миритися зі становищем, що склалося; задовольнятися теперішнім становищем; удовольнятися (задовольнятися) досягнутим; заспокоюватися на досягнутому; почивати на лаврах.
安葬 anzang поховати кого (похорони мн.)\ поховання.
安之若素 an zhl ruo su приймати як належне; вважати цілком природним; знаходити (вважати), що це в порядку речей; зберігати повний спокій; як ні в чому не бувало.
安止 anzhi бути задоволеним, почуватися задоволено; задоволення, умиротворення.
安治 anzhi мирно (спокійно) керувати; політика, що забезпечує загальний мир та спокій.
安置 5nzhi улаштувйти кого (устрій);(分别安置) розмістити кого (розміщення).〜复员军人 надання роботи демобілізованим; працевлаштування демобілізованих;把来宾 〜在旅馆里 улаштувати гостей в готелі; розмістити гостей по готелях;把遭受火灾的 人们〜在新房子里поселити погорільців у новий будинок.
^ 装 anzhuang поставити що\ ( ^ ^ ) обладнувати що (устаткування); облашту- вати що (обладнання); облаштувати що (улаштування);(装配）скласти що (складання); змонтувати що (монтаж).〜电і舌 поставити (провести) телефон;〜脚手架 зблокувати комплект лісів;〜机器 складання (монтаж, встановлення) машини.
安右 anzhuo прийняти, влаштувати, помістити, дати притулок.
安足 anzii поставити ногу (обр. у знач:. поселитися, влаштуватися; укріпитися, улаштуватися).
安当全 anzuo 1) спокійно сидіти; 2) нічого не робити, не діяти, бути байдужим та сидіти склавши руки;安坐而食 жити паразитом, бути дармоїдом.
安座 anzuo <佛> богослужіння з нагоди виносу статуї Будди до храмового залу.
请an.
语 an 1)〈书> добре знати що\ володіти чим (володіння). Ж 〜Ш $ прекрасно знати медицину; знавець медицини;深〜兵法 добре володіти військовим мистецтвом;
Ж #• не вміти плавати. 2) пам^тати, запам'ятовувати; завчити [напам’ять]; по пам’яті;〜【己 твбрдо запам'ятати.
і告究 anjiu прекрасно розбиратися в..., дббре розумітися (знатися) на...
诺练 anlian〈书〉добре знати що\ прекрасно володіти чим; мати досвід; досвідчений; знаючий; знайомий.
语识 anshi добре знати; бути знаючим (досвідченим, компетентним).
诺算 ansuan рахувати подумки.
按an.
桉 5п <植> евкаліпт.
桉油 anyou евкаліптова олія.
氣an.
M an <it> аміак. 〜синтетичний аміак.
氣苯硝胺 5nb6nhudng'》n <药> сульфамід.
氣化 5п!іий〈化> амонізація.
ШЖ anjl <化> аміногрупа; аміно-.
氨基比林 anjTbilin <药> амідопірин; пірамідон.
氣基酸 anjlsuan <化> амінокислота; амінова кислота.
気基硫脲 агуТІійпіао <药> тіосемікарбазид.
気纶 anlun поролон.
氨气 §nqi〈化> амійк.
ШуК anshul〈化> аміачна вода; їдкий аміак; нашатирний спирт; амоніак.
庵an.
庵 §n 1) <书> (草屋）хатина [із солом'яним дахом]. 2)(尼姑庵）жіночий монастир.З) кабінет, студія; притулок перен.;老学〜 студія "Старої Школи"; притулок "Ортодоксії".
庵酒楼如jifll6u дім "Занять та вина" (гостинний дім з повіями).
鹌如.
ШШ anchun <动> перепел; перепілка.
鞍 an сідло.
鞍被 anbei попона.
鞍鼻 anbi <医> сідловидний ніс. anzhan сідло і чепрак.
鞍钢宪法 Angang xianfS конституція Аньшанського металургійного комбінату.
鞍马 anmS 1) <体> вправа на коні з ручками. 2) (体操器械)кінь [із ручками]. 3)(骑马或战斗 生活)：〜生活рйтне поприще;〜劳顿тяготи (тягар) походу.
ШШ annang перекидна торба; сідельний в'юк.
鞍桥 anqiao лука сідла.
鞍形座如xingzu6 <机> сідло.
鞍子an-zi сідло.备上〜осідлати коня;卸下〜 розсідлати коня.
Sn.
俺Sn <方> 1)(我们）ми;(我们的）наш. 2)(我)я; (我的)мій.
Sn.
Ш Sn 1)(挖小坑点种）рити ямки (гнізда) для гніздового посіву. 2)(小坑）ямка (гніздо) для посадки.
按an.
铵 an <化> амоній.
按帆 anfan <化> амтні квасці.
按盐 anyan <化> амонійна (амонієва, аміачна)
揞
an.
揞 an присипати [порошком] що 伤 口」二~些差与 粉 присипати ранку порошком.
岸如•
岸 an берег.河〜берег ріки;沿〜уздовж берега; 长江两〜берег“ (по берегах) ріки Янцзи;上〜 висадитися (зійти) на берег;方在〜причепити (пристати) до берега.
岸标 anbiao береговий знак.
按an.
按 1 An 1)(用手压）наті^сн^ти що, на що (натискання); надавити що, на що.〜电铃 натиснути (надавити) кнопку електричного дзвоника; подзвонити;用图钉〜好 прикріпити що кнопкою;〜上筘子盖 закрити (придавити) кришку валізи;〜在地上 притиснути (придавити) кого до землі;〜倒 在地 повалити кого на землю. 2)(拥下） затримати що (затримка); призупинити що (призупинення).把事•陪〜下不办 затримати справу і не вживати заходів. 3)—> 按掠.4) (搭着）покласти руку на що\ (支着） спиратися на що.〜剑 покласти руку на ефес меча; 一 手〜益桌子 спираючись одною рукою на стіл. 5)(依照）по чому; у відповідності з чилг, згідно до чого, чому; відповідно до чого книжк.〜他的说法 з (відповідно до) його слів;〜我的意见 по-моєму; на мою думку;〜制度办事 поступати за правилами; діяти відповідно до існуючого порядку;〜实际愔况处理 в“рі- шити відповідно до конкретної обстановки; вирішити, виходячи з реальної обстановки (із дійсності);〜常规 як правило;〜人口 і十算 на душу населення; розрахунок по кількості населення; ~ 比例发 Щ пропорційний розвиток; пропорційність розвитку;〜需生产 ведення виробництва з урахуванням попиту на товар;〜件点收 приймати поштучно (за списком, по описуванню);〜次序 по порядку; у порядку черговості; по черзі;〜年月日次序 в хронологічному порядку;〜字母顺序 за абеткою; за алфавітом; ~姓氏笔划为序 за кількістю рисок ієрогліфа прізвища; прізвища розташовані за кількістю рисочок; 〜本义у прямбму значенні;〜规定期限у намічений (зазначений) термін;〜曰 по днях; поденно;〜日计酬 поденна плата;〜周 по тижнях; потижнево;〜月 по місяцях; ПОМІСЯЧНО；各尽所能，〜劳分配від кожного по можливості, кбжному по праці;各尽所能， ~需分配 від кожного по здібності, кбжному по потребах.
按 2 йп 1)〈书〉(核对）звірити що (звірення).有 原文可〜мбжна звірити з оригіналом; може бути звірене з оригіналом. 2) •按语.编者 -[коментар, примітка] від редакції.
an blng bu dong не віддавати наказу про виступ військ; не починати активних військових операцій (дій); не діяти, зайнявши вичікувальну позицію.
按部就班 an bu jiu ban у встановленому порядку; за звичайним порядком; своїм порядком; своєю чергою; систематично; послідовно.
按股 angu пропорційно номіналу (кількості) акцій;按股均分"розподіл дивідендів пропорційно с&мі акцій. angO бити в барабан.


8
按行 anhdng 1) [пересуватися] рівними рядами; 2) рядок за рядком; 3) інспектувати, перевіряти.
按合 anhe виготовляти, робити {напр. лікарський препарат).
anhuohoushi притримувати товар у очікуванні вигіднішої ринкової кон'юнктури.
按II anji <会> перевіряти книги (рахунки).
按价 anjia згідно з ціною, залежно від ціни;按 价增税 збільшити розмір податку залежно від підвищення вартості землі (принцип Сунь Ят-сена).
按键 an jian кнопки, клавіша, клавіатура.
按理 anil за логікою речей; як правило.
按伊J anil за звичаєм; за правилами відповідно до прецедентів.
按脉 anmai мацати (перевіряти слухати) пульс.
按摩 anmo <医> масажувати кого що; робити масаж кому; масаж, електромасаж; ~^7 法 лікування масажем; метод лікування масажем.
anna стриматися; володіти собою.〜 не могти стриматися; не володіти собою; втратити самовладання;〜不住满腔怒火 не стримати свого обурення.
按纽 аппій кнопка.
按期SnqT в строк; своєчасно.〜完成任务 виконати задачу в строк.
ЙИ4!* anshi вчасно; своєчасно.〜Щ вчасно (своєчасно) з'являтися на службу;歹！J 车〜到达 поїзд прибув за розкладом (вчасно).
按说纟nshu6 —按
按图索骥 An tii suo ji шукати як по дороговказній нитці; шукати по карті (за планом, за схемою, за кресленнями).
按蚊 anwen <动> малярійний комар; анофелес. 按压йпуа—按捺.
按验йпуАп <书> ―案验йпуйп.
按 і吾 anyu примітка; коментар.力口〜написати примітку; давати коментар до чого.
按照AnzMo —按15).〜无产阶级的世界观改造 世界 перетворити світ відповідно до світогляду пролетаріату;〜马克思歹У宁主义 的革命理论和革命风格建立起来的党пйртія， створена на основі революційної теорії марксизму-ленінізму і в його революційному стилі;不〜习俗 відступити від звичаю.
按质论价 an zhi lun jia ціна відповідає якості.
按住 anzhu 1)(压住）міцно притиснути (придавити) кого-що. 2)(,忍住）стримати що.
按资排辈 an zl pai bei досвідчена людина,
професіонал.
^ап.
案1 an 案子中J〜письмбвий стіл.
案 2 An 1)-> 案子 2.盗〜справа про грабіжництво (про крадіжку);命〜справа про убивство;冤假错〜справи, сфабриковані на підставі надуманих, неправдивих і помилкових обвинувачень. 2)(事) подія; пригода.个参〜кривава подія. 3)(案卷）справа. 有〜可查 наявне в справі.
案板 anban кухонна дошка.
案比 апЬї перевіряти, інспектувати.
anblng стягувати війська; розташовувати війська.
案部 anbu 1) робити огляд військ; 2) ревізувати (перевіряти) підлеглих.
案杏 ancha відомо... офіц. {формула початку мотивувальної частини офіційного листа).
案砰 ancheng [настільні] ваги.
案赎 andu <书> діловодство; [канцелярські] папери (справи).办理〜[вбсти] діловодство; ведення канцелярських справ.
案堵 andii ствердитися, встановитися; міцний, стабільний; відчувати себе впевнено (на місті).
案 上的 anershangde повар-спеціаліст із приготування страв із борошна (напр. лапші, перепічок, коржів).
案各& an fan хуліган.
案奉 anfeng отримано по цій справі офіц. {посилання на лист вищої інстанції).
案件 SnjiAn <法> справа.民事〜цивільна справа; 〜кримінальна справа; 公〜 судова справа.
案据 anju до справи надійшло (6в)..офщ. {посилання на лист від підлеглого).
案卷 anjuan архів; документація; документи мн.; досьє невідм•，спец.这案件的〜судові документи, пов'язані з цією справою.
案目 йптй 1) перелік, реєстр {напр. справ, паперів); 2) <方> заклинач (в театрі).
案内 annei 1) причетний до справи; той, що має відношення до справи; 2) у справах, в архівах, у документах яп.
案情 anqing обставини справи.
案事 anshi розслідувати справу, вести слідство по справі.
М antou на столі; настільний.〜日 $ настільний календар;〜放着各种参考书на столі лежать усякі посібники.
案验 anyan <书> вести слідство (розслідування) у справі.
案由 апуби стислий виклад справи; примітка [до справи]; довідка [до справи].
案语 апуй апуй.
案子 1 an-zi (长桌子）стійка; прилавок; стіл.
案子 2 an-zi <口> (案件）справа.
胺如.
胺 an <化> амін.
anhua <it> амінування (амінувати).
胺化剂 Anhu^ji <化> ізйсіб для амінування.
暗йп.
暗合п 1)(黑暗）темний (сутеніти); тьмжий (тьмяніти).屋子太〜кімнйта занадто темна; у кімнаті занадто темно;光线〜тьмяне світло; 颜色〜了 ф^рби ПОТЬМЯНІЛИ；天色〜了 посутеніло;矛肖微〜@ темнуватий; тьмянуватий. 2)(秘、密）секретний; таємний. ~ Ш 间 Ш заслати (таємно відправити) шпигуна;〜下毒手 завдати зрадницького удару в спину; всадити ніж у спину; шкодити через ріг; вчинити таємне злодіяння. 3) < 书 > (不明白）не знати
кого-чого; не усвідомлювати чого; не помічати чого; не бачити чого.〜于知己 погано знати себе; не визнавати (не знати) своїх недоліків.
Ні® апаі валити натовпом; численний (про людей).
暗 т® апаі 1) розвивати, поширювати, розносити; 2) квітучий, пишний, тінистий (тінявий); 3) темний, похмурий.
Н音霜 апаі похмурий, хмарний.
НяЙ апаі сильний, густий {про запах).
НнЩ апаі похмуре небо; темні хмари; хмарна погода.
Н音暖 апаі темний, похмурий.
暗暗 —暗中 2).〜点头 непомітно кивнути головою;〜告诉 сказати по секрету; потайки повідомити;〜注意 таємно (крадькома, потайки, нишком) стежити (спостерігати).
暗堡 anbao підземний блокгауз; прихований дзот.
暗藏 ancang приховувати кого-що; утаювати що (утаювання); ховати кого-що (ховання).〜 的敌人 прихований (таємний, замаскований) ворог;〜的反革命分子 контрреволюціонери, що причаїлися (що ховаються);〜武器 приховувати (ховати, укривати) зброю.
В音娼 anchang [незареєстрована] проститутка; жінка, що займається таємною проституцією.
暗场 Snchang <剧> за сценою.
暗潮 йпсМо (风潮）глухб (таємне, сховане) шумування;(暗斗）прихований конфлікт.
暗处 йпсМ 1)(黑暗іІІ) темне місце. 2)(秘密 地方）таємне (потайне) місце.
日音淡 andan похмурний (темрява, похмурість); похмурий (похмурість); тьмяний (тьмяність); сірий.〜的天空 сіре (похмуре) небо;灯光〜 тьмяне світло лампи; тьмяно горіла лампа; 两目艮〜无幸中 тьмяні очі; неживий погляд (погляд);心情〜вовкувйтий (похмурий) настрій; похмуро налаштований;前景〜 похмурі перспективи;画上的颜色已经〜 фарби на картині потьмяніли (стали тьмяними).
暗擔 andan потьмянілий; той, що потьмянів; побляклий; несвіжий; зблідлий; змарнілий; некрасивий; тьмяніти.
ВІШ andan чорний, похмурий, темний {напр. про хмари).
暗;里Andi.li —暗中2).〜算计人умишляти зле за спиною;〜活动起来 заворушитися в темних кутках.
暗斗 andou прихована (таємна, глуха) боротьба. 明争〜[йшлй] відкрита і прихована боротьба.
暗渡陈仓 anduchencang таємно перейти через гору Ченьцан (обр. у знач.: вступити в
-тає мний зв'язок, укласти тає мну угоду).
暗房 anfang〈旧〉кімнйта для полбгів.
暗沟 angou закрита канава; підземний водостік.
暗害 йпМі 1)(陷害）таємно шкодити кому; вести інтригу проти кого; інтригувати проти кого; підкопатися під кого、розм. (підкоп); всадити ніж у спину кому; тримати камінь за пазухою. 2)暗杀.
暗含 anhan критися; алегорично.其中〜着一种 恶意 тут криється відома недоброзичливість; 这话里〜着某种意思у цих словах є якийсь алегоричний зміст.
В音耗 anhao приховані побори (крім податків).
日音号 anhao умовний (секретний) знак; таємний сигнал; пароль ч.打〜подати умовний знак (тає мний сигнал);对〜обмінятися умовними знаками.
暗河 anh6〈地〉підземна ріка.
日音合 anhe випадково збігтися з кил卜чим; порозумітися рот.他们的意见正和我〜їх думки випадково збіглися з моїми.
日音 Ш anhen прихована ненависть; таємно ненавидіти кого-що.
暗花儿 anhuar 1)(水印）водяній знак; філігрань ж., спец. 2)(花纹)тиснений малюнок.
暗环 anhuan〈天〉крапове кільце.
Ur 昏 anhun сутінки; темрява, морок; вечоріти, темніти.


9
暗火 anhu6 прихований (той, що тліє, жевріє) вогонь; вогонь під попелом.
日anji ганебна хвороба.
暗计 anji 1) рахувати подумки; 2) таємні замисли, інтриги, підступи.
暗 і己 anji 1) тримати в пам'яті, запам'ятати; 2) таємний сигнал, таємна помітка, умовний знак; код.
HrtBJL anjir секретна (таємна, умовна) замітка (оцінка, мітка).
暗间儿 anjianr задня кімната.
暗箭 anjian парфянська стріла; таємний випад. 〜伤人 уразити (убити) парфянською стрілою; завдати удару з-за рогу;〜难防 від таємного випаду важко оборонятися.
暗碟 anjiao підводний риф (камінь); підводна скеля.绕过〜陆滩 обминути підводні рифи і небезпечні мілини.
暗井 anjing <矿> гезенк спец.\ сліпа шахта; сліпий ствол.
日音九 anjm "прихована дев'ятка" - про роки віку, кратні дев'яти, але без цифри 9: 18, 27.., до 81 року.
В音 Ж anil 1) потайки, таємно; непомітно; інкогніто; 2) у сутінках; у темряві.
日s 练 anlian 1) добре знати; майстерний; досвідчений; кваліфікований; натренований;
2) 	досвідченість, навички.
暗劣 anlie нездібний, обмежений, глупий.
暗流 anliu 1)(地下水）підземні води. 2)(潜伏的 思想倾向）прихована (притаєна, таємна) течія.资本主义复辟的〜таємна течія реставрації капіталізму.
В音楼子 anlou-zi горище.
暗陋 anlou обмежений, тупий, темний.
暗昧йпп^і •唆昧含ітбі.
暗门谢客 anmenxieke зачинитися удома та відмовляти в прийомі гостям; жити
самітником (відлюдником), відмовлятися від спілкування з людьми.
Нв 门子 anmenzi 1) таємне кубло розпусти; 2) незареєстрована проститутка.
日If面描写 anmianmiaoxie смакування темних сторін [життя людини] літ. (прийом натуралізму).
暗膜 anming непроглядна темрява; у темряві, пізньої ночі; темний.
暗谋 anmou таємно задумувати; змова, замах.
日音墓 апшй темний, похмурий; густий {про хмари); грозовий (про хмари).
日ІЙ； апрап <^> котирування на чорному ринку; котирування чорної біржі.〜交易 угода за котируваннями (за цінами) чорної біржі; секретна (незаконна) угода.
暗器 anqi таємна метальна зброя.
暗杀 ansha таємне убивство; убити з-за рогу; [здійснити] замах; терористичний акт (专手旨 政治性暗杀).进行〜活动вбсти підготовку до замаху (до терористичного акту).
Ви ^ anshadang терористи мн.\ група терористів.
暗伤 anshang 1)(内伤）ушкодження внутрішнього органу; контузія.受〜надірватися; надсадитися; отримати контузію. 2)(物体上 不显勺士员伤)внутрішні ушкодження.
暗射 &nsh6 розуміти; мати на увазі.寓言中的 狼，一般是〜凶狠贪焚的人у баГжах під вовком, як правило, розуміють людину жорстоку і жадібну.
暗射Йі 图 anshe ditu <教> німа карта.
暗示如shi 1)(不吳明白地讲）натякйти на
кого-що (натяк); робити натяки; давати кому зрозуміти.微妙的〜тонкий натяк;我不叨白 他的〜я не зрозумів його натяку. 2) <*Ь> переконання (переконувати); сугестія.自我〜 самонавіювання.
暗取anshi 1)(不光明的琪)темні справи. 2)(秘 密車情）секретні (таємні) справи.
Hr 室 ^nshi <摄> фотолабораторія.
日宵•送秋波 an song qiubo таємно загравати з ким\ таємне загравання; робити очі; кому; фліртувати з ким (флірт).
^ ansuan підступ розм.; таємний випад; інтриги лш.; підставити кому ніжку (ног^); [всадити] ніж у спину кому; плести інтриги проти кого; рити яму кому.防人〜 остерігатися підступу (підкопів).
В音锁 ansuo французький замок.
暗滩 an tan обмілина лс.; підводні пороги; банка спец. у
暗探йтйп 1)(从亊侦察的人）нишпорка; таємний поліцейський агент; шпик розм.; шпиг; слідець; детектив (多指英、美等国的 暗探）.2)(暗中刺探）розвідувати що; (розвідка); вивідувати що, розм.
暗体 anti 1) непрозоре тіло; 2) променевий поглинач (тіло, що не пропускає та не відбиває промені); 3) жанр іносказання іст., літ. (у поезії епохи Хань).
暗无天日 an wii tian гі безправ'я і свавілля; розгул дикої сваволі; пекло кромішнє; безпросвітне.〜的旧社会 безпросвітне старе суспільство.
暗喜 апхї радіти потай.心中〜радіти в душі.
暗匣 ^nxid〈摄> касета.胶卷〜фотокасета.
暗线光谱纟пхійп guangpu < 理 > спектр поглинання.
日н 箱 anxiang 〈摄〉мехи мн.\ камера [фотоапарата]; камера-обскура.
暗相 anxiang бачити внутрішнім зором; прозрівати.
暗笑 йпхі&о 1) 暗喜.2)(暗中VI笑）сміятися крадькома (нишком, про себе, потай, тайкома); сміятися в кулак.
暗写 апхіе 1) натяк; зробити натяк (у листі); 2) написати анонімно; 3) таємне письмо, криптограма.
Н音虚 апхй тінь Землі {на Місяці під час часткового місячного затемнення).
日音影 anylng тінь ж.\ силует.
日音友 anyou 1) товариш по таємному товариству;
2) 	таємний друг.
Вві吾 anyu умовний жаргон; арго невідм” спец.
暗愚 anyu глупий, темний, неосвічений, некультурний; нерозвинений.
暗喻 йпуй〈文〉алкізія.
暗指螽nzhT припускати кого-що; мати на увазі кого-що; натякати на кого-що; [кинути] камінь (камінчик) у чий город. ‘
暗中 anzhong 1)(黑暗中）потемки; поночі; у темряві.在〜看不清 потемки не розібрати. 2) (暗地里）таємно; потай; приховано; тайкома; крадькома; потайки прост.〜勾结 таємно змовлятися; таємна змова; ввійти в змову;〜 监视 таємне стеження; нишком (крадькома) спостерігати;〜活动 діяти потай (таємно, тайкома, крадькома);〜支持 таємна (закулісна) підтримка;〜破坏 приховане шкідництво; діяти тихою сапою;〜搞乱 тайкома капостити;〜不глухе (приховане) невдоволення;〜人着急 хвилюватися в душі (потай) за іншого;反革命分子表而是
人，〜是鬼 контрреволюціонер на обличчя - людина, а в душі - диявол; у контрреволюціонерів обличчя людське, але душа - диявольська.
anzhu подвоєна лінія, подвійна крапка в облямуванні (У ，二)•
暗转 anzhuan <居1]> затемнення.
日н 桩 anzhuang підводна паля (як захист від суден ворога).
暗自 anzi потай; в душі.〜радіти потай (у душі);〜流泪 нишком проливати сльози;〜好 笑 сміятися внутрішньо (в душі, про себе);〜 思量 прикинути в розумі; подумати в душі; задати собі питання; думати про себе.
黯an.
黯 an 1) чорний, синьо-чорний; темний;〜黑 геть чорний; 2) похмурий, понурий; пригнічений; розчарований; скорботно, пригнічено.
f•音黑н anan темний, похмурий; бути похмурим (пригніченим，зажуреним).
?音 1# ancan темний, похмурий.
黯媒 andan 1) темний; чорний; 2) розчарований.
黯淡 йпсійп —»•暗淡 йпсШі.
黯然anran〈书〉1)(阴暗）блідо; сіро.〜失色 бліднути і втрачати вигляд; потьмяніти;使〜 失色 знебйрвити кого-що. 2)(不乐） обтяжливо; похмуро; тужливо.〜神伤 сильно обтяжений; тужливо (туга) на душі.
航 ang.
肮脏 5ng.z5ng брудний (бруд ж.).〜的院子 брудне подвір'я;■Ш брудне шахрайство; Й产阶级个人主义的〜思想брудні думки буржуазного індивідуалізму;真〜！ який бруд! як брудно!
印 ang.
印 ang 1) я, ми {жінки про себе);〜须我友 я на друзяку свого чекаю. 2) зам.昂（підніматися, зростати); 2) зам.昂 （збуджуватися, надихатися).
С卩 С卩 ang ang високий; пишний; величний.
印贵 anggui підніматися в ціні，дорожчати.
Ф ft] angjue дерев'яне взуття (на шипах, із загнутим носком).
С卩；Щ angzao високо піднесений та сухий (про гірське плато).
Ф 自 angzi себе;不 Ср 自 не щадити себе; не жаліти себе.
昂 ang.
昂 ang 1) підняти що (підняття).〜着头 підняти голову; з піднятою головою; із [гордо] піднятою головою; закинути голову назад;〜 首远望 піднявши (закинувши) голову, дивитися вдалину; 2) високо стояти, виситися; бути високим; високий;情绪高〜 настрій високий, бойовий дух;與〜високо підійнятий ніс; 3) сходити, підніматися; зростати; рости; піднятий;黍熟头低麦熟头〜 коли вистигає просо, його голівки хиляться до землі; коли визріває пшениця, її колоски тягнуться догори;物价〜贵 ЦІНИ високо піднялися; 4) збуджуватися, надихатися; збуджений;懷慨激〜палйти натхненням, бути сильно збудженим.
Щі 昂 ang’ang величний; бравий; мужній.气夕少〜 із підйомом; у піднесеному настрої; величавий (бравий, мужній) вигляд.


S angcang <书> величний; велична постава; бравий вигляд; мужній вигляд.
昂低 angdl рівень (цін).
昂炎 anggui дорого; втридброга розм.物价〜 високі ціни на товари; дорожнеча; надзвичайні ціни.
Ш ^ angran гбрдо; поважно. стояти
гордо (поважно), випрямившись у весь зріст; 〜Й入 увійти з гордо (високо) ПІДНЯТОЮ головою.
昂莒阔步ang Sh6u kuo bu 1)(走路有精神） крокувати з високо піднятою головою; бадьоро крокувати (йти); виступати впевненою (могутньою) ходою.在革命的道路上 〜地前进 йти широким поступом по шляху революції. 2)(态度骄傲）повйжно (гордо) прямувати; йти з гордою поставою (із поважністю, із поважним виглядом); ходити (виступати) гоголем (зарозуміло).
昂首[挺胸]angsh6u [tmgxiong] тримати голову високо [та випинати груди]; триматися самовпсвнено (гордовито).
昂首望天 angsh6uwangtian закинути голову та дивитися на небо.
昂扬 angyang піднесений. 士气〜піднесений настрій військ (у військах); бійці в піднесеному настрої; бійці сповнені ентузіазму;斗志〜висбкий бойовий дух.
抑 ^ig.
Wi ang конов'язь, стовп для прив'язування (припинання) коней.
ang.
盘 ang 1) миска, блюдо (таріль). 2) рясний, повний, пишний; велика кількість (ряснота), процвітання.
盘 Щ angang 1) переповнений, рясний; 2) мирний; гармонічний.
盘格兽撒克逊人 Angg&ii-Sak6xCini^n англосакси мн. (англосаксонський).
盘然 Angi^n:春意〜віяло (дихало) весною;喜气 〜захоплений вигляд; у захопленні; захопленість.
盘斯 angsT унція.
凹私.
凹 ао увігнутий (увігнутість).〜凸不平 нерівний;路而〜凸不平 виббїста дорога; дорога у вибоях (у вибоїнах);墙壁〜进去了 一块 частина стіни увігнулась.
ШІ 版 5ob5n <印> тифдрук; глибокий друк.
凹地 aodi котловина; лощина; балка.
凹地形 §odixing〈地质> пересічений рельєф.
凹痕疔 5od6udTng <医> вітряна віспа {перша стадія хвороби).
凹允 aojiao <数> вхідний (увігнутий) кут {менше 360。але більше 180°).
[VI 口 аокби〈技〉паз.
凹面镜 aomianjing <理> увігнуте дзеркало; зменшувальне скло.
凹透镜 5ot6ujing <Д1> увігнута лінза.
凹凸花 aotiihua рельєфний орнамент {малюнка; прийом художника). А
凹凸形 aotQxfng рельєф.
!Ш 陷 аохіап утворилася западина (виїмка, яма); увігнутися; упасти (впалий). МіЩ〜запіпі щоки;地势〜місцевість низинна.
ШЬСі'Щ аохіпуап тушечниця з резервуаром.
把k
Щ ао <地理> (黄地1 Хуан'ао).
ао另见螽о.
aotang невеличка западина, заглиблення (у земляній підлозі).
ЩШ aotang невеличке водоймище, (ставок).
焼5о.
焼 ао —熬 ао (готувати на вогні, куховарити; варити, смажити).
爐肋.
Ш ао палити; обсмалювати (шерсть), випалювати (траву); смажити (м'ясо).
ао 另见 do.
熬 5о (交调）вар^іти що (готування).〜白菜 варити капусту;〜好的粥 упріла каша.
熬心Зохїп <方> (心里不舒畅）тягар (тоскно, тяжко) на душі; настрій поганий; (Ш Й) тужливо (нудно) на душі; журитися (розлад); бути в мінорі.
敷如.
Ш ао 1) розважатися; гуляти, блукати; вештатися; нероба, ледар, гультяй;微我无酒 以〜以游 не те щоби вина в мене не знайшлося для розваг і гулянки; 2) -* 熬 do (варити, смажити; підсушувати на вогні). 3) галасливий, гучний;欢〜галасливо радіти. 4) ―塾 do (клішня). 5) <史，地理> 人о (гора та населений пункт на території сучасної пров. Хенань);〜仓 житниця в 入о. 6)入о (прізвище).
敖放 аоао 1) рослий, високий; височити; 2) —♦ 嗷嗷аоао.
aobao (монг. "обо") споруди з каменів чи хмизу, біля яких монголи вшановують місцевих духів.
ШШ aodang вештатися [без діла]; віддаватися гульні.
敖 '汉 aohan аохані {плем'я на території теперішньої Внутрішньої Монголії).
Ш 民 aomm бездомні люди; безпритульні, волоцюги.
Ш] aoran[ruojiao] палати, неначе в полум'ї пожежі.
ШЖ аохі розважатися, віддаватися розвагам; розвага, забава.
放炎 aozhi 1) смажити, пекти; 2) обпалювати; 敖炎 了 手 обпекти руку.
厥如.
厫 do 廒 ао.
厳Ь.
廒 ао комора; житниця;〜里没米了 у коморі вже немає рису.
遨do.
ШЖ aofang прямолінійний; широка натура.
遨头 aotou ватажок {напр. у грі).
遨嬉 аохі блукати з насолодою, розважатися (насолоджуватися) прогулянкою.
аохі забавлятися, віддаватися забавам; розвага.
ШШ aoxiang вештатися, швендяти, блукати.
遨游 aoyou подорожувати (подорож); мандр (мандри). -ЙІ'ЙО подорожувати (странству- вати) по світі;太空〜космічна подорож.
整йо.
怒 ао〈地理〉(скор. зам.怒山）1) гори в пров.
Шаньдун та Гуандун; 2)怒阳镇 Аоянчжень {населений пункт у пров. Шаньдун).
Щіо. •
骜do —骛ао.
敵如.
嗽嗽 ао'ао <书> стбгін (стенати) книжк.〜待哺 стогони (голосіння) голодуючих; молити про допомогу; було потрібно терміново нагодувати.
傲 РЙ аосао оглушливо-гучний; галасувати, шуміти {про голоси).
蛾鸿 aohong скиглення (стбгін) лебедів {обр. про біженців, що стогнуть від голоду).
嗷骚 aosao шуміти, галасувати; жалібно волати.
激йо.
Ш ао "ао'* {музичний струнний інструмент);弹 〜гр^ги на інструменті "ао".
ао另见5о.
Ш ао 1)(煮)варити що (варіння).〜粥 варити рисову кашу. 2)(提炼)виварити що (виварювання); варити що (варіння).〜硝 селітроваріння;〜蜡 варити парафін;〜约 готувати (варити) настій із лікарських трав; 用海水〜盐 виварювати сіль із морської води.
3)(忍受）терпіти що; переживати що.痛得〜 不住 так боляче, що не можна терпіти;〜过又艮 难时期перечекйти тяжкі часи;随便怎么样 也总能把日子〜过去的як-нббудь перебилися б.
ШШ аоЬб випарювати (сіль) з морської води, aogao 1) приготувати пасту опію (для куріння); 2) <医> приготувати мазь.
熬煎 aojian [страшні] страждання; [нестерпні] муки; терпіти страждання (муку).受5Й 民主 〜страшні страждання (нестерпні муки) від колоніального гніту;受饥寒的〜 страшно страждати (нестерпно мучитися) від голоду і холоду.
熬烂 aolan розваритися; розварити.
熬头dotou туга; безнадійність;心里这分熬头 就不用提啦 на серці така туга, що про це й нема чого казати!
ШткЛ ao-tour надія.有〜є на що сподіватися; 没有〜немає ніякої надії; немає того, через що варто було б терпіти (страждати).
熬刑 aoxing не зізнаватися в злочині навіть під тортурами.
熬夜 аоуе пильнувати [всю ніч].天天〜 пильнувати ночами; ночами не спати.
熬煮 aozhu варити.
熬住 dozhCi стерпіти; витримати;熬得住敌人的 苦刑 витримати тортури ворога.
獒do.
契 ао 1) гонча; мисливська собака. 2) лютий (але відданий) пес; 3) <动> мастиф {порода крупних собак).
擎do.
擎 ао бити; вдаряти; стикати〜而杀之 вдарити та вбити [його].
聱幻.
Щ ао не слухати, не сприймати (чужих слів), пропускати повз вуха (чиїсь поради).
鋒牙 аоуа 1) важкий (про стиль твору); 2) упертий; той, що не визнає жодних дбказів;


11
3) 	звитий, скручений.
翱如.
Ш ао ширяти, кружляти в повітрі;〜游 літати вільно, ширяти в повітрі (про птаха).
Ш Ш аоао І) ширяти, кружляти; 2) бути в нерішучості, вагатися, тупцювати на місці.
ш •
言ао.
瞥 йо І) величезний, величний. 2) зводити наклеп на.., клепати; відверто засуджувати (кого).
Щ Щ аоао І) несправедливий; той, що не визнає ніякі доводи; наполягати на безпідставних звинуваченнях; 2) наклепницький; клепати, засуджувати; 3) відчайдушний, тужний, жалібний (напр. про волання, плач); волати, репетувати;瞥瞥然 голосно волати; відчайдушно репетувати.
ШЛ. aochou зводити наклеп на.., намовляти, засуджувати, клепати на (кого).
瞥然 aoran пихатий, чванливий; чванькувато, звисока, згорда, спогорда; чванливо.
螯do.
Ш ао клешня.
朝ао.
aoxiang розвіватися (розвівання); парити. 在天空〜розвіватися (парити) в повітрі.
鳌如.
Ш ао гігантська морська черепаха.
蜜头独占йо tou du zhan —^独占整头dii zhan ao tou.
塵do.
Ш ао І) бронзовий таз для підігріву; грілка; жаровня; 2) смертельний бій; бійня, побоїще, кривава баня, різанина; жорстокий, запеклий (про сутичку); 3) гомін, шум; шумний; 4) жорстоко битися; вести запеклий бій; 5) безжалісно винищувати.
庭兵 dobing (激烈的战斗）запеклий (жорстокий) бій; запекла сутичка; запеклий бій;(大规模 的战斗）битва.
塵扑 аорй із люттю разити; бити нещадно; вести кривавий (кровопролитний) бій.
廋 杀 aosha нещадно винищувати; влаштовувати різанину; різанина.
鏖战 dozh》n (激烈的战斗）запеклий (жорстокий) бій; запекла сутичка; запеклий бій;(苦战）затятий бій; битва.
庭战棘 1和 aozhanjiwei вступати в жорстокий бій за парканом з колючого дроту (обр. в знач.: вступати до екзаменаційного залу для здачі іспитів).
拗 含о另见ао; пій.
糊 ао ламати (рукою); відламувати; рвати;〜失 折茅 переломити стріли та зламати сокири; 风〜藤，枝脱]1 对 вітер зриває ліани, гілки ламає дерев;〜碎 розламати на дрібні шматки.
Ш 另1J Sobie сперечатися; вперто не
згоджуватися, вперто обстоювати свою точку зору.
aoduan переламати, зламати навпіл.
Ш 曲 Soqii < 地质 > прогинйння，угинання (пласта).
妖So.
袄 ао куртка.棉〜картка на ваті; ватяна куртка;
стьобана куртка; стьобанка;皮〜шуба;夹〜 куртка на підкладці;小〜курточка.
Зо.
媪 Зо <书> баба.
坳.о.
拗 ао полонина.
^ ао另见do.
Ш ао 1) загравати; сміятися, жартувати;笑〜 сміятися та жартувати. 2) гордий, пихатий.
敖散 аоао зарозумілий, бундючний.
琐劲 aojin неприємний (про людину).
敖弄 aonong іронізувати, жартувати; підсміюватися; загравати.
募ао.
募 ао 1)—傲 ао. 2) Ао (силач, що пересуває кораблі по суходолу) міф.;排〜здоровань, сильний; 3) Ао {прізвище).
拗 含о另见ао; пій.
Ш ао порушувати; не дотримувати [чергування тонів у віршах];和蛮歌字〜втор^ючи варварам у пісні，порушувати тональність.
糊 口 аокби важковимовний; важко вимовлятися (виговорюватися).这话说起來〜це слово важко вимовляється (виговорюється); 读起来〜читається з зусиллям.
勘□令 aok6uling скоромовка.
ШШ aojiu відхилення від тональної структури рядка та його компенсація поет, {шляхом зворотнього відхилення в парному рядку).
勘句格 aojuge структура непокірного рядка поет, {взаємна заміна рівного та ламаного тонів у 3 та 5 слові віршованого рядка).
Ш W aolti правило припустимих відхилень у тональній структурі семислівного віршованого рядка поет.
糊体[诗]aotT[shT] непокірний стиль; вірші без класичного чергування рівних та ламаних тонів поет.
傲йо.
Ш ао 1) зарозумілий; гордовитий; пихатий; гордий;说话太〜гордовито розмовляти;〜脾 气吃不 JF важка вдача; 2) егоїстичний, самолюбний;反t弟为〜з шанобливої до старших людини перетворитися на самолюбця. 3) ставитися з презирством, дивитися звисока;〜дивитися звисока на простих людей.
傲岸 ао'ап〈书〉важливо; гордо.
aobei зарозумілий; непокірний.
aoda триматися незалежно та з розумом.
傲骨 aogii гордість; горда натура.生成一副~ гордий по натурі.
傲 Ш aohen зухвалий, безпардонний; зухвалість.
ШШ аотаі триматися зарозуміло та самоза- довблено; самозадоволений, пихатий; самовдоволення, гордовитість.
Шс t曼 aoman гордовитий (гордовитість); зарозумілий (зарозумілість); зарозумілий (зарозумілість); пихатий (пиха ж.).〜的态度 бундючність; зарозумілість; пиха;待人〜 зарозуміло відноситися до людей; Lt 〜 гордовито (зарозуміло) поводитися; поважно тримати себе; і兑 і舌〜говорити зарозуміло (гордовито);他为人〜він людина гордовита (зарозуміла).
ШШ аопііе третирувати; мучити.
傲气 aoqi гордість.
傲然 йогйп (傲慢)гордовито; зарозуміло;(高傲） поважно; зарозуміло; гордо.
Й Ш aoshi дивитися на кого-що звисока; зарозуміло ставитися до кого-чого.
ШсЙ aoshi ставитися з презирством до світу, зневажати сучасників.
aoshuang та, яка ставиться з презирством до інею {обр. про хризантему, айстру; перен. про непохитну, принципову людину).
ао 另见 уй.
奥 йо 1) південно-західний кут (таємне та почесне місце будинку). 2) внутрішні покої, дальні кімнати; прихбване (потаємне) місце; внутрішній, прихований. 3) таємна суть; секрет, таємниця. 4) хлів для свиней. 5) 埃 (ділянка землі). 6) головний, важливий;故人 以为〜也 тому люди вважали це важливим. 7) глибокий, потаємний; таємничий, загадковий, незрозумілий;结根〜且坚 сплетені коріння [сягали] глибоко та були міцні. 8) непрозорий, мутний;有沉而〜бути глибоким та мутним. 9)〈地理> (скор.奥地 利）Австрія; австрійський;〜匈帝国 <史> 入всуро-Угбрська імпфія，Австро-Угорщина. 10) Ао (прізвище).
奥博纟оЬ6 <书> 1)(含义深广）глибокодумність (глибокодумний).文辞〜стаття виділяється своєю глибиною (глибоким змістом); глибокодумні статті; стаття з глибоким змістом. 2)(知识丰富）ерудбваний (ерудованість). 知识〜ерудиція; широкі (багаті) знання.
奥草 аосао густа (нескошена) трава.
奥地利人入осШігбп австрієць (австрійський); австрійка.
奥动 aodong олімпійські ігри скороч.
奥国人 aoguoren австрієць.
奥林匹克入olinpIkS олімпіада (олімпійський).国 际〜委员会 Міжнародний олімпійський комітет; 国际〜运动会 Міжнарбдна олімпіада; олімпійські ІфИ；〜运动会参加者 олімпієць.
奥论 aolun <纺> орлбн.
奥秘 aomi великий секрет; заповітна таємниця. 探索生命的〜досліджувати (вивчати) таємницю життя;毫无〜тут немає нічого секретного або таємного; тут немає ні великого секрету, ні заповітної таємниці.
奥妙 aomiao чудесний (чудесність, чудо); глибина [і тонкощі]; секрет.其中自有〜у цьому є своя глибина [і тонкощі];意思〜极了 ！ яка глибина думки!〜难解 занадто хитромудро і малозрозуміло;并无〜отут немає ніякого особливого секрету; тут немає ніякого чуда (чаклунства).
奥塞梯人 aosMtTrdn осетин.
奥陶纪 Aotdoj•丨〈地质> ордов^к; ордовикський період.
奥陶系 Аойох丨〈地质> ордбвська система.
奥委 aowei олімпійський комітет.
奥委会 aoweihui олімпійський комітет.
奥削尼亚 йохіаопіуй Океанія.
М Ш аоуап глибокий, проникливий; тонко розроблений {про літературний твір).
奥义 аоуі таємний зміст; тонкощі ми.
奥援 aoyuan <书> міцва допомога, потужна підтримка (зсередини).
臾运会 aoyunhui (скор.) Олімпійські ігри, Олімпіада.


12
澳如.
澳 I)(海湾）затока.三都〜затбка Саньду. 2) (Ао,澳门）Аомин.港〜同胞 співвітчизники, що мешкають у Сянгані й Аомині.
澳大利亚人 Aodaliyaren австралієць (австралійський); австралійка.
澳讲І人 Aozhouren австралієць (австралійський); австралійка.
聲йо.
Щ ао І) норовистий кінь; бистроногий кінь; скакун; 2) -* 傲(зарозумілий), aofang триматися з погордою.
鸾夏 аохіа "Ао-ся" {ритуальний гімн на честь сходження на престол та закінчення правління імператора).
^ ао另见уй.
埃 ао закрут (берега).
躯、
^jQr ао.
# 	ао (у складі назв низки островів узбережжя пров Чжецзян)\ 悬〜о. Сюаньао.
—另见йо.
Ш ао І) нездоланний, нестримний (у бажаннях); безмірний, далекий (у прагненнях); 2) бундючний, пихатий; зарозумілий; Ш ~ нелюдяний та зарозумілий. 3) жартувати, насміхатися;〜笑 глузувати, жартувати.
聱焊 aohan брутальний, фубий, безсоромний, зарозумілий, нахабний.
懊^
澳恨 aohen досадувати (досада, досадливий); обурюватися (обурення).
懊悔 aohul шкодувати про кого-що (жаль); каятися (каяття).〜不及 пізно вже шкодувати (каятися);〜地说 сказати з жалем (із каяттям); 真〜глибоко шкодувати (каятися);空〜мйрні співчуття; марне каяття;〜万分 украй (дуже) шкодувати (каятися); волосся на собі рвати;〜 把时间白S地浪费掉шкодувати про дарма загублений час.
澳恼 аопао дратуватися (роздратування); досадувати (досада, досадливий).〜地 з роздратуванням; із досадою; роздратовано; досадливо;使人〜дратувати людину;
змушувати людину дратуватися; досадити людині;不值得为小事〜нема чого дратуватися (ні до чого дратуватися) через дурницю;〜也没 有用 роздратування не допоможе.
懊丧 ^osang розстроїтися (розлад); зажуритися розм.〜的神情зажурений вигляд;万分〜 надзвичайно сумний; у крайньому розладі; сильно засумував, зажурився;精神〜6細 в розладі;使人〜засмутити людину;不因失败而 〜не засмучуватися (не сумувати, не журитися) чфез невдачі.
馨虹
Ш ао металевий противень на триножнику; сковорода на ніжках; жаровня;〜烧 смажити [на сковороді].
黎盘 aopdn сковорода.
黎砚 аоуап кругла тушечниця.
黎子 ao-zi чавунна сковорода [з ніжками].
В
八Ь5.
八 b豆 І)(数目）вісім; восьми-.〜年抗战 вісім років війни Опору японським загарбникам;〜小时工 作制 восьмигодинний робочий день; ~九七十 二 вісім на дев'ять - сімдесят два;这项战斗任 务是我们〜个人一起完成的ЦІ бойові завдання ми виконали у вісьмох. 2)(顺序)восьмий.中国 共产党〜届一中全会І пленум Центрального комітету Комуністичної партії Китаю восьмого скликання;〜点多种 дев'ята година.
八百 babai І)(数目）вісімсбт. 2)(顺序）восьмисотий. -
乂、宝饭 babaofan солодкий рис із цукатами.
八宝鸭 babSoya фарширована качка.
八宝印色（泥）babaoyinsS (пі) червона паста для печаток.
八边形 babianxing восьмикутник. ,
АШ babi вісім пом'якшувальних обставин (при визначенні покарання) {дин. Чжоу).
柄 babmg вісім важелів (прийомів) управління країною (дин. Члсоу).
У、成 bacheng І)(一卜分之>/、）вісімдесят відсотків. 〜新 на вісімдесят відсотків нове; майже що нове;〜金 золото 76-ої проби. 2)(多半） найімовірніше; очевидно; певне; ймовірно; мабуть; ціпком імовірно.他〜不会来了 ймовірно, що він не прийде; напевно, він не прийде.
八—Щ bachongchang〈音〉оіо-ет.
)\ЖМ bachongzou〈音〉октет.
八度 b5di!i〈音〉октава.
А 法 bafa І) вісім прийомів (правил) каліграфічного мистецтва; 2) вісім методів лікування〈中医>;3) вісім статутів (кодексів) для чиновників (дин. Чжоу).
八分仪 ЬаКпуі <Ш,空> октант.
八股bagfi І)(科举制度规定的文体）”баіГ (екзаменаційний твір, що містить у собі вісім частин). 2)(空洞文字）шаблбн.〜式的文章 переспіви шаблонних схем; шаблонізована писанина (стаття).
八卦 bagua вісім триграмм" (комплекс символічних знаків для гадання в давньому КитаО.
八关斋 baguanzhai перші вісім (із десяти) заповідей (не вбивати; не брати чужого; не зраджувати в шлюбі; не казати неправду; не пити вина; не вживати косметику та прикраси, та не захоплюватися танцями та музикою; не спати на гарному ліжку; не їсти в невідповідний час).
八国联军 В5 Guo Lianjun〈史〉Об'єднана армія 8 держав (у 1900 р. Німеччина, Японія, Росія, Англія, Америка, Франція, Австрія й Італія об'єдналися і вторгайсь у Китай).
八行书 b^iangshu лист; послання.
八荒 bahuang великі світові простори; весь світ; віддалені країни; на краю світу; в усі сторони.
八会 ЬШіиі 1) < 中医> вісім центрів (вузлів тіла людини); 2) астрол. щасливе та нещасливе розташування сонця, місяця та зірок; 3) вісім вправ для тренування даоса.
八及 baji вісім передових (зразкових) діячів (за дин. Пізня Хань).
八极 baji 1) вісім сторін світу (чотири основних та чотири проміжних: схід, захід, південь, північ, південний схід, південний захід, ПІВНІЧНИЙ схід, північний захід; вісім головних румбів (точок) компасу; 2) на всі сторони; великі простори світу; весь світ; 3) віддалені країни; на краю світу.
八角 bajiSo 1)(植）аніс зірковий; бад'ян; ілліціум анісовий. 2)(指果实）аніс зірковий; анісове насіння.〜茴香油 анісова олія.
八角形 bajiaoxing восьмикутник; октагон спец.
//V九不离十 ba jiii bu li shi недалекий від істини; достатньо точно; майже [що] так; майже що правильно; приблизно так.
八开本 ЬШсаіЬеп формат у 1/8 листа. 八路军 BaKijOn Восьма армія.
八面锋 b5miW6ng 1)(说话圆滑）язіік підвішений добре в кого; на все знаходить відповідь; і сам хитрий, і язик гострий; жвавий на язик. 2) <书> (锋利)гострий.
八面光 bamianguang виверткий (спритність); комар носа не підточить; важко причепитися; дипломатичний (дипломатичність);
політичний (політичність) застар.,розм.
八面玲斑bamian linglong —八面光.
八面体 Ьйші^пй < 数 > октаедр спец.\ восьмикутник.
У、面威风 bamian weifeng войовничий (войовничість); величний і войовничий вигляд; значний вишяд.
八千 ІйфШі 1)(数目）вісім тисяч. 2)(顺序） восьмитисячний.
八十 bashi 1)(数目)вісімдесят. 2)(顺序） вісімдесятий,〜年代 вісімдесяті роки.
八万 Mw^n 1)(数目）вісімдесят тисяч. 2)(顺序） восьмидесятитисячний.
八仙过海，各显神通ba xian guo hai, ge xian shentong "під час переправи через море кожний із восьми небожителів показав своє чудесне чаклунство"; кожний проявляє свої, таланти і здібності; кожний продемонстрував, на що він спроможний; кожний демонструє своє уміння (свої здібності, свою спритність); кожний діє по своїх здібностях; всяк показав, у що він гаразд; хто у що гаразд.
乂、王 bawang〈史> вісім ванів (князів, період дин. Західна Цзінь; не плутати з вісьмома філологами тієї ж доби, що мали прізвище Ван).


13
ДЗЇ 日 bawangri вісім князівських днів {літнє та зимове сонцестояння, весняне та осіннє рівнодення та перший день кожної з чотирьох пір року).
八仙桌 baxianzhuo квадратний стіл [на 8 чоловік].
УV一逆军节 Ва-уТ jianjun Jie День створення Народно-визвольної армії Китаю - І серпня.
У、月 bayue серпень (серпневий).
ДЯІ^ Bayue Jie свято Місяця (осені).
八折 b5zh<§ знижка в 20%; 20% знижки.打〜зі знижкою в 20%; зробити (дати) знижку на 20%.
А ^ bazi Ибацзи" (рік, місяць， день і час народження людини, позначені у восьми знаках десятирічного і дванадцятирічного циклів; "бацзи" в старому суспільстві служив як гороскоп для пророкування долі людини).
字没一撇 ba zi mei yl pie поки ще не знайдено нитки, за яку можна взятися (вхопитися).
bazitier метричні виписи нареченого і нареченої, якими обмінюються при заручинах.
八字宪法 bazi xianfa вісім агротехнічних заходів (поліпшення грунту, внесення добрив, зрошення, застосування сортового насіння, загущена сівба, захист рослин, удосконалення сільськогосподарських знарядь і догляд за посівами).
巴ba.
巴1 ba 1)(盼望)жадати чого，із неозн.，книжк.., чекати чого, із неозн. 2)—> 扒 Ь5 1); 3)(粘住） прилипнути; пристати; присохнути.泥土〜 在皮鞋上 бруд прилип до черевиків;油漆〜 在衣ІЗ艮上了 до одягу прнстіпа фарба;石灰〜 得很牢 вапно міцно присохло (пристало). 4) примикати (примикання). 不〜村，
后不〜店 навкруги (поблизу) не було ні селища, ні подвір'я.
巴 2 Ь5 1) <气> б扣.2) <理> бар.
巴巴多斯人 BabaduosTren барбадосець (барба- доський); барбадоска.
巴巴儿地MMr.de 1)(急切）із нетерпінням.〜等 了 两个月 із нетерпінням прочекав два місяці. 2)(特地）спеціально; навмисно,〜从远道赶 来 спеціально прибути здалеку.
Сі胃 babi аргумент, гарантія, підстава.
巴比特合金ВШЯ设hejln <冶> бабіт.
巴比妥 ЬШЯШб〈药〉барбітіп; барбітол; барбітон.
巴不得 ba.bu.de〈口〉так мріяти з неозн.; так сподіватися з неозн:, так хочеться з неозн.; чекати не дочекатися.他〜立亥1Н故好 йому так хотілося швидше все закінчити; він так мріяв (сподівався) швидше все закінчити;战 士们都写了请战书，二马上进攻бійці написали заяви про включення їх у бій, їм не терпілося кинутися в атаку.
巴豆 badou 1) <植> кротбнове дерево; кротон. 2) (指种子）кротонове насіння.
巴哈马人 Bahamaren багамець (багамський); багамка.
巴卷斯坦人 Bajlsltanren пакистанець (пакистанський); пакистанка.
巴结 ba-jie 1)(奉承）підслужуватися; підлизуватися; підлещуватися (підлещування); догоджати розм. (догідництво); підлабузнюватися рот. (підлабузництво); лабузнитися розм.〜上司 підслужуватися (при¬
лаштовуватися, підлизуватися) до начальства; підлещуватися (догоджати) перед начальством; прислужуватися начальству. 2) <方> (^Ji&) старатися (старання, старанний); пильнувати; упадати.
巴克夏猪 bakSxiAzhii беркшир; беркширська свиня.
ЕІІйA BalaguTren парагваєць (парагвайський); парагвайка.
巴勒斯坦人 Шійїїйпгбп палестинець (палестинський); палестинка.
巴黎公社 В§1丨 Gongshe Паризька комуна.
巴黎绿 balilii <化> паріЬька зелень.
巴林人 Bahnren бахрейнець; бахрейнка.
巴 І 马人 Banamaren панамець (панамський); панамка.
巴儿狗 b5rg6u болонка. 巴斯克语 ЬМкбуй баскська мова.
巴头探脑 batou-tannao підглядати; заглядати нишком; висовуватися.
巴西人 ВахТгеп бразилець (бразильський); бразилійка.
巴掌 ba-zhang долоня ж.; долоні мн.拍 ~ ляскати в долоні;给 了 一〜дйти ляпас (ляпас); ударити кого в лице; шльопнути кого по щоці;〜大约—块地 п'ятачбк (клаптик) землі.
扒 ba 1)(攀援）тримйтися; схопитися за кого-що.〜着树枝儿采苹果тримаючись за гілку, зірвати яблуко. 2)(挖掘）копати що (копання); рити що (риття); (IfF) знести що〜 坑 викопати (вирити) яму;〜土 копати (рити) землю;〜房子знести будинок;在墙上〜个窟 薩 пробити (проробити) діру в стіні. 3)(拨动) розсунути що; розгребти що.〜开树枝 розсунути гілки дерева;〜开雪堆 розгребти купу снігу. 4)(脱掉）скинути що (скидання); зняти що (зняття);(剥下）здерти що，розм.〜 下背七、скинути (зняти) майку;〜皮 здерти (спустити) шкіру.
ІІІЙ ba-la ритися в чому; копатися в чому (копання); штовхати що (штовхання).〜算盘 珠 клацати на рахівниці; перебирати кісточки (грати кісточками) на рахівниці;把 令中摆〜一下 штовхнути маятник годинника; 别〜人家的东西 не можна ритися (не рийся) в чужих речах.
机擦眼儿 bacaySnr моргати, протирати очі.
扒得高，跌得重 b5deg5odigdezh6ng [чим] вище заберешся, [тим] гірше падати.
І/Ш baqie красти, тягнути.
А Ьагеп викривати хиби інших людей; ганити (ганьбити); відтягувати (вантаж) вбік.
叭敁.
1) 	бах!, трах! {звуконаслідування хлопання, удару); 2) (півд. діал.) кря! {звуконаслідування крякання качки). baba ба-бах {звуконаслідування пострілу, удару, шльопанцю).
口八1Й杏 badaxing мигдшіь (звичайний).
baergou пекінська болонка, мопс.
芭
ba.
色蒸 bajiao 1) <植> банад [японський]. 2)(指果 实）банан.
色焦扇 bajiaoshan віяло з листа лівістонії. 色焦芋 Ціійоуй〈植〉к^нна їстівна.
色带舞 b§lSiwii балет (балетний).〜演员
балерина; артистка балету; артист балету;〜 导演 балетм6йстер;~教师 балетм6йстер;ЧШ балетна трупа.
吧bS另见.ba.
吧 ba < 象声 > хлоп розм. (ляснути); бац (бацнути розм.); бах (бахнути розм.); шльоп розм. (шльопнути).〜的一声掉在地上 хлбп (бац, бах, шльоп) на підлогу; бабахнутися на землю.
吧吧 baba 1) роззявляти рота беззвучно; 2) базікати, теревенити.
吧叱bachi <方吧嗒
吧塔 bada〈象声> бах (бахнути розм.); трах (трахнути розм.)\ шмяк прост” (шмяк- нутися).
吧塔ba-da (嘴唇开合作声）чмокання; чмокати губами; чавкати.
吧邊嘴 badSzuT широко роззявляти рота;瞎吧 塔嘴 а) марно роззявляти рота (обр. у знач.: верзти (плести) нісенітниці, казати щось недоречне; б) голосно чмокати губами (обр. у значенні: бути жадібним, заздрити).
吧唧 〈象声> шльбпання (шльопати, шльоп
роїм.); хлюпання розм. (хлюпати розм., хлюп прост.).
吧唧 ba.ji ―吧^ ba-da.
П巴狗 bag6u пекінська болонка (кімнатний песик).
Р巴bahua дитяче белькотіння.
D巴 了 b§la тільки й усього (у кінці речення).
ИЕЛПЕЛ barbar 1) переконливо говорити; 2) говорити, лепетати, торохтіти {часто принизливо про себе); просторікувати.
口巴瞎 baxia〈方〉брехати, казати неправду.
D巴呀 baya 1) роззявати рота; 2) {звуконаслідування дитячого крику).
吧哑baza <方> —> 吧塔.
疤
症b§ 1)(伤口的症)рубець; шрам.伤口结〜了 рана зарубцювалася (зажила);脸上留下一个 ~ на лиці залишився шрам (рубець). 2)(器物 上的症）щербинка.碗上有个〜на чашці є щербинка.
疤痕bah如—疤.老贫农身上的累累〜激起了我 们对旧社会的无比仇恨ббзліч рубців на тілі старого бідняка викликало в нас безмежну ненависть до старого ладу.
症拉 bala шрам, рубець.
症_ bala шрам, рубець.
症脸 balian обличчя в шрамах.
症Вй Ьауйп обличчя в шрамах.
Шьа.
笛 ba плетінка розм.
Ш 斗 bad6u плетений кошик циліндричної форми з опуклим днищем.
色Ж baju банан.
胃Ш bakuang <卞> плетениця з колючого бамбуку.
色麥 Ьаіби корзинка; плетінка розм.
色寓 ball пліт, легка огорожа (з колючого бамбуку).
balizi <方> в'язниця, камера, тюрма.
@竹 bazhu колючий бамбук.
^Ьа.
答 ba {входить до складу деяких географічних назв)答厘 Балі (один із островів Індонезії).
ЙЇЬа.


ba солонина; в'ялене (сушене) м'ясо.
把Ь5.
Ш fiS baba пампушка (з кукурудзяного борошна).
捌 ьа. '
Щ Ьа 1) вісім. 2) розбивати, ламати; рвати, віддирати.
祀ьа.
Ш Ьа 1) свиноматка; дворічна (велика) свиня; 五 ~ п，ять свиноматок; 2) зам.Й5 (в'ялене м’ясо; солонина).
虫巴Ь5.
4Е Ьа мушля каурі (у давнину використовувалась як монета).
拔bd.
拔 ba 1)(抽出）висмикувати що; виривати що\ видаляти що\ вискубувати що\ виймати що\ викорчовувати що\ витягати що розм.〜草 викорчовувати (висапувати, виривати) бур'янисту траву;〜萝卜 висмикувати (витягати) ріпку;〜手枪 вийняти револьвер;〜麻 теребити льон;〜钉子 витягати (висмикувати) цвях;〜掉[1艮中钉 прибирати кого з очей геть; убирати (прибирати, усувати) невгодну людину;〜掠祸根 усувати корінь зла;〜牙 видаляти (виривати) зуб; екстрагувати зуб;〜 牙手术 екстракція;〜瓶塞 виймати пробку; відкупорювати пляшку;〜掉手指上的刺 виймати (витягати, видаляти) із пальця занозу;〜鸡毛 обскубувати курку; ~去线毛 вискубувати пух;连根儿〜викорінювати що\ виривати з коренем що;把剥削根子全〜掉 викорінити експлуатацію. 2)(吸出）витягати що (витяжка).〜脓 витягати гній. 3)(拔取）
4)(提高）витягуватися вверх; підвищувати що (підвищення).〜起嗓子直嚷 кричати (репетувати) благим матом (у всю глотку, у весь голос, на всю іванівську). 5)(攻下） брати що (взяття); займати що (заняття); захоплювати що (захоплення).〜掉敌人据点、 узяті (зайняті, захоплені) позиції ворога;我 军连〜数城 наші війська брали (займали, захоплювали) місто за містом.
拔白 babai світати, розвиднятися.
ЬаЬйп (екои.) амортизація.
拔步МЬй—拨腿.•
拔长 bachang <机> витяжка.
Ш 故 bacheng захопити штурмом місто (фортецю).
拔出 bachU І) витягувати. 2) вирізнятися від інших. 3) відбирати (кращих).
拔除 bdchii—拔 1).
拔刀ІТ1Ш) ba dao xiang zhu кинутися на захист (на підмогу) зі зброєю в руках; встати (стати) грудьми за кого-що.
ШМ'Рі badugao <ІЧ> витяжний пластир.
ШШ bafcng лопнути по швах; шви лопнули (розійшлися). ^
Ш bagao 1)(提高）підвищити кого-що (підвищення); підняти кого-що (підняття, підйом). 2)(柯意抬高）звеличити кого-що (звеличення). 3)—拔尖.
拔縱子 Ьй guan-zi <医> стйвити банки.
拔海 bah^i <地理> [висота] над рівнем моря. ~ 五]弓米[висотою в] 500 метрів над рівнем моря.
拔号 bahao приймати хворого позачергово.
拔河 bah豸 <体> перетягування каната.
拔火維ba hu6guan <方> 拔織子.
拔火鎌bahu6guan (发火短烟囱）витяжна труба з жерсті.
拔尖 bajian видатний; найкращий.
拔脚Цііао —,拔腿. •
拔节 bajie посилений ріст; трубитися.麦子己经 〜了 пшениця вже трубилась.
拔进 bajin відібрати (вибрати) та просунути на посаду.
拔茅 bamao висмикувати очерет (обр. у зн.: обирати гідних людей).
拔麻机 bamdjT льонобралка.
拔描 Ьашао зніматися з якоря.
拔苗助长 ba miao zhu zhang "витягати сходи рукою, щоб вони швидше росли”； ведмежа послуга.
Ш baqii висувати кого (висування,
висування); відбирати кого (відбір).
拔塞器 basaiqi штопор; штопар розм.
拔舌地狱 bashediyu пекло для наклепників та лихословів (де їм виривають язики як кару за їх гріхи в житті).
Ш 舍 bashe спати на траві просто неба; переносити труднощі похідного життя.
Ш 身 bashen позбутися, урятуватися, звільнитися.
拔丝 b6s了 1)(拉成丝状）волочіння дроту; тягти що. 2)(烹调,方6 ):〜苹果солбдке з зацукрованих яблук.
拔腿 batul закрокувати.〜就走 відразу піти; взяв і пішов;〜就逃 кинутися бігти.
Ш Ш Ьахіе вирвати цибулину (обр. у зн.: закликати до порадку сильних; розправитися з тими, хто хизується своїм впливом та могутністю).
ШШ baying зніматися з табору; знімати табір.
拔尤 bayou обирати найбільш талановитих людей; висувати таланти.
拔宅上(飞)升 t^zhdishang (fei) sheng піднестися вгору з усією сім’єю {обр. стати безсмертним святим разом з сім’єю).
拔桩机 bazhuangjl сваєвисмикувач.
拔尊 bazOn дуже виділятися, кидатися у вічі.
拔擢 bazhuo <书> висувати кого (висування, висування); підвищувати кого в посаді.
跋М.
跋Ьй післямова.给长篇小说写一篇〜написати післямову до роману.
跋ІШ bahu дикий (буйний) розгул; самочинство (самочинний, самочинствувати);
самоправність (самоуправний, самоуправ- ствувати); свавілля (свавільний, сваволити розм.).
ШШ balu проходити, перетинати (гори й ріки), пройти (багатьма шляхами).
跋前 @ 后 baqianzhihou під час руху вперед зачепитися ззаду (обр. у знач.: бути
зв’язаним у своїх діях).
跋山涉7尺 ba shan she shuT долати (проробити) довгий і важкий шлях [через гори і ріки]; йти (волочитися) через гори і ріки; перевалювати гори і перетинати ріки; здійснювати важкі переходи.
跋涉 bashe брести; волочитися із зусиллям; трудності подорожі; тяготи (труднощі) дороги; тяготи (труднощі) шляху.长途〜 терпіти тяготи тривалої дорбги (переходу).
跋题 bati післямова; заключне слово.
跋文 bawen післямова; (також літературний
жанр).
跋语 Ьауй післямова, заключне слово.
魅 Ьй. •
Ш Ьа (міф.) демон посухи (дочка імператора Хуан-ди, з Являється в образі безволосої жінки або карлика з очима на маківці голови).
bS 另见 Ьй.
把 1 ba 1)(握住）тримати кого-що; схопити кого-що.〜着栏 tT триматися (хапатися) руками за бильця;手〜着冲择枪 тримати автомат у руках;老队长〜着手教知识青年干 农活 старий бригадир на особистому прикладі, водячи за руку молодого учня, навчав його польовим роботам. 2)(把尿） посадити дитину по маленькому [ділу];(把 屎）посадити дитину по великому [ділу]. 3) -»•把持.这件事^〜在手中不& він цієї справи з рук не випускає; він тримає всю справу у своїх руках і нікого не підпускає. 4) —> 把守.5) <口> (紧雜)біля чого; у чого;〜着 墙角儿 біля (у) самого рогу. 6) (}史平裂开） скріпити що (скріплення); закріпити що (закріплення). ~住裂缝 скріпити (закріпити), щоб не дало тріщину. 7)(车把）р^чка;(自行 车把手）руль ч.;(自行车分）ручка. 8) 把子1 1). 9) <量3> (用于有柄的器物)： —〜刀子один ніж;三〜斧头три сокири. 10) <量词> (束）пучбк; жмут.两〜葱 два пучки зеленої цибулі;—〜後子 пучок (жмут) паличок. 11)〈量词> (捧）прйгорща. —~米 пригорща рису;两〜豆子 дві жмені горбху; 大〜大〜地抓 хапати що повними пригорщами;—〜眼泪，一〜鼻涕地哭起来 розпустити нюні просту обливатися сльозами. 12) <量词> (兔于抽象事物):放一〜 火 вчинити підпал; влаштувати пожежу; пустити червоного півня;他在农业生产上是 一〜好手 він великий знавець (майстер) сільськогосподарських робіт.要提前完成计 划，还得再加一〜劲іі^об достроково виконати план, треба зробити (прикласти) ще одне зусилля. 13) <量词> (用于动作)：扶 4也——〜підтримай його під руку.
把2 ba (起宾语提前作用）同宾语不提前的形式 一样翻译.〜困难留给自己，〜方便让给别人 все важке лишати собі，а все легке надавати іншим; труднощі собі, а зручності іншим.
把 3 Ьа (约数）приблизно; приблизно; біля чого; із що.有丈〜高 висотою приблизно (орієнтовно) в один чжан;个〜月 близько місяця.
把柄 babmg привід; підстава; зачіпка розм.抓 住〜знайтіі привід (зачіпку);抓不住〜немає приводу (зачіпки, підстави); ні до чого причепитися (придертися);给人家抓住〜 дати людям привід причепитися
(придертися).
把持 bSchi заправляти чим, прост.
(керування); захопити (забрати) що в руки; тримати що в руках.〜会议 заправляти зборами;〜牛又'J] забрати владу; тримати владу в руках;〜些部 П захопити у свої руки деякі органи; 在...的〜下 під чиїм пануванням.
baduo правити кермом; стояти біля керма (за кермом); тримати кормило; стояти біля кормила.


15
把风 bafeng вартувати; сторожити; бути на стражі.站在门口〜вартувати (сторожити, стояти на сторожі) біля дверей.
把关 baguan І)(把住关口）стояти на варті застави; охороняти стратегічний пункт. 2) (举握原贝丨J) бути принциповим у чому; міцно братися за ключовий момент.把好思想关 бути принциповим у питаннях ідеології.
把招 bajie старатися, прагнути.
把洒bajiti —把盏. _
把卷 bSjuan розгорнути згорток; узятися за книгу.
把揽 bS-lan прибрати що до своїх рук; захопити що собі; привласнити що собі.
把脉 bamai мацати (перевіряти) пульс.
把门 bSmen сторожити коло входу (біля дверей); сторожити будинок.
把式ba shi —把势.
把势 ba.shi <口> I)(武术）національна гімнастика;(击剑）фехтування;(拳术）бокс.
2)(精通某种技术的人）майстер.车〜кучер; візник ч.：花〜садівник;养猪的老〜досвід- чений свинар (свинопас).丨丨参阅“打把势 da ba.shi”.
把守 bash6u охороняти що (охорона); захищати що (захист).〜关□ охороняти (захищати) стратегічний пункт; стояти на сторожі стратегічного пункту;派兵〜послати війська для охорони (для захисту). 一
把手 ba-shou <h> l)(拉手）ручка; скоба. 2)(器 具上的柄）ручка; держак; ручка.
把头 ba.tou рядчик застар.\ радчик-експлуа- татор;(头子）призвідник «/., ватажок ч” верховод ч. прост.封建〜феодальні призвідники.
把玩 bawan〈书〉любуватися чим (милування).
把位 bawdi〈音> позиція.
把握 bSw6 l)(握)тримйти що в руках. 2)(抓住） використовувати що (використання); скористатися чим.〜时机 використовувати (спіймати) момент; скористатися моментом; використати нагбду;〜事情的本质 схопити сутність (суть) справи. 3) упевне¬
ність. 〜不大 немає достатньої впевненості; 不打无〜之仗 не проводити бій без впевненості в перемозі; не братися за що, коли немає впевненості (用于转义)；绝对有 〜є (існує) абсолютна впевненість;我们觉得 胜利是极有〜的事перемога здавалася нам забезпеченою.
把戏 bSxi І)(戏法）фбкус.耍〜показувати (викидати) фокуси. 2)(花招)трюк; витівка; виверт; маневр.政治〜політичний трюк (маневр); політичний виверт;玩弄〜викидати трюки;揭穿骗人的〜розкрити шахрайську витівку.
ЙІЙ5 bawu зустрітися, побачитись.
把兄弟 bSxiongdi побратим; названий брат; соратник.
把裔 bazhai <宗> рамазйн.
把盘 bazh^n підносити вино.
把子1 ba zi另见bazi 1)(朿)пук.草〜пук соломи. 2) <量词> ―把 1 10), 12).
把子 2 ba-zi 只见 ba-zi <剧> акробатика.练〜 розучувати акробатичні вправи.
把捉 bazhuo 1) схоплювати, затримувати, арештувати; 2) ухопити, схопити, зловити, оволодіти; 3) неухильно дотримуватися (напр, принципу), бути непохитним у переконаннях.
把做 bSzud (середньокит.) вважати (це) за..; приймати за..; прирівнювати до того, якби; 把做握蛇骑虎 це все одно, що брати в руки змію або сідати верхи на тигра (вважати це дуже небезпечним).
钮ьа.
钮 ba〈化> палйдій.
靶М.
Ьа мішень ж.; ціль ж. 〜стріляти по мішенях (у ціль);中〜потрапити в мішень (у ціль).
紀场 bachSng стрільбище; полігон; тир (指室内 靶场).
紀船 bachuan корабель-щит ч. badu6 стрілецький вал.
IS心 bSxTn яблуко (центр) мішені.
祀子 ba.zi 1) —►祀.活〜рухлііва мішень. 2) (对象）мішень ж.; предмет.活〜жива мішень; предмет.
坝Ьі
坝 Ьй 1) (土堤)дамба. 2)(拦水琐)гребля.
坝掃 1)知&0 < 水 > захисний пристрій із прокладок.
fEba.
阜巴车 bache механічний розпушувач.
紀齿 ЬйсМ зубці борони.
紀地 b&di боронування.
祀務 balao борона.
另见ьа. 把М 1)—把子.2)(花、叶等的柄)держік.
把子bazi另见b5*zi (器具上芝病）ручка; держак; ручка.刀〜р夕чка ножа;铁漱〜р^чка (держак, держално) лопати;茶壶〜р^чка чайника.
爸Ьі
爸爸 ba.ba〈口〉тйто ч. (татів) розм.; батько (батьківський).
Й5 Ьй 另见 рй.
IE Ьа 1)(农具）боаронй. 2)(祀土）боронити що (боріння).〜地 боронити поле (землю).
紀松 basong розпушити що (розпушення).把地 〜розпушііти землю.
罢
罢Ьй—罢手.要做就做，不做便〜хбчете - робіть, а ні (не хочете) - не треба;我是欲〜不 Ш якщо навіть захочу скинути, то все рівно не зможу; мені б хотілося кинути, та не в силах (не в змозі, неможливо).
罢工 bagong страйк (страйкувати, страйковий); страйк (страйковий). загальний страйк (страйк);联合〜об'єднаний страйк;静坐〜 сидячий страйк;不定期〜страйк на невизначений термін;宣布〜оголосити страйк (страйк);破坏〜зірвати страйк (страйк);〜运动 страйковий (страйковий) рух;〜工人 страйкар; страйкарка; страйкуючий; страйкуюча;〜委员会 страйковий (страйковий) комітет;掀起〜斗 --р- підніматися на страйк.
罢罢ЬйЬА〈感叹〉ех! ну!
罢兵 bablng припинити бойові дії.
罢挽 bacao 1) відмовитись від покори військовому начальнику в строю; 2)
припинити навчання.
胃胃 baguan зняти (усунути) кого з поста (із посади).
罢饭 bafSn < 方 > голодувйння (в*язнів за гратами).
罢教 bajiao страйк вчителів (педагогів).
罢课 bake страйк учнів; страйк студентів; студентський страйк.〜学студенти-страйкарі л///.; учні-страйкарі мн.
罢了 Ьй.іе (仅此而己）тільки; тільки лише; усього лише; тільки й усього. І1І1 不过这样і兑 说〜він тількй (тільки лише) так говорить;我 不过认识儿个字〜знаю декілька ієрогліфів - та й годі.
罢了 Ьй1і5о (算了）нехай; досить; баста рот.既 已通知过他，也就〜раз його повідомили, ну і досить (доволі);他-己不去倒也〜，为什么 还要阻止另1J人 це ще куди не йшло, що він сам не йде, але навіщо ж іншим заважати.
罢і仑 balun скінчити; поставити крапку.就作 为〜на цьому і поставимо крапку; на цьому і скінчимо;此事应作〜справу цю варто лишити; нема чого більше говорити про це.
罢免 bamiSn усунути кого (усунення);
звільнити кого (звільнення).〜制度 система звільнення; ~不称职的领导人员усунення непридатних керівників.
罢免权 bami^nquan право звільнення.
罢市 bAshi страйк торговців.〜商人
торговці-страйкарі мн.
罢手 bash6u зупинитися; лишити що;
припинити що; скласти руки; скласти зброю; заспокоїтися на чому.; угамуватися. Я■胃〜 довелося скласти руки; довелося скласти зброю; залишилося тільки примиритися;怎 含巨 4^ ій 〜як мбжна залишати справу незакінченою; як можна кидати справу на півдорозі.
罢休Ьахій —罢手.不消灭敌人，决不〜ми не зупинимося (ми не складемо зброю), поки не знищимо ворогів;要满足了他们的望，才 肯〜вони не відстануть доти, доки не здійсняться їхні бажання.
罢职 bazhi〈书〉звільнити кого (звільнення); зняти [із посади] кого.
朝Ьй.
Щ Ьа 1)(霸主）гегембн.称〜世界 захотіти (завоювати) світове панування; бути гегемоном світу. 2)(恶霸)нелюд; злодій; глитай.当地一〜місцевий тиран (злодій); болячка (лихо) тутешніх місць. 3)—霸占. 独〜一方 бути місцевим царьком; володарювати у районі.
Щ 产 bach5n незаконно захопити майно (власність).
霸道Ьйсійо 1)(封速时代指以武力：权术施行统 治的政声）принцип [грубої] сили. 2)(专横） деспотичний (деспотичність); лютий (лютість); жорстокий (жорстокість).〜行为 деспотичний вчинок.
新道 bldao (猛烈）сильнодіючий; міцний.药性 〜сильнодіючий засіб;这洒真〜винб це дуже міцне.
簕地 badi 1) узурпувати права на землю; захоплювати землі (про поміщиків).
霸 bafti < 史 > палац васального князя (спадкоємного принца, узурпатора престолу).
猫国 Mgu6 1) деспотія. 2) < 史 > князівство-гегемон, найсильніше сфед


16
інших князівств.
Ші权 baquan гегемонія; панування; володарювання. політика гегемонізму;
світова гегемонія; володарювання над світом; [безроздільне] світове панування;海 _і二 〜 гегемонія на морі; маринізм;争夺ТІЇ场〜的斗 争 боротьба за першість на ринку.
霸权主义 baquanzhuyi гегемонізм.全球 ~ глобальний гегемонізм;地区〜регіональний гегемонізм.
霸王 bMvhg 1)—簕主.2) -> Ш 2).
Щ baye < 4$ > гегемонія; володарювання; панування.
Ш bazhan привласнити шляхом захоплення що\ захопити силою кого-що\ відняти силою кого-що\ окупувати що\ захапати кого-що, прост.〜別国的领土 захбплювати (окупувати) чужу територію,
霸主 bazhii князь-гегемон ч.; глава князів; гегемон.〜地位 положення гегемона.
鈀&
舍巴肺汤 bafeitang рибний суп (на оз. Тайху, пров. Цзянсу).
鲍龇 bahuo〈生物> HemiMrbus barbus (риба родини коропових).
靶k
IE ba зам.把 ba рукоятка, ручка, держак.
德
ШЬа.
Ш ba〈地理> (скор. зам.瀬水）Баш夕й (ріка в пров. Шеньсі);〜渭 річки Башуй та Вейхе.
榻ba.
НІ柄 bablng 1) руків’я (меча); ручка; 2) зачіпка (в якійсь справі)', відправна точка (для рішення); привід, поштовх (для дії).
吧.Ьа另见Ьй.
吧*bal)(表示商量、请求、命令)давйй;давйй; -ка розм.; би; ну.唱〜заспівай-но;拿出来看 、看〜н>мо，покажи;我们走〜ну, пішли;我们 下矿井去〜давайте спустимося в шахту;放 心〜！我们一定自脑成功не тривожтеся (будьте спокійні)! ми доб'ємось успіху. 2) (表示同意)：好〜ладно; добре; так і бути;我 不反对,明天就叨天〜[так і бути,] завтра так завтра, я не заперечую. 3)(表示端测、疑问） чи; навряд чи; навряд щоб.你不会不失卩道〜 навряд чи ви цього не знаєте;这个不可能~ навряд чи це можливо; навряд чи (навряд) є така можливість. 4) начебто;
здається.这足前天的事〜це було начебто позавчора; це було, здається, позавчора; й Й УА I^J ~ начебто так сказано (сказали); здається, так було сказано. 5)
说^尔〜взяти для прикладу вас; ось візьмемо вас;去〜,不好意:Щ、，不去〜，也不好意思і піти ніяково, і не піти, теж незручно.
罢Ьа.
罢 ba кінцева модальна частка речення, що підкреслює', а) спонукання, наказ;你明天还 足毕来〜！ Прихбдь-но завтра все-таки трбхи раніше!; Іх ~! Забирайся геть!; б), неупсвненість мовця, здогадність висловлювання; 11刀天他刁〈会来〜завтра він, мабуть, не зможе прийти.
辦的і
Ш Ьаі (分开）розламйти що (розлом);(折断） відламати що.〜成两半 розламати навпіл;〜 成Лі块 розламати на декілька шматків;〜了 一根树枝відламати гілку;〜卷手指数 рахувати на пальцях.
白
Ьаі.
白 1 Ьаі 1)(白色）білий (біліти); сивий (сивіти). 〜衣服біла сукня;〜头发сиве волосся;他头 发〜了 у нього посивіло (побіліло) волосся; він посивів;脸色〜里透红 лице з молочним рум'янцем; кров із молоком;疼得脸都〜了 сполотніти від болю;东方已〜схід біліє. 2) (明白）ясн“й (ясність);(弄明白）з'ясуватися (з'ясовування).真相大〜[нарешті] все з'ясувіпося; з'ясувався справжній стан речей.
3)(空白）чистий. — 张〜纸 чистий лист паперу. 4)(无效果）дарма; задарма розм.; даремно рот.; задарма; марне.〜忙了一天 даремно (задарма) пропрацював цілий день; 〜等м5рне очікувати;时间〜浪费了 час задарма (даремно, попусту) пропав; Й«的〜 ІЙТ мої слова пропали задарма (по-дурному); мої слова пішли на вітер; мої слова були кинуті на вітер;昨天的工作全部〜做вся вчорашня праця пішла нанівець;烈士们的血 不是〜流的 недаремно пролита кров загиблих героїв. 5)(无代价）безплатно; задарма; задурно прост.; задарма прост. 〜给 безплатно (задарма) давати;看〜戏 безплатно ходити в театр; пробратися зайцем у театр;怎么能〜地拿人家东西！ як можна задарма брати чужі речі! померти (пропасти) ні за що ні про що. 6)(反 动的）білий; контрреволюційний.
白 2 Ьаі (错）неправильний.把字念〜了 про- читати неправильно;把字写〜了 написати неправильно (з помилками).
白矮羞 bai'aixmg〈天〉Білий карлик.
白斑baiban 1)(白点）біла пляма;(鸟兽头上的 白点）біла мітка; лисина. 2) 白癜风.
白斑病bdibSnb'mg —►白癜风.
白报纸 baibaozhi газетний папір.
白璧微瑕 Ьаі bi wei xia маленька вада (недолік, хиба); із незначною вадою.
白璧无瑕 Ьаі bi wu хіа кристально чистий; непорочний; без вад.
白菜 Ьаісаі капуста [бейцізнська; пекінська].—— 棵~ качйн капусти.
白痴 ЬйісІїГ 1) <医> ідісшізм; ідіотія. 2)(指病人) ідіот; ідіотка.
白炽b&chi —白热.
白炉、灯 baichideng калильна лампа; лампа напалювання.
白搭ЬіісШ〈口>—白费.
白带 baidai <医> білі мн.; лейкорея.
白蛋白 ЬйісійпЬйі <生物> альбумін.
白党 baidang білі; білогвардійщина множ.〜分 子 білий; білогвардієць.
白道 baidao <天> шлях Місяця; місячна орбіта.
白瘢风 WicMnf^ng〈医〉лейкодфма; лейкодермія.
白 ^ baihao сивоволосий (про Будду, який нібито мав пучок сивого волосся між бровами).
白地罗斯人 Bydu<3sTr^i білорус (білоруський); білоруска.
白垩 bai’e крейда.
白垩纪 Bai'eji < 地质 > крбйдовий період; крейда.
白恶系 BdiAxi <地质> крейдова система.
白发病 baifabing передчасне посивіння волосся; посивіння в молодому віці.
白帆 baifan квасці мн. •
白饭bdiftn рисова каша; рис.丨丨参阅“吃白饭chT baifan,J.
白匪 baifei білобандит (білобандитський).
白费 baifei дарма (даремно, задарма, попусту, марно) витрачати що. ~P^|0j дарма (даремно, задарма, попусту, марно) витрачати (втрачати) час; даремна (непродуктивна) витрата (втрата) часу;〜劲 пуста (даремна) витрата енергії; марні зусилля; даремна праця; товкти воду в ступі;〜唇舌 втрачати дарма слова; шпурлятися фразами;〜事 [дарма і] ні до чого.
白粉病 bdiftnb'mg <农> борошниста роса.
白干儿Mig如r —白酒.
白宫 Baigong Білий дім.
白鹤 bdiguAn <动> білий лелека.
白果 b^igu6 1) <植> гінкгб [дволоп^тне]. 2)(指 果实）сім'я гінкго.
白鹤 Mih6 <动> білий журавель.
白喉 baihou <医> дифтерія; дифтерітрозм. ~杆 菌 дифтерійна паличка (бацила);〜预防针 протидифтерійний укол.
白狐 baihu < 动 > [білий] песець; полярна лисиця.
白花 baihua <纺> кільця мн.
白化病 bdihuAbing <医> альбінізм.
白话 1 Міїшй (空话)пусті слова (фрази).空口说 〜одні лише слова.
白话 2 baihua ( □ і吾）розмовна мова; усне мовлення;(现代汉语）"байхуа"; сучасна китайська мова.
白话诗 baihuashl вірш на "байхуа" (на сучасній китайській мові).
白话文 baihuawen 1)(指文体）"байхуа"; сучасна китайська мова. 2)(指文章）проза (стаття) на "байхуа" (на сучасній китайській мові).
白桦 bdihuS <植> береза.〜树林 березовий ліс; березник; березняк;〜树皮 береста.
白晃晃 baihuanghuSng яскраво блискучий; блискучий. ~ 的朿lj 刀 яскраво блискаючі штики; блискучі штики;〜的照明弹 освітлювальна ракета, що яскраво світиться.
白茨 baijl〈植，药> блеція гіацинтова.
白鸡baijl 1)(來亨鸡）леггорн. 2)(清水煮的鸡） відварена (зварена) курка.
白金 bSijTn 1)(祐）платина. 2)(银）срібло.
白金唱片 baijlnchangpian платиновий диск.
白餘 baijlng <动> білуха.
白挣 bai-jing ( гд Й ) білий і чистий;
сніжно-білий;(脸白）білолиций;(皮肤白） білошкірий.
白酒 baijiii ханшин застар.\ китайська
(гаолянова) горілка.
白駒过隙 Ьаі ju guo хі час летить стрілою (як стріла); навальний біг часу.
白卷baijuan І丨参阅“交白卷ji5o baijuan,\ 白军 baijiin біла армія.
白开水 baikaishul окріп.
白壳子商品 baike zishangpTn логотип, ярлик,
етикетка.
白口铁 baikoutie білий чавун.
白蜡 baila білий віск.
白蜡树 bailAshii <植> бсен ч.
白兰地 bailandi коньяк.
白兰花 bailanhua <植> міхелія.


白梨 baili 1) <植> груша кулеподібна. 2)(指果 实）груша.
白倒 baili 1) < 医 > дизентерія слизова; дизентерія без крові. 2)(鸡疾）пулороз.
白链 bailian < 动 > [білий] товстолоб;
товстолобик.
白月金 bailian роль доброї людини (добряги), 一 个扮红月佥，一个扮〜од“н відіграє роль лютої людини, а інший - роль доброї людини.
白憐 Wilin <化> білий фосфор.
白蛉 tailing <动> москіт.
白虫令热 bailingre <医> паппатачі невідм., сер.; лихоманка паппатачі.
白领 bdilTng „білі комірці” (верства населення).
白领工人bailing g6n^r^n —»•白领.
白领阶层 bailing jieceng „сині комірці”.
白柳 Ьаііій <植> верба; верба біла (сріблиста); білолоз.
白鸾 Ьйіїй <动> біла чапля.
白露 bailu "біла роса" (15-ий із 24 сезонів місячного календаря, із 7-9 вересня).
白茫茫 baimangmang білястий; білуватий,〜的 Ш біла пелена туману;〜的胃 сніжна пелена; 〜的海面сііва рівнина моря;〜的一片水 [безмежні] водяні простори.
白茅 baimao〈植〉імперата циліндрична.
白煤Ьйітбі 1) <方> (无烟煤)антрацит. 2)(指水 力）біле вугілля.
白霉素 baimeisu〈药〉альбоміцин.
白米 baiml рис.
ЙШ baimian [біла] мука; борошно; пшенична мука.〜t曼头 пампушки з білої муки.
白面儿 baimianr герош.
白描 baimiao 1) <艺> [контурний] малюнок тушшю. 2) <文> [суто] оповідальний стиль.
白木耳 baimu'er білий деревний гриб.
白内障 baineizhang〈医> катаракта.
白?itt baipT <化> білий миш'як; миш'яковистий ангідрид.
白皮书 Mipishii <政> б丨ла книга. 白皮松 Ьйір丨s6ng <植> соснй Бунге.
白旗baiqi 1)(表示投降的旗子）білий прапор. 敌人挂〜了 вброг вивісив (підняв) білий прапор 2)(停;^联络用旗）парламентфсь- кий прапор.
白铅粉 bdiqiSnftn <化> свинцеві білила.
白区 baiqii білий район.
白热 baire білий жар; біле розжарювання.
bairehua розпалитися [добіла]; розжарювання. 〜竞争 конкуренція, що розпалюється; 〜的国际局势 загострена міжнародна обстановка; розпалена атмосфера в міжнародній обстановці;局势达到〜程度полб- ження загострилося;比赛进入了〜阶段 змагання дійшли до свого вищого накалу.
白人 bairen білі (у знач, європеоїд, європеєць).
白刃 bairen холодна зброя.
白刃战 baircnzhan рукопашний (штиковий) бій; рукопашна сутичка.
白曰梦 bairimeng сон наяву; будувати порожні фантазії.
白0作梦bai гі zuo meng —白日梦.
白肉 bairou свинина, зварена на воді; відварна свинина.
白色 baise 1)(白颜色）білий; білий колір. 2)(反 革命）білий.〜政权біла влада;〜恐怖білий терор.
白山黑水 Baishan HeishuT великий район від хребта Чанбаншань до річки Хейлунцзян;
північно-східний райбн Китаю.
白巧 baishao <药> корінь білоквіткової півонії.
白食bdishi І参阅“吃白食chT baishf*.
白手起家 baishou qi jia створити з нічого свій добробут; створити що на порожньому (голому) місці.
白薯 baishii батат; солодка картопля.
白苏 baisii〈植〉перілла чагарникова.
白汤 baitang бульйон; консоме невідм. сер” спец.
白糖 baitang цукор.
白体 MitT <印> світлий шрифт, bai-tian день ч.; удень, вдень.
白条猪 baitiaozhu свиняча туша.
白铁 baitiS жерсть ж.; оцинковане залізо.
白铁矿 baitiekuang 〈矿 > білий колчедан; марказит.
白铜 baitong мельхіор.
白头 bdit6u <书> [тиббка] старість.〜偕老 щасливий шлюб до глибокої старості; прожити разом до самого кінця життя.
白头翁 1 bdit6uw5ng <动> шпак.
白头翁 2 baitouweng <植> простріл китайський (поникаючий).
白卫军 baiweijiin біла гвардія; білогвардійський; білогвардійщина множ.;(白卫军士兵） білогвардієць.
白铸矿 bdiwOku^ng <矿> шеєліт.
白皙13知1<书> —白净.
白熊 baixiong <动> білий (полярний) ведмідь.
白癖 ЬаіхиЗп <医> трихофітія.
白血病 baixuebing <Ш> лейкемія спец.; лей- коцитемія спец; білокрів'я.
白血球 baixueqiu <生理> лейкоцит спец.\ білі кров’яні тільця (кульки),〜减少 гіполейко- цитоз;〜过多 гіперлейкоцитбз.
白目艮 ЬаіуЗп косо дивитися на кого-що; косий погляд; коситися на кого-що.〜看人 косо дивитися (коситися) на людину;白 了一眼 кинути презирливий погляд на кого;以免遭 人〜щоб люди не косилися (не дивилися косо).参阅“翻白眼 ШіЬйіуЗп”.
白目艮珠 baiySnzhu вивірка ока.
白羊座 MiySngzu6 <天> Овбн.
白杨 baiyang〈植〉тополя ж.
白夜 baiye білі ночі; білоніччя.
白衣教练 baiyl jiaolian здоров'я (фізична
підготовка) наукових працівників.
白蚁 Міуї〈动> терміт.〜巢 термітник.
白黯 baiyi <医> помутніння роговиці; більмо.
白银 baiyin срібло.
白 baiyou〈动〉горностйй.
白云母 Ьаіуйпшй〈矿> мусковіт.
白云石 baiyunshi〈矿> доломіт.
白灾 baizai заметіль, хуртовина.
白花 baizhi <药> корінь дудника даурського.
白纸写黑字 bai zht xie hei zi чорним по білому; що написано пером, того не витягнеш волом.
白质 bdizh'i <解> біла речовина.
ЙІФ baizhong біла раса.
白种人Mizh6ngr6n 白人.
白池 baizhuo <医> гонорея; трипер.
白子 MizT <棋> б丨лі (ш^хи).
白字 baizi (写错的字）неправильно написаний ієрогліф;(读错的字）спотворене слово.写〜 написати з помилками (неправильно);念〜 прочитати неправильно;〜连篇 помилка на помилці; написано вкрай безграмотно
(неграмотно).
白方矣 Baizu "бай" (одне з національних меншин Китаю).
白著 baizhu 1) відомий, знаменитий, прославитись; 2) <史> побори поверх податку; додаткові стягнення; 3) ясний, явний, очевидний.
白专道路 bai zhuan daolu шлях до того, щоб стати буржуазним спеціалістом, baizhuang〈诗> жіночі прикраси.
白泽 baize (міф.) байцзе (рогатий лев з головою дракона, наділений мовою та знаннями; на прапорах, на офіційному вбранні чиновників, дин. Мін-Цін).
百* bai.
百 bai 1)(数目）СТО; СОТНЯ； ГЄКТО-.〜公尺 гектометр; 一二〜сбтня-дрУга;发给主人一〜 发子弹 видати кбжному по сто (по сотні) патронів; ~分之一 один відсоток; одна сота; сота частка (частина);水稻产量增加了〜分之 十 врожайність рису підвищилася на десять відсотків. 2)(顺序）сотий. 3)(喻多）сотня.〜 花齐声весь у цвіті;说зі不‘几〜次 говорили (твердили) уже сотні (сотню) разів; 这出戏会;们〜看示厌ми не можемо надивитися на цей спектакль;这条Йд 叫人〜 看不厌 суднб було напрочуд гарне;营业员耐 心为顾І服务，做到〜问不厌служббвці магазину терпляче обслуговують відвідувачів і невпинно відповідають (дають відповіді) на всякі їх питання.
百 乂、丸 bSibawan чітки， намисто (має 108 намистин).
И Аbaibazhong сто вісім ударів дзвона {щоранку та щовечора в буддійському храмі).
百拜 bSibai < 书〉сто разів Ваш вклоняється (такий-то).
百般 ЬЗіЬап всіляко; всіма засобами. 难 [будувати] усякого роду обвинувачення; вішати собак на кого;〜і巫蔑 усіляко наговорювати; на всі лади оббріхувати; море (маса) наклепу; ~ Щ всіляко (всіма способами) заважати (перешкоджати); ставити всілякі (всякого роду) перешкоди; ставити (лагодити) тисячі перешкод застар.\ 〜挑易!І усіляко чіплятися до кого-чого;〜狡辩 всілякі виверти; незліченні хитросплетіння; всіляко хитрувати;〜抚爱 обсипати кого пестощами.
百倍 baibei у сто (у багато) разів; повний.精卞申 ~ повний сил і енергії; бадьорий настрій; f言 心〜пбвний віри; тверда (непохитна) впевненість; гаряча (глибока) віра; f易 у сто (у багато) разів підвищити пильність;解$军战士〜’惕地守$着祖国 边境 бійці НВАК із підвищеною пильністю охороняють кордони Батьківщини.
百步穿杨 bai bu chuan yang стріляти (бити) без промаху.
百部 ЬаіЬй < 植，药 > стембна бульбова; роксбургія японська.
百尺竿‘，更进一步 bai ch! gan tou, geng jinyi bu не зупинятися (не заспокоюватися) на досягнутому і стрімко йти вперед, домогтися ще більших успіхів; зробити ще крок вперед.
百 Ж Ьаісіїй багато; велика кількість; маса; купа. 错误〜припуститися багатьох (купи) помилок; помилка на помилці;笑话〜


18
наробити масу дурниць;他的话矛盾〜у його словах маса (багато) усякого роду протиріч; видна повна суперечливість у його словах.
НІЧЙ'/У bSi chuan gul hai всі ріки впадають у море; усі дороги ведуть у Рим.
百发百¥ bai fa bai zhong l)(射击准确） стріляти (бити) без промаху; потрапляти прямо в ціль; що не патрон, то в ціль; що не залп - влучення. 2)(比喻有把握）потрапити в саму точку.
百殷待 _ bai fei dai jvi все потребує уваги і розвитку; все повинно бути наново створено; усі галузі [народного господарства] повинні бути підняті і розвинуті.
百&俱兴 bai fei ju xlng все, що було зруйновано, тепер відновлено і розвивається; повне відновлення [зруйнованого і запущеного]; повне відродження.
百分比 Ьйі位пЬї процентне відношення.单纯追 求〜процентоманія.
百分点、baifendian 100 відсотків; виражати у
відсотках.
百分法 baifenfS〈数> процентне числення.
百分号 baifenhao <数> процентний знак.
百分率baifBnld <数> процент.按〜计算у процентному численні.
百分数 Мі侘nshii <数> сбта [частка, частина]; процент.算出〜вїівести процентовку.
百分之百 bai fen zhi Ь5і стопроцентний; на [усі] сто процентів.〜的正确 стопроцентна слушність;有〜的把握 є стопроцентна впевненість; 我们保证〜地完成任务ми гарантуємо виконання завдання на всі сто відсотків (стопроцентне виконання завдання).
百分制 baifSnzhi <教> [цифровй] стобальна система.
百感交集 Ьйі gan jiao ji глибокі переживання; глибоке (тяжке) щиросердечне хвилювання; нахлинули різні почуття; у душі перепліталися різні почуття; цілий хаос щиросердечних переживань.
百合ba# І)(植）лілія. 2)(指食用的鳞茎） цибулина лілії.
百花齐放，百家争鸣 bSi hua qi fang, bai j ia zheng ming нехай розцвітають сто квітів, нехай змагаються сто шкіл.
百花齐放，推陈出新Ьйі hua qi fang, tul chen chu xln нехай розцвітають сто квітів, потрібно відкидати застаріле і знаходити нове.
百货 b^ihuo універсальні товари,日用〜шир- потреб: товари широкого вжитісу;〜商店 універмаг; універсальний магазин;〜俱全 великий вибір товарів.
百科全书 b^ikequanshu енциклопедія; енциклопедичний словник.
百科全书派 baikgqudnshiipai <哲> енцикло- педисти мн.
百孔千疮bSikdng-qiSnchuSng І)(破坏严寫） тріскотіти по всіх швах; тисяча страшних виразок роз’їдають що; повна розруха; повний розвал. 2)(弊病多)тисяча всяких недоліків (вад, хиб).
百老汇 Вйі15о!ші Бродвей.
百Ш■挑一 bai її tiao у! із сотні випадків тільки один; рідкісний; єдиний у своєму роді; окремі одиниці із сотень і тисяч.
IQ ІЇІ香 bailixiang <|Й> тмин; чебрець; чабрець; богородська трава.
百艾钢 Ьйі lian cheng gang загартований у боротьбі.没有〜的共产党，屮闽单命是不能 成功的 без компартії, загартованої в боротьбі, немислима перемога революції в
Китаї.
百灵 bailing <动> жййворонок.
百忙之中 bai mang zhi zhong незважаючи на [всю свою] зайнятість.〜抽空 урвати час, незважаючи на [всю свою] зайнятість.
百慕大三角 bai mu san jiao „Бермудський
трикутник”.
_白‘袖本 bainaben зібрання розрізнених видань.
百衲衣Ьаіпйуї І)(装裝)риза. 2)(补丁多的衣服） лахміття мн.; сукня в латках.
百年 bainian 1)(一百年）сто років; столітній.〜 老树 столітнє дерево;近〜来 протягом останніх ста років. 2)(终身）усе життя,〜之 fn після смерті.
百年大计 bainian daji справа сторіч; перспективний план [на багато років уперед]; актуальна проблема (найістотніше питання, найважливіша справа) для долі прийдешніх поколінь.这是无产级革命事么的〜це - украй важливе питання перспективи справи пролетарської революції на багато років уперед (протягом ста років).
百日草 Ьйігісао〈植〉майбрець витончений.
百日咳 bairikS <医> кбклюш，
百十 bSishi біля ста; приблизно сто.〜亩地 біля ста (приблизно сто) му землі.
百事通 bSishitong всезнайка ч” ж” розм” ірон.; усевідаючий ірон.\ усе знаючий книжк” ірон.; ходяча енциклопедія жарт.
百思、不解 Ьйі si bu ji6 ніяк не могти зрозуміти що; рбзумом не збагнути.
百万 Ьйі\уйп 1)(数目）мільйон (мільйонний),〜 吨级的爆炸力 мегатбнна потужність. 2)(指 财产多)：〜富翁 мільйонер; мільйонерка.
百闻不如—见 b5i wen bu ruyl jian краще один раз побачити, ніж сто разів почути; не вір чужим промовам, вір своїм очам; не вір вухам, а вір своїм очам.
百无禁忌 bai wu jinji все дозволене; ніяких обмежень; все можна, і ніщо не забороняється.
百无聊赖 bai wij liaolai нудьга смертельна; не знати, куди діти себе; до всього втратити смак (втратити інтерес).
百无一失 bai wu yl shi безпомилково; промаху (помилки) не буде; немає ризику схибити; не може того бути, щоб не вдалося (не вийшло); повна гарантія успіху; повна впевненість в успіху;.
百无一是 Ь5і wu у! shi немає нічого абсолютно правильного (гарного, позитивного).
百 Ш baixing простий народ.
百叶窗 bSiyechuang жалюзі невідм., сер.; віконниці мн.
百叶箱 baiyexiang〈气〉метеорологічна будка.
百依百顺 Ьйіу了-b5ish(in беззаперечно слухняний (покірний); слухняний (покірний) у всьому; беззаперечно підпорядковуватися; підпорядковуватися в усьому.
百战百胜 Ьйі zhan bai sheng непереможний (непереможність); усеперемагаючий.
"Й 折不烧 bai zhe bu nao непохитний (непохитність); непохитний (непохитність); неухильний,〜的意志 непохитна (непохитна) воля;〜地前进 неухильно йти вперед.
柏 ьаі.
柏 bai <植> кипарис.
柏操 baicao вірність удовиці (утримання від другого заміжжя).
柏操节 baicaoshuangjie незмінна як кипарис та чиста як іней (про вдову, що лишається
вірною пам 'яті чоловіка).
本白酒 baijiti кипарисова настоянка (настоянка на кипарисовій хвої, згідно з повір’ям - дія вигнання злого духа).
柏林墙 bo lin qiang берлінський мур.
柏油 baiyou асфальт (асфальтовий); гудрон (гудроновий).铺〜马路 асфальтувати (гудронувати) мостову.
柏油路 baiyoulu асфальтова (гудронова) мостова (дорога); асфальтове (гудронове) шосе; асфальт; гудрон розм.
摆Мі.
摆1 bai 1)(放置）ставити що\ класти що\ стоети; лежати.大碗小碟〜了 一桌子чйшки і блюдця зайняли весь столик;在桌上〜好轻具 сервірувати стіл;桌上〜着几本书 на столі лежать книги;课桌〜得整整齐齐п&рти розставлені в суворому порядку;橱窗里〜满 了商品 вітрііна заставленатовйрами;问题要 〜到桌面上来讨论BdpTO викласти всі питання й обговорити їх;这是〜在我们面前 的一项政治任务 це політична задача, що постала перед нами;群众的事他时刻〜在心 上 він завжди приймає до серця справи мас; 要〜正个人与集体的关系варто добре налагодити стосунки між окремою особистістю і колективом;党委委员未能把自己〜在党委 之外，更不能把自己〜在_委之上члбш партійного комітету не повинні ставити себе поза парткомом, тим більше над ним. 2)(安 排）улаштувати що (улаштування),〜酒席 дати (улаштувати) бенкет;〜开阵势 вишиковуватися (построїтися) у бойовому порядку. 3)(歹(J 举）перераховувати що (перерахування). 〜优缺点 перерахувати (виставити) усі плюси і мінуси; виявити всі переваги і хиби (позитивні і негативні сторони). 4)(显示）показати що (показ); виставити що (виставляння). ~老资格 кичи- тися (чванитися) своїм стажем; кичитися (чванитися) своїм положенням;〜出刁、屑的 神气 показати своє презирство; зробити презирливу міну;〜出不满的样子 зробити незадоволене обличчя; прийняти незадово- лений вигляд;〜出一个动武的架式еліти в позу (прийняти позу, стати в позицію) для бійки;〜出一副神气十足的样子прийняти важливий вигляд;〜出救世主的面孔напус- кати на себе пиху; напускати на себе вигляд рятівника;你想〜军官威风吗？ офіцерство своє показуєш? 5) —•摆动.〜手 махйти рукою.
6) 	<Ш> маятник.
摆 2 Ьйі (下摆）поділ.
摆布МіЬй 1)—摆设bSish匕2)(操纵） розпоряджатися (розпорядження); вертіти ким, розм/, сукати мотузки з кого; обвести (обкрутити) кого навколо пальця.不让别人 随意〜не давати іншим розпоряджатися собою (сукати з себе мотузки, вертіти собою), як їм здумається;力图改变受〜的地 位 робити зусилля позбутися підвладного положення; +国主义任意〜世界人民命运的 时代一去不Й返了 бегповорбтно минула епоха, коли імперіалісти довільно розпоряджалися долями народів світу.
ШШ baichui маятник.
摆动 baidong коливатися (коливання); качатися (хитання); колихатися (колихання); махати чим (махання); базікати чим.〜双手


19
розмахувати руками;〜ММ бовтати ногами; 〜两興 махати крилами;钟摆〜маятник качається: Д- верхівки дерев кача¬
ються (коливаються, колишуться) від вітру.
ЙРШ baidu торгівля з лотка; розставляти товари
на лотку.
摆渡baidCi 1)(用船运载过河）переправляти що [через ріку]. 2)(乘船过河）переправлятися [через ріку]. 3)(渡船）паром. 4)допомогти обом сторонам.
摆架子 baijia-zi задирати (піднімати) ніс прост. 摆臭架子 показати свою амбіцію; виявляти пиху;摆空架子 показний блиск; пусті хвастощі.
摆阔 baikuo корчити (розігрувати) із себе багача; хвалитися багатством.
摆描台bSi leitai 1)(设揺台比武）улаштувати турнір. 2)(在竞赛中挑战)виклик на змагання.
摆龙门阵 bai longmenzhen <方> баліси точити (розводити) прост.; побазікати; пуста бесіда; балачка розм.
摆卖 bSimai торгувати з лотка.
摆忙 bSimang марно метушитися, бігати, як
білка в колесі.
摆门面 Ьйі men-mian дотримувати декоруму; хизуватися просту тримати фасон.
摆弄 bSinong 1)(拨弄）возитися з чиму розм.; грати чим.〜发动机 возитися з мотором;不 要〜枪 Н не можна грати (возитися з) затвором гвинтівки. 2)(玩弄）задурювати кого; знущатися з кого.
摆设 baish6 (陈设）розставляти що (розстановка); обставляти що.展品的〜很有艺术 з великим смаком розставлені експонати;房 间里〜得简单朴素кімнйта обставлена просто і скромно.
摆运 bai.she (陈设的东西)обстановка; меблі ж.\ (装布品）прикраса; дрібничка ж.
摆Ф实，讲道理 bSi shishi,ji^ng daoli наведення фактів і з'ясовування істини; наведення фактів і доказів,坚持〜неухііпьно діяти за принципом з'ясовування істини шляхом наведення фактів.
摆摊子 bSi tan-zi 1)(摆小摊）лоткова торгівля; торгувати з лотка. 2)(铺张）гнатися за декорумом; за зовнішнім блиском.
摆脱 baituo скинути що (скидання); звільнитися чого (звільнення); скинути що (скинення); позбутися чого,〜资本主义制度 的桎梧 скинути (скинути) ярмо капіталізму; позбутися (звільнитися) ярма капіталізму;〜 控制 позбутися (звільнитися) контролю;〜敌 人的追击 втекти від ворожого переслідування; 〜行政工作 звільнитися (позбутися) від адміністративної роботи;〜债务 випутатися (викарабкатися, вибратися, вибитися) з боргів; ~危机 вийти з кризи;〜困 境 вибратися зі скрутного становища;〜影响 вийти з-під впливу;社会主义使劳动人民〜 了世世代代的贫困 соціалізм звільнив трудящих від вікових злиднів;他们似乎想要〜 it!l вони начебто бажали відкараскатись від нього;她无法〜这些念头вон纟була безпомічна перед цими думками; вона була не в змозі позбутися думок, що переслідували її.
摆线 ЬаіхіАп <数> циклбїда.
ШЩ-'Т Ь5і yang-zi робити вигляд; для годиться просту для вигляду; напоказ; про людське око. '
摆治 baizhi ї) піддавати -тортурам; 2) впливати, діяти.
摆钟 bSizhong годинник із маятником; маятниковий годинник.
摆轴 baizhou вісь балансу (в годинниковому механізмі).
摆桌 baizhuo накрити стіл, готувати стіл до обіду.
伯 Ь5І.
{Й bSi тільки в словосполученнях; наприклад 大 〜子 старший брат чоловіка.
但 Ьаі.
佰 Ьаі 1) сто. 2) сотник.
矩 Ьаі.
Ш Ьаі гектолітр.
禅
禅 Ьаі 1) відкривати, розкривати, розгортати, розкутувати; 2) плескати в долоні.
禅 |、司 baihe 1) відкривати й закривати; 2) бути спритним та винахідливим; правильно реагувати.
^Ьаі.
婢 Ь5і 1) коротконогий собака; 2) собака з короткою шиєю.
败础.
败ЬМ 1)(战争失败)зазнавати поразки;(竞赛失 败）прогрйти; програш.敌人连战连〜 супротивник зазнавав поразки за поразкою; 侵略军〜下战场агрбсори спішно бігли (забиралися) із поля бою;甲队以二比三〜于 Zi команда А програла команді Б з рахунком 2:3. 2)(打败）перемагати що; розбивати що; завдати поразки.大〜侵略军 розбити вщент (розгромити) військо агресора; завдати важку поразку війську агресора. 3)(事情失败）невдача; крах; провал; аварія.不计成〜незалежно від перемоги або поразки; не дивлячись ні на успіх, ні на провал; не рахуватися з можливою невдачею. 4)(搞坏）зіпсувати що; 〜事 зіпсувати справу. 5)(破旧）старій.〜絮 стара вата. 6)(腐朽）зотлівати.〜草 зотліла солома (трава). 7) (^Ш) опалий.〜叶 опале листя.
双 3匕 baibSi <^> зазнавати поразки; бути переможеним (розбитим, розгромленим),
败笔 baibi ляпсус; промах,
败兵 baiblng розбиті (розгромлені) війська.
败财 Ьаісаі промарнотратити (згайнувати, розтринькати) майно.
ЬаісЗо пожовкла трава.
败挫 baocuo зазнавати поразки (невдачі); невдача, поразка.
baidao порушувати вищі принципи, не оволодівати вченням (лао); відходити від досконалості; втрачати моральність.
Ш 德 baide порушувати норми моралі, [здійснити] аморальний вчинок; порушення моральних принципів.
败坏 baihuai ганьбити що\ компрометувати кого (компрометування); підривати що (підрив),〜风纪 порушувати дисципліну і підривати моральність;〜名誉 ганьбити чесне ім'я; кидати тінь на що\ 〜声望 підривати авторитет; дискредитувати що;道 德 ~ моральне розкладання; спад
моральності; деморалізація; деградація моралі.
败火 Ьйіііиб (退热）зніжувати жар; жарознижуючий;(消炎）зупинити (усунути) запальний процес; протизапальний.
败绩 baijl програти бій; бути переможеним.
baijiazi марнотрат сімейного добра; син-марнотрат.
败将 b&ijiSng (战争失败者）переможений воїн; переможений вояка ірон.\ (竞赛失败者） переможений (битий) партнер (супротивник). 我们的手下〜супротивник, що терпить поразку від наших рук.
女次局 baiju поразка.挽救〜врятувати себе від поразки;〜已定 поразка вже стала неминучою.
败类 bailei покидьки мн.; потолоч множ.; декласовані (що розіслалися) елементи; вилупок розм.; виродженець; виродженка; відщепенець; відщепенка.民族〜націоніпь- на потолоч; вилупки нації;社会〜покидьки (потолоч, послідки) суспільства.
败露 bailu розкриватися (розкриття); виявлятися (виявлення); провалитися.
个人野心家的阴谋〜了 змбва буржуазного кар'єриста була розкрита (була виявлена, провалилася).
败$ bailuo занепасти (прийти у запустіння).
败诉 ЬйІБй <法> прогрйти справу (судовий процес).
baitui відступати (відступ); відкочуватися; ретируватися.敌军节节~ ворбжі війська неспинно відступали (відкочувалися).
败兴 baixing псувати настрій; із розчаруванням. 〜而归 повернутися розчарованим (із повним розчаруванням).
败血症 bMxuSzhSng < 医 > гемагосбпсис; септицемія. 败育 Ьйіуй < 生物 > аборт.
baizhang поразка.打〜б^ти переможеним; зазнати поразки.
败阵 baizhen зазнати поразки; програти бій (бій),〜而逃 бігти з поля бою (бою, битви).
败子Ьйігї—败家子.〜回头син-марнотрйт (блудний син) одумався і виправився.
拜敁і.
拜 Ьйі 1)(一种旧礼节）класти [земні] уклони; поклонитися [у ноги] кому. 2)(祝贺） поздоровляти кого з чим (поздоровлення). 3) ―拜访 відвідувати сусідів. 4)(封Й时 代指授名义）зводити кого-що в кого-що (зведення); привласнювати звання.〜相 висунути в канцлери;〜将 висунути в маршали; присвоїти звання маршала. 5)(结 成某种关系）зробити кого-що ким-чим.〜工 人为师 зробити робітників своїми вчителями; учитися в робітників. 6)(敬词):〜 领 прийняти що з вдячністю;〜读 із великою увагою ознайомитися з чим (прочитати що).
baibai напівуклін (із складеними на грудях кистями рук; жіноче вітання).
Ш Ш 子 Ьаі Ьй-zi побратимство; брататися застар.
拜表 ЬаіЬіЗо [вклоняючись] представити доповідь (рапорт).
邦别 ЬйіЬіе прощатися.
拜茶 baicha [прошу] випити чаю. baichan молебень застар.
邦辞 baici робити прощальний візит; прощатися з ким (прощання).


20
Й-Ш baidSo преклонити коліна (коліна) висок.; схилитися; падати ниць 〜在…的脚下 схилятися (падати ниць) перед ким.
拜访 baif^ng відвідувати кого (відвідування); наносити візит; прийти з візитом; навідати кого.〜亲友 відвідувати (навідувати) рідних і друзів;专诚〜відвідувати (відвідувати) кого спеціально.
ШШ baifu схилятися (схиляння); благоговіти перед ким-чим (благоговіння).令人〜ви'кли- кати почуття схиляння (благоговіння).
拜会 baihui відвідувати кого-що (провідини); навідати кого-що; наносити (робити) візит. 正式〜відвідувати офіційно; наносити (робити) офіційний візит;礼节性〜протокольний ВІЗИТ； ВІЗИТ ВВІЧЛИВОСТІ；分另|J〜各友 好国家代表0І团长окремо завдавати (робити) візити главам делегацій дружніх країн.
拜火教 bMhu6jAo < 宗 > вогнепоклбнство; парсизм (专指印度拜火教)；зороастризм (专 波斯拜火教).
Щ'ХШМ. baihuojiaotu вогнепоклонник.
拜见ЬЦІІйп—拜会., ,
baijie поздоровляти кого зі святом.
拜金主义 baijlnzhiiyi поклоніння золотому тельцю; гонитва за грошима.
拜金主义者 bAijTnzhtiy'izhS шанувальник золотого тельця.
拜客 baike завдавати візит; відвідувати кого (провідини).
拜年 bainian поздоровляти кого з Новим роком; робити новорічні візити.
拜师 bMshT піти в учні до кого.
拜寿 baishou поздоровляти кого з днем народження.
拜堂 baitang весільний обряд; весільна церемонія.
拜托 baituo будьте ласкаві (люб'язні); зробіть послугу.〜你把这封信交给队4 будьте ласкаві (люб’язні), передайте бригадиру цей лист;多多〜дуже прошу вас зробити мені цю послуґу.
拜望 baiwang відвідувати кого; прийти з візитом; провідати кого, рот.
拜物教 1) <宗> фетишіЬм. 2)(对某事
物的迷信)фетишизм; сліпа віра.
拜物教徒 baiwujiaotu фетишист.
拜谒 baiye 1) 拜会 2)(瞻仰）відвідувати що (провідини)，〜列宁墓 відвідувати мавзолей В. І. Леніна. ；
稗Wi.
稗ЬМ 1)—稗子2) <书> j：非正式的） неофіційний.〜史 історичні замітки (нариси).
稗官由史 baiguan y^sh! сказання.
稗子 Mi.zi 1) <植> прбсо куряче. 2)(指果实） просо.稻〜просо рисове.
Щ bai.
口贝 bai 1) <宗> хвалебні с/ііви, славослів'я, гімн. 2) (буд.) оспівувати, співати.
口贝音 baiyin звуки хвалебних пісень.
口贝幺麥 baiqi приладдя для молитовних зібрань та чернецьких співів.
卩贝多[罗]baiduo [luo] —>•列多[罗]пальмове листя (на якому в Давній Індії записували буддійські тексти; - - запозичення з санскриту pattra). _
口贝叶 Ьйіуб ―叶{скор. від 多罗叶-пальмове
листя). ^
卩贝赞 baizan співати гімн (славослів’я) [Будді].
稗础.
1$ bai найкращий очищений рис. ban.
扳 ban тягти що.往下〜тягти вниз;往里〜тягти до себе;〜一下操纵丰Т* потягнути за важіль;〜 枪栓 клацнути затвором;〜道盆 перевести стрілку;〜着指头算 рахувати по пальцях.
ШШ banchan згинати; скручувати.
ШШ bandao перевертати, повалити;
板道员 b如сійоуийп <铁路> стрілочник; стрілочниця.
扳机 banjl <军> гашетка; курок,勾〜натиснути гашетку; спустити курок.
扳手 ban.shou 1)(板4і) ключ. 2)(操纵杆） важіль. 3)(把手）ручка; рукоятка.
Ш Ш bantan зав'язати розмову, утягнути в бесіду.
扳子 bSn.zi ключ.螺丝帽〜гайковий ключ.
脸 ban.
盼 ban дарувати, надавати у володіння.
名山大湖不以〜слав打ні гори та великі озера не можна давати у володіння.
放 Ь5п.
Ж ban 1) ділити, розділити; 2) скорочуватись, зменшуватися; ділитися.
班Е ban.
班 b§n 1)(次序)чергй ж.挨〜值日 чергувйти по черзі; 2) (4小学班级）клас;(头学班级） група.教师进修〜к^рси удосконалення викладачів. 3)(编成的组）курси мн.; група; бригада. 4)(一段工作时间）зміна.分三〜工 作 працювати в три зміни;早〜ранкбва зміна; 中〜пообідня зміна;夜〜нічна зміна;上〜йти на роботу; стати на зміну;下〜іти з роботи; замінитися.5) < 军 > відділення.坎 事 ~ відділення кашоварів;机枪 ~ кулеметне відділення. 6) <量词> (用于人群）гр^па; партія.这〜年轻人都经过农村锻炼ця група молодих людей пройшла загартування в селі.
7) 	<量词> (用于车船班次）рейс.头〜公共汽 车перший рейс автобуса;搭下——〜飞机走卩巴 їдьте наступним рейсом літака. 8)(调动） перекинути що (перекидання).
班白 banbai 1) наполовину сивий, посивілий; 2) старий, літня людина.
Ш Ш banban 1) {звуконаслідування стукоту квлес) стукати; зі стукотом; 2) викладати прямо, говорити відверто; прямий, чіткий; 3) рябіти, пістрявіти, строкатий, пістрявий.
班辈 banbei 1) одне покоління; однолітки; 2) однаковий. -
班车 banche рейсовий автобус,
班次ЬШісі 1)(大学班次）курс;(中小学班次） клас.他〜比我高 він курсом (класом) старший за мене. 2)(车船开行班次）рейс; номер рейса.增加〜збільшити кількість рейсів.
班底 bandi〈剧> склад виконавців.
班房Mnf^ng 1)(旧时衙役值班处）чергові [кімната]. 2)(监狱）кутузка прост” застар.; каталажка прост., застар.坐〜потрапити в кутузку (у каталажку).
ШЖ banjl рейсовий літак; лайнер.
班级Mnj丨（大学班级）група; курс;(中小学班级)
клас.
班门弄斧 ban men nong ffi вихвалятися перед знавцями справи; яйця курку вчать.
班师bSnshT <书> (调回军队）відкликати війська;(凯旋归来）із перемогою (зі щитом) повернутися з війни.
班图语 bantuyu мова банту,
班长 b§nzhang 1)(学校的班长）староста ч. 2) (军队的班长）командор відділення.炊事〜 командир відділення кашоварів.
班主任 banzhuren класний керівник.
班子 b§rrzi 1)(剧团）трупа. 2)(集体）колектив; група.建立一个坚强的领导〜органЬувйти сильний керівний колектив (сильну керівну
групу).
Ь5п.
颁Ь5п —颁布.
颁布 banbu опублікувати що; видавати що (видання); обнародувати що (обнародування); декретувати що.〜宪法 обнародувати конституцію;〜法令 видавати закон;〜命令 видавати (публікувати) наказ.
颁发Ьапй 1)(发布）розсилйти що.〜命令 розсилати наказ. 2)(授与）видавати що (видача); роздавати що (роздача).〜励章 нагороджувати кого орденом.
颁行 banxing публікувати [і вводити в дію].该 法令〜于 1950 年 зазначений закон був опублікований [і введений у дію] у 1950 році.
ban.
般 ban як; подібно чому; із що.暴风雨〜як гроза: наче гроза;暴风雨〜的掌声б>^хл4ві оплески;米粒〜大小 розміром із зернину;兄 弟〜по-братфському; як брати;兄弟〜的关系 братерські відношення.
Й5； М banban 1) різного роду, всіх сортів; усілякий; 2) строкатий, пістрявий; рябий, перістий.
般大般小 Ь5псійЬапхіао зовсім однакового розміру; одного віку (покоління).
般分 banfen розподіляти.
般鼓 bangu часті удари в барабан (особливо наприкінці танка; також назва танка).
般取 banqii переносити (перевозити) до себе; вивозити, відвозити.
般师 b萏nshT відкликати військо.
般样 banyang сорт, вид.
ban.
煸斓 banian пістрявий, узорчатий; візфунковий.
b§n.
斑 ban 1)—斑点；斑纹•红〜червбна пляма. 2) (有Іі点的）плямистий;(有斑纹的） смугастий.
斑白 banbdi <书> “вий (сивіти),头发〜волосся з сивиною;两鬓〜сиві скроні;须眉〜весь сивий,
Ш Ш banban покритий плямами,血迹〜 покритий плямами крові;老贫农血泪〜的家 史 залита (просочена) кров'ю і сльозами історія сім'ї старця-бідняка.
斑驳 banbo < 书 > плямистий; строкатий (строкатість);.在松树〜的阴影中під плямистою тінню сосен;灯光从树叶的密层中 洒下来，斑斑驳驳地落在她彳I；]身上СВІТЛО， що проникало через рясне листя, плямами лягшіо на їхні сукні.


21
这王点、bandiSn пляма; крапка; ряботина,——
的灰马 сірий кінь у яблуках.
斑点病 b如diSnbing <植> кречпйтість.
斑品 banjlng <矿> фенокрист; фенокристапл.
斑鸠 banjiQ <动> гбрлиця.
斑爛 banian <书> строкатий (строкатість, майоріти); яскравий (яскравість),五色〜строкатість і яскравість фарб:〜猛虎 смугастий тигр.
斑马 banma <动> зебра.
Ш.Ш banmao <动> шпанська мушка; шпанка.
斑秀 bantu <Ш> гніздова плішивість.
ШЖ banwen смугасте забарвлення; смугастий малюнок.
斑疫 banzhen <医> [плямиста] сип.〜伤寒 сипний тиф.
斑11" banzhu <Й> бамбук плямистий.
Ь§п.
搬 ban 1)(搬运）переносити що (перенесення); пересувати що (пересування, пересувка розм.),〜行李перенбсити багаж;把写字台〜 至1J 窗前 пересунути (перенести) письмовий стіл до вікна; А这台车床〜到另一个车间 перетягнути (перенести) цей верстат в інший цех;〜开椅子 відсунути (переставити) убік стілець;把两张桌子〜到一起зрушити два столи;〜上银蒂 екранізувати що; ~上舞 台інсценувйти що;给大伙儿〜几个坐位来 дай людям на що присісти. 2) 搬家.把商 店〜到工地去 перемістити магазини на будівництво;那家工厂己〜到郊区去了 той завод був перенесений у приміський район; той завод перенесли в приміський район;他 们全家都〜到乡下去& 了 усі його сім'я переселилася (переїхала, перебралася) у село. 3)—搬用.〜教条 застосбвувати догматичний підхід; пускати в хід догматичний прийом: виголошувати догми; 完全〜外国的一套 копіювати (застосбвувати) без розбору все іноземне.
搬拨 banbo розставити по своїх місцях.
搬场 b5nchSng <方> переїжджати на іншу квартиру, міняти місце проживання.
搬出 Mnchil 1)(移出）винести що (винос); витягти що. 2)(迁出）виселитися (виселення); виїхати; з'їхати.从旧房子〜висели- тися зі старого будинку. 3)(提出）виставити що (виставляння); висунути що (висування). 〜一大®道理 висунути цілий ряд мотивів.
搬动 bandong переставляти що; пересувати що (пересування, пересувка рош.)\ переміщати що (переміщення).室内桌椅请勿〜стбли і стільці в кімнаті просимо не переставляти.
搬斗 bandou підбурювати, підбивати.
搬家 banjia переїхати (переїзд); переселятися (переселення); перебиратися розм.; змінювати місце проживання.
搬进 b5njln 1)(搬到里面）внести що; витягти що.把货物〜仓库 внести (затягти) вантаж на склад. 2) (з£Л) вселитися (вселення),〜新居 вселитися в новий будинок.
搬救兵 b5n jiublng 1)(请求增援）просити про підкріплення. 2)(请人帮忙）викликати людей на поміч; звати людей на підмогу; взивати про поміч.
搬弄 Mnn6ng 1)(搬动）пересувйти що (пересування, пересувка розм.).那几盆花'就 放І那儿吧，別来回~啦нехйй горщики з квітами там залишаються, нічого їх
пересувати. 2)(卖弄)виставляти що напоказ; хизуватися чим，розм. (хизування);好〜自己 的知识 любити виставляти свої знання на показ; любити хизуватися своїми знаннями.
搬弄是与Н bannong shifei займатися плітками; сіяти розбрати; перемити кісточки.
搬起石 А打-己釦脚 banqi shi.tou da zijT-dejiao той камінь, що підняв, собі ж відіб'є ноги; рити собі ж яму.
搬演 banyan переспівувати що (переспів),〜故 Ф взятися за старе; переспівувати старе.
搬用 banyong переймати що, розм. (переймання); запозичати що (запозичення). 机械地〜外经验механічно переймати (запозичати) досвід інших країн.
搬运 banyun перевозити що (перевезення); возити що (возка розм.).〜建筑材料 перевозити будівельні матеріали;〜工人 вантажник (指装卸工人)，носій (指搬运行李 的工人)，〜公司 перевізна компанія.
搬运费 banyunfei плата за перевезення (за доставку)(指车船搬运费），плата за перенесення (指人工搬运费).
搬走 banz6u 1)(搬东西）віднести що; відвезти що; прибрати що. 2)(搬家）переїхати; виселитися (виселення); з'їхати з квартири.
搬嘴 banzuT сіяти розбрат, підбурювати.
癒 ЬШі.
瘢 ban шрам; рубець,
癒症 banba рубець, шрам.
瘢点 bandian веснянка; цятка на шкірі.
癒风 banfeng плямистий висип (шкіряне захворювання).
banhen шрам, рубець.
癒着 banqi сліди поранень (рубці) на спині коня.
瘢痍 Ьйпуі шрам.
ШШ banzhen карбункул.
ban 另见 bi如;bian.
bangao з'ясувати та оприлюднити.
ban.
癍Ь5п <医>8化的.
板 ban.
板 ЬЗп 1)(木板）дбшка; тес множ.;(金属板） лист; плита.松木~ соснбва дошка; сосновий тес;钢〜сталева плита; сталевий лист; листова сталь;石〜кам'яна плита;〜棚 дощатий хлів. 2)(商店门板）дерев'яні щити [для дверей магазину]. 3)(——种乐苕笤）"бань” (ударний музичний інструмент із двох дерев'яних дощечок). 4)(节拍）темп; такт.十夬 〜швидкій темп; t曼〜повільний темп;走〜 збитися з такту; відбивати
рукою такт. 5)(呆板）педантичний (педантичність); кам'яний,表情太〜 кам'яний вираз обличчя;做事太〜діяти занадто педантично; бути педантом у справах; працювати по шаблону (за трафаретом). 6)(僵硬）одерев'яніти (задерев'янілість, одерев'янілий),脾子发 ~ одерев'яніла шия. 7)(使表情严肃） суворішати (суворий, суворість),〜着脸说话 говорити із суворим (суворим, холодним, крижаним) виразом обличчя;〜下脸来 напускати на себе серйозний вигляд.
板板六十四 banban liushi si педантичний
(педантичність).
板本 banben 1) відбиток; ксилограф, друкбвана книга; 2) бібліологія, книгознавство.
板壁 banbi дерев'яна перегородка.
ШШЛ bancar щітка [для класної дошки].
板齒 banchT передні зуби, різці.
ШШ bancuo плоский напилок. bSndeng лавка; лавка.
板斧banfti 1)(一种工具）колун. 2)(一种兵器） сокира.
Ш 官 banguan чиновник, що призначений за наказом правителя.
板胡 bSnhii "баньху" {рід китайського народного музичного інструмента)', китайська скрипка.
板极 bSnji <电> анод.
板结 banjie〈农〉затвердіння (затверділість) грунту.
板秦 banli <植> каштйн.
板球 bSnqiii <体> крикет. 板书 bSnshii 1)(在黑板上写字)писати на дошці. 2)(黑板上写的字）написане (лист) на дошці.
板刷 banshua щітка [для прання білизни}.
板条 bantiao дранка множ.; планка; лата.
板图 Ьатй карта (план) володінь.
板瓦 banwS <建> плиткова черепиця.
&甲鸟 banya пресована в'ялена качка.
板牙 Ьйпуй〈机〉плашка.
板烟 banyan трубковий тютюн.
板岩 b3nydn〈地质> шифер.
板眼 bSnyan 1)(节拍）такт,走了〜збитися з такту. 2)(条理）порядок; систематичність.做 事有〜у роботі є порядок і система.
板油 bSny6u сало.
Ш 诏 banzhao імператорський наказ про призначення на посаду.
板障 b^nzh^ng 1)〈医> диплое невідм. с. 2) <体> бар'єр.
ШІК banzhi упертий, стійкий.
板直 banzhi твердий, безкомпромісний, непохитний, прямий (про характер).
板滞 bSnzhi кам'яний; дубовий розм.神态〜і3 кам'яним виразом обличчя; одерев'янілий вид;文字〜дуббвий (дерев'яний) язик;画面〜 немає в картині життя.
板子 Ьйп-zi 1)—板 1). 2)(刑具）батіг застар., місц.
版 ban.
版ban 1)(印刷用的底版）клішб невідм.铜〜 мідне кліше;锌〜цинкове кліше. 2)(版本） видання,初〜ndpiue видання;胃〜 видання;修订〜виправлене видання;增订〜 виправлене і доповнене видання;俄文〜 видання російською мовою;本书已出 了三〜 книга витримала вже три видання. 3)(版面） смуга; сторінка,头〜新闻 вісті на першій смузі (сторінці) газети. 4)(筑土墙的夫板） дошки [для спорудження глинобитної стіни].
本 banben видання; друкована книга; відбиток. 宋朝的〜видання (друкована книга, відбиток) Сунської династії;各种〜的鲁迅作 品 різні видання творів Лу Сіня.
版次 band видання.
版户 banhCi перепис (населення).
版画 banhuA <艺> граві^ра; графіка; естамп.套 色〜кольорова гравюра.
版籍 banji 1) книги, література; 2) списки населення, укладені окремо за кожним


22
подвір，ям.
版 U bankou〈印〉формат видання, розмір сторінки друкованого тексту.
版刻 banke різьблення по дереву; гравюра на дереві; ксилографія.
版面Ьаптійп .<印> 1)(书刊的一页）полос含； сторінка. 2)(编排形式）оформлення; формат. 〜设计新颖новій формат.
banquan авторське право; право видання. 保留〜зберегти авторське право;〜所有，不 准翻印 передрук заборонено.
版权页 Mnqu^ny色〈印〉титульний лист; титульна' сторінка.
版式 bSnshi <印> вфстка.
版税 bSnshui авторський гонорар (відсоток із кожного проданого екземпляра); плата за авторську працю.
版图 bSntii володіння; територія.列入〜 входити до складу країни (території); приєднати до своїх володінь;〜辽阔 територія дуже велика.
版心 banxTn <印> плбща набору; формат відбитка.
ШМ b^nyang <印> верстка; відбиток.
版鱼 Мпуй камбала.
版闸 bSnzha шлюз; застава.
钣 ban.
ffi bSn 1) золото в пластинах; 2) металева плитка.
阪 ьап.
Р及 Ьйп укіс; схил [гори]; косогір; круча, урвище; на косогорі ростуть лакові дерева; кручі та урвища.
阪峻 bSndeng дорога гірським схилом, гірська стежина зі сходинками.
_t Й A bSnshangz6uwan котити кульку схилом гори (обр. у зн.: використовувати сприятливі обставини, добре
пристосовуватись до різних обставин, опинитися на висоті).
Р及田 bSntian 1) нерівне та каменисте місце， гбла кам*яниста земля; 2) поле на схилі гори.
bSn.
板 bSn корж з рисової січки.
飯 Мп. ,
魬 bSn камбала, ban.
办b》n 1)(办理）робити що; чинити.〜入学手续 оформити надходження в школу;移风易俗〜 喜事 відмовитися від старих звичаїв - справити весілля по-новому;去〜一件事 піти у справі;怎么〜？ як бути? що робити? як поступати?事愔尚未〜妥 справа ще не налагоджена (не полагоджена);那f牛事已经 〜好了 та справа вже зроблена (закінчена);出 国护照他已经〜妥了 закордбнний паспорт він уже має;这件事他〜不了 він не в змозі це зробити; він із цим не впорається; це йому не під силу;这几件,事完全交给你і〜усі ці справи повністю доручаються тобі; тобі доручено налагодити (улаштувати) усі ці справи. 2)(仓1J 办）відкривати що (відкриття); створювати що (створення);(经.管)вести що (ведення).〜工厂відкрити завод;县〜小型工 厂 невеличкі фабрики і заводи, що побудбвані (ствбрені) на кошти повіту;勤伶
〜社 старанне й ощадливе ведення господарства комуни;〜好社会主义的大学 добре поставити (налагодити) роботу соціалістичного університету. 3)(置备） Заготовити що (заготівля).〜货 закупівля товарів;〜粮食 заготовити (закупити) зерно.
4)(惩罚）покарйти кого (покарання).法〜 покарати за законом;严〜суворо покарати.
办案 banan 1) вести судову справу; розслідувати злочин; 2) вести справи; діловодство.
办报 banbao видавати газету.
办法 Ьйп伤（措施）заходи мн.;(方法）спосіб; засіб; метод;(出路）вгіхід.完成І壬务的〜 спосіб виконання завдань;想〜знайти вихід (спосіб, засіб, рішення); придумати вихід;真 没〜нічого не можна зробити; нічого не залишається; нічого не поробиш; немає ніякого виходу;对这种人真没〜！ що з такою людиною зробиш! що з такого візьмеш! з такою людиною просто ладу немає;没有另lj 的〜，除非…нічого не залишається, як..; не залишається іншого шляху, як..; немає іншого виходу, як..;感到毫无〜відчувйти， що нічого не можна зробити; руки в кого опустились (віднялися);那有什么〜，只好自 己去 що ж робити, прийдеться самому йти; 拿出〜来 накидати план; ужити заходів;有〜є вихід (спосіб, засіб);他 f艮有〜він людина заповзятлива; він меткий на вигадки; йому [і] карти (книги) у руки.
办稿 bangao діловодство застар.
办公 bangong працювати; займатися службовими справами; службовий,〜时间 службовий (робочий) час; робочі години;〜 地点 місце роботи (служби);〜用品 кан- целярське приладдя; 今天各机关不〜 сьогодні в установах не працюють (немає заняггь);今天对外停止〜сьогбдні немає прийому.
办公费 bangongfei канцелярські витрати; кошти на канцелярське приладдя.
办公室b》ng6ngshi 1)(办公房间）служббве (конторське) приміщення;(首长办公室） [службовий] кабінет. 2)(指行政部门）кан- целярія.国务院〜канцелярія при Держраді; 夕卜事〜канцелярія по справах іноземців;〜主 任 завідуючий канцелярією; начальник канцелярії.
办公室综合症 bin gong shi zong he zheng
захворювання, яке людина отримує на роботі
(зркрема, коли в офісі палять, постійно працює
комп’ютер, ксерокс тощо).
办公厅 bangongtlng адміністративний відділ; канцелярія.中共中央〜канцелярія ЦК КПК.
办公桌 bangongzhuo письмовий (канцелярський) стіл; бюро невідм.
办干lj ban кап друкувати, видавати.
办理 Ьапії вести що (ведення); займатися чим.〜 曰常事务 займатися поточними справами;〜 移交 здавйти справи;〜报到手续 оформлятися на роббту; оформляти кого на роботу;这个问题你可齒酌〜у цьому питанні ви можете діяти (поступати) на свій розсуд.
办赛 ban sai змагання.
办事 banshi працювати; вести справу; поступати.给人民群众〜працювати для народних мас; робити послугу народним масам;依法〜поступити за законом;〜认真 серйозно відноситися до роботи; працювати
з усією серйозністю;〜机构 робочий апарат; 〜人 ІД канцелярські (конторські) службовці.
办事处bdnshichCi контора;(政命机关） представництво;(企业分支）відділення; агентство.人民银行〜відділення народного банку;保险公司〜агентство страхового товариства;湖南社驻沪〜торгбве представництво провінційного уряду Хунань в Шанхаї.
办事员 MnshiyuSn конторник застар.; конторниця застар.; конторський службовець; канцелярист застар.\ канцеляристка застар.
办妥 bantuo владнати; виконати.
办贼 banzei 1) займатися справами злочинців (ловити, допитувати, судити); 2) розправлятися з ворогом, карати ворогів.
办赈 banzhen займатися благодійністю, збирати кошти для надання допомоги постраждалим від лиха.
半 Ьйп.
半 Ьйп 1) (二分之一）половина; пів-;〜个苹果 півяблука; половина яблука;〜瓶墨水 півпляшки чорнила;〜吨煤 півтони вугілля; 〜岁的小孩шестимісячна дитина;两斤〜два з половиною цзігая;—年〜півтора року;上〜 年 перше півріччя; перша половина року;早 晨四点〜钟 о пів на п'яту ранку; у чотири тридцять ранку;增力口了 一〜збільшитися в півтора рази (наполовину);分成两〜 розділити навпіл (на дві половини);定了 一〜 路 пройти півдороги (половину дорбги). 2) (在中间）сербдина.〜山腰 середина схилу гори; напівдорозі до вершини гори. 3)(很少)： 他连〜句话也没有说він не сказав ні слова; 我今天身上〜分钱也没带сьогбдні я не при грошах; сьогбдні я жодного мідяка не взяв із собою;奴才对主子不敢说〜个不字лакбй не сміє навіть пискнути при хазяїну. 4)(不完全） пів-; напів-; частковий; наполовину.〜公开 的杂志напівлегальний журнал;〜官方消息 офіціозні (напівофіційні) звістки;〜透明的 玻璃 напівпрозоре скло;〜闭着眼 прикрііти очі;晒得〜干 висушене наполовину;说了〜 句就不说了 зупинитися на півслові;房门〜 掩着 двері напіввідчинені (напіввідкриті).
半百 ban-bai півсотня; п'ятдесят 他年已〜йому вже п'ятдесят років [від роду]; йому вже за півсотні перевалило.
半半拉拉 Ьйп.ЬапШй <口> наполовину; недо-. 说话〜говорііти наполовину і недоговорювати [до кінця];办事〜почати справу і не доводити до кінця; робити справу наполовину; 作得〜[робііти і] недоробити;他把 文章写了个〜就丢下了 він написав статтю наполовину і кинув.
半暗不明 b^nanb(iming напівтемрява.
半半路路 banbanlulu на півдорозі, напівшляху.
半半落落ЬйпЬйпІибІиб ->半半路路.
半辈子 banbei-zi півжиття лс.; піввіку ч.
半壁 Mnbi 〈书〉половгіна; пів-.〜江山 половина країни; півцарства с.
半边 banbian половина.左〜ліва половина.
半边莲 ЬйпЬійпІійп <植> лобелія китайська,
banbianren (застар.) бурлака, нетяга; вдівець, вдова.
半边天 MnbiSntiSn 1)(天空的一半）півнеба с. 朝霞映红了〜ранкова зоря охопила півнеба. 2)(指妇女）"півнеба" {китайська метафора


23
щодо жінки).发挥妇女〜的作用вйяснити роль жінок, які "своїми плечима держать півнеба".
半产 banchan передчасні пологи, викидень.
banchen-banxi і рад, і не рад; чи то радуватися, чи то плакати.
banchengpTn напівфабрикат; напівпродукт.
半大 ban.da середній [розмір],〜小子 підліток; недоросток прост.
半导体 bandaoti〈电〉напівпровідник (напівпровідниковий). 〜收音机 напівпровідниковий (транзисторний) приймач; транзистор.
半岛 Ьйпсіао півострів.
半道儿Ьйпсійог ‘路.
半吊子Mndik^zi 1)(不踏实的人）легковажна людина. 2)(知识浅薄的人）полузнййка ч” ук” розли; 3) (j故事不彻底的недоучка ж” розм. людина, яка працює шаляй-валяй.
半发 banfa наслідок.
半封建 bAnf^ngjian напівфеодальний.半殖民 地、〜的国家 напівколоніальна і напівфеодальна країна.
半工半读 ban gong ban du частина часу відводиться праці, частина часу 一 заняттям; учбово-виробничий.
半规管 banguTguan <解> півколовий канал.
半酣 banhan 1) захміліти; захмілілий; легке сп’яніння; 2) розпал бенкету. 一
半饥半饱 banjl-banbao напівголодний [жити] впроголодь; недоїдати.
半机械化 banjlxiehua .напівмеханізація (напів- механічний); часткова механізація,〜农具 напівмеханізбвані сільськогосподарські знаряддя.
半价 banjia півціни лс.〜出售 продати за півціни (зі знижкою на 50%).
半胶体 banjiaotT〈化〉геміколоїд.
半结 banjie вести справу від початку і до кінця,
довести розпочате до кінця.
半截 banjie половина.〜烟卷 половина сигарети; 〜身子浸在水里до пояса (по пояс) зануритись у воду;七、凉了〜нйстрій упав зразу наполовину.
半斤乂、两 banjln-baliSng два чоботи пара; одна дяка, що за рибу, що за рака; не вмер Данило —так болячка задавила прост,; одне і те ж.
半径 b^njing <数> рйдіус; півдіаметр,视〜 видимий радіус (півдіаметр);飞行 空〉 радіус польоту;活动~<军> радіус дії.
半决赛 banjue sai півфінал.
半空中 bSnk6ngzh6ng <口> у повітрі,吊在〜 висіти в повітрі. 半拉 banla <口> половина; пів-; напів' 〜苹果 половина яблука; пів'яблука.
半拉子工程 ban ldzi gong cheng заморозити
будівництво, не закінчити будівництво.
半劳动力 banlaodongli частково (наполовину, не зовсім) працездатна людина.
半冷刁〈热 banl6ng-bure холоднуватий.
半流体 bdnliiitT〈理> напіврідке тіло.
半流质 t^nliiizhi напіврідка їжа.
半路 banlu 1)(路程一半)півдороги ч.; півдороги ж.〜相遇 зустрітися на півдорозі (на півдорозі). 2)(事倍未到底）на півдорозі.
半路出秦 banlu chujia не з малих років (не з дитинства) займатися чим.搞音乐我是〜я займався музикою не з малих років (не з дитинства); я дилетант у музиці.
半明不暗 banming-bu'an напівтемний; напів- освітлений; напівтемрява;枝形出灯〜jikJct- ；ри горіли напівсили.
半票 banpiao напівквиток.
半瓶醋 banpmgcu напівзнайка ч,, ж” розм.; недоучка ч” ж” розм.; дилетант; дилетантка.
半球 banqiu 1)(地理）півкуля,东〜східна півкуля. 2)(半球状的东西)півкуля.大脑〜 <解> велика півкуля головного мозку.
半乳糖 b^nrOtdng <化> гапактбза.
半晌bAnshSng <方> 半天.过了〜ч6ре:з деякий час.
半社会主义 banshehuizhuyi напівсоціалістич- ний.〜质 напівсоціалістичний характер; 〜性质的初级合作社напівсоціалістичний кооператив початкового рівня.
半身 banshen половина тіла.左〜ліва половина (частина) тіла;上〜.вфхня частина тіла;〜不 遂 <医〉гемипараліч;темиплегія.
半身像 bansh^nxmng (肖像）поясний портрет; (照片）пояснй фотокартка;(雕像）по^р力щя.
〜знімйтися без шапки, до пояса на фото розміром в 2 цуня.
半生,b焱nsheng півжиття сер.; півстоліття ч.
半生不熟Mnsh印g-biishii 1)(未成熟）недо- зрілий; недоспілий,〜的苹果 недозріле (недоспіле) яблуко. 2)(未煮熟）недоварений.饭 煮得〜рис недоварений. 3)(不太热练） погано засвоєний.
ф banshlye напівбезробіття; часткове
безробіття.
半世 banshi півстоліття сер.; півжиття сер.
半数 banshu половинна кількість; половина.不 到〜менше половини;超过〜перевищити половину; більше половини;按〜发给 видати половину (в половинному розмірі).
半衰期 banshuaiql <Ш> період напіврозпаду.
半睡半醒 banshui-banxlng спросоння разг; спросонку прост.; напівсон; напівдрімота; спати в півока.
半说半笑 banshuo-banxiao напівжартома; напівжартом.〜的语调 напівжартівливий тон; 〜地讲 напівжартома (напівжартом) сказати.
半死不活 bansl-buhuo напівживий; напівмертвий; до півсмерті; ні живий ні мертвий; ледве живий.吓得〜налякати до півсмерті; не живий не мертвий з переляку;饿得〜 напівживий від голоду;他被打得〜він був забитий до півсмерті.
半躺半臣卜 bant3ng-b^nwd напівлежати.
半天 bantian 1)(白天的一半）полудень ч.; половина дня.上〜до полудня; до обіду; у першій половині дня;下〜після полудня; після обіду; у другій половині дня. 2)(长久） довго.想了 〜才说 сказати лише після довгих роздумів;我们等了 老〜ми . прочекали довго (довгий час,іНемшіо часу).
半条命 ban tiao ming люди з фізичними вадами,
інваліди, каліки.
半托 ban tuo доручити, довірити.
半透明体 bantoumingtl напівпрозора речовина (тіло).
半“ bantii —半路.
Ф-ДЙШЙс bantu er fei кинути (зупинитися) на півдорозі; зробити наполовину і кинути; половинчатий вихід; не довбдити справу до кінця.
半推半 /就 bantul-banjiu відмовлятися для вигляду; ПОГОДИТИСЬ ПІСЛЯ відмови.
半吞半吐 Ьйтііп-Ь細tii говорити c недомовками; не договорювати до кінця.
半脱产 ЬапШосЬйп частковий відрив від виробництва.
半文半白 banwen-banbdi напівлітературний і напівпросторічний.
半文盲 banwenmang напівнеграмотна людина.
半无产阶级 banwuchanjieji напівпролетарій.
半夏 Ьйпхій <植，药> пінбілія тройчаста.
半心半意 banxln-banyi не повністю (не всією душ^ю) віддавати себе; напівщиро.
半新不旧 b螽nxlh-biijm ношений; держаний.〜的 大衣 ношене пальто; держані меблі.
半薪 banxln напівзарплата; напівоклад.
半信半疑 banxinbanyi з деяким сумнівом; насилу віриться.对他的话我们有些〜ми з деяким сумніцом СТАВИМСЯ до його слів; його словам ми насилу віримо.
半休 banxiii друга половина робочого дня.
半夜 Ьйпуб 1)(一夜的一+ ) північ ж.前〜 перша половина ночі;大~ більше півночі. 2) (深夜）пізньої (глибокої) ночі; опівночі; серед ночі.经常学习到〜часто займатися до .пізньої (глибокої) ночі.
半夜三更 banye-sangeng глибокою (пізньою) ніччю; далеко за північ.
半音 banyln <音> напівтбн; хроматичний,〜音 阶 хроматична гамма;〜手风琴 хроматична гармоніка.
半影 banying <理> напівтінь ж.
半元音 banyuanyln <语> напівголосний звук.
半圆 Ьйпуийп <数> півкбло.
半月干ij banyuekan півмісячник.
banzhen-banjia суміш правди і брехні; напівсерйозно.
banzhilian <tt> портулак крупно-
ЦВ1ТИЙ.
半殖民地 banzhimindi напівколонія.
半制品b〗nzhipln~>半成品•
半中腰 b&nzh6ngy5o <口> середина.从〜砍断 зрізати що із середини.
半自动 banzidong напівавтоматичний,〜步枪 напівавтоматична гвинтівка;〜农具 напів-( автоматичне сільськогосподарське знаряддя.
半自动化 banzidonghua напівавтоматизація (напівавтоматизувати що, напівавтоматичний).
半自耕农 b^nagengn6ng селяни н-напіввласник.
拌b虹
拌凉菜 Ьйпіійг^сйі салат.
拌入 banru домішувати, додавати.
Wm bansuan <Уі> 1) заплітатись (про ноги); спотикатися; ледве плентатися; 2) бути малокваліфікованим у своїй галузі, давати осічки в роботі.
鮮 ban.
女半& ЬапЬіап-менструація, місячні.
样 Ьйп.
件 ban〈方〉поліно，дрова.
袢子 banzi〈方〉，поліно, дрова, дровина, оцупок.
ІМ/
Wban.
革f- ban 1) зам.绅 вузда, шлея. 2) зам. Щ- зв’язйти.
扮 Ьйп.


24
扮 ban 1)(化装)наряджатися ким; переряджатися розм.', переодягатися ким, у кого.〜个商人 нарядитися (переодягтися) купцем; під видом купця;女〜男装 нарядитися (переодягтися) чоловіком; нарядитися у чоловічий одяг. 2) •扮演.3)(装样 子）робити що\ будувати що, розм.〜鬼脸 кривитися, викривлятися, строїти міни.
扮饰 ban shi погано грати (про актора); перегравати.
扮戏 banxi 1)(化装）гримуватися (гримування, гримування). 2)(演戏）розіграти п’єсу; грати.
扮相 banxiang грим.〜好 вдалий грим; уміле гримування.
扮;^ banyan 1)(演某个角色)грйти (виконувати) роль кого; виступати в ролі кого; в амплуа кого. 2)(起作命）грати що.〜可耻的角色 зіграти ганебну роль.
伴丨
伴 ban 1)(同伴）компаньйон; компаньйонка розм.; партнер; партнерка, Ш ~ партнер (партнерка) для танцю;旅 ~ попутник; попутниця; супутник; супутниця;找个〜儿 знайти собі компаньйона (компаньйонку, компанію);和他做〜скласти йому компанію; 结〜同4亍 поїхати компанією (у компанії). 2) ~►伴同•〜游 гуляти в компанії з ким.
伴唱 banchang підспівувати; підхопити (під- хоплення).
伴和 banhe суфлер.
伴郎 banlang шафер.
伴侣 Ьапій супутник; супутниця,终身〜су- путник життя; подруга (супутниця) життя; 小时候一同玩耍的〜товариш дитячих ігор.
伴{吕动物 Ьапій dongwu домашня тварина, „менший друг людини”.
{半娘 banniang шафериця.
伴跑 banpao змагання з бігу між двома
учасниками.
伴生树 bAnshSngshCi <林> подсад.
伴"(司 bansi супроводжувати.
伴随 bansui супроводжувати що (супровід);在 同志们的〜下у супроводі товаришів;〜着生 产的发展出现了卩个文化高潮ріст продуктивності країни супроводжував крутий підйом культури. '
伴同 bantong супроводжувати що (супровід); у супроводі чого; разом із чим.热天下雨时常 長雷电现象〜发生літні дощі часто супроводжуються грозою.
伴舞 ban wii вечірка, гулянка.
banxing <天> вторинний компонент.
伴音 banyln <无线> звуковий супровід.
伴奏 banzou акомпонувати (акомпонування); під акомпонемент,小提琴〜акомпонувати на скрйпці;音乐〜супроводжувати що музикою; під музичний супровід;我给你〜я вам закомпоную.
伴奏磁带 ban zou ci dai влаштувати вечірку,
веселитися під музику.
f半奏者 banzouzhe акомпаніатор; акомпаніа- торша розм.
拌b紕
拌 ban розмішувати и\о\ змішувати що (змішування).〜猪食 розмішувати корм для свиней;〜草和糠喂牲 U змішувати траву з висівками для годівлі худоби;用机器〜水泥
^ розмішувати (збовтувати) цементний розчин;拿糖酷〜萝卜丝 розмішувати терту редьку з цукром і оцтом; заправити терту редьку цукром і оцтом;冷〜萬宦 салат із латуку.
拌和 ban.he перемішати що (змішування); перемішувати що (перемішування).吧水泥和 沙子〜起来 змішувати (перемішати) цемент із піском.
拌土机 bantujl ґрунтозмішуюча машина.
抖1 匀 banyun розмішати що.把饲料〜дббре (як слід) розмішати корм.
banzhong перемішати насіння.
# 	Щ banzui сваритися; сперечатися (сперечання л/н., одн., сер.); справджуватися рот.
洋 ban.
绅 ban спотикатися.用脚〜他一下 д^ги (підставити) йому підніжку;在门滥上〜了 一 下 спіткнутися об поріг; зачепити ногою за поріг;他差一点〜了一交 спіткнувшись, він ледве не впав; 尖一〜了 马镫 носок чобота
зачепився за стремено.
矣栏仓丨』膏 banchuanggao липкий пластир.
洋脚石 banjiaoshf камінь спотикання книжк.; перешкода; перепона.技术革新的〜камінь спотикання (перешкода) для технічного новаторства;踢开〜відкрінути камінь спотикання.
绅马索 banmasuo пута^ин.
绅手洋脚 banshou-banjiao плутатися, (вертітися, крутитися) під ногами.
雜f ban.
瓣Ьйп 1)(花瓣）пелюстбк. 2)(可分的小块） часточка.豆〜часточка бобу;蒜〜часточка часнику. 3)(片）шматбк，摔成几〜розбгітися на шматки. 4) <解> —瓣膜.心〜серцбвий клапан. 5) часточка; частина ж.——〜
橘子 одна чйсточка мандарина;把苹果切成 四〜розрізати яблуко на чотири частини.
瓣膜 Ьйптб <Ш> клапан.
瓣鲍纲 MnsSigang <动> пластинчастожйберні (двоствбрчасті) молюски.
bang.
邦 bang країна.邻〜сусідня країна;友〜дружня країна;盟〜соїбзна країна; союзник.
邦本 bangben 1) підвалини держави; 2) народ, bangdian 1) <史> імператорські землі навколо столиці; 2) підступи до столиці.
邦縝 bangjl кордони країни; державні кордони.
判5 家 bangjia країна.
邦良 bangliang кращі люди країни.
邦交 bangjiao дипломатичні відносини (відношення). 建立〜встановити дипломатичні відносини;断绝〜порвати (розірвати) дипломатичні зносини;恢复〜відновити дипломатичні відношення;〜ІЕ 常化 нормалізація дипломатичних відносин.
邦老 banglao лиходій (амплуа).
邦联 banglian <政> конфедерація.
Я П bangmen міська брама.
邦人 bangren 1) співвітчизники; 2) уродженець даної країни; китаєць (на противагу іноземцям).
Ш bang.
花 1 bang 1) (Ж助）допомагати.赶先lit，〜后进
наздоганяти передових
допомагати
відстаючим;战士们〜农民收割庄稼бійці допомагають селянам збирати врожай (у збиранні врожаю). 2) (І日时І旨从事雇佣劳动） працювати за наймом,〜短工 працювати поденником (поденно).
帮 2 bang 1)(侧壁）боковина прост., спец; стінка.桶〜боковина (стінка) бочки;船〜 борт судна;鞋〜верх взуття. 2)—帮子.
帮 3 bang 1)(群）група; угруповання;(乡帮） земляцтво;(行帮）артіль ек.; асоціація.搭〜 об'єднати в групу (в угруповання). 2)〈量词
> 	група; партія; збіговисько розм/, збіговище.—〜小孩 група (партія) дітей;—〜 土匪 збіговисько (збіговище) бандитів. 3)-> 帮会.〜派活动.
帮办 MngbAn 1)(帮助办理）перебувати помічником (радником).〜军务 перебувати помічником по військовій частині. 2)(助手） помічник начільника.
帮补 bSngbti пособляти прост.\ радіти застар. 帮差 bangchai < 1曰> підручний (чиновника);
пристав (дин. Цін).
帮衬 bangchen „Ласкаво просимо”, „Приходьте ще” діал.
帮厨 bangchii працювати підручним у кухаря 帮倒忙 bang daomang робити ведмежу послугу;
удружити ірон.
帮扶 bangfu допомога і підтримка.
帮工 bSngg6ng 1)(帮助工作）допомагати в роботі.找几个人〜знайтгі кількох людей для допомоги. 2)(帮工的人）підручний [робочий].
帮会 banghui суспільство; братерство.
帮伙 banghuo невелика група людей, об'єднана на основі спільних інтересів (часто з негативним відтінком).
帮困 bangkiln допомога збіднілим селянським господарствам.
帮忙 bangmang допомагати (допомога ж.)\ підмагати прост.; пособляти прост:，
зараджувати (переважно -морально).请人〜 запросити на допомогу (на підмогу); шукати 一 підмоги;帮 了 大忙 зробити велику допомогу; 〜帮到底допомагати до кінця;请你帮帮6 допоможіть, будь ласка; зробіть люб’язність; зробіть послугу; прошу вас про послугу; Іи 你务必〜д0е прошу вас допомогти.
Ш bangpai угрупування зі спільними інтересами; секта.
帮浦 bangpii〈机〉помпа; насос.
帮腔 bangqiang 1)(和唱）підспівувати. 2)(比喻 支持）підспівувати розм.给…〜підспівувати кому; бути підспівувачем кого; бути апологетом у кого.
帮审员 bangshenyuan суддя громадянського повітового суду (з незначних позових скарг), 帮手 bang.shou помічник; підручний.
帮套b5ngtao 1)(拉车的套）叩истіжка，拉〜йти в пристяжці;套上 子拉〜запрягти мула в пристяжку. 2)(拉车的牲口）пристінка; підпрікна.
帮滩 bangtan допомога в торгівлі на розкладці. 帮天下 bang tian хіа почет керівника держави; радники.
帮同 bangtong спільно; вкупі; разом.
帮闲bangxidn 1)(为剥削і.效劳）продажний.〜 文学 продйжна література. 2)(帮闲文人） казенні пір’я зневажл.\ продажний писака. 箱 bangxiang додаткове придане (нареченій, подарунки родичів та друзів).


25
VI W bangxiong 1)(帮人作恶）посібництво книжк/, сприяти в злочинних справах. 2)(帮 凶者)помічник; підсобник; помічниця; помагач розм.; підпомагай розм.充当资产阶 级反动政权的〜б>и спільниками реакційної влади буржуазії.
帮凶军 bangxiongjun війська підсобників мн.
帮佣 bangyong служник, наймит.
bangzhu помогти чому (допомога ж.); підтримати кого-що (підтримка).相互〜 допомагати один одному; взаємодопомога
ж.;物质〜матеріальна допомога (підтримка); 从思 上〜допомагати в ідейному відношенні; 请求〜просити про допомогу (про підтримку);给予〜надйти допомогу (підтримку); 拒绝别人〜відмбвитися від чужої допомоги (підтримки);得到外国朋友的热情 〜 одержати від іноземних друзів доброзичливу допомогу (підтримку);〜同志 克服困难 допомагати товаришу в подоланні проблем;努力〜新干部成艮посилено сприяти росту нових кадрів;这对他毫无〜це анітрошки (зовсім) йому не допоможе; від цього ніякої користі йому не буде;在同志们 的〜下他取得了很大进步при допомозі товаришів він досяг великого прогресу.
帮子bang.zi 1)(菜的外叶）верхній шар.白菜〜 верхній шар (грубі листи) качану (капусти). 2)(鞋帮)верх взуття.
帮嘴 bangzul замовити слово (слівце) у кого， перед ким, за кого, про кого; говорити на користь чого.你用不着给他〜нічого тобі говорити на його користь.
拂 bang.
掷 bang 1)—掷子 1). 2) <象声> бух; бухання. 一的敲门声 бухання в двері.
掷子b5ng*zi 1)(打更的响器）стукалка,敲~ постукувати у стукалку. 2)(指乐器） стукалка. 3)(指戏曲）опера "банци".
^ bang.
浜 bang 1) лиман, глибока вузька затока; 2) канал для заведення суден.
bang.
彭彭 bangbang 1) багато, рясно; у великій кількості; 2) сильний; потужний; міцний; 3) ходити, снувати.
bang.
S. bang 1) шкіра (для пошиву взуття). 2) підшивати взуття.
bang.
绑 Mng 1)(捆扎）в'язати що. (в'язання);(缠绕） накручувати що.把行李〜在自行车上при- в'язати багаж до велосипеда;〜得不结实，〜紧 些 погано прив'язано, зав'язати тугіше. 2)(捆 人）зв’я:зйти що.把手〜起来 зв’яМти (скрутити) руки.
绑案 bSngan справа про викрадення (людини).
ШШ bSngfei бандити-викрадачі мн.
绑赴市曹 bangftishic焱о зв’язаним іти до місця своєї страти.
绑架 Mngjia викрадати кого; насильно вести кого.
绑票 bangpiao викрадати кого [із метою одержання викупу].
ШШ )1 bangpiaoerde бандити-викрадачі (людей на вик7п).
绑腿 bangtui обмотки мн.皮〜краги мн.;打〜 навернути обмотки.
榜 bang.
Ш bang оголошення; дошка; список.光荣〜 дошка пошани;红〜червона дошка;选民〜 список виборців;〜上有名 потрапити на дошку.
榜笞 bangchl бити палицями (батогами).
榜楚 bangchu бити під час допиту (батогами та різками).
榜卖 bangmai〈旧〉продавати [посади] згідно з оголошеною заздалегідь ціною.
榜中占 bangtie 1) список тих, хто пройшов випробування; 2) оголошення, звернення (влади до народу).
榜文 bangwen оголошення; текст оголошення.
榜样 bangyang [зразковий] приклад; зразок.光 辉〜славний приклад;英勇的〜пргіклад мужності;英雄〜зразбк героїзму;革命青年 的〜зразкбвий приклад для революційної молоді;作出〜показати (подати) приклад;以 先进工作者为学习的〜in! за прикладом передовиків; брати приклад із передовиків.
榜主 bangzhii той, хто очолює список на дошці
пошани; переможець.
膀 bang 另见 pSng; pang.
膀 bang 1)(肩膀）плече; рука.两〜有力 велїіка сила в плечах; сильні руки;〜阔ШШІ косий сажень у плечах; у косий сажень ростом;他 左〜负伤 він поранений у ліве плече. 2)(翅膀） крильце.鸡〜куряче крильце.
膀臂 bangbi права рука.如失〜наче загубив праву руку; як без [правої] руки.
膀子 bangzi рука (від плеча до кисті), плече.
^ bang.
并 bang по краю, вздовж окрайки;〜阴山 уздовж (удовж) гір Іньшань
bang.
bang 1) напівдорогоцінний камінь, самоцвіт {менш коштовний, ніж яшма). 2) (власн. іст.) Бан (місце розташування палацу князя Го у добу Чуньцю; на території сучцсної пров. Хенань).
Mng.
№ bang беззубка; анодонта.
#壳 bangke раковина беззубки.
镑 Mng.
镑书 bangshu <书> пасквіль ч.;(徘і旁信） наклепницький лист.
榜 Mng.
榜 bang 1) жердина, весло; човен. 2) штовхати жердиною (човен); гребти, веслувати.
榜女 bangnu донька човнаря.
榜人 bangren човнар.
月旁 bang 另见 Mng, pang, pang.
吊膀子 diaobangzi упадати за жінками, залицятися, фліртувати.
膀 Wng.
膀 bang зв’язувати，скріпляти, з’єднувати [два човна].
膀)!□ bangchuan катамаран.
棒 bang.
棒 bang 1)(棍子）ціпок;(粗棍）кийок,木〜 дерев'яний ціпок (дубець);铁〜залізний ціпок;橡皮〜гумовий кийок;当头一〜 ударити (стукнути) ціпком по голові. 2) <Р
> 	(强壮）сильний; міцний (фортеця);(优良） здорово.身体真〜ну і здоров’як (здоровань); міцне здорбв’я:字写得真〜здброво написали;他足球踢得真〜він здброво грає у футбол.
棒喝 banghe впливати на учня ціпком або окриком {також обр. у знач.: виводити на правильний шлях, різко засуджуючи провини).
棒槌 bangchui валик.
# 	Ш bangjian < 方 > міцний, здоровий, сильний.
棒联 banglian бейсбольна асоціація скороч.
棒球Mngqm 1) <体> бейсббл.〜运动员
бейсболіст. 2)(指球）бейсбольний м'яч.
棒儿香 bangrxiang фіміам [на паличці].
棒硬 bangying міцний, твердий.
棒子 bangzi 1) палиця; барабанні палички; 2) початок [кукурудзи]; кукурудза.
傍 Mng.
傍 bang 1)(靠近）у чого; біля чого;(靠拢） причалювати що до чого (причал).〜山 у підніжжя гори;船〜了岸 човен був припалений до берега. 2)(指时间临近)пбред чим; до чого.
傍借 bang jie підстави, причини.
f旁晚 bangwan у сутінках; надвечір; увечері; наприкінці дня.
bang 另见 pdng.
膀 Mng 1)(重量单位）[англійський] фунт. 2)— 碌枰.3)(过镑)зважити що [на вазі].〜在重 зважитися.
镑砰 bangcheng (地稗）платформенні ваги;(台 #) настільні ваги.
格 bang.
lo 	bang <口> кукурудзяний початок.
姜 bang.
堯莉 bangbo полинь.
榜 Mng.
榜 bang рівний земляний схил.
旁 bang.
旁 bang 1) наближатися, близитись до..; коло, близько до..; 2) спиратися на.., знаходити опору в". 3) зам.帮(допомагати, сприяти).
旁 Н月 bangming перед світанком.
旁晚 bangwan надвечір.
旁午 bangwii близько полудня.
旁午 bangwu 1) пересічений уздовж і поперек, пересічений [хаотично]; 2) бути перевантаженим роботою; розриватися на частини.
bang.
镑 bang стерлінг; фунт [стерлінгів].
勺 bao. .
勺 bao обмотувати, загортати.
包і bao.
包 bao l)(进住）обгортати кого-що (обгортка); загортати що (завертка); закутувати що\ обв'язувати що (обв'язка); пакувати що (пакування),〜і交子 ліпити пельмені;把买来


26
的东西〜起来 загортати (обгортати, пакувати) покупки;用纸〜书 загортати (обгортати) книгу папбром (у папір);用头巾〜头 обв'язувати (закутувати) голову хусткою;〜 上铁皮 оббити (покрити) що листовим залізом;〜ІЛ покрити що алюмінієм;把孩子 〜在檢视里 'закутати дитину в пелюшки; пеленати дитину. 2)(包好的东西）згорток; вузол; пакет; тюк; стос.把衣服扎个〜 зв'язати сукню у вузол; М f帛 & € /Ж 〜 упакувати бавовну у тюки (у стоси). 3)(装东 西的□袋）сумка; пакет.书〜сумка [для книг і зошитів];女式手提〜дамська сумка;急救〜 індивідуальний пакет. 4)—包子 1). 5) <量词
> 	пакет; згорток; вузол; тюк; стос. 一〜书 пакет (згорток) із книгами;——〜衣服 вузол (згбрток) з одягом; 一大〜棉花 тюк (стос) бавовни;两〜大米 два мішки рису. 6)(肿块） шишка.长了个〜підхопилася шишка;头」： 招它了 个〜посадити собі шишку на чоло; набити шишку на чолі. 7) 包抄；包围• 8) 包罗.无所不〜всеосяжний; універсальний. 9) (负责完成）брати (приймати) на себе що; брати на свою відповідальність що.〜运货物 приймати на себе перевезення товарів; брати підряд на перевезення товарів;青年工人把 两座转炉炼钢任务〜下来молоді робітники взяли на себе відповідальність за роботу двох конвертерів. 10) 包管.〜用三 年的表 годинник із гарантією на три роки;〜 你没错 гарантую вам, що все буде в порядку; 〜你 Гй'意 ручаюся (відповідаю), що ви залишитеся задоволені. 11)(租用）найняти що (найм),〜—辆汽车 найняти (узяти напрокат) автомобіль; 〜一条船 зафрахтувати пароплав;〜——节车厢 узяти (зайняти) окремий вагон;〜一间房间 зшіти кімнату (номер);乘〜机到达 приб^и на чартерному літаку.
包办 ЬЗоМп 1)(单独办理）узяти (прийняти) на себе що; узяти на свою відповідальність що. ——手〜цілкбм узяти (прийняти) на себе; цілком узяти на свою відповідальність;领导 工作要防止个人〜необхідно запобігати монополізації керівництва окремими особами. 2)(代为处理）забрати в руки що; прибрати до рук що. ~—切 прибирати усе до своїх рук;〜女§姻 весілля дітей вирішувалося владою батьків; рішення про весілля дітей залежало від батьків; згоду на щлюб давали батьки нареченого і нареченої.
包办代替 baoban daiti забрати у свої руки і підмінити собою.不能用彳壬何〜的办法 неприпустима будь-яка особиста підміна інших.
包帮 baobang асоціація (артель) носильників, baobi протегувати кому-чому; заступатися за що; вигороджувати що, прост.., покривати що.〜反革命分子 протегувати контрреволюціонеру; заступатися за (вигороджувати) контрреволюціонера; брати під захист контрреволюціонера;〜別人的错误 покривати чужі помилки;互相〜протегувати один одному; покривати один одного; рука руку миє;在”的〜下 при захисті кого-чого.
包黎 baocan замовляти в ресторані готові обіди
для бенкетів.
包藏 baocang таїти що; ховати що.〜祸心 задумати (замишляти) злу справу; тримати
камінь за пазухою; зловмисність; притаїти зло в собі.
包baochan обв'язувати, обмотувати; зв'язувати.
组产 baochan зобов'язання за збір врожаю згідно з наміченим планом; узяти зобов'язання з врожайності.
包产到户 bao chan dao hu закріпити виробничі завдання за селянськими дворами.
包产到组 baochan dao zu закріпити виробниче
завдання за бригадою.
包场 baochang абонувати всі місця в театрі (у кіно).
@抄、baochao обходити що (обхід); охопити що (охоплення); взяти в кліщі що.〜敌人右異 обходити (охопити, взяти в кліщі) правий фланг противника;从两究〜йти в обхід (в охоплення) із двох напрямків.
包乘 baocheng вид оренди великого транспорту
(літаків, пароплавів).
包乘制 baochdngzh丨 <铁路> система спареної [на залізниці] їзди.
包饭 1 bSoftn (搭伙)столувЗтися.
包饭 2 baofan (指饭食）загальний стіл,吃〜 столуватися.
包视 bao-fu 1)(包东西的布）хустка [для вузла]. 2)(包儿）в^зол.打〜зав'язйти вузол;解〜 розв'язати вузол. 3)(负担）вантаж; тягар,家 庭~ сімейний тягар; сімейна ноша; ДІ、斤患〜 ідбйний (моральний) тягар; моральні страждання; ідеологічний вантаж;背 _Ь 〜 брати на плечі тягар; лягти колодою на кого-що;背上进步〜видумана прогресивність стала для кого моральним тягарем;放 Т~ скинути з себе (з плечей) тягар.
包干儿 baoganr цілком (повністю, гамузом) брати що на себе.剩下的活儿由我们〜всю іншу роботу ми ціпком беремо на себе.
包干制 baoganzhi система матеріального забезпечення кадрових працівників із частковою виплатою грошима; система державного забезпечення.
包工 і b5og6ng (承包工程）брати підряд на що; підрядитися на роботу; підрядний; акордний. 〜工程 підрядна (акордна) робота;〜合同 договір на підряд (про підряд); акордний договір;〜修理房屋 брати підряд на ремонт будинку; ремонтувати будинок за підрядом.
包工 2 baogong (承包商）підрядник.
包工制 b5og6ngzhi підрядна система;(协作包 工制）система акордної роботи.
包管 baoguan ручатися (порука); гарантувати що (гарантія).他这种小*〜不用治就会好的 можна гарантувати, що такого роду незначна хвороба, як у нього, не вимагає лікування і сама собою пройде.
包裹b5ogu6 1)包扎.2)(扎成的包儿）вузол; пакет;(邮寄的包儿）посилка，打〜зв’я:зйти (укласти, упакувати) що у вузол;寄〜 відправляти посилку;航空〜авіапосилка;保 价〜пос“лка з оголошеною цінністю.
包含 baohan містити що (вміст); мати в собі що. 其中〜毒素у цьому міститься отрута;任何事 @ 〜f Л" протиріччя МІСТЯТЬСЯ в
будь-яких речах і явищах;这儿句话〜着一定 的真理 ці слова містять (мають) у собі частку істини; у цих словах міститься (є) частка істини.
包涵 bao han бути поблажливим; вибачити що (вибачення).我尽力去做，可是如果不成功
的话，请多〜постараюся，але якщо не вдасться, не покарайте.
包伙 і bao.hu6 —і.在学校里-харчуватися в школі,
包伙2 baohuo —包饭2.
包机 baojl 1) встановлений період оренди
літака; 2) орендований літак.
包妓 baoji закріплена (законтрактована)
дівчина (з будинку розпусти, за певним відвідувачем на певний термін).
包价 baojia підрядна (договірна ціна).
包脚布 baojiaobu онуча; онучка.
包金 baojln накладне золото,〜戒指 кільце накладного золота.
包括 baokuo включати що (включення); охоплювати що (охоплювання); у тому числі. 能够团结大多数人，〜反对过自己反对错了并 且认真改正错误的人уміти згуртуватися з величезною кількістю людей, включаючи тих, хто помилково виступив проти тебе і сумлінно виправляє свої помилки;这篇报告 把最主要的问题全都〜进去了 ЦІЄ、 доповіддю охоплено (у цю доповідь включено) усі найголовніші проблеми.
ЙІЙ baolan брати на себе що.
Й 罗 baoluo охоплювати що (охоплення); містити в собі що.民间创作〜甚广 фольклбр містить у собі дуже багато речей.
g 罗万象 baoluo wanxiang охоплювати все; широке охоплення; містити в собі все; всеосяжний; універсальність; всеосяжність.
包赔 baopei відповідати за відшкодування.〜一 切损失 відповідати за повне відшкодування збитків.
包皮ЬЗорі 1)(包装材料）упаковка.〜重量 <商> вага упаковки. 2)〈解〉крайня плоть; препуцій спец.割〜видалити (обрізати) крайню плоть.
包票Ь5орі&о II参阅“打包票dab§opho”.
包容 b5or6ng 1)―包涵.2)(容纳）містити що.
工 baoshengong дівчинка-робітниця, яка за контрактом потрапила в повне розпорядження роботодавця.
包书 baoshu договір на підряд.
包探 baotan нишпорка; поліцейський шпик.
包围 baowSi 1)(四面ПІ住）оточувати кого-що (оточення); ступати що.亭子被树木〜着 альтанка була оточена деревами;火焰〜了 整 个房屋 полум'я охопило весь будинок. 2)(军 事包围）оточ“ти що (оточення), обкласти що. 〜城市оточити (обкласти) місто;农村〜城市 的革命战略思想 революційна стратегічна ідея про оточення міст селами;把敌军紧紧〜 起来 щільно оточити армію ворога;敌军被 我们四面〜ворбжі війська були оточені (охоплені) ними з усіх боків (щільним кільцем);反动派陷入了全国人民的~之中 реакціонери опинилися в оточенні (потрапили в оточення) народу всієї країни.
包围圈 baow6iqu5n кільце оточення,拼凑反华 〜 сколотити кільце антикитайского оточення.
包厢 baoxiang ложа.
包销ЬЗохіЗо 1)(包给私商销僅）збут доручається приватним підприємцям. 2)(国 家全部销倍）збут державою всієї продукції фабрик і заводів за контрактом,〜合同 контракт про збут.
包银 baoyin умовна плата артисту трупи, яка видається власником театру за визначену кількість виступів.


27
包圆儿Moyu如r <口> 1)(全部买下）забрати весь залишок [товарів]. 2)—包干儿• baoyue помісячно.
baoyunju <i^> включене речення.
包扎 baoza упакувати що (упаковка); перев'язати що (перев'язка),〜货物 упакувати товари; перев'язати
рани бинтом; накласти бинт на рану; бинтувати рану.
包装 baozhuang 1)(包扎装好）упакувати що (упаковка, упаковочний);〜火柴 упакувати (пакувати) сірники;重新〜переупаковувати що\ 〜工人 пакувальник; пакувальниця; пачечник; пачечниця; укупорщик укупорщиця;〜车间 упаковочний цех пакувальна. 2)(包装用的材料）упакбвка упаковочний (пакувальний) матеріал.〜美观
красива упаковка. 包装右
专机 baozhuangjl упаковочний (пакувальний) прес; пачечноукладочна машина.
包装纸 baozhuangzhi обгортковий папір; обгортка.
包子 b5o_zi 1)(一种面食）пиріжбк，肉〜пиріжбк із м'ясом; м'ясний пиріжбк. 2)(盛铁水的器 Д) ливарний ківш.
包租Ьаотй 1)(为从转租中剥削而租进） орендувати що з метою субаренди. 2)(对f田 户的一种剥削形式）орендувати землю по твердих ставках незалежно від врожайності.
荀і Ьао.
哲 Ьао приквіток; криючий лист.
包米 baomi кукурудза; маїс.
抱 Ь5о.
孢子b5ozT <生物> спбра.〜生殖спорогбнія;〜 形成 спороутворення;〜植物 спорові (безквіткові) рослини.
抱子虫 b5ozTch6ng〈动〉споровик.
孢子堆 baozTduT〈生物〉спорокучка; copyc.
孢子棄 baozlnang < 生物 > спорйнгій; споросховище.
孢子沾 baozTt!〈生物 > спорофіт.
抱子叶 baozTye〈生物> спорофіл; споролисток.
Ьао.
烫 Ьао 1) < 方 > підігрівати, (варити) на повільному вогні. 2) котел, каструля.
烫饭 baofan тушковане м’ясо з рисом та овочами.
Ьао 另见 рйо; рао.
炮 Ьао 1) (j：少)смажити що (смаження розм.).〜 羊肉 смажена баранина;用急火〜 просмажити що на сильному вогні.2)(烘） сушити що (сушка).
Ь5о.
抱 Ьао <植> дуб пильчатий (шовкопрядний).
Ь5о.
胞b§o 1) —►胞衣.2)(嫡亲的）рідний,〜兄 рідний [старший] брат;〜叔 рідний дядько.
胞波 Ь5оЬб земляк
胞衣 ЬЗоуї <解> плацбнта (послід) і навколоплідна оболонка.
PJ ЬЗо 另见 Ьб.
剥 Ьао (去掉皮壳）обдирати що (обдирання); здирати що (здирання); лущити що (лущення); шслушити що (шелушіння);
очищати що (очищення, обчищення).〜豌豆 (лущити, чистити) горох;〜橘子 очищати мандарин; знімати шкірку з мандарина;〜蛋 壳 очищати яйце; знімати я^чну шкаралупу; 〜树皮 здирати (обдирати) кору з дерева.
剥皮抽筋 Ьао pi chou jln здерти шкіру і витягнути жили; спустити шкіру з кого, прост.(指痛打).
Ь5о.
Ьаоуа зуб, що виступає вперед.
Ь5о.
褒贬 b5obi3n (评论）дйти оцінку; оцінка. 一字〜 слово оцінки;不力П〜втриматися від оцінки (від судження); не давати своєї оцінки;这些 话中隐含〜у цих словах криється й оцінка.
褒贬 bao bian (指责）критикувати що (критика); засуджувати що (осуд).
褒奖 baojiang вихваляти і заохочувати (нагороджувати) що.
褒 if- baoping висловлювати згоду; погоджуватися.
褒扬 baoyang вихваляти що (вихваляння); звеличувати що (звеличування); хвала.〜之 词 хвалебна мова (слово);予以〜хвал“ти.
褒义 baoyi позитивна оцінка (забарвлення).
褒义词 baoyici < і吾〉слово з позитивною оцінкою; позитивно зафарблене слово.
褒赞 baozan звеличувати, оспівувати, хвалити.
褒韋 baozhang знаки пошани; медаль Республіки (з 1912 p.).
褒状 baozhuang [схвальна] грамота.
霍 Ьао.
@灾 baozai градобій; бідування від градобою. 小麦受了 〜пшениця постраждала від градобою;我们战胜了 〜ми здобули перемогу над градобоєм.
靈子Wo’zi град.夹着〜的雨дощ із градом;下~ йде град;下了 许多〜випало багато граду;〜 打伤了 庄稼 град побив посіви.
薄 Ьйо 另见 Ь6; Ь6.
Ш Ьао 1)(不]?-) тонкий (тонкість),〜板 тонка дошка;〜被 тонка ковдра;〜皮的橙子 тонкошкірий апельсин;天冷了，衣Я艮不能穿 得太〜уж泛 холодно, не можна вдягатися занадто легко;墙上〜地刷上一层石灰水 побілити стіну тонким шаром вапняного розчину. 2)(冷淡）холодно; без сердечної теплоти.待人不〜віднбситися до людей не без сердечної теплоти; віднбситися до людей із теплотою. 3)(不浓)слабкий ,(слабкість),酒味很〜винб слабке;水泥衆太 〜цементний розчин занадто слабкий (рідкий). 4)(不月巴沃）худий; виснажений; неродючий,〜田 худа (виснажена, неродюча) земля.
baobing млинець.
薄膜 bdom6 1)〈解> пліва; плівка. 2)(一种塑料 布）плівковий матеріал, 斗〜пластмасовий плівковий матеріал;微孑L 〜мікропбристий плівковий матеріал.
薄片 baopian тонка скибочка,切成〜розрізати що на тонкі скибочки.
ьао. 宝 Mo 1)(珍贵的东西）коштовність; скарби лш.; цінність;(留作纪念的东西）реліквія.传家之
〜сімейна коштовність (реліквія); рідкісна дорогоцінність; найрідші скарби; 觅〜шукйти скарб;献〜піднести цінну річ;粮 食是〜中之〜хліб - це найцінніша з усіх цінностей. 2)(珍贵的）цінний; дорогоцінний, 〜刀 цінний (дорогоцінний) клинок. 3)(敬词） Ваш.〜符 Ваша рідня; Ваші рідні.
宝爱 bSoai берегти; дорожити; високо цінувати [та кохати]; вклонятися перед.., плекати.
宝宝 baobao золотко рош.\ золотце розм., пестл, дитяхко зменш.-пестл.
宝宝装 baobSozhuang різновид дитячого одягу.
宝贝 ЬЗоЬді 1)(珍і的东西）коштбвність; скарби мн.; цінність;(留作纪念的东西） реліквія;(祖传的宝贝）дорогоцінний спадок. 2)—宝宝.3)(无能或+圣诞的人)золото розм.; скарб розм.唉，你这个〜! ех，ти - золото! ну і скарб же ти!
宝钦分股 baochaifengu дорогоцінна шпилька зламалася навпіл {обр. про розлучене подружжя).'
宝典 baodiSn 1) [дорого]цінна книга, скарбниця знань; 2) канонічні книги, дорогоцінні писання.
宝贵 bSogui 1)(珍贵）цінний; дорогоцінний,〜 的古画 цінна (дорогоцінна) стародавня картина. 2)(值得重视的）дорогий; цінний,〜 的Йіі义 цінна пропозиція;〜的贡献 цінний внесок;十分〜的经验 найціннішнй (дорогоцінний) досвід;为革命献出自己〜的生命 віддати своє дорогоцінне життя за революцію;时间很〜час дорогий; час - золото;你的意见对我很〜вАша думка для мене дуже цінна.
宝剑 baoji^n меч.
宝卷 baojuan "баоцзюйнь" (народне сказання).
宝库 Мокй скарбниця.科学文化〜скарбниця науки і культури;发掘祖国医学〜відкрити скарбницю вітчизняної медицини.
宝蓝 baolan небесно-голубий.
宝石 bSoshi дорогоцінний камінь; самоцвіт.人 штучний дорогоцінний камінь; страз;〜 戒指 перстень із дорогоцінним каменем (із самоцвітом).
宝书 baoshii книга „Цитати Мао Цзедуна” (часи
культурної революції). bSotS пагода.
宝物MowCi宝1).
宝像 bao xiang фотографія Mao Цзедуна.
宝修 Ьаохій гарантійний ремонт.
宝藏 b^ozang скарби мн.; багатства мн.自然〜 природні багатства.
宝座 baozuo трон; престол.
饱 ьао.
饱 bao 1)(不饿）ситий (ситість),吃〜на丨стися; насититися;吃得〜的 наїстися досита; ситий по горло; поїсти вдосталь;不可吃得过〜не можна наїдатися дуже багато; не можна пересичуватися;把小孩喂 ~ нагодувати дитину;喂得过〜перегодувати кого;〜餐一 досхочу поїсти; $己会圣〜了 я вже ситий (ситий);我觉得还没有〜я ще не почуваю себе ситим; я все ще голодний (голодний). 2) ―饱满 1). 3)(充分的)удостальрозм.\ на-,喝 〜了茶 напитися чаю; випити чаю досхочу; 眼眶〜含泪水бчі повні сліз;他父亲在旧社会 〜尝辛酸 його батько сьорбнув чимало горя (натерпівся горя, намикався) у старому суспільстві; його батько випив гірку чашу


28
страждань у старому суспільстві. 4)(使满足): 大〜眼福 насолодитися (намилуватися) видовищем чого; 一〜耳福 щоб насолодитися [музикою, співом];以〜私襄 щоб набити собі кишеню.
饱嗝儿 baogcr відрижка.打〜блювйти.
饱汉不知饿汉饥baoMn bu zhi ehan ji ситий голодного не розуміє (не розуміє).
饱和 baohS 1)〈化〉насичення (насичений),〜溶 液 насичений розчин;〜状态 насичення; стан повного насичення;磁性〜〈理〉магнітне насичення. 2)—饱和点 2).
饱和点 baohddian 1) <化，理> тбчка (межа) насичення.达到〜дійти до точки (до межі) насичення. 2)(顶点)вищий ступінь; кульмінація; межа.
饱和度 b3oh6dCi <化> насиченість; ступінь насичення.水〜водонасиченість.
bao jlng cangsang перетерпіти мінливість долі; чимало випробував (пережив) на своєму віці.
Ш Ш Д Ш Ь5о jlng fengshuang натерпітися усяких бід; зазнати чимало страждань; намикатися по світі (у дорозі), baokan надивитися (удосталь).
饱满 baoman 1)(丰满）налитий,颗粒〜налите зерно;天庭〜високий опуклий лоб. 2)(充分） бадьорий (бадьорість); повний.精神〜 бадьорий вигляд; повний сил і енергії; бути в ударі (у настрої).
饱暖bSonuan сито і тепло.过着〜的生活ж“ти в ситості і теплі; жити в достатку.
饱食终日 Wosh丨 zh6ngri марна трата часу; віддаватися сибаритству; барином сидіти; пересичений ледар.
饱受 baoshou випити (гірку чашу), сьорбнути (лиха), пережити сповна.
饱学 baoxue ерудиція (ерудовананий) книжк. 〜之士 ерудит книжк/, людина великої ерудиції.
竿鸟bao.
鸦 bao 1) <动> дрохва. 2) 湾母.
鸦母 Ьаошй власниця (хазяйка) дому розпусти.
bSo.
保bao 1)—保护.誓〜无产级阶江山клястися захищати країну пролетаріату.2)—保持.〜住 自己的职位 утриматися на службі. 3)(保证） забезпечити що (забезпечення).〜种〜收 забезпечити гарну сівбу і гарний врожай; 〜质〜量 забезпечити як якість, так і кількість; 旱〜丰收 забезпечені гарні врожаї як при посусі, так і при затопленні;旱设〜收地 земля, що дає стійкий врожай, будь то посуха чи затоплення. 4) (Й^) ручатися (порука),我〜他不会出取я ручаюся, що з ним нічого не трапиться. 5)(保人）порука. 交〜віддати на поруки кого\ 作〜узяти на поруки кого. 6)(旧时户籍编制)"бао" (реакційна система адміністративного поділу населення); стодворка.
保安 Ьйо’§п 1)(保卫治安）охорона суспільної безпеки. 2)(保护安全）охорона праці.〜规程 правила охорони праці.
f呆安 PA bSo'andui загони охорони спокою (реакційні збройні сили).
保安族 B^o'anzu "баоань" (одна з національних меншин Китаю).
保本儿 ЬйоЬепг < U > беззбитковий (беззбитковість); залишитися при своїх.
保镖 bSobi5o 1)(卫护）захищати кого (захист); охороняти кого (охорона). 2)(卫士） особиста охорона; тілоохоронець застар.
保不住 bao.buzh(i 1)(难免）д^же можливо; велика вірогідність.叨天〜要下雨 дуже можливо, що завтра буде дощ;你穿暖和些 吧，〜会受凉啊 вдягайся тепліше, інакше (велика вірогідність) можеш застудитися. 2) (不 Пьі呆持）не могти забезпечити що. Жж~ якості не можна забезпечити.
保藏 baocang берегти що (збереження); зберігати що (збереження),〜得完整无损 берегти (зберегти) у ЦІЛОСТІ；把种子〜好 зберегти насіння в гарному стані;〜在阴凉的 地方 береті в холодному місці;水果不容晶 〜фрукти важко (погано) зберігаються.
保持 baochi підтримувати що (підтримання); зберігати що (зберігання); тримати що; дотримувати що (дотримання).〜整 '沾 підтримувати (дотримувати) чистоту і порядок; берегти (тримати) у чистоті і порядку;〜肅静 дотримуватися тиші;〜沉默 берегти мовчання;〜中立 дотримувати (зберігати) нейтралітет;〜现状 зберігати наявне положення;〜先进水平 підтримувати (зберігати) передовий рівень; триматися на передовому рівні;〜优良传统 берегти кращі традиції;〜艰苦奋斗的作风 залишатися (продовжувати бути) завзятим і
самовідданим у боротьбі;〜高度赞揭 зберігати (підтримувати) високу пильність; 〜清醒头脑 залишатися з тверезою головою; 〜劳动人民的本色зберігйти в собі якості, властиві трудовому народу;〜同人民群众的 紧密联系 підтримувати тісний зв'язок із народними масами; 〜友 好关系 підтримувати дружні (приятельські)
стосунки.
^ 存 Ьаосйп берегти що (збереження); зберігати що.〜文件 зберігати документи; ~ зберігати визначні пам'ятки і древні пам'ятники; ~ 实力 зберегти (зберігати) сили;〜自己，消灭敌人збереження своїх сил і знищення сил противника;这件 东西〜在仓库里 ця річ зберігається на складі; 书都〜得很好 книги чудово зберігаються.
保单 baodan гарантія; гарантійний лист.
保费 bSofei оплата страхування.
@〒署§ baoganqi <^> ексикатор.
$固 baogu гарантія міцності.
保管 b5ogu3n 1)(保存）берегти що (збереження); (管 Щ ) завідувати чим (завідування); управляти чим (управління),〜房 屋 завідувати (керувати) будинком;把文件 〜зд^ти папери на зберігання в секретаріат;工具〜得恨好 інструменти добре збереглися. 2)(保证）ручатися (порука); гарантувати що (гарантія).我们〜 明天完成任务 ручаємось (гарантуємо), що завдання буде виконане завтра.
保胃 baoguanshi камера [для] зберігання; сховище.失 /〜камера [для] збереження загублених речей;车站 4亍李〜камера [для] збереження багажу на вокзалі.
保管员 baoguanyuan хранитель; хранителька, 档案〜хранитель архіву;仓库〜комірник.
f呆户 bSohu страховий агент.
f呆І!11 baohu захищати що (захист); охороняти що (охорона); оберігати що.〜眼睹 оберігати
очі від захворювання;〜森林 охороняти (захищати) ліс;〜牲畜 охороняти череду;〜珍 贵动物 оберігати рідкі і цінні види тварин; 自然〜区заповідник;〜人民财产охороняти (оберігати) народне надбання; захищати народну власність;〜国家利益 захищати інтереси країни;〜现场 ставити на місці події охорону;〜广大群众的革命积极性оберігати революційну активність широких мас;〜关 税 <经> протекційний тариф; протекційні мита;〜关4政策 <经> протекціонізм;受到 法 W 〜користуватися захистом закону; перебувати під охороною (під захистом) закону; захищатися (охоронятися) законом; 工人的劳动〜охорона праці робітників. 保护层 baohuceng захисна оболонка.
保护地 b^ohudi теплиця; парник.
保护国 b5oh(igu6 <玫> протекторат.
保护壳 baohuke захисний шар (броня).
保护人 baohCir^i <法> опікун; опікунка.
保护伞 bSohCisan 1) захисна парасолька,火箭核 〜ракетно-ядерна парасолька. 2) людина, яка може надати підтримку, скласти протекцію; ，jax”.
保护色 b5oh(is6 1) <动> захисне забарвлення. 2) 〈军> захисний колір.
保护主义 baohuzhiiyi протекціонізм.
bSohuangdang монархічна партія, baohuangpai монархісти мн.
保加利亚人 baojMy^n болгарин (болгарський); болгарка.
保加利亚语 baojiSliyAyti болгарська мова.
保家卫国 bao jia wei guo захищати Батьківщину і домашні вогнища; обороняти Батьківщину і захищати домівки.
保甲 bSojrn "баоцзя" {реакційна система адміністративного розподілу населення на "бао” і "цзя'1).〜制度 систбма "баоцзя". 保价信 baojiaxin грошовий лист; цінна пошта. 保驾bSojA 1)(封建时代指保卫皇帝）ескортувати імператора. 2)(保护）захищати що (захист); охороняти що (охорона).
保 Ш baojian рекомендувати кого (рекомендація).
保健 baojian охорона здоров'я.妇婴〜охорона материнства і дитинства (матері і дитини); 人民〜事业 народна охорона здоров'я; справа охорони здоров'я народу;〜设 І® заходи з охорони здоров'я; заходи щодо охорони здоров'я.
baojianfei витрати на охорону здоров'я. 保健食品 Moji^n shipin екологічно чисті продукти; продукти, що максимально зберегли природний смак.
bSojianshi відділ охорони здоров'я.
员 baojianyuan санітар; санітарка.
保健箱 baojianxiang аптечка, f呆健站 baojianzhan медпункт; здоровпункт.
baojiao виховання.
保洁 baojie підтримування чистоти в громадському місці.
^ baojii висувати кого (висування); рекомендувати кого (рекомендація); представляти до призначення кого.
{呆 ¥ # 民 baojun zhuanmin післявоєнна відбудова.
^ й? ^ baolingqiu боулінг; м，яч для гри у боулінг.
保留baoM 1)(保存不变）Зберегт“ що (збереження).〜^当年的面貌 зберігати свій


29
колишній вигляд. 2)(暂不处理):〜自己的意 见 залишитися при особливій (своїй) думці; 〜耍求赔偿损失的权利залишати (зберігати) за собою право вимагати відшкодування збитку;采取〜态度 із застереженнями ставитися до чого;持有〜意见 зробити застереження;这些问题苟作〜ці питання тимчасово залишимо відкритими. 3)(留下） залишати за собою що\ зберігати за собою що\ резервувати що (резервування),〜座位 резервувати (бронювати, залишати) місце;〜 学籍 зберігати студентські права;〜名额 залишати за собою (зберігати) вакансію;〜底 稿 залишати копію;〜居lj 目 п’єси, що залишені з колишнього репертуару;毫无〜地 介绍经验 не криючись передавати досвід;毫 无〜地同意 погодитися беззастережно (без усяких застережень);有意见尽量讲出来，不 要〜якщо є думки, висловлюйтесь, немає потреби їх залишати при собі.
保密 baomi засекречувати що; зберігати таємність (таємницю); тримати (зберігати) що в секреті (у таємниці).〜文件 секретний (засекреченний, конфіденційний) документ; 〜工厂 засекречений (секретний) завод;〜车 间 секретний цех;严格〜зберігати в суворій таємниці; строго секретно (用于文件上作标 志);不再〜розсекретити що; більш не бути секретним; працювати в секретній ”шухляді";在〜单位工作 працювати в засекреченому відділі (установі).
保命bSoming самозбереження.实用主义的〜哲 学 прагматична філософія самозбереження.
保baomiao <农> забезпечити рівномірність сходів.
保姆Ьаотй 1)(带孩子的女工）няня;(从事家务 劳动的女工）домробітниця. 2) 保育员•
保暖 bSonuan зберігати тепло.〜设备 обладнання для збереження тепла, baonuanbei стакан-термос.
保暖桶 baonuant6ng термостат.
保全 baoquan зберегти що (збереження); спасти що (спасіння); уціліти.〜同志的生命 спасти життя товариша; зберегти товаришу життя; 〜名誉 зберегти репутацію;〜面子 зберегти лнцб;幸亏战士们抢救，这批建筑材料f〜了 ці будівельні матеріали вціліли завдяки тому, що бійці кинулися їх рятувати.
保人 bao ren поручитель; поручителька; гарант спец.
保墒 baoshSng <农> вологстряджйння.〜链灌 вологозаряджувальний полив.
保ff baoshi <法> звільнити (випустити) кого на поруки.
保守 baosh6u 1)(守住）тримати що; зберігати що (збереження); дотримувати що (дотримання). 〜秘密 тримати (зберігати) у секреті; дотримувати таємність; засекречувати що;〜 军事秘密 дотримувати (берегти) військову таємницю;〜信用 тримати своє слово. 2)(守 旧）консервативний (консерватизм);(谨慎） обережний (обережність);(落后）відсталий (відсталість).〜консервативна ідеологія; консерватизм в ідеології; 〜 观 点 консервативні погляди; консерватизм у поглядах;思想〜的人 людина консервативних* поглядів; консерватор;按最〜的佔计 при найобережнішому підрахунку; І十戈У 过 分〜план украй відсталий (зайво обережний); 反对〜прбти консерватизму і відсталості.
baoshoudang консервативна партія.
保守疗法 bSo shou liao fa спосіб лікування без
хірургічного втручання.
保守派 baosh6up&i консерватори мн.形形色色 的〜консерватори всіх мастей.
保守性 baaoshduxing консервативність.
保守主义 baoshouzhiiyi консерватизм.
保守主义者 baosh6uzhtiy'izhg консерватор,右倾 〜правоуклонистський консерватор, baosong посилати кого на навчання.
保卫 baowei 1)(捍卫）захищати що (захист); охороняти кого-що (охорона); відстоювати що (відстоювання); обороняти що (оборона); бути (стояти) на сторожі чого.〜祖国 захищати (обороняти) Батьківщину;誓死〜 祖国 стіною встати на захист Батьківщини;〜 ШШ охороняти державні кордони; захищати (охороняти) повітряні границі;〜 祖国神圣领空 відстоювати священне небо Батьківщини; на сторожі священного неба Батьківщини;〜革命果实 захищати (охороняти, відстоювати) завоювання революції;〜无产阶级专政 захищати (охороняти, відстоювати) диктатуру пролетаріату; 〜革命学说 відстоювати революційне вчення. 2)(治安）внутрішня охорона,〜 工作 служба внутрішньої охорони;〜工作人 员 охорона;〜首长的安全 охороняти начальника.
>f斗 baoweike відділ внутрішньої охорони. 溫 baowen підтримувати температуру; зберігати теплоту; теплоізоляція; теплозахист. 〜设备 <技> термозахисний пристрій; 积雪可以〜сніжний покрив зберігає необхідну теплоту (підтримує потрібну температуру).
保温杯 baowen bei стакан-термос.
保温车 bSow6nch6〈铁路> ізотермічний вагон. 保温帽 baowgnmAo <冶> т^пла надставка.
保温瓶 baowenping термос.
保舍¥ baoxian зберігати свіжість; не псуватися
(про продукти).
保温箱 bSow6nxi5ng 1) <农> інкубйтор. 2) <技> термокамера.
保险 baoxiSn 1)(保险事业）страхування (страховий).人寿〜страхування життя;火灾 〜страхування від вогню; морське
страхування;〜业务 страхові операції;〜公司 страхове товариство; страхова компанія; ~期 Рй термін страхування;〜贝宮偿金 страхова винагорода (відшкодування); страховка. 2) (预防）захисний.〜玻璃 небиткб скло; ~装置 запобіжник;关上手枪的〜постйвити пістолет на запобіжник. 3)(可靠）надійний (надійність),(安全）безпечний (безпечність), 这样比较〜一些 так буде безпечніше. 4)―保 管2).路上〜不会出事故у дорозі хто застрахований від неприємностей.
保险单 baoxiandan страховий полис. baoxiandao безпечна бритва.
保险灯 b5oxi3nd§ng ліхтар "кажан*'.
保险费 baoxianfei страхова премія; страхові внески (платежі); преміум.
f呆险 И5. baoxiangui сейф; неспаленна шафа; вогнетривка каса.
保险丝 baoxianslf <电> [плавкий] запобіжник; плавка вставка (дріт); електрозапобіжник.
保险系数 bSoxianxTshu рівень безпеки.
保险箱 bSoxianxiang грошова шухляда; маленький сейф.
f呆修 Ьаохій гарантійний ремонт.
保修单 baoxiudan гарантійний талон.电视机〜 гарантійний талон на телевізор.
保修期 bSoxiiiqT гарантійний термін.电视机〜 为十八个月，自出哲之日算‘ гарантійний термін на телевізор 18 місяців із дня продажу.
保养 baoyang 1)(调养）берегти’ що.〜身体 берегти своє здоров'я; піклуватися про здоров'я; 一个〜得很好的老人стйрик，який добре зберігся;重病后要好好〜треба поберегтися після важкої хвороби. 2)(保护 修理)технічне обслуговування; доглядати за чим (догляд); тримати (тримання).进行技术 〜провбсти техогляд;机器的〜工作 технічне обслуговування машин; догляд за машинами;〜好机器 тримати у зразковій справності машини;机车〜得很好 дуже гарний догляд за паровозом; паровоз знаходиться в ідеальному стані.
保用期 baoyongql гарантійний термін служби.
保佑 baoyou спасти (врятувати) кого-що, застар., прост.老天〜врятуй (упаси, збережи) Боже! Боже, врятуй (збережи)!愿 上帝〜他健康 дай, Боже, йому здоров'я.
保育 baoyu виховувати кого (виховання),〜НІ 作 виховна робота.
保育员 baoyuyuan вихователька; вихователь. bSoyuyuan дитячий будинок.
保长 baozhSng староста "бао"; сотський; начальник стодворки.
保障 b2ozhAng 1)(保护）гарантувати що (гарантія); забезпечувати що (забезпечення); охороняти що (охорбна).〜安全 забезпечити (гарантувати) безпеку;〜国境安全 забезпечити державні кордони;〜工人身体 健康 забезпечити здоров'я робітників;〜公民 权不lj охороняти права громадян;〜言论和信 仰自由 гарантувати свободу слова і віросповідання;受法作〜的权益правй й інтереси, що охороняються законом. 2)(起 保障作用的Ф物）забезпечення; гарантія.使 烈厲的生活有〜забезпечити родини героїв, що загинули;解放前[劳动人生活没有〜до звільнення, життя працюючих було незабезпечене;丰收有了〜багатий урожай гарантований;工厂的燃料有了〜піпиво заводу було забезпечено; завод був забезпечений паливом.
保证 baozheng 1)(担保）ручатися (порука); гарантувати що (гарантія); забезпечувати що (забезпечення); зобов'язуватися.〜党对军队 的绝对领导 забезпечувати абсолютне керівництво партії армією;〜舰艇安全航行 забезпечувати навігаційну безпеку кораблів; 〜冋志们的生命安全гарантувати життя і безпеку товаришів;〜原料供应 забезпечити постачання сировиною; ~ ітм М й гарантувати (ручатися за) якість продукції;〜 不出事故гарантувати від аварій;〜不再犯类 Ш ts дати зобов'язання, що подібні помилки не повторяться; зобов'язуватися подібних помилок не повторювати;〜人民生 活水平逐步提高 гарантувати (забезпечувати) поступове підвищення життєвого рівня народу; 一定把你的儿子调往别处，我〜син ваш буде переведений в інше місце, от вам моя рука. 2) (Ш ^ ^) гарантія; застава; забезпечення.现 ^ ~ грошова застава; грошове забезпечення; цГ ^ ~ надійна


зо
гарантія;提出〜представити гарантії; дйти зобов'язання (гарантію).
保证金 bSozhengjln застава; грошове забезпечення (порука),交〜внести заставу (грошове забезпечення, грошову поруку).
保证人 baozhengren поручитель; поручителька; гарант спец.
保 і正书 bSozhengshii гарантійний лист;
зобов'язання.写〜дйти зобов'язання.
保值 baozhll) використання валюти або майна,
яке не піддалося впливу підвищення цін.
保质 baozhi гарантія якості.
保重 bSozhong берегти здоров'я.请多加〜 бережіть, будь ласка, своє здоров'я.
bao.
Ш. bao <书> зберігати що (збереження),永〜革 命青春 завжди зберігати революційність, переживаючи в собі її прекрасну весну.
堡 bSo.
堡礁 bSoji3o〈地理> бар'єрний риф.
堡电话粥 ЬЗо dian hua zhou довго розмовляти
по телефону.
堡鱼 baol^i 1) <军> блокгауз; форт спец.; фортеця； укріплення,筑〜зв豸сти блокгаузи; 炮兵〜[артилерійський] форт; артилерійське укріплення;空中〜літаюча фортеця;〜 пояс фортів. 2)(难于突破Й事物）оплот; кріпость; фортеця.反帝斗争的坚强〜мог^т- ній оплбт (твердиня) антиімперіалістичної боротьби;发挥战斗〜作用виявити роль бойових фортець;摧毁反动的精神〜рехзгро- мити оплот (твердиню) реакційного духу;保 守主义的顽固〜твердий оплот консерватизму; 〜是最容易从内部攻破的4>орт6ці легше усього беруться зсередини.
堡全战 baolSizhan фортифікаційна війна.
權 Ь5о.
褓 Ь5о ковдрочка (для загортання дитини, що перенбситься за спиною мйтері);槐〜хистка для перенесення дитини за спиною та ковдрочка для його загортання.
ІЙсШ baoqiin ковдра для загортання дитини (яка перенбситься за спиною).
bao.
报 bao 1)(告诉）доносити; доповідати; повідомляти про що (повідомлення);
сповіщати що про що;〜户 口 прописатися [у будинковій книзі]; оформити прописку;〜党 委审批 представити партійному комітету на рбзгляд;报蒂人〜了新的节目конферансі оголосив новий номер. 2)(回答）відповідати. 〜以微笑відповістй посмішкою; ~以暴风雨 般的掌声 вітати (відповісти на це)
бурхливими аплодисментами. 3)—报答.以 怨〜德 відплатити злом за добро;以德〜怨 платити (віддавати) добром за зло. 4)—报应.
5)(报纸）газета.日〜щодбнна газета;《人民 曰〜》газбта "Женьмінь жибао";看〜читати газету;订〜виписати газету; підписатися на газету;办〜видавати газету;消息还没有见〜 ця звістка ще не з'явилася в газетах;已经登 了 ~ ужб надруковано в газетах. 6)(电报） телеграма.览~ послйти телеграму.
报案 bao’an заявляти (повідомляти) у міліцію (У суд).
4艮案人 bao'anren заявник [у міліцію, у суд].
baoba 1) одержати відмову (на доповідну записку); 2) провалитися на іспиті.
报拜 baobai зробити подвійний уклін {один з церемоніальних уклонів у давнину).
报板 ЬаоЬЗп дати послання у відповідь (зі списком дарів, прийнятих на знак згоди нареченою).
报备 baobei повідомляти через газету.
报本 baobSn з вдячністю поминути своїх пращурів; піднести подяку пращурам (або: небу і землі).
报表 baobiao звітність; відомість; звіт.内部〜 внутрішньовідомча звітність;月〜місячні зведення;造〜складати звітність (відомість, звіт);〜资料 звітні дані.
报偿 baochang відплачувати (відплата); нагороджувати що (нагорода).
报仇 baochou мстити (помста); помста ж.替同 志们〜помститися за товаришів;报私仇 мстити за особисту образу;〜雪恨 помститися і розрахуватися;干革命决不是 为个人〜雪恨 революція - це не особиста помста за страждання й образи.
报酬 baochou винагорода; плата,〜优厚 солідне винагородження; дуже гарна плата;〜微簿 мізбрна винагорбда; мізерна плата;〜最髙的 □If乍 найвисокооплачувана пріця;有〜的IL 作 платна робота;无〜的效劳 безплатна (безкоштовна) послуга;劳动〜винагорбда (плата) за працю;劳动〜怎样？ як оплачується праця? f і十〜не ганятися за винагородою (за платою); не цікавитися (не рахуватися з) розміром винагороди.
报春花 bAochiinhua 1) <植> примула мальво- подібна. 2)(指花）примула.
报答 baoda віддячити що，книжк.; відплатити (відплата).〜党的培养 дякувати Партії (відплатити Партії") за її виховання;〜深情厚 意 віддячити за душевну доброту;不知道怎 么才可以〜你的大恩не знаю, чим я зможу відплатити за вашу велику милість.
报单 baodan декларація; авізо невідм.填写〜 заповнити декларацію.
报到 baodao явитися (явка).按时〜з'явитися в зазначений термін (у зазначений час);〜日期 термін явки;〜地点 місце явки;办理~手续 оформити явку;报告，少校伊凡诺夫前来〜 дозвольте доповісти: майор Іванов до місця служби прибув.
报道 Ьйосіао 1)(告知）повідомляти про що (повідомлення); інформувати кого про що (інформування, інформація).〜世界各国人 民的革命斗争 повідомляти (інформувати) про революційну боротьбу народів усіх країн світу;据新华社〜як повідомляє агентство Синьхуа; за повідомленнями агентства Синьхуа. 2)(新闻稿）повідбм- лення; замітка; інформація; репортаж.新闻〜 газетне повідомлення; газетна інформація (замітка); газетний репортаж;电视〜 телеінформація;写一篇〜написати замітку (інформацію, репортаж).
报德baode —报恩.
Ш і 卖 baodu записатися на навчання;
зареєструватися в навчальному закладі.
主艮恐 bao'en віддати за благодіяння; відплатити (віддячити) за добро.
报贩 baofan газетяр.
报俊 baofei бракувати що (брак); списати за непридатністю що.百分之零点五〜0，5 %
забракбвано; 0,5% списано за непридатністю: 这只零件只能〜цю деталь можна лише списати в брак через непридатність; цю деталь залишається тільки забракувати.
报复 baofu реваншувати (реванш); звести рахунки з ким; помститися.予以〜дйти реванш;实行〜узїіти реванш;(用于外交场 合)；〜政策 реваншистська політика;〜情绪 реваншистський настрій.
报复主义 bAofCizhCiyi 1) <政> реваншизм. 2) <法
> 	принцип відплати. 3)(打击报复的表现） мстивість (мстивий).
报复主义者 b&offizhiiy丨zhS <政> реваншист.
报告 baogao 1)(告知）доповідати; доносити; рапортувати; відчитуватися; повідомляти що (повідомлення),〜上级 доповідати (доносити) начальству;〜工作情况 доповідати (рапортувати) про хід роботи;〜前线情况 рапортувати (доносити) про положення на фронті;〜开支情况 звітуватися про витрати; 〜出席人数 доповідати про число присутніх; 〜一个好消息 повідомити радісну звістку;向 选民〜工作 звітувати перед виборцями; [підзвітний] звіт виборцям;〜参谋长！ дозвольте доповісти, товариш начштабу! 2) (所告知的内容）дбповідь; повідомлення; рапорт; звіт;(学术报告）лекція.大〜 публічна доповідь;时事〜дбповідь із питань сучасного моменту,动员〜дбповідь з мобілізації;科学〜наукбва дбповідь; лекція; 专题〜дбповідь на спеціальну тему; доповідь із вузькоспеціальним змістом;调查〜 доповідь (звіт) про обстеження;财政〜 фінансовий звіт;总结〜звітна доповідь;政治〜 полііичний звіт;补充〜співдбповідь;气象〜 метеорологічне зведення; метеодонесення; бюлетень погоди;反革命分子罪行的审查〜 доповідь по розслідуванню злочинів контрреволюціонера;做~ робити доповідь; читати лекцію;作工作〜виступати зі звітом про роботу;听〜б^ти присутнім на доповіді; прослуховувати повідомлення;去听〜піт“ на доповідь (на лекцію);听取〜приймати рапорт (доповідь);讨论〜дискусія по доповіді;, обговорювати доповідь;打〜 подати доповідну [записку].
报告单Ьй(^йосШп відомість мн.学生成绩〜 відомість про успішність учнів;验血〜 довідка про аналіз крові.
报告会 baogaohui збори [для доповіді]; конференція,国际形势〜конференція з питань міжнародної обстановки;科学 ~ наукбва конференція.
报告人 baogaoren 1)(讲演的人）доповідач; доповідачка розм.; лектор; лекторша прост. 2)(申请人)заявник спец.; заявниця спец.
报告书 baogaoshii звіт; доповідь; доповідна [записка].
$告文# baogao wenxue очеркова література.
报告 4s 说 baogao xiaoshu5 новий жанр
літератури на зразок доповіді чи повідомлення, baoguan зробити заявку в митницю [про пропуск товару],〜手续 митні формальності; 〜提货 виконати формальності в митниці для одержання товару.
报关单 baoguandan <Ш > митна декларація.
报关行 baoguanhang комісійна фірма по одержанню товарів із митниці.
报馆 baoguan редакція (видавництво) газети.


31
报国 baoguo служіння Батьківщині.以身〜 віддати (покласти) життя за Батьківщину.
报话 baohua телеграфувати, користуватися телеграфом, проводити радіопереговори. 报话机 baohuajl [портативний] приймач-передавач.
报货单 b&ohu6d§n <商> декларадія про вантажі (про товари).
报夹 baojia продавець газет.
报架 baojia підставка (стійка) для газет.
baojie доносити про перемогу; реляція про перемогу.
报界 baojie журналістські кола; преса збірн.〜 人士 представники (працівники) преси.
报警 baojrng повідомити в міліцію; донести поліції.
报刊 bk>kan преса; друк.进步〜прогресивна преса (друк).
报矿 baokuang повідомляти про родовища корисних копалин,发动群众〜мобілізувати маси на просл^ховування повідомлення про родовища корисних копалин.
报龄 baoling час існування журналу ( з моменту виходу друком першого номера).
报流水帐 bao liushulzhang говорити (написати), не виділяючи самого головного.象〜一样 монотонно відзвітуватися, не наголосивши на найголовнішому.
报名 booming записуватися (запис); реєструватися (реєстрація, реєстрування).〜 参军 записатися добровольцем в армію;〜ІЗ: 考 записуватися на вступні іспити;〜截止 запис (реєстрацію) припинено.
报名单 baomingdSn реєстраційний лист; список тих, що записалися.
报名照 baoming zhao фотографія на документи (без капелюха, в анфас, розміром 1x2 цуня).
报 Ш baomu конферанс (конферувати що);
вести програму.
报幕人 baomuren конферансьє невідм” ч.
报牌Ь—р5і—报•
报批 baopi накладання резолюції.
报丧 baosang сповістити про смерть; жалобне повідомлення.
报社 baoshe редакція (видавництво) газети.
baoshi перевірка часу.
ШШ baoshu розрахуватися по порядку номерів.
——、二〜! на перший і другий - розрахуйсь! 报税 baoshui подати (заповнювати) декларацію.
报送 baosong доповідати керівництву.
报摊 baotan газетний кіоск.
报坛 baotan преса, журналістські кола.
报亭 baotlng кіоск „Преса”.
报头 baotou заголовок газети.
报务员t^owCiyu^i (无线电报务员）рад“ст; радистка;(有线电报务员）телеграфіст; телеграфістка.
报喜 ЬаохТ сповістити про радісну подію.
报喜不报忧 Ьйо хТ bu bao you говорити одне тільки гарне і ховати погане.
报喜队 baoxTduil бригада, що рапортує про успіхи; бригада, що повідомляє радісну звістку.
报销Ьйохіао 1)(上报核销用款）звітувати про видатки; списати до витрат що.按月〜 звітуватися про витрати щомісяця; складати щомісячний звіт;准予〜дйти разом рішення списати до витрат; затвердити витрати;〜单 据 платіжні документи до [грошової]
звітності;〜款项 підзвітна сума;〜单位 підзвітна організація;从行政经费中〜 віднести на (оформити за) рахунок адміністративних витрат [за кошторисом]; списати до витрат за рахунком адміністративних видатків;车费凭车票〜скМсти звіт за проїзд по квитках; відзвітувати за проіод, доклавши квитки. 2)(把疲_销帐）списати через непридатність що. 3)(淸除掉） знищити що (знищення); ліквідувати що (ліквідація).要不然打来一岑流弹，就〜啦! а то стукне випадковий снаряд, і згадуй лиш, як звали!
手艮晓 baoxiao:〜的钟声 дзвінок (дзенькіт дзвона) до підйому;晨鸡〜заспівіпи (закукурікали) на зорі півні.
Ш Ш Ьаохіао віддячити кого-що, книжк..， послужити кому-чому.
报信 baoxin сповіщати що (повідомлення); повідомляти що (повідомлення); передавати що (передача).
报修 Ьаохій ремонт несправної техніки.
报应buoying відплата,得到应得的〜одфжати заслужену (справедливу) відплату;做坏事 的〜розплата за гріхи.
报友 baoyou 1) колекціонер газет; 2)
співробітник редакції.
报章 baozhang газети мн.; преса; друк 〜杂志 газети і журнали; періодика.
baozhangtT газетна мбва (стиль).
报帐 baozhang прозвітувати про витрати.
报纸 WozW 1) (І版物）газ打а; преса; друк 〜编 辑部 редакція газети;办好〜поставити [як слід] роботу газети;剧〜消息 по газетних зведеннях; по зведеннях із газет (із друку);〜 上有什么消息？ які новини в газетах? 2)(指 纸张）газетний папір.
包!j Ьйо另见рйо.
刨 b&o 1)(刮平）стругати що (стругання); стругати що,розм. 2) ~♦刨子.3) 创床.
包lj 冰 baoblng фруктовий сік із струганим льодом.
包lj床 baochuang <机> стругальний верстат. Ж 门〜повздбвжньо-стругіпьний верстат;牛头 〜поперечно-стругйльний верстат.
刨刀 baodao〈机〉стругальний різець.
刨工 b&og6ng 1)(指工种）стругання. 2)(指工人） стругальник; стругаль ч.，розм.
刨花 baohua стружка.
包1j "VL Ш baohuab5n деревностружечна плита (тирсоплита).
包lj 子 b^o-zi рубанок; гембель розм.
Ь^о.
抱 ЬАо 1)(用手臂围住）носити (тримати) на руках що; обіймати що (обіймання); обхоплювати (охоплювати) руками що.〜起 来 підняти що на руки; узяти (схопити) що на оберемок;〜着膝盖坐着 сидіти, обнявши коліна;母亲〜着孩子 мати носить (тримає) на руках дитину; мати з дитиною на руках. 2) (初次，到儿子或孙子):他〜孙子;Г у нього народився онук. 3)(领养）узяти кого в прийомні діти;(领养男孩）усиновити кого (усиновлення);(领养女孩）удочерити кого (удочеріння).〜来的孩子 прийомна дитина; приймак розм. 4)(尤、里存着）почувати що; плекати що; притримуватися чого; із чим.〜 有远大理想з високими ідеалами;〜希望 жити (плекати) надію; жити надією;〜乐观看
法 триматись оптимістичного погляду; з оптимізмом;〜委屈情绪 із образою в душі;〜 坚定约信念 із переконаністю; із твердим переконанням; притримуватися твердих переконань;〜敌对态度 триматися ворожої позиції; виховувати ворожість до чого;不〜 幻想 не мати ілюзій у відношенні кого-чого; 〜独身 залишитися холостяком (指男子)； залишитися в дівках (指女子).5) <量词> оберемок, 一〜干草оберемок сіна;三〜粗的松 树 сосна в три обхвати (обіймища).
抱2 bao (Щ) висиджувати кого (висиджування); сидіти на яйцях.〜小鸡 висиджувати курчат; 小鸡〜出来了 курчата вилупилися.
抱冰[握火]b&obTng[w6hu6] притискати до грудей лід [тримати в руці вогонь] (обр. у знач.: терпляче переносити страждання, свідомо йти на нестатки заради шляхетної мети).
抱病 baobing хворіти; недужати розм.; слабувати.〜工作 працювати, незважаючи на хворобу.
抱不平bk>b£iping II参阅“打抱不平 dabaobiping”.
守隹bao can sh6u que триматися всього старого [того, що віджило свій вік]; дорожити старим і тим, що віджило свій вік; виявляти консерватизм і відсталість.
抱粗腿 bao cutul липнути (горнутися) до сильних (можновладних) людей.
抱定 baoding заповзятися чим.〜宗旨 поставити собі за мету; поставити собі тверду мету (завдання);〜主意 заповзятися думкою.
抱佛脚Ьйо foji5o参阅“临时抱佛脚linshi bao fojiao11.
抱负 baofu ідеіпи мн.; прагнення мн. ~不凡 величні ідеали; високі прагнення; великі прагнення.
抱恨 baohen затйювати злість.
抱愧 baokui совісно кому; соромно кому.
抱歉 baoqian шкодувати про що; на жаль.非常 〜，没法帮你的忙на великий жаль, (дуже співчуваю, що) нічим допомогти вам не мбжу;〜得很，让你久等了 вибачте (пробачте), що змусив вас довго чекати.
抱屈 baoqu з образою в душі; затаювати образу; образитися.
抱拳 baoquan охопити долонею однієї руки кулак іншої (вітйти складеними руками на рівні грудей, малий уклін).
抱度 baosha (门廊);передпокій; тамбур;(耳房） флігель ч.; прибудова.
抱头鼠窜 bao t6u shu cu^n бігти в паніці; кинутися врозсип; накивати п'ятами; дати чосу прост.
抱头痛哭 Ьйо tou tongku обхопити голову руками та гірко ридати.两人〜двбє обнялися та вибухнули гірким плачем.
抱窝 baowo висиджувати пташенят; сидіти на яйцях.
抱薪救火 Mo xln jiu hu6 зробити ведмежу послугу.
抱养 baoySng —抱 1 3).
Ш 怨 baoyuan нарікати (ремствування); ображатися (образа); відчувати внутрішню образу; скаржитися (скарга); дорікати кому; кидати докір кому\ докоряти кого; ремствувати (нарікання). 二人家有偏见 нарікати (ображатися, скаржитися, ремствувати) на чужі забобони;〜不已 обсипати докорами (доріканнями) кого; вічно нарікати (обра¬


32
жатися, скаржитися, дорікати, докоряти, ремствувати).
Йьао.
豹 Ьйо <动> леопйрд; пантера.〜皮大衣 ш々ба з пантери; леопардове манто; леопардова шуба.
豹变 baobian леопардове перетворення (обр. про людину низького походження, яка зуміла високо піднятися).
豹虎 baohti барс і тигр (обр. про сильну, люту людину).
豹猫 baomao <动> дикий лісовий кіт.
Ьйо.
鲍人 baoren дубильщик.
鲍肆 baosi 1) рибний ряд {напр. на базарі); 2) смердюче (погане) місце, місце скупчення підлих (дрібних) людиськ.
鲍鱼 Ьйоуй 1) < 生物 > морськб вушко
(молюск); 2) солона риба.
bao.
暴 1 bao 1)(猛烈）бурхливий (бурхливість); різкий (різкість). 2)(凶狠）жорстбкий (жорстокість); звірячий (звірство). 3)—暴 躁•
暴2 bao (突出）здутися.青筋〜出来了 здалися (надулися) жили.
暴 3 bao〈书〉（糟蹋）псувати що.
baoao бути жорстоким та гордовитим; виявляти деспотизм та бундючність.
Ш Ш baobao раптово піднятися, різко збільшитись.
暴病 baobing гостре захворювання; раптово і серйозно занедужати.
暴跌 baodie різке падіння, Ш：票〜різке падіння акції.
暴动bioddng 1)(人民群众的武装起义） повстати (повстання); бунтувати (бунт).武 装〜збройне повстання; збройний бунт;举4于 〜підняти повстання; робити бунт. 2)(反动 阶级的武装叛乱）заколот; бунтувати (бунт), 反革命〜контрреволюційний заколот.
暴发Ьйой 1)—爆发ЬйойЗ).山洪〜линув гірський потік. 2)(突然发财）раптово розбагатіти. *
暴琴户biofS hii нувориш;(突然得势的人） вискочка ч., ж.
暴风 bk)fSng 1)(强烈的风）буря; ураган; вітер. 舌1j 起了〜вибухнула (піднялася) буря; вибухнув (піднявся) ураган. 2) 〈气〉
жорстокий шторм.
振风雪 baofengxue заметіль ж.; хуртовина; буран; сніжна буря; завірюха.起〜了 заметіль (завірюха) піднялася;〜停了 метіль (хуртовина, завірюха) затихла.
baofengyu гроза; буря зі зливою; шторм. 〜般的掌声 бурхливі (громоподібні, громові) аплодисменти;革命的〜революційні бурі;
Г 〜вибухнула гроза (буря); вибухнув шторм; 7 буря (гроза) затихла; шторм затих.
始风骤雨Ьйо feng zhou yu —暴风雨.势如〜як ураган; подібно до урагану (бурі).
baoguang <Ш> експозиція; експонувати що (експонування); витримка.轻微 ~ засвітка.
^iJI< baohong стрімкий потік [води]; бурхливий паводок.
baojun тиран; деспот.
暴力 ЬйоН 1)(强制力量）насильство; груба сила. 〜革命 насильницька революція;〜措 Ш насильницькі міри;使用〜застосувати грубу силу (примус); чинити (робити) насильство; 用革命〜夺取政权революційним насильством захопити владу. 2)(国家的强制力） насильство.阶级统治的〜机器машііна насильства класового панування.
暴力电影 baoli dianying фільм жахів;中ільм，
сюжет якого, головним чином, пов’язаний з
вбивствами, насильницькими діями.
暴利 baoli надприбуток.; казкові бариші; нажива.追求〜гонитва за надприбутком (за наживою).
暴戾 baoli 〈书〉лютий (лютість); жорстокий (жорстокість); тиранічний (тиранство), tttn 〜лютий (жорстокий) характер;〜统治 тиранічний режим.
暴烈 baolie запальний (запальність); лютий (лютість),性情〜запільний (лютий) характер.
baolu виявитися (виявлення); оголитися (оголення); викритись (викриття).〜目标 відкрити (оголювати, оголити) об'єкт;〜秘密 розкрилася таємниця;〜黑暗 викрити темне; 〜思、想 виявлення своїх думок; СМІЛО висловити свої думки;〜文学 викривальна література;〜无遗 із усією повнотою (цілком) виявитися (оголитися); видати себе з головою; 自我〜 самовикривання;
саморозкриття;赤裸裸地〜出自己А叛徒嘴 脸 зовсім (відверто) викрити себе як ренегата;使…〜在光天化日之下вивести що на чисту (свіжу) воду; вивести назовні що; викрити і виставити на світло боже що;阶级 敌又不到一定的气候是不会〜的клйсові вороги не вилізають назовні за відсутності певних умов;内在矛盾〜出来了 виявилися внутрішні протиріччя.
暴乱 baoluan заколот; безладдя мн.; смута застар.\ анархія розм.发生〜виникли (відбулися) заворушення.
暴怒 baonu розлютитися; розлютуватися; розлютуватися до сказу; шалений (бурхливий) гнів; спалахнути гнівом.
暴虐 baoniie звірячий (звірство, звірствувати); тиранічний (тиранство, тиранія, тиран- ствувати),〜统治 тиранічне правління;〜无ІМ тиранство; тиранія.
baoniiekuang садизм.
Ш 食 baoshi об'їдатися груб., прост., (обжерливість розм.); об'їдатися.
暴珍天物 bao tian tian wu кидатися дарунками природи.
暴跳如雷 bao tiao ru lei вергати громами; рвати і метати; скаженіти від злості; дійти до білого каління; шаленіти.
暴徒 bSotii (残暴的人）шибеник розм.; бузувір; бузувірка; нелюд; злодій; лиходійка;(暴51 者）дунтівніік;(强盗）рсвбійник.法西斯~ фашистський шибеник (бузувір).
暴笑 baoxiao реготати.
暴行 baoxing звірства мн.; лиходійства мн.\ злодіяння мн.; бешкетування мн.; бузувірства ми.法西斯〜фашистські звірства (злодіяння); бузувірства фашистів.
Ш Ш Ьаоуй 1)(大雨）злива ч.\ заливний (сильний) дощ 下 了 一昨〜сипанула злива. 2) <气〉сильний дощ.
^ 躁 baozao запальний; нестриманий (нестриманість), 脾气〜 запільний (нестриманий) характер.
暴ІЙ baozeng різке збільшення амплітуди.
暴污К* baozhang раптово (різко) піднятися,河水〜 раптово піднялася вода в ріці;物价〜ціни різко піднялися (підвищилися).
baozheng тиранія, тиранство; тиранічний спосіб правління; деспотизм.殖民主义对人 民的〜тиранія (тиранство) колоніалізму над народом.
暴走族 baozouzu молодь Японії, яка оголосила
протест проти використання автомобільних
глушників.
暴卒 baozu померти раптово; раптова смерть. Мо.
爆 Ьйо 1)(进发）бріЬкати.〜出火花 брюкають (сиплються) іскри. 2)(油炸）смажити що (смаження розм.). ® 〜牛肉 смйжена яловичина із соєвою підливою.
爆弹 b&od&n фугас [на бомбі].
Ьаосійг печеня з баранячого (яловичого) шлунку.
爆发 MofH 1) <地质> викидйтися (виверження), ^ClLl-виверження вулкана. 2) <©> вибух. 3) (突然发生）вибухнути; спалахнути; гримнути,〜战争 вибухнула (спалахнула, гримнула) війна;〜革命运动 спалахнув (вибухнув) революційний рух;引起经济危 机的〜викликати вибух економічної кризи.
爆发星 Ьйо伤xlng <天> вибухбва зірка.
爆发音 baofayln <语> взривний звук.
爆管 b^oguSn <军> детонйтор. 爆冷b^ol^ng—爆冷门.
爆冷门 baolengmen несподіванка, неочікувана ситуація.
爆裂Ьйоїіб лопнути; тріснути.豆角成熟了就会〜 стручки гороху лопаються, як тільки дозрівають.
爆满 baoman 1) аншлаг; 2) повний.
爆Р鸟气 baomingqi <化> гримучий газ.
爆棚 baopeng 1) давка, штовханина; 2) успішний, ходовий;3) касовий.
爆破 baopo підривати що (підрив, висадження). 〜工作 підривні (вибухові) роботи;〜作业 підривна справа;〜小组 група підривників (взривників);进行〜зробити вибух;〜敌人的 碉堡 підірвати (висадити) блокгаузи ворога.
爆破弹 Ьйорбсійп 〈军〉фугасний снаряд; фугаска.
爆破手 baoposhou підривник.
爆破筒 b&op6t6ng〈军〉підривні шашка.
爆燃 baoran вибухнути, вибух.
爆心 baoxln 1) епіцентр ядерного вибуху; 2)
вибух ядра атома.
baozha вибухати (вибух); розриватися (розрив).原子〜атомний вибух;炸弹〜вибух бомби;震耳的〜声гучний вибух;〜半径 радіус вибуху;〜性气体 вибухові гази;发生〜 відбувся вибух;汽锅〜了 паровий казан розірвався;少包弓中-没ЇЙ•〜снаряд не розірвався; 进行核〜зробгіти ядерний вибух.
操炸波 ЬйогМЬб <理> вибухбва хвиля.
燦炸力 baozhali вибухбва сила.
baozhawu вибухові речовини.
保炸性新闻 baozha xlnwen сенсація.
^17J baozhu хлопавка.放〜пускати хлопавки.
刨Ма


33
刨木机 baomujl стругальний верстат по дереву.
包lj 屑 baoxie стружка.
約 bao.
釣 bao скакати, підстрибувати; вирувати.
Ьао.
Ш Ьао 1) сидіти на яйцях; 2) вилупитися (про курчат).
Ш Ujlj baobu висиджувати та вигодовувати курчат.
Шьго.
Ш Ьао кістяний наконечник стріли (тупий).
骨包音存 baojian стріла з кістяним наконечником.
头 baotou кістяний наконечник стріли.
bk.
献 bao 1) хижі звірі, хижаки. 2) лютувати, бешкетувати.
爆 Ьйо.
傷宿 baosu чергувати кілька змін поспіль; бути в багатодобовому наряді.
傷直 baozhi чергувати кілька змін поспіль.
爆 Ьйо.
爆 bao 1) грозовий дощ;水~ вода, що спадає. (напр. водоспад). 2) Бао {прізвище).
杯 Ьбі.
杯bei 1)(茶杯）чашка;(玻璃杯）склянка;(有把 手的杯子）кружка;(酒杯）чйрка; бокал.喝一 〜茶 випити чашку (склянку) чаю; f到一〜酒 налити чарку (келих) вина; підняти
келих за що. 2)(锦标）кубок.
杯弓蛇影 bei gong she ytng "тінь від лука, відображена в склянці, здається вже змією"; у страха великі очі; хто боїться, у того в очах двоїться.
杯锅 beiguo набір емальованого посуду.
杯赛 beisai кубок, нагорода переможцю у
змаганнях.
杯水车薪 b6ishuTchSxTn заливати багаття ложкою води; чашкою води не загасити воза з дровами.
杯 Ш beitao солом’яний або пластиковий
футляр для гарячого скляного посуду.
•子 b€izi ―森 1).
卑 bei.
卑Ьбі 卑鄙；卑微.〜不足道про такі дурниці і говорити не варто.
卑 S15 ЬеіЬї підлий (підлість); негідний (негідність); мерзенний (мерзенність).〜的 4亍为 підлий (низький, мерзенний, негідний) вчинок;〜的动机 мерзенні спонукання;〜的 勾当 темна робота;〜的诬蔑 мерзенний наклеп;〜的家伙 негідник; мерзотник; негідниця; пройдисвіт розм.,, лайлив.; низька особистість;个人主义多么〜可耻яюій же мерзенний і стидкий індивідуалізм;这•显得 多么〜可耻 виглядає це неймовірно низько і ганебно.
^•躬屈节 bei gong qu jie гнути шию (спину) перед ким; (низькопоклонство);〜的人 низькопоклонник; підлесливий шанувальник.
卑贱b6ijian (旧时指出身丨) низького (незнатного) походження;(旧时指地位低） дрібний.
Мі 劣 beilie підлий (підлість); низький (негідний); ниций.〜的伎俩 підла махінація;
підлий прийом;〜的实用主义者негідний прагматик.
卑微 beiwei незначний (незначність); низький (низькість); жалюгідний.
卑 污 bciwii мерзотний; мерзенний (мерзенність); брудний.
卑下 beixia низький (низькість); ниций.人品〜 низький характер;文体〜низькопробний (низький) стиль.
胃Ьбі另见bdi.
背 bei 1)(欤)нести [на спині] кого-що; звалити [на спину] що.〜着婆子 нести кошик на спині (за спиною, на собі); із кошиком за спиною;〜上书包 перекинути через плече учнівську сумку; з учнівською сумкою, перекинутою через плече;把包褓〜起来 закинути (підняти) вузол на спину;〜上思想 包狱 у кого на душі камінь. 2)(负担）брати що на себе.这个贵任我还〜得起я можу взяти на себе цю відповідальність.
f-f 榜 beibang зайняти останнє місце; бути останнім; бути на останньому місці.
背带ЬШМ 1)(缝在裤子上的背带）підтяжки мн. 〜童裤 дитячі штанці на підтяжках. 2)(系住 西式裤的背带）підтяжки мн. 一副〜пара підтяжок. 3)(用于特殊场合的背带） плечовий ремінь (пасок),飞行员座椅〜 ремінь (пасок) сидіння льотчика. 4) 东西 的带子）ремінь (пасок) ч.
背黑锅 bei heiguo <口> бути (стати) козлом відпущення.
背篓ЬШби —背子.
beinang рюкзак; ранець.行军〜похідний ранець (мішок).
背f责 beizhai влізти в борги; наробити боргів; заборгувати (заборгованість).背一身债 у боргу, як у шовку; у боргах по вуха (по горло);货许多债 наробити масу боргів; сильно влізти в борги; велика заборгованість.
背子 bei-zi заплічний кошик.
nS bei.
悲 Ьбі ―悲伤.〜从中来 охопило кого почуття безвихідного горя; охоплений горем;〜喜交 集 із змішаним почуттям радості і суму; у душі і горе, і радість перемішалися між собою.
悲 Ж bei аі сумний (сум ж.); скорботний (скорбота ук.).〜的音调 сумний мотив; сумна мелодія;〜的哭声 гіркий (сумний) плач;怀着〜的心情 із скорботою в душі.
悲惨 beican трагічний; трагічний (трагічність). 〜的命运 трагічна (гірка, сумна) доля; жалюгідна доля;〜的结局 трагічний кінець; 旧社会的〜生活 трагічне (трагічне) життя в старому суспільстві;鲁迅І下的祥林嫂，是 旧社会千千万万劳动妇女〜身世的写照66- раз тіточки Сян-лінь, створений Jly Сінем, утілив у собі сумну долю мільйонів трудових жінок у старому суспільстві.
愁 beichou засмучуватися (сум ч” сумний); сумувати (смуток ч.); тужити (туга, тужливий); сумувати (зневіра).
悲怆 b6ichuAng <4> —悲勺.
悲悼 beidao уболівати книжк..’ виражати глибоку скорботу.
悲愤 beifen гіркота й обурення; скорбота й обурення (гнів).〜的心情 почуття гіркоти й обурення;激起全国人民的〜викликати
всенародне горе й обурення; викликати обурення всього народу;〜满腔 повний гіркоти й обурення; серце наповнилося скорботою і гнівом.
悲歌 bSigS 1)(悲壮地歌唱）патетично співати. 2)(哀痛的歌）сумна (печальна) пісня.
悲 Ш beiguan песимізм (песимістичний, песимістичний),〜衍绪 песимізм; песимістичний настрій;〜思、想 песимістичні думки;〜论调 песимістичні судження (висловлення);〜矢望 впасти в песимізм і занепасти духом; зневіритися; кого охопив розпач;看问题抱~态度 песимістично (із песимізмом) дивитись на речі;他很〜він великий песиміст.
观主义 beiguanzhOyi песимізм (песимістичний, песимістичний).
悲观主义者 b6igu§nzh(i/izhS песиміст; песимістка.
я* bei huan li he повне мінливості життя.
悲剧 b6ij(i 1) <Ш> трагедія.〜体裁 трагедійний жанр;〜演员 трагік; трагічний актор; трагічна актриса;上演〜ставити трагедію. 2) (不幸事件）трагедія; драма,家庭〜сімбйна драма (трагедія);历史〜重演 історична трагедія повторилася.
悲苦 Ьеікй сумний (прикрість ж.); важкий (горе).〜的境遇гіркй доля;内心的〜душені страждання (муки).
悲 Ш beiliang сумний (сум ж.)\ понурий (зневіра, смутність),〜的歌声 тужлива (понура, сумна) пісня.
悲呜 beiming лемент розпачу; крик ч.垂死的〜 передсмертний лемент розпачу; передсмертний зойк.
悲伤 beishang горювати (горе); сумувати (сум ч., сумний); засмучений,十分〜的样子 сильно зажурений вигляд;〜地谈起旧社会的 遭遇 із сердечним сумом (із глибоким сумом) розповідати про свою долю за старого суспільства.
悲酸 beisuan —悲痛.〜落?口 гірко заплакати; проливати гіркі сльози;心中一阵〜，不觉掉 下泪来 серце стиснулося від болю (від туги), а сльози так і полилися з очей.
悲叹 beitan гірко (важко) зітхати; журитися.令 人〜викликйта смуток;〜无济于事 даремно журитися і зітхати.
天її句人 bei tian тїп ren уболівати (серцем) за народ; душею уболівати за народ.
悲痛 beitong скорботний (скорбота ж” уболівати книжк.); гіркий (горе, горювати). ~ 的消息 сумнй (скорботна) звістка; скорботна звістка;〜的教训 гіркий урок;〜万 分 бути в сильному (глибокому, великому) горі; із глибокою (великою) скорббтою; із великим співчуттям; убитий горем;〜成疚 занедужати від горя;为英雄的牺牲感到~ уболівати (горювати) про загибель героя; відчути скорботу (горе) через загибель героя; 怀恭十分~命心情悼念烈士 виражати вкрай глибоку скорботу про полеглих героїв;化〜 为力量 перетворити скорботу (горе) на силу.
悲喜剧 Ьбіхї」й〈刷〉трагікомедія.
悲壮 beizhuang урочисто-сумний; патетичний. 〜й勺曲调 урочисто-сумний (патетичний) мотив пісні;〜的事迹 героїчні подвиги, що сповені трагізму.
石卑Ь)бі.


34
Щ bei стела; меморіальний кймінь; монумент книжк.
beibSn стела з написами.
碑额 bci'c верх (верхівка) стели.
碑"і己 beiji меморіальний запис на стелі.
碑碼beijie <书> 碑.
碑铭 beiming меморіальний напис на камені; епітафія; епіграф.
@ 中占 beitie збірник відбитків із стел.
碑文b6iwdn (纪念碑上的文字）напис на стелі; меморіальний запис;(墓碑上的文字） епітафія книжк.; напис на могильному камені; надгробок застар.
碑志b6izh丨—碑记.
阪 Ьбі.
破 Ьбі I 1) схил, укіс;山〜схил гори; 2) бік, боковина; {також післяйліенник) коло, біля; 路〜узбіччя дорбги, біля дорбги; 3) берег, прибережна смуга; 4) гребля, дамба; 5) водоймище, басейн, ставок.
II 	1) обходити схилом (гори); {також прийменник) в обхід, навколо, коло; 2) загачувати; перегороджувати (течію); оточувати загатами.
t.fti
坪 Ьбі.
Щ- bei 1) сира низина, луговина. 2) зам•卑•
鹎Ш.
卑每 bei короткопалий дрізд.
^匕 bSi.
北 1 Ьбі (指方向）північ (північний); норд спец. 往〜走 йти на північ;从〜往南 з півночі на південь;市区以〜до півночі від міста;〜上抗 日 перехід [Червоної армії] на північ для боротьби з японськими загарбниками;面朝〜 обличчям ДО ПІВНОЧІ；窗子朝〜вікно виходить на північ.
北 2 Ьбі <书> (失败)3а3навйти поразки,连战皆〜 терпіти одну поразку за іншою.
北半球 ЬбіЬйгцій <地理> північна півкуля.
北边 bSibiSn 1)―北 і.在山的〜до півночі від гори; на північному боці гори. 2) <Р> (北部 地区）північ; північна частина; північний район.
北部 ЬбіЬй північ; північна частина; північний райбн.
北辰 bSicl^n〈天> Полярна зірка.
匕 і!主人 bgidaozhiir^n хазяїн, приймаюча сторона.
北斗 bSid6u <天> Північний Ківш, сузір'я Великої Ведмедиці. 北斗星 bSid6uxTng <天> Велика Ведмедиця.
北伐 BSifd <史> Північний похід.
北方 bgifBng 1)(北）північ. 2)(北部地区）північ; північна частина; північний район.中国〜 північ (північна частина) Китаю; північний Китай;〜地区 північні райони;住在〜жити на півночі.
北方话 b^ifanghua північний діалект (говір).
3匕方人 b^ifangren зкитель півночі; житель півночі.
3匕与К B6ifei Північна Африка; північноафри- канський.
北风 b6ifeng північний вітер; вітер із півночі; норд спец.; аквілон застар., поет.
北国 b6iguo <书> північна частина (північний район) Китаю; північна країна.
北寒带 ЬбіїїйпсШ <地理> північний холодний пояс. 北回归线 bSihufguTxi&n <地理> тропік Рака.
3匕货 bSihuo гастрономія з півночі (із північних провінцій) Китаю.
北极 bSiji 1) <地理> Північний полюс.〜地带 Арктика;〜探险队 арктична (полярна) експедиція; експедиція на Північний полюс; 〜探险家 полярник; полярниця. 2) < 理 > північний полюс.
北极光 bSijiguang <天> північне полярне сяйво.
北极狐 bSijihii〈动> песець; полярна лисиця.
北极圈 bSijiquan <地理> північне полярне коло.
3匕:beimeinanyun постачання кам'яного
вугілля з північних областей до південних, де
його бракує.
北极星 bSijixlhg <天> Полярна зірка.
北极熊 bSijixi6ng < 动 > білий (полярний) ведмідь.
北京人 BSij了ngrdn <考> синйнтроп.
4匕面 bSimian північ; північна сторона.
北欧 Веі'би Північна Європа; північно- європейський.
4匕山羊 beishanyang <动> архар; аргали невідм” ч.
北讳 b6iwei〈地理> північна широта.
北温带 bSiw6ndM〈地理〉північний помірний пояс.
北洋军阀 Bgiydng jiinfa < 史 > північні мілітаристи.
贝b&.
贝 bSi 1) <动> молюски [м'якотілі з мушлею]. 2) (古货币）древня монета [зі стулок мушлі].
贝雕 beidiao вироби з мушлі.
贝壳 beike мушля.
贝母 beimu〈植，药〉фритиллярія мутовчата; рябчик мутовчатий. ■
贝宁人 Beiningren бенинець (бенинський); бенинка.
备
bei.
备 bSi 1)(具备）б^ти; є; володіти чим (володіння); володіти чим, книжк.各项必要 条件无一不〜є всі необхідні умови; мати у своєму розпорядженні все. 2)(淮备） заготовляти що (заготівля); підготовлювати що (підготовка); готувати що (готування),〜 公函 заготовити (приготувати) офіційний лист;〜饭 приготувати обід;〜马 осідлати (сідлати) коня;〜足冬季燃料 приготувати паливо на зиму;〜好路上用的粮食запастись продовольством на дорогу;给战士〜上防毒 面具 постачйти бійцям протигази;〜而不用 про запас; на всякий [запасний] випадок. 3) (防备）прийняти запобіжні заходи; попередити що (попередження); запобігти чому; на випадок чого. 4)(表示多）багато; чимало;(表示大）великий,艰苦〜尝 перетерпіти чимало (багато) горя; пережити багато негод (важкого); чимало сьорбнути горя;〜ІШ користуватися великою популярністю;关〜至 виявити масу турбот; оточити кого піклуванням.
备案 bei'an довести до відома.报 J：.级机关~ довести до відома вищого органу [для залучення до справи].
备办 beiban заготовляти що (заготівля),〜一年 的粮食 заготовляти річний запас хліба.
Ц beicha для довідок.
备份 beifen запчастина.
备 beigeng підготовка (готування) до [весняної] оранки.
备 Ж beihuang підготуватися на випадок стихійних лих (недороду); бути готовим до неврожаю.储粮〜запастися хлібом (робити запаси) на випадок стихійних лих (недороду);防旱〜запобігти посусі і голоду; вжити запобіжних заходів проти пбсухи і недороду;〜粮仓 резервні амбари на випадок стихійних лих (недороду).
(牛 beijian <^1> запасні частини; запаска розм.
备考 Ьбікао примітка.
备课 beike підготовка до уроків (до лекцій).集 体〜колект“вна підготовка до уроків (до лекцій).
备料 beiliao заготівля сировини (матеріалів).〜 车间 заготівельний цех.
备品 Ьеірїп запаси лш.;(备件）запасні частини; (备用工具)запасні інструменти.
备勤 beiqin випробувальний термін (працівника).
备取 bdiqti прийняти як кандидата.考生中有三 人是〜з тих, що екзаменуються, троє прийняті як кандидати.
belqusheng кандидат (кандидатка) для вступу до інституту (в університет).
备忘录 bSiw^glCi 1) < 外 > меморандум; пам'ятна записка. 2) ( ^ тй Ф ) записна книжка;(手册）пам'ятна книжка; пам'ятка.
备选 Ьеіхийп завчасно висувати свою
кандидатуру на вибори.
备用 beiyong держати що напоготові; про запас; запасний; резервний,〜机车 запасний паровоз (локомотив);把..藏起来〜 заготовити що вдосталь;留下〜тримйти (залишити) що про запас;留一辆卡车〜 залишити і тримати напоготові одну вантажівку.
备用线 bdiy6ngxi&n <铁路> запасний шлях.
备有Ьбіуби бути; є. ~各种汽车零件є (наявні) для автомашини всі запасні частини.
备战bdizh^n 1)(准备对付侵略战争）піуо- туватися (готуватися) на випадок війни. 2) (准备发动侵略战争）підготуватися (готуватися) до війни,扩军〜гонка озброєнь і подготовка до війни.
备注 bSizhCi 1)(备注栏）примітка; графа для приміток. 2)(注解）примітка.
胃另见Ьбі.
背1 bei 1)(躯干的一部分)спина. 2)(物体反面） тильна частина (сторона). 〜тильна частина руки; J] ~ тильна сторона ножа; обух шаблі. 3)(靠背）спинка.椅〜спіінка стільця.
背 2bSi 1)(背对着）спиною до чого; задом (задньою стороною) виходити на що. ~山面 海 передня сторона виходить до моря, а задня - до гори; обличчям до моря і спиною до гори;〜着窗坐着 сидіти спиною до вікна. 2)(瞒着）за спиною у кого; ховатися; ховати кого-чого.〜着父母 за спиною у батьків;没 有〜人的必要 немає необхідності ховати від людей;这是〜着我做的 це було зроблено за моєю спиною;她〜着同志们把大家的衣服洗 7 потайки, щоб не помітили товариші，вона випрала їхню білизну. 3)(背诵)читати що напам'ять (на пам'ять).〜诗 прочитати вірші


35
напам'ять (назубок);〜台词 читати роль по пам'яті; виголошувати діалбги на пам'ять;〜 熟 вивчити напам'ять; визубрити на
зубок; знати назубок; 一口气把诗〜出来 прочитати вірші не затинаючись. 4)(违反） порушувати що (порушення); суперечити чому; йти врозріз ІЗ 41LM； проти чого; усупереч чому. ~盟 порушувати договір про союз;有〜我的意愿усупереч моєму бажанню; проти мого бажання;这是有'〜定 章的 це суперечить чинним правилам; це йде врозріз з чинними правилами. 5)(偏僻) глухий; закутковий.〜街小巷 глухі завулки; 地方很〜місце глухе (закуткове). 6) <口> (不 顺利）не щастити кому; невезіння розлі.; невдалий (невдача). 7)(听觉不灵）ртий на вухо; глухуватий.他左耳〜得很 він дуже тугий на ліве вухо.
背包 beibao 1)(背的行李）похідні вузли; похідне спорядження,打〜упакувйти похідні вузли (заплічні речі). 2)(背的袋子） заплічний мішок; річмішок; заплічна сумка; ранець.
背包揪beibaofu загострення економічних
проблем.
背部 Ь&Ьй спина.
背城借一 bei cheng jie у! дати останній рішучий бій; зробити останній відчайдушний опір.
背道而驰 Ьбі dao ег chi в корені (різко) суперечити чому; йти врозріз із чим; у корені розходитися з чим.修正І义是同马克思列 宁主义〜的 ревізіонізм перебуває в прямому протиріччі (йде врозріз) із марксизмом-ленінізмом.
背地里 beidili за спиною у кого; в тайні; потайки.〜干坏事 за спиною робити темні справи; ~准备 готуватися тайком (потайки).
背风bSi位ng підвітряний.屋子〜的一面 підвітряна частина будинку.
背光 beiguang затінений; світло не доходить.〜 的地方притінок;背着光坐сидіти спиною до світла;这里〜сюд“ світло не доходить.
背光性 b6igu§ngxing < 生物 > негативний фототропізм.
背后 beihou 1)(后面)за чим; за чим; за спиною. 房子〜за домом; позаду будинку;山〜за горою; з-за гори;躲到另ij 人〜ховатися за чужу спину;听到〜有脚步声за спиною почулися чиїсь кроки. 2)(不当面）за спиною у кого.〜戮一刀 всадити ніж у спину;当面讲 的足一套，〜讲的又是一套в очі говорити одне, позаочі (за спиною) говорити інше;不 要在〜议论 не варто займатися пересудами за спиною у людей;这件事〜另有原因за цим криється інша причина.
背知 beijl (背綠）спина;(脊椎）хребет; хребетний стовп.
背 # 离乡 t^i jlng li xiang покинути рідні (насиджені) місця； покинути домашній осередок; розлучитися з рідними краями.
背景 beijlng 1)(后面的$景）задник; задня декорація; задній план. 2)(图画中衬托主体 的最物）тло; далекий (задній) план,这幅画 以海为〜тлом картини служило море. 3)(对 琪件起作用的情况)тло. 6史〜історичне тло; 小说以十月革命为〜події роману відбуваються на тлі Жовтневої революції. 4) (内蘇）прихована причина; підоснова, Р月谋 活,的〜підгрунтя інтриги;有它的政治〜 мати своє політичне підґрунтя.
背静 beijing відокремлений (відокремленість); тихий (тиша); затишний.〜的地方 відокремлене місце;〜的角落 затишне містечко;〜的 街道 тиха (глуха) вулиця.
背靠背bei kao bei 1)(背部相雒）спиною до спини. 2)(背后）за спиною.〜议论 міркувати за спиною.
背离 beili відхилитися (відхилення);
відступитися (відступ); йти врозріз із чим.〜 真理 ВІДХИЛИТИСЯ ВІД ІСТИНИ;〜原贝Ij
відступитися від принципу;〜马克ЙІ、歹!J宁主 X йти врозріз із принципами; йти врозріз із марксизмом-ленінізмом.
背面 Ьбітійп 1)(反面）задня (зворотна, оборотна) сторона.房子的〜задня сторона будинка;月球的〜зворбтна сторона Місяця; 在信封的〜на звороті (на зворотному боці) конверта;在〜签注 зробити напис на звороті. 2)(背部)спина.
背襄 beinang рюкзак, заплічний мішок.
背叛 beipan зраджувати кого-що (зрадництво); ренегатствувати (ренегатство).〜祖国 зраджувати Батьківщині; зраджувати Батьківщину;〜马克思列宁主义зраджувати марксизму-ленінізму;〜十月革命的道路 зректися шляху Жовтневої революції;〜工人 阶级的利益 зріджувати інтереси робітничого класу;〜原来的阶级 зраджувати своєму власному класу;〜行为 зрйда; зрадництво; ренегатство.
背籍 beiqi <^J> спинний плавець.
背凄 beiqi дуже сумувати.
背弃 beiqi відрікатися від чого (відречення); зраджувати чому (зрада); відходити від чого. 〜诺言 зрікатися своїх слів; зрадити своєму слову; порушувати обіцянку;〜誓言 зраджувати присязі;〜无产阶级国际主义 відійти налізму.
背日性 bSirix'mg < 生物 > негативний геліотропізм.
背书 1 b&shii (背诵）читйти напам'ять,
背书 2 beishii < 财 > жиро невідм., спец.\ індосамент спец.; передатний напис на звороті векселя (ч^ка).
背诵 beisong читати напам'ять. ~课文 читати текст уроку напам'ять;机械地〜механічне зубріння; механічно заучувати що.
背销 beixiao відсутність збуту.
背斜层 b6ixi6c6ng〈地质> антикліналь ж.; антиклінальна складка.
背心 ЬбіхТп безрукавка;(西式背心）жил打； жилетка;(汗背心)майка,棉〜вйтяна безрукавка.,
背信弃义 beixinqiyi віроломство (віроломний).
背眼 ЬбіуЗп затишний (затишність).〜的角落 затишний куток.
背阴 Ьдіуїптініістий.〜的地方 тінисте місце;躲 到〜的地方ховйтися в тіні.
背影beiying спина.看着母亲的〜дивитися вслід матері, що віддалилася; бачити матір у спину.
背约 beiyue порушувати договір (угода); усупереч договорові;(失信）порушувати обіцянку (слово).
背运 beiyun не щастити кому; невезіння розм.; невдалий (невдача).
背着手 bei-zhe sh6u закласти руки [за спину].
钡 Ьбі.
від пролетарського інтернаціо-
钡 bdi〈化> барій.
悼b钆
悼 bei <书> 1)(相反）н—дповідність; повне протиріччя. 2)—悼谬•
悼晦 bei.hui <方> ум за розум заходить у кого; плутаний (плутатися) розм.爷爷老得都〜了 дідусь втратив розум від старості.
悼谬 Ьеішій〈书〉безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурдність).
俘逆 beini〈书〉бунт; смута застар.
悼入悼出 Ьбі h bei chii нечесно нажите на користь не йде; чужим добром не розживешся.
被 bdi.
被 1 bei (被子）ковдра.棉〜ватяна ковдра; ковдра на ваті;盖〜покривйтися ковдрою.
被2 bei <书> 1)(遮盖）покривйти що (покриття). 2)(遭遇）терпіти що.〜灾 терпіти негоди; постраждати від бідувань; ~祸 потрапити в лихо;〜屈含冤 постраждати безневинно; терпіти невинно; безневинна жертва.
被3Ь6І (表示被动)用被动态、不定人称句或无 人称句等表达.〜俘的军官полонбні офіцери; 〜剥削阶级 клас, що зазнає експлуатації;〜压 迫民族пригнбблені народи;〜奴役的人民 поневолений народ;〜剥夺政治权利 позбутися політичних прав;〜群众所谅解 зустріти розуміння з боку мас; ~大家尊重 користуватися загальною повагою; {电〜选为 人民代表 він був обраний (його обрали) народним представником;河水〜晚霞映得通 红 води ріки були пофарббвані вечірньою зорею в багряний колір;岩层渐渐〜水侵蚀 гірські породи мало-помалу руйнуються водою;屋顶〜狂风刮掉了 ураганом зірвало дах.
被辩护人 ЬбіЬійпІїйі^п < 法 > підзахисний; підзахисна.
被乘数 bSich6ngshCi <数> мнбжене. 被除数 bdichiishii <数> ділене.
被搭子 beida*zi портплед, beidai портплед.
被单 bSidSn 1)(床单）простирадло. 2)(单层布 被）простирадло; літня ковдра.
被弹面 beidanmian <军> обстрілювана площа.
被动b6id6ng 1)(依節外力行动）пасивний (пасивність), 〜免疫法〈医〉пасивна імунізація; 〜语态 <语> пасивний стан;只起〜作用гр^ти тільки пасивну роль. 2)(不能自主行动） пасивний (пасивність); зв'язаний (зв'язаність); залежний (залежність). ~地位 пасивне (залежне) положення;陷于〜потрапити в пасивне положення; б}ди зв'язаним (залежним).
被动式 beidongshi <语> пасивна конструкція.
被动式吸烟 beidongshixlyan пасивне куріння.
被动态 bdid6ngtM〈语> пасив.
被动吸烟 bei dong xlyan пасивне куріння.
被 Ж beifu обмундирування і постільні приналежності.
被服厂 beifuchSng пошивна майстерня; швейна фабрика.
被岛 beifu 1)(遮盖）покривйти що (покриття). 2) (遮盖地而的草木）покрив,地面〜[верхній] покрив землі;植物〜、живий (рослинний) покрив; рослинність.


36
被告 bSigSo <法> (刑琪被告）обвинувачуваний; обвинувачувана; підсудний; підсудна;(民事 被告）відповідач спец.; відповідачка спец.
被告席 beigaoxi〈法〉лавка підсудних.
М害入 beihair^n потерпший; потерпіла.
被加数 bdiji§oshCi <数> додйнок. 被减数 bSijiSnshii <数> ізмбншуване.
被开方数 beikaifangshu〈数〉підкореневе число.
被里 Ьеіїї підковдра.
被而 beimian верх на ковдру.
被膜 Ьбітб〈解> капсула.
М 又隹 beinan загинути; стати жертвою,〜入 @ число загиблих (постраждапих).
М又隹# beinanzhd загиблий; жертва.
被Ьеіро примушений; з примусу; змушений; з-під палки.〜承认 бути змушеним (примушеним) зізнатися; визнати з-під палки (з примусу).
被_ beiru постіль ж.., постільні приналежності; ковдра і матрац,铺〜постелити постіль.
被授权人 beishouquanren <'法 > уповноважений.
被套 Ьбййо 1)(行李袋）портпледчохбл; постільний мішок. 2)(被子套）підковдра. 3) (棉被胎）вата (ватяна підкладка) для ковдри.
beiwo кбвдра, яка заслана конвертом; кбвдра, що підігнута з усіх сторін.躺在〜里 лежати під ковдрою (у постелі).
木又 beixuSnjiiquan право бути обраним; пасивне виборче право.
被罩 beizhao чохол з тканини для ковдри.
被子植物 bSizfzhiw(i < 植 > покритонасінні (рослини).
被子 bei-zi кбвдра.
倍威
倍 bei раз.贵—〜дорбжче в два рази;超过五点 二〜перевершити в шість і два десятих рази; 无数〜у сто (у багато) крат;产量增加三〜 продукція збільшилася в чотири рази; ЛІ作 效率增加一〜удвічі підвищилася продуктивність роботи.
\аШ-Ц beijianghao〈音 > дубль-бемоль ж.
倍频器 beipinqi <无线> помножувач частоти, beishenghao〈音〉дубль-дієз ч.
倍数beishu <数> кратне.九是三的〜дев'ять - кратне трьом.
倍塔 bditS бета; р.〜射线〈理> бета-промені лш.; Р -промені мн.;〜粒子〈理> бета-частйнка; р-частинка.
倍 beizeng подвоїтися; ' удесятеритися; підсилюватися.勇气〜сміливість подвоїлась (удесятерилась).
倍 ЇЙ 器 beizengqi < 无线 > мультиплікатор; помножувач.光电〜фотоелектронний помножувач; фотопомножувач.
焙 Ьбі.
'ЇВ bei жарити що\ сушити на вогні що. ~助11坤_ жарити каву;〜茶 сушити чай на вогні.
焙粉 bSif^n закваска.
辈 bei. .
辈ЬМ 1)(等)一般用复数表达.我〜ми;无能之 ~ бездарності мн.; нікчемний народ (людина). 2)(辈分）покоління.长〜старше покоління; старший у рбду;子{£ 〜друге покоління;我 if]这——〜наше покоління; люди нашого покоління (століття);长两〜 старший на два покоління;老一〜的无产阶 级革命家 пролетарські революціонери
старшого покоління. 3)(一生）життя ж.后 半〜儿 друга половина життя.
辈出 beichii <书> з'являтися (поява),人才〜 з’являється ціла плеяда талановитих людей; 人民英雄〜的时代епбха масової появи народних героїв.
Щ ^ bei-fen покоління; порядок за старшинством у роду.我〜小 я з молодшого покоління; я з молодших в нашому роду;论 起〜来，他是我叔父якщб говорити про старшинство по рідні，він для мене дядько.
辈数儿b&shCir—辈分.
辈子 bei-zi життя ж. 一〜的事 питання всього
життя;半〜половина життя; півжиття ж.
搭Мі.
宿蕾 Ьеіійі бутон.
学ьа.
孛 bei комета.
孛老 beilao амплуа старого в юаньській драмі.
孛委 beilou зерно {для ворожіння на долю 14-го дня першого місяця на поточний рік).
孛辘 beilu гукання грому.
郝 bei.
邪 bei < 地理〉Бей (князівство на території теперішньої провінції Хенань).
ЇЙ bei.
狈 bei казковий звір, схожий на вовка.
佛 bdi.
Ш bei незгодний, непокірний，бунтівний.
倩 bei.
借 bei повернутися спиною; залишити, кинути; йти проти (чогось).
排 bdi.
Ш bei 1) нитка з 500 (а також із 100) перлин (намистин); 2) десять ниток перлин (бусин).
bei 另见 t^ng; pou.
掊酸 bdisu§n <化> кислота галова.
bei.
Й bei 1) втомлений, виснажений. 2) втома, знемога, неміч.
碑 Ьді.
碑 bei скелястий пагорб.
槽 bei.
褙纸 bSizhT картон.
褙子 beizi 1) багатошарова підметка; 2)〈旧> верхня жіноча сукня-халат.
Шье\.
鞴 bei 1) висушений на сонці варений рис; 2) сухий провіант (для військ).
異Мі.
5^： bei сердитися, гніватися.
獎 М Ьеіхі суворий, жорстокий; лютий, сильний.
ffflbei.
午格 bdi запрягти, осідлати.
璧 bSi.
媒 bei гострити;〜刀 гострий ніж.
口贝 bei.
口贝 bei 1)(表示道理明显）просто; тільки і всього. 不懂，我们就好好学〜прбсто треба вчитися, якщо не знаємо; якщо ми цього не знаємо, то будемо цьому вчитися, тільки й усього (ото й усе). 2)(表示勉强同意）так і.бути; нехай буде так.他一定要去，就去〜якщб він дуже наполягає, то так і бути, нехай їде; так і бути (нехай буде так), якщо він обов'язково хоче поїхати.
^ ben 另见 Ьбп.
奔 ben (急走）бігати (біг); носитися; кидатися; мчатися; рвонутися.〜〜І метатися; кидатися туди й сюди;狂 ~ біжить як очманілий; несеться, як ошпарений; божевільна скачка (指骑马).
奔波 benbo ―奔忙.〜生 життя, сповнене клопотів; прожити все життя в роз’їздах і клопотах.
奔驰 bSnchi мчати; нестись;(骑马奔驰）скакати; скакати (нестись) галопом.歹(J 车〜着 мчить поїзд [на всіх парах].
bencuan бігти в паніці; кинутися тікати. И 处〜бігти (кидатися) врозсип.
奔放 benfang порив; підйом.热情〜з гарячим поривом; з великим підйомом (натхненням); 笔势〜рспмйшистий почерк;文章气势〜 стаття написана з великим розмахом.
奔流 Ьйііій 1)(急速地流）стрімко (бурно) нестись (текти).江7_К~ стрімка (бурна) течія ріки; стрімко (бурно) несеться (тече) ріка. 2) (急流）стрімкий потік.
# 	benmang клопотатися (турбота мн., піклування розм.); біганина розм. % 曰〜 біганина з ранку до вечора; весь день у турботах; цілісінький день клопотатися.
奔命bgnmhig另见Ьбпт丨ng (奔走效劳）бути на побігеньках у кого; біганина розм. в турботах; клопотатися (турбота мн., піклування розм.).丨| 参阅‘‘士手奔命 pi yu benming’，.
奔跑Ьбпрйо 1)—奔驰.2)—奔走1).
奔丧 bensang їхати (поспішати) на похорон [батька, матері].
奔腾b§nt6ng 1)(奔跑魂跃）мчйтися.万马〜 мчиться весь табун. 2)(沸腾）кипіти (кипучість).热血〜серце загорілося; душа (кров) загорілася; серце кипить; кров кипить (горить);江水〜рікА бурлить;每各的滚滚洪 流〜向前 гігантський клекочучий потік революції стрімко (нестримно) несеться вперед.
奔突 ЬйПй 1)(横冲直撞）лізти (йти) напролом. 2)—奔驰.
奔袭 benxi <军> раптовий наліт; стрімко і раптово напасти на кого-що.
奔浑bgnxi纟—奔流1).
奔走 benzou 1)(急走）бігати (біганина розм.); поспішати; квапитися.〜相告 поспішати з повідомленням; поспішати повідомити. 2) (进行活动）б丨гати (біганина розм.); клопотатися (турбота мн.).为某取〜бігати (клопотатися) по такій-то справі;为革命而〜 з головою піти в революційну роботу; присвятити себе революції;〜了 一整天 цілий день пройшов у біганині (у гонитві); пробігати весь день.
ben.


37
贲门 benmdn <Щ> кардія спец.; вхід в шлунок.
镑 Ьбп.
镑 Ьбп 1)—锛子.2)(削）тесйти що ben (тесання).
镑子 ben .zi тесак
ben.
本丨 Ьбп 1)(莖)стебло ч.;(根)корінь ч. 2)(根源） основа; джерело; виток; корінь ч.兵民是胜 利之〜йрмія і народ - основа перемоги. 3)(根 据）основа.这些话都有所〜ці слова мають свою підставу; це сказано не без підстави. 4) —本钱.5)(主要的）основний; головний; корінний; центральний. 6) 本来 2). 7)(自 己方面的）наш.〜市нйше місто;〜刊记者 власний кореспондент; власкор. 8) (ї见今的） цей; даний; поточний; сучасний; нинішній розм.;.〜条会勺 даний (сучасний, цей) договір; 〜届毕业生випускники цього року;〜年内в цьому (поточному, нинішньому) році;〜曰 сьогбдні; сьогоднішній день.
本 2 ben 1)—本子 1). 2)(版本）виданші; відбиток.亥lj〜ксилографічне видання;单行〜 окремий відбиток; окреме видання;抄〜 рукопис ж.; рукописний екземпляр. 3)〈量 词> (用于书三〜书три книги. 4) <量词> (用于电影等）частина лс.; серія..
本本主bSnbenzhGyi книгопоклонство.
本部 benbu головне відділення (управління); (司令部）штаб; командний пункт.
本草 bencao <医> травоведення.
本#志 bencaozhi <医> травник.
本初子午线 bSnchii-zTwflxi^i <地理> почат- ковий (перший) меридіан.
本当 bendang треба було б; належало б.〜告诉 你 належало б (треба було б) вам сказати;〜 这样 так і треба; давно треба було так.
本地 bendi дана місцевість; місцевий,〜产品 місцева продукція;〜风光 місцевий колорит; 〜口音місцева вимова;这种产品〜没有немйє в даній місцевості таких продуктів; таких продуктів у цій (нашій) місцевості нема.
本 і也人 bendiren місцевий житель; тутешній уродженець; аборигени мн.
本务 benfen 1)(义务）обов'язок;(责任） повинність;(应作的事）належне.〜以内的事 прямий обов'язок; пряма повинність; належне;尽自己的〜сумлінно виконувати свій обов'язок (все, що треба);他完成〜工作 以外，还帮助别人він не тільки виконав свою роботу, а ще й допомагав іншим. 2)(守 本分）тримати себе в рамках [пристойності]; знати своє місце.
本岗 bengang посада, місце роботи.
本国人 benguoren співгромадяни мн., застар., книжк.; громадяни нашої країни; співвітчизники
benhang професія; спеціальність; основне заняття. 这不足我的〜 це не моя спеціальність (професія); це не по моїй частині; це не основне моє заняття.
本纪 benji〈史〉хроніка (літопис) про царювання імператора.
本家 benjia родич (родичі, рідня) із боку батька, jlli 们俩 〜вони обидва з одного роду (родичі).
本金bSnjTn 1)(放债或生息的钱）гроші, віддані в ріст; основна сума,债款〜основна сума боргу;〜和利息一次付清цілкбм сплатити
основну суму боргу разом із відсотками. 2) —本钱. < •
本科 benke основний курс.大学〜основній курс університету.
本і benlai 1)(原W 的）початковий;(天然的） натуральний (натуральність); природний (природність),〜的而貌 початковий (натуральний) вигляд; щире обличчя;〜的计戈lj початковий план;〜的颜色 натуральний колір; природне забарвлення. 2)(原先） першочергово; спочатку; у свій час; спершу; і так; і без того вже.〜就是这样 так воно і було;〜他不肯说 спочатку (спершу, спочатку) він не хотів сказати;〜这里很荒凉 у свій час (один час) тут було дуже безлюдно;你〜就有病，哪能这样大意ви і так хворі (ви і без того вже хворі), як можна бути таким необережним;他〜就很难过，何 必再讲这些 йому і без того вже важко, так навіщо ще говорити йому про це. 3)(理所当 然）звичййно; цілкбм природно.〜就是你不 对 звичайно, саме ви і неправі;这〜就不足为 十圣 це, взагалі, не дивно; узагалі, немає нічого надзвичайного.
本利和 bSnlihd <会> нарбщений капітші.
本领 bdnlTng (才能）уміння;(力量）сі^ла;(技能） майстерність,〜高强 велике вміння;学到许 多〜багато чому навчитися; набратися вміння;有〜м^ти вміння; здібний; умілий;爬 树的〜мистецтво лазити по деревах;练杀敌〜 опановувати бойове мистецтво;群众自有~ 解决这个问题у мас знайдуться сили вирішити це питання;你从哪里学的这一套 〜？ де це ти навчився таких штук?
本末Ьбптб 1)(事情的经过)хід; історія,详述〜 розповісти про подробиці події; викласти весь хід події (всю історію); розповісти в усіх подробицях, як проходила справа. 2)(主 Ж) основне і другорядне.〜{到® поставити питання з ніг на голову; робити саме навпаки; робити (починати) не с того кінця; утворюватися (піти) шиворіт-навиворіт; приймати другорядне за основне.
本 fit. bSnneng інстинкт.动物的〜тваринні інстинкти; інстинкти тварин;自卫的〜 інстинкт самозбереження;〜的活动 інстинктивна діяльність;〜地感到 почувати інстинктивно.
本钱 benqian капітал; гроші мн.下〜вкласти капітал (гроші);橫回〜повернути (виручити) свої гроші (свій капітал);不应该拿知识当谋 取名利的〜знання не повинні служити засобом для досягнення особистої кар'єри; не варто розглядати знання як засіб для досягнення особистої кар'єри.
本人 benren 1)(我)я. 2)(自己）сам; особисто; власний.交给他〜вручити особисто йому; 这是他〜签的字це він сам (особисто) підписав;这不是他〜的意见це не його власна думка; і着他〜来 попросіть його особисто (самого) прийти;他〜并不坏 сам [по собі] він людина не погана. 3)(当事人） зацікавлена особа.未得〜І司意 без згоди зацікавленої особи;应当 |'ч] |ц]〜варто запитати того, кого це стосується; треба запитати зацікавлених осіб.
本І嗓 bensang натуральний (природний) голос.
本色 bSnsS <书> (本来面貌）справжній вигляд; справжнє (дійсне) обличчя;(本质）справжнє єство.英雄〜справжнє обличчя (істинна
сутність) героя;永远保持,劳动人民的〜 завжди зберігати в собі якості, властиві працюючому народу.
本S bSnshai (原来的颜色）натуральний колір.
本身 benshen власний; самий; сам по собі.企业 〜的积累 власні заощадження підприємства; 问题〜并不重要 питання саме по собі не таке [уже] важке; Ф实〜说明许多问题самі факти говорять багато про що; факти самі по собі говорять про багато що.
本生灯 benshengdeng <化> пальник Бунзена.
本事 b6nshi 另见 ben-shi (情节）[основний] сюжет; подія, що послужила сюжетом.
本事诗 benshishl〈文〉вірші сюжетного змісту.
本事bSn.shi另见bSnshi—本领.
本题 bSnti тема;(实质）ситність; суть ж.离开〜 відступити (відхилитися, відволіктися) від теми (від суті).
本体 b6ntl〈哲> ноумен; річ у собі. 本体论 ЬбпШйп <哲> онтолбгія. 本土 bentu 1)(乡土）рідне село; рідний край
' (місця). 2)(指殖民国家本国的领土）метрополія.
本位 benwei 1) <财> валюта; стандарт.金〜 золота валюта; золотий стандарт;〜货币 грошова одиниця. 2) (Ж ) основне; головний пункт. 3)(本单位，本职)свій.搞好〜 工作 вести свою роботу як слід;不能只从〜 利益出发 не можна виходити тільки з вузьковідомчих (місницьких) інтересів.
本位号 bgnvvdih^) <音> бекар.
本位主义 benweizhuyi місництво (місницький); вузьковідомчий.〜倾向 місницькі тенденції; 〜V思?місницькі погляди;〜态度 вузький підхід [до справи].
本息 benxl капітал і відсотки; капітал із відсотками.
本戏 benxi спектакль ч.
本相 benxiang справжнє обличчя; обличчя,强 盗〜обличчя розбійника;〜毕露 показати свою справжню сутність; показати своє справжнє (дійсне) обличчя.
本销 benxiao реалізація товару в середині
країни.
未心 benxTn 本意.出于〜по добрій (своїй) волі.
本性 bSnxing природа; натура; єство книжк.; природна властивість.阶级〜класова сутність;阶级敌人的〜是不会改变的прирб- да (натура) класового ворога" не може змінитися.
Ьепуі <Щ> пряме (основне) значення.
本意 Ьбпуі (原意）[початковий] намір;(真实愿 望）[дійсне] бажання.〜并不坏[початковий, дійсний] намір не був поганим;这不是他的〜 це не було його справжнім бажанням.
本影 b6nymg <31> власна тінь.
本应bSnyTng 本当.
本@ benyuan основа; джерело; виток.
本着 ben-zhe по чому; на чому; у дусі чого; на основі чого; відповідно до чого', згідно з чим. 〜党的政策办亊поступати відповідно до (згідно) партійної політики; діяти відповідно до політики партії;〜马克 歹丨J 宁
主义的原贝丨J на основі принципів (на принципах, по принципах) марксизму-лені- нізму; керуючись принципами (виходячи з принципів) марксизму-ленінізму;〜一贯的 立场 притримуватися своєї незмінної позиції; 〜知丨佥办亊的方针на основі курсу


38
(слідуючи курсу) на бережливість і працьовитість;〜这种精神进行 діяти в цьому дусі.
本质 banzhi сутність; суть ж.\ природа; натура; єство книжк.〜和现象 <哲> сутність і явище; 问题的〜сутність питання;问题的〜方面 істотний бік питання;地主阶级的反动〜 реакційна природа (сутність) класу поміщиків;认识时代的〜пізнйти сутність епохи;按亊情的〜而论по суті справи;〜的差 另ij різниця по суті; істотна різниця;这人〜不 坏 ця людина, власне кажучи, (по натурі) не погана.
本主儿 bSnzhur 1)―本人 3). 2)(失主）[сам] хазяїн; [сам] власник.
本字 b6nzi початкова форма ієрогліфа; початковий вигляд ієрогліфа.
本子 ben.zi 1)(册子)з6шитлс.图画〜збшитдля малювання;笔 і己〜записна книжка;改〜 перевірка письмової роботи учнів. 2)(版本） видання; відбиток.
本族语 bSnzriyii <语> рідна мова.
苯 bSn.
苯 ben〈化> бензол; бензен; фен; фен-.
苯胺 ben'an〈化> феніламін; анилін.
苯紛 bSnfen < 化 > фенбл; бензофенол; феніловий спирт.
苯甲酸 bSnjiSsuSn <化> бензбйна кислота.
苯乙稀 bSnyixT <化> фенетилен; феніл етилен; стирол.
春:ben.
ЬбпсЬа кошик (для перенесння землі) та заступ {обр. у знач.: земляні роботи).
眷其 benjl совок [для сміття].
ben 另见 Ьбп.
森ben 1)(向目的地走）йти; кидатися,〜赴前线 кинутися (помчати, виїхати) на фронт;〜向共 产主义 йти до комунізму;直〜正东 прямо на схід;歹丨j 车直〜北京 потяг іде прямо в (на) Бейцзин. 2)(年纪接近）кому незабаром виповниться.他是〜五十岁的人了 йом夕 незабаром виповниться п^десят років.
奔命b6nm'mg另见bgnm'mg <口> (拼命做事）зі шкіри лізти; намагатися (старатися) усіма силами (щосили);(拼命赶路）стрімголов бігти; стрімко мчатися.
奔头 ben tou майбутність; розрахунок розм. W 〜є майбутність (розрахунок); є за що боротися; є на що розраховувати (сподіватися); є надія на краще.
笨 ben.
笨 ben 1)(愚笨）тупий (тупість); некмітливий (некмітливість); тупоумний (тупоумство) Яй 筋〜тупоголовий; некмітливий; тупий розум; тупість; тупоумство; немає кмітливості; ~法 子 примітивний спосіб (метод). 2)(不灵巧） незграбний (незграбність); неспритний (неспритність).干活儿〜незграбний (неспритний) у роббті;'动作〜неповороткий; незграбний;他手〜у руках у нього немає (не вистачає) спритності; він не спритний на руки. 3)(笨重）грубий (брутальність); важкий. ~活儿 важка фізична робота; груба не кваліфікована робота;〜家具 важкі (громіздкі) меблі.
笨蛋 bendan тупиця ч., ж., розм.; тугодум розм.; порожня (дубова) голова прост., лайлив..，
бовдур просту дурень, лобур прост.; лобуряка прост., лайлив.
笨 口拙舌 benkou-zhuoshe не вміти складно па^и слів сказати; немає дару мови (слова); язик погано підвішений.
笨鸟先飞 ben niao xian fei ''незграбному птаху треба першому вилітати"; кому важко, тому і треба квапитися.
笨手笨脚 b€nsh6u-b色nji^o незграбний (незграбність); неповороткий (неповороткість); клишоногий (клишоногість) прост.
笨头笨® bentou-bennao тупоголовий розм. (тупоголовість); тупоумний (тупоумство).
笨重 bdnzh6ng 1)(庞大沉重）громіздкий (громіздкість),〜@громіздка шафа;身 体〜的人 важка (мішкувата) людина; ведмідь ч” розм. 2)(费力气）важкий.〜的体力劳动 важка фізична праця.
笨拙 bSnzhu6~>笨 1)，2).
^ben.
鱼 ben 1) пил; як пил; роєм; скопом. 2) збиратися, сходитися.
Wn.
体 ben зам.—笨 тупий, дурний.
朋 b6ng.
崩 b5ng 1)(倒塌）обвіл (обвалитися),山〜 гірський обвал;雪〜сніжний обвал. 2)(破裂） лопнути; тріснуги.把气球吹〜了 іфія лопнула від напору повітря:他们两个人谈〜 Т обидва вони остаточно посварились. 3) (被爆炸的东西击中):地雷炸起р石头р他〜伤 了 його ранило камінням, піднятим вибухом міни. 4) <口> (枪毙）відвести (пустити) в розхід кого, прост.; поставити до стінки кого t розм.
崩溃 bengkui крах; катастрофа; розвал (розвалитися); розгром,经济〜економічна розруха; господарство розвалилося; 11 民主 义制度的〜крах (катастрофа, розвал) колоніальної системи;处于〜的边缘 бути на грані катастрофи (краху);面临〜нвпередбдні краху (катастрофи, розвалу, розгрому);走向 〜йти до катастрофи;在〜中 на шляху краху; 敌军全线〜ворог зазнав повного розгрому по усьому фронту; у противника розвалився весь фронт.
benglie вибухнути; розірватися.
崩龙族 B6ngl6ngzii "бенлун" (одна з національних меншин Китаю).
崩塌 bengta обвалитися (обвап); провалитися (завалення спец.).墙有〜的危险 стінй загрожує обвалом;—段墙已经〜了 - частина стіни обвалилася.
崩症 bengzheng < 医 > мйткова кровотеча; метрорагія.
绷 beng 另见 bSng; beng.
绷 b5ng 1)(拉紧）натягйти що (натягування).把 弓玄〜紧натягнути струну;把绳子〜直туго натягнути мотузку. 2)(衣服等张紧）надягати що; в обтяжку,把麻布〜开 розішли полотно;把布〜在绷子上 нап'ялити (натягнути) тканину на п’яльця;衣服〜在身上 сукня [сидить] в обтяжку; костюм кому вузький (тісний). 3)(猛然弹起）вискочити. 4) (缝)метати що; зашивати на живу нитку.〜 领子 пришивати (примітувати) комірець;〜 被里儿 пришивати (примітувати) підковдру;
红布上〜着全字 на червоному полотні нашиті золоті ієрогліфи.
Щ 带 bengdai бинт, 〜накласти бинт; бинтувати що\ 石膏〜гіпсова пов'язка; гіпс.
绷子 beng-zi п’яльця лш.
Р朋 beng. ，
П崩 beng <象声> бах розм.; бахнути розм.., бабахнути розм.爆竹〜的一声响了 бабйх- нула (бахнула) ракета; бах - пролунав вибух ракети;心里〜地直跳 с^рце так і стукало; серце страшно билося (билося).
Р崩 П崩车 beng beng che триколісний велосипед.
伴 b5ng.
f平 beng 1) служник; посильний; посланець. 2) зробити так, щоб..; дозволити; дати можливість.
祈 beng.
W beng 1) а) жертвеник у воротах храму пращурів; б) жертва пращурам. 2) Бен {назва місцевості у царстві Лу, на території теперішньої пров. Шаньдун).
餅 beng.
鉼 beng 1) зав'язка. 2) продовжуватися.
関 beng.
Ш beng двері в палаці (у храмі).
甫 beng.
甭 beng <方> нічого; нема чого; не треба; немає потреби.〜再讨论了 немй чого далі обговорювати;你〜管 вам нічого (нема чого, не треба, немає потреби) втручатися.
beng.
烽 beng засипати, загасити (багаття).
轄 beng.
革р beng підвіска на ефесі; прикраса на піхвах.
绷 b6ng 另见 bgng; beng.
棚 bSng <口> (勉强支撑）напружуватися; тужитися розм.大家咬着牙，~住劲儿往山上 爬"усі, стиснувши зуби і напружуючись щосили, полізли на гору;他们一〜劲儿就把. 柜子抬起来了 воніі напружились і підняли шафу.
绷脸 bSngliSn < 口 > із кам'яним (надутим) обличчям; із злим (із сердитим, з похмурим) обличчям; дутися на що, розм.; витягнути фізіономію,绷着脸不说话 набундкічившись мовчати;他棚着脸说 він говорив з суворим виразом обличчя.
3^ beng.
迸 beng бризкати.火星乱 ~ бризкають (розсипаються) іскри;从牙缝里〜出一句话 来 процідити крізь,зуби.
迸发 bSngfS бризкати.浪花〜грйють білі баранчики хвиль; піняться хвилі;笑声〜 чулися (лунали) вибухи буйного реготу.
迸裂 benglie лопнути; тріснути; розрив (розірватися).脑衆~ тріснув череп; тріснула голова; бризнули з голови мізки.
栗 beng.
beng насос; помпа.水〜водяний насос; водяна помпа;手压真空〜ручний вакуумний насос;


39
ручна вакуумна помпа; ЯІ-ЙтК качати воду насосом (помпою).
Ш beng 另见 b€ng; beng.
绷 b6ng 1)(裂开)тріснути; дати тріщину.墙上〜 了 一道缝 стіна тріснула (дала тріщину). 2) < 口〉（很）дуже.〜硬 дуже твердий; твердий як камінь;〜亮 дуже яскравий; так і горить (блискає); ~ 脆的饼干 хрусткий (дуже) бісквіт.
铺 t^ng.
镚子 beng-zi <P> (铜元）мідяк розм.;(辕币） нікелева монета.
ЙЯ beng.
職 beng стрибати (стрибання, стрибок); скакати (скакання, скік).〜跳跳 跑 і бігти вистрибом;他一〜就是五六尺він одним стрибком (вискоком) покриває 5-6 чи; j/f 一〜 就能〜过去 ви одним махом (з одного маху) перестрибнете (перескочите);他高兴得〜了 起来 він [так і] заскакав із радості;突然〜出 个新问题 зненацька виплило нове питання.
跑窜 beng cuan підстрибнути і втекти.
№ beng 另见 Wng.
蛛焊 bengbu (місто в пров. Аньхой).
堋
堋 beng ховати, спускати труну в могилу.
餐 beng.
Ш beng 1) керамічна бутель (сулія), глек; 2) винний чан.
іаьт.
逼 bl 1)(逼迫）змушувати кого-що., змусити кого-що; примушувати кого-що (примус); напосідати на кого,розм.; натиснути на що, прост.〜着说 змусити (примусити) сказати; тягти (смикати) за язик кого,形势〜人 обстановка змушує (примушує);〜于形势 під тиском обставин; вимушений (примушений) обставинами;被〜问得走投无路наполегливі розпити поставили кого в тупий кут;〜出人 命 довбти до самогубства;解放前，土司〜 死了我的妻子 до звільнення ватажок племені довів мою дружину до смерті. 2)(强 索）тягти що з кого; вимагати що з кого.〜债 тягти останню копійку з боржника; вимагати гроші з боржника;地主〜租 поміщики тягли із селян оренду. 3) 逼近.
逼宫 bTg6ng силоміць змусити імператора зректися престолу; силоміць примусити (змусити) главу держави піти з посади.
逼供 blgong витягнути визнання (показання) від кого; змусити кого до визнання; допит із застосуванням катувань.
,逼供信 blgongxin вимагати визнання і вірити таким визнанням.严禁〜сувбро забороняється змушувати до визнання і вірити таким визнанням.
逼供信 blg5ngxin засоби, щоб примусити
свідчити.
逼近 bljin наблизитися (наближення); постукати в двері; під що.〜考期 наближаються (наблизилися) іспити;〜冬令 зима вже стукає в двері; наближається зима; 天色〜黄昏 час наближається (уже наблизилося) до вечора; вечоріло;我军已〜
要塞 наші війська були вже на підступах до фортеці; наші війська підступили до стін фортеці.
逼迫ЬТрб—逼1).
逼面 blmian наблизитися, зіткнутися з
проблемами (неприємностями).
逼上梁山 ЬТ shang Liangshan "змушений відхід у гори Ляншань11; (бути) змушеним зробити що-небудь; змушений (примушений) піти на таку справу.
逼视 blshi уп'ястися [очима] на що; пильно дивитися (удивлятися).
逼肖 bTxmo <书> дуже схожий на що; як дві краплі води схожий на кого.
逼窄 blzhai вузький, обмежений.
逼真bTzh6n 1)(极象真的）прямо як живий.〜的 描写живі розповідь;花舟画得十分〜КВ1ТИ намальовані дуже живо;人画得令艮〜людина на картині виглядає живою (прямо як жива).
2)(真切）існо; точно,看得〜існо видно;听 得〜ясно чутно.
Ш ьт.
皀 ЬТ зернятко (бобових, злаків).
戾ЬТ.
戾 ЬТ (вульг.) жіночий статевий орган; вульва.
倡ьт.
{щ ЬТ 1) обмотки, бинти для ніг; 2) зам.逼 ЬТ (бути близьким; тіснити, змушувати). 3) (власн., стар.) Бі (прізвище).
荸b丨.
荸莽 bi qi 1) <植> болбтниця їстівна. 2)(指果 实）болбтниця.
鼻bL
鼻翅儿 bichir крило носа.
鼻窦 bidou 〈解〉навколоносова пазуха; придаткова пазуха носа.
鼻甲 bijia <解> носовй раковина.
鼻尖 bijian кінчик носа.
鼻疽bijil <兽医>can.
鼻科 bike 1) <医> ринологія. 2)(医院部门） ринологічне відділення.
鼻孑L bikong ніздря.
鼻梁 JL biliangr перенісся.高〜правильний ніс; високе перенісся;塌〜низьке перенісся.
Щ-Ш binti 〈医〉носова кровотеча; епістаксис спец. \ риноррагія спец.
鼻腔 biqiang <Ш> носова порожнина.
鼻青目艮肿 bi qlng yan zhong все обличчя в синцях і ссадинах.碰得〜набити собі ґулі та синці.
鼻儿Ьіг вушко.针〜гблкове вушко;水桶的〜 вушко цебра (цебра).
鼻塞 bise ніс заклало.
鼻词 bisi <医> годівля через ніс.
鼻酸 blsuan огорнений смутком, тугою.
鼻涕 biti соплі мн” прост.伤风'流〜страждйти на нежить, і з носа тече;搏〜сякатися;给小 孩擦〜витерти дитині ніс (соплі).
鼻涕虫 bitichong слизень ч.
鼻息 ЬіхТ подих; звук подиху,马的〜кінський храп. II 参阅“仰人鼻息 ySng геп ЬіхГ’.
#-咽 biyan <Ш> носоглотка; носова глотка.
鼻烟 biyan нюхальний тютюн.
勞烟壶 biyanhii табакерка.
U •反 biyan <Ш> риніт; нежить.
與液;М biyehu <医> ринорбя.
舁翼 Ьіу'і <解> крилб носа.
鼻音Ьіуїп <语> носовий звук,说话带〜 говорити в ніс; гугнявити.
鼻韵母 Ьіуйпшй <ір> носовий фіналь.
鼻屮隔 bizh6ngg6 <解> носовй перегородка.
鼻子bfzi ніс.翅〜кирпйтий ніс;又小又翅的〜 маленький та кирпатий ніс;塌〜приплющений Hicj® 钩〜орлиний (гачкуватий) ніс; 酒糟〜сизий ніс;蒜头〜ніс картоплею;大〜的 人 носата людина;〜出血 кров йде з носа; кровотеча з носа;哼 了 哼〜фиркнути носом; 指着〜说 тикати [пальцем] в очі.
鼻子眼儿 bi.ziyanr <口> ніздрі
鼻祖’bizu < 书 > (始祖）родоначальник; родоначшіьниця;(奠й人）основоположник; засновник; піонер.
匕bi.
匕首 bishou кинджал.拔出〜віійняти (вихопити) кинджал.
比Ьї.
比 1 Ьї 1)(比较，较量）змагйтися (змагання); мірятися чим із чим, розм.; рівнятися з ким-чим (порівняння).〜先进 рівнятися на передових;〜思想 змагання у свідбмісті;〜干 劲 змагання в трудовому ентузіазмі;〜节约 змагатися з дотриманням режиму економії; 〜力气 помірятися силами; позмагатися в силах;拿两件东西〜一〜порівняти дві речі;〜 一〜谁行позмагйтися，чия візьме;我哪能〜得 як я можу рівнятися з вами; куди мені до вас. 2)(如同）що; як.近邻〜亲 близьюій сусіда [те ж,] що (як) і рідня;我不〜я не те, ЩО ВИ. 3) 一)•比画•连说带〜розповідати і показувати руками; говорити
жестикулюючи (із жестикуляцією). 4)(数学 中的比例）відношення (віднбситися до чого); (对）проти чого.三与二之〜віднбшення трьох до двох;七〜一 сім проти одного;三〜 九等于四〜十二 три відноситься до дев'яти, як чотири - до дванадцяти. 5)(比赛得分对比） з рахунком..на...比赛结果是一〜一матч закінчився з рахунком 1:1 (один на один, один-один). 6)(秦示差别）诗比较级和连词 ніж或第二格表达：прбти чого.这狗〜狼还 凶 собйка цей зліший за вовка;你写得〜我好 ти пишеш краще ніж я (краще мене);生活一 年〜一年好 життя кращає з кожним роком; життя поліпшується з року в рік;关他人〜 关心自己为重 більше піклуватися про інших, ніж про себе;粮食产量〜і年增加百分之十 збір зернових збільшився на 10 відсотків проти минулого року (порівняно з минулим рбком);我彳门的国家〜去更加巩固，更加强 大了 Hduia країна стала ще більш міцною і могутньою, ніж у минулому.
比 2 ЬІ〈书〉（紧霜）впритул; біля чого; біля чого.
比比 ЬТЬї <书> 1)(屡屡）неодноразово; багаторазово. 2)(到处）скрізь і всюди.〜皆是 зустрічатися на кбжному кроку; ім'я їм легіон; безліч (以上两个译法角于指人);хоч відбавляй; скрізь і всюди те саме; скрізь так [робиться] (іД上三个译法用于指事).
比斗 bidou мірятися силою, змагатися.
比对 bTdui зіставляти.
比方bKang 1)―比喻• 2)(例子）приклад,打 个〜навбдити (навести) такий приклад; пояснити наступним прикладом. 3)(比如)


40
наприклад,〜说 приміром [сказати]; для прикладу скажімо. 4)(假如）якщо [би].
比分 bifen〈体〉рахунок очків.
比附 bifu зрівнювати незрівнянне.
比画 bl-hua жестикулювати (жестикуляція); робити жест; показувати (зображувати) руками. 一边说，一边用手〜говорити жестикулюючи (із жестикуляцією); розповідати і показувати руками;他〜了一下，大家就明白 了 він зробив жест, і всі відразу зрозуміли.
比及Wji <中〕> коли.〜发觉，为时已晚кол“ це виявилося, то було вже пізно.
比越尼 bTjini бікіні.
笔迹学 bljixue вивчення особливостей почерку
людини.
比价 btjia〈经〉співвідношення цін.
t匕M/S bijianni бікіні.
比肩 bijian <书> пліч-о-пліч; пліч-о-пліч; поруч.
比肩继鍾 bi jian ji zhong страшна тіснява (штовханина, товкотнеча); метушня.
比较 bijiao 1)(相比）порівнювати кого-що з чим (порівняння).把两块衣料〜一下 порів- няти два (обидва) відрізи;〜起来还是这个好 些 у порівнянні з тим це все-таки краще;和 解放前〜，现在f民的生活好多了 У ПО- рівнянні (порівнюю) із тим, що було до звільнення, життя народу тепер стало куди краще. 2) 比1 6). 3)(表示具有一定程度） відносно; порівняно,〜成功 відносно (порівняно) вдало (успішно).
比较法 bijiaofa порівняльний метод.
比较级 bijiaoji <ір> порівняльна ступінь.
比较价格 bTji^o ji^gS <经> порівняні ціни.
比利时人 Bilishiren бельгієць (бельгійський); бельгійка.
比例 ЬШ 1) <数> пропбрція，几何〜геомет- рична пропбрція. 2)(数量的对比）пропбрція. 工'业和农业之间的〜пропбрція між промисловістю і сільським господарством; 按〜分配 пропорційне розподілення;〜失调 диспропорція;社会主义经济有计划按〜发展 的客观规律 об'єктивна закономірність планово-пропорційного розвитку соціалістичного господарства. 3) 比重 2).
比例尺ЬШсМ 1) <测> масштаб.〜为一比一百 масштаб (у масштабі) 1: 100 (один до ста). 2) (表示比伊j的线段)масштаб. 3)(有刻度的尺） масштабна лінійка.
比例规 biligul пропорційний циркуль.
比量bHiang міряти що.拿手〜一下长短міряти руками довжину.
比‘ bilin 1)(近邻）сусіда (сусідство)，他们是〜 вони сусіди. 2)(邻近）по сусідству з чим\ у сусідстві з чгш; сусідній (сусідство).足艮学院 〜的工厂 завод, що розташований (біля) поряд з інститутом;〜而质 жити поряд.
比率 Мій <数> віднбшення.
比目鱼 Ьїтйуй <动> камбалі
比拟 bin! 1)(比较）порівнювати кого-що з чим (порівняння); зіставити що (зіставлення),力口 以〜порівняти що з ким-чим: зіставити що з чим; наводити порівняння (зіставлення);〜不 当 невдале порівняння (зіставлення);无法〜 поза [усяким] порівнянням; незрівнянний; не могти йти ні в яке порівняння;不可〜Й勺概 t непорівнянні поняття. 2) < >
порівняння.
比两己 Ьїреі відповідати чому; підходити один одному.
比丘 Wqm 〈宗〉ббнза ч.; [буддійський] чернець. 比丘尼 Mqiiini <宗> буддистка-монйхиня; черниця.
比热 Ьїге〈理〉питоме тепло; питома теплота; [питома] теплоємність.
比如 ЬТгй наприклад; для прикладу; до прикладу.有好些问题没有解决，〜... багато питань ще не вирішено, як наприклад..;〜说 我П巴 от наприклад, я; візьмемо для прикладу (до прикладу) мене.
比赛 bisai змагання (змагатися); матч; турнір; змагання (змагатися),运动〜спортивні змагання (змагання);举胃〜змагання по підняттю ваги; змагання штангістів;射击〜 змагання в стрільбі;兵兵〜змагання з настільного тенісу;足球〜футббльний матч; футбольна зустріч; турнір футболістів;游泳 ~ змагання в плаванні;网球〜тенісне змагання;歌咏 ~ кбнкурс на краще виконання пісень;摄影〜фотокбнкурс;象棋 〜шаховий турнір;开始〜почати гру.
比色计 biseji <理> колориметр; кольоромір.
比上不足，比下有余Ьї shang buzu, bi xia youyu [хоча] гірше передового, але все ж краще за відсталих; нижче за гарного, але вище за поганого; середина (серединка) на половину.
比湿线 bishlxian〈气〉лінія питомої вологості.
比试 bT.shi 1)(较量高低）мірятися чим із чим, розм.〜一下力气 помірятися сіілами; позмагатися силою. 2) 匕画.
比* bTsuo пезо невідм.
t匕武 biwii турнір; змагання у фехтуванні (у боксі).
比、学、赶、帮、Ш bi, xue, gan, bang, chao "рівнятися на передових, учитися в передових, доганяти передових, допомагати відстаючим і обганяти (переганяти)
передових".
比翼鸟 biyiniao щасливі чоловіки; щаслива (нерозлучна) подружня пара.
比翼齐飞 biyi qi fei літати парами (попарно); літати крилом до крила; сім'я живе у любові і добрій згоді.
比喻 ЬТуй порівняння (порівнювати що); метафора спец.恰当的〜удіпе порівняння; удала метафора;〜的说法 образний (метафоричний) вираз; сказати образно (метафорично); виразити в образах (у метафорі);诗人用‘风雨〜革命斗争по谷ти порівнюють революційну боротьбу з бурею (уподібнюють революційну боротьбу бурі).
比照 bizhao 1)(按照）у відповідності з чим; 2) (比较对照、）відповідно чому, зіставляти що (зіставлення).
比着 Ьї-zhe по чому; за прикладом.〜身材裁衣 月艮 кроїти сукню відповідно до зросту.
比着萌芦画瓢 bT.zhe hu-lu hua piao копіювати інших; наслідувати інших; робити за шаблоном.
比值Wzhi—比率.
比重 Wzhdng 1)〈理〉питбма вага.铁的~ питома вага заліза. 2)(一种事物在整体中所 占的分量）відсоток; пропбрція; питома вага. 占t艮大的〜м^ти дуже велику питому вагу.
比重计bTzhdngji <理> (液体比重计）ареометр; гідрометр;(气体比重计）аерометр;(固体和 液体比重计）пікнометр.
比重瓶 bTzh6ngping〈理〉пікнбметр.
比作 bizuo уподібнювати що чому; рівняти що з ким-чим.把工作〜战斗 уподібнювати роботу бойовій дії; рівняти роботу з бойовою дією.
吡Ьї.
Р比淀 biding <化> піридгін.
卩比略 biluo <化> піррол.
妣Ьї.
妣 Ьї〈书〉покійна мати.祖〜покійна бабуся.
祀Ьї.
ft Ьї зам. Ш велика ложка, черпак.
疮
Ьї.
疮 Ьї нарив (болячка, струп) на голові.
匕Ьї.
匕 Ьї 1) зам.枇 велика ложка, черпак; 2) короткий юіинок; кинджал; наконечник стріли.
匕匙 bichi ложка.
吡bL
Р比 Ьї судити, засуджувати;〜其所短 засуджувати його недоліки.
Р比醇 A bichunsu <化> адермін.
ftb Ьї 另见 bi; pi.
枇 bi велика ложка, черпак {використовується при жертвоприношеннях).
秕&
秕稗 ЬТЬаі пустоцвіт та бур’ян (обр. про нездібну людину).
罱Ьї.
й ЬТ зам.鄙 bi дикий, грубий.
彼Ьї.
彼 Ьї 1)(那个）той.〜时 у той час; тоді;〜处 у тому місці; там. 2)(他)він. 3)(对方) противник; вброг.〜退我追 ворог відступає -ми переслідуємо.
彼岸 ЬГап 1) (Й"岸）той (інший, протилежний) берег, за Тихим океаном; на тому
боці Тихого океану;太平洋〜的国家 країни за Тихим океаном! 2) <宗> той світ; нірвана.
彼岸性 Ьї’fixing <哲> потойбічність.
彼此 ЬТсТ і той і цей; і той і інший; обидва боки; один одного; взаємно; між соббю; обопільно.〜了解 взаємне розуміння;〜尊重 взаємна повага;〜互助 взаємно допомагати один одному; взаємна допомога; послуга за послугу;〜同意 обопільна (взаємна) згбда;〜 客气 церемонитися один перед одним;不分 〜б;^ти на приятельській (короткій) нозі з кші;〜都做得很对 і той, і цей (і той, і інший, обидві сторони) правильно зробили;〜之间 有矛盾 між ними є суперечність;〜不和 один з одним не в ладу (не в ладах); не ладнати між собою.
彼此彼此Ьїсї ЬТсТ і вам так само, ‘‘你辛苦啦!” "спасибі за ваші праці (турбота)!" - "і вам також!"; "ви, напевно, утомилися!" - "і ви, напевно, теж!"; "дякую вам за вйші старання!"-"і вам також!".
彼等 bideng вони; ті [люди].
彼一时，此一的 Ьї у! shi, сі yl shi то було тоді, а це тепер; тепер не ті (не такі, інші) уже часи.


41
秕R ^
批 ЬТ порожній (порожнеча).〜粒 пустозерниця.
批棟 bTkang l)(棟）висівки лш.; полова; полова спец. 2)(比喻度物)і мотлох розм.; покидьки мн.
批子 bl-zi пустозерниця.
笔Ьї.
笔 Ьї І)(毛笔）кисть ж.;(钢笔）ручка; перо;(铅 笔)олівець. 2)(书写）написати що (написання); записати що.〜之于书 написати (записати) на книзі (на папері). 3) •笔画.起 〜пбрша риска;末〜остання риска;这个字有 几〜？ скільки рисок у цьому ієрогліфі? 4)〈量 词>:一大〜付款великий платіж;这〜款子ця сума грошей;有一〜欠款到期了 настів термін по одній заборгованості.
笔触 blchCi змах пензля (олівця); мазок.他用简 练的〜画出一幅风景画чіткими мазками (змахами кисті) він накидав пейзаж.
笔答 blda листовні відповіді.
笔底下 Ьї(!ї_хіа:他〜很好 він добре володіє пером; він прекрасно пише.
笔调 bidiao манера [письма]; [авторський] стиль; почерк [письменника],画家的〜 манера письма художника; почерк
(стиль) письменника;〜轻松 легкість пера (стилю);以锋利的〜暴露旧社会的丑恶у різких штрихах викривати бруд і пороки старого суспільства.
笔端 biduan манера [письма]; пензель; стиль ч. 西湖胜景，尽入〜кисть художника запам'ятала всю пишноту і красу озера Сіху.
笔法 bifS 1)(行文特色）фактура спец.; стиль (манера) письмй.，他文章W些象鲁迅的~ його твори за стилем близькі до творів Jly Сіня. 2)(书法)техніка (мистецтво) письма.
笔锋 ЬІ位ng 1)(毛笔尖）кінчик пензля. 2)—笔 势 1). 2)(文章的锋芒）спрямованість статті; направленість пера.他的〜厚利 він володіє гострим пером.
笔杆 blgan 1)(笔管）ручка. 2)(笔)перо, дібратися за перо;运用〜跟敌人斗争борбтися з ворогом пером (силою пера). || 参阅“耍笔 杆 shuS blgSn”.
笔抒子bTg&vzi 1)―笔杆2). 2)(指文人） письменник; писака ч.，ж.，розм.
笔画 bThua риска [у каліграфії].
笔迹 bljl почерк; рука.〜资草 нерозбірливий почерк; нерозбірлива рука;对〜звіріти почерк;这不是他的〜це не його почерк (рука).
笔记bTj丨1)(用笔记录）записувати що. (записування); робити запис. 2) (і己下的 ій 录）запис ж.做听课〜записувати лекцію; робити запис лекції. 3)(随笔)записки мн.
笔记本 bljiben записна книжка; блокнот.
笔架 bljia підставка для пензликів.
笔尖 btjian кінчик пера (кисті).
笔力ЬШ (写字笔法上所表现的力量）твердість почерку;(文章笔法上所表现的力量）[сильний] стиль.
笔录 ЬТКі 1)(用笔记录）протоколювати що, книжк/, записувати що (записування). ~供词 запротоколювати показання;把他的话〜下来 написати його слова. 2)(记录下来的文字） запис ж.; протокол.
笔路 Ьїій 1) 笔法.2)(写作思路)задум автора.
ЬТшао наконечник [пензля, пера, олівця].
жарт
(прям
笔名 biming [літературний] псевдонім，用..的〜 під таким псевдонімом.
笔 Ш ЬТшо твір; витвір,形诸〜викласти в письмовому вигляді;非〜所能形容 не піддаватися опису; важко навіть написати: 这人的〜很好 пише ця людина дуже добре.
笔墨官司 blmo guan-si чорнильна війна; [чорнильна] полеміка.打〜в豸сти чорнильну війну; разом вести чорнильну полеміку; полемізувати із чим.
笔铅 blqian графіт.
笔石 bTshi〈古生> граптоліти мн.
笔试 btshi письмовий іспит; письмове випробування.
笔势 Wsh'i 1)(书画的笔力）стиль [каліграфічного письма]. 2)(文章的气势）[письменницький] стиль; склад.
笔受 blshou <书> записати що під диктовку.
笔述 blshu письмовий виклад.
ЩШ blshun порядок написання рис ієрогліфа.
笔算 btsuan письмове розв'язання (розв'язок) завдання з арифметики.
笔谈bltan 1)(书面交换意见）обмінюватися (перекидатися) записками. 2)(书面发表意见) викладати думки в письмовій формі. 3) •笔 记 3). -
笔套bitk 1) —_帽.2)(装笔的袋子） чохольчик (футлярчик) для ручки.
笔挺 biting 1)(直立）прямо; у струнку розм., 地站着 стояти витягнувшись )ямо, навитяжку, у струнку). 2)(衣月艮烫得 平）випрасуваний.烫得〜的裤子дббре попрасовані (відпрасовані) штани;穿着簇 新〜的衣月艮одягнутий в усе нове.
ЩЩ blt6ng стаканчик для пензликів.
笔头bitou (钢笔尖）перо;(毛笔尖）кінчик пензля;(平头钢笔头）рондо невідм.
笔误 biwu описка.这显然是〜це явна описка.
ЩШ ЬІхТ чашечка для промивання пензликів.
笔下 Ьїхі土 鲁迅~的人‘ образи, створені Лу Сінем.
笔相 bixiang визначення характеру людини за її
почерком.
笔心ЬїхТп 1)(铅笔心）графіт. 2)(圆珠笔心） стержень кулькової авторучки (стержень).
笔译 ЬТуі письмовий переклад.
笔意Ьїуі 1)(书画意，）жанр.这$画有它独f 〜ця картина відрізняється своїм своєрідним жанром. 2)(行文意思）літературний (художній) задум; задум художника (письменника).
笔议 Ьїуі виступати з промовою, спираючись
на записані тези.
blzhan полеміка; чорнильна війна. 〜 вести полеміку; вести чорнильну війну; полемізувати з ким.
笔者bTzhg автор цих рядків (用于作者自称); автор.
笔直 blzhi прямо як стріла; навпростець розм.〜 пряма як стріла автострада;〜
走 йти навпростець (прямо);身子挺得〜 витягся, немов аршин проковтнув.
笔致bTzh'i—笔调.
俾 Ьї. ^
Щ- Ьї <书> щоб; для того, щоб; щоби; аби.〜能 早日完成f工务[для того,] щоб достроково виконати завдання;〜众周知 щоб довести до загального відома; для того, щоб усім стало відомо;(公文用语).
俾路支人 ВПйгІїй^п белуджи мн.
鄙Ьї.
Й15 ЬТ мій.〜见 на мій пбгляд; по-моєму.
鄙薄扮1)6<书>—鄙视.
鄙吝 bllin〈书〉1) 鄙俗.2)(小气）скупий (скнарість, скупитися на що, із неозн.).
鄰陋 bllou вузький світогляд (кругозір); малокультурний; мала культурність,〜无知 некультурність; неуцтво.
鄙目兒 Ьїпі ставитися з презирством.
鄙弃 blqi гребувати кого-чого, ким-чим, із неозн. \ гидувати; відвертатися (від кого-чого) застар., прост.〜资产阶І生活方式 гребувати (гидувати) буржуазним способом життя; нехтувати буржуазним способом життя.
鄙人 Ьїгбп я.
鄙视 bTshi нехтувати кого-що (презирати); зневажати ким-чим (нехтування).〜敌人 ставитися з презирством (із зневагою) до ворога;〜体力劳动声剥削阶级:思想的;k映 зневажливе (презирливе) ставлення до фізичної праці - це відрижка ідеології визискувачів.
鄙俗 blsu вульгарний (вульгарність); низькопробний (низькопробність),语词〜вульгарні (низькопробні) слова;语词〜，不堪入耳 так вульгарно, що неможливо слухати; такі вульгарності, що вуха в'януть.
鄙屑 Ьїхіе ставитися з презирством, зневажати.
鄙夷Ьїуі〈书〉—鄙视.〜的神色презирливий (зневажливий) вираз облличчя; презирливий (зневажливий) погляд.
鄙意 biyi по-моєму; на мою [скромну] думку.
币
bi.
币 bi монета; гроші мн.\ валюта.硬〜дзвінка монета; металеві грбші;金〜золотй монета; 纸〜папербві гроші; кредитний квиток; банкнот;夕卜〜іноземна валюта.
币值 bizhi〈经〉купівельна спроможність грошей.〜增长 підвищилася купівельна сила грошей;〜降低 падіння купівельної спроможності грошей.
币制 bizhi < 经 > грошовй система,〜改革 грошова реформа.
币钟 bizhong валюта.
必bi.
必b丨1)―必然1).〜胜的信心твердй віра в перемогу;〜经之路 неминучий (неодмінний) шлях;我明天〜到 завтра я неодмінно (обов'язково) буду (прийду);侵略者〜遭失败 агресори приречені на провал;——切反动Ж〜 将灭亡，旅命事业〜将胜利yd реакціонери неминуче загинуть, а революційна справа неодмінно здобуде перемогу. 2)—必须 1).〜 备的书籍 необхідна (настільна) книга;〜不 可少的东西 необхідна річ; необхідне.
必定 biding 1)(必然）неминуче; неодмінно.〜会 这样 неминуче (неодмінно) буде так. 2)(决 计）обов'язково; неодмінно.
必恭必敬 bi gong bi jing із глибокою шанобливістю.
必然 ЬІГЙП 1)(确定不移）ншин^чий (неминучість); неминучий; неодмінний,〜的 结果 закономірне (неодмінне, неминуче) слідство;他〜会来 він неодмінно буде (прийде);革命〜胜利 неминуча (невідворот-


42
ня) перемога революції;新生力 m〜胜利 нові сили неминуче перемагають. 2) 〈哲〉
неминучість; необхідність.从〜王国向 Й 由 王国发展 розвиток (перехід) із царства необхідності в царство свободи.
必然性 birdnxmg <哲> неминучість; необхідність. 〜与偶然性 необхідність і випадковість; 历史的〜історична необхідність;历史 发展的〜неминучість історичного розвитку; 共产主义胜利的〜неминучість перемоги комунізму.
必修 Ьіхій обов'язковий,〜科目 обов'язкові предмети (дисципліни).
必须 Ьіхй 1)(有必要）необхідно; повинно;(有 义务）обов’язк6во [потрібно, треба].〜叫他来 необхідно, щоб він прийшов;〜走群众路线 необхідно притримуватися лінії мас;我〜明 天起程 мені необхідно (обов'язково потрібно) завтра виїхати; я обов'язково повинен завтра виїхати;我们〜对革命高度负 责 ми повинні віднбситися до революції з почуттям глибокої відповідальності;本会会 员〜做到... член суспільства зобов'язаний... 2) (表示命令）обов'язково; неодмінно,〜执行 підлягати виконанню [в обов'язковому порядку]; обов'язково потрібно виконати;〜 出席 явка обов'язкова; обов'язково з'явитися; 明天你〜来 завтра ви обов'язково (неодмінно) повинні прийти.
必需 Ьіхй необхідний; потрібний.〜的生活资料 необхідні засоби існування;〜的工具 необхідний (потрібний) інструмент;——切〜 的东西 усб необхідне.
必需品 ЬіхйрТп предмети першої необхідності.
必要 biyao необхідний (необхідність); потрібний.〜措施 необхідні міри;〜时 у випадку необхідності (потреби, нестатку); 十分〜украй необхідно; крайня необхідність; пекуча потреба (нагальна потреба);无此〜 немає такої необхідності; немає ніякої потреби; у цьому немає особливої потреби (необхідності); немає [нагальної-] потреби; 有讨论的〜є необхідність обговорити; необхідно обсудити;完全不」зовсім немає такої необхідності; абсолютно лишнє (зайве); 不〜的开支зййві витрати;说不〜的话 говорити зайве; наговорити більше, ніж потрібно;〜产品 <经> необхідний продукт; 〜劳动 <经> необхідна прйця;〜劳动时间〈、经
> 	необхідний робочий час.
必要性 biyaoxing необхідність.
必须课 bixiike обов'язкова дисципліна
(предмет).
必由之路 biyouzhllu неминучий (непохитний) шлях; шлях, яким необхідно йти.被压迫人 民获得解放的〜неминучий (непохитний, єдиний) шлях усіх пригноблених народів до досягнення свого звільнення.
闭ЬІ.
闭 bi закрити що (закриття); зачинити що; замкнути що.〜门 закрити (зачинити) двері; 〜门不山 сидіти (жити) у чотирьох стінах; жити замкнуто (в закритті);〜上目艮睛 закрити (зімкнути) очі;〜目养神 відпочивати з закритими очима; відпочивати, закривши очі;〜紧黄曆 стиснути губи;〜口无言 нічого заперечити; нічого сказати у відповідь; крити немає чим прост.',〜嘴！ Прикуси свій язик!заткайся!
闭关 Й 守 bi guan zi shou відгородитися від зовнішнього світу (від зовнішніх впливів); замикатися (ховатися, іти) у свою шкаралупу; замкнутість (відлюдкуватість).
闭合 bihe〈电〉замикання (замикати що).〜电 路 замкнене коло.
闭合器 bihSqi <电> :замикйч.
闭会 bihui закрити (закінчити) збори.宣告〜 оголосити збори (засідання) закритим;大会 〜期间 у період між сесіями зборів.
闭孔神经 bikdng-shSnjTng <解> запиріпьний нерв.
闭门羹 bim6ng6ng参阅“吃闭门羹 chlbimengeng.
bi men zao che прожектерствувати, замкнувшись у себе в кабінеті; варитися у власному соку; [діяти] у відриві від життя; кабінетний.〜的计戈ij кабінетні проекти.
闭幕 Ьітй 1)(下幕）опустити завісу. 2)(闭会$ закритися (закриття).展览会〜закриття виставки;全会昨天胜利〜учбра пленум успішно закінчив свою роботу.
闭幕词 bimuci заключне слово; заключна промова.
闭目塞听 bi mu se ting закрити очі і заткнути вуха; закрити очі на що; залишатися (бути) глухим до чого.
闭气 biqi 1)(失去知觉）непритомність; непритомний стан; непритомніти. 2)(屏息） затамувати подих.
闭塞 bisS 1)(堵塞）закласти що, безос., розм.; облітерація спец.鼻子〜ніс заклало. 2)(偏僻） закутковий; глухий.〜地区 глибинка; закуткові (глухі) місця. 3)(不开通） закутковий.风气〜закуткові звичаї. 4) <铁路> блокування.胃 блокування;〜f言 блокувальний сигнал.
闭塞机bis妨〈铁路> блок-арарйт.
闭镜 bijing кінець роботи над фільмом.
闭卷 bijuan умови здачі екзамену (коли не
можна користуватися матеріалами).
闭兰 bilan кинути справу.
闭路电视 biludiSnshi кабельне телебачення.
闭塞箱 bis6xi§ng <铁路> блок-іцик.
闭塞眼睛捉麻雀 bisS уйіі-jing zhu5 ma-que замруживши очі, ганятися за горобцем; братися за діло наосліп.
闭塞音 biseyln <语> проривний приголосний.
闭锁 bisu6 <医> атрезія.
闭锁器bisudqi <机>抑11如.
闭音节 biylnjie〈语〉закритий склад.
闭营 biying закрити літній табір.
毕Ьі.
毕Ь'і 1) f完毕）закінчитися.〜其功于一役 завершити в одній битві; закінчити що за дві секунди (одним махом);诸事已〜усі справи [вже] закінчені. 2)〈书〉(完全）цілком,真相 остаточно (цілком) з'ясувався справжній стан речей.
毕恭毕bigong bi jing —必恭必敬 bi gong bi jing.
毕竟 bijing усе ж; усе-таки.这种人〜不多 таких людей усе ж (усе таки) не так багато.
毕命 biming померти.
毕生 bisheng все життя; [весь] вік.〜难忘 вік (на вік) не забути;把〜精力贡献给共产主义事华 присвятити всі свої сили (усе своє життя) справі комунізму.
毕业 biye закінчувати [курс, школу].大学〜 закінчити університет (інститут);〜考试 випускні екзамени;〜设і十 дипломний проект; 〜典礼випускний акт;〜证书диплом (指 高校毕业证书)；атестат (指中学毕业证书)； 女也中学未〜вона не закінчила сер^дної школи.
毕业班 biyeban випускний клас.
毕Ук生 biyesheng випускник; випускниця,中学 〜випускник (випускниця) середньої школи; 他是本届〜він студент (учень) цього (поточного) випуску.
庇Ьі.
庇护 bihu покривати що; покровительствувати чому (покровительство),在..的〜下 під чиїм захистом; користуватися чиїм захистом;〜同 党 покривати спільників;〜..的缺点 давати заступництво спільникам; покривати чиї недоліки.
庇荫 biyin 1)(遮住阳光）затулити сонячне світло (сонце). 2) 一庇护.
庇佑 biyou упасти що від чого.
陛Ьі.
陛下 bixm Ваша (Його, Її) Величність,国王〜政 府 уряд Його Величності короля;女王〜Її Величність королева.
坡Ьі.
坡 bi однобічний, однобокий, неправильний; аморальний; підлесливий, украдливий; небезсторонній.
坡辞 bid підлеслива мова; небезсторонні слова.
坡论 bilun (філ.) хибне судження.
坡行 bixing погані вчинки, погана поведінка.
庇R
庇从 bicong супроводжуючий, охоронець.
庇短 biduan приховувати провину; замазувати помилки.
哗Ьі.
哗口/І bijl шевйот (шевйотовий).〜裤子 штани із шевйоту; шевйотові штани.
毙bi.
毙 bi 1) 毙合.2) <口> (枪毙)розстріляти кого (розстріл); вивести (пустити) в розхід кого, прост.; поставити до стінки кого, прост.〜了一个叛徒 розстріляли (вивели в розхід) зрадника.
毙命 biming <书> загинути; бути вбитим;
померти [насильницькою смертю].立时〜
прийшла негайна (швидка) смерть;—枪打去，
特务立艮Р 〜шпигун був убитий одним
пострілом.
毙伤 bishang вбиті і поранені.
秘Ьі.
秘 Ьі〈化〉вісмут.
敝Ьі.
敝 Ьі 1) <书> (破旧）рваний.〜衣 рвана сукня; ганчір’я розм. 2)(谦词）мій; наш.〜姓 моє прізвище;〜处 у нас.
敝帚自珍 bizh6u zi zhen що своє , то і дорого.
婢bi.
婢女 binu дівчина-рабиня; покоївка; служниця.
滗ЬЬ


43
Ш bl злити що\ цідити що.把水〜掉 злити вбду; 把咖啡〜出来процідити каву.
淹干 bigan злити [усю воду, рідину],她把壶里 的茶〜了 вонйзл“ла весь чай із чайника.
痹b丨.
横 bi <医> ревматизм.
裨bi.
禅bi <书> —禅益.无〜于事без усякої користі [для справи]; [справі] не допоможе; даремно [для справи].
禅益 biyi <书> кбристь.大有〜принбсти велику кбристь; йти на користь; буде (було б) дуже корисно; 不无〜не без користі; небезкорисний.
蓖bi.
g麻 bima <植> рицина звичайна; рицинус звичайний; біб касторовий.
座麻蚕 bimacan <动> рициновий шовкопряд.
座麻油 bimayou касторове (рициновое, рицинове) масло; касторка розм.
搜麻子 bimazl касторові боби; насіння рицини.
另见рі.
辟邪 bixie захищати (охороняти) кого від нечистої сили.
睥 Ьі. -
啤晩 b'mi < 书 > гбрдо (гордовитість); зарозуміло; звисока.〜一切 з гордістю ставитися до усього; ставитися до всіх (до всьогб) згорда; нехтувати усе й усіх.'
碧Ьі.
碧空 bikong голубе (блакитне, бірюзове) небо.
ШШ Ьіїй смарагдовий; смарагдово-зелений; яскраво-зелений; бірюзовий.〜的草 смарагдова (смарагдово-зелена, яскраво-зелена) трава;〜的海 бірюзове море.
碧玄岩 Ьіхийпуйп < 地质 > базанііт.
碧血 bixue кров, що пролита за праве діло (справедливу справу).
碧油А Ьіубиуои 碧绿.
碧玉 Ьіуй зелена яшма.
蔽А
蔽 bi закривати що\ затуляти що; заступити.浮 云〜曰 хмари закрили сонце.
弊Ь丨.
弊bi 1)—弊端.2)(害处)шкода; зло.有利有〜є свої і позитивні, й негативні сторони;〜多利 少 більше шкоди, ніж користі;兴利除〜 поліпшити справу й усунути недоліки в роботі.
弊病 bib'ing 1)—弊端.2)(毛病）недблік; вада.
弊劣每 biduan зловживання.〜百出 з'явилися численні зловживання; виникли всілякі зловживання.
弊密-bihai зловживання, вада.
昇Ьі.
算子 bi zi грати.
避bi.
避 bi 1) (ІХІІІ) укриватися,〜风 укриватися від впру;〜雨 укриватися від дощу. 2) (0避） уникати чого, із неозн. (запобігання); ухилятися (відхилення).为了 〜嫌疑 щоб уникнути якоїсь підозри; щоб не було підбзр;
〜而不见 уникати (ухилятися від) зустрічі; ховатися;〜而刁< 谈 обходити мовчанням; уникати (ухилятися від) розмови; відмовчуватися розм.\ 〜ЇЇІІ 不答 ухилятися (увілівати) від відповіді; обминути поставлене питання;〜敌ухилятися від бою, коли противник стрімко рветься вперед; 〜敌主力，打其虚弱уникати зустрічі з головними силами противника і наносити удари по його слабких місцях.
避布 bibu шпалери, оббивка.
避床 bichuang вісь, яка рухається, вал.
避弹所 bid&nsu6 <军> бліндйж.
避弹衣 bidanyl непробивний жилет.
避风 bifeng шукати пригод.
避风港 WfBnggSng 1)(避风的港口） гавань-притулок.; тайфунна гавань. 2)(逃避 风险的地方）притулок,阶级斗争的〜 притулок від класової боротьби.
避风头 bi feng-tou подалі від гріху; забратися по-доброму.
避峰 bifeng година-пік.
避讳 bi.hui 1)(忌讳）уникати уживання табуйованих імен (слів); не торкатися слизьких місць,〜谈死 уникати розмов на тему смерті; намагатися не торкатися теми про смерть. 2)(回避）ухилятися (відхилення); уникати чого, із неозн. (запобігання).
避开 bikai цуратися кого-чого.
避坑落井 bi keng luojlng із вогню та у полум'я; з дощу та під ринву.
避雷器 bileiqi громовідвід; грозоразрядник;(分 流避雷器）дивертор; дивертер.
避雷针 bileizhen громовідвід; блискавковідвід; грозорозрядник.
避舌L biluan бігти від безладу.
避免 bimian уникнути чого，із неозн. (запобігання); позбутися від чого (рятування), 〜武装冲突 уникнути (позбутися) збройного конфлікту;〜不必要的牺牲уникнути непотрібних жертв; попередити непотрібні жертви;〜可能发坐的误会позбутися від можливих непорозумінь;为了〜重复 щоб уникнути повторення;殖民主义的崩溃是不 可〜的 крах колоніалізму неминучий.
避难 binan бігти (шукати притулку, рятуватися) від бідування.
М 又隹 & binanquan < © > право притулку; азильне право.
避难所 bin&nsu6 притулок.
避世 bishi вийти від світу [і жити в самоті]; відчуженість від дійсності.
避暑 bishii 1)(消夏）їхати на літо у місцевість, де прохолодно; Ьсати влітку на дачу (на курорт); жити влітку на дачі.赴青岛〜 виїхати на літо в Ціндао;〜胜地 чудова місцевість, де можна провести літо; курорт; курортна (дачна) місцевість. 2)(防it中 €•) для запобігання (щоб уникнути) сонячному удару. ~ І句 ті профілактичні засоби від сонячного удару; ліки від сонячного удару.
避险 bixian сховатися від небезпеки; уникнути (позбутися) небезпеки; врятуватися (порятунок). 〜标志 <海> знак, що захищає; знак захисту від небезпек.
避孕 biyun попередження вагітності; контрацепція; протизаплідний. ~ 方、法 заходи для попередження вагітності; протизаплідні міри;〜药品 протизаплідні засоби.
避孕手表 biyun sh6 ubiao календарний метод
контрацепції.
ШШ blzhen евакуація.
避症 bizheng зловживання, вада.
避重就轻 bi zhong jiu qTng ігнорування головного і випинання дріб’язків; піти по лінії (по шляху) найменшого опору.
壁Ьі.
壁 bi 1)(墙)стіна. 2)(器物侧壁）стінки мн.胃〜 стінки шлунка;锅炉〜стінки казана. 3)(山肖壁） скеля; стрімчак. 4)
壁报 bibao стінгазета; стінна газета 出〜 випустити стінгазету.
壁橱 bichu стінна шафа.
堅灯 bideng стінна лампа; настінний світильник.
壁虎 ЬШй <动> геккбн.
МіІІ bihua настінні малюнки; [стінний] розпис; стінопис ж.; стінний живопис; фреска; фресковий живопис (后面两个译法专邊水彩 画).古代~ древній стінний розпис;敦煌〜 стінопис (фрески) у печфах Дунхуана.
壁挂 bigua настінна прикраса.
壁矣 bikan ніша.
壁全 Ьіібі форт спец.; фортечний вал; бастіон; барьєр.〜分明 чітка грань (границя, меж^); 关税〜 <经> митні бар'єри;治护关税〜 <经> протекціоністські бар'єри.
壁全森严 Ьіібі senyan сильно укріплена, неприступна фортеця.
壁立 bill стрімкий; крутий (крутість); стрімчастий (обривистість).〜的山岩 стрімка скеля;〜的山峰 стрімкі (круті, стрімчасті) вершини гір;〜千丈 височіти до небес (до самого неба).
壁炉ЬНй (英国式壁炉）камін;(俄罗斯式壁炉） голландська піч,电〜електрокамін;〜用具 камінний прилад.
壁上观b丨sMngguSn II参阅“作壁上观zudbi- shangguan”.
壁虱 bishT кліщ.
壁视 blshl нейтральна ПОЗИЦІЯ.
壁饰 bishl настінна прикраса.
ШШ. bitSn стінний килим.织花~ гобелен, bizhl шпалери мн.
壁钟 bizhong настінний годинник.
麗Ьі.
Ш Ьі розчісувати що (розчісування),〜头 розчісувати волосся;〜去头垢 вичісувати лупу з волосся.
箱子 bi.zi частий гребінь [із бамбука]; гребінка.
臂Ьі.
臂 bi рука.左〜ліва рука; ліве плече;上〜плече [вище ліктя];前〜передпліччя;振〜高呼 кликати клич;如左右〜як права рукй.
臂膀bMng—镑.
臂跑 b丨рЗо вправа (фізична).
^ 章 bizhang нарукавний знак; нарукавна пов'язка.
臂助 bizhCi <书> 1)(帮助）подати (протягнути) руку допомоги; допомогти (допомога ж.); підтримати кого- що (підтримка). 2)(助手） помічник; помічниця.
髀bi.
脾 bi <书> стегнб.
脾肉复生 bi rou *fu sheng опуститися (роздобріти) від тривалого неробства.
璧Ьі.


44
璧 bi кругла плоска яшма [з діркою посередині].
璧还 bihuan повернути що в цілості; повернути
що у ПОВНІЙ ЦІЛОСТІ.
襞Ьі.
裝 bi 1) <书> (衣招）складка. 2) <解> складка, bian.
边ЬіЗп 1) <数> бік,三允形的一〜бік трикутника. 2)(边缘）край.悬іШ之〜край урвища;林〜узлісся [лісу];沿着路〜走 йти (рухатись) уздовж узбіччя дороги;在江~上 біля самого берега (узбережжя) ріки. 3) (Ш 沿装饰）кромка; облямівка.木板的〜ребрб дошки:蓝〜手帕 носова хустка з блакитною облямівкою;帽〜криси;鞋底的〜рант. 4)—> 边际.说话没有〜говорити (базікати), що спаде на думку. 5)(旁）біля чого、у чого; осторонь; убік,站在一〜стсміти осторонь; стояти на відльоті; 一〜стояти біля
(поблизу, коло) столу;摘至У ——〜відкласти (покласти) убік. 6)(同时进行）[і] одночасно; [і] паралельно.〜干〜学 працювати і одночасно учитися; працювати і паралельно з цим учитися; поєднувати роботу з навчанням; засвоювати техніку під час практики;〜说〜笑 сміючись говорити (розповідати);〜作学生，〜作先生учитися самому й учити інших; бути й учнем, і вчителем; одночасно учити й учитися. 7)(表 示方位）бік.左〜лівий бік;上〜верхній бік; верх;里〜внутрішня сторона.
边币 ЬіЗпЬі "бяньби" {банкноти, що випускалися банком уряду Прикордонного району Шеньсі-ганьсу-нінся).
边材 biancai заболонь, м’яка (підкорова) деревина.
边睡 bianchui <书> далека окраїна; периферія.
边地 biandi прикордонний район; прикордонна смуга.
边防 bianfang охорона кордонів; прикордонна охорона.〜部 Р人 прикордонні війська; ~战士 прикордонник;〜检查站 прикордонна інспекція; контрольно-перепускний пункт;〜 口肖所 прикордонна застава;巩固〜 зміцнювати кордон.
边关 bianguan гірський прохід на кордоні; прикордонна застава.锁守〜охороняти гірський прохід на границі.
边际 bianji край.望不到〜рінця-краю не бачити.
边检 bianji^n прикордонний контроль.
ЙіІ bianjiang прикордонний район; далека окраїна; периферія.〜地带 прикордонна смуга;〜地区 прикордонні (окраїнні) райони.
边界 bianjie кордон; рубіж，共同〜спільний кордон;未定〜невсганбвлений кордон;划定〜 встановити кордони; демаркація кордону;〜 切、定 угода про демаркацію кордону (про встановлення лінії кордону); М-决〜问题 вирішення питання про кордони.
ШШ, bianjing кордон; прикордонний район; прикордонна смуга.偷越〜нелегальний (незаконний) перехід кордону;侵犯〜 порушити кордон;〜琪件 прикордонний інцидент;〜冲突 прикордонний конфлікт; прикордонне зіткнення;〜纠纷 ускладнення (тертя) у прикордонній зоні.
边框 biankuang рамка; оправа.
边贸 bianrnao торгівля з близьким зарубіжжям.
边门 Ьтптбп бічний вхід.
Ш Е bianqu прикордонний район.陕甘宁〜 прикордонний район Шеньсі-ганьсу-нінся.
ШШ biansai прикордонна фортеця.
边线 bianxian <体> бічна лінія.
边心距 biSnxTnjCi <数> апофбма.
边沿bainy户n —边缘1).在命林子的〜на узліссі; на краю лісу.
边音 bianyln <іа> бічний приголосний.
边缘bianyudn 1)(接近界限）край; грань ж.〜地 带 прикордонна смуга;战争〜政策 політика "на грані війни"; балансування "на грані війни":在死亡的〜на краю (на грані) загибелі. 2)(两方面有关的）дотичний.〜学4 дотичні галузі наук; суміжні науки.
边远 bianyuan віддалений (віддаленість); периферійний.〜谷分 віддалені провінції;〜 地区 віддалений район; периферія; далека окраїна; периферійна місцевість.
bian.
贬 bian 1)(石针）кам'яна голка. 2)(针贬） робити уколи.冷风〜骨 змерзнути до кісток; холодом пройняло тіло.
bian.
编Ьійі 1) •编织.〜篮子плбсти кошик;〜辫子 заплітати косу. 2)(组织）формувати що (формування); комплектувати що (комплектування), 〜——个队 комплектувати (формувати, складати) бригаду;新〜部队 нові формування (війська). 3)―编辑 1).〜教科书 складати підручник. 4) 编写.〜一首歌儿 скласти (скласти, написати) пісеньку; ШШ 事内容〜成剧本 драматизувати (інсценувати) розповідь. 5)(捏造）плести що, розм.; видумувати що; фабрикувати що,розм., ірон. (фабрикування); вимишляти що (вигадування).有人〜你的坏话 хтось плете (наговорює) на тебе;这纯粹是~出来的це просто вигадка. 6)(册）екземпляр; книга.续 〜продбвження;人手一〜у кожного є один екземпляр. 7)(分册)частина ж.; розділ.上〜 перша частина; перший розділ;下〜дрУга частина; другий розділ.
ШЖ biancai редагувати репортаж.
编唱 bianchang написати пісню.
编 程 biancheng написати програму
(комп’ютерну).
编创 bianchuang писати твори.
编次 bianci розташувати що один по одному.
编导 biandao 1)(编剧和导演）інсценування і режисура. 2)(编剧和导演沾人）сценарист і режисер.
编导演 biandaoyan режисирувати.
ШіТ bianding укладання і редагування.
编队bi巨ndui стрій.飞机〜стрій літаків;横队〜 сірій фронту;纵队〜стрій колони;三机模形〜 стрій клина з трьох літаків;〜飞行 політ строєм.
编发 bianfa 1) відсилати роботи до редакції; 2)
передача інформації через газету, телевізор; 3)
роздавати навчальні матеріали.
编号 bianhao 1)(编号码）нумерувати що\ нумерувати що (нумерація). 2)(号码） порядковий номер.
编绘 bianhui писати, редагувати статтю.
编辑 bi5nji 1)(―书 fe) редагувати що (редагування, редакція),〜杂志 редагувати
журнал;某某人〜за редакцією такого-то;〜 委 т 会 редакційна колегія; редколегія; редакційна рада; редрада;〜人员 склад редакції. 2)(编书报的人）редйктор，总〜 головний редактор;责任〜відповідальний редактор;技术~ технічний редактор;文学〜 літпрацівник. %
编辑部 bianjibu редакція.
编剪 bianjian монтаж плівки.
编结 bi5nji6 в'язати що (в'язання).〜毛衣 в'язати светр.
编蠻 bianjing прикордонник.
编剧 bi§nj{i 1)(“ 剧本）писйти сценарій; інсценувати що (інсценізація). 2)(编剧者） сценарист; сценаристка. 电视剧〜 телесценарист.
编歹ij bianlie 1) організовувати; 2) фінансовий бюджет.
编龄 bianlTng стаж роботи в редакції.
编录 bianlu робити вибірки і редагувати.
编码 bianma кодувати що (кодування, коди- ровка).
编码机 biSnmaj了 кодувальник; кодувапьна машина.
编目 Ьі5птй 1)(编制目录）складати каталог; каталогізувати що (каталогізація). 2)(目录） каталог.
编年史 bianniansht літопис ж.., аннали мн.;
хроніка; хронологія історії.
编年体 bi§nnidnrt <史> хронологічний виклад;
хронологічний порядок.
编排 bianpai розташовувати що [по-порядку]; розверстати що.按字母顺序〜розташувати що за алфавітом;刊物的材料〜得很合理 матеріали в журналі розташовані вдало (раціонально).
编拍 bianpai знімати відеофшьм.
编造 bianqian розформувати кого-що (розформування); розкасувати що.
编入 ЬШпш 1)(列入）зарахувати кого-що (зарахування); уключити кого- що (включення). ~第五组 зарахувати в п'яту групу;〜后备队 зарахувати у запас;〜第一师 включити до складу першої дивізії;〜各单 занести (уключити) у список. 2)(辑录） уключити що (включення).〜集子 включити в збірник.
编审 bi5nshSn 1)(编辑和审定）редагувати що (редагування). 2)(编审者）редактор.
编外bianwAi (超过人员定额）понадкомп- лектний;(超过编芾！J) понадштатний; понад штат;(不在编制之内）позаштатний.〜人员 надкомплектні (понадштатні, позаштатні) працівники; позаштатники мн.
编委 bi§nw6i редактор.
编写 bianxie писати що; складати що (твір); укладати що (укладання).〜Р吕词 складати пісню;〜教材 писати (складати) навчальний посібник.
编选 bianxuan обирати матеріали та статті для друку.
Ш Ш bianyan проводити репетиції, а потім показувати вистави.
编译 bianyi перекладати і редагувати. що\ переклад і редагування.〜成小册子 перекласти і скласти брошуру.
编印 bianyin друкувати матеріал.
编余 bianyu зайвий.〜人员 зайвий штат; зайвий особовий склад.


45
编造 bianzao 1)(制订）складати що (укладання). 〜预І? складати кошторис (бюджет);〜报表 складати відомості. 2)(凭想象创造） створювати що (створення); видумувати що. 〜了一个神话 створити (видумати) легенду.
3)—编 5).〜的事恬 вигаданий випадок;〜自 己的历史 зумисне спотворювати свою біографію.
编者 bi§nzhd укладач; редактор,〜按语 [примітка, слово, зауваження] від редакції.
编织 bianzhl в'язати що (в'язання); плести що (плетиво).〜花边 плести мережива;〜草席 плести циновки;〜工人 в’язйльник; в'язальниця; плетільник; плетільниця.
编织物 biSnzhTwb в'язані (плетені) вироби.
编制bianzh丨1) 编织.用竹子〜плбсти з бамбука. 2)(制定）розробляти що (розробка); складати що (укладання).〜五年计划 укладання (розробка) п'ятилітнього плану;〜 教学大纲 розробляти (складати) навчальну програму. 3)(人员配备）[особистий] склад; штат; комплект.按照〜за штатом;超出〜 понад комплект; понад штат;〜过大 роздої штати;紧缩〜скорочення штатів (особового складу);〜以内的职位штатна посада;〜以外 的人员 позаштатні працівники.
编制定员 bi5nzhl dingyuan затвердити штат
працівників.
编著 bianzhu складати що (укладання); писати що.
编d bianzfi 1)(编成小组）групувати що (група, угруповання). 2) < 铁路 > сортувйння; формування.
编组场 biSnztichang〈铁路> сортувальний парк.
编组线 bi5nziixian〈铁路> сортувальний шлях. 编组站 biSnzflzhSn < 铁路 > сортувальна станція.
编募 bianzuan складати що (укладання); редагувати що (редагування, редакція); кодифікувати що (кодификація) спец.; компілювати що (компілювання, компіляція), 〜词典складати словник;〜百科全书 укладання енциклопедії;〜法典 кодифікувати закони.
偏Шп.
煸 bian просмажити що на олії.
Шп.
蝙蝠 Ьійпіїї <动> (大编蝠）кажан; крилан, bian.
鳊鱼 Ьійпуй <动> [білий] лящ.
ЬіШі.
鞭 ЬШп 1)—鞭子.2)(兵器）"бянь" (рід стародавньої холодної зброї у формі залізного ціпка з рукояткою). 3)—鞭炮.4) <书> —鞭打•〜马 шмагати коня батогом (нагайкою).
鞭策 biancc підстьобувати що, розм.; підхльостувати що, розм.; підганяти що, розм.; спонукати кого до чого, із неозн. (спонукання).〜自己 підганяти (підстьобувати) себе;应严 jjfl ~ варто серйозно підхльоснути кого;这足对我们最大的〜це для нас служить найбільшою рушійною силою.
鞭 bian chang moji руки короткі; руки не
鞭笞 bianchl < 书 > сікти (хльостати) кого пліттю; бичувати кого, книжк.
鞭打 bianda хльостати (шмагати) [батогом] кого; висікти [нагаєм] кого; випороти кого, прост.
鞭_ bianmao <生物> жгутик.
鞭毛虫 bianmaochong <动> жгутиконосець.
鞭炮 bianpao хлопавки мн.; ракети мн.放〜 пускати хлопавки (ракети).
鞭辟入里 bian pi ru IT відзначатися глибиною думки й аналізу.
鞭拉 bianta 1) — _打.2)(坪击）бичувати що, книжк.; піддавати що різкій (суворій) критиці.他的诗歌无情地〜了封逆会йогб вірші нещадно бичували феодалізм.
鞭子 biarvzi (长鞭)бич; батіг; батураж.;(短鞭} хлист; нагайка; батіг.拿〜赶马 поганяти коня батогом (хлистом).
ЬіЗп.
贬 bian 1)(降 f氐）знижувати кого-що (зниження). 2)—贬低.〜得一钱不值 мйти за ніщо кого-що.
贬斥 biSnchi 1)(降低官职）знизити кого в посаді. 2)(贬低和排斥）принизити та вигнати кого-що.
贬黜biSnch) <书> 1)―贬斥1). 2)(黜退） відсторонити кого від посади.
贬^氐 biandl применшувати що (применшення); принижувати що (приниження),另丨J 抬高自己, ~ 另1J 人 не треба підносити себе і принижувати інших;〜威信 применшувати авторитет;〜作用 применшувати (принижувати) роль.
贝乏价 bianjia здешевитися (здешевлення); знецінитися (знецінення).白银〜знецінення срібла;商品〜здешевлення (знецінення) товарів;〜出售 продаж по знижених (здешевлених) цінах.
贬І员 biansOn —低.
贬 SL bianyi негативна оцінка (окраска, забарвлення).
贬义词 bianyici〈语〉слово з негативною оцінкою (забарвленням); негативно забарвлене слово.
贬抑biany'i—贬低.
贬责 biSnze сувора догана; суворо засудити що\ суворий осуд.
!і2ІЙ bianzhe знизити кого за посадою і вислати на периферію.
贬值 bianzhi〈财〉знецінення (знецінюватися);
девальвація (девальвуватися). Ц 元〜девальвація (знецінення) американських доларів;货币〜了百分之三十七купівельна спроможність грошей знизилася на 37%.
РЙЙРч bianzhi <书> зниження за посадою (у посаді); розжалувати кого (розжалування) застар.
bian 另见 pian.
扁 bian (厚度小）плоский (площина),〜盒子 плоска коробка; ~铁 полосове залізо;〜脸 пласке обличчя; пласколиций;甲鸟子的〜嘴 приплюснутий дзьоб качки;压〜的帽子 сплюснутий (сплющений) капелюх;钉头给 砸〜了 голівка цвяха сплющилась (розплющилася).
扁柏 ЬіЗпЬШ <植> кипарисовик туполистний.
扁樂坐 ЬіЗпсио плоский напильник.
扁祖 bian.dan коромисло.
扁豆 biandou 1) <植> долихос звичайний; біб індійський. 2)(字旨子实）насіння долихбса; боби індійські.
扁钢 biangang <冶> смугова сталь, смуга.
扁骨 biangu <解> плоска кістка.
扁率 bianlU〈天〉сплюснутість; стискання біля полюсів.
扁平 ЬіЗпр丨ng плоский і рівний.〜的鼻子 приплющений ніс.
扁平足 bianpingzii < 医 > плбска стопа; плоскостопість.
扁桃 biantao lr) < 植 > мигділь [звичайний, солодкий]. 2)(指果实)мигдаль ч.
扁桃体 biSntdotl <解> мигдалеподібна залоза; мигдалина; тонзилло.〜发炎 <Ш> тонзилліт; запалення мигдалин;〜切除 <医> видалення мигдалин (гланд); тонзиллектомія.
扁桃腺biSntaoxian —扁桃体.
扁形动物 bi5nx丨ng dongwu плоскі хробаки.
ІЖ. bian.
匾bian 1)—运额.2)(一种用具）т^ця，竹〜 бамбукова таця.
匾额 Ьіай’6 напис ж.; дошка з написом;(纪念性 的扁额）меморіальна дошка.
编 bian.
编急 bianjf <书> запальний і дріб'язковий (дріб'язковий).
褊狭 Ьійпхіа <4^> вузький (вузькість). 土地〜 вузьке місце; місце маленьке і тісне; обмеженість території (площі);气量〜 дріб'язковий характер.
bian.
弁 bian унтер-офіцер; унтер розм.
弁言 bianyan〈书〉передмова; вступ.
bian.
节基 <化> бензил. bian.
变 bian 1)(变化)перетворюватися (перетворення); змінюватися (зміна),情况〜了 обстановка змінилася;天气突然大〜погбда раптово зіпсувалась;孙悟空七十二〜пере- творення Сунь Укуна з роману "Подорож на Захід”. 2)(变成）перетворитися на що; стати. 由白~红 з білого перетворитися на червоне; із білого стати червоним;〜好 змінитися на краще; покращитись;天气〜於飞 погбда стала холодніша; стає (робиться) прохолодно;后进〜先进 з відсталих вийти в передові; раніше відсталі тепер стали передовими;山村〜成了 水乡 гірські села перетворилися на багатий водами край. 3) (使变化）перетворити що (перетворення); звернути що (звернення).〜沙漠为良田 пе- ретворити пустелі на родючі поля;〜水寄为 水不lj спрямувати води рік, що приносять лише лихо, на користь людям;〜坏事为好 перетворити погане на гарне; перетворити негативне на позитивне;〜言论为行动 перейти від слів до справи. 4) 变卖.
变本力II 厉 bian ben jia li із ще більшою нестриманістю; стати ще скаженішим; посилено.
^ 产 bianchan розпродати рухомість і нерухомість (рухоме і нерухоме майно).
变电站 biandianzhan <电> трансформаторна підстанція; електропідстанція.


46
变调 biandiao <Щ> зміна тонального наголосу.
变动 bi&nd6ng 1)(变化）зміна; заміна; зрушення. 社会大〜великі соціальні зміни;人员〜 зміни в особовому складі;人口〜зміна чисельності населення;物价〜рух цін; 限 的〜зміна термінів; М 的〜коливання температури. 2)(改变)змінювати що (заміна); перемінити що (зміна).〜次序 зміна порядку. 4壬务〜了 завдання змінено (змінилося).
变豆莱 Ьійпсібисйі <植> ПІДЛІСНИК ВИСОКИЙ.
变法 bianfS зміна конституції (основних законів); реформа.〜革新 проведення реформ і запровадження нововведень.
变法儿 bianfSr <口> перемінити (змінити) метод (спосіб);(想尽办法）усіліко розм/, усіма способами; різними шляхами.〜ih顾客, намагатися всіляко (усіма способами), щоби покупці залишилися задоволені;变不 出法儿来 нічого не могти придумати.
变分学 Ьійп侘nxu€ <数> варіаційне числення.
变幅 bianfu варіоскопічний; варіо-.〜电影 варіоскопічне кіно; варіокіно;〜影片 варіоскопічний фільм; варіофільм;〜银蘇 варіоекран.
变革 biange перетворення; зміна; переворот; зміни мн.社会的〜соціальний переворот; соціальні зміни;科学上的〜переворбт (зміни) у науці;我们的国家正处在@大的〜中Hduia країна переживає епоху великих змін.
变格 bi&ngS < 语 > відмінювання,名词〜 відмінювання іменників; 不 〜 невідмінюваний; не відмінюватися.
变更 biangeng змінити що (змінення),〜规贝У змінити правило;把句子〜——下 переінакшити (переробити) фразу.
变工 biangong трудообмін.
变工队 biangongdui бригада трудообміну.
变 Ш biangu подія; [нещасливий] випадок; раптова подія.
变卦 biangua зробити крутий поворот; задкувати просту брати слово назад; грати назйд. 他才答应，马上就〜він тільки що погодився і відразу позадкував; погодившись, він відразу позадкував.
\ks bianhu^ зміна (змінитися); зміна (перемінитися).根本的〜корінне зрушення; корінна зміна;剧烈的〜різкі зміни (змінен- ня);翻天搜地的〜грандібзні зміни.无形中 的〜незамГгна зміна;天气的〜зміна погоди; 〜无常的天气 нестійка (мінлива) погода;词 словозміна; хімічна реакція;
自然界的〜зміни в природі;思想感丨青占的~ зміни в пбглядах і почуттях; перемінитися ідеологічно і психологічно;〜多端 найбільш насичений змінами; мінливий; несталий;〜 多会爵的人 непостійна людина; у людини немає сталості;性愔〜无常 хімерний (мінливий, примхливий) характер;病*f舂无〜 стан хворого не змінився; стан хворого залишився без змін;〜莫测 подальші зміни передбачати важко;』局势〜英测 обстановка приховує у собі багато несподіванок;国际局 势发虫了巨火的〜відбулися великі зміни (зміни, зрушення) у міжнародній обстановці.
变化表 bAnhi^biao <语> парадигма.
变幻 bianhuan безкінечні зміни,〜莫测 несподівана метаморфоза; загрожує метамор¬
фозами (несподіванками); повний злигоднів; украй мінливий.
变换 bianhuan змінювати кого-що (зміна); чергувати що з чим (чергування).〜战术 переміняти тактику; чергувати тактичні прийоми;〜位置 переміняти місця; перемінитися (помінятися) місцями;〜手法 змінювати свої прийоми (способи);坐标〜〈数> перетворення координат.
变价 bianjia реалізувати що (реалізація); розпродавати що (розпродаж).
变节 bianjie ренегатство; відступництво; зрадництво; зрада; піти на зраду.〜行为 ренегатський учинок;〜分子 ренегат; ренегатка; відступник; відступниця; перебіжчик; перебіжчиця.
变脸 1) Ьіапіійп посваритися; відвернутися від кого', перестати здоровкатися (вітатися). 2)шоу.
变量 bianliang <数> перемінний розмір.
变流器 bianliuqi〈电〉конвертер; конвертор; перетворювач струму.
变舌L bianluan безпорядки лін.; заворушення мн. 发生〜відбулася заворушення (безпорядки).
变卖 bianmai розпродавати що (розпродаж); реалізувати що (реалізація).
变频管 bi^ipingu^n <无线> конвфтер; конвертор.
变迁 biAnqi§n зміни лш.; переміни л/н.划时代的 〜епохальні зміни;历史性的〜історичні зміни;人事〜життєві переміни; мінливість дблі;环境的〜зміни (переміни) в обстановці.
变色 bi^isS 1)(变颜h) змінити свій колір; вицвісти.使国家永不〜щоб країна ніколи не змінила свого кбльору;这种子的墨水不会 〜чоршіло цієї марки не вицвітає;风云〜 різко змінилася ситуація. 2) ( ^ ^ )
змінитися (перемінитися) на обличчі.他闻 言〜почувши це, він змінився на обличчі.
变色镜 bian se jlng скло - хамелеон, лінзи, що
змінюють колір.
变色龙 bianselong хамелеон розм.
变数 biAnshfi <数> перемінне число.
变速 biansu <理> перемінна швидкість.〜运动 перемінний (нерівномірний) рух.
变速器 biAnsCiqi <机> варіатор.
变速箱 biansuxiang <机> коробки швидкостей; коробки передач.
变态 biSntai 1)〈生物> метаморфб3; метаморфоза. 2)(反常）аномалія (аномальний); ненормальність (ненормальний); гра природи. 〜心理 аномалія в психіці; ненормальність психіки;〜反应 <生理> алергічна реакція.
变天 ЬійтіЗп 1)(天气变化）зміна погоди [на гірше]; погода псується. 2)(改变政权） державний переворбт;(指复辟）реставрація старого режиму.〜思、想 жага реставрації старого режиму;妄图〜марно намагатися здійснити державний переворбт; плекати нереальну надію на повернення минулого.
biantianzhang документація про права на рухомість і нерухомість, що захована в надії на реставрацію старого режиму.
变ІШ bian-tong стосбвно до обставин; проявити гнучкість,想个〜办法 придумати що-небудь стосбвно до обставин;〜办理 проявити гнучкість у роботі; не бути педантом у роботі; діяти по обставинах.
变位 bianwei〈语〉дієвідміна (відмінюватися), 动词〜дієвідміна дієслів.
变温层 bi^nwgnc 如 g <气> тропосфера. 变温动物 bi^nw€n dongwu пойкилотфмні (холоднокровні) тварини.
变文 bianwdn < 文 > "бяньвбнь" {давньокитайські сказання в напіврозповідному і напівпісенному стилі).
变戏法 Ьійп xifa показувати фокус.〜的人 фокусник; фокусниця.
变相 bianxiang видозмінений; своєрідний.〜的 剥肖У видозмінена (своєрідна) експлуатація; експлуатація у видозміненій формі;〜的贬 值 прихована девальвація;〜的贷款 кредити в завуальбваній фбрмі;〜的软禁 своєрідний домашній арешт;〜的体罚 тілесне покарання у видозміненій формі.
变相器 bi备nxi^ngqi < 电 > фазовий
перетворювач; перетворювач фази.
变心 bianxln порушення вірності; подружня зрада.
变星 bianxlng <天> перемінна [зірка].
变形 bianxing видозміна; метаморфоза книжн; перекручування [форми]; деформація; формозмінення.弹性〜пружна (що зникйє) деформація;角度〜перекручування кута;投 影〜перекручування на проекції;影象〜〈摄> деформація зображення;金属的塑性〜 пластична формозміна металів;〜记录器 реєстратор деформації.
变形虫bi&nxingch6ng <动> ам^ба.〜痴疾 <医> амебна дизентерія.
变形性 bianxingxing деформбваність; формозмінність.
变性bi如xing〈医，化〉переродження.脂肪〜 жирове переродження;〜酒精 денатурат.
变压器 biany5ql <电> трансформатор; транс розм.降压〜трансформаторопонижувач; трансформатор-редуктор; трансформатор, що знижує; 升压〜 трансформатор-підвищувач; трансформатор, що підвищує.
变样 biSny^ng змінитися (зміна),人〜了 людина сильно змінилася;荒山大〜пустбльні гори докорінно змінили свій вигляд.
变异 Ьійпуі〈生物> варійція.
变易Ьійпуі —变动2).
变音 bianyln〈音 > альтерація.
变质 bi^nzhi 1) ( $ 坏）перербдження (переродитися); дегенерація (дегенерувати); виродження (виродитись розм.); псуватися, 牛奶〜了 молокб пройшло (скисло). 2)〈地质
> 	метаморфоза.〜作用 метаморфЬм;〜矿物 метаморфічні мінерали.
变质带 ЬійпгЬісШ〈地质 > 3<Зна метаморфізму.
变质岩 bi^nzhiy如〈地质〉метаморфічна скеля; метаморфічні породи.
变种 bi&nzh6ng різновид,小麦的〜різнбвид пшона.
变奏 bianzou〈音 > варіація.
变阻器 biAnziiql <电> реостйт; варистор.
便bian另见рійп.
便 і Ьійп 1)(方便）3р^чно кому (зручність).旅客 称〜пасажири вважали це зручним;随你的〜 як вам завгодно (зручніше). 2)(方便的时候） [зручна] нагода; [вільний] час.有〜请来一次 прошу зайти до мене, якщо буде час (будете вільні);不得〜нем^є (не було) нагоди; немає (не було) часу. 3)(顺便的）побіжний.〜船


47
попутне судно. 4)(简便）повсякденний (повсякденність).
便2 bian (大便）кал;(小便）сеча, ~后洗手мити руки після туалету.
便3 bian 1) 2jiu 1); 7). 2)—就是 2 jiiishi 1). 〜是人再少，敌又也不敢来нсхйй людбй (нас) мало, противник усе одно не посміє поткнутися сюди.
便秘 bianmi запор.患〜страждати на запор.
便步 bianbu вільні кроки.〜走！ вільним кроком марш!
便当 bdn.dang 1)(方便）зручно кому (зручність).为了 使大家〜щоб усе було зручно; для загальної зручності. 2)(容易） легко; просто,〜得很 це дуже легко і просто; 没有这么〜не так усе це просто [і легко].
便道 biandao 1)(小路）пішохідна стежка. 2)(人 行道)тротуар; панель ж. 3)(临时使用命路） тимчасовий (обхідний) шлях.
便鸾 biandu <医> паховий лімфнодит.
便饭 bianfan домашній (скромний) обід; звичайний (повсякденний) стіл.在我这里吃 〜卩巴 пообідайте в мене по-простому.
便月艮 bi含nfii повсякденний костюм; цивільний (невійськовий) костюм; цивільна (штатська) сукня.他没#军服，穿着〜він був не у військовій формі, а в цивільному (штатському) костюмі.
便函 bi^nhdn неофіційний лист.
便壶 bianhu нічний горщик; судно;(男病人用 的便 И) сечоприймач.
便览 ЬіапШп довідник.
便利 Ьійігіі 1)(方便)зручний (зручність),交通 〜зручні сполучення. 2)(使方便):为了〜顾客 заради зручності покупців.
便了 bianliSo ну й хай; та й годі.就照你的意见 办〜гаразд (ну і хай), будь по-твоєму; нехай буде по-вашому та й годі.
便帽 Ьійптйо (软fe) шапка;(鸭舌帽）кепка.
便门 bianmen бічні двфі; чорний хід;(院子的 小门）хвіртка.
便溺 bianni випорожнятися й мочитися.
便盆 bianpen підкладне судно.
便桥 bianqiao тимчасовий міст.
便人Ьійпгбп:托〜带封信послйти лист з оказією.
bianshi пенс; пенні невідм.^ сер.
便条 biantiao записка; цидула розм.; цидулка розм.
便条纸 biAntidozhl блокнот.
便桶 biant6ng судно для випорожнень.
便线 Ьі^іхійп〈铁路> тимчасбвий обхідний шлях.
便鞋 bianxie капці мн.、розм.; пантофлі мн. розм.; домашні туфлі.
便if! bianxue <Ш> криваве випорожнення.
bianyan неофіційний банкет (прийом).设 〜招待贵宾 улаштувати неофіційний банкет (прийом) на честь почесних гостей.
便衣bianyi 1)—便服.2)(旧时指便衣特务） таємний агент поліції. 3)(穿便衣的）у цивільному.〜瞥察 поліцейські в цивільному; переодягнені поліцейські.
便衣队 bianyldui загін шпиків у цивільному.
便宜行琪 bianyi xing shi свобода дій; карт-бланш невідм.\ діяти (чинити, вести справи) на свій розсуд.唯予〜дйти (дати) свободу дій; дати карт-бланш; надати право діяти на свій розсуд.
便于 bianyu зручний (зручність); сприятливий. 〜ЙИ乍的зручна (зручна для керування) машина;〜修水库的地形 рельєф місцевості, сприятливий (зручний) для будівлі водоймища;为了 〜管理 заради зручності в керуванні;为 了〜і十算 для зручності рахунку; щоб було зручніше рахувати.
便中 bi^nzh6ng при [першій] нагоді; як (коли) буде (трапиться) оказія.望〜告知 як трапиться нагода, будь ласка, сповістіть мене;请〜托人带来 перешліть мені при нагоді; перешліть мені，як буде оказія (нагода).
便装bmzhu5ng ~►便服.
ЗЩ. bian.
遍bian 1)(全)весь.走〜天涯海用обійти увесь світ;走〜全国各地 обходити країну вздовж і впоперек;公路〜及全国 шосбйні дороги йдуть (проведені) в усі кінці країни;搜〜每个 角落 обшукати кожний куток (усі затишні місця);查〜参考书籍 перерііти (переглянути) усі посібники і книги;〜布全球 поширюватися по всьому світі;〜销海夕卜 повсюдний (широкий) збут за кордоном;死 伤〜野 усюди лежали поранені й убиті;地雷 炸得敌人尸横〜野вибухи мін засіяли з^млю трупами ворогів;我们的朋友〜天下у нас друзі в усьому світі;春风吹〜了祖国大地 весняний вітер охопив простори нашої Батьківщини. 2)〈量词> рйзів; крат.读 了三〜 прочитано три рази;已说过千百〜тисячу разів говорено; було багаторазово говбрено; 大家一〜支一〜地收听新闻广播усі знову і знову слухають останні вісті;千〜万〜地欢呼 "中—共产党万岁！" тисячу разів лунали радісні вигуки: "Хай живе Комуністична партія Китаю!"
遍地 biandi повсюдно; усюди.
Ьійп.
缠 bian плетена соломка.
辩 bi^i.
辩 bian сперечатися (суперечка).〜个明白 довести суперечку до кінця;〜不过他 не переспорити його;真理越〜越明 істина народжується в суперечках; суперечки допомагають з'ясуванню істини.
辩白 bianbai виправдовувати що (виправдання).
辩驳 bianbo оспорювати що (оспорення); спростовувати що (спростування); заперечувати (заперечення).〜别人的论点 запер6- чувати доводи інших; приводити доводи проти чужої аргументації; оспорювати чужу точку зору; спростовувати чужу аргументацію;无可〜的事实 незаперечні (безперечні) факти.
辩护 bianhu захищати що (захист); апологія книжк.进行〜виступити з захистом;为自己 的意见〜захищйти (відстоювати) свою думку;替某人〜захищати (виправдовувати) когось.
辩护人 Ьійпіїйі^п〈法〉захисник спец.; апологет.被告〜захисник підсудного.
辩护士 bianhushi апологет; захисник.
辩解bianjiS виправдовуватися.为自己多方〜 усіляко виправдовуватися; усіляко виправдувати (вигороджувати) себе.
辩论 bianlun суперечкилш.; дебатувати що, про що (дебати (公开讨论)дискутувати що，
про що (дискусія);(学术i4J■论)диспутувати (диспут);(论战）полемізувати з ким (полеміка);(争论）сперечатися (суперечка). 〜的问题 дискусійне (полемічне，спірне) питання;〜文章 дискусійна (полемічна) стаття;—般性〜загальні дебати (полеміка); 展开〜відкрити дебати; $这个问题进行〜 вести дебати (дискусію, диспут, полеміку) з цього питання.
辩论会 bianlunhui диспут; зббри з дебатами; дискусійні збори.
Щ 又隹 biannan заперечення (заперечувати); дебати мн.
辩诬 bianwu спростовувати що (спростування).
辩正 bianzheng розпізнати помилку і
виправити її.
辩证 bi&nzhdng 1)(辨析考证）дослідження (досліджувати що). 2)(合合■辩证法的） діалектичний.〜唯物主义 діалектичний матеріалізм;〜方法 діалектичний метод;〜观 点 діалектичний погляд;〜的统一
діалектична єдність;〜逻辑 діалектична логіка;〜地看问题 розглядати питання з пбгляду діалектики.
辩证法 bi^nzh6ngfS діалектика.唯物〜 матеріалістична діалектика.
辨Шп.
辨Ьійп 辨别.明〜是非з'ясування істини;不〜 真假 не відрізняти фальшиве від справжнього.
辨另ij bianbie розрізнити що (розрізнення); відрізнити що.〜是非 розрізнити, де правда і де неправда; відрізнити правду від брехні;〜 谁是谁非 розрізнити, хто з них правий;〜不 出真假 не можна розрізнити, що справжнє, а що фальшиве;〜方向 орієнтуватися;〜香花和 毒草 відрізнити запашні квіти від отруйних трав;应该〜敌友 потрібно розрізняти, хто друг і хто ворог; треба відрізняти друга від недруга.
辨别 h bianbieli уміння розібратися.政治〜 політичне чуття.
辨明 bi^nming відрізнити що; з'ясувати що (з'ясування), ~是__ відрізнити правду від брехні;〜真相 з'ясувати суть справи.
辨清 biinqTng розібратися в чому.没有〜问题所 在 не розібратись, у чому суть [питання, справи].
辨认 bianren розпізнавати що (розпізнавання); пізнавати кого-що (упізнання).〜面貌 впізнання (розпізнавати) по обличчю;〜笔迹 розпізнавати (пізнавати) почерк;难以〜的笔 迹 нерозбірливий почерк.
辨士 bianshi 一便士 bianshi.
辨析 bianxl аналізувати що (аналіз),进行详细 的 〜 провести докладний аналіз; проаналізувати що.
ШіЕ bianzheng —bianzheng.
辩 Ьійп.
辫梢 bianshao кінчик коси.
辫子 bian.zi 1)(发辫）косй.打〜заплітати косу; 留着〜носити косу; з косою. 2)(辫状物） плетений шнур. II 参阅抓辫子 zhuS bian*zi; 揪辫子 jiii bianzi;翅辫子 qiao bianzi**.
柄^ biao.


48
标 biao відмічати що (відмітка); позначати що (позначення); помічати що; ставити що.〜_Ь 声调 поставити тональний наголос;〜上——个 记号 поставити відмітку; зробити помітку; 用红沿笔 '出重要的语句підкреслювати червоним олівцем важливі місця [у статті].
标榜biaobSng 1)(提出好听的名义） рекламувати що (рекламування); афішувати що\ виставляти напоказ що; користуватися вивіскою чого.〜"团结"зображувати (афішувати) себе поборниками "згуртованості". 2)(吹№•) розхвалювати кого-що;互 相〜розхвалювати один одного; зозуля півня вихваляє за те, що півень годить їй.
标本biaobSn 1)(陈列标本）зразок;(动物标本） опудало.矿物〜зразбк мінералів;熊的〜 опудало ведмедя;植物〜гербарій; колекція [засушених] рослин;制〜用的工具 препарувальні інструменти;搜集植物〜гербари- зувати що; ботанізувати. 2)(化验标本) проба;(标本制片）препарат.蛙的〜制片пре- парат жаби;制〜切片 препарувати кого-що.
标本虫 bi§ob爸nch6ng <动> прихований злодій ч.
标本集 biaobenji колекція.植物〜гербарій; колекція засушених рослин.
标的 biaodi ставити мету.
标兵 biaobTng 1) <军> лінійний. 2)(模范） образник; приклад; авангард;
передовик-знаменосець; ведучий;
правофланговий; маяк.树立〜ставити передовиків усім за приклад;学〜брати приклад з передовиків;先进工作者是我彳门的 〜передовик^ - це наш авангард.
标尺 biaochT 1) <测> рбйка，水准〜[нивелірна,
,мірна] рейка. 2) <军> приціл.
标灯 biaodeng навігаційні маяки.
标底 biaodi оголосити узгоджені умови роботи.
标点 biSodiSn〈语〉знАки пунктуації.〜符号 знаки пунктуації;〜号用法 пунктуація;打 上〜ставити знаки пунктуації.
标定 biSoding < 测 > закріплення.点的〜 закріплення пунктів;轴线〜закріплення вісі.
标度 biaodCi <测> шкалі
标杆 biaogan〈测〉вішка.视准〜візіірна вішка; 定线〜трасирувальна віха;立〜стовбріти що.
标高 biaogao 〈测> відмітка' висот; висотна відмітка.
标格 biaoge <书> стиль ч.; якість.坚韧的〜 стійкість; стійкий характер.
标号 ЬіДоМо <商> мірка.高〜вііща марка;低〜 нижча марка.
标序I biaohan подати письмову заяву про участь
в торгах.
标徽 biaohui емблема, герб (на позначення
групи людей).
标і己 biaoji мітка; відмітка; знак; помітка.做上 〜поставити мітку (відмітку, знак, помітку); відмітити що; помітити що;〜子 <理> мічені атоми.
标价 biaojii 1)(标出货价）проставити (позначити) ціни. 2)(价钱)[встановлена] ціна.
biaojln застава.
标荀：biaoliang < 理 > скаляр; скалярна величина.
标卖 biaomai 1)(标价出伟）продаж по номіналу; продавати що по оголошеній ціні. 2)(投标{іі 代）продаж з торгів.
标明 biaoming позначити що (позначення); проставити що.〜日期 позначити (проставити) дату;〜价格 позначити (проставити) ціни.
t示牌 biaopai торговельна марка, лейбл, емблема.
标签 biaoqian ярлик; етикетка; наклейка. 4亍李〜 багажний ярлик;藏书〜екслібрис;展览品〜 ярлик (етикетка) на експонаті;书上的〜 наклейка на книзі;贴〜етикетирувати що. 标枪 biaoqiang 1) <体> метання списа. 2)(指运 动器具）спис;掷〜метати спис, t示中〕biaoshu матеріал, в якому подається описання умов і критеріїв торгів.
标题 ЬШоН назва.文章的〜нйзва статті 总~ шапка; загальна назва;大〜крупний заголовок; крупна назва;畐ij〜підзаголовок;〜 音乐 <音> програмна музика;加上文章~ озаглавити [статтю]; дати назву статті.
标题新闻 biaoti xlnwen указ про збереження рекламної хроніки в газеті.
标贴 biaotie ярлик, наклейка на товарі, що позначає торгівельну марку.
标舞 biaowii стандарт, критерій для міжнародного класичного танцю.
标线 biaoxian обмежувальна лінія (на платформах, вокзалах).
标 Щ biaoxiang наклейка, яка кріпиться на валізи для зручності розпізнавання.
标新立异 biaoxlnliyi вводити нове и своєрідне; висувати дещо нове та оригінальне; [за] новаторство; агітувати за нове; прагнути нового (оригінального).〜的见解 нові оригінальні погляди (думки); новаторські думки;〜，与众不同 висувати дещо нове та оригінальне на відміну від загальноприйнятого.
标样 biaoyang стандарт, проба, зразок.
标音 biaoyln < 语 > транскрибувати що (транскрибування).
标语 Ьіаоуй лозунг.五一节〜лбзунги до свята 1 Травня;六米民的横幅〜б-метрбвий транспарант.
标语牌 biaoyupai шшкйти з лозунгами (із закликами).
标і只 biaoshi пізнавальний знак.
标志 biaozhi 1)(记号）показник; віха; знак; емблема.重要〜важливий показник (ознака); 灯光〜світловгій маркувальний знак; світознак;工农联盟的〜емблема союзу робітників і селян. 2)(表明)показувати що; знаменувати що, книжк.; служити віхою (показником) чого.这本书〜着作者人生观的 转变 ця книга знаменувала перелом у світогляді автора;我国第一颗人造地球卫星 上天，〜着科学技术达到了一个新的水平 запуск першого китайського штучного супутника Землі знаменує новий рівень науки и техніки в нашій країні.
标志月艮 bmozhifU спеціальна одежа, уніформа.
标致 biao-zhi чарівний (принадність ж.)\ красивий (красота).
标粧 biaozhuang <测> пікет.
标准 biaozhun 1)(尺度）критерій;(规格） стандарт; норма,批if 的〜критерій у критиці; 政治〜політичний критерій;艺术〜худбжній критерій; й W ~ вимоги (норми), пропоновані члену партії;无产阶级先iit分 子的〜критерій для передових елементів пролетаріату; і 地分 己的〜критерії, які
застосовуються при розділі землі;评分〜 норми оцінок;技术〜технбрма;产品〜 стандарт продукції;工资〜нбрма заробітної плати; ІГ 出〜установити норму (стандарт); 符合〜відповідати стандарту (нормі); кондиційний;符合〜的建筑 стандартне (типове) будівництво;符合〜的货品 кондиційні товари;实践是检验真理的唯一〜 практика - єдиний критерій для перевірки істини;他工作高〜，生活低〜в роботі він пред'являв до себе найвищі вимоги, а в побуті був дуже помірний. 2)(合乎规格的） нормальний; нормативний; типовий; стандартний. 〜时区 нормальний часовий пояс;〜 大气压 нормальний атмосферний тиск;〜电 РІі нормальний опір струму;〜钢轨 нормальна рейка;〜格式 типова (стандартна) форма;〜图样 типовий (стандартний) проект; 〜词典 нормативний словник.
标准化 biaozhunhua ставдартизуватися (сгавдар- тизація); нормалізуватися (нормалізація).
标准时 bi5ozhtinshi < 地理 > нормальний (офіційний) час.
本示准音 biaozhunyln <і吾〉літературна вимова.
标准语 bi5ozhCinyti <语> літературна мова.
biao.
Щ biao <气> шквал.
biao.
彪 biao 1) <书> (小虎）тигреня. 2)(魁梧） богатирський; рослий (рослість),〜形大汉 велетень; рослий (огрядний) чоловік; здоровий хлоп’іга (здоровило, здоровань).
膘Ша
膘 biao нагул; випас; жир; сало,长〜нагулети жиру; гладшати; повніти;掉〜худнути; втрачати на вазі.每月长二十斤〜щомісячно нагулювати двадцять цзінів;这些猪没有〜儿 ці свині не угодовані;羊群〜肥体壮 от^ри відзначаються угодованіспо й міцною консіиіущю.
Ьійо.
镖 biao "бяо" {давня китайська метальна зброя, яка нагадує за формою наконечник списа).
biao.
表biSo 1) ~►表面1). 2) ~►表亲.〜兄弟 двоюрідні брати [по жіночій лінії, з боку матері]. 3)—表示.〜决心 виражати свою рішучість;以〜谢意 на знак подяки; щоби подякувати. 4)(使出汗）дати пропотіти. 5) (奏章)дбповідь правителю. 6)—表格；表册. 乘法〜таблиця множення;换算〜перевідні таблиця;登记〜реєстраційний лист;工资等 级〜тарифна сітка. 7)(仪器）вимірювальний прилад; рахівник; метр.煤气〜газовий рахівник;气压〜барбметр. 8)(钟表） годинник мн. ±~ завести годиник;〜快了 годинник поспішає;〜慢了 годинник запізнюеіься (відстав); Ч亭了 годіЬшик зупинився.
й Й biaobai виправдовуватися; виправдуватися. 自我〜самовиправдання.
表册 biaoce перелік ч.; список; регістр спец.\ реєстр.财产〜перелік майна; інвентар ч.\ іі 〜складати перелік (список).
表层 biaoceng поверхневий (верхній, зовнішній) пласт. _t壤〜поверхневий шар ґрунту.
表尺 biaochi〈军〉приціл.


49
表达 biaoda виражати що (вираження); передавати що (передача); відтворювати що. 〜Й己的思想висловити свою думку;〜原作 者的思想передавати думку автора;〜原文的 精 # відтворювати (передавати) дух оригіналу;〜人民的意愿 висловити волю народу;难以〜的感情 непередавані (невимовні) почуття;语言的〜手段 експре- сивні засоби мови;予以适当的〜дйти відповідне формулювання;无法〜немйє слів, щоб висловити; немає слів для передачі [почуття].
表达力 biaodali виразність; експресивність.语 言的〜виразність (експресивність) мови, biaodai (ййт}г) ремінець для годинника; браслет для годинника.
表袋 biaodai кишенька для годинника, biaoge бланк. 土真〜заповнити бланк.
表决 biaojue голосувати що, за що (голосування); балотувати що (балотування); вотувати що (вотування).提 4寸〜поставити що на голосування (на балотування); ІІН亍〜 приступити до голосування;对提案进行的〜 голосувати (балотувати) пропозицію;举手〜 голосувати підняттям руки;公开〜відкрііте голосування 〜投票 балотувати;〜结果 результат голосування (балотування);〜 виборча (балотувальна) машина; машина голосування;开动〜机器 пусттіти в хід машину голосування.
表决权 biaojuequan право [вирішального] голосу.
表壳 biaoke корпус (кришка) годинника.
表里不一 biao IT bu у! думати одне, а говорити інше; на душі одне, а на язиці інше; показне не збігається із сутністю; зовнішність і сутність - це не одне й те саме; двоєдушність (двоєдушний); лукавство (лукавий).〜的伪君子 святенники (ханжі) розм., у яких на обличчі одне, а на серці інше.
表里如—biao її гй у! що на душі, то і на язиці; єдність думок і дій; завжди щирий (нехитрий).
表链 biaolian ланцюжок для годинника.
表流 Ьійоїій <水利> дрбйфова течія; поверхневий (площинний) змив.
表biaolu показати що (показ).〜真情 оголити (відкрити) душу;—点儿也没有〜出来навіть виду не показати.
表面Ьійотійп 1)(根外界接触的部分） поверхневий.张力〈理>поверхн6вий натяг. 2)(非本质的）поверхневий (поверховість); зовнішній (зовнішність).〜现象 поверхневе (зовнішнє) явище;〜理由 формальні підстави; 〜成绩 покаїзний успіх;〜上镇静 збвнішній спокій; ЗЗОВНІ спокійний;〜上不显露出来 ззовні не показувати;〜上强大 уявна потужність;从〜上看 ДИВИТИСЯ ТІЛЬКИ ЗЗОВНІ (поверхово); при поверховому погляді (підході); судячи з зовнішнього вигляду (із зовнішнього боку); на вигляд;从〜上看问题 дивити на питання поверхово;从〜上看来还 刁、错 на вигляд усе ж дуже непогано;〜是人， 暗屮是鬼 має обличчя людини, а насправді душу диявола; на вигляд людина, а в душі диявол.
表 ЇШ 文1? biaomian wenzhang показний бік;
формальний бік; збвнішній лоск.不要做〜не ганятися за зовнішніми ефектами.
biaomianhua стати явним; виявитися (виявлення); виплити назовні; розкритися; випливти на поверхню.三卜争日日〜了 боротьба приймає усе більш відкриту форму.
表面性 biaomianxing поверховість.
表明 biaoming говорити що, про що; показувати що (показ); свідчити що, про що. 〜心迹 вилити (показати) свою душу;〜态度 виявити (продемонструвати) своє ставлення; 〜来意 викласти мету приходу;〜意志 виявити волю;〜事实 факти показують (говорять, свідчать про те), що...这只能〜他 的无知I це тільки показує (вказує на) його неуцтво.
Ьіаорап циферблат.
表皮 biaopi〈生物>епід6рма.
表浅 biaoqian неглибокий, поверхневий.
表亲 biaoqln рідня по жіночій лінії.
表情 biaoqing вираз (обличчя); міміка; експресія. 面部〜вираз (міміка) обличчя;忧郁 的〜засмучений вигляд;痛苦的〜страждйль- ницький вираз;富有〜的姿态 виразний (красномовний) жест;〜朗读〈教〉вирйзне читання;演员〜逼真 артист грав із великою експресією (виразністю);脸上毫无〜кам’яне обличчя; із кам'яним обличчям.
表示biSoshi 1)(用语言、行为来显示)виражати що (вираження); висловлювати що; виявляти що (виявлення); виявляти що (прояв).〜意见 висловити свою думку;〜态度 показувати своє ставлення до чого;〜决心 показувати (виражати) рішучість;〜愿望 висловлювати (виявляти) бажання;〜敬意 висловити свою повагу; засвідчити повагу застар.\ 〜同 tS висловлювати співчуття;〜关切 виявляти турботу; виражати почуття турботи;〜欢迎 виражати вітання;〜不安 виражати занепокоєння;〜赞同 виявляти (виражати) згоду;〜反对 висловитися (виступити) проти чого;〜满意 виражати задоволення;以〜抗议 на знак протесту;感谢的〜вираження (виявлення) подяки. 2)(事物本身显示） показувати що; означати що.这符号〜什么？ що означає (позначає) цей знак?敌人的虚声 恫吓绝不〜他的强大шантйж ворога аж ніяк не свідчить про його могутність.
表叔 biaoshu в Гонконгу так називають
працівників посольства Китаю (що також
знаходиться в Гонконгу).
表率 biaoshuai зразок; приклад.作〜бути зразком (прикладом).
表检 biaoshuan заводна голівка годинника.
表态 biaotai виявити свою позицію.
表土 biaotti <地质>поверхн€вий шар землі; збвнішній покрив; верхній шар.
表现 Ьійохійп 1)(表示出来）виявляти що (прояв); показувати що (показ).〜得很勇敢 виявити велику хоробрість;〜出英雄主义精 神виявити героїзм;〜坚强革命意志 виражати (демонструвати) тверду революційну волю;〜出則工作认真的态度показати серйозне ставлення до роботи;〜出 Й 己的本 性 продемонструвати свою сутність;〜方法 образотворчі засоби; засоби для вираження; 〜形式форма вираження;〜乎法палітра;这〜
在两个方 ЇШ це виявляється в двох відношеннях. 2) вираження;
прояв.具体〜конкретне втілення;这是敌人 虚弱的〜це свідчення (прояв) слабкості ворогів; це свідчило про слабкість ворогів. 3) (№风,行为）прояв.〜很好 добре показати (зарекомендувати) себе; атестувати (показати) себе з кращого боку;这些匀冗轻人 在工作中〜很好ці молоді люди відмінно зарекомендували (показали) себе в роботі;〜 不好 виявити себе з поганого боку;根据他的 〜来决定 вирішувати залежно від того, як він себе покаже. 4)(表现自己）показати (зарекомендувати) себе з кращого боку.好〜 любити показати себе.
表现主义 biaoxianzhiiyi〈艺〉експресіонізм.
表象 biaoxiang〈心> уявлення, загальне уявлення.
表形文字 bmoxing-w6nzl 4§>ієрогліфіка.
表型 biSoxing〈生物>фен(шіп.
表演 biaoyan 1)(表现技艺）виконати що (виконання); грати що (гра); представляти що (представлення).登台〜виступати (грати) на сцені;舞蹈〜викбнувати танець;魔术〜 показувати фокус;〜艺术 виконавча майстерність;精彩的〜артистгічне виконання; майстерна (захоплююча) гра;观看两 国篮球队的精彩〜дивитися цікаву зустріч між баскетбольними командами двох країн; 演员〜得很精彩 артист майстерно (блискуче) виконав (зіграв) свою роль;民兵的军事〜 військові показові виступи ополченців;作了 各种球类和体操〜відбулися спортивні ігри і показові гімнастичні виступи. 2)(示范） демонструвати що (демонстрація).〜快速切 肖(J 法 демонструвати метод швидкісного різання.
表演唱 biaoySnchang спів із сценічною грою; вокально-хореографічний виступ.
表演赛 biSoyansai показова гра.
biaoyanzhe виконавець; виконавиця.
表扬 biaoyang відзначати що; прославляти що (прославляння); ставити що в приклад; дати схвальні відгуки.〜先逃人物 відзначати (прославляти) передовиків;〜好人好事 відзначати (ставити за приклад) передових людей і гарні справи; заохочувати гарних людей до доброї справи;〜优秀团员 відзначати (хвалити) кращих
комсомольців; ставити за приклад кращих комсомольців.
表药 biSoyao 〈医〉потогінний засіб.
表意文字 biaoyi-wenzi〈语> ідеографія.
表音文字 biaoy了n-w6nz'i <语> фонбграф.
表语 Ьіаоуй <语〉іменна частина складеного присудка.
表彰 biaozhang урочисто відзначати що; звеличувати [похвалами] кого-що; підносити кого-що (піднесення); вихваляти що (вихваляння).功〜урочисто відзначати заслуги; звеличувати (вихваляти) заслуги; хвалити кого за заслуги;先进，树立标兵〜 відзначати передовиків і ставити їх за приклад.
表征 biaozheng [зовнішня] ознака; знак книжк” застар; R'J 勺〜знамення，ознака часу.
婊
biao.


50
Ій子 biaozi вулична дівка груб., прост.; повія.
Ьіао.
裱 biao обклеювати що (обклеювання).把国画 拿去〜一〜.віддати китайську національну картину для наклеювання її на тканину (на папір).
裱糊Ьійоїій обклеювати що.用花纸〜墙壁 (обклеювання), обклеювати стіни шпалерами;〜工人 шпалерник.
倏 biao.
俵分 biaofen поділ розм.; дільба.
標 biao.
摞 biao 1)(绑）прикріплювати що (прикріплення); прикручувати що, рот.拿 铁丝〜住 прикріпити (прикрутити) дротом. 2) (勾）着胳膊走йти під руку. 3)(亲近依附）老 〜在——块儿бути нерозлучно разом;两个老〜 在一块儿的朋友 два Аікси; двоє нерозлучних друзів;他算跟我〜上了 він причепився (прилип) до мене, як воша до кожуха.
Ьіао.
鳔 Ьійо 1)(鱼螺）риб'ячий міхур; плавальний міхур [риби]. 2)-> (標胶).
鳔胶 biaojiao клей [із риб'ячого міхура].
瘪 bie 另见 Ьіб.
瘡三 biesan "бесань" {так у Шанхаї називали бурлак, що не займалися корисною працею, а жили жебрацтвом або злодійством).
憋
bie.
Ш bie 1)(忍住)утриматися; стриматися;(鼓足） напружити що.着不讲 утриматися (стриматися) і змовчати; —口 气〜得满脸通 红 почервоніти від натуги;〜足劲儿 напружити всі сили; напружитися. 2)(心里 闷)нудно кому (нудьгувати, нудьга); тужливо кому (туга);(气闷）задушливо кому; духота (задушливий).
愁坏 biehuai приховувати, тримати в собі.
憋闷 biemen нудно кому (скучати, нудьга); тужливо кому (туга), нудьгувати; нудно; [на душі] тужливо; кого долає страшенна нудьга.
愁气 bi6qi 1)(感到室息）повітря не вистачає; дихати нічим. 2)(生闷气）зло бере кого; розбирає злість кого; надутися розм.我真〜 мене зло бере;你足艮谁〜呀？ на кого ти дмешся?
悠屈 biequ тримати в собі досаду, неприємні
почуття. "
瞥 Ьіб.
Ш bie〈动>бол6тна (далекосхідна) черепаха.
另1J bie另见bi&
别 1 Ьіб 1)(离别）розлучатися з ким-то; розлучитися з ким (розлука).久〜重违 зустрітися після довгої розлуки;—〜二І-訂： розсталися на цілі двадцять років; із моменту розлуки пройшло вже двадцять років;〜了，同忐们！ прощавайте, товариші! 2)(另夕卜的）іншою; інший; інакший; новий;
другий.〜国的经验 закордонний досвід;〜人 不知道інші не знають;没有别的办法немйє іншого виходу; не можна по-іншому, (інакше) зробити;有〜看法 триматися іншої (іншої) думки;有〜风味 мати своєрідний смак; з особливим смаком;〜的姑且不讲 не говорячи вже про інший (про все інше);〜的 我不敢说，但在这方面我还有经验у чбму в чому, а в цьому в мене досвід є;〜的你去办 інше ви зробіть;所有〜的事儿明天再商量а все інше (всі інші справи й питання) обговоримо завтра;只有这个，〜的没有 тільки це, іншого (другого) немає;不是〜的， 是他不肯 не інакше (нічого іншого)，як він не хоче;这不是〜的，只有一种任性це ніщо інше як каприз.
另!12 bie 1)(辨另і!) відрізнити що; розрізняти що (розрізнення).其真伪〜відрізняти істину від брехні; розрізняти, де істина, де неправда. 2) (差别）різнгіця; відмінність.新旧★差别 є різниця між новим і старим;年龄有〜 різниця в літах;〜于般 відрізнятися (на відміну) від звичайного (від загальноприйнятого, від загального правила).
别 3 bie 1)(用针别住）приколбти що; прикріпити що (прикріплення).用别针〜上 приколбти (прикріпити) шпилькою;用发针 〜着头发 волосся приколене (пришпилене) шпильками;八一牧纪念章〜在胸前 приколбти (прикріпити) до купи пам’ятний значок;〜在一起 сколоти (приколбти, прикріпити) разом. 2)(插住）заткнути що， розм.; засунути що.把枪往腰里一〜заткн細 (засунути) пістолет за пояс;腰里〜着—枝枪 із пістолетом за поясом; із пістолетом, заткнутим за пояс.
另!] 4 bie 1)(不要）не; не треба; не потрібно; не будь; не будьте; киньте; перестань; перестаньте; залиши; залишіть;(用不着）нічого; нема чого.〜这样做 не треба (не потрібно) так робити; так не робіть;〜以为太平无事了 не думайте, що все гаразд;〜提了！ і не говоріть!行了，下面就别提了 вистачить, ні до чого далі говорити; не треба зазнаватися і бути самовдоволеним;〜这样糊涂 не будьте настільки нерозсудливим;〜作声 мовчіть;〜 客气 не потрібно церемонитися; прошу без церемоній; не соромтеся;〜操这个心了 нічого про це піклуватися;〜开玩笑 жарти убік; не жартуйте; не треба жартувати;〜胡 扯啦! киньте базікати нісенітницю!你〜想 走！ і не думайте йти! f尔〜生气 не сердьтеся; не треба сердитися. 2) —» 另ij 是.
别称 biSchSng інша назва.
另ij 出;її、裁 bie chu xln cai проявити самобутню винахідливість; удатися до оригінальної вигадки; робити своєрідним способом; придумати щось особливе [і нове];
оригінальний (оригінальність).
另ij处 biechu інше місце; [інший] бік.在〜住 жити в іншому місці;往〜看 дивитися в [іншу] сторону; дивитися вбік.
另1J 动 PA biedongdui загін особливого (спеціального) призначення; диверсійний загін.反革命〜контрреволюційний загін особливого призначення; диверсійний загін контрреволюції.
别管bieguSn:〜他是谁хто б він не був;〜谁劝 хто б не радив;〜是不是他 байдуже, він це чи
ні;〜是什么що б там не було;〜怎么样，工作 总要做好 як би там не було, а робота повинна бути виконана.
别号 ЬібМо інше ім’я;(外号）прізвисько.大家 给他起 了 —个〜люди дали йому прізвисько; усі прозвали його ким.
另ij 劲 biejin бути з кимсь в поганих стосунках.
另ij 具—格 bie ju yl ge [являти собою] щось своєрідне; своєрідний стиль; відрізнятися своєрідністю (своєрідністю); особливий тип; самобутній (самобутність).
另1J 开生面 bie kai sheng mian зовсім по-новому; поставити що в незвичайному (незая- ложеному) стилі; відмінний від колишнього (від старого).
另ij 看 biekan не дивись, що..; даром що прост.〜他年纪轻,工作倒是样样都会干 хоч він молодий, але майстер на всі руки; дарма що він молодий, але майстер на всі руки.
别离别1 1).
另ij 名 bieming інше ім*я; інша назва; інакше названий;(外号）прЬвисько.他还有个〜у нього є ще інше ім'я (прізвисько);这东西有 个〜у цієї речі є ще інша назва; ця річ називається ще інакше.
别人Ьібгбп (另外的人）іншою; інший.家里只 有父母和我，没有〜у нас у родині тільки батьки та я, і нікого більше;不是〜，而是他 自己 не хто інший, як він сам; не хто-небуць інший, а він сам.
别人 Ьюгеп (人家）інші; сторонні; чужі.〜的东 西чужі речі; чуже;要多为〜着想трбба більше думати про інших;〜会笑话我们的 інші (сторонні, чужі), [люди] будуть сміетися з нас;.〜怎样，我们也怎样що всім (іншим), то і нам.
另！]生枝节 bie sheng zhljie створювати нові ускладнення (важкості); виростають нові перешкоди; з*явилися нові затруднення.
另ij 是 bieshi раптом розм” може бути; мабуть; а якщо.这事〜他干的 а може бути, це він зробив;下雨了，〜他不来了 йде дощ, він, мабуть, не прийде;〜忘了告诉他了，那可怎 么办？ а раптом йому забули сказати, як бути тоді?
另ij 树一中只 bie shu yl zhi створити новий стиль (напрямок); відокремитися (відокремлення); бути відокремленим.
另ij 壁 bieshu будинок; вілла; заміський будинок.
另ІІ 说 bieshuo не говорячи вже про кого-чого.另ij 说我，你也不知道 не говорячи вже про мене, навіть і ти не знаєш.
另丨J提 bieti і ще як; нічого (ні до чого) навіть говорити, ЯК...■多么ЙР і ще як добре; № 那高兴劲儿就〜了 нічого навіть говорити, як він був радий; він, звичайно, зрадів, та й ще як.
另О 无 biewu:〜办法 немає іншого виходу; нічого не поробиш (не вдієш);〜可说 нічого іншого не скажеш; нічого не скажеш.
另1J 有天地 bie уби tiandi відчиняються
(розкриваються) нові перспективи.
另1J 有用 ^ bie уби yongxln тенденційний; навмисний (навмисність); злісний; із прихованим наміром; із задньою думкою; із наміром; переслідувати свої особливі (зовсім інші) цілі.〜的人 люди, що переслідують свої особливі цілі; зловмисні


51
люди;这一说法昆然足~的так豸висвітлення питання явно тенденційне (злісне); природно, усе це було сказано з наміром (із задньою думкою, із прихованим наміром).
別针 bi6zh6n [англійська] шпилька;(作为装饰 的别针）брошка ж.; брош.
另ij 致 biezhi оригінальний (оригінальність); своєрідний (своєрідність). ~式样 оригінальний (своєрідний, незвичайний) фасон;〜设计 спроектовано оригінально;说 得〜оригінально сказано.
別字 biezi І)(写错的字）неправильно написаний ієрогліф; ( і卖错的字）неправильно вимовлений ієрогліф.念〜неправильно вимовити (прочитати) ієрогліф. 2)(另У 号） інше ім'я.
别子biezi І)(书画套上的骨针）застіжка. 2)(烟 袋荷包的坚饰)брелок.
蹩
bie.
楚脚 biejiao〈方〉нікчемний прост.; жалюгідний [поганий].〜货 нікчбмна річ (指货物） нікчемна (жалюгідна) людина (指人）〜的俄 语 ламана російська мова;做得〜зрбблено погано.
Ш Ьі5 另见 Ьіб.
Ш Ьіб запалий;(消瘦）худий.轮胎〜了 шини спустили.
瘦嘴 biczul запалий рот.〜老婆婆 беззуба стара.
Ш 粒 biSl丨 < 农 > пустшернііця.〜现象 пустозерність.
瘦螺疲 bieluosha <医> холера.
另її Ьіб另见Ью.
别扭 Ьібпіи l)(不顺心）тбскний просту неприємний (неприємність);(执勘） перекірливий (норовливість); упертий (упертість),〜劲儿 норовливість; упертість; 〜事儿 тоскна (неприємна) справа;〜脾气 перекірливий (упертий) характер; ^ Ж 〜 моторошно на душі; не по собі кому;真〜！ яка неприємність! як усе це моторошно (неприємно, нудно)! 2)(意见不合）контри 細.，прост.\ у контрах; не в ладах.找〜 шукати сварки з ким; чіплятися до чого. 3) (语文不通顺）дубовий розм/, важкий (важкість); незграбний (незграбність).〜 дубовий (важкий, незграбний) стиль.参阅” 闹别扭 nao bieniu".
宾 bln.
宾 bln гість ч.\ гостя.
宾词 blnci〈逻>предикйт.
宾东 bTnd6ng (主与客）хазяїн та гість;(上司与 / 厲）начальник і співробітник;(庇主与雇员） хазяїн і службовець.
宾格 binge <і吾〉акузатив; об'єктний відмінок; (俄语中的宾格）знахідний відмінок.
宾馆 blnguan резиденція для гостей.
宾客 blnke гості мн.: відвідувачі мн.
宾朋 blnpeng гість, друг.
宾语 blnyu〈语〉допбвнення; об’єкт.
宾至如归 bln zhi ru guT гості почували себе як удома.;
宾主 blnzhii гості і хазяїн.〜亲切交谈 гості і
хазяїн сердечно розмовляють.
彬 Ьїп.
彬彬有 blnbln уби IT чемний (чемність); вишукано-ввічливий; вишукана ввічливість; вихований (вихованість).
傧bm.
滨相 blnxiang шафер; шафериця.
滨 bln.
滨 l)(水边）узбережжя; берег.〜海 У3бер6кжя (берег) моря;〜河 бфег ріки. 2) —> Ш bln. примор^;〜海 і也区 приморський район; райони, що прилягають до моря.
缤 ЬТп.
续纷 Ьїпйп〈书>;〜五色 майоріти, строкатий;〜 落英 [навкруги] усе було всипано пелюстками квітів.
镇 Ьїп.
镇铁 bTntiS булат.
颜 bln.
淑 bln біля чого; поблизу чого поруч чого; коло чого; поряд із чим; прилягати до чого.〜海 біля (біля, коло, поряд, поблизу) моря.
濒临ЬїпНп —濒.
颜危 blnwei бути при смерті; перед економ.病 势〜хвбрий був уже при смерті.
淑于 blnyu бути на грані (на границі, на краю) чого; бути близьким до чого; напередодні чого.〜破产 був на грані (під погрозою) банкрутства; близький до банкрутства; напередодні банкрутства (краху);使会议〜破 裂的边绿 поставити нараду на грань провалу;殖民主义已〜死亡колоніалЬм перебуває на краю загибелі.
摈
按斥 binchi вигнати кого-що (вигнання); витісняти кого-що (витіснення).〜异己 витіснити чужі елементи.
按除 binchii І)(排除）виключити що (виключення); вигнати що (вигнання); відкинути що\ усунути що (усунення).〜在夕卜 вигнати (виключити) з свого середбвища 2) —摈弃〜.
摈弃 binqi порвати з чим; відкинути вбік що\ відмежуватися (відмежування).〜有害理论 порвати зі шкідливою теорією; відкинути [убік] шкідливу теорію; відмежуватися від шкідливої теорії;〜不用 відкинути і відставити.
廣 b'm.
殖东 binche катафалк.
ШШ. binlian похорон мн.; класти кого в труну і ховати.
殖仪馆 binyiguan похоронне бюро.
Щ 葬 binzang похорон мн. (поховати кого); поховання (погребти кого).
黯 bin.
骸*й* <解> bingCi колінна чашка (чашечка).
鬓 bin.
Ш b'm 髮用.两髮斑白із сивиною на скронях.
Ш 发 binfa волосся на скронях.苍白〜cibi скроні.
ШШ binjiao 1)(耳边的部位）висок (скроня). 2) (耳边的头发）волосся на скронях.
blng.
冰 bTng 1)(结成的冰）лід.结冰 льодяніти; зальодяніти; покритися льодом;解一层F?-〜 покритися товстим шаром льоду;〜间航行 льодове плавання; плавання в льодах;冰_Ь 运动 ковзанярський спорт;〜下捕鱼 підлідний лов [риби];〜融化 了 лід розстав. 2) (使感到寒冷）льодянити що.水〜手водй льодянить руки. 3)—>冰拟.把汽水冰上 заморозити лимонад;放到冰里一下 поставити на лід; остудити на льоду; остудити (заморбзити) на (у) льоду.
冰複 blngbao град;(一颗冰種）градина розм.
冰崩 bTngbeng лід.
冰草 blngcao <植> пирій [гребнеподібний].
冰场 bmgchSng каток.
冰长石 blngchangshi <矿> адуляр; валенсианіт.
冰车 blngche каток (машина).
冰川 bTngchi^n <地质> льодовик; глетчер.〜沉 积 льодовикові відкладення.
冰川期 BTngchuSnq了 <地质> льодовикбва епоха; льодовиковий період; льодовиковий час.
冰川学 bTnngchi^nxud〈地质〉гляціологія. 冰 ЛI 学家 blngchuanxuejia гляціолог.
7水床 blngchuang санки л/и.; гринджоли; санчата, гринджольці. лш., зліенш.-пест. розм.
冰锦 blngcuan брухт [для сколювання льоду].
冰袋 blngdai <医> міхур із льодом (для льоду).
冰蛋 blngdan морожені яйця.
冰刀 bTngd§o <体> ковзни' мн.
Ж 岛人 BTngdaoren ісландець (ісландський); ісландка.
blngdaoyu ісландська мова.
冰і! brngdao санний шлях; крижана дорога,〜 перевезення санним шляхом.
冰Й* blngdeng крижані ліхтарі; ліхтарі з льоду.
冰点 blngdian < 理 > крапка (температура) замерзання.
冰店 blngdian магазин прохолоджувальних
напоїв.
冰雕 blngdiao льодяна скульптура.
冰冻 blngdong 1) <气> замерзання. 2)(冰结） заморожений.〜鱼 заморожена риба.
冰冻三尺，非一日之寒blng dong san chi, fei yl ri zhl han лід, метр завтовшки, утворюється не за один морозний день; усе це має свої глибокі корені (причини).
冰斗 bfngd6u <地质> кйрил/".; цирк.
冰柜 blnggui морозильна камера.
冰棍儿 blnggunr ескімо на паппчці.
冰河bTnghd—冰川. .
冰激凌 bTngjiling морозиво.
冰转 blngjiao (冷藏室）льодовик; холодний льох; льох із льбдом;(藏冰的地磐） льодосховище.


52
冰结线 ЬТпщібхійп〈地质>лінія промерзання.
冰孑L blngkong ополонка ж.
冰块 blngkuai крижина; брила льоду.
冰冷 bfngl€ng 1)(极冷的）对же холодний; морозний.〜的天气 морозна погода 2)(冷淡 的）холбдний.〜的脸色 холбдне обличчя.
冰}京 blngliang холбдний.手〜холбдні (крижані заледенілі) руки
冰凌 blngling —>•冰 1).
7水扣卜-blngpai плавуча крижина.
冰片 bTngpiSn < 药，化 > камфбл; борнеол; борнейська камфора.
冰瓶 blngping харчовий термос.
冰淇淋bTngqilin —>•冰激凌.
冰硫层 bfngqicdng〈地质>мор€на.
冰硫湖 bTngqihii〈地质>морбнне (льодовикове) озеро.
冰破石 bTngqishi〈地质>льодовик6ва морена.
冰破岩bTngq丨уйп〈地质>тиліт.
冰撥blngqiao сані мн.带帆的〜б夕єр.
冰清玉洁 blngqlng-yujie кристально чистий; кристапьна (шляхетна) душа; висока мораль.
冰球 bTngqiii 1)〈体>хокбй.〜运动员 хокеїст; хокеїстка;〜t匕继 хокейне змагання; матч у хокей. 2)(指球)[хокейна] шайба.
冰山 bfngshSn 1)(山）крижана гора;(海上冰山） айсберг; торос. 2)(不可雜的靠山）остання опора.〜已俘j рунт (земля) пішла з-під ніг.
冰上色常 blng shang balei балет на льоду.
冰上舞蹈 blng shang wii сШо елемент фігурного
катання.
冰上足球 blng shang zuqiu футбол на льоду.
冰蚀 bTngshi < 地质 > льодовикбва ерозія; ексарація.
冰蚀湖 bTngshihii〈地质> льодовикове ерозійне озеро.
办Jeff blngshi розсіятися.误会〜розсіялися всі непорозуміння.
冰室 blngshi магазин прохолоджувальних
напоїв.
冰霜bTngshu自ng <书> 1)(有节操）висбка мораль. 2)(神色严厉）суворий (суворість). 冷若〜суворий вигляд; суворо; строго.
冰塑 blngsu льодяна скульптура.
冰移I blngtang льодяник.〜动 р зацукровані ягоди [на паличці].
7水天雪地 blngtian-xu6di навкруги лід та сніг; усс покрито снігом і льодом.
冰铜 bTngt6ng <冶> штейн.
冰舞 blngwii фігурне катання.
冰筘 blngxiang рефрижератор; холодильник.电 气〜електричний холодильник.
冰消瓦解-bTngxiao-waji6 1)(消失）розсіятися як дим; зникнути безслідно.误会〜як дим розсіялося непорозуміння. 2) розпастися як картковий будиночок.反动集 131 〜остаточно (як картковий будиночок) розпалося реакційне угруповання.
冰鞋 blngxic〈体〉ковзани мн.; черевики з ковзанами.
冰协 bTngxie спілка ковзанярів скороч.
冰fj'i blngzhen заморозити (остудити) у льоду що\ поставити що на лід.〜ІШ瓜 заморожений кавун.
冰分Н石 blngzhoushi〈矿> ісландський шпат. 冰柱 blngzhu [крижана] бурулька.
冰石$ blngzhuan морозиво в брикетах 冰锥bTngzhu了 —>冰柱.
兵 blng.
兵 blng 1)—> 兵器.2)(军队）армія; військо.骑〜 кавалерія; кіннота;防化学〜протихімічні війська. 3)(军人）солдат; боєць; рядовий.新 〜новобранець;工农〜робітники, селяни і солдати. 4)(军事的）військовий. 5)(机） пішак.
兵展 bingbao град.
blngbian військовий бунт (заколот). відбувся військовий бунт; виник заколот серед військ.
兵不血刃 blng bu xue ren безкровна перемога; перемога без пролиття крові.
兵不厌і乍 blng bti yan zha на війні не гребуй ніякою хитрістю; на війні не забороняються хитрощі.
兵车 bTngchg військовий вагон;(歹丨J 车） військовий потяг (ешелон),
兵豆 bTngd6u 1)〈植〉сочевиця [харчова, звичайна]. 2)(指子实）боби сочевиці; насіння сочевиці.
兵额 bTng’e чисельний склад (контингент) військ.
兵法 blngfa військове мистецтво; стратегія і тактика.
兵戈 bTnggS <书> війн^; військові дії.不动〜без війни.
兵工厂 blnggongchang збройовий завод; арсенал.
兵贵神速 blng gui shensu швидкість і бистрота - це найважливіше у веденні бою.
兵荒马舌L blnghuang-maluan тривожна обстановка військового часу; час війн і неспокою; неясна, лихолітня година.
兵家 bTngjia <书> 1)(军带家）стратбги лш.; стратеги й тактики; 2)(用兵之人）військові. 〜ключова позиція, за володіння якою бореться кожний стратег.
兵舰 blngjian військовий корабель; військове судно.
兵力 blngli військові (збройні) сили;(战斗力) боєздатність. ~不足 недостача у військових силах; ~雄厚 великі військові (збройні) сили; велика боєздатність;〜部署 угруповання військових сил;〜分 Ще розосередження військових сил;〜集中 зосередження збройних сил;用一个团的〜包Ш1敌军силами одного полку оточити ворожі війська.
兵临城下 blng lfn cheng xia війська [уже] у стін міста (на підступах до міста); війська противника біля самого порога; створилося вкрай загрозливе становище.
兵马 blngma військо; людський і кінський склад військ.〜已到，粮草未备 солдати і коні вже прибули, а провіант і фураж іще не заготовлені.
兵疮子 blngpTzi солдафон розм., презир.
兵器 bfngqi зброя.
兵权 blngquan військова влада.掌〜тримати (мати) у руках військову владу;争人民的〜 боротися за тс, щоб армією керував народ.
兵戎 blngrong зброя.〜相见 збройне зіткнення; збройний конфлікт.
兵士 blngshi боєць; рядовий; солдат.
兵书 blngshii трактати про військове мистецтво.
兵й blngtuan 1) <军> (军队的一级组织）армія. 〜司令 командуючий армією. 2) <军> (泛指团 以 _Ь 的部 Р人）військові з'єднання; війська мн.\ сили мн.地方〜місцеві війська (військові з’єднання);主力〜головні сили армії. 3)(一种编制名称）корпус.生产述 设〜виробничо-будівельний корпус.
bmgxian <45> бідування війни; військові спустошення.
兵役 blngyi військовий обов'язок; військова служба.〜年龄 призовний вік;〜义务 обов'язкова військова служба; військовий обов'язок; Ж ~ відбувати військовий обов'язок;服〜是公民光萊义务б^ти (перебувати) на військовій службі; нести військову службу; відбування військового обов'язку є почесним обов’язком громадян; &除〜звільнення від військового обов'язку.
兵役法 blngyi fa закон про військову службу (про військовий обов'язок),
^^ІП: blngyizheng призовна картка.
兵役制 blngyizhi система військової служби.义 务〜система обов'язкової військової служби; 雇佣〜система найманої армії; система наймання солдат.
兵营 blngying [військовий] табір; казарма; військовий барак; військове містечко.
兵员 blngyuan солдати мн.; бійці лт.\ військовослужбовці.有五万〜у складі 50 тисяч бійців.
兵源 blngyuan людські ресурси; ресурси живої сили; джерела поповнення особового складу. 〜充足 достатні ресурси живої сили.
兵站 blngzhan <军> військово-етапний пункт; етап спец.
兵种 bfngzh6ng < 军 > рід військ.技术〜 спеціальні роди військ.
模 blng.
棋榔 bTnglang 1) <植> піпьма катеху; арека. 2) (指果实)арска.
丙 Wng.
丙 blng 1)(天干）”бін” (третій із 10 циклічних знаків). 2)(第三）третій; літера "В";(指成绩 分数）трійка.〜级ЙІ发店 перукарня третього розряду. .
丙月"р binggan гепатит В скороч.
两酮 bmgtong〈化〉ацетон; пропанон.
丙种粒子 bTngzh6ng liz!〈理〉гамма-частка.
两种射线 blngzhong shcxian〈理〉гамма промені мн.
丙种维生素 bTngzh6ng weishengsu <药> вітамін С.
秉 blng.
秉7及 bingcheng у виконання чого; відповідно до чого; слідуючи чому.〜」：级意旨 у виконання вказівок начальства; відповідно до вказівок начальства; виконуючи вказівки начальства.
龙公 bmggong по справедливості; бути справедливим. 〜办理 вирішувати по справед¬


53
ливості; справедливо вирішити (улагодити) що.
ШШ bingzheng <4$> стояти при владі (біля керма влади); відати державними справами; правити країною.
柄 bTng.
柄 bTng 1)(把儿）рукоятка; ручка; держак.键〜 рукоятка молотка;斧〜рукоятка сокири; сокирище;刀〜колодка ножа;剑〜ефес; колодочка долота;伞〜р^чка парасольки. 2) <植> черешок.叶〜черешбк листа.
Ш blng 另见 pfng.
屏 bing (抑止）утримуватися; притаїти що; угамувати що.〜住 ІЩ 泪 утримуватися від сліз; угамувати сльози;〜住呼吸 не дихати; притаїти (затримати) подих.
屏除 bmgchu відкинути що; виключити що (виключення); викинути що.〜杂念 викинути з голови сторонні думки (хаос думок); зосередитися.
屏气 blngqi屏息 затаївши подих;〜疑神 затамувати подих.
屏弃 blngqi відкинути що; викинути що (викид); викинути що.
屏息 blngxl <书> притаїти (затримати) подих.〜 静听 слухати, затаївши (затримавши) подих; 慑足〜地走 йти навшпиньках і ледве дихаючи.
饼 bing.
饼 bing корж (перепічка);(薄饼）млинці.葱花〜 корж із цибулею; корж із начинкою.烙〜 пекти коржі (млинці).
饼馆 blng'er <书> пбшво.
饼月巴 blngf6i <农> жмихове добриво.
blnggan печиво; бісквіт, 二〜мигдіпьне печиво; М、油〜здббне печиво; Ш $ 〜 пресоване печиво; концентрат-печиво сер.
饼子 blngzi корж.玉米〜кукурудзяний корж.
禀 bing.
孩报 blngbao доносити; доповідати.〜上级 доносити (доповідати) начальству.
琪承 blngchdng —> 秉承 bTngchSng.
琪赋 blngfu природні дані (обдарування);
уроджені здібності; задатки мн.
琪告bTngg^o -»禀报.
blngxing характер; темперамент, вдача.敢 厚〜дббрий по натурі; доброї вдачі.
bing.
并1 bing (合在一起）об'єднатися (об’єднання); з'єднатися (з'єднання).厂〜укрупнення (об’єднання) заводів;〜案办理 вирішувати (розглядати) одночасно;不得〜为一谈 не можна змішувати одне з іншим; не можна валити все в одну купу;手指〜紧 зімкнути пальці рук;两组〜——组 з'єднати (об’єднати, злити) дві трупи в одну; дві групи об'єдналися (злилися, з'єдналися) в одну;第 三组〜入策一组 включити третю qjyny в першу; об'єднати (злити) третю групу з першою.
并 2 bing 1)(平排芯）до чого.肩并肩 плечем (плече) до плеча. 2)(―起）разом;(同时）
одночасно. 3)(加强否定语气）ще; зовсім.革 命发展的道路，〜不足一帆风顺的ШЛЯХ розвитку революції зовсім не може бути безхмарним;斗争〜没有结朿 боротьба ще не закінчилася;困难〜不可怕 труднощі зовсім не (аж ніяк не) страшні. 4)—> 并且 5) <书> (甚至）навіть.〜此而不知 навіть цього не знати (не розуміти).
并存 bingcun співіснування; спільне існування. 两种制度〜співіснування двох систем;同时 的现象〜івища，що існують одночасно (в один час);科学和迷信永远不能〜наука і марновірство ніяк не сумісні.
并蒂莲 bingdilian дві квітки лотоса на однім стеблі;(指夫妻）подружжя мн.; подружня пара.
bingfa ускладнення хвороби.
并发症 bingfSzhSng < 医 > комплікйція; ускладнення [хвороби]; супутня хвороба.
并非 bingfei <书> зовсім не; ніяк не; аж ніяк не; не те що.〜无因 не без причин； неспроста;〜 偶然 зовсім не (зовсім не, аж ніяк не) випадково;〜如此 зовсім не (аж ніяк не) так; 〜不好，只是不太好не те що не добре, а лише недостатньо добре;我说的〜此意 я зовсім не (ніяк не) це хотів сказати.
并驾齐驱 bing jia qi qu голова в голову; йти (бути) нарівні з ким; йти в ногу з ким.
并肩 bingjian 1)(肩挨着肩）плечем (плеча) до плеча; пліч-о-пліч.〜走右 йти поруч; йти в парі;.〜站着 стояти пліч-о-пліч. 2)(行动一致) пліч-о-пліч.与同志们〜前进 йти вперед плечем до плеча з товаришами;军民〜战斗 армія і населення борються пліч-о-пліч.
并接 bingjie <电> паралельне сполучення.
并进bingjin —并行.
并举 bingju одночасно розвивати (піднімати) що. 土、洋 ~ застосбвувати одночасно і простий місцевий, і складний сучасний методи; одночасний розвиток виробництва сучасним і кустарним способом.
并立bingH ->并存.
并联 binglian <电> паралельне з'єднання.
并列b'mgl记1)—>并排.〜第三名поділити третє місце;把政治和业务〜起来стйвити на одну дошку політику і професійну роботу. 2) <і吾〉 складений.〜关系 сурядність; сурядний зв'язок;〜连词 сурядний сполучник.
并歹ij句 binglieju <语> складносурядне речення; паратаксис.
并排 bingpai рядом.〜躺卷 лежати покотом;他 和我〜坐卷 він сидить поруч із мною.
并得 bingpei стремено до стремена.〜ЇЇіИ亍 їхати поруч, стремено в стремено.
并且bingqie 1)(以及）і; а також.我们赶上〜超 过了其他的工厂 ми наздогнали і перегнали інші фабрики і заводи. 2)(而且）і (ще) притому; і (ще) до того ж; та й ще; до того ж. 成这么说7，〜这么做了 він так сказав і притому так зробив; він так сказав та до того ж (так ще) так і зробив;困难是必须克服，〜 能够克服的 труднощі повинні і можуть бути подолані.
并腿 bingtui〈体〉приставляти (стуляти) ноги; ноги разом (用于 口 令).
并吞 bingtun анексувати що (анексія);
насильницьке приєднання.〜另U 国领土 анексувати чужу територію.
并无 bingwu немає навіть; нічого не (немає). ~ 奥妙 тут немає нічбго секретного; тут немає навіть ніякого секрету;〜此 і兑 цього й на думці не було; нічбго цього не було;〜疑问 немає навіть сумніву (питання); нічбго немає сумнівного;我〜此 Й я нічбго подібного не думав; у мене не було навіть такої думки.
并行 bingxing 1Г)(并排走）йти вперед плечем до плеча. 2)(同时进行）робйти (здійснювати) одночасно.
bing xing bu bei одне другому не суперечить (не заважає); цілком сумісний.
Ш bingzhong надавати рівного значення; приділяти однакову (рівну) увагу.
病 bing.
病 bing 1)、（疾病）хворбба ж.; недуга; захворювання; слабкість ж” прост.: 4、〜 легка хвороба; нездужання; Ж 〜важка (серйозна) хвороба; тяжка недуга;职业〜 професійне захворювання;〜从 Р А хвороба найчастіше трапляється від необережності в їжі;他总是闹〜він вічно хворіє (хворий);我 的〜女子了 moS хвороба пройшла; я видужав; я оговтався [від хвороби];他的〜渐渐见好了 хвороба його йде на виправлення; він помаленьку видужує;他有什么〜？ на що він хворий (хворіє)? яка в нього хвороба? 2)(生 病）занедужати; хворіти; слабувати рсш/.他〜 f到了 він розхворівся (занедужав, звалився через хворобу); хвороба звалила його з ніг; 他已经〜了一个月він хворіє вже місяць;我〜 了很久я прохворів дбвго. 3)(心病):心里有〜 сбвість нечистй;心里没〜，为什么脸红？ раз совість чиста, так чого ж червоніти?
病案bhig’Sn —>病历.
病包JL bingbaor <P> дохлятина ж” просту хирлява (дохла) людина.
病变 bingbian патологічна зміна.
病病歪歪 bingbingwaiwai кволий (кволість); хирлявий (чахлість); хворобливий (хворобливість).
病残 bingcan інвалід.
病车 bingche машина швидкої допомоги.
病虫害 bingch6ngMi < 农 > ушкодження [посівів] шкідниками і хворобами.
病床 bingchuang лікарняне ліжко.
病毒 bingdii <医> вірус.滤过性〜 фільтрувальний вірус.
病毒性 bingduxing вірусний.〜感冒 вірусний грип.
病毒学 bingduxuc <ІЙ> вірусологія.
病毒学家 bingduxuejia вірусолог.
病驾 bingdu <书> бути [майже] при смерті; украй небезпечно хворий.
病房 bingfang [лікарняна] палата; барак.隔离〜 заразне відділення; заразний барак;产科〜 родильна палата; ^ ~ лікарський обхід хворих у лікарні; візитація застар.
?两夫 bingfu вічно хворий; хвороблива людина.
病根 binggen 1)(旧病）‘застаріла, хвороба. 2) (根山）корінь (джерело, причина) зла.错误 的〜корінь (причина) помилки.


54
病故 binggu померти (вмерти) від (після) хвороби.
病害 binghai <农> хвороба ж.; пошкодження хворобами.
病号 binghao <口> хворий.〜食堂 дієтична їдальня; дієтїдальня;〜减少了 числб хворих зменшилося.
Ш 号饭 binghaofan дієтичний стіл; їжа для хворих.
病家 bingjia (病人）хворий; хвора; пацієнт; пацієнтка;(病人家厲）родичі хворого.
病假 bigjia відпустка через хворобу.〜证明 бюлетень ч.; лікарняний листок (лист); листок непрацездатності [через хворобу]; довідка (свідчення) лікаря; на бюлетені;他 墙了〜у нього відпустка через хворобу;他的 〜與j Е.ГЙ у нього минув термін бюлетеня.
病菌 bingjiin патогенна (хвороботворна) бактерія.
病况bingki^ng —病倍. 病理 binglT <医> патологічний процес.〜变化 патологічні зміни.
病理生理学 bingli shengllxue патофізіологія.
病理生理学家 bingli shengllxuejia патофізюлог. 病理学 binglTxu6 <医> патолбгія. bingllxuejia патолог. 病历 b'mgH <医> істбрія хвороби.
病历卡 binglikS амбулаторна кйртка.
病例 b'mgli〈医〉випадок.门诊〜амбулатбрний випадок.
病粒 bingli <农> заражене зерно; заражене насіння.
病魔 bingimo страшна недуга.
病情bingqing (病人情况)стан хворого;(病的发 展)плин (хід) хвороби;(病型）форма хвороби. 分析〜 проаналізувати й обговорити стан хворого;〜好转 стан хворого поліпшився;正常〜перебіг хвороби нормальний;严重〜важка форма хвороби; хвороба прийняла важку форму.
病人 bingren хворий; хвбра; пацієнт; пацієнтка. 门诊〜амбулатбрний хворий;住院〜 стаціонарний хворий; пацієнт лікарні;结核 病〜туберкульбзний хворий; хворий на туберкульоз;照料〜доглядати за хворим.
病容 bingrong хворий (хворобливий) вигляд.
病入裔肓 bing ru gao huang 1)(患重病）стан хворого став безнадійним; занедужати невиліковною хворобою. 2)(比喻不可换救） приречений на загибель.
病势 b'mgsh'i стан хвороби.他减轻了〜йом々 полегшало.
病逝 bingshi померти (померти) від хвороби.父 亲不幸〜нажіпь, батько помер від хвороби.
病榻 bingta* 久[5卜〜бути прикутим [хворобою] до ліжка.
病态 bingtai патолбгі?.〜现象 патологічне явище.
病 Ш bingtong нездужання.〜很多 часті нездужання; часто нездужати.
病危 bingwei при смерті.
病象bingxiang 病征.
病休b'mgxTu (因病离职休息）комісуватися;(病 假休息）бюлетеніти.
病 M M bingyanyan хворий прост.; хворобливий (хворобливість).
病因 bingyTn причина хвороби (захвбрювання). 找〜шукйти причини захворювань.
病愈 bingyu〈书〉одужати; видужати.
病员 bingyuan хворий; хвора.
病原b'mgyudn 1) 病因.2)—病原体.
病原虫 bingyuanchong <医> найпростіші.
病原菌bingyudnjiin —►病菌•
病原体 bingyudntT < 医 > патогенний (хвороботворний) агент; патоген; збудник хвороби.
病院 bingyuan лікарня; госпіталь ч.精神〜 психіатрична (лікарня);传染〜лікйрня для заразних хворих; інфекційний госпіталь; інфекційна лікарня.
病灶 bingz 合 о <医> фбкус; очаг.
病征 bingzheng симптом хвороби; хворобливий симптом.
病症 bingzheng хвороба ж.疑难〜складні, важковиліковні захвбрювання.
病株 bingzhu〈农〉хвбра (зарйжена) рослина.
病状bingzhu^ng —病征.
摒 b'mg.
摒挡 bingdAng <书> 〜就绪 привбсти в порядок; 〜行装 готуватися (підготуватися) до від’їзду; збиратися в дорогу.
波Ьб.
波 Ьб 1)—波浪.微〜легкі хвилі. 2) <理> хвїЬія. 音〜звукова хвиля. 3)(风波）заворушення лш. 一波未平，一波又起 заворушення виникали одне за іншим. '
波长 b6chSng 1) <理> довжинй хвилі. 2)〈地理> довжина хвилі.
波长计b6cMngj丨 <无线> хвилемір.
波荡 bodang качатися (хитання); коливатися (коливання).
波导 b6dSo〈无线> хвилевід. 波导管 b6daoguSn〈无线> хвилевід.
波动 bodong коливання (коливатися); хвилювання (хвилюватися). @ W 〜 коливання цін (у цінах);生活的〜часті зміни в житті; неміцність положення і незабезпеченість життя;人心〜бродіння думок;情绪〜душевне занепокоєння (хвилювання); тривожний настрій (стан);光 的〜学说 <理> хвильова теорія світла.
波段 b6duan < 无线 > діапазбн [хвиль]; радіодіапазон.长波〜довгохвильовий діапазон;短波〜короткохвильовий діапазон; 超短波〜ультракороткохвильовий діапазон.
波多黎各人 B6du6Hgdr6n пуерторіканець (пуерторіканський); пуерторіканка.
波儿多液 b6’6rdu6yS〈农> бордоська рідина.
波尔卡 b6’Srka <音> пблька.
波峰 bofeng 1) <理> гребінь хвилі. 2) <地理> гребінь хвилі.
波幅 b6fii <理> амплітуда хвилі.
波谷 b6gii 1) <理> западина хвилі. 2) <地理> балка (долина) хвилі.
波及 bojf поширитися (поширення); перекинутися; перекинутися; торкнутися
кого-що.火灾〜了邻近的房屋пожежа поширилася (перекинулася) на сусідні будинки;战争〜许多国家війнй охопила (поширилася на) багато країн.
波兰人 Bolanren поляк (польський); пблька.
波兰і吾 bolanyu польська мова.
波澜Ьбійп 波涛.
ЇЙ Ш ^ bolan zhuangkuo могутні вали; широкою хвилею; бурхливо; із небувалим розмахом; у широких масштабах.〜的民族独 立运动 могутні хвилі руху за національну незалежність;掀起〜іЙ革命群众运动 широко і бурхливо розгортати революційно-масовий рух; розгортати революційно-масовий рух у широких масштабах.
波浪 bolang хвиля; котяться (вирують) широкі хвилі; здіймалися й опускалися; вали (хвилі).
波浪热b6hngi^—波状热.
波浪式 b6langshi хвилястий; хвилеподібний.〜 的头发хвилясте волосся;〜的推进政策 тактика просування хвилями;〜地向前发展 хвилеподібно просуватися вперед;发展是的 〜 розвиток йде хвилеподібно (по хвилеподібній кривій);运动的发展是〜的 рух ішов із підйомом і спадом.
波浪鼓bshnggfi —拨浪鼓Ьбі纟nggQ. 波美度 Ьбтбісій <化> градус Боме.
波谱 Ьбрй <理> спектр хвиль.
波斯人 BosTren перс (перський); персиянин застар.\ персіянка.
波斯语 boslyii перська мова.
波涛 botao вали мн.; [високі, могутні] хвилі. 〜洒涌ставали вали (хвилі);海上〜油涌мбре хвилювалося (вирувало); на морі ставали вали.
波纹 b6w6n брижі; легкі хвилі.水上的〜брижі на воді.
波形号 Ьбх丨ngMo <印> тильда.
ШМЖ boxingwS <@> хвиляста черепиця.
波源 Ьбуийп〈理> джерело хвилі.
波折 bozhe перипетії мн.; ускладнення мн.; утруднення мн.; негоди мн.革命斗争中的〜 перипетії в революційній боротьбі;革命发 展中的〜зигзаги в розвитку революції;儿经〜 після багатьох перипетій;发生〜виникли утруднення (ускладнення).
波状热 b6zhu》ngrS < 医 > хвилеподібна (мальтійська) лихоманка.
拨
Ьб.
拨 Ьб 1)(移动）переставити що (перестановка); пересунути що (пересування).〜到一边 переставити (пересунути) убік; 〜钟 переставити години; перевести годинну стрілку;把钟〜？Ш поставити годинник правильно;把钟〜快 поставити годинник уперед;〜电话号码 набирати номер телефону;把手 的刺〜出来 витягти скалку з руки;把灯〜亮 додати вогонь у лампі;把灯 芯〜小些прикрутити гніт;把灯芯〜大些 припустити гніт;把门〜开 відімкнути двері. 2)(分出）відпустити що (відпускання); виділити що (виділення); відвести що (відведення).〜一笔款子 відпустити суму


55
грошей;〜——间 Ш子 відвести одну кімнату;〜 人去帮忙 виділити людей на допомогу;〜半 小时来讨论问题приділити (виділити) півгодини на обговорення питання;将一块 地〜作菜园 відвести (виділити) ділянку під город. 3)(掉转）повернути кого-що.〜转马头 повернути коня [назад];〜正了运动的航向 привести рух на правильний шлях;另lj使他〜 не ставте (не потрібно ставити) людину в незручне становище.
拨动 b6d6ng зрушити що (зсування).拨不动 не зрушуватися; не можна зрушити з місця.
拨付 bofii відпустити що (відпускання); асигнувати що (асигнування).〜房屋建筑费 відпустити (асигнувати) засоби на будівництво будинку.
拨给b6g6i передавати що.这批书已经〜兄弟院 校 ця партія книг уже передана братерським (іншим) вищим навчальним закладам.
拨还 bohuan повернути що.〜原单位 повернути за адресою.
拨火棍 bohu6gun коцюба.
拨款 Ьбкийп 1)(拨给款项）асигнувати що (асигнування); фінансувати що
(фінансування).〜国民经济 фінансування народного господарства;〜限额 ліміт фінансування;〜凭单〈会〉кредитний лист. 2) (指款项）асигнування.预算〜бюджетні асигнування;军事〜асигнування на військові нестатки;国家〜державне асигнування; держасигнування.
拨款单 bokuandmi асигновка.开〜виписати асиг- новку;凭〜领取 одержати за асигновкою.
拨剌 bola ^象声，书> плескіт; із плескотом,鱼 〜一响[почався] плескіт риби.
拨浪鼓 bolanggu брязкальце.
拨舌L反正 bo luan ftn zheng виправлення всьогб помилкового і відновлення всьогб правильного.
拨弄 bonong перебирати що.〜算盘 перебирати пальцями кісточки рахівниць; клацати на рахівницях; грати кісточками на рахівницях; 〜琴弦перебирйти струни;〜$子里的火 ворушити (перемішувати) вуглинки в грубці.
拨冗 borong приділити час.务希〜出席 просимо приділити час і взяти участь у засіданні.
玻
bo.
玻利维亚人 ВбН\\^іуйг6п болівієць (болівійський); болівійка.
玻璃Ьбіі 1)(一种透明物体）скло.〜窗ішібка; 泡'沫〜піноскло; ІЩ镜〜скло для окулярів;水 品〜кришталь;碎〜бите скло; друзки скла; скляні осколки;有相І 〜небитке скло; небиткий плексиглас; органічне скло;钢花〜 загартоване скло; сталініт; 保温〜 теплозахисне скло;〜器 ІПІ скляний посуд; скляні вироби;〜Ш скляне волокно; скловолокно;〜纤维塑料 скловолокно;〜工 厂 скляний завод; склозавод;〜工、Jk скляна промисловість; ~ 制品 скловироби;〜工人 склороб; склодув (指吹玻璃工)склоріз (指切 玻璃工）скляр (指攘玻璃工）安〜вставшіти скло; засклити що. 2) < 口 > (塑料） пластмасовий (пластмаса);(尼龙)нейлоновий (нейлон);(卡1隆）капроновий
(капрон).〜丝袜 капрбнові панчохи; мн.〜雨 衣 дощовик із пластмаси;〜牙刷 зубна щітка з пластмаси.
玻璃板 boliban листове скло; скляна плита.
玻璃杯 Ьб1іЬ5і склянка.
玻璃刀 bolidao склоріз; діамант для різання скла.
玻璃粉 bolifen скляний порошок.
玻璃钢 boligang склопластик.
玻璃管 b6liguan скляна трубка.
玻璃瓶b6liping [скляна] пляшка (细长颈的瓶） графин;(小型的瓶）склянка; пляшечка.
玻璃丝 b6lisT (玻璃纤维）склене волокно; скляна нитка; склонитка ж.;(塑料丝） пластмасова нитка;(尼龙丝）нейлонова нитка.
玻璃体 Ьбійї〈解> склоподібне тіло.
玻璃纸 b5ljizh! целофан; скляний папір.
玻璃砖 b6lizhu3n 1)(厚玻璃）дзеркальне скло. 2) <5І> скляна цегла; склоплитка.
Щ] Ьб 另见 ьао.
剥床 bochuang〈机〉протяжний верстат.
剥夺 boduo 1)(夺去）позбавити що, чого (позбавлення); відняти що (відібрання книжк.);(剥夺生产资料）експропріювати що (експропріація).剥夺者〜експропріація експропріаторів;〜地主的财产 експропріювати поміщиків殖民主义者〜了当地人民的 自由和幸福 колоніалісти позбавили місцевих жителів свободи і щастя (відібрали в місцевих жителів свободу і щастя). 2)〈法> позбавлення.自由〜позбавлення волі;〜权利 позбавлення права; обмеження прав (у правах), правообмеження;〜公民权 поразка цивільних прав;〜5^ ¥ позбавлення виборчих прав.
剥离 boli відшаруватися (відшарування, розшарування розм., спец.).
剥落 Ьбіиб облупитися; облізти розм.墙上泥灰 ~ штукатурка на стіні облупилася;颜色〜 фарба облізла (облупилася).
剥蚀b6shi 1)(因风化而损坏）ерозія. 2) <地质> денудація.
剥肖!J boxue експлуатувати що (експлуатація).〜 他人的劳动 експлуатувати чужу працю;进 行中间〜займатися експлуатацією шляхом посередництва;〜Р介级 експлуататорський клас;〜收入 прибутки від експлуатації;资产 阶级的〜本性 експлуататорська сутність буржуазії;消灭冬〜人的,现象знищити експлуатацію людини людиною.
剥削者 b6xu6zhg експлуататор.
剥琢 bozhuo <象声，书> тук-тук; стукіт.
鉢Ьб.
鉢 Ьб 1)(器具）миска; чаша; горщик. 2)—> 钵 孟.
^3*1 boyu чашка [для їжі в бонз].
菠
疲菜 Ьбсаі шпинат [городний].
菠敦 boluo <植> ананас.
波妙蜜 Ьбіибт'і <植> 1)(木疲萝）дерево хлібне
”джек". 2)—菠萝.
播Ьб.
播Ьб 1)—播送.2) —►播种.条〜
рядкова сівба; сіяти рядами; літня сівба;〜 下革命的子 посіяти насіння революції;〜 下友ІЙ的种子 закласти фундамент дружби.
主番中高 bofu <^> ширина посівного ряду.
播弄 bonong 1)(摆布）водити за ніс; вертіти килі，розм.〜人 водити людей за ніс; вертіти людиною як хотіти; помикати людьми. 2) (挑拨）підмовити кого на що, із неозн.\ підбурювати кого', під’юджувати кого (під'юджування)〜是非 сіяти розбрат;受人〜 піддатися під'юджуванню; повірити пліткам.
播送 bosong передавати по радіо що; транслювати що (трансляція).〜新闻 транслювати новини; передавати [по радіо] новини (останні звістки); 〜音乐 транслювати музику; передавати по радіо музику.
播音 ЬбуТп трансляція; радіопередача.
播音机 boylnjl радіомовний апарат; радіопередавач; звукопередавач.
播映 boying передавати, транслювати.
播音员 boylnyuan диктор.
播种b6zh6ng另见b6zhdng (撒布种子）<农> посів насіння.〜的标准用贵 норма висіву.
播种机b6zh6ngjT <农> сівіпка.机引〜 тракторна сівалка;玉米〜кукурудзяна сівалка; кукурудзосаджалка.
播种期 b6zh6ngqf <农> час посіву.
播种 b6zhdng 另见 b6zh6ng (种植）сіяти що (сів, сіяння); обнасінити що (обнасінення) спец.; зробити посів; посів (посівний).〜小麦 сіяти пшеницю;〜了五百亩地的麦子посіяли п'ятсот му пшениці; п'ятсот му засіяли пшеницею;〜面积 посівна площа; площа посіву;〜深@ глибина закладення насіння;〜 时期 період посівної кампанії;〜期限
.терміни посіву;大田〜польовий посів;麦子〜 完Т відсіяли пшеницю;小麦刚〜完 пшениця тільки що посіяна;开始~其他作物 почалася сівба інших культур.
驳Ьб.
Ш 1 bo 驳)спростовувати що (спростування); заперечувати (заперечення); перечити застар.由理就不怕〜коли є підстава, так не страшні ніякі заперечення.不值一〜не витримувати критики; нічого навіть спростовувати.
驳Ьб 1) —►驳运.用小船〜上轮船переправляти що за допомогою барж на пароход. 2) 驳 船.铁〜залізна баржа.
Ь6，ап набережна стінка.
驳斥 bochi [дати] відповідь; спростовувати що (спростування).反 言〜діти відповідь антикомуністичним вигадуванням;反动派 的无耻谰言〜спростовувати нахабний наклеп реакціонерів;严加〜дати різку відповідь; різко засудити що; суворо спростувати. •
驳船 bochuan баржа; барка; ліхтер спец.\ перевантажувальне судно.


56
驳俘j bodao спростувати що (спростування).为 事实所〜спростбвано фактами;驳不倒的真 理 незаперечна (безперечна) істина;真理是 驳不倒的 правда незаперечна; істина критики не боїться.
驳回 bohui відхилити що (відхилення); відмовити кому в чому (відмова).〜上诉〈法〉 відмовити в апеляції; залишити скаргу без наслідків;〜申请 відхилити прохання; відмовити кому в проханні;请求被〜了 прохання було відхилено; у проханні було відмовлено.
驳壳枪 bokeqiang <军> маузер.
驳运 boyun перевантажувати що (перевантаження); перевалювати що, розлі” спец. (перевалка).〜货物 перевалювати вантажі.
驳杂 boza мішанина розм.', вінегрет рош.\ строкатість (строкатий).颜色〜строкйте забарвлення; строкатість фарб.知识〜 мішанина (вінегрет) усякого роду (різнорідних) знань. '
伯Ь6.
伯1 Ь6 1) -►伯父.2)(排行最大）старший.〜兄 старший брат.
伯2Ь6—伯爵.
伯伯Ь6 bo<口>■>伯父.
伯恩斯坦主义 b6’6ns了tanzhtiy丨 <政> бернштейніанство.
伯父b6fCi 1)(父亲的哥哥）дядько ч. 2)(父辈男 子的泛称)дядько ч.,рош.
伯爵 b6ju6 граф.〜爵位 графство; титул графа; 〜夫人графиня.
伯劳 bolao〈动〉сорокопуд.灰〜сірий сорокопуд.
伯母 Ьбтй 1)(伯父的妻子）тітка; тітонька розм. 2)(母辈女子的泛称）тітка прост.; тьотя розм.
伯仲bozhong <书> 1)(兄弟）брати.〜叔季 старший, другий, третій і молодший брат. 2) (不相上下）：之间〜мййже [всі] однакові; мшіо чим відрізняються один від одного.
伯祖 bozu старший брат рідного діда по батьківській лінії; дід; дідусь ч.
伯祖母 Ьбгйтй жінки старшого брата рідного дща по батьківській лінії; бабуся.
Шьб 另见 рб. '
泊 bo (船猫岸）причалити (причал); пришвартуватися спец.〜岸 причалити (пристати) до берега; стати на причал.
泊 bo пауз.
泊龍 bokao причалити.
泊停 bo ing припаркуватися.
泊驻 bozhu причалити.
帛bo.
帛 bo〈书〉шовкові тканини.
勃Ь6.
勃勃bobo <书> :朝气〜的靑年життєрадісна молодь;生气〜的样子 життєрадісний (жвавий) вигляд;兴趣〜із великим інтересом; з’явився інтерес; загорітися інтересом; із великою наснагою; надихнутися; Щ ;已、〜 охоплений непомірним честолюбством
(претензіями, домаганнями); честолюбний.
勃动 bodong швидко розвиватися, активно
рухатися.
勃发 bofa спалахнути; зайнятися.
勃朗宁 bolangnmg браунінг.
勃起 b6ql <生理> ербкція.
勃然 Ьбгйп 1)(旺盛）бурхливо (бурхливість).〜 兴起 бурхливий розвиток. 2)(怒容)люто (лють); гнівно (гнів).〜大怒 розлютуватися; ввійти в раж; охоплений люттю; вибухнути гнівом; розпалитися;〜变色 від люті й сказу різко змінитися в обличчі; СПОЛОТНІТИ з люті і сказу.
勃兴 b6xTng < 书 > бурхливо (швидко) розвиватися; бурхливо (швидко) поширюватися. 在革命运动〜的过程中у процесі бурхливого зростання революційного руху.
钹bo.
拔 bo〈音〉тарілки мн.
销Ь6.
销 bo <化> плйтина.
脖W
脖Ь6 1)—脖2)(颈状物)горлечко.瓶子〜儿 горлечко пляшки.
脖颈JI* bogengr задня частина шиї; зашийок прост.
脖子 bozi шия.卡〜схопити кого за шию. || 参阅 “绕脖子 iiob6zi” .
舶Ь6.
舶 bo океанський пароплав; океанське судно.
舶来品 Ьоіаірїп імпортний (закордонний, заморський) товар.
鹤bo.
韩鹤 boge <动> [домйшній] голуб.
辑鸠 bogu <动> гбрлиця.
博Ь6.
博1 bo (多）багатий (багатство); рясний (достаток, рясність); великий (просторість); універсальний (універсальність).搜罗甚〜 багате зібрання чого.’ 〜而不精 знання хоча і широкі, але не глибокі; ковзати по верхах; нахапатися верхів; дилетантизм; дилетантство.
游bo->博取.聊〜一笑заради сміху.
博爱 Ьб’аі людинолюбство книжк ; братерство; братерське милосердя.
博茨瓦纳人 B6ciwan》rdn ботсванець (ботсванський); ботсванка.
傅大 boda великий (просторість); широкий (широта).学问〜而精深 великі і глибокі пізнання (знання).
博得b6dS—前取.〜大家的称赞викликати загальне схвалення;〜荣誉 здобути (зажити) слави;〜周围人们的爱戴зажити любові оточення;〜长时间的掌声 викликати тривалі оплески; здобути тривалі оплески кого;运动 员〜全场观众的热烈掌7і1 глядачі нагороджували спортсменів бурхливими оплесками.
博-占通今 bo gii tong jln енциклопедизм
(енциклопедичний); прекрасно розбиратися в давній і сучасній історії.〜的学者 енциклопедист; енциклопедично (всесто- ронньо) освічена людина.
博览会 b61Snhui ярмарок; виставка.万国〜 міжнародний ярмарок; всесвітня виставка; невідм., ж.;莱比锡〜ярмарок у Лейпцизі.
搏舌L boluan бешкетник, бешкетувати.
博取 boqu здобути що; зажити чого; викликати що.〜信任 здобути (завоювати) довіру; ввійти в довіру;〜同情 викликати співчуття; 〜好感 здобути (завоювати) прихильність;〜 欢心 здобути (зажити) симпатію; мати успіх у кого.
博 士 boshi доктор.〜论文 докторська дисертація;〜学位 учений ступінь доктора; докторство;考〜学位 захист докторської дисертації;数学〜дбктор математичних наук; 名誉〜почесний доктор [наук].
博士后 bo shi hou доктор наук.
博士后人员 bo shi hou ren yuan доктор наук.
博闻弓虽і只 bo wen qiang zhi велика ерудованість (ерудиція).
博物馆 b6wCiguan музей.历史〜історичний музей;革命军事〜воєнно-революційний музей;〜工作人员музейник.
博物院 b6w(iyu&n музей.
博学 boxue велика ерудиція.〜之士 людина великої ерудиції (ученості); ерудит;〜多才 велика ерудиція і багатобічний талант.
博雅 ЬоуЗ ерудованість (ерудований) книжк.
搏战 bozhan наполягати.
搏Ь6.
搏动 b6d6ng <医> пульсація (пульсувати).心脏 的〜пульсація серця.
搏斗 bodou сутичка (схопитися); битва (битися); бій (борбтися).生死〜смичка (битва, бій не на життя, а на смерть;—场阶 级大〜веліка класова сутичка (битва);进行 英勇的〜вбсти мужні сутички.
箔&
箱1 Ь6 1)(——种帘子)фіранка, плетена із соломи або очерету. 2)(养虫器具）бамбукова плетінка (годівниця) для шовковичних хробаків.
箱2 Ь6 1)(金属范片）фольга.金〜золоті фольга.
2)(旧时祭祀4的锡箱）посріблений (позолочений) папір для жертвопринесення.
Ь6 另见 bdo; bo.
薄 Ь6 1)(轻微）скромний; незначний. 2)(不厚 道）безсердечний. 3)(轻视）зневажливий.
薄 bo <书> (迫近）наблизитися (наближення). 日〜西山 сонце хилилося (наблизилося) до заходу; перед заходом [сонця].
蒲酬 bochou скромна (мізерна) винагорода.
薄待 bodai погано відноситися до кого\ бути жадним до кого.
薄技 boji скромне мистецтво (уміння).
boll скромний (пустяковий, мізерний) подарунок.
游利 Ьбіі незначний прибуток.多销〜 розширення збуту з найменшим прибутком.
游命 boming нещасливий; нещасний;(苦命）


57
гірка доля.
薄蘇 bomu〈书> сутінки мн.在〜中 у сутінках; перед заходом [сонця]; до вечора.
Щ *防 boqing безсердечність (безсердечний, бездушність); нечулий (байдужий).〜的人 безсердечна (байдужа) людина.
薄弱 boruo слабкий (слабкість),〜兵力 слабкі сили [військ];〜能力 малі (мізерні) здатності; 〜工作能力низька працездатність;〜怠志 слабохарактерний; легкодухий;〜环节 вузьке місце; слабка (уразлива) ланка;克ІМ〜环节* усунути вузькі місця і слабкі ланки.
破Ьб.
跛 Ьб кульгати.
跋子 bozi кульгавий; той, що шкутильгає.
飯Ь5另见Ьб.
Ш Ьб (扬）віяти що (віяння).〜麦 віяти пшеницю;麦子〜净了 пшениця вже провіяна.
簸荡 bodang качатися (хитавиця); трясти що (трясіння).小船〜得厉寄 човен сильно качався; човен сильно качало.
蔽谷机 bogujl < 农 > зерноочисна машина; віялка.
Ьб 另见 bdo; bo.
蹄荷 b6he〈簿荷> м’ііта польова.
薄荷醇 bohechun <化> ментбл.
雜荷淀 boheding < 药 > м’ітний корж; ментоловий олівець.
藤荷脑 b6henSo <化> ментол.
簿荷糖 bohetang м'ятний льодяник.
游荷油 boheyou м’ятне масло.
孽Ьб.
樂画 bohua <书> планувати що (планування).
飯Ьб另见Ьб.
疲其 boji совок.
逋Ьй.
逋逃 butao <书> [здійснити] утечу.
逋逃毅 butaosSu <书> 叩ит^лок.
醭b,.
Щ bu плісень ж. плісенню.
покритися (взятися)
卜
bu.
卜 Ьй 1)(占卜）гадання (гадати). 2) <书> (预见） угадати що\ передбачати що\ знати наперед що. 3) <书> (选择）вибирйти що (вибір).
卜辞 Ьйсі〈考古〉ворожильні написи; напис [на кістках або на панциру черепахи] про результати гадання.
卜biiju <45> вибирати місця проживання.
h 课 Ьйке здійснити обряд гадання; поворожити.
口卜 Ьй.
П卜吩 Ьййп <化> порфін
补Ьй.
补 Ьй 1)(修补）штбпати що (штопання, церування); латати що (латка розм.)\ залатувати що，прост.〜衣 Л艮 штопати (латати) білизну;〜袜子 штопати панчохи;〜 车胎 латати шину;〜墙洞 замурувати, заладнати діру в стіні;修桥〜路 ремонтувати мости і лагодити дороги. 2)(添+卜)добавляти що (додавання); доповнювати що (доповнення, додатково); заповнювати що\ заднім числом.〜写 написати додатково;〜送 上月份的杂志 дослати номер журналу за минулий місяць;〜行登记 реєструвати заднім числом;〜新兵 поповнити ряди військ; нове поповнення;〜tiE 新兵 додатковий призов; допризив;〜一些注角军 доповнити примітками; додати примітки;〜知і只之不足 заповнювати прогалини в знаннях; ~ 税 відшкодувати (заплатити) недобір мита (податку);请〜一个书面文件来прохйння письмово підтвердити; надішліть, будь ласка, додатково письмове підтвердження; 缺什么，〜什么 чого не вистачає,, того додати.
3)(滋补）зміцнити що (укріплення). ~肺 зміцнити легені; корисно для легень. 4) <书> (利益）користь.不无小〜не без користі;空言 无〜отут марні слова; [одними] словами справі не допоможеш; справі не
допоможе.
补白 ЬйЬаі літературний матеріал, що вставляється для заповнення місця; запасний (додатковий) матеріал для доповнення стовпців газети (журналу).
补办 ЬйЬап зробити (виконати) що заднім числом.〜手续 оформити що заднім числом.
补报 ЬйЬао 1)(续报）дати додаткові зведення, дати додаткові зведення щодо пропущених цифр (сум);〜户 口 прописатися (оформити прописку) заднім числом. 2)(报答） віддячити кого; відплатити.
补播 ЬйЬб〈农〉підсів.
补差 ЬйсЬаі відкликати з відпустки.
彳卜偿 buchang відшкодовувати що (відшкодування); компенсувати що (компенсація),〜 捐失 відшкодовувати (компенсувати) збитки; 无可的〜捐失 невідплатна втрата (утрата); непоправна втрата;以努力工作〜失去时间 компенсувати (надолужити) втрачений час посиленою роботою.
补偿器 btichdngqi <理> компенейтор.
补充 buchong 1)(再增加）додавати що (додавання); поповнювати що (поповнення).〜 几句话 додати декілька слів; сказати декілька слів на доповнення; на додаток до сказаного;〜新生力置 поповнювати свіжими силами;给工业部门〜新干部улііти нові кадри в промисловість;〜兵员 поповнювати ряди військ; поповнювати втрати у військах; комплектувати армію (війська);没什么〜 [мені] нічого додати [до цього]; [у мене] немає більше доповнень. 2)(附力卩） додатковий (доповнення).〜报告 співдоповідь; 〜说明 додаткбві пояснення;〜条款 додаткові (доповнюючі) статті;〜决议 доповнення до резолюції; ~ 营 маршовий батальйон.
补丁 bflding латка; лата прост.打〜поставити (накласти) латку; залатати що, прост.;打~的 裤子 штани в латках (у латках); латані штани.
+卜发 ЬйШ додати що, чого (додача); [додатково]
дати що.〜材料 додати відсутні матеріали;〜 工资 додатково дати (видати) зарплату.
补付 biifu доплатити що (доплата); приплатити що (приплата) додатково сплатити (заплатити) що.〜款项 доплата; приплата.
补给 btig6i (4充发给)додати що, чого (додача); додатково дати що.
补机 btijT〈铁路〉штовхапьник; штовхан.
补给biijT另见bOgei <军> постачання.炮兵〜 артилерійське постачання; 3年 Ш 〜постачання боєприпасів;——天的〜одноденне постачання; служба постачання.
补给船 biijTchuan судно, що перевозить провіант; транспортне судно з запасами мн.
补给线 bujlxian <军> лінія постачання; шлях постачання (підвозу).切断敌人的〜 перерізати ворогу лінію (шлях) постачання.
补给站 bujlzhan станція постачання.
补剂buji ->补药.
补假 bujia 1)(补放假）дати додаткову відпустку. ——天〜дати день додаткової відпустки. 2)(补 请假）оформлення відпустки заднім числом.
补角 biijiao <数> додаткбвий кут.
补缴 bOjiao додатково внести що.
补救 biijiu поправити що (поправлення, виправлення); виправити кого-що (коригування). 〜缺陷 виправити недоліки; заповнити прогалини;现在已无法〜тепер нічим не поправити; ^ nf ~ ^ ^ непоправна вада
(дефект); 情尚可〜справа поправимо (виправимо).
卒卜考 ЬйкЗо переекзаменування (переекзаменуватися); скласти переекзаменування; проводити переекзаменування.
补Щ btike 1) (4教）репетирувати кого;(补学） надолужити (пройти) пропущені уроки.给 学生〜репетирувати учнів. 2)(重做） заповнити прогалини.
补领 biilTng доодержати що\ додатково
одержати що.
补炉 ЬШй <冶> запрйвлення [печі].
补炉机 Ьй1й』Т <冶> заправнй машина.
补苗 bumiao <农> підсадження (підсадити що).
补偏救弊 Ьй pian jiu bi виправити помилки і недоліки; заповнити прогалини.
辛卜票 Ьйріао купити квиток.
补品 Ьйрїп зміцнювальний (тонізуючий) засіб.
补齐 buqi укомплектувати що (укомп¬
лектування); поповнити що (поповнення); доповнити що (доповнення).〜空额 укомплектувати штат; заповнити вільні вакансії;〜 所缺的报纸 поповнити відсутні номери газети;〜所缺的课 пройти додатково пропущені уроки.
补请 biiqmg віддячити кому за добро.
补缺 buque 1)(填补缺额）зайняти вакансію. 2) (得到官职）одержати призначення (посаду).
补收 biishou доодержати що\ додатково одержати що.
补体 bDtT <医> комплемент; алексин.
补贴 butic 1)(贴补)робити матеріальну (грошову) допомогу; субсидіювати що.干部 的〜工分 субсидовані трудоодиниці для кадрів;他侮个月都〜弟弟він щомісяця субсидіює свого молодшого брата; він подає грошову допомогу своєму молодшому братові щомісяця. 2)(贴补的费用）приплата; допомога; субсидія*; надбавка.物价〜 приплата на дорожнечу;政府 й勺〜грошова допомога від уряду; субсидія уряду; урядова


58
грошова допомога; дотація; субвенція спец.
补习 Ьйхі пройти ще раз (знову) що\ пройти додатково що; учитися (займатися) додатково. 〜某I、J功课 пройти додатково якийсь предмет;业余刊间还〜俄文у вільний час учитися ще (додатково) російської мови; репетирувати школяра з алгебри;〜学校 підготовча школа;〜教师 репетитор.
补习班 ЬйхіЬап [підготовчі] курси.
补休 buxiu додаткова відпустка.
补选 Ьйхиап довибори мн.; додаткові вибори, зробити довибори делегатів;〜代表 додатково обрати депутатів.
补血 Ьйхие <医> допомагати від недокрів’я.〜 药品 зйсіб від недокрів’я.
补血针 biixuezhen уколи від недокрів’я.
补牙 Ьйуа пломбувати зуб; покласти пломбу.
补养 biiyang зміцнювати здорбв’я.〜身体 для укріплення здорові.
补药 Ьйуао зміцнювальні (тонізуючі) ліки; засіб тонізуючої дії.
补液 Ьйуб <医> трансфУзія.
补遗 Ьйуі доповнення; додаток; вставка.
补益Ьйу'і <书> 1)(利益)користь. 2)(产生益处) принести користь.
补印 buyin підтискати що, спец.\ додатково видрукувати що.
补语Ьйуй <语> (汉语的补语）додатковий елемент; (乌语的补语）додаток.直接〜прямгій додаток;间接〜непрямій додаток.
补招 biizhao додатково прийняти, (набрати) кого,〜工人 додатково прийняти (набрати) робітників.
补 IE biizheng поповнення і виправлення.
补植 biizhi <农> підсадження (підсадити що).
补助 biizhu —补贴.国家〜державна дотація; 给予〜надати грошову допомогу.
补ffij金 bfizhujm допомога; субсидія,监时〜 тимчасова допомога; тимчасова субсидія;政 府〜урядова субсидія; дотація; субвенція;工 会〜допомбга від профспілки.
补缀 biizhui (织补）штбпати що (штопання, латання);(打补丁）залатати що, прост.;(修 补）лагодити що (чинка розлі.).
补& buzia 辛卜？f. поповнити відсутнє;
缺多少，〜多少 скільки не вистачає, стільки і додати; наскільки бракує, настільки й поповнити.
捕Ьй.
捕 Ьй ЛОВИТИ що (ловіння),〜鼠 ЛОВИТИ мишей; 灯光〜鱼риболбвля при світлі ламп;〜尽塘里 виловити всю рибу зі ставка.
捕房 biifang 〈旧〉поліцейський відділок поліцейська дільниця.
捕风捉影 Ьй feng zhuo ylng чув дзвін, та не знає, де (відкіля) він; гонитва за химерою (за примарами); незбутня річ.〜之谈 це, як говориться, чув дзвін, та не знає, де він; чутки, що не мають грунту;〜的指责 ні на чому не обґрунтовані обвинувачення; фантастичні і необгрунтовані обвинувачення.
捕获 biihuo схопити кого-що; затримати кого-що (затримка); упіймати кого-що.〜特 务三名 схоплені (затримані, спіймані, заарештовані) три шпигуни;〜一只老虎 зловлено тигра; упіймали тигра;〜很多龟 наловили (виловили) багато риби; 2 Й 〜 накрити на місці злочину.
捕获权 biihuoquan <法> призове право.
捕嫁船 bujlngchuan китобійне (китоловне) судно.
捕 Ш >lk btijlngye китобійний (китоловний) промисел; китоловство.
Ш&І Ьйіао ловити що (ловіння); виловлювати з води що.〜鱼虫下 ловити рибу й раків.
捕拿Ьйпй —捕. ，
捕食 btishi 1)(捕取食物)добувати Іжу. 2)(捉住 吃尹Ji) годуватися чим.〜蚊虫黾 годуватися комарами і мухами.
捕鼠器 bushOqi мишоловка.
捕头 bfit6u〈旧〉старший поліцейський.
捕姆器 buyingqi мухоловка.
捕虫項纸 buyingzhT липкий (клейкий) папір від мух.
捕目艮子 Ьй yan zi покер.
捕鱼量 biiyuliang виловлена риба; ловіння, вилов застар.
捕捉 bfizhu6—捕.〜逃犯ловріти втікачів-злочинців;〜害虫 знищувати (винищувати) шкідників.
Ш Ьй.
_ bu <^j> годувати кого (годування).
哺乳 Ьйгй годувати груддю кого.〜动物 ссавці [тварини].
哺乳室 burnshi кімната для годівлі немовлят.
哺养btiySng <书> —哺育.
哺育Ьйуй <书> вгігодувати кого.把儿女〜成人 випоїти і вигодувати дітей; виростити дітей; 在共产主义思І想〜下成;1<:的工农兵英雄人物 герої з робітничих, селянських і солдатських мас, випестувані ідеями комунізму (виховані на ідеях комунізму);长江〜了两岸亿万人民 ріка Янцзи годує багатомільйонне населення вздовж її берегів.
哺喂 biiwei годувати.
Ьй.
不 Ьй 1)(表示否定）не; ні; без; без-; а.〜去 не піти;〜同意 не погодитися; не згодний;〜大 невеликий;〜很好не дуже добре;〜合逻辑的 алогічний;〜注意 не звернути уваги; неуважність; неуважний;〜识字 безграмотний; 〜关心 не піклуватися; безтурботний;〜主动 безініціативний;〜愁吃，〜愁穿 звільнитися від турбот про їжу й одяг; жити безхмарно (без турбот, безтурботно);〜怕苦 не боятися труднощів.〜怕歹Е не боятися смерті;〜为名， 〜为利 не гнатися ні за славою, ні за вигодою; 战〜和的局面 стан (ситуація) ні війни, ні миру;纪令电〜好 з дисципліною поганенько; 处境〜佳незавидне положення;生活上〜方便 побутовий дискомфорт;保护农田〜受风沙 захищати орні поля від піщаних бур;话 І并得 〜刘 % говорити не те, що треба;中国 тК远〜 做超级大国 Китай ніколи не буде (не стане) наддержавою;他已经有一年〜到我这里来了 уже рік, як він перестав ходити до мене; Ш 点他〜会知道 він не може не знати про це;被 压迫人民〜怕威胁,〜受欺骗，继续坚持$虏的 斗争 пригноблені народи, не піддаючись ні погрозам, ні обману, завзято продовжують мужню боротьбу. 2)(组成形容词）не; без; анти-; а. ~民主 антидемократичний;〜Й 由 невільний;〜人ІІ нелюдський; негуманний; 〜卫生антисанітарний. 3)(否定回答）ніє〜是 flii не він; ні,〜能这не можна так. 4)〈方〉 (表示疑问）чи; або ні; Яі疑问句表示.是〜？ чи не так? так або ні? jlli来〜？ чи прийде він?
він прийде? /[尔身体好〜？ як ваше здоров'я?
5)(不可能）не [могти]; не можна.拿〜动 не [могти] підняти; не можна підняти;说〜月反 не [могти] переконати; не можна (неможливо) переконати. 6)(表示选择）або ні; чи.做〜做 随你 робити або ні справа твоя;说〜说一ff говорити або ні (не говорити) байдуже. 7) (表示不在乎）钱〜钱的，我从来〜计较щбдо грошей, то я про них найменше думаю. 8) (与“就，，连用，і示选择)якщо не... то (так)... 每天晚上他总在学习，〜是看，就是写по вечорах він завжди займається, якщо не читає, так пише.
不安 bu'an 1)(不安宁）тривожитися (занепокоєння, неспокійний); турбуватися (тривога, тривожний); хвилюватися (хвилювання). 令人深感〜[ус豸це] сильно усіх турбує (хвилює, тривожить); це викликало в усіх сильне занепокоєння (сильну тривогу); 日夜〜вічно в тривозі; постійно тривожитися (непокоїтися, хвилюватися); день і ніч бути в тривозі (у тривожному стані);坐 立〜не знаходити [собі] місця;他总觉得〜він не міг позбутися занепокоєння;动荡〜的时 代 тривожний (неспокійний) час; час, сповнений тривог (хвилювання, неспокою). 2)(过意不去）совісно; соромно; ніяково.多 多打扰，深感〜мені ніяково (совісно, соромно) так турбувати вас; мені дуже совісно звертатися до вас із таким проханням.
不白之冤 bu Ьаі zhi yuan незаслужена образа; обмова рот. безневинно постраждати; терпіти обмову; безвинно винуватий.
不比 ЬйЬї на відміну від чого; відрізнятися від кого-чого;现在〜以往，男同志能做的事，女 同志也能做 тепер у нас не те що раніше, жінки теж можуть справитися з тим, що колись робили тільки чоловіки;我〜я не те що ви; я не ви; на відміну від вас я";冬天〜 秋天，水很快就会冻成冰вз卩мку це не те що восени, вода легко замерзає.
不必 bubi не потрібно; немає потреби; не треба; немає необхідності; не варто; нічого; ні до чого.〜来了 не потрібно приходити;〜客气 не варто; не соромтеся, будь ласка; не знічуйтеся;〜多说 нічого (не треба, немає потреби, ні до чого) про це багато говорити; 大可〜збвсім не потрібно (не обов'язково); немає ніякої потреби (необхідності).
不变 bubian незмінний (незмінність).〜方 незмінний курс; незмінна лінія; }中色〜 зберегти повний спокій (холоднокровність); 〜价格 <经> твердй (незмінна) ціна;〜资本 < 会全> постійний капітал.
不变式 ЬйЬі纟nshi <数> інваріант.
不便 bubian 1)(不方便）незручно (незручність); ніяково (ніяковість).交通〜незручне повідомлення;交通〜的地区 райбни, що бідні на шляхи сполучення; райони з недорозвинутими шляхами сполучення;感 觉〜почувати незручність (незручність);〜明 说 незручно (ніяково) говорити про це відкрито;没有什么〜немає в цьому нічого незручного; отут немає нічого незручного; 你要是没有І卜么〜的话якщб вас не ускладнення; якщо вам неважко; ІІ路”/:， 行走〜дорога нерівна, незручно ходити. 2) (^ ) немає грошей; без грошей;
безгрошів’я; скрута.我一时手火-〜у мене тимчасові труднощі з грошима; зараз у мене


59
немає грошей; зараз я без грошей.
不辨政麦 bu bian shu mai не відрізняти пшениці від бобів; цілковитий профан у селянській справі (у сільському господарстві).
不测 buce непередбачене; несподіване (несподіванка). 如有〜якщб трапиться [що-небудь, щось] непередбачене (несподіване); якщо відбудеться непоправне; 以防〜щоб уникнути всяких несподіванок; 事与愿违，竟生〜усупереч чеканням, відбулося непередбачене; та не так сталося, як гадалося.
^ н buceng не.〜有过 так не бувало; так не траплялося; так ніколи не було;〜有过的事情 небувалий випадок; небувала справа;他〜来 过 він не приходив.
不差 bucha 1)(不缺）точно; немає різниці.——点、 〜усе точно; зовсім точно; ні на йоту немає різниці; усе саме так;也〜这一点 також ніякої різниці немає (все також те саме);〜^[也 —个 ніякої різниці, якщо навіть його немає; 分文〜копійка в копійку. 2)—不错 2.
不差累泰 bu cha Ібі shii у точності; крапка в крапку; як в аптеці жарт.
不 й什么 Ьй cha shen me майже все.材料〜了 з матеріалів майже усе є.
不彻底性 bCich^Hxing непослідовність.革命的 〜непослідбвність у ставленні до революції.
不成 bucheng 1)(不4亍）немає; не можна; нізащо. 这样办〜не можна так робити (чинити, діяти);〜，你不能走! ні, вам не можна іти!〜！ 我不同意 нізащо я не погоджуся; ні! я не згоден. 2)(表示反问):难道就算了〜？ невже так і залишимо? хіба можемо ми так усе і залишити?难道我们怕你〜？ невжб ти вважаєш, що ми тебе [так і] злякалися?
不成材bCich6ngc^i —不成器.
不成话 buchenghua ні на що не схоже; ні в які ворота не лізе прост.; чорт знає, що це таке!
不h艾器 buchengqi нікудишній прост.; нікчемний (нікчемність) розм.; нікуди не придатний; мілко плавати (брати).
不成文法 buchengwenfa < 法 > неписаний закон.
不 il bucheng зазнати фіаско; провалитися розлі.\ не вдалося; не пощастило.〜之徒 злочинний елемент; зірвиголова прост.
不齿 buchi <^> відчувати огиду; нехтувати ким-чим (презирство, презирливий).人所〜 зневажуваний (пригноблений) усіма;〜于人 类的淹摔 потолоч суспільства, що викликає тільки огиду в людей.
不耻下问 bCichTxmwen не соромитися питати в молодших; не соромся запитати, коли не знаєш; не вважати нижче своєї гідності вчитися в інших.
不齊 buchi <书> 1)—不止 2). 2)(如同）немов [неначе]; точно.〜手足 немов [як рідні] брати; подібно братам;〜大旱之望云寬 як (наче, немов, точно) манни небесної [чекати, жадати];这段话〜І为他写照цей уривок написаний не інакше як про нього.
不出 Ьйсіїй не більше чого\ не далі чого.〜所料 як і припускали; усе вийшло так, як ми і припускали;〜十公迅 не далі десятьох кілометрів;〜一定的范围 не виходити з певних рамок;〜天 не більше (не далі) як через декілька днів;〜——-便见分晓 не пройде і року, як усе стане ясно.
V{- buci не відмовитися від чого.〜辛劳 незважаючи на труднощі; не відмовитися від
праці (від роботи); узяти на себе оббв’язок; із невтомною енергією; не шкодуючи сил;在 所〜не відмовлюся; не відмовився б.
不存 bucun не мати чого\ не мати чого.〜奢望 не мати особливих (надмірних) надій;〜芥蒂 не мати зла проти кого.
不 Ін 丨 Ьйсид (X'j) правильно; так; правда, дійсно.〜#jU兑得 ви правильно сказали;〜，我 兑ІІ правда (так), я так говорив; (правда), була така справа;——
〜збвсім правильно.
不错 2 bucuo <口> (好）непогано.收成〜 непоганий врожай;写得〜непогано написано;她唱得〜вона недурно (непогано) співає;孩子长的〜хлбпчик (дитина) непоганий (гарний) собою; хлопчик нічбго собі.
不打不倒 bu da bu dao не повалиться, якщо по ньому не нанесеш удару.
不打白招 bu da zi zhao визнання без примусу; видати [себе] із головою; на злодії шапка горить.
不大不小 buda-buxiao у міру, до міри; якраз; не великий, але і не маленький.
不大离 ЬйсШі <口> 1)(不坏）нічбго собі.她唱 得〜вона співає нічого собі (непогано). 2)(差 不多）мййже однаковий.两个孩子的身量〜 ріст у хлопчиків майже однаковий.
不带音 budaiyln <і吾〉глухий [звук].
不待 budai —►不必.〜言 нічого навіть і говорити.
不丹人 Budanren бутанець (бутанський); бутанка.
不单ЬйсШп 1)->不止.2).超额完成任务的，〜是 Ж + zJ、РА не тільки одна ця бригада перевиконала завдання. 2)—> 不但.
不但 budan не тільки; мало того, що...〜是我—— 个 не тільки я один;〜如此 не тільки це; більш того;他〜自己学习很认真，还能够帮 助另1j 人 мало того, що він сам серйозно учиться, він ще допомагає іншим.
不当 budang (不应当）не слід було; не слід,〜如 此 не слід було (не слід) так робити; не можна було так робити (поступати);〜利得 незаконне збагачення; незаконний прибуток.
不当 budang (不妥当）неправильний (неправильність).〜处理 неправильне рішення; вирішене (зроблено) неправильно;〜 用同 неправильне вживання слова; невдалий вираз; висловитися невлучно; неправильний зворот мови;如有〜之处 якщо щось неправильно; якщо є в чомусь помилка; якщо є неправильність.
budaoweng іван-покиван.
不至ij budao 1)(少于）менше кого-чого; менш чого.〜三人 не більше (не більш) трьох чоловік;花了〜一个小时 витратити менше (менш) години; Itli 来了 〜—天 ще немає [одного] дня, як він приїхав;那时我〜五岁 тоді мені було менше п’яти років. 2)(忽略） упущення.〜之处 усякі прогалини; навмисні і мимовільні промахи;如有〜之处，请你原谅 пробачте, якщо щось не так; пробачте, якщо є в чому упущення (недоліки).
不到黄河心不死 Ьй dao Huanghe xln bu sT поки в глухий кут не зайде, доти не повернеться; не взятися за розум (не отямитися), доки грім не вдарить.
4s Ш fe budaode аморапьний (аморальність); аморальний (аморальність); антиморальний.
〜做的事 допустити аморальність.
ЦЦЩ bude не.〜其人 немає відповідної людини; 〜其门 не знати, як узятися за діло; не знаходити шляху до чого;〜人心 не мати авторитету; втратити довіру народу; не користуватися співчуттям (довірою) народу; 闲人〜入内 вхід стороннім забороняється; без справи не входити (не входь);〜要领 не домогтися нічбго визначного (істотного);〜 而知 нівідкіля було знати;〜有误 негайно; без зволікання.
不得刁、 budebu мимоволі (мимохіть) доводиться; бути вимушеним.〜如此 не можна [було] інакше; невільно (поневолі) довелося так зробити; змушений був так поступити;在_实面前敌人〜承认自己的罪 行 перед фактами ворог не міг не визнати свого злочину; перед фактами мимоволі ворогу довелося визнати свій злочин.
不得劲 bCid句in 1)(不顺手）не рука; не з руки; (不舒服）незручно.〜坐高椅子на високих стільцях сидіти незручно;这枝笔我使着很〜 ця ручка мені не з руки. 2)—不适.浑身 〜[почувйти] слабкість у всьому тілі;我感到 有〜я щось погано с^бе почуваю; мені [щось] нездужається.
不得了 ЬйсШі5о 1)(表示情况严重)лихо.〜，着火 了 ！ лііхо，пожежа!他的情况简直〜Йогб становище прямо жахливе; його становище просто безвихідне (трагічне);这没有什么〜 немає отут нічбго страшного; немає в цьому ніякого лиха. 2) (常）украй; страшно; неможливо; до чорта прост.\ біда як.多葙得〜 неможлива (страшна) біль; ttf#•〜страшно зайнятий;累得〜жах як утомився;气得〜 страшно сердитий;讨厌得〜до чорта (лихо як) набридло; надоїло (набридло);亲热得〜у запалі приятельських почуттів.
不得已 Ьй(16уї мимохіть; вимушений.出于〜 мимохіть;在〜的日寸候 у крайньому випадку; 〜的措施вимушені заходи;〜而为之 у безвихідному становищі (мимохіть) довелося так зробити (учинити).
不登大雅之堂 Ьй deng dayS zhi tang неприпустимий у пристойному товаристві; позбавлений гарного тону (смаку); банальний; вульгарний; малокультурний.
budeng різні; неоднакові.力<1、〜різні за розміром; різного розміру; і великі і маленькі.
不等边三角形 bCidSngbiSn sanj iaoxing < 数 > різнобічний (нерівносторонній) трикутник.
不等号 budenghao <Ш> знак нерівності.
不等价 bCid6ngjiS < 经 > нееквівалентний (нееквівалентність).〜交换 нееквівалентний обмін.
不等式 bCid6ngshi <数> нерівність. 不等速运动 bCidgngsCi yundong <理> нерівно- мірний рух.
budTkang не пручатися; непротивлення. 〜政策 політика відмови від опору; політика непротивлення [загарбникам].
不抵抗主义 bCidlkangzhiiyi непротивлення [ворогу]; непротивленство.
不定 buding 1)(表示不能ff定）хто знає; бог знає;(可、一定）невідомо; важко твердо сказати.〜明Р——天 невідомо (бог знає) коли;〜 我叨Р一天去 невідомо (важко сказати), коли я поїду;他心 41 想仆么哪 хто знає (бог знає), що він думає (що в нього в душі);我们〜还去


60
不 І： і ще невідомо (важко твердо сказати), підемо [ми] або ні. 2)(不确定的） невизначений.〜积分 <Ш> невизначений інтеграп;〜方程 <数> невизначене рівняння; 〜人称句 < 语 > невизначено-особове рішення;前线的战斗胜负 на фронті бойові операції проходили зі змінним успіхом.
И〈定根 budinggen <Й> придатковий корінь.
不定式 budingshi 1)〈语〉інфінітив; невизначена форма дієслова. 2) 〈数〉
невизначене значення.
不动产 budongchan нерухомість; нерухоме майно.
不动生色 Ьй dong shengse не подати (не показати) вигляду; не виказати себе ні інтонацією, ні виразом обличчя; не видати свого занепокоєння;(指悄悄地干）тихою сапою; тихцем прост.
不冻、港 budonggang незамерзаючий порт.
不独Ьйсій —>不但.
不端 buduan непристойний (непристойність). 行为〜непристбйність поведінки; поводитись аморально.
不断 buduan безупинно; безперервно; безустанну. 〜努力безупинні зусилля;〜发展 безупинний розвиток;〜壮大 безупинний ріст; безупинне посилення;〜变化 безперервні зміни (переміни);〜前进 неухильне просування вперед;〜& 经验 постійно узагальнювати досвід;〜提高自己的政治觉 悟 безупинно підвищувати свою політичну свідомість;经常〜перманентний;劳动生产 率〜提高 безупинно підвищується продуктивність праці;在革命事业中新事物〜涌 现 безупинна поява нового в справі революції;游行群众〜高呼口号демонст- ранти знову і знову проголошують гасла;车 站_Ь〜人流 на вокзалі потоку людей не було кінця-краю.
不断革命论 Ьйсіийп geminglun теорія перманентної (безупинної) революції.
不又、J" 1 budui (错误）неправильний (неправильність); невірний.这〜це неправильно;你做 得〜ви зробили неправильно;没有什么〜 [отут] немає нічого неправильного;是我〜це я неправий.
不对 2 budui 1)(不正常）щось не так; щось не те; як же так; негаразд; недобре.这话有些〜呀! у [його, цих] словах щось не так (щось не те); 〜呀，他不是^卩道我来的吗？ як же так, адже він знав, що я прийду! 2)(不睦)не в ладах; контри лш., прост.两人〜вони не в ладу, (не в ладах); вони в контрах.
不又、J■石buduichar щось не так; щось не те; як же так; негаразд.
不多 buduo трохи.〜花色 вибір невеликий; сортів небагато;〜为数 незначна кількість.
刁、多不少 buduo-bushao 'саме; [у] самий раз; ні багато ні мало; не більше і не менше.
不二;Й；і、] bu er famen єдиний прийнятний захід; єдиний вихід; незрівнянний спосіб.
不二价 bu'erjia ціни без запиту.
不威过 bu'erguo〈书> не повторювати старих помилок.
不乏 bufa не без чого.〜其人 світ не без таких людей; чимало такого роду людей;〜先伎!І не без прецеденту; чимало аналогічних прецедентів (прикладів).
И、发达 W家 bu fa da guo jia нерозвинена країна.
不让 bufa незаконний (незаконність); безза¬
конний (беззаконність).〜行为 беззаконня; незаконна (беззаконна) дія;〜地主 поміщик， що бешкетує;〜商人 крамарі，що порушують закони;〜之徒 злочинний елемент; злочинець; правопорушник.
^ 凡 bufan надзвичайний (незвичайність); незвичайний.
不妨 bufang не зайва річ з неозн.; не завадить із неозн.; не зашкодить з неозн.\ можна було б із неозн. \ варто би безрод., із неозн. \ не гріх із неозн” розм.〜指出 не буде зайвим (не завадить) відзначити що;〜考虑考虑 не зайво (не завадить; варто б) подумати;〜七 机会 не гребувати випадком, що трапився; варто б (не зайво) скористатися таким випадком;既是实情，就〜明说якщб правда, то не гріх і сказати.
bufangshi справі не перешкоджає; погано не буде (не стане).
不费 bufei не платити; не витрачати без чого;〜 分文 безкоштовно; без усяких витрат; 兵 一卒без втрат;他翻译这篇文章〜什么气力 йому нічого не варто перекласти цю статтю.
不费吹灰之力 Ьй fSi chul hul zhl li дрібниці прост.; за дві секунди прост.; дрібна справа; легка задача; немає нічого простіше; раз плюнути кому, прост.; пальцем не ворухне (не поворушить).
不分 bufen не розрізняти що; не робити різниці. 〜畛域 не робити різниці між ким-чим;〜彼此 бути на короткій нозі; так дружні, що водою не розіллєш кого;〜昼夜[і] день і ніч;〜胜负 закінчитися внічию;〜敌我 не розрізняти своїх і ворогів;〜男女老幼 незалежно від статі і віку.
不分青红皂白Ьй侘n qlng hong zao bai без розбору, хто правий, хто винуватий; без розбору, де правда, де неправда; не розбираючи, що до чого; без усякого розбору; сплутати біле з чорним.
不忿 bufen обурюватися (обурення).面露〜之 色 з обуреним видом; з обуренням на обличчі.
不月艮 bCifii не скоритися чому; не миритися з ким-чим.〜判决 оскаржувати вирок;〜水土 не акліматизуватися; не пристосуватися (не звикнути) до нового клімату;他心里〜він у душі не мі]
不符 Ьйй відповідати чому.数目〜цифри не сходяться; 言4亍〜слова розходяться зі справою.
不符值 biiftizhi <测> розбіжність.所得~ отримана розбіжність;允许〜припустима розбіжність;最大〜граніічна розбіжність.
不该 bugai 1)(不应该）не слід було з неозн.〜如 此 не слід було так; не потрібно так; не повинно так;大大〜ніяк (зовсім) не слід було; ніяк (зовсім) не потрібно було. 2)(过错） провина (винуватий),是我〜я в цьому винуватий; у цьому моя провина.
不 Ц* bugan не хотіти з неозн.\ 心有〜не могти миритися (примиритися); почуття незадоволеності (невдоволення);〜落后 не хотіти (не хотілося) відставати від інших;〜示弱 не хотіти (не хотілося) здаватися.
不敢当 bugandang не вартий [я] такої честі; не заслужив [я] такої уваги; мені прбсто совісно;真〜！ що ви, мені прбсто совісно!这 ff 的夸奖太〜了 такої похвали я прбсто не заслужив (не гідний).
公 bugong несправедливий (несправед¬
1 не міг примиритися.
розходитися (розбіжність); не
ливість).处理〜вирішено несправедливо; зробили несправедливо;这也太〜了 це уже велика несправедливість; це дуже вже несправедливо.
不共戴天 bu gong dai tian смертельна (непримиренна) ворожнеча. смертельний
(заклятий) ворог;〜的仇恨 смертельна (невгасима) ненависть.
不苟 bugou скрупульозний (скрупульозність); педантичний (педантичність).〜言笑 статечний; серйозний; зберігати серйозність;丝毫 〜крайня педантичність;他在钱财上〜丝毫 він украй педантичний у грошових справах; 他在工作上一丝〜він виявляє скрупульозний підхід до роботи.
不够b(ig6u 1)(比要求的差些)недостатньо.〜坚 定 недостатньо твердо;〜妥当 не так-то все добре;水平〜недостатній рівень;写得〜好 написано не так уже добре. 2)(缺少）не вистачати кого-чого.人手〜не вистачає робочих рук;他今年粮食〜цьбго року з зерном у нього було скрутно.
不顾 bugu (不照顾）не піклуватися про кого-що\ (不考虑）не думати про кого-що; незважаючи на кого-що; невважаючи на кого-що, усупереч чому; не рахуватися з чим. 〜国家民族的安危не піклуватися про долю країни і нації;〜国际关系准则 ігнорувати норми міжнародних відносин;〜具体情况 не враховувати реальної обстановки; усупереч реальним умовам;〜劝告 незважаючи (не звертаючи уваги) на поради;〜任何困难 не дивлячись ні на які складнощі; незважаючи на небезпеку, що загрожує;〜个人的安危 не думати про свою безпеку; не брати до уваги небезпеку; незважаючи на обличчя;
безсторонньо;〜廉耻 втратити всякий сором; не дорожити добрим ім’ям;〜大局 не рахуватися з інтересами цілого; не рахуватися зі спільними інтересами [у цілому]; зневажати спільні інтереси;〜—切 не рахуючись ні з чим; незважаючи ні на що; зневажаючи усе; всупереч усьому; стрімголов; піти на все; забувши про все на світі;做事〜前后 діяти необачно (нерозважливо); 他开起车来〜死活він був досить відчайдушний водій;资本家〜工人死活 капіталісти не звертали уваги на життя і здорбв’я робітників;战士І门〜从头顶上擦过 的子弹，直扑敌人碉堡незважйючи на кулі, що свистять над головою, бійці кинулися на бастіон ворога.
不关 buguan не стосуватися чого.〜我事 не моя справа; мені діла немає; це мене не стосується; моя справа стороння; моя хата скраю;〜痛萍 байдуже; байдужливо; [проявити] повну байдужність; із повною байдужністю.
不管 buguan 1) 仑)... би... не...; незважаючи
на що; невважаючи на що.〜是谁 хто б то не був;〜你是谁 ким (хто) би ви не були;〜怎样 так чи інакше; як би то не було (не стіпо);〜 怎么讲як (що) не говори;〜是大人还是小孩 хай то дорослі або малі діти;〜fjU兑4 卜么 міно що ви говорите; як (що) би ви не говорили;〜 是出于什么理由 незалежно від причини; які би причини не були;我〜你是谁 я не зважатиму на те, хто ви;〜多大的困难，我们 都能克月艮 ми переборемо усі труднощі, якими б великими вони не були;〜敌人从哪 里来的，什么时候来，定叫它葬身大海


61
відкіля й коли б не прийшов ворог, йому завжди приготована могила в морі. 2)(不过 问）стояти осторонь.我〜знйти нічого не хочу;我〜这些 мені діла немає до цього;这样 我就〜了 тоді я умиваю руки;谁也〜ніхто не цікавиться (не відповідає);〜它! бог із ним! чорт із ним!这是大家的亊，我们不能〜 справа загальна, і ми не можемо залишатися сторонніми спостерігачами (осторонь);天塌 下來他也〜хоч звалися небо на голову - йому наплювати.
不管不顾 biiguan-biigCi І)(不照管）ні крйпельки уваги (турботи). 2)(没有顾忌）без усякого сорому.
不管部部长 buguanbu buzhSng міністр без портфеля.
— buguan san qi ershi у! була не була; на все начхати.
不光 buguang <口> І)—> 不止.2)—> 不但.
不规则biiguTzS <数> неправильний.〜多边形 неправильний багатокутник;〜动词 <语> неправильне дієслово.
不过buguo 1)(表示程度最高）самий; най-.再 好 ~ найкраще; найдобріше; краще вже нікуди; як ще можна краще;货物再好〜了 товар найкращий; Ш 多〜у кращому випадку; у гіршому випадку; якнайбільше; якнайменше;滑稽〜д$же вже смішний; кумедно смішний. 2)(不敌）не; не можна.比 ~ не можна порівнювати; не зрівнятися з чим; не наздогнати кого;说〜не можна (не) переспорити кого.、打〜не можна (не) здолати кого. 3)(只不过）всього-на-всього; усього лише; тільки; лише.〜如此 нічого особливого не представляє; так собі;她〜十 七岁 了 їй всього-на-всього (всьогб лише) 17 років;我〜说着玩的 я просто пожартував;这 〜是说... це тільки (лише) виходить, що..;原 子弹〜是只纸老虎йтомна бомба не більше як паперовий тигр;归根结底，这〜是垂死的新 殖民主义的І种而已влйсне кажучи, це являє собою не що інше, як різновид умираючого неоколоніалізму. 4)(然而） однак; тільки; втім.〜你要明白 однак (тільки) ви повинні розуміти;〜这没有什么可怕的 втім, отут немає нічого страшного;〜你要先 把这件事办好 тільки вже ти спершу закінчи цю справу.
不过怠buguoyi ніяково; совісно.我心里怪〜的 мені [було] просто ніяково (совісно).
不含糊 buhanhu (好)здброво просту (行) мастак просту не ликом шитий прост.\ не в тім’я битий прост.活儿做得〜здброво зроблено (спрацьовано);我军战士仗打得〜 здброво воювали наші бійці;他样样者Рмь干， 〜він усе вміє робити - мастак (не ликом шитий).
不寒而栗 bu han er li кого кидати в холбдний піт; дрож проймає кого; мороз по шкірі дере (пробігає).
刁、好刁、buhao-buhuai ні те ні се; нічого; так собі.生活〜живемо нічого; живемо собі помаленьку.
不好意思 bCihSoyisi 1)(寄羞）ніяково (незручність).他个子的〜йому стало ніяково. 2) (不便）соромитися з неозн.', незручно з неозн. 我们〜辞 нам незручно відмовлятися; ми посоромилися відмбвитися.
不合 buhe 1)(不符合)розходитися (розбіжність); не відповідати чому.意见〜розбіж¬
ність у пбглядах; розійтися в думках;〜耍求 не відповідати вимогам;〜规定 не відповідати правилам;〜时Й! не відповідати духу часу;〜愔理 несправедливо; не по справедливості;〜逻辑 нелогічно; алогічно; 这〜他的意 це йому не до душі (не до серця). 2) <书> —不该1).
不合理 buheli нераціональний (нераціональність). 改革〜的规章制度перетворити нераціональні правила;〜的统一шкідлива, єдність.
不合作 buhezuo бойкот (бойкотувати що)\ відмова від співробітництва.〜运动〈政> політика бойкоту; політика відмови від співробітництва.
不和 buhe незлагода; нелади мн., розм.\ не в злагоді з чим; не в ладах із чим; контри лш., прост.家庭〜сімейні нелади; домашні чвари; 朋友〜незлагода (натягнуті стосунки) між друзями;两国〜ворбжі відносини між двома країнами;他们彼此〜вони [були] у контрах; вони [були] не в ладах.
不欢而散 Ьй huan er san роз'їхатися (розійтися) із неприємним осадком у душі.会议〜зббри закінчилися, залишивши в усіх неприємний осадок.
不慌不忙 buhuang-bumang спокійно і не кваплячись; тихо і не поспішаючи; тихо і спокійно.工作〜працювати тихо і не поспішаючи; працювати без метушні (без суєти).
不遑 buhuang〈书> ніколи; не встигнути з неозн/, немає [вільного] часу.
不讳 bCihui〈书> 1)(不忌）відкрито;叩ямо.〜直 言 відкрито (в обличчя) сказати правду; відверто сказати правду. 2)(死亡）померти; смерть ж.
不羁 ЬСуї <书>:落拓〜вбста богемний спосіб життя; із богемними манерами;〜之才 надзвичайна талановитість; великий талант.
不及 bCiji 1)(比不上）гірше кого-чого; поступатися кому-чому.这方面我〜他 у цьому відношенні я йому поступаюся (я гірше за нього). 2)(来不及）не встигнути з неозн.\ пізно.〜细谈 не встигнути докладно (детально) переговорити;躲避〜не встигнути сховатися;后悔〜пізно шкодувати.
不即不离 buji-buli триматися в шанобливому відділенні від кого; триматися на шанобливій відстані від кого; триматися офіційно з ким; прохолодні стосунки; уникати вступати в близькі стосунки з ким.
不计 buji не турбуючись про що; не звертаючи уваги на що.〜报酬 не турбуючись про винагороду; не ганятися за винагородою;个 人得失 не рахуватися з особистими інтересами (з особистою вигодою).
不记名 bujimmg:〜存款 внесок на пред'явника; 〜投票 таємне голосування.
不济 buji < 口 > нікуди не придатний; не годитися.〜目艮力 нікуди не придатний зір; зір став дуже слабким.
不济事biijishi —>不济.这几个钱怕〜боюся, що такою мізерною сумою справі не допомогти; боюся, що така незначна сума справі не допоможе;工作量大，三两个人〜роббта трудомістка, двоє або троє не впораються; роботи багато, двом-трьом не впоратися.
不假思、索 bu jia slsuo не задумуючись; експромтом.
不见 bujian 1)(看不到）не видно; не бачити
чого.他好几天〜了 ужб декілька днів, як його не видно;哪里也〜нідб не видно. 2)(失落） загубитися; запропаститися прост.
不见得 bujiande навряд чи; навряд.〜罢 навряд чи так; та навряд чи це так;天在下雨，也能 来 йде дощ, і він навряд чи (навряд чи) зможе прийти;〜是jit 1故的 навряд чи це він зробив;〜他马上就会释放的吧не схоже, щоб його незабаром випустили.
不见棺材不神•、泪 bu jian guan cai bu diao lei —> 不到黄河心不死.
不见经传 bu jian jlngzhuan невідомий [в анналах історії]; маловідомий.
不结盟 bujiemeng <政> неприєднання [до блоків]; позаблоковість.〜国家会议 конференція неприєднаних країн;〜ЇЙ _ політика неприєднання до блоків.
不禁 bujln мимоволі; не утриматися від чого.〜 抖了一Т мимоволі здригнутися;〜伤流》目 не утриматись і заплакати від горя;〜失笑 мимоволі засміятися; не утриматись і розсміятися; не утриматися від сміху;〜要问 мимоволі постає (напрошується) питання.
不仅 biijln 1)—> 不止 2).〜如此 більш тогб; але мало цього; але не тільки це; але це ще не все; 问题〜如此 справа не тільки в цьбму; але цим питання не вичерпується;这〜是我——个人的 意见 це не тільки моя думка. 2)—不但.〜在 口头上，而且在实际行动中都应当这样не тільки на словах, але і на ділі треба так робити;〜是每天，І至可以说是每小时не те що щодня, а, можна сказати, щогодини;工人 阶级〜在政治上，而EL在科学技术领域里，也 真正成了 主人 робітничий клас став справжнім хазяїном не тільки в політичному відношенні, але й у наукбвскґехнічній галузі.
不尽 bujin нескінченно; безкінечно; нескінченний; незліченний.〜感激 нескінченно вдячний; надзвичайно вдячний; немає міри [моєї] подяки;说〜усьогб і не скажеш (не розповіси);好处说〜мйти незліченні переваги; не перелічити всіх переваг;说〜的 话безкінбчні розмови;对旧社会有说〜的恨 відчувати невимовну ненависть до старого суспільства.
不尽然 bujinran не зовсім так; не цілкбм так; так, та не зовсім; так, але не так.
不经一事，不长一智 Ьй jlng yl shi, bu zhSng yl zhi практика робить людину розумнішою; знання купуються на практиці (через практику); практика джерело всіх знань; немає знань без практики.
不 Ш.意 bujlngyi неуважність (неуважний); необережність (необережний).利 1〜найменша неуважність; найменша необережність.
不经之谈 bu jTng zhi tan нічим не обґрунтовані розмови; нісенітні міркування; нісенітниця.
不京 bu jlng депресія, застій.
不景气 biijlngqi депресія (депресивний); застій. 市场〜депресія (застій) на ринку;资本主义 国家的经济〜депрбсія в господарському житті капіталістичних країн.
不 1泾而走 bujing er z6u із швидкістю блискавки . облетіти; швидко поширитися.
不久 bCijiii 1)(不远的将来）недалеке майбутнє; у найближчому майбутньому; найближчим часом;(很快）незабаром; скоро,〜就会弄明 незабаром (скоро) усе з'ясується; $〜 的将来问题就会解•决питйння вирішиться в недалекому майбутньому (у найближчому


62
майбутньому, найближчим часом). 2)(时间 相隔不长）недовго; незадовго; недавно; незабаром; невдовзі.〜于人世 не довго кому залишилося жити на світі;〜以前 незадовго перед цим (до цього); недавно; у недавньому минулому; з* недавнього часу;〜以前他来过 недавно (незадовго перед цим) він приходив; 这是〜以 ПІТ 的写ї це трапилося (було) недавно; ця справа недавня;〜以后 трохи згодом; через деякий час;〜以后他就來了 недовго через (слідом за цим) він прийшов;事倍过后 〜незабаром після цього [події];他来 了〜він тут недавно;他在这里住了〜він жив тут недовго (недовгий час).
不牲既往 bujiuji w3ng не карати за старі гріхи; пробачити всі минулі помилки.
不拘bCijii 1)(不拘泥）не; без чого.〜小节не дріб'язковий; не звертати уваги на дріб’язки; 〜一格 не потрібно притримуватися однієї лише форми; не обмежуватись одним лише видом (жанром);〜形迹 триматися (почувати себе) вільно і невимушено;〜礼节 без церемоній; не церемонитися; без формалізму. 2)(不计较，不限制）не рахуватися з чим; незалежно від чого; не обмежувати що.〜形 式 не рахуватися з пустою формою (із формальним боком);新旧〜，都可以用 незалежно від того, нове або старе, усе знадобиться;文章的字数可以〜мбжна не обмежувати кількість слів у статті. 3)—> 不 论.〜什么任务，我都愿意І受будь-якб (яке завгодно, яке б то не було) завдання я готовий узяти на себе.
不觉 bujue непомітно; мимоволі.〜茫然 зайти в безвихідь; бути в повному здивуванні;〜流出 泪来 мимовблі полилися сльози;〜又过 了三 年 непомітно пройшло ще 3 роки.
不绝 bCijud безупинно.称赞〜безупинно розхвалювати (підносити) кого-що\ 掌声〜 довго безугавні оплески.
不绝如缕Ьй jue гй їй 1)(局面危急）триматися на ниточці; висіти на волосині; перебувати в критичному становищі; критичній ситуації. 2) (7宫音细І微)ледве чутний; дуже слабкий.
不刊之论Ьй kan zhl lun —*不晶之论.
不堪 ЬйкШі 1)(受不住）не витримати чого.〜一 击 не витримати навіть першого удару (натиску); буде відкинутий (розбитий) із першого удйру;.恐〜当此f壬 боюся, що мені з такою справою не впоратися, 2)(不能)：〜设 страшно навіть подумати; настільки погано, що неможливо навіть собі уявити; 如果坚持错误,，那前#就设想了 іякщбб^ш впертим у своїх помилках, то страшно навіть подумати, що буде (як усе складеться);〜[ЙІ 首 важко [навіть] згадувати;〜入环 вуха в’януть; огидно навіть слухати. 3)(极度） крайній.各良邪1〜украй жалюгідний вигляд; украй жалюгідне становище; відчути
крайню незручність;疲倦〜страшна втома; 痛苦〜жахливі страждання.
bukang-bubei без зверхності, але і без низькопоклонства; із почуттям власної гідності; поводитися гідно (із гідністю).
不可Ьйкб 1)(不可以）не; без; не можна.〜避免 неминучий; невідворотній;〜调和 непримиренний; 〜动摇 непохитний; непорушний;〜 分割 невід'ємний; невіддільний; нероздільний; 台湾竹足我国领#〜分割的-•部分 провінція Тайвань - невід’ємна (невіддільна)
частина території Китаю;〜否认 не можна не визнати (не погодитися); неможливо спростувати; незаперечний; безперечний;〜 告人 соромно навіть говорити що людям; ніяк не можна розголошувати що; непорядний; 〜告人的意图 чбрні (непорядні) задуми;〜告人的軍 темні справи; ганебні таємниці;〜告人的目的 непорядні бажання; 〜抗拒 непереборний; непереборний;历史潮 流〜抗拒 плин історії нестримний (непереборний); 〜或缺 найнеобхідніший; невід'ємний; 〜缺少的东西незамінна річ;〜弥 补的损失 непоправна (невиправна,) втрата; незамінна втрата; ~ 理解 незрозумілий; незбагненний;〜理喻 доказами не пробереш; доказами і мотивами не переконаєш; нічим не переконати; не визнавати ніяких доказів; дурням закон не писаний;〜胜数 незліченний; безліч; що тьма просту ім’я легіон чому; видимо-невидимо;〜收拾 непоправний; 资本主义世界的经济危机越来越〜收拾 економічна криза в капіталістичному світі стає все більш катастрофічною;〜思议 неуявний; незбагненний; немислимий; неймовірний; дуже дивний;简直〜思议 просто важко собі (уявити); не можна зрозуміти;〜 相信 не можна повірити; неправдоподібний; малоймовірний;〜непереможний;〜
摸 незбагненний; не можна передбачити кого-що;前途〜限量 необмежені можливості [у майбутньому]. 2)(与“非”连用,表示必须)： 非…〜обов’язкбво; неодмінно; будь-що;非 去〜обов'язково (неодмінно) треба піти;非 此〜без цього [ніяк] не можна;非如此〜[ніяк] не можна інакше;我看非下雨〜по-мбєму обов'язково (неодмінно) піде дощ.
不可救 bu ke jiu yao безнадійний (безнадійність); непоправний (непоправність); пропащий розм.\ відчайдушний; невиліковний. 〜的人 непоправна (відчайдушний, кінчена, пропаща, безнадійна) людина;他简 Ж ~ він просто непоправний; його тільки могила виправить;我还没有到〜的地步я поки до крапки не дійшов.
不可开交 bu ke kai jiao кінця не видно; немає кінця чому; ні кінця ні краю немає.忙得〜 стільки роботи, що кінця не видно; так зайнятий, що хвилини вільної немає (не можна урвати); турбот повний рот;他们打得 〜вони так билися, що не можна було їх розборонити;两人闹得〜вони [двоє] сварилися між собою без кінця； сваркам їхнім не було кінця.
不可抗力 Ьйкбк含ngli < 法 > форс-мажбр; непереборна сила.
不可名状 Ьй ке mmg zhuang невимовний.〜的 悲哀 невимовний сум.
不可企及 bu ke qlji недосяжний (недосяжність); не можна досягти (досягнути).
不可同日而语 Ьй ке tong гі ег уй над усяке порівняння; немає навіть (ніякого) порівняння; непорівнянний.
不可--世 bu ke yl shi бути високої думки про себе; вважати себе сіллю землі; надто (багато) думати про себе; звисока дивитися на усіх; як щось недоторканне; здаватися непереможним.
不可知论 Ьйкбгіїїійп <哲> агностицизм.
不可知论者 biikgzhll£inzh6 агностик.
可终日 Ьй ke zhong гі висіти на волосині; у страшній тривозі.反动派惶t皇〜реакціонери
живуть у постійній паніці.
不克Ьйкб —►不能.
不快 Ьйкийі 1)(不愉快）невдовблення; незадоволення; не по собі; неприємний.令 人〜викликати невдоволення (незадоволення); 令人〜的话 неприємні (образливі) слова;心中〜відчути невдоволення; стало (було) неприємно; стало (було) не по собі; засмутитися;她略微有点〜вонй злегка образилася; вона була трішки скривджена. 2) (不舍予月艮）нездужати безособ.; відчувати нездужання.
不愧 bukui виправдати що; заслужено; гідний. 〜所学 виправдати те, що не дарма (немарно) вчився;他〜得到这个光荣称号він [цілком] заслужено одержав це почесне звання;他〜是 个解放军战士 він гідний боєць НВА.
不 ЙР 不秀 bulang-buxiu ні те ні се; так собі; нічого.
不劳而获 bu lao er huo дістатися без праці; нетрудовий заробіток; нетрудові прибутки. 〜的生活 дармоїдство; жити за чужий рахунок.
不冷不热 bul6ng-bure 1)(温暖）не холодний, але й не гарячий; теплий. 2) ні
холодно ні тепло; не холодно, але й не тепло.
不力 bull без (немає) зусиль; без (немає) старання; не ретельно; не старанно.〜Л作 халатно ставитися до роботи; працювати абияк; працювати без напруження (без старання);⑩слабкість керівництва; слабке (неміцне) керівництво; у керівництві не було твердості (твердої руки).
不利Ьйіі 1)(没有好么，秦■害）невигідний (невигідність); несприятливий; не в інтересах; не сприяти чому.〜条件 невигідні (несприятливі) умови;〜因素 несприятливий (негативний) чинник;〜于社会主义 завдавати шкоди соціалізму; на шкоду соціалізму;〜于民族团结 йти врозріз із інтересами зміцнення національної єдності; 变〜为有利 зробити несприятливе сприятливим; зробити негативне позитивним; 这于他〜це йому (для нього) невигідно; це не в його інтересах; це не піде йому на користь; це буде йому на шкоду;这 于ik Її] Й革命斗争极为〜це вкрай несприятливо позначається на нашій революційній боротьбі;时间对敌军〜час працює проти ворожих військ;自然条件对 4也们很〜прирбдні умови несприятливі для них; із природою їм не пощастило. 2)〈书〉 (战败）зазнавати поразки.展战〜зазнавйти поразки за поразкою.
不良 bCilidng шкідливий (шкідливість); негативний; несприятливий.〜作风 нездоровий стиль у роботі;〜倾向 шкідливі (негативні) тенденції;〜习气 кепські звички; 〜影响 шкідливі впливи;〜印象 несприятливе (негативне, невигідне) враження;〜后果 негативні (небажані) наслідки;〜分子 шкідливі (нездорові) елементи;〜导体 <理> поганий провідник;〜存)已、таїти злі наміри (чорні помисли);〜夕ft 化 розлад травлення.
不了 Ьйііао 1)(不停）без кінця.笑个〜без кінця сміятися; нестримно сміятися; ft + 〜 працювати безупинно; зайнятий по горло. 2) (经不住）не.阻挡〜не могти перешкодити кому-чому в ЧОЛіу；我吃〜这么多 стільки мені не з’їсти;我做〜这种車 мені з цією роботою


63
не впоратися.
У、了了之 bu liao liao zhl скінчитися нічим; поставити хрест.只得〜нехай що буде, то і буде.
刁、料 buliao усупереч сподіванням; не піднімати; кому на думку не спадало.他〜又 回来了 усупереч чеканням (понад усяке сподівання), він знову повернувся; ~竟会这 样 навіть не думали, що так станеться;〜竟有 这种意夕卜的事хто міг подумати, що так трапиться; така несподіванка нікому на думку не могла спасти.
不吝bulin не відмовте в люб’язності.尚希〜指 教 сподіваємося, що не відмовите нам у пораді;鼎力〜相助 не відмовте в допомозі; не відмовте в люб'язності допомогти нам.
不伦不类 buliin-bulei ні на що не схоже; ні те ні се; ні риба ні м'ясо.
不论 bulun незалежно від чого; безвідносно до чого; ... би...〜是谁 хто б не був; незалежно від того, хто це; безвідносно до того, хто це; будь-яка людина; усякий; ~是谁的 чий би не був;〜是谁说的хто б не сказав;〜哪里де б це не було; скрізь; усюди;〜什么时候 коли б це не було; завжди; у будь-який час;〜怎样 як би то не було (не стало); як не; що не;〜怎样 讲，也是他们不对як (що) не говори, а неправі усе ж вони;〜职位高低 незалежно від зайнятої посади; безвідносно до зайнятої посади;〜白天黑夜і вдень і вночі;国家〜大 小，应该一律平等 yd країни, хай то великі або малі, повинні бути рівними;〜到什么地 方，我们都要搞好众关系кудіі б ми не приїжджали, ми повинні встановлювати добрі стосунки з народом.
不满 buman незадоволений (невдоволення);〜 现状 невдоволення існуючим становищем;〜 ШШ почуття незадоволення (невдоволення); 表示〜висловити невдоволення;令人〜 викликати невдоволення (незадоволення); 他X忒你大为〜він украй незадоволений вами.
不 ^ bumao пустеля. А ~ проникнути (забратися) у пустелю; гола, марна земля;〜 之地 гола пустеля (місцевість).
不免Ьйтіап (免不了）неминуче;(不由得） мимоволі.人们〜要问 люди неминуче порушать питання; люди змушені поставити питання; f昔误在所〜помилкі! завжди можливі (неминучі);她〜有些惭愧 їй мимоволі стало соромно.
不妙 bumiao не [зовсім] того; неладно.事情*有 些〜справа щось не дуже; справа не [зовсім] того; та справа не до добра;夕肖肩、〜звістки були негативного характеру; відчути негарне.
不名誉 bummgyu безчесний (безчесність); непорядний (непорядність).
不明 biiming 1)(不淸楚）невідомо; неясно.下落 〜пропасти безвісти;含意〜зміст неясний;来 意〜невідбмо, з чим [людина] прийшла;国籍 〜громадянство не відоме; 2)(不,ffi) не розуміти чого.〜事理 нерозумний; безглуздий; 〜是非 вважати біле чорним; не бачити, де правда, а де неправда;〜底蕴 і не знати підгрунтя;〜真相的人 люди, незнайомі з істинним станом речей.
不明不白 buming-bubai ні з того ні з сього.〜的 事估-темна істбрія.
小摸头 bumotou <U> не в курсі чого.这些軍我 全〜я зовсім не в курсі всіх цих справ.
刁〈谋而合 bu mou er he думки зійшлися (збіглися) випадково; немов змовилися; випадковий збіг думок.
3、耐烦 Ьйпйі^п 1)(焦急）нетерпіння (нетерплячий); втратити терпіння; вийти з терпіння.等得〜вийти з терпіння від довгого чекання; Ж~ кого охопило нетерпіння; втратити терпіння; вийти з терпіння;显得〜 виявити нетерпіння; стати (бути) нетерплячим;另У 〜будьте терплячі; не втрачайте терпіння; не будьте нетерпеливим.
2)(厌烦）набридливість (набриднути, докучливий).你活得〜了吗？ жііти тобі набридло, чи що?我〜听这个 мені набридло це слухати.
不能buneng не можна; ні.〜拿原则作交易 принципами не можна торгувати;〜，绝对〜ні, ні в якому разі не можна;这你〜答应 тобі не можна з цим погоджуватися;这话〜不说 не мбжна про це не говорити;我〜至(J他男Р里去 я не можу (мені не можна) до нього йти.
不念旧恶 bu nian jiu е забути стару ворожнечу (старе зло, старі образи); забути образу; немає злопам’ятності; не злопам'ятний; не пам'ятати давнього (минулого) зла.
不配Ьйрді 1)(不相配）大小〜не підходити за розміром (по розміру);颜色〜немає гармонійного сполучення фарб; колір невідповідний;式样〜фасбн не підходить (не йде) кому. 2)(够不上）не вартий чого; не заслужити чого.他〜得奖 він не заслужив нагороди;我〜当组长 я не вартий бути груповодом;〜说这种话 немає [ніяких] прав так говорити;〜与…相此 не витримує ніякого порівняння з ким; не варте чийого мізинця.
不偏不倚 Ьйрйп-Ьйуї 1)(公正）беїзсторбнній; бути безстороннім (справедливим). 2)(指采 取所谓中间立场）не схилятися ні до того ні до іншого боку; притримуватися середини. 要想〜地站在所谓中@的立场上是不可能的 неможливо притримуватися середини, стоячи на так званих проміжних (нейтральних) позиціях.
不平 buping 1)(不公正）несправедліівий (несправедливість).旧社会〜的事很多у старому суспільстві було багато всяких не- справедливостей. 2)(不平的事）несправедливість. 3)(愤怒，不满）оборюватися (обурення).这使人愤愤〜це змушує людей обурюватися. 4)(愤怒或不满的情绪）справедливе обурення, 〜по^увйти справедливе обурення;弓І 起〜викликати справедливе обурення (природне невдоволення).
不平等 bupingd6ng нерівноправність (нерівноправний, нерівний); нерівність.〜地位 нерівноправне положення;〜待遇 дискримінація; 〜条约 нерівноправні договори;男女〜нерів- ноправність жінок і чоловіків;权利〜нерів- ність у правах;经济上〜економічна нерівність; 民族〜національна нерівноправність.
不平贝lj 鸣 bu ping ze ming де несправедливість, там неминучий і протест; де невдоволення, там і ремство; протестують, коли немає правди.
不破刁S立 bu po bu li не зламаєш старого - не побудуєш нового; без руйнування немає і творення.
刁、期而遇 bu qi er yu випадкова зустріч; зненацька (ненароком) зустрітися.
期然而然 Ьй qi ran er ran понад усяке
сподівання; якось само собою утворилося (вийшло).
求їй解 bu qm shen ji6 поверховий підхід до чого; поверхове розуміння; верхогладство розм.; не доходити до змісту (сутності); не заглиблюватися в суть [справи, питання]; ковзати по поверхні.
不求有功，但求无过Ьй qm you gong; dan qiu wu guo де там говорити (мріяти) про заслуги, аби не було ніяких провин.
不屈 buqu не здатися; непохитний.〜顽强 непохитна стійкість;〜顽强的斗争 завзіта і непохитна боротьба;〜宁歹已 віддати перевагу смерті, але не здаватися; краще померти стоячи, чим жити навколішках.
不屈不烧 buqu-bunao непохитний (непохитність); незламний (незламність).〜的意志二 непохитна (незламна) воля;中国人民〜，对帝 国主义及其走狗进行了 і,期的英勇f争 китайський народ, виявляючи непохитну (незламну) волю, тривалий час вів мужню боротьбу проти імперіалізму та його ланцюгових собак.
不然 buran 1)(不如此）не так; неправильно; ні. 而事实却〜а насправді це зовсім не так;岂知 〜виявляється, це не так;如有〜якщо щось і не так; якщо щось і неправильно. 2)(表示否 定）немає, ні.〜,他从没说过这样的话ні, він таких слів (цього) ніколи не говорив. 3)(否 贝lj) інакше; у протилежному разі; немає; або; або ще.快跑，〜就完了 біжіі скоріше, інакше спізнишся;要详细地说，〜弄不明白потрібно пояснити докладніше, інакше (у протилежному випадку) буде незрозуміло.
不人道 burendao нелюдськість (нелюдський); не гуманний.
不仁 buren 1)(残酷无情）нелюдський (нелюдськість); безсердечний, безсердечність; жорстокий (жорстокість); злобливий (шкідливість). 为富〜багатий і безсердечний (жорсткий). 2)(失去知觉）паралізація (паралізувати, параліч); оніміти (оніміння).
不忍 buren шкода з неозн.; шкода з неозн.〜下手 рука не піднімається;〜好生 дуже шкода! як шкода!〜目目者 шкода було дивитися на кого-що, у що\ важко було бачити кого-що.、 于心〜совість не дозволяє; серце стискалося від жалості.
不日 buri днями; не сьогодні-завтра; не нині-завтра; через пару днів.他〜可至lj днями (не сьогодні-завтра) він буде тут.
不容 burong не давати кому чого; не допускати чого, що.〜分说 не давати кому слова вимовити;〜置辩 не допускати заперечень;〜 置辩的真理негапербчна істина;〜置疑не підлягає ніякому сумніву;〜疏忽大意 недбалість неприпустима;〜一指一发受到 损害 жодної волосинки не дамо торкнути.
不如 burn 1)(比不上）гірше чого; поступатися чому.论才干李〜张 по здібностях (по талановитості) Чи поступається Чжану; IR 社会劳动人民生活比中马还〜в старому суспільстві працюючі жили гірше худоби. 2) (还是）кріще.〜这、样[замість цього] найкраще буде так;我看〜答应了吧 на мій погляд, краще вже погодитися.
不入虎穴，焉得虎子Ьй гй Ьй хие, yan de Ьй zi "не потрапивши до лігвища тигра, не впіймаєш тигреняти"; вовків боятися - в ліс не ходити; ризик - шляхетна справа; не ризикнеш — не виграєш.


64
三四 busan-busi ні те ні се; ні риба ні м’ясо. 〜的人 темна особистість; людина ні богові свічка ні чортові шпичка;〜的事 безглузді (темні) справи;〜白勺话 безглузді слова; безглузда розмова; ~地舌匕讲 говорити ні в тин ні в ворота.
不善 biishan 1)(不好）поганий.〜来意 не з добром [прийшов];心怀〜із недобрими помислами (намірами); недоброзичливо (недоброзичливо) відноситися до чого. 2) (不长于）не вміти з неозн.; недотепний; не здатний із неозн.〜经营 не вміти (не здатний) вести справи; недотепне ведення справи.
不上不下 bushang-buxia ні туди ні сюди; не знаєш, як бути.
不设防 bushefang незахищений.〜城市 відкрите місто.
不深不透 bushen-butou поверхово; ковзати по поверхні (по верхах) чого.
不声不响 busheng-buxiang ні звука; ні гу-гу; анічичирк; мовчати (мовчання); без шуму й тріску.〜地把事做好 зробити справу без шуму і тріску.
不胜 bCishSng 1)(承担不了）не в змозі; не в силах.〜负士旦 непосильний; не в змозі (не в силах) нести (винести); непосильне
навантаження;〜其烦 украй набриднути; украй набридливий; багато турботи; клопітлива справа;体力〜здоров'я не дозволяє. 2) (表示不能做到）неможливо.防〜防немає можливості запобігти;看〜看 очі розбіглися; 读〜读 неможливо перечитати. 3)(非常） украй; надзвичайно; дуже.〜遗憾 дуже шкода; надзвичайно жаль; 〜感激 надзвичайно вам вдячний; несказанно вдячний;〜羡蕊 сильно заздрити чому.
bu sheng mei jii без ліку; без числа; не перерахувати; неможливо перерахувати; незліченний; їм [же] ім，я легіон; незліченна кількість; безліч.
不失为 bushlwei проте; все-таки; все ж.
〜——个办法 проте (а все-таки) це вихід (ідея).
不识 bushi не розуміти чого; не знати чого.〜水 性 не вміти плавати;〜时务 нерозсудливий; [виявляти] нерозсудливість;他〜抬举 честь йому роблять, а він ніс верне.
不识之无 bu shi zhi wu зовсім неписьменний (безграмотний); повна безграмотність.
不时 bushi 1)(时时）час від часу; часом.必须〜 检杳 необхідно час、від часу перевіряти (робити перевірку);〜下着小雨 час від часу йшов дощик. 2) (llffiR寸）екстрений.〜之需 екстрені потреби;непередбачені потреби;以 备〜之需 на (про) всякий (всяк) випадок.
不是bushi另见bushi не. 1)(非)〜时候[зараз] не час;他来得〜时fl吴 ти прийшов не вчасно (не в пору, не до речі);〜不肯，是我不能 не те що не хбчу，а не мбжу (не вмію);〜这，便是 ЯР не це, так те;〜吗？ j чи не правда? хіба ні? 〜回事 це зовсім не діло. 2)(加强语气）адже. 你〜说过…адже ти говорив, що...他〜早己知 道 了吗？ адже він давно знав?
不是话 bushihua безглуздий (безглуздість)розм. 他越 1并越〜чим далі, тим безглуздішими ставали його слова.
不是玩儿的 bushiwanrde <口> не іграшка,留祌， 这可〜обережно，це тобі не іграшка.
不遥味儿bu shi weir < U > 1)(味道不ЇН) несмачний.女也※得〜вона готує несмачно; Ш 喂得〜вонй співає не дуже (не надто). 2)—>
不对2. 3)(不好受）неприємно; важко.心中〜 стало неприємно (тяжко) на душі.
^ Ш bushi нездужати безособ.\ нездоровий; [почувати] нездужання.我不过略微有点〜罢 Т я просто трішки розклеївся.
不是 bushi 另见 bushi (过失）помилка; провина; винуватий.是我的〜це моя помилка (провина); це я винуватий (завинив);担〜нести провину;怕担〜боятися відповідштьності;落 了 个〜виявитися винуватим;赔〜вибачитися; принести вибачення; попросити пробачення; 稍有〜，就挨皮鞭 за найменшу помилку вони одержували удари батогами; за найменшу провину їх карали батогами.
不输不赢 bushu-buying нічия; зіграти внічию; залишитися при своїх (指赌博).
不爽1 bushuang —不适.
不爽 2 bushuang (不差）точно; немає різниці.丝 Щ ~ точно; точнісінько; достоту; достеменно.
不死不'活 busi-buhuo ні живий ні мертвий.
不送气 busongqi < 语 > неаспірований; непридихальний.
不速之客 bu su zhi ke незваний (непрошений) гість.
不随意机 bCisuiyijT <解> мимовільний м5яз.
不遂 busui не вдатися з неозн.
不特bCitd <书> ~►不但.
不体面 butimian непорядний (непорядність); некрасивий.〜的举动 непорядний (некрасивий, ганебний, соромний) учинок; ~ 的话 ганебні слова;做得〜поступ“ти непорядно (некрасиво);充当〜的角色 грати непорядну (некрасиву) роль.
不同 butong різниця (відрізнятися, різний); відмінність (розрізнятися, несхожий).性格〜 різниця в характерах;看法〜різниця в поглядах; різні думки;人与人〜людина людині ворог;他是首长嘛，和你我〜це，начальнику, нам із вами не рівня;〜于…відрізнятися від чого; на відміну від чого;〜质的予质 якісно різні протиріччя;〜时期的具体条件 конкретні умови в той або інший період;〜社 会制度的国家 держави з різним (іншим) соціальним ладом;对资本主义世界〜类型的 国家采取〜的方针притримуватися диференційованого підходу до різних категорій країн капіталістичного світу.
不同凡响 bu tong fan xiang надзвичайний; незвичайний; видатний.
不痛不痒biit6ng-bCiyang 1)(身体的感觉）чи то болить, не то свербить. 2)(不触及要害）не зачіпати за живе (за хворе місце) кого.，злегка. 说〜的话 відбутися загшіьними фразами;又寸 他的批评〜критика не зачепила його за живе.
不透 7_К butoushui водонепроникний (водонепроникність). 〜的帆布 водонепроникна парусина; 〜岩层 <地质> водонепроникна порода.
不透水层 bCitdushuIcdng〈地质> водостійкий шар.
不图Ьйй <书> —不料. 不吐气biitGqi <语> —> 不送气.
夕卜 buwai не інакше як; не більш як; не хто інший, як; не що інше，як; немає іншого, як. 〜你我俩人не інакше як нас двоє;〜这些原因 не більш (не інакше) як ці причини; немає інших причин;结果〜是…результатом (у результаті) буде не що інше, як..;〜乎此 не
інакше як це; не що інше, як це.
不完全花 buwanquanhua〈植〉неповна квітка.
不完全句 buwanquanju〈语〉неповне речення.
不完全11 h buwanquanye <ffl> неповний лист.
不为已甚 bu wei yl shen не бути надмірно вимогливим (суворим, вибагливим); не чіплятися; не треба переборщувати; лежачого не б'ють.
不闻不问 bOwen-buwen закривати очі на що, не звертати уваги на що; не цікавитися; обійти мовчанням; відмахуватися; дивитися крізь пальці.
不稳 b{iw6n хисткий (нестійкість).〜平衡 <理> хистка рівновага.
不问biiwei 1)(不询问）без розбору.〜是非曲直 без розбору, хто правий, хто винуватий; без розбору, де правда, де неправда; Й без усякого розбирання; не питаючи причини;〜 是谁 байдуже хто; хто б не був. 2)(不过问） не цікавитися чим.〜政治 аполітизм; не цікавитися політикою;批判〜政治的倾向 критикувати аполітичні тенденції.
不无 buwu не без чого; не позбавлений чого.〜 根据 не без (не позбавлений) підстав;〜小补 не без користі; не буде абсолютно марним;〜 pJ 宫泛 не виключається [і така] можливість;〜 可取之处 не без позитивних якостей.
不务 ІЕ 业 bu wu zhengye займатися чим завгодно, але тільки не справою; бити байдики; займатися не своєю справою.
不‘措 buxl не пошкодувати чого; не жаліти чого.
〜ЛІ 本 не зупинятися перед витратами; не жаліючи коштів;〜一切 не зупинятися ні перед чим; не жаліючи нічого; [壬何代价 не жаліючи сил [і витрат];〜牺牲生命 не пошкодувати (не жаліти) свого життя;〜牺牲
—切来捍卫去国的完▲ ціною будь-яких жертв захищати цілісність країни.
不暇 buxia ніколи; немає часу.〜细 і兑 ніколи докладно розповідати;〜多谈 не вдасться поговорити.
不下 buxia 1)(不亚于)не поступатися чому; не
-нижче чого.质金〜于 якість не гірше чого; за якістю не поступатися чому. 2)(不少于）не менше чого.〜一百人 не менше ста людей; не менше ніж сто чоловік.
不相 buxiang не.〜往来 не підтримувати ніяких стосунків;〜上下 не поступатися один- одному в чому; мало чим відрізнятися; немає різниці; майже одного рівня;我的经济情况 和他〜上下 матеріальне становище в мене приблизно таке ж, як у нього.
不相干 buxianggan не стосуватися кого-чого.这 事与我〜це до мене відношення не має; справа це не моя; це не мої проблеми; при чому тут я! це мене не стосується; моя хата скраю; яка мені до цього справа!
不相容 buxiangrong несумісний (несумісність); не терпіти (не виносити) один одного; не уживатися.彼此〜одне несумісне з іншим; 他们彼此〜вони не терплять (не виносять) один одного; вони не можуть ужитися;水火 ~ несумісні，як вогонь і вода.
不详 buxiang 1)(不知道）невідомий (невідомість). 姓名〜ім’4 і прізвище невідомі;具体 内容〜невідбма сутність [питання, справи]. 2) (不详细）неповно; не детально.叙述〜 викладено лише загалом; викладено коротко і неповно; і吾焉〜неясно сказано; сказати без [потрібних] подробиць.
不样 buxiang лиховісний; нещасливий;


65
недобрий.〜的消息 лиховісна (невтішна) звістка;〜之 не до добра; лиховісне передвістя; лиховісні ознаки; нещасливе передвістя;怀着〜的预感 кого мучило недобре передчуття.
不像话Ьй xianghua—>不成话.他这人真〜він прбсто неможлива людина;玩笑开得太〜 жарт зайшов занадто далеко.
Ьйхіао <^|5> непутящий; негідний.〜子弟 непутящі діти.
不屑 Ьйхіб 1)(不值得）не варто безособ., із неозн.; нічого з неозн., розлі.〜——Ш\ не варто навіть дивитися; нічого навіть дивитися;〜跟 他多说 не варто (нічого) багато з ним розмовляти. 2)(轻视）гребувати чим; не принизитися до чого; презирливий (презирливість).〜为之 гребувати робити так; не принижуватися до цього;〜的目艮光 НИЩІВНИЙ ПОГЛЯД；摆出——畐1J〜的神气 із презирливим виглядом.
不懈 buxie безустанний; неослабний; непослабний; без утоми; не знаючи втоми; не опускаючи рук.〜的努力[робити] безустанні зусилля; із неослабною енергією (силою);〜 的斗争 безустанна боротьба; неослабна боротьба;始终〜的警惧 неослйбна пильність. -
不信任案 Ьйхіпі^п’&п <政> вбтум недовіри.
不信任票 Ьйхіпі^прійо〈政>:投〜голосувати за недовіру.
不兴 buxlng 1)(不、流;[亍）не в ужитку; не в моді.
2)->不许1). 3)(不能)не можна.就〜小声一 点、吗？ хіба не можна тихіше, чи що? чи не можна тихіше?
不行Ьйх丨ng 1)(不可以）немає; не мбжна.这〜！ не бувати цьому! не вийде!不说是〜的 не можна не сказати; далі якщо в мовчанку грати надумаєте, то добром не скінчите;怎 么也〜ніяк не можна;欺负人可〜не можна кривдити людей;〜，我不能答应 ні, я не можу погодитися. 2)(不中用)не годиться; (无能）нездатний.我身体〜здорбв’я моє нікудишнє; здоров'я моє нікуди не годиться; 他4卜么都〜він ні на що не здатний;不要以为 只有你自己好，别人都〜не можна вважати, що лише ти гарний, а всі інші нікуди не годяться. 3)(不І子）поганий.这几匹马实在~ коні доброго слова не варті. 4) —►不得了 2). 他累得〜了 він дуже-дуже утомився; він утомився до чорта; він без [задніх] ніг;他爸 爸对他爱得〜батько любить його до нестями.
不幸buxing 1)(不幸运)нещасливий.〜的事故 нещасливий випадок;〜的І肖,fi、сумна звістка; 〜的人нещасливий; нещаслива;他在事业方 而很〜у справах йому не везе. 2)(不希望发 生而发生）до нещастя; на нещастя; на горе чиє\ на лихо чиє.〜牺牲[передчасно] загинути;〜的是... лихо (нещастя) у тому,〜 Ш 言中 на нещастя, виправдалися чиї побоювання; на біду, мої слова були слушними; на лихо, [мої] передбачення почали збуватися. 3)(灾祸)нещастя; лихо, if!到〜кого спіткало нещастя; потрапити в лихо;发生〜сталося (трапилося) нещастя;〜 中之大幸 дешево обійтися; це ще щастя, що..
小休 buxiu нескінченно; без кінця.说个〜 безкінечні розмбви; говорити [і говорити] без кінця; говорити, як заведена машина; I'flD
+ 〜безкінечні скандали (сварки); 〜 нескінченні (безперервні) суперечки; сперечатися без кінця;纠 Ш 〜настирливо чіплятися до кого.
Ьй хій bianfu мати неохайний вигляд; не стежити за своєю зовнішністю (за собою).
不朽 Ьйхій безсмертний (безсмертя); нев'янучий книжк.〜之作 безсмертний твір; безсмертні праці;〜之功 безсмертна заслуга; безсмертні справи; немеркнучі подвиги;英 名〜безсмертна (нев’януча) слава; 名
тК 垂〜вічна пам^ть славним полеглим героям.
不锈钢 buxiugang сталь, що не іржавіє (що не окисляються); нержавійка розм.
不虚 buxu недарма; не марно; не даремно.〜此 生 життя прожите недарма;〜此 4亍 не даремно (недарма) з’їздив.
不许 Ьйхй 1)(不允许）не можна; не; не дозволяти кому-чому з неозн.\ не СМІТИ з неозн.〜说谎 не можна говорити неправду;〜 去! не смійте (не можна) туди ходити!〜扼 杀人的自由！ не дамо (не допустимо, не дозволимо) задушити свободу народу!〜地 主有发言权! позбавити поміщиків слова; не давати слова поміщикам. 2)〈口〉(不f泛)не могти з неозн. \ не в змозі з неозн.何必等我， 你就〜自己去吗？ навіщо мене чекати, хіба ти один не можеш піти?
不宣而战 Ьй xuan er zhan почати війну без її оголошення.
不旋踵 b(ixudnzh6ng < 书 > в момент; моментально.
不学无术 bu xue wu shu повний неук; невіглас ч.,ж.; повна відсутність знань.
^ ЗЙ buxun зухвалий (зухвалість), {іі Ш 〜 говорити нечемності; зухвалі слова; зухвала розмова; говорити зухвало і нахабно;态度〜 зухвала поведінка; зухвало поводитися; зухвало триматися.
不牙隹观 buyaguan непристойний (непристойність); непорядний (непорядність).
bu уап ег уй само собою розуміється (очевидно); зрозуміло і так; ні до чого й говорити; зрозуміло й без слів; ясно, як день.
不厌 buyan:〜其详 бажано докладніше; чим докладніше, тим краще;〜其详地作了许多引 证 наводити в повному вигляді численні цитати;百读〜мбжна зачитатися; читатися з великим інтересом; дуже цікавий (захоплюючий).
不扬 buyang непоказний (непоказність); некрасивий.其貌〜непоказний вигляд; некрасивий собою.
不要 Ьйу纟о (不可）не; не треба з неозн.\ (不许） не можна з неозн.〜大声喧哗 прошу не шуміти; не треба (не можна) шуміти;〜染上 做官当老爷恶习 оберігати себе від дурних панських звичок;〜这样悲观 не будь таким песимістом.
不要紧Ьйук)』їп 1)(不重要）неважливий.〜的事 неважлива (маловажлива, дрібна) річ. 2)(无 妨）нічбго; не біда.〜，我去找他谈 нічбго, я піду і поговорю з ним;〜，还可以修女子 не біда, можна ще [буде] полагодити. 3)(好象不妨碍) [начебто і, це б, здавалося б] нічого.他这一 叫〜，把大家都吵醒了 це б ще (начебто і) нічбго, що крикнули, але ви всіх розбудили, buyaolian безсоромний (безсоромність);
не соромно кому', нахабний (нахабність).真 〜！ як соромно! яка безсоромність!〜的东西 безстидник; безстидниця; соромітник; соромітниця;〜的话 безсбвісні бчі.
不一 buy! —>•不等.长短〜різні за довжиною; і довгі, і короткі.
不—而足 bu yl er zu такі випадки не поодинокі; цим не вичерпується; усього і не перерахувати.
不一会儿 buyihuir в один момент; вмить; трохи зачекавши.〜弛上便积了—层雪в один момент (вмить, трохи зачекавши) земля покрилася шаром снігу.
不依 buy! 1)(不所从）не слухатися кого; не погоджуватися з ким. 2)(不方夂过）не прощати; не вибачати.你如果这样办，我可〜 якщо так зробите, то я вам не вибачу.
不宜 buyi не випливає; не потрібно.
不遗余力 bu уі yu li не шкодувати своїх сил; не шкодуючи сил (зусиль); усіма силами; покласти (віддати) всі сили.
不已 Ьйуї нескінченно; безперервно.欢呼〜 нескінченно радіти;感叹〜безперервно зітхати;痛哭〜дбвго і безутішно ридати.
不以为 buytwei не вважати.〜然 не вважати правильним; ставититися до чого несхвально; 〜怪 не бачити в цьому нічбго надзвичайного (дивного); не дивуватися;〜 意 не приймати [близько] до серця;〜耻 не вважати за ганьбу; не знаходити нічбго ганебного; не знати сорому; не постилатися; совісті вистачило.
不义之贝才 bu уі zhl саі неправедно (неправдою) нажите добро; гроші чорного походження; темні гроші; добро, зароблене нечесним шляхом; брудні гроші.
不亦乐乎 Ьй уі 16 hii чортівськи розм.; до чорта просту украй; страшно, t亡得〜чортівськи (страшно) зайнятий; зайнятий по горло.
不易之论 bu уі zhl lun непорушна істина; незаперечне судження.
不意Ьйуі—不料.〜竟然如此і не чекав, що так станеться; ніяк не можна було очікувати, що так вийде (трапиться).
不翼而飞Ьй уі 6г йі 1)(突然不見） запропаститися; загубитися; [і] сліду нема (пропав); зникнути без сліду (безвісти); безвісти пропасти. 2)(、流传极快）літати без крил; блискавично поширитися (рознестися); швидко поширитися (рознестися).
不用 buyong —> 不必•〜去 не ходи туди; нічого ходити туди; ні до чого туди ходити; немає потреби туди ходити;〜说 нічого і говорити; 〜再说了 не варто більше (далі) говорити; ~ 着急 нічого (ні до чого) поспішати; не до поспіху; не на пожежу;〜说人，就是一只鸟 儿，也逃脱不了他们锐利的眼睛не те що людина, навіть птах не зміг би укритися від їхнього зіркого ока.
不由 Ьйуби не давати кому з неозн.〜分说 не давати кому говорити (виправдуватися); не дати кому навіть слова сказати;〜你说 не буде по-твоєму; і не чекай, що буде по-твоєму;〜你不信 мимоволі доведеться повірити; хочеш не* хочеш, доведеться повірити;〜自主 поза своєю волею (свого бажання); мимоволі.
不由得 buyoude 1)(不界）волею-неволею; мимоволі.〜你不答应 мимоволі доведеться погодитися; волею-иеволеіо (хочеш не хочеш), а треба погоджуватися. 2)(不务今)


66
МИМОВОЛІ； МИМОХІТЬ.〜耍问问 от^т мимоволі встає питання; отут мимохіть запитаєш;大 家〜笑 了 усі мимоволі розсміялися.
不處 buyu <书> 1)(意知•不到）несподіваний (несподіванка); непередбачений. ~ 之变 несподіваний (непередбачений) випадок. 2) (怠夕卜的軍）несподіванка; випадковість.〜以 备 на всякий випадок.
可、Ш И bu yue cr tong наче домовились; немов змовилися; зненацька [їхні дії] збіглися.大家对此都〜地加以阻& усі, як змовившись, перешкоджали цьому.
不予 buyu відмовити в чому (відмова).〜照、Ніі відмовити в проханні;〜答复 залишити без відповіді;〜承认 відмовити у визнанні.
不育性 Ьйуйх丨ng < 生物 > стерильність; безплідність; безпліддя.
不bu yuSn wan її перебороти труднощі далекого шляху.他〜而来 він, подолавши труднощі далекого шляху, приїхав сюди.
不再 buzai не стати [більше] із неозн.\ більше не; роз-.〜喜欢 розлюбити кого-що, із неозн.\ 〜相信 зневіритися;我〜多说 я не буду більше говорити; я не буду далі розкривати;我〜问 Т я не став більше питати; я перестав питати.
不在 b(iz&i 1)(不在某处）неміє; [бути] відсутнім.当我〜的时候 в (за) час моєї відсутності; коли мене не булб; під час моєї відсутності; jtii〜він відсутній; його [зараз] нема. 2)(不包括）за винятком чого.〜此内 сюди не входить; за винятком чого. 3)(指死 亡）немає серед живих; кого не стало.这人己 经〜了 цієї людини вже немає серед живих (не стало);我祖母去年就~了 моя бабуся померла ще торік.
不在乎 buzaihu не надавати значення чому; не звертати уваги на що\ ставитися до чого байдуже; як із гусака вода кому.他〜这个 він цьому не надає значення; він на це не звертає уваги; він ставиться до цього байдуже;他对死都〜він навіть смерті не надає значення; він нехтує смертю;他们花 起钱来一点都〜до витрати грошей вони ставилися байдуже.
不在і舌下 bu zai hua xia це вже не питання; це вже не настільки важливо; отут і говорити нічого; і мови не може бути; про це нічого навіть (вже) розмовляти.
Ш 一 ІД] bu zan уТ сі , утриматися від висловлення своєї думки.
不择手段 Ьй ze shduduan не гребувати нічим.为 了达到目的他〜він не гребує нічим для досягнення мети.
不怎么 # buz6nmcyang так собі; нічого особливого; не дуже добре.〜妥当 не так вже все добре;倒也〜坏 але і не так щоб дуже погано; 〜він співає так собі; нічого
особливого в його співі немає.
不折不扣 buzhe-bukou стовідсотковий; круглий; сповна; без усякої знижки; без усяких потурань; беззастережно; у повному розумінні слова.〜的傻瓜 заплішений дурень; дурний аж світиться;〜地执行命令 без усяких знижок (беззаперечно, точно) виконувати наказ.
不正之风 bu zheng zhi feng шкідливе повітря; хибний, поганий стиль; потік затхлого повітря.认真纠正“走后门”之g的一切了 як варто виправити всі прояви поганого стилю, у тому числі користування "чорним ходом" і
不知 buzhl не знати чого; невідомо.我取先〜це без мого відома; це я не знав заздалегідь;〜凡儿 безліч; незліченно;〜进退 не знати міри;〜轻重 не знати міри;〜自爱 не мати самолюбства; забути свою честь;〜自量 переоцінити свої сили;〜死活 крайня необачність; стрімголов;〜 所云 сам не знає, що говорить; базікати казна що;〜所措 сам не свій; у повній розгубленості; остаточно розгубитися; збитися з пантелику розли\ 〜天高地厚 крайнє легкодумство;〜者不 罪 на нема й суду нема, як нема, то й дарма; М 子里儿乎足漆黑一片，〜是大清早呢，还是己经 至！J 了夜晚 в кімнаті майже зовсім темно; чи то був ранній ранок, чи то вже наставав вечір.
不知不觉 buzhl-bujue непомітно; сам того не помічаючи; несвідомо; не даючи собі звіту; інстинктивно.他〜地挣住 了脚步 він сам не помітив, як зупинився; він непомітно для себе зупинився.;
不知鹿死谁手 Ьй zhi їй si shu丨 sh6u ще невідомо, хто переможе (залишиться переможцем); невідомо, чия візьме; кому дістанеться перемога це ще бабуся надвоє сказала.
不值 buzhi не варто безособ” із неозн.〜一文 ломаного шеляга не варте; нічого не вартий; 他把我看的一文〜він має мене за ніщо;〜一 驳 не витримує критики; ні до чого навіть спростовувати;〜——菜 навіть не варто глузувати з чим;〜一提 не заслуговувати ні найменшої уваги; не варто навіть говорити; не [йти] у рахунок;这些小事〜一提 такі дрібниці не рахуються.
不止bCizhT 1)—不已.如果父亲看见你这个样 子，他会感到惊奇〜побйчив би батько тебе таким, не було би кінця його подиву. 2)(超过) не [тільки]; не менше; не менш.〜一次 не разом; неодноразово;〜三次 не менше (не менш) трьох разів;〜五人 не менше (не менш) ніж п，ять чоловік;〜他一个人知іі не він один знає; не тільки він знає; №〜二 一卜岁 йому не менше 20 років;事情还〜如此 не тільки це; справа не тільки в цьому; справа цим не обмежується; але це ще не усе. 3)(不 Щ) не зупинитися.〜不夺亍 немає зупинки, немає і руху.
不只bCizhT —>不但.
不至于bCizhiyii 1)(不到某种程度）не настільки; не до такої міри; не дійде до чого.〜这样坏 не настільки вже кепсько; не до такої міри погано (недобре);情况〜这般严重обста- новка не настільки серйозна;如果早设法，
亊*時〜闹成这样справа й не дійшла б до цього, якби заздалегідь ужили заходів;我虽 糊涂，~连这个都不明白нехйй я дурний, але не до такої міри, щоб навіть цього не розуміти. 2)(未必)навряд чи; навряд; бути того не може. 〜有什么困难навряд чи (навряд) зустрінуться труднощі;他〜不知道 навряд чи він не знав; не може того бути, щоб він не знав.
不治之症 bu zhi zhi zheng невиліковна хвороба. 不致b(izhi —♦不至于.
不置bCizh丨 <书> 1)—不已.愧丧〜укр杏й засмучений. 2)(不说）не говорити про що; не висловлювати чого. ~--辞 не говорити ні слова;〜可否 не говорити ні так, ні ні; не висловлювати своєї думки; не давати визначеної відповіді.
不着边际Ьй zhuo bianji ухильно.说话〜
говорити дипломатично;〜地议论 міркувати, не торкаючись суті питання; поверхово міркувати.
不货 buz!〈书〉неймовірний; надмірний (надмірність).价值〜д^же цінний;损失〜 неймовірні (дуже великі) збитки;所耗〜мати неймовірні (надмірні) витрати.
不自量 buziliang самовпевненість; непомірна зарозумілість; уявляти про себе прост.你太 〜了 ви занадто самовпевнений; ви занадто багато про себе уявляєте.
不自；й力 Ьй zi liang 1і не рахуватися з власними можливостями; переоцінювати свої сили; страждати надмірною зарозумілістю (надмірною самовпевненістю); куди кінь із копитом, туди і жаба з хвостом.
不自在 buzizai [стало, було] не по собі; бути не у своїй тарілці.
不足 buzu 1)(不够）недостатність (недостатній); недостача; не вистачити; недо-.经 验〜недостатньо досвіду; недостатній досвід; 论据〜мбре аргументів;信心〜немйє твердої впевненості (віри); не вистачало віри;睡眠〜 недосипати;人力〜недостатність робочої сили (живої сили); недостача в робочій силі (у людях); дефіцит у робочій силі;消费〜 недоспоживання;设备〜недостача в устаткуванні;产量〜дефіц“т продукції;开工 〜недовантаження [підприємства]; неповне навантаження [підприємства];分置〜 недовага;尺寸〜недомірок;佔计〜 недорахувати; недооцінка;之数〜відсутня кількість; відсутня сума;以补〜щоби поповнити відсутнє;〜六岁的孩子 діти до шести років (до шестирічного віку). 2)(不值 得）нічого з неозн/, не варто безособ., із неозн. 〜为奇 нічого дивуватися; не дивно; тут [немає] нічого надзвичайного;〜为训 це зовсім не показово; не можна брати за приклад (за зразок); це ще не є непорушна істина;〜介意 нічого брати близько до серця; не потрібно звертати увагу;〜挂齿 не варто подяки; нема що говорити;他们认为这是一 个微不足道，〜挂齿的问题воші вважали це незначним питанням, що не заслуговує ніякої уваги. 3)(不可以）не можна,〜信 не можна вірити кому-чому, у що.
不足道 buzudao дрібний; дріб'язковий; незначний (незначність); неважливий.
不做声 bCizu6sh5ng мовчати (мовчання); набрати води в рот; проковтнути язик.
Ьй.
布 1 Ьй (布匹）[паперова] матерія; [паперова] тканина; паперовий; матер'яний.素色的〜 гладенька матерія (тканина);花〜ситець;〜衬 衫 паперова сорочка;〜套 матер'яний чохол; 买 ZL 尺 ~ купити декілька чи матерії (тканини);成匹的〜матфія (тканина) у шматках; $ 头〜шматки мн.; залишки матерії (тканини).
布2 bu 1)(分布）покритися.满~皱纹的脸 покрите зморшками обличчя; Р月云密〜небо обволоклося (покрилося, затяглося) хмарами; 天空〜满星星 небо засіялося (засіяне) зірками;眼睛"^而〜满蝴蛛网般的细纹 сплелося під очима павутиння зморшок. 2) (布置）розставити що (розміщення)，〜阵势 побудувати в бойовий порядок;〜圈套 розставити пастку;〜下埋伏 улаштувати


67
засідку.
布帛 bubo бавовняні і шовкові матерії.
^ 菜 bucai накладати [гостям] страви на тарілку.
布道 budao〈宗〉проповідувати [релігійне навчання]; проповідь ж.
布店 budian мануфактурний магазин.
布丁 buding пудинг.
布尔什维克 bCi’grshiwdikd більшовик (більшовицький). 党夕卜〜безпартійний більшовик.
布尔什维克化 bu'ershiweikehua більшовизація; більшовизуватися.
布尔什维主立 bu'ershiweizhuyi більшовизм.
布防 bufang <军> зайняти оборону; ставити оборону; розставити війська для оборони.
布告 bugao оголошення.贴〜вивісити (повісити) оголошення.
д" ^ bugaolan вітрина (дошка) для оголошень.
布谷鸟bClgtiniaO <动> 303々ЛЯ.〜在叫чулося кування зозулі; зозуля кує.
布贵 bujtng 1)(春景•装置）декорація.装〜CTd- вити декорацію;换〜змінювати декорацію. 2) (画的布局）композиція (компонування) картини.
布景师 bujmgshl декоратор.
布局 buju концепція; задум; побудова; розміщення, # 品〜концепція (задум, побудова) твору;象棋〜з焱дум (концепція^ побудова) шахової партії; розміщення фігур;生产〜 розміщення виробництва;工业〜планування промисловості; промислова композиція; розміщення промисловості;经济建设和国防 设的〜розміщення господарського й оборонного будівництва;〜完整 досконалість концепції (задуму, побудови, розміщення).
布朗基主义 biiiangjTzhtiyi <政> бланкізм.
布朗族 Bulangzu "булан" (одна з національних меншин Китаю).
布雷 bulei〈军〉мінувати що (мінування); закладати (розкладати, установлювати) міни; ставить мінне загородження.在海峡〜 мінувати протоку; закладати міни в протоці; ставити мінне загородження в протоці.
布雷舰 buleijian мінний загороджувач.
布雷区 buleiqu мінне поле; замінована зона; смуга мінних загороджень; замінована ділянка.清除〜знімйти мінне поле; розмінувати ділянку.
布І斗 buliao матерія; тканина ж. 一段做衣服的 ~ відріз матерії на костюм.
布隆迪人 Bulongdiren бурундієць (бурун- дійський); бурундійка.
布鲁氏菌 biiUish丨jiin <医> бруцбла.
布匹 bupl мануфактура; матерії лш.; тканини мн.
布商 bushang мануфактурист; крамар-ману- фактурник.
^Bl'j bushao <Щ-> розставляти пости; розвести вартових; поставити охорону.
布施 bCish了 〈宗〉пожертвувати що
(пожертвування); зробити пожертвування; подати милостиню; милостиня.
布头 butou 1)(零料）залишок [від суцільного шматка] тканини. 2) ({节布片*) шматки ми.; обрізки мн.
才 1 了纹纸 buwenzhl гофрований nanfp.
布鞋 buxie матер’яні туфлі (тапочки).
布衣 Ьйуї 1)(布衣服）паперовий одяг. 2) <书> (平民）простолюдин застар..，простолюд лінож” застар.
布依族 Buyizu "буГ' {одна з національних меншин Китаю).
布置 biizhf 1)(布置环境）обставити що\ розставити що (розміщення).〜住宅 умеблювати квартиру;〜家具 розставляти обстановку (меблі);〜会场 підготувати зал (приміщення) до зборів; прикрасити зал засідання; _ 窗〜得美观大 if вітрини прибрані просто і красиво. 2)(安排） поставити що\ дати що; спустити що;(分配） розподілити що (розподіл).〜任务 поставити (дати) завдання;〜工 4乍 дати (розподілити) роботу;〜家庭作业 задати уроки додому; задати домашню роботу;〜圈套 розставити пастку;暗中 ~ готуватися потай; таємно готувати що;事情〜得很好 справа була поставлена на належну висоту.
步
bu.
步 bu 1)(脚步）крок.迈开大〜йти великими (широкими) кроками;离开两三〜的地方в двох-трьох кроках від чого;—〜也不落后 ні на крок не відставати; 一〜一〜地 крок за кроком; поступово;〜留神 бути обережним (діяти з обережністю) на кожному кроці; 一 提高 крок за кроком підвищувати; безупинний ріст;〜退让 здавати позицію за позицією; робити поступку за поступкою;进 一〜,退两〜крок уперед два [кроки] назад. 2) (阶段）крок.我国工业迈,进7 — нйша
промисловість зробила великий (гігантський) крок уперед; ЛІ 作的第——~ перша стадія роботи;邊只是万里长征的第 一〜це лише перший крок у великому поході [на десять тисяч]; це лише перший крок [на початку] важкого шляху. 3)(地步） положення. 一〜опинитися в такому
становищі; потрапити в таке становище; дійти до цього. 4)〈棋〉хід.走错〜зробити неправильний (помилковий) хід. 5) <书> йти по слідах; слідувати кому чому.〜人后尘 йти по слідах інших; наслідувати приклад інших; плестися в хвості.
步兵 bublng <军> піхота; інфантерія застар., спец.;(指战士）піхотинець; стрілець.
步兵墙 bublnghao <军> [стрілецький] окоп.
步兵师 ЬйЬ了ngsh了 <军> стрілбцька (піхотна) дивізія.
步步为营 bu bu wei ying просуватися крок за кроком, закріплюючи свої позиції; діяти з надзвичайною обережністю; поступове просування вперед у міру закріплення позиції; створення укріплення у міру просування військ вперед.〜，且战且退 відступати з боєм, чинячи опір на кожному кроці.
步程计 buchengji〈技〉педометр; крокомір.
步调budiao крок; дія.〜——致йти в ногу;统——〜 об'єднатися в діях; координація (єдність) дій; домагатися єдності в діях; домагатися єдності дій.
步伐 bufa хода ж.; марширування спец.〜坚定 твердою ходою; твердим кроком;〜整齐 йти (крокувати, марширувати) у ногу;〜错舌L збитися з ноги; порушити єдність;踏着雄伟 的〜ШГій йти вперед потужною ходою.
步法ЬйШ хода ж.;(马的步法）алюр.
步话机bCihuSjT —>步谈机.
步梨 bull <农> висячий плуг.
步履 Ьйій <书> ходьбі 〜如飞 швидкі ходьба;〜 会隹又艮 насрілу повзти; ледве ходити; важко
крок ступити;她〜轻盈 вона легка на ходу; у неї легка хода.
步枪 buqiang гвинтівка; рушниця.自动〜 автоматична рушниця; автомат.
步口肖 bCishao <Щ> дозор; сторожовий піст.放〜 вислати дозор; стояти на посту.
步谈机 butanjl портативний приймач-передавач.
步行 buxing [йти] пішки.〜前往 піти (податися) пішки;〜的人 піший.
步行虫 bCixingch6ng <动> жужелиці.
步行机bCixingjT —>•步谈机.
步骤 buzhou крок.分为两个〜розділити на два послідовних кроки (прийоми);战备〜стратегічний захід; ІЕ确、重要的〜правильні， важливі кроки (заходи);采取必要的〜робити необхідні кроки (заходи);有〜地进行 проводити методично (крок за кроком, систематично, послідовно, планомірно);〜混舌L немає послідовності в чому,工作要有〜у роботі необхідна послідовність.
/j?-f buzi —> /і? 1).〜f 胃、не тверда (невпевнена) хода;队伍Й〜走得很匀загін ішов розміреним кроком.
Ьй.
杯 Ьй〈化> плутоній.
部Ьй.
部 Ьй 1)(部分）частина ж.;(人体部分）ділянка j/c.胸〜груднй ділянка. 2)(中央机关） Міністерство;(一般单位）відділ; відділення. 国防〜міністерство оборони;夕卜交 ~ Міністерство закордонних справ;组织〜 організаційний відділ; оргбюро невідм.\ 零 售〜відділ (відділення) роздрібного продажу. 3) <军> командування.连〜командування роти (指领导机构)：командний пункт роти (指&在地）；民兵师师〜штаб дивізії народного ополчення. 4)〈书> —> 部属.5) < 量词〉екземпляр.两〜书 два екземпляри книги; два твори;两〜影片 два кінофільми; 电影分上下两〜фільм у двох серіях.
部队 budui 1) <军> військова частина; війська мн.〜番号 номер частини;陆军〜піхотні частини; сухопутні війська;公安〜війська суспільної безпеки; ІІ 防〜прикордонний загін; головний (авангардний) загін; авангард; ##〜війська особливого призначення; 地面〜назбмні війська;降落伞〜параш#ні частини; загін парашутистів; парашутний десант; Ш\ Ш ~ нові формування; нові військові частини;工人阶级的先进〜 передовий загін робітничого класу. 2)(军队 的一部分）загін солдатів.我们;里来了一 支〜у наше село прийшов загін солдатів.
部队长 buduizhSng начальник (командир) військової частини.
部分 bufen частина ж.; сектор.整体的一〜 частина цілого;大〜велика частина; більшість; 、〜менша частина; меншість;主 要〜основна частина;次要〜другорядна частина;身体各〜частини тіла; —〜人 частина людей;〜动员 часткова мобілізація; 〜完成 виконана частково; 公营〜 усуспільнений сектор.
部件 bujian <技> вузол [машини]; частина [машини]; елемент. *
部类 bulei категорія.
部落 Ьйіиб плем'я.原始〜первісні племена;〜生


68
活 пббут племені.
部门 bumen галузь ж.; сектор; частина ж.; органи л/н.,国务院各〜міністерства і відомства Державної Ради;文教〜бргани культури й освіти;卫生〜бргани санітарії і гігієни; санітарна частина;商业〜торгові підприємства;所属〜підвідомчі органи (установи, відділи); підгапузь ж.;最先进的 生产〜найпередовіша галузь виробництва; 在国民经济各〜у всіх сферах (галузях, секторах) народного господарства;
工作 працювати по фінансовій частині;在工 业〜工作 працювати на промислових підприємствах.
部首 bush6u〈语〉ключ; ключовий покажчик [ієрогліфів].
部属 bushii підлеглі.
部署 bushu 1)(安排）підготувати що (підготовка); дислокувати (дислокація) спец.〜战 役 підготувати операцію; розробити план операції;〜力量 розставити сили; групувати
війська;重新〜力量 перегрупувати сили; Ш 新〜兵力 передислокація сил (військ). 2) <计 划 > план.战略〜стратегічний план; стратегічні установки;战斗〜план бойових дій; угруповання військ для бою;做出相应 的〜вж“ти належних заходів; зробити необхідну підготовку;查明敌人的〜встанов“ти угруповання військ противника.
部位 buwei розташування [людських органів]. 胃的〜місце шлунка.
部下Ьйхій ->部属.
部长bCizhSng 1)(中央部长）міністр.财政〜 Міністр фінансів;畐ij〜заступник міністра;〜 职位 міністерський пост. 2)(一般部门的首 长)начальник; завідуючий чим.宣传部〜 начальник відділу (завідувач відділу) пропаганди.
部长会议 bCizhang huiyi Рада Міністрів.
部族 buzu народність.
焊bu.
Щ bu 1)(码头）пристань. 2)(商埠）торгбве
МІСТО.
簿bu.
簿 bu зошит ж.; книга.练习〜збшит;收文〜 журнал вхідних паперів;意见〜книга відгуків; 电话〜телефонний довідник;照相〜 альбом для фотографій.
簿册 buce (账册）бухгалтерські (торгові) книги; (记事簿）ділові записи (книги); записні книжки.
簿籍 biiji (账簿）бухгалтерські книги; торгові книги;(名册)іменний список;(清册)реєстр.
簿记 Ьй』丨1)(记账技术）бухгалтерія; рахівництво.银行〜банківська бухгалтерія; банківське рахівництво;单式〜проста бухгалтерія;复式〜подвійна бухгалтерія. 2) (账簿）бухгалтерські книги.
簿记员 bujiyuan рахівник; бухгалтер; рахунковий працівник.
簿子 buzi зошит ж.; книга.
с
с5 另见 ch§i.
拆烂污 с5 lanwu <方> 1)(马虎）недбіпо (недбалість); тяп та ляп; тяп-ляп; сяк-так. 2) (搞坏 了事情）накбїти дурниць (багато капостей).
擦с5.
擦 cS 1)(摩擦）тфти що.〜火柴 запал“ти сірник; 〜火柴点灯 чиркнути сірником та запалити лампу;手上〜去一块皮 здфти шкіру на руці; 〜伤了脚стфти (натерти) ногу;用碌А儿〜 терти на тертці; протирати через тертку. 2) (擦干沙)чистити що (чищення); витирати що (витирання);〜地板 витирати (мити) підлогу;〜玻璃 протирати (мити) скло;〜皮 鞋 чистити черевики;〜枪 ЧИСТИТИ ГВИНТІВКИ； 〜手 витирати руки;〜背 обтирати спину;〜干 обтерти (витерти) насухо;〜掉尘土 витерти (стерти) пил;〜掉脸上的汗珠стфти з обличчя піт;他Й放映机的每一个零件都〜得 闪闪发光 він начищає кожну деталь кіноустановки до блиску. 3)(涂抹）мазати гцо чим (мазання).〜粉 пудритися; пудрити обличчя;〜鞋油 чистити черевики пастою (ваксою); мастити (настити) черевики кремом;用药綿在伤口上〜了点药обтфти рани змоченою ліками ваткою. 4)(贴近） майже торкатися чого., ледве не зачепити що, за що.〜肩而过 пройти близько і повз кого\ 他跟我〜肩而过він пройшов близько від мене;战士们不顾从头顶上〜过的子弹，扑 敌人碉堡 незважаючи на кулі, що свистять над головою, бійці кинулися на бастіон ворога;鸟儿〜卷地面飞过去птахи пролетіли, майже торкаючись [самої] землі; птахи пролетіли над самою землею.
ЩШ)\і caheir <Ь'> смеркати місц.\ у сутінках; надвечір.
擦拂 са fu протерти, витерти.
擦剂 са ji миючий засіб.
擦亮眼胳1 caliang ySnjlng протерти очі; відкрити кому бчі.这些琪实檫亮了我们的眼睛ці
факти зробили наші очі більш зіркими (пильніше).
擦音 cayln <语> фрикативний (щілинний) звук; спірант.
擦操 cazao обтиратися мокрим рушником.
嚓і
擦с5 <象声> свист.汽车〜的一声停住了 автомобіль зі скрипом загальмував (зупинився); 子弹〜的一声飞过去了 зі свистом пронеслася куля.
礤⑶.
ШЖЛ cachuangr тертка.
f思 саі.
f思 саі 1) сильний, здібний, талановитий; 2) вусатий; бородатий
猜 саі.
Ш саі 1)(推测）гадати (гадання); догадуватися; здогад; припускати (припущення); угадувати що (вгадування).〜徙语 розгадувати (відгадувати) загадку;〜不出 мочитися в здогадах;你〜我手里是什么？ відгадайте (угадайте), що в мене в руці?你〜事情能成功 吗？ як ви гадаєте (думаєте), чи вийде справа?舌L〜——阵 говорити навмання;你〜错 Т ви не вгадали; ви помилилися у своїх припущеннях; ваші здогади помилкові. 2) (疑心）підозрювати що (підозра); запідозрювати кого в чому\ запідозрити кого в чому.大家都〜这件事是他干的усі підозрюють (запідозрили), що це його рук справа.
猜测 саісе відгадувати що (відгадка); здогад; угадувати що (передбачення); припускати (припущення); домисел.需要如造琪实,而不 是〜потрібні факти, а не здогади;事十# 的发 展令艮难〜в^жко вгадати хід подій.
猜到 caidao догадатися; угадати що\ здогадуватися що.大家早已〜是他干的усі давно здогадалися, що це він зробив;我们早已〜敌 人耍从这里逃跑 ми давнб вгадали，що вброг
тікатиме тут.
猜断 caiduan зробити висновок.
猜度 caiduo припускати що (припущення); угадувати що (угадування); здогадуватися; здогад.据我〜，他的,意图不于此моїми припущеннями (здогадками) його наміри полягають не в цьому; я припускаю, що він не має таких намірів;别用自己的心思来〜人 家 не можна судити про інших по собі.
猜忌 caiji [відчувати] недовіру та заздрість; недовіра та заздрість; зайва підозріливість; зайва підозра; зайва підозрілість; підсиджувати кого (підсиджування) прост.相互〜 会影响团结 взаємна недовіра та заздрість заважають згуртованості.
猜奖 саі jiSng грати (брати участь) заради
винагороди (призу, грошей).
猜і迷 саішеіг 1)(猜链底）розгадати (відгадати
загадку. 2)->猜测：你有什么就说什>，何必 让人家〜呢? говори як є, навіщо змушувати людей робити різні припущення?
猜情度理 caiqmgduoll з логічних міркувань (міркуючи логічно); судячи з усього.
ШФ caiquan грати на пальцях [при вживанні міцних напоїв].
猜思 caisl думати, міркувати, гадати.
猜透 caitdu розгадати що (розгадка).〜别人的想 法 розгадати чужі думки. 猜嫌сЗіхі如-> *忌.
Ш caixiSng подумати; припускати (припущення); здогадуватися; здогад.〜不到是你 важко повірити, що це ви;〜起來，只有两种可 能 якщо подумати, то є всього дві можливості.
猜疑 саіуі підозрювати кого в чому (підозра); запідозрювати кого в чому; запідозрити кого в чому.多余的〜зайві підозри.
猜中c5izh6ng угадувати що.我〜了你的心事я угадав, про що ви думаєте.
才
саі.
才丨 саі —>•才能.〜疏学浅[мої] скромні знання та здібності; [я] не маю достатніх знань.


69
才2 cai 1)(仅)усього; тільки; лише.他参加红军 时，〜十五岁 коли він вступив до Червоної армії, йому було всьогб лише (всьогб, тільки) п'ятнадцять років. 2)(刚，方）тільки; як тільки; лиш тільки; тільки-но; щойно; ледве; лише. 老工人〜退烧，就,і上班了 у старого робітника ледве знизилася температура, як він уже пішов на роботу;我现在〜懂得他的 话 лише тепер я збагнув його слова. 3)(表示 条件）тільки; лише.只有把自己武装^来，我 们〜能战胜武装的反革命лише після власного озброєння ми зможемо розгромити озброєну контрреволюцію. 4)(强调所说的事） уже, вже, ж, вже ж, але, так, такий, така, дійсно.我们的麦子艮得〜好呢！ ну й гарна ж виросла в нас пшениця! така гарна виросла в нас пшениця!这〜个圣呢！ оце вже дивина!我〜 不会上他的当呢！ уже мене він не обдурить! уже я до нього на вудочку не втраплю!入&〜 是野样的哪，我们应该向他们f习воші справді (просто) молодці，ми повинні в них учитися.
才分caifen —才智.
才干 caigan здібності мн. 4艮有〜的人 людина з великими здібностями; дуже здібна людина; 增氏革命〜мнбжити революційні здібності; 在工作中表现出办事的〜виявити ділові здібності (діловитість, розпорядливість) в роботі.
才好 caihao було б добре (непогано); добре (непогано) якби; було б добре, якби; би; б.天 气不要变坏〜булб б добре (добре було б), якби погода не зіпсувалась;现在能去北京〜 呢！ поїхати б зараз до Пекіна! добре (не погано) було б тепер з'їздити до Пекіна! caihua обдарованість; талановитість.
才力сйШ —*■才能.〜不足немйє достатніх здібностей; у кого не вистачає знань (навичок); не такий (не настільки，не так уже) здібний.
才路 cailu розвивати здібності.
才略 cailiie політичний розум; військовий талант; обдаровання.
才能 caineng здібності мн.; дарування заст.组 织〜організаторські здібності;领导〜 здібності до керівництва.
才气 caiqi обдарованість; талановитість.〜横溢 велика обдарованість; надзвичайна талановитість; блискучий талант; яскравий (світлий) розум.
才情caiqing ->才华.
才"ІД caishi здібності й знання.〜іі入 великі здібності й знання.
才思 caisl〈书> творчий талант.
才学 caixue вченість; освіченість; ерудиція книжк.
才智 caizhi розумові здібності; розум.〜有限 обмежені здібності; зірок з неба не хапає;发 挥人民群众的〜Д^ги можливість виявлення розуму народних мас;最有经验和最有〜的是 参加^命实践的人民大众найдосвідченіші й найталановитіші 一 це народні маси, які приймають участь у революційній практиці.
子 caizT талант; обдарована (талановита) людина.
才子仕人 caizT jiarcn молодий талант та писана (мальована) красуня; молоді красуні в парі з талановитими кавалерами.
制 cai.
Мсаі 1)(木材)ліс. 2)(材料)!
іатеріал.就地取〜
використовувати місцеві ресурси (матеріали).
3) 	деМ) труна. 4)-> 材料 3). 5)(，用的人） [корисна] людина.把他培养成〜виховати та зробити з нього [корисну] людину.
材积 cdijT <林> кубатура.毛料〜кубатура в заготовці;净料〜ч“ста кубатура;实际 ~ фактична кубатура.
材料 cailiao 1)(威料）матеріал.述筑〜будівельні матеріали; будматеріали мн.;原〜 сировина; сировинний матеріал;电工〜 електроматеріал;轻金属〜легкі метали. 2) (资料）матеріал; дані мн.; джерело спец.学习 〜навчальний матеріал;参考〜довідкбві дані; довідковий матеріал; посібник; ж 传〜 агітаційні матеріали; матеріали для
пропаганди;人事〜дані про особовий склад;
# 	І 入 М 入 Ф 〜особбва справа якоїсь людини;研究古代史的新〜нові джербла для вивчення давньої історії;获得第一手 ~ отримати матеріали з перших рук (з першоджерел);根据初步〜за попередніми даними;提供〜надйти матеріали (дані);搜集 〜збирйти (підбирати) матеріали (дані). 3)(喻 做谋寒的人才）підхожа (підходяща) людина. 她是当色蕾舞演员的好〜卩онй м^є всі дані, щоби стати гарною балериною.
材料库 cailiaoku склад матеріалів спец.工程〜 інженерний парк.
cdi.
财сйі гроші мн.爱〜любити гроші;不爱〜的人 безсрібник; безсрібниця;〜迷心穷 схибитися (схиблений) через гроші; засліплений жадобою багатства.
财宝 caibSo скарби мн.; коштовності мн.金银〜 золото, срібло та коштовності.
财办 caiban фінансовий відділ скороч.
М 帛 сйіЬб гроші мн.
caichan майнб; власність; скарб. приватне майно; приватна власність;公共〜 суспільне майно; суспільна власність;人民 的〜нарбдна власність;〜清册 інвентар ч”. інвентарний список; інвентарний опис.
贝才产才又 caichanquan <法> право на майно; майнові права.
财阔 caifa фінансова олігархія; фінансовий магнат; дзайбацу невідм., ч.(专指日本财阀).
财富 caifu багатство; власність.自然〜прирбдні багатства;社会〜суспільні багатства;物质〜 матеріальні блага;文化〜надбання культури; 社会的〜是劳动人民自己创_的суспільні блага створюються самим трудовим народом.
财会 caihui бухгалтерський облік; бухоблік
розм.
贝才经 caijlng фінанси та економіка.〜学院 фінансово-економічний інститут.
财老大 cailaoda фінансові операції.
财力 caili фінансові ресурси; кошти.〜充沛 потужні фінансові ресурси; величезні кошти; велика кількість фінансових ресурсів (коштів); 〜不足 нестача (недостача) фінансових ресурсів (коштів);浪费〜марнотратність (розтратливість, тринькання розм.) коштів.
财贸 caimao фінанси та торгівля.
财迷 caimi користолюбець; сріблолюбець книжк., застар.
财权cdiqu如1)—则产权.2)(经济大权） фінансове право.
财杀 caisha пограбувати та вбити; скоїти
тяжкий злочин.
财神 caishdn бог (божество) багатства; мамон.
财势 cdishi влада та багатство.有财有势 мйти владу та багатство; заможній і впливовий;依 仗〜б^ти впливбвим та багатим.
财收 caishdu бюджетний прибуток.
材树 caishu деревина (матеріал).
Ш Ш caishui фінанси і податки.
财团 edition консорціум спец.; фінансовий трест; фінансова група.
Ш caiwu фінанси мн.〜工 j乍 фінансова робота;做〜工作 працювати з фінансами;〜计 ЗсУ фінансовий план;〜胃理 управління (завідування) фінансами;管理〜відати (завідувати) фінансовими справами.
财物 caiwu коштовності ми.; добро рот.〜保管 збереження коштовностей.
财、源 caiyuan джерело коштів (фінансових надходжень); фінансові ресурси.开辟〜 знаходити (вишукувати) нові джерела коштів (фінансових ресурсів).
财院 caiyuan економічний інститут скороч.
贝才运 caiyun везіння (щастя, талан) у грошових справах.〜亨通 великий талан у грошових справах;〜不佳 кому не щастить у грошових справах.
财政 caizheng фінанси мн. (фінансовий).国家〜 державні фінанси; фінанси країни;〜金融 фінанси та валюта; ~ Ш ^ фінансовий бюджет;〜危机 фінансова криза;〜公开 обнародування (опублікування) фінансів;〜 资本 фінансовий капітал;〜寡头 фінансова олігархія;〜的支出，应该根据节杏的方针у справі витрат коштів треба тримати курс на економію.
caizhengbaogan операція з розподілу
коштів.
财政部 caizhengbu Міністерство фінансів.
财政法 cdizh^igfS <法> фінансове право.
财政家 caizhengjia фінансист; фінансистка, caizhengxue фінансова наука.
材质 caizhi якість (матеріальна).
财主 саігЬй багач; багачка розм.\ багатій прост.; дука; золотий (грошовий) мішок.
财资 caizT капітал, гроші.
cai.
Ш cai 1)(裁剪）кроїти що (кроєння);(剪开） різати що.〜纸 різати (розрізати) папір;〜条哔 口几裤子крбїти шевйот на брюки;衣服〜得不 好 сукня погано скроєна; сукню погано скроїли;衣襟〜得太短 ізанйдто підрізати поли; дуже коротко скроєні пбли;这块料不够〜一 件大衣 з цієї тканини пальта не викроїш (пальто не виходить). 2)(开数）частка (доля) аркуша.对〜формйт у Уг [частку] аркуша; ін-фоліо; Р_9〜报纸 газета у чверть аркуша. 3) —裁减.
裁兵 caiblng скорочення чисельності військ.
裁并 cdib'mg злити ufo (злиття).两个部门〜为一 个 злити (об'єднати) два відділи в один.
裁撤 caiche скасувати (скасування).〜机构 скасувати заклад.
裁处 саісіш рішення; розсуд.听侯〜на [ваш] розсуд; чекати [на] рішення.
裁定 chiding〈法〉постанова; ухвала.法院〜 постанова (ухвала) суду.
裁断cdiduSn —裁处.恳请〜叩осити про винесення рішення.
裁夺 сйісіиб —> 裁处.报请〜подйти на розсуд.


70
ШШ cai-feng кравець; кравчиня. ЩШ~ кравець чоловічого одягу;女装〜кравець жіночого одягу;当〜працювати (бути) кравцем; кравцювати прост.;〜手艺 кравецьке ремесло; кравецька справа.
裁缝店 cai-fengdian кравецька майстерня.
裁回 caihui робити висновки; приймати рішення.
裁减 caijian скорочувати що (скорочення); урізати що (урізкарот.).〜人员 скорбчувати штати;〜军备 скорочувати озброєння; роззброєння;〜开支 скорочувати (урізувати) витрати.
裁剪 caijian кроїти що (кройка).〜式样 закрій;〜 车间 закрійний цех.
裁剪师 cdijianshT закрійник; закрійниця.
Ш '{к caijue вирішити що (рішення); розсуд книжк.有主席 ІШ〜передйти на розгляд (на розсуд) президії; надати президії право вирішення.
裁军 caijun роззброєння; скорочення озброєнь. 胃 〜загальне роззброєння (скорочення озброєнь);单方面〜одностороннє роззброєння (скорочення озброєнь); ~会议 конференція з роззброєння.
裁判сйірйп 1) <法> (民事判决）прийнятпі рішення (ухвали);(刑事判决）винесення вироку. 2) <体> судити що; суддівство. 3) —* 裁判员. ，
裁判权 cdip》nqudn юрисдикція.领事〜 консульська юрисдикція.
裁判台 сйірйпМі〈体> суддівська вишка.终点〜 суддівська вишка на фініші.
裁判员 cdip^iyudn <体> СуДД5І ч” спец.; рефері невідм., ч.篮球〜судді! на баскетбольному матчі;国家〜суддя державної категорії.
裁退 caitui звільнити (з роботи).
裁员 caiyuan скорочувати (урізувати) штати.
米 саі.
采 сйі 1)(摘取）зривати що (зривання); знімати що (зняття);(采集）збирати що (збір); набирати що (набирання);(采月旨） підсочувати що (підсочування).〜花 рвати квіти;〜了 一朿花 нарвав букет [квітів];〜一束 葡萄 зірвати (зняти) гроно винограду;〜茶 збирати чай;〜茶季节 сезон збору (збирання) чйю;〜茶工人 збирач чаю; збирачка чаю;入 山〜药 збирати лікарські рослини в горах;〜橡 胶 підсочурання каучукового дерева. 2)(开采) видобувати що, (видобуток).〜煤 видобувати вугілля; вуглевидобуток; 〜煤企业 кам'яновугільна промисловість; вуглепромисловість; 〜煤工人 вуглекоп; ~金 видобуток золота;〜盐 солевидобуток. 3)(搜 集）збирати що (збір); набирати що.勘探队〜 了 各种矿样 геологорозвідувальний загін зібрав зразки різних мінералів. 4)(选取） обирати що (обрання).〜为题材 обрати що темою.
采办cSiMn —采购.，
采编 caibian брати інтерв’ю, а потім писати статтю.
采茶机 cSichajl чаєзбиральна машина.
采 Щ cSidu воготовляти ліки з сировини тваринного походження.
采伐 caifa рубати що (рубка, порубка); заготовляти що (заготівля).〜木材 рубати (заготовляти) ліс; лісозаготівля;〜迹地 <林>
вирубка.
采伐队 caifadui бригада лісозаготівників.女〜 жіноча бригада лісозаготівників.
采伐ЛІ caifagong лісозаготівник.
采伐量 cSifdMng <林> рбізмір вирубки лісу.木 材〜рбзмір лісозаготівлі.
方 caifang репортаж; збирати інформацію; брати інтерв'ю в кого.〜新闻 готувати репортажі; збирати новини;〜活动 репортерство;〜 报导 репортаж; газетний начерк; газетна інформація;〜1己# репортер; 亍〜工/[乍
вести репортаж; займатися репортажем.
采风 caifeng збирати народні пісні.
采购 caigou закупівля (закуповувати що); заготівля (заготовляти що).〜原料 закупати (заготовляти) сировин夕；заготівля (закупівля) сировини;〜工作 заготівельні роботи; заготівельні справи;〜价格 заготівельна (закупівельна) ціна.
采购员 caigouyuan заготівник; заготівельниця; закупівельник; закупівельниця.
采购站 c^igouzhan заготівельний пункт; заготпункт.
caiguang <Й> світло. 部〜верхнє світло; 〜面积 світлова площа.
采获 сйіЬио збирати врожай; „пожинати
плоди,\
采集 caiji збирати що (збір).〜矿物标本 збирати (складати) колекцію мінералів;〜植物标本 ботанізувати; гербаризувати;〜野生植物种 子 зблрати насіння дикорослих рослин.
采金场 caijlnchang золоті промисли; золоті копальні; золотопромисловий район.
3^^# cSijlnzhg золотошукач.
采景 caijtng обрати місце для зйомки
(фото/кіно зйомки).
采掘 caijue (开采）добувати що (видобуток);(挖 取)викопувати що.〜工业 видобувна промисловість.
采矿 caikuang розробка надр; добувати мінерали (руди).〜工业 гірничодобувна промисловість; гірнича промисловість; гірничорудна промисловість;〜选矿联合工厂 гірничо- збагачувальний комбінат;〜工人гірник;〜工 程师 гірський інженер;〜机器 рудокопна (гірничозаводська) машина.
М石广Mk c5ikuangye гірська справа.
采录 сйіїй збирати [і записувати] що.〜民歌 збирати народні пісні.
采买 сйі mSi закуповувати.
ЖШШ cSimeijl врубмашина; врубова машина; вуглевидобувна машина.
采煤量 cSimeiliang вуглевидобуток; видобуток кам’яного вугілля.
采蜜 саіші збирати нектар із квітів.
采棉cSimianjl бавовнозбиральна машина.
釆纳 саіпа прийняти що (прийняття); погодитися з чим.〜合理化建і义 прийняти раціоналізаторську пропозицію;〜忠告 погодитися з дбброю радою; послухатися доброї ради.
采取 c^iqu прийняти що (прийняття); почати що\ притримуватися чого (притримування); узяти що; зайняти що; удатися до чого; застосувати що (застосування).〜强硬政策 притримуватися твердої політики;〜集体化 的方针 узяти курс на колективізацію;〜革命 措施 застосувати революційні заходи;〜极端 的办法 обрати (прийняти, застосувати, узятися за) крайні заходи; удатися до край¬
ніх заходів;〜适当的步骤 прийняти (почати) відповідні кроки;〜行动 ужити заходів;〜坚 定的立场зайняти тверду позицію;〜严爾的 态度 виявити серйозний підхід (серйозне ставлення);〜一切可能~的手段 пустити в хід усілякі засоби;〜反革命两面派手法удйтися до реакційного засобу дворушництва.
采石场 cSishichang каменоломня, каменярня; кар’єр.
采收 caishou збирати врожай.
采写 саіхїе брати інтерв’ю.
采选 caixuSn відбирати що з чого (добір); вибирати що (вибір).此货系~上等原料制成 цей товар виготовлений із добірного матеріалу (сировини).
采用 caiyong застосувати що (застосування); ввести що (введення); впровадити що (впровадження). ~新的工作法 застосувати (ввести, впровадити) новий метод роботи;〜 某种办法 удатися до якогось способу (прийому); узяти (прийняти) на озброєння якийсь прийом;〜胃 ввести в ужиток нову термінологію;得到普遍〜од芑ржати (знайти) загальне (широке) застосування.
釆运 caiyun збирати врожай (плоди).
采摘 caizhai ―釆 1).
采种 cSizh6ng збирати насіння.
саі 另见 сйі.
採 саі могила.
龇 саі 另见 сТ.; сі.
跳 саі розчавити ногою, наступити;他有意〜了 一脚 він навмисне наступив мені на ногу.
саі.
彩 с5і 1)(颜色）кольоровий (колір); у кольорах. 2)(奖）виграш; приз. одержати (узяти) приз.
彩车 cSiche красиво прибрана автомашина; барвисте панно на механічному ході.
彩調 c^ichou декоративні шовкові полотнища.
彩带 cSidai різнобарвні шовкові стрічки.
彩灯 c^ideng ілюмінація; різнобарвні ліхтарі ; 布置〜ілюмінувйта що; влаштовувати ілюмінацію;挂〜вішати різнобарвні ліхтарі.
彩电 cSidian кольоровий телевізор.
彩绘 caihui кольорові малюнки; розписний; у кольорах.有〜的器皿 розписний посуд; посуд у фарбах.
彩获 c^ihuo збирати, колекціонувати.
ШШ c3ig5o кольоровий ескіз.
彩柬 caijian кольорова листівка.
彩卷 cSiju^n кольорова плівка.
彩扩 саі kuo друк збільшених кольорових
фотографій.
彩礼 сйіІТ весільні подарунки [від нареченого нареченій]; калим.
彩练сйііійп —»•彩带.
彩录 с5і 111 монтаж аудіо (відео) матеріалів.
彩楼 сйііои оздоблена арка.
ШШ сйіраі монтувальна репетиція; генеральна репетиція; генералкарот.
彩棚 caipeng декоровані навіси.
彩票 сйіріао виграшний (лотерейний) квиток; виграшний квиток у лотерею; лотерейка розм.
彩球 caiqiii кольрові повітряні кульки.
彩色 cSise колір (кольоровий); різнобарвний.〜 旗子 кольорові (різнобарвні) прапори;〜气球


71
різнобарвні повітряні кулі;〜纸屑 конфетті невідм” с.;〜纸条 серпантин; ~ 印刷 хромотипія;〜玻璃 смальта;〜电视 кольорове телебачення;〜封而 кольорова обкладинка.
彩色片 cais会рійп <影> кольорбвий фільм.
彩色电视 caisedianshi кольоровий телевізор.
彩色扩印 caisekuoyin друк збільшених
фотографій.
彩色绵样 caise mianyang фарбована шкіра
барана.
彩色音乐 caise ylnyue світломузика.
彩声 caisheng овація; оплески мн.满堂〜 бурхлива овація; оглушливі оплески; грім оплесків;〜不绝 безугавні овації.
ШШ caisu художнє ліплення.
彩陶 сШМо <考> мальована кераміка.
彩头 caitou щасливе передвістя; на щастя.
彩像 cSixiang кольоровий відеозапис.
彩印 cmyin кольорове фото.
彩影 caiylng кольрове фото (знімок).
彩照 cSizhao кольрове фото.
彩纸 c5izhl кольоровий фотопапір.
睐 с5і.
踩 саі звертати увагу на що; рахуватися з чим.〜 也不〜ігнорувати що; нуль уваги прост.; і оком (бровою) не повести;他对人家的讽刺〜 也不〜а він - нуль уваги на всякі сарказми; 这个敌人的火І侦—，我们不〜它це лише ворожа вогнева розвідка, не варто звертати [на неі*] увагу.
踩 с5і.
踩 саі наступати на кого-що; ступити на кого-що, розм.; топтати що (топтання).〜了 我一脚на^тушів мені на ногу;〜在猫的尾巴 上 наступити на хвіст кішки;〜到泥土 里面 втоптати що в землю; 一脚〜在水里 вступити ногою в калюжу; потрапити ногою в калюжу (у воду);〜高踐 ходити на ходулях;〜出一条 路来 протоптати (проторувати) доріжку (стежину);把烟头〜灭 затоптати недопалок; загасити недокурок ногою;把脚印〜平 затоптати сліди ніг;把地〜平 притоптати (втоптати) землю;把地筵全〜命了 весь килим протоптали (протерли) [до дір];把敌 人~在脚下 втоптувати противника в бруд;解 放前我家祖祖辈辈被地主^•在脚底下受苦受 难 до звільнення моя родина з покоління в покоління страждала під п'ятою поміщиків, сйісіао наступати, топтати.
踩坏 caihuai стоптати що\ (踩*烂）розтоптати що; (踩倒）притоптйти що\ (踩毁）витоптати що; (踩伤、踩痛）відтоптати що.把花都〜了 стоптали (розтоптали, витоптали) усі квіти; 把我的脚给〜了 відтоптали мені ногу.
踩死 caisl затоптати що [на смерть]; розтоптати що [на смерть].
踩脏 cSizang затоптати що; стоптати що\ натоптати що, розм.把地板〜了 наслідити на підлозі; затоптати (стоптати) підлогу.
米сМ.
$ саі <ЗЦ> територія годування, казенні землі {забезпечення вищої адміністрації замість зарплатні правом на збір податків на даній території, дин. Чжоу).
菜洳.
菜 с旮і І)(蔬菜）овочі мн.; зелень 种〜саджати
овочі. 2)(饭菜）страва; наїдки.点〜замовити наїдки (страви); JL〜подавйти на стіл [страви, наїдки];烧〜готувати їжу (наїдки);中〜 китайські страви (наїдки);西〜європейські страви, (наїдки);家常〜домйшні страви (наїдки);头道〜перша страва;午饭是两〜一 汤 обід буде із супу і двох інших страв.
菜板 caiban кухонна дошка.
菜场 caichang базар.」二~ йти на базар.
菜畜 caichu м’ясо (для їжі), caidan меню невідм” с.
菜蛋 caidan яйця для вирощування пташенят.
菜刀 caidao кухонний (кухарський) ніж.
菜点、caidian вироби з борошна; тістечка.
菜豆 lcaidou І) <植> caidou квасоля [турецька, звичайна]. 2)(指豆丰立)квасоля ж.
菜根 caigen корені овочів; качани мн.
caiguan ресторан; їдальня; корчма застар.
菜花 c^ihua І)(花гіР菜)цвітна капуста. 2)(油菜 花）рапсові квіти.
菜金 caijln гроші на харчові продукти; гроші на приварок;(后面两个译法士指部队中的菜金) приваркові гроші.
菜牛 cainiu м’ясна худоба; м’ясна корова.
菜农 cainong городник; селянин-городник.
菜圃сйірй —»菜圆.
菜唾 caiqf овочева грядка; грядка під овочі (з овочами).
菜青 caiqlng темно-зелений.
菜色 caise виснажений вигляд; жовте обличчя; хвороблива блідість обличчя.面有〜з виснаженим голодним виглядом.
菜市cAishi—菜场.
菜蔬 cMshii 1)(蔬菜）бвочі мн.; городні культури; овочеві культури.〜种植业 розведення овочевих (городніх) культур. 2) (饭菜）стрйва; наїдок.
菜薹 caitai〈植〉квітоносне стебло [рапсу, гірчиці].
菜摊 caitan овочевий лоток (ряд).
菜'汤 caitang суп із зелені; щі мн.; борщ.
菜心 caixln серцевина капусти (салату).
ШШ саіуа попільниця.
caiyang овочева розсада, саіуао страва; закуска.
Ш '?Й саіуои сурепове (рапсове) масло; сурепова (рапсова) олія, саіуиап город.
菜种 c&izh6ng —> 菜子 1).留〜залишйти на овочеве насіння. 菜子 c&izT 1)(种子）овочбве насіння. 2)(油菜子） рапсове насіння.
сап 另见 сбп; shen.
# 	Щ canbai іти на поклін кому-чому; відвідувати кого-що (відвідування).
参半 canban наполовину.疑 f言〜і вірити，і не вірити; вірити лише наполовину (частково); важко повірити;有真有假，真假〜і прйвда і неправда, щось середнє.
参禅 canchan <宗> споглядання [у буддистів].
参储 canchfi депозит.
参赌 candti грати в казино, candui зіставляти, cange голуб з овочами (страва).
参股 cangti додавати частку, пай.
参观 canguan відвідати що (відвідини, огляд); екскурсія.〜工厂 відвідати завод (побувати на заводі); екскурсія на завод;〜展览会
відвідати виставку;〜展品 оглядйти експонати;〜名胜古迹 огляд визначних пам'яток;〜游览 ознайомлювальна поїздка; 组织〜органЬувйти екскурсію;纪念馆的〜人 数 відвідування (відвідуваність) музею;〜的 人很多велика відвідуваність;晚上，他领着 $〜办在 ТІЇ увечері він повів мене показувати місто;谢绝〜закр“те для відвідувачів (для сторонніх).
参观团 canguantuan екскурсанти мн.; екскурсія; група екскурсантів.
# 	Щ # canguanzhe відвідувач; відвідувачка; екскурсант.
参加 c5njia 1)(参与)брйти участь у чому;(出席） бути присутнім (присутність);(力П 入） вступити (вступ).〜革命 брати участь у революції; приєднатися до революції;〜中国 共产党 вступити в Комуністичну партію Китаю;〜工 f乍 включатися в роботу;
IE 作 прилучити його до роботи (до участі в роботі); залучити його до роботи;〜战斗 включитися в бій; брати участь в бою;〜人数 кількість учасників (присутніх);〜会议 бути присутнім на засіданні;积极〜брйти активну участь;应邀〜大会的还有各界А表на збори були запрошені ще представники різних кіл. 2)(提意见)：请你~点儿意见проіі^ вас висловити свою думку (зауваження).
参加者 c3nji5zhS учасник.大会〜учасник конгресу; делегат;〜名单 список учасників (делегатів).
参见1 canjian •参阅 2).
参见2 canjian (谒见）Уявитися на аудієнцію;(拜 访)робити офіційний візит.
参建 canjian 1) брати участь у будівництві; 2)
вкладати гроші у будівництво.
参军 canjun вступити до армії.
参看 cankan 1)—参考 1). 2)-> 参阅 2).
参考 сШікао 1)(查阅资料）дбвідка (довідуватися). 有〜价值的书цінна, як посібник, книга;有~价值的材料 цінні матеріали; ~书 籍[довідкові] посібники;〜资料 довідкові матеріали;内部〜文件 матеріали для внутрішнього користування;请〜一下必要的 文件 прошу звірити з необхідним матеріалом; прохання навести необхідні довідки;以 $〜 для довідок; до відома;供给你们〜надйти для вашого ознайомлення; до вашого відома; 仅供〜на ваш розсуд;仅供内部〜лишб для внутрішнього користування; не підлягає розголосу (用于文件上的签注);分发给大家~ роздати усім для довідкового користування;
-我提几点意见，供你们订计划时〜я висуваю декілька пропозицій на ваш розгляд прй укладанні плану (для планування). 2)—>
2).、 、
参考书 cankaoshu (工具书）посібник; настільна книга;(——般书籍）довідковий посібник; довідкова книга.历史〜посібник з історії;教 学〜навчальні посібники;词典是翻译工作者 的必备〜словник - це настільна книга для перекладачів^
参谋 canmou 1)〈军〉офіцер (командир) штабу; штабний офіцер (командир). 2)〈口> (出主意） радити що, з неон.; давати пораду.给我〜一下， 该怎么办 порадьте мені, як бути. 3) <口> (出 主意的人）радник; порадник.
参谋部 с§пт6иЬй <军> штаб.总〜генеральний штаб; генштаб.


72
参谋长 canmouzhang <军> начальник штабу.总 〜начальник генерального штабу.
参і甲 canping оцінювати.
参 Щ cansai брати участь в змаганнях,
змагатися.
参试 canshi сюїадати іспит.
参事 canshi радник.
参数 canshCi <数，理〉парйметр.几何〜геомет- ричний параметр; тепловий параметр.
参天 cantian виситися (до небес); підніматися; здійматися.古木〜старі дерева піднімаються до неба.
сапуап виступати, виступ.
参宴 сапуап бенкет.
参谒 сапує з'являтися на аудієнцію; відвідати кого-що (відвідини).〜总统 побувати на аудієнції в президента;〜中山陵 відвідати мавзолей Сун Ят-сена.
参议会 canyihui зібрання сенату; сенат (сенатський).
参议员 canyiyuan сенатор (сенатський).
canyiyuan <Ш> верхня палата; сенат (сенатський).
参与 сапуй участь (брати участь чому).
参谒 сШіуд 1)—参1). 2)(作为参4) див.; дивись.〜弟十页 див. (дивись) сторінку 10.
参赞 c§nz^n 1) <外> радник.大使&〜рйдник посольства;商务〜торгбвий радник;公使衔〜 радник-посланник. 2) <书> (参预协助） допомагати кому-чому в чому (допомога ж.); сприяти кому-чому в чому (сприяння).〜军务 бути помічником кого з військових питань.
canzanchu канцелярія радника. Ц七〜 канцелярія радника з питань культури;商务〜 канцелярія торгового радника.
0Ш canzhan брати участь у виставці.
参战 canzhan 1) починати війну; брати участь в
війні (бойових діях). 2) змагатися, брати участь
в змаганнях.
参战国 canzhangu6 воююча країна.
参照 c5nzh&o наслідувати кого-що.〜别人的方 法 наслідувати чужий приклад (за чужим прикладом);〜前例 за прикладом минулого; 〜以f主经验 з урахуванням досвіду минулого; 〜以上各节 дивитися вищевказані параграфи.
参政（参与政治活动）canzheng брати участь у політичному житті (діяльності);(参加政治 机构)б^ти (стати) членом політичної організації.
参酌 canzhuo з урахуванням чого; враховувати що.〜各种t青况 з урахуванням усіх обставин; врахувати всі обставини.
сШі.
發 сап 1)(吃）істи що.饱〜一顿 наїстися досхочу. 2)(饭食）страва.中〜китайська страва; китайський стіл;西〜європейська страва; європейський стіл;早〜сніданок;午〜 обід;晚〜вечеря. 3)〈量词〉раз. — 日三〜їсти (уживати) три рази на день, candian печиво. , canche вагон-ресторан.
餐风宿露c§n, feng su lu 1)(指旅途艰苦） [зносити] труднощі шляху; [терпіти] дорожні незручності. 2)(指野；卜生“艰苦）пере- носити злигодні бівачного життя; жити в польових умовах.
链巾 canjln серветка.
發具canju столовий прибор. -赛珍贵的〜
дорога сервирування.
發居Ij canju фешенебельний, розкішний.
發聚 canju бенкет, прийом.
链料 canliao готувати страви (їжу).
锻食 c§nshi кухня (кулінарія).
鞍室 canshi ресторан.
發厅 canting ресторан; їдальня.公共〜гро- мадська їдальня; 〜ресторан (буфет)
при клубі;火车站〜ресторан вокзалу.
發位 canwei столик у ресторані.
發饮 с5пуїп бар.
發用纸 canyongzhl серветка.
發纸 canzhl серветка.
發巣 canzhuo обідній стіл.
сйп.
残 сйп 1)(不完整）дефект (дефектний); роз'єднуватися; розпорошуватися.〜本 роз'єднаний (зіпсований, дефектний) примірник книги;这本书可惜〜了 шкбда，що книга з дефектом; 〜了 зібрання творів роз¬
порошилося. 2)(剩余的）залишок (залишковий). 〜烛 недогарок (залишок, згарок рот.) свічки;〜肴 залишки їжі;〜月 місяць на ущербі (щерблений, щербатий місяць);〜敌 залишки ворожого війська;〜冬 кінець зими.
残奥会 canaohui параолімпШські ігри.
残败 сйпЬйі (獨残）побитий та опалий;(受到一 定程度的破坏）напівзруйн6ваний; розвалитися наполовину;(衰败）прийти до повного занепаду.
残骚 canbao лютий (лють, лютувати); жорстокий (жорстокість); тиранічний (тиранія).〜的 敌人 жорстбкий (лютий) ворог;〜的手段 жорстокі заходи; бузувірські прийоми;〜的行 为бузувірство; тиранство;法西斯的〜统治 тиранічне правління фашистів;法西斯匪徒 极尽〜之能事 фашисти лютують (бузувір- ствують) щосили;这坏家伙非常〜цей негідник - бузувір (тиран).
残兵败习各 can bTng bai jiang жалюгідні залишки розбитої армії.
残喘 canchuan агонія (агонізувати, конати); доходити; дихати на ладан.参阅‘‘苟延残喘 g6u yan canchuan".
残次 canci неякісний, низькосортний.
残存 cancun залишитися; пережиток (пережитковий). 〜的现象 пережиток; пережиткові явища;〜的资本主义势力недобиті сили капіталізму;树上〜的几片枯叶поодинбкі сухі листки на дереві.
残废 canfei 1)(肢知残损）скалічений (скалічитися); покалічений (покалічитися); інвалідний (інвалідність).特等〜军人 інвалід війни особливої категорії;〜津贴 допомога по інвалідності;右手〜了 права рука скалічена (покалічена). 2)(残废者）інвалід; каліка ч” лс.成了〜зазнйти (дістати) каліцтва; стати інвалідом (калікою, скаліченим).
can geng leng fan лише недоїдки; залишки бенкету.
残骸ейпіійі (人体会骸)останки лш.;(物体残骸） уламок. 〜залишки (рештки) ворожого літака.
残密 canhai 1)—残杀.2)(伤密）калічити кого-що (каліцтво).
残货 сйпііиб (挑剩的货物)залишки товарів;(残 缺的货物)брак.
残迹 canjl руїни мн” книжк.; сліди руйнації;
рештки мн.
残积层c^njTc彳ng <地质> елківій.
残疾 cdnjT (先天的残疾)аномілія; фізична вада; (后天如残疾)каліцтво.腿上有〜фізична вада на нозі.
残疾 canji брак, дефект.
残周canju 1) <棋> ендшпіль ч. 2)(破坏后的局 Ш) наслідки [поразки, смути, заколоту, пертурбації]. 收拾战后〜ліквідувати наслідки війни.
残酷 с如кй жорстокий (жорстокість).〜无情 немилосердність; жорстоко й немилосердно; 〜剥削жорстбка експлуатація;资本主义的〜 ШзЙ. нещадна капіталістична експлуатація; 反动派的〜锻压 жорстбка розправа реакції; 变得〜起來 зробитися жорстоким.
cankuxing жорстокість; запеклість.
残联 canlian об’єднання інвалідів.
残留 canliu [частково] зберегтися; [частково] залишитися.
残年 cannian 1)(晚年）залишок життя; доживання. 2)(岁 Ж) кінець року.
残篇断简 can pian duanjian роз'єднані сторінки.
残品 canpTn брак; зіпсований товар.
残破 сапро зіпсований; попсований.
残丘 canqiu <地质> реліктовий (залишковий) горб (пагорок).
残缺 canque розрізнюватися.〜不全 розрізнений та неповний.
残忍、сапгбп жорстбкий (жорстокість); нелюдський (нелюдськість).〜不堪 неймовірна жорстокість;对敌人的仁慈，就是对人民的〜 гуманність по відношенню до ворогів - це жорстокість по відношенню до народу.
残忍、‘性 canrenxing нелюдяність; жорстокість; немилосердя.
残杀 cansha винищувати кого (винищення); побити кого (побиття); по-звірячому убивати кого.自相〜взаємовинищення.
残山 cdnshSn〈地质〉останець спец.; реліктова гора.
残生 cansheng 1)—残年 1). 2)(余生）решта жалюгідного життя.
残损 cansun збиток.
残余 ейпуй пережиток; рештки мн.资产阶级思 想〜пережитки буржуазної ідеології;〜势力 останні залишки сили (впливу);〜的反革命分 子 залишки контрреволюціонерів;爾清封連〜 ліквідувати пережитки (залишки) феодалізму.
残垣断壁 ейп yuan duan bi руїни лш” книжк.
残运会 canyunhui змагання для інвалідів.
残澄 canzha 1)(榨剩的东西）вичавки мн. 2) <冶> в“гар.
残遙余孽 can zha yu nie послі док розм.; покидьки; недобиток прост.,презир.
残障 cdnzhang інвалід.
残照 canzhao захід сонця; вечірня зоря.夕阳的 〜还射出一抹余辉 світився (зорів) останній слабкий відсвіт заходу (західного сонця).
残值 canzhi вартість предмета.
сап.
^ сап〈动> шовкопряд.家〜шовковичний шовкопряд; шовковник;养〜业 шовківництво.
canbo [плоска] корзина для розведення шовкопрядів.
蚕藤 cancu коконик.
蚕豆 сйпсіби 1) <植> біб кінський (городній). 2)


73
(指豆粒）кінські (городні) боби.
candouxiang <动> бобова зерновка.
Ц蛾 сап'е〈动〉метелик шовкопряду.
ШШ canjiSn шовковичний кокон.
香眠 canmian сплячка шовкопряду.
香农 cannong шовковод.
蚕'沙 cansha <药> екскременти шовковичного черв'яка.
莖食 canshi захоплювати крок за кроком (п'ядь за п'яддю) [чужі володіння]."〜”政策 тактика поступового захоплення (уклинювання); політика "обгризання".
香丝 cans! шовк; шовковина.
сапу! молодняк шовковника.
^ІіТ] cany6ng лялечка шовкопряда.
香纸 canzhl паперовий зйомник для грени, canzhongchang грензавод.
蚕种学 canzhongxue гренаж.
香子 canzi грена; яєчко шовкопряда.
^渐 сйп.
惭愧 cankui совісно кому; соромно кому (сором, соромитися).难道你不〜吗？ невже тобі не совісно (не соромно)? хіба тебе совість не мучить (не гризе)?对自己的落后感到〜 соромитися своєї відсталості; відчувати сором за свою відсталість; соромно (совісно) за свою відсталість.
惭疚 canjid докори сумління. -
惨 can.
惨 сЗп 1)(悲惨）трагічний (трагічність); жахливий (жах).〜遭横祸 звалилося на кого неждане лихо; скоїлося жахливе нещастя; трапилося жахливе нещастя з ким\ 〜遭杀害 по-звірячому битий;死得很〜помбрти жахливою смертю; трагічно загинути;景况 真〜становище воістину трагічне (жахливе). 2)(残忍)жорстокість (жорстокий); нелюдськість (нелюдський).
惨案 сЗп'ап кривава (страшна) подія; кривавий інцидент 五三十〜кривйва подія "ЗО травня"; 造成〜кривава (страшна) подія спровокована чим.
惨白 сйпЬйі блідий (блідість); землистий.脸色〜 бліде як полотнина (як крейда) обличчя; ні кровинки на обличчі; землистий колір обличчя; полотнина полотном прост.', мертвотно блідий.
惨败 cSnb&i 1)(战败）жорстбка (жалюгідна) поразка.遭到〜зазнати жорстокої поразки. 2) (失败）пбвна невдача; фіаско невідм.遭到〜 кого спіткала повна невдача; потерпіти фіаско (повну невдачу).
惨变 cSnbian страшна (жахлива) катастрофа.
惨不忍睹 cSn bu ren сій жах бере, як побачиш що; нестерпно (страшно) дивитися; жахлива картина; моторошне видовище.
惨不忍闻 can bu ren wen жах бере, коли чуєш подібні речі; такі страхи, що важко слухати.
ШШ candan тьмяний (тьмяність). ІТit〜тьмяне світло лампи.
惨淡经营 cSnc^n jlngying у поті чола [трудитися, працювати]; укласти душу в що; багато праці покласти на що\ багато сили віддати чому.
惨跌 cSndie катастрофічне (різке) падіння; нищівне зниження. 〜різко впали акції.
惨毒 candu бузувірський (бузувірство); жорстокий (жорстокість).反动派对爱国者 进行〜刑讯 реакціонери бузувірськи катують
патріотів.
惨嗓 cSnhao трагічний.
惨祸 cdnhuo кошмар; катастрофа; жахи мн.殖 民战争的〜кошм句）(жахи) колоніальної війни;酿成〜стйти (зробитися) катастрофою.
惨叫 cSnjiao несамовитий лемент; нестямний лемент; дикий лемент.
惨景 c^njlng трагічна (сумна) картина.
惨居lj c2nju трагедія; трагічний випадок.在万恶 的旧іі会,演不尽一幕藉人间〜у проклятому старому суспільстві безупинно
розігрувалися трагедії в житті людей.
ШШКШ. сйп jue renhuan украй нелюдський;
нелюдські жахи; жахливий (страшний,
небувалий) трагізм.
惨苦 с5пкй тяжкий (тяжкість); важкий.旧社会 〜的生活 тяжке (важке) життя в старому суспільстві.
ШШ сапііе смутний (смуток, зневіра);哭声〜 сумний (сум ж.), несамовитий плач.
惨然 сЗпгап сумний (сум ж.，засмучувати); прикрий (засмучення, засмутитися).令人〜 засмутити кого; засмутити кого; бути
засмученим.
惨胜 cSnsheng піррова перемога.
ШШ cSntong гіркий; трагічний; сумний,〜的回 忆гіркі спогади;〜的历史教训трагічний (сумний, гіркий) урок історії;个人的〜遭遇 особиста трагедія;中国人民永远结朿了被剥 削，被奴役的〜历史китайський народ навіки покінчив (розлучився) із сумною
(скорботною) історією експлуатації і рабства.
惨无人道 сйп wu rendao нелюдськість
(нелюдський); нелюдська жорстокість; дика (жахлива) нелюдяність.
惨笑 cSnxiao похмурий сміх; похмуро розсміятися.
惨重 canzhong важкий; катастрофічний.损失〜 надзвичайно тяжкі втрати;〜的后果 катастрофічні (тяжкі) наслідки;〜的灾难 жахливі (страшні, важкі) бідування;使敌人遭受〜的 失败 завдати важкої поразки ворогам.
惨状 canzhuang жахливий вигляд; жахливе (жалюгідне) положення.
Шсйп.
移 сйп пайза, їжовник хлібний, китайське {також кормове) просо (Panicum Frumentaceum Roxb.).
I#子 c5nzi елевзіна коракана, такусса (Eleusine coracana Gaertn.).
ІІҐ7Ґ
潛 can.
惜 сйп I 1) страждати, мучитися; відчувати біль; 2) сумувати, побиватися, тужити, боліти серцем. II 1) гострий, сильний, діючий; 2) жорстокий, безжалісний. III 1) якось, одного разу, вже; колись; {вказує на неодноразове здійснення дії в минулому; з наступним запереченням) ніколи ще (не); 2) (в
риторичному запитанні) хіба не..;〜不知 хіба не знаєш?
11? сйпсйп сумувати, тужити; печальний, сумний.
十旦 cSnda боліти серцем, мучитися; засмучуватися; засмучений, печальний.
悟酷 сЗпкй жорстокий.
悟愤 c5nlin 1) сумувати, печалитися; печаль, туга, скорбота; 2) печальний, понурий, помираючий {про природу).
惜然 canran бути глибоко засмученим; вбитий горем; в печалі.
黯 сйп.
Ш сап темний, похмурий; темно-сірий;〜色 темно-сірий колір.
ШШ сйпсйп похмурий, сірий.
ШШ c3ndii мутний.
dn.
灿‘大兰 canlan яскравий (яскравість); сяючий; блискучий; .світосяйна книжк.〜的花朵 яскраві квіти;〜的灯光 сяючі вогні [лампи, люстри;〜的阳光 яскраве (сяюче, світлосяй- не) сонце;阳光〜яскраво сяяло сонце;〜的新 文艺 блискуча нова література;〜的前景 блискучі перспективи.
ЙШ сапіі гарний, блискучий.
灿亮 canliang блискучий, яскравий.
孱 сап 另见 chdn.
孱头 cantou <方> ганчірка розм.
藥с的.
榮然сапгап сяючий. <书> 1)(光亮）2)(笑的样 子)розпливатися в посмішці [у посмішку, від посмішки, пбсмішкою]〜一笑
розпливтися в посмішці; широка пбсмішка; весело розсміятися
с虹
燦 can 1) <动> блищати, виблискувати, сяяти, променіти. 2) <власн.> Цань {прізвище).
仓Г cang.
仓c5ng —>仓库.粮食满〜у житницях повно хліба; [усі] комори повні зерном (тріскають від зерна).
仓促 cangcu поспішний (поспішити); наспіх; похапки; поспіхом.太〜的决定 поспішне (занадто поспішне і скороспіле) рішення;走 得很〜піти поспішно (поспіхом); виїхати похапки;〜之中搞错了 в поспіху (похапки, поспіхом) наробив помилок; робив наспіх і багато чого наплутав.
仓粹cangcu —►仓促.
仓房 cangfang комора; амбар; гамазей заст.
仓庚 c5ngg6ng —鹤鹤 canggeng.
仓 Ж canghuang розгубитися (розгублений, розгубленість); у паніці.丰申色〜розгублений вигляд; ~失措 бути надзвичайно розгубленим; бути в замішанні (у сум'ятті); прийти в замішання (у сум'яття); бути сильно розгубленим;敌军〜逃跑 ворог біг у паніці.
仓库cangkCi склад; пакгауз (指短期存放的仓 库）.海关〜 митний пакгауз; 工厂〜 заводський склад;粮食〜зерновій склад; комора;军需〜каптірка розм.', ~管理员 комірник; комірниця; амбарник.
仓租 cangzii орендувати.
伦 dng.
伦俗 cangsu обивательщина (обивательський); вульгарність (вульгарний).
沧 cang.
沧海 canghSi широке синє море.
沧海桑天cSnghai sangtian ->沧桑.
沧海一粟 canghSi yl su крапля в морі; як піщина в морі.
沧桑 cangsang мінливості долі; життєві бурі. ||


74
参阅"饱经沧桑Ьйо j了ng cangsang". cang.
苍白 c§ngbai 1)(灰白）блідіій (блідість); із сивиною (专指须发).脸色〜бліде (безкровне) обличчя; блідість обличчя; обличчя сполотніле;头发〜волбсся з сивиною. 2)(无 生命力的）неживий (безжиттєвість).〜无力 неживий.
苍苍cangcang 1)(灰白色）із сивиною.两髮〜 скроні з сивиною; посивілі (сивуваті) скроні; скроні почали сивіти;白发〜的老人 сивий старий. 2) 苍茫.
苍翠 cangcui темно-зелений; зелений.树木〜 густа (яскрава) зелень дерев; ^ ^ ^ Й темно-зелені сосни і кипариси;〜欲滴 смарагдово-зелений.
苍耳 cang’er <Й> дурнишник сибірський.
苍黄 canghuang буро-жовтий,树 И|•〜пожовкло (побуріло) листя.
苍劲 cangjing могутній; сильний; твердий.〜的 老松树могутня стара сосна;书法〜有力 сильний (твердий) почерк.
苍老 canglao старезний (старезність, старіти).
苍凉 cangliang пустельний; закинутий.
苍毁 canglu <动> сіра чапля.
苍绿 canglu темно-зелений.
苍茫 cangmang безбережний (безбережність). ~ 的大海[ширбке] безбережне море;暮色〜 густі сутінки; сутінковий півморок.
苍+卜 cangpfi простий, розбірливий почерк.
苍铅 c§ngqi5n <化> вісмут.
苍容 cangrong склад, місткість.
苍生 cangsheng [простий] народ.
苍天 cangtian небо; боги мн.
苍哑 cangya немічний, слабкий.
苍鹰 cangylng <动> тетерючник.
苍虫电 cangying муха.拍〜бііти мух.
苍虫項拍 cangyingpai мухобійка; хлопавка [для знищення мух].
苍虫項纸 cangyingzhT клейкий папір для знищення мух.
苍郁 cangyu 〈书〉пишний (пишність); густа зелень.树木〜густа зелень дерев.
苍郁郁 cangyuyu густий, зелений (ліс).
苍术 cangzhu атрактіліс яйцеподібний.
槍 cang.
嚼姆 cangying муха.
鹤 cang.
鹤庚鸟 canggeng <动> іволга.
舱 cang.
舱cang (货舱）трюм;(客舱）каюта;(飞机舱） кабіна.三等〜каната третього класу;飞机驾 驶员座〜кабіна льотчика.
舱口 c5ngk6u <Йр люк.前〜носовий люк;后〜 шканцевий люк. J ,
ШШ cangmian палуба.
舱位 cangwei місце в каюті.
藏cang另见zhg.
藏 cang 1)(隐、藏）ховати що (ховання); приховувати що (приховує). ~在屋里 ховатися (критися) у кімнаті;〜着话不讲 нічбго не сказати, приховавши свої думки; замкнутися в собі; і舌〜着#头 у словах криється тайна думка;〜在心 таїти (ховати, приховувати) що в душі; ховати (ховати) від інших. 2) (f诸
藏）берегти що (збереження); тримати що.仓 库里〜有一批货 у (на) складі зберігається партія товарів;〜至lj仓库里 здати що на склад на збереження; берегти (тримати) що в (на) складі;〜在冰箱里 тримати (берегти) що в рефрижераторі (у холодильнику).
cang gou па wO покривати всяку гидоту (бруд) і погань; немає зла і погані, які не були б покриті.〜之所 авгієві стайні; клоака; злачне місце;解放前上海是〜之地， 现在已成了社会主义的新型城市д? звільнення місто Шанхай був умістилищем усілякого мотлоху і бруду, а тепер він став містом нового соціалістичного типу.
藏匿 cangni ховати що; приховати що (приховування).
藏身 cdngsh6n 1)(隐藏）ховатися; заховатися (ховання).无处〜нікуди подітися;羞得无处〜 не знати, куди подітися від сорому; готовий крізь землю провалитися. 2)(居住) притулитися.〜之处 притулок; захисток; пристановище;无〜之处 ніде притулитися; ніде немає притулку; нікуди приткнутися; ніде прихилити голову.
藏书 cdngshii 1)(也藏书籍）ізбир^ти (колекціонувати) книги; бібліофільство. 2) (收藏的书）бібліотека; книга з бібліотечного фонду (із бібліотечної колекції).图书馆的〜 бібліотечний фонд; книга з бібліотечного фонду;私人〜особиста бібліотека; книга з особистої колекції;〜丰富 багата бібліотека; багата колекція (багаті зібрання) книг.
藏书家 cangshujia бібліофіл.
藏书库 cangshiiku книгосховище.
藏书楼 cangshulou книгосховище.
藏私 cdngs了 таїтися.〜不告诉人 таїтися і не повідомляти людям.
藏头露尾 cang tou lu wei недомовка; виляти.说 话〜говорити з недомовками (із натяками); 有话直说，别这样〜的говоріть прямо і не треба вихляти (недомовляти).
藏拙 cangzhuo ховати (приховувати) свої слабкі сторони.
辛造сао.
糖 сао грубий (брутальність); низькосортний.〜 纸грубий папір;活儿做得很〜роббта зроблена дуже грубо.
糖米 саотї неочищений рис.
сао.
操 сйо 1)(拿）брАти що; тримати що.〜刀在手 брати в руки (тримати в руках) ніж; хапатися за шаблю. 2)(弹奏）гріти на чому. 3)(掌握） тримати в руках що.〜必胜之券 успіх забезпечений; перемога вирішена;〜生杀之 权 тримати в руках життя [і смерть] людини; кому належить право розпоряджатися життям і смертю когось;〜于某人之手 залежати від когось\ бути (перебувати) у руках когось. 4)(从事）займйтися чим.重〜旧 业 повернутися до колишньої діяльності (професії, роботи); знову зайнятися колишньою роботою; знову взятися за стару професію (роботу). 5)(说话）говорити.〜俄 语 говорити російською (російською мовою).
6)(体操）гімнйстика; зарядка;(军事操） стройові військові заняття;出〜стройове навчання, ранкова зарядка (гімнастика); йти на гімнастику (на зарядку); проходити стройове навчання (стройову підготовку);
проводити стройові військові заняття.
操办 caoban вести справи.
Ш 场 caochang спортивний майданчик; [навчальний] плац.风雨〜[спортивний] майданчик у закритому приміщенні.
操持 caochi 1) (^1•理）вести що (ведення); займатися чим.〜家务 вести домашнє господарство; завідувати (займатися) домашнім господарством. 2)(筹置） заготовляти що (заготівля); закуповувати що (закупівля).
操典 cSodian <军> [військбвий] статут (устав), 步兵〜польовий статут піхоти.
操航室 caoduoshi 〈船〉штурвальна (кермова) рубка.
操蛇所 c§odudsu6 <船> штуртрос.
操管 caoguan займатися домашнім господарством.
操劳 caolao трудитися; клопотатися, поратися. 〜家务 господарська турбота; поратися по господарству;〜过程 надірватися на роботі; 日夜〜трудіітися (клопотатися) дні і ночі.
操理 саоїї вести, займатися; керувати.
操练 caolian вправлятися (вправа); тренуватися (тренування);(军事操练）стройові підготовка; військові заняття.民兵〜 стройова підготовка народних ополченців; 进行〜прохбдити стройову підготовку;〜纯 熟 натренуватися;战 士 们〜纯熟 бійці пройшли прекрасну стройову підготовку.
操切 caoqie зайва поспішність; діяти (робити) занадто поспішно.你办得过于〜ви дарма поквапилися (поспішили).
操琴 caoqin 1)(弹古琴）грати на китайській цитрі. 2)(拉胡）грати на китайській скрипці; акомпанувати на китайській скрипці.
操神caoshdn —操心.很〜的事儿д^же вже клопітлива справа;让人〜受累 завдавати людям клопіт; утруднювати і турбувати інших;这倒用不着你们来〜це не потребує вашого клопотання.
操守 caoshou моральні якості; моральна
"чистота.
操心、caoxln піклуватися про кого-що (турбота); тривожитися про кого-що (занепокоєння).〜 秦务 турботи за будинком; домашні турботи; 不值得〜的事шкурка вичинки не варта;用不 着为老年生活〜 нічого піклуватися (тривожитися) про старість.
操4亍 caoxing поведінка.
操演caoySn —操练.多次〜рагаторазбве тренування; кількаразово репетирувати.
操之过急 сао zhl guo ji скороспішність; зайва квапливість; занадто поквапитися.不含爸〜не можна допускати скороспішності (зайвої поспішності); не можна квапитися.
操纵 caoz6ng 1)(管理）управляти чим (керування).〜船只 управляти судном;〜新式 车床 керування новими верстатами;可〜的气 球 керований аеростат;远足巨离〜дистанційне керування; керування на відстані;无线电~ керування по радіо. 2)(用手段支配、控制） заправляти чим, прост.\ орудувати чим, розм/, контролювати що (контроль ч.)\ прибрати до рук що; тримати в руках що.〜 物价 заправляти (керувати) цінами на ринку; грати і спекулювати на цінах; штучний ажіотаж;〜会议 контролювати збори (конгрес);〜选举 підтасування виборів; контролювати вибори;〜市场 заправляти


75
ринком; контролювати ринок;〜一切 заправляти (керувати) всім; прибрати все до своїх рук; тримати всі справи у своїх руках; повновладно господарювати; 背后〜 заправляти (діяти, командувати, розпоряджатися) за кулісами;日в 中〜тишком контролювати;受人〜бути (перебувати) на приводі в кого;〜在架人手里 б和и
(перебувати) у руках такого-то; бути під контролем такого-то.
操纵杆 c5oz6nggan < 机 > р^чка (важіль) керування.
操纵Ш： caozongpan штурвал.
操纵室 caozongshi пультова розлц операторна.
操纵台 caozongtai〈机〉пульт керування.
操纵者cSozdngzhS ватажок ч. k•革命集团的〜 ватажок контрреволюційного уфуповання.
№ caozuo трудитися (праця); працювати (робота); операція.用机器〜працювати (робота) на машині;手工〜ручна праця; ручна робота;半机械化〜напівмеханізбвана операція;〜入员 оператор; пультовий розм.; експлуатаційний персонал;〜技术 технологія процесу;〜规程 технологія;〜过程 технологічний процес;〜表演 демонстрація процесу роботи;〜简便 проста операція; простота (зручність) операції.
操作盘 с5оги6рйп < 机 > щит (панель) керування. "
操作台 caozu6tai <机> стенд керування.
曹士.
曹白鱼 сйоЬйіуй〈动> сельдь іліша ж.
漕咖.
їш 运 caoyun перевезення зерна водою (річковим шляхом).
сао.
杂 caoza гомін розм.; гамір розм.; шум (гучний).人声〜гбмін голосів; дим коромислом (стовпом);四周人生〜навкруги стояв шум і гам;城市的〜声 стозвучне ревіння міста;这里太〜тут занадто галасливо;屋子 里边〜不堪 у будинку стояв дим коромислом.
嗜•吵 caochao шуміти, галасувати, чинити галас.
喷闹 с^опао шуміти.
槽▲
槽 сйо 1)(容器）корито; годівниця； бак.水〜 корито для води:; бак;马〜судбк мн.;猪〜 годівниця для свиней. 2)(凹下的地方） жолоб; виїмка; паз спец.
槽包lj caobao фальцгобель ч.; фальцгубель «/.; фальцебель ч.
caofang винокурня застар.
槽缝 cdoftng <注> шпунт.
槽钢 caogang <冶> швелер; швелерна (коритна) сталь.
槽铁 caotie〈冶〉швелерне (коритне) залізо.
槽头 caotou годівниця.
槽 Ж caowa < ^ > фальцева (шпунтова) черепиця.
саоуа корінні зуби.
艚Ch.
月*子 caozi дерев'яна шаланда (баржа).
草 сао.
草1 сао (靑草）трава;(稻麦草）солома;(干草）
сіно; суха трава;(野草）бур'ян; бур'яниста трава.除〜висапувати траву; видаляти бур'ян;寸〜不生 гола місцевість (земля); навкруги ні билини (ні травинки);〜房顶 солом'яний дах;牧场上长满了〜пасовище покрите травою.
草2 сао —草率.字写得很〜написано дуже неакуратно (недбало).
萃案 сао'ап проект.究、法〜проект конституції; 法淨〜законопро6кт;候选人的名单〜 попередній список кандидатур.
草包 caobao 1)(草袋子）солом'яний мішок; [плетений із соломи] мішок. 2)(没有才能的 人）бездара, прост.\ нездара; нездарисько; ликом шитий прост.
草本саоЬбп <植> —»•草质莲.〜植物трав’яниста рослина.
caobiaor соломка (знак того, що річ продається).
草草 сйосйо 1)(匆忙）нашвидку; наспіх; швидко.〜地写一封信 нашвидку (наспіх) написати лист;〜地看 了一遍 швидко переглянути; 〜地吃了饭 пообідати як-небудь і чимось. 2) 一草率.〜了事 робити що будь-як; працювати недбало; працювати через рукава; зім'яти що.
草测 сЗосб < 测 > окомірна зйомка 地形〜 окомірна топографічна зйомка.
草虫 caochong <艺> комахи в квітах (жанр у китайському живописі).
草仓1J caochuang початок.〜时期 початковий період; період становлення.
草灰蓉 caocongrong <植> заразиха синювата.
草 Ik caocong трав'яна поросль; густі зарості трави.
草地cSodi 1)(长野草的地方)луг;(铺草皮р地 方）газон.高山〜альпійські (гірські) луги;躺 在〜上лежати на траві;在〜上玩грати на галявині (на траві). 2)(草原）степ ж.;(长牧 草的地方）луг; пасовище; сінокісні угіддя; сінокіс.
草塾子 caodianzi солом'яна підстилка; мат.
草探 caoduo стіг; копа; копиця.
草稿 caog^o чернетка; чорновий рукопис; перший начерк,打〜писати чернетку; складати що начорно.
草根 caogen корінець [від трави].
草根工业 caogen gongye промислове
підприємство в селі, caogii перевесло.
草狐 caohu〈动> лисиця проста (звичайна).
萃荒 caohuang зарости бур'янами; зарослими бур'янами; бур'яни глушать посіви, caohuang солом'яний колір; палевий.
草灰 cSohuT 1)(草的灰）деревна зола. 2)(灰黄 色）жовто-сірий; сірувато-жовтий.
草省:人命 сЗо jian renming ні в гріш (ні в що) не ставити людське життя.
萃 Ш caojian солом'яний матрац (сінник); матрац, набитий соломою.
草芥 caojie незначність (незначний).视 〜 відноситися до кого з презирством; за людей не вважати кого; ні в що не ставити кого; дивитися на що, як на бур'янисту траву.
草签 caojlng трав'яне (трав'янисте) стебло.
草寇 caokou розбійницька банда; бандитська зграя; розбійник; бандит.
草料 caoliao фураж; корм [для худоби].采办〜 закуповувати фураж (корм для худоби);给牲 口 力И〜давйти корм худобі.
草履虫 caoluch6ng〈动〉парамеція; туфелька.
草绿 caolti колір хакі; захисний колір.〜的衬衫 сорочка захисного кольору;〜的军装 хакі невідм.\ с.;穿卷〜的军装 одягнений у хакі; у військовій формі захисного кольору.
草莽 caomang 1) —»•草丛.2)(指民间）сбред простого народу.〜英雄 лицар з великої дороги.
草帽 cSomao солом'яний капелюх.巴拿马〜 панама.
caomaobian плетені соломки, що йдуть на капелюхи, сумки, віяла і т.д.
草链 сйотеі 1) <植> суниця [чилійська]. 2)(指 果实）суниця.
草煤c5om6i —>草炭.
草棉 caomian < 植 > бавовник азіатський (трав'янистий); гуза.〜籽 бавовникові насіння.
草茉莉cSomd丨і <植> ялйпа.
草木 caomu рослинність,〜丛生 буйна рослинність；
草木灰 cSomuhuT деревна зола; зола трав і дерев,
草木皆兵 сЗо mu jie blng "трави і чагарник здаються за солдатами; ввижаються солдатами"; скрізь і всюди ввижаються вороги; у кожному кущику ввижаються солдати противника; злякана ворбна куща боїться; у страху очі великі.
草木犀 сйотйхі <植> буркун.
草拟 cSonT накидати що (начерк); складати (писати) начорно (начбрно) що.〜计划 накидати (складати, писати) план.
草棚 cSopeng курінь; хатина, крита соломою.
草皮 с5орі дерен; трав'янистий покров.铺上〜 покрити (обкласти, одягти) що дереном.
草坪 caoping газон.
草圃 сЗори грядка.
草签 caoqian〈夕卜> парафування (парафувати Що).
草赌蛉 caoqTngling <动> золотоглйзка.
草人 сЗогеп опудало.
草绳 caosheng солбм'яний сніп; перевесло спец.
草食动物 cSoshi-ddngwCi травоїдні [тварини].
草书 cSoshii скоропис ж..、скорописний лист.用 〜写的 написано скорописом.
草率 cSoshuai недбалий (недбалість); неакуратний (неакуратність); як-небудь 〜从事 робити недбало (абияк, байдуже); застосовувати спрощувальні методи; недбало підходити до справи (до питання);〜处理 недбало вирішувати що\ із зневагою ставитися до виконання (до рішення) чого;〜 收兵 поспішати (поспішно) бити відбій;字 迹 ~ написаний недбало (неакуратно, як-небудь); нерозбірливий (недбалий) почерк;工作〜недбала робота; працювати з байдужістю; допускати спрощувальні методи в роботі; бгати (комкати) справу (роботу).
c^osuan <\кл> щавелева кислота.
草台戏 caotaixi балаган застар.
草炭 caotan торф.
草体 c5otT 1)—> 草书.2)(用写体）рукописний стиль листа. 草 Ш 轮作制 caoti6n-liinzu6zh丨 < 农 > систбма травопільних сівозмін.
胃图 c^otu ескіз; схематчне креслення (план). 工作〜роббчий ескіз;设计〜ескіз до проекту.
草土层 caotuceng〈农〉трав'яний пласт.
草席 сЗохі [солом'яна] цинбвка.


76
草鞋 саохіе солом'яні сандалії (постоли).打〜 плести сандалії із соломи; сплести солом'яні сандалії;穿着〜у солом'яних сандаліях.
草写сйохіб 1)—草书.2) —►草体2).
草学 caoxue травоведення.
草药 caoyao 1),(中药）лікарські рослини (трави); цілющі трави; ліки (засіб) з [дикорослих] трав.中 ~ зілля [з трав]; цілющі трави китайської медицини;采集〜збір лікарських рослин. 2)(价格不高的药）дешеві ліки [з трав].
草 店 caoyaodian аптека лікарських трав (рослин).
草业 саоуе займатися господарством.
草鱼 сйоуй <动> білий амур.
草原 caoyuan степ ж.〜地带 степова смуга; степовий район;〜t直物 степові рослини;〜牧 民 степовик; степовичка; кочівник-скотар; 热带〜савана;森林〜лісостбп;我国有大片іЙі 森林和〜наша країна багата на лісові й
степові масиви.
草约 caoyue проект договору (угоди); чорновий начерк договору.
草泽 caoze 1) лугове болото; болотистий луг. 2)—> 草莽 2).
草命caozhi 1)(稻草制成的纸）грубий (низькосортний) папір，зроблений із соломи. 2)(手纸）туалетний (клозетний) папір.
草质莲 caozhijlng〈植〉трав'янисте стебло.
草字 caozi скорописний ієрогліф.
驛 cSo.
Щ сао самка (про копитних);〜马 кобила сао.
Ш Ш саосао сумуючий, скорботливий; сумувати, тужити.
сао.
Й сао (про людину) злучатися з.., здійснити статевий акт з... вульг.
сао.
郊 сао Цао {місцевість у теперішній провінції Хенань) власн. іст.
ПП
册се.
册 сб 1)(单子）сшісок;(本子）кнііга.名〜 іменний (поіменний) список; 帐 〜 бухгалтерські книги.. 2)〈量词〉（本）том; книга; екземпляр;(部分）частина ж.五〜书 п’ять книг (томів);百科全书的第五〜п’ятий том енциклопедії;小说的上〜пфша частина роману; Ер数五千〜тир^ж 5000 екземплярів.
册数 ceshu кількість книг (томів, екземплярів); (印数）тираж.
册页 сеуе малюнок невеликого формату, що за розміром дорівнює окремому аркушу з альбому. ^
册子 cezi зошит.
厕С、
厕所 cesuo убиральня; туалет.公共〜гром^д- ська вбиральня;男〜чоловіча [вбиральня]; чоловічий туалет;女〜дамська [вбиральня]; дамський туалет; _Ь〜віійти помити руки; вийти в справі; сходити до вбиральні (на двір).
厕纸 cezhi туалетний папір.
前сд.
货If се аконіт, борець {трав'янистарослина).
曼се.
S Ш： сесе гострий, відточений {напр. про плуг).
侧С、
侧се 1)(旁边）бік.在街道两〜по обидва боки вулиці; із боків вулиці;从左〜із лівого боку; із лівого боку; зліва;〜洞 від боку. 2)(斜） нахилятися набік.把身子往旁边一〜 відхилитися вбік; відступитися;〜着身子挤 过去 пробиратися боком;〜身躺下 лягти на бік;〜身站着 стояти боком (у півоберта);〜耳 倾听 уважно (зосереджено) слухати (прислухатися); напружити свій слух.
侧柏 сдЬйі <ffi> туя; біота східна.
#J№® ceduanmian бічний розріз.
侧根 cegen <植> бічний корінь.
侧滑 сЗІїий〈空〉сковзйти на крило; бічне ковзання.
侧击 cejl〈军〉фланговий удар.
侧门 cemen бічні двері; бічний вхід.
侧面 сбтійп 1)(旁边知一面)бік; бічна сторона; бічна грань спец.建筑物的〜прбфіль будівлі; 从〜看 дивитися збоку (із бічного боку). 2) (方面）бік; профіль ч.自由和纪律是统一体 的两个相互矛盾着的〜своббда і дисципліна складають два взаємно протилежні боки єдиного цілого;文章从不同的〜反映了爱国 青年的动人事迹 хвилюючі справи патріотичної молоді в різних гранях відображені в статті. 3) (I、司接）сторонній; боком.〜消息 стороннє повідомлення;从〜打 听 дізнаватися зі сторони;我从〜听到 я чув зі сторони.
fllj 目 сетй 〈书〉коситися до кого-що; ДИВИТИСЯ косо; дивитися з ненавистю (із таємною злістю).
侧幕 сбтй〈剧〉куліса.
侧身像 ceshenxiang профіль ч.; портрет, знятий у профіль.
侧蚀土 ceshili <地质> бічна ерозія.
в!І室 ceshi наложниця книжк., застар.
侧视图 c^shitii профіль ч.，бічний,вигляд; вид збоку.
侧卫 cSwSi < 军 > бічний авангард.〜哨兵 бічний дозор.
侧压力 сбуйіі <理> бічний тиск.
侧芽 сдуй <植> бокова брунька.
侧翼 сбуі <军> фланг; крило.
侧影 ceylng силует.
侧泳 ceyong <体> плавання на боці; оверарм.
侧重 cezhong (着重）робити натиск на кого-що; звертати особливу увагу на що; робити (ставити) наголос на чому, на що;(偏重） віддавати перевагу чому; віддати перевагу що.〜实践 робити натиск на практику; віддати перевагу практиці;〜于干部问题 особлива увага звернена на питання кадрів; 不得有所〜нікбму і нічому не можна віддавати перевагу.
测А
测се 测量.〜时хронометрія;〜控中心 вимірювально-контрольний центр.
狈!J报 cebao доповідати.
狈！]标 cebiao < 测 > вимірювальна (візирна) марка.
测波仪 сбЬбуі 七理> хвилбграф.
测查 cecha проводити соціологічні опитування,
робити розрахунки.
测长仪 cechangyi довгомір.
测程仪 cSchSngyi <^&>лаг.
测定 ceding визначити що (визначення).〜高度 визначити висоту;〜重量 визначити вагу;〜 位置 визначення місцезнаходження;〜敌人 的炮兵位置 засікти батарею противника;〜 足巨离 визначити (установити) відстань.
测度 ceduo припускати що (припущення).
测杆 cdgSn <测> візір.
测高计 cegaoji〈测〉висотомір; альтиметр.
测候 cehou 〈天、气〉спостереження (спостерігати що).
测绘 cehui зробити зйомку і накреслити карту (план); картографувати що (картографування).
测“学 cehuixue топографія.
测绘员 c6huiyudn топбграф.
测角 cSjiSo <测> кутовий вимір.
测角器 cSjiSoqi〈测> бкер; гоніометр.
测距仪 cdjCiyi〈测〉далекомір; телеметр.手持〜 ручний далекомір;双像〜далекомір подвійного зображення;光〜світлодалекомір.
测力计 celiji <技> динамометр; силомір.
测量cSlidng 1)(测定时间、温等)вимірювати що (вимір).〜温度 вимірювати температуру; 〜土地 міряти (вимірювати) землю;〜仪器 вимірювальний прилад;〜单位 одиниця виміру;光度〜фотометрувйння;无线电〜技 术 радіовимірювальна техніка. 2)(有关地形， 高低等的测定工作）зйбмка; топографічна зйомка;地形~ геодезична зйомка; зйомка рельєфу;进 4亍〜робііти (здійснювати) зйомку.
测量船 celiangchuan вимірювальне (промірне) судно.
celiangxue геодезія. 〜елементарна геодезія.
狈！І量仪 celiangyi <测> вимірювальний прилад; вимірник.立体〜стереом打р.
测量员 celiangyuan зйомщик; зйомщиця.摄影〜 фотограметрист.
测深 c6sh6n вимір глибини.回声〜 < 海 > звуковий вимір глибин; ехолотування.
测深器 c6sh6nqi <测> глибиномір. 测时器 cSshiqi <Щ> хроноскоп.
测试 ceshi випробувати (випробування).〜仪器 випробний прилад.
测水站 ceshuizhan гідропост.
测图 cStii <测> зйбмка，地理〜зйбмка місцевих предметів. 测图板 c^iiban <测> планшбт. 测微器 cSwgiqi <测> мікрометр.
测向仪cdxiAngyi <理> гонібметр.无电线〜 телегоніометр.
测斜仪 сдхібуі < 测 > укісомір; екліметр; клиномір.万能〜універсальний укісомір.
测星 cexlng <天> спостереження зірок.
测验 сбуйп 1)(检验）шпрббування (випробувати що).〜新车床的性能[робііти] випробування роботи нового верстата;〜种 子的发芽率 випрббування насінь на схожість;〜抗压强度 випрббування на опір стиску. 2)(考察）перевіряти що (перевірка). 〜学生的知і只перевіряти знання учнів;算术〜 перевірочне випрббування (контрольна робота) з арифметики;智力〜випрббування розумових здібностей;民意〜всенарбдне опитування;〜及格 витримати перевірочне


77
випробування.
测音计 ceylnji <Ш> фонометр; звукомір.
测站 c6zhan <测> штатив.起始〜початкбвий штатив;最后〜кінцевий штатив.
测针 cezhen бирка.
测振仪 cezhenyi биттємір.
测字 cezi ворожіння на ієрогліфах.〜先生 вуличний ворожбит.
侧сб.
饭1 然 ceran <书> засмучений (засмутитися); із сумом; із душевним болем; уболівати.
恻隐 сеуїп жаль (співчутливий; співчувати кому-чому).动 了〜之七、виявити (відчути) жаль; розжалобитися;引起〜之心 викликати (збудити) жалість у кому.
策А
策 се план; вихід; порада.上〜кращий план (вихід); краща міра;中〜посередній план (вихід);下〜найневділіший， найменш вдалий план (вихід);献~ дати пораду.
策动 cedong (指导）керувати чим (керівництво); (发动）підняти що (підняття);(挑起） спровокувати що.妄图〜反革命政变 намагатися спровокувати (інспірувати) контрреволюційний переворот;〜战争 спровокувати війну; провокація війни.
策反 сеШп (鼓励起义)закликати до повстання; пропагувати (підготовляти) повстання; закликати переходити на бік революції; вести пропаганду за перехід на бік революції; (偏动叛舌L) провокувати (підбурювати) кого на бунт (на заколот); спонукати кого до бунту (до диверсії, до переходу на бік контрреволюції); підготовка до бунту (до заколоту).
策划 cehua намітити що (позначка);
інспірувати що (інспірування, інспірація).经 过周密〜усб було детально обдумано (заплановано, розроблено); після ретельної розробки; після ретельного інспірування; після ретельної підготовки; ~ @ ¥ виношувати плани війни; підготовлятися (підготовка) до війни;〜武装干涉 інспірувати збройну інтервенцію;这都是反动政 府一手〜制造的 усе це - справа рук реакційного уряду.
策励 cell підганяти що,розм.; підстьобнути що, розм.\ заохочувати кого.
策略 сдіііб тактика.〜上的错误 тактичні помилки;革命〜революційна тактика.
策略家 celiiejia тактик.
策应 ceying <军> взаємодія (взаємодіяти).和.. 相〜координувати свої дії з ким-чим.
策源йі ceyuandi осередок; колиска ж.; джерела мн.战Ф•〜осербдок війни;革命运动〜 колиска (джерела) революційного руху.
cen 见 c5n; shen.
参差 cencl нерівний; неоднаковий.树木〜不齐 дерева неоднакової (нерівної) висоти.
参错 cencuo <书> переплітатися (переплетення).
岑咖•
岑寂 cenji <书> тиша (тихий).〜的夜 тиха ніч; тиша ночі; нічна тиша;四周——片•〜навкруги все затихло; [настала] повна тиша.
涔砲.
ШШ сепсеп <书> 1)(不断流下)так і литися.汗 〜下 піт так і ллється; піт ллється (котиться) градом;热泪〜сльбзи так і ллються. 2)(天气 阴沉）похмуро; сутінно. 3)(烦闷）тужливо (мбторошно) на душі.
嗜 cSng.
噌ceng〈象声>:麻雀〜的一声飞起来горобці із шумом спурхнули.
层 ceng.
层ceng 1)(指重叠、积累的东西）шар; завіса; поверх; ярус.大气〜вфхній шар атмосфери; 岩石〜шари породи;煤〜вугільні шари;〜状 分布 шаровий розподіл;两〜的楼房 будинок у два поверхи; двоповерховий будинок;双〜 床 двох'ярусні ліжка; 一~土 шар землі;厚厚 的一〜雪 завіса (шар, товстий шар) снігу;〜密 林 дрімучі ліси;两〜玻璃 подвійне скло;——〜 一〜地剥займати шар за шаром;把木头一〜 一~地摞起来 склйсти колоди ярусами. 2)(用 于抽象事物)：中〜干部кйдри середньої ланки;这一〜це; цей момент; це питання;没 有这一〜是不行的 без цього не можна обійтися;进一〜想 вникнути глибше; більше вдуматися;还有一〜务必注意є ще один момент (питання), на котрий необхідно звернути увагу.
层层 cengceng:〜剥肖lj всіляко експлуатувати; усякого роду експлуатація;〜@ ® тісне оточення; у кільці оточення; кільцеве оточення; затиснути в лещата;〜上报 доповідати по вищих інстанціях;〜下达 доводити по інстанціях до відома низових органів;〜检查 поглиблювати перевірку; перевірка роботи з різних щаблів;〜深入 крок за кроком вникати (перебувати) в роботу;不要仅仅满足于〜听取汇报не можна задовольнятися тільки слуханням звітів один за одним.
Ш th Й ceng chu bu qiong [з'являтися] безупинно (безперервно); виникати одне за іншим (безупинною низкою); відбуватись одне за іншим (безперестану, безперервно); випливати одне за іншим; безупинний ряд чого.新事物〜новб виникає безупинно;好人 好事〜слйвних справ не перерахуєш;旧社会 反动法令〜при старому суспільстві реакційні закони сипалися як із рогу достатку.
层次 cengci 1)(次序）система; послідовність.〜 分明 повна систематичність (послідовність); 工作要有〜треба, щоб у роботі була система (послідовність);文章写得〜不清 стаття написана безсистемно (непослідовно); у викладі немає системи (немає послідовності). 2)(机构的级别）інстанція;〜繁多 багатоступінчатий;行政机构〜重叠 склйд- ність адміністративного апарату; численні інстанції адміністративних установ;减少机 构〜спростити організаційну структуру.
层不只云 cengjlyun </%> слоїстокущові хмари; страто кумулюс.
层见叠出 cdng jian die chu стати (ставати) звичайним (повсякденним, пересічним) явищем.
层理 cengli〈地质> нашарування; шаруватість; стратифікація.
层恋叠峰 cdng luan die zhang нагромаджувалися (височіли，піднімалися) гірські вершини.
cengyun <^> шаруваті хмари; стратус.
层状岩 cengzhuangyan〈地质> стратифікаційна порода.
层状云 cengzhuangyun < 气 > шароподібні хмари; стратиформіс.
曾cSng另见z6ng.
曾cSng —>晳经.不〜见到他йогб не бачили.
曾几何时 cengji he shi чи багато часу пройшло, як..; пройшло не так багато часу, як..; у якусь мить і..; недовго; недовговічний; трохи треба буде часу; без року тиждень жарт.
曾逢 cengjlng (己经)уже;(当时）У свій час;(有 一个时间）колись.他 ~ І 过 він уже приходив; він приходив колись (у свій час); 我〜读过这一本4$ у свій час (колись) я читав цю книгу;这种情况〜有过бували (мапи місце) і такі випадки.
曾经沧海 cSng jing canghai бачити види; пройти крізь вогонь і воду; колишній (бувалість); такий що побачив прост.
贈 ceng.
ДЙ ceng чорний кінь у білих яблуках.
赠 cdng.
ї曽 ceng 1) (Ш) витирати що, розм. (витирання); волочитися по чому; возити що, прост.衣月艮 长,〜着地 сукня довга і волочиться по підлозі. 2)(沾）забруднити що\ замазати що; вимазати що, рот.〜了—身油 забруднитися (вимазатися) олією; 3)(拖延）волинить (волинка) прост.\ марудитися розм.; тягти (розводити) канітель.别 ~ 啦 перестань волинити (марудитися)!
ШШ cengdeng <^> зазнати невдачі; натрапити на труднощі; наштовхнутися на перешкоди.
JL cha 另见 chi
叉 cha 1)(农具）в^лал/w.;(轻具）[їдіпьня] вилка. 木~ дерев'яні вила;鱼〜беті. 2)(用叉取东西） брати вилкою що; підчепити вилами що.〜着 一捆捆的稻子往踩上送піддягйти вилами снопи рису і подавати на скирти;〜起一片黄 瓜 узяти вилкою шматбк огірка;用鱼叉〜鱼 бити рибу гарпунами; ловити гарпунами рибу. 3)(叉形符号）хрбстик. гі■个 ~ поставити хрестик; позначити (відзначити) хрестиком;戈ij 个〜勾去 закреслити що хрест-навхрест.
叉烧 chashao філе, смажене на вертелі.
叉腰 сМуЗо братися в боки.两手〜вііятися руками у боки; руки в боки (用于体育):叉着 腰站着стояти взявшись у боки;左手叉着要 взятися лівою рукою під бік.
叉子 cha.zi вилка; виделка.
cha 另见 сМ.
杈 ch5 (—种农具）вила мн.
差 cha 另见 cha; chai.
差 cha 1) —♦差另ij.相〜відрізнятися; різнитися; 新旧之〜різниця між новим і старим; відмінність нового від старого;所〜的就是这 一点 уся різниця (уся різниця) лише у цьому; 2) <Ш> ШШ. М数之〜різниця двох чисел.
差另ij chabie різниця.城乡〜різниця між містом і селом;—般生活水乎上的〜різниця в загальному рівні життя.
差错 chacud 1)(错误）п6м“лка.出〜


78
припуститися помилки;不会有〜помилки не буде (не мбже бути). 2)(意外）щось несподіване.不会出什么〜нічбго не може трапитися (статися); нічого несподіваного не може бути;如果出了〜怎么办？ як бути, коли щосі, трапиться? як бути, якщо трапиться щось несподіване?
ШШ cha'e різниця; сальдо невідм. спец.\ баланс спец.;工资〜різниця в зарплаті;帐面上的〜 сіпьдо на рахунку;对外贸易 ~ торгбвий баланс по збвнішній торгівлі.
差价 chajia різниця в ціні (цін, між цінами).地 区〜різнїіця в цінах між районами; різниця в поясних цінах;批零〜різниця між оптовими і роздрібними цінами.
差距 ch§j(i 1) <机> відхилення [від шаблону, від еталону]. 2)(后进与先进知差别）рЬшіця [між передовим і відсталим].两个厂在生产 上的〜різниця у виробництві між двома заводами;有〜відстйти від кого-чого; є різниця [між передовим і відсталим];找〜 шукати, у чому є відставання від інших; виявлення власних вад; виявляти недоліки (відсталість); розкрити недоліки;看到自己 的〜б焱ЧИТИ свої недоліки;缩4、〜зменшити (скоротити) відстань між ким-чим;在经济上， 发达的富国和发展中的穷国之间的〜日益扩 大 в економічному відношенні все збільшується відстань між розвинутими багатими країнами і бідними державами, що розвиваються.
差拍ch郎аі <无线> битті. 差频 chapin <无线> частоті биття.
差强人意 cha qiang ren yi більш-менш терпимо (нічого, задовільно); як-небудь (із натяжкою) зійде; сяк-так рот.; ще куди не йшло.
差数 chashfi〈数〉різниця.
差异 ch5yi~> 差别.并无〜немйє ніякої різниці; 概念的〜розбіжність у поняттях.
差之毫厘，谬以千里ch§ zhi hao li, тій yl qian IT варто на волосок відхилитися спочатку, як утвориться дистанція величезного розміру під кінець; незначна похибка (помилка) вже веде до великих негативних наслідків.
cha.
插 cha 1)(放进）сунути що; устромляти що; встановити що (встановлення) уроч.把手〜在 袋里 сунути (засунути) руки в кишені;——Я 手〜在上衣的衣襟里заклйсти руку за борт піджака; ~ 针 встромити голку;〜上门 Н замкнути двері [на засув]; 2)(力卩进去） уставляти що в що (вставка).〜句话 уставити слово;偶而〜上几句笑话іноді вставляти жартівливі зауваження.
插班 chaban втупати до школи (в інститут) за комплектуванням (поза конкурсом); включати [учнів] у групу (у клас).
插班生 chabansheng учень (студент), прийнятий у навчальний заклад для комплектування класів; учень, прийнятий з іншої школи.招〜прийбм учнів для комплектування класів. J
插洋子 chabanzi накапостити; нашкодити.
插笔 chabl відступ.中Г衍〜лірйчний відступ.
插部 ch§bCi <音> куплет.
插齿刀 chScMdSo〈机〉довбач.
插齿机 chachTjl зубодробильний верстат.
插翅难飞 cha chi nan fei ''були б крила, і то не врятувалися б"; ніяк не вибратися (не врятуватися).
插花 chahua ікебана (мистецтво складання
букетів).
插床 chachuang <杉1> довбильний верстат.
插戴 chadai головні прикраси.
插队ch§dui 1)(在生产队落户）зал»ішитися у виробничій бригаді.〜知识青年 осіла у виробничій бригаді учнівська молодь; учнівська молодь, що приїхала у виробничу бригаду на постійне проживання;〜落户 оселитися у виробничій бригаді; оселитися в селі і стати комунаром. 2)(不安次序排队） без (поза) черги(ою).〜买票 купити квиток поза чергою.
插管法 cMguSnft <医> інтуббція.
插花 сЬШіиа квіти на зріз.
插话chahi^ 1)->插嘴.2)—插曲3). 插画chahuA—插图. 插脚 1 cMjiSo <电> ніжка.
插脚 2 chajiao 1)(站到里面去）ступити [ногою]; ставати [ногою]; ставити ногу.没处〜нікуди (ніде) було стати (ступити) ногою. 2) ~►插 足.
插科打诨 cha ke da hun відпускати жарти і дотепи; блазенство.
插孑L chakong —► ЙП chakou.
插口 сМкби 插嘴.
插 Д сИШсби <电> гніздо; джек.
插屏 chaping настільна ш“рмочка [для прикраси].
插 ЙИ chaqii 1) <音> (间奏曲）інтермбццо невідм. 2)(电*歌曲)пісня. 3) (>й*段Ф情)епізод.故 事中的一段〜епізодична вставка в розповіді; 生活中的小〜дрібний епізбд у житті (із життя).
插入 charu уставляти що в що (вставка); уклинитися.〜敌军驻区 уклинитися (урізатися) у розташування противника;白浪象根 根水柱〜云天 білі хвилі, ніби водяні стовпи, височіють (піднімаються, здіймаються) до небес.
插入句 charuju〈语〉вступне речення.
插入语 сЬагйуй <语> вступне слово.
插身 chashen 1)(挤入）утискуватись у що, розм. 2) —>•插手.〜其间 перебувати серед них; потрапити (включитися) в їхнє середовище.
插手 chashdu (参力卩）брати участь; прикладати руку до чого; накладати руку на що, братися за що;(干预）утручатися в що (утручання); уплутуватися в що\ сунутися в що розм.不愿 〜немає бажання брати участь; не хочеться (не хотілося б) прикладати свою руку;插不 进手[НІ5ІК] не в змозі допомогти чому; немає можливості прикласти свою руку до чого;他 的事好比黄蜂集，〜不得
插条 cMtido <植> пагін. 插头ch5t6u —插销2).
插图 ch5tii ілюстрація.〜画家 ілюстратор;照片 〜фотокартина;为小说作〜ілюстрбваний роман;有〜的书 ілюстрована книга; книга з ілюстраціями;女口 〜所示 як показано на малюнку (на кресленні).
插销 ch§xi5o 1)(门窗上的円）засув; шпінгалет. 插上〜засунути засувку (шпінгалет);拉开〜 відсунути засувку (шпінгалет) 2) < 电 > штепсель ч.\ штепсельна вилка.插上〜уставити штепсель.
插徐 chaxu відступ.
插秧 chayang посадка рису; висадка рисової розсади; саджати рисову розсаду.
插秧机 chayangjl рисопосйдкова маш“на.
插页 chaye вкладка; вкладний аркуш; вкладка; уклейка.
插枝chSzhT—插条.
插足 chSzii (参与）бр5ти участь у чому (участь); вписуватися в що, прост.; утиратися в що; (干预）утручатися в що (утручання).〜其间 брйти участь у цьому;不容许第三者~ не допускати втручання третьої особи.
插嘴 chazui утручатися (уплутуватися) у розмову; вставляти слово (фразу);(打断话 头）перебивати кого.〜说了 几句 вставити від себе декілька слів;别人谈话的时候你别〜 коли інші говорять, ти не перебивай.
插座 ch^zud < 电 > розетка; [штепсельна] колбдка.
cha 另见 zha.
喷喳chacha另见chacha，zhazha (低语声） шушукання; шепіт.听到一阵嘁嘁〜的声音 почулося шушукання.
喧喳ch5cha另见cMch\ zhazha (小声说话） шушукатися; шепотіти.在耳边上打〜шуш夕- кати (шепотіти) на вухо;他们在〜什么呢？ чого вони там шушукаються (шепочуться)?
cha.
Ш cha готувати що (готування).〜猪食 готувати корм для свиней.
锸 ch5.
锸 cha заступ.
技 ch5.
扠 cha зажимати; піддівати (вид&пкою); добувати (бити) остями;〜鱼 добувати (бити) рибу острогою.
被 ch5.
Ш cha 1) втикати, затикати (напр. за пояс), підкатати； підбирати (напр. краї одежі); засовувати; 2) піднімати; підтягувати;〜手 підняти руки (напр. беручись за справу); 3) торкатися руками.
§3 cha.
Ш cha І 1) трамбовка; 2) лопата, заступ. II <动>
1) 	товкти, м'яти; 2) вставляти, втикати.
cha.
嘴 cha 1) {кінцева евфонічна частка у віршах (без значення). 2) <感叹> гей, послухай;〜是 不是 послухай! чи не так?!
燒 ch5.
腊 cha <方> я; човен; човник.
宅Е cha.
卷 cha 1)(割剩的根）стерня; жнива ж. жниво. 麦〜стерня пшениці. 2)(种植）сівба. 二〜麦 子 повторна сівба пшениці;轮〜сівозміна; сівозмін. 3)(遍）раз.不吃二遍苦，不受二〜罪 не сьорбнути горя вдруге (знову).
^ cha.
茶 chd 1)—> 茶树.2)(饮料）чай.绿〜зелбний чай;红〜чорний чай;花〜квітковий чай;龙 井〜зелений чай "Лунцзин";浓〜міцн“й чай; 淡〜слабкий (рідкий) чай;奶〜чай із молоком;喝〜пити чай; попити чайку; чаювання; і青人喝〜запрбшувати (звйти) кого на чашку чаю;大家正坐着喝〜усі сидять за


79
чаєм;品〜розпивйти чай; смакувати чай; дегустація чаїв;彻〜заварііти чай; 一杯〜 склянка (чашка) чаю. 3)(某些饮料的名称） кисіль ч.; молоко; ЇЩ〜борошняний кисіль; кисіль із борошна;杏仁~ мигдалеве молоко; молоко з мигдалю.
茶杯сМЬбі (玻璃杯）[чайна] склянка;(带把茶 杯）кружка.
茶匙 chachi чайна ложка.
茶饮 chachul самовар. €〜електросамовар; Ife〜 поставити самовар.
茶点、chadian чай із тістечком.吃〜пііти чай із тістечком; пити чай із печивом; ін 吃〜 запрошувати на чашку чаю.
茶碟 chadie [чайне] блюдце.
茶饭chdfAn стіл; їжа.这里的〜不错тут пристойний стіл.
茶4 chafang <І0> (旅馆服务员）коридбрний; (茶馆服务员）ОфІЦІЙНТ;(轮船服^•员）СТЮ- ард.
chagangzi [чайна] кружка.
茶馆 chaguSn чайна; _h〜пітіі в чайну.
茶褐色 chahese темно-бурий колір.
茶壶 chahu чайник.
茶花cMhua 1) <植> (山茶花）камелія. 2)(茶树 的花)ч^йна квітка.
茶话会 chahuahui чай; чашка чаю.开〜 улаштувати чай (чашку чаю);出席〜б^ти присутнім на чйшці чаю.
茶会,chahui 茶话会.外交界的〜диплома- тичний чай.
茶几 chajl [чайний] столик.
茶减 chdjiSn <化> теофілін.
茶晶 chdjTng <矿> димчастий топаз (кварц); димчастий гірський кришталь.
茶精 chajlng〈化> ефірне чайне масло.
茶镜 chajing темні окуляри.
茶 Д chaju чайний посуд; чайний прилад; чайний сервіз (指成套茶具).
茶客 chake відвідувач чайної.
茶林场 chalinching чайна плантація.
茶楼 chalou чайна.
chaliir настій міцного чаю.
茶末 chamo чайна кришка; чаїнки мн.
茶农 chanong селянин-чаївник.
茶盘 chapan чайне підношення.
茶钱chdqian 1)(喝茶的钱）плата за чай.付〜 розплачуватися за [випитий] чай. 2)(旧时指 小费)чайові.给〜давати чайові (на чай, на чайок);不收〜не брати чайових.
茶青色 chaqlngse зеленувато-жовтий колір; оливковий колір.
茶色茶褐色.
茶室 chashi чайна.
茶食 chashi тістечко; солодощі мн.; солодкості мн.; печиво [до чаю].
茶食店 chashidian кондитерська.
茶树 chashu чайне дерево; чайний кущ.〜栽培 чаївництво.
茶水cMshuI чай;(白开水）окріп,供应〜 постачати чаєм (окропом).
茶素 chdsCi <药> теїн.
茶 Ш chatang розмазня [із просмаженого борошна гаоляну або проса].
茶亭 chating чайний кіоск; чайна.
茶托 chatuo підставка для чайної чашки; підсклянник (指带把儿的茶托).
茶碗 chawSn [чайна] чашка.
茶诱 chaxiu шумовиння від чаю (накип).
茶叶сМуб чай (чайний); чашка.杯子里留下几 片〜у склянці залишилися чаїнки.
茶叶罐 chdySgu》n чайниця. 茶叶花 cMydhua < 植 > кендир сибірський (лазоровий).
茶油 chayou чайна олія; олія з насіння чайного дерева.
cha yu jiii hou у години дозвілля; на дозвіллі; у хвилину відпочинку; за чашкою чаю.
茶园 chayuan чайна плантація.
茶石$ chazhuan цегельний чай; плитковий чай; чай у плитках.
茶座chdzu6 1)(卖茶的地方）чайна. 2)(指座位） місця в чайній.
cha.
查 cha 1)(检查）перевіряти що (перевірка).〜中艮 перевіряти звітність;〜票 перевіряти квиток; 〜户 口 перевіряти домову книгу; перевіряти мешканців; перевірка населення;〜卫生 перевіряти стан гігієни і санітарії;〜出工作 中的问题 виявлені (установлені) недоліки в роботі;〜无此人не знайдено кого,,〜无实据 перевіркою підтвердилася відсутність фактичних даних; перевірка підтвердила (встановила) відсутність фактичних даних. 2) —> 查考.〜一〜词典 перевірити в словнику (по словнику); подивитися в словник (у словнику).
查 办 chaban притягнути кого до відповідальності; зробити розслідування і покарати; віддати кого під суд.严行〜 зробити суворе розслідування;免于〜 припинив справу [розслідуванням];撤职〜 відсторонити від (змістити з, зняти з) посади з притягненням до суду (і віддати під суд).
查抄 chachao конфіскація; описати і конфіскувати що.
查点 chadi5n перевіряти що (перевірка).〜存货 перевіряти наявність товарів;〜人数 перевіряти кількість (число) людей;按名单〜 人数 звіряти (перевіряти) число людей за списком.
查对 chadui звіряти що з чим (звіряння); перевіряти що (перевірка).〜帐目 звіряти (перевіряти);〜原文 рахунки звіряти з оригіналом (перевіряти за оригіналом);〜亊 实 звіряти з фактом.
查访 chafing розслідування (розслідувати що).
查封 chafeng опечатати що; вони описали що (опис ж.); закрити що.〜房间 опечатати кімнату;〜报馆 закрити газету; опечатати редакцію газети;〜财产 опечатати (описати) майно; накласти арешт на майно; арешт майна.
杳根问底 cha gen wen di ставити допитливі запитання; (детально) розпитувати кого; чіплятися до кого з запитаннями (із розпитами).
查核 chah^ розслідувати і перевіряти що.此亊 尚待〜ця справа підлягає розслідуванню (перевірці); цю справу слід розслідувати (перевірити).
查禁 chajin забороняти що (заборона).〜赌博 заборонити азартні ігри.
査究 chajiu установлювати що [шляхом розслідування, через розслідування].〜责{壬 [шляхом розслідування] установлювати відповідальність; залучати кого до відповідальності;〜原因 установлювати
(розслідувати) причину;免予~ не підлягати розслідуванню.
查勘 chakan обстеження (обстежити що); розвідка.〜矿藏 розвідка корисних копалин; 进夺亍现场〜роб“ти обстеження на місці.
查看chdldn —►查1);查对.
查考 chakSo довідуватися; наводити довідку.〜 现有资料 наводити довідку в наявних матеріалах; перевіряти по наявних матеріалах.
查明 chaming з'ясувати що (з'ясування); установити що (установлення).〜真相 з'ясувати справжній стан [речей];〜原因 з'ясувати (установити) причину;已彻底〜 [було] остаточно з'ясовано (встановлено);以 充分的证据〜установлювати на основі повних дбказів;〜有据的 виявлений, на основі незаперечних доказів;〜属实 упевнитися [у правильності]; підтвердитися.
查票员 chapi^oyuan білетер; білетерка; контролер; контролерка.电影院〜білетер кінотеатру;歹У车〜залізничний контролер.
查哨 chdshao перевірка постів.
Ш chashou прийняти що (прийняття); одержати що (одержання).
Ш 问 chawen опитування (опитати кого), наводити довідку;〜在场的人 опитувати присутніх;据〜结果 у результаті наведених довідок вияснено (установлено) що..
查询chdxiin ~►查问.
查验 chayan перевірка (перевірити що);(海关 检查）огляд (оглянути що).〜护照 перевірка паспортів;〜行李[робити] бгляд багажу;所 报〜属实 повідомлення підтвердилося.
查夜 chaye нічний патруль; обходити нічним дозором.去〜йти в нічний патруль.
查阅 chayue знайомитися з чим; довідуватися. 〜有关资料 знайомитися з необхідними матеріалами; перевіряти в необхідних матеріалах.
查帐员 chdzh^ngyudn контролер [з ревізії бухгалтерської звітності].
查照 chazhao узяти до відома.希〜办理 просимо взяти до відома і виконання.
搭сМ.
搭 chd мазати що (мазання).用甘油〜手 мазати (натирати) гліцерином руки;〜雪花裔 натирати обличчя кремом;пудритися;〜 口 红 фарбувати (мазати) губи губною помадою;〜鞋油 натирати черевики шевським мастилом; чистити черевики кремом (ваксою).
3^. cha 另见 ch§; cha; cha.
叉 cha 1) переплітатися, міцно переплестися; 2) застрягати.
叉车 chache затор на дорозі.
叉袋 chadai торба заст.
叉住 chazhu 1) застрягати; 2) загородити собою, забити.
宜cha另见jd.
Ж cha 1) плавучі водорості; 2) суха трава, пожовкле листя (поя); солом'яний.
cha.
托 cha давня міра хліба^ що дорівнювала 400


80
均 cha Чанчбн (місто у князівстві Сун, на території теперішньої провінції Цзянсу).
cha.
峻财[山]chaya [shan] Чаяшань (гори; а) в пров. Хенань; б) в пров. Шаньдунь).
援chi
Ш cha 1) <农> посадка; посів, засів; 2) стерня; жнива; щетина (від неголеної бороди); залишки; хвости (напр. в роботі); 3) пліт; 4) рубати навскоси; рубати, валити (дерева).
chabei піч-чара (у вигляді пня).
梭播 chabo <农> посів по стерні.
梭、沫 chamo пінистий слід (по воді).
Ш/t chanie відросток від пня.
槎 丫 悼 chayacao < 植 > стрілолист; стріло- листий (Sagittaria sagittifolia L.).
槎椏 chaya стирчати.
cha 另见 chi
裤 Ж kucha короткі штани; труси.
姹CM.
姥 cha 1) молода дівчина; дівчинка; красуня. 2) хвалитися.
chd.
植 cha щетина.头发〜щетина на голові;胡子〜 щетина на щоках.
察chi
察 cha спостерігати за чим (спостереження).〜 其言，观其行 прислухатися до слів і придивлятися до вчинків людини; про людину судити не тільки за словами, але і по її вчинках.
察察为明 cha cha wei ming видавати [свою]
.дріб^зкову вимогливість за оперативність у керівництві; тільки і знати, що цікавитися дріб'язками; допитливий тільки в дріб'язках (у дріб'язкових причіпках); виявляти дріб'язкову вимогливість у роботі.
察 і方 chafing з'ясовувати що (з'ясування); шукати кого (шукання);(侦察）розслідувати що (розслідування).〜某人的下落 з’ясбву- вати місце проживання якоїсь людини;〜失 踪的人 наводити довідки про безвісти зниклу [людину]; розшукувати безвісти зниклого;〜案衍[вести] розслідування справи (злочину).
察觉 chajue помітити що; виявити (виявлення). 〜反革命阴谋"Ьиявити контрреволюційну змову;反动派的密探刚〜，我们等转移了 коли нишпорки реакціонерів пронюхали про нашу підпільну діяльність, ми відразу перемістилися.
察看 chakan 1)(仔细观察）оглядки що (огляд); спостерігати за чим (спостереження).〜地形 оглядати місцевість;〜敌人的动静 спостері- гати за діями ворога;〜现场 <法> огляд місця події;用显微镜〜物体 розглядйти предмет у мікроскоп. 2) ( — іф 处分）：留党〜 встановлення випробувального терміну з залишенням у партії.
cha yan guan se стежити за словами і виразом обличчя людини; прислухатися (слухати), слідкуючи (стежачи) за виразом обличчя людини.
碴
cha.
破儿 char 1)(碎块）осколок.玻璃〜осколок
скла;骨头〜оскблок кістки; 一 块碗〜 черепок чашки;冰〜крижинки мн. 2)(破口） битий край; бите ребро. Щ .ЬЩ-Т 个〜 утворилася зазублина на чашці. 3)(事端):他 们俩有〜між ними якісь нелади (старі рахунки). 4)(事或话)：答〜відповідати на що, чим; сказати що у відповідь;按〜підхопити слова;別理这个〜не звертайте уваги на це. || 参阅“找碴儿zhaocMr” .
檫chi
檫树 <植> chdshCi сассафрас.
3^. cha 另见 chS.
叉 cha (分开）розсунути що (розсунення); розставити що; розчепірити що.〜开两腿 розставити (розсунути) ноги;〜开两手 розчепірити руки.
cha.
Ш cha топтати що (топтання); наступати на що; ступити на що.—脚〜在泥里 схибити й потрапити ногою в бруд;把鞋〜湿 промочити взуття.
镲咖.
擦 <音> сМ [маленькі] тарілки.
汊сМ.
Ш. cha рукав (протік) ріки.
汊港 cMgang —> 汊.〜纵横 мербка (лабіринт) рукавів (протоків).
汊 口 chak6u розвилка (розгалуження) ріки.
汊流 chaliu розгалуження ріки; протока.
cha 另见 ch5.
杈cM (植物的分枝）роїзвіілка.树〜ромилка дерева; /】、树〜розвилка гілки.
cha.
盆 cha 1)(分盆）відгалуження.大沟小〜каніл і відгалуження від нього; канал із відгалуженнями;三〜路口 розвилка [доріг]; перехрестя трьох доріг. 2)(盆开） розгалужуватися (розгалуження).河道〜为几 条支流 ріка розгалузилася на декілька проток;大路上〜出一条小道від дороги відокремилася [маленька] стежина. 3)(拐转) повернути.道路往东~去 дорбга повернула на схід.
忿开 chakai 1) 盆 2).向四面〜розгалузитися в усі боки. 2)(离题）перевести що.把话〜 перевести розмову [на іншу тему]; перемінити тему розмбви. 3)(使互相让开） зробити так, щоб не збіглися.要把两个会的 日寸间〜треба зробити так, щоб два засідання не збіглися за часом (у часі).
盆 Р chak6u розвилка; розвилина; розгалуження розм.路的〜розвилка дорбги.
盆流 chaliu розгалуження ріки; протока.
盆路сМІй 1)(分盆的道路）рекзгаліження (відгалуження) дороги; розвилка. 2)(邪路） неправильний шлях.走Jl〜стйти на неправильний (помилковий) шлях; піти помилковим шляхом.
盆气 chaqi коле в боці; надриватися.笑〜 надірватися від сміху; сміятися до кольок.
泣子 chazi 1)(错误）помилка; привід; причіпка. 找〜чіплятися; знайти причіпку;找〜j艮复 знайти привід для помсти. 2)(事故） ускладнення.参阅出盆子 chii chazi.
І宅 cha.
і宅 cha —> і宅异.〜为奇事диву даватися дивуватися незвичайності (чудності) чого.
і宅异 chayi дивуватися (подив); дивуватис) (здивування); дивуватися чому, розм.; дивне (чудність).没有什么可〜的немйє нічоп надзвичайного; нічому тут дивуватися;以- 的眼光看着 дивитися на що, у ще здивованими очима;令人不胜〜[усб це дуже вже дивує; прбсто здається дуж< дивним; прямо диву даєшся;我们对他的і? 感到十分〜ми дуже здивувалися йоп словам.
cha.
4叉 cha розріз.开〜的衣月艮 сукня з розрізом.
本(j cha另见sha.
刹 cha (寺庙）буддійський храм (монастир).古~ стародавній буддійський храм.
杀lj那 chana мить; миттєвість.одна короткі мить; в одну мить;〜间 миттю; миттєво умить.
cha 另见 ch5; chai.
差 cha 1)(不相同）відрізнятися від чого (відмінність). 一点儿不〜анітрошки (нічим, нітрохи) не відрізнятися;〜不了 多少 мало чим відрізнитися; різниця невелика;你比他〜远 了 вам далеко до нього;我们虽然作出了一 些$绩，但是离党和人民对我彳д的要求还〜 得远呢 у нас уже є деякі досягнення, але вони ще далекі від тих вимог, які висувають нам партія і народ. 2)(错误)помилятися (помилка).我说〜了 я не так сказав; я неправильно сказав; я помилився; ви зробили не так; ви зробили не так, як треба; ви поступили (зробили) неправильно; ви зробили (допустили, припустилися] помилку(и); 一点儿不〜цілкбм правильно; усе точно. 3)(缺欠）бракувати чого, безособ/, не вистачати чого, безособ.还〜五块钱 ще бракує (не вистачає) п'ятьох юанів;〜一道手 续 бракує однієї формальності;〜一个人 не вистачає однієї людини;五点〜一亥lj за чверть п'ята; ледве (трохи
не вистачає (бракує) у вазі;东西都有了，不〜 什么了 усе є, і ні в чому немає потреби. 4) (不好）недобре; поступатися кому в чому.质 量〜невисока якість; не дуже гарної якості; 成绩〜малі успіхи; малоуспішний; успіх (результат) незначний;论内容这本书〜得多 за змістом ця книга набагато гірше (набагато поступається);他们也不比人家〜Boid анітрошки не гірше інших (не поступаються іншим); вони не в тім'я биті.
差不多chSbudu6 1)(相差有限）рЬниця невелика; майже; приблизно; навряд чи не; мало чим відрізнятися; майже прост.; (行了) нічбго;病本书的内容〜зміст двох книг майже однаковий;这些布颜色都〜 тканини майже одного кольору;我们得出 的数字也〜ми одержали приблизно такі ж (ті ж) цифри;这〜是最好的 7 це ледве (чи не найкращий; flil 不U @ 〜він майже (приблизно) одного з вами зросту;你跟他 〜ви мало чим відрізняєтеся від нього;已 过了〜一年 вже майже рік пройшов;人到得〜了，可以开会了


81
вже майже усі зібралися, можна почати збори;这样就〜了 так буде нічбго; у такому вигляді вже зійде;这么说还〜так говорити ще нічбго. 2) (^н一般的人）кожний; усякий; будь-який ,这样一大包平，〜的扛,不起来 такий великий мішок рису не всякий (не кожний) підніме;这个〜的都知道про це кожний (усякий, будь-хто) знає.
差点儿 chAdianr І)(稍次）трохи (певною мірою) гірше.这支笔比那支笔〜ця ручка трошки гірша за ту;这方面他比她〜у цьому відношенні він трохи гірший за неї; у цьому він їй трошки поступається. 2) (JL乎）ледве не; майже; ледь не.我〜摔f到 я ледве (ледь) не впав;他〜死了 він ледве (ледь) не помер; він був на волосок від смерті;他〜没赶上火车 він ледве (ледь) не спізнився на потяг.
差劲 chajin слабенький; того.这个人真〜ця людина дуже вже того (слабенька, погана); 他干活有一些〜працює він трохи того.
差事chashi <口>另见chashi (不中用）не годиться; негідний (негідність); нікудишній прост.这东西太〜了 ця річ нікуди не годиться; це нікуди негідна річ; це нікудишня річ.
cha.
姥 cha І) молода дівчина; дівчинка; красуня. 2) хвалитися.
姥紫嫣红 chS zi yan hong [рябіють] чудесні (чудові) квіти.
chai 另见 c5.
拆chai I)—> 拆开.〜信розкрити (роздрукувати) лист;〜旧衣月艮 розпороти (пороти) старий костюм. 2) —>■拆毁;拆除.〜机器 розібрати машину;〜房子 знести (розібрати) будинок; 〜篤色 розібрати огорожу.
拆除 chaichu знести що;(拆除设备）демонтувати що (демонтаж) спец.〜危险房屋 знести (розібрати) будинок, що загрожують завалитися;〜一座旧的电工厂 демонтувати стару електростанцію.
Ш 穿 chaichuan викрити що (викриття); розкрити що (розкриття).〜骗局 розкрити шантаж (обман);〜伪装 зірвати з чого маску; демаскувати що;〜阴谋 викрити (розкрити) підступи;〜秘密 відкрити секрет; розкрити таємницю;〜谎言 спростувати неправду;〜了， 这其实是一场十分拙劣的大骗局говбрячи без натяків, це не що інше, як дуже незграбний трюк.
拆掉 chaidiao знести що (знесення); розламати що (розламування).
拆东墙，补西墙 chai dong qiang, Ьй xi qiang "лагодити західну стіну, знімаючи для цього цеглу зі східної"; "охрімова свита”.
拆坏 chaihuai розламати що (розламування).
拆毀 chaihul розібрати що (розбирання); розвалити що (розвалювання); знести що (знесення).
拆伙 chaihu6 розпустити товариство (компанію).
拆 Jp chaikai розкрити що (розкриття) розкрити що (розкриття).〜一包棉花 розпакувати (розкрити) тюк із бавовною;〜信封 розкрити конверт.
chaimai продавати вроздріб (поштучно).
这套家具不〜цей гарнітур меблів вроздріб (поштучно) не продається.
拆墙角chSi qiangjiao —拆台.
拆散ch5is〗n (使成赛吟件分散）розібрати що [на частини]; розвалити що (розвал).
拆散chaisAn (使家庭成员等分散）рсшіучКти кого з кіш.
拆台 chaitai підкопуватися під кого-що; вести підкоп під що.拆自己的台 підрубати сук, на якому сидиш; підвести самого себе;
有意见，可以提出来，不应该拆他@台ти їм незадоволений, тоді можеш висловити (висунути) свої докази, а не підставляти йому ногу.
拆肩、chaixl відсотки, що нараховуються по днях.放〜давати грбші під відсотки.
拆洗 chaixT розпороти і випрати що.
拆下 chaixia зняти що з чого; випороти що.把 П 〜зніти двері;把里子〜випороти підкладку;〜纽扣 спорбти гудзики.
拆线(Міхійп І)(把缝合线拆开）пороти шов. 2) <医> зняття швів.
拆询】chaixie розібрати що (розбирання); демонтувати що (демонтаж) спец.; розмон- тування.〜机器 демонтувати (розібрати) машину;〜军事设备 розібрати військові спорудження (будівлі); розібрати військове устаткування; ~工人 демонтажник;可〜的模 型 розбірна модель.
拆帐 chaizhang ділити прибуток.
拆字 chaizi ворожіння на ієрогліфах.〜先生 [вуличний] ворожбит.
chai.
钦 chai шпилька для волосся.金〜золота шпилька.
差 chai 另见 cha; cha.
差 chai 1)(派）послати кого; відправити кого (відправлення розлі.); направити кого (напрямок).〜人去 послати (відправити, направити) туди людину (людей);〜来 надіслати кого що\ відрядити кого до кого; 你怎么老师没完没地十〜我！ що ти мене ганяєш! 2)—> 差役.当〜служити; н^сти службу.
差造 chaiqiSn відряджати кого (відрядження); призначити кого (призначення); направити кого (напрямок); послати кого.听候〜б^ти у відрядженні у кого; перебувати при кому для відряджень; бути посланцем у кого.
差使chSisM —差遣.
差使 ch§i.shi (职务）служба; посада.
差亊chaishi另见chSshi 1)(被差造去做的事） доручення.给一件〜дйти доручення; дати службу (посаду). 2) —* 差使 ch5i.shi.找一个~ шукати службу (місце, роботи);从前在军队 里夕昆个苦〜раніше в армії лямку тягнув.
差役 chaiyi кур’єр; посильний; служитель застар.
挤 chai.
j齐 chai <4$>：吾〜ми; yd ми; такі, як ми.
济辈 chaibei〈书〉однолітки лш.; люди одного покоління.
^ chai.
柴 chai 柴火.打〜піти по дрова;拾〜збирати хмиз (трусок); 一捆〜в’ізка дров (хмизу).
^73 chaidao косар ч.
柴胡 chSihii <植，药> волод^шка китайська.
柴火 chai-huo (火柴）дрова мн.;(稻草）хмиз; солома.
柴火圾 chai-huoduo стос [дров].
柴门 cMimq 1),(П) [дощаті] двері. 2)(穷人家） бідна родина.
柴米 chaimT паливо і рис;(必需品）предмети першої необхідності, f @〜не порушується питання про їжу; немає турбот про їжу.
柴油 chaiyou дизельне паливо; дизпаливо; дизелін.〜发动机дизель-мотор ч.;〜发电机 дизель-генератор ч.;〜机车 дизелевіз.
柴油机 chaiyoujT дизель ч.
劲* chai.
Vi chai <动> шакіп.
犲狼 cMiMng 1)(凶恶的野啓）шакали і вовки. 2) (残忍的坏人）злі і жадібні люди.法西斯〜 фашистські акули;〜成性 вовча сутність (натура); вовчі звички.
材狼当道 cMildng dangdao при владі перебувають злі і жадібні люди.
時 chai.
М chai < 植 > дудник {рослина родини
парасолькових).
chai.
差 chai одужувати (про хворого); слабшати; відступати.
蛋 chai.
М chai 1) скорпіон; 2) шип; голка; 3) отруйна комаха.
Ш chai.
Ш chai одужувати (про хворого)\ йти на поправку; відступати (про хворобу);病〜 хвороба пройшла; видужати.
嚷 сМІ.
嗤 chai Чай {ім'я людини).
ch5n.
觇標 ch如ЬШо〈测> геодезичний знак.
chan.
掺 chan —> 換2 chan.
chan.
谈 chan 1) завіса; штора; 2) покривало з облямівкою; фартух з облямівкою.
瞻 chan.
幡 chan I 1) балдахін; штори;〜车 екіпаж з завісами (для дам)\ 2) фартух; 3) щит {від стріл). II розірватися; лопнути; вийти з ладу.
chan.
Ш chan І 1) фартук; 2) верхня частина (екіпажу). II акуратний, охайний; рівний. III накинути плаття; носити плйття накинутим.
擔蔽 ch§nbi 1) фартук; 2) екран; ширма; 3) покришка.


82
ШШ chanchan 1) розвіватися {про плаття); 2) виряджатися; бути нарядно одягненим.
ШІШ chanrn натільна рубаха.
樵褕 chanyu кавтан; довга кофта.
ch5n..
換1 chan (扶）підтримувати [рукою] що.〜卷 йти під руку; підтримувати кого під руки;〜农手 підтримувати за руку;〜着老太太 йти, підтримуючи стару під руку;〜起来 допомогти встати (піднятися);〜我一下 підтримайте мене [рукою].
換 2 chan (、)昆合）домішувати що, чого; підмішувати що, чого (підмішування); розбавляти що (розведення, розбавлення розм.)水泥里〜沙子 домішувати (підмішувати) піску в цемент;往酒里〜水 розбавляти вино водою; домішувати води у вино.
搀兑 chandui змішувати що (змішування); перемішувати що (перемішування).把洒和 水〜起来 змішати вино з водою.
換扶 chSnfii—換і.
拽和 chan.huo змішувати що (змішування); перемішувати що (перемішування).把两种 面粉〜在一起 змішати (перемішати) два сорти борошна.
換假 chanjia фальсифікувати що (фальсифікація); підмішувати що， чого (підмішування).
換雜 chanza домішка ж.; домішувати що，чого; підмішувати що，чого (підмішування).大米 里〜若小米рис із домішками чумизи;这里头 〜着沙子 тут (у ньому) є домішки піску; отут підмішаний (домішаний) пісок;这里〜着其 它的问题 тут наявні деякі інші питання.
chan 另见(Шп.
单于 chdnyii <史> хан.
chan.
Щ chanhai обмовляти кого (обмова); ганьбити кого. 〜好人 обмовляти безневинних.
Щ chanyan обмова розм.; наклеп; ябеда застар.; наклеп розм, ~ мерзбнна обмова (наклеп); мерзенний наклеп (ябеда);进〜 наговорювати; наушничати; зводити наклеп; ябеднічати застар., розм.;进〜的小人 ябедник; ябедниця; обмовниця；不可轻信〜 не можна так легковажно вірити обмові (наклепу, ябеді).
子单chan另见sh含n.
禅 cMn 1) <宗> споглядйння книжк.坐〜 занурюватися в споглядання. 2)(佛教的） буддійський.
禅机 с1ійп|Г <宗> одкровення [у буддистів].
禅林 chanlin [буддійський] храм.
禅师 chanshl буддійський чернець.
禅堂 chantang приміщення в буддійському монастирі (храмі), куди усамітнюються для споглядання.
chan 另见 сйп.
Щ 弱 chanruo кволий (кволість); слабкий (слабкість); хисткий (хисткість) прост.〜的 孩子 квола (слабка, хирна) дитина; замірок
розм.;体质〜[люд“на] кволого (слабкого) здоров'я.
chan.
饱 chan 1)(贪食）люб“ти поїсти; любити поласувати; обжерливість; жадібний (жадібність) на їжу (до їжі).为 了 解〜щоб поласувати;他很〜він любитель (любить) поїсти; він великий ласун (ненажера, пажера). 2)(贪得）жадібний (шкодувати); пожадливий (жадібність).眼~ бчі завидющі; заритись на м/о, прост.
博涎欲滴 chan xian yu dT слинка тече; ковтати слинку; облизувати губи.
毚丨J chan.
毚1J chan 1) відрубати, рубати {напр. сокирою)', 2) обрізати, зрізати.
ІШ chan.
^ chan 1) близький, швидкий, короткий (шлях); 2) неохайний.
系亶chan.
Ш chan 1) бинтувати; обмотувати. 2) широкий пояс.
chan.
瘦 chan 1) зволожуватися; 2) зволожувати щілини.
chan.
横 chan I 1) сандалове дерево; 2) комета. II гострий.
сМп.
缠 chan переміщатися (по..)； проходити (по..через); слідувати (по..через..)； знаходитися (в..).
缠次 chanci порядок; система.
缠度 chandu 1) кит. acmp. шлях руху в градусах; відстань у градусах; 2) градус відхилення.
Ш 离 chanli траєкторія руху; відстань (по орбіті).
缠探 chantan дізнаватися.
缠
chan.
缠 chan 1)(绕）мотати що (мотання); навертати що на що (накручення).〜线 мотати нитки;〜 绷带 обмотувати бинтом; бинтувати що\ 把 毛巾〜在脖子上обмотати шию рушником; 把红布〜在木框上наверіф'и червону матерію на раму;用绳子〜住 прикрутити мотузкою. 2)(纠缠）приставати до кого (приставання); смикати кого.琐事〜身 зайнятий усякими дрібними турботами; бути вічно (завжди) у турботах; закрутитися з дріб’язками; зв'язаний справами;琐亊〜身， 我不能来了 я не зможу прийти, тому що мене затримують (зв’язують) усякі турботи; 我和他〜了半个小时я бився з ним півгодини; 另1J〜我了 не чіпляйтеся до мене; не термосіть мене; не набридайте мені;他被事情〜住了 його затримали справи;他给孩子们〜住了 його засмикали діти.
缠紧 chanjin туго обмотати (обкрутити) що\ міцно обв'язати (прикрутити) що.
缠绵chdnmi如〈书>:〜病榻прикутий хворобою до ліжка;疾病〜хворбба уперто триває;〜徘侧 бути в сильному (глибокому)
горі; вічні (постійні) прикрості;乡思〜вічна (постійна) туга за Батьківщиною;十行意~ із глибокою ніжністю; ніжно закоханий; із ніжною любов'ю.
缠磨cMnmo <口> —缠2).孩子们老是〜大冬 діти вічно чіпляються до дорослих (смикають дорослих);日常琐事〜着他йогб обтяжують повсякденні турботи.
缠绕 сМпгйо 1)(缚）обмбтувати що (обмотка); обв'язувати що (обв'язка); окручувати що; витися.手上〜着绷带 рукй обмотана (обв'язана) бинтом;长春藤~再篱色上 плющ в’ється по тину. 2)—> 缠 2).
缠绕莲 chanraojlng <植> виткб стебло.
缠手 chanshou важко.〜的病 важковиліковна хвороба;事十青〜справа важка (клопітлива).
缠足 chanzu бинтувати ноги.
chan 另见 dSn，shan.
Ш Ш chanyuan торкатися (один одного); чіпляти;тягнути.
chan.
薪 chan крутий {про гори, скелі).
婢 chdn.
弹娟 chanjuan красивий, витончений.
婢连 chanlian родич; з одного племені.
Щ Ш chanyuan притягувати; привертати.
chan.
j# chan 1) цикада; 2) легкий, тонкий шовк.
蝶餘 chanchu тіні на місяці.
Щ Щ chaner цикада з яшми {прикраса на головному уборі сановника, знак милості монарха).
Щ Ш changuan головний убір з цикадою.
Щ 花 chanhua рогата цикада (різновид цикад, з яких виготовяють ліки).
Ш chanlian безперервно тривати; йти
безперервно. *
Щ 纹 chanwen чаньвень, фестони {орнамент у вигляді цикади).
ill单嫣 chanyan 1) йти один за одним (без 'перерви); безперервний ряд; 2) послідовність.
焊吟 chanyin спів цикад.
chan.
ШШ chanchan дзюрчати (дзюрчання).
溪水〜вода (струмок) дзюрчить.
ШШ chanyuan〈书〉тихо дзюркочучи [текти].
chan.
ЩШ <动> жаба.
chan.
Щ 岩 сМпуйп < 书 > обривистий (крутий) стрімчак.〜峭壁 високі стрімчаки і стрімчасті схили гір (стрімкі скелі).
chan.
产 chan 1)(生育）нарбджувати кого що (народження); роди мн.早〜передчасні пологи 头〜перші пологи;〜盖 котитися;〜卵 (〜鸡产卵）нести (класти) яйця;(鸟产卵） класти яйця；(鱼产一）метати ікру. 2)(生产） робити що (виробництво). 3)(出产）зростати;


83
бути,香焦〜于南方 банАни зростають (виростають) у південних країнах;这一地区 不〜<1、麦 у цьому районі не виростає (не родиться) пшениця; цей район не дає пшениці;这一带不〜煤 у цих місцях немає кйм’яного вугілля; у цьому районі немає вугільних родовищ. 4)—> 产品.名〜 продукція, що користується широкою відомістю; 土 〜місцбві продукти;特〜 продукти, якими славиться дана місцевість. 5)—产业 1).校〜майнб (нерухомість) школи (інституту, університету).
产道 ch^ndSo <解> родовий канал.
产地 chandi родовище; місце виробництва; місце видобутку;煤的〜джерелб，родовище (місце видобутку) вугілля;瓷器〜місце виробництва порцеляни;原料〜джерело сировини;食盐〜місце видобутку повареної солі.
产儿 chSn’6r 1)(新生儿）немовля. 2) —♦产物.
产后 ch^nhou ПІСЛЯ пологів; післяпологовий.〜 失调 відсутність гарного догляду після пологів.
产假 chSnjia декретна відпустка; відпустка по вагітності (指¥ 前的假).
产科chSnkg 1)(医院中的一科）пологове відділення.〜医院 пологовий будинок;〜病房 родильна палата;〜医生 акушер; акушерка; гінеколог. 2)—> 产科学.
产科学 chankexue акушерство; гінекологія.
产粮区 ch^nliangqu хлібородний район.
产量 chSnliang продукція; об’єм виробництва; вихід; врожайність.总〜валова продукція; Л 厂的〜об’єм виробництва заводу; продукція заводу;钢〜виробництво (вихід, виплавка) сталі;小麦的单位面积〜врожайність пшениці з одиниці площі;农业〜的增长 зростання врожаю; підвищення врожайності.
产卵管 chSnluanguan〈动> яйцеклад.
产卵率 ch^nlu^nlti <动> яйценосність.
产卵期chanluSnqT <动> (禽类产卵期）період яйцекладки;(鱼类产卵知）нерест.
产麦区 chSnmaiqii район вирощування пшениці.
产煤区 chSnmeiqil родовище вугілля.
产棉区 chSnmianqii бавовницький район.
产奶量 channailiAng <牧> удійність.
产品 chanpln продукція; продукт; виріб; фабрикат (专指工业产品).畜〜продати тваринництва (скотарства);农〜продукція сільського господарства; сільськогосподарські продукти;金属〜метапопрод夕кція;手工 业〜кустйрні вироби;〜交换 < 经> продуктообмін.
产婆 chSnpo повитуха.
产前 chSnqian до пологів; перед пологами.〜检 查 медичний огляд до пологів.
产g ch^nqian <^> акушерські щипці.
chSnquan <'Ш> право на майнб; майнове право.
产得期 chanruql〈医> післяпологовий період.
产得杂її chSnrure〈医〉родильна гарячка.
产生 chansheng виникати (виникнення); давати що; приносити що; породжувати що.〜问题
виникає (постає) питання;〜困难 виникає (постає) утруднення;〜效果 давати ефект (результат);〜力量 давати силу;〜代表 виставити (дати) представників;由此〜的一 切后果 усі наслідки, що звідси випливають; 〜了一种莫名的恐怖 закрйвся незрозумілий страх;这一切使人〜信心 усб це дає (приносить) усім упевненість; усе разом узяте породжує (створює) у людей віру і впевненість.
产 Щ chanwu продукт; породження книжк.; дитя.技术革新的〜продукт технічного новаторства;没落时代的〜порбдження епохи занепаду;失业是资本主义制声的〜 безробіття — порбдження капіталістичного ладу.
产销 ch如xiSo виробництво і збут.〜平衡 збалансування виробництва і збуту.
产销额 chanxi5o’6 <商> чйстка виробництва і збуту.
产业 chanyS 1)(财物）майнб;(不动产）нерухомість. 2)(实业)промисловий.〜革命 промисловий переворот;〜工会 галузева профспілка;〜工人 промислові (індустріальні) робітники;〜后备军 промислова резервна армія; резфви промислоюї армії;〜资本〈经〉 промисловий капітал.
产业界 chanyejie коло промисловців; виробничий (промисловий) світ.
产业军 chanyejiin промислова армія.
产油国 chanyouguo країна, що видобуває нафту.
产院 chSnyuan пологовий будинок.
产值 chSnzhi вартість виробництва;(总产值） валова продукція.
受|J chan 另见 chSn.
戋丨J chan 11) полоти землю; винищувати бур’ян 2) викоріняти; зчищати; винищувати; 3) вирівнювати; 4) забезпечувати. II лопата для поління. III один єдиний.
^ chan.
弗 chSn шампур.
chSn.
у/2 chan 1) литися, текти. 2) впас, геогр. р. Чаньшуй.
f产夕产 chSnchan 1) лити сльбзи; плакати.
chan 另见 t§n.
啤 chSn уповільнювати; робити щось дуже повільно; повільний.
ch5n.
Ш 饬 chSnchi стерегтися; триматися обережно; застерігатися.
蔵事 ch5nshi закінчити справу (роботу).
chan.
概 ch3n усміхнутися, посміхнутися.
chan.
潤 chSn власн. Чань {назва рукава р. Веньшуй в пров. Шеньсі).
chan.
焰媚 chSnmei улещувати кому-чому (улесливий, підлесливість, лестощі ж.).〜上级 улещувати начальству;〜取宠 лестощами дома¬
гатися прихильності; втиратися в довіру шляхом лестощів;〜取宠之徒 підлесник; підлабузник; підлизень ч.，ж” прост.;极尽〜 之能事 витончуватися в лестощах перед ким.
治笑 chSnxiao підлесливо посміхатися (хихикати),〜若说 сказати з улесливою посмішкою; сказати з запобіганням.
谄谀ch^nyii—谄媚.
阐
chan.
f莉发 chanfa г [творчо] висвітлювати що; викладати і розвивати що.对自己的见解加 以〜викладйти і розвивати свою думку;对中 国革命问题作_尽的〜доклйдно і творчо висвітлювати проблеми китайської революції; 做了新的〜по-новому висвітити що.
阐明 chanming роз’ясняти що (роз'яснення); пояснювати що (пояснення); висвітлювати що (висвітлення),〜原因 пояснювати (роз’яснювати) причину;〜问题 пояснювати (висвітлювати) питання; ~ 立场 викласти позицію;〜决і义的意роз*ясняти значення рішення;〜社会主义社会阶级斗争的规律 висвітлювати закономірності класової боротьби в соціалістичному суспільстві.
阐释 chSnshi роз’яснювати що (роз'яснення); розтлумачувати що.
阐述 chanshCi викладати що (виклад),〜马克思 的学说 викладати вчення Маркса.
阐扬 chSnyang проповідувати що (проповідь ж.).〜马歹(J主义学说 поширювати навчйння марксизму-ленінізму.
chan.
皆 chan 1)(工具)лопата.铁〜залізна лопата;小 〜совбк; лопатка. 2)(掘，挖）коїйти що;(用 f产子0) згрібати [лопатою] що.〜土 копати (лопатити) землю;把雪〜到——处 згребти сніг у купу.
除 chSnchu викорчувати що (викорчовування); викорінити що (викорінювання); ліквідувати що (ліквідація),〜毒草 викорчовувати (викорінити) отрутні трави (бур'яни);〜资І主Зс的残余 викорчувати (знищити, ліквідувати) залишки капіталізму; 〜贪官污吏 вигнати продажних чиновників; 〜祸根викорінити зло;〜官僚主义 викорчувати (викорінити) бюрократизм; розжареним залізом випалити бюрократизм.
0床 chanchuang <机> затиловочний верстат.
f产平 chSnping розрівняти що; плінтувати що (плінтовка) спец. ~地面 розрівняти землю; плінтовка землі.
f产趟 chSntang <农> культивація між рядками.
f产土机 chSnttij 了 скрепер.
於土机手 chantfljTsh6u скреперист.
忏
chan.
читати молитву;
if chan молитва.拜 молитися.
ff Ш chanhul каятися (каяття); каятися кому, перед ким (каяття); сповідь ж. (сповідатися) спец.作〜б^ти на сповіді; сповідатися.
chan. '
Ш chan 1) бути в ббзладі; порушувати порядок; 2) вплутуватися в..; перебивати.


84
颜ch
颜 chan —> 颤动.声音发〜із тремтінням (із трепетом) у голосі; тремтячим голосом;心中 发〜серце тріпотіло (тремтіло, билося, колотилося); із душевним трепетом.
颜动 chandong тремтіти (тремтіння); тріпотіти (трепет); вібрувати (вібрація).他激动得浑身 〜起来 він весь тремтить (тріпотить) від хвилювання;树叶被风吹得直〜листків тріпотять від вітру;地板在脚底下直〜 підлога ходить під ногами;琴弦〜вібрували струни;图像的〜рябизна на зображенні.
颤抖 chand6u тремтіти (тремтіння); тріпотіти; трястися; здригатися. & # 胃〜тремтіти (трястися) від холоду;吓得直〜тремтіти (трястися) від страху; затремтіти (затріпотіти) із страху (із переляку);不由得 一阵〜мимоволі затремтіти; тремтіння бере верх;让敌人在我们面前〜吧！ нехйй вороги здригаються перед нйми!
颜巍巍 chanweiwei тремтячий; трясучий прост. 〜地走着 йти тремтячою ходою.
颜音 chanyln 1) <语> тремтячий приголосний; вібруючий приголосний; вібрант. 2)〈音〉 (装音）трель ж. 3) <音> (颜指发出的音） вібрато невідм.
颜悠 chan-you колихатися; качатися; тремтіти. 闪着〜的灯光 колихалося (качалося) світло лампи;地板直〜підлбга качається (коливається) під ногами;脚下的桥板〜得厉害 дошки містка так і хбдять під ногами.
颜指 chanzhl <音> вібрація, chan.
羼 chan домішувати що, чого; підмішувати що， чого (підмішування); розбавляти що (розведення, розбавлення розм.).
羼雜 chanza домішка ж.; домішувати що, чого; підмішувати що, чого (підмішування).
日 chang.
昌明 chSngming процвітання (процвітати); розвиток (розвиватися).
昌盛 changsheng розквіт; -квітучий; розквітаючий. 半殖民半封建的旧中国，已经改 造成为初步繁荣〜的社会主义新中国старий напівколоніальний і напівфеодальний Китай був перетвбрений на новий, соціалістичний Китай, що домігся перших успіхів на шляху процвітання і могутності.
萬chang.
ЖШ changpu <Й> лепеха очеретяна.
Ш chang. .
娼厥 changjue <书> розгул (розгульний розм.); веремія розм.; вакханіпія; нестримний; лютувати (лютість, лютий); розперізуватися розм.; буянити (буйство).反动势力〜розгул (веремія, вакханалія) реакції;敌人的〜 нестриманість, шал ворога;〜—时的敌人 ворог, що шаленів (розперізувався) деякий час;解放前疾病〜до звільнення по всій країні лютували різні епідемії й усякі хвороби.
各吕狂 changkuang шалений розм. (оскаженіння); шалений (шаленство, шаленіти);
несамовитий (несамовитість).〜的敌人 шалений ворог;〜的行为 шаленство; оскаженіння;〜口Ч 器 несамовито кричати; несамовите ревіння (лемент);〜破坏 скажено підривати;〜起来 ошаленіти; розперезатися; 〜进攻 скажений наступ; шалені випади (наскоки).
Chang.
娼妇 changfu безстидниця (безсоромниця, соромітниця) розм.; розпусниця; шлюха груб., прост.
娼妓 changji повія; публічна жінка.
chang.
怅 chang 1) блукати; йти світ за очі. 2) демон при тигрі (дух людини, яку з'їв тигр; вірять, що він ходить за тигром і примушує наступні його жертви тремтіти від страху).
倡 chang.
ін chang 1) актор; співак; 2) співачка; повія.
lift changji співачка; гейша.
倡家 changjia будинок розпусти.
倡 Ш changkuai торговець живим товаром; сутенер.
倡楼 changlou бордель.
f昌 Ш changpai співак-актор.
圓 chang.
Ш chang західні ворота; західний.
|1І 风 changfeng західний вітер.
chang.
錫 chang посудина.
§0 chang.
Ш chang <^J> риба-дзеркало ж.; пампус.
"Ьс chang 另见 zhSng.
长cMng 1)(空间距离大）довгий; довго.〜桌子 довгий стіл;〜须 довга борода; довгобородий; 〜脸 довге обличчя; довголиций;〜翼 довгі крила; довгокршгай;手伸得很〜далеко запустити свою руку;衣服太〜сукня занадто довга. 2)(时间久）дбвгий; тривалий; тривкий,〜过程 тривалий процес; тривалий хід;〜寿命 довге (довговічне) життя; довговічність;很〜的时间没有消І дбвгий (тривалий) час не було звісток;期限太〜 надмірна тривалість терміну; термін занадто дбвгий (тривалий);昼〜夜短 дні довгі, а ночі короткі;日子〜了，他们成了好朋友йшов час, вони стали близькими друзями;社会主义申上 会是一个相当〜的历史А段соціалістичне суспільство охоплює досить тривалий історичний період. 3)(长度）довжина; протяжність,三米〜довжинбю в три метри; 全〜загальна довжина (протяжність);〜达—— 百公里的公路шосб довжиною в сто кілометрів;有多少〜？ якої довжини? яка протяжність?有两公里〜,的一段铁路被冲坏 залізниця розмита впродовж двох кілометрів.
4)(篇幅大）великий; дорогий.〜文章 велика (довга) стаття. 5) —►长处.一无所〜нііким талантом не відзначатися;以知识渊博见〜 славитися своїми широкими знаннями. 6) —>• 氐于.非其所〜 він не сильний (не компетентний) у цьому; це не його галузь; це
не в його компетенції.
长鼻目 chdngbimCi <2Й> хоботні.
长臂猿 changbiyuan <动> гіббн; довгорука мавпа.
长波 chdngb6 〈无线 > дбвга хвиля; довгохвильовий.〜无线电台 довгохвильова радіостанція; довгохвильовий діапазон.
长城 CMngchSng 1)(古代建筑）Велика стіна (Великий мур).〜内处 по обидва боки від Великої стіни. 2)(比喻雄厚的力量）Велика стіна.伟大的中国人g解放军是保g社会主 义祖国的钢铁〜велика Народно-визвольна армія Китаю - це сталева Велика стіна, що захищає нашу соціалістичну Батьківщину.
长处 chang-chu (优点）плюс розм.; перевага; позитивний бік;(特长）бути сильним у чому. 这是他的〜це його плюс (перевага); це те, в чому він сильний.
长川 chSngchu5n —常川 cMngchuSn.
长春花 chdngchdnhua <植> барвінок.
长此以往 cMng cl yi wang якщб так триватиме дшіі; якщо постійно буде так; якщо назавжди залишиться так.
长笛 cMngdi <音> флейта.
长调 cMngdiSo <音> мажор.
长度chdngdCi довжина; метраж (只用于按米计 算).〜测量 <测> лінійний вимір.
长短cMngduSn 1)—长3).衣服的〜довжині одягу;量~ вимірювати довжину;〜不一 неоднакової (різної) довжини. 2)(意外变故)： 怕孩子有个〜боятися, що з дитиною може трапитися (статися) що-небудь погане (якесь лихо);病人若有什么〜якщб з хворим трапиться (трапиться) непоправне, то... 3) (是非）пересуди мн., розм.; розмови мн.\ плітки мн.背后有人说〜пішлі{ плітки (пересуди);不要背后说人〜не можна брехати (розводити плітки, займатися пересудами) за спиною людини.
长吨 changdun довга тонна.
长法 changfa радикальний захід.
长方 changfang прямокутний.
长方体 cMngfSngtl < 数 > прямокутний паралелепіпед.
changfangxing <Ш> прямокутник.
长歌当哭 chdng ge dang кй вилити свою душу в епічній поемі.
长庚 cMngggng <^к> Венера.
长工 changgong наймит; наймацтво мнооіс.当〜 працювати наймитом; наймитувати.
长骨 cMnggti〈解〉дбвга кістка.
长鼓 changgu барабан [подовженої форми].
长号 cMngMo <音> тромбон.
长话短说 chdng hua duSn shuo уникати багатослівності і виражатися лаконічно; коротше кажучи; одним словом.
changhuo батрацька праця; батрацтво.
长假 cMngjiA 1)(辞职):请〜звільніітися; піти (вийти) у відставку. 2)(长期的假） довгострокова (тривала) відпустка. 长颈鹿 chdngjTngKi <动> жиріф; жирафа.
长久 changjiO довго; дбвгий (тривалий) час.〜 以来 протягом тривалого часу;这不会〜的 це довго не триватиме; так не буде довго


85
тривати; довго це не протягнеться;种族主义 着的反动统治不会〜了 реакційне панування расистів довго не протримається.
长局 changjii [щось] постійне; [щось] незмінне. 终非〜так не може залишатися (продовжуватися).
长空 changkong небесна широчінь.万里〜 неосяжна широчінь неба.
长毛线 changmaorong плюш; волохата тканина. 〜大衣 волохате пальто.
长眠 changmian〈书〉заснути навіки; заснути вічним сном; вічний спокій.
长叨灯 cMngmingdgng < 宗 > невгасима лампада.
长命 changming 长寿.〜百岁 багато років життя кому\ живи тисячу років.
长年 changnian 1)(整年）весь (цілий) рік; вічний.〜积雪 вічні сніги; цілий рік (вічно) покрито снігом;他〜在处 він цілий рік у від'їзді.〜累月 із року в рік; тривалий час. 2) <书 > —长寿.
长袍changpaor [китайський] халат.
长跑 changpao〈体〉біг на довгі дистанції.
胃力 і仑 changpian-dalun просторікувати (просторікування); податись у великі міркування; розводити великі міркування; (空谈）розводити антимонії (антимонію).
长篇小说 changpian xi^oshuo роман.
长期 changql тривалий час; довготерміновий (довготерміновість); тривалий (тривалість), 〜计划 план на тривалий термін;〜打算 розрахунок на далеке майбутнє;〜Ш 点 перспективна точка зору;〜贷款 довгостроковий кредит;〜合作 тривале співробітництво;〜战争 затяжна (тривала) війна;〜斗争 тривала (довга) боротьба;〜的 考验 тривале випробування;〜相处 постійно у від’їзді; постійно не бувати вдома;〜病号 часто (постійно, тривалий час) відсутній через хворобу; постійно хворий; ПОСТІЙНИЙ пацієнт;〜落户 才含 податися в сільські райони на постійне проживання; податися в сільські райони і там осісти;经受的考验是〜 的 термін випробувань був тривалим;为了争 取民族的独立，自由和解放，中国人民进行 了〜的英勇斗争 в ім*я завоювання національної незалежності, свободи і звільнення китайський народ тривалий час (протягом тривалого часу) вів мужню боротьбу.
长期共存，互相监督changql gongciin, huxiang jiandu тривале співіснування і взаємний контроль.
长期性chdngq了xing тривалість. “左”倾机会主 义者不懂得中国革命的曲折性和〜"ліві" опортуністи не розуміли зигзагоподібного розвитку китайської революції та її затяжного характеру.
长枪 changqiang піка.
长球 changqiu〈体> довгий удар.
长驱直入 chang qu zhi ru стрімко і неспинно (безперешкодно) просуватися (нестися) уперед (у глиб чого); форсованим маршем рухатися (йти) уперед; стрімкий рейд.我军〜 стрімке просування наших військ; наші війська йшли, не зустрічаючи опору на своєму шляху.
长日照 chdngrizMo <植> довгоденнїій.〜植物 довгоденні рослини.
长线棉 changrongmian довговолокниста бавовна.
长衫 changshan [китайський] халат.
长舌 changshe довгий язик.〜妇[страшенна] пліткарка; кумонька.
长生 changsheng довголіття (довголітній); довговічне життя.〜不老 вічна молодість; бути вічно молодим.
长石 changshi <矿> польовий шпат.
长逝 changshi заснути навіки (вічним сном); піти з життя.
长受 changshou відчути, випробувати на собі.
长寿 changshou довголіття; довговічне (довге) життя.〜老人 довговічний старець.
长寿菜 changshoucai <植> портулак овочевий (городній).
changtan глибоко (важко, тяжко) зітхати; глибокий (важкий) подих.
长途 changtu далекий шлях; далека дорбга.〜歹！J 车 потяг (поїзд) далекого сполучення;〜旅4亍 далека подорож;〜飞行 далеке поле;〜电话 міжміські телефонні розмови;〜汽车 міжміський автобус; автобус далекого сполучення;〜跋涉 носити труднощі шляху (тягар далекої дороги); переносити труднощі шляху; важкий далекий шлях; важка далека дорбга;〜贩运 торгівля, пов’язана з перевезенням товарів на далеку відстань.
长尾猴 chdngwgih6u <动> мавпа.
长物 chdngwCi (多余的东西）надлишок; зайва річ;(象样的东西）пристойна річ.身无〜жити в нестатку; вести скромний спосіб життя
长项 changxiang добре володіти певним видом
спорту.
长休 changxiu довго хворіти; довго бути на
лікарняному.
长袖善舞 chang xiu shan wii орудувати тисячами (мільйонами); спритний (спритність).
吁胃叹 changxii-duSntan важко охати та зітхати; охи та зітхання.何必〜нічого охати та зітхати; до чого ці охи та зітхання!
长须餘 changxujmg <动> беззубий (вусатий) кит.
长夜 changye довга (довга) ніч.
长英岩 changylngyan <地质> аплит.
长于 changyu бути сильним у чомусь.〜写作 прекрасно володіти пером;他〜音乐 він всезнаючий (сильний) у музиці.
长元音 changyuanyln <语> довгий голосний.
长圆 changyuan овальний (овал).〜脸 овальне обличчя.
长远 changyuSn —长久.〜利益 перспективні інтереси; корінні інтереси;拟定较为〜的规 划 складати план (планувати) на відносно тривалий термін;从〜的观点看问题розглядати (дивитися на) питання з погляду майбутнього (із погляду перспективи);处处 耍有〜打算[у всьому треба дивитися вперед (із розрахунком на майбутнє);革命的道路 足〜的，经受的考验是长丨由的революційний шлях далекий (довгий), і термін випробувань тривалий.
长斋 changzhai [довічний] пост; довічна посада.
长征 chdngzh6ng 1)(长途跋涉）далека подорож; (远征）похід,这只是,万里〜Ь—步і це лишб перший крок у великому поході на десять тисяч лі; це лише перший крок [на початку] важкого шляху. 2) <史> Великий похід. 二万 五千II〜Великий похід у 25 тисяч лі;〜干部 учасник (працівник періоду) Великого походу [1934-1935 років].
长住角 changzhujiao відігравати головну роль,
грати першу скрипку.
chang 另见 chang.
场 chang 1)(打谷场)тік; гарман; кляун; стодола. 2) <量词>:—~大战великий бій; 一〜虚惊 помилкова тривога;—〜尖锐的斗争 гостра боротьба;下了头——〜大雪 випав перший великий сніг;她大哭 了 几〜вонй голосно заридала декілька разів підряд.
场院 changyuan обгороджений тік.
丧 chang.
丧 chang 1) власн. Чан {прізвище).
肠 chang.
肠 chang <解> кишки; кишечник.
肠虫 changchong глист.
肠出血 cMngchiixi^ <医> кишкбва кровотеча; ентерорагія; ентерогеморйгія.
⑩穿孑L* changchuank6ng <Ш> прорив кишок; перфорація кишки.
肠it changdao кишковий канал (тракт).
肠道杆菌 <生物> chdngdSogSnjiin мікрофлора кишечника; кишкові бацили.
肠肚 changdu 1) душа; серце; 2) настрій; схильність.
肠断 changduan〈书〉серце розривається від горя; безвихідне (безутішне) горе.
肠腹 changfu живіт, утроба.
肠月巴脑满 chang fei nao шЗп товстопузий прост.
肠梗阻 chdnggSngzii < 医 > кишкбва непрохідність; закупорка кишечника.
肠骨 chdnggii <解> клубова кістка.
肠管 chdnggu3n <解> кишкбвий канап.
肠激酶 chdngjTmSi〈生理> ентерокінбза.
肠间膜 cMngjiSnm6 <解> брюшина.
肠绞痛 cMngji5ot6ng <医> кишкбва колька.
changjiehe <医> кишкбвий туберкульоз; туберкульоз кишечника.
肠扭结 cMngniiijiS <医> Мворот кишок.
肠菌病 changjiinbing <医> ентеромікоз.
肠溃荡 changkuiy点ng <医> кишкбва язва.
肠球菌 cMngqiiijiin <生理> ентерокок.
肠儿 chdngr (细肠）сосиска;(粗肠）ковбаса.香〜 китайська сосиска;腊〜в’ялена сосиска;熏〜 копчена сосиска.
肠绒毛 changrongmao <解> кишкові ворсинки.
肠餓纲 ch6ngsaig5ng <生物> кишководихаючі (Enteropneusta).
肠伤寒 changshanghan <医> черевний тиф; брюшняк розм.
肠套叠 cMngtk>di泛 <医> інвагінйція кишок.
肠胃病 changweibing шлунково-кишкові захворювання.
肠系膜 changximo〈解 > [кишкбва] брижа; мезентерій.
changxiachui <医> ентероптоз.
肠弦 changxian кишкбва струна.
肠炎 changyan〈医> ентерит спец.; запалення кишечника (кишок).
肠液 chdngyS <生理> кишкбвий сік.
肠衣 changyl кишки мн.〜力卩工业 кишкове


86
виробництво; виробництво по переробці баранячих і свинячих кишок;羊〜баранячі кишки.
ШШ chdngyong <医> апендицит; запалення апендикса.
肠阻塞changzuse —肠视阻.
chang 另见 shang.
裳 chang одежа, одяг; плаття (для нижньої частини тіла).
chang.
綿娥 chang'e (міф.) Чан-е (ім'я феї Місяця);月 里婦娥 Місячна Чан-е (обр. про красуню).
Ш 宫 changgong палац Чан’е (обр. про Місяць).
^ chang.
Ш chang <动> касатка, північний сом.
■гзГ chang.
尝 chang 1)(辨味）пробувати що (проба); куштувати що，чого.〜味道 спробувати на смак; покуштувати;〜咸淡 пробувати на смак, чи не прісно (чи дбсить солі);〜不出味 来 не відчувати (не почувати) смаку;请〜这 酒 прошу спробувати (покуштувати) це вино.
2)(经受）випробувати що (випробування); куштувати що， чого.; пізнавати що (пізнання).〜至[1 甜头 узнати (пізнати) вигоди; увійти в смак;初次〜到劳动果实упбрше вкусити плоди своєї праці;侨胞在国夕卜〜了 多少辛酸！ скільки горя випробували китайські емігранти, що проживають за кордоном; китайські емігранти за кордоном зазнали чимало болю і страждань;她在旧社会里〜够 了 辛酸 у старому суспільстві вона вдосталь випила чашу страждань; it 入〜4 нехай вороги пізнають, по чім ківш лиха; нехай вороги знають, що таке хоробрість; дати би ворогам сьорбнути лиха;敌人〜至!] 了 我们的厉害 вброг попробував нашу потужність.
尝鼎一窗 chang ding yl Іийп [самі] деталі говорять уже про ціле; у дрібницях можна побачити і велике; із малого зробити висновок про велике.
尝试 changshi намагатися (спрбба); пробувати що (проба).大胆的〜смілріва спроба;再作〜 знову спробувати; зробити нову спробу;他 Г[为了解决增产问题，〜过各种方法для вирішення питання про збільшення (про розширення) виробництва вони випробували всілякі способи.
尝新 changxln куштувати що, чого прббувати що (проба).
ITT chang.
常 cMng 1)(平常）Звичййний;(通常）3ВИЧЙЙНИЙ; повсякденний. 2)(不变的）постійний. 3)(时 常）часто; завжди. ~来~往 підтримувати знайомство; бувати один у одного; тримати постійний зв*яз6к;不〜не часто; не завжди; рідко; зрідка;习以为~ ввійти в звичку; стати звичним (звичкою);我们之间〜有争吵між нами ч^сто траплялися сварки;
上〜有风浪 на шляху революції постійно трашиіються (нерідко бувають) труднощі;这 це так часто бувіє; так завжди був^є; так звичайно (зазвичай) буває.
常备 changbei завжди є під рукою.〜药品 домашня аптечка;〜的 # # 4$ настільна
книга;〜不懈 завжди бути на сторожі.
常备军 changbeijun постійна армія; постійні війська.
常常 chdngchdng —*•常 3).
ЖJl| changchuan постійний.〜往来 підтримувати постійні стосунки;〜供应 безперебійне постачання;〜不 Ж безупинний; безперервний.
常春藤 cMngchGnt6ng <植> плющ китайський.
常服 cMngfii повсякденний костюм.他穿着〜 він був одягнений як звичайно (як завжди).
常 Ш changgul звичайні правила; загальноприйняті норми.〜武器 звичайна зброя;〜战 争 війна з застосуванням звичайної зброї;非 〜战争 війна з застосуванням .спеціальних видів зброї і тактики;不合〜розходитися зі звичайними правилами (із загальноприйнятими нормами); не відповідати звичайним правилам (загальноприйнятим нормам);打 破〜скасувйти звичні норми та правила; ліквідувати застаріле положення; відкинути старі норми; розбити всякі шаблони; зруйнувати старі порядки;违反〜порушити звичайні правила (загальноприйняті нбрми).
常轨 changgui колія.越出〜в“йти (вибитися) з колії; відірватися від норми; зійти з рейок.
常会 changhui чергове засідання; чергова сесія.
常见病 changjianbing найбільш часті захвбрювання; хвороби, що часто трапляються
常客 changke частий (постійний) гість; завсідник розм.
常理 changl! просте правило ввічливості; звичайний етикет.
常理chdnglT здоровий глузд.按〜讲，这是不可 以的 здоровий глузд говорить, що так не можна.
changli звичайний порядок; звичай.按〜за звичайним порядком; у заведеному порядку; як звичайно;这是我її]的〜це наш звичайний порядок.
常量 chdngliang < 数 > постійна [величина]; сталість.
常绿 changlti вічнозелений.〜植物 вічнозелена рослина.
常绿林 changltilin вічнозелений ліс.
常绿树 changlushu вічнозелене дерево.
常年 changnian 1)(终年）цілий рік; щорічний; постійний.〜经费 щорічні витрати; ~积雪 цілий рік (вічно) покрито снігом. 2)(平常的 年份）нормальний; звичайний.这儿小麦〜亩 产五百斤 у наших місцях пшениця звичайно дає п'ятсот цзинів врожаю з кожного му; у нормальний рік врожай пшениці з одногб му тут складає п'ятсот цзінів.
常情 changqing повсякденне явище; цілком зрозуміло (природно).人之〜справа життєва; Й ~ це явище повсякденне, усе це цілком зрозуміло і природно; це в порядку речей.
常 A changren рядова (звичайна) людина.
常ї壬 changren постійний; неодмінний.安全理 事会〜理事国 країка - постійний член Ради Безпеки;公司的〜理事 неодмінний член правління акціонерного товариства.
常山 chdngshan < 植，药 > дихрба протигарячкова.
changshe постійний,〜委员会 постійний
комітет; постійна комісія;〜机构 постійна установа; постійний орган; стаціонар.
常胜 changsheng тріумфальний; непереможний, 〜将军 непереможний генерал.
常胜军 changshengjiin неперембжна армія.
常识 changshi елементарні пізнання (знання); азбучна істина.科学〜елементарні наукові пізнання;政治〜політична грамотність;无 政治〜політична безграмотність;马克思列 宁主义的〜 йзбучні істини марксизму-ленінізму;稍有一点〜的人 людина, що володіє найелементарнішими знаннями;缺乏〜нестача (недостатність) елементарних пізнань.
常事 changshi звичайна річ; звичайна істбрія; звичайна (пересічна) справа.
常数 chSngsh(i < 数 > постійний [розмір]; постійне [число]; константа.基本〜основна стала;气体〜〈气〉газова постійна.
常数项 chdngshCixiAng〈数> вільний член.
常态 changtai нормальне положення (стан); звичайна манера.矢去〜вийти з нормального стану; втрата норманьного стану;恢复〜віднов“ти нормальне положення (стан); 一反〜прбти звичаю.
常温 changwen звичайна температура.
常温层 chdngwgnc彳ng〈地理> шар постійної температури.
常温动物 chdngw6n dongwu <动> теплокрбвні.
常蚊 chdngw6n <动> комар.
常务chdngwCi постійний.全国人民代表会〜委 员会 Постійний Комітет Всекитайских Зборів народних представників;〜委员 член постійного комітету;〜主席 Постійний голова.
常性 chdngxing сталість; посидючість.干活有~ посидючість у роботі; посидюче працювати; 他没有〜немйє в нього сталості (посидючості).
常言 changyan прислів’я; приказка.〜道 як говориться; як люди говорять; прислів’я (приказка) говорить;〜道，无风不起浪 звичайно говорять: немає диму без вогню.
常用词 changyongci загальновживане слово.
常智 changzhl звичайні розумові здібності;
розум середньостатистичної людини.
常驻 changzhu [постійно] розквартирований; [постійно] акредитбваний,〜某地的部队 військбва частина, яка [постійно]
розквартирована в такбму-то місці;〜联合国 代表 постійний представник, акредитбваний при ООН.
偿 chang.
偿chdng 1) 偿还.血债要用血来了！ нехай
кров'ю виплатять криваві борги! мстити кров'ю за кров; кров за кров. 2)(满足） задовольнити що (задоволення).如愿以〜 досягти бажаного; виконання бажання (бажаного); бажання здійснилося (збулося).
偿付 changfu платити що (плата, платіж); сплатити що (сплата); оплатити що (оплата); 〜欠款 платити (сплатити) борги;〜一切费用 оплатити всі витрати;照张单〜сплатити (платити) по рахунку; оплатити рахунок.
偿还 changhuan повернути що (повернення);


87
повернути що.〜债款 повернути (повернути) борг;分期〜виплачувати борг за розстрочку. 偿命 changming відповісти (заплатити) життям [за життя].杀人〜відповістіі життям за вбивство.
Ш Ш changqlng погасити що (погашення); розплатитися з чим; виплатити що.〜债务 погасити (ліквідувати) заборгованість;〜欠 款рсхзплатитися з боргами;〜对银行的欠款 погасити заборгованість банку; покрити позику у банку; розплатитися з банком; виплатити банку борг.
偿愿 changyuan задовольнити бажання.
偿债 changzhai повернути (сплатити) борг; погасити заборгованість.
摘 chang.
徜 changyang < 书 > прогулюватися
(прогулянка); тихо бродити. '
)* chang.
厂 chang 1)(工厂)фабрика; завод.纺织〜 текстильна фабрика;造纸〜папербва фабрика; 炼 油 〜 нафтоперегінний (нафтопереробний) завод; 造 船 -[суднобудівна] верф;农机修造〜завбд з ремонту і виробництва сільськогосподарських машин;在〜里工作 працювати на фабриці (на заводі);〜内运输
внутрішньозаводський транспорт. 2)(有堆 栈的商店）склад;木〜лісовій склад;煤〜 вугільний склад.
厂标 chSngbiao знак (емблема) представника заводу.
厂房 chSngfdng заводський (фабричний) корпус. 工厂由五座〜组成завбд (фабрика) складається з 5 корпусів.
厂规 chSngguT внутрішньозаводські правила.
厂籍 changji заробітна плата і суспільне становище працівників певного підприємства. 厂纪 chSngji правила заводу, дисципліна на заводі.
厂街 changjie завод і квартал, що з ним сполучається; робочий район.
厂警 changjing охоронець, сторож (на заводі). 厂矿 changkuang заводи і рудники.
厂令L拜 chSnglTbai вихідний день [на фабриці і заводі].
厂龄 changling стаж роботи на заводі.
厂盘 chSngpan <商> фабрична (заводська) ціна. 厂庆 changqlng день заснування заводу, ювілей заводу.
厂容 changrong територія заводу.
厂商 changshang [приватні] фабрики (заводи) і магазини.
厂史 changshl історія заводу.
厂校 chSngxiao школа при заводі для робітників.
厂休 chSngxiu тривалість відпустки, встановлена на заводі.
厂医 changyT лікар на заводі (фабриці).
厂长 chSngzhSng директор заводу (фабрики).
厂长负责制 changzhang fii zezhi відповідальність лежить на директорі заводу; відповідальним є директор заводу.
厂址 chSngzh! адреса заводу (фабрики);
місцезнаходження фабрики (заводу).
厂主 chSngzhu фабрикант; заводчик; власник
заводу (фабрики).
chSng 另见 chdng.
场 chang 1)(场地）майданчик; поле;(大厅）зал. 体育〜спортивний майданчик; спортивне поле; стадіон (指大体育场);足球〜рутббльне поле; 篮球〜баскетббльний майданчик;会〜зал зборів;〜内活跃 пожвавлення в залі. 2)(舞台} сцена.上〜вийти (вихід) на сцену;下〜зійти (відхід) із сцени. 3)〈剧〉сцена; явище.第一幕 第二〜друга сцена (друга ява) першого акту; Н 蒂六〜的话剧 п’єса в трьох актах і шести картинах. 4) <量词 > :两〜足球赛два футбольних матчі;第——〜гірший сеанс;早〜 ранкова вистава; ранковий сеанс;昨天我看过 两〜电影 учора я був два рази в кіно; учора я дивився дві кінокартини;剧团演出了 十〜тр夕па дала десять вистав.
场磁铁 changcitig < 电 > полюсний магніт;
електромагніт.
场地 chSngdi площа (простір); місце.〜太小,活 动不开 занадто мало місця, нема де розгорнутися.
场合 changhe випадок; умова; обставина.在这 种〜у такому (цьому) випадку; у таких ’ умовах; за таких обставин;在任何〜у будь-якому випадку.
场记 changji <居1】> монтажний запис.
场面chSngmm 1)〈剧> (舞台、电影场面)сцена. 〜设计планування сцени. 2)〈居丨]> (伴奏音乐） оркестр;(伴奏人）оркестрант.文〜струнний оркестр;武〜оркестр з ударних інструментів.
3) 	(ІнІ) сцена; картина, k对侵略&争的示 威游行的伟大〜гранді6зна картина (сцена) демонстрації проти агресивної війни;激动 人心的〜хвилкіюче видовище. 4)(排场） декорум; зовнішня пристойність.掌〜 дотриматися зовнішньої пристойності (декорум); заради зовнішньої пристойності; 摆〜хизувйтися; тримати фасон.
场所 ch3ngsu6 місце; поле; арена.公共〜 громадські місця;休息〜місц^ для відпочинку;活动〜пбле діяльності;斗争〜 арена (поле) боротьби.
场changzhang директор; начальник; завідуючий чим.国营农场 ~ директор держгоспу.
敞 chang.
敞chSng 1)(没遮拦)відкритий. 2)->敞开.〜着 门 з відкритими дверима;〜着大衣 у пальто нарозпашку;〜胸露怀 з оголеними (відкритими) грудьми; розстебнувшись.
敞车changchg 1) j；没有蓬的车）відкрита вантажівка; відкрита машина. 2)〈铁路〉（没 有顶的底边货车）платфбрма;(没有顶的高 边货车）піввагбн.
敞开 changkai відкрити що (відкриття); розкрити що (розкриття); розгорнути що.把 门〜відкрити (розкрити, розгорнути) двері;〜 思想 розкрити своє серце (свою душу). 敞开儿 changkair досхочу розм.', скільки завгодно.〜吃 їсти досхочу (удосталь, скільки завгодно);你〜说吧 говоріть без сорому (церемоній).
敞阔 ch6 angkuo просторий, широкий.
敞亮 changliang світлий і просторий,〜的屋子
світла і простора кімната;心里 ~[стало] легко (світло) на душі.
敞露 changlu відкрити, знайти.
敞篷车 changpSngch5 —> 敞车 1).
chSng.
Ш chang 1) пір’я болотних птахів; 2) стяг, прикрашений пір'ям; 3) пухова сукня; одежа прикрашена пір'ям;
馨月艮 chSngfii 1) верхній одяг; 2) даос. ряса бонзи.
擎衣 changyier〈旧 > жінбчий святковий верхній одяг {дин. Цін).
chang.
场 chang порода коштовного каменя.
Ш Chang.
鬯 chang І. 1) жертвенне вино {виготовлене з проса та духмяних трав); 2) футляр для лука. II. 1) рости; вільно поширюватися; 2) класти лук у футляр.
鬯草 changcSo духмяні трави.
鬯茂,changmao пишно рости; розростатися.
怅 chang.
怅chAng —►怅然.来访未遇，〜甚на жаль, не застав вас; я засмучений тим, що вас не застав.
怅恨 changhen засмучуватися; пригнічуватися.
怅然 changran засмутитися розчаруватися; бути розчарованим, засмученим,〜而返 повернутися засмученим розчарованим;〜苦 失 засмучений; був розчарований.
畅 cMng.
% chang вільний; безперешкодний; безперебійний (безперебійність). безпере¬
бійне сполучення; безперебійне перевезення; сполучення (перевезення) без перебоїв;销路 很〜м^ти гарний збут; у великому попиті.
changda ясно і грамотно. 胃〜викладено ясно і грамотно;文理〜написано ясно й грамотно.
畅快 changkuai весело; приємно.心情 ~ відмінний настрій (настрій);心里很〜весело (приємно) на душі.
畅所欲言 chang su6 yu yan вільно (відверто, вичерпно) висловитися; вільне висловлення думок; вільно говорити все, що на душі лежить.
畅谈 changtan [приємна] бесіда.〜国际局势 вільно (широко) обмінюватися думками з питань міжнародної ситуації;他们〜起来，把 时间也忘了 за приємною бесідою час для них летів непомітно; так захопилися бесідою, що забули про час.
畅通 changtong безперебійний (безперебійність); регулярний (регулярність),货运〜 регулярний (безперебійний) товарний рух; 保证线路〜无阻 забеїзпбчити безперебійний зв’язбк на лінії;电报已经〜забезпечити справність лінії; телеграф працює регулярно (безперебійно).
畅玩 changwan погуляти в своє задоволення.
畅旺 changwang процвітати, вирувати (про
життя). -
畅令辑 changxiao широкий збут; великий попит; розкупбвуватися нарозхват; ходовий.〜货


88
ходовий товар; товар, що користується великим попитом;〜书 ходова книга; бестселер;这本书很〜ця книга купується нарозхват;此货〜全国 цей товар має широкий збут по всій країні.
畅叙 changxu вилити що，книжк.; відверта бесіда.〜褒情 вилити своє серце (свою душу).
畅饮 changyin випити досхочу; бенкетувати,开 'W ~ весело бенкетувати; веселий бенкет; весела гулянка.
畅游 changyou приємна прогулянка; робити прогулянку (поїздку).
倡 chang.
倡办 changban організовувати щось з
ентузіазмом, проявляти ініціативу.
倡导 changdao ініціатива; бути ініціатором; бути зачинателем.〜革新 ініціатива (бути ініціатором, бути зачинателем) у новаторстві (у нововведеннях);在某人的〜之下з ініціативи когось; за чиєюсь ініціативою.
іт 导者 changdaozhe ініціатор; зачинатель; застрільник.
倡议 changyi ініціатива; виступати ініціатором чого.支持〜підтримувати ініціативу;由于某 人〜з ініціативи такого-то.
倡议人 changyiren ініціатор; ініціативна група.
f昌і义cnangyishii звернення з закликом.
口昌 cMng.
唱 chang 1)(唱哥欠）співати що (спів),〜一支歌 співати пісню;足艮着人家〜підспівувати кому; 大家〜了起来 усі заспівали; усі затягли пісню. 2)(演唱）гр^ти що; виступати в чому (виступ).〜京戏 грати (виступати, співати) у бейцзінській (пекінській) опері;〜主角 грати (викбнувати) головну роль; виступати в головній ролі.
唱本 changben лібретто опери.
唱标 changbiao аукціон.
唱词(Mngci (歌剧唱词)лібретто невідм/,(歌曲 唱词）слові мн.京剧 ~ йрія (лібретто) бейцзінської (пекінській) опери;民歌〜слова народної пісні.
唱碟 changdie лазерний диск (із записами
пісень).
唱独角戏 cMngdiijiSoxi тягрі все самому; залишитися без усякої допомоги.
Р昌胃 changduan арія.
唱对台戏 chang duitaixi діяти всупереч чому; суперничати з чим у чому; конкурувати з чим у чому; змагатися; виступити в ролі опозиціонера; бути в опозиції.
唱反调 chang Шпсііао діяти всупереч чому; стверджувати зовсім протилежне.
唱高调 chang gaodiao сипати голосними (красивими) словами; говорити красиві слова.
唱歌 changge співати (спів).学〜учитися співу.
唱工 changgong співоче мистецтво; мистецтво (майстерність) співу.
唱和 changhe обмінюватися віршами.
唱机 changjl патефон.
唱老调 changlaodiao тягти (співати, завести) свою стару пісню; тягти ту саму (усе ту ж)
唱名 cMngming 1)(读出姓名）викликати по іменах;(点名）переклик; зробити переклик.
〜& поіменне голосування. 2)〈音〉 складова назва звуків.
唱片 changpian патефонна пластинка.
密纹〜довгограюча платівка;〜目录 фонотечний каталог.
唱片库 changpianku фонотека пластинок.
唱票 changpiao називати (вимовляти) імена осіб після голосування на виборних зборах.
唱腔 changqiang наспів; мелодія; мотив.
唱头 changtou адаптер патефона.
唱戏 changxi <Р> грати (виступати, співати) в опері.
Р昌针 changzhen патефонна (грамофонна) голка (голка).
сМо.
抄1 ch3o 1)—> 抄写.〜书 випасувати (робити виписку) із книги; списувати з книги;〜稿子 переписувати набіло рукопис;〜文件畐丨j 本 виймати копію з документа;〜表 зняти показання лічильника. 2)—> 抄袭 1).〜别人的 作业 спіісувати вправу в іншого;这篇文章是 〜人家的 це сплагована (списана) стаття; ця стаття - плагіат.
抄2 chao 1)(插查）обшукувати кого що (обшук). 〜赌 робити обшук в ігорному кублі;匪巢里〜 出许多枪支 при обшуку бандитського кубла знайшли чимало гвинтівок. 2)(走侧面） обходити що (обхід); охоплювати що (охоплення).〜S 人^І 侧翼 в обхід (в охоплення) флангу противника; обминути (охопити) фланг ворога (противника);〜敌人 的后路 зайти в тил ворога.
抄3 chao (交叉）схрестити що (схрещення).〜着 手 схрестивши руки на грудях; склавши руки.
抄4 chao (抓取）[швидко] схопити що.〜起棍子 就打 схопивши ціпок (кийок), накинутися на кого;他是有活儿〜起来就干він такий, що коли є робота, так відразу за неї береться.
抄本 chaoben копія; екземпляр.手〜кбпія，знята від руки;清〜біловіік;旧 ~ манускрипт; древній рукопис.
抄道chaodao 1)->抄近儿.2) <口> (近边的路） найкоротша дорбга.
抄仿 chaofang плагіат, наслідування.
抄月巴 chaof^i гонитва за прибутком (гнатися за
довгим рублем).
抄获 chaohuo знайти (виявити) що при ббшуку.
抄家 chaojia 1)(查抄家产）конфіскація майна. 2) (进行搜查）зробити (зробити) обшук у кого.
抄件 chaojian копія.
抄近 chaojinr найкоротшою дорогою; ближче. 〜走 йти (пройти) найкоротшою дорогою.
抄录 chaoKi —> 抄写.〜一份 переписати один екземпляр; зняти одну копію;从书里〜引文 виписувати цитати з книги.
抄身 chaoshen піддавати особистому обшуку кого. '
抄袭chaoxi 1)(抄别人的作品）плагіювати що (плагіаторство, плагіат); списати що в кого. 这一段І章几乎都是〜别人的ця частина статті майже цілкбм списана (плагірована) в
іншого. 2)(盲目沿用）сліпо випливати чому, сліпо приймати що [на віру].〜…政策 копіювати чию політику.
抄袭 chaoxi <军> нйпад (напасти) в обхід [із тилу]; обхідний маневр.
抄袭者 chaoxizhe плагіатор.
chaoxie переписувати що (переписування); списувати що з чого.照原文〜三份 зняти три копії з оригінапу; >(故〜工作 займатися переписуванням; працювати переписувачем (переписувачкою);把稿子交人〜віддйти рукопис у переписування.
抄写员 сМохібуийп переписувач; переписувачка.
抄造 chaozao <技> бумагоробний процес.
chao 另见 сМо.
吵吵 cMo.chao гомоніти прост” (гомін); шуміти (шум).
^1*召 сМо.
招 chao 〈动〉сумувати, засмутитися; зажуритися.
怊怅 chaocMng 1) сумувати, тужити (за..)； 2) (роз) губитися.
怊招 chaochao 1) далекий, безкрайній; 2) печальний, скорббтний.
chao.
紹 chao 1) <动> послабити (лук); 2) лук.
chao.
钞票 chaopiao паперові гроші; банкнот спец.; кредитний квиток спец.\ (钱)гроші мн.假〜 підроблені (фальшиві) гроші;兑换〜 розмінювати гроші.
chao 另见 ch(io.
掉 chao —> 抄 4ch3o.
焯
chao.
悼 chao дати чому трохи поваритися у воді.〜疲 菜 дати шпинату трохи поваритися у воді.
chao.
超ch5o 1)—超过.自以为〜人一等.2)(在某范 围以外）Ультра; супер.〜计划的产量 надпланова продукція;〜短曝光 <Ш> ультракоротка експозиція.
超报 chaobao витрати, які перевищили встановлену норму.
超编 haobian перевищення встановленого ліміту.
超标 chaobiao перевищення норми.
超薄镜片 chaobao jlngpian надтонке скло для окулярів.
超薄型眼镜片 chaobao xingy^n jingpian надтонке скло для окулярів.
超捕 сЬаоЬй величезний улов.
Ш 采 chaocai велика кількість видобутку (шахти).
超产 chaochan перевиконати виробничий план.
伟!J система преміювання за перевиконання норм.
chaochang перенаселення.
Ш偿 chaochang ціна, яка перевищила норму. 超车 chaoche їхати в обгін; обігнати кого-що (обгін).


89
超出 chaochii перевищити що (перевищення); вийти з рамок.〜f旨标 перевищити показники; 〜范 й вийти з рамок; вийти за межі;〜实际可 能 перевершити (перевищити) реальні можливості.
超储 chaochd закінчення періоду зберігання (прострочений продукт).
^ # М М chaod^o cailiao надпровідні матеріали.
超导电性 chaodaodianxing <理> надпровідність.
超导体 ch§od5otI <理> надпровідник.
超等 chaodeng найвищий; вищий сорт (розряд).
超低温 ch5odTw6n < 理 > д^же низька температура.
超f氏空突防 chaodT kong Ш fang техніка, яка дає можливість бути невловимим для радарів.
超帝国主义 ch5ocTigu6zhiiyi < 政 > ультра- імперіалізм.
超度 chSodCi <宗> молббень (панахида) по мертвому; [у] порятунок душі мертвого.
超短波 ch5oduanb6 < 无线 > ультракорбткі хвилі.
超短裙 chaoduSnqun міні-спідниця ж.;
мініскерт невідм., ж.
ШШ chao，e поверх норми; (по)над план.〜完成 任务 nqjeBHKDHara завдання; завдання виконане з перевищенням;〜百分之二十完成计划 пфевиконати план на 20%;〜开支 <М> перевитрата; 〜利润 <经> надприбуток;〜剩余价 值〈经〉надлишкова додаткова вартість.
超凡 chaofan досконалий, неабиякий.
超凡入圣 chao fan ru sheng дійти до верху досконалості.
超负荷运转 ch5ofiih^ yiinzhuan вийти за межі своїх можливостей, перевершити самого себе. Й 1^ Іш. chaogaowen < Ш > надвисока температура.
超高压 chaogaoya 1) <理> надвисокий тиск. 2) <电> надвисока напруга.
Ш 供 chaogong позапланове постачання (товарів тощо).
超购 chaogou позапланова закупівля.
超过 chaoguo 1)(赶过）обігнати що (обгін); перегнати що; випередити що.大大〜д^ти десять балів наперед;我—定要〜他 я його перекрию;这个工厂在技术方面已〜其他各 厂 цей завод випередив інші заводи в технічному відношенні (по техніці);我们的 力量日益明显地〜敌人的力量усб більше виявляється перевага наших сил над силами ворога. 2)(高出）перевищити кого-що (перевищення); перевершити кого-що; понад що; вище чого.〜原来计戈1j перевищити прийнятий план; перевершити початкові позначки; понад прийнятий план; 〜记录 перевищити рекорд;〜定额 перекрити норми;〜自己的愿望 понад свої очікування; 输出〜输入 перевищення експорту над імпортом; 〜 两三倍 перевищити (перевершити) що у три-чотири рази;今年 头八个月原油增产的幅度〜了历年最高f平 у перші вісім місяців цього року приріст видобутку нафти побив рекорд в історії.
超耗 chaohao витрати, які перевищують норму.
ШШ chaoji ультра; понад; с夕пер.〜防腐油 суперобмазка;〜水泥 суперцембнт;〜原种 <
农> супереліта;〜研磨 <技> супердоводка;〜 间谋 супершпигун;〜金笔 самописна ручка найвищої якості;〜大国 наддержава.
超级癌症 chaoji aizheng загострення ракового захвбрювання.
超级城市 chSojI chengsh'i місто з населенням понад 1 мільйон.
超级商场 chaoji shangchang великий ринок, торгівельний центр, пасаж.
超级商店 chaoji shangdian супермаркет, торгівельний центр.
超级市场 chaoji shichang пасаж, торгівельний центр, торгівельний комплекс.
超级蔬菜 ch§oj! shucai парникові овочі.
chaojieji надкласовий; позакласовий. 超假 chaojia позанормова відпустка.
超巨星 chaojuxTng <天> гігант; надгігант.
超绝 chaojue зроблений (досконалість);
чудовий; видатний; чудесний.
超龄 chaoling вийти з віку (із років); перейти віковий ценз; старий •〜团员 дорбслий комсомолець.
超期 chaoql понад термін.〜月艮役 надстрокова військбва служба; надстрокова служба у військовій частині.
超前 chaoqian достроково.
ШШ chaoqun виділятися.才І只〜виділятися своїми здібностями; незвичайний талант.
超群绝伦 chaoqun jueliin неперевершений; видатний; перевершувати всіх; надзвичайний; поза всяким конкурсом.
超然 chaoran нейтральний (нейтральність); незалежний (незалежність),〜的态度 нейтральна позиція;不应〜事夕卜 не можна бути (залишатися) стороннім спостерігачем; не варто стояти (бути) осторонь.
超然物夕卜 ch5ordn wu wai відійти від мирського життя; не від світу цього.
超人 сМогбп 1)(超过一般人）чудбвий; видатний,〜的记忆力 діівна (чудова) пам'ять. 2) <哲> надлюдина; супермен.
超升 chaosheng <宗> потрапити в рай.
超生 chaoshgng <宗> перербдження.
chaosheng ультразвук.
超声波 chaosh6ngb6 <理> ультразвукові хвилі; ультразвук. ~ @ ③ультразвукова дефектоскопія.
超声频 ch5osh6ngpin < 无线 > ультразвукові частота.
g声学 chaoshengxue <Щ> ультраакустика.
超时 chaoshi випереджати час; бути новаторським.
超市 chaoshi супермаркет.
超脱 chaoUi6 1)(不拘泥）вільний; не зв'язаний [формою, правилами]. 2)(脱离）відрив (відірватися від чого).〜现实 відрив від дійсності; переступити (перестрибнути) дійсність.
超夕卜差 chaowaicha < 理 > супергетеродин, супергетеродин;〜式收音机 супергетеродинний приймач.
超微粒 chaowHli <理> ультрамікрбн.
超微型 chaoweixing мікромініатюрний,〜半导 体收音机 мікромініатюрний напівпровідник.
超现代主义 сМохійпсШгЬйуі <文> супермо¬
дернізм; ультрамодернізм.
超现实主义 chaoxAnshizhiiyi〈文〉сюрреалЬм. 超现实主义者 chaoxi^nshizhtiyizhS сюрреаліст.
超新星 chaoxlnxlng〈天〉наднова [зірка].
超星系 chaoxlngxi <天> гіпергалйктика.
chaoyan <Щ> трансцендентність.
超音波 chaoylnbo ультразвукові хвилі.
Й chaoylnsu <Ш> надзвукова швидкість; надзвуковий,〜飞机 надзвуковий [швидкісний] літак; гіперзвук.
chaoyou-yuansu <it> трансурановий елемент; трансуран.
超越 chaoyue над чим; поза чим; переходити [межі, грань].〜于法制之夕卜 ctojIth вище закону;〜时、空之夕卜 пбза часом і простором; 〜某一范围 переходити таку-то межу (грань); 〜许可的范围 переходити дозволене; переходити межі дозволеного;〜函数<数> трансцендентна функція.
超越数 chaoyueshu〈数〉трансцендентне число.
超载 chaozai перезавантажити (про комп’ютер，
інші прилади).
超再生 chaozaisheng <理> суперрегенерація.〜 接收机 суперрегенератор; суперрегенеративний приймач.
^ Й Vp chaozhengzhi аполітичний (аполітичність).
超支 chaozhl перевитрати мн.; надкошторисні витрати; перевищити кошторис.
超重 chaozhong перевантаження.
超重氢 cMozh6ngqTng <化> тритій.
超轴 ch5ozh6u <铁路> збільшувати навантаження на вісь; перенавантаження на вісь.〜 歹丨J 车 великоваговий потяг.
超子 cMozT <理> гіперон.
超自然 chaoziran надприродність (надприродний).
超自然主义 ch5oz丨iinzhtiyi < 哲 > суперна- туралізм.
超总星系 ch3oz6ngxTngxi < 天 > гіпермета- галактика.
巢|| chao 另见 ji3o.
剿袭 ch5oxi~> 抄袭1 chaoxi.
chao.
集 cMo 1)(窝）гніздо.作〜вити гніздо. 2) —►集 穴2).
集菜 сМосйі < 植 > горбшок кормовий (польовий); віка звичайна (польова).
МШ chaojii гніздитися (гніздування),燕子〜擔 下 ластівки гніздяться під дахом;上古人类〜 树上 люди в давнину жили (тулилися) на деревах.
集脾 chdopi〈养蜂〉стільники мн.
集鼠 chdoshti <动> миша-крихітка ж.
集穴 chaoxu^ 1)(與)гніздо;(穴)лігвище. 2)(匪 集）гніздо; лігвище; лігвище; притон.反革命 的〜гніздб (лігвище， кубло) контрреволюціонерів.
chao. *
Ж chao впас. Чао {прізвище).


90
chao.
虽 chao влас. Чао {прізвище).
У巢 chao.
Ш chao влас. Чаоху {озеро в пров. Аньхой).
chao 另 Ж jiSo.
枧 chao 1) вартова вежа (башта) на воді; халабуда на воді; 2) верша; 3) гніздо.
chao 另见 zh5o.
朝 сМо 1)—朝廷.在〜为官 б^ти (перебувати) сановником при дворі. 2)(朝代）династія; царювання.清〜Цинська династія; династія Цин;改〜换代 зміна династій. 3)(面对着） виходити на що;(向)до чого; на що; у що І、"] 窗〜南 двері і вікна вихбдять на південь;而〜 观众 обличчям до глядачів;〜东走 йти на схід; йти в східному напрямку;〜集体化的方 向发展 розвиватися по шляху колективізації; узяти курс (напрямок) на колективізацію;把 文件〜抽屉里一放поклйсти папери в шухляду стблу;国际形势正在〜着更加有利 于各国人民的方向发展міжнарбдна обстановка розвивається в ще більш сприятливому для народів різних країн напрямку.
ЩЩ chaobai зробити земний уклін; колінопреклоніння.
朝代 сМосШ —朝 2). .
朝服 cMofii < 史 > парадна форма для сановників.
幸月贡 chaogong піднесення данини [імператору васйлом].
朝见 chaojian з’явитися на аудієнцію до кого\ одержати аудієнцію в кого.〜皇上 з'явитися на аудієнцію до імператора; одержати аудієнцію в імператора.
朝觐cMojin 1) <书> —朝见.2)->朝圣.
朝山 chdosh^n <宗> ход“ти (подаватися) на богомілля; паломничати (паломництво).〜香 客 прочанин; прочанка; пілігрим; пілігримка.
朝圣 chaosheng <宗> подйтися на поклоніння святим місцям; робити паломництво.
朝圣者 cMoshdngzhS <宗> рілігріїм; пілігримка; прочанин; прочанка.
朝廷chdoting 1) <史> (君主听政的地方） імператорський палац; [імператорський] двір. 2)(统治集团）монархічний (імператорський) уряд; імператорський двір.〜命官 сановник імператорського уряду (двору).
朝鲜人 Chaoxianren кореєць (корейський); кореянка.
朝鲜参 chdoxianshgn <药> корейський женьшень.
朝会羊і吾 chaoxianyu корейська мова.
朝会羊族 Chaoxianzu корейці мн. (корейський).
朝阳花 chaoyanghua <植> соняшник; соняшник розм.
朝1 野 chaoye [імператорський] двір і народ; при [імператорському] дворі й у народі.〜著名人 dr відомі діячі усередині і поза урядом.
潮 сіійо.
潮 chdo 1)(潮水）приплив,海〜морській
приплив;早〜ранковий приплив;晚〜 вечірній приплив;污长〜почався приплив; вода підн5ілася; Щ〜почався відплив; вода спала. 2)—> 潮湿.防〜запобігання вогкості. 3) (风潮）заворушення мн.工〜заворушення робітників;学〜студентські заворушення.
潮呼呼 chaohuhu вогкуватий; вологий.
潮角平-chaojie <化> розчинення (розчинятися).
潮冷 chaolgng наближення лютих морозів.
潮流 chaoliu 1)(水流)припливна течія. 2)(趋势) віяння; течія; напрямок; хід.时G 的〜віяння часу (епохи); tit界新〜нові світові віяння;社 会〜суспільні ВІЯННЯ；新的文学〜новий напрям (напрямок) у літературі;革命的〜 революційний потік;在革命运动的大〜中у вирі революційного руху;历史〜історичний потік; історична течія;站在历史〜的前面 бути перед ходом історії;历史〜不可抗拒 плин історії нестримний.
潮气 chaoqi вогкість; вологість.〜很重 велика вогкість;屋里有〜у кімнаті сиро (почувається вогкість).
潮湿 chaoshl сирий (вогкість, сиріти); вологий (вологість, вологнути).空气〜волбге (сире) повітря; повітря просякнуте водою; повітря насичене вологою;天气〜сира (вогка) погода;气候非常〜сирий клімат; сильно вологий клімат; вогкість клімату;〜的地方 сира місцевість; сире місце;夕卜面很〜на вулиці сиро (мокро);衬衣〜未干 білизна волога, ще не висохнула.
潮水 cMoshuT приплив.油涌的〜бурхливий прибій;〜很大висбкий приплив;象〜般地涌 向广场 безупинним потоком кинутися до площі.
^9 zk chaotou вища точка припливу; гребінь прибою.
潮汝 chaoxl приплив і відлив.
潮讯 chaoxun приплив; настання порожньої води;(指朔望大湖）сизигійний приплив.
^13 сМо.
嘲讽 chaoftng іронізувати над ким-чим; жалити кого-що.〜某人 іронізувати над ким; говорити уїдливо на чий рахунок.
嘲弄chdondng (非恶意的戏弄）злотішатися над чим;(恶意的作弄）знущатися з кого-чого (знущання); глумитися з кого-чого (глум),出 于命运的〜за іронією долі.
chaoxiao насміхатися над чим (глузування, глузливий); висміювати що; робити кого-що посміховиськом; піднімати кого-що на сміх. 受人〜зазнавати глузувань;当面〜 насміхатися (сміятися) в обличчя;〜的对象 об’єкт (предмет) глузувань; посміховище; 以〜的口七глузливим тоном;〜敌人的愚蟲 піднімати ворогів на сміх; висміювати дурість ворогів.
сМо 另见 chao.
吵 ch3o 1)(闹）шуміти (шум); кричати (лемент); галасувати (галас) прост.; гомін.〜得头痛 голова тріщить від шуму (від гвалту, від гомону);另У〜！ не шуміть! не кричіть! не галасуйте!孩子给〜醒了 шум (лемент, гомін, галас) розбудив дитину. 2)—吵架.不要为一 点小事〜起来 не треба сваритися (зчиняти
сварку) через дрібниці.
吵打 chaoda сваритися, піднімати галас,
галасувати.
吵架chSojA сваритися (сварка).从来不和人〜 ніколи ні з ким не сваритися;他们吵起架来 了 вонй почали сваритися; почалася в них сварка.
吵骂 chaoma сваритися, лаятися.
吵闹 chaonao скандалити; сваритися.〜起来 зчинити скандал (бучу);大吵大闹 сііпьно поскандалити;他在〜什么？ що там він скандалить?
吵嚷 chaor3ng галасувати (галас) прост.; піднімати гвалт (шум і гам); шуміти (шум).〜 得厉害[стояв] страшний галас (ґвалт);不要 〜не галасуйте; не здіймайте гапасу (ґвалту).
吵杂 chSoza шум і гам, галас.
^ _ chSozut сперечатися (сперечання); сваритися (сварка); улаштовувати сцену.两 Р сімейна сцена; [розігралася] сцена між чоловіком і дружиною;不值得为小事〜 не варто сперечатися (сваритися) через дрібниці.
сМо.
ch3o 1) смажити [на сковорідці] що.〜青菜 смажити зелень [на олії];〜鸡蛋 жарити яйця [на олії]. 2) перепродавати, спекулювати.
炒币 chSo bi перепродавати валюту.
chaocai смажена страва.
炒饭 chaofan підсмажений [на олії].
炒更 chaogeng перекваліфікуватися, отримати
другу спеціальність.
炒锅 chaogu6 сковорода.
炒购 chSogou перепродавати, спекулювати.
炒金 chSojln перепродавати золото.
炒冷饭 chaolSngf^n повторювати.
炒卖 chaomai перепродавати, спекулювати.
太少米 chSoml підсмажений рис.
炒米粉 chaomlfen підсмажене рисове борошно.
炒面 chSomiin 1)(炒过的面条）підсмажена локшина. 2)(炒过的面粉）підсмажене борошно.
chSoshao сковорідка.
炒就鱼 chaoycJuyil звільнити.
炒右 сЬйоуб u спекулянт, комерсант.
ch5o.
鈔 chao 1) < 动 > підсмажувати (зерно); підсмажений; смажений рис. 2) смажене зерно; мука (борошно) зі смаженого зерна.
chb.
耖 сМо <农> 1)(农具）граблі [для роздрібнення
і 	розпушення землі]. 2)(用耖整地） роздрібнювати і розпушувати землю.
chao.
^ chao 1) стрибати, скакати; перелітати (легко стрибати); перестрибувати; 2) далеко ходити (їздити); мандрувати по різних місцях; далеко.
che 另见 jii.
车 ch6 1)(车辆)візбк;(大车)гарбй; віз;(独轮车） тачка;(双轮或四轮小车)візбк;(马车)екіпаж; (卡车）вантажівка;(汽车）автомашина;


91
машина;(在轨道上行走的车）вагон;(列车） потяг, 一〜粮食 візок (гарба, віз, вантажівка, вагон) із зерном;装〜навантажувати [візок, гарбу, віз, вантажівка, вагон]; 卸〜 розвантажувати [візок, гарбу, віз, вантажівку, вагон];上〜сісти в автомашину (в екіпаж, у вагон, у потяг);下〜вийти з автомашини (з екіпажу, із вагона, із потяга);空〜порбжняк; негружений візок (гарба, віз); порожній (негруженний) потяг (вантажівка, вагон);乘 〜走 їхати на автомашині (в екіпажі, потягом, на потягу, у потягу). 2)(机器）машина.开〜 пустити машину [у хід]; пустити в хід (у рух) машину. 3)(旋）обточувати що (обточування) спец.把钢锭〜光 обточити сталеву болванку.
4)(用水车取水）качати воду.〜水І田качйти вбду для поливання полів. 5)(转动） повернути що.〜过头来 повернути голову; повернутися; обернутися.
车把ch6ba ручка;(自行车车把）кермб (велосипеда).
车场 chechang парк.电车〜трамвайний парк;进 〜Ьсати в парк.
车潮 chechao потік машин.
车程 checheng траса, дорбга.
车床 chechuang [токарський] верстат.六角〜 револьверний верстат;皮带〜верстйт із ремінним приводом. 一
车次 chgci номер; рейс.增加火车〜збільшувати кількість рейсів потяга;减少长途汽车〜 зменшувати (скорочувати) кількість рейсів автобуса далекого сполучення.
车挡 chSdSng <铁路> упбр.
车刀 chedao〈机> токарський різець.
车道ch5dAo —>车行道.
车灯ch6d6ng ліхтар ч.; фара (只用于汽车).防 努〜противотумйнна (туманна) фара.
车队chedui (汽车队）автокараван;(大车队） обоз.送粮〜обоз із хлібом.
车费 chefei плата за проїзд 付~ заплатити за проїзд.
车夫ch6fG <旧> (赶马车的）вЬшік; кучер; возій;(拉人力车的）рикша ч.;(驾驶汽车бЬ шофер.
车工 chegong l)(车床工作）робота на верстаті. 2)(车床工人）верстатник; верстатниця;(旋 工）токар ч.
勾 chegou зчеплення; упряж ж.
车钻辅chegu-lu < 口> 车轮.
车行 chghdng 1)(汽车出租处）гараж найманих машин;(马车等出租处）контбра з оренди екіпажів. 2)(售车或修车商店）магазин [із продажу або ремонту] велосипедів (автомашин).
车祸 chehuo автомобільна катастрофа.
车技 cheji акробатика на велосипеді.
车间 ch6ji5n цех.装配〜складіпьний цех; складання розм.;番吞砂〜ливарний цех;洗印〜 фотоцех;〜主任 начальник цеху;〜支部 цеховий партосередок;〜生产会议 цехові виробничі зббри.
车检 chejiSn технічний огляд машини, техогляд
скороч.
车距 chgjCi дистанція [між автобусами, машинами].保持〜тримати (дотримувати, зберігати) певну дистанцію [між автобусами,
машинами].
车捐 chejuan міський збір на право їзди; збір із транспорту.
车邊 cheku гараж.
车况 chekuang стан машини.
车辆 chgli^ng візки мн.;(大车）гарби мн.; вози мн.;(马车）екіпажі мн.;(卡车）вантажівки мн.;(汽车）маш“ни лш.;(火车，电车）вагбни мн.; рухомий склад; парк спец.机动 ~ автомобільний парк (обоз);〜区段〈铁路> вагонна ділянка;〜设备 <铁路> вагбнне господарство;〜周转 <铁路> вагонообіг.
车辆段 chgliAngdi^n <铁路> вагбнне депо. 车流 сіібіій < 铁路 > вагонопотік. 车流量 ch6liiili纟ng < 铁路 > потужність вагонопотоку.
车路 chelu маршрут.
车轮ch6hin колесо.反动派妄图扭转历史〜 реакціонери марно намагалися повернути колесо історії (змінити хід історії).
车轮战 chelunzhan турнір [декілька осіб проти одного]; узяти змором.
车马费 chgmaf^i роз，ї:зні гроші.
车门 ch6m6n 1)(车上的门）дверцята (дверці) [автомобіля, вантажівки，екіпажу]. 2)(车马 出入的门)під'їзд; проїзд.
车模 chemo марка автомобіля, машини.
车难 chenan поломка автомобіля.
车蓬 chepeng верх [екіпажу, автомобіля].
车皮 chgpi <铁{^> вагон.空〜порожні.
车票 chepiao [проїзний] квиток;(火车票） залізничний квиток; пасажирський квиток на потяг;(电车票）трамвайний квиток;(汽车 票）квиток на автобус.
车前 cheqian〈植〉подорожник азіатський.
车钱 che qian плата за проїзд.
车身 cheshen кузов.汽车〜автомобільний кузов.
车水马龙 che shuT mS long великий рух і пожвавлення [на вулицях].
车胎 chetai шина;(外胎）покришка;(内胎） камера.
车坛 chetan автомобільні перегони.
车头 ch6t6u (汽车头）носова (моторна) частина; (火车头)локомотив.
车务处 chewuchu служба руху.
车厢 chSxiang кузов;(火卓车厢）вагон.
$ 肖У chexiao <Й> обточування; обточка.
^chexingdao проїжджа частина вулиці; проїжджа дорбга.
车辕子 cheyuan*zi голоблі мн.
车载斗量 che zai d6u liang хоч греблю гати кого-чого., незліченна кількість; як нерізаних собак кого，прост.这样的人可以〜так“х，так би мовити, людбй - ім'я їм легіон;图书馆的 书〜книг у бібліотеці хоч греблю гати;解-放 前的贪官污吏真是〜ДО звільнення у всіх установах хабарників було як собак нерізаних.
$立占 chezhan станція; вокзал; (ffe
车、汽车车站）зупйнка.
车照 ch6zMo (车牌）[реєстраційний] номер;(行 车凭证）[реєстраційне] посвідчення на право їхати.汽车〜автомобільний [реєстраційний] номер; [реєстраційний] номер на автомобілі; автомобільне [реєстраційне] посвідчення.
车辙 ch5zh6 колія.
车轴ch5zh6u вісь ж.〜公里 < 铁路> вагоно-вісь-кілометр;〜小时〈铁路 > вагоно-вісь-година.
车子ch&zi ―车1).
车租 chezii плйта за найм екіпаж>* (автомобіля).
che.
砗 che 1) зоол. тридакна (Tridacna gigas, велетенська мушля); 2) раковина тридакни {матеріал для виготовлення прикрас); кулька на головнбму уборі чиновника з раковини тритакни.
ch€ 另见 chT.
尺 che <音> "че" {китайський нотний знак); "ре" невідм.，сер.
ch6.
й che 1)(拉）тягти що\ смикати що.〜住不放 утримувати і не відпускати що;把帘子〜开 розсунути (відсмикнути) фіранку;他把我〜 至(1——边 він потяг мене убік. 2)(撕开）рвати що; дерти що.〜下一张纸 вирвати (відірвати) лист паперу;〜碎 рв^ти (порвати, розірвати) на шматки; <4牛衣料 купити відріз на сукню; 〜五尺布 купити п’ять чи матерії. 3)(闲谈） базікати що розм.闲 ~ побалакати; ляси точити;瞎〜нйсти дурницю; базікати усякі дурниці; брехня; мн., прост.;〜开话题 відхилитися від т豸ми розмови; перемінити тему розмбви;不要~得这样远 не потрібно відриватися убік; нічого далеко заходити.
扯淡 ch6dan говорити нісенітницю (дурницю); базікати дурниці.
扯后腿 ch6 houtui —拉后腿 15 houtul.
扯谎 chehuSng брехати (брехня); брбхйти; брехати (брехня) прост.当面〜брехйти (брехати) в очі;〜的人 брехун; прост.; брехунка прост.
扯皮 chSp丨（揭乱）бешкетувйти (буянити) груб., прост.\ (哄骗）гбпову морочити;(拖延） тягти резину.你另lj〜перестань бешкетувати; перестань буянити; нічого тобі людям голову морочити; нічого тобі тягти резину.
ch&
彻底 chedl повний; цілкбм; остаточно; до кінця； у корені; докорінно; радикальний (радикальність); послідовний (послідовність), 〜革命 довести революцію до кінця; вести революцію послідовно; послідбвна революція;〜革命精І申 послідовний революційний дух;无产阶级的〜革命性послідбвна пролетарська революційність;〜的唯物主义 послідовний матеріалізм;〜的办法 радикальний засіб;〜胜利 повна перемога;〜改造 世界观 серйозно перековувати свій світогляд;〜改革 радикальне перетворення; 〜改变 у корені (докорінно) змінити що\ цілкбм покінчити з чим;〜克服有害的倾向 повне подолання шкідливих ухилів;〜改正错 误 завзято (ґрунтовно) виправляти помилки; 〜纟Ч 正 остаточне викорінювання;〜实现 цілкбм (повністю) втілити в життя; цілкбм здійснити що\ 〜完成 цілкбм здійснене; виконано до кінця;〜澄清 остаточно виявити (з'ясувати) що; довести що до повної ясності; у корені з’ясувати що\ 〜医好 радикально вилікувати;〜揭露 докорінно (до кінця) викрити що\ 〜批评 обґрунтована (вичерпна, нищівна) критика;〜解放 повне звільнення; 〜打败侵略者 боротися до остаточного розгрому агресорів;〜推翻资产阶级和一切


92
剥削阶级 остаточно скинути буржуазію і всі інші експлуататорські клйси;〜消灭 повне знищення; остаточна ліквідація;〜肃清 повна ліквідація; цілком ліквідувати;〜摧毁 розтрощити до кінця; каменю на камені не залишити; стерти (змести) з лиця землі; ~埋 葬殖民主义 остаточне поховання колоніалізму;〜打击 нищівний удар;〜孤立 цілком ізолювати кого;〜失败 повний провал; 〜灭亡остатбчна загибель;〜销毁核武器 повне знищення ядерної зброї;〜破产 повне банкрутство; цілком збанкрутувати;不〜 половинчастість; непослідовність;不〜的办 法 напівзахід; половинчастий захід;丑恶面 目〜暴露 потворна фізіономія була остаточно (цілком) виявлена в усій її непривабливості; 敌人的—狂进攻被〜粉碎了 скажбшй наступ ворогів зазнав повного кра^.
彻底性 chedlxing послідовність; радикальність. 革命〜революційна послідовність.
Ш # chegu пронизуючий (пронизувати) до кісток.寒风〜пронизує вітер; вітер пронизував до кісток;〜的冷[стояв, був] пронизливий холод.
彻头彻尾 ch6t6u-ch6w6i стовідсотковий; від початку до кінця; до кінчиків нігтів; до мозку кісток; із голови до ніг (以上三种译法 用于指人).〜的法西斯фаішіст до кінчиків нігтів; страшенний фашист;〜的杉І*会主义 опортунізм чистої (найчистішої) води;〜的 投‘主义者зал彳клий капітулянт;〜的反动纲 领 реакційна від початку до кінця програма; 〜捏造 суцільний вимисел; вимисел від самого початку і до самого кінця;这是〜的谎 言 це неправда від самого початку і до самого кінця; це стовідсоткова (найчистіша) неправда;这些都是〜的俳镑усб це чистої води наклепницькі вигадування;
思主义〜的背叛 це найчистіша зрада марксизму.
彻夜 cheye усю ніч; від зорі до зорі.〜不目民 не спати геть усю ніч;工作 ~ 不停 робота продбвжувалася від зорі до зорі.
屮 chd.
屮 che паросток, chi
坼裂 chelie <书> потріскатися; розтріснутися; дати тріщину. 土地〜землі розтріснулася;手 上皮肤〜шкіра на руці потріскалася.
掣 che.
掣 chS тягти що.〜签 тяглі жереб;〜回手去 забрати руку.
Ш М chczhou чинити перешкоди; заважати чому; ставити папки в колеса.以免互相〜 щоб не заважати один одному;处处〜чинити перешкоди в усьому.
撤 chd.
撤 che 1)(除去）зняти що (зняття); забрати що. 〜去障碍物зн^ти загородження;把碗盖〜了 забрати посуд зі столу. 2)—撤退.向后〜 відступати назад (指退却);відводити кого-що назад (指撤离)；〜往后方 відвбсти кого-що в тил;〜出陈地 знятися з позиції;把 部队〜出陈地відвести війська з позиції;边打 边〜відступати з боєм.
撤兵 cheblng відвід (вивід) військ.
撤除 chechu забрати що; ліквідувати що.〜基地 забрати (ліквідувати) опорний пункт;〜夕卜国 军 Ф 莲地 ліквідувати (демонтувати) іноземні військові бази.
撤{田 chedian відібрати (взяти назад) землю [у селянина-орендаря].
撤防 chefang зняти (відвести) війська з позиції; відвід військ із позиції; зняти оборону.
撤岗 ch色gSng зняти пост.
撤换 chehuan перемінити що (зміна); бути відкликаним і заміненим іншим.〜秘书 перемінити секретаря;〜代表 зміна представників (делегатів).
撤回 chShui 1)(召回）відкликати що (відкликання).〜大使 відкликати посла; відкликання посла;军队业已〜війська вже відкликані (виведені). 2)(收回)взяти назад що.〜自己的建议 взяти назад (зняти) свою пропозицію;〜起诉 відмова від позову.
Mil chetui евакуація (евакуювати кого-що); (退却）відступати (відступ); відходити (відхід).〜部队 відвести (вивести) війська; 敌军〜了 ворбжі війська відступили (відійшли).
撤销 chexiao скасувати що (скасування); зняти що (зняття); анулювати що (анулювання); скасувати що (скасування); касувати що (касація).〜决议 скасувати рішення;〜命令 скасувати наказ;〜原判 касувати вирок;上诉 申请〜原判подйти на касацію;〜限制 анулювати обмеження;〜合同 анулювати (скасувати) договір;〜某一机关 скасувати якусь установу;〜办事机构 розпуск робочих органів чого;〜领导职务 зняти кого з керівного поста;〜党内夕卜——切职务зняти кого з усіх посад усередині і поза партією;〜 候补资格 зняти (відвести) кандидатуру;〜委 员职务вивести зі складу комісії;从日程上〜 某—提案 зняти таку-то пропозицію з порядку денного;〜4亍 @ # зняти
(скасувати) адміністративне стягнення;八人 被〜代表资格 вісім чоловік були позбавлені депутатських повноважень.
撤职 chezhi змістити (зняти) кого з посади; відсторонити кого від посади.
撤走 chez6u відвести що (відвід); вивести що (вивід).〜军队 відвести (вивести) війська; ~ 武装力量 вивести збройні сили.
che 另见 ti6，zhan.
Рй ^ cheche нікчемний {про людину); 2) багато базікати.
卩占 Ш [Щ- ід] chenie шепотіти (на вухо).
咕喘 cheni Навуходоносор.
ch6.
碧 che кидати; закиду вати.
澈 ch6.
'Ж che 1) прозорий; чистий. 2) проникати; досягати.
澈底 chedl 1) довести до кінця, зробити досконало; 2) заглибитися до самої суті.
Ш 底 chedi доскональний, вичерпний; послідовний, крайній; до дна, радикально, ґрунтовно, фундаментально; різнобічно, глибоко; наскрізь.
澈 *悟 chewu остаточно зрозуміти.
chen.
抻 chen < 口 > тягти що; смикати що; розправляти що.把衣服上的皱招儿〜一〜 розправляти (оправити) складки на сукні;有 人把他的衣袖〜了一把хтось потягнув (смикнув) його за рукав.
ch6n.
嗔 chen 1)(生气）сердитися; гніватися на кого, застар. 2) —»•嗔怪.
嗔怪 chenguai ображатися на кого-що; звинувачувати кого-що.自己错了，不要〜别人сам винуватий, так нічого звинувачувати (нарікати на, ображатися на) інших.
嗔怒 chennu сердитися; гніватися на кого, застар.; обурюватися.
chgn.
嗔目 ch6nmCi < 书 > гнівний погляд.〜而视 гнівно дивитися; дивитися сердитими очима; кидати сердиті (гнівні) погляди.
柿5 chen.
chen влас. 1) геогр. Ченьсянь {селище в пров. Хунань); 2) Чень {прізвище).
3^ ch6n.
琢 chen скарб, коштовність.
ch6n.
嗔 chen сердитися; обурюватися; злитися; звинувачувати; докоряти, дорікати.
臣 chen.
臣 chSn (官吏）чинбвник; урядовець;(大臣） сановник; вельможа ч.，застар.;(廷臣） царедворець;(藩臣）васіп.称〜еліти васалом; визнати себе васалом.
臣月艮 ch泛nfii <书> стати (бути) васалом; визнати себе васалом; підкоритися кому (підпорядкування).
臣子ch6nrf —>臣.
4-r chen.
尘 chen пил; пиле-.〜状的 пилеподібний;除〜 видалення пилу;防〜的 пилонепроникний; 吸〜设备пилосбсна установка;收〜装置 пилевловлююча установка.
尘埃 chen'ai пил; порох застар., поет.，книжк. 〜传染 <医> пиловй інфекція.
尘暴 chenbao <气> пильний поземок.
尘肺 chSnfSi <医> пневмоконібз.
尘封 chenfeng покритися пилом; пропилитися; запилитися;(废弃已久的）закинутий.
尘垢 ch6ng6u пил і бруд.
尘寰ch6nhudn —>尘世.
尘世 chenshi світ; земне життя;, життєвий; життєве море книжк” застар.\ підмісячний світ поет., застар.
chenshi мирські справи.
尘土 chentii пил ж.〜飞扬 порошити; піднялася хмара пилу; піднялися стовпи пилу;〜滚滚 клубочеться пил; носяться в повітрі клуби пилу; Ш -h 一 Ш ~ покритися шаром (нальотом) пилу; порошитися;满是〜的 курний;拭掉〜стерти пил;抖去〜витрусити пил;街上〜弥漫 на вулиці дуже порошно.
尘器 chenxiao шум і гомін [голосів]; [стояв] невгамовний шум (гомін, ґвалт, галас).
尘屑 chenxie порошина.
chen.


93
沉 chdn 1)(沉没）тонути;(沉入）занурюватися (занурення);(往下落）осідати (осідання); опускатися (опускання).〜入水中 зануритися в воду;使水中的杂质〜下去дйти домішкам у воді осісти;船〜了 кораббль потонув (затонув);木头在水里不〜дерево не тоне у воді;红曰西〜сбнце хилилося до заходу. 2)(抑制，放下〜下心来，不要发慌 заспокойтеся і не хвилюйтеся!〜来读书 спокійно сісти за навчання;这里闹得我〜不 下心来工作 тут так шумлять, що не дають мені зосередитися (спокійно працювати);〜 下脸来 обличчя посуворішало; обличчя витягнулося. 3)(程度深）глибокий.睡得很〜 спати мертвим (глибоким) сном; спати як убитий. 4)(分量重）важкий (вага).〜得拿不 动 такий важкий, що не підняти;箱子令艮〜 шухляда дуже важка. 5)(发沉）тяжчати.头〜 голова обважніла; важка голова; вага в голові.
沉沉 ch6nch6n 1)(重）важкий (вага); громіздкий.麦穗〜地垂下来 вАжко висіло (схилилися) колосся пшениці. 2)(无生气） млявий (млявість); сонний.死气〜мертв$ще оточення; мертвечина;〜欲睡 сонний; сонний настрій; сонливий;〜地睡了三个钟 点 як мертві проспали третю годину.
沉甸甸 ch6ndiandi3n важкий ^важкість); важенний прост.〜的鶴卵石 важкий (важенний) кругляк;〜的麦穗 важкі колосся пшениці;心里〜的 тяжко на душі.
沉淀 сіібпсіійп 1)(沉淀过程）осуджуватися (осадження); осідати (осідання).〜作用〈化> преципітація. 2)(沉淀物）бсад; відстій; преципітат спец.有〜дйти (утворити) осад.
沉淀池 chendianchi водовідстійник.
沉痼 ch6ng£i <书> 1)(痼疾）закореніла хвороба. 2)(坏习惯）закореніла звичка.
沉积 ch€n|f <地质> відкладення; опадона- копичення; седиментація.深海〜глибинні морські відкладення; глибоководні відкладення; біссальні відкладення;浅海〜 мілководні морські відкладення;海岸〜 прибережні відкладення;原地〜автохтбнні відкладення.
沉积岩 ch6nj了уйп <地质> осадбві [гірські] породи.
沉寂 ch6nj丨 1)(十分静）[мертва] тиша; [глибоке] мовчання; безмовність (безмовний);(静下来） затихнути (затишшя); завмерти (завмирання); замовкнути. 2)(没有消息) немає звісток (відомостей, новин); повне мовчання.
沉浸 chenjin занурюватися в що (занурення); віддаватися чому.〜在往事的回忆中зан^ри- тися в спогади [про минуле]; віддатися спогадам;〜在节日的欢乐之中панують святкові веселощі; охоплений радістю свята; віддаватися (віддатися) почуттю святкової радості (веселощів);〜在友谊的海洋里кого оточує атмосфера братської дружби.
沉静ch^njing 1)—沉寂1).夜深7,四周〜下来 настала глибока ніч, і навкруги усе затихло.
2),(性格等安静）тихий.他每情〜він людина тихої вдачі.
沉荷 chenke <书> тяжка недуга; серйозне захворювання; важка застаріла хвороба.
沉沦 chenlun <书> загрузнути в чому; [низько] впасти в що.
沉闷 chSnmSn 1)(气闷）задушливий (духота);
важкий (вага).天气〜задушлива погода;空 气〜важкй атмосфера. 2)(不爽朗） меланхолійний (меланхолічний,
меланхолійність); похмурий. 七、*倩〜 меланхолічний (меланхолійний, похмурий) настрій;性格〜的人 меланхолічна (меланхолійна) людина; людина похмурого характеру.
沉迷 chenmi віддаватися чому, захоплюватися чим (захоплення); приохотитися до чого.〜在 幻想里 віддаватися мріям; захоплюватися незбутніми бажаннями;〜于各种不良嗜好 приохотитися до різних пороків; віддаватися всякого роду дурним пристрастям;〜不醒 безповоротно загрузнути в чому.
沉緬ch纟nmiSn —>沉溺.〜于酒віддаватися пияцтву; приохотитися до вина.
沉没 chenmo потонути; втопитися; затонути; потонути.去年这里〜过一条小船торік тут потонув (затонув, утонув) один човен;——切 都〜士 浓雾里 усб тонуло (потонуло) у тумані.
沉默 chSnmd 1)(不爱说话）мовчазний (мовчання, мовчазність); скупий на слова.〜寡言 мовчазний; неговіркий; скупий на слова. 2) (不说话）мовчання (мовчазний, мовчати).保 持〜берегти (зберігати) мовчання;打破〜 перервати (порушити) мовчання;大家〜了—— 会儿 усі трохи помовчали.
沉溺 chenni віддаватися чому; приохотитися до чого; грузнути в чому; кружлятися у вихорі чого, застар.
沉睡 chenshui міцно спати (заснути); глибокий (міцний) сон.〜不醒 спати непробудним (безпробудним, безпросипним, мертвим) сном;戈壁滩从〜中醒杂了 Гббі прокинулась від свого міцного сну.
Ж Ш chensl замисленість (замислений, задуматися); роздум (роздумувати); міркування (міркувати).陷入〜впасти в замисленість (у глибокий роздум); зануритися в міркування (у думи); задуматися;打断〜вивести з замисленості (із роздуму);他〜了好久，不知如何是好він довго роздумував (міркував) і не знав, як бути.
沉痛 chSntdng 1)(痛心）гіркотй ж.\ біль ж.; скорбота ж.; гіркий; важкий (вага); тяжкий. 〜的回忆 гіркі (важкі, тяжкі) спогади;社员们 〜地回忆解放前的苦难生活з болем згадували комунари безрадісне життя до звільнення;〜的教切| гіркий досвід; гіркий урок;〜地指出 с гіркотою (із болем) відзначити (зазначити);怀着十分〜的心情із глибоким болем у душі; із глибоким душевним жалем. 2)(深刻)：他的话〜感人 його слова торкнули кого до глибини душі; його слова і зворушливі, і переконливі.
沉稳 chenwen 1)(稳重）обачний (обачність); розважливий (розважливість).为人〜люди- на розважлива (обачна). 2)(安稳）спокійно. 病人НІ得4艮〜хвбрий спав зовсім спокійно.
沉陷 chenxian <地质> опускання (опускатися).
沉香 chenxiang〈植〉алоєве (орлине) дерево; каламбак.
沉箱 chenxiang <7К> кесон.〜工人 кесонник.
Ж Ш chenyi холоднокровний і стійкий (рішучий).
沉吟 chdny丨п (迟疑不决）коливбтися (коливання); (深思）замислюватися;(低声自语） бурмотати (бурмотання) про себе.独自〜
бурмотати про себе;〜不决 вагатися в нерішучості;他〜了 半晌才说 він на якийсь час задумався (завагався), а потім сказав.
ШШ ch^nyu обтяжений; пригніченість; сумний (смутність); пригнічений (похмурість).
沉冤 chenyuan [незмивна] образа;〜莫百 ніде було шукати правди і справедливості; так і залишитися безвинно винуватим.
沉澄 chenzha (沉淀物）осад;(指人）пбкидьки лш.; покидь лш.; потолоч множ.
沉澄池 ch6nzh5chi <冶> шлаковідстШник.
沉重 chdnzh6ng’важкий (вага).〜的脚步 важкі кроки;〜的担子 важка ноша; важкий вантаж; 给敌人以〜的打击завдйти вброгу важкий (нищівний, серйозний, приголомшливий) удар; 青〜важко на душі; вага на душі; камінь на сбрці лежить;他病势〜він важко (серйозно) хворий.
沉住气 chenzhuqi узяти себе в руки; володіти собою; стриматися; стерпіти що; набратися терпіння.沉不住气 втратити владу над собою; не володіти собою; у кого не вистачило витримки; не стриматися; не стерпіти чого;这一回他沉不住气了 у нього цього разу не вистачило витримки;你可真沉 得住气 ну і витримка в тебе!
沉着1 ch6nzhu6 (镇静）холоднокрбвний (холоднокровність); витриманий (витриманість, витримка); із витримкою; цілковите самовладання.〜应战 з витримкою (із холоднокровністю, мужньо) йти в бій;〜的回 答 спокійна і вдумлива відповідь;〜的口气 незворушний тон;表现〜проявити витримку (холоднокровність); показати цілковите самовладання;为人〜людина витримана (холоднокровна).
沉着 2 chenzhuo < 医 > відклйдення.色素〜 пігментація.
沉醉 chSnzui 1)(大醉）сильно сп’яніти. 2)(着迷） захоплюватися чим (захоплення); приохотитися до чого.不应〜于自己的成绩 не можна засліплюватися своїми успіхами.
ch6n.
忱 chSn〈书> почуття.以表谢〜на знак подяки (вдячності); щоб висловити подяку.
chen.
Ш chen І. 1) чень {п'ятий циклічний знак з дванадцяти); знак Дракона; 2) рік Дракона (в позначенні років циклічними знаками); 3) третій місяць (за місячним календарем)', травень (за сонячним); 4) час з 7 до 9 годин ранку, 5) Терези; 6) південно-східна третина східної чверті лімба; 7) {кит. муз.)
5-й ступінь хроматичного звукоряду. II. 1) час; день; година; 2) щаслива пора, вдалий час; 3) небесні тіла; сузір'я; 4) чень, вузел місячної орбіти; 5) ранок; світанок. III. влас. іст” геогр. Ченьчжоу {місто та місц. на території теперішніх провінцій Хунань і Ляонін).
辰勾 chengou Ченьгоу, планета Меркурій.
辰光 chenguang 1) сонячне світло; 2) {схід, діал.) час.
辰极 chenji Полярна зірка, chensha <1Г> кіновар ж.
辰 П寸 chenshi час із 7 до Р годин ранку.
辰下 chenxia тепер, зараз.
chen.
陈1 chen 1)—>陈列.2)—陈述.详〜докладно


94
викласти (розповісти, повідомити);面〜 повідомити що особисто (при особистому побаченні).
陈2 chen (时间久的）Зал6каний розм. (залежатися); витриманий (витримати); старий. 食品放〜了 провізія стала залежаною (залежалася);酒是越〜越好 вино чим витриманіше, тим краще.
陈兵 chenbmg дислокація [військ]; групувати війська.〜边境 дислокація на кордоні.
陈陈相因 chdn chen xiang yin сліпо переймати один у одного; сліпе запозичення в іншого; [робити, діяти] по готовому шаблону; по-старому.
陈词滥调 chenci-landiao старі побиті слова (фрази, істини); стара (затаскана, побита) пісня; готове кліше; затаскана мелодія,重复 〜повторювати старі (побиті) істини; тягти стару пісню; тягти (співати) ту саму пісню.
陈醋 chencu витриманий китайський оцет.
陈腐 chenfii застарілий (застарілість); допотопний рот., жарт.у ірон.〜传统 старозавітні (допотопні) традиції; ~思想 допотопні ідеї;〜之言банйльна фраза;这种观点 已经〜了 ця тбчка збру вже застаріла.
陈谷子烂芝麻 chdn gQ zi lan zhlma колишні дріб’язкбві справи; витягнені з-під спуду дріб'язкові справи.
陈规 chengul старі норми (установки); застаріл правила; рутина.〜陋习 рутііна; стар віджилі порядки; застарілі (віджилі) норми правила;打破〜боротися з рутиною; ламати старі (застарілі, віджилі) норми.
陈货 chenhuo залежаний (залежавший) товар.
陈迹 chenjl минуле; сліди минулого.历史〜 сліди історичного минулого;成了〜відійтіі (канути) у минуле; стати минулим.
陈酒 chenjiii витримане (старе) вино.多年〜 багаторічне витримане вино.
陈旧 ch6njm стародавній (стародавність); застарілий (застарілість, застаріти); затяганий (затасканість, затаскати) розм.〜的 服装 стйрий (старомодний) костюм;〜的观念 стародавні (старомодні, застарілі) погляди;〜 的说法 затягане твердження.
陈歹!] ch焱nlie виставити що [для огляду]; експонувати що (експонування).送去〜 послати на виставку;玻璃樹窗里〜着新产品 у вітринах виставлені нові товари, chenliechuang вітрина.
陈列馆 ch6nlidgu5n павільйон; музей.毛泽东同 志旧居〜буд“нок-музей товариша Mao Цзедуна;国际展览会的中国〜китайський павільйон на міжнародній виставці;造型艺 术〜музбй образотворчих мистецтв;绘画〜 картинна галерея;汽车〜автосалбн.
陈列品ch6nli6pTn (展览会陈列品）експонат;(陈 列的商品）товар для виставки.
陈皮 chenpi < 药 > сушена мандаринова (апельсинова) шкірка; помаранчева шкірка; цедра.
陈设 chdnshd 1)(摆设）обставляти що; меблювати що (меблювання),房间~得美观 大方 кімната обставлена красиво, просто і зі смаком. 2)(摆设的东西）обстановка.
陈述 chenshu викладати що (виклад),〜自己的 意见 викладати (висловлювати, повідомляти) свою думку;书面〜викладати на письмі.
陈句 chenshuju <ip-> розповідне речення.
陈说ch6nshu6~>陈述.
陈诉 ch^nsu скаржитися на що (скарга).〜委屈 скаржитися на образи.
chen.
宸 chen 1) будинок імператора, імператорський палац; 2) приміщення у палаці; 3) імператор, правитель, величність.
茨 chen.
茨 chen чень [лікарська трава).
Ш 藩 chenfan бот. анемарена асфоделієва (Anemarrhena asphodeloides Bunge,).
jft chen.
晨 chen ранок (ранком, ранковий).
晨祷 chSndao <宗> заутреня; утреня.
晨光 chenguang ранкове світло; ранкова зоря; світанок.〜裹微 ледве почало світати.
晨昏 ch芑nhiin < 书 > ранком і ввечері; на світанку й у сутінках.
晨曝chenxl—>晨光.
晨星 chenxlng ранкова зірка.
晨衣 cheng у! домашній одяг, халат.
晨运 cheng уііп ранкова зарядка, вправи.
chen 另见 chdng.
橙子 chen-zi 1)(检树）апельсин; апельсинове дерево. 2)(指桌实）апельсин.〜皮 апельсинова кірка.
chen.
Ш ch^n І. глибокий, густий, великий. II. 1) зануритися у воду; потонути; канути у вічність; 2) топити, винищувати. III. осад.
湛湛 chennchenn {звуконаслідування шуму хвиль) ревіти, рокотати, гриміти, нестися з гуркотом.
湛祠 chennci занурити у воду жертовні посудини (принести жертву божеству ріки).
湛患 chennhuan бути знищеним; загибель.
chen 另见 гійп; tian; zhen; zhi.
填 chen довгий, тривалий.
chen.
Ш chen І. щирість, правдивість; щирий, правдивий. II. довіряти комусь. III. влас. Чень (прізвище).
龄 ch^n.
龄掉 ch^nchao підстрибувати, стрибати.
ch6n.
Ш ch^n 1) гидотний, мерзотний. 2) пісок в їжі.
ch^n.
路掉 ch6nzhuo 1) шкутильгати; 2) бурхливо рости; широко розповсюджуватися; розростатися; 3) вагатися.
衬
chen.
衬 chSn 1)(塾在下面）підкладати що (підкладання, підкладка);(穿在里面） надягнути знизу.〜上一张纸 підкладати аркуш паперу;里面〜一件汗背心 надягнути знизу майку. 2)(里面的）нижній; натільний. 〜衫〜裤нижня білизна. 3)—>衬托.
率^)■布 chenbu підкладка.
衬塾 chendlan прокладка.
衬景 chenjing〈剧〉задній план.
衬裤 chenku нижні штани;(短衬裤）нижні трусики (труси);(男衬裤）кальсони мн.(女
衬裤）панталбни лш.
衬里 chdnlT підкладка.調〜шовкбва підюіадка; 大衣〜підйійдка на пальтб;〜料子 під^ кладковий матеріал.
衬领 chdnlTng підкомірець;(西装衬领）комі- рець. '
衬裙 chdnqiin нижня спідниця;(连衫衬裙） комбінація.
衬衫 chenshan сорочка; [нижня, натільна] сорочка.
衬托 ch6ntu6 відтіняти що.绿叶〜红花 зелбні листя відтіняють червоні квіти; червоні квіти виділяються на фоні зелених листів.
衬页 ch6nyd <印> фбрзац.
衬衣 chenyl [нижня] білизна.
衬字chdnzi <文> (为歌唱需要而增加的字） слова, внесені в текст при покладанні на музику;(为行文需要而增加的字）слов& внесені для милозвучності.
chen.
瘆 chen 1) лихоманка. 2) < 动 > хворіти， захворіти; доводити до лікарні (себе, когось).
chen.
Ш chen 1) поміняти молочні зуби. 2) дитина.
chen 另见 ch6ng.
称身 chenshen добре сидить на кому; у пору розм.; по мірці; по фігурі.这件衣服她穿着,很 〜с夕кня добре на ній сидить; сукня їй упору (по мірці, по фігурі).
称手chSnsh6u по руці; зручний.工具太重，不〜 інструмент занадто важкий і не по руці.
称心 chenxln бути задоволеним; до душі; до серця.〜如意 бути (залишитися) дуже задоволеним; дуже задоволений; цілкбм задоволений;他在这里觉得很〜тут він почуває себе у своїй стихії;我们日子ik得挺 〜ми дуже задоволені своїм життям;个人主 义者总感到不〜егоІЬтам усе не до душі (не до серця).
称愿 chenyuan задоволений (задоволеність); почуття задоволення; відчути задоволення.
称职 chenzhi відповідати своєму призначенню; упоратися (встигати) з роботою; на [своєму] місці; бути (стояти) на належній висоті.不〜 не на [своєму] місці; не викбнувати своїх обов'язків.
сМп.
抢 chen підтримувати; поводитися як поважна (велика) людина.
穿 chen.
嘗 chen 1) підпорка. 2) червоний (рожевий) колір; блідо червоний.
chh.
趁 chSn користуватися чим; поки.〜有空的时候 скористатися дозвіллям (вільним часом);〜 此机会 користуватися зручним випадком (моментом);〜热儿吃吧 Ькте，поки гаряче (поки не охолонуло);〜你还在这儿，咱们大 家谈谈 давайте поговоримо, поки ви ще тут; 咱们〜亮儿走口巴йдіть，поки ще видно.
趁便 chenbian попутно; заодно розм.; до речі. 把书〜给他带去 попутно (заодно) віднести йому книгу;〜去看朋友 попутно (мимохідь) зайти до приятеля;趁暑假；£便，到北京去 了一次 скориставшись літніми канікулами, я


95
з'їздив у Бейцзін (Пекін).
趁火打劫 chen huo da jie поживиться (нагріти руки) на чужому горі; скористатися чужим лихом.
趁机 chenjl скористатися зручним випадком (моментом).〜进攻 скористатися з нагоди й атакувати.
chen re da tig кбваль клепле, доки
тепле.
趁摘 chenshang <农> посіяти, поки грунт вологий і не підсох.
趁势 chenshi скористатися [обставиною, обстановкою]; використовувати [обстановку, момент].〜进攻 скориставшись обстановкою, атакувати що; використовувати момент для наступу; 4〜把命踢进了球门 ско- риставшись цим, він забив гол (м’яч у ворота).
趁早ch纟nzSo поки не пізно;(趁着还没有发生 事情)поки цілий і здоровий;(预先)заздалегідь; завчасно;(提前)[трохи] раніше.〜准 备 заздалегідь (завчасно) готуватися;
办法，最好〜打消 цю справу краще залишити, поки не пізно;快下雨了，你〜走吧 незабаром піде дощ, ідіть раніш (ідіть, поки не пізно); 你明天要〜来 приходьте завтра раніше.
chen.
Ш语ch纟пуй пророцтво.此言竟成〜словй виявилися пророчими (пророцтвом).
Й Cheng.
桂柳 chengliii < 植 > тамарикс китайський; гребснщик китайський.
诗* cheng.
挣挣 chgngchgng <书> (琴声）зв々ки лютні; звучання струн лютні; брязкіт (дзвякати); (水流声）дзюрчання води.
赦 cheng.
赦 cheng червоний (колір); рум'яний.
窺 cheng.
窺 cheng 1) дивитися прямо, дивитися відкрито. 2) червоний (рожевий) колір; блідо червоний.
cheng.
趟 cheng стрибати, підстрибувати.
慑 cheng.
樓 cheng 1) опора. 2) підпирати, підтримувати, cheng.
給 cheng різновид триножника.
cheng 另见 ch会n.
称1 cheng 1) (РЦ) називатися ким-чгім; звйти що кого-чого.自〜називати себе чим;俗〜 звичайно (звичайно) називатися;他〜得起英 雄 він цілком заслуговує імені (звання) героя.
2)(名称）назва; найменування; ім'я; звання.
3) <书> (说)говорити.
称2 cheng (测定 Й 量)зважувати що (зважування). 用抨〜зважувати на вазі.
ШШ chengba панувати (панування); гегемонія; стати (бути) гегемоном.〜世界 світове панування; панувати над світом; стати (бути) гегемоном світу,〜海上 панувати на морях;〜 —方 бути місцевим гегемоном;〜一时 один час (у свій час) бути гегемоном;不〜не
претендувати на гегемонію.
称兵 chengblng <书> застосовувати військову силу; удаватися до військової сили.
称病 chengbing відговоритися нездоров'ям; під приводом нездоров'я (хвороби), chengdai позичати; просити в борг.
称道 ch6ngd5o (提到）згадувати що, про кого-що (нагадування);(称赞）хвалити що (хвала, хваління застар.); відгукуватися з похвалою.值得〜заслугбвувати похвали; гідний похвали;无足〜нічім не примітний; не заслуговує згадки.
称孤道寡 cheng gu dao gua піднести себе [ледве не] царком; почувати себе [ледве не] главою; вважати себе головою всьому.
称号 chenghao звання.光荣〜почесне звання; 冠军〜звання чемпіона;获得〜од^зжати (завоювати) звання;授予 ~ привласнити звання;不辜负党员的〜виправдати звання комуніста.
称呼 ch6ng hu 1)(叫作）величати що чим (величання); називати що (називання); звати що, розм.大家都〜他老爷爷усі величають (називають, звуть) його дідом. 2)(名称） звертання, ввічливе звертання.
称快 ch6ngku》i радіти (рйдість).拍手〜 заплескати у долоні з радістю;人人〜усі були раді (задоволені); усі раділи (зраділи).
称瓶 chSngping〈化> бюкс; бюкса.
称奇 chengqi дивуватися розм.; дивуватися (подив); вражатися.人人〜усі дивувалися; усі були вражені.
称赏 ch5ngshSng —> 称赞.
称述 chengshu говорити що, про кого-чого; розповідати що (розповідь).
称颂 chengsong вихваляти що (вихваляння); прославляти що (прославляння); віддати хвалу (славу) кому.
称叹 chengtan захоплюватися чим (захоплення); захоплюватися (захват).啧 Р责〜клйцати язиком від захоплення (від захвату).
称王称霸 ch6ng wang cheng ba [як] необмежений володар; [як] усевладний владика.骑在另У国头上〜сидіти на шиї інших країн як усевладний владика.
称谓 ch6ngw^i звернення.
称羡 chengxian захоплюватися чим (захоплення). 〜不置 довго захоплюватися.
chengxie дякувати кому.〜ТЕ» дякувати без кінця.
称兄道弟 cheng xiong dao di звертатися на "ти” із ким; бути на короткій нозі з ким; зійтися на коротку ногу з ким.
Ш Ш chengxiong панувати (панування); володарювати чим，над чим，застар” висок” (володарювання застар.).〜海上 панувати на морі.
称许chgngxii ~►称赞.〜他勇于改正错误 віддавати належне його рішучості
виправити свою помилку.
称弓I chengyTn <书> цитувати кого-що (цитування); посилатися на що (посилання); робити посилання на що.
称誉 chgngyii—称赞.交口〜слйва про що передавалася з вуст у вуста.
称赞 chengzan хвалити що (хвала застар.); віддавати належне кому-чому; схвалювати кого-що (схвалення); відгукуватися
схвально про кого-що; дати утішний (схвальний) відгук кому-чомуt про кого-що. 〜解放军战і的勇敢хвалити солдат НВА за
хоробрість; віддавати належне солдатам НВА за хоробрість;得到首长的〜заслужити похвалу в начальства.
cheng.
経子 cheng*zi〈动> двостулковий молюск.
^ cheng 另见 d§ng.
Щ cheng (平底锅）сковорода.
cheng.
撑 ch6ng 1)(使船行进）штовхйти що (штовхання).〜船 правити човном за допомогою жердини;把船〜开 відштовхнути човен від чого;船〜开了岸 чбвен відштовхнувся від берега. 2)(抵住）підпирати що.拿 木头〜住підпирйти балками;〜着拐杖走来 пришкутильгати на костурах. 3)(支持） витримувати що (витримування); утримуватися від чого.〜得住 витримати що; {也〜不 住，笑了 він не зміг утриматися від сміху; він не витримав і розсміявся. 4)(张开）розкрити що (розкриття).〜开伞 розкрити парасольку; 〜起帆来підняти вітрило. 5)(充满到容不下 的程度）туго набити що; розперти що, розм. 把口袋〜破了 так набили мішок, що він лбпнув;孩子吃〜着了 дитина об’їлася.
撑场面 cheng chang mian дотримуватися декоруму; зберігати зовнішню пристойність.
撑持 chengchi підтримувати що (підтримування, підтримка); витримувати що (витримування). 〜局面 прагнути підтримувати загальне станбвище;〜到援兵到来 тримй- тися (протриматися) до приходу підкріплення; 病人〜着:І到家里хвбрий із напр^Ькенням; ледве дійшов до будинку;由 儿子〜门户 родина (будинок) тримається на синові.
撑竿跳 ch6ngg5nti纟о <体> стриббк із жердиною. 〜运动员 стрибун із жердиною.
撑面子 cheng mian zi зберігати [своє] обличчя.
撑腰 chengyao підтримувати що (підтримування, підтримка); покровительствувати кому-чому (покровительство); заступатися за кого (заступництво).给无辜者〜заступатися за безневинного;那边有人给他〜у нього там своя рука; у нього там опора; йому там бабуся ворбжить; у нього є там свій (захисник).
cheng.
睦乎其后 ch§ng hii qi hou [далеко] залишитися за прапором; безнадійно відстати від кого-чого.
Ш 目 chgngmCi витріщити (вирячувати, викотити, вилупити) очі; очі вийшли з орбіт.〜相 视 свердлити очима.
ЙЙ 目结舌 cheng mu jie she опішити (застигти, остовпіти), розкривши рот; так здивуватися (приголомшений), що язик у кого віднявся (прилип до гортані); оніміти, широко вилупити очі.
打 cheng.
打 chSng <动> вибивйти.
成 cheng.
成1 Ch6ng 1)(完成）用动词完成p表达；（成功） удатися; вийти, f故〜这样 зробити так;事情—— 定〜得了 справа обов’язково вийде; справа неодмінно вдасться; fdl、没 @ й 〜йом夕 не


96
вдалося виїхати. 2)—成全.3)(成为）стіти ким-чим\ зробитися кіш-чіш; бути ким-чим; (变为）стйти ким-чилг，послужити чилгу увійти в що.〜了 飞行员 стати (зробитися, бути) льбтчиком;〜了—纸空文 залишитися на папері; * стати (зробитися) порожнім папірцем;〜了习惯 стати звичкою; узвичаїтися;〜了注意中心 б^ги (опинитися) у центрі уваги; стати (зробитися, бути) центром уваги;〜了 牺牲品 полягт“ жертвою; 〜@ 的 сумнівний; проблематичний; проблематичний;大〜问题 дуже сумнівно; бути під великим питанням;不〜问题 не становити проблеми; не становити ніяких труднощів; без (поза) усяким сумнівом; це не питання;不〜其为理由 це ще (зовсім) не аргумент (не причина); неспроможна аргументація;〜何体统！ що за неподобство (безладдя)! 4) 成果;成就1).三年有〜 пройде (знадобиться) три роки, і результат буде значний; 一市无〜нічбго в кого не(не вийшло); нічого кому не вдалося домогтися.
5)(已舍的）стіпий; старий. 6)(整）весь; цілий.〜夜 усю ніч; цілу ніч;〜万 десятки тисяч;〜箱 ціла шухляда;〜堆的粮食 гбри (купи) зерні 7)(可以，行）ладно прост..， добре; згбдний; йде;(够了）дбсить; вистачить; буде.〜，就这样办 нехйй (добре, згодний, йде), так і зробимо;不〜，我不同意！ ні, я не згодний!不去不〜！ не можна не йти! 〜了，你们别再争了! дбсить (вистачить, буде) вам сперечатися! 8)(有能力）хоч куди прост. 小伙子真〜! хлопець хоч куди!
成2 cheng 分之——)одна десята [частина]; десять відсотків.七〜сім десятих; сімдесят відсотків;提三〜做扩大生产基金виділити 30% у фонд розширення виробництва.
成败 chengbai результат [справи]; успіх або неуспіх (поразка); удача або невдача (провші). Ф情的〜&定于我们自己результйт справи залежить від нас самих;〜在此—举 результат справи залежить від цього вирішального кроку; це питання бути або не бути; пан або пропав; або пан, або пропав; ~ -ЙЕ /?Т незважаючи на те, чим усе
скінчиться; які б не були наслідки;〜与共 розділити дблю; поділяти і радість, і горе.
成本 chengbSn собівартість.艮《氏 собівартість дуже низька;降f氐〜зниження собівартості;〜 itJ? калькуляція (розрахунок) собівартості; 〜计算单калькуляційний лист;〜计算单位 калькуляційна одиниця; 〜会计 [бухгалтерський] облік собівартості.
成材 chengcai придатний (придатність).挑〜的 木头做家具 вибрати придатний ліс на меблі; 孩子不教育不能〜якщб дитину не виховують, то з неї не вийде добра (від неї не буде толку).
成层 Тх chengcengyan〈地质〉нашарована порода
成虫 chengchong <动> імаго невідм.; доросла комаха. J
成法 chengft чинні закони (порядки); тверді правила.
成方 chengfang готовий рецепт.
成分ch6ng fen 1)(组&部分）склад;(因素） елемент; сектор; уклад спец.语言中的外来〜 варваризми в мові;句子中的主要〜головні члени речення;国民经济中的社会主义〜 соціалістичний сектор у народному
господарстві;社会的阶级〜класовий склад суспільства;多〜经济 багатоукладна економіка;化学〜хімічний склад;药水的〜 склад мікстури;钢的〜склад сталі;〜复杂 різноманітний за складом;〜不纯的酒精 спирт з нечистим складом; нечистий спирт; 组织〜不纯 організація нечиста за складом. 2) (阶级出身）соціальний стан (походження). 家庭〜соціальний стан сім’ї;工人〜за соціальним станом (походженням) робітник; із робітників.
成风 chengfeng стати звичайним (повсякденним) явищем; узвичаїтися (у побут).节约 〜еконбмія стала звичайним явищем; ощадливість узвичаїлася (у побут).
成个儿 chSnggSr 1)(接近土熟）формуватися (формування); мати нормальну форму. 2)(象 样)пристойно; задовільно.字写得〜了 написано пристойно;字写得不〜了 писати незадовільно.
成功 chenggong успіх (успішний); удатися; вийти; утворитися.〜的经验 успішний (позитивний) досвід;处理得很〜зроблене (вирішено) дуже вдало;试验〜експеримент увінчався успіхом;新式机器试制〜успішно виготовити нові типи машини;根本没有〜 нічбго не вийшло (не вдалося, не вигоріло); що спіткала повна невдача;大会开得很〜 збори пройшли успішно (з успіхом);祝你〜 бажаю вам успіху; у добру годину;总有〜的 一天 рано чи пізно, але вийде (полупиться).
成规 chenggul [визначений] діючий порядок; тверді правила; старі порядки (правила, норми, установлення); стара система.墨守〜 сліпо дотримуватися старих порядків і правил; консервативно триматися старих правил і норм;受着〜的束缚 бути зв'язаним старими порядками;按〜办班 твердо виходити з правил;打破〜ламйти старі порядки (норми).
成果 chengguo досягнення мн.; плоди мн.; завоювання мн.初步〜пбрші плоди;斗争〜 завоювання боротьби;革命〜завоювання революції; революційні завоювання;辛勤劳 动的〜плоди непосильної праці;科学技术的 最新〜новітні досягнення в науці і техніці; 取得令人满意的〜досягнуті задовільні результати.
成患 dien^iuan сгаїи бідою; прийняш катастрофічні розмфи. 成^ chenghiin —成亲.
成活 chSnghu6 <生物> прижитися; вижити.范〜 паростки вижили (прийнялися);辛卜栽的棉苗 全〜了 уся пересаджена бавовняна розсада прийн?иіася.
成活率 chSnghu6lfi〈生物> 叩ижйвлюваність.
成绩 chengjl успіх.生产上的〜виробничі успіхи;在已有〜的基础上на базі досягнутих успіхів;学生们的〜良好в учнів гарна успішність;抹杀〜заперечити (відхиляти) успіхи; не визнавати успіхів;工作上取得很 大的〜домогтися великих успіхів у роботі; 我们的工作〜是主要的головнб в нашій роботі - це наші успіхи.
成绩单 chengjldan відомість про успішність [учнівських].
成家1 chengjia (男子结婚）обзавестися родиною; женитися (одруження).成了家的人 сімейні люди;〜十六年了 сімейний стаж -16 років;〜
立)Ik устати на ноги й обзавестися родиною; стати самостійною людиною [і женитися].
成家 2 chengjia (成为 4 家）стйти [висококваліфікованим] фахівцем.
成见 chengjian упередження; упередженість.抱 有〜ставитися до чого з упередженням (з упередженістю); упереджено ставитися до чого; [мати] упередження проти чого;有〜的 看法упереджена точка зору;看问题有〜з упередженістю (з упередженням, упереджено) підходити до питання.
成交 chengjiao [торгова] угода; укласти угоду. 〜了一批货 уклали торгову угоду [на партію товарів]; відбулася угода на партію товарів; 没有〜угбда не відбулася;这件买卖〜了
угода відбулася. 成就сі*
chengjiu 1)(成果）досягнення; успіх.科学 〜досягнення в науці;社会主义連设的光辉〜 блискучі успіхи (досягнення) у соціалістичному будівництві;取得一定的〜 домогтися визначних успіхів. 2)(完成） завершити що (завершення).
成矿作用 ch芑ngkuang-zudy6ng〈矿〉мінералізація.
成立 chengli 1)(速立）заснувати що (підстава); створити що (створення); організувати що (організація); сформувати що (формування); утворити що (утворення).〜足球队 організувати (сформувати) футбольну команду;〜科学协会 заснувати (створити) наукове товариство; ~新政府 сформувати (утворити) новий уряд;〜哲学小组 створити гуртки з вивчення філософії;工会〜大会 установчі збори профспілки. 2)(站得住） обгрунтований (обгрунтованість).难以〜的 论据 непереконливий (неслушний) довід; бездоказова аргументація;理由完全可以〜 мотиви цілком обґрунтовані;这些论断是完 全错误的和不能〜的ці висновки є зовсім помилковими і не можуть вважатися обґрунтованими.
成例 chSngl丨прецедент книжк. 已有的〜 наявний прецедент; @ 弓| 〜користуватися прецедентом.
/^^-chenglian класти небіжчика в труну.
成 名 chengming стати знаменитим (прославленим, відомим, популярним); зажити слави (популярності) набути ваги; скласти (зробити) собі ім’я.〜成家 гонитва за відомістю й особистою кар’єрою; стати відомими фахівцями.
成命 chengming [обнародуваний] указ; [відданий] наказ; [віддане] наказ (розпорядження).收回〜скасувати наказ (віддане розпорядження); узяти наказ.
成年1 chengnian (长大成人）досягти повноліття (зрілого віку); стати (бути) дорослим; ввійти у вік.〜的男子 повнолітній (дорослий) чоловік.
成年2 chdngnidn <口> (整年)цілий (увесь) рік. ~ 累月 роками і місяцями; багато років; багаторічний; протягом тривалого часу (багатьох років).
成年谷 chengniangu〈地质〉зрілі долини.
成年河 chengnianhc <地质> зрілі ріки. 成年期 ch6ngnMnqf <地质> цілість. 成年人 chengnianren доросла [людина]; повнолітній.
chengpl партія (партійний спец.); серія (серійний).〜地启运 відправляти партіями;〜 出哲 продаж оптом;〜生产 серійне (масове)


97
виробництво; серійний випуск; випускати серіями;〜货物пйртія товарів;〜的先S工作 者 численні ряди передовиків.
成品 ch泛ngpTn [готова] продукція; [готовий] виріб.
成气候 cheng qi.hou вийде користь; буде користь.不〜немйє користі;成不了什么气 候 немає пуття; із чого ніякого пуття не вийде (не буде); 一小撮阶级敌人成不了什么 气候 купка класових ворогів нічого серйозного собою не являє.
成千累万 chengqian-leiwan тисячі і тисячі; багатотисячний; безліч; величезна кількість.
成亲 ch泛ngqTn весілля; одружитися;(男子娶亲） женитися (одруження);(女子出嫁）вййти заміж.
成全 chengquan допомогти [у здійсненні чого]. 这是多亏他〜ця справа вийшла винятково завдяки його допомозі (сприянню);要是我 能办到，我会〜你的якбіі я міг, пішов би тобі назустріч.
成群 chengqun —»•群 qun 1).〜的人 юрба (юрби) людей;牛羊〜чередо! корів і овець;游鱼〜 косяки (зфа'О риб;〜结队 юрбами; густими рядами; групами; зграями.
成人 chSngi^n 1)(发育成熟）вирости; бути на порі; дорослішати розм. 长大〜 подорослішати; стати дорослим;孩子们都已 长大〜усі діти виросли і стали на ноги. 2)— 成年人.〜教育 <教> навчйння [для] дорослих.
成人书店 cheng ren shii dian магазин еротичної
літератури; магазин літератури „для
дорослих’，.
成人影院 cheng ren ylng yuan кінотеатр (для
дорослих).
成人之美 cheng ren zhi mei допомогти (підсобити) людям у добрій справі; допомогти добрій справі; зробити для людини добру справу.
成色chdngsS 1)(含金银量）прбба.〜高的 високопробний; високої проби;〜十足 повнопробний;〜不足的白银 срібло низької проби. 2)(质量）ЯКІСТЬ； ГІДНІСТЬ.〜次的花布 ситець низької якості.
成事 chSngsh丨 1)(办成事情）завершитися успішно; удатися; вийти.因人〜завфшилося успішно (удалося, утворилося, вийшло) лише завдяки іншим;懒汉成不 了事 у ледаря нічого не виходить (не вдається);〜不足，败 事有余 допомогти - не допоможе, а нашкодити - може; на що-небудь гарне не годиться, а на погане - хоч куди; принести не стільки добра, скільки шкоди; користь не принесе, а лише одна шкода. 2) <书> (过去 的琪）минуле; зроблене.〜不说 ні до чого говорити про те, що вже пройшло (зроблено).
成熟 chengshu 1)(熟)дозріти (дозрілий, достиглий); зріти (зрілий); спіти (спілий). ~ 的果实 спілі (зрілі, дозрілі) плоди;苹果〜了 яблука дозріли (поспіли, налилися). 2)(完善) зріти (зрілість, зрілий).政治的〜політична зрілість;〜的经验зрілий досвід; 一旦时机〜 як [тільки] назріє момент; f 句多 ~ немає достатньої зрілості в чому; не досить зрілий (назрілий, дозрілий); f 〜的 @ Ж незріла ка; недостатньо продумана точка зору; незрілий твір;革命条件已经〜 умови для революції вже дозріли;谁说他指
думка; недо 不〜的作品
挥一个团还不〜？ хто це говорив, що він ще зелений командувати полком?
成熟度 chSngshiidCi <植> зр丨лість.
成数 1 chdngshii (整数）ціле число; кругла цифра.
成数 2 chengshu (比率）процентне співвідношення.
@ 双作 М cheng shuang zuo dui пари лш,; парочки мн.; парами; парочками.
成 і兑 chengshuo загальноприйняті теорії (твердження); сталі погляди.囿于〜 зв'язувати (обмежувати) себе
загальноприйнятими теоріями (сталими поглядами).
成算 chengsuan готовий план; готове рішення; розрахунок.
成套 chSngtAo 1)(整套）комплект; набір; гарнітур.〜家具 гарнітур меблів;〜零件 комплект деталей;〜仪器 набір інструментів; 〜茶具 чайний сервіз;〜设备 комплектоване устаткування. 2)(使成套）комплектувати що (комплектовка, комплектація).不〜就不能使 用 не можна використовувати (користуватися), поки не укомплектоване (поки в розрізненому стані).
成天 chengtian <口> весь (цілий) день; цілими днями;〜忙碌 цілий день зайнятий.
成为 ch6ngw6i —> 成13).〜史迹 відійтіі в історію; стати надбанням історії;〜共产党员 стати комуністом;〜我们的巨大精神力量служКти для нас величезною моральною силою;她将 〜一个出色的拖拉机手з неї вийде видатна трактористка; вона стане видатною трактористкою.
成女chengwen 1)(老一套）шаблдн.抄袭〜 працювати за шаблоном. 2)(写成文字)дати (скласти) у письмовому вигляді.
成文法 chengwenfa < 法 > писаний закон; писане право.
成效 chengxiao результат; ефект; успіх.〜卓著 результат чудовий;〜甚少 незначні результати;初见〜домоглася перших успіхів; 必有〜результат обов'язково буде (позначиться);有〜的 діючий; ефективний; 卓有〜的努力плідні зусилля.
成心 chengxln зумисне; навмисно; навмисне.〜 破坏 з наміром (зумисне, навмисно, навмисне) заподіювати шкоду; із наміром (зумисне, навмисно) шкодити чому (псувати що)\ 并非〜без наміру; немає (не було) навмисності; незумисне; ненавмисно.
成形 chengxing сформуватися (формування); набути форми.
chengxmg <Й> формування, chengxmgqi формувач.
成性 chengxing за своєю природою.侵田各〜的帝 国主义 агресивний за своєю природою імперіалізм;挥霍〜的人 марнотрат по натурі; 刽子手杀人〜у ката вбивство стало другою натурою.
成药 chengyao медичний препарат; готові ліки (засіб); ліки лабораторного (фабричного) виготовлення.
成衣匠 chengyljiang кравець; кравчиня.
成衣铺 chengylpu швейна майстерня.
成衣儿 chengylr готова сукня.
成 і义 chengyi домовитися про що; [взаємна, загальна] згода.已有〜巧泛 домовилися (домовлено); досягнута [взаємна, загальна] згода.
成因 chengyfn генеза.石油的〜генбза нафти.
成油气 ch6ngy6uqi <化> етилбн.
成语 ch如gyti〈语> фразеологія; ідіома.〜词典 фразеологічний словник.
成员 chdngyuan член.家庭〜член родини;某一 党派的〜член такої-то партії;全体 〜[особбвий] склад;成为某一组织的〜стйти членом такої-то організації; увійти до складу такої-то організації.
成员国 chengyudngu6 країна-член ж.; країна-учаснчця. 联合国各〜усі країни-члени ООН.
成约chdngyug —»•成议.按〜办事діяти за спільною згодою.
成灾 chengzai стати (зробитися, бути) в біді (катастрофою). 会议〜 скликаються безкінечні засідання.
成长 chdngzhang 1)(生长，成熟）3ростіти (зростання); виростати (зростання).橡树〜令艮 慢дуб зростає повільно. 2)(向成熟阶段发展） зростати (ріст).〜过程 процес росту;〜中白勺一 代підростаюче ПОКОЛІННЯ；我国的石油工业 нафтова промисловість нашої країни перебуває на стадії свого безупинного росту.
成总儿 ch6ngz6ngr <口> 1)(―总）цілкбм.〜付 钱 платити відразу всю суму; заплатити цілкбм;〜给 віддати усе відразу (цілкбм). 2) (整批地）оптом; гуртом; партійно спец.〜买 купувати що оптом.
成竹在胸chSng zhu zai xiong —>胸有成竹xi6ng уби cheng zhu.
2^ cheng.
丞相 chdngxi各ng < 史 > канцлер; перший міністр.
午-cheng.
呈 cheng 1)(具有）мати вигляд (фбрму); бути у вигляді.叶〜卵形 лист має овальну форму (овальний; вигляд); лист овальний;乌鸦的羽 毛〜黑色 у ворбни пір’я чорне (чорного кольору). 2)(送呈）представляти що (представлення); подавати що (подача).〜阅 подати на розгляд;〜准 із разом рішення чого; 〜Jl礼物 піднести подарунок.
呈报 chengbao доповідати що; робити доповідь; доносити; робити повідомлення; рапортувати; представляти рапорт,〜计划执 1■青 '61 рапортувати про хід виконання плану;〜上级 доповідати [по] начальству; доносити до вищої інстанції (у вищий орган); 〜上级审核 внести (представити) на розгляд вищої інстанції (начальства).
呈递 chengdi подавати що (подача); вручати що чому (вручення),〜申请书 подавати прохання (заяву);〜国书 вручати вірчу грамоту.
呈露ch如glii ->呈现.
Ж ін chengqmg клопотатися (клопотання); подавати клопотання (заяву, прохання); представляти що (представлення).〜辞职 подавати у відставку; подавати прохання про відставку;〜审核 подавати на розгляд.
呈示 chengshi відрекомендувати.
М 文 chengwen прохання; заява; подання; доповідна записка; рапорт.递交〜подати рапорт.
зіШі chengxian з'явитися (явка); подаватися; постати; виникнути (виникнення).〜在眼前


98
стати пфед очима; спасти на думку (на розум);〜在脑海中 виникло [у голові] уявлення про що;全国〜出一派矢好形势 дуже сприятлива ситуація склалася у всій країні;六月的黄淮平原，到处〜一派丰收景象 у червні на Хуанхе-Хуайхеській рівнині всюди панувала радісна картина рясного урожаю;全校〜一М半气勃勃的贵象в інституті запанувала (виникла) бадьбра атмосфера.
呈献 chengxian підносити що (піднесення, підношення); підносити що.
月呈cheng.
股 cheng жирне (найкраще) м'ясо, cheng.
Ш cheng 1) голий, без одежі; 2) натільний.
徵 chdng.
徵 cheng 1) чистий, незабрудненйй. 2) влас. геогр. Ченцзян (місц. в пров. Юньнань).
^ cheng.
徵 cheng 动 1) карати, стягувати; 2) прочищати, відстоювати, фільтрувати.
铺 cheng.
诚 cheng власн. Чен {ім'я людини).
诚 cheng.
М cheng 1)(真诚）щирий (щирість); чесний (чесність); сумлінний (сумлінність). 2) <书> (的确）дійсно; справді.〜属不幸 до великого нещастя;〜属可信 справді можна вірити чому, у що;〜非揭事 справді не так це прбсто (легко).
MMMSf cheng huang cheng k6ng із трепетом; тремтливо.
诚恳 chengkgn щирий (щирість), щирість.〜的 态度іщіре відношення;坦白〜的自我批评 відкрита і чесна самокритика;待人〜із усією щирістю відноситися до людей;他的话令艮〜 він говорить зовсім щиро; сказано їм із усією щирістю; слова його найщиріші.
诚朴 chengpii прямий і чесний.
诚然chdngiin 1)(实在）справді.这些理由也〜 不足 ці мотиви і справді не достатні;〜如此 справді це так! 2)(固然）звичайно; правда; по правді говорячи (сказати); правду говорячи (сказати).作品Й艺术性〜重減，{S 思想性更为重要 худбжність твору, звичайно (правда), важлива, але ідейність його ще важливіша.
诚实 cheng-shii правдивий (правдивість); чесний (чесність).〜的人 чесна (правдива) людина;说话〜говорити правдиво.
诚心 chSngxTn 1)(诚恳的心意）чисте серце; щиросердість книжк.—片〜з усією щиросердістю; сповнений щиросердості;这 足出于一片〜це адже [виходить] від чистого серця;他的〜是完可怀Й的 йогб щиросердість поза всякою підозрою. 2) (М 恳)щиросердий (щиросердість); щирий (щирість); від усієї душі; усією душею; від усього серця.〜帮助 від усієї душі допомогти;〜悔过 щиросерде каяття;我〜诚 意希望你好 я всією душею (від усього серця, від чистого серця, від усієї душі) бажаю вам добра. 3)(故怠)зумисне; із наміром; навмисно; навмисне.
诚意 chengyi щирість; щире бажання.有改过的 〜є щире бажання виправитися;没有〜не було справжньої щирості;对方并无谈判〜з іншої сторони не було справжнього (щирого) бажання вести переговори.
诚孽 chengzhi сердечний (сердечність); щирий (щирість); від усієї душі; від усього серця.〜 的友谊 сердечна (щира) дружба; ~的态度 сердечне (щиріше) ставлення;我们〜地祝愿 同志们国的访问圆满成功тов6риші: ми від усієї душі бажаємо, щоб ваш візит у нашу країну увінчався повним успіхом;会谈 是在〜友g的气氛中进行的переговори йшли (велися) в атмосфері сердечності і дружби.
cheng.
承 cheng 1)(托住）підпирати що\ триматися.用 钢架〜підперти сталевою опорою; триматися на сталевій опорі. 2)(承担）брати що; приймати що.〜印书籍 брати (приймати) замовлення на друкування книг;〜•胃 Ж брати підряд на ремонт будинків. 3) —►承蒙. 多〜协助，不胜感激вислбвлюю глибоку вдячність за надану вами допомогу. 4)(继续） продовжувати що (продовження).
Ж 办 chengban брати що; братися за що; приймати що.〜建^[材料 брати (приймати) підряд (замовлення) на постачання будівельних матеріалів; братися за постачання будівельних матеріалів.这件事 由我〜я беру це на с^бе; я беруся виконати це.
承包 chengbao брати підряд.〜合同 договір (контракт) про підряд (на підряд);〜单位 підрядчик; контрагент;公司〜了房屋建筑工 Ш компанія взяла підряд на будівництво будинку.
承包费 chengbaofei акордна плата.
承包人 chengbaoren підрядчик; контрагент.
承担 chengdan відповідати за що; у відповіді; брати на себе що; приймати на себе що.〜胃
іі 	брати на себе (приймати на себе, нести) відповідальність;我来〜я буду відповідати; я відповідаю;—切责任有你〜уся відповідальність падає на тебе; усе буде на твій страх і ризик;不惜〜最大的牺牲готбвий піти на найбільші жертви;他们敢于〜这样的 重负 вони посміли звалити на себе таку важку ношу.
承当 chengdang відповідати за що; тримати відповідь.—切麻烦由我〜я відповідаю (буду відповідати) за всі неприємності.
承{Ш chengdian брати в оренду землю; орендувати землю.
承 A chengdui—►承仞.〜期票 акцептувати вексель;的〜акцепт тратти.
承兑人chdngduirSn <财> —> 承付人.
承付 chengfu〈财〉акцепт (акцептувати що, акцептування, акцептація).〜结算方式 акцептна форма розрахунків.
承付人 chengfuren〈贝才〉акцептант; акцептатор.
承继ch6ngj丨1)(给别人做儿子）б^ти усиновленим. 2)(把别人收做儿子） усиновляти кого (усиновлення).
承建 chengjian [брати] підряд на будівлю.〜铁 路[брати] підряд на будівлю залізниці.
承接ch6ngji6 1)(接受）叩иймйти. що.〜订货 приймати замовлення;所〜的 і丁货 прийняті замовлення. 2)(接续）продовження
(продовжувати що).〜上文 продовження [попереднього тексту].
承揽 chenglan працювати по залученню чого.〜 订货 працювати по залученню замовлень; займатися залученням замовлень.
Щк Ш chengmeng зробити честь; завдяки кому-чому.〜ви зробили мені велику честь, що дали мені пораду; дуже вдячна (велике спасибі) за раду;〜关注 завдяки вашим турботам;〜你的好意 завдяки' вашій доброті (люб’язності);〜不弃 завдяки тому, що ви не залишили мене поза своєю увагою; 〜热情招待，十分感激вираж^о глибоку вдячність за виявлену мені гостинність (за теплий прийом).
chengnuo погодитися; дати згоду; обіцяти
з 	неозн.\ дати обіцянку.质行〜的义务 виконати прийняті (узяті) на себе
зобов’язання.
承平 chengpmg мирний.〜年月 у мирний час.
承情 chengqing зобов'язаний чому; завдяки люб'язності (доброті).承你的情 мвдяк“ вашій люб'язності (доброті); я вам
надзвичайно зобов’язаний;多多〜[я вам] дуже зобов'язаний; велике спасибі!
承认 chengren 1)(自认)визнати що (визнання); зізнатися в чому.〜错误 визнати помилку; зізнатися (признаватися) у помилці;最后只 得〜зр6штою довелося зізнатися;我没有对 你〜过什么 я не робив вам визнання;他〜了 一 W він визнав усе; він зізнався в усьому;
这是我的过错 у цьому, трбба зізнйтися， моя провина. 2)(同意）віЬнати що (визнання); погодитися.不〜他的权威 не визнавати його авторитету; погодитися з тим, що докази правильні. 3) < 法，夕卜 > визнати що (визнання).〜新政府 визнати новий уряд;法律上的~ вшнанші де-юре;事 实上的〜визнанні де-факто;正式〜офіційне визнання.
承上启下ch6ng shang qi xia 1)(在上下段落间 起连接作用）[перехід, переходити] від попереднього до його подальшого продовження; [у] продовження
.попереднього. 2)(在і下级间違连接作用） служити сполучною ланкою між ким; відігравати роль сполучної ланки між ким.
承受 chengshou 1)(承担）прийняти на с^бе що\ (经受）витримати що.〜住各种考验 витримати усі випробування;〜不住这样大 的重量 не витримувати такої великої ваги. 2) (继承）успадковувати що (успадкування); одержати в спадщину що.〜财产 успадковувати майно; одержати в спадщину майно.
承望 chengwang думати про кого-що, над чим. 不〜你这时候来 ні^ік не думав (не чекав), що ти прийдеш зараз.
承袭 chdngxi 1)(沿袭）зберігати що (збереження); притримуватися чого (притримування). 〜旧制 зберігати старий порядок; притримуватися старого порядку. 2) (封連时代知继承Й爵)успадкувати що.
承袭海 chSngxihai спадкове море. 二百浬 〜200-мильне спадкбве море (власність правителя, імператора).
承先启后 cheng xian qt hou продовжувати і розвивати справу попередників; стати (бути) продовжувачем чого.
承应 chengying погодитися; узяти на себе що.
承运 chengyun брати підряд (зобов’язання) на


99
перевезення.〜货物 брати підряд на перевезення товарів;由火车〜залізнііця бере зобов’язання на перевезення.
承载 chengzai тримати (нести) на собі що; підпирати що.
承载力 chdngz^H несуча здатність.地基〜 несуча здатність основи.
承造 chengzao [узяти] підряд на будівлю.〜船只 [узяти] підряд (зобов’язання) на будівлю суден.
承转 chengzhuan перепровадити [документи] по призначенню.
承租 chdngzii (承租不动产）брати під оренду що;(承租动产）брати що напрокат.
承租人 chdngzOrdn орендар.
城 cheng.
城 cheng 1)(城墙）[міська] стіна. 2)(城区） район міста; міський район 东〜східний район міста; східна частина міста. 3)(城市） місто.〜里 у місті; у межах міста;〜夕卜 за містом; за межею міста;〜乡物资交流 товарообмін між містом і селом; торгове змикання міста і села;消灭〜差别 знищення (ліквідація) різниці між містом і селом.
城堡 ch^ngbSo фортеця; форт спец.
城池ch6ngchi <书> —城市.
城防 chengfang оборона міста.〜部队 гарнізон міста;〜司令 комендант міста; начальник гарнізону.
ШШ chengfu <书> прихованість [характеру]; потайний [характер].〜很深 потайний характер;〜令艮深的人 непроникна людина;他 〜很深він дуже потайливий. ||参阅“胸无城 府 xiong wu chengfu w .
йсШ chenggen біля (поблизу від) міської стіни.
城关 chengguan міські окраїни.
城管 chengguSn мерія.
城郭 ch6nggu6— A 墙.
ШШ chenghao [міські] рови.
城隆庙 chenghuangmiao храм бога-захисника міста.
城建 chengjian розбудова міста.
城郊 chengjiao передмістя.
城里人 chenglTren <口> городянин; городянка; міський житель; міська жителька.
城楼 chenglou міська вежа; вежа на міській стіні.天安门〜триб夕на Тяньаньмень.
城门 chengmen міські ворота.
城门失火,殃及池鱼 chdngm^i shlhuo, yangji chi yu з чужого бенкету похмілля; пани б’ються， а в холопів чуби летять, chengqiang міська стіна.
城庆 chengqing день міста, свято міста.
城区 chengqu район міста; міський район.
城阙chdngquS <书> 1)(城门两边的望楼） сторожові вежі міських воріт. 2)(宫阙）палац; палацеві хороми і палати.
城市 chengshi город.工业〜промислбве місто;〜 居民 міське населення; міський житель;〜贫 К міська біднота;〜містобудування;〜 М戈1J міське планування; планування міста.
城市病 chengshlbing епідемія.
城市化 chengshihua урбанізація.
城市美容师 ch^ng shi mei rong shi косметолог.
城下之盟 cheng xia zhi meng капітуляція під тиском перевершуючих сил противника;(指 无条件投降）беззастербкна капітуляція; здатися на милість переможця;(指被迫签订 的条多勺)договір, нав'язаний силоміць.
城厢 chengxiang усередині міської стіни.
城运 cheng yun міські змагання.
城运会 cheng yun hui міські змагання.
城镇 chengzhen міста і села.
cheng.
乘1 chSng 1)(骑，坐)Ьсати на чому;(乘上）сісти в що;(乘卷玩）кататися на чому (катання).〜 汽车 їхати на автомобілі;〜轮船 їхати на пароплаві (пароплавом);〜飞机 летіти на літаку;〜飞机到达 прибути літаком;〜马 їхати верхом; 游湖 кататися по озеру на човні;〜下次车走 поїхати з наступним потягом;改〜轮船 пересісти на пароплав;我 们〜地铁去 поїдемо на підземці (на метро); доїдемо під землею;他〜上汽车走了 він сів в автомобіль і виїхав;他很少〜车，经常步行 він рідко їздить, а частіше ходить пішки. 2) (利用）користуватися чим; використовувати що. 〜着有空儿 скориставшись (користуючись) вільним часом; скористатися тим, що вільний;〜其不备 [застигнути, напасти] зненацька;〜胜追击 на плечах противника (ворога); переслідувати по п'ятах [розбитого ворога];〜胜前进 на досягнутих перемогах (успіхах) йти далі вперед.
乘2 cheng <数> множити що. 二〜五 множити два на п’ять; 二〜五得十 помножити два на п’ять утвориться десять; 5, помножене на 2， складає 10; двічі по п’ять дорівнює десяти; два по п’ять - десять.
乘便 chengbian попутно; мимохідь; між іншим; (有便)як (коли) буде зручно; у зручний час.
乘法 ch6ngfS <数> мнбження.
乘法表 chengfSbiSo〈数〉таблиця мнбження.
乘方ch6ngfSng <数> 1)(自乘的运算） підведення до степені.分式的〜зведення дробу в ступінь;根式的〜підвищення кореня (радикала) у ступінь.
乘风破浪 cheng feng po lang на усіх вітрилах [нестися, летіти]; із попутним вітром, розсікаючи хвилі; стрімко; бурхливо.〜，胜 利前进 усупереч вітру і хвилям, уперед до нових перемог;我们跟着党〜，奋勇前进ми будемо, розсікаючи хвилі і назустріч вітрам, сміло йти вперед слідом за Комуністичною партією Китаю.
乘号 chenghao〈数〉знак мнбження.
乘机 chengjl скористатися з нагоди; використовувати [зручний] момент,〜进攻 скористатися з нагоди й атакувати що; скористатися з нагоди і напасти на що (почати наступ); скористатися з нагоди для повстання; 〜搞舌L строїти козні,
скориставшись моментом.
乘积 ch纟ngj了 <数> твір.
乘客 ch6ngk6 пасажир; пасажирка.(飞机乘客） авіапасажир.无票〜безквитковий пасажир; безбілетник прост.
乘凉 chengliang прохолоджуватися розм.; насолоджуватися прохолодою; [відпочивати від жари] у холодку.躺在赤杨丛中〜лежйти під кущем вільшанику в холодку.
chengmi <Ш> ступінь числа; зведення в ступінь.
乘人之危 cheng ren zhi wei користатися
(скористатися) чужим лихом (чужим нещастям).
乘势 chengshi 1)(乘机）користуватися зручним (сприятливим) випадком.〜追击 пере¬
слідувати ворога за сприятливої ситуації, що створилася. 2) іЩЩ) по інерції; віддатися силі інерції; використовувати інерцію.〜滑行 ковзати по інерції.
乘数 chengshu <数> множник; мнбжене.
乘务员 chengwuyuan кондуктор; кондукторша; (专指歹丨J车员）провідник; провідниця.
乘隙 chengxi улучити момент; скористатися з нагоди.
乘兴 chengxing бути в гуморі. 一时〜під впливом хвилинного настрою; був такий [хвилинний]гнастрій;〜而杂，败兴而归 із радістю прийти, а несолоно поївши піти.
^ Ш Щ Л cheng хй ег гй використовувати слабкі сторони; скористатися слабкістю [в обороні і вторгнутися].
乘坐 chengzuo їхати (на якомусь транспорті).
cheng 另见 shhg.
盛 cheng 1)(装入）накладати що, чого (накладання);(注/\液体）наливати щоу чого (наливання);(存放）тримати що в чому.〜满 наповнити що;〜饭 класти (накладати) рису; 把饭丄来подйти рис;请给我〜一碗饭^йте (покладіть), будь ласка, мені чашку рису;〜 汤наливйти суп;用袋子〜粮食тримйти (берегти) зерно в мішках;〜面的袋子 мішок для борошна (під борошно);〜饭的碗 чашка для рису;木箱里〜的是煤у дерев'яному ящику лежить вугілля. 2)(容纳)уміщати що; увійти в що.这瓶子宫巨〜一公升в цю пляшку входить один літр;房间小，〜不了这些东西 кімната мала, і стільки речей туди не вмістити (не вмістить, не ввійде).
盛5妄 chengqi вмістище; посуд; посудина.
cheng.
程chdng шлях ч.; дорога.有一〜路得步行 частину шляху потрібно йти пішки;我们送 你一〜ми вас трохи проводимо.
程度 chdng du ступінь ж.; міра.文化〜ступінь культурності;他文化〜不够 у нього немає достатньої культури; він не настільки культурний;觉悟〜ступінь свідомості;在不 同的〜上 у тій або іншій ступені (мірі); у різній ступені (мірі);在相同的〜上 однаковою мірою;在一定的〜上 пбвною мірою;在某种〜上 якоюсь мірою; до якогось ступеня; до деякої міри (ступеня);最完善的 〜в“щий ступінь досконалості;正确到什么〜 наскільки (якою мірою，до якого ступеня) це правильно?虽冷ill还不到上冻的〜стйло хблодно, ал^ не настільки, щоб настали заморозки.
程式 chengshi форма; умовність.公文〜фбрма офіційних паперів;表演〜 < 剧 > умовні прийоми [гри];传统的舞蹈〜традиційна форма танцю;不合〜не за формою; не відповідати прийнятій формі.
程式化 ch6ngshihu& <剧> умбвність. ~的手势 умовний жест;演出〜умбвність постановки.
程限 chSngxian [установлена] норма.
程序 chengxu 1) порядок; процедура; розпорядок.选举〜порядок виборів;投票〜 процедура голосування;工 4乍〜порядок (розпорядок) роботи;签约〜процедура підписання договору;诉讼〜〈法〉 судочинство; судова процедура; процес;〜问 题 процедурне питання;〜上的细节 процедурні подробиці; 2) <技> програма. ~


100
设计 програмування;〜控制 програмне керування.
іШ cheng.
惩chSng 惩办.严〜不贷карйти (строго покарати) « кого-що без будь-якої
поблажливості.
惩办 chengban карати що (кара); карати що (покарання).〜战各巳 карати (карати)
військових злочинців;依法〜карйти (карати) за законом; піддавати покаранню що за законом;〜的措施 каральні міри;〜主义 зловживання дисциплінарними
стягненнями.
惩处ch纟ngchii —惩办.严加〜сувбро карати (покарати) що; піддати суворій карі (суворому покаранню) кого-що.
惩罚 chengfd карати кого-що (покарання); стягувати з кого-чого (стягування).予以〜 накласти кару (стягнення);受到〜б^ти покараним; одержати відплату (розплату); 对战争挑衅 〜відплата за військові провокації;逃脱不了历史的〜не втекти від кари історії; не уникнути відплати історії; кого чекає суворий вирок історії;〜性措施 каральна міра;敌人得到了应有的〜вброг одержав по заслугах; ворог одержав заслужену відплату.
惩戒 chengjie дисциплінарне стягнення.〜措施 дисциплінарні міри;予以〜наклйсти дисциплінарне стягнення.
惩前瑟后 chSng qian bi hou вилучити урок із помилок минулого в повчання на майбутнє; щоб минулі помилки послужили уроком на майб打нє [час]; щоб не було пізно розм.
治病救人 витягати урок із помилок минулого в повчання на майбутнє і лікувати, щоб спасти хворого.
惩一儆百 cheng yl jlng Ьаі розправитися з одним значить налякати сотню; покарати одного в повчання іншим; щоб [іншим] було видно; щоб не було бажання [іншим].
惩治chSngzhi—惩办.〜反革命秦例полбження про покарання за контрреволюційну діяльність.
'Ші cheng 另见 d6ng.
Ш cheng (今艮清）чистий (чистота); прозорий (прозорість). '
澄Й chengqlng 另见 ddngqTng 1)(清亮）чистий (чистота); прозорий, (прозорість); кристшіь- ний (кришталевість); кристшіьно-чистий.湖 7_К〜кристільно-чііста вода озера. 2)(消除） усунути що (усунення).〜糊涂观念 усунути помилкове розуміння (неправильності в пбглядах);〜思想混舌L усунення ідейного розбрату. 3)(弄淸楚）внести ясність у що; прояснити що (прояснення). ~问题 внести ясність у питання; пролити світло на питання; прояснити питання;〜$ відновити факти в істинному світлі;〜事实， 说明真相 правдиве висвітлення фактів і справжнього стану речей;谈话总、共不过五 分钟，只〜了一些事情 розмбви було всьогб на п’ять хвилин, просто уточнили дещо.
cheng 另见 ch谷n.
澄 cheng 1)〈植> апельсин; апельсинове дерево. 2)(指果实）апельсин. 3)(授色） жовтогарячий [колір].
МИ chenghuang жовтогарячий.
澄t对 chengshu апельсин; апельсинове дерево.
澄油 chengyou апельсинова (апельсинна, помаранчова) олія.
聘 ch6ng.
聘目 chgngmCi < 书 > окинути (охопити) поглядом [далечінь].
cheng.
遥 cheng 1)(炫耀）бравірувати чим; хизуватися чим, розм. (хизування);(显示）демонструвати що (демонстрування); показувати що (показуха).〜能干 хизуватися своїми здібностями;〜英雄 корчити з себе героя; хизуватися своєю хоробрістю (відвагою). 2) (纵容）потурати чому, розм. (потурання розм.).〜着孩子淘气 потакати дитині у витівках; потакати витівкам дитини.
含巨 chengneng себе показати;(自夸）хвалитися (хвастощі) прост.; похвалятися чим， прост.不是我〜не то, щоб я хотів себе показати; це я не з хвастощів (не з хвальби); 〜是没有用的 хвастощі не допоможуть.
逗强 chdngqidng 1)(显示勇敢）бравірувати своєю сміливістю (силоміць); храбритися. 你逞什么强？ чого ти бравіруєш?
逗威 cheng wei демонструвати силу.
逞性子 cheng xing-zi вередувати.
逕凶 chengxiong лютувати (лютість); звірст- вувати (звірство).〜肆虐 лютувати і звірст- вувати; звірства й злодіяння;决不і午超级大 国〜肆虐 найрішучішим способом припинити звірства і злодіяння наддержав.
cheng.
砰 cheng ваги мн.大〜Bdra спец., місц.\ <1、〜 терези мн.;用〜称—称 зважити що на терезах (вазі).
秤锤 chengchui гиря [для ваг].小〜гирька; важки множ.
砰杆 chenggan коромисло ваги; вагове коромисло.
秤钩 chenggou гак ваги.
称毫 chenghao шнурок безмена (ричажної ваги).
砰纽chdngniQ 称毫.
評盘子 chengpan.zi чашка ваги (терезів).
砰砣chSngtu6 <口>—秤锤.
評星儿 chengxlngr поділки на коромислі ваги.
chT.
吃 chi 1)(吃东西)їсти що.〜苹果 їсти яблуко;请 〜个苹果 з'їжте, будь ласка, яблуко;〜奶 ссати Груди;〜奶的孩子 немовля; грудникрозм.;〜 药 приймати ліки;〜多了 переїсти чого; об’їстися чого, чим;〜了许多 наїстися чого;〜 不下饭 немає апетиту;〜不上饭 не встигнути до обіду (指来不及吃)；немає на що жити; нічим жити (годуватися)(后面两个译法指 没吃的)；不爱〜辣的не любити гостре; не подобається гостре;毛虫把叶子〜光了 гусінь об’їла листя;别把钱都〜光了 дивіться не проїжте всі гроші;〜不惯 не звикнути їсти; 生冷的东西我总是〜不惯я ніяк не можу звикнути їсти сире (у сирому вигляді);有什 么〜什么 підкріпитися чим бог послав. 2)(吃 饭）обідати; їсти;(搭伙）харчуватися.〜馆子 їсти (обідати) у ресторані;〜公共食堂 харчуватися в громадській їдальні. 3)(依靠 为生）жити; годуватися чим.靠山〜山，靠水〜 7К "годуватися гірськими багатствами в горах, годуватися водяними багатствами
біля води"; біля чого живеш, тим і годуєшся.
4)(》肖灭）знищити що (знищення); з’їсти що.
〜掉敌人一个团 знііщено один ворожий полк; 〜掉一个卒 з’їсти (узяти) один пішак. 5)(吸 收)：这采〜油 такі овочі вимагають чимало олії;这纸不〜墨такий папір не усмоктує туші. 6) (7承受）витримати що; винести що. 小桥〜不住这么大重量містбк не може витримати такої великої ваги. 7)(挨，受） одержати що (одержання); терпіти що,〜耳 光 дістати ляпаса;〜败仗 зазнавати поразки; 〜冤枉 терпіти даремне;〜批评 зазнати критики;〜苦头 сьорбнути горя.
吃白饭chT baifan 1)(只吃饭不吃菜）їсти один рис [без страв]. 2)(只吃饭不做事）дармоїдствувати (дармоїдство).
吃白食 chi baishi поїсти (пообідати) безкоштовно.
吃饱 chlbao насититися (ситий); наїстися [досита].吃不饱 недоїдання; впроголодь.
吃闭门羹 chlbimengeng поцілувати замок; дверям поклонитися ірон.给人〜закрити кому двері дому.
吃不饱 chi bu bao недоїдати, голодувати.
吃不开 chl-bukai не в пошані; не в моді; не в ходу; не годитися.旧习惯现在〜了 старі звичаї тепер не в пошані (не в моді);老法子 是〜的 старі методи не годяться.
吃不了 chT bu Ііао не наїстися.
吃不消 chl-buxiao нестерпний (нестерпність); нестерпно, страх.痛得〜несііла，як боляче; нестерпний біль;累得〜так утомився, що вже несила;身体〜здорбв’я не витримає (не дозволить);吵闹得真叫人〜так шумлять, що просто хоч святих винось (що з розуму можна зійти);我们年纪太大于，总这样多行 是〜的 старі ми дуже, щоб пішки йти; ми занадто старі, щоб пішки все йти.
吃醋 chlcu ревнувати що (ревнощі); заздрити чому (заздрість ж.); шаленіти від ревнощів.
吃大户 chT da hu рекет.
吃刀 сМсШо <机> врізання [різця].
吃得开 chl-dekai мати успіх (довіру, добре ставлення, популярність); знати всі ходи і виходи.在这一方面他〜у цьому відношенні він знає всі ходи і виходи.
吃得'消 chl-dexiao витримати що; винести що. 这他明PS•〜де йому це витримати (винести); йому цього ніяк не витримати (винести).
吃饭 ch描п 1)(进發)їсти що; приймати їжу;(吃 早饭）снідАти;(吃午饭）обідати;(吃晚饭） вечеряти.请〜запросііти на обід (на вечерю); 坐下〜сісти за стіл (за сніданок, за обід, за вечерю);我们吃过饭了 ми вже поїли (поснідали, пообідали, повечеряли). 2)(生存） жити; годуватися чим; існувати (існування); підтримувати існування.靠自己的劳动〜 жити своєю працею;〜问题 турбота про насущний хліб; питання про шматок хліба.
吃干饭 chi ganfan без роботи (без справи) одержувати зарплату (грбші).
吃官粮 chT guan liang жити за рахунок держави.
吃官司 chT guan si потрапити під суд; перебувати під судом;(坐牢）сидіти у в'язниці.使...〜посадііти кого у в’язницю.
吃喝玩乐 chT he wan le проводити час (життя) у гульках і розвагах.
吃羞粮chT huangliang —吃宫粮
吃喝JL chT her <P> харчі лш., Ька; страви


101
множ.
吃紧 chTjTn l)(紧急)термінбвий (терміновість); спішний (нагальність);(紧迫）невідкладний (невідкладність).由于任务〜чфез терміновість (невідкладність) завдання;这 一工作特別〜це особливо термінова робота. 2)(危急）критичний; тривожний (тривожність) (紧张）напружений (напруженість); ставати сутужно кому.〜的关头 критичний (тривожний, напружений) момент;时局〜 критичне (тривожне, напружене) політичне становище; напруженість політичної обстановки;银根〜депресія на грошовому ринку.
吃劲chTjin—吃力.
吃惊 chljlng злякатися (переляк); перелякатися (переляк); налякатися.〜受怕 натерпітися страху;大吃一惊 кого охопило жахом; кого охопив жах; сильно переляканий (наляканий); сильно злякатися (перелякатися).
吃苦 chlkfi страждати від чого (страждання); терпіти нестатки (нужду); жити в злиднях (у нестатку).〜耐劳 витривалість і працьовитість;不含巨〜не винести злиднів; не перенести злиднів (труднощів);干革命不能 怕~ революціонерам не можна боятися ні злиднів, ні страждань.
吃苦头 chi кй tou терпіти негоди (неприємності, злидні).吃尽苦头 випити (випити) гірку чашу; нелегко прийтися (дістатися) кому;他 吃了不少苦头 чимало натерпівся (сьорбнув) він горя.
吃亏 chlkul бути в збитку; зазнавати збитків; багато втрачати.吃大亏 сильно (здорово, жорстоко) поплатитися за що;吃小亏占大 便宜 пожертвувати малою вигодою, щоб одержати велику; відмовитися від малої вигоди з надією одержати велику;〜上当 бути в збитку й ускочити В КЛОПІТ；不让另lj 人 〜щоб інші не були в збитку (не мали збитку); 这样做他要〜йому невигідно так робити; чинити (робити) так буде не в його інтересах; 过去劳动人民还吃了没有文化的亏у минулому працюючі також страждали (багато втрачали) від своєї неграмотності.
吃劳保 chTlaobSo трудове страхування.
吃里爬夕卜 chT IT pa wai зрадити [інтереси] того, хто робив йому добро; працювати в одногб, а діяти в інтересах іншого; служачи в одногб, працювати на іншого.
吃力 chTli важкий (вага); важкий (важкість);(累 人的）стомливий (стомливість);(工作量大的) трудомісткий (трудомісткість); коштує [стільки] кому зусиль.〜的 Аї важка (важка) справа; справа стомлива; справа трудомістка; 〜不 і寸好 багато (маса) турботи, і ніякої користі; праць багато, та толку ніякого; тягти вола за хвіст;〜f і寸сизифова робота; сизифова праця; невдячна справа; невдячна праця;爬山很〜підніматися на гору - справа нелегка (стомлива);病人动一 动都很〜кожний рух коштував хворому великих зусиль.
吃零嘴 chi lingzul ласувати чим.爱〜люб“ти поласувати; любити [є] ласощі.
吃人сіїїгбп 1)(吃人肉)людожбрський.〜的野兽 хижий звір. 2)(比11 俞残людожерський. ~ 的旧社会 людожерське старе суспільство; старе суспільство кровопивства;〜的地主 поміщик-людожер.
吃软不吃硬 chi ruan bu chi ying добром, але ніяк не силоміць, можна з ким усе зробити (можна від кого усього домогтися); піддаватися добрим словам, але не погрозам; любити, щоб гладили по шерсті, а не проти шерсті.
吃食 chf.shi <口> їжа; харч;(食品）їстівне сер.; (粮食）продовбльство;(伙食）стіл.准І〜 запастись продовольством (їжею, їстівним); приготувати шу (харч);旅馆的〜很不坏у готелі дуже пристойний стіл; у готелі непогано годують.
吃水1 chTshuT (能吸取水分）усмоктувати воду; водопроникність.石头地不大〜у каменистий ґрунт вода погано усмоктується.
吃水2 chlshuT <船> осадка [судна].〜五米 осадка [судна] у п’ять метрів.
吃水线 chTshuTxmn <命> ватерлінія.
吃素 chTsu вегетаріанство (вегетаріанствувати розм” вегетаріанський); вегетаріанський стіл.他是〜він вегетаріанець.
吃闲饭 chT xian fan марноїц розм.; дармоїдствувати (дармоїдство).〜的人 дармоїд розм.; дармоїдка розм.; нахлібник; нахлібниця.
吃香 chlxiang <口> мйти успіх (популярність).
吃哑巴亏 chT ya-bakul з’їсти дулю; облизня спіймати.
V^—Шу *1^一chi yl qian, zh5ng yl zhi від кожної невдачі робиться людина розумнішою; мати урок із гіркого досвіду; учитися на помилках [минулого].
吃斋 chfzh§i 1)(吃素）пбстувати (піст, постування розм.).〜念佛 дотримувати посту і молитися; вести чернече життя;〜的人 постник; постниця. 2)(和尚吃饭）тр6пеза (трапезувати).
吃重 ch了zh6ng 1)(责任重）н^сти велику відповідальність.他在这件事上很〜він у цій справі несе велику відповідальність. 2)(吃力) важкий (вага); трудомісткий (трудомісткість). 3)(载重）вантажопідйомність; тонн厶ж спец.
昧 chT.
味chi <象声> (破裂声）тріск;(笑声）хи-хи; хи-хи-хи.〜地笑хихикати;〜的一声把衣服 撕掉了一块 із тріском відірвався шматбк матерії від костюма.
蚩chL
蚩蛋绳 chlchlymg <动> [м>ха] цеце.
鸱chL
鸦鸦 chlxiao <动> сбви мн.
鸦倘 chlxiu <动> сова.
目多chT.
目多 chi засохлі виділення з очей.
締d
hi.
緒 chT I. 1) тонка тканина; 2) одежа з тонкої тканини. II. влас. 1) іст, геогр. Чи {місцевість в епоху Чупьцюна терит. теперішньої пров. Хенань); 2) Чи {прізвище).
希瓦
chT.
chi І. ^ глек для вина, який підносили наповненим, коли просили чи повертали книгу. II. перен. позичити чи повернути книгу.
chT.
摘 chT 1) розкривати (почуття); розвивати, розкривати (думки); складати (вірші); 2) розповсюджуватися; славитися.
^chl.
Ш chT 1) негарний, потворний, бридкий. 2) ставитися з презирством, відчувати огиду.
chT.
Щ chi клей для відлову птахів.
笞 chi.
笞 chi〈书〉биття [бамбуковим кийком]; сікти (бити) кийком.
笞刑 chlxing пороття.
笞杖 chlzhang кийок застар., місц.
痴 chT.
痴 chT (傻）д)фний (дурість); наївний (наївність). 装〜робити наївний вид (наївне обличчя); робити із себе наївну людину; розігрувати із себе простачка;有些〜дурнувйтий; дещо наївний (дурний). •
痴爱 chlai божевільне кохання.
痴験 chl'ai тупий (тупість); недоумкуватий (слабоумство).
痴缠 chTchan фанатки.
痴呆 chldai недоумкуватий (слабоумство); тупоумний (тупоумство); дебільний (дебільність). 先天性~ уроджене слабоумство;〜的 人 дебіл;这人有些〜люд“на він трішки тупоголова.
痴肥 ch了f6i гладкий (тучність).〜臃肿 потвбрно гладкий (товстий).
痴怒 chihan наївний, дурненький, нерозумний.
痴狂 chlkuang божевільний, дурний.
痴愣 chTl^ng тупий, обмежений.
痴恋 Chilian захоплення, кохання.
痴迷 chlmi без розуму [бути] від чого; божеволіти; схибитися на кому-чому, роїм.; як схиблений; захоплюватися чим (захоплення).
痴情 chlqing божевільна (жагуча) любов.
痴人说梦 chT ren shuo meng порожнє белькотання; марення наяву; марення божевільного.
痴想 chlxiSng наївні мрії; дурні (дикі) надії.怀 有某种〜плекати якісь дурні (дикі) надії; віддаватися якимось наївним мріянням.
痴笑 chlxiao дурний сміх; сміятися, як недоумкуватий.
痴心 chlxln божевільна (глибока) любов; закоханий (закоханість).〜妄想 будувати (створювати) собі ілюзії; плекати незбутні надії (мрії, плани); безумна і незбутня мрія; маревна мрія; порожня бредня; найчистіше марення; плекати порожні надії; віддаватися ефемерним мріям; марні спроби;你別〜妄想 не надійся марно; роззявляй рота більше прост.
嗤 chT.
嗤笑 chlxiao глузувати з кого-чого., насміхатися над ким-чим (глузування); висміювати що. 为人〜б^ги осміяним; стати предметом глузувань;令人〜的 4、丑 сміховинний блазень.
嗤之以释 chi zhl yl bi сміятися в обличчя; фиркнути носом; [поставитися] із презирством (презирливо).


102
魅魅 chlmei <书> лісовик; злий дух [гір, лісів].
魅魅魅勉 chTmSi wangliSng погань ж., множ” прост.; нечиста сила; нечисть ж., місц.
治ch【.
治 chi влас.геогр. ріка Чишуй в пров. Шаньдун.
УЙ chi.
抵 chi влас. іст” геогр. Чишуй-хе; також Чишуй - дві ріки; Південна та Північна на території теперішньої пров. Хебей).
抵 chi.
抵 chi І) острівець, острів (біля берега); кам'яниста мілина; каміння, що виступає з води. 2) круча, урвище.
在 chi'
茌 chi тільки у складі власних імен Чипін {місцевість в пров. Шаньдун).
巷 chi.
巷 chi обрубати, зрізати; відчищати від гілок та кори.
室 chi.
室 chi гемиптилен (рослина).
ШсЬІ.
Ш chi бамбукова флейта.
虫氐chi.
Ш chi І. І) мурашині яйця {в давнину вживалися в їжу); 2) скорпіон. II. влас. Чи {прізвище).
chi 另见 di; shi.
鍉 chi спеціальна ложечка для змащування кров'ю губ жертви при укладенні клятвенного союзу.
池 chi.
池 chi І)(池塘）басейн; ставок; водоймище; яма. 荷花〜басейн (ставок) із лотосами;金鱼〜 ставок із золотими рибками;养鱼〜 рибницький ставок;蓄水〜водбйма;污水〜 помийна яма;石灰〜яма для гасіння вапна. 2) (边高中洼之处）：舞〜танцювальний майданчик; танцмайданчик;乐〜оркестр;花 〜клумба.
池'汤 chitang загальний басейн [у лазні].洗〜 митися в загальному басейні лазні.
池塘 chitang ставок; водойма.,
池盐 chiyan самосадка спец.; самосадна сіль.
池沼 chizhSo ставки лш.; водойми мн.
池中物chizh6ngwCi参阅《非池中物fBi chizhongwii».
池子chi.zi <口> I)—池塘.2)—池汤.3)(舞池） танцювальний майданчик. 4) <剧> —池座.
池座 chfzud <剧> партер.
chi.
她 chi < 书 > слабшати (ослаблення); розпуститися розм. 一 〜一张 посилення напруженості чергується з ослабленням.
她缓 chihuSn розрядитися (розрядка).使人们的 紧张心情〜下来 щоб пом'якшити (послабити) загальну напруженість у людей;大会上的气 氛有了 一些〜атмосфера на зборах трошки розрядилася (набула деякої розрядки).
弛禁 chij丨п <书> зніти заборону.
弛张热 chizhSngrd < 医 > послйблювальна
лихоманка.
驰 chi.
驰 chi l)(飞驰）нбстися; мчати.疾〜нестися (мчати) щодуху; нести (мчати) чимдуже. 2) (向往）<书> мріяти про кого-що (мріяння); прагнути до чого (прагнення).神〜летіти думкою до кого.
驰聘chicheng <书> І)(骑马奔跑）скакати верхи (галопом).〜在草原_匕 скакйти степом. 2)(活跃）просуватися книжк.〜文坛 просуватися на літературному терені; широко розгортати свою діяльність [і користуватися популярністю] на літературному терені.
驰名 chiming бути широко відомим; користуватися відомістю.〜中夕卜 відбмий (знаменитий) в усьому світі; користуватися світовою славою; знаменитий у країні і за її межами;〜 世界的科学家 учбний зі світовим ім'ям;以 产茶〜славитися чаєм; відбмий виробництвом чаю.
驰驱chiqii—驰聘І).
chi.
迟 chi l) 迟缓.〜不答复 баритися (тягти) із відповіддю;〜不前 тупцювати на місці. 2) (晚）пізно; спізнитися (запізнення),睡得〜 пізно лягати [спати];我〜一点来 я прийду пізніше;最〜І十二点以前 не пізніше 12 годин;可惜决定得太〜了 на жаль, було вирішено занадто пізно; на жаль, рішення запізнилося;你来〜了 ви спізнилися; ви прийшли пізно;火车〜开了十分钟потяг відправився з запізненням на 10 хвилин.
迟到 chidao спізнитися (запізнення).略微〜— 点 запізнитися; дещо спізнитися;〜十分钟 спізнитися на 10 хвилин; 一 次也不 ~ жодного запізнення;他〜了 很久 він прийшов із великим запізненням;〜者共五人 усього п’ять спізнілих;请不要〜прихбдьте без запізнення;〜一步就来不及了 лбдве спізнишся, так не встигнеш.
迟纯 chidun тупий (тупість).听觉〜тупий слух; тугий на вухо; тугоухий; 写办作〜 неповороткий;做事〜неметкий;脑子〜 важкий (повільний) розум; тупість розуму; тупоумний; тупоголовий;脑子〜的人 тупа людина; туподум розм.; тупоумець розм.; тяжкодум розм/, тупиця ч.，ж” розм.
Ш.Ш chihuSn повільний (повільність); гайний (загайність).由于行动〜，以致失!^ зазнати невдачі через повільність [дій].
迟脉 chimM <医> повільний пульс.
迟暮 chimu <书> на схилі днів (років).
迟误 chiwu спізнитися (запізнення); прострочити що (прострочення).
迟延 chiyan зволікання (забаритися); баритися; тягти; гаятися розм.毫不〜地行动起来діяти без зволікання (без затримки); діяти не роздумуючи (відразу);——含巨〜ні [однієї] хвилини не можна втрачати (баритися, гаятися, тягти).
迟 疑 chiyi коливатися (коливання); роздумувати; сумніватися (сумнів).〜不决 бути в нерішучості; украй нерішуче; кого-що охопили (узяли) сумніви;毫不〜без найменших коливань; не вагаючись; не роздумуючи;不能再〜了 не можна більше вагатися (роздумувати).
迟早 chizao рано чи пізно.
迟滞ch丨zlii~► 迟缓.生产发展~ повільне зростання виробництва.
持 chi.
持 chf (拿着）тримати що.〜枪 тримати гвинтівку.
持家 chijia вести домашнє господарство; господарювати по хаті.勤检 ~ 6細 працьовитим і розважливим (ощадливим) у веденні домашнього господарства.
持久 chijm довго (на тривалий час) триматися (протриматися); надовго зберегтися.不能〜 довго не протриматися; не могти довго тривати; неміцний.
持久,性 chijiuxing стійкість (стійкий); МІЦНІСТЬ (міцний); тривалість (тривалий).
持久战 chijiuzhan <军> затяжна війна.
持论 chilun триматись точки зору (думки).〜公 平 триматись об'єктивної точки зору.
持平 chiping справедливий (справедливість); безсторонній.〜之论 цілком справедливе (безстороннє) судження; судження, позбавлене упередженості.
持身 chishgn < 书 > ставитися до себе; поводитися; поведінка.〜严正 бути вимогливим (суворим) до себе.
持水量 chishufli^ng < 农 > вологоємність; водоємкість.
持续 chixu тягтися; продовжитися; безперервний; тривалий. ЛІ业生产〜_L升 неухильно зростало промислове виробництво;我国的 国民经济正在〜地，健康地向前发展Нйше народне господарство, безупинно розвиваючись, іде здоровим шляхом;炎热与干旱〜 三周多 спека і посуха тривали більше трьох тижнів.
持有 chiyou мати що; тримати що.〜不同意见 притримуватися іншої точки зору.
持肴人 chiy6ui^n <经> тримач.公债〜тримйч позики.
持之有故 chi zhi уби gu не без підстав (причини), є для цього (до того) всі підстави; є певні дані.
持重 chizhdng (稳重）серй6:зний (серйозність); (谨慎）обербкний (обережність);(不浮躁） солідний (солідність);(能深思熟虑） вдумливий (вдумливість).应当〜BdpTO бути обережним; треба виявити обережність;为 人〜людина серйозна (обережна, вдумлива).
匙 chi.
匙 chi ложка.汤〜столбва ложка;茶〜чййна ложка.
跌I chi.
跌1 Щ chichu м'ятися розм.; тупцювати (переминатися) з ноги на ногу.〜不决 м'ятися (бути) у нерішучості; крайня нерішучість;〜不前 тупцювати на місці.
chi 另见 ch6.
尺 cM 1)(长度单位）"чи" (міра довжини, дорівнює одній третині метра).两〜布 два чи матерії. 2)(量具）"чи" {лінійка довжиною в один чи).拿〜量—量 узяти лінійку "чи" й поміряти що. 3)(尺形器具）лінійка. 丁字〜 рейсшина;计算~ рахункова (логарифмічна) лінійка.
尺寸 chfcun 1)(长度)мірка; розмір; габарит.机 床的〜габарііт верстата;量;〜обміряти що\ знімати мірку;〜不够 по мірці (по рбзміру)


103
не вистачає (бракує);衣服的〜正合适 с^кня саме по розміру. 2)〈口> (分寸)міра; почуття міри.有〜знйти міру; дотримуватися міри; мати почуття міри;他办事很有〜у нього є почуття міри;没有〜без усякої міри; немає почуття міри.
尺动脉 cMddngmM <解> артерія ліктьова.
尺赎 chldu письмовник.
尺度 chidu мірило; міра; мірка; критерій.以自 己的〜衡量别人 міряти інших своєю міркою (на свій аршин);实践是检验真理的〜 практика - це мірило [перевірка] істини.
尺短寸长 chT duSn cun chang у кожної [люди-ни] є і позитивне, і негативне; всяк гарний, та на свій лад; сильний в однім, та слабкий в іншому.
尺幅千里 chi fii qian IT незначний на вигляд, та багатий по змісту.
尺骨 cWgii <解> ліктьова кістка.
尺嫂 chlhuo <动> гусінь п'ядака.
尺嫂蛾 chThud’6 <动> п’ядйк.
尺码chlmS l)(大小)рбзмір;(号数)нбмер.鞋子 的〜р6змір (номер) черевиків. 2) 尺度.问 题在于用什么〜表衡І： питання в тому, з яким критерієм підходити.
尺神经 chlsh泛njTng <解> ліктьовий нерв.
尺桩chlzhuan卩 <测> милиця ж.水准测量~ нівелірна милиця.
齿 chT.
齿 chT 1)(牙)зуб. 2)(齿状物)зубець.据〜зубці (зуби) пилки;轮〜зубці колеса.
齿槽 сМсйо <解> зубн^ альвеола; альвеола зуба (щелепи).
齿唇音 chTchiinyTn < 语 > з^бно-губний приголосний; дентолабіальний
(зубно-губний).
齿根 cMggn <解> кбрінь зуба. 齿规 cMguT <技> зубомір.
齿综 chljlng <动> зубатий кит.
齿冷 chtl5ng сміховинно (сміховинність); сміх просту презирлива посмішка.令人〜прбсто сміховинно! один сміх! може лишб викликати в кого презирливу посмішку.
齿轮 chllun <机> зубцювате колесо; зубчатка; шестерня.〜传动 зубцювата (шестерня) передача;从动〜відбма шестерня.
齿腔 cMqiSng〈解> порожнина зуба.
齿髓 cMsuT <解> пульпа; зубна м^коть.
齿条 chlti纟о рейка.
齿形据 chTxingju <机> зубцювата пила.
齿音 сМуїп <语> зубний приголосний.
齿銀 сМуіп <解> ясна.
齿轴质 chlyduzhi <解> зубнй емаль.
齿质 chTzhi <解> дентин.
侈 chT.
侈糜 chlmi <书> марнотратство.
侈谈chftdn <书> 1)(不切实际地谈论） просторікувати (просторікування) розм.; хвалитися (хвастощі) прост.•’ хвастатися. 2) (不切实际的话）[самі лише] гучні слова; порожні хвастощі; балаканина книжк” ірон.
助I chi.
耻 chT 1)(羞耻）соромно; совісно.〜居人后 соромитися того, що був гірше (відстав від) інших; соромно бути відсталим;毫不知〜не знати (не мати) ні крапельки сорому; не м^ти сорому (совісті); немає ні сорому, ні совісті. 2)―耻辱•引以为〜вважйти [для себе]
ганьббю (ганебним).
耻骨 chTgft〈解〉лобкова кістка. 耻辱 chTrii ганьба;蒙受〜покрити с^бе ганьббю; 洗雪〜зм“ти ганьбу.
耻笑 chixiao осміювати що (осміяння); насміхатися над ким-чим.怕^{入〜боятися бути осміяним (стати посміховиськом); боятися, що інші будуть сміятися.
chT 另见 shg; zha.
智 chi великий, надмірний，зайвий; широкий.
哆СМ.
唆 chT великий.
胞 chi.
胞 chT стратити (вимотати нутрощі), chi.
択 chi гусениця, гусінь-землемір.
Й сМ 另见 shi.
Ш chi соус із соєвих культур; бобовий, соєвий.
^ chi 另见 yi.
Щ chT широкий, великий.
搋 chT 另见 chuai.
Ш chi розколювати, розрубати; розщеплювати.
械 chT.
chlduo позбавити чого (позбавлення).〜
权 <法> обмеження (позбавлення) прав (у правах); правопоразка; позбавлення цивільних прав.
椒职 chlzhi відсторонити (усунути) кого від посади.
彳 chi.
彳亍 chichu〈书〉[тихо] брести; [повільно] бродити.
叱 chi.
叱 chi <书> ~>叱呵.怒〜накричати (розкричатися, кричати) на що в гніві; гнівно розкричатися на кого-що (кричати на кого-щоу сварити кого-що).
叱呵 chihe розкричатися на кого-що; кричати на кого-що; сварити кого-що.
叱喝chihS~>叱呵.
叱骂 chima лаяти кого-що; розпікати кого-що (розпікання), розсварити кого-що.
叱责 chize виговорювати кому-чому, (догана); докоряти кого-що (докір); судити кого-що (засудження).
叱g chizha <书> грізний лемент (окрик).
叱時风云chizM fengyun бути грозою.〜的人物 вершитель доль; володар висок.., владика ч.， застар” висок.
怡 chi.
怡 chi 1) тупцювати на місці, нерухомий 2) повільний, ледаркуватий
迆 Chi.
迆 chi загороджувати; захищати від; відгороджувати.
扶 chi.
抶 chi бити; бити у розпачі (коня).
胎 chi.
胎 chi невпинно дивитися на щось; не зводити
очей.
值 chi.
渲 chi 1) поливати, зрошувати; 2) розростатися, розмнбжуватися.
Wchi.
嘯 chi сварити, chi.
踩 chi топтатися; то йти вперед, то відступати назад.
墓 chi.
Ш chi велике пір'я на крилах (птаха); контурне пір'я (птаха).
斥^ chi.
斥1 chi —斥责.怒〜к“нути [в обличчя] докір; гнівно таврувйти;痛〜суворий осуд; піддати суворій критиці що.
斥2 chi <书> —斥候1).
斥革 chige <书> виключити що (виключення).
斥候 cl^'ih6u 1)(侦察）ро:звідувати що (розвідування, рбзвідка). 2)(侦察队）рбзвідка; (侦察兵）розвідник.
斥力 cWli < 理 > сила відштбвхування; відштовхування.
斥骂 chima сварити кого-що; розсварити кого-що; розпікати кого-що (розпікання розм.).
斥退 chitui 1)(革职）відсторонити кого від посади; змістити кого з посади;(开除学籍） виключити кого зі школи (з університету). 2) (逐出）вигнати кого прогнати кого; випровадити кого розм.
斥责 chize судити кого-що (засудження); виговорювати кому-чому розм. (догана); таврувати кого-що ганьббю; задавати жару. 力卩以〜вимовляти; висловити (винести) засудження; зробити догану;受到严厉〜 одержати сувору догану; '.背信弃义 засудити (гудити кого-що за віроломство; докоряти кому у віроломстві;简单的〜是不 能解决问题的 простими докорами не можна розв'язати питання.
斥逐 chizhu вигнати кого-що (вигнання).
^5^ chi.
赤 chi 1)(红)червоний (червоність). 2)(忠诚） вірний (вірність). 3)(光着）голий; оголений (оголеність).
赤白銅 chibaili <医> кривйвий понос із гноєм.
赤 chibo напівголий; оголений по пояс; з оголеним торсом.
赤膊上阵 chibo shangzhen із відфйтим (піднятим) забралом; вийти відкрито на поле бою; вийти через куліси і діяти відкрито; зняти із себе маску і діяти відкрито.
赤忱chich^i <书> 1)—赤诚.2)(极真诚的心意） повна щирість; виняткова щиросердість.
赤诚 chicheng із відкритим (чистим серцем; із відкритою душею.〜相待 віднестися з відкритим (чистим серцем.).
赤带 chidai〈医〉сукровичні білі.
chidan-zhongxln вірою та правдою; по вірі і правді; вірний; беззавітно відданий.
赤道 сііісійо 1) <地邊> еквйтор.地球〜земний екватор;〜气候 екваторіальний клімат;〜国家 екваторіальні країни. 2) < 天 > небесний екватор.
赤道仪 chidaoyf〈天〉екваторіал.


104
赤地 chidi <书> пустеля;(旱荒地）випалена [від посухи] земля;(灾荒地）[спустошена] гола пустеля; пустельна земля.〜千里 навкруги все було голо і безлюдно.
赤豆chk!6u <植> —赤小豆.
赤红 chihong червоний (червоність); темно-червоний. 〜脸 儿 червоне (темно-червоне) обличчя.
赤狐 chihii <动> червбна лисиця,
赤脚 chijiao І)(光秦脚)босоніж розм.; босий. 赤着脚走 ходити босоніж (босим);〜穿鞋[у туфлях, у взутті] на босу ногу. 2)(光着的脚） босі ноги.
赤脚医生 chijiao ylsheng босоногий лікар; босонога дівчина-лікар.
赤金 chijln червоне (чисте) золото.
赤痢 chili <Ш> кривавий понос; дизентерія.
赤练蛇 cWliAnshS <动> звичайний вуж.
赤磷 chilin <化> червбний фосфор.
赤露 chilu оголити що (оголення); оголити що (оголення).〜着身子 голяком розм.; весь оголений; зовсім голий.
赤裸裸 chiluoluo 1)(不穿衣）зовсім голий; голяком розм.; голий (голяком розм.); у чому мати народила; у костюмі Адама (指男人);в костюмі Єви (*女人）2)(无掩饰）у всій наготі; у чистому виді; відкритий; нічим не прикритий.〜的谎言 нічим не прикрита неправда;〜的武装干涉 відкрита (нічим не прикрита) військбва інтервенція;〜地暴露出 6革_务子的反动本质у всій наготі розкрилася реакційна сутність
контрреволюціонера.
赤霉素 cWm6is& <化> гіббереллін.
赤贫 chipin крайня убогість.〜的人 паупер книжк.;〜现象 пауперизм книжк.;〜如洗 жити в крайній убогості; терпіти крайню нужду; злидень розм.;他祖父一生过着〜的 生活 його дідусь усе життя жив у крайній убогості.
赤手空拳 chi shou kong quan голими руками; голіруч; беззбройний; беззахисний.
赤条条chitidotido —赤裸裸1).
赤铁矿 chitiekuang <矿> гематит кровавик спец.\ червбна залізна руда; червоний залізняк.
赤铜矿 chitongkuang <矿> куприт спец.\ червбна мідна руда.
赤夕卜线 chiwaixian <Ш> інфрачервоний (ультрачервоний) промінь.
赤讳 chiwei〈天〉схилення; деклинація.
赤炜圈 chiwSiquan〈天〉коло схилення.
赤卫队chiwSidui 1)(中国老根据地的人民武装 队伍）загін червоної гвардії. 2) 赤卫军.
赤卫军 chiweijun червбна гвардія.〜战士 червоногвардієць.
赤小豆 chixiaodou 1) <植> квасоля кутаста. 2) (指种子）[кутаста] квасоля.
赤心 chixln відкрите (чисте) серце; відкрита душа; усіє ю душею.
赤血盐 chixueyan 〈化〉червбна кров’яна сіль.
赤杨 chiydng <植> вільха.
赤子 chizT немовля.〜之4、безвинність (чистота) душі.
赤字 chizi 〈财〉дефіцит; червоні цифри [бюджету].预算〜червбні цифри бюджету; бюджетний дефіцит; дефіцит бюджету;预算 有〜бюджет дефіцитний;弥补〜ліквідувати дефіцит.
赤足chizii —赤脚.
伤 chi.
饬令 chiling дати наказ; наказати.
识 chi.
Йл 烈 chilie полум’яний (полум’яніти чим, застар” поет.), палкий (палкість, запал); розпалюватися чим (розпал); палати чим.— 颗〜的心 палка (палаюча) душа; палке (ятряне) серце;〜的爱国心 полум’яна любов до Батьківщини;〜的火焰 палаючий вогонь; 产生〜的愿望 зайнятися (спалахнути) бажанням;在〜的战斗中 у розпалі (у запалі) бою;火势〜пожежа розгорілася; пблум’я бушувало.
识热 chire пекучий; палючий; розжарювання спец.〜的阳光 пекучі (палючі) промені сонця; 〜的情感 велике (палке) почуття.
盛 chisheng буйний; квітучий; у пишному (повному) кольорі; що розрісся пишно.
Mchi.
翅 chi 1) <动> крилб. 2) <植> крилб. 3)—翅子.
翅膀 chibSng крило.虫鸟的〜крила комах і птахів; 飞机的〜крііла літака; 展开〜 розправити крила;拍着〜махйти (ляскати) крилами;长了〜відросли (виросли) крила.
翅果 chigu6 <植> кршйтка.
翅脉 chim&i <动> жгілка [крилова].
翅鞘 chiq诅о〈动〉надкріілля лш.
翅子 chi zi плавці акули.
chi.
ШШі chici дарувати кого чим (платня) застар.
敕封 chifeng жалуваний за найвищим велінням.
敕命 chiming едикт; найвище (імператорське) веління.
敕旨 chizM указ імператора; найвищий указ.
Уіі chong.
充 ch6ng 1)—充满.2)—充当.3)(冒充)видати що за що; розіграти кого-що.〜4亍家 видати себе за знавця;〜好人 видавати себе за порядну (чесну) людину; корчити з себе добрягу;以假〜真 видати неправду за правду; видати підроблене за справжнє. 4)(仿制）під що; імітація чого.〜皮 підробка під шкіру; імітація шкіри.
充畅 chongchang:货源〜достатнє (добре поставлене) товаропостачання;词意〜 гладкість складу.
充斥 chongchi наводнювати що чим (наповнення). 洋货〜市场 ринок наводнюється заморськими товарами.
充磁 chongci <理> намагнічування (намагнічувати що).
充当 chongdang працювати ким; перебувати ким.，служити ким; нести об6в，язки кого.〜手必 书 працювати (перебувати, служити) секретарем; працювати (перебувати, служити) на посаді секретаря; нести оббв^зки секретаря;派某人〜秘书 призначити такого-то секретарем (на посаду секретаря);〜.•的工具 стати (служити) знаряддям у руках чого;〜某某角色 виступати в ролі такого-то.
充电 chongdian 〈电〉заряджати що (заряджання, зарядка, заряд).电池〜зарядка акумулятора; заряджання акумуляторних батарей;〜装置 зарядний агрегат.
充电电池 chong dian dian chi заряджати
батарею, зарядний пристрій.
充电器 chongdianqi зарядник; заряджач.
充耳不闻 ch6ng er bu wen бути (залишатися) глухим; закривати вуха; і вухом не вести; повз вуха пропустити.
充分 chongfen 1)(足够）достатній (достатність); повний (повнота); цілком. ~ 的休息 достатній відпочинок;〜估计 цілком врахувати; досягти точної оцінки;对问题〜了 解 повне розуміння питання;具有〜的知识 у всеозброєнні знань;享有〜权利 повноправний; 没有〜准备 не було достатньої підготовки; 作好〜的准备 провести повною мірою підготовчу роботу; цілком підготуватися; бути в повній готовності;〜表明 цілкбм (повною мірою) показувати;你的理由不〜， 没有说服力 вАші доводи недостатні і непереконливі;我有~理由这样做у мене були всі підстави так зробити; я мав дбсить підстав, щоб так зробити;在这里〜实现 了 战 士们的革命英雄主义和革命$观主义精神 на цьому позначилися з усією повнотою революційний героїзм і революційний оптимізм бійців. 2)(尽量）повною мірою; цілком; цілком і повністю.〜发展 повний розвиток;〜讨论 докладне (всебічне, вичерпне) обговорення; 〜 的调查 обґрунтоване обстеження; вичерпне розслідування;〜交换意见 повний (усебічний) обмін думками;〜注意 звернути особливу увагу; звернути максимум уваги;〜 满足人民的需要цілкбм задовольнити потреби народу;〜发动群众 цілкбм і повністю (повною мірою) мобілізувати маси; повна мобілізація мас;金集体力量得到〜发 挥 щоб повною мірою (цілкбм) виявилася сила колективу.
充公 chonggong конфіскувати що (конфіскація). 财物〜конфіскувати гроші і майно.
充饥 chongjl насичуватися, наїдатися.
充军 chongjun посилання (засилати кого).
充满 ch6ngman 1)(填满）напбвнити що чим (наповнення).房间里〜阳光 кімната залита сонячним світлом;喜悦〜心头 радість наповнила серце. 2)(充分具有）наповнитися (наповнення); повний чого, чим сповнений (сповнитися чим，чого) книжк.; перейнятий (перейнятися чим).〜乐观精|中 повний оптимізму; сповнитися (сповнений) оптимізмом; 〜力量 повний сили; повний сил;〜决尤、 повний (сповнений) рішучості;〜信心 повний віри; сповнений (перейнятий) упевненістю;对祖国〜热爱 сповнений (перейнятий) люббв’ю до Батьківщини; сповнений люббв’ю до Батьківщини;〜热情 повний ентузіазму (наснаги); перейнятися (сповнитися) ентузіазмом;小说〜浪漫主义 的色彩 повість перейнята духом романтизму; повість повна романтики;〜着热烈友好的气 氛 панує атмосфера гарячої дружби;每前进 一步都〜着激烈的斗争кбжний крок уперед був пов'язаний із озлобленою боротьбою.
充沛 ch6ngpSi повний чого, чим.〜的生命力 повний (сповнений) життєвої сили; він повен енергії.
充其量 chongqiliang найбільше; максимально; максимум; всього-навсього; у кращому (гіршому) випадку.〜只能指望…у кращому випадку можна лише сподіватися, що..;〜在 多费几天时间в гіршому випадку буде


105
потрібно ще декілька днів [часу];这个工作〜 有三天就够了 на цю роботу якнайбільше (максимально, максимум) буде потрібно три дні;这〜不过是三两夫Й问题це питання якнайбільше (максимально, максимум, всього-на-всього) двох-трьох днів.
充气 chongqi надути що (надув, надування).〜 房屋 надувний будинок.
充任chongren —充当.
充塞 chongse повний чого, чим; наповнити що чим (наповнення).
充实 chongshi І)(丰富）багатий; змістовний (змістовність); солідний (солідність).内容〜 的文章змістбвна стаття;内容不〜的报告 незмістовна доповідь;藏书〜багаті зібрання книг; солідна бібліотека. 2)(力卩强) поповнити що (поповнення); збагатити що (збагачення).〜自己的知 і只 поповнити свої знання; поповнення низових органів;
підсилити низові органи;〜国防 кріпити оборону країни.
充实瘦 chongshidu <农> наповненість.谷粒〜 наповненість зерна.
充数 chongshu зійти за що; аби, як-небудь довести (поповнити) до необхідної (нор- мативної) кількості (числа).拉来〜[зібрати, набрати] через п^яте-десяте;人数不足时我 也可〜коли буде недостача в людях, то і я можу зійти за одного.
充填 chongtian заповнити.
充iflL chongxue <医> приплив крові; гіперемія спец.
充溢？h6ngyi—序满.脸占〜着幸福的微笑 обличчя так і сяяло щасливою посмішкою.
充盈chongying І)—充满.2)〈书> (肌肉丰富） повний (повнота).
充裕 chongyu достаток (рясний); надлишок; у надлишку; із надлишком, часу в нас із лишком;我们的时间很〜чйсу в нас цілком достатньо (більше, ніж треба);粮食准备得 很〜хліб заготовлений з верхом; з лишком (удосталь) запаслись хлібом.
充足 chongzu достатній (достатність).理由〜[є， існує] достатня підстава; мотив цілком обґрунтований (обґрунтований);给费 ~ достатні кошти;光线〜的房间 світла кімната; сповнена світлом кімната;〜理由律 <逻> закон достатньої підстави;我们这儿雨水〜у нас дощів удосталь.
/Ф chong 另见 ch6ng.
冲1 chong 1)(直 |司)кидатися; кинутися.向前〜 кинутися (кидатися) уперед;向前猛〜 рвонутися вперед; зробити ривок уперед;向 敌人〜去 кинутися (кидатися) на ворога;〜出 包围 прорватися (пробитися) з оточення;〜 人敌阵 прорватися (увірватися, пробитися) на позицію ворога;大水〜人市区 потоки води хлинули у місто;—股霉-味直〜與子 запах цвілі вдаряв у ніс. 2) < 天 > протистояння.
冲 2 chong 1)(用开水绕）заварювати що (заварювання, заварка).〜茶 заварювати чай.
2) 	冲洗.用水〜干净叩омііти (прополоскати) що водою. 3) 冲走.小船被〜上浅滩 човен нанесло (винесло, віднесло, викинуло) на мілину;水〜来了很多沙石водй нанесла масу каменів і піску.
冲程 ch6ngch6ng <机> такт; хід.活塞〜хід поршня;吸气〜такт усмоктування (впуску);
排气〜такт вихлопу (випуску, виштовхування).
冲冲 chongchong:兴〜рйдісно;怒气〜сердито; дуже сердито; спересердя; роздратовано.
冲刺 chongci〈体〉біг на фініші; кидок; останній ривок; старт (стартувати); марш-кидок.
冲淡 ch6ngd5n 1)(使变淡）ро:зб5вити що (розведення); розвести що чим; розрідити що (розрідження).用水把酒精〜ро:збйвити (розвести) спирт водою. 2)(削弱）послабити що (ослаблення).这样反而〜了剧本的艺术效 果 цим, навпаки, послабили художній ефект п'єси;不应〜文章的思想性не варто послабляти ідеологічний бік статті.
冲淡剂 ch6ngd&nji〈技〉розріджувач.
冲荡 chongdang гриміти, падати із шумом.
冲抵 chongdt нехтувати, зневажати.
冲顶 chongdlng йти до перемоги; підніматися
на вершину перен.
冲动ch6ngd6ng 1)(神经兴奋）імпульс.神经〜< 生理> нервбвий імпульс. 2)(情感激动） порив; хвилювання (хвилюватися); гаря- читися.——时的〜піддатися першому (хвилинному) пориву;易于〜的性格імпульсивна натура; рвучкий характер;不要〜，应当冷静 些 не можна піддаватися першому пориву, варто бути холоднокрбвнішим; не хвилюйтеся (не гарячкуйте), будьте
СПОКІЙНІШИМ.
冲犯 chong伤п грубіянити кому, ображати кого-що (образа); кривдити кого-що.
冲放 chongfang збільшити зображення і
проявити плівку.
冲锋 chongfeng <军> атака (атакувати що); ходити в атаку; штурм (штурмувати що).〜的 信号 сигнал до атаки;吹〜号 сурмити атаку; 作两次〜два рази йти в атаку (на штурм);全 线〜фрбнтом в атаку; атака (атакувати) по всьому фронту.
冲锋枪 ch6ngf^ngqiang < 军 > автомйт; пістолет-кулемет.
冲锋陷阵 chongfeng-xianzhen йти в атаку; йти на штурм (на приступ); штурмувати [ворбжі] позиції.在革命斗争中〜 йти в авангарді революції.
冲月艮chongfu:用开水〜приймати ufo， розбавивши кип’яченою водою.
冲昏头脑 chonghiin tounao закрутити голову.胜 利〜запаморочення від успіхів; успіхи закрутили голову;他被一连串的胜利冲昏 了头脑 у нього запаморочилася голова від безупинних перемог.
冲击 ch6ngjT 1)(水流撞击）хлкіпати у що (хлюпання); вдарятися у що; битися у що.〜 函_〈数> імпульсна функція;波浪〜着海岸 хвилі хлюпають (б'ються, ударяються) у [морський] берег.2) <军> (袭击）ударити на що, по чому (удар); наносити удари. 3)(打 击，摧毁）штурмувйти що.〜反动统治 штурмувати реакційне панування;伟大的历 史潮流猛烈地〜着，国主义和一切反动派的 腐朽统治 великий плин історії люто розмиває підвалини прогнилого панування імперіалізму і всіх реакціонерів;人民革命 的风暴猛烈地〜着整个旧世界6加народної революції з могутньою силою трясуть (штурмують) весь старий світ.
冲і波 chongjlbo <91> ударна хвиля.
冲击机 ch6ngjTjT <机> копер.
冲积 chongjl нанести що, чого (нанос); намити що, чого (намив).〜平原 <地理> алювійльна (наносна) рівнина;〜土壤 наносний ґрунт;用 〜方法筑堤 будувати греблю намивним способом (шляхом намиву);春讯时〜了一层 під час весняного паводку нанесло (намило) шар піску;河边的浅滩是〜而成的 відмілі на ріці утворилися від наносів.
冲积层 ch6ngjTc6ng <地质> алювій; нанос; намив; намивний шар.
冲积岛 ch6ngj了сШо <ШШ> наносний (намивний) острів. "
冲积chongjldi〈地理> апк^вій; алювіальна земля.
冲剂 ch6ngji <药> настій.
冲减 chongjian скоротити, зменшити.
冲卷 chongjuan проявити плівку.
冲决 ch6ngju6 прорвати що (прорив).〜堤现 прорвати греблю.
冲壳子 chongkezi хвалитися, вихвалятися,
хизуватися.、
冲孑L chongkong <技> пробивання.
冲孑L机 ch6ngk6ngjT діропробивач.
冲 口而出 chongk6u er chii брякнути що; із язика зірвалося.
'Й'Щ chongkua рознести що; розмити що.
冲扩 ch5ngkuo збільшити та надрукувати
фотографію.
冲浪 ch6ngl&ng <体> сбрфінг; сорфінг.
冲浪板 chonglangbSn <体> дошка серфінга (сорфінга).
冲力 ch5ngli < 理 > імпульсивна сила; сила удару.
冲量 ch6ngMng <理> імпульс.
冲淋 ch6nglin душ.
冲破 chongpo прорвати що (прорив); пробитися.〜防线 прорвати лінію оборони; ~ 封锁прорвйти блокаду;〜敌人的包围 прорватися (пробитися) із ворожого
оточення;〜殖民主义的锁链розбііти ланцюги колоніалізму;〜层层阻力 прорвати численні перепони;〜重重障碍 перебороти безліч перешкод;〜控制 вийти з-під контролю;〜条条框框的束缚зламйти (відкинути) усякі рамки і шаблони;十月革命的 胜利，~了资І主#的黑暗#治перембга Жовтневої революції пробила пролом у темному пануванні капіталізму;感情的洪流 突巧〜7抑制的堤防і раптом рве греблю стриманості потік почуття.
冲散 chongsan розсіяти що (розсіювання).
冲刷 chongshua розмивати що (розмивання, розмив).〜的痕迹сліди розмиву;〜作用〈地 质 > роїзмивбння; 土壤受到了 ~ ґрунт піддавався розмиву;水流〜着可岸 вода розмиває береги ріки.
冲;Щ chongta обвалитися під ударами води; розмити що (розмив); підмити що (підмив). 〜的地方місце розмиву;水〜了堤现греблю розмило (підмило) водою; гребля була розмита водою;房子可能被 7_К 〜будинок може обрушитися від розмиву; будинок може обвалитися під ударами води.
冲天 chongtian небувалий; неперевершений.以 〜干劲 із небувалим (найбільшим, неперевершеним) ентузіазмом;怒气〜 прийти в несамовитість від гніву; у шаленому гніві; охоплений злістю (гнівом); кого обійняла злість; хто вибухнув.
冲天炉 ch6ngti§nlii <冶> вагрйнка.


106
冲突 chongtO зіткнення (зіштовхнутися); конфлікт; сутичка;(矛盾)протиріччя; колізія. 意见〜конфлікт через різницю в думках; розбіжність через різницю думок;时 I、司〜 збігтися в часі;利害〜зіткнення (колізія) інтересів;武装〜збройне зіткнення; збройний конфлікт; збройна сутичка; 'ЖЖ〜 кровопролитне (криваве) зіткнення; ШШ- класові конфлікти;〜地区 зона (район) зіткнення;发生了〜відбулбся зіткнення; виник конфлікт;双方在利益上发生了〜 інтереси двох боків зіштовхнулися;与某人〜 起来 вступити в конфлікт із таким-то; стикатися з ким-небудь; W 胃〜залагодити конфлікт (зіткнення);文章论点前后有〜 аргументи в статті суперечливі; є протиріччя в аргументах статті.
冲洗 chongxl полоскати що (полоскання); промивати що (промивання, промивка);〜玻 璃杯 полоскати склянку;〜身体 омивати водою;〜目艮睛 промивати очі;〜底片 проявляти фотопластинки;用海水〜甲板 омивати палубу морською водою.
冲洗机 chongxijl ополоскувач.
冲销 ch6ngxi3o І) <会> сторн“рувати що (сторнирування). 2) звести нанівець.
冲要 chongyao важливий пункт; важливе місце; важлива місцевість.地当〜представшіти з себе важливий пункт; бути важливим місцем (пунктом).
冲印 chongyin проявити плівку і надрукувати
фотографії.
冲账 chongzhang〈会〉сторно невідм.' сторнування.
冲撞 chongzhuang І)(冲击）ударети що, по чому, у що.巨浪〜着山崖 хвііпі вдарялись об скелі. 2) 冲犯.
冲走 ch5ngzou віднести що; віднести що; змити що.急流把小船〜了 стрімким плином віднесло (віднесло) човен;两岸泥土被水~了 许多 водою змило багато землі з берегів ріки.
ch6ng.
沖 chong —> 冲.
^冲 ch6ng.
仲忡 ch6ngch6ng:〜不安 місця [собі] не знаходити; у крайньому занепокоєнні;他 〜він украй стривожений (стурбований) (指担心）він украй засмучений (指忧愁).
忠 chong 另见 zh6ng.、 chong пустий (про посудину).
ЙЬ chong 另见 zhi^ng.
粧 chong штовхати; вдаряти.
ЗтБ chong.
宪蔚 ch6ngwdi〈植，药> пусти'рник сибірський, chong.
# 	chong обдирати що (обдирання); товкти що. 〜米обдирйти рис;在研钵里〜药товкт“ ліки в ступці.
舂碓 chongdui ступа.
羽中chong.
羽中 chong злітати, chong.
樁 chong І) бити, колотити (в..)； вдаряти, відбивати; 2) влучати, поражати.
^8 chong.
^ chong дурний, тупий.
'障 chong.
憧憧 chongchong гойдатися (хитання).〜人影 миготіли тіні; ‘大丁 影〜погбйдувалися (миготіли) тіні від ламп.
憧憬 chongjlng мріяти про кого-що (мрія).〜这 幸福的明天 мріяти про щасливе завтра;年轻 人心里充满着对未杂的〜мблодь сповнена мріями про майбутнє.
艟 chong.
艟 chong судно, джонка.
本童 chong 另见 chudng; tong.
撞 chong І) штурмова колісниця. 2) проривати; проламувати.
chong.
虫 ch6ng (昆虫)комаха;(喘虫)хробак; черв'як. 有〜的果子червивий плід;苹果生〜了 Яблука червивіють; у яблуках завелися хробаки.
虫養 chongcan вживати у їжу комах.
虫害 chonghai〈农〉ушкодження [сільськогосподарськими] шкідниками.〜蔓延 поширення шкідників [у сільському господарстві]; 夕肖灭〜боротьба зі шкідниками;予页 防〜的办法 захисні заходи для боротьби зі шкідниками.
虫胶 chongjіао шелак.
虫媒花 chongmeihua <植> комахозапилювана (ентомофільна) квітка.
虫牙 chongya гнилий зуб.
虫眼 ch6ngySn (书上的虫眼）червоточина.
虫瘿 chongylng〈植〉наріст; наплив спец.; кап спец.
虫 灾 chongzai 〈农〉 біда від [сільськогосподарських] шкідників.
虫豸ch6ngzhi <书> —虫.
虫蛀 chongzhu червобій.
重 chong 另见 zhong.
重 ch6ng I)—重复.书买〜了 зййвий раз куплена та сама книга; куплений зайвий екземпляр книги. 2) 重新.〜整军备 переозброєння;〜问一遍 перепитати кого-що; запитати що ще раз;〜温一遍 ще раз (знову) повторити (згадати);〜开谈判 відновити переговори; знову;老话〜提 підняти старе питання;往事〜提 ворушити минуле;久另U〜 逢 після довгої розлуки приходить побачення; знову зустрітися після довгої розлуки;坏 了 就〜做 зіпсується (зламається), так наново зробимо;使盲人〜见光明 повернути зір сліпим;盲人〜见光明 сліпі знову побачили світло (знову отримали зір).
3) 	(М)：突破一〜又一〜Й 困 А переборювати одну трудність за іншою.
ЖШ. chongban перевидання (перевидати що).
重版本 chongbanben перевидання.
重瓣胃 chdngbanwdi <^J> книжка.
Ш.Ш chongcha <农> повторний посів.
重唱 ch6ngchang <音> ансамбль ч.
重抄 chongchao переписати що (переписування). 拿去〜віддати переписати (на переписування).
重 Ж chongchong численний (численність);
незлічимий.〜封锁 щільне кільце блокади;〜 抵抗 багатократний опір;〜包围 оточити щільним кільцем;陷入〜包围 опинитися в щільному кільці оточення; бути стиснутим у тісному кільці;遇到〜Р章碍 зустрівся цілий ряд перешкод;克服〜顾虑 переборбти всякого роду побоювання; 困难〜
незчисленні (численні) труднощі;
неймовірні труднощі (проблеми); безліч проблем;飞行遇到〜困难 летіти доводилося в умовах численних труднощів;敌人营金中 矛盾〜ворбжий табір роздирається безліччю всіляких протиріч.
ЖШШШ chong dao fu zhe повторювати стару помилку; досвід минулого не пішов за урок.
重叠 ch6ngdi6 І)(堆积）накладати шар за шаром.山恋 ~ накопичення гір (гірських вершин); тяглися гірські хребти;机构〜 зайвий паралелізм у структурі адміністративних апаратів;精简〜的行政机构 скоротити дубльований адміністративний апарат. 2) <1吾> редуплікація; подвоєння. Щ 的〜подвоєння слова.
重犯 ch6ngf^n 1)(再犯）повтбрення (повторювати що).〜过去的错误 повтбрення старих помилок;以免〜щоб уникнути повтбрення чого. 2) <法> рецидив; [зробити] повторний злочин.
重复 chongfu повторювати що (повтбрення).文 章里有许多不必要〜的语句у статті багато зайвих повторень;不要再〜这种错误не повторюйте більше таких помилок.
重合 ch6ngh6 <数> збіг (збігатися).
重婚 chonghun <法> двошлюбність; бігамія спец.\ (男子重婚）двоєженство;(女子重婚） двомужність.
重婚者 ch6nghiinzhg (男重婚者）двоєженець; (女重婚者）двоємужниця.
重趼 chongjian <书> товстий мозоль.
重建 chongj ian знову побудувати що.〜家园 знову побудувати свої домашні осередки;〜 被破坏的城市 відновити зруйноване місто.
重考 chongkao переекзаменування (переекзаменувати кого’ по чому).
Ж# chongpai <印> перебирання (перебрати що); переверстка (переверстати що).
重申 chongshen [знову] підтвердити що; знову (знову, знову) заявити що; повторити що (повтбрення).〜前议 підтвердити (повторити) колишню пропозицію.
重生父母 chongsheng-fumii рятівник.
重孙 chongsiin правнук.
重利、女 chongsiin-nu правнучка.
Ш 杳 chongta < 书 > зайве накопичення подробиць; втомлива багатослівність.
Ж Ш chongwei щільне оточення.杀出〜 прорватися зі щільного кільця ворога.
重梦 chong wen jiu meng (重经历往事) повернути те, що відійшло в минуле; відновити минуле [щастя]; труснути старовиною;(回忆）спогад про минулі щасливі дні; згадувати про неповернуте минуле [щастя].
重新 chongxln 1)(再一次)знову; знов; ще раз.〜 JEM побачитися (зустрітися) знову (знов, ще раз);〜登上舞台 знову повернутися на сцену. 2)(另行开始）нйново; пере-.〜学习 наново учитися; переучуватися;〜建立 наново організувати (створити) що;〜组会只 переорганізувати що;〜登记 перереєстру¬


107
вати що;〜审查 переглядати що;〜装备 [наново] переобладнати що;〜配备力量 перегрупування сил; ~ 女台 почати усе наново;〜做人 морально переродитися; стати знову людиною;〜安排河山 перебу- дова гір і рік; перетворення гір і рік; наново розпланувати і гори, і ріки; по-новому переулаштувати гори і ріки; перекроїти карту гірського краю.
重选 chongxuan переобрати що (переобрання); наново обрати що.
重言 chongyan <іа> редуплікація; подвоєння слова; подвоєні ієрогліфи.
重演 chongyan І)(重新上演）знову (знов) виступити (поставити що). 2)(再一次出现） повторення (повторюватися).〜故技 братися за старб;历史的错误不许〜не допустити повторення історичних помилок;这种事情 不会〜了 подібне більше не повториться.
重阳 Ch6ngydng свято "Чуньян" (9-го вересня за місячним календарем).
Ж 洋 chongyang моря й океани.远涉〜 перетнути моря й океани; зробити (податися
в) 	далеке плавання.
重译 ch6ngyi І)(重新翻译）наново перекласти що. 2)(从译文翻译）перекладйти з перекладного тексту.
重印 ch6ngyin передрукувати що (передрук).
重整旗鼓 chong zh6ng qi gu зібратися з силами; переформуватися (переформування); знову готуватися до бою (до боротьби); готуватися до реваншу; другий подих.
重奏 chongzou〈音〉ансамбль ч.
崇 ch6i^ I)(高）висбкий.〜山峻岭 висбкі хребти гір; гірські кручі; гірські вершини і урвища. 2)—崇拜.〜夕卜 преклоніння (схилятися) перед іноземщиною; пристрасть до всього іноземного;〜洋媚外 схилятися перед іноземщиною;〜II ® американоманія; схиляння перед США.
崇拜 chongbai схилятися перед ким-чим (преклоніння); поклонятися кому-чому (поклоніння);(极为崇敬）благоговіти перед ким-чші (благоговіння);(崇之如神）бого- творити кого-що.〜权威 схилятися перед авторитетом; поклонятися авторитетам;
像 поклонятися ідолам; ідолопоклонство; схилятися перед фетишем; фетишизувати кого-що (后面两个译法均指盲目崇拜)；〜对 象 кумир;盲目〜сліпе поклоніння.
^ # chongbaizhg шанувальник; шану¬
вальниця; прихильник; прихильниця.
崇奉 chongfeng сповідати що (сповідання) книжк.
崇 ЇЙ? chonggao високий; шляхетний (шляхетність); почесний; величний (величність). 〜的称号висбке (почесне) звання;〜的品质 висока (шляхетна) якість;〜的目的 шляхетні (висбкі) ЦІЛІ；〜的英雄形象 величний героїчний образ;致以〜的敬礼[висловити свою] глибоку повагу.
崇敬 chongjing шанувати кого-що (шанування); поважати кого-що (повага); плекати повагу до кого-чого.受到人民的〜б^ти в пошані в народу; користуватися народним шануванням; користуватися повагою народу.
崇慕 chongmu поклонятися, обожнювати, кохати.
崇尚 chongshang прагнути чого (прагнення).〜 jEX прагнення справедливості (правди).
崇杨 chongyang поклонятися, славити,
хвалити.
f 中 chong 另见 zh6ng, zhong.
种 chong влас. Чун (прЬвище).
蟲 chong.
蟲 chong жаркий.
爐 chong 另见 t6ng.
ШШ chong chong жаркий, спекотний
龙 chong.
宠ch6ng —宠爱：祖母把孩子〜坏了 бабуся розпестила дитину.
ch6ng，ai обожнювати кого (обожнювання); балувати кого; сильно любити кого; носити на руках кого.
宠臣 chongchen тимчасовий правитель; фаворит.
宠儿 ch6ng，er мазун ч” розм.; фаворит; мазунчик розм.母亲的〜маз夕н (мазунчик, фаворит) матері; мамій.
宠溺 ch6 ngni обожнювати, пестити, балувати.
宠信 chongxm [робити] милість і довіра; плекати любов і довіру.得到.•的〜потрапити (утертися) у милість і довіру до кого; бути у фаворі в кого.
宠幸 chongxing фаворизувати кого, книжк” застар.; робити милість (фавор); бути милостивим до кого.
•/Ф chong 另见 ch6ng.
冲1 ch6ng <口> 1)(劲头足）сильний; стрімкий (стрімкість).嗓门儿〜сильний (дзвінкий) голос;水流 〜стрімка течія; сильний струмінь води; сильний напір води;水管子 的Ж流得很〜воМ так і б’є з труби;.水流得 不〜вода тече повільно (слабко, зі слабким напором);这小伙子干活儿真〜хлбпець цей трудиться молодцем;宁轻人有一股〜劲 молодим властиві сміливі дерзання; молоді притаманний порив до активності. 2) міцний (міцність); різкий (різкість).酒味 Ш~ сильний (міцний) запах вина.
冲2 chong <口> 1)(对）用第三个表示.〜着送行 的人招手 махати проводжаючим рукою;他〜 我笑了 笑 він посміхнувся мені. 2)(根据）:за що\ через що; по чому.就〜着这几句话也得 Ш № прийдеться погодитися, хоча б тільки через ці слова;单〜这几句话还不能信 他 тільки по одному цьому слову не можна вірити йому.
冲床 chongchuang <机> прес.
冲模 chdngmii <机> штамп.
冲压 chongya <机> штампування (штампувати що.)〜工人 штампувальник; пресувальник.
冲压机 chongyajl <机> штампувальний прес.
冲子 chong-zi виколотка. 、
chong.
Ш chong 1) пробивати. 2) <量词> —(одна) рука.
chong.
铳 chong самопал; пищаль ж. chou.
抽1 chou 1)(掏取）виймати що (виймання);
витягати що (добування);(拖出）витягйти що. 〜剑виймати (витягати) меч;〜命了阶级内容 помилкбві пбгляди, позбавлені класового змісту. 2)(分出）виділити кого-що (виділення).〜一些同志去帮忙виділити декількох товаришів на допомогу;〜不出时 fo] немає вільного часу; за відсутністю вільного часу; руки не доходять;〜多补少 стягувати надлишки [в одному] для поповнення нехватки [в іншому]. 3)(吸） гойдати, хитати що (хитання); тягти що.〜水 качати (викачувати) воду;〜空气 витягати (відкачувати) повітря;〜курити [тютюн];〜烟头 курити (присмоктувати) трубку.
抽2 chou 1)(收缩)сідати; усадка спец.这种花布 一洗就〜цей ситець сідає після прання. 2) (打）стьобати кого-що (стьобання).用鞭子〜 стьобати (хльоскати, витягати) батогом.
抽查 choucha вибіркова перевірка; перевіряти на вибірку; вибіркова ревізія; рейд.
抽搐 ch6uchCi < 医 > тік; конвульсія; посмикування (посмикувати розм.); судома; спазм; спазма.内心的痛苦;4她的嘴角〜着 судома внутрішнього страждання пройшла по її губах.
抽打 ch6uda (鞭打）хльоскйти (стьобати, бити) [батогом] кого-що.
抽打 ch6u.da (拍去灰尘）вибивйти що (вибивання).〜地ІІ вибивати килим.
抽搭 chou da〈口〉схлипнути (схлипування). 抽抽搭搭地哭 плйкати，судорожно схлипуючи; голосно плакати; ридма ридати.
抽地 choudi вилучити з^млю [у селян]; відібрати орендовану збмлю; взяти назад здану в оренду землю.
抽调 ch5udiao виділити [і послати] що; перекинути що (перекидання); перевести що (переведення); відрядити кого-що.〜干部去 支援农村 перекинути (перевести, відрядити) кадри на допомогу селу;〜一笔流动资金 виділити частину оборотних коштів.
抽丁 choudlng рекрутський набір; забирати в солдати; рекрутувати кого，застар.; брати в рекрути.
抽风 choufeng <医> судбми лш.; конвульсії
抽机 ch6ujT <Ш> насос; помпа.
抽筋 ch6ujTn 1)(抽掉筋）витягнути жили. 2) < 口> (筋肉癌挛）конвульсія; судома; що звести [від судоми]; стягти що,我的腿〜了 мені звело (стягло) ногу.
抽莲 choujlng <植> стеблування.
抽空 choukong викроїти (урвати) час; вибрати хвилину.〜学习 викроїти (урвати) час на навчання; учитись уривками;抽不出空来 не знаходити вільного часу; немає вільного часу.
抽冷子 ch6u leng zi 1)(突然）раптбво; зненацька.〜给了 ——Ф нанести раптовий удар кулаком;灯〜灭了 лампа раптово (зненацька) згасла; jlk〜跑了 він зненацька (раптово) втік. 2)(乘机)вибрати момент.他 打算〜跑掉 він вирішив вибрати момент і втекти.
抽溺ch6unu6~>抽搐.
抽气机 choilqijl < 机 > насос, що всмоктує повітря; ексгаустер. вакуумний насос; @ 务ft ~ вакуумний водоструменевий
насос.
抽签 chouqian жеребкування; робити жереб-


108
кувйння; тягти жереб; тираж
公债〜тирйж державної позики;〜还本 тираж
погашення; розіграш;〜开彩 виграшний
тираж;〜决定 вирішувати за допомогою
жеребкування.
chouqiu <^> плоский удар.
抽会少 chousha мережива лш.
抽身 choushen вивільнитися (вивільнення); звільнитися [від справ].我们忙得怎么也抽 ми так зайняті, що ніяк не вдасться звільнитися [від роботи].
抽水机 ch6ushuTjT <机> [водовідливний] насос; помпа.
抽水马桶 ch6ushuT mStong унітаз.
Ш Ш choushui накласти податок; стягувати податок;(海关抽税）спігувати (стянути) мито (митний збір).
抽丝 chousl петлі спустилися.
抽穗 chousui〈农〉викидати колосся; починати колоситися.
抽缩(；116115116~>抽21).
抽整 choutai <植> випускйти стріли.
抽屉 chou-ti шухляда [столу].
抽头 choutou утримувати (стягувати) відсоток із виграшів.
抽象 chouxiang абстрагований (абстрагованість); абстрактний (абстрактність).〜概念 абстраговане (абстрактне) поняття; абстракція; ~名词 <іи> абстракний іменник;〜 会动 <经> абстрактна праця;〜思维 <逻> абстрактне мислення.
抽象化 chouxianghua абстрагувати що (абстрагування).
抽象派 chouxiangpai <艺> абстракціонізм. ~艺 术家 абстракціоніст; абстракціоністка.
抽象性 chouxiangxing абстрагованість; абстрактність.
抽血 chouxue <医> взяття крові; крововитяг.
抽芽 chouya пускати паростки (бруньки).
抽烟 ch6uy§n курити що (паління);(抽烟叶或 烟丝）табакок^ріння.抽女烟歇歇 [улаштувати, зробити] перекур; перекурити; 我不〜я не курю; я не курець.
抽样 ch6uy纟ng <统> вибірка.重复〜повтбрна вибірка;不重复〜безповтбрна вибірка;随机 〜випадкбва вибірка;典型〜характерний зразок; типова вибірка;〜比重 вибіркова частка; вибіркове спостербження.
抽样法 ch6uy&ngfS <统> вибірковий метод.连 续〜послідовний вибірковий метод.
chouye схлипнути (схлипування).
抽印】chouyin вибіркове друкування; друкувати у вибірках.
$由 chou 另见 zh6u; zhu.
妯 ch5u 1) засмутитися, затужити; 2) заважати, турбувати.
chou 另见 ch6u.
細 chou 1) тягнути (розмотувати) нитку; 2) підбирати, збирати (матеріал), писати (напр. літопис). ,
chou 另见 chii.
搞 chou тягнути, витягувати.
ch6u.
Ш chou I. 1) одужувати; 2) бути краще, відрізнятися у кращий бік. II. 1) втрата, збиток, шкода; 2) підйом, розквіт.
chou.
篇 chou 1) цідити, фільтрувати (вино). 2) цідило, цідилка (для вина).
chou 另见 zh6u.
盩 chou тягнути.
Щ chou.
Щ chou 1) сап (у тварин). 2) виступати, податися вперед. 3) влас. Чоу {прізвище).
chou.
仇ch6u 1)—仇敌.2)—仇恨.不共戴天之〜 смертельна ненависть (ворожнеча);借机〜，
民族恨 класова помста і національна ненависть.
仇敌 choudi ворог (ворожий); недруг; ворог.最 凶恶的〜лк^тий (найлютіший) ворог; S不两 立的〜не叩имир彳нний ворог;不共戴天的〜 кревний ворог; заклятий ворог.
仇恨 chouhen ненависть ж. (ненавидіти що); ворожнеча (ворогувати з чим).民族〜 національна ворожнеча;阶级〜клйсова ненависть; 切齿的〜лкіта (дика) ненависть;对 敌人的无比〜лкіта ненависть до ворога;〜的 目艮光 погляд, що ненавидить (ворожий погляд);心怀 ~ плекйти ворожість (ненависть); вікликйти ненависть.
仇家ch6ujia~>仇人.
仇人 chouren ворог; ненависник застар.; ненависниця застар.〜相见，分夕卜眼红при зустрічі з ворогом (із недругом) очі в кого зайнялися ненавистю.
仇杀 chousha убивство (убивати) кого з помсти.
仇视 choushi ворожо (неприязно) ставитися до кого-чого; ставитися до кого-чого (дивитися на кого-що) із ненавистю (із ворожістю); ненавидіти кого-що.
仇隙 chouxi <书> ворожнеча; ворожість ж.
^阔 ch6u.
惆怅 ch6uch3ng смуток (смутний).怀着〜的心 情 із смутним почуттям; із смутком;感到万 分〜стйло дуже смутно; смуток сильно тіснить серце.
chou.
Щ chou шовк.〜衣月艮 шовкбвий одяг.
網缎 chouduan шовк і атлас; шовки мн.
網缎店 chouduandian магазин шовків.
網料 chouliao шовкова тканина (матерія).
調缪 ch6um6u <书> ніжний (ніжність).情意〜 ніжно закоханий; з глибокою ніжністю (любов'ю).
ПТ#
chou.
畴 chou〈书〉поле.平〜千里 неосяжні простори полів; велика рівнина (долина).
ch6u.
酬ch^i 1)—酬谢；酬报.以〜其功у винагороду за заслуги; щоб відплатити по заслугах;以〜 其劳 винагородити за працю. 2)—酬劳 2). 同工同〜рівна оплата різної праці.
Ш1 报 choubao відплатити; віддячити що.
酬唱 ch6uchang обмінюватися віршами.
酬答ch6u(M 1)—酬谢.2)(用言语或诗文应答) відповідати [у віршах，у прозі].
酬金 choujln винагорода; гонорар.
酬劳 choulao 1)-> 酬谢.2)(报酬）оплата
(винагорода) [за працю].
酬谢 chouxie віддячити кому-що; винагородити кого-що (винагорода).
酬酿 chouzuo〈书〉обертатися в суспільстві; улаштовувати прийом; пригощати [гостей]; приймати гостей,
chou.
筹 ch6u 1)(记数筹）бирка. 2)(筹划）планувати що (планування);(筹措）вишукувати м/о, книжк. (вишукування). 统〜 єдине планування;〜款 знаходити засоби.
筹办 сІібиЬйп (创办）заснувати що (установа); (备办）готувати що (готування розм.).〜大学 вести підготовчу роботу зі створення університету;〜礼品 готувйти подарунки.
筹备 choubel підготовляти що (підготування); проводити підготовку; готуватися до чого, із неозн.〜委员会 організаційна комісія; організаційний комітет; комісія з підготовки чого;〜委员 член організаційної комісії;〜方 案 аванпроект;〜阶段 організаційна (підготовча) стадія; організаційний (підготовчий) період;〜工作 підготовча робота; робота по підготовці чого; організаційна робота;正在〜中 перебувати в стйдії підготовки (організації).
筹措 choucuo вишукувати що (вишукування).〜 基金 створити фонд; знаходити кошти на створення фонду;〜旅费 відшукувати гроші на дорогу; відшукувати гроші (кошти) на дорожні витрати.
筹划 chouhua планувати що (планування); проектувати що (проектування).〜对策 вишукувати контрзаходи;〜在明年开工 початок робіт заплановано на наступний рік; 正在〜建设一个水库 проектується будівництво водоймища.
ШШ ch6ujian [проводити] підготовчі роботи з будівлі чого; готуватися до будівлі чого', організація і будівництво чого.〜钢芦厂 [проводити] підготовчі роботи з будівництва (готуватися до будівництва, організація і будівництво) металургійного заводу.
筹码 chouma фішка; жетон; марка,
筹商 ch6ushang радитися; обговорювати що (обговорення).〜对策 обговорювати необхідні контрзаходи; радитися про контрзаходи.
筹算 chousuan підраховувати що (підрахування, підрахунок); розраховувати що.
ch6u.
愁 ch6u 1)(忧愁）т^га (тужливість, тужливий, тужити за ким-чим); сум ч. (сумний, сумувати); журба народно-поет.; тужити по кому-чому, про кого-що, народно-поет” розм. 2)(担心）тривожитися про кого-що (занепокоєння).你〜什么哪？ що тебе турбує (турбує)?用不着〜！ ні до чого тривожитися! 不〜吃，不〜穿 жити безжурно (безпечно); не доводиться піклуватися ні про їжу, ні про одяг; не піклуватися про їжу й одяг.
愁肠百结ch6u chang baiji6~^肠寸断.
愁肠寸短 chou chang cun duan серце знемогло [від суму, від туги]; уся душа вистраждалась; серце вистраждалось.
愁苦 choukii сумувати про кого-що (прикрість ж.、 сумний); засмучуватися (сум ч, сумний); засмучуватися (засмучення, засмучений).
愁眉 ch6um<§i насуплені брови.〜不展 b похмурим (хмурим) виглядом; із похмурим


109
насупленим обличчям; виглядати хмурим (похмурим); насуплюватися.
愁周苦命 chou mei ku lian пісне (кисле) обличчя; жалобний (кислий) вигляд; сумне (засмучене, засмучене) обличчя; з пригніченим виглядом; із засмученою і страждальницькою міною; як у воду опущений.
愁闷 ch6umen нудитися (нудьга); тужити (туга, тужливий).心中〜т^га на душі; душевне томління.
愁容 chourong сумне (засмучене) обличчя; кислий вираз обличчя. Щ із сумним (похмурим, хмурим) виглядом.
愁结 chouxu тужливий (смутний) настрій; сумні думки.
chou.
调 chou І)(浓厚）густий; крутий.〜粥 Kpyrd (густа) каша. 2)—稠密.〜云密布н部о затяглося (вкрите) важкими хмарами (густими хмарами).
調度 ch6ud£i < 理 > консистенція спец.\ щільність; густота.
稩度计 ch6udCij丨 <技> консистом打p.
調李 choull < 植 > черемшина кистеподібна (звичайна).
If 密 choumi щільний (щільність); густий (густота); скупчений (скупченість).人烟〜 густе (щільне, скупчене) населення; велика щільність населення; густота населення;人 口〜的国家 густонаселена країна.
调人广众 chou ren guSng zhong густа юрба народу; маса людей; багатолюдний (багатолюдність).
chou.
Ш chou І) компанія, пара 2) займ. хто?
І涛chou另见d含6.
帱 chou полог, покрив.
ch6u.
裯 chou легке покривало.另见 dao.
chou.
雔 chou пара птахів.
雠 ch6u.
雜 chou І. І) відповідати, відзиватися; 2) рівнятися, бути рівним, відповідати, бути відповідним; 3) підходити; 4) виправдовуватися, відбуватися, одержувати підтвердження; II.
І) 	звіряти; 2) компенсувати, помста, помститися; 3) ворогувати; ненавидіти; 4) продавати. III. ворог, ворожнеча. IV. І) рівний, рівною мірою; 2) густий; густо; у великій кількості.
chou.
chouchu коливатися (коливання); м'ятися розм.胃$〜без усякого коливання; ~ Ш
说 не задумуючись, сказати;〜不前 м’ятися на місці; тупцювати на місці [у не рішучості]; 他〜了 ‘天，总拿不定І意він довго коливався й усе не міг вирішитися.
踌路满志 chouchu man zhi повний самовдоволення; відчути повне задоволення; бути самовдоволеним (задоволеним собою).
畴仁 chouzhu <书> м’ятися; тупцювати на місці.
丑 ch6u.
丑'ch6u l)(难看）дурень; негарний,
некрасивий (некрасивість); потворний (потворність). 2)(叫人厌恶）бридкий; мерзенний (мерзенність); противний; (ojlflh) ганебний; ганебний; соромний застар” прост.〜闻 скандальна новина;真是〜死了！ воістину верх ганьби (безсоромності)!
丑2 chou —丑
丑3 chou (地支）"чоу" (другий із 12 циклічних знаків).
丑 圣 choubaguai потвора ч.，ж.; личина; мацапура просту потвора просту страхо- людина ч., ж., прост.; опудало горохове; блазень гороховий.
丑表功 choubiaogong самохвальство (самохвалитися) розм.; виставляти себе [на показ]; займатися саморекламою.
丑诋 choudl паплюжити кого-що (паплюження); лаяти кого-що; потріпувати застар.
丑恶 ch6u，e виродливий (потворність); огидний разг;. мерзенний (мерзенність); непривабливий (непривабливість). ~的嘴脸； 法西斯的〜面目 мер:ютне обличчя фашизму; 〜的灵魂 огидна душа; прогнила душа;资产 阶级的〜灵魂 буржуазна душа у всій її непривабливості;会卢阶级的〜不备的东西 огидні продукти буржуазії;〜的行径 мерзотний (бридкий, огидний) вчинок;资本 主义社会的〜现象мерзотні (бридкі) явища в капіталістичному суспільстві; гримаси капіталістичного суспільства.
丑化 ch6uhua чорнити що; ганьбити що; ганити що.〜的形象 ганити (чорнити) чиї образи; ‘级吟人〜社,主义，й化资本主义клйсові вороги чорнять соціалізм і прикрашають капіталізм.
chouhua некрасиві слова.
丑剧chduj(i фарс; пародія.演出一蒂可耻的〜 розіграти ганебний фарс (ганебну пародію); 资本主义国家自由选举的〜парбдія на вільні вибори в капіталістичних країнах.
丑角 choujue комік; блазень.杂技〜клбун; паяц; 历史舞台上的〜блйзень на сцені історії.
丑陋 chOulou потворний (каліцтво, неподобство); огидний.相貌〜потворна зовнішність; ні шкіри ні кістки прост.
丑时 choushi час із 1 години до 3 годин ночі.
丑事 ch6ushi скандал; скандальна історія; некрасива (підла) справа;(坏事）гидота; мерзенність.不可告人的〜скандал, про який нікому не скажеш; скандапьна історія, про котру соромно розповідати іншим;家庭〜 сімейний скандал;出 了 — стався скандал; трапилася скандальна історія;这个坏蛋什么 〜都干得出来 цей негідник здатний (готовий) на всяку гидоту (мерзенність).
丑态 choutai огидний вид (вигляд); кривляння; манірність розм.\ смішні кривляння;
мерзенний спосіб; мерзенна поведінка.〜百 出 у найнепривабливішому світлі; [проявити себе, стати] у всій [своїй] красі;〜毕露 стати у всій суті; стати у всьому своєму огидному вигляді; постати нічим не прикритим.
ch6u.
愀 chou дієсл.середньокит. цікавитися,
звертати увагу, брати участь.
М Ш choucSi цікавитися, звертати увагу, турбуватися.
愀问 ch6uwen цікавитися, розпитувати, брати участь.
ch6u.
瞅 ch6u〈方〉глянути на м/о; дивитися на що.〜 了 一В艮 мигцбм глянути на що.
Й Ch6u 另见 пій.
杻 chou ручні КОЛОДКИ.
祐:chou另见пій.
组 chou боби ринхозії, жовті боби.
chou 另见 хій.
臭 chou 1)(难闻）смердкічий (сморід ж.); тухлий (стухати).〜水 смердюча вода;〜鱼 тухла риба;鱼〜了 риба протухла;〜不可闻 неможливий сморід; так і смердить. 2)(惹人 і寸R 的）огидний; поганий. огидний
характер;〜东西бридбталс.;资本主义的〜架 子 огидний буржуазний гонор;名誉 ~ 了 репутація підмочена [украй]; підмочена репутація;把名誉弄〜了 дискредитувати (підмочити, попсувати) репутацію (ім'я);搞 得实在太〜стйти занадто одіозним; стати одіозною фігурою; 搞〜个人主义 дискредитувати індивідуалізм.
臭虫 chouchong [постільний] клоп.〜药粉 порошок прбти КЛОПІВ,
臭虫窝 chouchongwo блощичник; клопівня.
Mz Ш houchun < |Й > айлант найвищий (залозистий); ясен китайський (залозистий).
美豆腐 choudou fu пахучий "доуфу1'; пахучий соєвий сир.
臭烘烘 chouhonghong дурно пахнути; смердіти (сморід ч.) розм.
臭乎乎 chouhiihu злегка протухлий; із запашком; із душком.
臭骂 chouma хрестити (крити) кого-що
останніми (майданними) словами; крити (лаяти) кого-що на чому світ стоїть; міцно (сильно) вилаяти кого-що.
chouming дурна слава; сумна відомість; знехтуване ім'я. дурна слава широко
відома; користуватися сумною славою; знеславитися на весь світ; зганьбити себе остаточно; 〜昭彰的人物 горезвісна (одіозна) фігура.
臭皮森 choupin^ng тлінне тіло.
美气 chouqi кепський запах; сморід ж.〜熏天 смердіти до неможливості.
臭钱 chouqian паршиві (брудні, погані) гроші; мерзенний метал.
臭味 chouwei сморід ж.有〜недббре (кепсько) пахне; воняє;发出一股橡胶的〜запахло паленою гумою.
臭腺 chouxian пахуча залоза.
臭氧 ch6uySng <化> озбн.用〜处理 озонувйння.
臭油 chouyou дьоготь ч.\ асфальт.
ch6u.
Ш chou поганий запах, сморід.
出 chu.
出1 chu 1)(从里到外）виходити (вихід).〜国境 їхати (виїхати) за кордон;提货〜找 вивезти товари зі (із) складу;钢水〜炉 із мартена випливає рідка сталь;他〜了 房间 він вийшов із кімнати. 2)(超出）більше; понад.不〜一个 月 не більше одного місяця;不〜一天就见分 晓 не пройде (не буде потрібно) і одного дня, як усе з'ясується; усе з^сується не більш ніж через день. 3)(往夕卜拿）давати що.〜钱


110
давати (видавати) гроші; забезпечувати грошима;〜墙报 випустити стінгазету;〜布告 вивісити (повісити) оголошення; ~作文题目 дати тему твору;〜主意 давати раду; радити; подавати ідею. 4)—出产1).橘幸〜在南方 мандарини зростають на півдні;平炉〜了 第 一炉钢 мартен видав першу плавку;这家厂 每年能〜三千台重型机цей завод щорічно випускає (дає) три тисячі важких верстатів; 这儿台机床老是〜废品ці верстати женуть брак. 5)—出现.〜了 什么事情？ що трапилося (відбулося)?〜了不少劳动模范 з’явилося чимшіо передовиків праці;如果是这样的话， 那就会〜新问题якщб це так, то постануть (виникнуть) нові питання. 6)(分泌）виділяти що (виділення).〜脓 гноїтися; виділяти гній; 〜水 виступила (виділяється) вода. 7) (,■病) занедужати чим.〜天花 занедужати [натуршіьною] віспою. 8)(发泄）виливати що, книжк. 气 вилити свою прикрість; відвести душу. 9) 出项.10)(显得量‘):大 豆〜油бобіі дають багато олії;这家工厂〜货 цей завод випускає продукцію у великій кількості. 11)(表示趋南的后缀）ви-; у-; із-. 走〜вгійти;跑 ~ вгібігти;飞〜віілетіти; полетіти;赶〜вгігнати кого-що; вигнати що; прогнати що; видалити що. 12)(表示完成的 ‘缀）用动词完成体表示.想〜вигадати що; придумати що.
出2 chu (一个4立剧目):三〜戏три п’єси.
出版 chuban видавати що (видання); випускати що (випуск); друкувати що (друк ч.).〜自由 свобода друку;〜事业 видавнича справа; друк ч.;〜新书 видавати (випускати) нові книги;人民出版社〜внданн^ видавництва "Женьминь чубаньше";这本书已经〜了 ця книга уже вийшла друком (вийшла у світ); ця книга уже видана;这个І版社专门〜科Й 书籍 це видавництво видає (випускає, друкує) винятково науково-технічні книги.
出版社 chiibanshe видавництво.
出版物 chubanwu друкарські твори; видання; (刊物)друк«/.
Ж®# chubanzhe видавець; видавниця.
出榜 chilbang 1)(公布名单）опублікувати список. 2)(出布告）вивісити оголошення (повідомлення).
出奔 chuben бігти (утеча).
出藤 chiibin похорон мн.〜4亍列 похоронна процесія.
出兵 chiibTng 1)(提供兵力）виставити військо. 〜千人 виставити тисячу солдат. 2)(出动军队 作战）відправити війська [на фронт, у похід]; виступити [із збройною силою, у похід]; (# 战）вступити у війну.公开〜占领 здійснювати відкриту військову окупацію.
出操 chucao проходихи (вийти на) стройову підготовку.
出盆子 chu cha-zi 1)(出事)трапитись; статися; трапилися негаразди (неприємності); виникло ускладнення.当七、，另lj 〜будьте обережні, як би чого не стряслось (не приключилося, не трапилося, не сталося);但 іА不要〜才好！ як би чого не вийшло!我担保 不 ~ я ручуся, що нічбго не може приключитися) трапитися, статися. 2)(出错） зробити (допустити) похибку (промашку, помилку).这楚谁出的贫子？ чия це похибка (помилка)? чия це промашка? хто це
допустив похибку (помилку, промашку)?
出差chiich5i 1)(去外地办公事）відрядження.〜 证件 відрядне посвідчення; відрядження;派 他〜відправити його у відрядження; відкомандирувати його;他〜去 了 він виїхав у відрядження. 2)(民工出差）податися тимчасово на громадські роботи.
出差费 chiichaifei витрати на відрядження.
出产 chdcMn 1)(天然生长)зростати (ріст);(人 工生产）робити що (виробництво); виготовляти що (виготовлення); виробляти що (виробіток); випускати що (випуск).景德 镇〜的瓷器 порцеляна, виготовлена у місті Цзинде-чжень;东匕~木材 південно-східний Китай багатий (буяє) лісом;香蕉〜在南方 банани зростають на півдні;这是本厂〜的钢 це сталь, що випускається нашим заводом; це сталь нашого виробництва. 2)(产品） продукція; продукт.四川〜丰富 провінція Сичуань багата (буяє) дарунками природи.
出产量 chuchanliang випуск; продукція.
出厂 chuchang відправлення (вивіз) продукції з заводів і фабрик.〜日期 дата випуску.
出场 chuchang 1)(演员出场）вихід на сцену (на арену, на естраду). 2)(运动员出场）виступ (виступити).〜比赛 вийти на змагання.
出超 chuchao <经> активний [торговий] баланс; перевищення вивозу над увозом.
出车 chiiche подача [транспорту, перевізних засобів]; відправлення (вихід) із парку.〜装 货 подача вантажівок під навантаження;〜运 货 подача вантажівок для перевезення товарів.
出乘 chiichSng <铁路〉відпрйвитися в рейс.
出丑 chiichou оскандалитися; осоромитися; знеславитися; сісти в калошу.胄胃口^入〜 зумисне ганьбити (осоромлювати) людину; навмисно посадити людину в калошу;当场〜 оскандалитися (осоромитися, знеславитися, сісти в калошу) при всьому народі;你放心， 我们不会〜的 ти не тривожся, ми обличчям у бруд не вдаримо;另丨J 让我〜了 не змушуйте мене червоніти; не ставте мене в смішне положення.
出处 chtichu джерело; походження.弓І 文的〜 джерело цитати;典故的〜похбдження крилатого слбва.
出倒 chudao продати підприємство на ходу; продати [свій] магазин [із усім товаром і майном].
出典chiidian —出处.
出动 chiiddng 1)(队伍出发)виступити (виступ). 下令〜віддати наказ про виступ; дано наказ виступити;大军已经〜війська вже виступили. 2)(派出）рушити що; направити кого-що (направлення); відправити що (відправлення).〜部队开往前线рушити (направити, відправити) війська на фронт;〜 大批飞机、坦克 пустгіти в хід велиісу кількість літаків і танків;〜骑兵追击 випустити кінноту в переслідування. 3)(行 动起来)узятися за що; почати діяти; ВИСТЗОІИТИ (виступ).全组〜весь гурток узявся за що; виступити всією бригадою (усім гуртом).
出痘 chudou (出水痕）занедужати вітрянкою; (出天花）занедужати натуральною віспою.
出尔反尔 chu er fan er сказати і [відразу] відступитися від своїх слів; порушувати дане слово; віроломний (віроломство).
出发 chiifS 1)(起程)відпрйвитися (вирушити) у дорогу; відбути (від’їзд);(队 k 出发） виступити (виступ);(竞赛，飞机出发） стартувати; узяти старт.〜陈地 вихідна позиція;命令部队〜наказати (віддати наказ) військам виступати; віддати військам наказ про виступ; 代表们明天〜делегати відправляться (виїдуть, виїдуть, відбудуть) завтра;今天І〜，我І来命你们告别的 сьогодні відбуваю, прощатися з вами зайшов. 2)(着目艮）вихбдити з чого: із погляду чого; у світлі чого.从整体利益〜з погляду (виходити з) загальних інтересів;—切应当 从实际〜у всьому варто виходити з дійсності (із реальної обстановки).
出发点 chnfSdian 1)(起点）почйток [шляху]; вихідна точка; відправний пункт; старт. 2)
(着目艮点)вихідний (відправний) пункт; вихідна (відправна) крапка; відправне положення; передумова.你们的〜是正确的 ваша передумова правильна; ви виходите з правильної передумови;我们的〜是更好地 为人民服务 ми виходимо з того, щоб якнайкраще служити народу.
出风头 chii feng-tou показувати (виставляти, вип’ічувати) себе; лізти вперед; лізти в (на) очі; маніритися; рисуватися; хизуватися; ганятися за дешевою популярністю.
出伏 сЬйШ кінець спекотного сезону [року]; скінчився сезон спеки; спекотний час року вже пройшов (скінчився).
出钢 chugang〈冶〉випуск плавки (сталі).
出钢槽 chUgSngcdo <冶> випускніій жолоб.
出钢口 chiig5ngk6u〈冶〉випускне відведення (вікно); зливальне вікно.
出港 chugang вихід із порту.
出格 chuge виходити за межі [дозволеного]; порушити межі [прийнятого].不〜триматися (бути) у межах [прийнятого].
出工 chugong виходити (йти, рушати) на роботу.尽管下雨，他们还是〜незважаючи на дощ, вони вийшли на роботу.
出恭 chugong випорожнюватися.去〜піти до вбиральні; піти по великій нужді розм.
出轨 chiigui 1)(车辆脱离轨道),зійти з рейок. 2) (违反常规)вийти за межі дозволеного; вийти за межі [прийнятих, встановлених] правил; вибитися (зійти) з колії.
出国 chiigu6 їхати за кордон; виїзд за кордон.〜 留学 їхати за кордон учитися;〜护照 закордонний паспорт.
出海 chiihai вихід у море.
出汗 chuhan спітніти; покритися потом; виділення поту; діафорез спец.出一身汗 у поту; спітніти; кого кинуло в піт;出冷汗 покриватися (обливатися) холодним потом.
出航 chuhang відправитися в рейс; відправитися в плавання (专指船只出航).
出号 chiiMo надномер; превеликий.〜的大木桶 превелика бочка;〜的大皮靴 чоботи більшого розміру.
出乎意料 chuhu yiliao понад усякі чекання; зовсім зненацька; усупереч чеканням; сюрприз.这对我是完4〜之外的事情це було для мене несподіваним сюрпризом.
出活 СІіШшб 1)(干出活儿）вгіробити (виробіток). 一天出了多少活？ скільки вироблено за день? який виробіток у день? 2)(多出活儿） продуктивний (продуктивність); плідний.使 自己的工作多〜зробити свою працю більш


111
продуктивною;他们工作时间不长，但很〜 вони працювали не так довго, але дуже продуктивно.
出击 chujl вилазка; зробити віиіазку; атакувати кого-що (атака).
出家 chiijia прийняти чернецтво; постригтися в ченці; піти в монастир.
出家人 chujiaren чернець; черниця; ченчик пестл.\ черничка пестл.
出嫁 chiijia вийти заміж; заміжжя.女儿已〜 дочка уже вийшла заміж; дочка вже заміжня; 已〜的女儿заміжня дочка;她〜那天у день її весілля.
出界 chujie〈体〉аут; зробити аут.
出借 chujie дати що [у тимчасове користування, на деякий час], 类图书概不〜ці (такі) книги на дім не видаються.
出镜 chu jing завитися на екрані, „засвітитися，，
на телебаченні.
出境 chiijing виїзд за кордон.〜手续 фор- мальність при виїзді за кордон; оформлення виїзду за кордон;驱逐〜вислати за межі країни.
出境证 chujingzheng дозвіл на виїзд;(签证） виїздна віза.
出居 chii ju виїжджати на проживання за
кордон, виїжджати на ПМП.
出 口 chQk6u 1)(开口）сказйти; вимовити (виголошення).不好〜[навіть] ніяково сказати (говорити, вимовити); 一〜就伤人 що не слово, то і лайка (образа, брутальність); 你不要〜伤人 не смій лаятися (ображати людей)! 2) 出港.船明天〜суднб вийде в море завтра. 3) <商> експорт (експортний, експортувати що); вивіз (вивізний, вивозити що).〜业务 експорт; експортні операції;〜税 贝ij експортний (вивізний) тариф;〜公司 експортна компанія (фірма);〜规格 експортні стандарти (норми);解放后中国才〜器 тільки після звільнення Китай почав експортувати (вивозити) машини; експорт машин із Китаю почався лише після звільнення. 4)(出去的地方）вихід.
出 口成章 chii k6u cheng zhang говорити як (немов) по-писаному.
出口货 chuk6uhuo експортний (вивізний) товар.
出口税 chukoushui експортне (вивізне) мито.
出来chiHai 1)(从里到夕[•) вийти.〜散步віійти на прогулянку; піти прогулятися;太阳〜了 сонце зійшло (піднялося). 2)(表示方向的后 缀）ВИ-.走〜ВИЙТИ；拿〜Вїінести що; вийняти ЩО. 3)(表示完成或实现的后缀）ви-; у-; В-； 或用动词完成体表示.说〜сказйти; висловити;我把他认〜了 я його впізнав.
出类拔萃 chu lei ba cui надзвичайний; видатний; виділятися з мас; кращий із кращих.
出冷门 chii lengmen пройти (вийти) фуксом; трапиться фукс.
出力 chuli віддати [свої] сили; докласти зусилль; намагатися (старання).为人民〜 віддати [свої] сили народу;〜帮助别人 старатися помогти іншим;他曾替我出过力 він мені раніш робив послуги;为大家的事多 出把力 якнайбільше сил віддати загальній справі; постаратися заради загальної справи.
出歹У chulie <军> виступити (вийти, зробити крок) із шеренги вперед.
出猎 chulie піти на полювання.
出笼 chulong 1)(出蒸笼）знятий із парильної
решітки.刚〜的慢头 свіжоспечені пампушки. 2)(大量发售或发行）наводнити що чим (наповнення); закидати що чим. 3)(坏事物 的大量出现）завитися (поява); масова поява; витягти що на світло.魅魅魅魅纷纷 вилізла зі своїх нір усяка погань.
出路 chOKi 1)(道路)вїЬсід; дорога; шлях ч.没有 〜 немає виходу; безвихідний; безперспективний;找 Щ ~ знайти вихід (віддушину); вийти з становища;另丨J 无〜 іншого виходу немає;从包围中杀开一条〜 пробити собі дорогу з оточення; пробитися з оточення. 2)(销路）збут.找不到〜не знаходити [собі] збуту.
出舌її 子 chii luan-zi трапилося лихо (неприємність); сталося нещастя.这种粗枝 大叶的做法，没有不〜的такий недбалий підхід до справи завжди тягне за собою сумні наслідки (одні неприємності);他们出 了 不少舌L 子 вони наробили чимало лиха; вони принесли чимало неприємностей (турботи).
出落 chil.luo подорослішати [і покращати].她〜 得更漂亮了 вона подорослішала і покращала.
出马 chuma узятися за що; виступити (виступ). 亲自〜узятися самому [за справу]; виступити особисто.
出卖 chumai 1)(卖)продати що (продаж); збути що (збут).这批货不〜ці товари не продаються (не для продажу). 2)(背叛） зрадити що (зрадництво); продати що (продаж); торгувати чим (торгівля); видати кого- що (видача); видати головою застар.〜 良心的人 продажна душа; запроданець; людина, що продає свою совість; людина, що торгує своєю совістю;〜灵魂 продати душу;〜机密 видати секрет;〜朋友 зрадити (продати, видати) свого друга;〜革命 зрадити революцію;〜祖国的叛徒 зрадник, що зрадив Батьківщину; зрадник Батьківщини; 被〜бути зрадженим ким.
出毛病chii шао-bing 1)—出事.机器出了,毛病 машина здала (вийшла з ладу); із машиною щось трапилося; машина завередувала;他的 汽车〜了 машгіна в нього несправна. 2)—出 岔子2). ,
出门 сіійтйп 1)(夕卜出）вийти [із будинку]; за поріг. 2)(远行）виїхати; податитися [у дорогу].出远门 поЬсати в далекі краї; податитися в далеку поїздку (у далеку дорогу);〜后我常接到亲属来信коліі я був у від'їзді, то часто одержував листи від родичів.
出面 chiimian від імені чого; по лінії чого; узяти [на себе]; виступити (виступ).〜干预 особисто втрутитися в що;〜调解 узяти на себе (узятися за) врегулювання питання (стосунків); виступити, щоб урегулювати питання (стосунків);公开〜вгісупити відкрито, не приховуючи своїх намірів; виступити від свого імені;他为什么不〜，而 用你的名义？ чом^ він не бере це на себе, а діє від вашого імені?他不愿〜він хоче залишитися в тіні (осторонь).
出苗 chumiao〈农〉дати сходи; зійти.庄稼〜了 посіви дали сходи (зійшли).
出名 churning 1)(有名）відбмий; популярний (популярність); знаменитий (знаменитість); прославлений (прославитися чим). 4艮〜 користуватися широкою (великою) попу¬
лярністю. 2)—出面.
出没 chumo то з'являтися, то зникати; то показуватися, то ховатися.〜无常 неуловимо; 解放前那里有土匪〜до звільнення там діяли (то з’явліпися，то зникали) бандити;林中有 猛兽〜у лісі водяться хижаки.
出谋献策 chu mou xian се дати пораду; подавати ідею.
出纳 сЬйпй 1)(收支款项）кйса; приходо-розхідний; касова операція.〜凭证 касовий документ;〜明细表 касова (приходо-розхідна) відомість. 2)—出纳员.3) (发和收）приймати і видавати що.
出纳科 сіійпйкб каса.
出纳员 chunayuan касир; касгірка.
出票人 chiipmordn〈经〉векселедавець.
出品 сіійрїп 1)(制造产品）робііти що (виробництво). 2)(出产的物品）продукція; продукт.
出其不意 chu qi bu yi застати кого- що зненацька; раптово; зненацька.我们〜地袭 击 了敌人 ми напали на противника зненацька.
出奇 chuqi дивно; неймовірно; на подив;(神奇） казково; нечувано.真〜！ от дивно! просто неймовірно Снечувано, казково)!事情真〜 надзвичайна (неймовірна) справа;快得〜 казково (дивно, надзвичайно) швидко; із неймовірною (надзвичайною, дивною) швидкістю;冷得〜неймовірно (дивно, нечувано) хблодно.
出奇制胜 chu qi zhi sheng узяти що військовою хитрістю; перемогти (узяти) що мистецтвом і умінням; перемогти що спритним маневром.
出气 chuqi 1)(呼气）видихнути що (видихання, видих); дихнути розм.〜不勻 нерівномірне видихання;他们吓得不敢〜вони від страху навіть дихнути не сміли. 2)(泄愤）зірвати [свою] злість (злббу) на кому; зірвати [своє] зло (серце) на кому; вилити [свою] злість на кому; відвести душу на кому.
出气筒 chiiqU6ng <方> відц細ина для розрядки гніву; віддушина, через яку можна вилити гнів і роздратованість; віддушина, що дає вихід почуттям обурення й злоби.
出勤 chuqin 1)(上班）виходити на роботу; з'явитися на роботу (на службу). 2) 出差 2).
出勤率 chuqinlu коефіцієнт виходу на роботу.
出请 chuqing розпродати що (розпродаж); ліквідувати що (ліквідація).〜存货 розпродаж [товарів]; ліквідація товарів.
出去 chii.qu 1)(外出）вгійти; піти.他〜了 він вийшов (пішов);昨天我整天没〜过учбра я цілий день не виходив (не ішов) із будинку; 我〜——下 я залишу вас (вийду) на хвилинку. 2) (表示方向的后缀）ви-; у-; від-.飞〜вгілетіти; полетіти;寄〜відісійти що; вислати що.
出圈儿 chiiquanr ні в які ворота не лізти; переходити всякі границі; надто; занадто.
出缺 chiique звільнилася (відкріиіася) вакансія.
出让 chiirang поступитися чим кому.照原价〜 поступитися по своїй ціні.
出人头地 chu ren tou di бути на голову вище; перевершувати усіх; виділятися з мас.
出人意表chii ren yi bi5o —出乎意料.
出任 churen〈书〉стати на посаду; зайняти (прийняти) пост.〜部长 стати на посаду міністра; зайняти пост міністра.
出入 churn 1)(进出）вхбдити і виходити;(走动）


112
бувати; відвідувати (відвідування); тягатися. 妨碍〜заважйти людям ходити;〜交际场所 бувати в суспільстві;他常〜于名作家之门він вхожий (розм) у будинки відомих письменників. 2)(差另lj ) розбіжність (розходитися); різниця (відрізнятися); невідповідність.数目有〜є розбіжність (різниця, невідповідність) у цифрах; цифри розходяться (не збігаються); 〜не
відповідати дійсності; є розбіжність із фактами (із дійсністю);〜很大 є велика розбіжність (велика різниця)；他说的和你说 白勺有〜йогб слова розходяться з вашими; його слова не збігаються з вашими.
出丧chiisang 出赎.
出色 chiisS видатний; чудовий.〜的人物 ви- датна (чудова) людина; примітна фігура (особистість);他们农现得很〜bohG показали себе з найкращого боку;两队打得都很〜 прекрасно грали обидві команди;
Ц 务 завдання було виконано чудово (відмінно).
І±5 身 chushen походження (походити від кого-чого, із чого); родом.家庭〜соціальне походження;〜于剥削阶级家庭виходець з експлуататорської родини; {til是农民〜він із селян; він походить (вийшов, виходець) із селян; він родом селянин; він селянин за походженням.
出神 chushen заглибитися (піти) у себе; упасти (зануритися) у роздуми; замислюватися (замислений); роздум.坐着〜сидіти, заглибившись у себе; сидіти, впав (занурився) у задуму; сидіти в замисленості (з від- чудженим виглядом); jlli听得出了 神 він весь перетворився на слух;他站着出了—会神 він постояв трохи в роздумі.
Ж # Л it chu shen гй hua чарівний (чарівництво); пбвний зачарування (чарувати книжк.); дивний.
出生 chusheng народитися (народження); з’явитися на світ; побачити світ.
出生地 chiishengdi місце народження; Батьківщина.
出生率 chiishenglu нарбджуввністі».
出生入死 chu sheng ru si ризикуючи життям; із небезпекою (із ризиком) для життя; дивитися смерті (небезпеці) в очі.
出生证 chiishengzheng метрика; метричне свідоцтво.
出声 chusheng видати звук.不〜промовчати;
他没来得及~，就跌倒І地上він ойкнути не встиг, як упав на землю.
出师1 chushl (满师）пройти вишкіл (школу); вивчитися (виучка).〜的徒工 виученик; виучениця;他差三个月就〜了 чбрез (через) три місяці він пройде усю виучку (вивчиться).
出师2 chushl —出兵2).
出使 chushl поїхати послом.
出示-chushi пред’явити що (пред'явлення); представити що (представлення); показати що (показ).〜证件 пред’явити (представити, показати) посвідчення особи.
出世 chiish'i (所谓超脱人事）піти від мирської суєти; зректися мирського життя;(隐居） відлюдництво; відлюницьке (пустельницьке) життя.〜之人 пустельник; самітниця.
出事 chushl трапитися; інцидент; подія;(遇险） трапилась аварія.出 了什么是啦？ що трапилося (відбулося, сталося)?出了一件不
幸的事 стався нещасливий випадок; трапилося нещастя; мав місце нещасливий
• 	випадок;他家里〜了 у ньбго в буд“нку подія; у нього вдома щось трапилося;轮船〜із пароплавом (на пароплаві) сталась аварія; пароплав зазнав аварії;边境〜трапився прикордонний інцидент;没有出过{壬何flJJL не було ніяких подій (нещасливих випадків).
出手 chiish6u 1)(卖出）продйти що (продаж); збути що (збут). 2)(袖子长短）довжина рукава. 3)(显出本领）виявити (показати) свій талант.〜不 J1 відразу позначається (виявилася) талановитість (здібність) людини.
出首 chiishou особисто донести на кого; зробити обвинувачення на кого; виступити з обвинуваченням.
出哲 chiishou 出卖 1).
出术 chiishu вдаватися до трюків; хитрувати;
робити каверзи.
出数儿 chilshCir <口> Мти багато чого.
出挑chiHiao вирости у кого.许多青年都〜成生 产宫巨手 багато хто з юнаків виріс у майстрів виробництва.
出铁 chiitig <冶> вііпуск чавуну.
出铁沟 chiitiSgou випускний жолоб; жолоб для чавуна.
出铁口 chmi6k6u〈冶〉[чавунна] летка.
出庭 chiiting виступити в суді.
出头 chutou 1)(翻身）стіти (устати, піднятися) на ноги. 2)—出面.3)(挂零）з гаком; із невеликим прост.六十岁〜шістдесят років із невеликим (із гаком); за шістдесят років; перевалило за шістдесят.
出头露面chil tou lu mian 1)(公开出现） показуватися на людях (людям на очі); показати себе. 2)(出名）відомий; популярний.他是个〜的人物він людина знаменита; він людина, що користується широкою (великою) відомістю (популярністю). 3)—出面.
出土 chiitii розкопки мн.〜文物 старожитності, виявлені при розкопках; археологічні знахідки (речі);解放后，号;国有大零;文物〜 після звільнення в нас у країні було виявлено (знайдено) велику кількість археологічних речей.
出脱,chiitu6 1)—中手 1). 2)—出落.3) (Ш) зняти що (зняття); обвинуватити кого, розм. 〜罪名 зняти обвинувачення з кого.
出外chiiwai —>出门2).
出夕卜景 chuwaijmg проводити зйомки на
природі.
出席 chuxi брати участь у чому (участь); взяти участь у чому; бути присутнім на чому (присутність); бути на чім.〜会议 взяти участь (брати участь) у нараді; бути присутнім (бути) на нараді;未〜会议 не брати участі у нараді; не бути присутнім (не бути, відсутньому) на нараді; не з’явитися на нараду;〜人数 число присутніх (що беруть участь, учасників);学生〜惜况 відвідування студентів; ін Ніі ~ ^ ІЯ прохання не спізнюватися на збори; прохання з'явитися на збори вчасно; @必须〜ви обов'язково повинні бути присутніми (брати участь); ваша участь (присутність) обов'язкова.
出席率 chiixilU відвідування.
出 息 chQ.xi перспективи мн. 有〜 перспективний; путній; багатообіцяючий; той, що подає надії; із майбутнім; молодець; 他有~ із нього буде толк;他没〜не буде з
нього толку; нічого путнього з нього не вийде;!你真有〜якіійти молодець!你将来一 定t艮有〜ти далеко під逶ш.
出险 chiixian 1)(脱险）спастись від чого.救人~ врятувати людину від небезпеки (від лиха). 2) (发生危险）трапився небезпечний випадок.
》可堤〜стівся небезпечний випадок на дамбі.
出现 chiixian завитися (поява); показатися; устати перед чим;(产生）виникнути (виникнення); народитися (народження).〜:&观А 面前 з'явитися (стати) перед глядачами;在 〜了 удалині показалося село;〜了 Ії @ 困又隹 виникли (з'явилися, стали) нові труднощі;〜了伟大的革命风暴вибухнула велика революційна буря;〜了 极其复杂的情 况 складалася винятково складна обстановка; 〜了 光明的前景 відкрилися (з’явилися) світлі перспективи;新产品，新工艺，新技术 不断〜безперестанку з'являються нові види продукції, впроваджуються нові технологічні процеси і нова техніка;这种情 况我们这里也〜过такі випадки бували (мали місце, спостерігалися) і в нас;我国生产建设 〜了 і面高涨的局面у нашій країні намітився всебічний підйом виробництва і будівництва;全国〜一片蓬蓬勃勃的气象в усій країні панує атмосфера підйому і наснаги;随着经;^建设的高潮的到来，将来〜 一个文化建设的,高潮з підйомом економічного будівництва почнеться і підйом у культурному будівництві.
出现率 chiixianlti поява.
出项 chuxiang <会> видаткова стаття; стаття витрат; витрата.
出新 chuxln застосовувати новий підхід,
новаторство.
出薪 chuxln видати заробітну плату, аванс.
出血 chuxue < 医 > кровотеча; кровоточити; геморрагія спец.;(溢血)крововилив.鼻〜 носова кровотеча;胃〜шлункова кровотеча; 伤口〜рана кровоточить;大〜гематоррея.
出巡 chtixun відправитися в інспекторську поЬдку; обходити що (обхід).
出芽 chiiyd 1)(抽芽）пустити (дати) паростки; зійти; прорости (проростання),柳树〜了 на вербах набухли бруньки. 2)〈生物 > брунькувати.〜生殖 брунькування.
出言 chiiyan говорити що.〜不逊 зухвалі слова; зухвала розмова; говорити зухвалості і брутальності; говорити зухвало та нахабно.
出_ chuyang 1)—出国.2)(船只出海）вихід у море.
出 '洋相 chu yangxiang оскандалитися розли; скандал; осоромитися; сісти в калошу (у калюжу); потрапити в скандальне полбження; опинитися в скандальному (смішному) положенні.
出游 chuyou відправитися в подорож; робити (здійснити) екскурсію.
出于 chiiyu 1)(由于）від чого; із чого; за чим.〜 白 Ш за власним бажанням; з власної волі; добровільно;〜至诚 від усієї душі; із най- щирішого бажання;〜іМІЙ з обережності; з обачності;〜无奈 від безвихідності; змушений; 〜好奇 із (від) цікавості;〜无聊 від нічого робити; через нудьгу;〜必需 через необхідність; за необхідністю; продиктовано необхідністю;〜公心 керуватися суспільними інтересами;这是〜好心做的це було зроблено виходячи з добрих спонукань;这


113
是〜资产阶级反动的阶级本性це обумовлено реакційною класовою природою буржуазії.
2)—出自.
出院 chiiyuan виписатися з лікйрні (із госпіталю).让病人〜виписати пацієнта з лікарні;〜以后 після госпіталю;他是哪一天 〜的？ коли він виписався (вийшов) із лікарні?
出月 chiiyue у наступному місяці; на наступний місяць.这工作〜才能完成можна закінчити цю роботу тільки в наступному місяці.
出运 chuyun виїхати за кордон.
出造 chQzha <冶> вііпуск шлаку.
出澄沟 chiizhag6u <冶> випускній (жужшьний) жолоб.
出逾口 chiizhak6u < 冶 > жужільна льотка; жужшьний вивід (вікно); випускний вивід для шлаку.
出掌 chiizhang аплодувати.
出账 chuzhang списати у витрати.
出诊 chuzhen візит [лікаря].
出征 chuzheng вирушити в похід (на війну).
出证 chuzheng виступати в суді, виступати
перед судом.
出质人 chuzhiren〈法〉заставник; заставниця.
Ж Д chuzhong виділятися чим; відрізнятися чим.人品〜виділятися (відрізнятися) своєю красою (красивою зовнішністю, привабливою зовнішністю).
出资 chuzl фінансувати що (фінансування); давати гроші (кошти); забезпечувати коштами.
出自 chiizi вихбдити від чого, з чого.消息〜可靠 的来源 відомості виходять з правильних джерел;〜的手笔 вийти з-під пера (з-під пензля) кого;这画〜农民画家之手це картина художника-селянина; картина належить пензлю художника-селянина.
出走 chiizou покинути сім'ю (Вітчизну).
出租 chiizu здати що (здача); здати в оренду що; (出租动产）віддати в прокат (напрокат).〜住 宅 здати квартиру [в оренду, у найм];〜钢琴 віддати рояль у прокат (напрокат);〜的家具 прокатні меблі;〜汽车 таксі невідм” с.\ 〜卡车 вантажне таксі.
chQ.
初 chu І)(开始）початок.年〜почйток року; на початку року;五月〜на початку (у перших числах) травня. 2)(第一次）уперше; у перший раз;(第一)перший.〜登舞台 упфше виступати на сцені; дебютувати; перший виступ на сцені;五月〜一 перше [число] травня за місячним календарем. 3)(刚开始） тільки-но.〜_Ь陈的战士 боєць, який тільки що (уперше) потрапив на фронт;父亲大病〜 愈 батько тільки що видужав від важкої хвороби;旭日〜升[тільки що] зійшло яскраве сонце. 4)(原# 的）початкбвий.〜Щ початкове бажання;他们和好如〜вон“ знову подружилися, як було колись.
初版 chtiban перше видання.
ІЛ /]> chubu (第_一步）перший; початкбвий; попередній;(初等的）елементарний. ~结果 перші підсумки;〜成果 перші плоди;取得〜 成效 одержати перші результати;〜基础 перша (початкова, попередня) база (основа); 〜知识 елементарні пізнання (знання); початкові (первісні) відомості;〜协议 попередня згода;〜确定 попередньо намічена;〜计划 попередній (орієнтований)
план;〜打算 перша пбзначка; перше припущення;使问题得到〜解决домоглася попереднього вирішення питання;提出〜意 见 дати (представити) попередні думки;〜繁 荣昌盛的社会主义国長соціалістична держава，що домоглася перших успіхів на шляху процвітання і могутності.
初出茅庐 chu chu maolu тільки-но вступив на життєвий шлях; той, що не має життєвого досвіду; новоспечений жарт., ірон.; новачок у чому, розм.〜的医生 новоспечений лікар; лікар-новачок;〜的作家 письменник, що не дозрів;〜的小伙子 юнак, тільки-но вступив на життєвий шлях; зелена молодь.
卞刀仓U chiichuang тільки що створився.〜时期 у перші дні свого існування; на початку створення;〜阶段 початкова стадія; початковий період.
初春 chuchiin початок весни; на початку весни; ранньої весни.
初次 chiici уперше; у перший раз.〜会面 перша зустріч; уперше зустрітися;〜演出 прем’єра; перша постановка; пфше представлення (以 上译法指戏剧дебют (指初次演出的人).
初等 chudgng початкбвий; елементарний. ~教 育 початкова (нижча) освіта;〜数学 елементарна математика;〜函数<数> елементарна функція.
初冬 chiidong початок зими; на початку зими.
初犯chijftn 1)(初次犯错误）перша провина.恕 你〜прощаю тобі цю першу провину; твою першу провину пробачимо (можна пробачити). 2) <法> (初次犯罪）перший злочин.
初伏 chufii перші десять днів "літньої спеки"; початок "літньої спеки".
初稿 chiigao перша редакція (诗文的草稿)； [початкбвий] нарис.提纲的〜початкбвий начерк тез;这部小说的定稿和〜有很大的出 入 в остаточній редакції цього роману є великі зміни в порівнянні з його першою редакцією.
初耕 chugeng〈农〉підіймання [пару]; пфша бранка.
初会 chiihui перша зустріч; уперше зустрітися.
初级 chuji початкбвий; перший щабель; первинний; молодший.〜中学 середня школа першого щаблю; молодший клас;〜读本 буквар ч.;〜线圈 <理> первинна котушка.
初级产品 chii ji chan pin сировина, початкбвий
матеріал.
初级社 chujishe кооператив низщого типу.
初交 chiijiao нове (перше) знайомство.〜的时候 на початку (з початку) знайомства;我和他是 〜ми з ним познайомилися недавно (коротко знайомі).
初恋 chulian 1)(第一次恋爱）перша любов. 2) (刚恋爱不久）недавно закохатися.
初露锋芒 chu lu fengmang вперше показати себе; у перший раз виявити свої здібності (свій талант).
初期 chiiqT початок; початкбвий (перший, ранній) період; початкова (перша, рання) стадія. 二十世纪〜початок двадцятого століття; на початку (на зорі) двадцятого століття;战争〜на початку (у перший період) війни;工作〜на початку (у початкбвий період, на перших кроках) роботи;工人运动 〜на початковій стадії робочого руху;在人类 历史的〜на зорі істбрії людства;〜作品 твори
раннього періоду; примітив (指人类文化的 初期作品).
初切 chiiqig〈天〉вхбдження.
初秋 chuqiCi початок осені; на початку осені; ранньої осені.
初乳 сЬйгй годувати немовля молоком.
初赛 chusai〈体> перший тур [змагань].
初丧 chiisang перші дні жалоби.
初审 chushen 1) <法> (第一审）перша інстанція; (初次开庭）перше слухання справи.〜的判决 рішення (вирок) першої інстанції;〜以后 після розгляду справи в першій інстанції; після першого слухання справи. 2)
稿) первинна перевірка; первинний перегляд.
初生 chdsheng перший; первинний.〜皮层 <生 物> первинна кора;〜组织 <生物> первинна тканина.
初生之位不畏虎chii sheng zhl du bu wei hu новонароджена теличка навіть тигра не боїться; молодому бичку навіть тигр не страшний; молодим (молодості) властиві сміливі дерзання; відвага і дерзання - участь молодих (молодості).
初试 chushi 1)(初次试验）перший досвід (експеримент); експериментувати в перший раз (уперше). 2)(初次考试）первинний іспит.
初速 chiisu <Ш> початкова швидкість.
初夏 chuxia початок літа; на початку літа.
初小 chuxiao початкова школа першого рівня.
初学 chGxu6 1)(刚开始学）починати вчитися чому.这种新技术我是〜я тільки починаю вивчати цю нову техніку;〜的时候总有困难 коли тільки починаєш учитися, труднощі неминучі. 2)(刚 А П ) новачок у чому; початківець.在音乐方面我是〜я новачок (початківець) у музиці.
初雪 chuxue перший сніг.
初旬 chiixun перша декада місяця.
初叶 chGye початок [століття, епохи]; перші роки [століття]. 二十世纪〜на початку (у перші роки) двадцятого століття.
初意 chuyi початкбвий намір (бажання).我的〜 是 початкбвий намір у мене був..; спочатку в мене був намір (бажання)..; на початку (спочатку) я мав намір (хотів, думав)..
chuyuan початкове бажання. 〜це не було моїм початковим бажанням.
初乳机 chiizh^jT <冶> бл^минг; блюмінг.
初战 chiizhan < 军 > відкриття воєнних дій; початок війни; перший бій; перша битва.
初诊 chuzhen попередній прийом (у лікаря).
初中 chuzhong середня школа першого рівня; нижча середня школа.
初衷 chuzhong 初意.改变〜змінити свій намір; роздумати.
含區chu.
Ш chu хижак розміром з собаку, кбльору дикого кота; невеликий тигр; рись; 2) тигр; 3) {перен.) сміливець; витязь.
cha.
樗 chu I. 1) імен. бот. айлант (Ailan thus altissima); 2) смердючий ясен (в "Чжуан-цзи" описується як некорисне дерево та ні на що не придатний матеріал). II. влас. Чу {прізвище).
擇材 chucai (я) негідний (формула скромності).
鸡 chiijl айлантусовий півник {жук, водиться на айлантусах, регулярно


114
цвірінькає в певний час доби).
Щ 散 chusan ні на що не придатний {про людину).
сЬй.
当秣 chumo <书> корм [для худоби]; [фуражне, кормове] сіно.
会议 chuyi〈书〉моя скромна думка; за моєю скромною думкою.
除 chii.
除 chu 1)(去掉）видаляти що (видалення); усувати що (усунення); ('?肖灭）ліквідувати кого-що (ліквідація); знищувати що (знищення); винищувати що (винищування).〜害 ■І боротьба зі шкідниками;Р章5# усунути перешкоду;从名册中〜掉 виключити що зі списку. 2)—除了 1), 2).〜此之外 крім того. 3) <Ш> поділяти що (розподіл); розділити що. 〜得尽 ділитися без залишку;〜不尽 не ділитися [без залишку]; неподільний;用二〜 六得三 шість, ділене на два, дорівнює трьом; шість разів поділити на два буде три;九可以 被三〜尽 дев’ять ділиться без залишку на три; дев’ять - число, кратне трьом.
除草 chucao полоти що; видаляти бурани.菜园 〜полбти город.
除草机 сМсйо|Г〈农〉екстирійтор.
除尘 chuchen 〈技〉пиловловлення; пиловидалення.
除尘器 chiich6nqi < 技 > пиловлбвлювач; пилоочисник; пилеосадник; пилосос.
除虫菊chiich6ngjii <植> пир打рум;(白花除虫 菊）румунок далматський (пепельнолистий); (红花除虫菊）рум'янок рожевий (перський).
除SchiifS <Ш> розподіл.
除非 chufei 1)(只有）тільки; крім чого; крім як; тільки в тому випадку, якщо...〜发生什么特 殊情况 тільки в тому випадку, якщо буде що-небудь екстрене;〜你来找,否则谁也找不 至Ij крім тебе, ніхто не зможе це знайти;〜下 命令，否则我们决不下火线позгіцію ми залишимо не інакше, крім як (як тільки) за наказом; тільки наказ може змусити нас залишити передній край. 2)(如果不是）якщо не.., то..; тільки в тому випадку, якщо..;(除了） крім як.丄下雨，要不我一定去крім як піде дощ, мені ніщо не перешкоджає піти; якщо не буде дощу, то я неодмінно буду; я не піду тільки в тому випадку, якщо буде дощ.
除根 chugen викорінити що (викорінювання); вирвати з коренем що; припинити в корені що.治病要〜якщб лікуватися, то потрібно вилікуватися остаточно.
除号 chiihk) <数> знак ділення.
除旧布新 chu jiu bu xln усунути (ліквідувати) усе старе і затвердити нове.
除开<Мкйі —除于. 除壳机 chiik句了 <农> лузговійка.
除了 chicle 1)(不算在内）крім чого; окрім чого; опріч чого; за винятком чого; не вважаючи кого-чого; не рахуючи чого; крім як.〜上班以 夕卜,他哪里都不去він нікуди не ходить, крім як на службу;殖民地人同殖民主义І进 行斗争Й外，别无出路крім боротьби (крім як борбтися) із колонізаторами, у народів колоніальних країн немає іншого виходу. 2) (此外还有）крім чого; окрім чого; чого.〜教 书，还要做团的工作（крім，окрім) викладання потрібно було ще вести комсомольську роботу;〜电车之外，我们还
乘公共汽车 поряд із трамваєм ми користуємося автобусом. 3)(不这样，就那样） якщо не.., то..解放前这个地方〜旱，就是错 до звільнення в цій місцевості, якщо не було посухи, то була повінь.
除灭 chumie знищити, ліквідувати.
除名 churning виключити кого зі списку; вивести кого зі складу.
除数 chiisWi <数> дільніік.
除夕卜 chuwai крім чого; за винятком чого; крім кого-чого;(不算）не рахуючи чого;(不在内） виключно.
除夕chiixT ( —年的最后一天）переддень Нового року;(除夕之夜）ніч під Новий рік.
除夜 chuye ніч під Новий рік.
除赛剂 chuyouji <农> гербіцид; гербисид; фітоцид.
除治 chuzhi ліквідувати.
chu.
厨 chii 厨房.〜刀 кухбнний ніж.
厨厕 chuce к)Ьсня і туалет; технічні
приміщення.
*房 cMfdng кухня;(轮船上的厨房）камбуз; (军队与劳动组合中的厨房）кашоварня.〜用 具 кухонне начиння.
厨师 chiishT кухар; куховарка; кухарка розм.(军 队与劳动组合中厨师)кашовар.(船上的厨 师）кок;(高级厨师）кулінар; шеф-повар; старший (кваліфікований) кухар.当 ~ працювати кухарем;〜手艺 кухарське мистецтво; кулінарія.
厨艺 chu у! кулінарна майстерність.
chu 另见 zhCi.
助 chu усунути.
chu 另见 tii.
涂月 chiiyiie 12-й місяць за місячним календарем.
Й9. chu.
组 chu І. мотика. II. 1) перекопувати земдю, займатися хліборобством; 2) викорчовувати; сапати; полоти; викоріняти; нищити. III. 1) іст., геогр. Чу {місцевістьу князівстві епохи Чуньцю)\ 2) іст.，геогр. Чу {давнє князівство на території теперішньої провінціїХенань)\
3) 	Чу {прізвище).
滌сМ.
源 chu влас. 1) геогр. Чухе (ріка в пров. Аньхуй та Цзянсу); 2) геогр. Чусянь (місц. в пров. Аньхуй)\ іст., геогр. Чучжоу (округ на території теперішньої провінції Аньхуй; з дин. Сун).
^ chu.
Ш chu —> 会.
路踌 chuzhi переступати з ноги на ногу, стояти в нерішучості.
chii.
Щ chu топтатися на місці.
Щ Щ chuchu стояти в нерішучості, вагатися.
働сМ.
働 chu 1)(农具）мотика; сапка розм.; сапа. 2) (锄草)полоти що;(松土）мотижити що; сапкувати що.〜地 мотижити (сапкувати) землю;〜掉野草 виполоти бур’ян (бур’янисті трави, траву).
锄奸 chujian знищувати (винищувати) зрадників.
锄强扶弱 chu qiang fii ruo боротися проти гнобителів і допомагати пригнобленим; боротися проти ґвалтівників (пригноблювачів) і покровительствувати слабким (беззахисним).
勸头 chiHou —锄 1).
维 chii.
雏 chu пташеня.〜X島 курча прост.;〜鸭 каченя; 〜燕 ластовеня.
雏菊 chuju < 植 > маргаритка багаторічна (звичайна); беллис багаторічний.
chur 〈口〉дитгіна; дитя с.\ зелений молодик; зелена молодь.
雏形 chuxing 1)(最初形态）першообраз книжц прототип книжк. 2)(模型）модель ж.; макет.
chu.
橱 chu шафа.书〜книжкбва шафа;壁〜стінна шафа;玻璃〜скляна шафа;衣〜плйтяна шафа; гардероб; шифоньєрка (指小的衣橱).
橱窗 chuchuang вітрина.
橱柜 chiigui 1)(食具橱)буфет; шафа для посуду. 2)(五斗橱)комод. chu 另见 cM.
处cM 1)(居住)жити.穴居野〜в丟сти первісний спосіб життя. 2)(相处)ладити з ким; жити з ким; уживатися з ким.我们彼此〜得来ми з ним в усьому ладимо; ми живемб з ним дружно; ми з ним добре уживаємося;〜不来 не могти з ким ужиться (жити у мирі); ІЗ КШІ немає ладу. 3) 处于.〜І崩溃的前夕стоіги (опинитися) перед крахом; бути напередодні краху;〜在胜利的前夕 стояти (опинитися) на порозі перемоги;要是你〜在我的地位，你怎 么办？ як би ви вчинили на моєму місці?第 一次国内革命战争时期，我们的党还〜在幼年 时期 в роки Першої громаджської революційної війни наша партія все ще переживала пору свого дитинства；任何事物都是〜在矛 盾+间，斗争中间，变化中间усі речі і явища існують у протиріччях, боротьбі, процесі ЗМІН. 4)—Іь 理 1).〜之泰然 спокійно поставитися до чого (прийняти що); із повним спокоєм; зберегти незворушність; із незворушним спокоєм (видом); як ні в чому не бувало. 5)—处罚.〜以罚金 накласти штраф на кого; оштрафувати кого; ~ 以极刑 карати кого на смерть (смертю); страчувати кого.
处罚 сіійй покарати кого (покарання); покарати кого; накласти кару на кого; карати кого (кара); віддати на покарання кого;(轻的 处罚）стягнути з кого (стягнення); накласти стягнення на кого; накласти стягнення на кого.受到〜понести покарання; бути покараним;应有的〜заслужене покарання; заслужена кара;予以应有的〜карати (карати) по заслугах.
处方 chiifang 1)(开药方）написати рецепт; виписати ліки; наказати кому що (розпорядження). 2)(药方）рецепт;
розпорядження (призначення) лікаря.〜手册 рецептурний довідник;〜说明 сигнатура.
处分 chtiftn 处罚.刑事〜кримінальне покарання; ^亍®〜адміністративне стягнення; 纪律〜дисциплінарне стягнення;党内〜 партійне стягнення;给予组织〜наюйсти


115
стягнення по організаційній лінії;免于〜 звільнити кого від покарання (від стягнення).
处境 chujing полбження; обстановка; обставини мн.〜很不妙' перебувати в дуже незавидному становищі;〜困难[перебувати] у скрутному (важкому) становищі; [перебувати] у важких (складних) обставинах; полбження гірше за губернаторське жарт.\ 〜越来越困难了 станбвище стає з кожним днем тяжче;他们的〜从来没有象今 天这 ff-困难 їм ніколи не доводилося так важко, як сьогбдні.
处决 chiijuS І)(执行死刑）страчувати кого (страта ж.). 2)—处理 І).
处理 сЬйІТ І)(安排，办理）вести що (ведення); розпоряджатися чим (розпорядження); керувати чим (керування); улаштовувати що (улаштування); чинити з чим\ бути з чим; робити з чим;(解决)вирішити що (рішення); розв'язати що (розв’язання); підходити до чого (підхід).〜日常工作 вести поточну роботу;〜工厂的事务 вести справи заводу; управляти (завідувати) справами заводу;〜家 务 вести домашнє господарство; завідувати будинком;〜私事 упорядкувати (улаштувати, налагодити) свої особисті справи;〜案件 розбирати [судові] справи;〜阶级之间的关系 регулювання стосунків між класами;正石角〜 积累与消费的关系правильно підходити до питання накопичення і споживання; ІЕ石角地〜 工业和农业的关系правильно вирішувати питання про співвідношення між промисловістю і сільським господарством; 正确〜人民内部矛盾правильно розв’язувати протиріччя усередині народу;酌情〜вжи- вати відповідних заходів;分另丨J 〜диферен- ційований підхід; Ш 会只〜оргвисновки; оргзаключення; рішення організації;妥为〜 вживати належних заходів;请你自行〜 прошу вас вирішити (робити) на свій розсуд; 这问题该如何〜як бути із цим питанням? що робити з цим питанням?你打算如何〜як ви вирішили? що ви вирішили зробити?这件事 是怎样〜的？ як розпорядилися (що вирішили) по цій справі?稿至今尚未〜рукбписи дотепер ще не переглянуті (не розібрані);让 这一国家р人民自己〜他们的事务дйти народу цієї країни самому вершити свої справи. 2)(艺术处理）трактувати що (трактування).演员对白毛女А形І•〜得很好 артистка прекрасно трактує образ "Сивої дівчини". 3) <技> обрббка.热化学〜термо- хімічна (теплова хімічна) обробка;水的〜 обробка води. 4)(变价出售）ліквідація (ліквідувати що).〜积压商品 ліквідація зале- жаних товарів.
处理品 сіійіїрїп товари (товарні залишки), що підлягають ліквідації.
处女 chunu незаймана.老〜стара діва.
处男 chOnan юнак.
处女地 chunudi цілина; новина ж.; незаймана (недоторкана, цілинна) земля (ґрунт).开垦〜 піднімати (освоювати) цілину.
处女ЙЙ chOnumo <角?> дівоча пліва; гімен спец.
处女作 chOnuzuo проба пера; перший [літературний] твір: перший [літературний] досвід.
处世 chiishi життєвий.〜为人之道 життєва мудрість;〜态度 відношення до життя;
світовідчування;〜经Лй життєвий досвід; життєві спостереження;〜哲学 філософія, якою керуються в житті.
处事 chushl вести справи.很会〜уміло вести справи; розумно розпоряджатися;〜公平 чинити справедливо;〜Я" серйозний підхід (серйозне відношення) до справи; серйозно підходити (ставитися) до питань.
处_ chiishii "припинення спеки" (14-ий із 24 сезонів місячного календаря, з 22-24 серпня).
处死 chusT покарати кого на смерть (стратити). 〜法西斯剑子手 знищити фашистського ката.
处&、积虑 сЬй xln ji їй виношувати [злі плани]; замишляти [зле]; тільки і думати, як би..; тільки і прагнути (намагатися), як би"
处刑 chuxing <法> вирок (присудити кого до чого).〜五年 присудити до тюремного ув’язнення терміном на 5 років.
处于 сЬйуй перебувати; бути; опинитися.〜不 利地位 знаходитися (бути, опинитися) у невигідному положенні;〜主动地位 тримати в руках ініціативу;〜被动地位 втратити ініціативу; перебувати (бути, опинитися) у пасивному положенні; грати пасивну роль;〜 平等地位 на рівній нозі з ким; рівноправний; 谈判〜极秘密的状态中 переговбри оточувала глибока таємниця； переговори відбувалися (велися) у глибокій таємниці;战 争〜相持阶段 війнй переживала етап рівноваги;,资本主义世界正〜经济危机之宁 капіталістичний світ переживає (зазнає) тепер економічну кризу.
处治chlizh丨—> 处罚.
处置chftzhi 1)―处理1).不知如何〜не знати, як бути (як чинити, що робити). 2)—处罚.
件 chti.
杵chii 1)(日杵）товкач;(洗衣机用的棒植） праник. 2)(戳）пікати кого-що чим.用手指 头〜下 тицьнути пальцем.
础 chu.
石出 chu цоколь ч.
础石 chiishi цокольний камінь.
chii.
Ш сЬй <Й> шовковиця паперова; брусонетія паперова.
chu.
猪 chu І. торба для одежі; 2) червоне покривало (на труну); 3) слуга. II. 1) підбивати (підбитий) ватою; вишивати, гаптувати (гаптований) шовком; 3) збирати; накопичувати. III. влас. Чу {прізвище).
chu.
Ш chu потоки, рукав ріки.
储 chti.
储备 chubei запасти що (запас, запасний); заготовити що (заготівля, заготовляння); припасти що; припаси мн.粮食〜 продовольчі запаси (заготівлі, припаси); запаси продовольства;原料〜запаси сировини;种子〜насінний фонд;商品〜 товарні запаси;黄金〜 <经> золотий фонд (запас, резерв); запас золота;生产资料〜 запас засобів виробництва;日常〜потбчний запас;必要〜необхідний запас;国家和人民 М〜запйси держави і народу;〜<^х>
запасний фонд;〜两年的粮食 запастті (заготовити) продовольство на два роки; створити продовольчі запаси на два роки;〜 工业品 тримати промислові товари в резервному фонді;要有些〜необхідно тримати що-небудь у запасі.
chiibeiliang зерно в якості резервного фонду.
储各量 chdt^iliang [резервний] запас.最低〜 мінімальний запас;材料〜запас матеріалів.
储藏 chticSng 1) т"»•储存• 2)(蕴藏）залягати (поклад ч.).这个地区〜着丰富的铁矿у цьому районі багаті запаси (поклади) залізної руди.
储藏量chticdngliSng —储量.
储藏室 chiicangshi сховище; комора; прикомірок.
chOcangwu запас; резерв; припаси мн.
储存 chiicun резервувати що (резервація); залишити про запас (у резерві) що; зберегти [про запас] що.把石油〜起来 резервувати нафту; зробити запаси нафти.
储存量 chficiinliSng запас.仓库〜запйс на складах; складський запас; ® дп ~ запас товарів.
储户 chuhu вкладник.
储积 chiijT накопичення.
储集 chuji заощаджувати кошти, робити
запаси.
储金 chiijTn заощадження мн.互助〜 заощадження взаємодопомоги.
储君 chujun спадкоємець престолу.
储量 chtUiAng запас.石油〜запаси нафти;燃料〜 запас палива;估计〜 <地质> передбачувані запаси;可采〜 < 地质 > запйси，що видобуваються.
储龄 chilling сума річних збережень, заощаджень.
储蓄сіійхй 1)(存钱于银行）робііти заощадження; класти (вкладати, вносити) гроші в ощадкасу.〜银 4亍 ощадна каса; ощадкаса;〜存款 внесок в ощадкасу; ощадний вклад;〜存折 ощадна книжка; ощадкнижка;提倡〜заохбчувати особисті заощадження. 2)—储金.定期 ~ строкові вклади;活期〜потбчний рахунок;他有一大 笔〜у нього великі заощадження.
储蓄所 chiixusuS відділення (філія) ощадної каси.
储油构造 ch£iy6u gouzao <地质> нафтонбсна структура.
储油罐 chiiyouguan цистерна.
储源 chiiyuan джерела капіталовкладень
储值 chuzhi кредгітна картка.
储种 chuzhong вид капіталовкладення.
楚CM.
楚楚 chiichii чистий і акуратний.衣冠〜добірно одягнений; одягнений чисто й акуратно.
chu 另见 сіій.
处 chu 1)(场所）місце.集合〜місце (пункт) збору; збірний пункт;住在原〜жііти на колишньому (старому) місці;无〜休息 ніде відпочивати;无〜可去 нікуди йти (піти);各~ 都有 є скрізь; є всюди. 2)(机关部门）відділ; частина ж.; служба спец.\ стіл.总务 ~ канцелярія; адміністративний відділ;教务〜 навчагіьна частина;人事〜відділ кадрів;机务 〜〈铁路〉служба тяги; локомотивна служба;


116
служба локомотивного господарства;售票〜 квиткова каса;询问〜дбвідковий стіл; довідкове бюро;失物招领〜стіл (бюро) знахідок.
处处 chCichCi 1)(各地）скрізь і усюди; усюди; повскідно:祖国〜出现了巨大的变化у нашій країні скрізь і усюди відбулися великі зрушення (величезні зміни);友谊之花〜开 квіти дружби розпускаються всюди. 2)(各方 面）в усьому; на кбжному кроці.〜以身作贝丨J в усім показувати особистий приклад;〜为人 民利益着想у всім (на кбжному кроці) враховувати інтереси (рахуватися з інтересами) народу;他〜和我们作对 він нам заважає на кбжному кроці; 一个共产党员必 须〜严格要求自己комуністи повинні в усіх відношеннях пред’являти до себе суворі вимоги.
处所cMsu6 місце.这是个什么〜？ що це за місце?
处长 chuzhang начальник відділу (частини, служби); завідуючий відділом (частиною, службою).
绌сМ.
绌 chu < 书 > бракувати чого (нестача, недостатній); не вистачати чого; недостача. 经费支 ~ нестіча (недостача) засобів; не вистачає (бракує) засобів.
J chu.
于 chu короткий крок правою ногою.
^沐 сЬй.
怵 chu 1) бояггися, лякатися; бентежитися; 2) тужити; сумувати.
休场 chuchang торопіти, боятися, ніяковіти.
怵目惊心、churnujlngxTn приголомшувати; жахливий.
怵然 churan боязко, насторожі.
怵头 chutou пекін. діал. боятися, пасувати перед труднощами.
сіій.
Ш chu важко йти, шкутильгати.
閑сМ.
閲 chu маса, велика кількість (про людей).
淑 chCi.
ШШ chugui незвичайний, дивний, chu.
Ш chu хворіти, хворий.
俶 chu另见ti.
Ш chu 1) (гарний) початок; спочатку; вперше. 2) привести до ладу.
畜сіій.
鄗 chu влас. 1) іст., геогр. Чу {місто князівства Цзінь епохи Чуньцзю); 2) Чу {прізвище).
却[chu.
Ш chu скипетр довжиною в 8 цунь {біля 25 см).
У畜 chu.
Ш chu 1) збиратися, накопичуватися (про воду);
2) 	застоюватися; застійний; 3) кипіти (у розпачі).
兽 chu 另见 хій.
晋 chu розводити худобу.
歌
歜 chu І. задишка від гніву;〈方〉сильний аромат. II. влас. Чу (в іменах).
斶 сМі.
月蜀 chu сало нутрії.
觸 chu.
JM chu влас. Янь Чу (діяч царства Ці за часів Чжаньго).
畜chu另见хй.
畜 сіій (牲畜）худбба; тварина.家〜[домішня] худоба; домашня тварина;役〜роббча худоба; тяглова худоба;母〜м^гка.种〜виробник; ff 〜молодник збірн.
畜肥 cMifSi <农> гній; гнойове добриво.
畜栏 chulan стійло; хлів. ‘
畜力 chuli жива тяга; живе тягло; тяглова сила. 〜运输 гуж; гужовий транспорт; гужові перевезення; перевозити гужем;〜农具 сільськогосподарські знаряддя на живій тязі.
畜牲 chCrsheng 1)(禽兽）тварина; худобина. 2) (骂人话）скотина прост.; тварюка ж., прост.\ бидло.
畜—chuyi <牧> епізоотія.
搞chi
搐溺 chunuo〈医〉судома, конвульсія.
搐缩 cWisu6 <医> тик.
触 сіій.
触chCi 1)—触动1).〜人痛处зачешіти (торкнутися за) хворе місце людини; наступити на улюблений мозоль; за живе зачепити (торкнутися). 2)—触动 2).〜起前 情 викликати спогади про минуле; нагадати минуле.
触电 chiidian враження струмом; бути ураженим струмом.当心〜！ остерігайтеся струму! №>〜了 йогб вдарило струмом;他是〜 死的 його вбило струмом.
触动 chiiddng 1)(碰到）зачепити кого-що, за що; (动）торкнути кого-що; торкнутися кого-чого. 〜地雷 наскочити на міну; зачепити міну;没 有〜залишати що недоторканим;用手〜一下 торкнути (торкнутися) рукою. 2)(打动） торкнути що.〜旧曰的回忆 розворушити старі спогади;〜愁思 роз’ятрювати горе;这 句话〜了他的心情ці слова зачепили (торкнулися) у нього найпотаємніше.
触法 chufa порушити правило, закон.
触犯 сііййп (冲撞）зачепити кого-що, рот.; торкнутися кого-чого;(冒犯）скривдити кого-що (образа);(侵害）торкнутися кого-чого; завдати шкоди кому-чому;(破坏） порушити що (порушення).〜尊严 зачепити (торкнутися) гідність (престиж, авторитет); 〜法律порошити закон;〜人民利益зачепити інтереси народу; завдати шкоди інтересам народу.
触机 chuji на натхненні книжк.; за інтуїцією; експромтом.说话不假思索，〜即发говоргіти експромтом (на натхненні, за інтущією), без усякої підготовки.
触及cMji—触动1).〜灵魂торкнути живу душу;尚未〜问题的实质ще не порушена суть питання; ще не торкнутися суті проблеми.
角虫礁 chujiao наскочити (сісти) на риф.
触角 chOjmo 〈动〉вусики мн.; антена cnetf.; щупальця мн., спец.
触景生情 chu jing sheng qing схвилюватися (засумувати, збентежитися) від побаченого; побачивши що охопило почуття чого', глибоко схвильований (розчулений) чим.
触觉 chujue <生理> дотик; тактильне почуття (відчуття).〜器官 органи дотику.
触类旁通 chu lei pang tong робити висновки за аналогією; від часткового приходити до загальних висновків.
触媒 chCimSi < 化 > каталізатор.生物〜 біокаталізатор.
触霉头 cM meitou <方> 1)(倒霉）не везе кому; нещастя; несолодко прийдеться кому\ напоротися на неприє мність.真〜! от не везе! яке нещастя! яка невдача (невдача,
неприємність)!他触 了霉头 сблоно iioMj прийшлося. 2)(使人难堪）насолііти кому, розм.
触目 сіійтй упадати в око; куди не кинь оком. ~ 皆是[так і, усюди] упадати в око; куди не кинь оком, [усюди, скрізь]..; зустрічатися на кбжному кроці; велике (безкінечне) безліч; таких [речей] занадто багато.
触目’原；已、chu mu jing xln запаморочливий; [охопило] здригання; здригнутися [від побаченого, від одногб виду]; серце завмерло (завмирає); дух (подих) захопило; справити приголомшливе враження.
触怒 сіійпй (使生气）розгнівати кого що; розсердити що; роздражнити кого-що;(使大 怒)підірвати що; привести що в лють; викликати на себе гнів; псувати кров кому.
触碰 chupeng хвилювати.
触浅 chuqian〈海〉наскочити (сісти) на банки (на мілину).
触手 ch(ish6u〈动> щупальця мн.
触痛 chutong задіти (забрати, торкнутися) за живе; роз’ятрити кого-що, розм.; боляче зачепити кого-що.〜旧仓lj роз^трити старі [душевні, серцеві] рани; роз’ятрити старе горе.
触网 chCiw5ng〈体> сітка.
触须сіійхй <动>~>触角.
触诊 chuzhen 〈医〉пальпйція спец.; обмацування; ощупування.
懷 chCi.
慑 chu боятися (боязкість, боязкий); (боягузтво, боягузливий); лякатися (полохливий);
сором’язливість.发〜боітися; відчувати страх; кого охопив страх;〜见生人 боятися незнайомих людей; цуратися сторонніх.
黯 chCi.
Ш 免 cMimiSn < 书 > зніги чин (сан);
відсторонити (звільнити) кого від посади; звільнити кого з посади.
臺 сМі.
蟲立 chuli височіти; підніматися.到处〜着工厂 的烟 усюди височіли (тяглися вгору) фабричні і заводські труби;群峰〜височіли (піднімалися, нагромаджувалися, здіймалися) піки гір.
chuai.
欸 chuai <象声> тріщати, тріскотіти.
-UJU
дТШ chuai 另见 chuSi.
端 chuai (藏在衣服里）засунути що; покласти


117
що\ тримати що.〜在 口袋里 засунути (покласти) у кишеню; тримати в кишені;〜在 怀里 тримати за пазухою; засунути (покласти) за пазуху;〜着手儿站着 стояти, засунувши руки [у рукава, у кишені].
chu§i.
搋 chuai розминати що.〜面 місити (розминати) тісто.
ВШ chuai.
腦 chuai жирний, тучний, товстий, дебелий.
-U1J
gfffi chuai 另见 chuSi.
端测 chuaice припускати що (припущення); міркувати що (розуміння); догадуватися (догадка).纯属〜之词 чистий домисел; домисли; одне лише припущення;据我〜за моїми міркуваннями; я припускаю, що..; Ш 此〜[вихбдячи з цього,] треба припускати..; судячи з цього.
揣度 chuaiduo будувати (робити) здогади; враховувати що (облік); зважувати що (зважування); оцінювати що (оцінка).〜另ij 人 的心意 будувати (робити) здогади про чужі думки (наміри, бажання); читати в серці (у душі) іншого;〜敌ti? зважувати (оцінювати) загальне положення противника;端倩度势 зважувати всі обставини; враховувати наявне положення; зважувати усі за і проти.
端摩 chuaimo обмірковувати що (обмірковування); продумувати що.仔细〜ретельно обмірковувати (продумувати); поміркувати про кого-що, розм.;〜不出 губитися в здогадах (у припущеннях); розумом не збагнути; 〜人的心理 будувати здогади про психологію людини.
ІЬ而 chuai.
端 chuai ударяти (штовхати) ногою; хвицяти.
踹f到 chuaidSo перекинути що [ногою]; збити що з ніг [ногою].
chuai.
膪 chuai 1) розтовстіти, бути відгодованим; 2) відгодовувати (свиней).
)І [ chuan.
川 chuan ріка; [річковий] потік.高山大〜висбкі гори і великі ріки.
川贝 chuanbei <Ш> рябчик сичуаньський.
І流不,І、chuan liu bu хі безупинним потоком; безперервно; неспинно. 〜[безперерв- ний] потік машин; безупинним потоком (безперервно, неспинно) йшли машини;人 来人往，〜люди йшли безперервним потоком.
川考 chuanxiong <植> гірчовник піхвовий.
川资 chuanzT гроші на дорогу; дорожні (шляхові) витрати.
氣! chuan.
氣 chuan <化> тритій.
穿 chuan.
穿 chuan 1)(破，透）наскрізь; про-; роз-.〜个洞 проробити (пробити) діру (отвір);打 ~ пробити що [наскрізь]; продірявити що\ 说〜 сказати те, що є; сказати так, як є [насправді]; сказати начистоту;子弓丨А ~胸而出 к知я пробила груди; кулею пробило груди навиліт;——粒子弹〜Jit左肩下方 куля
ввійшла нижче лівого плеча. 2)(通过）через що\ крізь що\ просмикувати що; усовувати що.,(穿成串）нанизувати що.〜鞋带 всунути (просмикнути) шнурки на черевиках;〜珍珠 нанизувати перлини; ~ 过马路 перетнути дорогу; перейти [через] дорогу;从~*个胡同 〜到另一个胡同 переходити з одного провулка в інший;〜过人群 пробратися через (крізь) юрбу; ІМ路〜过森林 дорога йде лісом; дорога пролягає через ліс;战士们〜过 铁丝网 воїни долають дротяне загородження.
3)(穿戴)одягати що; носити що; ходити в чому; одягатися.〜裤子 одягнути (натягнути) штани;〜鞋子 взутися; надіти взуття;〜衣月艮 одягатися; надягнути костюм (одяг);〜着军 装 бути у військовій формі; носити військову форму;〜上大衣 надягнути пальто; 有饭吃，有衣〜б夕ти ситим і одягненим;〜过 的衣服нбшений костюм;别人〜过的衣服 костюм з чужого плеча;这靴子我〜不上ці чоботи мені не йдуть на ноги;里夕卜〜反了 надягнути навиворіт;前后〜反了 надягнути задом наперед;〜得很朴素 одягатися просто і скромно;这是〜在里边的 це одягається під верхній одяг;你〜得太少 ви занадто легко одягнені; 要多〜些衣月艮 треба тепліше одягтися;给孩子们〜暖些одягти дітей потепліше;她〜着一件新衣月艮на ній була нова сукня; вона була (ходить) у новій сукні; вона була одягнена в нову сукню;这衣月艮她〜 着合适 ця сукня їй личить (пасує);(指美观)； ця сукня їй (саме) в пору (якраз);(指大小合 适)；这件大衣我己〜了三年了 це пальто я ношу вже три роки; це пальто служить мені вже три роки.
穿扮 chuanban одягатися, наряджатися.
穿插 chuancha 1)(交叉）чергуватися (чергування); перемежовуватися чим, із чим; по черзі;(夹杂)вставляти що в що (вставляння). 突击工作和日常工作〜进行чергувйти (перемежовувати) ударну роботу з повсякденною;讲话中〜—些笑话 вставляти в мову жарти; пересипати мову жартами. 2) (穿曲）худбжній відступ; епізодична вставка.
穿刺 chuSnci <医> пункція; прокол.
穿戴 сіпШпсШ 1)(衣服与装饰）одяг і прикраса.
穿红着绿 chuanhong-zhuolU у яскравих (красивих, пишних) убраннях; барвисто (яскраво) виряджений; вифранчений розм.
穿甲弹 chuSnjiadAn <军> бронебійний снаряд.
穿孑L chuankong 1) < 技 > прошивання;
пробивання [отвори]; просічка; перфорація. 2) < 医 > прорив; перфорація.〜性溃疡
проривна (прорвана) виразка;肠〜прорив (перфорація) кишок.
穿孔机 chuSnkSngjf <机> перфоратор.
穿孑L 器 chuankongqi < Й > пробійник; пробиватель.
穿廊 chuanlang галерея; прохідний коридор.
穿连裆裤 chuan liandangku вступити в змову; бути в змові.
穿破 chuanpo зносити що; заносити що; затріпати що, розм.\ 把皮鞋〜了 стоптати (зовсім зносити) черевики;衣月艮〜了 костюм зносився.
穿山甲 chu§nshanjm〈动〉ящер; панголин.
穿梭 chuansuo снувати [взад і вперед].〜j以地来 来去去 снувати безперервно.
穿觉:风 chuantangfeng протяг; наскрізний вітер.
穿堂 l、1 chuantangmen двері прохідної кімнати; двері в прохідну.
chuantangr прохідна [кімната].
穿 4、鞋 chuan хіаохіе чинити перешкоди кому; чіплятися до кого.
穿孝 chuanxiao бути в жалобі по кому; носити жалобу по кому; одягтися в жалобу по кому.
穿新鞋来老路 chu5n хїп хїе lai lao lu "ходити в
новому взутті по старій дорозі” - хоча форма
(зовнішній вигляд) змінився, внутрішнє
наповнення залишилося старим.
穿衣镜 chuanyljing трюмо невідм.\ гардеробне дзеркало.
穿针 chuanzhen всунути (просмикнути) нитку в голку.
穿针引线 chuan zhen yin xian допомогти кому зв’язатися з ким; сприяти (посприяти) у встановленні контакту; грати сполучну роль; за посередництвом; за допомогою; сватати кого кому, жарт.
chuanzhuo убрання (вирядитися); одягатися. 讲究〜любити франтівство (франтити); 她不讲究〜їй байдуже що носити; вона невимоглива в одязі; вона мало звертає уваги на убрання.
穿凿 chuanzuo із натяжкою.〜附会 натяжка розм.; із натяжкою; притягти за волосся (за вуха) що;论据〜附会 натікка в доведенні; у доказі допущена натяжка.
4专 chuan 另见 zhu^n.
传 chuan 1)(转给）передавати що (передача); повідомляти що (повідомлення).〜消息 передавати (повідомляти) відомості;古代〜 下来的 успадкований із древніх часів;请往 下〜передавайте，будь ласка, далі;革命传统 代代〜революційні традиції передаються (переходять) із покоління в покоління. 2) —► 把自己的技能〜给别人передіти своє мистецтво (майстерність) іншим; навчити інших своєму мистецтву (майстерності). 3) —传播.捷报频〜безупинно говорити про перемогу. 4)—> 传导 1).金属〜电 метйли проводять електрику;光比声音〜得快 світло рухається швидше звуку. 5)(叫）викликати кого.〜某人到人民法院викликйти такого-то в народний суд. 6) —►传染.这病〜人 ця хвороба заразлива (інфекційна).
传 j® chuanbian поширитися; рознестися; обійти що; піти.捷报〜全城 звістка про перемогу поширилася (рознеслася, пішла) по всьому місту; звістка про перемогу обійшла (облетіла) все місто.
{专才番 chuanbo поширювати що (поширення); насаджувати що (насадження).〜文化 насаджувати культуру;〜马克思列宁主义思想 насаджувати (поширювати, пропагувати) ідеї марксизму-ленінізму;〜先进经验 поширювати (насаджувати) передовий
досвід;〜花粉〈丨直〉запилення;波的〜〈理〉 поширення хвиль;声的〜 <理> поширення звука;制 ih传染病的〜зупинити поширення інфекції (заразних захворювань); зупинити епідемію;这—消息到处〜着усюди поширилася (рознеслася) ця звістка.
传牙番者 chuanbozhe розповсюджувач; провідник. 马歹У 主义的〜 провідник
марксизму-ленінізму;科学知识的〜 розповсюджувач наукових знань.
传布chuanbu—>传描.
传山chu3nchii виходити.这些消息是从他那ЯІ


118
〜的 ці відомості [виходять, отримані] від нього.
传出神经 chudnchii shenjlng <解> еферентний (відцентровий) нерв.
传达 chuanda 1)(转达）передавати що (передача). 〜命令передавати наказ;〜上级指示 повідомляти про розпорядження вищого органу (начальства);〜报告 інформаційний доклад. 2)(通报）доповідь (доповісти про що).未经〜，不准入内 не можна входити без доповіді; входити без доповіді забороняється; 请你给我〜一下прошу доповісти про мене. 3)(工作人员）черговий; чергова.
传达室 chuandashi бюро перепусток; чергова [кімната]. ,
传к chuandai 1)(传种接代）продовження роду; збереження виду. 2)(传给后代）передавати що з роду в рід (із покоління в покоління); родовий; фамільний.〜的手艺 родове ремесло.
传单 chuandan листівка; летючка розм.;
летучий листок;(秘密传单）прокламація.散 发〜розкидйти листівки (прокламації).
传导 chuandao 1) 〈理〉проводити що.
2)〈生理〉проводити що.〜系统 провідна система.
传导性 chuandaoxing〈理〉провідність.
传道сіийпсійо 1) <宗>—传教.2)(旧时指传授 孑L 孟之道）проповідувати (поширювати, насаджувати) конфуціанське навчання.
传递 chuandi передавати що (передача); доставляти що (доставка); вручати що (вручення).〜信件 доставляти (передавати) листи;〜消息 передача інформації (звісток).
传动 chuandong〈机〉передача; привід; транс- місія.〜装置 передавальна установка; приводний пристрій;〜齿轮 передатне колесо; перехідна шестерня;齿轮〜зубцювата передача.
传动带 chuandongdai <机> привідний ремінь.
"三角〜текстрбпний (клиновидний) ремінь.
传粉 chudnf^n〈植〉затінення.自花〜само- запилення;异花〜перехресне запилення; перезапилення;虫媒〜комахозапгіленя; ентомофілія.
传呼 chuanhii викликати (виклик) до телефону. 公用〜电话 телефон загального користування [із викликом];夜І司〜нічнгій виклик до телефону. 、
传话 chuanhua передавати чиї слова; переказувати що (переказування).
传唤 chuanhuan <法> виклик повісткою в суд (у прокуратуру, у міліцію).
传家 chudnjia— 4代 2).
传家宝 chuanjiabao фамільна коштовність; сімейна реліквія; скарб для поколінь;(优良 传统）краща традиція.
传教 chuanjiao 〈宗〉проповідувати [віровчення]; місіонерство.
传教士 chuanjiaoshi〈宗〉місіонер; місіонерка; проповідник; проповідниця.
传戒 chuanjie〈宗> присвячення в чернецтво.
传经 chuan jlng передавати досвід.
传经送宝 chuan jlng song bao навчати
цінностям.
传开 chuankai розголоситися; поширитися.这 件事在社会上〜了 ця історія розголосилася в суспільстві.
传来 chuanlai дійти до кого; доноситися до кого. 〜了歌声 доносяться звуки пісні;〜了个瑶
言 дійшов слух;〜了 丰收喜讯 отримані (надійшли, дійшли до нас) звістки про багатий врожай.
传令 chuanling віддати наказ.〜三军 віддати наказ по всім військам;〜惡笑 оголосити подяку [наказом, у наказі].
传令兵 chuanlingblng вістовий; ординарець.
传票 chuanpiao 1)〈法〉повістка [суду]; виклик [у суд]. 2)〈会>6рдер.
传每chuanqi 1) <文> (油1宋的短篇小说)новела. 2) <明清的长篇戏曲〉мелодрйма. 3)(离奇） легендарний (легендарність).〜式的故事 легенда;〜式的人物 легендарна особистість (фігура); казковий (легендарний) персонаж.
传情 chuanqing висловити почуття.
7[专球 chuanqiu <体> пас; пасування (пасувати).
传染 chuanran зараза (заразний, заразити кого-що чим); інфекція (інфекційний, інфіцирувати що.)他〜了流行性感冒він заразився грипом;以免〜另У 人 щоб не заразити навколишніх; щоб уникнути зарази (інфекції, передачі хвороби);这病会〜 хвороба ця заразлива (заразна);苍姆〜疾病 мухи розносять (поширюють) заразу (інфекцію).
传染病 chuanranbing заразна (інфекційна,
(заразлива) хвороба.〜患、者 заразний [хворий]; 〜医院 інфекційна лікарня; 〜医生 інфекціоніст.
传染性 chuanranxing заразливість (заразливий, заразний); інфекційний.〜肝炎 < 医 > інфекційний гепатит.
传热性 chuanrexing <理> теплопровідність.
传入сішйпгй проникнути.十月革命以后，马克 思列宁主义开始〜中国після Жовтневої революції марксизм-ленінізм одержав (знайшов) своє поширення в Китаї.
传入神经 сішйпгй <解> shSnjTng аферентний (доцентровий) нерв.
传神 chuanshen схопити й передати дух яскраво й образно; жваво; мальовничо виразно.〜之笔 яскравий і образний штрих яскравість і образність стилю (мови); мальовнича мова;描写得异常〜зображено (подано) дуже яскраво і образно (жваво, мальовничо, виразно);画得非常〜намальовано жваво (виразно).
传声器 chuanshengqi <电> мікрофон.
传声筒 chudnsh6ngt6ng 1)(话筒）рУпор; мегафон. 2)(照搬别人的人）рупор.作〜 бути (стати) рупором.
传娃chuanshi <书> —传代2).〜之宝най- цінніший історичний унікум;〜f圭作 класичний шедевр [літератури, мистецтва].
传授 chuanshou передавати що (передача); навчати кого чому, із неозн. (навчання).〜知 识 передавати знання;〜技艺 передавати майстерність; навчати майстерності;〜机器 使用方法 знайомити з методами використання машин.
传说 chuanshuo 1)(辗转述说）ходять чутки; говорять.〜纷乡云 йдуть найсуперечливіші поголоски;这只是〜而已 це усього лише одні чутки (розмбви);有人这样〜хбдять (є) такі чутки; так люди говорять. 2) ( 口 头流传 的故事）переказ; оповістка; легенда.古老的 〜стародавнє сказання; стародавня легенда.
传诵 chuansong на вустах в усіх; із вуст у вуста. 〜一时 на вустах в усіх; передаватися з вуст у вуста;千古〜的佳话 красива легенда,
передана з покоління в покоління;他的诗作 〜全国 його вірші облетіли всю країну;英雄 的事迹正为广大劳动人民所〜пбдвиги героя тепф не сходять з вуст широких мас працюючих.
传送带 chuansongdai [стрічковий, транс- портировочний] конвеєр; [стрічковий] транспортер; конвеєрна (транспортерна) стрічка; стрічка транспортера.
传统 chuantong традиція.光荣的〜славні традиції;革命〜教育 виховйння на революційних традиціях;〜观念 традиційний погляд;同旧的〜观念决裂порвйти з ідеями, успадкованими від минулого;〜友谊 традиційна дружба;〜节目 традиційний репертуар; традиційні програми.
传闻 chuanwen 1)(听到）говорять; хбдять чутки. 有所〜є (хбдять) такі чутки;〜轮船^事 говорять (ходить поголос), що пароплав зазнав аварії;〜失实 чутки недостовірні (не відповідають дійсності). 2) —►传说 2).
4专习 chuanxi навчання (навчатися чому).
传檄 chuanxi〈书〉випустити звернення.
传信鹤 chuanxinge поштовий голуб.
传讯 chuanxun <法> виклик на допит.〜见证人 викликати свідка.
传言 сішйпуйп 1)(流传的话）пліткіі мн.; розмбви мн.不可如此轻信〜не можна не перебираючи вірити всяким чуткам (розмовам); не можна бути таким легковірним (довірливим) [до пліток]. 2)—> 传话.
传扬 chuanyang поширюватися (поширення); розноситися.这件新闻在全村很快〜开了 ця новина швидко рознеслася (поширилася) по всьому селу.
传音性 chuanylnxing <理> звукопровідність.
传阅 chuAnyud для ознайомлення; до відома.交 组内〜передйти в секцію (у групу) для ознайомлення; до відома [членів] секції (групи)(用于批注文件)；这份材料应当给大 家〜——Т цей матеріал варто дати всім для ознайомлення.
chuanzhen <%> телефотографія; більд- передача.〜电报 фототелеграма; фототелеграф; більдтелеграфія;〜电报机 фототелеграфний апарат; апарат для фототелеграфної передачі;〜电话 фототелефон;〜照片 телефото невідм.\ фото, прийняте по фототелеграфу; прийнято фототелеграфом (用于说明)；电Ш〜设备фототелевізШна апаратура.
传真机 chuanzhenjl фотопередатчик; факсимільний апарат.有线电〜телеавтбграф;新闻 〜факсимільний апарат для преси, chuanzhenping фотоекран.
传种 chuanzhong робити (давати) нащадків.
代 продовження (збереження) [свого] роду.
ІІр chuan.
船 chuan судно;(轮船）пароплав. ,J、〜чбвен; бот; сампан;鱼〜рибальське судно;冷藏〜 холодильний корабель; судно-рефрижератор с.;上〜сісти на судно (на пароплав);下〜 зійти з судна (з пароплава).
船帮1 chuanbang (船:Ь侧面)борт.
船帮2 chuanbang (船队）каравйн [судів].
船舶 chudnb6 суда мн.; флот.内河〜річкові судна; річковий флот;〜修理 судноремонт; ремонт судів;〜修理厂 судноремонтна верф; 〜遇险 авйрія корабля;〜驾驶员 судоводитель.


119
船焊 chuanbu пристань ж;.; причал.
船舱 chi^nc5ng (客舱）какіта;(货舱)трюм.
船厂 chuanchang [суднобудівна] верф; судноверф ж.; суднобудівний завод.
船队 chuandui флотилія; караван (指商船队).捕 #〜китобійна флотилія.
船蛇 chuanduo кермо [корабля].
船费 chudnfti 1)(客票费兔丨 вартість проїзду [на пароплаві]; плата за проїзд [на пароплаві]. 2) (运费)фрахт.
船夫 chuanfu човняр.
船歌 chuange <音> баркарола.
船户chuSnM—船家.
船籍 chuanji національність судна; прапор судна.〜证书 реєстрове (приписне) посвідчення судна.
ШШ chuan-jia човняр.
船老大сІшйпШосій <方> 1)(木船上的主要船夫) шкіпер. 2) —►船夫.
船面 chuanmian палуба.
船篷 chud叩6ng 1) (І帐）тент. 2)(帆）вітрило.
船票 chuanpiao проїзний (пасажирський) квиток [на пароплав].买〜купити квиток на пароплав.
船艄chudnsh5o ->船尾.
船身 chuanshgn корпус [судна]. _
船台 chudntdi стапель ч.
И&头 chuantou ніс [судна]; бак спец.
船梳 chuanw^i щогла.
船尾 chuanwgi корма.
船位 chudnwSi <海> місце корабля.
船鸡 chuanwu док; верф ж. chuanxian лаг; борт.
船形帽 chuanxingmao пілотка.
船员 chudnyudn [суднова] команда; судноко- манда; екіпаж судна; моряк (指个别船员).
船闸 chu焱nzha〈水利〉судноплавний шлюз.
船长 chudnzhSng капітан [судна];(内河商船船 长）шкіпер.
船只chudnzh了—船舶.
1І&І chuanzhu судновласник; пароплавовлас- ник; власник пароплава.
ЗВ5 chuan.
chuan скорий, швидкий; швидко, поспішно.
遍返 chuanfan скоро, швидко повернутися.
chuan.
輪车 chuanche поховальна колісниця.
顚С chuan.
歌孙 chuansiln Чуаньсунь (прізвище).
笛
而 chuan.
需 chuan (бамбуковий круглий) засік, chuan.
橡子 chuan.zi крокви мн.; стропилина розм.; кроквяний брус.上〜стропіЬіити дах (будинок).
chu5n.
夕 + 误 chuSnwu помилка (помилковий); похибка; ляпсус; промах.
舜 chuSn.
Щ- chuan чайне листя пізнього збору, chuan.
'Ж chuan І. 1) часто, важко дихати; задихатися;
2) 	натякати, говорити натяками. II. вздох,
дихання, задишка, chuan.
憐 chuan 1) розходитися (в точці зору); 2) схрещувати ноги по турецьки.
喘 chuan.
喘 chuSn 1)(呼吸急促）пихкати; важко дихати. 累得"Е 〜стбмлено пихкати; задихатися (важко дихати) від утоми. 2)(气喘）астма спец.;(呼吸困难）задишка.
嗎气 chuSnqi 1)(呼吸）дихати (подих).喘不过 气来 задихатися від чого; дух (подих) захопив у кого; давитися від чого;咳得喘不 过气来 давитися (задихатися) від кашлю;笑 得喘不过气来 давитися (захлинутися) від сміху;激动得喘不过气来перехопііло подих від хвилювання;海水枪得喘不过气来вйжко було відсапуватися (передихнути) через бризки морської води. 2)(稍作休息） відсапуватися; передихнути розм. (перепочинок); віддихатися; зітхнути розм. bjfc» 先让我喘 口气 не кваптеся, дайте мені віддихатися (зітхнути, передихнути).
喘息 chuanxl 1)—喘 1).〜未定 не передихнути; не встигнути вільно зітхнути; не встигнути навіть дух перевести. 2)—喘气 2).贏得〜时 间 виграти час на перепочинок;不让敌人有 〜的机会 не давати ворогу перепочинку.
喘吁吁 chuanxuxii пихтячи і задихаючись.〜地 跑着 бігти задихаючись.
串СІ
huan.
串 chuan 1) <量词> гроно ж.; зв*язка; нитка.— 〜葡萄 гроно (кисть) винограду;—〜钥匙 зв'язка ключів;—〜珍珠 нитка (низка) перлів.
2) 	—►串通.〜谋 у змові з ким. 3)(接错） переплутати що; сплутати що.电话〜线 неправильне з’єднання [по телефону]. 4)(走 动）вештатися прост.; ходити [у гості]. ~亲 戚 ходити в гості до родичів; відвідувати рідних (родичів); ~门子 вештатися (валандатися) по гостях; ходити в гості;到处舌L〜 валандатися всюди. 5)(演戏）виступати (виступ); грати (виступати) на сцені.
串供 chuangong змова [у даванні показань].
ФЙ chuanhua штучне схрещення рослин [у рослинництві].
串换 chuanhuan помінятися чим; обмінятися чим (обмін).
串激 chuanji〈电〉послідбвне збудження.
串级 chuAnji〈理〉каскйд.
串讲 chuanjiang <教> детальний розбір уроку (статті).
串连 chi^nliSn —串联 1).进行〜устанбвлення контактів (зв’язків);我到女靑年中间去〜，组 织了 一 S 妇女 М 鱼队 я зв’язіпася з дівчатами і разом із ними утворила жіночу рибальську бригаду.
串联 chuanlian 1)(联系）змовлятися по черзі з ким; поступово з'єднати кого. 2)〈电〉 послідовне з’єднання (включення).
串 ІЩ chuantong ввійти в змову з ким; бути в змові з ким; зіткнутися прост.〜一气 діяти разом з ким;这是〜某人干的це зроблено (зроблено) у змові (по змові) із таким-то.
串演 chuanyan грати (виконувати) роль кого.
串秧儿 chuanyangr < 口 > схрещувати що (схрещення); метизація спец.
串珠 chuanzhu намисто; разок; нитка перлів.
貝串chuan.
帥 chuan шнурок для нанизування дрібних монет.
销 I chuan.
Щ chuan браслет.
刃、chuang.
chuang —»•创(ранити, шкодити).
Й chuang 另见 c6ng.
@ chuang —窗 вікно.
chuang 另见 qiang, qiang.
йЙ chuang —> 仓lj (ранити, шкодити).
仓[J chuang 另见 chuang.
创 chuSng ―创伤 2).重〜敌军 завдати ворогу велику втрату (нищівний удар).
仓1j痕 chuanghen шрам; рубець.
仓1J 巨痛深 chuang ju tong shen випити (розпити, пити) гірку чашу поразки; [понести] найважчі втрати.
仓1J 口 chuSngkdu рана.未愈合的〜жив^ (зяюча) рана.
创伤 chuSngsMng 1)(身体受伤）порйнення; травма спец. 2)(―苦）рйна;(遭受的损害） руйнування мн.心灵上的〜душбвна рана (біль);刺痛他的〜кольнути його в хворе місце; зачепити його хворе місце;医好战争 的〜вилікувати рани, нанесені війною; залікувати рани війни; відбудувати руйнуван- ня війни.
创痍 chuangyi —疮痍 chuangyi.
chuang.
疮 chuang 1)(脓肿）нарив; чиряк розм.; фурункул спец.;(小市子）болячка розм.;(胺 疮）гнійник.奶〜груднііця;生〜скбчила чирка; вискочила болячка; утворився нарив (гнійник);〜破了 нарив (чирей, гнійник) прорвався. 2)(夕卜伤）рана.刀〜кблота (різана) рана; поріз.
疮症 chuangba 1)(症）рубець (слід) від нариву. 留 了 个〜залїішгівся рубець (слід) від нариву. 2)(刺痛处)хворе місце.发亨击+ 了对的〜 промова зачепила протилежну сторону за живе;我们不应该好了〜忘了痛ми не повинні забувати біль, хоча б рана і зарубцювалася; ми не повинні забувати гірке минуле. II 参阅“揭疮抱 ji6 chu5ngb§”.
疮痂 chuangjia струп.
疮 口 chuangk6u виразка.
疮痍 chu§ngyi <书> 1)(创伤）жива (відкрита, зяюча) рана. 2)(比喻地方残破）руїни мн.; розруха.
疮瘐满目 chuangyi man mu усе було в руїнах; страшна руїна до спустошення.
Й chuang.
窗 chuang вікно.〜玻璃 шибка;小〜вікбнце;开〜 відкрити (відчинити) вікно;关〜закрііти (зачинити) вікно;坐在〜前 сидіти біля вікна; 向〜夕卜看визирати з вікна;扔出〜夕卜віікинути за (в) вікно;探身〜夕卜 відсунутись у вікно (з вікна);〜外已是深秋 у вікно дивиться глибока осінь; надворі вже відчувається глибока осінь.
窗洞 chuangdong віконце.
窗格子 chuangge.zi віконне плетіння.


120
窗花 chuanghua віконна прикраса з паперової вирізки; паперові візерунки (орнаменти) для [прикраси] вікна.
窗口 chuangkou І)(窗边）вікна.站在〜стояти біля вікна. 2)(售票处、挂号处的小窗)вікно; віконце.售票处〜віконце квиткової каси.
ШШ chuangkuang віконна рама.
Ш ^ chuanglian [віконна] фіранка; гардина; штора.拉上〜засмикнути фіранку (гардину, штору); завісити вікно;方夂下〜опустити штору;卷起〜підняти штору.
窗明几难 chuang ming ji jing у кімнаті все блищить чистотою; охайна, світла кімната; чистенька, світленька кімната; світла, чисто прибрана кімната.
窗会少 chuangsha віконна сітка.
窗 a chuangtai підвіконня.
chuang.
床chudng І)(睡觉用的家具)ліжко ж.;(木架支 撑的床）топчан;(医院，兵营，宿舍等的床） ліжко;(铺)постіль ж.; ложе поет.单人〜 односпальне ліжко;汉人〜двоспальне ліжко; 汉层〜двоярусне ліжко;童〜дитяче ліжечко; 上〜лягти на ліжко (на тапчан, на ліжко);身尚 在〜上 лежати в (на) ліжку;起〜устіти з постелі. 2)〈量词>:两〜被 дві ковдри, chuangdan простирадло.
床塾 chuangdian матрац; тюфяк.弹黃〜пру- жинний матрац;稻草〜солбм’яний матрац.
床架子 chuangjia-zi рама [ліжка].
床铺 chudngpCi 1)(床）ліжко;(卧具）постіль ж. 2)—床位.
床風 chuangshl клоп.
床头chudngt6u узголів’я.把枕头放在〜 покласти подушку під голову.
床头柜 chuangtougui нічний столик; тумбочка.
床位 chuangwei ліжко.空〜вільне ліжко;——百 豆&〜的医院 лікарня на сто ліжок.
床戏 chuang хі сцена у ліжку (про фільм).
床沿 JL chuangyanr край ліжка.
床罩 chuangzhao покривало [для постілі].
幢 chuang 另见 zhuang.
幢 chuang 1)(旗）прапор; корогва ж; застар. 2) (石柱）шестигранний обеліск [із написами релігійного змісту]. '
|^| chuang 另见 chuang.
闯 chuang 1)(猛冲)вриватися; лізти прост.〜;Ш： 另1J 人的房间 увірватися (увалитися) у чужу кімнату;你乱~什么？ куди лізеш?以大无畏 Ий 〜入 безстрашно врізатися в
групу ворожих літаків;〜——条新路 прокласти новий шлях; відкрити новий шлях;〜过关 перебороти труднощі і перешкоди; 什么样А风险我们知能〜过去ми в здатні перебороти будь-які негоди. 2) —> 1^1 练.〜出来了 вибитися (вийти) у люди; нажити досвід;他二出胆量来了 в ньому виробилася безстрашність; життя виробило в ньому безстрашність;我爹死后，我娘带着 我〜关东来了 після смерті батька ми з матір*ю в пошуках заробітку прийшли сюди, на південний схід.
闯红灯 chuang hong deng вулиця „червоних
ліхтарів”.
І闯祸 chuanghuo накоїти (наробити) лиха; набідокурити розм.当 4、〜дивгі，лихо (не- приємність) наживеш!小孩子们闯 了祸了
діти набідокурили.
闯江湖 chuangjianghu тинятися (подорожувати) по білому світу.
闯习每 chuangjiang хоробрий (відважний, безстрашний) воїн; застрільник;(勇于创新的 人）ударник; передовик.革命〜застрільник революції;革新〜ударник технічного новаторства.
chuangjin відвага.
Н 练 chuanglian бути (жити) на людях; обтиратися прост.; обтісуватися прост. 应该多在夕卜面〜тобі варто побувати (пожити) на людях;他这几年〜出来了 за ці роки він обтерся (обтесався, багато чому навчився).
І司窃 chuangqie крадіжка зі зломом,
пограбування.
|^J chuang 另见 chuang.
Й Ш chuangdang блукати (блукання); бродяжити (бродяжництво).〜江湖 блукати по білому світу.
仓丨J chuang 另见 chuang.
创chuang 创立;创造1).
仓[J 办 chuangban заснувати що (заснування); створити що (створення).〜企业 заснувати (створити) підприємство;〜学校 заснувати (відкрити) школу; ~学会 заснувати (організувати) учене товариство;植物园就是他〜的 ботанічний сад - його дитя.
创办人 chuangbanren засновник; засновниця; фундатор; фундаторка; творець; створювачка.
仓1J编 chuangbian новітній.
仓1J 获 chuanghuo новітнє завоювання; нововведення.
仓1j 见 chuangjian оригіншіьна ідея; примітна думка; відкриття.
仓1J 建 chuangjian створити що (створення); заснувати що (заснування).〜图书馆 заснувати бібліотеку;列宁〜了布尔什维克党 Ленін створив більшовицьку партію.
创举 chuangjii (发起）починання; почин;(新事） нововведення; новинка.伟大的〜великий почин; велике починання;技术上的〜 нововведення (новинка) у техніці; технічне нововведення.
仓1J fij chuangkan розпочати (перейти до) до видання; почати видаватися.〜于某年 почати видаватися з такого-то року; 一九四九年〜 заснований у 1949 році; видається з 1949 року.
仓1J 干її 词 chuangkanci до виходу першого номеру журналу; слово від редакції до першого випуску [журналу].
创干1J 号 chuangkanhao перший номер [газети, журналу, періодичного видання].
仓1j 立 chuangli створити що (створення);
заснувати що (заснування);(创立机构，团体） заснувати що (заснування).〜革命根据地 створити революційну опорну базу.
创拟 chuangni зрозуміти, збагнути, прийти до
висновку.
创牌子 chuang paizi торгівельна марка, лейбл,
бренд.
创取 chuang qu інвестувати, вкладати гроші.
创设chuangshe 1) —*创办.2)—创造.
创始 chuangshl покласти (дати) початок чому; заснувати що (заснування); почати що.
创始国 chuangshlguo краша-засновниця.屮国 是联合国的〜之一Китйй є однією з
країн-засновниць ООН.
创始人 chuangshiren творець; створювачка; засновник; фундаторка; основоположник; основоположниця; родоначальник; родоначальниця; батько книжк.
仓1J 先 chuang xian лідер, ведучий.
创演 chuang yan прем’єра.
仓1』业 chuangye заснувати справу; початок господарства.又艮苦〜у важких умовах підняти господарство.
仓丨J 益 chuang уі покращувати.
仓1J优 chuang you новинка, нововведення.
创造 chuSngzAo 1)(作出新东西）створити що (створення); творити що (творіння).〜历史 творити історію;〜形象 створити образ;〜角 色 працювати над роллю; ~新方法 виробити (винайти) новий метод;〜条件 створити умови; підготувати ґрунт;〜奇迹 робити (творити) чудеса;〜新乡己录 поставити (установити) новий рекорд;〜纪录的飞行员 льотчик-рекордист; льотчиця-рекордистка; 为人民〜幸福 створити щастя для народу; дати щастя народу;劳动〜世界 світ створюється працею. 2)(新的东西）ново- введення; творчість.技术上的〜нововве- дення (нове, новаторство) у техніці;人民的 〜твбрчість народу; народна творчість.
仓1J造力 chuangzaoli творча сила.
仓1J造性 chuangzaoxing творча ініціатива; творчий; створюючий; оригінальність (оригінальний); самобутність (самобутній).〜的劳 动 творча праця; творча робота;〜的活动 творча діяльність;有〜的作家 оригінальний (самобутній) письменник;发挥〜виявляти творчу ініціативу.
仓丨J造学 chuang zao xue нововведення у навчанні,
новаторство у навчанні.
创造者chu&ngzAozhS творець.人民是历史的〜 творцем історії є народ.
仓1J制 chuangzhi створити що (створення).〜文字 створити писемність
.创作 chu&ngzu6 1)(写作）твбрчість.〜源泉 джерело творчості;〜思想 творчі ідеї;〜方法 творчий метод;〜生涯 письменництво;集体〜 的剧本 п’єса, що створена (написана) колективом. 2) (І乍品）твбрчість; творіння; [худбжній] твір.划时代的〜епохйльний твір (творіння);民间〜народна твбрчість;集体〜 колективна твбрчість.
Рщ chuang.
Ш chuang наїдатися, об，їдйтися，напиватися.
撞 chu^ig 另见 ch6ng; ton；
撞 chuang 1) щогла; 2) (рахівне слово для будинків).
chuang 另见 cSng.
仓 chuAng —怆.
chuang.
怆凉 chuangliang сумний.
怆然 chuAngrdn <书> і3 журбою.〜泪下 гірко заплакати; заплакати від горя; просльозитися; 言之〜серце стискається, коли говориш про це; боляче (гірко) навіть говорити про це.
chuT.
吹chul" 1)(吹气）д^ти.把热茶〜一〜подати на гарячий чай;〜灯 погасити (задути) лампу;〜


121
肥皂泡 пускйти мильні бульбашки; ~玻璃用 的器具скловидувніій прилад;他噗的一声把 蛾烛〜灭了 дмухнувши, він погасив свічку; він хукнув на свічку. 2)(吹奏）грати на чому. 〜口琴 грати на губній гармошці;〜魄!І 机 сурмити в горн;〜哨子 свистіти; дати свисток;〜口哨 свистіти [губами]; видавати свист;〜响号角 протрубити у ріг (у горн);〜 响了反对殖民圭义的号角пролунав ріг, закликаючи до боротьби проти колоніалізму.
3)(刮）д^ти; віяти.〜的满处是灰і: розметало (надуло) усюди пил;树被风〜倒了 дерево звалило вітром;〜来一阵潮湿的冷风 пахнув (подув) сирий, холбдний вітер;冷风〜 得脸痛 холбдний вітер ріже обличчя;树叶都 〜落 了 від вітру облетіли листи дерев;门被风 〜开了 вітром розгорнуло двері. 4) 〈口> 吹牛.自吹为+家 хвалькувато назвати себе фахівцем;〜得天花乱坠 у труби сурмити; рекламувати на всі лади; розхвалитися розм.; 〜拍拍 хвалитись і підлабузничати; займатися хвастощами і підлабузництвом. 5) 〈口> (跨台）каюк прост.; кришка прост.事 情〜了！ справа лопнула!他们的交情算是〜了 каюк (кришка) їхнім добрим відношенням.
吹打chuTda грати що, на чому.吹鼓手〜起来 заграли сурмачі і барабанщики;吹吹打打 гучна весела музика.
吹灯 chuldeng крах, капітуляція, кінець,
загибель.
吹掉сішїсіійо здути що.把书上的灰尘〜здути пил із книги;帽子被风〜了 вітром знесло (здуло) капелюх.
吹法螺 chu! faluo чванливо хвалитися.
吹风chuTf^ng І)(被风吹)продуло кого.当心别 吹了风 дивіться, як би не протягло [протягом]. 2)(理发吹风）сушііти волосся [за допомогою фена]. 3) <口> (透露意见） дати зрозуміти; натякнути на що.
吹风机 chuTfBngj 了 фен.
吹拂 chulfii віяти.春风〜大地[на землі] віє весняним вітерцем;田野上淸新的微风 на полях гуляє свіжий вітерець;晨风〜着姑 娘们的长辫梢 ранкбвий вітерець грає кінчиками довгих кіс дівчат.
吹干 chulgan просушити [на вітру] що; обвітрити що.把衣服〜просушііти білизну (одяг) на вітру;风把衣服〜了 білизна вже просушилася (висохла на вітру).
吹^手chulgiish6u І)(吹奏乐器和人）сурмачі та барабанщики. 2)(吹捧者）трубад力з зневажл.资本主义的〜трубад知и капіталізму.
吹管 chuTguSn〈化〉паяльна трубка; пальник. 氧氧〜киснево-водн豸вий пальник;氧炔~ киснево-ацетиленовий пальник.
吹胡子瞪眼 chuT hu-zi deng yan робити сердите обличчя (сердитий вигляд);(发脾气）корчити застрашливу пику;(摆架子）пустися розли
吹来 сМШ надути що\ дути.风〜许士尘土 вітром надуло (нанесло) багато пилу; ШІАШ ШІ〜віяв (дув) в обличчя легкий вітерець;什 么$把/[尔〜的？ яким вітром занесло вас сюди? яким чином?
吹炼 сЬійІійп <冶> продУвка; продування.〜时 间 тривалість продувки.
吹炼期 chuTlmqT <冶> період продувки.
吹炉 chuTlii〈冶〉конвфтер; конвертерна піч.
吹毛求破 chuT mao qiu cl чіплятися до чого
(причіпки мн” причепливий); ставити всяке лико в рядок.
吹牛 chuTniu похвальба розм.; вихвалятися (хвастощі) прост.\ фанфаронити (фанфаронство) розм.; хвастатися (хвастощі, хвалькуватість); хвалитися; лити (відливати) кулі розм.; пил в очі пускати розм.〜拍马 хвастатися й улещувати (підлизуватися); хвастощі і лизоблюдство; фанфаронство і плазування;爱〜的习气 фанфарбнські звички;〜大王 хвалько прост.; фанфарон рот.
吹捧 chulpeng звеличувати що (звеличування); рекламувати що (рекламування).竭力〜 усіляко звеличувати; звеличувати до небес; 厚颜无耻地〜цинічно вихваляти, chulpengzhe трубадур зневажл.
吹散 chulsan роздути що; розвіяти що.风把乌 云〜了 вітер роздув (розвіяв, розніс, розсіяв, розігнав) хмари; хмари вітром рознесло.
吹旺 chulwang роздути що.把火〜роздути вогонь.
吹熄chuM задути що.把错烛〜за对ги (погасити, загасити) свічу.
吹唬 chulxu роздувати що., розм.\ рекламувати що (рекламування); сурмити про кого-що, розхвалювати що; хвалитися.自我〜само- вихваляння;大肆〜у труби сурмити; сурмити (розхвалювати, роздувати) щосили; рекламувати на всі лади; вихвалятися прост.; 〜…的才华розписати чиї здатності;〜自己的 实力 сурмити (дзвонити) про свою військову міць.
吹制 chuTzhi <技> дути що (дуття);, видути що (видування).〜瓶子 дути (видути) пляшки.
吹奏 chulzou грати [на духовому інструменті], chulzouyue〈音〉духова музика.
chuT.
炊兵 chulblng військова їдальня.
炊具 chulju кухонне начиння.
Ж V chulshi кухня розм.; готування розм.; кулінарія.〜训练班 курси кулінарії.
炊事班 chuTshMn 1) < 军 > кашовйрне
відділення; відділення кашеварів. 2) 员 小组）кухарська група.
坎事房chuTshifdng кухня;(军队与劳动组合中 的炊事房)кашеварня;(船上的炊事房)камбуз.
坎事员 chuTshiyuan кухар; куховарка; куховарка;(军队与劳动组合中的炊事员） кашовар;(船上的炊事员）кок.
炊烟 chulyan дим від вогнищ.
炊帶 chul-zhou щітка [для миття посуду]; мочалка [для миття посуду].
chui.
垂 chui, 1)(下垂）звісити що; спустити що; опустити що; схилитися 羞得〜下头来 поникнути головою із сорому; похнюпити (опустити) голову від сорому;〜手而立 стояти, опустив руки; стояти навитяжку; стояти, витягнувши руки по швах;杨柳〜枝 звішувалися гілки верби; верби звісили свої гілки; низько схилилися плакучі верби;麦 І® f氏〜низько звісилося (схилилося) колосся пшениці. 2) <书> (敬词）удостоїти кого чші\ зволяти з неозн., застар., ірон.; спуститись до чого，книжк.〜і旬 удостоїти питанням; зволити запитати;〜t令 спуститися до потреб; виявити прихильне співчуття. 3) <书> (流传） зберігатися (збереження).名〜千古
безсмертна слава кому; залишити після себе вічну славу; прославитися на віки [вічні]; чиє ім'я збережеться в пам5яті поколінь (народу). 4)〈书> (将近）наблгізитися до чого (наближення); близький до чого; під що; до чого.
垂成 chuicheng <书> близький до завершення; напередодні завершення.
垂辛勺 chuidiao вудити що (вудіння); сидіти з вудкою.
■老 chuilao на старість; наближатися до старості; старіти.〜的父亲 що старіє (старий) батько;〜之年 на старість; на схилі років; у літах; в роках; в шанованому віці; вечір життя.
垂帘听政 chui lian ting zheng регентство (правління царством) імператриці, що вдовствує.
垂柳 chuiliti <植> вербй плакуча.
垂暮 chu丨тй <书> 1)(天将晚）під вечір; до вечора; до заходу; день на виході; на виході дня; сутінки мн. 2)—垂老.
垂念 chuinian〈书〉бути уважним; виявити увагу і турботу.
垂青 chuiqTng <书> ставитися до кого з прихильністю (із благоволінням); благоволити (доброзичливо ставитися) до кого; виявити прихильну увагу; зробити благовоління.受... 〜зазнйти (відчути) чию прихіігіьність; користуватися чиєю прихильністю (чиїм благоволінням); бути в милості в кого.
垂球 chuiqm <测> висбк; лот.
垂死 chuisl умираючий; гинучий; що відживає свій вік; що сто'іть на краю загибелі.〜挣扎 агонія; хапатися за соломину; робити передсмертні потуги; битися щосили в передсмертних потугах;殖民主义的〜挣扎 агонія (передсмертні судоми) колоніалізму; 帝国主义是〜的资本主义імперіалізм є умираючий капиталізм.
垂体chuitT <解> гіпбфіз.〜切除术 <医> гіпофізектомія.
垂髫 chuitiao <书> дитинство; малолітство рот.
垂头丧气 chuitou-sangqi повісити голову; вішати (опустити) ніс; впасти в зневіру; упасти духом; занепасти духом; засмучуватися; журитися.
垂危 chuiwei [бути] при смерті; що загрожує смертю; дихати на ладан; ледь (ледве) дихати;(习$死亡）смертельно небезпечний.
垂诞 chuixian слинка тече (потекла); ковтати слюнку; очі розгорілися; зазіхати на що, прост.; облизуватися розм.] спокушатися чим.
垂涎三尺chui хійп san chi —>垂涎欲滴.
垂诞欲滴 chu丨 xian yu dl очі [і зуби] розгорілися; зазіхати на що， прост.\ слюнка тече (потекла).
垂线chuixiAn 1) <数> —垂直线.2) <测> висок.
垂线足 chuixianzu〈数〉оснбва перпендикуляра»
垂心 chuixln <数> ортоцентр.
垂直 chuizhi〈数〉перпендикулярність (перпендикулярний); вертикальність (вертикальний). 〜射击 <军> вертикальний вогонь; 甲线与乙线〜лінія А перпендикулярна лінії Б.
垂直计 chuizhiji вертиметр.
垂直面 chuizhimian 〈数〉вертикальна (перпендикулярна) площина.
里宵线 chuizhixmn〈数> перпендикуляр; вертикаль ж.; перпендикулярна (вертикальна)


122
лінія.作〜опустііти перпендикуляр.
chui.
Ш chui бити що, по чому, у що; бити що, у що; стукати.拿棒槌〜衣裳 бити білизну праником; 〜腿 масажувати ногу [лясканням]; ляскати кого по ногах.
捶胸顿足 chui xiong dun zu [бути] у безвихідному горі; [бути] у безвихідному розпачі; битися головою об стіну; волосся рвати на собі.
睡 chui.
睡 chui край; окраїна; кордон; прикордонні області.
chui.
倕 chui влас., міф. Чуй;工〜майстер Чуй.
-зЩ chui.
箠 chui терновник.
圖 chui.
@ chui І) круглий бамбуковий кошик (для зерна). 2) влас., геогр. гора Чуйшань {пров. Цзянсу).
chui 另见 zhuT.
椎 4、泣血 chui xln qi xue серце кров'ю обливається; обливатися сльозами; убиватися.
chui.
槌 chui стукалка.
chui.
键 chui 1)(古兵器）булава. 2)(大键）молот;(锤 头）бйба.铁〜залізний молот;电动〜 електричний молот. 3)(捶打）бити що, по чому, в що; бити що，у що.
键柄 chuiblng молотовище; рукоятка молотка (молота).
锤骨 chuigti <解> молотбчок.
锤炼 chuili&n 1)(磨练）кувйти що (кування).〜 对党的衷心 викувати відданість партії. 2) (琢磨）з усією старанністю обробляти (оброблювати) що.
键子 chui-zi молоток.
chiin 另见 tiin.
览 chiin дурний, тупий, безтолковий.
chiin.
№ chun лакове дерево, сумах.
chun.
春 chun 1)—牵季.温暖如〜тепло, як навесні; 四季如〜благодатний [теплий] клімат; цілий рік [так] тепло, як навесні;〜夏之交 наприкінці весни і початку літа. 2)—> 春心.
春饼 chunbing млинці мн.
chunbo весняний посів; яровий.〜作物 ярові; ярова культура.
春大麦 chiindamai <农> яровий ячмінь.
春地 chundi ярове поле.
春月巴 chiinf^i <农> внесене навесні добриво.
chiinfen весняне рівнодення.
#分,€ chunfendian <天> крапка весняного рівнодення.
chiinfeng весняний вітер.
存风化雨chiinfeng hua yu 1)(指风雨） благодатний дощ. 2)(指教育）сприятливий
вплив виховання; доброчинне виховання.
chunfeng man mian привітне обличчя; сяюче обличчя; сяючий вигляд; задоволений вигляд; обличчя так і сяяло [радістю, від радості].
chungeng весняна оранка.
chungengdi весняна оранка, chungu весняний гриб.
舂灌 chiinguan <农> весняне зрошення; полив навесні.
春光 chiinguang весняний пейзаж.〜明媚 прекрасний (погожий) весняний день.
春 Ш chunhan весняний мороз; весняні заморозки.
春化 chiinhua <农> яровизація (яровизувати що).〜阶段ст^ція яровизації;知子的〜处理 яровизація насінь;经过~处理的种子 ярови- зовані насіння.
春阵chdnhuT <书> 1)(春天的太阳）веснянб сонце. 2)(旧时比喻父母之思）батьківська турбота (пещення).
春季 chunji весняний сезон; весна; навесні.
春假 chunjia весняні канікули.
# 	节 Chunjie свято весни; весняні свята; новорічне свято за місячним календарем.
春景 chunjing весняний пейзаж.
春卷 chunjuan смажені пиріжки [з тонкого тіста].
春雷 chunlei розкати весняного грому, chunlian новорічні парні написи.
春令chiinling 1)—春季.2)(春季气候）весняна погода.冬行~ зима видалася теплою, як весна.
春麦chiinmM <农> —春小麦.
春梦 chunmeng (喻空想)примарна мрія; ілюзія; [як] сон;(喻好景不长）ефемфне (скороминуще) щастя.犹如〜一场 щастя було ефемерним (скороминущим); зникла остання ілюзія; усе було як сон.
春情chunqing —*春心.
春秋 chGnqiii 1)(春秋两季)весна і осінь. 2)(年 头）рік.〜数易 роки йшли; пройшло чимало (багато) років. 3)(年岁）літа-ww.; вік.〜正富 у цвіті років; у повному розквіті сил.
•春色 chunse весняний пейзаж; весняні фарби.〜 满园 усе квітло; сад весь квітне.
#_h chun*shang <口> весняний сезон.今年〜雨 水多 весна в нинішньому році дощова.
春爭 chunstin весняний бамбуковий пагін (паросток).
春天 chuntian весна; навесні; весняні дні.
春痕 chunwen <Ш> весняне епідемічне захвбрювання.
chunxiaomai ярова пшениця;
яриця.
春心 chOnxTn пристрасть ж.; любов ж.; чуттєвий потяг; любовне бажання.
#'Ж chunxun весняний паводок (розлив); весняна ПОВІНЬ； весняні ВОДИ； РОЗВОДДЯ Mictf.
春意сіійпуі 1)(春天气象）подих весни.显出了 /L分〜почувається уже подих весни; пахне (запахло) весною;〜ІН 浓[настала] весняна пора;然 розпал весни; (дихало, пахнуло) весною. 2)—> 春心.
春游 chunyou весняна прогулянка (екскурсія), chunzhi <农> весняна посадка.
#装 chunzhuang весняний одяг; весняна сукня; весняний костюм.
chun.
棒 chun <植〉（香椿）цедр^па китайська;(臭棒)
ясен китайський (залозистий); айлант найвищий (залозистий).
椿象 chunxiang <动> клоп.
chun.
纯 chiin 1)(无杂质）чистий (чистота); суцільний (цілісність).〜奶 незбиране молоко; 〜洒 чисте вино; вино без усякої домішки;〜 酒精 чистий спирт;〜金 чисте (чистопробне) золото;料子不是〜毛的 матеріал не з чистої вовни. 2)(单纯）чистий; зроблений.〜白 зовсім білий; білосніжний;〜理论 чиста теорія; чисто (винятково) теоретичний; теоретичний;〜技术观点 чисто технічна точка зору; однобічне підкреслення
значення техніки; голий (вузьколобий, вузькочолий) техніцизм;〜属偶然 чиста (абсолютна) випадковість;世界上没有什么〜 而又〜的事物 у світі немає нічбго абсолютно частого;理论同实际脱节，是党性不〜的一种 表现 відрив теорії від практики являє собою своєрідний прояв неповноцінної партійності.
3)—纯熟.会;的功夫还不〜я ще не домігся (не досяг) досконалості; моє вміння ще зовсім (далеке від досконалості).
纯粹chiincui 1)—>纯1).〜的北京话чіістий пекінський говір. 2)(单单）тільки; лише; чисто; винятково.〜是为了 集体 тільки (винятково) заради (для) колективу;〜中国式 的房屋 будинок у витриманому китайському стилі;〜是撒谎чиста (жива) брехня;这〜是笔 误 це прбсто описка.
纯度 chundu <化> чистота; ступінь чистоти.比 色〜колориметрична чистота;化学〜хімічна чистота;精矿~ <矿> чистота концентрату; 高〜висбка чистота.
纯喊 chiinji^n <化> сбда.锻烧〜кальцинбвана сода;氨碱法 аміачна сода.
纯洁 chunjie 1)(清白）чистоті (чистий); охайність; цнотливість (цнотливий, невинний). 乂已、地〜чистоті душі; душевна чистоті; кристальна (кришталева; кристально-чиста) душа; чистий душею;保持〜берегти що в чистоті;为语言的〜而斗争борбтися за чистоту мови. 2)(使纯洁）очистити що (очищення, очистка).〜党的队伍 очистити ряди партії; зберегти чистоту рядів партії.
纯洁性chiinjiSxing чистота.维合马列主义的〜 відстоювати чистоту марксизму-ленінізму.
纯净 chunjing чистий (чистота); кристальний (кришталевість).〜的水 кристально-чиста вода.
⑷亏 chunkuT чистий збиток.
纯利 chunli чистий прибуток.
纯朴 сМпрй —> 淳朴 сМпрй.
纯熟 chunshu досконалість (досконалий); у досконалості володіти чим.技艺〜висбка майстерність; у досконалості володіти технікою.
纯/』、数 chunxiaoshu <数> чистий десятковий дріб.
纯——chunyl єдиний; один.
纯益chiinyi —►纯利.
纯音 chunyln <Щ> чистий тон.
纯真 chunzhen чистий душею; щиросердий (щиросердість, прямодушність).〜无 чистий душою; чистота душі.
纯正 chiinzhSng 1)—纯 1). 口音〜чїіста， правильна вимова. 2)(正当）чесний (чесність); чистий (чистота).动机〜чистоті


123
спонукання; чисті спонукання.
纯种 chunzhong чиста порода; чистопорідний (чистопородність); чистокровний (чистокровність). 〜家畜 чистопорідна худоба; худоба чистої породи; чистокровка рот.
сЬйп 另见 zhiin.
肫 chun задня частина тіла тварини (для жертвоприношення).
chun.
Ш сЬйп імен” бот. бразенія Шребера (Brasenia schreberi J. F. Gmel).
爾 chun.
漘 сЬйп берег.
сЬйп.
唇 chun губа.上〜верхня губа;下〜нижня губа.
唇齿 chiinch! зв’язані загальними (кревними) інтересами сторони.〜相依 зв’язаний спільністю долі; тісно зв’ізує кого загальна доля; нерозривний зв’язбк між кші； взаємозалежний; 〜之邦 країни зі спільними інтересами; держави, зв'язані тісними узами загальних інтересів; зв*язані кревними узами країни.
唇齿音 chiinchTyTn〈语〉г^бно-зубніій звук; лабіодентальний звук.
唇膏 chungao губна помада. красити губи.
唇裂 chiinliS <医> зйяча губа.
唇枪舌会1j chun qiang she jian сварка; озлоблена (гаряча, гостра) суперечка; гаряча (гостра) полеміка; словесний бій.
唇舌 chiinshe слова мн.; розмови мн.免不了 —— 场〜не уникнути[довгих] розмов;还得大费〜 доведеться ще витратити чимало слів; буде потрібно ще багато розмов;何必多费〜 нічого дарма (даремно) витрачати слова; до чого така витрата зайвих слів! чи варто слова витрачати!
唇亡齿寒 chun wang chi han позбутися прикриття й опинитися під ударом; втративши підтримку, підвести себе під удар; кого-що спіткає та сама доля; розділити ту саму долю.
唇音 chunyln <语> губний звук; лабіальний звук.
У早 chun.
淳厚chiinhdu —>淳朴.
淳朴 сіійпрй добрий (доброта); простий (простота); чесний і правдивий; простодушний (простодушшя).性格〜чесний і правдивий за натурою (за вдачею);〜的风尚 прості звичаї;他为人〜він відрізняється своє ю чесністю і правдивістю (простотою); він відрізняється своїм простодушшям.
chun.
Щ chun <动> перепел; перепелиця.
鹤衣百结 сЬйпуІ bai jie одягнений у лахміття.
chiin.
醇 chun 1) <书> (烈酒）міцне вино. 2)〈书〉(纯 粹）чистий (чистота); цілісний (цілісність). 3) <化> алкоголь ч.
醇和 chiinh泛 не сильно діючий.酒性〜це вино неміцне.
醇厚 chiinh6u 1)(浓厚）густий (густота); міцний (міцність). 2)—> 淳朴 chiinpii.
醇化 chiinhua удосконалюватися; досягти досконалості. jitдовести що до досконалості.
сЬйп.
蠢 chun безмозкий (безмозкість) розм.; безглуздий (безглуздість); тупий (тупість); тупоголовий розлі.; тупоумний (тупоумство); дурний (дурість).
蠢笨 chiinben 1) —> Й. 2)(不灵便）незграбний (незграбність); неповороткий (неповороткість); неспритний (неспритність).
SW сЬйпсаі бовдур ч.，прост., лайлив.; тупиця ч.， ж” розм.; великий дурень прост.; страшна дура прост.
蠢S欲动 chtinchtin yu dong заворушитися [і почати готуватися до чого]; готуватися до темних справ.
蠢动 chCind6ng 1)(虫爬）киш丨ти; роїтися. 2)(骚 动)закопошитися розм.; діяти.破坏分子又 在〜了 заворушились знову диверсанти.
蠢话 chtinhua дурість розм.; нісенітниця ж.; дурниця розм.; безглуздя.说〜говорїіти дурниці; нести нісенітницю.
Й货 chtinhud—套材.
意事 chCinshi дурниці розм.做尽了〜наробити дурниць (безглуздостей, безглуздих речей).
戮 chuo.
戳 chuo колоти що; тикати чші; штрикнз^ти що чим, прост.〜一个小洞 проколоти (проткнути) дірку;猛〜了 一 刀 із усієї сили тицьнути ножем;用指头在他脸上〜了一下 тикнути пальцем йому в чоло (в обличчя);—— 〜就破 мбжна разом проткнути; дуже легко викрити; білими нитками шите (后面两个译 法指易于揭穿).
戳穿 chu6chu5n 1)(刺破）проткнути що; проколоти що. 2)(揭穿）викрити що.〜阴谋 викрити підступи (темні задуми);〜谎言 викрити (розкрити) неправду;〜纸老虎 проткнути паперового тигра;〜摇言和诡辩 вивести на чисту воду неправду і софістику.
戳记 chuoji тавро; штамп.
戳进 chuojin уткнути що; уколоти що; устромляти UfO.
戳子 chuo-zi〈口〉печйтка ж.; штемпель ч.; тавро.由局〜поштбвий штамп; поштове тавро;打〜поставити печатку (штемпель, тавро); штампувати що; таврувати що.
chuo.
蹲 chuo 1) переходити, переступати; виходити за рамки; 2) стрибати, скакати.
Щ chuo.
獨 chuo 1) колоти, наколювати; протикати; проколювати. 2) остень; спіса.
chuo.
楚 chuo йти та зупинятися, йти (бігти) з зупинками.
嚷_ chuo.
喂茗 chuoming <^> пити чай; чаювання.
曝泣 chuoqi схлипнути (схлипування).
chuo 另见 ch§o.
掉绅:有余 chuochuo уби уй із надлишком; із лишком розм.; більше (більш) ніж дбсить (потрібно); позаочі.
chuohao прізвисько; прозвання; назвисько. 起〜дйти прізвисько; прозвати кого-що.
绅:约 chu6yue < ^ > грація (граціозний, граціозність).〜多姿 граціозний; витончений;
елегантним.
chu6.
綴 chuo припинити що (припинення); перестати з неозн.., зупинити що; перервати що.暂〜припинити (перестати, зупинити) тимчасово;时作时綴 переривчастий; уривками розм.; то працювати, то припиняти роботу;日夜不〜не припиняючись (не зупиняючись) ні на хвилину;曰夜不〜地工作 працювати безупинно (безперервно) дні і ночі.
綴笔 chuobl перестати (припинити) писати; покласти перо.手不〜писати не відриваючись; писати неспинно.
綴学 chuoxue перестати (кинути) учитися (займатися); перервати навчання (заняття).
chu6.
妮妮 chuochuo акуратний; старанно; турботливий.、 、
惙 chuo〈动〉1) вбиватися; сумувати; тужити;
2) 	втомлюватися; втомлений; 3) переставати.
慑惙 chuochuo сумувати; тужити; страждати.
chuo.
連 chuo 1) далекий; далеко; дальній; 2) неперевершений, незрівнянний; 3) яскравий; ясний^4) <方> кульгавий.
chuo 另见 шб.
Ш chuo норовистий, непокірний.
缀 chu6.
缀 chuo обривати, припиняти.
躇с—
路 chuo крокувати через (сходинку), chuo.
歌 chuo 1) пити, потягувати. 2) відвар; напій, chuo.
Ш chuo клацати зубами.
駆銀 chuochuo триматися правильно, підтягнуто.
刺сТ另见сі.
剌 сї〈象声> свист; шипіння.〜地响 свистіти; сичати;〜地直冒火 із шипінням виривалося полум*я;子弹〜地一声在头上飞过над головою просвистіла (із свистом пролетіла) куля.
刺棱с了I6ng <象声> скок розм.猫〜一下跳出窗 去 кішка скок за вікно.
刺溜 сїіій <象声> ковізйти (ковзання).〜一下滑 倒 Т послизнувшись, упав; враз (бац) і впав.
疵СТ.
Ш сі вада; дефект; порок; недолік.不无小〜не без вади (дефекту).
疵布 сїЬй <纺> брак тканини.
眦CL
龇с了 ковзати (ковзання).他脚一〜，落下水去了 послизнувшись, він впав у воду; нога послизнулась, і він бух у воду.
差сТ.
差 сі 1) ставити поряд; визначати розряд (ступінь, ранг); розрізняти (за розрядом, ступенем, якістю). 2) порядок; ієрархія; ступінь; розряд; ранг.
差池 clchi нерівний, зубчатий.
差互 clhii переплітатися; перехрещуватися.


124
В此 СІ.
Р此 сї 1) лаяти, сварити. 2) покарання, наганяй.
йікст.
班 сі дефект у дорогоцінному камінні.
Ж Шсїсї білі хмари.
т
СІ.
Ш сі худий.
龇CL
М сі кістки тварин та птахів; гниле м’ясо на кістках.
词d.
词 сі 1)(语句）слово; мова ж.欢迎〜вітання; вітальне слово; вітальна промова;某人作曲， 某人做〜музика такого-то, слова такого-то; 义 ІН〜严 суворі і справедливі слова; слова суворої істини;用〜不当 неправильний зворот мови; невдалий вислів; висловитися невдало;〜不达意 слова не виражають потрібної думки; слова не відповідають думкам;无〜可答 нічого відповісти; нічого заперечити; нічого сказати у відповідь; крити нічим кому, прост. 2)(一种诗体）"ци" (назва древнього поетичного жанру).
3) 	<语> слбво.〜的构成словотвір;〜的会^ словозміна;〜的用法 слововживання.
词典 cidiSn словник ч.百科〜енциклопедичний словник;详解〜тлумачний словник;简明〜 короткий словник;双语〜двомбвний словник;编〜укладення словника;查〜 справлятися в словнику (по словнику); дивитися в словник (у словнику).
词典学 cidiSnxu丢 <语> лексикографія, cidianxuejia лексикограф.
词法 СІЙ〈语> морфолбгія.
词法学 cifSxt^〈语> морфолбгія.
词锋 cifeng стиль; перо.〜渾利 жваве перо; гострота стилю (мови).
词干 cigan〈语〉оснбва [слова].
词根 cigen <语> кбрінь [слова].
词话dhuS 1)(评论词的著作）літературні записки (замітки) про поетичний жанр "ци". 2)(说唱 І；学）народне сказання;(长倉小说） роман. г
词夕匚 <语> cihui лексика; лексичний запас; словник ч.; словниковий склад.俄 і吾〜 російська лексика; Ц 本〜основний словниковий фонд;鲁迅的〜лексика (лексикон) Лу Сіня;积极〜активний словник; 〜意义 лексичне значення.
词》匚学 cihuixue <语> лексикологія.
词汇学家 cihuixuejia лексиколог.
词句 ciju зворот [мови]; вираз; фраза.〜漂亮 красиві звороти [мови]; барвистий вираз; барвиста фраза;〜不通 неправильні мовні звороти;文中〜不妥 у статті допущені невдалі звороти (вираз, фрази).
词类 dlSi <语> частини мови.
词令 ciling —> 辞令 dHng.
词谱 сірй збірник правил віршування "ци"; просодія поетичного жанру "ци".
词曲 ciqti "ци" і "цюй" {загальна назва двох поетичних жанрів).
词讼 cisong тяжба застар.; позов.包揽~ займатися сутяжництвом (ходінням по різних позовах і тяжбах);包揽词讼的人 позивач у спірних судових справах; позивач.
词素 dsCi <语> морфбма.
词素学cis^ixu豸〈语〉мор中емика.
同头 citou〈语〉приставка; префікс.
词尾 dw6i <语> закінчення; флексія.〜变化 зміна закінчення;有〜变化的语言 флектіівна мова.
词形dxing 〈语〉словофбрма.〜变化 словозміна.
词 tt cixing <i吾〉приналежність слова [до якої-небудь частини мови].
词序 сі'хй <ір-> порядок слів.
词义 сіуі <语> семантика слова; значення слова; словотлумачення.
сіуіхие <і^> семасіологія; семантика.
词义学家 ciyixuejia семасіолог.
词语 сіуй слова і вирази; зворот; вираз.古〜 архаїзм;历史〜історизм;方言〜діалектний зворот; діалектний вираз; діалектизм;国际〜 міжнародний фонд слів;生僻〜маловживані слова і вирази; маловживаний зворот; маловживаний вираз.
词源 ciyuan <语> етимологія; походження слова.
<胃> ciyuanxue етимологія.
词源学家 cijnaanxuejia етимолог.
词韵 ciyun рими поетичного жанру "ци".
词缀 cizhui <语> афікс.加〜афіксАція; додати афікс.
ЩШ cizu словосполучення.
祠Сі.
寺司堂 citang храм предків; родовий храм.
茨d.
茨 R人 Cigangren циган (циганський); циганка.
茨菰ci*gu —慈姑ci-gu.
瓷СІ.
瓷 сі порцеляна.〜瓶 порцелянова ваза; ваза з порцеляни;〜人 порцелянова статика;细〜 碗 чашка з тонкої порцеляни.
瓷漆 ciql емалеві фарби.
瓷器 ciqi порцеляна; порцеляновий посуд; порцелянові вироби.
瓷土 citu каолін.
瓷Й сіуао піч для випалу порцеляни.
瓷业 сіуе порцелянове виробництво.
瓷釉 ciyou глазур ж.
瓷石专 cizhuan кахель; кахля ч.
慈d.
慈、сі добрий (доброта). >已、〜добросердя.
慈爱 сі ，аі материнська (батьківська) любов; ніжно любити.
慈悲 cibei милосердя (милосердний); [божа] милість. 肠 почуття милосердя;大发〜 виявляти милосердя;发发〜И巴！ змилуйся!借 〜为名 під личиною милосердя;假〜[лити] крокодилові сльози.
慈:父 cifu люблячий батько.
Ш Й ci.gu 1) <Ш> стрілолист звичайний
(їстівний). 2)(指食用的地下莲）бульба стрелолиста.
慈和 dhe добрий (доброта); душевний (щиросердність); добродушний (добродушність).
慈眉善目 cim豸i-sMnmii добре, привітне обличчя (вираз обличчя); обличчя дихало добротою.
慈母 сітй любляча мати.〜心肠 материнське серце.
慈卷 cishan добросердя (добросердий, добросердість). 〜事业 філантропія; добродійність; філантропізм;〜机关 філантропічні (добродійні) установи (заклади).
慈善家 cishanjia філантроп; філантропка; добродійник; благодійниця.
慈祥:cixiang добрий (доброта); душевний (щиросердність); добродушний (добродушність). 〜的老人 добрий (душевний, привітний) старий;〜的ї®庞 добре, привітне обличчя (вираз обличчя); обличчя дихало добротою.
Ш 孝 сіхіао любов та повага до батьків.
辞СІ.
辞1 сі 1)(—种文体）пци" {назва жанру древньої класичної літератури). 2)(一种诗体）"ци" (назва древнього поетичного жанру).
辞2 сі 1)—辞别.不〜而别вйхати，не попрощавшись. 2)—> 辞职.把事倍〜了 звільнитися (піти) з роботи (зі служби);〜去 秘书职务 відмбвитися від посади секретаря; 〜去领导职务 залишити керівні пости. 3) 辞退.4)(推辞)відмбвитися (відмова).不〜辛 苦 не побоятися всяких труднощів; узяти на себе оббв’язок;万死不〜у вогонь і воду [піду]; готовий життям пожертвувати.
辞另lj cibie прощатися з ким-чим (прощання).
辞呈 cicheng заява про звільнення; прохання про відставку.提〜подйти заяву про звільнення.
辞典 сісіійп —词典 сісіійп.
辞赋 cifu "цифу" {назва жанру древньої класичної літератури).
辞灵 ciling церемоніап (церемонія, обряд) прощання з покійним.
辞令 ciling красномовство.善于〜володіти красномовством; красномовний;夕卜交〜дип- ломатичне формулювання;用夕卜交〜作答 д& ти дипломатичну відповідь; відповісти дипломатично; 不善〜не мати красномовства.
辞让 cirang церемонитися.两人〜了一番 вони обидва довго церемонилися;他〜了 一番才答 应了 він поцеремонився, а потім погодився.
辞色cisS <书>:不满之情形于〜івно (відкрито) показати своє невдоволення;不形于〜не подати (не показати) вигляду;假以〜 поставитися доброзичливо до кого; мило (люб，ізно) обійтися з ким; бути люб，ізним (ласкавим) із ким, до кого.
辞书 cishii словники мн.; енциклопедії мн.; наукові довідкові посібники.〜编築 укладання словників; ~编® 法 лексикографія.
辞讼 cisong ―词讼 cisong.
辞岁 dsui проводи старого року.
辞退 citui звільнити кого (звільнення);
розрахувати кого; відмовити від місця кому. 他被〜了 йогб звільнили [зі служби]; його розрахували; йому відмовили.
舌辛谢 сіхіе чемно відмбвитися від чого; делікатно відхилити що.
辞行 cixing прощальний візит; прощатися (прощання).代表团向各方〜делегація нанесла усім прощальні візити;我是来向同 志们〜的 я прийшов прощатися (попрощатися) із товаришами.
辞藻 сігйо риторика; риторичні звороти [мови]. 过分 Ш*•究〜зайво риторичний; надмірна риторичність.
辞职 dzhi звільнитися [із роботи, із служби];


125
відмовитися від посади; відставка (J旨舌辛去军 政职务).中请〜подйти заяву про звільнення; подати на звільнення; подати у відставку;因 病〜звільнення через хворобу;内阁〜 відставка кабінету;总〜колективна відставка; 〜未准 не дати звільнення (відставки); не дати дозволу на звільнення; відставка не прийнята.
磁сі.
磁1 сі <理> магнетизм (магнетичний); магнітний; магніто-.〜子午线 магнітний меридіан; 〜光学 магнітооптика.
磁2 сі (瓷）порцеляна.
磁暴 cibao〈理〉магнітна буря.
ШШ cicha <Ш> магнітне схилення.
磁场 cichSng <理> магнітне поле.〜强度 магнітна напруженість; напруженість магнітного поля.
磁带 cidai магнітна (феромагнітна) стрічка.盒 式〜касета з магнітною стрічкою;〜录音 магнітний звукозапис;〜录音机 магнітофон.
磁导率 cidSolti〈理〉магнітна проникність.
磁感应 ciganying〈理〉магнітна індукція.
磁化 cihua <理> намагнічування; магнетизування. 〜强度 намагніченість;〜作用 магнетизування;使钢〜намагнітити сталь.
磁极 ciji <理> магнітний полюс.
磁极化 cijihua〈理〉магнітна поляризація.
磁矩 суй <理> магнітний момент.
磁控管 cikdnggi^n〈无线> магнетрбн.
磁力 сШ магнітна сила.〜探伤法 магнітна дефектоскопія; 〜测量 магнітна (магнітометрична) зйомка; магнітометрія;〜勘探 магні- торозвідка.
磁力线 cilixian〈理〉магнітна силова лінія.
磁漏 dldu〈理〉магнітний витік.
磁路 cilu < 理 > магнітний ланцюг; магнітопровід.
磁能 сіп泛ng <Ш> магнітна енергія.
磁偏角 cipmnjmo〈理〉магнітне схилення.
磁强计 ciqiangji <理> магнітометр.
磁倾角 ciqTngjiSo〈理〉магнітне нахилення.
磁石cishi 1) <理> магніт.〜发电机магн泛то невідм. 2) <矿> магнетит.
磁势 cishi〈理> магнітний потенціал.
磁体 citl <理> магніт; магнетика.
磁铁 citie <理> магніт.
磁铁矿 citi^kuang <矿> магнетит; магнітний залізняк.
磁铁4、dti^xTn магнітний сердечник.
磁通计 dt6ngji <理> флюксм打p.
磁通量 dt6ngli&ng〈理〉магнітний потік.
磁通势 dt6ngshi〈理〉магніторушійна сила.
磁效应 cfxiaoying <Ш> магнітний ефект.
磁星 cixlng〈天〉намагнічена (магнітна) зірка.
磁性 dxing <理> магнетизм.
磁学 cixue <理> магнетизм.
磁针 cizhen магнітна стрілка.
磁滞cizhi <理> магнітний гистерезис.
磁轴线 cizh6uxi&n〈理〉магнітна вісь.
磁子 ci.zi〈理〉магнетон.
磁阻 сігй <理> магнітний опір.
雌d.
tt сі самка; матка. самиця оленя; олениця; 〜妈курка.
<1 隹蜂 cifeng бджолина матка.
貤花 cihua <植> жіноча квітка.
雌黄 cihuang <矿> опермент; аврипигмент; аурипигмент.
雌‘素 djTsCi〈生理〉естроген.
雌老虎 dlSohti 1)(指虎）тигриця; самиця тигра.
2)(指恶女人）тигриця; фурія; вщьма. лайлив.; зла баба; мегера.
雌蕊 сігиї <植> маточка.
雌酮 dt6ng〈化，药> естрбн.
雌性 cilxing жіноча особа; жіночий.〜个体 〈生物〉осбба жінбчої статі.
雌雄 cixi6ng 1)(雌雄动物）самець і самка;(雌 花和雄花）чоловіча і жіноча квітка.〜同株 〈植〉однодбмність;〜异株〈椬〉двудбм- ність;〜同体 <生物> гермафродитизм; двостатевість; 〜异体〈生物〉різностатевість. 2) (胜负）вихід; остаточний результат.决一〜 вийти на двобій; вести рішучий бій.
сі 另见 сМі, Z1.
鬼庇 fuel 〈植〉болбтниця подорожникова (Eleocharis plantaginea R. Вг.).
ш ^
те сі.
養 сі порцеляна, порцеляновий.
鹚d.
Щ сіуі баклан.
佌сТ.
仳仳 сїсї 1) маленький, мізерний; 2) нерівний.
泚Сї.
她 сї І. 1) ясний, яскравий, красивий; 2) спітнілий. II. 1) промокнути, намокнути.
妣笔 сТЬТ вмочити пензель у туш (та почати писати).
Шси
Ш сі 1) ясний, яскравий, красивий; блискучий;
2) прекрасний; розкішний.
眦Сї.
龇 сї 〈动〉наступати (ставати) на..; переступати, топтатися.
糍d.
糍粑 ciba корж із подрібненого рису.
此Сї.
此 сі 1)(这）цей; даний; справжня.〜人 ця людина; ця особа;〜物 ця (дана) річ;〜事 ця (дана, справжня) справа;〜其——це по-перше; це перше;非〜不可 без цього ніяк не можна; без цього ніяк не обійтися; інакше ніяк не можна;由〜可见 із цього (звідси) випливає, що..;就〜结束 на цьому і скінчити (закінчити). 2) —►此时.从〜以后 з тих пір; із тіє ї пори; починаючи з цього часу (моменту).
3) itfc地.由〜往北звідси на північ;由〜往 右 звідси праворуч.
此岸性 cFanxing <哲> поцейбічність.
此布 cT bu <书> —般不译；про викладене і доводимо до загального відома.
此昌彼和 сї chang ЬТ he підспівувати один одному; підтакувати один одному.
此地 cidi тут; це місце; тутешній; місцевий, it匕 时〜у даний момент і на даному місці; у (при) справжніх умовах;我初来〜я тут (у цих місцях) уперше.
此地无银三百两 cidi wu yin sanbai liang видати себе з головою. .
此复 сї fu 〈书〉про що і повідомляю Вам у
відповідь.
此后 clhou після цього; з тих пір; з тієї пори; надалі; відтепер.〜的发展 подальший розвиток;〜他再也没有来过після цього (із тих пір) він більше не приходив;你〜要更力D 当;С*、надалі (відтепер) будьте обережнішим (обачним).
此间cTji§n —此地. 此刻clkS—此W.
此类 cllei такі; такого роду; подібні.〜货物 такі (такого типу, подібні) товари;〜例子很多 таких (подібних) прикладів дуже багато.
此令 сї ling <书> 一般不译；що і наказую (приписую).
此路不通сї lu bu tong 1)(指走不通）дорбга непрохідна. 2)(指暂不通行)проїзд закритий; дорбга закрита. 3)(事情行不通）із цього нічбго не вийде; цей номер не пройде.
此起彼伏 сї qi bi fu [йти] хвиля за хвилею; [випливати] одне за іншим; [йти] безупинним ланцюгом (низкою).
此时 cishi (这时候）у цей час; у цей момент;(现 在)тепер; зараз; у теперішній (даний) момент; у теперішній (даний) час.
此夕卜 cTw焱і крім того; крім цього; понад це.
lit一 5^，@一 Й* сї уї shi, Ьї уі shi тепер уже не ті часи; раніше було одне, а тепер інше; то булб тоді (раніш), а нині вже не те (вже інше).
此致 сї zhi:〜敬礼 із привітом; шлю Вам привіт; 〜上海外国语学院Шанхййскому інституту іноземних мов (乌语应放在信的开头).
次Сі.
次сі 1)—次序.依〜前进йти по черзі;北京一上 海 13〜特快列车 експр6с№ 13 Бейцзін (Пекін)
- 	Шанхай;第 32〜长途汽车 32-ий рейс автобуса далекого сполучення. 2)(第二） другий;(下一个）наступний.〜子 другий син.
3)(差）низькіій; поганий; (二 级的） другосортний.这一类比那一类〜一些цей сорт дещо поступається тому сорту; цей сорт трохи гірше ВІД ТОГО. 4) <化> ГІПО-.〜酸 гіпокислота;〜憐酸 фосфорнуватиста кислота;〜憐酸盐 фосфорнуватистсжіісла сіль; гіпофоефит;〜硫酸盐 сульфоксилат. 5)
<体> напів-.〜轻量级напівлегкі вага;〜重量 级 напівважка вага. 6)〈量词〉раз. ~одіін раз;这一〜цьбго разу;有一〜ікось; якось разом;不止一〜неодноразбво; не один раз; не раз; 一〜接着—〜раз за разом;最后—〜 останній раз; наостанок;最后—〜警告 останнє попередження; останній раз попереджати;他一〜也没有来过 він жодного разу не приходив;有生第一~ уперше (перший раз) у житті;两〜два рази; двічі; 一 两〜раз-др々гий; разів зо два;把工作分两〜办 完 закінчити роботу в два прийоми;三〜три рази; тричі; 一天三〜три рази на день;开了 三〜会 провести три засідання;好多〜багато разів; багаторазово; неодноразово;无数〜 незліченна безліч разів;伯；去过多少〜？ скільки разів ви ходили?对他讲过不知多少 〜，但他始终不听 ужб скільки разів (котрий раз) йому говорили, а він усе не слухається.
7) < 书 > (处所）стоянка; зупинка.途 ~
зупинка в дорозі;旅〜стоянка; зупинка.
次大陆 cidalu субконтинент.
次第 cidi 1) —►次序.分别〜класифікувати що; провести градацію. 2) (4矣个儿）по черзі; один за іншим.


126
次货 cihuo недоброякісний (другосортний, посередній) товар; товар із дефектом.
次级 dji вторинний.〜线圈 <电> вторїінна обмотка;〜粒子 <化> вторинна частка.
次品 сірїп недоброякісний (другосортний, посередній) продукт; продукція з дефектом; брак; другий сорт.
次日 сігі наступний (інший) день.
次生矿物 cishgng-ki^ngwCi〈矿> вторинний мінерал.
次数cish(i разом; частота (指频率).脉搏跳动的 〜частота пульсу.
次序 сіхй порядок; черга ж.; послідовність; система.按〜одіін по одному; по черзі; у порядку черги (черговості, послідовності); послідовно;遵守〜дотримуватися порядку (черги);破坏〜порушувати порядок (чергу); 〜很舌L немає ніякого порядку; немає ніякої системи; занадто безладно (безсистемно);工 作应有一定的〜у роботі повинна бути певна система; у роботі повинен бути певний (належний) порядок.
次 要 сіуао другорядний; побічний; маловажливний; малоістотний; наступний за важливістю; другий за значенням.〜问题 другорядне (маловажливо, малоістотне) питання;〜特征 малоістотна (другорядна) ознака;〜成分 <语> другорядний член речення;该建议的〜方面 наступний за важливістю (другий за значенням) бік цієї пропозиції;冲当〜角色 відігравати другорядну (побічну) роль; бути на других ролях; займати другорядне місце; грати другу скрипку;退居~地位 відсунутися на другий план (на друге місце);这是一些〜理 由 усе це лише другорядні (маловажливі) аргументи.
次于 сіуй нижче, ніж; нижче кого-чого; гірше, ніж; гірше чого; поступатися кому-чому в чому.速度上仅〜飞机 за швидкістю поступитися тільки літаку; поступатися тільки літаку у швидкості;质量上不〜国际先进水 平 за якістю не нижче (не гірше) міжна- рбдного передового рівня;他的学识不〜哥 哥 він не поступається старшому брату в знаннях.
次长 cizhang〈旧〉заступник міністра.
j司сі另见si.
伺 Ш ci-hou доглядати за ким (догляд); прислужувати кому (прислугбвування).〜病 人 доглядати за хворим;他很难〜важко йому догодити.
攸сі.
攸 сі І) допомагати (особливо матеріально); 2) досягати; рівнятися.
朿!Jc丨另见сї.,
刺 сі 1)(扎)колоти що, безособ.〜手 руку коле; 玫瑰〜手 колеться троянда; шипи троянди колять;荨麻〜人 кропива жжалиться;给针〜 了 уколбтися голкою. 2)(暗杀）[зробити] замах; робити замах на таємне убивство;(政 治性暗杀）[зробити] терористичний акт.他 于昨天遇〜учбра на нього був зроблений замах. 3)(刺儿）скалка;(植物的刺）колючка; шип;(昆虫的刺）жало; свердел;(鱼的刺） [риб'яча] кістка;(刺猜的刺）гблки [їжака]. Ф■指上扎了〜заскабити палець;拨№手掌і： 的〜віітягти скабку з долоні;多〜的灌木
тернистий кущ;多〜的鱼 костиста риба;带〜 的铁丝 колкічий дріт;话中带〜говорити з глузуванням (зі шпилькою); говорити з насмішкою; у словах почувається знущання.
刺柏 dbai <植> яловбць тайваньський.
朿Ij鼻 dbi їдкий (їдкість); щипає в носі.〜的气味 їдкий запах.
朿Ij 朿Ij 不休 cici bu хій торохтіти без кінця; бубоніти вічно; бурчати беспрестанно; набридати своїми розмовами; набридливі розмови.
朿Ij 刀 cidao багнет.上〜примкнути багнет;捅了 —〜ударити (колоти) багнетом.
刺刀鞘 cid5oqiAo ножни мн.
朿Ij 耳 сі，бг вухо дере (ріже); пронизливий.〜的 Щ 声 пронизливий (що ріже слух) вереск (лемент).
朿！1 骨 cigti пронизуючий.寒风〜пронизуючий [холодний] вітер.
刺槐 cihuai <植> акація біла.
朿ij 激 cijl 1)〈心> роздратованість (дратувати кого-що).条件〜умбвна роздратованість;易 受〜легко подразливий (збудливий);〜t中经 грати на нервах; 避免夕卜界〜уник焱ти зовнішніх подразнень. 2)(弓丨起）стимулювати що (стимулювання, стимуляція спец.).〜食 欲збудити апетит;〜因素стгімул;物质〜 матеріальне (економічне) стимулювання; матеріальні стимули. 3)(使之激动） збуджувати кого-що (збудження); зачіпати кого-що; уколювати кого-що.丝毫不能〜病 人 хворого не можна нічим хвилювати (дратувати);这话对他〜很厉害ці слова зачепили його за живе; ці слова сильно вкололи його;他神经受了〜у нього нервове (душевне) потрясіння.
刺激剂 cijlji <药> дратівний засіб.
刺激品 cijfpTn дратівний засіб.
刺激素cijTsCi <生物> стимулятор.植物〜сти- мулятори росту рослини;生物原〜біогенний стимулятор.
刺激性 cijTxing збудливість; подразливість.〜的 食物 гбстра їжа; гострі страви;〜的饮料 міцні (спиртні) напої.
刺莉 ciji〈植〉будяк щетинистий.
刺客 cike терорист; терористка; [підісланий] убивця.
朿(J 李 сії! <植> терн; терник; слива колюча; аґрус триальпійський.
刺目с'ітй~^刺眼.
朿Ij 配 cipei〈史> таврувати і засилати кого.
朿1J 破 сіро проколоти що.
刺序 ciqin〈植〉синеголовник смердючий.
刺儿菜 ckcAi〈植> будік щетинистий.
刺人 сігеп колючий (колючість).〜的胡子 колючі вуса;〜的目光 колючий погляд;〜的字 目艮 колкіче слово.
朿Ij 入 ciru устромити що; уштрикнути що в що.
刺杀 cisha 1)—刺死.2) <军> штиковий бій; заколювати (борбтися) багнетом.
朿!І伤 cishang уколоти що; проколоти що.
刺参 dsh6n <动> трепанг.
刺丝 c'isT <动> жалкй нитка.
刺死 скї заколоти кого;(暗杀）[здійснити] замах; (政治性暗杀）[здійснити] терористичний акт.
刺探 citan розвідувати що (розвідка); вивідувати що, розм.〜军 tn займатися військовим шпигунством (військовою розвідкою);〜别人的秘密 вивідувати
(дізнаватися) чужі таємниці;〜性的目光 допитливий погляд.
刺痛 cit6ng 1)(感到疼痛）колоти кого-що, у чому, безособ. (колька розм.).腰部〜у боці коле;我觉得胸部〜мені груди коле; у мене колька в грудях. 2)(感到内心难受）зачепити за живе.这〜了 他的心 це зачепило його за живе; це сильно, його вкололо;怜倘和疼痛〜 着她的心 жалість і біль кололи її серце.
刺猜 ci.wei <а>їжйк.
刺细胞 cbdb5o <动> жалі^ клітка.
刺五力卩 dwfijia < 植 > елеутерокбк; свободноягодник колючий; перець дикий.
刺绣 cixiu 1)(绣)вишивання (вишивка, вишивати що).学〜навчатися вишиванню; 入工〜ручне вишивання; 〜вишивання на машині;〜工人 вишивальниця;〜的花纹 вишивка. 2)(朿!І绣品）вишивка; вишивання. 精美的〜витончена вишивка.
刺眼сіуйп 1)(刺激眼睛）різати око.光线〜 світло ріже (засліплює, сліпить) очі; світло б’є в очі. 2)(惹人注意)впадати в око.这样太 〜так занадто б夕де впадйти в око.
朿！1 疼 ci*y5ng〈口〉свербіти розм. (сверблячка); чесатися.觉得〜випрббувати (почувати) сверблячку;浑身〜усе тіло свербить.
朿丨J 鱼 сіуй <动> тригольчата колюшка.
刺针 c'izh6n <动> г6лки;ш/.'
刺中 cizhdng уразити що (поразка).〜腹部 уразити в живіт.
赐d.
赐 сі〈书> 1)(赏赐）наділіги кого чим; удостоїти кого чим.希〜佳音 прошу удостоїти мене слушною відповіддю;受〜良 多 я вам вельми (дуже) зобов’язаний. 2)(礼 物）подарунок.多蒙厚〜вдічний (дякую) вам за дорогі подарунки.
赐复 cift〈书〉прошу відповісти; дозвбльте дати відповідь.
赐教 cijiao <书> не відмовте в раді; дозвбльте дати вказівки.
赐予 сіуй —赐 1).〜爵位 одурювати кого титулом; дарувати кому титул.
疵Сі.
庇 сі плуг, орало, лемех.
СІ.
虫毛 сі волохата гусінь (гусениця).
cong 另见 c6ng.
从容 c6ngr6ng 1)(不慌不忙）неквапливо (неквапливість); не поспішаючи; невимушено (невимушеність); спокійно; ВІЛЬНО.举止〜 триматися вільно; поводитися невимушено; 〜对敌 демонструвати перед ворогом повний спокій і непохитність;〜不迫 спокійно (тихо) і не поспішаючи;〜不迫的样子 невимушений (спокійний) вид; неквапливість;〜地 讨论 обговорювати без поспішності;〜就义 хоробро зустріти смерть в ім’я правого діла; безстрашно пожертвувати життям (собою) за праве діло;可么从从容容地А можна робити спокійно, не поспішаючи (не кваплячись, без поспіху, без квапливості, неквапливо). 2)(宽字谷）достатній (достатність).时间很〜чйсу цілком достатньо; [є ще] маса часу;手头〜при грошах; із грошима; мати при собі гроші.


127
匆 c6ng.
匆匆 c6ngc6ng —匆忙.来去〜увбсь час у бігах; вічна біганина; постійно поспішати;韶光〜 час так і біжить (летить).
匆促 congcu спішно (поспішність).〜决定 спішне (скоростигле) рішення;走得很〜 виїхати поспішно; 间太〜часу занадто мало; часу [залишилося] в обріз;由于临行〜， 未能来看你 спішний від’їзд перешкоджав мені побачитися з вами.
匆猝c6ngc(i—匆促.
匆忙 congmang спішно (спішність); спішати (поспіх); квапливо (квапливість); наспіх; нашвидку розм.〜回国 поспішати на Батьківщину;匆匆忙忙地吃了些东西Hdcnix (нашвидку) поїсти;这是匆匆忙忙作的це зроблено нашвидкуруч (наспіх, нашвидку, поспіхом);这事〜不得 у цій справі не можна поспішати;你也过分〜了 ви занадто квапитеся (поспішаєте);何必这样〜？ навіщо так поспішати (квапитися)? до чого такий поспіх (спішність)?〜之+大家都忘了说 поспіхом (у поспіху) про це забули сказати.
揪 c5ng.
揪 C6ng <植>仰1^1№. ..
Ші cong 另见 chuSng.
囱 cong димохід.
患 cong.
& 	cong здібний, розумний, кмітливий. c6ng.
聰 cong сивий кінь; сивий, сірий. c6ng.
瑰 Ш conglong ясний, чистий. c6ng.
葱 c6ng 1) <植> цибуля; батун; цибуля-батун. 2) (指食Й 的叶）цибуля збірн.
葱白 c6ngbai ясно-зелений; блідо-зелений.
葱白儿 congbair стебло цибулі.
Ш 翠 congcui яскраво-зелений.〜的树叶 яскраво-зелені листи дерев.
葱花 conghua дрібно нарізана цибуля.
ЖЖ conglong буйний; пишний (пишність).林 木〜б夕йна (пишна) рослинність.
葱绿 c6ngl& 1)(浅绿）ніжжкіелбний; ясно-зелений; блідо-зелений.大地披上了〜 的新装 земля одяглася свіжою зеленню. 2) —*■葱翠.〜的田野 яскраво-зелені поля.
葱头 congtou ріпчаста цибуля; цибуля-ріпка ч.; голівка цибулі; цибулина розм.
葱郁c6ngyCi —►葱茏.
聪、cong.
聪明 c6ng.ming розумний (розумнішати).〜的 А розумна людина; умниця ч., ж” розм.， людина з головою;〜的头脑 світлий розум; світла голова;〜的做法 розумний учинок;〜 绝顶 розуму палата; премудрий, премудра голова у кого, мудрагель; надзвичайно розумний.〜伶俐 розумний і кмітливий; кмітливий і здібний;〜过人 неперевершений розум; великий розумник;〜反被〜误 усе від великого розуму; [саме] від ума й усе горе; мудрити і перемудрувати; горе від розуму; лихо від зайвого розуму;卖弄〜розумувати
розм.; мудрувати розм.; мудрити розм.;另її 自 作〜нічого мудрувати;作得不〜нерозумно зроблено;孩子们一年年〜起来діти розумнішають із роками.
聪明一世，糊涂一时 c6ng.ming yl shi, hu-tu yl shi на всякого мудреця досить простоти.
J)K cong 另见 c6ng.
从 1 cong 1)(足艮随）слідувати за ким-чим (слідування); дотримуватися.〜j/币 стати чиїм учнем; ІЕ〜其后 готовий слідувати (йти) за ним. 2)(依从）по чому.力不〜心 не в силах; не під силу; непосильний; хочеться, та не можется. 3)—从事 1).〜商 займатися комерцією (торгівлею);〜政 перебувати на державній службі; займатися державними справами. 4)(采取）дотримувати що (дотримання).生活〜检 жити ощадливо (економно);—切〜简 зробити все простіше; в усьому дотримуватися простоти; усе повинно бути спрощено. 5)(堂房） двоюрідний [по батьку, із боку батька].〜兄 двоюрідний брат;〜叔 двоюрідний дядько.
从2 cong 1)(由）із чого; від чого; [починаючи] із чого.〜这儿звідси;〜那儿відтілі;〜哪儿？ відкіля?〜某处 звідкись;〜旁边 збоку; із боку; 〜各地 звідусіль; звідусюди;〜各方面 з усіх боків; з усіх КІНЦІВ;〜夕卜面 ЗЗОВНІ；〜里面 зсередини;〜现在起 відтепер; з теперішнього (цього) часу;〜那时起 з тих пір; відтоді; [починаючи] з тієї пори;〜今天起 [починаючи] з сьогоднішнього (цього) дня;〜 今以后 відтепер і надалі; у майбутньому; надалі;〜…以后 після того, як..; починаючи відтоді, як..;〜天而降 з неба (із хмар) звалитися (упасти); зненацька з’явитися (指 突然降临);〜北京到上海去поката з Пекину в Шанхай;〜国夕卜来 приїхати з-за закордону; 〜王同志那儿来прийти від товариша Ван;〜 你这里开始 починаючи з вас; почати з (від) вас;〜节约着想 виходити з міркувань економії;〜实际出发 на основі практики; виходячи з практики (із справжнього стану речей); із погляду практики;〜全局出发 виходячи з загальних інтересів; із погляду загальної обстановки (ситуації);〜团结的愿 望出发 виходити з прагнення до єднання;〜 产量来说 що стосується (відносно) об’єму виробництва;〜胜利走向更大的胜禾!І йти від перемоги до ще більшої перемоги;〜上到下 від верху до низу; знизу доверху;〜左到右 зліва направо;〜头至(]脚 із голови до ніг;〜头 到尾 з (від) початку до кінця; від дошки до дошки; від "альфи" до "омеги"; від "а" до "я"; 〜早到晚з ранку до вечора;〜古到今 споконвіку;〜无到有 створити що з нічого;〜 小到大створити велике з малого;〜群众中来， 到群众中去 черпати в масах і нести в маси. 2) (经过）через що; по чому; повз що.〜窗里看 дивитися через вікно;〜花园前走过 пройти повз сад;〜桥上走过 пройти по мосту; перейти через міст. 3) (А来)：〜未听说过 ніколи не чув;〜未有过 і згадки не було; ніколи не було; небувалий.
从长计议 cong chang jiyi докладно обговорити; як слід порадитися (обміркувати); відкласти вирішення питання (指缓议).
从її七 congcl [починаючи] із цього часу; із цієї пори; із цього разу.〜以后 надалі; відтепер;
屮国人民〜站起来了 китайський народ із цьбго часу встав на весь зріст.
从动杆 congdonggSn <机> ведений важіль.
从而 cong'er тим самим; тому і; чому і.〜改变了 我国工业的面貌тим самим (тому і, чому і) змінився стан промисловості нашої країни.
从犯 congfan <'法〉спільник; підсобник [злочину].
从井救人 cong jlng jiu ren "стрибати в колодязь для порятунку потопаючого"; на шкоду собі і без користі для іншого (指有害自己赤无益 ■ТА)； врятувати інших (іншого), незважаючи на небезпеку для власного життя; рятувати інших (людей), ризикуючи своїм жиггям (以上指舍己救人).
从丰 congfeng щедро; багато.待遇〜дати (установити) пристойну (щедру) винагороду.
从军 congjiin вступити в армію.
从宽 congkuan м*яко (поблажливо, милостиво) віднестися; виявити поблажливість. 〜
9 # • 9 • 9
виявити поблажливість при визначенні міри покарання; великодушний підхід до визначення міри покарання; пом*якшити покарання;坦白〜，抗拒从严до тих, хто визнав свою провину ставитися поблажливо, до тих, хто не визнає - сувбро.
从来c6ngldi завжди.〜没有见过的небачений; 〜没有过的небу^йлий; нечуваний;他〜就是 这样він завжди такий;我〜没有听见过я ніколи не чув;他〜不失信 він ніколи не порушував свого слова;我们的国家〜没有象今 天这样统一 сьогодні наша країна єдина як ніколи;反动派〜都是靠造摇过日子的ре- акціонери, як правило, живуть за рахунок брехні.
从轮 conglun <机> підтримуюче колесо.
从略 congliie опущення.解释〜пояснень не буде;以下〜нижче опущено.
从旁 congpang з боку.〜说句话 замовити слово; 〜якщо подивитися з боку.
从前 congqian колись; раніш.和〜一样 як і колись (раніш);〜的老师 колишній учитель; 他〜是工人 колись (раніше) він був робітником.
从轻 congqlng легко; м'яко; поблажливо.〜发落 покарати легко (м*яко); зменшити (полегшити) покарання; покарати з поблажливістю.
从权 congquan відходити від правил (від звичаїв); виявити гнучкість у чому.〜处理 діяти за обставинами.
从戎c6ngr6ng <书> —从军.
从善如流 cong shan ru liu завжди прислуха до добрих порад; охоче (з готовніс слухати добрі поради.
从实 congshi правдиво; по правді.〜回答 відповісти по правді;〜说一遍 розповісти правдиво;〜招认 признаватися щиросердно.
从事 congshi 1)(献身）присвятити себе; віддати себе;(投身）займйтися чим.〜革命 присвятити себе справі революції;〜科研工 作 присвятити себе науково-дослідній роботі; 〜社会活动 віддати себе (присвятити с^бе) суспільній діяльності;〜宣传 вести пропаганду; займатися Пропагандою;〜翻译 工作 займатися перекладом; працювати над перекладами. 2)(处理)：军法〜віддйти до військового суду; [чинити, покарати] за військовими законами; стосбвно до військових законів.
从属 congshii підпорядкований (підпорядкова-
хатися
ністю)


128
ність); залежний (залежність).〜地位 підпорядковане положення;〜关系 залежність; підпорядкованість.
从属句 congshiijii <语> підрядне речення.
从速 congsu швидко; незабаром.〜办理 терміново приступити до виконання (до втілення в життя);欲订〜прохання поквапитися із замовленням.
从头 congtou І)(从最初）із [самого] початку.〜 至尾 від початку до кінця；〜至尾读一遍 від початку до кінця прочитати;〜做起 почати із самого початку;〜学起 почати (учитися) з азів. 2)(重新）наново; знову; знов.〜再来 узятися наново (знову, знов).
从小 congxiao з дитинства; з дитячого віку.〜京尤 爱劳动 любити займатися працею ще з дитячого віку;〜失去父母 з дитинства (у дитинстві) втратити батьків.
从心所欲 cong xln suo yu робити [те], що кому здумається (спаде на думку); чинити (робити усе) по-своєму; сваволити розм. (свавілля);(胡来）чого його (твоя, моя) [ліва] нога хоче; бешкетувати розм. (неподобство).
从新 congxln —►重新 chongxln.
从严 congyan суворо.〜惩处 суворо (най- суворіше) покарати; накласти суворе (важке) покарання (стягнення);〜法办 покарати з усією суворістю закону.
从业员 congyeyuan працівники торгівлі і підприємств побутового обслуговування.
从优c6ngy6u ->从丰.
从征 congzheng виступити в похід.
从中 c6ngzh6ng із цього.〜吸取教训 з цього винести урок;企图〜取利 щоб [із цього] винести собі вигоду; щоб нагріти руки;〜作 搜 чинити перешкоди в чому; у чому ставити палиці в колеса.
cong.
从c6ng І)(聚集的人或物)：人〜густй юрба; гущав“на юрби;草〜бур'ян;论〜збірник статей. 2) <解> сплбтення.静脉〜венбзне сплетення;神经〜нервбве сплетення.
丛集 congji набратися; накопичитися.诸事〜 набралося (накопичилося) багато справ; маса робіт; купа всяких робіт;百感〜 охоплювали найсуперечливіші почуття.
丛聚 congju кишіти; роїтися.蚊虫笔〜кишйть (рояться) комарі і мухи; так і кишить комарами і мухами.
丛刊c6ngkan —►丛书.
丛林 conglm гай; хаща; нетрі нетрі. congmSng хаща; густі зарості.
丛木 congmu чагарник; кущ; чагар.
丛生 c6ngsh6ng І)(聚集І一处生长）обростати (обростання); порости; ку статися (рунистий).〜的小麦 руниста пшениця;〜植 物 кущова (кущоподібна) рослина;杂草〜 усе обросло густою травою; густо зростали бур’янисті трави. 2)(同时发生）роїтися; виникати в безлічі.百маса [різного роду] зловживань; з’явилися (були, виникли) усілякі зловживання.
丛书 congshu збірка книг; серія книг; бібліотечка.通俗科学〜：збфка (серія) науково-популярних книг;自然科学〜 бібліотечка природничих наук;电工〜 бібліотечка з електротехніки.
丛杂 congza безладне скупчення; купа.
丛葬 congzang ховати в загальній (братерській)
丛冢 congzhong < 书 > безладно розкидані могили; запущений цвинтар.
涼 cong.
ШШ congcong дзюрчання (дзюрчати).
溪水〜дзюрчання води в струмочку; дзюрчить струмочок.
惊 cong.
惊 cong імен. І) радість, веселощі; 2) почуття, настрій.
ї不 cong.
琮 cong І) цун {восьмигранна яшмова регалія з круглим каналом в середині). 2) влас. Цун {прізвище).
緣 cong.
Ш cong <象声> звуконаслідування шуму води, дзюрчати.
糟 cong.
憎 cong І) думати, продумувати; 2) непокоїтися, турбуватися (про когось).
Ш •
取 cong.
最 cong —> 丛.
cou.
凑 cdu 1) 4 凑合 1)，2).〜路费 збирйти (нашкребти) грошей на поїздку;〜成整数 заокруглити [число, суму];〜成一整套 набрати (підібрати) повний комплект;几种 情况〜在一起збіг обставин;大家都〜到一起 усі зібралися разом. 2) (Ш) користуватися чим.〜机会 користуючись нагодою; якщо буде (трапиться) нагода; коли випаде можливість. 3)(接近)：往前〜присунутися [ближче]; наблизитися;〜去 |、й] підійти і запитати;把耳朵〜在门上听прикМстися вухом до дверей і прислухатися (підслухувати); 〜到耳朵边说говорити на вухо;他〜在 一 І煤油灯边上写А він писав лист, схилившись до гасової лампи.
凑份子 cou fen-zi у складчину.
凑合 cdu.he 1)(聚集）збиратися; стікатися. ~在 一起练习唱歌 3бирАтися на співанки. 2)(拼 凑）збирати що (збір); наскрібати що, чого, розм. 3)(将就）аби-як; із гріхом пополам.〜 着做完 зробити з гріхом пополам;笔还〜着 能用р^чка ще абияк пише;这些活儿他还〜 着能做 з цією (такою) роботою він ще абияк (із гріхом пополам) упорається;这还〜得过 去і так зійде;怎么也〜不过去так діла не буде; так нічбго не вийде.
凑近c6uj丨п —>凑3).
凑拢 coulong зібрати гцо (збір).〜几个人 зібрати (набрати) кілька людей;〜——笔钱 зібрати певну суму грошей.
凑巧 couqiao 1)(巧）вдало; до речі; саме;(巧合） збігтися з чим (збіг).真〜！ д^же вдало! от удача! яка удача! який збіг! дуже до речі! як ніколи доречно!窜情〜обставини склалися дуже вдало; вийшло так вдало, що..;為?有〜 відбувся вдалий збіг обставин; вийшов вдалий збіг;写ї‘1■宵真不〜！ як це невдало! яка невдача! який невдалий збіг обставин!他来 得〜він прийшов саме вчасно; іі*一节〜是星 期日 першотравн豸ве свято збіглося з
неділею. 2)(不巧）недоречно; невдало.天〜
下起雨来 дуже недоречно пішов дощ.
凑趣儿 cduqCir 1)(彳І人高兴）щоб зробити (сказати) приємне.说〜话 говорити приємне.
2)(取乐）потішатися (потіха).为了〜заради потіхи;拿人〜глузувати над людиною; робити кого посміховиськом.
凑热闹 сби ге-nao 1)(―起玩乐）підтримати компанію.为了〜за компанію; для компанії; 爱〜的人компанійська людина;给我们凑凑 热闹吧 підтримайте，будь ласка, нашу компанію. 2)(添麻烦)крутитися (плутатися, тертися) під ногами.你别〜了 ！ не крутись (не плутайся) під ногами! нічого тобі отут крутитися (плутатися, тертися) під ногами!
凑手 coushou 1)(方便）під рукою.钱不〜під рукою немає грошей; не при грошах. 2)(顺 手）підходити; зручно.这,支笔我用着〜це перо мені підходить; цією ручкою мені зручно писати;怎么〜就怎么办як буде зручніше, так і зробити.
凑数 coushu заповнити відсутнє.派我去〜 посилати мене тільки для рахунку (для того, щоб заповнити місця);拿坏材料〜поповнити відсутнє [кількість] непридатними матеріалами;这显然是为了〜це явно для того, щоб як-небудь заповнити відсуне; ясно, що це робиться тільки для рахунку (для годиться).
凑足 couzu набрати що, чого (набір); довести до норми; доповнити до потрібної КІЛЬКОСТІ (числа).〜一百元 набрати (нашкребти) повних 100 юанів;〜了 钱 зібратися з коштами.
сби.
湊力 сбиіі <理> центральна сила (момент).
cou.
奏 cou збиратися, сходитися, стікатися.
cou 另见 zii.
族 cou влас. цоу (скор. назва 3-го ступеню кит. хроматичного звукоряду).
сби.
揍 сой шкіра людини.
族 сби.
族 сой {муз. цоу, ступінь звукоряду та назва ладу).
粗сй.
粗 сй 1)(粗大)тбвстий.〜棍 тбвстий ціпок;〜棉 线 товсті нитки;三指〜завтбвшки в три пальця; І对有两抱〜д泛рево [завтовшки] у два обхвати. 2)(粗阔):〜眉大眼 густі брови і великі очі; і®——条〜线 провести жирну лінію.
3)(颗粒大）великий.〜沙 великий пісок. 4) (声音大而低）грубий (грубість).声音〜 грубий (низький) голос. 5)—> 粗糖.〜呢子 грубе сукно;〜皮子 проста (груба) шкіра;〜 布 сувора (груба) полотнина;〜面 борошно простого мелення;〜车刀 чорновий різець;〜 加工 чорнова (груба) обробка;活作得太〜 занадто грубо зроблена. 6) —>•粗心.7)—> 粗 藜；粗俗.8)->粗略.〜通文字мало- грамотність;〜失口——二 знати лише загалом; дещо (трошки) знати (розуміти);〜具规模 у грубих рисах; начорно;〜і卖——遍 швидко переглянути;〜看 на перший погляд; з першого погляду.
粗#居 cubao грубий (брутальність); зухвалий


129
(зухвалість).〜行为 грубий і зухвалий учинок; 态度〜триматися (поводитися) грубо (зухвало);说话〜грубіяніти; говорити брутальності; грубити;〜干涉 грубе втручання.
粗笨 cuben І)(笨右Ij) незграбний (незграбність). 〜的人 незграбна (неповоротка) людина;他 不〜у ньому немає незграбності. 2) (Ф$) громіздкий (громіздкість); незграбний (незграбність).〜的家具 громіздкі (незграбні, важкі) меблі.
粗鄙сйЬї—粗俗.
粗挺 сйсао грубий (брутальність; зашкарублий (зашкарублість); шорсткий (шорсткість).〜 的手 зашкарублі (загрубілі, шорсткі) руки;〜 的纸张 шорсткий (шорсткуватий) папір;手 IE〜гр$бо зроблений; сокирна робота;皮肤 变得〜了 шкіра загрубіла.
粗茶淡饭 сйсМ-сійг^п груба (несмачна, невибаглива) страва; [дуже] простий стіл; скромний обід.肚♦饿了，〜都觉得很香 голодному шлунку навіть невибаглива їжа здається дуже спокусливою; голодній людині навіть найневибагливіша їжа
уявляється апетитною.
粗挫 cucuo рашпиль ч.
粗大 сйсій 1)(粗而大）великий; товстий.〜的手 великі руки;〜的树干 товстий стовбур дерева. 2)(声音粗）грубий (брутальність).〜 的嗓音грубий голос;〜的鼻声голосніій храп.
粗纺 ciiftng <纺> рівничний.〜车间 рівничний цех.
粗纺机 cufangjl < 纺 > рівнична машина; банкаброш спец., застар.
粗放 ciifang <农> екстенсивність (екстенсивний). 〜耕作 екстенсивне землеробство.
粗耕 ciigeng <农> лущення (лущити що).
粗耕机 cilg6ngj了 <农> луїщільник.
粗 t cQguSng 1)—粗野.2)(豪放）молодецький (молодецтво ж.); із молодецтвом.
粗豪 сШійо 1)(豪爽）простацький розм.〜的人 людина простацька. 2)―粗矿 2).
粗话 сйііий 1)(粗俗话）ByjibrdpHi слова; вульгаризм. 2)(下流话）вуличні вирази; непристойність; вульгарність.讲〜говорііти непристойності (вульгарності).
粗活 сШіиб чорна робота.
粗金 cujln <冶> чорнове золото.
丰且粮 culiang хлібні злаки (зернові культури), крім пшениць і рису.
粗隆 ciil6ng <医> бугріістість.
粗陋 culou примітивний (примітивність); грубий (грубість).〜的 筑物 примітивна будівля;房子盖得很〜будіінок побудований дуже примітивно.
Ш ©• сй.ій грубий (брутальність); зухвалий (зухвалість).〜的行为 брутальність; груба (зухвала) поведінка;回答〜гр夕бо (зухвало) відповісти;态 12〜поводитися грубо (різко, нечемно).
粗略 сйіііе грубий; приблизний.〜的估计 грубий (приблизний) підрахунок.
粗浅 cuqian поверхновий (поверховість); елементарний (елементарність).〜的知识 поверхові (елементарні) знання;〜的看法 поверховий (елементарний) погляд;〜的 іМ 理 прості (елементарні) істини.
粗纱 ciish§ <纺> рівниця.
粗声大气 ciisheng-daqi голосно і грубо.
ffl实 cu-shi товстий і міцний.〜的 товсті і
міцні ніжки столу.
粗疏 cushu неуважність (розсіяний).
їй率 cushuai неуважний (неуважність, неуважність); недбалий (недбалість).
祖俗 cusu вульгарний (вульгарність); паскудний (паскудність).〜的话 вульгарний (паскудний) вираз; вульгарні (непристойні) слова.
粗体字 ciitTzi <印> жирний шрифт.
粗细 сйхі 1)(大小）товщина; розмір;(直径） діаметр.三十公分〜的钢管сталева труба діаметром у ЗО сантиметрів;碗口〜的钢管 сталева труба діаметром із чашку;〜仅及头 发三分之——白勺尼龙线нейлонова нитка в З рази тонше за волосину. 2)(粗糙和细致的程 度）ретельність.这要看活儿的〜如何це залежить від ретельності обробки.
粗线条 cdxiAntido 1)(粗的笔道）жирна лінія. 2) (简略轮廓)загальні обриси. 3) 粗率.
fflylL、сйхіп недбалий (недбалість); неуважний (неуважність, неуважність).〜大意 недбалість; безтурботність; невдумливість.
粗野 сйуе грубий (брутальність); зухвалий (зухвалість).〜的性格 дика вдача; грубий (неприборканий) характер;〜的行为 дгіка (груба) витівка;举止〜вульгарні манери;〜地 骂着 дико лаятися.
fflfL cQzha <冶> чорнова прокатка.
粗枝大叶 cuzhl-daye недбало (недбалість); верхоглядство розм. (верхоглядничать прост.У, підходити до справи поверхово, не вникаючи в деталі; тяп-ляп прост.〜的作风 верхогладський стиль роботи;工作〜нед- балість (верхоглядство) у роботі; працювати недбало.
粗制滥造 сй zhi lan zao халтурити (халтура) розм.; робити нашвидкуруч.〜的作品 халтура; макулатура.
粗制品 ciizhipTn напівпродукт.
粗中有细 сй zhong уби хі незважаючи на свою неуважність, людина іноді тонко розбирається в питанні (у справі); хоча в кого є неуважність, але все ж іноді видно тонкість розуміння (розуму).
粗重 ciizh6ng 1)(声音粗）грубий (грубість).〜 的声音грубий голос;〜的口耑息★ гучний важкий подих. 2)(物体笨重）грубий (товстий); важкий (ваговитість).〜的手 грубі великі руки;〜的家具 громіздкі (важкі) меблі.
3)(粗而浓）жирний.〜的笔道儿жіірна риса; 眉毛浓黑〜густі чорні брови. 4)(余重） трудомісткий (труцомісткість); важкий.〜的 工作 важка чорна робота; трудомісткі роботи.
粗壮 ciizhi^ng 1)(粗而强壮）кремезний (кремезність); мускулястий (мускулястість). ~的 手 сильні мускулясті руки;〜有力 жилавий; 身体〜кремезна фігура. 2)(粗大）товстий. ~ 的树干 товстий стовбур дерева.
{且 сй.
徂 сй І. 1) йти, проходити; минулий; 2) померти.
II. 	влас., іст. Цу {союз племен, який підкорив чжоуський Вень-ван, 12 cm. до н.е.).
殂А
Ш сй померти.
卒А
卒屮 cCizhdng 1)(中风）[апоплексичний] удар. 2) (忠中风的病）зазнати нападу (апоплексії).
促сй.
促成 cucheng сприяти чому (сприяння).〜计划 的实现 сприяти здійсненню плану;〜栽培 〈农> вигонка.
促进 cujin стимулювати що (стимулювання); підтримувати що; сприяти чому (сприяння); активізувати що (активізація).〜工作 активізувати (прискорити) роботу;〜两国人民的 友谊 сприяти дружбі народів двох країн;〜生 产的发展 стимулювати розвиток виробництва; сприяти (сприяти) розвитку виробництва; 积极〜革命斗争扣发展активно сприяти розгортанню революційної боротьби; 互相〜юає'мне сприяння;起〜作用 виконати стимулюючу роль.
促进派 cujinpai активісти мн.; прихильники прогресу.作〜б細 прихильниками чого.
促脉 cumai <医> нерівномірний пульс.
促使 cushT спонукати що (спонукання); сприяти чому.〜我们的理想早日实现сприяти швидкому здійсненню (прискоренню здійснення) нашого ідеалу;情况〜Й：们改变原有 计划 обстановка змушує (спонукає) нас змінити (переглянути) колишній план; обстановка спонукала нас до зміни (до перегляду) колишнього плану.
促退 cutui тягти назад; гальмувати що (гальмування).
促退派 cutuipai прихильники регресу.
促膝谈心 cuxl tanxln розмовляти (говорити) по душах; вести інтимну (задушевну) бесіду.
粹сй.
Щ- сй <书> раптово; зненацька; раптом; з нальоту; сходу.〜不及防 заскочити зненацька; не дати отямитися; звалитися як сніг на голову розм.
粹然 curan раптом; раптово; зненацька.〜昏倒 раптом упав від запаморочення.
醋Сй.
醋 сй оцет.
醋劲儿 cujinr ревнощі.〜大发 спалахнути ревнощами; сильно приревнувати.
SpfS cujlng оцтова есенція.
醋栗 сйіі 1) <植> аґрус. 2)(指果实)аґрус.
醋瓶 cuping оцтова пляшка; оцетник; оцетниця.
醋酸 cusuan〈化> оцтова кислота; оцтовокислий; оцтово-.〜纤会隹素 ацетилцеллюлоза;〜铜 оцтовомідна сіль; оцтовокисла мідь;〜钠 оцтовонатрієва сіль; оцтовокислий натрій.
醋酸丝 cCisuSnsT <化> бцтовий (ацетатний) шовк. 醋酸盐 cCisuanydn <化> оцтовокгісла сіль; ацетат спец.
醋味 cuwei 1)(气味）оцтовий (кислий) запах; (味і!) смак оцту; кислий смак.有〜пахне оцтом; мати кислий запах (смак). 2)—醋意. 带有〜почуваються ревнощі; не без ревнощів.
醋心 сйхїп печія.
酉й意 сйуі почуття ревнощів.
醋溃 cuzi маринувати іг/о .(маринування). ~白菜 маринувати капусту; маринована капуста. 簇сй.
Ш сй букет; жмуток; група; юрба.——〜花 букет квітів;——〜剪 пучок стріл;——〜人 юрба (група) людей.
ШЯ сйхїп новенький; зовсім (зовсім) новий; з


130
голочки.〜的衣月艮 новенький (зовсім новий) одяг;穿得——身〜одягнений в усе нове.
ШШ cuyong юрбитися; штовхатися роїм.; напирати на кого, груб.，прост.〜前来 просуватися вперед, штовхаючись і напираючи один на одного;观众〜在戏院门口 біля входу до театру юрмиться публіка;周围〜着 一大群众 навколо юрмилося багато народу.
蹙А
塵сй <书> І)(紧迫）натужений.形势日〜 обстановка стає все напруженішою. 2)(皱） наморщить що; насупити що.〜额 наморщить чоло;〜眉 насупитися; насупити брови.
趋А
趋 сй прискорювати; примушувати.
酉Р сй 另见 zh\ zuo.
酔 сй оцет.
错сй.
错 сй І. І) не бути використаним, залишатися в бездіяльності; 2) затвердитися. II. І) провбдити; здійснювати; 2) відкласти вбік; залишити; відлучити; 3) поставити на місце.
蔟&
Ш сй І) плетений садок (для коконів). 2) збиратися, накопичуватися.
趣сй.
趣 сй прискорювати; примушувати.
Шси.
Ш сй І) боятися, жахатися, лякатися; 2) примушувати, прискорювати.
Шсй.
疲 сй різнбвид хвороби шкіри.
cuan.
汆 cuan злегка проварити що у воді.〜鱼片 злегка проварити у воді рибу, нарізану скибками;〜汤 зварити суп.
cuan.
撺摄 cuan-duo <口> підбйти кого на що, із неозн.,розм.: підмовити кого на що, із неозн. (підмова).都是你~他干的！ це ти підбив (штовхнув) його на таку справу (так зробити)! ‘
cu5n.
Щ cuan штрикати, колоти що лбмом.〜冰 колбти лід лбмом.
锦子 cuan-zi лом для виламування льоду.
胃 cuan.
蹄 cuan l)(跳）підстрибнути (підстрибування); підскочити.〜上树去 стрибнути на дерево; 往上一〜，把球接住 підстрибнувши, упіймати м’яч;物价值往上〜ціни на товари безупинно підскакували вгору. 2) <方> (喷） бризкати; бити фонтаном.龙头〜水 вода б，є з крана;與子〜血 кров бризнула з носа;石油往 〜нас^та б，є фонтаном (водограєм).
JAb
ІЩ cuan }j)见 z3n.
攒cuan (拼凑）збирати що (збір).用旧零件〜成 —辆自行车 зібрати зі старих деталей велосипед.
撤聚 cuanju групуватися (групування); збиратися.
攒三聚五 cuansan-juwu згрупуватися [разом, навколо]; скупчитися; збиратися групами (купками).
cuan.
Ж cuan кинутися; порватися.〜入 $ # кинутися (шугнути) у ліс;到处乱〜метатися; заметатися; кидатися (шарахатися) у різні боки.
窜各й cuan fan вторгнутися в що (вторгнення); (偷袭）налетіти на що (наліт); нападати (напад).
窜改 cuangai зловмисно переробити (змінити, переправити) що.〜文件 зловмисно переробити (змінити, переправити) текст документа.
窜匿 cuanni бігти і сховатися.无处〜нікуди бігти і сховатися.
窜扰 cuanrao (侵入）вторгнуться (вторгнення); (破坏）чинити погром.
窜逃 cuantao кинутися бігти; рятуватися втечею.四下〜кинутися врозсип; кинутися бігти в різні ббки.
cuan.
Ш cuan узурпувати що (узурпація); захопити що (захоплення).〜政 узурпувати (захопити) керівництво урядом; узурпаторство.
Ш 夺 cuanduo узурпувати що (узурпація); захопити що (захоплення); прибрати до своїх рук що.〜政权 узурпувати (захопити) владу; прибрати до своїх рук владу; узурпаторство; 〜兵权 захопити військову владу; 〜领导权захопити керівництво;〜胜利果实 привласнити [собі] плоди перемоги.
cuangSi -►窜S cuangai.历史是〜不了 的 історію не сфальсифікувати.
篡位 cuSnwSi (篇夺王位）захопити трон [імператора, царя, короля]; ~ 政权 узурпувати (захопити) владу; узурпаторство.
та
cuan.
黎 cuan І. готувати (їжу) на вогні. II. І) піч, кухонна плитка; 2) театральна вистава дин. Сун. III. влас. І) цуань {назва племені-народності на території теперішньої пров. Юннань).; 2) Цуань {прізвище).
сиТ.
崔报 cuibao І) екстра випуск (газети); 2)
газетний заголовок.
崔调 culdiao мобілізувати.
崔赶 culgan квапити, підганяти.
崔 美 сиішбі дзвінкий, мелодійний,
милозвучний.
崔巍 culwei < 书 > величний (величавість);
величавий (величавість).
崔嵬cuTwdi <书> І)(有石头的土山）кам’я- нистий пагорок. 2)(高大）величезний; колосальний (колосальність).
崔鲜 cul xian смачний.
隹 cuT.
隹 cul високий.
cul.
衰 cul І. падати; спускатися (по сходах). II. траурний. III. траур; траурний одяг.
сиї.
Ш cul траур (у вигляді нагрудного фартуха, який носять три роки).
сиТ.
辕 сиТ перекладини.
催 сиї.
催 cul квапити що\ натиснути на що, прост” (натиск).〜回信 квапити з відповіддю;紧〜 квапити розм.;〜他快办 поквапте його, щоб скоріше зробив;用不着〜Itii ні до чого його квапити; ні до чого на нього натискати;车轮 的声音〜人入睡 перестук коліс заколисує на сон; постукування коліс хилить до сну.
催办 cui ban квапити події.
催促 culcu—»•催.再三〜під кількаразовим натиском.
催动 cul dong мобілізація.
催发 cul fa сприяти.
催月巴 cuTf6i〈牧> відгодівля; відгодовування.
催化 сиТЬий <化> каталіз; каталізування.〜过程 каталітичний процес.
催化剂 cuThu》ji〈化〉каталізйтор.
催泪弹 culleidan〈军〉снаряд із сльозоточивою отруйною речовиною.
催领 cul ling швидкий результат.
催目民 cuTmidn < 心 > гіпноз; гіпнотизація; гіпнотизування.〜疗法 лікування гіпнозом; гіпнотерапія;〜入睡 гіпнотичний сон;〜状态 гіпнотичний стан; гіпноз; гіпнотизація;陷入 〜状态 впасти в гіпноз (у стан гіпнозу, у гіпнотичний стан);对病人〜гіпнотизувати хворого.
催目民曲 cuTmidnqti колискова пісня.
催眠术 culmianshu гіпнотизм; гіпноз.
催目民学 culmianxue гіпнологія. '
催眠学家 cuTmidnxu6jia гіпнолог.
催目民枕 cul mian zh6n гіпнотизувати, вводити у
транс.
催奶 cuTnSi сприяти рясному виділенню молока; молокогінний.
催乳剂 culruji〈药〉молокогінний засіб.
催生 cuTsh6ng І)(使之快生）прискорення пологів. 2)(促使）стимулювати що; сприяти чому (сприяння).对新事务起~作用 спршіти (сприяння) усьому новому.
催生剂 culshengji <药> засіб, що прискорює пологи.
催速剂 cuTsCiji < 农，化 > акселерйтор; акцелератор.
催吐剂 cuMji <药> блювбтний засіб.
催询 cul xun звернутися за інформацією.
催芽 culya <农> пророщування.
催租 culzu квапити кого зі сплатою ренти; тягти [з селян] оренду.
摧 сиї.
摧 сиТ ~►摧毁.无坚不~ усеперемагйючий; переможний;坚不可〜не здолати; нескоримий.
摧残 culcan губити кого-що; завдати величезної шкоди; псувати кого-що (псування); винищити прост.; знищити (знищення).〜民 族 工商业 нищити національну промисловість і торгівлю; ~ 心灵 губити душу;〜生命 погубити (покалічити, ламати) життя;〜儿童 губити (псувати) дітей;〜文化 губити (душити) культуру; завдати


131
величезної шкоди культурі.
摧毁 cuThuT розгромити кого-що (розгром); зломити кого-що; зруйнувати кого-що (руйнування); розтрощити що (розтрощення). 〜敌军工事 розтрощити ворбжі укріплення; 〜敌人的抵抗зломити опір ворога; 〜反动统治 зломити панування реакціонерів; 敌军陆地为我炮火所〜псшіція противника зруйнований (розгромлена) вогнем нашої артилерії (нашим артилерійським бомбардуванням);旧政权在全国都被〜了 стара влада була зметена по всій країні.
摧枯拉朽 cul кй la хій [зруйнувати що, зламати що] як картковий (картонний) будиночок.
摧折 cuTzhS <书> 1) (断）зломити що. 2)— 挫折 cuozhe.
堆 сиї.
摧燦 culcan <书> блискучий; яскраво сяючий.
漼 сиї.
漼 сиї 1) занепадати; бути знесеним.; 2) очі налилися сльозами.
悴 сиТ.
悴 cut I. 1) побиватися, сумувати, тужити; вбитий горем; 2) вибиватися з сил; 3) в'янути, чахнути. II. печальний, скорботний, сумний.
III. 	1) горе, смуток, туга; 2) чистота; простота душі.
ГГАс.
Щ сиі.
脆 сиі 1)(易碎）тендітний (крихкість); ламкий (ламкість).〜金属 тендітний метал. 2)(——咬 就裂）хрустюій (хрумтіти).饼干很〜ніжне печиво;吃起来很〜хрумтіти на зубах;炸得 很〜піджАристай. 3)(声音晴朗)дзвінюій.她 的嗓子很〜у неї дзвінкий голос.
脆骨 cuigfi хрящ.
Шй cui liang дзвінкий, звучний.
脆裂 cui lie хрустіти, хрусткий.
脆嫩 cui nen слабохарактерність.
脆 li cuiruo тендітний (крихкість).性格〜 слабохарактерний;身体〜тендітне (слабке) здорові; ШШ Й 己〜вона ненавиділа себе за слабкість і нерішучість.
脆弱性 cuiruoxing крихкість (крихкий).
脆生 cui.sheng <口> 脆 2)，3).
脆爽 cui shuang щирий, з відкритою душею.
脆性 cuixing <理> крихкість (тендітний); ламкість (ламкий).回火〜〈冶> крихкість відпуску; відпускна крихкість;〜材料 тендітний (ламкий) матеріал.
淬CU丨•
洋 cui <技> 浮火.〜钢 загартбвувати сталь.
洋火 cuihuo < 技 > загартування; гарт (гартувати що).
洋火钢 cuihu6g§ng <冶> загартбвана сталь.
萍砺 cuili〈书〉загартування; гарт (загартовувати що).
翠。Н.
翠 cui збиратися.
悴 cui.
碎 cui 1) палити; 2) загартбвувати, гартувати; загартований; 3) змащувати отрутою.
胖CU丨.
胖液 cuiye〈生理〉сік підшлункової залози.
cui.
衰 cui 1) рити яму (могилу). 2) могила.
滕 cui.
膣 cui 1) гузка (птаха); 2) жирний; товстий.
萃 сиі.
萃集 cuiji зосередитися (зосередження); збиратися (скупчення); зібратися разом.
萃取 cuiqQ〈技〉екстрагування; екстракція.
萃取塔 cuiquta екстракційна колона.
啐 cui.
哗 cui 1)(用力吐出）плюнути; виплюнути що.〜 口痰 відхаркнути; вихаркнути мокротиння. 2)(表示唾弃）тьху; тю.〜！真不害臊！ як не соромно, тьху!
^6 сиі.
毳 си'і <书> пух.
毳毛 cuimao <Ш> пушкове волосся.
瘁ШІ.
瘁 сиі 〈书 > виснаженість (виснаження); змореність, знесиленість (зморення, знесилення).心里交〜дійтіі до стану повного виснаження (до крайнього ступеня змореності).
粹 сиі.
粹 сиі <书> чистий (чистота).〜而不杂 чгістий і без будь-яких домішок; чистий і позбавлений всіляких домішок.
翠 сиі.
翠 сиі 1)—翠绿.〜竹 смарагдовий бамбук. 2) (翡翠)жад; жадегг.
翠菊 cuijii 1) <植> Айстра садова (китайська). 2) (指花）квітка айстри.
翠绿 cuilti смарагдовий [колір].
翠鸟 cuiniao <动> рибапочка (водомороз, зимородок).
科 cun.
村 cun —村庄.〜干部 кадровий робітник села.
村 口 сйпкби вхід у село; в*їзд у село; виїзд із села.
村落сйпійо —村庄.
村学 сйпхие сільська школа старого типу.
村长 cunzhang сільський голова.
村镇 ciinzhen села та селища.
村庄 ciinzhuang село.
А, г.
сйп.
皴 сйп 1)(干裂）потріскатися.手〜了 шкіра на руках потріскалася. 2) <艺> ретушувати (ретушування).
皴法 cunfa 〈艺〉ретушування; техніка нанесення світлотіні.
存
cun.
存 cun 1)(生存）жити; існувати (існування).父 母俱〜батьки ще живі (живі та здорові). 2) (储存)приберегти що; зберігати що (збереження); запасати що, чого; відкладати що.〜种子的仓库 склад для збереження насіння;〜一些粮食过冬 запастііся хлібом (запасти хліб) на зиму;〜一些钱已备急用 приберегти (відкласти) гроші на невідкладні потреби;仓库里〜着小麦 на складі зберігається пшениця. 3)(储蓄)зберігати що
(збереження).〜钱 зберігати гроші;把钱〜在 银行里 покласти (внести) гроші в банк. 4)—> 存放.把东西〜在熟人家里залинути речі для збереження в знайомого. 5)(保留）залишати що (залишення); зберегти що (збереження). 肚子里〜不住话не вміти тримати язика за зубами. 6)(结存)залишок; сальдо спец.实〜 фактичний залишок;净〜二百元 чистий залишок 200 юанів; сальдо у 200 юанів. 7) (心里怀着）почувати що.〜着希望почувати (плекати) надію; покладати надію на кого-що;不〜任何顾虑 без будь-якого побоювання.
存案 cun'an реєстрація (реєструвати кого-що).
存查 сйпсМ долучити до справи.交秘书科~ здати в секретаріат для долучення до справи.
存储 cunchu бути у наявності, зберігатися,
надходити у великій кількості.
存储器 ciinchftqi < 技 > пам'ять ж.;
запам'ятовуючий пристрій.计算器〜пі’мять обчислювальної машини.
存单 cundan розписка про зберігання.
存档 cundang здати що до архіву.
存而不论 cun ег bu lun залишити [питання] відкритим; відкласти обговорення (розгляд) чого.
存放 cunfang зберігати що (збереження); здати що на зберігання; тримати гцо.〜在银4亍里 зберігати (тримати) в банку.
存放处 сйп位ngchCi місце зберігання.自行车〜 місце зберігання велосипедів; велопарк; <1、 件行李〜місце зберігання ручного (дрібного) багажу.
存根 ciingen корінець; талон.支票〜корії^ць (талон) чеку;拨款单〜талон асигновки;收据 〜корінець квитанції.
存户 cunhu вкладник; вкладниця.
存货 ciinhud 1)(储存货物）запасти (закупити) крам; запастися товарами. 2)(储存的货物> товарна наявність; товарний запас.盘点〜 облік наявності товарів; перевірка товарної наявності;〜不多 запас товарів невеликий.
存款 сйпкийп 1)(存钱）покласти гроші в банк; зробити банківський вклад. 2)(所存的钱） вклад.定期〜строковіій вклад;活期〜 поточний рахунок;现金〜грошовїій вклад;〜 业务 вкладні операції;提取〜бріти вклад з банку.
存栏 сйпійп поголів'я худоби в хліву.全区生猪 〜头数达两万余поголів'я свиней усього району перевищило двадцять тисяч.
存粮 cunliang продовольчі запаси; хлібний резервний фонд.
存量 cunliang зважувати (всі за і проти).
存身 ciinshen знайти прихисток (притулок).他 在旧社会经常无处〜у старому суспільстві йому часто не було де й голову прихилити (не було притулку); у старому суспільстві йому часто доводилося залишатися без даху над головою; у старому суспільстві він часто не знаходив собі притулку.
存食 cunshi нетрарлення шлунка (нестравність).
存亡 cunwang життя або смерть; долі мн.〜未卜 не відомо, чи ще жива людина; безвісті зникнути;这是有关国家〜的问题від цього залежить доля країни.
存项 cunxiang остаточна сума; грошовий залишок.
存心 cunxln 1)(念头）замір; намір; задумувати що (задум).〜不良 не з добром; задумувати


132
недобре (зле); зі злим заміром; з поганим наміром;不知他存的仆么心невідомо, що він там замишляє (задумав). 2)(故意） навмисно; умисне; зумисне.〜搞舌L хотіти навмисно завадити;他〜这样做 він навмисно (умисне) так робить.
存休 cunxiu працювати понаднормово.
存疑 сйпуі залишити питання відкритим.
存延 cun yan постачати, поставка.
存运 cun yun транспортувати, перевозити.
存在 cunzai l)(存着）наявність; мати місце; існувати.〜的问题 актуальні питання;阶级 矛iS•的〜наявність класових суперечностей; 依然〜все залишається, як і було; все, як і раніше, залишається в силі;——切 і正据都〜 існують усі докази;只要帝国主义还〜，就有 侵k战‘的土壤 пбки існує (зберігається) імперіалізм, існуватиме й ґрунт для агресивних воєн. 2) <哲> бутті 〜决定意识 буття визнач焱є свідомість.
存在主义 cunzaizhuyi〈哲〉екзистенціалізм.
存在主义者 cunzaizhiiyizhe екзистенціаліст.
存折 cunzhe ощадкнижка; ощадна книжка.
存执ciinzhi 存根.
存cunzhu колекціонувати, зберігати.
寸 сйп.
忖сйп —►忖度.〜情度势судячи з усього; виходячи з ситуації; враховуючи (якщо врахувати) обставини;我自〜不句多格 я й сам вважаю (розумію), що не підходжу.
十寸测 сйпсе здогадки, передбачення.
忖度 ciinduo припускати що (припущення); розуміти що (розуміння).据我的〜за моїми припущеннями (розумінням);〜人家的心思 робити всілякі здогади (припущення) про те, що інші можуть подумати;拿自己〜另!І 人 по собі судити про інших; міряти інших на свій аршин (своєю міркою).
忖量 cfinliang І) ■度.2)(思量)ізвйжувата що
(зважування); обдумувати що (обдумування). 〜着怎么办好 зважувати (міркувати), як буде краще;他〜了 半天才说 він довго зважував, а потім сказав.
忖想 cunxiSng добре, ретельно обдумати.
、J cun.
寸 cun "цхунь" {міра довжини, що дорівнює 3,33 см). 一〜布 один цхунь тканини.
寸白虫 c(inbdich6ng <动> солітер.
寸步不离 cun bu bu H весь час; невідступно.〜 左右 ходити тінню за ким; ходити за ким як тінь; не відходити ні на крок;〜地守在病人 旁边 знаходитися невідлучно біля хворого.
寸步不it cun bu Ьй rang ні на йоту (крок) не поступатися.
寸步难4于 cun bu nan xing важко навіть крок зробити; кроку стулити не можна (не може). Йі们没有他彳门їй帮助便〜ми без їхньої допомоги кроку ступити не зможемо;有理走 遍天下，无理〜правому всі шляхи відкриті, а неправому і ступити ніде.
寸草不留 cun cSo bu liu стерти з лиця землі; зрівняти з землею; каменю на камені не залишити.
寸功 cungong мала (незначна) заслуга.
寸 口 сйпкби <l^> місце пульсу на зап'ясті.
寸土必争 сйп tu bi zheng борбтися за кожну п’ядь землі.
寸心 сйпхїп серце.聊表〜на знак вдячності.
寸阴 сйпуїп <书> [коротка] мить; [коротка] хвиля.〜足惜 варто дорожити кожною миттю.
сйп.
卩寸 сйп дюйм.
差 сиб.
差 сиб точити, шліфувати.
堇 сиб.
Ш сиб 〈植〉грицики (capsella bursapastoris Medic).
達 сиб.
Ш сиб І. 1) молочно-білий (колір яшми); яскравий, блискучий (про фарби); 3) свіжий. II. точити, полірувати, шліфувати.
援 сиб.
搓 сиб 1)(枯）вити що (звивання); крутити що (крутіння, крутка); сукати що (сукання).〜绳 子 крутити (вити) мотузку;〜麻线 сукати льняні нитки. 2)(揉搓）терти що; потирати що.〜手 потирати руки;〜衣月艮 прйти білизну; &衣服上的泥〜去стбрти бруд з одягу.
搓板 cuoban пральна дошка.
ШЩ- cuonong катати (м’яти) у руках що.
援手顿脚 сиб shou dun jiao не могти (не в змозі, не в силах) усидіти на місці з нетерпіння.
搓碎 cuosui натерти що; кришити що [тертям]; (援得粉碎）скришити [на дрібні шматочки].
搓澡 cuozao обтирати кого.
嗟 сиб.
礎商 cuoshang обговорювати що (обговорення); погодити що (узгодження); домовлятися про що.〜某一问题 обговорювати (погодити) таке-то питання; домовлятися з такого-то питання;〜开会时间 погодити час засідання; домовлятися про час засідання;进4亍〜вести переговори (обговорення);紧急〜термінбва консультація.
撮 сиб 另见 zu6.
撮 сиб 1)(聚拢）згрібати що; набирати що.把垃 圾〜起未 згрібати (збирати) сміття; 管沙
子 набрати кошик піску. 2)(摘取）відбирати що (добір, відбірка розм.); вибирати що. 3) (容量单佐）"цо" (міра сипучих тіл і об'єму, рівна 0,001 літра). 4)〈量词 > три жмені; жменя ж. 一〜儿盐 три жмені солі;—小〜阶 级敌人 шопта (купка) класових ворогів.
撮合 cuo-he сватовство; сватати кого кому, кого за кого (后一种接格关系只用于把女方介绍 给南方).
援弄 cuonong 1)(戏弄）розігрувати кого-що, розм. (розігрування).恶意〜зло розігрувати; глузувати. 2)(教唉)підбурювати що\ підбивати кого-що на що, із неознач.’розм.〜 他们争吵 підбурювати (підбивати) їх на сварку.
撮要 сибу纟о 1)(摘取要点）вибрати найголовніше (істотне, основне); резюмувати що; зробити резюме.把任务〜地说—下 коротко викласти сутність завдання; резюмувати суть завдання. 2)(要;суть ж.; сутність; резюме невідм. і仑文的〜суть (сутність, резюме) статті.
嗟 сиб.
跋蛇 cuotuo втрачати час; проводити час без усякої користі. 一再〜чиміпо часу було втрачено дарма;岁月〜втрачйти час; зайва втрата часу; час ішов (йшов); час проходив марно.
сиб.
痤疮 cu6chu§ng <医> вугри лш. сиб.
嵯峨 сиб’б <书> висбкий і крутий.山势〜 високі і круті гори; гори надзвичайної висоти і крутизни.
虐 CUO.
Й. сио лютий, підступний.
矬 сшз.
Ш сио 1) короткий, низький, карликовий. 2) вкорочувати, знижати (ціну), cuoger карлик, коротун.
挫陋 cuolou короткий.
姓人 cuoren ліліпут.
鄹 сио 另见 zan.
郯 сио влас., іст. Цо {князівства на території теперішньої пров. Хубей в епоху Хань).
挫 сиЄ>.
挫 cud 1) 挫折.受〜зазнйти невдачі; натрапити на труднощі;屡〜不俊 не втрачати духу від невдач; не подати духом від неудач. 2) (Ш{й) зломити що; збити що.，придушити що (придушення).〜其士气 внести деморалізацію в ряди противника; деморалізувати ряди противника; підірвати бойовий дух противника;〜其锋芒 обламати (зламати) рога кому;杀敌人的威风，〜敌人的 锐气 збити з ворога пиху і зломити його дух (волю).
挫败 сидЬйі 1)(失败）порйзка; невдача.遭受〜 зазнати поразки (невдачі). 2)(击败)завдати поразки кому-чому; уразити кого-що.〜敌人 завдати поразки вброгу.
挫伤 cu6sMng 1) <医> контузія (контузити кого-що). 2)—挫 2).〜积极li збити (послабити, остудити) активність.
挫折 cuozhe невдача; утруднення мн.\ зрив; тимчасова поразка.贯彻计划时的〜зрііви під час виконання плану;遭受〜зазніти невдачі (тимчасова поразка); натрапити на труднощі; наштовхнутися на перешкоди;遇 到了〜зустрілися утруднення;工作中难免会 有〜невдйчі й утруднення в роботі завжди неминучі (можливі).
盾 сиб.
匿 сио поставити труну [у чеканні похорон].
盾火积薪 сиб huo ji xln як на вулкані.
昔 сиб.
昔 сио нерівний， негладкий, шершавий, шерехатий, шорсткий.
剖 сиб.
昔(J сио <动> рубати, відрубати, відсікати, сио.
雙 сио <动> порушувати декорум при поклоні.
CUO 另见 CUT.
摧 cuo <动> косити траву.


133
措 cuo.
措辞 cuoci формулювати що (формулювання). 〜含糊 формулювання не ясне;〜不当 невдало сформульовано;难以〜важко буде дібрати потрібні слова;不知如何〜才好 не знати, що сказати; не знати, як зручніше сказати (краще викласти).
措Ш cuoshl заходи лш.; кроки мн.; хід.紧急〜 екстрені заходи (кроки);根本〜радикальні заходи (кроки); захід корінного значення;重 要〜важливі заходи;订〜складйти план заходів; намічати заходи;采取〜ужііти заходів;采取夕卜交〜почати дипломатичні кроки;实4亍某f中〜пустити в хід якісь заходи; 落实〜провести (упровадити) заходи в життя; 指标落实，〜可靠реіпьні показники й ефективні заходи.
措手 cuoshou братися за що.难以〜вйжко кому братися за що.
措手不及 cuo sh6u bu ji заскочити зненацька; опинитися зовсім непідготовленим.叫敌人〜 захопити (заскочити) ворога несподівано;打 他们个〜бити і не давати їм отямитися.
措意 cuoyi увага; звертати увагу на кого-що.
错置 cuozhi розташувати що (розташування); улаштувати що (улаштування); розпорядитися чим (розпорядження).〜得当 улаштоване вдало; уміло розпорядитися.
锉 CU6.
锉сиб 1)(切削工具）напгілок.圆〜кр扣тий напилок;扁〜плбский напилок. 2)(用错切削） обпилювати що [напилком].
挫刀 сидсШо —> Ш 1).
措平 cuoping підрівняти що [напилком].
错 cuo.
错 cud 1)(摩擦)тертися (тертя).〜牙 скреготати зубами. 2)(使不冲突）перерозподілити що. 把开会时间〜开 перерозподілити (відповідно розподілити) час зборів;把锯齿〜开 розведення зубів пилки. 3)(不正确） неправильно; помилково.做 ~ зробити неправильно (помилково); помилитися;听〜 помилково почути;认〜обізнйтись розм.; помилково прийняти;算~ прорахуватися; неправильно підрахувати (порахувати);走〜 门помилитися дверима;说〜话得罪了人
сказати нетактовність (дурницю) і скривдити людину; ffii兑〜了 я неправильно сказав; я сказав помилково;我急切间说〜了话я поспіхом обмовився;记〜名字 переплутати (сплутати) імена;〜不了 помилки не буде; помилка неможлива;大〜特〜найгрубіша помилка; глибоко помилятися; потрапити пальцем у небо. 4)(错处）помилка;(过失) провина.这是我的〜.це моя помилка (провина); це я не правий;他有仆么〜？ у чому (чим) він винуватий? у чому його провина?这里没有他的〜 у цьому немає його провини; у цьому немає провини із його бої^;出 了〜啦 сталася помилка;搞出〜 来 зробити ляпсус; припуститися помилки (промаху);〜_Ь力口〜помилка на помилці;你放 心，没有〜не тривожтеся, усе буде в порадку (буде добре). 5)(坏)поганий.前景知不〜 перспективи не такі погані;他俩的感情还不 〜стосунки між ними непогані;今年的庄稼〜 不 Т врожай цього року не може бути поганим.
错另1J 字 cuobiezi неправильно написаний ієрогліф; неправильно написане слово; помилкове слово; помилковий ієрогліф.
错车 cuoche роз’Ьсатися; розминутися розм.; (火车错车）схрещення поїздів.火车士下一 站〜на наступній станції схрещення потягів; 路窄，很难〜дорбга вузька, і машинам важко роз'їхатися (розминутися).
错车道 сидсіїбсійо <矿> роз’Ьд. 错处cu6*chu —►错误2). 错格 cudgS <语> анаколуф.
Ін Й cuoguai несправедливо (даремно) сердитися на кого-що; несправедливо (дарма) обвинувачувати кого-що.
错过 cuoguo втратити що (втрата); пропустити що (пропуск); втратити що; проґавити що， розм.; проморгати що, прост.〜机会 упустити (пропустити, втратити, прогавити, проморгати) випадок (момент, шанс); момент пропущений (втрачений); час пропущено (втрачено);—分钟也不可〜не можна втрачати ні хвилини;他们在路上〜了， 彼此没有见到 воніі розминулись (на дорозі розійшлися) і не бачили один одного.
错金 cuojln інкрустація з золотих (срібних) ниток; інкрустувати золотими (срібними) нитками; інкрустувати золотом.〜香炉 курильниця з золотим розписом.
f昔# cuojue ілюзія; обман почуттів; помилкове (хибне, оманне, мінливе) уявлення (враження); оманне відчуття.视〜зброва ілюзія; оманне відчуття зору;造成〜створити ілюзію; створити помилкове (оманне, мінливе) уявлення;产生〜виникнула ілюзія; привидітися кому\ 造成敌人的〜де- зорієнтування противника;那只是你的〜вам це тільки здалося (привиділося).
错舌L cuoluan: І宁经〜нервовий розлад; нерви розхиталися;細步〜збитися з ноги.
错落 cuoluo:〜不齐 нерівний; неоднаковий; різний;苍松翠柏，〜其I、司 розкидано стоять вічнозелені сосни і кипариси; місцями видніються синьо-зелені сосни і кипариси.
错误 си6\уй 1)(不正确的）помилковий (помилковість); неправильний (неправильність).〜 观,存 помилковий погляд;〜学і兑 помилкове навчання;〜Ш 向 помилкові ухили (тенденції);〜路线 хибна (помилкова) лінія; 〜解释，неправильне (помилкове, мінливе) тлумачення;在〜的道路上 на хибній дорозі.
2)(错处)помилка;(过错）провгіна.政治上的 〜політична помилка; політична провина;方 向〜помилка в орієнтації;路线〜помилка в лінії;语法上的〜граматична помилка;工作 中的〜помилка в роботі;不可补救的〜 непоправна помилка;全局性的〜помилка загального характеру;发生了〜відбулася помилка;犯〜робити (допустити, зробити) помилку;犯思想〜допустити помилки ідеологічного порядку;改正〜виправити помилку;〜百出 помилкгі на кожному кроці; помилка за помилкою; помилка на помилці; усякого роду помилки.
错误率 cuowulu помилковість.
fa 杂 cuoza перемішатися; змішатися (змі- шання).——■Ш#〜ЙЕ一@ 了 усб перемішалося (змішалося).
错字 cuozi помилка;(印错的字）друкарська помилка;(写错的字)описка.书中有〜у книзі є друкарські помилки; книга надрукована з помилками;〜连篇 маса помилок; помилка на помилці.
错综 cuozong: ~复杂 переплестися в складний вузол (клубок); переплітатися між собою; складний і заплутаний;〜复杂的形势 складна і заплутана ситуація; надзвичайно складна ситуація; крайня заплутаність ситуації.
D
da.
S拉 da-la звисати; звішуватися [униз].麦穂 ~ 着 звисали (звішувалися) колосся пшениці; 他〜着脑袋，一声不坑він похнюпив голову і мовчав; він, понурившись, мовчав;狗〜着尾 巴跑了 собака, підгорнувши хвіст, утік.
搭сШ.
搭 da 1)(架设）поставити що (постановка); навести що.〜улаштувати навіс; натягати (розтягувати) тент;〜脚手架 поставити (звести) риштування;〜帐遙 поставити (розкинути, розбити) намет;〜桥 навести (пере¬
кинути) міст;〜跳板 поставити (підмостити) сходні;〜牌楼 поставити (спорудити) святкову арку;〜积木 складати кубики;〜窝 вити гніздо. 2)(挂）накинути що (накидка); перекинути. що; вішати що (вішання).把雨衣〜 在手臂上 перекинути плащ через руку;把衣 服〜在绳子上晒 розвісити (вішати) одяг на мотузку для просушування;把 口 袋往肩 _h—— 〜закинути мішок на плече;肩膀上〜着——块 毛巾 на плече був накинутий рушник. 3)(连 接）з’єднуватися (з’єднання); доторкатися до кого-чого; зв'язатися (зв'язок ч.);〜上关系 перебувати у стосунках; установити (мати)
контакт; зв'язатися;两根电线〜上了 дротіі з’єдналися (стикаються). 4)(力卩上）додати ufo，чого (додавання, добавка рот.)\ додати що, чого (додаток, збільшення); накинути що, розм.; та ще; плюс.再〜上五块钱就够了 якщо додати (накинути) 5 юанів, то вистачить;敌人知个师，还〜上一个独立团， 都被我军全部歼灭дві дивізії та ще окремий полк противника були цілкбм знищені нашою армією. 5)(抬起）підняти що (підняття), 桌子〜起一点 підняти стіл;柜 子很堂，两个人〜不起来шйфа дуже важка, і вдвох не підняти. 6)(乘坐）їхати; сісти.〜轮 їхати пароплавом (на пароплаві) у


134
Шанхай;〜便车 скористатися попутною машиною;决定〜早车走 вирішено їхати ранковим потягом;他没有〜上火车він не встиг сісти в потяг; він не зміг потрапити на потяг. 7) -t搭配.精饲料和粗饲料〜着用 використовувати концкорм (концентрат) упереміж із грубим кормом.
搭伴 daban скласти кому компанію; у компанії; разом.足艮他们〜склйсти їм компанію;〜旅行 поїхати в компанії на екскурсію;会后我们〜 上公社去 після збору ми поїдемо компанією в комуну.
搭车 dache їхати на машині.
搭乘 dach6ng —►搭 6).
搭错车 da cuo che їхати у неправильному
напрямку, сісти не на той маршрут.
搭Й da dang <方> 1)(协作）працювати в парі (удвох) із ким-чим; робити в компанії з кгш-чим; співробітничати з ким-чим. 2)(协 作的人）напарник розм.; напарниця розм.; компаньйон; компаньйонка; партнер;
партнерка. 搭得够d5 de gou
вірними друзями,
дружити.
搭放 da fang ставити, класти.
搭供 da gong продавати, збувати.
搭伙1 dahuo —搭伴.
搭伙 2 dahuo (搭伙食）харчуватися (харчування).
搭架子сШ jia-zi 1)(使略具规模）намітити загалом; намітити основне (головне); дати основне. 2) накидати (скласти)
конспбкт(план).先搭好文章架子，然后再动 笔写 спочатку накидати (скласти) конспект (план) статті, а потім перейти до її написання. 3) <方> (摆架子）величйтися розм.; хизуватися; задерти (підняти) ніс прост.
搭建 da jian будувати, будівля.
搭救 dajiu врятувати кого (порятунок); виручити кого (виручка; підмога) розм.〜… 脱险 врятувати кого від небезпеки.
搭买 da шйі купувати, придбати.
搭卖 da mai продавати, збувати, продаж.
搭脉 da mai змагатися, конкурувати.
搭配 dapei комбінувати що (комбінування); сполучити що (сполучення),合理〜раціо- нально комбінувати;词的〜能力 спол^чу- ваність слів;词语〜不当 неправильна сполучуваність слів;在劳动的时候，强劳力和 弱劳力要〜一下 під час праці треба відповідним чином розподіляти працездатних із слабкими.
搭批 da рї продавати оптом.
搭腔 dSqiang <方> 1)(接话）підтргімувати розмову; підхопити що.我讲了 以后，没人〜 після мене ніхто розмову не підтримав;他噪 Щ 了 ， &入〜він довго бурчав, але ніхто не звертав на нього уваги. 2)(交谈） розмовляти; вести розмову (бесіду).从前他 俩合不来，彼此不〜райіш вони були не в ладах (не зійшлися характерами) і тому не розмовляли один з одним.
搭桥铺路 da qiao рй lu створювати умови для
гарної роботи. .
搭桥弓 І 线 da qiao yin xian встановлювати
зв'язок.
搭讪 dSsMn 1)(找话说）чіплятися (лізти) до кого зі своїми розмовами; прббувати завести розмову з ким\ намагатися викликати кого на
бесіду. 2)(不好意思地）бути збентеженим; зніяковіло;他勉强笑了笑，〜着走开了 він вимушено посміхнувся і збентежено (зніяковіло，засоромлено) відійшов.
搭设 da she будувати, створювати.
搭手 dashou підсобляти кому, прост.\ допомогти (допомога ж.).
搭售 da shou збувати, продавати, продаж, da-tou доважок розлі.
搭戏 da хі комбінувати, гармоніювати.
搭载 dazai перевозити вантаж, їхати з речами.
搭 ЩІ da zhi планувати, розробляти план,
організовувати.
搭置 da zhl розташовувати, розміщувати，
ставити.
I®* da.
ЧТ da кінцева частка речення - зливання кінцевого的з часткою啊.这是我说〜！ це сказав я!(―我说的啊).
荅佤
^dal.~►答(відповідати,відгукуваїися).П.〈量词 >1) горошина, сім'ячко; 2) міра в 1/10 升， приблизно 0,104 л. III. Товстий; щільний; грубий; міцний.
咕d§.
咕咕 dada 1) та-та, тук-тук, строчити, стукати; 2) цок-цок, цокання копит.
嗒сШ.
塔 da стукіт; <家声> тріск; тріскотня розм.; тупіт.〜的马蹄声Т^ПІТ коней;〜的til枪声 тріскотня (тріск) кулеметів; стрекотіння кулеметних черг;打字机的一声 тріскотня друкарських машинок;〜作响 стукати; скрекотати; лунав стукіт (тріск).
(Ш 另见 dd.
答理d&li звернути увагу на що.他爱说废话，不 要〜他 він людина балакуча, нічого звертати на нього увагу.
答应 dS.ying 1)(应声回答）відгукнутися (відгук); відгукнутися.我喊了 半天，没人〜я довго кричав, але ніхто не відгукнувся (не озвався); я довго ьфичав, але не було ніякого відгуку. 2)(许诺)обіцяти що，із неозн.\ дати обіцянку ((^1如0).他~明天来 він обіцяв (дав обіцянку) прийти завтра;〜给我们公社五台 拖拉机 нашій комуні було обіцяно п’ять тракторів;后来姑娘〜我再来一次пбтім я взяв із дівчини слово, що вона прийде ще раз.
3)(同意）погбдитися; дати згоду.〜动手术 погодитися на операцію;他起初不肯，后来 才〜了 він спершу не хотів і лише потім погодився.
褡池.•.
褡包сШ'Ьао (长而宽的腰带)пояс; пас; пасок.
褡裢d^lian 1)(搭在肩上的口袋)сакви; бесаги; (系在腰间如口袋)гаман на поясі. 2)(摔絞运 动员的上衣)сорочка борця-спортсмена.
JT da 另见 da.
打dd (十二个）дюжина.两〜铅笔дві дюжини олівців.
怛狀.
怛 da 1) тужити, побиватися, журитися;中心〜 сумувати всією душею; 2) дивуватися; лякатися;〜然 бути в наляканому стані; 3)
хвалитися, пишатися;必为〜неодмінно цим пишатися.
f旦f旦 dada щиро сумувати.
dadao тужити, журитися.
个旦/[七 dahua помирати, смерть.
十旦然 daran лякатися, турбуватися; бути збентеженим; налякано, стурбовано.
十旦ft dashang сумувати, побиватися.
怛啤 dazha тужити, сумувати; сум, скорбота.
妲dd.
妲 da власн. Да {жіноче ім гя).
І达 сМ.
魅~►讫堪.
f早dd另见d螽n.
憚dd—怛.
十單赫 dahe лякати своєю люттю, вражати жахом.
Ж da.
直 da І. канат для човнів. II. власн. Да {прізвище).
奢U.
S ® dage нагромаджуватися (одне на одногб); накопичувати.
粗dd.
$旦 da вироблена шкіра.
鍵dd.
鐽 dd (jciif.) Тантал (Та).
ЗІ da.
达dd мета 1)—达到.目的已〜досягнута;使灌 溉面积〜二千五百平方公里довбти площу зрошення до 2500 квадратних кілометрів;粮 食亩产~两千斤 врожай зерна досяг (дійшов до) двох тисяч цзінів з одного му;志愿者〜十 人之多 бажаючих набралося до десятка. 2) (表达）висловити що; сказати що.词不〜意 виражено (сказано) неясно; слова не виражають справжнього змісту.
达标 da biao досягнути певної мети, рівня.
达成 dacheng досягти чого.〜协议 досягти (домогтися) угоди; приходити до угоди; домовитися.
达至!] da dao досягти чого; добитися чого; дійти. 〜目的 досягнути (домогтися) мети; домогтися свого;〜指标 досягти (домогтися) показників;〜顶点 дійти до кульмінації; досягти вершини;〜国际水平 досягти міжнародного рівня;〜不可收拾的地步дійтіі до того, що все стало непоправним;〜互相 了 解 досягти (домогтися) взаємного розуміння; 斗争〜空前未有的激烈程度боротьбй набула нечувано запеклого характеру.
达尔文主义 dA’SrwSnzhiiyi <—物> дарвінізм.
达观 daguan філософськи дивитися на все (ставитися до всього); із філософським спокоєм; проявити широту поглядів; із широкими поглядами.他很〜він філософ; він філрсофськи дивиться на все (ставиться до всього).
达官 daguan сановник; вельможа ч., застар.\ сановитий чиновник.
达官贵人 daguan guiren великі чиновники і знатні люди; знатні й високопоставлені особи; сановні й важливі особи.
达荷美人 Dahem6ir^n дагомейці (дагомей¬


135
ський).
达赖魄!І‘ Dalai la-ma <宗> Далйй-Мма. 达姆弹 ddmti dan <军> к夕ля дум-дум.
达輯尔族 DSw6’6rzii даури мн.
达因 сійуїп〈理〉ди'на.
沓浞.
杳 da〈量词> купка; пачка, 一〜书 к^пка (пачка) книг; 一〜信纸 купка поштового паперу;桌 上放着一〜一〜的报纸на столі купками лежали газети.
dd 另见 d3.
答 da І)(回答）відповісти на що; дати відповідь; сказати у відповідь.—问一〜один питає, інший відповідає;笑而不〜засміятись і не відповісти; із посмішкою ухилитися від відповіді;〜非所问 відповісти невлад; відповідати не на питання;〜读者问 відповіді читачам; відповіді на питання читачів. 2)(还报）відплатити; у відплату; у відповідь.
答案 da'an відповідь.作出〜дйти відповідь.
答拜 dabai нанести візит у відповідь; зробити візит у відповідь.
答辩 dabian заперечити (заперечення); захиститися (захист); виправдатися; сказати у своє виправдання.学位论文〜зйхиїгг дисертації; захиститися розм.;写一篇〜文章 написати спростування;无法〜нічого було заперечити; крити нічим;〜权利 право виступити з відповіддю (зі спростуванням); 保留公开〜的权利залишйти за собою право на відкриту відповідь.
答词 daci відповідна промова; відповідне слово. 致〜виступити (звернутися) із відповідною промовою (із відповідним словом).
答对 da dui відповісти на що; сказати у відповідь.没法〜не знати, як відповісти; не знаходити відповіді (відповідного слова).
答复 daft відповісти на що; дати відповідь.不 予〜не відповісти; залишити що без відповіді; відповісти мовчанням;得到完满的〜 одержати задовільну відповідь.
答话 dahua відповісти на що; дати відповідь; сказати у відповідь.你怎么不〜？ чому ти не відповідаєш (не дає ш відповіді)?
答卷 dajuan ставити підпис, підписувати.
答專匕 dali відповідь на вітання (на уклін).
答数 dashu відповідь.
答谢 daxie віддячити що. книжк.; подякувати за що.〜宴会відповідний банкет;没有东西可 以〜нічим обдарувати;我们简直不知道怎样 〜作们的热情招备ми просто не знаємо, як дякувати вам за зроблений нам гарячий прийом.
瘡拍.
搭背 <医> dabei карбункул [на спині].
鞑版
紐組 Da da татари мн. (татарський).
JX dS 另见 dd.
打 1 da 1)(敲打）бити; ударити; стукати; бити що, по чому, у що.〜门 стикати (стукатися, колотити) у двері;〜鼓 бити (ударити) у барабан; тарабанити;〜f中 калатати (ударити, бити) у дзвін;〜拍子 відбивати такт;雨〜着窗 子 у вікна бив дощ. 2)(打碎）розбитися,碗〜 7 чашкарозбііпася. 3)(殴打，ЖЬ ) бити що
(биття); ударити що, у що, по чому', завдати удару; бити що; воювати;(抽打）хльостати кого що, по чому (хльостання).〜人 бити (ударити, стьобати, хльостати) людину; піднімати руку на кого;.动手〜人，битися; дати волю рукам; займатися рукоприкладством;〜嘴巴 дати ляпас (лящ); ударити по обличчю; набити морду;〜屁股 шмагати; сікти;在他头上〜了一掌 стукнути його по голові;〜夕下灭战 вести війну на знищення;〜常规战争 вести (розгортати) війну з застосуванням звичайної зброї;〜法 西斯强盗бити фашистів;〜他个措手不及 напасти зненацька;把敌人〜得焦头烂额 наносити вброгу нещадні лобові удари;中国 革命的胜利是〜出来的перембга китайської революції була завойована в боях. 4)—打击 2).〜成反革命 зумисне зарахувати кого в контрреволюціонери; розправитися з ким як із контрреволюціонером. 5)(建造)будувати що (будівництво).〜坝 Будувати греблю;〜墙 вивести (звести) стіну;〜井 вирити (пробити) криницю. 6)(制造）робити що; виготовляти що (виготовлення);(锻造）кувати що (кування).〜金首饰 робити (виготовляти) золоті прикраси;〜刀 кувати ніж. 7)(捆) зв*язати що (зв’язування); зав’язати що (зав’язка)〜包裹 упакувати що (упакування); зв'язати що в вузол;〜铺盖 упакувати постіль; зав’язати постіль у простирадло;〜 行李 упакувати багаж; упакувати (збирати) речі [перед від’їздом];〜领带 зав'язати краватку. 8)(编结）в'язати що (в’язання); плести що (плетіння).〜草鞋 плести лико;〜 毛衣 в’язйти светр;〜辫子 заплести косу. 9) (做上记号）поставити що;(画）крбслити що. 〜个问号поставити знак питання;〜格子 розкреслити в клітку;〜图样 зробити креслення; накреслити схему; поставити відбиток пальця; прикласти палець;〜上阶级的恪印лежгіть на чому ісласова печать. 10)(破开）зламати що; вирити що\ пробити що.〜鸡蛋 збовтувати (розбовтувати) яйце;〜冰 ламати лід;〜洞 вирити яму; пробити отвір. 11)(猜） розгадувати що; відгадувати що.〜і迷语 розгадати (відгадати) загадку;〜哑 і迷 говорити загадками (натяками); робити натяк. 12)(举）нести що; із чим; під чим.〜伞 із розкритою парасолькою; під парасолькою; 〜灯笼 нести ліхтар; йти з ліхтарем;〜旗子 нести прапор; [йти] із піднятим прапором;〜 着…的旗号 прикритися прапором чого; під прапором чого. 13)(振作）：〜起精神 зібратися з силами; бадьоритися; узяти себе в руки; піднестися духом, 14)(放射)стріляти (стрілянина);(齐放）〜炮 стріляти з гармат;〜 І#炮стрЬиїти з гармат; 士枪能〜二公里远 гвинтівка бере на два кілометри;对准敌人〜！ по вброгу вогонь! 15) (51,发）послати що (посилка);(提出）подйти що.〜电报 послати (відправити) телеграму; телеграфувати;〜电 话 дзвонити [по телефону]; телефонувати розм.\ 〜信号 дати сигнал; сигналізувати;〜报 告 подати заяву (доповідну записку), 16)(付 给)видати що (видача); виписати що (виписка рот.);(领取）одержати що (одержання).〜介绍信 написати (дати) рекомендаційний лист (рекомендацію);
одержати рекомендаційний лист (рекомендацію);〜і)父条 виписати квитанцію.
(І涂去)видалити що (видалення).〜老口 卜 прибати пожовкле листя. 18)(脱粒） молотити що (молотьба),〜谷 молотити рис. 19)(舀取）черпати що (черпання);(割取） рубати що (рубання);(收取）зібрати, що (збір).〜水 черпати воду; йти по воду;,〜柴 рубати дрова; йти по дрова; ~粮食 зібрати хліб (зернові); зібрати врожай;去〜饭 йти по їжу;组织社员〜草储料організувати членів комуни на косовицю кормових трав для запасу. 20)(买）купити що 〜酒 купити вино; йти по вино. 21)(捉）ловити кого (ловля); полювати.〜鸟 ловити птахів;〜；Й ловити рибу;〜野兽 полювати на звіра. 22)(定出） скласти що (укладання); намітити що (позначка); (і十算）розрахувати що; визначити що (визначення).〜草稿 скласти (накидати, зробити) чернетку (нарис);〜主意 замишляти що; [мати] намір; розраховувати на кого-що;他在〜什么主意？ що він задумує? куди (на що) він б’є? які в нього наміри? що в нього на думці?〜损耗 визначити знос;〜一笔开支 намітити (визначити) витрати;〜折扣 зробгіти (дати) знижку;成本 应该〜二 十元 слід визначити (намітити, розрахувати) собівартість у 20 юанів. 23)(作) бути; працювати (робота);(从事）займатися. 〜短工 працювати поденником (на поденщині); поденно працювати;〜夜作 працювати вночі; нічна робота (зміна);〜前 站 виїхати вперед і підготувати привап (ночівлю);〜游击 партизанити роз партизанство;〜牙祭 улаштувати гулянку поласувати;〜交道 мати справу з чим: водитися з ким9 розм. \ лигатися з ким, прост:， 他和牲口〜了多年交道，养牲口的经验很丰富 у нього багатий досвід у догляді за худобою, з якою він мав справу довгі роки. 24)(作游 戏，运动）грйти в що, на чому (гра).〜篮球 грати в баскетбол;〜雪仗 грати в сніжки;〜秋 ^Т* качатися на гойдалці;〜扑 Ж грати в карти; 我们这一场乒乓球赛〜出了友粤，〜出了风格 ця партія в пінг-понг послужила початком нашої дружби і виробила новий стиль гри. 25)(表示身体的动作）：〜手势 жестикулювати; показувати жестами; зробити жест [руками]; дати кому знати жестами;〜哈欠позіхати;勉强忍住不〜哈欠 ледве стримувати позіхання;〜睦睡 клювати носом; хилити кого до сну;〜呼噜 хропіти; захропти;〜唆嚷 тремтіти; труситися;〜摆子 малярія; лихоманка; морозити. 26)(采用) застосувати що (застосування).〜比喻 наприклад; узяти за приклад; узяти як приклад; застосувати метафору (троп, аналогію); говорити офіційним тоном; [відмовитися] під офіційним (формальним) приводом;别跟我〜官腔 зі мною можна обійтися без дипломатії.
打 2 da cong —从 21), 2).
打把势ЬЗ-shi 1)(练武术）вправлігися в національній гімнастиці (у фехтуванні, у боксі). 2)(手舞足蹈）хвицяти ногами і руками.
手丁IE dabS <Щ> стрілянина по мішені.
打dabach^ng стрільбище; полігон; тир. (Іщ 室内打靶场).


136
打败 сШЬйі I)(战胜）перемогпі кого-що; розбити кого-що (розбиття); уразити кого-що; завдати поразки кому-чому; виграти бій (битву).〜敌人 перемогти (розбити, уразити) ворога; завдати поразки ворогу; здобути перемогу над ворогом; виграти у противника бій (битву). 2)(打败仗) зазнати поразки; програти бій (битву).敌人~ 了 вброг розбитий (переможений, зазнав поразки); ворог програв бій (битву).
打扮 da.b》n І)(使好看）нарядити кого-що; приодягнути кого-що, розм.\ причепурюватися 〜新娘нарядити наречену;〜入时 одягнений по моді; 着镜子〜хорошитися (чепуритися) перед дзеркалом;把孩子们〜得 漂漂亮亮 приодягнутися (причепурити) Дітей;节日的天安门广场〜得更加雄伟壮丽 площа Тяньаньмень у святковому вбранні виглядає ще величнішою. 2)(化装） нарядитися ким; переодягтися ким, у кого; загримуватися ким.〜成一个普通农民 нарядитися (загримуватися) простим селянином. 3)(装束）убранні; одяг.来了一个农 民〜的人 прийшла людііца в селянському одязі;她不喜欢这样〜така манера вдягатися була їй не до душі (не до вподоби).
打包 сШЬао 1)(包装）упакувйти що (упакування); пакувати що (пакування); тюкувати що 〜工人 пакувальник; пакувальниця тюківник; ~ 车间 пакувальний цех: пакувальна. 2)(把包打开）розгорнути (розкрити) пакет (тюк).
打包机 dSbaojl пакувальна машина; пакет-прес.
打包票 da baopiao дати гарантію (порука); гарантувати; ручатися.
打荀 dabao <农> вихід у трубку.
打抱不平 da baobuping заступатися (стояти) за скривджених; виступити за праве діло; обурюватися несправедливістю, по відношенню до людини.
大 І;匕 dSbl навести приклад; узяти для прикладу; узяти як приклад; наприклад; пояснити на прикладі; зробити (застосувати) аналогію.
da cSo jlng she налякати завчасно; необережними діями налякали.
ffШ dacha пасинкувати що (пасинкування).
打盆 dacha 1)(打断说话）перебити кого; перервати кого.别〜，我还没有说完ти не перебивай, я не закінчив розмову. 2)(打断工 作）заважати кому [працювати].
打禅dSchdn —打坐.
打场 dachSng молотьба (молотити); працювати на току.社员们在欢乐地〜комунари радісно працюють на току.
打成 da cheng чинити насильство.
手丁成—片 da cheng yl pian згуртуватися (злитися) воєдино; об’єднатися разом.和群众〜 згуртуватися (об'єднатися, злитися) з масами воєдино.
打出手 сШ chush6u <剧> акробатичний номер; акробатика; жонглювати.
打怵 dSchu хвилюватися.
打穿 dachuan пробити що;(射穿）прострелити що.〜墙壁 пробйти стіну; 了 弹〜了 肺部 куля пройшла через легеню; куля пробила (прострелила) легеню.
打春 dachiin <Р> початок весни.
打错 dacuo 1)(责打错误）помилково вдарити (бити) що. 2)(算错）прорахуватися; помилитися. 〜її三意 помилитись у своїх розрахунках; цілкбм прорахуватися; допустити
прорахунок;你把算盘〜了 ви помилилися (припустилися помилки).у підрахунках (у розрахунках); ви прорахувалися.
打倒 da dao 1)(打地)збити (повалити, звалити) кого з ніг. 2)(推翻）скинути кого-що (скинення) геть; (повалення); зломити що.〜帝国主义 геть імперіалізм!反 动政权已被〜влйда контрреволюціонерів була скинута.
手丁 的 dadi наймати.
ІТ 得火热 da-de huore брататися; установити дуже інтимні стосунки,他们〜воші так подружилися, що їх водою не розіллєш; між ними встановилися найінтимніші стосунки.
打底子 сШ di-zi 1)(起草稿）скласти (накидати) чернетку; зробити начерк. 2)(奠定越础） закласти фундамент (основу); покласти основу (початок).
打点、 da-dian готувати що (готування); приготувати що (приготування).〜礼物 готувати (приготувати) подарунки;〜行装 готуватися до від'Ьду; збиратися в по*йдку.
ІУ.йШ da diSn di приготовані краплі.
打掉 сШ diao 1)(打下来）вибити що; відбити що. 〜茶碗把儿відбути ручку в чашки;〜敌人手 中的武器 вибити зброю з рук ворога. 2)(革 除)відмовлятися;〜官气 відмбвитися від чиновницького духу; покінчити з чиновницьким духом;〜傲气 збігти (позбивати) пиху з кого.
打动 da dong торкати кого; дошкулити кого、 рош.; впливати на кого,同志们的一片孽诚 深深地〜了他的心 іщірість товаришів глибоко зворушила його;他的一番话到底〜了 不同意的人 нарешті його слова дошкулили всім незгодним;榜样有着一种〜人的力量 приклад впливає на людей.
打斗 da dou змінюватись на краще,
покращуватися.
打赌 da du піти на парі; посперечатися розм/, битися об заклад застар.我跟你〜，他明天一 定来 йду на парі, що завтра він обов'язково прийде;咱们来打个赌 давййте посперечаємося; йдемо на парі;拿什么东西 〜？ на що б’ємося об заклад (закладаємося)? 〜赢了 вііграти парі.
打短儿 сШ duanr < 口> 1)(做短工）працювати тамчасово (поденно, на поденщині). 2)(穿短 装）ходити в куртці.
打断 сШ duan 1)(使折断）зламати що; перебити що.〜腿 зламати (перебити, переломити, переламати) ногу. 2)(使中断）перебити що; перервати що.〜思路 перервати думку; перешкоджати думкам;〜另І]人的话头 перебити (перервати) чужу розмову;请不要〜我 的话 прошу не переривати (перебивати) мене.
打对台 da duitai суперничати; конкурувати (конкурування); змагатися (змагання); змагатися (змагання).
da сійпг <Р> дрімати; клювати носом. 还有半小时，可以打个吨儿є ще півгодини часу, можна подрімати;他低得直〜від утоми він увесь час клював носом; від утоми його увесь час хилило до сну.
^їЖЛ da сійпг (Р) купувати гуртом (партіями, гуртом).
打发 dafa 1)(派）відправити що (відправлення, відправка); послати що (посилка);(派去山差） відряджати кого-що (відрядження).〜他去 iff
医生 послати (відправити) його за доктором; 〜人来取东西 відправити людину за речами; 〜他进城办货 відряджати (послати, відправити) його у місто за товарами. 2)(使 离去）відправити кого-що (відправлення, відправка).好容易她才把会子们〜走了 насилу (нарешті) вона відправила дітей;这 个人怎样〜？ як бути з цією людиною?你是 急着要想把我们〜走吗？ поспішите нас спровадити? 3)(消磨）коротати що, розм.〜 Иї司 убивати час; марне витрачання часу.
打翻 dafan 1) перекинути кого-що.〜杯子 перекинути склянку; ~ 在地 перекинути кого-що на землю. 2) втратити, покинути.
打榧子 da fei-zi клацнути пальцями.
大嗝儿 dagdr <口> 1)(呃逆）пікавка. 2)(暖气） відрижка; ригати (ригання).
打更 dageng бити в стукалку під час нічного обходу.
打身弓作 Ш da gong zu5 yl розкланюватися; смиренно; принижено.
打谷场dSgtichang тік;(有篷的打谷场）клуня; (电力打谷场）електротік.
打官司 сій guan-si судитися з ким-чим; в^сти судову справу; затіяти тяжбу із ким-чим.
打滚dSgtin кататися; валятися.痛得在地上〜 кататися (валятися) по землі від болю.
打哈哈 da ha-ha жартувати.别拿我〜вистачить (нічого) жартувати наді мною.
大 ST dahan хропіти (хропіння). Ш 觉时〜 хропіти; спати з храпом.
打穷 dahang трамбувати (трамбування, трамбовка).〜工人 трамбувальниця; трамбувальник.
大横 daheng сісти за стіл збоку; сидіти збоку стола.
打滑 dahud <方> ковзйти (ковзання).脚底下〜 ноги ковзають.
dahuangr хитатися (хитання); качатися (качання).边走边〜хитатися на ходу; йти і валандатися (качатися);他的身子直〜йогб хитало з боку в бік.
打昏 dahiin оглушити кого; побити кого до втрати свідомості.他被〜了 він знепритомнів від отриманих ударів.
打'浑 dShun жартувати (жарт); баляси точити (баляси) розм.; блазнювати розм. (блюзнірство).
打火 d5hu6 висікти вогонь.
打火机 dahuojl запальничка.
打伙 d^hud < 口 > у компанії; компанією; разом. 几个人〜上山采草药кілька людей компанією (разом) пішли в гори за лікарськими рослинами.
打击 dajl 1)(敲打）ударити; стукати; бити що，по чому, у що.〜乐器 ударні музичні інструменти. 2)(攻击）бити кого-що (биття);разити кого-що, книжк.\ ударити кого-що, у що; завдати удару; нападати розм. (нападки мн.).〜敌人 бити (разити, ударити) ворога; нанести ворогу удар;〜 歪风邪气 завдати удару (бити) по порочних тенденціях;〜另lj 人，抬高自己 виступити з нападками на інших для того, щоб звеличити себе; інших топити і цим звеличувати себе;不能〜群众的积极性не можна збивати (послабляти) активність мас;遭到〜зазнавши нападок;〜的对象 об’єкт нападок (удару);缩小〜而 звужувати сферу нанесення удару;要坚决〜反


137
革命分子的破坏活动трбба наносити рішучі удари по диверсійно-підривній діяльності контрреволюціонерів.
打击报 S! dSjl baofu нападати з метою помсти; нападки і помста за що.决不允许压制批评，
〜абсолютно неприпустиме утискання критики і помста.
打家劫舍 da jia jie she відкритий розбій; розбійничати.
打架 dajia битися (бійка); заводити бійку; бійка розм.打群架 повальна бійка;好〜 забіякуватий;好〜的人 забіяка розм.;有人在 〜йде бійка (сутичка); б’ються.
打尖1 daji§n (森息下来吃东西)зробити привіті і підкріпитися; зробити зупинку і поїсти (попоїсти).
打尖2 dajian (掐去植物的尖儿）карбування (чеканити що) спец.; прищипка (прищипнути що) спец.
打衆 dajiSng <Й> розмол.
打衆机 dajiangj了 <Й> рол.
打搅 dSjiSo 1)(扰舌L) заважйти кому; тривожити кого; турбувати кого (занепокоєння).另lj〜他 не заважайте йому; не потрібно його тривожити (турбувати);对不起，〜你啦 пробачте (вибачте), будь ласка, за занепокоєння; пробачте, що я вас потривожив (потурбував); вибачте, що я вам заважав. 2)(受人款备时的客气спасибі за частування; дякую за прийом.
打醮 daji^o〈宗〉богослужіння [у даосів].
打劫 dajie грабувати кого-що (грабіж); розбійничати (розбій).
打结 d^jie зав'язати вузол; зав，язйти що вузлом.
打Йр dakai 1)(揭开，拉开）відкріти що (відкриття); розкрити що (розкриття);(解开） розгорнути що; розв'язати що (розв’язка).〜 窗子 відімкнути (відчинити, розкрити, розчинити) вікно;〜锁着的门 відперти (відкрити) закриті на замок двері;〜包祇 розв’язати (розпакувати) вузол;〜包装 розгорнути (розкрити) пакет;〜盖子 відкрити кришку;〜信件 розкрити лист;〜抽 屉 відкрити (висунути) шухладу столу;〜保 险柜 розкрити (відкрити) вогнетривку шафу; 〜箱子 розкрити валізу;〜书本 розкрити (відкрити, розгорнути) книгу. 2)(攻打） пробити що.〜一条出路 пробити (прокласти) [собі] дорогу;中国革命把帝国主义在东方的 战线〜了 一个很大的缺口 китайська революція пробила величезний пролом на фронті імперіалізму на Сході. 3)(使展开):〜 思路 відкрити хід думок;〜目艮界 розширити кругозір;〜谈判的大门 відкрити (розчистити) шлях до переговорів;〜® 局 зрушити з мертвої точки; вивести з глухого кута (із застою);偎局已经〜лід розбитий (зламаний); 〜政治局而 очистити політичну атмосферу; 局面〜了 обстанбвка прояснилася;
,положення прояснилося.
斤开窗户说亮话 сійкйі chuang-hu shuo liang hua говорити відверто (на чистоту); різати (говорити) щиру правду.
打 JpiSlM 子 dakai huaxia-zi язик розв'язалася (розв'яжеться) у кого.
打孔 dak6ng <技> перфорація (перфорувати Що). ,
打孔机 dSk6ngjT < 机 > перфоратор; діркопробивач розм.
dakuS розгромити що (розгром); розбити
[наголову] що.〜敌人 розгромити (розбити) ворога.
ff赌 dala натирати (лощити) що воском.在地 板上〜натирати (лощити) підлогу воском;〜 地板 натерта воском підлога;〜工人 натирач підлоги;〜刷子 полотерна щітка.
手丁扮 dalao підняти [з води] кого-що; виловити [з води] кого-що.〜尸体 виловити (підняти) труп;〜船只 підняти затонуле судно з води; суднопідйом.
手丁扮/їй dalaochuan піднімальне судно.
打雷 dalei удар грому; грім гримить (гуркоче).
打ffi台 сШ leitai 1)(上}І台比武）виступити на турнірі; змагатися у фехтуванні (у боксі). 1) (Й§¥). 2) змагатися (змагання); мірятись силами в змаганні;(应战)прийняти виклик на змагання.
打量 сШ.Hang 1)(观察）зміряти кого-що очима (поглядом); оглядати кого-що; оглянути що (оглядання); розглядати що (розглядання); (估计）приміритися розм. (примірювання); прикинути що, розм.用眼睛〜一下 прикинути на око;她对他上下〜了 一下вона зміряла (покршіа) його поглядом від голови до ніг;他不住地〜我 він увесь час оглядав (розглядав) мене;他〜了一下，跳过沟去 він примірився і стрибнув через канаву. 2)(以为） вважати; думати.?你〜我不知道？ а ви вважаєте (думаєте), що я цього не знаю?
打猎 d^lie полювати (полювання).去〜йти (їхати) на полювання.
打舌L daluan розладнати що; привести що до безладу.〜敌人的队伍 розладити ряди ворожих військ;〜і十戈ij розладити план; змішати (сплутати) чиї карти; 一帝国主义的 侵略部署 зірвати агресивні плани імперіалістів.
打落 daluo збити що (збиття); підбити що, розм. 〜敌机八架 збито (підбито) вісім ворожих літаків.
da luoshu!g6u добити загнану у воду собаку; бити лежачого.必须痛〜загнану [у воду] собаку саме і треба добити без усякої пощади (помилування).
打麻机 damajl〈技〉льонотіпалка.
打埋伏da mai-Ш 1)(隐藏起来，待机行动）бути (сидіти) у засідці; засісти у засідку; улаштувати засідку. 2)(隐藏物资，人力） тримати кого-що в секреті про запас.
打磨 da-mo <技> шліфувати що (шліфування); полірувати що (полірування); навести лиск (глянець).〜工人 полірувальник; шліфувальник.
打牌dSpdi (打外克牌)грати в карти;(打麻将牌) грати в мацзян.
Л'/ЙЖ dapaoxi перші прем’єри (спектаклі).
打破 dapo 1)(打碎）розбити що (розбиття); роздрібнити що (подрібнення).把盘子〜 розбити (роздробити) тарілку. 2)(破除） зламати що (злам, ламання); порушити що (порушення); розбити що.〜常规 ламати (ліквідувати) прийняті шаблони (старі порядки); покінчити з загальноприйнятими ііравилами; порушення старих настанов;他 决定〜常规，不是在夏天而是在冬天施工він вирішив вести роботу всупереч старому порядку, замість літа - взимку;〜旧法规 зламати старі правила;〜迷信 відмовитися від забобонів; покінчити зі сліпою вірою; зжити сліпу віру;〜洋框框 зламати іноземні
рамки (шаблони);〜对科学的祌秘观点 зжити уявлення про науку, як про щось містичне;〜重營的行政机构відмбвитися від дубльованого адміністративного апарата;〜 记录 побити (перекрити) рекорд;〜情而 неупереджено безсторонній; неупереджений; 〜沉默 порушити тишу (мовчання);〜阻力 переборювати перепони;〜核垄断 зрив ядерної монополії.
打破砂锅问到底dSpd shagu5 wen daodl докопуватися до суті; детально розпитувати.
打谱сШрй 1)(按也谱学下棋）рсхзігрувати показові партії в шахи. 2)(订出大概计划） намітити (розробити) план загалом.
打气 daqi 1) (jfe气压入)накачати що (накачування). 给车胎〜накачати камеру. 2)(鼓动） підбадьорити кого-що (підбадьорення); підбадьорювати кого-що; надихати кого-що (наснага); підняти дух.
打气筒 dSqitdng насос.
手丁fF daqian <石广> буріння шпурів.
打前失<ій qian-shi спотикатися.留神，这骤子常 〜буді обережний, цей мул часто спотикається.
打秋风 da qiufeng виклянчувати що (домагатися чого) під пристойним приводом; доїти кого-що, прост.
打球 daqiu грати в м’яч.
打趣 daqu розіграти кого, розм.; глузувати з кого; насміхатися над ким.
ЦЩ-Т da quan*zi 1)(胃圈子）кружляти; робити кола. 2)(摆脱不开）загрузнути в чому.老在 生活小事上〜загрузнути в життєвих дріб’язках; розмінюватися на дріб’язки [у житті]. 3)(不直接说）кружляти навколо.老 是〜，不讲实话 усе кружляє навколо та не говорить правди.
打拳 daqudn 1)(拳击）боксувйти; займатися боксом. 2)(拳术）мистецтво кулачного бою.
打扰dar^o.->打搅.
打入 darn 1)(渗入）проникнути (проникнення). 2)(使转入)загнати кого-що.〜地下 загнати в підпілля.
打入冷宫 сШгй 16nggong 1)(使失宠）накласти немилість на кого.被〜потрйпити в немилість (у немилість); жити в опалі; бути в немилості в кого. 2)(不重视)залишити що без уваги;(不加利用）зд^ти що в архів; вивести що з уживання.这些材料早已І〜了 ці матеріали уже виведені з уживання (здані в архів).
打扫 dasao (扫除）підмести що; вимести що; (收拾）забрйти що (збирання).〜房间 прибрати кімнату;〜地板 підмести (вимести) підлогу;ШШ] прочистити трубу;〜战场 розчистити поле бою;〜干净 очистити що.
打 І'Л] dashSn ударила (блиснула, блискає, миготить) блискавка.
手丁Ш dashan обмахувати кого опахалом.
ІТ 伤 dashang ранити кого-що; підбити кого-що, розм.; підбивати кого-що, прост.\ (用枪打伤）підстрелити кого-що.丨也的一条腿被〜了 йогб ранили в ногу; він був поранений у ногу.
打食1 dashi (№食)за кормом.鸟儿飞去〜 птах летить за кормом.
打食 2 dashi (助消化）очищення кишечника; прочистити шлунок; прийняти проносне; проносити кого.给病人 ~ проносити хворого;这种药〜ці ліки добре проносять.


138
手Г手 dashdu охоронець; стражник застар.
打死 dSsI убити кого-що;(用枪打死）застрелити що.
打算 dasdn І)(考虑）мети намір із неозн., мати намір; збиратися; думати; розраховувати на що, із неозн. (розрахунок);她作什么〜呢？ на що ж ш розраховувати?我〜明天动身 я маю намір (збираюся, думаю) завтра поїхати; 我不〜这么办 так я не збираюся (не маю наміру) робити;他〜利用你的轻信він б’є на твою довірливість;—切要作长期〜в усьому потрібний розрахунок (потрібно розраховувати) на тривалий термін;人民政 府处处为人民〜нарбдний уряд в усьому піклується (виявляє турботу) про народ. 2) (想法）намір; розрахунок; припущення.个人 〜власний намір; власний розрахунок;我的〜 落空了 мої розрахунки (припущення) не виправдалися;他没有这个〜це не входить у його наміри;毕业生有一个共同的〜，就是到 祖Р最需要的地方去у випускників план один (один загальний намір) - іти туди, де більше за все вони потрібні Батьківщині.
打碎 dSsui І)(打成碎片）розбити що (розбиття); роздрібнити що (роздрібнення),把石块〜 роздрібнити (розбити) камінь;碗被〜了 чашка розбилась. 2)(破坏）розбити що (розбиття), зламати що (злам).〜精神枷锁 розбити духовні окови;〜资产阶级国家机器 злам державної машини буржуазії.
打胎 datai зробити аборт; [штучний] аборт (викидень); вигнання плоду.
打天下 сій tianxia І)(夺取政权）завоювати владу. 2)(创立事业）пробити собі дорогу [у житті]; заснувати справу.
打铁 datie кувати [залізо].
打听 dating упізнати що，кого-що.，запитати що; дізнатися про кого-що; довідатися про кого-що; дізнатися що, про кого-що; розпитати що, про кого-що;(打听清楚） розвідати що，про кого-що, про що, розм.〜 消息 довідуватися, дізнаватися (питати) про новини; навести довідку;〜朋友的下落 справлятися (розпитати) про місцеперебування друга;〜火车到达的时间 довідатися (справитися) про прибуття потягу;我四处〜я наводив довідки скрізь;向 各方面〜опгітувати всіх;—句话也〜不出 нічбго не можна було дізнатися (взнати, розвідати);他这人喜欢〜він людина допитлива; у нього велика допитливість.
打通dSt6ng І)(使贯通）пробити що.把两个房 间〜пробити (зламати) стіну і зробити з двох кімнат одну;电话〜了 додзвоніівся [по телефону]. 2)(克服）переборбти що (подолання).〜技术关 переборбти технічні утруднення (перешкоди);父亲这一关他还 没有〜він ще не домігся згоди батька. 3)(说 月艮)〜思ЙІ вправити мізки прост.; проробити ідеологію; проводити політобрббку кого.
打头 1 сШби (带头）почйти [першим].我来〜 почну я;他〜走进房间 він першим увійшов у кімнату.
打头 2 datou (抽头）утримувати (стягувати) відсоток із виграшів.
打头风 datoufeng зустрічний вітер.
打退 datui відбити кого-що (відбій); відкинути кого-що.〜敌人 відкинути ворога; відбитися від ворога;〜敌人的进攻 відбити (відкинути) атаку ворога.
打退堂鼓 da tuitanggii задкувати прост.; бити відбій.
打碗花 dawanhua <植> калістегія плюще- подібна.
打围 daw6i 1)(围猎）облйва; облавне полювання; улаштувати облаву. 2)(手丁各昔）полювання (полювати).
打先锋xianfeng 1) <军> б^ти авангардом; бути в авангарді, 2)(走在前ЇШ) йти попереду [усіх]; йти в перших рядах.
打响 dSxiang 1)(开火）відкрити вогонь.枪没〜 рушниця дала осічку;先头部队〜了 авангард відкрив вогонь;抗日战争一〜，他就参加了八 路军 тільки-но почалася війна Опору японським загарбникам, він відразу пішов у Восьму армію. 2)(比喻初f成功）〜第一炮 [зробити] хвацький почин; на самому початку домогтися блискучих успіхів;头一 炮就没〜пфша чарка колом.
da xiangbi фиркати.马〜кінь форкає.
打夕肖 daxiao розсіяти що (розсіювання); відмовитися від чого.〜疑团 розсіяти (усунути) сумніви;〜顾虑 розсіяти побоювання;〜念头 відмовитися від наміру (від думки); залишити думку; роздумати;〜原有计划 відмовитися від початкового плану.
辛丁甲鸟子上架 da ya*zi shang jia "гнати качку на тичину"; вимагати від людини неможливого; вимагати від бика молока.
打掩护 da yanhu 1) <军> прикрити що
(прикриття). 2)(包庇）покривати що (покриття); служити ширмою для чого.
打目艮 dSySn свердлити що (свердління); бурити що (буріння).在岩石上〜бурити (свердлити) гірські породи;打 г 个眼 просвердлііти дірку (отвір); бурити свердловину.
打烊 dayang <方> закрити [магазин на ніч].商 店已经〜了 магазини вже закриті.
打样day&ng 1)(画出设计图样）накреслити схему (план); зробити креслення; робити ескіз. 2)〈印〉видрукувати коректурний відбиток.
打药(ійуао проносний [засіб].
打野夕卜 da ygwai <军> польові навчання.
打印 dayin (盖图章）‘ прикласти (накласти, ставити, класти) печатку; штемпелювати що (штемпелювання); ставити (накласти) штамп (штемпель).
打印 сШуіп (大字油印）надрукувйти [на машинці] і розмножити [копії на гектографі].
打印台 dayintai штемпельна подушка; подушечка для штемпелів.
打油诗 dayoushl вірші легкого жанру; гумористичні вірші [з вільним римуванням].
打游击da youjl 1)(从事游击活动）партизанити розм. (партизанство). 2)(无固$地点的活动） партизанити розм.; працювати як партизан.
打援 dayuan розгром військ противника, що вийшли на допомогу; завдати удару підкріпленням ворога.围城〜облбга міст і винищення підкріплень, що йдуть до них; облягати місто і розбити (розгромити) ворога, що йде на підмогу.
ІНШШ da yuanchSng (调角军）мирити кого з ким; виступити примирителем;(说情）клопотатися за кого; просити за кого;(屮介）бути посередником; виступити посередником.
打杂儿 dazar〈口〉б^ти на побігеньках; бути підручним; виконувати підручні (допоміжні) роботи.
打造 dSzAo (锻造)，викувати що;(制造） виготовити що (виготовлення); робити що (виробництво). ~马蹄铁 викувати підкову; ~ 农具 робити (виготовляти) сільськогосподарські знаряддя.
手丁 战 dazhan тремтіти (тремтіння); тріпотіти (тріпотіння, трепет).冷得〜тремтіти від холоду; '浑身〜дрижати (тріпотіти) всім тілом;牙齿〜зуб на зуб не потрапляє; клацати зубами розм.
打仗 dazhang воювати; вести війну (бій, бій); борбтися.不打无把握之仗 не починати бою без упевненості в його успішному результаті; не веди бій без упевненості в перемозі.
打招呼 da zhaohii 1)(问好）привітйтися з ким\ вітати кого\ звернутися до когс з вітанням. 2) (预先告知）попередити кого; дати знати.
打^斤扣сШ zhekou 1)(降低高品的售价)зробити знижку. 2)(不按七1规定的去做）працювати несумлінно (не на повну силу),他工作从不〜 він працює без усякої знижки.
打着灯笼找不着 da.zhe deng long zhao-buzhao удень із вогнем не знайти (не розшукати).
打针 dazhen зробити укол (уливання); вприснути що.给病人〜зробитй укол хворому.
打枝机 dazhljl сучкорізна машина.
打肿脸充胖子 d^zhSng lian chong pang-zi робити веселу (гарну) міну при поганій грі.
打中 dazhong влучити в що.〜目标 влучити в ціль;〜要害 влучно вдарити по життєво важливому місцю; попасти в найуразливіше місце;没有〜промахнутися; не влучити;子 弹〜了他的肩膀 іфія влучила (потрапила) йому в плече;我们要提І警惕，别叫阶级敌 人知‘‘糖衣炮弹”〜了 ми повинні підвищувати пильність, щоби "снаряди в цукровій оболонці" класового ворога невлучили в нас.
打住d^zhCi зупинитися.他说着说着突然〜了 він говорив-говорив і раптом зупинився.
打转 dazhuan крутитися (крутіння); кружляти. 急得在屋里乱〜кружляти по кімнаті від хвилювання;轮子在〜колесо крутиться;眼 睛滴溜溜地在〜очі так і бігали; І也的话老是 在我脑子里〜йогб слова так і вертілися в мене в голові;他眼前的一切东西都在〜у нього в очах усе кружляло.
打桩 dazhuang забивати палі.〜工人 людина, що забиває палі;机械〜工人 коперник.
打桩机 dazhuangjl пальова (палебійна) машина; копер.
打字 dazi друкувати на друкарській машинці; машинопис ж.
打字机 dazijl друкарська машинка.手提式〜 портативна друкарська машинка;电动〜 електромашинка.
打字室 d^zishi машинописне бюро; машбюро невідм.^ розм.
打字员dSziy^n (女打字员）друкарка;(男打字 员）переписувач на машинці.
打总儿 dazongr〈口 > за одним разом; за одним заходом; оптом 〜算帐 за одним разом зробити всі розрахунки;〜买 купити усе за одним заходом; купувати оптом.
打坐 dazuo <宗> сидіти у спогляданні [у буддистів].
сій 另见 tM.
汰 da〈方〉мііти，промивати;〜衣裳 прати одяг.


139
另见 сш.
大 da І)(不小）великий;(巨大）величезний; грандіозний (грандіозність);(伟大）великий; (重大）важливий (важливість);(高大） високий;(广大）широкий; просторий (просторість);(体积大）масивний (масивність);(界量大）об’ємний (об'ємність); (强度大）сильний;(粗大）великий; (可观）значніій (значущість),〜机器 величезна (велика, масивна) машина;〜树 велике (високе) дерево;〜桶 велика (об’ємна) бочка;〜粒沙子 великий пісок; ~片土地 величезні площі орної землі;〜房间 велика (простора) кімната;〜草原 великий (широкий) степ;〜火 сильний вогонь; велика (сильна) пожежа;〜城市 величезне (велике) місто;〜问题 велике (важливе) питання;〜作 家 великий (відомий) письменник;〜才 видатні здібності;〜胜利 велика (величезна) перемога; великий (величезний) успіх;〜丰 收 рясний (багатий) врожай;〜规模 великий (широкий, грандібзний) масштаб; ~规模的 грандіозна масова боротьба;〜ЙИ乍 широке співробітництво; велика співпраця; 〜示威 грандіозна демонстрація;〜检查 загальна (всеохопна) перевірка;〜发展 стрімкий (великий) розвиток;个子〜високий ріст;声音〜сильний (голосний) звук (шум, голос);力量〜величезна (велика) сила;数量 〜величезна кількість;禾!]肩、~ висбкі відсотки; 损失〜значні (великі) збитки; значний (великий) збиток (втрата);学问〜велгікі (широкі) знання;名望〜користуватися великою (широкою) популярністю;成就〜 великі (грандібзні, значні) успіхи;篇幅〜的 文章об’ємна стаття;增强全国各族人民的〜 团结 зміцнювати велику згуртованість народів нашої країни;药品〜幅度降价різк泛 зниження цін на медикаменти; ТрЩ 了——场 轰轰烈烈的石油〜会战розгбрнули запеклу боротьбу за видобуток нафти. 2)(大小) розмір;象豆粒一般〜розміром із горошину; 身材舍我这么〜рбстом із мене. 3)(程度深） значно; бурхливо; широко;〜闹技术革新 широко розгорнути рух за технічне новаторство;〜干一场 попрацювати з небувалим ентузіазмом;〜破哲学神秘论 енергійно руйнувати теорію "філософія - це містика";〜施威风 показати свою силу (потужність);〜献殷勤 усіляко підлещуватися; 〜发议论 філософствувати даремне;〜 有可能цілкбм можливо;〜办粮食всілісо (усіма силами) і повсюдно боротися за виробництво зерна;病〜好了 значно одужати від хвороби;天己〜亮 стало зовсім світло; зовсім розвиднілося. 4)(年參己大)старший. —家〜小 уся родина від малого до великого; 年纪一样〜的孩子діти одного віку;你多〜 了 ？ скільки вам років?他们两人谁年纪~? хто з них двох старший?他是我们中间印纪 最〜的人 серед нас він найстарший;她有三 个孩子，〜的已经上学了 у неї троє хлопців, із них старший уже ходить до школи. 5)(排行 第一）старший.〜子 старший син. 6)(称对 方)Ваш. ~|L Ваш лист;〜作 Ваша стаття. 7) (表示虽调）най-.〜热天 найжаркіший день;〜 沾早 удосвіта; ні світ ні зоря; ще на світ не
зазоріла;〜白天 серед білого дня.
大白 dabai прояснитися (прояснення); назовні. 真相〜виявилася вся правда (істина); вияснився справжній стан речей.
大白菜 dabaicai <植> капуста пекінська.
大伯子 dabai-zi <口> стйрший брат чоловіка; дівер ч.
大班1 (Шз§п <方> (旧时指洋行经理）директор [іноземної фірми]; керуючий.
大班 2 daban (知儿 Й 的Ш 级)старша група.
大板车 dAbanch6 (兽拉的车）гарба [на пневматичних колесах];(人拉的车）[двоколісна] тачка.
大半 daban 1)(过半数）більша частина; більшість. 〜的时间可以用来学习більшу частину часу можна використовувати на навчання; 学生中〜是团员 більшість (велика частина) студентів - комсомольці. 2)(很可能） ймовірно; напевно; мабуть.他〜不来 了 ймовірно (напевно) він не прийде.
大鸦 dabao <动> дрохва.
大背斜〈地质> геоантиклинйль ж.
大本营 dabenying 1) <军> головна квартира; штаб-квартира ж.; ставка. 2)(策源地） головна квартира; штаб-квартира ж.; осередок; центр;世界反动势力的〜 штаб-квартира сил світової реакції.
大便 dabian 1)(屎)кал; екскременти мн.; випорожнення мн.; стул спец. 2)(拉尿) [ходити] по великій нужді розм.〜不通 кишечник не працює; запор спец.\ 随地〜 паскудити усюди;病人今天没有〜у хворого сьогбдні не було стулу.
大辩论 dabianlun широка дискусія.
大兵团 dablngtuan велике військове з’єднання. 〜作战 воювати великими силами; виступити великими арміями.
大饼 cubing 1)(大饼）велгікий корж. 2) <方> (烧饼)корж.
大脖子病 d&b6-zibing <方> зоб.
大不了 da-buliao 1.(至多）у гіршому разі.要是 赶不上公共汽车，〜走回去якщб і спізнимося на автобус, у гіршому разі підемо пішки додому. 2. (了 不得）лихо; страшне; серйозне. 没有什么〜! не лихо! що за лихо!这没有什 么〜！ немає тут ніякого лиха; немає в цьому нічого страшного (серйозного, важливого).
大部头 da bu tou обЧмний, масштабний (про
твір).
大材 Ф 用 da cai xiao yong пускати цінний матеріал на різні вироби і дрібниці; [безвідповідальне] використання кадрів не за їхніми здібностями.
大菜сійсйі 1)(酒席上的大碗菜）китайські головні страви, що подаються разом із рисом на банкеті. 2)(西餐）європейський обід (стіл); європейська кухня.
大肠 dSchdng <解> товсті кишка,〜杆菌 <医> кишкова паличка. 大聲dachang.->大衣. 大巢菜 сійсМосйі <植> горбшок кормовий.
大车 1 dache (牲 口拉的货车)віз; підвода; гарба, 胶轮〜гарба на гумових шинах.
大车2 dache (称大管轮）другий механік;(称轮 机长）старший механік [на пароплаві];(称火 车司机）[паровозний] машиніст.
大 Й dachen міністр; сановник; вельможа ч., застар.文武〜вищі цивільні і військові чини; 内政〜міністр внутрішніх справ;总理〜 прем’єр-міністр.
大乘 dichdng <宗> махабна.
大吃二喝 da chi er he багато їсти, обжиратися.
大吃二嚼da chT er jue багато їсти, об，їдатися，
обжиратися.
大吃—惊 da chT yl jlng бути враженим; б^и приголомшеним.这使他〜це його неначе громом уразило (ударило); це його сильно (жахливо) уразило (потрясло, здивувало); він був дуже вражений (уражений, здивований) цим.
dachl-dahe гуляти щосили; бенкетувати; бенкет; надмірність у їжі та випивці.
大冲 dachong <天> велике протистояння.
大出血 d^chiixu合 < 医 > мйсова (профузна) кровотеча; гематорея.
大处落墨 da chu luo mo натиск робити на суттєве й основне; почати з найголовнішого (істотного); брати (узяти) бика за роги.
大串连 da chuan lian потік людей, що
рухаються в одному напрямку.
大串联 da chuan lian потік людей, що
рухаються в одному напрямку.
大疮 dachuang 〈口〉[венерична] виразка; шанкр спец.
大吹大揺 dachul dalei сурмити щосили про кого-що; у труби (в усі труби) сурмити про кого-що; сурмити у фанфари; влаштовувати бум (галас); багато галасу даремно.
大醇 <1、疵 da chun xiao сї. [хоч і] прекрасно (добре), та не без вади; в основному нічого, а в частковостях не без погрішностей.
大词 dad <Ш> великий термін.
大葱 dacong <Й> цибуля дудчаста; цибуля татарка; цибуля-батун.
大错特错 dacuo-tecuo докорінно помилятися; жорстоко помилятися; дуже груба помилка.
大大 da da сильно; значно; у величезною мірою. 落后于形势 сильно (значно, далеко) відстати від дійсності (від обстановки);〜失算 допустити дуже грубу помилку; жорстоко (сильно) прорахуватися;使工程的进展〜加 快 набагато прискорити темпи будівництва; 劳动时间〜缩短 велике скорочення робочого часу;十月革命的胜利〜地鼓舞了世界$压迫 人民 перемога Жовтневої революції у величезній мірі надихнула пригноблені народи світу;觉悟已经〜提高 значно підвищилася свідомість.
力手丁出 ¥ da da chushou побоїще розм.; жорстока (кривава) бійка;(械斗）різанина, різня.
大袋鼠 сій daishii <动> гігантський кенгуру.
大月旦 dadSn сміливий (сміливість); безстрашний (безстрашність); хоробрий (хоробрість).〜的 А смілива (безстрашна, хоробра) людина;〜 地干 діяти сміливо;〜革新 упроваджувати сміливі нововведення; сміливо братися за нові методи;〜使用 сміливо довірити роботу; 把真实愔况〜说出来сміливо говорити правду;不够〜не вистачає сміливості;为人 不够〜[людина] не з хороброго десятка.
大刀阔4 da dao-kuofu сміливо (енергійно) і рішуче; у найрішучіший (найенергійніший) спосіб.
大道 da dao велика дорбга; проспект; широкий шлях.在社会主义上阔步前进ширбкою ходою крокувати верстовими шляхами соціалізму.
大 і!理 da daoli високий принцип; велика істина.
大敌当前 da di dangqian перед лицем заклятого


140
ворога (загрози, що постала, смертельної небезпеки); перед загрозою, що нависла над країною.
大A da dT загалом; взагалі.他们的意见〜相同 їхні думки загалом однакові (збігаються);搞 科学研究，都要随时积累资料взагалі в дослідницькій роботі потрібно постійно (завжди) збирати матеріали.
大і也 da di І)(广大的地面）земля; [весь] світ.阳 光普照〜сбнце освітлює землю. 2) (W 关地球 的）гео-.〜测量геодезична зйомка;〜测量学 геодезія;〜构造学 геотектоніка.
大典 da dian урочиста церемонія; торжество.开 国〜торжествб з нагоди утворення держави.
大殿сій dian (皇宫的大殿）тронний зал;(寺庙 的大殿）головний зал [у храмі].
大调 da diao <音> мажор; мажорний лад (стрій).〜音阶 мажбрна гама;旋律〜 мелодійний мажор;和声〜гармонійний мажор.
大碟 da die диск з популярними піснями.
大东亚共荣圈 Da Dongya gongrong quan "Сфера загіпьного процвітання великої Східної Азії"; "Велика східно-азіатська сфера спільного процвітання".
大动№ сій dongmai 1) <解> аорта. 2)(命脉） артерія; життєвий нерв.长江是我国水运的〜 ріка Янцзи є головною артерією водяного шляху нашої країни.
大豆 da dou 1) <ffl> соя; біб соєвий. 2)(指果实） [соєві] боби.
大豆胶 da doujiao соєвий клей.
大都d6u.—大多.
大肚子 сій du-zi 1)(很大的肚子）черевце розм., жарт.长成个〜відростііти собі черевце (пузце). 2)〈口〉ходити з животом (із черевом) 3)〈口〉вагітна; важка застар” прост.
4) 	口> їд^цьрозм.; мастак (майстер) поїсти.
大肚子痞 сій du-zip! <医> асцііт.
大度 da du < 书 > великодушна (великодушність); поблажливий (поблажливість). 豁达〜ширбка і великодушна натура;〜包容 бути великодушним; робити пільгу кому.
大端 da duan найістотніше; головна суть [справи]; найважливіший бік [питання].
大队泡dui 1)(工作队伍编制）загін.运 транспортний загін. 2)(生产大队）велика виробнича бригада 3)〈军〉батальйон.独立 〜окремий батальйон;飞 4亍〜авіаційна ескадрилья.
大队长dd duizhang 1)(工作队的队长） начальник загону. 2)(生产大队的队长） бригадир великої виробничої бригади. 3) < 军> командир батальйону.
大多 da duo більшість; більша частина.出席大 会的代表〜是先进工作者більшість делегатів конференції - передовики;园子里的果子〜已 经成熟 фрукти в саду здебільшого вже дозріли. ^
大多数 сій du5shu більшість; переважно.在〜场 合下 у більшості випадків; здебільшого;团 结〜人 згуртуватися з більшістю (із великим числом людей);为中国和世界的〜人谋利益 служити інтересам величезної більшості населення Китаю і всього світу.
大耳Si da er long лихвар; людина, що позичає
гроші під великий процент.
大而无当 da er wu dang хоч і великий, так не практичний.设і十得〜заплановано широко, та малопридатне (малоприйнятне);这计划〜
цей план грандіозний, та не практичний.
大发雷筵 da fa leiting вергати громами; рвати і метати; роздратуватися.
大凡dafan звичайно; як правило.〜在农村长大 的人,对农活比较熟悉3вичййно (як правило,) люди, що виросли в селі, більше розуміються на сільськогосподарських питаннях.
大方dafang <军> (专家）фахівець;(内行人） знавець.〜之家 авторитет; викликати лише усмішку в знавців.
大方 1) da-fang щедрий (щедрість); не дріб’язкбвий;处处都t艮〜в усьому виявляти велику щедрість;表现得不〜виявити дріб’язкбвість; показати себе дріб’язкбвим; 他这人很〜люд“на він щедра (не дріб'язкова). 2)(不拘束）вільний (свобода); невимушений (невимушеність).举止〜 триматися вільно; поводитися невимушено; невимушені манери. 3)(不俗气）простий, але зі смаком; не вигадливий.式样〜фасбн простий, але зі смаком;颜色〜забарвлення проста, але зі смаком;花样太不〜візерунки
дуже вигадливі (кричущі). :方向d
大方向 dMSngxi合ng головний напрямок.革命的 〜головнгій напрямок революції.
大放厥词 da fang jue сі податись у великі (порожні, марні) міркування; нести нісенітницю; в усі сурми сурмити; пороти (молоти, нести) усякі дурниці; теревені правити; баляси точити прост.
大类 dafen фекалії л/w.; кал.
大风 dM^ng 1)(大的风）сильний вітер. 2) <气> шалений (дуже сильний) вітер.
大风大浪dM^ng-dMAng буря і хвилі.在〜中奋勇 前进 з твердою рішучістю мужньо йти вперед у бурях і штормах.
大风子d浪ngzl <植> чаульм^гра.〜油 чаульмугрова олія.
大夫 сІйШ 另见 < 史 > "дафі" (чин
середнього класу в древньому Китаї); сановник [середнього класу]; радник.
大幅 dd fll масштабний
大畐ij dafu старший помічник [капітана судна]; старпом; підшкіпер.
大腹贾 dafugu купчина ч., застар.; товстосум прост.
大腹便便 da fa ріапріап товстопузий прост:, пузатий розм.; череватий розм.〜的人 товстопузий прост.
大概 d&g&i 1)(概况）загіпьні риси.说个〜 розповісти в загальних рисах. 2)(概括） загальний.〜的印象 загальне враження;对这 一个问题作—个〜проаналізувати дане питання в загальних рисах. 3)(很可含ь) мабуть; ймовірно; напевно; треба думати.〜 是这样трбба думати, що це так;他们〜己经 睡了 вони, напевно, вже сплять.
大干快上 da gan kuai shang швидко і ефективно
виконувати роботу.
dagang план; конспект; програма, і井畠白勺〜 конспект лекції;科学论文的〜конспективний план наукової праці;敎学〜 навчшіьна програма; 土 地法〜основи положення земельного закону.
大哥 dage 1)(长兄）[найстарший] брат. 2) <Р> (一种尊称）брат; кум прост., місц.
大革命 dageming велика революція.
大个子 dage-zi людина високого зросту; висока людина; здоровань ч.,розли
大哥大 dageda мобільний телефон розм..
лікува 大国d
大公 dagong <史> великий князь.
大公无私 c^g6ng-wiisT (无私心）безкорисливий (безкорисливість, безкорисність);(公正） справедливий (справедливість).办事〜діяти по справедливості;他做是一向〜у справах він завжди справедливий і безкорисливий; справедливість (неупередженість) і безкорисливість завжди були в його правилах;只 有工人Р介级最〜тільки робітничий клас відзначається винятковою справедливістю і безкорисливістю.
大功 dagong велика (серйозна) заслуга; заслуга першого ступеня; подвиг.上级给我们连队记 〜一次 вищий орган виставив нашій роті оцінку першого ступеня.
大功告成 dagong gaocheng завершитися повним успіхом; увінчатися блискучою перемогою; вінець усіх зусиль; усе гаразд прост.
大姑子 dagii-zi <口> стйрша сестра чоловіка; зовиця.
大鼓 dagu 〈曲艺〉спів під акомпанемент барабанчика.
大褂 dagua халат.
大关dAgi^n межа.粮食苗产量已超过千斤〜 врожай зернових із кожного му землі вийшов за межі однієї тисячі цзінів; збір зерна з одногб му вже перевищив граничну цифру, тобто тисячу цзінів.
大锅饭 d&gu6f^n 1) загальний казан (стіл), тримати загальний стіл; їсти з загального казана. 2) люди, що опинилися в однакових умовах, в рівних умовах.
大锅药 da guo уао система безкоштовного зання (за кошт держави), daguo [велика] держава.
大国主义 daguozhuyi великодержавний шовінізм; великодержавний.〜情绪 великодержавні замашки, манери.
大过 daguo сувора догана.记〜віінести (зробити) сувору догану.
大海 dahai [відкрите] море.
大海携针 сій hai lao zhen шукати голку в сіні.
大寒 dahan "великий холод" (останній із 24 сезонів місячного календаря, 20 - 21 січня).
大汉 dahan рослий чоловік (парубок);
здоровань ч.’розм.
大汉方矣主义 dahanzuzhiiyi великоханьський шовінізм.
大旱望云霓 dahan wang yunni [жадати, чекати] як манни небесної.
大好 dahao прекрасний; чудовий; дуже
сприятливий.〜'河山 прекрасна наша рідна земля;〜时光 дорогоцінний час;〜形势 прекрасна (чудова, винятково гарна, дуже сприятлива) обстановка;当前世界形势一派 〜зараз у світі спостерігається прекрасна сприятлива обстановка.
大号 сІМійо <音> туба.
大合唱c^h&^ng 1)(合唱曲）кантата. 2)(集体 演卩昌）хор. J旨挥〜диригувйти хором.
大亨 daheng ділок ч” рот.; туз розм.; магнат; цяця прост.
大红 dahong яскраво-червоний; червоний.
大红大紫 dahong-dalzi кричущі (яскраві) кольори.
大后方 dahoufang [глибокий] тил.
大后年 dahounian через два роки.
大后天 dMioutian через два дні; на четвертий день.
大轰隆 da hu long багато галасу з нічого.
大户 сШій 1)(有钱人家）багата знатна родина. 2)(人口多、分支繁的家族）рід із численними


141
гілками; великий рід;(人口多的家庭） численна родина.
大吻隆 d^hiilong багато гапасу з нічого.
大花脸 dMiu§nan < 剧 > амплуй з розфарбованою маскою.
dahua хвастощі; похвальба розм.; хвальба проспи; гучні слова.说〜хвйстатися; похвалятися прост.\ хвалитися прост.
大换血 dahuanxie великі знижки.
大黄鱼 dahuangyii великий жовтий ґорбиль.
大会dMiui І)(国际性大会）конгрес.联合国〜 Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй. 2)(机关团&的大会)[загальні] збори; з’їзд;(群众性集会）（мітинг; зліт.中国 共f 党第十二次〜XII Всекитайський з’їзд Комуністичної партії Китаю;全国代表〜 Всекитайські Збори народних представників; 选民〜збори виборців;职工代表〜збори представників робітників та службовців;积 极分子〜зліт активістів;群众〜[масовий] мітинг;庆祝〜урочисті збори;民主的〜 форум демократії.
力会@ dahuitang будинок (зал) зібрань.
大惑不解 сій huo bu jig бути (перебувати) у повному здивуванні; перейнятий (сповнений) здивуванням.
大伙儿dahu6r <口> ~>大家. 大戟 dAjT <植> молочай.
大计 daji [великі] плани;国家〜веліЬса політика; велика політика країни; актуальна державна справа; актуальне державне завдання; А胃〜 разом із ким обговорювати важливу проблему.
大莉 daji <植> будяк японський.
大家1响这1)(专家）мййстер.〜手笔pyicd відомого майстра; робота відомої руки. 2) (旧时指世家望族)знатна (родовита) родина.
大家2 dajia (所有的人）усі; загальний.〜动手 діяти спільними силами; стати до роботи спільно;〜都知道 як усім відомо; загальновідомо; усі знають;〜都同意 усі згодні; є загальна згода;和〜商量 радитися з усіма;请〜坐好 займіть, будь ласка, ваші місця;〜的事〜办 оскільки справа загальна, так і робити треба спільно;我报告〜一个、消 息 повідомлю я [усім] вам новину;〜怎么着， 我也怎么着 куди люди (народ, усі), туди і я.
大家伙儿сЦІІШшбг <口> —大家.
大家鼠 ciajiashii <动> сірий пацюк.
大家庭daji5t{ng 1)(人口众多的家庭）велика родина. 2)(指友好集体)співдружність,革命 〜революційна співдружність;民族的〜 співдружність націй.
dajiangsai змагання.
大将 dajiang 1) <军> генерал армії. 2)(泛指高 级将领）генерал.
大卩Ц 大喊 dajiao dahSn лементувати розм.; кричати (репетувати, лементувати); несамовито (криком) кричати, репетувати просту кричати щосили (щосили); шум і гамір, галас; здіймати галас; вести широку агітацію за що.他们这样〜，难道有什么事实 根据吗？ хіба їхній шалений галас ґрунтується на якихось фактах?
大街 dajie проспект; головна вулиця.
大姐 daji6 1)(长姐）[найстарша] сестра. 2)(对 女性的称呼)сестриця.
大 Ш dajig випорожнятися (випорожнення); мати стул спец.
大襟 dajln широка (ліва, верхня) пола.
大惊小怪 d^jTng-xiaoguAi (惊讶）дивувйтися з дрібниць;(惊慌）розводити паніку; панікерство;(喧嚷）піднімати галас; шуміти (робити шум, багато шуму) через дрібницю. 不值得〜збвсім не заслуговувати подиву і галасу; не варто здіймати шум.
大静脉 dajingmM <解> велика вена.
大舅子 dajiu-zi <口> стйрший брат дружини; [старший] шуряк.
大局 daju загальне положення; загальна обстановка (ситуація).事关〜справа стосується цілого;无碍〜неможливість впливати на положення в цілому;顾全〜 ставити інтереси цілого понад усе; рахуватися з загальними інтересами; враховувати інтереси (обстановку, ситуацію) у цілому;照顾〜的让步 поступки, зроблені в інтересах загальної справи; ситуація
вже стабілізувалася.
大举 dajii у широких масштабах;〜进攻 загальний (широкий, великий) наступ;〜调 兵 велике перекидання військ; перекидання військ у великих масштабах.
大军 dajQn армія; полчище.数百万〜 багатомільйонна армія; багатомільйонне полчище;劳动〜йрмія праці.
大卡 dak5〈理> велика (технічна) калорія; кілокалорія.
大开方便之门 da kai fangbian zhi men дати всі можливості; відкрити широкий доступ (шлях); дати всі пільги; дати лазівку; широко розкривати двері для кого-чого.
大措(ШеЗі 1)(措书大字）великі письмові знаки [ієрогліфи]. 2)(字母@大写印刷法） пропасна (заголовна, велика) літера.
大4 dakSo <教> (升级考试）перехідні іспити; (学年考试)річні іспити;(大4院校学期考试) семестрові іспити (заліки);(大专院校学年考 试）курсові іспити.
大课(Ійкб <教> лекція.上〜читйти лекції (指讲 课)；відвідувати (слухати) лекції (指听课).
大快人七4 da kuai ren xln [викликати] загальну радість; [доставити] повне задоволення.喜 讯传来〜радісна звістка викликала загальні радощі.
大款 daku^n заможна, багата людина.
大牢 сійМо <口> в’язшіця.
大老婆 dalao-po перша законна дружина.
大礼服(Шї^і парадна форма;(燕尾服）фрак.
大礼帽 dalTmao циліндр.
大礼堂 dalltang актовий зал; конференц-зал.
大理石 dallshi мармур.〜圆柱 мармурова колона; колона з мармуру.
大力（Ші усіма силами.〜支持 з усіх сил, енергійно) підтримувати що;〜发展生产 всемірно (усіма силами) розвивати виробництво;〜支援农Ук надавати всіляку допомогу сільськогосподарському
виробництву.
大力士 dalishi силач; геркулес; атлет.
大丽花(Ш丨hua <植> жоржина; жоржин.
大 Ш dalian жалобний обряд покладання покійника в труну.
大梁 ddidng <連> гребеневий прогін.
大量 daliang 1)(数量多）велика кількість; велике число; безліч; маса (масовий); численний (численність).〜农具 велика кількість (велике число, безліч, маса) сільськогосподарських знарядь; численні сільськогосподарські знаряддя;〜生产
масове виробництво; виробляти у великій кількості (у безлічі); ~供应 постачання в необмеженій кількості (у великому масштабі). 2)(气量大）великодушність (великодушний).宽宏〜великодушність.
大溜 daliu бистрина; головний плин (течія ж.).
大楼 dalou [висотний, великий] будинок; багатоповерховий будинок.
大陆 dalu 1) материк; континент. ЗЕгНІ- материк (континент) Азії; азійський материк. 2) dalu Китай (континентальний)
大陆岛 сШСі сШо,<地理> материкові острови.
大陆架 < 地理 > континентальний
шельф.
大陆性（Шйх丨ng континентальний. ~气候〈气〉 континентальний клімат.
大路 dalu стовпова дорога; широкий шлях.
大路货 daluhuo ходовий товар (товар, що користується попитом).
大略сШйб —大概1)，2).
大妈 dama 1)(伯старша тітка [по батьку]; тітка [по батьку]. 2)(命年长的妇人)маманя; тітонька.
大麻 сШпй 1) <Ш> коноплі. 2)(大麻纤维） прядиво конопель.
大涵风 diming <医> проказа.
大马哈鱼d》mahayii <动> кета.
大麻子 damazt насіння конопель.
大麦 сійтаі 1)<Ш> ячмінь ч. 2)(指子实）ячмінь ч.
大猫 damao тигр.
damao довгошерсте хутро.
大门 dam6n (正门）головний (парадний) вхід; парадні двері;(院门）ворота мн.
大米 damT [очищений] рис.
大民族主义 daminzuzhuyi великонаціональний шовінізм.
大名coming 1)(指对方的名字）Ваше ім'я.请教 尊姓〜дозвбльте дізнатися Ваше ім'я і прізвище. 2)(名望）[велике] ім'я; слава.〜鼎 鼎 дуже відбмий; знаменитий; прославлений; користуватися широкою славою.
da ming da fang широке і повне висловлення думок; широке висловлення думок і повний виклад поглядів.
大螺 darning〈动〉велика огнівка; великий метелик.
大谬不然 da тій bu ran абсолютно (зовсім, аж ніяк, у корені) не так; нічбго подібного; [це] абсолютний (суцільний) абсурд; [це] абсолютна нісенітниця.
damo-dayang гордовито; бундючно; погордливо.
大漠 damo пустеля.
大姆指 dimOzhT <口> великий палець.翅起〜 підняти (показати) великий палець.
大男 danan холостяк.
大难 danan загроза; лихо; бідування.〜监头 нависла [над головою] загроза (лихо); кого спіткає нещастя.
大脑 dSnao〈解> великий (головний) мозок. ~ 皮层 мозкова кора; кора великого мозку. 大脑炎 d^iaoydn <医> енцефаліт.
大貌 dani〈动〉гігантська саламандра.
大逆不道 da ni bu dao зухвала (повна) непокора; найтяжчий злочин; смертний (тяжкий) гріх.
大年 danian урожайний рік; врожай на що^ розм. 今年梨适〜нинішній рік - врожай на грушу.
大年初一сІАпійпсІїйуї < 口 > гірший день Нового року (за місячним календарем).
大娘 d^iiSng <口> 1)(伯母）старша тітка [по


142
батьку]; тітка [по батьку]. 2)(称年长的妇女） мамаша; тіточка.
大炮с^рйо І) (口径大的炮）гармйта.〜轰击 обстріл із гармат; гарматна стрілянина. 2) < 口 > (好说大话的人）пустомеля ч.，ж” розм.; пустомолот розм.; торохтій розм.;(好发表激 烈意见的人)людина, нестримана на язик; людина, що завжди впадає в крайність; така людина, що в усьому хапає через край.
大批 dap! велика кількість; велика партія; маса (масовий); багато; численний (численність). 〜велика партія товарів;〜масове виробництво;收到〜新资料 отримана велика кількість (багато) нового матеріалу.
大谱儿 сіарйг загальне уявлення.
大气 daqi І) <气> агмосфбра.〜压力 атмосферний тиск;〜折射 атмосферне заломлення;〜湿度 атмосферна вологість. 2) (粗重的气息）глибокий подих.吓得〜也不敢 出 затамувати подих з переляку.
大气层 daqiceng < 气 > атмосферний шар; атмосфера.〜核试验 ядерне випробування в атмосфері;〜空间 позаатмосферний (заатмосферний) простір.
大气压 daqiya <气> атмосфера; атмосферний тиск. 一百个〜тиск у 100 атмосфер.
大苕鋈 daqi фігура; персона.成〜далеко піти; стати фігурою (персоною);不成〜зірбк із неба не хапає.
大器晚成 da qi wan cheng щоб стати діячем, на те необхідно час; тільки час формує людину; згодом із кого вийде толк.
大千世界 daqian-shijie усесвіт; космос; світ.
大前年 daqiannian три роки тому.
大前•提 daqianti <逻> більший засновок; більша посилка
大前天 daqiantian три дні тому.
大庆 c^qing 1)(大庆祝）торжестЬб; святкування. 2)(寿М) день народження,
十〜сімдесятиріччя [з дня народження]; сімдесятирічний ювілей.
大秋 daqiu 1)(季节）сезон збору (збирання) ярових.〜作物<农> ярові культури. 2)(招收 成）осінній збір урожаю.
力本义 daquan влада ж.; важелі правління захопити (привласнити собі) усю повноту влади; узяти всю владу в свої руки; прибрати віжки до рук; тримати віжки в руках;〜在握 бути (стати) при владі； наділений владою; із владою в руках;〜旁落 втрата [всемогутньої, всесильної] влади; втрата (падіння) влади; 生杀〜право милувати і страчувати;掌生杀〜 тримати в руках життя людини.
大关座 daquanzud <天> Великий Пес.
大人dWn (书信中称长辈)дорогий; дорога.父 亲〜мій дорогий батько.
大人 da-ren 1)(成人）дорослий; доросла; дорослі. 2)〈旧》(称▲级官长）[Ваша, Його, їх] превосходительство; високопре- восходительство;(称中级窗长）；високо- благородіє;(称下级官长）благородіє;(称一 般官"fe) [мій] государ.我们比这些〜先生们 要正确得多 ми набагато правіші (справедливіші) за цих панів.
大人物 darenwu великий діяч; велика людина; важлива особа (фігура); важливий птах (шишка) ірон.; птах високого польоту ірон.
大扫除 dasSochu генеральне прибирання; зробити генеральне прибирання.
大邊 dasSo 1)(大哥的架子）дружина старшого
брата; невістка. 2)(称己婚妇女）сестриця.
大 М dasha висотний (багатоповерховий) будинок; палац.
大少爷 dashaoye панич розм” застар.\ золота мблодь.〜作风 діяти, як панич; вчинити по-панськи; ~ ^ виявляти панську
норовливість.
大舌头 dashe-tou <Р> 1) (口齿不清）недорікуватість (недорікуватий). 2)(说话不清楚 的人）недорікувата (недомовна) людина.
大赦 dashe загальна амністія.宣布〜оголосити загальну амністію.
大姊儿 c^shgnr <口> тітка розм.; тітонька.
大声 dasheng голосно; гучно; на весь голос; привселюдно 〜喊卩Ц голосно кричати;
репетувати розм.; горланити прост.; гаркати прост.; кричати на все горло; репетувати щосили;〜说话говорити голосно;不敢〜说话 не сміти [навіть] підняти голос.
大声疾呼 сій sheng ji hii (号召）кликати;(高呼） репетувати на весь голос; кричати на весь голос.
大失所望 da shi su5 wang [спіткало кого] повне розчарування; глибоко розчаруватися в кому-чому; крах усіх [сподівань і] надій- обманюватися в сподіваннях.
大使 dash! 1)(名家）майстер.艺术〜майстер мистецтв. 2)(称和尚）[Ваше, Його, їх] преподобіє; преподобний.
大!^傅 d^s№fu<P> —大师 2).
大师傅 d^shrfli<P> (厨师）їфсар.
大使d&sM <外>110。6乃.特命圣权〜надзви- чайний і повноважний посол;驻华〜посли, акредитовані в Китаї;〜级夕卜交代表 дипломатичний представник у ранзі посла;〜级会 谈 переговори на рівні послів.
大使馆 dashTguSn посольство.〜秘书 секретар посольства;中华人民共和国驻朝~ посбль- ство Китайської Народної Республіки в КНДР.
大事 1 d^shi (重大事件）[велика] справа; [важлива] подія.头等〜справа першорядної важливості;国家〜справа державної важливості; велика державна справа;这期间发生 Т 几件〜за цей час відбулися важливі (серйозні) події;这是中国人民政治生活中 的一件〜це велика подія в політичному житті китайського народу.
大事 2 dashi (竭力)посилено; широко; щосили; 〜张扬 розтрубити прост; сурмити про кого-що щосили; у труби (в усі труби) сурмити;〜吹墟 розхвалювати кого-що; посилено роздувати (рекламувати) кого-що.
dashi hua xiaoshi зам'яти справу; із великого зробити маленьке.
大亊记 dAshiji хроніка [основних подій].国际〜 хроніка міжнародних подій.
大势 dashi [загальне] полбження; [загальна] обстановка; [загальна] ситуація.世界〜 загальна обстановка у світі;〜所趋 силою обставин; справа до того і йде; така загальна тенденція; ситуація так склалася; під тиском обставин;〜Е»* чия карта бита; полбження безнадійне (безвихідне).
大足大非 dashi-dafei непохитна принциповість; винятково принципове питання; правда і неправда з основних (принципових) питань. 〜之争 глибоко принципова суперечка;分清〜 відрізнити правду від неправди у принципових питаннях; розібратися в прйвді й неправді з основних питань.
大手-dashdubl 1)(名作家的著作）прйці великого письменника (художника). 2)(名作 家)маститий (великий) письменник (художник).
大手大脚 c^sh6u-d^iao кидатися грошима; тринькати гроші; марнотратство.这人〜він великий марнотратник.
大书特书 d&shii-t6thCi особливо відзначити (підкреслити) що\ наголосити на чому, на що. 值得〜的事情справа, яка гідна бути особливо відзначеною;这应当〜на це (на цьому) і варто зробити особливий наголос.
大叔 dashu <口> дядько ч.^розм.
大暑 dashii "велика спека" (12-ий із 24 сезонів місячного календаря, 23-24 липня).
大水 dashu! повінь; паводок.
大肆 dasi посилено; сильно; щосили; на всі лади.〜吹墟 розхвалювати кого-що\ посилено рекламувати кого-що;〜吹捧 на усі лади розхвалювати (оспівувати) кого-що;〜 宣扬 на всі лади (посилено) проповідувати (роздзвонювати) що;〜污蔑 нахабно зводити наклеп на кого; нападати з наклепами на кого; обливати брудом кого;〜造遥 усіляко поширювати чутки; усіляко фабрикувати поголоски;〜攻击 сильно нападати на кого-що; витончуватися в нападках; нападати з усілякими нападками на кого-що\ 〜活动 розгорнути (активізувати) діяльність; займатися гарячковою діяльністю.
大苏打 d^siidd <化> тіосірковокислий натрій; тіосульфат; гіпосульфіт.
大蒜 dasuan часник.
大蒜头 d^su&nt6u голівка часнику.
大踏步 databu гігантськими (семимильними, широкими) кроками.〜前进 йти [уперед] розгонистим (швидким) кроком; гігантськими (семимильними) кроками йти (рухатися) уперед;社会主义建设正在〜向前І进 будівництво соціалізму йде гігантськими кроками вперед.
大提琴dAtiqin віолончель ж.〜演奏者 віолончеліст; віолончелістка.
大体(Шї 1)(道理）принцип. 2)(大致）загал6м; у цілому; взагалі; в основному.〜上我同意 загалом я згодний;〜上他是对的 в основному він правий;〜定个会议的期限назвати орієнтовно термін засідання;.这〜上与事实 相符 це в основному відповідає фактам;他 们的意见〜相同 їхні зауваження в основному однакові. II参阅“识大体 shi datf*.
大天白日 datiSn-bdiri серед (посеред) білого дня.
大田 сШійп поле.〜作物 <农> польові культури.
大厅 d各tTng [великий, головний] зал; хол.
大庭广众 da ting gu5ng zhong на очах у всіх; перед ширбкою публікою (масою); при всьому чесному народі; відкрито; привселюдно.
大同 сШбгщ велике єднання.世界〜велике єднання світу.
大同小异沿 t6ng хіЗо уі майже повна подібність [лише з незначним відхиленням]; майже немає розбіжності (різниці); різниця не велика (малоістотна).
大datou велика, головна маска.
大头莱 сШбисйі <植> кап夕ста кочанна.
大头痕 datouwen <医> бешйха голови.
大头鱼 datouyu <动> тихоокеанська тріска.
大头针 datouzhen шпилька.
大团圆 datuanyuan щаслива розв'язка;


143
щасливий фінал.
大腿 datuT стегно.
大王dawang (另见dai-wang) l)(尊称国王） ваша (Його) величність (високість). 2)(垄断 者)король ч.; магнат.煤油 ~ нафтовий король (магнат); 〜автомобільний король (магнат). 3)(能手）мійстер.吹牛〜ве- ликий хвалько; майстер вихвалятися. 4) (ЗЕ 牌）козир V.; козирна карта.
大为 dawei сильно; дуже; надто; украй; різко.〜 伤七、бути сильно (дуже, надто, украй) засмученим; 〜不满 бути вкрай (надзвичайно) незадоволеним;〜矢望 бути сильно (украй) розчарованим;解放以ji祖国面貌~ Й观 після звільнення вигляд нашої Батьківщини різко змінився [на краще].
大尉dAwSi <军> (陆、空军大尉)капітан;(海军 капітан-лейтенант.
大我 daw6 колектив.
大无畏 dawuwei безстрашність (безстрашний); не знати почуття страху.〜精神 дух безстрашшя.
大西洋主义 daxlyang zhuyi атлантизм. 大西洋主义者 d^xTy如gzhiiyizhS атлантист.
大喜 d^xT I)〈书> (非常高兴）велика радість; сильно зрадіти.心中〜с“льно зраділий;〜过 望 неочікувана (неждана) радість; несподіваний [великий, приємний] сюрприз. 2) < 口〉（喜事）свято; святкування.〜的日子 день весілля;你〜啦! поздоровляю вас.
大戏 daxi [велика] опера.
力 М 身^■ da xiSn shensh6u розгорнутися; виявити себе (свої сили, свої здібності); показати себе (свій талант); відзначитися.
大限 daxian смертна година.
大相径庭 da xiang jingtmg велика (докорінна) розбіжність; докорінно (різко) розходитися.
大向斜 d^xi&ngxi6 <地质> геосинкліналь ж.
大小 d^xiSo І)(大小的程度）розмір; габарити. 容积的〜розмір об'єму;直径的〜розмір діаметра; 口 径的〜калібр;皮鞋的〜рбзмір черевиків;房间的〜р63мір кімнати;〜不合适 за розміром не підходить;〜和房子差不多 розміром з будинок;教室〜一样 класи однакові за розміром;他的个子和我一般〜 він на зріст такий, як я;市里有大大小小七万 栋房子 у місті 70 тисяч будівель, будинків, будиночків; у місті нараховується 70 тисяч великих і малих будівель. 2)(辈分的高低） старшинство.不分〜без різниці старшинства; не шанувати старших (指不敬长輩);说话没 大没小的 говорити без належної поваги до старшого. 3)(大人小孩）великі і малі.全家〜 уся родина;这—的式样大大小小都喜欢 такий фасон люблять усі, від малого до великого.
大 4s 便 daxiSobmn природні відправлення організму; велика і маленька нужда.〜失禁 нетримання відправлень.
大校 daxiao<^> старший полковник. •
大 Щ daxiS прописний. ~ ^ # прописна (заголовна, велика) літера;把数目字〜 проставити (написати) цифри прописом;专 有名词要〜імена власні пишуться з великої (прописної, заголовної) літери.
大兴 daxlng широко розвивати що.〜水利 вести ширбке іригаційне будівництво;〜协作之风 широко (усіма засобами)* розвивати стиль взаємодопомбги і співробітництва.
大兴土木 daxlng tumu почати ширбке будівництво; широко розгорнути будівельні роботи.
大渥渥 daxlng-xing горила.
大行星 daxingxlng〈天〉гігантська планета; планета-гігант ж.
大 4亍政区 daxmgzhengqti великий адміністративний округ; великий адміністративно-територіальний район.
大型 daxing великий; чималий.〜ЛІ厂 великий (чималий) завод;〜企业 велике підприємство; 〜车床 верстат великого розміру (великих габаритів);〜歌剧 велика опера;〜纪录片 широкометражний документальний фільм; ~ 客机 пасажирський літак великого типу; лайнер.
大姓 daxing І)(世家大族）знатний рід; іменита родина; стародавнє прізвище. 2)(人多的姓） поширене прізвище.
大熊猫 d^xidngmSo〈动> бамбуковий ведмідь.
大熊座 d^xi6ngzud〈天> Велика Ведмедиця.
大选 daxuan загальні вибори.举行〜проводити загальні вибори.
大学d^xud (综合性大学）університет;(高等学 校)вуз;(专科学校)інститут; академія.北京〜 Пекінський університет; 清华〜 Політехнічний інститут "Цинхуа";农业〜 сільськогосподарська академія;军医〜 військово-медична академія; 电视〜 телевізійний університет; телеуніверситет; 广播〜радіоуніверсит 打.
大学生 daxuesheng студент; студентка; студентство збірн.
大学士 d^xuSshl <史> канцлер.
大雪 сійхиб l)(大的雪）сильний сніг.下〜пішбв (повалив) сильний сніп 2)(节气）"великий сніг" {21-ий із 24 сезонів місячного календаря, 6-8грудня).
大循环 d^xiinhudn < 生理 > велике коло кровообігу.
大旁 daya 1)(槽牙)корінний зуб. 2)(门牙)пе- редній зуб. 口Ц 人笑掉〜курям на сміх розм.
大雅 day5 вишуканість (вишуканий); гарний (витончений) тон.有伤〜не вистачає (немає достатньої) вишуканості.丨|参阅“不登头雅之 堂 bu deng daya zhT tang*\
大烟 dayan опій; опіум.抽〜курити опіум.
da yan bu can хвастатися без докору совісті; безсоромні хвастощі (хвальба); нагло заявити (кричати).
大盐 dayan [велика] морська сіль.
大雁 dSyln <动> сухонбс.
大洋 <%dng 1)(海洋）океін. 2)(银元）[срібний] долар.
大样 dAy^g 1) <印> прббний відтиск. 2) <建> детальне креслення.
大摇大摆 dayao-dabai (гордовито) виступати; [йти] із високо піднятою головою.
大要 dayao головне й основне; суть ж.; резюме невідм.述其〜відкласти суть; зробити стислий виклад.
大爷d+уб (指剥削阶级子弟)пан.〜脾气пінські манери; панство.
大爷 diye〈口 > 1)(伯父）стірший брат батька; старший дядько. 2)(称年长的男子)дядько ч. розм.; татун ьо ч. рот., застар.，прост. .
大叶杨 dayeyang <植> тополя широколиста.
大衣 day! пальто невідм.\ (制服大衣)шинель ж. 棉〜вйтяне пальто;夹〜демісезбнне пальтб; 皮〜шкірянб пальто;毛皮〜ш^ба;毛皮女〜
дбшка.
大姨 day і старша тітка [по матері]; тітка [по матері].
大姨子 dayi-zi〈口 >стірша сестра дружини; старша своячка.
大义 dayi правда; принцип; велика ідея,深明〜 відрізнятися великою принциповістю; строго принциповий;深明〜的人 людина принципу; принципова людина.
大义灭亲 da уі mie qln принцип вище за всякі родинні зв’язки; жертвувати родинними зв’язками заради принципу.
大意從/1 (主要怠思）загальний зміст;(基本意 思）суть ж.; сутність.报告的〜суть (сутність, загальний зміст) доповіді;只要记住〜就行了 варто запам'ятати загальний зміст, і дбсить.
大意 da-yi (ШШ) недбалий (недбалість, вести себе недбало розм.)\ неуважний
' (неуважність, недбалість).对工作疏忽 недбало і неуважно ставитися до роботи; вести себе недбало у роботі;由于粗心〜而给 工作带来损失 заподіяти (завдати) збитку роботі через неуважність і недбалість; 一〜就 会出差错 за найменшої недбалості обов’яз- ково буде помилка;你太〜了 ви занадто неуважні (недбалі).
大有可为 уби кб wei є широке поле
діяльності; 、є широкі можливості (перспективи); можна ще багато чого зробити; багатообіцяючий.
大鱼吃小鱼 уй chi хіЗо уй велика риба
годується дрібною.
大鱼大肉 c^yii-dArdu страви мн.\ ситне частування.
大雨 dayu сильний (великий) дощ.下〜пішов (йде) сильний дощ;倾盆〜заливний дощ; злива ч.; дощ ллє як із відра.
大元帅 dayuanshuai генералісимус.
大员 dayuan вельможа «/., застар.; сановитий чиновник; сановник із особливими повноваженнями.
大约 dayue 1)(约略）приблизно; майже; біля чого; щось.〜计算一下 приблизно підрахувати;〜值四十元 коштує щось (приблизно) юанів сорок;〜需要 二十天 потрібно приблизно (десь) двадцять днів; ~ 走于一个小时йшли біля години. 2)(很可能） мабуть; цілкбм імовірно; можливо; певне; треба думати. №〜f 了 мабуть (напевно,
цілкбм імовірно, можливо), він не прийде.
大月 d^yue "великий місяць" {місяць у 31 день за новим стилем або ЗО днів за місячним календарем).
大跃进 dayuejin великий стрибок.生产〜 великий стрибок виробництва.
大杂絵 dazahui суміш ж.; мішанина розм.; суцільний вінегрет; усяка всячина розм.
大杂院儿 dazayuanr двір із халабудами розм.
大灶 d^zao 1)(炉灶）кухбнна піч; плита. 2)(集 体伙食）загальний казан (стіл).
大展宏图 da zhSn hong tu виявити блискучі здібності; енергійно розвинути великі плани.
大歹长旗鼓 da zhang qi gu потужним
’ розгорнутим фронтом; у широких масштабах; широко; повсюдно.
大丈夫 dazhang-fu справжній чоловік. .
大旨 dazM основна ідея; головна думка.
大致 d&zhi 1)—大体 2).〜一样 загапбм однакові.
• 	2)~>大概 3). ,
大智若愚 da zhi ruo yu щирий розум завжди


144
2)—大概3).
大贺若愚 da zhi ruo уй щирий розум завжди скромний; великий розум, як правило, відзначається і скромністю, і простотою.
欠ік dazhong маса.入 R：〜нарбдні маси;〜 масова література;〜哥欠曲 масові пісні.
大众化 dazhonghua масовий; популяризація (популярність, популярний).〜商品 товари масового споживання;〜t 堂 загальнодоступна їдальня;科学知і只〜популяризація наукових знань.
大洲 dazhou〈地理>материк; континент.
大轴子 dazhou-zi < 居lj> останній номер.
大主教<宗> (Й督教大主教） архієпископ;(天主教和英国教会的大主教） примас;(东正教大主教）патріарх.
大篆 dazhuan "дацуань" {один із видів китайського древнього письма).
大字报 dazibao дацзибао невідм” ж.; газета, що написана великими ієрогліфами.贴〜 розклеювати дацзибао.
大自然 daziran природа.改造〜перетворення
.природи;征月艮〜підкорріти природу;在〜的 抱里 на лоні прирбди.
大宗dk6,ng І)—大jtt 2)(数量最大的产品） головний (основний) продукт; головна (основна) продукція;(数量最大的商品）головний (основний) товар.本地出产以棉花为〜у даній місцевості головний (основний) продукт виробництва - бавовник;出口 商品以 木材为〜лісоматеріали - це один із головних (основних) предметів експорту.
大 &统 dazongt6ng президент.
大族 dazu великий рід.
da另见dl
疼da —挖搭.
吹 dai.
吹 dai (вигук) гей!; агов!; так!
另见 йі.
呆 dai І)(头脑迟钝）тупий (тупість); дурний (дурість).你这个又真〜，怎么还不士白！ який ти тупий (дурний), чому дотепер не розумієш! 2)(发愣）заціпеніти (заціпеніння, заціпенілий); остовпіти (остовпіння，остовпілий розм.).〜〜地目® 着 дивитися скляним поглядом;吓〜了 заціпеніти (остовпіти, завмерти) від страху; від переляку хто остовпів.
呆若木鸡 dai ruo mu ji остовпіти (остовпіння); скам’яніти (скам'яніння); як скам'янілий; стояти бовдуром; сидіти як бовдур; сидіти (стояти) ідолом; поставити у правець кого; стояти стовпом (як укопаний).
呆头呆IB daitou-dainao дурнуватий; нерозумний; дурень дурнем.〜的样子 виглядати дурень дурнем.
呆小症 dSixiaozhSng <医> кретинЬм. 呆性 fixing <化> інфтність.〜物质 інбртна маса.
呆帐 daizhang < 会 > безнадійні борги; безнадійна заборгованість.
呆滞 d§izhi І)(不灵活）туп“й (тупість); дерев’яний.目光〜тупий (скляний) погляд; 脸上表情〜дерев’іне обличчя. 2)(不流通） заморожування.以免资金〜щоб капітал не став мертвим (не перетворився в мертвий); щоб уникнути заморожування капіталу.
呆子 dai zi дурень ч” прост/, бовдур лайлив.,,
дурник; дурна.
Ти dai 另见 yi.
诒 dai брехйти.
сійі.
软 dai І) (залізний) наконечник вісі; 2) <方> колесо.
dai 另见 li.
隶 dai доходити, досягати.
给 сійі.
会台 dai обманути, обдурити; ввести в оману.
绐误 daiwu обманути, ввести в оману.
l§dai.
dai І. І) зміна, заміна;〜宗 початок всіх змін; 2) початок, зародок. II. величний, монументальний. III. влас. І) Дай {гори Тайшань в пров. Шаньдун); 2) Дай {район між горами Тайшань та морем).
ЗЙ dai.
造 dai службове дієслово, що вводить обставину часу', доходити до (часу); досягати (часу); на той час, коли..; з початком..; приходити (про час).
迨夫 daifti коли...,
it后 daihou пізніше, потім, в майбутньому.
ШЖ daiji доходити до (часу), до того часу, коли..; до.
造今 daijln до теперішнього часу; до цієї миті; зараз прийшов час.
іаМ daizhi коли...; до; на той час, коли..
ЗМ dai 另见 di.
递 dai оточення.
康сШ.
埭 dai І. насип (вздовж річки); дамба. II. {лічильне слово) раз, разок;三〜тричі，три рази.
dai 另见 chi.
^ Ш daidai вчитися ходити, робити перші кроки (про дитину).
ШШ daijiao топати ногами.
УІ40
mdai.
帶 dai I. 带(пояс, зона). II. влас. (у складі географічних назв, напр.帶方）гора Дайфан.
胃сШі另见сШ.
待 сШі < 口 >(停留）залишатися; пробити; затриматися; зупинитися.我在上海〜了 半年 півроку я пробув (залишався) у Шанхаї;他 在路上可能要〜三个小时можливо, що він затримається в дорозі на три години;我在这 里〜不久 довго я тут не затримаюся (не залишуся, не пробуду);他在这里已经〜了整 整——个铝Iі 头了 він стовбичить тут уже цілу
< годину;殖民主义者在非#再也〜不下去了 далі колонізаторам в Африці вже не утриматися.
歹 dai.
歹 dai зло; дурне.好〜不分 не відрізнити добра від зла; не розрізнити гарного і поганого.
歹徒 daitu розбійник; лиходій.
歹 daixln злі наміри; зловмисність.起了〜 мати злі наміри;存着〜із злим наміром; злісно; таїти в собі злі наміри; зловмисно.
歹意 сШіуі—歹心.并无〜не було злого наміру; не було зловмисності; зовсім без зла.
dai另见d合і.
逮（ШІ (捉）ловити що (ловля).特务已经〜住了 шпигун уже спійманий (затриманий).
傣 dai.
傣族 Daizu "дай" {одна з національних меншин Китаю).
t сШ另见di
大夫 dM.fii 另见 dMG <口> (医生)доктор; лікар.
大黄 dMhudng〈植，药> рбвінь лікарський (звичайний).
大黄散 diihudngsSn〈药>порош6к ревеня.
大王dhwang (另见dawdng)(旧戏曲中称国王） Ваша (Його) величність (високість);(称强盗 首领）батьки мн.
代 dai.
代丨(Ш I) —•代替.〜领 одфжати за дорученням; одержувати за кого-що;〜买 купити замість кого-чого;〜人出售商品 бріти товар на комісію;〜人受过 відповідати (постраждати) за чужі гріхи; у чужому бенкеті похмілля; розплачуватися своїми боками;没有人〜你 ніким замінити вас;我〜你写 я напишу за вас. 2)—代理.〜主席 викбнуючий оббв’язки голови;我〜了三个月的秘书три місяці я виконував об6в*язки секретаря.
代 2 сійі 1)(历史分期)епоха;(朝代)династія.古 〜дрбвня епоха;汉〜Ханська династія. 2)(辈 分）покоління.后〜майбутні покоління;第二 〜друге покоління; 一相传[передаватися] із роду в рід; [переходити] із роду в рід; із покоління в покоління;我们这—〜的人 люди нашого покоління (часу). 3)〈地质> ера.古 生〜палеозбйська ера; палеозой;新生〜 кайнозойська ера; кайнозой.
代办（ШЬйп 1)(代为办理）3робііти за кого; зробити замість кого.我没有功夫,这件事请 你〜——下卩巴 у мене немає часу, зробіть, будь ласка, це за мене (замість мене). 2)〈外〉 повірений у справах.临时〜тимчасбвий повірений у справах.
^ daibanchu представництво.商务〜
торгове представництво.
代办所 daibansu6 агентство.储蓄〜ощйдна каса; 〜транспортне агеетство; транспортна контора.
代笔 daibl написати (скласти) папір за кого.这 是他替我〜的 це він написав (склав) за мене.
代表dMbiao 1)(国家政权机关的代表)депутат; (委派或推选的代表）представник; делегат. 中国共产党第十二次全-代表大会〜де^ііт XII Всекитайського з’їзду Комуністичної партії Китаю;全国人民代表大会〜депутат Всекитайських Зборів народних представників; 人民〜нарбдний представник;中国常 驻联合国安全理事会〜постійний представник Китаю в Раді безпеки ООН;副〜 заступник представника;全+又〜 < 夕卜 > повноважний представник; уповноважений;
的党〜партійний уповноважений роти;工 人〜делегат (представник) [від] робітників; 商务〜торгбвий представник;各界〜 представники громадськості (усіх шарів населення);小组〜представник гуртка;私人 〜особіістий представник;正式〜делегат із


145
делегати (у депутати);歹丨J 席〜делегйт із дорадчим голосом;〜资格 депутатські (делегатські) повноваження;〜名额 норма представництва;派架人为〜делегувати такого-то; послати такого-то делегатом; призначити кого представником. 2)(显示共 特征的人或事物）представник.资产阶级 的〜人物 представник буржуазії. 3)(代待表 达意见或办 Ф ) від кого-чого; від імені кого-чого; по повноваженню кого-чого., за дорученням кого-чого; представляти кого-що.〜政府发表声明 заявляти від імені (за дорученням) уряду;他将〜我们的机关він буде представляти нашу установу;他4冬〜我 们机关发言 він виступить від нашої установи. 4)(表示某种意义或概念） представляти що\ бути представником (символом, виразником чого).〜无产阶级利 益 представляти інтереси пролетаріату;我们 党的方针〜无产阶级的根本@益у курсі нашої партії знаходять своє вираження корінні інтереси пролетаріату;广大人民群 众认识到共产党是〜他们的利益的ширбкі народні маси розуміють, що комуністична партія є виразником їхніх інтересів;这三个 人物〜三种不同的性格ці три персонажі є представниками трьох неоднакових натур (характерів).
daibiaoquan представництво.
代表团 сійіЬіаоШйп делегація; депутація;(负有 特种使命的国家代表团）місія.党政〜 партійно-урядова делегація;文&〜делегація діячів культури;贸易〜торгбва делегація;军 事~ військбва місія (делегація);夕卜交〜 дипломатична місія (делегація);观礼〜 делегація для участі в торжествах;〜团长 глава делегації.
代表性 daibi^oxing представницький характер. 有〜的характерний; типовий;社会上有〜的 人物 представники громадськості.
代表作 daibiaozuo зразковий (найкращий) твір.
代步 сІйіЬй〈书 >.以车〜Ьсати [на машині, в екіпажі];以马〜їхати верхи [на коні]. 代偿 dSicMng <医> компенсація.
代词 сШсі <语> займенник.人称〜особбвий займенник.
^^耕 daigeng обробляти (орати) землю за кого.
代购 daigou купити за кого-що; купити замість кого-чого.
代号 daihao умовне найменування (назва, позначення); умовні знаки; секретний номер; секретна нумерація. 部队〜умбвне найменування частин.
代价daijia 1)(价钱）ціна. 2)(耗费的物质或精 力）ціна.示І任 А〜за будь-яку ціну;用很大 的〜取得 досягти (домогтися) дорогою ціною; 我们为此付出了沉重的〜за це ми гірко поплатилися.
代金 dAijTn (发给的代金）грошове забезпечення; (交纳的代金）грошовий внесок; внесок грошима.
{尤课 daike давати уроки замість кого; заміщати кого.〜教师 викладач (учитель), що тимчасово заміщає кого.
代劳 dailao потрудитися (попрацювати) замість кого.请你〜一*下 потрудіться [замість мене， за мене], будь ласка; прошу вас узяти цю працю на себе; f 必、# 入〜обійтися без сторонньої послуги.
代理 сШІЇ 1)(代行职务）тимчасово викбнувати
обов'язок.〜秘书 тимчасово виконуючий обов'язки секретаря;这项职务可以由他来〜 ці обов'язки він може тимчасово викбнувати (узяти на себе). 2)(代表某人进行活士）за дорученням; у якості довіреного агента).〜当 事人声明 зробити заяву за дорученням (у якості довіреного) зацікавленої сторони;〜原 告出鹿 виступити на суді за дорученням (у якості довіреного) позивача.
代理母亲 dai miiqln сурогатна мати.
代理妻子 dai IT qi zi служниця.
代理人daillren 1)(代理职务的人）тимчасово виконуючий обов’язки кого', тимчасово виконуючий обов'язки. 2) <法> довірений; повірений; агент.股份公司〜довірений акціонерного товариства;商务〜повірений у торгових справах; торговий агент;法定〜 законний представник. 3)(为别人的非法利 益服务的人）агент; агентура; ставленик.资 产阶级〜агбнт (ставленик) буржуазії.
代码 daimS знак.
代脉 сіштйі <医> уповільнений пульс.
代母 dai mu няня.
dairufen штучне сухе молоко; сурогат молока.
代培 daipei всиновити; дати притулок,
піклуватися.
代生 daisheng стати сурогатною матір'ю.
代生母d^ishgng тй —>代生.
代 Ш daishou продаж (збут) на комісійних засадах; комісія.
代数 daishu алгебра.高等〜в“ща алгебра;〜方 程 алгебраїчне рівняння. 代数根 daish(ig€n <数> кбрінь алгебраїчного рівняння. 代数和 dMshCih泛〈数> алгебраїчна сума.
代数式 daishushi <数> алгебраїчне вираження.
代数学 dMsh£ixu6 <数> іпгебра.
代替 daiti замінити кого-що ким-чим (заміна); замістити кого-що ким-чгім (заміщення); за кого-що; замість кого-чого; підмінити кого-що (підміна).用塑料〜金属 замінііти метал пластмасою;用女IL〜男 ЛІ замінити чоловічий персонал жіночим;找人〜знайт“ заміну;〜办法засіб, що заміняє;请人临时〜 自己 попросити людину тимчасово замінити (замістити) себе;〜另!j人工作 працювати за інших (замість інших);繁重的4力劳动为机 Ж/If 〜важка фізична праця була замінена машинами;新生的〜腐朽的，这是自然发展 的规 нове підміняє старе 一 це закон розвитку природи;社会主义制度终究要〜资 本主义制度 соціалістичний лад у кінцевому рахунку замінить капіталістичний лад;要@ 惕那种以感情〜政策的主观主义作风 потрібно остерігатися суб’єктивізму，для якого характерна заміна політичних
установок особистими емоціями.
代销 daixiao продаж (збут) на комісійних засадах; комісія; продаж приватними
торговими підприємствами на комісійних засадах продукції державних підприємств (指私营商店代销国营企业的р品).
代谢(Шхід〈生理> ббмін речовин; метаболізм. 棺物碳〜вуглецевий обмін рослин, daixu замість передмови. 代训daixiin —»•代培.
代言人 daiyanren речник; апологет; виразник; рупор книжк.资产阶级〜глашйтай буржуазії;
封逮思想的〜виразник феодальної ідеології.
代邀 daiyao запросити.
代议制 daiyizhi < 政 > парламентаризм; парламентська система; представницька система.资产阶级的〜共和国буржуазна парламентська республіка.
代役租池丨>^丨26<史> оброк (товарний податок).
代用 daiyong заміняти що чим\ уживати що в якості замінника чого.〜材料 матеріап, що заміняє; замінник; сурогат.
代用品daiy6ngpTn (在用大致相同的代用品） замінник; засіб, що заміняє;(作用部分或全 部不同的代用品）сурогат; ерзац.皮革的〜 замінник шкіри;糖精是糖的〜сахаріін - сурогат цукру.
代由 daiyou посилати.
it dai.
武 dai <^>глікозид.
Цц dai.
骀荡 dAidSng <书> приємний (приємність).春 〜приємний весняний вітерець.
玳СШ.
琐谓 сШтйо<#> каретта; бісса.〜眼镜架 оправа .з каретти (із бісси，із черепахи);〜制 品 вироби з черепахи; черепахові (кареттові) вироби.
带 сійі.
带1 (Ш 1)(狹长条状物）стрічка.纲〜шрвкбва стрічка;皮鞋〜шнурки для черевиків;打字〜 стрічка для друкарської машинки. 2)(轮胎） шина;内〜кймера;夕卜〜шина; покришка;自 行车〜велосипедна шина. 3)(地带）пояс; смуга;(区域）зона; район.热〜тропічний пояс; 3匕极〜арктична зона;林〜лісосмуга;在 黄河一〜у районі ріки Хуанхе;哪一方最 富庶 7 який район найбагатший?
带 2 dai 1)(携带）брати [із собою] кого-що; носити [при собі] кого-що.自〜干粮 брати з собою провіант (сухий пайок);〜若武器 носити [при собі] зброю;你〜钱了吗？ ви при грошах?就無下雨了，~ —把伞去吧 незабаром буде дощ, візьміть (захопіть) із собою парасольку. 2)(捎带)занести що (занесення); віднести що (віднесення).〜封 信到邮局去 віднести (занести) лист на пошту;〜个口信 передати що на словах. 3) (带有）із чим; містити що; мати що.〜着愤怒 的心情控沂万恶的旧社会з обуренням [у душі] скаржитися на прокляте старе суспільство; ~有一定的阶级性 носити явний класовий характер; ~Ш-ЬШ будучи хворим, піти на роботу (на службу);脸上〜着笑容 із посмішкою на обличчі;橘子一般都〜点酸味 мандарин зазвичай має кислуватий смак. 4) (附带）з чим.〜盖儿的称子склянка з кришкою;〜刺儿的铁丝колкічий дріт;养猪〜
# 	Ш займатися свинарством і одночасно овочівництвом;花儿〜朿丨J 儿 квітка з колючками (із шипами). 5)(带⑩）в^сти що.
вести загін;〜兵 командувати військами; 〜徒弟навчати учня ремесла;〜孩子去玩 повести дитину на прогулянку;〜下去！ відвести! 6) —.以人这〜Ш головна ланка підтягує (тягне за собою) всі інші ланки. 7) (照管）дивитися за ким; стежити за ким; залицятися до кого (залицяння).


146
килі; залицятися до кого (залицяння).
孩子 мати дивиться (стежить, доглядає) за дитиною.
带电 daidian <电> електризація; електризування; під струмом; при наявності струму.在 高压线路上行〜作业вільні операції під струмом (при наявності струму) високої напруги;〜粒子 <理> заряджені частки.
带动 daidong приводити що в рух; підтягти кого-що, розлі.在..广下 під сприятливим впливом кого-чого;〜全面 підтягти усе в цілому;先进〜后 iit передові тягли [за собою] відсталих; 机床由马达〜 верстйт приводиться в рух мотором.
带分数 daifenshu〈数〉змішаний дріб; змішане число.
带给 daigei передати кого-що (передача)有人 托我把这本书〜他мені доручено передати йому цю книгу.
带教 daijiao викладати.
带劲 dAijin 1)(有劲头儿）масіік; майстер; майстерно із неозн” на що прост.; жваво; енергійно.他唱得很〜мастйк він співати; майстерно він співає;—唱起革命歌曲，大家 就走得更〜了 як тільки заспівали революційні пісні, усі покрокували ще бадьоріше;这个人干起活来真〜мастік він був працювати;我们干得很〜ми працюємо енергійно (з ентузіазмом);他们谈得非常〜 вони вели жваву бесіду. 2)(能引起兴致） цікаво.——нітрохи не цікаво (не цікавий);
听起来非常〜дуже цікаво було слухати; можна слухати з надзвичайним інтересом (захопленням);什么时候我也会开拖拉机， 〜呢! от буде цікаво，якщо коли-небудь і я навчуся водити трактор, daiju <|fl> стрічкова пила.
带菌者 dAijiinzhg <医> бацилоносій; носій [бацил].
带来 dailai привести що; принести кого-що; привезти що.〜人民的友谊 принести дружбу африканських народів;给孩子们〜 了礼物 принесли (привезли) дітям подарунки; 这些错误倾向都曾给革命〜重大的损 失 ці помилкбві ухили завдали у свій час величезних збитків революції;经济建设的 高潮〜了文化建學的高潮підйбм економічного • будівництва супроводжувався підйомом у культурному будівництві;大好 的农业形势给我国的城乡市场〜了新的繁荣 успіхи в сільському господарстві принесли (викликали) нове пожвавлення на міському і
• 	сільському ринку.
带累 dailai завдати труднощів (турботи); замішати кого-що; заплутати кого-що, розм.; уплутати кого-що, розм.不能因为我而〜别 А не можна через мен谷 завдавати турбот (труднощів) іншим; не можна через мене вплутувати (замішувати) інших.
带领 dailing вести кого-що.〜Р人伍 вести загін.
带路 dailu показувати дорогу; вести кого.由他 来给我们〜нехйй він показує нам дорогу; нехай він веде нас.
带路人 dailuren провідник; ватажок.找个〜 знайти провідника;群众的〜ватажбк мас. daiqie брати з собою кого.
带去 daiqu 1)(带往别处）віднести кого-що (віднесення); відвезти кого-що.请把书给他 〜прбшу віднести (відвезти) йому книги. 2)
—带走. 、
带上 daishang 1)(关上）закрити що; зачинити що.把门〜зачинііти двері. 2)(送上）послати що.托便人〜послуги з оказією.
带声dMshSng <语>—带音.
带头 daitou стояти (йти) на чолі; стояти (йти) поперед [усіх]; подавати приклад.〜克月艮困 难 йти поперед усіх назустріч труднощам; 起〜作用 грати головну роль (роль ватажка); подавати приклад;惩办〜闹事的人 карйти (покарати) призвідника заворушень;各项工 作干部都要〜у всіх роботах кадри повинні подавати приклад; у всіх роботах кадри повинні стояти на чолі (йти перед усіх).
带头人daitouren ватажбк; піонер.合作化的〜 піонер кооперації.
带头羊 daitouyang ватажбк отари; цап-ватажок.
带下 daixia <^> білі мн.
带孝 daixiao носити жалобу (траур) по кому; бути в жалобі; ходити в жалобі.
带形 daixing стрічковий; стрічкоподібний.
带训 daixun бути відповідальним за навчання.
带养 daiyang виховувати, вирощувати.
带音 daiyln <语> дзвінкий [звук].
带鱼 daiyu <动> шабля-риба; волосохвіст.
带子 dai zi стрічка; шнурок.
带走 daizou віднести кого-що; відвезти кого-що; (领走）вести когощо.把,』、孩〜вести дитину; 钥匙被他〜了 він відніс (відвіз) із собою ключі.
带足 daizu набрати [достатню кількість]; узяти (забрати) дбсить чого.〜弹药 набрати [достатню кількість] боєприпасів;〜口粮 узяти [із собою] дбсить їстівного (провіанту).
殆dM.
殆(Ш <书> 1)(危险）небезпечний (небезпека). 病〜небезпечно хворий; при смерті. 2)(几乎） майже; певно; цілкбм імовірно;〜不可得 малоймовірно; малоймовірний; майже неможливо; майже недосяжно. 一
殆尽 d^ijin кінчатися.弹药消耗〜боєприпаси. закінчувалися;权利丧失〜（втратити) [майже] усі права; позбутися майже всіх прав.
^dai.
@ dai 1)贷给.2)(借入)брати позичку; одержувати кредит; кредитуватися,〜到一千元 отримана позичка в тисячу юанів.
贷方dMfEng <会> кредит.资产负债表的〜 кредит (пасив) балансу;歹丨J 入〜кредитувати рахунок такого-то; записати в кредит.
贷给 daigei дати (видати) позичку кому; позичити кому, чому що; надати (дати, відкрити) кому-чому кредит; кредитувати кого-що (кредитування).银行〜了大量款项 банк дав велику позичку; банк відкрив широкий кредит; банк позичив велику суму; банк кредитував кого-що на велику суму.
贷款 сШкійп 1)(贷给_项）дйти (видати) позичку кому-чому; позичити кому, чому що; надати (дати, відкрити) кому-чому кредит; кредитувати кого-що (кредитування).〜银今亍 позичковий банк; позичкова каса;银4亍开女台 对公社〜банк почав давати позичку (відкривати кредит) народним комунам. 2) (借入款项）брати позичку; одержувати кредит.向银行〜бр^ти позичку (одержувати кредит) з банку; кредитуватися в банку. 3) (贷治的款项）п6зичка; кредит.国家〜
державний кредит; держкредит;长期〜 довготермінова позичка; 短期〜 короткострокова позичка;有息〜пбзичка (кредит) під відсотки;无息〜безпроцентна позичка; безпроцентний кредит;银行〜 банківський кредит; банківський кредит; позичка (кредит) з банку;〜矛позичковий відсоток;〜中请书 кредитна заявка, daikuanzhe позикодавець.
贷学金制度 dai xue jln zhidu навчатися в кредит.
胃(Ш另见d5i.
Щ 1 dai 1)(对待）ставитися; обходитися.〜朋友 真诚 сердечно ставитися до друзів; сердечно поводитися з друзями;〜同志不应该这样не можна так поводитися з товаришами;你〜他 太不公平了 ви несправедливі (несправедливо ставитеся) до нього. 2)(招待） приймати кого (прийом).〜客 приймати (займати) гостей; доглядати за гостями;这是 专供〜客用的 це приготовлено спеціально для гостей.
待 2 dai 1)(等待）чекати кого-що; очікувати кого-що (чекання).〜业青年 молоді люди, що очікують працевлаштування;〜嫁的女儿 дочка на виданні;〜运的产品 продукція，що готова до відвантаження; продукція, що готова для розвантаження;新鲜鱼虫下〜运 свіжі риба і раки готові до відправлення;〜— 会 почекати (заждати) якийсь час (декілька хвилин);请你〜一会儿！ зачекай трохи!你〜一会儿再来 приходьте через якийсь час;许多困难尚〜解决багато ще труднощів, що чекають (очікують) на своє вирішення;〜到那时候，也们ik就完工了 на той час вони вже закінчать роботу. 2)(需要） необхідність; потреба.更不〜说 немає навіть необхідності (потреби) говорити, що..; нічого навіть говорити, що... 3)(打算）хотіти. 〜要买下来，我又怕钱不够мені хотілося купити, але я побоявся, що грошей не вистачить; я хотів [би] купити, але побоявся, що грошей не вистачить.
待承dM.cheng—待1 2)•把他当客人〜приймати його як гостя; доглядати за ним як за гостем.
待机 daijl вичікувати [зручної] нагоди (моменту).〜而动 вичікувати [зручної] нагоди, щоб почати; почати, коли випаде зручна нагода (момент);〜阵地 < 军 > вичікувальна позиція;〜破敌 дочекатися зручного моменту для розгрому противника.
待考 daikao чекати з’ясування; слід з'ясувати.
待理不理 daili-buli зневажливо; недбало; насилу звертати увагу,〜的样子；他〜地讲了 几句话 він недбало процідив декілька слів; він зі зневажливим виглядом сказав пару слів.
待领ceiling:邮件留局〜до запитання.
待命 daiming чекати (очікувати) наказу; бути готовим.〜出发 чекйти наказу (бути готовим) до виступу;停止前进丨原地〜! стій! чекати тут!
.待人接物 dai ren jie wu ставлення до людей; спілкування з людьми.〜和揭可亲 дббре (сердечне)-ставлення до людей.
待说不说 daishuo-bushuo і хоче сказати, але не наважується; хотів та не ненаважувався говорити; м’ятися рот.他〜地停了 半天 він довго м’явся.
待续 daixu продовження (закінчення) далі.


147
待遇（Шуй І)—待1 1). 2)(对待人的态度） ставлення (ставитися до кого). А @ М ~ холодне ставлення; ставитися до кого хблодно;非人的〜нелюдське ставлення. 3) (指权利，地位）правй лш.政治〜політичні права; політичне положення;特殊〜особливі права; пільги;最惠〜режим найбільшого сприяння; ¥ @ 胃〜користуватися рівними (однаковими) правами. 4)(报酬） винагорода; зарплата розм.高〜висока винагорода; висока зарплата;物质〜матеріальні умови;提高〜підвищити (збільшити) зарплату (винагороду);不计较〜не рахуватися з розміром винагороди.
待字 daizi на виданні, на порі (про дівчат) застар” прост.
,急 dai.
-怠惰 daiduo ледачий (лінь ж., лінощі, лінуватися із неозн.)\ недбалий (недбайливість); недбальство застар.
Ш I daigong саботаж (саботування, саботажництво розм., саботувати розм.); ухиляння (відлинювати) від роботи.〜的人 саботажник; саботажниця； 消 极 〜 італійський страйк.
怠慢 daiman неуважний (неуважність); нечемний (нечемність), f й]■〜не можна бути настільки нечемним (неуважним);待客 太〜б扣і таким нечемним (неуважним) з гістьми; стосовно до гостей виявлена така нечемність;〜，~! пробачте, що я був такий неуважний до вас; пробачте за неуважність! 对你如何敢〜хібй насмілився б я поставитися без належної уваги до вас.
dai 另见 dai.
逮捕 daibti заарештувати кого (арешт); узяти під арешт кого.〜反革命分子 заарештувати (узяти під арешт) контрреволюціонерів;依 法〜заарештувати за законом;应予〜 підлягати арешту; "Fвіддйти наказ про арешт; віддати наказ на арешт;〜入狱 заарештувати і посадити у в'язницю; схопити і кинути у в’язницю;被〜的人 заарештований; 罪犯当场被〜злочинець заарештований (затриманий) на місці злочину.
逮捕证 daibuzheng ордер на арешт.
袋сШ.
袋 dai 1) (口袋）мішок; сумка.麻〜[джутовий] мішок;帆布〜парусиновий мішок;衣〜 кишеня. 2)〈量词>.—〜面粉；两小〜砂糖два мішечки цукрового піску.
袋鼠 dMshti〈动〉кенгуру невідм., ч.
戴 dai.
戴 dai (贼上）надягнути що;(狨若）носити що. 〜上帽子 надягнути капелюх;〜着帽子 носити капелюх; у капелюсі; на голові [був] капелюх;这帽子还能〜цю шапку ще можна носити;他没〜帽子 він ходить без шапки;〜 着红领巾 носити піонерський (червоний) галстук;〜上红领巾 пов'язати піонерський (червоний) галстук;〜П艮镜 надягнути окуляри; 〜眼镜的人 людина в окулярах; очкаста людина; очкарик розм.\ 〜手套 надягнути рукавички.手套〜不上 рукавичка не надягається (не лізе) на руку;胸前〜着一枚 f己念章 носити пам’ятний значок на грудях;
із пам'ятним значком на грудях;〜JL 口 罩 доктор надягнув [на рот] марлеву пов'язку.
ШШ daimao звести наклеп на когось; обмовити
когось.
戴胜 c^ishdng <动> удбд.
ШМ- daixiao носити жалобу; бути в жалобі.
戴有色眼镜 daiy6 useyan дивитися на світ
крізь рожеві окуляри; бути оптимістом.
Ш dai.
黛 сШ (黑色颜料）чорна фарба [для брів];(黑颜 色）синьо-чорний [колір].
黛绿(ЙІІи <书> т^мно-зелбний.
丹 dan.
丹 сШп 1)(红色）червбний (червоність). 2)(丸药） пігулка;(药粉）порошок.
丹顶鹤 d§ndlnghd < 动 > маньчжурський (уссурійський) журавель.
丹畜 сШпсІй〈医〉беш“ха.
丹方 danfang народний рецепт; нарбдний засіб.
丹麦人 Danmairen данець (датський); данка.
丹麦语 сіапшаіуй данська мова.
丹青 danqlng <书> живопис ж.; малювання.
丹砂 dSnsha <化，药> кіновар ж.
丹田 dantian нижня область живота, що міститься нижче пупа.
丹心 danxln відданість; вірність. —片〜 беззавітна відданість.
dan 另见 chdn.
单 dan 1)(一个）одно-; одиничний.〜扇 П одностулкові (одинарні) двері; ~ 色的布 одноколірна тканина;〜级助飞火箭<军> одиночна стартова ракета;〜机轰炸〈军〉 одиночне бомбометання;〜发射〈军〉 одиночний вогонь. 2)(奇数）непарний.〜号 непарний номер; ~ В непарне число [дня]. 3) 单独.〜放在一边 поклйсти окремо. 4)(仅） тільки; лише. 不含巨〜靠人家 не можна покладатися тільки (лише) на інших;〜说工 人们的创造发明就数不* якщо говорити тільки (лише) про одні винаходи робітників， і то їх не порахуєш (їм рахунку немає). 5)(一 层的）без підкладки.〜上装 верхня сукня без підкладки; куртка (піджак, жакбт) без підкладки. 6)―单子 1).
单摆 dSnbai〈理> простий маятник.
单帮 danbang роз'їзна торгівля.Ц 参阅“跑单帮 pSo danbang^. 单体 d5nb6itT <生物> гаплбїд.
单本位制 danbSnwSizhi <经> монометалізм; монометалістична система.
单比（ШпЬї <数> віднбшення.
单比例 danbTli <数> пропорція.
单簿danbo 1)(衣服穿得少)легко.你穿得太〜了 ти занадто легко одягнутий. 2)(瘦弱） слабкий (слабкість); кволий (кволість)身体〜 слабке здоров'я. 3)(薄弱）слабкий (слабкість).兵力〜слйбкість військ;力量〜 сили нечисельні (незначні, слабкі).
单产 danchan врожайність з одиниці площі, dancheng [один] кінець; в один кінець.
单程票 danchengpiao разовий квиток; квиток в один кінець.
单纯 danchiin 1)(简单纯一）простий (простота). 思想〜ідеологічна наївність; нашний; простуватий;这个人的历史〜політичне минуле в цієї людини просте. 2)(唯一，只顾）
чистий; голий; один лише; тільки.〜防御 чисто-пасивна оборона;〜业务观点 вузьколобий практицизм; чисте (вузьке) діляцтво;〜技术观点 голий (вузьколобий) техніцизм; чисто технічна точка зору;〜军琪 观点 вузько-військовий погляд;〜追求数量 гонитва тільки за кількістю;不能〜地为了打 仗而打仗 не можна вести війну заради самої війни;〜施異肥是不够的однб лише застосування гною далеко недостатнє, danchunci <\Щ> одноморфемне слово.
单词 d5nd <语> слово.
danciju <1吾> однослівне речення.
单打 dSnda <体> одинбчна гра.〜冠军 чемпібн з одиночної гри;兵兵球男子~世界冠军 чемпіон світу з настільного тенісу в одиночному чоловічому розряді.
单士丁——dandayl присвятити себе винятково чому; не розкидаючись, займатися тільки (лише) одним; віддати себе цілком одній справі.〜的思想 односторонній погляд.
单单 dandan тільки; лише.〜今年——年 тільки один цей рік; в одному цьому році;〜他没有 来 тільки (лише) він один не прийшов.
单刀直入 dan dao zhi ru [говорити] без натяків; [говорити] без недомовок; сказати прямо (відкрито).
单调 dandiao монотонний (монотонність); одноманітний (одноманітність, однотонність). 式样〜одноманітні фасони; на один манер; 網料的花样〜одноманітне забарвлення шовку;〜的生活безб6рвне життя;〜函数 <数> монотбнна функція;他说话很〜він говорить дуже монотонно;产品花色品种〜 асортимент продукції обмежений.
单独 dandu окремий (окремість); сепаратний (сепаратність),〜行动 сепаратні дії;〜媾和 сепаратний мир;〜监禁 одиночне ув'язнення; 〜飞行〈军〉самостійний політ;〜生活 жити окремо;〜会见 один на один (окремо) зустрітися з ким; окрема зустріч;〜谈谈 поговорити окремо [від інших]; поговорити наодинці (віч-на-віч);对每个人〜说明 пояснити кожному окремо;〜一人对付不了 одному ніяк не впоратися.
单方 danfang нарбдний рецепт; нарбдний засіб.
单方面 danfangmian односторонній,〜停火 одностороннє припинення вогню;〜裁军 скорочення збройних сил в односторонньому порядку;〜的措施 односторонні заходи.
单峰马它 danfengtuo <动> дромадер; одногорбий верблюд.
单幅 danfu однополотний; однополбтенний.
单干 dangan працювати поодинці (у відриві від інших); одноособове господарство (指农业). 〜农民сешінин-одноосібник;〜的手工业者 кустар-одинак ч.单干户 danganhu одноосібник; одинак ч” ж.
dangang 1) <#> вправи на перекладині (на перекладині). 2)(体操器械）турнік; перекладина.
单个儿danger 1) 单独.2)(成音中的一个） поштучний.成对卖，〜不卖 продаються парами, а не поштучно (окремо).
单挂-号 danguahao рекомендований лист без зворотної розписки (зворотнього повідомлення про доставку).
单轨 dangul одноколійний; однорейковий.〜铁 路 одноколійна (однорейкова) залізниця; одноколійний шлях; одноколійка розм.


148
单寒 d5nh5n I)(衣服穿得少）одягнений легко. 2)(旧时指家世寒微)бідність (бідний).,
单行d§nMng另见danxing (成-ti的行列）один ряд; одна шеренга.排成〜будуватися в один ряд (в одну шеренгу);摆成〜поставити що в один ряд (й одну шеренгу).
单資管 d5nhudngguan <音> кларнет.
danjidao <农> одноврожайний рис.
单价 danjia розцінка спец.; одинична ціна; ціна за одиницю.
单间儿danji§nr І)(只有一间的屋子）одно- кімнатний.〜铺面 однокімнатне магазинне приміщення. 2)(小房间）окрема кімната.饭 店的〜окремий кабінет ресторану;旅馆的〜 окремий номер готелю.
单晶娃 danjlnggul < 化 > монокристалічний кремній.
单晶炉 danjlnglu〈技 > піч для одержання монокристалічного кремнію.
单晶体 danjTngfl <矿> монокристал.
单句 danju <@>[просте] речення.
单据 danjCi (收付凭据）документ; ордер;(收据） розписка.出纳〜касовий ордер;报销〜звіт- ність;领款〜розписка в одержанні грошей; 付款〜платіжний ордер;必须有〜证明не- обхідні виправдувальні (виправдні) документи.
单孔目 dSnk6ngm£i〈动> однопрохідні.
单利（ШпГі <经> прості відсотки.
单名数 d&nmmgsh£i <数> однознйчне число.
单宁 danning〈化〉таннін; танін.〜染料 танінні барвники.
单宁酸 danningsuan <化> таннін; дубильна кислота; дубильна речовина.
单枪匹马 danqiang-pTm5 [діяти] поодинці; братися одному; тільки самотужки; без допомоги з боку.〜是对付不了他们的поодинці впоратися з ними неможливо.
单人 d5nr6n одиночний; самотній.〜宿舍 гуртожиток для самотніх (для неодружених, для безсімейних);〜房 I、司 номер для однієї людини (на одну людину);〜牢房 одиночна камера; одиночка розм.;〜掩体 <军> окремий осередок.
单人床 danrenchuang односпальне ліжко.
单 Щ danruo слабкий [здоровим]; кволий (кволість).
单身 danshen одинак розм.〜宿舍 гуртожиток для самотніх;〜过活 жити самотою;〜在夕卜 жити вдалині від родини. ‘
单 Й■汉 danshenhan неодружений; холостяк; неодружена людина.
danshengbu <音> одноголосся.
坪1.生花 danshenghua <Й> одиночна квітка.
準数 danshu 1) <数> непарне число. 2) <语> однина.
单瘫 dantSn <医> моноплкіга.
单糖 dSntdng <化> моносахарид.
dant6ngqiang одноствольна рушниця.
单位 dSnwdi 1)(度量标准）одиниця; питомий. 长度〜одиниця довжини.货币〜грошова одиниця;电力〜одиниця сили струму; Ш 立 经济核算〜самостійна госпрозрахункова одиниця; ~功率 питома потужність;〜压力 питомий тиск;〜消耗量 питома витрата;提 高〜面积产量 підвищити врожайність з одиниці площі. 2)(组织)організація; одиниця; орган; установа.附属〜підвідомчі органи (організації, установи, одиниці);直 厲〜органи прямого (безпосереднього)
підпорядкування;行政〜адміністративна
、одиниця; 〜державна установа;商 Мк〜 торгова організація;战斗〜бойова одиниця; 生产〜виробнича одиниця;基层〜первинна одиниця; низова організація;全国重点文物 〜найважливіші пам'ятки культури, що перебувають під державною охороною;各有 关〜відповідні організації й установи;戈U分 成小〜поділити на дрібні одиниці;你在哪—— 个〜1C作？ у якій установі ви працюєте?
单位圆 danweiyuan <Ш> одиничне коло.
单系 dSnxi <植> лінія.
单细胞сШпхіЬ^о <生物> одноклітинний;〜生物 одноклітинний організм.
单线сШпхіАп 1)—>春轨.〜运行图одноколійний графік. 2)(指电线）однопровщний.〜信号机 однопровідний сигналізатор;〜通信线路 однопровідна лінія зв'язку. 3)(单方面） односторонній.〜联系 однобічний зв'язок із чгш.
danxiangsl нерозділена (одностороння, без відповіді) любов; любов без взаємності.
单向 d5nxi&ng односторонній.〜5它峰〈铁路> одностороння гірка;〜水准测量 < 测 > одностороннє нівелювання.
单项式 danxiangshi <数> одночлен; мононом. danxieceng <土也моноклінапь ж.
单行dSnxing另见danMng (单独执行）єдиний; окремий.〜法规 єдині принципи;〜条依!І окремо діючі полбження.
单夺亍本 danxingbSn окремий відтиск; окреме видання.
单行法 danxingfS < 法 > місцевий закон; приватний закон.
ЩтШ danxingxian односторонній рух.
单性花 danxinghuS < 植 > одностатева (роздільностатева) квітка.
单目艮 danySn <动> просте око; непарне око; око неупліуса.
单目艮皮 danySnpi верхнє віко без зморшки.
单——danyT єдиний; один-єдиний; моно-. ~的社 会主义经济 єдина соціалістична економіка; 殖民地国家畸形的〜经济потвбрна монокультурна економіка в колоніальних країнах.
单一Ш danylshui <М> єдиний податок.
单衣 danyT літній одяг.
单翼机 сШпуф <空> моноплан.
单音词 danylnci <语> односкладове слово.
#• danyljie <іо-> односклад.
单元 dSnyudn 1) <教> концбнтр.〜教学 кон- центрична система навчання. 2) <技> елемент; осередок. 二进制〜двоїчна чарунка;计 算~ обчислювальний елемент.
单元体 сШпуийпії <坐物> гаплбїд; гаплобіонт. danzhi <\к,> проста речовина (тіло).
单轴 danzh6u < 植 > монопбдій.〜花序 моноподіальне суцвіття.
单子叶植物 d5nzTy6 zhiwu <植> однодбльна рослина.
单字danzi 1)(单个汉字）ієрогліф. 2)(单词） слово.
单子dan-zi 1)(记琪纸片）список.菜〜меню невідм. у с.\ 帐〜рахунок. 2)—準据.
串座机 d5nzu6jf <空> одномісний літак.
Jfi dan 另见 сШп.
担 d§n 1)(挑）нести [на коромислі] що.〜水 нести [на коромислі] воду;人家〜两撞，他〜四 筐 інші носили по два кошики, а він - чотири.
2)(担负）нести на собі що\ брати на себе що. 〜资任 відповідати;〜风险 ризикувати; йти на ризик; узяти на себе ризик;我们不能害他们 〜风险 ми не мбжемо піддавати їх ризику;把 任务〜起来узяти на себе завдання;这一重任 〜的身 _Ь 了 це важке завдання лежить на твоїх плечах;有了 问题由我来〜у разі чого я буду відповідати (я все беру на себе). 3)(承 当）заслуговувати на що\ гідний чого.你这样 赞扬，我可〜不起я не заслуговую вашої похвали; я не гідний вашої похвали.
担保 danbao ручатися (порука); гарантувати (гарантія); узяти (віддати) на поруки.书面〜 письмова порука;人格〜ручатися честю;用 脑袋〜відповідати (ручитися) головою; дати голову на відріз;〜无误 ручитися за правильність; гарантувати правильність;〜 不出任何意外事故гарйнтія від усяких несподіванок; 〜释放 звільнитися під поручительство.
担不是 dan bu-shi відповідати за; падає відповідальність на кого-що; відповідати,他 怕〜він боїться, що буде відповідати; він побоюється, що вся відповідальність впаде на нього;这事应该由我〜я повинен відповісти за це.
担待 сШпсШ <口> 1)(原谅）пробачити кого-що, що кому-чому (прощення); вибачити що. 2) (承担责任）відповідати за що\ бути відповідальним. 一切由我〜за все відповім я; я буду відповідати (відповідальним) за всб; 我І门就用不到替他〜了 нам за нього відповідати не доведеться.
担当,dandang 担负•任何艰巨工作都敢〜сміливо брати на себе будь-яке важке завдання; сміливо братися за будь-яке важке завдання; 〜得了 впбратися з чим; зладити із чим;这明Р 能〜得了 куди вже (де) з цим впоратися! тії 由我一人〜відповідальність я готовий узяти на себе.
担负 danfu нести що; приймати на себе що. 〜责45任відповідати;把责任〜起来брати на себе відповідальність;〜不了这个{壬务 не впоратися з цим завданням;〜不了 的任务 непосильне завдання;我们每个人都〜着 建设祖国的任务кбжний із нас відповідає за розбудову нашої Батьківщини; на кожному з нас лежить завдання брати участь у будівництві нашої Батьківщини; 全部家务由她〜ус豸господарство лежить на її плечах;解放前他要〜两家人的生活 до звільнення на його плечах було дві родини.
担架 danjia [санітарні] носилки.——畐1J 〜 одні носилки.
担惊 danjlng бути переляканим; тривожитися. 〜受怕 бути у вічному страху; натерпітися страху; вічно
тривожитися.
Ш ії danren нести що; працювати кіш; служити; брати (приймати) на себе що. 〜不必书 працювати (служити) секретарем; 〜秘书职务 викбнувати обов'язки секретаря; обіймати посаду секретаря; 〜运输工作 працювати (служити) по транспортній частині;这工作由我来〜 роботу я беру на себе;这个工作他〜得了 він упорається з цією роботою.
担心 danxln тривожитися (занепокоєння); непокоїтися (тривога); побоюватися (побою¬


149
вання).不必为孩子们〜не треба тривожитися (хвилюватися, побоюватися) за дітей; не треба клопотатися про дітей;他很〜计划 不能完成 він був у сильній тривозі (у страшному занепокоєнні), що план не буде виконаний (може бути зірваний);她的病使 我非常〜мене дуже турбує (непокоїть, тривожить) її хвороба;我七];^伙知为你〜死 了 у нас уся душа по тобі зболїлася.
担忧 danyou тривожитися (тривога); піклуватися (турбота).
耽 сШп.
耽搁 dan-ge І)(停留）залишатися; пробути; затриматися (затримка); зупинитися.在乡下 〜五天 затриматися (залишитися, пробути) у селі [на] п’ять днів; зупинитися в селі на п’ять днів. 2)(拖延)затримати що (затримка, затримання); баритися; гаятися розм.〜好久 还不给回音 довго баритися (гаятися) і не давати відповіді;事情不容〜справа не терпить зволікання;这件事〜不得 цю справу не можна затримувати; не можна баритися з цією справою.
耽误 dan-wu спізнитися (запізнення).〜书的出 版日期 спізнитися (запізнитися) із випуском книги;〜了 期限 затягнуто термін; спізнилися з терміном;〜了上火车的时间 спізнитися на потяг; пропустити потяг;请原谅我〜了 你的 时间 пробачте，що забрав у вас час;〜事情 зіпсувати справу; зашкодити (завдати шкоди) справі;不能〜生产 не можна затримувати виробництво; неприпустима затримка у виробництві; 一 分钟也不许〜не можна втрачати жодної хвилини.
耽于 danyu витати; віддаватися чому.〜幻想 витати у світі мрій; віддаватися мріям.
捧 сШп.
danniie <医> малярія; лихоманка розм.; пропасниця мед.
筆(Шп.
箪食壶楽 dan si hujiang [зустрічати кого-що] із хлібом-сіллю.〜，以迎红军 зустріти червону армію з хлібом-сіллю; зустріти червону армію з розкрйтами обіймами.
筆食瓢і欠 dan si piao yin жити дуже скромно; жити найневимогливішим життям.
dan.
動 dan <动> виснажитися，вичерпатися:力勤 сили вичерпалися.
d^n.
Ш dan І. нести на плечі, спадати, звисати (на плечі). II. влас. 1) геогр. Даньсянь; 2) Дань {прізвище).
詹瓦
甑 dan амфора; глек.
dan.
‘枕 dan < 象 трам!; тріскотіти, гриміти.
统就 dandSn трам-тарарам! (звуконаслідування барабанному бою); тріскотіти.
追! dan.
疽 dan жовтяниця.
dan 另见 ch3n.
ilfi Ш dSnre теплий (одяг).
亶 dan 另见 d^n.
Ж ddn I. 1) повний, гладкий, рясний; 2) {перен.) щедрий; 3) вірний; справжній; насправді; дійсно;〜其然平？ Чи це насправді так? 4)—> 坦 (рівний, гладкий). II. влас. Дань {прізвище).
dan.
撺 сШп обмітати, змітати {напр. пил).
Щі сШп.
Щіі dan 1) брудний;〜点 брудна пляма; 2) темний, мутний, потемніти; 3) чорний.
胆 dan.
胆dan 1) <解>—,胆襄.2) —Ш量.平壮〜儿 набратися хоробрості; зміцнити мужність. (容纳水、空气等的东西)：热水瓶〜скляш^й балон термоса;球〜[гумова] камера м’яча.
ЙД 大 dSnda сміливий (сміливість); хоробрий (хоробрість); відважний (відвага).〜包天 нестямно хоробрий (сміливий, відважний); божевільна відвага (сміливість, хоробрість); відчайдушний до шаленості;〜妄为 нахабність; навіженство; безглуздя;〜心细 сміливість (відвага) разом з обережністю (з розважливістю); бути хоробрим, але обережним.
ШШ danfan <化> мідний купорос; сірчанокисла мідь.
Ш 敢 dSngSn насмілитися; посміти; брати на себе сміливість.敌人〜来侵犯，我们就把他们 消灭字人民战争的汪Р大海之中，якщо вороги насміляться (наважаться) напасти на нас, то ми потопимо їх у безкрайому морі народної війни.
胆固醇 d^ngCichiin〈化，生理〉холестерин.
胆管 dSnguan〈解> жовчна протока.
胆寒 dSnhan панічний страх; паніка.使敌人〜 навести на ворога панічний страх (паніку).
胆红素 d5nh6ngs£i〈生理> білірубін.
胆减 dSnjian〈化> холін.
胆力danl'i—胆量.
胆量 d^nllang сміливість; хоробрість; м)Ькність; відвага.这个人有 ~ він смілива людина (хоробра, відважна); людина дуже хоробра (відважна).
胆绿素 dSnlfisCi〈生理 > білівердин.
胆略 danlue сміливість і розум; відвага з розумом.有〜є сміливість і розум; є відвага з розумом;有~的人 людина сміливої душі і великого розуму; людина відважна і з розумом.
胆獎 dSnnang〈解〉жовчний міхур.
胆襄炎 danndngydn <医> холецистит.
月旦danqie виявити легкодухість; легкодухий (малодушність); лякатися, полохатися, страшитися (боягузливий, боягузтво, лякливість). 、
胆色素 dSnsSsCi〈生理> жовчний пігмент.
胆石 danshi<E&> жовчний камінь; холеліт.
胆石病 danshibing, < 医 > холелітіаз; жовчно-кам'яна хвороба.
胆识 danshi хоробрість і знання.有〜的人 рішуча і обізнана людина. 一
胆酸 dansu5n <化> хблева кислота.
II旦4、dSnxiao боягузливий (боягузтво); боязкий (боязкість); заяча (горобина) душа в кого.〜 如鼠боягузливий，як заєць;他并不〜怕事 він зовсім не боягузлива (боязка, полохлива) людина; він зовсім не така людина, що
всього боїться (яку все лякає); він зовсім не з боязких (не з полохливих).
Ш {Ж danxiaoguT боягузик ч” ж.; боягуз; боягузка; страхопуд розм.
fl旦战心惊 сШп zhan xln jing паніка; [дійти до] панічного жаху (страху, остраху); жижки трусяться в кого. удатися в паніку;
бути в паніці;八路军一出现，敌人个个~ тільки з'явиться Восьма армія - у ворогів відразу жилки трусятся.
胆汁 dSnzhT〈生理> жовчі.
胆汁质 dSnzhTzh丨〈心> холеричний (жовчний) темперамент.
胆子 dan-zi 胆量.〜不小 не з боязких; не з
полохливих.
掸—
掸 dan змахувати що; струшувати що. ~灰尘 струсити (змахнути) пил.
掸子 dSn zi мітелка.鸡毛〜мітелка з [курячого] пір’я.
d》n另见shi.
石 сійп,(容量单位）«дань» (міра сипких тіл, дорівнює 100 літрам).
日‘ dan.
旦丨dan <书> (天亮）світанок; ранок.坐以待〜не спати всю ніч (до ранку); чекати світанку.
旦2 dan (戏曲角色）амплуа жінки; жіноча роль. 唱老〜на амплуа старої; грати роль старої.
旦角儿d^nju6r~>旦2.
旦夕（Шіхї < 书 > найближчий час. ~ 之间 близький день; недалека година;危在〜усе висить на волоску; небезпека на носі.
сійп.
但dan 1)(只)тільки; лише.〜能节省就节省 заощаджувати в усьому, заощаджувати там, де тільки можливо;在辽阔的原野上，〜见麦 浪随风起伏 на великому полі тільки вітер хвилює море пшениці. 2)—> 但是.
但凡dAnf^n якби; коли б; хоч би.〜玩弄阴谋诡 计的人，决无好下场той хто плете інтриги (хто займається інтригами), того вони до добра не приведуть; інтриги нікого до добра не приведуть;〜іі路的乂，没有一个不在这)li 休息的 немає жодного перехожого, який не відпочивав би тут;〜我自己能做的，我都做 了 коліі б була (хоч би була) у мене найменша можливість самому зробити, я б зробив.
但是 danshi але; однак; зате; проте.他想说,〜 没有说 він хотів сказати, але (однак) не сказав;事愔虽小，〜很重要справа хоч і маленька, проте дуже важлива;房问虽小，〜 很明亮 кімната невелика, проте світла.
但书d^nshii застереження.条文中有下列〜у статті є нижченаведене (нижчеподане) застереження;〜中指明...у застереженні ясно зазначено, що...
担愿 danyuan тільки б.〜不出軍 тільки б чого не вийшло;〜如此 хай буде так; будемо сподіватися, що так і буде;〜能看到你们的演 出 подивитися б, як ви будете виступати.
dan 另见 сШп.
担сійп 1)、担子革命的重〜就$落在$们肩 _Ь тягар революції нам доведеться взяти на свої плечі. 2)(重量单位）«дань» (міра ваги, дорівнює 50 кг.). 3)〈量词>:一〜水 два відра


150
відра (два цеберка) води; —*〜柴 дві в'язки хмизу (дров). '
担子 dan-zi І)(挑子）коромисло з ношею; короб; кошик.饭〜коромисло з кошиками для перенесення їжі;挑起〜підняти на плече коромисло ' з ношею;放下〜 опустити коромисло з ношею;挑着一〜货 нести на коромислі два короби з товарами. 2)(责任） тягір; ноша.不伯艰难，不怕〜重не боятися труднощів і важкбго тягаря;挑起管理厂务的 〜узяти на себе тягар керування заводом;他 挑的〜可不轻 дуже вже нелегка ноша, що він звалив на себе.
诞 сШі.
诞辰 danchen день народження.
dansheng народитися (народження).
会丰义革命中〜的文‘ література, породжена соціалістичною революцією.
诞生:№ danshengdi батьківщина; місце народження.
淡 с^п.
淡 dan 1)(稀薄）слабкий (слабкість); рідкий. ~ 溶液 слабкий розчин; 4二奶今艮〜молоко було рідке. ) 2)(味道不浓）слабкий (слабкість); (不咸）прісний (прісність).〜酒 слабке вино; 〜茶 слабкий (рідкий) чай;、汤〜суп прісний (несмачний); у супі мало солі;这菜〜而无味 ця страва прісна (несмачна); ця страва — трава травою. 3)(颜色浅）блідгій; блідо-; світлий; світло-.〜黄 блідо-жовтий; ясно-жовтий; ~ 绿 блідо-зелений;
ясно-зелений;〜蓝 ясно-синій; блакитний; лазуровий;〜褐色的头发 русяве волосся;颜 色"(以乎〜了—些 колір здається дещо блідим (світлим). 4)(冷淡）[хблодно і] байдуже; холоднувато; спроквола.〜然处之 байдужно (байдуже, холоднувато, спроквола, індиферентно) поставитися до чого; байдуже (холоднувате) ставлення; 一地答应了一声 відповісти з холодною байд^окістю; відгукнутися знехотя (нехотя; знехочу) і спроквола. 5)(生意清淡）не жвавий; слабкий (слабкість).
淡泊 danbo скромний у бажаннях; такий, що задовольняється малим.
淡傅 danbo 1)(密度小）слабюій (слабкість); рідкий.〜的雾слабкгій туман;朝雾渐渐地〜 了 ранкбвий туман порідшав (почав рідіти). 2)(程度轻）слабкий (слабшати).政А 空气〜 інертне віднбшення до політичних питань; мшіий (слабкий) інтерес до політики;交情〜 поверхове знайомство;兴趣〜了 інтерес став слабшати; стає нецікавим; 〜了
став менше нудьгувати по домівці; туга за родиною стала слабшати (стала слабнути). 3) (印象模糊）неяснгій (невиразність); поступово забуватися.印象〜了 враження стало неясним (стало поступово забуватися).
淡菜 сІйпсМ <动> мідія.
淡化 danhua опріснити що; опріснювати що.使 海水〜опріснити (опріснювати) морську воду.
淡积云 danjlyun <气> плоскі купчасті хмари.
Ш Ф danji мертвий сезон; період затишку; безторгів’я; міжсезоння.蔬菜〜мертвий сезон на овочі; період затишку в торгівлі овочами; не сезон овочів (овочам).
淡漠 сШптб 1)(冷淡）індиферентний
(індиферентність) книжк.\ байдужий
(байдужість); апатичний (апатичність, апатія),态度〜індиферентне (байдуже) віднбшення; індиферентність; байдужність; апатичність. 2) —►淡雜 3).
淡青 danqlng світло-синій із зеленуватим відтінком.
淡水 danshui прісна вода; прісноводний.
淡水湖 danshuihu прісноводне озеро.
淡水鱼 dAnshuTyii прісноводна риба.〜养殖 розведення прісноводних риб.
淡忘 danwang поступово стати забувати (забудькуватим).
淡雅 danya скромно, але зі смаком.月艮饰〜 одягнений скромно, але зі смаком.
淡月 danyue мертвий сезон; затишок [у торгівлі].现在是〜зйраз час затишку [у торгівлі]; тепер мертвий сезон [для торгівлі].
dan 另见 сШп.
і® dan І. пекуча спека; посуха. II. хворіти, страждати; хворобливий, знесилений; виснажувати, втомлювати.
瘅疸 danjii злоякісна виразка.
ШШ danshti неймовірна (виснажлива) спека.
眘-•
窃 dan глибока яма; печера, нора;〜мешкати в печері (норі).
窃眺 danjmg пастка.
髮 сШі.
髮 dan спадати (про волосся).
盾拍її.
M dan (ш. / ліч. слово) глиняний чан; макітра; дань (міра ваги).
澶 dan 另见 chan.
澶漫 danman 1) почувати себе безтурботно; ледарство, байдикування; 2) тягнутися; безмежний; широко, скрізь.
濃 dan.
Ш dan I. 1) тихий, спокійний, безтурботний; 2) певний, твердий. II. влас. Тань (прізвище).
擔辞 danci уміти сперечатися.
擔淡 dandan плескатися (про хвилі); носитися по хвилях.
Ш Ш dandan тихо плескатися (про хвилі); спокійний, безтурботний (про настрій).
ШШ dandang веселий, безтурботний.
Ш Ж danran тихий, спокійний; безтурботно, незворушно.
擔濘 danting чиста та глибока (вода).
擔 dan.
儋 dan 1) заспокоїтися; твердий, спокійний; 2) почувати себе в небезпеці, боятися, жахатися.
Ш 十白 danpa безсторонній; спокійний.
Ш 然 danran спокійно; безтурботно.
儋畏 danwei боятися, лякатися.
5^ <1йп 另见 tdn.
弹 сійп 1)(小球）кулька.泥〜儿 кулька з глини. 2) (爆炸物）снаріц; патрон; бомба,枪〜 рушничний патрон;炮〜артилерійський снаряд；〜无虚发 стріляти (бити) без промаху; 〜如雨下 градом сипалися кулі.
弹仓 dancang < 军 >магазин; магазинна коробка.
#il dandao <Щ> траєкторія; балістичний, й 射〜 <军> зенітна траєкторія;〜导弹 <军> балістичний [керований] снаряд;〜式洲际导 <军〉балістичний міжконтинентальний керований снаряд;〜系数 балістичний коефіцієнт; 级〜火箭〈军〉 одноступінчаста балістична ракета.
弹道学 с1》псІйохий <理> балістика.
弹弓dSng6ng (古代武器）праща;(橡皮弹弓） рогатка.
5$夹 danjia 〈军〉обойма [із патронами]; патронотримач. 弹壳 сійпкб 1)(枪弹壳)гільза патрона;(炮弹壳） гільза снаряда. 2)(炸弹外壳）оболбнка бомби.
5Ф-坑 dankeng вирва [від снарада, від бомби].
ЩЖ danmu <^> вогнева завіса; вогневий вал.
弹盘沿叩йп <军> [магазгінний] диск.机关枪〜 диск кулемета;冲锋枪〜диск автомата.
弹片сій叩ійп (炮弹弹片）уламки снараду;(炸弹 弹片）улймки бомби.
弹膛 dantang патронник.
弹头 dantou голівка снаряда； бойова голівка; боєголовка.核〜адерна боєголовка.
弹丸dAnwdn 1)(弹弓上用的弹丸）кулька для пращі. 2)—知头. 弹丸之地 dSnwdn zhi di п’ятачбк [землі].
弹药 danyao < 军 > вогнеприпаси мн.\ боєприпаси мн.〜供应 бойове постачання; постачання вогнеприпасів (боєприпасів);〜 补充 поповнення вогнеприпасів;〜基数 боєкомплект;〜储备 бойові запаси; боєзапас; 〜分发 видача вогнепальних припасів;〜积换 所 артилерійський обмінний пункт.
弹药兵 dAnySobTng 〈军〉піднбшувач [патронів].
弹药库 danyaoku артилерійський склад (магазин); склад боєприпасів (вогнеприпасів, вогнепальних припасів).
弹药筒 d&nyk)t6ng гільза.
弹药箱 danyaoxiang зарядний ящик.
弹着点 d》nzhu6diSn <军> тбчка вл知ення.
弹子 dhzi 1)―弹丸 1). 2)(玩具）склена кулька.
dan.
蛋 сійп 1)(卵）яйце.鸡〜коряче яйце;煎〜яєчня; 母鸡下了个〜курка знесла яйце. 2)(球形物） кулька.泥〜儿 кулька з глини.
蛋白（ІйпЬйі 1)(蛋内透明胶状物）білбк; білок яйця. 2) 蛋白质.高〜精饲料високобіл- ковий концентрат.
蛋_膝 danbaiddng <化> пептон.
蛋白酶 danbaimei〈化〉протеїназа; протеаза.
蛋白尿(ШіЬйіпійо <医> альбумінурія. 蛋白石 c^nbdishi〈矿> опші. 蛋白银 dAnbdiyin <化> протаргбл. 蛋白质 c^nbdizhi < 化 > білбк; протеїн; протеїнова речовина.
S^danfei яєчний г
蛋糕d&ng5o тістечко;(大蛋糕）торт.奶油〜 тістечко 3 Іфемом；葡萄干〜кекс.
蛋黄 danhuang [яєчний] жовток; жовток яйця.
蛋壳 danke шкаралупа яйця.
蛋类сійпШ яйця мн.〜贸易я^чна торгівля;〜收购 яйцезашгівля; 购业务 операції з яйцезапліші
Шрп danpin яєчні продукти.
蛋青 danqlng опаловий колір; молочно-білий із голубизною.


151
蛋淸 t^nqTng<P>~>蛋白 I).
谈_ dan.
啖 dan <书> I)(吃）їсти що; їсти що; поглинути що (поглинання);(给另U 人吃）годувати кого; пригощати кого (частування). 2)(弓丨诱） спокусити що (спокуса); спокушати що (спокуса).〜以重利 спокусити великою вигодою.
dan.
氣 dan〈化> азот; нітроген.
氣月巴 danfti <农> азотне (азотисте) добриво.
danhua І) <jt> азотизація; азотування (азотувати) 2) <冶> нітрація; нітрування (нітрувати).钢的〜нітрйція (нітрування) етапі.
氮化物 с!йпішй\уй <化> нітр“д.
^ dang 另见 cMng.
当 1 dang 1)(相称）підходити [один одному]; гармоніювати [одне з іншим]. 2)(应当）слід; належить; годиться; треба.〜说贝Uі兑 сказати тільки що можна сказати; не варто говорити зайвого;〜断不断 завагатися в найрішучіший момент; вагатися, коли час не чекає; недоречна нерішучість; вагатися в нерішучості;能哲的〜禮 у чому можна заощаджувати, там і варто заощаджувати. 3) (面对)при кому; у присутності кого; в очі,〜 箸大家谈一谈поговорити при усіх;不〜着他 讲不好 недббре говорити про це в його відсутності (без нього). 4)(正在那时候） коли; при чому.〜祖国需要的时候коліі Батьківщина потребує; коли Батьківщині буде потрібно; ~他父亲在世的时候за життя його батька.
当2 dang 1)(担任)працювати ким; служити ким; бути ким.〜秘书 працювати (служити) секретарем;〜教师 працювати (бути) викладачем (вчителем);〜证人 бути свідком;选他 〜主席обрйти його головою;请他〜会议主席 просити його бути головою на нараді;在船 _Ь〜司 Р плавати кочегаром на пароплаві; № 给地主〜了半年短工із півроку він перебивався (працював) поденщиною (на поденщині) у поміщика. 2)(承当) відповідати;(承受）заслуговувати що; гідний.出了问题由谁来〜？ коли що-небудь трапиться, то кому відповідати?我可〜不起 这样的夸奖 зовсім не гідний такої похвали; я зовсім не заслужив такої похвали. 3)(擎管） вести що (ведення).这个家不好〜нелбгко вести таке господарство; не так просто бути хазяїном отакого (такого) господарства.
当3 d^ig <象声> дзвін.〜的一声掉到地上із дзенькотом упасти на підлогу;听至lj一的钟 声 почувся безупинний дзенькіт дзвона.
当兵 dangblng служити солдатом (рядовим).
当差 dangchai 1)(当仆人）служити; перебувати на службі; працювати (бути) слугою (прислугою); прислуговувати застар. 2)(男 仆）слуга «/.; прислуга множ” застар.我又 不是你的〜я в тебе не на побігеньках.
当场 dangchSng відразу; [відразу] на місці,〜被 捕 бути пійманим на місці злочину (на гарячому);〜杀死 на місці вбити (укласти, поклйсти);〜试验 зробити дослід на місці;〜 交钱 із рук на руки дати гроші; зробити розрахунок готівкою.
当场出彩 dangch^ng chucSi осоромитися при всьому чесному народі; оскандалитися в усіх на очах; бути викритим відразу на місці.
当初 dangchu у свій час; у минулому; раніш; колись.〜这里是一片汪洋у свій час (у минулому, раніш) отут усе було покрито водою;逢知道〜他是同意адже у свій час він погоджувався.
当代 dangdai наше століття; наша епоха; сучасність (сучасний).〜英雄 герої нашого століття (часу); сучасні герої; герби сучасності;〜的人 сучасники мн.\ люди нашого століття (нашої епохи);〜# сучасність; сучасне життя;〜的伟大成 /就 великі досягнення нашого століття (сучасності);〜世界各种基本矛盾都g激化 збільшилися всі основні суперечності сучасного світу.
当道 d5ngdSo 1)(路中间）посеред дорбги.别在 〜站着 не ставте посеред дорбги. 2)(掌握政 权）[бути] у силі; забрати силу; ввійти в силу; бути (стояти) при владі; прибрати владу до рук.
当地 dangdi (该地）те місце; та місцевість; місцевий;(本地）це місце; ця місцевість.〜居 民 місцеві жителі; жителі тих (цих) місць; тубільці мн.;〜习,廣 місцеві звичаї; звичаї цих (тих) місць;〜的人 місцевий; місцева.
当官 dangguan займати офіційні пости.〜做老 爷 панські манери.
当归 dangguT〈植，药> дудник.
当朽1 出色 danghang chGse справа майстра боїться.
当机立断 dang ji duan вчасно прийняти рішення; виявити [своєчасну] рішучість. Ін 况需要我们〜обстанбвка вимагає від нас негайного рішення.
当艮Р dangji ураз; відразу [же].
当家 dangjia вести господарство; господарювати. 会〜вміло вести господарство;她是 —个会〜的人вона гарна господарка;人民〜 作主 народ став [повноправним] хазяїном.
当家的c^ngjiAde 1) <口> (主持家务的人） хазяїн; господарка. 2) <口> (方丈） настоятель [храму, монастиря].
当街 dangjie виходити на вулицю.〜一个大柜 台 величезний прилавок виходить прямо на вулицю.
当今 dangjln нині; тепер; сьогбдні.〜的局势 становище на сьогбдні; нинішня обстановка (ситуація).
当局 dangju влада мн.; адміністрація;军事〜 військбва влйда;地方〜місцева влада;学校〜 адміністрація школи.
当局者迷，旁观者_ dang ju zh6 mi, pang guan zhe qlng чуже лихо руками розведу, а до свого розуму не прикладу.
当亥lj dangke відразу.
当口儿 dang-kour < О > момент; час.趁〜 спіймати момент; скористатися моментом; 正是〜саме час; у самий раз.
当郎 dangling〈象声> брязкіт (брязкотіти).铁链 地响 брязкіт ланцюгів; брязкотіли ланцюги.
当 ж dangliang < Й» > еквівалент; пай; еквівалентна вага. 化学〜хімічний еквівалент;电化〜електрохімічний пай;〜浓 еквівалентна концентрація.
当令 dangling сезон (сезонний).〜的菜 сезонна страва;现在西瓜正〜зараз саме сезон для
кавунів; зараз кавуни - найбільш сезонний товар.
当 ЇШ dangmian в очі; в обличчя.〜Jit谎 брехати в бчі (в обличчя);〜贲备 кинути докір в обличчя кому; тицяти в очі кому;〜交给他 передати йому в руки; віддати йому особисто;〜一套，背后一套 в очі (в обличчя) говорити одне, а за спиною (поза очі) - інше; 〜不说，背后乱说не говорити в обличчя, а просторікувати за спиною;有话要〜讲 коли маєш зауваження, висловлюй їх в обличчя (в очі). ^
当面对面鼓 dang mian luo, dui mian gu переговорити (поговорити) віч-на-віч; [вести] безпосередні переговори; поговорити безпосередньо (особисто).
当年dangnidn $见dangnian 1)(过去某一时间） минуле; [у] перебуванні.〜他读书的时候 у минулому, коли він учився; під час, коли він був учнем; ~我在_京的时候 в минулому, коли я був у Бейцзині; під час перебування мене у Бейцзині;现在比〜好多 了 тепф стало набагато краще, ніж у минулому;这些都是〜 的事 усб це справа минулого. 2)(奇强力壮时 期）у розквіті сил.正在〜б和и в розквіті сил.
当前 dangqidn 1)(在面前）перед ким-чии.困难 〜перед ким стоять труднощі. 2)(目前） потбчний; на нинішньому етапі; нині.〜的时 Щ сучасний момент;〜的 ^(壬务 поточні завдання; завдання даного моменту;〜利益 інтереси сьогоднішнього дня;〜政治形势 політична обстанбвка на сьогбдні (сьогоднішнього дня);〜国内、国际形势都很好шіні (на нинішньому етйпі) спостерігається дуже гарна обстанбвка як усередині країни, так і на міжнародній арені.
当权 dangquan бути (стояти) при владі; [бути] у силі; забрати силу; ввійти в силу.〜的政党 правляча партія; партія, що стоїть при владі; 〜人物що знаходяться при владі;今天是劳动 人民〜сьогбдні стоїть при владі трудовий народ.
当dangquanpai особи, що стоять при владі; правляча кліка зневажл.
当儿cmngr <口> 1)—当口儿.2)(空儿） інтервал.
当然 dangran 1)(理所当然）природно; природна справа; природна річ.〜委员 обов'язковий член комітету;〜代表 визнаний представник;这不足为奇，而是〜的亊тут немає нічого надзвичайного, а все цілкбм природно. 2)(没有疑问）звичайно; [саме собою] розуміється; як же; відома справа.〜 女口 此 звичайно (зрозуміло), так; так і повинно бути;这〜罗! це [уже]: саме собою зрозуміло!〜应该帮助 звичайно, потрібно допомогти;〜他会来的 зрозуміло (звичайно), він прийде; {也〜会同意 він, звичайно (зрозуміло, безумовно), погодиться; 这〜不那么简审відома справа, усе це не так просто (легко); ”这件期你知道 吗？""我〜知道""чи знаєш ти про це?" "як же, про це я знаю".
当仁不让 dang ren bu rang коли справа добра, то не може бути мови про перекладання її виконання на інших; готовий для справедливої справи виконати свої завдання.
当日dangri另见dangri (过去某时）у той день; тоді; у той час.
当时dangshi另见congshi (过去某一时候)тоді;


•ви-рнш BHHIldBU tBIfpMITUdBU OBIXgugp
•чюінчігкіїґ BHHiidcu
tBipgod BHHjidBU tBipgodidBU пмЗи^р 务菩
•аїлзхшон
хиниисіви jXlhjlohi іцгізмЗивр 陣委菩 •魏 <-тЧізм§и?р 寻魏 •уСізішом ojOHHiiduu dsiadMso 2!.法〜tXi^qwoH олониисіви кннвїґіовє 说 令〜-ізішом иинщ丄<іви twoMiduu ізмЗивр
•iiidBU чнзїґ иЗивр 白為； •iiHSWBirdBu я крілрсіф BflBdu tlltlBeiHBjdO И IlldBU IHHItlHBSd 〜辟沒.ктнвсіф limBEiHBjdo И nidBu (^ЩШЮ (Z ?^иж
3M404ir9woowoH і SHHiidBU 辟盛〜冶ti?qHwdo IH404If9WODWOM і шиіх<іви 墙百寧〜•irpwoowoM
І висіви (E辠牡吐菩у筇)(і щт^щр ш菩
•минчшио
ІМИНЧІГИХИСЇи інинярїґіігоои щЗивр Щ 菩 •вниїпаїиХсІл
і ояюінвілзо іхишні оїґ HHWHndaisH І ШОЯО ОЇГ ииняігихо їхижХь вн иівїгвивн і хіояо иівяХмисііїґш іХ bj Supj Su§p 者纷 у 幕 \iixdBU Kidpioi iqsSuBp 7^^； •hobw інїґосівн і іьвіїґ іниіісіви ипЬЗивр 雜器 •ииярмооігоя -ондтсїїґ зиоирноїґоя〈蔚〉изцвЗи^р 參菩 •jkio ниниіківи іЬЗивр •ізігідісіви *131119 HHHHiidBu oBidSuep 董菩 •Bgqiodog
-жш tBgsiodog bh 奶 traBd 中 ^gqiodog
вниііЛвижш 垂廿〜ЗнирЛвиєзд 平 丫 〜至 tKHHBapuXdiX и iiideu іньихв(імоїмзїг 〜车 Щ .к!п邱с!ф ікннвяриХіїХ и iiidcu шсШивр 驰菩 •жвю HHHHiidBn §иіі§ивр
•СІЗЇЇ丨ІГ丨叫如卯捣蕃 -кннвьавн SHHiidcu їкннвьавніЛви з^Зивр
•влівьзи вниисіеи ив^Зивр f|士菩
•lUdBU КННВЯ人НОВЕ UBljSuep
•KHH3HJKX0
зниілівп !KHH3HJBioxdBU 芬研〜.вн!ішиїт6иїГ єниіківи tBHiifUHtioHlTidBu ilSirep 签
•ояхонзігь зниїхсІБи Husdsge 〜留掛 tllldBU XBMOHUD Я KtWl ЗПН И1ИЯОНІҐІЯ 〜葛潘 висіви £ огон иіиьснюіиа ояровьмиї 〜qr 岛 tiudcu є огоуі ихиьснюіия 〜劍虹 *4X0IHHIldBU ^ЧХОІНЖЗІГВН BHHlldBU і(3ивр 黯菩
•nidBU іХівю inSSugp 鮮菩 •iixcIbu BWBdiodu Зив§§ивр
•upgod
иіниисіви k яйцю (HiBaXNlTKdouyC) иіияв^ііия 〜留їх990^ HiHHiidBU k чігию Su9j9ugp 'ниг HMoaHeidBU ^имозня iHHixdBU iajSuep 摇器 •ludBu iXlbxo щЗивр ЦЩ, 'hodo^io
iiidBu euBiXnatr лниіш тцтрЗивр 导» 茶 BX3EBJ внииівп ouqSuBp
•iipgod иіниисіви a
ІЮОІҐВІОЇҐІЯ H1H3W9IT9 !іМЄИ1ВШОЇҐ HHHHJldBU
tiixdeu a HW3xo шонрігдвш nScqSusp 石技、广#
•BuXdi
tBHllTM іояюисівяоіяшо (因辩）(z МЦ^ви ояіПиняіїГ/Cg 丨 кнн?яХмїГк(іоиХ 換 站酿 琢印〜：Л!丄d亨и имярнвюХ іньиііігои t вінііг 黑 迪雎窮镅叨〜丨oaiti^qdsM oHHjxdBu舍龄阴 〜є iikJbu мрЕК^яє іимвовм і снзисіви жш KHHdmpHtria 爱¥错〜tHwdp ииниіківи 掛 〜 '物 hioihXwom зн tiHHiideucsg tiHHiidBueeou 平 丫 K 〜出丄d?u iHHtradaoX твсіномзїг tKixBdMOwsir вниікІвиїЛіХня 军！〜ijdpixfell ：^|•辟、[>〜出丄却11 ізхтом
HHH4IfBdLH3n ¥ іфі 〜tKpiyqHBJdo BHHIldBU
換 Щ 〜.я!їія!нвїґчшмси Kixdeu їнвїгяншол 〜留 Ц ікисіви вньиївсімоімзїГ-іґвтоо 〜军留寻麻叫工咖BhHHiigod〜丫工tKiidcu вньиюінХмоя 〜年/奸-KiidBU (蕃独）([Su?p 菩
•Su卯 ry-
Уудчг
•HlBdl 〜成 'lYEOd Btfpdojee IZ.§UBp 士蘇 •кїіноо та (воихисїмвє) воиіиіґХівє Qjj ¥ 〜‘.ofn вн їґия (иіи^вє) иіиігХівє 窮掀 ~ їоіґішо (иіиїґо^олвє) иіиігХівс •(кхіисЬшє) оіп иіи(!яв£ \ohi иіиноігове (碟雖）(з TJodpa (оминииХє 4омзвми(1іХ) 0W3BWHdLB£ оярнек^одо Y @ 〜君I g —— [从猫 ^HHHflHlOdu 5І0И1ВН HXBaXWHdLO ^[联吉 塊〜іуинмиіюзн nd9ioi ниіги印毋虫雜普製 滕明系组 iXdLje 1 Хїлоїґ їґш евїпихвє зн 4HidyOi 厘W毋bk 辟腿桌vfz *ИЇГоя ^dpuBH (вігемисіїиа зн) BirewHdLX 9H ^дщїї 〜链來域祝_
城 іиїґоа xXd ихинииХе tXtrpa иівїмисіхвє 製來 〜і яігздвш яісівїГуС їґія иіріиґп коиївШихве 财її〜制媒锊宙^ойоїї HXHtrodojBE
擬辛〜.(ЮИХ罗S) oht И1И10ИХВЄ ^(BMWHdLBJ：) oht HXBWHdLBE (辑猫）\ohl HlHirodOJBE \mih oht HiHirodoJBe (讶别）（I nqzSugp 毋雜 •Ki/igowoieB ріґисін 〜明圭;^ -XirXdg та мрхиїп імріиїп иияочексЬ ірітисім UBqiuSuBp ^ щ 宗| •(aidoaojadsu
їґш ияриїґш кігїг woiroaHdu иівхо) иіижХіґо
〜明М紛礙甜丄鹆*[H«Wa KIrtr] (□
褂明姑骈）(3 -іиШ (制壤）(I !?duBi(3uBP制嬰晓 •HirKHHHdu зн oson 丄〜骑诹-[K109J] HiBWHHdu зн ві(3ивр 銨锑 t -вхзнлвд сівїґХ иіидїґія [£
陣〜існрмКс! снрнїґо ьк‘м иіидїгш 辛〜翁研圭 过—组 юіп HiBqdma \оіп иіидїїш inqSugp 回蘇 •Bdpiow 〜
答 tdpoX иияиігхХсі 〜辟辟 ікїінрз їґш >Сюихвє віПГ MpdHEOM 〜茶雖 *іиїп td9uX івмнвіги вньїд лршвїґ t^pdHEOM ісіздит <说> ігецЗивр 纷蘇 •чхоїмїґиаш
уСіХсіїґ вн Hioaaadau 〜二 Ц 银•яхоїлїГиягп ^ •士辟—(Є -oiaif^dBn
HtlHOO ЇГШ КОИХВЯИСІЯВЕ 0slY~本组'(Z 毋 (z '^Vouox оарньїн та (иіихоихвє зжрм зн) звйіихвє зн вЛґарм внлзіг [внїго]
面箄丄虫〜骑海嗲一 UzodoV ишю вн зіиїхз зн injpdotr [019900] siHyOKirpdojBe зн ПҐІЇ 靠 〜唯 їимвнишвм BH3^9dojB£ BJpdof tXjpdotf [019900] HiTHirodojBC инитвїм 丄〜艇东!У tXdiia їґш коиівїпихве 城〜•（[毋蘇―（І Зивр 雜
.鲫р辯
•(HiBHEKdg) iiHEKdg <^Щ> ^ивр 録 •Зизцз Susp ^
•Хмрсїн X імяеХя инвхгп j_ 杂〜姊 士辦 іяінвхт khibw 〜当印士耕-Хнрсїн к Зивр 縣
•如卯^
CHiwadu HiBhXda oHtrpdBHHdu ^ 蔚〜іиХізиа ииньїігдХи 殷番〜^(онїГоіігзояисїи 'XirpdBH 9J040/C мзїіиіг їгзфи) хіоя исіи иіияквє 的*〜.онШжззяи<іи іхвьо вн хіоХ я ^XtrpdBH шочоХ иізїіиіґ tradsu txioX Hdu SuoqzSucp ІІ ф杗—<□> Ji^|SuQ4z3usp •obw Wdso CHItlBlUB ИХ03Я 勒軍身联〜分 描苯 Ііїпиярїґзсізо Хмотвн к іовн їгзсізо 〜[几雄 苯 '020h ЇЇЗСІЗО ((а|ф) (z *щіо члохо hibhwim
(ііїнзті Я MHHirsdao X) iHHtrsdsoou 士窜张一肆 對〜回留 iBdsEp HHHtradso оїґ иіоиігиоїґ 〜聰陌 降 iHgdoj ісіінзп Xwowbo s ихкою 〜拔丫苯聘 ^(іиікзп X) iHHiradooou и丄рґию *сііноп
tBHHiradsaiiHHiradsoou (фдт)(і SuoqzSuBp ф宗 •(KHHBaXjdoh) HiBaXjdsh iqzSuBp 哥运 •огоь иівяХярлХіговє 丨丄зонмрсЬю юяивє єзд іиинїГи wpHiriti jmj пм iqz Зивр
•звіт ииьинхідосі члою іїївігя исіи 〜游@
Y工 И^и (и丄ко丄。j иіХд ЗизцгЗивр
ноезо овгЗивр 粟杗 •sdgotr і - чнзїґ аижосіи
iW3HtT ІМИНШІНЇҐШОЧО И1ИЖ \'iu00du 4JL3J
іПинніяєїґ е і еинояеШГія Suoqz ubij іХ Sunnqz 3uB4S.?4 Щ\г \_к Зивр 牯姿—翦閛吐у —杗 •сшо я иівїґвия ІХїїИЯ вн иіХд ugXSusp 爸目运 '^іоопз чїізнвсідо !ииндодия излівпхЗивр ущс^ •уСізхшол инзі/h X (чіХеїздиа 9JOM) з吨pdu охх ‘оарт 晳委〜骈‘蔚W iwoMHHHBioiradu NHHtrpdBH Hiredgo шои іиминяв丄otradu iHtrpdBH X иинисідр аХд нш 备从闰丫-WHHBdgHH иіХд ивпхЗивр 联杗 •вяїїидо а коияиїґ ^иняігии чїґХд ij)Kodoi。вн чїїХд 〜眼斜產 twoModeH3H ид мк 丨коияиїг і 9JOX іцзонжрсїздозн иішнзмивн ndu ~土— tKooirHUBdx зн шоь ид мк \^odoio вн иіХд 士琢 ф 唯〜isiHHgcod зн ‘(кзчі!яиїГ ‘!нн^сіздо зічїгХд) онжрсіздо 监丄子唯〜 ^чхіїґвия зн ‘(інжрсіздо зіяїґХд) кояііяиїГ 掛封〜 іиігХіовє KOHiBJidsioo 签〜^8^1190 я коияиїг ‘•mvi £ j5Kodoio вн иіЛд \огст коиіш^зюо ІминжвяХ і иинжрсіздо иіХд щхЗивр дг 运 •irsdaua коиігХнин оаиігшо іоХ ~留擧丫 Y •їі^йзия иіи і[хіоХ] їГзфи иіХд ивіхЗивр
•зж євсівє іж XcBdlTia !онивлзн віхЗивр 土完
•Xtrpa
иіивнє - (ві99<іХі) чхоїнїїіхдозн Bmddu физх 'кнї2, KHHB1HU іьХнзи !кнн -Віии (ЗНЯІГВХіМВ ОНИВЬИЯЕЇҐВН) ЗШІНЧІГВуСіМВ
-ивн 'зтшрн шсідіивн і smiHgidiou -ИВН ІЗГПШЧІГВуСіМИВН ївнїг кннвїґявє (знїпХовн) ЗНЇГВІГНЇҐШЗН ifmz пм Зивр
•dutrX
HHH4IT3ld3WD KlYO>l ИХОЗНВН tiaOITOJ OU WpMUin
(HiHdBirX) иіХннХю 3ucq iX npj Sucp 爾—节运 ’кннзжй^(Ззііои (3HE9Hd30) OHeidi щ SuBq no\ Зивр 铷射节杗 •(снотд (нончігенотвн еі ьія-вн-ьія) иїїід юнчігвноіїівн watiHir їїзфи викою BHiBdM овь иоі я 〜张
-HWBtnoHtrXdL £і hia-BH-hia коиіісіюХє titnoHirXdL імиїгзя иіХд qxcHBW 〜歌函 •огоь мзпиіґ tradsu иікою іьш-вн-ьія (节柳）(£ •іншвсіхо чіХїгХд зн іїпонїгХсіх імкін о丄 ‘stiojw зшсізи вн мєвієХінз оімиявюои 9П1НК 函‘〜舌士 .3ll3!w smdsu вн иіиявіз (烈息與）
(З 'иїГоя іонїґрігох wodgsti (иігихвмо) иігиігдо зь?н шои 1-оиу{^и
знькнро Я іХмзио Xnbo К 〜日夺 toipaoiroj chowbo їґвн оігвою atiHpD 〜刚革-oipaoiroj оіощо їгвн (节&) (і noj-Зивр 证^ пріЗивр 银 •вдроо внзігявлтве ІминовьЛ (у(^^
(z *им99 вяїїидо иівхХігоиа 迪抽-[!а?^з <取> (I usjiqsSuBp 丫造杗
•^нвярмшдХио
віг/Сд зн вноа іїґоі зіпз Mtipd 9£бІ а внвоиивн
?^9 浓荔宰І〜‘叨取皀由У三
If 一咨•宴;^ іяїносі HodpD 91ГХ9 Xwoh (овь иох X) іїґоі 〜ївніґвюі：) ві/Хд (іїгох) овь
иоі я вмярнвюдо 綠葛掛脱掛况І〜.звь иоі X
ZSl


153
党性d^ngxing партійність;马克思列宁主义政 党的〜партійність марксистсько-ленінської партії;〜很强 висока партійність;〜不完全 партійності недостатньо;〜不纯的表现 прояв неповноцінної партійності;完全合乎〜的 态度 цілком партійне віднбшення.
党羽 dSngyu спільник; прихильник; член кліки (банди).
党员 dangyuan член партії; партієць розм.共产 党〜член комуністичної партії; комуніст; комуністка;老〜ветеран партії;新〜 комуніст-новачок;发展新〜приймати в партію нових членів;〜大会 партійні збори; збори комуністів;〜标准 вимоги, запропоновані члену партії; 〜作家 письменник-комуніст.
党章dangzhang залишки партії,中国共产党〜 залишки Комуністичної партії Китаю.
党证 dSngzheng партквиток; партійний квиток.
党组 dangzil партійна група керівництва.
dang.
氹dang —荡
幽 dang.
由子 dangzi <^">яма з водою, водойма.
宏 dang.
宏 dang І) тунель; кам’яний кар’єр. 2) <动> марно проживати життя; промотувати майно; нестримний; відкладати, затягувати (рішення) на потім.
宏冥 dangmmg темний, дурний, неосвічений.
宏帐 dangzhang давній борг.
岩子 ddngrf гуляка
dang.
杨 dang І) візерункове каміння. 2) < 动 > виявляти себе, виходити, з'являтися, danghai раптово вдаряти (вражати).
杨突 dangtii раптово вдаряти (зіштовхуватися, штовхати).
档—g.
Щ dang (перлові) сережки; перлина, перли.
答—g.
Ш dang бамбук (різновид).
蓉 dang.
菪d^ng —苠菪.
^ dang 另见 d5ng.
当 1 dang 1) за що\ зійти за що.以一〜十，以十〜 百 одному стояти проти десяти, десяти - проти сотні;干,起活表他一个人能〜两个人у роботі він один зійде за двоє; він може працювати за двох. 2)(当作）як.利用废料〜 原料 використовувати сміття як сировину; 有许多植物可以〜药材用багйто рослин можуть йти на ліки; багато рослин можуть бути використані як ліки;你把我〜什么人！ за кого ви мене маєте! 3)(以为）думати; вважати що.大家都〜他是北方人усі думали (вважали), що він з півночі; усі вважали його жителем півночі;他〜是我这样说的він подумав, що це я так сказав.
当 2 dang І)(典当）закласти що [у ломбарді]; віддати що у заставу (під заставу).〜衣 W艮 закласти одяг у ломбарді (у ломбард); знести одяг у ломбард. 2)(抵押品）застава; предмет
застави.赎〜викупити з ломбарду. 3) 当 铺. ，
当耳边风 dang 6rbianfeng пропустити повз вуха; в одне вухо входить (увійшло), в інше виходить (вийшло) у кого.
当年 dangnian 另见 dangnian 1)(同一年）в цьому ж році.这是〜发生的琪 це відбулося цього року (у тому ж році);去年速成的水库 〜就起了 作用 водоймище було побудоване торік і в тому ж році вже дано свій результат.
当票 dangpiao ломбардна (заставна) квитанція.
当铺 dang-pu ломбард.
当日c^ngri另见dangri—当天.
当时 dangshi 另见 dangshi (马上）відразу; негайно; зараз же; відразу他〜知道这消息，〜 就跑来了 дізнавшись про це, він негайно (зараз же, відразу) прийшов;她才答应，〜就 变卦 вона тільки що дала згоду і відразу на оборот.
当天dangtian у той же день.这是〜的票子це квиток на сьогодні;他是昨天到的，了就走了 приїхав він учора й у той же день поїхав.
当4 dang-tou 另见 d&ngt6u <口> (抵押品） заклад.
当月 d^ngyu色 у тому ж місяці.
当真 d&ngzh6n 1)(信以为真）приймйти всерйоз; серйозно.这是〜吗？ це серйбзно?你另І〜не приймайте це серйозно. 2)(石角实）насправді; дійсно; насправді простий,他〜几夜没睡 він справді (дійсно) декілька ночей не спав;你〜 见过他吗？ ви спрйвді бічили йогб?
当做 dangzuo вважати що чим; приймати що за що.大家都把他〜行家йогб вважають знавцем (приймають за знавця);我把这里〜 自己的家一样я тут як удома;我看错了，把 他〜熟人了 я помилився і прийняв його за знайомого.
荡 dang.
荡 d^ng 1)(摇动）хитатися (качання).〜秋千 гойдатися на каруселі;〜舟 плисти (качатися) на човні. 2)(游荡）прогулюватися (прогулянка).〜马路 прогулюватися по вулиці. 3)(冲洗）прополоскати що; полоскати що (полоскання).用水〜一〜瓶子 прополоскати пляшку водою.
荡 d&ng (浅水湖）мілководне озеро.
荡漆 dang di < 书 > в“корінити що (викорінювання); очиститися (обчищення, очищення); змити що.〜—切污泥池水 очиститися від усієї каламуті і бруду; змити всю каламуть і бруд.
荡浮 dangfu брижі (на поверхні води, озера).
荡尽 dangjin промотати що.〜家财 промотати весь свій стан.
dangpmg придушити що (придушення); утихомирити що (утихомирення).
荡然 dangran спустошено і зруйновано.庐舍〜 усі будинки були спустошені і зруйновані;〜 无存 усе спустошено і зруйноване; повне спустошення.
荡漾 dangyang [підняли] брижі.湖水〜бзеро затягнулося брижами; піднялися брижі на воді (на озері);春意〜віяло (пахнуло) весною; 河上歌声〜пливли звуки пісень над рікою; 到处〜着歌声усюди звучать пісні.
档 dang.
档 d&ng. 1)(有格子的橱）стелаж; полиця. 2) —»• 档案.查〜наводити довідки в архівах. 3)
планка; поперечина. 4) лоток.
档案 dang'an архів; [канцелярська] справа.在〜 里查一下 пошукати в архіві (у справі)按照〜 中的资料 по архівних матеріалах (даних);〜 管理员 архіваріус.
档案局 dang'anju архівне управління.
档案室 dang^nshi архів; архівосховище. dang5anxue архівознавство.
档次 dangci сорт, розряд.
档贩 dangban продавець на лотку.
档级 dingji сорт, розряд.
档 Р dangk6 u ларьок.
档子 dangzi місце, стан.
仍 dao.
ІЯ 十旦 daoda побиватися, сумувати; сум,
скорбота; туга.
十刀 tO daodao тужити, сумувати; сумний, скорботний; з сумом.
ЙО dao.
朗 dao маленький човен, каное. d5o.
裯 dao нічнй сорочка.
刀 dao.
刀dao (切、创的工具）ніж; шабля; меч.莱〜 кухонний (кухарський) ніж;铅笔 ~ складаний ножик.
刀 dao китайські десять листів.
刀把儿 d5obk 1) 刀柄.2)(权柄）сила; влада
ж.抓住〜узяти владу у свої руки. 3)(把柄） привід; зачіпка розм. немає приводу
(зачіпки, підстави); ні до чого причепитися (причепитися).
刀背 daobei обух ножа (шаблі); тильний бік шаблі (ножа).
刀笔 daobl крутійство застар.〜老手 крутій 〜吏 писар-крутій.
刀兵 dSobTng (武器）Збр6я;(战事）військбві дії; війна.动〜почати війну (військбві дії).
刀柄 daobTng ручка (держак) ножа; рукоятка меча (шаблі).
73豆 dao dou квасоля [звичайна].
71Ш daofeng лезо (вістря) ножа.
刀斧手 d§oftish6u кат.
ZJff daog^n <^t> оправлення.
刀 耕火种 d§og6ng-hudzh6ng
підсічно-вогньовий спосіб обробки землі.
刀架 сШо」‘ій <机> супорт, daojian кінчик ножа.
刀具 daoju <机> різець; ріжучий інструмент.
7J 口 сШокби 1)(刀锋）лезо (вістря) ножа, кожне 2)(比喻最能发挥作用的地方)：力量用在〜上 бити в ціль; натиснути там, де за все потрібніше.
刀马旦（йота dan < 刷 > амплуй жінки-войовниці. 刀片 daopian 1)〈机> пластинка. 2)(刮脸用具） лезо [для безпечної бритви].
7] їй daoqiang зброя.
刀刃 сШогбп —刀口 1).
刀山火 @ daoshan-huohSi у вогонь і в воду [готовий, піти].
刀伤 daoshang поріз.
刀子 dao.zi <Р> ножик.
叨dao另见t5o.
叨叨dao- dao 叨唠.
叨登 сШо. deng <口> 1)(翻动）ріітися;


154
ворушити що.在箱子里舌L 〜ритися в шухлядах; &子们把东西〜乱了 діти розкидали всі речі. 2)(重提旧取）ворушити що; згадувати про минуле,事惜己经过去， 还〜什么 справа минула, і нічого більше її ворушити.，
叨哎 dao-lao <口> бурчйти (бурчання); гарчати (гарчання).好〜的人 буркун ч” ж.; буркун розм.\他〜起来没有个儿він докучливий буркотун; він бурчав (гарчав) без кінця.
dao.
Ж dao дейтерій.
氖核 d§oh6〈理> дейтербн; дейтрон; дейтон.
с^о.
Ш dao〈动> тягнути на себе; докопуватися до... (суті справи).
І到 daochi наряджатися, чепуритися.
Ш ^ daoqi тяжко дихати, задихатися; тараторити, базікати.
Ш 头 daotou докопатися до суті (напр. у заплутаній справі).
сШо.
裯 d5o〈动〉приносити в жертву тварин; молитися небу.
蹈 d5o.
蹈 dao <动> І) ступати по...; наступати на...; ходити по...; 2) триматися, слідувати; 3) топтати, втоптувати; 4) проводити, здійснювати; 5) порушувати (закон); 6) проходити крізь...; випробувати; 7) співчувати; бути розчуленим.
Ш 海 dSohai кидатися у море (топитися); пливти по морю; (перен.) наражатися на небезпеку.
蹈践 daojian топтати, втоптувати.
蹈利 daoli ганятися за вигодою.
蹈刃 dSoren ходити по лезу ножа (тобто: ризикувати, не дорожити життям).
蹈涉 dSoshe виходити вздовж і впоперек.
dao.
导 dao І)〜淮入海 в^сти що; відводити що.〜入 正轨 відвести воду ріки Хуанхе в море; ввести в русло;〜向 НІ矛!] вести до перемоги.
2) 	режисерувати.
导标 daobi自о <交> стулчастий (стулковий) знак.
导 播 daobo працювати ведучим
радіо/телепрофами
导 сШосао <机> провідник; направляючий паз.
导程 dSochdng〈机> хід.螺纹〜хід різьблення.
导磁体(ШосіЧї〈理〉магнітопровід.
导儿 dSoer спекулянт.
导弹 dao dan <军> кербваний [реактивний] снаряд.中程〜снаряд із середньою дальністю дії;远程〜снаряд далекої дії;洲际 〜 міжконтинентальний кербваний [реактивний] снаряд;弹道〜балістична ракета;反 一 антиракета;反火箭〜 протиракетна ракета; протиракетний снаряд; 地对空〜снаряд класу "земля-повітря";〜基 地 база керованих снарядів;〜舰 Р人 ракетоносний флот; 深水〜潜艇 глибоководний човен-ракстоносець.
导电 сШо dian 〈理 > електропровідність; електропровідність; провідність, мідь
проводить електрику; мідь електропровідна.
导电率 dao dianlU <理> електропровідність; електропровідність; провідність.
导电体 dao diantT < 理 > провідник струму; струмопровщ.
导电性 dao dianxing〈理〉електропровідність; провідність.
导发 daofa траплятися, ставатися.
导购 daogou купити, покупка.
导管daoguan l)(输送管）трубопровід.电缆〜 кабельний трубопровід;石油〜трубопровід для нафти;排水〜водопровідна труба, що відводить. 2) <生物> судина; трахея. 3) <医> катетер.
导航 daohang навігація.无线电〜радіонавігація; 天文〜астронавбдення; 通讯〜设备 радіонавігаційні пристрої; 〜雷达 навігаційний радіолокатор; ^■达〜навігація за допомогою радіолокаційних засобів.
导火线daohu6xian 1)->导线2).2.(引起事变爆 发的事件）[безпосередній] привід для чого. 冲突的〜безпосередній привід для конфлікту.
导坑 daokeng [початковий] шурф при проходці тунелю.
导领 daolTng вести, спрямовувати, направляти.
导轮 dSoliin < 机 > бігунцбве колесо; направляючий ролик (шків). 导尿管 dSoni&oguan <医> [сечовий] катетер.
导尿术 daoniaoshu〈医> катетеризація.
导热 сШоге < 理 > теплопровідність.〜系数 коефіцієнт теплопровідності.
daoretl <Щ> провідник тепла.
导师 dSoshT 1)(指导教师）науковий керівник 2) (革命领袖）учитель.革命〜учитель революції.
导数 dSoshCi < 数 > похіднй.—次〜пбрша похідна.
导水规 daoshulba <тК> направляюча дамба.
导 7jC沟 daoshmgou водостічна канава.
导体 daoti <理> провідник; провід; кондуктор.
导线 daoxian 1) <理> провід; провідник 2)(爆 炸物弓 І 线）запас; запальник; запальний шнур
3) 	< 测 > [полігонометріічний] хід.罗针〜 компасний хід;〜测量 полігонометрія.
导向 daoxiang <技> наведення; направляючий. 〜装置 направляюча;光〜装置 світловід; світлопровід.
导令写 сШохіе пронос, викликати пронос.
导星 daoxlng〈天〉гідировка; гідирування.
■^5* daoyan введення; вступне слово.
导演 daoy5n 1)(指导演剧）режисирувати що.〜 工作 режисерство; режисура;〜艺术 режисерське мистецтво;集体〜колективна постановка. 2)(指人）режисер; режисура збірн.畐У 〜помічник режисера;总〜 постановник; головний режисер;色 І?舞〜 балетмейстер.
导医 daoyl проводити огляд (хворого).
导因 daoyln першопричина.
daoyuan 1) {'RM) брати початок від чого. 黄》可〜于青海 ріка Хуанхе бере свій початок від Цинхая; джерелом ріки Хуанхе є Цинхай; джерела Хуанхе знаходяться в провінції Цинхай. 2)(由某物发展而来）брати початок від чого; приходити до чого.认 і只〜于实践 пізнання приходить до практики.
导游 daoyou проводити екскурсію.
导诊 daozheng почати огляд хворого.
导致 daozhi привести що до чого.〜分裂
привести до розколу.
导轴 dSozhou <机> бігунцева (направляюча) вісь; направляючий вал.
岛 dao.
岛 dao острів 无人〜безлюдний острів;湖心小〜 острівець серед озера.
Ш daoguo острівна держава; острівна країна.
ЙК daomm острів'янин; острів'янка; житель острова.
岛山与 сіаоуй острови мн.
dSo.
抱 dao 1) (#) товкти що (товчення); обдирати що (обдирання).〜蒜 товкти (роздрібнювати) часник;〜米 обдирати рис 〜成粉末 потовкти у порошок. 2)(碰撞）штовхнути що\ стукнути.用胳脾肘一〜штовхнути (стукнути) ліктем. 3)(冲入）кинутися; вклинитись.直〜敌营 кинутися на (увірватися в) ворожий табір; вклинитись у розташування противника. 4)(插打）бити що. 〜衣服 бити валиком білизну. 5)(搅扰） мішати.〜麻烦 мішати людям; робити (чинити) людям неприємності.
ЩШ daochui трамбування.
搞蛋 dao dan скандалити,有意〜навмисно псувати обідню;从中〜скандалити; ставити палки в колеса.
揭蛋鬼 d3o dangui каверзник розм.; каверзна людина; скандаліст бешкетник розм.; бешкетниця розж, прост.
捣固 daogu трамбувати що (трамбування).〜工 人 трамбувальник.
搞鬼 daogu! каверзувати; робити каверзи; зло пожартувати.背后〜за спиною творити підлі справи; за спиною робити каверзи;〜害人 підвести людину; підкласти міну кому, під кого; підкласти свиню кому;这是有人在〜це хтось каверзує.
揭毁 daohui розгромити що (розгром); рознести що, розм.; зруйнувати що (руйнування),〜匪 ІИ розгромити (рознести) гніздо (лігвище) бандитів;农民〜了 地主的庄 园 селяни рознесли (розгромили) поміщицькі садиби;地土〜了敌军的司令部бійці розгромили (зруйнували) штаб противника.
揭卖 daomai перепродавати, спекулювати.
揭乱（іаоїийп (吵闹）скандалити; баламутити що, просту (扰舌L) мішати; воду каламутити; робити каверзи,〜分子 скандаліст; скандалістка; дезорганізатор; баламут розм.; баламутка розм.
搞实机 daoshijT < 机 > трамбувйння; трамбувальна машина.
倒 сШо 另见 dk>.
倒 dSo 1)(躺下）лягти;(翻倒）обвалитися. 〜лягти на ліжко; валятися на ліжку;〜在椅子」二 розвалитися на стільці;颓然〜在藤椅上у знемозі опуститися в плетене крісло;把花瓶撞 〜перекинути (впустити) вазу;墙要〜 了 стіна може обвалитися;树被风吹~ Т дерево повалило вітром; 一人〜下，千 "Й•万人站起来了 одна людина загинула -десятки тисяч встануть. 2)(跨台) впасти; [потерпіти] крах; повалитися. 那个铺子早〜了 той магази н давно закри вся;反动派是不打不〜的


155
的 реакційне панування не повалиться, якщо не нанесеш по ньому удар. 3)(倒嗓） втратити голос; голос пропав.这个演员的嗓 子〜了 у цього артиста пропав голос.
倒 dao І)(转换）перемінити що (зміна)〜一〜手 перемінити руку;〜一次船 пересісти на інший пароплав. 2)(腾挪）відсунути що.把 箱子〜开些 пересунути (відсунути) убік шухляди;地方大小，〜不开身儿так тісно, що повернутися не можна. 3)(转让） поступитися. ш'Ш daoban позмінно; переміняти один одного. 〜工作 працювати позмінно; працювати, змінюючи один одного;他们倒着班值日 вони чергували позмінно; вони чергували, ЗМІНЮЮЧИ один одного.
倒板 dSoban "даобань" {одне з найменувань наспівів бейцзінської опери).
倒闭 daobi крах; банкрутство (збанкрутувати). 银行〜крах (банкрутство) банку;许多商店〜 了 багато магазинів закрилися (збанкрутували).
倒毙(ШоЬі здохнуть; здохнути; відмінок.(大批 倒毙).， ，、，
倒币 d3obi перепродавати валюту.
倒仓daocang І)(把粮食取出来晾晒)винести зерно зі складу для сушки. 2)(转入另 二谷仓) перенести (перевезти) зерно на інший зерновий склад.
倒仓 dSoc5ng <剧> ламання, злам голосу [у молодих артистів].
倒巷 daocha <农> сівозміна.
倒车сШосІїб另见dAochS (中途换车）пересадка (пересідати).路上要倒两次•车є дві пересадки на шляху; треба два рази пересідати на шляху.
倒错 daocucJ безлад.
倒贩 daofan перепродавати, спекулювати.
倒伏 сШой <农> вилягти (полягти).〜的庄稼 полеглі хліба;预防〜的措施 заходи проти вилягання;麦子给台风吹得〜了 пшениця полягла від тайфуну, f到戈 dSoge повернути багнет; повернути зброю проти своїх; переметнутися в інший табір; перейти на бік противника; продати шпагу застар.
倒阁 dSogS <政> звалгіти кабінет 倒挂diogui навпаки, задом на перед.
倒换сШоїшйп І)(替换）поперемінно:几种庄稼 〜着种 засівати поперемінно різними культурами (злаками); ввести сівозміну;〜着 脚站着 стояти, переступаючи з ноги на ногу. 2)(掉换）змінювати що.〜次序 змінювати порядок (чергу)不可随意〜не можна змінювати, як надумається.
倒汇 dSohui продати або поміняти валюту.
倒脚 daojiao з ноги на ногу (перекидати м’яча). 倒嚼 сШо』іао жуйка.
倒接班 daojieban підприємства і установи, які приймають на роботу пенсіонерів, f到#С dSokuan велика ставка в казино.
倒卖 сШотйі перепродавати що.〜牲口 перепродавати худобу, f到霉 daomei не везб кому\ невезіння; нещастя; солоно прийтися (дістатися) кому.〜的円子 нещасливий (чорний) день;〜的家伙 невдаха; 真〜от не везе; от нещастя (невдача); просто лихо.
倒票 daopiao купити білет, дістати білет, f到嗓 daosang втрата голосу; голос пропав.
倒手 dSosh6u переходити з рук у руки.这批货 倒过两次手了 ця партія товарів уже двічі переходила з рук у руки;这货倒过手了 цей товар побував у різних руках.
倒损 daosfin порча.
倒塌 dSota обвалитися (обвал).房子〜了 будинок обвалився;墙有〜的危险 стін^ загрожує обвалом;桥轰隆一声〜了 міст із гуркотом повалився.
倒台 сШоШ впасти; повалитися.沙皇政府楚一
九 Ь年〜的 цйрський уряд упав у 1917
році.
倒腾 dao-teng <口> І)(翻腾）ритися. 2)(贩卖） торгувати.
倒替daoti—倒换і).两个人〜着守在病人身旁 два чоловіка поперемінно чергували біля хворого.
倒胃 daowei викликати апетит.
倒胃口 сШо wei-kou 1)(嘴里发腻）набгіти оскому; нудно;(胃 口不佳）втратити апетит. 酸的吃多了要〜 можна набити оскому від кислого;这种胜东西使人〜цей бруд відбив апетит. 2)(感到讨厌）набити оскому; нудно. 看了也〜навіть дивитися нудно;这种废话叫 谁听了 都〜такб марнослів’я хоч кому наб'є оскому.
侄!|休 daoxiu наспівувати під ніс.
倒运 daoyiin спекуляція [на провозі товарів].
倒爷 daoye спекулянт.
倒业 daoye купівля-продаж.
ІІЖ daozhang безнадійний борг.
dao.
祷 dao 是所至〜у надії, що...; дуже сподіваюся (розраховую), що...
祷告 dSogAo <宗> молитися (молитва);(短时间 的祷告）молббень.去做〜йти на молитву;做 完〜відслужити молебень. dao 另见 tdo; yao.
陶陶 daodao веселий, радісний; радісно, весело; із задоволенням.
丨畴dao另见ch6u.
帱 dao <动> накривати, покривати.
Ш dao.
15 dao висбкий, великий (трава).
Ш泡0另见dii.
Ш dao прапор
сійо.
到必0 1)(达到）до чого; до чого; по що; до-.〜 明天 до завтрашнього дня; до завтра; на завтра;〜第二天 на другий (наступний, інший) день;〜星期三就可完成до середи можна закінчити;〜星期三只有一天了 до середи залишився тільки один день;〜半夜 до півночі;〜十月底为止 по жовтень; до кінця жовтня;〜老年 на схилі літ; 一定程度 до відомого ступеня;从下〜上 знизу доверху; 〜那时就晚了 тоді буде пізно;〜现在仍无消 Ж дотепер немає звісток;〜今天我还记得 донині (понині) я все ще пам’ятйю;另У 急，〜 时候你就会知道了 не поспішай, прийде час,
і 	ти впізнаєш. 2)(来）настати; прийти; приїхати,时间〜了 прийшов час; уже час; час минув (表示时间结束)；期限快〜了 тфмін незабаром настане (прийде);期限已〜термін
минув;春天〜了 настіпа (прийшла) весна;信 〜得ft是快 лист прийшов (дійшов) дуже скоро 火车〜了上海了 гібі^іг дійшов до Шанхая;我 们是夏天〜北京的ми приїхали в Бейцзин улітку;代表团还没有〜делегація ще не приїхала (не прибула);他马上就〜він зараз тут буде; він зараз приїде (прийде);部队〜—— 立即向敌人进攻загін із ходу атакував ворога. 3)(往）йти; їхати;(出发） відправитися.〜街上去 виходити (піти) на вулицю;〜戏院去пітіі до театру;〜北京去 їхати (поїхати, рушити) у Бейцзин;〜夕卜国去 їхати (поїхати, виїхати) за кордон;文学艺术 工作者要〜工农兵群众中去працівникіі літератури і мистецтва повинні йти в гущавину робітників, селян і солдат;你〜哪 儿去？ кущі ви йдете?明天我〜你那儿去 завтра я буду у вас; завтра я піду (прийду, зайду) до вас;你怎么也〜上海来了？ чом夕 ви теж потрапили в Шанхай?党派我〜哪儿， 我/就〜明куди мене партія пошле, туди я і поїду. 4)(表示动作有结М)—般用完k体动 词表示по看〜побачити; помітити;听〜 почути; упізнати;办得〜мбжна зробити;还 没有飞 ~ 匕京 літак ще не долетів до Бейцзина.今天我们就讲〜这里сьогбдні ми зупинимося на цьому. 5)(周到)всебічний; ретельний (старанність).想得很〜усе [було] продумано ретельно (уважно, всебічно).
到案 dao'an〈法〉з’явитися в суд; стати перед судом.不〜неівка в суд.
Щ Ш daochai прибути на службу; стати на посаду.
到场 daochang з’явитися (явка); бути присутнім (присутність).有双方〜у присутності двох сторін; при явці обох сторін;拒绝〜відмбва від явки; відмовитися з'явитися (бути присутнім).
Щ 处 daochu скрізь; усюди; повсюдно; на кожному кроці; на всіх перехрестях; із краю в край; там і тут; там і сям.〜叫喊 кричати на всіх перехрестях;〜打听 розпитувати будь-кого;〜传播 по руках ходити; усюди поширюватися; ~流浪 блукати по білому світу;〜碰壁 на кожному кроці сідати в калюжу;〜都找不到 нідо не можна було знайти;〜是稻田 із краю в край тягнуться рисові поля;〜呈现一片繁荣景象ускіди спостерігається картина процвітання; @ 种 情况〜都有 такб явище спостерігається всюди (скрізь, повсюдно, на кожному крбці); fife 他〜受欢迎 йогб скрізь зустрічали з рюзпростершми обіймами;先进经验〜推广 передовий досвід одфжав повсюдне поширення.
到达 сійо da прибути (прибуття).〜北京 прибути (приїхати) у Бейцзин;火车+早辱五点〜А亨 потяг прибуде (прийде) у Бейцзин о 5 годин ранку;我们两夫后才能〜ми прибудемо (доїдемо) тільки через два дні;好容易〜冃的 Ш насилу добратися (доїхати) до місця призначення;命令六时正〜наказано бути на шосту годину. *
到达立占 dao dazhan станція призначення.
到底сійо di (到尽头）довести до кінця.把革命 进行〜！ довести до кінця революцію!
到底 dao di І)(终于）зрештою; нарешті;〜成功 了 зрештою вдалбся; нарешті вийшло (утворилося);他〜来了 то він прийшов. 2)


156
(究竟）усб-таки; нарешті.你跟他〜有什么关 系? які ж усе-таки стосунки у вас із ним?你 ~在什么时候能唯备好呢？ а все-таки, коли ж ви будете готбві?这〜是什么意思？ що це нарешті (усе-таки) значить?你〜要什么呀？ чого ти хочеш нарешті?你谈谈〜是怎么回事 саму справу розповісти! розповісти суть справи! 3)(甲竟）усе ж; усе-таки.〜有区别 усе ж (усе-таки) є різниця jlll〜还是孩子 він усе ж (усе-таки) хлопчик.
到点從0 dian уже час; пора.〜了，火车要开了 уже час, і потяг зараз вирушить;〜了，该上班 7 пора (уже час) йти на роботу.
到і方 daofang нанести візит, відвідати.
到家 daojia у досконалості; сама довершеність. 理解得f艮〜розуміти в досконалості;学〜 досягти верху досконалості;在这一方面还 很不〜у цьому відношенні ще дуже далеко від досконалості;他的俄文很〜він у досконалості володіє російською мовою.
到来 daolai настати; прийти.即将〜на самому порозі; уже на носі; не за горами;春天已经〜 настала (прийшла) весна;隆重地迎接五一节 的 〜 урочисто зустріти прийдешнє Першотравневе свято.
到期 dAoql1 термін минув.〜了 ужб час;合同快〜 了 наступає термін договору;合同已经〜了 термін договору (умови) минув;合同尚未〜 ще не настав термін договору.
到齐 daoqi у зборі.大家都В〜усі в зборі; [прибути] у повному складі.
到什么山上唱什么歌dao shen-me shan-shang chang shen-me ge "на яку гору прийшов, таку пісню і співай"; із вовками жити - по-вовчому вити; у чужий монастир зі своїм статутом не хбдять.
到手c^osh6u потрапити в руки;现在机器还没 有〜 машини поки що не отримані (не потрапили в наші руки); машини поки що не в наших руках;异〜роздобути що; дістати що;学〜，学至!j家 міцно засвоювати вивчене.
到庭泡0«叩<法> —到案.
至[j头 daotou досягти межі.——年〜цілий рік;生 产〜的思想межі;有些人以为生产定额已经〜 了 деякі вважали, що норма виробітки вже досягла своєї межі;话说〜了 усі аргументи вичерпані.
到头来 daotoulai зрештою; у кінцевому рахунку (підсумку); у результаті; наприкінці; усе ж. ,
到职 daozhi зайняти посаду.
倒 dk> 另见 dao.、 、
f到 dao 1)(颠f到）догори ногами; догори дном; вниз головою.〜方夂 поставити догори ногами; поставити догори дном;〜挂 висіти вниз головою;〜着摆 поставити в зворотному порядку;〜数第一 гірший із кінця;孩子把帽 子狨〜了 дитина надягнула шапку задом наперед;他〜竖起眉毛 у нього навіть брови здибились. 2)(相反）оббрнено.〜找两元钱 дати два юаня здачі.(向相反方向移动） задній хід; задкувати том夕〜开 дати задній хід; кати (йти) заднім ходом;历史的车轮是 不会〜转的 не повернеться колесо історії назад. 4)(灌注）налити що, чого;(装） насипати що, чого;(清除）викинути що (викидання).〜—一杯茶 налити склянку чаю; 把面粉〜在袋子里насипйти (зсипати) борошно в мішок;把衣袋〜空 спустошити
кишеню;把酒〜在几个小瓶里розлити вино по пляшках;把两桶牛奶〜在一起зл“ти молоко з двох бідонів в один;从碗里〜到杯 -?Ж перелити з чашки в склянку;〜垃敗 викинути сміття;〜掉眼水 вилити (злити) брудну воду;把心里的话都〜出来викласти все, що було (накопичилося) на душі.
倒 d&o 1)(跟意$斗相反）навпаки; проте; однак. 实际上〜要容易得多фактично вийде навпаки, тобто буде набагато легше (простіше); 我本想节哲，不想〜多花了& я хотів заощадити, так вийшло (стшіося) навпаки; 屋子虽小，〜还干净будинок хоча і маленький, проте (однак) чистий;您、忘了，我 〜还"і己得 ви забули, зате я гарно пам'ятаю;我 〜另有个主意 У мене 叩отб (однак) інша ідея. 2)(表示反说语气)：你说得〜容-，可是事情 没有那么好办 летко тобі говорити, а робити не так叩бето. 3)(表示让步）-то.东西〜不坏， 可是价备也够瞧的річ хоч і непогана, але ціна кусається;说〜说过，只是他不听 говорити то говорили, тільки він не слухається;冷一点〜没什么，只是不要有风 нехай буде морозно, аби не було вітряно. 4) (表示催促，迫问）ну.你〜说呀！ ну，говорііж (розповідай же) нарешті!你〜想想主意呀！ придумай же що-небудь! ну, знайди ж який-небудь вихід!你〜是回过4去呀，人家 叫你哪! так обернись же, тебе звуть.
倒背手 daobeishou закласти руки за спину 倒不如 dao buru краще [всьогб було] би; усе ж краще.〜这样做 найкраще [було б] зробити так; усе ж краще зробити так.
倒彩dAocSi丨|参阅“喝倒彩hS daocai,\ 倒车dk)ch6另见d5och6 (使车后退）задній хід. 参阅“开倒车kai daoche".
倒刺 dSoci задирка.
倒出 daochu вилити що; висипати що.〜瓶里的 水 валити воду з пляшки;〜袋里的沙土 висипати пісок із мішка, f到手丁 一IE dao da yl pa із хворої голови на здорову.
倒幾 daofen ворушити і дрібнити гній.
倒挂金钟 dk>gu& jTnzh6ng <ft> фуксія гібрида. 倒果为因 сійо guo wei yin вважати (називати) наслідок причиною.
倒好儿 daohaor:喊〜освистіти кого.
倒虹吸管 d&oh6ngx了guSn <技> дкікер.
倒睫 d&oji6 <医> трихійз. f到进 daojin улити що, чого', усипати що, чого. 把水〜桶里улііти воду в бочку;把米〜袋里 усипати рис у мішок.
倒立 d》ol丨 1)(顶端朝下）стояти догори ногами.
2) 	<体> стійка на руках. 3) <空> капотіж; капотування (капотувати), f到流 daoliu текти назад; зворотний плин. 倒轮阐 daolunzha нижнє гальмо [велосипеда]. Ш 满 daoman наповнити що，(наповнення); долити що, чого.〜——杯酒 долити вина в келих; 洒杯〜наповнити келихи (чарки); 把袋子〜напбвнити мішок倒得太湖 переповнити що; перелити що. f到数 daoshu зворотний розмір; зворотне число, f到退 daotui відступити; йти (повернути) назад; рух назад; тому. ~ 几步 відступити на декілька кроків; зробити декілька кроків назад;〜三十年ЗО років тому;不是前进，而 是〜не прогрес, а регрес; йти не вперед, а назад;〜是没有出路的 рух назад
безвихідний.
倒行逆施 dao xing ni shi усупереч здоровому глузду; йти всупереч усьому; регресивні дії (заходи).
倒叙法(ійохйй <文> нахгешихте невідм.
倒悬 daoxuan <书> висіти вниз головою.
倒影 c^oyTng [зворотний] відбиток.水中的〜 відбиток у ВОДІ.
Ш 葱 daozaicong полетіти шкереберть; полетіти шкереберть; упасти вниз головою.
Ш 置 daozhi поставити догори ногами; у зворотному порядку; шиворіт-на-виворіт.轻 重〜не розібратися, що важливо і що неважливо; зробити шиворіт-на-виворіт.
倒装句 ddozhu如gj{i <语> інверсія.
倒座儿d》ozu6r 1)(正房对面的房子）флігель, розташований проти головного будинку. 2) (背向行驶方向的座位）сидіння，розташоване проти руху потяга (автомобіля, пароплава).坐的是大汽车的〜сидіти проти руху автобуса.
卓沿0.
悼词 daoci траурна мова; надгробне слово.致〜 виступити з жалобною мовою; вимовити надгробне слово.
悼祭 daoji вшанувати пам’ять кого.
daonian ушанувати пам'ять [мертвого]; із скорботою згадувати кого， про кого; уболівати книжк.〜革命烈士 ушанувати пам'ять полеглих героїв революції;〜亡友 із скорботою згадувати про покійного друга.
悼亡d&ow6ng 1)(悼念死去的妻子）уболівати про мертву дружину. 3)(死去妻子）загубити дружину; позбутися дружини.
сійо.
盗 dk> 1)(偷盗）крйсти що (крадіжка); викрадати що (викрадення); красти що (злодійство).发现公家的财‘被〜виявлено крадіжку казенного майна. 2)(强盗）бандит; грабіжник; розбійник.
盗案 dao，an справа про грабіж (про розбій), daofa розкрадання дров.
盗匪 daofei бандити мн.; грабіжники мн.; розбійники мн.〜活动 бандитизм;——帮〜 бандитська зграя; зграя грабіжників (розбійників).
盗汗 dAoh^n <医> нічні поти.
盗公 daogong розкрадання державного майна.
盗劫 daojie грабувати що (грабіж).
盗卖 daomai розкрадання і продаж.〜公物 розкрадання і продаж громадського майна.
ШШ daomu пограбування могил.
盗窃 daoqie розкрадання; крадіжка (красти що); злодійство (красти що).〜公款 казнокрадство; 〜国家财产 розкрадання (присвоєння) державного майна; казнокрадство; 〜国家财产казнокрад;〜国家机密крадіж- ка (розкрадання) державної таємниці;〜国营 农场财产 займатися розтягуванням держгоспного добра;制止一切〜行为 при- пинити всякого роду розкрадання.
盗取 daoqii украсти що; викрасти що (викрадення). 〜机密文件 викрасти (вкрасти) секретні документи.
盗用 daoyong розтрачувати що (розтрата).〜公 款 зробити розтрату;〜公物 привласнити суспільне майно; розкрадання суспільного добра;〜名义 під прикриттям імені чого.
盗贼 daozei злодії й розбійники (грабіжники).


157
道拍о.
道 1 (ійо 1)-> 道路 1). 2)(水道）руслб; стік; фарватер.黄河改〜ріка Хуанхе змінила своє русло. 3) 法，途径)правило; принцип.处 世之〜принципи [у житті]; життєва мудрість; #生之〜умбви (правила) для збереження здоров'я;他们同行同〜У них спільні інтереси І СПІЛЬНІ погляди. 4)(学术、宗教的 恐想体系）навчання; релігійне вчення,传〜 поширювати вчення; проповідувати релігійне навчання;孑L & І 〜вчення КонфУція і Менцз“. 5) ~►道教；道士. 6)—>道 门.7)(线条)лінія;(刻痕）подряпина. 一条斜 〜кривй лінія. 8) <量词> (用于长条形的东西): 一〜河[одна] ріка;几〜皱纹 декілька зморщок; 一〜令人目眩眼花的亮光сніп сліпучих променів; і 画——〜红线 провести червону лінію;裂了一~缝 дати тріщину. 9) (用于门，墙等):两〜铁丝网подвійне дрбтове загородження;第〜一防线 перша лінія оборони;打了一〜围墙 обнести стіною;这〜 门没有人走了 через ці двері вже не хбдять. 10) <量词> (用于命令，题目等)：一〜命令 [відданий] наказ;两〜算题 два завдання. 11) 〈量词 > (次）раз.换两〜水два рази перемінити воду;上了 三〜漆 відлакувати три рази;省 了 一 〜手续 стйло одною формальністю менше. '
ІІ2 dao <史> адміністративний район; округ.
道3 dao 1)(说）говорити.常言〜得好 правильно (справедливо) говорять. 2)(以为）думати; вважати,我〜是他来了 я подумав, що це він прийшов.
道白（ІйоЬйі (对白）діалбг;(独白）монолбг. 道班 dAob^n <交> дорбжна бригада.〜工人 дорожний робітник.
ІІ 另ij daobie прощатися (прощання); попрощатися. 向 Ш & ~ прощатися (попрощатися) з друзями;握手〜потиснути руку на прощання.
到不拾遗 dao bu shi yi загубленого на дорозі не візьмуть.〜，夜不闭户 загубленого на дорозі не візьмуть, двері на ніч не замикають.
道不同，不相 4 谋 сійо bu tong, bu xiang wei mou нарізно думати - разом не жити.
道盆 daocha < 铁路 > стрілка; стрілочне переведення. ЙІ〜перевбдення стрілки;〜胃 91; -ШЦ нумерація переведень.
道场c^ochang <宗> 1) (І故法琪的场所）місце здійснення [буддійських або лаоських] релігійних обрядів. 2)(法 Зї ) релігійні обряди.作〜учинення релігійних обрядів.
道床 daochuang〈铁路> баласт; баластова призма; баластовий шар.
道德 dSo de моральність; мораль ж.;(准则） етика.共产主义〜комуністична моріпь (моральність); 医生的~ лікарська етика; етика лікаря;运动员的〜фізкультурна етика; етика фізкультурника;〜基础 моральні підвалини; 〜标准 моральні (етичні) норми; норми моралі; ~ 品质 моральні якості;〜而貌 моральний вигляд;〜高 висока мораль (моральність); шляхетність;〜败坏 моральна спустошеність;合乎〜的行为 етичний учинок; 不〜的 4亍为 неетичний (аморальний) вчинок.
ДІЙІ daodl справжній, непідробний.
道饤 d&o ding <铁路> ксістур ч.
道乏 dao fa подякувати за прйцю.
道高一尺，魔高一丈 сійо gao yl chi, mo gao yl zhang "нехай божество сильне, але демон у десять разів сильніший".
11$古 daogii лаоська черниця.
ШШ daoguan лаоський храм.
道行 dAo‘hang < 口> 1)(修行的功夫）святість; наділений божественною силою. 2)(本领) здібності мн.; уміння.他〜可不小 У нього великі здібності (велике уміння).
道贺сійоїід—道喜
道家池oj这1)(我国古代的一种思想流派） лаоська школа; даосизм. 2)(手旨人） послідовники даосизму; даоси мн.
ШЖ daojiao даосизм; лаоське вчення.
道具 daoju〈剧〉бутафорія; реквізит спец/, аксесуар.负责〜的工作乂员бутафбр; реквізитор спец.
道口 сійокби<铁路> переЬд.〜的灯光信号 переїзний світлофор.
道口儿 daok6ur перехрестя.
道劳сійоїйо 道乏.
道理 dAo.li 1)(事物的规捧）закон; логіка речей; (真理）прйвда; істина;(原理）принцип.为人 处世的〜життєва мудрість; життєві правила; 阶级斗争的〜закбни класової боротьби;懂 得革命〜зрозуміти революційну правду;讲 深耕的〜пояснювати значення і зміст глибокої бранки; пояснювати принципи глибокої бранки;按〜说 за логікою речей; по правді говорячи; якщо дивитися з пбгляду здорбвого глузду;这是确定不变的〜така непорушна логіка речей. 2)(理由）резбн розм.; причина;(情理）справедливість; здоровий глузд; сенс;(根据）підстава.讲明〜 наводити аргументи (підстави, мотиви); пояснити чому; з'ясувати істину;不讲〜не рахуватися з істиною; не слухатися ні доводів, ні переконань;毫无〜без усякої до того причини; без усяких до тогб підстав;这 是什么〜？ що за причина? з якої причини? що за підстава? на якій підставі?没有〜不同 意 немає причини (резону, підстави) не погоджуватися;没有〜不满意 немає причин для невдоволення;他的话说得有〜є здоровий глузд у його словах;他说的完全有 〜він говорить цілком резонно (розумно);这 І5有〜слова ці цілком справедливі;他的话 中多少有点〜у його словах є деяка частка правди (істини);妈讲的话也有〜м^ги все-таки діло говорить;还是他有〜усб-таки' він правий;他有他的〜У нього є свої підстави (причини) для цього;这是合乎〜的 要求 це резонні (справедливі, законні) вимоги.
道林纸 daolinzh! глянсовий без деревини папір.
道路（Ійоїй 1)(路）дорбга; шлях ч.崎ill区 нерівна дорога;平坦的〜торна дорога. 2)(通. 道)повідомлення; прохід; проїзд. ІШ 平〜 розчистити (прокласти) шлях;〜РЯ 塞 перервалося повідомлення; проїзд закритий.
3) 	(й；展途径)光明的〜світлий шлях;现实的 〜реіпьний шлях;发展〜шлях розвитку;又 红又专的〜шлях, що веде до того, щоб стати гарним і кваліфікованим [фахівцем]; шлях підготовки гарних і кваліфікованих фахівців; 两条〜的斗争 боротьба між двома шляхами; 使走 „іііЕїі角的〜направити на правильний шлях;走上革命的〜ст^ти на шлях революції;
走上独立发展的〜в“йти на самостійну орбіту;走同一条〜йти одною дорогою.
道士岸然 сійотйо anran (神态庄严)з важливим, серйозним виглядом; із виглядом праведника; (假正经）із святенницьким виглядом.
іі 	|'1 daomen секта. & ⑨〜реакційна нелегальна релігійна секта.
道木 сійотй <知路> шпіпи мн.
道袍 daopao [лаоська] риза.
道破 daopo розкрити що (розкриття). ~不必密 розкрити (видати, розгадати) таємницю.
ІІ兼欠 daoqian вибачитися; попросити вибачення; принести вибачення.要求对这次事件立即 公开〜вимагйти негайно принести публічне вибачення з приводу цього інциденту.
道情 dAoqin导 丨艺> "даоц丨н” {народні пісні,
що співаються розповідачем казок під аколтанемент маленького барабанчика).
道士 dao shi даос; лаоський чернець.
ІІ听途і兑 dao ting tu shuo одні лише розмови та вуличні чутки; поверхові спостереження і чутки; чув дзвін, та не знає, відкіля він.
道喜 daoxi поздоровити що з чим (поздоровлення); принести поздоровлення.去电〜 послати телеграму з поздоровленням; відправити ппрвітальну телеграму.
道谢 daoxie дякувати кому-чому (подяка); сказати спасибі; висловити подяку.说了许 多〜的话 розсипатися в подяках.
道学сійохиб 1)( —种哲学思想）неоконфу- ціанство; вчення неоконфуціанства. 2)—道 学气〜先生 начбтчик; педант.
道学气 daoxueqi педантизм.
道义 daoyi мораль і справедливість.〜上的责任 моральна відповідальність;按〜来说 говорячи по справедливості; із пбгляду моралі і справедливості;给予〜上的支持 надати моральну підтримку.
道炸 daozha < 铁路> балйст.碎〜щебеневий баласт.
道子 dao.zi —道 1 7).
稻浞0.
稻 dao 1) <植> рис;水〜[поливн“й] рис;旱〜 суходільний рис;早〜ранньоспілий (ранній) рис;中〜середньоспілий рис;晚〜пізньо- стиглий (пізній, звичайний) рис;单季〜 одноврожайний рис;双季〜двоврожайний рис;害！]〜жйти рис;打〜молотити рис. 2) •稻 谷.
Ш 萆 daocSo [рисова] солома.——ЙЗ 〜сніп рисової соломи; 一根〜солбмина;〜塾子 солом'яний матрац;小木箱里铺着〜на дні маленької дерев'яної шухляди була постелена рисова солбма.丨丨参阅“携稻草 Шо daocSo”.
稻草人 daocSoren солом'яне опудало; жупел.
稻谷 daogii неочищений рис; шала.
ШШ daokang збій; полова.
ШЩ daoshu <Ш> фонтанезія форчуна.
ШШ daosui рисовий колос.
稻田daotiSn рисове поле.翻耕收割后的〜 бранка рисовища.
稻线虫 daoxianchong <动> рисова нематода.
稻秩 daoyang рисова розсада; розсада рису.
稻子dao.zi <口>一命.长在田里的〜рис на корені.
稻作 d〗ozu6<&> рисівництво.


158
嗎d6.
喂嗷 debo невдоволено гарчати; не відставати з нудотними розмовами
de 另见.de; d6i.
得 1 de I)->得到.〜了好消息 отримано гарні звістки;〜了一个主怠прийшла ідея;〜來不易 добуто (досягнуто) на превелику силу; дісталося не так прбсто (легко);也许他〜了 她的什么好处 а раптом йому дещо від неї перепадає. 2)(演算结果)дорівнює чому; рівнятися чому; буде. 二力卩三〜五 два плюс три дорівнює п’яти; до двох додати три буде п’ять;三三〜九 тричі три дорівнює дев’яти; три помножити на три буде дев'ять; тричі три дев'ять. 3) <口> (表示同意）гаразд; так і бути.〜，就这么办 гаразд, так і зробимо;〜， 我们去吧 дсібре, гаразд (так і бути), підемо. 4) <口> (表示无可奈何)от лихо (нещастя, горе). 〜，你又把我的事搞糟了 от лихо (нещастя, горе), ти знову мені справу зіпсувала.
得 2 d6 (许可）мбже [бути]; можуть [бути].以上 消息不〜公布 вищевказані відомості не підлягають оголошенню.
得便 debian [коли буде] випадок; [коли трапиться] можливість.不〜не було випадку; не було можливості;这本书请你〜捎给他 при нагоді передайте йому цю книгу;请你〜 来一趟 приходьте, будь ласка, якщо буде можливість.
得病 debing занедужати; нажити хворобу.他得 了重病він важко захворів;住在潮湿的房间 里容易得风湿病5їоІти в сирій кімнаті - легко нажити собі ревматизм (легко захворіти на ревматизм).
得不偿失 de bu chang shi придбане не відшкодовує втрачене; збитку більше, ніж користі; мета не виправдує засобів; міняти шило на мило.
decheng вдаватися, полупатися (щастить; таланить) кому; здійснитися; домогтися свого в чому. ▲冬的侵略阴谋未能〜не вдалися (не здійснилися) агресивні підступи ворогів; агресивні зйдуми ворогів не збулися; 我们决本能让敌人的阴谋〜ми не допустимо, щоб бажання ворогів могли здійснитися; не дамо бажанням ворогів узяти верх.
得宠 d^ch6ng бути у фаворі в кого; бути (стати) фаворитом; здобути прихильність.
Ш Ж dechu одержати що; прийти до чого; привести до чого; винести що; випливати; витягти що.〜正确结论 прийти до правильних висновків; винести (одержати) правильні висновки;从失败中〜教训 м^ти уроки з помилок;由此可以~这样的结论 звідси випливає такий висновок;得不出任何 结论来 ніякого результату не вийде.
得寸进尺cun jin chi —得P龙望蜀.
得当 de dang до діла; до ладу; доречний;(合理） раціональний (раціональність);(合乎目的） доцільний (доцільність).问题处理〜 врегулювати питання^доцільно (раціонально, належним чином);资金使用〜раціональне використання засобів;格言弓І 用〜вислів використаний до речі;办法〜міри доречні; 举止〜учинки доцільні (доречні);钱花得〜 витрачати гроші з розумом;不〜не до ладу; не до діла; недоречний; нераціональний; недоцільний;玩笑开得不〜жарти були недоречні (не до місця);时间用得不〜
недоцільна витрата часу.
得到 de dao одержати що (одержання); досягти чого (досягнення); домогтися чого. одержати загальне визнання;〜光荣称号 заслужити почесне звання;〜萊誉 досягати слави;〜成功 домогтися (досягти) успіху;〜 经验 набути досвіду;〜教训 отримати урок; ~ 好结果 привести до гарного результату;〜安 慰 знайти розраду;〜印象 винести враження; 〜反映 одужати (знайти) відбиток;〜发挥自 己力量的机会 знайти застосування своїх сил; 〜信任 користуватися довірою;〜同意 за згодою; дістати згоду;〜许可 одержати (добути, дістати) дозвіл; із дозволу;〜帮助 одержати допомогу;〜支持 зустріти (одержати) підтримку; користуватися
підтримкою;〜进—步的改进 зазнати подальшого удосконалення; 〜锻炼
загартуватися;〜推广 широко поширитись;〜 发展 одержати розвиток; досягти розвитку; 〜好处мйти користь;永远得不到нікбли цього не буде (не одержати, не досягти, не домогтися); не бачити кому чого як своїх вух; 人民〜的权І1』，绝不允许轻易丧失не можна покірно віддавати завойовані народом права.
得іЙ多助，失道寒助dd сійо du6 zhCi, shT池0 guS zhu той, на чийому боці справедливість, користується широкою підтримкою, а той, хто робить несправедливість, позбавляє себе підтримки.
得法 defa уміло; вправно.领导〜уміле керівництво; 不〜невміло; невмілий;作得令艮〜 зроблено вміло (майстерно).
得分 сібйп <体> виграти (набрати) очко.〜机会 гольовий момент.
ШЙЖзІ de guo qiS guo (ШіІ 0 T) жити, поки живеться; жити сьогоднішнім днем; аби [як-небудь] прожити; аби як-небудь;
прожив день - і добре; зійде (зійшло) і гаразд; аби зійшло.
得计 deji вважати вдалим; вийшло вдало; знайти вдалий вихід.自以为〜вважати для себе вдалим; вважати, що вийшло вдало; вважати, що знайдений удалий вихід.
得奖 ddjiSng 1)(得到奖赏）одержати нагороду. 2)(中奖）виграш (виграти що).
得奖者d6jiSngzh5 нагороджений.体育比赛〜 призер; призерка рош.
得劲 dejin 1)(舒服）почувати себе добре.我身 #不大〜я щось погано себе почуваю; мені щось нездужається. 2)(方便）зручно; спритно.这枝笔使着很〜цією ручкою дуже зручно писати.
得救 dejiu врятуватися (порятунок).
得空 d6k6ng [коли буде] вільний час.〜请到我 家里来 коли буде (знайдеться) вільний час, приходьте, будь ласка, до нас;—点、也不〜
. немає вільної хвилини; хвилини немає вільної.
得了 d61e 1)(表示同意）гаразд; бути.〜，我 们就去吧 дббре (так і бути), підемо. 2)(表示 禁止）дбсить; вистачить; буде. 别说了 досить вам розмовляти; дбсить, перестаньте; 〜，舌L 喊什么 вистачить (дбсить), нічого без толку кричати; вистачить (буде) вам без толку кричати;〜，你走你的吧 дбсить (вистачить, буде), йдіть собі.
得)J deli 1)(得益，见效）допомогти; одержати допомогу.我吃这药很〜ці ліки сильно мені
допомогли (допомагають);我得他的力很不 小 він мені багато в чому допоміг. 2)(能力强） сильний.〜干部 сильний кадровий працівник; цінний працівник;〜助手 сильний (діловий) помічник (асистент); права рука;〜ІС 具 діюче знаряддя;领导工作〜робота керівництва ефективна.
得昵望蜀 de L6ng wang Shti спочатку за пальчик, потім і за руку схопитися; апетит приходить під час їжі; дай яєчко, та ще облуплене; не знати (хто не знає) межі своїм бажанням; ненаситний (ненаситність).
得其所哉 de qi su6 zai почувати себе у своїй [рідній] стихії; як сир у маслі качатися.
得人 deren < 书 > вдало (вміло) підбирати [працівників].
得人 4、de гепхіп популярний; користуватися популярністю.他 f艮〜він людина дуже популярна; він людина, що користується великою популярністю.
得胜 desheng здобути перемогу; з перемогою.〜 归来 повернутися з перемогою (з тріумфом); з щитом [повернутися].
得失 ddsh了 1)(所得和所€) інтересимн.\ вигода. 不计较个人〜не рахуватися з власними інтересами; не думати про особисті інтереси; не піклуватися про особисту вигоду. 2)(利弊） плюси і мінуси; позитивне і негативне.〜参 半 є отут свої плюси і мінуси;〜相当 користь дорівнює збитку.
得时 deshi удалий (щасливий) збіг обставин; удача.
得势 deshi узяти (одержати) верх; ввійти в силу; набрати сили; бути в силі.
得手 d^sh6u успішно; удало; завершитися успіхом.号今天我写得#别〜сьогбдні мені пишеться, як ніколи;进攻〜атйка завершилася повним успіхом; атака була вдала (успішна).
得数 dSshCi < 数 > [отримана] відповідь; отримане число.
得体 detl почуття міри; доречний; тактовний. 讲得很〜сказано д^Ьке тактовно;不〜немйє почуття міри (тактовності); недоречний; не до місця;说些不〜的话 сказати що-небудь непристойне;说话不〜сказати не те, що випливає;做得不〜зрбблено нетактовно.
得天独厚d6 tian du hou (人的资质好）висока обдарованість; високообдарований;(自然条 件优越）багатющі прирбдні дані (можливості).
得闲ddxiSn —得空.
得心应手 de xln ying sh5u так, як хочеться (хотілося); слухняний; як по маслу [йти, протікати]; робота йде вдало, f东到〜набити руку;写文章〜писати так, як хотілося б;这 台车床用起来〜цей верстат зручний у керуванні.
得宜 deyi доречний; доцільний (доцільність). 措置〜ужиті заходи доцільні.
得以 deyi мати можливість; змогти із неозн.\ могти.〜深造 мати можливість далі вчитися; 让群众意见〜充分发表щоб маси змогли цілкбм висловити усі свої думки.
得意 deyi задоволений (достаток); самовдо- волений (самовдоволення).〜门生 улюблений учень;〜杰作 удала робота (指作品); улюблений прийом (^н^7Й；)； украй
самовдоволений; із надзвичайним самовдоволенням; 〜扬扬 самовдоволений вигляд;


159
самовдоволено сяяти; радісно потирати руки; 带若〜的样子 із задоволеним (само- вдоволеним) видом;他自鸣〜він був дуже задоволений собою; він переповнився самовдоволенням.
得意忘形 deyi wangxing голова запаморочилася від успіхів; бути на сьомому небі від радості (від захвату); ніг (землі) під собою не чути.
得用 dSy6ng І)(适用）придатний (придатність); придатний (придатність).这把剪刀不〜了 ці ножиці вже негожі. 2) 一得力.
de yu wang quan мавр зробив свою справу, мавр може піти.
得知 dezhl упізнати що; почути що.
dezhi удача; везти безособ” кому, розм.
〜бути (опинитися) в опапі; не зробив кар’єри; не дають ходу кому;郁 tjP ^ 〜 невдоволення своєю долею.
得罪 de-zui скривдити що\ завдати образи; зачепити що.〜人 скривдити людину; наживати собі ворогів;他不是好〜的він не дасть себе в образу; він не дозволить наступити собі на ногу;我有什么地方〜了 你？ що я тобі поганого зробив?
锝d6.
锝 <化> технецій.
德 de I)(品德）моральність; мораль ж.; етика. 使学生〜智#全&发展дйти учням усебічний розвиток у моральному, розумовому і фізичному відношеннях. 2)—德行.
德才兼备 cai jianbei сполучення моральних і
ділових якостей; мати високі ділові і моральні якості; чеснота сполучається з талановитістю.〜的人 людина високої моралі й особливих здібностей; політично розвинена і висококваліфікована людина.
德高望重 de gao wang zhong доброчесний і всім відомий; високоморальний і вельмишановний. 〜的人 людина високоморальна і вельмишановна; людина високої моралі і великої відомості; знатна й ушанована людина.
德国人 Deguoren німець (німецький); німкеня.
德望 dSw^ig чеснота й ім’я.有〜的人 доброчесна і відома людина.
德行 dexmg чеснота ж.\ добрий учинок.
德语 сіеуй німецька мбва.
德育 deyu моральне (етичне) виховання.
ШЖ dezheng доброчесне керування.
地.de另见di.
地-de (副词后缀）用副词表达；合理〜安排工作 раціонально розподіляти роботу;极满意〜看 到 відзначити з великим задоволенням.
/^•de 另见 dT.
底-de ―的.de 2).女学生〜书 кшіга учениці.
另见 di; di.
的-de l)(表示修饰关系)用形容词，第二格名词, 前置词短语或定语副句’表示.铁〜纪， залізна дисципліна;幸福〜生活 щасливе життя;緋红〜脸颊 рум'яні щоки; рум'янець щік;己经站起来〜中国人民що став (що встав) на ноги китайський народ;光荣〜事业 справа честі;高个子〜人 людина високого зросту; висбка людина;资本家〜漫画 карикатура на капіталістів; 一 年 ~ 计划
річний план; план на рік;革命〜旗手 прапороносець революції;革命〜学说 вчення про революцію;货枪〜人 людина з рушницею;成块〜糖 цукор у шматках (шматками);大家都知道〜亊情справа，що відома всім; справа, відома всім;急待角？决〜 问题 питання, що чекає негайного рішення; 在胜利〜那一天 вдень, коли буде перемога; у день перемоги;这是一个有几万工人〜大厂 це великий завод, де працюють десятки тисяч робітників. 2)(表示领属关系）用物主 代词，第二格名词，物主形容词或前置词短语 等表示.我〜母亲М05І мати;父亲〜话 батьківські слова; слова батька;工入阶级〜 党 партія робітничого класу;党〜指示 указівка партії;国民经济〜恢复 віднбвлення народного господарства;本贫〜农民 селяни нашої провінції;中国〜少数民族 національні меншини Китаю;办公室〜钥匙 ключ від кабінету;他〜儿女还小 діти в нього ще маленькі. 3)(表示职务或身份)：今大开会是 你〜主席 на сьогбдні ви голова зборів; на сьогоднішніх зборах ви голова (ви головуєте, вам головувати). 4)(表示动作问受事者)角补 语表示.А我〜知烦чіішітися до мене;开朋 友〜玩笑жартувйти з другом;你得请我〜客 вам доведеться пригостити мене. 5)(表示人 或事物）用形容词或名词表示.男〜чолові- чий; чоловік ч.;送报〜листоноша;我爱吃辣 〜я люблю [їсти] гостре;这里有许多花，有红 〜，有黄〜тут багато кольорів, є червоні, є жовті. 6)(表示某种情况）大星期天〜，你怎么 不出去玩玩? сьогодні ж неділя, чому ви не пішли гуляти? 7)(表示与别人无关)сам; свій; собі.我干我〜，你不用管я роблю своє, і ти не втручайся;要相互号助，未要各干各〜трбба допомагати один одному, а не так, щоб кбжний працював сам по собі (самостійно); 这里用不着你，你只管睡你〜去тут твоя допомога не потрібна, ти йди і спи собі. 8) (表示有这样的，有那样的）хто...，хто...; один..., інший...敌军死〜死，伤〜伤，一个也 没逃掉 із ворогів - хто вбитий, хто поранений (одні були вбиті, інші були поранені) - нікому не вдалося втекти. 9)(表 示动作的施事者或时间，地点等）же.谁买〜 这张票？ хто ж купив цей квиток? ким же куплений цей квиток?他上〜色 він же і пофарбував;他不是今天而是昨天进〜城він приїхав у місто не сьогбдні, а вчора. 10)(表 示肯定语气)：这事儿我知道〜про це я знав; 对〜так, правильно; точно так;不错〜！ зовсім правильно! 11);(表示同类的意思） тощо; і так далі; та інше.诗歌，小说〜，他读了 不少 він прочитав чимало віршів, повістей, розповідей І Т.П.;破铜烂铁〜，他拾来了一大 筐 він набрав пбвний кошик усякого залізного брухту. 12) <口> (表示相乘）на; помножити що на що.五米〜三米，合五平 方米 п’ять метрів на три метри дорівнює п'ятнадцяти квадратним метрам.
的话.dehua якщо.不然〜у іншому випадку; якщо (коли) не так;要论干劲〜，谁也赶不上 № якщо ж говорити про ентузіазм, то нікому не наздогнати його.
另见 d6; d6i.
得• de 1)(可能）можна; могти; у силах; у змозі 他去〜，我也去〜раз йому можна піти, то і
мені можна;生水喝不〜сир夕 воду не можна пити;办〜到 можна буде зробити;办不〜не мбжна робити;我还走〜动 я ще мбжу (у змозі) йти;这个箱子你拿〜起来吗？ ви зможете цю шухляду підняти?今天我们作〜完 сьогбдні встигнемо (зможемо) закінчити. 2)(表示结 果或程度）так..” що...; до того, що...; настільки, що...; такий...,що...写〜非常好 дуже добре написано;吓〜说不出话来так злякатися, що позбутися мови; злякатися до того (до такої міри， настільки)， що позбутися мови;跑〜上气不接下气 задихатися від бігу;这里热〜很 тут дуже пекуче;时间过〜很快 швидко біжить час;事 情春〜时间不够用了 так багато роботи (стільки справ), що часу не вистачає;团结广 大+民群众，团结〜越多越好потрібно об’єднувати широкі народні маси, і чим більше людей ми згуртуємо, тим краще. 3) (宇示动作完成）@完成体表示.出〜家门 вийшовши з будинку; коли вийшов із будинку.
d6i 另见 d6; de.
得 dgi <口> (需要）б^де потрібно; потрібно, чому, що，чого.建产工程〜六个月才能完成 на будівництво заводу буде потрібно (знадобиться) шість місяців;办这么个工厂〜 多少钱？ скільки коштів потрібно (буде потрібно) на будівництво такого заводу? 2) (必须，一定І) необхідно; слід; 该) доведеться 一定〜提前完成 обов'язково слід (просто необхідно) виконати достроково; ~ 马上走，不然就耽误了 необхідно (слід) відразу йти, інакше спізнимося;我〜去趟 і прийдеться (треба буде) мені сходити;大家 都去_电影了，可是我却〜呆在家里усі пішли в кіно, а я сиджу вдома. 3)(势必） доведеться.迟早总〜这样办 рано або пізно，а усе ж доведеться так зробити.
镫 deng 另见 c^ng.
Ш deng —(л^мпа, світильник, ліхтар).
蹬 deng 另见 d6ng.
燈 deng <动> 1) ступати на...; переступати; 2) підійматися на...; сходити на...; сідати на...; 〜自行车 сідати на велосипед; 3) пхати, штовхати ногбю.
Ш Кй dengchuai топтати, пхати.
灯
deng.
灯 d6ng 1)(照明用具）л^ша; ліхтар ч.\ світильник.煤油〜гасова лампа;台〜 настільна лампа;挂〜висіча лампа;壁〜 стінний ліхтар;路足各〜величні ліхтарі;开〜 включити (запалити) світло;关〜виключити (погасити) світло;熄〜погасііти лампу (світло); погасити вогонь;,点〜запасти лампу (світло, вогонь); дати світло;屋里没 有点〜飞кімнаті не було світла. 2)(加热器具） пальник.酒精〜спиртовий пальник; спиртівка;本生〜пальшік Бунзена;电石〜 ацетиленовий пальник. 3)(电子管） [електронна] лампа. 五〜收音机 п'ятиламповий приймач.
灯彩 dengcSi ілюмінація. її 日〜святкбва ілюмінація;布置〜улайітув^ти ілюмінацію. dengcSo фітиль з сітника.
ЙҐИн dengchuan <?$>плавмаяк; плавучий маяк.


160
灯Ш deng’e нічний метелик.
灯光 dSngguang l)(灯的光）світло лампи.信号 〜сигнальний вогонь;夜航〜设施 світлосигнальні пристрої;在〜下工作 працювати при світлі (при вогні);向〜走去 піти на світло (на вогник).'2) <剧> висвітлення;(管理灯光 的人）освітлювач.
灯花dSnghua нагар на гніті,灯心上结着一朵大 〜на гніті утворився сильний нагар.
灯火 dgnghu6 вогонь ч.〜管制 світломаскування; 房间里〜通明 кімната яскраво освітлена; кімната залита світлом;晚上新宅 Ж-ШШ увечері новий будинок сіяв (був залитий) вогнями;雄伟壮丽的天安门广场， 红旗飘扬，〜辉煌на величній площі Тяньаньмень, що залита вогнями, майоріють червоні прапори.
灯节 Dengjie Свято ліхтарів (15 січня за місячним календарем).
灯具 dengju освітлювальна арматура.
灯 % deng-long ліхтар ч.打着〜走 йти з ліхтарем.
灯笼裤 deng-longku шаровари мн.
灯 і迷 dengmi загадка на ліхтарику.猜〜 розгадати загадку на ліхтйрику.
灯苗 dengmiao полум'я лампи.
灯泡 d5ngp&o <口> [електрична] лампочка.螺 旋〜лампочка з гвинтовим цоколем;插接〜 лампочка зі штиковим цоколем. 灯泡头 d6ngp^ot6u цоколь ч.螺旋〜гвинтовій цоколь; цоколь Едісона;插接〜штиковий цоколь; цоколь Свана.
灯伞 dengsan [зонтикоподібний] абажур.
灯丝 dengsl вольфрамова нитка [лампи]; нитка [розжарення].
灯塔 dgngta маяк.〜管理员 ма^чник.
灯台 dengt含і підставка для лампи.
灯台树 dgngtdishii < 植 > кюііл (дерен) широколистяний.
灯头d5ngt6u 1)(煤油灯装灯心的部分） ламповий пальник. 2)(电 灯头）патрон [електричної лампочки]; електропатрон.插 Ш~ Штиковий патрон; патрон Свана;螺旋〜 гвинтовий патрон; патрон Едісона. 3)(灯的 盘数）лймпочка.房里有五个~у кімнйті п’ять лампочок.
灯心 dengxln ґніт ч.\ світильна застар” прост. 穿〜заправити ґніт у лампі;把〜拾高些 припустити ґніт.
Й* 草 dengxTncSo < 植 > ситник крислатий (гіллястий).
灯心线 dengxlnrong вельвет-корд.
灯油 d€ngy6u гас.
'大丁і吾 dengyu світлова сигналізація
灯 Й. dengzhan світильник. >
灯罩 dcngzhao (油灯灯罩）[лампове] скло;(电 灯灯罩）абажур;(台灯灯罩）ковпак;(吊在天 花板上的半圆形灯罩）плафон.
登 d6ng.
登1 deng 1)(山低处到高处）підніматися (підйом); підніматися; сходити (сходження). 〜І祕 зійти (висадитися) на берег;〜上山顶 підніматися (сходити) на вершину гори;〜上 天安门城楼 піднятися на центральну трибуну Тяньаньмень; ~J二政治舞台 вийти на політичну арену. 2)(干1J 登）опублікувати що (опублікування); друкувати що (друкування); помістити що (приміщення); ( і己载）занести що (занесення); внести що
(внесення).〜广告 помістити (дати, надрукувати) оголошення; рекламувати що\ 把支出〜入帐册записати витрати в книгу;他 的名字〜上了光荣榜йогб ім'я занесли (помістили) на почесну дошку.
登2d6ng 1)(由力踏）надавити ногою.〜三轮儿 працювати що велорикші;〜刹车 надавити на ніжне гальмб;他用腿一〜，就跳过去了 він відіпхнувся ногами і перестрибнув. 2)(站) стояти.〜在窗台上 стояти на підвіконні.
Ш Ш dengbao опубліковувати (розмістити, друкувати) що в пресі.〜声明 повідомляти в газеті; оповістити через пресу (через газету); помістити заяву в газеті.
登场dgngcMng (谷物收割后运到场上）звозити що на тік.五谷〜весь хліб уже прибраний (зібраний); весь хліб звезено на тік.
登і为dengchang (出现在舞台上）виступиш (виступ).正当某演员〜的时候під час виступу такого-то артиста;现在该合唱团〜 тепер вихід хору; зараз хору виступати, dengcheng відправитися в дорогу.
登峰造极 deng feng zao ji сама довершеність; досягти досконалості (апогею); дійти до віртуозності.
登高 denggao піднятися на височину.〜——呼 піднятися на підвищення і кликати; кликати поклик (指号召).
登革热 dgngg6rS <医> денгб лихоманка.
登基 dengjT сходження на престол; вступити (зійти) на трон,〜力趴 коронація; коронаційні свята.
登极dgngjT—登基.
登і己 dengji реєстрація (реєструвати що); облік. 〜制度реєстраційна система;文件收发〜 реєстрація вхідних і вихідних паперів;图书〜 реєстрація книг;结婚〜реєстрація шлюбу; 民事〜запис актів цивільного стану; загс;户 口〜пропіска [місця проживання];我的户 口 还未〜я ще не прописаний (не прописався); 办理〜стйти на облік; реєструватися;进行〜 проводити реєстрацію (облік); брати (ставити) що на облік;重新〜перереєстрація.
登і己表 dengjibiao анкета.
登 і己簿 dengjibu реєстраційна книга; реєстраційний журнал;(文/[牛登і己簿）реєстр.
登"і己处 dengjichu реєстратура; реєстраційний відділ; відділ реєстрації.
登记吨 dSngji сШп <交> реєстрова тонна.
登记卡 dengjika облікова (реєстраційна) картка.
登 і己证 dengjizheng посвідчення [про реєстрацію]; свідчення [про реєстрацію].
登陆 denglu <军> зробити десантну операцію; висадити (зробити) десант.〜演习 десантні маневри.
登陆艇 denglutlng десантний катер; десантне судно.
登门 dengmen піти (прийти) додому.〜拜访 піти (прийти) із візитом; нанести (зробити) візит; відвідати вдома; ~ Ж ііІІ піти до хати і подякувати; нанести візит на знак вдячності; 再也不登她家的门ноги моєї не буде в її будинку.
登山 dengshan підніматися (видиратися, підніматися) на гору.
登山运动 d6ngsh如 yun dong <体> альпінЬм.集 体〜альпіні^да.
登 员 dengshan yun dongyuan альпініст; альпіністка.
登时 dgngshi (立刻）в той же час; відразу;(突然） раптом; раптово.
登台 d6ngtdi 1)(演戏）виступйти (грати) на сцені; вийти на сцену (на естраду).初次〜 дебют; перший виступ;〜表演 виступити на сцені; вийти на сцену;〜表演文娱节目 виступати з програмою самодіяльності. 2) (登上讲台）піднятися на трибуну.〜发言 виступити з промовою; виступати з трибуни; 〜演讲 виступити з докладом. 3)(执政） прийти до влади.
登堂入室 deng tang ru shi опанувати всією сумою знань; стати знавцем чого.
登月 dengyue висадження на Місяць; примісячення.
登月舱 dengyuecang місячна кабіна.
登月车 dengyueche місяцехід.
登载 dengzai опублікувати що (опублікування); друкувати що (друкування); помістити що (вміщення).杂志上〜了一篇重要文章у журналі опублікована (надрукована, вміщена) одна важлива стаття; у журналі опублікували (надрукували, вмістили) одну важливу статтю.
喧 dgng.
嗜d6ng〈象声> (击物声）стукіт (гуркіт);(脚步 声）Т^ПІТ.〜的一声落在地上了 І3 стукотом упасти на підлогу; ~的一拳打在桌子上 стукнути кулаком по столі;〜的脚步声 т^піт; 他〜地走下楼来стукаючи ногами, він спустився по сходах; він із тупотом спустився по сходах.
等 deng.
等 1 deng (等级）сорт; гатунок; розряд; клас.头〜 货 товар вищої (кращої) марки; товар першого сорту; 二〜舱 каюта другого класу; 一〜功 заслуга першого ступеня;同〜货色 однакові товари; товари однієї якості (сорту); 按〜分选 розсортув^ги що. 2)(相等） однаковий (однаковість); рівно-.〜方位角 <测> ізойзимут;〜距离 еквідистйнція;大小不 〜неоднакові за розміром (за розмірами).
等 2 deng 1) 等备.〜іЙ 友 чекйти (очікувати)
друга;〜回信 чекати (очікувати) відповіді; ~ 了三个小时 прочекати третю годину; пройшла третя година в чеканні;〜几天 почекати (заждати, почекати) декілька днів; 〜的人很多булб очікуючих багато;〜得心焦 чекати з нетерпінням; чекати не дочекатися; томливе чекання;〜着瞧吧丨 почекйй!(以上 表示威胁)；почекай - побачиш! поживемо - побачимо!(以上表示看结果);不能再〜了 не можна більше чекати; не можна баритися;〜一会儿我就来 одну хвилину, я зараз прийду;请〜一〜прош> почекати (заждати) одну хвилинку; постійте розм.\ переждіть розм.; почекайте розм.;这事该〜 ——〜胃 # треба почекати (почекати, заждати) із цією справою;这笔钱正〜着用 Ш і ці гроші вимагаються негайно; И寸 І司不 〜人час не чекає;唉，老朋友，在〜谁呀？ ну, друже, кого чекаємо (чекаєш)? 2)(等到) коли; як; до чого.〜他回来再说 поговоримо про це, коли (як) він повернеться;〜那时我们再商量тоді й обговоримо;我〜工作结束了再睡під$ спати тоді, коли закінчу цю роботу; коли (як) закінчу цю роботу, піду спати.
等3 deng 1) <书> (表示复数）用复数表达.我~


161
ми;你〜ви;彼〜вона. 2)(表示列举未尽）і так далі; і т.д.; та інше; й ін.; тощо; і т.ін.纸张、
笔、墨〜папір，пензлик, туш тбщо (й ін.，і т.ін.)；北京、天洋〜地 Бейцзин, Тяньцзин і т.д. (та інші міста, та інші міста); ї长某〜人 Чжан і інші. 3)(列举后煞尾)як.北京，上海，天律，武 汉，广州〜大城市Так丨великі міста, як Бейцзин, Шанхай, Тяньцзин, Ухань і Гуанчжоу.
等比级数 dSngW-jishii < 数 > геометрична прогресія.
等 hi 三 ff]形 d6ngbian-s5njiaoxing < 数 > рівносторонній трикутник.
等边双曲线 dengbian-shuangquxian〈数〉 рівностороння гіпербола.
等差级数 dSngcM-jishii <数> арифметична прогресія.
等次 dSngci сортність.确定产品的〜визначити сортність продукції.
等待 deng dai чекати що, чого; очікувати що, чого (чекання).〜命令 чекати (очікувати) наказу;〜时机 чекати (очікувати, вичікувати) зручного випадку; ІЕ 在〜消息 у чеканні звісток;我们不能〜自然的恩“ ми не можемо чекати милостей від природи;工作〜 着我们去做роббта нас чекає.
等到d6ng dao І)(表示时间条件）коли; до чого. ~我丨门赶到码轮船已经开走了 кол“ ми під'їхали до пристані, пароплав уже пішов;〜 那时候就晚了 на той час буде вже пізно. 2) (等着）дочекатися чого.终于把他〜了 зрештою його дочекалися.
等第dgngdi—等级2).
等而下之 deng er xia zhl нижче; гірше.〜,就更 不用提了 а про те, що було нижче (гірше), нічбго вже і говорити.
等风速线 dSngfBngsixi^n <气> ізоанемони л/«.
等高距 dgnggaojii < 测 > висоті перетину горизонталей.
等高圈 d6ngg3oqu5n <测> альмукантарат.
等高线 denggaoxian <地理> ізогіпси лш.; горизонталь ж. '
等号 d6ngMo <数> знак рівності.划上一个〜 поставити знак рівності.
等候dSnghdu 等待.〜大队到来чекати приходу загону.
等积三角形 d6ngjT-s§njiaox丨ng〈数> рівновеликі трикутники.
等积体 d6ngjM <数> рівновеликі тіла.
等积形 dgngjTxing <数> рівновеликі фігури.
等级dengji l)(等次）сорт; розряд.工资的〜 розряди зарплати;商品的〜сорт товару;夕卜交 官的〜дипломатичні ранги;确定产品的~ визначити сортність продукції;把货物分为 三个〜розбити товари на три сорти;〜差价 різниця цін за сортністю;〜运动员 розрядник.
2)(人的等级）стан.〜制度 становий стрій; ієрархія (指位吏的等级制度);〜选举вибори по куріях.
等级 і d6ngjibi5o шкала.工资〜шкала заробітної плати.
等加速运动 dSngji§si!i-y{in dong < 理 > рівномірно-прискорений (рівноприскорений) рух; рух із постійною акселерацією; рух із постійною зростаючою швидкістю.
等价 dengjia рівноцінний (рівноцінність); еквівалентний (еквівалентність) книжк.〜商 品 рівноцінні товари;〜交换 еквівалентний обмін;〜价值形式〈经> еквівалентна форма вартості.
等价物 dgngji》w(i <经> еквівалент.
等ІЬ d6ngjiao〈数〉рівні кути; рівнокутний.〜 多免形 рівнокутний багатокутник;〜投影 рівнокутне зображення; рівнокутна (ізогональна) проекція.
等角形 dgngjiaoxfng <数> рівнокутник.
等足巨 dengju рівність відстаней; рівновід- дапений.〜投影<数> рівновіддалена (рів- нопроміжна) проекція.
等离子管 dgnglizTguSn <理> плазмотрбн.
等离子流 d€ngl丨zTliii <理> шумовий струмінь.
等离子体dgngHzItT <理> плазма.〜化学 плазмова хімія.
等量齐观 deng liang qf guan ставити на одну дошку; ставити знак рівності; прирівнювати що до кого-чого; ототожнювати що (ототожнення); ототожнювати що (ототожнення).
等偏线 dgngpiSnxi^n < 测 > Ьогбни лш.; ізотонічна лінія.
等深线 d6ngsh6nxi3n <地理> ізобйта.
等时线 dgngshixi^n ізохрони мн.地混〜 ізохрони землетрусу.
等式 dgngshi <数> рівність.
等速运动 dgngsCi-уйп dong <理> рівномірний рух; рух із рівномірною швидкістю.
等同 dengtong ототожнювати що (ототожнення); ототожнювати що (ототожнення); ставити знак рівності між ким-чим.不能把 这两个概念〜起来не можна ставити знак рівності між цими двома поняттями; не можна ототожнювати ці два поняття.
等夕卜品 dengwaipln несортний (недоброякісний) товар; товар із дефектом; брак.
等温层 dengwenceng <^> ізотермічний шар.
等温线 d6ngw6nxiin〈地理，气〉ізотбрми мн.\ ізотермогіпси мн.; термоізоплета.
等闲 dSngxidn <书> 1)(平常）повсякденний (щоденність); простий.〜之事 проста справа; дрібниця; повсякденне явище. 2)(不留意）не брати до серця;(轻易）легковажно; несерйозно.莫〜白了少年头 не безцільно прожити юні роки;不意〜一别，便成永诀не очікував, що розлука, яка не була близько взята до серця, стане прощанням навіки.
等闲视之 dSngxian shi zhl вважати що повсякденним явищем; залишити що без уваги; не надавати значення; недооцінити що, чого (недооцінка); міряти, що звичайним аршином.
等压面 d6ngy5miAn <地理，气> Ьобаріічна поверхня; поверхня рівного тиску.
等压线 dgngy5xian <ik理，气> Ьоббри лш.; ізопієсти лш.; ізобаричні (ізобарометричні) лінії.
等腰三角形 dgngyao-sSnjiaoxfng < 数 > рівнобедрений трикутник.
等因奉此 ddngyTn fengcl формалізм, формалістика розм.; канцелярщина; [канцелярська] відписка; відписуватися.官僚主义 式的〜бюрократичний (сухий) формалізм; бюрократична відписка (формалістика);办〜 的軍儿 займатися канцелярщиною (відпискою, формалістикою).
等于 dengyu рівнятися чому; рівний; рівносильний; означати що, значити що.三乘三〜 jl тричі три дорівнює дев'яти; тричі три - дев’ять;球的体积〜多少？ чи рівний об’єм кулі?怜恤敌人〜背叛人民шкодувати ворогів - значить зраджувати народу; жалість до ворога рівносильна зраді народу;
这决不〜说他己同意це аж ніяк не означає, що він уж^ згоден.
等雨线 d6ngyfixi》n〈地理> ізогієти aw.
等值线 dgngzhixi^n< 地理 > ізолінії мн.; ізоплети мн.; контурні лінії.
戲 d6ng.
戰 d5ng зважувати [на вйгах] що
ШЙ. dengpan чашка ваг
戰Ц dengxlng поділка (на шкалі) вагів.
deng-zi [малі] ваги.
Ш deng.
毙 deng лава; ослін; табурет; табуретка.长〜 довга лавка; 4、~ крамниця; лавка; табуретка.
deng 另见 chSng.
澄 deng (使下沉）відстоятися (відстоювання). 水很浑，得〜一〜водй мутна, треба, щоб вона відстоялася; іі：茶〜——〜нехай чай відстоїться; дайте чаю відстоятися.
澄架泥 dengjiangni вистояний (профільтрований, очищений) каолін.
澄清ddngq了ng另见chSngqTng (使杂质沉淀） відстоятися (відстоювання).把夕军水〜 відстоювання (очищення мутної води).
Ш:& dengsha горохове пюре.
澄水箱 dcngshulxiang відстійник; стічний бак.
dSng.
邓陵 d^lgling (бУ7.) Делін {прізвище).
瞪 dSng.
瞪dSng ―踏.
Ш deng.
燈 deng дорбга вздовж гірського схилу, гірська стежка; кам'яні сходи.
deng 另见 chdng; chen.
橙 ddng ―党(лава).
瞪 cl^ig.
磁 deng 1)(石头台阶)кам’яні щаблі. 2) <量词> щабель.费力地一〜一〜往上走в^жко підніматися по сходах (по сходинках).
瞪d_.
瞪 dSng 1)―瞪眼 1). 2)(怒视）свердлити очима; кидати гнівні пбгляди; сердито глянути (подивитися).他把眼睛〜着我 він свердлив мене очима (кидав гнівні пбгляди на) мене; 她朝丈夫〜了 一眼 юнй метнула гнівний погляд убік чоловіка.
瞪玲 Angling〈动> газбіь ж.
瞪眼 dSngySn 1)(睁大眼）вилупити (вип'ялити, викотити, вирячити) очі;(注视）дивитися широко розкритими очима; уп’ястися; [очима].〜望老1墙上的一幅画уп'ястися очима на картину (вп'ялитися в картину), що висить на стіні;你〜看什么？ у що ти вилупився (уп’явся)?你能〜不管吗？ xi6d ви можете, бачачи все це на власні очі, усе так залишити? хіба ви мбжете дивитися на це крізь піпьці?他瞪恭眼，不知怎么做才好він， вилупивши очі, не знав, як бути. 2)—瞪 2).
镫咖g.
镫 deng стремено. . 4
燈货 denggii <解> стременб.
Ki dT另见dL


162
氏 dT І) низький, дешевий, недорогий (ціна). 2) 〈动〉схиляти;〜首 схиляти голову.
低市.
抵徊dThui —»•祗回.
抵di.
衹裯 сіїсШо натільна білизна.
疑 сії.
Ш. di І) чоботи. 2) Ді {прізвище).
低dT.
低di l)(离地面近）низький.鸟飞得很〜птах літає дуже низько над землею. 2)(低于一般 标池）низький.〜于海面 нижче рівня моря;〜 价收购 зак^пбвувати задешево;声音~ звук слабкий (тихий);嗓音〜гблос низький;体温 〜низька температура;气压〜низький [атмосферний] тиск;政治觉悟〜нюькй політична свідомість. 3)(级别低）молодший; нижчий,〜年级学生 учні молодших класів; 在旧社会，资产阶级认为劳动人人一，У старому суспільстві буржуазія вважала працюючих нижчими себе. 4)(向下垂） опустити що; потупити що.〜下头来 опустити (потупити, похнюпити) голову; поникнуть головою.
低标号сІЇЬі§о1ійо нижча марка.〜的产品 продукція нижчих марок.
低产 dlchSn низький врожай; низька врожайність. 〜作物 нюьковрожййні культури;〜 赶高产 підняти низьку врожайність до висбкої.
低产田 dlchantiin низьковрожайне поле.
低潮 dlcMo І)〈地理> нюькй (мала) вода. 2)(低 落停顿状态；)спад.当时革命暂时处于〜у той час революція тимчасово знахбдилася на спаді.
低沉 dlchSii І)(天色阴暗）похмурий (похмурість).天空〜похмуре небо. 2)(声音 低）глухий; низький.〜的嗓音 глухіій голос.
3)(愔绪低落）занепадницький (занепадництво).情绪〜занепадницький настрій; пасти духом.
低垂 dlchuf опустити що; схилитися на що, до чого; повиснути.〜着头 опустйв (схиливши) гблову; з опущеною (пониклою) головою;稻 穂〜колоски рису похилилися;柳枝〜水面 гілки верби низько повисли (схилилися) над водбю;乌云〜навіісли грозові хмари [над землею].
低地 di di низина; низинна місцевість,村子位 于〜селб розташоване в низині.
低估 digii недооцінити щоу чого (недооцінка) 低级dlji І)(初步的)нижчий.共一主义的〜阶段 нижча фаза комунізму;发展的〜阶段 нйжчий щабель (стадія) розвитку;从〜到高级的发展 розвиток від нижчого до вищого. 2)(庸俗的） низинний (низовина); низький. ~趣味 ни;зькі інтереси (смаки);〜趣味的小说 бульварний роман. ‘
低空 dik6ng невелика (мала) висота.〜飞行 політ (літати) на невеликій висоті;〜投弹 бомбометання з малих висот.
低中兰 dTlan <体> низький бар'єр.
低廉 сШібп дешевий; недорогий; загальнодоступний (загальнодоступність).价格 дешева (недорога, загальнодоступна) ціна. 低劣 dTlic недоброякісний (недоброякісність);
низькосортний.质量〜的产品 недоброякісна (низькосортна) продукція; продукція низької якості. ^
低落（Шиб упасти (занепад); знизитися (зниження).咖价〜падіння (зниження) цін [на товари]; ціни [на товари] впали (знизилися);水位〜спад води; рівень води спав (знизився);敌军士气〜бойовий дух противника ослабнув;愔绪〜уМв настрій; 威信〜авторитет упав.
低能 dTndng нездатний;(痴愚）імбецильність. 低能儿 dTnSng，6r недоумок [дитина]; виродок прост.
低邊 dlpin І) <电> низькі частота.〜电流 струм низької (малої) частоти;〜放大器 низькочастотний підсилювач. 2)〈无线〉 низька радіочастота.
低气压dlq'iy5 <气>~>低压3).
低气压带 dTqiy5 dai〈气> область циклона.
低热(ІЇгб <医> субфебріпьна температура.
低三下四 dTsan-xiAsi низький; знехтуваний; гнути спину перед ким; холуйствувати перед ким; раболіпствувати перед ким\ принижуватися перед ким; із приниженням.
低声 dlsheng тихо; пошепки.〜说话 тихо (пошепки) розмовляти (говорити);〜交谈 тихо розмовляти;〜歌唱 тихо співати.
低声下气 dTshgng-xiAqi смиренно; улесливо; покірливо; принижено; стати тихіше води і нижче трави; покірний і слухняний.
低首下心 di sh5u xia xln скоритися (покірність). _
低知 dlsu мала швидкість; тихохідний.〜飞行 поле з малою швидкістю;〜轮船 тихохідний пароплав.
低碳钢 dTtang5ng <冶> маловуглецбва сталь. 低头（Шби 1)(垂下头来）опустити (нахилити, схилити, нагнути) голову.〜看书 схилитися над книгою. 2)(屈服）пасувати перед чим; схилити голову перед ким-чим.〜认― принести каяття; з'явитися (прийти) повинитися; покаятися і визнати свою провину; покаятись у своїх злочинах;决不在 困难面前〜у якому випадку не схиляти голову (не пасувати) перед труднощами.
低佳 dlwS низинний; низький.地势〜рельєф місцевості низинний; місцевість низинна (низька);〜地区 низовина; низинні райони. 低微dTw6i 1)(声音细小)тихий; слабкий.〜的呻 吟 ті^хий (слабий) стогін;声音〜гблос слабкий (тихий). 2)(旧时指身份、地位低） низький.出身〜[людина] низького походження.
低缔度 dTw5i dCi〈地理> низькі широти.
低温 dlwen 1) <理> низька температура. 2) <医> гіпотермія; низька температура.
低温学 dlw6nxu纟 кріологія. 低温学家 drw5nxu6ji5 кріолог.
低下 сІЇхій низький.地位〜низьке місце.
低血压 сИхибуа <医> гіпотензія спец.; гіпотонія спец.; знижений тиск крові. ~^人 гіпотбнік. 低压 сІЇуй 1) <理> нюьюій тиск.〜锅炉 каїзйн низького тиску. 2) <电> низькй напруга.〜电 流 струм низької напруги. 3)〈气> депресія; низький тиск; барометричний мінімум. 低压槽 Луасйо <气> балка низького тиску.
低音(іїуїп <音> бас.〜乐器інструменти;〜提琴 контрабас.
低音波 сІЇуТпЬб <理> інфразвук.
低音部(ПуїпЬй <音> бас.
低云 diyiin <气> нііжні хмари; хмйри нижнього
ярусу.
羝dT.
Щ. di <书> (公山羊）цап,(公绵羊）баран.
堤dT.
堤 dT дамба.河〜береговй (річкові) дамба; 土〜
земляна дамба;筑〜防水 будувйти (споруджувати) дамбу для захисту від повеней.
堤淳dr an —堤.
堤规 dlba гребля.
堤防dlfdng —堤.
胃dT另见ti.
提防 dl.fang ужити заходів безпеки; бути обережним. 丨金慎〜прийняти серйозні (суворі) запобіжні заходи;要〜着 будьте обережні.
滴di.
滴 dT 1)(向下落）капати щоу чим (капання).〜目艮 药水кйпнути в очі очні краплі;把鱼肝油〜入 茶匙里 накАпати риб'ячого жиру в ложку;额 上的汗不住地往піт так і котився (кйпав) із чола. 2)(成滴的液体）крапля.汗〜крапля поту;水〜крапля води. 3) <量词> крйпля.战 斗到最后一〜血 борбтися до останньої краплі крові;〜酒不饮 краплі в рот не брати;
〜水未进 мЗкової росинки в роті не було; 一〜 泪珠从脸上滚下来сльоМ покотилася по щоці.
滴虫 dlch6ng <^]> трахомонідлш.
滴答 dlda <象声> (钟表声）тік-тік; тік-так; цокання (тікати);(雨水声）крапати,钟〜地响 тікав годинник;滴滴答答下起雨来покрйпає (крапає, закрапав) дощ;大点大点的雨，〜，〜， ~，打在宽阔的石&路上збігйючи, вода падає важкими краплями - кап-кап-кап - на широкий настил із плитняку.
滴答di.da (滴下）кйпати.雨衣上直〜水водйтак і капала з дощовика.
滴滴涕 dldlti <it> дихлордифеніл-трихлоретан; Д.Д.Т.〜油剂 дезинсбкталь ч.
滴定 diding <化> титрувйння (титрувати що).
滴定管 dldingguSn <化> бюретка. 滴定液 drdingy6〈化> титровані розчини.
滴管 dTguSn крапельниця; піпетка.
滴剂 dlji <药> краплі мн.
滴沥 dlli〈象声> крйпати.雨声〜накрйпає (крапає, закрапав) дощ.
滴里嘟噜сІЇ.ІісШШ 1)(指大大小小的东西多） усяка всячина,黄瓜啊，蕃筋啊，〜的他买了 不少 він накупив багато огірків, помідорів і всякої всячини. 2)—嘀里哪嗜 drlidulu.
滴溜溜сШіШій:〜的眼睛живі очі;眼珠儿〜地转 очі так і бігають.
滴溜儿dllitir 1)(极圆)：〜圆кр扣шй-кр扣^ий; зовсім круглий. 2)(旋转快)：〜转 ш,видко обертатися (вертітися); завертітися дзигою.
滴入& dlrufa <医> закапування (введення) крапель.
滴7^不漏 dT shui bu lou і воді не просочитися; комар носа не підточить：她说话〜вонй говорить так, що до її слів не можна причепитися.
滴Ж成冰 dT shuT cheng blng птахи падають на льоту [від морозу]; [стоять] люті морози.
滴水穿石 di shuT chuan shi крапля по краплі і камінь довбає.
滴水 dT.shui 1)(瓦头）"дишуй" {трикутний


163
візерунковий виступ на черепиці). 2)(两屋 I、司 泄雨水的隙地）простір для стоку води, що залишається між стінами будинків.
滴水瓦 dl-shuiwS черепиця з візерунковим виступом.
喃di另见di.
嘀答dTda -♦滴答dT*da.
喃里鄕吻 dl-lidulu тараторити розм.', сипати словами; говорити скоромовкою.〜地ilF个不 停 тараторити (сипати словами, говорити скоромовкою) без кінця.
镝di.
镝 d了 <化> диспрбзій.
狄di.
狄塞耳机 disM’Srj了 < 机 > дизель ч.; дизель-мотор.
朵(И.
汆 di купити що; закупити що (закупівля).〜来 купити (закупити) рис.
迪di.
迪 di I. І) < 动 > слідувати (чомусь), дотримуватися (чого-небудь); 2) приходити, з'являтися; 3) направляти, наставляти на шлях істинний; 4) просувати, використовувати (на службі). ІІгрух уперед, прогрес.
迪吉 diji щастя.
迪简 dijiSn дістати підвищення;
迪克推秦 diketulduo диктатор.
澉 di另见уби.
敝 Ш didi зажерливий, жадібний, безмежний (щодо апетитів, пристрастей).
didigugii що сумнівається; бути в нерішучості.
嗽咕 digu І) вести приватну бесіду (конфіденційна розмова), розмова пошепки; 2) вагатися, перебувати в нерішучості, мати сумніви (стосовно правильності рішень); 3) доводити до...; змушувати; призводити до...
商di.
商 dil) опора, основа. 2)〈动 > ―滴（кйпати).
髢 di另见di.
накладка зі штучного волосся.
翟di.
Ш di І) довгохвостий фазан. 2) Ді {прізвище).
茼di.
茼di —获.
摘 di. ^
摘 di навіс даху.
摘摘 didi {звуконаслідування стуку) тук-тук.
淑di.
跑淑 didi рівний {напр. шлях).
di 另见 zhi.
蹄 di копито.
鶴di.
妈 di фазан 的di另见.de; di.
的当 didang <书> до речі; вірний; доречний.资 金使用〜раціональне використання засобів; 格言弓І 用〜в“раз наведений дуже вдало (д^ке до речі);这个坪语十分〜це дуже правильне (удале) критичне зауваження.
的款 dikuan тверда сума грошей; тверді засоби; твердо встановлений фонд.
的确 dique дійсно; справді; правда; [і] насправді розм.我〜不知道这件琪я справді (дійсно, і насправді) цього не знав; ftk〜是这 样说的 він дійсно (справді) так сказав; він, правда，так сказав.
的确凉 diqueliang терилен; лавсан; дакрон.
漆di.
漆荡 didang відмити що; змити що.
條论 dilun〈纺>терилен; лавсан; дакрон.
漆毛 dimao змішування терилену з вовною.
漆棉 dimian змішування терилену з бавовною.
荻di.
荻 d〖〈植〉очерет.
敌di.
敌 di l) 敌人.〜营 ворбжий стан (табір);〜舰 ворбжі суди;残〜залишки ворожих сил (військ); ~我矛盾 протиріччя між нами і нашими ворогами;〜我不分 не робити різниці між нами і нашими ворогами; не розрізняти, хто ворог і хто друг;分清〜我 провести чітку грань між своїми і ворогами; 与人民为〜бути ворогом народу; стояти на ворожій позиції стосовно народу. 2)(抵挡） стримати що; встояти; утримати кого-що (утримання).
敌百虫 dfbSich6ng хлорофос.
敌对 didui ворожнеча (ворбжий, ворогувати); антагонізм (антагоністичний).〜情绪 ворбжі почуття; ворбжий настрій; почуття ворожості;〜双方 ворогуючі (ворбжі) боки;〜 阶级 антагоністичні (ворбжі) класи;〜1亍动 ворбжий акт;〜立场 ворожа позиція;〜力量 ворожа сила.
敌方 difang ворожа сторона; бік ворога (противника).
敌后 dihou тил ворога; ворбжий тил.深入〜 [глибоко] проникнути в тил вброга;〜根据地 база в тилу противника.
敌机 diji ворбжий літак;(敌机群）авіація ворога (противника).
Ш 军 dijQn ворбжі війська; війська ворога (противника); ворог; противник.包围〜左興 охоплення лівого флангу противника.
敌汽 dikM < 书 > ненйвисть [до ворога]; ворожість (ворбжий).丨丨参阅“同仇敌汽t6ng ch6u dildi”.
敌情 diqing зведення (дані) про противника (про ворога); обстановка (загальне становище) у противника.〜观念 пильність стосовно до ворога;发现〜виявлені сліди противника; виявити ворога (противника).
敌人 diren ворог; противник.阶级〜класовий ворог;思想上的〜ідейний ворог;国内外〜 внутрішні і зовнішні вороги.
敌视 dishi вороже (із ворожнечею) відноситися до чого.', ворогувати.
敌手 dishou суперник; суперниця； антагоніст. 意识形态斗争+的两个主要〜два головних антагоністи в ідеологічній боротьбі;他不是 你的〜він вам не суперник; де йому змагатися (суперничати) з вами!
敌伪 diwSi влада інтервентів і маріонеток.〜时
,期 під час маріонеткової влади.
敌伪军 diwgijQn військ^ інтервентів і маріонеток.
敌意 diyi ворожість.表现出〜виявити ворожість; 心〜із ворожістю; з неприязню.
■区 dfzhanqil територія, окупована (зайнята) ворогом (противником).
笛di.
笛 di [китайська] флейта; [бамбукова] флейта. $〜грати на флбйті.
笛膜 dimo перетинка, що наклеюється на один з отворів китайської флейти.
觌 сіі.
魏面 dimian〈书〉бачитися з /сш/; зустрічатися з ким.久未〜давнб не бачилися (не зустрічалися);从未〜нікбли не зустрічалися.
Щ di另见di.
嘀咕 digu 1)(私下里说）шушукатися розм, (шушукання).背后嘀嘀咕咕 шушукати (шушукатися) за спиною. 2)(犹疑）кого взяв сумнів; кого гризб сумнів.我心里老~着这件 事 це не виходить у мене з голови.
嫡di.
嫡 di 1)―嫡系 1).〜妻 пбрша законна дружина; 〜出 нарбджений від першої законної дружини. 2) 嫡亲.
嫡传 dichuan ортодоксальний (ортодоксальність) книжк.
嫡母 dimu мати за законом (звертання дітей наложниці до законної дружини батька).
嫡派сіірйі 1)嫡系.2)(真传的一派） ортодоксальна школа.
嫡亲 diqln родичі [по] прямій лінії; рідний.〜兄 弟 Рідні брати;〜侄子 рідний племінник.
摘堂 ditang двоюрідний; ортокузенні;〜兄弟 двоюрідні брати.
嫡系 dixi 1)(正支）пряма спадкова лінія. 2)(自 己人）своє угруповання; угруповання особистих прихильників; влйсний.〜军队 власні війська.
嫡子 dizT син від першої законної дружини.
氏 сії.
氏 сії 1) коріння, основа, стовп, низ. 2) <动> — 底(прибувати, досягати).
氐惆 dtchou засмучуватися; досадувати; заплутуватися; осліплення.
І£сії 另见 chi，zhi.
抵 di <动> руйнуватися, обвалюватися.
抵顽 dltui обвалитися, рухнути (про гірський обвал).
柢 сіТ.
柢 di 1) коріння рослини; 2) корінь, основа, джерело.
提 СІЇ.
提 di <动> кидати, жбурляти (у когось).
ТЙ di.
诋di —诋毁.恶言相〜чорнити один одного останніми словами.
诋毁 dihuT злословити -(лихослів'я); чорнити що; робити на кого (наклеп); ганьбити що. 背后〜злослбвити (чорнити, звбдити наклеп)


164
за спиною;肆意〜усіляко чорнити (зводити наклеп, ганьбити, дискредитувати); витончуватися в інсинуаціях.
邸 сії.
邸 сії резиденція.官〜резиденція.
/ШсІЇ 另见.de.
底dn)(最下部份）дно; низ,海〜дно моря;桶~ дно бочки;由顶到〜від верху до низу;沉〜 йти до дна;〜朝天 догор“ дном. 2) ~►底细.露 〜видати себе з головою;我心里一点儿〜也 没有 я зовсім не в курсі справи. 3)(副本） копія.留个〜залишити копію. 4)(末尾） кінець.年〜кінець року;九月〜кінець вересня; в останніх числах вересня;从头到〜 від (з) [самого] початку і до кінця; 4冬革命进 行到〜довести революцію до кінця. 5) •底 止.人民的创造力是无〜的немйє межі творчим силам народу. 6)(底色）поле; тло. 白〜红花 червоні квіти по білому полю (на білому полі, на білому тлі).
底版сІТЬйп ~►底片.
底本dTb6n І)(留底用的稿本）копія. 2)(校勘时 的依据本）чернетка.
底边dlbi5n <数> оснбва.三角形的〜оснбва трикутника.
底部 dibu низ; нижня частина.
底舱 dlcang трюмне приміщення.
底册 dice дублікат (копія) для архіву. —份留作 〜один екземпляр здати до архіву; один екземпляр прилучити до справи.
底层 dlceng низ; нижній (перший) поверх.楼房 的 ~ низ дома; нижній (перший) поверх вдома.
底吹（KchuT <冶> нижнє дуття.
底吹法 dTchuM <冶> ббттом-проц 芑 c.
底肥 сіїйі〈衣〉основне добриво.
底稿 dlgSo (原稿）оригінал;(草稿）чернетка; (清稿）біловик.原始〜оригінал; початкова чернетка;把〜归档 здати чистовий екземпляр (біловик, оригінал) в архів.
底工 digong техмінімум по акробатиці.
底火сШшб І)(炉Й：内原的火）тліючий вогонь.炉里还有〜в ірубці (печі) ще жеврів вогонь; у грубці (печі) був ще тліючий вогонь. 2) < 军 > капсульна втулка; капсуль-запапювач ч.
底角 dTjiao〈数〉кут при основі.
底梁 dTlidng <建> лбжень ч.'
底牌 dlpai карти [на руках],摊〜розкрити свої карти. 、
底盘 сіїрйп шасі невідм” с.汽车的〜шасі автомобіля.
底片 dtpian<M> негатив; негативна плівка; плівка.
底栖生物 dTqT-shgngwi <生物> ббнтос.
底硫 dTq丨〈地质> дбнна моренна.
底色 dise фон; ґрунт; підґрунтя.着〜накласти ґрунт; ґрунтувати що.，підгрунтовувати що;〜 略暗 фон дещо темнуватий.
底墒 dishang <农> ґрунтова волога; волога [у грунті].
底数 dTshCi <数> основа степені.
底土 сіїй <农> підгрунтя.
底细dPxi (内情）таємниця розм.;(琪情的根底） підґрунтя; (і¥Ін) подробиця;(实质）суть ж. 知道〜знати історію; бути добре інформованим; 把事情іЙ〜打听出来дізнавйтися підґрунтя справи; з'ясувати справу у всіх
подробицях; упізнати подробиці справи;要 先換清他的〜треба спершу з'ясувати, чим людина дихає; насамперед варто було б дізнатися всю його таємницю.
底下 dT.xia 1)(下面）під чим, що.眼〜під очима; на очах;山〜під горою; біля підніжжя гори; 树〜під деревом;桌子〜під столом;往桌子〜 放 покласти під стіл. 2)(以后）далі; потім.〜 怎么样了呢？ а що було далі (потім)?〜的话 我就听不清了 що говорилося далі (потім), я вже не зміг розчути.
/йТА (Ії.хіш^п слуги ч.; прислуга застар.
底薪 dTxTn основний оклад.
底样 dtyang [початкова] модель; початкбвий зразок.
底蕴 сіїуйп<^> подрббиці мн ; деталі мн.事件 的〜подрббиці (детагіі) події;不知其中〜 подрббиці невідомі.
底止 dTzhT <书> межа; кінець.永无〜немає (не буде) межі (кінця).
底子 dl-zi 1)—底 1). 2)—底细.3)(基础)оснбва; фундамент; база.他的〜薄 У нього слабка (не така вже сильна) підготовка (оснбва, база). 4) (草稿）чернетка;(画稿）пропис. 5)(剩下的东 四）залишок.货〜товарні залишки; залишки товарів. 6) —»•底 6). II 参阅“打底子 da dT.zi”.
底座 dTzu6 цоколь ч.;(机器的座子）підстава; сідло,柱子的〜колонний цоколь.
抵茁.
抵1 (її 1)(支撑)підпфти що; вперти що.用木头 〜住门підпфти двері балкою;背〜着背坐 сидіти, спершись спинами один на одногб. 2) •抵挡.他一得住这种诱惑吗？ чи може він протистояти цим спокусам? ~住敌人的进攻 витримати натиск ворога; встояти перед атакою ворога. 3)—抵押.作〜служити заставою; як застава; під заставу;用房屋作〜 під заставу будинку. 4) 抵消.收支相〜 витрати балансуються з приходом;把桌子给 了 4也，〜了工& стіл віддали йому в рахунок платні. 5)(相当）за що;(代替）заміняти що (заміна).—个〜两个 один за двоє;他一人干 活〜四个人 він один працює за чотирьох;她 的力气〜得过一个男子сі^лою вона може помірятися з чоловіком;他〜不了 你 він тебе не замінить.
抵 2 сІЇ <书> (到达）прибути (прибуття); приїхати (приїзд); доїхати.平安〜京 благополучно прибути (приїхати) у Бейцзин; благополучно доїхати до Бейцзина.
抵补 сіТЬй відшкодувати що (відшкодування); покрити що (покриття); окупити що.〜亏空 покрити дефіцит;连成本都〜不了 навіть собівартість не окупається;开支将来会得到 〜的 витрати виправдають себе в майбутньому.
ШШ dtchang компенсувати що (компенсація); відшкодувати що (відшкодування).以作〜у компенсацію; у відшкодування;〜子员失 компенсувати (відшкодувати) збитки.
抵触 dichu суперечність (суперечити чому).消 除〜情绪 перебороти почуття суперечності (антагонізму);这是与实际情况相〜的це суперечить ДІЙСНОСТІ.
抵达 mdd•^抵2. • , ^
抵挡 didang стримати що\ встояти; утримати що (утримання).又隹以~ ніяк не утримати (не стримати, не встояти);敌人〜不住我军的进 攻 противник не зміг стримати натиску
наших військ.
抵换 сШіийп підмінити що (підміна).投机商用 次货〜好货 спекулянт підмінював гарний товар поганим.
抵抗 dikang пручатися (опір); опиратися; протидіяти чому (протидія).〜敌人 вчинити опір ворогу; дати відсіч ворогу;〜敌人的进 攻 протидіяти (опиратися) натиску ворога; 敌人没有~就投降了 вброг здався без опору (без пострілу).
抵抗力 dlkangli опірність; сила опору; здатність до опору; резистентність.增强〜 підсилити опорність органу.
抵赖 dllai відмовлятися; відрікатися; заперечувати. 〜罪责 відрікатися від своїх злочинів;.〜 得干净净від усього відрікатися;在事实面前 无法〜м焱рна відмова від фактів (перед обличчям фактів); від фактів кому ніяк не відмовитися; немає можливості відмовитися від фактів.
抵命 diming поплатитися (заплатити) життям.
抵死 disT 1)(拼死)на смерть; не жаліючи життя. 〜坚守стояти на смерть. 2)(十分坚决） рішуче.〜不答应 рішуче відмовлятися; ніяк (нізащо) не погоджуватися.
抵梧 dlwu суперечність (суперечити чому); суперечливість.
抵'消 dixiao покрити що (покриття); звести нанівець. 〜 旧 欠 покрити стару заборгованість;把药力〜зв泛сти лікувальну властивість ліків нанівець.
抵押 dlya застава (закласти що), іпотека спец.
(只用于不动产)•〜贷款〈财> кредит під заставу; 拿动产作〜д^тн під застйву рухомість.
抵押品（ІЇу5рїп застава; забезпечення.交〜 внести заставу.
抵押人 diyaren заставник; заставниця.
抵御сіїуй—抵抗；抵挡.
抵帐 dlzhang покрити заборгованість (борги). 用货物〜покрііти заборгованість товаром; дати товар у покриття заборгованості.
抵制 dTzhi бойкотувати що (бойкот); запобігти що (запобігання); пручатися (пручання); опиратися (опір).〜夕卜货 бойкотувати іноземні товари;〜资产阶级思想的影响 запобігти впливу буржуазної ідеології;〜剥 削阶级思想的腐蚀опиратися (протистояти) розкладницькому впливу ідей експлуататорських класів;坚决〜错误的领导рішуче бойкотувати невміле керівництво.
抵罪 dlzui заміна покарання чим; на заміну покарання.
5KdT.
砥砺 сіїГі 1)(磨炼）вікувати що; виробити що (виробітку)〜人的革命意志 кувйти [у людині] революційну волю. 2)(勉励)заохочувати що (заохочення).互相〜заохочувати один одногб.
骶 сії.
慨骨 dTgtt <解> хребет; крижова кістка.
慨椎dTzhuT <解>—骶骨.
地di另见.de.
地di 1)(地球的表面）земля.〜底下під землею.
2)(陆地）суходіл; земля; країна.〜大物博 величезна країна, багата природними ресурсами; країна з великою територією і багатими матеріальними ресурсами;〜广人 稀的边区 великі і малонаселені окраїни. 3)


165
(田地）пбле; (土壤）ґрунт; (土地）3ЄМЛ?І.沙土 〜піщйний ґрунт;熟荒 农 > пбклад; перелогова земля;小麦~ пбле під пшеницею; 一块〜ділянка [орної*] землі;两亩〜дві му землі;人民公社的〜поля (земля) народної комуни;〜很月巴 Сїітий ґрунт (земля);下〜干活 відправитися на польові роботи. 4) —2). 水泥〜цембнтна (бетонна) підлога;砖墁〜 цегельна підлога. 5)(地区）район; місце; місцевість.各〜都有 є (існує) у всіх районах (місцях, місцевостях); є (існує) скрізь (усюди). 6)(地点）місце; пункт.居住〜місце проживання; місцеперебування;集中〜місце (пункт) збору. 7) (ік 位）місце.易〜以处 поставити себе (стати) на місце іншого. 8)—> 地步 3).预为之〜заздалегідь залишити можливість чого. 9)―底 dT 6). 10)(路程） дорбга; шлях ч. 二十里〜дорбга (шлях) [довжиною] у 20 лі (10 км).
地板 dib^n [дерев’яна] підлога.嵌木〜паркбт; паркетна підлога;铺〜настилати підлогу;擦 ~ мііти підлогу;〜刷子 щітка для миття підлоги.
地巴佐 dib§zu6 <8>дибаз6л.
地保 dibSo староста [у селах старого Китаю].
地堡 d'ibao <^>блокгауз.
地表 d’lbiSo〈地质> земнй поверхня.
地步(ИЬй 1)(处境）стан; полбження.陷于孤立 的 ~ потрапити в ізольоване становища; опинитися в ізоляції;把他弄到这种〜 довести його до такого стану (полбження); 竟到了这样的〜до чого дожили (дійшли). 2) (达到的程度）[дійти] до чого.我没想到泰情 会严重到这般〜ніяк не очікував, що справа набере такого серйозного вигляду; ніяк не очікував, що справа прийме такий серйозний оборот;他兴奋得到了不能入睡的〜він до того (так) розхвилювався, що не міг заснути.
3)(回旋的地方）можливість.留〜заліішііти собі можливість (шлях відступу); залишити (зберегти) лазівку.
地层dicSng〈地质> jlpyc; шар; товща.无生代〜 азойські утворення;含矿〜продуїспівний шар (товща).
地产 dichSn землеволодіння; земельна власність.私有〜приватне землеволодіння; иватна земельна власність.
dichSnshui поземельний (земельний) податок.
地秤 dicheng〈技〉врізні (автомобільні, вагонні, залізничні) ваги.
地磁 diki < 理 > геомагнетизм; земний магнетизм.〜效应 геомагнітний ефект.
地磁极 diciji <理> полюс земного магнетизму; геомагнітний полюс.
地带 didai смуга; зона.沙漠〜зона сипучих пісків; зона пустелі;湖沼〜см^га (зона) озер; 草原〜степова смуга;黑土〜чорноземна смуга;岸边的沙 土〜піщйна прибережна смуга;森林〜лісова зона; 物〜рослинна зона;常绿植物〜зона (область) вічнозелених рослин;中立〜нейтральна зона;中间 ~ проміжна зона;防御〜зона оборони; оборонна зона;危险〜небезпечна зона.
地道didao另见di.dao (地下的坑道）підкоп; підземний хід (тунель).向敌人堡全@下挖〜 підвести підкоп під укріплення противника; 房底下有个〜є підземний хід під будинком.
地道战 didaozhan підземна війна; підземний бій; бій під землею (у підземних ходах).
приваї
地产税
地道dbdao另见didAo 1)(有名产地出产的） натуральний; справжній.〜的中国丝調 натуральний (справжній) китайський шовк. 2)(真正的）дійсно; чисто; стовідсотковий; у пбвному розумінні слова, і并〜4匕!^ ІЙ говорити з чисто бейцзинською вимовою; говорити на чисто бейцзинському діалекті; говорити чисто по-бейцзинськи;地地道道的 强盗逻辑 чистісінька розбійницька логіка; 这是〜的і化诈 І та це ж фірмовий шантаж! 3) (实在）на совість,干活儿〜працювати на совість;机床做得真〜верстйт зроблений на совість.
地点didian місце.开会〜місце збору;出事〜 місце події;工作〜місце (ділянка) роботи; робоче місце.
地动dk!6ng<D>—•地震.
地动仪 did6ngyi <天> телурій.
地洞 didong підземелля; підвал.
地段 diduan ділянка.〜医院 дільнична лікарня; 在指定的〜工作працювати на відведеній ділянці.
地方difSng另见dbfang 1)(各行政区）місцялш. (місцевий); периферія (периферійний).〜工 业 місцева промисловість;〜干部 кадри периферії (на місцях); місцеві (периферійні) кадри; ~代表 делегати з місць (із периферії); 〜部队 місцеві війська (формування); територіальні частини;〜自治 місцеве самоврядування; 〜分权 децентралізація влади;〜 观念 місцеві погляди;〜民族主义 місцевий націоналізм;在少数〜у деяких місцях;中央 和〜的建设 будівництво в центрі і на периферії;通知各〜机关 повідомити на місця (на периферію);在〜机关工作 працювати на периферії;复员军人转到〜上 工作 демобілізовані переведені на цивільну роботу (на роботу на місцях). 2)(当地)місця мн.〜风俗місцеві звичаї;联系〜上群众 тримати (підтримувати) зв'язок із масами на місцях (із місцевим населенням)/
地方病 d'lfSngbing <医> ендемія; ендемічна хвороба.
地方士 difangfa <法> місцевий закон.
地方时 dlfSngshi <天> місцевий час.
地方税 difangshui місцевий податок (збір).
地方戏 difangxi місцева опера; місцева музична п’єса (драма).
地方性 difangxing місцевий характер; місцеве значення.〜的工业 промисловість місцевого значення;〜会议 регіональна конференція;〜 问题 питання місцевого характеру (значення);〜植物〈植> місцева рослина;〜甲 状腺肿<医> ендемічний зоб.
地方志 difangzhi історично-географічний опис рідного краю; краєзнавство; краєзнавча література; краєзнавче дослідження; опис краю (місцевості).
地务主义difangzhiiyi місництво.〜的打算 місницькі рахунки (інтереси).
地方 dlfang 另见 difSng 1)(地区）місце; місцевість.工作的〜місце роботи;偏僻的〜 глухе місце; глуха місцевість;住在原来的〜 жити на колишньому (старому) місці;〜很大 велике місце; велика місцевість;占个〜 зайняти місце;人满了，没有〜了 нарбду багато, вільних місць більше немає;没有〜可 去нікуди піти;这真是个好〜воістину це благодатний куток;决不让敌人轻易地侵占
我们的 ~ не давати противнику безкарно захоплювати нашу територію; f忽是什么〜的 入？ ви з якої місцевості? ви з яких місць? ви відкіля родом? 2)(部分）місце.剧中最动 人的〜найзвор夕шливіше місце в п’єсі;我这 个〜有点儿痛 у мене в цьому місці трохи болить;有些〜写得很好 місцями написано дуже добре;这话有对的〜у цих словах (у сказаному) є дещо правильне; це сказано частково вірно.
地肤 cTifii〈植>jcoxbi вінцева.
地肤子 difuzl <药> насіння вінцевої кохії.
Ш 府 difu царство тіней; загробний (потойбічний) світ.
地黄牛 dihuangniu вовчок.
ШШ dijl площа землі; земельна площа.
地基dijT 1)(建筑用地面)ділянка. 2)(連筑物的 基础）фундамент;掘〜р“ти котловани;打〜 закладати фундамент;钢筋混凝土〜的大厦 будинок на залізобетонному фундаменті;石 头〜的房子 будинок на кам’яному фундаменті.
地极 dij丨〈地理> пблюс Землі.
地价税 dijiashui земельний податок.
地脚 dijiao нижнє поле сторінки.
地窖dijho (]іС物用的地洞）льох;(地下室） підвал; підпілля.
地界 dijie лінія поділу [ділянки]; границя [ділянки].
dila <矿> озокерит; земляний (гірський) віск.
地年 dildo яма
地老虎 diiaohii <动> сов〗; нічниця.
地老天荒 dilSo-ti如huang —天荒地老 tianhuang-dilao.
地雷 еГіїбі міна; фугас; фугаска розм.埋〜 закладати (поставити) міну; мінувати що;在 路上埋〜мінувати дорогу; закладати міну на дорозі;〜爆炸 вибух міни;中〜підірватися на міні (на фугасі).
地雷战 dileizhan мінна війні
地全 dil6i <地质> горст.
地梨diH 1) <植> чуфа. 2)(指地下球茎)чуфа.
地理dill 1)(地理情况）географія,〜环境географічне середовище;〜位置 географічне полбження. 2)—»•地理学.自然〜фізйчна географія;经济〜економічна географія;植 物〜геоботаніка;〜概要 географічний нарис.
地理学 сіііїхиб географія.
地理学家 dilTxu^jia географ.
地力 dili продуктивність ґрунту; продуктивні сили ґрунту.用月巴料提高〜підвищення продуктивності ґрунту шляхом внесення добрив.
地沥青 diliqlng〈矿> бітум; асфальт; гірська (кам’яна) смола.
地•丨J dili 1)(地理优势）географічні переваги місцевості. 2)(有利于作物的無件）природні дані (умови) ґрунтів.发挥〜використбвувати прирбдні дані (умови) ґрунтів.
地邻 dilin сусіди по орних угіддях.
地貌 сіітйо <地理> рельєф [земної поверхні].〜 构造морфострукт^ра;〜调查工作 геоморфологічна робота;〜分析 геоморфологічний аналіз.
地貌学（Гітйохиб〈地理 >геоморфол6гія.
地貌学家(Tim^oxudjia геоморфолог.
地得素 dim6isCi <药> тераміцин.
地面 dimian 1)(地的表面）поверхня землі;


166
наземний.高出〜两公尺 на 2 метри вище поверхні землі;〜排水 відвід поверхневої води;〜侦察 наземна розвідка;〜战争 наземна війна;〜部队 наземні війська;〜建筑 Щ надземні спорудження;〜都冻硬了 морбз уже скував землю; земля промерзла. 2) <Й> підлога.瓷石专〜керамічна підлога. 3) <口> (地区）теритбрія; район.在山东〜上на території (у районі) Шаньдуну. 4) <口> (当地) місце.在〜上很有名望б扣і відомим у тутешніх місцях.
地名 cHmfng географічна назва.
地亩 dimu земля; земельна площа.〜册子 земельний кадастр;丈量~ обміряти землю.
地盘 dipan сфера впливу; зона свого панування; поле дії.争夺〜борбтися за сфери впливу;扩 充〜розширювати зону свого панування.
地皮dipi 1)(供建筑用的土地）[земельна] ділянка. 2)(地的表面)верхній шар землі; поверхня землі.
地癌 dipT негідник; хуліган.〜流很 місцеві бешкетники і хулігани; покидьки суспільства.
地平 diping <测>66口泊.〜坐标 горизонтальні координати.
地平线d丨pingxi^n горизонт.出现在〜上 з'явитися на обрії;隐没于〜后 сховатися за обрієм.
地铺 dipu:打〜стелііта на підлозі;睡〜сгйти на підлозіи.
地契 diqi купча ціна на землю.
地莖 diqian〈地质> грабен.
地壳 diqiSo〈地质> земнй кора (оболонка).〜运 动 рух земної кори.
地勤 diqin наземна служба.〜人员 наземний персонал; наземник розм.
地球 diqiii Земля; земна куля.〜卫星轨道 орбіта супутника Землі;〜表面 поверхня Землі (земної кулі).
地球构造 ^ diqiu gouzaoxue геогнозія; геогностика.
地球化学 diqiii huaxue геохімія. 地球化学家 diqiii huaxuejia геохімік.
地球人 diqiuren землянин; землянка.
地球物理^ diqiu wuli nian геофізичний рік.
地球物理学 diqiii wulixue геофізика.
地球物理学家(Hqiii wulixuejia геофізик. 地球仪 diqiiiyi глобус.
地区 diqu район; край; місцевість.》可3匕〜райбн провінції Хебей;多山〜гористий район (край); гориста місцевість;温暖〜т泛плі краї; 产棉 бавовницький район;边缘〜 прикордонна смуга;台湾海峡〜регібн Тайванської протоки;〜f司循环赛 міжзональний турнір.
木又 diquan право власності на землю. 〜 зрівняльний переділ землі.
地热 dire〈地质> теплота землі; геотермічний. 〜测量 геотермічний вимір.
地热度 dii^dCi〈地质> геотермічний щабель.
地热学 dirSxuS <地质>,геот6рміка.
地热学家 direxuejia геотерміст.
地上莲 dishangjlng〈植〉надМмне стебло.
地势 dishi рельєф місцевості.〜崎ill区不平 пере- січений рельєф [місцевості];〜险要 стратегічно неприступний;这地方，山高林密，〜 险要 ця місцевість із її високими горами і густими лісами була дуже важкодоступна; 房子的〜很低 будинок стоїть у низині.
地摊 ditan лоток.摆〜виставшіти товари на тротуарі; продаж із лотка.
地筵 ditan килим.〜制造业 килимбве виробництво;地上铺着〜підлбга вистелена килимами; на підлозі лежать килими.
地头1 ditou (田地的边上）край поля.
地头2 dit6u—地脚.
地头蛇 ditoushe місцевий лиходій; виразка тутешніх місць.
地函 ditu [географічна] карта;(地图册）атлас. 中国〜кйрта (атлас) Китаю;查〜подивитися на карті (по карті).
地委 diwei окружний партком.
地位diwdi 1)(在社会关$中所处的位置） положення; місце.国际〜міжнарбдне становище;社会〜суспільне (соціальне) становище;经济〜економічне становище;政 治~ політичне становище; політична вага;法 W~ правове положення; правовий стауус;战 略〜стратегічна роль;实力〜позиція сили;占 重要 г* займати важливе місце; грати важливу роль;处于不利〜перебувати в невигідному становищі;处于被动〜 перебувати в стані пасивності;〜高 високе положення;〜低 низьке положення;有〜的人 людина з високим положенням (високого польоту);〜未定 статус невизначений;处在 我的〜，你怎么办呢？ що б ви вчинили (як би ви вчинили) у моєму становищі (на моєму місці)? 2) (к占的地方）місце.〜示够 місця не вистачає.
地温（Hw6n < 地质，气 > геотбрми мн.; температура землі.
地温计 diwenji геотермометр.
地温学 diw6nxu6 <地质> геотермія; геотер- мологія.
地温学家 diwenxuejia геотерміст.
地峡 dixia перешийок.
地下（Ііхій 另见 drxia 1)(地面下）підземний.〜 坑道підзбмний хід;城市的〜设备підзбмне міське господарство;〜铁道 метро; метрополітен; підземна залізниця;〜资源 надра лій.; багатства надр; ~工程 підземні роботи;〜發 Й ресторан-погрібець; антикосмос; ~
水位 рівень фунтових вод;〜开釆 < 矿 > підземне вироблення (розробка);〜灌概 підгрунтове зрошення;〜核试验 підземні ядерні випрббування. 2)(指秘密活动） підпільний.〜ПІ 作 підпільна робота; працювати в підпіллі;〜工作者 підпільник; підпільниця;〜活动 підпільна діяльність; підпілля;〜组织 підпільна організація;转入~ переходити (піти) у підпілля.
地下党 dixiadang нелегальна (підпільна) партія.
地下海 dixi合hai〈地理〉підземне море.
地下莲 dixiajlng<|&> підземне стебло.
地下室 dixiashi підвал; підпілля; підвальне приміщення.
地下水 dixiashuT підземна (ґрунтова, фреатична, підгрунтова) вода.
地下dbxia另见сііхій (地面上）земля;(地板上) підлога.掉在〜упасти на землю (на підлогу); 睡在〜сп^ти на землі (на підлозі).
地线 dixian < 电 > заземлення; заземлювач; заземлений (що заземлює, земляний) дріт.
地心 dixTn〈地质> земнб ядро; геоцентр.〜引力 <理> земне тяжіння (притягання);〜距离 геоцентрична відстань;〜坐标 геоцентричні
координати.
地形 dixing рельєф; топографія; ландшафт; місцевість.山地〜гірсьюій рельєф (ландшафт);〜测绘 топографічна зйбмка;〜 测绘员топбграф;〜测绘仪器топографічні інструменти;〜条件 умови місцевості;〜判断 оцінка місцевості;〜侦察〈军〉розвідка (обстеження) місцевості.
地形图 dbdngtii〈地理> топографічна карта; топокарта.
地形学 dixingxuS〈地理> топографія.
地形雨 dixmgyii〈气〉орографічний дощ. diyi <Ш> лишай; лишайник.
地窨子diyirvzi<D>~»•地窖.
地榆 сііуй < 植 > кровохл丨бка аптечна (лікарська).
地狱 diyu 1)〈宗> пекло; геєна книжк.; пекло. 下〜потрйпити в пекло. 2)(黑暗环境）пекло. 黑暗〜безпросвітне пекло; пекло на землі; пекло.
地域diyii 1) (土地的范围）теритбрія.〜宽广 велика теритбрія;按 ~ 划分 поділяти за територіальною ознакою. 2)(地方） місницький.〜观念 місницькі погляди.
地震 dizhSn〈地质> землетрус; сейсма.火山〜 вулканічний землетрус;构造〜тектонічний землетрус;〜活动地区 активна сейсмічна зона;多〜地带 зони високої сейсмоак- тивності;〜探测 сейсмозондування.
地震波 dizh6nb6〈地质> сейсмічна хвиля.
地震计 dizh纟njl <地质> сейсмбметр.
地震区 dizh6nqil<地质> сейсмічна область.
地震图 dizhSntii〈地质> сейсмограма.
地震学 dizh色пхий〈地质〉сейсмолбгія; сейс- міка.
dizhenxuejia сейсмолог; сейсмік.
地震仪 d'izhSnyi < 地质 > сейсмбграф.
地政 dizheng землевпорядження; землекористування; земельний.解决〜问题 розв'язати питання про землевпорядження (про землекористування); 〜胃ЩМ земельне керування.
地支 dizhl "дічжі" (12 циклічних знаків).
地址 dizhT адреса.家里的〜домйшня адреса;通 讯〜поштбва адреса;留下〜залишити свою адресу.
地质 dizhi геологічна будівля [землі]; геологічний.〜年代 геологічні періоди;〜调 查 геологічна рбзвідка;〜勘察队 геологорозвідувальна експедиція;工程〜资 料 інженерно-геологічні дані;石油〜普查工 作 геологічно-пошукові роботи на нафту.
地质部 dizhibu міністерство геології.
地质相 d'izWxi5ng геофаза.
地质学dizhixue〈地质> геолбгія.工程〜 інженерна геологія;天体〜астрогеолбгія;放 射〜радіогеологія.
地质学家 dizhixu6ji5 геолог.
地轴(Hzh6u〈天> земна вісь.
地主（Jizhfi 1)(占有土地的剥削者）пан;大〜 великий пан;不法〜пан, що бешкетує;〜阶级 клас панів;〜分子 панівні елементи;没有改 造好的〜пан, що не перевиховався. 2)(主人） хазяїн.尽〜之谊[це] борг (обов'язок) хазяїна.
地转风 dizhu^nfeng <气> геострофічний вітер.
ШШ dizu оренда (орендна плата) за землю; земельна рента спец.现金~ грошова рента; 实物〜натуральна [земельна] рента;劳役〜 панщина; відробіткова рента.


167
弟di.
弟di I) 一>弟弟.2)(谦词）я.〜等ми.
弟弟 di*di молодший брат; братик ч”розлі.叔{白 〜двокірідний молодший брат.
弟妇 difu жінка молодшого брата; невістка.
弟妹 dimei І)(弟和妹）молодші брат і сестра. 2)
< 	口 弟妇.
弟兄di.xiong брати мн.如〜一般地对待 братерськи (по-братерському) ставитися до кого;我们是〜三个нас троє братів;农民〜 брати-селяни; Mf]! братики! хлопці! браття!
弟子 dizl (学生）учень; учениця; (弟） виученик розм.', виучениця розм.;(继承者） послідовник; послідовниця.
的di另见.de; di.
的di (箭IE的中心）ціль ж.; мішень ж.中〜 потрапити в ціль (у мішень).
帝di.
帝 di l)(天帝）божествб; бог. 2)(皇帝） імператор. 3)(帝国主义）імперіалісти мн.; імперіалізм.反〜斗争 антиімперіалістична боротьба; боротьба проти імперіалістів.
帝国 digu6 імперія.罗马〜Римська імперія.
帝国主义 diguozhuyi імперіалізм (імперіалістичний). 资本〜капіталістіічний імперіалізм; 〜战争 імперіалістичні війни. 一
帝国主义者(Tigu6zhtiyizh5 імперіаліст.
帝号 dihao імператорський титул.
帝王 diwang імператор; король ч.; імператори і князі.
帝王将相 di wangjiang xiang імператори і князі, генерали і сановники.
帝位 diwei престол; трон.艮Р 〜вступйти на престол (на трон).
帝fjiij dizhi монархія; монархічний лад (режим); монархічний спосіб правління.封建〜 феодальна монархія;罗马〜时代的文学 римська література епохи імперії.
递сИ.
递 di І)(传送）передати що (передача); подати що (подача).〜申请书 подйти заяву;〜眼色 кліпати; моргати; мигати; лупати розм.; підморгнути кому;请把报纸〜给我 передайте (подайте), будь ласка，мені газету.
2)(顺次）поступово; послідовно; у порядку чергбвості.
递补（ИЬй поповнювати штат [у порядку черговості]; призначати [по черзі].由新人员 〜缺额 поповнювати штат новими працівниками; призначити на вакансію, що звільнилася, нового працівника;由候补委员 〜缺额 на вакансію, що звільнилася, вступає кандидат.
递加dijia —递增.
递减dijian 递降.
递降 dijiang [поступово] зменшуватися.实行〜 办法 проводити поступове зменшення;〜级 数<数> спадна прогресія; убутний ряд;成本 逐年〜собівартість щорічно знижується (зменшується).
递交 dijiao вручити що кому (вручення); подати що (подача).〜信件 вручити (подати) лист, ~ 国书 вручити вірчу грамоту;〜他本人 вручити йому особисто;〜某——机关 подати в таку установу.
递升 disheng поступово підніматися; зростати.
disong рознести що (рознесення рош.), розіслати що (розсилання); розвезти що (розвіз, розвезення рот.).
递増 diz6ng поступово збільшуватися.〜级数 <数> зростаюча прогресія; зростаючий ряд.
谛di.
谏视 dishi 〈书〉уважно (пильно) стежити (спостерігати) кого-що за чим; розглядати що (розглядання); вдивлятися в що; уважно дивитися (розглядати).
谎听 ditlng <书> прислухатися; уважно (з увагою) слухати що. 〜人民的呼声 прислухатися до голосу народу.
薛di.
前 di насіння лотоса.
di 另见 ti.
摘 di вловити, схопити (напр. думки).
底di.
底 di (середньокит.、，модифікатор результативних дієслів, дієсл. суфікс, подібний до суч. 得.
@ di 另见 dSo，dai.
Ш didi величний, шляхетний, повний гідності.
埽di另见die.
滞寬 dini висота, високо.
遒 di另见shi.
通 di <动> іти, віддалятися.
睇di.
蹄 di〈动〉косо (презирливо, лукйво) дивитися, дивитися скоса.
蹄阿 dimian лукаво дивитися, лукавий погляд.
鬆di.
髢di另见di
懲di.
想芥 dijie колючка, шип.
墜di.
墜di —地
綴 СІІ.
綴 di веселка.
«另见ti.
题 di дивитися.
ffiSpdi.
蝶蝶 did6ng райдуга.
@ di另见ti.
蹄 di хвицяти, пинатися.
蹑 di 另见 ti;zhi.
躁 di лягати, бити копитом, пинати ногою, зневажати, топтати.
吊di另见dik>.
吊 di досягати, з'являтися.
灼di.
灼 di блискуча перлина, блиск перлів; перловий.
di 另见 du6.
秋 di рости насамоті (про дерево).
第di.
第 1 di (次序)：〜几？ кбтрий [за рахунком]? котрий [один по одному]?〜шостий; по-шосте; ~ Д восьмий; по-вбсьме;〜九 дев'ятий; по-дев'яте;〜十 десятий; по-десяте; 〜二十 двадцятий.
第2 di (封建社会官僚的大宅子）Палац; резиденція.
第二 di'er другий; по-друге.到〜天 на другий день; на інший день; наступного дня;第一必 须…，〜要…по-перше, необхідно..., а по-друге, треба...;〜国际 Другий Інтернаціонал;〜世界 другий світ;〜信号系 统〈生理> друга сигнальна система;〜次国内 革命战争 Друга громадянська революційна війна;〜次世界大 А Друга світова війна.
第二把手 di*erbash6u заступник; друга скрипка. 当〜б^ти заступником; грати другу скрипку.
第二代 di’Srdai друге покоління;(年青南一代） молоде ПОКОЛІННЯ； ( 6^J —* ) нове
покоління.
第二审'di'ershgn <法> (三审制的第二审）суд другої інстанції; (二审制的第 二审）суд вищої інстанції.
第二性 di’Sndng вторинний.意识是〜 свідомість вторинна.
第三 disan третій; по-третє.〜国际 Третій Інтернаціонал;〜次国内革命战争Тр^тя цивільна революційна війна;〜世界 третій світ;〜产业 третя індустрія.
第三把手 disSnbSsh6u другий заступник.
第三纪 D'isanji <地质> третинний період,新〜 неоген;老〜палеогбн.
第三系 DisSnxi〈地质> третинна система.
disanzhg третя особа; стороння людина. 处于〜的地位на місці третьої особи;〜不得 干涉 не можна допускати втручання третіх осіб;交给〜віддати в сторонні (чужі, треті) руки;〜的立场 позиція стороннього спостерігача.
第四 d'isi четвертий; по-четверте.〜个五年计划 четверта п’ятирічка.
第四纪 Disij丨〈地质> четвертинний період.
第四系 D'is丨хі〈地质>четверт“нна система.
第五 diwii п*ятий; по-п'яте.〜纵队 п’ята колона.
第一 diyl перший; по-перше; головний.〜国际 Перший Інтернаціонал;〜世界 перший світ; 〜书і己 перший секретар;〜畐1j部长 перший заступник міністра;〜信号系统〈生理> перша сигнальна система;〜号战犯 військовий злочинець номер один (перший);〜号 傻瓜пбвний ідіот;〜次国内革命命争Шрша цивільна революційна війна;〜次世界大战 Перша світова війна;生平〜次 уперше (перший разом) у житті;万里长征的〜步 перший крок у великому поході на десять тисяч лі;全国〜перший у країні;打响〜炮 [зробити] удалий почин;应按下列办法处理： 〜… потрібно зробити таким чином: по-перше...;倒数〜перший із кінця.
第一把交椅 diyTba jiaoyt перше місце; перша скрипка.坐〜займйти перше місце; грати першу скрипку.
第一把手 diylbash6u головний керівник; перша скрипка.当〜займати перше місце; грати першу скрипку.
第一流 diylliu першокласний; першосортний;


168
першорозрядний.〜作家 першокласний письменник;〜商品 першосортний товар;〜 饭店 першорсхзря'дний ресторан;〜的技术 першокласна техніка.
第一手 diylsh6u із перших рук.〜材料 матеріал із перших рук.
第一位 diylwei'nepme місце.
第一‘№ diylxing первинний,物质是〜матерія первинна.
第一线 diylxian передова лінія.生产〜передова лінія виробництва.
蒂di.
蒂 di плодоніжка.瓜〜плодоніжка дині.
様di.
棣棠 ditdng <植> кбрія японська.
缔di.
缔合 d'lhS <理，化> асоційція.
缔交 diji5o I)(朋友订交）завізувати дружбу; подружитися. 2)(缔结邦交）встановлення дипломатичних відносин.
缔结 dijie укласти що (ушіадення; підписання); установити що (установлення).〜同盟 укласти союз;〜和约 укласти мир;〜邦交 установити дипломатичні відносини.
缔姻 diyTn одружуватися.
缔约 Шуиб укласти договір (угоду).〜双方 обидві [договірні] сторони.
缔约国（Hyuggu6〈夕卜> договірні країни; високі договірні сторони (用于条约).
缔造 dizao творення (створювати що) книжк. ~ 幸福的新生活 створювати нове щасливе життя.
缔造者 dizaozhe творець книжк.
硫di.
締 di <化> телур.
嚷 dia.
哮 di5< 方 > роїзпбщений і манірний (примхливий).〜声〜气 розпещеним і манірним голосом (тоном); із манірністю в голосі.
dian 另见 пійп; nian.
枯di§n <动> —战.
dian.
据 dian прикинути на руці що,用手〜一〜,大约 有多重 прикинути на , руці, скільки приблизно ваги.
据掇 dian duo 1)(斟 Ш) обміркувати що; зважити що.大家一，看怎么办好давййте разом обміркуємо (зважимо), як краще зробити. 2)(估计）думати; припускати що (припущення).我〜,着这么办能行я думаю, так вийде; за моїми припущеннями так вийде.
据挂 diangua хвилюватися, переживати.
据斤播两 dian jln bo liang виявити дріб'язковість; розмінюватися на дріб’язку; дуже дріб'язковий; крайня дріб'язковість.
据斤两 di§n jlnliSng промацати кого.据一掂他 的斤两 промацати, на що він придатний (здатний).
dian.
战敍 dianduo 1) зважувати на руці; 2) прикидати, розраховувати.
dian.
依 dian перекидатися, падати.
dianfu впасти, повалитися (на землю).
dian.
质 dian 1) зомлівати, знепритомніти; 2) —*Ш (божеволіти); 3) мучити, піддавати стражданням.
сіШп.
攧喑 dianyln {новокит.) розчаруватися, засумувати.
сіШп.
颠 1 dian (顶）вершина; верхівка; верх.山〜 вершина (верхівка，верх) гори;树〜вершина (верхівка, верх) дерева.
颠2 dian ~>颠会\路示平，汽车〜得厉害дорбга нерівна, і машину сильно трясло (підкидало); 坐卡车把我们〜坏了 нас розтрясло у вантажівці; і车旧了，所以〜得很машина стара і тому дуже труська.
dianbo трясти що (трясіння); качати що (хитання, хитавиця); трястися; качатися.小 船在波浪上〜чбвен гойдало на хвилях; човен гойдався на хвилях;电车〜着在滚滚的 尘雾中疾驰 трамвай, підстрибуючи, мчить в хмарах пилу; 一路上〜得很厉害 усні дорогу сильно трясло; дорогою була сильна хитавиця.
颠 f到 dianduo 1)(反置）навпаки; навиворіт прост.; шиворіт-навиворіт; із ніг на голову; повернути що; перевернути що.〜敌我关系 повністю міняти ставлення до друзів і до ворогів, тобто на сто вісімдесят гріцусів змінити свій підхід до друзів і до ворогів;〜 历史перевернути історію;被〜的历史 історія, поставлена з ніг на голову;事情都给 弄~了 усб вульгарно шиворіт-навиворіт; усе сталося навиворіт; усе перевернулося догори дном;你把事情都弄〜了 зробив ти все навпаки;他把两件事弄〜了 він переплутав (сплутав) одну справу з іншою; 他把话说〜了 він говорив усе навпаки (шиворіт-навиворіт). 2)(错乱):神魂〜[б^ти] без розуму від чого; [бути] без пам’яті від чого; помішаний на кому-чому.
ШИ到 Ш Й dianduo heibai називати біле чорним; видавати чорне за біле.
颠倒是非 diandao shifei псувати (спотворювати) істину; підтасування фактів; пересмикнути факти; зіпсувати дійсне положення речей; на голову ставити.老是〜的人 той, хто в "так" завжди бачить зворотне — "ні".
颠搜 dianfu підрив (підірвати що).进行〜活动 вести підривну роботу (діяльність).
^ Ш і dianlai-dSoqu повторюватися (повторення); повторювати те саме; повторювати.
颠连 dianlian нужда (бідувати); жити в нестатку.
颠末 dianmo хід; із початку [і] до кінця.事情的 〜хід справи (події);详述〜докладно розповісти весь хід [справи]; розповісти усе з початку [і] до кінця (усі подробиці).
颠沛 dianpei негоди мн.〜终身 усе життя був невдахою; усе життя пройшло в негодах.
ШІ沛流离 dianpei Hull бурлакувати (бурлацтво) по білому світі.过着〜的生活 життя проходило в негодах і поневіряннях.
颠扑不破 dian рй Ьй ро непорушний (непо¬
рушність) книжк.〜的真理 непорушна (незаперечна) істина;人民大众拥护命真理 是〜的 мирська правда міцно жив^.
颠節 dianqie〈植>беллад6нна; дурман сонний.
颠三倒四 dians5n-dSosi безглуздо; плутано; безладно; суперечливо; із п'ятого на десяте; догори дном (ногами); безладдя розм.; плутанина.〜的话 безглузді (плутані,
суперечливі) слова; і兑 ій* 〜говорити безглуздо (суперечливо і плутано);做事〜 велика плутанина в справах; f故事〜的人 великий плутаник [у справах];事情搞得〜 усе страшенно догори ногами.
dian.
Ш dian вершина (верхівка，верх) гори. di5n.
diankuang 1) (ЖШ) божевілля (схиблений, схибнутися); божевільний, як
помішаний; очманілий розм.\ недоумкуватий розм.; ошалілий прост. 2)(轻钐6) безпутний (безпутність); непристойний (непристойність); фривольний (фривольність).
癫痫 dianxian <医> епілепсія; падуча [хвороба], d^n.
典 1 dian 1)(典范性书籍）нормативний посібник; (经典著作）класики мн. 2)—典故.用〜 不当 неправильне застосування крилатих слів. 3) 一典礼.盛〜урочистість; урочиста церемонія;国庆大〜урочистості національного свята; національні торжества. 4) <书> (主持)вести що (ведення); завідувати чим (завідування); управляти чим (керування).〜 试 вести іспити.
典2dian —典当.
典当 diandang закласти що; віддати що в заставу.
典范 dianfan [класичний] зразок; [класичний] приклад.创造性劳动的〜зраз6к (приклад) творчої праці;光辉〜блискучий приклад.
典故 diSngu крилаті слова (вирази).
典籍 diSnji літературна пам’ятка; древня писемність.
典礼 dianll урочистість; церемонія.结婚〜 церемонія одруження; весільна церемонія; 毕业〜випускний акт;庆祝〜урочистість (церемонія) [святкування чого]; урочиста церемонія;幵蒂〜[урочисте] відкриття; церемонія, присвячена відкриттю чого; торжество, присвячене відкриттю чого;南京 长江大桥通车〜уроч“сте відкриття руху по Великому Нанкійському мосту чбрез ріку Янцзи.
典型dianxing 1)(有代表性的人或亊）зразок; приклад.做一示范 показати приклад; у зразково-показовому порядку; дати типовий (наочний) приклад;釆取〜示范的方法за допомогою методу наочного прикладу; діяти методом наочного показу;作个〜дати зразок (приклад); стати зразком (прикладом);抓〜 створювати зразки (зразкові приклади); керувати створенням зразкових ділянок.(有 代表性的）класичний; типовий.〜琪例 класичний приклад;〜特征 типова особливість;〜人物 типовий представник;〜 错误типова помилка;这件琪不〜це не типовий випадок; даний випадок не типовий.
3) 	<文> тип; типовий образ.〜慨括 типізація.


169
典型化dianxinghu》типізація.使文学作品的形 象〜типізувати літературний образ.
典型性 dianxingxing типовість.具有〜мйти типовість.
典押dianyS—典当.
典雅 diSnyS витончений (витонченість); вишуканий (вишуканість).文字〜вишуканість мови.
典章 diSnzhang зведення правил (законів).
^ dian.
点 1 dian 1)(小滴）крапля.雨〜крапля дощу; дощові краплі. 2)(痕迹）пляма.黑〜чорна пляма; ляпка; чорнильна пляма. 3) <Ш> крапка.直线是两〜;£间最短的距离прямй [лінія] є найкоротша відстань між двома точками. 4)(小数点）кома [у десяткових дробах].零〜零二 нуль цілих і дві сотих;—〜
* 	одна ціла й одна тисячна; 二〜——四 дві цілих і чотирнадцять сотих;他用十〜一秒 的时间跑完了一百米він пробіг 100 метрів за десять цілих і одну десяту секунди. 5)〈量 词> (表示少量）крапля; крупинка; трошки; розм. 一〜儿风也没有Ні найменшого вітерцю; 一〜儿概念也没有не мати ні найменшого уявлення;—〜儿耐心也没有 [немає] ні краплі терпіння;我有—— трохи (ледве, трошки) боюся (побоююся, лякаюся);喝〜水 випити трошки (крапельку) води. 6)(量词）（用于事项):两〜建议дві пропозиції;有几〜错误 є декілька помилок. 7) (―定地点或程度）точка; пункт.山的最高〜 найвища точка гори; 这地方的最高〜 найвищий пункт цієї місцевості;施力〜 точка прикладення сили. 8)(方面)бік; пункт. 根据上述各报告中主要各〜по всіх викладених пунктах; 报告中主要各〜 основні пункти доповіді;现在让我们把问题 转到另〜тепф дозвольте нам поставити це питання в іншій площині;要注意这—〜 треба звернути увагу на це (на цей пункт, на цей бік справи);这一〜很重要 це дуже важливо; це найважливіше. 9)(重点）вибіркове; обраний об'єкт.〜面结合的工作方 法 метод роботи сполучення вибіркового з повсюдним;抓〜хапйтися за роботу на одному визначеному об'єкті. 10)(用笔加点 子）поставити [крапку]. 11)(触）доторкнутися до чого，/І窝一〜，从岸边撑开 злегка відіпхнути човен від берега багром.
12)(指）показати на що; зазначити на що.他 用手指头〜着图画说道вказуючи (показуючи) пальцем на картину, він сказав. 13)(滴下） капати що, чим (капання).〜眼药 капнути очні краплі [в очі]. 14)―点播丨.〜豆子 сіяти боби гніздовим способом, 15)(计数） вважати що;(查对）перевірити що (перевірка).〜钱 полічити (порахувати, перерахувати) гроші;〜货 облік (звіряння) товарів (наявності товару); перевірити наявність товару;—〜到会人数 порахувати (перерахувати) присутніх [на зборах];照单 子〜一〜звірити (перевірити) за списком, 16) (指定）вибирати що (вибір).〜菜 вибирати меню; замовити страву. 17)(指点）[перший, маленький] натяк; натякнути. 刀人——〜宗尤
明白 розумна людина з одного натяку зрозуміє усе; розумна людина зрозуміє з півслова (при першому натяку). 18)(点燃）
запалити що (запалювання).〜灯 запалити лампу;〜——支烟 закурити цигарку.
点2 di5n 1)(时间单位)година.在І里十二〜多钟
о 	пфшій годині ночі;几〜了 ？ кбтра година?三 〜二十分 двадцять хвилин на четверту; три години двадшпь хвилин;下午一〜到四〜від години (із години) дня до чотирьох. 2)(规定的 钟点）час.到〜了 ужб час.
点播 1 dianb6 <^>гніздов“й посів.
点播 2 dianbo (指定播送）зроб^ти заявку [радіомовної станції] на передачу чого.听众 〜的目 радіопередача за замовленням (за заявками) радіослухачів.
点拨 dian.bo<P>—点 17).
点补 dian.bu підкріпитися; заморити черв’ячка (черв'яка) прост.
点窜 diSncuan правити що (виправлення); виправляти що (виправлення).经他一〜，这 篇文章就好多了 після його виправлення (виправлень) стаття виглядає вже набагато краще.
йШ diandT (一点一滴）крапля;(微小）незначний (незначність); малий; найменший.〜 意见 маленьке (невелике, незначне) зауваження; 〜帮助незначна допомога;〜会圣@ •fevS W немає ні краплі (ні найменшого) досвіду; немає навіть незначного досвіду;〜 经验也应当利用вірто використбвувати найменший досвід; варто використбвувати досвід, якщо він навіть мігши і нікчемний; 这笔经费_点点滴滴地积累起来的ці засоби накопичені крапля за краплею;
留 випити до [останньої] краплі;〜试验〈化〉 краплинна проба; краплинне випробування.
点致 diSndii <艺> підфарбовувати що (підфарбування).
diSnhan <Ш> точкове зварювання.
点火 dianhu6 1)(点燃）розвити (запалити, розпалити) вогонь. 2)(挑起是非）провокація (провокувати що, на що); сіяти розбрати.
点饥 di^njl підкріпитися; під'їсти просту заморити черв'ячка (черв'яка) прост.
点将 dianjiang персонально назвати [і призначити] кого.
点名 diSnmmg 1)(查点人数）переклик; робити (провести) переклик; викликати поіменно. 2) (指名）персонально назвати кого (зазначити на кого).他要求派人支援，〜要你去він просив призначити людей у допомогу і зазначив персонально вас.
点破 dianpo розкрити що (розкриття); видати що (видача).〜心事 розкрити (видати) чиї таємниці (секрети).
点、燃 diSnran запалити що (запалювання).〜火把 запалити смолоскип.
点染 dianrSn 1)(绘画时着色）розфарбовувати що (розфарбування). 2)(修饰文字）обробити що (обробка).〜文字 обробити склад.
点、射 diSnshe <军> стрілянина чергами, і〜 довгі черги;短〜корбткі черги.
点施 dianshl< 农 > гніздове добриво; удобрювати гніздовим способом.
点、收 diSnshou прийняти що (приймання).按清 单〜прийняти за списком.
点、铁成金 dian tie cheng jln чудовий дар виправляти текст; уміння художньо відпрацювати [статтю].
点头 di5nt6u кивати кому [головою];(点头同意) погодитися; дати згоду.〜默许 кивати головою на знак згоди;〜之交 поверхове
знайомство;向同志们〜告另lj кивнути на прощання товаришам;这件事他始终不肯〜 на цю справу він ніяк не погоджувався.
点头哈腰 di3nt6u-hay5o〈口〉клйнятися комуу перед ким.
点心 dian.xin 1)(食品）тістечко; печиво; солодощі мн.吃〜закусити;田各微吃点、〜 трошки закусити; перекусити рот.2.懈饿） злегка закусити; перекусити розлі.\ заморити черв'ячка (черв'яка) прост.
点验 dianyan [детальна, поштучна] перевірка.〜 成品质量 детальна перевірка якості продукції.
点、钟 diSnzhong час.下午三〜три години дня (після обіду);在早晨五〜о п’ятій годині ранку;几〜了 ？ кбтра година?他几〜来？ о котрій годині він прийде?
点种 diSnzhong (点播种子）сіяти гніздовим способом.
点种dianzhdng <衣>—点播і.
点、着 dianzhao запалитися; зайнятися.火柴点 不着сірник не запалюється;柴火己经〜了 дрова зайнялися (розгорілися).
点缀 diSn.zhui 1)(装饰）прикрасити що (прикраса).买些花来〜купііти квітів для прикраси. 2)(应景）для вигляду; хоч скільки-небудь; хоч як-небудь.为了〜一下节 日 щоб хоч як-небудь відзначити свято;哪怕 是〜一下也好[відзначити] хоч焱 б для виду.
点字 diSnzi абетка (ієрогліфи, алфавіт) для сліпих; абетка Брайля.
点子 1 dian-zi —点 1 1).
点子 2 dian*zi (主意）рйда;出〜дйти пораду; порадити.
dian.
碘 dian <化> йод (йодний).
ШШ* diandlng <药> йодна тинктура (настойка).
碘仿 dianfSng<k> йодоформ.
碘酒 dianjiii ~►碘Ш*.用〜—伤口 зм幻ати рану йодом.
碘铸灯 di^nwudeng йодокварцева лампа.
碘盐 diSnyan〈药〉йодована сіль.
踏 dian.
踏 dian навшпиньках; навшпиньки.〜着脚走出 去вийти навшпиньках;要〜着脚才含巨看见 тільки стоячи навшпиньках (піднявшись на навшпиньки), можна побачити;他〜起脚尖 він піднявся навшпиньки.
РЙ dian.
Р占 dian небезпечний, критичний; бути в небезпечному (критичному) стані.
Р占危 dianwei потрапити в дуже небезпечне становище.
dian 另见 tidn; sheng.
甸（іійп І. влас. 1) (скор.—緬甸）Бірма; 2) як кінцевий компонент географічних назв може позначати: а) сільська місцевість; б) заводь. II. прилегла місцевість;海〜 примор'я. III. <动> споруджувати; керувати.
dian.
dian прикомірок (для провізії).
dian.
Й dian клямка; засув; замок.
dian 另见 sh5n.


3BhBd丄ИЯ ВЛК ‘ВНИЇЇОІІГ ПЦ 0^1 ивір
•яігздвм HHH4Ddow 〜别承灰 *ь яігздвн ubjubip 藤电 •кннзжвінвевн
ЗНЯИІМВЗСІ _ 通〜•diup ИИНЯИ1ЛВЗСІ
t410IHeHXMB3d І0НВ1ЛВЗСІ <卑> §UB)(UBlp 掛年 •юшохХїґ BHhHdLM9If3 Subix 0Щ UBip
•4iradi n\ o约 UBip 说鉍卑 •BIfHU0dlM9IT9 ІВІГИП вньиіьмзігз nfUBip ^1^3 •JLH3W0N ИИНЬИСІХЛдІГЗ <审> nfUBip 辦审 vCxXd ojoqimodotr вминчіґвяонгХлзсі вїіиіґви вньисіхмзіґз unS Suif ивір 掛最 ф •нисіілзігзіїГ <龟> iqzaifuBip 敔掷审 •MHdLMSiraiir <龟> ijsifuBip 对掷龟 •вннга (вшшосіїлзігз) вньш-шо^зю іфшосЬізиз Мошшосішзігз <Щ> op5!fu^p 尉掷审
•HHhEpd ИИНЬИІ-ІІГОСІЇМЗІГЗ
iiiirodjDiaira •qupdLHSira <^> 9ifu?IP 掷审 •втшвюі ihCMiDi <卑> ивіГивір g审 •кіїівеи(ікігои вньисіімзігз <审> впціГивір 办掛审 *1Г9<іімзіг9 ииняиівлзн 〜随 иинаиіиєои 〜围-зоїігри ИИНЬИІЬМЗІГЗ tXwXdxo зошри ІЇҐОСІІЛЗІГЗ <每> іГивір 班卑 •BMlHBX3W0dLH3IT9<^> зпхіГивір 壽讲审 •壽货审—(3 *MIHBX9W0dDI9ir9-d3H -9ЖНІ 邮設工〜ІВЯ!НХ^І0СІ1МЗІГЗ 靜工〜 Іїґряве HHHaitrXgoHHmBWodjDiaira」栗[电〜.dp丄 -owodiMSira їнХлияїґосіінзігз (ТД^ф) Moipd -ЗН9І івнипівімоімвниїГ (说卑黑）ївнитшмосі
-изіга (^说明鹆龟宙苺雎系W) (I lfu?!P ^龟 •wohoi dBirX if ивір 串审 •ХнофвсІїзіґзі ou EBHsdsn !£BM9d9U иинфвсілзігзх mquBip ]《审
•НрфЗІҐЗІ ЯИНОЄ£ЇГВ£ ЇЧІИНрЯЄЇҐ Нрфзіґзі
丄 №〜.м9н!яеїґ ииннофзігзх Зиіівпцивір 綠典审 •кіїінвю вннрфзігзі пГвпцивір 替呈!•_ •Н9 中 зігзі
И1КНЕ 〜g їнрфзігзх иіиеонвюе ^нрфзігзі ИИННІЮ інрфзігзх ИИНЧІЛХОВН 〜!
•нрфзігзі іівсівив ииннрфзігзі іГвпцивір 说到审 •вмісівя єннофзігзі щ ю впц ивір
•влинн вннрфзіт пцвпцивір 截到审
^RLHHOSEtr ИІВЯ лк ^Хнрфзігзх олошвя
dawpH иинк ^нрфзігзі шва иимк 乙少參钮备〜 明勒 ІВІКНИВЄ КІНІІҐ їииікниве нрфзизі 窮与1〜 !звїґіяоиїґш зн dawpH 丫祝 івнрфзігз丄 оігон нш 〜抽安研 іХнрфзігзх of огон иівлиюіиа 〜抽丫hu іХнофзігзі ou (кзиі.в£к4я£：) Hindoaoj 〜賍 іХнрфЗІҐЗХ ОЇГ И1ИІЇГШ 〜以辛 ІИ1ВЯ -Хнофзігзі іиївяХнофзігзівє 〜以 Ї1фш?(1зф
-НОНЗІГЗІ ІВІГВСІВН BHdOJLHSirSD !(XdoiM3If3D
ou) Хнрфзігзх on BfBdBH Ц寻〜:ВЯ13!Н0中ЗІҐЗ丄 Іюінофзігзі W 窮蔚〜tdoiBjXwoM ииньиівмоіав ІД:凝基〜脖国 їнрфзігзх ииярм -івїґоїґ 〜idoipiXwoH 货4@ 〜ї+нрнодв
рннрфзію丄 с/目^〜比ЯЯВХ^ІЮ 〜І[Ж)МИІГ
-мия q] KHHBaXiDHdoH олончігвлве нофзизі 〜Іи 斜 ІНрфЗІҐЗІ ИИНЧІГВЛВЕ 〜街巧 інрфзігзх -oitrBd інрфзігзі иияоірсіїГЕзд 〜窮至 ^нрфзизі иияязшжіиі 〜黎决.нрфзігзі впцивір 热审 •KINIXOdLMSira (藤）зпхвпцивір 卖办审 •mHiMBdu иінчішьавн Я аіїґвігигіиосіїмзігз KHHBIOHdOMHa зпховіГ впцивір 矣键 W 卑 •BdNOI ВНЬИСІХМЗІҐЗ впцивір ^^3 •ьш вяоіХїґ внмХХмвя 〜卷實 •ьш [вньисіілзіґз] BaojXtr <块> гцпцивір 说恤审 •KHHBaoidBaE зяолХїґ 蔚餅〜飞J/Cff ВНЬИСІЇМЗІГЗ tBiXtr ВЯ01ЧІҐ9Я <承> пцивір 施审 •ЇЇКСІВЄ ИИНЯИ1ВЛЗН 〜_ tmtdBE ИИНЄИ1И£0и -ЇГВСІВЕ [ИИНЬИСІІМЗІГЗ] <Ці> зцивір 經卑
чфвсілзігзі
ou KHHSirapdolTEOu иівігоои зцивір 路耳j •їгрсіїмзігз <砑> овривцивір 嗲龢龟 •iBjadiB ииняігваоїсівяеосіїмзігз іГивцивір *мин^я£0(Іілзіґз ЗиоЗивцивір •кннвяснсівяєосіінзігз знїїраомодиігл ^інидиігл иімиїгзя вн кннвасн(іва£0с1інзіґз знїїряїГш 〜來毅-вннваснсІвяЕ ЗНЬИСІІЛЗІГЗ tкннвяокЗваєосїілзігз < їд > ивцивір ^ •ктнзїіозншсяііо<ііл9іг9 <發> ЗивпЗивір 采审 *і^кннзігяоімвє be вімвсіізігзі впЗ ивір 辑审 •чізінжХхоп
вньисіхмзіґз < _ > щЗиоЗивір 南收龟 •вмшхзюсіілзігз〈审〉snxSuoSuBip 秦工写і 'iv£od нисіїлдігд tddiHONodiHdird (丫工掛）(Z *мінх9іосіі)ізігз 邮g〜ilTBiradu -0СІІЛЗІГ9盌汾〜•誥工审—（I 3uo§UBip^工龟 •doiBaBMDHa (^qr,/!) (j -мріоігом ииннідте ииньисіімзігз (暂工洫妊）(l <Щ> о?2ивір ц龟 •чюіняиіяХїґні〈审〉ивЗивір 猶卑 •(nXcLlo
-odiHsira) Хмисіхлзігз в£ вівші isjucip 描卑
•ВОЗОІҐОЯ ИМЄИЯВЕ КІГЇГ „КІІМІХ** щ UBip 答审
•кизюонвачігвл <$f> nqsnpuBip 本诞审 •лінхзі
-онвячіші ілзюонвачігві SuoSnpuBip 工 Цз •nHiosdsiooHBaqirBJ <^> u^qnpuBip
•кіфвсілонвачігві 本鄉Ш івндрсідоонвячииі 爾研〜.кннзж -їївзо зньисіізюіґз t'hduo кизюонвачігвл ‘.(ofn ихвяХешвячіґві ‘oht ихвяХєінвачігвл) вннвя -Хеінвяяігвл ївтвєінвачішл <?3> привір •вігио BHHimXdodLH3if9 <审> iqsSuopuBip 保辟卑 •нХлияїґосіінзігз иинєвфисіх 〜辟三 tXwXdLO ojOHHiNdddu нХлияїґоЛінзігз 〜製基 !/(імХ<ію олониіюоп нХлияїго(іьнзігз 〜製頁.dp丄 -owodLH3iT9 інХлиаїґосІїнзіґз іІЗиоривір
•кіїівЕїігвнлиз BHhHdLHSira ж
• • • ^ BSa
爆}〜•-ОСІІНЗІҐЗ ^ИИНЬИСІІЛЗІҐЗ Зиоривір
•ьіяз g\ a BMhouwBir 〜取革互 4_ -BMhouwBir [вньисіїнзігз] овсШизривір хіяз ииньискмзігз ЗивпЗЗизривір
•BHhouwBir иврЗизривір 百}灯审 •ьвлиииа fKuwpir
[уСньискмзігз] ИХИОВЛВЕ ЇОІГ平：）ИХИЬСНЮІИЯ
〜居 tXuwBif [Хньисіьмзігз] иіиігеив£ i(oiajac) -odLMsira) оігііао иіХнммшХ 〜扭•кннзіг>цязия зньисіїлзігд tBUWBir [вньисіілзігз] Зизривір 上不单 •qioiHfiaoduodLHSiro [BwpiHu] < 龟 > піовривір 南舍审 •4ioiHmaoduodLH3if9 tqioiHmaoduodiHsira JqioiHtriaodu вньисіілзігз овривір 畚审 •xainodaaiHX ииньовс вривір иінлвімосіїмзігз зі;іоивір 骑班审 •зігои
SHiiHJHWodiHsirs < 审 > Зивчоїзивір 哲翅审 •кігиах BHiiHJBWodDisifs <卑〉oqiouBip 驳斑审 •Kidoai bhiihjbnocLlhsits 藤 〜 ктя^гн! BHiiHJBwodLHsirs 否/猜〜.МЕИІЗНЛШМОСІІМЗІГЗ <布> IDUBip 班年 •мрюїгомосіїнзігз іпцзивір 郵审 nziqDUBip 辟职审
•ВІЧІТОд 1H3N9IT3
於 Скзс1вів90(іілзігз tiHswsirs〈审〉іцоивір
•ВННИІіХе
(вноХдизігосІї) внивямвсії ивцгзцоивір
•(ізХдизігосІх вн) івамвсіх вн иівхі 〜誰 ^оХдизігосІї X) иваїмвсії я hioid 〜q~ toXgpdsc 〜海 S! -кїнііг (BHoXgHsirodx) внивямвсіх 辦
hdBu (ииноХдизігосІї) уину罗awed丄 іризїґ (знзХдизігосІї) знивамвсії 〜•з/Сдирігоси (±Ф 捣ї) 讀di (击дл/ї荩)?чзи?!Р
•hBNIHC
-олХяє ІМИНИІрИШМХяЕ n9】SUBipU列P ^ Иц ^
*BIT9djDI3If9
tнрфзхвиосіїмзігз thBa^cLiodu іШивцоивір 货菅i]卑 •зігри зньисіімзігз <дз> Зи^цоишр 资卑 •d01BHBH0H9 <1]^> и^цзивір Л 审 •иХїпосІїнзіґз usqzaouBip -|4fi泌卑 •вньисіімзігз〈窮基> oquBip 驳审
•МИНЧІҐИЇГОІГОХОСІиїЗІҐЗ 丨(дсирсізжисіфзсі) мин
-чігиїГоігох ииньисіхлзігз SuBixSuiquBip 縣漱卑
•ИИНЧІГИЬІІГОСІІМЗІГЗ
іминчігиьш [ииньисіілзігз] <电> o^iqueip 峯卑 •OODBHOdLHSira ИИЯОМЗХи 〜脖踩 *D93BH -odDisira topoBH ииньиЛьмзігз SusquBip ^ ^ •ннвігд'иинфвІїзігзі iqzocquBip 游视审 •iriapdu иинфвсілзігзх ивіховцивір 窮视卑 •фвсілзігзх вн Хімвсілзігзх иівїге 〜fi 系孩掛卑 •BdpxHOH внфвсіїзіґзі іфвсілзіґзГпГовяивір 暂掛审 •Ф罗cLwifaLOjtfBdOlO中 іфесілріявзігз丄〜實夺f •хвсівив иинфвсілзіг^і іф^сілзігзі jfo 号 quyp 货掛审
•ЇГКСІЇГіи ИМВСІІЗІГЗХ ИСІХ ИІГВІТОІІГВН иноя 〜
挥三来*黑粟〜[儿观!XwBdi3iT3i пт яия^иїїш к ЩьА缈琛〜+ —丄黑褅іиївяХф -всїлзіґзі tXwBdisirsi (nLHSBdutna ‘иі^ігаои) ихвїг 〜ївівозсіїґв ddNpH ииноїїрл 茕〜tu辟Х9ІГ31 说忐If- Моя ИИНХЗСІМЗО 铋雄 〜кі^сілосіфит івиівсілзігзі внвярсіфит 〜钮攝 івмвсілзігзі вяоїґрм 〜钮的 ївяавлзиігд-вмвІї -зігзх 〜靖会|j tBWBdiairax внїґрсівнжш 〜幽 Ц ^(Kooireadsdsn) SHBadadau кннзтрїїшоп знфвсіїзігзх 賍企〜WHjir внфвсілзігзі 擬 窮〜冲Bdjp工явзігзі 〜楚钟 іфвсіїзігзі ииаоїрсіїґ -єзд !фв(іізіхзхоіїґесІ 〜窮基 *виів(1ізігзх
(¥审)(g铎褂审)osquBip诳审 •иїґ іяоиод ш^якзсіоф мвівїГігоз і мвсізїііфо wpa євнвн Хфвіїзігзі ou иинвШГія
擗劫謠叫晳擗掛邾4令〜 ихошоитя J〜іихряХ中всілзігзі їімофвсіїзігзі иіимрїґшои «,〜.Кфрсілзігзі ои \оіп odu (oht ихвеХфвсІлзігзі (掛卑 Ц) (t? .внвшкіїо вмвсіізіґзх віпвя 黎〜为ir!aomrja внфвсіїзігзі 〜 回 ївмявяоиігд-вімвіїїзігзі iBWBdisifsi (внзсіюлз) BQpHIwddX 〜霉 ІВМВСІЛЗІГЗІ
ВНЬКЇГЯ 〜да 猶 JBWBdjaifSX ВНЧІГВ1Ш 〜
路-ВМВСІЛЗІҐЗІ (视审）（£ 'МОМОІ [МИНЬИСЇХМЗІГЗ] огоя оігисівїґХ (з •їґвсіеосі ииньисіїмзігз
\ohi HXHfKdsod 〜巡 івмїгксіве \оіп ихиїїксіве
4 '十 • 4
〜基 tXivXdio [шоньисіілзігз] миия 〜革 Ї[(мзіс1вав £ Хлек4яє X] илсізн90(!ілзіґз кннвїгои KHH3HHUHdu ~ 拥 іилсізнзосіімзіґз кннвїґои
ИіИНШІИСІи 〜岛 їіиСІЗНЗОСІЬНЗІҐЗ BhBirsdsU
〜嘴!/CwXdLO олоньисіілзігз KHHdirgodHa 〜答.-осіімзігз івлисііязігз (製审）(і ишр 审
•u?!P 审
•КННІЇГИО ВН БЛІГИ10ЇҐШ IZUBip 士裏
•олїґвю ‘oHajd іиилоріш ^илчнзїґвігл ^инаїсі ивіривір 离裹 •(КННІЇГИО вн) ВМІГИЮЇҐШ иБір 襄
.呷р盧
•BN3EM9 {'Q9IY 'ШШ) §U9JUBip ^ Щ
•ВМЗЄНЗ {'Q91Y 'шт) ивір ■
•ииньихисін ^иньзиєздзн ^ішиярнвю Хімоньзиєздзн я HieaXgadsu 刺 <—ивір 济
Oil


171
багато електрики.
电恪铁 dianlao-tid електричний паяльник; електропаяльник.
电离 dianli <电，化> іонізація.
电离层 dmnlic豸ng〈气〉іоносфера; іонізований шар.
电氧'2 dianlf електроплуг.
^Jj dianli електрика; електрична сила (енергія); електро-.〜工业 електроенергетична промисловість; електропромисловість;〜系 统 електроенергетична система;〜选矿 електричне збагачення;〜供应 електропостачання; 〜挤乳електродоїння;夕卜来〜електроенергія збоку;利用〜за допомогою електрики.
电力部 dianlibu міністерство електроенергії.
电力网 dianliwang електромережа; електрична мережа.中心〜центріпьна електромережа; 高压〜електромережа високої напруги.
电力线dianlixian<1)(电场中[Й电力线) електрична силова лінія. 2)(输电导线) силовий дріт.
电力站 dianlizhan електросилова станція.
电量 dianliang <电> кількість електрики.
电疗 dianliao< Ш. > електротерапія; електролікування.
电料 dianliao електричне приладдя; електро- матеріали мн. ~商店 магазин електротоварів.
电铃 dianlmg електричний дзвінок.
电流 di^nliii < 电 > [електричний] струм; електрострум.高压〜струм високої напруги; ІМ〜включення струму.
电流计 diAnliiiji < 电 > амперм打p; гальванометр.
电炉 dianlu електрична піч; електропіч ж.
电路 dianlu < 电 > [електрйчний] ланцюг; контур.内〜внутрішній ланцюг;夕卜〜 зовнішній ланцюг;输人〜вхідній ланцюг; вхідний контур;输出〜вихідний ланцюг; вихідний контур;并联〜рівнобіжний ланцкіг; рівнобіжний контур;串联〜послідовний ланцюг; послідовний контур;振荡〜 коливальний контур;传真〜фотоканіп.
电码 dianmS [телеграфний] код.莫尔斯〜аббтка (код) Морзе.
电提 dianman〈动〉електричний вугор.
电门 dianmen вимикач; вмикач.开〜вмикати струм;关〜вимикати струм.
电木 dianmii〈化>бакеліт; бакелітові маси.
电 йй diannao електронно-обчислювальний мозок; комп’ютер.
电脑病萄 dian n5o bing du комп'ютерний вірус.
电脑病毒 diannSo bingdu комп*ютерний вірус.
电脑犯罪 diannao fanzui кібер злочин.
电脑寡妇 diannao guafu “комп‘катерна вдові” (жінка, чоловік якої цілком захоплений комп‘ютером і не звертає на неї жодної уваги).
电脑红娘 diannao hongniang “мімка” /701ДЛ(материнська плата комп*ютера).
电脑化家庭 diannSo hua jiating “комп‘к5терна сім‘я” （комп’ютер +модем+принтер+ сканер+факс+телефон тощо).
电脑小说 diann5o xiaoshuo електронний документ.
电脑医生 diannSo ylsheng електронний прилад для діагностики захворювань.
电脑艺术 diannSo ylshu комп*ютерний дизайн.
电脑罪犯 diannao zuifan кібер злочинець, хакер.
电 Ш dianneng < 电 > електроенергія;
електрична енергія.
电钮 dianniu кнбпка.按〜натискати кнопку. 电瓶 dianping <^,>акумулятор.
电瓶车 dianpingche електрокар.
电气 dianqi електричний (електрика); електро-. 〜设备 електроустаткування;〜配件 електроарматура; 〜火车 електропоїзд; електричка рот.;〜机车 електровоз; електричний локомотив.
电气化 dianqihua електрифікація (електрифікувати що).〜铁路 електрифікована лінія (залізниця); електричка розм.;工业〜елек- трифікація промисловості;全国〜електри- фікація всієї країни.
电气石 dianqishf<fiT> турмалін.
电器 dianqi < 电 > електроприлад; електроапарат.
电桥 dianqiao〈电〉міст; місток.高压〜міст високої напруги.
电热！ dianre <电> електронагрівання; електротермія. 〜处理 електротермічна обробка. 电热淋浴器 dianre 1 inyuqT бойлер для душа. 电杂І厂 dianrechSng теплова (парова) електростанція; теплоелектростанція.
电热器 dianreqi електрогрілка; електрообігрівач; електрокалорифер.
电热水器 didnrS shui qi бойлер.
电招VH* dian re ting електрообігрівач.
电热油汀 dian re you ting масляний електрообігрівач.
电容 dianrong < 电 > [електрична] ємність; електроємність.输入〜вхідна ємність;输出〜 вихідна ємність;阳极〜електроємність аноду;阴极〜електроємність катоду.
电容器 di^nr6ngqi〈电〉конденсатор.
电扇 dianshan [електричний] вентилятор.
电渗 dianshen <电> електроосмбс.
电石 dianshi кароїд кальцію.
电石灯 dianshideng ацетиленовий ліхтар; ацетиленовий пальник (лампа); кароїдна лампа; лампа-карбідка; кароІдка розм. dianshfqi ацетилен.
电势(Mtishi<i>—电位.
电势差dAnshich5〈电>—电位差.
电势计diAnshiji <电>~>电位计.
电 Ш dianshi телебачення; телевізія.〜Г" телемовлення; телепередача; 〜f 目
телепрограма; телевізійна постановка
(програма);〜谈话 телеінтерв'ю невідм.\ 〜讲 话 телевиступ;〜新闻 теленовііни;〜教学 навчання (викладання) по телебаченню;〜发 射 телевізійні передачі;〜发射机 телевізійний передавач;〜电话 телефон із телевізійною установкою; відеотелефон;〜电 Ш телекіно; кольорбве телебачення; X
光〜рентгенотелебйчення，〜观众 телеглядач; 〜记者тележурналіст;〜工作人员телекйдри мн.; телевізійник розм.;〜中телецентр;看 ~ дивитися телевізор (телепередачу, телевізійну передачу);放〜телевізійне мовлення.
电视报纸 dianshi' bao zh! телегазета.
电视病 dianshi bing хвороба „переключення каналів” (психічне захворювання).
电视,發 dianshi can набір заморожених продуктів, що включає все для повноцінного обіду перед телевізором.
电视孤独症didnshf gti du zheng аутизм, викликаний телебаченням (хвороба дитини,
яка постійно дивиться телевізор і не спілкується ні з ким, живе у вигаданому світі ТВ). .
电视会议 dianshi hui'у і' телеконференція. 电视机 dianshijl телевізор; телевізійний приймач; телик прост. 晶体管〜 транзисторний телевізор; 微型〜 мікротелевізор;立体〜стереотелевізор; стереовізор;彩色〜кольорбвий телевізор; телевізор кольорового зображення.
电视居1j dianshiju телепостанбвка; ^мильна опера”, телеспектакль ч.
电视А發dianshi kuai ju —电视轻•
电视连续剧 diSnshi' liandu ju телесеріал. 电视迷综合症 dianshi’ mi zong he zheng хвороба ^переключення каналів” ( психічна хвороба, при якій людина, дивлячись телевізор, постійно переключає канали, ні на чому не зупиняючись).
电视片 dianshipian телефільм.
电视塔 dianshita телевізійна вежа; телевишка. 电视台 di&ishitdi телевізійна станція;
телестанція; телестудія.
电视网 dian shi wSng телемережа.
电视系列剧 di^n shi xi lie jii телесеріал.
电视系歹!Jit dian shi xi lie pian серія телесеріалу. 电视兴奋症 dian shi xing fen zheng телевізійне випромінювання (яке викликає захворювання). 电视目艮病 dian shi ySn bing глаукома (хвороба очей, яка виникла внаслідок надмірного перегляду телевізора.
电视综合症 diSn shi zong he zheng надзвичайно любити дивитися телевізор; телеманія.
电水烫 dian shui bao електрочайник.
电枢 dianshu<ffe> якір ч.; арматура.
电台 diantdi 1)(无线电台）радіостанція. 2)(广 播电台）радіомовна станція.
电算机 dian suanjl комп'ютер.
电算器 dian suan qi калькулятор.
电谈 dian tan автовідповідач.
电烫 diantang електрична завивка; перманент розм.:〜的卷发 завивка перманент.
电梯di^ntT ліфт.自动〜ескалйтор;快速〜 швидкісний ліфт;〜司机 ліфтер; ліфтерка розм.
电弟ij 刀 dian ti dao електробритва.
电 Й diant6ng електричний (кишеньковий) ліхтарик (ліхтар).
电玩 dian wan відеоприставка.
电网 1) dianwSng [дротове] загородження з пропущеним струмом. 2) електромережа.
电 ИМ dian wei уао грілка для попереку.
电微子 dmnwgizl〈理> електрино невідм.〜理论 електронна теорія.
电慰 dian wei вітальна телефама.
电位 dianwei <电> [електричний] потенціап.〜 系教 потенційний коефіцієнт.
电位差 dianweicha <电> різнйця потенціалів. 电位计 dianweiji <电> потенцібметр.
电文 dianwen текст телеграми.
电线 dianxian електропровід; електролінія.高 压〜високовбльтна електролінія; провід високої напруги;架设〜проводити електролінію.
电线丰丁- dianxiangan телеграфний (телефонний)
电信 d&rdn елегарозв^збк;(电站地讯）телефонний зв'язок;(电ЩіМ讯)телеграфний зв’язбк;
讯)радкш’язбк ж; зв’язбк по радіо.
电>(言局 dianxinju телеграфна контора.
в’язбк;(电话通讯)телефонний


172
电刑 dianxing вбивйння електричним струмом.
电休 dian хій вихідний день у магазині.
电须刀 dian хй dao електробритва, dianxue наука про електрику.
电讯 1) (МЙ) dianxun повідомлення; бюлетень ч. 2)(无线韦信号）радіосигнал.
电询 dian xun телефонна довідка.
电压 dianya<^,> напруга; вольтаж.
电压计 dianyaji <电> вольтметр.
电衙门 dian ya dao енергозбереження.
电烟雾 dianyanwii димова завіса; штучний
туман, дим.
遍眼 di^iy5n <电> 1)(光电管）фотоелемент. 2) (指示调谐程度的电子管）електричне око.无 线〜радіобко.
电唁 dianyan послати співчуття телеграфом.
电冶 didnyg〈冶〉електрометалургія.
电椅 dianyl електричний стілець.
电影 dianylng •影艺术）кіно невідм.\ кіно-;
(影片)фільм; кінофільм; кінокартина.有声〜 звукове кіно;无声〜німіій фільм;立体〜 стереоскопічне кіно; стереокіно невідм.;彩 色〜кольорбвий кінофільм;宽银籍〜 широкоекранне кіно; 宽幅〜
широкоформатна карт“на; 全景〜
панорамний кінофільм; кінопанорама;〜工 作者 кінопрацівник; працівник кіно; кіношник розм.;〜演员 кіноактор; кіноактриса; кіноартист; кіноартистка;〜导 演 кінорежисер;〜摄影师 кінооператор; ~Ш 影场 кінбпавільйбн; павільйон кіностудії;〜 放映师 кіномеханік;〜放映机 кінопроектор; 〜放映队кінопересувка;〜展览周тиждень кінофестивалю; кінотиждень ж.;〜展览月 місячник кінофестивалю;〜招待会 кіноприйом;〜制片厂 кіностудія; кінофабрика;〜胶卷 кінострічка;〜软片 кіноплівка;〜技术 кінотехніка;〜艺术 кіномистецтво;〜居lj 本 кіносценарій;看〜 дивитися кінофільм ;去看〜пітй в кіно;放映 ~ демонструвати кінофільм (кінокартину); 拍〜кінозйбмка.
电影回顾展 dian ylng hiii gu zhan кінохроніка.
电影机 dianylngjl кінематограф; кіноапарат; кінознімальний апарат.
电影业 dianylngy^ кінематографія.
dianylngyuan кінотеатр; кіно невідм., розм.; кіношка розм.全景〜■ панорамний кінотеаір.
电影周 dian ylng zhou фестиваль кінофільмів;
кіно-тиждень.
电泳 diany6ng<ffe> електрофорез; катафорез.
电源 dianyu^n <电> джерело; джерело струму; 等效〜еквівалентне джерело;阳极〜анбдне живлення.
电约 dian yue факс.
电晕 сіійпуйп <电> корбна.
电 4* dianyund6u електрична праска; електропраска.
电灶 dianzao електрична плита.
电间 dianzha вимикач живлення; силовий вимикач.
电站 dianzhan електростанція.
电钟 dianzh6ng електричні години.
电珠 dianzhii мініатюрна лампочка; лампочка для кишенькового ліхтаря.
电铸 dianzhu <电> гальванопластика.
电资 dian zi стрг 电子表dianzi bii
ЬіЗо електронний годинник.
电子 dianzi <理> електрон.〜光学 електронна оптика;〜物理学 електрбнна фізика;四十万 倍大型〜显微境веліікий електрбнний мікроскоп із збільшенням у 400 000 разів;〜 计算机 електронно-обчислювальна машина; електрбнно-обчислювальна машина;〜钟表 електронні години;〜伏特 < 理 > електрон-вольт;〜发射 електронна емісія;〜 衍射学 електронографія;〜衍射仪 електронограф; 〜工业 електронна промисловість.
电〒М dianzlceng <Щ> електронна оболонка.
电子管 dianzTguan〈无线> електронна лампа; радіолампа.
电子流 dianzTliu〈电〉потік електронів; електронний струм.
电子脑 dianzln^o електронний мозок.
电〒 dianzlqiang електронна гармата; електронний прожектор.
电子束 dianzlshu <理> електронний пучок; пучок елеюронів.
电子学 dianztxue <电> електроніка.
电子学家 dianzlxuejia електронник; електронік.
电阻 dianzii < 电 > [електричний] опір; електроопір.内〜внутрішній опір;夕卜〜 збвнішній опір;〜系数 коефіцієнт опору; опірність.
电阻舍 dianzuqi <%> резистор,镇流〜бареттер.
电钻 diAnzi^n <Ш> (&探用的电钻)електроб}^р; (木工用的电钻）електросвердлб;〜工人 електробурильник.
^田 сіійп.
fffl dian орендувати що (оренда); узяти що в оренду.
佃户 dianhu орендар землі.
伯农 diannong селянин-орендар.
佃权 dianquan право на продовження оренди землі.
/[田租 dianzu оренда (орендна плата) за землю; земельна рента.
dian.
店 didn 1)(客店）готель;(驟马店）постоялий (заїжджий) двір. 2)(商店）магазин;(小店） крамниця.书〜книгарня;食品〜продуктбвий магазин;小杂货~ дріб’язкбва крамниця.
店东 di&nd6ng (客店主人）шпеник (хазяїн) готелю;(商店主人）хазяїн (власник) магазину (крамниці).
店家 dianjia (客店主人）власник (хазяїн) готелю; (酒饭店主人）вісник (хазяїн) ресторану; (店内管事的人）служббвець готелю (ресторану).
店老鼠 dian lao sh й людина, що краде
електрику.
店貌 dianmao вітрина магазину.
iiS Ш dianmian магазинне приміщення; приміщення для магазину.
店铺 сііАпрй —店 2).
店小二 dianxiSo’er офіціант.
店誉 dian yu бутік.
JU 员 dianyuan службовці торгових підприємств; працівник магазину (прилавку); продавець; продавщиця; прикйжчик застар.; прикажчиця застар.
dian.
站 dian 1)(玉_匕斑点）пляма на нефриті. 2)—站 辱.有〜清白ганьбити честь.
玷辱 dianm ганьбити що; збезчестити що; покрити ганьббю.〜名誉 ганьбити (покрити ганьббю) добре ім'я; збезчестити що.
玷污 dianwti опоганити що (опоганення); заплямувати що; забруднити що.〜名誉 заплямувати (забруднити) репутацію (добре ім'я).
diAn.
塾сіійп 1)(放在下面）підкласти що;(铺在下面） підстелити що.头下〜个枕头 підкласти подушку під голову;〜一条被子 підстелити ковдру;〜一张纸 підстелити лист паперу;〜 上一层沙підсипати піску. 2)(铺在上面） розстелити що.〜上草 розстелити солому. 3) (填补空缺）додати що (додаток, збільшення); доповнити що (доповнення). 4) 垫付.5) —► 垫子.
塾板 di^nbSn <机> підкладка.
塾底 dian di підставка (основа).
垫付 dianfu авансувати що (авансування); заплатити що.运费由售方〜віітрати по перевезенню авансуються продавцем;钱是 他代我〜的 гроші він за мене заплатив.
垫环 dianhuan〈机〉опорне (підкладне) кільце.
塾肩diAnjian 1)(扛东西时放在肩上的塑子） наплечник [у вантажників]. 2)(衣月艮肩部的 衬垫物）підставні плечі; [ватяна] набивка під плечі; плічка.
塾脚石dianjiaoshi 1) трамплін,利用…做〜 використбвувати що як трамплін; зробити що трампліном. 2) спонсор, меценат; помічник.
垫款 di^nku5n аванс.
塾圈 di^nquSn〈机〉шайба.
塾支 dian zhi кредит.
垫子didrvzi (铺在下面的塑子)підстилка;(夹在 中间的垫子）прокладка.棉〜вйтяна підстилка;草〜солбм’яна підстилка;毛链〜 повстяна прокладка;椅〜подушка для сидіння;鞋〜устілка для черевиків;床〜 матрац.
^5 сІійп.
钿（Іійп (金钿）золоті прикраси;(螺钿） перламутрова інкрустація.
dianhe скринька для ювелірних прикрас (речей).
dian.
淀 dian мілководне озеро.
淀粉 dianfen крохмаль.
淀粉酶 di&nfSnm6i〈生理〉аміліза; діастаза.
ІіЙ dian.
惦（Іійп —惦记.我;р、里老〜着你的身я все тривожуся про твоє здоров'я; мене увесь час турбує твоє здорбв’я.
恼记 dmnji скучити по кому-чому, по кому-чому, по чому, тривожитися.〜着儿子 нудьгувати по сину; тривожитися про сина;老〜着工作 увесь час тривожитися про роботу.
dian.
奠定 dianding закласти що\ затвердити що (твердження).〜基石出 закласти базу (основу, фундамент); створити базу; підвести фундамент; класти початок чому;〜工业化的 基础 закласти (створити) базу [для] індустріалізації;〜理论基础 закласти (створити, підвести) теоретичну основу.


173
奠都 diandu заснувати столицю.
奠基 dianjl закладення [фундаменту]; класти фундамент; закласти перший камінь. ~典礼, урочистості (церемонія) закладення.
奠基人 dianjlren основоположник; засновник. 鲁迅是中国新文学的〜Лу Сінь - основоположник нової китайської літератури.
奠強石 dianjlshi наріжний камінь.
莫洒 dianjiu обряд узливання вина в жертву померлому.
dian.
殿сМп зал.金签〜трбнна зала;大雄宝〜 святилище; зала храму.
殿后 dianhou замикати що (замикання); бути в ар'єргарді.我队〜наш загін ішов в ар'єргарді (йшов замикаючим).
殿军dianjiin І)(行军时走在最后的军队） ар'єргард; ар'єргардні частини. 2)(比赛的最 末—名）[зайняти] останнє місце у змаганні; аутсайдер;(比‘入选最后一名）ви'йти останнім переможцем у грі.
殿试 dianshi придворні іспити.
殿下 dianxia Ваша (Його, їх) високість.
dian.
旋刻儿 dianker <动> соловей.
旋蓝 dianlan <化> індиго невідм.; індиготин.
旋蓝母 сіійпійптй <化> індикан.
旋青 dianqlng темно-синій.
刁
diao.
刁di§o 刁滑.这家伙真~! яка підступна (підла) істота! дуже вже хитра (підступна, лукава) людина!
习焊 diaohan підступний і зухвалий; злий і хитрий.
<І ї# diaohua хитрий (хитрість); підступний (підступництво); лукавий (лукавство).他是 个异常〜的资本家він дуже підступний капіталіст.
<І 难 diaonan чіплятися до чого; ставити рогатки кому-чому; чинити перешкоди.有意 〜чіплятися з наміром; навмисне чинити перешкоди; [робити] навмисне;百般〜 чинити всілякі перешкоди; усіляко чіплятися (перешкоджати).
刁钻 diaozuan 习滑.〜古怪 екстравагантний книжк.; дивакуватий; дивний.
叼
diao.
问 diao <口> тримати в роті (у зубах) кого-що; тримати у дзьобі кого-що (用于禽类)•嘴里〜 会烟卷із цигаркою в зубах;嘴角边上〜着半 截纸烟 у куточку рота стирчала недопалена цигарка;老鹰〜4、又每 шуліка тримає у дзьобі курча;别是被狼〜去了吧не потрапив би вовку в зуби.
凋
diao.
凋敝diSob'i (生活困苦）нестаток;(事业衰败） застій; занепад; переживати депресію; у стані депресії.民〜нарбд жив у великому
нестатку; народ страшенно бідував; добробут народу був у пбвному занепаді; життя народу було нестерпно важким.
调$ diaoling оголитися; обпасти.树木〜листя з дерев обпало; оголилися дерева.
碉落di5olu6 —>调谢І).叶子已经〜ліістя вже обпало (обсипалося).
调萎 diaow6i〈书〉зав’янути; зблякнути; зачахнути; зів'янути.〜的树肝 листя, що в'яне.
调萎病 diaowSiblng <植> фумріб3.
獨谢 diaoxid l)(花叶脱落)обсипатися; обпасти. 花 己经〜квіти вже обсипалися (обпали, зав'янули). 2)(比喻人死） не залишитися в живих; відійти в кращий світ. 3)(衰落） зів'янути. 7ІС不〜的青春 вічна (нев'януча) молодість.
貂
diao.
紹（Мо〈动> соболь ч.
紹皮 diaopi соболь ч.; соболине хутро.〜大衣 соболина шуба;穿着〜衣 Я艮 ходити в соболях.
紹熊 diaoxi6ng <动> росомйха.
diao.
碉堡diSobao <军> блокгйуз;(古代的碼堡） бастіон.古老的〜стародавній бастіон.
diaolou вартова вежа; бастіон, diao.
雕1 diao —»•雕亥！J.〜花 вирізати візерунки.
雕2 diao <动> беркут.
雕版 diSoban <印> гильошировйння.
雕虫小技 diao chong xiao ji дріб'язкове (мале) мистецтво.
II 弓 diaogong розписаний лук.
雕花 diaohuS 1)(雕刻花纹)віірЬка візерунків. 2) (雕成的花纹）візерунок.
雕刻di-okS (立体雕刻）скульптура;(平面雕亥lj) гравюра (гравірувати що, гравірування, гравіювання); різати щоу по чому, на чому (різьблення, різання); вирізати що (вирізка); (在石头上刻）висікати що (висікання).〜艺术 скульптурне (гравіювальне) мистецтво;〜工 Д скульптурний (гравіювальний) інструмент; інструмент для різання;〜肖 f象 гравірувати (вирізати) портрет;〜石像 висікати (ліпити) статую;〜花纹 різати (вирізувати) візерунки;〜金属 гравірувати (різати) на металі.
雕刻刀diaokedao різець; <平面雕刻用的刀) штихель ч.\ (木刻用的刀）різак. 雕刻家 diaokejiapi36'Hp; різб'ярка;(立体雕刻家) скульптор;(平面雕亥丨j家）гравіювальник.
雕梁 І® 栋 diao liang hua dong розписані (розмальовані) балки і крокви залу; скульптурне оздоблення крокв залу і художньо розмальовані колони.
雕漆 diaoql різьблення по лаку; різьблений лак. 〜花瓶 різьблена лакова ваза.
Ш Ш diaosu скульптура; пластика спец.\ ліплення (ліпити що).〜艺术 скульптурне
(пластичне) мистецтво; мистецтво ліплення. ШШШ diaosujia скульптор; різьбяр.
雕塑品 diaosupm скульптура.
雕像 diaoxiang статуя; скульптурне зображення. 雕鸦 diaoxiao <动> пугйч.
雕琢diaozhu6l)(雕刻玉石） висікати що (висікання).这雕像是用玉石〜成 的 ця статуя висічена з жадеїту. 2)(过分地修 Ш ^ ) прикрашання.〜займатися прикрашанням складу; прикрашання складу; витіюватий (вигадливий) склад;文字丰卜实， 不力口〜мова проста і позбавлена прикрас.
吊
diao.
吊1 diao 1)(悬挂着）висіти;(挂上）вішати що (вішання).把篮子〜在墙上 повісити кошик на стіну;把灯〜在天花板_Ь привісити лампу до стелі;门上〜着一把锁 на дверях висить замок;自从你巧开后，我的心老І〜着після того, як ти залишив мене, я не знав ні дня спокою. 2)(提_Ь) піднімати кого-що (підйом); (放下）спускати кого-що (спуск).用绳子〜下 去 спускати на мотузці;从井里~7К піднімати (діставати) воду з колодязя. 3)(缝）підшити що (підшивка); шити що (шиття).〜皮妖 шити шубу;〜个網子里儿 підшити шовкову підкладку.
吊2 diao (一百个制线）сто чохів;(一千个制线） зв’язка чбхів у 1000 штук. 吊3 diao —♦吊丧. 吊舱 diking <空> гондбла.
吊车 diaoche кран; вантажопідйомна машина. 电动小〜тельфер.
吊床 diaochuang підвісне ліжко; гамак.
吊锤 diAochui〈技> забивна баба.
吊带 diaodai пояс для підв'язок.
吊灯 diaodeng підвісна (висяча) лампа.枝形〜 люстра.
吊斗 сіійосіби 1) <建> грбйфер; грейфер-ковш. 2) <矿> кліть ж.
吊儿郎导diao erlangdang (作风g漫） недбайливий (недбайливість); розхлябаний (розхитаність); недисциплінбваний (недисциплінованість); (工作马虎）бити байдики; байдикувати розм.; абияк.
吊杆 diaogan <机> стріла крана.
吊环diaohudn 1)(体育器械）кільця мн.静止〜 кільця на місці; кільця в спокої;摆荡〜кільця хитаються. 2)〈体〉(运动项目）вправа на кільцях.
吊客 diaoke гості, що прибули вшанувати пам’ять покійного (небіжчика) і висловити своє співчуття.
吊民伐罪 diao min fa zui покарати жорстокого тирана, задовольнити сподівання народу; йти війнбю на кого і звільнити народ від тиранії.
吊桥 diaoqiao (能起落的桥）підйомний міст; (悬索桥）висячий (підвісний) міст.
吊丧 diaosang вшанувати пам’ять покійного; віддати останню шану^ кому, книжк.
吊嗓子 diao sSng.zi розспівати голос.
吊死 diaosl повіситися; вдавитися розм.


174
吊死鬼 diaoslgul удавленик прост.; вішальниця просту примара удавленика; примара вішальниці.
吊桶 diaotong [кринична] баддя.
吊袜带(女式吊袜带）підв'язки [для панчох];(男式吊袜带）чоловічі підв'язки.
吊线 сіійохійп <Ш> схил.
吊销 diaoxiao анулювати що (анулювання).〜营 业执照 анулювати патент.
吊唁 di^oyan вшанувати пам’ять мертвого і висловити співчуття [родині покійного].
吊装 dmozhuang〈建〉навісна збірка
^5 diao 另见 di.
Ш diao лобода.
牵勺diao.
令勺 diao вудити що (вуціння).〜鱼 вудити рибу (рибалити);〜了两小时鱼 дрУгу годину вудив;〜到了十来尾卿鱼вудгів (наловив) десяток карасів.
钓馆,diao^r І)(钓鱼用的食物）принада [для риби]. 2)(引诱人的事物）принада; спокуса.
钓竿 cMog§n вудка;(钓竿竿部）вудлище.
f勺钩 diaogou риболовний гачок; гачок для рибної ловлі.
钓具 diaoju вудильні приналежності.
钓丝 diaosl жила; жилка.
diao 另见 tido.
调1 dih广调动；调派往那儿〜几个得$干部 перекинути туди декілька сильних кадровиків;把劲旅〜往前线перекгінути відбірні війська на фронт;〜来大批工人 до нас (сюди) перевели (перекинули) велику кількість робітників;他〜到别处去了 він переміщений (перекладений) в інше місце.
调 2 diao 1)(腔调）інтонація. 2) <音> лад. 3)(音 调）нйспів; мелодія; мотив.这〜儿很好听 цей наспів (мотив) мелодійний; це дуже красива мелодія; це дуже красивий мотив. 4) <语> тон.
调拨 diaobo перевести що (переклад); перекинути що (перекидання);(分配） розподілити що (розподіл).〜劳动力 перевести робочу силу;〜商品 перекинути товари;〜款项另作别用перекинути (перемістити) асигнуванні на інші витрати; 款项的统一〜єдиний розподіл грошових сум; 物资〜工作 робота з розподілу матеріальних ресурсів.
调桂 di^ocM <农> сівозміна.
调查 diaocha обстежити що (обстеження); розслідувати що, книжк. (розслідування); досліджувати що (дослідження).大兴〜研究 之风 широко практикувати обстеження і вивчення;对社会愔况认真进行〜研究сер- йозно вести обстеження і вивчення соціальної обстановки;〜矿藏 обстеження (розвідка) надр;〜某一机关的工作 обстб- жити роббту (діяльність) такої-то установи; 〜某项事f牛 розслідувати такий-то інцидент; 〜委员会 обслідницька комісія; комісія з розслідування; ЛР~ перепис населення;方 言〜обстеження (вивчення) місцевих діалектів;地质〜геологічний пошук; геологічна розвідка;应予〜підлягати обстеженню (розслідуванню);没有〜就没有 发言权 хто не провів обстеження, той не має права висловлюватися;这事 ЙЕ 没 〜淸楚
цю справу ще не вдалося цілком з’ясувати (розслідувати).
调查表 diaochabiao анкета; опитувальний лист; таблиця по обстеженню.填写〜запбвнювати анкету.
调§员 diaochayuan обслідувач; дослідник.
调牢（Іійосіїб <铁路> манбври мн.〜机车 маневровий паровоз. 调车场 diSochSchang <铁路> сортувальний парк. 调车线 сіійосіїбхійп <铁路> сортувальний шлях.
调动 di&oddng 1)(更动）перемістити що (переміщення); пересунути що, рот. (пересування); перевести що (переведення); перекинути що (перекидання).〜工作 перемістити (пересунути, перевести, перекинути) на іншу роббту;〜人员 зробити переміщення по штату; внести зміни в особовому складі;〜兵力包围敌人 перекинути війська на оточення ворогів; Щ 队开始〜почалбся пересування військ; почалося перекидання військ. 2)(调集动员） мобілізація (мобілізувати що).〜一切力量 мобілізація всіх сил;〜一切积极因素 мобілізація всіх активних чинників; мобілізувати (надати руху) усі позитивні (активні) чинники;〜人吳_众建设社会主义 的积极性 мобілізувати (підняти) активність широких мас у будівництві соціалізму;〜各 方面的积极性 розгортання всебічної активності.
调度 diaodu регулювати що (регулювання, регулювання); маневрувати чим (маневрування); диспетчеризація; диспетчерування.〜 市内交通 регулювати вуличний рух;〜资金 маневрувати засобами;对生产过程的统一〜 єдине регулювання виробничого процесу;善 〒〜ft 力 Ж уміле маневрування технічними силами;〜有方 виявити розпорядливість; бути розпорядницьким; вміло розпорядитися.
调度室 diiodCishi диспетчерська.
调度员сМосІйуийп диспетчер,铁路行车~ залізничний диспетчер;航空站〜диспетчер авіапорту.
调度站 diAodCizhan〈铁路，军> розпорядницька станція.
调防diaofang (从前线调后方）відвести що в тил;(上前线接替）йти на зміну. 调号 diaoMo 1) <语> знак тону. 2) <音> ключові знаки.
调虎离山 diao hu H shan "виманити тигра з лігвища"; відвернути (відтягнути) ворога [Убік].
调换 сІійоїшйп —掉换 diAohu螽n.
HI diaohui відкликати що (відкликання); перевести назад що\ зняти що, спец, (зняття); відвести що (відвід).从前线〜军队 зніги (відкликати, відвести) війська з фронту;把 军队〜到原来的阵地上відвести (повернути, перевести назад) війська на колишню позицію.
调集 diaoji підтягти що (підтягування); концентрувати що (концентрація); зібрати що〜(збори).〜物资 концентрація матеріальних ресурсів;把军队〜前线 підтягти війська до фронту;必须〜一切力量 необхідно сконцентрувати (зібрати, підтягти) усі сили.
调卷 diaojuan узяти (витягти) справу з архіву;
зажадати справи з архіву.
调类 diAolSi〈语〉типи тонів.
调门儿1) <口，（说话音凋的高低） голос.说话〜高 гучшій голос. 2)〈音〉 регістр; голос.高〜верхній регістр (голос).
调 Ш diaopai направити що (напрямок); призначити що (призначення); перевести кого (переведення); відряджати що (відрядження). 〜干部下乡 направити (перевести, відряджати, послати) кадри в село.
调配diSopSi另见tidopSi (调动分配） розподілити що (розподіл); розставити що (розміщення).〜工具 розподілити інвентар (знаряддя);〜干部 розставити кадри;统〜 єдиний розподіл;合理〜劳动力 раціональний (доцільний) розподіл робочої сили; PJf 需干 部都己〜齐全 усі потрібні кадри уже наявні; колектив вже укомплектований.
调遣（MoqiSn (调动）перевбсти кого-що (переведення); перекинути що (перекидання); (差遣）відряджати що (відрядження). 〜军队 перевести (перекинути) війська;〜出国 відряджати що за границю; 我们现在还不能〜任何人ми нікому поки диктувати не можемо.
调任 diAoren 1)(调去担任）перевести на посаду кого. перевести на посаду секретаря. 2)
(调职)перемістити на іншу посаду.
调式diAoshi <0^>лад.
调演 diaoyan огляд.杂技〜цирковіій огляд;华 З匕地区文艺〜театрйльннй огляд художніх колективів Північного Китаю.
调用 diaoyong перекласти (перевести) що (переклад; переказ); перекинути що (перекидання). 〜基层单&的人力，物力 перекинути і використовувати людей і матеріальні ресурси з низових органів.
调运 diaoyun перевезти що (перевіз); перекинути що (перекидання).〜工业品下乡 перевезти (перекинути) продукцію в село.
调值 diaozhi <语> тональне значення.
调职 diaozhi перемістити (перевести) кого на іншу посаду (на іншу роббту); одержати нове призначення.他已经〜了 він уже переміщений на іншу посаду (роббту); він одержав нове призначення.
调子diAo.zi 1)—调2 2).唱同样的〜заспівати на той же лад; співати в один голос; співати (діяти) в унісон. 2) ~►调 2з). 3)(说锸时带的 І青绪）тон; нота,带着不满的〜[b] незадоволеним тоном; із нотою невдоволення.
调走 diaozdu перевести що\ відвести що (відвід); перекинути що (перекидання).把军 队〜відвести (відкликати, відтягнути) війська;把她从我们这里〜了 Й від нас перевели.
diao.
掉 1 diao 1)(落下）кидати що; падати (падання); капати (капання); випасти (випадання).〜眼 泪 лити сльози; сльози закапали з очей;〜雨 закапав дощик;从马 _Ь〜下来 впасти (падати, злетіти) із коня; 一个牙要〜了 один зуб незабаром випаде;皮子〜毛了 х^тро почало лізти;东西〜在地上了 речі впали на підлогу (на землю);我拿刁;住，〜了 я не міг утримати й упустив;纽扣〜了 гудзик відірвався (відлетів);泥灰〜了 штукатурка відпіпа (відвалилася). 2)(落在后面)відстати.
промислову


175
〜在队伍后面відстйти з загону. 3)(遗失） загубити що;(遗漏）пропустити що (пропуск).〜了一支钢笔 загубити ручку;文 章中〜了 儿个字 в тексті пропущено декілька слів. 4)(降低，减少）подати (падіння).〜膘 спасти з тіла просту 价钱〜了 пйдати в ціні; ціна впала.
掉 2 diao І)(转）повернути що.〜过脸来 повернути обличчя; повернутися обличчям; ~臂而去 повернувся і пішов. 2)—掉换.
掉3dik)(用在з词后$示动作完成）了般用动 词完成体表示.扔〜викинути;改〜виправити; 擦〜стерти.
掉包 diaobao підмінити що (підміна).
掉队 di含odu'i відстати [від свого загону].行军中 没有一个〜的 на марші не було жодного відсталого;在新的形势下也$〜і в новій ситуації не відставати від революційних рядів.
掉过儿 di&ogu6r помінятися місцями.他们两人 掉了 个过儿 вони помінялися місцями;把花 儿〜放才好看 буде красиво, якщо переставити квіти [навпаки].
掉换 diaohuan поміняти що; перемінити що (зміна).〜工作 перемінити роботу; 一个地方 помінятися (перемінитися) місцями.
掉枪花 diao qianghua <方> вдатися до хитрощів; робити фокуси; маневрувати; фінтувати розм.
掉色 diaosh3i линяти (линяння, вилинялий розм.); вицвітати;(被晒得掉色）вигорати.这 块布〜ця матерія линяє.
掉书袋 diao shiidai сипати цитатами; [не геть] блиснути своєю начитаністю.
掉头 dik»t6u І)(转回头）повернутися; обернутися; повернути (обгорнути) голову. 一看 оглянутися;〜就跑 повернувся й пішов. 2)(车船掉头）повернутися; повернути назад. 汽车〜розгорнути автомобіль.
掉以轻心 diao yl qlng xln підходити до справи недбало; не приділяти належної уваги.
掉转 diaozhu^n повернути що; розгорнути що， спец.〜船头 повернути чбвен;〜汽车头 розвернути автомобіль;〜枪口 повернути зброю проти чого;〜话头 перевести (повернути) розмову [на іншу тему].
(Мо.
铫子 diao-zi каструлька розм.药〜гбрщик [для варіння ліків].
爹 di5.
爹 di5〈口> тіто ч.у розм.\ татуньо ч” прост.; батько.
ШШ dieniang <口> тйто і мама; батько і мати; батьки мн.
跌 dig.
跌 di6l)(摔）впйсти.〜下山坡 впйсти під укіс гори;〜进泥坑 звалитися (впасти, шльопнутися) в бруд. 2)—跌价.工业品价格〜了 ціна на промтовари впааа; промтовари впали в ціні.
跌f到 diedSo звалитися; впасти; повалитися.〜在 Ш Jl звалитися (впасти, повалитися) на землю.
跌 @ Ш М diediezhuangzhuang спотикатися; похизуватися.他〜地走回去了 спотикаючись (похитуючись), побрів він додому.
跌价 diejia падіння цін; впасти в ціні; подешевіти.货物大〜різке падіння цін на
товари; сильно подешевіли товари; ціни на товари різко впали;股票〜йкції впали [у ціні].
跌交 diejiao І)(跌倒）упасти; ляпнутися розм.; (踩空）оступитися;(绅交）спіткнутися. 2)(比 喻犯错误）зробити (допустити) помилку (похибку); спіткнутися розм.;(受挫）зазнати невдачі; сісти в калошу.
跌落 dieluo падіння (падати).
跌水 diSshuT <水> перепад.
迭 did.
die l)(轮流）по черзі; поперемінно.〜为宾主 по черзі пригощати один одногб. 2)(屡次） неодноразово; часто. ~有发现 неодноразово (часто) знаходили нове; неодноразово (часто) виявлялося нове;〜挫强敌 неодноразово перемагали сильного противника;事变〜出 події стрімко змінялися одна іншою; калейдоскопічна зміна подій.
迭次 died багаторазово; багато разів;
неодноразово,〜请求 багаторазово (багато разів, неодноразово) просити.
Ш报 di谷bao агентурні відомості; повідомлення агентури; відомості (повідомлення) агентурної розвідки.〜机关 агентура; розвідслужба;〜中心 розвідцентр;〜人员 агентура; агенти-розвідники мн.;〜ЛІ 作 агентурна розвідка; шпигунство
煤di&
Ш. di6 зубці міської стіни.
Щ 口 diek6u просвіти між зубцями міської стіни.
書 did.
耋 die〈书〉глибока старість.
碟 die.
碟碟 diedie балакучий (балакучість).〜不休 базікати (тараторити) без кінця; говорити без угаву; надокучливе чіпляння.
碟血 di6cu6< 书 > кровопроліітний.〜沙场 борбтися, заливаючись кров'ю на полі битви.
did.
叠 die І)(一层复一层）нашаровувати що，чого (нашаровування); нагромаджувати щоу чого (накопичення).重山〜恋 накопичення гір;她 〜着腿坐在窗旁вонй сіла біля вікна, закинувши ногу на ногу. 2)(折叠）скласти що.〜被 скласти ковдру (постіль);〜衣月艮 скласти костюм.
叠床架屋 die chuang jia Wu зайве повторення.
叠标 di6bi5o <海> створ.导航〜створ, що веде; 避险〜створ, що обгороджує.
叠标线 di6biaoxian〈测，海，军> створ.
叠句<文>卩6(^如.
叠罗汉 luohan <体> [гімнастична] піраміда.
叠印 didyin <影> перекладка.
叠韵 dieyun <语> склади, що римуються.
叠字法 di6z'i伤 <语> повтбрне застосування того самого ієрогліфа; подвоєння складу.
碟犯
碟 die 碟子.小磁〜儿 порцелянове блюдечко; маленьке порцелянове блюдце;端上四〜菜 подали чотири страви.
碟子 die-zi тарілка; блюдце.
蝶 di6.
蝶 die метелик.
蝶骨 diSgfl < 解 > основнй [клиноподібна] кістка.
蝶形花 di6xinghua <植> метеликові.
蝶泳di6y6ng <体> батерфляй.〜运动员 батерфляй.
蝶di&
蹀踐diexie <书> I)(小步走路)дріботіти [ногами]. 2)(徘徊）ходити назад і вперед; бродити.
鲽dil
Ш die〈动> камбала.
丁 ding.
丁 1 ding 1)(成年男子）повнолітній; чоловік ч. 成〜ст^ти дорбслою (повнолітньою, дорослою людиною, дорослим чоловіком). 2) (人口）їдець.人〜>、4旺 багатодітна родина. 3) (旧时称从事某种职务的人):园〜садівник;门 〜воротйр.
丁 2 ding 1)(天干）"дин" {четвертий із 10 циклічних знаків). 2)(第四）четвертий; літера "D”;(指成绩分数）двійка. 3) (丁字形的） тавровий; форма літери "Т".〜形断面 тавровий профіль.
丁 3 ding (小块）нарізане на шматочки.肉〜儿 нарізане на шматбчки м'ясо; 一盘鸡〜страва з курки, нарізаної шматочками.
丁规 dlngba <水> траверс.
丁苯橡胶 dlngbgn-xi^ngjiSo〈化〉бутадієновий (дивінілстирольний) каучук.
丁当 dlngdang〈象声〉брязкання (брязкати) розм.; бренькіт (бриньчйти); брязкіт; бряжчання (бряжчати); брязкіт (дзвякати). 车铃响〜дзвіночок динь-динь-динь;锁链〜作 响 пролунав брязкіт ланцюгів; бряжчали (дзвякали) ланцюги;钥匙丁丁当当地响 бриньчать (дзвякають) ключі;听到碗盖碰得 丁 丁当当 чується дзенькіт (бряжчання) посуду.
丁点儿 dTngdianr <方> (极少）трішки розм.; ледве; трошки; крапелька чогоурозм.;(极小） маленький; незначний (незначність); незначний (незначність).放一〜盐 покласти чуточку (ледве, трошки, крапельку) солі;他 在这个问题上连一〜错都没有в цьому у ньбго немає ні найменшої помилки (провини);何必为这一〜事生，呢？ чи варто сердитися чфез такі дрібниці?
丁 略 dlngdong < 象声 > девякати (брязкіт); дзенькати (дзенькіт).
丁二稀 dlng*erxl〈化〉бутадієн; дивініл, dlnglfng <ЖР> дзенькати (дзенькіт). 的铃声 бряжчання (передзвін, дзенькіт) дзвіночків; 一的响声 дзвенячий звук;电话 铃〜〜地直响 бегпербрвно дзвонить телефон.
丁零当郎 dlng.lingd5ngl5ng —丁当.
丁 宁 dlngning наказувати кому, (наказ).千〜， 万嘱咐 безупинно (наполегливо) наказувати; мільйон наставлянь;大家〜fllizj、 心些 усі наказували йому бути обережним.
丁是丁，卯是卯 dTng shi ding, mao shi mSo бути суворим і вимогливим; серйозне (суворе, пунктуальне) ставлення до справи (до роббти); серйозно (суворо, пунктуально) ставитися до своїх обов'язків; ні на крок не


176
відступати від заведених (чинних) правил (від установленого порядку).
丁 酸 dlngsuan < 化 > бутиринова (масляна) кислота.
丁焼 dlngwan <化> бутан.
丁 香 1 dTngxiSng 1) <й> (灌木类丁 香).2)(指花） бузок.—束〜букбт бузку. Т# 2 dlngxiang <植> (乔木类丁香）дерево гвоздикове.
Т#'/Й dlngxiangyou гвоздикове масло.
丁字尺 dlngzicht рейсшина.
丁字搞 dlngzigao кирка;(矿工用丁字镇）кайла; кайло.
丁字街 dlngzijie вулиці, розташовані у вигляді літери "Т".
Тdlngziliang <$> таврова (однотаврова) б^лка.
丁字铁 dfngzitig <冶> таврове залізо.
^丁 ding.
盯 ding 1)(咬）укусити що (укус).蚊子〜了一 口 комар укусив; укус комаря;马绳把马〜了 ґедзь ужалив (укусив) коня;被苍姆〜了 засиділи мухи; засиджене мухами. 2)(追问） розпитувати що (розпитування); допитувати що (допит).应当再〜他一句 випливає ще раз
і 	прямо запитати його.
盯当 dlngdSng —丁当 dTngdSng.
叮時 dlngnmg —>T宁 dTngnmg.
盯嘱 dlngzhO наказати кому，(наказ); дати наставляння.
订 ding.
订玲 dlngling <象声 > дзенькати, (дзенькіт); дзвякати (брязкіт).
ding.
疔 ding <医> карбункул.
0Т ding.
目丁 ding уп'ястися очима на що; вирячитися; вп'ялитися в що; пожирати очима (поглядом) що.两眼紧〜着 не зводити очей з чого; не відводити очі від чого;狠狠地〜了 他一眼 бчі， як голки, встромились у нього.
盯梢 dlngshao ~►钉梢 dlngsMo.
ding 另见 ding.
钉1 ding •钉子•制〜车间цвях^ня.
钉 2 ding 1)(紧跟着）йти слідом за чим; [йти] по п'ятах кого; переслідувати що (переслідування). 紧紧地〜卷敌人невідступно йти слідом за противником; невідступно йти за п'ятами противника; ~住敌人，不让他们逃 跑 переслідувати противника, щоб не дати йому піти;人〜人防守 особистий захист; захист на гравця; грати персоналку. 2) (Ш№) натиснути на що, прост” (натиск); поквапити що.
钉齿把 dTngchtl^ зубова борона.
钉唾 dlngchui молоток.
钉螺 dTnglu6 <动> молкіск.
dlngmao голівка (капелюшок) цвяха.
f丁李巴 dlngpa [залізні] граблі.
钉梢 dlngshao переслідувати кого-що (переслідування); йти слідом (слідами) за чим; стежити за чим (стеження).他身后有个特务 〜слідом за ним ішов шпик;他发觉有人在身 后〜він помітив, що за ним ведеться стеження.
钉鞋 dlngxie 1)(旧式雨鞋）черевики, підбиті
цвяхами. 2) черевики із шипами;
шипівки мн., розм.
钉子 dlng.zi цвях ч.拔〜вирвати цвях. ||参阅"碰 钉子 peng dlng.zi".
MI ding.
Ш"剂 dlngji <药> тинктура; настоянка розм.
顶 clTng.
顶 ding 1)(最高部分）вершина; верхівка; верх, 山〜вершина (верхівка, верх) гори;橱〜 верхівка шафи;屋〜дах будинку. 2)(用头支 нести на голові що. нести на
голові глечик. 3)(迎着）проти чого.〜着风走 йти проти вітру;〜着狂风暴雨抢救集体财产 під зливою і сильним вітром рятувати колективне майно. 4)(从下面拱起） вилупити ЩО у розм/, підняти що.种子的嫩芽 ^ Т паростки насіння підняли землю. 5)(用头撞击)буцати що.这条牛时常 〜人 ця корова буцає (битлива); хвицяється. 6) (推动）штовхйти що (штовхання)机车在后 面〜着车厢走 паровоз штовхав вагони позаду. 7)(支撑）підперти що.用木头〜上大门 підперти двері колодою;柱子〜着全部重量 колони (стовпи) тримають на собі всю вагу (весь тягар). 8)—顶撞.〜了 几句 дйти кому гідну відповідь; осадити (підчепити) кого кілкою реплікою; сказати кому пару теплих слів. 9)(担当）впбратися з чим;(抵住） триматися; стримати що, розм/, утримати що (утримання); витримати що; встояти; протистояти чому.〜住敌人的进攻 встояти під ударом ворога; утриматися під натиском противника; витримати удар (натиск) ворога; 〜住外来的巨大压力вистояти перед шаленим зовнішнім тиском; протистояти сильному (величезному) натиску ЗЗОВНІ；活 儿重，两个人〜不了 роббта важка, двом не впоратися;我们一定〜得住 ми витримаємо (вистоїмо);你再〜一个小时，就有人来接班 了 протримаєтеся ще годину, і тоді вас перемінять;在事实面f[硬〜是〒行的a проти фактів перти не вийде; проти фактів не попреш; йти проти фактів даремно. 10) (相当）за що, бути рівним; коштувати чого. 一个人〜两个人工作од^н працює за двох;她 干起活来能〜上一个棒小伙子вонй в роботі не поступається молодому хлопцю;我5!艮你 两人也〜不上他а він нас із тобою обох за пояс заткне. 11)—顶替.12)(转让使用权） передати кому право користування чим (експлуатації чого);(取得使用权）набути права користування чим (експлуатації чого).
13) 	<量词>:三〜帽子три шапки. 14)(最) самий; найбільш.〜多 якнайбільше; максимум; від сили;〜少 найменше; мінімум; погано;〜好 кращий; самий гарний; найкраще;〜喜欢劳动 більш за все любити фізичну працю;这一点〜重要 це найважливіше (важливіше за все); це найбільш (украй, дуже, найвищою мірою) важливо.
顶板 dhigban〈矿> покрівля.
顶灯 ding deng ліхтарик на машині-таксі.
顶 Ш ding ban заступник, виконуючий
обов’язки.
顶点 dTgdiSn 1) <数> вершина. 2)(最高点）вища точка; вища межа; кульмінаційний пункт; апогей.
顶风 dtngfeng 1) зустрічний вітер. 2) ретроград; виступати проти новаторств.
顶峰 ding位ng 1)(山的顶点）вершина [гори]. 2) (发展的最高点）вершина. ^•学的〜верш“на науки.
顶缸 dlnggang < 口 > б細(стати) козлом відпущення.
顶骨 dTnggii <解> тім’яна кістка.
顶狐狐 dtngguagua на ять що, прост.\ краса.
顶光 dlngguang〈居丨j> верхнє світло.
顶角 dlngjiao <数> кут при вершині.
顶界线 dlngjiexian <军> бойовий (військовий) гребінь.
顶礼 dTngll <宗> [клйсти] земний уклін.
dlngll-mobai падати ниць перед чим; кланятися в землю (у ноги); класти (бити) поклони.
顶门儿 dlngmenr тім’я.
顶牛儿 1 dTngniiir (僵持不下）наполягати [на своєму]; запручатися.万一顶起牛儿来，怎么 办？ як бути, якщо кбжний наполягатиме на своєму? що робити, якщо усі (вони) запручаються?
顶牛儿2 dtngniur卜种骨牌游戏）гра в цапа.
顶盘 dlngpan купити (придбати) готову справу (підприємство).
顶棚 dlngpeng стеля.
顶事 dingshi годитися.这法子不〜ця міра не годиться (не допоможе);这材料不〜цей матеріал не годиться; якщ<3
ви підете, то це відразу допоможе (обов'язково подіє).
顶视图 dTngshitii <测> вид униз; вертикальний вид.
顶索 dTngsu6 <海> топенант.
顶替 dTngti за що; замість чого; натомість прост.; замінити що (заміна).由另lj 人〜 замінити іншим;〜另lj 人 замість іншого; замінити іншого.
顶天立地 ding tian li di велетенський; великий. 〜的人物 велика людина; стовпи суспільства; 〜的无产阶级英雄 пролетарський герой-велетень
顶头 dlngtou назустріч.〜遇见 зустрітися віч-на-віч;另У〜ІМІЕ 了 № як би не потрапити йому на очі (назустріч).
顶头风 dtngtoufeng зустрічний вітер.
顶头上司 dTngt6u shang.si безпосередній начальник; пряме начальство.
顶芽 dtngya<|i> верхівкова (кінцева) брунька.
顶叶 dTngyS<^> верхній лист.
顶用dlngy6ng —>顶事.
顶针 dlng-zhen наперсток.
顶撞 dmgzhuang грубити рот.; перечить розм.; відбрити що, розм.〜老师 грубити вчителям.
顶嘴 dmgzuT〈口〉пер豸читирозм; сперечатися; грубити; огризатися прост.和大人〜 перечить старшим; сперечатися зі старшими; 他们顶了 半天嘴 дбвго вони сперечались [один з одним];另lj 〜! не смій грубити
(суперечити)!
ding.
鼎 ding [металевий] триніжок.红陶彩绘〜 розписаний триніжок із червоної кераміки.
鼎鼎大名 dlngdTng darning [мати] голосне ім'я; користуватися ширбкою відомістю; знаменитий (знаменитість).
鼎沸 dtngfti〈书〉хвилювання (хвилюватися).


177
群 ^ 〜розгорілися (закипіли) у людей пристрасті;入 # 〜здійнявся (стояв) страшний шум; шум та галас.
鼎革 dlngge <书> зміна династії.
鼎力dlngli <书> [ваша] допомога.尚祈〜相助 сподіваюся (сподіваємося) на вашу допомогу; просимо [вас] не відмовити в допомозі.
鼎立 dlngli взаємне протистояння трьох сил.三 国〜взаємне протистояння трьох держав.
鼎盛 dTngsheng повний розквіт.〜时期 період повного розквіту;春秋〜у повному розквіті сил.
鼎新dlngxTn II参阅“革故鼎新gu dmg хїп”.
鼎足 dTngzul)(鼎的脚）нога триніжки. 2)—鼎 立.〜而三 три сили (сторони), що протистоять;势成〜створилася ситуація взаємного протиставлення трьох сил (боків).
Т^Г ding.
订 ding І)(订立）укласти що (укладення);(制定） виробити що (виробіток).〜合同 укласти контракт (договір);〜计划 виробити план. 2) (预先约定）замовити що (замовлення); виписати що (виписка розм.); підписатися (підписка). ~4^纸 передплатити газету;〜火 车票 замовити квиток на потяг;〜座位 замовити місце;〜房间 замовити номер. 3) (装订）переплести що (плетіння); підшити що (підшивка).〜书 переплести книгу;把这 个文件〜在案卷里підшити папери до справи.
订购 dinggou замовити що; дати замовлення; контрактувати що (контрактація).
订户 dinghu передплатник; передплатниця; замовник; замовниця.报纸〜передплатник на газету; 〜постійний передплатник.
订婚 dinghun заручення (обручитися); заручини (обручити кого з ким, кого за кого) застар.〜戒指 обручка.
订货 dinghud 1)(订购货物）зам6вити товар; зробити замовлення на товар. 2)(订购的货 物)замовлення.军事〜військбве замовлення; 接受〜узріти (прийняти) замовлення.
订交 dingjiao зав'язати дружбу; подружитися.
订立dingH—订1).〜贸易协定уклйсти торгову угоду.
订书钉 dingshiidTng скроба [для зшивальної машинки].
订书机 dingshujl зшивальна машинка; паперозшивач.
订约 dingyue укласти угоду (договір).
订约国 dingyuegu6 <夕卜> договірні сторони.
订阅 dingyue виписати що (виписка розм.); підписатися (підписка).
订正 dingzheng коректувати що (коректування, коректив); правити що (виправлення, виправлення).〜文字 корегстувати (правити) текст;〜手稿 виправити рукопис;在文章里 作某些〜внести деякі корективи (виправлення) у текст;尚须再次〜необхідно ще раз відкоректувати; потребувати нового коректування (виправлення).
(Ting 另见 ding.
钉 ding 1)(砸钉子）убити U{0； прибити що (прибивання);〜钉子 вбити (забити) цвях;〜 鞋底 поставити підбори;〜马掌 кувати (підкувати) коня;〜只木箱 сколотити з дошки ящик;门上〜一块木板 прибііти
дощечку до дверей;门〜死了 двфі забиті;把 布告〜在墙上 прикріпити оголошення до стіни;钉子〜不进 цвях не йде (не входить, не вбивається);〜死在十字架上 б^ти розп'ятим на хресті;他的脚象〜在地,上一样挪动不得 його ноги начебто приросли до землі, і він не міг зрушити з місця. 2)(缝住）пришити що (пришивання),〜纽扣 пришити ґудзик.
钉住 dingzhu прибити що; забити що,用钉子〜 прибити цвяхами; + 〜забйти
вікно дошками.
定
ding.
定 ding 1)(平静，稳定）спокійно; сумирно.坐〜 сидіти спокійно (сумирно);你先把心〜下来 ви спершу заспокойтеся. 2) (ІТ立）заснувати що (заклад); установити що (установлення);
旨定）призначити що (призначення);(伟1j定） виробити що (виробіток);(确定）визначити що (визначення).〜新章程 установити (завести) нові порядки (правила);〜і十戈ij виробити (розробити) план;〜计 розробка плану;〜期 Р艮 призначити (установити) термін;〜价格 установити (призначити, фіксувати) ціну;〜调子 задати тон;〜出个次 序来 визначити (установити) порядок;会议〜 在明天举行 засідання призначене на завтра; 大局已〜положення вже установилося (затвердилося);主意早京尤〜了 рішення давно вже прийняте. 3)(定购）замовити що (замовлення).-一 批货 замовити партію товарів;〜菜 замовити страву. 4)(必定） обов'язково; неодмінно,我们〜能取得胜利 ми обов'язково (неодмінно) переможемо (здобудемо перемогу).
定案ding’Sn 1)(对方_作最后决定）винести остаточне рішення;(对案件作最后决定） рішення справи. — Rt ЙЕ ^ 7 ^ поки
важко винести остаточне рішення. 2)(最后 结论）остатбчний висновок,不能作为〜не можна розглядати як остатбчний висновок (як щось остаточне).
dingdan квитанція на замовлення. виписати квитанцію на замовлення.
定都 dingdii заснувати столицю.
定夺 dingduo винести рішення; вирішити що; представити на розгляд.等讨论后再行〜 винести рішення (вирішити) після обговорення.
定额 ding'e норма; норматив; контингент спец/, (人员定额）комплект; штат.技术〜технбрма; 出口〜Експортний контингент;员工〜штат робітників та службовців;代表人数的〜 норми представництва;制定〜виробітка нормативів;规定工作〜нормувати роббту; 超出〜пбнад штат (комплект);超额完成生产 〜перевиконати норму виробітки; зробити поверх норми; 〜成本 нормативна собівартість;〜储备 нормативний запас;〜资 产 <经> нормбвані активи;〜的贸易协定 контингентна торгова угода.
定系苟 dinggao робота над остаточним текстом.
定购 dingg6u ―订购 dinggdu.
定规 dinggul [визначене] правило.
定户 dinghu ―订户 dinghu.
定滑轮 cHnghudliin <理> нерухбмий блок.
定婚 dhighiin —订婚 dinghfin.
定货 dinghuo ~►订货 dinghuo.
定积分 dingjlfen <数> визначений інтегріп.
定价 dingji^ (价格）цінй;(标价)номінальна ціна; (政府规定的价格)такса.
定见 dingjian визначений (твердий) погляд.对 此没有〜немйє на це твердого пбгляду.
定 Bn dingjlng дивуватися.〜细看 пильно дивитися (розглядати).
定居 dingju осісти (осілий, осілість); улаштуватися.〜的部落 осілі племена;游牧 民方欠〜下来 кочівники перейшли на осілий спосіб життя.
定居点 dmgjudian поселення; селище; населений пункт.
定局 dingjii 1)(最后决定）[винести] остаточне рішення.事t青还没有〜немає ще остаточного рішення по цьому питанню; справа ще остаточно не вирішена; остаточне рішення по цьому питанню ще не винесене. 2)(确定 справа вирішена; питання вирішене. 今年大丰收已成〜що врожай цього року буде високим, це вже остаточно визначилося.
定理 dinglT <数> теорбма.几何〜геометрична теорема;证明〜довести теорему.
定例j dingli правило.已成〜стйти правилом; узяти собі за правило.
定量dingli^ng 1)(测定成分的数量）визначення складу і кількості.〜分析 <化> кількісний аналіз. 2)(规定的数量）нбрма,粮食〜 хлібний пайок; ~供应 нормоване постачання; 严格按〜分配 розподіл по строго визначених нормах.
定捧dinglU закон.能量不灭〜 <理> зак6н збереження енергії;余弓玄〜 < 数 > закон косинуса.
定论 dinglun визначене судження; тверда (незмінна) думка. 〜питйння залишити відкритим;终无〜не досягли єдиної думки.
定苗 dingmiao <农> перевірка.
定名 dingmmg найменувати що, книжк.; за назвою; термінувати що (指确定科学术语). 出版〜种期钊，〜为《新І》видавйти журніп з (під) назвою "Нове життя";这个公社〜为七 ——公社 комуну найменували "1 липня”.
定牧 dingmii〈牧〉скотарство на постійних кочовищах (пасовищах).
定盘星（Ting^nxTng 1)丨砰杆上的第一个星） перша зірочка на шкалі китайського безмена. 2)(比喻一定的主张）віЬначене (тверде) переконання (рішення).
定评 dingpmg оцінка.巳有〜одержати [заслужену] оцінку.
定期 dingql 1)(定卞日期）призначити день (дату) чого.〜召开代表大会 призначити день скликання з'їзду. 2)(有一定期限的） періодичний; терміновий,〜存款 строковий вклад;〜票据 терміновий вексель;〜保险 тимчасове страхування; ~ чергове
випрббування;〜TU 物 періодичне видання; періодична преса; періодика;〜航运 регулярні рейси;〜检查 періодична (чергова) перевірка;〜报告工作 періодично звітувати про свою роббту.
定钱 ding-qian завдаток,付 ~ внести (дати) задаток.
定亲 dingqln заручини (обручити кого з ким, кого за кого) застар:., заручення (обручити кого).
定然 dingran обов'язково; неодмінно.
定神dingshdn 1)(集中注意力）увйжно;


178
зосереджено. 一看 уважно подивитися;好好 地〜想一想 зосередитись і думати; зосереджено подумати;他低下头，定了定神 він опустив голову, збираючись з думкою; він нахилив голову, щоб зібратися з думками.
2)(使心神安定）заспокоїтися; узяти себе в руки.我定 了定神 я взяв себе в руки, я постарався заспокоїтися.
定时 dingsh丨 призначений час.〜炸弹 <军> бомба уповільненої дії; пекельна машина застар.\ 〜信管〈军〉дистанційна трубка; запал із годинниковим механізмом.
定时器 d'mgshiqi〈技> тіймер.
定足 ding shi виразно; не інакше як.〜他说的 виразно (не інакше як) він це сказав.
定位线 dingweixian <测> лінія положення.
定息 dingxl твердий (установлений) відсоток.
定弓玄 dingxian <音> настроювати [струни].
定线 dingxian І) <测> провішування (вішати що).精密〜детальне провішування;基线概 略〜попереднє провішування базису. 2)〈铁 路〉укладання траси.
定向 cHngxiang спрямований; орієнтація; орієнтування (орієнтований).〜爆炸 < 军 > спрямований вибух;〜天线 <无线> спря- мбвана антена;〜反射〈心理> орієнтований рефлекс;天文〜астроорієнтація.
定向角 dingxi^ngjiSo〈测> орієнтований кут.
定向仪 dingxi^igyi〈梅，空> пеленгатор.
定心 dingxTn l)(安心）заспокбїтися. 2) <技> центрування.
定型 dingxing оформитися (оформлення).思想 还未〜ідея ще не сформувапася;性格〜了 характер остатбчно сформувався (склався). 定性dingxing І)(确走無行的性质）квалі- фікйція злочину. 2) <技> якісний.〜分析 <化> якісний аналіз.
定要 dingyao обов'язково (неодмінно) хотіти чого, із неозн.他〜这么办 він хотів обов'язково (неодмінно) так зробити.
定义d'ingyi визначення.给某一概念下〜д^ти визначення такому-то поняттю; визначити такб поняття.
定音鼓 dingylngii〈音〉литаври мн.
定影 dingying <摄> фіксація; [фотографічне] фіксування; фіксувати що; закріплення зображення.
定影液 dingymgye <摄> фіксаж; фіксажний розчин; закріплювач.
定语 dingyu <语> визначення; атрибут.独立〜 відособлене визначення.
定员 dingyudn (编制的名额）штат; комплект; (车船容纳乘І的數目）число [пасажирських] місць,歹lj 入〜之内 зарахувати у штат (у штати);客车〜人数 число місць у пасажирському вагоні;〜七十五人的公共汽 车 автобус на 75 пасажирів.
定阅dingyu6~>订错误！链接无效.dingyue.
定植 dingzhi <植> висадка.
定唯dingzhiin I)(确定的标准）тверді (установлені, заведені) норми. 2)—定然.
定子 dingzl <电> статор.
定罪 dingzui установити злочин; засудити кого до чого.
定做 dingzuo замовити що.〜家具 замовити меблі;〜的衣月艮 замовлений костюм; костюм на замовлення;这套衣服是〜的 цей костюм зрбблений на замовлення.
ding.
旋 ding кнехти мн.下〜стйти на якір;启〜 знятися з якоря,
^ ding.
Ш ding І)、淀子.2)(金属块状物）болванка; свинка; злиток.钢〜мідна чушка;金〜злиток міді; злиток золота; золото в злитках. 3)—淀 剂.簿荷〜м'ятний корж; ментоловий олівець.
4) 	<量词 > злиток; кусок. 一银子 злиток срібла; —墨 шматбк китайської туші.
淀剂 dingji〈药> корж.
锭模 dingm6 <冶> викладачка.
链子 ding.zi〈纺> веретено.
键子油 ding-ziyou <纺> веретенне масло.
S 	dm.
丢 diu l)—丢掉 l).他〜了钱 він загубив гроші; 〜了 的东西找到了 загублена річ (утрата, пропажа) знайшлася. 2)(扔）кинути що (кидок).〜在脑后 викинути що з голови; вилетіти з голови;别把孩子〜在家里не залишайте (не кидайте) дітей удома. 3)(搁置） закидати що (закидання);真可惜，我早把这 方面的知识〜了 на жаль, я давно закинув спеціальні знання в цій області.
丢丑diiich6u ~♦丢脸.
丢掉 сіійсіійо І)(遗失）загубити що, загубити що,〜的东西 заг^блені речі; утрата. 2)(抛弃） викинути що (викид); викинути що; відкинути що (відкидання); відкинути що; залишити що. 一切幻想 викинути [із голови] усі незбутні мрії; відмовитися від порожніх мріянь;〜幻想，正视现实 залишити ілюзії, перейти до дійсності; упасти (зійти) з неба на землю;〜思想包揪 відкинути (скинути) [ідейний] тягар;〜顾虑 відкинути (залишити) побоювання;〜这个念头 відкинути (викинути) цю думку; відмовитися від цієї думки.
丢车保帅 diiijii bSo shuai пожертвувати турою з метою захисту короля; поступитися малим і зберегти велике.
丢盛弃甲 diii kul qi jia звернутися в панічну втечу, кинувши всю свою зброю.
丢脸 diuli^n втратити обличчя; потерпіти афронт; осоромитися (сором); оскандалитися розм. (скандал); знеславитися (ганьба); вдарити обличчям у бруд.〜的事 ганебна (скандальна) справа; ганебний (скандальний) випадок;真〜！ яка ганьба (сором, скандал)!决不给祖国〜не зганьбити честі Батьківщини; не принизити гідність Батьківщини;放心，他们不会〜的не тривожтеся, вони не вдарять обличчям у бруд; нічбго, вони не знеславляться (не оскандаляться, не осоромляться).
丢人diGr^n 丢脸.这不是什么〜的事нічбго тут ганебного (соромного) немає; немає тут ніякої ганьби (сорому).
丢三落四 diiisan-^si пропустити тут, упустити там; із п'ятого на десяте.说话〜розповісти з п'яте на десяте;〜的人 одоробало ч” ж прост.
丢手 diush6u відкинути що (відкидання); відкинути що; залишити що.〜不管 залишити без жалю; залишити і перестати цікавитися;趁早〜И巴 киньте це, і чим скоріше, тим краще;这件工作丢不开手ніяк не розв'язатися з цією роботою; ніяк не позбутися від цієї роботи.
丢下сіійхій—垂掉2).心里丢不下дуий не на
місці; тривожитися; хвилюватися;丢不下工 作 не в змозі залишити роботу.
丢眼色did y5ns6—使眼色shT ySnse.
ТА diu.
链 diu <化> тулій.
东 dong.
东 dong I)(方向)схід (східний); ост спец.窗子 朝〜вікно виходить на схід;河以〜на схід від ріки;从〜来 прийти зі сходу. 2) 东道.
东半球 d6ngMnqiii〈地理> східна півкуля.
东北 dongbei північний схід (північно-східний); норд-ост (норд-остовий) спец.
东北风 dongbeifeng північно-східний вітер; норд-ост спец.
dongben-xlpao метатися з боку убік; біганина розм,; мотатися просту метушня. 我老是——会儿上军-会儿找师长，-会 儿又不知上哪儿 я у роз'Ьдах то в штабі армії, то з комдивом, то бог знає де!
东边 d6ng.bian ―东 І).在山的〜до сходу від гори.
东不拉 dongbula домбра.
东部 dongbu схід; східна частина; східний район,中国〜Схід (східна частина, східний район) Китаю;〜地区 східний край.
东{到® 歪 dongdSo-xTwai коситися; похитуватися; (不整齐)криво і косо.棚子〜,眼看就要 倒 了 сарйй так покосився, що от-от розвалиться;柱子安得~ стовпи поставлені (стоеть) криво і косо;醉得〜похитуватися (ледь триматися на ногах) від сп’яніння; запліталися ноги від сп’яніння.
东道d6ngd^o 1)(请客的主人)хазяїн,我来作〜я буду пригощати; я запрбшую;今天是他的〜 сьогбдні він пригощає; сьогбдні він хазяїн. 2) (请客的义 4) частування.赌〜тримати (укласти) парі на частування; посперечатися на частування.
东道国 dongdaoguo держава, що приймає; краіна-господарка.会议的〜кра'іка，де проходив конгрес.
东帝坟人 Dongdiwenren східнотиморець (східнотиморський); східнотиморка.
—东方 d6ngf5ng 1)—东 1). 2) (Dong-fang,指亚洲） Схід.〜文明 цивілізйція Сходу;〜风味 орієнталізм; орієнтальний (східний) стиль.
东方学 dongfangxue сходознавство; орієнталістика.
东方学家 dongfangxuejia сходознавець; орієнталіст.
东风 dongfeng східний вітер; вітер зі сходу; ост спец.
东风吹马耳 d6ngfBng chui mS Єг як об стіну горбхом; нуль уваги.
东风压倒西风 d6ng位ng yadSo xlfeng вітер зі Сходу переважає над вітром із Заходу; східний вітер переважає західний.
东扶西俘J dong fii хі сШо ніс витягну - хвіст загрузне.
东宫d6ngg6ng 1)(太子住的地方）палйц спадкоємця престолу. 2)(指太子） спадкоємець престолу.
东家 dong-jia хазяїн; наймач.
东经 d6ngjTng〈地理> східна довгота.〜五度 п’ять градусів східної довготи.
东拉西扯 d6ngia-xfchS усяка всячина розм.; нести нісенітницю (усякі дурниці).〜ЙІ1І井了 一大套 наговорив усякої всячини;〜地聊个 不休 займатися порожніми розмовами;


179
перескакуючи з однієї теми на другу; судачити про різне;不要〜нічого базікати про те, що справи не стосується; ні до чого приплітати того, чого не треба; нічого притягати за волосся (за вуха) те, що до справи не відноситься.
东鱗西爪 d6ngHn-x了zhSo уривчасті дані (відомості); уривки мн.
东而 dong-mian схід; східний бік.在山的〜на східному схилі гори; на східному боці гори; до сходу від гори.
东 南 dongnan південний-схід
(південно-східний); зюйд-ост (зюйд-остовий) спец.
东南风 dongnanfeng південно-східний вітер; зюйд-ост спец.
东南亚 Dongnanya Південно-Східна Азія.
东ЙР西借 dongnuo-xljie позичати (брати в борг, брати в борг) де тільки можна; позичати в кожного зустрічного.
东欧 Dong'ou Східна Європа.
东拼西凑 dongpln-xlcou зібрати що; сколотити що.
东山再起 Dongshan zai qi знову прийти до влади; знову [стати] при владі; знову повернутися до громадської діяльності.
东施效聲 DongshT xiao pin сміховинне (нудотне) мавпування; мавпувати до смішного; ворбна в павиному пір'ї; куди кінь із копитом, туди і рак із клішнею. 一
东西dong-xi І)(物体）щось; що.公家的〜речі ж казенні;破烂的〜мізерія ж” 去买〜пітіі за покупками;.买点儿〜送人 купити дещо (що-небудь) для подарунку;这是什么〜？ що це? що це за річ?这是一种类似金属的〜це було щось начебто з металу;箱子里放的是 什么〜？ що лежить у шухляді? які речі лежать у шухляді?西红柿这〜含有很多维生 素丙 помідор містить у собі велику КІЛЬКІСТЬ вітаміну С;病人吃过〜没有？ чи їв хворий? 你最好吃点〜，少吃点，怎么样？ ти б поїв чогось трішки, га? 2)(指人或动物):小〜 славний малець (малий);老〜стйрий хрін (шкарбун);笨~ тупііця ч. ж” ведмідь ч.， бовдур;鬼〜хитрий чорт; хитрюга ч” розм” 坏〜паршіівець прост” лайлив.;混帐〜 мерзотник розм” лайлив.;没良心的〜 безсовісна тварюка;他是什么〜呢？ так що він таке? так що він за тип (за фрукт)? 3)(指 抽象事物）一般把“东西”前面的修饰语译成 中性形客词；Річ же.; щось; що.生活中最本 质，最重要的〜найістбтніше，найважливіше в житті; сама істотна і важлива річ у житті; 纸上的〜并不等于现实的〜написане на папері аж ніяк не рівносильне тому, що існує насправді;这提供了许多新的〜це діпо багато нового (нових речей);我们必须学会 自己所不懂的〜ми повинні освоїти те, чого ще не знаємо;从他们厂里学到很多〜у них на заводі є чому повчитися (є багато такого, чому можна повчитися);要吸收夕卜国 语言中于我们适用的〜ми повинні черпати з іноземних мов усе, що для нас згодиться; 4) (指文学，艺术作fn) річ; твір.临摹名画家的〜 копіювати картини відомих художників;多 读一些兽迅的〜читййте побільше творів Jly Сіня;这是现代作家的〜це з творів сучасних письменників;他写了一篇令义莫名其妙的 〜він написав щось незрозуміле.
东乡族 D6ngxi5ngzii "дунсян" {одна з національних меншин Китаю).
Ш Щ Ш dongzhang-xlwang дивитися (озирнутися) по боках; озиратися [навкруги, в усі боки].
东正教 d6ngzh6ngjik> <宗> 叩 авослйв’я.
dong.
冬1 d6ng —冬季.严〜сувбра зима;过〜 зимувати; провести зиму.
冬 2 dong <象声> гаркіт (гуркоче) ~~地敲门 гуркотіти в двері; тарабанити в двері;鼓打得 一响 гуркотіли барабани.
冬不拉 d6ngb(il5—东不拉 d6ngbCil5.
冬菜 dongcai сушені овочі.
冬防 dongfang заходи для боротьби з підривною діяльністю взимку.
冬宫 Donggong Зимовий палац.
冬 ^ donggu сушені гриби [зимового збору].
冬瓜 ddnggul 1) <植> гарбуз восковий. 2)(指果 实）гарбуз восковий.
冬灌 dongguan <农> зимове зрошення; зимові зрошувальні роботи.
冬烘 donghong педантизм;〜先生 відомий педант; сухий начотчик.
冬 fi矣鸟 d5nghouniao зимові перелітні птахи.
冬季 dongji зимбвий сезон; зима; взимку.〜施 ІЕ зимове будівництво (виробництво);〜作物 озимі культури.
冬葵 d6ngkui <植> мйльва мутовчата.
冬令d6ngling 1) 冬季.2)(冬季的气候） зимова погода,春行〜весна видалася холодна, як зима.
冬麦d6ngm》i ~►冬小麦.~地озимина ж.
冬眠 d6ngmidn〈生物 > зимбва сплячка; зимбвий спокій; гібернація.人工〜штучна гібернація;〜状态 стан зимової сплячки (зимового спокою).
冬青 d6ngq了ng <Ш> падуб.
冬爭 dongsiin бамбуковий пагін, викопаний зимою.
冬天 dongtian зима; зимові дні; взимку.
冬痕 dongwen < 医 > зимове епідемічне захворювання.
冬闲 dongxian зимбвий період затишку польових робіт.
dongxiSomai озима пшениця.
冬学 dongxue [спеціальна] зимбва школа [для навчання селян грамоті].
冬泳 d6ngy6ng зимове плавання.〜爱好者 морж.
冬至 dongzhi зимове сонцестояння.
冬至点 dongzhidian < 天 > точка зимового сонцестояння.
冬至线 dongzhixian <天> тропік Козерога.
冬装 dongzhuang зимбвий одяг.
胃 dong.
氣 dong <化> радбн; нітон.
d6ng.
鸦 d6ng〈动〉дрізд.
ЗЕ dong.
蜜 d6ng 1)(监督）спостерігати за чим (спостереження).〜其成 спостерігати за виконанням. 2)—董事.校〜Член опікунської ради школи.
董事 d6ngsh丨 член правління.银行〜член правління банку.
蓳 Щ 会 d6ngshihui правління.公司的〜
правління акціонерного товариства.,
董事长 d6ngshizh5ng голова правління.
'SI d6ng.
dong (Т Ш) розуміти що; розумітися у кому-чому; кумекати прост.\ уторопати;(知 道)знати що.〜俄语 знати російську мову; ~ ЩЩ знається на військовій справі; 谷 习惯 знйти звичаї і вдйчі;〜得很多 зн^ти дуже багато; розуміти дуже багато чого; 一 点儿也不〜音乐 нічого не мислить (не розуміти) у музиці;不〜艺术 не розумітися на мистецтві;不〜装〜не розуміти, а робити розумний вигляд;你〜了没有? ви зрозуміли чи ні? зрозуміло вам чи ні?在这方面我还〜 点门道і я дещо в цьому розумію;钳工这活 儿我还〜得一点 я дещо в слюсарській справі розумію;我〜得一点医道я трохи лікар;他〜 得我的意思 він розуміє мою думку; він мене розуміє;我真不〜他是什么意思я відмовляюся розуміти (перестав розуміти), що він хбче; я просто не розумію, що він хбче;,我怎么也不〜，为什么一定要这样я ніяк не вторбпаю, чому саме так треба.
懂事d6ngsh丨розуміти що.小孩子还不〜呢 дитина ще нездара (наївна);?你怎么这样不 〜？ чому ви такі нерозумні (дурнО?这样大 的入妇〜такий великий і такий наївний;孩 子大了，渐渐〜了 дитина виросла і починає багато чбго розуміти;我爱这孩子〜люблю дитину за тямущість.
动 dong.
动 dong 1)(活动）рухатися; ворушитися (ворушіння)(移动）рухати що; ворушити що， чим (ворушіння).躲在那儿一不〜сховатися і завмерти на місці;机器不〜了 машііна стала; машина не працює;这东西我〜都没有〜过до цього я навіть не доторкався;请你坐着另1J〜 прошу вас сидіти і не рухатися (не ворушитися);站住，不准〜！ стій，ні з місця! 另lj〜！谁〜打死谁! не ворушитися! хто рушить із місця - уб'юі 2>—动作2).只要大І〜起来， 事情就好办 спрйва відразу піде, якщо взятися за неї всім. 3)—动用.〜棍子 користуватися ціпками; застосувати ціпки; пустити в хід ціпкй. 4)(触动，感动） викликати що (виклик); хвилювати що.〜了 公愤 викликати загальний гнів (загальне обурення);〜人心弓玄的歌声хвилююча пісня; 不为诱惑所〜устояти перед спокусою. 5)(常 常）завжди 观众〜以万计 завжд“ є численні глядачі; глядачі завжди рахуються на тисячі.
动笔 dongb! узятися за перо; писати що.他好 久没有〜了 він давно вже нічого не пише; він уже давно не доторкається до пера.
动兵 dongbTng удатися до військової сили; відкрити військові дії; почати війну.
动不动 d6ng-budong ледве що; ввесь час, постійно.〜就感冒 постійно простуджуватися; 他〜就发脾气 ледь що - і він уже починає сердитися (він уже сердиться).
动产 dongchSn рухомість; рухбме майно.
动词 dongci <语> дієслово.及物〜перехідне дієслово;不及物〜неперехідне дієслово; 'Ш 态〜модіпьне дієслово;〜的补语 придієслівне доповнення..
动荡 ddngdAng 1)(摇动）хитйтися (хитання); коливатися (коливання); хвилюватися. <Ь船 震得〜起来 чбвен захитався від струсу;湖水


180
〜шеро хвилюється. 2)(不平静）неспокійний (занепокоєння); тривожний (тривожність).〜 的年代 неспокійний (тривожний) час;〜的局 势 тривбжна обстановка;大〜的时代 епбха колосальних (величезних) потрясінь;引起一 Ш 〜викдикйти деякі коливання;〜Т $ нестійкість; хитке положення.
动电势 ddngdiAnshi< 电 > електрокінетичний потенціал.
动 ЯГ * dong ganhuo дратуватися; печінка розігралася; скипіти; спалахнути; розлютитися.好 ~ надто дратівливий (запальний); легко виходити з себе;好〜的人 жовчна (запальна) людина.
动工 donggong І)(开工)розпочати будівництво; почати будівництво; почати роббту.决定明 春〜вирішено розпочати будівництво майбутньою весною;尚未〜роботи ще не почалися; ще не стали до роботи. 2)(施工） будівництво.
动滑轮 d6nghudliin〈机> рухливий блок.
动幽片 ddnghi%)i&n <影> мультиплікаційний фільм; мультфільм.
动火 donghuo <Р> гарячитися; сердитися,为 —点 її 小事〜сердитися (гарячитися) через дурницю.
动机 dongjl спонукання; спонукальна причина; мотив; імпульс.入党〜спонукальна причина до вступу в партію; мотив для вступу в партію; причина вступу в партію;仓1j 作〜 імпульс до творчості;各已罪〜мотив злочину; 〜不纯 спонукальні причини не чисті; спонукання нечисте;毫无利己的〜без яких-небудь корисливих спонукань (цілей); 他的〜是什么？ що ним керувало? що його спонукало до цього (так зробити)?他的〜是 很好的 спонукйння в нього найкраще;他的〜 不仅是好奇 не одна тільки цікавість рухала ним.
动静dong jing 1)(声音）звук.房间里一点〜也 没有 у кімнаті не було (не чутно) ні звука. 2) (情 А) обстановка;(行 ‘）дія;(消息） відомість.监视匪特的〜спостерігати за діями диверсантів;关于这件事一点〜也没有 про це немає ніяких вісток (звісток);如有什 么〜，我马上来通知якщб що-небудь буде (відбудеться, трапиться), я відразу ж сповіщу.
动觉 dongjue〈心〉кінестезія; кінестетичне (рухове) відчуття.
动力 d6ngli рушійна сила; енергія.〜资源 енергетичні ресурси;〜基地 енергетична база;〜中心 енергоцентр; енергобаза;〜机器 制造 енергетичне машинобудування;〜设备 силовий агрегат; енергогосподарство; енергообладнання;〜系统 енергосистема; ~ 装置 силова установка; енергоустановка;空 气〜повітряна сила;革命〜рушійна сила революції;前进的〜імпульс (стимул) до прагнення (до руху) вперед;社会主义建设 的〜рушійна сила (стимул, імпульс) у будівництві соціалізму.
动力机 ddnglijl" <机> двигун; мотор.
动力网 dongliwang енергомережа ж.
动力学 donglixue <理> динаміка; кінетика; енергетика.气体〜аеродинйміка;天体〜 астродинаміка; зоодинаміка.
动量 d6ngli&ng <理> кількість руху.〜守恒定律 закон збереження кількості руху.
动舌L dongluan безладдя мн.\ хвилювання мн.;
смута застар.\ заколот.发生〜відбулася (виникло) безладдя (хвилювання); відбувся (стався) заколот.
动轮 d6ngliin <|fl> головне колесо.
动脉 dongmai <解> артерія.冠状〜вінцева артерія;〜血 артеріальна кров;〜输血法 <医> внутрішньоартеріальне переливання крові; 〜硬化<医> артеріосклероз.
动脉弓 d6ngmdig6ng < 解 > артерійльна дуга.
动脉瘤 d6ngn^iliii <医> аневризма.
动名词 ddngmingd < 语 > віддієслівний іменник.
动脑筋 ddng naojln (考虑）думати; ворушити мізками прост.; ламати голову над чим;(打 主意)розраховувати на що; будувати плани на рахунок чого, замишляти; [мати] намір.〜， 找转门 розкидати розумом і шукати рішення (секрет) [виробництва]; ворушити міозками, шукати ключ до розгадки чого; шукати ключ до рішення;在这问题上动了不少脑筋 морочити голову цим питанням;不妨动动脑 筋 не завадить розкинути розумом (поворушити мізками).
动能 dongneng <理> кінетична енергія.
动怒 dongnu розсердитися; розгніватися.
动气 dongqi <Р> сердитися.
动情 dngqfng 1)(情绪激动）схвилюватися. 2) (产生爱慕之情）зародилося почуття любові (обожнювання).
动人ddngrdn (激动人的）хвилюючий;(感动人 的）зворушливий (зворушливість);(充满热 情的）проникливий (проникливість);(引人 入胜的）Зах6плюючий.〜的演说 прониклива (хвилююча, зворушлива, захоплююча) мова; 〜的故事 захоплююча (зворушлива, хвилююча) розповідь;〜的歌唱 зворушлива (прониклива, захоплююча) пісня;〜的容貌 привабливе обличчя;〜的场面 хвилююча (зворушлива, захоплююча) сцена;各工厂热 气腾腾，一派〜景象на заводах життя б'є ключем, спостерігаються зворушливі картини.
动容 d6ngr6ng < 书 > розчулитися.为之〜 розчулитися до глибини душі;使人为之〜 схвилювати кого до глибини душі.
dongshen подаватися; вирушати (рушити) у дорогу; їхати;〜回国 ворушити (поїхати) на Батьківщину;乘夜车〜поїхати (вирушити) із вечірнім потягом;提前〜прискбрити від'їзд.
动手 ddngsh6u 1)(开始做）приступити; узятися; взятися за що; почати що, із неозн.〜工作 стати до роботи; узятися за роббту; почати роботу;〜写信 почати писати лист; взятися за лист;人人〜діяти загальними силами; стати до роботи спільно; взетися за роббту разом;亲自〜узятися [за справу] самому;同 志们，大家〜，克Я艮困难товариші, виявляйте ініціативу, переборюйте труднощі. 2)(触动） торкатися [руками], ін 勿〜прохання не торкатися руками; Я*і午胃，午〜мбжна тільки дивитися, але не можна торкатися. 3) (І旨字丁 人）дати волю рукам (кулакам) кому; пустити в хід кулаки; битися (бійка).慢卷， 另ij〜! стій, ти рукам волі не давай! постій, ти не бийся!
动态ddngtM (事情变化的情况）хід; розвиток; зрушення мн.\ зміни мн.;(总的情况） загальне становище; загальна обстановка (ситуація).国际〜загальна міжнарбдна
обстановка (ситуація); зрушення (зміни) у міжнародній обстановці;注意国际〜 стежити за ходом (за розвитком) подій у міжнародній ситуації;我国逮设的〜загальне становище (загальний хід) будівництва нашої країни;观察敌人的〜стежити за діями ворога.
动弹 dong-tan ворушитися (ворушіння); рухатися.挤得我〜不得 мене так притисли, що не можна поворухнутися;手已经不能~
7 	рука вже не рухається.
动听 donglng захоплюючий (захопливість); цікавий (цікавість). розповідати
захоплююче (цікаво).
动土 dongtii розпочати будівництво; почати будівництво.
动武 ddngwfl 1)(指打仗）мстосув^ги зброю (військбві сили); відкрити військбві ДІЇ； почати війну. 2)—动手 3).
动物ddngwii тварина.哺乳〜ссавці;反刍〜 жуйні;变温〜пойкілотермні [тварини];食肉 〜м’ясоїдні; хижі;杂食〜усеїдні;草食〜травоїдні; 〜淀粉<化〉тваринний крохмаль; глікоген;〜纤维 тваринне волокно,〜区系〈地 理> фауна;〜化石 <古生> 3ооліт.
动物界 dongwujie тваринний світ; царство тварин.
动物区系学 d6ngwCi-qiix丨xu谷 фауністика. 动物区系学家 d6ngwii-qibdxu4ji5 фауніст.
动物学 dongwuxue зоологія.
动物学家 ddngwCixu句І5 зоолог.
动物油 dongwuyou тваринні жири, сало.
动物园 d6ngwCiyuan зоопарк; зоосад; зоологічний парк (сад).
动向 ddngxi^ng хід [розвиток]; напрямок [розвитку]; тенденція.总的政治〜загальний хід (загальний напрямок) політики;思、想〜 хід міркування (думок);时局〜політична ситуація; хід розвитку подій;政治和文化的〜 шлях розвитку політичного життя і культури; напрямок у розвитку політичного життя і культури;各阶层人民的〜настрій різних шарів населення;市场〜становище на ринку; 观察敌舰的〜спостерігати за діями ворожих суден;详细地调查和研究敌我友三方的〜 ретельно досліджувати і вивчати, що відбувається в противника, у друзів і в нас самих.
动心 dongxln розчулитися,使〜торкйти кого [за серце]; торкати чиє серце; узяти (зачепити, торкнутися) кого за живе;我的话使他动了 心 мої слова взяли його за живе;敌人的利诱 没有使他〜спокуси ворога не похитнули його;被哭动了 ;已、розчулитися від чиїх сліз.
动刑 dongxing застосувати катування; катувати кого.
动型 dongxing <>ll'> динамічний стереотип; динамічна стереотипія.
动目艮神经 d6ngySn-sh6njThg <解> око-рухальний нерв.
动摇 d6ngydo 1)(摇摆不定）коливання (коливатися),信念〜похитнутися у своєму переконанні (у своїй вірі);思想〜ідбйні хитання; ідейно хисткий; ~变节 завагатися і зрадити; заколиватися і піти на зраду;〜分子 ідейно нестійкий елемент;敌军〜了 мерзли ворбжі війська;他附和革命，但足〜不定він приєднався до революції, але вагається;坚 _走社会主义іІ路，绝不〜без найменшого сумніву (вагання), рішуче йти шляхом


181
соціалізму. 2)(使动摇）похитнути що; розхитати що.〜信念 похитнути віру
(упевненість);〜军;розхитати бойовий дух військ;〜资І主义6^社会基础розхшіти (похитнути) підвалини капіталістичного суспільства;不可〜的方针 непохитний курс; 不可〜的基础непорушні основи;党的领导 绝对不容〜не можна допускати, щоб було похитнуте керівництво партії;我们的立场是 fnj〜的 наша позиція непохитна.
动摇性 dongyaoxing нестійкість; мінливість.
动议 dongyi пропозиція.丨临时〜позачергова пропозиція;紧急〜екстрена (термінова) пропозиція;提出新的〜внести нову пропозицію.
动因 dongyln агент; першопоштовх.
动用 dongyong використовувати що (використання); користуватися чим (користування).〜公散 використання казенних грошей.
动员 d6ngyuan мобілізація (мобілізувати що). 军事〜військбва мобілізація; 〜ідео- логічна мобілізація;普遍和深入的政治〜 широка і глибока політична мобілізація;〜全 党的力量 мобілізувати всі сили партії;〜广大 群众 мобілізувати широкі маси;〜舆论 мобілізація суспільної думки; залучити на свою сторону громадську думку;〜•去学习 розпропагувати (загітувати) кого на навчання;〜参加社会工作 залучити кого до громадської роббти;—切力量来建设社会主 义 мобілізація всіх сил для будівництва соціалізму;〜全国陆海空军准备应战при- вести в бойову готовність усі сухопутні, морські й повітряні сили для відсічі ворогу; 〜计戈U мобілізаційний план;〜大会 агітаційні збори; агітзібрання; мобілізаційні збори; мобілізаційний мітинг; агітмітинг; збори по мобілізації [мас на участь у якому русі або заході];宣布全国总〜оголосити загальну мобілізацію;全部〜起来 відмобілізуватися розм.
动员令 dongyuanling наказ про мобілізацію.下 〜віддйти наказ про мобілізацію; оголосити мобілізацію.
动辄ddngzhS <书>—动不动.〜得咎завжд“ в усьому винуватий; вічно бути козлом відпущення;〜施力卩压力 ледве що, натискають; ~力卩以讥评 не втрачати ні найменшої можливості насміятися і розкритикувати.
动作d6ngzud І)(身体的活4) рух (тіла);手的〜 рух руки;体操的〜гімнастичні рухи;〜优美 витонченість у рухах; витончений рух;〜迟 纯的人 неповоротка (повільна) людина;〜伶 俐的小伙子 роеторбпний (спритний) хлопець. 2)(行动起来）діяти (дія); вдатися до дій.〜要快一点、! треба діяти швидше!
^ dong.
冻 dong І)(结冰）замерзнути (замерзання).〜了 一层冰 покритися льодом; замерзнути;水〜 了 вода замерзла;》可里〜冰了 ріка замерзла (стала);地〜三尺 земля промерзла [у глибину] на три чи. 2)(凝结体)холодець ч.; желе невідм.肉〜свинячий (яловичий, телячий) холодець;鱼〜рибний холодець; холодець із риби;果子〜фруктбве желе. 3)(感到冷） замерзнути (замерзання); замерзати розм.〜 手 мерзнуть руки;〜得发抖 тремтіти від холоду (від морозу);〜红的双颊 червоні з
морозу щоки;我〜得慌 я сильно змерз; мені страшно холодно;手〜裂了 руки потріскалися від морозу;太冷了，人都〜坏了 холодно, люди всі змерзли. 4)(冻伤） обморозити, приморозити що
(обмороження).把耳朵〜了 обморбзити [собі] вуха.
ШШ dongba <农> випирання з ґрунту.
冻疮 d6ngchuSng <医> о:зн6б.
冻豆腐 dongdou-fu морожений "доу-фу" (бобовий сир).
冻害 donghai <农> зледеніння; вимерзання.
冻僵 dongjiang закоцюбнути [від морозу]; заледеніти.冷得手都〜了 такий мороз, що руки закоцюбнули.
冻结 ddngjiS І)(遇冷凝结）змерзнути (замерзання). 2)(阻止变动）замор^ити що (заморожування).〜资金〈经〉заморбзити капітал (засоби);将资产〜起来 заморбзити активи;人员暂时〜тимчасово призупинити переміщення штату.
冻伤 dongshang обморозити що (обмороження); (严重冻伤）відморозити що (відмороження). 〜鼻子 обморозити (відморозити) [собі] ніс; 轻度〜обморбження першого ступеня.
冻石 dongshi <矿> агальматоліт.
冻死 dongsi загинути (померти) від морозу; замерзнути;(植物冻死）мбрізнути (вимерзання). 苹果树〜了 яблуні вимерзли (загинули від морозу).
Ш і dongtu мерзлота; мерзлий (замерзлий) ґрунт.
冻土带 dongtudai <地理> тундра; тундрова зона.
dongtiixue мерзлотознавство.
冻土学家 dongtiixuejia мерзлотознавець.
個 d6ng.
fl^l 族 Dongzu "дун" (одна з національних меншин Китаю).
洞 ddmg.
洞 dong (窟窿）діра; отвір;(山洞）печера; грот; (兽穴）нор& лігвище.姓牙〜дуплб в зубі;树 〜дуплб дерева;老鼠〜щуріча нора;老虎〜 лігвище тигра;桥〜проліт [моста];破了 个〜 продірявитися розм.; утворилася діра;打一 个〜пробути отвір (діру); заткнути діру (отвір);轮船穿了 个〜пароплав дістав пробоїну (тіч).
УІ^І Ш dongcha бачити наскрізь кого. ~ 胃 # розібратися в стані справ; бачити (розуміти, знати), де правда (істина);〜其奸 бачити наскрізь чорну душу;〜ЩІ的бачити (розуміти) істинну сутність явищ; вникати в істинну сутність явищ.
洞察力 dongchali проникливість; прозорливість книжк.; інтуїція.
洞达 dongda розібратися; збагнути що; зрозуміти кого-що. ~人情 збагнути серця (душі) людей; розбиратися в людях (у життєвих речах).
洞房 dongfang кімната (спапьня) молодят.〜花 烛 весілля.
洞 Яї dongfu палац небожителя (чарівника); чарівний грот.
洞见 dongjian розглянути що; бачити наскрізь кого. з'ясувати, у чому криється
причина (криються недоліки); бачити всі приховані недоліки.
洞若观火 dong ruo guan hu6 бачити наскрізь кого; як (наче, немов) у воду дивився (глядів); як на долоні; ясно як божий день.
洞悉 dongxl прекрасно (досконало) знати що.
洞箫 dongxiao китайська дудка (сопілка).
洞晓 dongxiao прекрасно розуміти (бачити, знати) що; бачити наскрізь кого,〜其中利弊 прекрасно розуміти (бачити, знати) усю вигоду і невигоду; прекрасно розуміти (бачити, знати) усе негативне і позитивне; 为大家所〜усім прекрасно відомо.
洞穴 d6ngxud (山洞）петфа; грот;(兽穴）Hopd; лігвище.
桐 d6ng.
ti^ ИТ donghe настрахати кого (лякання); злякати кого.他被〜住了 він був зляканий (заляканий); його залякали;原子〜йтомний шантаж.
栋 ddmg.
栋 d6ng l) <书> (房屋的大梁）ковзанярський прогін. 2) <量词>:—〜房屋 од“н будинок.
栋梁 dongliang стовп застар.国家〜стовп країни; опора держави; державний чоловік застар.
腺 d6ng.
膝 dong пептон.
月同ddng.
胴d6ng —胴体.双〜飞机двофішел^жний літак.
胴体 ddngfi туш.
者P dou另见сій.
都 d6u I)(全）yd, весь,把书〜带着 узїіти з собою всі книги;人〜来齐了 уже прийшли всі;他们两个〜不在家їх обох удома не було; 我把一切情祝〜对他说了 я розповів йому про все; я розповів йому все (всі обставини справи); 何反动阶级〜不会自动退出历史
舞台 жодний реакційний клас ніколи не сходить добровільно з історичної арени;中 国共产党的一切工作，〜是从广大人民的根本 利益出发的，〜是全心全意为人民服务的 Комуністична партія Китаю в усьому виходить із корінних інтересів широких народних мас, беззавітно служить народу. 2) (甚至）надіть; і.比亲姐姐〜навіть кращий за рідну сестру;我连知道〜不知道я навіть не знав; мені навіть невідомо;—动〜不动 навіть не поворухнувся (не поворухнеться); 数〜数不清і не порахуєш!这种事听〜没W 听见过про такі речі я й не чув,他来〜没来 过，我明Р会知道 ВОНИ'не приходили, відкіля ж мені було знати. 3)(表示已经）[от] уже;饭 ~凉 了，快来吃吧丨 общ уже холоне, йдіть їсти! 他〜快七十岁 了 йому вже років під сімдесят; 我们这一別〜有三年了 от уже три роки, як ми не бачилися.
都是d6u shi усе; і все; усе це.〜你出的主意，害 得我白跑——趟 це все ви придумали, змусили мене даремно бігати; ~ 我不好 і все я винуватий; усе це я винуватий.
究 d6u.
5ь dou 1) (口袋一类的东西）кии^ня.裤〜 кишеня штанів;网〜а*в6ська прост.; сітка;布 〜матер’яний мішечок. 2)(拢着）нести що.用 衣襟〜着 нести що в [піднятому] подолі сукні;


182
用包楸〜着几个苹果нбсти у вузлику декілька яблук. 3)(绕)обходити що; кружляти (крутіння).从南面〜过去 обходити
з 	півдня;彳6在树4里~了好久 він довго кружляв по лісу. 4)―犯揽 І). 5)(承当）узіти на себе що、有问题我〜着 якщб що-небудь трапиться, то я беру на себе відповідальність (я буду відповідати); у випадку чого я беру відповідальність на себе. 6)(揭露)розкрити що (розкриття); викрити що (викриття).阶 级敌人干下的黑勾当都给〜出і 了 розкрили всі темні справи класового ворога; усі чорні справи класового ворога розкрилися (були викриті).
究抄 douchao охоплення (охопити що); оточити що.〜敌人 Почати охоплення противника; рушити для оточення противника;从两異〜 敌人 узяти противника в кліщі; охопити ворога з двох боків (флангів).
兜底сібисії <口> —兜底翻2).
究底翻（ібисШІп 1)(彻底翻寻）перевернути догори дном. 2)(彻底揭露）видати всю чию таємницю; видати з головою.
dou-doukur дитячі штанці з ліфом, dou du начеревник.
究风 d6ufBng 1)(挡风）надутися від вітру.破帆 究不住风 рване вітрило не надималося (не тримало вітру). 2) <方> (坐车，船乘凉） кататися (катання). g 2^ 〜кататися на автомобілі.
究揽 d6ulSn 1)(招揽）закликати кого, розм. (закликання).〜主顾 щоб залучити покупців.
2)(把事情往身上拉）узіти на себе що; сунутися розм.把事情〜在自己身上узіти справи на себе.
究圈子d6u quan-zi 1)(绕圈儿）кружляти;飞机 在树林上空〜літ^к кружляв над лісом;飞机 究了两个圈子飞走了 літік зробив два кбла й полетів. 2)(说话不直截了当）околяса; виляти розм.说话〜вертітися околяса;另丨j跟 我〜，有话直说吧！ ти мені не крути, а говори прямо;必须抓住问题的关键，而不应在枝节 问题上〜бр^ти бика за роги, а не ходити околяса; обов'язково треба братися за ключові питання, а не розпорошуватися на побічних питаннях.
究售 doushou збувати що; пропонувати що (пропозиція); нав'язувати що (нав'язування); 〜滞货 пропонувати (збувати, нав'язувати) залежаний товар; бути комівояжером із продажу залежаного товару;〜反动观点 нав'язувати (проповідувати) реакційні погляди;〜新的“和谈”骗局 збувати новий обман "мирні переговори".
究销 d6uxiao —
箱 dou.
宛 dou кошик.
Щгїг dou zi ноші мн.
-Ц" d6u 另见 ddu.
斗 d6u 1)(容量单位）"доуи {міра сипучих тіл, яка дорівнює 10 літрам). 2)(量器）”дбу" {мірка для сипучих тіл ємністю в 10 літрів).
3)(圆形的指纹）овальні лінії на подушках пальців.
斗车 douche вагонетка.
斗II旦 d6udan насмілитися.
斗其 d6u.ji відбиток пйльця.
斗笠 d5uli конічний плетений капелюх [від
сонця і дощу].编〜горсти конічні капелюхи.
斗门 d6umen водоспуск [зрошувального каналу].
斗蓮 d6u.peng плащ; накидка.
斗渠 douqu підвідна канава.
斗室 d6ushi <书> комірка.
斗烟丝 douyansT трубковий тютюн.
斗子 dou zi бункердля вугілля.
^4* dou.
抖 d6u 1)(颤动）тремтіти (тремтіння); трястися. '浑身直〜тремтіти (трястися) усім тілом;特
& # Ж 〜шпигуна трясе (кинуло в
.тремтіння) від страху; шпигун затремтів від страху. 2)(用动）трясти що (трясіння книжк.).把地链〜干净 витрусити килим;把 土〜掉 витрусити пил; -^這绳 потягнути (смикнути) за віжки; труснути віжками. 3) (鼓起）：〜起精神 піднестися духом; підбадьоритися. 4)(揭露）розкрити що (розкриття);(说出）викласти що, розм.把反 革命分子的阴谋〜出来了 рс^крііли змову контрреволюціонерів;他把真话全〜出来了 він виклав усю правду. 5)(得意）стати важливим птахом (персоною).现在他〜起来 了 тепф він став важливим птахом (персоною); от він уже й персона.
抖动 d6ud6ng~>抖 1),2).
抖撒 d6us6u:〜精神 піднестися духом; підбадьоритися;精神〜бадьоро; із підйомом; із наснагою; у піднятому (бадьорому) настрої.
dou.
陆 d6u 1)—陆哨.路很〜дорбга дуже крута. 2) —陆然.天气〜变 відбувся різка зміна погоди; погода різко перемінилася.
陆峻 d6ujun високий і крутий.地势〜місцевість висбка, із кручами.
陆立 douli стрімкий (прямовисність); стрімчастий; височіти.
ШЖ d6upo крутий схил.
陆山肖 d6uqi^o крутий (крутість); стрімкий (прямовисність); стрімчастий.〜的河岸 крутий (стрімчастий) берег;〜的山岩 стрімка скеля;山势〜крутість гір.
陆然 d6urdn різко; раптово; раптом,温度〜下降 різкий спад температури;物价〜上涨 різке підвищення цін; ціни підскочили;天气〜变 坏 погода раптово (раптом, різко) змінилася на гірше.
•Ц" dou 另见 d6u.
斗 d6u 1)(对打）битися (бійка);拳〜кулйчний бій;〜会lj бій на мечах (на шпагах, на рапірах); 他们〜了半天,未分胜负дбвго вони боролися (билися), але ніхто не міг узяти верх. 2) ->4- 争 1)，2). 3)(使相斗）зіштовхнути кого.〜鸡 півнячий бій; зіштовхнути півнів. 4)(比赛争 胜）змагатися з ким,розм.; суперничати.〜劲 儿 мірятися силами;〜心眼儿 пускатися на хитрощі;我怎么能〜得过他де мені змагатися (суперничати) із ним. 5)(往一块 儿凑）зібрати що.〜到一块 зібрати разом;〜 榫儿 уставити шип у паз.
斗倒 doud^o придушити що (придушення); збороти що; повалити що (повалення) книжк.; перекинути що.〜反动势力 придушити (збороти) реакцію;把地主〜 поставити поміщиків на коліна.
斗法 doufa 1)(斗法术）боротьба за допомогою чаклунства (чарівництва). 2)(暗斗） прихована боротьба.
斗垮 doukua розгромити що.
斗牛 dduniii бій биків;(西班牙斗牛）корида.
斗牛士 douniiishi тореадор; тореро невідм.^ ч.
斗牌ddupdi (玩纸命）грати в карти;(玩骨牌） грати в кості.
斗气 douqi затівати сварку; сваритися.犯不卷 和人家〜не варто затівати сварку (сваритися) із людьми.
斗眼 douyan внутрішня косоокість.
斗争 dduzh6ng 1)(冲突）боротьбі (борбтися проти чого, із чим).艰苦的〜завзята боротьба;你死我活的〜смертельна боротьба; боротьба не на життя (не на живіт), а на смерть;内心的~ душбвна боротьба;阶级〜 класова боротьба;思想〜ідеологічна боротьба;自我〜борбтись із самим собою; 反帝〜боротьба проти імперіалізму 与落后 现象作〜[борбтися (вести боротьбу) з відсталістю;把〜进行至1J底 довести боротьбу до кінця;我内心〜了 很久 я довго боровся із собою. 2)(打击敌对分子）судити що.〜大会 громадський суд над ким;〜地主 судити поміщиків. 3)(努力奋斗）боротьбі (борбтися за що).为实现第七个五年计划而 ~ боротьба (борбтися) за здійснення сьомого п’ятирічного плану.
斗争性d6uzh5ngx丨ng дух боротьби.充满〜的作 рп твір, перейнятий духом боротьби.
4*志 douzhi бойовий дух; дух боротьби.革命~ бойовий революційний дух;〜倍增 бойовий дух зростає;〜松懈 бойовий дух посхпабшав; 〜昂扬 сповнений бойовим духом; пбвний бойового запалу; пбвний бадьорості; із підйомом;毫5пбвний занепад бойового ДУХУ-
斗智 douzhi суперничати в розумі (в дотепності); двобій розумів.
斗嘴 d6uzuT 1)(争吵)сперечатися; сваритися. 2) (耍嘴皮子）зубоскалити
dou.
豆 dou боби мн.〜粒儿 біб; горошина.
Ш.ШШ doubanjiang rycrd соя, приготована з бобів.
豆饼 doublng бобова (соєва) макуха.
豆鼓 douchi "довчи" {продукт із бобів, що перебродили).，приправа з бобів.
豆腐 dou-fu "доуфу" (харчовий продукт із заквашеного особливіш способом бобового молока); соєвий сир.
豆腐干 dou-fugan пресоване "доуфу".
dou-funSor кисляк із соєвого молока.
豆腐皮 dou fupi "доуфупі” {плівка, знята з бобового молока).
豆腐乳 dou-furu засолений у сої бобовий сир.
豆英 doujia бобовий стручок.
豆衆 doujiang соєве (бобове) молоко.
豆稻 doujie бобове (горохове) стебло.
豆科 dduk5 <植> бобові; родина боббвих.
豆蓮 doukou 1) <植> кардамбн. 2)(指种子） кардамон.
豆类 d6ulSi бобові,〜作物 боббві культури (рослини).
豆绿 doulu гороховий колір.
豆蓉 dourong горохове пюре.〜馅儿 горохова начинка.
dousha пюре з кутастої квасолі. ~


183
пиріжок із пюрй з кутастої квасолі.
豆薯.d6ushii І) < 植 > картбпля солодка китайська. 2) (J旨块根）картопля солодка китайська.
豆象 d6uxi&ng <动> зернівка.
豆芽几 douyar бобові паростки.
豆油 douyou соєве масло.
豆淹 douzha бобові вижимки.
豆汁 dduzhT напій з віджимків зеленого гороху.
豆子d6irzi І)(豆类作物）бобові. 2)(指#子） бобове насіння.
dou.
逗 1 dou 1)(逗弓І) бавити кого; розважати кого (розвага).〜孩子取乐 забавлятися з дитиною; 拿玩具〜孩子玩 бавити (розважати) дитину іграшками. 2)(吸引）залучати що.这孩子的 小脸儿真〜人І欢У дитини дуже привабливе (приємне, симпатичне) личко; 这孩子很〜人喜欢це дуже славна (симпатична) дитина;他在〜你呢 це він жартує з тобою.
逗留. •
逗 Р艮 d6ug6n смішити кого [з дотепністю]; комічний (комічність); кумедність; смішний. 装出〜的样子 будувати комічну (смішну) міну; робити комічний (смішний) вигляд;他 很爱〜він любить [своїми дотепами] викликати сміх у публіки;他很会~ він уміє своїми дотепами смішити людей (публіку); 他会і#笑话，讲得总是很了 ВІН уміє розповідати анекдбти, і завжди виходить дуже комічно (дотепно, смішно).
逗号 douhao <语> кома.打上〜постйвити кому.
逗留 dduliii затриматися; пробути.在上海〜的 时候 під час перебування в Шанхаї;他在这 里〜了两天 він затримався тут на два дні; він пробув тут два дні.
逗弄 dou-nong 1)(逗弓 І) грати; забавлятися.〜小 猫儿 грати з кошеням (із кішечкою). 2)(作弄) дражнити що.另丨J〜人！ припини дражнити людину! не пустуй!
逗趣儿 douqur〈方> позубоскалити.
逗引 dduyln —逗 11).
5& dou.
痘 dou 1)(天花）[натуральна] віспа.出~ занедужати віспою. 2)(豆状抱疫）сип [віспа]; віспяний висип. 3)—痘苗.种〜прищепити кому віспу; вакцинувати кого; віспощеплення; [противіспена] вакцинація; щеплення проти віспи.
痘疮 dduchuSng ~♦痘 1).
痘衆 doujiang віспяний гній.
痕苗 doumiao <Ш> віспяний детрит; віспяна вакцина.
Ш dou.
卖 dou 1)(洞)дірй; отвір. 2) <解> сіінус; пазуха. 鼻旁〜біляносова пазуха.
樊炎(Ібиуйп <医> синус“т.
豸Р сій另见d6u.
都 сій 1)—都城.2) ~►都市.钢〜(столиця) сталі.
都城 diicheng столиця; столичне місто.
都督 dG.du <史> військбвий губернатор.
都市 dushi велике місто; великий центр.
督血.
督 du наглядати; контролювати що (контро¬
лювання). 〜师 командувати військами.
^ 办 duban начальник [керування]; голова правління.矿务〜начальник гірського керування;铁路〜голова правління залізниці.
齊查 ducha ревізія; контроль, контролювати,
перевіряти.
ШШ ducha наглядати (нагляд); спостерігати що, за чим (спостереження).
释促 ducu натиснути на що，прост (натиск); підганяти що.，підстьобнути що, розм.; квапити що.对工程进行〜检查здійснювати нагляд і контроль над будівництвом;在上级 机关的〜下 під впливом (під натиском) керівних органів.
督抚 diifti < 史 > намісник (віце-король) і губернатор.
督工 dugong стежити (спостерігати) за роботою.
督军 сІЩйп 〈史〉військовий губернатор; генерал-губернатор.
督看 dukan наглядати, спостерігати.
哲令 dullng розпоряджатися, наказувати.
督念 diinian бурмотіти, говорити собі під ніс.
督批 dilpl підганяти (квапити) накладання
резолюції.
督率 dushuai супровід (начальствувати); вести за собою що.在.…〜下 під проводом кого;〜 全军 вести за собою війська.
duxue інспектор відділу народної освіти.
督战 diizhan 1) керувати боєм. 2) керівник; відповідальна особа, яка керує (наглядає за) роботою (змаганнями).
督阵diizh^i 督战.
鄉du.
嚇而<象声> гудіння (гудіти); гудок.汽车〜的响 Т —声 роздався гудок автомобіля; автомобіль дав гудок.
鄉嗜（Ш.іи < 口 > 1) < 量词 > грбно ук.; зв'язування. 一葡萄 гроно винограду;—〜钥 匙 зв’язування ключів. 2)(颤动舌发音）звук ”р".打一个〜розкотисто вимовити звук "р".
鄉嚷 dii.nang бурмотати (бурмотіння);(不满意 地鄉嚷）гарчати розм. (бурчання); буркотати що, розм. /J、声〜буркотати [собі] під ніс; тихо бурмотати;他〜了 半天 він довго гарчав (буркотав).
嚇浓dQ-nong —鄉嚷.
du.
毒 dii 1) 毒物.以〜攻〜застосувйти отруту як протиотруту;这酒里有〜вино це отруєне;蝎 子有〜скорпіони отруйні. 2)(毒品）наркотик; наркотики.贩〜торгівля наркотиками. 3)—> 毒素2).中了资#阶级思想的〜отруєний буржуазною ідеологією. 4)(有毒的） отруйний; отруєний.〜女S отруйна змія;〜音存 отруєна стріла. 5)—毒死.用础霜〜老鼠 труіти мишей миш'яком. 6)—毒辣.这个家 伙心真〜людина він дуже зла (жорстбка). 7) (厉害）сильно.〜骂 вилаяти; сильно вилаяти; міцно вилаяти;〜打 побити.
毒八角 diibSjiao < 植 > аніс отруйний; аніс зірчастий японський.
毒草 diicao 1)(有毒的草）отруйні трави. 2)(指 有害的言论和作品）3ло; отрута; отрута; отрутні трави.
鸾蛾 dii'S〈动> волнянка.
毒妈(Ій'бг отрута для шкідників.
毒谷 dugii отрута для шкідників, приготована з напівзварених злаків із домішкою отрути.
毒害 diihAi 1)(使人受害)отруїти що (отруєння). 受到资产阶级思想的〜б^ти зараженою отрутою від буржуазної ідеології. 2)(有毒害 的击物)отрута.
diihgn злий, жорстокий.
毒狠狠 diih5nh6n злий, сердитий.
毒化 сійііій отруювати що (отруєння).〜国际气 氛 зробити отруйну дію на міжнародну атмосферу; отруїти міжнародну атмосферу.
毒计 duji диявольський план (з焱дум); підступні плани.不要中敌人的〜ніколи не потрапляти в пустку ворога.
毒辣 dula диявольський; отруйний (отруйність); жорстбкий (жорстокість).阴险〜під- ступництво і жорстокість;心肠〜жорстоке серце;〜手段 жорстбка (люта) міра;〜的话 отруйні (їдкі) слова;〜地讽刺 зло (їдко) насміхатися.
毒理学 сійіїхиб <医> токсиколбгія.
毒痛 duliu злоякісна пухлина.
毒麦 сійтйі 1) <植> плбвел оп'яняючий. 2)(指 子实）насіння плевелу оп'яняючого.
毒品 dupm наркотик; наркотики збірн. diiqi отруйний газ.
毒气弹 diiq'idan (毒气炮弹）хімічний (газовий) снаряд; хімснаряд；(毒气炸弹）хімічна (газова) бомба.
毒序 duqin <植> цикута отруйна (плямиста).
毒热 dure 1)інтенсивний; 2) жорстокий;
3)надзвичайна спека.
毒杀 dusha отруїти.
毒砂 dusha〈矿> арсенопірит; міс-пікель ж.; миш'яковий колчедан.
毒蛇 diish6 1)(有毒的蛇)отруйна змія. 2)(指阴 险的人）змія підколбднгілдй/z.
毒手 dush5u люті міри.下〜удатися до лютих (найжорстокіших) заходів;下尽〜лютувйти щосили; витончуватися в злодіяннях (у жорстокості);险遭〜л^цве не став жертвою [зловмисників];不少的爱国志士遭到І"反动 派的〜багйто патріотів стали жертвами (загинули від рук, постраждали від) реакціонерів.
毒死 dust отруїти кого (отруєння); віітравити кого.
毒素 diisCi 1)〈生物> токсйн.分泌~ виділити токсин. 2)(有害的思想）отрута; злобливе; шкідливе,封速的〜феодіпьне ЗІЛЛЯ；散布资 产阶级思想〜поширювати отруту буржуазної ідеології;出版物中的一切〜必须 淸除 усе шкідливе (злобливе) у друкбваних творах повинно бути начисто викинуто.
毒瓦斯duwasl <军> [отруйні] гізи.催泪性〜 сльозоточивий газ;〜放射器 газомет, duwu отрута; отруйна речовині
毒腺 сійхійп <动> отруйна залоза.
毒楽 duxiao наркодиллер.
毒开ij duxing жорстокі (нелюдські) катування.
毒性 duxing отруйність; токсичність спец.〜植 物отруйні рослини;〜甲状腺肿 <医> тиреотоксичний зоб;〜很厉害 дуже отруйний; велика отруйність;〜不大 отруйність незначна;〜发作 отрута почала діяти.
毒血症 diixuSzhOTg < 医 > токсемія; токсикогемія.
毒费 diixun <植> отруйні гриби.


184
每药 duyao отрута.下 ~ підс“пати отрути (отруту).
每虫帛蕈 duyingxun <植> мухомбр червоний.
Щ 资 duzT капітал, здобутий торгівлею
наркотиків.
独 сій. '
Ш du І)(一个）ОДИН； ЄДИНИЙ.〜子 ЄДИНИЙ СИН；
只奋〜处на самоті. 2)—独自.〜坐сидіти одному (самотньо);〜•呑 один захопив усе;〜 来〜往 триматися відособлено. 3)(唯独） тільки; лише.大家都走了，〜有他留了下来 усі пішли, тільки (лише) він [один] залишився.
独霸 duba захопити гегемонію; володарювати застар” висок.'，установити панування.妄图 〜世界 намагатися захопити світову гегемонію; намагатися встановити своє (безроздільне) панування над усім світом.
独白〈居丨J> dubai [вимовляти] монолог.
独裁 diicdi I)(独揽政权）диктаторство; єдиновладарювати; самовладдя застар.\ самодержавство.法西斯〜统治 деспотія фашистів. 2)(专政）диктатура.
独裁者 diicdizhg диктатор.
独唱 duchang співати соло.
独唱者 diichAngzh6 соліст; солістка.
独出心裁 dii chii xln саі оригінальний (оригінальність); виявити винахідливість; бути винахідливим.
独仓1J duchuang оригінальний (оригінальність); створювати самостійно.〜—格 відрізнятись оригінальністю;〜If І申 самостійний творчий пошук.
独仓丨J性 duchuangxing оригінальність.
独当一面 du dang yl mian самостійно керувати роботою; виконати самостійне завдання.宫巨〜 впоратися самостійно з роботою.
独至lj dudao оригінальний (оригінальність).〜的 见解 оригінальна і цікава думка;这见解很有 〜之处 ця думка має свою оригінальність (свою перевагу); у цій думці є свій позитивний бік;治疗技术有〜之处техніка лікування має свої особливості;这幅画有其〜之处ця картина по-своєму гарна.
独断сійсіийп—独断独行.
独断独行 diidu纟n-diixing деспотичний (деспо- тичність); самовладний; єдиновладний; на свій (власний) розсуд.办事〜діяти (чинити, розпоряджатися, вирішувати) самовладно і деспотично. ,
Ш 夫 dufu тиран; деспот.〜5® тиран і душогуб.
独家 dujia 1) підприємство, організація;
2)єдиний, один, унікальний.
独见 dujian оригінальна, цікава думка.
独脚盗 diljiaodao злочинець.
独角餘 dujiaojlng <动> Нарвіл.
独角戏diijiSox'i <剧> монодрйма丨|参阅“唱独角 Ш chang diijiaoxi”.
独具只眼 du ju zhl yan бути проникливим; проявити проникливість.
独力 duli самостійно; одноосібно; самотужки; 〜经营 самостійне ведення господарства; самостійно (одноосібно) вести справу;〜难 行 одному (поодинці) не зробити; одному неможливо (важко) що-небудь зробити; один [чоловік] не може (не в силі) нічбго зробити.
独立 сКШ 1)(单独站立）стояти самотньо;
самотній.〜山崩的松树 сосна, що самотньо стоїть на гірській вершині; самотня сосна на вершині гори. 2)(不受统治）незалежний (незалежність).〜的主权国家 незалежна суверенна держава;〜自主 незалежність і самостійність;保持〜зберігати незалежність; 民族〜运动 рух за національну незалежність.
3) 	< 军 > окремий; самостійний.〜纵队 окрема (самостійна) колона. 4)(不靠外力） самостійний (самостійність),〜工作 самостійно працювати;〜思考 самостійно мислити.
独立成分 diili chengfen <语> відособлений член речення.
独立岛 dulid^o самостійний острів.
独立国 diiliguo незалежна (самостійна) держава.
独立王国 dull wangguo незалежна вотчина; сепаратизм; самостійність.搞〜приводіїти до утворення незалежної вотчини; розводити сепаратизм (самостійність).
独立性 dulixing самостійність.
独联体 duliantl федерація скор.
独龙方矣 Dulongzu "дулун" (одна з національних меншин Китаю).
独轮车 diiliinch5 тачка.
独门儿 1) dumenr особливий секрет; особлива спеціальність; виняткова область. 2) монополія.
独苗 dumiao 1)нащадки одного роду; 2)єдиний
син.
独木不成林 du mu bu cheng lin одне дерево ще не ліс; один у полі не воїн.
独木船 diimCichuSn човен.
独木难支 du mu nan zhl не на одній балці тримається будинок; одному непосильно; одному не під силу.
独木桥 dumuqiao місток [з однієї колоди]; колода, перекинута через річку.
独蒂剧 сійтСуй одноактна п’єса.
独男户 dunanhu подружжя, яке має лише одну
дитину чоловічої статі.
独女户 dunuhu подружжя, яке має лише одну
дитину жіночої статі.
独辟踐径 du pi xljing знайти нові шляхи; відкрити новий метод (спосіб).
独善其身dii shan qi shen 1)(只个人的品德修 养)удосконапити лише самого себе в моральному відношенні; самовдосконалення. 2)(只顾自己）піклуватися тільки про себе; тривожитися лише за себе.
独身 dushen 1)(单身）самотньо; один.他十几 年〜在夕卜 пбнад десять років він жив один (одинаком) удалині від родини. 2)(不结婚 的）безшлюбний; неодружений.〜生活 безшлюбне життя; безшлюбність;〜男人 неодружений; холостяк; неодружений;〜女人 незаміжня жінка; холостячка прост.
独身汉 dushenhan неодружений; холостяк.
独Й 主义 dushenzhiiyi безшлюбність.
独身主义者 diishgnzhtiyizhg прихильник безшлюбності.
独生子diishgngzT—独子.
独生子女费 dushengzi nufei програма контролю над народжуваністю (сім'ї службовців, які мали лише одну дитину отримували матеріальну допомогу до того часу, поки дитині не виповниться 14 років).
独树-中只 du shu уї zhi відокремитися [і створити нове].〜，成为新学派 відокремитися і стати новою школою.
独特 dute своєрідний (своєрідність);
самобутній (самобутність); специфічний (специфічність); оригінальний (оригінальність). 〜的风格 своєрідний стиль; своєрідність у стилі;〜的性格 своєрідна натура; своєрідність у характері;〜的文化 самобутня (своєрідна) культура;〜的发展规 禅 специфічні закони розвитку.
独特性 dutexing своєрідність; винятковість.
独尾 diiwgi < 植 > ширяш (еремурус) китайський.
ШШ duwu сольний танець; соло невідм.
独行菜 diixingcM <植> блощичник сміттєвий.
独行其是 du xing qi shi зробити по-своєму.
独目艮龙 duy^nlong кривоокий розм.', одноокий; кривий розм.; крива розм.
独一无二 duyl-wu'er єдиний [у своєму роді]; унікальний (унікальність); унікум; єдиний і неповторний. ~ 的办法 єдиний можливий вихід; єдиний прийнятний захід;〜的书 книга-унікум ж.; унікальна книга.
独营 duylng окреме господарство.
独院儿 duyuanr окремий будинок (двір).
独占 duzhan монополія (монополізувати що).〜 资本 <经> монополістичний капітал;〜整个 市场 монополізувати (захопити) весь ринок.
独占整头 du zhan ao tou узяти першість; зайняти перше місце.
ШТ duzi єдиний син.
独自 duzi один; самий; самостійно.他〜生活 він живе один (сам по собі).
独奏 diiz6u <音> грати соло.小提琴〜сбло на скрипці;〜节目 сольний номер.
独奏曲diiz6uqfi <音> сбло невідм.小提琴〜 соло для скрипки.
独奏者 duzouzhe соліст; солістка.
读du.
读 dii 1)(朗读）читати вголос що; читання;(宣 读)зачитати що. 4小组 гурток по читанню газет;集体〜报 колективне читання; проводити колективне читання газет;把这 封信〜给他听 прочитаєте [уголос] йому цей лист;请你〜得响一些 прошу вас читати голосніше;这个字怎么~? як читається (вимовляється) це слово? як треба читати (вимовляти) це слово? 2)(阅读）читати що (читання)默〜читйти про себе;〜高尔基作品 читання Горького;我已〜过三遍 я вже прочитав три рази;请〜一〜这些材料 прошу почитати ці матеріали; прошу ознайомитися
з 	цими матеріалами;他拿起书来，但〜不下去 він узявся за книгу, але йому не читалося. 3) (上学)учитися; займатися.〜大学 учитися (займатися) в університеті;解放前他只〜了 三年/J、学 до звільнення він провчився тільки три роки в початковій школі.
读本 dub6n підручник;(文选）хрестоматія.俄 语〜підручник російської мови.
读破 dupo < 语 > особлива (відмінна від звичайного) вимова ієрогліфа (слова).
读破句 du poju неправильно прочитати пропозицію (фразу).
读书 diishii 1)(看着书读）читати що (читання). 〜颇有уС*、得 взяти багато корисного з читання; 〜笔记 запис ук.; виписка;做〜笔记 робити виписки з прочитаних книг. 2)(学习功课） учитися (навчання); займатися (заняття).在 大学里〜учитися (займатися) в університеті, dushiiban курси теоретичного навчання.


185
读熟 diishu вивчити що [напам'ять].
读数 diishCi <技> відлік.附加〜додаткбвий відлік;标尺〜відлік по рейці.
读死书 du slshii займйтися буквоїдством; бути буквоїцом.
і实:完 duwan прочитати що (прочитання).
读物 duwu література; книга; читання.儿童〜 книги (література) для дітей; дитяча література;通俗〜популярна література;课 夕卜〜посібник (книга) для позакласного читання;盲人〜виданні з опуклим шрифтом для сліпих;黄色〜чтиво розм” зневажл.
读懈 duxie недбале ставлення, неввічливість.
读音 duyln вимова.
读者 diizhd читач; читачка.〜批评 відгуки читачів;〜来信 листіі читачів;〜来信栏 поштова скринька;〜座谈会 читацька конференція.
渎(W.
渎 dii< 书 >(轻慢）зневАга; зневажливе ставлення;(烦扰）завдавати турбот; надокучати кому чим, розм.; набридати.有〜 清神 вибачте за завдану турботу; пробачте, що надокучаю вам; пробачте мою докучливість.
Ш 职 duzhi манкірування (манкірувати) обов'язками (службою); упущення по
службі.
犊СМ.
按 du теля; бичок.
黯 dii.
黯武 duwu військові авантюри.穷兵〜йти по шляху військових авантюр; бряжчати зброєю.
赎武主义 duwiizhiiyi мілітаризм (мілітаристичний, мілітаристський); вояччина.〜国家 мілітаристська держава;〜集团 мілітаристська кліка.
黯武主义者 duwuzhuyizhe мілітарист; вояччина.
觸 dii.
偶骸 diil6u <书> череп.
ІІ (Ш 另见 di.
肚子dfi*zi另见dirzi (用作食物的动物的胃） шлунок. шлунок свині;羊〜баранячий шлунок.
笃сШ.
骂 dii 1)(忠实）вірний (вірність); відданий (відданість); (一■»!!、一意）усією душею; від усієї душі.〜;{亍不倦 віддатися всією душею; цілеспрямований;十青爱甚〜глибока любов і щира відданість; сповнені любові [один до одного];她对古老的礼仪习俗〜行不改вонй ревниво притримувалася стародавніх обрядів і звичаїв. 2)(沉重）важкий; серйозний (серйозність).病势危〜стан хворого вкрай серйозний (важкий).
骂厚 dfihou чесний і добрий; чесність і доброта.
驾实 dCishi 1)(忠诚老实）правдивий (правдивість); щирий (щирість); чесний (чесність); прямий (прямота).〜可 Ш 的人 правдива і надійна людина. 2)(实在） обґрунтований (обґрунтованість); міцний (міцність).学问〜м^ти ґрунтовні (міцні) знання (пізнання).
сійіхіп глибоко вірити в що.〜不疑 тверда переконаність; непохитна віра.
堵 сій.
堵сШ 1)—堵塞.〜堤规上的决口 заробити (завалити, закрити) прорив у греблі;用碎碎 把洞〜死 завалити (забити, засипати) діру битою цеглою;把耳朵〜上 закрити (заткнути) вуха;把窗户的缝都〜上законопатити вікна. 2)(挡住）загороджувати що (загородження). 另1j 〜g 路 не стійте на самій дорозі; не загороджуйте дорбги. 3) (І闷）не по собі кому. 我心里〜得慌 мені щось дуже не по собі; у мене недббре (неспокійно) на душі; моє серце стискається. 4) <书> (墙）стінй.观者如 〜щільною стіною (щільним кільцем) стояли глядачі. 5)〈量词>:左面有一〜石墙на лівому боці кам'яна стіна.
堵车 dti che транспортний затор, „прббка”.
堵截 dtijid відрізати що.〜敌人而退І відрізати противнику шлях відступу.
堵漏塾 duloudian <船> пл纟стир ч.
堵塞 diise закласти що (закладення); завалити що; забити що (забивання); закласти що.〜墙 上的洞 заробити (закласти) отвір у стіні;用 木头〜山口 заклйсти гірський прохід колодами;解决管道阀门〜问题розв’язати питання про застрявання клапанів трубопроводів;〜工作中的漏洞 заповнити прогалини в роботі; усунути недоліки в роботі; шосейна дорбга була
завалена камінням;管子给沙子〜了 труб^ забило піском;因运输紧张有时发生交іІ〜现 象 від перевантаженості на дорогах іноді трапляються затори.
堵住dOzM 1)—堵塞；2)—堵2).把水〜 затримати воду;敌人的攻势 затримати (зупинити) наступ противника.
堵嘴 duzul заткнути рота (горло, глотку) кому, прост.他想堵我的嘴 він хотів заткнути мені рота;堵不住大家的嘴нікбму (кожному, всім) рота не заткнеш.
赌 сій.
赌(Ш 1)(赌钱）гр^ти в що (гра).〜纸牌 грйти в карти; 2)(争辦贏）[тримати] парі; посперечатися; битись об закл‘д застар.〜 тримати (укласти) парі на частування; посперечатися на частування.
赌本 diibSn 1)(赌博的本钱）гроші на азартні ігри. 2)(冒险活动的去 “）капітал [на авантюру].
赌博 diibo азартні (картярські) ігри; грати в азартні ігри.禁止〜забороняти азартні (картярські) ігри; заборонити грати в азартні ігри.
赌场 diichang гральний будинок (кубло); казино невідм.
赌鬼 dtigul картяр розм.; картярка розм.; запеклий (завзятий) гравець.
赌棍 dugun шулер.
赌局dtijii 1) 场.2)(赌博的集会）картеж прост.; збіговисько картярів.
赌气 duqi (任性）на зло; вередувати;(生气）у серці.他〜没有来 він на зло не прийшов; він закапризував і не прийшов;小孩儿〜不吃东 两 дитина закапризувала і не стала їсти;他把 书放在桌上，一〜І 了出去він поклав книгу на стіл і з сердитим обличчям вийшов.
赌钱 diiqian грати на гроші.
РШ/ь diizhou клястися; принести (дати) клятву, ~发誓 клятвено завіряти що в чому.
赌注 dtizhu ставка; куш.下〜робііти ставку; поставити що на карту;〜愈来愈大 куші почали зростати;将命运作〜ставити долю на карту.
睹 сій.
睹 сій бачити що.先〜为快 поспішйти (квапитися) побачити першим;有目共〜ус豸 це бачать; це видно всім.
杜du.
杜dii —杜绝.以〜流弊щоб уникнути зловживань; щоб припинити зловживання; 他〜门谢客 він замикався і нікого не приймав.
杜父鱼 dCifiiyii <动> помічник каменяра. 杜聘 1 dujuan <动> зоз$ля.
杜醉 2 dujuan 1)〈植〉азалія; рододендрон. 2) (指花)азалія; рододендрон.
杜绝 dujue остаточно ліквідувати (викорінити) що; припинити в корені що.〜浪费 остаточно ліквідувати (припинити в корені) марнотратство;〜产生剥削的根源в корені знищити причини, що породжують експлуатацію.
杜梨 dCili <植> груша березолиста. 杜树dfishii —杜梨.
杜仲 duzhong <植，药> евкомія вязолиста.
杜仲胶 duzhongjiao гутаперча з евкомії.
杜撰 duzhuan вимисел (вимислити що， застар.)\ вигадка (видумати що); вигадування (вигадати що).凭空〜нічіїм не обґрунтований вимисел;真有其事，并非〜це справжній факт, а не вимисел; це не вигадано, а було насправді.
йі сій 另见(Ш.
肠 duchang кишки мн.
肚带 dudai попруга; трок спец.束紧〜затягти попругу;放松〜послабити попругу.
肚脐 duqi пуп розм.; пупок.
肚子 du-zi 另见 dti.zi 1)(腹部）живіт; черево; пузо прост.马〜чйрево коня;〜痛 живіт болить;笑得надірвати живіт (животик, кишки) із сміху (від реготу);空着〜 натщесерце. 2)(物&圆而突起的部分)：大〜 瓶子 пузйта пляшка;腿〜ікрі 3)(心里）у душі; про себе;〜里有数 собі на умі;他〜里 明白 він у душі розуміє;—〜火 сповнений гніву. II 参阅“闹肚子 пйо dCrzi”.
妒池.
妒忌 duji заздрити чому (заздрість ж.,); ревнувати (ревнощі).〜另lj 人的成就 заздрити чужим успіхам;出于〜від заздрості; від ревнощів;弓І起…〜збудити в кому заздрість.
dCi 另见 du6.
度dii 1)(仪表上的单位）градус.零上七〜сім градусів тепла; сім градусів вище нуля;零下 三〜три градуси морозу; три градуси нижче нуля;摄氏零上十〜плюс десять градусів за Цельсієм;摄氏零下十〜мінус десять градусів за Цельсієм;温度上升五〜 температура піднялася на п’ять градусів. 2) <数> градус. 60〜免 і кут у 60 градусів. 3) (形成空间的因素）：三〜空间тривимірний простір. 4)(经邻度的单位）градус.东—五〜


186
5 градусів східної довготи; 4匕讳十〜10 градусів північної широти. 5) < 电 > кіловат-година, 〜电 десять кіловат-годин. 6)(程度）ступінь ж.倾斜〜ступінь ухилу;灵 敏〜ступінь чутливості;三〜烧伤面积плбща враження опіками 3-ого ступеня. 7) (Р艮度） межа.以.为〜вважати (ставити) що межею; у межах чого. 8)—度量.大〜包容 б^ти великодушним; виявити поблажливість. 9) < 量词〉раз. —年一 раз у рік;再〜声明 заяв“ти ще раз. 10)—度过.〜假期 проводити канікули (відпустку);欢〜仕节 весело провести свято.
度过 dCigu6 провести що;叩ожити.幸福地〜一 生 усе життя прожити щасливо;我在南方〜 了 S天 я провів літо на півдні;只有最大的企 业才能〜这次危机кріЬу витримують тільки найбільш потужні підприємства.
度量 duliang витримка.〜大 широка натура; великодушний; дуже витриманий;这人-点〜 都没有 у цієї людини немає ні широти душі, ні витримки; людина ця і душею мілка, і витримкою не може похвалитися.
度量衡 dCilBnghSng система мір і ваг.〜表 таблиця мір і ваг.
度命 duming підтримувати існування.
度盘 dupan <测> лімб.
度曰 dCiri жити; животіти.节检〜ощадливо жити;難接济〜жііги на чужі кошти;他解放 前靠借债〜до звільнення він жив боргами.
度日如年 dCi гі пі nian кожен день здавався (був дня кого) роком.
度数 d(rshu градус.刻上〜градуювати що,寒奢 表上的〜розпбділи на термометрі;看一看有 多少〜подивитися, скільки градусів;按照气 压计上的〜应当有雨 за показниками барометра очікується дощ.
渡сШ.
渡dCi 1)(从此岸到彼岸）переправляйся (переправа); переїхати що, через що (переїзд).乘渡船〜河 переправлятися (переїхати) через ріку на паромі;涉水〜河 перейти ріку у брід;横〜长江 перетнути ріку Янцзи;〜海 перетнути (переплисти) море. 2) (载运过河）перево^ти що (перевіз, перевезення),把旅客〜过河去 перевспііти (переправляти) пасажирів через ріку.
渡柄 ducao акведук.
渡船 dCichudn паром.
渡过 duguo 1)—渡.2)(通过)переборбти що (подолання); провести що.〜难关 перебороти [усі] перешкоди (труднощі).
Ш 口 сійкби переправа; місце переправи; перевіз; перевізний пункт.
渡轮 dulun самохідний паром.
渡桥 duqiao трансоордер.
锻 сій.
锻 du〈技〉гальванізувати що (гальванізування); покрити що [металом]; гальваностегія спец.〜 银 сріблити що; гальванізувати (покрити) що сріблом;〜银的咖啡壶 кавник накладного срібла; срібний кавник;〜锡 лудити що; полуда; гальванізувати (покрити) що оловом;〜锐 нікелювати що;〜锌 оцинковувати що;〜铬 хромувати що; ~的金退了 色 позолота зійшла.
锻铬钢 d(ig6g§ng хромована сталь.
锻金 cKijTn 1)(锻上金子）золотити що (золбчення).把东西送去〜віддати річ, щоб
позолотили (покрили позолотою); віддати річ позолотити;〜手 Ц золочений (позолочений) браслет; браслет накладного золота; 〜的表 годинник із позолотою. 2)(骗取虚名） [придбати] зовнішній лиск. Щ 国夕卜去〜 поїхати за кордон учитися, щоб набути зовнішнього лиску;下乡〜йти в село (побувати в селі), щоб озолотити себе.
锻锡铁(Ійхїїіб луджене залізо.
МІ?铁 duxTnti6 оцинковане залізо.
сій.
Ш du 1)(姓虫）хробак ч.木〜деревний хробак; 书〜книжковий хробак. 2) ( Й ) бути пощеним.
套鱼 сійуй книжковий хробак.
du5n.
端1 du§n 1)(东西的一头）кінець,桅杆的上〜 верхній кінець щогли;在跑道的两〜на двох кінцях бігової доріжки;舌〜кінчик язика 2) (项目):不止一〜не тільки одне це;此〜一开 якщо це буде допущено, то;举其——〜 візьмемо це одне як приклад. 3)(缘故） причина; привід; підстава.借〜під приводом; користуватися приводом; користуватися чим як приводом;祸〜причини лих (бідувань);兵 〜привід до війни.
端 2 duan 1)―端正 1)，2).品行不〜непристойна поведінка. 2)(平举着拿）носити на руках що; тримати в руках що; підносити що (підношення).〜饭 подати обід [на стіл];用 盘子〜підносити що на блюді;〜着茶盘 нести на руках (тримати в руках) підношення;〜着 枪 тримати рушницю напереваги;〜起 узяти що на руки; підняти що. 3)(说出）відкласти що, розм.把问题〜出来 підняти питання;把 心里的话都〜出来викласти все, що накопичилося на душі.
端悅 duanni дороговказна нитка.已有〜可寻 уже знайдена [дороговказна] нитка до дозвблу.
Duanwu свято "Дуаньу" (5 травня за місячним календарем).
端详 duanxiang 1)(详情）подробиці мн.; деталі мн.说〜розповісти з усіма подробицями (у всіх подробицях);听〜вислухати до кінця (уважно). 2)—端庄•
端详 du5irxiang (仔细地看）[увйжно] вдивлятися (вглядатися).他〜了半天 він довго вдивлявся.
端正 du§nzh€ng 1)(不歪斜）правильний (правильність); прямий.五官〜правильні риси обличчя;摆得端端正正 поставити прямо. 2)(正直）чесний (чесність); коректний (коректність); прямий (прямота). 品行〜поведінка чесна; пристойна поведінка; S Jj£ ^ коректно поводитися; зайняти правильну позицію. 3)(使端正）виправити що (виправлення).〜思、想、відмовитися від неправильних поглядів; виправити ідеологію;〜自己的作风 виправити лінію своєї поведінки;〜工作作风 виправити стиль роботи;〜政治工作的方向виправити курс політичної роботи;〜劳动观点 виправити неправильні погляди на працю; відмовитися від неправильних поглядів на працю; змінити свою думку про працю в кращий бік〜学习态度 установити правильний підхід до навчання.
端庄 duanzhuang статечний (статечність); чинний (статечність).容 ІЙ 〜статечний (чинний) вигляд;举止〜поводитися статечно (чинно).
知-duan.
短 duSn 1)(长度小）корбткий (короткість); коротко-; корбткий (стислість).〜头发 коротке волосся; коротковолосий; ~ 足巨离 коротка відстань;〜尾巴的 короткохвостий;〜 时间 короткочасний;因为时间 ~ через стислість часу;这是在〜时期内完成的це виконано за (в) корбткий час;离开一个〜时 期 виїхати на корбткий час; виїхати ненадовго;〜时期内即可做成мбжна зробити найближчим часом (у найближчі дні); ~——公 尺коротше на один метр;把衣月艮^故〜些дещо вкоротити сукню;把衣月艮做得太〜了 зробити сукню коротшою; скоротили сукню;——切反 革命都是〜命的уся контрреволюція короткочасна. 2) 短少.只一个人 тільки однієї людини не вистачає. 3)(欠）винний кому.我〜他三元钱 я винний йому 3 юаня. 4) 短处.
短兵相接 duSn bing xiangjie схопитися (битися, борбтися) врукопаш; [зав'язався] рукопашний бій; [зав'язалась] рукопашна сутичка.
短波 du5nb6 <无线 > корбтка хвиля; короткохвильовий. 〜波段 короткохвильовий діапазон.
短不了 duSn.buliao 1)(不能缺少）не обійтися без чого.人一天也〜水 людині жодного дня не обійтися без води. 2)(免不了）не обійтися без чого.〜要出差错 не обійтися без помилок.
短处 du5n-chu нестача; мінус розм.', негативний бік.
短促 du^ncu корбткий (короткість); корбткий (стислість),呼吸〜хекання;期限〜спіслість терміна;期限十分〜тфмін занадто корбткий (обмежений, стиснутий, малий);停留的时间 很〜зупиніітися на дуже (зовсім) корбткий час; зупинитися зовсім ненадовго.
Щг笛 du^ndi мала флейта; флейта пікколо.
短吨 duSndiin корбтка тонна.
短工 duSngong поденник; поденниця.打〜працювати поденно; працювати поденником.
短见 du3nji^i 1)(目光短）короткогбрість (короткозорий); недалекоглядність (недально- видний); короткозора точка зору. 2)(指自杀） самогубство.自寻〜покінчити [життя] самогубством; накласти на себе руки.
Ш^]\ duanjian кортик.
短路 duanlCi < 电 > корбтке замикання; замикання накоротко; короткозамкнений; закорочування; закорочуваність.
短路器 duSnlCiq丨 < 电 > короткекзамикйч;
закорочувач.
短命 du5nming померти передчасно.
短命鬼duSnm'igguI:你这个〜丨щоб ти здох щоб тобі порожньо було! 1
短跑 duS叩Зо <体> біг на корбткі дистанції; спринт спец.〜运动员 спринтер спец.; бігун на корбткі дистанції.
duSnpian xiSoshuo розповідь; новела; новелістика збірн.
短篇小说家 duanpiSn xiaoshuojia новеліст.
短片 duSnpian <影> короткометражний фільм; короткометражна розм.


187
短评 duSnping обзор.书报〜бібліографічний бгляд;时事〜бпіяд із питань сучасного моменту;作〜зробити огляд.
ШШ duanql короткий термін; короткий час; короткочасний (короткочасність); короткостроковий (короткостроковість).在〜内完成 закінчити що в короткий термін (у короткий час);〜休假 короткочасна (короткострокова) відпустка;〜贷款 короткострокова позичка; 〜训练 короткострокові курси.
短气 duSnqi пасти духом; у подавленому стані; позбутися впевненості; втратити впевненість.
短枪 duSnqiang пістолети мн.
duSnque бракувати чого (нестача); не вистачати чого; недостача розм.; дефіцитний (дефіцитність). ~的物资 дефіцитні засоби; 材料〜бракує (не вистачає) матеріалів.
duSnshao не вистачати чого; випробувати недостачу; бракувати чого, безособ. (нестача розли).〜的款数 відсутня сума.
短视 duSnshi І)(近视）короткозорість (короткозорий). 2)(目光短浅）короткозорість (короткозорий); недалекоглядність (недалекоглядний).
短途 duantii коротка відстань; коротка дистанція.〜运输 перевезення на короткі відстані; короткоробіжні перевезення.
短4、duSnxiSo малий; маленький.身材〜міпий (невеликий) ростом.
短小精悍 duSnxiao-jlnghan І)(指人）малий такий молодець. 2)(指文章等）стилий та змістовний.
短语 duSnyfi <语> словосполучення;(俄语的短 语）зворот.独立〜відособлений зворот.
短暂 duSnzan короткий (короткість).在〜的十 年内 протягом коротких 10 років; за коротке десятиліття;两年的时间是〜的два роки - термін невеликий.
短装 duSnzhuang ходити в куртках; носити куртки.
duan.
段1 du&n <量词> 1)(长条东西的一部分） відрізок; шматбк; частина лс. 一电线 шматбк (відрізок) електричного дроту; 一粉笔 шматбк крейди;截成两〜розрізати на дві частини (на два шматки). 2)(表示一定的距 离）відрізок; частина ж.-起走一路 разом пройти (проїхати) частину шляху;最后一〜 路 останній відрізок шляху;在这一时间内 у цей період; за цей відрізок часу;他曾在军队 艮役 了一〜时间 він деякий час служив в армії. 3)(事物的一部分）відрізок; частина; —〜小说уривок роману;这一文章的大意 загальний зміст цього абзацу;他的这一〜话 使人怀疑 його слова в цій своїй частині викликають сумніви;这事有它的——〜历史 справа ця має свою історію.
段 2 duan〈铁路> ділянка; дистанція.工务〜 дистанція (ділянка) шляху;机务〜тягова ділянка; дистанція (ділянка) тяги.
段落 du&nlud 1)(文章的大段）розділ; частина [тексту];(文章的小段）абМц.文_〜清楚 стаття чітко розділена (розбита) на відповідні розділи (частини й абзаци). 2) (Р介 段）етйп; фаза; фазис книжк.事情到此告一 справа на цьому поки і завершилася (закінчилася).
段丘 ddnqiii〈地质 > тераса.
段长 duAnzhang〈铁路> начільник дистанції. |*г
Щ duan.
断 1 duan 1)(分成两段)розірватися; обірватися; раз; пере-,折〜переломити що; розламати що;害丨J〜розрізйти що; перерізати що;咬〜 перегризти що; перекусити що;挣〜 розірвати що; обірвати що;骨头〜了 кістка переломилась;弦〜了 лопнула (обірвалася) струна;绳子〜了 мотузка обірвалася (розірвалася);绳子〜成几截 мотузка розірвана на декілька частин (шматків);竿子 〜成两截 тичина переломилася (розламалася) навпіл. 2)(中断）припинити що (припинення); перестати; обірватися; перерватися.〜了 音讯 перестали поступати відомості; ні слуху, ні духу про кого-що; пропасти безвісти;〜了供应 припинили (перестали) кого постачати;歌声〜了 пісня обірвалася;和某人的联系〜了 обірвйвся (перервався) зв'язок із таким-то;通信关系〜 了 припинилося переписування;街上的交通 ~Т припинився рух по вулицях. 3)(戒除） кинути з неозн.〜酒 кинути пити;〜烟 кинути курити;〜荤 кинути їсти скоромне; почати харчуватися тільки вегетаріанською їжею.
断 2 duan 1)—断定.〜事如神 як (наче, немов) у воду дивився (глядів); виявляти дивну передбачливість; бути винятково передбачливим. 2) <书> —断断.〜无此理 цього (того) бути не може; немає [до цього] ніяких підстав; усе це зовсім безпідставно; ~ 不能大意 ніяк не можна бути недбалим; допускати помилку ні в якому разі не можна.
断案 1 duan'an (判断案件）судбвий розгляд; розбір справи [у суді].
断案 2 duan'an <逻> висновок.
断编残简 duan bian can jian розрізнені листи й уривки тексту; уривки мн.
断层 duanceng〈地质〉скидання; розрив.正〜 нормальне скидання;逆〜скид; звернене (зворотне) скидання; @ ~ поперечне скидання; скидання по падінню;纵〜 подовжнє скидання; скидання по простяганню;〜阶地 скиднйй уступ?;〜裂缝 скидач; скидна тріщина.
断层谷 du^inc6nggfi <地质> долана прориву; проривна(скидна) долина.
断层湖 di^ncdnghii〈地质 > дислокаційне озеро.
断层山 di^ncSngshan〈地质> дислокаційна гора.
断肠 duanchang у безвихідному горі; убитий горем.
断炊 duanchul залишитися без шматка хліба; жити в крайній нужді.
断代 duandai окрема епоха; визначений період; по епохах; по окремих періодах.文学史的〜 вивчення істбрії літератури по епохах (по окремих періодах).
断代史 duSndaisM істбрія визначеного історичного періоду.
断定 duanding зробити висновок; приходити до висновку; укласти; знайти; затвердити що (твердження); вирішити з неозн. (рішення); визначити що (визначення).〜他生的是什么 病 визначити, яка в нього хвороба;结果如 何，很难〜вйжко сказати (вирішити), чим усе скінчиться;经过仔细研究，他〜这样做是不 行的 після тривалого роздуму він приходив
до висновку (знайшов), що так чинити не мбжна;从‘Й话里可(Д〜，你对此事是不同 意的 з ваших слів мбжна зрозуміти (зробити висновок), що ви не згодні на це;可以〜，殖 民主义的灭亡是不可避免的мбжна стверджувати (констатувати, із усією впевненістю сказати), що загибель колоніалізму неминуча.
断断 duanduan ніяк; ні в якому разі; нізащо; рішуче.〜使不得 ніяк (ні в якому разі) не можна;〜不能允 і午 ніяк (ні в якому разі, нізащо) не можна допустити.
断断续续 сіи^псіийпхйхй переривчастий; уривчастий; із перервами.〜的声音 переривчасті звуки;〜的 @ уривчасті слова;〜地说 розповідати переривчастим голосом; говорити уривчасто (переривчасто);他~地学习 了 三年 він із перервами провчився три роки.
断根 duangen підрубати що під корінь; вирвати що з коренем; викорінити що (викорінювання).这种病应该早些医治，Й 它医〜才好 таку хворобу потрібно скоріше перехопити, підрубати Й під корінь.
断后 сіийпііби 1) <军> прикривйти відступ; прикриватись ар'єргардами.〜的连队 рота, що прикриває відступ. 2)(断绝后嗣）у кого не було дітей; не залишити [після себе] нащадків; залишитися без нащадків.
断简残编сіийп jian can ЬіЗп~>断编残简.
断绝 duanjue розірвати що (розривши); порвати що.〜关系 порвати [зв'язок] із ким; припинити всякі знбсини з ким; перестати знатися з ким; ~夕卜交关系 порвати (розірвати) дипломатичні відносини;〜来往 перестати ходити один до одного; перестати знатися (спілкуватися) із ким;〜交通 закрити шлях (повідомлення);〜敌人的粮食来源відрізати ворога від джерел продовольства.
断 口 сіийпкби <矿> злам.
断粮 duanliang залишитися без хліба (без продовольства); вийшли (витрачені) всі запаси продовольства.
断料 сіийпіійо <冶> обрЬок.
断裂(Мпію〈地质> рифт.
断路 сіийпій <电> виключення [ланцюга]. 断路器 duAnlCiq'i〈电〉вимик&ч; переривач.
断面 duanmian <狈!1> профіль ч. перетин; розріз.
断奶 duannSi відняти дитину від грудей; делактація.
断气 duanqi перестати дихати; померти; дихання припинилося,这个人已经〜了 людина вже перестала дихати (померла);他 快要〜了 дихання його незабаром зупиниться (перерваться).
断然 du^nrdn 1)(果断）рішуче; категорично; навідріз; безповоротно.〜的决定 безпово- рбтне рішення;〜反对 категорично (рішуче) заперечувати; протестувати найрішучішим способом;〜拒绝 рішуче (категорично, навідріз, безповоротно) відмбвитися. 2)—断 断. ，
断送 duansong погубити що;〜自己一生 погубити своє життя;〜前途 погубити майбутність;事情都〜在他手里усні справу провалив він.
断头 duantou〈纺〉обрив; обривність.
断头率 duantoulu <纺> обривність.
断头台 duantouiai ешафот; плаха; поміст [для страти]; гільйотина (专指法国大革命时知的 断头台).上〜зійтіі на ешафот (на плаху, на


188
поміст);送上〜відправити кого на ешафот.
断屠 duantu забороняти забій худоби.
断弓玄 duanxian стати вдівцем; втратити дружину; позбутися дружини.
duanxian fengzheng без звістки зниклий; 象〜як (наче, немов) у воду канути.
断续器 du&nx{jq丨 <电> переривіч.
断言 duanyan стверджувати [із упевненістю]; не наважуюся стверджувати.
断语 duanyfi висновок.下〜робити висновок;
зробити висновок; приходити до висновку. 断故сіийпуй—断案і.
断垣残壁 duan yuan can bi руїни мн.;. руїни мн.; напівзруйновані будинки і стіни.
断章取义 duan zhang qQ yi маніпулювати, цитатами, перекручуючи думку автора; перетримування; пересмикувати (висмикувати) цитати; цитувати кого що з перетримуванням, 有意〜навмисне перетримування; навмисно пересмикувати що.
duan.
锻duAn —►缎子.素〜гладенький атлас软〜 легкий атлас. 锻纹du^iwdn <纺> (经面锻纹)атлас (纬面缎纹) сатин. 〜组 织 сатинове (атласне) переплетіння.
锻子 duan-zi атлас.
duan.
锻сІийп —>锻烧〜石膏вііпал гіпсу.
锻烧 duanshao випал спец, (обпалити що).〜石 灰 випал вапна.
锻石灰 duanshihuT вапно ж.
(Іийп.
锻木 duanmu липа. 锻树 duAnshCi <植> липа.
duan.
锻 сіийп —►锻造.〜铁 кувати залізо.
锻锤 di^nchu丨 < 机 > [ковельський] молот; кувальний молот.
锻工 du&ng6ng l)(锻造工作）кування (кувати що). 2)(指工人)коваль: молотобоєць.
锻工场 duangongchSng кузня; кувальна.
锻工炉 duAng6nglii < 机 > горн; кувальна (ковальська) піч.
锻# duanjian <机> кування.
锻接 duanjie <技> накувати що, скувати що; горнове (ковальське) зварювання.
锻炼 сіийпіійп І)(增强体质）загартовувати що (загартування);(提高运动技能）тренувати що (тренування),〜身体 загартовувати здоров'я;〜孩子的身体 загартовувати дитину; 休育〜заніття з фізкультури; займатися тренуванням (фізкультурою); тренуватися; 经过适当的〜після відповідного тренування.
2)(使觉悟、能力提高）загартувйння (загартовувати що); виковувати що.久经〜的 干部 загартовані (випробувані) кадри;在革 命中得到〜загартуватися (одержати загартування) у революційній боротьбі;政治 上受到〜од句)жати політичне загартування 劳动〜 трудове загартування;
загартовуватися в праці;实际斗争的〜 загартування, одержане в практичній
боротьбі;〜意志 загартбвувати волю;〜记忆 力 тренувати свою пам'ять;〜出一支不可战 胜的军队 викувати непереможну армію.
ШШ. duanmo 〈机> кувальний (ковальський) штамп.
锻缩 du&nsu6 <技> кбвка (кувати що).
锻铁 di^ntiS <а>к6ване залізо.
锻IE duanya <|Ц> кування і штампування.〜车 间 кувально-пресовий цех.
锻造 сІийпгйо <技> кувйти що (кування)〜车间 ковельський цех.
duanzaojl кувальна машина.
сіийп.
Шг duan бамбукова загорода.鱼〜бамбукова загорода [для ловіння риби].
堆 duT.
堆 dui l)(堆积）складати що [у купу]; скупчити що, спец.〜成堆 скласти що в купу; скупчити що,舌L 〜валити що в купу; валити що як трапиться;〜胃入 ліпити снігову бабу; 〜 在角落里 скласти (насипати) вугілля в кут; 把劈柴〜在一起 скласти дрова в штабель (в купу);粮食〜成山 горами лежало зерно; гори хліба (зерна);满脸〜笑 обличчя так і розплилося в посмішці. 2)(成堆的东西） купа.幾〜гнойова купа;雪〜сніжні заноси; 成〜地放着 лежйти купами (стосами). 3) <量 词〉купа; гора. 一〜石头 купа (гора) каміння; 一大〜货物 велика купа (гора) товарів; 一大〜 乱纸 к$па (ворох; гора) паперу; 一大〜问题 купа (маса) питань;说了一 大〜话 наговорити пбвний міх.
堆叠 duldie накладати (складати) [одне на інше].
堆房 duT.fang комора.
堆月巴 duTfdi <农> компост; компостне добриво. Ж 〜компостування.
堆焊 duihan〈技> наплавлення (наплавити що).
堆积 duTj了 І)(聚集成堆）складати що [у купу]; скучувати що, спец.〜如山 лежйти горами; нагромаджуватись як гори. 2) < 地质 > акумуляція.〜平原 акумулятивна рівнина;〜 地形 акумулятивні форми рельєфу.
堆积层 duTj了c6ng < 地质 > акумулятивні утворення.
堆满 duTmSn завалити що.粮食〜仓 склад завалений зерном.
堆砌 dulqi накопичення (нагромаджувати що, чого).〜词藻 накопичення порожніх красивих слів; фразерствувати.
堆€ dulzhan склад;(短期寄存的地方）пакгауз.
队 dui.
队 dui 1)(行列）черга ж.;(模列）шеренга,站〜 ставати (вишиковуватися) в чергу (у шеренгу);排〜买票 стояти в черзі за квитками. 2)(队伍）загін; партія;(军事、体 育队伍）комйнда;(工农业生产队）бригада. 生产〜виробнича бригада;侦察〜команда розвідників; розвідницький загін;考察〜 дослідницька партія;军乐〜військовий оркестр; музична команда; 〜комйнда хокеїстів; хокейна команда;地质勘探〜 геологічно-розвідувальний загін. 3)〈量词〉 загін; партія. 一〜战士 загін солдат;把学生分 成两〜розділити учнів на дві партії (на два загони).
Р人畐lj duifu помічник начальника загону (партії)； (工作队副队长）заступник бригадира;(部队 中的畐iJP人长）заступник командира загону.
队礼 duill салют [юних] піонерів. 4亍〜віддати
[піонерський] салют.
队如duilie стрій.在〜前宣读命令прочитйти наказ перед строєм;〜勤务 <军> стройова служба;违反〜порушити рядність.
队龄 duiling вік членів спортивної команди.
队旗 duiqi (少先队队旗）піонерський прапор; (运动队队旗）[пам'ятний] вимпел.
队日 duiri день збору; піонерський збір.过〜 проводити день збору (піонерський збір).
РЛІЕ dui-wu 1)(军队）війська мн. 2)(行列） колона.游行〜колона (ряди) демонстрантів; 排好〜випакуватися [в колону]. 3)(组织） лави мн. загін; когорта висок.教师〜 викладацький (учительський) склад;教师~ 中的新生力量нові сили в лавах пед- працівників;革命 ~ ліви революціонерів; революційна когорта;骨干〜елітний загін; 一支又红又专的知识分子〜армія червоної і кваліфікованої інтелігенції;参加到党的〜里 来 вступити в лави партії.
队形 duixing < 军 > стрій; порядок.步兵〜 бойовий порядок піхоти;飞机的战斗〜 бойовий стрій літаків;密集〜зімкнутий стрій; зімкнута побудова;散开〜розсипний (розімкнутий) стрій; розсипний (розімкну- тий) стрій.
Р人友 dulyo u товариш по команді; колега.
队员 duiyuSn (体育队队员）гравбць (член) команди;(工作队队员）працівник (член) бригади;(部队中的战士) боєць загону.
队长 duizhang начальник загону;(工作队、生产 队队长）бригадир;(指挥员）командор [загону];(体育队队长)капітан [команди]. ^ 〜бригад“рствувати.
dui.
对dui 1)—> 对答.无言可〜нічим відповісти; нічого сказати у відповідь; не знати, як (що) відповісти; не знаходити слів для відповіді.
2) 对付 1).〜敌斗争 боротьбй з ворогом;团 结〜敌 згуртуватися для боротьби проти ворогів; один на один; 一 个〜一个 один проти одного;刀〜刀，枪〜枪[борбтися] багнетом проти багнета, гвинтівкою проти гвинтівки. 3)(朝着）на що; у що; проти чого; до чого.〜着我看дивіітися на мене;面〜着镜 子 обличчям, до дзеркала; перед дзеркалом; 枪□〜着敌人 направити зброю проти ворога (на ворога);背〜着墙 спинбю до стіни;医生 对病6做~ 口人工呼吸лікар зробив хворій дитині штучне дихання, видихаючи повітря в рот. 4)(配合）зійтііся.两块板〜不起来дві дошки не сходяться. 5)(接触)：〜个火儿 прикурити;两军〜战 двобій двох армій. 6) (投合）по чому; зійтися в чому, чим.〜胃口 за смаком; зійтися в смаках;〜七、眼儿 по душі;〜 脾气 зійтися характерами; 7)(核对）звіряти що (звірення); перевіряти що (перевірка).〜 笔迹 звіряти почерк;〜号码 перевіряти номери;〜表 звіряти години;〜帐 перевіряти рахунки;〜相片 звіряти по фотокартках;和 原文〜一〜перевірити що за оригіналом; звірити що з оригіналом. 8)(调整):〜距离 установити відстань;〜镜头 знайти фокус. 9) (ІЕ石角）правильно; правий; правда.这个办、法 〜це правильне рішення;究竟是谁〜？ хто ж зрештою правий?〜不〜？ прйвда? правильно чи ні? Чи правильно (вірно)?承认自己不〜 визнати себе неправим;他说得 4艮〜він


189
зовсім правильно (вірно) сказав;〜，就这么 办 правильно (правда), так і треба зробити; добре, так і потрібно зробити. 10) —*■对头 duitou 2). 11)(相符）зійтися; збігтися,数目〜 了 цифри зійшлися (збіглися);前言不〜后语 суперечити самому собі; [є] суперечність в словах. 12)(掺利 1 ) додати що, чого (додавання); примішати що, чого.酒精里〜些 水 додати води в спирт; розбавити спирт водою. 13) 对联.14) < 量词 > пйра. —〜夫荽 подружня пара;—〜花瓶 пара ваз;—〜枕头 пара подушок; ЙЙ〜скласти пару;——〜——〜і也 по парах. 15)(向）一般用第三奋表示.〜…点 头 кивнути кому головою;〜…表示谢意 висловлювати кому подяку;〜革命负责 відповідати перед революцією;〜新闻记者的 谈话 дати інтерв'ю; говорити з кореспондентами; 这话就是〜他说的сйме йому все це було сказано. 16)(关于）по чому, про що.〜 这—问题的意见 д^мка про це питання (по цьому питанню). 17)—对待.〜人和气 ввічливий (бути ввічливим) із людьми; ввічливе звертання до людей; увічливе віднбшення до людей; чемно (привітно) триматися із людьми;〜工作认真负责 відноситися (підходити) до роботи сумлінно і серйозно;〜事不〜人 мова йде про справу, а не про особистості;〜这件事我们决不能置之 不理 ми не повинні бути байдужими до цієї події;〜敌狠，〜己和 б^ти нещадним до ворога і доброзичливим до свого;〜非马克思 主义的观点应该采取坚决斗争的方针Вйртр притримуватися курсу рішучої боротьби стосовно немарксистських поглядів. 18)(弓 І 进动作的对象）译法和省去“对”字А动宾结 构相同.〜领袖的爱戴люббв до вождя;〜党的 信任довіра до партії;〜农民的领导 керівництво селянством;〜病人的照料 догляд за хворим;〜问题的回答 відповідь на питання;〜琪实的嘲弄 знущання над фактами;〜敌人的打击 удйр по вброгу. 19) (引进对人或事物的关系）для чого; до чого; у відношенні чого;或用第三格表示.〜工作 的兴趣інтербс до роботи;〜健康的影响 вплив на здоров'я;〜美好未来的希望надія на світле майбутнє;〜社会主义事业的伟大贡 献 великий внесок у справу соціалізму;祖国 的每一寸土地〜我们都是珍贵的кбжна п'ядь землі Батьківщини нам (для нас) дорога;这〜 他不适合це йому не підходить;同志们〜他 很不满意 товариші дуже незадоволені ним; 这〜身体有害це шкідливо для здоров'я;形势 〜обстановка для нас сприятлива.
对氨水杨酸 duian-shuTydngsu5n < 药 > парааміносаліцилова кислота.
对焊 dui'an протилежний (інший) берег.他把视 线移到小河的〜він перевів погляд за річку.
对白 duibai діалог.
对半 duiban 1)(各半）навпіл.〜分 розділити що навпіл (надвоє). 2)( —— {咨）подвійно.〜不!J стовідсотковий прибуток; стовідсотковий заробіток; заробити подвійно.
对本 duibSn стовідсотковий прибуток.
对比(ІіГіЬї 1)(比较）Зістйвлення (зіставляти що); порівняння (порівнювати що з чим).鲜明的〜 живий (яскравий) контраст;把两种意见〜一 下зіставити дві думки;新旧一经一，就可以 看出我国有了多Зс的进步при порівнянні (при зіставленні) нового зі старим відразу
стане ясно, який величезний прогрес відбувся в нашій країні; якщо [ми будемо] порівнювати (зіставляти) нове зі старим, то відразу стане ясно, який величезний прогрес відбувся в нашій країні. 2) ( ЬЬ 例) співвідношення. 阶级力量的〜 співвідношення класових сил;男女人数的~ 为三比二 віднбшення чоловіків і жінок-три проти двох.
对■比'法 duibTfa метод зіставлення; паралелізм спец.
对辨 duibian дискутувати, сперечатися.
对簿 duibu <书> піддаватися допиту.〜公堂 стати перед судом.
对捕 duibu 1) грати в азартні ігри; 2) боротьба.
对不起dui-buq! 1)(有愧于）винний.〜自己 винний перед самим собою;觉得〜人 почувати себе винним [перед іншими];有什 么〜你的地方，请原谅якщб я і винний у чому-небудь [перед вами], то прошу вибачити мене. 2)(套语）вибачте; пробачте; винний.〜，我没有听懂你的话вибачите (пробачте, дозвбльте, винний), я вас не зрозумів;〜，打搅你啦 пробачте (вибачте) за занепокоєння.
对策duicd 1)(对付的策略）контр3йхід; відповідні міри.采取〜вж“ти контрзаходів. 2) 〈数 > гра.
对唱 duicMng антифон.
对称 duichSn симетрія (симетричний).〜函数 <数> симетрична функція;〜水系 <地理> симетрична річкова система;不〜асиметрія; немає симетрії; несиметричний;; асиметричний; дисиметричний;不 ~ 水系 〈地理> асиметрична річкова система;保持~ дотримувати симетрії.
对称面 duichenmian <数> площини симетрії.
对称性 duichenxing симетричність.
对称轴 duich6nzh6u <数> вісь симетрії.
对答 duida відповідати (відповідь).〜不上来 не змогти відповісти;〜如流 на все давати швидку і дотепну відповідь; відповідати без запинки; не лізти за словом у кишеню.
对词 dulci вчити роль (з партнером).
对打 duida битися з ким.
对待 duidai відноситися (віднбшення) до чого; підходити (підхід); звертатися (звертання) із чим; обходитися (поводження).〜工作的态 度віднбшення до роботи;〜农民问题的正确 态度 правильний підхід до питання про селян;正确〜群众 правильний підхід до мас; 区别〜диференційбваний підхід;〜顾客有礼 貌 ввічливе поводження з покупцями;认真〜 问题 серйозно відноситися (підходити) до питання.
对得起 dui’deqT (无愧于）чистий; бездоганний (бездоганність); совість чиста;(不辜负） виправдати що (виправдання); бути гідним чого.我〜你 я чистий (бездоганний) перед вами; у мене совість чиста перед вами.
寸等 dui deng рівний; рівність; паритетність (паритетний) спец.力量〜рівні за силою; рівносильні;完全〜повна рівність; усі були рівні;〜原贝[J принцип паритетності.
周 duidiao помінятися чим.〜工^乍 помінятися роботою； ПОМІНЯТИСЯ МІСЦЯМИ [роботи]；〜т 屋 помінятися квартирами.
对顶角 dukKngjiao <数> вертикальний кут.
对赌 duldii грати в азартні ігри.
对方 duifang (另一方）протилежна (інша)
сторона;(竞争的对手)суперник; суперниця； (恋爱或结婚的对方）наречений; наречена; чоловік; дружина;(敌方）противник,谈判的 〜протилбкна сторона у переговорах;听取~ 的意见 вислухати думку іншої (протилежної) сторони;正确估计〜的实力правильно оцінювати сили противника (суперника);他 він бачив і нестачі свого візаві;王同志最近结婚了，〜是个医生 товариш Ван недавно одружився, дружина його 一 лікар,
对j寸 dui-fu 1)(应付)впоратися з чим; зладити із чим; обійтися.〜荒年 борбтися (впоратися) із неврожаєм; протриматися в неврожайні роки; ~可能发突然事变зустріти у всеозброєнні можливі несподіванки;这人很 好〜із ним легко знайти спільну мову; легко знайти з ним спільну мову;这些人真难〜із цими людьми зладу немає;我尽量想法子来 〜постараюся як-небудь впоратися із чим;—— 切都顺利地〜过去了 усб обійшлося благополучно;这项工作我还〜得下来із цією' роботою я ще впораюся (зможу впоратися);这武器是用来〜敌人的ця зброя спрямована проти ворога. 2)(将就） як-небудь; як-небудь.这〜着能用 це як-небудь згодиться; це як-небудь зійде; і青 你〜着办口巴 зробіть, будь ласка, як-небудь.
对歌duigg—对唱.
对攻 duigong матч, спортивні змагання.
duiguang <Ш> фокусування; установити на фокус; навести на фокус.
对过duigud—对面1).
duihan зварювання встик.
对壞 duihdo <军> сапй.挖〜вести сапу.
对号duihao 1)(对号数）по номерах.〜入座 займати місця по номерах;这里是〜入座的 тут місця нумеровані. 2)(指符合）збігатися. 对不上号номеріі не сходяться;对得上号 номери збігаються;他的话与事实对不上号 слова його не сходилися з фактами. 3)
正确的符号）значок правильності відповіді; (V 形符号）пташка; гілочка; (о 形符号） кружок.
对g duihua 1)(谈话）діалог. 2)(外交上接触） діалог;进行〜провести діалог;正式〜 офіційний діалог.
对角 duijiSo <数> протилежний кут.
对讲机 duijiangj 了 радіотелефон.
对角线 duijiSoxiAn <数> діагоніпь.
对接 duijie стикування (стикуватися); з'єднання встик.
对襟 duijTn 1)(相对的两襟）поли з застібкою в середині; поли однакового рбзміру. 2)(两襟 相对的）застібкою в середині [спереду].〜短 衫 куртка з застібкою в середині [спереду].
对劲 duijin підходити; у злагоді з ким; у ладах із ким.谈得很〜дружно розмовляти;谈得不 〜розмбва не клеїлася; розмови не вийшло; 这本书对我的劲менб цікавить ця книга;他 们之间不大〜вони не в ладах;这枝笔我用起 来不〜ця ручка мені не по руці; ця ручка мені не підходить.
对局 duiju зіграти партію.
对开duikai (车船由两地相向J[•行）їхати зустрічним курсом (назустріч один одному). 2)(金张纸的二分之一）ін фоліо.
对抗duMng 1)(对立）антагонізм.阶级的〜


190
антагонізм між класами; класовий антагонізм; 两个〜的阶级два антагоністичних клйси. 2)(抵抗)пручатися (бпір); протидіяти чому (протидія); протистояти чому; контр-;〜 组会只 діяти проти організації;〜措施 контрзаходи Ш.;流露出〜情绪 виявляти дух опору.
对抗赛 duikangsai〈体> матчева зустріч.
对抗性 duildngxing антагонізм, ~ 矛盾 антагоністичні суперечності;非〜矛盾 неантагоністичні суперечності.
对口词 dui кб u cl читання віршів, приказок
(вид виступу).
对金 duilSi стояти фронтом до кого; тримати фронт проти кого.两军〜дві армії стоять фронтом одна проти одної.
对立 duili протилежність (протилежний).相〜 的意见 що протистоять (протилежні) думки; 消灭城乡〜знііщити протилежність між містом і селом;〜统一规捧 <哲> закбн єдності протилежностей;闹〜бути в опозиції;不能把工作和学习〜起来не можна протиставляти роботу навчанню;我们提出 7与对方的缚议相〜新建议МИ висунули нову пропозицію на противагу пропозиції іншої сторони;无产阶&和一切剥削阶级的 意识形态是根本〜的ідеолбгія пролетаріату й ідеологія всіх експлуататорських класів діаметрально протилежні.
对立面 сіиШтійп <哲> протяжності мн.〜的 斗争 боротьба протилежностей;树立〜 протиставляти що чому; шляхом протиставлення;矛盾的〜протилежні боки протиріччя.
对立物 didliwii <哲> протилежності лш./ пряма протилежність.
duilian прямі написи.
对邻 duilln сусід, що живе навпроти.
对流 duiliii <理> конвбкція.空气〜конвекція повітря;去ft 〜конвбкція тепла;〜4专 Ш конвекція-теплопередача.
对流层 diHliikSng <气> тропосфера.
对路 duilii 1)(合于要求）відповідати вимогам; підходити.这些货对我们的路ці товари нам підходять;这种货在这里不〜ці товари не відповідають місцевим вимогам. 2) 对劲•
对骂 duima перелаюватися; пересварюватися з кші (лайка).
对门dumSn візаві; навпрбти.他住在我们〜він живе навпрбти нас;他俩虽住〜，但很少见面 вони хоч і живуть візаві, але рідко зустрічаються.
对面 duimian 1)(对过）навпрбти; проти чого; візаві,学校〜навпрбти (проти) школи;住在〜 жити навпрбти;坐在〜сидіти візаві. 2)(正前 方)назустріч.〜开来一辆汽车назустріч йшов автомобіль. 3)(而对面）віч-на-віч;(当 面）особисто.〜站右• стояти віч-на-віч.
对内 duinei внутрішній.〜政策 внутрішня політика.
对牛弹琴 dui пій tan qin метати бісер перед свинями; не в коня корм.
对偶 dui'ou <语> антитеза; антитезис.
对偶性 dui’duxing <逻> подвійність.
对日照 duirizhao〈天〉протисяяння.
对射 duishe перестрілка.
对生叶 dulsh6ngyd <植> супротивні листи.
对驶 duishi їхати назустріч один одному.
对视 duishi зустрітися поглядами.
对手duish6u 1)(竞赛的对方）суперник;
суперниця; противник; противниця. 2)(劲敌） гідний суперник; [рівний по силі противник, 他不是我们的〜він нам (для нас) не суперник.
对数 duish(i <数> логарифм.〜方程 логариф- мічне рівняння;〜函数 логарифмічна функція;常用〜десятковий логарифм;自然〜 натуральний логарифм;查出〜логариф- мувати що.
对数表 duishCibi^o <数> таблиця логарифмів; логарифмічна таблиця.
对台戏 duitaixi відкрите суперництво; відкрита конкуренція. II 参阅“唱对台 4 chang duitdixi”.
对谈 duitan діалог, бесіда.
对头 duit6u 1)(正确）правильний (правильність); що треба прост.; як треба. 方法〜мбтод цей що треба; правильний метод (підхід); правильність підходу; метод правильний;做得〜зрбблено що треба; зробили [так], як треба; зробили правильно; 态度不〜підхід не такий (не той), що тр^ба; підходити не так, як треба;办法不~ захід не той, що треба; захід неправильний; j也的话 有些不〜у його словах щось не так (неправильно);怎么〜就怎么办 3робііти як треба; як треба, так і зробити; @⑩і兑〜了 от це вже сказано правильно; це (тепер) уже справа. 2)(正常）нормальний (нормальність); звичайний (звичайність); прирбдний (природність).说话的语气不〜незвичайний тон слів (розмбви);他俩的关系不大〜 стосунки між ними щось ненормальні; якась ненормальність у їхніх стосунках;他脸色不 ~，显然是生气了 незвичайність (неприродність) виразу його обличчя явно показує, що він сердиться. 3)(相符） збігатися; сходитися.前后的话不〜сказане тепер не збігається (не сходиться) із тим, що говорилося раніш. 4)(合得来)зійтися в чому, чим.两个人脾气不〜воніі не зійшлися характерами.
对头 dui.tou 1)(仇敌）вброг.死〜заклятий (смертельний) ворог;猫和老鼠是死〜кішка вічно ворогує з мишею;成了冤家〜стати ворогами. 2)―对手 1).
对夕卜 duiwM збвнішній.〜政策 збвнішня політика; зовнішньополітичний;〜经济政策 зовнішньоекономічна політика;〜广播 іномовлення; радіопередачі для закордону;〜贸 易 збвнішня торгівля; зовнішньоторговельний; 〜文化协会 товариство культурного зв'язку з закордоном;〜援助 надання допомоги зарубіжним країнам;〜开放 доступ відкритий; І览会从巧天起〜开放дбступ на виставку буде відкритий із завтрашнього дня;〜不开放 закритий дбступ куди;枪口〜 спрямувати зброю проти зовнішнього вброга; 一致〜 об'єднатися проти зовнішнього ворога.
对位 duiwSi 1) <音> контрапункт. 2) <化> параположення.
对戏 duixi акторський склад.
对虫下 duixi巨〈动> креветки мн. ^
对象 duixiang 1)(目标)об'єкт; предмет.革命〜 об'єкт революції;嘲笑的〜предмет глузувань; мішень для глузувань; Щ % 〜 об'єкт вивчення; предмет дослідження;共青 团的发展〜осбби，що можуть бути прийняті в комсомол;统战〜осбби, залучені в єдиний фронт;劳动~<经> предмет праці;姐民主义
掠夺的〜об'єкт пограбувань з боку колоніалізму;不要看错〜не забувай, із ким маєш справу. 2)(恋爱对象）улкіблений; кохана; предмбт; партія застар.;(男朋友） наречений;(女朋友）наречбна.找〜знайтіі собі наречену; знайти собі нареченого;没有 合适的〜немйє відповідної нареченої; немає відповідного нареченого;她是他的〜вона його партія.
对消 duixiSo одне виключає інше.力量〜одні сили виключають інші.
对销贸易 dulxiSo шаоуі 1)торгівельний договір;
2) реалізувати товар; продати на
міжнародному ринку.
对眼 duiyan 1) < 口 > (合意）підходити; подобатися чому. 2)(内斜视）внутрішня косоокість.
对页 duiy会 <会> фоліо невідм.
对医 duiyl лікар спортивної команди.
对应 duiying відповідність (відповідний).〜原 理〈理〉принцип відповідності.
对于 duiyii—对 18)，19).
对仗dauizhAng—对偶. ，
对照 duizMo 1)(对比参照）Мставшіти що (зіставлення); по чому.两种语言的〜 зіставлення двох мов;〜阅读 порівняльне читання;汉俄〜本 книга з паралельним китайським і російським текстом;把译文和 原文〜一下 зіставити (порівняти) переклад із оригіналом. 2)(对比）контраст.新旧事物形 成鲜明的〜новб щодо старого яляє собою яскравий (різкий) контраст.
对照表 duizhaobiSo таблиця відповідності (порівн5ільних даних); баланс спец.
对Iff duizhe за півціни; 50% знижки,打〜出售 продавати за півціни; продаж із знижкою в 50%.
对着干 duizhe gan робити (діяти) на зло.
对阵 dui zhen бойовий порядок у ворожих
арміях.
对证 duizheng звіряти що (звірення); звіряти що (звіряння); зіставляти що (зіставлення).〜 笔迹 звірити пбчерк;把证词〜一下 зіставити (звірити) показання свідків;〜一"F,
有不符合的地方 звіряйте，чи немає розбіжності (невідповідності).
dui zheng хіа уао яка хвороба - таке і лікування; лікувати те, що потрібно лікувати; вжити потрібних (належних) засобів відповідно до вимог обстановки (обставин).
对质 duizhi очна ставка.叫他 _ 她〜一 Т поставити його на очну ставку з нею; зробити йому очну ставку з нею;使两造〜 улаштувати очну ставку [сторін].
对峙 duizhi 1)(相对而立）стояти один проти одного; протистояти чому.两山〜дві гори стоять (розташовані) одна проти іншої (один 叩бти одного). 2)(相持不下）протистоітн чому; завзято пручатися; продовжувати опір; конфронтація.两军〜дві армії протистояли одна одній (один одного);军事〜військбва конфронтація;处于〜状态 перебувати в стані конфронтації.
对准 duizhtin навести що на що (наведення); націлити що.把探照灯〜飞机навбсти (націлити) прожектор на літак;把望远镜〜月 球 навести (націлити) телескоп на Місяць; 把斗争矛头〜阶级敌人направити вістря боротьби проти класового ворога.
对酌 duizhu6 <书> пйти вдвох.


191
对子du'rzi I)(对偶的词句）паралелям; віршоване вираження. 2) 一对联•
兑і dui.
兑币 duibi обмін валюти.
兑>(寸 duifu сплата наявними [грошима] по чеку (за векселем); оплата наявними [грошима] чека (векселя).
兑换 duihuan обміняти що (обмін); розміняти що (розмін).〜夕卜汇 ббмін іноземної валюти; 〜成夕卜汇 обміняти що на іноземну валюту; 自由〜的夕卜汇 вільно конвертована валюта; ~ 成零钱 розміняти (обміняти) що на дріб'язок; 把黄金〜成现纱 обміняти золото на банкноти; 〜处 розмінна (міняльна) каса.
兑换券 duihuanquan кредитний квиток.
兑邻 dui І in отримати готівку.
兑取duiqd —►兑邻•
兑现 du丨xi^n I)(换现款）обміняти на готівку; реалізувати що (реалізація).按票面价格〜 альпарі;реалізація чбка (векселя). 2) (实现诺言）стримати слбво (обіцянку); виконати обіцянку (обіцяне).既然说了，就要 〜як сказав, так треба виконати обіцянку (стримати слбво);要求这个协定能够〜 вимагати реалізації цієї угоди;他们所提出 的保证没有一项不〜із усіх прийнятих ними зобов'язань не було такого, що було б не виконано (по якому вони не дотримали би слова);这完全没有〜це так і залишилося на папері.
確 dui.
碓 dui рисоочисна ступа.
砲房 duifang рисообдирний [млин].
D屯(Шп.
吨 diin 1)(重量单位）тбнна.公〜[метріічна] тонна;英〜велика (довга) тонна;美〜коротка тонна. 2) <交> (登记吨)тоннаж.
吨公里 diing6nglT〈交〉тонно-кілометр. 吨海里 dQnhailT <交> тбнно-миля. 吨位 diinwSi <交> тоннйж.登记〜реєстровий тоннаж.
敦 сШп.
敦促 diincCi просити поквапитися.〜他作出决定 просити його поквапитися з вирішенням [питання].
敦厚 diinhou сердечний (сердечність); добрий (доброта); простодушний (простодушність). 为人〜люд“на сердечна (добра);秉性 ~ сердечний (дббрий) по натурі;温柔〜м，як“й і сердечний (дббрий); м'якосердий.
Ш 睦 danmu прагнути до покращення (домагатися поліпшення) дружніх стосунків; налагодити більш дружні стосунки.〜邦交 прагнути до поліпшення (домагатися поліпшення) дружніх відносин між країнами; налагодити більш дружні відносини з такою-то країною.
敦聘 dunpin <书> сердечно запрошувати кого [на роботу].〜某人为秘书 сердбшо запрошували такого-то на посаду секретаря.
敦请 dunqmg [дуже] просити кого; [велике] прохання.〜各代表参加会议д^же просимо всіх представників бути присутніми на зборах; прохання до всіх представників приїхати на засідання.
塌[dun.
Ш dun 1) (土堆）“горб; курган; насип ж.全土 为〜зробити насип із землі. 2) 缴子.树〜 пень ч. 3) опора,桥〜бруківка; опора моста.
4)〈量词> кущ; гніздо.几〜丁香花 докілька кущів бузку;三〜稻秧 три гнізда рисової розсади.
缴布(ШпЬй швабра.
іdun-zi колода; опецьок. колбда для рубання м'яса і різання овочів; кухонна дбшка;木头〜дерев'яна колода; дерев'яний опецьок;石〜кам'яний цоколь колони.
蹲 dan.
蹲сШп 1)(屈腿象坐的样子）[сидіти] навпочіпки.〜下来 присісти (сісти) навпочіпки;〜在地上谈天 розмовляти, сидячи навпочіпки. 2) (呆着） відсид5куватися;(闲居）сидіти.〜在帐蓬里避 雨 відсиджуватися в наметі від дощу;〜在家 里，无所事事，多么无聊！ як н^дно сидіти вдома без усякої справи!他整天〜在家里看 书 він цілими днями сидить за книгою.
蹲膘 diinbi3o (牲口 长肥）відгодівля (відгодувати ufo);(人发胖）заплисти жиром; остаточно зажиріти.
蹲点 diindiSn влаштуватися в низовій тбчці; керувати і знайомитися з роботою на місці; поглиблене вивчення досвіду на місці.
蹲苗 сійпшіао <衣> дати вкоренитися.
dun.
Ж dun скуповування (скупити що); оптова купівля; скуповувати що оптом (партіями).〜 货 скуповування товарів; купувати товари оптом.
楚船 diinchuan дебаркадер; плавуча пристань.
是批 сШпрТ оптом; партіями.〜买进 купувати що оптом (партіями); оптова купівля;〜出卖 продаж оптом (партіями).
Щ dfin 另见 tiin.
囤d£in (存放粮食的器具）засіки мн.粮〜засіки [для зерна];米〜засіки для рису.
d£m.
烛 dun 1)(烧煮）тушкувати; варити що на повільному вогні.〜肉 тушкувати м'ясо; варити м’ясо на повільному вогні;肉没有〜 烂 м'ясо не розварилося. 2)(力卩热）підігрівати що (підігрівання) на парі (на вогні).〜酒 підігрівати вино;〜药 підігрівати (кип'ятити) настій лікарських трав.
dun.
砘 dun ущільнити що (ущільнення).
5屯〒 dun-zi [кам'яна] ковзанка.
dun.
钝 dun тупий (тупитися).刀〜了 ніж затупився; 刀有点儿〜了 ні$ притупився;这把刀太〜 ніж цей дуже тупий.
钝角diinjiao <数> тупіій кут.〜三角形 тупокутний трикутник.
)Ш dun.
盾丨dun ->盾牌.
盾 2 dun 1)(荷兰货币）[голландський] гульден. 2)(印尼货币）[індонезійська] рупія.
盾 dunpai щит.
dfin.
顿dCin 1)(稍停} [невелика] пйуза.说到这里他〜 7 一 тут він зробив невелику паузу (призупинився на мить). 2) ~►顿时.〜起不良 之念[раптбво] замислити недббре;〜生贪念 раптом зародилася жадібність;〜改前— відразу виправитися; ІИ погода раптом перемінилася. 3)〈量词>:一天吃三〜饭 їсти три рази на день;请人吃〜午饭 пригостити кого обідом; запросити кого на обід;把其人 批评 了一〜покритикувати такого-то; навести критику на такого-то;被他申斥了一 〜одфжати догану від нього;把他申斥了 一〜 йому винесли догану.
顿锻 dCmduSn <机> обтиск; обтискання.
顿号 diinMo <语> "дуньхйо" {краплеподібна кома в китайській мові, що ставиться при перерахуванні).
顿开茅塞 dun kai mao se немов (точно) полуда [з очей] упала (спала) з очей; відразу прозріти.
顿然 dimrdn 顿时.〜色变 раптбво (раптом) змінитися на обличчі.
顿时 dCmshi (立刻）в той же час; відразу;(突然） раптом; раптбво.屋子里〜一片漆黑 у кімнаті відразу стало темним-темно.
$页首 dunsh6u класти земний уклін; із шанобливим поклбном (вітанням)(用于书信).
顿足 dunzu тупотіти ногами.
顿足捶胸 dunzu chuixiong рвати (дбрти) на собі волосся; у безвихідному гбрі; у розпачі.
dun.
遁 dCin (逃走）втеїспі;(避匿）сховатися,远〜 сховатись у віддалені краї; втекти;隐〜 сховатися; зникнути;〜世之念 прагнення бігти від світу.
遁词 dunci ухиляння; відмбвка; виверт.避开正 面答复的〜ухилення від прямої відповіді;这 完全是他的〜це прбсто відмовка (виверт) із його боку.
duo.
多1 du6 1)(数量或程度大)багато; багато-.事情 〜багато (маса) справ;非常〜безліч; надзвичайно багато; навалом прост.;过〜 надмірно (занадто) багато; більше, ніж треба; 不算〜не мбжна вважати, що багато;〜民方矣 的国家багатонаціональна країна;〜子女的家 庭 багатодітна родина;〜金属石 поліметалічні руди;不〜说话 не говорити зайве;〜贝1j五天，少则三天максимально (якнайбільше) п'ять днів, а мінімально (найменше) три дні;林子里的蘑菇〜极了 вже і грибів у лісі!他的罪孽才〜呢! гріхів у ньбго! 她的钱〜得没数 грошбй у неї - ціла прірва; 你的行李〜不〜？ чи багато у вас багажу?他 知道的比我〜він знає більше за мене; він знає більше, ніж я;时间不〜了 часу залишилося обмаль. 2)(比应有的或原有的 多)більше.〜—些 побільше; дещо більше;〜 得多 набагато більше;〜一f音 удвічі (у два рази) більше;〜了三天 на три дні більше;〜 管闲事 утручатися не у свою справу; сунути ніс у чужі справи;〜力卩小心 бути більш обережним;请你一费心 я дуже (дуже і дуже) прошу вас;叫你〜费心 了 я заподіяв вам стільки (багато) клопоту;〜穿些衣服 одягтися потепліше;〜给了 д^ти більше, ніж треба (потрібно);请〜给——些 дайте побільше (дещо більше);〜给一元 д^ти більше на один


192
юань. 3)(挂零）понад; із гаком прост. 一个~ 月 місяць із гаком;五点〜钟 шоста година;这 有三公斤〜тут три кілб з зайвим (із гаком); отут більше (понад) трьох кіло;他有五十〜岁 п'ятдесят [років] із зайвим (із гаком); йому більше (понад) п'ятдесят [років]; йому вже за п’ятдесят [років];他给二十〜在贫农做了手 术 він зробив операції більш ніж двадцятьом біднякам. 4)(表示相差大）набагато; багато. 重要得〜набагйто важливіше;这样要好得〜 так буде набагато краще.
多 2 duo І)(表示疑问）який; котрий; як; скільки? 〜大？ як“й (котрий) розмір?面积〜大？ якй площа?年龄〜大？ як“й вік? скільки років?
? яка висота? наскільки висбкий? ? яка вага? скільки важить? 2)(用于感叹句中， 表示程度很高) який; як; до чого; наскільки. 〜糟! як (до чбго) кепсько!老头儿〜精神! який бадьорий старий! як старий ще бадьорий!今天~好的天！〜好的天气！ ну і день же сьогбдні! ну і погодка!这里〜好! як добре тут!如果他能来，那有〜好！ як було б добре, якби він зміг приїхати! 3)(虚指某种 程度）стільки; так [багато]; дуже.不〜久 не так довго; недовго;有〜大劲，使〜大劲 прикласти стільки сил, скільки є; напружити всі сили, що є;箱子没有〜重 шухляда не така важка; шухляда не так багато важить;火车 开出不〜远就停下了 пбтяг від'їхав не так далеко і зупинився;我帮不了〜大的忙 міпо чим можу допомогти; мало що можу зробити.
多半（|U6b如多数.学生中〜是共青团员 велика частина (більшість) студентів - комсомольці; студенти в більшості (у більшій частині) комсомольці;我晚上〜在厂 Ж по вечорах я здебільшого на заводі. 2)(大 约）швидше за все; за всією імовірності.他 今天〜不会来了 швидше за все (за всією ймовірністю) він сьогбдні не прийде;他〜是 个医师 він швидше за все (за всією ймовірностю) доктор.
多倍体 du6bSitT < Й > поліплоїд.〜植物 поліплоїдна рослина.
多边 duobian багатобічний,〜协定 багатостороння угода;〜会谈 багатостороння зустріч.
多边形du6bi3nx丨ng〈数多角形
多多艺 duocai-duoyi багатогранний [талант]; багатосторонні здібності; [і] швець, і жнець, і на дуду грець; майстер на всі руки.
多层 duoceng багатошаровий.〜胶合板 багатошарова фанера;〜钢板 багатошарова сталь;〜的楼房 багатоповерховий будинок.
多愁善感 duo chou shan g3n сентиментальність (сентиментальний); елегійність (елегійний) книжк.〜的性格 сентиментальний характер.
多此一举 duo сї yl ju не варто город городити; справа [ця] нікчемна; усе це зайве.何必〜 нема чого (ні до чого) город городити; хіба варто того, щоб город городити?
多次 duoci багато разів; багатократний (багаторазовість). 〜ін 求 багатократні прохання;〜 选派代声去先进$位学3先进经验не одноразово направляти своїх представників на зразкові підприємства для вивчення передового досвіду;我重复过〜я повторював багато разів; я багаторазово повторював.
多次体 du6dtT <语> багатократний вид.〜动词 багатократне дієслово.
多党制 duodSngzhi багатопартійність.
多调性 du6diAoxing〈音> політональність.
多多益善 duo du5 yi shan чим більше，тим краще; більше - краще; кашу маслом не зіпсуєш.
多发病 duofabing дуже поширені захворювання; хвороби, що часто зустрічаються.
多方 duofang всемірно; усіляко.〜协助 всемірно (усіляко) допомагати чому;〜努力 усілякі зусилля; всемірно (усіляко) намагатися;〜设'法 вживати всіляких заходів; 〜譬解 пояснювати що різними способами.
多哥人 Duogeren тоголезець (тоголезьський); тоголезка.
多寡du6gua:报酬〜不等рбшір оплати неоднаковий; ставки винагороди різні.
多会儿duohuir <□> 1)(几时）коли.你是〜来 的？ коли ви прийшли (приїхали)?我〜骗过 你? хіба я коли-небудь вас обманював? коли ж я вас обманював?这是〜的事 коли це трапилося? 2)(任何时间）будь-який час,〜他 也没有发过愁 він ніколи не сумував; не було такого випадку (часу), щоб він сумував;〜有 空，〜就去 коли (як) буде вільний час, тоді (так) і піду.
多汗症 du5hanzheng <医> гіпергідроз спец.; ефідроз спец. \ підвищена пітливість.
多级 duoji багатоступінчастий; багатоступеневий. 〜管理 багатоступінчастість у керуванні;〜火箭 багатоступінчаста ракета; 〜选举制 система багатоступеневих виборів.
多角形 du6jiaoxing < 数 > багатокутник; полігон.
多晶桂 duojlnggul〈理 > полікристалічний кремній.
多晶体 du6jfngtl < 矿 > полікристал; полікристалічне тіло.
多久 du5jiu як давно; скільки часу.你来了〜 了？ як давно (чи давно) ви тут? скільки часу, як ви прийшли?〜含巨做好？ скільки треба часу, щоб зробити?
多聚糖 duojuiang <化> полісахарид; сахаран; полібза.
多孑L 蕈 duokongxun〈植〉трутовик; трутівка.
多快好省 duo kuai hSo sh6ng більше, швидше, краще й економніше.
多亏сіибкиї завдяки чому.〜你帮忙，才把事情 办好 справа вийшла тільки завдяки вашій допомозі;〜周伯伯把我们带回来спаоібі дядьку Чжоу, він відвіз нас назад.
多劳多得 duo lao duo de хто більше трудиться, той більше одержує.
多么 du6-me ―多 2.〜幸福！ якб щастя! як щасливо! що за щастя!你看他〜高兴！ дивіться, який він радий; подивіться, який він радісний;这全然不意_着他不喜欢他们， 他是〜喜欢呀! це зовсім не значить, що він не любить їх, ще як любить!解放后上海的 变化〜大呀！ як сильно змінилося місто Шанхай після звільнення!不管〜冷，我还是 要去 та як не хблодно, я все ж піду; який би не був холод, я все ж піду.
多米尼力Ц人 DuomTnijiaren домініканець (домініканський); домініканка.
多面堡 сіибтійпЬао <军> рєіф: застар.
多面手 duomianshou майстер-універсал; майстер на всі руки.
多面体 duomianti <Ш> багатогранник; поліедр; гранник.
多帶剧 duomuju <居0> багатоактова п'єса.
多年 duonian багато років; довгі роки;
багаторічний; довголітній.〜以来 протягом багатьох років; протягом багатьох років; багато років; довгі роки;〜以前 багато років тому; за багато років до чого;〜以后 багато років через; після багатьох років;〜的友谊 довголітня дружба;〜的老ДІЗ 友 давній друг; 〜劳动的成果 плоди багаторічної праці; результат довголітніх трудів;〜不见了！ скільки літ, скільки зим [не бачилися]!我和 他〜不见了 я багато років (довгі роки) не бачився (не зустрічався) із ним.
多年生 du6nidnsh自ng <植> багаторічний.〜植物 багаторічна рослина; багатолітник. 多尿症 du6niaozhSng <医> поліурія.
多偶制 duo'ouzhi полігамія; багатошлюбність.
多胚 du6pSi < 生物 > поліембріонія.〜现象 поліембріонія;〜生殖 багатозародишеве розмноження.
多 Ін duoqing велелюбний (велелюбність); закоханий (закоханість); улюбливий (улюбливість).自作〜смішнй влюбливість; корчити з себе сильно закохану людину.
多如牛毛 duo ru niu mao незліченна кількість; втратити лік чому; без ліку.
多少du6sh3o 1)(数量大小)：〜不等не рівні за кількістю. 2)(或多或少）більш-менш; до певної міри; частково; скільки-небудь; декілька.〜有,电JL象 більш-менш (трохи, декілька) схожий на що;〜有点儿希望 є декотра (деяка) надія;〜给我一дайте мені скільки-небудь;这件事大家〜有些知道про це всі більш-менш (дещо, частково) знають; про це всім більш-менш (дещо, трохи) відомо;事情总算〜有了点进展спрйва все ж дещо (більш-менш, трохи, частково) просунулася вперед. 3)(稍微）трохи; ледве; злегка.天气〜有点冷了 стіпо трошки (ледве) хблодно.
多少 duo shao 1)(问数量）скільки; наскільки; що.共有〜天？ скільки всього днів?这本书〜 钱？ що (скільки) коштує ця книга?今年收 了〜粮食？ скільки хліба зібрали цього року? 他年龄比你大〜？ наскільки він старший за вас? 2)(不定数量)стільки; [так] багато,我说 过〜次，不可以这样я стільки (скільки) разів говорив, що так не можна [робити];他经历 了〜艰苦 він стільки (так багато) пережив;我 知道〜说〜я розповім стільки, скільки мені відомо (скільки знаю);已经〜年没有音讯了 уже багато (скільки) років не було ніяких звісток;有〜秀岭荒山变成了花果І,有〜不毛 之地变成了高产良田скільки голих пагорбів і лисих гір покрилося фруктовими деревами (садами), скільки пустищ перетворилося на врожайні поля.
多神教 du6sh6nji&o <宗> політеїзм книжк/, багатобожжя; язичество,信〜的人 політеїст книжк.; язичник.
多事du6shi 1)(作多余的亊）зайва турбота;(管 闲事）втручатися (лізти) не у свою справу; сунутися в чужі справи; сунути [свій] ніс. t圣 某人太〜обурюватися на такого-то за те, що він сунув ніс у чужі справи; обурюватися на такого-то за його втручання в чужі справи; 你知道了又问他，真是〜ви знаєте і питаєте його, це ж зайве. 2)(刁〈安定)тривожний (тривожність); неспокійний.〜之秋 тривожний (неспокійний, неясний) час; роки, сповнені тривоги; період безладдя.
多数 duoshu більшість; велика частина.绝对〜


193
абсолютна більшість;绝大〜переважна більшість;〜人 більшість (велика частина) людей; основна маса;少数服从〜меншість повинна підкорятися більшості.
多糖du6tdng <化>~►多聚糖.
多头 duotou гравці (спекулянти) на підвищення цін.做〜[спекулятивна] гра на підвищення цін.
多位数 du6wSishCi <数> багатознйчне число.
多细胞虫物du6xibao shengwu <生物> багатоклітинний організм.
多项式 duoxiangshi〈数〉многочлен; поліном.
多谢 duoxie велике спасибі кому, дякувати кому. ~你! спасибі [вам]; дякую [вам]; я дуже вдячний вам; велике спасибі; щиро вдячний.
多心 duoxln підозрювати що (підозрілість, підозрілий); недовірливий (недовірливість). 你另ij〜не думайте нічбго поганого;他好〜він людина недовірлива (підозріла); він підозрілий за натурою;他对你〜了 він почав підозрювати вас; він запідозрив вас;这完全 是你〜все це від вашої підозрілості (недовірливості).
多型性 du6xingxing <生物> поліморфЬм.
多血 du6xud <医> плетбра.
多血质 du6xuSzhi〈生理> сангвінічний темперамент; плетора.〜的人 сангвінік.
多样化 du6y&nghuA різноманітитися.使文娱生 活〜внести різноманітність у культурне життя; урізноманітнити культурні розваги; 工作方法〜різноманітні форми роботи.
多样性 duoyangxing різноманітність (різноманітний); різноманітність (різноманітний, різноманіття).事物的质的〜ікісне різноманіття предметів і явищ.
多疑 duoyi підозрілий (підозрілість); недовірливий (недовірливість).
多义词 du6yid < 语 > багатознйчне (полісемантичне) слово.
多义性 duoyixing < 语 > багатозначність; полісемія спец.
多異机 du6yijT <空> поліплйн.
多余 du6yii зайвий.〜的东西 надлишок; зайва річ; —切〜的东西усб зайве;〜的粮食 надлишки хліба;也许我的话是〜的можливо, мої слова зайві;这些顾虑完全是〜的збвсім недоречні всі ці побоювання.
多兀论 du6yudnKm І) <哲> плюралізм. 2)〈生物> поліфілетизм.
多元论者 du6yudnl(inzhS плюраліст.
多元酸 du6yudnsu5n < 化 > багатооснбвна кислота.
多云 сіибуйп <气> хмйрний.〜的天气 хмйрна погода.
多灾多难 duozai-duonan багатостраждальний.
多种 duozh6ng багатогалузевий; різнобічний (різнобічність).〜经济 багатогалузеве господарство;〜经营 диверсифікація;〜性能 універсальність;〜事业 різні справи.
多种多样 duozh6ng-du5yang різноманітний (різноманіття).
多足类 du6ziil6i <动> багатоніжки мн.
多嘴 duozu! сунутися (лізти) з розмовами.〜多 舌 вічно сунутися (лізти) [з розмовами; базікати зайве; зайва балакучість; дуже балакучий;你不了解情况，就别〜нічого тобі сунутися (лізти) з розмовами, якщо (коли) ти не в курсі справи.
口出 duo.
口出Н出逼人 duoduo bi ren загрозливий; грізний; із ножем до горла пристати.〜的口气 загрозливий (грізний) тон.
口出口出怪事 du6du6 guaishi дичина ж.; дикий випадок; безглуздість; дивна річ.真是〜！ яка дика безглуздість!,岂非〜！ прямо (прбсто) якась дикість! чи це не безглуздість! прямо дивуєшся!
duo.
唆嗓 duo-suo тремтіти (тремтіння ж.); трястися. 两腿〜тремтять ноги; ноги трясуться; жижки трясуться в кого;冻得直〜тремтіти (трястися) від холоду;听见这话他〜了 一下 його пересмикнуло від таких слів;他心里气 得直〜від обурення затремтіло в нього сфце [у грудях]; його душа тремтить від обурення; уся душа його затряслася від обурення.
Ш duo.
摄弄 duonong морочити кого; морочити голову кому; дурити кого.有意〜人 навмисно людям морочити голову; навмисно морочити (дурити) людей;他被人〜了 він був обдурений; йому голову заморочили; його надурили.
夺
duo.
夺 duo 1)(抢夺）відібрати що (відібрання книжк.); відняти що (відібрання книжк.); вирвати [із рук] що.把他的刀〜过籴 відібрати (відняти, вирвати) у нього ніж;饥 饿〜Й 了她三个兄弟Й生命гблод забрав її трьох братів. 2)—夺取1). 一定要把敌人的 炮楼〜下来 обов'язково треба захопити (узяти) форт ворогів. 3) 夺取 2).〜高产 борбтися за висбкі врожаї;〜红旗 узяти (завоювати) червоний прапор;〜得前三名 узяти (завоювати, зайняти) три перших місця;向高山〜良田 відвоювати у високих гір родючі поля. 4)(冲出）вирватися.〜门而 Ж вирватися (кинутися) з кімнати;令百〜01Щ 出 сльбзи так і покотилися (полилися) з очей; сльбзи заюшили з очбй.
夺标 duobiao борбтися (змагатися) за приз (за першість).
夺回 duohui відібрати назад що; вирвати назад що;(用武力夺取）відвоювати що; відбити що.〜失地 відвоювати свою землю (окуповані райони);〜的失地 відбиті (відвойовані) землі.
夺目 du6mCi сліпучий (сліпучість).灿烂〜 сліпуче блищати;飞机在阳光〜的空中隐没 літак сховався в повітря, яке різало очі від сонячного блиску.
夺取du<3qti 1)(南武力强取）захоп“ти що (захоплення); узяти що (узяття).〜一о三高地 захопити (узяти) висоту 103;〜敌人的大炮 захопити (узяти) знаряддя у ворога;武装〜政 权 захоплення влади збройною силою (збройним шляхом). 2)(努力争取）борбтися за що (боротьба); взяти що (взяття); завоювати що (завоювання).〜冠军 взяти першість;〜小麦等夏粮А物的好收成 домогтися гарного врожаю пшениці й інших літніх культур;〜胜利 борбтися за перемогу; завоювати перемогу.
夺权 duoquan захоплення (взяття) влади; завоювати (відібрати) владу.〜和反〜的斗争 боротьба за захоплення і контрзахоплення влади.
J® duo 另见(їй.
度 du6 <书> (推测）судити про кого-що (судження).以己〜人 міряти на свій аршин кого; міряти своєю міркою; судити про інших по собі.
度德量力 du6 de liang li розм ірити [свої] сили і можливості; рахуватися з власними можливостями.不〜не рахуватися зі своїми можливостями (силами); бути вкрай нескромним; крайня нескромність.
渡 du6.
踱 duo повільно крокувати.〜来〜去 походжати; проходжуватися;〜方步 йти неквапливим кроком (журавлиним кроком, журавлиною ходою, величною ходою); крокувати поважно (з важливістю).
duo.
朵duo 1)(花朵）квітка.菊花的〜儿大квітка в хризантеми великої;叶子多，〜儿少 листя багато, а квітів мало. 2) <量词>:—〜花 одна квітка;白云一[пливуть по небу] білі хмари; 天上连一〜云都没有на небі не було ні хмарини.
du6 另见 dud.
操 口 du6k6u амбразура [у міській стіні].
士朵子 du6.zi виступ стіни.城〜зубці міської стіни.
du6.
躲du6 1) —•躲避•〜雨ховатися від дощу;〜不过 人民的眼睛 ніяк не сховатися від очей народу;他〜着不见我 він ухиляється від зустрічі зі мною; він уникає зустрічатися зі мною;这是他〜着人做的це він зробив нишком; це він зробив, ховаючись від людей. 2) 躲藏.〜到角落里забутися в кут;〜在角 落里 причаїтися в кутку;无处可〜нікуди сховатися; ніде ховатися;你〜不了 [нікуди] не сховаєшся; [нікуди] не дінешся;你整天~ 在家里干什么？ що ви робите, цілий день зачинившись удбма? що ви робите цілий день замкнувшись?
躲避 du6bi ухилятися (відхилення); уникати чого; цуратися чого; не потрапляти на очі кому.〜炮弹 сховатися від снарядів;〜熟人 цуратися (уникати) знайомих; уникати зустрічі зі знайомими孩子怕他，所以老〜他 дитина боїться його і тому намагається не потрапити йому на очі.
躲藏 du6cdng сховатися; причаїтися.〜在树背后 сховатися (причаїтися) за деревом.
躲躲闪 1习 duodu6sh5nshan виляти; вивертатися 〜地回答ухильно відповісти;他〜地不肯老 实讲 він виляв (вивертався всіляко) і не хотів говорити правду;你何必〜！ і чогб ти виляєш (вивертаєшся)!对于必需々的事情，我从不〜 а я, коли треба справу робити, у схованку не граю.
躲开 du6 kai ухилитися (відхилення); цуратися чого.〜拳头 ухилитися (відсторонитися) від удару кулака;汽车来了，快〜吧 маїш^на йде, відступіться (скоріше відійдіть убік)!
躲懒 du6ian відлинювати прост.谁也不会〜 ніхто не стане уникати [роботи, занять].
躲闪 du6shan вивернутися; відступитися.〜不 及 не встигнути вивернутися (відступитися); не змогти вивернутися.
躲债 du6zhai ховатися від кредиторів.


194
duo 见 tu6.
驮子dud*zi l)(歌着的货物）в'юк;胳马它〜 верблюжий в'юк;给马装上〜в'ючити коня; 卸下驟子上的〜розв'ючити мула; зняти поклажу з'мула. 2) <量词> в'юк.三〜货 три в'юки (місця) товарів.
朵lj duo.
朵丨J duo рубати що (рубання).〜肉馅子 порубати м'ясо на фарш; готувати фарш із м'яса;〜成两 半 розрубати що навпіл;〜成碎块 дрібно порубати що; рубати що на дрібні шматочки; 〜下一块肉 відрубати шматок м'яса.
朵lj 碎 duosui порубати що; розрубати що (розрубування).
duo 另见 du6.
Ш duo l)(堆积）укладйти що (укладення, укладання); складати що (складання);(堆积 建筑材料等）штабелювати що (штабелювання) спец.;(堆庄稼）скиртувати що (скирдування рот.).〜木料 укладати лісоматеріал у штабелі; штабелювати лісоматеріал;〜煤 укладати вугілля в штабелі; штабелювати вугілля;〜麦子 скиртувати пшеницю; складати пшеницю в скирти;
~〒胃 метати стіг; укласти (скласти) [сіно в] стоги; стогувати;把儿箱货〜起来 укласти шухляди з товарами в бунт. 2)(建筑材料等 堆积成的堆）штабель ч.;(庄稼堆）скирта; стіг; копиця;(货物堆）бунт.货物〜бунт товарів;柴火〜штйбель дров;干草〜стіг (копиця) сіна;麦〜скирта пшениці;成〜的木 板 дошки в штабелях;成〜的煤 вугілля в штабелях.
堕 du6.
堕井下石 duo j mg xia shi ” послати камінь услід тому, хто впав у колодязь"; бити (добивати) лежачого (поваленого).
堕落 duoluo опуститися; низько впасти.〜的人 занепала людина; елемент, що розклався; ~ 到利己主义的泥坑里скотитися в болото егоїзму;这人完全〜了 людііна зовсім опустилася (низько впав).
堕马 du6ma <书> упйсти з коня.
Ш入 duorii упасти; потрапити в що.
потрапити в пастку;〜大海 впасти в море;
的泥潭 загрузнути в болоті чого.
堕入五里雾中 du6m wullwu zhong бути як у тумані.
堕胎 duotai плодовигнання; штучний аборт (викидень); зробити аборт.
堕胎药 duotaiyao плодогінні засоби, dud.
蛇 duo кермо ч.方向〜кермб повороту (напрямку);升降〜кермб глибини (висоти); 向左转〜класти кермо ліворуч;向右转〜 класти кермо право; €~丨 правбруч кермо! 左〜！ вліво кермб!正〜！ прїімокермб!
航轮 duolun [рульовий] штурвал; штурвальне (кермове) колесо.
航手 du6sh6u І)(掌蛇人）рульовий; керманич. 2)(领导者）керманич висок.
惰 du6.
惰轮 duolun <机> паразит; паразитне колесо.
惰行 dudxing <铁路> вибіг.
惰性 du6xing I) <化> інфтність; інерція.〜物质 інертна маса; ~元素 інертний елемент;〜气体 інертний (недільний) газ. 2) <理> інерція. 3) (未想改变习惯的倾向）відстіпість (відсталий); інертність (інертний).
踩 duo.
踩脚 dudjiSo тупотіти ногами,恨得直〜 затупотіти ногами від злості;气得直〜 розсердитись і затупотіти ногами.
Е
阿б另见5.
Р可 е:〜其所好 догоджати розм.; робити на догбду.
阿附 efu <书> приладитися розм.; догоджати розм.〜官府 догоджати владі; прилаштуватися до влади;〜权贵 прилаштуватися до влади імущих.
Р可胶 ejiao <药> желатин з ослячої шкіри.
阿弥陀佛 5mi,tu6f6 І) (Emituofo) <宗> Амітбба; Будда Аміта. 2) (І天谢地）слава богу!
阿魏 6w6i І) <植> ферула асафетіда; ферула смердюча. 2) <药> ферула асафетіда.
阿 і臾 еуй улещувати кому (лестощі ж., улесливий); улестиво вихваляти кого; курити фіміам кому, книжк.〜之辞 улесливі слова; цукрові (медяні) слова.
阿谀逢迎 еуй fengying дрібним бісом розсипатися (вертітися) перед ким; стояти (ходити) на задніх лапках перед ким; підлабузнюватися розм. (підлабузництво розм., підлабузницький розм.); улещувати кому (лестощі ж.); підлещуватися перед ким (запобігання); підлабузнюватися перед ким, розм.
^ е.
^ е вихователька; наставниця
屙Є. J
：МОЧИТИСЯ.
М е ходити по нужді;
婀е.
娴娜 бпиб граціозний (граціозність),〜的身材 граціозна фігура;〜的姿态 граціозний рух.
姻娜多姿 enuo duo zi грацібзний (граціозність); грація.
讹&
Ж 1 е 化误.〜字 неправильно написаний ієрогліф; помилка;以〜传〜що один збреше, то й усі перебріхують.
讹2 讹诈.
传 echuan помилковий поголос; помилкова відомість; чутка.〜新闻 пустити чутку;当时 曾〜轮船遇备 тоді пішбв (був) помилковий поголос, що пароплав потерпів аварію;这只 是一种〜而已 це усього лише помилкова чутка (помилкові дані).
说钟echuSn <书>~>说误.
Ж 误 ewii помилка; неправильність;(印错） помилка;(写错）описка.
说言丟ydn (谎话）неправда ж.;(谣言）плітка.
і化诈 ezha шантажувати що (шантаж); вимагати що, чого (вимагання),〜钱财 вимагають гроші;〜政策 політика шантажу (вимагання); 核〜Ядерний шантаж;使〜手段 пустити в хід шантаж; шляхом шантажу (вимагання); шантажем; здирництвом.
园么
园子 e zi вабик, ловецький пищик.
nft е 1.1) рухатися,尚寐无〜я хотів би заснути й не рухатися більше...; 2) змінювати, поновлювати. II. 一 і化(помилка).
莪&
^ е полйн;普脊者〜як буйно розрісся полин!
蛾1
蛾 е 1) високий; що нагромаджується, що здіймається, що зноситься до неба (про гори、., високо підніматися; 2) піднесений; високий;
蛾蛾 е е високий, здійматися високо (горою); високий і нерівний; зубчастий {про гори); високий до хмар.
蛾蛾如 6 6 ш величний; чудовий
蛾然 е ran. високий; високо, гордо, шляхетно, піднесено.
硪&
Ш е скеля, стрімчак; скелі; кам'янисті урвища; кручі.
П介
哦6.
Ш е 1) дивитися вдалину; вдивлятися, розглядати. 2) —►俄(незабаром, раптом).
俄么
俄罗斯人 6lu6sTr6n російський; росіянка. 俄罗斯族 6lu6sTzii росіяни.
俄顷 6qTng мить;〜之间 в одну мить; в один момент момент; незабаром; через короткий час.
俄语 буй російська мова.〜字母 росШський алфавіт; російська абетка; алфавіт (абетка) російської мови;〜电影 кінофільм російською мовою;说〜говорити російською мовою.
娥&
娥眉emei 1)(细而弯的眉毛)тонкі брбви. 2)(美 人）красуня.
锇&
锇 е <化> осмій.
鵝&
鶴 е гусак ч.;(公鶴）гусак;(母踏）гуска;(鶴雏） гусеня; гусенятко розм.〜肉 гусятина;〜棚 гусятник;〜蛋 гусяче яйце.


195
踏耳枥没rH <植> граб.
鹤观萃 eguanc^o <tfi> житняк.
ШШ ehuang ясно-жовтий.
鶴口疮决6uchu5ng <医> молочйрка.
鶴卵石 6lu3nsh丨 кругляк.
鹅毛бтйо І)(鶴羽毛）гусяче перо,下着〜大 雪 сніг падав [великими] пластівцями. 2)(比 喻微不足道的东西）дрібниця розм.; дріб'язок丨丨参阅“千里鶴毛qian IT emao,\ erong гусячий пух.〜|& пухова ковдра; ковдра з гусячого пуху.
鶴掌风 SzhangfBng <医> лишйй [на руці].
鶴掌楸 dzh如gqiii < 植 > ліріодендрбн
[китайський].
蛾 6 —蛾子.谷〜комірна міль,麦〜зерновй міль.
蛾眉Smdi —娥眉6m6i.
蛾子 e zi нічний метелик; міль ж.
额
额 1 е (前额）чоло.〜部宽大 відкрите (широке) чоло;〜骨 лобова кістка.
额 2 е (定额）норма; контингент; об'єм; [установлене] число; [нормована] кількість.
生〜нбрма прийому учнів;对外贸易总〜 загальний об'єм зовнішньої торгівлі;粮食出 口〜Експортний контингент хліба.
额定 eding нормований (нормування); установлений [нормою]; штатний.〜人数 нормоване (штатне, установлене) число людей;〜工资 нормована (установлена) зарплата;〜人员 штат.
额发他（男子的额发）чуб;(女子的额发） чубчик.留〜носити чубчик.
额角 ejiao скроня.
额手称庆 e shou cheng qing [дуже] щасливий; повний щастя.
额数 eshu нормована кількість; установлена нормою кількість,〜不大 норма невелика;没 有固定〜не було твердої норми; кількість (число) не була твердо встановлена.
额夕卜泛wM додатковий; понад що; понад;〜工时 понаднормові години;〜负担 додаткове навантаження;〜收入 побічний прибуток;〜 开支 додаткова витрата; надкошторисні витрати; витрати понад кошторис (后面两个 译法指超出预算的开支). ，
额子&zi ―额2.超出规定的〜перевищити прийняту норму (установлене число, нормовану кількість);〜已满 немає вже вільної вакансії.
б 	另见 6; wu.
恶心 &xin 1)(想呕吐）надити кого, безособ. (нудота).觉得〜відчувати нудоту; кого нудить;引起〜викликати нудоту;令人〜的气 1 朱 нудотний (нудотний) запах. 2)(生 нудити кого, безособ” розм.; нудно; тоскно кому, розм.讨厌得令人〜огидно до нудоти; 听着都〜навіть слухати нудотно (огидно);这 种奉承真叫人〜прбсто нудить від такої лестощі.
厄&
厄瓜多尔人 Eguaduo'grren еквадорець (еквадорський); еквадорка.
厄运 eyun нещастя; злий рок.遭至!j 〜кого настигло нещастя.
扼&
扼杀会shg 1)(焰死）задуішіти що. 2):(压制） задушити що; придушити що (придушення). 〜自l±j задушити свободу;〜新的思與 задушити нові віяння; не дати ходу новим віянням;妄图〜革命运动 намагатися придушити (задушити) революційний рух;〜 й І^解放和独立的凶手душитель національного визволення та незалежності.
扼守 esh6u утримати що (утримання).〜要溢 утримати у своїх руках ключову позицію.
Ш Ш еуао стисло. 〜说明стисло сказати (викласти) найістотніше (головне); ~地摘录 виписати головне; зробити виписку найголовнішого;〜地记住 запам'ятати сутність;〜传达 передати найістотніше;请〜 地і并 прошу говорити по суті; прошу сказати саму суть;他的话很〜він сказав коротко і ясно.
扼住 ezhu стиснути що (стискання); схопити що; здавити що.〜咽喉 схопити (узяти) кого за горло; стиснути (здавити) горло;用双手〜 здавити що обома руками.
苊&
危 е аценафтен.
Г^е.
г1 е висбкий берег.
吸
极 е качатися, хитатися, коливатися, здригатися;天动地〜небо здригнулось і земля заколивалася.
阸&
陳 е І. 1) 厄(перешкода, лихо); 2) труднощі, страждання;百姓遭凶〜простий народ зазнає злих мук. II.—> 厄(створювати перешкоди). III. 一厄(крутий, уривчастий).
蛔&
虫厄 е крупна зелена гусінь
頦&
頦 е перенісся.
另见各.
е 1) заступати шлях; перегороджувати; 2) завалювати; відрізати, відгороджувати; відділяти, ізолювати.
Ше.
Ш е ярмо, хомут.
Шь.
Ш е сильний кабан, крупна дика свиня.
Же.
Ш е несподівано зустрічати (зустрічатися з...; натикатися на...); уперше бачити.
life.
е 1) круча; урвище. 2) висбкий; крутий.
Ш е.
杰司 е хапати руками; брати; тримати.
Щ е.
Щ е лезо; $丨】〜лмо меча.
颚^
罾 е 1) щелепа; _h/T/~ верхня (нижня) щелепа. 2) серйбзний, шанобливий, сповнений поваги.
颗骨 6 gii < 解> щелбпа，кістка щелепи.
颗化石 ehuashi ринхоліти (Rhyncholithes).
颈脚 фйо < 动物> ногощелбпа，щелепова (ротова) ніжка.
еііе〈医〉вбвча пащека.
颗下腺会хійхійп < 解> слинні залози.
颈腺 SxiSn < 解> максилярна залоза;上颗腺 мандибулярна залоза.
领足 ezii зоол. ногощелепа, щелепова (ротова) ніжка.
呃&
呃逆 <医> п^кавка (ікати, ікання).
轭&
扼色(牛扼）хом^т.(马扼）ярмб.
垩&
垩е 1)(白垩)крейда. 2) <书> (用垩涂饰） побілка (побілити що).
6与见6; wu.
恶Ь 1)(坏行为或犯罪的琪情）3ло.作〜多端 наробити багато зла. 2)(凶恶)злий.〜人 лиха (зла) людина;〜狗 злий (огидний) собака;〜 骂 лйяти що останніми словами;〜言〜语 наговорити багато (масу) злих образливих (отрутних) слів;〜言伤人 ганьбити людину злими словами. 3) 恶劣.〜行 бридка (погана) поведінка.
恶霸 eba нелюд; злодій; мироїд 〜地主
ПОМІЩИК-Н^ЛЮД； ПОМ1ЩИК-ЗЛОДІЙ；
поміщик-мироїд；〜分子 місцевий деспот.
恶病质 Sbingzhi <医> кахексія.
恶臭echou сморід;发出〜смердіти;〜难闻 нестерпний сморід.
恶毒 edu злий; злісний (злість); злочинницький, 〜的话злі слова;〜的і巫蔑злісний наклеп;〜 的行为 злочинницький (злий) учинок; лиходійство;〜的阴谋 злі (злісні, злочинницькі) підступи;〜的主意 зла (підступна) думка;〜攻击 злісні нападки; злочинницький нйпад;〜的敌人 злісний (злий) ворог;心肠〜的人 людина злісного характеру; людина зі злісною (що злобує) душею;用心〜зі злісним наміром; злі наміри;用十分〜的手段 найзлочинницьким способом.
恶感 egSn ворожість ж.; почуття ворожості.对 某人有〜ставитися з ворожістю до такого-то; почувати ворожість до такого-то; не злюбити такого-то;弓丨起〜породити неприємне почуття.
^ w е guan m5n ying настала година
відплати; одержати законну відплату; переповнилася чаша злодіянь; зло досягло крайніх меж.
恶鬼 egrn диявол; сатана ч.; чорт; демон.
恶棍 egun негідник; нелюд; гад прост., лайлив.; злодій.
恶果 egu6 погані наслідки; жалюгідний результат.产生〜породити погані наслідки.
恶耗 ehao [сумна] звістка про смерть (про скін).
恶狠狠 eh6nh5n лютий (лютість); злісний (злостивість); сердитий (сердитість).〜地说 злобливо сичати; ~ 地瞪某人一眼 лкіто (злобливо, сердито) глянути на такого-то;


196
кинути на такого-то лютий (злісний, сердитий) погляд;黑猫〜地看着小鸡чбрна кішка не зводить хижого погляду з курчаток.
恶化 бііий І)(变坏）погіршення (погіршитися). 亊态趋于〜справа набула поганого оборбту; 病势〜стан хворого погіршився; у стані хворого відбулося погіршення; хвороба прогресувала;局势突然〜відбулося різке погіршення в обстанбвці. 2)(使变坏） погіршити що (погіршення).〜两国关系 погіршити відношення між двома країнами.
恶疾 eji невиліковна хвороба.
恶劣 elie дурний; кепський (бридкість);(极恶 劣）огидний розм.; бридкий. ~的破坏行为 злісне порушення;〜的先例 кепський прецедент;天气〜кепська (дурна) погода; непогода;天气十分〜огидна (бридка, мерзенна) погода;惜绪〜поганий (кепський) настрій; 4亍 %}〜бридка (погана, кепська, порочна, підла) поведінка; погано (кепсько) поводитися;工作作风〜хибний стиль [у роботі];品质〜кепська (поганий) вдача.
恶梦 emeng кошмар; кошмарний (страшний, поганий) сон.
恶名 emmg дурна слава (репутація);有〜йде дурна слава про кого; мати погану (кепську) репутацію; мати ганебну славу; мати погану славу;怕担〜боятися зіпсувати собі репутацію;〜难洗 погана слава прилиплива.
恶魔会тб І) <宗> д泛мон; злий дух. 2)(凶恶的人) нелюд; злодій; гад розм., лайл.法西)圻 ~ фашистські нелюди (гади). 3)(骂人语） диявол; чорт; сатана ч.
恶癖 ері погана пристрасть; порок.
恶少 eshao хуліган; хуліган-юнак ч.; бридка (зіпсована) молода людина (юнак).
恶势力 eshi li чорні (темні) сили.不向〜屈服 не схилятися перед чорними силами.
恶徒dtii І) •恶棍.2)(不法之徒）зловмисник застар.; злочинний елемент.
恶习色хі порбк; погана (кепська) звичка.骂人 的〜погана (кепська) звичка лаятися;做官当 老爷的〜дурні панські манери;这是旧社会 的一种〜це одна з вад старого суспільства.
恶性 exing злоякісний (злоякісність); малігнітет спец.〜肿瘤 < 医 > злоікісна пухлина; злоякісне недокрів'я; перніційна анемія;〜拒疾 <医> тропічна малярія;〜循环 [злоякісна] циклічність розвитку (指经济)； зачароване коло (指疾病)；经济危的〜循环 циклічність [розвитку] економічної кризи;〜 通货膨月长 злоякісна інфляція.
恶意 еуі злий намір; злісний (злостивість); злочинний; зловмисний (зловмисність книжк.).〜歪曲 злісно (зловмисно) викривляти (спотворювати) що;〜中伤 темний наклеп; злісна обмова;〜偏动 злісне підбурювання; демагогія;〜攻击 злісні нападки;〜徘і旁 злісний наклеп;〜宣传 злісна (брудна) пропаганда;心怀〜зі злим наміром; із зла; затаїти злість;把好意当作〜і прийняти добро за зло; ЗС 〜的戏 Ш безневинні витівки;其中并无〜немає тут ніякого злого наміру; у цьому не було ніякої злостивості (зловмисності).
恶运 eyun злощастя застар.; злощасна доля; нещаслива частка; гірка доля.
恶战 ezhan запеклий бій; жорстокий бій.
Ш У!ІІ ezhuo огидний; важкий.空气〜важкб (сперте) повітря.
恶作居丨j ezuoju каверза (каверзувати,
влаштовувати каверзи прост.); зіграти (викинути) злий жарт; витівка; робити каверзи.
饿&
饿 d І)(饥饿）гблод (голодувати, голодний); зголодніти; класти зуби на полицю (指穷得 没饭吃).肚子〜в животі було порожньо; живіт підвело 感到〜почувйти голод;〜得厉 害 живіт підвело;我不〜я не голодний; я не зголоднів;孩子〜了 дитина хоче і'сти; дитина голодна. 2)(使受饿)морити кого голодом; тримати голодим кого.〜他一顿 залишити його без обіду;女马妈〜你啦 уморила тебе голодом мати;不 пьіі：# 口〜胃 не можна тримати худобу голодною.
饿虎扑食 е hii рй shi накинутися на що, як голодний тигр.
饿碎 еріао мертвий від голоду.
饿死 esi померти від голоду (із голоду, голодною смертю).地主活活地把他〜 поміщик уморив його голодом.
鄂&
部伦春族 Elunchunzu орочони мн.
鄂温克族 евенки мн.
愕ь.
愕然 егап бути приголомшеним; уразитися.大 家为之〜yd були приголомшені (уражені)
,чим; усіх дуже приголомшило (уразило); усі уразилися чому.
Щ е.
Щ е <植> [квіткова] чашечка.
尊片 дрійп <植> чашолистбк.
遏&
遏►遏制.怒不可〜віійти з себе; бути несамовитим (у люті).
遏抑色уі —遏制.不可〜的怒火нестримний (невгамовний) гнів.
遏止 ezhl стримати що; затримати що (затримка, затримка); запобігти що (запобігання); припинити що (припинення). 〜敌人的进攻 стримати (затримати) натиск ворога;不可〜的力量 непереббрна, (нестримна) сила.
遏制 ezhi стримувати що; придушувати що (придушення); приборкати що; приборкати що (приборкування).〜自己的悲伤 стримувати своє горе;〜恐惧心 придушувати (пересилювати) страх; збороти (придушувати) у собі почуття страху;〜欲望 придушити в собі спрагу;〜忿怒 приборкати гнів; 不可〜的憎恨 нестримна (невгамовна) ненависть.
т，
е.
flv е І) <解> піднебіння.硬〜твердб піднебіння; 软〜м’якб піднебіння. 2) щелепа ж. верхня щелепа; нижня щелепа.
月咢骨 egu І) <解> піднебінна кістка. 2) щелепа.
勝裂 Slid <医> вбвча паща.
Ш，
亏与е.
Щ е〈动〉скопа.
Ш е.
ІШ 耗 ehao звістка про смерть (про кончину) [близької або шановної людини]; сумна
звістка.
Ш 梦 emeng кошмар; кошмарний (страшний) сон.
鳄Ь.
鳄鱼 дуй <^]> крокодил.
鳄鱼的眼泪 Syii.de ySnlei крокодилові сльози.
Si 另见故 еі; еі.
钦бі (表示招呼)ей.〜，你过来！ ей，йдисюд“！ 〜，你看这么办好不好?，ей (слухай), як по-твоєму, якщо так зробити?
另见 бі; еі; еі.
欽 еі (表示і宅异）е; а; от так-так; от тобі [і] на! от тобі раз. 原来是你啊丨 е (а), виявляється, це ви!〜，他怎么走了 от так раз (от так-так, от тобі і на)! чому він пішов?
бі 另见 бі; еі; еі.
欸(表示不以为然）[ну] немає; ох.〜，你这话 可不对[ну] ні, ви зовсім неправі;〜，怎么可 以这样 ох, як це так можна.
&另见石;еі; бі.
欽а (表示答应或同意）[ну] гаразд; [ну] добре. 〜，就这么办 добре (гаразд), давайте так і зробимо;〜，就这样吧 ну добре, нехай буде так.
恩йі.
恩 еп милість; добро; благодіяння застар.施〜 зробити милість;报〜відплатити кому чим (віддячити кому) за добро; віддати за благодіяння.
恩爱 еп'аі [подружня] любов і прихіільність〜夫 妻 любляче подружжя;十分〜жити в любові й злагоді.
恩赐 епсі милість; обдаровувати кого-що чим; дарувати що кому, висок” застар.〜观点、 точка зору добродійності;我们不能等待自 然界的〜ми не мбжемо чекати милостей від природи;自由是人民争来的，不是什么人〜 的 свобода завойовується самим народом, її ніхто не дарує.
恩德恩惠.
恩典 endiSn I) 恩惠.2)(施恩）3роб“ти милість.
ШЖ enhui добро; турбота; благодіяння застар. 忘不了你的〜не забуду того добра, що ви зробили мені.
en jiang chou bao відплатити чорною невдячністю; відплатити (віддячити) злом за добро.
恩情 enqing добро; турбота; благодіяння застар.报答党的〜віддячити партії за її турботи;共产党的〜说不完благодіяння Компартії незліченні.
恩人 enren благодійник застар.; благодійниця застар.救命〜рятівн“к; рятівниця.
恩同再造 en tong zai zao благодіяння, рівне порятунку життя людини.
恩怨 €пуийп (忍和仇）люббв і ворожнеча; ворожість;(仇恨）ворожнеча.〜分明 бути прямолінійним і в любові, і у ворожнечі; мати визначеність і в любові, і у ворожнечі; 不计较个人〜 не зводити питання на особистий ґрунт; не зв'язувати питання з особистою симпатією або антипатією;他把〜 置之度夕卜 він стояв вище від всяких особистих інтересів.


197
恩、泽 enze милість; милостиве заступництво.
葱6n.
葱 en <化> антрацен.
摁知.
摁 en І) натиснути, надавити;〜电铃 натиснути на кнопку електричного дзвоника; 2) задавити, заглушити; ліквідувати (інцидент).
enkou кнопка (застібка для одягу).
Ш钉 ending кнопка (канцелярська).
Ш eng віжки; вудила, ег.
Ш ег волосся на щоках, бакенбарди;冒〜之类 людина з густими бакенбардами.
鲕知.
Щ er І) ікра;〜状 схожий на ікру, як ікра;〜脯 сушена ікра.
儿知.
儿、г—儿子1). 儿2知J[名词后缀，表示微小）一般以小称，爱称 表示.盆〜тізик;棍〜піпичка;小窟窿〜 [маленька] дірочка. 儿茶 Srchd 1) <植> аі^ція дубильна. 2)(儿茶汁 液）катеху невідм., с.
JL歌 erge дитячі пісні.
jLtt. erhua <ід> фонетичне варіювання; слово, оформлене звуком
儿 皇 帝 erhuangdi імператор-син; імператор-маріонетка ч.
儿科 erke 1) <医> педіатрія. ~医生 педіатр; лікар з дитячих хвороб; дитячий лікар;
病 дитячі хвороби. 2)(指医院部门）дитяче (педіатричне) відділення [лікарні]; відділення по дитячих хворобах.
儿科学 бгкбхи纟 <医> педіатрія. 儿马 егшЗ〈口〉жереббць.
儿女emu 1)(子女）діти; сини і дочки.〜多的家 庭 багатодітна родина;做祖国的好〜б^ти гідними синами Батьківщини (країни). 2)(青 年男女）молодь ж.; юнаки й дівчата збірн.〜 情长 глибоке почуття любові; глибока прихильність закоханих; сила любові міцна; 〜英雄 молоді герої та героїні; добрі молодці. 孙 ersiin нащадки мн.; потомство; діти й онуки.
儿童 ert6ng діти мн.〜歌曲 дитічі пісні;〜游戏 дитячі ігри;〜公园 дитячий парк;〜文学 дитяча література;〜读物 книга для дітей; ~ 教育 виховання дітей [молодшого віку];〜,11、 理 психологія дітей;〜演员 діти-виконавці мн.
儿童节 6rt6ngjid День дітей.国际〜 Міжнародний день захисту дітей.
儿童片 Ertongpian дитячий фільм.
ЛШШ Ertongtuan дитяча дружина {дитяча організація у звільненому районі Китаю до утворення КНР).〜团员 член дитячої дружини.
儿媳妇 erxf-fu дружина сина; невістка; невістка (公公对儿媳妇的称呼).
егхі дитяча забава. Ш同〜вважати що дитячою іграшкою (забавкою);这不是〜的事 це [тобі, вам] не дитяча забава; справа це не жартівлива;不能拿病人的生命当〜не можна
хто відступає перед не доможеться ніяких
гратися життям хворого.
儿ф er zi 1)(亲生的男孩)син. 2)(指优秀人物） син чого, книжк.中国人民忠实的〜вірний син китайського народу.
而知.
而红1)(连接语意相承$成分)і.这是一项伟大 〜艰巨的任务 і це велике і важке завдання. 2) (连接肓定和否定互相补充的成分）а; так.气 味浓~不烈 запах сильний, та не їдкий;我不 是不肯，〜是不能 не те, що не хочу, а не можу; 不要从主观愿望出发，〜要从现实出发тр邰а виходити не з суб'єктивних побажань, а з реальної дійсності. 3)(连接语义相反的І分） а; але; і; так.大〜无用 великий，та негідний (марний);他要来〜没有來 він хотів приїхати, але (а) не приїхав;她能读会写，〜女J[•却一字 不识 вона вміє читати і писати, тоді як дочка збвсім безграмотна;必须反对非正义的战争， 〜拥护正义的战争необхідно виступати проти несправедливої війни, а справедливу війну - підтримувати. 4)(连無事理上前后相 因的成分）від чого; за що.因伤〜死померти від ран;为社会主义建设〜奋斗борбтися за будівництво соціалізму;知难〜退的人，不会 有任何成就 труднощами, той
успіхів. 5)(‘示”到”的意思)до чого; до чого 由秋〜冬з осені до зими;由浅〜深від легкого до важкого. 6)(把表示时间或方式的成分连 接在动词上面)：夜半〜起ставйти глибоко вночі; підніматися по ночах;挺身〜出 устати (стояти) купою;大雨f顷盆〜下 дощ полив як із цебра. 7)(如果）якщо; і作家〜脱离生活实 践，就写不出好作品якщб письменник живе у відриві від практики життя, то він не зможе написати гарний твір.
而后 erhou потім.
而今 eijln нині; тепер; сьогбдні.
而况 erkuang тим більше; більш того; до того ж; що ж (про що ж) тоді говорити.
而且 6rqi6 але і; крім того; до того ж.我们不但 战胜了旱灾，〜获得了丰收ми не тільки перемогли посуху, але і зібрали багатий врожай;这不是我的事，〜我也不清楚这件事 це не моя справа, до того ж я мало що про це знаю.
而已 егуї прбсто; так собі.不过谈谈〜абіі (так собі, прбсто) поговорити; тільки б поговорити; прбсто так говорити;如此〜 тільки і усього; І ТІЛЬКИ；如此〜，岂有他哉 ніщо інше (немає нічбго іншого), як це; тільки й усього, і немає тут нічбго іншого.
鹏6г.
陋鹤 егшіао〈动> ему невідм., ч.
尔红.
尔 Sr <书> 1)(你）ти;(你的）твій.〜父 твій батько. 2)(这样）так.不过一 так собі; нічбго особливого; тільки й усього; і тільки;果〜 саме що так.
尔格 6rg6 <理> ерг.
尔后 erhou〈书〉відтепер; після цього.
尔虞我诈 бг уй wo zha взаємний обман і підозри; взаємні підступи і підсиджування; обопільні каверзи і підступи; кбжний прагне підсидіти іншого; шахрай на шахраї сидить і шахраєм поганяє; підкласти один одному свиню.
耳бг.
耳бг —耳朵.内〜внутрішнє вухо;外〜 зовнішнє вухо;中〜середнє вухо;〜聋眼花 і глухий, і сліпий;〜边还留着孩子们的笑声у вухах звучить сміх дітей.
耳鼻喉科 Srbih6uk6 1) <医> отоларинголбгія.〜 专家отоларингблог. 2)(指医院部门） відділення вуха, носа, горла. 耳與喉科学 6rbih6uk6xu6 < 医 > отоларин- гологія. 耳边风Srbi如fBng丨丨参阅“当耳边风d^ng erb^anfBng”.
Д-ШШШ ег bin si mo бути дуже дружними; разом жити і дружити.他们从小〜вони дружили (були дружні) з [раннього] дитинства.
耳病 grbing <医> отопатія.
耳病学 6rb丨ngxuS <医> отіатрія.
耳沉 6rchen〈方〉тугий не вухо.
耳垂 grchui〈解> мочка.
бг-duo вухо. 一胃 глухий на одне вухо*||参阅“咬耳朵уйо бг-duo;扎耳朵zh§ бг-duo".
耳朵软 erduoruSn легковірний (легковір， легковірність); надмірно довірливий.
耳朵眼І 6r-duoy5nr 1)(外耳门）36внішній слуховий отвір. 2)(戴耳环的孔）прокол на мочці [для сережки].
Щ-Й erfang бічна кімнатка; флігель ч.
耳根 Srg6n:脸红到〜до вух червоніти.
6rgou [вушні] сірка.
6rgu <Ш> барабанна перетинка
耳刮子Srguizi •耳光.给了 一个〜у вухо дати (ударити, з'одити, заїхати, в'їхати).
耳光 Srguang ляпас; лящ прост.打 ~ д合ти ляпаса (ляща) [по вусі];挨〜одбржаги ляпас (ляща) [по вусі];响亮的〜дзвінкий ляпас;他 们今天这样说，明天又那样说，总是自己打 自己的〜говорячи сьогбдні так, а завтра отак, вони щораз отримують ляпаси.
耳郭 Srgu6 <解> вушнй раковина.
6rhuan сережки.
耳机 grjT <电> 1)(受话器）слухова трубка;(套 在头上的耳机)навушники 2)(受话器和发话 器连在一起的器件）трубка电话 〜[телефбнна] трубка. 耳镜 6rjing <医> отоскбп.
耳科 бгкб 1) <医> отолбгія. 症 вушні хвороби; 〜医生 отіатр спец.; лікар по вушних хворобах; вушний лікар; вушник рот. 2)(指 医 І院部门）вушн谷 відділення лікарні.
耳科学 бгкбхиб〈医> отолбгія.
耳孑L 6rk6ng〈解〉збвнішній слуховий отвір.
耳轮 Srliin <解> завиток [вушної раковини].
耳鸣 grming шум (дзенькіт) у вухах.
耳目бгтй 1)(眼睛和耳朵）вуха Й очі.掩人〜 для відводу очей; відвести очі кому;〜不灵 ослабшали вуха й очі (слух і зір). 2)(见闻） поінформованість.〜闭塞 бути осліпленим; погана поінформованість. 3)(刺探消息者） вуха й очі; інформатор.他〜甚多 у нього свої вірні в^ха й очі; його добре інформують.
耳目一新 er mu yl xln усе змінилося; мати новий (змінений) вигляд.我们感到〜усе здалося нам новим (зміненим).
耳屏 grping <解> ксхієл^ць.
耳滿目染 Sr пі тй r5n під впливом середовища.
耳软尤、活 ег ru5n xln huo легко піддаватися чужбму впливу; податливий (піддатливість).


198
他这个人〜він людина, що легко піддається чужому впливу; він людина піддатлива (піддатливого характеру).
耳塞SrsSi <无线> нав細ник.
耳塞 бг-sai <口>~♦■耳垢.
耳生 6rsheng [щось] незнайоме; якийсь малознайомий.这些名字听着〜ці імена і прізвища щось ‘мені незнайомі; якісь малознайомі імена і прізвища.
耳屎grshT < 口 >—耳垢.
耳熟 grshii [якийсь, щось] знайомий.这地名听 Щ 〜назва місцевості яка (щось) дуже знайома.
耳套бгйо навушники мн.耳朵上戴着两个狐皮〜 вуха прикривали лисячі навушники.
耳提面命 бг ti mian ming посилено тянути кого; тягти (тягти) за вуха кого.
耳挖子 erwa-zi вухочисткарозм.
耳闻 6rwen [знати] з чуток; поголос мн.〜不足 为凭 не можна приймати чутки за достовірне;我只不过是〜罢了 усб це я знаю тільки з чуток; це одні лише чутки, що дійшли до мене;这事我田各有〜про це я дещо чув.
耳闻不如目见 бг wen bu ru mu jian не вір чужим речам, а вір своїм очам; краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
耳闻目睹 бг wen mu сій і чув, і бачив; і чути - чув, і бачити - бачив.
耳蜗 6rw6〈解〉[вушнй] раковина.
耳下腺 бгхіахіап <解> привушна залоза.
耳炎 grydn <医> отіт. 耳咽管 Sry5nguan〈解〉євстйхієва (слухова) труба. 耳溢 Sryi <医> оторбя.
耳语 бгуй на вухо говорити (шепотіти); шепотіти (шептання, шепіт).私下〜шепо- тітися наодинці (у сторонці).
耳针 6rzhen <医> голковколювання у вухах.
耳坠子6rzhu丨*zi < 口 >~>耳环•
耳子 бг-zi вухо.钟的铜〜мідні вуха дзвона.
3^ бг.
Йі Sr 1) близький, ближній, найближчий, недалекий, недавній;传闻〜5Ш чутка пройшла всюди (і близько, і далеко); 4亍远必 自〜далекий шлях завжди починається з близької відстані.
迹来 бгіаі 1) (в, за) останній час; з недавніх пір; недавно; 2) з тих (цих) пір, (починаючи) з цього часу (моменту).
ЙІ'н бгуап поверхові судження.
Щет.
Щ 6г 1) сережки; бокові підвіски (головного убору); парні прикраси (по боках). 2) носити за вухом (у головному уборі, у вухах);
заткнути (за вухо), увіткнути (в головний убір).
ЩЩ erbi 1) носити пензля за вухом (напр., про наближених до імператора); 2) писальний пензель (для носіння в головному уборі) (також обр. в знач.: пост, посада при дворі).
码挡 6rdan g сережка, підвіска.
码紹 erdiao (носити) на головному уборі хвіст соболя {прикраса придворних дин. хань; також обр. в знач.: почесний пост; висбкий придворний чин).
Щ 丝 ersl випускати шовкову нитку (про шовкопряда), прясти кокони.
酕红.
ІШ 1) виріб (прикраса, килим) із шерсті та пір’я; 2) назва духмяної трави.
耳毛藤 6rten g назва виткої рослини (рід ліани).
Щ бг.
Щ бг 1)(钓馆）принада.鱼〜принада [для риби]; наживка [для риби];毒〜отруєні принади. 2) 〈书〉（弓 І 诱）заманити що; приманити що.〜 敌 затягти (заманити) ворога;〜以重利 спокушати більшими вигодами (грошима).
Щ ег.
Щ ег〈化〉єрбій.
二 ег.
二 6г 1)(数目）два; ДВО-; двох-.〜层楼的房子 двоповерховий будинок;兄弟〜人 двоє братів;〜五得十 двічі п'ять [буде] десять; два помножити на п'ять буде десять; два, збільшене в п'ять разів, дорівнює десяти. 2) (顺序)другий.
二百五 erbaiwu〈口〉бдвдур лайлив.; дурень лайлив.
二部合唱 erbu hechang <音> двоголосний хор.
二部制 erbuzhi 〈教〉двохзмінність; двозмінні заняття в школі.
二重唱 erchongchang〈音〉дует.
二重性 6rch6ngxing подвійність.劳动的〜 <经> двоїстий характер праці;商品的〜 <经> дві властивості товару.
二重奏 erchongzou <音> дует.
二次 егсі <Ш> квадратний.〜根 квадратний корінь;〜方程 квадратне рівняння.
ИЩ erd6ng другий сорт; другосортний; другий розряд; другорозрадний; другий клас; другокласний.〜货 другосортний товар;〜舱 каюта другого класу;大使馆〜秘书 другий секретар посбльства.
二地主 erdizhu субарендатор [землі].
.二叠纪色rdi句і〈地质> перм ж.; пермський період; діас.
二叠系 fcrdi6xi〈地质> пермська система.
二房 drftng 1)(第二宗支）друга гілка роду. 2) (小老婆）наложниця книжк., застар.
二房东 erfangdong субарендатор [будинку].
erfendian <^к> рівнодення; рівноденна точка.
二分法 SrfBn伤 <逻> дихотомія. 二分圈 Srf^nqi^n <天>.
二伏 erfii другі десять днів "літньої спеки"; середина "літньої спеки".
二畐ij егіїї другий помічник [капітана судна].
二胡 erhu "ерху" (один із видів китайських музичних інструментів); китайська скрипка.
二话дгіїий:就是再难，我也没有〜нехйй буде ще сутужніше, але я ні слова не скажу;没〜 可说，我一定帮忙 якй може бути розмбва (а як же), я обов'язково допоможу.
二黄 erhuang "ерхуан" (одне з найменувань наспівів бейцзінської опери).
二极管 eijiguan 〈无线〉Діод; двохелектродна лампа.光电〜фотодібд.
二流 erliu другокласний; другорозрядний.〜作 家 другорозрадний письменник;〜角色 другорядна роль;〜饭馆 другокласний (другорозрадний) ресторан.
二流子 erliu-zi ледар ч” розм.; лбдар рож; дезертир праці.
二门 ermen внутрішній склад.
二面角色гтійп』ійо <数> двогранний кут.
二面形Srm^nxing <数>3丨細).
二拇指 er muzhi〈口〉вказівний палець. 二年生 dmidnshgng <植> дволітній，〜植物 дволітник; дволітня рослина.
二七大罢工 Ег-qT dabagong загальний страйк 7 лютого 1923 року.
二十 drshi 1)(数目）двадцять. 2)(顺序） двадцятий.错误！链接无效.двадцяте століття.
二糖 ertang <化> дисахарііц.
二项式 6rxi&ngshi <数> двочлбн; біном.〜系数 біноміальний коефіцієнт; 〜微分 біномінальний диференціал.
二 心 егхіп дворушництво.怀有〜дворуш- ничати.
二氧化氮 ^ryanghi^dSn <化> двоокис азоту.
二氧化娃 6rySnghi^gu了 <化> двобкис (окис) кремнію.
二疯化硫 SryanghuMiii <化> двобкис (окис) сірки.
二氧化碳 ery^nghuatan〈化〉двобкис вуглецю.
二氧化物 erySnghuawu діоксид; двобкис ж.
二—添作五 ег yl tian zuo wu [поділити] нарівно; [поділяти] навпіл.
二元方程式 eryuan fangchengshi〈数> рівняння
з 	двома невідомими. 二元一次方程式 рівняння першого ступеня з двома невідомими.
二元论 eryuanlun <哲> дуалізм.
二 eryuanlunzhg дуаліст.
F
fa另见fL
发 1)(发给）віідати що (видача);(分发） роздати що (роздача);(送出）послйти що (посилка); відправити що (відправлення).〜 工资 видати (роздати) зарплату;〜表格 роздати бланки;〜f言 послати (відправити) лист;〜电报 відправити (послати, дати)
телеграму;〜号令 командувати; дати (віддати) наказ;慷慨地给每人一笔钱щбдро забезпечити кожного грошима. 2)(发射） стріляти (стрілянина).〜炮 стріляти з гармати;—枪不〜не зробити жодного пострілу; без єдиного пострілу. 3)(发作） напад; припадок.〜拒疾 напад малярії;〜酒疯
улаштувати п'яний дебош; буйствувати в п'яному вигляді (від пияцтва);〜神经病 припадок божевілля;余怒〜到我头上来了 залишок злості зірвав на мені. 4) ~►发酵•面 〜起来了 тісто піднялося (підійшло). 5)(浸大） розмочити що (розмочування).把海参放在 水里〜一〜розмочити трепанги у воді.


199
б)(出现）висипати.疫子〜出来了 показалася (з'явилася, виступила) висипка;
〜出来了 висипало на грудях. 7)(显出，显得)： 〜绿стати зеленим; зеленіти;这口井的水〜咸 вода в цьому колодязі солонувата. 8)(流露)： 〜善心 виявити жалість (милосердя); зробити милість; змилуватися; змилостивитися. 9) (感到）відчувати що.〜痒 відчувати сверблячку; зудіти. 10)〈量词>:十〜子弹 десять патронів (куль);打了 十〜炮弹 зробили десять пострілів з гармати.
发0§ fa'an тьмяніти; стати тьмяним,色译〜 фарби потьмяніли (стали тьмяними);灯光〜 світло лампи стало тьмяним;目光〜бчі дивилися тьмяно.
发白 fSbdi біліти; стати білим.脸色〜облйччя сполотніло;头发〜волбсся посріблилося;东 方〜[на сході] засвітився світанок; на сході небо побіліло;在月光下可以看到远处有一 个〜的东西 при світлі місяця видно, що біліє щось удалині;花布的颜号•洗得〜了 фйрби ситцю вилиняли від прання.
发榜 fabang публікація (опублікування) списку тих, хто витримав приймальні випробування.
发报紅fabaojl〈无线> передавйч.传真〜 фотопередавач; 微型〜мініатк^рний передавач.
发表 fSbiao 1)(表达）вйсловити що;(陈述） викласти що (виклад).〜意见 висловити (викласти) свою думку;〜自己的看法 висловити (викласти) свої розуміння (думки, погляди);〜演说 виступити з промовою; виголосити промову; звернутися до кого з промовою. 2)(干1J 登）опублікувати що (опублікування); надрукувати що.〜声明 опублікувати заяву;〜联合公报 опублікувати спільне комюніке;〜文章 опублікувати статтю;在墙报上〜з'являтися в стінгазетах; 重新〜вторНнна публікація; знову опублікувати.
发病 fabing занедужати (захворювання); захворіти 〜原因 причина захворювання;〜初 期 початкова стадія захворювання;防止〜 попередити захворювання; оберегти від захворювання.
发病率 f^binglii <医> захвбрюваність.〜降低了 захворюваність зменшилася.
发布 fabu опублікувати що (опублікування); видати що (видання).〜命令 видати наказ;〜 指示 видати (опублікувати) розпорядження.
发财 facai розбагатіти; збагатитися (збагачення); нажитися; розжитися розм.大发其财 сильно розбагатіти; нажити ціле майно;发不 义之财 нагріти руки; розбагатіти нечесним шляхом;发国难财 нажитися (розжитися, нагріти руки) на національному бідуванні; 资本主#的垄断组织靠军火生 капіталістичні монополії нажилися (розжилися, нагріли собі руки) на військовому виробництві.
发痴fSchT<方>1) і发呆.2)—发疯.
发愁 fachou тужити за ким-чим, по чому; засмучуватися; тривожитися.这事很令人〜 усе це дуже сумно; це нас і засмучує (турбує).
发臭 fachou смердіти; стухати; видавати смердючий запах; погано (гидко) пахне.
发出伤chii (放出）видавйти що;(放射） випромінювати що (випромінювання).〜声
音 видавати звук;〜气味 пахнути чим;〜光和 热 випромінювати світло і тепло;〜青春的光 和热 віддати світло свого розуму і запал молодості;〜灿烂的光辉 сііяти яскравими променями;〜回声 почулася луна; лунає;〜警 报 бити (підняти) тривогу; ~ 信号 дати сигнал; сигналізувати;〜最后一颗子弹 випустити останню кулю.
fachuan задихатися; пихкати розм.
发 Ш fada розвинутий (розвиток).智力〜 розумово розвинутий;工业〜的国家 країна з розвинутою промисловістю;
промислово-розвинута країна;经济〜的国家 економічно-розвинута країна;不〜国家 слаборозвинена країна;胸部肌肉很〜грудні мускули дуже розвинуті;重工业〜起来了 набула розвитку важка промисловість.
发呆 fSdSi (呆然不动）заціпнути (заціпеніння); остовпіти (остовпіння);(失去思考力） отупіти (отупіння); отетеріти прост.; одуріти розм. ~的样子 остовпілий (отупілий, очманілий) вигляд;两目艮〜отупіло дивитися; кліпати очима;坐着〜сидіти в стані повного отупіння;吓得〜заціпнути (остовпіти, завмерти, одуріти) від страху; від переляку правець на кого найшов.
发电 fadian виробітку електричної енергії (електричного струму).〜设备 генераторна установка; генераторне устаткування; ^力 потужність генератора.
发电厂 fadianchSng електростанція; енерго- центр.久力〜тепловй електростанція.
发电机 fadianjl <电> генератор; динамо невідм.; динамо-машина ж.柴油〜дизель-генератор; дизель-динамо ч.;蒸汽〜пародинамомашина; 三相〜трифазний генератор; генератор трифазного струму;自激〜генератор із самозбудженням;他激〜генератор із стороннім (незалежним) збудженням.
发电量 fadianliang виробіток електричної 、енергії.水电站的〜потужність гідростанції.
发电站 fadianzhan електростанція; енергоцентр. 原子能〜йтомна електростанція;水力〜 гідростанція; гідравлічна електростанція;柴 油机〜діізель-електріічна станція;内燃机〜 електростанція з застосуванням двигунів внутрішнього згоряння.
发动 fSddng 1)(使开始）почати що, із неознач.; затіяти що, із неознач., розм.〜战争 розв'язати (почати) війну;〜进攻 почати повстання (атаку); йти на штурм;〜罢工 почати (улаштувати) страйк;〜革命 розгорнути (підняти) революцію. 2)(使名亍动 起来）підняти що (підняття); мобілізувати що (мобілізація).放手〜群众 сміло піднімати маси на що; усіляка (смілива) мобілізація мас;把卜矢群众〜起来 підшіти (мобілізувати) широкі маси; провести мобілізацію широких мас. 3)(使运转） завести що (завод); пустити що (пуск); запустити що (запуск); привести що в рух (у дію).〜马达 завести (пустити, запустити) мотор.
发动机 fSddngjT <机> двигун; мотор.柴油〜 дизельний двигун (мотор); дизель-мотор;汽 油〜бензинодвиг^н; бензодвигун;核电〜 ядерно-електричний двигун;固体燃料〜 твердопаливний двигун;〜寿命 моторесурс; ~专家 моторист розм.
发抖 fad6u тремтіти (тремтіння ж.)\ трястися (трясіння).吓得〜тремтіти (трястися) від страху;两腿〜жіЬкки трясуться (затряслися) у кого;索索〜тремтіти (трястися), як осиковий лист;使人〜тремтіння бере кого; у тремтіння кидає кого;声音〜говорити з тремтінням у голосі; говорити тремтячим голосом; голос тремтить;浑;Й 〜тремтіти всім тілом; весь трясеться;让殖民主义者〜 口巴！ нехай дрижать колоністи!
发端 fadu^i початок; брати (вести) свій початок від чого; починатися від чого.
发凡 fafan загальне поняття (уявлення); основи мн.; введення.〜起仅!! дати загальне поняття (уявлення);修辞学〜оснбви СТИЛІСТИКИ； загальне поняття про стилістику.
发放 fafang видавати що (видача): відпускати що.〜贷款 видати позичку; відкрити (запропонувати, дати) кредит;〜救济金 видача допомбги;〜限额 ліміт видачі.
发粉 faftn сухі дріжджі.
发奋 fSfdn 1)(振作）надихнутися (натхнення); надихнутися (наснагу). 2) 发愤.
发愤 fafen бути сповненим рішучості; узятися з рішучістю за що; поставити собі за мету.〜 学习 енергійно (міцно) узятися за навчання.
发愤图强 fSftn tu qiang [поставити собі за мету] домогтися посилення і процвітання [країни]; прагнути зробити країну сильною і квітучою.
发疯伤侘ng 1)(患精神病）напад божевілля. 2) (喻不合常情）божевілля (божевільний); не при своєму розумі; блекоти об'ївся груб., прост. 以的 як божевільний (помішаний); наче блекоти об'ївся;〜似地大吵大闹 влаштовувати істерику;爱得〜любити без пам'яті;你〜啦! що ти, з глузду зїхав? що ти, звихнувся (учадів), чи що? що ти, блекбти обіівся?
发福 fafu поповніти; розповніти; роздобріти розм.; поправитися; ввійти в тіло прост., jtil 〜了 він поповнів (роздобрів);你〜了 ви дуже поправилися [і виглядаєте прекрасно].
发干fig如（使发干）сохнути; сушити що.嘴里 〜咖0 в роті (у горлі); у гбрлі пересохло;嘴 唇烧得〜бби сохнуть від жари;烟抽得喉晚 〜у гбрлі пересохло від паління.
发组 fagan〈医〉синкіха; синюшність; ціанбз. 皮肤〜синюха шкірних покривів.
发给 f^gSi видати що (видача);(分发）роздйти що (роздача).〜通行证 видати перепустку; ~ 工资 віддати зарплату;〜大家 роздати всім.
发光 faguang блищати; блискати; світитися; люмінесценція спец.〜的涂料 люмінесцентні (світні) фарби;把铜器擦得〜 начистити мідні речі до блиску;两眼闪闪 〜очі блищать (світяться); очі блискають; 她的眼睛忽士〜了 у її очах раптбво з’явився блиск;手里的马刀闪闪〜у руці блищить шабля.
发光体 f^guSngtlf <理> тіло, що світиться.
发汗Шійп <医>діафор幻.让病人〜дйти хворому пропотіти; лікування потогінними засобами.
发汗剂脑蝴丨потогінний засіб.
发行 f^hdng 另见 fixing (批发）продавати що оптом; оптовий продаж.
发号施令伤 h^o shi ling віддавати накази і розпорядження; діяти за наказом і розпорядженням; розпоряджатись і наказувати


200
(командувати); займатися голим адмініструванням. 你别对我〜ну, ти мені не указ!中 国从来不站在别人头上〜，中国永远不做超 级大国 Китйй ніколи не диктував і не буде диктувати іншим свою волю, Китай ніколи не буде наддержавою.
发黑 fahei сутеніти; стати темним; чорніти; стати чорним.天色〜сутеніє;两眼〜стемніло (стало темно) в очах;银器日久〜срібло темніє (чорніє) від часу.
发狠 fahen 1)(下决心）зібратися з духом; набратися рішучості.〜戒烟 з усією рішучістю кинути курити;他〜要认真读书 набравшись рішучості, він почав серйозно займатися; він вирішив серйозно (посилено) взятися за навчання. 2) (ЇЙ 怒)скипіти; спалахнути гнівом,你发什么狠！ чогб ти сердишся?!
发红 fahong червоніти; стати червоним; рожевіти; стати червоним; зашарітися.窘得 脸〜спалахнути від збентеження; червоніти від сорому;两颊冻得〜щбки горять (зарум'янілися, почервоніли) від морозу.
发花 fahua рябити безособ. (рябизна ж.).累得 两目艮〜рябїіть в очах від утоми.
发话器 fShuSq'i〈无线> мікрофбн; телефонна розмовна трубка.
发还 fahuan віддати назад що; повернути що.〜 练习簿 віддати назад (повернути) зошита;把 案件〜重审 повернути справу на перегляд.
发慌 f5hu§ng (不安）хвилювйтися (хвилювання); тривожитися (тривога, занепокоєння); (惊慌)розгубитися.
发黄 fahuang жовтіти; стати жовтим.晒得〜的 纸 пожовклий (пожовтілий) від сонця папір; 病得〜的脸 пожовкле від хвороби обличчя; 树叶〜жовтіє (пожовкло) листя на деревах.
发挥Ший 1)(“现出内士能力）вііявити що (виявлення); підняти що (підняття); розгорнути що (розгортання); виявити значення (роль); підняти роль.〜⑩导 # 用 виявити (грати) керівну роль;〜才能 показати уміння (здатності);〜无穷无尽的力 ж розгорнути (виявити) невичерпну силу (потужність);〜最大的效用 дйти найбільший ефект;〜群众积极性 вивити (розгорнути, підняти) активність мас;〜群众的创造力 мобілізувати (розгорнути) творчі сили мас; 充分〜Й众的干劲，_慧和创造力давйти повний простір ентузіазму, розуму і творчій силі мас;〜主观能动性 виявити підняти ініціативу; виявити суб'єктивну активність; 〜自己的виявити себе з кращого боку; виявити свої здібності;〜集体的优越性 виявлення переваг колективу;〜出巨大威力 продемонструвати величезну потужність. 2) (充分阐叨）розвинути що (розвиток).〜自己 的论点 розвинути свої докази; розвинути свою думку [аргументацією].
发昏 Шійп одуріти (очманіння) розли 热得〜 одуріти від жари;热得头脑〜голова крутиться (туманиться, закрутилася) від спеки.
发火伤hu6 1)(开始燃烧）спалахнути (спалах); зайнятися. 2)(子弹打响)розірватися; вистрілити.他打了一枪，没有〜він спустив курок, рушниця дала осічку. 3)(发脾气） скипіти; вибухнути.气得二 скипіти (вибухнути) від гніву (від обурення);这真口q 我〜мене це прбсто підірвало; мене це
розлютувало (вивело із себе);他是由于〜才 这样说的 це він сказав зопалу.
发火点 Шшбсііап <化> тбчка (температури) займання.
发货 fahuo відправлення товарів (вантажів).
发货单ШшдсШп <商> фактора;(运货单） накладна.
发货人 fahuoren <商> вантажовідправник.
发迹 faji вибитися (вийти) в люди; зробити кар'єру.
发家 fajia розбагатіти.
发家致富f5ji5zhifii —发家.
发酵 fajiao бродити (бродіння) викиснути.〜过 Ш бродильний процес; процес шумування;
〜квасити (заквашувати) тісто; ставити тісто на дріжджах;酒在〜вино бродить;啤酒 已经〜了 пііво вибродило;面〜了 Tl'CTO вийшло;长得象〜一般快 зростати як на дріжджах.
发酵粉匈ikfSn ->发，.
发酵菌 fajiaojiin бродильний грибок.
发窘 faji6ng ніяковіти (збентеження); конфуз.〜 的样子зніяковілий вигляд;令人〜的场合 конфузний випадок;不要使人〜нічого засмучувати (конфузити) людину.
发觉 fajue помітити що; виявити що (виявлення). 〜备件丢失了 виявити (помітити) пропажу запчастин; він помітив (виявив), що за ним ведеться стеження (за ним стежать);他〜有人跟踪 він помітив за собою стеження;这到最后才被 ~ це виявилося (виявлено) в найостанніший момент.
发І fajue 1)(取出地下埋藏的东西）розкопати що; зробити (вести) розкопки.〜古物 вести археологічні розкопки; розкопки древніх пам'яток; вести роботи з добування з землі предметів давниніі〜古墓[зробити] розкопки древніх могил;〜矿藏 експлуатувати гірські багатства;〜工作 розкопки мн.;〜地点 розкопки мн. 2) ( І现出潜在的事物） розкрити що (розкриття); виявити що (виявлення).〜人才 розшукувати тала- новитах людей;〜潜力 розкрити потенційні можливості; виявити сховані резерви.
发刊 fakan видавати що; випускати що (випуск).这报纸是某年某月〜的ця газета видається (почала видаватися) із такого-то місяця такого-то року.
发刊词 Шсапсі до виходу першого нбмера журналу; [слово] до читачів [від редакції].
发苦 fakii гірчити; гірко.药〜ліки гірчать; ^里 〜у роті гірчить (гірко).
发狂 fSkuang 1) —>•发疯 1). 2)(狂暴）шаленіти; прийти в сказ (у шаленство); виходити з себе.
发蓝 fSldn 1)(显出蓝色）синішати; стати синім. 2) <冶> воронування (воронувати).
发牢骚 fa ldosao скаржитися [на образи]; нарікати на що; ремствувати; гарчати; бурчати; нити,爱〜的人 буркун розм.; скиглій розм.
发冷 faleng знобити кого, безособ.; почувати озноб,我身 _h〜мене морозить; я почуваю озноб.
发愣口>—发呆.你在这儿发什么愣？ ти що стоїш, немов пень?
发亮 faliang блищати; блискати; лиснітеся.闪 闪〜блискати; іскритися;闪闪〜的钻石 блискучі діаманти;东方〜схід світлішає; [на сході] ледве зажевріло (зажеврів світанок);
眼睛〜бчі заблищали;袖子磨得〜了 рукава лисніються.
发令 faling віддати наказ; наказати; подати команду (指发口令).
发令枪 falingqiang <体> стартовий пістолет.
发令员 fllingyudn〈体〉судця-стартер ч.
发聋振聰 fa long zhen kui просвітлити і дати осмислити; пробудити від сплячки.
发绿 falti зеленіти; стати зеленим.春天到了， 树叶又〜了 настала весна, і дерева знову зазеленіли; Ш 水〜了 стоїіча вода стала зеленою;古铜器的颜色有些〜стародавня бронза має зелений (зеленуватий) колір.
发落 Шиб (处理）ужити заходів; поставитися до кого; підійти до кого;(刑事宣判）винести вирок кому:(民事宣判）винести рішення про кого.从轻〜прийняти м'які заходи [стосовно того, хто допустив помилку]; піддати кого м'якому покаранню;从宽〜зробити (дати) поблажливість;听侯〜чекйти вироку (рішення).
发麻 Штй оніміти (оніміння); затекти.〜的手指 онімілі (затерплі) пальці;坐得两腿〜нбги оніміли (затекли) від сидіння.
发霉 famei пліснявіти; покриватися цвіллю.〜 的气味плісенний запах;发出〜的气味 пахнути цвіллю;面包开始〜了 хліб став пліснявіти; на хлібі завилася цвіль; завелася цвіль на хлібі;衣月艮〜了 бдяг покрився цвіллю; одяг запліснявів.
发蒙 fSmSng <口> (弄糊涂）отупіти (отупіння); заплутатися.霞得头~ отупіла голова від трясіння;弄得人都〜了 збвсім заплутали людину.
发蒙伤m6ng (教识字)учити кого грамоті.
发面 йтійп 1)(使面发 ‘）квасити (заквашувати) тісто; ставити тісто [на дріжджах] 2)(发过的面)кисле тісто.
发明 faming 1)(仓1J 造）винайти що (винахід, винахідливий).〜新机器 винайти нову машину;〜一种新方法 відкрити (винайти) новий метод;新〜的农具 нововинайдене сільськогосподарське знаряддя;火药是中国 〜的 порох був винайдений у ІСитаї. 2)(所发 明的事物）винахід.新〜нові^й винахід;技术 上的〜технічні винаходи.
发明家 fammgjia винахідник; винахідниця.
发明人 famingren автор винаходу; винахідник; винахідниця.
发难 fanan підняти повстання; повстати.
发腻 fSni 1)(油腻）масно.甜得〜нуднуватий; солбдкий до нудотності. 2)(令人 і寸厌） набриднути.我们听得〜了 нам набридло слухати.
发怒 fanu сердитися; бути в гніві; гніватися на що;(大怒）розлютитися; вибухнути ГНІВОМ； вийти із себе.
发排 fapai <印> зд^ти в набір.
发胖 fapang товстіти; повніти.大大〜 розтовстіти; розповніти.
发泡膏 fapaogao <Щ> витяжний пластир.
发配 fapei заслати кого (заслання); відправити кого в заслання.〜边关 заслати у віддалений край.
发脾气 fa pi-qi спалахнути розм.; дратуватися; розсердитися; закипіти розм.; вибухнути; припадок гніву.
发票 йрійо (帐暴）рахунок;(发货单）фактура, 开〜виписати фактуру (рахунок).
发起 faqT 1)(倡议）узяти на себе ініціативу;


201
зробити почин у чому; почати що.〜一粧事 почати справу; підняти рух
(кампанію) за що;主动〜за своєю (особистою) ініціативою; за власним бажанням;协会是某某等人〜的товариство створене з ініціативи таких-то; такі-то були ініціаторами створення товариства;参观是 山共青团〜组织的екскурсія організована з ініціативи комсомолу. 2) —>•发动 І).〜冲锋 почати атаку.
发起人 faqTren ініціатор; ініціативна група (指 团体). ,
发靑 f^qTng (发蓝）син丨шати; стати синім;(发绿） зеленіти;气得脸色〜стйти зеленим, зеленіти від злості;皮肤〜шкіра відливала синявою; 草〜了 позеленіла (зеленіє) шкіра;手冻得〜 руки посиніли (синішають) від холоду.
发情 faqing <牧> тічка; хіть; бажання.
发情期 faqingqT <牧> період тічки; період статевого дозрівання.〜的корова в хоті (має бажання).
发球 faqiii <体> подача [м'яча]; подавати [м'яч]; сервірування (сервіс, сервірувати)(专用于 网球).谁〜？ чші подача? хто подає? чий сервіс? хто сервірує? кому сервірувати?
发热І) 发烧.病人在〜у хворого жар (температура). 2)(产生热量）нагрівйтися (нагрівання); горіти; теплотворення спец.摩 擦〜нагріватися при терті (від тертя);谷物和 煤炭堆久了 会〜хліб і вугілля горять при довгому лежанні;某些І体本身会发光〜 деякі небесні світила випромінюють СВІТЛО і тепло.
发人深省 fa ren shen xing змусити глибоко задуматися; мати [свій] повчальний зміст; містити в собі глибокий зміст.
发靭伤1如<书>~»发端.
发软 faruSn 1)(变软）м'якнути; робитися м'яким.饼干受潮〜了 пбчиво відсиріло і розім'яло. 2)(无力）мліти; зм'якнути.浑身〜 сили залишають кого;累得浑身〜знемогпі (мліти) від утоми; весь зм'як від утоми;吓得 两腿〜нбги підкосилися від страху.
发散 fasan 1)〈理〉дивергенція; розбіжність.〜 透镜 що розсіює (увігнута, негативна) лінза. 2) <数> розбіжний.〜级数 розбіжний ряд. 3) 〈医〉розсіювання.
发丧 fasang 1)(报丧）сповістити про смерть; повідомлення про похорон. 2)(办丧事） похорон л/н.; поховання.
发涵fase 1)(舌头感到麻木）в'язати безособ.; терпкість.味it〜вУзкий (терпкий) на смак; 嘴里〜вУже в роті; оскома (набити оскому) у роті. 2)(摩擦时阻力大）туго,轮轴〜кблесо туго йде (крутиться).
发癖 fasha〈方> сонячний удар.
发烧 f^shao 1)(体温增 ії) температура (температурити розм.); жар.他今天〜 сьогбдні в нього температура (жар); він температурить сьогодні. 2)(发炎）горіти.伤 口〜рана горить
发射fSshS 1)(射出枪弹等）випустити що; вистрілити; зробити постріл;(射出火箭，卫 星等）запустити що (запуск).〜炮弹 випустити снаряд; вистрілити з гармати;〜火 箭 запустити ракету;〜人造卫星 запустити штучний супутник;〜设备 стартове устаткування. 2) < Щ > випускання
(випускати що); емісія.电子〜електрбнна
емісія;〜光谱 спектр випускання;光电〜 фотоемісія;电视〜телепередача;〜常数 постійні [розміри] емісії;〜功率 потужність передачі.
发身t 场 fashechang площадка для запуску [ракет]; стартова площадка.火箭〜ракето- дром;字宙火箭〜космодрбм;月球火箭〜 лунодром.
发射点 fSshSdian <军> вогневй точка;(火箭发 射点）точка старту.
发射机 fashejl < 无线 > радіопередавач; передавач.
发射率 fashelU випромінювальна (емісійна) здатність.
发射台 fish色tdi 1)〈无线> станція, що передає. 无线电〜станція, що радіопередає. 2)(发射 火箭，卫星的设施）стенд для запуску. І箭〜 стенд для запуску ракет.
发身 fashen статева зрілість; досягти статевої зрілості.
发生 fasheng 1)(产生）виникнути (виникнення); з'явитися (поява); постати; відбутися; трапитися.〜误会 відбулося (виникло) непорозуміння; виникло протиріччя;
〜冲突 виникнув (відбувся) конфлікт;〜怀疑 з'явилися (виникли) сумніви;〜困难 з'явилися (виникли, постали) труднощі (утруднення);意夕卜〜відбулбся (трапилося) несподіване;动摇〜почати коливатися; виявити непевність;影响〜зробити свій вплив; грати свою роль;药品〜效力 ліки зробили свою дію;条约〜效力 договір вступив (увійшов) у силу;〜兴趣 увійти в смак; виник інтерес;他对游泳〜了兴趣у нього з'явився інтерес до плавання; він почав цікавитися плаванням;〜вступити в контакт (у зносини, у зв'язок) із чим;〜关系 зав'язати стосунки з чим; ввійти в зносини з чим; установити контакт із ким; бути в зв'язку з ким (指性关系)；〜水灾 трйпилася (сталася) повінь;〜流行病 спалахнула (почалася) епідемія;〜$十命& 的®: трапилася неприємність;可能〜这样的问题мабуть, виникне (постане) таке питання; можливо, що виникне наступна проблема;正在〜着重 大变化 відбуваються (йдуть) серйозні зміни; 〜了战争вибухнула війна;他〜了什么事？ що з ним трапилося (відбулося)?过去的一年 〜了许多重大事件минулий рік позначився важливими подіями;故事〜左抗日战争时期 події розгорталися в період війни Опору японським загарбникам. 2)〈生物〉розвиток.
发生额 fasheng'e <会> оборот; обіг. ~明细表 оборотна відомість;〜汇总表 一 зведена оборотна відомість.
发生器fSsh6ngqi <机> генерйтор.乙块〜 ацетиленовий генератор;光电〜фотоелект- рогенератор;讯号〜генератор сигналів.
发生学 fSshSngxud〈生物> ембріолбгія.
发誓 fashi клястися; дати клятву.〜报仇 заприсягтися (дати клятву) помститися;〜$、 于祖国 принести (дати) клятву на вірність Батьківщині;〜保证 дати руку (голову) на відсіч;指天〜клястися небом; божитися;向 你〜клянися тобі; даю тобі клятву.
发® fashou випустити в продаж; продати що (продаж).开始〜надійти в продаж;尚未〜ще не надійшло (ще не випустили) у продаж;乐 二@〜муз“чні інструменти продаються
на другому пбверсі.
发抒 fashil висловити що; вилити що, книжк. ~ 己见 висловити (викласти) свою думку; ~感 情 вилити свої почуття.
发/К fashul відбулася (трапилася) повінь.
发送 fasong〈无线> передати що (передача).
发送机 fasongjl 〈无线〉радіопередавач; передавач.
发嫂 fasou прокиснути; скиснути.
发酸 fSsuSn 1)(有酸味）скиснути; прокиснути. 稍微今点儿〜кислуватий присмак;苹果W点 〜Яблуко кислить (кислувате);牛奶〜了 молоко скисло; молоко прокисле. 2)(酸痛） нити.两腿〜ниють ноги.
发条 fatiao завод; заведення; пружина. !中表的〜 годинниковий завод; годинникова пружина; 带〜的玩具 іграшка з заводом; заводна іграшка;上〜заводити що;〜松了 ；〜断了 лопнула пружина.
发威 fawei грозити (загрожувати); бушувати; рвати і метати; метати громи і блискавки.
发文 fawen вихідна; вихідні папери; вихідна пошта.〜号码 вихідний номер [паперу].
发文簿 fawenbu журнал вихідних паперів.
发问 flwen задавати (ставити) питання; питати що.
发咖fawu (富于营养的食物）живильна речовина; (刺激性食物）дієтично заборонена речовина.
发现伤xi^i 1)(找到）відкрити що (відкриття); виявити що (виявлення); знайти що. IS 的〜 відкриття радію;元素周期律的〜відкритті періодичного закону елементів;〜新的行星 відкрити нову планету;〜新大陆 відкрити Америку;〜问题，解决问题виявляти і вирішувати нові питання;〜了新的石油区 виявлений (відкритий, знайдений) новий нафтоносний район. 2)(发觉）помітити що; виявити що (виявлення); знайти що.〜敌人 виявити ворога;〜他有点自高自大помітити в ньому зазнайство;我〜他有心事 я помітив, що він стурбований;要善于卩别人的优点 треба вміти знаходити позитивне і гарне в інших. 3)(所发现的事物）відкриття,科学上 的最新〜новітні відкриття науки; останнє слово науки.
发祥地 fSxidngd'i розсадник; колиска ж.黄河流 域是我国古代文明的〜басбйн ріки Хуанхе є колискою древньої культури нашої країни.
发饱 faxiSng видати (виплатити) платню [військовим].
'ЖШ-Ж faxiangjl фотопередавач.
发笑 faxiao сміятися (сміх); засміятися; розсміятися. 令人〜смішйти кого; викликати сміх;令人〜的故事 смішна (потішна) розповідь; 这种话只能令人〜подібні слова можуть тільки насмішити (розсмішити) людей.
发泄 faxie зірвати що на кому; вилити що, книжк.〜自己的气忿 виместити (зірвати) свою злість;〜怒气 вилити гнів (обурення);〜 私愤виливати свою злість;〜不满情绪 вилити почуття невдоволення.
发信人 faxinren відправник [листа]; адресант.
发行mxhg另见mMng (g行货币、书刊等） видавати що (видання); випускати що (випуск); емісія; емітувати що, спец.〜书刊 видання (випуск) книг і журналів;〜纸币 випускати (емітувати) банкноти; емісія банкнот;〜公债 випускати (емітувати)


202
[державну] позику; емісія позики;〜年度 рік видання (випуску);〜机关 емітент;〜银行 емісійний банк;〜部 Г] експедиція.
发行处 faxingchu експедиція; експедиційна контбра.
发行量 fa^ingliang тираж.货币〜випуск паперових грошей.
发行权 fSxingqudn <财> прйво емісії; емісійне право.
发行人 faxingren видавець; видавниця.
发行所fSxingsu6 ->发行处. 发行员 fSxingyuan експедитор.
发口虞 faxue〈方〉смішний; потішний розм.
发芽 faya пустити бруньки (паростки); дати паростки; зійти; прорости (проростання).〜 的种子 сходи насіння;杨柳〜了 розпустилися бруньки на вербі;小麦〜了 пшенііця зійшла;马铃菩〜了 картбпля проросла;种子 〜了 насіння проросло (пустило паростки).
发芽率 йуМй <植> схбжість; проростання.种 子的〜схбжість (проростання) насіння.
发哑 faya схрипнути (захриплий).声音〜 захриплий голос; голос охрип.
发弯 fayan 1)(发表意见）висловитися; виступити [з промовою]; узяти слово; слово. 要求〜просити (вимагати) слова;赞成 висловитися (виступити) за що;〜反对 висловитися (виступити) проти чого;让某人 〜дйти слово такому-то;〜许多人要求 булб (знайшлося) багато охочих висловитися (виступити); багато хто побажав висловитися (виступити);现在由李同志〜 слово дається товаришу Лі; слово має товариш Лі;请准许我〜прош^ дати мені слово. 2)(发表的言论）виступ; промова ж. 在人大的〜виступ (промова) на ВСНП.
发言权 fayanquan голос; прйво голосу; право висловитися;(没有表决权的发言权） дорадчий голос.保留〜зберегпі за собою право висловитися [згодом, потім];只有〜的 代表 делегат із дорадчим голосом;剥夺反动 派的〜，只让人民有〜позбйвити реакціонерів права голосу, надати право голосу тільки народу;哗们在这个问题上是炉本没有〜的 вони втратили всяке право висловитися з цього питання.
发言人 fayanren представник.夕卜交部〜представник міністерства закордонних справ.
发炎 fSydn <医> запалення (запалитися).〜的伤 口 збуджена рана;眼睛〜запалення очей.
发扬 fayang розвивати що (розвиток).〜成绩 збільшити успіхи;〜革命朝气 збільшувати революційну енергію і бадьорість; 一民主 продемонструвати дух демократизму;大力〜 协作精神 всілісо (повною мірою) розвивати (виявляти) дух співробітництва;〜正气 заохочувати здорове начало;〜革命传统 розвивати революційні традиції;共产主义风 格得到了进一步的〜комуністичний сталь дістав свій подальший розвиток.
发扬光大 fayang guangda широкий розвиток; подальше поширення.
发摔 fayang зудіти розм. (сверблячка); чесатися; свербіти прост.;(耳，鼻，喉等处发痒） лоскотати безособ” у чім.背上〜зуд“ть (чешеться) спина; пішла сверблячка по спині; 耳朵〜лоскбче у вухах;伤口〜рйна зудить (свербить);喉晚〜у горлі дере (лоскоче).
Ж'т fayTn вимова (вимовити що); артикуляція
спец.; фонація спец.俄і吾标准〜російська літературна вимова; вимова голосних; 吾〜 规范 вимовні норми російської мови;〜清晰 вимовляти слова ясно і виразно;〜正确 правильно вимовляти;〜方法 артикуляція;〜 器官 органи мови; мовний (вимовний) апарат.
发硬 faying затвердіти (затвердіння); зачерствіти. 面包〜了 хліб зачерствів (зачерствілий);皮儿〜шкірка затверділа;关 节〜суглбби закостеніли.
发育йуй фізичний розвиток.儿童体格的〜 фізичний розвиток дитини;〜正常 фізично розвинений;不良〜малорозвинений; фізично недорозвинений; дизонтогенез;完 全〜成熟的少女 дорбсла дівчина, що сформувалася цілкбм;儿童〜得很快 діти швидко розвиваються;个体〜 < 生物 > онтогенез; онтогенетичний розвиток.
发源 fayuan джерело; випливати; брати початок,黄河〜于青海省джербла Хуанхе знаходяться в провінції Цінхай; ріка Хуанхе бере свій початок у провінції Цінхай;我国近 代化学工业〜于上；^ Шанхай є колискою сучасної хімічної промисловості в нашій країні.
发源地 fayuandi початок; витік; верхів’я.河流 的〜джерелб ріки;文化〜почйток (колиска, осередок) культури.
发愿 fayuan дати обітницю.
发晕 fayun відчути запаморочення.
发展mzMn 1)(由小到大，由低级到高级的变 化）розвиток (розвиватися),〜方向 напрямок розвитку;〜道路 шляхи розвитку;〜过;程 процес розвитку;〜规律 закони (закономірність) розвитку;社会〜规律 закони суспільного розвитку;人类历史〜的 规律 закони поступального руху історії людства;国家经济的〜рбзвиток (ріст) економіки країни;国民经济高速度〜висбкі темпи розвитку народного господарства;民 族解&运动的巨大〜бурхліівий ріст національно-визвольного руху;全面〜 усебічний розвиток;得到〜од谷ржати розвиток (поширення); розвинутися;高度〜 的工业 високорозвинена промисловість;充 分~的智力зрілий розум;〜4і的困难хворбба зростання;运动在〜中 рух шириться (розгортається);城市在〜місто зростає;形势 的〜说明... хід подій показує, що.;〜中国家 країни, що розвиваються;让这些事情自然〜 пустити цю справу на власний плин.(使扩大） розвинути що (розвиток).〜工业 розвинути (підняти) промисловість;〜生产 розвинути (підняти) виробництво;〜多种经营 розвивати багатогалузеве господарство;〜进 步势力 розвивати прогресивні сили;组织〜 розвивати організацію. 2) (*及收）прийняти кого (прийом).〜人党 прийняти кого в члени партії.
发胀 fazhang пучити що, безособ., рот. розпирати що, безособ.; пухнути.头脑〜 голова пухне; Ні 子〜почить (розпирає) живіт.
发疮 fazh^n <Ш> висипання.
发月中 f5zh6ng набрякати (набряклий); пухнути; затекти.〜的脸 опухле (набрякле) обличчя; 手〜опухли руки;目艮R匡〜бко затекло.
发踪f旨示 fa zong zh! shi направити (послати)
кого по гарячих слідах;(比喻指挥）командувати (командування); розпорядитися (розпорядження).
发作f5zu6 1)(暴发）приступ; напад.心脏病〜 серцевий напад (приступ);症疾〜приступ лихоманки; пароксизм малярії;他胃病〜了 у нього почався приступ шлункової хвороби; 歇斯底里症〜припадок істерії; істерика;毐 性〜дія (вплив) отрути;他的忧郁症又〜了 його знову долає хандра; на нього знову напала хандра. 2)(发脾气）припадок гніву; вибухнути.他〜起来什么都不管у припадку гніву він ні з чим не вважається;他虽然生 气，却不便〜він хоча і розсердився, але не захотів це показати.
^伤另见рб.
酸酵fSji纟о ->发酵间沾0.
泼伤.
泼 fa змивати; очищати; відносити.
乏伤.
乏 fd 1) 1)(缺少）недостача розм.; не вистачати чого, безособ.〜人 недостача людей; не вистачає людей;〜力 незмога; не вистачає сил;不〜其人 не без таких (подібних) людей. 2)(疲乏）утомитися (утома, утомлений); стомитися (стомлення).走〜了 утомгітися від ходьби.
乏味 fawei нудний; нецікавий,〜的作品 нудний (нецікавий) твір;〜的谈话 нудні (нудотні) розмбви;平淡〜的工作 прозаїчна роббта; 听来真是〜прбсто нецікаво (нудно) слухати.
$岱另见Ьб
拔 fa великий щит.
筏指•
孩 fa розкішний; квітучий; густий.
孩孩 fafa квітучий; розкішний; рясний; що розвивається.
垡fd.
垡 1) обробляти; зорювати; 2) оброблена земля; бранка.
伐
伐 fa (砍）рубати що (рубання).〜树 рубати ліс (дерева); валити ліс (дерева);他们〜了 几十 棵树 вони вирубали (зрубали) десятки дерев. 2)(攻Й*) піти війнбю на що; напасти на що (напад).
伐木 famu лісозаготівля мн.; заготівля лісу; валяння [лісу]; лісоповал.〜工具 лісорубний (лісорубальний) інструмент;〜НІ人 лісоруб; вальник; вальниця; лісоповальник; працівник (робітниця) лісгоспу; ~^术 техніка вапки.
伐木区 лісосіка.
伐木Mk famuye лісозаготівельна промисловість.
阀fd.
阀 fd < 机 > клйпан; вбнтиль ч.空气〜 повітряний клапан (вентиль);安全〜 захисний клапан;自动〜автоматичний клапан;滑〜золотніік. famao голівка клапана.
罚指.
罚 fa покарати кого (покарання).受〜зазнавіти


203
〜洒三杯 змусити випити три штрафних келиха вина.
罚金 fajln грошовий штраф.
罚款fdkuSn 1)(使缴钱作为处罚）штрафувати що; накласти штраф на що.受〜处分 піддатися штрафу. 2)(被罚的钱）штраф; пеня; неустойка.违约的〜штраф (неустойка) за невиконання договору; Ш ~ заплатити штраф;收〜спігувати штраф; брати пеню.
罚球 faqiu〈体> штраф;(篮球罚会）штрафний кидок;(足球罚球）штрафний удар;(罚知球) корнер.
罚球点ftqiiidian <体> (足球罚球点） одинадцятиметрова позначка;(手球罚球点） (тринадцятиметрова) позначка.
罚球区 faqiuqu〈体〉штрафна площадка.
罚球线 faqiuxian <体> штрафна лінія.
筏仿.
校 fa пліт,竹〜пліт із бамбука; бамбуковий пліт; 皮〜пліт із надувних бурдюків;流送木〜 сплавити пліт.
校子 fa zi пліт.
法氘
法й 1) 法律.根本〜основні закон;守〜 дотримуватися закону;犯〜порушувати закон;依〜严惩 покарати по всій строгості закону. 2)(方法)метод; спосіб. 一先4 工作〜 передовий метод роботи;分析〜аналітичний метод (спосіб). 3)(标准）приклад.不足为〜 це не приклад;取〜乎上 брати приклад так із найкращого. 4) (FS,指法国）Франція (французький).
法案 Ш'ап законопроект.
法办 faban дати [справі] законний хід; покарати кого за законом.送公安局〜 направити кого в міліцію і дати справі законний хід.
法宝傲1) <宗> (指佛法)сутра; закон Будди; (指和尚的衣鉢等）чернечі аксесуари бонзи. 2) <宗> (制伏妖魔的宝物）магічний засіб. 3) (特别 І 效的方法）чудодійний засіб; чудодійна річ; скарб; козир ч.党的逮设是中 国革命的三大〜之一партійне будівництво є одним із трьох найважливіших чудодійних засобів китайської революції.
法场 fachang місце страти; лобове місце.
法典 Шійп звід законів; кбдекс; укладення.
法定 fading законний; установлений законом.〜 继承人 закбнний спадкоємець;〜手续 законний (установлений законом) порядок; 〜基金〈会〉статутний фонд;〜资本〈经> статутний капітші;超过〜人数 перевищувати кворум;不到〜人数 немає кворуму; відсутність кворуму.
法度 йсій 1) 1)(法饼）правовий режим (порядок). 2)(行为准贝U) норми поведінки.
法官 fSgu§n суддя ч.
'法规 fagul законоположення; узаконення; законодавство.现夺亍〜діючі узаконення; Ш 步制定经济管理的〜поступбво розробити законодавство про господарське керування.
法国人 FSguoren француз (французький); француженка.
法 її 号 faguohao <音> валторна.
法国梧桐 f^gu6 wutong <植> платйн східний; чинар; чинара.
法号 f^iao чернече ім’я.
发纪间і закон і дисципліна.严格遵守国家〜
строго дотримуватися державної дисципліни.
法家甸这1)(先秦时期的思想流派）філософська школа "фацзя" (закбнників).〜学说 легізм. 2)(指人）законник.
法替 fajing судова поліція.
法拉ЙШ <电> фараді
法拉计ftl§ji <电> фарадм打p.
法兰盘 ШАпрйп <机> фланець.
法兰绒 falanrong фланель ж.
法郎 falang франк.
法老 йШо <史> фарабн.
ШШ. fait теорія права; теоретичні передумови юридичних норм.
法力1) <宗> чудотвбрство. 2)(神奇的力量） ч^римн.; чаклунська сила.
法利赛人 f^lis含іМп <宗> фарисей; фарисейка.
法令 filing закбни і декрети; постанови і розпорядження; установлення мн” застар. 国家〜державні закбни і декрети;政府〜 постанови і розпорядження уряду;治安〜 декрет (постанова) про охорону суспільної безпеки;战时〜закбни військового часу;〜大 全 зведення встановлень;〜汇编 збірка установлень.
falu закон; право (правовий); юридичний. 〜草案 законопроект;〜顾问 юрискбнсульт;〜 文件 юридичні акти;〜条文 текст (стаття) закону;〜地位 правове положення;〜问题 юридичне (правове) питання;〜程序 правовий порядок; правопорядок;〜制裁 залучити що до судової відповідальності (до суду);〜起诉 зрадити що суду; віддати що під суд;制定〜виробляти закон;公布〜 обнародувати закбн;有〜上的效力 володіти юридичною чинністю; мати силу закону;受 〜保护 знаходитися під захистом закону;不 受〜保护поза законом.
法螺 ftlu6 1) <动> спіральна одностулкова мушля. 2)(乐器）ріг із мушлі. II参阅“吹法螺 chuT faluo*'.
法门 ftm如 1) <宗> шлях до буддизму. 2)(方法） засіб; спосіб; шлях ч.
法器 fSqi < 宗 > музичні інструменти буддійського богослужіння.
法权 faquan право; юрисдикція,治夕卜〜екс- територіальність; право екстериторіальності; 资产阶级〜буржуазне право.
法人 faren юридична особа.
法师伤8111<宗> святий; бонза ч.
法式 fashi канонічна форма; встановлена (існуюча) норма.营造〜канонічна форма архітектури.
法事 fSshi <宗> заупокійна служба (молитва); заупокійний обряд; панахида.做〜справляти заупокійну службу.
法书伤shii 1)(书法务:范）шедевр каліграфії. 2) (称对方写的字）Ваш почерк.
法术 fashu магія; чаклунство; чарівництво.
法帖 fatie [каліграфічний] пропис.
法庭 fating суд; трибунал.人民〜нарбдний суд; 战地〜військбво-польовіій суд (трибунал); 军事〜військбвий трибуніп;革命〜 революційний трибунал; ревтрибунал.
法统 fatong правопорядок; правова система [держави].
法网 ftwang законна кара; суровість закону.难 逃〜не уникнути законної кари; не втекти від правосуддя (від кари закону).
法西斯fSxTsT 1)->法西斯主义.2)(指人）
фашист.
法西斯化 f^xlslhua фашизуватися (фашизація). 使〜фашизувйти що.
法西斯主义 ftxTsTzhtiyl фашизм (фашистський).
发线 Шхіап нормаль ж.
法学 ftxue юридична наука; юриспруденція.〜 通论 законознавство.
法学家 faxuejia юрист.
法衣 ЙуТ чернечий одяг; риза ж; фелон ч.
法医 fay! судовий лікар.〜鉴定 судово-медична експертиза.
法医学 ftylxue судова медицина.
法语 ftyti французька мова.〜国家 франкомовні країни.
法院fSyuAn суд.最高人民〜верхбвний нарбдний суд;中级人民〜нарбдний суд середньої інстанції;地方〜місцеві суди.
法则 fSzS закон.经济〜економічний закон;自然 ~ закон прирбди.
法治仿zhi керівництво державою (країною) за допомогою встановлених законів; керів- ництвр на основі законів.
法制 fSzhi законність; законодавство; правопорядок.人民民主〜нарбдно-демокра- тична законність;社会主义〜соціалістична законність.
法子 Й-zi метод; спосіб.没有〜нічого робити; нічбго не порббиш; нічбго не придумаєш;这 有什么〜？ що ж робити? що тут є?应当想〜 帮助他 потрібно придумати (подумати), як йому допомогти; треба як-небудь йому допомогти;用什么〜可以加快度？ як (яким способом, яким шляхом) можна збільшити швидкість?有困难就得想〜раз важко, то треба шукати вихід;老〜效果不好 старий метод не дає гарного результату (неефективний).
Йй.
ї去码 Шшй (<J、进码）гиря; важки; гирки збірн.
fa另见伤.
发 fa (毛发)волосся ми.白〜сиве волосся.
发夹 fajia шпилька [для волосся].
发錯 fala брильянтин.
发网 fawSng сітка для волосся.
发癖 faxuSn〈医〉п5рші.生〜паршивіти.
ЖШ fazhi:为之〜обурюватися до глибини душі; розлютитися;令人〜волаючий;法西斯 的滔天罪行令人〜усі до глибини душі обурені тяжкими злочинами, скоєними фашистами.
法fa.
法玻 falang емаль ж.; клуазон^ невідм.〜花瓶 ваза клуазоне; емалева ваза;涂〜емалювати що.
质 faldngzhi еміпь ж.
仿п另见ftn.
反 fan 1) опротестувати; відмінити; 2) підлягати перегляду.
反案 fanan опротестувати вирок.
蕃洳.
蕃 fan 1) дальні васальні землі; окраїна; васальний; 2) некитайські племен焱；туземці; варвари; 3) < 1曰 > інозбмці; чужоземці; іноземний; закордонний;〜语 іноземна мова.


204
йп.
Ш fan зайченятко.
藩 fSn.
Ш fan 1) велике сито; 2) огорожа.
帆 Шп. '
帆 fan вітрило (парус).张〜поставити (підняти) вітрило;收〜згорнути (забрати) вітрило;操〜 управляти вітрилом;扬〜під вітрилами; на всіх вітрилах; щодуху; щосили; що є сили (духу).
帆布 flnbCi парусина;(防水帆布)брезент;(粗帆 布)равендук.〜手審 парусинові рукавички;〜 跑鞋 парусинові туфлі;〜短上衣 брезентова куртка; брезентівка розли
中凡 fanbuchuang розкладачка; розкладне ліжко.
帆іій fanchuan вітрильник; вітрильне судно;(轻 便帆船)буєр.机〜моторнопарусне судно.
帆索 f5nsu6 шкот. 番йп.
番 1 fan (夕卜族）чужоземний; іноземний.
番2 fin〈量词> 1)(次):经过一〜努力доклбвши певних зусиль;考虑一〜подумати; поміркувати;经过一〜考虑以后після певних міркувань; трошки подумавши;这一 〜话 цю розмову; ці розмбви (слова). 2)(倍） разом.使产量翻两〜збільшити виробництво в чотири рази;这个县在最近三華内粮食产 量翻了一〜за останні три роки збір зерна в цьому повіті збільшився у два рази.
# 	Ц fanhao номер; нумерація [військових частин].改变〜змінити номер (нумерацію); нРРЛ6^^Г~ нові номери (нова нумерація) [військових] частин;取消某军的〜 розформувати корпус.
番红花 flnh6nghu§ < 植 > крбкус (шафран) посівний. 番椒 fSnjiSo <药> перець.
番木整喊 fBnmCibiSjian <药> стрихнін.
番木瓜 fSnmiigua 1) <植> це дерево; каріка; папайя. 2)(指果实）каріка; папайя.
番煎 fanqie <植> помідбр; томат [їстівний]. 2) (指果І) помідор.
番前普 fanqiejiang (番猫沙司）томатний соус; (番前泥）томат-пюре невідм., с,
番湾叶 f5nxi6yd <药> сбнна.,
幡йп.
fan прапор; стяг висок.
幡然 Шігйп —翻然 f^nrdn.
藩
藩萬 fanli ―樊篱 fannli.
藩属 f^nshii (属国）васіпьна держава;(属地） васальна земля (територія).某帝国的〜 знаходитися у васальній залежності від такої-то імперії.
ШШ fanzhen васал.
翻仿п.
Ш fan 1)(上下翻转)перекинути що;(内外翻转) вивернути що.把口袋〜过来 вивернути кишеню;把这一页〜过来 перегорнути сторінку;把课本〜到第一页розгорніть підручник на першій сторінці;〜眼皮 розплющити ПОВІКИ；他〜了〜挂在墙上的日
历 він погортав календар, що висів на стіні. 2) (找寻）ритися;(找到）розкопати що.〜口袋 ритися в кишенях;〜一〜字典 подивитися (заглянути) у словник (у словнику);这东西 作从哪里〜出来的？ де це ви відкопали (розкопали)? що. 3)(越过）〜山 перевалііти (перебороти, здолати) гору; перебратися через гору;〜过围墙 перелізти (перевалитися, перескочити) через паркан. 4)(成倍增加） збільшитися [у кілька разів].产量〜了一番 виробництво подвоїлося (збільшилося у два рази). 5) —》•翻译 1). 6)(掘松）розпушувати що (розпушування).〜地 рзпушувати землю; зорювати поле.
翻案Ші'йп 1)(推翻已定罪名）опротестувати вирок.闹〜опротестувати правильні оргвисновки; борбтися за реабілітацію; необгрунтовано вимагати реабілітації. 2)(推 翻以前定论）спростовувати що (спростування); (恢复名誉）реабілітувати що (реабілітація).〜文章 спростування;替某一 历史人物〜спростовувати традиційні (загальноприйняті) пбгляди на історичну постать; перегляд оцінки певної історичної постаті.
翻把 fSnb豸 1)(重占上风）[знову] узяти верх; відновити [колишнє] положення. 2)(否认说 过的话）відпертися від чого, розм.
翻白眼 f5n baiySn 1)(表示为难）захбдити в безвихідь (глухий кут); перебувати в скрутному становищі;(表示失望）бути розчарованим; дивитися на кого в розпачі; (表示愤恨）дивитися на кого з ненавистю (з обуренням);(表示不满)дивитися на кого з невдоволенням;(表示轻视)дивитися на кого із презирством. 2)(病危时的生理现象） закотити очі; очі в кого закотіілись.
翻版 flnban 1)(翻印）передрук (передрукувати що); перевидання (перевидати що); відтворення (відтворювати що). 2)(翻印的 版本）передруковане видання. 3)(改头换面 的事物）перелицювання.旧条约草案的〜 перевиданий проект договору;修正主义纲 领的〜варіант ревізіоністської платформи.
翻本fanbSn 1)(贏回输掉的钱）відігратися; відіграти свої грбші. 2)(报复）[дати, узяти] реванш.准备〜готуватися до реваншу.
翻遍 fanbian 1)(寻遍）перерити що; перебрати що.〜整个书架 перебрати всі книги на полиці;〜ЛІ场 перетрясти усе в майстерні; 他什今都〜了，还是举有找到那封信він усе перерив, але все-таки не знайшов того листа. 2)(翻阅完）перегорнути що.把整本书都〜了 перегорнути всю книгу.
翻若 fancha <农> лущіння (лущити що).
翻车鱼 fSchSyii <动> місяць-рііба.
翻动 fandong ритися; ворушити що; торкати що.用f产子〜粮食перелопйтити зерно;要把 干草〜一下сіно треба розтрусити;另丨j〜人家 的东西не рийтеся в чужих речах;展出的书 Ції勿〜прохання не торкатися виставлених книг.
翻斗车 fSnd6uch6〈铁路> вагон-думпкар.
翻盖 fangai перебудувати що (перебудова).〜房 屋 перебудувати будинок.
翻足艮头 fan gen tou перевертатися розм.; зробити сальто (сальто-мортале, перекид); крутити сальто (сальто-мортале);(飞机翻足艮 头）робити мертву петлю; описати петлю.翻
三个足艮头 тричі перевернутися.
翻耕 fangeng зорати що (бранка).
翻供 fangong відмбвитися від своїх попередніх показань.
翻滚 fSngtin 1)(波浪滚动）перекочуватися;浪 花〜перекбчувалися хвилі;波涛油涌，向岸 边〜хвилі, вируючи, набігали на берег. 2)(舌L 翻身）качйтися.痛得在床上直〜качатися по ліжку від болю.
翻悔 fanhrn каятися в чому (каяття).
翻检 fanjian перебирати що.〜文件 перебирати папери;〜旧报 перебирати старі газети.
翻江 І到海 f5n jiang dao hai стрімкий (стрімкість); бурхливий; надзвичайний.用〜 的力量з бурхливою енергією;以〜之势із надзвичайною силою; із усією стрімкістю; бурхливо; натиском.
翻奖 fanjiang вихід підґрунтових вод [навесні]; виступила назовні підґрунтова вода.
翻旧帐 fan jiuzhang звести старі рахунки; ворушити минуле.
翻开 fankai розгорнути що.〜报纸 розгорнути газету;〜书розгорнути книгу;如果〜历史看 ——Щ якщо звернутися до істбрії; якщо оглянутися (подивитися) на історію.
翻来复去伤1)(来口翻身） перевертатися [із боку на бік],他〜睡不着 він довго перевертався і ніяк не міг заснути. 2)
(一次又一次）знову і знову; і так і сяк.〜地想 обмірковувати і так і сяк;这件事要〜地说 це треба пояснювати знову і знову (багаторазово повторювати).
翻脸 fanliSn посваритися; відвернутися від кого; припинити знайомство з ким; перестати вітатися.〜无情 бути нещадним у гніві;他〜 不认人 як він розсердиться, то ні на кого не зважає (нікого знати не хоче);他们〜了 вони у сварці; вони посварилися один з одним; вони розсварилися; вони стали недругами.
翻料机 fSnliAojK冶〉кантівніік.
翻领 fanllng відкидний комір.〜|才衫 сорочка з відкидним коміром;大〜кбмір шалі.
翻舌L fanluan переворушити що, розм.; розкидати що，рош.东西都给〜了 усб було переворушено; усе було перерите (розкидане).
翻然 fanran відразу [й остаточно]; відразу.〜改 过 відразу [й остатбчно] змінитися в кращий бік; різко перемінитися до іфащого;〜 відразу взятися за розум; взятися за розум; відразу зрозуміти свою помилку і щиро покаятися.
翻砂 fansha лиття; виливок.〜车 I、司 ливарний цех; ливарня розм.;〜ЛІ入 ливар.
翻身 fBnshgn 1)(翻转身子）повернутися (перевернутися, перевалитися) на інший бік; (来回地翻身）перевертатися [із боку на бік]. 他〜上马，坐在鞍上він заю^нув у сідлб своє, тіло. 2) (ШШ) звільнитися (звільнення); стати (устати, піднятися) на ноги.〜农奴 звільнені кріпосні; звільнені раби;彻底〜 домогтися повного звільнення;解放后劳动 入 了 t 入 після звільнення країни
трудящі розігнули (розпрямили, розправили) спину і стали хазяїнами своєї долі;我们〜不 忘共产党 ми ні в якому разі не повинні забувати, що нас звільнила Компартія.
翻腾伤ivteng 1)(上下滚动）вирувати; кипіти. 波浪〜кбтяться (вирують) хвилі;许多疑问在


205
他脑子里〜着 ним оволоділи різні сумніви; 脑子里〜符杂乱的念头в думках був пбвний хаос (безлад);他心潮〜，彻夜未眠від душевного хвилювання він не спав усю ніч. 2)—翻动.他把箱子〜了半天він дбвго р“ся вскр卩ні;这些都是琐Ф,还是别去〜吧усбце дрібниці, і краще про це не згадувати (це не ворушити).
fantian збунтуватися.
翻天复地 fan tian fu di приголомшливий; грандіозний.〜的 件 приголомшливі події; 〜的时代 епоха колосальних змін; епоха бурхливих потрясінь;〜的变化 приголомшливі (колосальні) зміни; грандібзні (колосальні) зміни;〜的革命斗争революційна боротьба, що змінює усе докорінно.
Ш Ш fan xiang dao gui ритися всюди; перерити усе.
翻新 йпхТп 1)(旧改新）відновити що (віднбвлення); перелицювати що.大衣〜 перелицювати пальто;油画〜підновити фарби на картині маслом; підновити картину маслом; реставрація картини. 2)(变 化出新的）обновити що (віднбвлення); різноманітити що (різноманітність).把花布 的花样〜різноманітити (обновити) малюнки ситцю;他们这些理论，无非是老修正主义者 早已在历史的实践中破了产的滥调的〜ЦІ їхні теорії є ніщо інше， яіг переспіви заяложених теорій старих ревізіоністів, давно уже відкинутих історичною практикою.
翻修 fanxiu перебудувати що (перебудує).〜房 房 перебудувати (капітально відремонтувати) будинок.
翻寻 fanxun ритися в чаму\ (找到）відкопати що. 在图书馆里〜ритися в бібліотеці;我们〜到一 份重要的历史文献ми відшукали (знайшли) екземпляр важливого історичного документа.
翻译 йпу'і 1)(译）перекладати що (переклад).〜 说 перекладений роман;书面〜письмбвий переклад; 口头〜Усний переклад;机器〜 машинний переклад;逐字逐句的〜 дослівний (буквальний) переклад;由汉语〜 成俄语 переклад із китайської мови на російську. 2)(译员）перекладач; перекладачка. 俄语〜перекладач із російської мови; 当〜працювати перекладачем.
翻译片 йпуірі含п <影> дубльбваний фільм; фільм-дубль ч.
翻印 fanyin передрукувати що (передрук); репродукувати що (репродукція) спец.〜旧书 передрукувати стару книгу;〜装置 репродукційна установка;〜的名画画册 альбом із репродукціями картин відомих художників;不Щі〜передрук заборонено.
翻阅 йпуие перегортати що.〜书籍 перегортати книги.
翻云,复雨仿пуйпіїїуй 1)(反复无常）сім п’ятниць на тижні в кого; мінливість (мінливий); мінливість (непостійний); 2) (^- 于玩弄手段）дворушництво (дворушничати).
УЕ fan.
vG fan Фань (назва місцевості в епоху Чуньцю на території теперішньої пров. Хенань).
祥 fdn.
袢 fan легке спіднє плаття.
伴恶 fanshii спека; жара.
fanxun нарядний; виряджений.
莽йп.
^ fan бамбуковий плетений кошик.
№
墻 fdn.
Щ fan могильний пагорб; могила; курган;〜|、б] між могилами; на кладовищі.
蕃і
Ш fan 1) пишний; рясний; густий; розкішний; 2) багаточисельний; плодючий; плодоносний; багато; 3) буйно розростатися; 4) множитися; плодитися; розмнбжуватися.
蕃昌 fanchang розкішний; квітучий.
蕃盛 fancheng багаточисельний.
蕃,息 fanxl плодитися; розмнбжуватися.
瑶 fdn.
墦 fan самоцвіт; дорогоцінний нефрит.
РУД-
腊fb.
月番 fdn смажене жертовне м'ясо.
Ш fan лапа; нога;〜熊 лапа ведмедя.
播
Щ fan вівця з жовтим животом.
蘩洳.
繁 fan полинь.
只і fan.
凡1 fdn 1)—凡庸.〜夫俗子міщани лш. 2)(宗教 或神话中指人间）мирський; земний,〜心 мирські (земні) бажання.
凡2 fan 1) —»•凡是.〜此种种，不一而足такі справи (випадки, явища, порядки, речі) не рідкість; усіх не перерахувати. 2) <书> (总共) всьогб.全书〜二十卷 у пбвному зібранні творів усього 20 томів; повне зібрання творів складається з двадцятьох томів 初\中 山і生致力国民革命〜四十年Сун Ятсен протягом сорока років віддавав усі свої сили національній революції.
凡3 fan〈音〉"фань" {китайський нотний знак); фа невідм.
fan'er <矛几> клапан; вентиль ч.
凡尔丁 fan'erdTng〈纺〉муслін із вовни; вовняний муслін.
凡|司 fanjian світ; земне (мирське) життя.
凡 Щ fanli правила користування чим; пояснення [до книги].胃 4^ 〜як
користуватися словником.
凡人fdnr6n 1) <书> (平常的人）пересічна людина; пересічна особистість. 2)(宗教或神 话中称尘世的人）смертний книжк” ірон.
凡士林 fanshilm вазелін.
凡事 fanshi усе; усе поділяй (питання).〜起头难 спочатку (на початку) завжди буває важко; перша чарка колом;〜要和群众商量 у всьому (у всіх справах, у всіх питаннях) варто радитися з масами.
凡是 fanshi усі; кбжний; всякий; будь-який; всякий (кожен) всі разом;(用于时间）усюди (用于地点).〜愿意的，都可以参加всі，хто бажає можуть узяти участь; кбжний, хто тільки побажає, може брати участь;〜群众发 动起来的地方，工作就会幵І得较好ускіди，
де піднялися маси, робота йде успішніше.
凡俗 fansii повсякденний; буденщина; пересічний (посередній).不同〜відрізнятися від буденщини; виділитися з повсякденного.
ЛіШ fanyong пересічний (посередній).〜的人 пересічна людина.
研L fan.
帆 fan〈化〉галун л/н.; купорос.
帆石 fanshi <矿> алюмініт; вебстерит.
帆土 fantu〈矿〉глинозем; галунна земля.
钥і fan.
f凡 fan〈化> ванадій.
烦 fdn.
烦fdn 1)—烦闷.心里〜得很сумно на душі; на душі кішки шкребуть. 2)(厌烦）набриднути (докучливий); наскучити кому.他这番话大 家都听〜了 усім набридло слухати його розмбви; набридли (наскучили) усім його розмбви. 3)(烦劳)завдати кому клопоту.〜你 带个信 попрошу вас передати звісточку;不 必再〜人了 не варто більше турбувати (турбувати) людей.-
烦劳ftnldo烦3).
烦闷 fanmen (无聊）нудьга (скучати, нудний); (苦闷）туга (тужити, тужливий);(心情不快） засмучуватися.〜的;її、情 тужливий настрій; 觉得很〜т^га (нудьгй) бере кого;心里真〜 жахливо тужливо (нудно) на душі; бути в мінорі;问题没有解涘，备心里真〜я д^же розхвилювався через те, що питання ще не вирішене.
МІЙ fannSo досада (досадливий, прикрий); неприємність (неприємний);〜的心情 досадливе (неприємне) почуття; почуття досади;〜的事 прикра (неприємна) справа; неприємність;添〜завдати неприємностей; Ж 叫入〜прбсто досада бере; як усе це неприємно; усе це прбсто пригнічує.
烦扰 fSnr3o 1)(揽扰）турбувйти кого; тривожити кого; смикати кого,розм. 2)(心烦） тривожитися (занепокоєння); тривожитися (тривога).
烦冗 fanr6ng 1)(繁杂）настирливий (настирливість); обтяжний. ~ 的事务 настирливі (обтяжливі) справи. 2)(烦琐冗长）великий (просторікуватість); розтягнутий (розтягнутість). 文章写得过于〜стаття дуже багатослівна і розтягнута; стаття велика (розтягнута); стаття перевантажена зайвими подробицями.
烦琐 fansu6 багатослівний (багатослівність).〜 哲学 схоластика;说话〜багатослівність; багатослівна розповідь; багатослівна мова; 这篇文章的缺点是过于〜недблік статті в її багатослівності.
烦恶 fan wu відчувати неприязнь.
烦 ft fanxiao гучний (шум).街上〜的声音 шум на вулиці; вуличний шум;〜的环境 гучна (неспокійна) обстанбвка.
烦躁 fanzao нервувати; хвилюватися; прийти в нервовий стан.〜不安 тривожитися і нервувати; дисфорія спец.\ 令人〜不安 нервувати кого; рознервувати.
樊
樊禽 fanli 1) огорожа ж: 2)(比喻限制）окови мн.冲破〜звільнитися від оков; скинути окови;冲破旧概念的〜вирватися з кола


206
стйри
樊笼ft
рих понять.
fanlong 1)(鸟笼）клітка [для птахів], ланцюги мн.; 2)(比‘不自由境地）пута мн.; окови лш.; обмеження мн.; рамки мн.冲 出〜скинути ланцюги (пута, окови) рабства; 从〜中解放出来 звільнити себе від обмежень.
繁fb.
繁繁多；繁复.人少Ф〜роб6тибагйто，а людей мало; ЙИ〜就简 спростити.
繁多 fdnduo безліч (множинний); маса; численність (численний). 〜численні сорти; безліч (маса) різних сортів;名目〜 безліч (маса) найменувань.
繁分数 fiin侘nsh(i <数> складний дріб.
繁复 fanfu складний (складність); заплутаний (заплутаність).〜的工作 складна робота; складна (заплутана) справа.
繁华 f^nhud жвавий (жвавість); квітучий.〜的都 市 квітуче місто;〜的街道 гамірна вулиця.
繁缕 Шіій <植> мокриця; зірчйтка середня.
繁十亡 fanmang зайнятий (зайнятість),〜б勺季节 гаряча порі;由于工作〜унаслідок великої зайнятості;他 НІ 作〜він люд“на д夕же зайнята, у нього багато роботи.
繁茂 fanmao пишний (пишність); густий (густота).树木〜пйшні (густі) дерева;树枝 上盖着〜的绿叶гілки покривало пишне
суцільний;
-的工作
繁密 fdnmi густий (густота); безперервний (безперервність).
繁 7隹 fdnnan складний і важкий, складна і важкі роббта.
繁荣 fdnr6ng 1)(蓬勃发展）процвітання (процвітати); розквіт (розцвітати); пожвавлення (пожвавлюватися).工农业〜 бурхливий рбзвиток промисловості і сільського господарства;经济〜процвітання (розквіт) господарства (економіки);市面〜 жвава торгівля; ТІЇ；^〜велйке пожвавлення на ринку (у торгівлі); на ринку достаток продуктів (товарів);〜的城市 квітуче (оживлене) місто;〜富强的国家 квітуча (розквітаюча) і могутня країна;初步〜昌盛的 社会主义国家 соціалістична держава, що досяглі перших успіхів на шляху процвітання і могутності;〜时期 період (епоха) розквіту. 2)(使繁荣）сприяти розквіту (процвітанню).〜市场 сприяти пожвавленню ринку; ~ 创作 сприяти розвитку літературно-художньої творчості; 〜少数民族的文化сприяти розвитку культури нацменшин;〜国家经济的措施 заходи, що сприяють процвітанню (розвитку) економіки країни.
繁冗 fdnr6ng —»•烦冗 finrdng.
ШШ f^nrii численний і дріб'язковий.
繁盛ftnshSng繁柴1).商业〜жвава торгівля;城 市越来越〜了 місто процвітає з кожним днем. 繁琐 f^nsu6 —»•烦琐 fdnsu6.
繁体字 fantTzi ієрогліф складного письма (написання).
繁文绣节 fan w^n ш jie [маса] усякого роду правил поведінка; дуже складний етикбт; зайва церемонія.
繁宪 fanwu розтягнутий (розтягнутість).
Ж Ш fanySn розплодитися (розплід) роз- мнбжуватися (розмноження).
繁宵 fanyu розводити що (розвід); роз¬
множувати що (розмноження).
繁杂 fanza клопітливий; численний і складний, Ф 情〜к夕па всяких справ (турббт); клопітливої справи; маса турбот (роббти). 繁逝 fdnzh丨 1)(大量生长）рсхзмнбжуватися (розмноження); плодитися; розплоджуватися (розплід спец.).兔子〜得很快 зайці швидко розмножуються (плодяться);牲 口〜了 许多 худоба розплодилася;种子〜 <农> насіннєве розмноження; розмноження насінням;嫁接〜 <农> прищепне розмноження;扦插〜 <衣> розмноження черешками;无花〜< 4 @ > криптогамія. 2)(使大量生民）розводити кого; розмножувати кого，розм. ~ 良种猪 розводити поросят покращеної породи.
繁殖力fdnzWH плідність.家兔的〜根强 кролики дуже ПЛІДНІ.
繁殖率 fdnzhilfi відсоток приплоду.
繁重 fanzhong важкий (вага ж.); трудомісткий (трудомісткість); обтяжливий (обтяжливість). 〜的工作 важка (трудомістка) роббта; важка праця;任务很〜завдання складне й важк^.
反ftn.
反 ftn 1) 1)(对立面转换）переходити (перехід). 〜守为攻 перейти від оборони до наступу; перейти в наступ;〜败为胜 із переможеного стати переможцем; від поразки перейти в переможний наступ. 2)(方向相背） зворотний; анти-; навиворіт просту навпаки; проти-. ~ 三角函数 <数> ізворбтна тригонометрична функція;〜背着手 закласти руки за спину; закласти руки кому;把衣月艮穿 〜了 надяпфті сукню навиворіт;适得其〜 виявився протилежним очікуваному. 3)反 而.4.(造反）піднімати бунт; бунтувати;(起 义）піднімати повстання; повставати. 5)(反 对）проти чого; анти-; контр-; проти-.〜华叫 ^ антикитайський галас;〜右倾 боротьба проти правого ухилу;〜浪费 боротьба прбти марнотратства;〜腐蚀 боротьба проти гниття; 〜包围 контротбчення;〜冲锋 контратака;〜弹 道导弹系统 система протиракетної оборони. 6)(与之相背的）анти-; контр-.〜要求 контрпретензія;〜建议 контрпропозиція;〜论 证 контраргумент; ~^案 контрпропозиція; ~ 辩证法 антидіалектичний;〜历史主义 антиісторизм;〜民主主义 антидемократизм. 反比 f^nbT <数> морбтне віднбшення.成〜у зворотному відношенні.
反比例 йпЬШ <数> :звор6тна 叩опорційність.
成〜обернено пропорційний.
反暴 ftn Ьйо придушувати повстання.
反驳 ШпЬо спростовувати що (спростування); заперечувати кому на що， проти чого (заперечення).〜стаття-спростування чого; спростування; 无言〜 нічого заперечити; не знаходити слів, щоб заперечити; крити нічим прост.;无可〜的理 由 негапербчний доказ;〜某人的责难 спростовувати висунуте обвинувачення;他 的话受到亊实的〜йогб слова були спростовані фактами.
反标 Шп Ьіао реакційний лозунг.
反差 ЙпсМ <摄> контраст; контрастність.影像 〜контраст фотозображення;影物〜 контрастність ландшафту.
反常 fSnchang протиприрбдний (протиприродність); ненормальний (ненормаль¬
ність); не так, як у люд描；не тому, що прийнята; аномальний (аномалія).〜现象 ненормальне (протиприродне) явище; аномалія;〜的情况 ненорміпьний стан;〜心 理 анормальна психолбгія;——切〜усе перевернулося догори дном;今天他有些〜 сьогбдні він якийсь дивний; сьогбдні з ним щось не так.
反潮流 f^n chaoliu йти проти течії.
反辛才 ftnchen відтіняти що.
反冲击 fanchongjl контратака.
反冲力 fanchongli віддача; сила віддачі.
反当 fanchu <动> ж^йка; жувати жуйку,〜动物 жуйні [тварини].
Ф fanchuan виступати в новому для кого амплуа; виконувати незвичну для себе роль.
反唇相机 fan chun xiang ji парирувати гостро; говорити ущипливі слова (із їдкістю) у відповідь; огризатися розм.
反党 fSndang антипартійний.〜联盟 анти- партійний блок;〜集团 антипартійне угруповання;〜分子 антипартійний елемент.
反І到fSndao 反而
反帝 fSndi антиімперіалістичний; боротьба прбти імперіалізму.〜反封建的斗争 антиім- періалістична й антифеодальна боротьба; боротьба проти імперіалізму і феодалізму.
反动 fSnddng 1)(反革命）реакційний (реакція). 〜卖国政府зрадницький уряд;〜当局 реакційні правителі;〜言行 реакційні висловлення і дії;〜分子 реакціонер; реакційний елемент;〜势力 реакційні сили; сили реакції; реакція;〜会道门 реакційні релігійні с^кти (організації). 2)(反作用）реакція; протест.^ 是对封建压迫的〜це реакція на феодйльне гноблення.
反动派 fandongpai реакційна кліка; реакціонери л///.; реакція.
反动性 fSnddngxlng реакційність.
反对 fandui проти чого; заперечувати (заперечення); бути в опозиції.持有〜意见 мати заперечення;采取〜立场 бути в опозиції до кого-чого;遭到某人的〜 зиткнутися з опором (опозицією, відсіччю) з чиєїсь сторони;他遭到强烈的〜ЙОГ(І зустріли в штики;强烈〜різко виступати проти чого;竭力〜люто повставати проти чого;〜票 голос проти чого;投〜票 голосувати проти чого;我不〜я не заперечую; я нічбго не маю проти; у мене немає заперечень;资产阶级思想的侵蚀 протистояти розтлінному впливу буржуазної ідеології.
反对党 fanduid^ng опозиційна партія; опозиція.
反对派Шкіиірйі опозиція; (к对派分子） опозиціонери мн. 反对数 f^ndulshCi <数> антилогарифм.
反对者 fSnduizhS противник; ворог.
反而fSn’dr навпаки.他非但不І气，〜笑了起考 він не тільки не розсердився, а, навпаки, розсміявся;这样〜不好 навпаки, від цього буде тільки гірше (шкода).
反法西斯 fSnfSxTsTантифашистський.全世界劳 动者的〜运动антифашистський рух трудящих в усьому світі.
反务位免 fanfangweijiao < 测 > мордтний азимут.
反复 fanfu 1)(重复）багаторазово; неодноразово; знову і знову.〜实践 багатократна практика;〜@ 查 знову і знову перевіряти;〜


207
教育 знову і знову виховувати (наставляти); 〜推敲ретельно обмірковувати;经过〜研究 以后 після усебічного (детального) вивчення; 党的政策必须向干部〜说明політику партії необхідно знову і знову пояснювати кадрам.
2)(回到原有状态）рецидив.斗争的〜 рецидиви боротьби;斗争全有〜.甚至可能有 多次的〜боротьба має рецидиви, і навіть безліч рецидивів. 3)(翻悔）зрадити своєму слову; не дотримати обіцянки; мінливий.答 应了 又〜пообіцяти і зрадити своєму слову; дати обіцянку, а потім відмбвитися (покаятися)我说一是一，决不〜що сказано, те залізно, і я своєму слову не зраджу.
反复无常 fanfu wuchang сім п'ятниць на тиждень в кого; мінливий, як хамелеон.〜的 Л безпринципна людина; хамелеон; флюгер застар., зневажл.;〜的爱情 легкокрила любов.
反感 fSngSn антипатія; ворожість ж.; відраза, 抱有〜відчувати антипатію до чого; почувати ворожість до чого;引起〜викли- кати в кого ворожість (антипатію) до чого; уселити кому антипатію до чого;我对他有〜 у мен谷 до нього душа (серце) не лежить; я його терпіти не можу.
反戈一击 ftn ge yljl повернути зброю і завдати удару; перейти на бік противника.
反革命 fSngSmhig 1)(反对革命)контрреволюція (контрреволюційний).〜活动 контрреволюційна діяльність;〜黑手 таємний ватажбк контрреволюції;〜两手 лукава контрреволюційна політика;气焰十分器张 нахабний розгул контрреволюції. 2)(反革命 分子）контрреволюціонер; контрреволюційний елемент; контрик розм.现 1亍〜діючий контрреволюціонер;历史〜людііна з контрреволюційним минулим.
反攻 fSngong контратака (контратакувати що) контрнаступ.转入〜перейт“ в контратаку (у контрнаступ).
fSngong daosuan узяти реванш.
反躬自问 f^n gong zi wen запитати самого себе; запитати власну совість; подивитися на себе з боку; сам подумай і порийся у своїй душі.
反共 fSngong антикомуністична,〜阴谋 антикомуністична змова;〜逆流 антикомуністичний [зустрічний] плин;〜老手 запеклий антикомуніст.
反顾ftngii 1)(回头看)оглядатися. 2)反悔.义 无〜без усяких сумнівів; не повинно бути місця для сумнівів.
反光 fSnguang відсвіт; відблиск.夕阳的〜 заграва заходу; відсвіт (відблиск) заходу;火 焰的〜відблиск полум'я;水的 ~ відблиск води; відсвіт від води; світло, відбите водою.
反光镜 ftnguangjing відбивач [світла]; дзеркало заднього виду.
反函数 ftnhanshu зворотна функція.
反核子 ftnhSzT <理> антиядрб.
反话 ftnhua зворотні слова,说〜навмисно говорити протилежне.
反悔 ftnhul каятися (каяття); шкодувати (жаль). 一言为定，决不〜слбво моє тверде, і я від нього не відмовлюся;他咋天答应的事，今天 又〜了 сьогбдні він пошкодував про те, що вчора дав обіцянку.
反击 fSnjT відповідний удар; відсіч; контрудар; відбивати що (відбиття, відбивання).予以〜 нанести відповідний удар (контрудар); дати
відсіч; відповісти ударом на удар;〜右派 нанести відповідний удар (дати відсіч) правим елементам;自卫〜[дйти] відсіч із метою самозахисту;〜敌人的娼狂进攻 відбити скажений напад ворогів.
反剪 fanjian:〜着两手 заклйсти руки кому (за спину); зі зв'язаними за спиною руками (指 绑巷).
反|、可 fanjian дезорієнтувати [противника]; сіяти розбрат (ворожнечу) у таборі противника.
反间谋 fanjiandie контррозвідка.
反骄破满 fan jiao po mSn боротьба проти хвастощів і самовдоволення.
反角 ftnjiSo опозиція.
反诘 ftnjie відповідати питанням на питання; ставити зустрічні питання.
反抗 fSnkang пручатися (опір); протидіяти чому (протидія); противитися; супроти витися прост.〜情绪 дух опору (протесту);予以〜 робити протидію (опір);我不愿〜父亲 не хочу проти батька йти;哪里有压迫，哪里就 有〜там，де гноблення, там і опір.
反客为主 fSn ke wei zhii гість поводиться як хазяїн; гість нескромно бере на себе роль хазяїна; гість прагне господарювати замість хазяїна; зайняти домінуюче положення.
反馈 fSnkui 1) <电> морбтний зв'язок.〜电容 器 конденсатор зворбтного зв'язку. 2 ) заходи для запобігання витоку інформації.
反粒子 fanlizl <理> античастинка.
反面 Йптійп 1)(背面）зворотний бік;(衣服的 背面）виворіт;(硬іІї或会章的背面）реверс. 纸张的〜:звор6тна сторона листа;〜还缝着商 标 до зворбтного боку пришита торгова марка. 2)(消极的一面）негативний; негативний; зворотний; оборотна (негативна) 事物的〜стороні; зворотний (інший) бік медалі;〜人物 негативний герой (персонаж, тип); негативна роль;〜教员 негативний учитель;〜教材 негативний (негативний) матеріал для виховання людей; навчальний матеріал на негативних прикладах; негативний навчальний матеріал;〜教训 урок із негативного досвіду; урок із негативним значенням;起〜作用 зіграти негативну роль. 3)(相反的）зворотний; негативний.〜意见 негативний погляд; негативне ставлення;〜理由 протилежні (зворотні) докази.
反目 Йптй незлагода; розлад.夫妻〜[відбулася] незлагода між чоловіками.
反派 fSnpai негативний персонаж (тип).典型 的〜角色 типбвий негативний персонаж.
反叛 fanpan (叛变）зраджувати когось (зрадництво, зрадницький); змінювати чому (зрада, зрадницький).〜的行为 зрадницький учинок; зрадництво; зрада.
反叛 ftn.p^n <口> (叛І#) зрадник.
反扑 йпріі відгризатися простконтратака,伺 机〜очікувати момент і взяти реванш;击退敌 人的〜відбйти контратаку ворога.
反其道而行之 fSn qi dao er xfng zhl діяти в протилежному напрямку; займати протилежну позицію; чинити (діяти) навпаки (збвсім інакше).
反求诸己 Йп qm zhu ji більше жадати від себе; бути вимогливішим до себе.
反三用函数 fSnsanjiao hanshu <数> зворбтна тригонометрична функція.
反视镜 fan shi jing темні окуляри, окуляри від
反射 fSnshd 1)〈理> рефлексія; відбиток.〜显微 镜 відбивний мікроскоп;声〜відгомін звука; 眼睛对光线起〜作用бко реагує на світло. 2) <生理> рефлбкс，条件〜умовний рефлекс;无 条件〜безумбвний рефлекс; ~ 中枢 рефлекторний центр;〜学说 рефлекторне навчання.
反射弧位nshShii〈生理> рефлектбрна дуга.
反射计 f^nsh6ji <理> рефлектбметр. 反射角 ftnshSjiao <理> кут відбиття. 反射镜 fSnshdjing〈理> відбивні; рефлектор. 反射炉 ftnshSlii <冶> відбивнА піч. 反射器 ftnsh6q丨 <理> рефлектор. 反射线 fSnshdxiAn〈理> відбитий промінь. 反射学 fSnsh6xu6〈生理> рефлексологія.
反身 ftnshen〈语> зворотний.〜动词 зворотне дієслово; ~代词 зворотний займенник;〜语态 зворбтна застава.
反嗤伤11511'1~><书> 反咬.
反水 fSnshuT <口>~> 反叛 fSnp^n.
反思 fSnsT абстрактне мислення.
反诉 fSnsCi < 法 > зустрічний позов.提出〜 подати зустрічний пбзов.
反坦克兵 fSntSnkdbTng протитанкіст. 反坦克炮 f^nt^nkepao протитанкова гармата.
反特片 f^ntepian детектив (жанр літератури).
反题 fSnti <逻> антитеза.
反围剿 fSn weijiSo протикарапьні операції.
反胃 f^nwdi нудити (нудбта).
反问ftnwSn 1)(对提问者发问）ставити кому зустрічне питання. 2)(合反义的发问） ставити кому риторичне запитання.
反物质 fSnwizhi < 理 > антиретовинй; антиматерія. 反响fSnxi^ng відгук.引起很大的〜викликати жвавий) відгук.
反向器 ftnxiangqi〈电〉реверсор; реверсер.
反相 fSnxi^ng <电> протифма.
反省 fSnxing одуматися; отямитися; взятися за розум розм.; рефлексія спец.〜自己的错误 розібратися у своїх помилках; проаналізувати свої помилки; подумати над своїми помилками; самокритично підійти до своїх помилок.
反修 Йпхій антиревізіоністський; боротьба проти ревізіонізму.〜文章 стаття спростовує ревізіонізм (ревізіоністські погляди); стаття, спрямбвана прбти ревізіонізму.
反宣传 Йпхійпсішйп <数> контрпропаганда; дезінформація.
反演 fSnySn інверсія.
反咬 fSnySo обмовити кого.
反义词 fSnyid <语> антонім.
反应 fSny'ing 1)〈化，理> реакція,化学〜хімічна реакція;酸性〜к“сла реакція;喊性〜л^кна реакція;链式〜ланцюгбва реакція;核子〜 ядерна реакція. 2) <生理> реакція.运动〜 рухова реакція; М神〜психічна реакція; W 的〜реакція організму на холод.
3) 	<医> рейкція.阳性〜позитивна реакція;阴 性〜негативна реакція;蛋白〜білкбва реакція;皮肤过敏〜алергічна реакція шкіри; 做〜试验 робити дбелід на реакцію;出现了 轻微中毒的〜з’явилися відчуття легкого отруєння. 4)(反响）відклик;对作品的〜 відгук про твір;对批评作出〜відреагувйти (зреагувати) на критику;良 好的〜 позитивний відгук;阶级美系的正确〜вірне


'Ш iz (щ^)(і UBipirej 玷泓
•BHBdLO (遙叨泓土）
(l -B)iq Bioodu 〜职去在 ікнхХм внгпвімоїг tiruo й!нт?м)їґ 〜祟寒-ігііз (辱褂）(і iboubj 職 •ШХО ве И1013 〜别 土帝 tlfUO [вн] ИІИСІНВН !ігііо вн иівїїои 〜狂 tcaBdLO capjdah g 〜 !mou лк 49joi kitoiu ііжі kitoiu !j(〜їй丄q як *wh丄
їгзсізи ісмзш trsdsu 驵〜.ксірьзя (ЩЩ) ttfigo (泓击)Монетно (拟吉)(專拟)(Z (欲来)(I U组拗
u玛掛
•Ххіз Xdaep ои інаоь вн и丄варті 脚Щ〜.[!няоь вн] иівввіш〈法 > noqzuBj 银召 'ofn іеваХ вн B04I3BN (noitbjbc) іітогега iqzirej 身壬谷
•KHHBhXflE SHhlHOWdBJ ^KhhXflEaiUO IHHIHONdBJ
〈县〉(Z 'поіЛ^до <寂> (і uiXubj 县召 •WEIXHOUHBU〈薛〉UIJIUIXUBJ 导Ю召 •ВЮІГОИЛ ВЯОНЗЮІНВи ЇНЗІОІНВи UBnSUBJ Щ~р}
•оисзнзлнви <Щ1^ > un|Su3qsuBj •否召 •вмхорінви іюїзінви aqzunjusqsuBj 罢说由十谷 •wqsiHBU <显> uniusqsuBj 识ф去召 *wq3U0da3HBU iXnqzno.uBj у 军袍召 •weiHBHHdswBHBn їХпцгізшив; 軍筆召 •KHJ3 Xif ndpax odn кннзжваХве шчішлве 背办猫母〜їилярнвюдо юнїїрсівнжш їґктір иинчігвлве 保 М 幽 Ш 〜•ЇТЖІ9 иинчігвлве ^(вннвяХлсіш) кннзжваХве інчігелве ікннзжїґХо знчішлве unjucj 讲 ~ZK •JMEUOITHBU <爯> unmuBj
•іиоігозіґі юнсв/СжсІХд (XirXj£od) BHHadHmou 0J0H4iria иівлоХиоїГ
(зн) тжоп зн〜、_蘇笛游视W孫劫兹士 ^ KDHiHdHmou 0H0dmn (^Щ) (£ *имвсівяох и^ин^зеоні иинзігиоївє яХд монисі 〜g ivnu ohi иіинігоавн (^(%) (z *woh -ІГОЯВП (знвяиіглиа) знкіїГоивє кннзшрюХио $ 职〜ii«qd аиіГЕОс! иияиігхсІХд 〜來何 •ap;od [ииаиігхсІкд](田骐$鉍）(l U?IU^ Ж召 •МЕ!НЮШСІфЄНШІ 丨XU4Z切u玛 X革非召 •(丫If) ииімривнЕ иилзішїГ ЩЩ 點)ОЯ13М9ИВН£ ЗЯОНХСІ9ЯОИ 系^：〜t(W9ITBJBE) !М£І9ф у!НЧІҐ^ІВ£ Я [иячігіх] иіисіояси !(иі9ішівє) !мсІ9ф 织 нчіґ^іве X [илчщі] BapwEod 热迎〜іисрсіф інчігвлве ^(кннзжвяХве ^ннвяХнсіщ ^нмХїґ) вннзжїїХз aaoHxdsflou 说7〜-(qioiepxdseou) HHaoxdsaou ubjubj 姿召
•(ИІВЯХНЗІМІ) И1ВЯИЕВН OXBHHHdu івасрн BiKHHHduoH4irBJBE Зизцоив; ^
•XBaBduD хихчзнвмисізмвжіім a KdcxadMao # * * •
(ШН£іржсЬїГ минпХізве їй务国fl宣务輋IS〜裏 \fy twcigBdBHBU 军日}群И〜的іґзнвіі 设谢〜--НВП (等)（3 *W3tlHK,NXd ІМИМНОХ іминчігтХо иіґіяїіве олои илрїп 書及明淚淚扭 івмшшори шгккове іььиігдо вн 兹莫 ff}〜Т 现 ^wodpo trie RiiHoadahou 及〜T 现動著 їяїізнк.иїХсІ яиііХхоия іььиігдо вн 及〜T 现 ізвтіїгішо їґіхо д 〜 -BDHiBaHirsod tHiHiiXioodo ({^Щ) (l ^
.喂姿
•Ч13ІННИЬОІГ£ njinzuBj
•ІГВНШИСІМ
^HHhpITE ¥ 工知〜^НИЬрІГЄ 9ЇІ0ІІМ Щ 证壬 ~ •ИИННИЬОІГЕ ^ниьрігє иівясноно inzuej ЩЩ •(Bdepiriu) ofn илвжмсІЕрїГш i^ubj 验щ
•КЇІИННИЬОІГЕ ^ЧЇІЗНИЬОІГЕ U3JUBJ
•XHpdoguE m.BaXmXdou uifucj 錄习矣 •(яїГшои
-ве) отиніїдо HiBaXmXdou sifuBj 雜 ^
ВІГИЯВ<^и iiKHHHdu зн iHHodogBE 蔣褂）инододвс toaiodtaoHdBN ifuej 萏邡 •вліітшои (вюидооо) внчішноогізп 〜丫 Щ івмігшмои вньїнхзі 〜‘вліґимоіі <^>
(З -оітия^о HiHinXdou (逛否聚）（I mSuej ЩЩ •KHMHinXdouoaBdu !MHHinXdouoaBdu 丫 明〜ІЛОНИЬЯ HHHHpHBeHlOdU ц 上知〜 •ииннонвєию(Іи їнрявє HiBaXmXdou ^ubj ^Хаоїгш иівмвіг мий їгвн оісіве иь
-шт^л-и^л *oid?a ob4z9P.u?j
•mHHgidtr
esddh коиівяХьХмове (идзсіїои Ьвмзн) оісівя зн 规游肇、[> 年〜ісиун вн KOHiHirdaD оісівя зн ^否视辦〜"оківя зн OBqznq.uB；肇土那
•иівжХїґзнве уСарнє ^[Hgpdoax] яиїїиїїзсі SuiquBj 雄孤 •ниьоіґє иівяснонз ub.ubj 牽孤
•(H3idBiTBW
KHHBaoidpflXBE знаиїїиїіз(і 丄〜X 毁绝或 їмоївсіносісяд ихвю tNEHicd^odoig я иювия 〜
TjT军掛阜 ^ithwoo ХнЙоїінвав ихвмзХиоїГ 给 患明У军魏扈〜їишгишш (ихидосіє ^іидосі) иівнзХпоїґ 绝患〜ohi иівмзХиоїГ (否答）
(р -ЧЇІЗНИЬОІГЄ ииняржсізїг 〜輋国 ^КЇІИННИЬОІГЄ ВНСІВМ ЇЧЇІЗНИЬОІГС ИИНСІВЛ ІВПИНЧІШНШИСІЛ
!минчігенши(ім 〜棄姐 ічїізниьоігє иияолчоиш ~ 貌-ітинниьоіґе ічїізниьоігє (迅前）
(£ -Xjdog а вооімишиігве зн hw и оі ‘чілягизьвс
9ЇШШ В tOWHUlhBE ЗН ИМ Т *4I(MBUIhBE
зи овн ивхзн Y〜莎泜‘裢〜芽Y -У-±Ш *准〜士丫 їкннзсІХдо знчігвівс иівлиігмия 效々 〜іноїґсіон HiBaXmXdou 蔚〜.oht иівиїьвє iobi RLBMdox (孤哪）t(BHH3mXdon) ofn niBaXinXdou (Ш 1} ) (Z ^ніігииїїзиїї HiBaXmXdou ^ 2$
〜•(KHHsmfdou) ofn HXBaXmXdou ⑶聚）(i ubj 孤
'm
Ш
•ЗЇПИЯК ЗНЬИЮІЯВХВ
ІЖІЯВ1В〈呦雨〉SucixuBix-nzu^
•0?4ZU玛— о纠ZU母韶郅 •idouwi овіх ив;辑孩
•И1ІНЗІГ9ЕВЄ tRLIH9If9£ HIBhOU ЗщЬиЩ 祟孩
•aidsH0i0H3n Xxogod вн Hx^dg uid ищ 敬面 •кннінтдє ^axoiXdMHcg uid ив;爲孩 'KHHdHdssou Зивш ubj 垦孩
•ИХІЇҐОІГОІЧОП ЇІМИЇҐОШЖ ИХВХО !(КОИ1ИЇГОІГСЖО)
кннзжїґрігомо Supj upnq ов| ищ щ vpc
•ХКІҐЇМЗЄ
ХИІВЯСНЇІНОІҐОЗ ВН ИЗІҐОО ВЯКОП ЇСНЇІНОІҐОЗ
£1 изігоо (тхиз) кннзщїїия <у^> ивіГищ
•ігвнлиз зв 丄 dsaoii otn ^иніХиХз Зиїхізм mq ищ W Ш ІИ ^ •ігвнлиз 3Bid9aou оїп слиніХиХо §иіх там iqs іпц obj 置正!^回琢
•Hjodotram
£ BOHi^Hdaaou 〜礙古 *KDHxXHd9eou іпцив^ 回琢 •оизсі HHHipdoae A. KOKXKireudutria Зивцищ *иівїївл£ ивп§ ищ •Hjngodadau зоя кочізїгзяої? іоаонв£ иіидосі сміоінаои зоя кочіаїґзяоїГ 〜腊等齒•(вя99<ізсІзи) ohi HiHgodadsu (гу, yj^) їояонвн ofn ИІИ90СІ (湖軍)SuoSubj 工發: •їгвєвн KOHiBidaaon <宝> Subjubj г^щ •кіїівеїнвдсІХ Зизір ищ Щ^с •кзеижоїгоаїгіа xodpu 丄〜辟 Y -нсн1011 HHiridHome 〜•шХн」оігаяїГ|я овцоищ
•MowKduBH HHHipdoac 回钇〜.їг丨х HHHiodoae < 購 > ззищ 雕 щ •Хнигпяімчівд вн KOHiXHdsaou щ 〜•(кннзнс^аои) KOHiBidsaou ищ; 致
•ищ
Ж
•оііЕвд
ииньшономз вн иарїгХдїївн яиішя цин丄gdoat 〜ВД肫恶毋發士挞Ж ШШТ丨Р心явн иіидосіс 〜弹 'щїї BHxpdoac (附取^过财）
(Z ■inb'Hiodu ївіїімвзсі <^> SuoXonzu^
•изіглвн ве иів(івлои опгищ щ~щ •носііизниінв〈睡〉izSuoqzuBj 士ф爸
'IVQW3H
ОНИСІІИЗНИІНВ〈藤〉IZI9M§UQ4ZU^J 士微 4l 百 •HOioduHiHB <避> iziqzu^ 士巡祖 •XirdXogB оїґ кннзїїзаоїї <Щ> щЗизцгищ ^311^ •олбнеиіойи їГія июзаоїї (Й її Ш Н W ) (з •邙М9ІГ (иинжзігиюйи) HHRLpdoae (骈驵明百啡）（I Su^qzuBj
•жшшф з імвф ‘91/7(9 зн ох ид мк ^ 輋眷眾笨輋〜.9— зн оі ид мк (蚪时识基）(Є
•BSBdUD ВЯИІГЖВЯ и зжа ВМВІ ЗН ^ЗЗІИСКІГИЯХ зн
%ш\т ^жя (w 银 明革巢飧强当挲）iz -(иіидосіє мвх BgsdL зігв) HiHgode Bgadx sti зігв *9гпнвні иь мвх 聊斜 〜ioidpou зн онїґо зоя к *Himdoaoj зн ие 9 0ЇТІ ШШ±^Ш -K^iHtrpjou
ЗН НШ ОНЇҐО ЗЗуС 到鸯寻土〜ниїґо 斜 —番卷〜'.ШЗОСІи BHBd BE otn ‘句ИСІ ве ОЇП ІВЛВЇЇ внїїо ізжХїГивд іониїгз ззХ їонїґо зза 斜一〜 •оніґо зоя (著贫）（I Susqzu^ *jyf^： Susqz-ucj
•оХниолсів <Щ> UBixSuaqzuBj 班31沒 •онзлнвімсів <媒> sibSuaqzuBj 隨王谷 •онвмзонсів <Щ> sSSuaqzuBj р華疋祖 •мід швн вн HiHsdsu (钇 3 咭税）Susqz.u^ 证罟 Susqzu^ 31 百 •Хїїохвє (ішзїїія) моиігдїГія !Хїґохв£ вявіїве 〜细夕 *ішзїГія їнзиігдїґія овцгищ 紐甚 •ииннзоаиінв !иниш Hiodu cgqxodog ucqzucj 貌召 •зХнизрмлеїв <Щ> UBixnXuB| 勒導祖
•DH9JHB10)DldB <Щ> зіЬпХищ 路等 •онвлзоолмсів <щ> зЗпХищ pg举沒 •книдїГш Kidpax BHhHioiifBidsiBN 〜明 ％ l^ld ^илдїгш Kidpsx <^> ип[3ш/ив;识袖苕 •Хляонвходо odu XaxtiHHSiddH иікішоіґіеои їявсіио нвхо odu
s * 4
BaxtiHHaidsH вмоїГія оїґ иіиїГраоїГ 膨回•иівїґшопоїї tewoma оїї иіиявю tcwotria оїг иіиїґоеоїґ (呈褂游ТУ) (Z я
ИЛШ9НОМЗ И ИМИ1ІІГ0П Л0ХИ9ЇҐШ 〜^1：^
^dXiBdsiiir a XirpdBH книж олояоиод кннзж^Ідоїг丨я 毖雨垂卄闰丫二+誥 方苯 ^HlKttCdL ИЛОИИЯ И丄ИШІОЮЇГ卩本產 留丫晗舁〜丨丨ІЗОНОЩЇГ ОІШМСІЗЕЇГ〜明笼尬.(кн -нзжвйдоїгія) ohi ш^жвсідої^я і(кннвеидта) ofn иіввидїґія (来卬尬挲）（I SuiXubj 袖沒
•KHHKHaid dHhjwix
〜誥孙^hhkhsicI <办> 丨4s3M/uy其郅百
•doiHBsd
иияоевл 〜*doiHB3d <»> ibSuiXuBj
•HHmdoiHBad 峯 每〜！Хииі олоязнїгоя-оїґря doiHBsd tdoiMcsd ииазнїїоя-оїґря 〜本—本 їьвяКжрнїмєосІ-сІо丄 -мвзсі Jdamdg Моїмвзсі HHHdstridg 〜骚 gl МоїнвзсІ ииазнїґоаомжва 〜y/軍 fdoiHBsd HHHdatTK 〜@ -doiMBad <^：> трЗиїХищ
^сніїїоп от вн BDsdu вішаХлвзсІ ^ гИ时〜明杣Й—衮槌诒诳ГвеїзчігшоХо ігіл хинєісі їГзсізо онвноєзсі инндьрдїґзсізидн авжфїїо інзїґиїіні〜明仏募丄評陷诂 分苯辟康іилХлїїш інєїсі иівмиїгмиа〜姊叵|少 弹їчнзшрнтя хияоовюіжш кннзжвйдоїгія
80Z


209
饭馆 fanguSn їдальня;大〜ресторйн;小〜 ресторанчик;大分化的〜загальнодоступна їдальня;日夜服务的〜ресторан цілодобового обслуговування.
饭盒 fanhe алюмінієва коробка для рису.
饭量 fanliang апетит.
饭 fill fanpu ресторанчик; трактир; шинок; корчма застар.
饭钱 filnqidn (伙食费）грбші за стіл (за харчування, на харчування); ——
钱）плата за обід (за вечерю, за сніданок).
饭食 fan-shi стіл; їжа.〜好 гарний стіл; гарна їжа (їжа);〜很差 поганий стіл; погана їжа;食堂的 〜很不错 в їдальні пристойний стіл; у їдальні добре годують.
饭厅 fantlng їдальня.
饭桶 ftnt6ng 1)(装饭的桶）діжка для рису (для каші). 2)(无用的人）нікудишня людина; ні на що не придатний працівник.
饭碗 fSnwan 1)(盛饭的“）чашка [для рису]. 2) (旧时指职业)роббта; служба; шматок хліба. 〜问题 проблема шматка хліба;打破〜 загубити роббту (службу); залишитися без роббти (без служби); позбавитися шматка хліба; “放前І找个〜是很困难的事до звільнення важко було знайти собі шматок хліба (роббту).
fan.
范本 fanb6n збірка (альбом) класичних зразків. 习字〜збірка класичних зразків каліграфії.
范畴ftnch6u (概括性的基本概念）категорія.因 果 ~ категбрія причиновості;语法〜 граматична категорія;属于资产阶级革命〜 стосуватися до категорії буржуазної революції. 2)(类型）тип; категорія; порядок. 属于这一〜的问题 проблеми, що відносяться до цієї категорії (до цього порядку);思想〜的 问题 питання ідеологічного порядку.
范例 fanli зразок; приклад.成为〜послужити (стати) зразком (прикладом) для чого;作出〜 дати (показати) приклад чого;弓 І 为〜узіти за приклад.
范围 f^nw6i 1)(界限）сфера; межі мн.; границі мн.; рамки мн.; коло; об'єм; обсяг.势力〜 сфера (орбіта) впливу;活动〜сффа (коло) діяльності;认识〜 <哲> сфера пізнань;知识〜 有限 обмбкене коло (об’єм) знань;对某一知 识〜内的问题感兴趣мйти інтерес у певній сфері знань;工作〜коло роббти;职责〜коло обов'язків;职权〜 <法> компетенція;应用〜 область (сфера, рамки, поле) застосування чого;在世界〜内 у світовому масштабі; у масштабі всього світу;在全国〜内 у державному (національному) масштабі; у масштабі всієї країни; у межах (у границях, у рамках) країни;在可能〜内 у межах можливого (можливості);越出〜в“йти за межі (за рамки) чого; вийти з рамок (із границь) чого; 一定〜内进行研究вести дослідження у визначених рамках (межах, границях). 2)(限制)обмежувати що (обмеження);(概括）узагальнити що (узагальнення) 这决非…所能〜це не обмежується тільки чіш;这本著作的内容非 常广泛，决不是两三篇研究文章所能〜的ця праця дуже велика за обсягом своєму утримуванню і не може бути узагальнена тільки у двох-трьох дослідницьких статтях.
贩йп.
贩 fan закуповувати що (закупівля, закуповування).〜货 закупити товари.
贩卖 fanmai торгувати чим (торгівля); збувати що (збут); перепродувати що.〜茶叶 торгувати чаєм;〜毒品 торгувати наркотиками;〜人口 торгувати живим товаром;〜私货 торгувати контрабандою;〜 资产阶级的私货поширювати в завуальованому виді буржуазні ідеї;〜黑货 проповідувати чорний (нелегальний) крам.
贩运 fanyun перевозити що для продажу.〜货物 перевозити товари для продажу;〜私货 займатися контрабандою.
贩子 fan-zi крамар; перекупник.牲口〜 скотопромисловець; торгівець худобою;人 口〜торгівець живим товаром;战争〜палій війни.
梵制.
梵宫 fangong буддійський храм.
梵文 fanwen санскрит.〜学者 санскритолог.
梵文学 fanwenxue санскритологія.
方 fang-
方1 fang 1)(四角都是90的四边形）квадрат (квадратний);(六个面都是方形的六面体） куб (кубічний). IE 〜[правильний] квадрат; 长〜прямокутник;〜窗 квадратне вікно;〜括 弧 квадратні дужки. 2) <数> степінь ж.平〜 квадрат; друга степінь;立〜куб; третя степінь;五次〜п'ята степінь. 3)〈量词> (平方 米）квадратний метр;(立方米)кубометр. 一〜 沙子кубометр піску;占地十五〜займйти площу в п'ятнадцять квадратних метрів.
方 2 fang 1)(方向）бік.东〜схід; східна сторона; 从四面八〜з усіх боків;?往哪一〜走？ у який бік йти?各奔一〜кбжний іде своєю дорогою. 2)(方面）бік.我〜наш бік;对〜протилежна сторона; інша сторона;双〜обидва боки. 3) (地方）місце; бік.远〜далеке місце; далека сторона.
方 3 fang 1)—方法.教导有〜уміти виховувати; правильне виховання. 2) 方子.
方4 fang 丫<书> 1)(正在）що.〜今盛世у наш благодатний час; у наше благодатне століття; у наше століття розквіту і благодаті. 2)(方才) тільки [що].年〜二十 тільки що виповнилося двадцять років.
方案 fSngSn 1)(计划）пробкт; пропозиція.革新 〜новйторська пропозиція;筹备〜аванпроект; 推广普通话实施〜пробкт (керівництво) з поширення загальноприйнятої китайської мови;有两种〜є (існує) два варіанти. 2)(制 定的法式）системи; правшіа мн.汉语辦音~ система (правила) фонетичної транскрипції китайської мови.
方便 f5ngbi》n 1)(便利）зручність (зручний).交 通〜зручне сполучення;不〜незручність; дискомфорт;为 了 旅客的〜заради зручності пасажирів;为了 使用〜для зручності користування不可只图自己的〜не можна думати тільки про власні (особисті) потреби; 行个〜б^ць ласка; зробіть послугу. 2)(适宜） зручний.在你〜的 П寸候 у зручний для вас час; 住在这里很〜жити тут дуже зручно. 3)(有钱) при грошах.手头不〜не при грошах. ||参阅 “大开方便之门池kai fang bian zhi m6n”.
方才fangcai 1)(不久以前）недавно;(刚才）
тільки що.他〜在这里 він недавно (тільки що) був тут;〜下了 一场暴雨，,现在比€凉爽了一 тільки що пройшла злива, і тепер стало прохолодніше. 2)(才）тільки тоді; тільки в цьому випадку.他遭受了许多挫折，~找到走 向革命的道路 він зазнав багато невдач і тільки тоді (тільки після цього) знайшов шлях до революції;要有决心，〜能够取得成 绩 треба мати рішучість, і тільки тоді (тільки в цьому випадку) можна домогтися успіху.
方程 f^ngch扣g < 数 > рівшіння. 二)к 〜 квадратне рівняння;四次〜біквадратне рівняння; рівняння четвертого ступеня;
〜рівняння площини.
方程式flngchgngsh丨1) 1数>—多方程.一次~ лінійне рівняння; рівняння першого ступеня. 2)〈化〉хімічне рівняння.
方尺 fangchT квадратний "чи".
方寸仿ngcCin 1)(平方寸）квадратний "цунь". 2) <书> (指心）серце.〜已乱 сбрце (душа) не на місці.
方法 langfa метод; спосіб.工作〜мбтод роббти; 科学〜наукбвий метод;〜科学研究〜 методика (метод) наукового дослідження;教 学〜метбдика викладання;造纸〜спбсіб виготовлення паперу;治疗〜м^год (спосіб) лікування; Р介级分析的〜м^тод класового аналізу;用和平谈判的〜шляхом мирних переговорів;说月艮的〜діяти через переконання;用其他的〜іншим способом; ІНШИМ шляхом.
方法论位ngftliin <哲> методолбгія.
方沸石 fangfeishi〈矿> анальцит; анальцим.
方钢 fanggang < 冶〉квадратна сталь.
方格 fangge клітка.划〜графити (лініювати) у клітку.
方格纸 fanggezh! картатий (масштабний) папір.
方根 fanggen <数> корінь ч.幵〜вирахувати квадратний корінь із чого.
方剂伤ngj丨 < 药> рецбпт.
方家 fangjia фахівець; знавець; знаюча людина.
方解石 fangjiSshi〈矿〉кальцит; вапняний шпат.
方块 f^ngkuAi〈纸牌> бубни лш.; бубнова масть. 〜”К" король бубен.
方块字伤ngkuMzi ієрбгліфи мн. fangkuang [квадратна] рамка.
方略 fanglue [загальний] план; тактика.
方镁石 fSngmSishi < 矿> периклйз.
方面 fangmian сторона; аспект книжк.两〜два боки; обидва боки;好的〜позитивна (гарна) сторона;相反的〜протилежний бік; 一〜...， 另一〜...з одного боку, а з іншого боку …；在 经济〜в області (у сфері) економіки; з пбгляду економічного;文学〜的知识 знання з літератури;国际政策的一个〜один із аспектів міжнародної політики;在对夕卜关系 〜по лінії зовнішніх відношень;各〜的负责 同志 відповідальні особи різних відомств; A ~ ^ Й ® розглянути питання з усіх боків;各〜都有成就 у всіх областях домоглися успіхів;站在某人一〜стйти на чий бік; брати чий бік;你向来是只想到一个 〜ти завжди мислиш однобічно;他在财政工 作〜是有经验的 він досвідчений у роботі з фінансових питань;这是一个问题的两个一 такі два аспекти одного питання;世界力量 对比的优势是在我们〜，不是#敌人〜 перевага в співвідношенні світових сил на


210
нашому боці, а не на боці ворога.
方面军fSngmmnjiin <军> фронт.红军第四〜 четвертий фронт Червбної армії.
方硼石 fangpengshi〈矿> борацит.
方铅矿 fangqiankuang галеніт; свинцевий блиск; блискіт..
方钠圆避 fang rui yuan zuo несумісність (несумісний).
方式 fangshi спосіб; порядок.生活〜спосіб (уклад) життя 生产〜спбсіб виробництва;表
• 	决〜порядок голосування;以最友好的〜 по-дружньому;以行政〜в адміністративному порядку.
方糖 fangtang грудковий цукор; цукЬр-рафінад.
方位 fangwei <海，空> пеленг.真〜справжній пеленг;无线电台〜пеленг радіостанції;测定 〜пелен гувйти що; пеленгувати що; орієнтувати що;〜罗经 пелькомпас.
方位角伤ngw6iji3o〈天〉Азимут.
方位仪 flngwdiyi < 海，空 > пеленгатор; пелькомпас.
方向 fSngxi^ng 1)(指东南西北）бік; напрямок. 顺时针〜напрямок за годинниковою стрілкою;逆时针〜напрям проти годинникової стрілки;在东南〜走 іти в південно-східному напрямку; Й $ ；!匕〜 знаходитися в північно-східній стороні;在 森林里难以辨清〜вйжко орієнтуватися в лісі; 在山里迷失〜заблудитися в горах; заблукати серед гір;根据太阳判定〜орієнтування за сонцем. 2)(前进的目标）напрямок; бік.向城 市〜前进 йти в напрямку до міста; іти в бік міста;向月球〜发射火箭запустити ракету на Місяць. 3)(趋向）напрям; курс.发展〜 напрям розвитку;政治〜політичний напрям; політичний курс;政治〜对头 мати правильну політичну спрямованість;企业的经营〜 профіль господарської діяльності підприємства;为革命指明〜зазначити курс революції.
方向点flngxi^ngdian〈悔，空> румб.罗经〜 компасний румб.
方向航 fangxiangduo <海，空> кермб напрямку (поворбту).
方向盘 fangxiangpan кермо с.\ кермове колесо.
方兴未艾 fang xlng wei 焱і у стадії безупинного росту; у розквіті; бурхливо розвиватися; бурхливий розвиток.
方fangyan діалект; говірка.〜діалектна (обласна) лексика;〜词典 діалектологічний словник;地域〜територіальні діалекти.
方言词伤ngydnci <语> діалектизм.
方言学 fangydnxue <语> діалектологія.
方言学家 fangyanxuejia діалектолог.
方音 fangyln〈语〉фонетичні діалектизми.
方圆 fangyudn 1)(周围）навкруги; навколо.〜左 近的居民 населення прилеглих районів; Ж 里〜左近住的都是工人навкруг^ живуть робітники;不独我们村里如此，邊是百里〜之 内都如此 так було не тільки в нашому селі, але і на сто лі навколо. 2)(周围长度）в окружності.市 Й!〜十公里 район міста має десять кілометрів в окружності.
方丈 fangzhang (平方丈）квадратний "чжан".
方丈伤ng.zhang (寺院的住持）настоятель [буддійського храму].
方针 fangzhen курс.政治〜політичний курс;夕卜 交〜курс зовнішньої політики;工作〜 напрямок у роботі;敎名 ~ курс у сфері
освіти;釆取坚定的〜узіти чіткий курс на що;辛行 _力更生的7 реалізація курсу опертя лише на власні сили.
方针性fSngzh6nx丨ng спрямованість.带〜的问题 питання спрямованості.
方正伤ngzhSng 1)(整齐）акурйтно; рівно.字写 得方方IE IE слова написані рівно й акуратно. 2) ( ІН Ж ) праведний (праведність);
справедливий (справедливість); чесний і відвертий.
方志 fangzhi краєзнавча роббта.
方志擎 fangzhixue краєзнавство.
fangzhixuejia краєзнавець.
方柱石 fangzhushi〈矿> вернерит; скаполіт.
方桌 fangzhuo квадратний стіл.
方字 fangzi квадратики зі зразковим написанням ієрогліфів.
方子 fang-zi рецепт.开〜відписати рецепт.
f^ng 另见 fdng.
坊 f^ng (里巷）проволок.
坊间 fSngjiSn 1)(街市）торгбві квартали. 2)(书 坊）книгарня
芳 fang-
芳草 fangcSo запашна трава.
芳菲fSngfBi <书>1.(花草的芳香）ПЙХОЩІ кольорів і трав. 2) квіти і трави.
芳香 fangximig пахощі (духмяні, ароматичні); пахощі (що пахне); запашний.〜扑鼻[стоять] сильні пахощі; пахнути;紫罗兰发出一股〜的 气息 фіалка пахне.
芳香剂 fangxiangji ароматний засіб; речовина, що ароматизує; аромат; ароматизатор.
芳香族flngxiangzii〈化> ароматний.〜化合物 ароматні сполуки.
纺 fang.
钫 f^ng <化> францій.
fang.
防 fang 1)(防备）запобігати що (запобігання); попереджати що (попередження); охороняти що від чого; остерігатися чого.〜霜 захищати від приморозків;旱〜запобігати посусі;贼〜 остерігатися злодіїв; ~暑降温 попередження перегрівів і охолодження повітря;〜险装置 протиаварійна устанбвка;〜水织物 водостійка тканина;〜不胜〜усьогб не передбачиш; немає можливості усе передбачити; а на усе і запобіжних заходів не вистачить; за усим не устежити (не догледіти). 2) —►防如.3)(堤)дамба.
(5^ fangbei остерігатися чого, із неознач.; обережність; бути готовим.作好〜ужити заходів безпеки;〜措施 запобіжні заходи;〜水 灾的办法 заходи боротьби з повінню;〜特务 的破坏 остерігатися (борбтися проти) диверсій шпигунів;要有个〜才好 треба було
б 	проявити обережність; треба бути готовим; 要〜万一出什么事треба б少ги готовим до всіх можливих випадковостей.
防波板 ftngb6ban <船> фальшббрт; хвиле- відвщ.
防波堤 ftngb6dl <水> мол; хвилелом; хвилеріз.
防潮 fdngcMo 1)(防止潮湿）не дати чому відвологіти; непромокальний; вологозахист; вологоізоляція.〜纸 непромокальний папір. 2) (防备潮水）захист від припливів.〜闸门 шлюз для захисту від припливів.
防除 fangchu винищити кого (винищування); вивести кого.〜白蚁 винищити (вивести) термітів;〜害虫 боротьба зі шкідниками.
防弹 fangdan кулестійкий; куленепробивний. 〜玻璃 кулестійке (куленепробивне) скло.
防地 fangdi зона (ділянка) оборони.
防毒 fangdu захист від отруйних речовин; протигазовий.〜面具 протигаз;〜药剂 протигазові засоби.
防范ftngftn 防备.
防风 fdngfBng〈植，药> пастернйк посівний; лазурник розкидний.
防风林 fangfenglin вітрозахисний ліс; вітрозахисна посадка.
防腐 fangfu консервація (консервувати що); антисептика (антисептування, антисептичний) спец.; запобігання від гниття,木 材〜консервація деревини;伤口〜 антисептика рани;尸体〜бальзамування; 〜枕木просбчені шпали;浸在_精中〜 тримати що в спирті для (із метбю) консервації; консервувати що у спирті.
防腐法 fangfufa консервація; антисептика спец.
防腐剂 fangfuji засіб, що консервує, (речовина); консервант; антисептичні (протигнильні, захисні") засоби (речовини); антисептика спец.
防洪 fanghong боротьба з повінню; запобігання (попередження) повені.〜工程 будівельні роботи (спорудження) для боротьби з повінню; будівництво протиповеневої дамби.
防护 fanghu захищати що (захист); охороняти що від чого (запобігання).〜用品 захиснб приладдя для роботи;〜设备 захисні спорудження;〜装置 захисний пристрій; захисна установка.
防护林 fanghulin захисне лісонасадження (насадження); захисний ліс.
防护林带 fanghulindai захисна [лісова] смуга; лісозахисна смуга; вітрозахисна лісосмуга.
防化学兵 fdnghu^xudbTng < 军 > частина протихімічної оборони (指部队）боєць протихімічної оборони (指兵).
防患未然 fang huan wei ran бережися біди, поки
,її немає; ужити захисних заходів щоб запобігти нещастю (лиху, бідуванню).
防火 fdnghu6 1)(消防）попередження (запобігання) пожежі; протипожежний. -4& 施 протипожежні заходи;〜装置 протипожежна техніка; протипожежне устаткування. 2)(而才火）вогнезахисний; вогнестійкий; вогнетривкий.
防火墙 fanghu6qiang брандмауер.
防空 fangkong протиповітряна оборона.〜部队 війська протиповітряної оборони;〜勤务 повітряне спостереження, оповіщення і зв'язок;〜雷达 радіолокатор протиповітряного оповіщення.
防空兵 fdngk6ngb了ng < 军 > часпіна протиповітряної оборони (指部队）боєць протиповітряної оборони (指兵).
防空洞 fangkongdong 1) бомбосховище; бомбоукриття; притулок. 2) лаз; сховище.成 为阶级敌人的〜ст^ги надійним сховищем класових ворогів.
防空墙 fangkonghao бомбосховище.
防瘦 fanglao боротьба з туберкульозом; протисухотний; протитуберкульозний.
防凌 fangling боротьба з льодоходом (із шугою); (水利工程的合度)льодозахист.


211
防区 fangqu зона оборони.
防燃剂 fangranji антизапапювач.
防沙林 fangshalin піскозакріплювальні насадження; піскозакріплювальний ліс; протипіщана смуга.
防守 fangsh6u 1)〈军〉оборона (обороняти що). 〜要塞 обороняти фортеці;〜边境 обороняти (охороняти) кордони. 2) <体> захист.区域〜 зонний захист;〜人盯人 захист "гравець проти гравця"; пресинг.
防 林 fangshuanglin лісонасадження для захисту від заморозків.
防水表 fangshulbiao годинник-ватерпруф мн.; вологонепроникний годинник.
防水布 fangshulbu водонепроникна (водозахисна) тканина.
ІШШЙ fangtanke <Щ> протитанкова оборона. 〜炮 протитанкова гармата;〜枪 протитанкова гвинтівка; протитанкова рушниця；〜地雷 протитанкова міна;〜墙 протитанковий рів.
防特 fangte боротьба зі шпигунством.
防微杜渐 fang wei du jian зупиняти зло (боротися зі злом) треба на самому початку.
防卫 fangwei охорона (охороняти що); захист (захищати що).
防务 fangwu оборбнні заходи; оборонні роббти; оборона.力卩强〜посилення обороноздатності; 研究〜部署 вивчити розміщення оборонних споруджень. 一
防闲 fangxian〈书〉вживати] запобіжних заходів.
防线 fangxian лінія оборони; оборонний рубіж. 突破〜прорвати оборону (лінію оборони);越 过〜перейти лінію оборони.
防锈剂 fangxiuji < 技> засіб проти іржавіння (проти корозії); антикорозійний засіб.
防 ЧЖ fangxun боротьба із повінню.〜措施 заходи проти повені;〜工程 будівництво для захисту від повені.
Й fangyi боротьба з епідемією; протиепідемічний. 〜工作 роббта для боротьби з епідемією.
防疫站 fangyizhan санітарно-епідеміологічна станція.
防疫针 fangyizhen профілактичне щеплення.
防雨布 fangyiibu брезент.
防御 fangyu〈军> оборона; оборонятися,化学〜 хімоборона;积极〜активна оборона;力卩强〜 зміцнювати оборону;转为〜перейтїі до оборони;〜地带 оборонна смуга;〜工事 оборбнні спорудження (укріплення, роббти); 〜战术 оборонна тактика;〜力量 оборонність; оборонна потужність.
防御 士 fangyuzhan <军> оборбнні бої.
防展 fangzhen амортизація (амортизаційний, амортизований); буферний.〜装置 буферна установка;〜手表 годинник з амортизатором (з амортизованим балансом).
防霞器 fangzhenqi амортизатор.
防止 fangzhT запобігати що (запобігання).〜火 灾 запобігати (попереджати) пожежі (пожежу);〜事故 попереджати нещасний випадок;〜传染 охороняти від зараження (інфекції).
防治 fangzhi профілактика спец.; боротьба з чим.〜职业病 профілактика професійних хвороб; ~结核病 профілактичні заходи щодо боротьби з туберкульозом;〜病虫害 вести боротьбу з хворобами рослин і сільськогосподарських шкідників;〜工作
лікувально-профілактична роббта;传染病 的〜工作 лікувально-профілактична роббта проти інфекційних хвороб;大规模的血吸虫 病〜工作 масовий рух за профілактику, лікування і ліквідація шистоматозу;应及早〜 треба заздалегідь ужити профілактичних заходи(ів).
防治所 fangzhisuo диспансер; профілакторій. 结核病〜туберкульбзний (протитуберкульозний) диспансер; тубдиспансер;精卞中?两〜 психодиспансер 牙病中心〜головній стоматологічний диспансер.
^ ftng另见位ng.
坊 fang (作场)майстерня; мануфактура застар. 油〜маслобійня;醫〜крамниця (магазин) соєвих прянощів;染〜фарбувіпьня.
妨 fang.
妨碍 fang'ai заважати; перешкоджати (перешкода); гальмувати що (гальмо); стати (стояти) на дорбзі чиєї; стати (стояти) поперек дороги кому.〜工作 заважати працювати; перешкоджати в роботі; гальмувати роббту;〜个人自由 обмежити особисту свободу; '"的发展 гальмувати (уповільнювати) рбзвиток чого.，彼此互不~ одне іншому не шкодить.
妨害 fanghai шкодити чому (шкбда, шкідливість); 〜健 Ж шкідливо для здоров'я; шкодити здоров'ю; 一团结 шкодити єдності; 杂草~庄稼的生长бур’яни глушать посіви (заважають рбсту хлібів).
肪 fang.
肪脆 fangcui жир; жирний.
肪腻 fangni жир; сапо.
房 fang.
房 fdng 1)(房子）будинок.瓦〜будинок із (під) черепичним дахом;砖〜цегельний будинок; 平〜одноповерховий будинок;楼〜багатоповерховий будинок; багатоповерхова будівля. 2)(房间）кімната.卧〜спальня;客〜 кімната для гостей; вітальня;书 ~ [робочий] кабінет; [домашня] бібліотека. 3)(家属的一 支）дерево роду.长〜старше дерево роду; родина старшого сина;远〜亲戚 далекий родич.
房舱 fangcang каюта.
房产 fangchan будинки мн.
房产税 fangchanshui податок із будинків.
房地产 fangdichan нерухомість; нерухоме майно.
房顶 fangdmg дах.
房东 fangdong домохазяїн; домогосподарка; квартирогосподар; квартирогосподарка.
房饭钱 fangfanqian плата за стіл і квартиру (кімнату).
房管处 fangguSnchu житлово-експлуатаційна контора; ЖЕК невідм.
房荒 fanghuang житлова (квартирна) криза.
房基 ftngjT (地基）дішіш|：а під будівлю;(基础） фундамент дому (будинку).
房间 fdngjian кімната;(旅ti的房间）номер.双 人〜нбмер на дві особи (на двох);打扫〜 забирати кімнату.
房捐 fangjuan податок на будинки; квартирний податок.
房客 fangke квартирант розм.; квартирантка розм.; мешканець; мешканка.
房梁 fiinglidng (大梁)прогін;(横梁)балка.
房钱ftngqdn〈口>■>房租.
房事 fangshi статеве життя.
房帖 fangtig оголошення про здавану в найми квартиру.
房佗 fangtuo балка.
房屋 fangwii будівлі мн.; будівлі мн.; будинки мн.
房檐fingydn карниз; стріха.(指木房的房檐).
房子 ftng.zi)(房屋）будинок;(房间）кімната; (住宅）квартира.
房租 fangzQ плата за квартиру (за будинок); квартирна плата.
妨 f^ng.
鲂 fiing <动> чбрний лящ.
妨餘 fangfu <动> тригла; морський півень.
部 fang.
加 fSng радитися; навідуватися; відвідувати. fSng.
放 fSng 1) наслідувати; бути схбжим; 2) покладатися; спиратися на; залежати; 3) досягати; доходити; доводити себе до...;以〜 饿死 доводити себе до втрати свідомості від голоду.
防 fSng.
fSng 1) як раз; ейме; точно; відповідно; 2) спочатку; вперше; 3) починатися; мати початок; виникати вперше.
防此 fSngci починатися з цьбго.
肪 fSng.
舫 fang великий човен; катамаран; пліт; порбм.
肪 fSng.
舫船 fSngchuan катамаран.
旅人 fSngren човняр.
访 fSng.
访 fang 1) ~>访问.〜友 нанести візит другу (знайомому); відвідувати друга; відвідувати знайбмого;〜贫问苦 відвідувати родини бідняків; 有客来〜прийшов гість. 2) ~►访查.
访查 fSngcha розслідувати що (розслідування). 进行〜вести (робити) розслідування; вбсти слідство; проведення рбзшуку спец.\ 刑事案 件的〜工作 роббта з розслідування кримінальної справи.
访求 fangqiu розшукувати що (розшук, розшук). 〜"Й" t g позшук пам'ятників старовини (древньої писемності).
访问 ftngw会п [наносити] візит; відвідувати що (відвідування); відвідувати що.〜朋友 відвідувати друга;〜学生家庭 відвідувати свого учня;〜互相 обмінятися візитами;国事 ~ державний візит;学术性〜наукбвий візит; 闪电式〜бліц-турн彡 невідм..’ бліц-візит;对中 国进行友好〜прибути (прибуття) у Китай із візитом дружби; нанести Китаю дружній візит;我们〜了这个英雄的城市ми відвідали це місто-герой.
仿 ftng.
仿 fSng наслідувати що, кого (наслідування); імітувати що (імітація); копіювати що (копіювання).〜某人笔意[у] наслідування чийогось стилю письма;〜大人说话的神气 наслідувати мову дорослих;〜着这个样子造


212
个模型 зробити модель за цим зразком;〜唐 三彩陶器 трикблірна лазурна кераміка в стилі Ханської епохи.
单 fangdan специфікація.
仿佛伤ngfii 1)(好象)здається.乍一听这空话，〜 有些道理 на перший погляд слова ці здаються обґрунтованими;他一声不响，〜在 生气 він мовчить і начебто (ніби, наче) сердиться. 2)(类似）схожий.他的样子跟他 父亲相〜він зовні схожий на свого батька;他 的模样还和十年前相〜йогб зовнішність майже не змінилася за 10 років.
仿古 fanggu імітація стародавнього; стилізація під стародавнє (під старовину).〜制品 віітвір (виготовлення) у древньому стилі.
仿生学 fSngsh6ngxu6 біоніка.水生〜гідро- бібніка.
fangshengxuejia біонік.
仿宋体 fangsongtT у стилі Сунської династії.〜 字 письмо у стилі Сунської династії.
仿效 fangxiao наслідувати що (наслідування); слідувати чому (проходження).〜另lj 人 наслідувати; копіювати іншого; слідувати;〜 先进人物 ітгі услід за передовиками;值得〜 гідний наслідування.
仿造 fSngzAo (照样制造）[робити що] за зразком; імітувати що (імітація);(伪造） підробити що (підробка).〜的古代青铜器 імітація стародавньої бронзи; підробка під стародавню бронзу;这是照最新或的机床〜 的 це зроблено за зразком верстатів новітнього типу.
仿照 fangzhao за приклад; за зразок.〜办理 чинити як хто, що; узяти що за приклад.
仿纸 fangzhi графлений папір [для чистописання].
仿制fangzhi 仿造.
仿制品 fangzhipin імітація; підробка; копія.
纺 fang.
纺fSng 1)(把纤维抒成线）прісти що (прядіння). 〜线прясти нитку;〜〜棉花прясти бавовну; прясти з бавовни;〜丝工人 шовкопрадник; шовкопрядниця. 2) 纺調. 杭〜ханчжбуське шовкове полотно; ханчжоуський шовк.
纺车 fangche прядка.
纺調 fangchou гладкий щільний (тканий) шовк; фанза.
纺—f^ngchui <纺> прядіільце.
纺淀 f^ngding〈纺〉прядильне веретено.
Ш ^ fangsha прядіння. 〜безверет谷нне прядіння;〜工厂 прядильна фабрика;〜工人 прядильник; прядильниця.
纺织 fangzhi прясти і ткати; текстильний.〜工 业 текстильна промисловість;〜工厂 текстильна фабрика〜工人 текстильник; текстильниця. ^
纺织娘 fSngzMnidng <动> кбник.
纺织品 fangzhipin текстиль ч.; текстильні вироби.
放 fang.
放 fang 1)(释放）звільняти кого (звільнення); випускати кого (випуск); пускати кого.把俘 звільнити (відпустити) полоненого;〜 孩子们出去玩 відпустити дітей погуляти;把 羊〜到山上перегнйти овець у гори;抓着不~ 手 тримати і не випускати з рук. 2)(让） пустити кого (пуск).〜旅客上车 пустити
пасажирів у вагон;〜我走吧，别留住我！ відпусти і не затримуй мене! 3) пасти кого.〜 牛 пасти корів. 4)(发出）пустити що (пуск); запустити що (запуск); стріляти з чого (стрілянина).〜箭 пустити стрілу; стріляти з лука;〜枪 стріляти з рушниці;〜空枪 стріляти в повітря; зробити холостий постріл;〜}#炮 стріляти (палити) із гармат залпами;〜人造 地球卫星 запустити штучний супутник Землі;〜风筝 запустити змія;准备 〜! готуйся! вогонь! (плі!) 5)(点燃）：〜鞭炮 пускати хлопавки і ракети. 6)—> 方文债.〜高利 贷 займатися лихварством. 7)(扩展） випускати що (випуск),把衣服的腰身〜一〜 випустити сукню в талії;上衣的身长要〜—— 公分 піджак потрібно випустити довжиною на один сантиметр. 8)(开花）розцвітати (розцвітання); розпускатися (розпускання). 桃花怒〜буйно розцвів (цвіте) персик;心花 怒〜не тямити себе від захоплення. 9)(搁， 置）ставити що; класти що; лежати;(直立着) стояти.把皮箱〜在地板上 поклйста (поставити) валізу на підлогу;把书〜在书架 上 поставити книги на [книжкову] полицю; 把所有的书都〜在一个书橱里склйсти (помістити) усі книги в одну шафу;把钱〜至lj класти (покласти) гроші в банк; Й 孩子〜在托 所里 улаштувати дітей у яслі; 她把手上的女孩〜下来вонй спустила дівчинку з рук;屋子里面〜着一张写字台у кімнаті стоїть письмовий стіл;桌上〜着的东 西谁也没有动过тогб，що лежить на столі, ніхто не чіпав;小箱子里〜不下这么多东西у маленькій шухладі стільки речей не поміститься;也所有的事〜一边儿去усі справи набік; відкласти усе; відклади убік; 把全副精力〜在工作上спрямувати; віддати (покласти) усі сили на роботу;把集体利益〜 在个人利益之上 ставити колективні інтереси вище своїх особистих інтересів;不 知手该往哪里〜не знати, куди руки діти;不 把他〜在眼里не ставити його ні в що;没把他 的话〜在尤、上 не приймати близько до серця його слова;他心里一点事也〜不住у нього немає ніякої витримки; він збвсім не володіє собою. 10)(加ік去）кМсти.汤里多〜些盐 сипати побільше солі в суп. 11)(控制行动达 到某种分寸)：〜明白些не будь настільки д)фним; будь обережним! g〜耳结日月@ треба бути розумнішим;谈话声音〜低些 говоріть тихіше!
放步 fangbu крокувати; [йти] широким кроком. 〜前进 покрокувати (піти широким кроком) уперед; сміло [йти] уперед.
放长 fangchang подовжувати що (подовження). 把袖子〜подовжити (випустити, приспустити) рукава.
放长线，钓大鱼位ng chang xian, diao da yu розмотати ліску, щоб упіймати велику рибу.
放出 ftngchil 1)(释放）випускати що (випуск). 把牲畜〜畜棚 випустити худобу з хліва. 2) (发出）давати що. 丁香花〜阵由清香бузбк ароматно пахнув.
放大 fangda збільшувати що (збільшення); посилити що (посилення).〜照片 збільшити фотографію; фотозбільшення;〜的图纸 збільшене креслення;〜声音 підсилити звук; 〜脚步 додати кроку;〜两倍 збільшити в три рази;〜摄影 <摄> макрозйомка; макрофо-
тографія;〜的瞳孑L розширена зіниця；无线 电线路上的〜设备підсилювальна апаратура на радіолініях.
放大管 f^ngd^guan <无线> підсилювальна [електронна] лампа. 放大机 ftngd^ < 摄 > фотшбільшувач; збільшувач.
放大镜位ngd^jing <理> л^па; збільшувальне скло.
放大率 fangdalU〈技〉збільшення; коефіцієнт збільшення.显微镜 的〜коефіцієнт збільшення мікроскопа;电流〜підсилення (коефіцієнт підсилення) струму.
放大器 f^ngdAqi <无线> підсилювач.
放胆 fangdan сміло; набратися сміливості.不敢 〜не вистачало сміливості;〜去做，不必害伯 робіть сміло, і нічого не бійтеся.
放诞 fangdan розбещеність (розбещений).
放荡位ngd^ng (行为不检）розбещений (розбещеність); (淫荡)розбещений (розбещеність); вести себе розбещено; хтивий;〜 的行为 розбещена (легковажна, непристойна, аморальна) поведінка;〜行为〜 的人 розбещена (легковажна) людина; безпутник; безпутниця;生活〜жити розбещеним життям;生活~的人 розбещена людина;〜不羁 розбещеність; безсоромність.
放电位ngdi&n 1)(电荷发出火花和响声）[електричний] розряд; розрядка.火花〜іскровий розряд;电弧〜дуговгій розряд;〜电流 розрядний струм;〜电压 розрядна напруга. 2) (对电路输电）подача струму; пускати електричний струм.
放电器ftngdiAnqi <电> розрядник.火花〜 іскровий розрядник.
放刁f^ngdiao (耍没头）хитрити;(耍无赖） нахабніти розм.; скандалити розм., застар.
放毒 fangdu 1)(放毒药）отруювати що; класти отруту (отрута) у що. 2)(散布毒素） поширювати отруту.
放风色ngf^ng 1)(金空气流通）провітрити що\ освіжити що. 2)(放犯人散步）випускйти ув'язнених на прогулянку. 3)(透露消息） вибовкати (видати) відомості. 4)(散布流言） пускати слух. 一
放工 fanggong розпускати (відпускати) робітників [після роботи]; іти після роботи.
放过 fangguo 1)(漏过）пропускати що (пропуск); упускати що.〜机会 пропускати нагоду; втрачати можливість (зручний випадок);〜农时 пропустити час сівби;好时 机被〜了 сприятливий (зручний) момент був [уже] пропущений. 2)(饶恕）спускати розм. 不〜не давати спуску кому;不能轻易〜他не можна так прбсто і легко йому спускати;不 会白白〜他的це йому так не пройде;不〜一 个坏人，不冤枉一个好人не давати спуску жодному шкіднику, не зводити наклепу на безневинного; не випускати жодного
шкідливого елемента, не карати жодної безневинної [людини].
放虎归山位ng hu guT shan "дати тигру піти в гори"; розв'язати руки (дати свободу дій) злодію (ворогу).
放火 ftnghu6 1)(烧毁）підпалювати що (підпап); підпалювати що，розм/, пускати червоного півня.敌人企图〜烧仓库вороги спробували підпалити склади;要把〜的人捉 住 треба впіймати палія. 2)(偏动）провокація (провокувати кого на що)\ сіяти


213
розбрат; ворожнечу.
放假 fangjia відпустка (відпускати що).〜期间 у відпускний час; під час відпустки;国庆〜两 天 два дні відпустки на Національне свято;
відпустити студентів на [один] день; дати студентам одноденну відпустку; дати студентам відпустку на [один] день;叨天我们〜завтра в нас буде неробочийдень; завтра ми не будемо працювати.
放进 fangjin класти що; впускати що (впуск); пропускати що (пропуск).打开窗子〜新鲜空 气 відчинити вікна і впустити [у кімнату] свіже повітря; відчинити вікна і провітрити кімнату;把文件〜抽屉里класти папери в шухляду столу;不准〜夕卜人 не пропускати (не впускати) сюди сторонніх.
放开 fangkai І)(张开）розкривати що (розкриття). 〜拳头 розкрити (розтиснути) кулак (руки);〜目艮界 дивитися ширше; розширювати кругозір;〜嗓门喊 закричати на весь голос. 2)(放在一边）відкладати що.这件事 可以暂时〜цю справу можна на годину відкласти;〜七、事 відкинути важкі думки.
放空 fangkong <交> порожняком розм.
放空气 fang kongqi розпускати слух (плітку); [штучно] ствбрювати атмосферу чого.放出 乐观空气 говорити з оптимізмом; створювати оптимістичну атмосферу; задавати оптимістичний тон.
放宽 ftngku§n І)(增大宽度）розширювати що (розширення); випускати що (випуск); приспускати що (приспуск).把衣服腰身〜 розширювати (випускати, приспускати) сукню в талії. 2)(减少限制）полегшувати що (полегшення); спрощувати що (спрощення), 〜条件 полегшувати (спрощувати) умови;〜 限制 зменшувати (полегшувати) обмеження; 〜期限 продовжити термін;〜尺度 збільшити (розширити) норму;〜胃 пом'якшення економічної ПОЛІТИКИ.
放款 fangkuan давати позику; відкривати кредит. 〜业务 кредитні (позичкові) операції.
放 Ш fanglang непристойний; розбещений (розбещеність).〜4亍为 непристойна, аморальна поведінка.
放冷箭 fang I6ngjian завдати зрадницького удару; удар у спину; удар нижче пояса.
放量 fangliang скільки завгодно; досхочу розм. —饮 напиватися досхочу.
放牧 fangmu пасти кого; пастухування.〜牲口 пасти худобу; скотину.
放牧场 fangmuchSng пасовище.
放盘 ftng^n І)(减价出售）продавати (продаж) за зниженою ціною; розпродаж (розпродавати що). 2)(增价收买）скуповувати (скупка) за підвищеною ціною.
放炮 f^ngpAo І)(开炮）стрілити з гармати. 2) (爆破）[зробити] вибух; вибухова робота; висаджувати в повітря що. 2)(发激烈言论） говорити 他一说就〜що він не ляпне, то грубість;另lj这样对人〜не можна говорити людині такі грубощі.
放屁fangp丨І)(―种生理现象）випускати гази. 2)(胡说）брехати місц., прост., (брехня прост.); говорити дурницю (нісенітницю， дурниці).
放气管 fangqiguan повітровідвід; випускна (вихлопна) труба.
放弃 fangqi відмовлятися (відмова); відріка¬
тися від чого (зречення). 一 自己的权利 відмбвитися (відрікатися) від своїх прав; поступатися своїм правом; ~领导 відмова від керівництва;〜自己的意见 відмбвитися від своєї думки;〜这一念头 відмовлятися від цієї думки; кинути (викинути з голови) цю думку;〜Р车地 покидати (кидати, залишати) позицію;不能〜原贝1J не можна поступатися принципами;我不会〜自己的决定від рішення не відступлюся.
放青 fangqlng пускати худобу на пашу.
放暗 fangqing розгулятися; прояснитися; прояснилося; 天〜了 н豸бо прояснилося; погода розгулялася; прояснилось.
放丈办 fangre〈化> тепловіддача; тепловиділення. 〜反应 екзотермічна реакція.
放任 fangren потурати (потурання) ; дати волю чому.由于父母的〜ч豸рез потурання батьків; 〜态度 потурання відношення;〜自流 допускати самоплив; пускати що на самоплив.
放散 fangsan випромінювання (випроменити що).防止热量〜затримка випромінювання теплоти.
放哨 f^ngshAo 1)(站岗）стояти на варті.派两个 人去〜виставити двох вартових. 2)(巡逻） патрулювати; н^сти патрульну службу; перебувати (бути) у дозорі; обходити дозором застар.战 士在〜патрулкіють солдати.
放射位ngsh6 1)(向四外射出）випускання (випускати що); випромінювання.〜光线 випускати [світлові] промені;
випромінювання світла;〜出万丈光芒 випускати яскраві сильні промені. 2) f放射 性的）радіоактивний.〜原子 радіоактивний атом;〜现象 радіоактивні явища; радіоактивність.
放射病 f^ngshSbing <医> 叩оменбва хвороба.
放射虫 f^ngsh6ch6ng <动> радіолярія.
放射法 fangshefS радіометод.
放射系 ftngshdx'i <化> радіоактивні ряди.
fangshexian <Щ> радіоактивні промені. 〜疗法〈医> радіотерапія; радіолікування.
放射形 fangshexing променистий; розбіжними променями.
放射性 f^ngshdxing < 理 > радіоактивність (радіоактивний); променистість
(променистий).〜元素 радіоактивні елементи; 〜同位素радіоактивний ізотоп;〜战剂 <军> бойова радіоактивна речовина;〜武器 радіологічна зброя;〜矿物〈矿〉активний мінерал; ~ 指示齐!j < 化 > радіоактивний індикатор.
放射学位ngshSxuS < 理 > радіолбгія，X 光〜 рентгенорадіологія.
ШМШ fangsheyuan радіоджерело.
放生 fangsheng випускати на волю [птаха, рибу і т.п.].
放声 fangsheng на весь голос; у голос; голосно. 〜大哭 голосно розплакатися; плакати на весь голос; вити;〜歌唱 гблосно співати; співати на весь голос.
放手 fangsh6u 1)(松手）розціпити руку; випустити що з рук.他对这件亊是不丨〜的він цієї справи з рук не випустить. 2)(不力ПР艮制) розв'язати руки;(大胆）сміливо.〜发动群众 сміливо піднімати маси; смілива мобілізація мас;〜干 сміливо діяти; діяти з розв'язаними руками; діяти не озираючись;领导上〜让他
去干 начальство дало йому своббду дій; начальство розв'язало йому руки.
放肆 fangsi невимушений (невимушеність); розбещений (розбещеність).〜的态度 невимушені манери;举止〜тримйти себе розв'язно; розв'язна поведінка; [допускати] вільність (фамільярність) у звертанні; розперезатися; свавільний учинок;〜无礼 зухвала розв'язність; розперезатися;〜地污 Ш розбещено зводити наклеп на кого;另lj〜не будь розв'язним; не смій сваволити; не можна допускати фамільярності; без вільностей!
放松 ftngs6ng 1)(使松开）послабляти що (ослаблення).〜腰带 послабляти (відпускати) пояс;〜绳子 відпускати мотузку;使肌肉〜 послабити мускули;全身〜дйти спокій усьому тілу; послабити всі м'язи. 2)(降低要 послабляти що (ослаблення); потурання; 〜纪律 ослаблення дисципліни;〜要求 послабляти вимоги; допускати потурання у вимогах;〜学习 потурати в навчанні;〜警揭 послабляти пильність;不能~思想改造 не можна недбало ставитися до перетворення ідеології.
放下 fangxia 1)(使落下）опускати що; спускати що (спуск).〜窗帘 спускати (опускати) фіранку;〜担子 опускати нбшу на збмлю;迫 使敌人〜武器 примусити противника скласти зброю;把工人〜矿井 спускати робітників у шахту. 2)(抛弃）скинути що.〜 包揪 скинути з плечей (із себе) вантаж; звільнитися від баласту;〜架子 залишити (відкинути) свою зарозумілість; відкинути чванство.
放下屠刀，立地成佛倍ngxiS tudao, li di cheng fo "відкидаючи ніж, м'ясник миттєво стає Буддою"; хто залишить меч, той здобуде царство небесне; покласти меч і стати ангелом.
放心 fangxln заспокоїтися; бути спокійним; відлягло від серця.〜不下 тривожитися; хвилюватися;我完全〜я абсолютно спокійний (упевнений);我 对他完全〜я абсолютно впевнений в нього; 使他不〜уселяти йому занепокоєння;谓〜，不会出琪故的 будьте спокійні，нічого не трапиться; 关于这一点请〜про це можете не тривожитися; у цьому відношенні можна бути спокійним;大家总算〜了 в усіх нарешті відлягло від серця.
放4亍 fangxing пропускати що (пропуск),准予〜 видати дозвіл на пропускання;请准予 ~ дозволите пропустити.
放学 fangxue розпустити учнів; розпуск учнів; кінчаються заняття [у школі].〜以后 після школи;小学生们〜了 у школярів уже скінчилися заняття в школі.
fangxig <Ш> кровопускання; пускати кров.〜лікування кровопусканням.
放И艮 ftngyan охоплювати поглядом що; звертати погляд на що; бачити вперед.胸,奸祖国， 〜世界 нести в серці Батьківщину й охоплювати поглядом увесь світ; приймати до серця всю країну, звертати погляд на весь світ; жити інтересами Батьківщини і думами про весь світ. *
Ж fangySng розводити кого (розведення, розплід).在池塘里〜鱼类 розведення риб у


214
ставку;在庄稼地里不能〜家禽на посівних полях не можна годувати домашніх птахів.
放映 fangying демонструвати що (демонстрація). 〜新片 демонструвати новий фільм; 电视电影〜телекінопробкція;影片〜两场 картина йде двома сеансами; картина показується в двох сеансах.
放映机 fangyingjl кінопроектор; кіноапарат.幻 灯〜діапроектор; 电视电影〜телекіно- проектор.
fangyingyuan кіномеханік.
放游 fangyii відвід річкового мулу [на поля].
放债 fangzhai давати гроші в ріст.
放帐f^ngzhAng 放债.
放赈 fangzhen надання матеріальної допомоги голодуючим.
放之四而皆准 f^ng zhisihSi erjie zhun вірний для всього світу; правильний за всіх обставин; застосовний усюди; непорушний (непохитність).
放置 fangzhi— Ш 9).
放逐 fangzhu заслати кого; відправити кого в заслання.
放纵 fangzong 1)(纵容）потурати (потурання); потурати (потурання); розбещувати кого.不 要〜子女 не треба розбещувати своїх дітей; не треба потурати (потурати) своїм дітям. 2) —放肆•
放走 fangz6u відпускати кого; випускати кого (випуск); звільняти кого (звільнення).把小 鸟〜випускйти пташку на волю.
飞侘і.
飞 йі 1)(飞4亍）літати; політ./[氐〜політ на малій висоті;试〜пробний (експериментальний, попередній) політ; ~了一千公里 пролетіти тисячу кілометрів;〜满一万公里 налітати 10 тисяч кілометрів;乘飞机〜遍全国 облетіти на літаку всю країну;飞机朝着北京方向〜去 літак узяв курс на Бейцзин;飞机〜离北京 літак вилетів із Бейцзина;鸟儿在〜птахгі літають;鸟儿〜往树林去 了 птах полетів у ліс; 鸟群〜向南方 зграя птахів летіла на південь; 他〜也似地向家中跑去він полетів додому; 子弹、手榴弹一齐〜向敌人іфіі, гранати посипалися на ворогів. 2)(在空中飘浮） літати.〜沙 летучі піски; 了雪花了 почався снігопад; почав падати сніг; пішов сніг. 3) (快)швидкий.〜跑 мчатися щодуху (що є дух); нестися стрілою (стрімголов); бігти бігом;策马〜跑 підняти коні на галоп;小鸡满 院〜跑 курчата носилися по всьому дворі; ~ 报 терміново (спішно) донести (повідомити); термінове повідомлення. 4)(意夕卜的） несподіваний (несподіванка),〜祸 негадане лихо.
飞驰 feichi нестися; мчати; летіти.歹!]车在〜 несеться (мчить, летить) потяг;连长骑着马〜 Щ ЗІ командир роти пронісся (промчав, пролетів) верхи на коні; командир роти проскакав верхи.
飞出伝ichil вилетіти (виліт).
飞 Йр feichuan повітряний корабель.宇宙〜 космічний корабель; планетоліт;卫星式字亩 ~ космічний корабель-супутник;行星际载人 〜пасажирський планетоліт.
飞弹侘ісійп 1) <军> літйк-снарії. 2)(流弹） очманіла куля.
飞地 ШсГі <政> анклйв.
飞碟 fBidiS 1) <体> тарілка; тарілочка. 2)(未探
明的空中飞行物）нероізпЬнаний літаючий об'єкт.
飞短流长 fei duan liu chang розпускати плітки; розпускати (мусувати) слухи.
飞蛾投火 fei'e tou huo як метелик на вогонь (на світло); [явно] йти на вірну смерть.
飞归 feigul〈数〉спрощений спосіб розподілу [на китайській рахівниці].
飞过 feiguo пролетіти що; перелетіти що.〜大 洋 перелетіти [через] океан;飞机〜上海 літак пролетів Шанхай;飞机从山顶上〜літйк пролетів над горою;皮球〜了 围墙 м'яч перелетів через паркан.
飞花传出他<Фі> пух.
飞黄腾达位ihudng teng da зробити блискучу кар'єру; блискуча (запаморочлива, стрімка) кар’єра; у гору йти (підніматися).
飞煌 feihuang 〈动〉азіатська (перелітна) сарана.
飞机 feijl літак; аероплан; авіа-.喷气式〜 реактивний літак;直升〜вертоліт; автожир; 民航〜цивільний літак;旅游〜туріістський пасажирський літак; 7jC 上〜гідроаероплан; 三叉期〜трайдент;〜设备 літакове устаткування; 〜发动机 авіамотор; авіаційний мотор;〜模型 авіамодель;〜设计师 авіа- конструктор;〜制造业 літакобудування;〜制 造业职工літакобудівники мн.;〜制造厂лі- такобудівельний завод; авіазавод;〜总数 авіапарк.
飞机场 fBij了chSng аеродром; аеропорт (指大型 的现代化机场).军用〜військбвий аеродром; 民用〜цивільний аеродром.
飞机库 feijiku авіапарк; ангар.
飞雅 feijian бризкати; пінитися.浪花〜баранці (хвилі) піняться;火星〜іскри бризкають.
飞进侘ijin (突然飞进）залетіти в що; залетіти в що.飞机〜云里去了 літак влетів у хмару;房 I、司里〜——只燕子 у кімнату залетіла ластівка.
飞快侘ікийі 1)(极迅速）стрімкий (стрімкість); блискавичний (блискавичність); щод^Ьсу.汽 艇〜地驶向远方кйтер стрімко (щодуху) понісся вдалину; ЙЬ〜JF 了 вона пішла швидко-швидко. 2)(极锋利）гбстрий (гострота); гострий, як бріітва.刀磨得〜ніж відточений, як бритва; ніж був гостро відточений.
飞来侘ildi прилетіти (приліт);(成群飞来） налетіти (наліт).〜了 好多麻雀 налетіли горобці;小鸟〜飞去 пурхали пташки, feilian будяк колючий (акантолісний).
飞轮 feilun〈机〉маховик; махове колесо. 2) (自行车的飞轮)ведена зубчатка (шестірня).
飞毛腿 feimaotuT скороход (швидкохідний).
飞沫传染 f^imd-chudnrSn <医> краплинна інфекція.
飞蓬 feipeng <Щ> дрібнопелюстник гострий (їдкий).
飞潜动植侘і qian dong zhi тваринний і рослинний світ; жива природа.
飞禽 feiqin пернаті; птахи мн.9 〜走兽 птахи і звірі.
飞去 feiqu полетіти.飞机向南方〜літйк полетів на південь.
飞泉 feiquan водоспад.
飞散侘is&n розлетітися.太阳出来以后，云片就 〜了 після сходу сонця хмари розійшлися.
飞砂走石 fei sha zou shi завіяв страшний вітер (заревів ураган), піднімаючи хмари (клуби) піску і каміння; завихорилася, піднялася
хмара піску і пилу.
飞上 feishang злетіти (зліт),〜树枝 злетіти на дерево;〜天空 злетіти в небо.
飞逝 feishi пролетіти; пронестися; промчати. 岁月〜роки пронеслися (промчали, пролетіли); роки швидко понеслися
(помчали); швидко проходив час.
飞速 feisu стрімкий (стрімкість).工业的〜发展 стрімке зростання (стрімкий рбзвиток) промисловості;在工І化道路上〜前进йти на всіх парах по шляху індустріалізації;列车 〜驶过 на повній швидкості промчав потяг; 飞机沿着起飞跑道〜向前літйк пронісся по злітній смузі.
飞腾 feiteng зметнутися.火焰〜вогонь зметнувся [нагору].
飞天 feitian фея.
飞艇 feitmg дирижабль «/.; повітряний корабель. 〜制造 дирижаблебудування.
飞吻 feiwSn повітряний поцілунок.
飞舞 feiwu пурхати (пурхання); літати і кружляти. "Є会舞演员们在‘台上〜着 балерини пурхали (кружляли) на сцені;蝴蝶 在〜пурхйють метелики;彩色气球在空中〜 різнобарвні кулі літають і кружляють в повітрі;雪花满天〜сніжинки носилися в танці, що пурхає, і застеляли все небо.
飞下 feixia злетіти з чого.房上〜一只鹤子 з даху злетів голуб.
飞翔feixiang літати; парити.有一群鹤子在天 空〜у повітрі кружляла (літйла) зграя голубів; 老鹰在云端〜opdn парить в хмарах.
飞行 fixing летіти; політ.在城市上空〜летіти над містом;高空〜висбтаий політ;夜间〜 нічний політ;宇宙〜космічний політ;星际〜 міжпланетний політ;不着陆〜безпосй- дочний політ (переліт);〜事故 льотна (польотна) подія;〜人员 льбтннй склад;不宜 〜的天气 нельотна погода.
飞行服侘ixingfii <空> авіаційний (льотний) одяг; льотний (пілотський) костюм.密闭〜 скафандр;高空密封〜пневмокосткім; гермокостюм;星际〜костюм астронавта.
飞行帽侘ixingm^o <空> [льбтаий] шолом; авіашолом.
飞行器 fBixingqi літальний апарат.星际〜 зірколіт;地屏〜екраноліт; екраноплан.
飞行员 feixingyuan льотчик; льотчиця; пілот; авіатор; авіаторка;(直升飞机飞行员）вертолітник; вертолітниця.宇宙〜космонавт;星 际〜зірконавт.
飞目艮 йіуйп стріляти очима.
飞燕草 feiyancSo < 植 > шпорник аякса; дельфініум аякса; живокість аяксова.
飞扬 feiyang клуботатися.尘土〜пороішіти; пил [піднімався] стовпом; клубочеться пил; пил летить; у повітрі стояла пилюка; здійнялися хмари пилу.
飞扬跋鹿 feiyang bahu дика самоправність; самоправство; сваволя; сваволити; бешкетувати.反动派〜，为所欲为的时代 己经一去不复返了 бегповорбтно пройшов той час, коли реакціонери могли поводитися самоправно і не зважати ні на що.
飞鱼侘іуй <动> летюча риба.
飞语侘іуй —> Й语Йіуй.
飞跃 f^iyud 1) <哲> стрнббк спец.\ злет.社会发 展的〜стриббк у розвитку суспільства. 2)(突 飞猛进） стрімкий (стрімкість);


215
стрибкоподібний (стрибкоподібність).〜前进 [зробити] стрімкий (запаморочливий) стрибок уперед;〜发展 стрімкий (стрибкоподібний) розвиток;建设事业在〜 发展 стрімкими темпами розвивається будівництво.
飞越侘iyuS перелетіти що (переліт).〜太平洋 переліт через Тихий океан;〜天险 перебороти природну перешкоду;〜高山峻岭 перелетіти гірські хребти (вершини).
飞灾 feizai несподіване лихо.
飞涨 feizhSng швидко підніматися; стрімкий (скажений) скачок.物价〜ціни на товари швидко підхопилися (піднялися);股票〜 акції полетіли вгору; акції стрімко піднялися в ціні.
妃泡. '
妃位і І) 妃子.2)(王妃）принцбса; княгиня.
妃色 feise ясно-червоний.
妃子 fei-zi друга дружина імператора.
雕 fei.
ШШ feifei мчати; летіти.
斐 Геі.
斐 fei фея;江〜фбя ріки. .
斐斐侘ійі блукати; летіти; вештатися.
鲱 Геі.
SI fei ароматний; духмяний, feifei духмяний; пахучий.
非侘і.
非位і І)(错误）поміілка; неправда.痛改前~ рішуче взятися за виправлення своїх помилок; вирішити докорінно виправитися. 2)(责备）обвинувачувати когось (обвинувачення); дорікати що в чому.不可 厚〜не можна особливо обвинувачувати (дорікати); не за що (не можна) різко засуджувати що.) 3)(不是)не; не-.〜正式的 声明 неофіційна заява;〜官方消息 неофіційні відомості;〜会员 не член союзу;〜 党积极分子безпартійний актив;〜党干部 робітник-некомуніст;〜无产阶级观点 непролетарські пбгляди;〜组织观点 погляди, що йдуть урозріз із організаційними принципами партії;〜劳动人民家庭出身 вийти з нетрудових родин;〜对抗性矛盾 неантагоністичні протиріччя;〜生产劳动 непродуктивна праця;〜军事化的自由城市 демілітаризоване вільне місто;〜集团政策 позаблокова політика;〜暴力行动 ненасильницькі дії;〜笔墨所能形容не піддаватись опису; важко описати пером;答〜所问 відповідати не на питання. 4)(与否定调连用， 表示必须）без... не...; обов'язково.〜请莫人 без доповіді (без дозволу) не входити!〜如此 不可 тільки так, а не інакше; і ніяких просту 〜早些办不可зробити раніше і ніяких;〜这样 办不可 ніяк не можна інакше [робити]; роби так, і все тут (і ніяких розмов)在这种情况下 〜这样决定不可 за даних обставин не можна прийняти інше рішення;〜你不行 без вас ніяк не можна; без вас ніяк не обійтися; без вас неможливо; тільки (обов'язково потрібні) ви, і ніхто інший;我们〜达到目的不行ми обов'язково досягнемо мети (своєї*). 5) (Jh4H- 洲）Африка (африканський).
非病原菌侘ib丨ngyudnjiin < 医 > не хвороботворні (непатогенні) бактерії.
非常侘ichdng І)(不平常）надзвичайний (надзвичайність); незвичайний.〜会议 надзвичайне засідання; надзвичайна сесія;〜十古•况 надзвичайна обставина;〜人物 незвичайна людина;〜事故 надзвичайна подія;〜事 1牛 екстраординарна подія;〜时期 надзвичайний момент; надзвичайний час. 2)(十分） надзвичайно; незвичайно; украй; дуже; до неймовірності; конче; пре-.〜好看 надзвичайно (незвичайно) красиво; чудово; 〜远 надзвичайно (жахливо, страшно) далеко; у чорта на куличках прост.; до чорта на кулички проспи;〜伟大 найбільший;〜重要 надзвичайно (украй, дуже, винятково) важливо; найважливіший;〜英明 премудрий; 〜必要 украй необхідно;〜高兴 надзвичайно радий;〜感谢 дуже (надзвичайно) вдячний;〜 注意 подвійна увага;〜满意 дуже (надзвичайно) задоволений;〜自然 цілкбм (дуже) природно; найприродніший;〜愚 до неймовірності тупий;天气〜好 чудесна погода; 他〜会说话 він чудовий красномовець.
与Н池中物 fei chi zhong wu людина, що має майбутність; особа з майбутнім; хто в майбутньому неодмінно стане персоною (високопоставленою особою).
非>[& feidan не тільки;这〜无益，而且有害міно того що, це не тільки даремно, але і шкідливо; це мало того, що не принесе користі, але й зашкодить.
非导体 f^idaotl <理> непровідник.
非得f^id6i вкрай необхідно.他的病很重，〜马上 送医院不可 він тяжко занедужав, украй необхідно (обов'язково потрібно) зараз же відвезти його в лікарню.
非独fBidii <书> —菲Іі.
非法 feifa незаконний (незаконність); протизаконний (протизаконність); нелегальний (нелегальність).〜收入 незаконний прибуток; 〜会且会只 незаконна (нелегальна) організація;〜 活动 нелегальна діяльність; нелегальщина розм., застар.\ 〜行为 незакбнні (протизаконні) дії; незаконний (протизаконний) учинок;〜买卖 недозволена торгівля; 〜橫来的钱 незаконні надходження; ліві гроші;宣布某组织〜оголосгіти якусь організацію поза законом.
__凡 feifan надзвичайний (незвичайність).〜的 成就надзвичайні досягнення;〜的组织才能 незвичайні організаторські здібності;今天 街上热闹〜на вулицях сьогбдні надзвичайне пожвавлення.
非分 feifen недозволений,〜的事 недозволена справа;〜之想 нічим не обґрунтовані претензії.
非婚生 feihunsheng 〈法〉незаконний; позашлюбний; незаконнонароджений застар. 〜子女 незаконні (позашлюбні, незакон- нонарбджені) діти.
feijiaozhanguo держава, що не воює; країна, що не воює.
金属 feijlnshu неметали мн.〜元素 неметалевий елемент;〜材料 неметалеві матеріали.
非晶体 feijlngti〈矿> аморфне тіло; некрис- талічний.〜结构 некристалічна будівля.
非-军事区 feijiinshiqii демілітаризована зона.
非扩展句 feikuozhanju <1吾> непоширене ре-
非礼 feill непристойний (непристбйність); недозволенний (недозволенність).〜的行为 непристойна (недозволена) поведінка;〜强行 зґвалтувати кого.
非驴非马 fei lti fei та ні риба, ні м'ясо; ні пава, ні ворона; ні два, ні півтора; ні те, ні се.
非卖品 feimaipln зразок не для продажу; не продажний.
-一难 feinan докір (дорікати кому-чому в чому)\ нарікання; осудження (гудити кого-що).弓 І 起〜викликати нарікання (докори);遭到〜 піддатися наріканням; U 〜обсипати докорами; дорікати (гудити) всіляко; вішати собак на кого, розм.;无可〜ні в чому дорікати; бездоганний.
非派生 feipaisheng 〈语> непохідний.〜词 непохідне слово.
非亲非故йі qln fei gu ні сват ні брат.他和我〜 він мені збвсім чужий; він для мене збвсім стороння людина; він мені ні сват ні брат.
非生邊І体 fBish6ngwM〈生物> неживб тіло.
非条件f^itidojiAn безумбвний.〜刺激 <生理> безумбвна роздратованість;反射〈生理〉 безумбвний рефлекс.
__同/』、可 fei tong хто кб справа нежартівлива; справа серйозна; збвсім не дрібниця (не дрібниці); збвсім не жарт; надзвичайно важливо.
feixiao насміхатися над ким-чим (глузування). t白 боятися，що люди стануть
насміхатися; боятися глузувань людей;任人 〜пропускати глузування повз вуха.
feixing жорстокі катування.〜拷打 піддавати кого жорстоким (звірячим) катуванням; катувати кого жорстоко.
非一曰之功 fei yl ri zhl gong мало-помалу пташка гніздо звиває.
非议 feiyi засуджувати кого-що (осуд).无可〜 немає за що засуджувати; бездоганний.
与N 正义 feizhengyi несправедливий (несправедливість).〜战争 несправедлива війна.
非殖民地化 f^izhimindihi^ деколонізація.
非洲人 Feizhouren африканець (африканський); африканка.
Щ侘і另见侘і.
菲位і <化> фенантр泛н.
菲律宾人 Feiltiblnren філіппінець (філіппін- ський); філіппінка.
緋畆
緋红 feihong рум'яний (рум'янець, рум'яність); як маків колір.〜的两颊 рум'яні (яскраво-червоні) щоки; із рум'янцем на обличчі; щоки палають рум'янцем;〜的晚霞 багряна (криваво-червона) вечірня зоря;脸 色〜шйрів рум'янець;两腿冻得〜щбки рожевіють від морозу.
感 fei.
扉 fei стулка [двері].柴〜дерев'яні двері.
扉页 feiye титул; титульний лист; титульна сторінка. *
^ fei另见侘і.
蛮短流长fBi duan liu chang —>飞短流长fBi duan liu chang.
HI声 feisheng <书> користуватися широкою популярністю; відомий.〜文 відомий (прославитися) у літературних колах.


216
扉语 feiyu чутки мн.\ поголос; балачки мн.; плітки мн.
霏 Геі.
罪霜 feifei <书> іуспій (густина).雨雪〜 повалив густий сніг, перемішаний із дощем; валив лапатйй сніг упереміш із дощем.
鲱&
鲱 fBi <动> оселбдець (істівн).
Ж fei.
Ж fei І) річки, які мають спільне джерело та різні гирла; 2) назва річки Феішуї в пров. Анхої.
їй fei 另见 fti.
胞 fei уникати; ухилятися.
肥ш.
肥 fei І)(含脂肪多）жирний (жиріти); гладкий (огрядність, гладшати).〜猪 гладка (жирна) свиня;〜肉жирне м'ясо;牲畜渐渐长〜了 худоба гладшає (жиріє). 2)(月巴沃）родючий (родючість); гладкий (огрядний); жирний. 这里的土地很〜землі тут родюча (сита, жирна). 3)(使肥沃）удббрювйти що чим (добриво); робити родючим. 4)(月巴料） добриво.绿〜зелене добриво;施〜удббрити що; внести добриво;积〜збір добрив. 5)(用 不正当的收入使富裕）Збагати'ти кого (збагачення).苛捐杂税只І〜了那些贪官污 吏 важкі податки і побори збагатили тільки продажних чиновників (казнокрадів, хабарників) 6)(宽大）ширбкий.这件І服太 〜了 ця сукня занадто широка;大衣的腰身太 〜пальтб широке в талії.
月巴肠 feichang кишки мн.
肥大涵沿 1)(宽大）великий кому, для кого.这 鞋我穿着太〜ці черевики мені занадто великі. 2)(粗大壮实）огрядний (огрядність); гладкий (опасистість).身身区〜огрядна (гладкі) фігура. 3) <医> гіпертрофія (гіпертрофуватися). 心脏〜гіпертрофія серця.
月巴分 feifen〈农> відсоток корисного добрива. 土 壤的〜відсбток корисного добрива в ґрунті.
肥士 feili <农> родючість,天然〜природна родючість;人工〜економічна родючість.
月巴料 feiliao добриво.化学〜хімічне добриво; туки мн.;玻璃〜склот^ю^ мн.;细菌〜 бактеріальне добриво;有机〜органічне добриво; органіка збірн., розм.;无机〜 неорганічне (мінеральне) добриво;矿物〜 мінеральне добриво; туки мн.; ^ ~
фосфатно-калійне добриво;速效〜швидюз- дїюче добриво;上〜вносити дббриво; удобрювати що.
月巴煤 feimei бітумінозне (жирне) вугілля.
肥美feim6i 1)->肥沃2)->肥壮.
肥胖 feipang товстий (товстіти); гладкий (огрядність, гладшати); пбвний (повнота, повніти).〜的脸 бжиріле (товстом'ясе) обличчя;〜的身躯 товста (гладка, повна) фігура.
肥胖病 ftip》ngbing <医> адипб3; ожиріння.
刀巴缺 feique тепленька (ситна) місцинка (місце); дохідна місцинка.
肥实〈口> 1)—肥壮.2)(脂肪多）жирний.〜的 肉 жирне м’ясо. •
肥瘦儿fdishdur рбзмір.你看我这件衬衫的〜怎 么样？ подивіться, чи підходить мені рбзмір цієї сорбчки?
肥硕 feishuo 1)(果实饱满）великий і налитий. 果子〜великі плоди;子粒〜налиті зерна. 2) 肥大
肥田促itidn (肥沃的田地）родючі (тучні) поля.
(使土地II巴沃）удббрювіти (підгодовувати) землю,用〜удббрювйти поля гноєм;草木灰 可以〜рослинна зола йде на добриво полів; рослинна зола робить землю тучною.
月巴田草 feitiancao рослини, що збагачують ґрунт.
月巴田粉 feitianfen сульфат амонію.
月巴沃 feiwo родючий (родючість); тучний (тучність); жирний.〜的 dL М родючий (тучний, ситий) ґрунт;〜的黑土 жирний чорнозем;使土地〜підгодувйти землю.
肥效 f<6ixi备о <农> дія (ефективність) добрив.
肥育 Шуй <牧> відгодівля (відгодувати кого). 放牧〜нагул; нагульна відгодівля.
肥育站 fSiyCizhin <^С> годівельний пункт.
肥源 fSiyudn <农> джерел6 добрив.
月巴阜feiz^o мило.—块〜шматок мила;洗衣〜 пральне (господарське) мило;液体〜рідке мило; тК〜мильна вода; ~泡沫 мильна піна; ~ 制造业миловаріння;手上擦些〜мі^лити руки;〜起沫 мило добре милиться;〜不起沫 мило погано милиться.
月巴阜厂 feizaochang миловарний завод; миловарня.
月巴阜粉 feizaofen мило в порошку; мильний пральний порошок.
肥阜盒 f^iz&oh6 мильниця.
月巴阜泡 feizaopao мильний міхур.吹〜пускати мильні міхури.
月巴猪粉 feizhiifen порошок для відгодівлі свиней.
月巴壮 feizhuang угодований (угодованість); огрядний (огрядність); у тілі.〜的马 угодований кінь; кінь у тілі;〜的牲畜 угодована (гладка) худоба;牲 口〜了 худбба стіна вгодованою; худ<3ба стйла гладшати.
腓促. 腓肠肌 ftichdngj了 <解> ікроножний м'яз. 腓骨 fdigii〈解> малоберцова кістка 腓浅神经 f^iqiSn-shSnjing <解> поверхневий малоберцовий нерв. 腓深神经 f^ishSn shenjlng < 解 > глиббкий малоберцовий нерв. 诽侘І.
俳镑 feibang наклеп (зводити наклеп на кого-що); інсинуація (інсинуювати кого-що) книжк.; чорнити кого-що; вкривати брудом кого., змішати з брудом кого; втоптати (затоптати) у бруд кого; зводити наклеп; ганьбити кого-що; обливати брудом (помиями) кого;无耻~ нахабний наклеп.
诽镑性 f^ibAngxing наклепницький.〜的言论 наклепницькі розмбви (слова, вигадування).
Щ- і旁者 feibangzhe наклепник; інсинуатор книжк.; пліткар.
螌 Геі.
Ш fei 1) постільна блошиця; 2) тарган.
fei 另见 йі.
非 fei обмовляти; чорнити; злословити.
非谤 feibang обмовляти; чорнити; злословити;
намовляти на кого; клепати на кого розм.
胆Ui.
月出 fei МОЛОДИЙ МІСЯЦЬ； СВІТЛО МОЛОДОГО МІСЯЦЯ.
fl出明 timing 1) світло молодого місяця; 2) світанок.
月出魄 feipo 1) затемнена частина місяця; 2) сонце та місяць.
裴侶.
裴 fei допомагати; подавати допомогу; 2) плетена скриня; бамбукова корзина; 3) ні.
德侘і.
篚 fei плетена скриня; бамбукова шухляда на ніжках.
養 Геі.
^ fei 1) сухий варений рис; 2) пригощатися кашею з вареного рису.
匪 fei.
匪1 位і —»•匪徒.〜军 банда; бандитська армія;〜 患 бандитизм; лихо від бандитизму.
匪2 fei <书> (非）не.得之〜易дісталось (придбаний) із працею (не легко);获益〜浅 одержали чималу користь.
匪帮侘ibing банда; [розбійницька] зграя.希特 勒〜гітлерівська банда (зграя, кліка);粉碎法 西斯〜розгрбм фашистських банд (орд).
匪巢 feichao розбійницьке (бандитське) кубло; розбійницьке (бандитське) гніздо; бандитське лігвище.
匪党仿idSng —>匪帮.
匪首 feishou ватажбк (отаман) банди (зграї, розбійників).
匪特 feite диверсант; агент-розвідник.
匪徒 йійі розбійник; бандит; грабіжник.希特 勒〜гітлерівські бандити; гітлерівці мн.; фашистські бандити;法西斯〜фашисти л<н.
匪夷所思位і yi su6 si незвичайний (незвичайність); неуявний.
悱 Геі.
悱恻侘ice〈书〉горе; прикрість ж.; душевні муки.
_ fei 另见 fBi.
菲 fei 菲簿 скромний обід.
菲薄 fBib6 1)(少量）скрбмний (скромність); убогий (убогість); мізерний (мізерність); незначний (незначність).〜的彳匕物 скрбмний подарунок (дарунок); скрбмне підношення.
2)(焦不起）презирство (нехтувати кого-що).
非 ІХ feiyi скрбмний подарунок (дарунок); скрбмне підношення.
斐胤
斐济人 Feijiren фіджієць (фіджійський); фі- джійка.
斐然侘irdn <书> блискучий; чудовий.成绩〜 блискучі (чудові) успіхи;〜成章 написано блискуче (чудово).
極佤.
榧树 feishu торрейя [велика].
榧子 fei-zi 1)—> 榧树.2)(指种子)горіх торрейі.
Щ fei.
翡翠 f^icui <动> зимородок 悲翠 fSicui <矿> жад; жадеїт.


217
^ fei另见侘і.
盟蠊制如〈动> тарган.
吠fti.
吹 1 fei гавкати (гавкіт); дзявкати (дзявкання); брехати, прост.狂〜скажений гавкіт;犬〜 собака гавкає (бреше).
吠 2 fei брехати на.
吠声 feisheng гавкання.
吠陀 Шшб Веди.
吠形吠声 fti xing fei sheng варто одному собаці забрехати 一 так і інші за нею; сліпо повторювати кому-чому.
佛
佛 fei неспокійний; тривожний; збентежений.
怫然 feiran гнівний; з обуренням; гнівно.
扉 fei.
屝 fei темний кут.
剕 fei.
_ fei відрубати ногу.
扉
扉 fei солом'яні сандалії.
IS侶另见促і.
ІЙ fei насіння конопель; конопляний.
ЩГеі.
頓 fei медуза.
Ші
iAfei.
默 fei казкбва миша, яка по-собічому бреше.
沸 Геі.
沸 fei кипіти (кипіння); клекотати (клекотання). 〜油 кипляче масло;把水煮〜закип’ятити воду; 水〜了 BC«d кипить (скипіла).
沸点 feidian <理> точка (температура) кипіння.
沸沸扬扬 feifeiyangyang галасливо; із великим шумом.闹得〜наробити багато шуму.
沸泉 f^iqudn < 地理 > гаряче (термальне, кипляче) джерело.
沸石 feishi〈矿〉цеоліт.
沸腾 fdit谷ng 1) < 理 > кипіння (кипіти); закипання (скипати). 2)(高涨)кипіти (кипучий); вирувати (бурхливий); бити (кипіти) ключем.〜的生活 кипуче життя;热 血〜кров кипить;生活在〜життя б'є ключем (вирує, кипить);群情〜розгорілися пристрасті; вибухнуло невдоволення (用于 ‘示木满的场合)；і国〜着建设热潮по всій країні закипіло бурхливе будівництво;喜讯 传来，全国〜коли долетіла ця радісна звістка, то сколихнулася вся краша.
废侶.
废fti 1)(不再继续）кинути що.半途而〜на половині шляху (на півдорозі) кинути (зупинитися); робити наполовину; робити і не докінчувати. 2)(无用的）негідний (непридатність); відпрацьований; відкидний.〜 纱 чадна пряжа;〜油 відпрацьовані (що відходять, відкидні, забраковані) масла;〜铜 烂铁 металевий брухт; металобрухт.
废池 feichi ослаблення (ослабшати).纪律〜 ослаблення (падіння) дисципліни; дисципліна розхиталася; недисциплінованість.
废队令 feichu скасувати що (скасування); ану¬
лювати що (анулювання); розірвати що (розірвання).〜不平等条约 анулювати нерівноправні договори; десегрегація; денонсувати договори;〜种族歧视 скасувати (анулювати) нераціональні правила і розпорядки;声明〜条约 розірвати контракт; 〜封建制度знищити феодалізм;〜洋八股 покінчити з заморськими шаблонами.
废點 feichu скинути кого (скинення); повалити кого (повалення).
废话 ftihu》1)(无用的话）порбжня балаканина; нікчемні слова;(多余的话）зайві слова (розмови);(空谈）марнослів'я; порожній звук; порожні розмови;(胡说）дурниця.说〜 займатися балаканиною; чесати, базікати, патякати, верзти прост; кидати слова на вітер; розводити антимонії (антимбнію);没 有——句〜жбдного зайвого слова; без зайвих слів;少说〜не розводь порожні розмови; нічого займатися марнослів'ям; кинь говорити дрібниці;少说〜，怎么告士你的就 怎么办 роби, як тобі сказано, і ніяких (і більше ніяких, і без ніяких);〜连篇 переливати (пересипати) із пустого в порожнє; набір слів; боби розводити; базікати, не замовкаючи;〜连篇的信 дбвгий безглуздий лист;他的报告里〜很多у його доповіді багато води. 2)(说废话）базікати. 少〜，去你的吧！ ідуі (забирййся)безрозм6в! 少〜，快去干活！ не базікай, іди і працюй! нічого тобі базікати, йди працюй!
废料 feili^o відходи мн.\ сміття; непридатні матеріали.可利用的〜утильсировина; утиль ч” вторсировина;收集〜збиріти брухт і брак; 充分知用各种工业〜цілкбм утилізувати промислові відходи (покидьки).
废毛 ftimdo <纺> чадна вовна.
废棉 feimian <纺> бавовняні очески.
废品Шрїп 1)(不合格的产品）брак; бракований товар; бракована продукція. 出 〜 бракоробство;出〜的人 бракорбб. 2)(废旧物 品）утиль ч.\ утильсировина.〜力口工 переробка утильсировини; ~加工厂 утильзавбд; утильний завод;〜加工车间 утильцех; утильний цех;收购〜збір утильсировини;〜 收购站 збірний пункт утильсировини.
废气 feiqi〈技〉відпрацьований газ.
废汽 feiqi <技> відпрацьована (м'ята) пара.
废弃 feiqi скасовувати що (скасовування); скасувати що (скасування); анулювіти що (анулювання); відкинути що (відкидання). 把〜的土地变为良田перетворити закинуті поля на родючі.
废寝忘食 fei qln wang shi забути про їжу і сон; втрата і сну, і спокою; самовідданий (самовідданість); із самовідданістю.
废然 fHrdn <^>розчар6ваний; зневірений.〜而 返 повернутися ні з чим; повернутися зневіреним (розчарованим).
[ЖШ feire <技> відкидне (відпрацьоване) тепло. 〜的禾!J用 утилізація відкидного тепла.
废人 ftidn 1)(残废者）інвалід. 2)-> 废物 2).
废水 feishu! що відходять (відпрацьовані, відкидні) рідини (стоки, води); стічна вода. 工业〜промислова стічна вода.
废铁 feitie залізний брухт; залізні відходи (відходи).
废物ftiwO 1)(失去原有使用价值的东西） відходи мн.\ мотлох.〜洋"У 月^ утилізація відходів; утилізувати що;成为〜зробитися
непридатним. 2)(没有能力的人）капелюх ч” ж.; тюхтій ч” ж.у розм.\ йолоп прост.， лайлив.' людина нікуди не придатна; як від цапа молока;他简直是个〜від нього толку як від цапа молока.
废墟 fdixii руїни jwh.;(古代建筑遗址)руінилш.; (荒宪的地方）пустир ч.古城〜руїни старого міста;—片〜купа руїн;成为〜 перетвориться на руши;在资本主义制度的〜 上на уламках капіталізму;在旧制度的〜上建 立新制度 створення нового ладу на руїнах старого [ладу].
废澄 feizha виробничі відходи.
废止ftizM —>废除.〜干部职务终身制усунення порядку довічного перебування керівника на посаді.
废纸 ftizhl (印坏的纸)макулатура; макулатурні листи;(无用的纸）паперові відходи; непотрібний папір;(无效的文件）клаптик паперу.
废置fdizhi закидати що. g台车床早己〜不用了 цей верстат давно закинутий, і ним уже не користуються.
肺
肺 fei легені.右〜права лег泛ня.
肺病ftibing <口>肺结核.〜患者легенбвий хворий; легеневик.
肺病学 feibingxue пульмонолбгія.
肺病学家 feibingxuejia пульмонблог.
肺草 feicao〈植〉медунка аптечна (лікарська).
肺动脉 f^iddngm&i <解> легенева артерія.
肺腑 feifu душа; серце.〜之言 задушевні (найщиріші) слова; душевна розмбва; розмбва по душах; слова від щирого (самого) серця； слова, що вихбдять із глибин душі;倾 吐〜之言 сказати з усією задушевніс говорити від чистого сфця; вислови таємні думки.
肺活量 ftihu61i^ng <生理> життєвий об’єм легень.
肺尖 fdiji§n <解> верхівка легені.
肺结核 fdiji6h6 <医> туберкульб3 легень; [легенева] сухота застар.
肺静脉 ftijingmM <解> легенева вена.
肺痨制如<口>肺结核.
肺量计 feiliangji пульмометр.
肺泡 feipao〈解> легенева альвеола; легеневий (альвеолярний) пузирьок.
肺气肿 ftiqizh6ng <医> емфЬбма легень.
肺吸虫 feixlchong <动> легенева двохустка.
肺循环 ftixiinhudn <生理> легенбве кбло кровообігу.
肺炎 ftiyan〈医> пневмонія; пульмоніт; запалення легень.
肺叶 Шуб〈解> частка легені.
肺鱼 feiyu〈动> риба, що двояко дихає.
肺脏 fdiz^ng —» 肺.
肺輕feizhi ->肺吸虫.
沸 Геі.
沸沸 ftifdi <动> павійн.
贾 fei.
费fei 1)费用.会〜членський внесок;伙食〜 витрати на стіл (на харчування); Ж 电〜плйта за воду й електрику;办公〜канцелярські витрати;出差〜командировочні [гроші]; добові [гроші];修理〜витрати на ремонт;挂 号〜плйта за реєстрацію;欠资〜доплатна такса;力П 快〜доплата за терміновість;诉і公
ністю;
ювити


218
~<法> судбві витрати;交〜внйсти плату; зробити внесок. 2)(花费）витрачати що (витрата); витрачати що (витрачання).〜了很 多劳力 багато [було] покладено праці (витрачено сил);〜了许多口舌 чимало витрачено слів; чимало витратили слів;〜尽 思、量 напружити свою пам'ять; перебирати у своїй пам'яті; витратити багато часу на міркування;〜^^(1、教L вичавити з себе останні сили; вичавити все, на що здатний; прикласти всі старання; всіма силами намагатися (прагнути);只得两〜一番手脚 довелося знову повозитися (поклопотатися); 〜了很大的折才办成удалбся лише з великими клопотами;我为这〜了很多时间я витратив (затратив) на це багато часу;这要〜 很大力量 це потребує витрати великої праці; це буде кбштувати великої праці.
费边主义 feibianzhiiyi фабіанство.
费话 ftihd даремно витрачати слова.不必〜了 нема чого даремно витрачати слова.
费解 feijie малозрозумілий; муцрований; в^жко зрозуміти (осягнути) кого-що.〜的词句 малозрозумілі (мудровані) фрази (слова); фрази, важкі для розуміння;他的话很〜 важко його зрозуміти; не розуміємо, що він хбче цим сказати.
费劲 fdij'm 费力.白〜дарбмна праця; даремно (дарма) намагатися;这件事很〜д夕же важко це зробити; зробити це можна лише з великим трудом.
费力 feili важкий; трудомісткий (трудомісткість); що вимагає опрацювання.〜的活儿 трудомісткі роббта;〜不讨好 праць багато, та тблку (пуття) міпо (ніякого); маса (багато) турббти і ніякої користі; город городити; ведмежа пбслуга;翻山是有点〜的 перехід через гори був важкуватим;不用怎样~就能 学会 можна навчитися без особливої праці; 他啤工作从来不怕〜він ніколи не шкодував своїх сил у роботі.
费神ftishen 一费心.
费事 fSishi клопітливий (клопітливість).这项 工作是很〜的ця роббта клопіткі;这不太〜吗? чи не буде це занадто клопітливо (вйжко)?这 没有什么〜的 немАє тут нічбго важкбго; немає тут ніяких проблем.
费心 feixln будьте ласкаві! будьте люб'язні! потрудіться! завдати клопоту.〜，~! дуже вам вдячний! дуже зобов'язаний! ~疮电报发出去 будьте ласкаві (будьте люб'язні, потрудіться) відправити цю телеграму;叫你〜了 я завдав вам багато клопотів;吉不必〜дуже прошу вас, не обтяжуйте себе; будь ласка, не тривожтеся.
费用 fti.yong витрати мн.; витрата. 一般〜 витрати;生产〜витрати по виробництву; виробничі витрати;生活〜витрати на жиі 家庭生活〜грбші для утримування родини; витрати на утримування родини;政府所拨 的建设〜засоби (кредити), відпущені урядом на будівництво;需要有一笔很大的〜будуть потрібні великі (капітальні) витрати.
Ш fei.
癖子 fe zi пітниця.
痱子粉 fei-zifen присипка від пітниці.
нш 锁 f6i.
镄 <化> фермій.
分每fen.
船 fen фелон
鴻鸠 fenjlu горлиця.
棻位n.
ik fen 1) пахуче дерево Фень; 2) зарості; хащі;
3) 	багато; безліч.
鱗侘П.
餘 fen варити рис в парі.
鑛 f^n.
館 fen варити розсипчасту рисову кашу; розсипчастий.
Ш fen <方> ніколи раніше не бувало, щоб...; ще ні;досі не доводилося.
fen 3^ ж fen.
分任n 1)(分开）поділяти кого-що (розпбділ); по чому; раз-.按质量〜等级 поділяти на категорії за якостю;把工人〜为两组 поділити (розділити) робітників на дві групи;对半〜 поділяти (розділити) навпіл;〜两次做 зробити в два прийоми;〜层开采 видобуток по шарах;〜IKgSI керування по районах; порайонне керування;〜送包襄 розносити (розвозити) посилки;男女〜校 роздільне навчання;把书〜赠给同志们роздарувати книги товаришам;兵〜三路 війська вирушили з трьох боків; розосередити (поділяти) війська в трьох напрямках;——年〜 十二个月 рік ділиться на 12 місяців;整个报 告〜三个部分 уся дбповідь поділяється на три частини (складається з трьох частин);工 厂〜三班工作 завод працює в три зміни.) 2) (分配）розподілити кого-що (розподіл); поділяти кого-що (пбділ); розділити кого-що (поділ);平〜поділяти (розділити) нарівно; розподілити (поділяти) дорівнює (рівною мірою);〜土地 поділяти (розділити) землі;〜 兵把.□ розосередити війська для охорбни (для захисту) стратегічних пунктів;把孩子 们〜在各班里 розподілити дітей по класах. 3) —>分别2).不〜是非曲直не відрізняти (не розрізняти) правду від неправди;
另丨J без різниці віку і статі. 4)(分设的） філіальний; під-.银行〜行 філія (філіальне відділення) банку;〜店 відділення фірми;〜 厂 відділення (філія) завбду;农村〜校 сільська шкільна філія;科学院〜院 філія академії наук;〜会 філія (філіальне відділення) товариства (союзу);委员会〜会 підкомісія;〜部 підвідділ;〜区 підрайон. 5) (表示分数):五之〜一одна п'ята;七〜之三три сьомих. 6)(十分之——)одна десята; десята частина; десять відсотків.应该确定我们的 成绩究竟是三〜，还是七〜трбба визначити, скільки відсотків становлять наші успіхи - ЗО відсотків чи 70 відсотків? 7)(长度单位） "фень" (міра довжини, рівна 0,33 сантиметра). 8)(地积单位）"фень" {міра площі, рівна 0,0067 гектара). 9) (ЗІ量単位） "фень" {вага, рівна 0,5 грама). 10)(货币单位) "фень" {грошова одиниця КНР, рівна 0,01 юаня). 11)(时间单位）хвилина. 12)〈数〉(j?J 度準&) хвилина. 13)(比赛的计数І位）очко. 得到十〜набрати 10 очбк;多m 了一〜 виграти зайве очко. 14)(分数)оцінка; бал.记 〜ставити оцінку (бал);算术得九十〜
одержати 90 білів по арифметиці. 15)(年利 利秦）десять відсотків;(月利利率）одіїн ВІДСОТОК.年不 1J 二十〜двадцять відсотків річних;月利二十〜два відсбтки місячних.
分崩离析 fen beng If хі розпад (розпастися); розвал (розвалитися); розкбл (розколотися); тріщати по всіх швах.殖民体系〜ко- лоніальна система переживає рбзпад (тріщить по всіх швах);敌人内部〜 внутрішнє положення [у] ворога характеризується своєю роздрббленістю і розколом (розпадом);阶Й矛/і的激化，使资 Ф J^字土#〜загбстрення класових суперечностей роздирає капіталістичне суспільство.
分辩 fenbian виправдовуватися (виправдання). 无可~ немає виправдання;不由〜не дати кому слова сказати; не дати кому виправдовуватися;用不着你来〜ні до чого вам виправдовуватися;我要想〜几句 мені хотілося виправдатися (порозумітися); мені хотілося б дещо сказати у своє виправдання.
分辨 fenbian розрізнити кого-що (розрізнення); розібрати що (розбір).;不力口〜без розббру;〜 真假 відрізнити підробку від справжнього;〜 真正的敌友 відрізнити справжніх друзів від справжніх ворогів; розмежування між справжніми ворогами і справжніми друзями.
分别 fBnbi6 1)(离别）розлучатися з ким-чим (розлучення). ~ 时 на прощання; при розставанні; під час прощання; у годину розлуки;我们己经〜一年了 ужб [пройшов] рік, як ми розлучилися. 2)(区另lj) відрізняти кого-що; розрізняти кого-що (розрізнення). 〜轻重缓急 відрізняти головне від другорядного, термінбве від нетермінового; враховувати ступінь важливості і терміновості. 3)(不同点）різниця.毫无~ немає ніякої різниці; немає різниці;我看不 出他们之间І什么〜я не бічу різниці між ними. 4)(有分别地）ди^юренційбваний підхід до кого-чого; підходити до кого-чого диференційовано;〜釆取不同措施 вживати [різні] заходи в диференційованому порядку. 5)(分头）окремо.〜研究 розглянути окремо; 对各人〜说明 пояснити кбжному окремо.
分布 йпЬй розкидатися.人口的〜密度 ступінь заселеності; щільність (густоті) населення; 热带植物的〜地区ббласть поширення тропічних рослин;铁矿〜全省 залізна руда знаходиться усюди у провінції.
分布区 fBnbiiqii <动、ареал.
分布图 fBnbCitii карта.河流〜карта рік;人口〜 карта щільності населення.
分册 fence том.第二〜том другий.
分成 fencheng розділити кого-що (поділ); поділяти кого-що (розподіл); розбити кого-що.〜三份 розділити (поділяти, розбити) на три частини;〜两班 розбитися на два відділення;〜四类 підрозділити (розділити) на чотири види;河从这里起〜 两条支流 на цьому місці ріка ділиться (розгалузилася) на два рукави.
分&制 fBnchSngzhi <史> скіпщина.〜個户 орендатор-здольник.
分出 fenchu виділити кого-що (виділення); відокремити кого-що (відділення).〜一块地 відокремити ділянку землі;〜几个人去做农 村工作 виділити кілька люд^й на роботу в селі.


219
分寸 fen-cun такт; міра.有〜дотримуватися тйкту; знати міру; із тактом;说话办事都有〜 говорити і чинити тактовно;没荷〜的人 нетактовна людина;他的举止很有〜він проявив велику тактовність.
分担 fendan розкладати що (розкладання); розділяти що (паділ).—部&社会工作由我~ частину громадської роботи я прийняв (узяв) на себе; ih我〜一些你的痛苦дййте ж і мені мою частку участі у ваших стражданнях; дозвольте мені розділити з вами ваші негоди; 费用最好由大家〜найкр^це - це розподілити (розкласти) витрати на всіх; найкраще, щоб усі брали участь у витратах.
分到 fendao одержати що відповідно до поділу (по розверстці).〜两份自留地 одержати відповідно до поділу (по розверстці) присадибну ділянку в два феня. -
分道fBnd》o розходитися.铁路在这里~了 тут залізниці розхбдяться (розгалужуються).
分道扬锻 fen dao yang biao дорбги в кого розійшлися; піти різними шляхами; роз'їхатися в різні боки; кбжний поїхав своєю дорогою.
分电器 fendianqi〈电〉трамблер. 分度尺 fSndCichl <技> діагр^ф.
分度器 fenduqi〈技〉градуатор; дільник.
分队 fBndui <军> підрбзділ; ланка.航空〜л^нка літаків.
分队长 fenduizhang командир підрозділу;(航空 分 Р人）командир ланки.
分而治之偽1 er zhi zhi політика "розділяй і пануй".
分发位пй 1)(分别发给）роздати що (роздача). 〜奖品 роздати нагороди;〜信件 розносити листи. 2)(分派)розподілити кого-що (розподіл).把干部〜各地去рстоділити (розіслати) кадрових працівників на місця.
分 j]巴 fBnfti поділяти награбоване; поділити видобуток.
分封制 fenfengzhi <史> система рабовласницького суспільства; система наділення дблями.
分付 fBivfii ―吩咐 fBn-fu.
分割 fenge розділити що (розділ, пбділ);(瓜分） розчленувати що (розчленовування).〜殖民 地розчленувйти колонію;帝国主义国家〜殖 民地的斗争 боротьба за поділ колоній між імперіалістичними крашами;不可〜的关系 нерозривний зв'язок;民主与集中是不可〜的 демократія і централізм невіддільні одне від ОДНОГО：台湾是+ _领土不可〜的一部分 Тайвань є невід'ємною (невіддільною) частиною території Китаю;任何企图把台湾 从祖国〜出去的阴谋，都是我们-决反对的 ми рішуче виступаємо проти всяких спроб відторгнути Тайвань від Батьківщини.
分隔 fenge відгородити кого-що; розділити що (поділ).用屏风哗房间〜开відгородити частину кімнати ширмою.
5)* 给 fengei наділити кого-що чим (надягнув, наділення); виділити кого-що (виділення). 把土地〜农民наділити селян землею;〜大家 роздати (видати) що усім; наділити усіх; ^tli -}г виділити йому половину.
j)"X. fengong поділ праці.社会〜суспільний поділ праці;〜过细 занадто деталізований поділ праці;〜负责 rjilJ система розподілу обов'язків і особистої відповідальності;〜合 Ї1** поділ праці і кооперування; спільна робота з поділом праці; викбнувати роботу
колективно, розподіливши її між собою.
分光光度计 fenguang-guangduji <理> спектрофотометр.
分光光度学 fBnguang-guangdCixu6 < 理 > спектрофотометрія. 分光计 fenguangji <Ш> спектрбметр.
分光镜 fenguangjing <理> спектроскоп.
分毫 fenhao анітрошки; ні на йоту.〜不差 зовсім точно; як в аптеці; тютелька в тютельку прост.;〜不能少 ні на йоту не можна менше.
分号 fenhao <і吾〉крапка з комою.
分号 fenhao (分і机构）філія; [фірми]; філіальне відділення [фірми].
分红 fenhong розподіляти прибуток (тантьєму, дивіденд); бр^ти участь у прибутках.
分红制 fenh6ngzhi система розподілу прибутків.
分洪 fenhong <тК> відвід паводка (паводкових вод).
分洪区 fenh6ngqii вододільний район.
分户帐 fenhuzhang <会> ресконтро невідм.; особовий рахунок.
分化 fenhua 1)(分裂）розкластися (розкладання); розшаруватися (розшарування).大〜 колосальне розшарування; Р介级〜класове розшарування;农村中的两极〜поляризація (розшарування, диференціація) селянства [на два полюси]:社会〜为各个阶级 суспільство розшарувалось на класи. 2)(使 分裂）розкласти кого-що (розкладання); розколоти кого-що (розкол).〜工作 робота з розкладання чого; розкольницька діяльність; 〜瓦解敌人的队伍роз'єднувати і розкладати ряди противника. 3)〈生物〉диференціація.
fenji по щаблях.〜胃Щ керування по щаблях;〜核算 розрахунок по ступенях.
分家 fenjia розділитися (розділ).
分解 fenjie розкладання (розкласти що)', соці- ація (дисоціювати що); розпад.力的〜 <理> розкладання сил;福射〜 <理> радіоліз;医术〜 〈数〉розкладання на мнбжники;〜作用 розкладання; розкладницький вплив;把水〜 成氧和氣 розкласти воду на кисень і водень.
分界 fBnjid 1)(分开界限）рспмежувйти що (розмежування).两省沿河流〜меж《 двох провінцій проходить уздовж ріки. 2)—> 分界 线.
分界线 fenjiexi^n межа; кордон; розмежувальна (демаркаційна) лінія.军事〜військбва демаркаційна лінія;天然〜прирбдна межа; 两国的〜кордбн (демаркаційна лінія) двох країн.
分斤辦两 fenjln-bailiang чіплятися до дріб'язків; дріб'язкові причіпки.
分镜头 fenjingtou〈影> розкадрування, зробити розкадрування; розкадруватися.
分居 fenju відокремитися; розділитися; жити окремо. % 弟〜братів відокремилися (розділилися); брати живуть окремо.
分句 fenju〈语〉частина складної пропозиції.
开 fenkai 1)(不聚在——起)розлучитися; відокремитися. 兄弟两人〜已经三年了 ужб три роки, як два брати розлучилися;封面矛卩书〜 了 плетіння відокремилось від книги;〜打架 的人 розборонити тих, що б'ються. 2)(使不 相联系）відокремити кого-що (відділення); розділити кого-що (поділ),把两脚 ~ розставити ноги;把新书和旧书〜放покласти нові книги окремо від старих;怎么也分不开
ніяк не відокремити одн^ від іншого; 4也用手 ~人群走到台前 він，розштбвхуючи юрбу, підійшов до сцени; він проштовхнувся до сцени;不能把形式与内容〜не можна відокремити форму від змісту;这些成就是 与党的英明领善-分不开的ці успіхи невіддільні від мудрого керівництва Партії.
分科 f^nk5 <教> предметний.〜教学 навчати по аспектах;〜教学制 предметна система викладання; ~ 教学法 методика окремих предметів; методика з окремих дисциплін.
分类 fenlei класифікація (класифікувати кого-що)., сортування (сортувати кого-що); систематизація (систематизувати що).植物〜 класифікація (систематизація) рослин;商品 〜сортування товарів;图书〜класифікація книг;〜目录 систематичний каталог;把谷物 〜сортувати зернб;把文件〜групувйти документи.
分类法 fenleifa система класифікації.图书〜 система бібліотечної класифікації; система класифікації книг.
分类学 fenleixue систематика; таксономія (只 用于‘植物分类植物〜систематика рослин;动物〜системйтика тварин;生物〜 біосистематика.
分离 fenlf 1)(分开）відокремити що (відділення). 〜повітровідокремлення;
〜квіткоділення;理论和实践是不可〜的 теорія і практика невіддільні одне від одного.
2)分别1).
分离器 fenlfqi диссоційтор; роздільник.油水〜 вологомаслороздільник;空气〜вологомас- лороздільник; повітророздшьник.
分力 йпіі <理> складова сила(и).
分歹!J 式 fenlieshi <军> церемоніальний (урочистий) марш.
分裂 fenlie 1)(分开）розколотися (розкол); розщепитися (розщеплення); розпестися (розпад, розпадання).原子核的 理 > розщеплення (розпад) атомного ядра; 线的〜 < 理 > розщеплення спектральних ліній;细胞〜 <生物> розпбділ кліток;间接〜 <生物> непрямий розпбділ;直接〜 <生物> прямий розподіл;〜生殖 <生物> схизоген占3; 家庭的〜рбзпад родини;国家的〜局面 розкол держави; роз'єднаність у країні;制造 〜викликати (створити) розкол; сіяти ворожнечу;处于〜状态 перебувати в стані розколу;永远结束长期〜的局面навіки покінчити з тривалою роздробленістю;社会 党人~为左派与右派соціалісти розкололися на лівих і правих;内在矛盾使资本主义社会 〜 внутрішні суперечності роздирали капіталістичне суспільство. 2)(使分开） розколоти кого-що.，розщепити що (розщеплення). 党内的宗派 '活动 сектантсько-розкольницька діяльність усередині партії.
分裂主义 fenliezhuyi розкбльництво; розколь-
Н13М.
分裂主义者 fBnlidzMyizhS розкольник.
分懷 fenliu〈化〉дробова (фракціонована) перегонка; фракціонування (фракціонувати що). 气体〜газофракціонувйння;〜部分 фракція.
分馈柱 fenliuzhu〈化〉фракціонувальна колбна.
分路 fenlu <电> відгалуження; шунт.
分狹fBnmdi —»• <书> 分季.
分门另ij 类 fenmen-biel^i класифікація (класифікувати кого-що)', розсортувати кого-що за


220
видами (за класами).
分米 fenmT дециметр.
分米波 fenmibo <电> дециметрова хвиля.
分必 fenmi 1) <生理> виділяти що (виділення); секреція спец.〜汗液 виділяти піт;胃液〜 виділення ' шлункового соку;月旦汁〜 жовчовиділення;乳汁〜лактіція;唾液〜 слиновиділення;〜过多 гіперсекреція;〜过少 гіпосекреція. 2) <і也секреція.
分泌量 fBnm'ili》ng〈生理〉кількість виділення.
分泌物位nmiwCi〈生理> секрет спец.\ виділення мн.
分泌腺 fenmixian <解> секреторна зшіоза; залоза секреції.
分晚 fenmian народжувати (пологи лш.)； позбутися тягаря застар.〜阵痛 пологові потуги;她艮Р 将〜вона незабаром повинна народити; вона вагітна.
分秒必争 fen miao bi zheng дорожити кожною хвилиною часу; ефективно використовувати час; не гаяти ні хвилини; не втрачати жодної хвилини і секунди.
分明f^nming 1)(界限清楚）чітко.爱憎〜чітко розмежувати любов і ненависть;阶级阵线〜
7 	чітко розмежувалися класові фронти. 2) (明明）напевно; ясно.〜知道 напевно знати; наперед [було] відомо;大家〜看出使你 усі ясно бачили, що це ви;这〜是句谎话 це явна (свідома, чистісінька, визначена) неправда; 他〜不懂，却还要装内行напевно (очевидно), він цього не знає, але видає себе за знавця.
分母 fenmii〈数〉знаменник [дробу].
分蘖 fSnnid <植> кущіння.
分藥性侘nnidxing <植> розкущенність.
分派传npM 1)(分别指定）направити кого (напрямок); розподілити кого-що (розподіл); розверстати кого-що (розверстка); послати кого-що (посилка).给大家〜工作 розподілити всім роббту;〜他到农村去工作йогб відправили (послали) на роббту в село;〜干 部到夕卜省去 направлення кадрових працівників на периферію. 2)(分摊）розверстати що (розверстка); розкласти що (розкладка).
分配 fenpei 1)(分东西）розподілііти кого-що (розподіл, розподільний); розверстати кого-що (розверстка); розділити кого-що (розподіл).〜土地 розподілити (розділити) з谷млі;〜宿舍 розподілити кімнати в гуртожитку; 〜建设会圣费 розверстка (розподіл) засобів на будівництво;国家统一〜єдиний державний розподіл;社会主义〜原贝1J соціалістичний принцип розподілу;把纸张〜给出 版社 розверстати (розподілити) папір між видавництвами. 2)(安排）розподілити кого-що (розподіл); розверстати кого-що (розверстка). 〜工作 розподілити (розверстати) роббту;合理〜劳动力 раціональне розміщення робочої сили;大学 毕业〜розпбділ на роббту по закінченні вищого навчального закладу;月艮从组会只〜йти працювати туди, куди посилає організація; підкорятися розподілу на роббту з вказівки організації. 3) 〈经〉розпбділ.产品〜
розпбділ продуктів;再〜перерозпбділ;〜原贝丨J принцип розподілу;社 年终〜річний розпбділ доходів серед комунарів.
分批 fenpl по черзі; по партіях.〜接见 приймати кого-що по черзі;〜发货 відправляти товари по партіях; партійне (партіями) відправлення товарів;по
черзі відправляти кадрових працівників у низи для заняття фізичною працею.
分谱传叩й <音> партія.
分期 fenql розстрочити що (розстрочка).〜{寸款 розстрочити сплату; розстрочка платежу; ~ 付款买 Й 行车 купити велосипед на виплат; 〜完工 розстрбчити роббту;〜偿债 розстрочити виплату боргу;〜分批 на виплат і по партіях (по групах).
分歧 fenqi розбіжність (розходитися); розбіжність. 原贝Ij性的〜принципові розбіжності; 政治上的〜політичні розбіжності; політична ворожнеча;消除〜усунути розбіжності;力卩剧 〜поглгібити розбіжності;意见〜розбіжність (незгода, розрив, різнобій) у думках (у поглядах); думки розділилися (розійшлися); 我们之间已有了很大的〜між нами лягло глибоке провалля.
分歧点侘nqidiSn розбіжність.这就是我们的〜 от у чому розбіжність між нами.
分清 fenqlng відокремити кого-що (відділення); відрізнити кого-що; розрізнити кого-що (розрізнення).〜界线 провести чітку грань;〜 敌我 провести чітку грань між нами і нашими ворогами; відокремити (відрізнити, відмежувати) своїх від ворогів;〜是非 провести чітку грань між правдою і неправдою; відрізнити правду від неправди; розрізнити (розібратися), де правда і де неправда;〜好坏 розібратися, що добре і що зле; відокремити гарне від поганого;〜主次 відокремити (відрізнити, розрізнити)
головне від другорядного;〜两类矛盾 розрізняти два типи суперечностей;分不清 两种不同的概念змішувати два різних поняття.
分群 fenqun 〈养蜂〉роїння (роїтися); розроїтися. Ш 〜роїйня бджіл;〜Н* час роїння.
分润 fenrun покористуватися [вигодами].
分散 fBnsAn 1)(不集中）рсшсербдження (розосереджувати кого-що); розпилення
(розпорошуватися, розпорошеність); розрізнений. 〜注意力відривати увагу;不可以这 样〜精力 не можна так розкидатися (розпорошувати сили);〜的个体农民经济розрЬ- нене (роздрібнене) індивідуальне селянське господарство;〜孤立之敌 розквдані й ізольовані сили противника;〜行动 розрізнені дії;〜经营 децентралізоване (розосереджене) ведення господарства;兵力〜розпилення (розосередження) військових сил; розрізнені військбві сили;〜资金 розпилення засобів; 本校毕业生〜在全国各Ік ті, що закінчили наш університет (випускники нашого університету) розсіялися по території країни. 2)分发1). -
分散主义 fBns&nzhiiyi сепаратизм.防止〜запобігати сепаратизму.
分散主义者侘ns3nzhtiyizh6 сепаратист.
分身 fBnshen викроїти час.实在无法〜ніяк не викроїти часу;请你〜来——Ш прошу вас викроїти час і приїхати;就是有〜之法 也应付不过来хоч розірвись, і то не подужаєш.
分式 fenshi дріб ж.
分手 fenshou розлучитися (розлучення); роз'їхатися.
分数 fenshu 1) <Ш> дріб ж.; дробове число.真 〜правильний дріб;假〜неправильний дріб. 2) (学习成绩）оцінка; бал.打〜ставити оцінку
(бал);及格〜задовільна оцінка; прохідний (перехідний) бал;数学〜оцінка (бал) з математики.
分水岭侘nshuTHng 1) <地理> вододіл; вододільна височина. 2)(主要差别）вододіл.马克 思主冬者和修正±义者的〜вододіл між марксистами і ревізіоністами.
分水线侘пзішїхійп <地理> вододільна лінія.
分水闸 fenshuTzha володільник.
分说 fenshuo 分辩.不容〜не дати кому слова сказати.
分摊 fentan розподілити що (розпбділ); розкласти що (розкладка).〜费用 брйти участь у витратах;大家平均〜нарівно розкласти на всіх; нарівно (рівномірно) розподілити між усіма;每人〜五元 розкласти по п'ять юанів на кожного;按〜的办法他应该付十元по розкладці з нього належиться десять юанів.
分庭抗礼 fen ting kang її бути (стояти) на рівній нозі з ким; як рівний із рівним; на рівних правах.
分‘ fentou (分开）[кбжний] окремо.〜逃散 розбігтися в усі боки;〜追捕 переслідувати в усіх напрямках; ~进行工作 вести роббту самостійно окремо;〜通知1 自己的人 кожний окремо сповістить своїх.
分头任nt6u (头发式样）проділ.偏〜косгій проділ;正〜прямий проділ;梳着〜 причесаний на проділ; із проділом.
分文 fenwen гріш; копійка.〜不值 ні гроша не вартий; гроша мідного (ламаного) не вартий; виїденого яйця не вартий; гріш ціна кому-чому;〜不名 залишитися без гроша;〜 不付 не платити (не заплатити) ні гроша;〜 不差 копійка в копійку;〜不取 безоплатно; безкоштовно; ні копійки не беруть;身无〜 без гроша [у кишені]; без копійки [у кишені]; немає ні гроша (ні копійки) за душею; вітер свистить у кишенях.
分析 fenxl аналізувати що (аналіз); розбирати що (розбір); простежити що.〜问题 проаналізувати питання;〜句子 розбирати пропозицію; 〜文艺作品 аніяіз художнього твору; 〜化学成分 зробити аналіз хімічного складу; 〜国际形势 аналіз міжнародного становища; 〜原因 проаналізувати (простежити) причини; 〜运动的全部过程прослужити весь хід руху;〜某人的心理 простежити психологію такого-то;〜农村阶级 аналіз класів у селі; розрізняти класи в селі;阶级〜класовий аналіз;尤、理〜аматгічний розбір (аналіз);生 物〜біоаніліз;化学〜хімічний анапіз;定量〜 <化> кількісний аналіз;定性〜 <化> якісний аналіз; ~化学аналітична хімія;不能不加〜地 照抄外国经验 не можна копіювати без розгляду досвіду іншої країни.
分析法 fenxTfS аналітичний метод.
分析器 fBnxTqi <生理> аналізйтор.耳〜слу- ховий аналізатор;运动〜руховіій аналізатор.
分析仪 f^nxTyi <^>аналізйтор.三元素〜ана- лізатор для потрійних елементів.
分析语 fenxlyu〈语〉аналітична мова.
分线规 fenxiangul〈技〉циркуль-вимірювач.
分享 fenxiSng ділитися чим із ким; розділити що з ким.〜胜利的喜悦 ділїітися з ким радістю перемоги; розділити з ким радість перемоги.
分晓 fenxiSo 1)(弄明白）з'ясувати що (з'ясування). 结果尚未〜невідбмо，який буде результат; результат ще невідомий;有待〜


221
потрібно ще з'ясувати;第 ti# 已见〜справа з'ясувалася;明曰便见〜зйвтра все вже буде ясно (відомо). 2)(明白）з'ясуватися; ставати ясним. розпитати кого-що; дізнатися що, про що\ 吞下图便可〜для наочності наводимо наступну схему. 3)(分寸）такт; міра.名之〜безтактні слова.
分心 fBnxTn відриватися.用不若为此~ немі чого про це піклуватися; відриватися через це немає потреби;你不要为这些琐事〜не треба вам розпорошуватися на ці дріб'язки; не треба, щоб ці дріб'язки відволікали вашу увагу;这件事很使他〜це сильно його турбує.
分压力 fenyali <Щ>парціальний тиск.
分呀器 fenyaqi〈电〉потенціометр; дільник напруги.
分野 fenyg межа; вододіл.
分音符 fenylnfu <io> розділовий (видільний) знак.
分忧 fenyou розділити чиє горе.
分赃 fenzang поділ (розподіл) здобутку; ділити награбоване (крадене).〜不均 нерівно (неправильно) поділитися здобиччю (награбованим).
分tl* fenzhen хвилинна стрілка.
分支 fenzhl філія; відділення.〜机构 відділення (філія, філіальне відділення) організації.
分枝<植> fenzhl відгалузитися; розгалуження.
分枝性 fenzhlxing <植> гіллястість.
分指数 fBnzMshCi <数> дробовий показник.
分株 fenzhti <植> розподіл кущів.
分子 fBnzi 另见 fenzi 1) <数> чисельник. 2)〈理， 化> молекула.〜溶液 молекулярний розчин.
分子量 fenzlliang <{^>молекулярна вага.
分子论 fenzilun <уРЬ>молекулярна теорія.
分子式 fenzTshi〈化〉молекулярна фбрмула.
分组 fBnzQ 1)(划分小组）поділяти (розділити) кого-що на групи; групувати кого-що (угруповання); розгрупуватися.〜і寸і仑 обговорювати що по групах;简单〜〈统〉просте угруповання; І 〜〈统〉складне (комбінаційне) угруповання. 2)(小组）підгрупа.
分组法 йпгЛШ <统> прийбм груповання.
芬^
芬芳 fenfang духмяні (пахощі); запашний; запашні (пахощі); пахучий (пахощі) книжк.〜 的花朵 духмяні (запашні) квіти.
芬兰人 F6nMnr6n 1)(芬兰国人）фінляндець (фінляндський); фінляндка. 2)(芬兰族人) фін (фінський); фінка.
芬兰语 fenlanyii фінська мова. 吩侘п.
吩咐 fen-fu <Р> розпорядитися (розпорядження); веліти кому-чому (веління); наказати каму-чому (наказ).按照某人的〜по розпорядженню (по наказі) такого-то;你有 fl.么〜？ чи с у вас які-небудь розпорядження? 随你〜吧！ як накажете!母亲〜早些回家м^ти веліла (наказала) йому повернутися додому раніше.
^ fen.
纷繁 fenfan складний і заплутаний.其中头络〜 у цьому було багато складного і заплутаного.
纷飞 fenfei кружлятися.大Яі.〜падає лапатий сніг; кружляв лапатий сніг; сипеться сніг;弹 片〜розліталися в різні боки осколки
снарядів.
纷纷 fBnfBn 1)(多而乱）усілякий; найрізноманітніший; і义论〜роздумувати (міркувати) всіляко; [ходили] всілякі (усілякі) пересуди (розмбви). 2)(接二选三）закидати кого-що чим; один за іншим.〜献计 буквально закидали пропозиціями;〜要求 усі，один за іншим, зажадали чого в кого; закидати вимогами; вимоги так і посипалися одна за одною; прохання так і посипалися одне за одним;〜提出问题 закидати (засипати) кого-що питаннями;停了船，我们〜上岸ми причалили і юрбою вибралися на берег;人 们〜来找他 народ до нього хмарою суне.
纷乱 f^nlu^n безладний; хаотичний.〜的脚步声 безладний (хаотичний) тупіт [ніг]; тупотня розм.
纷披 fenpl <书> безладно; розпатланий.
纷扰 fenrao безладдя (безладний); хаос (хаотичний); плутанина розм.内心的〜душевне занепокоєння; неспокійний (нервозний) стан духу;人声〜безладний (хаотичний) людський шум.
纷乡云 fenyun ~►纷纷 1).众说〜різнобій у думках; 议论〜мати різні думки.
纷争 fenzheng розбрат.内部〜внутрішні роз- брати;停止〜припинити розбрати.
纷至沓来 fen zhi ta lai випливати (йти) один за іншим.
氛 fen.
氛围f^nwdi атмосфера.在节日欢乐的〜中у веселій (радісній) атмосфері свята.
酸 fen.
酿 fen〈化〉фенол.
酿酸 fenquan <化> фенбл альдегід.〜塑料 феноліт; фенопласт.
酿如 fentai〈化> фенолфталеїн.
雰йп.
Щ 雰 fBnfBn < 书 > сипатися; валити.雨雪〜 сиплеться (валить) дощ із снігом.
雰围 fBnwdi —氛围 fBnw6i.
坟 f6n.
坟 <口> —坟墓.祖〜родовий (фамільний)
цвинтар;上〜відвідати могилу; піти на поклоніння могилі;掘〜вибита могилу (могильну яму); 〜掘开(розрити) могилу.
坟地 fSndi цвинтар;(乡村的在地)погост.
坟墓 fenmii могила.
坟头 fentou могильний пагорб; могильний насип.
焚保п.
焚 fen палити що.〜香 палити (запалити, розпалити) фіміам.
焚风 f^nf^ng <气> фен.
焚膏继辱 fen gao ji gui займатися (працювати) від зорі до зорі; день і ніч завзято трудитися (працювати безперервно).
焚化 fenhua спалити кого-що (спалення); віддати кого-що спаленню. ~ f3 # спалення пороху; віддати прах спаленню.
焚毁 fenhul спалити що (спалення); спопелити що; згоріти.全部文件都被〜了 усі папери і документи були спалені;敌人〜了很多村庄 ворог спалив багато сіл;村庄全部被〜了 селб згоріло вщент; село було цілкбм знищено вогнем (спалено).
焚烧f^nshSo палити що.敌人〜城市вброг спалює міста; ворог віддає міста вогню.
焚尸扬灰 fen shi yang hul "спалити труп і розвіяти попіл"; щоб не залишилося і сліду.
汾
fen.
汾 fen скор. назва річки Феньхе в провінції Шаньсі.
芬йп.
芬 fen рясний; рясно; в достатку.
芬然 fenren рясно; у великій КІЛЬКОСТІ.
扮版.
扮 fen подвійна балка.
扮校 fenlao подвійні балки та крбкви.
脸版.
盼 fen велика голові; ~子,великоголовий.
fen 另见 Ьбп，bi, ben.
贲 fen 1) великий; 2) тринога черепаха; 3) великий; барабан.
贲龟 fengul тринога черепаха.
保п.
颁 fen головастий; з великою головою.
纷促П.
纷 f§n <动> білий баран, fen.
Ж fen 1) <动> кріт; 2) фамілія Фень.
漬版.
潰 fen 1) край берега; берег; 2) протока; рукав річки.
寶 f6n.
寶 fen 1) аромат трав; 2) конопля; 3) густий; багатий;
寶实 fenshi 1) обвішаний плодами; 2) листя та плоди.
綠fen.
ШШ fenytin густий; рясний; квітучий; розкішний.
弈促п.
弈 fen 1) подвійна балка; 2) полотняний; 3) заплутати; переплутати; змішувати.
券券 fenfen в хаотичному стані; в безладі.
幘 f6n.
幘 fen шовковий жгут.
賴保n.
轅 fen каркас для натягування навісу на візбк.
鑛йи.
Ш fen вихолощений, вичищений кабан.
锁猪 fSnzhii кабан; кнур.
i&fen.
盼 fen <动> кріт.
堯促n.
Ш fen великий воєнний барабан.
^fen.
Ш fen 1) насіння конопель; 2) коноплі.
齡促п.


222
紛鼠 fSnshti <动> сліпець; цокор.
粉侘n.
粉 f^n 1)(粉末）порошбк; борошно.除虫〜 порошок від комах;蛋〜яєчний порошок; Й 豆〜боббвС борошно;把小麦磨成〜молбти (розмолоти) пшеницю [у борошно]; помел (молоття) пшениці. 2) (#粉）і^дра.搭脸的〜 пудра для обличчя; пудритися;
搽〜пудрити обличчя. 3)—粉条 4)(白色） білий.〜墙 біла (вибілена) стіна;〜底布鞋 туфлі з білим рантом. 5)—> 粉红色.
粉笔侘пЬї крейда.
粉朿lj fSnci вугор ч.; прищ.满脸〜прищувате обличчя; все обличчя у вуграх (у прищах); 生〜прищавіти розм/,
粉蝶 fSndi6 <动> бруквіниця.
粉盒儿 f^nhSr пудрениця.
粉红ftnh6ng —粉红色.
粉红色 f^nhongse рожевий колір; рожевий.〜的 衣裳 рожбва сукня;呈现出〜рожевіти.
粉剂 fSnji <药> порошбк.
粉末 fenmo дрібний порошок.研成〜розтерти (роздрібнити) на дрібний порошок.
粉末状 fSnm6zhu&ng порошкоподібний.〜的物 质 порошкоподібна речовина.
粉墨登场f^n mo deng chSng 1)(上台演戏） виступати (грати) на сцені; вихід на сцену. 2) (指登上政治舞台）прийтіі до влади; стати при владі; борбтися (виступати) на політичному поприщі (на політичній арені).
粉皮 fSnpi тонкі желатинові пластинки {продукт, виготовлений із крохмалю бобового або картопляного борошна).
粉扑儿 fSnpiir пушок.
粉焚侘nqian розчин із крохмалю.
粉沙 fSnshS〈地质> алеврііти мн. спец.; тонкозернистий піщаник.
粉沙岩 fSnsh5ydn <地质> алевроліт спец.; тонкозернистий піщаник.
粉身碎骨f^n shen sui gu 1)(身体粉碎1 розбитися вщент.摔得〜розбгітися (розбитися) на смерть (вщент). 2)(牺牲生命）розбитися вщент.〜在所不惜 готовий розбитися на смерть; готовий дати с^бе розтерзати на частини.
粉饰 fSnshi прикрашати що; прикрашення; лакувати що (лакування); замазувати що (замазування).〜现实 прикрашати дійсність; 〜缺点 замазувати [і ховати] нестачі.
粉饰太平 fSnshi taipmg інсценування повного благоденства; інсценувати благодать і благополуччя [в країні]: приховувати важку (сумну) дійсність.
粉刷 fSnshuS білити що (білення).〜墙壁 білгіти стіни. 粉丝ftnsT—粉条.
粉碎 fSnsui 1)(碎得象粉末）вщент; на дрібні шматочки; на клаптики.碾得〜роздрібнііти що на порошок;把茶杯打得〜розбгіти чашку вщент (на дрібні шматочки);把纸撕得〜 порвати папір на клаптики; розірвати папір на дрібні шматочки;玻璃被震得〜від струсу скло розбилося вщент (розлетілось на шматочки). 2)(使失败或毁灭）розгромити кого-що (розгрбм).彻底〜остатбчно зірвати що; цілкбм покінчити з чим; розбити що вщент;〜敌人的进攻 відбити напад ворога;〜 侵略军 розбити вщент агресивні війська;〜 反动派的阴谋诡计зірвйти підступні плани
(підступи) реакції;〜反*革命政治事件 утихомирити контрреволюційний
політичний інцидент.
粉碎机 f^nsuijl подрібнювач.饲料〜подріб- нювач кормів.
粉条 fentiao желатинові вермішелі {продукт, виготовлений із крохмалю бобового або картопляного борошна); локшина з
золотавої квасолі.
粉线位пхійп 1)(裁缝用具）нитка, припудрена крейдою для кроєння. 2)(用粉划 线）лінія， відзначена крейдою.
坟 Геп.
й fen 1) здійматися; видаватися; вирячуватися; 2) гладкий; плодючий.
坟起 fenqi спучуватися; вирячуватися; здійматися.
扮ftn.
扮 fen пилити; пудрити; посипати; фарбувати.
fen 另见 ben; bi; fei; fen.
贲 fen 1) розбитий; зазнавати поразки; 2) ламати; псувати; руйнувати; 3) здійматися; підніматися. 4) гнів; обурення.
ЖШ fenggu великий барабан.
货星 fdnxfng комета.
潰 fen另见伝n，pen.
漬 fen приводити в безлад.
潰薄 fenbo кипіти; бурлити; пінитися.
潰论 fenlun переплутуватися; чіплятися один за одного.
^ ftn另见伝п.
分 fdn 1)(成分）вміст. 7_К〜волбга; вологість; вміст вологи (води);盐〜солевміст; солоність;甜菜里含的大量糖〜велгікий вміст цукру в буряку. 2)(本分）борг; належне; покладене; обов'язок.〜所当然[це] прямий обов'язок; [це] прямий обов'язок;认 为〜所当然 дивитися, як на належне; вважати за належне.
分地 ftndi〈史>зем6льний наділ.
分际 ftnji міра.
分量 fen-liang вага.〜很重 важковаговий; за вагою дуже важкий;按〜卖 продавати кого-що на вагу;称一称〜зважити кого-що; визначити вагу;〜不足 нестача у вазі;〜称得 不足 недоважити чого; 没有〜的话 легковажні фрази;有〜的话 вагомі слова; слова великої значимості (великої ваги);话 说得很有〜говорити вагомо;这条鱼的〜有三 斤рііба вагою в три цзиня;我拳头的〜你是知 道的 адже ти знаєш, яка сила в моєму кулаці.
分内 ftnn会і належний; покладений.关心学生 是老师〜的事 піклуватися про учнів - це прямий обов'язок викладача; турбота про учнів входить у коло обов'язків викладача; 他做的只是〜向事він робить усе, що на нього покладене; він робить лише те, що потрібно.
分外 fSnwM 1)(特别）особливо; надзвичайно.〜 高兴 особливо (надзвичайно) радий (зрадіти). 2)(本分以夕卜）сторонній; неналежний. 〜之事стороння справа;不作〜之想не мати ніяких ілюзій; не чекати нічого особливого.
分子f^nzT另见位nzT (人）елембнт.进步〜 прогресивний елемент;积极 ~ активіст; активістка;无产阶级先进〜передові еле¬
менти пролетаріату;失卩 і只〜інтелігент; інтелігенція;反革命〜контрреволюціонф; 阶级异己〜класово-чужгій елемент;托洛茨 Й〜троцькіст;好战〜прихильники війни.
份ftn.
份 ftn〈量词> 1)(部分）частина ж.; доля.分成 三〜розділ “ти на три частини (частки);我的 一〜是多少？ скільки доводиться на мою частку (частину)? 2)(用于指食物)порція.— 面包пбрція хліба;三〜冰淇淋три порції морозива;食堂卖出了一百〜饭їдіпьня відпустила 100 [порцій] обідів. 2)(用于指报 刊，文件）екземпляр.两〜报纸два екземпляри газети;绪写三〜переписйти що в трьох екземплярах.
份儿饭 fenrfan порція [сніданку, обіду，вечері]; порціон застар., спец.
份数 ftnshCi тираж.出版〜тирйж видання;报纸 发行〜тираж газети.
份子fen zi 1)(分摊的钱)частка; пай. 2)(礼金） подарунок грошима; грошовий подарунок, jj参阅“凑份子cou ftn.zi”.
奋 fen.
奋不顾身 fen bu gu shen самовіддано (самовідданість); беззавітна (самовідданість); подвижницький (подвижництво) книжк.; із божевільною відвагою; не жаліючи себе (життя).〜地与烈火搏斗 самовіддано вступити в сутичку з вогнем.
奋斗 fendou борбтися (боротьба) за що.英勇〜 героїчна боротьба;艰苦〜важка боротьба;共 同〜спільна боротьба;为农业的髙产而〜 борбтися за високий урожай;〜终身 борбтися все життя;〜到底 борбтися до [переможного] кінця;〜目标 мета боротьби.
奋发 ftnfS надихнутися (наснага).〜有为 натхненний, прагнути до високих цілей;精 字中〜надихнутися; піднестися духом.
奋发图强tu qiang —发愤图强fSftn tu qiang.
奋力 fenli щосили; усіма силами; із напругою всіх сил; енергійно.〜反抗 усіма силами пручатися.
奋勉 fenmiSn ретельність (ретельний); запопадливість; старанність (намагатися, старанний).
奋起 fenqi піднятися; встати.〜杀敌 піднятися на ворога; піднятися на боротьбу з ворогом; 〜保卫祖国 піднятися (встати) на захист Батьківщини;〜抵抗 підніматися на [завзятий] опір;后进车间应当〜直,追，赶上先进 відсталі цехи повинні з усією рішучістю (рішуче) взятися за те, щоб наздогнати передові.
奋勇 feny6ng відважно (відвага, відважність); сміливо (сміливість).〜前进 відважно (сміливо) йти вперед; могутньою ходою крокувати вперед;〜杀敌 відважно (сміливо) кинутися (метнутися) на ворога;〜向前的革 命精 卞中 героїчний наступальний революційний дух.
奋战 fenzhan завзята боротьба.〜一年 завзята боротьба протягом року;日夜〜，与天争粮 дні і ночі завзято борбтися за врожай;〜十年 建成了 红旗渠 за 10 років завзятої і самовідданої боротьби було завершено будівництво каналу "Червоний прапор".


223
fen.
忿忿保nftn ->愤愤位nfbl.
/古
Ш fen.
偾第 fenshi〈书〉зіпсувати [справу]; зашкодити [справі].
愤 fen.
愤 fen обурення (обурюватися).
愤愤 fenfen обурено; спересердя; у гніві; з обуренням.〜地说 спересердя (у ГНІВІ) сказати; обурено (запально, з обуренням) сказати;〜不平 бути [украй] обуреним; у сильному обуренні; з обуренням; обурюватися несправедливістю; не знахбдити спокою від обурення; з обуренням.
愤恨 fenhen відчувати злість проти кого-чого. 感到〜випрббувати ненависть (злість); із почуттям ненависті.
愤激 fenjl збуджений (порушення, збудженість, збудитися).心情〜збуджений стан; збудженість.
愤慨 fenkai обуритися (обурення, обурений).〜 地说 обурено говорити;感至(J无比〜відчути безмежне обурення;他感到非常〜він глибоко обурений;殖民主义者对黑人的非 人虐待使4世界人界感到' нелюдське поводження колонізаторів із неграми обурило народи всіх країн.
愤懑 ftnmen <书> пригніченість (пригнічений); обтяжений.怀着〜的心情 в обтяженому (пригніченому) настрої;感到 ~ відчув^ почуття пригніченості; 一舒胸中〜віійти зі стану пригніченості.
愤怒 ftnnu гнів (гнівний, гніватися ); обурення (обуритися); обурення (обурюватися на кого-що). 火^ полум'я гніву;燃起〜的火
焰 спалахнути гнівом;〜的潮浪 хвиля обурення;〜的呼声 вигуки обурення (обурення);引起人民的〜вііклик^ги (викликати на себе) народний гнів;压不住 4、头 的〜ніяк не могти заспокоїтися від свого обурення;感到_隹常〜сильно обуритися.
愤世嫉俗 fen shi ji su мізантропія книжк.; обурюватись на існуючі порядки й речі.
粪 Геп.
幾 fen 1)(屎)кал; випорожнення мн.; екскременти ЛІН.； фекаліїжн., спец.;(禽畜的幾)кал; (海鸟 _) гуано невідм.;(異肥）гній.牛〜 корбв'ячий гній;送〜возити гній;给地上〜 удббрювати землю гноєм. 2) <书> (施肥） вносити добриво; удббрювати що. ~ 地 удббрювати землю; вносити добриво в ґрунт.
弈便 fenbian випорожнення мн.; екскременти мн.; фекалії мн., спец.
Щ叉子 fencha-zi гнойові вили.
簽车 fenche (运II巴车）гнойова тачанка; гнійниця місц.;(城市爽车）асенізаційний візок (машина); гноєнавантажувач.
幾堆 fendul гнойова куга.
巴 гнойове (фекальне) дббриво; гній.
舞缸 fengang чан для випорожнень; гнійник.
難其子 fenjl-zi гнойовий совок.
典坑 ftnk€ng вигрібна яма; вигрібна;(积肥用的 獎坑）гнойова (фекальна) яма.
弈崔 fenkuang 1)(盛幾的筐）гнойовий кошик (плетінка); кошик для збору гною. 2)幾其子.
Ш П fenmen задній прохід; задньопрохідний отвір.
粪耙fhpd—粪叉子.
费勺 fenshao гнбйовий черпак.
ИтК fenshul гнбйова рідота; фекальні води.
異7К池 fengulchi гноєприймач; гноєзбірник. 獎桶 ftnt6ng цебро для випорожнень;(监狱中 的義桶）napduia розм.
_土 fdntii 1)(舞与土）гній із землею. 2)(不值 钱的东西）мотлох.
鑛 fen.
Ш fen <动> схили мн.
丰
feng.
丰碑 Jenghti 1)(碑）монумент книжк.; висока степя; величний меморіальний камінь. 2)(比 喻杰作)шедевр.
丰采 fBngcSi —►风采 fBngc^i.
丰产 fengchSn рясний (багатий, високий) урожай, 孝只〜рясннй (багатий, високий) урожай на великих площах;〜经验 досвід вирбщування (одержання) рясного (висбкого) врожаю.
丰产田 fBnchSntidn високоврожайні ділянки (поля); ділянки високих урожаїв.大面积〜 великі високоврожайні поля.
丰登 fengdeng 丰收.五谷〜багатк^щий урожай.
丰富 fBngft 1)(充足富裕）багатий (багйтство); рясний (достаток); рясний (достаток, буяти чим).〜的经验баМтий дбсвід; ~知知识 багаті знання; ~的想象力 багАта уява;有〜的 资源 мАти багаті (рясні) ресурси;著述〜的学 者д^же плідний учений;内容〜的报告 змістовна дбповідь;〜多彩的生活 різноманітне життя;〜多彩的庆祝活动різнома- нітні і різнобарвні святкові заходи;词汇〜 багата лексика; багатий запас слів;菅养〜 виховний; евтрофний;产物〜достаток [природних] багатств;物产〜的国家 багата країна; країна, що відзначається своїм достатком;这一带产物〜цей край буяє незліченними багатствами;产品极为〜 повний достаток продуктів. 2)(使充足） збагатити що (збагачення).〜自己的知识 збагатити (розширити) свої знання (пізнання); попбвнити свої знання; збагатитися знаннями;为了〜自己的经验щоб збагатитися дбсвідом; щоб збагатити себе дбсвідом.
丰功伟会责 feng gong wSi jl найбільша заслуга; видатні (звитяжні) подвиги.
丰厚 f^nghdu 1)(多厚实）рясний (достаток). 线毛〜的皮张 густе хутро; рясне пухом хутро; 线毛〜的地經 тбвстий пухнастий килим. 2) (丰富）багатий (багатство).〜的礼品 багатий подарунок; щедрий дарунок.
丰满侘ngmSn 1)(充足）достаток (буяти).囤里 粮食〜засік повний хлібом. 2)(饱满）пбвний (повнота).〜的脸庞 пбвне обличчя; 一个高大 ЇЇІЇ〜的光辉形象 піднесений, повнокровний блискучий образ.
丰茂 fengmao пишний (пишність).
丰美 fengmei рясний (достаток); багатий (багатство); розкішний (розкіш оіс.).〜的晚發 розкішна (багата) вечеря;水草〜的牧场 розкішне, багате травою пасовище;
пасовище, рясне (багате) на воду і шовковисту траву.
丰年 fengnian врожайний (хлібородний, хлібний) рік.
丰沛 fengpei достатній.今年雨水〜цьбго рбку випало дбсить дощїв.
丰饶 fengrao багатий і благодатний.〜的地区 багатий і благодатний край.
丰润 fengriin повний і гладкий.〜的脸庞 повне і привабливе обличчя.
丰盛 fengsheng розкішний (розкіш ж.)\ багатий (багатство); рясний (достаток).〜的筵席 розкішний банкет; розкішне (багате) частування.
丰收 fengshou багатий (рясний) врожай.〜的地 区 врожайна місцевість;获得棉花〜мйтн рясний урожай бавовни;〜在望 очікується багатий урожай; є надія на багатий врожай; 农业〜сільське господарство діло гарний урожай;我们今年粮食〜нині в нас урожай хліба;争取学习上更大的〜прАгнути ще великих успіхів у навчанні;获得双〜досягти подвійного успіху.
丰硕侘ngshud рясний і великий.结出〜的果实 дати багатющий урожай; дати багаті плоди; 〜成果 великі (видатні) досягнення (завоювання).
丰衣足食 feng уї zu shi жити у статку [і достатку]; замбжне життя; пбвне забезпечення одягом і продовольством.
丰盈位ngying 1)—丰满2). 2)(富裕）забезпеченість (забезпечення), пбвна
матеріальна забезпеченість.
丰肢fengyu 1)—丰满.2)〜的双肩округлі плечі.
丰裕 fengyu заможний (заможність).〜的物质 财富 достаток матеріальних благ;生活〜 жити в достатку;生活〜的家庭 забезпечена родина.
丰韵 fBngyCin -> 风韵 fengyun.
丰姿fBngz了 -»•风姿位ngzL
丰足 fengzu замбжний (заможність); у crdTKy; достатня (достатність)衣食〜жити в достатку; повна матеріальна забезпеченість.
i^feng.
沣 feng назва річки Феньшуї.
讽 f^ng.
fengfeng < звук дзюрчання води;
дзюрчйти.
Ш feng.
Ш feng ріпа;采〜збирати ріпу.
蔚田侘ngtidn поля, які складаються з піску та глини.
擊 feng.
辇牛 fengniu дикий бик із горббм на спині.
鄭侘ng.
部 feng 1) рясний; багатий; 2) прізвище Фень.
豐РІЙ fengldng дзвінкий; оглушливий.
条 fBng.
条 feng 1) зустрічатися; стикатися; 2) прізвище Фень.
捷侘ng.
缝 feng 1) шити; зашивати; 2) тримати; підтримувати; 3) ширбкий.
链人 fengren кравець.
涟裳 fengshang шити плйття.
风侘ng.
风 f^ng 1)(流动的空气）вітер.北~ північний


224
вітер; норд спец.;西；1 匕〜північно-західний вітер;顺〜побіжний вітер;顺〜走 йти по вітру;顶头〜зустрічний вітер;八级〜вітер у чоло; вітер у 8 балів;有的〜曰子 вітряний день;起〜了 піднявся вітер; вітрянієрозм.;〜 Йч 了 вітер затих;〜大了 вітер підсилився;〜 电С雨打 піддаватися дії вітру і дощу;〜萧It вітер усе свистить!〜淸月明 вітер був свіжий і місяць був світлий;今天有〜цьбго дня вітряно;这里有〜тут дує;是什么〜把你吹来 яким вітром вас занесло (принесло) [у наші краї]? які вітри занесли (чи принесли) тебе [у наші краї]? яким дивом? 2)(吹干的） в'ялений; висушений на вітрі.〜肉 в'іпене м'ясо;〜鸡 в'ялена курка. 3)(风气),.звичаї; пошесть розм.世〜суспільні звичаї;"共产〜•， комунізаторська" пбшесть;大兴调查研究之 〜широко проводити дослідницьку роббту; широко практикувати обстеження і вивчення; 节约成〜економія стала звичайним (повсякденним) явищем; ощадливість узвичаїлася. 4)(风声）слух; звістка.他刚听 到一点〜，就到处打听при першій звістці про щось він зйраз же починає всіх розпитувати.
风暴 fBngMo 1) <气> б^ря; шторм.〜信号 штормовий сигнал;起了〜піднялася буря; піднявся шторм;〜平息了 буря втихла;〜过 去了 шторм пронісся;船在〜中挣扎了一昼 夜 корабель штормував цілу добу. 2)(大规模 雖件）буря чи шторм; ураган.革命〜6咖 (шторм, ураган) революції; революційна буря; революційний шторм (урагін);战的 〜ypardH (шторм) війни;民]放运动的〜正 在曰益广阔地席卷着平洲，非洲和拉丁美洲 буря національно-визвольного руху все ширше охбплює Азію, Африку і Латинську Америку.
风录 fengbeng〈机> повітряний насос
风癖 fengbi <医> ревматичний артрит.
风标fBngbiSo —风向标.
风波 fBngb6 буря; історія розм.引起了场小 /j、6勺〜викликати бурю в склянці води;免不 了一场〜не минати історії (скандалу, бурі); 发生了一场小〜 сталася маленька неприємність; трапився маленький скандіп;起了 —— 场大〜розігрілася ціла буря (історія); здійнялася буча.
fengc§i [приємні] манери; чарівні (вишукані) манери.
风较露宿f^ng can lu su —楚风宿露can feng su lu.
风层 fengceng <>ч>шар вітру.
风f产 fengchan <|И>пневматична лопата.
风潮 fengchao хвилювання; безладдя мн.,闹〜 почалося (відбулося, виникло) хвилювання.
风车 fBngchS 1)(动力4置）вітродвигун; вітряк 2)(扇车）віялка. 3)(玩具）[вітряні] вертушка.
风尘 f^ngch彳n 1)(喻旅途劳顿)труднощі шляху. 〜仆仆 здолати стомливу подорож (стомливу поїздку); переносити труднощі шляху;满面 〜обвітрене обличчя. 1)(喻流浪江湖的境况） мирська суєта.〜漂泊 бідувйти по світу;论落 〜стати (зробитися) повією.
风成层侘ngchdngc如g〈地质> еолове утворення.
风成砂 fBngch6ngsh5 еолові <地质> пісків
风驰丨р掣 fBng chi dian che із блискавичною швидкістю; ураганом; стрілою; нестися як на крилах (як вітер); нестися на всіх парах.
风传 fengchuan хбдять чутки.
风吹草动fBng chuT сао dong:倘有什么〜у випадку чого\ у випадку чого-небудь, що виходить за звичні межі; у випадку чогб-небудь екстраординарного;—有〜при першій (найменшій) ознаці чого; при найменшому натяку на що; ледве що,
风银 fengchui <机> пневматичний (повітряний) молот.
风带侘ngdAi <气> збна вітру.
风笛 f^ngcH〈音〉волинка.
风动fBngddng (用风力的）вітросиловий;(用压 缩空气的）пневматичний.〜工具 пневматичний інструмент; пневмоінструмент; ~ 装置 вітросилова установка; пневматика;〜 纺纱机 пневмомеханічна прядильна машина.
风洞 fengdong〈理〉аеродинамічна труба.
风度 fBngdCi манери мн.〜翩翩 прекрасні манери;很有〜із гарними манерами.
风干 fenggan в'ялити що (в'ялення, в'ялений); висушити що на вітру; завітриться розм.〜腊 肉 в'ялене м'ясо;〜栗子 висушені (сушені) каштани;把木材〜висушити (просушити) лісоматеріал на вітрі.
风镇 fenggao <机> відбійний [пневматичний] молоток.
风格fBngg6 1)(气度)стиль ч.发扬高尚的共产 主义〜розвивати висбкий комуністичний стиль (дух);良好的比赛~ гарний стиль гри; гарна ігрова манера. 2)(作品的特色)стиль ч. жанр.艺术〜худбжній стиль (жанр);作家的〜 стиль письменника;民族〜національний стиль (колорит).
风骨 fBnggii 1)(骨气）ншохитність; стійкість. 2) (雄健的风舍■) [сильний] стиль.
风光 fengguang пейзаж; вид; ландшафт.乡村~ сільський ландшафт (пейзаж);山地〜гір- ський ландшафт;大自然的好〜красй природи; 歌唱祖国好〜оспівйти красу Батьківщини; ~ШШ чудовий (прекрасний) ландшафт (пейзаж, вид); чудова (прекрасна) панорама.
风害 f^ngh纪 бідування від вітру.庄稼受了〜 посіви постраждали від вітру;这里经常•有〜 ця місцевість часто страждає від вітрів.
风寒fSnghdn застуда.他受了〜，得知了 він занедужав тому, що його продуло.
风庳 fenghu вітряне колесо [для зрошення полів]; вітряна водочерпалка.
风花Ш 月 feng hua xue yue оспівувати тихий весняний вітерець, красу кольорів і милуватися снігом і місяцем; ідилія.
风化fBnghuA (风俗教,化）суспільний лад.有伤〜 шкбдити (завдавати шкоди) суспільному ладові; псувати суспільний лад.
风化 fBnghi^ 1)〈地质> вивітрювання (вивітрюватися). 〜作用вивітрювання;〜矿床родовище вивітрювання. 2)〈化〉ефлорес- ценція.
fenghuoqiang брандмауер.
风级 fBngj'i <气> шкалй вітрів; бал.蒲福~ шкала Бофорта.
风纪 fengji дисципліна.遵守〜дотримуватися дисципліни.
风纪扣 fengjikou гачок; застібка на гачках.扣_Ь 〜застебнути комір на гачки.
风景 fengjing вид; пейзаж; ландшафт; панорама. 〜优美 Красива (мальовнича) панорама (природа).丨丨参阅“杀风景 sha fBng jing”.
风景画侘ngjlnghuA <艺> пейзйж.
风最区 fengjmgqii місцевість із красивою природою; красиві місця.
风景照 fengjlngzhao 中отопейз^ж; фотографічний пейзаж.
风镜 fengjing окуляри шоферського типу; захисні окуляри[від вітру і пилу].
风卷残云 feng juan can yun із блискавичною швидкістю знищити кого-що.
风口 fBngk6u 1)(当风的地方):站在〜стояти на протязі (на вітрі). 2) <冶> (冲天炉风口） фурма; фурменне очко;(转炉风口） фурменний отвір.
风浪fBnghng 1)(成和波浪)вітер і хвилі.海上~
4艮大 сильне хвилювання на морі. 2)—>风险. 他经过许多次大〜він витерпів багато життєвих бур.
风雷 fenglei 1)(指自然现象）буря; гроза. 2)— 暴风2).
风里来，雨里去 fBng.li lai, уй-ІЇ qu і в погоду, і в непогоду; при негоді і непогоді.
风力 fengli сила вітру; вітрове зусилля; блакитне вугілля (用于指动力).〜五级сила вітру в 5 балів; ~发动机 вітродвигун;〜技术 设备 вітротехніка; ~装置 вітроустановка;〜 发电站 вітроелектростанція.
风凉 fengliang прохолодний (прохолода).〜的地 方 прохолодне місце;这里 f艮〜тут прохолодно.
风凉话 fenglianghu^ слова, які ні до чого не зобов'язують.说〜говорііти речі, що ні до чого не зобов'язують;这是句〜це словй, що ні до чого не зобов'язують.
风量 fengliang <冶> кількість дуття.
风铃 fengling дзвіночки на дахах храмів або пагод.
风铃草 f^ngl丨ngc5o <植> дзвінбчок середній (корончатий, крупноцвітний).
风流fBngliii 1) (І功绩又有女才）видатний; чудовий; героїчний.数〜人物，还看今朝щоб знайти справжніх людей, заглянь у нинішній день! 2)(旧时指有才学而不拘礼法）богема (богемний) розм. 名士〜романтика (романтичність) богеми. 3)(放 荡） романтичний; (романтичність); амурний прост., застар. ~韵事 любовна справа.
风流云散 feng liu yun san розвіятись, як дим.
风轮 fenglun вітряне колесо; вітроколесо.
风马牛不相及 feng та niu bu xiang ji ніякого стосунку (віднбшення) один до бдного не мають; одне до іншого не відноситься.
风帽 fSngmAo зимовий головний убір;(缝在衣 领上的风帽）Kdmyp;(妇女或儿童风帽） капор.拉下〜зрушити каптур.
风貌 fengmao вигляд; характф； дух.民族文化 的〜характер (дух) національної культури; 保持原来的〜зберігся колишній вигляд (характер, дух).
风媒花 fengmeihua <Ш> вітроопилює (анемо- філює) квітку.
风门 fengmen <Ш> акселератор.
风门子 fengmen-zi тамбурні (збвнішні) двері.
风月]I fengmi ~>风4亍.~—时 ввійти в моду; стати модним;〜全国 набути значного поширення поширення по всій країні.
风魔 fengmo —>•疯魔 fengmo.
风磨 fengmo вітряний млин; вітряк прост.
风能学 fengnengxue вітроенергетика.
风鸟 fengniao <动> райський птах.
风平浪静fBng ping lang jing 1) j：没有风浪） [повний] штиль. 2) (-'Fl浄无事)тиша та гладь;


225
тиша та благодать; тихо і благополучно; без бур і хвилювань; безбурний.
风起云涌 feng qi yun yong бурхливий (потужний) зростання; бурхливий підйом; бурхливий розвиток; бурхливо наростати (розгортатися).英雄人物〜зростіпи ряди героїв;反帝运动〜бурхливий (потужний) зростання антиімперіалістичного руху; бурхливий підйом (бурхливий розвиток) антиімперіалістичного руху.
风气 fengqi пошесть розм.; звичаї мн.社会〜 суспільні звичаї;成为一时的〜в один час стати пошестю;形成〜мїцно ввійти у звичай; стати звичаєм;适应当时〜відповідно до віяння століття.
风前儿 fengqiег〈植〉бантдевона; дурман звичайний.
风琴 fengqin фісгармонія.
风情 fengqing флірт; кокетство; кокетливість. 卖弄〜фліртувати з ким; займатися фліртом; кокетувати.
风趣 fengqu гумор; інтерес.很有〜的人 люд“на з гумористичною жилкою; цікава людина; 说话很〜говорити з гумором;文章写的很〜у статті багйто гумору; стаття написана цікйво і з гумором.
风圈 fengquan гало.
风骚 fBngsSo (指诗文）поезія.
风骚 fengsao (轻桃）кокетливий (кокетливість); вітряний розм. (легковажність).〜女人 кокетлива жінка; особа легкої поведінки.
风色fBngs色1)(刮风的情况）напрямок і сила (шкала) вітру. 2)(情势):看〜办事 куди вітер дме; тримати ніс за вітром.
风、沙 fengsha летючі піски.漫天〜н泛бо покрилося летючими пісками.
风扇 fBngsMn 1)(旧式取凉用具)стельове віяло. 2)(电扇）електричний вентилятор.
风尚 fBngsh^ng звичай.旧〜слірий звичай;新的 道德〜нова мораль; нові моральні підвалини; 共产主义新〜нові комуністичні традиції;这 是我们这里的〜це в нас у ходу.
风声 fBngsh6ng 1)(风的声音）завивання вітру. 2) (消息）чутка; звістка.走漏〜справа одфжала розголос;夕卜面〜很紧 хбдять тривожні чутки; 他们难道已经得到了невжб вони пронюхали про це?
风声鹤淚 feng sheng he li тривожна напруженість; бути (жити) у страшній тривозі; впадати в паніку від кожного шереху і звуку; у страху очі великі.
风湿病 ftngshlbing <医> ревматюм.
风湿病学 fengshlbingxue ревматологія
风湿病学家 fengshlbingxuejіа ревматолог.
风湿性 fBngshTxing <医> ревматичний,〜关节炎 ревматичний артрит. 风蚀 fBngshi' <地理> дефляція.〜作用 вітрові ерозія.
风霜 fBngshuSng страждання.满脸〜страж- дапьницьке обличчя.丨丨参阅“饱经风霜ЬЗо jTng fengshuang,\
风水 feng-shui геомантія {система марновірних уявлень про вплив місцевості і сторін світу на життя і долю родини).〜先生 геомант.
ДЛ谷 fengsu звичай;〜习惯 звичаї і традиції;当 地〜місцеві звичаї.
ДЛ谷® fengsiihua <艺> жанрова картина (живопис).
风俗画家 fBngsiihugiS < 艺 > жанрист; жанристка.
风速 fengsu швидкість вітру.
风速表 fengsubiao <气> анемометр.
风速计 fBngsiiji <气> анемограф.
风塔 fengta <气> анемометрична вежа.
风妨ї fengtan <医> параліч; панплегія спец.
风调雨顺 feng tiao уй shun найсприятливіші [для врожаю] умови; атмосферні умови були сприятливими [для врожаю]; усе сприяло багатому врожаю.
风头f^ng.tou丨|参阅“避风头bi feng-tou;出风头 chu feng-tou;看风头 kan feng-tou1*.
风头主义 feng-touzhiiyi самовипинання.
风土 fengtii прирбдні умови місцевості.〜人十奇 місцеві умови і вдачі;〜驯化 < 生物 > акліматизація.
风土性植物 f^ngtiixing zhiwii місцева рослина.
风味 fengwei особливість; смак; дух.有民у національному дусі (смаку); із національними особливостями;有古代〜у стародавньому смаку;最富有中国〜的菜肴 справжнісіньке китайське блюдо;夕卜国 ~ екзотизм; екзотика;这首诗有民歌〜цей вірш у дусі народних пісень.
风闻l^ngw如слух; за чутками.〜他己经离开这 за чутками він уже виїхав із цього міста;只是〜如此 це одні лише чутки; це лише за чутками так.
风物 fengwu природа і вдача.南国〜прирбда і звичаї півдня Китаю.
风险 fengxian риск.毫无〜без усякого ризику; немає нічого ризикованого;担〜брати ризик на себе; ризикувати чим;遇到〜піддаватися ризику;经得起〜витримати пробу (випробування).
风箱 fengxiang [ручна] повітродувка; [повітродувний] міх.
风向 fBngxi^ng〈气> напрямок вітру.
风向标 f^ngxiAngbiSo < 气 > флюгерка; вітрильник.
风信子侘ngxinzl <植> гіацинт східний.
风行 fengxing набути значного поширення; стати модним; бути в моді; ввійти в моду.全 国〜одбржати широке поширення по всій країні;〜一时 бути один час у моді; один час користуватися великою популярністю; по руках ходити (指作品)；新的学0〜一时нові теорія одержала широке поширення (стала популярною, стала модною).
风压 fengya <气> вітрове навантаження.
风雅fBngyS 1)(诗文方面的事）літературна справа.附庸〜приєднатися до літературного кола 2)(文雅)вишуканий (вишуканість),举 止〜вишукані манери.
风言风语fBngydn-fBngyii 1)(没意中没根据或 恶伤的话）натяки та еківоки; усякі розмбви (плітки, чутки). 2)(私下讨论）злословити за спиною;(散布流言）мусувати (розпускати) чутки.
风衣 fengyl пильовик.
风雨 feng уй у будь-яку погоду; при будь-якій погоді;
风雨飘摇 feng yu piaoyao (нестійкість) полбження; перебувати під страшною загрозою.旧世界〜розхитуються підвалини старого світу.
风雨同舟 feng yu tong zhou "і у вітер, і в дощ плисти в однім човні"; поділяти спільно прикрості й горе.
风月 fBngyue 1)(景色）вид; пейзаж; ландшафт. 2)(旧时指恋爱）роман; любов ж.
Д-й fengyun ситуація; пертурбація книжк. Ш
际〜міжнарбдна ситуація; пертурбація в міжнарбдному становищі;〜变幻 пертурбація; калейдоскоп подій; калейдоскопічні зміни;〜突变 різко змінилася ситуація; пертурбація в ситуації.
风云人物 fengyun renwu значні фігура; герой дня. ,
风韵 fengyun елегантність; витонченість; пікантність.她〜依旧 вона булй як і раніше елегантна (авантажна).
风韵犹存 fBngyCin уби сйп збереглась елегантність і витонченість мблодості; зберегти моложавий вигляд; зберегтися розм.
fengzai бідування, заподіяне ураганом.
风闸 fengzha〈机> повітряне гальмо.
风障 fengzhang〈农〉вітрозахисний тин; вітрозахисні щити.
风疫 fBngzhSn <医> краснуха.
风疫快 fBngzhgnkuM <医> уртик^рія спец.; кропивниця; кропивна лихоманка.
风寧 feng-zheng [паперовий] змій, запускати змія; елегантність; витонченість.
风中之烛 feng zhong zhi zhu "як свічка на вітрі"; дивитися (глядіти) у труну (у могилу); [стояти] одною ногбю в труні (у могилі); одні нога в труні (у могилі); бути на краю могили.
风烛残年 fengzhu cannian на заході днів; на схилі життя; старезний вік; глиббка старість.
风姿 fengzl манери мн.; зовнішність; зовнішність. 〜优美 витончені манери; красива збвнішність.
风钻位ngzi^n〈机> 1)(凿岩机）пневматичний дриль. 2)(钻孑L工具）пневматичне свердло.
讽 feng.
讽 feng <植> ликвідамбар формозський.
疯侘ng.
疯 fSng 1)(神经错乱,）божевілля (божевільний);. ця людина з’їхала з глузду; ця людина поміщалася;这个人〜了 ця людина бул焱 в нападі божевілля;你〜了吗？ ти що, здурів (з'їхав з глузду)?他穷〜了 він збожеволів від нестатку. 2)(不结果实） безплідність (марний); стерильність (стерильний).这些棉花〜了 ця бавовна стерильна.
疯杈 fBngcM <农> стерильна гілка. 疯癫位ngdiSn —疯1).
疯疯癫癫 fBng.fengdiSndiSn навіжений (навіженство). 〜的样子 навіжений вигляд; вигляд божевільного; як схиблений.
疯狗 fenggou скажений собака.
疯狂 fengkudng скажений (сказ); шалений (оскаженіння); божевільний (божевілля); несповна розуму.〜的敌人 шалений ворог;〜 行为 божевільний (необдуманий) учинок; ~ 反对 з скаженою люттю виступати проти кого-чого;〜叫器 шалене (несамовите) виття (ревіння); щодуху кричати;敌人的〜企图 божевільні наміри ворога;〜地扩张就军备 скажена гонка озброєнь;〜地镇压革命力量 розгнуздано придушувати революційні сили; ЇЙ"退敌人的〜进攻 відбити скажену атаку ворогів.
疯魔 fBngm6 1)—疯 1). 2)(入迷）схибитися (схиблений) на чому; божевільне захоплення; божевільна пристрасть. 3)(使入迷）сильно захопити кого-що.


226
疯人佗ngr6n —疯子.
疯人院 fengrenyuan божевільний будинок; божевільня; жовтий будинок застар:, божевілля розм.
疯瘫 fengtan <医> параліч; панплегія спец.
疯长 fengzhang <农> давати лише стерильні гілки; [давати] буйний ріст гіллястості без зав'язей.
疯枝fBngzh了 <农> 疯杈.
疯子 feng-zi божевільний; божевільна; помі- шаний; помішана; душевнохвора людина; чумний прост.\ очманілий рош.(后三词用 于骂人的场合).
封 feng.
封位ng 1)封建主义.2)(封建时代指赐给官爵） дарувати кого чим (дарування); звести кого в що.〜王 дарувати титул князя; піднести до княжого стану;〜官 подарувати чин; призначити на посаду;〜为贵族 звести кого в дворянство.
封fBng 1)(封闭）запечатати що.信没有〜结实 лист погано запечатаний (заклеєний);把窗 子〜起来заклйсти вікно;他们企图〜住我的 嘴 вони намагаються затиснути (зав'язати, заткнути) мені рот; вони намагаються змусити мене мовчати;船被冰〜住了 судно' було затиснуте кригою; 2)〈量词>:两〜信 два листи.
封闭侘ngbi 1)(使不能流通）закриття (закрити що).〜回路<电> замкнутий ланцюг; замкнутий кбнтур;〜线路 < 铁路 > законсер- вований шлях;〜疗法 < 医 > блокада; блокадна терапія. 2)(查封）опечатати що; запечатати що. ~房屋 опечатати (запечатати) приміщення;反动政权〜了 一切进步报馆 реакційна влада опечатала (закрила) усі прогресивні газети.
封存 fengcun запечатати і зберегти що.
封底 fengd!〈印〉остання сторінка обкладинки.
封地fBngdi •封邑.
封二 feng'er〈印> друга сторінка обкладинки.
封港 fenggang закрити порт.
封官许愿 fengguan хйуиап обіцяти подарувати кому титули і чини; не скупитися на всякого роду обіцянки.
封号 fenghao титул.
封河 fenghe льодостав; ріка стала (замерзла); ріка скута (вкрита) льодом.
封火 fenghu5 приглушити кути [у грубці]; зменшити (пригасити) вогонь у грубці.
封建 fengjian феодальний.〜社会 феодальне суспільство;〜制度 феодалізм; феодальний лад; феодальна система;〜农奴制 феодально-кріпосний порядок;〜所有制 феодальна власність [на з泛млю];〜地主阶级 клас феодалів-поміщиків;〜势力 феодальні сили; 〜思 Ш феодальні пбгляди; феодальна ідеологія;〜残余 пережитки (сліди) феодалізму;头脑〜феодіпьність поглядів; феодалізм у поглядах.
封建主 fengjianzhii феодал (феодальний); сюзерен; сеньйор.
封建主义 fengjianzhiiyi феодалізм.
封 口 fSngk6u (封信封，瓶口 等）ізапеч^гати що; (封伤口）затягтися; зажити.信还没~ лист іще не запечатаний (не заклеєний);腿上的伤 已经〜了 рана на нозі затяглася (зажила).
封口胶 fengkoujiao герм^гик.虫漆〜лужний герметик.
封里 fBngH <印> (封二）др$га сторінка обкладинки; (封三）третя сторінка обкладинки.
封面 fBngmiAn 1)(令皮）обкладинка;(硬封面） палітурка. 2) <印> (封面第一页）пбрша сторінка обкладинки.
封三 fengsan<Bp> третя сторінка обкладинки.
封山 f^ngsMn 1)(不准放牧等）оголосити заповідником. 〜育林 оголосити заповідником для лісопосадок. 2)(不准通行）влаштувати (організувати) блокаду гір;〜大雪 блокувати гори.
封山区 fengshanqil заповідник; заповідний гірський район.
封四fBngsi —>封底.
封锁 fengsuo блокада (блокувати що)\ закрити що (закриття); замкнути що; оцепити що (оточення).〜边境 закрити кордон;〜道路 перекрити дорогу;〜港 口 блокувати порти;〜 火道 локалізація [осередків] пожежі;〜新闻 накласти заборону на опублікування;〜消息 припиняти просочування даних;〜技术秘密 тримати в секреті технічну документацію; 经济〜економічна блокада; військбва блокада;宣布〜оголосііти блокаду;解除〜 зняти блокаду; деблокада;把敌人的舰队〜在 港里 замкнути флот противника в гавані;车 站—带被~了 райбн вокзалу був оточений.
封锁线 fengsuoxian загорбджувальна лінія.
封套 fengtao обкладинка; папербвий конверт.
封条 fengtiao ярлик із печаткою.
封一f^ngyl —封面 2).
封邑 fengyi〈史〉феод спец.; доля; маєток.
封斋位ngzh5i <宗> рамазан.
fBng.
砜 fBng <化> сульфон.
峰 reng. ‘
峰 feng пік; [гірська] вершина,最高〜і нййвища вершина гори; пік;珠穆朗玛〜пік Джомолунгма.
峰恋 fengluan гірські вершини; громади гір.〜 重叠 безкінечні громади гір; безкінечні гірські вершини.
锋 feng.
烽火fBnghu6 1)(报警的烟火）сигнальний вогонь (багаття). 2)(战火)пожежа; полум'я; (战争）війнй.战争的〜пожбжа (полум'я) війни;革命的〜революційна пожежа; революційне полум'я;十年〜десятилітня війна;〜连天 безперервні війни; кровопролитний бій;〜燦原 вирує полум'я боротьби; 武装斗争的〜迅，速&遍全国пблум’я збройної боротьби швидко поширилося по всій країні.
烽火台 f^nghu6tdi〈史〉сигніпьна вежа. 烽烟 fBngySn 烽火.〜四起 ускіди палахкотіли пожежі війн; усюди [йшли] війни.
fBng.
锋 feng 1)(刃）вістря; лезо.刀〜вістря (лезо) ножа. 2) <体> напад; нападаючий.中〜центр нападу; центральний нападаючий. 3) <气> фронт; повітряне тіло.静止〜стаціонарний фронт;冷〜холодний фронт.
锋带 fBngc^i <气> фронтйлі>на зона.
锋利 fengli гострий (гострота).刀口〜гбстре лезо ножа;措辞〜гбстрі слова.
锋芒fBngmdng 1)(尖利部分）вістря.革命的〜
вістря революції;把批评的〜针对资产阶级 ^ спрямувати вістря критики проти буржуазної ідеології;把斗争〜指向帝国主 义 націлити вістря боротьби на імперіалізм; спрямувати вістря боротьби проти імперіалізму. 2)(显露出来的才干）талант; уміння; здібності мн.露〜показати свій талант (своє вміння, свої здібності);不露〜не виявляти себе; не впадати в око; не випинатися [назовні];〜毕露 талановитість і здібності цілкбм виявилися (запали людям в око);已经没有以前的〜于не було вже колишнього блиску.
锋面 fengmian〈气〉фронтальна поверхня; поверхня фронту.〜气旋 фронтальний циклон.
锋线 fengxian <气> фронтальна лінія.
fBng.
蜂fBng (蜜蜂）бджолі;(黄蜂）ос& (丸花蜂） джміль ч.〜群 бджолиний рій.
蜂巢 fBngchdo〈养蜂> стільники мн.
蜂巢胃 fBngcMowdi <动> сітка. 蜂房 fBngfdng〈养蜂> [щільникбві] осередки.
蜂胶 fengjiao прополіс спец.; замазка бджолиний клей.
蜂聚 fengju〈书〉зібратися (скупчення); скупчитися.
蜂!^ fengla [бджолиний] віск.
蜂蜜 fBngmi мед.
蜂鸣器 <无线> fBngmhigqi зумер.电子管〜 ламповий зумер.
蜂鸟 fSngniSo <动> mn丨брі невідм., ч” ж.
蜂起 fengqi підніматися.
蜂乳 fengrii бджолине молочко; апілак.
蜂蟹疗法 fengshi-liaofa лікування бджолами; бджолотерапія; бджолині укуси.
蜂王 fengwang бджолина матка.
蜂窝 fBngw6 1)蜂巢.2) <技> стільниюі мн.; свищ спец.金属中的〜свищі в металі;〜气泡 щільниковий міхур;〜混凝 土 пористий бетон.
蜂窝煤 fengwomei щільникові вугільні брикети циліндричної форми.
蜂窝织炎 fBngw6zhIydn <医> флегмбна. 蜂箱 fBngxi^ig <养蜂> вулик.
蜂拥 fengyong валити валом; заюшити; густою юрбою.人群〜而来 хм杏рою сунула людська юрба.
逢 feng.
逢 feng зустріти кого-що; по чому; у що.〜人便 说 розповідати зустрічному і поперечному; говорити кому доведеться;^-^ 曰 У вихідні дні;每〜这样的场合на початку кожного місяця; у таких випадках; при таких обставинах; у кбжному подібному випадку.
逢场作戏 feng chang zuo хі за компанію; [зрідка] заради компанії; щоб підтримати компанію.
逢集 fengji у ярмаркові дні; коли бувають (улаштовуються) ярмарки.这里史月初，月 中〜тут ярмарки влаштовуються на початку, всередині місяця.
feng nian guo jie по святах; у святкові дні; коли бувають свята; на Новий рік і в інші свята.
逢迎 fengymg улещувати кого-що (лестощі ж.); підлещуватися (запобігання).
缝 feng 另见 ftng.
缝 f€ng (缝细）шити що (гаптування);(密缝）


227
строчити що (рядок);(对针缝）шити голкою. 〜衣服 шити одяг (сукню);〜靴子 шити чоботи;〜里子 підшити підкладку;〜一条皱 边 пришити (пристрочити) оборку;把纽扣〜 在衬衫上 пришити ґудзик до сорочки;—天 可以〜十套 за день можна зшити (нашити) десять комплектів;陆续〜了 一些衣服 понашивати плать.
缝补 f(§ngbii зашити що (зашивання розм.); лагодити що.〜衣月艮 зашити (лагодити) одяг; 把洞〜上 залатати (залатати, зашити) дірку; поставити (покласти) заплатку.
缝合 fenghe <医> накласти шви; зашити що (зашивання.). 口 зашити рану.
缝穷 fengqiong заробляти на шматок хліба гаптуванням (пошиттям); годуватися гаптуванням (пошиттям).
缝纽 fengren гаптування; пошиття розм.〜工厂 швейна фабрика;〜工场 пошивна (швейна) майстерня;〜工人 швейник; швейниця; пошивник; пошивниця;〜训练班 курси крою і шиття.
缝规机 fengrenjl швейне машнна.
缝制 fengzhi шити що (гаптування).〜шїіти пальто;〜皮靴 шити чоботи.
讽侘ng.
讽刺 fengci сатира (сатиричний); іронія (іронічний, іронічний; іронізувати).〜人 іронізувати над людиною;〜文学 сатира;〜小 说 сатирична розповідь (роман);〜歌曲 куплети мн.;〜作家 сатирик;〜的话 колючість; у'їдливе зауваження;〜的口吻 іронічний (глузливий) тон;话中带有〜ска- зати іронічно (з іронією);这对他是一个很 大的〜це прбсто іронія (образливе глузування) над ним.
讽刺画 ftngcihi^ <艺> карикатура; шарж.
讽刺剧位ngdjCi〈剧> сатирична п'єса.
讽刺诗侘ngcish了 <文> пародія.
讽刺性 f^ngdxing іронія.〜很强 з гострою іронією.
讽诵 fengsong <书> декламувати співуче; декламація.
讽喻 fengyu алегбрія; іносказання.
泛 feng.
泛 ftng перекидатися; бути непостійним, див. fan
胃侘ng.
М fBng 1) перекидатися; перевертатися; бути непостійним; 2) не вистачити; відчувати брак.
1$ feng.
哮 f^ng.roji6cHO читати; читати речитативом.
哮经 fengjing читати сутри.
凤 fbg.
凤ftng ->凤凰.
风蝶 ftngdid〈动> вітрильники
凤冠 fengguan діадема;(新娘的凤冠）вінець нареченої.
ДМ fenghuang фенікс.
风凰竹 fenghuangzhii <植> бамбук множинний.
风楽 fengli 1)〈植> ананас справжній (посівний). 2)(指果实）ананас.
风毛麟知 feng mao lin jiao рідкість (рідкісний); (指物）найцінніший унікум; рідкісна річ;(指
人）рідкісний талант; винятково талановита людина.
凤尾鱼 f6ngw§iyii〈动> анчоус; хамса.
凤尾竹 ftngwgizhii <植> бамбук карликовий.
风仙花 f6ngxi5nhua 1) <植> розрив-травй; бальзамін. 2)(指花）розрив-трава; бальзамін.
风侘ng.
风 feng 1) дути; обвіювати; розвіювати; 2) оголошувати.
风刺 fengci осміювати; висміювати; сатира; сатиричний.
Ш feng.
% feng <方> не треба; не варто, feng.
奉 feng 1)(接受)одержати що (одержання).〜上 级命令 отримано розпорядження від вищої інстанції; за розпорядженням вищої інстанції;〜命来到 з'явитися за наказом. 2) (尊重）узяти кого-що як.; вважати кого-що.〜 若至宝 вважати за щось дорогоцінне;〜若神 明 обожнювати кого-що;〜为圭臬 узяти за непорушне правило; вважати для себе законом; узяти за приклад; узяти за зразбк. 3) (信奉）сповідати що (сповідання) книжк.; вірити в що.〜佛 сповідати буддизм; вірити в Будду. 4)(敬辞）мати честь (задоволення).〜 献 мати честь просити (запросити); м^ти честь запропонувати; шанобливо піднести.
奉承 feng-cheng улещувати кого-що (лестощі ж” улесливий); підлещуватися (запобігання); підлабузнюватися перед ким розм.; вгоджати розм.; підсолодити кого, прост.; курити (палити) фіміам кому, книжк.〜上司 улещувати (кадити, курити фіміам) начальству; підлещуватися (підлабузнюватися, вгоджати) перед начальством; підслужуватися до начальства;〜的 улесливі слова; лестощі ж.
奉告 fenggao повідбмити кого-що, поставити кого-що до відома; до вашого відома.详细 形容后〜про подробиці повідомлю потім;无 可〜ні про що повідомляти.
奉公守法 feng gong shou fa строго притримуватися закону; строго чинити за вказівками закбну; діяти строго за закбном.
奉还 fenghuan повернути кому що (повернення); повернути кому що.定当如期〜б夕де повернуто вчасно;—定 ~ обов'язково поверну [вам].
奉命ftngming 1)(接到命令）одфжати розпорядження (наказ).〜后立即行动 діяти негайно після одержання наказу. 2)(遵守命 令)за вказівкою; за розпорядженням; за наказом.〜唯谨 ні на крок не відступати від
、розпоряджень (від указівок); твердо виконувати вказівки; ретельність; бути виконавчим;〜唯 і堇的人 виконавча людина (працівник);〜出发 виступити за наказом;〜 不准放闲人入内наказано не пускати сторонніх;新华社〜发表声明 агентство Синьхуа уповноважене заявити (зробити таку заяву).
奉陪 fengpei супроводжувати кого (супровід). 恕不〜пробачте, що я залишаю вас (指告舌辛)； на жаль, не зможу бути присутнім (指不宫这 参力口）； на жаль, не можу скласти вам компанію; пробачте, що не зможу супро¬
воджувати вас (后面两个译法指不能同行);〜 到底 готовий бути партнером до завершення справи; готовий скласти кому компанію до завершення справи; не залишити кого без компанії до самого кінця.
奉劝 fengquan радити що, із неознач.; давати пораду.〜你不要吸烟 я б не радив вам курити;〜你去治推5 дуже раджу вам піти до лікаря.
奉上 fengshang перепровадити кому (перепровадження); піднести що кому (піднесення).^ 〜新书一本 перепроваджую вам одну нову книгу.
奉祀 fdngsi <书> зробити жертвопринесення;
приносити жертву.
奉送 fengsong піднести що (піднесення); подарувати що кому.〜入场券—张 подарувати вхідний квиток.
奉4亍 fengxfng проводити що (проведення); при тримуватися чого (притримування); керуватися чим.〜和平的外交政策провбдити мирні зовнішньополітичні установки.
奉行故事 fengxing gushi бюрократичне став- лення' до роббти; формальне ставлення до справи. і
奉养 fengyang утримання; утримувати кого (утримування).〜双亲 утримувати батьків; 由子女〜жити в дітей; бути (жити, перебувати) на утриманні в дітей.
• 	feng.
## fenglu [державна] платня.
缝 ftng另见侘ng.
缝f^ng 1)(接合的地方）шов.焊〜зварювальний шов;砖〜шви кам’яної кладки;从〜上拆开 розпороти по шву. 2)(缝隙）щілина ж.;(裂 缝)тріщина.门〜дверна щілина;地板〜 щілина (тріщина) в підлозі;有许多〜的地板 шпарувата підлога;墙上裂了 个〜стіни дали тріщину;无〜可钻 не знахбдити лазівки;他 笑得眼睛眯成一条 ~ неміє (не було) лазівки; від сміху його очі майже перетворилися на щілинки.
缝隙位ngxi щілина 利用敌人阵营里的〜 використовувати тріщини в таборі противників;从椏枝的〜里可以看到星星у прбсвіті гілок (крізь гілки) виднілися зірки. 缝4 feng-zi <口>тріщина.丨丨参阅“找缝子zhSo ftng.zi”.
佛仍.
佛 f6 <宗> 1) (f<6,佛陀)Будда ч. 2)(佛像)статуя (зображення) Будди.铁〜залізна статуя Будди.
佛得/Й 人 Fodejiaoren зеленомисець; зелено- миска.
佛法 f6伤 <宗> 1)(指教义）буддійське навчання; правила буддизму; закбн Будди. 2)(指法力） чудотвбрство (чудотворні сили) Будди.
佛教 fojiao буддизм; буддійська релігія (віра).〜 国家 країна буддизму.
佛教徒 fojiaotu буддист; буддистка, f弗经 fojlng сутри л<н.; буддійські канбни.
佛矣 fokan кіот; ніша з іконою (із зображенням) Будди.
佛门 fomen буддійська школа.〜弟子 буддисти мн.
佛靑 foqlng <化> ультрамарин.
佛辦 foshi обряд моління; заупокійні служби. 做〜виконувати обряд моління.


228
佛手 f6sh6u 1) <植> цитрон пальчатий, 2)(指果 实）цитрон.
佛寺:fosi буддійський храм.
fotang молитбвня.
佛陀F6tu6 <宗> —佛1).
佛像f6xi&ng灌的佛像）статуя Будди;(画的佛 像）зображення Будди.
佛牙 f6yS <宗> з$би Будди, що залишилися після його спалення.
佛爷f6.ye —佛1).
f6u.
苯该 f6uyl <植> подорбжник.
系不fou.
系不 f6u блищить чистотбю; свіжий та яскравий.
Йи 另见 Ьї, Ьй, Ш.
不 fou уживається замість 否•
Ш fou.
Ш fou варити; смажити.
tC? fou.
fou〈书> амфора.瓦〜глиняна амфора.
否f5u另见pi.
否f5u〈书> 1)(表示不同意)ні. 2)〈书〉(表示询 问）чи.不知以为然〜? чи вважаєте ви (чи здається вам) це правильним? 3)(表示不肯 定）або нем^є; або не;是〜可以？ чи. можна або не можна (немає)? чи мбжна?是〜成功还 难说 удасться (утвбриться, піде) або ні, ще важко сказати;你可〜派一个人来？ мбжете ви діти нам людину або ні? чи можете ви дати нам людину?能〜帮助，那要看具体条 件而定 чи можна допомогти — це залежить від конкретних умов.
否定 fbud丨ng 1)(否认）запербчити що (запере- чення).全盘〜повіяення усього; пбвне й загальне заперечення; заперечити усе і вся; ~ ——切 заперечити усе; пбвне заперечення; заперечити (відхиляти) усе і вся; не
визнавати досягнень;〜的〜〈哲> заперечення запереченя;不能〜客观真理的存在не можна заперечити існування об'єктивної істини. 2)(表示否认的）негативний.〜的答复 негативна (заперечна) відповідь;采取〜的态 度 ставитися негативно;〜代词 < 语 > негативний займенник.
否定词 fSud丨ngci〈语> заперечення.
否决 foujue відкинути що; відхилити що; вето невідм.加以〜наклйсти вето;提案被〜了 пропозицію заперечено (відхилено, не прийнято).
否 4权 fSuji^qudn <法> [прйво] вето. Поставити своє вето.
否认 fouren заперечити що (заперечення); не визнавати що, чого.〜有罪 заперечити (не визнавати) провину;〜自己讲过的话 зректися від своїх слів;不能〜他有一定的才能не можна відмовити йому у відомій талановитості; 谁也不〜гііхтб не заперечить;〜矛 质存在，就是〜辩证法запер彳чити існування протиріч - значить заперечити діалектику.
西贝1J fouze в противному випадку; інакше; ато; а не то.快І 〜要迟到了 біжА інакше (а то, а не то) спізнишся.
夫Ш.
夫 Ш чоловік.
夫唱妇随 Ш chang fu suf жити душ焱 в душу; жити у мирі і згоді; щасливий шлюб.
夫妇 ftifu чоловіки лін.; пара; чоловік і дружина. 李家〜подружжя Лі;伊凡诺夫〜подружжя Іванбвих;新婚〜молоді; молодята мн.;〜俩 подружня пара (п^ри);〜关系 подружні відношення; шлюбні узи;结为〜одружитися; побратися; взяти шлюб.
夫妻 ftiql —夫妇.结发〜першошлюбні молоді.
夫妻店 fuqldian лавка без найманих службовців.
夫权 ffiquan влйда чоловіка.〜思想 ідея влади чоловіка; почуття переваги чоловіка перед дружиною.
夫义 fu-ren 1)(称已婚妇女）пані; добродійка застар.; милостива государиня застар.; леді невідм., ж.(用于称英国人）місіс невідм., ж.(用于称美国人）мадам невідм., ж.(用于 称6 国人)• 2) (,_子）чоловік.尊〜Bduia дружина;〜люд“на міністра.
夫婿 ftixu〈书〉чоловік; муж.
夫子 ftlzl 1)(旧时指老师）наставник застар. педант.
夫子自道 fuzi zi dao кивав на іншого - виявилося ж, що на себе; хотілося на іншого，а вийшло на свою голову; кидав камінчик у чужий город, а потрапив у свій.
伕Ги.
伕 fii 1) чоловік; працівник; 2) <旧> зять.
孕й.
孕 fu виводити; висиджувати; виводитися; накльовуватися.
fuhu^ вилуплятися.
孚孕 ftifti висиджувати яйця.
fu.
扶 fu передня пола бдягу.
拊 fu 另见 fii, fu.
拊 fii 1) чашечка квітки;白〜білі чашечки квітів; білі квіти; 2) поперечна міра для зерна.
鉄fii.
鉄 fti 1) різак; 2) сокира; бойова сокира.
贿
М fu 1) ступня; нога; 2) шкіра.
麸т.
鼓 fu полова.
麸粥 fuzhou рідка каша.
鉄皮 ftipi полбва.
#fu.
専 fu розповсюджуватися; поширюватися.
fu另见ft.
傅纳 fiina прийняти; ввести в практику.
咲仿.
咲喃 ftindn <化> фуран.
呋喃西林 йіпйпхїііп <药> фурацилин; фурадон; нітрофуразон.
肤m.
肤 fu шкіра; шкірний покрив.
肤觉 ftiju6 <生理> шкірне відчуття.
肤浅 ftiqian поверхневий (поверховість); елементарний (елементарність).知识〜поверхневі (неглибокі) знання; поверховість знань;
верхи мн.; нахапатися верхів; засвбїти лише верхи;〜■法 поверхневий (елементарний) погляд;〜的见解 поверхневе (елементарне) судження; легкі міркування; 了 解得很〜м^тн лише елементарні поняття (елементарне представлення) про що; знати що лише поверхбво; знати лише верхи;见识〜的人 поверхнева людина.
鉄历.
鉄皮ftipi —鼓子.
麸子 fu-zi висівки мн.〜词料 висівковий корм.
跌й.
跌坐 fuzuo <书> сидіти з підгорнутими хрест на хрест ногами.
跑ffi.
附骨 ftigii <Ш> предплюсна.
附面 підйом.
移fii.
浮 fu квіткова луска.内〜внутрішня (верхня) квіткова луска;夕卜〜збвнішня (нижня) квіткова луска.
孵ffi.
Щ fti висиджувати кого-що (висиджування, висидка розм.); вивбдити кого-що
(виведення).〜小鸡 висиджувати (вивбдити) курчат; сидіти на яйцях;母鸡~了三只小鸡 курка висиділа трьох курчйт;小鸡〜出来了 курча вилупилося.
解化 fiihuA виведення;(人工赌化）інкубація.
赔化室 ftihu^shi інкубаторій.
赔卵气 ftUuSnqi інкубатор.电力〜
електроінкубатор.
敷ft.
敷 fu 1)(涂）намазувати що (намазування, намазка); змазувати що чим (мастило).〜药 змазувати маззю (ліками);湿 ~ робити примбчку;热〜припарка,.〜粉 пудрити що; пудритися. 2) 敷设.3)(够）дбсить; вистачати чого.入不〜出 прибуток не
покриває витрат; витрати перевищують
прибутки (приходи); не зводити кінців із кінцями.
敷陈 ftichen〈书〉викладати що (виклад); оповідати про що (оповідання).
敷料 fuliao <医> перев'язний матеріал.
敷设 fiishe прокладати що (прокладка).〜新的 铁路 прокласти (провести) нову залізницю; 〜铁轨 укладати рейки;〜水雷 мінувати що; закладати міну.
敷衍 fQySn (铺叙）тлумачити що (тлумачення).
敷衍 fii.yan (应付）як-небудь; недбало; халатно; через рукаві манкірувати обов'язками;
халатно відноситися до своїх обов'язків; для однієї лише проформи; робити як-небудь (недбало, через рукава); працювати як-небудь, по-казенному; безвідповідальне відношення;〜 搪塞 відбутися загальною фразою (порожніми обіцянками); зуби заговбрювати;工作〜了寒 халтурити (працювати так), щоб лише відкараскатися; працювати через рукава; {也在〜 你 він вам зуби заговорює; він просто хоче від вас відкараскатися;采取有效而不是〜的措施 прийняти ефективні, а не показні міри.
敷用 ftiyong <医> прикладання (прикладати що до чого).


229
弗m.
弗 fU <-|$> не.
Ш另见рй.
溥 fu охоплювати; покривати; застилати; розповсюджуватися.
市т.
市 fu ритуальний фартух.
甶т.
甶 fu голова демона.
芙т.
ШШ. fuqu квіти лотоса; квітучий лотос.
芙蓉鸟 fiir6ngniSo канарейка.
剃m.
弗1J fu 1) вдарити; 2) обрубати; вирубати; знищувати.
佛衍.
佛 ftil) противитися; бути проти; іти врозріз; 2) згортати; вкручувати.
拊т.
咐 fu пліт. .
怫m.
怫 fii 1) незадоволений; сердитий; гнівний; 2) пригнічений.
怫悦 ffiyue важко висловити; важко відобразити.
绋т.,
拂 ft 1) товста мотузка; канат; 2) стропи; 3) шовкові мотузки печатки; 4) вишиті наколінники.
绂ft.
级 шнурок; тасьма для печатки; пояс із шнурком для печатки.
袱т.
狀 fii 1) стромовина; вир; 2) плисти; плавати. 狀流 fuliu потік; стромовина; вир.
祓т.
祓衍 1) відганяти злих духів; 2) позбуватися злого впливу; 3) очищати; прибирати бруд. 拔濯 fuzhuo омиватися; очищатися; очищення.
茯ft.
获冬 filling <植> кокос.
Щ fil.
虽 fii повнота; достаток.
Й衍另见b§o.
抱 fu барабанні палички.
衆m.
衆 fu сільця; сіті для ловлі зайців, оленів.
邦fti.
郛 fu околиці міста; пригород; передмістя.
蚨т.
缺蝶 fudie метелик.
缺母 fumu земельний павук.
揪m.
袱Е futao покривало; чохол.
桴m.
W- fu 1) продольна оснбва для кріплення даху; 2) барабанні палички; 3) пліт.
俘沒 fufa пліт.
t?思、fusl ширма; екран.
% fu плетений бамбуковий заслін; бамбукове покриття.
莩т.
單 fu сітка для ловіння звірів;〜张 розставляти сітку.
缚份.
缚 fu 1) зв'язувати міцно; затягувати; обв'язувати; скручувати; 2) зав'язки; затікки; пута.
缚系 fuji зв'язати разом; прив'язати.
缚芾!I fuzhi прив'язати; прикрутити.
§/• fu.
ИЙ furou лелека.
髴负.
fS ft жіноча головна прикраса.
AMSL
幞历.
幞m 1) головна пов'язка; тюрбан; чалма; 2) короткий одяг.
幞头 fiitou головна пов'язка; тюрбан.
鬼й.
Mfu <动> дика кйчка.
扶т.
伏 fii 1)(肌）припасти до кого-чого; припасти; лежати [ниць] на чім.〜在地上 припасти до землі; лежати [ниць] на землі; ~在母亲怀里 припасти до грудей матері;她〜在桌上睡着 了 вона заснула, опустивши голову на стіл (припавши головою до столу, приникнув головою до стблу). 2)(低下去）опуститися. ——起——〜підніматися й опускатися;波良—— 起一〜дібилися вали (хвилі); котилися хвилі;
3)(隐藏）ховйтися.昼〜夜出 ховйтися (таїтися) вдень і виходити вночі;棄是昼〜夜 出的鸟совй - нічний птах. 4)伏天.入〜 настала спека; настав сезон спеки; настала жарка пора року. 5)(屈月艮)підцатися чому, на що.不〜老 не вважати (не визнавати) себе старим.
伏 伏特.〜秒 вольтсекунда.
伏安 fiVan <电> вольтампф.
伏安计 fiV§nji <电> вольтамперметр.
伏案 йі‘йп нахилитися над столом.〜读书 займатися (учитися), сидячи за столом;〜写 作 працювати, сидячи за столом; писати, схилившись над столом.
伏笔 fiibl зав’іка; попередній хід.这为后面的 文章埋下了〜це послужило зав^зкою (підготовкою) до всього наступного.
伏兵 fublng засідка; війська в засідці.设下〜 улаштувати засідку;扫清〜зн豸сти засідку.
伏法 fiifS бути покараним.凶手已经〜вбивця вже покараний.
伏虎 іШій <体> гімнастичне колесо.
伏击 fu'jl〈军〉напад (атака, дія) із засідки.打〜 пристрій засідки;遭到〜потрапити в засідку.
伏欧计 fii6uji <电> вольтомметр.
伏侍 fu-shi —服侍 m.shi.
伏输 fushu визнати себе переможеним; здатися.
伏署 fiishu спекотне літо.
伏特 flits <电> вольт.
伏特计 fiitSji <电> вольтм打p.
伏天 futian літня спека; період спеки; спекоти ий час року.
伏贴mtie —服贴他庀
{^汗I fuxun літній паводок; літній розлив рік.
伏罪 fuzui признати свою вину; признаватися (зізнатися) у своєму злочині.
芙т.
芙蕖 fiigii <书> лбтос. 芙蓉 fiir6ng <植> 1)(木芙蓉)гібіскус мінливий. 2)(荷花)лотос.
扶ft.
扶 1)(支持）підтримувати кого-що (підтримування, підтримка); триматися; обпиратися на що.〜上马去 підсадити кого на коня;〜老人上电车 підсадити старого в трамвай;〜着病人的手臂підтримувати хворого під руку;〜着栏杆 триматися за бильця; обпиратися на бильця;〜着拐棍儿走 ходити, спираючись на тростину;把他〜起来 підніміть його. 2)扶助.
扶病 fubing незважаючи на своє нездоров'я; перемагаючи хворобу, залишатися на посту (на роботі); незважаючи на своє нездоров'я; перемагаючи хворобу, залишатися на посту.
扶持 fuchi надавати підтримку; підтримувати кого-що (підтримка).
扶老携幼 fu lao xie you підтримуючи старих і з дитиною на руках (ведучи за руку дітей); із усіма чадами і домочадцями; [із] цілою родиною.
扶犁 full йти за сохою.
扶苗 fumiao піднімати побиті (пониклі) посіви.
扶手 fti.shou поручні мн.; (6子的扶手）під- локітник.
扶疏 fiishii <书> піішний і красивий.枝叶〜 пишні гілки, що красиво переплітаються, і листя.
扶梯 fiitl сходи [із бильцями].
扶危济困 fii wei ji kun допомогти кому-чому в біді; надати кому-чому підтримку в нещасті; підтримати кого-що у важкий момент; чуйний до чужого лиха.
扶养 fiiySng утримувати кого (утримування).由 JL子〜жііти (бути, перебувати, знаходитися) на утриманні сина;子女有〜父母的责任діти зобов'язані утримувати своїх батьків;父亲不 在了，她还І如我们四个人〜成人а вона без батька нас, чотирьох, підняла.
扶摇直上 fu уао zhi shang стрімко звитися (злетіти) нагору (угору)(用于飞禽等）； швидко піднятись у вищі сф^ри (用于地位 неухильний і швидкий ріст; стрімке зростання; безупинно (неухильно) зростати [нагору] 面三个译法用于物价，比分等).
扶掖 fiiyS <书> 1)(搜扶)підтріімувати кого під руку; узяти кого під руку. 2)—扶助.
扶植 fuzhi сприяти [зростанню]; насаджувати книжк. (насадження).〜傀倘政权 підтріі- мувати маріонеткову владу;〜反动势力 насаджувати реакцію.
扶助 fuzhu надати допомогу (підтримку); допомагати (допомога ж.); підтримувати кого-що (підтримування, підтримка).〜老弱 надати допомогу старим і фізично немічним.


230
孚m.
孕 fU користуватися довірою в кого.深〜众望 користуватися глибокою довірою в усіх; усі відчувають глибоку довіру до кого.
拂т.-
拂 fii 1)(轻轻擦过）віяти; обвівати кого-що.春 风〜面 вЬшо, в обличчя весняним вітерцем; обвівав обличчя весняний вітерець;凉风， віяв прохолодний вітерець; 、Віяло прохолодним вітерцем;晨风〜过海滩 ранковий вітерець гуляв по прибережній смузі (дмухав над прибережною смугою). 2) (掸）Зм^хувати що.〜去灰尘 змахнути (обмітати) пил із чого. 3)(违背）врбзріз із чим> усупереч чому; усупереч чому.不忍〜荬 意 не хотілося б відмовляти йому в чому; н наважуюся засмучувати його відмовою;有， 其意[це] усупереч його бажанню; [це] врбзріз із його бажанням.
拂尘 ftichSn мухогонка [із кінського волоса]. 拂动 fiid6r^ колихати що (колихання).微风〜垂 柳 легюій вітерець колише вербові лози (грає вербовими лозами); від вітерцю колихалися гілки плакучої верби.
拂拂 [тихо] вія'ти.凉风〜прохолбдний вітерець; віяло 叩охолбдою; ш 风〜对є легкий вітерець.
拂巧 fushi витерти що; стерти що.〜尘土 витерти (стерти) пил.
拂晓 flixiao світанок; [ранкбва] зоря.〜以前 до світанку;〜启程 виїхати на світанку.
拂袖 йіхій <书> роздратувйтися (роздратованість); спересердя.〜而去 піти роздратованим (розлюченим, спересердя); у роздратованості покинути що.
Щ й另见ft.
服 fii 1)(衣服）одяг; сукня; костюм. 2)(丧服） жалоба; жалобний костюм.有〜在身 у жалобі. 3) 服用 2).〜中药 вживати (приймати) китайські ліки;饭前〜приймати пфеД їжею. 4)(承当）нбсти що (несення). ~ 兵役 відбувати (нести) військбвий оббв'язок; бути (перебувати) на військовій службі. 5)-> 服 5 心里示〜[У душі] ВІН не міг миритися;你把我说〜了 ви мене переконали; 你有,道理，我算〜了你了 вйша правда, і я здаюся. 6)(使信服）переконати кого-що (переконання).以理〜人 перекбнувати [людей] вагомою (обірунтованою) аріументацією. 7)(适应）звикнути до чого; пристосуватися (пристосування).〜水土 акліматизуватися; звикнути (пристосуватися) до нового клімату.
服从 pic6ng підкоритися (підпорядкування); коритися; віддатися кому-чому на що.〜命备 підкоритися (коритися) наказу;绝对〜 беззаперечне підкорення (підпорядкування);
—切局部利姐学须〜整体利益ycf приватні інтереси повинні бути підпорядковані загальним інтересам.
服毒 ftidii труЬися/7сш<.,. отруїтися (отруєння);
прийняти отруту.〜自杀 труїтися; отруїтися. 服法 fiifS спосіб уживання [ліків]; як потрібно приймати ліки.
服量 fiilmg доза.增加〜збільшити дозу.
服满 fumSn минув термін жалоби.
服气 fiiqi переконатися в чому (переконання); миритися з ким-чим.这叫我难以〜Вйжко
мені миритися (примиритися) з цим;经他一 说，我〜了 йогб слова мене переконали.
服丧 fiis§ng бути в жалобі.
服饰 fiish丨 убрання і прикраси.〜用品 галан- терея;〜用品商店 галантерейні товари; галантерейний магазин;〜华丽 ошатно (чепурно，пишно) одягнений.
服侍 fii.shi (照料）ходити за ким-чим; доглядати за ким-чим (догляд);(伺候） прислужувати (прислуговування).〜病人 ходити (доглядати) за хворим.
服崎 fushu визнати себе переможеним; одягтися.
服帖 fiiti气 скоритися (покірний, покірність); примиритися з ким-чим; упокоритися з ким-чим, розм.; стати шовковим.服服р帖 покірний; слухняний; тихіше води, нии- трави.
服务 fiiwii служити кому-чому (служіння висок” служба); обслуговувати кого-що (обслуговування). 4 消 Й者〜обслуговувати споживачів;〜周到 відмінне обслуговування; 〜态度 підхід (ставлення) до обслуговування; 〜质量якість обслуговування;为人民〜 служити народу;政治是为经济基础〜的 політика обслуговує економічний базис;我 们的文学是为人民利益〜的Hdnia література живе інтересами народу.
服务性 ftwixing [характер, що носить] побутове обслуговування; роббта з побутового обслуговування;〜行业 підприємства побу- тового обслуговування; підприємства добрих послуг.
服务员 fiiwiiyudn обслуговуючий персонал; працівник; службовець; (▲馆服务员）кори- Дбрний; коридорна;(饭馆服务员）офіціант; офіціантка; подавальник; подавальниця；(浴 池服务员）пространщик; пространщиця；(轮 船，飞机上的服务员）стюард; стюардеса. 服务站 fiiwizh^n пункт побутового обслуговування; бюро добрих послуг.
服刑 fiix丨ng відбувати покарання; перебувати на покаранні.〜十年 відбувати десятилітній термін;〜期满 відбув термін покарання.
服药 йіуйо приймати ліки [усередину].
服役 fliyi відбувати що (відбування);(服兵役） відбувати військбвий обов'язок;(服劳役） відбувати трудову повинність.〜年龄 призовний вік;在军队里〜прохбдити (відбувати) військбву службу; перебувати на військовій службі; служити в йрмії.
服腐 fiiyTng < 书 > постійно пам'ятати що;
запам'ятати що навік (назавжди).
服用,fuyong 1) <^> (穿衣服，用器物〜甚俭 скромний у своїх потребах; дуже невибагливий (невимогливий) у пббуті (у жиггі). 2)(吃—）приймати що (прийом); уживати що (уживання).每日〜三次 приймати що три рази на день.
服装 ^izhu5ng одяг; убрання.〜商店 магазрін готового одягу;〜整齐 акурйтно вдягатися (одягнений).
服罪 fiizui визнати свою провину; признаватися (зізнатися) у своєму злочині.
氟位.
氟 m <化> фтор.
氣化 fVihua〈化> фторувати що.〜氛 фтористий водень; фтороводень; ~钾 фтористий калій; 〜作用 фторувйння.
氟化物 fiihu》wCi〈化〉фторид; фтористе з'єд- ’ нання; фторид.
觀石 <矿> плйвик; плавиковий шпат;
флюорит.
氟Ф毒 fiizh6ngdii <^>флюор6з.
俘ft.
俘fii 1)—俘获.被〜后逃走утекти з полону;敌 ¥数千人被〜були взяті (захоплені) у полон тисячі ворожих солдат; противник втратив полоненими ТИСЯЧІ ЧОЛОВІК. 2) 俘虏 2). 俘获 fiihud захопити кого-що (захоплення); узяти кого-що.〜甚众 захбплено (узято) багато полонених і трофеїв.
俘虏fiim 1)俘获.〜敌军一名захшіїЬш (вз^и) У полон [одного] ворожого солдата. 2)(战俘） військовополонений; полон.〜政策 політика стосовно полонених;当了〜потопити в полон до кого; бути в полбні в кого;优待〜 дббре ставитися до військовополоненого;遣 送〜репатріювати військовополонених;不做 资产阶级思想的〜не потрапити в духовний полон (не бути в полоні) буржуазної ідеології.
浮 fii.
浮 fii 1)(漂）плйвати (плавання).〜出水面 спливти (виплити) на повфхню води;油〜在 水面,上мйсло плаває на воді;脸上〜着微笑 обличчя розпливлося в посмішці; на обличчі з'явилася посмішка. 2)(不踏实）поверховий (поверховість); легковажний (легковажність, легкодумство); непосидючий (непосидючість). 工作太〜поверхове ставлення (поверховий підхід) до роббти;他这人很〜 він людина легковажна (непосидюча). 3)(超 出）пбнад [норму].
浮报 fiibAo роздути що; дуті відомості (дані).〜 的,数字 д^ті (роздуті) цифри;〜开支 роздати витрати.
浮标 fubiao〈海〉буй.进 口〜вхідний буй;引导~ головний буй;指示〜вказівник буй; буйіндикатор.
浮财 ftcdi "переносне майно" (таке рухоме майно як зерно, гроші, одяг, домашнє начиння тощо).分地主的〜по'діл рухомого майна поміщиків (панів).
浮_ fuchen пил ч” курява ж.
浮沉 fiichSn спливати і занурюватися; підніматися й опускатися; опуститися до обивательщини; загрузнути в міщанстві; плисти за течією.
浮盾 fiicu6 замурувати труну [у чеканні похорон]; тимчасово поховати.
浮荡 fiid&ng плисти; плавно розноситися.歌声 在空中〜пливб (рознбситься) ПІСНЯ.
浮雕 fiidiao <艺> рельєф;(浅浮雕）барельєф;
(高浮雕）горельєф.
浮吊 рсИао плавучий підйомний кран.大型〜 великий плавучий піднімальний кран.
浮动 fiiddng 1)(漂浮）плисти [по воді]; качатися [на воді].树叶在水面上〜л“стя погойдувалося на поверхні води;月亮在空 中7 повільно плив на небі місяць. 2)(不安） жити у вічній тривозі.人心〜ж“ти у вічній тривозі. 3) <经> коливання.〜汇率 плйва- ючий обмінний курс;实行自由〜установити вільно плаваючий обмінний курс.
浮泛і) <书> 浮动і).轻舟〜
човник тихо
погойдувався на воді; повільно плив човник


231
[по воді]. 2)(流露）з'явитися (поява).脸上~ 着天真的表情 на обличчі з'явився наївний вираз; обличчя дихає наївністю. 3)(表面的） поверховий (поверховість).知识〜поверхбві (неглибокі) знання.
浮-光掠影 fu guang ltie ylng поверхове (скороминуче) враження; поверхово.
浮华 fiihud розкішний (розкіш ж.).〜的生活 розкішне (марнотратне) життя;文辞〜 пихатий (пишномовний) стиль; пихатість (пишномовність) стилю.
浮记 fuji тимчасовий запис [на дошці].
浮夸 fukua хвастощі (хвалитися); роздувати що (роздування); перебільшувати що (перебільшення).言语〜слова, сповнені хвастощів; сказати з хвастощами;爱〜 любити перебільшувати; схильний до перебільшень;订计划不要〜при виробітку плану не треба завищувати його показники.
浮夸风 fukuafeng гонитва за дутими показниками.
浮力 full〈理〉плавучість; сила плавучості.正〜 позитивна плавучість;负〜негативна плавучість.
浮面 fumian поверхня.〜的—层土壤 верхній (поверхневий) шар ґрунту;看问题不能只看 ~ не можна тільки з зовнішнього боку дивитися на питання.
fuming дута слава; незаслужена слава (ві- домість).徒有〜користуватися незаслуже- ною славою (відомістю).
浮皮儿 1)(表皮)шкі'ра; шкірочка. 2)—> 浮 面.
浮漂 fiipiao —浮 2).
浮萍 fiipfng <Ш> ряска маленька.
浮签 fuqian наклейка.
浮浅 fiiqi^n 肤浅 fiiqiSn.
ШШ fuqiao плавучий (наплавний понтонний, плашкоутний) міст.
浮生若梦 fu sh6ng ruo meng життя як сон.
、浮尸 fiishT труп [утопленика].
浮石 fiisW <矿> пемза.
浮水 fushui плавати (плавання).
浮屠 fiirt 1)(佛陀）Будда. 2)(塔)пагода.
浮土 fttti 1)(灰4) рілля ж. 2)(松散的表土） верхній (поверхневий) і пухкий шар ґрунту.
浮fuwu плавучий док.
浮现 спливти (спливання).往事又〜在眼 前 минуле знову спливло перед очііма;她的 腿帮上〜出微微的红晕легкий рум'янець заграв на її щоках.
浮选 fuxuan〈矿> флотація; флотування (флотувати що).
浮艳 fuyan пихатий (пихатість); пишномовний (пишномовність).舌辛章〜пихйтий (пишномовний) стиль.
浮油 fuyou навар.
浮游 fiiy6u <生物> планктбнний.〜生物 планк- тон;〜@ фітопланктон; планктбнна рослина;〜动物 зоопланктон; планктонна тварина.
浮云 fuyun хмари, що пливуть.
W-Ш fuzao (轻'浮:）легковажний (легковажність, легкодумство); вітер у голові в кого;(急噪） нетерплячий (нетерплячість, нетерпіння),
Іп 〜нетерплячий (нестриманий) за характером.
浮肿 fiizh5ng набрякнув (отік); пухнути.两腿〜 набрякнули ноги; ноги пухнуть;下眼皮〜 мішки під очима;脸上有点儿〜обл“ччя
припухло; легкий набряк на обличчі.
浮子 fu-zi поплавець.
符й.
符 fii 1)符合.数目相〜збігаються (зійшлися); 字迹不〜почерк не сходиться;与实际不〜не відповідати дійсності. 2)―符咒.画〜 накреслити магічний напис.
符号 fuhao 1)(符号）знак; позначення.标点〜 розділові знаки; пунктуація;化学〜хімічний символ;简略〜скорбчене позначення;做一 个〜позначити що; зробити (поставити) знак. 2) 明身分的标志）знак. +国人民解放军〜
нашивка НВАК.
符号学 fuhaoxue семібтика; ееміолбгія.
符合 (相合）Збігйтися (збіг);(适应）відповідати чому (відповідність). ~人民的利益 відповідати інтересам народу;〜群众的愿望 відповідати прагненням мас; збігатися з бажаннями народних мас;〜要求 відповідати вимогам;〜具体情况 відповідати конкретній обстанбвці;使〜привести у відповідність (у погодженість);不〜实际 не відповідати дійсності; йти всупереч із дійсністю (з обставинами);数字完全〜цііфри цілкбм збігаються (зійшлися);这个纲领〜马克思列 宁主义的原贝【J ця програма відповідає принципам марксизму-ленінізму.
符节 fujie мандат [у вигляді бірки з нефриту, міді, бамбука або дерева].
符篆 fulu магічні написи; кабалістичні письмена (знаки).
符咒 fuzhou заклинання; закляття застар.; магічний напис; кабалістичні письмена (знаки).
幅ft.
幅fii 1)(布匹等的宽度）полбтнище.单〜 одинарна [матерія];双〜двухполбтна [матерія]; двухполотенна [матерія]; матерія подвійної ширини; 三〜宽的被里子 підодіяльник в трьох полотнищах. 2)〈量词> полотнище (指布)；полотнина (指画).五〜布 做的船#1 вітрило в п'ять полотнищ;两〜油画 дві полотнини; дві картини. 3) <Щ> —>•幅度 1).
幅度 fiidCi 1)〈理> амплітуда. 2)(规模）масштаб; розмах. 增产〜масштйб зростання виробництва; розмах збільшення продуктивності; 收入增加的〜р63МІр збільшення прибутку;在一定的〜内调整物价регулю- вати ціни у визначених рамках (межах);提高 工资的〜рймки збільшення зарплати;产量有 较大〜的增长 домогтися значного збільшення об'єму виробництва;商品零售 额大〜上升 об'єм роздрібного продажу швидко зростає.
幅面 fumian полотнище; ширина [полотнища]. 〜宽—公尺[полотнище] шириною в один метр;一公尺〜的呢料 сукно в [один] метр шириною.
幅员 fuyuan територія; плбща.〜辽阔 велика територія (площа); просторість території; країїи з великою територією;〜数万平方公 Ж територія (площа) у багато тисяч квадратних кілометрів.
福ft.
福 fii (幸福）щйстя; благо; добробут;(幸运） уд^ча.身在~中不知〜живеш у благоденстві, цього не цінуєш (не розумієш); бути вічно
незадоволеним тим, що є.
福地 fudi рай [земний]; обітбвана земля (країна) книжк.; обітований край книжк.
福尔马林 fii'SrmaHn〈化> формалін. 福分 fii. fen〈口 > ~> 福.
福矛*0 full добробут; благо.社会〜суспільний добробут;公共〜суспільне благо;物质〜 матеріальний добробут-^Як справа добробуту; 〜委员会 комісія з поліпшення матеріально-побутового стану;为人民谋〜тру- дитися на благо народу;保障劳动人民的~ забезпечення добрббуїу працюючих.
福不 1J 费 fulifei асигнування (витрати) на поліпшення матфішіьно-побутових умов.
福禄考 fuliikao〈植〉флокс Друммонда (однолітній).
福气fiqi —福.我不敢指望这样的好〜я не смію сподіватися на таку щасливу долю.
福特制ftt会zhi <经> фордіЬм.
福星高照 fuxlng gao zhao фортуна посміхається кому; щастя супроводжує кого.你真 是〜іцаслїівий твій бог!
福音 fiyTn 1) <宗> євй^геліє. 2)(好消息） радісна звістка; щаслива звістка; радісна подія.
福音书 FiiyTnshQ <宗> євйнгеліє.
福至七、灵 fu zhi xln ling коли супроводжує щастя, то і розум стає світлим; при вдачі і сам робишся незвичайним розумом; коли везе, тоді усе вдається.
辐т.
福 fu [колісні] спиці.
辖湊 fiicdu (人聚集在一起）зібрАтися навколо кого-чого; стовпитися навколо кого-чого; (东西集中在一起）сконцентруватися навколо кого-чого; концентрація.
福合 fiihd〈气> конвергенція; Ніжність•流线〜 конвергенція (збіжність) ліній струму.
福合线 flihexian < 气 > лінія конвергенції (збіжності).
辖 h fujiao <角> аргумент.
辖散 fusan <气> вергенція; дивергенція; розбіжність. 流线~ дивергенція (розбіжність) ліній струму.
福散线 fts^nxiAn < 气 > лінія дивергенції (розбіжності).
辖Й" fushe 1)(向四外散开）розходитися променями. 2)〈理〉радіація; випромінювання; випромінювання; променистий; променевий. 太阳〜радіація (випромінювання) Сонця;地 球〜випромінювання Землі; земна радіація; 大气〜атмосферна радіація;中子〜 нейтронна радіація;宇宙〜космічне випромінювання; 空间〜просторбве випромінювання; 原子〜йтомна радіація; атомне випромінювання;果І〜випромінювання теплоти; теплове випромінювання;电波〜 випромінювання хвиль (радіохвиль);能量〜 випромінювання енергії.
辖射波 fiish6b6 <理> випромінювання.
福射层 fusheceng〈气〉що випромінює (емісійний) шар.
福知力 fiishdli〈理〉радііпьна сила.
福射面 fiish色тійп〈气〉повбрхня，що випромінює.
福射能 fusheneng 理 > що випромінює (промениста) енергія.
辐射热 fiishdrd <理> промениста теплота.
福射体 fiishdfi〈理> радіатор; випромінювач.


232
辅射性街ІЙ ftishexingjiedao променеві вулиці.
辅条 fiitiao <U> 一福.
蛘fu.
Ш- Ш fuyou < 动 > поденщина; одноденка; ефемерида.
幅fu.
Щ fu <动> кажйн.
蝠較 fufen <动> морській диявол.
甫Ги.
甫 fti <书> тільки що.久病〜愈 тільки що одужати від довгої (тривіпої) хвороби.
甫出潭，又入虎穴 fii chii longtan, you ru hiixue від вовка біг, та на тигра натрапив; із вогню та у полум'я.
蚁历.
蚁 fii 1) цикада; 2) жаба; 3) богомбл.
滏Ш.
Ш fu назва річки Фуяхе в провінціїХебей.
ЛЙГ
爾fii.
Ж fu корббка для жертовного зерна.
黼ft.
黼 fu чорно-біла вишивка.
黼绣 fuxlu розшитий візерунком.
制І座 ffizuo імператорський трон.
抚fu.
抚爱 fiiSi любов і пещення.母亲的〜 материнська люббв і пещення.
抚躬自问 fii gong zi wen запитати самого себе; запитати власну совість; подивитися на себе збоку; сам подумай і покопайся у свот душі.
抚摩ftim6 гладити кого-що.〜孩子的头发 гладити дитину по волоссю;〜碰痛的手 погладжувати забиту руку.
抚弄 funong пестити кого; голубити кого; приголубити кого, розм.,〜孩子 пестити (приголубити) дитину.
抚琴 fuqin〈书〉грати на лютні.
抚慰 fuwei утішати кого-що (розрада); заспокоювати кого-що (заспокоєння); оточити кого турботою.〜病人 утішати (заспокоювати) хвброго.
抚恤 fuxu виражати глибоке співчуття і над^ матеріальну допомогу (підтримку); брати сердечну участь у чім і допомагати (підтримувати) матеріально. 二烈属 надання матеріальної допомоги родинам гербів, що загинули; матеріально забезпечити родини полеглих героїв.
抚恤金 fiixujTn допомога.领〜одержувати допомогу.
抚养 fuyang вирощувати кого; зрощувати кого, висок.; виняньчити кого, рот.〜子女 виростити (виняньчити) дітей;党把我〜成人 ти зростила (виростила) мене; Партія поставила мене на нбги.
抚育Шуй 1)->抚养.2)(使生物健全地生 вирощувати що (вирбщування); розводити що (розведення).〜森林 догляд за лісом; вирбщування (розведення) лісів; вирощувати ліс.
抚举 fuzhang <书> 附棠 fuzhSng. ,
府 Ги. 一
府 Ш 1) <史> (行政区域）бкруг {адміністративна одиниця, що входить до складу
провінції). 2)(住宅)палати мн” застар.; палац; резиденція. ЗІ〜княжий палац;总统〜 резиденція президента.
府纲 ftichou поплин.〜衬衫 нова сорочка.
府邸 fiidi резиденція.
府第fiidi —府邸.
府上fti.shang 1)(尊称对方家庭）Ваша родина. 〜都好？ як поживйє BSuia родина?〜住在哪 JL? де ви живете? де живе Ваша родина? де Ваше місце проживання? 2)(尊称对方籍贯） Ваша Батьківщина; Ваше рідне місто.〜是哪 JL? Ви родом із якого міста? Відкіля ви родом?
拊
ffizhang <^> ляскати (ударяти, бити) у долоні (долонями)〜欠隻 весело (голосно) розреготатися.
斧fii.
斧fti 1)(一种工具)сокира;(柴斧)колун;(木工 用斧）тесак. 2)(古代兵器）сокира.
斧背 обух [сокири].
斧柄 fubmg сокирище; рукоятка сокири.
斧痕 ftihSn зарубка; карб.树上新砍的〜свіжий карб на дереві.
斧 口 fQk6u вістря (лезо) сокири.
斧头 斧 1).
斧削fiixuS <书> 斧正. 斧钺 ftiyue сокира.
斧正 ffizheng <书> виправити погрішності; внести виправлення. 青〜велике прохання [до Вас] виправити погрішності (внести виправлення).
斧足类 йгйіді〈动〉двустулкові (пластин- чатожйберні) молюски.
爸ft.
爸 fti казан [для варіння їжі].
爸底抽薪 fu di chou xln вжити найради- кальніших (рішучих) заходів проти чого; усунути обумовлюючі причини; припинити в корені.
斧底游鱼 fii d! youyu "як риба, що потрапила на сковороду"; залишилося кому жити лічені години; [стояти] одною ногою в могилі (у
труні). 俯历.
俯 fii 1)(向下）вниз.〜首 опустити голову; поникнути головою. 2)(敬辞):望〜准所请 прошу задовольнити моє прохання; згаянутися на моє прохання;尚祈〜允 дуже прошу дати свою згоду; будьте настільки великодушні і дайте згоду (дозвіл).
俯冲 fuchong〈空〉пікірувати (пікірування); піке невідм.〜轰炸机 пікірувальник; пікіруючий бомбардувальник;急遽〜крут谷 пікірування;垂直〜стрімкб пікірування;倾
’ 斜〜похиле пікірування;飞机穿过云层〜下去 літак пікірував через хмару.
俯敵 fukan дивитися вниз. ~上海市 звфху милуватися панорамою міста Шанхая.
俯伏 fufij лежати ниць.〜在地 лежати ниць на землі; падати ниць.
俯角 fiijiSo〈测> кут зниження.
俯就 ftijiCi 1)(话就职）зглянутися [прийти на посаду]. 2) (迁就） зглянутися; пристосбвуватися; миритися з ким-чим.
俯临 йііп висіти над чим; нависати над чим.山 岩〜海 ІШ стрімчак висить (нависає) над
морем.
俯身 ftishen нахилятися (нахил); нагинатися.
俯拾即是 fu shi ji shi скільки [душі] завгодно; скільки хочеш; безліч.
俯视 ftishi дивити вниз.
俯视图 flishitii < 测 > вид униз (зверху); вертикальний вид.
俯首就范fti shoujiufan стати на кол丨на.使敌人〜 поставити ворога на коліна.
俯首中占耳 fu shou tie ег раболіпство; плазування (плазувати); догідливість (догідливий).
俯首听命 fu sh6u ting ming бути слухняним; виявити повну покірність; бути абсолютно покірним; хилити голову (спину, шию) перед ким-чим, книжк.; покірно (беззаперечно) підкоритися кому-чому; беззаперечно підкорятися [і виконувати укази].
俯臣卜 ftiwd) <体> упор лежачи на животі.
俯卧撑 ftiwdchSng <体> упор лежачи на животі.
俯仰由人 ft ySng you ren бути в повній залежності від інших; бути залежним від інших.
俯仰之间 fu ySng zhl jian у мить ока; в одну мить; миттєво; в одну мить (момент); моментально.
辅负.
辅ft辅助2)自力再生为主，争取外援为〜 опиратися головним чином на власні сили і вдаватися до допомоги ззовні як до допоміжного засобу.
辅币 fiibi розмінна (біллбнна) монета.
辅导 fudao керувати ким-чим (керівництво); керувати і допомагати;(教师辅导）кон- сультувати кого (консультування, консультація). 〜报告 консультаційна дбповідь по чому;〜业余剧团 керувати гуртками художньої самодіяльності і допомагати їм;〜学生 консультувати студентів;个另ij 〜індиві- дуапьна консультація;〜老师 консультант.
辅•^员fGdaoyudn (少先队辅导员）вожйтий; вожата;(政治辅导员）політрук.
辅音 йуїп〈语〉приголосний [звук]油〜дзвінкий приголосний;清〜глухий приголосний.
辅助 fiizhii 1)(协助）допомагйти (допомбгу ж.). 多.加〜всіляко допомагати; надати велику допомбгу. 2)(次要的）допоміжний; підсббний.〜劳动 допоміжна (підсобна) роббта;〜车间 допоміжний цех; ~ 用房 підсобне приміщення; підсббка прост.;〜工 А підсббний робітник; підсобник;〜材料 допоміжний матеріал; допоміжні посібники; 〜读物 матеріали для позааудиторного (позакласного) читання.
辅助船 fuzhuchuan допоміжні суду.
脑fti另见рй.
脯 fu 1)(肉干）сушене м'ясо.兔〜сушене кроляче м'ясо;鹿〜сушена оленина. 2)(果干） цукат; зацукрований фрукт.杏〜цукйт із морелі; зацукрбвана мореля.
腐
腐败ftibAi 1)—腐烂1).不能吃〜的食物не можна їсти нічбго гнилбго. 2)(坠落败坏） гнити (гниття, гнилість, загнивання, гнилий); розкладання (розкладатися).资本主义制度 的〜гнилість капіталістичного ладу;资产Р介 级的〜作风гнилий буржуазний стиль;〜无能 загнивання і безсилля; ~ явища
розкладання;〜的反动派 гнила (що


233
розклалася) реакція.
fuchou тухлий (стухати); протухлий розм. (протухнути); гнилий (гнилість).〜味儿 тухлий (протухлий, гнилий, гнильний) запах; дух; тухлинка розм.;发出〜味儿 пахне тухлістю (гнилизною);〜的食物 тухлий (протухлий, гнилий) продукт; тухлятина;鱼 〜了 риба протухла.
腐化 ІШшй 1)(坠落）рожпйстися (розкладання); розтліватися (розтлівання); розбеститися (розбещення). ~ 坠落 повне розкладання (розтління); опуститися на дно;〜分子 елемент, що розклався;生活〜вбсти аморальний (розпусний) спосіб життя; жити аморально. 2)—腐蚀 2). 3)—腐烂 1).
腐烂（Шйп 1)(烂）роїзкладйтися (розкладання); гнити (гниття, гнилий); зопрівати (пріль ж” прілий); жевріти (тління).〜的东西 гнилизна ж.; гниль розм.; гнилушка розм.; пахне пріллю;白菜〜了 капуста згнила;尸体〜了 труп розклався;干草〜了 сіно погоріло (зопріло, згнило);木头在水里容易〜дбрево легко гниє у воді. 2)->腐败2).〜透顶的反动 派 прогнилі наскрізь реакціонери.
腐儒 furu начотчик; педінт.
腐乳 йгіі засолений у сої "доуфу" (бобовий сир).
腐生菌 ftish巨ngjiin <生物> сапрофіта мн.; сапрофітні (сапрогенні) бактерії.
腐生[生fusheng-weishengwu <生物> сап- рофіти 細.
腐蚀 fiishi 1)(破坏）кор6:зія; роз'їдати що; з'їдати що.局部〜локальна (місцева) корозія; 酸性物品会〜布匹кислбти роз'їдають (з'їдають) матерію. 2)(使坠落）розтлівати кого-що (розтління); розбещувати кого-що (розбещення).〜干部 розкладати (отруювати) кадровиків;〜作用 дія, що розтліває; розкладницький вплив;从思想上 ~ ідеологічно розтлити;资产阶级思想的〜 вплив буржуазної ідеології;黄色小说〜着青 年的灵魂 бульварні романи розтлівають душі молоді; Ш 〜протистояти розкладницькому впливу.
腐蚀剂 ftishiji <化> Кцкй (що розвідає) речовині. 腐蚀性 ftishixing <化> їдкість (щкий).
腐熟 iushu〈农〉перегнивання (перегнивати); перепрілість (перепріти, перепрілий).〜的厩 月巴 перепрілий гній;厩肥已经〜了 гній уже перегнив (перепрів);堆起来的異肥在〜гній у купі тліє.
腐血症 ftixuSzhSng <医> сапремія.
腐朽йіхій 1)(腐烂）гнити (гниття).木版已经~ 了 дбшка вже гнила (згнила). 2)—> 腐败 2).〜 Ш 顶 прогнити (прогнилий) наскрізь; до незмоги розкластися;〜的гнилизна ж.; 〜的封建势力 що розклалася (прогнилий, гнилий) феодалізм;〜作风 тлетворний стиль; 〜本质 гнила природа;〜的度 гнилий лад; 资本主义制度己经〜不堪капіталістичний лад дійшов уже до стану свого повного занепаду.
腐殖化 ftizhihuS <农> гумифікаді^і.
腐殖质 fuzhizhi〈农〉перегній; гумус; гумусова (гуминова) речовина.酸性〜кислий гумус; 中性〜нейтральний гумус;厩肥〜гнбйовий перегній;有效〜ді?ільний перегній.
І卜й.
і卜告 fugao 1)(报丧）сповіщати про смерть. 2) (报丧的通知）жалсібне оголошення (повідомлення); публікація (повідомлення) про смерть.
і卜闻 fuwen повідомлення про смерть [із додатком некролога]; некролог.
父й.
父老 fulao старші; старі; старійшини мн.
父母 fumu батьки мн.; батько і мати.
父亲 fuqln батько.
父权制 fuquanzhi патріархат.
父系 fuxi 1)(父亲方面的）батьківський; по батьківській лінії.〜亲属 родичі з боку батька. 2)(父子相承）чоловіча лінія.〜家族 制度 патріархальний побут (лад).
父兄 fuxiong 1)(父与兄）батько і старший брат. 2)(泛指家长）старші в родині (в роді); главі родини.
父执 fiizhi <书> др^зі батька.
父子 fuzi батько і син; батько із сином.〜关系 батьківство.
服ft.
月艮 fu доза; пройм; пбрція;—〜药 пбрція ліків.
拊ft.
Ш fu 1) робити жертвоприношення покійним батькам; 2) поховати.
另见 т,а.
拊 fu прикладати; докладати.
й 另见 рби, pou.
掊 fu повалитися; впасти ниць.
蟆ft.
娘贩 fibSn комаха.
謝ft.
鲋 fii 1) карась; 2) жаба.
賴鱼 йіуй карась.
腹т.
Ш fu гадюка; велика отруйна змія.
複胞 fuhul гадюка.
付ft.
付 fu 1)(交给）поставити що; провести що; прийняти що.〜表决 поставити що на голосування; 〜胃 $ М привести (перетворити) що на життя; прийняти що до здійснення (до виконання); здійснити що на практиці; утілити що в життя (у дійсність);〜 诸公论 віддати що на суд суспільства. 2)(付 款）платити що (платіж).少〜недоплатити що;多〜переплатити що;补〜приплатити що; доплатити що;预〜авансувати що; видати аванс; видати що авансом; внести що вперед;〜钱 платити (заплатити, сплатити) гроші; ~车@ розрахуватися з таксі;〜利息 платити (заплатити, сплатити) відсотки;〜房 租 платити за квартиру;逾期未〜 прострочити платіж (внесок); неплатіж (несплата) у термін;他^虫个儿〜不出这么多, 钱 йому одному не осилити таких витрат.
#Й fublng〈书〉спалити що; знищити що вогнем.
{寸出 їїісіій 1)(支Ц) виплатити що (виплата); сплатити що (сплата),〜现款 виплатити (сплатити) готівкою. 2)(付出代价）віддати
кого-що.愿〜一切 готовий віддати все;愿〜全 部力 ж готовий віддати всі сили;不惜〜任何 代价 готовий [іти] на будь-які жертви;为共 产主义事业〜生命 відМти життя (пожертвувати життям) за справу комунізму.
付方 fufang кредит.
付给 fugei заплатити що; сплатити що (сплата).
付款 fukuan виплатити (виплата); сплатити (сплата); заплатити.定期〜термінбвий платіж;分期〜ітлатитм на виплат; на виплату прост.;缓期〜відстрбчити платіж (виплату); 自动〜саморозрахунок;〜曰期 дата платежу; 〜地点 місце платежу.
付款处 fCikuanchti каса. 付款人 fukuSnren платник; платниця.
付排 fupai <印> зд^ти (передати) що в набір.
付讫 Juqi сплатити (виплатити, заплатити) сповна; розплатитися з ким-чим; сплачено; рахунок оплачений (后面两个译法是刻在戮 子上的用语).， ， ，
付清 fuqlng сплатити (виплатити, заплатити) сповна; розплатитися з ким-чим.照帐〜 сплатити (заплатити, виплатити) спбвна по рахунках.
付托 futuo доручити кому-чому кого-що, із неознач.; довірити кому-чому кого-що, із неознач.人民所~的任务 завдання，доручене (довірене) народом;事情〜得人 справа доручена (довірена) гарній і надійній людині.
付印 fCiyin <印> здйти що до друку.
付由ІЗ fuyou відправити (послати, відіслати) що поштою.
付帐 fuzhang оплатити рахунок; сплатити (заплатити) по рахунку.
付之—火巨 fu zhi yl ju знищити що вогнем; спалити що вщент.
付之一笑 fu zhi yl xiao не звертати увйги на що; поблажливо (із пбсмішкою) поставитися до чого.
付诸东流 fu zhu dong liu виявитися даремним (безрезультатним); усе було дарма; йти (піти) нанівець.
付梓ftzT付印.，
付足 fuzu доплатити що (доплата).没有〜недоплатити що.
负
fu.
负 fii 1) <书> (背）нбсти кого-що.〜薪 нбсти дрбва;背〜нести на спині. 2)(担负）нести що. ~ 法律上的责任 нбсти юридичну відповідальність; відповідати перед закбном;〜道 义上的责任 нести моральну відповідальність; 〜起责任 узяти на себе відповідальність; прийняти що на свою відповідальність; 不〜责任的行为 безвідповідальний учинок;讲话不〜责任кидатися словами (обіцянками);我们不〜任何责任ми ніякої відповідальності не несемо; ми нізащо не відповідаємо; 责任应该归我〜 відповідальність лежить на мені; я повинний відповідати; ^[也身〜JEG на ньому лежить велике відповідальне завдання (роббта). 3) (享有）користуватися чим.久〜盛名 здйвна користуватися великою популярністю (відмінною репутацією). 4)(失败）невдача; поразка.胜〜未分 невідомо, чим закінчиться (бій). 5)〈数〉негативний; мінус.〜得正 мінус на мінус дає плюс.
负担fCidan 1)(承当）нести що.〜子女的生活费


234
用 утримувати дітей; нести витрати по утримуванню дітйй;〜开支 нести (узяти на себе) витрати;〜起…的职能 викбнувати функції чого;全部责任归你〜усі відповідальність падає на вас (лежить на вас). 2)(担子）тягар; труднощі мн.家庭〜 сімейний тягар;思想、〜ідеологічний тягар; душевні тягарі;工作〜навантаження; робота; 工作〜过重 перевантаженість роботою;减轻 人[^的 〜полегшити труднощі народу;力口重〜 додати труднощів; лягти тягарем на кого; стати (бути) тягарем для кого; обтяжити кого; стати (бути) тягарем кому;他家里人口多，〜 重 він обтяжений великою родиною.
负电 ftdmn <电> негативна електрика.
负电位 〈理〉негативний потенціал.
负电子 fiidianzT <Щ> електрон; негатрон.
负电阻 ftdiAnzti <电> негативний бпір.
负公差 fiigongcha <Ц> мінусове відхилення, що допускається; мінусовий допуск.
负号 fiihao〈数〉мінус; негативний знак.
负荷fiihd 1) <书> —负担2). 2)(负载） навантаження.每匹马力的〜навантаження на кінну силу;自重〜〈建〉навантаження від власної ваги;〜不足 недовантаження.
负荷量 fiiheliang навантаженість.
负极 ftiji <电> негативний полюс (електрбд); катод. 负解 fiijig <数> негатгівне рішення.
负角 ftjiSo〈数> негативний кут.
负荆请罪 ft jlng qlngzui прийти (завитися) з повинною [головою]; просити пробачення; покаятися.
负疚 fiijm〈书〉випробувати (почувати) каяття совісті; совість гризе.〜的神情 винуватий вид; вираз винуватості.
负量ftliSng <数> 负数.
负幕 ftmi <数> негативний ступінь.
负气 ftiqi на зло;(生气）у серцях.〜而去 піти' спересердя;这是他〜干的 це він зробив на зло.
负屈 fiiqti бути скривдженим; образитися.
负伤 fushang дістати поранення; бути пораненим.
负数 fiishu〈数> негативне число; негативний рбзмір.
负心 fuxTn зрадити кому (зрада); чорна невдячність; порушити вірність у любові (用于 指爱情). 、 ，
负心汉 fuxTnhan зрадник; порушник вірності в любові. <
负薪救火ft xln jiuhu6 "носити дрова (хмиз) на пожежу"; робити ведмежу послугу.
负诱导 fiydudao〈生理> негативна індукція.
负隅 руй зайняти вигідну позицію.〜顽抗 зробити розпачливий опір; руками і ногами відбиватися.
负约 fuyue порушити обіцянку (слово); не стримати [своєї] обіцянки (слова).
负载fuzai —负荷2).
负责 fixz€ 1)(担负责任）відповідати; зобов'язатися. 〜干部 відповідальний працівник; керівники;对自己的行为〜відповідйти за свій учинок;对党，对人民〜відповідати перед партією і народом; бути відповідальним перед партією і народом;我 们必须对革命高度〜ми повинні ставитися до революції з почуттям глибокої відповідальності;这事不该他〜у цьому немає його відповідальності; у цьому він не
відповідальний;他〜做完这项工作він зобов'язався (узяв на себе зобов'язання) виконати цю роботу. 2)(认真踏实)серйозно; сумлінно.严肃〜的态度 ставитися з усією серйозністю і відповідальністю;他对工作很 〜він серйозно (сумлінно) ставиться до роботи.
负责人 fuzeren відповідальна особа.
负债 fuzhai 1)(欠人钱财）заборгованість (заборгувати); борг.〜的数字 цифра заборгованості;〜累累 заплутатися в боргах; наробити боргів; увійти (улізти，залізти) у борги; у боргах по вуха (по горло) бути (сидіти) прост.; у боргу, як у шовку;他从来 没有负过债у нього ніколи не було боргів; він ніколи не робив боргів; бути в боргах - це не по ньому;我们负了 一身债 ми геть-чисто в боргах. 2) <会> пасив.〜科目 пасивний рахунок;企业的总〜загальний пасив підприємства.
负债人 fuzhairen боржник; боржниця; дебітор спец.
负指数 ftzhTshO <数> негативний показник ступеня. 妇负.
妇 妇女.2)(已婚女子)[заміжня] жінка.
农〜селянка. 3)(妻子）жінка.弟〜невістка; дружина молодшого брата.
妇卢科 йісМпкб 1) <医> акушерство і гінекологія. 〜акушер-гінеколог. 2) 院部门）акушерське і гінекологічне відділення.
妇道 ft.dao 妇女.〜人家 жінгоі мн.; баби, прост.
妇_ fuke 1)妇科学.〜医生 гінекблог; лікар по жіночих хворобах. 2)(指医院部门） гінекологічне відділення [лікарні]; відділення з жіночих хвороб.
妇科学 Шкбхиб〈医〉гінеколбгія.
妇联 fulian федерація жінок.
妇女 їїіпй жінка; дама.〜运动 жінбчий рух;〜问 题жінбче питання;中华全国〜联合,会 Всекитайська федерація жінок;〜月艮装商店 магазин дамського шиття.
妇女病 funubing жіноча (гінекологічна) хвороба.
妇女节 Funujie Міжнародний жіночий день.
妇人 furen [заміжня] жінка; дама.
妇孺Іїігй —妇幼.
妇幼 fuyou жінки і діти.〜保健 охорона здоров'я жінок і дітей; охорона материнства і дитинства.
附т.—
附份 1)(附带）прикМсти що (додаток); супроводити що чим, з чим.随信〜上照片一 张 прикласти до листа фотографію;〜插图的 书 книга з ілюстраціями; ілюстрована книга; 请替我〜笔问候[у листі] передайте йому привіт від мене. 2)(靠近):〜在耳边低声说 шепотіти иа вухо кому.
附带ШсШ 1)(非主要的）побічний.〜劳动 часткова праця;〜收入 побічний прибуток (заробіток);只起〜作用 мйти тільки побічне значення; робити лише побічну дію. 2) 0顿便) попутно; між іншим; заодно.〜说一下 сказати між іншим (до речі); до слова [сказати]. 3)(另外有所补充的）додатковий. 〜声明 Додаткбва заява;〜条件 додаткові
умови. 4)附加1).我国的经济援助不Ч壬 何政治条件 економічна допомога нашої країни не супроводжується ніякими політичними умовами.
Р付敌 fudi примкнути до ворогів; перейти на бік ворога, зрадник; колабораціоніст (专指第二 次世界大战中投降法西斯的人).
附点 ftdiSn <音> крйпка.
附耳 fii'er на вухо.〜低语 шепотіти на вухо кому.
Р付睾 fiigao <解> придаток яєчка; придаток насінної залози; епідидиміс спец.
附睾炎 ftgaoydn <医> епідидиміт.
附挂车 fligu&cha <铁路>пргічіп.
附函 fuhan супровідний лист; супровідна.
附和 fuhe приєднатися (приєднання); примкнути. 随声〜підспівувати розм.; підтакувати розм.;〜他的意见 приєднатися (примкнути) до його думки;〜多数 приєднатися (примкнути) до більшості;〜着他的话说 говорити в тон йому;不要盲目〜не варто сліпо підтакувати іншим.
Р付会 fahui натяжка розм.; із натяжкою; допустити натяжку в чому.
Р付骥 fuji висунутися (зробити собі ім'я, стати відомим) завдяки своєму патрону.
附加 ftiji5 1)(额外加上）додйти що, чого (додаток, збільшення); додати що, чого (додавання); доповнити що (доповнення).在 信上〜几句 додати декілька слів до листа. 2) (附带的）додаткбвий. ~ 任务 додаткбве завдання; додаткове навантаження;〜关系 < 语> примикйння;〜成分 <语> префікс.
Р付力卩税 fujiashui додатковий податок (збір); додаткове мито.
附件 fiijidn 1)(指文件）додаток; доповнення; додатковий документ (матеріал). 2)(指部件） арматура спец.; приладдя; частина ж.; пристосування; приклад; приставка.机器〜 частини машини; машинні частини;机床〜 приладдя до верстйта;汽缸〜арматура циліндрів.
附近 fiij丨п 1)(靠近某地的）поблизу кого-чого; недалеко; біля кого-чого; по сусідству з ким-чим; під чим;(近处的）навколишній.〜 居民 навколишнє населення;〜的村落 навколишні селища;〜的县城 навколишні повіти міста Шанхая; повіти, що прилягають до міста Шанхая. 2)(附近地方）околиця.住 在匕京 жити під Бейцзином; жити біля Бейцзина; жити поблизу (поблизу від) Бейцзина; жити по сусідству з Бейцзином; 他是北京〜的人він з-під Бейцзина;汽车停在 入 口 处〜автомобіль стоїть біля входу;他家 就在〜він живе недалеко звідси;雾很大，〜什 么也看不见 туман був такий густий, що навколо (навкруги) нічого не було видно.
Р付干lj fukan додаток.杂志的〜додаток до жур- нілу;有〜的杂志 журнал із додатками.
附款 ftkuSn 1)(章程的附款)додаткові статути; (合同，条约的附款)додаткбві статті (пункти). 2)(随附的钱）грбші, послані в листі (у посилці); прикладені до листа гроші.
Р付录 fulu додаток; доповнення.
附逆 ffmi (,投靡变节者）примкнути до ренегатів; перейти на бік ренегатів;(投靠叛舌L 者） примкнути до заколотників (до заколоту); перейти на бік заколотників.
附上ftishang—附1).随函〜证明文件приклйсти до листа посвідчення;中请书屮应当〜证件


235
варто супроводити заяву дбвідкою;请在信 里;flj：〜——笔 додайте (припишіть), будь ласка, до листі ще декілька слів.
附设ffishS при чому.工厂〜的托儿所?ісла при заводі;专科$校〜了一个训练班при інституті відкрилися курси.
附生植物 fOshgng-zhiwCi <|Й> епіфіти мн.; епі- фітна рослина.
附危 fushii 1)(附设的）підсббний; залежний; придатковий; при чому.〜企业 підсобне підприємство; ~建筑物 прибудбва;外语学 院〜中学 середня школа при інституті іноземних мов. 2)(依附）примкнути; приєднатися (приєднання); стати на чий бік.——切 中间势力不〜于这一边，就〜于那一边yd середні сили, якщо не примкнуть до цього боку, то приєднаються до іншого.
附属国 fCishiigu6 залежна краша; васал.〜地位 положення залежної країни; васальне положення.
附屌品 fiishCipin придаток.
附图 fiitii прикладена кйрта.条约的〜прикла- дена до дбговору карта.
附4、fuxiao початкова школа при чому.
附页 fuye додаток.
附议 fuyi приєднатися (примкнути) до пропозиції; підтримати пропозицію.
附Alf fuyong 1)(古代?国）васал. 2\(为帝国主 义所操纵的国家）залбкна країна; сателіт; васал.帝国主义的〜сателіти (васали) імперіалізму. 3)(依附于其他事物而存在事物） придаток.
附 ІЙ〖风雅 fiiydng lengya приєднатися до літературних кіл (примикати до культурної діяльності) заради проформи.
附庙国 fty6nggu6 — 麻 1)，2).
附有fty6u при чому; із чим.〜详细索引的地图 册 атлас із докладним покажчиком;地图册〜 详细的索引при атласі дається (до атласу прикладений) докладний покажчик.
附约 fuyue доповнення (додаток) до дбговору.
附贝1J fuze примітками; доповнення мн.;
додаткбві правила (положення, статті).
附中 fuzhong середня школа при чому.师院〜 середня школа при педагогічному інституті.
附注 fuzhu примітка.
附着fuzhu6 пристати.水蒸气会〜再玻璃上 пара осідає на склі;病菌〜在病人使用的东西 Jt мікроби пристають до речей, якими користуються хворі; мікроби залишаються на речах, якими користувалися хворі.
附着力 fuzhuoli <理> зчеплення; адгезія; сила прилипання (адгезії).
驸й.
#[马 fum5 зять імператора.
服m 另见m.
服 f(i〈量词 > прийбм.—〜药 ліки на один прийбм.
袱乱，
狱 fu —狀水.〜过河去 перепливати [через] ріку.
ї^тК fushul плавати (плавання).
赴т. ^
赴 fu поїхати; податися (відправлення).〜京 поїхати (податися) у Бейцзин.
赴敌 fudi <书> вирушити на фронт; виступити проти ворога.
赴会 fuhui піти на зббри.
赴考 fukao піти на іспити.
赴难 funan стати на захист Батьківщини; стати в ряди захисників країни.
赴任 furen вирушити до місця призначення (служби).
赴汤蹈火 fu tang dao huo [готовий] у вогонь і у воду; готовий піти на будь-які випробування; готовий виконати будь-яке небезпечне завдання.
赴宴 fuyan податися (піти) на банкет (на званий обід).
赴约 fuyue піти (поїхати, вирушити) на ділове побачення (у справі); піти на побачення.
复历.
Ж fu (ЗІ复)повторювати що (повторення).
复 fu (答复)відповісти (відповідь, ВІДПОВІДНИЙ)； дати відповідь, f戾〜у чеканні відповіді; чекати відповіді;请电〜прохання відповісти телеграфом; прохання дати телеграфну відповідь;我还没有〜他的信я ще не відповів йому на лист; я ще не послав йому відповіді (лист у відповідь).
复 fu (Ш Ж) відновити що (поновлення, віднбвлення).〜婚 понбвлення подружніх відношень.
复 ft (得，又）знову; знбву день у день;日〜— 日 день за днем;年〜一年 із року в рік;去而〜 返 піти (виїхати) і знову повернутися —去不 〜返[піти в минуле] безповоротно; без повернення;死而~苏 повернення до життя.
复摆 ftbai〈理> фізичний маятник.
复本 fuben дублікат; дублет; дублетний екземпляр. 图令馆藏考的〜дублікат (дублет, дублетний екземпляр) книги в бібліотеці.
复本位制 fiibSnwSizhi <财> біметалізм; біметалічна система.
复比 fiW <数> складне відношення.
复比例 fiiblli〈数> складна пропорція.
复辟 ftbi реставрація (реставрувати що).〜与 反复辟的斗争 боротьбі між реставрацією і контрреставрацією;反革命〜контрреволю- ційна реставрація;防止.〜запобігти реставрації чого;反革命分子的〜阴谋遭到失败ре- ставраторські підступи (задуми) контрреволюціонерів потерпіли крах.
复查 fucha вторинна перевірка; перевірити ще раз кого-що.
复仇 fuchou мститися (пбмста); помста ж.; реванш.〜的怒火вогбнь помсти;〜政策 реваншистська політика;为了〜із помсти.
复仇者 fCich6uzh6 месник; месниця.
复仇主义 fuchouzhiiyi реваншизм.
复仇主义者 fiich6uzMy丨zhS реваншист.
复电 fiudian телеграфна відповідь; відповідна телеграма.
复发 fufa〈医> рецидив спец.; рецидив焱ція спец.; повторитися (повторення).旧病〜 рецидив хвороби; повтбрне захворювання; визначився рецидив;免得旧病〜щоб хвороба не повторилася.
复方 fufang< Щ > складний рецепт, складна настоянка.
复福音 fCiffiyTn <语> складний приголосний.
复根 fiiggn〈化〉комплексний корінь.
ЙІ fugong відновити роботу; знову стати до роботи.
复古 fugu відновити старий порядок; реставраторство (реставрувати). 〜 思 想 реставраторство; реставраторські ідеї;〜运动
рух за повернення до класичного стилю (до древніх класиків);〜的倾向 тенденція до культу давнини.
复合 fiuhe 1) <理> рекомбінація. 2)(合成的） складний.〜月巴料 <农> складне добриво;〜函 数 < 数 > складнй функція;〜电路 < 电 > складний ланцюг;〜维生素 В <药> вітамін В комплекс;〜形容词〈语> складний прикметник; 〜后缀〈语> складний суфікс;〜缩写 词 <语> складноскорочене слово.
复合词 <语> складне слово.
复合句fCih句й <语> складнй позиція.主从〜 складнопідрядна позиція;并歹!J 〜складно- сурядна позиція.
复合体fiih甜 <化> кбмплекс.
复核 fuhe перевіряти що (перевірка); звіряти що (звірення).〜数字 перевіряти (звіряти) цифрові матеріали.
复会 fuhui відновити засідання.
ЖШ fuhu6 ожити; воскреснути (воскресіння); відродитися (відрбдження).人死不能〜 мертві не можуть воскреснути; небіжчику не ожитй;不让军国主义〜не допустити відродження мілітаризму; не дати ремілітаризуватися.
复活节 FCihu6ji6 <宗> Вели'кдень.
复交 ffijiSo 1)(恢复友谊）відновити дружбу. 2) (恢复外交关系）відновїЬи знбсини (дипломатичні відносини).
复旧 fiijm повернення (повертатися) до старого (до старовини); повернення до старих порядків.反对〜проти повфнення до старого.
复句fCijCi <语> 复合句.
复刊 fukan відновити видання.
复刊号 fiikanh^o перший нбмер після поновлення видання.
复课 ftkd 1)(恢复上课）відновити заняття. 2) (复习功课）повторення прбйденого.
复利 fCili <会> складні відсбтки.
复名数 fimmgshii <数> складні іменні числб.
复命 fuming доповідати (рапортувати) про виконання наказу або розпорядження; звітуватися.
复赛<体> півфінал. —百米短跑〜 півфінальний забіг на сто метрів.
复审 fushgn <'法> понбвлення [судової] справи; вторинна (повторна) перевірка; вторинний (повторний) перегляд.
复式 ftshi подвійний.〜簿记〈会〉подвійна бухгалтерія;〜〈会〉подвійний запис;〜 教学 <教> одночасні заняття з декількома класами;〜滑车〈机>;〜编制 <教> змішаний клас; система змішаних класів; ~ 比例尺 сотенний масштаб.
复试 fushi вторинні іспити.
复视 fCishi〈医〉диплопія.
复述 fiishCi 1)(重说一遍）переказйти що (переказ). 2) < 教 > переклад; переказ (переказати що). 口头〜усний переклад; усний переказ.
复数 fCishii 1)〈数> комплексне число. 2)〈语〉 множина.
复苏 fiisil <书> 1)(复活）ожити; пожвавитися; відродитися (відрбдження).大地〜ожила (пожвавилася) природа (земля). 2)(清醒过来） опритомніти. 3)〈医〉реанімація (реанімаційний). 〜病房 реанімаційна палата.
fCisiixue реаніматологія.
苏学家 fusiixuejia реаніматблог.


236
Й土 fiitti <农> закладення.
SI 习 fuxi повторювати що (повтбрення); твердити що, розм. ~ 功课 повторювати (твердити) урок.
复线 fuxian <交> двоколійний шлях; двопутна лінія.〜铁路 двоколійна (двопутна) залізниця.
ЖЩ fuxie копіювати що (копіювання); робити копію.〜两份 зняти дві кбпії з чого.
复写纸 fuxiezhi копіювальний (перекладний) папір.
复信 fiixin 1)(答 S来信）відповістіі кому на лист; надіслати кому лист у відповідь. 2)(回 信）лист у ВІДПОВІДЬ; ВІДПОВІДЬ.
复兴 fiixTng і)(再兴盛起来）відрбдження (відродитися). 国家〜відрбдження країни;民族〜 відрбдження (новий розквіт) нації; національне відрбдження;经济的〜відрбд- ження (відновлення) економіки;文艺史〉 Ренесанс; епоха Відрбдження; Відрбдження. 2)(使复兴)відновити що (відновлення); відродити що (відрбдження).〜工业 відновити (відродити) промисловість.
复学 fuxue понбвлення занять (навчання); відновити заняття.
复盐 ffiy如〈化> подвійна сіль.
复眼 fiiySn <生物> фасбткові (складні) бчі.
复叶 ftyS <®> складний лист.
复业 fuye відновити роббту; знбву стати до роббти.商店〜магазин знову відкрився (відкритий).
复议 ftyi знову (вдруге) обговорити що.对决议 进行了〜рішення було піддано новому (вторинному) обговоренню.
复音 fuyln〈理〉складний тон.
复音词 fuylnci〈语> багатоскладове слово.
复员 fuyuan демобілізація (демобілізуватися). 军队〜демобілізація йрмії;〜军人 демобілізований; колишній військбвий;〜і十 戈ij демобілізаційний план.
复原 fCiyudn 1)(恢复健康）поправитися (виправлення); видужати (видужання).病人已 经 ~ хвбрий уже поправився (видужав, поправився); у хворого здоров'я відновилося.
2)(恢复原状）відновитися (відновлення).战 ‘中遭到破坏的城市己经〜зруйнбваді війнбю міста вже відновлені; постраждалі райбни вже оправилися від наслідків стихійного лиха.
复杂 fuza складний (складність). ~ 的问题 складне питання;〜劳动 <经> складна праця;
складна ситуація; складне становище; складна обстановка;极其〜надскладний;使 问题变得〜起來ускладшовати питання;任务 更加〜了 завдання ускладнилися;事情愈来 愈〜了 справа стає все складнішою; справа все більш і більш ускладнюється;事情显得 常〜справа відзначається великою складністю;人员的成分过于〜занадто строкатий склад людей;政治历史十分〜 дуже заплутане політичне минуле.
复杂化 fuzahua ускладнитися (ускладнення), справа ускладнилася.
复杂性 fCizdxing складність.问题的〜склад- ність питання.
货照 fCizMo〈外> відповідна нота.
复诊 fuzhen повторне звертання до лікаря.
SI职 fuzhi повернутися на колишню посаду.使 〜відновити кого на посаді.
复制 fuzhi відтворювати що (відтворення); копіювати що (копіювання); дублювати що (дублювання); репродукувати (репродукція) спец.〜—中§ 画 відтворювати (копіювати, дублювати, репродукувіти) картину;把签名 的真迹〜下来 зняти факсиміле з підпису.
复制品f£izh'ipin дублет;(书画复制品）репро- дукція.名画的〜репродукція відомої картини.
复种 ftzhdng 1) <农> повтбрний посів.〜面积 площа повторного посіву;〜指数 індекс (показник) повторного посіву. 2)〈医〉 ревакцинація.〜牛帛 ревакцинація.
复壮 fiizhu^ng <农> понбвлення.
副&
畐(J fu (辅助的）помічник; заступник; віце-; зам-. 〜主席 заступник голови; 〜总统 віце-президент;〜领事 віце-консул;〜总理 заступник прем'єра;〜部长 заступник міністра;〜国务卿 заступник державного секретаря;〜司令 помічник (заступник) командуючого;〜经理 помічник керуючого; віце-директор; замдиректора ч.;〜主任 заступник завідуючого; замзав;〜工长 пом-майстра ч.
副fCi <量词> 1)(成对）пйри.—〜手套ійри рукавичок;—〜目艮镜 пари окулярів; 一〜对联 парні написи. 2) комплект; набір. &〜
仪器 повний комплект (набір) приладів;全~ 铅字 типографський гарнітур;全〜武装 у повному озброєнні;——〜扑克# колбда карт.
3)(面部表情）:一〜笑容веселий вираз обличчя;——〜庄严的面孔 серйбзний вигляд.
副本 fiibSn (誊录本）кбпія;(复本）дублікат; дублет; дублетний екземпляр. 畐ij标题 fubiaoti підзаголовок.
畐U 博士 fuboshi кандидат; кандидатка розм.
畐1J 产品 fuchanpm побічний продуюг виробництва.
副词 fici <іо>прислівник.
副动词 fiiddngci <语> дієприслівник.〜短语 дієприслівниковий зворот.
副法线 йійхі^п <数> бінорміпь ж. 副反应 fiif^nying < 化 > побічна (вторинна) реакція.
畐|JB次 fuge <音> приспів; рефрен спец.
畐1j官 fuguan ад'ютант.
副虹 f(ih6ng <气> друга (вторинна) веселка.
副交感神经 ftjiSogSn-shSnjlng <Ш> парасимпатичний нерв.〜系统 парасимпатична нервова система.
副教授 ftjiAoshdu доцент.
畐ij句 fuju <语> підрядне речення.
副刊 ftkSn (专栏）рбзділ [газети];(专页）до даток.
畐1J 炮 fupao〈军〉знаряддя допоміжного калібру.
副热带 furedai <地理> субтропіки мн.\ підтропіки мн.; субтропічна (підтропічна) зона, субтропічний (підтропічний) клімат.
副伤寒 ftshangMn<^> паратиф.
副神经 ftsh6nj了ng〈解〉додатковий нерв.
副食fushi 副食品.
畐1J食品 fushfpin не хлібні (другорядні) харчові продукти. постачання другорядними харчовими продуктами; магазин харчових продуктів.
畐1j 手 fushou помічник; помічниця; асистент; асистентка.
副题mti —副标题.
副线圈 fiixi^iquan <电> вторинна котушка.
畐!№ fuye підсббне господарство; підсобний (побічний) промисел.〜产品 підсобно- -господарські продукти 发展〜розвивати підсббне господарство; розвивати підсобний (побічний) промисел.
副翼 fiiyi <空> елербн.
畐ij 职 fuzhi помічник; заступник.
副作用 fiizudydng 1) <医> побічна дія (явище).
2)(不良后果）негативний вплив; дурні наслідки.
а а.
富贵 fugui багатство і знатність.〜不能淫 не спокуситися ні багатством, ні почестями.
富豪 fuhao багаті і ті, що мають владу; грошові тузи.
富混凝土 fuhunningtii〈建〉жирний бетон.
富家 fujia багач; багата (заможна) родина; багата і знатна родина.〜子弟 діти з багатих родин.
富矿 fukuang〈矿〉багата руц^.
富丽 Ші багатий; чудовий (пишнота); пишний (пишність); розкішний (рбзкіш ж.). ~堂皇 пишнота і рбзкіш.
富农 funong куркуль; куркульство збірн.〜经济 куркульське господарство;〜分子 куркульні елементи.
富强 fuqiang багатий і могутній.繁荣〜рбзквіт і могутність; квітучий і могутній; у повному розквіті.
富饶 furao багатий (багатство); рясний (достаток); багатий природними ресурсами, країна, що буяє природними багатствами; багата країна; ~的大自然 роїжішна природа; 〜地区 край, що буяє природними багатствами; багатий родючий край; розкішний край.
fushu населений і багйтий.
富翁 fiiw6ng багач.百万〜мільйонер.
富有fty6u 1)(拥有大量财富）баї^тий (багатство); заможний (заможність); буяти чим; достаток. 2)(有f艮多）багатий чим; рясний чим.〜成效д^же ефективний;〜想象力 обдарований багатою уявою;〜生命力 ибіттєздатність; багатий життєвою силою;〜 表情的眼神виразний, погляд;〜战斗性的报 纸 бойовй газета;〜经验 багйтий досвідом;我 国东北〜森林 північно-східний край н^шої країни буяє (багатий) на ліси.
富于 fuyu багатий чим; рясний чим; відрізнятися чим.〜养分 багатий живильними речовинами; відрізнятися поживністю.
富裕 fuyu заможний (заможність).生活〜жити в статку і достатку; жити в надлишку; заможне життя;〜中农 заможний середняк.
富余firyu надлишок.把〜的钱存入银行 покласти надлишок грошей в ощадкасу;家 家都有〜的粮食 у кожної родині з'явилися хлібні надлишки.
富源 fuyuan ресурси мн.; багатства мн.天然〜 природні багатства (ресурси);经济〜економічні ресурси;我国拥有无穷的自然〜нйша країна має невичерпні природні ресурси.
富足 fiuzu заможний (заможність).生活〜жити в статку.
赋ft.
赋 ft 1)〈文> римована проза. 2)(作诗）писати що (писання); складати що (складання); складати що (твір).〜诗 писати (складати) вірші.


237
赋歌曲〈音〉фуга.
赋税 fushui податки і збори.国家的〜державні податки і зббри.
赋闲 fuxian бути безробітним; вести бездіяльне існування; ледарювати.
赋形力 fuxfngji〈药> засіб, що сприймає.
赋性 fiixing натура; природа рот.〜刚强 натура стійка; стійкий за природою.
赋役 fuyi податки і трудова повинність.
赋有 fuyou володіти чим (володіння); обдарований чим.〜坚定的性格той, хто має твердий характер.
赋予 fuyii давати що кому-чому (надання); давати що.〜全权дати повноваження;〜新的意 义 додйти нове значення;〜法律效力 дйти законну силу;历史〜我们的任务завдання, поставлене перед нами історією; місія, покладена на нас історією.
傅
傅 fu накладати що (накладання).〜粉 пудритися;〜白粉 білити що;〜彩 накладати грим; гримувати кого-що.
傅会 fCihui —>•附会 Шші.
腹m.
腹 fu живіт; черево прост. живіт хворіє; ріже в животі.
腹背受敌份 bei shou di під ударами із фронту і з тилу; бути затиснутим у лещата; потрапити в лещата; між двох вогнів; бути (перебувати) між мблотом і ковадлом.
腹部ftbCi область живота;(节肢动物的腹部） абдомен спец.; черевце спец.
腹地 fudi внутрішні (центршіьні) райбни; центр країни.亚洲〜усербднні Азії.
腹稿 fugao задум; план, що виношується,
(проект).文章的〜зйдум статті;打〜 виношувати що;他心中已打好〜ним задуманий уже план дій; подумки він уже виношує готовий проект.
腹股沟 fiigiig6u <解> пах. 腹肌 f{ijT〈解> черевні м'язи.
ШШ fujun <植> гастеромицети мн.
腹面 fumian черевце.
腹膜 fiim6 <解> очеревина.
腹膜炎 fumoyan〈医〉перитоніт спец.; запалення очеревини.
腹緒 ftiqi <动> чербвний плавець.
腹腔 fbqi§ng〈解> черевна порожнина.
腹腔镜 fiiqiangjing <医> лапароскбп.〜检法 лапароскопія.
腹水 fushui <医> асцит спец.; черевна водянка.
腹浑 fuxie <医> понбс.病人〜хворого слабить (несе);蓖麻油能促使〜рицііна дббре слабить.
腹足类 fiiziildi <动> черевонбгі молюски; равлики мн.
缚ft.
缚 fu зв'язати кого-що; зав'язати м/о.作苗自〜 зв'язати собі руки.
缚紧 fiijm міцно (туго) зв'язати кого-що; міцно (туго) зав'язати що.
Ш й.
赙仪 fuyf <书> грошова допомога родині померлого.
赌赠 fuzeng〈书〉зробити грошове підношення родині померлого.
Ш ft.
腹蛇 fiishd <动> гадюка.
覆ft.
>稷盖1). 2) <书>,(翻） -it} чбвен перекинувся
Ш m 1) <书> - перекинутися.
(перевернувся).
覆巢免完卵 fu chao wu wan luan "коли саме гніздо розорене, то жодному яйцю не вціліти"; ніщо не врятує; нікбму не врятуватись (не минути загибелі).
稱车之戒 fu che zhi jie чуже лихо навчить; остерігатися повтбрення помилки попередника.
覆盖 fiigM 1)(遮盖）покрити кого-що (покриття). 森林〜面积лісопокрита плбща;积雪 〜着地面 земля покрита (покрилася) снігом; земля лежала (була) під сніжним покривом.
2)(指地面上的邊物）[рослинний] покрив.
搜盖层 f(lgaic6ng <植> покрив. 覆灭fiimiS —覆没2).
稱没 ftmd 1) <书> (翻船）втопитися; зазнати аварії; піти на дно. 2)(全部被消灭) зазнати повного розгрому; бути розгромленним.敌 人全军〜ворбжі війська були розбиті вщент; ворожі війська зазнали повного розгрому.
現盆之冤 fu pen zhi yuan волаюча несправедливість; смертельна образа.
覆盆子 fupenzT <植> малина звичайна.
覆辙 ffizhe стара помилка; помилка минулого. 前人的〜стйра помилка (неспроможна практика) попербдника;重蹈〜повтбрювати помилку минулогх)； зробити стару (колишню) помилку; йти по дискредитованому шляху.
馥乱
Ш fii <书> пахощі; запашний (приємний) запах.
馥馥йй<书> —馥坪. ，
龍郁 fuyu <书> духмяний (пахощі); запашний (благоухання).
G
^ ga^ Ж jia; jia.
夹肢窝gizhiw6 ->胳肢窝g5.zhiw6.
咖
咖喔 gali керрі невідм” ч. курка під керрі.
Ш 另见蚨. 胳肢窝 ga-zhiwo пахва; пахвова ямка (западина).
嗔g5.
哩巴g(象声)хруст (хрустіти).树枝〜一声断 了 гілка з хрускотом відломилася, gaga крякати (крякання).
嗔咬gazhl (象声）скрип (скрипіти)皮鞋〜地响 Ш черевики скриплять; скрипить коромисло від маси.
牟І .
TUga.
〈化> гадоліній (Gd).
乳ga另见ya; zha.
轧 ga (方)1)(挤)тісно 很难〜出去
важко протиснутися (проштовхнутися);公 共汽车很〜в автобусі велика тіснява. 2)(结 і只）зав'язати (завести) знайомство.〜朋友 зав'язати (завести) дружбу з ким, перевірити що (перевірка); 3)(查对）звірити що (звіряння), перевірити (звірити) рахунок.
м ,
TUga.
韦li g焱гадоліній,
gd.
鳴伦 galun "галунь" {член місцевого уряду Тибету, скасованого з 1959 p.).
喝厦 gaxia "гаша" {місцевий уряд Тибету, скасований із 1959 p.).
获ga.
Ш gS маленький;〜获姓姓 маленька дитина, немовля, маля.
玍瘐.
生 ga І. 1) норовливий, задерикуватий;他脾气 很〜він великий задирака; 2) жадібний, скупий. II. відрізати, відрубати.
生古 ga gii 1) дивний, ненормальний; 2) норовливий, упертий.
5Е•杂子 gazazi лайл. задирака, скандаліст.
陔婢.
Ш gai 1) сходи; сходинка; східця; коло; шар; ярус; підходи, приступи 三〜три шари; три сходини; 2) насип; пагорб; височина; 3)该 межа, кордон.
咳步 gaibu ритмічний крок, ритмічна хода; крокувати ритмічно.
gai незвичний, незвичайний, рідкісний;奇〜 дивний, дивовижний, незвичний.
该 gai I. 1) далека окраїна; край землі, край світу;九〜володіння імператора, імперія; 2) межа, рубіж, кордбн; 3) ступінь; шар. II. 1) сто мільйонів, 10; сотні мільйонів; 2) сто мільярдів. 3) незлічена кількість.
ШЖ gai gai берег; межа, кордбн. gaidi^n безліч, маса.
该极 gaiji далекі пустелі (за межами Китаю); окраїна; край землі.
该 тК gaishui помиї; вода після промивання рису.
该 Р艮 gaixi^n межа, кордбн, рубіж.
该七、gaixln 1) потрапити в оточення, бути оточеним (в облозі); 2) центр поля бою; 3) посередині; між, серед.
峻 g§i.
峻 gai гора без рослинності, лиса гора.
紋 gai.
絞 gai зв’язувати; обмежувати, стримувати; зв’язаний;为物〜ставити себе в залежність від речей, зв'язувати себе речами.


238
咳g轧
Ш gai 1) осяяти (освітлювати) все; всеосяйний (про сонячне світло); 2) усе охоплювати (містити в собі); володіти в повній мірі; усеохоплююЧий; цілкбм, повністю.
Ш, gai.
月亥 gai 1) копито. 2)—> 该(незвичний, незвичайний, рідкісний).
械g乱
械 gai доріжка, викладена цеглою (від сходів вхідної драбини, місце проводів гостя).
械夏 gaixia Гайся (назва ритуального гімну, що ним проводжали гостей з бенкету).
该 gai.
该 gai 1)(应该）необхідно безособ； кому-чому^ із неозн; покладатися; треба кому-чому, із неозн.\ пора кому-чому, із неозн; заслуговувати чого; гідний чого.六点钟了，〜起床
7 	уже шоста година, пора вставати;
应了，就〜去 раз обіцяв, то випливає (що повинен) йти;〜两天〒的活，一天就干完了 що вимагалося зробити в два дні, було закінчено в один день;他〜受奖励 він гідний (заслуговує) нагороди. 2)(轮到）черга ж.今 天晚上〜我们值了 сьогбдні ввечері наша черга чергувати; (尔 &胃了 тепбр ваша черга виступити. 3) (УЙ*®) так кому і треба; так йому і треба; 谁叫他不听我们的劝告
навіщо він не послухав нашої ради по заслузі йому; чому він не послухався нас! 4) (必然会）звичайно; прирбдно.再不烧水，花 都〜薦了 якщб квіти не поливати, вони, звичайно, зав’януть;我们再不走，又〜迟到了 якщо зараз же не вирушимо, то, звичайно, знову спізнимось. 5) (Іп 强语气）же.我们的 责任〜有多重啊！ велііка ж наша відповідальність! 要是能批准我参军,〜多好！ як було б добре, якби мене прийняли в армію!
该 gai (欠）заборгувати що,розм.; бути в боргу; бути боржником.他不爱〜人钱 він не ліобить бути боржником (позичати, мати борги);我〜他两块钱 я винен (заборгував) йому два юані.
该 gai (上述的）той; згаданий; даний; зазначений; вищевказаний.〜书 дана книга; 〜多Й той (згаданий) злочинець;〜条第二项 пункт другої вищевказаної статті; у зазначений день.
该博 g5ib6 赅博 gdib6.
该当gaidang —该1 1).这是大伙儿的事，我〜 出力 ця справа спільна, і я повинний (зобов'язаний) допомогти; і треба (потрібно, випливає).
该地 gaidi там; те місце; та місцевість; тамтешній 〜气候 клімат тих місць (тієї місцевості); тамтешній клімат;〜风俗人十淳 тамтешні звичаї і традиції;〜居民 жителі тих місць; тамтешні жителі.
该管 gaiguSn відповідний; підлягаючий; належний; компетентний книжк.向〜机关声明 звернутися з заявою у відповідний (компетентний) орган;此事应由〜机关处理 ця справа підлягає веденню відповідної (належної*) установи.
该歹ІІ gais! щоб ти сдох! щоб тобі (йому, їй) порожньо було! чорт тебе (його, її) забирай! 真〜，我乂把钥匙丢在家思十прокляття! чорт
забирай, я знову залишив ключ удома;〜！又 下起暴雨来了 прокляття! знову злива заюшила.
贼 gdi.
赅博 gaibo велика ерудиція.
改 g5i.
改gai 1).改变.会议〜在明天举行зббри переносяться (перенесено) на завтра;使工厂 〜产别的产品 перепрофіліювйти завод. 2)(修 改) виправити що (виправлення); переробити що (переробка).〜文章 виправляти статтю;〜学生的本子 перевіряти учнівські зошити;把长衫〜成裙子переробити (перешити) із халата спідницю;把衣月艮送去 〜一下 віддати костюм у переробку. 3)改正.〜 掉坏习惯 відучитися від дурних звичок;〜掉 官僚主义作风 покінчити з бюрократизмом; 〜掉旧的风俗习惯покінчити зі старими вдачами і звичаями;有错就要〜раз є помилки, то потрібно їх виправити. gSiban перерядитися розм.
改编 gSibi5n 1) (&据原著І写）інсценувати що (інсценування); екранізувати що (екранізація). 把小说〜为话剧інсценувйти (театралізувати) роман; переробити роман на п'єсу;把小说〜为电影 екранізувати роман; 集体〜 колективна переробка,
переформувати що (переформування); реорганізувати що (реорганізація).把三个师 〜成两个师 переформувати (реорганізувати) три дивізії в дві.
改编曲 gSibiSnqti (音）аранжування; транскрипція; перекладання.
改编者 g^ibianzhe автор інсценування (екранізації*).
改变 gaibi^i 1)(发生变动）змінюватися (зміна); перемінитися (переміна); (更动） перетворитися.我国的经;基їііі〜了，社会主 义公有_代替了私有制економічний базис у нашій країні вже зазнав змін, соціалістична суспільна власність замінила собою приватну власність. 2)(使变动)змінювати що;(更换）змінити кого-що (зміна); перемінити кого що (зміна); перетворити кого-що.〜方针 змінити (змінювати) курс;〜 生'活方式 перемінити (перемінювати) спосіб життя;〜环境 змінити (перемінити) обстановку;〜方向 перемінити (змінити, змінювати) напрямок;〜常态 переміняти (змінювати) нормальне положення;〜手法 змінити тактику; ~领导作风 змінити стиль керівництва;〜自己的看法 перемінити своіі пбгляди; переглянути свої пбгляди;〜现状 змінити нинішнє положення;〜立场 переглянути позицію;〜错误立场 відмбвитися від помилкової позиції;〜旧,思 S відмбвитися від старої ідеології;〜队形 перебудувати ряди;〜信念 зрадити своєму переконанню; відступництво;〜话题 перейти до іншої теми; перевести розмову на іншу тему;〜一穷二 白的面貌 змінити (перемінити, перетворити) бідний і відсталий вигляд;骤 然〜自己的生活ламйти своє життя;我国己 经初步〜了南粮北调的局面полбження перевезення південного зерна на північ, що існує в нашій країні, уперше почало змінюватися;世界是在іІ：步的，前途是光明 的，这个历史的总趋势任何人也〜不了 у свГгі
відбувається прогрес, перспективи СВІТЛІ, і цей загальний хід розвитку істбрії жоден не в силах змінити.
改朝换代 gai chao huan dai зміна династій; переворот.
ЙІн gSicuo какогафія.
改道 gaidk>l)(改全路线）змінювати маршрут (шлях). 2)(改变河道）змінювати русло.黄河 已多次〜ріка Хуанхе багато разів (не раз) змінювала своє русло.
改订 gliding переробити що (переробка); переглянути що (перегляд).〜章程 переглянути статут;〜草案 переробити проект;〜合同 перескласти договір.
改动 g^idong змінити що (зміна); виправити що (виправлення).〜比赛程序 змінити програму змагання;文章的词句有些〜буліі внесені деякі виправлення (правки) у текст статті.
改短 gSiduSn укоротити що (укорочення).把袖 子〜一寸 вкоротити рукава на один цунь.
改革 gaige реформа (реформувати що); перетворення (перетворити що); перебудова (перебудувати що); реконструкція (реконструювати що).民主〜демократичні перетворення (реформи);文字〜рефбрма писемності; 土地〜зем谷льна рефбрма;币制〜 перетворення валютної системи; грошова реформа;教学〜навчальна реформа;农学技 术〜технічна реконструкція сільськбго господарства; перетворення в техніці сільськбго господарства;经济管理体制的全 面〜всесторбннє перетворення системи господарського керування;〜不合理的工序 відмбвитися від нераціональних операцій.
改观gaiguan перетворитися,解放后丰国的面 貌完全〜了 після звільнення вигляд Китаю збвсім перетворився (змінився).
改过 gaiguo виправитися (виправлення).勇于〜 сміло виправляти свої помилки;〜自新 виправитися і стати новою людиною; виправившись, я зажив по-новому.
改行 gaihdng перемінити професію.
改换 g^ihuan змінювати що; змінити що (зміна); перемінити що (переміна).〜住所
перемінити квартиру;〜职业 змінювати (перемінити) професію;〜日期 перенести час (дату).
改悔 gaihuT покаятися в чім (каятті).死不〜 категорично відмбвитися від каяття, gaijia вийти заміж удруге.
改建 g^ijian перебудувати що (перебудова); реконструювати що (реконструкція).〜饭厅 перебудувати їдальню;〜房屋 зробити перебудову в будинках (у квартирах);该中 型厂已〜成大厂 той середній завод реконструйований і розширений (перебудований у великий).
改进 gaijin поліпшити що (поліпшення); вдосконалити що (вдосконалення); внести поліпшення.〜工作作风 поліпшити стиль у роботі (роботи);〜企业的工作 поліпшити роботу підприємства; внести поліпшення в роботу підприємства;〜操作技术 вдосконалити (поліпшити) технологію;〜产品质量 підвищення якості продукції;〜教学方法 вдосконалити (покращити) методику викладання; 〜服务态度 поліпшити стиль обслуговування; 对施工设计作了一系列〜в робочий проект було внесено низку покращень (вдосконалень).


239
改口 gaikdu (改变说话内容）виправитися; поправитися; заговорити по-другому;
气）перемінити тон.
改良 gailiang вдосконалити що (вдосконалення); поліпшити що (поліпшення);〜耕作制度 внести вдосконалення (поліпшення).〜苹果 的品种（поліпшення) системи обробки землі; поліпшення сортів яблук;〜的新式农具 НОВІ вдосконалені сільськогосподарські знаряддя; 〜土壞меліоризувйти землю;〜土壤的办法 меліоративні заходи.
改良主立 gailiangzhiiyi реформізм.〜的道路 реформістський шлях;〜政党 реформістська партія;〜思想 реформістські ідеї.
改良主义者 gailiangzhiiyizhe реформіст; реформістка.
改名 griming перейменуватися в кого-що (перейменування).
改判 gSipan (法）перегляд [судового] вироку.
改期 gaiqT перенести дату.大会〜举行 зббри перенесені на інше число (на інший день).
改签 gSiqian (交）перекомпостувати що (пере- компостування). ~为晚车票 перекомпосту- вати квиток на вечірній потяг;〜为软席车票 перекомпостувати квиток у м'який вагон.
改日gSiri 改天.
改善 gSish^n покращити що (покращення).〜干 群关系 поліпшити стосунки кадрових працівників із масами;生活条件的〜поліп- шення життєвих умов;商品供应情况显著〜 постачання товарами значно поліпшилося; 两国邦交得到了一定的〜булб досягнуто відоме поліпшення дипломатичних відносин між двома країнами.
改天 gaitian як-небудь іншим разом.〜再说 поговоримо про це як-небудь іншим разом;我〜 再来 я зайду до вас як-небудь в інший день; до зустрічі!
改头换面 gaitou-huanmian переробити що [на новий лад]; перелицювати що; перекроїти що [по-новому].这只是形式上的〜，实际上 仍是老内容 це одна лише збвнішня переробка (перелицювання, перекроювання) при фактично старому утримуванні.
改弦更张 gSi xian geng zhang повна реорганізація [усієї системи]; докорінні зміни [режиму]; реорганізувати що зовсім по-новому; перебудувати що докорінно; поставити що на нові рейки; будувати що на нових засадах.
改弦易撤g5i xian yi zhe (改变方法)перейти на нові методи; поставити що на нові рейки; будувати що на нових засадах;(改变态度） змінити своє ставлення (свою позицію, свою політику).
改线 gSixi^n (铁路）перетрасирування.
改邪归正 gai xie gul zheng стати на шлях праведний; виправитися на краще; стати новою людиною.
改写 gSixiS переробити що (переробка); перекласти що (перекладання).〜讲义 переробити лекцію;〜句子 перебудувати пропозицію;〜文章 переробити статтю;把诗 歌〜成散文 перекласти вірші в прбзу. gSixieben переробка.
改选 gSixuSn перевибори мн. (переобрати ко- го-що, розм.)\ переобрання (переобрати кого-що).〜主席团 переобрати президію.〜支 部成员 перевибори членів осередку;〜大会 перевиборні збори.
改造 gaiz^o 1)(修改）перебудувати що (пе¬
亩 було поліпшено декілька десятків • му низинних, легко затоплю в
ребудова); перетворити що (перетворення); реконструювати що (реконструкція).〜厂房 перебудувати (реконструювати) корпус заводу;〜低产田 перетворити низьковрожайне поле;〜后的盐喊地年年丰收із перетворених засолених полів із року в рік беруть багатий урожай. 2)(彻底改变）пе- ретворення (перетворити кого-що); перевиховання (перевиховати кого-що); перебудова (перебудувати що)\ перековування (перекувати кого-що)., реконструкція (реконструювати що).〜自然 перетворення прирбди;〜世界 перетворення світу;〜世界观 перетворення світогляду; 〜 思 想 перековування (перебудова) ідеології;〜坏习 惯和坏思想 позб六ися поганих звичок і шкідливої ідеології;〜了低洼易错耕地几万
тисяч )ваних
дощовими водами брних земель;〜国民经济 реконструкція (перебудова) народного господарства; 资本主义工商І的社会主# соціалістичне перетворення капіталістичного сектору в торгівлі і промислбвості;思想〜 ідеологічне перевиховання;自我〜самопе- ревиховання.
改撤 gSizhe внести докорінні зміни; вступити на шлях змін.
改正 gSizheng виправити що (виправлення); поправити що (виправлення); виправити що (виправлення)〜错误 виправити (поправити, виправити) помилки;〜笔误 поправити (виправити) описки;〜译得不确切的地方 виправити нетбчності в перекладі;尚未〜的 缺点和错误 невиправлені недоліки і помилки.
改装 gSizhuang 1)(改扮）переупакувати що (переупаковка). 2)(改变包装）переробКти що (переробка);3)(改变机器装І) переконструювати що.
改锥 gaizhul (机）викрутка.
改组 gSizfi реорганізувати що (реорганізація); перебудувати що (перебудова); перегрупувати що (перегрупування).〜机构 реорганізувати апарат;〜企业 реорганізувати підприємство; ~内阁 реорганізація кабінету;各 4政治力量进一步4化，~ йде подальше розшарування і перегрупування різних політичних сил.
妈 gAi.
齊 gai (化)кальцій.
片 giipian таблетки кальцію.
韩化 g含іішй (医）кальцифікація.
盐 g^iyan (化)кальцієва (вапняна) сіль.
丐妗і.
丐 gai І. жебрак, прохач. II. 1) просити; випрошувати;丐命 благати про збереження життя; 2) давати.
丐妇 gaifu жебрачка.
gaijia канючити і грабувати.
丐头 gaitou ватажок жебраків.
丐养 gaiy2ng приймак, годованець.
丐蔚 g^iyu жебрачка.
丐者 gaizhS жебрак, прохач.
丐子 g^izi жебрак, прохач.
溉蜘.
溉 gai I. 1) поливати, лити воду, зрошувати;弓 І 7jO«田 підвести вбду для зрошення полів; 2)
мити, промивати, відмивати;潘〜мити, відмивати;灌溉 ~ обмивйти. II. цілкбм, повністю.
概灌 gai guan поливати, зрбшувати.
概gM.
Ш gai 1)—溉(мити, промивати); 2) витирати; 溉〜промити і витерти.
盖 gAi.
盖g&i 1)—盖子1).茶壶〜кришка чййника;瓦權 ~ покришка для горщика. 2)(甲壳）панцир 乌龟 панцир черепахи; 〜панцир краба.
3)(遮盖）закривати кого-що (закриття); накривати кого-що (накриття); укривати кого-що (укриття); покривати кого-що (покриття).〜上盖子 закрити кришку; закрити що кришкою;把被子拉过来〜在身上 натягнути на себе ковдру;给病人~被子 накрити (укрити) хворого ковдрою;用塑料 薄膜把树苗〜起来укривіти саджанці пластмасовою плівкою;桌子上〜了—层灰 стіл покритий (покрився) шаром пилу;〜上 遮羞布也遮不住丑прикриваючись фіговим листкбм, і то не сховати ганьби. 4)(掩盖） сховати що.丑事想〜也〜不住дурних думок ніяк не приховуєш (сховаєш). 5)(手丁 JL) прикласти що (додаток); накласти що (накладення); поставити що.〜图章 прикласти (поставити, накласти) печатку;〜 截子 поставити штемпель (штамп); штемпелювати що;没有~过章得证明是无会 的 посвідчення без пеньки (без штемпеля) недійсне;证明上〜有医*的印章на посвідченні стояла печатка госпіталю. 6)(超 过）перевершувати кого-що.技艺〜过另ij 人 перевершувати (затьмарювати) інших своєю майстерністю. 7)(建筑）будувати що (будівля).〜楼房 будувйти будинок;用稻草〜 屋顶крііти дах соломою;宿舍〜好了 гуртбжиток був збудбваний. 8) <农> (務） волокуша.
盖板 gaib^n накладка.
盖饭 g^ifan рис із гарніром.
盖棺定 і仑 g^i guan ding lun останнє слово (останній висновок, останнє остаточне судження) про людину мбжна сказати лише після її смерті; остатбчна оцінка.
盖然性 g纪r^nxing імовірність.
盖世 g^ishi неперевершений; перший у СВІТІ； затьмарювати своїх однолітків.〜英雄 неперевершений герой;〜无双 неперевершений і єдиний у своєму рбді; незрівнянний; ні з чим не порівнянний.
盖世太無 g^ishit^ibSo гестапо невідм.(指法 西斯组织）гестапівець (指个别的盖世太 保).
盖柿 gaishi (植）персамон; хурма японська; какі невідм..
ШШ)\і gaiwanr [китайська] чайна чашка з кришкою.
gaizhang поставити (приложити, накласти) печатку.
盖子 pi*zi ) (口）1)(器物的盖子）кришка; по- KpduiKa•木桶的〜покришка для діжки;箱子 的〜кришка шухляди; fnife.〜не допускати розкриття істиного становища в чому;揭开〜 розкрити істинне становище в чому\ зірвати покришку чого. 2)(甲壳）панцир ч.


240
概
gai.
^ gail)(概描）викласти в загальних рисах. 2) (一_):陈列样品，〜不出倍експонати не підлягають продажу; експонйти не продаються;，不受理 прийматися не буде; не буде розглядатися.
概而 _之 gai er yan zhi слбвом; у загальному.
概观 g&igi^n загальний погляд; об36р•国际形势 〜міжнарбдний огляд.
Ш%61 g^ikuang загальна обстанбвка; загальне становище;(通常用作书名).国内〜корбткий нарис; загальна обстанбвка (загальне становище) у країні;亚汾І〜корбткий нарис 人зії;只了解一般的〜знйти тільки загалом.
概括 gMku6 1)(总括）у:загйлі»нення (узагальнити що); робити узагальнення; формулювання (формулювати що).经验的〜уза- гапьнення досвіду;理论性的〜теоретичне узагальнення;艺术〜худбжнє узагальнення; 〜能力уміння узагальнювати;〜社论的基本 精神 узагальнювати основний дух передової статті. 2)(扼要）загалом; схематичний.〜的 叙述 一 викласти загалом; схематичний (узагальнений) виклад.
概括力 gaikuoli сила, що збігається; сила узагальнення. 艺术〜сила мистецтва, що збігається;国画的艺术〜很强оіла узагальнення в китайському живописі особливо велика.
概括性 gaikudxing узагальнюючий (всеосяжний) характер.具有很大的〜м^ги значною мірою всеосяжний (узагальнюючий)
хараісгер; мати всеосяжне значення.
概率 (数)імовірність.
概率论 gAilMCin (数）тебрія імовірностей.
概略 головний (основний) зміст.故事的〜
головний зміст рбзповіді.
概і仑 gMlun вступ; загальний бгляд.语言学〜 вступ до мовознавства.
概念 gMni^n 1)(逻）поняття. 2)(—般理解）по- няття; концепція; уявлення. Ш Щ. ^ відвернене (абстрактне) поняття; абстракція; 科学〜наукбве поняття; наукова концепція; 总的〜загальне уявлення;—点〜也没有 неясне уявлення; не м^ти ні найменшого поняття (уявлення).
概念论 gMni&nlCin (哲）концептуалізм.
概数 gaishu приблизне число; приблизна цифра; приблизна кількість; у круглих цифрах.
概gaisuan (财）（初І?) орієнтовний підрахунок приблизний (грубий) підрахунок.
概要 gaiyao оснбвилш.; основні тези; корбткий нарис; корбткий курс (指教材).中国历史 〜корбткий курс історії Китаю;文艺理论〜 основи (основні тези) теорії літератури.
■"F g§n 另见 0П.
干1 g5n —干系.这事与你无〜це ніякого стосунку до вас не має; це вас не стосується.
干2 g§n 1)(干炫；干徊).〜柴сухі дрова;花儿都 〜了 всі квіти засохли;路略微〜些了 дорбга трохи підсохла;衣Ж还没〜бдяг іще не просох;汕漆〜透了 фарба висохла;汕漆未〜 пофарбована!嘴唇〜裂了 губи потріскалися від спраги; П〜舌,燥 сухо в роті й у горлі. 2) (不〗П水的）сухий.〜洗хімічне чищення; сухе прання. 3)(徒然）дарма; даремно.〜着急 дарма (даремно) хвилюватися;〜等菊 дарма (даремно) чекати. 4)(强装 Wj) штучний сміх.
5)(拜认的亲属关系）названий.〜爹нйзваний батько;〜子 названий син.
干巴巴gSnbaba )(干燥）сухенький.〜的土地 суха (засохла) земля. 2)(枯燥）нудний; сухий.小说写得〜的 пбвість написана дуже нудно.
干巴gSn.ba 1) <口>干枯向日费都晒〜了 сбнце висушило всі соняшники; усі соняшники стали тьмяними (зів’яли, пожовкли) від сонця. 2)—> 干枯.
干板 gmiban〈摄〉фотопластинка; фотографічна пластинка.
干杯 ganbei випити до дна; осушити келих,请 大家〜прбсимо всіх випити до дна;为健康〜 випити [до дна] (осушити келих) за чиє здоров'я; підняти чашу за здорові кого; it 我们为友谊〜дозвольте запропонувати тост за дружбу.
干贝 ganbei сушений мускул [морського] гребінця.
ganbie сухий; висохлий; сухорлявий; су- хопарий.〜的脸 сухорляве обличчя;〜的老头 子 сухий (сухорлявий, сухопарий) дідок.
干冰 gSnbTng〈化〉сухий лід.
干菜 gancai сушені овочі.
干草g5ncSo сіно.〜词料〈农> сінофураж;精料〜 〈农 > концентроване сіно;收害丨J ~ сінозбирання; збирання сіна.
干草棚 gancaopeng сінник.
干产 ganchan <医> сухі роди.
干脆 g§ncui (直截了当）пр^мо; прбсто; відкрито; начистоту;(不拖拉)без канітелі.有话 〜说 говоріть прямо (відкрито), що там у вас; 要说，就说得〜些раз говорити, так треба говорити прямо (начистоту, відкрито, відверто, прямолінійно);他办起事来非常〜 він усе робить без усякої канітелі.
干打鱼 gandalei землебитний (глинобитний) будинок.
干瞪目艮 g^iddngy^n кліпати очима.
干电池 gandianchi сухий елемент; [суха] батарея.
干犯 ganfan зазіхати на кого-що (зазіхання); вторгатися в що (вторгнення); порушувати що (порушення).
干 І ganfan [варений].|| 参阅“吃干饭 chT ganfan*'.
干月巴 g5nf6i <农> сухе добриво.
干戈g如g61)(指武器）зброя. 2)(指战争）війна. 动〜почати війну; йти війнбю;大动〜 розгорнути (вести) широку війну (великі військові дії).
干果g§ngu6 1) <植> гор(хи«ш/. 2)(晒干得水果） сушені фрукти; сухофрукти мн.
干旱 ganhan посушливий (з焱суха); сухий.〜地 区 посушливий район;Ж @ сухе (посушливе) літо;严重〜страшна посуха.
干涸 g^ihe пересихати; вичерпатися,〜的井 висохлий колодязь;、河水〜ріка пересохла; вода в річці висохла;泉水〜了 вода в джерелі висякла.
干结 ganjie затвердіння (затвердіти).大便〜 запор;病人大便〜хвброго кріпить.
干净 g5njing 1)(没符尘;і：) чистий (чистота),洗 ~ вимити [чисто, начисто];洗得干干淨淨 вимити чисто-начисто;打扫〜підмести; вимести;收拾〜почистити;不〜нечисто;房 间很〜кімната дуже чиста. 2)(―点不剩) дочиста; без залишку,吃得干干净净 з'їсти усе без залишку (дочиста);忘得干二Р净净
позабувати усе; прогуляти усе
до останньої нитки;把责任推卸得干干净净 звалити відповідальність цілкбм;坚决，彻底，
〜，全部消灭敌人，остатбчно, дочиста (начисто); цілкбм знищити ворогів.
干咳 ganke сухий кашель.
干枯 gSnkii 1)(草木枯萎）зів'янути; зав'янути; засохнути; висохнути;〜的树叶 висохле (зів'яле) листя;草木都〜了 рослинність уся висохла (зав’яла). 2)(皮肤干燥）висохлий; сухий; сухорлявий.皮肤〜суха шкіра; після хвороби людина виглядала висохлою. 3) 干涸.
干酷 g5nl&o сир.
干酷素 g5nl》osCi <化> казеїн.
干冷 gSnlgng сухий і холбдний.气候~ клімат сухий і холбдний.
干连 ganlian замішати кого-що; втягнути кого-що в м/о, роам.在这件事中他不会受〜у цій справі він не може бути замішаний; у цю справу він не може бути вмішаний.
干粮 g5nlidng сухий пайок.吃点〜поїсти чого-небудь всухом’ятку.
干粮袋 ganliangdai ранець із сухим пайком; рюкзак для пайка (для продовольства).
干饱 ganliu〈化> суха перегонка.
干片g5npi》n <摄> —干沒.
干扰 g5nrSo 1)(扰乱别人）турбувати кого-що; мішати кому-чому; перешкбда.排除'左"右 倾机会主义的〜усунути перешкбду з ббку "лівого" і правого опортунізму. 2)〈无线> перешкбда; інтерференція, 感应〜 перешкоди від індукції; індуктивні перешкоди; 大气〜атмосферні перешкоди;外差~ гетеродинна інтерференція.
干涉 ganshe 1)(干预）втручання (втрутитися в що). ^ ~ збройне втручання; [збройна]
інтервенція;互不〜内政 невтручання у внутрішні справи один одного; взаємне невтручання у внутрішні справи; 〜％
的#• я у твою особисту справу втручатися не бажаю. 2) <理> інтерференція (інтерференційний). -ЩЩ. інтерференційне явище; 光的〜інтерференція світла;声波〜 інтерференція звукових хвиль.
干涉仪 ginshdyi <理> інтерферометр.
干湿表 gSnshibiSo〈气〉психрометр.
干洗 ganxi хімічне чищення; хімчистка; сухе прання.
干系 ganxi стосування (стосуватися кого-чого); відношення (відноситися);与毫无〜 причетність (причетний; не мати ніякого стосунку) до кого-чогсг, не мати ніякої причетності до кого-чого;这是他一个人作 的，跟我没有〜це він один зробив, я до цьбго не причетний;这是他的事，和我没有〜ця справа його і мене не стосується (до мене відношення не має).
干笑 ganxiao штучний сміх.
干薪 ganxln оклад по фіктивній посаді.韋〜 одержувати оклад по фіктивній посаді.
干性油 g§nxingy6u <化> оліфа; що висихає (сушильне, сухе) масло.
ganxuejiang суха плазма [крові].
干血痨 gSnxuSldo <医> хлорб3; хлороанет; бліда неміч. 干眼症 g§nyanzh€ng <医> ксерофтальм^я; ксе- рофталмая; ксерофталмус.
〒ganying черствий. Ш"&〜了 хліб став черствим.


241
干预 ganyu втрутитися в що (втручання); сунути ніс.夺亍政〜адміністративне втручання;不 准外人〜не допускати втручання сторонніх; не давати чужим пхати носа.
干U岁 gan-yue нудити безособ” кого (нудбта).
干燥 ganzk)l)(水分少）сухий (сухість, сухота прост).〜的空气сухе повітря;〜的地方суха місцевість.2)(枯;Щ) нудний; сухий. У)**得〜无 味 д^же нудно розповідати. 3)〈技〉сушіння. 〜车间 сушильний цех;〜设备 сушильна установка;空气〜сушіння на повітрі; повітряне сушіння;蒸气〜паровб сушіння.
干燥病 ganzAobing <医> ксерб3.
干燥剂 ganzaoji <йс> осушувач; сушильний агент; сушильний (осушувальний, що висушує) засіб; сикатив; десиканти мн.; вологозбирач.
干燥器 ganzaoqi 〈技〉сушарка; драйер; сушильний апарат (прилад). 真空〜 сушилкавакуум ж.气流〜пневмосушгілка; 空气〜повітряна сушка.
千燥室 ganzaoshi〈技〉сушильна; сушильня; сушарка; сушильна камера; сушильне приміщення.
干燥箱 ganzaoxiang 〈技〉сушильна шафа; шафова сушарка; сушильник.
ganzhl система знаків десятирічного і дванадцатирічного циклів.
竿 g5n.
竿 gan бамбукова жердина.
甘 gan.
甘 g§n l)(甜）солбдкий (солодкість).〜泉 джерело; джерельна вода;〜露 манна [небесна]. 2)(仓心)〜当群众的小学生охоче бути учнем мас;他不〜落后 він не хоче бути відсталим (плестися в хвості).
甘拜下风 gan bai xia feng визнати чию перевагу; визнати себе переможеним; пасувати перед ким-чим.
甘草 gancao <ШЛ^1> лакричник звичайний; лакриця; солодець уральський (гладкий); солодковий (лакричний) корінь.
甘萊 gangdng 〈化> каломель ж.; хлориста ртуть.
甘范 ganjiao банан.
甘居中游 gan ju zhongyou задовольнятися середнім положенням; задовольнятися роллю посередності; зупинитися на золотій середині.
甘菊 ganju <植> пупавка; пупавник.
甘苦gaiM І)(顺利和不顺利的处境)горе і радість. 与群众共〜поділяти горе і радість [разом] із народом. 2)(滋味和感受）переживання л/н.; (艰难）трудність.不知其中〜не знати, у чому труднощі;仓1J 作的〜творчі муки.
甘蓝 ganlan〈植〉капуста, овочева (городня).
甘霖 ganlin довгоочікуваний (благодатний) дощ.普 Ш 〜скрізь випали довгоочікувані дощі.
甘露糖 ganlutang〈化> маннітоза; манноза.
甘美 ganmSi духмяний і солбдкий;味道〜 смачний; приємний на смак.
"И Ш ganshii 1) <й> батат; 2)(指块根）
картопля солодка, солодка картопля; батат.
Ш、ganxln 1)(愿意）готовий; радий; охоче.〜 tn 愿[абсолютно] добровільно; по добрій волі; добром; радий душею; за власним бажанням;〜为效劳 добровільно прислу¬
жувати кому; 〜失败 не змиритися зі своєю поразкою. 2)(称;її、满意）бути задоволеним. 为人民死也〜готбвий (охоче) віддати своє життя за народ;不消灭敌人，决不〜нікбли [ми] не заспокоємося, поки не знищимо усіх ворогів.
"И*休 ganxiu зупинитися; залишити що; миритися. 决不〜нізащо так не залишимо; нізащо на цьому не зупинимося; нізащо руки не складемо; ніяк не можемо упокоритися;不 获全胜，决不〜[ми] не зупинимося, поки не доможемося повної перемоги.
甘油 g5ny6u <化> гліцеріін.
甘于g如уй 1) (Й•心）为祖国的自由和解放:牺 牲自己的生命 не жаліти свого життя в боротьбі за свободу і звільнення Батьківщини.
甘愿g如уийп ->甘心1).
甘廉 gan-zhe 1) <植> цукрбва тростина. 2)(指 莲）цукрбва тростина.
甘紫菜 ganzTcAi <植> порфіра.
ff gan 另见 gSn.
杆 gSn~>杆子.旗〜флагштбк; держак [для] прапора. )
杆塔 g3nta <4> опора.
杆子 gan-zi жердина ж. шест.电线〜теле- графний (телефонний) стовп;木头〜дерев'яна тичина; дерев'яна жердина.
肝 gan.
肝 gSn <解> петінка ж.
肝癌 g5n，di <医> рак печінки.
肝病 ganbing гепатоз; гепатопатія.
gan chang cun duan серце обливається кров'ю; серце надривається; душа знемогла; душа (серце) розривається; убитий горем.
月Т胆 gandSn 1) (ЖЖ) відвертість (відвертий). 2) (勇气）відвага; відважність; хоробрість.〜过 人 неперевершена відвага (хоробрість).
肝胆俱裂 gan dan ju lie тріпотіти від жаху; охоплений жахом; душа пішла в п*яти.
gandan xiang zhao із відкритим серцем і душею [ставитися один до одного]; із повним довір’ям [ставитися один до одного].
肝火 ganhuo:〜旺 роздратованість; запальність. 参阅“动肝火” d6ng ganhuo".
肝精 ganjlng <Ш> печінковий екстракт.
肝脑涂地 gan nao tu di пожертвувати життям; віддати своє життя,不惜〜готбвий пожертвувати життям (віддати своє життя); життя свого не пошкодувати; жаліючи життя свого.
肝气 ganqi <医> диспепсичне явище.
肝儿 ganr 小牛〜печінка; теляча печінка.
肝石 ganshi <医> печінкові камені; гепатолат спец.
肝素 gansfi <生理> гепарин.
肝糖 g5ntdng <it> глікоген.
肝痛 gantong <医> гепаталгія; гепатодина.
肝胃素 g§nw6isCi <药> екстралйн.
肝炎 ganyan < 医 > гепатит, інфекційний гепатит.
肝硬变 gany'mgbiSn < 医 > цирбз печінки; гепатоцироз.
肝脏g^iz》ng <解>—肝.
ЙТ'НІ^ ganzangxue гепатологія.
肝脏学家 ganzangxuejia гепатолог.
月T ganzhi печінкова двоустка; печінковий
паразит-сосальник.
月Т•月中 ganzh6ng <医> гепатомегала.
泔
gan.
'/UB ganjiao〈方〉кухонні помиї.〜钵 чан для недоїдків.
沿水 gSnshuT (光■水）вода після промивання рису;(洗锅剩下的水）поміії лш. помийне цебро.
坩
gan.
祸 g3ngu6 тигель ч.耐火〜вогнетривкий тигель;石墨〜графітовий тигель;〜炼钢法 тигельний процес; тигельна плавка.
苷咖.
苷 gan〈化〉глікозид.
砰 gan.
石干石 ganshi камені в куті,含〜白勺煤 вугілля з каменями.
椎 gan.
柑 g5n 1) <植> апельсинове дфево. 2)(指果实） Апельсин.
柑橘 g§njii 1) <植> цгітрус; цитрусові.〜栽培 цитрусівництво. 2)(指果实)цитрус.
柑■子g如.zi —柑2).
竿 gan.
竿 gan 1) 竿子.2)钓鱼〜вудлище; вудка.
竿子 gan-zi тичина.
Ш gan.
ШШ ganjl <VC> глистяна хвороба.
肝gi
gan (化）ангідріід.
繼 g§n.
尬尬 g如1)(处境困难）ніяково (незручність), 觉得〜почувйти незручність;处境〜 потрапити в помилкове (дурне, неприємне) становище; опинитись у фальшивому становищі; опинитися в неприємному становищі; сісти в калюжу прост..， становище гірше губернаторского жарт. 2) (不白然）натягнутий; неприродний (неприродність).
澈 gSn.
激 gan мити, обмивати.
ff gan 另见 g5n.
杆g5n 1)(器物的细长部分):評〜короміісло [ваг];笔〜р^чка;枪〜ствол гвинтівки;操纵〜 <机> ручка (важіль) керування;制动〜 <机> тормозний важіль. 2) <量词> [одна] гвинтівка; 两〜砰дві ваги.
杆# gancheng підйомні терези; терези з коромислом; безмен.
杆菌 gSnjun паличкоподібна бактерія; бацила; паличка.结核〜паличка Кбха; туберкульозна бацила;伤寒〜черевнотифбзна паличка;白 喉〜дифтерійна паличка;绿胺〜синегнійна паличка.
杆 gan.
ї干 g^n стебло ч.玉米〜лінійне стебло кукурудзи;麦〜солбма.
不f 锈病 gSnxiubing <农> (стеблева) іржа.
不干子 g^n-zi —秆.高梁〜стеблсі гаоляна.


242
赶 gan.
赶 g5n 1)(追）гнатися за ким-чим.〜先进 наздоганяти передових;他在前头走，我在后 头 ~ він йшов попереду, а я гнався за ним;快 〜！ наздоганяйте скоріше!〜在寧件发生的前 头 випередити подію. 2)(加快行动') квапитися з неозн” із чим поспішати з неозн” із чим (поспіх розм.).〜火车 квапитися (поспішати) на потяг (до потяга); ~{壬务 поспішати (квапитися) з виконанням завдання; 〜制|Д•电排準设备 у спішному (ударному) порядку виготовити устаткування для електродренажних станцій;司机已经把误,电 的时间〜出来了 машиніст нагнав запізнення.
3)(驾御）правити ким-чим; гнати кого-що; гнати (поганяти) осла;〜правити кіньми (візкбм, упряжкою). 4)(驱逐）відганяти кого-що; зганяти кого-що.〜苍姆 відганяти мух. 5)(等到）коли; на що; до чого. ~年下再 回家 повернутися додбму до Новбго року; ~ 明儿我们 І去 завтра поїдемо і ми.
赶不及 gSn.biiji не поспіти; не встигнути.
赶车 gSnche правити кіньми (візкбм),学会〜на- вчитися правити кіньми (візкбм);靠〜为生 промишляти візництвом; бути візником.
赶出 gSnchil вигнати кого-що; вигнати кого-що (вигнання).〜家门 вигнати з дбму;〜国境 вислати (вигнати) за межі країни.
赶到 gSndAol)(舍急来到）поспіти розм.; встигнути ярос/я.七点前尽量〜постаратися встигнути до сьбмої години;在开演前〜戏院 встигнути в те^тр до початку спектаклю;必 须准时〜会场 необхідно вчасно прибути (прийти) на зббри;援兵及时〜вчйсно поспіло підкріплення. 2)(赶牲口）підігнйти кого-що; загнати кого-що.把牛〜牛棚里 загнати корбву в корівник;把牲畜〜河边 підігнати худобу до річки.
赶得及 gSn.dejf встигнеться розм.; встигнути з неозн., до чого, на що.另ijft,还〜не квапся, ще мбжна встигнути (ще встигнеться, ще встигнемо).
赶过 g^ngu6 перегнати кого-що; випередити кого-що; обігнати кого-що; обставити кого-що; залишити за собою кого; залишити позаду кого.〜骑自行车的人обігнйти (перегнати) велосипедиста;五百米的赛跑中 І也〜了其余运动员 у бііу на 1500 метрів він залишив інших спортсменів позаду.
赶集 gSnji їхати на ярмарок.
赶脚 gSnjiSo працювати погбничем.
赶紧 ganjln квапитися з неозн” із чим; поспішати з неозн.^ із чим; жваво; скоріше;(立刻） термінбво; негайно;(趁早）подобру- поздорбву. ~ 通知 термінбво (негайно) повідбмити;〜修理 квапитися (поспішати) з рембнтом;〜回来！ повертайтеся скоріше! покваптеся (поспішайте) повернутися!我想 〜动身 я вирішив терміново (негайно, скоріше) виїхати; я хочу поквапитися з від'Ьдом;孩f们〜穿上了衣服хлбпці швидко одягнулися.
赶尽杀绝 gan jin shajue не було межі звірствам; несамовиті жорстокості і звірства; звірствувати; жити (дихати) не давати.
改进 gSnjin увігнати кого-що; загнати кого-що. 把鸡〜棚子 загнати курей у курник.
赶-快 gankuai жваво; швидко; квапитися з неозн., із чим; поспішати з неозн” із чим.工作要〜做
із роботою треба поспішити (поквапитися); 〜些，不然我们要迟到了 квйптеся (швидше, скоріше), а то ми спізнимося.
赶来 ganlai 1)(急忙到来）приспіти розм.; встигнути 2)(赶牲 口）пригнати кого-що. ~— 群甲乌 пригнати череду качок.
赶浪头 gan lang-tou поступати так, як усі [інші]; йти [туди], куди вітер віє.
赶路 gSnlCi 1) (І路）вирушити в дорогу.今天我 们好好地#息一下，明天一早#〜давайте сьогбдні гарненько вирушити, щоб завтра рано вранці відправитися в дорогу. 2)(力口快 поспішати; квапитися. ——天
路 провів у дорозі день.
赶忙 ganmang квапитися з неозн” із чим; поспішати з неозн., із чим; СПІШНО；〜把工作做 完 квапливо (поспішно) закінчити роббту; квапитися (поспішати) закінчити роббту.
赶巧 ganqiao до речі; як не можна до речі; саме; як раз; [也在家 до речі (саме) він опинився вдома;〜是他来了 cdMe он-то і прийшбв; он-то до речі і прийшов.
赶热闹 g^n ге-nao пристати до теплої компанії.
赶上 gSnsMng 1)(追上）〜时代 наздогнати кого; йти у ногу з епохою;赶不上形势 відстати (відрив) від обстановки (від дійсності);要赶 得上时代的要求необхідно поспівати за вимогами епохи (століття);我终于〜了 他 зрештою я наздогнав його.2)(来得及） устигнути; поспіти.〜火车 устигнути (поспіти) на потяг;该回去了，我们赶不午 饭了 нам nopd тому, що інакше ми до обіду спізнимося. 3)(遇到）потрапити на що, у що; збігтися.〜大雨 потрапити під зливу;他来的 时候正〜国庆 його приїзд саме збігається з Національним святом;今天游行正〜好天气 сьогбдні демонстрація саме збіглася зі сприятливою погодою.
赶时髦 gan shimao гнатися за мбдою; робити те, що модно.
赶鸭子上架g5n ya-zi shang ji^ —打鸭子上架сій ya-zi sh^ng jiL
赶锥 ganzhul <#l> викрутка.
赶走 ganz6u прогнати кого-що; вигнати кого-що; гнати (вигнати) у шию (у три шиї) кого，/I/70C/W.把敌人〜вигнати ворога.
敢挪. ,
敢 gSn 1)(有勇气）сміти з неозн. (сміливість, сміливий); не боятися;(胆敢）насмілитися; наважитися; дерзнути на що, із неозн., книжк.〜说实话 не боятися (насмілитися) сказати правду; сміло говорити правду; вистачає (вистачило) сміливості сказати правду; “〜”字当头 вважати мужність за головне;〜想〜干 сміло мислити і сміло дерзати; у кого не вистачає духу із неозн.\ {也 们只〜夜里走路йти вони наважувалися тільки по ночах. 2)(有把握我不〜肯定是哪 —天的事 я боюся точно сказати, коли це було.〜问 насмілюся; смію, насмілюся (смію) запитати.
敢怒而不敢言 gSn nu er bu gan yan обурюватися, але не сміти навіть голос підняти; обурюватися, але навіть пискнути не сміти.
敢情 gSn.qing <方> 1)(原来）виявлятися. ~他还 不知道 він, виявляється, ще не знає;〜他也是 个地下IE作者 виявилося, що він теж був підпільним робітником. 2)(可，真)：那〜好! от це вже чудово! от це справді так! от це
розчулений (зворушений). 3)(感觉)почуття, почуття радості;自卑〜почуття самопринижеі
було б чудово (добре)!
敢死队 gansidui загін бійців-смертників.〜Р人员 боєць загону смертників.
敢于gSnyii—敢1). ~坚持真理сміло відстоювати істину;〜斗争，〜胜利 дерзати (сміти) борбтися, дерзати (сміти) перемагати; умій борбтися, умій перемагати; бути відважним у боротьбі і мужньо домагатися перемоги;随准备歼灭〜永犯之 敌 постійна готовність знищити будь-якого ворога, що насмілюється втбргнутися в нашу країну.
敢作敢当 gan zuo gan dang наважився зробити, наважся і відповідь отримати; не боятися (не побоятися) відповідальності.
敢作敢为 gSn zuo gan wei дерзання (дерзати); сміливий і в рішеннях, і в діях.
gan.
感 g§n 1)(觉得)почувшій кого-що (почуття).我稍〜 不适 я почуваю себе ледь-ледь (трошки) нездорбвим. 2) 感动.深有所~[я] був глибоко
• 	почуття самоприниження.
4) 	一感想•读后〜враження вщ прочитаного.
感触 ganchu душевні переживання. 艮多 маса (ряд) усяких переживань.
gSnd^i глибока вдячність і пошана.
感到 gSndk) •感觉 2)，3).〜高兴 почувйти (відчути) радість; зрадіти;〜兴趣 відчути інтерес до чого; зацікавитися; ~浑身是劲 відчувати в собі приплив сил;这令人〜突然 це стало для всіх несподіваним;我〜不便对 他讲这些话 мені незручно говорити йому такі речі ;浑身〜疲愈不堪у всьому тілі почувалась утома.
感动 gSnddng 1)(产生共鸣）розчулитися; б打и розчуленим.大家深受〜усі були глибоко зворушені (розчулені);内心深受〜розч^- лений (зворушений) до глибини душі;
泪 розчулитися до сліз; розчулитись і заплакати;令人〜的场面 3вор)Ьііливе видбвище;主人的亲切接待使我们很〜ми дуже зворушені сердечним прийомом хазяїна. 2)(使感动）ро3ч^лити кого.他的为 人民服务的精神〜了 家усі були зворушені його духом служіння народу;他的故事〜了 我 мене хвилює йогб розповідь.
感恩 gSn'en бути вдячним за благодіяння (за добро), надзвичайно (безмежно, несказанно) дякую за благодіяння; навіки [мені] не забути [вашого] благодіяння (добрй).
感恩Ш德 gSn en d^i de глибоко зворушений (вдячний) за милість (за добро, за благодіяння); сердечно зворушений (вдячний).
感恩图报 g2n en tu Ьйо віддячити за благодіяння (за добрб).
感官 ganguan органи чуття.
感光 gangling <摄> світлочутливість. ~照相材 料 світлочутливий фотоматеріал;〜乳剂 світлочутлива емульсія;〜特性 фотографічна характеристика.
感光板 gSnguSngbSn <摄> фотопластинка; світлочутлива (фотографічна) пластинка.
感光带 g5ngu§ngd&i <摄> сенситограма.
感光度 g5ngu§ngdCi <摄> світлочутл“вість; чутливість.〜测定 сенситометрія.
感光计 ganguangji <摄> сенситометр.
感光剂 gSngu§ngji <摄> фотореактив.
感光纸 ganguangzhi <Ш> світлочутливий папір.


243
感化 ganhua моральний (вплив).
f遂化院 ganhuayuan виправний будинок.
IS 怀 gSnhudi (有所感触）переживйти що (переживання лш.);(感伤地怀念）нудьгувати про кого-що, за ким, по кому-чому\ тужити.〜 身世 міркування про своє життя; віддатися спогадам про своє життя;〜故人 туга за старими друзями.
感激 gan-jl бути вдячним; вдячність; подяка.〜 之至 нескінченно (глибоко, дуже) вдячний; [несказанно вдячний кому\ 不胜〜не знаходжу слів, щоб висловити свою вдячність;怀着万分〜的心情із глибокою вдячністю [в душі]; із душевною вдячністю; 对同志们Й $助表示〜висловити товаришам свою вдячність (подяку) за допомогу;我很〜你 я вам дуже вдячний.
感激涕零 gan-jl ti ling бути щиро вдячним; бути вдячним від усієї душі; розчулитись (бути зворушеним) до сліз; розчулено просльозитися,你的帮助使我 ~ Bduia допомога викликає в мене сльози розчулення; я від душі вдячний вам за вашу допомогу.
感觉gSnju6 1)(对客观事物的反映）почуття; відчуття.美的〜почутая краси;〜器官 органи почуттів;〜中枢 чутливий (сенсорний) центр; 言语〜中枢 сенсорний центр мовлення;〜神 经 чутливий нерв;〜信号〈心> чутливий (сенсорний) сигнал (знак);〜过程 сенсорний процес;〜灵敏的чутливий;〜过敏 <医> гіперестезія; підвищена чутливість;失去疼 痛的〜загубити відчуття болю. 2)(发生感觉） почувати що;(指精神或肉体方面） випробувати що (多指精神方面）відчувати що (відчуття) 指肉体方S).〜疼痛 почувати (відчувати) біль; кому боляче;胸部 〜到痛 почувати біль у грудях; відчувається біль у грудях;身上〜很冷 почувати (відчувати) сильний холод;哎，你〜怎样？ ну, як себе почуваємо (почуваєте)?〜$ почувати занепокоєння;〜到责任重大 почувати, що відповідальність дуже велика; 从内心〜至lj почувати всім сфцем; чує серце; 处处〜到党的关怀в усьому почувається турбота партії. 3)(觉得）здаватися безособ., кому думатися безособ” кому.我〜事情还顺 手 мені здається (对мається), що все йде добре.
感觉计 gSnju6ji <医> сенсі^метр.
感觉论 gSnju彳Ійп <哲> сенсуалізм.
感觉论者 ganjuelunzhe сенсуаліст; сенсуалістка.
感慨 gankSi тяжко зітхати; сумний роздум (міркування).〜万端 кого охопив тяжкий роздум;不胜 ~ доліпи важкі міркування (тяжкі думи); дати волю почуттям.
感抗 gankang <Щ> індуктивний (індукційний) опір.
感冒 ganmAo 1) <医> застуда.重〜сильна заст^да;流行性~ грип; інфлюенца. 2)(得感 冒）застудитися (застуда).
感念 ganniAn бути постійно в думках;(因感激 而怀念）не забувати чийого добра.〜不忘 бути постійно в думках; не виходити з голови; повік не забути [чийого добра].
感情ganqfng 1)(对亊物的心理反应）почуття; емоції.强烈命〜велике почуття;深厚的阶级 〜глиббкі класові почуття;流І?〜виявляти почуття;动〜піддаватися почуттю;〜冲动
піддатися першому (хвилинному) пориву; гарячитися;易动〜的人 емоційна людина;克 制〜придушити [в собі] почуття;反映工人的 思想〜відбивати думки і почуття робітників 2)(关切喜爱的心情）прихильність, особисті стосунки;深厚的〜глиббка прихильність;伤 〜ncyBd™ (зіпсувати) стосунки;联络〜 зав'язати (установити) добрі стосунки;〜破 裂 розрив стосунків;他们〜很好 стосунки (взаємовідносини) у них (між ними) прекрасні;他对项工作产生了〜у нього зародився інтерес до цієї роботи.
感情用事 ganqing yongshi імпульсивність (імпульсивний); експансивність (експансивний); ДІЯТИ ВІДПОВІДНО до хвилинного настрою (імпульсу); спонукуваний настроєм хвилини.〜的人 імпульсивна людина; людина нйстрою;不可〜не можна діяти під впливом хвилини (хвилинного настрою); не можна діяти так експансивно і необачно.
感染 gSnrSn 1)(受到传染）заразитися чим (зараження); інфікуватися (інфекція, інфікування). 〜流行性感冒 мрази'тися (інфікуватися) грипом;搏次〜повторне інфікування; 身体不好容易〜各种疾病слабкий здоров'ям, схильний до різних захворювань;病人因〜发 高烧 у пацієнта була висбка температура від інфекції. 2)(引起同样的情绪)заразити кого， чим; впливати на кого-що (вплив); впливати на кого-що (вплив).我被他的这种愉快心情〜 了 йогб веселощі заразили мене; я заразився його веселощами; “挥员用必胜的信心〜战 士 командир впливає на бійців своєю твердою вірою в перемогу.
感染力 ganranli заразливість; сила, що впливає; сила впливу.艺术的〜сила, що впливає, (сила впливу) мистецтва; худбжня експресивність; заразливість мистецтва; художній вплив;具有〜м^ти впливову силу (силу впливу).
感伤 ganshang засмучуватися; бути засмученим; сентименталізм.〜的心情 сентиментальний настрій.
感伤主义 ganshMigzhiiyi〈文> сентименталізм. 〜的小说 сентиментапьний роман.
感生gSnshEng <理> 感应.〜电流індукційний струм.
感受 ganshdu 1)—感染.〜风寒 застудитися. 2) (体会）переживання; враження; власний досвід.个人的〜особисте переживання;内心 的〜душевне переживання;旅途的所见所闻 使我〜很深 побйчене і почуте в дорбзі справило на мене глибоке враження.
感受器 gSnshduq'i <解> рецбптор; апарат, що приймає, холбдний рецептор.
感受性 gSnshduxing <心> чутливість; сприйнятливість. 痛觉〜болк^ча чутливість;听觉〜 слухова чутливість;光〜чутливість світла; сприйнятливість до світла;差另lj〜чутливість до розрізнення.
感叹 gantan важко (тяжко) зітхати; охати і зітхати.〜不已 довго і тяжко зітхати; довго охати і зітхати.
感叹词 g5ntand〈语〉вигук.
gantanhao <Щ> знак оклику.
感11 又句 gantanju〈语〉окличне речення.
感同身受 gan tong shen shou своїми турботами про кого ви зробили мені велику послугу; я вам дуже вдячний за вашу увагу до кого.
感想 ganxiang враження; переживання; думка
ж.〜颇多 маса вражень (переживань);引起 某些〜наводити на деякі думки (міркування); викликати деякі думки;发表个人〜викласти свої особисті враження.
感谢 gSnxie дякувати кого-що (подяка); бути вдячним (вдячним).表示衷心〜висловити сердечну подяку (вдячність);〜你的好意 спасибі (дуже вдячний, дуже вдячна) вам за добре ставлення.
感性 ganxi ng <哲> почуттєвий (чуттєвість).〜 世界 почуттєвий світ;〜知觉 почуттєве сприйняття;〜认识 почуттєве пізнання.
感应 ganying〈理〉індукція; нав泛дення.电磁〜 електромагнітна індукція;静电〜електро- статична індукція;〜时间 індукційний період; 〜电动机індукцШний мотор;〜变‘器 індукційний перетворювач частоти;〜电动 Щ індуктивна електрорушійна сила;〜电流 індуктивний струм;〜系数 коефіцієнт індукції.
感应力 gSnyingli <Щ> індукційна сила.
感应器 ganyingqi〈理〉індуктор.
感应圈 ganyingquan〈电> індуктор; градуатор; індукційна котушка.
感应体 gSnyingtl <电> індуктор.发电机 інду- кційний генератор.
感召 gSnzhao чарівність; вплив (впливати на кого);.在.〜下 перебувати під чарами (під впливом) кого-чого.
感知 gSnzhl <哲> перцепція.
撤 gan.
撤榄 gSnlSn 1)〈植> маслинове дерево; маслина. 2)(指果实）олива; маслина.
gSnlanqiu <体> регой невідм” с. регоїст.
橄榄石 ganlanshi〈矿〉оливин; перидот.
橄榄岩 gSnlSnydn〈地质〉пбридотііт.
橄榄油 gSnlanyou оливова (прованська) олія.
撤揽枝 ganlanzhl маслинова гілка.
撒 gSn.
樹 gSn розкочувати що (розкочування); валяти що (валяння). ~面 розкочувати тісто;〜粒子 валяти войлок.
樹面杖 ganmianzhang качалка [для розкочування тіста].
撥面杖吹火，一穷不通gSnmi^nzhAng chui hu6, yl cji^o bu tong "качалкою вогонь роздувати 一 ніякого сенсу не буде (дарма час втрачати) ні бельмеса не розуміти.
gan.
Ш gSn <动> жовтощокий.
絳咖.
Ш gan 1) тонкий бамбук (для виготовлення стріл); 2) рисова соломина, стеблб рису.
執^ g^n.
gan світати; світанок.
〒gAn另见g5n.
干g&n (辦物的主体）стбвб^р.树〜стбвбур дерева;多〜的灌木 стовбуристий кущ.
干 gan (作)займатися чим; працювати; робити що.〜ЗІ 活 робити (брати на себе) важку роботу; займатися трудомісткою роббтою;〜 坏斯 робити (творити) зло; наробити (накоїти) зла;〜无•聊 і}ї займатися непорядними справами;拼命〜переливати з пустого у порожнє працювати щосили;苦~ 力П巧〜працювати завзято й уміло; сполучити


244
завзятість із умінням у роботі;〜到 довести справу до кінця;要〜就〜至lj底 робити, так робити до кінця;坚决不〜упиратися руками і ногами; jlli ІЙ, ~ ~ він сказав і
відразу взявся за діло (за роббту);这楚4也〜出 来的 це справа його рук; Іг、若，了 些什么 呀！ диві^，що ти наробив (накоїв)!你们这种 人是什么都〜得出的від вас усього (всякого) можна чекати;他是〜什么的？ хто він такий? чим він займається?
干部 ganbO 1)(公职人戸）к^дри мн; кадровий працівник; кадровик розм. революційні кадрові працівники;党员〜кадри з партійних (із партійців);越层〜низові кадри (працівники);技术〜технічні кйдри;培养~ ростити кадри;〜参力卩劳动 участь кадрових працівників у фізичній праці;〜下放 посилання кадрових працівників у низові організації. 2)(领导干Ір) керівні кйдри;公 社〜керівний склад; керівні кадри народної комуни.
了 garvbuliao не впоратися з чим; не зуміти
з 	неозн.
干才 g^ncdi 1)(办班的才能）здатність; ця людина з великими здібностями. 2)(有办事才 官巨的人)ділова людина (працівник).
干得了 gkrdelmo впоратися з чим; зуміти з неозн.
干活 ganhuo працювати (роббта).
干将 ganjiang дуже діловий (найздібніший) працівник (діяч); ударник.
干劲 g^njin ентузіазм; енергія; енергійність.革 ир 〜революційна енергія; революційний ентузіазм (порив);鼓起革命〜підняти революційний ентузіазм;〜大 із великою (величезною) енергією; із великим ентузіазмом;〜十足 сповнений енергії (ентузіазму); висока енергійність;冲天〜 небувало високий ентузіазм.
干全系 ganli^n діловий і досвідчений.〜的工作人 员 навчений дбсвідом працівник.
干流 g^nliu головний (основний) потік; головний потік.
干吗g各nm焱<口> (询问目的）навіщо; для чого; якого (для якого) диявола прост.; якого дідька прост.;(询问原因）чом夕；з якої причині; що.你来〜？ навіщо (для чбго) ви сюди прийшли?你〜这样喊叫？ що (чому) ти так кричиш?他很能干，要不，〜选他呢？ він дуже діловий, інакше навіщо (для чого) би його обрали?他来管这事〜？ якого диявола він лізе в цю справу?
干渠 ganqu магістральний каніп; канал, що підводить.
干辦 gan-shi відповідальний працівник.宣教〜 відповідальний за пропаганду; працівник пропаганди; пропагандист;文娱〜працівник культурних заходів (культурних розваг, культурного відпочинку);体育〜працівник фізкультури; фізбрг; фізрук.
g^nxian магістраль ж.; магістральна лінія. 铁路〜магістральна залізнична лінія;公路〜 автострада;航空〜авіамагістріпь ж.;输电~ електромагістраль ж.\ 、河 4流的〜річкова магістраль;煤气管〜газопровідна магістраль.
Iіtit ganxiao школа [для] кадрових працівників (кадрів).五七〜шкбла кадрів імені 7 травня.
/L gang.
% gang 1) шия, горло; шийка (птйха); 2)〈中药〉
кровонбсні судини горла; життєво важливе місце; важливий стратегічний пункт.
閃 gang.
И gang 1) пагорб, гірка, горб; пагорби і долини. 2) гребінь, хребет (гори).
冈阜 gangfu пагорби, горби.
冈陵 gSnglin пагорби, гірки.
紅 gang.
Д gang кам’яний містбк; каміння для переходу через річку.
顽g如g.
颃 gang горло.
吁gh
吁食宵衣g&n shi xiao yl —>宵衣旰食xi5o yl gan shi.
组 gan.
组青 ganqlng темнопурпурний; темнопурпу- ровий; витончено-фіолетовий; витон- чено-червоний.
fc gang 另见 kdng.
扛 g5ng (用两手举）підняти обома руками.
刚 g5ng.
刚1 gang —刚强.
刚2 gang 刚才;刚刚.〜得到的消息щойно
отримана новина; остання новина;〜毕业的 недавні випускники; учні, що недавно закінчили школу;〜从炉子上拿下来的热汤 щі гарячі, тільки-но з вогня;〜接到命令 тільки-но отриманий наказ;他〜来 він тільки-но приїхав.
刚復 gangbi упертий (упертість, впфтий); із норовом; норовистий прост.;
непоступливий (непоступливість); непіддатливий (непіддатливість).
刚愎自用 gangbi zl y6ng [надмірний] апломб; уперта самовпевненість (самовпевненість).
刚才gSngcdi тільки що.他把〜的事儿忘了 він забув усе, що булб тільки но.
刚风 g^ngfBng ~♦备风 g5ngfBng.
刚度 gSngdii (冶）жбрсткість.相对〜віднбсна жорсткість;不变〜постійна жорсткість.
刚刚 gang-gang 1)(刚才）ось-ось; тільки; тільки-тільки.他〜睡醒 він тільки що (тільки, тільки-тільки) прокинувся;我~调到这里 мене тільки-но перевели СЮДИ.2)(表示两事 紧接）як тільки; лише; ледь-ледь.地〜干，就开 始了田间工作 як тільки земля підсохла почалися польові роботи; 3)(勉强合乎要 求）тільки; лише; лишень;钱〜够路上用 грошей вистачить лише на дорожні витрати.
刚果红 ganggudhong <化> конго червоне.
刚果人 ganggu6ren конгелезець; конголезка.
刚好g5nghao (正合适）якраз; саме.这双鞋他穿 〜ці туфлі саме на нього. 2)('洽好）доречі; до ладу; саме.他来的时候，我〜不在він прийшов саме тоді (саме в той час), коли мене не було;你们来得〜ви прийшли саме вчасно; ви прийшли дуже вчасно.
刚健gangji^i сильний.这一时期的文学具有〜 质朴的风格 література даної епохи відрізняється силою та простотою стиля.
刚劲 gangjing міцний; твердий; сильний; могутній. ~ fl^J Н Ш могутній дух; сильний
(міцний, могутній) духом.
刚烈 g§ngli6 вольовий.〜的性格 вольовий характер.
刚毛 gangmao щетина.
刚强 gangqiang твердий (твердість); стійкий (стійкість).意志〜міцна (тверда^ залізна) воля; міцність волі; стійкість.意志〜的人 людина залізної (твердої) волі; людина з залізною вольою; стійка й вольова людина.
刚弓号gangqiSo ―刚好2).,〜有这产一个机_ саме зараз з'явилася така можливість; якраз з'явився такий шанс;〜三十年 не багато не мало тридцять років;子弹〜打在门上 куля влучила саме в двері.
刚石 gSngshi〈矿> корунд.
刚体 gSngtT <理> тверде тіло.
刚 Ш gangyi вольовий; стійкий (стійкість); наполегливий (наполегливість); незламний (незламність).〜的性格 сильний (вольовий) характер;〜的革命战士 стійкий (вольовий) воїн революції.
刚玉gSngyCi —刚石.
刚正g5ngzh6ng —刚直.
刚正不阿 gangzhengbue прямота й тверда воля.
ЙИ gangzhi прямий (прямота); прямолінійний (прямолінійність).〜秉性 прямий (прямолінійний) характер;他秉性〜за характером він прямолінійний (відвертий).
肛 gang.
肛道 gSngdSo〈解> задній прохід.
ДіШ ganglou <Щ> нориця заднього проходу; анальна фістула.
肛门 g^igm6n〈解> анус; анальний отвір;人工 ~ неприродний анус.
纲 g^ng.
纲 g如g 1)(主要部分）основна (головна) ланка. 以…为纲 робїЬи наголос на чому. 2)〈生物> клас 昆虫 ~ клас комах;哺乳〜клас ссавців.
纲纪 g^ngji <书> суспшьни порядок та дисципліна.
纲举目张 gangjiirnuzhang почати з головного.
纲领 gangling програма; платформа; основні положеня;行动〜програма дій; платформа; 战 програма боротьби;选举〜виборча програма; 政府的施政〜 політична платформа уряду;共同〜спільна програма; 最低〜 прогріиа-мінімум; 最高〜 програма-максимум;符合〜的各项要求 відповідати всім програмним вимогам.
纲领性 ganglTngxing програмний характер.〜文 件 програмний документ;〜声明 програмна заява;〜的总结 результати, що мають програмний характер.
纲目 gangmii т&и та деталі.
纲要 gangyao 1)(提纲）тези мн.\ конспект. 2) (概要)основи мн. основні положення; основні моменти.汉语语法〜основи граматики китайської мови.农业发展〜 основні положення розвитку сільського господарства.
钢 g§ng另见碎ng.
钢g5ng (铁和碳的合金）сталь Лі.圆〜кругла сталь;方〜квадратна сталь;扁〜штабова сталь;优质〜якісна сталь;高级优质〜 високоякісна сталь;合金结构〜легована конструкційна сталь;炼〜виплавка сталі;出 〜випуск сталі.


245
钢板 gangbSn 1)(片状钢材）стальний лист; листова сталь;厚〜товстолистова сталь;簿〜 тонколистова сталь;特殊〜особлива листова сталь;汽车〜автолїіст. 2)(汽车上的片状弹 费)листова ресора. 3)(誊写钢板）стальна дошка для письма на воску.
钢包 gangbao (сталеварний) ківш.
钢笔 gangbi ручка; перо.
钢笔杆 gSngblgan ручка.
钢笔尖 gangbijian перо; кінчик пера.
钢笔帽 gangblmao ковпачок для ручки.
钢材 gangdcai (стальний) прокат; прокат-сталь.
钢淀 gangding стальний злиток; стальна болванка..
钢淀模 g5ngdlngm6 <冶> виливнііця;槽形~ жолобчата виливниця；波形〜хвиляста виливниця.
钢贷ganggii —钢筋.〜水泥залізобетбн; ферокрит; арматурний (армований) залізобетон.
钢 ® gangguan стальна труба; f Ц〜стальна безшовна труба;焊接〜стальні зварна труба; 耐高温合金〜жаростійка легована труба.
钢轨 ganggui рейка.铁路~ залізніічна рейка.
钢花 ganghua іскри сталі.
钢化玻璃 g5nghu5-b64i <化> сталініт.
钢筋 gangjln〈建〉(стальна, залізна) арматура. 〜骨架 арматурний каркас, армокаркас;〜混 凝 土 залізобетон; ферокрит; армований бетон;〜混凝 土结构 залізобетонна конструкція;〜泡沫混凝土 армопінобетон; 骨架〜каркасна арматура;竹节 ~ бамбукоподібна арматура; арматурна сталь періодичного профілю.
钢筋工 gangjlngong арматурщик; арматурниця.
钢精 gangjln алюміній;〜锅子 алюмінієва каструля.
钢盗 gangkul шолом; каска.
钢缆g5nglSn —钢丝绳.
钢# gangliang <5^> стальна (залізна) балка.
钢还 gangpl <冶> білет.大〜блум(с); блюм;乳 制〜білетировка.
钢琴 gSngqin (竖式钢琴）піаніно невідм; фортепіано невідм.(大钢琴）[концертний] рояль.弹〜грати на піаніно (роялі);〜伴奏 під акомпанемент фортепіано; під рояльний акомпанемент;〜二重奏 фортепіанний дует.
钢琴家 gangqinjia піаніст; піаністка; фортеп'яніст застар.
钢沙 gSngsM 1) <#*> (金刚砂）карборунд; наждак. 2)(泛指磨料)наждак.
钢水 gangshui〈冶〉рідка сталь; ванна.
钢丝 gangs! сталевий дріт.
钢丝锅 gangslju лобзик.
钢丝绳 gangslsheng (стальний, дротовий) трос; стальний канат.
钢索g5ngsu6 —>钢丝绳.
钢铁 gSngtig 1)(钢和铁）сталь та залізо.〜联合 企Ук металургійний комбінат;〜战线 фронт металургійної продукції; 〜站地 металургійна база. 2)(比喻坚强）сталевий; залізний.〜战士 сталевий боєць;〜意志 сталева (залізна) воля; -S'S* клятва сталевої непохитності; клятвена обітниця;〜长城 велика сталева стіна;〜角交 牙1 会吉 міцна, як
сталь (криця), згуртованість.
钢铁厂 gangtiechang металургійний (сталеплавильний) завод.
钢卬 gangyin сухий штамп.
钢淹 gangzha (冶）шлак.
钢纸 gangzh!(技)фібра.
钢珠 g§ngzhii (机）іфіька.
gang.
缸 gang чан; корчага місц. 7_К~ чан для води;金 鱼〜акваріум для золотих рибок.
缸盆 gangpen глазурований горщик, gangwa [глазурована] кераміка.
缸石专 gangzhuan <建> кланкер; кланкерна цегла.
缸子 gang-zi кружка.玻璃〜скляні кружка;茶〜 [чайна] кружка; цукорниця.
里 gang.
ШД gangfeng сильний вітер.
山
闻 gang.
岗 gSng 1)(岗子).2)(岗哨).站-стоіги на посту (на варті, на чатах). 3)(岗哨）•换〜 перемінити варту (вартових).
岗警 gangjing постовий міліціонер,(资本主义 国家的岗瞥）постовий поліцейський.
岗楼 ganglou вартова (спостережна) вежа.
岗哨gangshao 1)(站岗的itL方）пост,擅离〜 самовільно залишити пост. 2)(站岗的人） пост; постовий; варта.布置〜розставити пости (варти, чатових);检查〜перевірити пости (варти).
岗亭 gangting будка міліціонера (чатового);(资 本主义国家的岗亭）вартовй будка; поліцейська будка.
岗位 gangwSi 1)(岗哨).2)(指职位)пост; вахта, пост;工作〜місце роббти;劳动〜трудова вахта;战斗〜бойовий пост;坚守〜твердо стояти на своєму посту.
岗子 gangzi 1)(山岗）пагорб; гірка.石头~ кам'янистий пагорб; кам'яниста гірка. 2)(凸 起的,一长道)смуга.被地主的鞭子打了一道〜 з'явився рубець (з'явилася смуга) від удару поміщика,батогом.
_ gang.
港gSng (港口）порт;(天然港湾）гавань ж.海〜 морський порт; морська гавань;进 ~ випливати (увійти) у порт;出〜випливйти (вийти) із порту.
港币 gangbi гонконгський долар.
港gangbu портове місто; порт; портпристань
ж.
港汊 gangcha проток; рукав [ріки].
港 Д gangkou порт; портовик.
ШЩ gangwan гавань, бухта.
港务局 gSngwuju портове бюро.
杠 gang.
杠杆 ganggan <理> важіль.〜作用 дія важеля;〜 原理 принцип важеля.
ttff® ganggSnbi плече важеля.
杠铃 gangling [спортивна] штанга.
杠子 g&ng‘zi 1)(粗棍子）тичина; ціпок. 2)(体) (单杠）турнік; перекладина;(双杠）рівнобіжні бруси; (ЙИ氐杠）бруси різної висоти, 盘〜робити вправи на турніку (на перекладині). 3)(标і己）оцінка; підкреслення.把 f昔字都打上〜підкреслити (відзначити рискою) всі помилки;划 Ж错字 перекрес- лити (закреслити) усі помилки.
钢 gang 另见 gang.
钢 gang 1)(磨)правити що (виправлення);
точити що (гостріння); гострити що.〜子 правити (точити, гострити) ніж. 2)(在刀口 上力口钢)розжарювати що (розжарювання).〜 刀刃 розжарювати (загартувати) лезо.
gangdaobu ремінь для точення бритв.
gang 另见 zhi^ng.
戀png (方）дурнуватий.〜头〜脑的小家伙 дурник ч” розм., жарт.
舉 gao. r
^ gao I. 1) берег (закрут) річки; заливна лука; низина; 2) болото, озеро. II.—高(висбкий; піднесений).
囊鹐。.
Ш. gao І. чохол (для зброї); сагайдак. II. 1) вкладати в чохол, тримати в чохлі;〜甲 одягатися зверху панцера, лат. 2) зберігати про запас.
尚 gao.
高g5o 1)(从下向上距离大）висбкий.〜山 висока гора; висока місцевість;他 t匕
谁都〜він вищий за всіх; він найвищий серед усіх;这孩子目艮看长〜了 цей хлопчик на очах виріс;民族解放g动一浪〜一浪向前推进рух за національне визволення йде хвилеподібно; хвилі національно-визвольного руху котяться вперед, підіймаючи одна вище іншої. 2)(高邊）висота;(身高）ріст.塔〜二十 Ж висота пагоди 20 метрів; пагода висотою (височиною) у 20 метрів;他身〜多少? якого він зросту?他和我一般〜він зростом із мене; 墙有两人〜стіна висотою в два людських зрости. 3)(超过一般标准）висбкий; високо. 〜速度 високі темпи;〜标准 високі норми;真 空 ІЙ 密仪器 високовакуумний точний прилад;〜精® 设备 устаткування високої точності;〜超音速导弹 снаряд із дуже великою надзвуковою швидкістю польоту;〜 薪阶层 високооплачуваний прошарок;嗓门〜 голос гучний;文化程度〜висбка культурність;威信〜великий (висбкий) авторитет;见识比另ij人〜перевершити інших розумом (пізнаннями);要求太〜занадто високі вимоги; завищені вимоги;声音忽〜忽 低 звук стає то гучнішим, то тихішим;人民 的利益〜于一切 інтереси народу вище (найвище) за все;文艺品中反映出来的生 活应该比普通的实际生活更〜життя, відбите у творах літератури і мистецтва, повинно бути величнішим, ніж повсякденна дійсність.
4)(级别高）вїіщий,〜年级学生^чні старшого класу; старшокласник; старшокласниця. 5)(数） висота.三角形的〜висота трикутника.
高矮gao'ai висота; зріст (*身长).〜不等的树 дерева різної (неоднакової) висоти;他俩一 样〜вони [обидва] однакового зросту.
高昂 gSo’dng 1)(高高地扬起)високо підняти що.〜 着头 з [високо] піднятою головою. 2)(昂扬） піднятий; висбкий; піднятися. 士气〜висбкий військбвий дух;革命精神空前〜небувалий зліт революційного духу;大家怙络〜усі були в піднесеному настрої; настрій в усіх піднявся.
高傲 gao'ao зарозумілий (зарозумілість); гордовитий (гордовитість).〜的样子 зарозумілий (гордовитий) вигляд; ~ Й 负 гордовита самовпевненість; зарозумілий і самовпевнений. gaobianche піввагон; високо¬


246
бортна платфбрма.
高标号 gaobiaohao високомарочний; вища марка.〜水分2 високомарочний цемент.
高不成，"(氐不/就 gaobucheng, dlbujiu ні пава, ні ворбна.
高不可攀 ' gaobukepan недосяжна висота; недосяжний (недосяжність).这不是什么〜的 це зовсім не щось недосяжне.
高才生 gaocaisheng відмінник; відмінниця.
gaocengyun <^> високошарові хмари; альтостр^тус спец.
高差 g5ocha <测> перевищення,平均〜середнє перевищення;相对〜відносне перевищення.
高差仪 g5och5yi <测> статоскбп.
高产 gaochan (工业品高产）висбка продукція; (农产 і迅高产）високий врожай; високоврожайний, 〜作物 високоврожайні культури;〜 地区 високоврожайні райони;〜分1]井 висо- кодебітна свердловина.
高产田 gaochSntian високоврожайна ділянка.
高卩昌 gaochang 1)(高声唱）гблосно (дзвінким голосом) співати.〜国际歌 голосно (гучним голосом) співати "Інтернаціонал". 2)(唱高 调)вимовляти пишномовні слова.
高超 gaochao висбкий; видатніій.技艺〜висбка (видатна) майстерність;志趣〜висбкі (піднесені) цілі; шляхетні прагнення;对问题 见解很〜чудбве розуміння питання.
高潮 g如сМо 1) <4理> пбвна (висбка) вода. 2) (发展的高度阶段）підйом.社会主义建设〜 підйбм у соціалістичному будівництві;把群 众运动推向新的〜спрямовувати масовий рух до новбго підйому;处在…〜中 на підйомі чого. 3)(故事情节的矛盾顶点）кульмінаційний пункт; кульмінація.
高程 gaocheng <测> висота; оцінка; альтитуда си«/.绝对〜абсолютна висота (оцінка);相对 〜віднбсна висоті (оцінка).
高程杆 g5och6ngg5n <测> лінійка. 高程计 gSochdngji <测> висотомір.
高处 gaochu підвищення; узвишшя.站在〜сто- яти на підвищенні (на височині);往〜飞 злетіти вгбру.
高大 gaod螽 величезний; колосальний; високий і великий.〜的建筑 величезна (колосальна) споруда (будівля);身材〜величезний (колосальний, висбкий і великий) зріст; велетенський зріст; огрядна фігура;革命烈士的〜 形象 піднесені, шляхетні бажання загиблих героїв.
高蛋白 g§od^nbai високобілкбвий.〜饲料 висо- кобілковий корм.
高档 g5odang 高级 2).〜商品 високосбртні товари; товари вищого сорту (висбкої якості, вищої мйрки).
高等gaodSng 1)(比较高深的）вищий.〜数学 вища математика; 数 вища алгебра. 2)(髙 级）вищий:〜教育вище утвбрення;〜学校 вищий навчальний заклад.
高低g5odI 1)(高地的程度）висота;〜不平的路 面 височин厶，нерівна (вибоїста) дорбга;测定 山的〜визначити висоту гори. 2)(优劣):难分 〜в焱жко визначити, хто {що) з них краще (візьме верх); ми з вами ще поміряємося;我 们俩要见个〜ми з вами ще подивимося, чия візьме (хто візьме гору).3)(分寸）міра; такт, не знати міри; відсутність тактовності; немає тактовності; безтактно.
高低杠 gaodlg^ng 1) <体> вправи на брусах різної висоти. 2)(指体操器命）бруси різної
висоти.
gaodi височина; висота. 名〜безіменна висота;占领 47 号〜зайняти висоту 47.
高调 gaodiao голосні (красиві) слова; пишні фрази.丨丨参阅“唱高调chang gaodiao,\
高食 gaodu 1)(向上的距离）висоті; абсолютна висота;有效〜корисна висота;飞行〜висота польоту;山的〜висоті гори;在一千米的〜на висоті в 1000 метрів. 2)(程度高）висбкий; високо.〜真空висбкий вакуум;〜精密的设备 високоточний апарат;〜灵敏的仪器 високочутливий прилад;〜的生产水平 висбкий рівень виробництва;〜现代化的展 览/Т над сучасний (ультрасучасний) павільйон виставки;〜的劳动热情 висбкий трудовий ентузіазм;〜原则性 висбка принциповість; 〜政治喚觉 гостре політичне чуття;〜 概括 узагальнення високого рівня;〜发展社 会主义经济 інтенсивний розвиток соціалістичної економіки;〜发展的文化високорозвинена культура;人口 〜集中 висбка густина населення;劳动人民的〜智慧най- вищий розум працюючих; високопродуктивний; 具有〜的思想性відзначатися високою ідейністю; мати високоідейний характер.
高度计 gaoduji〈气> альтиграф; висотограф; альтиметр; висотомер.
高额 g5o’6 висбкий; високо-.〜利润 висбкі прибутки.
高尔夫知 gao'erfuqiu 1) <体> гольф.打~ грати в гольф. 2)(指球)м'яч [для гольфа].
高分子 gaofenzi〈化> високомолекулярний.〜 化学 високомолекуля卩на хімія; ~化合物 високомолекулярне з'єднання;〜脂肪酸 високомолекулярна жирова кислота.
高峰gSofBng 1)(高的ill峰）пік.世f第一〜 перший [по висоті] у світі пік; найвищий пік у світі. 2)(顶点)вершина; пік спец.最〜вища точка;技术〜вершііна техніки;艺术〜 вершина мистецтва;攀登科学〜піднятися (зійти) на вершину науки; освбїти вершини (досягти вершин) науки;达至lj 新的〜досягти новбго апогею;〜时间 <交> години пік мн.
高轩作物 gaogan zuowu високостеблові куль-
_тури.
高干 gaogan найвищі кадри; найвищий керівний склад.
高高在上 gao gao zai shang сидіти у верхах.〜， 脱离群众 сидіти у верхах, у відриві від мас.
gaoge-zi людина високого зросту, t〜 каланча розм., жарт.
高根 g5og5n <植> кока.
і® Ш Д ^ gaogenrxie черевики на високих каблуках (на шпильках).
高官厚禄 gaoguanhoulu висбкий чин і оклад.
高贵gSogui 1)—高尚1).〜的品质висбкі душевні (моральні) якості. 2)(丨日时指身分，地 位高）шляхетний; високопоставлений; знатний; родовитий.出身〜[людина] шляхетного походження.
高合金钢 gaohejlngang <冶> високолегована сталь.
高呼 gaohu гблосно кричати; кричати на весь голос.〜万岁 гблосно кричати ура;〜“中国共 产觉万岁！ ’’ гблосно проголбшувати (викликувати, закричати): "Хай живе
Комуністична пйртія Китаю!"
高积云 gaojlyun〈气> висококущові хмари; альтокумулюс спец.
高级g§oji 1)(级别高）вищий; старший.〜干部 вищий керівний склад;(指 体）；вищий керівник (кадровик);(指个人);〜顾问 вищий радник;〜知І只分子 вищий шар інтелігенції; (指阶层）представник вищого шару інтелігенції (指个人)；〜科学研究人员стйрший науковий співробітник;〜Ф 学 середня школа другого ступеня;〜小学 початкова школа другого ступеня;〜党校 вища партійна школа; ~^议 нарада на високому рівні; ~楚馆pecropdH-люкс;〜农业生产合作 社 сільськогосподарський виробничий кооператив вищого типу;共产主义的~Р介段 вища фаза комунізму;〜神经活动〈生理〉 вища нервова діяльність;〜祌经系统 <解> вища нервова система;〜祌经中枢 <解> вищий нервовий центр. 2)(质量高）висо- косортний; вищий гатунок; вища марка.〜商 品 високосбртні товари; товари вищого гатунку (вищої марки);〜优质合金钢 висо- коякісна легбвана сталь;〜钻石 діамант (брильянт) вищої якості.
高价 gaoji^ висбка ціна. ~收买 скупбвувати по висбкій ціні;〜出售 продавати втридорога; 出〜д^ти найвищу ціну;不惜出〜не пошкодувати грошей.
高架桥g5oji备qido <铁路> віадук (跨线桥)； шляхопровід.
高见 g§oji^n [Ваша] висбка думка; [Ваша] розумна д知ка.不知〜如何？ як (яка) Ваша висбка думка? яка Ваша розумна думка? як ви гадаєте (вважаєте)?请您发表〜дуже прб- симо Вас висловити свою цінну думку.
高脚杯gaojiaob5i (大高脚杯)келих;(小高脚杯） чарка.
高洁 gaojie шляхетний.〜的情操 шляхетний дух; шляхетність душі.
高就 gaojiu прийняти (зайняти) більш високу посаду.另有〜перейти' на другу роботу.
高举 gSojii високо підняти (тримйти) що.〜团结 胜利的旗峡 високо підняти прапор перемоги і солідарності.
高聚化合物 g5ojCi-huMi6wii <化> високополі- мерне з'єднання.
gaojuwu високополімери. мн.
高峻 g^ojCrn висбкий і крутий.地势〜високо- гірна місцевість;山势〜гора надзвичайної висоти і крутизни; висбкі і круті гбри.
高尤 gaok^ng потужний.歌声~ потужна пісня; могутньо гримить пісня.
高空 gaokong [велика] висота; вись ж.; висотний. 〜飞行висбтне поле;在很高的〜飞行 летіти на великій висоті;〜飞行员 пілот-висбтник;飞向〜злетіти вгору;在〜舖 翔 парити у висоті;〜作业 верхолазна робота; робота на великій висоті;〜作业的人 верхолаз; ~气象学аеролбгія;〜气象{І器 аерологічний прилад;〜气象台 аерологічна обсерваторія;〜气象观测站 аерологічна станція;〜分析 <气> висбкий аналіз;〜观测 〈气〉висотне спостереження;〜气象图 аеро- графічна (аерологічна) карта;〜战斗机 <军> висбтний бойовий літак;〜侦察机〈军〉 висбтний розвідувальний літак.
高空病 g5ok6ngbing <医> хворбба висоти.
高栏 g5oldn <体> висбкий бар'єр.
高不 1]贷 gaolidai лихварство; лихварська позичка; позика під висбкі відсбтки.借〜брйти гроші в борг у лихварів;放〜займатися


247
лихварством;〜剥 Ш лихварська експлуатація.
й利贷者 gaolidaizhe лихвар; лихварка.
高良姜 gSoMngjiang <植> калгйн.
高梁 gao.liang 1) <植> гаолян; сорго звичайне (зернове, цукрове, вінцеве). 2)(指子实） гаолян; сорго невідм.
高梁酒 gaoliangjiu гаолянова горілка; ханшин старий.
高梁米 gaoliangml гаолянова крупа.
gaoliangya гаолянова попелиця.
高龄gaoling ушанований вік.八十岁的〜 ушанований вісімдесятилітній вік.
高龄土 gaollngtu〈矿> каолін; біла (порцелянова) глина.
高炉 gSohi <冶> дбменна піч; домна.小〜 невелика дбменна піч.
高论gSoKm —高见.
高迈 gaomai старезний (старезність); старий (пристарілість); літній вік.
高慢 gaoman гордовитий (гордовитість); зарозумілий (зарозумілість).
高іЙ子 g5omao.zi 1)(塔形纸帽）високий ковпак. 戴〜надягнути високий ковпак;戴〜游乡 водіння у високому ковпаці. 2)(比喻恭维） [тонкі] лестощі; улесливі слова; комплімент. 爱戴〜любгіта лестощі; бути охочим до лестощів (до компліментів);给人戴〜тбнко улещувати кому; говорити кому улесливі слова (компліменти).
高猛酸 gaom6ngsuan <і\^> марганцева кислота.
高猛酸钾 gaom6ngsuanjm <化> марганцево- кислий калій; марганцевокалієва сіль.
高棉人 Gaomianren кхмери мн. (кхмерський).
高妙 gaomiao дотепний; хитромудрий.手段〜 дотепний прийбм; № 手艺〜він умілий (вправний, великий) майстер.
高明 g5oming 1)(高超）висбкий; чудовий;(熟 练)знаючий; сильний.〜的指挥员 митецький командор;手艺〜висбка майстерність;不大~ неважний;这人不大〜не бозна- який; він не блищить розумом; людина він не ахті яка;想 得异常〜Д^же мудро придумано;这些见解 颇为〜в цих поглядах багато розумного;他 的数学知识很〜він дуже знається на математиці;他的学问比你〜своІКіи знаннями він вищий за тебе;他比我〜він головою вище мене; він більш за мене знає. 这 〜f导多 цей метод чудовий; цей
метод буде набагато кращим. 2)(高明的人） знаюча (розумна) людина.另请〜просіть когб-неб^ць іншого, хто більш знаючий (більш сильний).
gaopan нав'язуватися кому. 〜не сміти нав'язуватися (напрошуватися);他这种人我 们怎么〜得上 як (де, куди) нам до нього!
高频gSopin —►高频率.〜电波хвіілі високої частоти;〜电流 високочастотний струм; струм високої частоти;〜放大器 підсилювач високої частоти.
高频率gSopinlfi <电> висбка частота.〜信号发 生器 високочастотний сигнальний генератор; 〜电话机 високочастотний телефонний апарат.
高气 ПІ gaoqiya <气> високий [атмосферний] тиск.
高强 gaoqiang чудовий;武艺〜висбка майстерність у фехтуванні й боксі.
高晓 gaoqiao ходулі мн.踩〜ходііти на ходулях.
高热gaore —►高烧.
高人——Щ gao ren yl deng [бути] головою вище; вище за інших (усіх).自以为〜вважйти себе на голову вищим [за інших]; ставити себе вище за інших.
高山 gaoshan висбка гора; високогірний.〜地带 високогбрний район; високогірна ббласть (країна);〜植物 <植> альпійська (високо-' гірна) рослина;〜牧区 високогірний скотарський район.
高山病 gaoshanbing <Ш> гірська хвороба.
高山族 Gaoshanzu "гаошань" (одна з національних меншин Китаю).
高尚 g5osMng 1)(崇高的）високий; піднесений; шляхетний (шляхетність).〜的人 шляхетна людина; людина високої душі;〜的品质 висбкі моральні якості;〜的情感 шляхетні (висбкі, підняті) почуття. 2)(不是低级趣味 的）культурний.〜的娱乐 культурні розваги.
高烧 gaoshao 〈医〉гіпертермія спец.; висбка температура.他在发〜у нього висбка температура.
高射 gaoshe <军> стрілянина по кутах підвищення; зенітний; протилітаковий.〜机关枪 зенітний (протилітаковий) кулемет;〜防御 авіазенітна оборона.
高射炮 gSoshSpAo <军> зенітка; зенітне знаряддя; зенітна гармата; зенітна (протилітакова) артилерія.〜部队 зенітна частина; зенітна батарея.
高射炮手 g5oshdpk>sh6u зенітник.
高深 gaoshen високий; глибокий.〜的技术 висока техніка;〜的学问 глибокі знання.
高升 gaosheng одержати підвищення; зробити кар'єру. '
高声 gaosheng голосно; дзвінким голосом.〜讲 话 голосно розмовляти;〜喊叫 голосно кричати; кричати гучним голосом (на весь голос); репетувати на все горло.
高视阔步 gaoshikuobu зарозумілість (зарозумілий); із високомірністю; задирати ніс; ходити півнем.
高手 gaoshou майстер [своєї справи]; знавець; чудовий [працівник], видатний шахіст; маестро невідм.，ч.;也在外科手术上是位〜 він чудовий знавець хірургії.
高寿 gSoshdu 1)(长寿)довголіття. 2)(用于问年 龄）скільки вам років?老大爷〜啦？ діду, скільки вам років?
高斯 g§os了 <І>гйус.
高耸 gaosong підноситися; височіти.〜入云 височіти в небесах (у хмарах).
高速 gaosu швидкісний; швидкохідний; стрімкий; висбкі темпи; велика швііцкість.〜公路 швидкісна автотраса;〜机车 швидкохідний локомотив;〜飞令亍 швидкісне поле;〜火箭 швидкісна ракета;〜车工 токар-швидкісник; 〜切 Й1】法 метод швидкісного різання; метод скорорізання;〜操作 висбкі швидкості роботи;〜发展 стрімке зростання; стрімкий розвиток; висбкі темпи розвитку; розвиватися швидкими темпами.
高速度gSoshdCi —高速.〜行驶Ьсати на великій швидкості.
高速钢 gaosugang〈治〉швидкорізальна сталь. 〜车刀 швидкорізальний різець.
gao tai gui shou бути поблажливим; виявити поблажливість; пощадити.
高谈阔论 gaotankuolun просторікування (просторікувати); пуститись у велике просторікування; пишномовні міркування.
gaotangang <治> високовуглеводна
сталь.
高汤 gaotang бульон; відвар.
高堂 gSot^ng 1)(高大的厅堂）величезний зал;. 〜大 ІЖ величезний (колосальний) будинок. 2) <t$> (父母）батькіі мн.
高统 gaotong висбкі халяви.〜靴 висбкі чоботи; 〜套鞋 висбкі боти;半〜короткі халяви.
高温 gaowen висбка температура.〜作业 роббта при високій температурі; роббта за умов високої темпердтури;〜消哥-дезинфікування за допомогою високої температури;〜分解 < 化 > піроліз; 乂 пірогенне (пірогенетичне) розкладання;〜测定化 <化> пірометрія;〜化 学 пірохімія;〜车间 високотемпературний цех; цех із високою температурою.
高温计 gaowenji <计> пірометр.光学〜оптгіч- ний пірометр; Ш ~ радіаційний (радіальний) пірометр; пірометр випромінювання.
高屋建令瓦 gaowujianling панувати над околицею;, командна висота (точка). 124 高 地具有〜之势висоті 124 панує над околицею.
ЇЙТ gaoxia -> ЙІЙ 2).不分〜рівень за рівнем; немає різниці; 1;匕——t匕〜борбтися за верховенство; суперничати.
高/j、gaoxiao початкова школа другого рівня.
高兴gaoxing 1)(愉快而兴奋）раділи кому-чому (радість, радісний); радий кому-чому з неозн.〜得热泪盈眶 від радості просльозитися;我为他的新成就 感到〜я зрадів його новим успіхам;值得〜 的是…варто радіти [тому], що...;他们〜 地接受了邀请 вони з радістю прийняли запрошення;你是白〜ти дарма радієш;这 有什么可以〜的！ що тут радісного (веселого)! нічого (нічому) тут радіти! яка тут може бути радість!不要〜得太早 почекай радіти; 他心里不〜він не в дусі; у душі він був не радий;大家渐渐地〜是来了 в усіх з'явився радісний настрій;孩子们高高兴兴地在院子 里玩 діти весело грали надворі. 2)(乐意） настроєний (настрій) із неозн.; охота кому з неозн., розм. (охоче).帮助人家我总是〜的я завжди радий допомогти людям;这$看 @〜 不〜це залежить від мого настрою; це залежить від того, чи захочу я;〜去就去吧 йди, якщо є настрій (бажання);我不〜听这些 废话 я не хочу (у мене немає бажання)
слухати таку нісенітницю.
ї血糖gi
高血糖 gaoxuetang〈医〉гіперглікет.
Й ifiL Ш gaoxueya <^> гіпертензія спец.; гіпертонія спец.\ підвищений тиск крбві.他 有〜у НЬОГО ГІПфГОШЯ (іцдзищений кров'яний тиск).
高压 g5oy5 1)〈理〉високий тиск.〜水龙 шланг висбкого тиску. 2) <电> висбка напруга; високовольтний.〜电流 струм високої напруги; високовольтний струм;〜发电机 генератор високої напруги;〜电桥 високовольтний місток. 3) < 气 > високий
[атмосферний] тиск.〜中心 центр висбкого тиску; баричний максимум. 4) (ШЯ) репресія. 〜政策 політика репресій;〜手段 репресивні міри;采取〜手段 удатися до репресій.
高ІЕ 电 gaoyadian <电> струм високої напруги; високовольтний струм.
ІЙШІЙ gaoyaguo скороварка.


248
高压脊 gaoyaji〈电〉гребінь високого тиску.
高压线 gaoyaxian〈电〉дріт високої напруги; високовольтна лінія передачі; високовольтка рот.敷设~ прокласти високовольтку.
高雅 gaoya вишуканий (вишуканість); витончений (витонченість).
高眼蝶 gaoyandie <动> камойла гостроголова.
高音 gaoyln <音> верхи мн.
高音部 gSoyTnbCi <音> сопрйно невідм.
高原 gSoyudn <地理> нагір’я; плато невідм.西 藏〜Тиб打ське нагір'я;黄土〜лесов豸 плато.
Ж5 gaoyun〈气〉верхні (високі, висотні) хмари; хмари верхнього ярусу.
高瞻远嘱 gaozhanyuanzhu далекоглядність (далекоглядний); дивитися далеко вперед.
高涨 gaozhang підвищуватися (підвищення); підніматися (підйом),个舞绪〜у піднятому настрої;物价〜ціни сильно піднялися (злетіли); сильне (велике) зростання цін;革命运 动蓬起~ бурхливо наростає революційний рух;人民Й重的生产积极性空前〜акти'в- ність народних мас у виробництві значно підвищилася;人民群і的#动热情从来没有 想今天这样〜ще ніколи не був таким високим, як сьогбдні, ентузіазм народних мас у праці.
高枕而卧g5o zhen er wo —>高枕无忧.
高枕无忧 gaozhenwuy5u збити подушки і спати собі безтурботно; почувати себе в абсолютній безпеці; бути впевненим у повній безпеці.我们的利确实是伟大的， 但是，决不能因此而认为可以〜了 нйша перемога є воістину велика, але ніяк не можна через це думати, що можна спочивати на лаврах.
高中 g3ozh6ng сербдня школа другого рівня; вища середня школа.
高足 gaozii [Ваш] учень; [Ваш] виученик.
高祖 gaozu прапрадід.
ШІ.# gaozflmU прапрабаба; прапрабабуся.
盖 gao.
Ш gao 1)黑羊.产〜ягнитися. 2)(嵐子）дитинча. 鹿〜оленя; дитинча оленя.
盖皮gSopi' смушок; баранчик;(新生羊黑黑皮） смушок;(卷毛黑羊）каракуль.
黑羊 g5oydng ягня;(小绵羊）баранчик;(小山羊) цапеня.
膏gao另见gk
膏g5o (糊状物）паста;(外敷药）мазь;(果泥） пюре невідм.牙〜зубна паста;目艮〜бчна мазь; 梨〜грошеве пюре.
膏剂gSoji <药> паста;(夕卜敷药)мазь ж.;(浸药） екстракт; настоянка.
膏粱 gaoliang витончені страви; їжа ж.〜子弟 панич розм., застар.; паня прост.
gao-уао пластир №〜прикласти (накласти) пластир.
膏腴 g5oyii <书> родкічий (родючість); тучний (тучність).〜之地 родюча (тучна) земля.
睾 gao. ,
舉丸 g5owdn〈解> яєчко; сім’янник.
gaowansu <Ш> тестикулан; орхикрин.
睾丸炎 gSowdnydn <医> орх^т.
糕咖.
Ш gao тістечко.米〜тістечко з рисового борошна;蛋〜тістечко; кекс.
糕饼 gaobing тістечко і печиво; рисові коржі.
糕饼店 gaobmgdian кондитерська.
糕点 gaodian кондитерські вироби (товари).
糕干 gao-gan рисовий крохмаль [у кубиках].
篙鹐。.
篙 gao багор; тичина.
搞 gao.
搞 gao займатися чим\ працювати; робити що.〜 生产 працювати на виробництві;〜试验田 обробляти дослідні поля; працювати на дослідних полях;〜革命 вести революцію;〜 阶级斗争вести класову боротьбу;〜明白 з'ясувати; усвідомити [собі]; зрозуміти;〜清 楚 розібратися; з'ясувати; усвідомити собі;〜 糊涂 з5їхати з глузду; збитися з пантелику; заплутатися;把…〜糊涂 з’їхати з глузду; збити кого з пантелику; загибати кого;舌L〜 витворять;〜出舌L 子来 наробити неприємностей (скандалів); достукатися; ~ 到一本古书 роздобути (добути) старовинну книгу;〜出好的样板 створювати гарні зразки; 〜分裂活动 займатися розкольницькою діяльністю;不要~小动作 не підставляй ногу іншим; не хитруй!你这是怎么〜的！ що ти наробив! ну й вгораздило тебе!
搞臭 gaochou дискредитувати кого-що (дискредитування); розвінчати кого-що.〜资产 阶级个人主义 дискредитувати (розвінчати) буржуазний індивідуалізм.
搞错 gaocuo помилитися; зробити (припустити) помилку; сплутати кого-що; переплутати кого-що.〜地址 переплутати адреси;〜了人 обізнатися; сплутати кого з іншим;我把你的 胃思、〜了 я неправильно зрозумів вашу думку; я переплутав зміст ваших слів.
搞掉 gaodiao ліквідувати що (ліквідування).
搞鬼 gaogui каверзувати розм.; каверзити (каверза) розм.] робити каверзи.
搞好 gaohao налагодити що; ладнати що, прост.〜工作 налагодити роббту;〜生产 налагодити виробництво;〜群众关系 налагодити зв'язок із масами; налагодити
стосунки; ладнати з ким; партійних
організацій;〜党风 налаштувати партійний стиль;工#〜了 роббта налагодилася (пішла на лад);他们的关系没〜у їхніх стосунках немає ніякої налагодженності (нічого налагодженого); вони не в ладу;事f青可育这〜 不好 можливо, що справа не вийде ;怕你〜不 好 боюся, що ти не впораєшся;事情一定〜得 好 справа обов'язково налагодиться.
搞坏 gaohuai зіпсувати що; підірвати що; розбудувати що. ~身体 підірвати своє здоров'я; 当心，别把机器〜了 дивіться не зіпсуйте (не зламайте) машину!把事 t青〜 зіпсувати (провалити) справу; справи були кепські.
搞跨 gaokua провалити кого-що.
搞舌L gaoluan переплутати що; заплутати що.〜 工作程序порошити хід роббти;线给〜了 переплуталися (заплуталися) нитки.
搞熟 gaoshu [цілкбм] освоїтися; [ґрунтовно] ознайомитися з чим.事情〜了 цілкбм освоїтися зі справою (з роботою);我跟他已 经〜了 ми з ним уже добре знайомі.
搞通 gaotong з'ясувати що; усвідомити [собі] що.〜思、想 виправити ідеологію.
编 gao.
gaosu жалобний костюм; траурна сукня; жалоба.
搞 gao.
槁 gao засохлий; сухий; зів'ялий.
槁木死灰 gaomu-sThuI стати (залишитися) до всього байдужим (індиферентним); утратити всякий інтерес до життя.
镇 gao.
Щ gao. кирка; кайла; кайло.
果 gSo.
果 gao яскравий, ясний; білий;〜日 яскраве сонце; 2) висбкий; високо.
果果 gao gao яскравий, ясний, блискучий.
稿 gao.
稿 gSo —»•稿子.手〜рукбпис ж.\ 初〜початкбвий начерк; чернетка; Ш 〜зробити перший начерк;给报干ij 写〜писати для газети (для журналу).
稿本 gaoben чернетка; чорновий текст; рукопис
稿酬gSoch6u 稿费.
稿费 gaofei [авторський] гонорар.
稿件 gaojian рукопис ж.把〜发排 здати рукопис у набір.
稿荐 gaojian солом'яний мат; солом'яна підстилка.
稿纸 gaozhi лінійований папір для письма.
稿子 gSo.zi 1)(草稿)начерк;(诗文稿)чернетка; чорновий текст;(画稿）ескіз; пропис ж.打〜 зробити загальний начерк; скласти (накидати) чернетку (чорновий текст); зробити ескіз (пропис, начерк). 2)(写成的诗文） стаття.写〜писати статтю;墙报〜стагпі (рукопис) для стінгазети. 3)(心里的计划） намір; розрахунок.心里还没个〜у голові не було ще готового плану (нічбго твердого).
告 gao.
告g&0 1) 告诉；告知.〜人民书3ВфНЄННЯ до народу;〜全世界人民书 звертіння до народів [усього] світу;难以〜人 нікбму не скажеш; завагайся говорити [відкрито];不 可〜人 боятися (соромитися) говорити (сказати) відкрито;不可〜人的勾当непорядні витівки; темні справи. 2) —►告状 1).告发.到 法院去〜他 подати на нього позов (скаргу) [у суд]. 3)(表示某种情况的完成会议已〜结朿 збори вже закінчилися.
告白 g备obai повідомлення; оголошення.
告便 g&obi&n:我〜出去一回 дозвбльте мені залишити вас (вийти) на хвилинку; я хотів би вийти на хвилинку.
告另ij gaobie прощатися (прощання); попрощатися; розпрощатися з ким-чим, розм.〜时 вчасне прощання; на прощання; ~ 1^乡 прощатися (розлучитися) з Батьківщиною; 握手〜прощітися, обмінявшись рукостисканням (потиснувши один одному руки);向 朋友〜прощатися (розпрощатися) з друзями; 举行~宴会Мти прощальний банкет;他没有 〜了 він виїхав і навіть не попрощався; він виїхав, ні з ким не попрощавшись.
告成 gaocheng завершитися; закінчитися.大功 ~ справа успішно завершилася; справа увінчалася повним успіхом (блискучою перемогою);这个厂Й建厂工Й已经〜了 будівництво цього заводу вже завершене


249
(закінчене),
w1 古辛 gaoci прощатися (прощання); попрощатися. 不久Ilk就〜走了 з<3всім незабаром він попрощався і пішов;我要〜了 тепер я повинен вас залишити.
gaodai брати в борг (у борг); просити в борг; позичати.〜无门 не було де навіть копійку позичити.
告发 gaofa обвинуватити кого в чому (обвинувачення); донести на кого (донос).
告急 gaoji волати про допомбгу; просити тер- мінбвої допомоги.向指挥部〜звернутися до командування за підкріпленням (за допомогою); 来电〜отримана (надійшла) телеграма з проханням про [термінову] допомогу; 前线〜фронт просить підкріплення.
告假 gaojia просити відпустку; брати відпустку; відпроситися.〜两天 просити дводенну відпустку; просити відпустку на два дні.
告捷 g&oji6 1)(取得胜利）одержати перемогу. 各路〜[здобуті] перемоги на всіх фронтах. 2) (报捷）рапортувати про перемогу.
告诫 gaojie наставляти кого (наставляння).
告警 gaojlng бити тривогу; доповідати про тривожне становище; доповідати про необхідність прийняття термінових мір; внести пропозицію про посилення охорони і пильності.
告竣gAojCin —告成.工程提前〜будівшіцтво було закінчене (було завершене, завершилося) достроково.
gaolao вийти у відставку [по старості]; звільнитися на відпочинок.〜还乡 звільнитися по старості і повернутися в рідне село; вийти у відставку і повернутися на Батьківщину.
告密 gaomi донос; зробити донос; секретно донести на кого.
告密人 g^omiren донощик; донощиця.
告磐 gaoqing〈书> вичерпатися; вийти.燃料储 备〜весь запас палива вийшов.
告饶 gaorao просити помилування (помилувати).
告示 gao.shi урядове повідомлення (оголошення); оповіщення.安民〜звернення до населення.
告诉 gao.su сказати що; повідомити що; дати кому знати; до вашого (твого) відома.〜你—— 个好消息 скажу (повідомлю) вам гарну новину; до вашого відома, є гарна новина; йТ 以打电话〜他мбжна сказати йому по телефону;把经验〜朋友 поділитися досвідом із друзями;它把秘密〜了我 він посвятив мене у свою таємницю;历史经验〜我们，剥 削阶级是不会自愿让出版权的історичний досвід нас учить (говорить нам, показує нам), що експлуататорські класи добровільно владу не віддають.
告退gAotui 1),(要求提前离开_场）просиЧи дозволу покинути збори (піти зі зборів). 2) (辞职）подати у відставку.
gaowei 1) ($:Ш) утішати кого-що (розрада); сказати в розраду. 2)(感到安慰） утішитися; одержати розраду.
告知 gaozhl повідомити кого-що; сповістити кого-що; довести до чийого відома; дати кому-чому знати; повідомити що кому-чому.
告终 gaozhong скінчитися; закінчитися.第二次 世界大战以法西斯g家的失败而〜Др&а світова війна закінчилася поразкою країн фашизму.
告状 g&ozhuang <口> 1)(民亊起诉）пред'явити позов;(开丨J 事起诉）оскаржити; скаржитися [у суді].向法院〜звернутися в суд із позовом (із скаргою); пред'явити позов (оскаржити) у суді. 2)(诉说)скаржитися.
诘 gao.
浩命 gaoming найвищий рескрипт (указ) [про присвоєння титулу або звання].
错 gao.
错 g&o <化> цирконій.
gSo另见g逐О.
膏 g&o (加润滑油）змазати що (мастило).在轴 上〜点儿油змізати вісь.
戈铉.
戈 ge спис [/з гачкоподібним наконечником].
戈比 geb! копійка.
戈壁 gebi Гобі невідм” ж.; пустеля.
纥昧
绝 ge шовк (нитки, пряжа) низького гатунку.
绝脓 genen g сміття, покидьки.
ge.
仡
^(乞佳族 Gelaozu "гелао" (одна з національних меншин Китаю).
讫gS.
讫节ggjie 1)(莲上分枝的地方）місце відгалуження. 2)(两个讫节之间的一段）коліно; відрізок.
g6 另见 yi.
讫塔 g5da 1)挖搭 geda 2). 2)(小土丘）пагорб; горбок.
痕
ШШ geda 1)(皮肤上的硬块）шишка;(疮布） прищ;碰了 个〜сад“ти (набити) собі ґулю; 脸上起 Т 个〜вискочив прищ на обличчі. 2) (块状物)ком;(结)в》зол. 土〜пагорбки землі (глини);冰〜；〜крижаний пагорб (наріст); пагорби з льоду;在线头上打个〜зав'язати вузол на кінці нитки;线结成〜了 нитки сплуталися, і утворилися вузли. 3)(想不通 的问题）болючі сумніви (питання); неприємний осад.心里有〜болісно і неспокійно на душі;心里留下个〜зал4ш“вся неприємний осад на душі;心上的〜全都去掉了 розсіялися всі болючі сумніви.
挖挖溶疼gegedada 1)(不平整）нерівний; шорсткуватий.路面〜поверхня дорбги горбиста (нерівна);布面〜верх матерії шорсткуватий. 2)(不利)не ладиться; не йде на лад.事 f青有些〜справа чомусь не ладиться; справа чомусь не йде на лад;他们 的关系总是〜的стосунки в них увесь час були жорсткими. 3)(不通顺）недоладно; шорсткість (шорсткуватий).文章写得〜 стаття написана з невправностями [стильовими]; стаття складена недоладно.
^ 另见 kS; lo.
略喂 gedeng〈象声> стукіт; тупотіння. 一的脚 步声т^піт;大牢轮子一地响чається стукіт коліс воза.
略咬g§zhT <象声> скрип (скрипіти).扁担压得 一的直响 чувся скрип коромисла під вагою
нбші;脚踩着雪发出一的声音сніг хрустів під ногами.
哥g§.
哥 ge 1)哥哥.大〜стйрший брат; старший із братів. 2)(亲切的称呼)братик.大山〜брАтик Так Шань.
歌德式 gedeshi <^> готика; готичний стиль.〜 建筑 готична архітектура.
哥哥 ge-ge [старший] брат.
哥老会 G6lSohui <史> "Гелаохбй"; "Суспільство старших братів".
哥伦比亚人 G6liinWy^r6n колумбієць (колумбійський); колумбійка. 哥罗仿 g5lu6f^ng〈化> хлороформ.
哥儿 ger 1)(公子哥儿）панич розм., застар.; паненя прост. 2)(弟兄）брати細.〜俩都是党 员 обидва брати; обидва брати комуністи.
哥萨克 Gesake козаки лш. (козацький, козачий); козацтво збир.
申另见扣.
格格 gege <象声> 1)(笑声）ги-ги; гигикання (гигикати); гегіт (геготіти) прост. 2)(机枪声） тріскотня.机枪〜地响 чується тріскотня кулеметів.
Я各膊 gebo рука [від плеча до зап'ястя].〜腕子 зап'ястя;〜肘子 лікоть ч.
胳膊扭不过大腿 g^bo niu-buguo datui батогом обуха не переб’єш.
格蚨.
Ш Ш gebei "гебйй" {підошовний матеріал, склеєний із шматків і обрізків тканини).
鹤铗.
鹤 ge голуб ч.家〜домашній голуб;野〜дикий голуб;信〜поштовий голуб; голуб-письмо- носець;和平〜голуб миру;〜蛋 голубине яйце.
鹤派 gep^i голуби мн.
鹤棚 gepeng голубник.
鹤子 gezi голуб ч.
割蚨.
割 ge різати що (різання);(收割）жати що (жнива); косити що (косьба).〜草 косити траву;〜稻 жати рис;〜脓疮 різати (розрізати, розкрити) нарив;〜闹尾 видалити апендикс; 当心〜了手 дивіться, не поріжте собі руку!庄 稼全〜了 весь хліб уже зібраний (знятий); жнива вже закінчені; 4、$ @ 〜了 пора забирати (збирати, наймати, починати жати) пшеницю.
害！1 爱 ge'ai розлучитися з чим; відмбвитися від чого.忍痛〜[скріпивши серце] розстатися з чим;这是她心爱之物，只是为了友谊才〜Щ 了你 це її улюблена річ, і лише з почуття дружби вона поступилася нею вам;这本书 他舍不得〜йому шкода розлучитися з цією книгою;我主张删掉这段文章，但他舍不得〜 я пропонував викинути цей уривок із статті, а йому було шкода його викреслювати.
害!]草Ш gecaojl сінокосарка.
制除g&hii —割$
泡】地 gedi поступитися територією, анексія.〜贝奔 款 анексія і контрибуція;〜求和 поступитися територією заради миру.
割掉 gediao відрізати що (відрізка); вирізувати


250
що (виріз, вирізка).〜一块肉 відрізйти (вирізувати) шматбк м'яса;〜个人主义的尾巴 покінчити з пережитками індивідуалізму;医 先给伤员〜了 一条腿лікар ампутував пораненому ногу; лікар зробив пораненому ампутацію ноги.
і剖断 geduan відрізати що (відрізка); перерізати що (переріз).〜绳子 перерізати мотузку;〜联 系 припинити (порвати, розірвати) зв'язок;〜 历史 відмахуватися від історичного минулого.
割鸡焉用牛刀 g6 jT yan y6ng niudao стріляти з гармат по горобцях; ганятися за мухою з сокирою; ганятися за комаром з сокирою (із батогом).
别胶 gejiao робити надріз на каучуконбсі; збирати сік каучуконоса.
制接法 g6jiSfS <植> щеплення в рбзщіп.
割据 geju самостійність; роздрббленість; господарювати на частині теритбрії країни. ~ Щ] Ш роздробленість (роздрібнений лад) країни;封建〜феодальна роздрббленість;军 闽〜самостійність мілітаристів; хазяйнування мілітаристів [в окремих райбнах]; 工农武装〜революційні бази, створені збройними силами робітників і селян.
C^JJF gekai розрізати що (розріз).
别礼 geli <宗> обрізання.
Ш Ш gelie відокремити що (відділення); відірвати що (відрив); розділити що (пбділ). 把问题〜开来吞 розглядати питання ізольб- вано (у відриві від чого);形式趋不能和内容 〜的 форма невіддільна від змісту.
割蜜 gemi〈养蜂> вибирати (наймйти，збирати) мед [із стільників].
割破 gepo порізати що (поріз).〜手 порізати РУку.
割切 gSqiS <^L> різання (різати що).
割去g^i —割掉.,
割让 gerang поступитися чим (поступка).〜领土 поступитися територією.
#•]舍 geshe розстатися з кіш-чим; відмбвитися; поступитися чим.不忍〜шкбда розстатися; шкода поступитися; 〜 важко
розстатися.
割线 gExi^n〈数> січна [лінія].
摘g邑
搁g5 1)—放ftng 9).〜在東子上кМсти (ставити, поставити) на стіл;书〜着不用 книга лежить без вживання. 2) 搁置.把事 情〜至丨】明天搏办відкласти справу до завтра; 这是急辦，不能〜下不办спрйва ця термінова, її не можна затягувати.
搁板 g5ban полиця.
搁笔перестати писати.某某作家〜已久 письменник такий-то давно вже залишив літературну діяльність (не пише, перестав писати).
搁浅 ggqian I)(,陷在浅滩上）сісти (потрапити, встати, наскочити) на мілину (на банку); торкнутися мілини (банки).把〜的Йо拖；Й2 зняти судно з мілини. 2)(停顿)зашто- поритися; застрягти; зупинитися. 〜了 справа застопорилася (зупинилася).
搁置 g6zhi (缓办）відкМсти що;(停办） залишити що;(停止iit 行）не давати ходу; під сукно покласти.把案件哲时〜起来 тимчасово покласти справу під сукно; тимчасово не давати справі ходу;琪情紧要，
万万不能〜справа важлива, і ніяк не можна відкладати (не мбжна так залишати);事t啬〜 了——年未办 справа пролежала цілий рік [під сукном] без усякого руху.
歌垆.
歌 ge 1)歌曲.国〜[державний] гімн;民〜народна пісня;编一支〜скласти пісню; Р昌——支 〜заспівйти пісню. 2) 歌唱 1).高〜一曲 голосно заспівати пісню.
歌唱 gechang 1)(唱)співати що (спів).〜艺术 вокальне мистецтво. 2) ( 7ІС 革颂扬) оспівувати кого-що; прославляти кого-що (прославляння).〜祖国的繁荣富强прослав- ляти (оспівувати) розквіт і могутність Батьківщини.
gech^ngjia співак; співачка.
歌词 geci текст [пісні]; слова [пісні];(歌剧歌词) лібретто [опери]. ~作者 автор [тексту] пісні; 歌剧的者лібретист.
歌功颂德 gegongsongde прославляти заслуги й оспівувати чеснбти; прославляти й оспівувати; підносити хвалу; співати дифи- рамби.
歌喉 gehou голос [співака].
歌剧geju опера.古典〜класична опера;〜演员 оперний артист.
歌剧院 gejuyuan бперний театр; бпера.试验〜 експериментіпьний бперний театр.
歌诀 gejue правила [у римах].
歌女 ggnfi співачка.
歌谱 g6pii ноти мн.
歌鸦 gequ <动> соловїдш.
歌曲 g6qii пісня,革命〜революційна пісня;儿 童〜дитяча пісенька (пісня);大众〜попу- лярна пісня;〜节目 вокіпьні номери;〜作家 пісняр.
歌曲集 geqiiji пісняр; збірка [популярних] пісень.
歌声 gesheng пісня; звуки пісні.〜瞭亮 дзвінка пісня;雄壮的〜бравурна пісня; бравурні звуки пісні.
geshou співак; співачка.
歌颂 gesong оспівувати кого-що; прославляти кого-що (прославляння).热情〜无产阶级和 无产阶级的革命气节полум'яно оспівувати (прославляти) пролетаріат і пролетарську відданість революції.
歌舞 gewti пісня і танбк.〜晚会 вечір пісні і танцю;〜剧院 театр бпери і балету.
歌舞伎 g6w0ji <剧> кабукі невідм., ч.
歌舞剧 gewuju балетновокапьний театр; операбал打.
gewii shengping світ і благоденство.
歌舞团 gewutuan ансамбль пісні і танцю.
歌ІШ geyao народна пісня.
歌咏g6y6ng —>歌唱1).
歌咏对 geydngdui хор; хоровий ансамбль.
阁g么
阁 ge терем.
阁楼 gelou горище; антресолі л^н.; мезонін.
阁下 gexia Ваше (Його, Її, їх) Превосходи- тельство.大使〜Ваше (Його) Превосходи- тельство пан посол.
阁员 geyuan член кабінету міністрів.
ШТ" gezi барак. дерев'яний барак.
格如.
格 ge 1) битися;〜武艺 фехтувати; 2) завдавати
ударів; бити;〜杀 убити ударом.
^4- gedou битися врукопашну.
假如.
假 ge приходити, досягати.
fege.
Щ ge піщаний (безплідний) ґрунт; пуст&пя.
摘如•
塥 ge велике ярмо (хомут).
骼扭
胳 ge кістки, кістяк.
胳揪 gejiu лоскотати (під пахвами).
革拉
难 ge (改变）змінити що (зміна); перемінити що (зміна).
范 ge (皮軍）[дублена, вироблена] шкіра.
革翅目〈动〉gechimu перепончастокрилі.
$出 gechu виключити кого-що (виключення). 〜教门 виключити з секти.
軍除 gechu 1)(去拉）позбутися чого、знищити що (знищення); усунути що (усунення); зжити що (викорінювання).〜坏习惯 позбутися дурних звичок; знищити (усунути) дурні звички;彻底〜一切恶习 викорінити всі дурні звички. 2)(开除）відсторонити кого (відсторбнення); звільнити кого (звільнення).
革故鼎新 gegudlngxln скасувати застаріле й установити нове; ліквідація (ломка) старого і утвердження (творення) новбго.
革履 gSlfi черевики мн.西装〜одягнений по-європейськи; одягнений в усе європейське.
革面洗心g6mi》nxMn —洗心革面xIxTng6mi^n.
革命g6m丨ng 1)(用暴力摧毁旧制度1 революція. 无产阶级〜пролетарська революція;人民民 主〜народнодемократична революція;资产 Р介级民主〜буржуазнодемократична революція; 不断〜перманентна (безупинна) революція;暴力〜насильницька революція;〜 路线 революційна лінія;〜发源地 осередок революції;〜首仓1j 精神 дух революційної творчості;〜的坚定性和稳舍性революційна стійкість і далекоглядність;〜发展阶段论 теорія стадіальності рбзвитку революції; теорія рбзвитку революції по етапах;小资产 阶级〜急性病 ультрареволюцшність (революційна сверблячка, надмірна поспішність у революційній діяльності) дрібної буржуазії;充满〜情绪的群众рево- люційно настроєні маси, провести революцію; 将〜进行到底довбсти революцію до кінця;工人阶级是最〜的阶级робітничий клас є найбільш революційним класом. 2) (根本改范）революція.思想〜ідеологічна революція;产业〜промислова революція;大 搞技术〜широко розгорнути рух за технічну революцію.
geminghua революціонізування (революціонізуватися); перейматися революційним духом,思、想〜революціонізування свідомості [людей].
軍命家 gemingjia революціонер; революціонерка; революційний діяч; діяч революції. 老〜старий революціонер; ветеран революції; 无产阶级〜пролетарський революціонер; діяч пролетарської революції.


251
取命军 gemingjiin революційна армія; революційні війська.
取命派 gemingpai революціонери мн. 口头〜 революціонери на словах; f切底〜послідбвні революціонери;无产阶级〜пролетарські революціонери.
革命性 gemingxing революційність.
gemingzhe революціонер; революціонерка.
¥委会 geweihui революційний комітет; рев- ком.
第新 gexln обновити що (відновлення); новаторство; нововведення.〜生产技术 обновити техніку виробництва;技术〜новаторство (нововведення) у техніці; технічне новаторство (нововведення);〜方 案 новаторський проект;采取〜办法 прийняти (почати) обновні заходи.
革新家 g6xTnjia новатор; обновник;生产上的〜 новатор виробництва;艺术上的〜новатор (обнбвник) мистецтва.
^ Ш gexlnpai прихильники нововведень (новаторства); новатори л<н.
軍职 gezhi відсторонити кого з посади; змістити кого [із посади]; зняти кого з роббти,〜留用 звільнення з посади, але з залишенням на службі; відсторонити від посади, але залишити працювати.
茗#
革葱 gecong <Ш> лук дбвгий (переможний); лук-черемша ч.
^ ge另见ge.
格gS 1)(指柜子里的隔层）відділення;(指刻度 上b格）розп6діл.每次服两〜щорйз приймати [мікстуру] по двох розподілах;这 个斗橱共有三〜цей комод має три відділення. 2)(标准）вимога; норма; стандарт. 不够〜не відповідає (не відповідає) вимогам (стандарту, нормам); не підходить до вимог (по стандартах, по нормах). 3) <书> (受限制） бути зв’язаним.〜于成зв'язаний (чи буду зв'язаний) існуючими правилами (узаконеннями).
格 ge 1)〈语〉відмінок.名词的〜відмінки іменника;修辞〜риторична (стилістична) фігура. 2) <逻> фігура.三段讨论法〜фігури силогізму.
格调 g6diSo 1)(风格)жанр; стиль ч. 2) <书> (人 品）моріпьні якості [людини].
Й■斗 gedou рукопашна сутичка; битися врукопаш; смітник розм.拼死〜вступати з ким у смертельну сутичку.
格格不入 ge ge bu ru несумісний; не сполучитися з чіш; далекий кому-чому^ для кого-чого\ не мати нічбго спільного з ким-чим; немає нічбго спільного з ким-чим; душа не лежить до кого-чого.同马克思列宁 主义〜的思想 ідеї, ніяк не сумісні з марксизмом-ленінізмом;—个想要成为马克 思列宁主义者的人而又同工农群众〜，就不 可能成为真正的马克思0宁主义者не може бути справжнім марксистом-ленінцем той, хто тільки мріє стати марксистом-ленінцем, але цурається робітничо-селянських мас.
格局 geju структура і форма; архітектоніка спец. 公园的〜розбивка парку;房屋的〜 архітектоніка будинку;小说的〜архі- тектбніка роману (повісті);文窜〜структура статті;不成〜позбавлений належної форми
(належного оформлення).
格里历 gelTli <天> григоріанський календар.
格林纳达人 Gelinnadaren гренадець (гренад- ський); гренадка.
格鲁吉亚人 GelOjiyaren грузин (грузинський); грузинка.
格律 gelti〈文〉розмір; ритм; метр спец.
gesha <^> вбити кого; розстріляти кого (розстріл).〜勿论 розстрілювати без суду і слідства;速者〜勿论 дається право розстрілювати на місці порушника [даного] закону (наказу)!
格式 ge-shi форма.公文〜форма офіційних паперів;记录〜фбрма протоколу;书信〜 зразки (форма) для укладання листів;国民经 济平衡表的编制〜схбма побудови балансу народного господарства;按照规定〜立委托 书 скласти доручення за формою.
格夕卜 g^w^i 1)(超过寻常）винятково; надзвичайно; (更力卩）тим більше.〜重要 винятково (надзвичайно) важливо;〜高兴 надзвичайно радий;领导对此建议〜重视керівництво винятково високо ставить цю пропозицію; тому що це дуже важливий досвід, то тим більше треба цінувати його. 2)(额夕卜）понад що.〜的负担 навантаження надміру; зверхнагрузка.
格物 gewu〈书〉збагнути суть речей; природознавство. 〜致知 класифікувати і пізнати; осягати природу речей.
格言 geyan вираз; афоризм.
格致 gezhi пізнати і збагнути; класифікувати і пізнати; осягати природу речей.
格子gezi (方格子)грати;窗〜вікбнні ірати;打〜 графити (лініювати) що в клітку; лініювати що клітками;有〜的纸 графлений папір у клітку; картатий папір.
格子布 gezibu матерія в клітку (клітками), картата сорочка.
葛扭
М ge 1) <植> ліана "кудзу" японська; ліана верандна. 2) <纺> візерункова тканина [з основними нитками із шовку і з вплетеними нитками з бавовни або вовни].
葛布 gebu полотнина з ліани.
葛藤 geteng складні (заплутані) взаємовідношення.
隔g&
隔 ge 1)(折断）перегородити що (перегородка), 把房间〜起来 перегородити кімнату; розділити кімнату перегородкою. 2)(阻隔） розділити кого-що (поділ). на тому боці ріки;〜街через вулицю;两村之间〜着一重山 ці два села розділені горою; ці два села розділяє гора;千山万水〜不七我们的友情 тисячі гір і рік не можуть порвати узи нашої дружби;中国的东面€东南与曰本，罪律 印度尼西亚等国〜海相望на схід та на південний схід від узбережжя Китаю розташовані і відділені від нього морями Японія, Філіппіни, Індонезія й інші країни. 3) (1司隔）через що.〜年 через рік; із річною перервою;〜—天两来 приходити через день; 〜一写 писати через рядок.
观火 ge an guan huo "спокійно дивитися на пожежу з протилежного берега"; залишатися спокійним (стороннім, байдужим) глядачем; ставитися байдуже до бідувань інших.
隔板 geban [дощата] перегородка (переби¬
рання).
隔壁 gebi по сусідству; сусідній.住在〜жити по сусідству;〜房 І司 сусідня кімната.
隔断 geduan відрізати кого-що; перервати що; перетнути що.〜切联系 перетнути (перервати, порвати) усякий зв'язбк;〜敌军与后方 的联络 відрізати ворбжу армію від тилу;交 iS 已被〜повідомлення вже перерване;过去 这地区与内地〜，奋产品很难外运колись край цей був відрізаний від внутрішніх районів, що робило вивезення продуктів тваринництва майже неможливим.
ШШ gehe взаємне нерозуміння; відчуженість. 造成〜привести до взаємного нерозуміння (до відчуженості);清除〜усунення взаємного нерозуміння;两人各自承认错误，清 除了思想上的〜обидва признавались у своїх помилках, що дозволило усунути непорозуміння, що існували між ними;解放 后民族〜彻底清除了 після звільнення національна ворожнеча була цілкбм усунена; 他们之间有了〜між ними виросла стіна.
隔绝g句如隔断.信息〜втратити зв'язок із ким] перервався зв'язок; вістки не доходять;〜空 气 закрити доступ повітря;与群众〜 відокремитися від мас.
隔开 gSkSi —*■隔 1).把房间〜перегородити кімнату.
隔离 g61〖1)(使分开）відділити кого-що (відділення); розділити кого-що (поділ).种 族 政 > сегрегація. 2)〈医〉ізоляція (ізолювати кого-що).专染?寿人 ізоляція заразних хворих;〜医院 заразний барйк;将 有病的家畜〜开 ізолювати (відокремити) хвору худббу від здорбвої.
隔离室 gdlishi〈医〉ізолятор; ізоляційна камера.
隔膜 g6m6 1)隔阂.有了〜чбрна кішка пробігла між ким. 2)(不通晓）не в курсі чого; не відаючий; незнайомий із чим. 对这件琪情 很〜я не в курсі цієї справи; я малодосвідчений у цьому; я не знайомий (малознайбмий) із цим.
隔年皇历 genianhuangli старий, як торішній календар; усе це не для сьогоднішнього дня; застаріле і непридатне [на сьогбдні].
隔铅 g€qi§n <印> шпйція.
隔墙有耳 geqidngyougr у стін вуха є; стіни вуха мають; і стіни чують.
隔费\ ger^ теплоізоляція; термоізоляція.〜材料 теплоізоляційний матеріал.
隔扇 ge-shan розсувна перегородка.
隔靴播Й5 gexuesaoyang не доходити (не доби- (затися) до суті; кругом (коло) та навколо, околяса, околясом.
隔夜g6y会вчбра.〜牛奶вчорашнє молокб;〜剩 饭 залишок рису з вчорашнього общу.
隔音 geyln звукоізоляція; звуконепроникність.
звуконепроникне пристосування;〜胃 号〈语〉розділовий знак.
音板 geylnbSn <建> звуконепроникна плиті
ІЩ'еЖ geylnshi звуконепроникна камера.
隔音纸 geylnzhi < 建 > звукоізоляційний (шумоізоляційний) картон.
另见hd.
蛤紛 gejie〈动> геккон.
Щ ge.
ge 1)(饱隔）відрижка. 2)(冷喂）гикавка.


252
膈鉍•
膈 ge <Ш> діафрагма; середина грудей;
грудочеревна перепонка.
隔成gemo <解> 膈.
膈geshan <医> діафрагмальна грижа.
^ge.
镉 g6〈化〉кадмій,锻〜кадмований.
^ gS另见h么
合辟 1)(容量单•位）{міра сипучих тіл дорівнює 0,1 літра). 2)(量器）"ге" (мірка для сипучих тіл ємністю в 0,1 літра).
哿钱.
奇 ge прекрасний; благополучний; добре, прекрасно.
舸鲈.
月可 1) суднб (велика) джонка; судно. 2) військове судно.
舸睬
М ge <书> ладья (лодья) застар.; [великий] човен.百~争流 снують човни.
个ge.
个gS <量词>一般不译шт^ка (用于东西).八〜 鸡蛋 вісім [штук] яєць;五〜苹果 п'ять [штук] яблук; 〜один боєць; 一〜@dr як
боєць;他一〜人来的 він прийшов один; 一满 Ж кбжний залишився (був) задоволений;边 界问學是一〜重大印原则问题питання про кордон є важливим і принциповим питанням.
个把 gSM <口> один або два; пара розм.少〜人 不要紧 якщб не вистачить одного або двох чоловік, то це не грає ролі;这么多梨总有〜坏 的 із стількох груш, можливо, є й одна-дві (пари) зіпсованих;他在城里住了〜月 він жив у місті близько місяця.
个别 gSbi6 1)(单个）індивідуальний; окремо.〜 讲授 індивідуальне навчання;〜辅导 індивідуальне консультування; індивідуальна консультація;〜贷款 індивідуальне кредитування; окремо поговорити;
поговорити окремо; ~ 谈心[проводити] індивідуальні бесіди;〜对待 індивідуальний підхід;〜处理 вирішувати в індивідуальному порядку; підходити окремо; індивідуалізація; 〜地履行入党手续в індивідуальному порядку виконати формальності до вступу в партію;对每一个人作〜解释поясніти кожному окремо. 2)(少数）окремий; приватний.〜的人 окремі обличчя;〜的单位 окремі установи;〜词句 окремі фрази (слова); 〜缺点 приватні (окремі) нестачі;〜现象 приватне (одиничне) явище; частковість;〜 意见 окремі (приватні) зауваження;在〜场合 下в окремих випадках;这只是〜情况，不足 为凭 лише приватний (одиничний) випадок, і він нічого не доводить.
个儿ger 1)(身材）ріст;(物休的大小）розмір;. 1也是个大〜він людина великого зросту; він людина велика;这种梨的〜真不小р6:шір груш різного сорту справді великий; 2) (—^І4 个的人或物):论〜卖продаються поштучно.
个人 geren 1)(—个人）особистість;(个体） індивідуум книжк.; індивід книжк.., особа ж. 〜财产 особисте майно; особиста власність;〜
淨贴 особистий посібник;〜所有权 npdBO особистої власності;〜奋斗 особиста боротьба; борбтися особисто; культ
особи; преклоніння перед особистістю;〜突 出 вип'ячувати себе (особисту роль);〜英雄 主义 індивідуалістичний героїзм;反对脱离 群众的〜突出和〜英雄主义боротьбй проти вискочок і героїв-одиначок;保留〜意见 залишитися при власній думці; ~领导 індивідуальне керівництво;〜负责制 система персональної відповідальності;〜利益应该 服从革命利益 особисті інтереси треба підкоряти інтересам революції;要正石免对待 〜在历史上的作用трбба правильно підходити до ролі особистості в історії. 2)(我)• ~认为没有必要я вважаю непотрібним;〜并 不反对 я нічого не маю проти. 3)(自己)себе; особисто.专为〜打算 думати тільки про себе; 不计较〜得失 не рахуватися з особистими інтересами; забути (не думати) про себе (про особисту вигоду)我〜没有意见 в мене особисто немає заперечень; я особисто не заперечую;我只代表〜说话 я говорю тільки від себе;这是他~的事情 це його особиста справа.
个人主义 gerenzhuyi індивідуалізм (індивідуалістичний). 〜思、想 індивідуалістична психологія; 〜态度 індивідуалістичний підхід;〜 打算 егоїстичні розрахунки;〜野心家 кар^ист-честолюбець;资产阶级〜буржуазний індивідуалізм;极端〜крайній індивідуалізм.
个人主义者 gerenzhuyizhg індивідуаліст; індивідуалістка. 极端〜крайній індивідуаліст.
个体gdfi 1)(单个的人或生物）індивідуум книжк.; індивід книжк.; осббаа/с. 2)(单个的) одноособовий; індивідуальний (індивідуальність). 〜农户 одноособове селянське господарство;〜农民 селяни-одноосібники мн.; одноосібники мн.;〜劳动者 трудівники-одноосібники мн.〜生产者 виробники-одноосібники мн.;〜小商业 одноособова дрібна торгівля;〜所有讳!J дрібне одноособбве виробництво; ~ 经济 одноособова власність; одноособбве (індивідуальне) господарство; сектор одноособових господарств.
个位 gdwdi <数> ОДИНИЦІ-WH.
个性 gexing характер; особистість; індивідуальність. 人的〜особистість людини;〜特征 індивідуальні риси (особливості);〜直爽 прямота характеру; прямий характер; пряма натура;〜软写导的人 людина без характеру; людина безхарактерна (слабовільна);他〜很 强 він людина з [твердим] характером.
个中g会zh6ng <书> у цьому; у тому.〜自有原因 у цьому (у тому) була своя причина;〜况味， 只有吗来得人才能理会тільки люди, що пережили все це, розуміють，що це значить (яке все це).
个中人 gezhongren <书> причетний [людина]; що бере участь; учасник.仅〜知道其中内情 тільки причетні і знали підґрунтя справи.
个子 ge-zi ріст.高〜людина високого росту;〜矮 小[людина] маленького (низького) росту;他 的〜较小 він малуватий ростом.
各
ge.
各gd 1)(表示不止一个）все; різний.〜机关[усі]
органи й установи;〜科学部门[ycf] галузі науки; [усі] провінції;〜阶层居民 усі шари населення;我国〜民族[усі] національності нашої країни;我国〜族人民нарб- ди нашої країни;〜民族间的友爱互助 дружба і взаємодопомога між різними національностями;〜派政治力量 різні політичні сили; сили різних політичних угруповань; 〜党〜派 ycf (різні) партії і групи;行〜业 职业 робітники і службовці всіх прс^есій;〜 地方у всіх місцях; повсюдно;〜方面得知识 усебічні знання;〜方面的支持 усебічна підтримка; підтримка з усіх боків;引起了〜 方面都很顺利 залучати загальну увагу; ~方 面都很顺利 благополучно в усіх відношеннях. 2)(各人，各个）кбжний; усякий.〜 有所好 усякому своє; у усякого своє брязкальце; про смаки не сперечаються; кому піп, кому попадя, а кому попова дбчка; всяк по-своєму з розуму сходить;〜有所短 у кожного свої плюси; хто в чому сильний; ~ 有利弊 У кожного свої мінуси; хто в чому слабкий; у кожного свої плюси й мінуси; кбжний містить у собі позитивні і негативні боки;〜展所长 хто на що здатний; хто на що годиться; 一词 кбжний стверджує своє;
кбжний наполягає на своєму; кбжний тлумачить по-своєму;〜不相关 не мати ніякого відношення один до бдного;〜不相同 є різниця (відмінність); різний; по-різному; кбжний по-своєму; неоднаково;〜不相谋 не мати ніяких контаюгів; у пбвному відриві один від одного;〜奔前程 кбжний подався (пішов) своєю дорогою;〜显身手 кбжний показує свою майстерність;〜抒己见 кбжний висловлює свою думку (свою точку зору).
各半 geban навпіл; впополйм; наполовину. 7jC 酒〜винб навпіл із водбю.
各别号дЬіб 1)(各不相同）рЬний.情况〜 обставина інша (різна);〜对待 ставитися (підходити) по-різному. 2)(特另ij) чудний розм. 也这个人真〜якіій він чудний (дивак)!
各处 gechu скрізь; усюди; повсюдно.找便~ шукати всюди (по всіх кутах);〜都在进行技 术革新 повсюдно (скрізь і всюди) проводиться технічне новаторство.
各得其 М gedeqisuo кбжний знайшов своє місце; [всяк] при своєму місці; добре крісло старому, колиска малому; кожному повинне бути забезпечене належне місце в суспільстві.
各地 _di —»•各处.全国〜у всій країні; по всій краші.
各个 ggS 1)(所有的）усі; різні;(每个)кбжний; усякий.〜时期у різні періоди;〜地方和部门. 2)(逐个）окремо.〜击破 розбити кожного окремо; розгромити поодинці;集中优势兵 力，〜歼灭敌人 зосередити переважаючі сили і знищувати противника вроздріб, geguange кбжний сам по собі.
各国 gegu<3 усі країни (держави).〜政府 уряди всіх країн;〜人民 нарбди всіх країн;世界〜间 的相互关系 взаємовідношення між країнами світу.
各级 geji усіх щаблів; усіх рангів; всіх інстанцій.〜党组会只 партійні організації всіх щаблів;〜国家权利机关державні органи різних щаблів;〜人民法院 народний суд усіх інстанцій;〜地方人民代表大会місцеві збори народних представників усіх щаблів;〜领导


253
班子 керуючі групи всіх інстанцій; ~领导干 部 керівники різних ланок;〜夕卜交 表 дипломатичні представники всіх рангів.
各界 gejie громадськість.社会〜широкі кола громадськості; суспільні кола;〜人士 представники' громадськості;〜民主人士 демократичні діячі різних кіл;〜表 представники всіх шарів населення; представники різних кіл.
各成所能，按劳分配 g6jinsu6n€ng, anlaofenpei від кожного по здатностях, кбжному по праці.
各遠所能,按需分配gejinsuoneng, anxufenpei кбжному по здібностях, кбжному по потрібностях.
各就位 gejiu wei〈体〉на старт; по місцях.
各类 gelei різні категорії; різний; різнорідний, 〜货物 різнорідні (різні) товари; товари всякого роду.
各人gSi^n кбжний; усякий.膳食由〜自理про стіл (про їжу) піклуватися самим;可以由〜自 己决定 нехай усі самі вирішують; нехай кбжний сам вирішує;咱们〜і；〜的，我可要到 图书馆去хто куди, а я в бібліотеку;〜有〜的 爱好 у кожного (у всякого) свій смак; хто що любить.
各人自扫门前雪 gerenzisaomenqianxue піклуватися тільки про себе і не втручатися в чужі справи; моя (твоя, його) хата скраю.
各色 gese 1)(各种颜色）різнобарвний; різні кольори.〜带子 різнобарвні стрічки; стрічки всіляких кольорів;〜花布 різнобарвні тканини;〜颜料 фарби різних кольорів, різний; усілякий. 2) (4种各样）різні (усілякі) товари;〜人等 всякий народ; усякого роду люди; усіх, (будь-яких, різних) мастей
ЛЮД1ШКИ.
各式 ge-shi усякого роду; будь-якого типу; різноманітний.〜糕点糖果 різноманітні кондитерські вироби.
各位gdwdi用复数表示.〜同志товариші мн.〜 代表 товариші депутати;〜先生 добродіїлін.; 〜来宾 дорогі гості.
各向同性 gexiangtongxing <理> ізотропність; ізотропія.
各向异性 gexiangyixing <理> анізотропність; анізотропія.
各行其是 gexmgqishi діяти на свій розсуд; кбжний чинить (рббить) так, як він вважає за потрібне (як йому хочеться).
各样 geyang усякого роду; різний; різноманітний. ~ 货品 різні товари; товари всякого роду.
各^'各的 geyougede по-своєму; у кожного своє. 〜用处 кбжний предмет має своє призначення; для кожного предмета - своє вживання, всяк гарний по-своєму (на свій лад);〜长处 у кожного ceoif плюси; кбжний сильний у своїй галузі; кбжний сильний по-своєму;〜难处 у кожного свої власні труднощі;〜特色 у всякої пташини свій голосок;〜见解 у кожного своя думка.
各有千秋 geyouqianqiii у кожного своє, чого не відняти; всяк цінний по-своєму; кбжний (кожне) має свою визначену цінність; у кожного є свої досгоїнсгва (своє позшивне).两部作 品〜кожен з цих двох творів преіфйсний по-свооиу.
各种 gezhong різний, різнорідний; усілякий; усякого роду.〜工 Ук різні галузі промисловості; 〜植物 різноманітні рослини;〜理由 різні розуміння (аргументи);〜现象
різнорідні явища;〜谣传 усякі (усілякі) чутки; усякого роду чутки;〜不同的场合 різноманітні (різні) випадки;〜不同的读者 різноманітне коло читачів;用〜方法 усіляко; усіма засобами; усякими способами.
各利1 各样 gezhonggeyang різний; різноманітний; усякого роду; усіх (різних, будь-яких) мастей; 〜的书刊різні (усілякі) видання;〜的货物 усякі (усілякі) товари;〜的植物 найрізноманітніші рослини;〜的节目 різно- характерна програма; різновидові
(різноманітні) суди;〜的事物 різні різниці; усяка всячина;〜的机器 машини різних типів; 〜的个人主义 індивідуалізм різних відтінків; 战胜〜的困惑 переборбти усі і всякі труднощі.
各自 g会zi кбжний самий; окремо.〜工作 працювати окремо;〜回家 розійтися по будинках;〜搞——Ш діяти окремо; кбжний рббить своє обособленно (окремо);〜负责 на свій страх і ризик; на свій ризик;阐明了〜的 立场和态度 кожна зі сторін роз'яснила свою позицію і ставлення.
各自为政 geziweizheng діяти відосббленно (окремо, вроздріб); не було погодженості в діях; хто в ліс, хто по дрова; хто на що годиться; кбжний творить що йому заманеться. -
虼鉍.
乾娜 gelang <^J> гнойовик жук.
蛇备 ge-zao <口> блбхи.
硌衫.
路gd〈口> :〜牙скрипіти на зубах;他把脚〜破 了 він натер собі ноги.
格g匕
铬 ge〈化〉хром.锻〜хромувати що; хромування.
铬巩 gefan〈化〉хромові квасці
铬钢 gegang <冶> хромиста сталь.
铬辕钢 geniegang〈冶> хромонікелева сталь.
络铁矿 getiekuang <矿> хромистий залізняк; хром; хромоферит.
^ gei 另见 jT.
给 gSi 1)(使得到）дйти кого-що; дати що (надання).〜他几本书 дати йому декілька книг; ~他一个机会 дати йому можливість;〜 大家——项任务 дати всім завдання; покласти на всіх завдання;〜入——справити [на людину] гарне враження;这番话〜了 他很 大的鼓励 ці слова сильно надихнули його; 自己人，你还〜钱свої люди, а ти з грошима лізеш. 2)(用在动词后面表示给f)用第三格 表示.把一生贡献•国 присвятити (віддати) своє життя Батьківщині. 3)(为）для кого-чого;用第三格表示；（替）за кого-що.〜 病人扎针 зробити хворому голковколювання; 〜f亥子洗月金 мити дитині обличчя; 请〜我买张票 купіть, будь ласка, мені (для мене) квиток;这件事你〜我办一下зробіть мені (для мене, за мене) цю роботу;我来〜伯飞 当翻译 вам (для вас) перекладачем (перекладати), розповідати дітям казку; 4) (向）用第三格表示.〜孩子们讲故розповісти дітям казку.事〜朋友写封信написати [своєму] другу лист. 5)(表示强制的命令):你 〜我老实点！ Дивися ти мені!你敢〜我撒谎
посмій (не смій) ти мені брехати!叫他〜我韋 走 нехай він мені це віднесе! 6)(叫，让)щоб; дати;^孩子脱下衣服〜医生检查хлрпчик роздягся і дав лікарю себе оглянути; хлопчик роздягнувся, щоб лікар його обстежив. 7)—> 被 3.树〜炮师打断了 дбрево рознесло (розбило) снарядом; дерево розбите снарядом;他〜打的眼里直冒火光 іскри посипалися з його очей від граду ударів. 8)(力口 5虽语气）взяти і (так, та й); таки розм.他保不住就〜忘了 візьме так (і, та й) забуде;他把瓶子〜打 了 він таки розбив вазу; 鞋子都叫水〜湿透了 т^флі наскрізь просочилися водою; туфлі збвсім промокли.
给以 g§iyT дати що; зробити- що (надання).〜好 评 дати гарний відгук (гарну оцінку);〜出路 дати (залишити) вихід;〜影响 вплинути;〜保 护 узяти кого під захист;〜适当奖励 зробити належне заохочення;对同志应当〜帮助 треба надати (дати) допомбгу товаришам;对 未犯的敌人〜迎头痛击нанбсти агресорам тяжкий удар.
给予 gSiyfi 给以.〜特权 надйти (дати) особливі права;〜накласти на кого стягнення.
根 g6n.
根 gen 1) <植> кбрінь ч.生〜пустити коріння;
вирвати з коренем. 2)(驻础）оснбва; фундамент.使他头脑中生〜пустити коріння в розумах [людей]; укоренити що;扎下来〜 пустили корені; закладений фундамент; закладена оснбва. 3)〈数〉кбрінь ч.平方〜 квадратаий кбрінь;立方〜кубічний кбрінь; 求〜витягати кбрінь. 4) <化> радикал.酸〜 кислбтний радикал. 5)(下部）кбрінь ч.头发〜 корені волосся;牙〜корені зуба;墙 ~ підстава стіни. 6)(本源)кбрінь ч” джерело, 祸〜й кбрінь (джерело) зла (усіх бідувань). 7) <量词> 〜火柴[од“н] сірник;两〜竹竿дві бамбукових тичини.
根本gSnbSn 1)(最重要的部分）оснбва (основний); корінний; головний. ~^|J Й корінні інтереси;〜的指导方针 корінний спрямовуючий курс;从〜上看问题дивитися в корінь [речей];从〜上研究问题розглянути питання по суті;革命的〜问题是政权问题 корінне питання революції є питання про владу;不能为了眼前暂时的利益，而忘记〜 大计 не можна забувати нашої основної лінії через хвилинні інтереси дня. 2)(从来) ніколи.这些话我〜没&过 таких слів (речей) я ніколи не говорив. 3)(完全）збвсім; ціпком; (全然）юагалі; зовсім нічбго рош.我〜不知 道збвсім не знаю;我〜不知道这回事я збвсім (узагалі) цього не знав; ~不对 збвсім неправильно; зовсім нічбго немає правильного;〜不必要 збвсім не потрібно;〜 不赞成这个办法 цілкбм проти цього заходу; 同事实〜不符 немає нічбго спільного з дійсністю; збвсім не відповідати дійсності;〜 没贫男气 сміливості на волосок немає;这些 观点都是同马克思列宁主义〜对立的yd ці точки зору діаметрально протилежні марксизму-ленінізму;他〜拒绝了这种不正确 的态度 він категорично відкинув цю неправильну думку. 4)(彻底）докорінно; радикальний; взагалі.*〜措施 радикальні міри; 〜解决 остатбчно дозволити що;〜消灭 ліквіпуваяи (усунута) що домаршно; викоридпи що.


254
根本法 genb^nfa <法> основний закон.
根ЙІ gencha <Й> кореневий черешбк.
根除 genchu ліквідувати що [докорінно]; знищити що [докорінно]; усунути що (викорінювання); викорінити що (викорінювання); усунути що (усунення).〜水患 докорінно ліквідувати бідування від повені;〜害虫 винищити шкідників;〜毒草 вирвати [із корінням] отруйні трави;〜积习 усунуїи (вик закоренілі старі порідки (звички);〜资产思想
根词 genci кореневе слово.
根底g^icH 1)―根基墙上芦苇，头重脚轻〜浅 біля того очерету, що зростає на стіні, голова тяжка, ноги слабкі, корінь мілко сидить. 2)〈底细〉подробиці мн. Досконально дізнатися про що;他的〜我不清楚 подрббиці його життя мені не відомі.
根冠 genguan <植> кореневий мішечок.
根号 genh^o <数> радикал; знак радикала.
根基 genjl основа; фундамент,房屋〜фудцй- мент будинку;打好〜заклйсти фундамент (основу);〜浅 слабка основа; слабкий фундамент;他乌语〜很深 у нього солідні (добрі) знання з української мови.
根脚 genjiao фундамент; підстава.〜牢靠 міцний фундамент; міцнй підстава.
根接 genjie〈农〉кореневе щеплення.
根莲 genjlng <植> кореневище.
根究 genjiii докопатися прост.; дошукатися; ~ 真正的原因 дізнйтася розм. Докопатися до (дошукатися) істинної причини; дізнатися, у чому істинна причина.
根据 genju 1)(按照）відповідно до чого; по чому; відповідно до чого; на підставі чого.〜 宪法 відповідно до конституції; на підставі конституції; відповідно до конституції;〜党 的政策 відповідно до політики партії;〜当时 的形势 відповідно до тодішньої обстановки; 〜以上所说 відповідно до вищесказаного; на підставі вищевикладеного;〜主席团提名 за представленням президії;〜议员化领导的原 贝(І за принципом централізбваної (єдиної) допомоги зі свого власного бажання;〜自愿 згідно з власним бажанням; ~自愿原则 на принципі (за принципом) добровільності;〜 上级指示 відповідно до вказівок згори; відповідно до (по) указівках згори; ~会议精 神 відповідно до духу з'їзду;〜他的说法 по його виразу; за йогб словами;〜大量事实 на основі величезної кількості фактів;〜歹!J 宁主 义原贝！j на основі (у світлі) ленінських принципів (принципів ленінізму); ~马克思 歹丨J 宁主义观点 із пбгляду марксизму-лені- нізму;〜革命的经验 І3 досвіду революції; 2) (所依据的事实）основа; підстава;база; ґрунт. 理论〜теоретична основа; теоретична база; 找理论〜підводйти під що теоретичну базу; 科学〜наукбвий фундамент; наукбва основа; 有什么〜？ на якій підставі? як厶 є підстава? 具有合法〜на законній підставі;〜没有法律 немає юридичних основ;毫无〜без усяких основ; немає ніяких підстав;这项夕肖息是毫 无〜的 ця звістка немає під собою ніякого ґрунту; ця звістка нічим не обґрунтована;完 全的〜із пбвною підставою; мати всі підстави; є всі підстави;为自己得意见提出〜 обґрунтовувати свою думку;有〜的结论 обґрунтований висновок;保存自己消灭敌人
的原则，是一切军事原则的〜принцип збереження своїх сил і знищення сил противника лежить в основі усіх військових принципів.
根据地 gSnjiidi [опорна] база.革命〜револю- ційна [опорна] база;红色〜червона опорна бйза;建立〜створити опорну базу.
根绝 g6nju6 ~>根‘.
根瘤 gSnliii <Й> [кореневий] клубеньок.
根瘤菌 g6nliiijiin <生物> клубенькбві бактерії.
根毛 genmao <植> кореневий волосок.
根苗 g6nmido 1)(幼苗)пйросток; сход л<н. 2)根 由
根蘖 gennie <Ш> кореневий пагін.
根深蒂固 gSnshSndigCi пустити глибокі і міцні корені; ввійти в плоть і кров; закоренілий (закоренілість); укорінений.〜的习惯 закореніла звичка;—翻几千年〜的封建势力 скинути феодальну владу, що міцно вкоренилася протягом тисячоліть;由于几千年的 私有制度，资产阶级,已主义@影响是〜的 вплив буржуазного еговму, в силу існування протягом декількох тисячоліть приватної власності, є глибоким і сильним.
根式 genshi〈数> радикал; радикальний вираз.
根系 g0nxi <植> коренева система.
根芽 genya〈植> кбрень пішов у землю.
根由 genyou істинна причина; джерело.追问〜 розпитувати про причини;先要把〜弄清楚 треба спершу розібратися, що до чого (що та чому); треба спершу розібратись у причинах.
根源 genyuan джерелб; корінь ч.社会〜соці- апьні кбрені;历史〜істор“чні корені;思想〜 ідеологічні корені;帝国主义制ji是现代战 争的〜джерелбм сучасних війн є імперіалістичний лад;资本主义国家工人失业的〜 在于他的,社会制度коріння безробіття в капіталістичних країнах у їх соціальному устрої; у самому соціальному устрої капіталістичних країн кореняться причини безробіття.
根指数 genzhishu показник радикала.
根治 ggnzhi (治病）[радикіпьно] вилікувати кого-що; радикальне лікування;(治水） приборкання (приборкати що).〜淮河 приборкання ріки Хуайхе;也许他有办合〜 можливо, йому вдасться навіть домогтися повного вилікування.
根肿瘤 gSnzh6ngliii〈植> кила.
根子 ggn.zi 1) 根 1). 2)、—根 6).
跟咧.
跟 gen 1)(跟随）випливати за ким-чим (проходження); йти за ким-чим; йти по чиїх слідах; слідом за ким-чим.他〜在我们后面走 він йде [услід] за нами; він іде за нами. 2)(同） 〜党一条心 одним серцем із ртією;〜工厂挂钩 установити зв'язок із заводом;有事要〜群众商量у всьому треба радитися з масами. 3)(向）у кого-чого; із ким-чим. ~同志们辞4亍 прощатися з товаришами; 向〜大家解释明白пітіі і пояснити всім; ~大家说说 поговорити з усіма;〜错误 思想进行斗争 борбтися з ідеологічними помилками. 4)(表示比较）як.现在〜过去不 一样 тепбр не так, як [було] колись;她待我〜 待亲子一样 вона ставилася до мене, як до рідного сина; 5)(和）b ким-чим.火车上装的 是机器〜车床 у вагони завантажені машини і
t ким-{ Іартієї
верстати;我〜他在一起工作ми з ним працюємо разом.
跟班 g&nnbSn (跟随班机）разом із ким\ разом із ким;(跟随工作班次）в одній зміні з ким.教 师〜劳动 участь викладачів разом зі своїми студентами (учнями) у фізичній праці;干部〜 劳动 участь кадрових працівників у фізичній праці в одній зміні з робітниками.
跟班g6nb§n (旧时指官员身边的仆人)слуга ч.
跟包gSnbSo 1)(旧时指为演员做，理服装等杂 物)працювати (бути) особистим костюмером артиста. 2)(指做这种工作的人）особистий костюмер артиста.
跟前 ggnqidn (附近）біля кого-чого; поруч кого-чого; у кого-чого; біля кого-чого.走进 讲台〜підійтіі до кафедри;站在黑板〜стояти в (біля, поблизу) дошки;屋子〜种了 些花 стояти перед дошкою; біля (поруч, біля, у) будинку були посаджені квіти;请坐在我〜 сідаєте, будь ласка, біля (поруч) мене.
跟前g6n.qian (身边）у кого.她~_下了 一个小 JL子 з нею залишився молодший син; вона залишила в себе молодшого сина.
跟上 genshang наздогнати кого-що.〜时代 йти в ногу з життям; бути нарівні зі століттям;跟 不上时代 відстати від епохи (від життя); не встигати за часом (за життям);跟不上形式 的发展 відстати від часу (від життя, від подій);必须〜形势 необхідно йти в ногу з розвитком ситуації.
跟随g5nsui —跟1).〜毛主席长征іт^ за (бути разом з) Головою Мао Цзедуном у часи Великого походу.
跟头 gentou перекид; шкереббрть рош.\ сальтомортапе невідм.; сальто невідм.; стрибок через свою гблову.参阅：栽跟头 z5i gen-tou;翻跟头 fin gen-tou".
gen-touchong личинка комара.
跟着 g6n.zhe 1)—跟 1). ~党走 йти (рухатися) за Партією;〜跑去 бігти слідом;—个〜一个 слідом один за іншим;请你〜我来 випливайте, будь ласка, за мною; йдіть, будь ласка, [слідом] за мною;〜瞎说 повторювати усякі нісенітниці слідом за іншим;你干么老 〜我啊？ ти чого усе ходиш по п'ятах за мною? 2)(紧接着）зараз же; відразу.我们听 完报告〜就讨论 після доповіді ми відразу ж перейдемо до обговорення.
跟踪 genzong випливати (ходити) по п'ятах; супровід (супроводжувати кого-що) спец.; спостереження спец.雷达〜радіолокаційний супровід;〜追击敌人вброга по п'ятах;〜目标 досягнення мети;从地面对火箭的飞行进行 〜спостереження з землі за польотом ракети.
旦 gen.
亘古 g6ngii < 书 > з початком [століть]; із незапам'ятних часів.〜以来 із незапам'ятних часів;〜未有 споконвіку (споконвіків) не бувало; небувалий [в історії];〜未有的事情 небувала справа (явище).
眼 gen.
Р艮 gen 1) смішний, забавний, комічний，сміховинний; 真〜справді смішно!, насправді комічно!; W * )1 ~ доволі смішний, кумедний. 2) жарт; каламбур; комічний трюк;逗 ~ жартувйти，каламбурити; смішити.
哏气 genqi гумор; жартівливість; смішний, кумедний.


255
哏儿 genr жарт, каламбур.
艮g如.
艮 gSn I. 1) твердий, черствий, сухий, міцний; 2) прямий, прямолінійний; непохитний {про характер, слова).,这个人真〜ця людина істинно пряма;他说的话;йбгб слова надто прямолінійні. II. зупинка; перепона, перешкбда;打个〜затриматися，затоптатися на місці; завагатися.
縮 geng.
Ш geng мотузка.
ШШ gengqiao підвісний міст.
梯 gengtl канатна драбина.
胃geng另见g^ig.
更geng 1)(更换，更改).2) <书> (经历）мати життєвий досвід,少不 ~ 事 молодий і недосвідчений [у справах]; молодо-зелено прост.
更 g6ng (夜间计时法）нічна сторожа (одна з п'ятьох двогодиннихх відрізків ночі з 7 години вечора до 5 години ран/д；).初〜пбрша нічні в焱рта;Е〜тр^тя нічна варта; 入胃 тиша нбчі; глиббка ніч; у тиші ночі; глибокої ночі;工作至lj〜深人静 працювати до глибокої ночі.
М gengdie зміна (змінятися); позмінно; поперемінно.政权〜зміна влади;内阁〜 зміна кабінетів;相互~ змінитися позмінно (поперемінно); змінювати один одного.
更动ggngddng—更改.文章内容〜很大Mdca змін у змісті статті;没有重大〜нем^є великих змін;只~了 几个字 змінили лише декілька слів.
更番 gengfan по черзі.〜出差 по черзі їздити у відрядження.
更夫 gengfu нічний сторож.
更改gSnggai змінити що (зміна).〜原有的决议 змінити колишнє рішення;〜0 期 змінити дату;〜契约的条文 внести зміни у статті договору;并未〜нем^є ніяких змін.
更换 genghuan перемінити кого-що (зміна).〜衬 衣 перемінити білизну;〜住所 перемінити квартиру;〜衣服переодягтися;给孩子〜衣服 переодягнути дитину;展品经常~ виставкові експонати часто змінюються (замінюються новими).
更楼 gengl6u годинна вежа.
更名 gengming перемінити ім'я (найменування).
更4卜难数 gengpunanshii як пісок морський; як (що) піску морського; безліч; небачена кількість; легіон; купа; відродження.
更生 g6ngsh6ng 1)(复兴）（відродитися). 2)(利 用废料生产)регенерація.
更始 gengshT <^> почати наново (знову); віднбвлення (обновитися).
更替 gengti змінятися (зміна); чергуватися (чергування); на зміну.轮流〜чергуватися позмінно; змінятися по черзі;我去〜我弟弟 я піду на зміну моєму брату.
更新 gengxln віднбвлення (обновитися); поновлення (відновитися).岁序〜зміна року;固 定资本的〜 <经> віднбвлення основного капіталу; 根株〜〈林〉віднбвлення пнів;种子〜 <植> насінне поновлення;〜委员会工作人员 的阵-容 освіжити склад співробітників комісії.
更新世 ggngx了nsh'i <地质> плейстоцен; плей- стоценова епоха.
更衣 gengyl 1)(换衣服）переодяглася (перевдягання). 2)(上厕所）відправитися в туалет (у туалетну).
更І室gengylshi 1)(换衣服的地方）роздягальна [кімната]; роздягальня розм.\ (更衣休 息室）побутсівка розм. 2)(厕所）туалет; туалбтна застар” убиральня.
更正 gengzheng виправити що (виправка прост.); поправити що (виправлення); виправити що (виправлення).〜笔误 виправити описки;〜自己的错误 виправити свої помилки; внести виправлення; зробити виправлення.
胃 geng.
庚 geng ген {сьомий із 10 циклічних знаків).
庚帖 gengtie метричні виписи нареченого і нареченої, якими обмінюються при
заручинах.
ш _
Ш geng.
耕 geng орати що (бранка); зорювати що (оранка); обробляти що (обробка); обробляти що (оброблення).春〜весняна бранка (бранка);浅〜дрібна бранка;深〜плантйж спец.; глиббка бранка (оранка);〜地 орати (збрювати) землю (поле);把地〜松 розпушити збмлю;他〜了一早晨地 він проорав цілий (увесь) ранок;拖拉机〜了两百多公顷 трактор зорав понад двісті гектарів.
gengchu живий сільськогосподарський інвентар; робоча (тягова, тяглова) худбба.
耕地 g6ngdi 1) -*Щ. 2) (_种的Іі4) рілля; брна (оброблювана) земля.
耕具 gengju знаряддя для бранки.
耕牛 gengniu роббчий бик (віл, буйвіл).
耕耘 gengyun прополка; полоття; сапання.
耕者有其田 g6ngzhgy6uqWdn кожному орачу 一 своє поле; землею повинний користуватися той, хто на ній трудиться.
耕种 gengzhdng обробляти і посіяти що; обробляти (обробляти) землю.机器〜машинна обрббка землі;〜荒地 підняти цілину;〜完毕 відорати і відітнути що.
耕作 gengzu6〈农〉обробка; землерббство.〜技 术 техніка землеробства;〜方法 метод обробки.
耕作层 gengzuoceng <农> орний шар.
廣 geng.
康续 gengxu〈书〉продовжуватися (продовження). ~ 不断 [продовжуватися] безупинно.
Ш geng (咸囊）[густа] юшка;(甜羹)кисіль ч.鱼 〜р“бна юшка; уха;豆腐〜[rycrd] юшка з "доуфу"; 7_К果〜кисіль із фруктів; фруктовий кисіль;莲子〜компбт із зерен лотоса.
繁匙 gengchi [столова] лбжка.
耿 gSng.
耿耿 genggeng 1)(忠诚）відданий (відданість); вірний (вірність).〜此心 моя [незмінна] відданість. 2)(有心思）турботи мн.〜不寐 позбутися сну (втратити сон) від тяжких дум (турбот);〜于怀 засісти у душі (у голові，у розумі); близько приймати до серця що; злопам'ятний (用于记恨).
耿介 gengjie чесний (чесність); справедливий (справедливість).
耿直 gengzhi чесний (чесність); прямий (пря- MOTd); прямодушний (прямодушшя); прямолінійний (прямолінійність).为人 ~ людина пряма (чесна, прямодушна, прямолінійна). 粟性〜натура пряма (чесна); прямолінійність натури.
埋 gSng.
埂gSng 1)—埂子.2)(高起来的地方）увал; гребінь 4.t спецбрбвка.
埋堪 gengyan вал; дамба.
梗子 geng*zi межа.
喷 geng.
喂 geng спазми [у гбрлі]; клубок (грудка) у горлі стоггь (застряг); клубок (грудка) підступила (підкотився) до горла; давитися. 他喉如〜得不出话来грУдка в горлі стоїть, і він ні слбва не мбже вимовити.
Р更咽 ggngy^ схлипнути (схлипування); захльббуватися від сліз.
绩 geng.
续短汲深 gSngduSnjishen здібності недостатні, щоб впоратися з завданнями; при настільки малих здібностях такі серйбзні завдання; при таких скрбмних здібностях ніяк не впоратися з настільки відповідальним завданням.
梗 gSng.
梗gSng 1)(枝或莖）стеблб ч.花〜 квітконосне стеблб; квітконіжка;高粱〜 стеблб гаоляна;白菜〜качйн капусти. 2) (挺直）випрямити що (випрямлення).〜 着脖子 витягнувши (випрямив) шию. 3) 〈书〉(顽固）упертий (упертість). 4)(妨 碍)заважати кому-чому; перешкоджати кому-чому (перешкбда),作〜чинити перешкоди; вставляти (ставити) ціпки в колеса.
梗概 ggngg^i корбткий зміст,故事的〜корбткий зміст рбзповіді;略知〜зн^ти в загальних рисах;遇见到事态发展的〜передбачати загальний розмах подій.
梗塞 g6ngs6 1)(阻塞）прббка.道路〜на дорбзі утворилася пробка; закрились усі шляхи; сполучення перервалося. 2) <医> інфаркт.心 肌〜інфаркт міокарда (с^рця).
梗死gSngsi -»•梗塞2).
梗直 gSngzhi ―耿直 gSngzhi.
梗阻 gSngzti 1) закупорка.肠〜 <医> зак^порка кишечника. 2)(阻拦）перешкоджати кому-чому (перешкбда); затримувати кого-що (затримка); ставити ціпка в колеса кому.横力卩〜чинити всякі перешкоди кому; усіляко ставити ціпки в колеса кому.
鍾 gSng.
Ш geng 1) <书> (鱼骨头)риб'яча кістка 2)(卡在 喉晚里）подаватись чим.〜了 一根鱼骨头 подавитись риб^чою кісткою.
鲠直 ggngzhi -> 耿直 ggngzhi.
JE geng 另见 g6ng.
更g6ng 1)(更加)ще; тим;用形容词或副词的比 较级表示.〜确切地说правильніше (точніше) говорячи;克服~大的困难 переббрювати і не такі (ще великі) труднощі;今天比昨天〜好 сьогбдні ще крйще, ніж учбра; UP〜好了 тоді тим крйще;在没有比这〜好的了 немйє нічого кращого за це;倘不立即设法，


256
辦g将变得〜困难якщб зараз же не вжити заходів, то все ще більше (тим більше) ускладниться;连他都不知ій这件事，其余的 人那就〜不必说了 нйвіть він не знає про це, про інших нічого і говорити;至于这件薪,〜 不在 ІД•下 що стосується цієї [справи], то вона тим паче не заслуговує ніякої уваги; jlli 连@都不敢看她，〜不要说讲话了 він і дивитися на неї остерігався, а не те що розмовляти. 2) <书> (所ще. ~进一步提高思 想水平 вище підняти (ще більше підвищити) рівень в ідеологічному відношенні.
更加gSngj诅—更1).〜兴旺подйльше процвітання;在〜复染的条件下у ще більш складних умовах;那就〜容易了 тоді тим більше (тим паче) буде легше;斗争〜尖锐了 боротьба загострилася з новою силою (ще сильніше).
更其 gengqi —更 1).
更上—层楼 geng sh^ng yl ceng lou піднятися ще вище; домогтися ще більших успіхів; ще більш удосконалити (поліпшити).
堆 geng.
対3 g^ng дорбга, шлях, gong.
宏 gong рука від ліктя до плеча; лікоть.
工 gong.
工丨 gong 1)(工人）робочий,修理〜ремонтник; робочий з ремонту. 2)(工作)роббта.上〜йти (піти, вийти) на роббту;下〜йти (піти) з роботи;停〜зупинити (призупинити) роботу; 这样可以省〜так можна заощадити, на роббті; (спростити роботу). 3)工程.开〜 почати роботу; стати до роббта (до будівництва). 4)(工业）промисловість.化〜 хімічна промисловість. 5)(工作定额）трудодень ч.这件9：程需要二十个〜才能完成на виконання цієї роббти (на цю будівлю) буде потрібно 20 трудоднів. 6)工吳 4). 7) (©长) м^ти вміння; бути майстром,〜于绘ШІ бути майстром малювання.
工 2 gong <音> "гун" {китайський нотний знак); мі невідм. -、
工本 gongben собівартість [виробництва].不 〜ре шкодуючи [засобів і] витрат; не боятися витрат; не жаліючи сил і засобів.
工本费 gongbenfei собівартість виробництва.
工笔 gongb!〈艺〉тонкий лист.
工兵g6ngbfng —•工程兵.〜部队інженбрна частина; інженерні війська;〜菅 інженерний (саперний) батальйон;地雷〜мінер. ，
工厂 gongchang фабрика (фабричний); завод (заводський); завбди і фабрики.联合〜 комбінат,〜工人 фабрично-заводські робітники; заводчани мн.
工上-gongchangfa фабричне законодавство.
Лі 主 gongchangzhu фабрикант; заводчик.
工场 gongchang майстерня; мануфактура;〜手 工业 <经> мануфакт知а;资本І义Й〜手工 业期间 мануфактурний період капіталізму.
工厂主 g5ngchangzhii мануфактурист.
U二矜；0 gongchao робітниче хвилювання; хвилювання робітників.
工尺 g6ngcM <奋> [китайські] ноти.
工程 gongcheng будівництво; роббта; об’єкт.建 筑〜будівельні роббти; роббти з будівлі (по будівництву); 土木〜цивільне будівництво;
采їГ〜гірські роббти;土方〜грабарства;装修 〜опоряджувальні роббти;新建〜роббта з новобудбви; новий об'єкт;改建〜роббти з реконструкції; об'єкт, що реконструюється; 扩建 ~ роббти з розширення;重点〜 важливий об'єкт; найважливіша стройка; І|ш 时性〜тимчасбва будівля; 7ІС久性〜постійна будівля;〜技术人员 інженерно-технічні працівники; інженерно-технічний персонал; 〜地质,学 інженерна геологія.
工程兵g6ngch6ngbTng <军> 1)(把部队） інженерна частина; інженерні війська. 2)(指 兵）сапер.
工程师 gongchengshl інженер,总〜головний інженер;主任〜старший інженер 助理〜 молодший інженер;工人〜інженбр- робітник; 土木〜цивільний інженер; інженер-будівник;起筑〜інженер-архітектор; 航空〜авіаінженер.
ЛЩ^ gongchengxue техніка. буді¬
вельна техніка;机械〜механічна техніка.
工党g6ngdSng (挪威等国的工党)робоча партія; (英、澳等国的工党）лейбористська партія.〜 党员 член робочої партії; лейборист; ~ШМ уряд лейбористів.
工地 gongdi будівництво; будівля; будмай- данчик; будівництво; будівельний майданчик. 建筑〜місце будівлі (будівництва).
JC读 gongdu учитися на свій заробіток; учитися без відриву від виробництва.
工读生 gongdiisheng учнівський; без відриву від виробництва.
工段 gongduan ділянка; відділення.建筑〜 будівельна ділянка;生产~ виробнича ділянка; 热处理〜термічне відділення; ділянка термообрббки.
工# gongfen трудова одиниця； трудодиниця~ 千册 книжка трудодиниці;记〜вести облік трудодиниць;评〜встановКти норму трудо- диниць.
工分值 gongfenzhi вартість (оплата) трудо- диниці.
工蜂 gongfeng робоча бджола.
工夫g6ngfli 1)(时间）час,〜全用在学习和工作 上 витратити весь свій час на навчання і роботу; час цілкбм пішов на навчання і роботу;有几小时的〜就行了 дбсить буде декілька годин часу. 2)(闲暇）[вільний] час; дозвілля 有〜的时候再做 зробити，коли буде час;没有〜нем焱є часу; ніколи;因为没有〜за відсутністю (через брак) [вільного] часу;明 天我没有〜завтра в мене не буде часу; завтра мені буде ніколи. 3)(花费的力气）роббта; труд.在改造世界观方面下〜покласти багато праці на перетворення світогляду;用〜 витрачати силу; серйозно (старанно) займатися (вправлятися);他在这幅画上用 了 不少〜чиміпо праці він витратив на цю картину;如果返工,〜可就大了 якщб робити знову, то велика це буде роббта (то піде маса часу, то це відніме масу праці). 4) (5аін) уміння; мистецтво.〜4艮深 володіти в досконалості; велике уміння; Ш 存涵养〜 володіти собою в досконалості; велике уміння тримати себе в руках;练〜 вправлятися в чому.丨丨参阅“抓工夫 zhu§ gong.fu’，.
工会 gonghui профспілка; професійна спілка. 力卩入〜вступити в професійну спілку;世界〜
联合会 всесвітня федерація профспілок;〜工 作 профробота;〜组织 профспілкова (професійна) організація;〜基层委员会 профком;〜小组 профгрупа;〜小组长 профгрупорг; ~^员 член профспілки, gonghuizheng профбілет.
工价 gongjia вартість роббти (робочої сили).
工架 gongjia〈剧> манера гри [артиста]; постава артиста.
工间操 g5ngjiancao гімнастика під час перерви у роботі; виробнича гімнастика.〜时间 фізкультпауза.
工件 gongjian〈机〉обробляє деталь.
工匠 gongjiang ремісник.
gongjiaofei <经> аванс на замовлення, що видається держпідприємством приватним фабрикам і заводам.
工具 gongju 1)(器具）інструмент; знаряддя. Щ ZL〜слюсарні інструменти;生产〜знаряддя виробництва;劳动〜знаряддя праці;交通〜 засоби повідомлення (пересування) 2)(手段） знаряддя; засіб.交际〜зйсіб спілкування;斗 争〜знаряддя боротьби.
工具钢 gongjugang <冶 > інструментальна сталь.
工具书 gongjushu [довідкові] посібники.
工科 gongke технічні науки.〜大学 політехнічний інститут.
工矿 gongkuang завбди і рудники.〜企业 підприємства заводів і рудників; комбінат завбдів і рудників.
工力g6ngli,l)—工夫3).做这件事要用很大的 〜для цієї справи потрібно багато праці. 2) (人力）робоча сила.
ІЕ联 gonglian тредюніони мн.
工联主义 gonglianzhuyi тредюніон
工联主义者 gonglianzhuyizhg тредюніоніст.
工料 gongliao робоча сила і матеріали.
工龄 gongling трудовий (виробничий, робітник) стаж. 4也的〜令艮长 у ньбго великий [робочий] стаж.
工农 gongnong робітники і селяни.〜联盟 союз робітників і селян;〜政府 робітничо- селянський уряд;〜红军 робітничо- -селянська Червбна Армія;〜速成中学 робітничий факультет;〜速成中学学生 робфахівець;〜出身 робітничо-селянське походження;〜作家 письменники робітничо-селянського походження; письменники, вихідці із селян, зі сфери робітників;消灭〜 差另ij ліквідація різниці між робітниками і селянами.
工农兵 gongnongblng робітники, селяни і солдати.
gongpeng барак.
工钱g6ng_qian 1)(作零活所得的钱）плата за роботу.这活儿要多少〜？ скільки коштує ця роббта? скільки беруть (треба заплатити) за цю роботу? 2) <口> 一工邊.
工巧 gongqiao тонкий (тонкість); хитромудрий (хитромудрість),构造〜тонкість пристрою; хитромудрий (витончений) пристрій; і® 得 很〜д夕же витончено намальований.
工区 gongqii ділянка.
工人 gongren робітник,产业〜індустріальні (промислові) робітники;雇佣〜найманий робітник;〜贵族 робоча аристократія;〜运动 робітничий рух;〜阶级 робітничий клас〜作 家 письменник-робітник;〜群众 робітничі


257
мйси;〜干部 робітничий висуванець.
І人党 g5ngrendang робітнича партія.匈牙不 1J 社会主义〜Угбрська соціалістична робіт- нича партія.
工伤 gongshang виробничий травматизм,〜事故 нещасливий випадок на виробництві.
工商部 gongshangbu міністерство промисловості і торгівлі.
工商# gongshangjie торгово-промислові (ділові) кола; промисловці і крамарі; представники торгово-промислових кіл.
工商税 gongshangshui торгово-промисловий податок.
工商业 gongshangye промисловість і торгівля. 〜资本家 промислові і торгові капіталісти;〜 资产阶级〜торгово-промислова буржуазія.
工时 gongshi робочий час.
工事 gongshi укріплення; спорудження; фортифікація спец.永久〜довгострокбві укріплення (спорудження, фортифікації);防 御〜оборбнне спорудження;摧毁敌军〜 зруйнувати укріплення противника;我军在 山坡筑了防御〜наші війська закріпилися на схилах гори.
Л头 gongtou доглядач.
工团主义 gongtuanzhQyi синдикат.
工团主义者 gongtuanzhiiyizhe синдикаліст.
工稳 gongwen гладкий (гладкість).造句 ~ пропозиція складена добре.
工务段 g6ngwCiduan〈铁路> дистанція шляху.
工细 g6ngxi тонкий (тонкість).雕亥Ij〜тонкі різьблена роббта.
工效 gongxiao ефективність [роббти].〜很高 ефективність роббти дуже висока.
工薪 gongxln заробітна плата; зарплата розм.
ЛІ序 gongxu порядок роббти; операція.
工宣队 gongxuandui робоча бригада по пропаганді ідей Мао Цзедуна; робоча агітбригада. 〜队员 член [робочої] агітбригади.
工业 gongye промисловість; індустрія.重〜 важка промисловість (індустрія);轻〜легка промисловість (індустрія);冶金〜металур- гійна промисловість;纺织〜текстильна промисловість;汽车〜автомобільна промисловість; 〜企业 промислове підприємство;〜 城市 промислбве місто; ~生产 промислова продукція;〜战线 промислбвий фронт;〜布局 розміщення промислбвості; ~ 革 命 промислова революція;〜后备军 промислбва резервна армія;〜无产阶级 промислбвий пролетаріат.
工业病 gongyebing професіональна хвороба.
工业部 gongyebu міністерство промисловості. 冶金〜міністерство металургійної промисловості; 机械〜міністфство машинобудування.
工业国 gongyegu<3 індустріальна країна.
工 Ук 化 gongyehua індустріалізація (індустріалізуватися). 国家〜індустріалізація країни;使国家〜індустріалізувати країну;国 家年会主义〜соціалістична індустріалізація країни.
工业品 g6ngyepTn продукт промисловості.
工艺g6ngy丨1) <技> технолбгія.〜改革 удосконалення технології;〜规程 технолбгія; технологічний регламент;〜流 Ш технологічний процес;起毛〜5 ШШ~ технолбгія ремонту;采汕〜технолбгія видобутку нафти. 2)(手工艺•）[рукодільне] мистецтво.〜美术
прикладне (декоративно-прикладне)
мистецтво.
工艺品 gongyipln худбжній виріб.
工艺师 g6ngyishT технолог. 金属〜 технолог-метапіст;化学〜технблог-хімік.
工艺学 gongyixue технолбгія.金属〜технолбгія металів;燃料〜технолбгія палива.
工役制 gongyizhi〈史〉відпрацьовування мн.
ЛЖ gongyou молодший обслуговуючий персонал; (淸洁工)прибиральник; прибиральниця.
工欲善其事，必先利亭器g6ngy(isMnqishi， bixianliqiqi хочеш упоратися з роботою (із справою), нагостри інструмент; поганою сіттю риби не наловиш.
工贼 gongzei штрейкбрехер.〜行为 штрейкбрехерство.
工长 gongzhang старшина ч.; десятник; старший майстер.建筑工程的〜будівблший десятник;热处理工段的〜старший на ділянці термообробки.
工整 gongzheng аккуратний (аккуратність).字 写得非常〜ієрбгліфи виписані надзвичайно старанно;他的字写得很〜він пише дуже аккуратно.
工致 gongzhi тонкий (тонкість).
工种 gongzhong спеціальність робітників.
工装裤 gongzhuangku комбінезон.
工资 gongzl заробітна плата; зарплата розм.; оплата;(工资定额）ставка.〜等级 тарифний розряд; розряди зарплати;高〜висбка зарплата (оплата); висбкий заробіток; спецставка (指付给某些专家的特另І高的工 资)；货币〜грошові заробітна плата;计时〜 погодинна (погодинна) оплата;计件 ~ відрядна оплата;固定〜тверда ставка; одержати зарплату;领〜получка [зарплата]; 发〜видати зарплату; видача зарплати.
工资分 gongzlfen товарна один“ця.
工资制 gongzlzhi система заробітної плати,计 件〜система відрядної заробітної плйти; відрядність;八级〜8-розрядна система заробітної плати.
工字钢 gongzigang〈冶〉двотаврова сталь (бшіка).
工作 g6ngzud 1)(做工)працювйти (роббта).积 极〜активно працювати;动手〜узрітися за роббту;〜一整天 пропрацювати (просидіти за роботою) цілий день;机器在不停地〜 машина працює безперебійно. 2)(业务，任 务）роббта.科学研究〜наукбво-дбслідна роббта;思想〜ідеологічна роббта;社会〜 суспільна роббта;突击〜ударна роббта;装配 机器的〜роббта по збиранню машини;参力卩 建设祖国的〜участь у будівництві країни;进 行群众〜вбсти роббту серед мас;〜时间 робочий час; робочі години;〜会议 робоча нарада;〜岗位 роббче місце;能力 ~ працездатність;〜能力较差的人 недостатньо працездатна людина;〜人员 працівник; персонал;〜母机верстат;我们的〜做得 不够 зробленої нами роббти недостатньо (мало); наша роббта була недостатня. 3)(职 业)роббта.在资本主义国家，许多工人找不 到〜у капіталістичних країнах багато робітників не можуть знайти собі роббту.
工作队 gongzuodui бригада; робітничий загін.〜 Р人长 бригадир;武装〜збройний робочий загін.
工作服 gongzudfu спецодяг; спецівка розм.; робочий комбінезон; роббчий халат.
工作量 gongzuoliang об'єм робіт; навантаження.
工作面 gongzuomian 1) <矿> вибій. 2) <机> робоча (оброблювана) поверхня.
工作曰 g6ngzudrl роббчий (трудовий) день; трудодень ч.
工作室 g6ngzudshi робоча кімната;(艺术家的 工作室）ательє; студія.
作台 gongzuotdi роббчий стіл, gongzudtuan роббча комісія.
工作者 g6ngzudzh§ працівник; діяч.优秀〜 відмінний працівник;科学〜наукбвець;教育 〜працівник освіти;文学艺术〜діячі літератури і мистецтва;新闻〜кореспондент; журналіст; репортер; працівник преси.
工作证 gongzu6zheng роббча (служббва) картка; службовий квиток.
工作制 g6ngzudzhi режим роббти.八小时〜 восьмигодинний роббчий день.
工作组 gongzu6zu роббча бригада; роббча група. 〜组长бригадир.
弓
弓g6ng 1)(射箭工具）лук.拉〜натягіфи тятиву;硬〜тугий лук. 2)(弓状器物）смичок. 小提琴的〜скрипковий смичок. 3)(弯曲） згинати що (згин); вигинати що (згинання). 〜着背 зігнути спину; зігнутися.
弓背 g5ngbei дуга л夕ка.
弓箭 gongjian лук і стріли.
弓箭手 gongjiansh6u лучник ащ.; стрілець із лука. g5ngju лукова пилі.
弓窮 gongndng сайдак; сагайдйк; чохбл для лука.
弓弦 gongxian тятива.
弓形 gongxing форма дуги; сегмент [кбла].
弓子 gong zi смичбк.
^ gong.
公 1 gong 1)(国家或集体的）суспільний; державний; казенний.〜款 суспільні (державні) засоби; казенні гроші;立党为〜будувати партію в ім'я інтересів величезної більшості; 出以〜心 керуватися суспільними інтересами. 2)~»•公平.分配不〜несправедливий розпбділ;秉〜办理 вчинити по справедливості (справедливо). 3)(共同的）су- спшьний; загальний. 4) 一公布.〜诸于世 випустити що у світ; опублікувати що для загального відома. 5) 公用.〜疾 пшіички загального користування.
公2 gong —公爵.1)大〜великий князь (герцог).
2)(对男子的尊称）пан.张〜пан Чжан;诸~ панове мн. 3) ~►公公 1). 4)(雄性）самець;〜 鹿 олень.
公安 gong'an громадська безпека.〜人员 працівники міліції;〜工作 роббта з забезпечення громадської безпеки;〜部门 органи громадської безпеки;.〜部 Р人 війська
громадської безпеки;人民〜机关 органи нарбдної громадської безпеки.
公安部 gong'anbu міністерство громадської (державної) безпеки.
公安局 gong'anjij міліція; управління громадської безпеки. .
公案 gong'an 1)(疑难案件）казус.无~ дуже казусна [судбва] справа. 2)(纠纷事件) [спірна] справа. 了却一粧〜покінчити зі


258
справою;这件〜就此收场了 весь галас на цьому і скінчився.
公报 gongbao 1)(正式文告）комюніке невідм. 政府〜урядбве комюніке;新闻〜інформа- цшне комюніке;正式〜офіцШне комюніке;. 发表联合〜опублікувати спільне комюніке. 2) (发表公文的期刊)вісник; бюлетень ч.\ офіційне видання.
公倍数 g6ngb6ishCi <数> спільне кратне.最小〜 спільне найменше кратне.
公比 gongbl <数> спільне відношення.级数〜 спільний знаменник прогресії.
公布 gongbu опублікувати що (опублікування); оголосити що, про що (оголошення); зрадити гласності що. ~账目 опублікувати рахунки;〜会谈结果 опублікувати результат переговорів; оголосити про результати переговбрів;〜干部名单 опублікувати (оголосити) списки кадрів;在报纸上予以〜 опублікувати в газетах;〜了新的规章 опублікований (оголошений) новий статут; 此件不得〜даний документ не nifljwrde ого- лбшенню (опублікуванню).
公差 g6ngcM 1) <数> загільна різниця 2)〈技> дбпуск; що допускається; (припустиме) відхилення. 3) <财> ремедіум.
公差 gongchai 1)(公事）офіційне доручення; відрядження. 2)(旧时指官府的差役）конвоїр; конвойний; стражник.
公Р gongchan суспільна власність; суспільне майно.
公尺 gongchi метр.两〜长 довжина в два метри.
公出 gongchii бути (перебувати) у відрядженні; піти (виїхати) у службових справах.
公畜 gongchu виробник,纯种〜дббрий виробник.
公垂线 gongchuixi^n <数> загальний перпендикуляр.
公担 gongdan центнер; [метричний] квинтал. gongd^o (ІЕ^) правда; справедливість. І 持〜стояти за правду (за справедливість).
公道gong-dao 1)公平.办事待人都〜справедливий і у справах, і до людей;说句〜话 говорячи по справедливості;得替她说句〜话 треба віддати їй належне. 2)(价钱不贵） помірний.价钱〜помірні ціни.
公德 gongde суспільна мораль.
公敌 gongdi спільний (загальний) вброг 人民〜 спільний ворог народу.
公赎 g6ngdii <书> —公І：.'
公断 g6ngduan 1)(秉公判断）справедливе рішення; вирішити що по справедливості 要 求〜вимагати справедливого рішення; шу- KdTH правосуддя. 2)(居中裁断）третейське рішення; арбітр厶ж 听f矣〜передати питання на арбітраж (на третейське рішення); ~制度 система арбітражу.
公吨 gongdiin метрична тонна. -
公而忘私 gong er wang si забути думати про себе заради блага; віддати себе цілкбм суспільній Р960ТІ; самовіддано; із самовідданістю.
公法 gongfa публічне прйво.国际〜міжнарбдне [публічне] право.
公方 gongfang державний блок.〜"ft表 представник державного блоку;〜经理 директор державного блоку.
公跋 gongfei за рахунок держави; на казенний рахунок.〜医疗 лікування (медичне обслуговування) за рахунок держави;〜留学
навчатися за кордоном за рахунок держави.
公费生 gongfeisheng учнівські на державний рахунок.
公分 g6ngfBn 1)(长度単位)сантиметр. 2) (ЗІж 单位）грам.
公分母 gongfenmu <数> спільний знаменник.
公愤 gongfen загальне обурення; загальний (всенародний) гнів; гнів громадськості.弓 І起 〜викликати загальне обурення (загальний гнів); обурити громадськість; публіку охопило обурення.
公干g6nagAn •公事1).你到此有何〜？ а ви в якій справі прийшли?
公告 gonggao повідомлення; маніфест; декларація.
公共g6ngg6ng (社会的）суспільний (全体的） загальний.〜福利 суспільне (загальне) благо; 〜利益 суспільні (загальні) інтереси;〜秩序 суспільний порядок; суспільна власність;〜 贝才产 суспільне майно;〜设М суспільний благоустрій;〜设施事业 суспільна справа;〜 食堂 громадська (загальна) їдшіьня;〜宿舍 гуртожиток;〜场所 громадські місця;〜图书 馆 публічна бібліотека;〜汽车 автобус;空中〜 汽车 аеробус; запасний фонд (капітал);〜积 累 фонд суспільних нагромаджень.
公公gong-gong 1)(丈夫的父亲）свекор. 2)(尊 称年老的男子)дідусь ч.; діду.
%： Ш gonggii державне капіталовкладення; державний пай; державна частка.
公馆 g6nggu^n (住宅）особняк;(官邸）рези- денція.
公国g6nggu6 <史> (俄罗斯的公国）князівство (西欧的公国）герцогство.
公海 g5nghai відкрите море.
公害 g5nghai соціальні недуги; суспільне зло. 与〜作斗争 боротьба із соціальними недугами.
公函 gonghan віднбшення; офіційний (діловий) лист.〜офіційне листування.
公会 gonghui гільдія; колегія.同业〜гільдія; гіпьдейский союз;律师〜колетія адвокатів; адвокатська корпорація.
公鸡 gongjl когут.
公积金 gongjljln запасний фонд (капітал); фонд суспільних нагромаджень; неподільний фонд.
公备gongjl 1)(平行隆重的祭礼）ств?рііти цивільну панахиду; організувати жалобний мітинг. 2)(祭礼）цивільна панахида; жалобний мітинг.
公家 gong-jia<P> суспільний; казенний.〜的财 物 суспільне (казенне) майно.
公教人员 gongjmo-i^nyudn державні службовці і вчителі.
公斤 gongjln кілограм; кіло невідм., розм.
公举 gongjii [спільно] вибрати кого-що.
公决 gongjue загальне рішення; вирішити голосуванням. 全民〜референдум; всенародний досвід.
公爵g6ngju6 (俄罗斯的公爵）князь «/.；(西欧的 公爵）герцог,〜领地 князівство; герцогство; 〜夫人 княгиня; герцогиня.
公开 g6ngkai 1)(不秘密的）публічний (публічність); гласний (гласність);(合法的） легальний (легальність).〜投票 відкрите голосування ;〜演讲 публічна доповідь; публічна лекція;〜活动 легальна діяльність; 〜声明 привселюдно (відкрито) заявити;
评 відкрита критика;〜宣扬 відкрито
(неприкрито) проповідувати;〜审讯 розгляд на відкритому засіданні;不〜审判 закрите засідання суду; суд при закритих дверях;〜的 秘密 таємниця (секрет) полішинеля;半〜的 地位 напівлегальне становище;〜的矛质 явне протиріччя;〜的敌人 явний ворог;〜地 说 говорити відкрито (відверто);〜地干 діяти у відкриту (відкрито)进行〜的斗争 вести відкриту боротьбу; відкрито борбтися. 2)(让 大家知道）розсекретити що\ зрадити гласності що.〜制造人造橡胶的秘密розсе- кретати технологію штучного каучуку;暂时 不能〜передчасно не підлягає розголосу (не можна оголошувати).
公开信 gongkaixin відкритий лист.
公款 gongkuSn суспільні (державні) засоби; казенні гроші.
公厘 gonglf міліметр.
公里 gongli кілометр.
公理 g6nglT 1)(公认的过理）
загальновизнана
істина;
вища
справедливість.〜的胜利 торжествб справедливості. 2)〈数> аксіома.
公历 gongli григоріанський календар; новий стиль.
公任!I gongli загальний закон; загальне правило.
公粮 gongliang податок; сільськогосподарський податок, внесений зернбм. 缴纳〜 хлібоздавання; хлібопоставки мн.; здача зерна державі.
公路 gonglu шосе невідм.; шосейна дорбга.汽 车〜автомобільне шосе; автострада; автотраса;高速〜швидкісна автотраса;〜运 输 автодорожній транспорт;〜大桥 автодорожній міст.
公论 gonglun суспільна (загальна) думка; громадськість. 一致〜єдііна думка громадськості; 是非自有〜правда завжди залишиться правдою.
公民 g6ngmin громадянин; громадянка.〜的义 务 цивільний обов'язок.
公民权 gongminquan громадянські права; прав^ громадянина.
分亩 gongmii ар.
公墓 gongmu громадське кладовище;八宝山革 命〜революційне кладовище Бабаошань.
公牛 g6ngniii бик;(水牛）буйвіл.
公判 g6ngp^n 1)(公众评判）виносити що на суд громадськості. 2) <法> [публічне] оголошення вироку.
公平 g5ng-pmg справедливий (справедливість); безсторонній (безсторонність неупередженість, безпристрасність).〜合理 справедливий і розумний (раціональний, доцільний); 〜合理的要求справедлива вимога; 〜合理的办法 справедлива і раціональна міра; 〜合理地解决 вирішити (дозволити) на справедливих засадах;〜交易 чесна торгівля; 〜的价格помірні ціни;,予以〜的估4 дати справедливу (безкорисливу,，об'єктивну) оцінку; справедливо (безкорисливо, об'єктивно) оцінити кого-що; 不〜的判决 упереджений вирок; упереджене рішення; 提出的条件很〜висунуті умови цілкбм справедливі;这样是不〜的 тйк буде несправедливо; це не по справедливості.
公婆 gongpo свекор і свекруха.
公仆 g6ngpu слуга народу.
公切线 g6ngqi6xi^n <数> спільна дотична.


259
公顷 gongqing гектар.
公然 gongran відкрито; явно; відверто; без усякого отримання.〜声称 відкрито (відверто, без усякого отримання) заявити про що.\ 〜Пі] Ж відкрито (відверто) кричати;〜横力II干涉 відкрите (неприкрите) втручання; відкрито втручатися в що;〜违反条约 відкрите (пряме) порушення дбговору;〜无耻地说 с відвертим цинізмом говорити.
公认 gongren загальне (всезагальне) визнання; загальновизнаний.〜的权威 загальновизнаний (незаперечний) авторитет;〜的事实 загальновизнаний (визнаний) фаісг;这为大 家所〜це загальновизнано; це визнано (визнається) усіма;资本主义灭亡的不可避І性， 早为全世界进步人士所〜неминучість загибелі капіталізму давно пророкується передовими людьми всього світу.
公社 gongshe комуна; громйда.人民〜нарбдна комуна;原始〜первісна громада;民族〜 родова громада.
公设 g6ngshd〈数，Щ> постулат.
公审 gongsh^n〈法> публічний (гласний) суд; відкрите засідання суду; суд при відкритих дверях; показовий судбвий процес (суд).〜战 Щ публічний суд над військовими злочинцями.
公升 gongsheng літр.
公使g6ngshl <外> посланець.特命全权〜 надзвичайний і повноважний посланець (苏 联用语)；надзвичайний посланець і повноважний міністр (其他某些国家用语)；驻办〜 міністр-резидент; резидент.
公使馆 gongshlguSn місія.
公式 gongshi формула.代数〜алгебраїчна формула; 套〜корисіувітися готовою формулою; 不能按死板〜办事не можна працювати за шаблоном (за трафаретом, за схемою).
公式化 g6ngshihu& 1)〈文> схематизм. 2)(指死 板地处理问题）схематизація (схематизуватися); схематичність (схематичний); шаблонність (шаблоновий); стереотипність (стереотипний); стандартність (стандартний); штампованість (штампований).
公事 g6ngshi 1)(公家的事）служббві справи (обов'язки). 2) <口> 公文.
公事包 gongshibao портфель ч.
公事公办 gongshi gong ban дружба дружбою, a служба службою.
公署 gongshii управління.专区〜окружне управління.
公说公有理，婆说婆有理g6ngshu6g卩ngy6uK, poshuopoySul! у всякого Павла своя правда; кбжний вважає себе правим; всяк твердить про свою правоту; кбжний наполягає на своєму (на своїй правоті).
公司 g6ngsT суспільство; компанія; товариство.
必}■〜акціонерна компанія; товариство на паях;股份有限〜акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю;股份无限〜 акціонерне товариство з необмеженою відповідальністю;两合〜змішане акціонерне товариство;进出口〜експортно-імпортна компанія;保险〜страховб товариство; страхова компанія.
公私 g5ngsl державний і приватний.〜合营 спільна експлуатація підприємств державними і приватними капіталами;〜合营企业 державно-приватні підприємства;〜兼顾 з урахуванням як суспільних, так і приватних
(особистих) інтересів; сполучення державних інтересів з особистими;〜不分 змішування суспільного з особистим;〜分明 чітке розмежування особистого і суспільного.
公诉 gongsu обвинувачення.提起〜пред'яв“ти обвинувачення;〜意见书 обвинувачульний висновок.
公诉人 gongsuren обвинувач,社会〜суспільний обвинувач;国家~ державний обвинувач.
公摊 gongtan розверстати що (розверстка); розкласти що; розподілити що (розподіл); складчина.〜税款 розкласти (розподілити) податок;〜的钱；费用由大家〜втрати розподілилися порівну між усіма.
公堂 gongtang зал суду.私设〜влаштовується в кого в будинку судилище.
公推 gongtul [спільно] вибрати кого-що. 为 候选人 виставити його кандидатуру;〜一个 代表 вибрати представника.
公文 g5ngwen офіційний папір; офіційний документ. ~程式 форми офіційних паперів; посібник із діловодства; 〜体裁 канцелярський (офіційний) стиль;〜用胃 офіційна термінологія; канцелярська (офіційна) мбва;〜旅行 документи ходять від однієї інстанції до іншої.
公文纸 gongwenzhi [офіційний] бланк.
公务 gongwu державна служба; суспільні оббв'язки; службова справа.办理〜займатися службовими справами; викбнувати суспільні обов'язки. .
公务员 gongwuyuan державний службовець.
g5ngwu суспільне (державне，казенне) майно.
公廨 gongxie канцелярія.
公休 gongxiii [чергова] відпустка.
公演 gongyan суспільний перегляд; давіти виставу; виступ (виступати).
公议 gongyi суспільне обговорення; колективна думка.
公益 gongyi загальне благо; загальнокорисний. 为了〜для загального блага;这是有关〜的事 це питання загального блага; мова йде про загальне благо.
公益金 gongyijln фонд на поліпшення загального матеріального побутового становища; засоби на загальний добробут; суспільний фонд для підвищення загального добробуту.
公意 gongyi суспільна думка; загальне бажання; воля всьогб народу.
公团式 g5ngylnshi <Ш> найбільший спільний дільник многочлена.
公因数 g6ngyTnshCi <数> спільний множник.
公因子g6ngylnzl 公因数.
公营 gongying суспільний; державний.〜经济 суспільне (державне) господарство;〜企业
• йг г • 一— 9 *
суспільно-виробничі підприємства; підпри- ємства суспільного сектора.
、公用 gongyong суспільний; загальний; комунальний; загального користування.〜事业 комунальне господарство; комунальні
пбслуги; суспільне обслуговування; благоустрій; 〜•ill{管Щ局 відділ комунального господарства;〜电话 телефон загального користування;〜спільна кухня.
gongyou суспільний; загальний,〜ійі суспільні землі;〜财产 суспільна власність; суспільне майно.
公有化 gongyouhua усуспільнення (усуспіль¬
нюватися). 〜经济 усуспільнене господарство; 生产资料~ усуспільнення засобів виробництва;把资本І义的企业〜усус- пільнити капіталістичні підприємства.
公有制 gongyduzhi суспільна власність.生产资 料〜суспільна власність на засоби виробництва. ,
公余 gongyu у вільний від служби час; у позаслужбові години.〜之暇 у вільний від роббти (від занять) час; на громадських засадах.
公离 gongyu 1)(旅 Й), пансіон. 2)(寓所） багатоквартирний будинок.
公元 gongyuan нова (каша) ера.〜前 до нашої ери; до н. е.
公园 gongyuan парк; міський сад.
公约g6ngyu6 1)(国际条约）пакт;(专门问题的 公约）конвенція;(―般性公约）договір,和平 ~ пакт миру; мирний договір;北大西洋〜 Північноатлантичний пакт;海牙〜Гаігські конвенції;国际邮政〜міжнарбдна поштбва конвенція; 〜конвенція з морськбго
прйва. 2)(共同遵守的章程）дбговір.爱国卫 生〜,патріотичний дбговір (патріотичні зобов'язання) про санітарію і гігієну.
公会勺数 gongyueshu <Ш> загальний дільник.最 大〜найбільший загальний дільник.
公允 g5ngyun справедливість.持论〜справе- дливі судження.
公债 gongzhai державний найм.战 ff、f〜військб- ва позика;发行〜；推销〜реалізувати (розміщувати) пбзику;认购〜підписка на [державну] пбзику;偿还〜погашення державної позики;〜推销委员会 комітет з реалізації (з розміщення) державної позики.
公债券 gongzhaiquan облігація державної позики; сертифікат спец.
公章 gongzhang [офіційна] печйтка.
公正 gongzheng справедливий (справедливість); безсторонній (неупередженість); об'єктивний (об'єктивність); праведний (праведність) книжк.办事〜чин“ти по справедливості; діяти справедливо;〜的要求 справедлива вимога;〜的裁判 правосуддя; справедливий вирок;〜的评价 безсторбннє рішення; справедливе судження; справедлива оцінка; 予以〜的评价віддати належне;〜的审判员 об’єктивний суддя;〜的证人 об'єктивний свідок.
公证 g5ngzheng〈法〉нотаріальне засвідчення. 〜制度 нотаріат; система нотаріату;〜机关 нотаріальний брган;〜畐ij 本 нотаріальна копія.
公证,处 gongzhengchu < 法 > нотаріальна контора.
公证人 gongzhdngren <'法〉нотаріус.
公 ІЕ 书 gongzhdngshu <法> нотаріальний акт (документ).
公制 gongzhi метрична система.
公众 gongzhong публіка; громадськість; народні маси.
公猪 gongzhu кабйн; кнур спец., місц.
公诸同好 gong zhu tong hao поділитися з тими, кого це цікавить; поділитися з аматорами (із розумними людьми).
公主 g5ngzhu принцеса;(俄国的公主）царівна; (童话中的公І) королівна.
公转 gongzhuan <天> звертання.
公子gongzi 1)(旧时指富'家子弟）син пана; молодий панич. 2) <书> (旧时雜称对方的儿子） Ваш син.


260
公子哥儿 gongziger панич розм” застар.
ЇЙ gong.
功 g6ng 1)(功劳）пбдвиг; заслуга,战 ~ військбвий подвиг; бойові заслуги;立〜 здійснити подвиг; мати заслугу;——等〜 заслуга першого ступеня;〜大于过 у кого заслуг більше, ніж помилок. 2)(成效） результат; ефект.教育之〜результат виховання;徒劳无〜даремна праця; товкти воду в ступі; черпати (носити) воду решетом.
3)(技术修养）уміння; майстерність; мистецтво. 唱〜співоче мистецтво; майстерність (мистецтво) співу. 4) <理> роббта.
功败垂成 gongbaichuicheng зазнати невдачі на порозі успіху; провал напередодні успішного завершення; усе зірвалося в найостан- ніший момент; усі зусилля виявилися даремними.
功臣 g6ngch6n 1)(有功之臣）засл^жений державний діяч. 2)(有功劳的人）заслужений 革命〜заслужений революціонер;不以~ 自居 не пишатися своїми заслугами.
功成名就 gongchengmingjій зробити кар’єру; одержати заслужену славу.
功到自然成 g6ngd&ozirdnch6ng терпіння (час) і праця все перетруть; перемелеться - борошно буде.
功德 g6ngd6 1)(功劳德泽）заслуги і благодіяння. 2)〈宗> (指善行)добра справа; добро. 〜无量 зроблено велику добру справу. 3) <宗> (指诵经）молитва.
功底 gongdi основа (база) майстерності; початкова (перша) основа (база).他的〜深 майстерність його має під собою велику базу.
功夫 gong*fii —►工夫 gong-fu.
功绩 gongjl заслуга; досягнення.
功架 gongjia <居> постава актора; манера гри [артиста].
功课 gongke урок; аудиторне заняття.做〜го- тувати уроки;复习各门〜повторення навчальних предметів;〜很好 добре вчитися.
功亏一黃 gongkulylkui зірвати справу на порозі успіху; за малим справа стала; самої малості не дістає.
功劳 gonglao подвиг; заслуга.立〜здійснити подвиг; мати заслуги;记在…的 ~ 簿上 занести (записати) кого в актив.丨丨参阅“汗马 功劳 hinmS-g6ngldo”.
功利 gongli користь і вигода.
功利主义 gonglizhiiyi утилітаризм.
功不Ij主义者 gonglizhuyizhe утилітарист; утилітаристка.
功令 gongling закбни і декрети; постанови і розпорядження.
功率 g6ngl(l <理> потужність.
功名 gongming кар'єра.贪图〜честолк^бство， кар'єризм;贪图〜的人 кар'єрист; честолюбець.
功名心 gongmingxln честолюбство; кар'єризм. 〜很重的人 честолюбна людина; честолюбець; кар'єрист.
功能 gongneng функція.
功效 gongxiao ефект; дія.不见〜не дати ефекту.
功励 g6ngxiin 1)(功劳）:заслУга; подвиг.不朽的 〜безсмбртний подвиг;建立〜здійснити подвиг. 2)(有功劳的）заслужений.〜演员 заслужений артист;〜& заслужений
художник (діяч мистецтва).
功业 gongye заслуга.
功用 g5ngyong значення; призначення; функція; 机器的〜призначення машини;标点符号的〜 функція розділових знаків;这件物品有什么〜？ яке призначення цього предмета?
攻 gong 1) •攻打•〜城 напасти на місто; осадити (штурмувати) місто;〜难关 переборбти труднощі;主〜方面 < 军 > напрямок головного удару;助〜方面 <军> напрямок допоміжних ударів;〜入敌人 Р乍地 увірватися на позицію вброга з боєм. 2)(指 责)нападйти на кого-що (нападки мн.); гудити кого~що (осудження); ополчитися на кого-що; повстати проти кого-чого; накинутися на кого-що з нападками; зустріти (прийняти) у багнети кого-що. 3) (研究)займатися чим; штудіювати що (штудіювання).专〜医学 займатися медициною; штудіювати медицину.
攻打 gongda наступати (наступ); нападати (напад); атакувати кого-що (атака); штурмувати кого-що (штурм).〜敌人 наступати (нападати) на вброга; атакувати вброга; ударити по вброгу;〜敌人的阵地 атакувати (штурмувати) позиції вброга.
攻读 gongdu завзято (старанно, ретельно) учитися; із великою запопадливістю (запалом) вивчити що; штудіювати що (штудіювання). 〜不懈 гризти граніт науки.
攻击 gongjl 1)—攻打.总〜загальне повстання (напад); генеральне повстання;正面〜 фронтальне повстання (напад); фронтальна атака;侧面〜флангове повстання (напад); атака з флангу;〜目标 об'єкт повстання (нападу);〜型选手 <体> гравець стилю, що атакує (у стилі, що атакує,); 2)(恶意指责） нападати на кого-що, розм. (нападки мн.); висунути обвинувачення; кидати камінь (каменем) у кого; нападати з обвинуваченнями (із нападками) на кого-що; випад. 遭受〜піддаватися нападкам;无理〜 необгрунтований випад;不要进行人身〜не треба нападати з особистими нападками; прошу без особистостей;这是对我们的直接 〜це прямий випад проти нас; це удар, спрямований прямо на нас.
攻击战 gongjlzh^n <Щ> наступальна війна (операція); наступальний бій.
攻坚 gongjian завдати удару по укріпленому пункту (по укріплених позиціях) [вброга].〜 战术 тактика оволодіння укріпленими пунктами [противника].
攻坚战 gongjianzhan <军> наступальні операції на сильно укріплені позиції [ворога]; операції по оволодінню укріпленими пунктами противника.
攻і干 gongjie <书> нападки мн. (нападати на кого-що, розм.); випад.互相〜взаємні нападки; нападати один на одного.
攻克 g5ngke взяти [із бою] що.〜要塞 взяття фортеці.
攻破 g6ngpd прорвати що (прорив).〜敌人的防 线 прорвати лінію оборони противника.
攻 X:无备 gongqiwubei напасти на кого-що зненіцька; завдати кому-чому раптового удару.
攻取g6ngqti —攻占.
攻势 gongshi повстання.秋季〜осіннє повстан¬
ня; 政治〜політичне повстання;夕卜交〜ди- пломатична диверсія;转人〜перейтрі в повстання;〜防御<军> активна (наступальна) оборона.
攻守同盟 gongshou-tongmeng наступально-оборонний союз.
政无不克 gongwubuke не знати поразки; все- перемагаючий; переможний.
攻下g6ngxi& —攻克.〜堡鱼взяти [боєм] фортецю (укріплений пункт);〜科学堡全 опанувати твердиню науки.
攻陷 gongxian узяти штурмом що.
攻心g6ngxTn 1)(心理上的进攻）завдати поразки психіці [ворога]; уразити [вброга] психологічно; морально розкласти [вброга]. 〜为上 розтрощити дух вброга - це краща стратегія. 2)(往心上顶)：怒气〜нервбвий шок.
攻С、战 gongxlnzhan психічна атака.
攻占 g6ngzh^n взяти (запозичити) з бою що; захопити з боєм що.
Ж 子 gongzi < 农 > посилення поливання і добрива під час наливу колосів.
肢 gong.
肱 g6ng <书> плеч 谷.
肱骨 g6ngg(i <解> плечова кістка.
^ gong 另见 gdng.
供 g6ng 1)—供应.〜不应求 пбпит (потреба) перевищує пропозицію; пропозиція не покриває (не задовольняє) попиту; постачання не відповідає попиту; відставання постачання від попиту; ~ 过于求 пропозиція перевищує попит; пбпит відстає від пропозиції; недостатній попит 2)(提供） дати що кому-чому (надання); для чого~Щ% для вивчення;〜参考 для довідок; для керівництва;〜读者参考 служити читачам для довідок; довідка для читачів;上述资料〜 参考用 вищевказані матеріали призначені (служать) для довідок;〜使用 для використання;使用〜大家 дати в загальне користування (розпорядження);〜学生使用 розрахований на учнів;〜切削用的工具 інструмент для різання;〜建筑用的土地 земля під будівлю;本$发表〜讨论用ця стаття друкується в порядку обговбрення.
供电 gongdian < 电 > живлення [струмом]; електропостачання. ~ 系统 електрична мережа; електромережа, ~机组 що живить агрегат;对电话站〜живлення телефонної станції.
供电线 gongdianxian живильний провід; фидер.
供给 gongjl постачати кого-що ким-чим (постачання); постачання що (постачання); давати кого-що; надавати що кому-чому (надання),〜劳动力 давати робочу силу; постачати робочою силою;〜工厂原料 постачати завод сировиною; постачати заводу сировину;〜学生参考书 постачати учнів посібниками;〜城市电力 постачати (живити) місто електроенергією; ~ 膳宿 давати їжу і житло; повний пансіон;〜粮食 постачання продовольством; продовольче постачання; постачання продовольства;
药 постачання боєприпасами; боєпостачання; 〜货款 надання кредитів; ~ 情报 постачати інформацією; інформувати кого-що;实物〜постачання сировини;这些


261
学生的生活费用由国家〜усі ці учні живуть за рахунок держави.
供给制 gongjlzhi система постачання сировиною; система державного забезпечення [прожиткового мінімуму].
供求 gongqiu попит і пропозиція.〜关系 співвідношення попиту і пропозиції;〜规律 закон попиту і пропозиції.
М销 gongxiao постачання і збут. 乍令土〜no-
стачальний кооператив.
gongxu постачання та потреби.
供养 gongyang 另见 gongyang (Ш#) утримувати кого-що (утримування); годувати кого-що.〜父母 утримувати батьків;〜家庭 утримувати (годувати) сім'ю;由女儿〜бути (жити, перебувати) на утриманні дочок;由 国家〜утримуватися за рахунок держави.
供应 gongying постачати кого-що ким-чим (постачання); поставляти що (постачання).〜 粮食 постачати хлібом (зернбм); постачати хліб (зерно);〜计划 план постачання;〜机关 постачальник;日用品的〜постачання предметами (постачання предметів) широкого вжитку;食堂的〜能力 пропускнй здатність їдальні;充分〜пбвне (достатнє) постачання;计划〜плйнове постачання;〜紧 张 напруженість у постачанні; напружене становище з постачанням; т 〜
недопостачання; постачати недостатньо;市 场〜充足 ринки забезпечені товарами в надлишку.
供应量 g6ngyingli》ng (供应限额）ліміт постачання; (供应数量）кількість постачання,蔬 菜的〜大大增力口 постачання овочів значно збільшилося (розширилося).
gongyingzhan база; пункт постачання; служба постачання,燃料〜піпивна база;物 资〜пункт постачання матеріалами.
宫 gong.
宫g6ng 1)(帝王的住所）палац. 2)(文化娱乐用 的房屋）будинок; палац.文化〜будинок (палац) культури;少年〜дитячий палац; піонерський палац; палац піонерів. 3)(神话 中神仙的住所）палйц;月〜；天〜палйц небожителів. 4)(庙)храм; монастир ч.天后〜 храм цариці Неба.
宫 gong <音> "гун" {перший звук у давньокитайській гамі).
宫灯 gongdeng розписний декоративний ліхтар.
宫殿 gongdian палац; палацовий зал; палаци і зали (палати).
宜调 gongdiao <音> гама в давньокитайській музиці.
宫禁 gongjin внутрішні покої палацу.
宫女 gongnu придворна служниця (дівиця).
宫廷gongting 1)(帝王的住所）палац. 2)(帝王 统治集团）Двір; королівський двір.〜政变 палацевий переворбт.
宫闱 g6ngw6i <4^> 一宫廷 1).
宫刑 gongxing покарання кастрацією.
恭贺 gonghe поздоровляти кого-що з чим (поздоровлення), 〜新措[поздоровляю вас] із Новим роком!
恭候 gonghou [із пошаною] очікувати кого', [шанобливо] чекати кого.〜光临〜ласкаво просимо; просимо завітати 我们已经〜很久 7 ми вже давно чекаємо (очікуємо) вас.
ШШ gongjln скрбмний і шанобливий.
恭敬 gongjing пошана.表示〜виявляти пошану; бути шанобливим;待人〜ставитися з повагою (з пошаною) до інших (до людей);〜 不如从命 почуття поваги до кого найбільше виявляється в виконанні його бажання; покора (покірність) - кращий прояв поваги.
恭顺 gongshun покірність (покірний); шанобливість (шанобливий); сумирність (уклінний, смиренність) книжк., застар.
恭维 gong-wei говорити компліменти (люб'язності). 〜话 комплімент;〜人 говорити компліменти (люб'язності) людині;大事〜 розсипатися в компліментах; славословити кого, книжк.; співати дифирамби кому;他不 喜欢人家〜他 він не любить, щоб люди говорили йому компліменти; він не терпить славослів'я; він не виносить компліментів.
恭喜 gongxi поздоровляти кого-що з чим (поздоровлення).
Ш gong.
身弓 g6ng 1)(亲自，自身）самий; особисто; себе. 〜行实践 проробити особисто (самому); самому випробувати;〜逢其盛 брати участь у святі; [удалося] потрапити на свято. 2)(弯下) схилитися (схилення книжк.); зігнутися.〜身 下拜 поклонитися.
躬亲 g6ngqTn 身弓 1).事必~ ус豸 робити самому (власноручно).
触 g6ng.
觥 gong кубок [із роїу]; ріг [для вина].举〜 підняти кубок (ріг) [із вином].
觥筹交错 gongchoujiaocuo у розпалі бенкету; веселий бенкет; бенкет горою.
巩 gong.
巩固 g6nggCi 1)(坚固）міцний (міцність).〜的后 方 міцний тил;〜的地位 міцне полбження; міцна позиція〜的友谊 міцна дружба;〜的国 防 незламна оборонна потужність; міцніти з кожним днем. 2)(使坚固）зміцнити що (укріплення); усталити що (зміцнення); кріпити що.〜堤规 зміцнити греблю;使无产 阶级专政 кріпити (усталити) диктатуру пролетаріату;〜人民政权 усталити народну владу;〜国防кріпити оборону;〜社会主义阵 地 зміцнити позиції соціалізму.
巩膜 g6ngm6〈解> склера.
巩膜炎 gongmoyan <医> склерит; склеротит.
^ gong.
萊 gong〈化〉ртуть ж.; Меркурій.
亲剂 gongji меркуріальні ліки.
萊齐 gongqi〈化> амальгама; сортучка.
萊溪红 gongxThong〈药〉меркурохром.
ш .
Ж gong.
蛋1 gong багатоніжка.
Й gong.
拱 g6ng 1)拱手 2)(环绕）оточити що (оточення). 众星〜月 місяць в оточенні зірок;四 山环〜的大湖отбчене горами озеро. 3)(弯曲） вигинати що (вигинання); згинати що (згинання);〜背 згинати що (вигинати, згинати) спину;冷得〜肩缩背 їжитися від холоду. 4)(弧形建筑物）арка; зведення;石〜 кам'яна арка; кам'яне зведення;木乔〜мостова арка; зведення моста.
拱 g6ng 1)(用身体撞动）штовхати кого-що 用 身子〜开了 大门 навалившись усім тілом;小 孩从人丛里〜出去了 хлбпчик протиснувся (проштовхнувся) через (крізь) юрбу. 2)(拨 开〕рити що (риття).猪用嘴〜地 свиня носом рила землю. 3)(植知/生长)зійти.苗儿〜出土 了 посіви зійшли; паростки пробилися крізь землю.
拱点 gongdian〈天〉апсида.
拱顶 gongding <建> зведення.
拱脚 gongjiao〈建〉п'ята арки (зведення).
拱门 g6ngmen〈建〉арка.
拱桥 gongqiao <建> арочний (склепінний) міст.
拱券 gongquan <建> зведення.
拱手 gongshou вітати [підняттям разом складених рук]. ~相让 добровільно поступитися; піднести [на блюдці];〜告另[J відкланятися застар.; попрощатися;右倾机会主义者把自 己的武装力量〜送给了资产阶级ітрйві опортуністи обом 焱 руками піднесли буржуазії свої збройні сили.
拱卫 gongwei захищати що (захист); охороняти що (охорона).
拱形 gongxmg арковий; склепінчастий.〜石桥 арковий кам'яний міст; ~ 天花板 склепінчаста стеля.
g6ng.
珙桐 g6ngt<3ng〈植〉давідія.
共 gong.
共gdng 1)—共问2).〜叙旧情розмовл^ти (поговорити) про минуле. 2)(共同承受）поділяти що з ким.〜患、难 поділяти горе і негоди (труднощі); спільно переносити бідування і горе;〜甘苦 поділяти з ким і горе, і радість;〜命活 з'єднати свою долю з ким; спільність долі; жити одною дблею з ким;与 人民 ~ 呼吸 жити тим, чим живе народ; дихати одним повітрям із народом;我们的 党是同人民~命运，同呼吸їй наша партія живе спільною долею і єдиним подихом із народом. 3)—共总.这本集子里〜收十二篇 小 说 у цьому збірнику є всьогб 12 оповідань.
共产党 gongchandang комуністична партія; компартія.中国〜Комуніспічна партія Китаю; КПК;罗马尼亚~ Румунська комуністична партія; РКП.
共产党人 gongchandangren комуніст; комуністка.
共产党员 gongchandangyuan член комуністичної партії; комуніст; комуністка.
共产国际 Gongchanguoji Комуністичний Інтернаціонал; Комінтерн.
共产主义 gongchanzhQyi комунізм.原始〜первісний комунізм;战时〜воєнний комунізм;〜 制度 комуністичний устрій;〜社会 комуністичне суспільство; 〜建设 будівництво комунізму;〜风格 комуністичний стиль;〜世界观 комуністичний світогляд;〜思想感情 комуністичний спосіб думок і почуттів;〜协作精神 комуністичне співробітництво;〜事Ук接班人 продовжувач справи комунізму; зміна будівників комунізму;遵守〜道德 дотримуватися норми комуністичної моралі..
gongchii співіснування (співіснувати).在 五项原则的蕋础上和社会制度不同的国家和 〜мирне співіснування з країнами з іншим


262
суспільним ладом на основі п'ятьох принципів.
共存 gongcun співіснування (співіснувати).
共扼 gdng’6 <数> сполучення.〜函数 спйрені функції;〜双曲线 спарені гіперболи.
共辄点 gdngSdian〈数> спарені крапки.
共辄用 gong'ejiao <数> спйрені кути.
共管 gdngguSn 1)(共同管理）спільне керування. 2)(共同统治）кондомініум.
共f卩 gonghe республіканський. ~政体 республіканський спбсіб (республіканська форма) правління; республіка.
共和党 gonghedang республіканська партія.〜 党员 республіканець; республіканка.
共和国gdnghdgu6 республіка,中华人民〜Ки- тййська Нарбдна Республіка; КНР;加盟〜 союзна республіка;自治〜автонбмна республіка;贵族〜 <史> аристократична республіка.
共计 g6ngji разом книжк.; усьогб; у підсумку. 市内人口〜一百万 у місті усього мільйон жителів;开支总数〜一千元загальна сума витрат усього тисяча ю^нів; р^зом витрачена тисяча юанів;收人项下〜三千元підсумок (рйзом) по прихбді три тисячі юйнів.
共价 g6ngjia〈化> ковалентність.
共鸣 gdngmfng 1) <理> резонанс. 2)(同感） співчуття (співчутливий); відгук; резонанс. 心灵的〜відгук у серцях;引起〜збудити співчуття; викликати відгук (співчуття, резонанс);得至[J〜знайти відгук (співчуття); одфжати (мати) резонанс.
共谋 gdngmou співучасть; посібництво книжк.
共栖 gdngql < 生物 > комменсапізм;
нахлібництво; дармоїдство.
共青团 g6ngqlngtuan комсомбл; комуністичний союз молоді.〜团员 комсомолець;
комсомолка;〜小组长 комсбрг.
共生 g6ngsheng 1) <生物 > симбіоз. ~植物 біотична рослина. 2)〈矿> парагенезис.
共生矿 gongshengku^ng〈地质〉сингенетичне родбвище.
共生体 gdngshSngtl <生物> симбібнт.
共事 gdngshi співробітничати з ким (співробітництво); спільно працювіти; різом працювати (служити).〜多年 багато років працювати (служити) р^зом; багаторічне співробітництво.
共同 gdngt6ng 1)(属于大家的）загальний; із.〜 纲领 загальна програма;〜的目标 загальна метй;〜的理想 загальні (єдині) ідеали;〜的命 运 загальна дбля;〜的愿望 загальне прагнення;〜的不Ij益 загальні інтереси;〜的事 ilk;〜的呼声загальний клич;〜市场 <经> загальний ринок; ~ 债务人〈法〉 співборжник;〜继承人 < 法 > співспад- коємець;〜承租人 <法> співнаймач;寻求〜语 言 шукйти загальну мову 2)(大家一起） спільний (спільність); сукупний; СПІЛЬНО.〜 ШЛ спільні зусилля; спільними силами;〜& 斗 спільна боротьба;〜决定 спільно
вирішити що;〜使用лспільне користування;〜 生活жити разом;〜行动спільно діяти;〜对敌 об'єднатися проти вброга; вести спільну (загальну) боротьбу проти вброга;〜防御条 会勺 дбговір спільної оборони;〜前进 рука об руку йти вперед. 3)(相同）загальний.毫无〜 之处 немає нічбго спільного з ким-чим; не мати нічбго спільного з ким-чим.
共同点 gongtongdiSn загальний момент;签本的
〜основні загальні моменти;其中有很多〜у цьому (між ними) є багато спільного.
共同体 gongtongtl〈政〉спільність; співтовариство. 法兰西〜французьке співтова- pdcTBO;民族首先就是个〜，是一定的人彳p的 〜нація - це, насамперед, спільність, певна спільність людей.
共同性 g6ngt6ngxing спільність.观点的 ~ спільність поглядів.
共相 gongxiang〈哲〉універсалії.
共性gdngxing 1)(共同具有的性质）загальна риса; спільність. 2)〈语〉спільний рід.
共振 gdngzhdn < 理 > резонйнс.〜辖射 резонансне випромінювання.
共总 gongzong усього; у [загальному] підсумку. 〜只有半年усьогб тільки півроку;村里〜百十 来户у селі всього дворів сто;所有的开支〜 还不至丨j—千元 у загальному підсумку усі витрати не перевищили навіть тисячі юанів.
贝 gong.
贡gong 1贡品；贡赋进〜піднбсти дарунки;纳 〜платити данину.
贡赋 gongfu данина ж.;〈史〉подать ж.
贡品 gdngpfti підношення; дарунок.
贡献 gdngxian 1)(拿出）присвятити що чому (присвята); віддати кого-що (віддача).把毕 生精力〜^■党的事业віддати (присвятити) всі сили справі Пйртії;为祖国〜出自己的一 生 присвятити своє життя Батьківщині;为社 会主义建设，:业〜自己的у份力量зробіи свій (посильний) внесок у справу соціалістичного будівництва. 2)(有益的事） внесок,作出〜зробити внесок; внести частку в що;对革命事业作出〜робити внесок у справу революції.
^ gong 另见 g6ng.
供 1 gong 1)(供奉)здійснити жертвоприношення кому; приносити жфтву кому; 2)(摆 祭品）приносити в жертву що.〜菩萨 здійснити жертвоприношення (приносити жертву) Будці. 3) 一供品.
供2 gong —供词.问不出〜来не домогтися від кого ніяких показань.
供称gdngchgng —>供述.
供出 gdngchii посвідчити на кого; дати свідчення про що.罪犯〜了自己的同谋者 злочинець посвідчив на СВОЇХ СПІЛЬНИКІВ；匪 徒们〜了全部罪行всі бандити дали свідчення про свій злбчин.
供词 gdngci < 法 > свідчення. 口头〜Усне зізнання;书面〜письмбве зізнання;被告的〜 показання обвинувачуваного.
供奉 gongfeng 一供 1 1).
供品 gongpm жертва; жертовні дарунки;.
供认 gongren признаватися в чому (визнання); зізнатися в чому (зізнання).〜罪行 признаватися (зізнатися) у злочині; ~不讳 цілкбм признаватися (зізнатися) у своїх злочинах.
供述 gongshu посвідчити (свідчення).相反的〜 протипоказання.
供& gongwu —供品.
供养 gdngySng 另见 g6ngySng 供 Ч).
供职 gongzhi нести службу; працювати ким.
供状 gongzhuang <法> письмове свідчення.
供桌 gongzhuo вівтйр; жертовник; стіл для жертвопринесення.
gou 另见 g6u.
勾 g6u 1)(画出钩形符号）відізначйти (позначати) галкою;(画掉)викреслити кого-що; закреслити що.把叫到іЙ姓名都〜出来 відзначати галочкою всі названі прізвища; 从名单上〜掉 викреслити кого-що зі списку; закреслити що в списку. 2)(描画）накидати що (начерк).〜—个轮廓 нанести контур; зробити нарис. 3)(涂抹砖缝）замазати що (замазка).〜墙缝 заробити (замазати) тріщину в стіні; закладення щілин у стіні. 4) (引起)нагадати; викликати що.这〜起 了我一 粧心事 це нагадало мені про одну справу (обставину).
勾 gou <数> корбткий катет.
勾串 gduchuin змовитися (змова); страйкувати (страйк) прост.
勾搭 g6u.da (引诱）спокусити кого，застар.;(串 通）змовитися (змова); страйк.; знюхатися прост.; вступити у [злочинний] зв’язбк (у змбву) із ким-чим.无耻的〜безсорбмна змова;勾勾搭搭 заводити шашні з ким-чим\ знюхуватися з ким-чим.
勾股形 g6ugibdng <数> прямокутний трикутник.
勾画g6uhu& 勾勒.
勾结 goujie змбвитися (змбва); ввійти в змбву з ким-чим\ бути у змбві з ким-чим; знюхатися прост.互相〜ввійти в змову (бути в змові) один з одним;暗中〜таємно змбвитися; ввійти у таємну змову;力口紧〜підбілювати змову; йти на тісну змбву;〜官府 бути у змові з чиновниками;〜敌伪 зв'язатися (встановити зв'язок) із ворогами і їхніми ставлениками.
勾勒g6ul6 1)(用线条画@轮廓）штрихувати що (штрихування); надати що [декількома штрихами].〜出英雄的形象надати де- кількома штрихами образ героя;〜出一个轮 廓 накинути (намітити) загальний кбнтур. 2) (用简单的笔墨描写）описати що декількома словами.用明快而生动的文字〜出老；人的 形象 образ старого робітника написаний живою, лаконічною мовою.
勾脸 gouli^n гримувіння (гримувати кого); накласти грим.
勾留 gouliu залишитися; затриматися. ~ 数曰 залишитися (затриматися) на декілька днів.
勾 Й goulii приготувати підливу (соус).
勾突 g5uqi^n заправити що крохмалем.
勾通g6ut6ng —勾结•
勾销 gouxiao викреслити що; закреслити що. 把帐〜списйти з рахунку.
勾心斗角 gouxTndoujiSo робити каверзи один проти бдного; інтригувати один проти бдного; закулісні інтриги.
勾弓I g6uyln спокусити кого，застар.\ спокушати кого (спокушання).
沟 g6u.
沟 g6u 1)(人工水道）каніва;(莖壕）траншбя; рів. межові канйва; водостічна
канава; дренажна канйва (траншея); 〜 траншея (ходи);挖〜рити каніп. 2)(浅灌） борозна; виїмка; западина.在地面上乳几道~ зборознити землю. 3)(小河）струмбк.小河〜 струмочок.
沟播 g6ub6〈农> борозенний посів.
沟 Ш gouguan < 农 > борозенний полив; поливши по борознах (рівчаках).


263
、沟整 gouhe яр; [гірська] ущелина; полонина.多 〜的 яркуватий.
沟渠 gouqii канава. 概〜зрбшувальна канава; 排水〜водостічна канава.
沟施 goushl <衣> рядкове добриво.
沟鼠 g6ushii〈动 > сіра порбда.
沟通 g6ut6ng з'єднати що (з'єднання).架桥〜河 的两岸 з'єднати обидва береги ріки мостом; 〜两国文化 сприяти спілкуванню культур (сприяти культурному зв'язку) двох країн.
沟恤g6uxCi <书> —沟渠.
沟沿儿 gouyanr берег каналу.
伺 g6u.
伺偻 goulou горбатий (горбитися); сутулий (сутулитися).
伺偻病 gouloubing < 医 > рахіт; англійська хвороба.患〜的小孩 рахітна дитина.
^ gou 另见 g6u; jti.
橘枸 gouju <植> понцирус (апельсин, лимон) трьохлисточковий.
钩 g6u.
钩 gou 1)(钩子）гак; гачок; зачіпка.秤〜гак вагів;门〜дверний гачок;车〜зчеплення;吊~ грузопідйомний (крановий) гак;钓鱼〜 рибальський гачок. 2)(钓形符号）打一个〜 поставити галочку. 3)(用钧子拉住）зачіпати кого-що (зацеп, зачіпка).用钩子〜住 зачіпати гаком; причепити зачіпкою. 4)(缝)помітити що (замітка).〜贴边 помітити крайку.
钩虫 g6uch6ng <动> анкилостома.
钧虫病 g6uch<3ngbing <医> анкилостомбз.
钩稽 g6ujT 1)(查考）дослідження (досліджувати що). 2)(核算）розрахунок (розрахувати).
钩吻 gouwen <植> гельземіум витончений.
钩心斗角g6u xln dou jiao —*勾心斗角g6u xln doujiSo.
钩针 gouzhen в'язальний гачок.
钩子 g6irzi 1)钩 1).挂在〜上 повісити хробака на гачок (на гак). 2)(钩状的东西蝎子的〜 жало скорпіона.
賽 g6u.
藉火 gouhu5 багаття.燃起〜розвести багаття, gou.
Щ gou 1) обличчя у зморшках; старечі змбршки; глибока старість. 2) покритий зморшками, зморщений від старості; древній роками.
鸯老 g6ulao глибокі старці досконалих чеснот.
鸯长 gouzhang старший (за віком і становище).
苟 gou.
苟 1 gou 1) —»•苟且 1). 2)〜同[сліпо] дотримуватися чого., погоджуватися з чим;另lj人确 实是这样办的，但我条敢〜同інші справді так роблять, але це для мене не приклад (але я б із цим не погодився);〜免 уникнути чого; ухилитися від чого; відвертітися від чого; із рук зійти;难以〜免 із рук не зійде; не уникнути чого; не ухилитися від чого] не відвертітися від чого;不〜言笑 серйозний.
苟2 g6u <书> (假使)якщо.〜不努力，必将失败 якщо не докласти зусиль, то крах неминучий.
苟安 gou'an жити, поки живеться; жити [тільки] сьогоднішнім днем; аби як-небудь прожити;
жити, не заглядаючи в майб>^є (уперед). Щ —时的〜заради тимчасового спокою і благополуччя; аби жити, поки живеться; хотілося б жити [тільки] сьогоднішнім днем; аби бути живим.
苟合 gouhe вступити в любовний зв'язок із ким; перебувати (бути) у любовному зв'язку з ким.
苟活 gouhuo тільки б жити [і не загинути].
苟且 g6uqi5 1)(只顾眼前）піклуватися тільки про інтереси сьогодення (сьогоднішнього дня).〜偷生 аби бути живим; йти на поступки перед совістю (поступитися честю) заради порятунку своєї шкіри. 2)(敷衍 了事） робити як-небудь.因循〜розводити канітель; 作翻译一字也不能〜у перекладі не можна допускати ніякої вільності (неточності). 3) (不正当的）недстблений.有〜行为б^ти в [любовному] зв'язку з ким.
苟全 gouquan зберегти цілість; залишитися цілим.〜性命 зберегпі життя; залишитися цілим і неушкодженим (живим).
苟延残喘g6uydncdnchu5n (临死前的喘息）дихати на ладан; доживати свої останні дні;(勉 强维持生存)продбвжити своє жалюгідне існування; із хліба на квас перебиватися; [як-небудь] перебитися; мерзнути.
狗 gou.
狗 gou собака; пес.雄〜кббель ч.;雌〜сука;〜吠 [собачий] гавкіт;〜咬架 собаки гризуться; собача гризня.
狗宝 goubao <药> жовчні, ниркові або сечові камені собаки.
狗吃屎 gouchlshi:跌了 个〜упйсти ниць; тикнутися лицем (фізіономією) у бруд; розтягтися на весь зріст у бруді.
狗豆子 gSuddirzi <动> кліщ.
狗洞g6uddng丨丨参阅“钻狗洞zuSng6uddng”.
狗獾 g6uhu5n борсук.
狗急跳墙 goujitiaoqiang〈动〉загнаний собака і на стіну полізе; зажени собаку в глухий кут, він так і на стіну полізе; коли нестаток змусить, то і проти рожна попреш; обставини змусять — так на все підеш.
狗命 gouming:饶你〜пес із тобою; так і бути, вибачу тобі, собаці;〜逃 врятувати свою [собачу] шкіру;〜难逃 не уникнути собаці собачої смерті.
狗屁 goupi нісенітниця ж; дурниця.放〜нести нісенітницю; городити дурниці;〜不通 несу- світаа нісенітниця (нісенітниця);讲得〜不通 нести несусвітну нісенітницю.
狗肉 g6urdu собачатина; собаче м'ясо.
狗屎堆 g6usMduT гидота ж” просту 不齿于人 类的〜гидота, що викликає огиду в людства.
狗头军师 goutoujiinshT горе-радник. ч.
狗腿子 goutul-zi < 口 > служник; лакей; прихвостень ч., розм” холуй прост.,当地主 的〜б細 прихвостнем у поміщика; бути служником поміщика.
狗尾草 g6uw6icao <植> щетинник (мишей) зелений.
狗窝 g6uw6 собача буда.
狗熊 gouxiong ведмідь ч,
狗J(IL喷头 gouxiepentou на всі заставки прост. •, на чому світ стоїть; облити кого цебром бруду (помиїв).骂得〜крити кого на всі заставки; лаяти (паплюжити, крити, шпетити) кого на чому світ стоїть.
狗咬狗 gouyaogou собача гризня; гризуться, як
собаки; внутрішні розбрати; внутрішня гризня.
狗鱼 g6uyii <动> щука.
狗运亨通 gouyunhengtong щастить же усяким (різним) прихвостням.
狗 А子 g6uzSi.zi 1)(小狗）щеня. 2)(骂人话） сучий син; суча дочка; собаче поріддя.
狗备 gouzao <动> собача блоха.
狗仗人势 gouzh^ngrenshi пригноблювати (кривдити) людей, прикриваючись силою свого патрона; користуватися тим, що патрон у силі; падлючити, користуючись силою захисника.
狗嘴里长不出象牙 g6uzullizhangbuchaxi&ngyd від такого негідника доброго слова не почуєш; від хама тільки хамства і чекай; свиня солов'єм співати не мбже.
掏 g6u 另见 g6u;jti.
枸杞 gouqi <植> лаціум; лацій; дерезй.
昨j gou.
响 gou скрикувати, кудкудакати (про птахів). gougou гоугбу {звуконаслідування пташиного крику, кудкудакання).
妮 gou.
Ш gou 1) чудбвий, миловидний; хороший; 2) поганий; зло.
妮媽 gduhu добрб і зло.
奪 g6u.
冓 gou 1) конструювати; переплітати, сплітати; 〜屋 зводити будинок; робити дах. 2)—沟 (сто мільярдів).
^®gou.
遘 gou 1) зустрічати; зустрічатися (з…)；наштовхуватися на...; зіштбвхуватися (з...)； траплятися; потрапляти (в..., на..., під...)； зазнавати, терпіти;〜祸 зазнавати негод, зносити лихо (нещастя); 2) будувати, споруджувати.
gouhuo потрапити в біду.
遘难 gounan потрапляти в біду; зносити лиха; бути в біді.
遘闺 gdurmn 1) потрапляти в біду; бути в біді; 2) втрачати батьків, переживати смерть батьків, бути в жалобі за батьками.
遘4 goushi另见过时.
殼 ge>u.
殼 gou годувати грудьми.
觀 g6u.
觏 gou 1) зустрітися, побачитися; 2) утворитися, скластися.
觏见 goujian зустрітися, побачитися (з ким-н.).
觏闽 goumln зазнавати страждань від (чиїх-н.) ревнощів, страждати від людськбї злоби і образ.
gou 另见 g6u.
勾当 goudang витівка; мистецтво;无耻〜га- небні витівки;不法〜протизаконна витівка (угбда);罪恶〜злочіінні справи (витівки);识 破敌人的罪恶~ розпізнйти злочинні змбви ворогів;骗人的〜шахрайська витівка;不可 告人的〜непорядні (темні) справи (витівки, мистецтва);揭穿肮雎的〜викрити брудні (темні) справи; викрити брудну кухню;这都 是^也干的〜це всього-на-всього витівки.


264
gou.
垢病 goubing < 书 > осудження (судити кого-що、、осуд (засуджувати кого-що).为世〜 бути (стати) предметом загального осуду (осудження).
垢骂 gouma паплюжити кого-що (ганьблення). 受人〜зазнавати ганьби.
构 gou.
Щ gou (文艺作品）твір.佳〜чудовий (гарний) твір.
构 gou <植> шовковиця паперова; паперове дерево.
І勾成 goucheng скласти що (укладання); перебувати в кого-чого.词的〜〈语〉склад (структура, утворення) слова;〜部分 складова частина;这些行为〜犯罪 у цих діях знайдений (є) склад злочину;水是氧和氧〜 的 вода складається з водню і кисню;整体是 由局部〜的 ціле складається з частин; 一簇簇 礼啤腾空而起，〜一幅幅$丽的р案до неба летять різнобарвні снопи вогню, створюючи дивне видовище;月光下，白杨，长堤〜了一幅 美丽的图画 осяяні світлом місяця, тополі і будинки здавалися намальованими.
构成主义 gouchengzhuyi〈艺〉конструктивізм
构词 gduci <语> словотвір,〜手段 слово- твірний засіб.
构词包 goucifa〈语> словотвір.
构架 g6ujiS каркас.钢铁〜 <建> сталбвий каркас; <Ш> зварювальний каркас.
构件 gdujiSn <建，机〉елемент.预制〜готбвий елемент.
构思 gdusT 1)(运用心思）винбшувати що; намічати план твору.凝神〜віддатись уяві; 精心〜ретельна робота над композицією. 2) (作品结构）задум.作品的〜з^дум твору; Ш 本的〜зйдум п'єси.
构图 goutu <艺> композиція [картини]; робота над композицією.〜不合情理 композиція не відповідала дійсності.
构陷 gouxian будувати каверзи кому, проти кого.
构造 gouzao будівля; структура; конституція; конструкція,特殊的〜своєрідна будівля;人 体的〜будбва тіла [людини];有机体的〜 конституція організму;桥梁的〜конструкція мосту;机器的〜конструкція машини;金属的 〜структура металу;岩石的〜текстура гірських порід;地壳的〜будівля (структура) земної кори;〜地震〈地质> тектонічний землетрус;〜运动〈地质> тектонічні рухи.
构筑 gouzhu будувати що (будівля, будівництво); споруджувати що (спорудження); зводити що (зведення).〜工事 зводити (будувати) оборонні спорудження; робити фортифікаційні роботи;〜阻击阵地 будувати позиції для стримування противника.
构筑物 gouzhuwu спорудження.
购 g6u.
购 g6u —购买.现〜купувати за готівку;〜赊 купувати в кредит.
购储 gouchii закупити що (закупівля).〜原料 закупівля сировини.
Ш ® iiF. gouliangzheng продовольча картка, (книжка).
购买 goumai купувати що (купівля); купувати що (придбання).〜Н 用品 купувати предмети
повсякденного побуту;〜公债 купувати облігації [позики];他〜了 一大堆书 він купив цілу купу книг; він накупив книг;这是我〜的 东西 це моя покупка (моє придбання).
购买力 goumaili купівельна спроможність (сила). 货币的〜купівельна сила грошей提高劳 动人民的〜підвищення купівельної спроможності працюючих.
购销 gouxiao покупка і продаж; закупівля і збут. 〜关系 зв'язок постачальників із споживачами; 〜两збільшення об'єму закупівлі і збуту.
购置 gouzhi обзавестися чим, розм.; придбати що (придбання); закупити що (закупівля).〜 家具 обзавестися меблями.
垢 gou.
垢gou 1) <书> (肮脏）брудний. 2)(脏东四） брудне.锅〜шумовиння в казані;牙〜винний камінь;油〜жирний бруд;衣服沾上了油〜 одяг був замаслений (покритий жирним брудом). 3)〈书〉(耻辱)образа; ганьба.
垢腻 gouni бруд 寬满身〜весь покритий брудом; весь у бруді.
垢污 gouwu бруд ж.; скверна книжк., застар.\ бридкість.
g6u.
够 gdu 1)(数量足）вистачити чого; досить.这些 钱〜不〜？ чи вистачить (досить) цих грошей? 我们的原料刚刚〜用сирошініі в обріз;粮食〜 用一个月 хліба вистачить на місяць;这笔款 子不〜用 цієї суми недостатньо (не вистачить);时间不〜бракує часу;这些事〜你 办的 вистачить тут вам роботи. 2)(达到某种 程度）вистачить; досить; достатньо.〜了，我 不能再吃啦！ досить, не можу більше їсти!〜 了，不要再唱了 ！ досить (вистачить) співати! 〜好的 досить (достатньо) добре;不〜好 недостатньо добре;你〜累了 ви дуже (порядком) стомилися;这项工作是〜累的ця робота досить (достатньо) важка;他〜糊涂的 він досить дурний;这几天你〜辛苦的了 у ці дні ти досить потрудився;玩〜награтися [усмак];吃 ~ наїстися [досхочу];听 ~ наслухатися [удосталь];我这种话听〜了 набридло мені слухати такі речі; я наслухався таких розмов; я ситий по горло подібними розмовами;太高，我〜不着 дуже високо, і мені не дістати;他完全〜得上做一 个共青团员 він цілкбм гідний стати комсомольцем;你哪一点〜不上人家？ чим ти гірше інших?
够本 goub^n беззбитковий; по свош ціні;(不输 不赢）[залишитися] при своїх.够不够本？ чи можна повернути свої гроші? чи буде беззбитковим?够不了本 не покрити собівартості; не окупатися;不〜у збиток; збитково; нижче собівартості.
够格 gouge гідний; повноцінний (повноцінність). 当个组长他完全〜він цілкбм гідний бути груповодом.
够交tS goujiaoqing досить дружні; рахуватися з дружбою.
够劲儿<口> —够受的. ，
够朋友 goupengyou бути справжнім (гідним) другом; рахуватися з дружбою. {尔叨Р〜！ який же ти мені друг!
够俄gouqiang <方> 够受的.忙得〜турббт пбвний рот;累得他真〜здброво так він
утомився; жах як він утомився.
够І®的g6uqiSode —►够受的.
够受的 goushou-de здброво прост.\ дуже сильно; [здброво] дістатися; жах.够他受的 йому [здброво] дістанеться; він іще натерпиться [лиха]; йому тяжко прийдеться; 疼得〜дуже (дуже сильно) хворіє; дуже боляче;热得真~ &же пече! Й人巧扭起І真 〜прбсто жах, коли він буде впиратися.
够味儿 g6uw6ir <口> (工力高妙）майстерно; (意味深长）цікавий; задушевний (задушевність); наводити на думку,唱得〜співати як майстер; майстерне виконання пісні;说得 ~ розказано цікаво;感到不〜почувати прісноту.
被 ge>u.
彀中 gduzh6ng 〈书〉пастка; розставляння сітей; пастка.入我〜потрапити на [мою] вудку; потрапити в розставлені мною сіті (у мою пастку, у мою западню).
購 gdu.
購和 gouhe укласти мир.〜Iу[牛 умови миру.
媾疫 g6uyi <啓医> сл^чна хворбба; дурина.
輒 gii.
輒 gu велика кістка.
燕gu.
薛 gti гриб.
酤ga.
酷 gii I. 1) молоде вино; 2) вино (взагалі). II. 1) продавати (вино), торгувати (вином); 2) купувати (вино) (для кого-н.).
酷户 guhu винороб.
酷家 giijia крамниця {особливо: винна).
酷酿 guniang курити вино.
ІЙ Ш guque акциз на вино; винна монополія на виноробство.
gu 另见 gii.
估gfi —估计.不要低〜群众的力量не можна недооцінювати сили мас;〜一〜收成有多少 уявіть, який буде врожай.
估计 giiji (大致计算）оцінювати кого-що (оцінка);(端测j) прикидати що (прикидка) розм.; припускати що (припущення); враховувати кого-що (облік). IS 误〜непрі вильна оцінка; неправильний підрахунок; помилятися в оцінці;对自己〜过高 багато (високо) думати про себе; уявляти про себе; багато (багато чого) на себе брати;据我〜по моїй оцінці; по моїх припущеннях 无法〜 важко (неможливо, не можна) врахувати (оцінити, підрахувати); не піддатися обліку; 对目前形势的〜до оцінки сучасної обстановки; 损失难以〜збіітки не піддаються обліку;对情况〜不足 недооцінити (недостатньо врахувати) обстановку;要〜到还没 有察觉而可能出现的问题потрібно передбачати (припускати) можливі, ал^ поки ще не помічені проблеми.
估价 giijia оцінити кого-що (оцінка); розцінити що (розцінка) спец.\ калькулювати [вартість]. 商品〜калькуляція (розцінка) товарів;给东 西〜оцінііти річ.
估量 gO.liang прикинути що (прикидка) розм. 用千〜一下прикіінути на руці;用眼睛〜一下 прикинути на око;暗自〜прикинути в умі;


265
不可〜的作用неоціненна роль;不可〜的力量 невимірна сила.
沾gG.
沽 gii 1)(买）купити що.〜酒 купити вино; піти за вином. 2)(卖）продати що (продаж).待价 而〜вичікувати ціни; вичікувати в надії на краще.
沽名钓誉 gummgdiaoyu домагатися популярності і слави нечесним шляхом; непорядним способом здобути собі популярність і славу;〜的人 честолюбець.
孤go.
孤gii 1)(丧失父母的）осиротілий.〜子осиротілий хлопчик; хлопчик-сирота ч.;〜女 осиротіла дівчинка; дівчинка-сирота. 2)(孤 单)самотній (самотність, самітність); відокремлений (самітність).〜雁 самотній дикий гусак;〜舟 самотній човен;〜帆 самотнє вітрило;〜岛 відокремлений острів; 〜身 одна [людина].
孤哀子 gu'aizi круглий сирота.
孤傲 gii'^o відлюдний і гордовитий; замкнутий і зарозумілий.
孤本gCibSn (仅存的版本）кнііга-知ікум ж.; унікальне видання;(仅存的手稿）унікіпь- ний рукопис;(仅存的拓本）унікальний екземпляр відбитка.
孤雌生殖 giidsh6ngzhi〈生物> партеногене- тичне розмноження; партеногенез; партеногенезис.
孤单 giidan самотній (самітність, самотність); відокремлений (відокремленість).感 Щ 〜 почувати себе самотнім;〜的感觉 почуття самітності;孤孤单单 один як перст; зовсім один.
孤胆 giidan відважно (безстрашно) борбтися один проти багатьох.〜英雄 герой, що відважно (безстрашно) бореться один проти багатьох.
孤独 giidii 1)(他自一人）самбтній (самотність, самітність).〜的生活 самотає (відокремлене) життя; жити самотньо (відособлено, відчужено, на відшибі). 2) 抓僻.
孤儿gQ’dr 1)(失і父亲的儿童）дитина, що втратила батька; сирота ч.，ж. 2)(失去父母 的儿童）[круглий] сирота.
孤 JL 院 gii'eryuan дитячий будинок; дитбудинок; дитячий притулок; сирітський будинок.
孤芳自赏 giifangzishang самозамилування; займатися самозамилуванням; милуватися самим собою; самовдоволено захоплюватися своєю талановитістю (своїм даруванням, своїми здібностями);(自命清高） вважати себе бездоганним (далеким від мирської суєти).
孤高 gugao〈书〉зарозумілий (зарозумілість); гордовитий (гордовитість); ставити себе вище інших;〜的神气 зарозумілий (гордовитий) вигляд.
孤寂 giiji самотній (самітність); самотній (самотність, самітність).〜的生活 самотнє (самотнє і нудне) життя.
孤家弈•人 giijiaguaren самотня людина; один як перст; зовсім один;〜的政策 політика самоізолювання (самоізоляції).
孤军 gujun відрізана армія (військбва частина). 〜深人 вклинитися, відірвавшись від головних сил;〜奋1 斗 борбтися поодинці; бо¬
ротися (вести бій) самотужки [без підкріплення];〜作战 борбтися (вести бій) одному; відвоювати самотужки.
孤苦 giiku сиротливий (сиротливість).〜无依的 处境 безпомічний стан.
孤苦伶ІГ gukiilmgding ні роду ні племені; сиротливий (сиротливість).过着〜的生活 жити одинаком.
孤立 guli 1)(不相联系）ізольований (ізольованість); відособленний (відособленість).〜 的现象 Ьольбване (окреме) явище;不能〜地 看问题 не можна розглядати питання відособленно;废除〜地h究马列主义的方法 відкинути метод відірваного від життя вивчення марксизму-ленінізму. 2)(无援） ізольований (ізольованість, ізолюватися); самбтній (самотність, самітність).〜无援 залишитися (опинитися) на самоті; залишитися без допомоги з боку (без підкріплення); ізольований і позбавлений усякої підтримки; ізольований і без підтримки;陷 入~状态 потрапити в ізольоване становище (в ізоляцію); опинитися (перебувати) в ізоляції;他辩论中显得很〜він під час дебатів виявився зовсім самотнім;敌人已经 彻底〜了 ворог уже остаточно ізольований; 我们不是〜的 ми не одинокі (не одні). 3)(使 孤立)ізолювати кого-що (ізоляція); відокремити кого-що (відокремлення); поставити кого-що в ізоляцію.〜敌人 ізолювати вброга; поставити вброга в ізольоване становище; поставити вброга в становище повної ізоляції;〜反动势力 ізолювати реакційні сили.
孤立木 giilimu <林> окреме дерево (те, що росте окремо від інших).
孤立语 giiliyii ізолююча мбва.
孤立主义 gulizhiiyi ізоляціонізм.
孤零 guling самотній (самотність, самітність).
孤零g gulmglmg 孤单.,~的一所上房子 окремий будиночок; хатинка, що стоїть окремо;〜的一个人 наодинці з самим собою; 一个人〜地坐着 сидіти самотньо; сидіти на самоті;提案只有〜一零的离持пропорцію підтримував тільки один-єдиний гблос.
孤陋寡闻 giilduguawen обмежений і мало інформований; вузький кругозір; обмежений (недалекий) і малознаючий; обмежений розум; обмеженість рбзуму.
孤 ^ giipi нетовариський; відлюдкуватий (відлюдкуватість); відлюдний (відлюдність). 〜的性格 нетовариський (відлюдний) характер;性情〜的人 відлюдько; відлюдник; відлюдниця.
孤孀 giishuang удова.
孤掌难鸣 guzhangnanming один у полі не воїн. 〜，众繁易举 один горює, а артіль воює.
孤注一掷 gu zhuylzhi поставити все на карту; йти (піти) ва-банк; ризикнути всім; йти на все.
咕 gii.
咕啤 gudong <象声> бовкнути (шубовснути) розм.他〜一声跳到水里去了 він скок у воду.
咕鄉 giidii〈象声> буркотіти розм” буль-буль; булькати (булькання).壶里的水〜直响 булькала вода в чайнику; чайник буркоче; Ж ЙІ'Ж із бульканням текла вода; буль-буль текла вода;他一地喝完了 一杯水він із бульканням випив склянку води.
咕鄉 gii du (长时间煮）[довго] варити що; зва¬
ритися, 把肉〜烂 дати м'ясу зваритися.
咕咕 gilgii <象声> (母鸡叫）кудкудакати (кудкудакання); квохтати (квохтання); воркотати (воркування);)(布谷鸟叫）куку- вати (кукування).
咕唧 giiji〈象声〉хлюпати (хлюпання); чмокати (чмокання).脚下的泥踩得一地直响бруд хлюпав під ногами; хлюпати по бруду.
咕唧 giiji (小声交谈)шушукатися (шушукання) розм.; шепотітися. 在耳边〜了两句 шушукати (шепотіти) що на вухо.
咕隆 giilong〈象声〉гуркотіти (гуркіт); гриміти. 雷声一地响着 гуркбче (гримить) грім;车声 一地响着 гуркбче візок.
咕噜 giilii <象声> (水流声）буркотіти бурчати (гурчання);(滚动声)гуркотіти (гуркіт),把一 杯水〜一口喝下去 випити одним ковткбм (залпом) склянку води;肚子一响 буркбче (гурчить) у животі;石头一地滚下山去 камінь із іуркотом скотився з гори.
咕噜giHu —咕哝.
咕浓 gu-nong бурмотіти (бурмотіння); бурчати (бурчання).
№ gii 另见 gu§.
рДвД gugu 另见 gu§gu5 <书> (小儿哭声)ya! ya!
姑钟.
姑1 gii 1)—姑母.2)(丈夫的组妹)золовка. ж. 3) <书> (丈夫的母秦)свекруха.
姑2 gii <书> —►姑且.〜念…приймаючи на увагу, що...; ~置的沦 пбки залишимо кого-що без обговбрення; поки відставимо (відкладемо) що убік; поки не будемо говорити про кого-що;〜妄听之 слухати прбсто так; нічогб (не можна) приймати всерйоз; нічого прислухатися до кого-чого', 这些传闻只可~$听：£ до подібних чуток нічого прислухатися ; цим чуткам нічого надавати значення;〜妄言之 сказано прбсто так (так, між іншим); говорилося все це прбсто так.
姑表 giibiao двоюрідний [по чоловічій лінії].〜 兄弟 двоюрідні брати;〜姊妹 двоюрідні сестри.
姑夫 giifu чоловік сестри батька; дядько.
姑姑 gi^gu <口> —姑Щ. 姑舅giijifi —姑表.
姑母 giimu сестрй батька; тітка [по батькові]; тітка [по батьку].
姑奶奶gGnSinai <口> 1)(父亲的姑母） двоюрідна бабуся; тітка батька. 2)(出嫁的女 JL) заміжня дочка.
姑娘 gii.niang 1)(未婚女子）дівчина; панянка застар.小〜дівчинка;〜们 дівчата мн. 2)<口>(女儿）дочка.
姑且 giiqiS поки; поки що, прост. \ хоч; нехай.〜 不说 не говорячи вже (навіть) про те (про це); не говорячи вже (навіть), що...;其4也〜不说 крім усьогб іншого; 这点;й好〜不提 найкраще, поки (поки що) про це не будемо говорити;〜这样吧 нехай [буде] так; так і бути;你〜试一试 поки (поки що) спробуйте; 〜拿它作为例子для прикладу взяти хоч це;〜 认为这是对的 пригостимо на хвилинку, що це правильно (так).
姑嫂 giisao зовиця і невістка.
姑息 guxl потурати * (потурання) книжк.\ потурати (потурання); поблажливість книжк. (полегкість, поблажливий); потурати кому в


266
чому, чому, розм.'' (потурання); гладити по голівці (по голові) кого.〜потурання; поблажливість; поблажливе відношення;在 父母的〜下при потуранні батьків;〜缺点 бути поблажливим до недоліків;对子女耍严 格耍求，^ fib- треба бути вимбгливим до своїх дітей, не можна ж потурати їм;〜疗法
< 	医 > паліативне лікування; паліативна терапія.
姑息剂 giixTji паліатив.
Й В ^ guxlyangjian < Щ > злочинне потурання; потурання злочинним елементам; потурання до добра не приведе.
姑爷 gu-ye <□> чоловік дочки; зять ч.
姑丈gfizhdng —姑夫. 姑子 gu-zi <口> черн“ця.
轴gu.
轴辘 gii.lu <口> колесо.
go 另见
f]•朵儿 gii.duor <口> бутбн.
it碌giHu котитися.皮球在地上〜м'яч котиться по землі.
蔬 gii.
Ш gG <|Й> цицанія широколиста.
辜А
辜负 gufu не виправдати чого; обдурити кого-що (обман).不〜党和人民的如望 виправдати надії (чекання) партії і народу; не обманути надії партії і народу;不〜崇高的 称号 виправдати висбке звання;我〜了 你 я не виправдав вашої довіри; я винуватий перед вами;我们决不〜人民的信任ми обов'язково виправдаємо (ніколи не обманемо) довіру народу.
Ж
骨go.
符奖 giitil листівка.
箍ga.
Ш gu 1)(用竹蔑等捆紧）набити обручі на що; охопити що обручами; 2)(用绳子等勒住） обв'язати iqo (обв'язка).〜木桶 набити обручі на дерев’яну бочку; охопити (перетягнути) дерев'яну діжку обручами;头 J：〜一条毛中 обв'язати голову рушником. 3)(圈儿)обруч, 铁〜залізний обруч.
拖桶匠 gut6ngjiang бондар */.; бончар.
f gii 另见 gii; gfi.
货头gu-tou 1)(骨)кістка ж.他瘦得成了一副〜 染子 він став як кістяк; він став худим як скелет. 2) (шіМ) якість; натура. м'якотіла (безхарактерна, слабовольна, безхребетна) людина;懒〜лбдар ч., розм/, ледарка ж” розм.\ лежебок розм.; лежебока ч., ж” розли.， лежень розм.; валяка ч.，ж., розм.',这人〜挺 硬 це людина з сильним характером і великою витримкою;笞迅的〜足最硬的Jly Сінь був людиною міцної кістки. 3)〈方〉(ії 里喑含的不满与讽刺）прихбване невдоволення; прихбване глузування; натяк. ІЇІ#〜сказане з натяком; кидати камінчик у чий город.
gii терти; розтирати; натирати; витирати; ~ Ш натирати до блиску.
讫秀 gutii чиряк (на голові), їй gu.
沾 gii 1) коментувати (тексти);〜经 коментувати канонічні книги. 2) коментарій, тлумачення, глосарій.
诂训 gfixun коментарі старих текстів; тлумачення тексту.
拍gu.
桕 gti 1) рити, свердлити (колодязь); розкопувати (могилу); 2) місити; каламутити.
沾gu.
gu 1) грубий, простий;〜功 груба (нарочито проста) роббта; 2) недбалий, зневажливий; недбалість, зневажливість; недбалість (напр., у ритуалі). 3) продавець вина.
源go.
堀 gu 1) каламутитися, забруднюватися; 2) збурювати, засмучувати. 3) виснажуватися, вичерпуватися, закінчуватися; ^ ~ не мати кінця, (текти) безперервно.
堀堀 giigu 1) бігти (про воду、’ текти, плескатися; 2) бути в безладі; хаотичний.
堀泥 guni каламутитися, забруднюватися.
堀池 guzhuo мутний, брудний.
滑А
滑 gii каламутити, бруднити (чіш-н.);〜泥 забризкати багном, закаляти глиною.
嘏g。.
AS gu щастя, благо; довголіття;祝〜бажйти щастя (довголіття); вітати з днем народження.
Й gii І. 1) достаток; удача; щастя; добро; 2) хлопчик-слуга;藏〜раб і хлопчик-слуга. II. 1) жити в достатку; 2) бути живим і здоровим, бути живим.
穀旦 giidan хороший ранок; щасливий (вдалий) день.
М giHu годування, оклад (чиновника), платня.
酿
mgu.
^ gu I. 1) соляне озеро; ємність для соляного розчину; 2) крупна сіль; рибна їжа. II. 1) ламкий, крихкий, неміцний; 2) грубий, поганий. III. 1) припинятися, закінчуватися; 2) пити; смоктати.
鹽恶 giie грубий і неміцний.
監盐 giiyan крупна сіль.
古gu.
古 gCi 1)(古代）старовина (стародавній); стародавність (древній).远〜глиббка старість (стародавність); сива старовина. 2) (时代久远的）стародавній (старовина); древній (стародавність).〜画 стародавня картина;〜资 стародавня порцеляна; ~私戈 древнє (стародавнє) місто;〜日寸у древні (старожитні) часи; у стародавності; у старовину. 3) —►古诗.七〜семискладові стародавні вірші.
古奥 gu'ao архаїчний (архаїчність).文字〜 архаїчний стиль.
7і!巴 A Giibaren кубинець (кубинський); кубинка.
ТІз Ш guban відсталий (відсталість); упертий
(упертість); консервативний (консервативність). 〜脾气 млявий (упертий) характер; млявість у характері; зашкарублість характеру; млявий розум;老〜стйрий
консерватор (упертий); такий погляд дещо консервативний;这种看法有些〜такий погляд є вже майже (трохи) консервативним (старозавітним).
古词 gCid <语> архайм;(历史词语）історизм.
古代 gudai стародавність; старі.〜社会 древнє суспільство;〜筑 стародавня (древня) архітектура;〜传说 стародавні перекази (легенди); 〜风俗 древній звичай; звичай древніх.
古代史 gudaishi древня істбрія.
古 ІЙ 支办肠 gudaorechang надзвичайне добросерда; бути надзвичайно добросердним; із гарячою участю; доброта і чуйність.
古典 gudiSn 1)(典故）крилаті слова (вирази). 2) (古代流传下来有典范性的）класичний.〜文 学 класична література;〜音乐 класична музика;〜政治经济学 клас“чна політична економія;〜/[乍品 класичний твір; класика;〜 作家 класик.
古典派 giidianpM 1)(一种学派）класична школа. 2)(古典派而人）класик. 古典主义 giidianzhiiyi〈文〉класицизм.
古董 giidong 1)(古玩）антикварна річ; музейна рідкість; старовина.玩〜захоплюватися антикварними рідкостями; 搜集〜 колекціонувати старовину;〜鉴赏家 антиквар застар.\ аматор музейних рідкостей. 2)(过时的东西)старомодна річ. 3) (守旧的人）старозавітна людина; людина відсталого складу розуму; консерватор; консерваторка рош.
"Й" /К ^ Gu'erbangjie курбан-байрам; курбан.
古方 giifang стародавній рецепт.
古风 gti侘ng 1)(古代风气）древні (стародавні) звичаї і вдачі; старовина. 2)(古朴的风气） прості, як у старовину, звичаї. 3)—> 古诗.
;дивацький людина;
тиупрована людина; оригінал;〜的行为 дивний (дивацький) учинок; дивацтво; ексцеьпрична поведінка;〜脾气 дивний харакгф； чудність у х^акгфі;举止〜поводишся дивно; дивакувато раж ; не без дивацтв; у кого вчинки (поведінка) із
* /І ч、/ r -J- t- . ^ »
)СЬ дивно [дивацгва;
він людина чуцаювата; він людина не без дивацтв.
古迹 gujl пам'ятка старовини; старожитності мн.
古吉拉特语 gujilateyii гуджаратська мова; мбва гуджараті.
古籍gGji —古书. ,
古今中夕卜 gQjTnzh6ngw^i завжди й усюди; в усі часи й у всіх країнах (у всіх народів).〜的战争 війни всіх часів і всіх народів; древня або сучасна війна в Китаї або в інших країнах;〜，没 有例夕卜 виключень тут немає ні в минулому, ні тепер, ні в нас, ні за кордоном.
古旧gOjiu —>古老.
古柯 giikS <植> кбка.
古柯碱 giikgjian <药> кокаїн.
古来 gDlai споконвіку (споконвічно); справіку; віддавна книжк.
ІІТ兰经 Giildnjfng <宗> корйн; алкоран.
古老 giiiao (年代久远）древній (стародавність); стародавній (старовина);(过时）застарілий
古怪 giigum дивний (чудність); чуц&нии; ди (дивацтво).〜的人 дирак; чудна (дивна) j
他说话有点
оворшь;他这人有点〜за ним вбл . • 9 а людина


267
(застарілість).〜的橡树 віковий дуб;〜的国家 древня країна;〜的民族 древні народи;〜的风 俗 стародавні (старожитні, старозавітні) звичаї;〜的家庭 родина зі старим укладом життя;〜的式样 старомодний (застарілий) фасон;〜的字眼 застарілі вирази (слова);在~ 的年代里 у глибокій давнині; у старожитні часи.
古朴 giipii простий і стародавній.〜的风气 прості, як у старовину, звичаї.
古琴 giiqin < 音 > "гуцінь” (один із видів китайських струнних щипкових музичних інструментів).
古人 gtir^i 1) (А代的人）древні [люди]. 2)(古 狼进化的人）палеоаіпропи мн.
古人类学 giirenleixue палеоантропологія.
古人类学家 gurenleixuejia палеоантрополог.
沾色古香 guse-giixiang у доброму стародавньому стилі; віяти глибокою старовиною.
古生代 giishSngdM <地质> палеоз6йська ера; палеозой.
古生界 GiishSngjic〈地质> палеозойська група.
古生物 gushengwu викопні; викопні тварини і рослини; викопний тваринний і рослинний світ.
生物学 giishengwuxue палеонтологія; палеобіологія.
古失物学家 gushengwuxuejіа палеонтолог
^ gush! стародавні (древні) вірші; стародавній (древній) вірш.
古书 giishii стародавні книги.
古铜色 gDtongse темнокоричневий [колір].
古玩 giiwan антикварна річ; музейна рідкість; старовина; антик застар.
古玩店 guwandian антикварний магазин.
古玩家 giiwanjia антиквар застар.
古玩商 guwanshang антиквар.
古往今来 guwangjlnlai споконвіку; за всіх часів; здавна і понині; як у минулому, так і нині.
古为今用 giiweijTnyong давня спадщина повинна служити сьогоденню; використовувати в інтересах сьогодення; ставити древнє (стародавнє) на службу сьогоденню (сучасності).
古文 guwen 1)(文言文）твори давньокитайською літературною мовою. 2)—> 古文字.
古文字 giiwenzi древні письмена.
古物 guwii [археологічні] старожитності; древня річ.
古昔 giixT〈书〉древній (стародавність).
古稀 giixT <书> сімдесятиріччя;年近〜[років] під сімдесят.
古 i)l| guxun завіти древніх; древні завіти; древні сказання (афоризми).
ТІЇЇІЕ guy3 стародавній і витончений.
古猿 gflyuan〈古生> палеопітек.森林〜дріопітек.
古装 giizhuang стародавнє вбрання (костюм); стародавній одяг.
lb" й її ^ giizhuoyaayuan стародавній і примітивний.
泊gu.
УИ gugu плюскіт (хлюпати, хлюпання); булькати (булькання).溪水〜地流右 з плюскотом (із бульканням) тече гірська річка; плюскається гірська річечка.
合gfl.
谷 1 gii.(山行）долина.山〜полонина;狭〜 ущелина.
谷—谷类.—谷子.
谷仓g£ic如g 1)(放谷的仓库）зерносхбвище; зерносклад; [хлібний] амбар. 2)(产粮区） житниця.
谷草 gticao солома.
谷壳 giike полбва.
谷类 gulei зернові; зернові хліби; хлібні злаки. 〜作物 зернові культури;〜植物 зернові.
抒神星 giishSnxTng <天> Церера.
抒物 giiwCi 1)(谷类的子实〕ізернб; ізернові. 2)抒类.〜经济 зернове господарство; 〜і司料 зернофураж; зерновий корм;〜联 合收害^机 зернозбиральний (зерновий) комбайн.
谷雨 guyu "хлібні дощі" (обидва з 24 сезонів місячного календаря з 20-21 квітня).
谷子 gti.zi 1) <植> просо італійське; чумиза. 2) (粟的子实）[неочищене] просо. 3) <方> (稻） мал. 4) <方> (没去壳的稻粒）[неочищений] мал.
股糾.
股1 gCi 1)(大腿）стегнб. 2)(组织单位）стіл; секція.人事〜стіл особового складу;财务〜 фінансова секція;第三科第一〜пфший стіл (перша секція) третього відділення. 3)(绳线 的组成部分）шітка ж.; пасмо.三〜儿绳 мотузка з трьох ниток;合〜儿线 пасмо. 4)(股 份）пай.入〜ввійт“ в пай; внести пай;退〜 вийти з пайовиків;每〜五百元 кбжний пай - п'ятсот юанів. 5) (j^) частина ж.; частка. % 为三〜поділяти (розділити) на три частини (частки);按〜均分 ділити що на частини нарівно. 6) <量词> (用于成条的东西):几~粗 绳 декілька канатів; 一〜4、道 вузька стежина. 7) <量词>(用于气体、气味、力气等） струмінь. 一〜黑烟 струмінь чорного диму; 一〜热气 струмінь теплого (гарячого) повітря; —〜冷风 потік холодного вітру; 一〜香味 пахощі; духмяний запах;——〜Ж струмінь води; 一〜劲енергія; енергійно; 一〜热情 ентузіазм; з ентузіазмом; із підйомом;—〜柔 情油上他的心头 хвііля ніжності залила його сфце; почуття ніжності переповнило його серце. 8)〈量词>(用于人)гр^па; частина лс.; шайка.——〜敌军 загін (група, частина) ворожих військ; ворожа частина; 一〜土匪 зграя розбійників; банда грабіжників.
股 2 gti <数> дбвгий катет.
股本 giibSn акціонерний (пайовий) капітал.
股东 giidong акціонер; пайщик; пайовичка; компаньйон.〜会议 акціонерські збори; збори пайовиків (акціонерів).
股匪 gii fei розбійницька зграя (банда).
股份 giifen пай.〜公司 акціонерне товариство; пайове товариство;〜有限公司 акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю.
股背 giigu стегнова кістка.
股金 gOjTn пайовий взнос.〜累积 < 经 > паєнакопичення.
股利giili —股息.
股票giipiao акція.〜行市курс акцій;〜投机商 біржові гравці (спекулянти).
股沛 gushan〈医〉стегнова грижа.
股,窗、guxl дивіденд.发〜дивідендні видачі.
股子 gii-zi —股 1 4).
枯gQ.
牯牛 gQniu (水卞）бик; буйвіл, gu b)见 go; gu.
背 gii 1)(切•头）кістка ж.\ остео-.啓〜кістка тварини;免〜риб'яча кістка; /Ш〜ребрб;〜移 植 остеотрансплантйція. 2) —> it架 2). 3)(品 Ж， якість; натура, f谷〜міщанство;
вульгарність;傲〜гордість; гординя застар. 媚〜підлабузництво розм.
骨朵 gCidu6 булава.
骨月巴 кістяне добриво; добриво з кістяного борошна.
骨粉 giifen кістяне борошно.
骨干giig^i 1) <解> диафіз. 2)(主耍的人或事物） кістяк; скелет.某本〜основний кістяк;训练 〜;文艺〜队伍 кістяк працівників літератури і мистецтва;起〜作用 відігравати роль кістяка; 领导重视，〜带头 керівництво повинно приділяти серйозну увагу чому, а кістяк - подавати приклад у чому.
骨胳 giige <Ш> скелет.夕卜 збвнішній кістяк; 内〜внутрішній кістяк.
骨撤肌 giig句了 <解> кісткові м'язи.
gug^ngzaihou так і хотілося сказати; гнітило (давило) душу від невисловлених думок.
骨瓶 giihou <解> еп丨фЬ.
骨化 gtihuA окостеніння (окостеніти).〜的软骨 окостенілий хрящ.
骨灰 gfihuT 1)(动物骨灰）попіл кісток [тварин]. 2)(人的骨І) порох.
骨灰:Й giihuThe урна [із прахом]; шухляда з прахом.〜保存处 колумбйрій.
骨架gtijjh 1)(骨头架子）кістяк;这猪的〜大 у цієї свині ширбкий кістяк (широка кістка). 2)(物体的架子）каркас; кістяк; скелет. 51 筑物的〜каркас (кістяк, остов) будинку;飞船的〜каркас дирижабля;船 的〜кістяк корабля.
骨胶 gujiao кістяний (кісткбвий) клей.
骨节 gCijiS суглоб. 骨结核 giiji6h6 <医> кісткбвий туберкульоз.
骨科 giik6 1) <医> остеблог.〜医生 остеблог. 2) (指医院部门）остеологічне відділення [лікарні].
骨痨gfilh —件结核. , t
骨力 giili 1)(笔力）сильний (твердий) почерк. 2)(坚定 йіі 力量)упевненість; тверда віра.
骨料 gtiliAo < 建 > зап6внювач，粗 ~ великий заповнювач;细 ~ дрібний заповнювач.
骨膜 gumo〈解〉окістя; перібст.
骨膜炎 giim6ydn <医> періостпіт;
骨牌 gupai китайський доміаб (гра в 32 кістяні пластинки, на лицевій стороні якої нанесені бали).
骨盆 gfipdn <解> таз; тазове кільце.
骨气 gtiq'i 1)(刚强气概)тверда воля; велич духу. 没有〜的人 м’якотіла (безхарактерна, слабовільна) людина; слимак рот., презир.\ 这人有 ~ він людина з характером (із твердою волею); він людина стійка. 2) 一>货 力1).
骨肉 gurou кровне споріднення.〜兄弟 рідні (кровні) брати;〜同胞 рідні (кровні) співвітчизники; 亲生〜рідні діти; плоть і кров чия; плоть від плоті чиєї; кров від крові чиєї; кістка від кістки чиєї;〜相连 кровно зв'язаний; кровний зв-'язок;〜闭聚 уся родина була разом; побачитися з батьками (із дітьми).


268
#瘦如柴 gu shou ru chai [одна] шкіра та кістки; одні кістки; худий, як кістяк (тріска).
髓 giisui <解> кістковий мозок.
沿•炭 giitan кістяне вугілля; кістяна чернь.
.猫热 gutongre <fe> денге лихоманка.
•血 giixue рідні діти; плоть і кров чия; плоть від плоті чисі\ кревне споріднення.
ti•折 giizh6 <医> перелбм [кістки].
tl.子 gu-zi кістяк; скелет.塌〜кістяк віяла;伞〜 парасольки.
#子里 gu-zili <U> у душі; у серці; усередині. 表面上都好，〜那就难说了 зовні все гладко (добре), а що там усередині - уже важко сказати;这个地主4面上老实，〜狡猜цей поміщик на вигляд простодушний, а в душі хитрий.
贾gu.
贾 gti купець; крамар; комерсант.富商大 ~ великі комерсанти.
罟 gti.
Ш gu，书>1)(鱼网）сіть ж.; невід. 2)(捕鱼） ловити рибу сіттю (неводом).
钴
钴 gii <化> кббальт.
盛 gti.
盜惑 gflhuo демагогія (демагогічний);(迷惑） спокушати кого-що (спокушання);(毒害） отруювати кого-що (отруєння); розтлівати кого-що; розкладати кого-и^о〜手段 демагогічний прийом;〜人 діяти демагогією; розводити демагогію; каламутити народ; розпалювати народні пристрасті;〜人心的话 демагогічні словй; дешеві слова демагогії;〜 人心的资产阶级口号демагогічні буржуазні заклики (гасла);〜青年 спокушати (отруювати, розкладати, розлагати) молодь; 起〜作用 робити розкладницьку (отруйну) дію (вплив).
盡惑性 guhuoxing демагогічність (демагогічний).
鹤gu另见hii.
鹤 gll <书> ціль ж.; мішень •中〜потрапити в ціль (у мішень).
鹤的 gudi <书> 1)(箭祀中心）центр мішені; ціль.冗 2)(目的）ціль ж.
穀 gfi. ,
毂 gO втулка (колеса).车〜колісна втулка.
鼓执
鼓 gti 1)(乐器）барабан.手〜буббн; тамбурин; 打〜тарабанити; бити (ударити) у барабан; 会打〜уміти грати на барабані 2)(形状、声 音象会的东西）барабйн,制动〜 < 机> гальмівний барабан; барабан гальма;汽〜 <机> паровий барабан;耳〜 <解> [вушний] барабан. 3)(使发出音)ляскати (ляскання); бити.〜琴грйти на цитрі;〜其如黃之舌 [говорити] із великою гострістю рбзуму і спритністю; не лізти за словом у кишеню; красномовний; язик добре підвішений (привішений) у кого; 4)(扇风）дуття.〜风 [повітряне] дуття. 5)—> 鼓起.〜干効 напружити сили. 6)(凸起)надутися.〜右嘴 напружити (відтягнути) губи; надутися;装 得〜〜的麻袋т^то набитий мішок风〜满了帆
вітер надув вітрило他肚子吃得〜了起来він так наївся, що живіт спучив (живіт здувся); 衣袋装得 一 Й勺 кишеня настовбурчилася; роздута кишеня油布被狂风刮得一的 брезент здувся від вихору.
鼓吹 giichuT 1)(宣传）агітувати (агітація); пропагувати що (пропаганда); проповідувати що (проповідь ж.). 2)(吹 _ ) роздувати що\ рекламувати кого-що (рекламування); сурмити про кого-що, розм. \ афішувати кого-що.大肆〜щосили сурмити; 拚命〜на всі лади проповідувати.
І&.Ш giichui барабанний ціпок.
鼓点、子 gudian zi барабанний дріб.
鼓动 giidong агітувати кого-що (агітація);(唆使) інспірувати кого-що., змінити кого на що, у що;〜群众起来革命агітувати маси на революцію.
鼓风 gufeng <技> [повітряне] дуття.
鼓风机 gufengjl<tni> воздуходувка.
鼓风炉 giifBnghi <冶> духовй піч.水套~ ватержакет; ватержакетна піч.
ШШШШ. gugQnangnang повно-повнісінько; наповнений до відказу.袋子装得〜的 мішок повний-повнісінький (наповнений до відказу).
鼓惑 gtihud ―盡惑 gtihu6.
鼓励 giili (激发）надихати кого що (надихання); (勉励）заохочувати кого-що (заохочення); (使振奋)підбадьорювати кого-що (підбадьорення). 〜群众的积极性заохбчувати активність мас;〜群众进行斗争надихати маси на боротьбу;得到〜одержати заохочення;医 生的话〜了 病人 слова лікаря підбадьорили хворого;人民的来信使海岛战士受到很大的 〜листи від народу вливали в бійців острова велику наснагу.
鼓楼 gulou барабанна вежа.
鼓膜 gumo барабанна перетинка.
鼓膜炎 gflmoyan <医> мирингат.
鼓起 giiqi підняти що (підйом, підняття).〜翅膀 змахнути крилами;〜勇气 мужніти; зібратися з духом; набратися духу (сміливості); 我们应当〜清神来нам треба піднестися духом (підбадьоритися);这使他〜 精幸申来了 це підняло його дух.
鼓师 giishT барабанщик.
鼓手 gushou барабанщик.
鼓舞 gtiwii 1)(使振作）надихнути кого-що (натхнення); надихнути кого-що (наснага); окрилити кого-що; одушевити кого-що, застар.〜人心 надихнути (окрилити, одушевити) народ;〜人七、的夕肖,甚 надихаюча (окриляюча) новина;〜士气 підняти дух військ; ~工人的劳动热情 підняти трудовий ентузіазм робітників;巨大的〜велика наснага;共产主义的伟大理想在〜着我们 великі ідеали комунізму надихають (надихають, окрилюють) нас. 2)(兴奋）бути натхненним (натхненим).大家为这一消息而 感到〜усі були натхненні цією звісткою.
鼓乐 Рп!天 gflyue xuan tian з оглушливою музикою 到处〜всюди чулася весела музика.
М噪 guzao лемент (кричати); гул.
giizhang аплодувати (аплодисменти лш.); ляскати; плескати (рукоплескання)夫办夕 1J〜欢 迎 зустріти аплодисментами.
查支胀 giizhang <医> метеоризм.
鼓铸 <书> gOzhu лиття, карбування;(治炼）
лити що (лиття);(铸造）чеканити що (карбування).
hk 足 giizu набратися чого; напружити що (напруга).〜與气 набратися хоробрості; зібратися з духом; набратися духу;〜1Fd напружити (прикласти) усі сили; із пбвною напругою всіх сил.
鹽g。.
gu-zi каструля; горщик; глиняна корчага; глиняний горщик.
職执
Й gu〈医〉метеоризм.水〜водянка.
瞽钟•
替 gu сліпий (сліпота).
替者 guzhe <书> сліпий; сліпа.
告执
告 gu довбдити до відома, сповіщати {напр., про від’Ьд).
і гтт
堳gi
塯 gu тільки в складі географічних назв; дамба; насип.
措gu.
Ил gu 1) загін для худоби; 2) дерев’яна поперечина, яка вдягається на роги бика.
ІЙ gii 另见 gti.
估衣 guyi потриманий одяг; поношений костюм.
估衣铺 gu-yipu крамниця (магазин) потриманого одягу.
固g。.
固1 gCl 1)(牢固）міцний (міцність).基础已〜є міцна (тверда) база;力П 〜зміцнити що; усталити що\ підсилити що. 2)(坚持） наполегливо;〜请 наполегливо (посилено) просити кого-що, про кого-що, із неозн.\ 〜辞 рішуче (завзято) відмовлятися від чого.
固 2 gu <书> 1)(本来）справді; дійсно; правда; власне кажучи.〜当如此 правда, так і слід [зробити]; дійсно (давно) так і слід було [зробити]; власне кажучи цього я і
хотів (бажав); це справді відповідає моєму бажанню. 2)—固然.我〜知不易实行，但诉 秀昼―试 я хоча і знаю, що важко що-небудь зробити, але все ж спробую.
固$ 自封 gCibiiz浪ng —»•故击自封 gCibCizifBng.
固氣菌 gCidAnjiin <生物> бактбрії, що фіксують азот; азотобактер.
固 Ші乍$ gudan-zuoyong зв'язування (фіксація) азоту; азотфіксація.
固定 guding 1)(不变动）постійний (сталість, постійність); незмінний (незмінність); основний.〜职业 постійна професія;〜收入 постійні (визначені) прибутки;〜工资 основний оклад; тверда ставка;〜住址 постійне місце проживання;〜资 Ф <^> оосновний капітал;〜资产 < 经 > основні фонди;〜甚金основний фонд;〜词组〈语> стійке словосполучення; ~ 电容器 < 电 > постійний конденсатор;〜й勺办法 тверді правила; незмінні заходи;〜的看法 твердий сталий (що затвердився, що устоявся) погляд; 〜不变的形式 установлена (постійна, незмінна, застигла) форма;对具体Ф物必须 进行具体分析，而+能拿一•个〜的框框І套


269
необхідно проводити конкретний аналіз конкретних речей і явищ, а не можна підходити до них із незмінним шаблоном. 2) (使固定）фіксувати що，книжк. (фіксація книжк., cneif” фіксування книжк., спец.); твердо установити що; остатбчно визначити що.〜工作时间 фіксувати (твердо установити, остатбчно визначити) робітничі години; 〜线路спеціалізація шляхів;把小组人 员〜下来 закріпити (зафіксувати, твердо установити) склад групи.
固结gCijiS схопити що.水泥和石子〜起来了 цемент схопив щебінь;水泥〜了 цемент схопило.
固陋 giilou неосвічений (неосвіченість); обмежений (обмеженість).〜无知 повне неуцтво; 知 і只〜обмеженість знань.
固然 g{nin 1)(表示转折）правда; слів немає; (虽然）хоч; хоча.话〜不错，但仍须考虑一下 правда (слів немає), усе правильно, але треба ще подумати;知k里参考书〜有，但是 对你未必适用 у мене, правда, є всякі посібники, але навряд чи вони вам підійдуть; 房间〜不大，但还明亮кімната хоча не велика, але світла. 2)(表示两可）звичайно.坐火车〜 可以，坐轮船也无不可мбжна, звичайно, їхати на потягу, але і на пароплаві буде теж непогано. *
固若金汤 guruojlntang неприступна міцність (позиція); незламна (непорушна) твердиня.
固沙林 gushalin <林> піскоутримуючий ліс.
固守 gushou [завзято] триматися; [завзято] відстоювати що.〜Р东地[твердо] тримати оборону; міцно триматися на своїх позиціях; завзято відстоювати позиції.
固态 gutai твердий стан.
固体 gut! тверде тіло.〜燃料 тверде паливо;〜酒 精 твердий, спирт.
固习 guxi застаріла (укорінена) звичка.
固有 guyou властивий; притаманний.〜的性格 властивий (притаманний) кому характер;当 代资本主义世界的〜矛盾суперечності, властиві сучасному капіталістичному світу.
固执 guzhi упертий (упертість, упиратися); незговірливий (незговірливість); непоступливий (непоступливість).性十青〜упбртий (незговірливий, непоступливий) характер; 性情〜的人 упертий розм.\ упертюхрозм.;表 现得很〜 виявляти упертість (непоступливість); 〜己见 уперто стояти (наполягати) на своєму; упиратися на своєму; стоягги на своєму;另її再〜了 ! перестаньте (вистачить) упиратися!
故 gCi.
ЇЙ 1 gu 1)(事故）подія; випадок. 2)(原因） причина;(借口）привід; зачіпка.细〜 незначна причина;托〜під [слушним] приводом; знайти привід;因〜缺席 відсутній з поважної причини;不知何〜невідбмо з якої причини; невідбмо чому. 3)—> 故意.〜 робити спокійний (байдужий) вигляд; напустити на себе байдужість; із напускним спокоєм;他〜作不知 він рббить вигляд, що не знає. 4) <书> —故而.
故 2 gu 1)(原来的）колишній.〜黄河 колишнє (старе) русло ріки Хуанхе. 2)(死亡）померти; кончина; сконати.父母早〜рано померли (померли) батьки.
故步 Й 封 gu bu zi feng закоси іти і варитися у власному соку; відсталість (відсталий);
заскнілість (заскнілий); замикатися (ховатися, іти) у свою шкаралупу.
故此g(id ->故而.
故都 gudu стара (колишня) столиця.
故而gu'er тому; через те; чому.我没有时间，〜 不能前来 мені ніколи, і тому я не можу прийти;我忘了地址，〜没有写/і给你я забув адресу, тому і не писав тобі.
故宫 Gugong "Гугун" {колишній імператорський палац у Бейцзіні).〜博物 Р完 музей Тугун".
故国 g(igu6 〈书〉вітчизна застар; батьківщина; Батьківщина.
故伎 guji стара махінація; старе хитрування; старий прийбм.〜重演 викинути старий (давній) трюк; братися за старе.
故交 gujiao〈书〉старий друг.
故旧 giijm старі (стародавні) друзі.
故居 gujii будинок, де у свій час жив хтось;(故 居纪念馆）дім-музей. [колишній]鲁迅〜 будинок Лу Сіня; дім-музей Лу Сіня.
故里&乡.
故弄玄虚 gunongxuanxu містифікація (містифікувати) книжк.; оточити усе і вся таємничістю; напустити (навести) туману; навести тінь [на ясний день].
故人 guren старий друг (товариш).
故杀 gusha <法> навмисне (умисне) убивство. 不是〜убивство зроблене ненавмисно; зробити ненавмисне убивство.
故实 gushi [історичні] факти; факти з минулого. 引证历史〜посилитися на історичні факти.
故世 gCishi померти.
故事 gishi (丨日制度）старі порядки; стара практика.虚应〜робити для годиться; недбало викбнувати свої обов'язки;奉行〜 формальне ставлення до справи; бюрократичне ставлення до роббти.
故事gCrshi 1)(真实或虚构的秦情）розповідь; казка.民间〜нарбдні казки (сказання);
长征的〜рбзповідь про Великий похід Червбної армії;革命〜рбзповідь про революційні події; революційна рбзповідь;听〜 слухати рбзповідь (казку)讲〜розповістіі казку. 2)(小说的情节）сюжет.
故事片 gii.shipiAn < 影 > худбжньо-ігровий фільм.
故事员 gu-shiyuan оповідач; оповідачка.农民〜 故态 сел?шин-оповідач.
故态 gutai старе.
故态复萌 gutaifumeng знову взятися (знову братися) за старе; старі звички знову узяли верх; знову поводитися по-старому.
故土 gCitti —故乡.怀念〜нуцьгувАти (тужити) за Батьківщиною (за рідним краєм).
guxiang Батьківщина; край рідний; рідний край; рідні місця.北京已经土为我的第二〜 Бейцзин став для мене другою Батьківщиною.
故意 guyi навмисно; намірено; зумисне.〜夸大 和捏造的事件 зумисне роздута і сфабрикована справа;〜装样子[навмисно, зумисно, зумисне] робити вид;并非〜збвсім без наміру; збвсім не було наміру;好象〜为难似 的 як навмисно; як на гріх; №〜故 він навмисно (намірено, зумисне) так рббить; він це рббить із наміром;这是他〜习难 це він на зло зробив.
故友 guyou покійний друг.
故障 guzhang несправність (несправний);
дефект; неполадки лш., розм.; затримка; розлад ходу.排除〜усунути несправність;〜 测定器 < 技 > прилад для визначення ушкоджень; дефектометр;机器发生〜непо- ладки в машині; неполадки (затримка) у роботі машини; у машині були несправності.
故知gCizhT <书> —故人.
故址 guzhi колишнє місце розташування.
故纸堆 guzhidul паперовий мотлох,钻〜піти з головою в древні книги; закопати себе в купу старих книг.
顾眇.
顾gCl 1)(转过头看）оглянутися.举目四〜 оглянутися навколо себе. 2)(照顾） піклуватися (турбота);(注意）враховувати кого-що (облік); вважатися з чим.只〜自己 піклуватися (думати) тільки про себе;〜面子 піклуватися про збереження обличчя; жаліти самолюбство;〜不上 руки не доходять до кого-чого;不〜一切 не рахуючись ні з чим; не зважаючи ні на що;不〜 后果 без обліку подальших наслідків;不〜主 客观条件 не враховувати суб'єктивних і об'єктивних умов; не рахуватись із суб'єктивними й об'єктивними умовами;〜不 得这些ужб не до цього;他一心为了革命， 哪里还〜得上这些家事啊！ він весь був поглинений революційною роботою, куди йому ще було займатися домашніми справами!战士们在田里干得多带劲，连挂在 脸上的汗珠都〜不得擦бійці працюють у полі з високим ентузіазмом, навіть не встигаючи стерти піт з обличчя.
顾此失彼 guclshibl угледиш одне — упустиш інше; отут знайшов, там загубив; за вітром відразу не устежити; за двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш.
顾及 guji брати до уваги кого-що; враховувати кого-що (облік); рахуватися з чим.必须〜客 观环境 необхідно враховувати (брати до уваги) об'єктивну обстановку;我们谁也没〜 这些个人小事 ніхто з нас не рахувався з особистими дріб’язками.
顾忌 guji побоювання (побоюватися),有所〜є певні побоювання; виразно чогось побоюватися (боятися); цього і потрібно побб- юватися (боятися).
顾客 guke покупець; покупниця; клієнт; клієнтка; клієнтура.
顾虑 gulu побоювання (побоюватися).〜重重 цілий ряд побоювань;各种〜усякого роду побоювання;思想〜поббювання ідеологічного порядку (характеру);同志们发现了 我的思、〜товариші помітили, що менб щось пригнічує;多余的〜зайве побоювання; 毫无〜без усякого побоювання; сміло; безбоязненно;打破一切〜відбкіінути усі побоювання; кинути роздумувати; відкинути нерішучість;病人在手术前〜很大 хворий дуже боявся майбутньої операції.
顾名思、义 gumingslyi як випливає із самої назви (слова); судячи з назви; сама назва (слово) говорить (показує). *
顾盼 gupan <书> поглядати; позирати .左右〜 поглядати (оглядатися) по боках.
顾盼 Й Ш gupanzixiong виповнений (сповнений) самовдоволення; із самовдовбленим виглядом; дуже задоволений собою.
顾全 guquan піклуватися [про цілість].〜大局


270
піклуватися про загальні інтереси; рахуватися з загальними інтересами (з інтересами цілого); ставити інтереси цілого вище усього;为了 〜大局 виходііти з інтересів [нашої] загальної справи;〜名誉 піклуватися про свою репутацію.
顾 Й guwen радник; консультант; референт.军 事〜військбвий радник;法_〜консультант по юридичній частині;技术〜консультант (референт) по технічній частині; технічний радник;私人〜особіістий радник;〜医师 лікар-консультант;中央〜委员会 Центральна комісія радників.
顾惜 guxl шкодувати кого-що\ берегти кого-що. 〜自己的身体берегти своє здоров'я;毫不〜生 命 життя не пошкодувати.
顾影自怜g^iyTngzilidn (孤独失意）почутті жапості до самого себе; почуття сумної самітності; відчувати почуття смутку за долю;(自我欣赏）займатися самозамилуванням; милуватися самим собою.
顾主gCizhti —細客.
雇gu.
Ш gu найняти кого-що (наймання); узяти кого-що.〜保姆 узяти (найняти) няню;〜三个 临时工 узяти на роботу трьох тимчасових робітників;〜汽车 найняти (узяти) таксі;〜一 只小船 узяти [напрокйт] човен.
雇工 gugong 1)(雇用工人）найняти робітників. 2)(受雇的工人）найманий робітник;(短工） поденник.
gunong батрак; батрачка; батрацтво.当〜 наймитувати; працювати батраком.
ЛИ佣 guyong найняти кого-що (наймання).〜劳 动 <经> наймана праця;〜二L人 найманий робітник;〜兵役f&j система найманої армії;〜 观点、найманський настрій; найманська психологія; психологія найманця.
іШ 佣军 guyongjun наймані (найманські) війська; найманці мн.
雇员 gCiyuan вільнонайманий (позаштатний) працівник.
雇主 guzhti наймач; наймачка; роботодавець.
瘤的.
痼疾 gujl застаріла хворбба.
痼癖 gupT укорінений порок.'
痼习 gCixi застаріла (що укоренилася) звичка.
铜 gii.
锢 gu заварити що (заварка).
锢露 gu-lou заварка (заварити що).〜锅 заварити тріснутий казан; заварити отвір у казані.
削g^.
Ш gua 1) скоблити, скребти; 2) чистити рану від гною, чистити виразкову пустулу;〜杀 вичистити з рани гній і присипати її ліками.
/R gua.
瓜 gua баштанні культури;(西瓜）кавун;(南瓜） гарбуз;(黄瓜）огірбк;(甜瓜）дііня.
guadai <^5> зміна (перемінити кого); заміна (замінити кого).
瓜当guadang —瓜蒂.
瓜蒂 guadi плодоніжка.
瓜分 guafen розділити що (розділ); розчленувати що (розчленовування).〜利润 розподіл прибутків;〜世界 частина світу;〜
殖民地的政策 політика розчленовування колоній.
瓜葛gu§g6 відношення; зв'язок.那件事与此全 无〜та справа ніякого сто—ку до цього не має; та справа нічим із цим не зв'язана;我和 他毫无〜мені з ним не дітей хрестити.
瓜类 gualei баштанні [культури]; гарбузові рослини.〜作物 баштанні культури;〜栽培 баштанництво;〜种植家 баштанник.
ЖЙ® guapimao чорна атласна [мандаринська] шапка з маленьким помпоном; кругла шапочка.
瓜熟蒂落 guashudiluo усьому свій час; згодом усе вийде (налагодиться); [наступить момент,
і] 	усе владнається; умови для чого назріли; момент для чого вже настав (наступив).
瓜田 guitidn баштан.
瓜田李下 guatianllxia дати привід до підозри; створити можливість для підозри; можливі підозри.
瓜子 guazl насіння [гарбуза, кавуна].
另见 gO.
狐塔gu5d5 <象声> бац; бах.〜一声门关上了 бац (бах), і двері захлопнулися.
狐塔板儿 guS.dabanr тріскйчка.
рДрД guagua另见giigii <象声> (青蛙的叫声） ква; квак; квакання (квакати);(甲鸟的口Ц 声） кряк прост.; крякання (крякати);(鶴的卩Ч 声） гогот; гелготання (гоготати)青蛙〜地叫着 жаби квакають.
呱 Р瓜叫 gu§gu§ji&o 〈口〉здброво просту класно. 〜він здброво грає в
шахи.
РД РІР gua-ji 〈象声> плескання мн.; аплодисменти мн. (аплодувати); рукоплескання (плескати).
§0 gua.
刮 1 gu^ 1)(刨）скоблгіти що (скобління);(剃） голити що (гоління).锅〜чистити (скоблити) сковороду;〜胡子 голити бороду і вуса; ~鱼 鳞 чистити рибу;〜南瓜皮 чистити гарб}Ь;把 皮〜去 зчистити (зішкребти) шкірку;用刀子〜 去写在木板上的字зішкребтіі ножем написані на дошці слова. 2)(涂抹）намазати що (намазка).〜衆子 намазати (обмазати) що клейстером; накласти шар клейстеру. 3) (W 取)обібрати кого-що, розм.; обдерти кого-що, прост”反动派只知道〜老百姓А钱 реакціонери тільки і знали, як би обібрати (обдерти) народ;敌人把老舍■姓的粮食都〜光 7 ворог відібрав у населення весь хліб.
刮 2 gua (吹）дути.〜风的天 вітряніій день;风〜 了一天一夜вітер дув цілу добу;〜起大风来 了 здійнявся (налетів) сильний вітер;〜起 了 一Р车乌云налетіли чорні хмари;风把树〜倒 了 вітер звалив (повалив) дерево.
刮刀guad5o (机器上的刮刀）шабер;(木工用刮 刀）струганок; цикля;(泥工用刮刀） шкреббк.
刮地皮 guadipi грабувати й оббирати народ (населення); вимагати податки з населення.
МЩ guadiao смітити що; зскребти що;把胡子〜 зголити бороду;〜墙上的漆 зіскребти фарбу зі стіни; А稿子上涂改的地务〜вгінайти помарку в рукописі.
舌lj 宫 guagong вискоблювання матки.
舌1j 脸 guali^n голитися; голити обличчя.〜用具 бритвені приладдя; бритвений прилад.
刮脸刀 gualiandSo бритва.
舌1J脸皮 gua lianpi <方> присоромити кого прямо в очі; змусити кого застилатися.
舌1J 冃相看 guamuxiangkan дивитися на кого-що новими очима; по-новому дивитися на кого-що.
Я 破 guapo проскоблити що; порізати що (поріз).把纸〜проскоблити папір;〜脸 порізати обличчя.
刮削 guaxiao скоблити що (скобління).〜工具
狐gui
胍 gu3 <化> гуанідин.
胍基 guajl <化> гуанідинова група.
Ш -
FF? gua.
Щ gua <动> ворбна.
削gui
呙lj gua 1)(凌迟）четвертувати (четвертування). 2)(刺破）порізати що (поріз).手上〜了一个 口 子 порізати (поранити) собі руку.
^gua.
寡 gua 1)(少）міло.〜趣 апатія;〜欢 безрадісний; 〜见少贝її мало доводилося кому бачити і чути. 2)(淡而无味）прісний і несмачний.清汤〜水 прісний і несмачний; трава травою. 3)(死去 丈夫）удівство.
寡不敌众 gua bu di zhong один у полі не воїн; не [у силах] устояти проти [натиску] численної раті.
寡断 guaduan відсутність рішучості; нерішучий (нерішучість).
寡妇 gua.fli удова.
寡居 guajii удовіти; жити вдовою; удівство (вдівувати).
ШШ.ШШ gualianxi^nch! немає ні совісті, ні сорому; не знати ніякого сорому; відверта безсоромність; без совісті і сорому; загубити всякий сором і совість.
寡情 guaqing байдужий (нечутливість); безпристрасний (безпристрасність); апатичний (апатичність).
寡人 guaren ми.
尊头 guSt6u олігарх;〜政治 <政> олігйрхія; олігархічний устрій;〜金融 < 经 > фінансовий олігарх; плутократ книжк.',〜专 制 <^> плутократія книжк.
狐gui
Ш gua схил (гори, насипу).
Mgua.
蓮 gua 1) перешкоджати, затримувати, заважати; 2) затягувати.
堊碍 guaai перешкоджати, затримувати, заважати; перешкбда, затримка; серця ніщо не втримає, серце не знає перешкод.
皿念 guanian хвилюватися, непокбїтися (за кого-н.); постійно думати (про кого-н).
SM guasl решето, сито (для борошна).
堊误 guawu 1) затягувати в злочин; обманом вплутувати (напр” у змову); 2) бути сувбро покараним (тільки про чиновника), зазнавати кари за службові порушення.
佳 gua.
佳误 guawu постраждати через іншого; постраждати ні за що, ні про що.


271
卦gui
卦 gua триграма.占〜ворожити [по триграмі]. 挂 gua.
托 gua l)(悬杜）вішати що;(挂着）висіти.〜相 片 вішати фотокартку;窗帘〜повісити фіранки;旗〜вивісити (повісити) прапор; ~ 太1 中国旗的船 суднб під китайським прапором; повісити вивіску;把大衣〜在衣架 上 повісити пальто на вішалку;墙上〜着一幅 画 на стіні висить картина;墙上〜满 了画 стіна обвішана картинами;望远镜〜在胸前 бінокль бовтався на грудях;
中 серп місяця високо висить (стоїть) на небі; 这些话他老是〜在嘴边ці слова ніколи не сходять у нього з вуст;人们的胡须上〜着镜 霜 вуса і борода покрилися інеєм 2)(挂耳机): 〜上电话вішати трубку. 3) <方> (接通电话） з'єднати кого-що з ким-чим по телефону.电 iS 没〜通 не додзвонитися до кого-чого;请你 〜总务科 з'єднайте, будь ласка, мене з господарським відділом. 4)(钩住） причепити що (причеплення); зачепити що (зачіпка).在列车上加〜请节_厢причепити додатковий вагон до потяга;钉子把衣月艮〜住 7 сукня зачепилася за цвях. 5) <方> 一挂 念.心里〜着厂里的工作тривбжитися про справи заводу (про роббту на заводі); 一心〜 两头 тривбжитися за того й іншого (про те і інше); душа (серце) болить за того й іншого (за те й інше). 6)(登记）записати що (запис ж.); зареєструвати що.〜在我的帐上 записати що на мій рахунок; записати що за мною. 7)〈量词>:两〜:^车 дві гарби;—〜珠 子 одна низка (один разок) перлів (намистин); 一 〜鞭炮 в'язка (низка) хлопавок.
挂碍 guYM турбота; тривога.心中没有〜немає ні турбот, ні тривог; на душі не було ніяких турбот;他一身无〜він нічим не зв'язаний; ніщо не зв'язує його.
挂表 guabiao <卞> кишенькові годинники.
挂彩 guac^i 1)(挂彩調）прикрашатися (декоруватися) кольоровими шовками. 2)(负 дістати поранення; бути пораненим.我 腿上两处〜я дістав два поранення в ногу, guache причеп; причеплення.
挂齿 guachT говорити; згадувати (нагадування). 不足〜не заслуговувати ніякої уваги;区区小 琪，何足〜така дрібниця, що не варто говорити про неї (що навіть говорити не варто).
挂锄 guachu кінець бранки.
挂灯结采3 guadengjiecSi вішати святкові ліхтарі і прикраси; святково ілюмінований (прикрашений); святкова ілюмінація; святкбве оздоблення.
挂钩gu5g6u 1)(连接车辆的装置）Зчеп; зчеплення.火车的〜вагонні зчепи; зчеплення вагонів. 2)(联系)вступити в контакт із кші-чим\ установити (тримати) контакт із ким-чим\ перебувати (працювати, бути) у контакті з ким-чіт\ тримати (установити) зв'язок із ким-чим 与工厂~ працювати в контакті (тримати зв'язок) із заводом.
挂号 guahao 1)(登 І己)записатися (зареєструватися) [на чергу].看病〜записатися на прийом до лікаря. 2)(邮件登 І己）замовлений. 〜函 рекомендовані листи;电报〜адреса
телеграми; кодовий номер адресата 〜 авіазамовний лист.
拽号处 guahaochu реєстратура.
桂号费 guahaofei плата за реєстрацію на прийом.
Ш.^fп guahaoxin рекомендований лист.寄〜 відправити рекомендований лист;双〜реко- мендований лист із зворотною розпискою.
挂花guShua —拽彩2).
挂累 gualei замішати кого-що\ заплутати кого-що; уплутати кого-що.
Ш Щ. gualian кінець збирання осіннього врожаю; кінець осінньої збиральної кампанії.
gualing з чим; із невеликим; із зайвим; із гаком прост.; із хвостиком, сорок із лишнім (із невеликим, із хвостиком).
挂—gualou —► 漏万.
挂虑 gualu тривбжитися (занепокоєння); тривожитися (тривога).你不要为我〜ви не тривожтеся про мене (не тривожтеся за мене).
挂面 guamian вермішель ж.
挂名gi^ming номінальний.他只是个〜的理事 він лише номінально значиться членом правління;旧社会各机关〜领薪的人很多у старому суспільстві була мйса синекур у всіх установах.
挂念 guanian (想念）скучати за ким-чим, по кому-чому， по кому-чому;(不放心） тривбжитися про кого-що (занепокоєння).
挂Й guapai 1)(正式开业）практикувати. 2) <经> (开盘）котирування.
挂牵gi^qian —挂念.
挂欠 guaqian [продати, купити] в кредит (у борг).
挂失 guashl заявити про втрату.
挂帅 gu^shuAi 1)(当元帅）стйти (бути) маршалом 2)(比喻作领导）під особистим наглядом (контролем) кого; узяти що під свою особисту відповідальність,党委书记 亲自〜під особистим спостереженням (контролем) секретаря парткома; секретар парткома взяв що під свою особисту відповідальність. 3)(放在第一位）поставити що на чолі; поставити що на командне місце. 政治~ поставити політику в главу (на чолі всього); поставити (висунути) політику на командне місце; зробити політику командною силою.
挂锁 guasu5 висячий замок.
挂图 gu^tii (地图）стіннй карта;(图表）стіннй таблиця.教学〜навчіпьна картина;防空〜 плакат про протиповітряну оборону; плакат про ППО.
挂孝 guaxiao носити жалобу; бути в жалобі.
挂心 gu^Tn тривбжитися про кого~що (занепокоєння).
挂羊头，卖狗肉 gu^ydngt6u, maig6urou "вивісив баранячу гблову, продавати собаче м'ясо"; під гарним приводом творити чорні справи; чистісіньке окозамилювання; втирати очі.
Ші一漏万 guayllouwan одне врахуєш, а багато чого випустиш із виду; усього ніяк не охопити; неминучі (можливі) усякі пропуски (упущення).以兔〜щоб уникнути можливих пропусків; щоб нічогб не випустити [із виду].
guazhang [продати, купити] у кредит (у борг).挫了一百元的帐 на сто юанів узято (куплено) у борг (у кредит);现钱交易，不〜
продаж тільки за готівку.
Й钟 guazhong стінні годинники.
挫轴 gdzh6u (画轴）картини в сувоях;(画轴） художні написи в сувоях.
裙' gua.
褂 gua (大褂）китайський халат;(男式短褂） куртка китайського фасону;(女式短褂） кофта китайського фасону;(衬衫）сорочка китайського фасону.
褂子 guizi -> Щ.
3JE guai.
乖 1 guai 1)(听话）слухняний.〜孩子 паїнька ч.， ж., розм. пай-хлопчик; пай-дівчинка ж.\ слухняна (мила) дитина. 2)(机灵）тямущий (тямущість) розм.', кмітливий (тямущість, кмітливість розм.).这孩子嘴真〜як розумно вже говорить дитина.
乖 2 guai (违反）проти чого; усупереч чому.
乖夕牛 guaichu^n помилка; погрішність.
乖乖 guaiguai 1)(顺从）слухняно; покірно.〜地 睡吧будь паїнькою і спи;〜地交出来吧 віддавайте добром;孩子〜地走出了房问 хлопчик слухняно вийшов із кімнати;敌人〜 地当了俘虔 ворбжі війська покірно здалися в полбн. 2)(称孩)зблотко розм.; милий; мій ненаглядний.
乖觉 gu§iju6 кмітливий (тямущість).他变得〜多 了 він став більш кмітливим. 乖剌guaiis ->乖戾.
乖戾 guaili норовливий (норовливість); сварливий (сварливість); той, з ким не вживаються (нелагідність).性情〜важкіій (сварливий) характер.
乖谬 guaimiu безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурд).
乖僻guaip'i химерний розм.他件情〜，令人摸不 Щ характер у нього химерний (вибагливий), так що його ніяк не зрозумієш.
乖巧 guaiqiao 1)(讨人喜欢）симпатичний (симпатичність). 2)(灵巧）тямущий; кмітливий (кмітливість).聪明〜的孩子 розумна і симпатична (тямуща) дитина.
乖张 guaizhang норовливий (норовливість); химерний.声行为〜химфний учинок;〜的性 格 норовливий характер.
摘 guai.
掴 guai бити [долонею] кого; ударяти [долонею] кого，по чому, в що.〜耳光 дати ляпаса (затріщину); дати (ударити) у вухо.
拐 guai.
拐 1 guSi 1)(拐弯）повернути; загорнути.向左〜 повернути (завернути) ліворуч;〜回來 повернути назад;汽车一〜就看不见了 авто- мобіль звернув і зник із виду;路向右〜去 дорога ухилилася (повернулася) праворуч. 2) (瘸）кульгати; покульгувати. 3)—拐根.
拐 2 guSi 拐骗.~ 款潜逃 сховйтися з викраденими грошима.
拐脖儿 guSibor коліно [труби].
拐带 gu^idai викрасти кого (викрадення); увести обманом кого;〜4、孩 викрасти дитину (дітей);〜妇女 увести обманом жінок.
拐棍 gu3igun ключка; тростина ж;(长拐棍)ціпок; (伤员或病子用@拐棍）мі—,ч.拄费〜 обпиратася на троешну (на ціпок, на палищо).
拐角 guaijiao кут.路 кут вулиці;房丰的〜


272
кут будинку;〜上的房子 кутовий будинок; 转过〜завернути за кут.
拐-骗 guaipian викрасти кого-що (викрадення); повести обманом кого.〜案件 кримінальна справа про викрадення.
拐弯guaiwan 1)(转变方向）повернути;在〜的 地方 у повороті [дороги]; на повороті [дороги];车辆〜耍慢行 сповільнювати хід машини на поворотах; Ш ——~ 就 йь Ш 3\ поверніть (заверніть) за кут і відразу побачите. 2)(思路等转变）перевести що\ повернути що; перейти.他赶紧〜，变换了话 题 він поспішив повернути розмову в інший бік;脑筋拐不过弯来[утворився] заскок у голові; відразу не збагнути, що до чого. 3)—> 拐角.
拐弯抹角guaiwan-mojiao 1)(沿弯曲的路走） йти звивистою дорогою. 2)(不直截了当） підходити до кого-чого обхідним шляхом; говорити натяками; виляти розм.(指讲话） писати натяками. 3)(指作文）说话〜 говорити натяками;〜地不肯正面回答 вихляти і не давати прямої відповіді; ухилятися (відвертатися) від прямої відповіді; 〜地打听 обхідним шляхом дізнаватися; 〜地想套他的实话всімй правдами і неправдами (усіляко) намагатися витягнути з нього叩йвду; Щ办就办，〜的干什么！ тр6ба робити, так роби, до чого ухилятися!
拐杖guaizhang —南棍.
拐子 gu5i.zi <口> (瘸子）кульгавий; шкутильгаючий; хромоногий; хромонога.
拐子 guai.zi (木制工具)дерев'яне мотовило.
拐子gu^zi (进行拐骗的人）викрадач; викрадачка.
guaizou повести облудним шляхом кого.
怪 guai.
怪 1 guAi 1)(奇怪）дивний (крайність); надзвичайний; чудний розм.〜人 дивна (чудна) людина; дивак; мудрована людина;〜 事 надзвичайна (дивна, чудна) справа; парадоксальні речі; парадокс; надзвичайне явище;真是件〜事! що за диво! що за чудо! що за притча! що за дивна справа! І曰社会的 〜现象 гримаси [життя] старого суспільстві; 〜笑 дикий сміх;〜иЦ кричати диким голосом; 不以为〜не дивуватися; не знаходити в цьому нічого надзвичайного
(парадоксального);他有点 ^ 脾气 він з дивацтвами;真〜！ що за дивацтво! дивно! Ш 事可真〜усб цед^же д“вно;〜不他竟然不 知道 чи не дивно, що він навіть не знає.
2) 	<口> (非常）діівно; дуже; ~有趣的 дівно (дуже) цікавий;求人〜不好意思的дУже ніяково (незручно) просити людей;这女孩唱 得〜好听的 ця дівчинка дуже добре співає. 3) (妖怪）чудовисько.海〜морське чудовисько (чудо).
个圣 2 guai ( Sf ^ ) звинувачувати кого-що; дорікати кого що\ ображатися; валити на кого, розм.〜刁〈右另lj人 нічого звинувачувати (докоряти, ображатися на) інших;只〜我粗 ;ll' звинувачувати можна лише мою неуважність; це через мою неуважність; 一 切只〜我—■*人 в усьому винний (винуватий) лише я один;—切只能〜自己в усьому звинувачуй самого себе;这不能〜他 у цьому не можна звинувачувати його;
所以小耍〜他 це не можна ставити йому в
провину; він [зробив, сказав] це без наміру, так що не треба на нього ображатися (не ставте йому в провину).
怪不得 guSibude (表示原因）то-то; отож чому; (刁、足为奇）не дивно; нічого надзвичайного. 外面下雪,〜这样冷йде сніг, не дивно (нічого надзвичайного), що стало так холодно;我不口 他见过面，〜有些面熟ми з ним раніше вже зустрічалися, отож чому обличчя його мені знайоме;原,他离开上海了，〜我总没有碰见 Ш він, виявляється, виїхав із Шанхаю, тож я його не бачу;〜好久没见到你了 ось чому давно тебе не було видно.
怪不得gu&i.bu.de (不能责备）не можна звинувачувати (докоряти кому) кого.你白己 不好，〜另1j人 ти сам винуватий, і не треба ображатися на інших (нічого валити на інших, нічого валити на чужу голову).
怪诞 guaidan дивовижний (дивина) розлг, безглуздий (нісенітниця) розм.', безглуздий (безглуздість); гротескний (фотесковий, гротеск).〜的传说 дивовижні (безглузді, дурні) вигадки;〜的小说 іротбск;〜的风格 гротескний стиль; дивацтво;行为〜дивацька (дика) поведінка
t圣诞不经 guaidan-bujlng дивовижна (безглузда， дурна) річ; жахлива нісенітниця; страшна безглуздість; несусвітні нісенітниці.
怪话 1)(怪诞的话)guaihua безглузді слова (мова).〜连篇 говорити всякі дурниці; наговорити всяких диких (дурних) речей. 2) (牢骚）безпричинне нарікання; безпричинна скарга.说〜ск坪ж“тися без усяких на те причин; безпричинне нарікання.
t圣里个圣气 guai-liguaiqi дивакуватий (диваку- ватість); екстравагантний (екстравагантність) книжк.〜的样子 дивакуватий (екстравагантний) вигляд; екстравагантні манери; 另丨J 穿得〜не варто вдягатися екстравагантно; 他说话〜він говорить [не прбсто, а усе] із вивертом; якось дивно він розмовляє.
t圣模个圣样 guaimuguaiyang дивний (чудний, дивацький) вигляд.
怪僻 guaipi химерний розм.; вигадливий розм. (химерність, примха)脾气〜химерний (вигадливий) характер;〜的人 людина з примхами; химерна людина.
怪物 guai.wu І)(妖怪）чудбвисько; чудо; чудище застар. 2)(性情古怪的人）дивак; чудна людина; антик; оригінал; людина з примхами.
十圣异 guaiyi 1)(奇异）дивний (дивацтво); незвичайний (незвичайність),〜的声音 дивний (незвичайний) звук. 2)(怪现象）чудо.
Ш guan.
Ш guan 1) челядник, робітник, слуга (що виконує певну роботу); Ш 〜свинар; ^ 〜 офіціант. 2) <史> колісничний {чиновник, що завідує екіпажами імператора).
信人 guanren 1) імператорський колісничний (що завідує виїздом); 2) проститутка, повія.
关 gu^i.
关 guan 1)(关闭）закрити що (закриття); зачинити що\ замкнути що. ~ 窗 закрити (зачинити) вікно;〜水龙头 закрити (завернути) кран;〜抽屉 закрити (засунути) шухляду в стш;〜电灯 вимкнути (загасити) світло; ~无线电 виключити радіо. 2)(禁闭)
зробити що (висновок); посадити кого; засадити кого, розм.把犯人〜进监狱 здати (посадити, засадити) злочинця у в'язницю; 把猫〜在房间里замкнути кішку в кімнаті把 小鸟儿〜在笼子里посадити пташку в клітку; 把狮子〜在笼子里засадити (замкнути) лева в клітці;野兽〜在笼子里 звір сидить у КЛІТЦІ.
3)(歇业）закр^ти що (закриття).那家工厂早 己〜了 та фабрика давно закрилася. 4)(关 Р) застава; прикордонний пункт.巧妙地混过了 〜 ухитритися пройти (прослизнути) непомітно (непоміченим);不让废品泥过 ~ 去 не допускати ніякого браку. 5)(海关） митниця. 6)(时机）момент,难〜важкий момент; труднощі мн. 7) 关系 6)，7).这与 他有〜це до нього має відношення;这不〜我 Ф це мене не стосується; це до мене відношення не має; це мене не стосується.
失 1 溢 guan，ai <^> важливий стратегічний прохід (пункт).
#碍 guan'ai заважати; перешкоджати; робити кому-чому перешкоди.
关闭 gu5nb'i 1) •关 1). 2)(歇业)закритися.
关防 guanfang 1) (P方守）заходи охорони.〜严密 [вжити] суворих заходів для охорони. 2)(印 信）[прямокутна] казенна печатка.
#乎 guanhii мати відношення; мати значення; стосуватися кого-чого.〜成败的一次战斗 бій, що має вирішальне значення; 〜
大局 це має пряме відношення до всієї [загальної] обстановки; це має безпосереднє значення для всієї [загальної] ситуації;这事 〜公共利益 це стосується загальних інтересів.
关怀guanhuai —>•关心.热情的〜сердбчна (тепла) турбота;无微不至的〜всебічна турбота;给予很大的〜виявити велику турботу;在党的〜下 оточений увагою і турботою партії.
关键 guanjian ключ.〜问题 ключове (найбільш істотне, корінне, кардинальне) питання;胜 利的〜ключ до перемоги;抓住问题的〜 схопитися за ключовий момент питання;革 命胜利的〜时亥!J відповідальний (вирішальний, критичний) момент у завоюванні перемоги революції;这是革命成败的〜від цього залежить результат революції;解决问 题的〜就在这里у цьому ключ до вирішення питання.
关节 guanjie 1) <Ш> суглоб; зчленування.膝〜 колінний суглоб; колінне зчленування;〜并宵 біль у суглобі; артралгія спец.\ артродина спец. 2)(关键性的环节）основна ланка注意 各重要〜звернути увагу на всі освновні ланки. 3) (4亍贿）підкуп.通〜підкупити кого-що; підмазати кого-що, прост.
关节炎p§nji6ydn <医> артрит.风湿性〜, ревматичний артрит.
关口 gimnk6u 1)(必经的处所）прохід.把守〜 охороняти прохід;这件事得经过他这道〜ця справа повинна пройти через його руки. 2) —关头.
关联guanlian зв’язатися.相互〜的儿个概念 співвідносні поняття; W 密；切 й勺〜тісно зв’язаний із ким-чим; мати тісний зв'язок із ким-чим;没有 іі：何' 〜немає ніякого відношення; ніяк не зв'язаний;这^问题:й 51 相〜着的 ці питання взаємно пов’язані між


273
собою.
关门 1 guanmcn 1)(闭门）закрити (зачинити, замкнути) двері; закрити дбступ; замкнутися в чотирьох стінах.不应当〜办报 не можна видавати газету, сидячи в чотирьох стінах; '〜手丁狗"''бити собаку в закритій кімнаті". 2) -> 关 3),. 3)(拒绝 И 答）відмбвитися відповісти; ухилятися ВІД ВІДПОВІДІ.
关门 2gu5nm6n (关口」二的门）номер застави.
关门大吉 guanmendajf збанкрутувати; прогоріти рош.; вилетіти в трубу.
关门主义 guanmenzhiiyi [сектантська] замкнутість; сектантство.
关卡 guanqia [митна] застава.
关切 guSnqi6 1)(亲切）турббтливий (дбайливість); уважний (уважність, увага).〜的态 度турббтливе ставлення;〜地照料病人 турботливий (уважний) догляд за хворим. 2) —> 关;її、.表示〜виявити дбайливість (увагу); 十分〜міцно тримати що в центрі уваги;对 牛 胃〜поставитися до цієї справи з великою увагою;对国际局势深为〜глрібоко стурбований міжнародною обстановкою;对 目前形成的局势表示〜висловити свою заклопотаність сформованим положенням.
关涉 guanshe стосуватися кого-чого.这〜到公共 的利益 і це стосується спільних інтересів.
关税 guanshui мито; митний збір.〜税贝ij митний тариф;〜政策митна політика;保护〜政 策 митний протекціонізм; протекціоністська політика;〜自主 митна автономія;〜协定 митна конвенція;〜同盟 митний союз;〜壁鱼 митні бар'єри.
关税法 guanshui fa <法> митний кодекс.
关说 guanshuo клопотатися про кого-що, за кого-що (клопотання); замовити (закинути) слово (слівце) за кого, про кого.
关头 guantou вирішальний момент.紧要〜 вирішальний (відповідальний) момент;危急 ~ критичний момент;历史转折〜історичний переломний момент;革命紧急〜 вирішальний для революції момент;生死存 亡的紧急〜критичний момент життя і смерті.
关系 gu5nxi 1)(相互作用）відношення; зв'язок. 因果〜причинний зв'язок; 对比〜 співвідношення;个人与集体的〜віднбшен- ня (зв’язбк) між окремими людьми і колективом;正确处理—家，集体和个人的〜 установити правильні відношення між державою, колективом і особистістю;这个 开关跟那盘灯没有〜цей вимикач не зв5яза- ний із тією лампою;以上问题之间有密切的 ~ між зазначеними питаннями є тісний зв'язок. 2)(社会联系）віднбшення мн. зв'язок.亲屈〜родинні узи (зв'язки);兄弟〜 братерські узи (відношення);同志〜 товариські стосунки;党群〜віднбшення між партією і масами;国家之间的〜 взаємовідношення між країнами 友好互.助合 作〜віднбшення дружби, взаємодопомбги і співробітництва;延立夕卜交〜установити дипломатичні відносини (зносини); it立事 务〜налагодити діловий зв'язок (ділові знбсини);挑拨〜посіяти розбрат;和邻居的〜 很好 дббре ужитися із сусідами;他跟同志们 〜很好 він зі своїми товаришами в добрих
стосунках;他的群众〜很好у нього добрі стосунки з масами;他很早跟党发生了~ він давно вже зв’язаний (має зв'язок) із партією. 3)(值得注意的地方）значення. А有 〜，还來得及 нічбго, ще встигнемо (вспіємо); 这没有〜це не лихо; це не має ніякого значення;没〜，不过碰破了一点皮дрібниці, усього лише маленька подряпинка;这有什 么〜！ якб це має значення!:此事〜不大це великого значення не має. 4)(泛指原因，条 件)：由于时间〜у силу (через те) того, що бракує часу. 5)(组织关系）документ; посвідчення.随身带上团的〜мйти при собі документ (посвідчення) про комсомольську належність. 6)(关连）віднбшення; причетність.他与此事毫无〜він до цієї справи ніякого віднбшення (причетності) не має;这与我有什么〜？ якб віднбшення це має до мене? при чому тут я? яка мені до цього справа? 7)(有关连）мати значення; стосуватися кого-чого; залежати від кого-чого.〜革命成败的大问题важлиш проблема, що вирішує успіх і поразку революції;这事〜到大家的利益це стосується загальних інтересів; це має значення для загальних інтересів;这是〜到我们祖国前 途和命运的大事 це справа великої ваги, що стосується перспектив і долі нашої Батьківщини.丨|参阅“拉关系15 guan-xi;转关 系 zhuanguanxiv.
关厢 guanxiang передмістя; форштадт застар.
关ЇЙ guanxiang видача платні (утримування).
关心 guanxln піклуватися (турбота, турботливий); цікавитися ким-чим (інтерес); увага (уважний).〜的目光 співчутливий погляд;〜 孩子们的健康 піклуватися про здоров'я дітей;〜同志 піклуватися про товаришів; турботливе (уважне) ставлення до товаришів; 〜国家大事 цікавитися політичним життям країни (державними справами); піклуватися про державні справи;共同〜的问题 питання, що становлять взаємний інтерес;〜政治 цікавитися політикою; [виявляти] інтерес до політики; жити політикою;批评…不〜政治 критикувати чий індиферентизм до політики; 〜备至 ретельно дбати про кого-що;〜群众痛
0 	приймати до серця насущні інтереси населення; вникати в нестатки мас;不〜群众 的痛疗 байдужне (байдуже) відношення до нестатків мас; справа (питання), яким цікавляться всі; справа, що
цікавить (турбує, занепокоює) усіх; справа, що перебуває в центрі загальної уваги;只〜 自己 думати (піклуватися) тільки про себе;〜 відсутня достатня турбота;
是这个 от про це я і тривожуся (піклуюся); 墙大家多多〜прошу всіх звернути особливу увагу.
关 于 guanyu про кого-що; щодо кого-чого',в'щносно кого-чого; із приводу чого.〜国际形势的报告дбповідь про міжнародне становище;〜他的事我早就听说 过了 про нього я давно чув;〜这一点你可以 /j文心 на цей рахунок (із цього приводу, у цьому відношенні, щодо цього, із приводу цього, про це) мбжете не тривожитися.
guanzhao 1) (1ШЩ) піклуватися (турбота), ін 你〜点儿 прошу вас подбати; прошу любити і шанувати. 2)(通知）сказати; спо¬
вістити кого (повідомлення).〜jtll—-声 скажіть йому; сповістіть його;〜他叨天早点來 скажіть йому (сповістіть його), щоб він завтра прийшов раніше.
关注guanzhu —v关心.多蒙〜дуікую за увагу;深 表〜виявити глибоку заклопотаність.
关子guanzi 1)(小说、戏剧中紧耍的地方)місце, що інтригує, [у художньому творі]. 2)(事愔 的关键）ключ. II参阅“卖关子mai gu^vzi”.
gu5n. T
观 guan 1)观看.〜战 спостерігати за боєм. 2) (贵象）вигляд; видовище.夕卜〜збвнішній вигляд;奇〜дивне (незвичайне) видовище. 3) (看法）погляд; переконання; точка зору.作如 ；^〜триматися такого погляду (думки); мати таку точку зору;无产阶级文艺〜про- летарський погляд на літературу і мистецтво; 审美〜естетичне почуття;唯物的历史〜 матеріалістичне розуміння істбрії.
观测（观察测量）guance спостереження і вимір. 〜气f1吴'в豸сти спостереження за погодою;〜风 向 вести спостереження за напрямком вітру. 2)(观察，测度）стежити за ким-чим.〜敌恬 стежити за діями ворожої армії; стежити за ворогом.
观测哨 gu5nceshao спостережний пост.
观察 guancha спостерігати кого-що, за ким-чим (спостереження); оглядати що, книжк. (огляд, огляд); розглядати що (розглядання). 〜自然界的现象 спостерігати явища природи; Ш Ін ~ спостерігати (стежити) за станом хвброго; наглядати за хворим;〜局势的进展 спостерігати за ходом подій;〜周围形势 оглядати околицю;〜地形 переглядати рельєф місцевості;〜不周 недогляд;进行〜 вести спостереження;据初步〜по-пфшому враженню;这是我的初步〜це перше враження від мого спостереження; ця моя попередня думка на підставі спостереження; 〜一个人Т仅要看他的’•论，而且要看他的行 动 судити про людину не тільки за її словами, але і по її справах.
观察家 guanchajia оглядач,政治〜політичний оглядач;军事〜військовий оглядач. guanchasu6 спостережний пункт.
观察吳 guanchayuan спостерігач.
观潮派 guanchaopai люди, що скептично займають вичікувальну позицію; сторонній спостерігач.
观点、guandian підхід; точка зору; погляд; погляд книжк.; аспект книжк.马克思歹丨J 宁主 义的〜марксистсько-ленінський підхід; марксистсько-ленінський світогляд;从马克 思列宁主义的〜来看у світлі теорії мар- ксизму-ленінізму违背1马克思列宁І义的错 误〜помилкбві пбгляди, що йдуть урозріз із марксизмом-ленінізмом;劳动〜пбгляд на працю;群众〜пбгляд на маси; Р介级〜клй- совий підхід; класова точка зору 用阶级〜分 析 класовий підхід до аналізу 政治〜上的分 歧 розбіжність у політичних поглядах;从战 略〜來看 із погляду (під кутом зору) стратегії; 从历史〜来看в історичному аспекті;用一分 为 二的〜у світлі поглядів роздвоєння єдиного;我们不能抱单纯任^ ~ ми не мбжемо зводити усе до виконання завдань;


274
我们认为隐瞒ft己的〜足可耻的ми, вважаємо ганебним приховувати свої погляди. '
观风 gu§nf^ng (相机行市）вичікувати слушного моменту; (Ш Д) спостерігати кого-що, за
КІШ-ЧШ!.,
观感gi^ngan враження.向同志们谈大庆油田〜 ділитися з товаришами враженнями про Дацинські нафтові промисли;〜—新 справити зовсім нове враження; створилося нове враження.
观光 guanguang відвідування (відвідувати що); огляд (оглядати що).赴八达岭〜 відвідування Бадалана;在全城〜一番 оглянути [все] місто;我想到处〜一番 мені хотілося б відвідати різні місця й ознайомитися з ними.
观光 01 guanguangtuan група туристів.
观看 guankan дивитися кого-що.〜节日焰火 любуватися святковим феєрверком.
观礼 guanli бути присутнім на церемонії (на торжестві).参力П 国庆〜брйти участь у торжествах із нагоди Національного свята.
观礼台 guanlTtai почесна трибуна.
观摩 guanmo огляд; показ.〜学习 учитися на чиїх досягненнях (на чийому досвіді);〜演出 огляд художніх сценічних виступів;〜的戏剧 показовий (показний) спектакль;民间音乐 舞蹈〜大会 огляд національної музики і танців;到先进厂去〜取经йти на передовий завод, щоб запозичити досвід.
观念gu5nni》n 1)(思想意识）концепція;(思想） ідея.新〜нові концепції (іде'0；道德〜 концепція про моральність; моральне почуття;组织〜оргпогляд;地域〜місництво; 〜形态ідеолбгія;带若阶级斗争的〜із глибоким розумінням класової боротьби;阶 级斗争〜强 гостре чуття в класовій боротьбі; 高度的战备〜висока боєздатність. 2)(形象， 表象）представлення.
观赏 guSnshang 1)(欣赏）милуватися ким-чим. 2)(,供欣赏咋)декоративний.〜植物 декоративні рослини.
观望 guanwAng 1)(观看Ф物发展）вичікувати [зручного випадку, слушного моменту]; вичікувальний.〜不前 нерішучість; вагання; 采取〜态度 займати вичікувальну позицію. 2) (张望）поглядати.四下〜поглядйти по сторонах.
观象台 guanxmngtdi обсерваторія.
观音 GuanyTn <宗> "Гуаньіь” {богиня милосердя).
观音竹 guanylnzhu <植> бамбук множинний.
观瞻gu§nzhan зовнішній вигляд.以壮城市的〜 додати упорядженість зовнішньому вигляду міста;这有碍〜це може справити (залишити) погане (неприємне, дурне) враження.
观众 guanzhong глядачі лш.; публіка збірн.电视 〜телеглядачі мн.\两国运动员的精彩球艺， 给〜留下了深刻的印象чудова майстерність спортсменів двох країн справила глибоке враження на глядачів.
目 guan.
官 1 gi^n (宵吏）чиновник;(淸朝的官）ман- дарин 大〜великий; 4、〜дрібний чиновник; 升〜підвищення по службі;〜兵—-致 єдність командирів і бійців (офіцерів і солдатів). 2)
(公家的）казенний.
官 2 guan (器官）орган.听〜орган слуху;视〜 орган зору.
官办 guanban казенний.〜企 Mk підприємство скарбниці; державне підприємство.
官guancang каюта першого класу.
官产 guanchan державне (казенне) майно.
官场 guanchSng чиновницький світ; чиновницькі кола; чиновництво збірн.
官邸 guand! резиденція.
官方 guanfang офіційні особи з офіційних (урядових) кіл;〜人士 офіційна особа;〜报纸 офіційна газета;〜消息 офіційна інформація; новини з офіційних кіл;资料〜офіційні дані; 据〜统计 за офіційною статистикою.
官费 guanfei державний (казенний) рахунок; гроші держави (скарбниці) ~留学 навчатися за кордоном за гроші держави (за казенний рахунок).
官费生 guan feisheng студент, що навчається за рахунок держави.
胃 guanfu місцева влада, чиновники мн.; чиновництво збірн.; сановники мн.
^ guanguanxianghu взаємне заступ¬
ництво чиновників; ворон ворону очей не виклює; рука руку миє.
官话 guanhua 1) "гуаньхуа";(共同 口语）китайська загально-розмовна мова; (4匕方话） північні діалекти китайської мови. 2)—官 腔.
官价 guanjia офіційна ціна; офіційний курс.
官架子 guanjia-zi сановитий вигляд; сановиті манери; сановитість; чиновницька зарозумілість. 另і]摆〜не корч (не зображуй) із себе важливу особу; не уявляй себе важливою особою; не напускай на себе сановитий вид.
胃Р介 guanjie чин; ранг.
'Ш guanjue титул.
官吏 guanli чиновництво збірн. \ чиновники мн.
官僚 guanliao бюрократ; бюрократія збірн.、 бонза ч.^розм.〜资本 бюрократичний капітал; 〜资本І义〜资产阶级бюрократичний капіталізм; бюрократична буржуазія; ~买办 资产阶级 бюрократично-компрадорська буржуазія.
官僚主义 guanlidozhiiyi бюрократизм.〜态度 бюрократичне ставлення [до справи];沾染 上〜习气 заразитися бюрократичними манерами; засвоїти [собі] бюрократичні манери;反对〜作风 борбтися проти бюрократичного підходу [до справи]; борбтися проти стилю бюрократизму.
官僚主义者 guanlBozhtiy丨zhS бюрократ; бюрократка.
官名 guanmmg [офіційне] ім'я.
官能 guanneng функція.
官气 guanqi бюрократизм (бюрократичний); бюрократичний дух; дух бюрократизму.〜十 足 крайній бюрократизм; повний бюрократизму; 打掉〜усунутися від бюрократичного (чиновницького) духу.
官腔 guanqiang офіційний тон.手丁〜говорити (розмовляти) офіційним тоном; говорити казенні слова; [відмовити] під офіційним (формальним) приводом.
官署guanshu 宵厅.
哲司 guansi <U> судова справа; позов.〜打赢 виграти судову справу (позов);〜打输 програти судову справу (позов). |丨参阅“打f}. 司 d^guansi;吃官司 chTguSnsi”.
官)T guantTng державна (урядова) установа.
'ШШ guanxian чин.
色，员 guanyuan офіційні особи; чини лш.; чиновництво збірн.高级〜високопоставлені офі- ційні осбби.
官祥文章 guanyang-wenzhang казенщинарозмг, формалістика; порбжня формальність.
*6*35 ^ iffi. guanyunhengtong зробити стрімку кар'єру; швидко просуватися по службі (підвищуватися в чинах).
官长 guanzhong 1)(官吏）чиновники мн.\ чиновництво збірн.\ (高级官吏）сановники мн.
2)(军官)офіцер.
官职 guanzhi чин; ранг; ієрархія.
7Й guan 另见 gdn.
冠 guan (帽〒）головний убір.
冠词 guanci <语> артикль ч.
冠晃 guanmian 1)(王冠）корона; тіара.(官吏的 纱帽）2) чиновницька шапка.
冠晃堂皇 guanmiSn tanghuang пригожий; пристойний (пристойність).〜的f昔!D пригожий (пристойний) привід;这不过是〜的话це лиш谷[одні] урочисті слова; це лише тільки гарна відмовка;不管说得多么〜як би шляхетно (красиво) не говорили.
уХл guan 另见 wan.
莞 guan очерет.
棺 guan.
木才 guancai труна. 7jC 晶〜кришталбва труна. 鱗 guan.
鄉夫 guanfu удівець; овдовілий.
鄉寡孤独 guanguagQdu вдівці, вдови, осиротілі і бездітні.
ШШ guanju жити вдівцем; вдовіти (удівство); вдівувати.
馆 guan.
馆guan 1)(旅馆）готбль. 2)(使馆).大使〜 посольство;领事〜кбнсульство. 3)(店）照相 〜фотографія; фотоательє невідм. \ 茶〜ч^йна; закусочна; ресторанчик розм. 4)(文化活动 场所).文化〜палйц (будинок) культури.
馆长 gu^nzhang завідувач.图书馆〜завідувач бібліотеки.
馆子 guSnzi ресторан;(小馆子）закусочна; ресторанчик розм.; харчевня застар. G 〜 обідати в ресторані.
巨 guan.
管1 guan 1)(管子)труба;(小型的崔子)трубка; трубочка;(坎管）тіббик.自来水〜водопровід; водопровідна труба;输油〜нафтопровідна труба;通风〜вентиляційна (що проводить повітря) труба; азбестова труба;
гумова трубка; @胃〜скляна трубка; •〜 тюбик зубної пасти. 2) <量词>:买•-〜自来水


275
笔 купити [одну] авторучку.
管 2 gu5n 1)—管理 1)〜帐 в^гги рахунки; відати рахівництвом;〜钱 відати грошима (грошовими справами);〜总务 завідувати господарською частиною;同时〜十台机器 одночасно обслуговувати 10 верстатів;全世 界的Ф，要由世界各国来〜справи, що стосуються всьогб світу, повинні вирішувати всі країни світу. 2)—管辖.这个县〜二 V个人民 公社 цей повіт управляє (відає) двадцятьма народними комунами 3) —♦管教 guSn.jiao. ~ 孩子 доглядати за дітьми; виховувати дітей; 孩子大了，要〜着点儿діти вже дорослі, і за ними потрібне око та око. 4)(担任）узяти на себе що\ зайнятися чим.你〜打水，我〜扫地ти піди по воду, а я підмету підлогу;你〜这个，
我〜那个 ти візьми на себе це, а я - те; ти займися цим, а я - тим. 5)(过问）втручатися в що (втручання);(关心）піклуватися (турбота).〜闲事 втручатися не в свою справу; сунути ніс у чужі справи;百事不〜 нічим не цікавитися; ні в які справи не бажати входити; ні в що не втручатися;你〜 不着 це вас не стосується; це не ваша справа; 我〜不 了这些 мені діла немає до всього цього; яка мені справа до цього; ви не втручайтеся в мої справи;你不用〜我 ви не тривожтеся (не піклуйтеся) про мене;他样样不要〜йому до всьогб є справа;生产没人〜до виробництва нікбму діла не було;这事不能不〜це ніяк не можна так залишати. 6)~»•管保.货不好—换 якщо товар буде поганим, то ми беремося його вам обміняти. 7) <口> (把):大秦〜他叫 胖子 його [так і] прозвали (називають) товстуном. 8) <方> (不管，无论）〜它出了什 么琪我也不怕що б не СТШІОСЯ, я не розгублюся (мене не злякаєш).
管扳子guanb§tvzi —管甜子. 管胞 guanbao <植> трахеїд.
管保guSnbao ручатися (порука).我〜不出事故 я ручуся, що ніяких аварій не буде;я ручуся, що нічого не трапиться; так
надійно - гарантія від помилок; робіть так і нікбли не помилитеся.
管道 guSndao трубопровід; комунікації мн.给 7Х 〜живильний трубопровід; водопровід (водогін); водопровідні комунікації;暖气〜 теплопровід;〜输送 трубопровідний транспорт.
管风琴 guanf^ngqin <音> брган.
管家婆 gu^njiapo (女仆）економка застар; ключниця застар.(主妇）хазяйка (хазяєчка) дому.
管家 gu&nji§(l日时指男仆дворецький; (旧时指专管库房的仆人）клкічник застар. (为集体管理财物的人）хазяїн; економ застар.当人民的好〜б^ти гарним хазяїном (економом) для народу.
管见 gu5njian [моя скромна] думка; на мою [скромну] думку;〜所及 по-мбєму;略陈〜 дозвольте мені сказати декілька слів; дозвольте коротко викласти мою [скромну] думку.
管教guanjiao —管保.〜山河换新装неодмінно перетворимо свій рідний край.
管教 guSn.jiao (约束教导）наставляти кого (наставляння); повчати кого (повчання).〜小 孩学好 наставляти дитину на гарне;
привчати дитину до гарного.
管接头 guSnji6t6u патрубок.
管井 gu5njlng трубчастий колодязь.
管窥蟲测 guSnkuTHc^ "дивитися на небо через трубку"; мати дуже вузький кругозір; страждати вузькістю (обмеженістю) кругозору; однобічність і обмеженість поглядів.
管理 gu5nll 1)(主管）управляти чим (керування); завідувати чим (завідування); відати чим (відання).〜工厂 керувати заводом;〜生 产 керувати виробництвом;〜财务 завідувати фінансами;〜仓库 завідувати складом〜家务 вести [домашнє] господарство; завідувати (відати) [домашнім] господарством;〜人员 управлінський персонал;〜方法 метод керування;〜制度 система керування;夕卜贸〜 体制 система контролю над зовнішньою торгівлею;〜总局 головне управління; головком;国家〜机关 державний управлінський апарат; органи державного керування; 4亍 @ 〜 адміністратУвне керування;实行民主〜здійснювати демократичне керування;组织人民群众积极 参力卩国家〜організувати народні маси на активну участь у керуванні державою. 2)(照 料)дивитися за ким-чим; стежити за ким-чим;(看管）наглядати (нагляд); наглядати за ким-чим，над ким-чим (нагляд). 〜牲口 дивитися (стежити) за худобиною;〜 犯人 нагляд за ув'язненими; нагляд за (над) ув’язненими;田间〜дбгляд за посівами.
管理处 guanllchCi управління; відділ.公园〜 управління парку;园林〜відділ суспільних парків.
管理费 guSnllfei адміністративно-управлінські витрати.
管理局 guSnllju управління.铁路〜управління залізниці;房地产〜управління по справах житлових і земельних фондів.
管理员 guSnltyuan служббвець; працівник.仓 库〜комірник; комірниця; що служить (працівник) складу; комірний;图书〜бібліо- текар ч.; бібліотекарка розм.;房屋〜 працівник домоуправління; керуючий (завідуючий) будинком.
管钳子 guSnqidnzi <机> тиски (обценьки) для труб; трубні обценьки.
管事 guanshi (管理事务）1) завідувати чим (завідування); відати ним (відання). 2)—管 用.这明Р〜！ хіба це годиться! як це може годитися!这药很〜ці ліки дуже допомагають; це ефективні (дієві) ліки;他所说的话 都〜усі його слова йдуть у рахунок (мають силу). 3)(管总务的）керуючий; завідуючий; (管家）економ, застар.\ дворецький.
Ш Ж guSnshu тримати кого під наглядом; тримати в руках кого.无人〜залишитися без нагляду;严力卩〜запровіцити найсуворіший нагляд за ким; узяти кого під найсуворіший нагляд; тримати кого в їжакових рукавицях.
管水员 guSnshuTyuan відповідальний за подачу води.
管软 gu^nxia відання (відати чим);归市〜 підпорядкування; підсудність (підсудний кому-чому) спец, підвідомчий (підлеглий) місту;戈U 归…〜підкорити що кому-чому; передати що кому-чому у відання (у підпорядкування); 〜范 Ш компетенція; коло
підвідомчих справ;在〜范田之内 входити в чию компетенцію;经济〜区 економічна зона юрисдикції;归人民法院〜的案件Справа, підсудна народному суду;不属法院〜поза підсудністю суду;不屈学校〜поза віданням (поза компетенцією) школи (інституту, університету);总局立接〜十个厂головне управління має у своєму прямому віданні (у своєму безпосередньому підпорядкуванні) десять заводів; головнбму керуванню безпосередньо підпорядковані (підвідомчі) десять заводі».
管弓玄乐 guanxianyue музика, що виконується симфонічним оркестром; оркестрова музика.
管弓玄乐队 guanxianyuedui симфонічний оркестр.
管线 guanxiAn <Ш> мережа;综合〜комбінбвана мережа.
管押 guanya узяти кого під охорону; посадити кого під арешт.
管用 gu^nyong годитися; придатний (придатність); годящий.这明Р 〜？ куд“ це годиться?—点儿也不〜нікуд“ не годиться; 刀子钝了，不〜了 ніж притупився і вже не придатний;这架收音机还〜це радіо ще працює (діє，годиться). guSnyue духова музика.
管乐队 guSnyuedui духовий оркестр.
管乐器 gu^nyueqi духові інструменти.
管制 guSnzhi 1)(强制管理）контролювати кого-що (контроль ч.).〜灯火 оголосити світломаскування. 2)(强制性的管理）контроль ч. (контролювати кого-що). Й*火〜світломаскування; 交 ІШ 〜контрбль над вуличним рухом;实行交通〜запровадити тимчасові правила вуличного руху;军事〜 військбвий контроль;军事〜委员会 військово-контрольна рада. 3)(对犯人强制 管朿）нагляд.〜反革命分子нйгляд за (над) контрреволюціонерами;被〜的地主 піднаглядний (підконтрольний) поміщик; поміщик, що перебуває під наглядом;〜机关 орган нагляду;〜分子 піднаглядний елемент.
管中窥豹 guanzh6ngku!Mo схопити (побачити) деталь; побачити (помітити) частину цілого; обмежене поле зору.
管状花 guanzhuAnghuS <植> трубчаста квітка.
管子 guSn.zi —管1 1).
管座 gu3nzu6〈无线> лампова панель.
浪 guan.
Ш guan буяти, вирувати, клекотати; кипіти.
ШШ guanfei буяти, вирувати, бити через край, guan guan клекотіти, кипіти.
^5 gu^n.
Ш guan лелека.
guan.
贯 guan зв'язування монет [із 1000 чохов].
贯彻 guanche проводити в життя що; втілювати у життя) що.〜党的知识分子政策проводити в життя (запроваджувати в життя) політику партії у відношенні інтелігенції;〜理论联# 实际的革命学风ипровйджувати в життя революційний стиль у навчанні 一


276
сполучення теорії з практикою;〜新措施 упроваджувати (втілювати) нові заходи;〜领 导意图 виконувати вказівки керівництва; ~ 执 tf [послідовно] здійснювати що; проводити в життя що\ запроваджувати що\ 〜
底 довести'м/о до кінця; бути послідовним до кінця;〜得不彻底 проведено [у життя] не до кінця (не цілкбм);在各项工作中都应当〜 群众路线 лінія мас повинна проводитися у всіх галузях роббти.
贯穿 guanchuan 1)(穿过）проходити; пролягати; перетинати що; прорізати що;随道〜山岭 тунель прорізає гірський хребет;公路〜五哲 шосе перетинає (з'єднує, зв'язує) територію п'яти провінцій; шосе проходить (пролягає) через п'ять провінцій. 2) 贯串.全共产主 义运动发展的历史中，〜着号克思列宁主义同 机会主义的斗争уся істбрія рбзвитку комуністичного руху насичена боротьбою між марксизмом-ленінізмом і опортунізмом.
贯串 guanchuan червбною ниткою проходити (тягтися); охоплювати що.整部小说〜着爱国 主义精神 в усьому романі червбною ниткою проходить любов до Батьківщини (патріотизм).
贯通gu&nt6ng 1)(沟通）铁路已全线〜відкрився наскрізний рух (пряме сполучення) по всій залізничній лінії;大运河〜南北 Великий канап зв’язує південь із північчю. 2)(通晓） володіти чим (володіння); опанувати чим (опанування); цілкбм осягнути що.〜中西医 学 цілкбм збагнути китайську і європейську медицину;他豁然〜ТІЛЬКИ тоді його осінило, і він збагнув усю суть предмета; раптом для нього все стіао зрозумілим і ясним.
贯注 guanzhu 1)(集中）зосередити що (зосередженість, зосередження);(把精力放在… Jl) укласти що в що.精神〜зібраний; укласти всю душу; зосередити душевні сили (увагу);把全部@力,〜在学习和工作上 зосередити всі свої сили (всю енергію) на навчанні і роботі; укласти всю душу в навчання і роботу. 2)(贯穿）перейнятися чим; (连贯)ув'язувати що.这两句іЬ是一气〜下来 的 ці дві фрази з'єднані (поєднані) єдністю думки; із цих двох фраз одна є логічним (природним) продовженням іншої.
7Й guan 另见 guSn.
冠 gu&n 1)(加上名号）присвоїли що кому-чому. 〜以“战斗英雄，，的命号присвбїти звання Героя війни. 2) (Ш 一) першість; верховенство, 为世界之〜виграти першість світу (перше місце у світі); бути першим у світі; 才〜当今 талантом перевершити всіх своїх сучасників; заткнути за пояс усіх.
ШЩ guanjun чемпіон; першість; перше місце; пальма першості. ~称-号 чемпіонство; звання чемпіона; чемпіонське звання;〜个人 особиста першість;团体〜колективна першість;绝对〜абсолютний чемпіон;世界〜 чемпіон (першість) світу;世界兵兵〜чем- піон світу з настільного тенісу;象棋〜 чемпіон по шахах; шаховий чемпіон;足球〜 першість по футболу;获得 ~ зайняти (завоювати) першість.
Ш'Щ-Ш guanjtinsai чемпіонат; змагання на першість. 象棋〜шаховий чемпіонат;足球〜 чемпіонат з футболу.
權 guan.
熘 guan 1) добувати вогбнь (напр. тертям); 2) підтримувати вогбнь. 3) сигнальний вогбнь; смолоскип.
懷火 guanhu6 1) священний вогбнь; 2) сигнальний вогбнь; 3) жертовне вогнище.
їЩ guan.
Щ guan яшма, нефрит (один із різновидів).
瞎_•
0fl guan дивитися на...; оглядати.
惯 guan.
惯 guan 1)(习惯于）звикнути до чого, із неознач. (звичка).〜用的字眼улк^блені слова;〜用的 手 Wl звичайний (улюблений, затасканий) прийбм;他已经劳动〜了 у нього виробилася (була) звичка до праці (трудитися); він уже звик до праці; він звичний до праці;我用〜了 铅笔я звик писати олівцем;毛笔你用得〜 吗？ чи звично вам писати пензликом? ШК 〜于颠倒是非 вороги звикли до перекручення істини; ворогам властиво спотворювати істину. 2)(娇生惯养）балувати кого (пустощірозм.); розпестити кого;(纵容） розпустити кого, рош.把孩子〜得不像样子 украй розпестили дитину;这样〜着孩子不好 шкідливо так розпещувати дітей; таке пещення на шкоду дітям.
惯常 guanchang улюблений; звичайний.〜的把 戏 улюблений трюк.
惯犯 guanfan рецидивіст; рецидивістка; закоренілий карний злочинець.
惯匪 guanfei розбійник-рецидивіст; бандит-ре-
ЦИДИВ1СТ.
惯坏 guanhuai розпестити кого; розбестити кого, розм.被〜了 的孩子 розпещені (розбещені) діти;孩子苹大人〜了 дштіну розпестили (зіпсували пещенням) дорослі.
惯技 guanji [звичайна, стара] звичка; улюблений (звичайний, старий) хід (прийбм); улюблена (звичайна, стара) манера.
惯家 guan-jia дока ч” ж., прост.; спритник; майстер.扯谎的〜майстер брехати (по частині брехні);投机取巧的〜спритник (майстер) на рахунок усякого роду махінацій; 这方面他是个〜по цій частині (у цій справі) він великий майстер (дуже спритний).
惯例 guanli стала практика (традиція); звичай. 夕卜交〜дипломатична практика; дипломатичні умовності;国际〜міжнародний порядок; 国际通商〜міжнародні торговельні порядки; 国际由Р政〜міжнарбдна поштбва практика; 国际比赛〜правила міжнародних змагань;依 照〜за сталою практикою (традицією); як звичайно;成为〜стйти практикою (традицією); узвичаїтися (увійти у звичай, у практику); проти звичаю;打破〜відмбвитися від рутини.
惯量 guanliang інерція.
惯窃 guanqie злодій-рецидивіст; професійний злодій; злодій-професіонал.
惯性 guanxing інерція.〜定作 закон інерції; ~运 动 інерційний рух.
*[货性力 guanxingli сила інерції; інерційна сила. 惯贼guSnzSi 惯窃.
烦 guan.
guanshamao відмбвитися (не захотіти) далі працювати; кинути роботу (службу).
額 guan.
盟漱 guanshu вимити обличчя і прополоскати рот.
篮洗 guanxT умитися (умивання); вимити [руки і лице].〜用具 умивальний прилад; туалетні приладдя.
盟洗室 guanxtshi умивальна [кімната]; туалет; умивальня розм.男〜чоловічий туалет;女〜 жіночий туалет.
Й guan.
灌 guan 1)(绕）полити що (поливши, поливання).〜菜园 полити город;只要雨水 一〜就好了 Tpe6\ щоб полило дощем, і все буде в порядку. 2)(倒进液体）налити що, чого (налив спец.)\ (倒进粒状物）насипати що, чого (насипка); набити що, чим (набивання).〜一热水瓶热水 напбвнити термос гарячою водою;往瓶里〜牛奶 налити у пляшку молока;鞋子里〜满了沙子у черевики набилося багато піску;风雪从门窗 直往里〜вітер і сніг уривалися через вікна і двері. 3)(灌器乐唱>4) награти що;(灌声乐 唱片）наспівйти що.〜唱片 нагрйти (наспівати) [патефонну] платівку;〜一首协 奏曲 нагрйти концерт на платівку;〜一支歌 Й наспівати пісню на платівку.
灌肠 gu^nchSng 另见 guan.chang <医> кл丨зма; клістир застар.给病人〜поставити (зробити) хворому клізму.
灌肠法 guAncMngfS < 医 > клізма; клістир застар.药物〜лікарська клізма; лікарський клістир;营养〜живильна клізма; живильний клістир;清洁〜що спорожняє (очисна) клізма; що спорожняє (очисний) клістир.
灌肠剂 gi^ncMngji <医> промивальне.
灌肠器guAnchdngq丨 <医> кл丨Зма. 灌肠gdivchang另见gu^ncMng (指食品） ковбаса.
灌概 guangai зрошення (зрошувати що\ іригація; полив (поливати що); обводнювання (обводнювати що) спец.〜农 Ш зрошувати поля;〜系统 іригаційна (зрошувальна) система;〜工程 іригаційне (зрошувальне) спорудження; іригаційне будівництво;〜面积 площа зрошення (зрошуваних полів);自流〜самопливне зрошення;机械〜зрбшувати поля машинами;
штучне зрошення; штучний полив; 人工降雨〜 зрбшення (полив) дощуванням;地面〜поверхневе зрошення; наземний полив;地下〜підгрунтбве (підземне) зрошення.
灌、概地 guangaidi зрошувана земля.
灌溉渠 guangaiqu зрошувальний канал; зрошувальна канава; зрошувач спец.
灌溉网 guangaiwang зрошувальна (поливна) мережа; мережа зрошувальних каналів.
灌架 guanjiang <Ш> цементація спец.; цементування (цементувати що). <农> налив (налитися). період наливання зерна;麦


277
子还未〜пшениця ще не встигла налитися.
灌米、汤 guan ml-tong тонко улещувати кому\ тонкі лестощі; приворожити кого; зачарувати кого; напоїти кого зіллям.
灌木 guanmu чагарник; кущ.
灌木丛 guanmucong чагарник; кущі мн.
灌输 guAnshii (输水）обвбднити що (обводнювання) спец.把水〜到干旱地区обвбднити посушливі райбни. упроваджувати що (впровадження);(输送)насаджувати що (насадження).反动政府人民〜军国主义毒 素 реакційний уряд отруює свідомість народу мілітаристською отрутою.
ШШ guanxl промивання.
ШШ法 guanxlfa промивання.
灌音 guanyln зробити звукозапис.
灌注 guanzhu улити що.
灌醉 guanzui напоїти [доп'яна] кого, споїти кого, розм. \ підпоїти кого розм.(指具有某种 目的而灌醉某人).
鹤 gdn.
鹳 guan лелека guAn.
Ш guan 1)(陶器的罐)горщик;(玻璃，金属的耀） банка;(带把手的罐）глечик.瓦〜[глиняний] горщик; скляна банка; бляшана банка; 水〜глечик (горщик) для води;铅皮〜 жерстяна банка;糖〜цукерниця;茶叶〜 чайниця. 2)(煤矿的斗车）вагонетка
礎车 gu&nch6 < 铁路 > цистфна; вагон-цистерна.
耀龙 gu&nl6ng <矿> кліть ж.
Ш 头 gu^vtou консерви мн.肉类〜м’ясні консерви; консерви;〜食品 консервовані продукти;〜工厂 консервний завод.
恍 guang.
Ш guang 1) великий, грандіозний; 2) розкішний, пишний; багатий, щедрий (про частування).
恍饭 guangfan розкішне частування, вишукана їяса.
guang.
Ш guang 1) іскристий, сяючий; 2) потужний, гнівний, бурний; войовничий.
洗荡 guangdang проливати (ся), розплескувати (ся); виливати.
ШШ guang guang войовничий, сміливий.
洗、?羊 guangyang 1) безкраїй, безмежний (про водний простір); 2) неперевершений, найглибший, блискучий {часто хвалькувато, про своє вчення, талант)', хвальковитий; хвалитися.
光І
і guang.
光 guang 1)(亮光）світло.曰〜сбнячне світло; світло сонця;灯~不亮 світло лампи слабке; лампа погано світить. 2)(光泽）блиск; глянець; лиск 把铜名得发〜начистити мідні вироби до блиску; навести глянець (лиск) на мідні частини. 3) —>•光荣.脸上添〜 робити кому честь;〜宗耀祖 прославити своис предків (свій рід). 4)—> 光滑.抛得很〜 的木含冷 добре відполіровані меблі. 5)(一'点刁<
乘ij) дочиста; начисто; без залишку.吃〜з’їсти дочиста;烧〜спалити дочиста (начисто);脱〜 роздягнути догола;子3令手丁〜了 вистріляні всі патрони;麦子害0〜了 пшениця вся прибрана. 6) голий; оголений.〜着头站会 стояти без капелюха (із непокритою головою, з оголеною головою); ~ 着上身 голий (оголений) по пояс;〜着身子 голяка рот ; голий; у чому (як) мати народила;(辛旨男子)у костюмі Адама (指女子）в костюмі Єви. 7) (单单）тільки; лише.不能〜靠别人не можна розраховувати тільки (лише) на інших;这事 〜我们两人就行了 для цієї роббти цілкбм достатньо нас двох;医务工作不能〜治不防у медичній роботі не можна тільки лікувати і не вживати профілактичних заходів;他是个 神枪手，〜黑熊轉打了三十多头він вправний стрілець, одних чорних ведмедів узяв більше трьох десятків.
光斑 guangban <天> смолоскип.
光板儿gu5ngb5nr (磨掉毛的皮子）облізле хутро; шкіра з облізлим хутром;(磨掉毛的 皮衣月艮）облізла шуба; шуба з облізлим хутром;(磨掉方的皮縛子）облізла хутряна підстилка; підстилка з облізлим хутром.
光波 guangbo <Ш> світлова хвиля.
光彩 gi^ngcSi 1)—> 光泽.〜夺目 горіти (блискати) сліпучим блиском; сліпуче блищати (блискати, горіти, переливатися); переливатися всіма кольорами веселки;巨的 ^& 色丝網 різнобарвні шовки,、що переливаються всіма кольорами веселки;〜夺巨的 英英雄形象 блискучі герої. 2)(光荣）честь ж.; красивий.感至[И故得不大〜відчути, що зроблено не так красиво;我感到〜я потішений (зворушений);这种作法于你并 不〜ваші дії не роблять вам честі;这有什么〜 的! яка отут (що за) честь! що тут красивого! яка може бути честь!
光电 guangdian фотоелектрика.〜现象 фотоелектричне явище;〜仪器 фотоелектричний прилад;〜效应 фотоелектричний (фотогальванічний) ефект; фотоефект;〜倍增管 фотопомножувач; фотоелектропомножувач.
光电池 guangdianchi <电> фотогальванічний (фотоелектричний) елемент.
光电管 guangdianguan < 电 > фотоелемент; фотоелектричний елемент.
光电子 guangdianzl фотоелектрон.〜放射 фотоелектронна емісія; фотоемісія.
7^ ^ guangdianzlxue фотоелектроніка;
оптоелектроніка.
光度 guangdu <理> інтенсивність (сила) світла; світлосила; яскравість; яскравість.〜须!J ж фотометрування.
光度计 guangduji <理> фотометр; світломір.分 光〜спектрофотометр.
光度学 gu巨ngdiixi^ <理> фотометрія.
光风 і?月 guang feng ji yue кристшіьний; кристально чесний; чистий душею; із відкритою душею.
光复 guangfu звільнити що (звільнення).〜失地 звільнити (повернути) окуповані (захоплені противником) території.
光杆司令 guanggan slling командир без військ; командир залишивсь один як перст.
光顾 guanggu просимо завітати.请多多〜
просимо завітати до нас; просимо частіше навідуватись [у наш магазин];如蒙〜，无任 欢迎[ми] раді мати (бачити) вас своїм клієнтом; будемо нескінченно раді бачити вас своїм покупцем.
光十圣陆离 guang guai lu li дивовижний розм.; вигадливий.〜的现象 дивовижне явище;〜的 色 вигадливе фарбування;〜# примхливий візерунок;五 ШІ 六色，〜 феєричне видовище; феєрична картина.
guanggunr холостяк; неодружений. 士丁〜 жити холостяком; холостяцьке (неодружене) життя; на холостяцькому становищі, guang-gun хуліган; босяк; бурлака ч.
光合作用 gu§ngh6-zu6y6ng <植> фотос“нтез; фотохімічний синтез.
光华 guanghua світло; сяйво; блискіт.月亮的银 色〜сріблисте сяйво місяця; сріблисте світло (блиск) МІСЯЦЯ.
光化 gu§nghu& <化> фотохімічний,〜反应 фотохімічна реакція. 光化学 gi^nghu^xu6 <化> фотохімія.
光滑 guang-hua глйдкий (гладкість).摸着令艮〜 гладкий навпомацки.
光环 guanghuan <天> кільце Сатурна.
光辉 guanghul (光芒）світло; промінь; сяйво.太 阳的〜світло (промені, сяйво) сонця;灿烂的 〜 променисте сяйво; яскраво сіяти (блискати);放射出灿烂的〜випромінювати яскраве світло;马克思列宁主义将发出更加 灿烂的〜маркс“зм-ленінізм засяє ще яскравіше. 2)(辉煌）блискучий; світлий; променистий. ~大道 променистий (світлий) шлях;.〜形象 блискучий (світлий) спбсіб; ~ 文献немеркнучий документ;异常々灿烂的 HU ій найблискучіші (найсвітліші) перспективи; 在革命历史上写下〜的〜页 вписати славну (блискучу) сторінку в історію революції.
it 洁 guangjie блискучо гладенький; гладенький і блискучий; дзеркальний.〜的表 面 дзеркальна (гладенька і блискуча, блискуче гладенька) поверхня.
光洁度 gu5ngji6dCi〈机> чистота.焊口〜чистотй кратера.
光解作用 gu5ngji6-zu6y6ng <理> фотблЬ.
光景 guangjTng 1)(时光景物）пейзаж; вид. 2) (景况）обстановка; положення; умови життя. 好〜гарне життя. 3)(情景）момент; час.我还 记得&们初次见“的〜Я ще пам'ятаю момент нашої першої зустрічі. 4) напевно.风凉起来了，〜是要下雨дмухнув свіжий вітер, напевно, буде дощ. 5)(左右） приблизно; біля чого.半夜〜起了风 приблизно опівночі (біля півночі) піднявся вітер; 孩子有五六岁〜хлопчику приблизно років п’ять-шість.
光可鉴人 guang ke jian ren блискучий як дзеркало; дзеркальний [блиск].擦得〜 начищений до! [дзеркального] блиску (до дзеркальності).
光亮 guangliang світлий (світло); блищати (блиск)〜的窗子світле вікно;这里不大〜тут мшіо світла; тут не так світло;家具油漆得挺 〜мбблі пофарббвані так, що блищать; меблі пофарббвані до блиску, m"? guangliangzT <Ш> світловий квант; квант світла.


278
it fy guangliao <Ш> фототерапія; світлолікування.
光临 guanglin прибути (прибуття); відвідати (відвідування); подарувати застар.各闺朋 友〜我国"Й*名衫 прибуття іноземних гостей у нашу столицю; відвідування закордонними друзями нашої столиці;恭候大驾〜уклінно просимо подарувати 欢迎你们〜радий вашому приходові; радий бачити вас; ласкаво просимо.
光溜溜 guangliGliu 1) -►光溜.2)(赤裸)голий; голяком розм.得〜的孩子们在河里洗操голі дітлахи (хлопці голяком) купалися в річці.
光溜 guang.liu <口> (光滑）глйдкий (гладкість); (滑溜）СЛИЗЬКИЙ.在〜的冰上і йти по слизькому льоду;这种纸较〜nanfp цього сорту більш гладкий.
光齒石 guanglCshi карналіт.
光芒 guangmang світло; промінь; сяйво,〜万丈 променисте світло; променисте сяйво; яскраво сіяти (блищати, світити, горіти); випромінювати яскраве світло;〜万丈的灯塔 променистий маяк:太阳〜万丈 променисте сонце; яскраво сіяє (світить) сонце;
升，〜万丈 зійшло червоне сонце, що випромінює міріади променів.
光门 guangmen затвор [діафрагми].
光密度 guangmidu〈理> оптична щільність.
光密媒质 guangmi-meizhi <理> оптично більш щільне середовище.
光面 guangmian локшина [без приправ].
光敏电阻 guangmln-dianzu (电〉фоточутливий електроопір.
光敏面 guangmmmian 〈理 > світлочутлива [поверхня].
光明guSngm’ 1)(亮光)світло.黑暗中的一线 〜прбмінь світла в пітьмі; проблиск (просвіт) у мороці;〜与黑暗 світло і пітьма; добро і зло; 重见〜знбву побачити світло (світле життя); народитися наново. 2) —►光亮.3)(美好，有 希望）світлий; блискучий.前途〜[мйти] світле (блискуче) майбутнє;〜的远景 блискучі (світлі) перспективи;〜大道 світлий шлях. 4)(纯洁）чіістий (чистота).心地〜 чистий душею; щиросердий.
光叨艺/пЇЇ guangmmg Ібіїио кристально чесний (чистий). 4、地〜кристіпьно чесний (чистий) душею; чисте серце і відкрита душа.
光明正大 guangming zhengda чесна і пряма.
т'бШ guangneng <Щ> світлова енергія.
光年 guangnian світловий рік.
光谱 guangpu <理> [оптичний] спектр〜分析 спектральний аналіз.
guangpudai <Ш> смуга спектра.
光谱线 guangpuxian〈理> спектральна лінія, guangpiixue <Щ> спектроскопія.
光谱仪 guangpiiyi <理> спектроскоп.
光气 guangqi фосген. ^
光球 guangqiu фотосфера.福射〜фотосф谷рне випромінювання.
光圈 guangqu5n〈摄〉діафрагма,调节〜 діафрагмування.
% 萊 guangrong слава (славний); честь ж.; честь і слава; пошана (почесний).无 _Ь 〜 найвища честь;〜之家 почесна родина;〜的 义务 почесний обов'язок;〜的事справа
честі;〜归于人民[честь і] слава народу;穷动 是〜的 праця - справа честі (почесне);为人民 而牺牲楚〜的 помфти за народ - це велика честь (це справа честі, це почесна справа); Ж 对我们是一个〜的任务це почесне для нас завдання;他〜地入了 党 він домігся висбкої честі вступити (бути прийнятим) у комуністичну партію;以讲卫生为〜，不讲卫 пошана (честь і слава) тим, що дотримуються правил гігієни, ганьба тим, хто порушує їх.
guangrongbSng дошка пошани.
光润guSngrim —►光滑.皮肤〜гладенька (атласна, лискуча) шкіра.
光栅guangshSn〈理> грйти;(电视机，照相机的 光栅）растр.衍射〜фракційні грати.
光疏媒质 guangshu-meizhi〈理〉оптично менш щільне середовище.
光束 guangshu <理> світловий пучок; пучок світла (променів).
光速 guangsu <理> швидкість світла.
光天化曰 guSng tian hua гі серед (посеред) білого дня.在〜之下 серед білого дня;把.•.暴 露在〜之下 вивести що на чисту воду (на світ Божий).
光通量 guangtongliang світловий потік; потік світла.
光头 guangt6u 1)(刹光的头）гблена голова; бритоголовий.弟lj〜голити голову наголо. 2) (不戴帽子）[ходити] без капелюха; [ходити] без головного убору; [ходити] із відкритою головою.
光秀秀 guSngtOtii голий; оголений. ~的小山 гола (оголена, лиса) гірка.〜的树 голе (оголене) дерево; дерево без листя;〜的尾巴 облізлий хвіст.
光线 guangxian 1)<理> світловий промінь; промінь світла. 2)(光亮）світло.这间房间〜 好 у цій кімнаті багато світла; ця кімната світла.
光行差 guangxingcha〈天〉аберація [світла].
光学 guangxue <Ш> оптика; фотологія. ~仪器 оптичний прилад;〜玻璃 оптичне скло;〜录 音 оптичний звукозапис;〜录音机 оптичний звукозаписний апарат.
光学家 guangxuejia оптик.
光压 guangya світловий тиск; тиск світла.
光焰gu^ngyAn —♦光芒.〜无际безмбкно променистий.
光耀 gu5ngy&o 1) —光辉 1).〜夺目 сліпучий. 2) (荣耀)слава; честь ж.; пошана.
光阴 guangyln час,爱惜〜дорожити часом; цінувати час;以箭 час летить стрілою;〜过 得真快 час так і біжить (летить); швидко проходить час;青年时代的〜是宝贵的 молоді роки - це цінний час [у житті людини].
光源 guangyuan <91>джерел6 світла.
光暈 guangyun ореол.
光释 guangze глянець 矢去〜втратити глянець 有〜的纸张 глянцевий (глянсовий) папір;喷 漆富于〜целулбїдна фарба володіє (відзначається) багатим (хорошим) глянцем; 中国瓷器以〜好出名китайська порцеляна відома своїм прекрасним глянцем.
光照 gu5ngzhk> < 植 > висвітлення.〜处理 світлокультура; світлозагартування; 良it <理> фотолюмінісценція.
光周期guang子h6uqT <植> фотоперіод.〜现象 фотоперіодизм.
光子 guangzT фотон; світловий квант.〜火箭 фотонна ракета.
光子学 guangzTxue фотоніка.
guang 另见 gu&ng.
桄榔 guanglang пальма цукрова.(指果实）кокос пальми цукрової.
广 guSng.
广 guang 1)(宽阔）великий; ширбкий (широчінь, ширина).交游〜велике знайбмство; велике (широке) коло знайомства;见识〜 великий (широкий) кругозір;见识不〜 вузький (обмежений) кругозір;流传〜 широко поширений. 2)(扩大）розширювати що (розширення); поширювати що (поширення).以〜见闻 для розширення кругозору (кола знань); щоб поповнити знання;以〜流传 поширювати що\ дати чому [можливість] поширюватися.
广 М guSngbo широкомовлення; віщання (віщати);(无线电广播)радіомовлення; радіо, 〜电台 широкомовна радіостанція; радіомовна станція; @ програма радіопередач; радіопрограма;〜音乐会 радіоконцерт; 〜新闻радіогазбта;〜大会〜教学нав- чання по радіо;〜大学 радіоуніверситет;〜事 业 справа радіомовлення; радіомовлення;〜 •Ук胃 керування у справах радіомовлення; 〜睞!1 Ф\. репродуктор;对夕卜〜віщання іноземною мовою;有线〜дрбтове віщання; віщання по проводах; радіомовна трансляція; 电视〜телевізійне радіомбвлення (віщання); 无线电〜转播网трансляційна мережа віщання;听〜слухати радіо.
guSngbocao гімнастика по радіо; радіо- гімнастика.—套〜кбмплекс радіогімнас- тики.
广播段 guangb6du^n < 无线）радіомбвний діапазон.
广播稿 guSngbogao стаття (текст для передачі по радіо).
广播剧 guSngboju радіоспектакль ч” радіоп'єса.
广播室 guSngboshi радіовузол; радіостудія.
广播网 guSngbow^ng радіомовна мережа.
广播员 guangb6yudn диктор.
广播站 gu^ngbozhan широкомбвна (віщапьна) станція.
广博 guSngbo ширбкий (широта); великий; універсальний (універсальність, універсалізм книжк.).学识〜ширбке коло знань; великі знання; велика ерудиція; начитаний; чудово ерудбваний; JE і只〜ширбкий кругозір.
广场 guSngchSng площа і.天安门〜плбща Тяньаньмень.
广火 guangdS 1)(辽阔）великий (про простір); ширбкий (ширина, широчінь). 〜的平原 велика (щирбка) рівнина; широкі (великі) рівнинні простори;在〜 的田野上 на великих (широких) полях;


279
на просторих полях. 2) грандіозний (грандіозність); ширбкий (широта); у великих масштабах;〜的群众运动 ширбкий масовий рух;掀起〜的增产节约运 动 широко (у широких масштабах) розгорнути рух за збільшення1 виробництва і за дотримання режиму економії;有〜的发展 спостерігається бурхливе зростання;
зрбблений великий крок уперед. 3)(众多） ширбкий.〜群众 широкі маси;〜і卖者 ширбкий читач;〜观众 широка публіка;〜同 盟军 масовий союзник.
广度guSngdii широта.学识的〜不够 недостатня широта знань; немає широти у знаннях.
广泛 guangfan ширбкий (широта).〜参力口 широка участь;〜流行 значне поширення;〜 的联系ширбкий зв'язок;〜的言论自由 широка свобода слова;弓 І 起〜的注意 викликати загальну увагу;进4亍〜宣传 вести широку пропаганду; популяризувати що;进 行了〜的交谈 між ким відбулася бесіда з широкого кола питань;〜采用 широко застосовувати що;征求群众意见 збирати думки (вислуховувати зауваження) широких народних мас;美术展品的题材十分〜багата і різноманітна тематика поданих творів образотворчого мистецтва.
广t甘 guanggan <植> апельсин [кантонський].
广告 guanggao оголошення;(商业广告） реклама; паблісіті невідм” с.\ (海报）афіша. 登〜помістііти (здати) оголошення в газету; 登商品〜рекламувати товар;商典〜торгбва реклама;霓虹灯〜небнова (світлова) реклама;电影〜кінореклйма;大做〜 посилено (широко) рекламувати.
广告画 guanggaohua плакат; плакатний малюнок.
广告栏 guanggaolan відділ реклам; стовпчик оголошень.
广告牌 guanggaopai рекламний щит.
Г" д"!!: guanggaoshe рекламне бюро.
广开才路 guang kai саі lu давати простір людям для вияву здібностей; виявлення інтелектуальних потенціалів.
广开言路 guSng kai yan lu відкрити ширбкий шлях вільному слову; вітати [вільну] критику; дати свободу слова.
广阔guangkud ―广大1).〜的国土 велика територія країни; неосяжні простори країни; 〜的草原 ширбкий (великий) степ; степові простори;〜的眼界 ширбкий кругозір;革命 者的〜胸怀 великодушність революціонера; 农村是一个大有可为的〜天地селб являє собою ширбке поле діяльності; село 一 це широка арена, де можна багато чого зробити.
广轰 guSngmao <^) площа ж.〜千里 велика площа; неосяжні простори.
广漠 guSngmo пустельні простори; великий і пустельний.
广义 guSngyi ширбке значення; ширбкий смисл. 这个词有它的〜和狭义це слово має своє ширбке і вузьке значення;这个词的〜是... це слово в широкому значенні означає...; ширбке значення цього слова...
犷
guSng.
犷悍 guanghan варварський (варварство); дикий (дикість).风气〜варварські (дикі) звичаї.
guang 另见 guang.
桄 guang 1)(绕）мотати що (мотання); намотувати що (намотування), мотати (намотувати) нитки.- 2)(备在桃子上的线） моток.线〜мотбк ниток. 3)〈量词〉мотбк， моток [ниток];—〜毛线 моток вовни.
桄子 guang-zi бамбукова (дерев’яна) вертушка для мотки ниток (пряжі); мотовило спец.
逛 guang.
逛 guang проходжуватися; прогулюватися; погуляти; розгулювати рош.上街一 проходжуватися (прогулюватися, погуляти, розгулювати) по місту (по вулицях);尽兴地 〜了 一下 нагулятися [удбсталь];〜公园去 піти погуляти в парку;我们决定去〜一趟杭州ми вирішили зробити екскурсію в Ханчжоу.
逛荡 gi^ng.dang (闲逛）бродгіти [без діла];(游 荡)тинятися розм.; вештатися прост.; шлятися прост.
堇 guT.
II gui <植> малина корейська (Rubus coreanus sieb.).
归 guT.
归 guT 1)(返回）повернутися (повернення).〜国 повернутися на Батьківщину;尽兴而 ~ удосталь повеселившись, поверіф'ися додому. 2) —►归还.物〜原主 поверіфп річ тому, кому вона належить; кому річ належить, тому і повернути (віддати). 3)— 归拢.把永西〜到—块儿зібрати всі речі в одне місце. 4) —* 归并.〜入这一类 зарахувати до цієї категорії;把相同的问题〜为一类 об*єднати (з'єднати) подібні питання в одну П^пу.5)(由，属于）通$译成-三格.我错 了，就〜我负责 моя помилка, мені і відповідати;我们分一下工：饭〜你作，水〜 我 Ш давай поділимо роботу: тобі обід готувати, а мені воду носити; 4亍政事务〜办 公室管 господарськими питаннями відає (завідує) канцелярія; господарські справи перебувають у віданні канцелярії;县〜省管 辖 повіти підвідомчі провінції; повіти перебувають у підпорядкуванні провінції;交 情〜交情，公事〜公事це приватним особам не належить;交不〜私人所有 дружба дружбою, а служба службою (справа справою);这应〜 国家所有 це .повинно бути передане в державну власність. 6) <Ш> спосіб ділення на китайських рахівницях із дільником нижче десяти.
归案 gul^n заарештувати [злочинця] і здати під суд; арешт і приведення злочинця.〜法办 заарештувати [злочинця] і віддати під суд для покарання за законом.
归并 gulbing 1)(并入）приєднати що (приєднання); об9єднати що (об^днання); з'єднати що (з'єднання); злити що.把几个4、 工厂〜为一个大工厂об’єднай (з’єднати, злити) невеликі завбди в один великий;把小 厂〜于大厂 приєднати маленький завод до великого; з'єднати (злити) миленький завод із великим;这个地区现已〜到邻贫цей район
тепер приєднаний до сусідньої провінції. 2) —归拢.
归程gu了chSng 归途.
归除 guTchii < 数 > спбсіб розподілу на китайських рахунках із дільником вище десяти.
归档 guldang здати що в архів; прилучити що до справи.
归队 guTdui 1)(回原队伍）повернутися до лав (у частину, у загін). 2)(重〒本行） повернутися до своєї колишньої спеціальності (професії).
归 Р付 gulfu перейти на чий бік; примкнути; приєднатися;〜我军 примкнути до наших військ; перейти на бік наших військ.
归根结底 guTg6n-ji^f у кінцевому; рахунку; врешті-решт.
归公 gulgong перейти до держави; передати що державі.财产全部〜усб майно передається державі (переходить до держави); 一切缴获 要〜усі трофй треба здавати в скарбницю.
归功 gulgong віднести [заслуги] до кого-чого, на рахунок кого-чого, за рахунок кого-чого; приписати [заслуги] кому-чому; вважати що чиєю заслугою; поставити у заслугу що кому; бути зобов’язаним кому-чому чим.我们的一 切亨;就都应〜于党的领导усі наші досягнення варто приписувати (віднести до) партійному керівництву; усі наші досягнення треба вважати заслутою партійного керівництва; усі наші досягнення 一 це заслуга партії; усіма нашими досягненнями ми зобов’язані партійному керівництву.
归化gulhu& 1)—>归顺.2)(入山籍） натуралізуватися (натуралізація); прийняти (перейти в) громадянство.
归还 gulhuan повернути що (повернення); віддати [назад] що.〜欠款 повернути (віддати) борг;把东西〜原处 клястися (поставити) річ на її колишнє місце;不 @ 急〒〜не потрібно квапитися з віддачею (поверненням).
归结guljie 1)(概括为）звести UfO；〜到一点 (зведення) звестися до одногб;原因虽然 复杂，但可〜为三点 причини хоча і складні, але можна їх звести (але вони зводяться) до трьох пунктів. 2)(结局） результат; розв'язка.小说以上海解放作为〜 роман закінчується звільненням Шанхая.
归咎 guTjm 归罪.〜于人 із хворої голови на здорову [звалювати, валити, перекладати]; звалювати провину на інших; звинувачувати в усьому інших;把 —切缺〜于®L忽 усі недоліки приписати (віднести до) недбалості;不应该把一切都 ~于客观原因 не можна звалювати все на зовнішні обставини; не можна відносити все (всю провину, усі хиби) на рахунок об’єктивних причин.
归拢gullong зібрати що.〜自己的东西зібрати свої речі. _
归谬法 gulmiiifa <Ш> приведення до нісенітниці (метод математичного доведення).
归纳 1) <逻> індукція.〜思维 індуктгівне мислення;〜推理 індуктивний умовивід. 2) (总括)резюмувати що (резюме невідм.)\ узагальнити що (узагальнення)〜各方的意见


280
резюмувати (узагальнити, підсумувати) думки всіх боків;主席对辩论作了〜головй резюмував суперечки; голова зробив (дав) резюме суперечкам.
归纳法 gulnafa <逻> індукція; індуктивний метод. ,
归宁 gulnfng〈书〉відвідувати батьків [після виходу заміж].
归侨 gulqiao емігрант, що повернувся на Батьківщину; реемігрант; репатріант; репатріантка (后面两个译法指被遣送回国的
侨良).
归属 gulshu підкорятися; перебувати в підпорядкуванні в кого-чого.
归顺 gulshun перейти на чий бік; скоритися [чиїй владі]; віддатися під чию владу.
归宿 guTsu місце [у житті]; де гблову прихилити.找至її〜знайтрі прихисток (місце, куток, спокій); знайти де гблову прихилити.
归天 gultian померти.
归田 guTtmn 〈书〉вийти у відставку і повернутися на Батьківщину.角军甲〜 залишити військбву службу (піти з йрмії) і повернутися на Батьківщину.
归途 gultu зворотний (поворотний) шлях.
归降 gulxiang здатися; перейти на чий бік; капітулювати (капітуляція).
归向 guTxi^ng бути на чиїй стороні; (стати) на чий бік; прийняти (тримати, брати) чий бік; приєднатися.人；〜нарбд на чийому боці; народ за кого;这是人心〜це (у цьому) прагнення і сподівання народу;群众是〜我们 的 народні маси на нашій стороні (тримають наш бік).
归心如箭 gul xln ru jian прагнути (рватися) [усією душею] на Батьківщину (додбму); жадати повернутися на Батьківщину (додбму).
归于 gulyu 1)(歹ij 入）віднести що до чого (віднесення);(属于）належати кому-чому\ відноситися;兔第三格表达.〜另一范畴 відноситися до іншої категорії;〜人民公社所 有 належати народній комуні;应〜第一段 варто віднести до першого параграфа;光荣〜 祖国 слйва Батьківщині! 2)(趋向）прийти до чого 见〜——致 прийти до одностайної думки.
归着 gul-zhe <Р> прибрати що\ забрати що (збирання); привести що в порядок.把屋子 一 прибрати (забрати, упорядкувати) кімнату;把东西一，准备动身укладатися перед від'їздом; збиратися в дорогу.
归置gurzhi ~>归着.
归总 gulzdng всього-на-всього; усьогб; у цілому.〜一句话одним словом;〜一件行李 усьогб (у загальній складності) десять місць багажу.
归罪 gulzui віднести [провину] до чого, на рахунок кого-чого; приписати [провину] кому-чому\ вважати відповідальним (винним, винним, винуватцем) кого., ставити за провину що кому\ скласти провину на кого; звинувачувати кого. '
圭 gul.
圭表 guTbiao гном.
圭亚那人 GuTyanaren гайанець (гайанський);
gul 另见 jiin.
龟 gul черепаха.
龟板guTban —龟甲.
龟甲 guTjia черепашачий панцир (щит).
龟胶 guTjiao черепаховий желатин.
龟缩guTsu6 ховатися.敌人〜在工事里不敢出来 противник ховався в укріпленнях і не смів висунутися;敌人~在孤立的据点内ворбжі солдати сконцентрувалися в окремих опорних пунктах.
龟头 gultou〈角罕〉голівка [статтевого] члена.
规gul
规 gul —> 规则 1).规章.校〜шкільний режим; режим школи.
规避 guibi ухилятися (відхилення); обминути що (обхід)〜直接回答 ухилитися від прямої відповіді;〜应履行的义务 ухилятися від виконання взятих на себе зобов’язань;〜法律 діяти в обхід закону; обминути закон.
Ш 程 gulcheng правила мн.; порядок; положення; регламент.工 2〜технологічна інструкція; і 技术操作〜правила технічної експлуатації; регламент;制定议事〜уста- новити регламент засідання; регламентувати порядок засідань.
规定 guiding установити що (установлення); визначити що (перерозподіл); передбачити м/0〜路线和政策 віЬначити лінію і політику; 〜作战方针намітити курс бойових дій;〜细则 регламентувати що\ 〜生产定额 нормувати виробіток; установити норму виробітку;〜工 作量 нормувйти роббту;〜工资标准 нормувати заробітну плату;〜工资等级 тарифікувати заробітну плату;〜价格 призначити ціну;〜限价 таксувати що;〜病人 饮食 установити дієту для хворого;严格〜确 切期限 строго встановити (регламентувати) тверді терміни;在〜的期限内完成виконети що у встановлений (належний) термін;按照 党章的〜керуватися положеннями Статуту партії;我们的党章明确〜:党的组织原则g民 主集中制 у Статуті нашої партії ясно передбачено, що організаційним принципом партії є демократичний централізм.
规范 guMn норма.现代汉语〜нбрми сучасної китайської мови;法律〜юридичні (правові) норми;技术〜технічні умови; техумови;合 乎〜нормативний; нормований; [граматична] конструкція句子结构不合语法〜препозиція не відповідає нормам граматики.
规范化 gulfanhua нормалізація
(нормалізуватися).〜汉语 нормалізація китайської мови.
规格 gulge 1)(质量标准）стандарт; нормаль ж” спец.木材〜стандарт лісоматеріалів;金属铸 件的〜стандйрт на металеве литво;机床制造 〜нормаль верстатобудування;制订产品〜 розробити стандарт продукції (виробів);合 乎〜要求 відповідність вимогам за
стандартом;合乎〜的机件 стандартні частини;不合〜的原料 неякісна сировина;戈ij 一〜стандартизувати що; стандартизувати що. 2)(规定的要求）[встанбвлені] вимоги; [прийняті] норми.
规格化 gulgehua стандартизація (стандарти¬
зувати, стандартизуватися).机件〜стан- дартизація деталей [машин];生产〜стан- дартизація виробництва.
规划 guthuS 1)(计划）план.生产〜виробничий план;国民经济〜народногосподарський план;远景〜перспективний план; і丁 〜 складати (виробляти) план; планувати що. 2) (ІТ计戈ij) планування (планувати що).统—〜 єдине планування;全面〜усебічне планування;工程〜在三年内完成запланб- вано закінчити будівництво за три рбки,
规矩 guT.ju 1)(规则）правило; порядок; закбни мн.;(习惯）звінчай.定为〜узіти (покласти) що за правило;守〜дотримуватися дисципліни; блюсти порядок; дисциплінований； 不守〜порушити дисципліну; недисциплі- нований;没〜невихований; кому не вистачає вихованості; нечемний;懂得~ зн或ти правила пристойності;照〜办事 діяти так, як заведено;不能照老〜办事 не можна діяти за звичаєм;我们这里没有这种〜нем^є в нас таких правил (законів, звичаїв); це не в наших правилах (звичаях). 2) ( ІЕ 派） порядний (порядність); пристбйний (пристойність); чесний.夺亍为 ~ пристойно повбдитися; пристбйна поведінка; тримати себе в рймках [пристбйності];行为一点也不 〜збвсім непристойно поводитися; ніякої пристойності в поведінці;没听说过他有什 么不〜的地方 нічбго непорядного (непри- стбйного, нечесного) за ним не було чутно; 规规矩矩的人绝对Т会这样做порадні (пристойні, чесні) люди так нікбли не роблять (чинять, поступають), 3)(老实） статечний (статечність);(有礼ІЙ) увічливий (увічливість); чинний (статечність),规规矩 矩地坐着 сидіти чинно (дисципліновано, тихо);规规矩矩地行个礼чбмно (статечно) поклонитися;只许阶级敌人规规免矩，不 他们乱说乱动 дозволити класовому вброгу діяти тільки в межах припустимого, забороняти йому творити беззаконня.
规律 guTl^i закон.发现〜відкргіти закбн;探索〜 досліджувати закономірність; пошуки закономірностей; 掌握〜освбїти закономірності; 摸熟了工艺新流程的〜опанувати закономірностями нбвбго технологічного процесу;社会发展〜закбни розвитку суспільства; закбни суспільного рбзвитку; 备济〜 економічні закбни; 语法〜 граматичний закбн;共同〜загальний закбн; загальна закономірність;普遍〜загальний закон; загальна закономірність;合乎~ 的现 象закономірне явище;世界上一切事物都是 有〜地发展的 рбзвиток усіх речей 丨 4вищ у світі йде відповідно до визначених закбнів, що існують об'єктивно;人民的革命战争 必胜；这是历史的〜народна революційна війна неодмінно перембже - такий закбн історії.
规徘性 guTl{bdn| закономірність.象的〜 закономірність явища;客观〜об’єктивна закономірність.
规模 gulmo масштаб; розмах; розмір.建设〜 масштаби (розміри) будівництва;〜宏大的长 гігантський міст через Янцзи;力~的 进攻 широке повстання;大〜的罢工 великі страйки;展开了大〜的建设роггорн^ося будівництво в ширбких масштабах (із


281
величезним розмахом);全国〜的运动 рух у масштабі всієї країни;水利工程〜士 人 приголомшуючий розмах (масштаб) іригаційних споруджень (робіт);述筑工程初 具 ~ закладена основа (закладений фундамент) будівництва;工厂初具〜завбд готбвий.
规那树 guTi^shCi <植> хінне дерево.
规劝 gulquan умовляти кого з неознач. (домовленість); вмовляти кого (умовляння). 正言〜серй63но умовляти;〜他不要这样做 умовляти його так не робити.
规行矩步gui xmgja bu l)(毫不苟且)суворий і вимогливий до себе; вести суворий спосіб життя. 2)(墨守成规）педантизм (педантичність, педантичний); відсталість (відсталий); притримуватися старих правил; чіплятися за старе.
gulyue прийняті умови. ІТ定〜обумовити що; розробити обумовлені правила;无此〜не обумовлене;这有明确的〜є на це точно встановлені умбви.
规则 guTzS (规定的办法）правила розпорядку 交通〜правила вуличного руху;工厂管理〜 правила внутрішнього розпорядісу на заводі (на фабриці);语法〜граматичні правила;象 棋〜правила шахової гри;会і义〜регламент конференції;卫生〜гігієнічне полбження;使 用〜правила (умови) користування чим; 乎 〜відповідати правилам;违反〜порошити правила; проти правил;定出〜установити правила (розпорядок), правильний 2)(合乎 一定规贝1j)〜四形чотирикутник;不〜球形 форма неправильної кулі;呼吸不〜 порушення ритму подиху.
gulzhang правила мн.; статут; полбження. 内部〜правила внутрішнього розпорядку;现 有的〜制度 наявні; чинні (діючі) правила і порядки;遵守〜制度 додержувати дисципліни (правил і розпорядку);改革不合理 的〜制度 перетворити нераціональні правила і розпорядки;照〜办事 діяти за законом (за правилами, за положенням, за статутом);本 会已制定新的〜 нАшим товариством розроблений новий статут.
闺guL
闺房 gulfang жіноча (дівоча) половина;(绣楼） терем;(回教徒的闺房)гарем.
阁gui故—闺房.
闺女 guT.nti 1)(少女）дівчина; дівиця застар. 2) 〈口 >(女儿)дочка ж.
闺秀 guTxiu панна; панночка;大家〜панянка знатного роду; дівчина зі знатної (шляхетної) родини.
版 guT.
阪依 gulyl〈宗> сповідати що; поклонятися кому (поклоніння); вірувати в кого.〜佛法 сповідати буддизм; поклонятися Будді; вірувати в Будду.
桂 guT.
їі$* guT〈化〉кремній; СИЛІЦІЙ.
ЙГІЇ gulgan〈化> кремневий ангидрид; ангідрид кремневої кислоти.
娃钢 guTgSng〈冶〉кремениста сталь.
娃胶 guljiao〈化〉силікагель ч.; гель кремнекислоти.
娃石 gulshi〈化> кремнезем.
娃酸 gulsuan <化> кремнієва кислота; кремнекислота. 〜钠 кремнієвокислий натрій; кремнієвонатрієва сіль.
Ш 酸盐 guTsuanyan 〈化 > силікат; крем- нієвокисла сіль; сіль кремнієвої кислоти.
桂藻 gulzao діатомові водорості; діатомеї мн.
娃茨土 gulzaotii〈地质> діатоміт; діатомова (інфузорна) земля.
娃石专 gulzhuan <冶> динас; динасова цегла.
瑰 guT.
瑰宝guTbSo перлина; скарб.艺术中的〜 перлина мистецтва.
瑰丽 gulli чудесний (чудесність).〜多彩 барвистий; 〜的花朵чудбена квітка;〜的景色 чудесний (барвистий) вигляд.
驻 guT.
鲑 gui [шляхетний] лосось; сьомга.
仇guL
仇 gui 1) джерело; 2) коса, обмілина.
九 gui.
% guT зрадник; внутрішній прихований ворог.
庚 guT.
庋 guT 1) прибирати, ховати; складати. 2) шафа, буфет; комора.
庋存 guicun зберігати, ховати.
gui.
Е gui 1) ящик; урна (для петицій, балотувальних бюлетенів). 2) перев’язувати， обв’язувати (мотузкою).
gutdu петиція, скарга (від населення).
■函 glfihSTLHimiKHTa 知НИ(ДЛЯПЄГШЦІЙ)ЗОС7Иф.
Е[М gulxia ящик (урна) для петицій.
诡guL
诡 gui 1) суперечити (чому-н.); розходитися (з чим-н.);不相〜не розходитися, не суперечити один одному. 2) дивний, дивовижний; ексцентричний; дивним чином, ненароком;〜矢 ненароком утратити;〜诗 ексцентричні вірші.
诡得诡矢 guide gulshi ненароком знайшов, ненароком і загубив.
ІНШ guiyu дивний, незвичайний.
ГА».
щ
guT.
诡 gut 1) руїни, залишки поваленої стіни. 2) зруйнуватися; повалитися; зруйнований, повалений; що руйнується.
诡垣 grnyuan зруйнована стіна.
轨 guT.
勒L gut 1)(路轨）рейка; колія.钢〜сталева рейка.
2)轨道.宽〜ширбка колія;窄〜в^зька колія.
3)(比喻规矩等）колія; порядок; норма 步入 正〜ввійти в колію (у русло); ввійти в норму.
轨道guTd》o 1)(火车等的轨道）кблія; рельсовий шлях 火车〜залізнична колія; колія залізниці;电车〜трамвайний шлях; колія трамвая. 2) <天> орбіта, і也球〜земна орбіта;〜运动 орбітальний рух;〜速度
орбітальна швидкість;沿〜飞行 орбітальне поле; 人造卫星进入预定〜штучний супутник був виведений на намічену орбіту.
3)(行动的规则）р^сло; колія.把...命入~ перевести (поставити) що на рейки чого;把 群众运动引导到正确的〜спрямувати масовий рух у правильне русло;生产走Ji〜 виробництво ввійшло в колію (у русло); ф tu BJl~ виробництво стало (перейшло) на рейки; справа поставлена на рейки;——切都 上了〜усб стало на своє місце;生活走上了新 的〜житлі пішло по-новому руслу.
轨道车 guic^ochg〈铁路〉дрезина.
轨范 guifan критерій; норма.
轨缝 guifeng рейковий стик.
轨迹 guTjT 1) <数> геометричне місце 点的〜 геометричне місце точок. 2) <天> орбіта.
轨距 guTCi <铁路> кблія; ширина колій.
轨傲piTzh6 1)(车撤)колія 2)(有人走过的道路） пройдений шлях; уторована дорбга.
轨枕guTzh6n шпала.钢筋混凝土〜залізо- бетоннна шпала.
诡 guT.
诡 gui 诡诈.〜称 лицемірно (підступно, брехливо) стверджувати що; виступати з лицемірною заявою.
诡辩 gulbian софізм; софістика книжк.; казуїстика книжк.; виверт.进4亍〜займатися казуїстикою (софістикою); давати казуїстичні пояснення;〜式的言论 софістичне (казуїстичне) судження; ~学派<哲> софісти мн.;〜学派的学说софістика;他专会〜у нього завжди тисячі вивертів;咒骂和〜是改 变不了 事实的 прокльбнами і софістикою фактів не зміниш.
诡辩家 guTbianjia казуїст; казуїстка; софіст.
诡计 gulji підступництво; підступний (диявольський) намір; каверзи; підступи мн.; злий задум; каверзароз^.; виверт; махінація. 使用〜чинити підступи (каверзи); вдаватися до вивертів;识破敌人的阴谋〜розпізнйти темні задуми і підступні прийоми ворогів із підступним наміром;心怀〜із злим задумом; 〜多端 пбвний підступництва і злих намірів; витончений у ХИТрОСТ5ІХ； хитрий як чорт (як лис); не гидувати ніякими підступними трюками і махінаціями.
诡橘 guljue 1) вигадливий (химерність).浮着〜 的云％ по небу плили химерні хмари. 2) (І圣 .诞) дикий (дикість); дивовижний;
безглуздий.言语〜говорити дикі речі;行为〜 дивацтво; примха; дика поведінка; дикий учинок; чудити розм.; дивачити.
诡秘 guTmi таємничий (таємничість);
загадковий (загадковість).行踪〜的人 таємнича (загадкова) людина; таємничість (загадковість)他的行动〜，令人怀疑йогб поведінки викликає підозру; він поводиться загадково і цим наводить на себе підозру.
诡异 gutyi дивний (дивацтво); надзвичайний.
诡诈 gulzha підступний (підступництво, підступність); лукавий (лукавство).〜万 # надзвичайно підступний; сповнений підступництвом (віроломством).
癸
gut.


282
Vk guT {останній із 10 циклічних знаків).
揆
Ш guT джерело;〜群 текуча вода джерела; струмок, річка.
暑 guT. •
替 guT 1) тінь (від сонця); тінь на сонячному годиннику; сонячний годинник;〜довжина тіні на годиннику; 2) сонце;〜运 рух сонця.
替刻 guTkd час.
替仪 guTyi сонячний годинник.
曆蚪
Ш guT висохлий, пересохлий (про джерело).
鬼 guT.
鬼 gui 1)—> 鬼魂.2)(骂人话）чорт; чортиха; диявол; біс.讨厌〜надокучливий тип;搞蛋〜 каверзна людина; каверзник рош.;〜知道 чорт знає; чортзна й що. 3)(不可告人的） темний.〜主意 диявольський (брудний) задум (план);〜琪儿 тбмні справи. 4)(不可告 人向勾当):心里有〜совість нечиста. 5)(恶劣) чортовий; чортячий.〜东西 чбртова лялька; чортів син; чорт; диявол;〜天气 чортяча (чортова, проклята) погода;〜年头 чортячі часи;〜地方 чортова діра; чортове місце;有 什么〜用处 надідька це треба?. 6) <口 > (机灵) тямущий рош.小孩子真〜！ якй тямуща дитина!
鬼和戏 gutbaxi 1)(阴脸的手段）чбрт^ові витівки (хитрування); нечиста гра; інтрига; підступи мн.; мистецтво розм. І间〜чин“ти підступи, каверзи; вести інтригу проти кого. 2) 中捉弄人的手段）кйвер:зи мн.搞〜 влаштовувати каверзи; каверзити розм.; каверзувати рош.
鬼斧神工guT fii shen gong найтонша роббта; дивна (казкова) майстерність; виконаний (зрбблений) із дивною майстерністю;
чарівний; майстерний (майстерність).
鬼鬼祟祟 gufguTsuisui злодійкуватий;
шахраюватий.〜的样子 шахраюватий вигляд (на вигляд);〜的眼神 злодійкувйті очі; злодійкуватий погляд;〜地回头看 злодійкувато озиратися.
鬼t圣 guTguai погань ж.yрозм.; нечиста сила.
З^ІЙ. guThua брехня; неправда ж. безсовісно брехати;当面说人话' 背后说〜в обличчя говорити по-людськи, а за спиною - по-диявольськи;.〜连篇 одна суцільна (чиста) брехня; потік брехні;自欺欺人的〜непрйвда для обману себе й інших;骗人的〜суцільний обман; брехливі слова.
鬼画符guThuafii 1)(指书法拙劣）карйкуля; писати каракулями; писати як курка лапою. 〜似地写Іі自己所谓名字вивести каракулями своє ім'я;写得象〜一般 написане так, що красувалися одні каракулі;你这不是在练 字，而足在〜утббе не краснопис, а писанина. 2)(爭虚伪的话）нбети нісенітницю (дурницю).
鬼魂 gulhun духи; дух; примара.
鬼混guThCin 1)(糊里糊涂地生活）жи’ти безцільно; вести безцільне життя; жити тільки сьогоднішнім днем;(游手好闲) байдикувати розм.', байдики бити. 2)(过不正 当的生活）жити безчесно (безпутно); вести
безпутне (безчесне) життя.
鬼火 guihuo блукаючі вогні.
鬼哭狼嗓 guT kG lang hao надривний стбгін; пронизливе (дике, розпачливе) волання й лемент.敌乂被我们打得〜від нашого смертельного удару серед ворогів роздалися надривні стогони; від наших ударів вороги опинилися в жалюгідному положенні.
鬼脸guTliSn 1)(假而具）маска. 2)(面部表惜） гримаса.做〜корчити (робити) пику (пики, гримйси); гримасувати.
鬼魅 gmmei погань ж”розм.., нечиста сила.
鬼门关guTm6ngu5n ворота пекла;(凶脸的地方） Пекельне (страшне) місце.送上〜відправити кого на той світ.
鬼迷心转 guT mi xlnqiao чорт поплутав; мара. 你真是〜啦！ у які нетрі тебе чорт поніс?
鬼目 guTmCi <植> кймпсис китайський.
鬼使神差 gui shi shen chai як зачарований; чарівним способом (以上用于指称心的事)； чорт поплутав (смикає, смикнув, несе, поніс) кого з неознач.; бісівська мара;(以上用于指 不称心的事).
鬼头鬼脑guTt6u-guTn3o —鬼鬼祟祟.
鬼胎guTtSi нечиста совість.丨丨参阅“怀鬼胎hudi guTtai,\
鬼域 gulyi (鬼怪）чудбвисько.(阴险） підступний (підступ).〜伎俩 злі (пекельні, жахливі, диявольські) підступи; підступні (диявольські) махінації.
鬼针操 guizhgncao череда двоякопериста.
鬼子 guT-zi диявол прост.; чорт #~заморські дияволи.
淮 gui. 一
gui безбережний; що розлився (про води річки).
п由
喷 gui.
喷 gui незряче (око); сліпа, підсліпувата (людина);
巌 gui.
嵌 gui що здіймається, крутий.
柜 gui.
柜guil)(家具）шафа;(抽屉柜）комод;(小柜子） шифоньєрка.衣〜платяна шафа;书〜 книжкова шафа;保险〜сейф; вогнетривка шафа;玻璃〜склянй шифоньєрка. 2) —» 柜房. 现款都己交〜了 вся готівка здйна в Kdcy.
柜房 guifang контора; каса.
柜上 gui-shang 1)—> 柜房.2)(商店）магазин; крамниця.我І门〜没有这种货物у нас у крамниці (у магазині) немає такого товару.
柜台 guitai прилавок; стійка.
lj gui.
石！
刽子手gu'i_zish6u 1)(执行死刑的人）кат; заплічний майстер застар.\ заплічних справ майстер застар. 2)(署杀人民的人）кат; душитель книжк.\ душогуб прост/, душогубець застар” прост.法西斯〜们 кат-фашист v.; фашистські душогуби.
虫
贝 gui.
贵gui 1)(价格高)дорогий,价钱〜дорого
коштує; цінна дорбга (висбка);纲锻比棉布〜 шовкова тканина коштує дорожче за бавовняну;春雨〜如油 весняному дощу ціни нема. 2)(旧社会指地位优越）знйтний (знатність); високопоставлений; шляхетний. 〜妇人 знатна (високопоставлена, шляхетна) дама. 3)(敬辞）Ваш.〜国政府Ваш уряд;您〜 姓？ як Ваше прізвище?〜恙疫愈否？ як Ваша хвороба, вона у вас проходить? як Ваше здорбв’я，чи одужуєте ви? 4)(可贵） цінність (цінний); важливість (важливий)仓1j 作〜精不〜多 цінність творчості в її якості, а не в кількості; творчість цінна своєю якістю, а не кількістю; у творчості ціниться (важлива) не кількість, а якість;兵〜神速 у військовій справі (мистецтві) важлива швидкість дій.
й 宾 guibln почесний (високий,
вельмишановний) гість.
贵宾席 guiblnxi місця для почесних гостей.
贵妃 guifei почесне звання другої дружини імператора.
贵金属 guijlnshu (дорогоцінні) метали.
贵重 guizhong; цінний (цінність); дорогоцінний (коштовність).〜毛皮 дорогі (цінні, дорогоцінні) xjnpa;〜仪器 цінні прилади 他 把这件东西看得很〜він дуже цінує цю річ; він дуже дорожить цією річчю.
贵胄 guizh6u〈书〉нащадки сановитих сімей (знатного рбду); нащадки родовитої аристократії.
贵族guizii (贵族阶层）аристократія;(俄国的贵 族阶层）дворянство; дворянський стан;(英 法等国的贵族阶层）паство;(指个乂） аристократ; аристократка; дворянин; дворянка; пер.〜社会 аристократичне суспільство; аристократія; аристократи мн.; дворяни л/и.; 〜出身 походженням з аристократії (із дворян); аристократичного (дворянського) походження;〜式的 аристократичний; аристократичний;〜政体 <史> аристократія; 工人〜роббча аристократія.
贵族院 guizuyuan〈政〉палата перів; палата лордів.
桂 gui.
桂 gui <植> 1)(肉桂树）дфево кориці; кориця китайська. 2)(月桂树）лавр [шляхетний]. 3) (木厘）османтус запашний.
桂冠gulguan лавровий вінок,世界冠军的〜 корона чемпіона світу;戴上胜利者的〜 увінчати кого лаврами переможця, guihua османтус запашний.
桂皮guipi 1) <植> (锡兰肉桂）кор“ця цейлонська; дерево кориці. 2)(肉桂皮） кориця.
检 gui.
t会 gui арча китайська; яловець тайваньский.
п/г.
Щ gui.
Ш gui стояти на колінах.〜胃 молитися навколішки; 一条腿〜若 стояти на однім коліні;〜倒在..і艮前 кинутися в ноги кешу;〜 下 стйти на коліна перед ким; стати (опуститися) на коліна; схилити коліна;〜下 哀求 благати, кланяючись у ноги; валятися в ногах у кого.


283
guibai кланятися в ноги; робити (бити) земний уклін; падати ниць.
鑛 gui.
Ш gui китайський окунь; ауха.
辑 gun.
辊gOn 1)(圆杜形机件）ролик; вал. 2)(乳辕） каток.
棍子 gCin.zi <U> —辕 1).
Щ gun.
Ші giin 1) мотузка; 2) тканий пояс; 3) кант, облямівка (на сукні); 4) пачка, тюк; сніп; в’язанка; пучок; рулон (рахівне слово);三百 〜300 зв'язок (мотків).
ЩіІ gunbian облямівка, оторочка, край, кант.
混编 gfinbian підрублювати, облямовувати.
$带 gundai тканий пояс.
滚 gun.
滚 gtin 1)(滚动）котитися; кататися (катання); (使滚动）котити що; катати що (катання).从 山上〜下去 скотитися (покотитися) із гори; 球直向守门员〜去м’яч котився (покотився) прямо на воротаря;〜铅笔到桌子下面去了 олівець закотився під стіл;小孩在地上〜皮球 дитина качала м’ячик по підлозі;工人把木 桶〜робітники відкотили бочку вбік;小孩子 们淘气地在地上〜着玩діти пустували, качалися на підлозі;泪珠〜出 了眼角 сльбзи викотилися з очей;眼泪蔽栽地〜了下来 сльози нестримним потоком заюшили з очей; 〜进机会主义的泥潭скотитися в болото опортунізму;从冒险主义〜到投降主义 скочуватися від авантюризму до капітулянтства;利 _t 〜利[нараховувати] відсбтки на відсбтки;我们决心在农村〜一身 泥巴 ми сповнені рішучості працювати в селі, не боячись бути оббризканими брудом. 2)(走开）геть розм..，забирайся!〜开 іди геть [звідси]! геть із моїх очей!〜出去 іди геть! забирайся геть! провалюй [звідси]! руки геть від кого-чого (用于口号)!〜回去丨 забирййся (катись, пішов) геть із чого!如果侵略者不肯 〜出去，就把他们彻底消灭掉якщб агресори не захочуть забратися, то їх потрібно цілкбм знищити 3) кипіти.把水煮〜кип’ятити (скип'ятити) воду;水〜了 вода закипіла (кипить). 4)(缝纽）пришивати що (пришивання, пришиття).在裙子上〜一条花 边…пришивати мереживо до спідниці;〜边 的衣服 сукня з облямівкою (з обшиттям).
滚存gCinciin〈会> перехідна сума.三个月来企 4k〜一І1 二百 % за три місяці у підприємства утворилася перехідна сума в тисячу двісті юанів.
滚蛋 giindan —►滚 2).
滚地龙 giindilong хатини "повзучі дракони"; курінь; хижка.
滚动 gCind6ng —滚 1).〜摩擦 тертя кочення;〜 轴承 <UL> підшипник кочення.
滚翻 gCinf^n <体> перекид (кув叩котися);前〜 перекид уперед;后〜перекид назад;伽j 〜 перекид боком.
滚瓜烂熟 gdngua-lSnshii [знати] назубок.读得〜 вивчити назубок.
ШШ gilngiin котитися; клекотати (клекотання);
клубочитися.波涛〜клекотіли хвилі.黑云〜 клубочуться чорні хмари; Й:水〜东 *流 ріка котила свої води на схід;丧〜而下 гарячі сльози так і котилися (лилися) з очей;冬壬风 卷起了〜的黄沙пориви вітру котили (підняли) клуби жовтого піску;群众运动的〜 洪流 бурхливий потік масового руху;欢呼声， 口号声，好象阵阵春雷〜不息，震天动地 весняним громом прокочувалися вітання і гасла, що стрясають небо і землю.
滚轮 gOnlun гімнастичне колесо.
滚夫办 giinre гарячий; що обпалює, як вогонь.〜 的茶гарячий чай;他头上〜,可能是发烧йогб чоло гаряче (так і горить), можливо, у нього температура. 1
滚水 giinshm [крутий] кип'яток.
滚烫gtintang ->滚热.〜的製斗гаряча праска; 太阳把地面晒得〜від сонця земля стала напруженою; земля розпалилася від сонця.
滚筒 gtint6ng <机> барабан.
滚圆 giinyuan [зовсім] круглий; круглий, як куля.眼睛睁得〜вирячити очі;腰身〜的母牛 корова з великим животом; товстопуза корова.
滚针 gttnzhSn <机> [рбликова] голка,〜轴承 голчастий підшипник.
滚珠 giinzhii <机> шйрик.〜轴承 кульковий підшипник.
滚柱 gunzhu <机> ролик роликопідшипник; ~ 轴承 роликовий підшипник.
磙
gun.
確 gun 1)—確子.2)(用確子轧）трамбувати що (трамбування); ущільнити що (ущільнення). 〜地 трамбувати з^млю; ущільнити ґрунт. 確子 giin.zi ковзанка.石〜кам’яна ковзанка;用 〜压平 вирівняти ковзанку.
棍 gun 棍子.木〜дерев，?іний ціпок;铁〜 залізний ціпок; брухт;他挨了 几〜йогб побили (ударили декілька разів) ціпком.
棍棒 gunbang ціпки мн.
棍 茶 gunrcha низькосортний чай; низькосортний чай із черешків чайного листа.
棍子 gun-zi ціпок;(粗棍子）дрюк.
зі guo 另见 gua
过头 guotou 1)(超过）понад що; більше чого; понад 钱用〜了 перевитратити гроші; витратити більше, ніж можна (належить); витратити понад покладений. 2)〈口> —过 分gu6fb.,他觉得自己做琪确$有些〜了 йому здається, що він справді трохи перебрав (переборщив).
过逾 guo-yu -* 过分 guofen.
郭 gu6.
郭 guo 1) зовнішня стіна, обвідний вал (міста); 〜夕卜 за містом; 2) передмістя，пригород;南〜 південне передмістя; 3) збвнішній обрис, обвід, абрис (предмета).
郭店 guodian крамниця в передмісті.
郭郛 guofu приміські укріплення, передміські оборонні споруди.
$1^ guogong зозуля.
郭门 guomen брама в збвнішній стіні міста.
郭秀 guotu лялька, маріонетка; паяц; скоморох (букв. Лисий Го).
賭 guo.
肪耳 guo^r вухо (вуха) ріже (дере); різкий (різкість); оглушливий. _ 声〜різкий (оглушливий) скрекіт цикад;噪声〜стояв оглушливий (страшний) шум [голосів].
貼噪 guozao〈方> гам розм.; гомін розм.\ шум; шум і гам (гбмін).
誠 guo.
域 guo цикада; коник.
锅 guo.
锅 guo каструля;(大锅）казан [для варіння їжі]; (小锅）казанбк; каструлька;(平底锅） сковороді
锅巴 guoba підсмажена рисова кірка.
锅饼 guo-bing великий корж.
锅底 guodt дно каструлі (казана, сковороди).
锅底朝天 gu6dT chao tian нічим годуватися.
锅盖 guogai кришка каструлі (казана, сковороди).
锅盗 guokul маленький корж.
锅炉 guolu казан; бойлер.蒸气〜паровий казан; 高压〜казан високого тиску.
锅炉房 gudliif^ng котельня; бойлерна;(烧水的 锅炉房)кипятилка; кигіятильня.
锅炉工 gu5lugong казаняр.
锅台 guotai плитй [кухбнна]; піч [кухонна].
锅贴儿 guotier смажені [на олії] пельмені.
锅马它机 gu6tu6jT <机> локомобіль ч.
锅烟子 gu6y5n^i сажа.
锅子gu6‘zi 1)—锅.2)(器物上象锅的部分） чашечка;烟袋〜чашечка трубки.
国 gu6.
国gu6 —国家.独立〜незалежна держава;世界 各〜усі країни світу;〜与〜之问的关系 стосунки між країнами; міждержавні стосунки;这一运动普及全〜цей рух поширився по всій країні.
国本 guoben оснбва держави.
国宾 guobln почесний гість [такої-то країни].
国策 guoce державна політика.
国产 guochan вітчизняний; вітчизняного виробництва. 〜机器 вітчизняні машини; машини вітчизняної марки;〜商品 товари вітчизняного виробництва;〜影片 вітчизняний фільм.
国耻 guochi національна ганьба.
国粹 guocui національна культура (цивілізація); національна спадщина; спадщина предків; національні пам'ятки; національний дух.
国大党 guodadang національний конгрес.
国都 guodu столиця.
Щ '/І* guofa державне законодавство; закони держави (країни).
国防 gu6fSng оборона [країни].〜力量 обороноздатність; оборонна міць;〜工业 оборонна промисловість;〜经济 економіка оборонного значення;〜线 передня лінія оборони країни; ярем;〜委员会 державний


284
комітет оборони;巩固〜кріпити оборону країни.
国防部 guofangbu Міністерство оборони; Міністерство національної (нарбдної) оборони.
guofangjiin регулярна армія; регулярні війська.
国富民强 guo fu mm qiang багата і могутня країна.
国哥欠 guoge державний гімн.奏〜виконати державний гімн.
国故 guogu національна культура.
国号 guohao назва династії.
国花 guohua національна квітка.
国 ІШІ guohua "гохуа"; [китайський] націо- ніпьний живопис.
ШШ guohul державний герб.
国会gu6hui <政> парламент;(北欧某些国家的 国会）сейм;(美—等国家|Йі国会）конгрес; рейхстаг.〜议民 член парламенту; парламентарій; 选举〜议员вибори в парламент;召 开〜скликання парламенту.
国会制 guohuizhi〈政〉парламентаризм.
国货 guohuo вітчизняні товари; товари вітчизняного виробництва.
国籍 gu6j丨 1)(人的国籍）підданство спец.;(只 用于封建国家和某些资本主义国家).〜选择
< 	法 > вибір підданства;双重〜подвійне громадянство;丧失〜денатуралізація; натуралізація; прийняти (одержати) громадянство; 力卩入中国〜прийняти (вступити в) китайське громадянство. 2)(飞机，轮船等的 国籍）державна належність.飞机的〜 державна приналежність літака.
国籍法 guojifS〈法> закон про громадянство.
国计民生 guoji minsheng державна економіка і життя; національна економіка і добробут народу; економіка країни і життя народу.
国际gu6j丨1)(有关世界各国的）міжнародний; інтернаціональний. ~共产主义运动 міжнародний комуністичний рух;〜公约 <夕卜> міжнародний пакт; міжнарбдна конвенція;〜 公法 <法> міжнарбдне право;〜私法 <法> міжнародне приватне прйво;〜单位伟!j міжнарбдна система одиниць;〜电码 міжнародний код;〜音标(语> міжнарбдна фонетична транскрипція; ШЩ〈体〉суддя міжнародної категорії;〜事 4 міжнародної справи;〜贸易 міжнарбдна торгівля;〜托管 міжнарбдна опіка;〜共管 інтернаціоналізація; 〜惯例 міжнародний порядок; міжнарбдна практика;〜意义 міжнарбдне значення;〜形安> міжнарбдна обстановка; міжнарбдне становище;〜影响 міжнародний вплив;〜地位 міжнародний престиж; міжнарбдне становище;〜友人 закордонні друзі;〜公海 <法> відкрите море;〜象棋 шахи мн.\〜联盟Ліга націй;〜民主组织 міжнародні демократичні організації;弓 1 起〜 Щ %) викликати ускладнення в міжнародному відношенні. 2) ( •产国际) Інтернаціонал,共产〜Комуністичний Інтернаціонал; Комінтерн;第三〜Третій Інтернаціонал.
国际法gu6j丨й <法> міжнарбдне право.〜准则 міжнародноправова норма.
国际主义 guojizhiiyi інтернаціоналізм.〜精神 дух інтернаціоналізму;列宁的〜原则 ленін- ський принцип інтернаціоналізму;中国共产 党始,终不渝地忠实于无产阶级〜Кому- ністична партія Китаю незмінно вірна пролетарському інтернаціоналізму.
国际主义者 guojizhuyizhe інтернаціоналіст; інтернаціоналістка.
国家导u6jiS країна; держава.世界上的大小~ великі і малі країни світу; великі і малі держави світу 各人民民主〜крайш народної демократії;社会主义〜соціалістична держава; соціалістична краша;发展中的〜 країни, що розвиваються;资本主义〜 капіталістична держава; капіталістична країна; капкраїна;〜制度 державний лад; державність;〜机关 державний апарат; держапарат; держустанова; державні органи; 〜经济委员会 державний економічний комітет;〜最高权力机关вищий орган державної вл^ди〜所有制 державна власність; 〜资本主义 державний капіталізм; держкапіталізм;〜银 4亍 державний банк; Держбанк;〜裁判 судця державної категорії; 〜财产 державне майно;〜资源 державні ресурси;〜财富 багатства кра’іни;〜经济命脉 життєво важливі артерії економіки країни;〜 予页算 державний бюджет; держбюджет;〜机 密 державна таємниця；〜大事 державні справи; питання (справа) державної
важливості;〜不论大小，应ik〜律伞等усі країни, хай то великі або малі, повинні бути рівноправними.
国家法 guojiafa державне право.
国家兴亡，匹夫有责gu6jia xing wang, plfu уби ze турбота про долю країни (Батьківщини)- [це] обов'язок кожного громадянина; за долю [своєї] Батьківщини відповідальний кожний; кожний із нас відповідає за долю Батьківщини.
国 交 guojiao дипломатичні зносини (відносини).
国教 guojiao національна релігія.
国界 guojie державний кордон; границя [країни]; рубіж [країни].天然〜природна державний кордон.
国境 guojing 1)(领土）теритбрія [країни]; межі країни. 2) 国界.偷越〜нелегальний перехід кордону.
国君 guojun государ, правитель ч.
国库 guoku [державна] скарбниця; казначейство застар.
国库券 guokuquan казначейський квиток.
国力 guoli державна потужність; потужність (могутність, сила) країни.
国立 guoli державний.〜大学 державний університет.
国民 gu6min народ;(指个人）громадянин; підданий.〜议会 національні збори;〜教 育.нарбдна освіченість (освіта);〜收入 національний (нарбдний) прибуток;〜给济 народне господарство.
Ш й guomindang національна партія; націоналістична партія;(中国 11 民党) гоминьдан. ~ 革命委员会 Революційний комітет гоминьдана.
国难 guonan національне бідування.造成〜深重
的局面 привести країну до тяжкого становища.
国内 gu6r^i усередині країни; внутрішній; внутрішньодержавний.〜战 внутрішня (громадянська) війна;〜贸易 внутрішня торгівля;〜市场 внутрішній ринок;〜政治形 势 І політична обстановка (політичне становище) у країні; внутрішньополітична обстановка.
ЩШ guoqi державний (національний) прапор.
国情 guoqmg загальнополітична (політична) обстановка; загальнополітичне (політичне) положення; реальне (справжнє) становище в країні.〜咨文 послання президента [США].
国庆guoqing 一国庆节•
国庆节 guoqingjie національне свято.
国色 guose перша красуня [у країні]; писана красуня.
国色天香 guose-tianxiang квітка деревоподібного пеона.
Щ Щ guoshang той, хто віддав життя за Батьківщину, хто поліг за народну справу.
国史 gu6sM (—国的历史）історія країни;(一个 朝代的历圭)історія династії.
guoshi державна справа; справа державної політики; загальна справа всієї краши.〜访问 державний візит.
国事犯 guoshifan державний злочинець.
国是 guoshi [основні] питання державної політики.
国手 guoshou світило першої величини [у країні].
国书 guoshii < 外 > вірча грамота.辞任〜 відклична грамота;递交〜вручення вірчої грамоти.
国泰民安 guo tai min an благоденство країни і добробут народу.
guotang державні засоби; казенні гроші.
国体1) <政> (国家的休制）gu6tt державний устрій; форма держави (влади). 2)(国家的体 面)престиж країни (держави).有失〜 скинути престиж країни (держави).
guotii теритбрія країни; рідна земля.
每—寸〜відстбювати кожну п'ядь рідної землі.
国夕卜 gu6w& закордон розм. (закордонний); зовнішній.住在 ~ жити за кордоном (за межами країни);到〜去 їхати за кордоном;和 〜有往来 мати зв’язбк (зносини) із закордоном;〜汇兑 закордонний переклад.
国王 guowang король ч.
国文 guowen 1)(本国文字）[національна] літературна мова; національна писемність 2) (语文课）рідна мова; урок рідної мови.
Щ 务 guowu державні справи.〜委员 член державної ради;最高〜会议 верховна державна нарада.
国务部 guowubu міністерство з державних справ.
国务卿 guowuqlng державний секретар.助理〜 помічник державного секретаря.
国务院 gu6w(iyi^n (中国国务院)державна рада; Держрада;(美国国务院）державний департамент. ~ ,总理 прем'єр [Державної ради].


285
PI 学 guoxue гуманітарні науки.
国宴 guoyan державний прийбм (банкет).
国药 guoyao китайські ліки, медикаменти (лікувальні засоби) китайської медицини.
国营gu6ying державний.社会主义〜经济 державний соціалістичний сектор економіки; 地方〜міждержавний〜农场 держгосп; радгосп (指苏联国营农场〜企业 держпідприємство;〜林场 державний лісгосп.
国有 guoyou державний; державна власність.〜 贝才产 державне майно;收归〜націоналізація; 土地收归〜націоналізація землі.
国有化 guoyduhua націоналізація (націоналізуватися). 社会主义〜 соціалістична націоналізація. •
国有制 guoyouzhi державна власність. 土地〜 державна власність на землю.
国语 gu6yQ 1)(本国语言）держена (національна) мова 2)(语文课）ріднд мова; урок рідної мови. 3)(普通话的旧称)загальнонародна (загальноприйнята) китайська мова.
国乐 guoyu^ китайська національна музика.
国葬 guozang державний похорон.
国贼 guozei зрадник Батьківщини; державний злочинець.
国债 guozhai державні борги; заборгованість країни.
腦 gu6.
■窝 guowo підколінна яма.
酒 gu6.
溜 gu6 тільки в складі назв річок; ：!匕〜Бейгб (річка в провінції Цзянсу),
摘 gu6.
掴 guo ударити рук^ю, шльопнути, ляднути; дати ляпаса, лящі
Ji混 guohun доцікуляти, непокоїти; хвилювати; заважати.
幅 gu<S.
帼 guo прикраса на голові (у жінок); тюрбан. ^ guo.
果1 gu6 1)(果子)плід; фрукт.衆〜ІІГОДИЛ"/.干〜 рушені фрукти. 2)—>果实 2).成〜плодіі мн. результат;恶〜нег^щвні наслідки.
果2gu6 —果然1).
果报 guMo <宗> карма.
果被 gi|6bei навколоплідник.
果柄 gu6blng плодоніжка.
果不其然 gu6 bu qi ran так воно і вийшло; [от] отож і воно прост.і отож.
采断 guSduan ріщучий (рішучість); твердий (твердість).不够〜не виртдчило рішучості (твердості);采取〜措施 вжити рішучих (твердих) заходів.
果俱 gu6’er СОЛОДОЩІ мн.\ кондитерські рироби.
果肺 guofti цукат; зацукровані фрукти.
采腹 guofu〈书〉насититися; наїстися досита. 在旧社会劳动人民受尽剥%和欺凌，食不〜у старому суспільстві працюючі піддавалися гнобленню і не могли прогодувати навіть
себе.
果敢 guogan сміливий і рішучий.采取〜措施 почати сміливі і рішучі дії.
果梗gu6g6ng ->果柄.
果钱guojian ~►果子裔.
果胶 gu6ji§o <化> пектин.
果胶酸 guojiaosuan <化> пектинова кислота.
果木gu6mii ->果树.
果泥 guoni фруктове пюре.
果皮 guopi оболонка плоду;(簿果皮）шкірочка; (厚果主）шкірка; кірка;(硬果皮)шкаралупа; (剥下的果皮）лушпиння, зняти шкірочку (шкірку) фрукта;去 ~ очистити що від шкірочки (від шкірки).
果品 gu6pTn фрукти мн.干鲜〜свіжі і сушені фрукти;〜雄头 фруктові (плодові) консерви.
果然 guoran 1)(当真）дійсно; справді.〜不错 але (справді) непогано;〜如此 так воно і є; так і трапилося;〜名不虚传(справді) заслужена слава; що здорово, то здорово;〜 不出所料 так і знав; як і слід було очікувати. 2)(如果）якщо справді; якщб дійсно.
果肉 gu6rd>u м'якоть {плоди}.
果实guoshi 1)(果子）плід,可以吃的〜їстівні плоди;结〜плодоносіння;结〜的植物 плодоносні рослини;不结〜的 марний. 2)(成 果）плід.胜利〜плід перембги;劳动〜ПЛІД праці.
果树 guoshu фруктове (плодове) дерево.〜栽培 плодівництво.
果树学 guoshuxue ПОМОЛОГІЯ； ПЛОДІВНИЦТВО.
果树学家 gu6shuxuejia помблог; плодівник.
果松 gu5song <植> сосна корейська; кедр корейський.
gu5suan <it> виннокам'яна кислота.
果穂 guosui〈植〉початок.
果糖 guotdng〈化〉фруктоза; фруктовий цукор.
果园 guoyuan фруктовий (плодозий) сад.
果真gu6zh6n —果然丨).〜是这样(спрйвді) так.
果汁 guozhT фруктовий сік.
果枝 guozhT плодбва гілка (гілка).
果子gu6*zi 1)(可食果实）фрукт. 2)—课子 guozi.
果子冻 gu6-?icj^ng желе невідм.
果子酱 guo-zijiang джем; повидло; варення
果子酒 guo-zijiu наливка.
果于露 gu6-zilu морс.
tttjj
嫌 gu6.
课子 guo-zi хмиз.
棒 gwo.
Щ guo дерев*ячин саркофаг.
胃 guo.
裏 guo 1)(包）загорнути що\ обгорнути що (обгортка);(缠绕）обмотати що (обмотка); кутати кого-що.用围巾把头〜上 обмотати голову хусткою;用绷带把受伤的腿〜上 обмотати (перев’язати) бинтом поранену ногу;孩子葑上〜着链4і，不会冷дитина закутану (укутана) ковдрою, і щ не буде холодна. 2)(夹在〜起带走）забрати кого з
воріт,敌军从村子里撤退时，〜走了儿个当地 @ 胃民 відступаючи з села, погнав (повів, забрав) із собою декількох місцевих жителів.
ШШ gu6jiao (衷小脚）бинтувати ноги (старий звичай, що нівечить форму ніг у дівчат).
ШШ gu6*jiao бинти для обмотування
ніг (для нівечення форми ніг у дівчат).
襄腿 gu6*tul обмотки мн.打〜намотати обмотки.
衷胁 gu6xie повгести кого силоміць і обманом; примусити кого (примус); приневоліти кого. 他是被〜才加入伪军的він вступив у маріонеткову армію тільки за примусом; він був поневолений і тільки тому пішов у маріонеткову ірмію.
褒足不前 gu6 zu bu qian стояти (залишатися, тупцювати, танцювати) на [одному] місці; зупинятися пфед чим; кроку [зайвого] не зробити для кого-чого.
?igu6 另见 gu6.
过gu6 (地点或时间的过渡）пройти що (прохід); проїхати що (проїзд);(越过）перейти що (перехід); переїхати що (переїзд); перетнути що;(绕过）минйти що;(经过）чбрез що.〜桥 пройти (перейти, перетнути) міст.〜河 перейти (переїхати, переплисти) [через] річку; перетнути річку;〜马路 перейти [через] вулицю; перетнути вулицю;〜了这条 街往右拐 пройти цю вулицю і повернути праворуч;〜生曰 святкувати (справляти) день народження; ~了——会JL через якийсь час; трохи згбдом;〜两小时 через годину-дві; 〜了一年以后чбрез рік;时〜午夜булб вже далеко за північ;〜一天算—天 прожив день - і добре; жити, поки живеться 护送同志〜敌人 岗哨 переправити товаришів через ворбжі залоги;光阴〜得真快 час так і летить (біжить);因难时期己经〜了 важкі часи вже минули (позаду);轮船平安无，事地〜了浅滩 пароплав благополучно минув (пройшбв) мілину, 2)(转移）роїзнбсти що.把财产〜到公 社名下 переписати майно на ім*я народної комуни;这笔帐还没有~ цю суму ще не рознесли по книгах (по рахунках);这笔开支 应当〜到什么帐上？吵如вйрто рознести (віднести) ці витрати? 3)(经 іі 处理） пропустити ЩО (пропуск)； провести UfO (проведення).把谷粒〜筛 пропустити зерно крізь рито; просіяти зерно ситом. 4)(生活） жити.翁打猎〜曰子жити полюванням;曰子 倒也〜得去 жити (прожити) усе ж можна 现 在他们〜得很好тепф вони живуть дббре;敌 人的日子不好〜сутужно доводиться ворогу. 5)(超过）більше; вище. 乂、点〜——亥!1 чверть на дев'яту;年〜六旬 кому перевалило за 60 років;树长得〜了房 деревр виросло рище будинку. 6)(过分）занадто; надто;价格〜高 ціна занадто (надто) висбка;要求 ~ 高 надмірні (занадто висбкі) вимоги; 口 号提得 〜高 висунуті гасла занадто пишномовні;佔 计〜高 переоцінити кого-що; занадто (надто) висбка оцінка;佔Ч十〜f氐 недроцінити кого-що\ 责任〜重 занадто (надто) велика відповідальність;〜•甚其词 зайве перебільшення; (занадто, надто, сильно] перебільшувати; [сильно] роздмухувати； занадто сильно сказано;不可〜急 не можна


286
занадто поспішати (квапитися). 7) <ІЬ> над; 〜氣化氣 перекис водню; гідроперекис ж..,〜 硫酸 надсірчйна кислота. 8) —►过失.9)(表示 胜过或通过）пере-; по-;我说不〜你я не можу пересперечати вас;老虎斗不~大象 тигру не перебороти (не збороти) слона;这 个我倒信得〜от цьому я ще можу повірити 怎么能瞒得〜人？ як тут сховаєшся (сховатися) від людей? 10)_(后缀，表示动作 完毕）一般用完成体表达.我吃〜午饭就走了 я пообідаю і відразу піду;他吃〜午饭就走了 він, пообідавши, пішов; він пообідав і пішов: 这都早已做〜了 усб це вже давно зробили (було зроблено);现在丁香花已经开〜了 тепф бузок уже перецвів. 11)(后缀，表示曾 经发生过）一般用过去时表达.他去年来〜北 京 торік він приїжджав у Бейцзан;我在这里 工作〜两年я тут叩ацювм два роки;他从来 没有说〜谎 він нікбли не говорив неправду; 这话我听到〜про це я чув.
过半数 guobanshu понад (більше) половину; перевищити половину; більшість.有〜的人 同意这一建议 понад (більше) половини голосів за цю пропозицію; більшість стоїть за цю пропозицію.
过碌 guobang звісити що; зважити що.
过饱 guobSo до пересичення; до відвалу.吃得〜 об’їстися; наїстися до відвйлу; переїсти; обжертися;把小孩喂得〜перегодувати дитину; годувйти дитину до перенасичення.
过饱和 gu6b3oh6 < 化 > пересічення; переїдання.
过不去 guo-buqu 1)(通不过）не пройти; не проїхати; не перейти; не переїхати.路窄，汽 车〜дорбга вузька, і машині не проїхати;这 里桥冲坏了，〜тут міст розмитий, не можна перейти (переїхати). 2)(对付不了）не зійти [із рук]. 3)(为难）ставити перешкоди кому; ставити (вставляти) ціпки в колеса 他对你不 会〜вам він не стане ствбрювати труднощі (ставити перешкоди, ставити ціпка в колеса).
4)(过意不去）незручно кому; ніяково кому; совісно кому.让他白跑一І,我心里真〜. мені дуже совісно, що змусив його даремно приходити.
过场 gu6chang 1) <剧> (走过场）прохід. 2) <剧> (贯串前后情节的表演）уставнй сцена; інтермедія; проміжний епізбд. 3)(做作）для годиться; для виду. II 参阅“走过场 z6u guocheng,\
过程 guocheng процес; хід.斗争〜процбс (хід) боротьби;发展〜процес (хід) розвитку;历史 〜хід історії;生产〜виробничий процес;工艺 〜технологічний процес;仓U 作 ~ процес творчості;在革命〜中 у ході революції.
ІІ# guocheng зважити що; звісити що.
过从 guocong〈书> підтримувати зв’язбк із ким; мати зносини з ким.〜甚密 підтримувати тісний зв'язок.
过错 guocuo (过失）провина;(错误）помилка. 这是我的〜це моя провина (помилка);全是 我的〜я всюди винний; в усьому винуватий я; 我丝毫没有〜я зовсім (анітрошки, абсолютно) не винуватий; я ні сном ні духом не винуватий.
过道 guodao прохід.
过得去 guo-dequ 1)(可通行）[можна] пройти
(проїхати); [можна] перейти (переїхати).古月 同很宽，汽车〜провулок ширбкий, машина [вільно] пройде (проїде);河本深，没有桥也〜 ріка не глиббка, і без мосту можна перейти (переїхати). 2)(生活不困难)прожити (жити) можна.家里不算富裕，但还〜род“на небагата, але прожити може. 4)(对付得了） терпимо; нічого [собі, розм.; [як-небудь] зійти так буде нічого;这样也就〜了 так цілкбм терпимо;〜就算了 як-нббудь зійде, і добре;条件还算〜умбви усе ж стерпні (терпимі, нічого собі). 5)(过意得去） пристойно; зручно,叫我怎么〜мені ж буде совісно (ніяково, незручно).
过冬 guodong провести зиму; зимувати (зимівля). ~的地方 зим6вище;〜作物〈农> озима [культура];留下部分粮食作〜;^用 залишити частину продовольства на зиму; 去年我在南方〜торік я провів зиму (жив зимбю) на півдні;考察队决定在山区〜 експедиція вирішила зимувати (зазимувати, перезимувати, залишитися на зимівлю) у горах.
过度guddii ->过分.疲劳〜перевтбма;运动〜 гіперкінез;工作〜紧张 надмірна (крайня) напруженість роббти;神经〜紧张 пере- напруга нервів.
过渡 guodu перехід; перейти. ~时期 перехідний період;〜形式перехідна форма;从资本主义 〜至У共产主义 перехід від капіталізму до комунізму.
过多 guoduo занадто багато; занадто; надмірний.兼职〜переобтяжуватися роботами за сумісництвом; надмірне сумісництво; ~的开支 підвищені (надмірні) витрати.
过访 guofSng〈书> нанести візит; відвідати кого (відвідування); провідати кого, розм.
过分 guofen надміру; над міру; через міру; надто; занадто; надмірно; зайво; пфе-.〜谦 Й надмірна скромність;〜і堇 t真 зайва (надмірна) обережність; зайво (надто, занадто) обережний;〜热 С、перестаратися; старатися надміру (над міру，через міру); переборщити у свош ретельності;〜悬殊 занадто (надто) велика розбіжність;〜的要求 надмірні вимоги; вимагати над міру (надміру); перегин у вимозі;言之〜 перебрати міру; сильно перебільшити; сказано занадто сильно; переборщити розм.; 不宜〜не варто вдаватися до крайнощів;并 不〜усе (зовсім) не зайво;这你人〜了 це вже ти перебрав міру;这一点儿也不〜тут немає ніякої крайності;说他笨也不算〜він дурень, щоб не сказати більше; висловлюючись м'яко 一 він дурень;把这幅画说得一文不值， 这未免太〜了 ні в що не ставити цю картину (зроблена, але знецінена ця картина), це вже занадто.
过付 guofu за посередництвом; при посередництві. 钱由经手人〜сшйта (платіж) робиться через посередника.
过关 gudguSn (经得起考验）витримати пробу (випробування);(克服困难）перемогти (перебороти) труднощі;(通过）пройти що\ пропустити кого-що (пропуск).不让次品〜 не пропускати браку (недоброякісної продукції")架些技术问起还没有〜не вирішені деякі проблеми технічного характеру;
在生产某些高质量产品上还没有完全ще не всі труднощі у виробництві деяких видів високоякісної продукції переборені;你们大 家的语言都没有〜в усіх вас негаразд (слабо) із мовою.
过》可折桥 guo he chai qiao використати людину і відразу її викинути за борт; бути невдячним; чорна невдячність.
过后gu6h6u (往后）згбдом; надалі.即使有什么 |ц] 〜胃 ІЙ якщо і будуть питання, то обговоримо ЇХ ЗГОДОМ. 2)(后来）ПОТІМ； ПІСЛЯ, 我先通$卩了他，〜才来通知你的я спершу сповістив його, а потім (після) вже вас.
过户职6沾 <法> (房产,、车辆等过户：j переписати що на чиє ім’я; перемінити ім’я власника чого;(有价证券过户）трансфер; трансферт. 2)〈会〉переоформлення рахунку на інше ім’я.
ІІ 	活 guohuo жити.靠劳动〜жити своєю працею;依赖…〜жити за рахунок кого; жити завдяки чому.
过火gu6hu6 过分.〜的批评зййва сувбра критика;表演得〜перебільшення у грі; переграти спец.，розм.;开得〜переборщ“ти в жартах;太〜сказано занадто (надто) різко;这 太〜了 це вже крайність (занадто, надто); це зайшло занадто далеко;这个工作中有〜的地 方 у цій роботі мали місце (були допущені) перегини.
ТІШ guojl екстремістський книжк.; крайній.〜 的言沦 крайні (екстремістські) міркування (думки, висловлення);〜的革命词藻.
过激派 guojlpai екстремісти.
过激主义 guojlzhuyi екстремізм.
过继 guoji усиновити кого (усиновлення).
过奖 guoji^ng перехвалювати кого-що., надмірна похвала 你对我们太〜了 ви нас перехвалюєте; що ви,请你另丨』〜了 я не заслуговую такої похвали.
过街老鼠 gu6 jie laoshu "пацюк, що перебігає вулицю".成为人人喊打的〜стйти "пацюками, що перебігають вулицю", на яісих усі кричать: "бий їх!"
过街柳 gudjiSliii <植> фонтан^зія форчуна.
过节 gu6jie провести свято; святкувати що (святкування).淮备买〜的东西 готуватися до свята (до святкування); робити покупки на свято (до свята);今天我们〜сьогбдні в нас свято; сьогбдні ми святкуємо.
过 Ш guojing транзит;运输〜транзитне перевезення;〜签证 транзитна віза;免税〜 безмитний транзит. '
过境税 guojingshui транзитне мито.
过客 gudkS 1)(过路的人)перехожий; перехожа; проїзний; проїжджаючий. 2) ( Ш ^ ) пожилець рот., застар.; пожилиця розм., застар.
过来人 guolairen [людина] бувала; досвідчена.
过来 guo-lai 1)(走来）прийти (прихід); підійти (підхід). 2)(后缀，土示趋尚)при; під.走〜 підійти; прийти;开〜під’їхати;飞〜 прилетіти;跑〜під’Ьсати. 3)(后强，表示转向） пере-; перевернути човен;把小船翻〜перекинути човен догори дном;把脸转〜 повернути обличчя; повернутися обличчям.
4) 	表示醒悟):醒〜прокинутися;觉悟 〜усвідбмити;劝不〜не піддаватися


287
вмовлянням. 5)活儿里多，一个人也干得〜 роботи хоч і багато, але одному цілкбм можна впоратися.
过冷 gu61eng〈技〉переохолодження.
过冷器 gudlengqi〈机〉переохолоджувач.
过礼 guoli посилка [нареченим] весільний подарунок нареченій.
过梁 gudliang〈建> перемичка.
过最 guoliang надміру; надмірно; над норму.喝 得〜випити зайвого (надміру).
过憐酸韩 gudlinsu§ng&i <化，农> суперфосфат.
过淋gu61in 过滤.用纱布〜пропустити (профільтрувати) крізь марлю.
过录 guolu списати що; переписати що.
过路 guolu проходити (прохід, проходження);
；проїхати (проЬд); минати що.〜的人 перехожий; перехожа; проїзний; проїзна; що проїжджає.
过虑 guolti зайві побоювання,不必〜нічого (зайво) цього побоюватися; нічого (зайво) про це тривбжитися.
过滤 guolti фільтрувати що (фільтрація); цідити що.用纱'布〜汤计 цідити відвар через марлю.
过滤器 guoltiqi фільтр.
过门 guomen переїзд нареченої в будинок нареченого.
过敏 guomln <医> анафілактичне явище; гіперсенситивний.神经〜нервбвість; нервозність;痛觉〜підвищена болюча чутливість; гіпералгезія.
过敏性 gu6mlnxing <医> анафілаксія,〜反应 анафілактична реакція.
过目 gudm(i переглянути що (перегляд).略微过 —下曰 пробігти що очима; швидко переглянути що\这个计划倩你过一下目 перегляньте, будь ласка, цей план.
过目不忘 guo mu bu wang володіти дивною (феноменальною) пам'яттю.
过目成诵 guo mu ch豸ng song достатньо раз прочитати, і вже пам’ятає; феноменальна пам'ять у кого.
过年 gudnian (过新年）провести Новий рік.快 快乐乐过个年 весело провести Новий рік; відразу після Новбго року.
过年 gu6.nian < 口 > (明年）майбутній (наступний) рік.
过期 gudqT прострочення.〜票据 прострочений вексель;〜的杂志 старий номер журналу;〜 三天 прострочення на три дні;证件已〜 документ прострочений; термін документа минув;证件〜作废 документ недійсний (не має законної сили) після закінчення терміну.
过谦 guoqian надмірна скромність.
过去 gu6qu 另见 guo-qu (从前）минуле; раніше; (以往的）давній; колишній; минулий.在〜的 ——年 у минулому році;光荣的〜славне минуле;想想〜згадйти про минуле; згадати про те, що було;已 J皮〜відійтіі (піти) у минуле;〜的工作只是一个开端минула роббта була лише початком;在〜的沙漠上出 现 了良田 на місці колишньої пустелі з'явилися родючі поля;〜我在这儿住过 раніш (у минулому) я тут жив;中国人民〜， 现在和将来都坚决支持世界各国人民的正义 斗争 китайський народ завжди неухильно підтримував, підтримує і буде підтримувати
спаведливу боротьбу народів усіх країн світу.
过去时 guoqushi <іо^> минулий час.
过去gu6’qu另见gu6qCi 1)(走去)пітіі;(经过） пройти (прохід); проїхати (проїзд); минати кого-що.我〜看看.я піду і подивлюся;刚刚〜 一辆卡车 тільки що проїхав вантажівку;两 个行人打我身旁〜повз мене пройшли два перехожі;夏天一〜，学校就要开学了 як пройде літо, так почнуться заняття в школах; 4零年冬天以后，又〜许多时间了 пройшлб багато часу після зими сімдесятого року; багато води витекло з зими сімдесятого року; 〜的事不必提了 ЩО було, ТО було, НІЧОГО В5КЄ згадувати;危险已经〜небезпека вже минула; —切都顺利地〜了 усб обійшлося (зійшло, пройшло) благополучно;〜点儿就是火车站 пройти (проїхати) трохи далі, там і буде вокзал. 2)(死去）помфти. 3)(后缀，表示趋 向):打头上飞〜пролетіти над головою;走〜和 підійти до нього і потиснути йому руку;向敌人扑〜кгінутися на вброга;照准后 脑勺打〜ударити прямо в потилицю. 4)(后 缀，表示转向）пере-; про-;把一页书—〜 перевернути сторінку книги;把身子转〜打招 呼 повернувшись, привітатися з ким 5)(后缀， 表示失去正常状态)：昏〜знепритбмніти. 6) (后缀,，表示得逞):把敌人骗〜了 це Й обдурило вброга;丑事瞒不〜дурнбго не сховаєш (не приховаєш).
过热 guore 〈技〉перегрівання; перегрівши (перегрівати що).〜蒸汽 перегріта пара;蒸汽 〜перегрівання.
过热器 guoreqi <技> перегрівник.
过山龙 guoshanlong сифон; сифонна труба.
过山炮 guoshanpao гірське знаряддя.
过甚guoshen —►过分.
过乘(I guosheng надлишок.生产〜надви- робництво;粮食〜надлишок хліба;人口〜 перенаселення;〜的商品 надлишкові товари.
过失 guoshi провина; хиба; помилка.犯〜 провинитися;他犯了什么〜？ у чому він провинився?他没有任何〜？ за ним ніяких провин немає.
过时 guoshi віджити [свій час]; вийти з моди; старомодний; застарілий (застаріти).〜的机 器 застаріла машина;〜的消息 несвіжі відомості; 都华些〜的或者将要〜的亨西це все
те, що віджило або відживе [своє століття]; 这种式样〜了 таюій фасон застарів (вийшов із моди, старомодний);这种风俗已经〜了 цей звичай уже віджив свій вік.
过手 guoshou проходити через чг/і руки.银钱款 项都由他〜усі грошові операції (усі грбші) проходили ч谷рез його руки.
过数 guoshu перерахувати що (перерахування); порахувати що.这笔‘请如、过过数儿 порахуйте, будь ласка, ці гроші.
过堂 guotang засідання суду; слухати спрару в суді.明天〜завтра буде суд (засідання суду); завтра справа буде слухатися в суді.
过堂风 guotangfeng протяг; наскрізний вітер. 站在〜里 стояти на протязі.
过厅 guotlng прохідна кімната.
过屠门而大嚼 gud tumen er da jue зелений виноград; зелений виноград, коли не дають; заздрити неможливому; марна заздрість.
过往gu6wSng 1)(来去）снувіти.路上〜的人很 多 по дорозі снують люди. 2)-> 过从.
Й 望 guowang понад чекання.力 ® 〜 нежданна-негаданна радість; несподіваний [великий, приємний] сюрприз.
过问 gudwen втручатися в що.无权〜не мати права втрутитися; 4十么都要〜ускіци сунути свій ніс;他的事情我从来不〜я нікбли не цікавлюся його справами.
过午 guowu після обіду.〜两,друга година опівдні;请你〜苒来吧 заходіть，будь ласка, після обіду.
过细 guoxi кропіткість (кропіткий); виняткова кропіткість.要〜地做工作 необхідно працювати з винятковою кропіткістю.
过眼gu6ySn ~►过目.
过目艮云烟 guo yan yunyan минулий; недовговічний (недовговічність); скороминучий (скороминучість).
过氧化氢 gudySnghuk^ng < 化 > перекис вбдню.,
过氧化物 gudyanghuAwCi <化> перекис ж. перекисне з’єднання; перокснид.
过夜 guoye ночувати (ночівля); переночувати. 胃"F〜залгішгітися ночувати в кого.
过意guoyi:〜得去пристойно; зручно;〜不去 незручно; ніяково; совісно.
过瘾 guoyln одержати щире задоволення; відчувати насолоду; насолоджуватися ким-чим (насолода);使〜приносити кому щире задоволення;过酒癒 насолоджуватися вином; насолоджуватися випивкою;这场足 球赛看起来〜він від футббльного матчу одержує щире задоволення (насолоду); цей футбольний матч приносить усім щире задоволення.
过硬 guoying володіти чим у досконалості; домогтися досконалості; ідеально.技术过得 硬 опанувати технікою в досконалості; домогтися досконалості в техніці; ідеально (твердо) знати техніку;我们工人办事不能 凑合，要过得硬才行ми, робітники, не можемо працювати як-небудь, треба, щоб роббта була на рівні найвищих вимог.
过犹不及 guo you bu ji переліт так само поганий, як недоліт; усе добре в міру.
过于 guoyu —斗过分.〜担心 надто побоюватися;他〜自信 його надмірна самовпевненість;他〜小心 він надто (занадто) самовпевнений; він людина вкрай обережна.
过誉gu6yCi 过奖.
过载 guozai перевантаження (перевантажити кого-що).
ІІІ 	guozSo передчасно; дочасно; занадто рано, 说得〜сказано передчасно;现在担心还〜 тепер іще занадто рано (передчасно) побоюватися.
过帐 guozhang〈会〉рознести що по рахунках (по книгах).
ІІ 左 guozu6 лівацький; лівацький ухил; лівацтво; лівизна.〜лівацькі погляди; 〜的倾向"лівий" ухш\〜过右的摇摆 торохкання вліво і вправо.


288
Н
h5.兄见
哈 ha регіт. 1) —►哈气.2) <象声> (реготати). 一 大笑 реготати на все горло; покотитися зі сміху; голосно реготати (розреготатися); вибухнути реготом; розкотистий (гомеричний) регіт; ГИГОТІТИ 3)(表示欢晔）敌 舰击沉啦! ура, ворожий корабель уже тоне! 4)(表示得意或嘲笑)аіга.〜，这回你也一当了 ！ цього разу і ти теж нареготівся!
哈哈镜 hah§jing криве дзеркало.
哈魄！1 ha-la <口> прогірклий; прогіркнути.油〜 7 м’ясо прогіркло;肉有〜味了 м'ясо має прогірклий присмак.
哈里发 haiTfS <史> халіф.
哈密瓜 hamigua хамайська диня.
哈尼方矣 Hanizu "хани" {одне з національних меншин Китаю).
哈气h5q丨办ти.哈~ 口气дмухіфги;往手上〜取 暖 дмухати на руки, щоб зігрітися; зігрівати руки подихом.
哈欠 ha-qian позіхання; позіхання.打〜позіхйти; 打了一个〜позіхнути;老是想打〜позіхання напало на кого.
哈萨克人 H5sak細п казах (казахський); казашка.
哈萨克语 казахська мова.
哈萨克族 HasSkSzii казахи мн. (казахський). 哈腰 h3y5o <口> 1)(弯腰）нагнутися; зігнутися. 2)(表示礼貌）зробити напівуклін; зробити легкий (неглибокий) напівуклін.
給h5.
铪 <化> гйфній.
Ід hd 另见 g6. 蛤摸 hd.ma 1)(青蛙）ж^ба. Рд" hS 另见 М; ha.
哈巴狗 h5.bag6u болонка.
哈达hadd хадак.藏族人民向解放军战士献〜 тибетці піднесли бійцям НВАК білосніжний хадак.
Іій 另见 h§; ha.
哈什蚂油 hi shimayou "хасимаю" (витягнута желатиноподібна речовина з жаб, що служить підкріплювальним засобом у китайській медицині).
hai 另见
咳Mil)(表示伤感、后悔或惊异)exexe. ex (ox), який же я був дурень!〜！我怎么这样糊涂！ ех(ох)，дочог6жябувдурн“м!〜！可惜没有 碰到他 ех, шкода, не зустрів його!〜！真怪！ ех, ну й дивно ж! 2) (І醒人注意）ей!到 这JL来! гей, йди сюди!
嗨
hai.
丨梅哟Міуб ей, ухнемо!用力拉呀,〜потяпфш! гей, гухнемо!
咳础.
咳 hai ха-ха!, хі-хі!; звуконаслідування сміху маленької дитини; сміятися, хихикати.
咳咳 haihai сміх дитини; сміятися {про дитину).
咳笑 haixiao сміятися {про дитину).
咳婴 haiylng маленька дитина (яка вже вміє сміятися).
3^ hai 另见 hudn.
还 hai 1)(仍旧）усе, усе ще: ще.雨〜在下 дощ усе йде (продовжує йти);剥削阶级的思想流 毒〜仍然存在 усе ще існує шкідливий вплив і пережитки ідеології експлуататорських класів;半夜了，他〜在工作 ужб північ, а він ус^ (усб ще) працює. 2)(更加，尚）〜有一个 I句题要讨论一下 це є ще одним питанням, яке треба обговорити; 4* # 1;匕 @ Ф сьогбдні ще холодніше, ніж учора;不仅要提 高产量，〜要保证质植трбба не тільки збільшувати кількість продукції, але ще підвищувати і її якість. 3)(勉强过得去）усе ж; усе ж; ще.!工作进展得〜不算慢роббта просувається усе ж не так уже повільно; ~ 好，没来晚 це добре, що не спізнилися; на щастя, не спізнилися;这东西做得〜好 річ зроблена нічбго собі;不想〜好，越想越着急 краще вже не думати, будеш думати - будеш тільки хвилюватися. 4)(尚且）навіть.你〜搬 不动，何况我呢？ якщб нйвіть ви не мбжете підняти, то де вже мені! 5)(表示意外） виявлятися; всупереч очікуванням.没想至Ij这 事儿〜真难办 ніяких думок (не припускав), що справа ця буде такою важкою;这孩子〜 真有七、目艮 JL а дитина, виявляється, дуже розумна; дитина ця, усупереч чеканням, дуже розумна.
还是hhshi —还1).尽管遭到水灾，〜夺彳f 了丰 收 незважаючи на повінь, усе-таки домоглися великого врожаю; 〜一■*+# ус泛 те саме; все одно. 2)—还 5). 3)(表示希望):咱 们〜回家去吧 нам краще повернутися додому;天冷了，你〜€暖和些吧стіпо холодно, ви б потепліше одяглися;你坐你的 车子去，我〜自己走吧їдь із богом, а я й сам дійду. 4)(表示选择）або [же].你早上去〜下 午去？ коли ви підете, ранком чи після обіду? 是你来呢，〜我去？ ви прийдете до мене, або ж мені піти до вас?
孩Мі.
孩提 Mit丨 <书> дитинство.
孩子 hai-zi 1) (JL童）діти лш.; дітвора збірн” розм.; дитина; маля розм.男~ хлбпчик;女〜 дівчинка;这都是〜话 усе це дитячі міркування (розмбви). 2)(子女）діти мн.\ дитина.她有两个〜，一男一大у неї двоє дітей: син і дочка (хлопчик і дівчинка);夫妇 f两没有〜у подружжя не було дітей.
孩子气Mbziqi 1)(孩子似的脾气或神气）лег- коважність розм.; хлоп’яцтво;他虽己成人, 但仍有不少〜він хоч і став дорослим, а все ж
у ньому багато дитячого (легковажності);在 他的微笑中有几分〜у його посмішці було щось дитяче. 2)(脾气象小孩）дитинитися розм.; поводитись як дитина (дитя).别再〜啦 перестань дитинитися —个大人还这样〜 людина доросла, а поводиться як дитина (дитя).
骸1
Ш hai тіло.病〜тлінне тіло; ій~ останки мн.\ порох;敌机的歹戈〜жалюгідні залишки від ворожого літака.
骸骨 haigO [тлінні] останки; порох.
海і
hai 1)(海洋）море.大〜відкрите море;出〜 вийти в море;〜船 морське судно;拦〜造田 відвоювати в моря землі;渔村三面临〜 рибальське селище з трьох боків омивається морем;〜内外全体同胞усі китайці як усередині країни, так і за її межами;把我国 海命线筑成〜上钢铁长城перет彳бримо наш морський берег на сталеву Велику стіну на морі. 2)(形容多）мбре; мйса 杯〜зелбні масиви лісів; лісові масиви;人〜море (маса) людей (народу). 3)(巨大）великий; величезний, супова чашка; чаша; велика столова чашка (піала).
海岸 hai'an морський берег; берег моря; морське узбережжя.无〜国家 країни без берегової лінії;〜防御 берегова оборона;〜要 塞 приморська міцність;〜沉积 літоральне відкладення;长长的林带蛇立在祖国〜上 безкінечні лісосмуги тягнуться по берегах морів нашої Батьківщини.
海岸炮 hai’纟прйо <军> береговй артилерія.
海岸线 hai'anxian берегова лінія.
海拔 haiM <地理> [висотй] над рівнем моря, [висотою в]〜四千米 4000 метрів над рівнем моря.
海百合 hSMihS〈动〉криноїцбі; морська лілія.
海报 haibAo афіша.
海豹 МіЬйо тюлень ч. 海笔МІЬї—海鳃.
海边 haibian примор'я; берег моря.
海滨 haibln примор'я; узбережжя [моря]; прибережжя,〜地带 прибережна смуга [моря];〜疗养地 примбрський курорт;〜浴场 морський пляж.
海波 haibo〈化〉гіпосульфіт; сірчистонатрієва сіль. ,
海菜 haicai морські продукти.
海草 haicao прибережник.
海产haichSn 1)(海里出产的）морський.〜植物 морські рослини. 2)(海里的产物）продукція морськбго промислу.
海潮 haichao [морський] приплив.
海带 haidai морська капуста.
_月旦 haidan морський їжак.
海岛 haidao острів.


289
海盗 haidao пірат; корсар.〜1IU корсарський корабель;〜行为 піратство; піратські дії.
海堤 hSidl морська дамба.
М /Й haidl морське дно; дно моря.,〜电线 морський (підводний) кабель;〜电 士艮 каблограма;〜地廣 моретрясіння;〜资源 ресурси морського дна;〜压力 бентальний тиск;〜考察员 акванавт.
海底扮月 haidT lao yue черпати воду решетом; шукай вітру в полі.
海底扮针 haidl lao zhen як голка в стозі сена.
海地人 HSidiren гаїтянин (гаїтянський); гаїтянка.
海防 hSifang берегова оборона.〜线 передова лінія морської оборони.
海风 hSifeng вітер із моря; морський вітер; бриз спец.
海港 hSigang морський порт; гавань ж.
海狗Haigou —海熊.
海关 hSiguan митниця.〜税贝ij митний тариф;〜 检查 митний огляд;〜条例 митний статут;〜 职员 митник; службовець митниці.
海龟 haiguT <动> морські черепаха.
海涵hSMn великодушність.如有不到之处，还 望~ якщб що-небудь не так, прошу вас великодушно вибачити. 一
海货h3ihu6 —海菜;海产2).
海虎线 haiharong плюш.
海岬 hSijia"〈地理> мис.
ЩШ haijiang приморська зона (смуга).
海禁 hSijin <史> заборона торгових відносин з іноземними державами.
海军 haijun військово-морські сили; морський; військово-морський;(海军舰队） [військово-морський] флот;(海军 士兵） флотський; матрос.〜基地 військово- -морська база;〜学校 військово-морське училище (навчальний заклад);〜军官 морський офіцер;〜陆战队 морський десант; 〜航空兵 морська авіація; авіація військово-морського флоту; Ф 〜月艮 tS： служити у флоті (на флоті).
海军部 haijunbu морське міністерство; Міністерство військово-морського флоту; адміралтейство застар.\ керування військово-морськими силами.
海口 h5ik6u гавань ж.; морський порт.
海枯石烂 hSi кй shi lan "нехай навіть (навіть тоді, коли) висохне море і розсипаються камені"; довіку; до кінця світу.
海费 haikui актинія.
海阔天空hai kuo tian kong 1)(形容大自然的雄 壮）безмежні простори; неосяжна широчінь; безбережний (безбережність); безкінечний (нескінченність); привілля. 2)(不边Р示)：〜 地聊天 базікати (розмовляти) про всяку всячину; йшла бесіда, переходячи з однієї теми на іншу.
海浪 hSilang морська хвиля.
海狸 haili бобер.
海里 Іійіїї морська миля.十〜的距离 відстань у
10 	морських миль;海船每小时行十二〜 корабель робить 12 вузлів.
海量 hSiliang 1)(宽宏大量）великодушність. 2) (指洒量大）у змбзі пріти; могти пити;
бездонна бочка жарт.你是〜，请多喝儿杯ви в змозі пити, пийте, будь ласка.
海流 hailiii 1)〈地理> окейнська течія. 2)(海水） текуча морська вода.
海龙 hSilong 1) <口> 海獭.2) <动> японська голка-риба; морська голка.
海龙卷 hailongjuan < 气> водяний тромо (смерч).
海轮 Ьйіїйп морське судно; океанське судно.(远 洋海轮).
海洛因 hailu6yTn〈药〉героїк.
海马 hSima морський ковзан.
海接 haiman морський вугор.
海米 haiml сушені чиламси.
海绵 hSimidn 1) <动> [морські губка. 2)(洗深 用的海绵）[грецька] губка. 3)(橡胶或塑料） губчатий;〜球拍 губчата ракетка.
海绵体 haimi含ntT <解> печеристе тіло.
海面 hSimian рівень моря; поверхня моря.高出 〜вище рівня моря.
海内 hainSi всередині країни.〜闻名 користуватися популярністю у всій країні (по всій країні);〜孤本 єдиний у країні екземпляр; книга-унікум.
海内存知己，天涯若比邻hain封cun zhljT, tianya ru6 btlm для справжніх друзів немає далеких відстаней.
海牛 hainiii <动> ламантин;(大海牛）морська корова.
海踏 hSi’би <动> морськб (сиза) чайка.
海泡石 haipaoshi〈矿> морська піна; сепіолат.
海螺 А肖 haipiaoxiao <药> мушля каракатиці.
海鞘 hSiqiAo <动> асцидія.
海勉 hSisai〈动> морські перо.
海参 haishen <动> трепанг; морський огірок.
海生植物 hSish6ng-zhiw{i морські рослини.
海狮 haish了 <动> морський лев.
海蚀 haishi〈地质> морські абразія (ерозія).
海市廢楼 1) <气> haishi-shenlou раж; фата моргана; марево. 2)(虚幻事物）міраж; повітряні замки.
海事haishi 1)(海上事务）морські справи;〜仲 裁委员会 морськй арбітражна комісія. 2)(海 上事故）морська аварія.
海誓山盟 hai shi shan meng клятва у вірності і любові; клятвена обіцянка.
海水 h^ishul морська вода.
海水不可斗量 hSishuT bu k6 dou liang море не виміряєш ковшем; не можна судити про людину по одній її зовнішності.
海松 hais5ng <植> сосна корейська; сосна маньчжурська кедрова.
海损 haistin < 商 > морськй аварія.〜契约 аварійне зобов'язання.
海獭 haita〈动> морський (камчатський) бобер; кадан.
haitan пісчана мілина.
海棠果 haitdnggu6 1) <植> яблуня китайка; яблуня китайська (сливоласна). 2)(指呆实） Китайка.
ШШ haitang морська дамоа.
h^itonghua питтоспорум Тобира.
海图 haitii < 地质 > морськй карта.
штурманський стіл; стіл для прокладання курсу.
hSitui відступ моря; регресія.
海膝 haitlin <动> [звичайний] дельфін.
海膝泳 hait\iny6ng дельфін.
海外 hSiwM за кордоном; заморський.〜爱国侨 胞 патріотично налаштовані співвітчизники (китайці), що проживають за кордоном;这真 是〜奇谈 це воістину нечувана байка; це чудеса в решеті.
海湾haiwSn <地理> морська затока;(专托苏联 北部的海湾).
海王星 haiwdngxfng Нептун.
海味 hSiwei морські делікатеси (продукти); морепродукти мн.
海峡 haixid〈地理> протока.
海鲜 hSixmn продукти моря; морські продукти.
海象 haixhng морж.
海嘯 h^ixiao цунамі невідм., с.
海蟹 haixiS <动> морській краб.
海星 haixTng〈动> морські зірка.
海熊 haixi6ng <动> морсьюій котик.
海盐 hSiyan морська сіль.
海姆 hSiyan〈动> японський анчоус.
海燕haiyh <动> 1)(鸥形目的鸟）чайка. 2)(鹱 形目 Й鸟)буревісник.
海洋 haiyang моря й океани.〜预报 морські прогнози;〜生物学 океанобіолбгія; ~地理学 океанографія;〜物理学 океанофізика.
海洋法 haiyangfa < 法 > морський закон; морське право.
海洋权 hSiyangquan морські права. 二百里〜 двохсотмильні морські права.
海夕羊*14气候 hSiyangxing qihou морський клімат.
海洋学 haiydngxud〈地理> океанолбгія.
海域 hSiyu морська зона.
海员 haiyudn моряк.
海月水母 haiyu6-shuTmti <动> аурблія.
海运 ЬЗіуйп морські перевезення; морський транспорт.〜规贝(J правила морських перевезень.
海葬 h^izang морський похорон; похорон у морі.
海麥 h^izao 1) <植> фінік пальчатий; пальма фінікова. 2)(指果实）фінік.
海藻 haiz5o [морські] <植> вбдорості.
海战 h^izhan морський бій; війна в морі.
海蜇 haizhS <动> мед夕за.
海震 haizhSn моретрус.
海猪hSizhii —海膝.
hai.
Ш Ьйі 1) м'ясний сік; 2) м'ясо (риба) в росолі.
胲 hai.
Ш hai гідроксиламін.
浬Ж
Щ hai морська миля.
Ш hai. *
蚊 hai зіпсуватися (про їжу).


290
亥吣і.
亥 Ьаі "хай" {останній із 12 циклічних знаків).
ЖН haishi час від 21 до 23 годин.
骇 hM. *
Щ hai злякатися (переляк).
骇怪MiguM —骇异.这样厚无耻，真令人〜 яка нахабність, прбсто дивуєшся.
骇然 hairan вражений; уражений; у переляку; із переляку.这个消息使我大为〜я був сильно вражений (уражений) цією звісткою.
Ш Л hairen жахливий; страшний. Ш Ж жахлива (страшна) новина.
骇* 入听闻 hai ren ting wen жахливий
(жахливість); жахаючий.〜的切H旁 жахливий наклеп;〜的罪行 жахливий злочин.
骇异 haiyi надзвичайний (подив, здивуватися); разючий (уразитися).不胜〜украй (надзвичайно) здивований (уражений); украй (надзвичайно) здивуватися;令人不胜〜мене це страшно (сильно) дивує (вражає).
害 hai.
害 hai 1)(祸害，坏处）шкода; зло; бідування.虫 ~ бідування від шкідників;水〜бідування від паводку 为〜不在 заподіяти багато зла (шкоди); принести чимало шкоди (чимале зло);为民除〜позбавити народ бідувань (зла) (指除去祸害）；врятувати народ від пригноблювачів (від тиранів, від шкідників) (指除掉坏人).2)(务*害的）шкідливий шкідник; птахи-шкідники мн.;〜鸟 шкідник; 〜兽 тварини-шкщники мн. 3)(使受损害） шкодити кому-чому; заподіювати шкоду (зло);(危害）губити кого-що.〜人不浅 сильно підвести людину;并无〜人之 4、 нікбму не бажати зла; не задумувати зла проти інших;人反〜己 не рий іншому яму, сам у неї потрапиш; як аукнеться, так і відгукнеться;姑息孩子就是〜孩子пустити, випещувати дітей - значить псувати дітей; 对不起，〜你久等了 пробічте; вибачте що змусив вас довго чекати. 4)(杀害）убити кого', погубити кого.他被特务所〜він був убитий шпигуном; його убили шпигуни. 5) (生疾病）хворіти чим; страждати чим.〜目艮 хворіти на очі;〜月市炎 хворіти на запалення легень;〜了伤寒 він занедужав на тиф.
害病 Mibing хворіти.〜期间 під час хвороби;他 老是〜він увесь час хворіє;他〜了 він занедужав;他害了 一 场大病 він переніс важку хворобу;他害的是什么病？ на що він занедужав (хворіє)?
害虫 haichong (种子害虫）шкідник насіння.谷 物〜шкідник зерна;专染疾病的〜носШ зарази (хвороб); носій інфекції.
害处 Mi.chu шкода; шкідливість.吸烟的〜 шкідливість (шкода) паління;吸烟〜很大 паління приносить більше шкоди;这于你很 це вам (для вас) дуже шкідливо;这没有 什么〜немає в цьому нічого шкідливого;只 有〜，没有好处 одна (лише) шкода, і ніякої користі.
害怕 haipa боятися (острах); злякатися (переляк); страшитися (страх, страшно); труситися (боягузтво); боятися (боязкість).他看见
前面有儿条恶狗，心里感到有些〜！
помітивши декількох злих собак, {也第—一次 上台发言时，心里感到有些〜він трошки злякався; він трохи злякався, коли перший раз виступав із доповіддю;如果一个人〜批 评，他就不会有进步якщб людина боїться критики, то вона не може прогресувати.
hai qun zhi та паршива вівця всю отару псує.
害人虫 hairenchong шкідник; шкідливий елемент.
害臊h》is^)<口> —害羞.
害死 hMsI 1)(迫害致死）убігти когось; погубити когось; позбавити когось життя; звести в могилу когось.他父亲是解放前被 失业和穷困〜的 до звільнення безробіття і нестатки звели його батька в могилу. 2)(坑 害）погубити кого.简直〜人啦！ без ^ожа зарізати.
害喜 Ьаіхї блювота [у вагітних].
害羞 haixiu конфузитися (конфуз); соромитися кого-чого (стиснення); ніяковіти (збентеження); соромитися кого-чого, із неознач. (сором, соромно).觉得〜відчз^и конфуз (збентеження, сором);为自己的落后感ij〜 соромитися своєї відсталості;亏他说出这种 话来，真不知道〜якуньбгоповерн夕ВСЯЯЗїІк це сказати, справді вже людина всякий сором загубила 你怎么不〜！ як тобі не соромно!当着生人，孩子有点〜при сторонніх дитина трошки конфузиться (соромиться, ніяковіє).
気hM.
氦 Мі <化> гепій.
嘻Мі.
嘻Іійі ех; е-хе-хе.〜，想不到他病得这样重ех，я навіть не думав, що він так тяжко (серйозно) занедужав;〜，真可惜！ ех，як шкода!想起 过去伤心事，老头儿忧郁；^〜了一声 ''е-хе-хе!" - сумно зітхнув старий, згадавши свої колишні прикрості.
Мп.
犴 h5n〈动> лось ч.; лосиця. h3n.
预 han 1) ширбкий, великий {про обличчя)', 2) лисий, безволосий.
预 hanne лисий, безволосий.
顸慢 hanman уповільнювати; тягти час; лінивий, повільний.
ft t
ВД han.
甜 han їстівний молюск; також загальна назва для рівнозубих двостулкових молюсків і деяких гребінців.
甜田 hanti^n молюскова банка.
酣子 hanzi їстівний молюск.
nCLL
酣 hsn.
酉甘 han у розпалі чого; у запалі чого.兴趣方〜у розпалі веселощів;酒〜耳热 напідпитку.
酣畅 handing (肾快）вбсело; приємно;(满足) вдосталь.喝个〜в“пити вдосталь; випити стільки, скільки душі завгодно;玩得很~ весело (приємно) провести час.
酣睡 hanshui спати міцним (солодким) сном; глибокий сон.
hanyTn весела гулянка (пиятика); весело бенкетувати.
酉ft战 hanzhan запеклий бій; розпал бою.
酣醉 hanzui сильно сп’яніти; напитися доп’яна; бути п'яним сильно; напитися як чопок.
han.
@ Щ hanxia глибина (пустота) ущелини; глибокий, пустий.
han.
怒 han 1) дурний.〜头〜脑 придуркуватий розм.; із дурощами. 2)(朴真）простий,(простота); 3) (天真）наївний (наївність).〜态可ЙІ наївний до смішного вигляду; дуже дитячий та нашний вигляд.
憨痴 hanchl придуркуватий (придуркуватість) розм.; із дурощами; дурний (дурість).
怒厚 han-hou простодушний (простодушшя); добродушний (добродушшя).
怒直 hanzhi простодушний (простодушшя); простецький розм.; простий (простота); нехитрий (щирість).他为人〜він людина простодушна (простецька, проста, нехитра).
han.
軒 han храп.打~ хропіти.
IT 声 hansheng храп (хропіння).〜;хропіти на всю (третю) вулицю.
軒睡 Mnshui хропіти.
han.
洽 han Хань, у географічних назвах, напр.洽光.
han 另见 Mn.
汗 Mn (可汗）хан.截粗〜татарський хан.
汗国 hdngu6〈史〉ордй.金帐〜золота орда.
~FP han.
TP han 1) <史> Хань (князівство); 2) <地理> Ханьгоу (річка в пров. Цзянсу); 3) Хань {прізвище).
邯Мп.
邯 Мп 1) <史，地理> Ханьдйнь {столиця князівства Чжао); 2)〈地理> Ханьшйні» {гора в пров. Хебей); 3) Ханьчуань (річка в пров. Ганьсу); 4) Хань {прізвище).
邯郝学步 handanxuebu вчитися ходити в Ханьдані.
han 另见 Mn.
晗 han тримати в роті; тримати в собі.
Мп.
0^ han Хань (в іменах людей).
涵 han.
ІІІІ han〈地理〉Ханьгуйнь {гірський прохід у пров. Хенань).
含* han.
含 hdn 1)(衔在嘴里）тримати що в роті.〜一 口 水 набрйти в рот води;〜着一块冰糖 тримйти в роті льодяник. 2) —>• 含有.眼中〜着泪水 на очі навернулися сльози; із сльозами на очах; 这种梨〜的水分很多ЦІ груші містять (у цих грушах міститься) багато соку. 3)(带有） критися.这些话里〜若什么意思？ що криється за цими словами?眼里〜着责备的


291
丰中•防 затаївся докір в очах.
含.包待放 Mn bao dai fang набухлий (які не розкрилися) бутон; квітка, що не
розпустилася.
含尘率 hdnchSnlG запилення.
含垢忍辱 hdn gou гбп ru знести (проковтнути, стерпіти) зневагу й образу; терпіти зневагу та приховувати свою образу.
含糊 hdn.hu І)(不明确）неви:значений (невизначеність); ухильний (ухильність);(不 清楚）неясний (неясність); туманний (туманність).〜的答复 туманна (ухильна, двозначна) відповідь;〜其词 у туманних (розпливчастих) виразах; сказано невизна- чено (ухильно, розпливчасто); у чиїх словах не було нічбго визначеного;只有一个〜的概 念 мати лише туманне (неясне, невиразне) уявлення;语意〜不淸 зміст неясний (туманний). 2)(不认真）халтура (халтурити， халтурний) розм.; недбало; як-небудь,
一点也不〜працювати без усякої халтури; анітрошки не халтурити;作事不能〜не можна халтурити; не можна працювати (робити) так недбало. 3)(示弱）підкачати прост.要比就比，我绝不〜змагатися так змагатися - я не підкачаю;他那手篮球可真 不〜він так здорово грає в баскетбол.
含混hdnhCm —含糊І).言词〜，令人费解слова туманні і малозрозумілі.
含金率 nSnjTnlfi〈矿> золотонбсність. 含金沙 hdnj了nsha <矿> золотонбсні піски.
含泪 hanl^i із сльозами на очах; ковтати сльбзи. 老贫农〜控诉地主阶级的残酷剥削с^рий бідняк із сльозами на очах скаржився на поміщицький клас за жорстоку експлуатацію. ,
含缉hanliang вміст.空气中氧气的~ вміст кисню в повітрі.
含怒 hannu із гнівом; з обуренням; гнівно.
含情脉脉 hanqing momo із ніжністю в очах (на обличчі).
含热量 hanreliang тепловміст.单位〜питбма тепломісткість.
含沙射影 han sha she ying удаватися до завуальованого наклепу (до таємних випадів).
含漱剂 hdnshiiji < 药 > полоскйння; полоскальний [засіб].
含水层 hdnshuTcdng〈地质> водонбсний шар; водоносний горизонт.
含水贵 hanshulliang вміст вологи; вміст води; багатоводність.
含笑 hanxiao із посмішкою; посміхаючись.〜人 头 з посмішкою кивати головою.
含辛如苦 han xln ru ku терпіти нужду і страждання; терпіти (нести) непомірні тяготи (тягар).
含羞 hanxiu соромливо; зніяковіло.〜地f氐下头 来 соромливо (зніяковіло) опустити голову; 她〜巧、语 вона мовчала від сором’язливості; вона зніяковіло мовчала.
含羞草 hanxiuc5o〈植〉мімоза соромлива.
含蓄hanxu І)—含有.2)(意义含而不露） значущість; із натяком,〜的 І5 багатозначні слова;话说得很〜сказане це завуальовано.
含血喷人 han xue pen ren звести наклеп; злісна
(зла) обмова (наклеп); мерзенний наклеп; навмисне брехати.
含义 hdnyi значення; зміст,词的〜знйчення (зміст) слова;内在的〜внутрішній (схований) зміст; внутрішнє значення;真实的〜щ“рий (справжній) зміст;〜很深的文章 статні з глибоким (багатозначним) змістом.
含英卩且华 hdn ying ju hua доходити до змісту (у суть) статті.
含油层 hdny6uc6ng〈地质> нафтонбсний шар.
含油量Mny6uli》ng (石油含油量）утримування нафти; нафтоносність;(油料作物含油量） утримування масла.
含油率 hanyoulii нафтонасиченість.
含有 Ьапуби містити що (зміст); мати що\ містити в собі що.〜深刻的意义 сповнене глибоким значенням;疲菜〜很多维生素 шпинат містить (має) багато вітамінів; у шпинаті міститься багато вітамінів;钢内〜炭 质 до складу сталі входить вуглець; у сталі міститься вуглець;这个词还〜另一意义це слово має ще інше значення; у цього слова є ще одне значення.
含冤 hanyuan терпіти неспаведливість; бути несправедливо скривдженим.
含月旨率 hanzhllti жирномолбчність; жирність.
函 hdn.
函 han I)(信)лист.公〜офіційний лист. 2) <书> (Ж) коробки; футляр. кам'яна коробка; 书〜футляр для китайських стародавніх книг.
函电 Mndian листи і телеграми.
函调 handiao письмові запити.
函购 hangou замовлення поштою; письмове (поштове) замовлення.
函件 hanjian листи мн.; листування; кореспонденція збірн.〜总包 <由!5> постпакет.
函授 hanshou заочне навчання; викладати заочно.
函授班 hanshouban заочні курси.
函授生 hanshousheng заочник; заочниця.
函数 hdnshii <数> функція,代数〜алгебраїчна функція;〜级数 функціональний ряд;〜方程 функціональне рівняння. 函数表 hdnshCibiao <数> таблиця функцій.
han.
涵洞 handong тунель ч.; труба.
涵管 hanguSn водопропускна (кругла) труба.
涵容 hdnr6ng < 书 > б^ти поблажливим; поставитися поблажливо; виявити поблажливість.
涵蓄Іійпхй —含蓄Мпхй.
涵养hdnySng І)(控制情绪的功夫）витри- маність; витримка; сила витримки.很有〜功 夫 володіти собою в досконалості; велике уміння тримати себе в руках;他很有〜він людина дуже витримана (із великою витримкою) 2)(蓄积)нагромадження (нагромаджувати що)\ збереження (зберігати що).〜水源 водозбирач; нагромадження води.
涵义Мпу丨—含义Іійпуі.
寒
han.
寒 han I)(冷）холбдний (холод);(严寒） морозний (мороз).〜冬 холбдна зима; холодні зимбві дні;〜风 холбдний вітер;天〜 地冻 холодне повітря та промерзла земля;受 ~ застудитися. 2)(贫穷)бідний (бідність).〜 士 бщний інтелігент. 3)(谦词）：〜舍 мій скромний будинок.
寒搏 hanbi〈医〉артралгія; артродинія.
•it单 hanchan осіння цикада.
寒潮 hanchao < 气 > холодна хвиля; хвиля холоду.
寒修 han-chen І)(丢脸）ганьба (знеславитися); сором (осоромлюватися).出 了 件〜事 трапився скандальний (ганебний) випадок; 故我们没完成任务，真〜яка ганьба (сором): тільки ми одні не виконали завдання. 2)(丑 陋)виродливий (потворність, каліцтво); некрасивий.真〜！ яке каліцтво! 一个样子~ 的人 людина з виродливою (потворною) зовнішністю. 3)(饥笑）висміювати кого; соромити кого.他叫人〜了一顿 йогб висміяли (присоромили).
寒带 Мпсійі〈地理 > холбдний пояс.南〜 південний холбдний пбяс; ：!匕〜ПІВНІЧНИЙ холбдний пояс.
• 	月 handong-layue найдужчі морози; холодні зимбві дні; зимбві (січневі) холоди 时值〜，工地上却搞得热火朝天навіть під час найдужчих зимових холодів роббта на будівництві була в повному розпалі.
寒风 hanfeng холбдний (крижаний) вітер.刺骨 的〜холбдний, пронизливий вітер до кісток; 〜朿丨J骨 холодом пронизало тіло.
Ш Ш hanhai шкода, нанесена заморозками (морозами); шкода (бідування) від заморозків.作物受了〜посіви постраждали (загинули) від приморозків (від морозу).
寒号虫 hanhaochong <动> крилан; плодоїдні рукокрилі.
寒假 hanjia зимбві канікули.
寒嗤 hanjin тремтіння ж.; озноб.她禁不住打了 个〜її охопило мимовільне тремтіння; й охопив мимовільний озноб;他冻得打〜了 він тремтів від холоду його морозило.
寒苦 Ьапкй бідність (бідний); злиденність (жебрак); нестаток.解放前他家境〜до звільнення його родина жила в нестатку (в убогості).
Щ 冷 hanlgng холбдний (холод); морозний (мороз).〜的气fl吴 холбдний (суворий) клімат; 〜的早晨 холбдний (морозний) ранок;〜彻骨 的雨 пронизливий дощ; на півночі взимку особливо холодно;北方冬天特别〜на півночі зимою особливо холодно;还不到冬 天，但天气已经开始〜了 ще не настала зима, а вже починає холоднішати.
寒流 hanliu І) <地理> холбдний плин. 2)〈气〉 холбдний потік.
寒露 hanlu "холодна роса” (17-ий з 24 сезонів місячного календаря, з 8-9 жовтня).
寒毛 han*mao волосся [на тілі];(一根寒毛）волосок. 长着很多〜的手волосйті руки;吓得〜 直竖[від страху] волосся стало дибки.
寒拒 hanniie <医> апгідна малярія, hanqiao пронизливий холод.


292
浓热 hanrc <Ш> лихоманка; жар.发〜напад лихоманки.
hanshiibiao термометр; градусник розм. 摄氏〜термбметр Цельсія;华氏〜термбметр Фаренгейта; Щ 氏〜термбметр Реомюра.
寒酸 hansuan убогий (убогість); злидарський (убогість).显得十分〜виглядйти особливо убогим (жалюгідним).
寒酸相 hansuanxiong убогий (злидарський, жалюгідний) вигляд.
寒腿 hantul ревматизм ноги.
寒微 hanwei низький,出奇〜низькі
походження.
寒武纪 Hdnwiiji〈地质> кеморій; кеморійський період.
寒武系 Нйпшйхі <地质> кеморшська система, hanxln душа хворіє [від розчарування]; серце болить; відч^лги душевну гіркоту.苦干 ИЦ入〜！ як може душа не хворіти! як це може не засмучувати (засмутити) нас!
Ш Ra hanxuan обмінятися люб'язностями (люб’язними словами, звичайним вітанням), hanya галка.
寒衣 hanyl зимбвий (теплий) одяг.
寒战hdnzhSn —寒噪.
韩Mn.
韩 hdn 1) Хань {прізвище); 2) <史> Хань {царство в епоху Чуньцю)\ 3) Корея; корейський (за назвою царства на півдні Кореї).
械 hdn.
搣 han вкладати, вміщувати, включати, hdn.
虎Ц han білий тигр.
虎这虎И hanhan лютий; лютувати.
han.
Ш han дрібна мушля; черепашка; молюск. h2n.
han урвище; крутий берег.
罕 han.
罕 h3n рідкісний; незвичайний; рідкісний, цінний; рідко, мало. І. 1) знамення, стяг; 2) сачок для ловіння птахів. II. 1) <史> хань {тем 'я на північному заході Китаю); 2) Хань {прізвище).
罕毕 hanbi штандарт імператора {який несуть попереду при виході).
hSnche віз полювальника з сітями (для ловіння птахів та звірів); 2)〈天〉сачок.
罕达犴 h5ncMh5n〈动〉лось ч.; лосіха.
罕觏 hangou рідкий, рідкісний.
罕见 hanjian рідкість; рідкісний; на рідкість.〜 的现象 рідкісне явище;〜的病 рідкісна хворбба〜的版本ріцке видання;类似的情形 报〜подібні випадки дуже рідкі;山中发生了 —场〜的雪崩 в горах стався надзвичайний сніжний обвал.
罕见物儿hSnjdnwuer —>罕物.
罕漫 hanman заплутаний, неясний.
罕少 hSnshao рідко, мало.
罕事 hSnshi рідкісна справа; випадкова справа; рідкісний випадок.
罕闻 hanwen рідкий，нечуваний.
罕物 hanwu рідкість, незвичайна цінність.
罕言寡і吾 hanyanguayu стриманий (на словах); мовчазний; замкнутий.
罕用 hanyong рідко вживаний; маловживаний; рідкий.
罕有hany6u —>罕见.
han.
喊 han 1)(大声叫）кричати (крик).大〜гблосно кричати;〜口号 викрикувати гасла; проголошувати (скандувати) гасла 2)(叫人）звати кого (поклик). ~ 他——声 покличте його; кличте його;有人在〜他的名字хтось покликав (кликав) його по імені;〜到姓名的 请出来 осіб, прізвища яких названі, прошу вийти вперед;孩子会〜妈妈了 дитина уже вміє говорити "мамап.
hSnhua закликати противника.
喊叫 hSnjiao кричати (крик).大声〜кричйти на весь голос; кричати на все горло; кричати; підняти голосний лемент;喜欢〜的孩子 криклива дитина.
hansheng крик; вигук.
喊腥 hSnxTng розбудити кого.六点钟〜我 роз- буди мене о шостій годині.
喊住 hanzhu покликати кого.〜行 покликати перехожого.
含 han.
含 han вкладання до рота покійника (мушлі, самоцвіти).
hancun подумки; про себе.
含珠Mnzhii —>含玉.
哈Mn.
哈 han вкладання до рота покійника.
滔Мп.
滔 han 1) заливати, затоплювати; 2) бути зволоженим; заливатися {напр. потом).
han.
ї含 han вкладання до рота покійника (самоцвіти інколи у фігурній оправі); дари (самоцвіти), які приносять на похорон.
B^han.
目旱 han вирячити [очі].
感Мп.
S han доторкнутися, торкатися, пересувати, зачіпати
J敢 Мп.
М han Гань {прізвище).
Мп.
fX han китайський.〜俄词典 китайсько-російський словник.
汉白玉 hanbaiyu білий мармур.栏杆〜білі мармурові балюстради.
汉女Т- hanjian зрадник Батьківщини; зрадниця Батьківщини.
、汉人 Напгеп китаєць (китайський); китаянка; ханьци мн.
夕又文 hanwen китайська писемність; китайська мова.
汉姓 hanxing китайське прізвище.
汉学MnxuS 1)(研究经史、考据上学）джерелознавство. 2)(中国学）китаєзнавство; китаїстика; синологія.
、汉学家 hanxuejia китаїст; китаєзнавець; синолог.
汉语 hanyii китайська мова.
汉字 hanzi китайський ієрогліф.
汉子 han*zi чоловік ч.
Ш.族 Hanzu хань невідм., ж.; ханьці мн.; китайська нація (національність); китайці мн.
han.
燥菜 МпсМ <植> жер夕шник гірський (Ropira montana Small).
焰Mn.
焰 han волосата отруйна гусінь.
Mn.
Ш han пекучий, палючий.
嘆Mn.
暎 han 1) сухий, висохлий, пересохлий; сушити на сонці; 2) жаркий {про сонце); нести засуху.
暎暎 hanhan палити, пекти (про сонце).
ЩШ hanhe жара; жаркий.
У~Р han 另见 Mn.
汗 han (汗液）піт.出〜упрівйти;措〜витирати піт; обливатися 满头大〜піт грйдом ллється; весь спітнілий (мокрий);夕军身是 ~ весь покрився потом; весь спітнів;好出〜的 пітливий;有〜的手пітні руки;如雨下〜 [працювати, трудитися] до сьомого (десятого) поту;捏了 一把〜пбтом пройняло зі страху (від переляку).
汗斑 hanban 1) <Ш> висівкоподібний лишай. 2) —汙喊.
汗背心 МпЬбіхїп майка. 汗褂儿hAngi^r <口> —汗衫.
汗碱 hanjian розводи від поту.
汗孔 h^nk6ng <Ш> потова пора.
胃 han liu jia bei обливатися потом; піт ллється (котиться) градом.
汗马功劳 hanmS-gonglao бойові заслуги; ратні (військові) подвиги; військові вислуги.
汗漫 hanman <书> не доходити до суті; не стосуватися суті.〜之言 загальні слова (фрази); ходити навколо.
汗毛 Mnmdo —> 寒毛 h^n.mao.
汗牛充栋 han niu chong dong гори (ціла гора) книг.
汗青 hanqlng історичні книги.
їТ 夺多 hanshan нижня (натільна) сорочка; тільник прост.
汗水 hanshui піт.
汗腺 Іійпхійп <解> пбтові залози, hanxianyan гідраденіт.
汗颜 hanyan спітніти із сорому; соромитися; соромно.〜无地 хоч провалитися; готбвий крізь землю провалитися; із сорому не знати, куди ПОДІТИСЯ, hanye піт.
汗瘆 hAnzhSn <医> пітниця.


293
'flPSjc'? hanzhu-zi краплі поту, han.
早 han посуха (засушливий).天〜погода посушлива; 庄稼〜了 посіви постраждали (загинули) від посухи;解放前这一带连年〜 rJj: до визволення в цьому районі, що не рік, була то посуха, то повінь;〜沈:保收 забезпечувати висбкий і стійкий врожай навіть під час повені або посухи.
早魅 hanba демон посухи.〜为虐 вибухнула страшна посуха.
旱稻 handao суходільний рис.
早地 hand! посушлива місцевість; посушливе місце; суходіл.〜作物 суходільні культури;〜 播种 богарні посіви.
旱季 hanji посушливий сезон; засушлива пора; сушлс.
旱井hAnjlng 1)(积蓄而水的井）водоємна криниця; водоприймальна яма. 2)(无水的井) висохлий колодязь.
旱柳 Мпіій〈植> верба Матсуди.
旱路 hanlu дорога по суші; сухопутна дорога; сухопуття рот.走〜йти (їхати) по суші; йти сухопуттям.
旱桥 hanqiao віадук.
旱情 hanqfng положення, пов*язане з посухою; ступінь посухи.
旱生 MnshSng < 植 > сухолюб^вий.〜植物 сухолюбиві рослини; ксерофіти мн., спец.; ~ 作物 богарна (неполивна) культура.
旱懒 hAnta〈动> звичайний бабак; байбак.
旱天 MntiSn суха погода; без дощів.夏季常有 大〜улітку часто буває посушлива (суха) погода.
旱田 hantidn неорошувані (неполивні) поля; суходільні поля.变〜为水田 зробити суходільні поля поливними.
旱象 hanxiang ознаки посухи; посуха.
旱烟 hanyan трубковий табак.
旱烟袋 hanyandai китайська курильна трубка; чубук.
旱灾 hanzai посуха.防止〜запобігання посусі; 同〜作斗争 борбтися з посухою.
焊hk 焊 hAn 1)(勇猛）лихий.〜将 сміливий (відважний) воїн. 2)(蛮横）злий дикий; злочинницький.
焊然 hanran нагло (нахабність); зухвало (зухвалість).〜宣布 нахабно заявити;〜威胁 нахабно загрожувати; нахабна погроза;〜不 顾一切 зухвало (нахабно зневажати усе;〜不 顾全世界人民的反对нахабно не вважатися ні з чим; зухвало не дивлячись на протести народів усьогб світу; ~断绝一切经济关系和 夕卜交关系 грубо порвати всі економічні і технічні стосунки З KIL\1-4UM\ 〜发动战争 усупереч (всупереч усьому нагло розв'язати війну.
桿 han.
hanhaiyan морська дамба.
桿卫 hanwei захищати кого-що (захист); відстбювати кого-що (відстоювання); обороняти кого-що (оборона);〜国土 стояти
на сторожі чого стояти на сторожі рідної землі;〜边 і摄 захищати (охороняти, обороняти) кордон;〜真理 відстбювати правду;〜国家的自由独立 відстбювати свободу і незалежність країни;挺身起來〜祖 国 устйти горою на захист Батьківщини, t?- Л2 # hanweizhe поборник книжк” поборниця книжк.; захисник; захисниця.入 民利益的〜захисник (поборник) інтересів народу;真ЙЕ孑卩正义的〜поборник правди і спаведливості.
焊
han.
妈 han (高温焊接）зварити що (зварювання); (低温焊控）паяти що (паяння).〜缝 зварити шов; зварювання швів; ~ іп Ж ж паяти бляшаний чайник;〜过的桶 паяне цебро;把 钢轨用气焊〜上марити рейки автогенним зварюванням;把漏洞〜好 запаяти дірку.
焊带机 handaijl стрічкозварювальна машина.
焊缝 hanfeng〈技〉зварювальний шов.
焊工 Mng6ng 1)(焊接工作）мйрювальні роббти; паяльні роббти. 2)(焊接工人） зварник; паяльник.
焊剂 hanji обидзка; зварювальний флюс.
焊接h^njig <技> —焊.乙炔〜ацетилбюве зварювання;〜钢轨 зварювати рейки;〜车 |旬 зварювальний цех.
焊接机 hanjiejl зварювальна машина; зварювальний апарат.
焊锻 Іійпій <技> м’якіій (слабкий) припай.
焊料 hanliao <技> припай; спайка.硬〜міцній (твердий) припай 软 ~ м'який (слабкий) припай; Щ 〜міцний припай;锡铅〜 олов'яно-свинцевий припай, hanqiang <Й> зварювання.
焊条 hantido <技> припйй.铸铁〜чавунний припай;铸铁电〜електрозварювальний литейно-залізний припай. 焊铁 h^ntiS <技> паяльник.
焊头 hantou <技> зварочна голівка.
焊锡 hanxl〈技〉зварювальне олово олов'яно-свинцевий припай.
焊药Мпуйо ->焊剂.
焊装 hanzhuang припаювати що (припайна).〜 晶体管 приймати транзистори.
菌 Ійп.
菌笞 handan <书> лбтос.
额Mn.
颂 han <书> підборіддя.
颂首 hansh6u <书> кивати головою.〜微笑 посміхаючись, кивати головою; кивнути кому з пбсмішкою.
^隱 han.
憾 han прикро; шкода.弓 | 以为〜вважйти，що все це викликає лише один жаль; вважати, що можна тільки шкодувати про це.引以为〜的 是…прикро те, що...; гідне (заслуговує) жалю те, що...
憾琪 hanshi досада; образа,这倒是件〜от це і прикро.
Мп.
handong потрясти кого-що (потрясіння); сколихнути кого-що.无产经济革命〜了资本
І 	的 ¥ 石出 пролетарська революція потрясла (сколихнула) всі основи капіталізму.
翰Мп. 翰 Мп <书> 1)(指毛笔）пензлик писати. 2)(书 信）лист.
翰林 MnHn <史> "ханьлинь" {секретар по укладанню указів і іншого при
імператорському дворі).
翰歷hanmo <书> 1)(文章）твір. 2)(书画） каліграфія і живопис.
穷 hang.
夯 Mng 1)(砸地工具）трамбовка.木〜деревина трамбовка.(用夯砸）трамбувати що (трамбовка).把土〜实 трамбувати землю; утрамбувати землю; земля
утрамбована міцно і рівно.
夯歌 hangge пісня трамбувальників.
Юі hang.
选 hang 1) слід тварини, особливо зййця; 2) шлях, дорога; колія (возу).
IJfL hang.
坑 hang 1) горло; горлянка прост.\ 2) звук, спів.
Ші hang.
肮 hang горло, горлянка прост.
顽 Mng.
Щ hang злітати вниз, планувати, спускатися (про птахів).
^fT hSng 另见 xing.
行 hang 1)(行列）ряд; шеренга; стрій. 一〜字 рядок [слів];排成两〜вишикуватися в дві шеренги (у два ряди, попарно);雁阵成〜 ключем летять дикі гусі. 2)(排行）порядок за старшинством [серед братів].我〜三 серед братів я третій за старшинством. 3)(行业） професія.改〜перемінити професію;干明Р〜， 学明Р〜чом夕 служити, тому й учитися; 一出 壮元 у кожній професії є майстри своєї справи. 4)(商行）контора;(商店）магазин.运 输〜транспортна контора;拍卖〜аукцібнний магазин;水果〜фруктбвий магазин 5) <量> ряд.两〜白杨Два ряди тополь;诗句的头四〜 перші чотири рядки вірша.
hangbang гільдія; цех.
辈 hangbei покоління; порядок за старшинством в роду.他的〜比我大 він старший за мене в роду.
行当hang-dang 1) <口> —行业.2)(角色类型） роль ж.
行贩 hdngf^n носій.
行规 hanggul гільдійський статут; цехові закбни (традиції).
行话hanghua —行业语.
行会 hanghui гільдія; цех.制鞋业〜шевський цех.
hanghuo низькопробний товар.
行家 hang-jia знавець; професіонал; досвідчена


294
людина; майстер; мастак прост.', зубр рош” жарт.
行间 Mngjian 1) <农> міжряддя (міжрядний). ~ ійї 离 міжряддя; міжрядний простір;〜耕作 міжрядна обробка. 2)(各行文字之间）між рядками. '
行距 hdngjCi <农> міжріддя.
行款hangkuan оформлення.书印得好，〜也好 看 книга добре віддрукована і має красиве оформлення (красиво оформлена);字写得 很僚草，没有〜написано недбало, і немає ніякого вигляду.
4亍歹ij hanglie ряди мн.游 4亍〜лави (колони) демонстрантів;走在先进企业的〜之中б^ти в рядах передових підприємств;参力口 社会主 义建设的〜встати в лави будівників соціалізму.
行歹拭 hdnglidshi визначник.
行情 Mngq丨ng <数> кон’юнктура; курс.市场~ кон'юнктури на ринку;〜通报 біржовий (курсовий) бюлетень.
^hangqingbiao кон'юнктурне зведення; біржовий бюлетень.
市 hang.shi курс; ринкові ціни. ~ 一 览表 курсова таблиця;〜М客页 курсова різниця.
行伍 hdngwii <旧> вШсько; армія.
行业MngyS 1)(工商业的类型）галузь ж.服务 性〜підприємства (галузь) побутового обслуговування. 2)(职业）професія.
行业语 MngydyQ <语> професіоналізм.
行找 hangzhan посередницька контора.
杭 hang.
杭纺 hangfang ханчжоуський шовк.
杭育 Mngyfi <象声> гахнемо, так [ще] разом!
衍 hang.
Ш hang стібати що (стібка).〜棉被 стібати [ватяну] ковдру;〜棉妖 стібати [ватяну] куртку.
航 hdng.
航 Mng —»•航行.初〜ПфШИЙ рейс;试〜пробний рейс;远〜далеке плавання; далекий рейс.
航标 hdngbiao <海> буй.
航标 РЛ hangbiaodui , загін служби [судноплавного] фарватеру.
航差 hangcha <海> відхилення від курсу.
航程 hangcheng рейс; шлях триденний рейс;三 天〜рейс (шлях) у три дні.
航船 hangchuan вантажнопасажирське судно; велика пасажирська джонка.
航次 hangci номер рейса.
航道 hangdao фарватер.
航海 hanghai мореплавання; навігація.
морехідний щорічник; морський альманах; ~ 学校 морехідне (морське) училище;〜地图 навігаційна карта;〜曰志 судновий журнал; 〜天文学 морехщна астрономія.
ШШШ hanghaifa морське право; закон про судноплавство.
ШШШ hanghSijia мореплавець; навігатор.
航、海术 hanghaishu мореплавання; навігація, hanghaixue мореплавання; навігація.
航空 hangkong авіація (авіаційний); авіа-; аеро-. 民用〜цивільна авіація;〜工 >Ik авіапромисловість;〜制造业 авіабудування; 〜公司 авіакомпанія;〜由Р авіапошта;
аеропошта;〜函件 авіакореспонденція;〜基 地 авіабаза;〜气象站 авіаметеослужба; авіаметеостанція;〜汽油 авіаційний бензин; авіабензин;〜地图 авіакарта;〜器材 авіа- майно;〜仪表 аеронавігаційні прилади; авіа- прилад;〜模型 авіамодель;〜知识 авіагра- мотність;〜学校 авіаційна школа; авіашкола; авіаучилище;〜机械师 авіатехнік;〜摄影 аерофотоп5афування.
航空兵 h6ngk6ngbTng <军> авійція.
航空帽 hangkongmao авіаторський шолом; авіашолом.
航空母舰 hangkong-mujian авіаносець; авіаматка.核动力〜втомний авіаносець.
航空信 hangkongxin авіалист.
航空学 hangkongxue авійтика; аеронавтика книжк.
航空站 hangkongzhan аеропорт; аеростанція; повітряний порт.国 Р示〜міжнародний аеропорт;起点〜початкбвий аеропорт; аеропорт початкового вильоту;终点 ~ кінцевий аеропорт; аеропорт кінцевої посадки;中途〜проміжний аеропорт.
航路 hdnglCi <海> фарвйтер.
航天 hangtian космонавігація; космоплавання. 〜飞机 космічний корабель багаторазового використання;〜中心 космоцентр.
航天器 hangtianqi космоліт; астроліт.
航天学 hangti^ixue космонавтика; астронавтика.
航天员 hangtianyuan космонавт; астронавт.
М ^ Й hangtianzhan космопорт; космічна станція.
航务 hangwu водяний транспорт.
航务局 hangwuju керування водяного транспорту.
航线 hangxian (水上航线）морська лінія; водяний шлях; водяна комунікація; (€ 中 М 线)авіатраса; авіалінія; повітряна траса (лінія); повітряний шлях;飞行〜траса польоту;轮船〜пароплавна лінія;标出的~ розмічений маршрут;开辟〜відкрити (будувати) маршрут.
航向 Mngxi^ng курс.转变〜змінити курс;拨正 了运动的〜перевести (направити) рух на правильний шлях.
航4亍 hangxing рейс; курсувати (курсування); (іір Д іі/і ) навігація; судноплавство; плавання (плисти);(飞机航4亍）поле (летіти). 沿海〜каботаж;远洋〜далбкий (океанський) рейс;环球〜кругосвітнє плавання;星际〜 міжпланетне поле;宇宙〜космічне поле; космонавігація; космоплавання;〜十生 Ш мореплавність; морехідні якості; ходовість; 每肩〜两次два рейси на тиждень;轮船在h 海和青岛之间来回〜пароплави курсують між Шанхаєм і Ціндао.
航行灯 Mngxingdgng〈海> ходовий вогбнь.
航行期 Mngxingqi" 1)(航行季节）навігаційний період (сезон). 2)(开航期)день відплиття.
航 Ш hangyun пароплавство; водяний транспорт.内河〜річкові пароплавство;远 夕羊〜далеке (закордонне) пароплавство.
hangyunye пароплавство; транспортне підприємство.
hang.
坑■一气 hangxie ylqi одним миром мазані; одногб поля ягода (ягоди).
hang 另见 xiAng.
巷道 h&ngdk) <矿> [гірський] виробіток;(平巷 道）штрек.运输〜відкатковий штрек.
嵩 hao.
萬子 hao.zi <植> полин ж.
hao.
Щ hao полоти що (полка); висмикувати що (висмикування); видалити що (видалення). ~ 草 виполоти (видалити) [бур’янисту] траву.
hao.
嘴矢 haoshT провісник; передвістя; перша ластівка.
hao 另见 Mo.
号 hao 1) вити; завивати (завивання).狂风般〜 Скажене завивання (скрсене виття) бурі; дико завивав (вив) лютий вітер; ураган бушує. 2)—> 号無.
号卩4 haojiao волати рош. (волання ч.); підняти вой.
haokO ридати (ридання); плакати на весь голос; плакати навзрид; вити (виття) прост.
号啕 Motio ридати (ридання).〜大哭 вибухнути голосними риданнями (гіркими сльозами); гірко заридати.
hao.
阜 hao 1) кликати, закликати, запрошувати; 2) кричати.
膠 hdo.
膠 Мо <地理> Хаохе {назва річки).
姥 hdo.
虫毛 hao〈动 > устриця.
虫毛油 haoyou "хаою" {згущене масло, одержуване з устричної м 'якоті,
вживається в їжу як приправа).
德
hao.
濠 hdo 1) ров із водою (міською). 2) <地理> Хаошуй {назва річки в пров. Аньхой).
漆梁 hdolidng міст через річку (початково: через р. Хао).
漆上 haoshang над річкою Хао.
hao.
Щ hao 1) {%) вовна ж.羊〜笔 пензлик із овечої вовни. 2)(指毛笔)пензлик.挥〜писйти. 3) (长度单位）"хйо” (міра довжини, рівна 0,033 міліметра). 4)(重量单位）"хао" {міра ваги, рівна 5 міліграмам).
毫安 hao’an〈电〉міліампер,
毫安计 hao’anji〈电〉міліамперметр.
毫巴 hSoba <理> мілібар,
毫不 haobu без чого; немйє чого; нітрохи не； анітрошки не; ні краплі не,〜费力 без усякої пр^ці; без усяких (найменших) зусиль; не


295
складати [ні найменшої] проблеми; граючи розм.\ 〜М疑 без усяких коливань; [нітрохи] не задумуючись;〜留情 без усякого жалю; без найменшої полегкості;〜夸大 анітрошки не перебільшувати; без [усякого, найменшого] перебільшення;〜介意 анітрошки не брати близько до серця;〜见个圣 анітрошки (ні краплі) не образитися;〜奇个圣 немає нічого надзвичайного; немає ніякого дива;〜掩盖地 нітрохи (анітрошки) не прикриваючись; із відкритим забралом;〜含 糊地说 ясно і твердо сказати; із усією ясністю (твердістю) заявити;〜掩饰 нітрохи не ховати;〜妥协 не йти ні на яку угоду.
毫发 haofa <书> найменший.〜不爽 немає ні найменшої різниці; як в аптеці; крапка в крапку; тютелька в тютельку розм.
毫伏 Mofii <电> мілівбльт.
毫伏计 hdofiiji <电> мілівольтметр, haoka мілікалорія. haoke міліграм.
Ш М haoli найменший; незначний (незначність); зовсім незначний.
毫毛 haomao волосок.
毫米 haoml міліметр.
毫米波 МотТЬб < 无线 > міліметрбва хвиля.
毫末 hSomd <书> дріб’язок; незначний.〜必争 сперечатися через усякий дріб’язок;〜必较 торгуватися через усякий дріб’язок.
毫欧 Іійо’би <电> мілібм. '
毫欧计 Mo’6uji <电> міліоммбтр.
毫升 haosheng мілілітр. .
毫微米 haoweimi мілімікрон.
毫无 haowu без чого; немає чого; не мати чого; ні на волосинку не...; не мати ні краплі чого. 〜疑问 пбза всяким сумнівом; без сумніву; немає сумніву; безсумнівно; не підлягає ніякому сумніву; немає ніяких підстав сумніватися;〜关系 не мати ніякого відношення;〜办法 нічого не поробиш; нічого не можна поробити; ~ 区另У ні найменшої різниці; нічим не відрізнятися;〜 希望 безнадійно; немає ніякої надії;〜结果 скінчитися нічим; ніякого результату; безрезультатно; безуспішно; нічого не вийшло (не виходить);〜消,窗、немає ніяких звісток про кого-що; ні слуху ні духу;〜勇气 мужності ні на гріш; ні краплі мужності; позбавлений мужності (хоробрості);〜意义 немає ніякого сенсу;〜责任感 немає ні краплі почуття відповідальності; бути зовсім безвідповідальним;〜共同之处 немає нічого загального;〜根据 без усякої підстави;〜拘束 без усяких комплексів (обмежень, пут);〜原 贝丨J повна відсутність принципів;〜用处 нікуди не годиться; ні на що не годиться; гріш ціна кому-чому; ~作用 не мати ніякого значення; ні на що не придатний; ніякої ролі не грати;〜顾虑 анітрошки не задуматися; нітрохи не задумуючись;〜把握 немає ніякої впевненості;〜生气 нітрохи не сердитись;〜 头绪 повна плутанина; цілковитий сумбур; 我对照相〜经验у фотографії я пбвний профан (невіглас).
毫针 Mozh6n < 医 > голки [для голковколювання, застосовувані в китайській медицині].
嗥Мо.
啤 hao вити (виття).狼〜вбвче виття.
hao另见h么
絡线 haorong єнот,〜皮妖 єнотова шуба; шуба з єнота. ^
絡子 Mo.zi <动> єнбт.
hao.
豪放 haofang із [великим, широким] розмахом. 〜不羁的性格 неприборканий характер (вдача); неприборкана натура;〜的笔触 розгонистий почерк;文笔〜писати з розмахом;诗写得非常〜вірші написані з надзвичайним розмахом.
豪富haofu 1)(旧时指有财有势）впливовий і багатий 2)(旧时指有财势的人）всесильний багач; мільйонер.
豪华 Mohud 1)(奢侈）розкішний (розкіш ж.); 过〜的生活 жити в розкоші (із великою розкішшю); розкошувати. 2)(富丽堂皇） розкішний (розкіш ж.); чудовий; пишний.〜
'的场面чудбве видовище;这座〜的宫殿是劳 动人民居血弁建成的цей чудовий палац побудований потом і крбв’ю трудящих.
豪杰 haojie лицар ч.\ рицар без страху і докору книжк.英雄〜гербй і лицар;这也算不得什 么〜немає в цьому нічого лицарського; немає тут ніякого лицарства.
豪举 haojti лицарство; доблесний (лицарський, геройський) учинок.
豪客 haoke < 书 > лицар з великої дорбги; грабіжник; розбійник.
ШШ haomai дерзання висок.; сміливий (відвага) висок.\ доблесний (доблесть) висок.〜的气概 дерзання; дух дерзання; доблесть;〜的і十戈(І план, пбвний сміливих дерзань; сміливий план;〜的事业 доблесна справа; справа доблесті;〜的 口 号 горде (геройське) гасло;〜 的歌声 гбрда пісня;〜地宣称 гбрдо заявити що;〜地说 із гордістю говорити.
豪门 haomen знати ж.; знатна [і багата] родина.
豪气 haoqi героЬм; доблесть висок.\ дерзання висок.; відвага висок.
,豪弓虽 haoqiang 1)(强横）нахабний (нахабність); шалений. 2)(强横的人）пригноблювач;
; ґвалтівник; сильний; сильні світу цього застар., ірон.不向〜低头 не схиляти голову перед сильними [світу цьбго]; не схиляти голову перед ґвалтівниками.
豪情 haoqing пафос.〜满очувати приплив
’ відваги; із гордістю;满革命二 перейнятий революційним пафосом;中国人民满怀着胜 利的〜，迈步跨进了新的一年китайський народ, сповнений гордості перемоги, вступив у новий рік;她‘味着建设边骚的〜壮志来 到黑龙江 спонукувана високими прагненнями будувати окраїну, вона приїхала у провінцію Хейлунцзян.
豪萨语 Мс«йуй мова хауса.
豪绅 haoshen імениті шеньши; тухао і лешень; джентрі невідм., ч.
Ш 爽 haoshuang прямий (прямота); прямолінійний (прямолінійність); прямодушний (прямодушшя), 性 Іи 〜 прямод夕шшя;
прямолінійність (прямота) характеру.
豪侠hdoxid 1)(带有江湖义气的）лицарський (лицарство); доблесний (доблесть) висок. 2) (}旨人）лицар ч.; доблесний герой.
Ш 兴 haoxing сильний (великий) інтерес; прекрасний настрій.不浅〜з великим інтересом; у прекрасному настрої;无此~ не плекати інтересу; немає настрою.
щ Vo in haoyan-zhuangyu слова, повні мужності і відваги; сповнені мужності і героїзму слова.
豪і欠 haoyln гуляти (гульба); пиятика розм.
豪语 haoyu мужні (відважні) слова.
豪猪 MozhCi〈动> дикобраз.
豪状 haozhuang мужній (мужність); відважний (відвага); доблесний (доблесть) висок.〜的事 业 доблесна справа; справа доблесті;人民的 〜的声音мужній голос народу;〜的歌声 мужня пісня.
壕 Мо.、
壕 hao 1)(护城河）рів.城〜міські рови. 2)(沟) рів; окоп; траншея.战〜траншея;防空〜 щілина лс.;反坦克〜протитанковий рів;散兵 ~ сгрілкбвий окоп;交通〜транш&і повідомлеїшя.
壕沟 hdog6u 1) 壕 2). 2)(沟渠)канава.
壕莖战 Moqianzhan <军> окбгіний бій.
卩冢hao.
嚷hao 1)—嚷叫.狼〜вбвче виття; 一声长〜 пролунав довгий (голосний) гавкіт (виття). 2) ―号哭 hdokCi.
嚷口Ч haojiao волати; лементувати; вити (вий).
嚎啕 hdotdo •号啕 Motdo.
hSo 另见 h^o.
好 hao 1)(优良的）гарний; дббрий.〜思想 гфна ідеологія;〜作风 гарний стиль роботи;〜马 дббрий кінь;〜枪法 майстерна стрільба; гарний прийом зі стрільби;〜消,菅、приємна (гарна, добра) звістка;〜主意 добра (гарна) думка;〜心肠 добра душа; добре (золоте) серце;党的〜儿女гідні сини Партії;〜上加〜 ще більше поліпшити що;东西做得〜极了 річ зроблена чудово (як треба);那太〜了，就 这么办 от і чудово, так і зробімо;〜极了！ прекрасно! відмінно! дуже добре!这再〜不 过了，就这样吧！ кудііщекрйще，нехййтак і буде;相当〜пристойно; досить добре;这有 什么〜？ що тут гарного?—切都〜吗？ чи все в порядку?这样更〜些 так буде набагато (значно) краще. 2)(爱友）гарний; дружний (дружити з ким); близький.〜Яй 友 гарний (дббрий, близький) приятель (друг);他足艮我〜 він зі мною дружний (дружить); ми з ним друзі;我们之，间的关Ж很〜у нас із ним дружні стосунки; у нас дуже гарні (приятельські) стосунки 3) (ШШ.) здоровий; видужати (видужання); одужати.你身体〜 吗？ як ваше здорбв’я?身体不大〜здоров'я не дуже; недббре себе почувати;你的气色不 大〜у вас вигляд не дуже;病人〜些了 хворому стало трохи краще; хворому стало трошки легше;他的病〜了 він видужав; він одужав від хвороби;他〜不 了 啦 він не зможе видужати; він не видужає;伤口不久就会~的 рани незабаром заживуть (зарубцюються). 4)


296
(用于卷语):你〜здрастуйте! привіт! салют!〜 走[ну] щасливо!〜睡 надобраніч (用在动词 后，表示完成或达到完矜)：把政治思想f作 做〜як варто проводити ідейно-політичну роббту;汁戈ij 已经і丁〜了 план уже складений; 功课Й备〜了 .урбки приготовані;商量〜了明 天去 умовилися (домовилися) піти завтра; 写〜信我立刻去як напишу листа, відразу під} 6)(表示赞许，同:Й)дббре;(表示结朿). 〜，就这么办 добре (добре, ну що ж), так і зробимо;这样也〜（дббре), нехай буде так; 他不来，这倒也〜вонб і до кращого, що він не прийшов;〜了，你不要再说了 ладно, дбсить вам говорити; повно вам говорити. 7)
(反话，表示不满）добре; чудово; НІЧОГО сказати; от так.〜，这下可麻烦 了 от так так, тепер уже клопоту буде багато; чудово, [нічого сказати,] тепер уже ми намучимся. 8) (容易）легко; прбсто.这问题很〜іЙі答на це питання дуже легко відповісти 这事分艮〜办 це дуже легко (прбсто) зробити. 9)(便于）щоб, 我想知道他的住址，〜把书还给他я хочу взнати його адресу, щоб повернути йому книги. 10) <方> (应该，可 Й) потрібно кому-чому з неознач.; треба кому-чому з неознач.; можна кому-чому з неознач.; могти зиеозм.时间不早了，你〜走了 ужбп丨зно，вам треба (потрібно) йти (їхати);怎么〜这样办 як можна так робити;不〜这样说 не можна так говорити;虽然旧 了，但还〜用 хоч і старе, але годиться (можна використовувати). 12)(表 示多）6ardm〜几个人кілька людей;〜几次 багато разів; багаторазово;〜一会儿 довго; дбвгий час. 13)(多么)як; який; дуже; як (дуже) хблодно!〜冷 який холод!,〜漂亮 як (дуже) красиво! яка краса!〜大的工程 грандіозне (дуже велике) будівництво. 14) (多少）скільки.这有〜重？ скільки це важить? 离城有〜远？ яка відстань (як далеко) до міста?
好 t匕 hSobi можна порівняти кого-що з килі-чші; як.
好不МоЬй як; який.〜幸福якб щастя!〜气人як обурливо! прбсто зло бере;〜为难 бути в крайній (великій) скруті;他〜高兴！ як він радий!你〜糊涂 як нерозумно (яка дурість) із твого боку! який ти дурний!
好不好hSo bu hSo 1)(表示不肯定）може бути. 墙你去一次〜？ може, ви сходите? 2)(不肯 定好坏）чи буде добре.这样办〜？ чи буде це добре, якщо так зробити?
好吃 haochT смачний.〜的东西 лбсощі.
好处 hSo.chu 1)(有利）вигода; розрахунок;(益 处)користь; благо批评对他是有〜的 критика пішла йому на користь;他骗你有什 么〜？ який сенс йому обманювати вас?这没 有什么〜для цього немає ніякої користі (вигоди); це на користь не йде; у цьому немає ніякого сенсу (змісту); у цьому немає нічбго гарного (вигідного, корисного). 2)(优 点）перевйга;(长处У гідність集体化Й〜 переваги колективізації.
好歹 haodai 1)(好坏）гарне і погане; добро і зло. 不知〜не відрізняти добра від зла;希望好， 他反而不知〜йому добра бажають, він своєї користі не розуміє. 2)(危险）лихо; нещастя. 万一病人有什么〜，这可怎么办？ що робити, якщо, усупереч сподіванням, з хворим
станеться щось (зараз). 3)(将就）他〜洗了 把 脸就出 |、1 Т він як-небудь умився і вийшов із будинку. 4)(无 і仑如何）так чи інакше; у всякому разі; чи ховаю, чи погано.〜总得给 他个回音 так чи інакше (у всякому разі) потрібно дати йому відповідь;〜总是匹马 який не є (чи гарний, чи поганий), але все ж кінь.
好端端haodu5ndu5n 1)—>好好儿2).谁能料到， 〜的一个人竟害起病半хто ж міг подумати, що така здорова людина раптом занедужає. 2) —好好儿3).〜的他怎么又生起$来？ чо# це він ні з того ні із сього (без усякої до того причини) розсердився?
好多 haodu6 багато; маса; пітьма.〜人 багато (маса) народу; багато (вагон) речей;
有〜年的经验 є (мати) багаторічний досвід.
好感 haogan прихильність; симпатія.博得〜 мати чию симпатію (чию прихильність); прихилити кого до себе;我对他很有〜я до нього дуже розташований; я почуваю (відчуваю) до нього велику симпатію; у мене до нього велика симпатія;对…没有〜душа не лежить до кого. '
好过 haogud 1)(日子容易过）мбеїзпбчений (забезпеченість); заможний (заможність).在 旧社会里，他^穷，日子不〜у старому суспільстві родина його була дуже бідна, він із труднощами перебивався;帝国主义的日 子越来越不〜імперіалізму з кожним днем доводиться усе важче і важче. 2)(好受）легко; приємно.我觉得身子不〜почувйю нездужання; мені нездужається (погано); я почуваю себе погано;吃了药，我〜多了 коли" я прийняв ліки, мені стало набагато легше; 听了这消息，他心里不〜коли він одержав цю звістку, йому стало тяжко на душі.
好汉 haohan герой; хоробрий; молодець.
好好儿 hSohSor 1)(认真地）як випливає; наполягати; серйозно; гарненько розм. 〜地谢谢大家 тр部а буде гарненько подякувати усім;要做，就〜地做 робити, так роби як виходить (по справжньому, по серйозному);应当〜地想一想 треба буде серйозно (наполягати, гарненько) подумати.
2)(正常Й) хороший.东西还〜的，♦么扔 掉? адже річ іще гарна, навіщо її викидати? 〜的一支笔，给人弄坏了 rdpHa була ручка, але хтось її зіпсував;故亊中的主人公至今还 〜地活着 герой розповіді і донині живий і здоровий;虽然经过〜场风暴，棉花还是长得〜 的 незважаючи на минулий ураган, бавовна все ж добре росте. 3)(无端）ні з того ні з сього; без усякої причини,他〜的忽然大笑起 来 раптом ні з того ні з сього він розреготався.
好好先生 haohao-xiansheng найменш образлива істота; найменш образлива людина; [людина] мухи не скривдить; угодовець; добряга розм.; той, хто все прощає.
好话 hSohua 1)(有益的话）добрі слова; добра порада.〜不听 не слухатися добрих слів; не прислухатися до доброї ради. 2)(使人满意的 Й) гарні слова;(舌甘言蜜 і吾）улесливі слова (слова); лестощі ж.; компліменти лш.〜说尽， 坏琪做绝 наговорити безліч красивих слів і накоїти безліч злих справ; гарні слова вичерпані, погані справи дійшли до межі. 3) (说情的话）дббре слово.给他说几句〜
сказати про нього добре слово; замовити за нього слово (слівце).
好坏 haohuai —好歹 1)，4).
好家伙 hSoji如.huo [от] це так! [от це] здорово! 〜，真快！ от це так (от це здорово), яка надзвичайна швидкість!
好借好还 hao jie hao huan борг платежем красний.
好景不常 hao jmg bu chang не довго тривали щасливі дні; благополуччя булб недовговічним; не все котові масляниця, буде і великий піст.
好久haojiti (老早）давно;(长时间）довго.我等 了 你〜了 я вже давно чекаю вас;〜我等了，你 也没有来 дбвго вас чекав, але ви не прийшли 我〜没有看见他了 я давно (довго) його не бачив.
好看Мокйп (美观）красивий (краса)〜的花布 красивий ситець;没有什么〜немає нічбго красивого; немає ніякої краси;她与Ь常〜вона на диво гарна [собою]; вона дуже красива (гарненька);孩子长彳І愈来愈〜了 дитина гарнішає з кожним днем. 2)(脸上有光彩） красивий;为这点小事争吵，很不〜некрасиво (непристойно) сваритися через таку дрібницю;儿子是先进工作者，作母亲的应 上也〜передовик，і це для матері пошана (честь); яка пошана (яка честь) для матері, що син став передовиком. 3)(难堪)：你让我 上台表演，这是要我〜хбчеш, щоб я виступав на сцені, адже це буде скандал для мене, але ж ти цим ставиш мене в неприємне положення.
好莱鸡 Haolaiwu Голлівуд.
好赖 Шоійі —好歹 1), 3)，4).
好评 hooping позитивна оцінка; сприятливий відгук.〜给予 дати позитивну оцінку;得到〜 одержати позитивну (гарну, сприятливу, утішну) оцінку; одержати позитивний (гарний, сприятливий, утішний) відгук.
好气儿 haoqir <口> у дусі; гарний настрій;没〜 не в дусі; не в настрої; сердитися.
好人haorSn 1)(品质好的人）гарна людина;(正 派的人）порядна (добропорядна) людина; (正直的人）чбсний чоловік.表扬〜好亊 заохбчувати гарних людей до доброї справи; 在_们的国_里〜好事到处都有y.Hdiiim країні гарні люди і гарні справи з'являються всюди. 2)(健康的人）здорова людина. 3)-> 好好先生.
Й-ВТ hSori-zi 1) день весілля. 2) (тГВ) свято.
3)(美好生活)щасливе життя; щасливі дні.
好容易 haorongyi із великими зусиллями; насилу; ледь; нарешті.〜把他卩Ч 醒 насилу (ледь) його розбудили;我们~才爬到山顶 ми ледь (ледве-ледве) піднялися на вершину гори;〜等到你回来 насилу (нарешті) вас дочекався; нарешті впізнав, у
чому справа.
haosheng-hSoqi по-доброму сказати; говорити м'яко (ласкаво, делікатно).
好事 haoshi 另见 hSoshi 1)(好事情)добрб; добра [справа]; гарна [справа];(有益的琪） корисна [справа].他给人民化了许多〜він зробив багато добра (доброго, гарного, корисного) народу;坏•变成〜зло обернулося (стало) добром; зле стало (обернулося) гарним;你干的〜！ що ти


297
наробив (накоїв)! 2)(旧时指慈善的事） добродійність (добродійний); доброчинність; добродійна справа. 做 〜 займатися добродійністю; робити добрі справи. 3) <书>
(喜庆的 Ф) радісна подія.
好亊不出门，恶事行千里haoshi bu chii men, eshi xing qian IT гарна слава вдома лежить, а лиха - по світі біжить; добра слава до порога, а лиха 一 за поріг; добра слава лежить, а погана поголоска [далеко] біжить; добра слава в куті сидить (за грубкою спить), лиха слава по доріжці (по світі) біжить.
好事多麽 haoshi duo mo немає троянди без шипів.
好手 h5osh6u майстер; мастак прост.他各方面 都是一把〜він майстер на всі руки;他是这一 行的—把〜він майстер своєї справи; по цій частині (у цьому) він великий майстер (мастак).
好受h5osh6u —好过3).
好说 haoshu6 щоб! що ви,〜，您太夸奖了 ви вже занадто мене хвалите.
好说歹说 h3o shuo dai shuo усіляко (усіма силами, усіма способами) умовляти кого.
好说话JL haoshuohuar згідливий (зговірливий); покладливий (лагідність).他虽然，但很有原 贝1J 性 він хоч і покладистий, але принциповий.
好天儿 h^otianr ясна (гарна) погода.
好听 haotTng 1)(悦耳）мелодійний (мелодійність); музичний (музикальність); милозвучний (милозвучність); приємний (приємність).这段唱腔很〜цей наспів мелодійний (музичний, благозвучний); 唱腔不怎么〜у цьому наспіві немає потрібної мелодійності (музикальності);她的 嗓音很〜у неї приємний (мелодійний) голос 2)(令人满意）приємний (приємність); красивий; 话倒说得〜，但实际上却是另一回事 на словах-то добре, а на ділі збвсім не так. 好玩 JL haowanr кумедний (кумедність); цікавий (цікавість); цікавий.这孩子挺〜的！ яка кумедна дитина!这可不是一件〜的事це не жарт; ця справа не жарт;没有什么〜的 нічбго оут забавного (цікавого) немає; 7JT 不是〜的 ножем не можна жартувати (грати); ніж не для забави (не для гри).
好象 haoxiAng 1)(有些象）схожий; нагадувати кого-що\ як. 〜活的як живий;这味道〜杏子 це смаком нагадує (схоже на) абрикос. 2)(仿 佛）здається; начебто; наче [б]; ледве не; немов.静悄悄的，〜屋子里没有人#ша， здається, у кімнаті нікогб нема; схиливши, голову,她低着头不作声，〜在想什么вонй мовчала: здавалося, над чимсь задумалася; 他们俩〜见面，就〜是多年昨老朋友叩и першій же зустрічі вони наче зробилися давніми багаторічними друзями;你〜是从北 京来的吧？ ви начебто з Бейцзина?我〜听人 ІЙІІ я начебто від когось це чув;
发生的 це відбулося чи ледве не торік; здається, це трапилося торік; “他醉了 吧？ ”“ 〜足的” "він п'яний?" - "не без тогб".
好小子 haoxiao-zi 1)(好样儿的)молодець; моторний (вправний) хлопець. 2)(坏家伙) гусак лапчастий.
好笑 Іійохійо смішний.连我也感到〜мені стало навіть смішно; навіть мені здалося смішним
这种想法岂不〜хіба не смішно так думати; 真是〜极了 такі думки хіба не смішні;他天真 得令人〜він наївний до смішного; сміхота; 听他说话，简直〜极了 слухати йогб -叩}імо сміхота.
好 Ш haoxie багато; маса розм. * 了〜入 прийшло багато людей; прийшла маса народу;〜人有这种想法 багато хто так думає; 我们有〜事情要商量нам треба багато про що переговорити (порадитися);他买了〜东 西 він накупив масу речей.
好心МохТп —好意.〜的朋友们дрі3і-добро- зичливці мн.\ доброзичливі др^зі〜好意 від чистого серця; із найкращих спонукань (почуттів);这是他的一片〜це він від чистого (доброго) серця; усе це він робив із найкращих спонукань (почуттів).
好心没好报 h§oxTg mei hao bao чорна невдячність.
好性儿 hSoxingr (温和）м’який характер;(随和） покладливий характер;(易处）товариський (м'який) характер.她这个人〜У неї м'який характер; вона м’яка за натурою;砠胃+〜М 人，和谁都处得来 він людина покладлива і з усіма може ужитися.
好样JL的 haoyangr-de <口> хлбпець хоч куди; молодець.他真是〜，什么都行він хлопець хоч куди (він молодець), усе вміє;是〜跟我一 起来! хто сміливий, за мною!
好一个 haoyl ge от так герой!
好 Ж haoyi добро; благі наміри; доброзичливість. 出于〜із добрих спонукань; із доброзичливості;不 〜не з добром; із недобрими думками;谢谢您的〜спасибі на доброму слові; спасибі вам за ваше добре (доброзичливе) віднбшення; спасибі вам за добрі почуття;〜难却 ніяково (незручно) відмовлятися, коли люди бажають тобі добра;对你的〜谁也不怀疑ніхтб не сумнівається у вашому доброму намірі.
好意思 haoyi-si не совісно; не соромно.亏你还 〜说呢! і як тобі не совісно так говорити!不 〜ніяково; незручно; совісно;总是落在人家 后面，真不〜як не соромно (як не совісно) завжди відставати від інших;向人请教有什 么不〜що незручного (ганебного) у тому, що запитаєш [у людей ради];他很忙，不〜打搅 他 він дуже зайнятий, ніяково (незручно) його турбувати.
hSozai благо розм.; тим більше, що...; добре [ще], що..на щастя.可以常去，〜离这 儿不远 можна частіше туди ходити, добре, що недалеко (тим більше, що недалеко);下 雨也不要紧，〜我有伞дощ піде, і то не страшно, благо в мене є парасолька;〜没有出 добре ще, що не сталася аварія.
好转 haozhu^n поліпшитися (поліпшення); змінитися на краще. $ Шї 〜усебічне поліпшення;形梦}〜стансівище поліпшилося (змінилося на краще)病势〜ст^н хвброго поліпшився; стан хвброго поліпшується;健 康状况显著地〜了 здорбв’я ПОМІТНО поліпшилося (поправилося);琪十奇正在〜 справи йдуть на поправлення (на поліпшення); справи приймають сприятливий поворот.
鄗
hao.
Ш hao〈史〉Хао (місто в князівстві Цзінь в часи Чуньцю на території сучасної пров. Хебей).
hao.
hao 1) сяючий; клекочучий (про воду).
2)〈史，地理> Хаоїі^й (ріка, притока); 3)〈史， 地理〉Хаоцзін.
'搞搞 haohao блискучий, сяючий.
夕高汗 haohan обтікати; розливатися навколо (напр. про річку).
搞瀑 haopu клекочучий, киплячий.
hao 另见 hdo.
号 1 hao 1)(名称）назва; найменування.国〜 офіційне найменування держави;店〜нйзва магазину. 2)(别号）прозвйння;(浑名） прізвисько. 3)(商店）магазин;(小店） крамниця.本〜наш магазин; наша крамниця； 分〜відділення (філія) магазину. 4) знак.力口 减〜знак плюса і мінуса;问〜знак питання. 5) (尺码）розмір; номер.大〜великий розмір;小 〜малфький розмір; 37〜的套鞋 галоші №37 (тридцять сьомий номер); калоші 37-ого розміру. 6)(表示次序）номер; №.门牌十〜 будинок №10 (номер десять);住在九〜房间 жити в кімнаті №9 (номер дев’ять); жити в дев'ятому нбмері; 二月〜杂志 лютневий номер журналу. *7)(日期)число 今天是几〜？ яке сьогбдні число?今天是三〜сьогбдні третє число;他是三月二~来的 він пришв другого березня 8)〈量词> (用于人数):今天 有一百多〜人工作сьогбдні працюють сто з лишком людей 9)(标上号码）нумерувати що (номерування); нумерувати що
(нумерування).把这些东西〜一〜 пронумерувати всі ці речі.
号 2Іійо 1)—> 号令.2)(铜喇机）горн; труба;(号 角）ріг 吹〜сурмити; сурмити в трубу (у горн, у ріг). 3)(号筒声）звук [горна, труби, рогу]. 吹起床~ сурмити підйбм;吹集合〜сурмити збір;吹冲锋〜сурмити атаку.
号兵 hSobTng <军> сурмйч; трубач.
号称 Mochgng 1)(著称）відбмий під назвою; зватися.四川〜“天府之国” провінція Сичуань відома під назвою "благословенний край";西藏高原〜“世界屋脊” Тибетське нагір’я називають "дахом світу". 2)(名义上 是）номінально; формально.敌军〜一万二千 人，实际上只І七八千人номініпьно вважається (формально вважають), що у ворога 12 тисяч багнетів, а насправді їх не більше 7-8 тисяч.
号角 haojiao ріг.吹〜сурмити в ріг.
号令 haoling команда; [усний] наказ.——声〜 віддати команду (наказ);战斗〜бойовий наказ (сигнал).
马 haomS номер,电ій〜нбмер телефону; ^ 穿的鞋子是什么〜？ якого розміру взуття ви носите?编〜цифрувати що\ нумерувати що.
号码机 haomajl нумератор.
НЕ haomai мацати (перевіряти) пульс.
号手 hk>sh6u сурмач.
号数hdoshii •号码.
haot6ng горн; труба.*
号夕卜 haowai екстрений випуск [газети].
号召 haozhao зкликати кого (заклик).发山〜


298
кидати клич; звернутися до кого з закликом; 响应党的〜відгукнутися на заклик партії; на заклик партії;〜人民捍卫祖国 закликати народ на захист Батьківщини.
号子 hao-zi "хаоцзи" {співуча мелодія, що виконується в такт рухам при виконанні головним чином важкої фізичної роботи).〜 喊得處天价响 зв^ки "хаоцзи" лунали у повітрі.
їбд hao.
舱 hao 1) Хао {прізвище). 2) безкрайній.
舱汗 ІійоМп блискучий, сяючий {про дорогоцінне каміння).
6^ hao.
Й阜 hao 1) ясний, світлий; блискучий, сяючий.
2) Хао (прізвище).
haohao світитися від радощів, відчувати повне задоволення.
白舉天 haotian велике небо, небеса.
hao.
搞 hao 1) <史，地理> Хаоцзинь. 2)〈史，地理〉 Хао (місцевість на терит. сучасн. пров. Нінся; епоха Джоу).
镐车 haoche <机> ворот, лебідка; підЧмна машина.
搞镐 haohao блискучий, світлий.
hao.
落 hao осика.
^ hao нерівний, що стирчить; понівечений.
颖 hao.
Ш hao 1) великий; величезний; безмежний; 2) білий, сивий.
ШШ haohao надзвичайно білий.
Ш气 haoqi світла CMjb'a неба на горизонті.
颢穹 haoqiong небосхил, небо.
颜天 haotian біле (західне; осіннє) небо.
颢兴.haoxing інтерес, зацікавленість.
hao.
願 hao 1) безмежний (про водний простір). 2) світла полоса неба на горизонті.,
haohao безмежний; рівний; всеохоп- люючий.
願糕 ЬаоуЗо безмежний, ширбкий {про водний простір). ,
hao 另见 hao.
好 hk) 1)(喜爱）любити що，із неознач. (любов). 〜动живіій; рухливий;小孩子总是〜动的 діти завжди рухливі;他生性〜静 за характером він любить спокій; у нього тиха вдача;〜士丁扮 любити франтити (наряджатися) 〜交际 любити бувати в суспільстві; 〜管闲琪 любити втручатися не у свою справу; любити сунутися зі своїм носом;〜表 现 ft 己 любити (прагнути, намагатися) себе показати;人各有所〜на смак і [на] колір товаришів немає; про смаки не сперечаються; у кожного є те, що він любить; У кожного свій смак.) 2)(常常）лбдве що, так і;(容勤）легко.小孩子病了，所以〜哭дитііна хвора, тому ледве що, так і плаче f也〜发朋І气 він ледве що, так і дратується (сердиться);椅 子做得3、坚固，〜坏стілбць погано
зроблений і легко ламається.
好吃懒做 Mo chT lan zuo ледаря ганяти; ледарювати (ледарювання) розм.; тунеядствувати (дармоїдство); здоровий на їжу, так слабкий на роботу.〜的人 ледар ч., розлц тунеядець; паразит.
好大喜功 hao da xl gong захоплюватися масштабами і жадати подвигів; непомірне честолюбство; непомірно честолюбний.〜的 人 честолюбець.
好高务远 Іійо gao wu yuan гнатися за величчю і ставити собі непосильні завдання; задатися метою досягти недосяжного; питися (погоня) за неможливим; прагнути вище голови стрибнути.
好客 haoke гостинний (гостинність); хлібосольний (хлібосольство).〜的主人 гостинний (хлібосольний) хазяїн;他以殷勤〜出名 він відомий своєю гостинністю (хлібосольством) і щирістю.
好奇 haoqi цікавість (зацікавлений); із зацікавленістю. 〜的目艮光 зацікавлений поглад; погляд, сповнений цікавості;出于〜із цікавості; 孩子们〜，什么事都_知道个究竞діти зацікавлені, в усьому вони хочуть знати що і чому. '
好奇心 haoqfxln цікавість.引起〜збудііти цікавість; заінтригувати кого;满足〜задо- вольнити цікавість.
好强 haoqiang самолюбний (самолюбство).〜的 А самолюбна людина; людина з великим самолюбством;性格〜самолюбна натура;他 〜，不肯认输 через самолюбство він не хотів визнати себе переможеним.
好色 haose захоплюватися жінками; сластолюбство (сластолюбний) книжк.; жінколюбство (жінколюбний) книжк.〜之徒 розпусник; сластолюбець; жінколюб; бабій прост.; ловелас.
好尚 haoshang вдача мн.; схильний до чого, із неознач. (схильність); смак.各人的〜不同 у кожного свій смак (своя схильність); на смак і [на] колір товаришів нема.
好胜hSosh^ig—好强.
好事hhshi另见hSoshi 1)(好管闲事） втручатися не у свою справу; сунути [свій] ніс; сунутися з носом; сунутися зі своїм носом.〜之徒 любитель сунутися зі своїм носом. 2)(喜欢多事）завдавйти турббт; клопітливий.并不是我〜не те що я хочу завдати собі клопотів.
好为人师 hao wei ren shT любитель (любити) повчати інших; любити читати іншим нотації.
好学 haoxue допитливість (допитливий).〜的入 допитлива (цікава) людина;〜不倦 спрага до знань; велика допитливість; старанний у навчанні.
好逸恶劳 hao yi wu lao любити ледарство і ненавидіти працю; схильність (тяга) до веселого життя і відраза до праці; ледаря ганяти.
好战 haozhan войовничість; войовничий.〜分 子 прихильники війни;〜政策 войовнича політика; 〜的言论 войовничі промови.
女子 II 以 hao zheng уТ хіа спокійно і без метушні.
浩Мо.
浩大 Mod》（气势盛大）потужний (потужність); могутній (могутність);(规模成大） грандібзний (грандіозність); величезний (величезність).声势〜的革命运动потужний революційний рух;工程〜的建设 грандіозне будівництво;这项工作工程〜ця робота потребуватиме багато сил і праці; робота ця величезна.
浩荡 hhc^ng 1)(水势大）повновбдний (повноводдя).〜的河流 повноводні ріки. 2)
(规模，气势大）потужний (потужність); грандібзний (грандіозність).浩浩荡荡的游 行队伍 потужний (величезний) потік демонстрантів; 东风〜，红旗招展віє східний вітер， розвіваються червоні прапори.
浩繁 Mofdn (浩大）величбзний (величезність); (繁重）багатоскладний (багатоскладність).〜 的开支 величезні витрати;任务〜складні завдання.
浩瀚 haohan <书> (辽阔）неосяжний (неосяжність); (繁多）незліченна кількість.〜的 大海 безбережне море;〜的沙 неосяжна пустеля;在〜的林海里 у неозорому морі;典 籍〜багаткіщі зібрання всяких книг і матеріалів; незліченна кількість літератури.
浩劫 haojie страшне (велике) лихо.
浩淼 MomiSo безкраїй (безбережність).烟波〜 безкрайня гладінь води.
浩气 haoqi величний (великий) дух [правди і спаведливості].〜糜热 велич духу; величний дух;〜长存 немеркнуча слава.
浩然之气 hao ran zhi qi великий (величний) дух; велич духу.
浩如hao ru yan hai незліченна кількість чого; багатющі зібрання чого.
浩叹 haotan глибокий жаль; важко (глибоко) зітхати.令人〜викликати глибокий жаль.
hao.
耗1 h&o耗费.能〜低的机器маїшіна^ що витрачає мало енергії; 〜令中 не варто
навіть витрачати сили (тріпати нерви, ламати голову).
耗 2Мо (消息）звістка ж.\ 1S 〜скорббтна звістка; повідомлення (звістка) про смерть [близької або шановної людини].
耗费 haof^i витрачати що (витрата);〜时间 витрачати (витратити, затратити) час;〜了许 多材料 витратити багато матеріалів;〜人力 物力 витрачати сили і засоби.
耗竭haojie —»•耗尽.敌军兵力〜збройні сили противника виснажились (виснажені).
耗尽 haojin вийти; скінчитися; виснажитись (виснаження); витратити що; витратити що (витрачання).〜精力 витратити сили (енергію); сили вичерпались;汽油已经〜 весь бензин вийшов (скінчився).
耗损 haosun збиток; утрата; знос спец.;(干损与 撒漏）засУшення й утрушування.机器的〜 знос машини (механізмів);实际〜фактичний знос; заподіяти (завдати), збиток чому;减少 粮_运输中的〜 знизити втрати зерна в дорозі.
耗油率 haoyoulu питома витрата, пального.
耗子 hao-zi миша ж.\ пацюк.


299
fin hao 1)(洁白）білосніжний; сліпучо-білий.〜 ІМ перлові (білосніжні, сліпучо-білі) зуби. 2) (叨亮）світлий (світлість);〜月 ясний (ясність)
СВІТЛИЙ МІСЯЦЬ; ЯСНИЙ МІСЯЦЬ.
IV占ГіИ haofan <化> білий (цинковий) купорос.
(Іп'ЙГ haoshSu <书> побілений сивиною.
he.
Vі! he голосно сварити (кого-небудь); виказувати (кому-небудь); гнівно кричати.
诃叱hechi 一诃値.
诃诋 hedlлаяти, сварити;
河Р出 hedu6 сваритися, сварити.
ІйТІЙІ hehe {звуконаслідування сміху): хе-хе!
河护 hehu опікувати, оберігати, зберігати {про божество,办лг).
诃机 hej! висміювати, знущатися; поносити.
诃薬棒 h6l丨< 旧 > кбвана старовинна палиця, дерев'яна кована палиця.
诃黎勒 h6lil6 < 植 > термініпія х^була, індійський мигдаль.
诃黎子 h6liz:I <口> спіднііця.
诃利 h6li (санскр. hari) лев.'
诃利底 h6lidT {санскр. Hariti) Харіті (мйти демонів).
诃利帝母helidimfi 诃利底.
诃陵搏 h6lingziin < 旧 > хелинський кубок (жовтий зовні, чорний всередині посуд для вина, виготовлений з панциря мечехвоста).
ІЙГЇІ heqiSn сварити, лаяти, виказувати.
诃求 heqiu докоряти.
诃责h6z6 —>诃遮.
诃止 hezhl зупинити криком.
诃子 hez! нагрудник, корсаж.
呵h6.
呵 1 h6 (呼气）видихати що (видихання).在玻 璃上一口气 дихнути на скло; зігрівати руки диханням.
呵2 hg —响 h6.
呵斥 hechi сварити кого (лайка ж.);. виговорювати кому，догана; докоряти кому (докір).
呵呵 h6h6 регіт (реготати),笑〜地说 сказйти з пбсмішкою.
呵喝 hehe <书> кричати на кого，підняти крик. 一声〜прикрикнути на кого.
呵欠 heqian —> 哈欠 ha-qian.
呵疼 heying лоскотати кого (лоскіт).
Bj|h6 另见 hd.
喝丨 h6 1)(饮)пити що (пиття).〜水 піти воду;〜 汤(їсти) суп;〜茶 пити чай; чаювання;你〜茶 吗？ чи не хочете (не бажаєте) ще чаю?大家 坐下来〜茶усі сіли за чай;〜酒пити вино;〜 几碗洒 проковтнути (влити в себе) декілька чашок вина. 2)(指喝洒）пити [вино].爱〜 любити пити;〜醉 напитися [п’яним，до сп'яніння]; сп'яніти.
喝 2h6 —喻 h6.
喝西北风 he xTb6ifeng класти зуби на полицю.
嗬
he.
喻 he ого; yx.〜！真不得 了 ！ огб，от здорово! ух, як здорово!〜！你真行！ огб (ух), який ти молодець!〜！你也来了 ！ а，і ти прийшов (з’явився)!
禾he.
禾本科 hdb6nk6 <植> злйки мн.\ злакові.〜植物 злакові рослини. 禾场hdchSng тік.(盖蓬的禾场）гарман.
禾苗 hemiao сходи [хлібних злаків].
he.
Ц he 1) посуд для приправ. 2) приправляти (їжу). 3) гармонійний, стрункий.
蚵hi
虫可 hel6ng ящірка.
虫可hezl самець скорпіона.
Й^Ье.
乾 he гризти, відкусювати, кусати;
乾吞 hetiin ковтнути, не жуючи.
闺he.
|Ц he 1) зачиняти, затворяти, запирати. 2) а) дошкова створка дверей (воріт); б) солбма {для накриття стріхи). 3) {службове слово) чому? чому б не... 4) Хе (прізвище).
阖城 hecheng все місто.
ЩШ hedi весь дім; всі члени сім'ї： hefu вся сім'я; Ваша родина.
IHtlq heguan закрити гроб {обр. у знач.: вмерти).
阖国 hegu6 вся країна.
阖集 heji всім поселенням, всім селищем; все поселення.
園家 hejia весь дім, вся сім'я, вся родина.
闺京 hejlng вся столиця.
НІ庐 helu дім, хижина, житло, оселя.
阖门 hemen 1) вся сім'я, вся родина в повному складі; 2) закривати двері, зачиняти ворота.
І■扇 heshan затворки дверей (воріт); двері, ворота.
阖省 heshSng вся провінція (вцілому).
阖潭 hetan <口> вся [Ваша] сім'я, вся Ваша родина.
Шье.
Щ he єнот.
鹖W
II 	he 1) гірський фазан; 2) кльост (пташка).
IIЖ hedan пташка, яка співає пбред сходом сонця.
heguan шапка воїна, прикрашена пір，ям гірського фазана.
鸦鸡 heji гірський фазан {вважається взірцем сміливості та впертості в боротьбі).
竭h6.
蝎 he червь-дровоточець.
hezen наклеп червя-дровоточця, наклеп з середини (від своїх людей).
韓hi
賴 шкіряні черевики.
礅м
Щ he 1) кісточка (плоду). 2) жорсткий, суровий.
^ he另见gg.
合丨 h6 1)(闭上）закрити що (закриття)〜上书 закрити книгу;〜上嘴 закрити рот;〜上眼 закрити (зімкнути) очі;他一夜未曾〜眼 усю ніч він очі не стуляв (зімкнув). 2)(结合到一-
起)спільно; разом; спів-. ~ 谋 спільно замишляти; спільна змова;〜住 жити разом; 〜租 співоренда;〜编 спільне укладання;〜著 співавторство 3)(全）весь ч.〜城 весь город.
4)(符合）відповідати чому (відповідність); відповідати чому; задовольняти чому.〜条件 відповідати (задовольняти) умови;〜〜理 правильно і спаведливо; логічно і природно; спаведливо і доцільно; благорозумно; зовсім логічно і спаведливо;〜心意 по душі; по серцю; по нутру; по вдачі;样样不〜她的心怠 усе не по ній; їй усе не по душі;不〜时宜 не в дусі часу;这是不〜规章的 це не за статутом; 这皮鞋我穿正〜脚ЦІ черевики мені ПО НОЗІ； 这个菜〜不〜你的口味？ до смаку вам це блюдо?正〜我意 от це по мені. 5)(折合） рівнятися чому; відповідати чому (відповідність).人民币十元〜多少卢布？ скільком карбованцям дорівнює (рівняється, відповідає) 10 юанів? 6)(共计）усьогб.连工 带料〜多个钱？ скільки усьогб коштує матеріал і роббта?
合 2 h厶 <音> "хеп {китайський нотний знак); соль невідм.
合办 heban спільно організувати що.〜的企业 підприємство на паритетних засадах.
合辦花冠 hdt^n-huaguan. < 植 > з'єднано-пелюсткове вінцб.
合胞体 h6b5ofi <生物> синцітий. 合抱ІібЬйо обхват.三人〜的大树дбрево в три обхвати.
hebi сполучення чого з чим; суміш ж. мішанина розм.诗画〜вірші в поєднанні (у сполученні) з живописом;中西〜суміш китайського стилю з європейським.
合并 hebing 1)(竿合在一起）об’єднати що (об'єднання); злити що (злиття); з'єднати що (з'єднання). 三个问题〜起来 i^j■论[з’єднати
і] 	обговорити три питання разом (одноразово);两家商店〜了 два магазини об’єдналися (злилися, з’єдналися) в один. 2) <医> ускладнитися (ускладнення).麻疫〜肺 炎 кір ускладнився запаленням легень.
合并症 hSbingzhSng < 医 > комплікбція; ускладнення.
合不来hS-ЬйІйі (指相处不好）не ужитися; не зійтися характерами (指性情不投姑嫂住 在一起〜невістка і зовиця не могли ужитися в одному будинку;我和他〜ми з ним не зійшлися характерами.
合唱 h6cMng <音> хор; співати хором.混宗〜 .змішаний хор; 二部〜дубт〜小组 хоровий гурток; гурток хорового співу.
合Р昌 Й hechangqii <音> хор; хоровий спів.
合唱团 hechangtuan хор; хоровий ансамбль (колектив).〜团员 хорист; хористка.
合成 h6chdng 1)(组成）складати що (укладання); перебувати з чого.、складатися з чого (додавання).〜谓语 < 语 > складений присудок;三个部分〜一个整体три частини складають одне ціле;这个词是由两个构词 成分〜的 це слово складається з двох словотворчих елементів. 2) < 化 >
синтетичний (синтез, синтезувати що).〜材 料 синтетичні матеріали; синтетика;〜纤维 синтетичні волокна;〜橡胶 синтетичний каучук;〜树脂 синтетична смола;〜汽油


300
синтетичний бензин;有机物的〜синтез органічних речовин.
合成М hecheng'an <it> синтетичний аміак.
合成词 hechengci〈语〉складене слово, hechengshii <Ш> складене число.
合得来 hS-deldi ужитися (уживчивий).我们很〜 ми зійшлися характерами; МіЩіШ 者杉〜він уживається з будь-якою людиною.
合订本 hedingben підшивка розм."人民日报" 一九八四年Н—月份〜підшивка газети "Женьмінь жибао" за листопад 1984 року.
合度 hedu нормальний (нормальність).身材〜 нормальний зріст; нормальна статура.
合法h拖законний (法律上许可的）（за- конність); легальний (легальність).〜政府 законний уряд;〜权利 законні права;〜要求 законні вимоги; ~组织 легальна організація; 〜收入 законні прибутки;〜地位 легальне (законне) полбження;〜斗争 легальна боротьба;〜的斗争方式 легальна форма боротьби 不〜的行为 незакбнна (нелегальна, протизаконна) дія.
合化 hefahua узаконення (узаконити що); легалізація (легалізувати що).使斗争〜 легалізація боротьби.
合法性 hefaxing законність; легальність.
合格 hege відповідати нормі (кондиції, стандарту)产品完全〜продукція цілкбм відповідає вимогам (стандарту);〜质量 якість відповідає нормі (кондиції, стандарту) 〜检查 перевірка відповідає пред'явленим вимогам.
合格证 hegezheng посвідчення [про придатність]; паспорт; сертифікат.
合股 hegu у компанії з ким; на паях;〜公司 акціонерний акціонерне товариство;〜经营 вести справу на пайових (акціонерних) початках.
合半 hehu ―合 і 4).〜要求 відповідати (задовольняти) вимогам(и).
合欢 hehuan <植> альбіція [шовкова]; акація шовкова.
合伙hShu5 —►合股.
合击 hejl атакувати (напасти) загальними (об'єднаними) силами; спільні удари.
合计1)(总共）усього;(共计)рйзом.〜到了 六十人 прибуло всьогб шістдесят чоловік;各 项幵支〜需五十元р^зом на всі витрати потрібно 50 юанів. 、
合计 hd-ji 1)(盘算）думати над чим. 一下怎么 办 подумати, як бути (що робити);我们正在 〜这件事呢ми саме над цим думаємо;这问题 必须好好地一 це питання варто гарненько продумати (обміркувати). 2)(商量)радитися; обговорювати що (обговорення)大家一，这 事该怎么办 порадимося (поговоримо) разом, як упоратися з цією справою.
合剂 heji <Ш> мікстура; суміш ж.
合金h6jTn <冶> сплав.巴比~ бабГг;炼制〜 легування; легований чавун.
合金钢 hejlngang <冶> легована сталь,高〜 високолегована сталь.
合 Ш hejm 〈书〉з'єднатися шлюбом; одруження книжк.\ весілля.
合干lj hekan спільний друк; спільний випуск.
合口 h6k6u 1)(伤口 长好）зажити (загоєння); закритися; затягтися,使伤口〜заживііти рану;伤还没〜рана ще не зажила (не закрилася, не затяглася). 2)(适□) приємний на смак; смачний.
合理 (有道理）розумний (розумність);(适
当）раціональний (раціональність);(正当） спаведливий (спаведливість); законний (законність);(合逻辑）логічний (логічність). 〜要求 спаведлива (законна) вимога;〜措施 раціональний (розумний) захід;〜的行为 розумний (логічний) учинок;〜密 t直 раціональна загущена сівба (посів);〜地使用 资金 раціонально використовувати засоби; 他说的话4艮〜йогб слова цілкбм спаведливі (розумні, логічні).
台理化 hellhua раціоналізація (раціоналізувати що)〜措施 раціоналізаторський захід;〜建议 раціоналізаторська пропозиція.
合理性 heltxing раціональність; розумність; доцільність; спаведливість; логічність.
合力 hdi 1)(一起出力）загальними силами; спільними зусиллями.同心〜у повному єднанні і загальними силами (спільними зусиллями). 2) 〈理〉 рівнодіюча
(результуюча) сила.
合流 hSliii 1)(河流汇合）злиття двох рік. 2)(思 想行动上一致）збігтися (збіг).
合龙 helong перекриття прориву; змикання [греблі].
合拢 helong зібрати що.
合酶素 hdmSisii〈药〉синтоміціін.
合谋 hemou співучасть; посібництво.
合拍hdpai 1)(符合节奏）у такт.唱得很〜 співати в такт. 2)(协调）відповідати чому (відповідність); бути у відповідності з чим; погодитися (узгодження); бути в згоді.这种 意图是同…完全〜的подібні наміри цілкбм збігаються з чим (відповідають чому).
合群h6qdn 1)(和大家合得来）компанійський розм.; товариський (товариськість).有的小 孩不〜дбікі діти нетовариські (відрізняються некомунікабельністю). 2)(结成团 体）об'єднатися (об’єднання).
合身 heshen підходити [по мірці, по росту].这 套衣服你穿很〜цей костюм добре на вас сидить; цей костюм вам саме (упору); цей костюм сидить на вас як влитий.
合十 heshi скласти долоні [у знак вітання].
合适 heshi відповідний (підходити); зручний. ~ 的机会 відповідний (зручний) випадок;这双 鞋我穿着正〜ці черевики мені саме (підходять, упору);价钱还算〜ціні можна сказати, підходить (відповідна);这工作对他 很〜ця роббта йому підходить;这样做〜吗？ чи зручно так учинити?这有什么不〜的！ що тут незручного!如果你觉得〜的话якщб це вас влаштовує.
合算hSsuan 1)(上算）вигідно.这有什么〜不〜的 що отут вигідного або невигідного. 2)(计算） підрахувати що (підрахунок); розрахувати що (розрахунок).〜一下今年的收成 підрахувати врожайність цього року;〜-一下， 每个人应发多少 розрахувати (підрахувати), скільки варто видати кожній людині.
合题 heti <哲）синтез.
合同 hetong контракт; дбговір.租赁〜орендний дбговір; дбговір про лізинг;产销〜 промисловий; побутовий дбговір;签订〜 укласти контракт (дбговір);取消〜 анулювання дбговору;违反〜порушення умов контракту.
合 й hewei 1) <军> оточити що (оточення); узяти що в оточення. 2)〈书〉—»•合抱. heye шарнір.
合宜h6yi —►合适.
合议庭 heyiting <法> [народний] суд за участю народних засідателів.
合意、heyi до душі кому; до серця кому.这ІП作 他很〜ця роббта йому по душі (по серцю); роббта ця йому дуже подобається.
合营 hSying (共同经营）на паях; на пайових засадах;(公私合营）державно-приватне.企 业〜підприємство на паях;公私〜企业 державно-приватне підприємство;全4亍业公 私 ~ погалузбве перетворення приватних промислових і торгових підприємств на змішані державно-приватні.
合影 h6yTng 1)(一块儿照相）зшітися разом (групою).〜留念 знятися разом на пам'ять. 2) (一块儿照的相片）rpynoBd (колективна) фотокартка
合澈 h6zh6 1)(协调一致）Єдність (єдиний); згода (згодний).不〜немйє єдності; немає згоди;他们的想法完全〜у них повна єдність думок (згода в думках). 2)'(押韵)римуватися; римований; із римою; у риму.
合子 h6zT <生物> зигота.
合奏 hezou <音> колективне виконання на музичних инструментах.管乐〜виконання духового оркестру.
合作 hezuo співробітництво (співробітничати з ким).〜事业 кооперація; кооперативна справа;〜医疗制度 кооперативна система охорбни здоров'я; кооперативна лікувально-оздоровча система; 〜医疗 кооперативний медпункт;〜分工 поділ праці і співробітництво;技术〜технічне співробітництво;抱〜的态度 стояти на позиціях співробітництва з чим;不〜відмбва від співробітництва.
o' hezuohua кооперування (кооперу¬
ватися). 农业〜运动 рух за кооперування сільськбго господарства 农业〜运动高潮 підйбм у кооперуванні сільськбго господарства.
hezuoshe кооператив; кооперація 作总称).农业生产〜сільськогосподарський виробничий кооператив; сільськогосподарська виробнича кооперація;消费〜спо- живчий кооператив; споживча кооперація; 农村消费〜сільпб; сільське споживче товариство;供销〜постачіпьнцько-зб和овий кооператив; постачальницько-збутова кооперація;初级〜кооператив (кооперація) нижчого типу;高级〜кооператив (кооперація) вищого типу; кооперативне
підприємство;力口入〜вступити в кооператив; взяти участь у кооперативі.
合作制 hezyozhi кооперація.
何
he.
何 he 1)(农示疑门)що; що таке; як; який.他


301
足〜人？ хто він такий?此系〜物？ що це таке? що це за річ?真不知从~说起 я, справді, не знаю, з чого й починати; ІЙ7» 又有〜 Ifl ! який сенс (що за користь), якщо навіть і скажеш! 2) 示反问)хіба; навряд чи; який;
w/o〜济勺1 寒 хіба це допоможе? навряд чи це може допомогти;〜愁办不成 яка може бути розмова, що нічого не вийде? [навіть] і мови не може бути, що нічого не утвориться;〜足 Ш Ш чи варто про це говорити? не варто подяки;有〜不可 а чому б і ні (не так)? що тут неприпустимого (поганого)?谈〜容易 не так уже прбсто; навряд чи так легко 这事与 他〜干？ при чому тут він? яке йому до цього
ДІЛО?
何必 hebi навіщо [же]; до чого [же]; з якого дива.〜多此—举 до чого город городити;你〜 自寻烦恼 навіщо (до чого, з якого дива) тобі напрошуватися на неприємності;你〜瞒着我 навіщо (до чого, для чого) ви від мене приховуєте;早知今曰，〜当初 якби [у свій час] я знав, що усе так трапиться, то нічого було б мені і город городити; знав би, так не брався б; не взявся б за це, коли передбачав би нинішнє полбження.
何不 Ш)й чому [же] не; чому б не.你〜早说？ що ж (чому ж) ви раніш не сказали?你〜试 试? чому б вам не спробувати? чому ви не спробуєте?
何尝hechang хіба.这事他〜不懂хіба могло бути (коли бувало), щоб він навіть цього не розумів;我〜不想І:只是没有工夫罢了 та невже я не хотів піти? прбсто не було часу.
何営 hechi〈书〉навіть більше; навіть значніше. 〜百倍нйвіть більше у сто крат;〜天壤之别 відрізнятися як небо від землі; [що] небо і земля.
何处 hSchCi де; куди 他住在〜？ де (у якому місці) він живе?你打算往〜去？ куди ви маєте намір їхати?这消息是从〜来的？ відкіля такі дані?
何等hddgng 1)(什么样）який,他是〜人物що він за людина? хто ж він такий? 2)(多么）як; який; що за. що за краса! яка краса! як красиво!我们的生活〜幸福丨як щасливо ми живемо! яке щасливе в нас життя!
何妨 hefang чому б [і] ні; не завадило б; [ніщо] не заважає.〜试试？ чому б і не спробувати? не завадило б (не завадить) спробувати;这有 〜？ що тут такого (поганого, страшного)? що за лихо?
何故 hegu чому.不知〜невідомо чому; невідомо, з якої причини; невідомо, у чому справа (причина).
何苦 hekii з якого дива; із якої радості; що гарного (веселого)!你这是〜呢！ ну навіщо ж ви так!冒着这么大的赶去看‘影，〜呢з якої радості (з якого дива, що гарного) під зливою тягтися в кіно?你〜跟他争辩 охбта тобі сперечатися з ним!
f可况 hekuang тим більше; більш того; до того ж; що ж (про що ж) тоді говорити.〜这也不是他 до того ж це навіть не його обов'язок; більш того, це навіть не його обов'язок;连你 〜якщб ви не встигнете, то я і
ПОГОТІВ,
何乐而不为 he le er bu wei чому б і не зробити.
何其h邮—何等2).〜荒谬як [усе це]
нерозумно (дико); до чого ж це нерозумно (дико); що за дичина; яка це дурість〜相似乃 尔 яка разюча подібність; до чого все це схоже (сходиться, збігається);〜毒也 до чого це підло!
何去 f可从 he qu he cong який обрати шлях; визначити свою позицію; зважитися на щось визначене. 由你们自己决定як# обрати шлях - [зважте і] вирішуйте самі.
何如hSni 1)(怎么样）чи що; як.试试〜？ давай спробуємо, чи що? ну як, можливо, спробуємо?我不知他是~人 я не знаю, що він за людина. 2)(不如）не краще 与其求人， 〜自己来办 замість того, щоб просити інших, самим узятися за діло.
何时 heshi коли; у який час, коли це трапилося? 这是〜发生的？ у який час це відбулося?
何首乌 heshouwu <药> горець багатоквітковий.
何谓 hSwSi <书> 1)(什么是）що таке; що значить; про що говориться.〜功利主义？ що таке (що значить) утилітаризм? 2)(指什 么）що значить; що мається на увазі під чим; що мається на увазі, jit〜til ? що це значить? що під цим припускається? що мається на увазі в даному випадку?
何许 hSxti який.此〜人也？ хто він такий?
何以h今ї чому; відкіля;(怎么）як.〜见得？ відкіля це видно? з чого це видно (випливає)? відкіля (із чого) ви взяли? чому ви так думаєте?他昨І同意了，今天〜X反对？ учора він погодився, так чому ж сьогбдні заперечує?
何在 hezai〈书> у чому; де.原因〜？ у чому (де) причина?
ММТ hezhiyu як це могло бути, що...
як це могло бути (трапитися), що він до цього дожив; не може того бути, щоб він так низько впав.
河hd
河 he ріка.〜西 на захід від річки;部队过了〜 загін переправився через річку.
令可岸 he^an берег річки.
河鮮 hebang анодонта; беззубка.
河汊子 hecha-zi відгалуження ріки.
河川 h6chu5n річки мн.
?可）1| 学 hechuanxue потамологія.
河床 hechuang русло [річки]; річище [річки].
河道 hedao [річковий] фарватер;〜狭窄 вузький фарватер (вузьке русло) річки;〜变迁 переміщення русла;〜狈!І量 річкова зйомка;〜 整治 виправлення річкового фарватеру.
河防 hefang берегова служба [по боротьбі з паводком].
夕可月巴 bef6i річковий мул [як добриво].
河工 hSg6ng 1)(治河工程）річкові роботи. 2) (治河工人）робітники по річкових роботах.
河沟 hdg6u струмок.
河谷 hegO долина річки.
河 口 h6k6u гирло [річки].
河狸 hdli <动> [річковйй] бобер.
河流 hdliii річки мн.
河柳 h61iti <植> вербі Матсуди.
河卵石 hduSnshi <述> річкова галька.
河马 h6m6〈动〉бегемот; гіпопотам.
河泥 hSni річковий мул.
河清海晏 he qTng hai yan гладінь; панує спокій.
河曲 hequ закрут [ріки].
河渠 hequ річки і канали.
М 山 h6shan територія [країни]; рідна земля; рідна країна.祖国的〜多么英雄壮丽！ велична і прекрасна наша Батьківщина (рідна земля)!
?可水 heshui річкова вода; вода [із] річки.〜侵蚀 ерозія річкової води.
夕可滩 hetan обмілина ж.; плавні мн.
河套 h抽о 1)(河曲）закрут; вигин річки. 2)(河 曲围着的地方）закрут. 3) (Hetao,黄河河套) Хетао; вигин ріки Хуанхе.
?可套人 Hetaoren <考）хетаоський синантроп.
河膝 h拙п <功> собйка-р“ба.
J可夕卜星云 hewai-xlngyun <天> позагалактична туманність.
河湾 hewan заводь ж.; затон.
》可网 hewSng річкова мережа.
河系 hM〈地理> річкова система.
?可虫下 hexia річковий рак; річкові чиламси.
MM hexie прісноводний краб.
河源 heyuan джерело [річки].
?可 is heyun річковий транспорт; річкові перевезення.
^0 另见 hS; huo; hud.
和1 q —和气1).和睦.对己〜，对敌狠 доброзичливість до друзів і нещадність до ворогів;他俩不〜вони не в ладах; у них нелади; у них натягнуті стосунки. 2)和平； 和解.水〜просікти миру. 3)(不分胜4) нічия; у нічию.〜棋 зіграти партію внічию.
和 2 1)连带)：〜衣而卧[лягпі] спати, не
роздягаючись. 2)(与）і; так.工人〜农民 робітники і селяни;只有我〜他知іі тільки я та він знаємо. 3)(跟，对）із ким-чим.党〜群 众的关系зв’язбк партії з масами;〜大家一起 去 піти разом з усіма;〜这个差不多 міпо чим відрізнятися від цього; немає майже відмінностей;〜这个相比 у порівнянні з цим; 几乎〜新的—样мййже [що] як новин;我〜他 看法不同 бачення ним різних поглядів на речі. 4) <数> с^ма，两数之〜с^ма двох чисел.
和1 璃 he'Si ласкавий (ласка); м5який (м'якість). 〜可亲 привітний.
hechang ласкавий (ласкавість). віяв ласкавий весняний вітерець.
和风 hefeng ласкавий (теплий, тихий) вітерець.〜拂面 віяв у лице ласкавий вітерець.
和风细雨 hefeng-xiyu "помірний (теплий) вітер і невеликий (дрібний) дощ"; помірні, м’які заходи; із делікатною тактовністю.采取〜的方法 застосовувати помірні, м'які стосунки; чинити (діяти) з делікатною тактовністю.
和)]艮 hefu кімоно невідм/, японська сукня.
和好 hehao відновити дружні стосунки.〜如初 стати дружними, як * колись; знову стали дружні між собою; відновилися колишні дружні стосунки;他俩〜了 вони помирилися.


302
和缓 hehuSn 1)(平和）м'який (м'якість); зм'якшитися (зм'якшення).态度〜м’як豸 віднбшення; 〜了 зм’якшитися; Щ
性〜засіб не із сильнодіючих;语气〜多 了 тон став більш примирливим (м'яким);局势〜了 обстановка розрядилася. 2)(使和缓） зм'якшити що (зм'якшення); розрядити що (розрядка).为了〜紧张气氛 щоб розрядити напруженість атмосфери;这些建议为~边境 局 Щ 开辟 了道路 ці пропозиції відкрили шлях до розрядки обстановки на кордоні, hehui мирна конференція.
和角？ heji6 мирний дозвіл; мировароад/.; піти на мирову; полагодити (залагодити) справу миром; викурити люльку миру.双方〜了 обидві сторони пішли на мирову; дві сторони помирилися;他们都有〜的愿望У них було прагнення до мирного рішення (врегулювання) питання.
和局h句й <体，棋> нічші.打成〜скінчатися (зіграти) унічию.
hele дружно і весело.
和睦 h6mCi згода; дружба (дружний).〜的家庭 дружна родина;〜相处 жити дружно (відповідно до); жити у мирі і злагоді (дружбі); жити в пбвній згоді; ужитися [поруч] із чим.
和暖 h6nuan теплий (теплота).〜的天气 тбпла погода;〜的阳光 теплі промені сонця；房间 里很〜у кімнаті тепло.
和盘托出 pan tuo chu сказати все приховування; сказати усе, нічбго не приховуючи; викласти що начистоту.
和平hoping 1)(无战争状态）мир.〜政策міірна політика; політика миру;〜谈判 мирні переговори;〜时期[у] мирний час;〜环境 мирна обстановка;〜运动 рух за мир;〜解决 мирне вирішення;〜攻势 мирні нападки;〜人 士 прихильники (поборники) миру;〜骗局 демагогія про мир;〜阴谋 темна змова під ширмою (під вивіскою) миру;〜麻癖思、想 демобілізаційні настрої;〜演变 мирна еволюція;〜共处 мирне співіснування;〜利用 Ш -? Йь використання атомної енергії в мирних цілях;资本主义〜氐入社会主义的谬 论 абсурдне твердження про мирне вростання капіталізму в социалізм. 2)(温和） м'який (м*якість); добродушний (добродушність); (不猛烈）помірний (помірність). 药性〜ліки не із сильнодіючих; лікувальна дія [ліків] виявиться поступбво.
和平鹤 hepingge голуб миру.
和平主义hSpingzhtiy'i〈政> пацифізм.资产阶 级〜буржуазний пацифізм. 和平主义者 h6pingzhiiyizhS пацифіст; пацифістка.
和气 hd-qi 1)(态度温和）привітний (привітність); ввічливий (ввічливість); добродушний (добродушність).对人要〜 треба бути привітним (ввічливим) із людьми; ІЙ说得f艮〜усе було сказано дуже чемно (у ввічливій формі). 2)—> 和 1Ш. 3)(和睦的感6) дружні стосунки.有伤〜порушити мирну згоду; псувати дружні стосунки.
和善 heshan добродушний (добродушність).
和尚 he-shang бонза ч.\ [буддійський] чернець.
和声 hdsh6ng <音> гармбнія.
和声法 h6sh6ngfS <音> гармонізйція.
和声学 hdsh6ngxu6 <音> гармонія.
和琪老 heshilao миротворець; примиритель.当 〜виступати (бути) миротворцем (примирителем).
和数 hdshii <数> с^ма.
和顺 heshun м'який (м’якість); тихий;
сумирний,她性情〜вонй за натурою м'яка (тиха, лагідна, сумирна); у неї м’який (тихий) характер; вона тихої вдйчі.
和谈 hetan мирні переговори.进 4亍〜вести мирні переговори.
和婉 hdwSn м’яко; делікатно.〜地规劝[м’^іко і] делікатно умовляти (радити); дати делікатну пораду.
和弦 hSxidn <音> акбрд.
和 谐 h6xi 泛 гармонія (гармонійний,
гармонічний). 音调〜 гармбнія; гармонійність; милозвучність;颜色〜 гармонійне сполучення (гармонія) фарби;声 调不〜дисонйнс.
和胞 hexu ласкавий (пестливість); теплий (теплота).〜的阳光 тепле (лагідне) світло сонця;春风〜ласкавий (теплий) весняний вітерець.
和颜悦色 he yan yue se привітно; ласкаво; із привітним (ласкавим) обличчям (виглядом).
和易 heyi добродушний (добродушність);〜近 А добродушний і уважний (доступний);性 '睛〜гірний характер; лагідність натури.
heyue мирний дбговір. уклйсти мир (мирний дбговір).
和衷共济 ^iong gongji у повному сцнанні і згоді;
догги заоднб (спільно, рука об руку); дЬгги спільними зусиллями (загальними силами), як один; злагоджено співробітничати.
铪
he.
令合恪 h^-le локшина з гаолянового (гречаного) борошна.
he另见hi
荷 he <植> лотос індійський.
荷包ІійЬЗо 1)(随身带的小包）гаманець. 2)(衣 袋）кишеня.
荷包蛋 he-baodan глазуння.
荷尔蒙 h6’6m^ng <药> гормон. 荷花 h^hua 1)(莲的花）квітка лотоса. 2)—荷.
荷兰人 Helanren голландець (голландський); голландка.
helanyii голландська мова.
荷兰猪 h犯nzhii <动> морські свинка.
核
核h6 1)(果实的中心）кісточка; ядро.杏〜 абрикосова кісточка; кісточка морелі;胡桃〜 ядро [волоського] горіха. 2)(核状物）ядро. 细胞〜ядро клітки; клітинне ядро. 3)(原子核) ядро атома; атомне ядро; ядерний.〜动力装 置 ядерна силова установка;〜大战 велика ядерна війна; ”〜保护伞 ” "?ідерна парасолька";〜优女} ядерна перевага;〜火国 ядерна держава;无〜国家 неядерна країна.
核裁军 hecaijiin ядерне роззброєння.
核磁子 hecizT〈理> ядерний магнетон.
核蛋白Іі&ШіЬйі <生物
нуклеопротеїн.
核弹头 Іі&Шпби <军> адерна боєголовка.
核定 heding затвфдити що (затвфдження); розглянути і винести рішення.送请上级〜 представити у вишу інстанцію на затвфдження; 〜资本 затвфджений капітал.
核对 hedui звірити що (звіряння); перевірити що (перевірка).〜事实 звфити факти;〜印鉴 звфити печатки;笔迹 звірити почерк;〜正副本 звїрити копію з оригіналом;〜材料 перевірити дані;〜人 数 перевірити кількість людей;帐目己〜过 рахунки вже перевірені (звірені).
核说诈 адерний шантаж.〜政策 політика
адерного шантажу.
核反应 hSfSnying <理> адерна реакція. 核反应堆 hdf§nyingdUT <Щ> адерний реактор. 核分裂 Мйпію〈理> пбділ ядра; розщеплення атомного ядра.
核果 h6gu6 <植> костянка.
核黄素 h6hudngs£i < 药 > рибофлавін; лактофлавін.
核基地 h6jWi ядерна бйза.
核计 heji підрахувати що (підрахунок).〜一下 要用多少钱 підрахувйти (прикинути), скільки буде потрібно грошей.
核价 hejia калькуляція (калькулювати що).
核价员 h6ji螽уийп калькулятор.
核减 haji^n скоротити що (скорочення); урізувати що (урізування) розм.
核交易 hejiaoyi ядерні угоди.
核扩散 hekuosan поширення ядерної зброї.
ШШ&Т helongduan ядерна монополія.
розбити ядерну монополію; покінчити з ядерною монополією.
核能hSnSng 核子能.
钱潜艇 hSqidnfing <军> атомний підводний човен.
核燃料 h6rdnli&o ядерне паливо.
核仁 h6r6n <生物> ядерцб; нуклеоль ч.
核实 heshi точно установити що; перевірити що- (перевірка).〜产量 установити точну кількість продукції;根据〜材料 по перевіреним даним.
h^shiyan ядерне випрббування. 〜 ядерне випрббування в атмосфері;地下〜 підземне ядерне випрббування;夕卜层空间〜 ядерне випрббування в космічному просторі.
核酸 hSsu^n <化> нуклеїнова кислоті.
核算 hesuan калькулювати що (калькуляція); розраховувати що (розрахунок); обчислювати що (обчислення); перевіряти розрахунок. 〜成本 калькулювати собівартість;经 济〜господарський розрахунок; госпрозрахунок; 基本〜单位 основні госпрозрахункові одиниці.
核糖h細ng <化> риббза.
核糖核酸 hdtdng hesuan <化> рибонуклеїнова кислота; РНК.脱氣〜дезоксирибонуклеїнова кислота; ДНК.
核桃 he-tao 1) <植> горіх [волоський] 2)(指果 实）горіх.〜蛋糕 горіховий торт.
核外电子 hSwM-diAnzT < 理 > позаідерний електрон.
核武器hewiiqi〈军〉ядерна зброя.战略〜


303
стратегічна ядерна зброя;〜名备 запас ядерної зброї;无〜地区 зона, вільна від ядерної зброї; без'ядерна зона;全面禁止和 彻底销毁〜повна заборона і повне знищення ядерної зброї;中国在任何时候、任问情况 下，都不首先使用〜Кш^й нікбли і ні заяюіх обставин не застосує першим ядерну зброю.
核销 hexiao [дозволити] списати з рахунку; затвердити витрату [після розгляду].
核七、hexln ядро; центр; кістяк.领导〜керівне ядро; керівний центр;起〜作用 відігравати роль кістяка;党的〜小组 партійна група-ядро; партійне керівне ядро;马克思列4s主义〜 |'ц]题 кардинальне питання марксизму- -ленінізму.
核装置 hezhuangzhi ядерна установка.
核准 hezhiin затвердити (затвердження); санкціонувати що (санкція).〜预算 затвердити кошторис (бюджет);经有关单位 〜од句)жати санкцію відповідної установи.
核子 〈理〉нуклбн; ядро.〜燃 Ядерне паливо;〜反应іцерна реакція;〜物理学 ядерна фізика.
核子力 hezili ядерна сила.
hezlneng <Щ> адерна енергія
涸
涸傲之駙 he zhe zhl fu як (що) риба без води; [опинитися] у безвихідному становищі.
he.
盒 коробка; картонка;(暗盒）кас打а.火柴〜 коробки з-під (для) сірників;饭〜коробки для рису;帽〜капелкішна картонка;目艮镜〜 футляр для окулярів;糖果〜корббки для цукерок; бонбоньєрка застар. 木〜 дерев’яний ящичок; 一糖果 коробка цукерок (із цукерками); 一火柴 коробка сірників.
颂h6.
会页 he〈解〉щелепа верхня щелепа; "F〜 нижня щелепа.
颂下腺 hexiaxian <解> підщелепна залоза.
h6 另见 Mo.:.
絡 he <动> єнотовидний собака; уссурійський єнот.
翮hi
翮 1)(鸟羽的莲）стрижень пера. 2)(翅膀） крило.振〜高飞 розправивши крила, злетіти вгору.
hS 另见 хій.
吓h6 <叹词> ех; ой.〜，怎么能这样呢！ ех，як можна так поступати! ой, не можна ж так [чинити, діяти]
何h、
何 荷（нбсти，носити).
嘀 h色另见 xiao; xiao.
В高 1掏 heb§ 1) різкий (про звук); 2) різкий, суворий, жорсткий; 3) гарячий, ждркий; 4) задовблений,весрлий.
知I he.
少高hehe палаючий, пломеніючий; той, який
горить гарячим полум'ям; охоплений зростаючим вогнем.
he 另见 h6; huo; huo.
和 1)(跟卷卩S ) підспівувати кому; підтягувати (підтягування), підспівувати (підхопити) 一 唱百〜хбром. 2) (_ 诗） скласти вірші у відповідь кому.
贺hi
贺 he поздоровляти кого з чим (поздоровлення); висловити поздоровлення.〜功 поздоровляти з нагородою за заслуги.
贺辞 hed вітання; поздоровлення; вітальне слово; вітальна промова; адреса (专指书面 贺辞).
贺电 hedian вітальна телеграма.
贺客 heke людина, яка поздоровляє з ким-чим.
贺礼 h会її подарунок.
贺 ^ henian поздоровляти з Нбвим роком; новорічне поздоровлення; новорічний візит. 到朋友家去〜 піти до знайомого з новорічним візитом.
贺年片 h^nianpian новорічна листівка.
贺喜 hex! поздоровляти кого з чим (поздоровлення).
贺信h6x'm поздоровний лист.收到很多〜 отримано багато поздоровлень.
另见
荷 he 1)(肩扛）нести на плечі (на плечах) що.〜 枪 нести на плечі гвинтівку; із гвинтівкою на плечі;〜锁 нести на плечі мотику. 2)(负〜棚担） тягар; ноша; відповідальність.肩负重〜 лежить на кому важкий тягар (важка ноша); нести велику відповідальність. 3)(表示客气） будьте ласкаві; удостойте,请予答复为〜 будьте ласкаві відповісти; удостойте відповіддю; не відмовте в люб’язності відповісти.
hezhong <^> навантаження.
ИЩ he 另见 h6.
喝 he (喊叫）кричати (лемент); окликнути кого (оклик); гикати (гик, гикання) розм.大〜一 声，追上前去 із криком (із голосним лементом) кинутися навздогін; 口肖兵〜了 ~声： “站住! ” вартовий голосно крикнув: "стій!"; пролунав оклик (окрик) вартового: "стій!"
喝彩 hecSi голосно кричати браво; улаштувати овацію.得 Ш 〜віікликйти захоплене схвалення; знайти рукоплескання;齐声〜 вибух захопленої овації; вибухнула загальна овація.
喝倒彩 he daocai освистати кого; ошикати кого; шикати кому.
喝令 heling різко скомандувати; наказати кому твердим тоном.
喝问 hewen різко (грубо) запитати кого.
揭hi
揭 he бурий; коричневий.
褐家鼠 hejiashti <动> сірий пацюк.
揭煤 hemei <矿> буре вугілля; лигніт.
褐铁矿 hpti6kuang〈矿〉бурцй залізняк;
лимоніт.
褐:!二 hdtii бурозем.
褐藻 hSzao <植> б^рі вбдорості.
赫bL
赫hb 一赫兹.
赫 Ш hehe блискучий.〜有名 знаменитий; голосне ім'я; користуватися широкою популярністю;〜有名的人物 знаменитість; людина з голосним ім’ям; людина, що користується широкою популярністю;战功〜 блискуча перемога; блискучий військовий подвиг. г
赫然 hWn 1)(突然呈现）раптбво (раптовість).前面〜出现一只猛虎раптбво з’явився лютий тигр. 2)(形容大怒)：〜而 怒 розлютуватися.
赫哲族 Hezh^zu "хечж^" (одна з національних меншин Китаю).
赫兹 hSzT герц.
鹤М
鹤 he журавель ч.
鹤发童颜 he fa tang yin сивий старий із моложавим лиц^м.
鹤立鸡群 he li jT qun "журавель серед курок"; біла ворона; бути головою вище [за всіх]; бути на гблову вище; велетень серед пігмеїв.
鹤嘴镐 hdzuTg3o кирка; кирка-мотика;(矿工用 鹤嘴镐)кайлй; кайло.
壑k
壑hS丨山沟）яр;(深州）безбдня ж.;(大水坑） водоймище.千山万一незліченні гори й прірви.
Ми-
hei.
黑 h6i 1)(黑色）чбрний (чбрнота, чорніти).〜衣 月艮чбрна с^сня; чбрний одяг;他穿着一身〜衣 月艮 він весь у чорному; він одягнений в усе чорне;〜头发 чорне волосся; чорноволосий; 〜面孑L смагляве обличчя; смугляволиций;〜 皮肤 смаглява шкіра; смуглявошкірий; темношкірий;〜目艮睛 темні очі; темноокий; чорноокий;〜染 пофарбувати в чбрний колір. 2)—黑暗 1).天〜了 стемніло; стйло темно; смерклося;屋子里很〜у кімнаті дуже темно. 3)(反动的）чбрний.〜会 чбрна конференція.
黑暗 hei an 1)(无光）темний (темрява); похмурий (морок); пітьма.在〜中坐看 сидіти в темряві. 2) (^ IE X) чбрний; темний (темрява); похмурий (морок).〜势力 темні (чорні) сили; мракобісся;在〜的旧社会里 у безпросвітному старому суспільстві;世界一 定要走向光明，而决不是走向〜світ неодмінно піде до світла, а ніяк не до мороку.
黑白 heibai 1)(黑色和白色）чорно-білий. ~ 电影 чорно-біле кіно;〜电视 чорно-біле телебачення;〜胶卷 чорно-біла плівка. 2) (是非）істина і неправда; прйвда і неправда.〜分明 ясно і чітко; дуже чітко; без змішання.
ШЙМ* heibaipian <Ш> чорно-білий фільм.
黑斑蚊 h6ib5nw6n〈动〉кусйка. heibSn класна дошка.
Ш tfP. heibSnbao стінгазета, написана на


304
чорній дошці.出〜випускйти стінгазету.
黑帮 heibang чорна зграя (банда).反革命~ контрреволюційна чорна зграя.
і截豹党 Heibaodang Партія "чорний леопард".
黑道Іібісійо参阅“走黑道z6u heidao,,<
黑地 heidi незареєстровані землі, сховані від влади при обліку.
黑店 heidian кубло-нічліжка ч.; чорний притон.
黑紹 h6idi§o <动> сбболь ч.
Ш 洞洞 heidongdong темним-темно; дуже темно; непроникна темрява; непроглядна пітьма; безпросвітний морок.
黑豆 heidou чорний соєвий біб.
黑格尔主义 h6ig6’Srzhiiyi <哲> гбгель
黑管 hgiguSn <音> кларнет.
黑锅h6igu6参阅“背黑锅Ьбі hgigu6”.
黑糊糊 hgihiihii 1)(颜色发黑）чорний (чорнота). 〜的泥 чбрна глина. 2)(光线 І暗）похмурий (похмурість, сутінок); темнуватий; напівтемрява (напівтемний); напівморок. Ж 子里一的 у кімнаті [стояв напівморок ;天〜 的 стояли сутінки. 3)-> 黑压正.
Ші5 heihua <1吾> арго невідм.; злодійська мова (жаргон); блат; блатна музика. 土匪〜 бандитський жаргон.
黑桦 Іібіїшй〈植〉бер&а чорна.
黑综 heihuan <动> чбрний амур.
黑货 hgihud 1)(私货）контрабанда; контрабандний товар. 2)(反动论调）мотлох 修正主义〜ревізіоністський мотлох;抛出〜 витягти чорний мотлох.
黑家鼠 hgiji^shii <动> чбрний пацюк.
黑晶 h6lj了mg〈矿> морібн.
黑浙青 h6iHqTng <矿> альбертіїт.
黑憐 heilin <化> чбрний фосфор.
黑麦 heimai жито c. 、
黑萄 heimei <植> ожііна.
黑霉 h6im6i〈生物>ч6рна цвіль.
黑名单 heimingdan чорні списки.
黑幕 heimu [темна] підгрунтя; закулісна сторона.〜重至 багато закулісних інтриг; чимало темних підгрунть.
黑钱 h6iqidn темні гроші;(贿赂）xa6dp; винагорода --
黑琴鸡 heiqinjl〈动〉тетерев; тетерук; тетеря.
黑热病 h6ir6bing <医> кал^-азйр ч.
黑人 heiren негр; негритянка.
heise чбрний колір; чбрний (чорнота).
属 чбрний метал;〜冶金学 чорна металургія; чбрний (димовий) порох.
黑色素 h6is6sCi〈生理> меланін.
黑纱 heisha креп; жалобна пов'язка.
黑市 heishi чбрний ринок; чорна біржа,〜价格 ціни чорного ринку.
黑手党 heishoudang мафія.
黑死病 h5islbing <医> чумі 黑穗病 hgisuib'ing <农> голбвня,小麦〜голбвня пшениці.
黑桃 heitao <纸牌> піки лш” пікова масть.〜皇 后 пікова дама.
黑体 hgitT 1) <印> жирний (чбрний) шрифт. 2)〈理〉чорне тіло.〜福射 випромінювання
чорного тіла.
Ш І heitii <і也质 > чорнозем; чорноземний ґрунт.〜地带 чорноземна смуга.
helwiikuang <^Ґ> вольфраміт; залізна
юла.
黑心 heixln 1)(坏心)чорна (злобна) душА 起了 ~ зародився злий (чбрний) намір; заговорив зчорна. 2)(心肠恶毒）злий (злість); злісний (злостивість); злочинницький (лиходійство). 〜的地主 злий (злісний) поміщик.
Ш jg heixin < Р > анонімний лист; анонімка прост.
黑星病 hSixTngbing <农> napuid.苹果〜парша яблуні.
ШШШ heixlngxlng〈动〉звичайний шимпанзе.
黑,熊 heixiong чбрний ведмідь.
黑越越Мхйхй —>黑翔翔2).
黑 Ж Ш heiyaya пітьма; безліч; похмурий (похмурість); темний.路旁站着〜的一4人 біля дорбги стояло безліч народу;远处是一 片〜的树林 удалині тягся темний ліс; удалині чорнів ліс.
黑杨 heiyang <植> осокір ч.; тополя чорна.
黑夜 heiye [темна] ніч.
黑影 heiying тінь ж.
黑油油 heiyouyou синьо-чорний; чорний- пречорний.〜的头发 синьо-чорні (чорне- пречорне) волосся; волосся кольору воронячого крила (як вороняче крило).
黑翔翔heiyouyou 1)—黑油油.2)(昏暗） сутінковий; сутінок; напівморок; напівтемрява (напівтемний).四周〜的 навкруги стояв сутінок (напівморок, напівтемрява).
黑鱼 h6iyii <动> змієголбв.
黑云母 Ьеіуйптй〈矿> біотит; чорна слюда.
黑藻 heizao <植> гідрапла мутовчаста.
Ш# heizhong негроїдна (чорна) раса.
黑竹 heizhu <植> листоколісник чбрний.
黑子 h6izT 1)〈书〉(黑溶)чорна родимка. 2)〈天〉 сонячні плями 3)〈棋〉чорні [фігури] (у шахах).
嘿Ж
嘿hei. 1)(表示招呼）гей.〜，快点儿-гей, кваптеся! ну, скоріше!〜，谁在гей, хто там? 2)(表示得意)от це так. 真不错 от це
так, здброво вийшло. 3)(表示惊异）ой; ох; ах; ух; ну•〜，下雪了！ ой (ох), сніг пішов!〜， 真行！ ах (ох, ой), який молодець! ну і молодець! 好大的鱼！ ух，якй рибгіна!
嘿嘿 heihei регіт (реготати).
hen.
拫 hen 1) тягнути, волочити; 2) відштовхувати.
Ilhen.
報 hen〈旧〉прикраси зі шкіри (на передній частині екіпажу).
hdn.
多良 hen •痕迹.水〜слід води; потік; розводи мн.,розм.
痕迹 henjl слід; відбиток,新的〜свіжі сліди (відбитки);旧社会遗留下的〜слідчі (родимі плями) старого суспільства;留下〜залишити сліди (відбитки);不留••一 点 ~ без усякого
сліду; не залишати ніяких слідів [після себе]; 消灭〜заместі^ сліди;地上有人;过的〜на землі значні сліди (відбитки) людських ніг; 他虽辦焦急，但不露一点〜він хоча і хвилюється, але вигляду не подає.
hSn.
f艮 hen злий, непокірний.
眼 h6n.
喂 hen {новокит.) дуже.
喂卩多 henduo ганьбити.
h6n.
狠 hgn 1)(凶恶）Злий (злість); злісний (злостивість); лютий (лютість);(残忍） жорстокий (жорстокість); нещадний (нещадність); безжалісний (безжалісність). 2) (坚决）з твердою рішучістю; із усією рішучістю.
狠毒 hendu злий (злість); злісний (злостивість); ущливий (уїдливість).说话〜злий на язик;用 ;已、〜злі наміри; із злісним наміром.
狠狠і也 henhen-de як випливає; міцно; сильно.〜 批і平 як випливає (сильно) розкритикувати що; вимити кому голову; намилити кому голову;〜打击敌人 наносити нещадні удари [по] ворогах.
狠命 henming <方> щосили; з останніх сил; що є (було) сил (сил); з шкіри лізти геть; хоч кров із носа прост.
狠心 h6nxfn 1) —>•狠 1).〜的人 черстві (жорстокосерда) людина;〜的地主 злий поміщик. 2)(下决心不顾一切）озлобитися (жорстокість); прийти в жорстокість; у жорстокості.
4艮 hSn.
很 hen дуже.〜高 дуже висбкий;〜快 дуже скоро (швидко).〜对 зовсім правильно; він цілкбм правильно сказав;他说得〜对 він говорить саме так, як потрібно;〜静 повна тиша; дуже тихо;好得〜відмінно; прекрасно; дуже добре;〜突然 дуже (украй) зненацька;〜久以 ШІ дуже давно; у далекому минулому; давним-давно;〜可能成功 мабуть, що вийде; дивися (дивишся), і вийде (утворитися);不〜 知道 погйно (мало) знати що;不〜相信 не зовсім вірити чому;〜不相称 явно не відповідати чому;商品的销路〜广 товар має ширбкий збут (великий попит);我〜了 角罕他 я його добре (прекрасно) знаю;他有〜多经验 у нього багатий (великий) досвід; у нього [дуже] багато досвіду;我头痛得〜у мене сильно (дуже) болить голова;工作经验也不 少，但是不能够〜好地总结起来накопичився чималий досвід роботи, але його не зуміли належним чином узагальнити;代表们受到〜 大鼓舞和教育 делегати наради були дуже натхненні й одержали гарне виховання.
恨hh.
恨 hen 1)(仇视)ненавидіти що (ненависть ж.)\ обурюватися (обурення). 〜入渭• ненавидіти до глибини душі; люта ненависть; плекати люту ненависть;
民族〜класова помста і національна ненависть. 2)(悔恨）досадувати (досада); шкода кому що, з неозн.他终天之〜


305
відчувати досаду все життя.
恨习、得 henbude так і хотілося б; так і мріяти; не терпітися,我〜把所有的话一字不漏地说出 来 мені так хочеться вимовити усе до кінця, не пропустивши ні слова;他〜马上就离开 йому не терпілося піти зараз же.
恨 Ф henshi прикра справа; досада; неприємність.
恨铁不成钢 hen ti6 bu cheng gang чекати ще більшого від людини.
予 heng.
亨利 h6ngli〈电> гбнрі невідлі” ч.
亨利计hgnglij丨〈电> генр丨метр.
亨通 hengtong успішно; благополучно; як по маслу.万事〜пбвне процвітання; усе йде успішно; усе йде як по маслу.
heng.
І幸 heng (новокит.) обманювати, дурити, обдурювати.
heng 另见 hng.
哼 h6ng 1)(鼻子发出声音）хмикати (хмикання) розм.择子里〜了一声 хмикнути (фиркнути) носом. 2)(发出呻吟声）стогнйти (стогін); охати, (охання); кректати (кректання) розм. 病人~了 一夜 хворий стогнав усю ніч; ШШ 得〜了一声 він охнув (застонав) від болю. 3) (低声吟唱）т“хо наспівувати що; муркотати що, розм. (муркотання).〜小调 наспівувати (муркотати) пісеньку.
哼持 h6ngchT <象声> (喘气声）сопіти (сопіння); (形客说话不清）кфсати (мукання) розм.; бурмотати (бормотання).说话一的 мукати (бурмотати) нерозбірливо.
哼卿 h6ng-ji 1)(低声唱）наспівувати що; муркотати що, розм. (муркотання). 2)(低声 念）читати собі під ніс.
哼儿哈儿 hSngrMr〈象声> хмикати (хмикання) розм.他〜地敷衍了 一阵 у відповідь він лише невизначено хмикав; він обійшовся одним нічбго не значущим хмиканням.
哼唷 h6ngy6 ей, гухнемо!
fe heng.
妲娥 hdng泛 <神经> Хен-е (місячна фея; також обр. у знач.: місяць).
ї行 heng.
ї行 heng яшмова підвіска (на поясі).
іШк henghuang дорогоцінна підвіска на поясі.
ШЩ hengpei яшмова підвіска на поясі
衡 h6ng.
蘅 heng копитень (духмяна рослина).
heng.
恒 hSng 1)衍心.持之以〜незмінно притримуватися чого. 2)(经常）звичайний (звичайність); постійний (сталість).
十Й产 hengchan нерухомість; нерухоме майно.
恒沿 hengchl <解> постійний зуб.
恒等 h6ngd6ng〈数〉тотбжність.
恒等式 h6ngd6ngsh丨 <数> тотбжність.
恒河沙数 H6ngh6 sha shu як пісок морський; що (як) піску морського; незчислима безліч.
恒 久 hengjiu постійний (сталість); довгостроковий.
*|Жй hengliang постійний [розмір].
恒温 hengwen постійна температура,〜і交备 пристрій для підтримки постійної температури;〜车间 термоконстантний цех; 〜@ термостатотарування.
hengwen dongwu гомаетерні тварини.
恒温器 hengwenqi термостат.
恒心 hengxln〈技〉постійність; наполегливість. W〜виявити постійність (наполегливість).
恒星 hSngx了ng <天> зірка.〜亮度 блиск зірки;〜 密度 зоряна щільність;〜周期 зоряний (сидеричний) період.
十亘 Ж hengxlngnian 〈天 > зоряний
(сидеричний) рік.
*直星日 hengxTngri< 天 > зоряна (сидерична) доба.
ИЖ时 hengxlngshf<^> зоряний (сидеричний) час.
恒星系 hdngxTngxi〈天> система зірок; зоряна система.
恒星月 hdngxTngyuS〈天>з6ряний (сидеричний) місяць.
析 heng.
相1 heng〈建〉прогон.
祐1 架 h6ngj& <建> ффма.
搞 h^ng.
鹆heng <动>
横 heng 另见 hdng.
横 h6ng 1)(跟地面平行）горизонтальні (горизонтальність). 〜线 горизонтальна лінія; горизонталь ж.;〜面 горизонтальна поверхня; 〜放 горизонтально покласти що;〜握球拍选 手 тенісист горизонтальної хватки [ракетки]; тенісист хватки "ножем". 2)(从左到右成Й 反)поперечний.〜写 писати зліва праворуч; поперечний лист. 3)跟“竖”、“纵”相对） поперечний; поперек.〜切 розрізати що поперек;〜过马路 перетнути вулицю;树〜倒 在路上 дбрево впало поперек 4)(纵横杂乱)： 老泪〜流 обливатися старечими сльозами; [весь] у старечих сльозах 5)(蛮横）грубо (брутальність); нахапьно (нахабність).〜力口诬 蔑 рознуздано брехати; обрушити на що потік наклепу;〜力卩拦阻 силоміць (насильно) утримувати що]〜力卩阻烧 нахапьно мішати;〜 力П 干涉[нахабно] втручатися у чужі справи〜 力f】f皮太石 грубо порушити що.
横臂 hengbi <机> поперечка; хобот.
$彼 hengbo <Ш> поперечна хвиля.
Ш 冲 Ж玄童 heng chong zhi zhuang штовхаючи зустрічних і поперечних; лізти (йти) напролом; діяти свавільно і самовільно.
横道线 hengdaoxian перехід [через вулицю]; пішохідна доріжка.
横笛 hengdi [китайська бамбукова] флейта.
横渡 hengdu переправлятися; перетинати що. ~ 长 ІХ переправитися через ріку Янцзи; перетнути ріку Янцзи.
横断面hSngdi^nmian —*•横剖面.
横 Р人 hengdui <军> лінійна побудова; лінійний
порядок; розгорнутий стрій; шеренга.——歹У〜 стрій в одну шеренгу; розгорнутий одношеренговий стрій.
横幅 h6ngfii [поперечне] полотнище;(柳幅书回） полотнина; протягнені транспаранти з написом.〜标і吾 полотнище з гаслами.
横隔膜 hSngg6m6 < 解 > діафрігма; грудочеревна перегородка.
横亘hdnggSn [тягтися] уздовж.两哲之间〜着一 座大山 уздбвж межі двох провінцій тягнеться великий гірський хребет.
hengjiechang〈解〉поперечна кишка.
横跨hdngkuS [стояти] поперек.大桥〜在广阔 的?可面 Jb через широку ріку перепинений (перекинутий) великий міст, henglei <Й> поперечне ребро.
横梁 hengliang〈建〉поперечна балка; ригель ч.; поперечка; поперечник; поперечина.主 ~ головний ригель.
横眉冷对千夫指，俯首甘为孺子牛h如g mei I6ng dui qianfti zhi, fii sh6u gan wei ruzt niu нахмурив брови, із холодним презирством дивлюся на перст, що вказує, вельможі, але, схиливши гблову, готовий, як буйвіл, служити дитині.
横眉怒目 heng mei nu mu із звірячим (лютим) виразом обличчя; із загрозливим (грізним) виглядом; [кидати] люті пбгляди.
横披 hengpl полотнина [із каліграфічним написом або живописом].
横咅!І面 hengpoumian поперечний розріз.
横七竖乂、hengql-shuba у повному безладі; хаотично; безладно.小屋里〜地堆着许多 东西 у кімнатці в повному безладді (хаотично, безладно) нагромаджена купа різних речей.
横肉 hengrdu:—脸〜звіріче (люте) обличчя; звірині (люті) риси обличчя; обличчя виглядало лютим і звіроподібним.
横扫 hengsSo змести що\ 〜残敌 вимести що змести залишки ворожих військ з лиця землі.
横生hdngshSng 1)(杂乱地生长）зарослі杂草〜 усе заросло бур'яном; зарослий бур’яном. 2) (层出不穷）:&趣〜пбвний невичерпного гумору;妙语 ~ каскйд дотепів; сипати каламбурами.
hengsheng zhljie чинити всякого роду перешкоди (усілякі перешкоди); вставляти (ставити) ціпки в колеса; створювати ускладнення
横竖 hengshu〈口〉рівно; так чи інакше.〜一样 все одно; усе єдино; 天是來不及 了 ус^ одно
(так чи інакше) сьогбдні не встигнемо.
横纹肌 h^ngwdnj了〈解> попербчно-смугастий м’яз.
横心 hengxln твердо і безповоротно вирішити; прийняти тверде рішення.
Ш If hengxing бешкетувати (бешкетування); чинити свавілля;.〜无忌、розгнуздатися; розперезатися; лютувати без всякого
отримання; звільнення解放前国民党特务到 处〜скрізь чинйли свавілля гхшццанівські шпики.
横行簕道 hengxing badao бешкетування мн. (бешкетувати); деспотизм і сваволя;
лютувати щосили.帝国主义一的时代已经~ 去不复返了 безповоротно пройшов той


306
час, коли імперіалісти безкарно лютували; безповоротно пішов в минуле час безкарних лютувань імперіалістів.
横接 h6ngxu如 <医> буббн.
横征凝敛 hen^ zheag bao Іійп оподатковувати населення (народ) непосильними поборами; оббирати населення, збираючи непомірні податки і збори; дерти з живого і з мертвого; дерти дві (три, по дві, по три) шкіри з кого. абсцес.
横坐标h6ngzudbi3o <数> абсц彳с.〜轴
衡 hdng.
衡hdng 1)—衡器.2)->十衡量2).〜愔度理 виважено міркуючи; якщо міркувати (судити) виважено; зважаючи на все;〜情度 势 судячи зі сформованої обстановки; виходячи з наявного полбження.
衡量 hengliang 1)(权衡）міряти що (мірка); зважувати що (зважування); оцінювати що (оцінка).〜得失 зважити всі плюси і мінуси; зважити усі за і проти. 2)(斟酌）зважити що\ подумати; обміркувати (обмірковування).〜 情况 зважити обставини (обстановку, ситуацію);请你〜一下，怎么办好звйжте (подумайте, обміркуйте), будь ласка, як буде краще.
衡器 hSngqi ваги мн.
heng另见h如g.
横 heng (强横）зухвалий (зухвалість); нахабний (нахабність).〜话 нахабні (зухвалі) словй;说 〜话 говорити зухвалості; дерзити розм.
Ш Ш hengbao бешкетування; насильство; сваволя.〜行为 бешкетування; грубий акт.
横财 hengcai скажені гроші;发〜нажати скажені гроші; нажитися нечесним шляхом; нагріти руки на чому.
横 ^ henghuo нещастя; лихо; нежданне
бідування.飞来〜лііхо звалилося, як сніг на гблову; раптово навалилося нещастя (навалилося лихо).
横蛮 hengman нахабний (нахабність); зухвалий (зухвалість); шалений
横 Ф hengshi трагічний (злощасний, нещасливий) випадок; нещастя.
横死 hengsl насильницька смерть; померти від нещасливого випадку; трагічна загибель.
hng 另见 h6ng.
哼hng (表示申斥或不满）гм; хм; ну.〜，我才不 相信呢！ гм (хм), так я і повірив!〜，我才不 希罕呢! подумаєш, дуже мені треба!〜，看 你再 ну, подивимося, як це ти ще посмієш!
Вф hong.
时-hong〈宗〉ом.
їй hong.
honghuo звуконаслідування шуму хвиль, рокотати.
ЙІ hong.
掏 hong гнати; виганяти.
_ hong.
Ш hong 1) смерть. 2) рмирати.
ШШ honghong 1) дзижчати {про комах); 2) численний; більшість; в більшості.
藉逝 hongshi вмерти.
轰 h5ng.
轰h6ng 1) <象声 >-> 袭隆.〜的一声,地雷炸开了 із гуркотом вибухнула міна. 2)(雷呜） гриміти; грохотати (гуркотіння); рокотати (гуркотання); гримотіти розм. (гуркотання). 雷〜电闪 блискали зигзаги блискавки, і грохотапи розкати грому. 3) 二►轰击 1).炮〜敌 舰 обстріляти зі знарядь ворбжі судна;敌人 的工事部被炮火〜平了 всі укріплення противника були знесені (зрівняні з землею) артилерійським вогнем (обстрілом). 4)(赶） гнати кого (гонка).〜麻雀 гнати горобців;〜 苍姆відганяти мух;把他从家里〜出去 вигнати його з дому.
轰动 hongdong викликати сенсацію; прогриміти; нашуміти; голосний (голосність); сенсаційний (сенсаційність).〜一时 стати злободенним; викликати сенсацію; стати сенсацією; залучити більшу увагу; стати предметом загальної уваги;〜一时的事件 сенсаційна (голосна, голосна) подія;〜全世 界 викликати сенсацію в усьому світі; нашуміти (прогриміти) на весь світ; потрясти весь світ;手术成功的消息〜了整个 医院 усю лікарню потрясла звістка про успішний результат операції.
轰轰烈烈 honghonglielie грандіозний (грандіозність); бурхливий (бурхливість); потужний (потужність)〜的群众运动 бурхливий (потужний) масовий рух;〜的斗争 бурхлива боротьба;〜的社会主义建设事业гранді6:зна справа будівництва соціалізму.
轰击 h6ngjT 1)(用炮火攻击）обстріляти що (обстріл); бомбардувати що (бомбардування, бомбардування).〜敌乂 Й军事目标 обстріляти (бомбардувати) військові об’єкти ворога; 开始〜 почйти обстріл (бомбардування);集中〜масбвании обстріл; масове бомбардування; відкрити (вести) масований вогбнь;大炮的〜声 канонада; стрільба зі знарядь (із гармат); гарматна стрільба. 2) <Ш> бомбардування (бомбардувати що).〜原子核 бомбардування атомного ядра.
轰隆 honglong〈象声> гуркіт, гудіння;机器一 的响声рбкіт (гуркіт,) машин;雷声一地响 гриміли (рокотали) розкати грому; рокочуть удари грому;大地一地响 гримлять знаряддя (пушки); стоїть гуркіт гарматної канонади (гарматної стрілянини);大炮〜一声 响 бухнула пушка;卡车~~地开着 гримотіли вантажівки.
轰鸣 hongming гуркотіти (гуркіт);大炮〜 гуркотять знаряддя; покотився рокітливе гудіння гармат.
轰然h6ngr如—自然h6ngrdn.
轰 ^ hongzha бомбувати що (бомбування); бомбардувати що (бомбардування); бомбометання.〜设备 бомбоозброєння;高空 ~ висотне бомбометання; бомбометання з великої висоти;低空〜бомбометання з малих висот (із невеликої висоти);俯冲〜 бомбометання з пікіруванням;滥施〜люте (нелюдське) бомбардування; 受到〜 піддаватися бомбардуванню з повітря.
轰炸机 hongzhajl бомбардувальник; бомбардувальний літак; бомбовоз.轻〜легкий
бомбардувальник;重〜важкий бомбардувальник; 远程〜далекий бомбардувальник.
hong 另见 h6ng; hong.
哄h6ng <象声> шум.大家一地议论起來усі стали галасливо обговорювати; усі галасливо заговорили;大家〜的一声笑了 усі покотилися зі сміху.
哄 і专 hongchuan рознестися; поширитися
(поширення); носитися. звістка
рознеслася (поширилася) по всьому місту.
哄动 h6ngddng —> 轰动 h6ngd6ng.
哄然 h6ngrdn —►哄.
哄抬 h6ngtdi роздути що (роздування);〜物价 роздути ціни; надто завищувати ціни; роздували в ажіотажі ціни.
哄堂 h6ngtdng:〜大芙 віібух реготу; вибухнути дружним реготом; піднявся загальний регіт; пролунав гомеричний регіт; покотитися зі сміху;引起〜大笑 вііклик^ги вибух сміху; викликати дружний (загальний) регіт.
訇
hong.
旬h6ng —旬然.房子〜的一声倒塌了 будинок із гуркотом завалився.
匍然 hongran із гуркотом; з оглушливим шумом.
供 h6ng.
烘 h6ng сушити [на вогні] що;(烘热）гріти що; нагрівати що (нагрівання).〜湿衣月艮 сушііти на вогні мокрий одяг;〜手 гріти руки.
供培 hongbei сушити [на вогні] що.〜茶叶 сушіння чаю;〜烟叶 сушіння тютюнових листів.
烘房 hongfang сушильня; сушарка.
供干 honggan засушити [на вогні】 и^о; просушити [на вогні] що.
烘烘 honghong <象声 > ятряний [із шумом]; палаючий. ~ 的火苗 палаючий вогбнь; палаючі язики полум^; ятряне полум'я; ^ 子烧得〜的 пекуче горіла грубка; піч палаюча (пихкає жаром).
烘托 h6ngtu6 1) <艺> відтін4ти контури [на малюнку]; відтінити світлотіні; навести СВІТЛОТІНЬ. 2)(陪衬）відтінити що; виділити що (виділення).〜出人物的特点 відтішіти (виділити) характерні риси персонажа;湖在 蓝天的〜下显得更加美丽на тлі блакитного неба (відтінене блакитним небом) озеро виглядало особливо красивим.
供箱 hongxiang сушильна шафа.
烘云托月 h6ng yun tuo yue відтінити що; виділити що (виділення).如同〜нембв (як) місяць, відтінений хмарами.
弘 hong.
弘论 honglun світла думка.
弘愿 hongyuan висбкі (шляхетні) прагнення; піднесені цілі (прагнення).立下〜поставити собі піднесені цілі; задатися високою ціллю.
弘旨 h6ngzhT суть ж.\ найголовніше та найістотніше 无关〜не в цьому суть (найголовніше та найістотніше); [усе] це малозначуще; [це] не так важливо; [це] не настільки істотно.


307
紘 hong.
Ш hong ширбкий; ширина, в ширину.
Й hong.
Ш hong {бот.) горець східний (Polugonum orientale L.).
法 hong.
ШШ honghong звуконаслідування рокоту хвіть; рокочучий, рокотати.
聪 hong.
耽耽 honghong потужний (про звук), потужно звучати, гриміти.
翔 h6ng.
Щ hong (у словниках) тлумачиться в значенні, hong.
Ш hong обширний та глибокий, hong.
珙 hong глиббка ущелина.
ML hong.
Щі hong передня перекладина (колісниці).
賛 hong.
黉 hong школа
"ШШ hongjiao шкільне обладнання.
ЙП hongmen школа.
赏门客 hongmenke освічена людина.
赏舍 hongshe шкільний корпус, школа.
黉宇 hongyu шкільне приміщення (корпус), школа.
蔡 hong.
蕻h6ng —雪里蔡та菜藤.
红 hong.
红 hong 1)(红颜色）червоний (червоність, червоніти).〜布 червона матерія (тканина); кумач;〜颜料 червона фарба;深〜
темно-червоний; багряний; вишневий
[колір];淡〜червонуватий; ясно-червоний; 染~ фарбувати що в червоний колір;面色白 里透〜кров із молоком. 2)(象征喜的红布） червона матерія (тканина); кумач.挂〜 декорувати (прикрашати) що червоною матерією. 3)(象征成功）успішний (успіх); (受欢迎）популярний (популярність).这位 作 家很〜 це найпопулярніший
(найулюбленіший) письменник; це письменник, що користується великим
успіхом (великою популярністю). 4)(象征革 命）червоний.〜五月 червоний травень; 〜 忘坚 полум'яне серце і тверда воля. 5) —> ЙС 利.
红矮星 hong'aixlng <天> зірка - червоний карлик.
红白喜琪 hong bai xtshi весілля і похорон.
红斑 h6ngb3n <医> еритема.
红斑病 h6ngbanb丨ng <医> еритемагб3.
红帮! Hongbang <史> "Хунойн" (назва одного з таєлтих товариств у старому Китаї); "Червоне Братерство".
红榜 hongbSng червона дошка; дошка пошани.
红宝石 h6ngbSoshi〈矿> рубін.
红茶 hongcha чбрний чай.
红肠 hongchang ковбаса.大〜чайна ковбаса; 4、
〜сосиски мн.
红场 Hongchang Червона площа.
红潮h6ngchdo ру^янець.脸上泛起〜щбки залилися рум'янцем; обличчя спалахнуло рум’янцем; обличчя так і загорілося (зашарілося).
hongchen мирська суєта. '
红火丁 hongdeng червоний сигнал; червоне світило.
红点领 h6ngdiSnk6 < 动 > соловей-червоношийка ч.
红帆 hongfan〈矿> марганцевий купорос.
红萊 hongg6ng меркурохром.
红骨髓 h6nggtisuT <解> червбний кістковий мозок.
红光满面h6ngguSng man mian (精神焕发） квітучий вигляд; пашіти здорбв’ям;(面色好） кров із молоком.
红狐 h6nghii〈动> червона лисиця.
红花 honghua〈植，药> сафлор фарбувальний.
红花草 honghuacao астрагал.
红教 h6ngji&o <宗> "червбна секта" ламаїзму.
红巨星 hongjuxlng зірка • червбний гігант.
红角 JL hongjuer популярний артист; артист, що користується широким успіхом (ширбкою популярністю).
红军 hongjun Червбна армія; червоні війська.〜 战士 червоноармієць;〜部队 червоні частини (війська);中国工农〜Робітнгічо-селянська Червбна армія Китаю.
红利 hongli тантьєма.
红脸 h6nglian 1)(指害羞）червоніти; ніяковіти (збентеження).小姑娘见了生人就〜дівчинка червоніє (ніяковіє) при чужих. 2)(指发怒） сердитися.—来就〜лбдве що, так відразу сердитися ；夫妻俩从没红过脸ЧОЛОВІЮІ жодного разу не сварилися між собою. 3)(指 凶狠的人）зла людина.
红憐 honlfn червбний фосфор.
红铃虫 honglingchong <动> рожевий хробак.
红领巾 honglTngjln 1)(红色领巾）піонерський (червбний) галстук. 2)(指少先队员）піонер; піонерка.
红柳 h6ngliii < 植 > гребенщіік (тамарикс) китайський.
红绿Й* hongltideng світлофор (світлофорний).
红酶素 h6ngm6isCi <药> еритроміцин.
红木 hongmu палісандр; палісандрове (червоне) дерево.〜家具 палісандрові меблі; меблі з червоного дерева.
红男绿女 h6ngn如-Ійпй ошатна (строката) юрба.
红泥 h6ngni < 地质 > червонокблірний (червбний) мул.
红fi比 hongpl <化> червбний миш'як.
红皮病 hongpibing <医> еритродфма.
红扑扑 hongpupQ рожевий;脸上〜的 рум'яне обличчя порожевішало.
红旗 hongqi 1)(红色的旗子）червбний прапор; 五星〜п'ятизірковий червбний прапор;〜飘 飘 розвіваються червоні прапори. 2)(用 f乍革 命h，先进的标志）червбний прапор.〜竞赛 змагання за червбний прапор;〜弟位
передова організація; колектив, що тримає перехідний червбний прапор.
红青 hongqlng темно-пурпурний; темно- пурпуровий; вйтончено-фіолетовий;
темно-червоний.
红人 hongren фаворит; фаворитка; мазунчик розм.\ персона грата.
红润 h6ingn!in рум'яний (рум’янець),脸色〜 рум'яні щоки.
红三叶 hongsanye〈植〉червбна конюшина.
红色 h6ngsS 1)(红颜色）червбний колір. 2)(象 征革命）червбний; революційний.〜政权 червбна (революційна) влада; влада червоних.
红杉 hongshan секвоя [вічнозелена].
红烧 hongshao тушкувати що [у сої].〜牛肉 тушкована в сої яловичина; /тушкована яловичина.
红十字会 Hongshfzihui суспільство Червоного хреста.
红薯 hongshu батат; картопля солодка.
红树 hongshu <植> дерево мангрове; мангрова.
红 hongsong <|Й> сосна корейська; кедр маньчжурський (корейський).
ІЕШ hongtang жовтий цукор; бастр спец.
红桃 h6ngtdo <纸牌> хробаі«і мн.; чирвова масть; чирвовий туз.
红通通h6ngt6ngt6i^ червбний.〜的晚霞 червбна вечірня зоря. -
红铜 hongtong червбна мідь.
红土 h6ngtii 1)〈地质> червоноМм; латерит. 2) —红土子.
红土子 hongtu-zi〈化〉залізний сурик.
红外线 h6ngw&ixi&n < 理 > інфрачервбні (ультрачервоні) промені. 〜福射 інфрачервона радіація.
红夕卜星 hongwaixlng〈天〉інфрачервона зірка.
红卫兵 hongweiblng червоногвардієць.
红线 h6ngxi^n червбна нитка.象一条〜贯穿 着…червоною ниткою проходити в чому, через що.
红锌矿 hongxlnkuang〈矿> цинкіт.
红星 hongxlng червбна [п’ятиіфгна] зірка.
红癖 hongxuan〈医> еритразма.
红血球 hongxueqiu〈生理〉еритроцит спец.; червоні кров’яні тільця (кульки).
Й! Ш hongyan красуня; красна дівиця народно-поет.
红颜薄命 hongyan boming красуню часто трапляються прикрощі; (доля) красунь іноді буває гіркою; красуні часто випадає гірка доля.
红眼 h6ngyan 1)(眼病）гбстре запалення сполучної оболонки ока; гострий кон'юнктивіт спец. 2)(指发怒）обуритися (обурення).
红药水 hongyaoshui меркурохром.
红叶 h6ngyd багряне (червоне) листя.树上出现 了 ~ дерева покрилися багрянцем; ліс у багряному уборі.
红衣主教 h6ngyT-zhiijik) <宗> кардиніа.
红缀枪 hongylngqiang піка з червоною бахромою.
红运 hongyun велике везіння.走〜щастити кому, 〜itf |Щ фортуна сприяє; страшно (дуже)


308
щастить (пощастило) кому.
红翠 hongyun рум'янець.脸上泛起〜зашитися рум'янцем; зарум’янитися.
红藻 hongzao червоні вбдорості.
红疫 hongzhen <医> краснуха.
红月中 h6ngzh6ng червоність.咽喉〜червбність у роті.
红种 hongzhong червоношкіра раса.
红种人 hongzhongren червоношкірі.
红杜石 hongzhushi <矿> андалузит.
红专 hongzhuan червоний і кваліфікований.〜 学校 школа по підготовці хороших і кваліфікованих працівників; ~ 规划 план підвищення політичної свідомісті і кваліфікації;〜道路 шлях до того, щоб стати хорошими і кваліфікованими фахівцями.
红装h6ngzhu3ng <书> 1)(妇女的艳丽装束） пишний наряд. 2)(指青年妇女）молодй жінка.
宏 hong.
宏大 hongda величезний (величезність); грандіозний (грандіозність); гігантський.〜 的计划 грандібзний план;〜的志愿 висбкі прагнення;规模〜величезний (грандібзний гігантський) масштаб (розмах).
宏观 hongguan макроскопічний; макро-.〜物体 〜组织 макроскопічне тіло; макротіло; макроструктура;〜世界 макросвіт; макрокосм;〜经济 макроекономія.
宏论 h6ngl£m —> 弘论 h6ngl£in.
宏图 hongtu грандіозні задуми; широкі плани; великі прагнення (цілі);长江万里起〜 велична картина відкривається у великому басейні Янцзи.参阅“大展宏图 zh3n hongtu,\
宏伟 h6ngw6i (雄壮伟大）величний (велич);(规 模巨大）грандібзний (грандіозність); гігантський; титанічний,〜的建筑 будинок-гігант; грандібзна (гігантська) споруда;人民群众的〜力量титанічні сили народних мас;社会主义建设的〜气魄 титанічний (грандібзний, гігантський) розмах соціалістичного будівництва; велична (грандіозна)社会主义建设的〜计划 програма будівництва соціалізму;游行队伍 气势〜могутньою ходою проходять колони демонстрантів.
hongyuan —> 弘愿 hongyuan.
宏旨 h6ngzhT ―弘旨 h6ngzhL
洛L hong.
'Ж hong〈书）(一道水）струменіючи; потік;(― 片水）калюжа. 一〜清泉 струминка чистої джерельної води.
洪 hong.
拱 hong 1)(大）великий; величезний (величезність).〜涛 величезні хвилі (вали). 2) .防〜боротьба з повінню (із паводком).
洪大 hongda голосний (голосність); оглушливий.〜的回声 голосна (оглушлива) луна.
洪都拉斯人 H6ngdiil5sTi^n гондурасець (гондураський); гондураска.
洪峰 hongfeng найвищий обрій порожньої води
(паводку); пік паводку.
洪棉 hongfu велике (казкове) щастя; талан; велика удача.〜齐天 кого в усьому супроводжує удача (щастя).
洪荒 h6nghu5ng найглибша старовина.〜时代 незапам'ятні часи.'
洪积 h6ngjT〈地质> дилювііпьний.〜土壤 дилювіальні ґрунти.
洪积世 H6ngjTsh丨 <地质> дилювіільна епоха.
洪积物 h6ngjTwCi <地质> дилнівій.
洪亮 hongliang звучний (звучність); дзвінкий (дзвінкість),嗓音〜звучний (дзвінкий) голос.
洪量 h6ngli&ng 1)(气量大）великодушність. 2) (酒量大)у змозі багато випити; уміти (могти) пити, [як бочка]; бездонна бочка жарт.
洪'流 hongliu потужний потік; бурхливий плин. 滚滚〜гігантський потік, що клекоче;时代的 〜віяння часу (епохи); рушійна сила епохи; 殖民地人民反对帝国主$统治的斗争〜是任 何力量也阻挡不了的нЬІка сила не зможе зупинити могутню хвилю боротьби народів колоніальних країн проти панування імперіалістів.
洪炉h6nglii горно чого, висок”在革命斗争的〜 中锻炼 загартовуватися в горні революційної боротьби.
洪7_К hongshul паводок; паводкові води; повінь.
洪水猛兽 h6ngshuT mengshou найбільше зло; злий геній.视同〜боітися, як вогню.
洪水位 hongshutwei максимальний рівень [води].
洪钟 hongzhong <书> великий дзвін.声若〜 голос як труба; трубний (потужний) голос; єрихонська труба.
h6ng.
虹 hong〈气 > веселка.
虹彩 hongcai <气> іризація.云的〜іризйція хмар.
虹膜 h6ngm6 < 解 > рййдужна оболонка; радужка; ірис спец.
虹膜炎 hongmoyan <医> запалення райдужної оболонки; ірат спец.
虹吸 hongxl <理> сифон; сифонорування.〜气 压表 сифонний барометр.
虹吸管 h6ngxTguan < 理 > сифбн; сифонна трубка.
鸿 h6ng.
鸿福 h6ngft —洪福 h6ngfii.
鸿沟 h6ngg6u грань ж.; зникнути ж.俏火脑力 劳@和体力劳,动之间的〜стфти грань (знищити різницю) між розумовою і фізичною працею.
鸿毛h6ngmdo <书> (鸿雁之毛）пух дикого гусака; лебединий пух; пушинка;(喻轻微之 Щ дрібниця.死于泰山，有轻于〜смерть буває вище гори Тайшань, буває легше лебединого пуху.
鸿蒙 hongmeng <书> первісний хаос.〜初辟 при створенні світу.
ЩШ hongru великий учений.
鸿图 h6ngtii~> 宏图 h6ngtii.
鸿雁 hongyan <^>дикий гусак; сухоніс спец.
鸿运 h6ngyCm —>•红运 h6ngy(in.
ВЩ h6ng.
喂U贡 h6nghong кричати; галасувати, галдіти.
Щ 喃 hongxiao метушитися; галасувати; метушня, галас.
P/N h6ng 另
见 hong; hong.
哄 h6ng 1)(哄骗）обдурйти кого, розм.; залишити кого в дурнях; обдурити кого (обман); морочити кого, розм.; морочити гблову,他 ВЦ 人〜了 його провели; його залишили в дурнях;你别信，他在~你哪 ти не вір, це він тобі (тобі гблову) морочить. 2)(弓І 人高兴）пошити в дурні кого; забавити кого; розважити кого (розвага); потішити кого, розм.拿玩具〜孩 забавити (розважити) дітей іграшками.
哄骗 h6ngpiSn —哄 1).
hong 另见 h6ng; hong.
哄 hong (吵闹）піднімати шум (гвалт); шуміти; 舌L〜піднімати шум і галас;你们别一！ гей ви, не шуміть!
let hong.
ІХ hong 1) внутрішні суперечки. 2) 1) бунтувати, панікувати; 2) терпіти поразку, потерпіти поразку.
І工败 hongbai потерпіти тяжку поразку.
І工舌L hongluan смуток.
І工阻 hongzii затівати міжусббиці.
額 hong.
額 hong 1) (міф.) дух прирбди; атмосфера, повітря. 2) просторовий, безмежний.
Щ 洞 hongdong безперервний; тягнутися за одним.
ШШ hongmeng 1)〈神经> великий туман; дух прирбди; дихання (початок) життя; 2) атмосфера; повітря.
浦溶 hongrong глибокий (про море); безмежний.
関 h6ng.
闕 hong битися, повставати.
閧兵 hongblng битва, повстання; битися, повставати.
閧战 hongzhan вступати в суперечку; битися, змагатися.
hou.
响卩皋 houhao ревіти, ричати.
敷I hou.
购h6u —购声.
齣hou (太甜或太咸的感觉):甜得〜人солбдкий до нудотності;咸得〜人 солоний, як сама сіль; сильно солоний.
购声 housheng хропіння, хропіти;发出〜 видавати храп.
侯 hou.
侯 hou маркіз 封〜привласнити титул маркіза.
侯爵h6uju6侯.〜夫人маркЬа.
猴 h6u.
Ш hou напівзрячий; що погано бачить. h6u.


309
喉 h6u <解> гортань ж.
喉风 h6u位ng < 医 > запіпення горла;
ларингофарінгат спец.
喉结 houjie <Ш> кадик; адамове яблуко.
喉镜 h6ujing <医> ларингоскбп. 喉科学 h6uk6xu6〈医〉ларинголбгія.
喉呢 hou-long горло.
喉极 housha <医> скарлатііна.
喉舌 h6ushS 1)(发音器官）мовний апарат. 2) (发言者）рупор книжк.; голос; речник висок. 人民的〜рупор (голос) народу.
喉炎 h6uydn 〈医〉ларингіт; лярингат; запалення гортані.
h6u.
猴舍 houshe мавпятник.
猴头 houtou "хоутоу" (один із сортів їстівних деревних грибів).
猴戏 houxi вистава з мавпочкою.耍〜давйти виставу з мавпочкою.
猴子 hou-zi (小猴子）мавпа; мавпочка.
瘊 h6u.
痕子 h6u-zi <Е>бородйвка.
猴 h6u.
猴粮 h6uHdng <书> сухий пайок.
飯 hou.
飯 hou епіфіз.
吼 h6u.
吼 hou 1)(兽叫）ревіти (ревіння); ричати (ричання, рик).迎ір〜левиний рик (ревіння). 2) (汽笛、风、炮等的响声)ревіти (ревіння).狂 风怒〜ревіння (виття, завивання) сильного вітру; сильний вітер ревів. 3)(人的大叫声） рявкати (рявкання); ревіти (ревіння).大〜一 声 рявкнути; проревіти.
吼声 housheng ревіння; рик.野兽的〜звірений рик (ревіння); ревіння звірів;大炮的〜 ревіння гармат.
后 hou.
后 1 hdu (后面）1)〜轮 заднє колесо 〜排 задні ряди;山〜за горою; позаду (за) горою;站在 树〜стояти за деревом;往〜走 йти назад від того;〜撤 відійти назад тому; відвести (відтягнути) що тому; відвести війська;村前 村〜по всьому селу;前有山，〜有水перед горою, а позаду ріки. 2)(以后）після чого; по чім.在革命胜利〜після перемоги революції; після того, як переможе (перемогла) революція; ІІІІ 走〜після його відходу; по його відході;饭〜після Іжі 毕业〜по закінченні школи;三个月〜чфез три місяці; три місяці 3) —»•后代 2).无〜немає нащадків; бездітність.
后 2 h6u (后皇）імператриця; цариця;(后王） королева.
后半期h6uWnqT друга половина,十九世纪〜 друга половина XIX століття.
后半天 houbantian після обіду; після півдня; у другій половині дня.
后半夜 houbanye у другій половині ночі; після
півночі.
后备 hdubSi резерв; запас.〜力量 реМрв;〜人员 людські резерви;留作〜залинути що в резерві (про запас).
后备军houbeijun 1)(预备役军人）резерв; резервні війська; резервна частина. 2)(后备 力量）резерв.劳动〜трудові резерви; резервна армія праці.
后辈houbei 1)—后代2). 2)(指资历浅的人） молодше (майбутнє) покоління.
后步h6ubCi 后路2).
后部 houbu задня частина (бік); зад.汽车的〜 задня частина (зад) автомобіля.
后舱 h6uc5ng <船> кормовий трюм.
houchen <书> 步人〜[йти] по стопах інших; іти за прикладом.
后成岩 h6uch彳ngydn〈地质> вторинні породи.
后代 hdudM 1)(后世）наступні епохи. 2)(拍子 #) потомство збірн. \ нащадки мн.
fail houdeng задній ліхтар.
后盾 houdun підтримка; опора.坚强〜могутня (міцна) опора;有人民群众作〜м^ти підтримку з боку народних мас; мати опору серед народних мас.
后方 houfang тил.〜医院 тиловий госпіталь;〜 勤务 служба тилу; тилова служба; служба в тилу;插/\ 敌人〜вклинитися в тил противника.
后福 h6ufii (未来的幸福）щасливе майбутнє; (晚年的幸福）щйстя старості.〜无穷кого чекає щасливе майбутнє (щастя старості); кого чекає щастя в майбутньому (на схилі літ).
后跟,hougen (鞋后跟)каблук;(袜后跟，脚后跟） пятка.
后顾 h6ugCi 1)(回顾后方)турбота (піклуватися) про тил.〜之忧 занепокоєння за [свій] тил;无 〜之忧 бути спокійним за свій тил; немає турббти про тил; можна діяти без оглядки. 2) (指回忆）оглянутися назад; кинути погляд (оглянутися) на минуле; покрити поглядом минуле,前瞻〜покр“ти поглядом минуле і майбутнє.
后果 hdugu6 наслідки мн.严重〜серйбмі (важкі) наслідки;引起不良〜привести до жалюгідних (поганих) наслідків;对由此而 产生的一切〜承担全责任і нбсти повну відповідальність за всі наслідки, що звідси випливають;〜不堪设 майбутнє чревате [серйозними] наслідками 一切〜要由你们承 担 уся відповідальність за можливі наслідки впаде (лежить) на вас.
ioS houhuan майбутнє лихо; наслідки мн.〜无 穷 загрожує наслідками; не минати всяких лих; тягти за собою незчислимі бідування; неминучі всякого роду неприємності;以免〜 щоб уникнути всякого роду наслідків (майбутніх лих, можливих нещасть); щоб не сталося [яке] лихо.
后悔 houhu! покаятися (каяття); шкодувати (жаль) про що\ шкодувати про що.〜莫及 пізно каятися (шкодувати); рвати на собі волосся.
后会有期 hdu hui you qi до швидкої зустрічі; до швидкого побачення; незабаром зустрінемося.
后 і己 houji післямова.
后继有人 houji уби ren є кому продовжувати; є продовжувачі в чого.
后脚h6ujiao 1)(迈步时后面的〜只脚)：前脚一 滑，〜也站不稳 раз одна нога послизнулася, так і іншою не устояти. 2)(紧跟在后面） слідом; йти по п'ятах за ким-чим.我前脚进 了 门，他〜就赶到 лишб тільки я зайшов, як він уже прийшов слідом (по п'ятах) за мною.
后襟 h6ujTn —后Й 2).
后进houjin 1)(资历较浅的）підростаюче покоління. ^2)(落后的)відстаючий; відсталий (відсталість)帮〜допомагати відстаючим.
后劲hdujin 1)(显露较慢的作用这种酒二大це вино п'янить повільно; це вино діє сильно, але не відразу. 2)(后一阶段的力量):他干活 没有〜він швидко видихається в роботі; до кінця роббти в нього вже не залишається колишньої енергії.
后景 houjmg .l) тло. 2) <剧> задній (другий) план.
后来потім; згодом.〜他再没有来过 потім він більше не приходив;〜他还是答应 了 пбтім він усе ж погодився;这是〜发生的 事 це трапилося вже потім (згбдом).
后来居上 hou lai jii shang наступні покоління перевершують попередні; останні стали першими; нове перевершило старе; перевершити що; випередити що.
后浪推前浪 hou lang tul qian lang [набігати] хвиля за хвилею; [ширитися, рухатися] із наростаючою силою.
后路h6ul£i 1)(退路)шлях відступу.切断敌人的 ~ відрізати ворогу шлях відступу (до відходу);抄敌人〜зайти в тил противника. 2) (转圜的余地)лазівка; шлях до відступу.留个 〜залишити лазівку; забезпечити собі шлях до відступу.
后门houmen 1)(建筑物后面的门）чбрний хід; задні двері. 2)(通融、舞弊的途径)чбрний хід; лівацтво прост.参阅“开后门 kai houmen;走 后门z6u hdum如
后面h6u-mian 1)(位置在后的部分）за чим; позаду чого; за що, чим;(后部)задня частина (бік); зад.屋子〜за (позаду) дому; за будинком; задня частина (зад) будинку; І?艮在 〜випливати за ким; [йти] слідом за ким;远 远落在〜залишитися далеко за; набагато відстати від чого;裤子〜的口袋 задня кишеня штанів;衣月艮〜弄脏了 косткім з-заду забруднився;他坐在我〜він сидить за (позаду (від) мене) мною; він сидить за мною. 2)(次序在后面的部分）надалі; далі. 这个问题〜还要详细地谈на цьому [питанні] ми більш докладно зупинимося в подальшому.
后母 houmfi мачуха.
后脑 hounao задній мозг.
•? hounaoshao - zi потилиця.
后年 hounian через рік.
后期h6uqT 1)(后一阶段)пізній період.作家的~ 作品 твори пізнього періоду письменника; ■"1一；^世乡己〜у пізній період (в останні роки) XIX століття;手术〜післяопераційний період;肺病〜пізня стадія туберкульозу. 2) <也物> анафаза.
后起 houqt молодий; новий; підростаючий.〜的


310
作家 молодий (новий, підростаючий) письменник; письменники [із] новбго покоління;〜之秀 висхідне світило; висхідна зірка; нові сили з підростаючого покоління.
后勤 h6uqin <军> служба тилу.〜工人 тилові робітники; тиловик;〜|IL关 тилові установи; тили мн.
后勤部 h6uq丨nb£i < 军 > керувйння тилу; керування обозо-речового постачання.
后人 h6ui^n І)(后代的人）наступні покоління; люди наступних поколінь. 2)(子孙）нащадки мн.; потомство збірн.
后任 houren спадкоємець.
后身 houshen І)(身体的后部）спина; задня частина тулуба (тіла).我只看见他的〜я побачив його тільки в спину. 2)(衣服背后部 分）задня частина одягу. 3)(指机构):这一机 构是那一旧机构的〜ця установа перетворена з тієї старої.
^ ^ -Ш: housheng ke wei молоді легко
перевершать [своїх] старших; молодий перемагає; перед молодими всі шляхи відкриті.
后世h6ushi ->后代.
后视 houshi <ІіШ>зйдній погляд; погляд назад.
后事h6ushi І)(以后的事情）подйльше; наступне.欲知〜如何，且听下回分解про подальше ви дізнаєтесь з наступного розділу.
2)(丧事)похорон мн.准备〜готуватися до похорон; приготувати все необхідне для похорон.
后嗣 housi нащадки мн.; потомство збірн.
后送站 housongzhan <军> евакуаційний пункт.
后台 hdutdi 1)(舞台后部）за кулісами; за сценою.走进〜йти за куліси. 2)(幕后操纵者） закулісний хазяїн.〜老板 закулісний хазяїн; закулісні сили;总〜головний закулісний хазяїн; дія ги за кулісами; бути закулісними силами.
后天 1 hdutiSn (明天的明天）післязавтра; через день.
后天 2 houtian〈生理> придбаний; апостеріорі спец.〜矢调 здорбв’я，підірване через погані умови життя.
后天性h6utianxing —►后天2.〜免疫 <医> набутий імунітет;聋哑〜набута глухо-німотй.
后头h6u-tou 7后面.领导$应当落在群众运动 的〜керівництво не повинно відставати від (бути в хвості) масового руху.
后退 houtui відступити (відступ); задкувати [тому].〜一步 відступати на крок; зробити крок назад;〜无路 нікуди більше (далі) відступати.
后卫 h6uwdi 1) <军> ар’єргйрд. 2) <休> захист; захисник; стопер (后面两个译法指球员）左〜 лівий захисник.
后项 h6uxi&ng <数> наступний член.
后遗症h6uyizhSng <医> наслідок.小儿麻瘦〜 наслідок дитячого паралічу.
后裔 houyi потомство збірн.; нащадок; застар., ірон.; далекі нащадки.
后影hduyTng вид ззаду.我们只看到他的~ побачили ми його тільки в спину; тільки і бачили його спину.
后援 houyuan 1)(援军）підкріплення. 2)—后 盾.
后 I院 houyuan задній двір.
后肢 houzhT задні кінцівки.
后置 houzhi〈语〉постпозиція.
后置词 hduzhid <语> післяіменник.
后缀 hduzhu丨 <语> суфікс.
后奏 houzou постпостлюдія.
后坐 hduzud <军> віддача.
后坐力hduzudH <军> сила віддачі;无〜炮 безвідкатна гармата; безвідкатне знаряддя.
hou.
郞 hou 1)〈史，地理> Хбу {місцевість на тер. сучасної пров. Шаньдун); 2) Хоу {прізвище).
部 hou.
部 hou〈史，地理> Хбу {місцевість на тер. сучасної пров. Хенань).
hdu.
hou земляний блокгауз; охоронний пост.
飯 h6u.
垢 hou морський вугор.
hou.
厚 hou 1)(不薄）грубий (товщина); товстий.〜 木板 грубі шкарпетки;棉被〜товсті ватяна ковдра;〜嘴唇 товсті губи;〜一叠纸 цілий стос паперів;下了 很〜的——层雪 випав дуже товстий шар снігу. 2) 厚度.二寸~的_板 сталева плита в два дюйми товщиною;云层〜 达几十米 товщина хмарності досягла декількох десятків метрів 3)(感情深） глибокий (глибина).他们的交情很〜між ними (у них) глибока (міцна, велика) дружба.
4) 5)(份量重）великий.〜利 великі
прибутки (бариші);送〜礼 зробити великий (багатий, цінний, дорогий) подарунок. 6) (Ш 度深）багато; сильно 无可〜非 не за що (не можна) різко засуджувати що. 7)(味道浓） густий (густота); міцний (міцність).酒味今艮〜 вино міцне. 8)(重视）віддавати перевагу чому (перевага). ~此薄彼 одне другому; віддати перевагу одному [і зневажити інший].
厚壁 houbi товстостінний.〜容器 товстостінна судина;〜组织 <植> склеренхима.
厚薄 houbo товщина.〜正合适 підходити за товщиною.
厚道 hdu-dao дббрий (доброта).
厚度 hdudCi товщина.
厚度计 houduji прилад для вимірювання товщини.
厚缴缴 houdundun товстенний прост.\ товстенький розм.〜的棉被 товстенна ватяна ковдра.
厚古薄今 hou gu bo jln схиляння перед усім старим на шкоду сучасному; захоплення старовиною й ігнорування сучасності (зневага сучасності); захоплюватися стародавністю і зневажати сучасність.
厚今薄古 hou jln bo gu робити акцент на вивчення сучасних проблем і критично ставитися до спадщини минулого; великий натиск на сучасність у порівнянні зі стародавністю.
厚实 hou-shi 〈口〉щільний (щільність);
добротний (добротність).〜的布 щільна (добротна) матерія (тканина);这纸相当〜цей папір досить щільний;坑上厚厚实实地铺卷 一层稻草 на лежанці розстелений щільний шар соломи.
厚望 houwang [покладати] великі надії.
houyan wuchl нахабність (нахабний); безсоромність (безсоромний); товстошкірий; не знати ні сорому, ні совісті.
厚谊 houyi глиббка (міцна) дружба; міцні узи дружби.
厚意 houyi дружнє ставлення (почуття); найкращі наміри; турбота й увага.多谢你的 〜велике спасибі за ваше дружнє ставлення (за вашу турботу й увагу);这也是他的一番〜 у цьому позначаються його турбота й увага.
候
hou.
候 hou чекати чого; очікувати чого (чекання).〜 火车 чекати (очікувати) потяг;〜消息 чекати (очікувати) звістки; ~ 机会 чекати (вичікувати) зручного випадку;〜复 чекати відповіді; у чеканні Вашої відповіді； чекаю від Вас відповіді;请你稍〜一会儿 будь ласка; почекайте трошки; прошу вас [трохи] заждати.
候补 ІібиЬй бути кандидатом; кандидатський.〜 委员 кандидат у члени комітету (комісії).
候车室hduchgshi зал чекання;(公共汽车候车 室）автопавільон.
候机室 houjlshi зал очікування; аеровокзал.
候鸟 hduniSo <动> перелітний птах.
fl吴审 houshen <法> чекати судового розгляду; чекати розбору справи;(候讯）очікувати допиту.
候选人 houxuanren кандидат; кандидатура.人 民代表〜кандидйт у народні представники (депутати);〜名单 виборчий список;〜资格 кандидатура;提名某人为〜виставити кандидатуру такого-то.
fl吴诊 houzhen чекати (очікувати) прийому [у лікаря].
fl吴诊室 houzhenshi приймальня [лікарні]; зал чекання.
Ш hou.
當 hou <动> мечохвіст.
當虫 h6uch6ng <动> щитень ч.
荷hu.
^ hii —♦ Ш (смутний, туманний, неясний).
吻Ші.
Щ hii раптом (швидко, раптбво) з'являтися.
吻霍 huhuo швидко, раптбво.
吻听 hiixTn світанок, на світанку.
评hu.
评 hu готувати, варити, тушкувати (в посудині з закритою кришкою).
轩 Іій.
Щ Ьй Ху {прізвище).
Ьй.
锪泱 huyang швидко (повільно) текти.
锪浴 huyu〈方〉митися, купатися.


311
^惚 hO.
惚 hO розчарований.
惚恫 hudong І) тупість, невігластво; 2) неспокій, тривога; 3) невдоволення.
ШШ huhii незрозумілий, туманний.
惚恍 huhuang І) незрозумілий, туманний, розпливчатий; 2) розчарований.
Ьй.
魄 hii〈地理> Хутб {річка в пров.Шаньсі).
呼疝.
呼 1 hu 1)(吐气)дихати; зробити видих; видихати що (видихання).〜一 口气 дихати; зробити видих; видихнути. 2)(喊）кричати (лемент); викрикувати що (вигукування).〜 口号 проголошувати (викрикувати) гасла 3) (呼唤）звети що; назвати що.〜之即来 відразу з’явитися на заклик; з’явитися на перший заклик ;直〜其名 запросто звати (назвати) кого по імені.
呼 2 hii <象声> (好声）хропіння (хропіти);(风声） свист (свистіти); завивання (завивати);(喉问 Р且塞的声音）клекотання (клекотати); хрипіння (хрипіти);(鼻子呀气的声音） форкання (форкати).风声 一 свист (завивання, виття) вітру; вітер свистить (завиває).
呼哼哼 hiihgnghSng <动>6дуд.
呼味 hiichT〈象声> пихтіти (пихтіння) розм.
呼风唤雨 hii feng huan уй магічною силою (чаклунством) викликати бурі і зливи; магія; скорити сили прирбди.
呼格 huge кличний відмінок; вокатив. hiihan кричати (лемент);
呼号 ІіШійо 1)(哭叫）плйкати в голос (із голосінням); голосити; кричати розм. (крик ч.). 2)(呼吁）волати до чого.奔走〜волйти про допомогу.
呼号 huha 1) Off 号）позивні; позивний сигнал. 无线电〜радіопозивні;国际〜міжнарбдні позивні. 2)(某些组织的专用口号）девіз.少 先队的〜девіз піонерів.
呼唤 huhuan кликати що (зов); закликати що (заклик).
呼叫 hijjiAo викликати (звати) що.船长丨管理 局在〜我们 товаришу капітан! керівництво викликає нас сигналом.
呼救 hiijiu звати що на допомогу;〜的喊声 волати до чого про допомогу, кликати на допомогу;遇难〜信号 сигнал небезпеки.
呼拉尔 ІійШ’бг хурал.
呼啦hiila〈象声> шум (шуміти).红旗被风吹得 一地 з шумом тріпотить на вітрі червоний прапор.
呼噜 ІіШй〈象声> (軒声）хропіння (хропіти);(喉 问阻塞的声音）клекотання (клекотати); хрипіння (хрипіти),他喉晚里一地响 у нього клекотало в горлі.
呼噜 hQ-lu <口> (軒声）храп (хропіт).打〜 хропіти.
呼朋引类 hii peng yin lei набирати [собі] спільників. 1
呼扇 hii-shan < 口 > 1) качатися (хитання); коливатися (коливання).桥板太薄，走起来直 〜тонкий настил мосту хитався під ногами. 2)
(扇风）махати (махання); обмахуватися.拿着 扇子〜обмахуватися віялом.
呼哨 hiishao свист (свистіти).打〜свистіти.
声 hiisheng лемент; голос; заклик; поклик; призив.人民的〜гблос (глас) народу;正义的 〜гблос спаведливості 听群众的 ~ прислухатися до голосу мас;发出〜волати до чого; закликати що.
呼天抢地 hu tian qiang di волйти до неба; гіркий плач і стогони; із несамовитим плачем і лементом.
呼图克图ШйШй〈宗〉хутухт^.
Щ- Щ. ЬйхТ дихати чим (подих).深~ дихати повними грудьми; глибокий (повний, поглиблений) подих;人工〜штучне дихання; 人工〜器апарат штучного дихання;水中〜器 акваланг-器官 дихальні органи;〜系统 дихальна система;〜困难 важко дихати;〜急 促 утруднений подих; невідм., с.，спец.;〜一 下新舍羊空气 хекання; поліпное невідм., с., спец/, подихати чистим (свіжим) повітрям; 和群众同生活，共〜жити і дихати тим, чим живуть і дихають народні маси; жити одними інтересами з масами.
呼吸道 hiixTdk) <Ш> дихальний шлях.
呼吸根 hiix了g自п < 植 > дихальний корінь; пневматоди мн.
呼吸相通 huxl xiang tong жити з ким одними інтересами; мати спільні інтереси.
呼嘯 htixiao свист (свистіти, свистати); завивання (завивати).■单的〜声 свист куль; 炮弹的〜声завивйння снарядів;风的〜声 завивання (свист) вітру;风〜着 вітер завиває.
呼么喝六hfi уао he liu 1)(赌博喧哗声）галас (лемент) азартних гравців (картярів). 2) <方> (盛气凌人）наче начальник покрикувати на оточуючих; грізно (різко) покрикувати на всіх (на інших). '
呼应 hiiying перегукуватися з чим (переклик). 互相~ перегукуватися один з одним; взаємно погоджуватися; одне погоджується (ув'язане) з іншим;这篇文章前后缺乏〜у цій статті немає зв'язку [і погодженості] між початком і кінцем.
呼语 hiiyu обертання.
呼吁 hiiyu звертатися з закликом (із зверненням); волати до чого.向全世界人民~ звернутися до народів усьогб світу з закликом.
呼吁书 hiiyushO звернення: звертання.紧急〜 екстрене звертання.
呼噪 huzao безладний лемент; ґвалт розм.; галас прост.〜起来 знявся безладний лемент (ґвалт, галас).
呼之欲出 hii zhT уй chu прямо як живий; виглядає як живий.
忽
hu.
忽hii 1)忽而.〜高〜低的铃声голосний, то тихий дзенькіт дзвіночків (бубенців); нерівне брязкання дзвіночка,油灯被风吹得 〜明〜暗 на вітрі світильник горів то яскравим, то тьмяним світлом; то яскраво, то тьмяно мигала плошка;天气不稳定,〜冷〜热було то хблодно, то спекотно. 2)(长度单位）(міра довжини, рівна 0,00033 міліметра). 3)(重量 单位）"ху” {міра ваги, рівна 0,05 міліграма).
忽布 hiibu <|Й> хміль кучерявий (звичайний).
忽地 hudi раптово.灯〜灭了 світло раптово згасло;〜下起雪来 раптово повалив сніп
忽而 hQ5er раптом; раптово; то...,то...〜传来了 枪声 раптом (раптово) пролунав постріл;〜 这样,〜那样то так, то сяк;〜备成这个，〜赞成 刃Р个 погоджуватися то з одним, то з іншим.
忽忽 huhO якось дуже швидко; непомітно і швидко (незабаром).我离开北京，〜又过了 一年 якось дуже швидко пройшов цілий рік, як я виїхав із Бейцзіна.
忽克 hiike сантиміліграм.
,忽略 hillue не звернути уваги на що; не взяти до уваги що; упустити (випустити) з виду що; пройти повз що.不襄注意枝节问题而〜最基 本的问题 не можна приділяти увагу деталям
і 	випустити з уваги саме основне (і проходити повз саме основне);就是这一点、 给〜声 了 0Т це і було упущено з виду; саме це й вислизнуло з-під уваги.
忽米 hum! сантиміліметр.
忽然 hiiiin раптом; раптово;(出乎意料） зненацька.〜下起大雨来了 рйптом (раптово, зненацька) полив сильний дощ;他不會巨来了 ■， 因为他〜病 了 він не зможе приїхати, тому що він раптово захворів.
忽闪hiishSn (闪光）блгіснути.电光〜一亮 блиснула блискавка.
忽闪 hii-shan (闪动）моргати (моргання); мигати (миготіння).〜着目艮睛 моргати (мигати) очима.
忽视 hiishi (不理会）ігнорувати що (ігнорування); залишити без уваги що\ (不重 视）зневажити, чим (зневага); манкірувати чим，книжк.; закрити очі на що;(不注意）не звернути уваги на що.〜另丨】人的意见 ігнорувати (залишити без уваги) чужу раду; зневажити чужою радою;〜自己的健康 не берегти свого здоров'я; зневажливе ставлення до свого здорбв’я; не звертати уваги на своє здоров'я;〜职守 манкірувати [своїми] оббв’язками; недбало (зневажливо) ставлення до своїх обов'язків;他〜了 问题的 重要性 він не звернув уваги на важливість питання;我们不能〜群і的正当要求ми не повинні ігнорувати (залишати без уваги) спаведливі вимоги мас.
评hQ.
评 hu парити що.〜白薯 батат (ехшодка картопля).
咳I hu.
吻扇 hii-shan <口> —呼扇 hii-shan.
吻哨 hiishk) —*■呼哨 hiishao.
hii 另见 hii; hu.
糊 hii (涂抹）замймти що (замазка);(抹缝子） зашпаклювати що (зашпакльовка) спец.用泥 把墙缝〜上 замазати (зашпаклювати) глиною щілини в стіні.
囫
hu.
囫囵 hiikin цілкбм; у цілому виді.嚼也不嚼,〜 吞下去 проковтнути цілкбм (у цілому вигляді), не розжовуючи.
囫囵吞Ж hulun Шп z^o [сприймати, переймати] без розбору.〜，不求甚解 сприймати без


312
розббру і не доходити до змісту.
弧 hii.
弧 hii <数> дуга.
弧度 hiidCi <数> дуговий градус.
弧光 huguang свіітю електричної дуги.
弧光•灯 huguangdeng дугова лампа; юпітер розм.
弧菌 hujun <也物> вібріон.霍乱〜холерний вібріон; вібріон азіатської холери.
弧线 Іійхійп дуги.
弧形 huxing дугоподібний.
拍hu.
扣 hii І) рити, бурити (колодязь); 2) місити.
和 hii.
和 hu І) {рахівне слово, очки) (у грі в кит. карти, в мацзян); 2) підходити (про кості, напр. при грі мацзян).
搰 hii.
搰 hii І) розкопувати, відкопувати, відривати; 2) забруднювати.
ШШ huhu усіма силами, з великою напругою.
hu.
Ш hu <生物> оселбдець-гільза.
狐 hii.
Ш hu лисиці; лисиця.
狐步 hubu фокстрот.跳〜танцювати фокстрот.
狐臭 huchou бромидроз пахвової ями.
狐假虎威 hu jia Ьй wei "лис тим і грізний, що цар звірів із ним"; бешкетувати, прикриваючись ім’ям (могутністю) сильних світу цього; залякувати людей авторитетом патрона (свого начальника).
狐狸hii-li —狐.
狐狸精 hu-lijlng 1)(妖精）лис-перевертень ч. (迷人的女人）спокусниця.
狐狸尾巴 hii-li wSi-ba звірине обличчя (сутність); звірина природа; щирий вигляд; справжнє обличчя; справжня фізіономія. Ш 出〜показйти свою звірину природу (своє звірине єство, свій лисячий хвіст, свій справжній вигляд); видати себе з головою; 特务藏不住自己的〜 не сховати шпигуну свого справжнього вигляду. '
狐媚 humei звабити кого (звабливий); спокусити кого (спокусливий).
狐皮hiipi лисяче хутро; лисиця.买张〜做须子 купити лисицю на комір;〜抚子 шуба на лисячому хутрі.
狐Л欠 huqian хутро з лисячих животиків.〜皮妖.
狐裘 huqiu шуба на лисячім хутрі; лисяча шуба; лиси Лін. одягнений у лисячу шубу;
ходити в лисах.
狐群狗党 huqun-g6udang усяка (різна) потолоч; зграя (зграя) поплічників,交 了 些〜водитися (зв'язатися) із усякою потолоччю.
狐臊husao —»•狐臭.
狐疑 hiiyi сумнів (сумніватися).满股〜 охоплений сумнівами;〜不决 сумніватись і не знати, на що зважитись; бути в нерішучості від сумнівів.
胡
hu.
ШШ huchan настирливо чіплятися.另ij〜！ не чіпляйся! не будь необачним!
胡扯 hiichg 1 —»•明说.2)(闲谈)тріг^ти (чесати, базікати, молоти) язиком; боби розводити прост.
胡豆 hiid6u <植> біб кінський.
胡匪 hufei бандит; розбійник; хунхуз.
胡蜂hii侘ng <动> осй.
А0瓜 hugua огірок [городиий].
胡话 huhua марення.病人直说〜хвбрий увесь час марить; хворий у маренні.
胡椒 hujiao 1) перець чбрний. 2)(指果实） перцеве дерево, перець.
胡椒粉 hujiaofen мелений перець; перчинка розм.撒〜перчити що\ посипати що перцем.
胡椒瓶 hujiaopmg перечниця.
胡搅 hiijiSo 1)(揭乱）плутатися; куди не просять; плутатися [не у свою справу]; заважати.你在这里〜什么丨чогб ти отут плутаєшся!另ij〜！ не плутайся, куди тебе не просять; не заважай ! 2)(狡辩）уперто сперечатися.无论我说什么，他总要跟&〜 що б я не сказав, він завжди буде зі мною вперто сперечатися.
胡来 hulai 1)(舌L来）робити все, що здумається. 别〜丨 без вільностей! 2) —>•胡闹.
胡乱hiilu^n 1)(马虎）як-небУдь .〜回答 відповідати як трапиться 他〜地吃了 点东西 就干活去了 він поїв як-небудь і пішов на роботу. 2)(任意）по сваволі; по примсі.〜花 钱 смітити грошима; кидати гроші на вітер; тлумачити-解释 так і сяк; довільне тлумачення;〜猜测 ворожити на бобах (на кавовій гущі); будувати всякі здогади;〜决定 вирішувати наобум不要〜糟蹋粮食не можна переводити хліб (зерно) по сваволі (по примсі).
胡萝卜 hiilu6.bo 1) < 植 > каротель ж.; морква-каротель ж” морква [звичайна]. 2) (指根）морква ж.; каротель ж.
胡萝卜素 hiilu6-bosCi <化> каротйн.
胡麻 1^111纟<植> льон-кудряш.
胡闹 Іійпйо (无理取闹）（неподббство); скандалити (скандал);(恶作居lj) бешкетувати (бешкетництво) розм.;(瞎来）дуріти розм.; валяти дурня; глупити розм.; дуріти розм.; блажити прост.,另lj〜！ кинь [ти] скандалити! перестань (нічого тобі) дурня валяти! не дури! без дурощів!孩子们尽〜діти усе бешкетують
胡琴 huqin "хуцінь" (один із видів китайських музичних інструментів).，китайська скрипка.
胡说 hushuo говорити (нести, молоти, городити, плести) нісенітницю (дурниці, ахінею, дурощі); брехати (брехня) розм.; абсурдно стверджувати.〜，不会★这#的泰！ нісенітниця (дурниця), так не буває! f尔〜j十 么！ що за нісенітницю (що за дурницю) ти несеш!这是他在〜！ це він нісенітниці (дурості) говорить; це він так язиком теліпає; 真是〜! от ще нісенітниця! що за нісенітниця! що за дурниця! що за безглуздя! цілковита нісенітниця! суцільна нісенітниця!〜一通 набрехати повний мішок; набазікати всякої дурниці; наговорити різних нісенітниць.
胡说八道hiishu6-badk> —>•胡说.
胡思舌L 想、husT-luanxiSng віддаватися пустим (порожнім) мріянням; думати про всяку всячину).你別〜，不会出事的не вигадуйте того, чого немає, нічбго не може трапитися; не фантазуйте, нічбго не трапиться.
胡桃 hiitdo 1) <植> горіх [грецький]; горіхове дерево. 2)(指果实）горіх.
胡同儿 hutongr провулок; вуличка.
胡涂hii-tu ―糊徐.
胡颓子 hiituizT 1) <植> лох колючий. 2)(指果实） лох.
胡须 huxu вуса і борода.
胡言乱语Іійуйп-Іийпуй ->胡说.满口〜 базікати всякі дурниці; набрехати повний мішок.
胡杨 huyang〈植> тополя євратська.
胡枝子 hiizhlzT < 植 >леспедеза (леспедеза) двоколірна.
胡huzhou казки мн.; жіночі казки; вигадка (вигадувати що); казки розповідати.你〜什 么？ що ти казки розповідаєш? що ти вигадуєш?这完全是〜усе це жіночі казки (одні вигадки).
胡子 hu-zi вуса і борода, вуса мн.;小~ вусики мн.;大〜борода лопатою;山羊〜козлина борода;络聪〜бакенбарди мн.; баки мн.; А 字〜висячі вуса;留〜носити (відпустити) вуса (бороду); голитися;刮〜голити вуса і бороду.
Ш ШШ hii-zilacha неголений; оброслий бородою.
胡作非为 hii zuo feiwei бешкетування; (неподобство).
壶 hii.
壶 hu чайник.瓷茶〜порцеляновий чайник;铜〜 мідний чайник;军用水〜похідна фляга;这是 把酒〜це чайник для вина;拿来——〜茶 принесли чайник із чаєм.
湖М.
湖 hii - озеро.咸水〜солбне озеро;淡水〜 прісноводне озеро;近〜一带 приозерна смуга.
湖》宾 hubrn озерний берег; набережна озера.
湖泊 hupo озера мн.〜地区 озерний район; озерна місцевість.
湖色 huse ясно-зелений; блідо-зелений.
湖田 hutian приозерні заливні поля.
湖盐 huyan озерна (самосадна) сіль; самосадка.
湖'沼学 huzhaoxue озероведення; лиманологія.
hii.
胡芦 hu-lu 1)〈植> горлянка; гарбуз-горлянка; гарбуз пляшковий (посудний). 2)(指果实） горлянка.谁知他〜里卖的什么药хто знає, які-такі наміри (плани) у нього; одному аллаху відомо, що він там замишляє; аллах відає, що в нього на розумі.
胡芦科 hiHukS <植> гарбузові. 胡蔓藤 hiimAntdng < 植 > гельзбміум витончений.
hii 另见 gti.
鹤 hu <动> лебідь ч.
Щя. hull стояти [навитяжку, прямо].


313
猢吣.
猢秘 husiin <动> мбвпа.
糊 hii.
糊 hu підгоріти; підгорілий.
鹤 hii.
韵 hu〈动〉сокіл.
>^9 hii 另见 hii; hu.
糊 1 hii (糊制）клбїти що (клеєння);(封住） заклеїти що (заклеювання); о клеїти що (обклеювання).〜纸盒 клеїти паперову коробку;〜风第 клеїти (склеїти, зробити) з паперу змія;把信封〜上 заклеїти конверт;用 壁纸〜墙 обклеїти стіни шпалерами .
糊 2 hu (烧焦）підгоріти.饭〜了 рис підгорів.
糊壁纸 hubizhl обоїл/и.; шпалери мн.,
糊精 hujlng〈化〉бритишгум; декстрин.
糊里糊涂hiilihiitG 糊涂.他〜地马上就同意了
він по дурості відразу погодився;写得〜，一 点儿也看不懂 написано нечітко, і нічого не зрозуміти.
糊料 huliao липка (клейка) речовина.
糊涂 hiitu 1)(木明白）дурн“й (дурість); безглуздий (безглуздість);〜看法 путані погляди;〜观念 путані (туманні) уявлення; безглузді ідеї;〜思想 безглузді (дурні) думки (ідеї*); неправильна (помилкова) ідеологія; путані погляди;〜人 люди з плутаниною в голові;政治上的〜人 політичні невігласи;尽 说些〜话 наговорити дурощів (дурниць);干〜 事 робити дурощі (дурниці); здуріти прост.; 〜透顶 дурнйй-предурнйй; украй дурний; дурний до крайності; велика дурість;头脑〜 плутанина (каша, туман) у голові;——〜 заскок у голові; затьмарення найшло на кого; сдуру прост.;老〜了 в“жити з розуму;他并 不ЯР 么〜він не так (не настільки) дурний;完 全把人搞〜了 зовсім заплутали (задурили) людину; остатбчно збили людину з глузду; 你真〜，这样简单的事都不'_ який ти безглуздий (нетямущий), таких простих речей не розумієш;他越解释，我越〜чим він далі пояснював, тим сильніше зростала плутанина в мене в голові. 2) <方> (模糊） невиразний (невиразність); неясний (неясність). 书印得很〜кн“га невиразно (неясно) видрукувана.参阅“装糊涂 zhu^ng hii-tu”.
糊涂虫 hu-tuchong бовдур; дурень ч” прост.; тупиця ч” розм.; бевзня ч” розм.; голова садова лайлив.
糊涂帐 hu.tuzhang плутаний (безглуздий) рахунок; дурні рахунки.
糊1^ JL huweir запах горілого, W 〜пйхне горілим;、大米饭有了 〜запахло горілим рисом.
Щьй.
Ш hu дуб опушений (зубцюватий).
樹寄生 hiij'ish6ng <植> омелі звичайна.
槲栎 hiili дуб <植> сизий.
蝴 hii.
蝴蝶 hudie метелик;(小蝴蝶)метелик. 蝴蝶花 hiidi6hu5 <植> анкітині очі. 蝴蝶结 hudiejie бант.打〜зав'язати бантом (бант).
蝴蝶鱼 hiididyii <动> япбнський схил-метелик.
觳 hii.
毅觫 hiisu <书> тремтіти зі страху.
虎Ьй.
虎 hu тигр; тигриця.
虎背熊腰 hiib6i-xi6ngyao атлетична (богатирська) статура; атлетично сюїадений.
虎贲 htibSn <书> богатир ч” хоробрий.
虎耳草 hfi'6rcao < 植 > ломикймінь корне- відприскова (відприскова).
虎伏 hiifu гімнастичне (ренське) колесо.
虎骨酒 hiigiijiO вино, настояне на тигрових кістках [для лікувальних цілей].
虎虎 huhii <书> войовничий (войовничість).
虎将 hujiang хоробрий воїн (генерал); богатир ч.
虎口 1 hukou 1)(虎嘴）паща тигра 2)(险地） небезпечне місце.
虎口, 2 Ьйкби (大拇指与食爭相连的部分）частина долоні між великим і вказівним пальцями.
虎 口余生 hukou yusheng "вирватися з пащі тигра"; врятуватися від неминучої загибелі; врятуватися від (уникнути) смертельної небезпеки.
虎狼 hQlang злі і жадібні люди; лиходії мн.
虎列拉 huliela <医> холера.
虎甜 hiiqian лещата лш.; лабети мн.
虎视耽耽 hii shi dandan дивити з жадібністю (із кровожерливістю); дивити жадібним взором. ~的敌人 кровожерливий (грізний) враг.
虎头蛇尾 hutou-shew6i гора народила мишу; [почати і] не довести справу до кінця.
虎穴 Іійхиб 1)(老虎洞)лігвище (лігвище) тигра.
2)(险地）небезп6ше місце.
虎牙 htiyd <口> ікло.
许Ьй.
许 hii ге-ей; {колективний трудовий заклик).
许许 hiihu ге-ей! {колективний трудовий заклик).
喊Ьй.
Ш hu <口> 1)(吓唬）лякйти кого; залякувати кого (залякування); страшити кого.你另!]拿这 个〜人，我才不怕呢ти мене цим не лякай (не залякуй, не страши), все одно не боюся. 2) (蒙混）морочити голову; пил в очі пустити. 1也把_~住了，我真以为他会呢він мені задурив голову, і я справді повірив，що він уміє.
3^ hu.
玻拍 Ьйро бурштин ч.〜烟嘴 бурштиновий мундштук;项链是〜做的 намисто зроблено з бурштину .
玻拍酸 htipdsu如 <^>бурштинова кислота.
户hu.
户 Іій 1) (П) двері ж.〜夕卜 надвбрі; на вулиці; на відкритому (чистому, вільному) повітрі; і 做 〜夕卜运动 займатися спортом на повітрі. 2)(人 家）родина;(农户）господарство; двір.大〜 велика родина; багатосімейний;小〜мала родина; малосімейний;挨〜通知 сповістити кожну родину про що; оповістити по всіх будинках і квартирах;三千〜的人民公社 народна комуна в три тисячі дворів (господарств), 3)(旧时指门第）род.大〜人家 знатна (родовита) родина. 4)—户头.
户籍 huji право на проживання; місце прописки;
місце проживання.
户籍赞 hujijTng міліціонер по реєстрації мешканців.
Я Р Ьйкби 1) (АР) житель; населення перевірка по домових книгам. 2) —>•户籍.民 住〜постійний житель;郊区〜жителі (населення) передмістя;报〜прописатися;报 临时 ~ тимчасбва прописка; тимчасово прописатися;我才到，还未报〜я тільки приїхав і ще не прописався (прописаний);迁 〜перемінити місце прописки; оформити зміну місця проживання.
户口簿 huk6ubu домова книга.
户名 hummg < 会 > найменування клієнта (рахунку).
户枢不盘 hu shu bu du "у дверній петлі хробак не заводиться'*.
户头 hutou <^>рахунок; клієнтела збірн.开〜 відкрити рахунок;记在某人的〜上 записати на чий рахунок;给他单立一个〜відкрити йому окремий рахунок.
户限 huxian〈书 > поріг.
户主 huzhii глава родини; господар будинку.
戽盹
屏 hCi 1)〈农〉черпалка (для води); 2) черпати, вичерпувати (воду); піднімати (воду для поливу) (з річки).
屏斗 hud5u〈农〉водочерпалка (для поливу полів).
屏水机 hushuijl черпальна машина; водочерпалка.
怙hi
怙 hu 1) посилатися на...; використати (що-небудь) у своїх цілях; 2) бути невиправним.
估宠 huch6ng самонадіяний, надмінний.
怙恶不悛 hiidbCiquSn потонути у злі; невиправний.
怙气 huqi покладатися на себе.
怙恃 hushi 1) покладатися на...; спиратися на...; 2) батько й мати; батьки.
hu.
祜 hu благовоління.
Ш^й.
Ш h{i < 旧 > пйм，ятна дощечка, записна пластинка, пластинка (дощечка) для записів (довга вузька смуга з бамбуку, слонової кістки чи нефриту у чиновників на царських аудієнціях).
窃板 hubSn <旧> пам’ятна дощечка, записна пластинка, дощечка для записів (у чиновників на імператорських аудієнціях).
JJX!
姻 hCi.
姻 hu обожнювати, прив’язуватися всім серцем.
ШШ hulao бути не в змозі попрощатися (з коханим).
才苦…
IS hu прутняк китайський.
Щ\\й.
都 hCi 1) <地理> Ху，Хусянь; 2) Ху {прізвище).
娉 h(i. ,
Щ hu хвалитися, хвастати.
媚 hCi.


314
Ш hu красивий, миловидий.
植 h£i.
Ш hu І) скринька (для листів); 2) риболовна снасть.
Shu. .
互hCi —互相.〜不侵犯条约дбговір про [взаємний] ненапад;〜不干涉 взаємне невтручання;〜不相# нічим не пов'язаний із чим; немає ніякого зв'язку з чим; немає ніякого віднбшення до чого;〜不相ІІ: не поступатися юдин одному в чому; кожний наполягав на своєму;〜不相容 несумісний; не терпіти один бдного; одне виключає інше; 〜有胜负 бої йшли зі змінним успіхом;〜通情 报 обмін інформацією;〜通声气 підтримувати зв'язок один з одним; бути в співтоваристві; взаємно давати звістку про що; інформувати (сповіщати) один одного;〜 通有无взаємний обмін;〜为条件взаємна обумовленість; одне обумовлює інше; вони обумовлюють один бдного;〜为因果 причинний зв'язок одного з іншим; одне випливає з іншого;〜教〜学 учитися один бдного ; допомагати друг другу;〜派大使 взаємне призначення послів;谅〜让的精神 дух взаєморозуміння і взаємної поступливості.
互变 hCibi^n〈化〉таутомфія.
互感hCigSn ~♦互感
互感器 hiiganq'i<^> юаємоіндУктор.
互感应 huganying взаємна індукція; взаємоіндукція.
互换 hCihuAn обмін (обмінятися).〜批准书〈外> обмін ратифікаційними грамотами (ратифікаціями).
互惠 huhui взаємне сприяння.〜原贝U принцип взаємності;在〜互利的越础上на основі взаємних інтересів.
互利 huli взаємна вигода; взаємовигідний.〜的 原贝1j принцип взаємної вигоди;平等〜 рівність і взаємна вигода.
互生 husheng чергове листорозташування.
互相 huxiang взаємний; взаємо-; один одного.〜 尊重 взаємна повага; шанувати один одного; 〜关>11、піклуватися один про бдного;〜爱护 берегти один бдного;〜帮助 взаємодопомбга ж.; взаємна допомога; допомагати один одному ;〜握手 обмінюватися рукостисканнями;〜指匕战 кинути один одному виклик (рукавичку); викликати один одного на змагання;〜支援 юаємне сприяння; взаємна підтримка;〜学习 учитися один в бдного ;〜依赖 взаємозалежність; залежати один від бдного; одне залежить від іншого;〜 合作 юаємодія; взаємодіяти;〜排斥 взаємовиключний; одне виключає інше;〜吹 W взаємні вихваляння; зозуля хвалить півня, півень хвалить зозулю;各国人民的革命斗争 是〜支持的 у революційній боротьбі народи різних країн взаємно підтримують один одного.
互质数hOzhishCi <数> простий загальний дільник.
互助 huzhu допомагати один одному; взаємна допомога; взаємодопомога ж.〜合作 взаємодопомога і кооперація; дбговір про взаємодопомогу;城乡〜взаємодопомога між містом і селом;经济〜委员会 рйда економічної взаємодопомоги.
互助组 huzhuzu бригада (група) взаємодопомоги.
沪hO.
沪居 huju шанхайська опера.
护 hCi.
护 hu. 1)(保护）захищати що (захист); охороняти що (охорона); берегти що.造林〜 堤 висаджування дерев для захисту дамби від руйнування. 2)(祖护）заступитися; вигороджувати кого.你干吗老是〜着他？ чому ви завжди за нього заступаєтеся (його вигороджуєте)?
护岸 hufan облицювання (для захисту берегів); кладка [для захисту берегів].〜工程 больверк; берегоукріплювальне спорудження.
护岸林 hu'anlin берегоукріплювальний ліс.
护板 huban [захисний] щит.
护壁 hubi панель ж.
护兵 hublng конвой; охорона; стрбжа застар.; (个别的护兵）охоронець.
护城夕可 huchenghe міський рів; ріка, що обгинає місто.
护持 hCichi захист (захищати що); заступництво (протектувати чому).
护—hudao < 铁路 > ббрма.
护短 huduSn виправдувати [свої] помилки (нестачі); замазувати нестачі (помилки).
护法h(ifS <宗> 1)(卫护佛法）аполбгія буддійського навчання. 2)(卫护佛法的人） апологет буддійського навчання;(施主) жертвуватель; жертвувательниця.
护封 hufeng суперобкладинка.
护符Wft —护身符2).
护航 huhang конвоювання (конвоювати що); ескортування (ескортувати що) спец.〜舰队 [морський] конвой; [морський] ескорт;派兵 舰 ~ відправити військбві судна для конвоювання; 击机〜супровід винищувачами.
护航舰 huhangjian <军> конвойний (охоронний, ескортаий) корабель; корабель-конвоі'р; конвоїр.
护理 Іійії 1) <医> дбгляд (доглядати за ким).〜 病人 дбгляд за хворим. 2)(保护管理）дбгляд (доглядати за чим).〜秧苗 дбгляд за посівами; дбгляд за поросятами.
护路林 hululin придорожній ліс;придорбжнє лісонасадження.
护轮轨 hCiliingu了 <铁路> контррбльс.
护坡 hupo захисна кладка (облицювання).
护墙板 hCiqidngb5n панель ж.
护身符 hOshSnfii 1)(符）амулбт; талісман. 2)(保 护自己的人或事物）захист; щит; прикриття. 成了…的〜служити кому захистом (щитом, прикриттям);以• •为〜користуватися чим як щитом (захистом).
护dr hu shi [медична] сестра; медсестра.
护士长 hu.shizhang старша [медична] сестра.
护送 husong ескортувати що (ескортування) спец.; конвоювати що (конвоювання); (#Ш) супроводжувати що (супровід).〜商 Ш ескортувати (конвоювати) комерційні судна; 〜出海渔船 ескортувати рибальські судна, що вихбдять у море;派战士〜відправити бійців (призначити конвой) для супроводу чого.
护田林 hutianhn полезахисний ліс.
护腿 hutul〈体〉щиток на гомілку.
护Л2 huwei 1) (^т-Л1) охороняти що (охорона);
захищати що (захист). 2)(卫队）конвой; охорона; стрбжа застар.
护卫舰 huweijian сторожовий корабель.
护卫艇 huweiting <军> канонерський човен; канонерка.
护膝 hCixT <体> наколінник.
护养 MySng 1)—护理 2). 2)(养护）утрі мування і ремонт.〜公路 утримування шосе.
护照、huzhao паспорт.出国〜закордонний паспорт.
估hO.
估恶不俊 hu e bu quan закоренілий; непоправний у злодіяннях.〜的反公命分子 закоренілий контрреволюціонер.
戽hd.
库 h£i 1) ~♦斗.2)(汲）черпйти (черпання).〜水 черпати воду;〜水灌田 поливання поля черпалкою.
库斗 hudou черпак; черпалка.
库水机 hushuljl черпальна машина.
笏М.
Ш hu "ху" {дощечка з нефриту, слонячої кістки або бамбука, що тримали сановники древнього Китаю перед собою під час аудієнції в імператора).
唐hu.
扈从 hCic6ng <书> свита.
Іій.
ІІ子 hirzi 1) <植> лагенйрія. 2)(指果实） лагенарія.
糊 hCi 另见 hG;hii.
糊 1ій 1)(楽）клейстер, клей, кисіль ч.面〜 розмазня;芝麻〜кунжутна розмазня;辣椒〜 приправа з меленого перцю, розведеного водою. 2) 胡.
糊不圆 hubuyuan не мати достатньо їжі, жити голодуючи; не вистачає їжі.
ІЙШ hudao обманювати, дурити.
糊剂 hCiji паста.
糊抒 huning гнилі фрукти.
糊弄 hulong 1) обманути, надути; 2) зробити як-небудь.
糊刷 hushua пензель для клея.
獲Ьй.
Щ hCi〈动）пуффіін; буревісник, hua.
花 1 hua 1)(花朵）квітка.鲜〜живі (свіжі) квіти; 野〜польові квіти; 一朵香〜запашна (пахуча) квітка;种〜вирбщувати (розводити) квіти;献〜піднести квіти (букет) кому. 2)(花 状物）:火〜іскри мн.雪〜сніжинки;浪〜 баранчики [на хвилях]; 率开了〜снаряд вибухнув. 3)花炮）феєрверк; бенгальські вогні.放〜улаштувйти фейерверк. 4) —►花纹. 白底蓝〜блакитний малюнок (візерунок) на білому тлі. 5)(有花纹的）візерунковий; із візерунком;(有颜色的）кольорбвий.〜手巾 кольорова хустка; хустка з візерунком. 6) (Ш 色错杂）строкйтий (строкатість).〜衣服 строката (квітчаста) сукня;〜猫 плямиста кішка;颜色大〜забарвлення занадто строкате. 7)(眼睛模糊）рябіти безособ.\ пістрявити безособ.眼 ~ в очах рябить


315
(пістрявіє). 8)(精华)колір; шедевр.文艺之〜 шедевр мистецтва (літератури). 9)(棉花） бавовна. 10) (Ш) віспа.种〜щеплення віспи; 出〜занед>жати віспою. 11)(受伤）рйна.他挂 了两次〜він був два рази поранений.
花 2 hua (耗费）витрачйти що (витрата); витрачати що (витрату).〜钱 витрачати гроші;要〜很多钱啊！ прірва грошей піде!少 〜钱，多办軍 побільше зробити при менших витратах;〜时间витрачйти час;把所有的钱 都〜光了 витратити усі гроші; остатбчно витратитися;为此Ф我〜了不少心血я витратив чимало сил і нервів на цю справу; 完成这件工作〜了很大代价дброге обійшлася ця роббта.
花白 huabai сивий; сивина ж.头发〜сиве волосся; волосся з сивиною ; сивий старий.
花斑辦 huabanxu^n < 医 > отрубевидний (різнобарвний) лишай.
花瓣 ІіийЬйп <植> пелюстка.
花爸 huabao приквітник; лист, що криє.
huabei <Ш> оцвітина; квітковий покрив.
花边 huqian 1)(边缘装饰）каймй; обрамлення. 花瓶口上І一道蓝色的〜гбрлечко вази обрамлене синьою облямівкою. 2)(编织物） облямівка; бордюр;(有皱纹的花边）підзор; оборка;(有孔的花边）мереживо.带淡蓝〜知 头巾 хистка з блакитною облямівкою;键〜的 窗帘 фіранка з підзорами (з оборкою);〜领子 мереживний комір;桌布的〜бордюр скатертини. 3)(文字或图画的边框）рамка; графічне обрамлення.
花布 huabu ситець (ситцевий); візерункова (кольорова) матерія; набивна тканина.〜裙子 ситцева спідниця.
tt Ш ^ hua-bulengdeng строкатий (строкатість).
花菜hu§cAi 花椰菜.
花草 huacSo квіти ми.; зелень ж.; декоративні квіти і трави.
花茶 huacha ароматизований чай.
花厂hu§ch3ng (花圃）квітництво;(卖花的铺子) квітковий магазин.
花$ huache вагон-салон; (Ц^-) парадно
оздоблений екіпаж; ( ) парадний
лімузин.
花池子 huachi-zi квітник; клумба.
花大姐ІпШс^іб —花媳妇.
花搭着 hua.da.zhe (轮流着)упереміж розм.;(混 合着)упереміш розли; у змішаному вигляді. 大小苹果〜卖 продавати великі і дрібні яблука у змішаному виді;他家里米饭和面条 〜吃 у них у родині їдять упереміж то рис, то локшину.
花旦 huadan <居1]> амплуа молодої жінки.
花‘大丁 huadeng кольоровий ліхтар.
花店 huadian квітковий магазин.
花雕 huadiao "хуадяо" {кращий сорт шаосин- ського вина).
huaduan <ї%> дамаск; парчева тканина.
花朵huadu6 квіти мн.这株牡丹的〜特别大на цьому кущі деревоподібної півонії квіти особливо великі.
花弯 hua'e <植> чашечка.
花房 huafang оранжерея; теплиця; парник.
花费 huafci —> 花 2.
花费 huifei (费用）витрата; витрати ми.;〜太大 витрати занадто великі;留作个人〜
залишити на особисті витрати.
花粉 huafen <植> пилок; квітець ч” прост.
花粉管 huSf^nguSn <植> пилкбва трубка.
花粉篮 hu§位пійп <动> кбшичок.
花粉粒 hu5位nH <植> пилкбве зерно.
花粉森 huaf^nnang <Ш>пилковий (пильцевий) мішок.
花岗石 huagangshi 1)〈矿> граніт (гранітний).〜 的河焊 гранітна набережна ріки. 2)(比喻顽 固不化)：〜脑袋 твердолобі; твердолобий; каменелобий.
花岗穿f huagangyan〈地质〉граніт, huagdng <|Й> квітоніжка.
花骨朵huSgibduo 花蕾. huaguan вінчик.
花盒 huahe феєрверк; бенгальський вогбнь.
花红 1 huah6ng 1) <植> Яблуня китайка. 2)(指果 实）китайка.
花红 2 huahong 1)(彩礼）весільні подарунки. 2) (红利)тантьєма.
花花公子 huahua-gongzi золота молодь; фат; піжон; хлищ розм.; франт; чепурун ч.; плейбой.
花花绿绿 huahualtilti строкатий (строкатість); багатобарвний; різнобарвний.〜的年画 різнобарвні (строкаті) новорічні лубки;〜的 衣裳 строката (квітчаста) сукня;穿得〜的 строкато вдягатися.
花花世界huahua-sh丨ji+ (繁华的地方）пожвавлене місце; пожвавлений центр; (А1Й) білий світ.
花花搭搭hu&huad5d5 1) —►花搭着.2)(人小疏 密不一）нерівний,地太干，草长得〜的від посушливості ґрунту трава виросла нерівною (зрідженою); від посушливості ґрунту трава місцями виросла, місцями ні; 树上〜地开了一些花儿на деревах місцями з'явилися квіти, місцями - ні.
花环 huahuan вінок.
花舟huahui 1)(花草）квіти мн.〜栽培 квітництво. 2)〈艺〉картина з зображенням квітів.这个画家的〜比山水好у цього художника квіти (картини з кольорами) виходять краще, ніж пейзажі.
花甲 hu5jiS шістдесят років; шістдесятиріччя;〜 之年 вік у 60 років;年逾〜вік за 60 років; вік понад 60 років.
花匠 huajiang садівник.
花椒 huajiao жовтодеревинний.
花轿 huajiao весільний паланкін; весільні ноші.
花茎hiding 花轴.
花镜 huajing окуляри для далекозорих.
花卷 huaju^n пампушка [у формі завитушки].
花篮hu^n 1)(献花用的花篮）кбшик із квітами. 2)(装饰美丽的篮子）[красивий， витончений] кошик.
花蕾 hualei бутон.
花梨hu5li —花桐木.
花里胡哨 huilihiish^o 1)(颜色繁杂）строкатий (строкатість); вигадливий (вигадливість).穿 得〜строкйто (вигадливо) вдягатися 2)(浮华） вибагливий (вибагливість); пихатий (пихатість).〜的文章 вигадлива стаття.
花脸 hualian амплуа чоловічих персонажів із розфарбованим обличчям.
花柳病 hu§litibing <医> венеричні хвороби.〜病 人 венерик;〜医师 венеролог.
花 Ш hualu дистилят [із квіток або листів деяких рослин].
hualushuT [квітковий] одеколон.
hualumu ормозія.
花轮 hualun квіткова мутовка.
花麻 huarnd плоскінь ж.
花蜜 huami нектар.
花市 huamiao квіткова розсада.
花名册 huamingce іменний список,造〜скласти іменний список.
花木 huamu зелень і квіти; декоративні [квіти і] рослини; рослинність.
花呢 huani трико невідм.
^huaniSo <2> картина з зображенням квітів і птахів.
花农 huanong селянин-садівник.
花盘 huapan 1) <植> залозистий, медовід- дшювапьний，припестичний диск. 2)〈机〉 штаншайба.
花炮 huapao феєрверк; ракета.
花盆 huapen квітковий горщик;(装饰花盆） кашпо невідм.
花瓶 huaping [квіткова] в^за.
花圃 huapil квітник; квітництво.
花期 huSqT <植> період цвітіння.
花扦儿hu5qi§nr (鲜花）квіти для ваз;(绢花、纸 花）штучні квіти [для ваз]. 花枪 huaqiang 1)(兵器）корбтка піка. 2) —»•花招 ^2).
花腔 huaqiang〈音，剧〉колоратура; фіоритура. 〜女高音 колоратурне сопрано.
花墙 huaqidng ажурна огорожа.
花青素 huaqTngsii < 植 > антоци含н; антоцианідин.
花楸 huSqiii <植> горобина домашня.
huaquan вінок. Ш~ покласти вінбк на що.
花儿洞子 huardong zi парник.
花蕊huSruT <植> (雄蕊）тичинка;(雌蕊） маточка.
花色hu5s6 1)(花纹色彩）забарвлення.〜好看 приємне (красиве) забарвлення . 2)(种类） асортимент; вибір.商品〜繁多 багйтий асортимент (вибір) товарів.
花哨 hua.shao 1)(颜全繁多）строкйтий (строкатість). 2)(花样多）різноманітний (різноманітність).
花生 huasheng 1) <植> арахіс; горіх земляний (китайський). 2)(指果实）горіх; арахіс збірн.
花生饼 huashengblng арахісові макухи.
花生米 huashengm! лущений арахіс; очищені земляні горіхи; арахісові горішки.
花生油 huashengyou арахісове масло.
花式剑 hu5shiji&n <体> еспадрбн; шабля.〜运 动员 фехтувальник еспадроном; шабліст.
花饰 huashi візерунок.
花束 huashu букет [квітів].
花丝 huasl〈植> тичинкова нитка.
花坛 huatan клумба.
花天酒地 huatian-jiudi розперезані оргії і гульби; проводити час у гульбах і розпусті; гуляти і розпусничати; пропалювати життя.
花厅 huatrng зал; зала застар.
花筒 huat6ng бенгальський вогбнь; феєрверк.
花团锦族 huatuan-jmcu строкатий (строкатість); різнобарвний.
花托 huatuo <Й> квітколоже; тор квітки.
花纹 huawen візерунок; розводи ми.;(印染的花 纹)набойка;(冲模的k纹）чекан;(身上刺的 татуювання.
花Ш妇 huaxifu божа коройка.
花消 hua-xiao <口> 1) 花费.2)(杂费)hua-fei. накладні витрати;(税捐）податки мн.


316
花须ІпШхй < 口> ~>花蕊.
花序 huaxu <植> суцвіття.
花絮 huaxu репортерські замітки.体育〜 репортерські замітки про спорт.
甲 huaya підпис [із розчерком]. ШІІ~ поста- вити підпис; розписатися; підписатися.
花言巧语huay&n-qiao0 І)(虚假而动听的І舌） солодкі слова; красиві фрази; медяні слова. 2) (说 _ 假而动 ％ 的 Й ) співати солодко (красиво); говорити солодкі (медяні) слова.
花Ий huayan далекозорість.
花秧 huayang квіткова розсада.
花样 huayang І)(式样）фасон.时式〜мбдний фасон;〜多 різноманіття форм. 2)—> 花招 3). 不管敌人更@什么〜，都无法挽回最后失$的 命 які би трюки ні викидали вороги, вони не уникнуть остаточної поразки.
花药 huayao <植> пильовик.
花椰菜 Ішйубсйі <植> капуста цвітна.
花园 huSyuan сад.
花帐 huazhang дуті рахунки; рахунок із дутими цифрами; фіктивний рахунок.
花 Р章 huazhang живопліт; огорожа, оповитий в'юнками (кучерявими рослинами).
花招 huazhao 1)(好看的动作）[ефективний, спритний] трюк; трюковий (красивий) прийом.击剑的新〜новий ефективний трюк (красивий прийом) у фехтуванні. 2)(狡猜手 段）трюк; виверт; хитрування; фокус розм. 政治〜політична махінація; 反革命〜 контрреволюційний трюк;使出新〜почати робити нові виверти; викинути новий номер (трюк).参阅“耍我招 shuS huazh5。”.
huazhl zhaozhan ошатний. ЙГ壬分胃〜 виряджений; ошатно одягнений.
花轴 hu§zh6u <植> квітоніс.
花烛 huazhu весільні свічі.〜夫妻 законні чоловіки.
花柱 huazhCi <植> стбвпчик.
花子儿 huazlr насіння квітів.
花子 hua zi жебрак; жебрачка; старчиха.
hua.
砉hu§ <象声> свист (свистіти).乌鸦〜的一声从 树上直飞起来 ворона із шумом пурхнула з дерева.
hua 另见 hud.
哗 huS <象声> шум (шуміти);(金属声）брязкіт (лязгати); дзюрчання (дзюрчати); (7_К 声) плескіт (хлюпати, хлюпатися).溪水一地流 струмок дзюрчить; хвилі з плескотом ударяються об ббрег;波浪一地向岸上冲击 хвилі хлюпають об берег;铁门〜的一声拉上 了 із брязкотом зачинилися залізні ворота.
哗啦ІшаШ <象声> 哗.桅杆〜一声折断了 мачта з тріском переломилася.
哗啦啦huamm <象声> —哗.红旗〜灿飘 плещуться червоні прапори.
哗 П郎 hualang <象声 > із дзенькотом; брязкіт (брязчати).玻璃〜声敲碎 了 від удару скло з дзенькотом розбилося;链条一地响 почувся брязкіт ланцюга;把链条弄得一地 卩向 брязчати ланцюгом.
哗丨丨郎棒 hualangbang <音> тріскачки.
hua 另见 Ьшй.
划 1 hua 1)(拨水的进）гребтїі (веслування), гребти веслами; сидіти на веслах;〜过河去 переплисти [на веслах] ріку;〜近河焊
підплисти до берега ріки;倒〜гребти тому; табанити спорт.
戈lj 2 hua різати що (різання); дряпати що (дряпання); чиркати (чиркання).〜@ @ різати скло;〜火柴 чиркати сірником;火柴〜 不着 сірник не запалюється;我手上〜了 一个 口 子 подряпав собі руку.
划不来 hua-bulai немає користі; нема рації; невигідно.费这么多的力量〜немйє користі (невигідно) на це витрачати стільки сил;这 么办〜нем& ніякої користі (сенсу) так робити.
戈lj船 huachuan гребти; пливти на човні.〜运动〜 运动员 гребний спорт; весляр.
hua-delai є користь; є рація; вигідно. Ж 件事f艮〜спрйва ця дуже вигідна; у цьому (тут) є повна користь.
戈і]幵 huakai розрізати що (розріз, розрізування).
划破 hudpd)(割b) порізати що (поріз);(抓破） подряпати що.把手指〜了 порізати (подряпати) собі палець;山雀的调啾声〜了 宁静 щебет синиць порушував незворушну тишу.
划拳 huaquan застільна гра на пальцях під час випивки; грати в застільну гру на пальцях під час випивки.
划算 hudsuAn 1)(计算）прик“нути що; розрахувати що (розрахунок); підрахувати що (підрахунок).〜生产费用 прикинути (розрахувати) витрати виробництва;不会〜 не вміти розраховувати;不会〜的人 неощадлива людина;你〜一下，钱够不够 прикиньте, чи вистачить грошей; 里~~ прикинути в голові. 2)划得来•
划病 huatmg <体> канбе невідм., с.单人〜 каное-одинак;双人〜канбе-двійка;〜运动员 канонист; канонистка.
划行 huaxing плисти на веслах.
戈lj 子 hua.zi шлюпка; човник; душогубка.
华 hud.
华 hua 1)—华丽.〜屋 розкішний дім. 2)〈气〉 вінець. 3)(花白）сивий. 4)(用作敬辞）Ваш. 〜翰 Ваш лист.
华hua 1) (Hua,中国的）китайський.驻〜使节 дипломатичні представники, акредитовані в Китаї. 2)(指汉语）китайська мова. ~俄词典 китайсько-російський словник.
华北 HudbSi Північний Китай.
华表 huabiao мармуровий стовп барельєфом.
华达呢 hudddni <纺> габардин.
华灯 huadeng розкішні ліхтарі.〜初上 зайнялися яскраві вогні розкішних ліхтарів.
华东 Huadong Східний Китай.
华ЇШ不实 hua er bu shi пустоцвіт; базікання.
华尔街 Hud’Srji6 Уол-стріт. 华尔兹 hua'erzl вальс.跳 ~ вальсувати; танцювати вальс.
华发 hudf^ <书> сиве волосся.
华贵 huagui (华丽珍贵）цінний (цінність); розкішний (розкіш ж.)〜的地 цінний (розкішний) килим 2) багатий (багатство); чудовий (пишнота); розкішний (розкіш ч.)\ пишний (пишність).
华里 hudlT ”лі" {міра довжини, рівна 100 метрам).
华丽 huali розкішний (розкіш ж.)\ чудовий (пишнота); пишний (пишність); багатий (багатство); шикарний (шикарність).〜的宫
殿 чудовий (розкішний, пишний, багатий) палац; ~的陈设 багате (розкішне, пишне) оздоблення; розкішна (багата) обстанбвка;
Я艮'饰〜п“шне (розкішне) убрання;装朿〜 нарядно вдягатися (вирядитись);词蒸〜 витонченість і краса стилю.
华美hudm6i —>华丽.
华南 Huanan Південний Китай.
华侨 huaqiao китайські емігранти (резиденти); китайці, що проживають (які живуть) за кордоном.归国〜китайські реемігранти; китайські емігранти, що повернулися на Батьківщину;〜事务委员会 комітет у справах китайських емігрантів.
华氏 Hudshi Фаренгейт. ~温度计 термбметр Фаренгейта;〜百度 100。за Фаренгейтом;〜 温标 шкала Фаренгейта.
华裔 huayi китаєць по крові; діти китайської крові.
华中 Huazh6ng Центральний Китай.
捨hul
捨 hua розмінювати, тратити.
捨出措进 huachQhuajin губити і знаходити, втрачати і отримувати; одне втратив, а інше знайшов.
搐拳 huaquan грати в застільну гру на пальцях під час випивання; гра на пальцях під час випивання.
棺脱 hudtu6 <方> витратити.
弊 hud.
弊骚 hualiu гнідий скакун (рисак).
hua 另见 hu5.
哗变 huabian бунт (бунтувати); збунтуватися; підняти бунт (заколот).
哗然 hudrdn зашуміти.举座〜всі разом зашуміли; піднявся шум і лемент;舆论〜 [викликав] протести (обурення) широкої громадськості.
哗笑 huaxiao голосний (розкотистий) сміх; гблосно сміятися.
^ ^ hua zhong qti ch6ng демагогія
(демагогічний); наживати капітал демагогією; ганятися за дешевим ефектом; хизуватися красивими фразами в гонитві за дешевим ефектом.
禅hui
Щ hua лемех.双〜梨 двохлемішний плуг, huashili лемішний плуг.
滑 hud.
滑 hud 1)(光滑）гладбнький (гладкість).又圆又 〜的卵石 круглий і гладенький кругляк. 2) (滑溜）слигькіій (ковзати),街上很〜на вулиці слизько;脚下很〜ноги ковзають. 3)(滑动） ковзати (ковзаня). 顺着桅杆〜下来 зісковзнути по щоглі вниз;汽车后轮〜到了一 边 задні колеса автомобіля занесло [убік]; він посковзнувся і впав;他〜了——交 він оступився і впав 4)(油滑）хитрий (хитрість); шахрайський (крутійство); лукавий (лукавство); собі на розумі 5)(蒙混过关） вислизнути; вислизнути.不让隐藏的敌人〜 过去 не дати прихованому ворогу (не допустити прихованого ворога) вислизнути (вислизнути).
滑冰 hudbTng ковзатися;(治旱冰）кататися на роликах.花样〜4>іг^рне катання [на


317
ковзанах];〜运动 ковзанярський спорт;〜运 动员 ковзаняр; ковзанярка; спортсмен- -ковзаняр.
滑车huache —>滑轮.
滑车神经 hudchS shenjlng <М> блоковий нерв.
滑倒 ІіийсШо посковзнутися і впасти.在冰上〜 повскознутися і впасти на льоду.
滑道 huadao сліп.造Йр〜суднобудівний сліп.
滑神 huadiao вислизнути.从手中〜вислизнути з рук.
滑动 huSddng ковзання (ковзати).〜摩擦<理> ковзне тертя; тертя ковзання;〜轴承 <机> підшипник ковзання;〜触-^〈电〉ковзний контакт.
滑阀 hudfd <机> золотник.
滑稽huiji (言语等引人发笑）комічний (комізм); сміховинний розм. (сміхота прост., сміховинність),〜事儿 сміховинний (комічний; смішний) випадок;他讲得很〜він розповідає з великим комізмом;这岂不〜！ це ж прбсто сміховинно (анекдот)! так це ж один сміх; адже це тільки куркам на сміх;滑 天下上大稽 прбсто сміховинно; куркам на сміх;这不是滑天下之大稽吗？ чи не звучить це смішніше смішного 2)(一种曲艺） буф; буфонада; комічний номер.〜演员 комік; фарсер розм., застар.
滑精 huSjTng <医> сперматоррбі.
滑溜hudim (—种烹驻法）смажити.'
滑溜 hud.liu <口> (光测）гладенький (гладкість). 锻子被面摸着挺〜атласний верх ковдри дуже гладок на дотик.
滑轮 hudliin <理> блок; шків; ролик.
滑轮组 hudliinzQ <理> поліспйст; таль ж.
滑膜 huamo синовіальна оболонка.
洛膜炎 Ішйтбу如 <医> синовйт.
Тн М huani ніжний (ніжність); шовковистий (шовковистість); атласний.摸上去很〜 шовковистий (атласний, ніжний) на дотик.
滑润 hudrtin слизький.
滑润油 huSrtmy6u мастило.
滑石 hudshi <矿> тальк.
滑石粉 hudshif^n мелений тальк.
滑水 hudshuT <体> аквапланувйння.〜运动员 аквапланіст; воднолижник. 滑水板 hudshutban <体> водяні лижі; акваплан. 滑脸炮 hudt6ngpao < 军 > гладкоствбльна гармата. 滑膛枪 hudtdngqiSng < 军 > гладкоствбльна рушниця.
滑梯 huatl гірка для катання.
滑头 hudt6u І)(油滑的人）шахрай; крутійка; лукавець розм.; хитрун; хитрюга ч” ж” розм. 老〜страшний (старий) хитрюга (шахрай);〜 小 шахрай ч.; лукавець 2)(油滑）хитрий (хитрість); шахрайський (крутійство);
лукавий (лукавство); собі на умі 参阅“到沿 zk shua huatou,\
滑头滑脑 hudt6u-hudnao із хитруном;
шахраюватий (плутоватість); шахрайський (крутійство).〜的样子 шахраюватий (шахрайський) вигляд.
ШШ huaxiang планувати (планування); парити. 〜运动 планерний спорт; планеризм;〜运动 员 планерист; планеристка;〜飞行 планувальний (планерний, ширяючий) політ; 飞机在〜літак планує (парить).
滑翔机 hudxidngj了 планер.
滑翔术 huaxiangshu планеризм.
滑行 huaxing I)(滑动）ковзати (ковзаня);(飞机
滑行）кермувати (кермування);(船只滑行） плісирувати (плісирування).帆船在水面上〜 вітрильний човен сковзає по воді;飞机向起 飞线〜літак рулює до старту. 2) рухатися по інерції.
滑雪 huaxue ходити на лижах〜运动 лижний спорт; ~运动员 лижник; лижниця;〜1 宁军
ЛИЖНИЙ ПОХІД.
滑雪板 hudxuSbSn лижі мн.
Ьиахибхіе пьєкси (лижні черевики) мн. 滑雪杖 huaxuezhang лижні ціпки.
滑液 hudyS < 生理 > синовія; синовіальна рідина.
V# s1 huayln <і> портаменто невідм.
hua 另见 hu6; huo.
豁拳hudqudn ―划拳hudqu杏n.
化】
化 1 hua 1)(变)перетворити що (перетворення); звернути що (обертання).〜液体为气体 перетворити рідину на газ (у газоподібний стан);〜为灰焊 згоріти вщент; перетворитися на попіл; (розсипатися) пброхом〜为泡影 лопнути як мильний міхур; розсіятися (розвіятися) як дим;〜消极因素 为极积因素 перетворити пасивні чинники на активні;〜悲痛为力量 перетворити скорботу (горе) у силу. 2)(融化）танути (танення); розчинитися (розчинення); розтопитися.〜猪油 розтоплювати сало;雪〜 了 сніг розтанув;茶里的糖没有〜ц^кор у чаї (у чаю) не розчинився (не розтанув). 3) ('?肖化） переварити що (перетравлюння)〜食 перетравити їжу. 4)(烧）палити що.〜纸钱 палити жертовний папір. 5) —>•化学 1).理〜 фізика і хімія. 6)(后缀)：军亊〜воєнізація;工 业〜індустріалізація;电气〜електрифікація; 合作〜кооперування.
化 2 hua —化
it 除 huachu усунути що (усунення); викорінити що (викорінювання); розсіяти що (розсіювання) ~ 成见 усунути (викорінити) забобони; усунути упередженість.
化 J巴 huafSi хімічне добриво.
huafenchi септик; септиктанк.
化工 huagong хімічна промисловість.〜原料 сировина для хімічної промисловості;〜车间 хімічний цех.
化工厂 huagongchang хімічний завод.石油〜 нафтохімічний завод (комбінат).
化合 huahe〈化〉з'єднання.〜反应 реакція з'єднання.
化合价 huMi6ji》<化> валбнтність.
化合量 huMi61i&ng〈化> сполучна вага.
化合物 hu》h6w(i <化> [хімічне] з'єднання 有机 〜органічна сполука;招〜з'єднання алюмінію.
化境 huajing [висока] досконалість; сама довершеність.
化名 hu^ning 1)(用假名）інкбгніто; під вигаданим ім’ям.他在做地下工作的时候〜 大敏 у роки підпілля він жив під вигаданим ім'ям Даминь. 2)(假名）вигадане ім'я.
\кл Ш huamu <ж> збирати пожертвування; просити милостиню.
ІЬ М huanong піогенез; піоз; нагноєння (нагноїтись); наривати 引起伤口〜викликати нагноєння рани.
化身 huashen 1) <宗> в“гляд у мирському
перевтіленні; перевтілений вигляд; з'явитися у вигляді кого. 2)(体现）утілення; уособлення; геній.美的〜геній краси; ІЕ义 的〜утілення (уособлення) справедливості.
化生 huasheng〈医〉метаплазія ж.
化石 huashi скам'янілості мн.; копальневі,鱼龙 〜скам'янілості іхтіозавра;植物〜скам'янілі (копальневі) рослини;动物〜скам'янілі (копальневі) тварини;古代动物残骸的〜 скам'янілі залишки древніх тварин.
化铁炉 hu&ti6lii <冶> плавальна піч; вагранка.
化夕卜 huawai поза впливом цивілізації; варварський.〜之人 варвари л/«.; дикуни лш.; народ, якого не торкнулася культура.
化为乌有 hua wei w0y6u зійти (звестися) нанівець; йти (піти) нанівець.使…〜звести нанівець що; звести до нуля що.
化险为夷 hua хіЗп wei уі запобігти небезпеці; відвести лихо (загрозу); небезпека (загроза) минала (була відвернена).
化学hu^xu6 1)(—种学科）хімія.应用〜 прикладна хімія;有机〜органічна хімія;无 机〜неорганічна хімія;组织〜гістохімія;字 由〜космохімія;〜反应 хімічна реакція;〜作 用 хімічна дія;〜元素 хімічний елемент;〜当 量 хімічний еквівалент (пай);〜方程式 хімічне рівняння;〜工业 хімічна промисловість; хімпромисловість;〜制剂 хімічні препарати; хімпрепарати мн.; хімікалії мн.; 〜玻璃 органічне скло;〜纤维 хімічне волокно;〜疗法 хіміотерапія;〜武器 хімічна зброя;〜战争 хімічна війна;〜防御 хімоборона. 2) <口> (赛瑜洛）целулбїд (целулоїдний, целулоїдовий)这把梳子是〜的 це целулоїдний гребінь.
化学家 huaxuejia хімік.
化学能 huaxueneng <化> хімічна енергія.
化学式 huaxueshi хімічна формула.
化验 huayan аналіз (аналізувати що).〜大便 аналіз калу;〜小便 аналіз сечі;〜结果 результати аналізу;进行〜зробити аналіз.
化验室 huayanshi [хімічна] лабораторія.
化验员 huayanyuan лаборант; лаборантка; експериментатор.
化油器 hu&y6uqi <机> карбюратор.
化缘 huayuan〈宗〉збирати пожертвування; просити милостині.
化整为单 hud zh6ng wei Hng розукрупнення (розкрупнити що); розосередити сили [на окремі частини]; дробити ціле на частки.
化妆 huazhuang зробити туалет; займатися туалетом.〜用 Д туалетний прилад.
化妆品 huAzhuangpTn туалетні приладдя;(脂粉） косметика збірн.; косметичний засіб; парфуми збірн.〜商店 парфумерний (косметичний) магазин;她从来不用〜вонй нікбли не вживає косметики.
huazhuang 1) <Ш> грим; гримування (гримуватися). ~用 Д приладдя гримування; 〜表演 грати в гримі;〜舞会 маскарад. 2)(乔 装改扮)переодягтися ким, у кого; нарядитися ким.〜成女人 переодягтися (нарядитися) жінкою;把他〜成一个老头儿 загримувати його старим; нарядити (замаскувати) його старцем.
{кЖ.'Ш. huazhuangshi артистична вбиральня, hua ；53 见 кб.


318
棵 hua відбірне зерно. -
撤 hua.
Ш hua ширбкий.
hua见 hud.
划 1 Ііий 1) —►划分.〜成分 визначити класовий соціальний стан. 2)划拨.从甲帐〜到乙帐 перерахувати що з рахунку на рахунок〜出—— 笔钱作4筑费 виділити гроші на будівлю;〜 出一块地作 відвести ділянку землі під город.
划2 hua ->画2 hua.在书中〜出应特别注意的地 方 підкреслити (відзначити) у книзі місця, на котрі потрібно звернути особливу увагу.
划拨 ІшйЬб 1) < 会 > перерахування (перерахувати) що); трансфер спец.; клірінг спец.由银行〜перерахувати що через банк; ~ 金@ перечислена сума; перерахування. 2) (拨给）виділити що (виділення); відвести що (відведення),〜一部分粮食外运 виділити частину зерна на вивіз (для вивозу);把空地〜 给第二 生产队 відвести пустопорожні землі 2-ій виробничій бригаді.
划策 huAcd (定计划）розробляти (намічати) план;(出主意）давати пораду; радити кому. 为某人〜б夕ти чиїм радником; порадити кому, як бути (зробити).
划定 huading визначити що (визначення); установити що (устанбвлення). ~ 地界 розмежувати; установити (визначити) межу ділянки;〜稻田的地界 розмежувати рисові поля;〜国界делімітація кордону;〜各机关的 工作范围 установити (визначити) коло робіт (діяльності) кожного з установ.
划分 huafBn 1)(划成部分)розділити що (поділ); розбити кого-що (розбивка); підрозділити що (підрбзділ).〜地段 розділити (розбити) що на ділянки;〜<J、组 розділити (розбити) кого на групи;支部下面可以〜小组осербдок може підрозділятися на групи;〜朽1政区域 поділ на адміністративні райони;〜势力范围 розділити сфери впливу;〜职责 розподілити обов'язки. 2)(区另ij ) розмежувати що (розмежування).〜农村阶级成分 віЬначення класової належності в селі;按阶级特征〜 розмежувати що по класових ознаках.
戈ij Й huagul приєднати що (приєднання); передати що (передача).〜•管辖 підкорити що кому-чому; передати що у ведення чого; 该区已〜ТІЇ 区 зазначений район приєднаний до міста (переданий у відання міста);把部分 工作〜第二队 передати частину роббти другій бригаді.
划界 huajie〈夕卜> делімітація кордону.
划款 hi^kuan <会> перерахунок.
戈ij清 huaqlng відмежувати що (відмежування); розмежувати що (розмежування), чітко розмежувати;〜两类矛盾 два типи суперечностей;〜敌我界线 провести чітку грань між нами і нашими ворогами;同资产 阶级思想必须〜界线，决不能和平共处 необхідно чітко розмсжуватисія з буржуазною ідеологією, а не йти на мирне співіснування з нею.
戈1J 时 ІХ huashidai історичний; епохальний; етапний.〜的文献 епохальний документ;〜的 事件 історична (епохальна) подія; велика
подія, що створює епоху;〜的伟大革命 велика революція, що відкрила нову епоху (еру);〜的变化 зміни, що мають історичне значення;〜的作品 етапний твір літератури.
划一 huayl 1)(——作）однаковий (однаковість).〜 的管理制度 однйкова система керування;的 格式〜однакова форма;〜税率 уніфіковані тарифи;定价〜єдііна (однакова) ціна; зрівнялівка; необгрунтоване зрівняння. 2) (使一致)уніфікувати що (уніфікація),〜规格 стандартизувати що;〜体例 уніфікувйтн систему;〜权限 зрівняти що в правах.
划一不二 huA yl bu ег 1)(不二价）тверді ціни; ціни без запиту. 2)(——W ) незмінний (незмінність); твердий (твердість); твердо встановлений; 3)(亥！1 板）шаблоновий (шаблонність); трафаретний (трафаретність).〜的 公式 [незмінний] трафарет (шаблон); незмінна (твердо встановлена) формула.
划帐hu^zMng —划拨1).
话丨
话 hua 1)(言і吾）слова мн.; розмова; мова ж.; (语言）мова.〜多 багатослівність; балакучість; говіркість; Ш ~ дурні слова (речі);俏皮〜гострбта; гострослів’я; дотепні вирази;聪明〜розумні словй (речі);有分量 的〜вагбме слово; вагомі слова;夕卜国〜 іноземна мова;——句〜одн“м словом; одне слово прост.; словом;他一句〜也没说 він ані слова не сказав;换句〜说 інакше кажучи; іншими словами;用几句〜说明问题у коротких (декількох) словах пояснити, у чому справа;〜虽如itfc то так; хоч厶 воно і так; 〜不投机розмбва не клеїлася; ~在嘴边，就是 想不起来 так на язиці і вертиться, але ніяк не згадаю; хто це сказав?这〜是谁说的？ хто сказав таку річ?他会说法国〜він говорить французькою мовою;他说的是真〜还是在开 玩笑？ всерйоз або в жартома він сказав?我 有〜要对你说 мені потрібно вам дещо сказати; мені потрібно поговорити з вами; 他的〜里有音за його словами щось прикриється; у його словах є якийсь схований зміст (якась задня думка);她把〜缩 ІЙІ 去了 вона прикусила язика; вона зупинилася (обірвалася) на півслові. 2)(谈） говорити; розмовляти (розмбва, бесіда).〜家 常 говорити (розмовляти) про свої домашні (сімейні) справи.
话把儿ІіийЬйг —>话柄.抓人家的〜ловити людину на слові (на словах);别留下〜叫人家取 笑-не можна давати (привід) усяким розмовам і глузуванням.
і舌本 huab^n сказання [народних оповідачів казок].
话另ij huabie прощатися (прощання).在〜时 у хвилину (під час) прощання; на прощання; 握手〜потиснути руку і попрощатися.
话柄 huabing предмет загальних розмов;抓住〜 ловити кого на слові;成为〜стати (бути, служити); потрапити на зубок кому; стати предметом загальних розмов.
话锋hu^fBng —»•话头.格转〜повернути розмову (мову);避开〜ухилитися від розмбви; 一转，就转到别的上面去了 роз- мова разом перескочив на іншу тему.
话旧 1шй』ш згадувати (говорити) про минуле (про минулі дні).喝茶〜віддаватися спогадам за чашкою чаю.
iS剧 huaju драма; п’єса.〜演员 арпіст драми;〜 去看 піти на драму;上演〜стйвити драму (п’єсу).
话居1j 院 huajuyuan драматичний театр.
话题 huati тема (сюжет, предмет) розмбви.成为 大家的新〜стати новою темою (новим предметом) [для] загальних розмов;〜枯燥无 味 нудна матерія (тема); нудна розмбва;转换 ~ перемінити тему (напрямок) розмбви;〜又 转到兴修水利上了 розмбва знову перейшла на питання іригації.
话筒 huat6ng 1) <无线> (发话器）переговорна трубка; телефбнна трубка. 2)(微音器） мікрофон. 3)(喊话筒）рупор.
话头 huatou слова мн.; розмбва; мова ж.打断〜 перебити кого; перервати кого.
话务员 hu^wCiyu^n телефоніст; телефоністка.
话厘子 huaxia-zi <方> 1)(留声机）грамофон; патефон. 2)(爱说话的人）балакун рот.; балакуха розм.; балакуча (говірка) людина. 参阅“打弁话匣子dakai huaxia-zi”.
话音 huayln 1)(声音)говір; слова мн.; мова ж. 2) <口> (言外之意）натяк; тон [розмбви].听 ‘的〜，可见哗是戶对的[с*дячи] з тбну, яким він говорив, видно, що він проти цього; по його натяках видно, що він проти;听他的 〜有不满之意 тон його показує (говорить), що він незадоволений.
话语 huayu слов焱 мн.; мова ж.天真的〜наІЬні слова;他〜不多 він неговіркий.
画hul
画 1 hua 1)(绘画）малювйти кого- що (малювання); писати що;(绘图）креслити що (креслення);(测绘）наймати що (зняття). 〜SUL малювати; малювати (писати) карти ну;学〜画 учитися малювання; учитися малювати;〜了一 张画儿 намалювати картинку;〜水彩画 малювати (писати) аквареллю;〜油画 писати маслом (масляними фарбами);〜人像 писати (малювати) портрет;〜地图 крбслити географічну карту;〜地形图 кислити рельєфний план [місцевості];〜眉毛 фарбувати (підфарбовувати) брови; ~ 法 прийоми живопису;〜Іі最新最美的社会主 义图画 створити найновіші, найпрекр焱сніші картини соціалізму. 2)(艺术品）малкінок; картина; живопис ч.., збірн.钢笔〜малюнок олівцем; малюнок пером; 西洋〜 європейський живопис; Ш ~ [китайський] національний живопис;宣传〜[агітаційний] плакат; агітплакат;复制〜репродукція. 3)(用 画装饰的）розписний. & 梁〜розписні білки і крокви стелі; розписна стеля.
画 2 hua 1)(划线）провести що (проведення); накреслити що.〜格子 графити що\ розкреслити що на графи;〜一条曲线 накр泛с- лити (провести) криву [лінію];在地图上〜出 нанести (накреслити) на карті лінію нової залізниці. 2)(笔戈ij) риска.
НІШ huaban малювальний блок.
画报 huabao ілюстрований журнал.


319
ІШФ ЬиаЬбп зошит для малювання.
і® 笔 huabl пензель ж. Ж 〜акварельний пензлик.
圆饼充饥 hua blng chong ji незбутні мрії; заспокоювати себе незбутніми надіями.画饼 焉能充饥 солов’я байками не годують.
ЙШ布 huabu полотно [для писання картин].
画册 huacc альбом [картин, малюнків].摄影~ фотоальбом.
UflJ huadao розписатися в явці.
幽地为牢 hua di wei lao поставити межі кому; поставити кого у визначені рамки; обмежити своббду дій.
І® Й/і huaf^ng розписна джонка (човен) [для веселих прогулянок].
Щ 符 huafii креслити кабалістичні знаки; накреслити магічний напис.
画福 huafii І)(图画）картина; полотно; холст. 2) (画的尺寸）рбзмір полотнини.
画稿 huag^o (画的底稿）ескіз; нарис; пропис ч. 打〜зробити ескіз (нарис, пропис); накидати
ССК13.
画稿huAg3o (在文稿上签字）стйвити [на офіційних паперах] резолюцію; накласти резолюцію.
画工 huag5ng майстерність [художника]; техніка малювання.〜[намальовано] з чудовою майстерністю (майстерно).
І®供 huagong підписати свідчення.
画虎不成反类犬hu& Ьй bu cheng Йп lei quSn "силкувався намалювати тигра, а вийшла жалюгідна подоба собаки"; не вийде і буде один конфуз.
画 家 huajia художник; хуцожниця; художник-живописець.素描〜малювальник; малювальниця;写生〜живошісець;风景〜 пейзажист; пейзажистка;肖像〜портрет“ст; портретистка;风俗〜жанрист; жанристка; тК 彩〜аквареліст; акварелістка;战事〜баталіст; баталістка;宣传〜плакйтник.
画架 huajia мольберт.
画匠 huajiang І)(绘画工匠）малювальник; малювальниця; маляр-живописець. 2)(拙劣 的画家）мазила ч., ж” прост.; нехлюй розм., зневажл.; нечепуразневажл.
画境hu^jing:风景优美，如入〜панорйма мальовнича і красива, подібна до картини (немов картина, як на картині).
画具 huaju малювальні приладдя.
画卷hu》ju》n І)(成卷轴形的画）картина в сувої.
2)(壮丽的图景）велична картина; полотнина.
huakuang рама для картини.
画廊huMdng І)(有彩绘的走廊）ршписнй галерея; розписний коридор. 2)(陈歹lj 馆) картинна галерея.
画龙点目hua I6ng dian jlng нанести завершальний штрих; підкреслити саме
'істотне.
ШІїШ huamian малюнок; полотнина; картина; зображення;(银帶上的画面）кадр.精湛的〜 малюнок висбкої досконалості і витонченості; досконалість (витонченість) малюнка;广阔 б勺生活〜ширбка панорама життя.
画皮 huapi маска.撕下…地〜зірвйти маску з
чого; позбавити кого всякого маскування.
画片儿 huapianr худбжня палітра.
画屏 huaping ширма з [вправленими в неї-] картинами; ширма з інкрустованими малюнками; розписна ширма.
画谱hu含рй І)—>画帖.2)(评论画法的书)праці (збірник статей) про живопис.
画蛇访矣足 hua she tian zii п’яте колесо у возі; потрібний як собаці п'ята нога; абсолютно зайво і недоречно; переборщити розм.
画师hu^shT •画家.
画十字 huS shizi I)(画押）пославити (накреслити) хрестик [замість підпису]; підписатися крестиком. 2)(宗教仪式） перехреститися; осінитися хресним знаком; осінитися хрестом;
Щ'Ш. huashi ательє невідм.; студія; майстерня художника.
ІІІ 帖 huatie альбом зразків живопису; збірник зразків класичних картин і малюнків.
画图 huAtii І)(绘图）крбслити план (карту); робити креслення. 2)(图画）картина.
画图员 huatuyuan кресляр; креслярка.
画夕卜音 hdw焱іуїп < 影 > звук за кадром; закадровий голос.
画象 hu^xi^ng І)(画人像）писати (малювати) портрет. 2)(人倍）портрет.
画今亍 huaxing підписати до виконання; накласти позитивну резолюцію; затвердити що (твердження).
画押 hu&y3 (签字）поставити підпис; підписатися; розписатися;(圆十字） поставити хрестик.
画页 huaye ілюстрація.
画展 huazhSn виставка картин (живопису).
画知hu^zhT (抢而知后画知）рсвписйтися [в одержанні повідомлення];(阅后页展）розписатися [після ознайомлення зі змістом].
画轴 huazhou китайська картина в сувої.
禅hul
桦 Ііш < 植> бербза.
桦树 hu^shii —*■枠.〜皮 берест.
徊 huai 另见 hui.
ШШ huaihuai бути в нерішучості.
徊徨 huaihuang перебувати у стані нерішучості.
徊翔 huaixiang літати {про птахів).
hudi.
怀 hudi l)(胸部）гр^ди ек.\ (胸前)пйзуха;(怀抱) обійми лш.塞进〜сунути що за пазуху;藏在〜 里 сховати (тримати) що за пазухою;把婴儿 抱在〜里 тримати дитину в обіймах (на руках);把氺孩紧紧地А在〜里міцно притиснути дитину до грудей. 2) *杯念.〜友 скучити за друзями;〜乡 тужити (скучити) за Батьківщиною (за рідною землею). 3)(;已、里 存有）з чим; плекати що\ (充满）сповнений (сповнитися чим, чого, книжк.).〜着希望 плекати надію; із надією;〜着感激的心、*暗 із почуттям подяки;〜着无比的愤怒із безмежним обуренням;〜着满腔热情 сповнений (пбвний) ентузіазму;〜恭极大 й勺 兴趣із великим інтересом;〜着一颗火热的
心із палким серцем;〜若最崇高的敬意з почуттям найвищої поваги; Ш ~ 信 сповнений віри (упевненості);〜有恶意 плекати злість;不〜好意 не з добром;不〜任 не плекати ніяких надмірних надій 胸〜祖国，放眼世界брйти до серця всю крашу і звертати погляд на весь світ.
怀抱 hudMo І)(他在怀出）тримйти що в обіймах.〜小孩的妇女 жінка з дитиною на руках. 2)怀І).在大自然的〜里на лоні природи;回到祖国的〜повернутися на лоно вітчизни (Батьківщини). 3)—> 怀 3).〜着最崇 高的理мати висбкі ідеали; ставити собі висбкі цілі. 4)(抱负）ідеали мн.; прагнення мн.;另lj有〜є якісь свої, заповітні думи. ЬиаіЬіЗо кишенькові годинники.
‘汗才不 iS huai cai bu yu невизнаний талант; талант, що не одержав визнання; талановитий，але не одержав визнання; будучи талановитим, залишився в повній невідомості.
fF春 huaichun <书> нудитися спрагою любові; палати пристрастю (любов'ю).
怀古 huaigu згадувати старовину.
怀鬼胎 huai grntai совість у кого нечиста.
huaih^n тагги (плекати) злість (ненависть); зі злістю; із ненавистю; точити зуби на кого. 〜在心 заховати злість [у душі]; [глибоко] зненавидіти кого.
怀丨日 hudijiu спогад про минуле (про минулі дні).
怀念 huainian нудьгувати за ким-чим; тужити за ким-чиму по чому (туга); із теплотою згадувати.〜故乡 нудьгувати (склити, тужити) за рідними місцями;〜祖国 нудь- гувати (скучити, тужити) за Батьківщиною.
怀柔政策 hu&r6u zhengce м'яка політика.
怀胎huSi炫і 怀孕.〜的母牛тільна корова.
怀乡病 hudixiangbing І)(思乡）туга за Батьківщиною. 2) <医> ностальгія.
怀想huaixiSng —►怀念.
怀疑 huSiyi I)(疑惑）сумніватися в кому-чому (сумнів); засумніватися в кому-чому.感到〜 випробувати (відчути) сумнів; кого взяв сумнів;表示〜висловити сумнів;弓І 起〜 викликати (збудити) сумнів; навести кого на сумнів;令人〜сумнівний; що викликає сумнів;毫不〜немйє ніякого (немає тіні) сумніву; анітрошки не сумніватися; без усякого сумніву;〜一切 підозрювати всіх і вся;〜的目艮光недовірливий погляд;〜的语调 недовірливий тон; нбта сумніву;〜的论调 слова сумніву;〜态度 скептицизм; скепсис; скептичне ставлення; ставитися до чого з недовірою;对计划抱〜态度скептично поставитися до плану (до проекту); поставитися до плану (до проекту) із сумнівом (із скептицизмом);我对他的诚意 有 ~ я сумніваюся (засумнівався) у його щирості. 2)(猜疑）підозрювати кого в чому (підозрілість, підозра); запідозрити кого в чому.令人〜的行为підозріла поведінка;令人 〜的人物 підозріла особистість; підозрілий тип;〜…是特务 підозрювати (запідозрювати) у кому шпигуна; 在进行间谋活动 підозрювати (запідбзрювати) кого в шпигунстві;抱着〜的态度看人із підоз-


320
ршістю дивитися на людей. 3) ( % 狈ij ) припускати (припущення); думати.我〜他今 天来不了 я думаю (припускаю), що сьогбдні він не зможе прийти.
怀疑派 huaiyipai скептики мн.
怀疑主义 huSiyizhfiyi〈哲> скептиціЬм. 怀疑主义者 huaiyizhiiyizhg скептик.
怀孕 huaiyun вагітна (вагітність); вагітніти; у положенні. на четвертому місяці
вагітності; вона в положенні;她〜了 вона вагітна; вона чекає дитину; вони в чеканні.
淮 hi^i.
淮北 НиаіЬбі район (теритбрія) до півночі від ріки Хуайхе.
淮海战役 Hudihai zhanyi Хуайхайська операція.
淮南 Huainan район (теритбрія) на півднь від ріки Хуайхе.
hudi.
槐 hudi < 解> софбра японська.
槐蚕 hudicdn <动> п’яд杏к софори.
槐豆 huaidou насіння софори.
ШШ huaihuang жовтий барвник, вироблений із квітів і плодів софори.
躁hu乩
踩 hudi < 解 > іщіколотка; кісточка,内〜 внутрішня (медіальна) щиколотка;夕卜〜 зовнішня (латеральная) щиколотка.
踩子骨 hudi-zigii <口> ~►踩.
huai.
坏 huai 1)(不好）поганий; дурний; кепський (бридкість); злий (злість); злісний (злісність); злобливий (шкідливість).〜主意 злий намір; 〜影片 ганебний фільм;〜思想 шкідлива ідеологія;〜习气 кепські (дурні) звички;天气 很〜д夕же погана погода; кепська погода;脾 气很〜поганий (дурний, кепський) характер; 记性很〜слабка (погана, корбтка) пам’ять; куряча пам'ять прост.•，写得 4艮〜написано дуже погано (кепсько);不〜нічбго [собі]; непогано; працює нічбго;他工作得不〜він працює непогано;〜得多 куди (набагато, багато) гірше;〜透了 геть погано (кепсько); злобливий до кісток; жахливо (страшно) злобливий;更〜ще (набагато) гірше;再〜也 没有了 гірше нікуди; гірше не може бути; нацбільш кепське - це те, що...;最〜得是 гірше за все те, що...;在最〜的情况下у гіршому випадку; за найбільш несприятливих умов;作最〜的打算 бути готовим до всього (до найгіршого);学〜 зіпсуватися від кого; набратися дурнбго; узяти поганий приклад із кого. 2)(变坏） зіпсуватися; погіршитися (погіршення). 器〜了 машина зіпсувалася (зламалася, зносилася); здоров'я похитнулося
(зіпсувалося, погіршилося);脾气〜了 зіпсувався характер;食品〜了 продукти зіпсувалися; Щ:子〜了 розлад шлунку; зіпсувався шлунок;革圭子〜了 т^флі зносилися. 3)(程度深）страшно; жахливо.饿 〜страшно (жахливо, сильно) зголодніти;气 〜лбпнути зі злості; гнів душить кого; зло бере кого; страшно (жахливо) розсердитися;
〜злякйтнея до смерті; кого охопив панічний страх; страшно (жахливо) злякатися;累〜валитися з ніг від утоми; вибитися з сил; видихатися розм.; страшно (жахливо) втомитися (перевтомитися); страшно зрадіти. 4)(坏主 Ш) злий намір; зло (злість).
坏处 huaichti погане; шкода (шкідливий).要往 〜想 варто бути готовим до гіршого; варто подумати і про погане; треба врахувати і несприятливі сторони;这有很多〜у цьому дуже багато поганого (шкідливого);这有什 么〜що тут поганого! яка може бути шкода!
坏蛋 huaidan〈口〉негідник; мерзотник розм.; пройдисвіт рот” лайлив.\ гад прост” лайлив..，гадина прост., лайлив.', сволота ж., грубий прост.\ 大〜(великої руки) негідник (мерзотник, пройдисвіт).
坏东西huAid6ng-xi —坏人1).
坏分子 huaifenzt шкідливий (негідний) елемент; шкідник.
坏话 huaihua плітка; лихослів, і兑人〜брех含та про такого-то; злословити про такого-то; погано відгукуватися про такого-то; говорити погане (дурне) на адресу кого;不 许你说他的〜не смій говорити про нього погано!这是有人说他〜це на нього наговорили; це люди злословлять про нього; це люди розводять плітки про нього.
坏疽 huMjii <医> гангрбна; змертвіння.感染性 〜інфекційна гангрена.
坏人 huair6n 1)(品质环坏的人）погана, кепська людина; непорядна (безчесна) людина; непорядна (безчесна) особистість. 2) 坏 分子.不放过一个〜不冤一个好人не пропускати жодного шкідливого елемента, не карати жодної безвинної людини.
huairen huaishi кримінальні елементи і погані вчинки.揭发〜виявити злочинців і явища правопорушення; розкрити (вивести на чисту воду) шкідливих людей і їхні вчинки;耍与〜作斗争 треба борбтися з кримінальними елементами і поганими вчинками.
huaishi погана справа; зло; капость розм.; брудні (непорядні, мерзенні) справи;(罪恶 的勾当）темні справи,做〜робйти погані справи; заподіювати зло; робити капості; гадити чому.;他做了 许多〜він наробив багато зла (поганого, пакостей);干尽〜 накоїти всяких гадостей;法西斯分子干尽了 〜немає таких злочинів, які не робили би фашисти.
坏死 huaisl〈医〉змертвіння; некроз,心肌〜 некроз серцевого м'яза; 〜змертвіння тканин;〜的组织 змертвілі тканини.
坏血病 huMxudbing <医> цингй; скорбут.〜患者 цинготний [хворий].
hu5n.
欢 hu3n 1)-> 欢喜 1).〜度春节 вбсело провести весняні свята; радісно відзначити свято Весни;〜度国庆 урочисто відсвяткувати День утворення КНР; радісно провести Національне свято;〜庆这个光辉的日子 урочисто відзначаємо цю славну дату. 2)(活 ^)：雨下得〜Д0|Д так і ллє;工,作干得声〜 роббта так і кипить; роббта кипить щосили; 工作干得正〜的时候у розпалі роббти;谈得
〜[йшла] жвава бесіда; жваво розмовляти;机 器转得〜манена працювала повним ходом; 孩子们玩得真〜вбсело розігралися діти.
欢跑舌L®匕 huanbeng-luantiao здоровий і веселий; живий (жвавість); жвавий (жвавість); повний жвавості.孩子 її]个个〜усі діти виглядали здоровими і веселими (жвавими); кожний із хлопців був сповнений жвавості.
Ж % huanchang радісно (радість); весело (веселощі, веселість); приємно (приємність). 心中〜на душі радісно (весело) і світло; світла радість на душі.
欢呼 huanhii кричати з радості (від захвату); радісно (захоплено) кричати.〜中华人民共 和国万岁！ пролунали захоплені вигуки (захоплено кричати): "Хай живе Китайська Нарбдна Республіка!"鼓掌〜рйдісні вигуки і бурхливі овації.
欢呼声 huanhQsheng овація; вигуки радості; радісні вигуки; ура.经久不息的〜дбвгі безугавні овації;掌声、〜交织在一起 аплодисменти і вигуки злилися воєдино.
欢聚 huanju радісна з夕стріч.〜一堂[відбулася] радісна зустріч; радісно (весело) зустрітися (зібратися разом).
欢快hu§nkuM ->欢乐.
欢乐 huanle веселий (веселощі, веселитися); радісний (радість, радіти).〜的尤、‘ІШ веселий (радісний) настрій;〜的臼子 радісні (щасливі) дні;〜而歌声 веселі пісні;〜的晚会 веселий вечір;我们沉醉在无比，福和〜之中 безмежне щастя і радість охопили нас.
欢声雷动 hu如shgng leidong пролунали бурхливі безугавні овації; наповнювати привітальними вигуками.
欢送 huansong проводжати що (проводи мн.). 设宴〜代表团 влаштувати прощальний (на прощання) обід делегації;鼓掌〜провбдити аплодисментами.
欢送会 huansonghui [урочисті] проводи.举行〜 улаштувати проводи.
欢腾huanteng радіти.在〜的节日里у радісне свято;万众〜всенародні веселощі; всезагальні веселощі народу; народ охоплений веселощами; радіє весь народ;举 国〜ускі країну охопила радість; викликати радість у всій країні (усієї країни).
欢天喜地 huantian-xidi радісно і весело; із радістю; радий-радесенький розм.; нескінченно радий; безмежна радість.〜的样子 радісний і жвавий (веселий) вигляд; радісне й живе обличчя;他〜地走了 він радісно (із радістю) пішов;人人〜в усіх радісний і веселий настрій; усі були в радісному і веселому настрої.
欢喜 huanx! 1) (*决乐）радість (радіти, радісний); веселощі (веселитися, веселий). Щ 〜 радіти всією душею; із великою радістю; [бути] у захваті;欢欢喜喜地过节в纟село проводити свято;大家都欢欢喜喜的усі весело настроєні; в усіх радісний і веселий настрій. 2)(喜爱）подобатися кому; любити що (любов ж.)\ (合乂已、意）посміхатися кому, розм.我〜教师工作 я люблю викладацьку роббту; мені подобається викладацька роббта;我不〜和这种人打交道мені не посміхається мати справу з такими людьми, huanxiao веселий сміх; весело сміятися.


321
欢心 huanxln прихильність. 取得…的〜 завоювати чию милість до себе; мати чию прихильність;得不到 ~ не мати прихильності.
欢欣 huSnxfn —欢乐.〜鼓舞 радість і наснага; пишатися і радіти;令人〜鼓舞 наповнювати серця радістю; викликати велику радість (наснагу);人人〜鼓舞 загальна радість (наснага); весь народ радіє;对历史的发展和 社会的进步，世界各国人民感到~鼓舞хід рбзвитку істбрії і соціальний прогрес радують і надихають народи всіх країн світу; 游行群众〜雀跃地М向矣安门демонстранти в радісному пориві кинулися до воріт Тяньаньмень.
又欠！^ huanyan дати банкет на честь чого.
欢迎 huanyfng І)(迎接）вітати що\ зустрічати що (зустріч).鼓掌〜зустрічей (вітати) аплодисментами;〜，〜！ рйдий вас бачити; дуже радий вам; милості просимо; ласкаво просимо;〜新战友大会 збори, присвячені зустрічі новоприбулих товаришів; збори, присвячені зустрічі нових призовників (专指 А迎新兵)；热烈〜新战友гйряче вітаємо новоприбулих товаришів, ласкаво просимо, нові призовники (专指欢迎新兵）热烈〜代表 团 гаряче (сердечно) вітати делегацію; зробити сердечний прийбм (привітну зустріч) делегації; прийняти (зустріти) делегацію з розпростертими обіймами;贵宾 们受到了我国政府和人民的热烈〜висбкі гості були гаряче зустрінуті нашим урядом і народом. 2)(乐于無受）вітати що. 二任何批 评 вітати будь-яку критику; радий будь-яким зауваженням;受〜мйти успіх (популярність); зустрічати схвалення; вітатися; мати добру репутацію;作品很受〜твір має успіх (популярність);你在我们家里永远是一位受 〜的客人 у нас у будинку ти завжди бажаний гість;不受〜б#и на поганому рахунку; не до двору [прийтися]; не до двору [бути]; небажаність чийого подальшого перебування [у країні](外交用语)；不受〜的 人 особа небажана; персона нон грата (夕卜交 用语);新式农具受到广$农民的〜нові сільськогосподарські знаряддя зустрічають схвалення з боку широких селянських мас; 我们〜你的倡议 ми вітаємо вашу ініціативу.
^ ІШ huanyingci вітання; привітальна промова; привітальне слово,致〜виступити з вітанням (із привітальною промовою); виголосити вітальну промову;向…致〜 звернутися до кого з вітанням;同志们!现在 і旮厂长致〜товариші! слово для вітання дається директору заводу.
欢ІШ会 huanyinghuii урочистий прийбм.
欢娱hu5nyii<#> —欢乐. 欢跃hu3nyud —►欢腾.
獲 hi^n.
猫 huan <а>борсік.
УЖ huan.
УЗІ huan <地理> (скор. від Хуаньшуй, річка в пров. Шаньсі і Хенань).
dht
日‘ huan.
Ж huan фіалка.
山旦huan.
іШ huan окремий пік (той, який висить над основним горнилі масивом).
huan.
Ш huan І) великий собака. 2) бігти, трусити (про собаку). 3) войовничий.
huan.
t亘 huan І) жовта верба; 2) меморіальна колона;
3) 	< 植 > сапіндус Мукороссі. 4) Хуань {прізвище).
桓表 huanbiao І) меморіальний стовп (на могилі).
huanhuan войовничий, відважний.
huan.
萑 huan зарощі.
萑符 hudnfii І) висбка трава; 2) <史，地理> Ваньфу {озеро, де ховалися розбійники)', 3) гніздо для розбійників; 4) < 植 > верба тонкостовбикова.
Щі huan.
報 huan < 生物> козоріг піренейський.
缓 huan.
锾 hudn І) хуань {міра в 11, 52 чжу); 2) гроші; 3) кільце.
園 huan.
園 huan ворота ринку, ринок.
Щьиап.
缳 huan 1) обв’язувати, обмотувати, затягувати; 2) збирати в одне, захоплювати.
續京hudn.
Ш huan <生物> дикобрйз.
l^huan.
鸦 huan <生物> ібіс.
huan.
Ш huan 1) вузол волосся, шиньбн; 2) служниця.
huan 另见 hdi.
ЙЕ huan 1) (® 原处）повернутися (повернення). 〜家 повернутися додому. 2)(偿还） повернути що\ (повернення); віддати назад що.〜钱 повернути (віддати назад) гроші;〜 欠 款 повернути борг; погасити заборгованість;请把我的东西〜我прош夕 повернути (віддати назад) мої речі. 3)(回报） відповісти; віддати що.〜拜 віддати візит; нанести візит у відповідь;〜枪 відповідати на постріли; відстрілюватися.
ЙЕ Ф ЬиапЬбп повернення капіталу.〜4寸 виплата відсотків і погашення позики;抽签〜 тираж погашення.
还给hudnggi —>还2).把书〜图书馆повернути книги в бібліотеку.
还魂 huanhun воскреснути (воскресіння).
还击 huanjl [нанести] контрудар чому; відповісти контрударом чому: дати відсіч чому.开炮〜відкрити (вести) відповідний артилерійський вогбнь;自 ТІ〜дйти відсіч із метою самозахисту.
还籍 huanji 1)(恢复国地）відновити [своє колишнє] громадянство (підданство). 2)(回
原籍）повернутися на Батьківщину (на колишнє місце проживання).
还价 huanjia запропонувати свою ціну;
торгуватися,讨价〜торгуватися з ким; ін 别〜 прошу не торгуватися.
还礼 huanll відповісти на вітання; вітання у відповідь.
还清 huanqlng розрахуватися з ким-чим
(розрахунок); розплатитися з ким (розплата); погасити що (погашення).〜债务 розрахуватися (розплатитися) з боргами; погасити заборгованість;全部〜цілкбм розрахуватися (розплатитися); [зробити] повний розрахунок.
还手 huansh6u дати здачі; відповісти ударом на удар; відбиватися.
还俗 huansu〈宗〉розстригтися.
还席 huanxi дати відповідний банкет.
huanxiang повернутися на Батьківщину; повернення на Батьківщину.
还乡团 huanxiangtuan "група (загін) повернення" {реакційні збройні сили, організовані швидко поміщиками і нелюдами в період 3-ої громадянської війни в Китаї).
还原 hu^nyuan 1)(恢复原状）відновитися (віднбвлення); відновити початкбвий стан. 2) 〈化〉віднбвлення.〜反应 реакція відновлення.
还原剂 huanyuanji〈化〉відновник; відновлю- вальний засіб.
Ж huanyuanyan < it > відновлювальне
полум'я.
还愿 hudnyuan 1)(旧时指酬神）виконати свою (дану) обітницю; у виконання обітниці зробити що. 2)(履行诺言）виконати свою обіцянку.
还债 huanzhai погасити заборгованість (позику, позичку); повернути позичку (борг); розплатитися (розрахуватися) із боргами.
还账hi^nzhAng ->还债.
还嘴 huanzuT перечити розм.; огризатися розм.
huan.
环 Ііийп 1)(环子）кільцб;(链的一环）ланка.指〜 кільце;耳〜сербкки мн.;铁〜залізне кільце (ланка);铁链条的〜儿 лйнки залізного ланцюга. 2)—> 环节 2).主要的—〜основна (головна) ланка. 3)—环绕.〜城马路 кільцева (окружна) магістраль;四面〜海 із усіх боків оточений морем. 4) <体> очкб.中了一百二 十五〜набрйти сто двадцать п’ять очків.
革巴 huanbS мішень ж.
环抱 huanbao оперізувати що; оточувати що (оточення),河流〜着城市 ріка оточує місто; 山恋〜着湖泊гбри оточують озеро.
Ш huangu < -^ > оглядатися; озиратися; обводити поглядом (очима) що.〜四周 оглядатися (озиратися, обводити очима) навколо.
环碟 hudnjiao < 地理〉атбл; лагуновий риф.
环节 hu合nji6 1) <动> сегмент.〜动物 кільчасті хробаки мн.(部分）ланка.基本〜основна ланка;中 〜центральна ланка;胃写号 ~ слабка ланка;工作中的每一〜кбжна з ланок роббти;减少生产〜скоротити технологічний процес.


322
环境 hudnjing 1)(周围的地方）оточення; навколишнє оточення,〜卫生 що оточують санітарні умови;这里的〜很好 тут навколишнє оточення дуже гарне. 2)(周 II 的情况） обстанбвка; середовище; умови мн.周 Щ 的〜 навколишнє оточення (середовище);」三活〜 побут; умови побуту (життя);家庭〜сімбйна обстанбвка; сімейні умови;和平〜мирна обстанбвка;战争〜військбва обстанбвка;自 然〜природне середовище; прирбдні умови; 社会〜соціальне середовище;地理〜 географічне середовище; географічне оточення;〜复杂 складна обстанбвка; складні умови;〜逼迫 обстанбвка змушує; обставини змушують;如〜允许 якщо дозволить обстанбвка; якщо дозволять обставини;在..•〜中 у (при) обстанбвці чого; у якій обстанбвці;〜生态学〈生物> еколбгія середовища;海洋〜保护 охорона морського середовища;〜保护法 закон про охорону навколишнього середовища.
环流 huanliu <气> циркуляція.空气〜повітряна циркуляція; циркуляція повітря;大气〜 атмосферна циркуляція.
环球 huanqiu 1)(围绕地球）навколо світу; навколосвітний; кругосвітній. ~旅行 кругосвітня подорож: подорож навколо світу;〜飞 4亍 кругосвітній політ; кругосвітка. 2)(全地 球）вся земна куля; весь світ.
环绕 huanrao оперізувати що; обгинати що (огинання); оточувати що (оточення); навколо чого.被群山〜着的村庄селб， оточене горами;〜中心问题 навколо основної проблеми;公路〜群山 шос豸 оперізує (обгинає) гори;月亮〜地球运行 Місяць крутиться навколо Землі.
环食 huanshi < 天> кільцеподібне потемніння. 日〜кільцеподібне затемнення Сонця; кільцеподібне сонячне затемнення.
环烃 huantlng < 化〉кільчастий вуглеводень.
环 1亍 huanxing обминути що (обхід); кільцевий; окружна.〜铁路 кільцева (окружна) залізниця;绕运动场〜一周 обминути навколо стадіону.
环行线 huanxingxian <交> кільце; кільцева (окружна) лінія (дорбга).联成〜закіль- цювати що.
环異机 hu 如 yijT <空> колеоптф.
环状 huanzhuang кільцеподібний; циклічний.〜 星云〈天〉кільцеподібна туманність;〜结构
< 	化 > циклічна будівля;〜化合物 < 化 > циклічне (кільцеве) з'єднання;〜软骨 <Ш> перснеподібний хрящ.
环子 hudn-zi ―)•环 1).
寰
huan.
衰球 huanqiu уся земна куля; весь світ; весь всесвіт.展动〜的胜利 перембга, що прогриміла на весь світ; весь усесвіт був вражений цією перемогою.
褒宇hu如уй <书> —亵球.
褒椎 hu^nzhuT <解> атлйнт.
缓
huan.
缓huan 1) -*缓慢.〜步而行ЙТИ повільним кроком; повільно йти (крокувати). 2) відстрочити що (відстрочка); відкласти що
(відкладення); зволікання.〜一天 відстрочити (відкласти) що на день;不容再〜не терпіти подальшого зволікання; не можна більше відкладати (баритися);〜月艮兵役 одержати відстрочку від військової служби.
3)(恢复常态）відійти,受旱的庄稼〜过來了 посіви відійшли після пбсухи;冻僵的手〜过 来了 руки відійшли'відхблоду;从昏迷中〜过 来 отямитися після непритомності; відійти [після непритомності]; опритомніти
缓办 huanban відстрочити що (відстрочка); відкласти що (відкладення).
缓兵之计 huan blng zhlji план на виграш у часі; маневр, розрахований на виграш часу; щоб виграти час.
缓不济急 huan bu ji ji така допомога буде спізнілою і, виходить, марною; спізніла допомога.
缓冲huanchong 1)(缓和冲突）буфер.〜地带 буферна зона;起〜作用 відігравати роль буфера; служити буфером. 2) <技> буфер; амортизація.〜作用 буферна дія.
缓冲国 huSnch6nggu6 < 政> держйва-буфер; буферна країна.
缓冲剂 huanch6ngji <化> буфер.
缓冲器 hu5nch6ngqi < 机> буфер; амортизатор; катаракт.
缓和 hu5nh6 1)(变和缓）зм'якшитися (зменшення); розрядитися (розрядка).紧张气氛 得到了〜напружена атмосфера розрядилася (пішла на розрядку);紧 &的局 Щ 变〜了 зм'якшилася (згладилася) гострота положення; 情况〜了一些 обстанбвка стала менш напруженою. 2) зм'якшити що (зм’якшення); розрядити що (розрядка).
缓急 huSnji 1)(缓和急）термінове і нетермінове; важливе і малоістотне.按照事情的〜в залежності від [ступеня] терміновості (нагальності) справи. 2)(困难）нестаток; затруднення.〜相助 допомогти один одному в нестатку (у лиху).
缓颊 huSnjid〈书> просити (прощення) за кого; клопотатися за кого (клопотання); заступатися за кого (заступництво).
ШШ huSnman повільний (повільність); тихий, 〜的过程 повільний процес;行动〜 повільність [дій]; повільний у рухах; неоперативність;使速度〜下来 сповільнити швидкість (темп);事情进行得〜справи йдуть (просуваються) повільно (тихо);这人 办事〜він повільна людина.
ШШ hu^npo спадистий схил (укіс, спуск).
缓期 huanql відстрочити що (відстрочка); відкласти що (відкладення).〜4寸款 відкласти платіж;〜实 4亍 відстрочити (відкласти) здійснення (проведення в життя) чого;〜执行
< 	Ш > припинення виконання вироку; відкласти виконання вироку; ~ ——年 відстрочити (відкласти) що на рік;准予〜 дати відстрочку; дозволити відстрочити (відкласти) що.
Ш 气 huanqi відсапуватися; віддихатися; передихнути розм. (передишка).缓一口气 зітхнути з полегшенням;停下来缓一缓气 зупинитися, щоб віддихатися
(відсапуватися);不让敌人声■〜的机会не давати противнику перепочинку.
ШШ huanxing <Ш> умовний осуд (покарання).
〜判决 умовний вирок; присудити умовно; умовний осуд.
Ш 役 huanyi відстрочка у відбуванні військового обов'язку.
缓征 huanzheng 1)(缓期征税）відстрочити стягування податків. 2)(缓期征兵） відстрочка заклику на військову службу.
^0 huan.
幻灯hu&nd6ng 1)—>幻灯片.放〜пс5каз діафільму. 2)—> 幻灯机.
幻 ЙГ 机 huandengjl проекційний ліхтар; діапроектор.
幻灯 it huandengpian діапозитив; діапозитивна пластинка; епідіаскоп; діафільм (专指胶片).
幻化 huanhua чарівно (вигадливо, фантастично) перетворитися (змінитися).
幻景 huanjmg міраж; ілюзія; марево.
幻境 hu^njing фантастичний світ.童话般的〜 казковий світ.
幻 Ж huanjue < ^ > галюцинація; обман почуттів.〜状态 галлюцинаторний стан;视〜 зорова галюцинація; обман зору;.产生〜 галюцинувати.人们认为这是他们的〜лкіди вважали, що це їм примарилося.
幻灭 huanmie катастрофа; загибель ж.; валитися.希望〜катастрбфа (загибель) надій; надії руйнувалися; мрії зазнали аварії.
幻术 hu^nshCi (魔术）чарівництво;(戏法） ілюзіонізм; фокус.
幻想hi^nxiSng 1)(对未实现的事物有所想象） мріяти (мріяння); фантазувати (фантазування). 2)(不现实的现象）мрія; мріяння; ілюзія; фантазія; фантастика; мрії мн.; утопія.充满〜пбвний ілюзій (сповнений ілюзіями);耽于〜віддаватися мріям (мріянням, ілюзіям, фантазіям); захоплюватись ілюзіями (мріями); витати у світі мрій;纯属〜чиста фантастика; ~世界 світ мрій;科学〜小说 науково-фантастичний роман;丢掉〜відкіїнути ілюзії;改良主义的〜 реформістська ілюзія; ілюзія (фантазія)
-реформістів;不切实际的〜ілкізія (мрія),散 布不切实际的〜сіяти (поширювати) нереальні ілюзії;对帝国主义不应当存有不 切实际的〜стосбвно імперіалізму не варто плекати ніяких ілюзій.
幻想 Ш huanxiangjia мрійник; фантазер; фантазфка; фантйст.
幻想片 huAnxiangpi^n < 影 > фантастичний фільм; кінофантазія.科学〜наукбво- фантастичний фільм.
幻想曲 huanxiangqii < 音> фантазія.
Ю huanxiang фантасмагорія; фантом;
видіння; ілюзіонізм.
幻影 huanylng примара; міраж; фантом; видіння; фантасмагорія.
官! huan.
宦官 huanguan євнух.
宦海 huanhSi чиновницький світ; чиновницьке середовище; світ (середовище)
чиновників-кар'єристів; чиновничі кола; чиновницьке поприще.
宦途 huantu кар'єра (поприще) чиновників, huan.


323
Ш huan 1)(洗）прати що (прання); мити що (миття). промивання пряжі;〜衣 прати білизну. 2)(旬）декада.上〜перша декада;中 〜др夕га декада;下〜тр^тя декада.
淀熊 huanxi6ng < 动> єнбт.
矣:huan.
huan яскравий, осліплюючий, блискучий.
炎炎 huanhuan блищати, милуватися.
huanySn розсипатися, розтікатися; бути розсипаним у множині.
0^ huan 另见 хийп.
眩人 hu^irdn <口> фбкусник.
huan.
逭 huan бігти, уникати; ухилятися; ховатися.
huanshu ховатися від спеки {напр. в селі, на дачі, на курорті).
huan.
蒙 huan відгодовувати зерном; утримувати (тварину).
象龙 huanlong царський конюх, який вигодовує Драконів (титул, дарований за міфом імператором Шунем своєму конюху).
象扰 huanrSo годувати і приручати (тварин).
Ш 圉 huAnyang 1) годувати (скот); 2) відгодувати, мати на утриманні..
德、huan.
ШШ huanman неясний, нерозбірливий.
ir"t
huan.
擐 huan одягати, одягатися.
擐系 huanji прив'язувати (коня).
擐甲 hu^njiS вбиратися в лати.
huan.
ШШ. huanhuan повноводний.
换然huanran:—切疑虑都〜冰释усі сумніви розсіялися (зникли). ,
换散 huansan 1) розхитаний (розхитаність, розхитатися); розхлябаний (розхитаність, розхлябатися) розм. 士气〜хисткгій моральний стан військ; занепад бойового духу у військах; деморалізація армії;精神〜 неуважність; розхитаність;组织〜розхй- таність організації; организаційна розхитаність; 纪禅〜розхйтаність дисципліни; дисципліна розхиталася (розхитана). 2)(使 涣散）розкласти що.〜军;розкласти дух
换
huan.
换 huSn 1)(交换）змінювати що (міна); обміняти що (обмін).用米〜布，міняти (обміняти) рис на матерію;到图书馆去〜本 书 обміняти книгу в бібліотеці. 2)(兑换） обміняти що (обмін); розміняти що (розмін). 把外币〜成人民币обміняти іноземну валюту на китайські гроші. 3)(更换)змінювати що\ перемінити що (зміна).〜衣月艮 переодягтися; 〜内衣 змінювати (перемінити) білизну;〜鞋 子 перевзутися;〜尿布 змінювати пелюшки; 把伞送去〜个面子 віддати перетягнути парасолю;〜汽车零件 перемінити (змінювати) деталі (частини) автомашини;〜 车 пересадка; пересідати (пересісти) [на потяг];〜发球 зміна подачі;〜一〜环境
перемінити обстановку;〜句话 іншими словами; інакше кажучи;〜工{乍 змінювати (перемінити) роббту;主任〜了 завідуючий змінився;人〜地〜ІЙ людина змінює свій погляд на речі, і перетворюється світ; і ідеологія в людей змінилася (перемінилася),
і 	поверхня землі перетворилася;各国人民对 自己$鲜血〜来的历史经验，足永志不忘的 історичний досвід, заплачений кров'ю народів різних країн, завжди залишається свіжим у пам5яті.
换班 huAnban змінитися (зміна).八小时换一次 班 змінюватися через кожні вісім годин.
ШШ huancha <^с> чергування культур.
换防 huSnftng <军> зміна (змінитися).部队〜 зміна військ (частин);去〜йти на зміну.
换岗 hu^ngang зміна варт (вартових).
换个儿 huanger〈口〉змінювати місця; помінятися (обмінятися) місцями.
换工 huangong трудова взаємодопомога.
换货 huanhuo товарообмін; обмін товарами; зустрічне постачання.〜议定书 протокол про обмін товарами (про товарообмін).
ШФ huanji переодягтися за сезоном.
换钱 huanqidn 1)(兑换）обміняти гроші;(换零 钱）розміняти гроші. 2)(卖钱）продати що (продаж).
换热器 huanreqi < 技 > рекуператор; теплообмінник.
换取huSnqfi换1).用工业品〜农产品дйти промислові продукти в обмін на сільськогосподарські.
换人 hi^nrSn 1)(调换人员）перемінити кого (зміна); замінити кого (заміна). 2) <体> заміна гравців.
Ш Ш huansuan переклад (перекладний,
перекласти що).
换汤不换药 huSn tang bu huan уао форма (видимість) нова, так сутність одна (й та ж); той же млинець, та на блюді; стара пісня на новий лад; стара страва під новим соусом.
换中占 huantie побратимство; брататися
(братання) застар.
换位 huAnwSi 1) <逻> обертання суджень. 2) < 体> зміна, місць.
换文 huanwen < 夕卜> ббмін нотами.
换向 hu^nxi^ng < 电> комутація.
换向器 huanxi^ngqi〈电〉колектор.
换牙 hu^iya < 生理> зміна [молочних] зубів.
换药 Ішйпуйо (另换一种新药）перемінити ліки; (伤口 换药）перемінити пов’язку.去〜піти на перев'язку.
换质 huanzhi < 逻> перетворення суджень.
唤
huan.
唤 huan кликати кого (поклик); викликати кого; (呼唤）кричати кого.把他〜来 покличте (позвіть) його сюди;有人〜我呢 хтось мене кличе.
唤起 huanqi 1)(号召）підніти що (підняття).〜 广大群众参加反帝斗争підшіти широкі маси на боротьбу проти імперіалізму. 2)(弓 І 起）викликати що\ збудити що (порушення); пробудити що (пробудження).〜回忆 викликати спогади;火车的汽笛声〜了他的回忆 паровозний гудок сколихнув у ньому безліч
спогадів;〜世界人民对战争贩子的愤# викликати народи усьогб світу проти паліїв війни.
唤醒 huAnxTng 1)(使醒来）розбудити кого\ пробудити кого (пробудження); підняти кого, 早点〜我 розбудите (піднімете) мене раніше.
2)(使觉醒）розбудити що; пробудити що (пробудження); підняти що (підняття).五四 运动〜了全中国人民рух "4 травня" пробудив (підняв) весь китайський народ.
焕
huan.
散huanfa сяяти. сяюче обличчя;
обличчя сяє; квітучий (бадьорий) вигляд;精 神〜бадьорий; повний бадьорості й енергії (сил, етнузіазму); із великим піднесенням; 使老干部〜革命青春повертіти старим кадрам революційну молодість;从几千年封 建制度束缚下解放出来的农民，~出火一般的 生产热情 селяни, звільнені від тисячолітнього феодального ярма, горіли полум'яним трудовим етнузіазмом.
ШШ一§Г huanran у! хїп повне відновлення; цілкбм (повністю) обновитися; перетворитися; прибрати зовсім новбго вигпяду.我 国面貌〜перетворіівся (цілкбм обновився) вигляд нашої країни;厂房设备〜пбвне відновлення заводського устаткування;大楼 修绪得〜будинок відремонтований так, що все мало зовсім новий вигляд; будинок оброблений так, що усе вигляділо як нове.
;患 huan.
患 Ііийп 1)(祸害）бідування. 2) ~►患病.〜了伤寒 занедужати на тиф..
Ш 病 huanbing занедужати (захворювання); хворіти; страждати чим.
患病率 huanbinglti захворюваність.
患处 huancWi хворе місце;(外伤)рйна;(溃烂） виразка; болячка.
患、得 Ш 失 huan de huan shi м/о маємо - не бережемо, а втративши — плачем; вічне невдоволення тим, що є; все кому не так.
ШШ huannan лихо; нещастя.〜相助 допомагати один одному в біді (у нещасті);从〜中救出 виручити що з лиха; врятувати що від нещастя;〜识知己 друзі пізнаються в біді.
患难与共 huannan yu gong поділяти з ким горе і негоди; разом (спільно) переносити бідування і горе.
患、难之交 huannan zhi jiao випробуваний друг; [вірний] друг у лиху.
患、者 huanzhe хворий; хвора; пацієнт; пацієнтка. 〜月市结核病 хворий (хвора) на туберкульоз легень.
huan.
ШШ huanySng вигодувати кого; напоїти кого. 人工〜的鹿群штучно вирощені олені;资本 家所〜的走狗 поплічники, вигодувані капіталістами.
Ш huan.
Ш huan <动> білий амур.
Tit huang.
Ж huang 1) водяна широта; велика річка. 2) доходити, досягати.


324
huang.
忘 huang кров.
Н huang.
W huang <中|与> частина грудної полості між серцем і діафрагмою.
JlL huang.
荒 hi^ng 1) 荒完.地〜了 полі запущені (закинуті). 2) 荒凉.〜村 глухе село;〜郊 пустинні (безлюдні) окраїни;昔日的〜湖变 成了今日的粮仓 на місці зарослого озера зашуміли ниви. 3)(歉收)неурожай; недорід. 逃〜бігти від голоду (із голодного краю);度〜 пережити голодний час; проіснувати в голодний час;防〜щоб запобігти голоду; на випадок неурожаю (недороду, голоду). 4)-> ШШ.生〜цілинй; Ш〜пбклад ж.;开〜 підняти цілину. 5)—荒废 2). 6)(缺乏）гблод; криза; [гостра] недостача.房〜житлова (квартирна) криза; гостра нестача в квартирах;煤〜вугільний голод (криза); гостра нестача в вугіллі.
荒诞 huangdan фантастичний (фантазія); нісенітний (нісенітниця); безглуздий (безглуздість). 〜的传说 фантастична (нісенітна, безглузда) чутка; небилиця； фантазія;〜的自 дурна самореклама.
荒诞不经hu5ngd》n bujlng —荒诞. 荒诞派 huangc^npM <艺> абсурд“сти
荒诞无稽huSnpc^n wujl —荒诞.纯系〜之谈 чиста небилиця; безглузда небилиця； дика фантазія; чистісінька безглуздість; верх абсурду.
Ж 岛 huangdao ненаселений (пустельний, безлюдний) острів.
荒地 huangdi (生荒地）цілинй; новина . цілинні (неопрацьовані, необрбблені) землі (熟荒地）родовище.;(空闲地）пустище ■ пустир ч.; пустопорожні землі; перелогові (запущені, закинуті) землі.开垦〜підшіти цілину; освоювати цілинні землі;向〜要粮 змусити цілину дати зерно.
荒废 huSngfti 1)(不耕种）запустити що; закидати що.〜土地 запустити (закинути) землю; залишити землю необробленою (неопрацьованою);没有一块〜的士地 не було ні одногб закинутого,поля. 2)(荒疏） запустити що; закидати що.〜业务 запустити справу;〜学业 запустити заняття (навчання).
3)(浪费）даремно витрачати що.〜时间 даремно витрачати час;时间没有〜час не пропав дарма.
荒凉 huangliang пустельний; безлюдний;
глухий, глухомань ж.;〜的地方 глухомань ж.;解放前这里一片〜до звільнення тут віяло запустінням і занедбаністю;〜不堪 [прийшло в] повне запустіння; мерзенність запустіння.
‘慌舌L huangluan смута (неясний).
荒谬 huangmiu безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурдність, абсурд).〜的思想 безглузді (абсурдні) ідеї; єретична думка;语 言〜говорити (нести) безглуздості (абсурд); 达到〜的程度 до абсурду; до абсурдності; до безглуздості;〜绝伦 найбільша (крайня) безглуздість; цілковитий (повний) абсурд;
повна абсурдність; несусвітний розм.\ курам на сміх; сміху подібно; ахінея розм.
ЖШ huangmo безбережний і пустельний.就在 一片〜的大草原上，建设起一$现代化的大 油 田 побудували великі сучасні нафтопромисли в безбережному степі.
荒年 huangnian неурожайний (голодний) рік.
荒僻 hu§ngpi закутковий; глухий. ~的地方 глухомань ж.; закуткова (глуха) місцевість.
荒兼欠 huangqian неурожай; недорід; поганий (низький) врожай.
荒山 hu§ngsh5n (秀山）лиса (гола) гора;(无人烟 的山）д“кі (безлюдні) гори.该厂命在的山区， 三年前还是一片〜野岭гірський район, де розташований завод, ще три роки тому являв собою безлюдну місцевість.
荒时暴月 hu5ng shi bao yue голодний час; неврожайний рік.
荒疏huSngshii,—荒废2).我从前所学的_〜了 я забув (закинув) усе, чогб колись навчився.
荒唐 huang -tang 1)(荒谬）діікий (дикість ж” рош.); безглуздий (безглуздість, нісенітниця) розм.作事〜робити безглуздості; робити дикі (безглузді) речі; і兑话〜говорити дикі (безглузді) речі; говорити дикості (безглуздості); 〜透顶 цілковита безглуздість; до (верх) абсурду; куркам на сміх;遭到 ~的攻 击 піддаватися абсурдним нападкам; що за (яка) дикість! що за безглуздість!真是〜！ що за нісенітниця! як це безглуздо!这是何等的 〜可笑 як це дико (безглуздо) і сміховинно; 这种痴心妄想，巳经到了〜可笑的地# така ілюзорна нісенітниця прбсто сміховинна. 2) (放场)непутній (безпутність); непутящий проспи; непутний прост.行为〜беспут- ствувати розм.; поводитися безпутно;〜的人 безпутна (непутяща, непутня, вітряна) людина; безпутник застар.; безпутниця застар.;〜的生活 безпутне (непутяще, непутнє) життя.
荒无人烟 huSng wu renyan безлюдний (безлюдність, безлюддя); пустельний (пустельність).
荒宪 huangwii запустіти (запустіння); стихнути; спорожніти (спустіння, опустілий).
荒野 huangye пустеля; пустельне (безлюдне, дике) місце (поле).
ШШ huangyin розпуста (розпусний); розпуста. 〜的生活 розпусне (розпутне) життя; розпуста;〜无耻 розпутний до безсоромності (до втрати сорому і совісті);〜无度 загрузнути в пияцтві і розпусті; віддаватися розгулу і розпусті.
荒原hu3ngyudn пустище ж.把〜变成果园 перетворити пустище на фруктовий сад.
荒子 huang- zi заготівля.
慌 huang.
慌 hu5ng 1)慌张.发〜розхвилюватися; розгубитися; заквапитися; 'К ft ^ ,不要〜 спокійно, не треба бентежитися;用不着〜 чого хвилюватися; не хвилюйтеся;〜作——团 бути в повному замішанні (сум’ятті); бути в повній розгубленості; бути в паніці;我一上 台，4、就〜了 як тільки я вийшов на сцену (на трибуну), так захвилювався (став нервувати). 2)(难忍)дуже; сильно; страшно розм.; здорово прост.闷得〜дуже нудно; страшно
скучити;累得〜д夕же (сильно, страшно, здорово) втомитися (стомитися); Ш Ш 〜 страшно (сильно, здорово) зголодніти.
慌里慌张huSng.li huangzhang ―慌手慌脚；慌 张；慌忙.〜的样子розгублений вигляд;〜地 跑去 побігти миттєво (зірвавши гблову).
慌舌L huangluan замішання; сум'яття;
переполох; паніка.异常〜б細 в повному замішанні;〜起来 піднявся переполох; почалася паніка;使敌人〜起来 викликйти у ворога сум'яття (паніку, переполох); навести паніку на ворога; внести сум'яття (замішання) у ряди супротивника;陷于〜之 中 впасти в паніку (у тривогу);引起〜不安 викликати переполох і занепокоєння.
Ш 忙 huangmang квапливо (квапитися);
поспішно; поспішати.〜往夕卜跑 квапливо (поспішно) вибігти;〜跑去 миттю побігти; 作事慌慌忙忙 робити поспіхом (наспіх); пороти гарячку прост.
慌手慌脚 hu3ngsh6u-hu5ngjiao метушитися метушливий розм” метушня.
慌张 huang-zhong 1)(不沉着）губитися; хвилюватися (хвилювання);(张惶失措） розгубитися (розгубленість, розгублений), 神色〜розгублений вигляд;另ij 〜не хвилюватися! не можна втрачати цілковите самовладання; — 〜не губитися ні при
яких обставинах;慌慌张张地说 говорити в повному замішанні;他慌慌张张地向四面一 看 він розгублено озирнутися по сторонах. 2) (忙舌L ) метушливий розм. (метушня); метушливий (метушливість, метушитися, суєта, суєтня розм.).作事〜метушня в справах (у роботі); 4事慌慌张张，‘三落四 робити все в метушні (метушливо) і усе плутати.
Р皇 huang.
Р皇 huang міський рів (сухий).
隍塑 huangqian рів, канава, канап.
凰 huang.
凰 huang (міф.) фенікс (самиця).
惶 huang.
Ш huang мати вільний час. huang.
惶 huang низьке (болотисте) місце.
渔 huang 1)〈地理> Хуанш夕й，Хуанхе (річка в пров. Циньхай); 2) Хуаншуй {річка в пров. Хунань і Гуандун).
huang.
揎 huang ударяти; вражати; проколювати; збивати.
星 huang.
Ж huang 1) квіти; 2) черемша.
ШШ huangcai черемша. -
Ш Ш huanghuang квітучий; багатий (про кольори квітів).
堇荣 huangrong яскраві кольори квітів.
口皇 huang.
嗤 huang < 象声> бум!, дон!; трамтарарам; дзвін (дзвона).
口皇口皇 huanghuang 1) плакати; <象声> дитячого плачу; 2) бум!， дон!; {звуконасл. ударам барабану, колокола).


325
吩11 甲 huangxia жвавий шум, гудіння багатьох голосів.
f皇 huang.
Щ. huanghuang бути наляканим (в нерішучості); розгубитися; в розпачі.
漠 huang.
溃 huang 1) водоймище зі стоячою водою; ставок, озеро; переправа. 2) фарбувати папір.
ШШ huangchi солона вода.
ШШ huanglSo стояча (що застоялася) вода.
潢污 hudngwO стояча (що застоялася) вода, болото.
huang.
横 huang 1) напівкруглий нефритовий амулет; 2) мінерал, схожий на нефрит; нефритовий, блискучий.
璜符 huangfu нефритова бірка.
琪J行 huangheng нефритова підвіска (на поясі).
їЮй huanghuang блискучий; сяючий, світлий.
huang.
蛾 huang сарана.
虫黄虫 huangchong сарана.
іЩіііМ huangming сарана та гусінь.
横!Й huangnan личинка сарани.
横灾 huangzai саранча, наліт сарани.
huang
Щ huang <化> сірка; в складних наукових термінах, (сульф-, сульфо-，сульфа).
确化 hdnghu 螽 <化> сульфірування.
huangjl <化> сульфогрупа.
礎酸 huangsuan <化> сульфонова кислота, сульфокислота.
礎酸钠 huangsuanna <化> сульфокислий натрій, сульфат.
磺酿 hudngxT〈化〉сульфогрупа.
磺酿基 hudngxianj了〈化> сульфон.
礎乙酸胺 huangylxianna (фарм.) сульфацил.
huang.
蛾 huang 1) <生物> пшівка; 2) жук.
横姘 hudngping <生物> хрущ.
貢 huang.
黃 huang 1) {метал.) клапан, язичок (в духових інструментах); 2) сопілка; 3) пружина, пружинка.
huangbSn ресорний лист.
资鼓 huanggii 1) рухається язичок флейти; 2) спокуса, заманювання.
huangpian (муз.) 1) тростина, язичок; 2) пелюсткова пружина.
huangyueqi (муз.) язичковий музичний інструмент.
huang.
Ш huang〈生物> осетр.
会皇鱼hu纟ngy6 <生物> осбтр.
阜huang.
呈 huang 皇帝.〜亲国戚 члбни імператорської родини; родичі імператора.
皇帝 huangdi.
皇宫 huanggong імператорський палац.
huangguan корона.
М后 huanghou імператриця.
1 huanghuang t皇f皇 huanghuang.
2 huanghuang ІЙШ huanghuang.
皇皇 3 huanghuang (堂皇）величний (велич); величний (величавість).〜文告 урочистий маніфест; строго офіційне оголошення;〜巨 蒸 великий шедевр; капітальна (блискуча) праця.
皇家hudngjia —>皇室.
皇历 huang.li〈口 > календар [за старим китайським стилем]^不иь再按老•〜才少事не можна більше працювати як колись; не можна більше триматися старовини.
huangquan влада імператора.
皇上 huang-shang Ваша (Його, їі) імператорська величність.
皇室 huangshi царюючий (імператорський) дім.
皇太后hudngtMh6u (先皇的妻子）імператриця, що вдовує;(皇帝的母亲）мати імператора.
皇太子 huangtaiz! спадкоємець престолу; наслідний принц.
huang.
黄 1 huang (颜色)жовтий (жовтизна, жовтіти). Ш 〜темно-жбвтий; Ш ~ ясно-жбвтий; жовтуватий;〜褐色 жовтувато-коричневий (жовтувато-бурий) колір; ~里带红 жовтувато-червоний; 绿里透〜зелений із пожовтю (з жовтиною, з жовтизною);染〜малювати (фарбувати) що в жовтий колір;〜⑩ жовте обличчя; жовтолиций; Т 麦子〜了 золотиться (жовтіє, спіє) пшениця.
黄 2 huang <口> (跨台)зірватися розм.; не вийти; не удатися; не вийти.事情怕要〜了 справа може зірватися (не вийти, не вдатися); 买卖〜了 угбда зірвалася (не відбулася, не вдалася).
黄斑 huangban <生理> жовта пляма [сітківки ока]; жовтянична пляма.
黄宝石 huangbaoshi східний топаз.
黄马票马 huangbiaomS рябий кінь рудої масті; рудий кінь у яблуках.
黄表纸 huangbiaozhi папір [жовтого кольору] для жертвоприношення.
黄病 hi^ngbing <口> 黄疸 1).
黄檗 huangbo оксамитове дерево; оксамит амурський.
黄灿灿 huangcancan золотавий; золотий; що блискає золотом.
黄疸 hudngdSn 1) <医> жовтяниця. 2) <农> жовта іржа.
黄道 huangdao〈天 > екліптика.〜星座 зодіакальне сузір’я;〜经讳仪 екліптичний теодоліт.
黄道带 huangdaodai <天> зодіак; пояс зодіаку.
光 huangdaoguang <^с>зодіакальне світло.
黄道吉曰 hudngd^o jiri щасливий день.
'ШШШ huangdengdeng золотавий.
黄碘 hu如gdiSn <化> йодофбрм.
黄豆 huangdou соя; соєві боби.
huangdouya паростки соєвих бобів.
黄蜂 hudngfBng <动> осй.
黄骨髓 hu^nggQsuT <解> жовтий кісткбвий мозок.
黄瓜 hudng.gua 1)〈植>огір6к [городній]. 2)(指 果实)огірбк.
货花 hudnghua 1)(菊花）хрітнтбма. 2)(金针菜） лілейник лимонно-жовтий.
黄花菜hi^nghu§cM —♦黄花2)
黄花草 hudnghuac3o <植> колосбк запашний.
黄花地丁 hudnghua diding < 植 > кульбаба звичайна.
黄花苜猜 hudnghua mu-xu < 植 > люцбрна мілкозубчаста.
黄花女儿 hudnghuantir незаймана.
黄花烟 hudnghuayan <植> махбрка.
黄花鱼 hudnghuayii <动> жбвтий горбинь.
黄化 huanghua〈植〉етиоляція; етиолювання.〜 现象〜植物 етиолійбвана рослина.
黄昏 hudnghiin сутінки мн.〜时候 в сутінках; надвечір; сутінковий час;时近〜см谷ркає; вечоріє; спускаються сутінки.
黄音即 hudngj丨<动> сетипинка.
黄教 hu^ngjik» < 宗> ”жбвта секта" ламаїзму.
黄金 huSngjTn золото.〜储备<经> золотий запас (резерв); запас золота.
黄金分割 hudngjTn fenge <数> золотий перетин.
黄金时代hudngjTn shidai 1)(最繁荣的时期） золоте століття; період повного розквіту. 2) (―生中最宝贵知时期)золотий (найкращий) час; золота пора.〜己经过去 пройшли золоті деньки.
黄金树 hudngj了nshCi <植> евкаліпт.
黄经 huangjlng <天> екліптична (астрономічна) довгота.
黄酒 huangjiD [шаосинське] рисове винб.
黄口 huang кби xiSo er жовторотий розм.; (зелений) молодик розм., зневажл.\ молокосос рот., ірон.; шмаркач прост.\
黄腊 huangla жбвтий віск.
黄酿 huangli <动> іволга.
黄历 hu如g.li —> 皇历 huSng.li.
黄连 hi^nglidn <植，药> кбптис китайський. 黄连木 huSnglidnmCi < 植> фістйшка китайська.
黄粱美梦 huangliang m6imeng маревна мрія; райдужні мрії.
黄憐 hudnglin〈化〉жбвтий (білий) фосфор.
黄护 hudnglu〈植 > жовт^інник; парикове дерево; скумпія.
黄麻hi^ngmS 1) <Ш>Джут. 2)(指茎皮纤维） джут.〜织品 джутові вироби.
黄毛丫 头 huangmao ya.tou дівчисько розм” дівчатко рот.
МШФ huangmeiji дощовий сезон; період дощів наприкінці весни і початку літа.
黄梅天 huangmeitian дощова (гнила) погода [у період дозрівання сливи муме].
huangmeixi хуанмейська опера.
黄梅雨 huangmeiyu дощі [у період дозрівання сливи муме].
黄米 huangml пшоно.
黄叨胶 hudngmingjiao < 药 > желатин [з коров'ячої шкіри].
Й—j huangniao канарка.
黄中 huangniu 1)(母牛）корова;(公牛）бик. 2) < 方> (搞投机贩卖的人）баришник застар.; спекулянт-баришник.
黄袍加身 huangpao jia shen вступити на престол; прийти до влади.


326
黄皮书 huangpishii〈政〉жовта книга.
黄民 huangqi < 植> астрагйл.
黄岑 huangqin <植，药> шоломниця байкальська.
黄泉 huangquan загробний (потойбічний) світ; той світ.〜之下 на тім світі; у загробному житті;命赴〜вм豸рти; податися (вйрушити)в потойбічний світ (на той світ).
黄崔 huangque <动> чиж.
黄热病 huangrebing〈医〉жовта лихоманка.
黄色 hudngsd 1)(黄颜色）жбвтий колір; жовтизна.略带〜з жовтизною; із прожовтю. 2)(庸俗的）бульварний;(腐化的）занепадницький; (色情的）еротичний; порнографічний. 〜文学 занепадницька (бульварна, еротична) література;〜小说 бульварний (порнографічний) роман;〜Р昌片 платівки з бульварною музикою;〜歌曲 бульвйрні романси; еротичні пісеньки;〜新闻 бульварні новини.
ft & 工 # huangse gonghui жовті (штрейкбрехерські) профспілки.
黄色炸药hudngs6 zhayao <化> 1)(三硝基甲苯） тринітротолуол. 2)(苦味酸）пікринова кислота.
МШ hudngshan <动> білобрюхий помилковий вугор; флюта.
ЖШШ huangshizheng <^> ксантопсія.
黄熟 huangshu <农> жовта спілість.
黄鼠 huangshu〈动〉жбвтий ховрашок; піщаник.
黄鼠狼 hudngshiiMng〈动 > тхір. 黄水疮 hudngshuTchuang < 医> гнойничбк. 黄素 hudngsii < 化> флавін.
黄汤 huangtang горілка; зілля застар” жарт.; хмільне.灌〜напитися горілки (зілля, хмільного).
黄体 hudngtT〈生理> жбвте тіло.
黄体酮 huSngtTt6ng < 生理 > прогестерон.
huangtiekuang <^Г> [залізний] колчедан; пірит.
黄铜 huangtong латунь ж.
黄铜矿 huangtongkuang <矿> мідний колчедан; халькопірит.
黄酮 hudngt6ng <化> флавбн.
黄土 hi^ng№〈地质> ліс; жовтозем.〜土壤 лісові ґрунти;〜高原 лісове плато.
黄讳 huangw6i <天> астрономічна (екліптична) широта.
ШЩШ huangwSibing < 农〉хлороз; ксантоз.
黄绣病 huangxiubing < 农〉жовта іржа.
黄癖 hudngxu3n <医> фйвус.
黄血盐 huangxueyan〈化〉жовта кров’яна сіль; залізно-синеродистий калій.
黄羊 huangyang <动> дзерен.
黄杨 huangyang〈植> самшит; буксус.
黄莺hudngyTng —黄鹏.
黄油 hu如gy6u 1)(润滑油）густе мастило. 2)(奶 '油）вершкова олія.
黄鼬hu如gy6u黄鼠狼.
黄鱼 hudngyii <动> жбвтий обапіл.大〜великий жбвтий обапіл; 〜міпий жбвтий обапіл.
黄玉 huangyu < 矿> топаз.
黄I中 huangzhong монголоїдна раса; жовта раса застар.
惶 huang.
t皇惶 huanghuang тривожний (тривога).人4、〜 перебувати у тривожному стані; бути стривоженим; охоплений тривогою; усі були в страшній тривозі; усіх охопила тривога;弄 得人心〜виклик焱ти в людей почуття тривоги; 使人〜不安 вселяти людям тривогу; стривожити всіх [людей]; ' сповнити всіх тривогою (панікою);各国反动派〜不可终日 реакціонери різних країн живуть у постійній паніці.
惶惑 huanghuo сум’яття; розгубитися; кого опанувало страшне занепокоєння,〜无主 бути в повному сум’ятті і розгубленості;使 人〜不安 викликати [у людини] сум’яття; сповнити людину сум'яттям.
Ш Ш huangju < 书 > зляканий; тривожний; оторопілий розм.〜孝申色 зляканий вигляд; тривожне (оторопіле) обличчя (вираз).
惶恐 huangkong бути в переляку (у страху, у паніці); злякатися; стривожитися.感到〜 почувати страх (переляк);经济危机使资本 主义世界〜万状 капіталіспічний світ украй стривожений економічною кризою; економічна криза вкинула капіталістичний світ у страшну паніку.
huang.
逗逞 huanghuang поспішно (поспішність); квапливо (квапливість).
煌 huang.
Ш Ш huanghuang блискучий; яскраво (яскравість).明星〜сяють зірки.
huang. (
huang . "1$〜перелітна сарана.
煌虫 hudngch6ng <动> сарана.
幢赌 huangnSn < 动 > саранбва личинка; личинка сарани.
虫皇灾 hu^ngzai навала сарани.庄稼受了〜 постраждали посіви від навали сарани.
huang.
磺胺 huang'an 1)〈化〉сульфаніламід; сульфа-; сульфамід。-. 2) <药> (礎胺制剂的统称） сульфаніламідні препарати.〜舭旋 сульфа- піридин; сульфідин;〜啼淀 сульфадіазин; сульфазин;〜噻嗤 сульфатиазол.
購胺脒 huang'anml <药> сульфагуанідин.
礎化 hudnghuA <化> сульфірування.〜作用 сульфіруванння;〜乙醇 сульфований спирт.
Ж huang.
賛 huang 1) —►黄片 1).单〜одинйрна тростина; 双〜подвійна тростина. 2)(弹 І?机件） пружина; ресора;板〜листова 锁〜пружина (ресора); пружина замка;钟〜годинникова пружина.
賛片 huangpian 1)(乐器的黃）тростина ж.; язичок. 2)(片賛）пелюсткова пружина.
費乐器 huangyueqi язичкові духові інструменти.
huang.
Ш huang <动> калуга.
f晃 huang.
十晃惯荡荡 huanghuangd^igc^ng трястися; той, який трясеться.
悅十晃儿 huanghuangr інколи; часом.
惯疼惯好 huSngtSnghuangMo час від часу відчувати (терпіти) біль.
Ш f養 huangyang нерішучий; бути в нерішучості.
ІЖ huang.
Ш huang величавий, вражаючий (вигляд, зовнішність).
^bt huang.
恍 huSng як; немов; начебто; здаватися.〜如梦 境 як у сні; немов (як) сон (бачення); здаватися сном;〜усе здавалося сном; усе було немов у далекому-далекому минулому;〜如仙境 як казка; як у казці; [як] феєрія; як у казковому (чарівному) світі; казкове (феєричне) видовище.
恍惚 huSng.hii 1)(神志不清）мутнгій каламутний (каламутитися, каламутніти).孝申 志〜каламутніє (каламутиться) свідомість (розум, голова); каламутна голова; помутнілий розум; помутніла свідомість; бути як у сні. 2)(精神不集中）неуважність. 精神〜б^ти в неуважності. 3)(不清楚） смутно; як (начебто) крізь сон; [як] начебто.
我〜看见мені здалося (увижається);我〜记得你 说过 мені пам'ятається (я невиразно пам'ятаю), що ви про це говорили;我〜听见门响 мені почулося (здалося), що скрипнули двері;我〜听见他回来了 я чув, [як] начебто він повернувся.
恍然 huangran зрозуміти все, зрозуміти, у чому справа; нарешті усвідомити собі; усе стало ясним (зрозумілим),我当时不明白，但是后 来也就〜了 я спершу не розумів, але потім усе-таки зрозумів, у чому справа; тоді було мені незрозуміло, а потім усе стало ясним.
恍然大悟 hudngrdn da wu [немов] завіса [з очей] упала (спала); раптом (раптово, враз) прозріти; розум опромінився здогадом.我〜у мене немов завіса з очей упала; я разом (раптом) прозрів;这使他〜це опромінило (осінило) його; від цього в нього наче завіса з очей спала.
huang 另见 huAng.
晃 hu^ng 1)(闪耀）сліпити кого-що; засліплювати кого-що (засліплення). ‘灯光〜眼 світло лампи таке сильне, що засліплює (сліпить) очі;光线太强，〜得眼睛都睁不开 світло таке яскраве і сліпуче (світло так сліпить), що очам боляче. 2)(闪过）мигнути. 虚〜一刀 помилкбвий змах ножем; помилковий удар ножа (ножем);有个人影 —〜就不见了 майнула тінь якоїсь людини і відразу зникла.
huang.
谎huang 1)谎话.漫天大〜цілковйта (абсолютна) неправда; суцільна брехня. 2) —谎价.要〜запросити що.
谎报 huSngbao дати неправильні (помилкові)


327
дані; дати неправильну (помилкову)
інформацію.〜军情 дати помилкбві (неправильні) дані про воєнний стан.
慌花 huSnghua пустоцвіт.
і荒ій huanghua неправда; кривда народно-поет. 说〜говорити неправду; брехати; брехати розм.\ 〜骗不了人 неправда нікогб не обдурить.
huSngjia ціна з запитом; завищена ціна.
谎言huangydn —»•谎话.帝国主义者的〜брех- ливі вигадки (лицемірні міркування)
імперіалістів;彻头彻尾的〜чистісьнька неправда.
huang.
幌子huang.zi 1)(招牌)вивіска. 2)(假惜的考义） ширма; вивіска.打着…的〜за (під) ширмою чого;在…〜下 під прапором чого; під вивіскою чого; під приводом чого;骗人的〜 ширма для обману людей.
混 huang.
ШШ huangdang обширний, необійнятий.
混 Щ huangyang ширбкий і глибокий (про водний простір; також обр. про почуття).
混柱 huangzhu опорний стовп.
huang.
榥 huang 1) екран, ширма; вікно, завішене шторою; 2) ширбке крісло (для занять).
huang 另见 huSng.
晃 huang (摇动）качати чим (хитання); махати чим (махання).〜手 махати (махнути) рукою; 〜头 хитати (погойдувати) головою;来回〜 хитатися зі сторони в стброну;风舌У 得树枝 来回〜качаються галузи від вітру.
晃荡 huang-dang качатися (хитання); валандатися (хитання); бовтатися.小船直~ чбвен так і качається;风把小船吹得直〜чбвен сильно качало (хитало) вітром;桶里水很满， 〜就泼出来 цебро повне води, як качнеш (як качнеться), вода відразу і проллється.
晃动hu^ngddng 晃荡.地板剧烈〜підлбга хбдором ходить.
晃悠hi^ng.you —晃荡.他象喝醉了一样，身子 直〜він хитатись, як п'яний.
祷huL
伟 hul ритуальний (під час жертвоприношення) бдяг імператриці (розшитий фазанами).
讳衣 huiyi ритуальний одяг імператриці (під час жертвоприношення).
旌Ішї另见huT.
虺 P貴 hultui 1) падати від утоми; 2) бути нерішучим.
堕 huT.
Ш hul 1) ламатися, руйнуватися, розвалюватися; 2) руйнувати, ламати, розвалювати, пошкодити, завдати шкоди.
堕祭 hulji жертвоприношення предку (зерном чи м'ясом).
ШШ hulque зруйнуватися; бути порушеним {напр. про моральні устрої).
堕损 huTsiin завдати збитків.
Ш 突 hultu протикати; пробиватися, прориватися (повз).
晕 hul.
晕 hul 1) строкатий фазан. 2) стрімкий (про політ); що стрімко летить {про птахів).
晕飞 hulfei спрямований вгору.
Щ飞式 hulfei shi {кит., архит.) крилоподібний тип (будівлі) (з припіднятими кутами даху).
辉huL
Щ hul 1) сяючий, сяйво; з блиском, блискучий. 2) світлий; сяяти. 3) Хуй {прізвище).
辉秘矿 huTblkuang <矿> вісмутовий блиск, вісмутін. 辉长岩 huTcMngydn <地质> габро.
辉沸石 huTftishi <矿> геі^андіт.
辉格 huTg6 <史> віги.
辉钴矿 huTgCikuang < 矿 > кобальтіін， кобальтовий блиск.
辉光 hulguang 1) блиск, блискучий; 2) свічення.
辉光灯 hulguangdeng <旧> лампа наколювання.
辉赫 hulhe блищати; блискучий, сяючий.
ШШ huThuT ясний, світлий; сяяти.
辉绿岩 huTliydn <矿> діабаз.
辉钼矿 huTmCikuang〈矿〉молібденовий блиск, молібденіт. ,
辉石 huTshi <矿> піроксбн，авгіт.
辉特 hulte хотогойти (одне з монгольських племен).
辉梯矿 huTdku^ig <矿> сурьмяніій блиск, антимоніт, стібніт.
辉铁矿 huTtiSkuAng < 矿 > залізний блиск, спекуларіт, спекулярит.
辉铜矿 huTt6ngku^ng < 矿 > мідний блиск, халькоцит.
辉夜 hulye світлячок.
辉银矿 hulymkuang〈矿〉аргентіт, аргентін， аргіріт.
辉映 hulying 1) блистіти, сяяти; 2) блискучий, засліплюючий.
ШШ hulyu блискучий, сяючий.
黎 hul.
Ш hul руйнуватися, ламатися, призводити до занепаду.
ШШС hulbai зруйнований.
镇刺 hulci сплутатися, змішатися, пере¬
плутаний, в безладі.
Ш 胜 huTcub 1) мати великі збитки;
розвалюватися; розвалитися, руйнуватися; 2) завдати збитку.
镇顿 huldun руйнувати, призводити до
занепаду.
ШШ hulduo лінивий, розпущенний.
绣废 hulfei 1) бути кинутим; 2) згубити,
призвести до занепаду.
坏 hulhuai розвалюватися; зруйнуватися; призводити до повного занепаду.
ШШ hulluo випадати (напр. про зуби, кігті).
镇弃 hulqi переривати, розривати {напр. про відносини).
羅损 hulsun завдавати збитків.
Щ 突 hultu руйнувати, знищувати, пере¬
творювати на руїни.
镇亡 hulwang бути зруйнованим (знищеним).
络茶 huTwSn змішатися, прийти в хаотичний стан.
JjK, hul.
灰 hul 1)(灰浪）зола;(灰傅)попіл;(烟子） кіптява ж.\ сажа; нагар,炉〜гребна зола; зола з печей;柴〜деревні зола;香烟〜зола від дрів; попіл від цигарок (від сигарет);烟 囱里的〜сйжа з грубних труб;炮脸里的火药
〜пороховий нагар у стовбурі знаряддя;〜多 的煤золі^сте вугілля;厨房的墙І都是烟〜 стіни кухні були покриті кіптявою;炭己烧 成〜вугілля зотліло. 2)—>灰尘.桌上积了一 Ш〜стіл покрився шаром пилу. 3)(石灰） вапно ж.;〜墙 вибілені вапном стіни;用〜粉 刷 побілити що вапном;抹〜штукатурити що [вапном]. 4)(颜色)сірий (сірість).深〜 темно-сірий;浅〜ясно-сірий; сіруватий; попелястий;〜绿色 сіро-зелений; ~呢子 сіре сукно;〜眼晚dpi очі; сіроокий.
灰暗 hufan тьмяний (тьмяність).〜的眼神 тьмяний погляд; тьмяні очі;天色〜тьмяне небо; небо потьмяніло.
灰白 hulbdi сірувато-білий; сивий; сіруватий.〜 颜色 білий колір із сіруватим відтінком;〜的 坎烟 сірувйтий димок вогнищ;〜的晨雾 сивий (білястий) ранковий 灰尘 hu了chdn пил ж.他满奇〜він весь у пилу;〜 满面 обличчя покрилося пилом.
灰尘肺 huTchSnfti <医
пневмоконюз;
пневмоноконюз.
灰顶 huldlng мазаний дах.
灰肥 huTf^i〈农> зольне дббриво.
灰分 huTf^n <农> зольність.
灰韩土 huTgMtti〈地质〉сірозем.
灰鹤 huil^ < 动> сірий журавель.
灰化 huThua〈地质〉підзолізація; опідзолитися.
灰化土 hulhuatii підзолистий ґрунт; підзол.
灰浆huTjiSng <建> 1)(粉刷用的灰浆） [штукатурний] розчин. 2)(砲墙用的灰桨） розчин, яким клад^ь.
灰恨 huljin попіл.化为〜згоріти дотла; перетворитися на попіл; розсипатися порохом;使化为〜спал“ти що вщент; кинути що в попіл; повалити що в порох;人 民武装斗争的烈火必将把,反动派烧成〜У полум'ї збройної боротьби народу будуть спопелілі реакціонери.
灰坑 hulkeng піддувало; зольник.
灰口铁 huik6utiS < 冶> сірий чавун.
灰溜溜 huTliiilm 1)(暗灰色）бруднувато-сірий. 房子旧了，看上的 будиночок старий і виглядає бруднувато-сірим (і має сірувато-брудний вид). 2)(消沉的） пригнічений (пригніченість); сумовитий
(смутність); 〜的样子 сумовитий
(подавлений) вид; як у воду опущений;〜 的情绪 пригнічений (сумовитий) настрій; 〜地走了 піти' в зневірі (з подавленим
виглядом); забратися несолоно
сьорбавши.
灰蒙蒙 hulmengmeng сірий (сірість); сіруватий. 〜的努[димчастий] сірий туман; ~的夜色 сіре нічне небо.
灰猛氧 huTmgngyang <化> марганцевокислий калій.
灰壤hufrSng —灰化土.
灰色 hulse 1)(颜色)сірий (сірість); сірий колір. ~哗口几 сірий шевйот; шевйот сірого кбльору; 变成〜сіріти. 2)(消极失 іі) (занепад); занепадницький (занепадництво).〜的作品 занепадницька література; (занепад¬
ницький) настрій;杂本І义国家的前途一片 〜майбутнє у капіталістичних країн безпросвітне. 3)(态度暖味）двоЬтий


328
(двоїстість).
灰沙huTsha —>•灰生.
灰生铁huTshgngtig 灰口铁.
灰鼠 hulshfi <动> білка,〜皮 білчине хутро;〜大 衣 шуба з білки.
灰铁huTtiS —灰口铁.
灰箱 huTxiSng < 铁路 > збльник.
灰七、hulxln занепад духу; падати духом; сумувати (зневіра, сумовитий;) впасти в зневіру; руки опустилися.他完全〜了 він зовсім упав духом; він впав у повну зневіру; він зовсім зажурився; у нього буквально руки опускаються (віднімаються);从未见过 >(也这样〜нікбли не бачили його в такому занепаді духу;另lj 〜не падайте духом; не сумуйте; не впадайте в зневіру;不怕失败，Д 怕〜страшні не невдачі, а страшний журливий настрій.
hulxln-sangqi пбвний занепад духу; зовсім упасти духом; віддатися зневірі; впасти в повну зневіру; остатбчно опустилися руки.
灰指甲 huTzhT.jia < 医> онихомикбз.
灰质 huTzhi〈生理> сіра речовина.
诙
hui.
诙谐 huTxi6 жарт (жартівливий, жартувати); гострота (гострити); гумор (гумористичний). 言语〜пересипати мову жартами і дотепами; говорити з гумором;他说话很〜він дуже любить жарти (дотепи і гумор); він любить пожартувати.
恢谐曲 huTxieqii <音> гумореска.
恢huL
恢复 hulfii відновити що (віднбвлення); (поновлення), 〜知觉 отямитися; повернулася свідомість;〜视神经功能 відновити функцію зорового нерву;〜工作 відновити роботу; знову стати до роботи; ~ 生产 відновити (поновити) виробництво;〜 秩序 відновити порядок;〜正常 відновити нормальне становище; усе стало на свої місця;〜原状 привести в колишній стан; відновити колишнє полбження;〜会谈 відновити переговори;〜名誉 відновити чию репутацію (чиє добре ім’я); реабілітувати кого,〜合法权利 відновити законні права; відновити кого в законних правах;〜邦交 відновити дипломатичні відносини;〜主动地 位 повернути собі ініціативу;〜党籍 відновити кого в партії;〜возз’єднатися;〜统 一 відновити єдність;〜日寸期 відбудовний період;他的健康〜了 він одужав (видужав); у нього здоров'я відновилося.
恢恢 huthul < 书 > великий (просторість); ширбкий (широта).天网〜не уникнути відплати (спаведливої кари).
挥 hui. ^
挥huT挥舞.手一〜махнути рукою;〜拳就打 кинутися з кулаками;〜刀砍去 змахнути шаблею і занести удар; змахнути і
відрубати мечем;—〜ifij就 написати в один прийом.
挥动huTd6ng —挥舞.
挥发 hulfa зникнення; летючий (летючість).〜
作用 зникнення.
挥发性 hulHdng летючість (летючий); 挥发油 hulfayou летючі олії; бензолрін.
挥汗 hulhan обливатися потом; [весь] у поті.〜 如雨 піт ллється (котиться) градом; до сьомого поту; весь у поті;〜劳动 трудитися в поті чола (до сьомого поту).
挥毫 huTMo <书> (写字，画图）писати (писання); (画图）малювати (малювання).
ШШ hulhuo марнотратство (марнотратність, марнувати що); марнотратство; тринькання (тринькати що) розм.', пустити в трубу що.〜 钱贝才 тринькання; марнотратство; кидатися (смітити, сипати) грошима; кидати (шпурляти) гроші на вітер;把钱都〜掉 розточити (розтринькати) усі гроші;〜无度 безмірне марнотратство; безмірна марнотратність;〜无度的人 марнотрат; розтринькувач розм.; марнотратка розм.
挥金如土 hui jln ru tu кинути (кидати, шпурляти) гроші на вітер; смітити (кидатися, сипати) грошима.
挥泪 hulldi〈书 > крізь сльози; у сльозах; плакати (плач); сльози течуть.〜而另lj зі сльозами (у сльозах) прощатися (розлучитися).
挥洒 huTsS 1)(洒）поливати що (поливання); обприскуватй (обприскування); обляпувати що. 2)(运军自如）вільно (розмашисто) писати (малювати).
挥手 huTsh6u махати рукою.向...〜致意 махйти рукою кому-чому на знак вітання;送行的人 还在不停地〜проводжаючі продовжували махати руками.
挥舞 hulwu розмахувати чим; махати чим (махання).〜着小旗子 розмахувати прапорцями; 〜鲜花欢迎贵宾зустрічати дорогих гостей, махаючи квітами;〜指挥棒 пустити в хід свій жезл;〜核武器 бряжчати ядерною зброєю.
咴Шй.
映儿映儿 hufrhUTr <象声> іржйння (іржати).
阵 huL.
Щ- hui сонячне світло.舂〜весняне сонце;余〜 останні відблиски (промені) заходу (вечірньої зорі).
阵映 hulying —辉映 huTying.
辉
huT.
辉 huT блиск; сяйво; світло.
辉钻矿huTgtiku》ng <地质> габрб.
辉长岩 hulchangyan < 矿 > кобальтин; кобальтовий блиск.
辉煌 hulhudng блискучий.〜的前途 блискоче майбутнє; блискуча майбутність; блискучі перспективи;〜的成就 блискучі досягнення (успіхи);〜的胜利 блискуча перембга;〜的一 页 блискуча сторінка;〜战果 блискучі бойові успіхи;灯火〜блиск вогнів; залитий світлом [вогнів]; яскраво горять численні вогні;节日 之夜，天安门广场华灯齐放，灿烂〜 святковим вечором площа Тяньаньмень опромінюється яскравим світлом і з'являється у всьому своєму сліпучому блиску.
辉绿岩 huTlCiydn <地质> діабаз.
辉钥矿 hufmCiki^ng <矿> молібденіт; молібденовий блиск.
辉石 huTshi <矿> піроксен; авгіт. 辉石岩 huTshiydn〈地质 > піроксенолїіт; авгітова порода. 辉铺矿 huTtTki^ng <矿> йнтимоніт; стибніт; сурм'яний блиск.
辉铜矿 hultongkuang <矿> халькозин; мідний блиск.
辉银矿 huTyinkuAng <矿> аргентііт; срібний блиск.
辉映 hulying опромінювати що (осяяння); сіяти; блискати (блискотіння); світитися.灯光月 色,світився (сяяв) місяць, і блискали численні вогні; залитий СВІТЛОМ місяця і численних вогнів;群峰为晚霞所〜вершини гір опромінилися вечірнею зорею (заходом).
huT.
摩 huT 1)(古代军旗）штандарт застар.\ прапор. 2)(指挥）командувати ким-чим (командування). 〜军前进 вести армію вперед; спрямувати війська (рушити з військами) вперед.
麾下hulxia <书> 1)(将帅的部下）підлеглі. 2) (尊称将帅）Вйше (Його) превосходитель- ство.
徽 ІШТ.
徽 hui значок; герб.国〜державний герб;团〜 комсомольський значок; Ш 〜шкільний (університетський, інститутський) значок.
徽号 ІшТЬйо прізвисько; кличка.给他起了 个“诗 人，，的〜його прозвали "поетом"; йому дали прізвисько "поет".
徽章 huTzMng значок; жетон.别〜прикблоти значок (жетон);收集〜的人 фалерист; фалеристка.
回
hui.
回 1 hui 1)—回环.峰〜路转 дорбга в'ється серед гір; дорбга йде, звивається серед гір. 2)回 来；回去.〜厂 повернутися на завод;—来— 〜要一个钟点 туди і назад буде потрібно годину [часу];〜到原来的工作岗位 повернутися до колишньої діяльності (роботи);〜到本题 повернутися до теми;寄〜 家去послуги додому. 3)—回转.〜过头来 обернутися; повернутися;〜ЗІ @ & оглянутися [назад]. 4)(答复）відповісти на що， чим (відповідь, відповідний); дати відповідь.〜言 відповісти на лист; написати відповідний лист〜电报 відповісти телеграфом (телеграмою). 5)〈量词> (次）раз.这我 听过两〜я про це чув два рази;这是我第二〜 遇到她 це другий раз, як я її зустрічаю;那完 全是另一〜亊це зовсім інша [справа];就是这 么〜事 так воно і є. 6) <量词> (章口) глава.小 说的第І**〜десятий розділ роману.
回2 Hu丨~>回族.
回拜 hufbai віддати візит кому; [нанести] кому відповідний візит.
回报 huMo 1)(报告）відзвітуватися (звіт); представити звіт.〜调查结果 відзвітуватися про (доповісти) результати зробленого обстеження (розслідування); представити


329
звіт (зробити доповідь) про результати обстеження (розслідування). 2)(报答） віддячити кому; відплатити кому-чому (відплата). 3) (ШЖ) відплатити кому-чому (відплата); помститися кому-чому; звести рахунки з ким.以打击〜打击 відповісти ударом на удар.
回避 huibi 1)(避开）уникати кого-чого, з неозн.\ цуратися кого-чого\ ухилятися від чого (відхилення);〜矛盾 відхилення від суперечностей;〜熟人 уникати (цуратися) знайомих;〜困难 уникати (ухилятися від) труднощів;〜正面回答问题ухилитися (вивернутися) від прямої відповіді;不能〜的 现实 дійсність，від якої не можна піти;不要〜 问题，要用积极的态度去解决问题не можна закривати очі на питання, а потрібно з усією активністю братися за їх вирішення. 2)〈法〉 відвід.〜自 4亍 самовідвід.
回琪 huiblng докласти що，про що.
回驳 hufbo спростовувати що (спростування); заперечувати кому на що，проти кого-чого (заперечення).
回采 huicSi <矿> очисна виїмка (роббта).
回巷 huicha вторинний (повтбрний) посів.
回肠 huichang <农> повздовжня кишка.
回肠荡气 hui chang dang qi хвилюючий; що захоплює.
回潮 huichao відволожитися (відвологлий).
回 Ш hincheng зворотний рейс; зворотний (поворотний) шлях. ,
回程票 huichengpiao зворотний квиток.
回春 huichiin 1)(冬尽春来）настання весни.大 地〜знбву настала весна; ожила природа після зими; з весною ожила вся природа;大 地〜，万物复苏 веснй вже торкнулася прирбди своєю всеоживляючою рукою. 2) (医术高明）висбке мистецтво лікування;(药 性灵验）чудодійний (чудодійність);〜灵药 чудодійні ліки (засіб).
回答 huida відповісти на що (відповідь, відповідний); дати відповідь; сказати у відповідь.〜问题 відповісти (дати відповідь) на питання;为 了〜这些问题 у відповідь на ці питання;避不〜ухилитися від відповіді;得 至ij〜одержати відповідь;〜信号 відповідний сигнал;他不知怎样〜才好він прбсто не знав, як (що) відповісти; він прбсто не знав, яку дати відповідь;我彳门的成就是对徘谤者最分 的〜наші успіхи - це краща відповідь наклепникам.
回单 huidan квитанція; [зворотня] розписка.
ШШ huidang нестися; линути. 声〜линуть звуки пісні.
回电 hukMn 1)(用电报回复）відповісти телеграфом; відповісти телеграфно (телеграмою); послати відповідну телеграму;(用电 话回复）відповісти по телефону. 2)(回复的 电报）телеграфна відповідь; відповідна телеграма; (回复的电话）телефонна відповідь; відповідь по телефону.
回і方 huiftng нанести відповідний візит кому; віддати візит кому.
回复huifti的答.接到他的信后尚未〜отр—али від нього лист, але йому ще не відповіли (не дали відповіді).
回顾 huigu 1)(回头看）озирнутися [назад];
подивитися назад; кинути погляд (глянути) назад. 2)(回想）озирнутися; згадати кого-що, про кого-небудь (спогад); ретроспекція
(ретроспектива, ретроспективний) книжк.〜 既往[кинути] ретроспективний погляд [на минуле]; озирнутися; звернутися до минулого;〜旧社会的悲惨―活згадати жахливе життя в старому суспільстві;地〜一 下国际共产主义运动的hi经验коротенько зупинитися на історичному досвіді
міжнародного комуністичного руху;〜过去， 展望将來 озирнутися (зробити екскурс) на пройдений шлях і звернути погляд на
майбутнє; пам’ятаючи про старе, зазирнути вперед 史的〜екскурс в історію.
回光 huiguang відблиск.
回光返照hui guang fan zhao 1)(日落前的光） захід [сонця]; палахкотів (палав, горів) золотавий захід. 2)(人死前的兴奋）[передсмертна] агонія; тимчасове просвітління
перед смертю; удаване поліпшення в стані хворого перед смертю. 3)(旧事物灭亡前的 暂时兴旺）останні проблиски перед смертю.
回光镜 huiguangjing увігнуте дзеркало.
回归 huigul повернутися (повернення).争取台 湾早日〜祖国 боротьба за якнайшвидше повернення Таиваня в лоно Батьківщини.
回归带 huiguTdM < 地理> тропічна зона.
回归年 hufgulnian <天> тропічний рік.
回归热 huigulre 〈医〉зворотна лихоманка; поворотний тиф.
回归线 huiguTxiAn <地理> трбпік,南〜трбпік Козерога;北〜трбпік Рака.
回锅huigu6 розігріти що.把羊肉回回锅 розігріти баранину.
回锅肉 huigu6r6u смажена страва з відвареної свинини.
回国 huiguo повернутися на Батьківщину; повернення на Батьківщину.在我〜以后 після того, як я повернувся (приїхав) на Батьківщину; після мого повернення на Батьківщину;在他动身〜之后 після того, як він виїхав (вирушити) на Батьківщину; після його від’їзду на Батьківщину.
回合huihS 1)(体•^竞赛的一个阶段）тур;(拳击 的一个阶段)битва;(战役)бій; сутичка.竞赛 的第一个〜перший тур змагань;不到几个〜， 爷爷一刀将▲人砍І одна-дві сутички, і дідусь зарубав вброга на смерть.
回护 hufhu заступитися за кого (заступництво); покровительствувати кому (заступництво); протегувати кому, (протекція); забезпечити підтримку (протекцію) кому.替犯错误的人〜 заступитися за (вигородити) винного.
回话huihua 1)—回答.2)(答复的话)відповідь. 有没有〜给他？ чи буде (чи є) для нього відповідь?请你带个〜给他 передайте йому [мою] ВІДПОВІДЬ.
回环 huihuan звивистий (звивина, звиватися); петляти розм.山道〜звивиста гірська дорога; гірська дорога йде звивинами; дорога петляла навколо (серед) гір.
回回蒜 hui.huisuSn <植> жовтбць китайський.
回火 hu丨hu6〈技> відпустка.
回击 huijl дати відсіч кому; нанести контрудар кому, відповісти контрударом кому, контрудар; відповідний удар.坚决的〜
рішуча відсіч; рішуча відповідь;给敌人的进 攻以毁灭性的〜відповістпі нищівним ударом на напад вброга;对反动思潮给以有力的〜 дати рішучу відсіч реакційному ідейному плину.
回家 hufjia повернутися (вирушити, йти) додбму; піти сво^ю дорогою; додбму.该〜了 пора додбму; настав час іти (повертатися) додбму;寄信〜послйти додбму лист.
回见 huijian пока; до побачення; незабаром побачимося.
ЩШ huijiao мусульманство; магометанство.
回教徒 huijiaotu мусульманин; мусульманка; магометанин; магометанка.
ІЕІ @ huijing відповісти на вітання.〜岑匕 @ зробити у відповідь подарунок; віддарувати кого,розм..,〜一杯 запропонувати у відповідь тост;以加倍的打击〜敌人的进犯відповісти' нищівним (подвійним) ударом на напад вброга.
回绝 huijue відмова кому в чому (відмовлення); відхилити що (відхилення).断然〜відпо- вісти рішучою відмовою; відмовити
навідріз.
回 空 huikong зворотний порожняк;
повертатися (їхати назйд) порожняком.〜的 船 пароплав, що йде назад порожняком; ~的 车辆 зворотний порожняк.
回中口 huikou куртаж; комісійні.
回来 hui.lai 1)(归来）повернутися; (повернення). 下班〜поверіфгися (прийти) з роботи (зі служби);他每天早晨出去，到晚І才〜 щодня він іде ранком і тільки ввечері повертається додбму. 2)(用作后缀）наз^д; назад.拿~ узіти (принести) що (назад);请派 人送〜прошу надіслати що назад.
回廊 huilang галерея.
回礼 huill 1)(问答敬礼）відповісти на вітання.
2)(回赠礼品）зробити відповідний подарунок; віддарувати кого’розм.
国力球 huiliqiu хай-алйй.
回历 huili мусульманський стиль (календар).
回笼 huil6ng 1) розігріти що [на парі]. 2) <经> вилучення (вилучити що),货币〜вилучення грошей з обороту;资金〜оборотний приплив засобів.
回炉 huihi 1)(再培炼）переплавити що (переплав, переплавлення); піти на переплавлення. 铁〜переплавлення залізного брухту;〜金属 вторинні метали. 2) (再供烤）розігріти що [у духовці].
回禄 Ниіїй пожежа.遭受〜之灾 постраждати від пожежі.
回路 huilCi < 电> петлі;(闭合电路）замкнутий ланцюг.
回落 hufluo [знову] знизитися; [знову] спасти. 江水〜вода в ріці спала; спад води на ріці;物 价〜ціни знизилися [впали]; [зворотне] зниження цін.
回马枪 huimSqiang порфірова стріла.
回门 huimen відвідування молодими рідного дому нареченої [після весілля].
回民Huimin —>回族.
[н] Ш humuan потеплішати (потепління); відлига ж.天气〜了 погбда потеплішала; стояла відлига.


330
回请 huiqrng зробити відповідне запрошення.
回去 hui-qu 1)(归去）піти (відхід); виїхати; повернутися (повернення);他下班〜了 він пішов [до себе] з роббти;他住在市区，〜得很 迟 він живе в місті і повертається туди дуже ПІЗНО;他刚'从北京来，过几天就〜він тільки що з Бейцзина і повернеться назад через кілька днів. 2)(用作后缀）назад.拿〜узяти (віднести) що назад; і音派人送〜прошу послати (відправити) що назад.
回升 huisheng [знову] піднятися (підвищитися). 气温〜температура знову піднялася.
回生 1 huish5ng (复活）воскреснути (воскресіння); ожити; повернутися до життя; реанімація спец.〜乏术[мфтвого] не воскресити (не оживити).
回生 2 huisheng (生疏）відвикнути від чого; відучитися від чого.
回声 huisheng (轻的回声）луна; відзвук; відгомін.山谷中的〜луна від навколишніх гір;远处放炮的〜відзвук (відгомін) піпьби, що доноситься здалеку; пролунала
луна;〜测深器<墒> ехолбт.
回师 huishT відвести війська
回收 huishou (收集）збір (збирати що);(收购) закупівля (закуповувати що).〜废品 збір (закупівля) утильсировини;〜空瓶 скло приймається назад;人造卫星的发射与〜 запуск і повернення на землю штучних супутників.
回手 huish6u 1)(转身伸手）[повернувши,】 простягнути руку,〜把门带上 закрити за соббю двері; протягнути руку і зачинити двері. 2)(还手)відповісти удйром на удар кому; дати здачі кому, розм.无〜之力 не могти дати зд^чі; не вміти (немає уміння) дати відсіч.
回首huishou 1) ~►回头1). 2) <书> 回想.〜往 年，记忆犹新 свіжі в пам'яті минулі роки;不 堪〜话当年 важкий спогад про минулі дні; про минуле важко навіть згадувати.
回赎 huishii викупити що (викуп).
回丝 huisT < 纺> чад [пряжі]; кінці лш.; чад мн.
回溯hui^i ->回顾2).〜一下过去的历史 повернутися до істбрії минулого.
回天无力 huf tian wu li нічим уже не допомогти; немйє сили, що змогла б це виправити.
回天之力 huf tian zhl li всеперемагаюча сила; гору вивернути (зрушити).
回填 hiHtidn < 述> [зворотнє] засипання.
回条 huitiao квитанція; [зворотня] розписка.
回中占 huitiS зворотня розписка.
回头 huitou 1)(回转头去）обернутися; повернути гблову [назад]; повернутися обличчям [назад].〜看 озирнутися; подивитися назад; кинути погляд назад. 2)(悔过）покйятися (каяття);(悔悟）одуматися;(改邪归正） виправитися (виправлення).现在〜还不算晚 зараз іще не пізно виправитися;
晚了 пЬно вже тепер каятися;他总有〜的一 天 він коли-небудь зможе одуматися (виправитися). 3)(过一个时期）після; пізніше; потім;(稍等一会儿）трішки зачекавши. 〜再说 поговоримо після (пізніше, потім, Трішки зачекавши);〜见 пока; до побачення; незабаром побачимося;你〜來吧 приходьте
трішки пізніше (після, пізніше, потім);我〜 就办 трішки пізніше зроблю.
回头路huit6ulCi (倒退的路）шлях регресу;(老路） старі стбпи; старий шлях.参阅“走回头路 zou huit6ul(i”.
回头足岸 hui tou shi an отямся і знайдеш порятунок; ще не пізно виправитися; одуматися (покаятися) ніколи не пізно.
回味huiwSi 1)(食后余味）смак.〜无穷надовго зберігається приємний смак;这种绿茶喝后 W~ цей зелений чай залишає приємний смак; 吃后〜有些苦 залишається гіркуватий смак після того, як з’їли (з’їси). 2)(琪后体会） віддаватися приємним спогадам.〜童年的生 活 віддаватися [приємним] спогадам дитинства;〜往事 віддаватися спогадам минулих років;〜无穷 приємний спогад.
ІЙЦ huiwen відповідне віднбшення.
回乡 huixiang повернутись у село (у рідні краї, на Батьківщину).〜参加农业生产поверн夕- тися в рідні краї (на Батьківщину) і брати участь у сільськогосподарському виробництві; 〜探亲 повернутися в рідне село у відпустку.
回翔 h uixiang кружлятись (крутіння); витися. 在高空〜кружлятись (витися) у небесах (у піднебессі).
回响 huixiang 1)-> 回声.2)(响应）відгук (відгукуватися на що); відзвук.得到各方的~ знайти (зустріти) усюди відгук.
回想 huixi^ng згадувати що, про що (спогад); відновити в пам’яті що.〜童年时代 згадувати дитинство; думкою перенестися в дитячі роки;〜过去的景象 відновити в пам’яті (відтворити, воскресити) картини минулого;〜三年以前,他还是个文盲згадали, що три роки тому назад він був іще неписьменним;怎么也〜不起来了 нііік не згадати;你一定翠把当时的,形〜起来ви обов'язково повинні відновити в пам’яті (згадати), що і як тоді було.
回心转意 hui xln zhuSn уі змінити своє віднбшення (думку); перемінити гнів на милість; одуматися; опам'ятатися.
回信 huixin 1)(答复来信）відповісти кому на лист; послати кому лист у відповідь. 2)(回复 的信）лист у відповідь;(回话）відповідь.请 听我的〜чекайте, будь ласка, моєї відповіді.
回形针 huixingzhen скрипка.
回修 hutxiu віддати що в ремонт.
回旋 huixudn 1)(盘旋）кружшіти (крутіння); витися.〜加速器〈技> циклотрон;电子〜加速 器 < 技> бетатрбн;飞机S上空〜літйк кружляє над головою. 2)(转圜的余地） маневрування (маневрувати).〜的 * Йк можливість маневрувати (маневрування); Щ 下〜的余地 забезпечити можливість маневрувати (маневрування);没有〜的余地 ніде розгорнутися.
回旋曲 huixudnqti < 音> рбндо невідм.
回忆huiyi —回想.〜对比згадйти колишнє [становище] і порівняти з нинішнім; зіставлення нового зі старим; зіставити все нове з тим, що було раніше;〜往来 віддаватися спогадам минулих років; згадувати минуле; оглянутися на минуле; Ж 浸在往取的〜里зануритися в спогади про
події минулого;勾起〜нарбджувати (викликати) спогади.
0 	十乙录 huiyi їй мемуари лш.; спогади мн.写〜 писати мемуари (спогади);〜作者 мемуарист; мемуаристка.
回音 huiyln 1)(回话）відповідь;(回信）лист у відповідь.斧连去三封停，但一直没有〜я послав підряд три листи, але дотепер немає ніякої відповіді. 2)—回声.3)〈音〉 группетто невідм.
回游 huiy6u <动> мігрйція.季节〜сезбнна міграція;生殖〜міграція з метою розмноження;〜周期 міграційний цикл.
回照镜 huizhaoj'ing〈测〉геліотроп.
回执huizh丨1) — @条.2)(邮件己递到的凭据） зворотна розписка; повідомлення про вручення (про одержання).
回转 hufzhu^n повернути кого-що; обернути що. 〜头来对着他 повернутися (обернутися) обличчям до нього; повернути (обернути) обличчя до нього;他〜马头，朝东跑去він, повернувши коня, поскакав на схід.
回转仪 huizhuSny丨 <支> гіроскоп.
回转轴 huizhuSnzh6u <支> вісь обертання.
回族 Huizu "хуей” {одне з національних меншин Китаю).
回嘴 huizuT 1)(顶嘴）суперечити; огризатися розм. 2)(反驳）заперечувати (заперечення).
茵香 huixiSng <植> фенхбль звичайний; аніс зірчастий.
茵香油 huixiangyou фенхельна олія.
40 hui.
蛔虫 hufchong <动> червоподібна аскарида; круглий (дбвгий) І7ІИСТ.
«ЙІ hui 另见 ch6ng.
І. hui отруйна змія.
旭thuL
hul дрібна отруйна змія.
脑胞 huihui гриміти розкатами, гуркотіти (про грім).
旭螺 huiyi 1) отруйна змія, ящірка; 2)отруйна ящірка.
胞域 hulyu ядовита змія, ядовитий черв*як {обр. у знач, вередлива людина).
穀 huT.
Wt hu! 1) очищений рис (подвійна очистка). 2) обдирати, очищати (рис).
機 hul.
燬 hul перцеве дерево.
^海 huT.
悔 hul шкодувати.〜之不及 пізно вже (каятися); 现在〜之晚矣 тепер уже пізно шкодувати (шкодувати) про це.
悔不当初 hul bu dangchii шкодую, як це я не подумав раніш; як шкода (шкодую), що у свій час я не поступив інакше.
悔不该 huhbCigai шкодувати (жаль),我〜听他的 活 шкодую, що смикнуло мене послухатися його; шкодую (шкода), що послухався його.
悔改 hutgai покаятися (одуматися) і


331
виправитися.
悔过 huTguo покаятися [у своїх помилках, у своїх провинах]; каятися.表示〜заявити про своє каяття; принести каяття;真诚〜ищ^ро покаятися [у своїх помилках]; щире каяття; 不知〜не знати каяття; не бажати покаятися; непокаяний; ~|?|§г покаятися і виправитися; покаятися і стати (повернутися) на правильний шлях.
ШШ huihen каятися (каяття); шкодувати (жаль); досадувати [на себе]; кусати [собі] лікті.〜不 已 без кінця каятися (шкодувати, досадувати на себе); охоплений нескінченним каяттям (нескінченним жалем, нескінченною досадою на себе); рвати (дерти) на собі волосся.
悔婚 huihun розірвати шлюб.
悔棋 hulqi робити [зроблений] хід назад (назад).
悔悟 hulwu усвідомити свою помилку (свою оману, свою провину); покаятися (каяття); одуматися.〜前非 усвідомити свої минулі помилки; покаятися в минулих помилках;毫 无〜之意 не мати ні найменшого бажання одуматися;他始终不〜він ніяк не може усвідомити свою помилку.
悔罪 hulzui покаятися (каятися) у [своєму] злочині.
毁
hui.
毁huT I) —►毁坏.〜于地廣зруйновано землетрусом. 2)(烧毁）спалити що; згоріти. 〜于火 спалено вогнем; згоріло (загинуло) у вогні. 3) —»•毁傍.
毁傍 huibang інсинуація (інсинуювати кого-що) книжк.; наклеп (наклепницький, обмовляти кого); обмбва (наговбрювати на кого) розм. 敌人的恶意〜злісна інсинуація (наклеп) з боку ворога;极尽〜之能事 витончуватися в інсинуації (у наклепі);进行〜звбдити наклеп; вдаватися до інсинуації.
毁坏 huThuai псувати що (псування); губити що; руйнувати що (руйнування),〜杉І器 псувати (зіпсувати) машину;〜自己的健康 губити (псувати, руйнувати) своє здоров'я;建筑物 被大水〜了 споруди були зруйновані повінню; будівлі зруйнувалися від пбвені (від води);不得〜公物 не можна допускати псування суспільного майна.
毁家纤难 huT jia shii nan пожертвувати всім своїм надбанням заради порятунку Батьківщини.
毁灭 hulmie знищити що (знищення); зруйнувати що (руйнування); розгромити що (розгрбм);(灭亡）гинути (загибель ж.). 予以彻底〜сперти (змести) що з лиця землі; каменю на камені не залишити;走向〜йти до загибелі; Ш)а остання надія
ворога.
毁灭性 hulmiexing нищівний (нищівність); спустошливий (спустошливість); згубний.〜 的打击 нищівний удар;〜їй炮火 спустошливий (нищівний) вогонь артилерії; 大规模〜成器 зброя масового знищення.
毁伤 huishang ушкодити що.
毁!员 huTsun псування (псувати що)\ ушкодження (ушкодити що).图书如有〜，须照价赔 Ш у випадку псування (ушкодження) книг,
слід відшкодувати цілкбм їхню вартість.
hulyu схвалення й осуд. є отут
частка схвалення, і частка осуду; є позитивна, і негативна оцінка; і лають, хвалять;〜іі" незважаючи на те, як поставляться [до цього інші].
弁 hui.
hui 1) трави, рослинність, флора; 2) трава, трав'яний, з трави.
#木 huimu трави і дерева; рослинність.
舟然 huiran в більшості.
舟物 huiwu рослинність (трави і дерева).
舟翕 huixi шелест трав (листя).
舟衣（裳，月艮）huiyT (shang, fu) одяг, сплетений з трави {напр. у хижаків).
Р岁hui另见уиб.
哮 hui жалісний, сумний.
唆唆 huihui дзвінкий; дзвінкий звук; 2) світлий.
# 	口意 huiyi сухий кашель та зітхання.
阓 hui.
阓 hui зовнішні ворота ринку постоялого двору; ринок, постоялий двір.
讀 hui.
绩 hui 1) нитяна бахрома (на початковому і кінцевому краї тканої матерії); 2) червбний плетений шнур (по краю сукні); 3) візерунчастий шовк; 4) (новокит.) пастка. 5) різнокольоровий. 6) розписувати візерунками.
缋總 huicong візерунчастий шовковий газ.
缋画 huihua малювати, писати фарбами.
В善 hui.
PS hui дрібний, рідкісний.
huihui (звуконаслідування флейти, співу птахів, дзижчання комах).
_映 huili стрекотіти (про цикаду).
Ш
Щ hui.
Ш hui легка труна (для відправлення тіла померлого на батьківщину).
橙车相望 huichexiangwang візки з трунами, які тягнуться одна за одною {обр. про великі втрати в армії).
hui.
魄 hui гусень шовкопряда.
ШШ
圓 hui.
園头 hu'itou пастка.
У匚 hui.
汇 1 hui 1) —»•汇合.〜成巨流 злитися в [один] величезний потік; утворився [після злиття] грандібзний потік;百川所〜злиття численних рік. 2) —►汇集.〜印成书 надрукувати що як окремий збірник; надрукувати що у вигляді збірника; випустити що окремим збірником.
汇 2 hui —> 汇款.电〜телеграфний переклад; перевести що по телеграфі;邮〜поштовий переказ; переказ поштою; переказати що поштою;父亲给他〜了一笔钱去батькб переказав йому гроші; батько послав йому грошовий переказ (гроші переказом).
汇报 huiMo 1)(报价）звітувйти в чому (звіт); доповідати про що (доповідь); рапортувати про що (рапорт); повідомляти про що
(повідомлення).〜工作 зробити звіт (доповідь) про свою роботу; відзвітуватись у своїй роботі; доповісти про свою роботу;向 选民〜工作 відзвітувати перед виборцями;〜 军佶 рапортувати про військову обстановку; 〜参观工厂的愔形зробити повідомлення (доповідь) про екскурсію на заводи;〜思想改 造情况 звітувати про зрушення у [своєму] ідеологічному перевихованні;〜制度 система (порядок) ЗВІТНОСТІ；〜演出 звітний [сценічний] виступ. 2)(报告的材料） зведення.写〜скласти зведення.
汇编 huibian 1)(编成的资料）збірник; збори; звід.文选〜збірник вибраних творів;教学参 考资本斗〜збірник навчальних посібників;法 令〜звід законоположень;国际航海讯号〜 міжнародний звід морських сигнйлів. 2)(编 Ш) скласти що (складання).
汇兑 huidui [грошовий] переказ.〜业务 перекладні операції;邮政〜поштбвий переказ;银今亍〜переказ через банк; банковий переказ;国夕卜〜закордбннніі переказ; переказ через границю;金〜本位 золотодевизний стандарт.
汇费 huifei плата за переклад.
'ЛІ o' huihe злитися (злиття); стектися (стікання). 、
汇合点 huih6diSn злиття; місце злиття.两条河 的〜злитті (місце злиття) двох рік.
》匚集 huiji збирати що (збирання),〜材料 збирати матеріали;进行〜材料的工作вбсти роботу по збиранню матеріалів;〜成册 зібрані матеріали склали цілий збірник; зібрати все в один збірник (в один том, в одну книгу);〜各方意见 підсумбвувати думки всіх сторін;游行队伍〜在广场上 колони демонстрантів зібралися (зійшлися) на площі; кблони демонстрантів стеклися на площу.
汇价 huijm <经> валютний курс.变动〜зміна курсів;固定〜твердгій курс.
汇聚 huijCi —> 会聚 huijfi.
汇款 hu'ikuan 1)(汇钱）переказати гроші; зробити грошбвий переказ; послати грошовий переказ; ремітувати що, спец.〜通 知书 повідбмлення про переказ. 2)(汇兑的钱） [грошовий] переказ,收到〜一百元 отриманий переказ на 100 юанів;汇入〜 переклад на нас;》匚出〜переказ від нас;〜受 款人 переказоотримувач; ремітент спец.
夕匚 huiku^ndan бланк для переказу; перекладне доручення.
'/С Ш A huiku5nren переказодавач; переказо- відправитель.
汇流 huiliii зливатися (злиття); стікатися (стікання).
汇率huili ->汇价.
夕匚票 huipiao переказ; чек на переказ (вексель); трата спец.〜到期 настає термін трати;〜展期 пролонгація трати;即期〜трйта за вимогою; 〜通知书авізо чека.
汇水huishuT —汇费.
汇总 huizong підсумбвувати що (підсумовування); звести що (зведення); узагальнити що (узагальнення); зібрати разом що.〜上报 представити зведену доповідь (звіт) вищій


332
інстанції; доповісти (донести до) вищій інстанції сумарно (після узагальнення, в узагальненому виді);把各种材料〜起來 підсумовувати (звести, узагальнити, зібрати) усі дані;〜到一个表备里 звбсти в одну таблицю. .
'/IIhuizongbiao зведена таблиця; зведення; звід.明细〜відомість-зведення-відомість; зведена відомість.
hui.
讳hui 1)->许言.直言不〜скаМти叩йвду без приховування; нічбго не приховуючи, сказати все; говорити прямо; висловитися відкрито (відверто). 2)(忌讳)табу невідм” с.\ заборона.犯〜порушити табу (заборону).
讳疾忌择 hui ji ji yl "приховувати хворобу й ухилятися від лікування"; замовчувати (ховати, приховувати) свої гріхи (недоліки).
讳莫如深 hui mo ru shen тримати що в [найглибшій] таємниці; тримати що в [найсуворішому] секреті; старанно (ретельно) приховувати що; таїти що від усіх; тримати язик за зубами; глибоко схований.
讳言 huiydn (不愿说）уникати говорити; уникати розмови; замовчувати що. змовчати (замовчування) про що;(不敢说)боятися (не сміти) говорити; не сміти торкатися чого.无 可〜щось приховувати; що (чогось) гріха таїти;对自己的错误从不〜нікбли не заперечувати своїх помилок; нікбли не замовчувати (не ухилятися) своїх помилок.
hui 另见 ku旮і.
会1 hui 1)会面.后〜有期[прийде час,] ми ще побачимось;〜胃 до побачення;
〜着他 учора ми з ним не бачилися (не зустрічалися). 2)(集会）збори; засідання; нарада.今天我有个〜сьогбдні в мене [є одне] засідання (збори). 3)(团体）товарйство; союз. X 〜професійний союз; профспілка;商 ^товариство комерційне ;哥老〜’Телаохбй"; "Товариство старших братів";〜章.4)(庙会） ярмарок; базар.赶〜відправитися (піти, поїхати) на ярмарок. 5)(赛会）урочистість [релігійного характеру].出〜процесія [на честь релігійного торжества]. 6)(民间的经 济互助组织）каса взаємодопомоги.
会 2 hui 1)(通晓）володіти (володіння) чим; добре знати що.〜俄语 володіти російською мовою; добре знати російську мову;〜技术 володіти технікою; добре знати техніку. 2) (具有本领）уміти (уміння); могти.〜说俄语 уміти (могти) говорити російською мовою; І尔〜不〜游泳？ чи умієте ви;小孩刚〜走路， 还不大〜说 дитина тільки що почала ходити, і говорить іще погано. 3)(擅长）сильний.〜 写文章володіти пером;这小彳;іс子能说〜道 хлопець цей красномовний (спритний у розмові); у хлопця язик добре підвішений;〜 画的人倒不太讲究纸的好坏осбби，сильні у малюванні, навпаки, не так вимогливі у виборі паперу. 4)(可能性）могти; можливо. 不〜有这样的事 цього не може бути; це неможливо; це неможлива справа;可能〜这 样 можливо, що буде так;〜有这么一天 буде (настане) такий день;他不〜不来 він не може не прийти; не може того бути, щоб він не прийшов;敌人一定〜Ш 灭 вброг
обов'язково буде знищений;这个草案在不 久的将来就〜实现цей проект буде проведений у життя в недалекому майбутньому.
会3 hui —»会帐.钱我代你〜了吧！ давайте, я заплачу (сплачу) за вас!钱我己经〜了 ужб [мною] заплачено (сплачено).
会發 huican товариський обід.节曰〜 товариський обід з нагоди свята.
会操 huicao генеральні маневри.
会场 huichang місце (зал) зборів; конференц -зал.布置〜прикрашати зал зборів;禁止进入 〜заборонити доступ у зал зборів;维持〜秩序 забезпечити дотримання порядку в залі засідань.
会钞huichSo —*会帐.
会车 hu丨ch6 < 铁路> схрбщення потягів.
会党 huidang таємні товариства.
会道门Ішкійотбп 会门.
会费 huifei членські внески.工会〜профспіл- кові внески;缴〜платити (вносити) членські внески.
会馆huigu^n (同乡会的会馆）будинок земляцтва;(行会的会馆）будинок гільдії; будинок союзу торговців.
huihe з'єднатися (з'єднання); зустрітися (зустріч),去与游击队〜йти на з’єднання з партизанським загоном;指定〜地点 призначити місце збору (зустрічі);我团应和 我军主力〜起来 наш полк повинен з'єднатися з головними силами нашої армії; 黄浦江在吴押口与长江〜рікй Хуангу зливається (з'єднується) з рікою Янцзи в гирлі Усункоу.
会话 huihua розмбва; розмовляти.〜手册 розмовник;〜课 розмовний урок;进行〜 вести розмову;用俄语〜розмовляти по-російськи; вести розмову російською мовою.
会集 huiji -> 汇集 huiji.
会籍 huiji членство.
会见 huijian зустрічатися з ким (зустріч); бачитися з ким;与国际友人的〜з夕стріч із іноземними друзями.
会聚 huijii зібратися.〜透镜〈理〉збірна лінза; 老朋友们重新〜一堂давні друзі знову зібралися дружною компанією; старі друзі знову зустрілися.
会客 huike прийом гостей; приймати [гостей]. 〜时间години прийому;我今天很忙，不〜я сьогбдні зайнятий і нікого не приймаю;学习 时间慨不〜під час політнавчання немає прийому.
会客室hiiiMsh丨(家里的会客室)вітальня;(机关 的会客室）приймальна [кімната].
会门 huimen секта; релігійні організації.反动〜 реакційні секти (релігійні організації).
会盟 hui meng укладання союзу [між удільними князями чи державами].
会面 huimian бачитися з ким\ зустрічатися з ким (зустріч); побачення.约定在星期三〜 призначити побачення на середу; вирішено зустрітися (побачитися) у середу;我们时常〜 ми часто бачимося (зустрічаємося) один з одним;我想和他会一会面 я хочу побачитися (зустрітися) з ним;我们何时再
коли ж ми ще побачимось?
会儿 huir час; хвилина.用不了多大〜не займе багато часу; буде потрібно небагато часу; через кілька хвилин; через корбткий час; 一〜 就好 одна хвилина, і буде все готово; через хвилину все буде зроблено;那〜你在哪里？ де ви тоді (у той час) були?
会让站 huiiingzh^n <铁路> роз’їзд.
会商 huishang радити (нарада); переговорити (переговори мн.).进行〜провести нараду; вести переговори;由有关各方〜决定 вирішити шляхом наради (переговорів) із усіма зацікавленими сторонами.
会审 hu'ishgn 1) <法> (会同审理）пленарне засідання суду;(治外法权的会审）змішаний суд; змішане судочинство. 2)(会同审查） спільний розгляд.必须认真〜施工图纸отут буде потрібний серйбзний спільний розгляд робочих креслень.
会师 hu'ishT з'єднатися (з'єднання).胜利〜 [відбулася] переможна зустріч двох армій; з’єднання двох армій було успішно довершене;与主力 ~ з’єднатися (йти на з'єднання) з головними силами.
会试 huishi < 史〉державний іспит [у столиці].
会首 huish6u глава секти.
会水 huishul уміти плавати.
会谈 huitan переговори мн. (переговорити); бесіда (розмовляти); радити (нарада).大使 级〜переговбри на рівні послів;双边〜 двосторонні переговори;〜公报 комюніке переговорів;问题必须由双方〜解决питйння повинні вирішити шляхом переговорів двох сторін.
会同huit6ng спільно. ~有关部门研究дослід- жувати спільно із зацікавленими органами.
会g huiwu —会见.最高级〜зустріч на вищому рівні.
会衔 huixian від [загального] імені; за [спільними] підписами.
会心 huixln зрозуміти кого-що.另ij 有〜більш глибоко зрозуміти думку і зміст кого-чого; проникнути в таємний зміст речей (чиїх слів); 〜地微笑 посміхнутися з розумінням.
会演 huiyan фестиваль ч.; огляд.戏剧〜 театральний фестиваль;青年演员〜бгляд виступів молодих артистів.
会厌 huiydn < 解 > надгортанник.〜软骨 надгортанний хрящ.
会议 huiyi 1)(集会）збори; засідання;(代表会 议）конференція (协商会议）нарада;(国际会 议）конгрес;(定期会议）сесія;(全仏会议) пленум; пленарне засідання; загальні збори. 〜记录 протокол засідання;学术〜наукбва конференція; симпозіум;生产〜виробнича нарада;全国棉花生产〜усекитайська нарада з виробництва бавовни;教务〜педагогічна рада;家Ш〜сімейна рада; 大〜розширений пленум; 〜обіднане засідання; 〜 екстрені збори (засідання);夕卜长〜нарада міністрів закордонних справ; і 首脑〜нарада глав урядів;秘密〜таємне (закрите) засідання (збори); 内部〜 нарйда внутрішнього порядку;正式〜офіційне засідання;预备〜підготбвче засідання;圆桌 〜засідання (нарада) на рівних правах (за круглим сгголом); круглий стіл;中央工作〜


333
робоча нарада ЦК;最高级〜нарада на вищому рівні (у верхах);国际物理学家〜 міжнародний конгрес фізиків;中国共产党第 -丨“一‘中央委员会第三次全体〜III пленум ЦК КПК одинадцятого скликання;出席〜 брати участь у засіданні (у роботі засідання); 列席〜б^ти присутнім на засіданні;召开全 体职工〜скликйти загальні збори співробітників; 召开委员会全体〜скликйти пленарне засідання комісії. 2)(组会只）рада; збори. 部长〜рйда міністрів;中Й人民參治协餚〜 Народна політична консультативна рада Китаю;立宪〜установчі збори.
会议室 hu'iy'ish丨 зал засідань.
会议厅 huiyitlng конференц-зал.
会意 1 huiyi <语> ідеограми мн.
会意 2 huiyi (会心）зрозуміти [без слів, без пояснення].〜的11艮色 розуміючий погляд;他 们彼此~ вон“ зрозуміли один одного [без пояснення].
会阴 huiyTn〈解> проміжність.
会员huiyuan член.正式〜дійсний член;学会〜 член наукового суспільства;工会〜член профспілки;〜资格 членство.
会员证 huiyuanzheng членський квиток; членська книжка (картка).
会战hu'izh^n битва; бій.斯大林格勒〜 Сталінградська битва;大〜генеральний бій; рішуча битва.
会章 huizhang статут товариства (союзу).
会长 huizhang голова [товариства].友好协会〜 голова товариства дружби.
会帐 huizhang заплатити (сплатити) [за рахунком] за кого,代人〜заплатити (сплатити) за інше;各自〜платити за себе (на німецький рахунок);今天我请你们，我І〜сьогбдні я запрошую вас і плачу за всіх.
会诊 hu'izh€n <医> консиліум.
诲
hui.
诲人不倦 hui ren bu juan невпинно вести просвітню (виховну) роботу; невпинно учити (навчати) кого чого; учити інших без утоми; учити інших, не знаючи втоми.〜的教 师 безустанний учитель.
诲淫诲盗 hui ym hui dao штовхати (привчати) кого до розпусти і до грабежів; зробити на кого розпусний вплив (дія); діяти розпусно на кого.
答 hui.
签萃 huicui зібратися разом.〜一堂 бути в зборі; зібратися разом; зустрітися разом;各方代表 〜一堂 були в зборі представники з місць; зібралися (зустрілися) разом делегати з місць;人У"〜з'явилася плеяда талановитих (видатних) діячів (людей).
绘 hui.
绘 hui малювати що (малювання); писати що., (绘制）креслити що (креслення).〜平面图 креслення плану.
绘画 huihua живопис ж.; малювання.长〒〜 володіти пензлем;〜艺术 мальовниче мистецтво.
绘图 huitii креслити що (креслення).〜仪器 готовальня; креслярський інструментарій;〜
ЯІ Д креслярські приладдя;〜铅笔 креслярський олівець.
绘图板 huitubSn креслярська дошка;
绘图笔 hiTitiibT креслярське перо;(鸭嘴笔） рейсфедер.
绘图室 huitushi креслярська.
绘图员 huituyuan кресляр; креслярка.
绘图纸 huituzhl ватман; ватманський папір; креслярський папір; картографічний папір.
绘影绘声 hui ylng hui sheng описувати (зображувати) кого-що жваво й образно; розповідати що яскраво і мальовничо; живописати кого-що, книжк” застар.
绘制 huizhi накреслити що.〜图纸 виготовити (зробити) креслення;把先进事迹〜成幻灯片 ствбрювати діафільми, сюжетом яких служать передові справи.
絵 hui.
烩 hui тушкувати що з додаванням підливи.〜 论肝 тушкована печінка в соусі;〜猪锦 збірна солянка.
絵饭 huifan тушкований рис з підливою.
hui.
Ш Ш huihen < 书 > злитися розм” застар. (злість); ненавидіти кого-що (ненависть ж.).
贿 hui.
贿 hui —> 贿赂.行〜давати хабар; підкуповувати кого; давати на лапу прост.;受〜 хабарництво; брати в лапу прост.
贿赂 huilCi 1)(买通别人）давйти хабаря; підкуповувати кого (підкуп); підмазати кого прост.,使用〜手段[діяти] підкупом (хабарем); пустити в хід підкуп (хабар). 2) (贿赂的财物）хабйр; винагорода; бакшиш розм” застар; безгрішні доходи ірон.
贿选 huixuan підкуп при виборах; купівля голосів.〜总统 шляхом підкупу і хабарів домогтися обрання в президенти;〜Ж Ш парбдія на вибори з їхнім підкупом і хабарництвом.
彗 hui.
彗星 huixTng <天> комета.
晦 hui.
晦暗 hui1 an тьмяний (тьмяність, тьмяніти); похмурий (сутінок, похмурість).〜的光线 тьмяне світло;脸色〜похмурий вигляд.
huiqi невдача; нещастя. Л〜що за (яка) невдача (нещастя)! ах, невдача (нещастя)! ну і не везе!自认〜миритися зі своєю невдачею (нещастям).
Ж huise туманний (туманність); неясний (неясність); невизначений (невизначеність). 文章写得很〜зміст статті занадто туманний (невиразний).
日每朔 huishuo кінець і початок (останній і перший день) місяця [за місячним календарем].
移 hui.
移 hui 2)(肮脏）брудніій; нечистий.〜水 бруднй (стічна) вода; помиї мн. 2)(丑恶）брудний; мерзенний (мерзенність); 3) ( Ш W ) непристойний (непристойність); розпусний
(розпусність).〜史 брудні (мерзенна) історія; 〜事 бруд ж.; брудна (мерзенна, непристойна) справа; розпуста;淫词〜і吾 непристойні слова; непристойності мн.
Щ/ 迹 huiji < 书 > бруд ж.\ брудні справи (історії).
移土 huitu сміття; бруд ж.
移闻 huiwdn <书> погйна слава.四播〜погана слава усім відома; горезвісний.
移行 huixing〈书 > непристойне (розпусне, брудне, мерзенне) поводження; непристойний (розпусний, брудний, мерзенний) вчинок; розпусні пригоди.
j® hui.
惠 hui 1)(好处）м“лість; добро;受〜б^ти зобов'язаним кому-чому; користатися милістю (прихильністю); удостоїтися чиєї мшіості; бути вдячним кому\ 施〜于人 зробити людям добро; зробити людям благодіяння (допомогу). 2)(给人好处） робити добро кому-чому; подавати допомбгу кому-чому; благодіяти кому (благодіяння) застар.互〜взаємне сприяння;〜而不费 добро, що кому нічого не коштує.
惠赐 huici удостоїти кого чим.〜佳音 сподіваюся，що ви не відмовите відповісти на цей лист; у чеканні Вашої [сприятливої] відповіді; прохання удостоїти мене відповіддю.
惠存 huicun на добру пам'ять.
惠顾huig(i -*惠临.
惠临 huilin удостоїти кого відвідуванням.恭请 〜прохання [до Вас] удостоїти [нас] своїм відвідуванням; дуже прошу (просимо) Вас завітати [до нас].日前〜，失迎为歉[я дуже] шкодую, що ви мене не застали вдома.
樓^ hui.
喙 hui 1)(鸟嘴）дзьоб;(兽嘴）упасти ж. 2)(指 人的嘴）рот.不容置~ не д^ти слова сказати.
慧 hui.
huixln світлий (гострий, ясний великий) розум.
慧目艮 huiySn прозорливість; гбстре око. hui.
赌蛄 huigii цикада.
昏 hiin.
昏 hiin 1)(神志不清）каламутитися.头〜голова крутиться (закрутилася); закрутилося в голові; голова йде (пішла) обертом; запаморочення;头〜目艮花 каламутитися в голові й в очах;吓〜утратити з переляку голову;你〜了 丨 ти здурів (одурів)! fi利冲〜 头 脑 запаморочення від успіхів; запаморочилася голова від успіхів; успіхи запаморочили кому голову. 2)(失去知і兑） знепритомніти;.〜过去 знепритомніти; зомліти; бути в непритомності.
昏暗 hiin'an темний (темрява, сутеніти); тьмяний (тьмяність, тьмяніти); похмурий (сутінок).〜的冬夜 тбмна зимбва ніч;光线〜 тьмяне світло;天色~'сутеніє; стає темно; смеркає; похмуре небо;目光〜тьмяні очі; очі дивилися тускно;太阳下山了，天色渐渐〜起


334
来 сбнце сіло, стало сутеніти;窗子小，因此 ІР•里〜вікна маленькі, і тому в кімнаті сутінно (темно).
昏沉hiinch6n 1)—>昏暗.暮色〜вечірній сутінок; сірі сумерки. 2)(昏迷不清）важкий (важкість),喝醉了洒，头脑〜головй стала важкою від сп’яніння;头脑昏昏沉沉的 [почувати] важкість у голові;昏昏沉沉地睡 卷了 зануритися у важкий сон;昏昏沉沉地 睡了 两昼夜 проспати мертвим сном дві доби.
昏倒 hundao зомліти; знепритомніти.
昏 Ш hGnhei темний (темрява, сутеніти); похмурий (морок),夜色〜темрява (морок) ночі; темна ніч; нічний морок;我从〜中勉强 辨认出路径 у темряві (у мброці).
昏花 hunhua туманяться очі.老眼〜від старості погано бачити; на старості зір послабшав (туманилися очі); від старості погляд туманиться.
昏黄 hunhuang тьмяний (тьмяність, тьмяніти). 〜的灯光тьмяне світло лампи;〜的天色， тьмяне небо.
昏厥 hiinjuS < 医 > непритбмність.〜状态 непритомний стан. ,
昏君 hiinjGn безголбвий (тупоумний, очманілий, одурілий) імператор.
昏聰 hiinkui недоумкуватість (недоумкуватий); тупоумство (тупоумний).〜无能 недоумкуватість і безпорадність.
昏乱 hiinh^n (头脑迷糊）беїзгл^здий (безглуздість); (神志不清）крутиться.头脑〜 голова крутиться.
昏迷 hiinmi забутися (забуття); знепритомніти (пам'ять); позбавитися почуттів;〜$ И впасти в забуття (у безпам'ятство); бути (перебувати) у непритбмному стані;状态〜 коматозний (непритомний) стан;病人〜了 хворий знепритомнів; хворий забувся.
昏天黑地hiinti5n-h6icri 1)(非常昏暗） непроглядна пітьма; (безпросвітний) морок.
2)(神志不清）знепритомніти; впасти в забуття.晕得〜ycd закрутилося в голові; голова так і пішла обертом;我觉得〜я відчув, що непритомнію (впадаю в забуття). 3)(荒回 颓废)безпутне (непутяще) життя,过着〜的 生活 вести безпутне (непутяще) життя. 4) (秩序混乱）дим коромислом (стовпом); повна вакханалія. |间得〜[стоків] дим коромислом; [йшла] повна вакханалія.
昏头昏脑 huntou-hunnSo безглуздий (безглуздість); голова садова лайл.; розум за розум зайшов (заходить) у кого.〜的人 нерозумна людина; голова садова;办事〜 робити що безглуздо.
昏星 hunxlng〈天〉вечірня зірка.
昏眩 hunxuan запаморочення; каламутитися в голові (в очах).感到〜(відчути) запаморочення. ,
昏席 hiinyong бездарний (бездарність); втратити [останній] залишок розуму.老朽〜 вижити з розуму.
荤
hun.
華 hiin (肉类）м’ясні їжа; м’яснб;(鱼类）ррібне; (斋日禁食的肉类、乳类）скоромне,吃〜є м'ясне (рибне, скорбмне);校子是〜的，还-足
素的？ пельмені з м’ясом чи без м'яса? пельмені м'ясні чи овочеві?
荤菜 hGncAi (肉类）м’ясні (скоромні) блюда; м'ясне;(鱼类）рибне. 荤腥hiinxTng —荤菜.
荤油 hunyou топлене сало.
阍 hiin.
阍者 hiinzhg <书> воротар; [біля воріт].
女昏hiin.
婚 hun шлюб.未〜не бути одруженим;已〜 одружений (指男的）；заміжня; бути в заміжжі (后“两个译法指女的);早〜рйнній шлюб;重〜двоєженство (指男的）；двоємужжя (指女的);新〜夫妇мблоді.
ШШ hunjia одруження і заміжжя.
Ш 礼 hunli весілля; одруження книжк.; весільний обряд;(在教堂举行的婚吟） вінчання; обряд вінчання; вінчальний обряд, 举行〜справляти (грати) весілля;参力口〜
(бути присутнім) на весіллі.
婚龄 hGnling вік, коли настав час вступати у шлюб; вік, з якого дозволяється вступити у шлюб.姑娘已至[J〜дівчина на виданні.
婚配 hunpei одружитися; одруження і заміжжя.
婚期 hiinqT день весілля.
婚事hiinshi шлюб,为儿子的〜操心піклувйтися про одруження свого сина.
婚书 hunshii свідоцтво про шлюб; свідоцтво про одруження. ,
婚姻 hiinyTn шлюб; шлюбний союз.自由〜вбля шлюбу; вільний шлюб;〜自主 право на волю шлюбу;〜制度 інститут шлюбу;〜登记 зареєструватися (розписатися) у загсі.
婚姻法 ЬйпуТпЙ закон про шлюб; шлюбне право.
婚会勺 hunyue шлюбні умови; шлюбний контракт. 解除〜розірвйти шлюб.
浑hk ,
浑 hiin 1)(混池）мутнгій (мутність); каламутний; брудний.雨后河水很〜після дощу вода в ріці стала дуже каламутною (сильно помутніла). 2)(糊涂）дурний (дурість),〜ій дурні слова; дурна мова;〜ІЙ 一通 говорити всякі дурощі; наговорити (нагородити) дурнгіць.
浑蛋 hundan дурень розм.;〜透顶 бевзь, дурень небесний прост.
浑厚 hiinh6u 1)(淳朴）простодушний (простодушність); простий (простота)性情〜 простодушність характеру;性情〜的人 простодушна (проста) людина. 2)(笔调朴实) простий (простота); (непідробність).文笔〜 простота стилю.
浑浑题 11 hunhun'e'e дурний і безглуздий; темний.〜的生活 жили якось нерозумно і безглуздо.
浑金木卜玉 hun jln рй уй самородок; самородний талант; прирбдні дарування; чудові задатки.
Щ 朴 hiinpti нехитрий (щирість); простий (простота).〜纯沾的青年 нехитра і чиста молодь;性情〜нехитра натура.
夕军然 hunran цільний.〜一•体 одне [нероздільне]
ціле.
夕军身 hunshen усе тіло.〜J二"F з голови до ніг;〜 发抖.тремтіти ВСІМ ТІЛОМ;〜湿透 ЗМОКН^И до нитки (до кіст); змокнути (мокрий) з голови до ніг; весь змок, (мбкрий);〜是汗 весь у поті; покриватися потом; обливатися потом; беззавітно хоробрий;〜是胆 беззавітна хоробрість; справжнє уособлення відваги і мужності;〜没有劲儿 слабість у всім тілі;〜是劲 повний енергії; відчувати приплив сил; ^(史出〜角罕виявити вс在 своє вміння (майстерність).
浑水摸鱼 hun shut moyuy каламутній воді рибу ловити.
浑似 hunsi [вилита] копія; немов (начебто) копія; виняткова подібність; дуже схожа на кого-що.
浑天仪hiintiSnyi <天> 1) 个浑仪.2)—浑象. 浑象 hiinxiang <天> неббсний глббус.
浑<|、子 hunxiSo zi дурень ч” прост.; дурний.
浑议 hiinyi〈天〉армілярна сфера.
浑圆 hiinyudn збвсім (абсолютно) круглий; круглий, як куля.
浑池 hunzhuo мутний (мутність); брудний.〜的 7К каламутна (брудна) вода;空气〜важкб повітря.
浑池度 hiinzhu6dii помутніння; мутність.空气〜 помутніння повітря.
hun 另见 hCin.
混蛋 hiindM —»•浑蛋 hiind^n.
hun.
混饨 hun tun вушка в супі; суп з вушками.
魂h如.
魂 hiin 1)(魂灵）дух; душа.〜都吓掉了 душа в п'яти втекла. 2)(崇高精神）високий дух.
魂不附体hiin bu fu ti —>魂飞魄散.
魂飞魄散 hiin fei po s^n душа пішла (іде) у п'яти; небо з овчинку здалося кому; втратити розум від страху; перелякатися до смерті.
魂灵 hiiivHng <口> —魂 1). 魂魄Мпрб ―魂1).
浑 hCin.
诨号hCinMo ->诨名.
挥名 hCmming прізвисько; прозвання.起〜Мти кому (прізвисько, прозвання); прозвати кого ким.
hun 另见 кйп.
昆 hun змішувати, бути змішаним; не розрізняти.
Шьш.
浑 hun текти.
Щ hun хаос; хаотичний, безладний.
Щ-Ш hundiin темний, незрозумілий.
hundun 1) хйос, хаотично, безладний, змішаний; 2) хуньдунь {міфічна тварина); 3) Хуньдунь {прізвище).
军号 hunhao жартівливе прізвисько.
Щ 沦 hunlun {першопочатково) хаос, хаотичний.
深棠 hiintang <旧> басейн.
夕军天 huntian {кит., астрол.) небеса, небесне


335
склепіння.
汗天 Ш 地 huntianheidi неосвічений; темнота, невсжа.
渾天球hCmtianqm —>深仪.
浑天图 hiitiantu карта небесної сфери.
浑裙 hunxiao змішуватись; переплутатись; сплутатись, хаотичний.
浑一税 hunylshui єдиний податок.
浑仪 hunyi <天> армілярна сфера.
浑元 hunyuan〈哲〉першостворений ефір всесвіту.
ЩІШ hunyuan 1) кулеподібний, круглий; 2) нечіткий {напр. про думки).
園 hCin.
图 hun 1) відхоже місце; 2) свинарник, хлів; 3) домашні тварини (особливо свині, собаки).
hun.
棍 hun зв'язувати разом (в одне ціле).
涵 h(in.
Ш hun 1) каламутний, брудний; 2) безладний, змішаний. 3) відхоже місце; 4) загін (для худбби).
溷厕 hunce відхоже місце.
涵错 huncuo переплітатися, змішуватися.
涵迹 hunjl плутаний слід; загубитися, зникнути.
溷坑 hunkeng стічна яма; відхоже місце.
涵舌L hunluan плутати, змішувати.
涵渚 hunxiao змішуватись, переплутуватись; плутанина.
涵轩Іійпхійп —>溷厕.
涵汁 hunzhl 1) навозна рідина; 2) брудна (зтічна вода).
涵池 hunzhuo каламутний, брудний.
Іійп.
恩 hun 1) турбувати, завдавати клопоту; 2) сплутувати, заплутати; 3) збезчестити; 4) відчувати незручності, турбуватися.
恩恩 hunhun плутатися.
顆 Ьйп.
hun лисий, безволосий.
УЩ hun 另见 hiin.
混 hCin 1)(換杂）змішатися (змішання).别把好 的坏的〜在一起 не можна змішати разом гарне і погане;各种颜料都〜在一起了 фйрби змішалися. 2)(蒙混）видати кого-що за кого-що.〜过关 прослизнути (проскочити, пройти) непомітно (непоміченим);投机商把 一批次货〜了 过去 спекулянту вдалося видати браковані товари за гарні;把〜在广大 群众中的〜小撮反革命分子挖出来 викорчувати жменьку контрреволюціонерів, що ховаються серед ширбких народних мас.
3)(荷且生活）жки [абияк]; прожити [як-небудь].〜日子 жити, поки живеться; аби як-небудь прожити;〜працювати за шматок хліба; працювати, щоб як-небудь прогодув打ися(以上指混事)；жити нахлібником (指吃闲饭）；〜一天算一天ж“ти сьогоднішнім днем; день та ніч - доба геть; 他在旧社会里〜了半辈子піввіку він прожив (мав жалюгідне існування) у старому суспільстві;不能这样〜下去 так не може вже тривати (протриматися); так далі не протягнути; так далі жити вже не можна. 4)
(胡乱)як трапиться; навмання розм.〜出主意 давати раду як-небудь (навмання).
混成 huncheng〈军> зведений; змішаний.〜旅 зведена (змішана) бригада.
混充 hunchong видавати себе за кого.〜内行 видати себе за знавця.
混纯hundun 1)(指宇宙形成前的景象）[первозданний] хаос.〜卞刀 Jf зі створення (з початку) світу. 2)(无知）безглуздий (безглуздість).
混纺 hCinftng < 纺 > с^міш.棉毛〜с^міш бавовни з вовною. 1
混合 hunhe змішати що (змішання).〜燃料 змішане паливо;〜溶剂 змішаний розчинник; 〜月巴料 змішане добриво;〜词料 кормова суміш; місиво розм〜花序 <植> змішане суцвіття;〜授粉法 <植> запилення сумішшю пилка;男女〜双打 <体> партія-мікс ж.; змішаний розряд; змішана пара;客货〜歹！J车 товарно-пасажирський потяг; змішаний склад; поїзд-мікс;水和油是〜不起来的водй з олією не змішується.
混合队 hCinhSdu'i <体> збфна [команда].〜队员 член збірної команди; збірник.
混合剂 hCmh6ji суміш ж.
混合器 hCmh6qi <技> змішувач.
混合物 hCmh6wCi <化> суміш ж.
混交林 h£inji5olin〈林> змішаний ліс.
混进 hunjin утертися розм.; утесатися просту пролізти розм.; проникнути в. що.〜城去 непомітно проникнути (пробратися) у місто; 〜пролізти (утертися, затесатися) до лав організації.
混舌L hunluan хйос (хаотична, хаотичний, хаотичність); безладдя (безладний); плутанина; сумбур (сумбурний); сум'яття 〜状态 хаотичність; безлад; хаотичний (безладний)
г стан;〜时期 неясний час; пора; неясна пора смут;局势〜заш^аність (хаотичність) ситуації (обстановки); заворушення мн.; 情〜сум’іття (плутанина) на душі;思想〜 ідейний хаос; сум'яття (плутанина) у голові; повний хаос (безлад) у голові; мішанина в голові;使大家思想〜створити плутанину (сум'яття) у головах люд^й;克服思想〜 подолання ідеологічної плутанини;弓丨起〜 викликати (внести) плутанину (сум*яття, розбрід);制і〜сіяти смуток;姜得яіі〒要很 ~ вийшов хаос (сумбур) у голові; вийшла плутанина в голові;〜使敌军队伍陷于 внести замішання в ряди супротивника;这 可能使工作造成〜це може внести безладдя (плутанину) у роббту;〜不堪 неймовірний хаос; [спостерігається]敌人内部〜不堪 повний розвал (хаос) серед ворогів.
混凝土 h£mn〖ngtfi бетон.钢筋〜залізобетон;〜搅 拌机 бетономішалка;〜块 бетоніт.
混频管 hCinpinguan〈无线> змішувальна лампа. 三极〜змішувач-трібд. 混频器 hiinpinql〈无线> змішувач. 混砂机 h(msMjT < 冶 > піскогмішувальна машина; глиномішалка. 混声合唱 Mnshgng-h^Mng <音> змішаний хор.
混世魔王 hunshi-mowang диявол; сатана ч.; ворог роду людського.
混琪 hunshi працювати заради заробітку: працювати, щоб прогодуватися.
混熟 hCinshii (跟人搞熟）звикнути; стати добре знайомим;(熟悉环境）освбїтися [з обстановкою, з умовами].
混水摸鱼hCm shui mo yu —►浑水摸鱼hiin shui mo yu.
混铁炉 hiintiglii <治> міксер; змішувач.
混同 huntong ототожнювати кого-що (ототожнення).把两种不同的概念〜起І ототожнювати два різних поняття.
Ш 为 一 і炎 hun wei yl tan змішувати (плутати) одне з іншим; валити все в одну купу.
混清 himxido 1)(界限模糊）плутатися; змішатися (змішання).概念〜змішання понять. 2)(使混靖）плутати що; змішувати що (змішання).〜是非 плутати (змішувати) правду з неправдою; плутати (змішувати) істину з неправдою;〜敌我 затушбвувати грань між ворогами і н焱ми;〜黑白 називати біле чорним; видавати чорне за біле;〜视听 вводити кого-що в омйну; засмітити очі; замутити воду; збити кого-що з пантелику; заплутати суспільну думку;他〜了两个不同 的概念 він поплутав (змішав) два різних поняття;不能〜两类不同性І的矛盾не мбжна змішувати двох різних за своїм характером суперечностей.
混血 JL hunxue'er метис; метиска; мулат; мулатка (后面两个词专指白种人和黑种人 所生的孩子).
混一 hunyi конгломерат книжк.; суміш ж.; мішанина розм.; змішатися (змішання).
混杂 himzd змішаний (змішатися).不要把好种 子和坏种子〜在一起не можна змішувати якісне зерно з низькосортним.
混战 hunzhan міжусббна війна; міжусобиця; безладний бій.军阀〜міжусобиця мілітаристів; 发生了一场〜відбувся безладний бій.
混帐 hunzhang негідник; негідниця.〜进顶! неподобство! справжній негідник!
混 vi hunzhuo каламутний (мутність); брудний; важкий; спертий (важкість). 池水〜вода в ставку каламутна (брудна); 室内空气〜повітря в кімнаті важке (сперте).
huo.
耠 huo орати що (оранка).〜地 проорати (орати) поле сохою.
耠于 huo-zi coxa.
劃 huo.
劉 hu5 <P> 1)(割)різати що (різання).用刀一 〜різнити що ножем. 2)—> 耠 huo.
劉 hudkai <口> розрізйти що (розрізування), розпороти що, розм.把鱼〜розрізати рибу; 把鱼肚子 розпороти рибі черево.
嘆 hu6.
嘆 huo ax; ой; ox. ~!好大的水库! ax (ой, ох)! яке велике водоймище!
huo 另见 hud; huo.
豁 1 huo (裂)тріснути; д^ти тріщину.墙上〜了 一 条缝 стіна дала тріщину; у стіні з'явилася тріщина (щілина).


336
豁2 huo (付出某种代价）пожертвувати чим (пожертвування); не пошкодувати чого; віддати що.〜」二精力 віддати сили і здоров'я; не пошкодувати сил і здоров'я;〜着命干 працювати, не шкодуючи себе (не жаліючи своїх сил);我〜右命也耍把任务完成життя не пошкодую, але виконаю цю задачу;〜出命 也得把这封信送给游击队умр“，а передай цей лист партизанам;〜出一天功夫也得把它 Ш 好 пожертвувати одним днем (не пошкодувати одного дня, віддати на це цілий день), але зробити так, як треба;我们〜 出，全部力量也得Йі厂办起来віддамб всі свої сили (пожертвуємо всім), але все-таки завод створимо.
豁出去 huo chuqu де наше не пропадало; де наша не пропадапа; або пан, або пропав; була не була; пропадай мій візок, усі чотири кс5леса.
豁 口 Ьибкби (洞)діра; отвір; шпара;(缝) щілина ж-.; (&缝）тріщина.墙上的〜 тріщина (бтвір, діра, щілина) у стіні;堤上的 〜прор“в (пролом, пролам) у греблі '〜的@ чйшка з зазублиною на краєчку;炮弹把墙打 7 个〜снаряд пробив пролом у стіні;堤上出 了个〜叩орвйло греблю;衆水А石头〜流出来 джерелб б，є з-під каменів.
豁嘴 hu6zuT 1) <口> (唇裂)з^яча губа. 2)(指人） людина з заячою губою.
擢 huo.
攉 huo перекидати що (перекидання).〜土 перекидання землі.
huo 另见 h6; he; huo.
和 hu6 (加水搅拌）місити що. ~面 місити тісто; 〜泥 місити глину.
"(舌 huo.
fS huo зустріч, побачення; приїзд.
活 huo.
活 1 hu<5 1)(有生命）живий; жити.〜鱼 жива риба;〜人 жива [людина];〜菌站 жива вакцина;〜至丨J 老 дожити (прожити) до старості рбків;他还〜着呢 він іще живий; він іще серед живих;〜着就要拼命干 жити, щоб самозабутньо працювати;他的幅画像简直 象〜的一样 на цьому портреті він прямо як живий;移植的花〜了 пересаджені квіти прижилися (прийнялися);木占树ЗС〜了 засохле дерево знову ожило;这棵树还能〜许多年 це дерево простоїть (проживе) ще багато років;你刁、想〜了 ? життя тобі набридло, чи щоі 2)(救活）врятувати кого-що (порятунок). 〜人无数 була врятована незліченна кількість людських життів. 3)(生动，灵活）живий (жвавість), ^ 眼 〜мінливий характер; непостійний за натурою; сім п’ятниць на тиждень;他这人的性格〜得很людина він за характером дуже жвава;这一切都描写得很〜 усе це було розказано дуже жваво (з великою жвавістю);这使整个经济搞得比较〜了 це привело до пожвавлення економіки країни в цілому.
话 2hu6 1)(工作）роббта.粗〜чорна робота;干〜 儿працювати;他没有为自己找轻松的〜儿 він не шукав собі легкого хліба (праці). 2) (产品）виріб.—天出多少〜儿？ скільки можна
виробити (випустити) у день?出不了〜儿 мало що можна зробити (виробити).
活祀子 huoba-zi жива мішень; предмет.
活版hu6ban —活字版.
活瓣 huoban 1) <解> клапан. 2) <机> клапан; вентильм
huobao блазень розм.\
艮届1J huobaoju жива газета; вулична вистава.
活便 hu6.bian <口> 1)(灵活）рухливий (рухливість); гнучкий (гнучкість); спритний (спритність).办事〜[виявити] гнучкість у справах (у роботі); діяти з гнучкістю;病后手 脚不〜了 після хвороби руки і ноги стали погано слухатися (стали малорухомими); після хвороби кінцівки втратили свою гнучкість (рухливість). 2)(方便）зручний (зручність).穿这种衣服骑马很〜у таких костюмах дуже зручно їздити верхи; такі костюми дуже зручні для верхової їзди;这么 办要〜得多 так буде набагато зручніше.
活桂 huocha <Р> хліборобство; землерббство; селянська (сільськогосподарська) роббта.
活词典 huocidi2n ходяча (жива) енциклопедія.
活到老，学到老 huo dao lao, xue dao Шо вік живи - вік учися.
话地狱 huodiyii справжнє (справжнісіньке) пекло.
活动 hu6d6ng 1)(运动）рухатися (рух).把鸡放 出去〜випустити курей розім'ятися;在房间 里走走，〜身体 пройтися по кімнаті, щоб розім'ятися. 2) (_■日的的行动）діяльність; діяти (дія);(恶意的活动）акція; орудувати. 政治〜політична діяльність;生产〜 виробнича діяльність;体育〜фізкультура;文 娱〜самодіяльність;侵略〜和战争〜агресивні військові акції;〜人的想 розумова діяльність людини;参加庆祝五一的〜брйти участь у заходах, присвячених Першотравню; 〜范围 сфера (поле) діяльності;〜场 所 арена [діяльності];〜能力 дієздатність;〜 能力很强的组织дієздйтна організація;显示 巨力的〜Нь力 виявити велику дієздатність; 使丧失〜能力〜分子актив; активіст; активістка;暗地里〜起来 заворушитися в темних кутах;游击队正在敌后进行〜тепбр партизани діють (розвивають свої дії) у тилу супротивника;铃羊是在深山里〜的сайгй живе лише в глухих горах; комісія відновила свою діяльність;请看一看 形形色色资产阶级的〜подивіться，як орудують усяко в містах буржуазні елементи.
3)(托人情）клопотати за кого (турботи мн.).
4)(动摇)качатися (хитання); валандатися (хитання); коливатися (коливання). 桌 子有点〜цей стіл трошки качається;牙齿有 些〜了 зуби мало-мало хитаються;我的话把 他і兑得〜了 мої слова його похитнули; мої слова змусили його вагатися. 5)(不固定） рухливий (рухливість); пересувний.〜历屋 пересувний (збірний) будинок; ~ 支座(і рухлива опорна частина;〜布景 пересувна декорація;〜资本；оборотний капітал.:
Іі5动家 hu6ddngjia діяч.政治〜політичний діяч; 字土会〜суспільний діяч.
活泛 huo-fan <口> гнучкий (гнучкість).心眼〜 гнучкий розум; гнучкість розуму.
活佛 hu6f6 <宗> 1)(上层味1 嘛)живий будца. 2) (高僧）святий бонза.
huogai так і треба кому; туди і дорбга кому; по заслугах кому; тим гірше для кого; зовсім заслужено.他这是〜так йому і треба; туди йому і дорбга; по заслугах йому за це; тим гірше для нього.
活霖huogua ->干活寡妇.守〜жити солом'яною вдовою.
活寡妇 huoguafu солом'яна вдова жарт.
huohua <it> активізація; активація. ІЙ〜 активізувати;分子的〜активізація (активація, активування) молекул;〜乡千全隹Ж активована целюлоза.
活化剂 huohuaji〈化〉активізатор; активатор; речовина, що активує.
活话 huohua [сказати] не у твердій (остаточній) формі; [сказати] у невизначеній формі.
活活hu6hu6 活生生.
活火hu6hu6 [палаючий] вогонь.炉子里还有〜 грубка ще горить; у грубці ще є вогонь.
活火山 hu6hu6shan діючий вулкан.
活计 hu<S-ji 1)(工作）роббта; рукоділля. 2)(手 工制品）кустйрний виріб; 3)(手工针织品） рукоділля.
活见鬼 huojiangul чорт (забери, подери)! чорт! що за чорт! що за диявол!
话结 huojie петля.打一个〜зав’язйти петлю.
活口 hu6k6u 1)(命案中可提f线索的人） очевидець; свідок. 2)(俘虔）язик.去捉一个〜 піти за язиком;捉来——个〜привести захопленого язика.
活扣hu6kdu <口> 活结.
活劳动 hu61dod6ng <经> жива праця.
活力 huoli [життєва] сила; енергія; життєвість; живучість.青春的〜сила (енергія) молодості.
活力论 hu61ilCin <生物> віталізм.
活灵活现 huoling-huoxian живий; як живий.
活龙活现hu616ng-hu6xi&n —>活灵活现.〜的标 本"живий зразок.
活路 hu<31Ci 1)(生存的办法）засоби для існування (до життя).唯——的〜останні засоби для існування;没有〜чимось було жити; немає на що жити (існувати). 2)(可行的办法）ви\ід这是_ —的〜це єдиний вихід.
活路huo-lu (泛指体力劳动)роббта; фізична праця.
活埋 huomai заживо закопати кого; ховати кого заживо.
活门 hu6m6n <机> вентиль ч.; клапан.
活命 humming 1)(维持生命）підтримувати існування; існувати чим，на що\ жити чим, на що. “〜哲学” філосбфія "аби вижити"; "філософія самозбереження"; шкурна філософія;在旧社会，遇到荒年，农民就只能 靠树皮草根来〜у старому суспільстві, як неврожай, так селяни тільки тим і підтримували своє існування (існували), що харчувалися деревною корою і корінням трав;反动,团靠“外援”并不能〜реакційні кліки однієї "іноземної допомоги" не проіснують (не протримаються, не проживуть). 2)〈书〉(救命）врятувати життя. 3) (tt命)


337
життя ж.留—条〜залишйти кого серед живих;別把猫杓死，留它一条〜吧не вбивайте кішку, нехай живе.
活泼 huo-po живий (жвавість);〜的小孩 жива (жвава) дитина;儿宽的天真〜безпосередність (наївність) і жвавість дітей.
活菩萨 huopu-sa рятівник.
活期 hu6qf〜存款 потбчний рахунок.
活气 huoqi пожвавлення; жива (оживлена) атмосфера.田野中显出一片〜[панувйло] велике пожвавлення на полях; поля оживилися.
活契 hu6q丨 дбговір про продаж нерухомості з правом викупу.
活塞 hu6s§i〈机> поршень ч.
活塞杆 huosaig^n〈机> поршневий шток.
活生生 hu6sh6ngsh6ng 1)(生动）жив“й (жвавість).〜的_实 живй дійсність;〜的例 子жив^й приклад;那是各么〜的阶级斗争的 现实啊！ то був наочний приклад класової боротьби! 2)(在活的状态下）заживо.他是被 反动派〜地打死的йогб заживо вбили реакціонери;不能让庄稼〜地干死не можна дати хлібу заживо засохнути.
活石灰 huoshihul вапно ж.
活受罪 huoshouzui <□> одна (прбсто, чиста) мука; справжня каторга.
活水 hu6shuT проточна вода.〜池塘 протбчний ставок; ставок із проточною водою.
活吞 huotiin заживо проковтнути кого-що.
活脱儿hu6tu6r <口> —活象.
活鲜 huoxian свіжа риба; свіжак збірн., спец.
活现 huoxian жваво стати перед ким-чим.他的 形象〜在我的眼前йогб образ жваво став перед моїми очима.
话现世 hu6xi&nshi прбсто (чистий, дійсний) ганьба (скандал).
活象 huoxiang живий портрет; жива (точна) копія; як дві краплі води [схожий]; схожий; точнісінько; ні дати ні взяти, як (начебто) справжній;孩子〜母亲 дитина - живий портрет (точна копія) своєї матері; дитина як дві краплі води схожа на свою матір; дитина вся у матір;他装得〜老头儿 він жваво уявив старого.
活性 hu6x丨ng <化> активний.〜染料 бйрвник із активним радикалом; реактивний барвник;〜 активна реакція.
活性炭 hu6x丨ngt^i <化> активбване вугілля.
活页 huoye незакріплений лист; вкладний лист. 〜笔记本 блокнот (записна книжка) із вкладними листами
活跃hu6yud 1)(活泼而积极）оживатися (оживлений, пожвавлення); активізуватися (активний), 市场〜жвйва торгівля; пожвавлення на ринку;. ,§、〜жваво мислячий;大厅里空气〜пожвавлення в залі; 城乡签僅市场〜пожвйвлено йде роздрібна торгівля в місті і селі;他们两人是组内;^〜的 成员 оббє вони найактивніші члени гуртка; 听到这个消息，大家都〜起來при цьому повідомленні всі пожвавилися;游击队ЗІ力Ц〜 起来 партизани стали більш активними; партизани ще більше активізували свої дії; 斗争有了新的〜和新的发展боротьбй знову активізувалася й одержала новий розвиток. 2)
І; дуже .〜І的
(使活跃）пожвавити кого-що (пожвавлення); активізувати кого-що (активізація).〜文化Уі 活 активізувати культурне життя;〜农村经济 пожвавити господарство села.
活质 hu6zh丨 <生物> жив^ речовина.
活捉 huozhuo заживо піймати кого.，ловити кого живим.〜俘虏 захопити кого в полон.
活字 huozi <В\]> шрифт; літера.〜长度 кегль ч.; 〜合金 гарт; типографський (гартовий) сплав.
活字版 hu6zibSn <印> набір.
活字号 huozihao <印> кегль ч.
活字架 hu6zijm<^(l>peh.
活字盘 huozipan〈印〉[типографська] каса; гранка.
活罪 huozui страждання мн.; мука л/н.; каторга, huo.
火 hu6 1)(火焰）вогбнь 点〜мпалііти вогбнь;灭 〜згасііти вогонь; 以〜світанок палає пожежею. 2)火灾.起〜了 виникла пожежа; пожежа!救〜гасити пожежу;奋力救〜 включитися в боротьбу з вогнем. 3)(指枪炮） вогбнь ч.开〜відкрити вогбнь;停〜 припинити вогбнь. 4)(暴躁)запальність.胃〜 розлютити; розсердитися; скипіти; вибухнути;这人〜大 це запальна людина;他 〜儿了 він розлютився (розсердився, вибухнув);动什么〜！ чогб тут сердитися! навіщо сердитися! 5) —»•久气 1). _h〜підняв- ся жар;降〜збігти жар; жарознижуючий засіб.
火把 hu6ba смолоскип.
火并 huobing кривава міжусобиця.
火柴 huochai сірник.安全〜безпечні сірники; 防风〜вітростійкі сірники;:—盒〜коробки сірників;〜头儿 сірникова голівка; ~工厂 сірникова фабрика;擦〜чиркн}^ти сірником.
火场 huochang пожарище; місце пожежі.
火车 hu6ch6 потяг;(列车）состав.上〜сісти на (в) потяг;下〜ізійтіі з потяга;开往北京去的〜 потяг на Пекін.
火车头 hu6ch5t6u 1)(机车）паровб3; локомотив. 2)(起带头作用 Й乂）ватажбк; авангард;(起 带і作用的事物）локомотив; двигун;革命 是历史的〜рушійна сила, революції — локомотиви істбрії.
火车站 huochezhan (залізнична) станція;(车站 述筑物）[залізничний] вокзал.
火成论 hu5ch彳nglCm〈地质> плутонізм.
火成岩 hu6ch6ngydn < 地质 > егбниць; пірогенетичні (пірогенні, вивержені) породи.
huochi (夫办烈、）небувалий підйбм; у самому (в усьому) розпалі;(紧张）напружений (напруженість).抗旱斗争搞得很〜з небувалим піднесенням іде боротьба з посухою;战斗进入〜阶段боротьбі з посухою була у всьому розпалі; бій був в самому (в усьому) розпалі;〜的战斗曰夜不 停 дні і ночі йшли напружені (страшні) бої.
bcfji立占 huodianzhan теплова електростанція.
火堆 huodul багаття.
火夫 hu6fii4B>l)(司炉）кочегйр; опалювач (指 烧炉灶的人).2)(炊事员）кухар.
火钩子 huogou-zi коцюби.
火锅 huoguo китайський самовар, у якому варять різні овочі, м'ясо, рибу і т.д.
火縦 huoguan < 医 > бінки [медичні].拔〜 ставити банки, huoguang заграва.
火海 hu6hai море вогню; страшна пожежа.—片 〜ус<§ палахкотіло; усе було охоплено вогнем [пожежею].
火红 hu6hong вогненний; вогненно-червоний; багряний.〜ІЙ头发 рудого волосся;从东方 升起—轮〜的太阳зі сходу вже піднімався вогненний (вогненно-червоний, багряний) диск сонця;〜的战旗 червоний (вогненно-червоний) бойовий прапор.
火候hu6*hou 1)(火力的大小）вогбнь 4.烧饭做 菜要看〜під час готування обіду необхідно стежити за тим, щоб сила вогню була достатня;烧密炼钢都要看〜під час випалу цеглин і при виплавці сталі необхідно стежити за зміною температури. 2)(功夫的 深浅）відпрацьованість; досконалість; ступінь відпрацьованості (досконалості).〜不够 відсутність достатнього ступеня відпрацьо- ваності (досконалості);演员的演技到了〜 сценічна техніка артиста досягла потрібного [ступеня] відпрацьбваності (необхідної досконалості). 3)(紧到时刻)：正在战斗的〜 上 у самому розпалі бою; у запалі бою.
火狐 hu6hu <动> червбна лисиця; вогнівка.
火花 hu5hua іскра.电〜електрична іскра; іскрити; давйти іскри; сиплються іскри.
火花塞 hu5huasai <^1> запальна свіча; свіча запалювання.
火化hu6hu& —火葬.
火综布 hudhuanbu <技> азбестова тканина.
火鸡 hu6jl індик; індичка.
火急 hu6ji терміново; негайно; палаючий у пожежному порядку жарт.〜出发 термінбво (негайно) вирушити;十万〜дуже термінбво (негайно).
火剪hu6jian 1)(夹取柴炭的用具）щипці мн. 2) (烫发用具）щипці для завивки волосся.
火碱 hu6jiSn каустична сбда.
火箭 hu5jian ракета.宇宙~ космічна рак打а;多 级〜склйдена (багатоступінчаста) ракета;中 程〜ракета середньої дальності;月球〜 місячна ракета;运载〜транспортна ракета; вантажна ракета;卫星〜ракета-носій; ракетоносій; ракета-супутник ж.;反导弹〜 ракета-перехоплювач снарядів; протиракетна ракета; протиракета; антиракета;〜基地 ракетна база;〜发射场 стартовий майданчик для запуску ракет; ракетодром;〜武器 ракетна зброя;〜专家 ракетник.
火箭兵 hu6ji3nbTng 1)(指兵种）ракетна частина; ракетні війська. 2)(指兵人）ракетник.
火箭炮 huojianpao〈军〉ракетний міномет; катюша.
火箭筒 hu6ji&nt6ng <军> гранатомбт.
火井 hu6jtng газовий фонтан; колодязь із пальним газом.
火 Щ huojing пожежна тривога; пожежний сигнал.
火镜 hu6jing лупа.


338
火酒 hu6jiti <方> [винний, етиловий] спирт.
火炬 hudju факел.〜游行 смолоскиповий хід;点 燃革命〜запалити смолоскип революції;把 延安的革命〜接过来，传下去叩ийшіти у свої руки смолоскип революції Яньані і передати його в руки наступному поколінню.
火坑 hu6kang [опалювальна] лежанка.
火坑 huokeng самісіньке пекло; безодня нещасть. ^{Jj~ вибратися з самісінького пекла; 把…救出〜вивести кого з безодні нещасть.
火 口 hu6k6u <地质> кратер;(小火口）маар.〜喷 发 кратерне виверження.
火口湖 hu6k6uhii <地质> крйтерне озеро.
火$子 hu6kuai*zi залізні палички (щипці) для вугілля.
火辣辣 Ьибіаіа 1)(形客酷热）пекучий (пекучість); палаючий.〜пекуче (палаюче) сонце;在〜的太阳底下工作叩ацювйти на самому пригріві (жару);太阳〜地晒着 сонце сильне припікало; сонце так і палило; сонце нещадне палило. 2)(形容疼痛）пекучий (пекучість); гострий (гострота).痛得〜的 почувати пекучий (гострий) біль. 3)(形容激 动情绪）：差得脸上〜的обличчя палало (горіло) із сорому;心里〜的 охоплений сильним хвилюванням; із хвилюванням на душі.
火力 hu6H 1) <军> вогбнь ч.; вогнева міць,集中 〜зосередити вогонь;〜转移 перенесення вогню;〜М 每导 ослаблення вогню;〜 підтримка вогнем; вогнева підтримка;〜优势 вогнева перевага;帝!J Ш ~ вогонь на придушення;有强大的〜з великою вогневою потужністю (силою);在我军猛烈的一 下 під сильним вогнем нашої армії. 2)(燃烧 力)：这煤的一很旺 вугілля добре горить. 3) (用煤等做燃料的）：〜发电站тешювй електростанція.
火力点 hu61idian <军> вогнбва точка.
火力圈 hu61iqu5n <军> пбле обстрілу.
火力战 hu6lizMn <军> вогневйй бій.
火镰 Ішбіійп кресало.
火烈鸟 hu6li6niao〈动> фламінго невідм” ч.
火流星 hu61iiixTng <天> болід.
火龙 hu61ong що дихає вогнем дракон; [дбвгий] ланцюг (ланцюжок) вогнів; ланцюгом тягнуться вогні (ліхтарі),象一条〜як дракон, що дихас вогнем.
火炉 hu6lu піч ж.; грубка.生〜затопііти (розпалити) піч.
火轮船 hu6liinchuan пароплав.
火棉 hu6midn〈化〉целлоїд“н.
火棉胶 hu6mianjiao коллодій.
火苗 Ьибшіао язик полум'я; вогненні язики; п6лум*я; смолоскип полум'я спец.
火磨 Ьибшо паровий млин.
火抢Ьибпійп 1)(引火的纸拾V儿）паперовий трут; гніт ч. 2)(导火线）вогнепровідний шнур; гніт ч.; бікфордів шнур.
火炮 Ішбрйо гармата.
火盆 huopen жаровня; таз з гарячими вугіллями. ,
火漆 hu6q了 сургуч.
火漆印 hu6qTyin сургучеві ліки.
火气 hu6qi 1)、〈医> жар. 2)(怒气）гнів; запальність.他压不住心头的〜він не міг стримати гніву;年轻人一般〜较大 молодь за натурою взагалі гаряча (запальна). 3)(表演 超过恰好的程,度）перегравйння.〜大 переграти [свою роль]; страждати на перегравання.
火器 huoqi вогнепальна зброя.
火钳hu6qidn —►火剪1).
火枪 huoqiang самопал.
久 huoqiang стіна з обігрівальним
пристроєм.
火热 huore пекучий (пекучість); гарячий.〜的太 阳 пекуче (гаряче) сонце;〜的心 гаряче серце; 〜的斗争 напружена (запекла) боротьба;在〜 的斗争中 у полум'ї (у вогні) боротьби;在~ 的斗争中锻炼 загартбвуватися в горні боротьби;〜的斗争中去 піти в саме горно боротьби;战斗到了〜的阶段 бій в усьому (у повному) розпалі; у запалі (у розпалі) боїв; 病人浑І〜хворий, весь горить.参阅“ЙГ得火 热 da.de hu6rS”.
火纸 hu6rong трут.
火山 hu6sh3n вулкан.活〜діючий вулкан;死〜 погаслий вулкан;〜爆发 виверження вулкану; вулканічне виверження;〜作用 вулканізм; вулканічний процес;〜喷出物 вулканічні викиди;〜地震 вулканічний землетрус.
火山灰 hu6sh§nhuT〈地质> вулканічний попіл.
火山口 hu6sh5nkdu ~♦火口.象坐在〜上жііти [як] на вулкані.
火山学 hu6sh5nxu6 <地质> вулканознйвство; вулканологія.
火山学家 hudshanxuejia вулканолог.
火山岩 huoshanyan < 地质 > вулканічні (вулканогенні) породи.
火山锥 hu6shanzhul <地质> конус вулкана; вулканічний конус.
火伤 hu6shang опік.
火上绕油 huo shang jiao you підлити олії у вогонь.
火烧 hu6shSo 另见 hu6.shao (燃烧）спалити що.
火烧火燎 hu6sMo-hu61iSo 1)(发烧)горіти.病人 身上热得〜хвбрий весь горить; у хворого все тіло горить; 2)(心中热灼）бути в страшній тривозі; сильно турбуватися (хвилюватися). 4、里〜的 бути в страшній тривозі; серце (душа) не на місці.
火烧眉毛 hu6 shao mei-mao невідкладний (невідкладність); дуже терміновий.这是〜的 事，〜刻不容迟缓 це справа невідкладна (не терпить зволікання);这不是什么〜的事儿ця справа дуже і дуже термінбва, і не можна баритися жодної хвилини; справа ця поки не горить; справа ця не спішна.
火烧云 hu6shaoyun багряні хмари.
火烧 hud.shao 另见 hu6shao (烧饼）корж.
huoshe язики полум'я; вогненні язики; полум'я.
火绳 huosheng димокурний гніт [проти комарів].
火石 huoshi 1)(烟石)кремінь ч.; флінт. 2)(打火 机中的火石）кремінь [для запальнички].
火势 huoshi сила пожежі.〜甚炽 палахкотить (палає) сильна пожежа (вогонь);〜蔓延开来
Т пожежа стала поширюватися; пожежа охопила великий район.
火树银花hu6 shu ym hua (灿烂的灯火）яскраві вогні; море вогнів; сліпуча ілюмінація;(灿烂 的烟火)різнобарвний феєрверк.
火速hu6s(i —火急.
火炭 huotan палаюче вугілля; палаючі дрова.
火烫 hu6t&ng 1)(用火剪烫发）зробити завивку (перманент). 2)(非常烫）пекуче гарячий; палючий, як вогонь.〜的Ц斗 пекуче гаряча праска. г
火头hu6t6u 1)->火焰.2)—>火候1). 3)—火主•
4) 	一火气 2).压一压〜придушити в собі гнів.
火头军 huotoujiin кашовар.
火头上hu6t6u_shang у гніві.他正在~，别理他 він зараз сердиться, не треба його чіпати.
火腿 hu6tul шинка;(整只火腿）окіст [шинки], ~ 面包 бутерброд із шинкою.
火网 hu6w^ng <军> вогнбва мережа.
^k.1^ huoxian страхування від вогню.
火线huoxian 1)(枪弹等射到的地带）лінія вогню; вогневий рубіж;(前线）фронт; передова позиція.他们轻伤不下〜вони з легким пораненням не ідуть з лінії вогню (з переднього краю). 2) <电> дріт живлення.
火硝 Ьибхіао селітра.
火星 1 hu6xlng <天> Марс.登上〜примарситися.
火星2 huoxlng (极小的火）іскра.烟囱冒出〜 летять іскри з труби;锤子打得〜直进 (сиплються (летять) іскри від ударів молота; 气得两眼直冒〜бчі спалахнули гнівом.
火性 huoxing〈口〉гарячність; запальність.年 轻人谁没有〜？ хто з молодих не страждає на запальність?他的缺点是〜太大了 йогб недолік - це крайня запальність характеру.
火眼 hu6y5n <医> гбстрий коньюнктивіт.
火焰 hu6yan полум'я.革命的〜пблум’я революції;燃起革命的〜розпалііти вогонь революції;〜喷射器 вогнемет.
火药 Ьибуао порох.无烟〜бездимний порох.
火药库 hu6y含окй пороховий льох.
火药棉 huoyaomian <化> піроксилін; нітроцелюлоза; нітроклетчатка; піроколлодій.
火药桶 huoyaotong порохова бочка.
火药味 hu6yaowei пороховий запах.〜很浓 пахне порохом.
火印hu6yin клеймо;(牲畜导上的火印） тавро.打〜таврувати кого-що; ставити тавро.
火油 hu6y6u <方> гас. ^
火灾 huozai пожежа.发生〜почалася (виникла, спалахнула) пожежа;遭到〜постраждати від пожежі; погоріти розм..,遭到〜的人们 потерпілі від пожежі; погорільці.
ікЩ huozang кремація (кремирувати кого).
火葬场 huozangchang крематорій.
火葬炉 huozanglu кремаційна піч.
火纸hu6zW -♦火捻.
火中取栗 hu6 zhong qu li тягати каштани з вогню.
火种 hu6zh6ng вогонь ч.去取个~来 принести вогню;起义虽然失败，但是留下了革命的〜


339
хоча повстання зазнало поразки, але воно зародило насіння (іскру) революції.
火烛 huozhu вогонь ч. 4、七、〜обережно поводитися з вогнем; ”仓库重地，〜小心!" "на території складу курити забороняється!" "склад! вогненебезпечно!"
火主 huozhu винуватець пожежі.
火It: huozhu стовпи вогню (полум'я); вогненні стовпи.〜冲天 піднялися до неба стовпи вогню.
火碑 huozhuan вогнетривка цегла.
伙і huo -»伙食.我在食堂里搭〜харчуються в їдальні;我家里没有起〜ми в будинку не харчуюємося.
伙2 huo 1)(好儿个人在〜起）компанія.入〜 приєднатися до чиєї компанії. 2)〈量词〉 група. 一〜人 група людей; 一大〜人 юрба людей; 一〜强盗 розбійницька зграя; ~反革 命匪徒 контрреволюційна банда;五个人一〜 фупа з п'яти чоловік;他们分成两〜воші розділилися на дві партії;大家一〜去热 І'同 їхати всією компанією веселіше. 3) —» 伙同. 〜卷办 робити разом (спільно);〜着买 купити що на компанійських засадах.
伙伴 ІіибЬйп компаньйон; товариш;(游戏或运 动的伙伴)партнер.〜关系партнерство.
伙房 huofang кухня.
伙夫 huofti〈旧〉кашовйр; кухар.
伙计 hu6ji 1)(合作的人）компаньйон; напарник розм. 2) <旧> (店员）прикажчик; прикажчиця.
伙食 huo-shi харчування; стіл.供应〜зі столом; тримати стіл;不供应〜без столу;改善〜 поліпшити харчування;管理〜завідувати столом;〜帐目 рахунок за харчування (по їдальні);〜律贴 допомога на харчування.
伙食费hu6‘shifdi (家里用的伙食费）грбші на харчування;(食堂的伙食费）плата за стіл (за харчування).
伙食团 hu6.shitudn їдальня.
伙同 huotong спільно; у компанії з ким\ разом з килі\ укупі з кіш.〜一气 у змові; змовитися; знюхатися прост.;〜开店 відкрити магазин на компанійських засадах.
伙子 hu6-zi —> 伙 2).他们是一〜усі вони - одна компанія; усі вони [з] однієї компанії.
钦 hu6.
钬 hu6 <化> гбльмій.
瓠 huo 另见 hCi.
M落 huoluo непридатний, безкорисний, huo.
設 huo вибльовувати, відригувати.
濩 hu6.
灌 huo 1) литися потоком (про дощ); текти вниз; 2) варити, кип’ятити.
їКШ huoluo 1) пустий, пустота; 2) непридатний, непідходящий.
灌沿 huowei рокот хвиль; рокотіти.
摸 hu6.
搜 huo 1) ловити, хапати, тримати; 2) брати
рукою. 3) пастка. hu6.
嗖 huo <感叹> 1) о!, ну!, е!，(оклик подиву, переляку, підтвердження); 2) ох!, ех! {оклик невдоволення, сумніву).
喂喷 huoze 1) кричати, галасувати; 2) багато говорити.
嗖喈 huoze кричати, галасувати; гигикати; голосна розмова.
模 hu6.
Ш huo червбний вяз (листопадне дерево, придатне для вироблення різних речей).
hu6.
Ш huo (найкраща) цинобра; кіноварний, червбний.
藿 hu6.
Ш huo горохове бадилля.
Ш Ш Ьиошї вгнути; засихати, як бадилля гороху.
ШШ huonang мішок горохового бадилля.
蕾食 huoshi харчі з горохового бадилля.
ШШ huoxiang багатолистник морщинистий.
蕾觸 huozhu горохова гусінь (загрожує листям боббвих).
獲 hu6.
嫂 huo гусінь-землемір (пядениця).
ШШ huohuo 1) окреме місце в середині покоїв; 2) залишитися насамоті.
嫂屈 huoqii зігнутися, як гусінь-землемір {обр. у знач.: відчувати приниження).
ДІ huo.
Ш huo м’ясний бульйон (навар). hu6.
曜 huo 1) сліпнути; 2) осліплювати, позбавити зору.
ДЙ huo.
或hu6 1) —»•或许.2)(表示选择)або; чи.请你明 天〜后天来一次 прихбдьте，будь ласка, [до мене] завтра чи післязавтра; приходьте до мене або завтра, або післязавтра;早〜晚总给 你办好 чи рано чи пізно я для вас зроблю; ~ 多〜少 багато чи мало; більш-менш; чи багато, чи мало; трохи; небагато; скільки-небудь; до відомого ступеня;〜多〜少 有点为难 є тут деякі утруднення.
或然 huoran ймовірний (імовірність); можливий (можливість).这是一种〜现象，而非 必然现象 це можливе явище, але не обов'язкове; таке явище можливе, але не обов'язкове.
或然率 huoranlU імовірність.
或然性 huoranxing імовірність.
或许 huoxii може бути; може розли; можливо. 你去找他,~他能^^尔忙звернетеся до нього, може бути (можливо), гамір допоможе;〜与] 有原因 можливі і ймовірні інші причини; бути може, є й інші причини.
或者hudzhg 1)(表示选择）чи; або.〜说іншими словами; інакше кажучи;今天〜明天，只足个 时间问题 сьогбдні (або) завтра — це всьогб лише справа часу. 2)—>或许.你、快走，〜还赶 得」二火牢 йдіть скоріше, мабуть (можливо),
ще встигнете на потяг.
^0 huo 另见 hd; he; huo.
和 hu6 (換和）змішувати що.〜颜色 змішувати фарби;粥出〜点儿糖 покласти цукру в кашу; 把洒精同水~在〜起змішати спирт із водою.
和 huo〈量词> раз. 二〜药 ліки вторинного варіння;衣裳已经洗 了二〜при пранні білизни вже два рази змінювали воду.
和稀泥 hu6 хїпі < 方 > безпринципно згладжувати гострі кути.
huo.
货 huo —> 货物.国〜товар вітчизняного виробництва; національні (вітчизняні) товари;出口〜експбртний (вивізний) товар; 畅销〜ходові (розхожі) товари;滞销 ~ неходові (нерозпродані) товари;名牌〜 товари відомої марки;到车站去提〜піти на станцію за вантажем; вирушити на станцію для одержання вантажу. 2)(指人）людина. 想〜тупиц^ ч.\ ж., розм.;真是个下贱〜！ яка погань! яка погана людина!
货币 hudbi валюта; гроші лш.〜单位 валюта; грошова одиниця； грошова заробітна плата;〜地租 грошова рента (оренда);〜伟lj度 грошова (валютна) система;〜行市 валютний (грошовий) курс;〜基金 фонд коштів; грошовий фонд;〜贬值 девальвація валюти; знецінення грошей;〜稳定 стабілізація валюти;〜流通 грошовий обіг;〜 流通量 кількість грошей, що обертаються;〜 周转 грошовий обіг;〜收入 грошовий прибуток; грошовий виторг;〜回笼 вилучення валюти (паперових грошей) з обігу.
货舱 huocang [вантажний] трюм; грузовідсік.
货车 huoche (火车）товарний вагон (потяг);(载 货汽车）вантажівка;(四轮大车）віз (双轮大 车）гарба.
货船 huochuan вантажне судно.
货单 huodan перелік вантажів;(提货单)накладна; товарний доїсумент;(发货单）фактура.
货架子 hu6jia.zi полки (стелаж) для товарів.
货款 hu6kuan (买货的款子）гроші на купівлю товарів;(卖货所得的款子）виторг від продажу товарів.
货 бР huolang коробейник.
货郎鼓 huolanggij брязкальце коробейника.
货流 huoliu вантажепотік.
货轮 huoliin вантажний пароплав.万吨远洋〜 океанське вантажне судно водотонажністю в
10 	000 тонн.
货票 huopiao накладна; вантажний документ.
货品hudpTn —►货物.各色〜різноманітні товари.
货色huose 1)(货物）товар.上等〜товари найвищої якості (сорту);〜齐全 більший вибір (багатий асортимент) товарів;这种〜不 大好 якість цього товару трохи низька (погана). 2)(指人）тип. ¥知і人是何等〜 невідомо (не знаю), що це (він) за тип. 3) (J旨 不好的思想言论等）добро ірон贩卖修正主 义的〜поширювати, своє ревізіоністське добро;他р把这套〜到处兜І вони підсувають своє добро скрізь і усюди.


340
货声 huosheng вигуки; вуличного торговця.
ШШ huotan лоток; торговий намет.
货物hudwii (运送的货物)товар; вантаж.采办〜 закупівля товару;〜# 险 страхування товару (вантажів); карго невідм., спец.
货物不兑 huowushui товарний податок.
huoyang зразок товару; товарні зразки.
货祥簿 huoyangbu альбом зразків.
货源 huoyuan товаропостачання.没有〜немйє товаропостачання;〜充沛 достатнє товаропостачання.
货运 huoyun вантажне перевезення; вантажний рух.
货运额 hu6y{m’6 вантажеобіг.
Ш Ш ж huoyunliang вантажеобіг; обсяг вантажних перевезень.
货运站 ІіибуйпгМп <铁路> вантйжна (товарна) станція.
货载 huozai вантаж.
ШШ huozhan [товарний] склад.
货真价实 hud zhen jia shi товар гарний (сортний), та й ціна помірна (доступна); дешево і сердито; без усякого обману.
货主hudzhti (商品所有人）товаровласник;(货 载的所有人）вантажевласник.
huo.
获 hu6 1) ~►获得.一无所〜нічбго не домогтися (не досягти); залишитися ні при чому; залишитися (сидіти) на бобах. 2)(捕获） піймати кого-що; схопити кого-що; затримати кого-що (затримка).逃 已〜 арештант, що утік, пійманий (схоплений, затриманий).
获 Ш huode придбати що (придбання); одержати що (одержання); досягти (досягнення) чого; домогтися чого.〜矢ПІД здобувати (черпати) знання;〜教训 мати урок;〜消息 одержати звістку;〜成就 досягти (домогтися) успіху;〜胜利 здобути перемогу; 〜解放 звільнитися; одержати волю;〜信任 завоювати довіру; домогтися довіри;〜政权 досягти (домогтися) влади; приходити до влади;〜结果 досягти (домогтися) результату; 〜经验набути (одержати) досвід;〜自己劳动 的果实пожйти плод“ своєї прйці〜共同语言 знайти спільну мову;试验完全〜了成功 досвід увінчався повним успіхом.
获得性 hudd6dng <生物> набута властивість. ~ 免疫 <^>набутий імунітет.
获得者hu6d6zh6 набувач застар.斯大林奖金〜 лауреат Сталінської премії.
获奖 huojiang одержати премію (преміальні), jtli〜了 він одержав премію (преміальні); його преміювали; він був премійований.
获救 huojiu врятуватися.
获利 huoli одержати (витягти) прибуток; бути в баришах.从中〜поживитися за рахунок чого; покористатися з чого;〜无算 дістати величезний прибуток; бути у великих баришах.
获胜 huosheng здобути перемогу; перемогти; виграти.我们在这次竞赛中〜了 ми здобули перемогу в цьому змаганні; ми виграли це
змагання; ми вийшли з цього змагання переможцями; це змагання закінчилося нашою перемогою;不努力是不能〜的 перемога не дається без праці.
获释 huoshi одержати волю; бути визволеним. 在特赦中〜одфжати волю (бути звільненим) за приватною амністією.
获悉 huoxl одержати звістку; стало відомо кому.
获准 huozhui затверджений; одержати дозвіл.
获罪 huozui провинитися; виявитися винуватим.
祸
huo.
祸 huo лихо; нещастя.车 ~ автомобільна катастрофа;惹〜нажити (викликати) собі лихо;闯〜накоїти (наробити) лих;发生了 大 〜стілося (трапилося) велике лихо; сталося (трапилося) велике нещастя;大〜临头 насунулося велике лихо.
祸不单1 于 huo bu dan xing лихо лихо родить; лихо не приходить одне; прийшло лихо - відчиняй ворота.
祸从 口 出 hud cong kou chu язик мій - ворог мій; язик твій - ворог твій.
祸从天降 huo cong tian jiang зненацька наскочило (вибухнуло) лихо; як із неба звалилося на голову нещастя.
祸端 huoduan початок (причина) зла (усіх лих).
祸福无门 hu6 fu wu men людина [сама] кбваль свого щастя.
祸根 huogen кбрінь (джерело) зла (усіх нещасть). 种下〜посіяти зло; залишити багато зла;辛产除〜викорчувати (викорінити) зло.
祸国殃民 huo guo yang min губити країну і народ; нанести незмірну (страшну) шкоду країні і народу; заподіювати зло [своїй] краші і народу. ~的人 згубник країни і ворог народу.
祸害hu6:hai 1)—祸事.2)(为古的人或事物） зло; лихо.少一个敌人，少一个〜мбшіе залишиться ворогів - менше буде і зла. 3) (损害）шкодити кому-чому; заподіювати (завдавати) шкоди кому-чому.修好水库，洪 7К就不再〜人了 після створення водоймища повінь більше не зможе заподіювати шкоди народу;殖民地人民多年来受着帝国主义的〜 колоніальні народи вже довгі роки страждають від злодіянь (від лиходійств) імперіалістів.
祸患 hudhuAn нещастя.引起无穷的〜ві^кликйти незмірні нещастя.
祸起萧墙 huo qi xiaoqiang виникла (вибухнула, почалася) міжусобиця； виник внутрішній розбрат; виникли внутрішні смути; виникли смути усередині країни (всередині групи).
祸事 huoshi нещастя.
祸首 huoshou [головний] винуватець; зачинатель; призвідник.战争的〜винуватець війни;昨天打群架，他是〜у вчорашній бійці він був заводієм.
祸水 huoshuT джерело зла.
祸胎hu6tai ->祸根.
祸兮福所倚，福兮祸所伏hu6 xl fu suo yl, fu xT huo suo fu у нещасті живе щастя, а в щасті причаїться нещастя; щастя з нещастям на одних санях їздять; щастя з нещастям двір об
двір живуть.
祸七、huoxln злочинні задуми; злі наміри; зловмисність.包藏〜приховувати в собі злочинні задуми (злі наміри).
祸映 huoyang лихо; нещастя.
惑 hu6 1)(迷惑）сумніватися (сумнів).大〜不解 губитися в здогадах; кого взяв (бере) сильний сумнів他为甜言蜜语所〜він введений в оману медовими промовами; {也〜 于表面现象 він був обурений зовнішньою стороною явища. 2)(使迷惑)увести кого в оману.〜人耳目 уводити людей в оману; бентежити людей.
惑舌L huoluan сіяти смуту; каламутити кого-що\ бентежити кого-що.〜人心 сіяти смуту серед мас; каламутити (бентежити) народ; бентежити душі (розуми) людей.
惑众 huozhong уводити народ в оману; каламутити (бентежити) народ.造遥 ~ розпускати чутки, щоб увести народ в оману; увести народ в оману злісними чутками; каламутити (бентежити) народ шляхом розпускання чуток.
huo.
霍地hu6di~>霍然1).
霍霍hu6hu6 1)〈象声> човгйння.听到〜的磨刀 声 чулося човгання ножа по точилу. 2)(闪动） спалах мн.电光〜спалах блискавки.
霍伽语 huojiayii язик хока.
霍乱 huoluan <医> холера.〜弧菌 холерний вібріон; вібріон азіатської холери.
霍然 hu6rdn 1)(突然）раптом; раптово.手电筒〜 ——亮 раптом (раптово) блиснув кишеньковий (ручний) ліхтарик. 2) <书> (迅速疫愈） швидко одужати; швидко пройшла хвороба; хворобу як рукою зняло.
huo 另见 hud; huo.
豁达 huoda ширбкий погляд (широко дивитися) на речі; широка натура.为人〜людина, що широко дивиться на речі; людина широких поглядів (із широкою натурою); людина не дріб’язкбва.
豁亮 hudliAng 1)(宽敞明亮）просторий і світлий. 〜的房问 простбра і світла кімната. 2) (响亮）дзвінкій (дзвінкість);〜的嗓音 зв>ч- ний (звучність), дзвінкий (звучний) голос.
豁免 huomian звільнити кого-що від чого (звільнення).〜捐税 звільнити від податків.
豁免权huomianquan <法> імунітет外交〜 дипломатичний імунітет.
huoran раптом.〜胃ІЖ раптом усе стало зрозумілим; раптом осягти зміст чого; раптом прозріти;〜开朗 раптом відкрилася широка панорама; перед ким раптом відкрилися неосяжні простори полів (місцевості).


J
341
JLjT另见л.
儿1 jT (小桌子）столик.
儿2jT<书 >—儿平.
几殆 jldai надзвичайно небезпечний; потрапити в надзвичайну небезпеку.
儿丁质 jTdlngzhi <化> хіт“н.
几乎 jThu (接近）майже; приблизно.〜没有 майже немає;〜花了 五天功夫 витратити майже (приблизно) п’ять днів;在这次战斗 中敌人〜一个活的也没有留下来у ць^іу бою майже жоден з ворогів не залишився живим. 2)(差点儿）майже що; ледве не.感动 得〜流下眼泪 лбдве не заплакати від хвилювання; 我〜忘记了 майже що (ледве не) забув.
几几 jyT м含йже що; ледь не; біля.
几率 jllQ <数> імовірність.
几率论 jllUlun теорія імовірності.
几维鸟 jlweiniao ківі невідм., ж.; безкрилий.
几于 jT уй майже, ледь не.
7Т ji.
ТГ ji підставка. .
ІЛоТ
VI察 jlcha обстежувати; перевіряти, оглядати.
VI刺 jlci <书> говорити колючі слова. ~的话 колюче зауваження; колючі слова;他话中带 有〜у його словах відчувається (чується) іронія.
VI讽 jlfeng іронізувати над ким-чим (іронія).〜 的话 іронічні слова; іронічне зауваження; іронічна мова; іронія.
VI呵 jlhe суворо (строго) розслідувати.
VI诮 jTqik)〈书> знущатися з кого-небудь (знущання); сарказм.〜的 口 吻 саркастичний (знущальний, глузливий) тон;以〜的 口吻说 сказати із сарказмом.
VI 笑 jlxiao насміхатися над ким-чим (глузування, насмішкуватість); висміювати кого-що.〜的口吻глузливий тон;爱〜人的人 глузлива людина;受人〜піддаватися глузуванням对同志的缺点和错误不应当〜 не можна насміхатися над недоліками і помилками товаришів; не слід висміювати недоліки і помилки товаришів.
击jT.
Ш ji 1)(打）бити по чому, у що (биття); ударяти по чому, у що (удар).〜鼓 бити (ударяти) у барабан; барабанити;〜掌 бити (ляскати) у долоні;〜.猛掌 підстьобнути кого позаду;〜 掌为定 бііти (ударити) по руках. 2)(攻打） бити кого-и{о; ударяти по кому-чому (удар). 痛〜敌人 бити вброга без жалю; завдавати вброгу нещадного (важкого, нищівного) удару. 3)(碰）битися об що; вдарятися об що. 波浪〜/咎 хвилі вдарялися (билися) об берег; хвилі накочувалися на берег.
击败 jlbai завдати поразки кому-чому; розбити кого-що; вразити кого-що, книжк.〜敌人 завдати поразки вброгу; розбити (вразити) вброга;〜对手 здобути перемогу над
супротивником; вифати партію (只用于比 赛)；势力〜反动 завдйти поразки реакційним силам; розбити реакційні сили.
击毙 jTbi застрелити кого\ убити кого.
击沉 jTch^n потопити що (затоплення); пустити на дно що.〜敌舰 потопити (пустити на дно) ворбжий корабель. jTgii <方> зозуля.
击毁 jThuT зруйнувати що (руйнування).为我炮 火〜的 І!{军坦克 ворбжі танки, розбиті (зруйновані) нашим артилерійським вогнем; 〜敌机 знищити (зруйнувати) літаки супротивника (指在地上击毁)；збити літаки супротивника (指在空中击毁).
击剑 jTji 合п <休> фехтувйння (фехтувати).〜教师 фехтмейстер;〜运动员 я фехтувальник;〜术 мистецтво фехтування; фехтувальне
мистецтво;〜比g змагання у фехтуванні; ^ 式剑〜фехтування на ескадронах.
击节 jljie захоплюватися; прийти в захоплення (бути у захваті).〜称赏 захоплюватися; прийти в захоплення (у захват).
击溃 jlkui розгромити кого-що (розгром); розбити [вщент] кого-що; зім’яти кого-що; розтрощити кого-що (розтрощення);
нанести кому поразку.〜敌军 розгромити (розбити, зім’яти，розтрощити) ворбжі війська;〜敌军——部 вивести з ладу частину супротивника.
击溃战 jlkuizhan бойові дії з метою розсіяти супротивника; операція на розгром армії.
击落 jTlu6 збити що.〜敌机 збити ворбжі літаки.
击破 jTpd розбити кого-що; розгромити кого-що; зломити кого-що.〜防线 прорвати лінію оборони;各个〜розбивати по частинах; розбивати кожного окремо.
击伤 jlshang підбити кого-що, розм.; поранити кого-що.〜敌机 підбити ворбжий літак;他胸 部被〜了 йогб поранило в груди.
击赏 jlshang захоплюватися; виражати схвалення.
击死 jlsi вбити, умертвити.
击碎 jlsui розбити (розколоти) вщент.
击退 jltui відбивати кого-що; відкинути кого-що.〜敌军 відкинути (відтіснити) війська супротивника.
击鲜 jlixian забивати худббу (на м’ясо).
击掌 jTzhSng плескати в долоні, аплодувати.
击中 jTzhdng потрапити в що (влучення),〜目标 потрапити в ціль;〜要害 потрапити в саму точку; потрапити в хворе місце; не в брову, а в око; зачепити слабке (хворе) місце кого; наступити кому на улюблений мозоль прост.
口几 ji〈象声> щебетати (щебетання, щебет),小 鸟一叫 щебечуть пташки.
肌咕 jTgu 1)(低声切 ij') шушукати що, прост., (шушукання розм.)\ шушукатися; шепотіти що (шепотіння, шепіт); шепотітися.凑在环 朵上〜了 儿句 шепотіти (шушукати) на вухо; 立占在一旁〜стояти в сторонці і про щось
шепотітися (шушукатися). 2)(小声埋怨） нишком гарчати; нарікати (ремствування); ремство.
肌口几嗔嗔jl-jigaga <象声> (笑声，叫卢)реготати (ґелґотати, ґелґотання); тріскотіти
(тріск). ¥子们在院里玩得很高兴，〜地笑着 嚷若 стояв шум і ґвалт, весело грали діти в дворі织布机〜向个不停стояла безугавна тріскотня ткацьких верстатів.
口几肌口占咕 jTjigiigii 1) сперечатися напівголосно; 2) бурмотати.
肌机喳喷 jT-jizhazha <象声> щебетйти (щебетання, щебет). /J、乌〜的叫声 щебетання (щебет) птахів;小姑娘们在一起〜地说证 дівчатка щебечуть між собою.
叽哩咕唱jl-ligulQ 1)—叽咕.2)(模糊的语声） нерозбірливий (невиразний) говір.听到他们 在屋子里〜的讲话声з кімнати лунав їхній глухий і нерозбірливий (невиразний) говір.
В几哩 Р贝啦 ji-liguala <象声> сипати словами; сиплються слова, ~说个没完 тараторити без кінця；他讲起话来〜的 коли він розмовляє, то так і сипле словами;说话〜，没人听得懂 слова так сиплються, і нічбго не розібрати.
饥jT.
饥jT 1)饥饿.半〜半饱6細голодним;〜發渴 饮 їж, коли голодний, і пий, коли мучить спрага.
ІЛ.Ш jTbSo голод та ситість; голодний чи ситий; ступінь забезпеченості їжею.
饥不择食 jT Ьй ze shi голодному не до вередливості в їжі; голодному нікбли коверзувати; як голодний вовк накинутися [на їжу].
饥肠 jTchdng <书> голбдний шлунок.〜雜雜 бурчання (гурчання) в голодному шлунку; нестерпний голод долає кого.
ІЯ Ш jT，e голодувати (голодування, голод); зголоднітися .经过一夜行军，战士们虽然І 内〜，通宵未眠，但仍然精神抖擞地回到营地 після нічного походу хоча бійці зголодніли і всю ніч не спали, але повернулися в табір бадьорими й енергійними.
饥饿线jr6xian межа голоду.资本主义国家的 失业工人在〜上挣扎着безробітні в капіталістичних країнах стоять на межі голоду.
饥寒 jlhan голод і холод.〜交迫 жити в голоді і холоді; голодувати; мати напівголодне (жалюгідне) існування; жити в крайній нужді (убогості); перебиватися з хліба на квас; перебувати під загрозою голоду і холоду.
饥寒交迫 jlhan jiaopo 1) страждати від голоду та холоду; 2) крайня вбогість.
饥荒 jT.huang 1)(灾荒）неврожай; недорід;(饥 地）гблод. 2) <口> (经济困难）кишенькова сухота жарт.; вітер свистить у кишенях прост.参Й“闹饥荒 пйо jT-huang”.
饥火 jlhuo нестерпний голод.
饥馑jTjTn <书> —饥荒1).
饥民 jTmfn голодні; голодуючі.
饥懷 jTn6i голодувати; голбдний; голод.
饥沒症 jTs6uzh6ng <医> опсиурія.


342
饥者易为食 jTzh6 у і wei shi голод - кращий кухар; голодному Федотові і ріпа до смаку.
SS草 j了jTcSo <植> чий блискучий (яскравий, справжній).'
巩jT.
Ж ji 1) перлина неправильної форми, дрібні перли 2) глобус, небесна сфера.
巩组 jlzii перлове намисто.
机 ji (机器）машина; верстат; апарат,洗衣〜 пральна машина;摄影〜знімальний апарат; 拉丝〜 волочильний станок; 雕刻〜 гравірувальний верстат;打火〜запальничка.
2)(飞机）літік; аероплан.运输〜трйнс- портний літак;战斗〜бойовіій літак. 3)(机会） випадок; можливість; шанс.良〜зручний (сприятливий) випадок (шанс); велика (гарна) можливість; придатний момент;可 乘之〜момент, яким можна скористатися; можливість, яку можна використбвувати;〜 不可失 не втратьте шансу.
机臂 jlbi 1) арбалет, самостріл; 2) (перен.) пастка.
机变 jibian 1) вправність, спритність 2) хитромудрий, спритний, розумний, майстерний.
机舱jTc^ng 1)(轮船的机器房）маїшінне відділення [пароплава]. 2)(飞木几的舱)кабіна літака;(客舱)пасажирське приміщення літака; салон;(货舱）вантажне приміщення літака.
机场jTchSng аеродром;(直升飞机的机场） вертодром.应急〜аеродрбм для екстрених випадків (нестатків);简易〜злітно-поса- дковий майданчик;基地〜базовий аеродром; 在〜上降落 здійснити посадку на аеродромі.
机车 jfch6 <铁路> паровб3; локомотив.电气〜 електровоз;内燃〜тепловбз;〜载重量 вантажопідйомність паровоза;〜乘务组 паровозна (локомотивна) бригада;〜车辆厂 локомотиво-вагонобудівний завод
机车库 jTch自кй < 铁路 > паров63не депо; локомотивний парк.
机床 jlchuang станок.重型〜верстйт важкого типу;自动〜верстйт-автомйт;高精度〜висо- копрецизійні верстати;〜设计 проектування верстатів;〜构造 конструкція верстата;〜制 造 верстатобудування;〜制造厂 верстатобудівний завод;工厂的〜总数верстатний парк заводу.
机床工 jfchuangg6ng верстатник; верстатниця.
机动1 jldong (利用机械动力的)механічний; моторний.〜车辆 машини мн.
机动 2 jldong 1)(灵活运用）манбвренність (маневрувати); гнучкість (гнучкий); оперативність (оперативний),〜使用 вільне використання;〜地支配款项 маневрувати засобами;留给地方〜的权利надйти місцевим органам право діяти (маневрувати) за своїм розсудом.(准备灵^•运用和)：〜粮 вільний запас (фонд) зерна;〜час, яким користаються в залежності від обставин; час, яким користаються за розсудом. 3)〈军〉 маневренний (маневр, маневрувати).〜部队
мобільні війська;〜导弹 мобільні ракети;〜演 习 еволібції мн.;〜地区 маневренний район; 灵活〜的战略战术манбвренність у стратегії і тактиці;〜航行 еволюції мн.
机动力 jldongli <军> можливість маневрувати; здатність маневрування.
机动性 Jid6ngxing 1)(灵活性）гнучкість (гнучкий); маневреність;生产上的〜маневреність у виробництві;时间安排上的〜маневреність розподілу часу. 2) < 军 > маневреність
(маневрений); мобільність (мобільний). Щ 队的高度〜висбка маневреність військ; маневреність (мобільність)游击队的〜пар- тизанських загонів.
机动战 jTddngzh^n; <军> маневренна війна.
机帆船 jlfanchuan парусно-моторне судно.
机房 jlfang машинне відділення.
机坊 jlfang ткацький цех, майстерня.
机耕 jlgeng <衣> механічна бранка; бранка машиною.
机工 jlgong 1) механічна техніка (роббта); 2) механік; 3) ткач.
机构jTg6u 1)(机械的内部构造）механізм; конструкція. 复杂的仪器〜складнгій механізм (складна конструкція) приладу. 2)(机关团体) організація; орган; установа.国家〜державні органи (установи); державний механізм (апарат);社会〜громадські організації (установи);中央〜центріпьний орган; центральна організація;权力〜бргани влади.
3) 	(til关的内部组织)структура; апарат.党的 组会只〜організаційна структура партії; партійна організація;管理〜апарйт (склад) керування;设立办事〜ствбрювати (організувати) роббчий апарат;撤销办事〜 скасувати (розпустити, розформувати) роббчий апарат;〜庞大 роздуті апарати;〜臃 月中 громіздкість апарату; роздутий апарат;紧 缩〜скоротити апарат;精简〜спростити апарат.
机t勾学 jlgouxue механіка.生物〜біомехйніка, біомеханічний.
机关j了gi^n 1)(机械的关键部分）механізм. 2) (组织)орган; установа; апарат.国家〜 державний апарат;国家 4亍政〜органи державного керування;政府〜урядбві органи (установи);军政〜військбва адміністрація; 民政〜[цивільна] адміністрація; 上级〜вища інстанція; вищі органи;领导~ керівний орган;〜工作人员 працівники державних установ;〜干1J 物 орган. 3)(计谋） хитрість; лукавий задум (план); хитра комбінація (виверт).识破敌人的〜розгадйти хитрість (лукавий задум, хитру комбінацію) ворога;〜布下 розставляти хитромудру пастку;〜算尽 продумати комбінації до дріб’язків; комбінації продумані до дріб’язків; верткий розум весь пішов на всілякі комбінації, jlguanbao орган.
机关部 jlguanbu центральне бюро, jlguanche паровоз, jlguanqiang кулемет.
ІЯ Ц jlhao марка (пйспорт， характеристика) машини.
机户 jThu 1) ткач. 2) власник ткацької майстерні.
机会 jl-hui випадок; можливість; момент,好〜 зручний випадок (момент); гарна можливість; шанс;等候 ~ вичікувати зручний випадок (момент);抓住〜схопитися за випадок; ловити зручний момент;利用〜 скористатися з нагоди; використбвувати момент;错过〜упустити (пропустити) шанс (випадок, можливість, момент);有〜ьбти шанс (можливість, нагоду);—有〜з першою нагодою; як буде можливість;有成功的〜 мати шанси на успіх; 得到见而的〜 з’явилася можливість зустрітися; довелось зустрітися; трапиться нагода мати нагоду зустрітися (бачитися);〜均等 принцип рівних шансів.
机会主义jlhuizhuyi опортунізм. “左”右倾〜 "лівий" і правий опортунізм;〜思、潮 опортуністичний ідейний плин;〜思、士опортуністичний погляд;〜路线 опортуністична лінія;〜观点 опортуністичні погляди;〜分子 опортуністичні елементи.
机会主义者 jihuizhuyizhe опортуніст, jljia <Й> каркас, станина. 机件 jTjiAn <机> деталь [машини].主要〜від- повідальна детапь;固定〜нерухбма деталь.
机匠 jljiang 1) слюсар-механік; 2) ткач.
机脚 jljiao шасі (літака); рама (машини).
机井 jTjlng буровий (трубчастий, механізований) колодязь.打了 三口〜пробити (вирити) три механізованих колодязі.
ШШ jljmg спритний і пильний.
机具 jyu механічне устаткування.
机库 jlldi ангар.
机 Щ. jl-ling кмітливий розм/, тямущий (тямущість); кмітливість; спритний (спритність); розумний;〜的孩子 кмітливий хлбпчик; хлбпчик із кмітливістю;办事~ ловкий (спритний) у справах.
机灵鬼 JHingguI спритний рот.; розумник.
机伶变JL jilingbianr винахідливий, кмітливий; винахідливість, кмітливість.
机米 jlmi рис машинного очищення.
机密 jlmi 1)(重要而秘密）таємний; секретний; конфіденційний.〜文件 важливі секретні документи;〜档案 таємні (секретні, конфіденційні) архіви. 2)(机密的事）таємниця; секрет.国家〜державна таємниця; державний секрет;国防〜секрети，що стосуються оборони країни;保守〜дотримуватися таємниці; тримати (зберігати) що в секреті (у таємниці);泄、漏〜віідати секрет (таємницю);盗窃军事〜викрасти військові таємниці (секрети).
机敏 jTmm спритний і кмітливий.
机谋 jlmou <书> мудра тактика
机能jTnSng <生理> функція.生理〜 фізіологічна функція;身体〜організму;胃的 〜функція шлунку;〜衰退 гіпофункція;心脏 活动〜的障碍 функціоніпьний розлад серцевої діяльності.
机器 jT.qi 1)(动力装置）машина; механізм.〜设 备 машинне устаткування;〜制造 машинобудування; 〜制造业 машинобудівна промисловість; ~ 造厂 машинобудівельний завод ;〜翻译 машинний переклад. 2)(工具） машина.〜表决 машина голосування; f丁碎旧


343
的国家〜зламйти стару державну машину. 参阅“7Г•动机器 k5id6ng jT-qi”.
机器间 jT-qijwn машинне відділення; механічна майстерня.
机器人 jl-qiren робот; кібернетична машина; кібермашина; кібер розли 〜技术 роботехніка.
机器梯 jTqitT підйомник; ліфт.
机器油 jTqiy6u машинне масло.
机枪jTqi如g 机关枪.〜子弹带кулеметна
стрічка; ~Р年地 кулеметна позиція.
机枪手 jTqmngsh6u кулеметник.
机巧 jlqiao хитромудрий (хитромудрість).〜的 仪器 прилад хитромудрого пристрою;仪器 的构造很〜конструкція приладу дуже митецька (хитромудра).
机权 jfqudn влада.
机群 jlqiin авіаційна група.
机身 jTshen фюзеляж спец.; корпус літака.
机事 jTshi 1) секрет, таємниця； 2) хитрість, трюк; хитромудра справа.
机体 jTtT〈生理> орган丨:зм; корпус.
机务 jTwi <铁路> паровбгне господарство.〜设 备 тягове (паровозне) господарство;〜人员 тяговик; паровозник; тяговий працівник.
机务处 jTwOchCi <铁路> служба тяги. 机务段jTwCiduAn <铁路> тягова ділянка; дистанція (ділянка) тяги.
机悟 jlwu кмітливий, чуттєвий; чудова кмітливість (чуттєвість).
机闲 jlxian вільний час, дозвілля.
机械jTxi6 1)(机器设备）механЬм.〜工人 механік;〜工程师 інженбр-мех^нік;〜工业 механічна промисловість; промисловість механічного устаткування; зрошувати поля машинами. 2)(拘泥)механічний; механічний (механічність); машинальний (машинальність).〜唯物主义 <哲> механіс- тичний матеріалізм;〜地搬用公式 механічно користуватися формулою. 3)(无 ій і只） машинальний (машинальність); автоматичний; автоматичний (автоматичність).〜的动 作 машинальний (автоматичний) рух; {і!і~ 地 拿起一支纸烟 він машинально взяв цигарку.
机械功 jlxiegong механічна роббта.
机械化 jlxiehua механізація (механізуватися); машинізація (машинізуватися).〜部队 механізовані частини; механізація:业农比〜（ма- шинізація) сільськбго господарства;使生产 〜механізувати (машинізувати) виробництво.
机械论 jlxielun <哲> механіцизм.
机械论者 |Txi61Cinzh5 механіст.
机械能 jTxidneng〈理〉механічна енергія.
机械手 jTxi6sh6u маніпулятор.
机械学 jlxiexue машинознавство.
机心jTxTn (诡作的心思）зловмисність.
机心 jixTn (钟农机械）механізм годинників.
机要 jlyao секретний (таємність); важливий (важливість); конфіденційний.〜工作 важлива і секретна роббта (діяльність); конфіденційна роббта (діяльність).〜秘书 секретар з особливо важливих і секретних справ; секретар з конфіденційних справ;机 关的〜部门 особливо важливі і секретні (конфіденційні) відділи установи.
ІПіЙ jlyi належні (заходи), ffi手受〜особрісто
дати (зробити) вказівки.
机究 jTyi <空> крилб [літака].
机油 jlyou машинна (мастильна) олія.
机遇 jlyu <书> шанс; зручний (гарний) випадок. 由于偶然的〜вблею долі (випадку).
机缘 jlyuan випадковість.凑巧〜завдяки щасливому випадку.
机运 jlyun доля, талан.
枝L 诈 jlzha хитрий, спритний; хитрість, спритність.
机长 jlzhang <空> старший пілот.
机织 jlzhl ткацтво (машинний виробничий процес).
机制 jTzhi (机器制造的）фабричне виробництво; фабричне вироблення. 〜糖 цукор фабричного вироблення;〜纸 папір фабричного (машинного) вироблення.
机制 jlzhi〈医〉механізм.神经〜нервовий механізм;分析器〜механізм аналізаторів.
机智 jlzhi спритність; рот.; кмітливість; витончений розум.表现出过人的〜виявити надзвичайну спритність (кмітливість);有〜 мати велику спритність;以〜和男敢战胜敌人 перемогти ворогів своєю спритністю і сміливістю.
机抒 jlzhu 1)(织布机）ткацька машина; ткацький верстат. 2) (*文的构思和布局） задум і композиція [вірша].自出〜 оригінальний задум і своєрідна композиція.
机子 jT-zi <口> 1)(织布机）ткацька машина; ткацький верстат. 2)(电话机)телефон; телефонний апарат. 3)(枪的扳机）курок.扳 动〜звбсти курок.
机组 jTzii <技> агрегйт.穿孔〜прошивний агрегат;柴油〜діізель-агрегйт;十万抵水轮 发电〜гідроагрегат потужністю [у] 100 тисяч квт.
占 LjT.
占L jl ворожити на блюді з піском.
气!Іл.
气丨J jl 1) різати，заколоти (тварину для жертвопринесення); 2) точити, загострювати (ніж об камінь).
лУЩ jT ег колоти (тварину) та різати (птаха; для жертвоприношення).
肌л.
肌 jT 肌肉.心〜серцбвий м'яз.
肌病 jibing <医> міопатія.
肌分裂於位11犯<医> міодіастіз.
肌Ж1 jlgan〈化> креатинін.
肌骨 jlgii м'язи (шкіра) та кістки.
肌间 jljian <解> сухожилля.
肌脑 jTjian <解> сухожилля.
肌栗 jlli тремтіти всім тілом; тремтіння.
肌痛 jlliu <医> міома.
肌内 jfn€i <娱> вн^трішньом’язовий〜注射 внутрішньом'язова ін’єкція.
肌皮神经 jTpi-sh(hij了ng <解> м，я3ово-шкфний нерв.
肌肉 jTr6u〈解〉мускул; м’яз.〜组织 мускулатура; м'язові тканини;〜发达 розвинуті мускули; мускулястий.
ІІЯ弱 jlruo <医> аміостенія, м'язова слабкість.
肌石 jlshi 1) мармур 2)〈医> м’язовий камінь,
сарколіт.
肌酸 jTsu§n <化> креатин.
Дії 痛 jltong < Bi > міальгія; м’язовий біль; міодинія.
肌萎缩 jTwSisu6〈医〉атрофія м^зів, аміотрофія.
肌纤维 jTxi5nw6i <Ш> м'язове волокно.
肌炎 jTySn〈医〉міозит; сарцит.
肌织 jlzhi мускулатура.
鸡jL ^
鸡 ji (母鸡）к^рка;(公鸡）кбгут.养〜решбдити курей; курівництво;〜场 курячий бульйон (суп);〜呜而起 вставати з півнями.
鸡雏 jlchu курча.
鸡窗 jlchuang робоча кімната, кабінет.
鸡）]旦子 jldanzi малодушність, боягузтво; боягуз.
鸡蛋 jTd^i [куряче] яйце.新鲜〜свіжі яйця;冰〜 морожені яйця;煎〜яішня;炒三个〜 посмажити три яйця.
鸡蛋糕 jldAngSo бісквіт.
鸡蛋黄 jldanhuang яєчний жовток.
jldanker яєчна шкарлупа.
鸡蛋碰石头 jTdan peng shi-tou "яйцем каменя не розіб'єш"; батогом обуха не переб'єш, jldanqlng яєчний білок.
鸡飞蛋打 jl fei dan d5 "і курка полетіла, і яйця розбилися"; залишитися (сидіти) на бобах прост.; залишитися (виявитися) при своєму інтересі; опинятися коло розбитого корита.
鸡冠 jTguan півнячий гребінь.
鸡冠花 j了guanhua 1) <植> півнячий гребінець; целозія гребінчата. 2)(指花）квітка півнячого гребінця.
jlguanshi <?Г> реальгір; сандарак.
鸡霍乱 jlhu61i^n <啓医> коряча холера.
鸡女Т* jTjian педерастія; мужолозтво книж.; содомія застар.
鸡□牛后 jT kou niu hou краще бути першим у селі, ніж останнім у місті.
鸡肋 jllei <书> курячі кісточки,味如〜наче куряча кісточка - їсти нічого, а кинути шкода.
又乌廉 jllian дріб'язковість, скнарість; педантизм.
鸡零狗碎 jTlmg-g6usui усяка всячина; різні дрібниці; дріб’язки і дрібниці.〜的—大堆 купа всякої всячини.
鸡卵 jlluSn куряче яйце, jlmao куряче перо.
鸡毛当令箭Ійтійо dang lingjian参阅“拿若鸡毛 当令箭 na-zhe jlmao dang lingjmn”.
鸡毛店 jlmaodian нічліжка рот., нічліжний будинок.
鸡毛飞上天 jlmao feishang tian курячі пера злітають у небо.
又鸟毛蒜皮 jlmao-suanpi дріб’язки і дрібниці; справжня (суща) дрібниця; виїденого яйця не варта.
@毛信 jimaoxin повідомлення (лист) з півнячим пером; екстрена (термінова) депеша.
鸡皮挖搭 jlpi ge-da гусяча шкіра. Й上起了〜 мурашки по тілу бігають (пішли).
鸡皮栗子 jlpilizi гусяча шкіра.
鸡栖 jTqi сідало.
鸡趣 jTqCi жар-птиця.


344
鸡犬不留 ji quan bu liu:杀得〜вирізувати (винищити) все живе (все населення); перебити всіх, не залишивши живої душі (ні однієї живої душі).
鸡犬刁；宁 ji quSn bu nfng життя немає (не стало) кому від кого', бути (жити у вічній (постійній) тривозі.那时我们村子被这些该死р土匪闹 得〜тоді в нашому селі не було життя від цих проклятих бандитів.
鸦肉 jlrou курятина; курка.
鸡舌 jTsh豸 гвоздика (пряність).
鸡舍 jTshd курятник.
鸡風 jTshT курячі воші.
鸡汤 jTt§ng курячий бульйон.
鸡头米 jTt6umT зерна євріали (латаття).
鸡头肉 jTt6ur6u жіночі груди.
鸡尾酒 jTw6ijiii коктейль ч.
鸡尾洒会 jlfwSijitihui коктейль-партія ч.举行〜 улаштувати коктейль;参力口〜б^ти присутнім. 在〜上 на коктейлі.
鸡德 jTwen чума куряча.
鸡窝 jTw6 курятник.
鸡纤 jlxian в’ялена курка (шматочками) у розсолі.
鸡心jTxTn 1)(鸡心形的）серцеподібний.〜形叶 子 серцеподібний лист. 2)(鸡心形悬饰）медальйон (кулон, підвіска) серцеподібної форми.
鸡胸 jlxiong <医> курячі (пташині) груди.
鸡目艮 jly5n <Ш> клиноподібний мозоль, курячі нутрощі, jlzha курятник.
鸡脸儿 jTzhenr курячий шлунок, пупок.
鸡汁 jTzhT курячий бульйон, jlzl куряче яйце.
鸡嘴斧 jfzulfii мотика.
矶jT.
Щ ji 1) стрімчак，скеля;〜屋 будинок на скелі; 2) підводне каміння，пороги; перекат; 3) бути збудженим (роздратованим), хвилюватися, дорікати.亲之过小而怨是不可〜нарікйючи на невелику помилку батьків, не слід сильно дорікати їм.
胃jT另见jii.
居 jT оклична частка;日〜月诸 О, сонцю! О, місяцю!
$jT另见qi.
：^jT另见q丨.
W ji —> непарні і парні числа; чіт і
нечіт. 2) <书> (挂零）із лишком; з гаком; з чимось.五十有〜п’ятдесят із зайвим (з невеликим).
奇胺 jlgai надзвичайний, надприродний.
奇函数 jTMnshii <数> непйрна функція.
奇拉夫 jTlafti жираф.
寄零 jTling <书> затишок.〜之数 залишок.
奇数 jlshu <数> непарне число; непара розм.
奇蹄目 jTtimfi <动> непарнокопйтні.
迹jT.
迹 jT слід.足〜сліди лш.; відбитки ніг;陈〜сліди минулого.
迹察 jlcha досліджувати, дізнаватися.
迹地 jfdi <林> вирубка.
迹象 jlxiang ознака.没有任何~ немає ніяких ознак;有好转的〜є ознаки поліпшення;周 Ш 连一点人烟的〜都没有навкруги не було навіть натяку на людське житло.
迹踪 jTz6ng слід.
暗Л.
Пд хихикати, реготати, сміятися.
哨咕 jlgu бурмотати, бурчати.
ПрПд jljl сміятися, хихикати.
咕哩狐啦 jlliguala бурмотати, невиразно вимовляти.
屐л.
MjT сандалі (на деревинній підошві).〜响 стукіт сандалів.
展子 jTzi сандалі на дерев'яній підошві.
剞jT.
奇1J jT кривий різець (для гравіювання).
奇1j Ш jljue 1) граверні інструменти; 2)
гравіювання, різьблення;工穷削劂 найтонше художнє різьблення.
笄л.
梵 ji 1) шпилька, застібка (для волосся); 2) скріплювати волосся (заколкою).
jlchen дитина, підліток, неповнолітній.
莽經 jlzhi < 动 > біпйлії {родина війових хробаків).
唧jT.
唧咕jT‘gu ->卩几咕jTgu.
唧唧jTj了〈象声> цвірчйти.蛾薛〜地叫цвірг^н цвірчить.
唧唧喳喳jljizhSzM <象声> 叽叽喳喳
jl-jizhazha.
卿浓 jl-nong шушукати прост” (шушукання розм.)\ шепотіти що (шепотіння, шепіт).
唧筒 j了t6ng〈机〉насос; помпа.
积jT.
积j了 1)->积累1).〜线збирати гроші;〜行防饥 створення хлібних запасів (запасатися зерном) на випадок неврожаю;桌子上〜了一 层灰 на столі стояла (на стіл осіла) пилюка; 池子里〜了许多水 у ставку зібралося багато води;墙头和屋顶上都〜了很厚的雪сніг лежав товстим шаром на стінах і дахах домів.
2)(长期积累下表的）давній; дбвгий.〜怨 давно нагромадилася ненависть; давня ворожнеча;〜郁 безвихідна туга; ~ 愤 накипіло в душі; накипіле обурення. 3) <医>
(消化不良症）нетравлення шлунку; об'їдатися.食〜страждйти нетравленням шлунку;这个孩子有〜了 у дитини нетравлення шлунку. 4) <数> 积数.
积弊 jtbi [закореніла] вада.革除〜 викорінювання зловживань і пороків;
ліквідація зловживань.
积弊 jibi набиратися вад.
积不相能 jT bu xiang neng не переносити (не терпіти) один одного; не миритися з ким-чим; як кішка із собакою.
积重 jlchong накопичувати, запасати; накопичувати багаті запаси.
积储jTchii —积存.
积存 jTciin зібратися (скупчення).〜许多货物
зібралося багато товарів; велике скупчення різних товарів.
积德 jlde робити добро.
积 Ш. jldu закоренілий злочинець; відчайдушний злодій.
积月巴 jTf^i збір добрив.
积分 jTf^n <数> інтегріп.〜方程 інтегральне рівняння;求〜інтегрувати.
积分法 jT侘пй〈数〉інтегрування; інтеграція.
积分学 jTf^nxud <数> інтегральне числення.
积谷仓 jTgiicang комора, житниця.
积货 jlhuo запас (товарів).
积极 jlji 1)(肯定的）активний (активність); позитивний книжк. (позитивність).〜因素 активний (позитивний) фактор; активний (позитивний) початок;起〜作用 грати активну (позитивну) роль;有〜意义 мати позитивне значення;作出〜贡献 внести позитивний вклад;产生〜的影响 уплинути; 提出〜的建议 висунути позитивну пропозицію;有其〜的一面 мати свою позитивну сторону;采取〜措施 вживати позитивних (радикальних) заходів. 2)(进取 的）активний (активність);(热情的） енергійний; ентузіазм.〜防御 <军> активна оборона;〜参力口 брйти активну участь у чому; з етнузіазмом узяти участь у чому;〜活动 активно (енергійно) діяти;〜响应 гаряче відгукнутися на що\ 〜宣传 активно пропагувати; ~ ^ ^ виявляти велику ініціативу;〜推动форсувети що;态度〜负责 的 активне і сумлінне віднбшення до чого;〜 分子 активіст; активістка; актив збірн.;党的 〜分子 партактив; партійний актив; активіст партії;社会主义建设〜分子активісти в будівництві соціалізму;小组的〜分子 активний член гуртка;〜要求参军 навперебій проситися в армію;〜支持被压迫 民族的革命斗争енергійно (активно) підтримувати революційну боротьбу пригноблених націй;他对社会工作很〜він активно ставитися до громадських справ.
积极化 jTjihua активізувати, активізація.
积极性 jfjix丨ng активність.政治〜політична активність;工作中的〜актіівність у роботі; 发挥中央和地方两个〜розгортати активність як у центрі, так і на місцях;正确估计群 众的〜правильно оцінювати активність народних мас;我们不应挫伤群众的〜ми не повинні прохолоджувати активність мас.
积久 jljiu з часом.〜成习 з часом стало (зробилося) звичкою;资料〜了就会多的з часом матеріалів стане (буде) більше.
积聚 jlju нагромадити м/о, чого (нагромадження); зібрати що, чого (скупчення); зібрати що (збір).〜力量 накопичувати (збирати) сили; І〜起来的钱存入银行 покласти накопичені заощадження (гроші) у банк.
积劳 jllao〈书〉перевтбма.〜成疾 занедужати від перевтоми.
积累 jTlSi 1)(逐渐聚集）накопичувати що, чого (накопичення).〜经验 накопичувати досвід; 〜资金 накопичувати кошти;〜知识 накопичувати знання. 2) <经> накопичення. 原始〜первісне накопичення;资 本〜 накопичення капіталу;公 ~ суспільний


345
фонд; 社会主义〜соціалістичне накопичення.
积木 jlrnu кубики мн.两畐丨J 〜дві коробки кубиків;搭〜складати кубики.
积年 jlnian <书> багаторічний; старожитній; давній.〜旧案 старожитня справа; справа, що вже тягнеться довгі роки; давні, тривалі справи (питання).
积气 jTqi 1) небо 2) <医> пневматоз.
积欠 jTqiAn 1)(累次欠下）неплатіж; несплата. ~ 税款 неплатіж (несплата) належних (давніх) податків. 2)(积累的亏欠）заборгованість, що нагромадилася.清理〜розрахуватися по старій заборгованості; погасити заборгованість, що накопилася.
І只弱 jlruo старезний, престарілий.
洋只少/Ж 多 ji shao cheng duo з малого нагромадиться велике; помалу пташка гніздо звиває; копійка карбованець береже (专指钱财).
І只书 jfshii збирати (колекціонувати) книжки.
积数 jTshCi добуток.
积水 jlshul стояча (застійна) вода; вода, що нагромадилася.排除沼地〜осушення боліт від стоячої води;排除雨后〜спустити воду, ЩО нагромадилася від дощу;放掉院子里的〜 відвести воду, що затопила двори.
积委 jlwei накопичувати; накопичення.
积习 jTxi закореніла (застаріла, укорінена) звичка.
积蓄 jlxu 1)(储蓄）зібрати що, (скупчення); нагромадити що，чого (нагромадження).〜革 命力量 накопичувати сили революції;他〜了 不少钱 він накопичив чимало грошей (заощаджень). 2)(储蓄的钱）заощадження лш.有些〜мйти деякі заощадження;毫无〜 немає ніяких заощаджень;耗尽〜(витратити) усі заощадження;用自己的〜买 купити на свої заощадження.
积雪 jfxuS (地面上的积雪）сніжний покрив; (ІІ! 上的常年积雪）завала снігу； вічний сніг;(灌 概用的积雪）снігсхзатримання.〜甚厚 покритися товстим шаром снігу; [дуже] сніжно.
洋只雪层 jTxu^ceng <气> сніжний покрив.
积压 jlya залежатися; зібратися (скупчення).〜 商品 затовйрення; затоваритися;〜材料和资 金 заморожування матеріалів і засобів;〜许 多尚未解决的问题накопичилася (зібралася) маса невирішених питань;仓库里〜了许多货 % на складі залежалася маса товарів; не можна, щоб ділові папери залежувалися (затримувалися);不能让公文〜下来 не можна, щоб папери лежали під сукном.
积雨 jlyu затяжний дощ.
积雨云 jlyiiyun〈气〉кущово-дощові хмари; кумуленімбус.
不只怨 jlyuan давня ненависть (злість, образа); глиббка образа; люта (пекуча) ненависть.
І只云 jlyun <气> кущові хмари; кумулюс.
积撥 jlzan <口> збирйти що\ (збирання). ~钱 збирати гроші;月巴 збирати гній.
不只Ш难返 ji zhong nan fan так укоренилося (таке закореніле), що важко піддається зміні (виправленню); звичне нелегко ламати; горбатого могила виправить.
积祖 jlzu спадковий, родовий; з покоління в покоління; зі сторіччя в сторіччя.
姬л.
姬jT 1)(旧时对妇女的美称)дама. 2)->姬妾. 姬蜂 jlfang <动> вфшник.
姬姜 jljiang 1) шляхетна дама; дівчина шляхетного роду; 2) красуня; гідна жінка.
姬妾 jlqie наложниця.
姬人 jlren наложниця.
基Л.
基 jT 1)基础.房〜фундймент будинку;路〜 підстава бруківки; полотнина (专指铁路路 基).2) <化> радикал.
基本jlbgn 1)(根本）оснбва. 2)(根本的） основний; корінний;(主要的）кардинальний книжк.; капітальний (капітальність); головний. 〜原因 основна (головна) причина;〜矛 盾 корінні (основні) суперечності;〜原理 основні полбження;〜保ііЕ основна гарантія; 〜态度 головний підхід;〜规料і основна (головна) закономірність;〜问题 корінне (кардинальне) питання;〜立场 основна позиція;〜观点 основний погляд; основна точка зору;〜法贝U основний закон:〜路线 основна лінія;〜方向 основний напрямок;〜 ЇГ тї основна ланка;〜:кардинальне (головне) джерелб;〜特征 головні (характерні) ознаки;〜建设 капітальне будівництво;〜条件 головні (основні) умови; ~ основна (головна) маса; ~ ^
основна (головна) задача; ~ 力量 основні (головні) сили;〜词汇 < 语 > основний словниковий фонд; 星表 < 天 > фундаментальний каталог [зірок]; ~化学工 业 основна хімічна промисловість;〜电荷
< 理 > елементарний заряд;〜粒子
< 理 > елементарна частка. 3)(起码的） елементарний; мінімум (мінімальний).〜人 权 елементарне право людини;〜生活保证 елементарна гарантія життя;〜知识 елементарні знання; початкові відомості; мінімум; ази мн.;农业〜知识 агромінімум агрономічний мінімум;〜核算单位 організація (одиниця) основного госпрозрахунку.
4)(大体上）в основному; здебільшого; по більшій частині.计戈1J 已〜完成 план в основному виконаний;收支~平衡 здебільшого (в основному) уже збалансовані прибутки і витрати.
基本点、jibSndian основний пункт; кардинальний момент.
基本法 jlb^nfa основний закон.
基本功 jTbengong ази (абетка, основи)
、майстерності.学习夕卜语的〜ази (абетка, основи) у вивченні іноземних мов;演员的〜 ази (абетка, основи) майстерності в театральному мистецтві;军事技术〜ази (абетка, основи) бойової майстерності;苦练 〜завзято підвищувати свою майстерність; 演员们应当为革命练好〜в ім*я революції артисти повинні опанувати основні прийоми виконання (основи майстерності).
基本金 jtbSnjTn основний капітал; фонд.
基本上 jlbSn-shang 1)(主要地）головним чином; здебільшого.我们〜搞农业 ми займаємося головним чином (в основному) землеробством. 2)(大体上）в основному; у цілому.他的意见〜是对的йогб зауваження в
основному (у загальному) правильні;好的或 者〜好的作品 гйрні чи в основному гарні здобутки.
й 层 jlceng низовий (низи лш.)； нижчий; первинний.〜组会只 низова (нижча, первинна) організація;〜$位 нижчий орган; первинна (низова) одиниця;〜代表 представники з низових органів;〜干部 працівники низової організації;〜党委会 первинний комітет партії;連立〜行政机构створити низові адміністративні органи;深入〜спуститися (заглибитися) у низи.
基础jTchii 1)(速筑物的根脚）фундймент; підстава.石头〜кам’яний фундамент; кам’яна підстава. 2)(根本）оснбва; фундамент; база; підвалини лш.; початок.物 质〜матеріальна база;思、想〜ідбйна основа; 道德〜морйльні підвалини;社会〜суспільні підвалини;经济〜економічна основа (база); 社会主义经济〜соціалістичний базис;莫定〜 закласти (покласти, підвести) фундамент (основу);建立牢固的群众〜створйти міцну масову основу;动摇资本主义的〜похитнути ґрунт під ногами капіталізму; розхитати підвалини капіталізму;作为〜прийняти що за основу; лежати (бути) в основі; лягти в основу;〜的〜оснбва основ;提供理论〜 підвести під що теоретичну базу 力卩强在马歹(J 主义〜上的党内团结кріпити згуртованість усередині партії на основі марксизму-ленінізму; 以和平共处的五项原则为〜на базі п'яти принципів мирного співіснування; X 人阶级领导的：以工农联盟为〜的无产阶级专 政 диктатура пролетаріату, керована робітничим класом і заснована на союзі робітників і селян;农业是我国国昂经济的〜 сільське господарство є основою народного господарства країни. 3) <哲> бйзис.解决上 层建Ії和〜之间的矛盾вирішити суперечності між надбудовою і баазисом. 4) ―基本 3).〜知识 основні (елементарні) знання;〜教育 елементарне утворення;〜工 业 основна (сировинна) промисловість;代谢 <生理> основний (стандартний) обмін.
基础课 jTchtik3 < 教 > початкбві (базові) дисципліни; початковий (базовий) курс.俄 语〜біювий курс російської мови.
基地jldi база.军事〜військбва база;重工业〜 база важкбї промисловості; 原料〜 сировинна база;学ZL〜база для навчання в області промисловості;逆立〜створіїти бази; 把…作为〜базувйти що на чому;〜医院 базовий шпиталь.
基 /吳 jldian 1)(中;已、）опорний пункт; опорна точка.以集镇为〜发展手工业зробити села опорними пунктами (точками) розвитку кустарної промисловості;我们的方针要放 在什么〜上？ на якій основі повинен будуватися наш курс?放在自己力量的〜上， 叫做自力更生 на основі своїх сил - це означає, що потрібно спиратися на свої власні сили. 2)(起点、)вихідна точка (позиція); вихідне полбження.解决问题的〜 вихідна точка для рішення питання; вихідна позиція щодо вирішення питання.
雄调 jldiao 1) <音> основна тональність; лейтмотив,交响乐的^ лейтмотив (основна тональність) симфонії. 2)(主要精神） лейтмотив; (основна) ідея (думка); головний


346
(основний) мотив,作丨治的〜лейтмотив прибутку;〜还好的作品 в основному гарний прибуток.
基好 іїсій<ж> Христос.
莲抒教 jldujiao <宗> християнство; християнська релігія.
恶料教徒 jTdQjmotii християнин; християнка.
基尔特〈经，史> гільдія.
基肥 jTfSi <农> основні дббриво.
基干 jlgan 1) <植> штаб. 2)(背干）основа; опора; основні кадри, кадровий-民兵 народний ополченець.
基价 jTjm базисна ціна.
基金 jTjfn фонд;(特种基金）капітал; засоби мн. 储备〜запасний фонд;福利〜фонд на поліпшення побуту;〜教育 фонд на освіту; 固定〜основний фонд; запасний капітал;連 设〜капітіп; (фонд) для будівництва;企业的 周转〜оборбтний капітал підприємства;国际 货币〜міжнародний валютний фонд.
基坑 jlk€ng котлован [фундамент].
基马尔主义 jTm5’SrzhCiyi кемалізм. 基年 jTni^n <统> бй:зисний рік.
基期 jfqf <统> б^исний період.
基石 jlshi оснбва; наріжний камінь чого.奠定 革命亊业的〜закМсти основу (наріжний камінь) революційної справи.
基数 jlshu 1) <数> підстава; основне число; базисні цифри.对数的〜підстава системи логарифмів. 2) <Ш> базисна величина.
ШШЩ jlshuci кількісний числівник.
基线 j了хійп 1) <统> базисна лінія. 2) <测> бйзис; базисна лінія.辅助〜допоміжний базис;〜狈!J 量 базисний вимір.
基线尺 ЛхійпсМ <测> дріт.
jlyan <ШШ> материкова (підстилаюча) порбда; бедрок.
基业 jlye оснбва; фундамент; початок.仓1J 立〜 покласти початок чому; закласти (покласти, підвести) фундамент (основу).
签因jTyTn〈生物> ген.多位〜аллбль ж.; аллсломорф.
基音 jlyln <理> основний тон.
基于 jlyu по чому; ґрунтуватися чим; на підставі чого; на основі чого; на ґрунті чого. 〜入* Ж Ф $ ґрунтуватися на величезній кількості фактів; на підставі величезної кількості фактів.
基质 jfzhi 1) <哲> субстрйт. 2)〈生物 > субстрйт; строма.
签准 jTzhfin критерій.
基唯舰 jTzhdnji^n корабель-зрівнювач ч.
基准线 jfzhiinxian〈测，淘，军> створ.
基座 jlzuo оснбва, фундамент.
绩л.
绩 ji сукати що (сукання).〜麻 сукати конопляні нитки.
绩纺 jlfang прясти.
绩用 jlyong ефект, дія, користь.
犄
л.
犄角 jljiao <口> 1)(梭角）кут.泉子〜кут стблу. 2) (仿落）кут. f}}子〜кут кімнати.
犄用 j了.jiao <口> (免）ріг.鹿〜олбнячі роги.
另见qT.
期 jl круглий період часу (сторіччя, рік, доба).
期年 jTnian цілий рік, річний.
期曰 jTri день жалоби.
赏л.
贵 jT 1) давйти，дарувати; 2) передавати, доставляти; 3) брати з собою, мати при собі;
4) 	виношувати, плекати.
赍操 jTcSo виношувати, плекати (мрію); мріяти.
赍持 jTchi мати при собі, брати з собою.
贵捧 jlpeng підносити.
缉jT另见qL
缉办 jTban арештувати та передати до суду.
ЩШ jlbu арештувати кого (арешт); затримання (піймати кого).〜凶手 затримання убивці;〜 归案 заарештувати і зрадити суду.
缉访 jlfang розшукувати, розшук.
缉获 jThuo піймати кого арештувати кого (арешт).〜要牙巳 пійманий (арештований) важливий злочинець.
缉拿jTnd —缉捕.
缉拿 jlna схопити, арештувати.
缉私 jTsT затримати контрабанду.
缉私队 jlsldui загін по боротьбі з контрабандою.
jTxT блиск, блискучий; славний.
Ш --
J1. 、
Ш jl 1) момент, короткий проміжок часу; 2) сприятливий момент, зручний випадок; 3) криза, лихо, небезпека; 4) зародок, самий початок; 5) правило, спосіб, метод; 6) спокійний, м’який, спокійно; 7) орієнтуватися на...;〜利 орієнтуватися на вигоди.
ШШ jlshi дрібниці, незначна справа.
幾9匕 jlzhao ознака, передвістя.
nr^r
畸变 <理> дисторсія.
畸零 jTHng—奇零 jTling.
畸轻畸重 jl qlngjl zhong вдатися до крайнощів; вдатися до однієї, то до іншої крайністі; допустити перегин [у ту чи іншу сторону].
畸胎 jltai потвора; потворність.
崎态 jltai аномалія, неправильний розвиток.
畸形jTxing 1) <医> (发育不正常）каліцтво (потворність); гетероморфоз; аномалія; гра природи.身体〜фізйчні каліцтва;〜矫正术
< 	S > ортопедія. 2)(发展不正常） анормальність (анормальний); аномалія (аномальний); потворність (виродливий).资本 主义国家经济& ~发展анормальний економічний розвиток у капіталістичних країнах.
jlxingxue <^> тератологія.
•畸足 jlzu клишоногість.
挤л.
挤jf <书> піднятися; стати.使中国科学〜于世 界先进科学之列щоб наука в Китаї стала (піднялася) на рівень передової науки світу; підняти науку в Китаї до світового рівня, jlpan видратися.
Mr
其』ї.
其 jT 1)(簸其）совок. 2)(算形指纹）незамкнуті візерункові лінії на подушечках пальців.
Ш f-J jibei бути повернутим спиною до...; відвертатися від...
其斗 jTddu <技> скрип.
裔л.
商 jl <书> приправа з дрібно нарізаного імбиру (часнику, цибулі).
產粉j浪п <书> порошбк，使化为〜розтерти на порошок кого.
躁j 了.
跋跟 jlju сидіти (на землі) з широко розсунутими підігнутими ногами.
另见q了.
稽 jl —> 稽查.有案可〜є в чому розібратися; необхідна інформація є у справі.
Ш 察 jlcha 1) розслідувати; обстежувати; контролювати; 2) інспекція, розслідування.
稽查 jTchd 1)(检查)мошрогаовати кого-що (кошроль */.)； ретізувагш кого-що (ретізія). 2) —»•稽查员.
稽查处 jTcMchCi контроль ч.
稽查员 j了chdyudn контролер; доглядач;(铁路上 的稽查员）ревізор.
稽固 jlgu 1) затримуватися; гаятися; 2) затримувати на місці; зупиняти [напр. ворога).
稽核 jihe контролювати що (контроль ч.).〜报表 контроль над звітністю;〜委员会 контрольна комісія.
稽核员 jlheyuan контролер; контролерка.
稽考 jlkao < 书 > довідуватися (дбвідка); навести довідку про що.
稽留 jlliu〈书〉затриматися; зупинитися (зупинка).〜数曰 затриматися (зупинитися) на кілька днів.
稽留热 jiliiird < 医 > постійна лихоманка, околиці столиці.
jlliusu6 місце попереднього ув'язнення.
綺л.
М jl один, єдиний, непарний.
шЬ jljiao кут.
幾Л.
泼辅 jTfQ <书> окблиці столиці.
識甸 jldian〈史〉столична ббласть.
激jL
激jT 1)(波涛上涌）підніматися.波浪冲在礁石 上，〜起两三米高хвилі вдаряються об стрімчаки і піднімаються на висоту на два-три метри. 2)(因受冷水刺激而得病） застудитися (застуда).他被雨水〜卷了 він весь промок від дощу і дуже застудився. 3) (使冲动）підбити кого на що, розм. (підбадьорювання).劝将不如〜将 умовляння не таке результативне (дієве), як підбадьорювання; підбадьорювання дає кращий результат, ніж умовляння (порада);不管大家 怎样拿话〜他，他都不干усіляко підбивали його, а він не погоджувався. 4)—> 激动 1). ~ 于义愤 з почуття справедливості; обурений несправедливістю. 5)(急居lj) різкий (різкість); крутий; крайній.〜浪 круті висбкі хвилі; вали мн.


347
激昂 jT'ang збуджений (порушення); темпераментний (темпераментність); екзальтований (екзальтація).〜的演说 темпераментна (збуджена, патетична, екзальтована) мова; ‘防绪〜збуджений стан; піднятий настрій;态 Язбуджений (екзальтований) вигляд; і吾气 〜говорити зворушено (збудженим голосом, збудженим тоном); юрба [була] сильно зворушена;群十行〜юрба прийшла в ажіотаж.
激昂蚀慨jfang kangkai —慷慨激昂kangkai jT’dng.
激变 jTbian катаклізм; стрімкі зміни; круто перемінитися; крутий поворот.社会生活的〜 соціальні катаклізми;国际形势发生了〜 міжнарбдна обстановка круто змінилася.
激磁 jlci <电> магнітне порушення.
激楚 jTchfi голосний та сумний {про звуки).
激荡 jldang клекотати (клекіт, клекотіння); вирувати.海水〜мбре клекотіло (вирувало); 心潮〜у кому все клекотіло (вирувало); серце хвилювалося; серце не могло заспокоїтися.
激动 jTd6ng 1)(感情冲动）хвилюватися (хвилювання, схвильований); збудитися.〜的人 群 схвильована юрба;〜的泪 7ІС схвильовані сльози;〜地说 говорити схвильовано (схвильованим голосом);〜得直流?目 сльбзи в кого так і потекли від хвилювання; 情〜з [щиросердечним] хвилюванням (трепетом); 易于〜емоційний;他的情绪很〜він був сильно схвильований (збуджений); він прийшов у сильне хвилювання (зворушення);他〜得不知如何是好він у хвилюванні не знаходив собі місця; він так хвилювався, що не знаходив собі місця. 2) (使感情冲动）хвилювйти кого-що (хвилювання); збудити кого-що; запалити кого-що.〜人 4、дійти до серця； брати за душу (за серце);〜人心的演说 запальна (патетична) промова;〜人心的消息 хвилююча звістка;〜人心的景象 хвилююче видовище.
激发 1)(使个发）будити кого-що підняти кого-що; надихнути кого-що (наснага).〜革 命精神 підняти революційний дух;〜斗志 надихнути (запалити) бойову волю;〜广大劳 动人民的І命积极性f与创造性ПІДНЇІТИ (надихнути, розбудити) революційну активність і творчу ініціативу ширбких мас трудового народу. 2) < 理 > зворушення; хвилювання. "
激动剂 jTddngji <医> активйтор.
激忿 jlfen гніватися, обурюватися.
激奇 jlfen надихатися (наснага).
激愤 jlfen обурюватися (збурювання); обурений несправедливістю.战士们讲清〜，斗 志品扬 усі бійці сповнилися гнівом і горіли бажанням ринутися в бій з ворогом.
激光 jTgi^ng < 理 > лйзер.〜设备 леєрна установка;〜发士器 лазерний генератор.
激光器 jlguangqi лазер.半导体〜напівпро- відниковий лазер.
激化 jThua загостритися (загострення).资本主 义国家之间斗争日益〜стйла усе більше загострюватися боротьба між капіталістичними країнами;当代世界各种恶本矛盾 都在〜збільшилися всі основні суперечності сучасного світу.
Ш 将 jljiang навмисно роздратовувати
запереченнями; дражнити.
激将法 jljiangfa діяти шляхом підбадьорювання.
激进 jTj'in радикальний.〜行为 радикалам;〜思 想 радикалізм;〜政策 радикальна політика;〜 分子радикал;〜的民主主义者радикальний демократ.
激进派 jljinpai радикали мн.
激浪 j了l》ng прибій.
激励 j了li 1) <书> (激发鼓励)надихнути кого-що на що\ (наснага); окрилити кого-що.〜士气 підняти війська;革і先辈的大无畏精神〜着 我们勇往直前 безстрашність революціонерів старшого покоління надихає нас на сміливе просування вперед. 2) <电> зворушення.〜电流 струм зворушення.
激励器jTHq丨 <电> 36細ник.
激烈 jllie бурхливий; запеклий (запеклість); жорстбкий (жорстокість); гбстрий.〜的斗争 запекла (жорстбка) боротьба;〜的竞争 запекле (гостре, бурхливе) суперництво;〜的 篮球费 гостра (жарка) сутичка з баскетболу; 〜的争论 гаряча суперечка; запеклі дебати; гбстра полеміка;〜$ 胃 рішучі (крайні) заходи;言词〜різкі (жорстокі) слова;在阶级 斗争异常〜的重要时刻у відповідальний момент крайнього загострення класової боротьби;斗争越来越〜боротьбй набирає усе запеклішого (гострішого) характеру; № 的心〜地跳动起了 сбрце в нього схвильовано забилося;整个世界在〜地动荡着увбсь світ переживає величезні потрясіння.
激流 jTliii 1)(端急的水流）бистрина; бистрінь; стрімкий (бурхливий) потік.滚滚的〜冲击着 陆峭的河备 стрімкий (бурхливий) потік ударяється в крутий берег. 2)(迅速的变动） вир,投身于时代的〜кинутись у вир подій， 人民革命的〜猛烈地冲击着反动派р腐朽统 治 бурхливі потоки нарбдної революції люто розмивають підвалини прогнилого панування реакціонерів.
激酶 jTm6i <生理> киназа.
激怒 jlnu розсердити кого, розлютити роздратувати кого (роздратування); вивести із себе кого;(使大怒）розлютити кого.
激起 jlqi викликати що\ збудити що\ підбурити кого-що; штовхати кого на що\ розпалити що. 〜好奇心 підбурити (викликати, збудити, розпалити) цікавість; заінтригувати кого,〜 食欲 збудити (викликати) апетит;〜同情 викликати симпатії;〜群众的无比愤慨 несказанно обурити народні маси; 命斗 争的新高涨 викликати новий підйом революційної боротьби.
激切jlqie <书> різкий (різкість).言辞过于〜 сказано (сказали) занадто різко.
激情 jTqfng пафос; афект.革命的〜 революційний пафос;社会主义建设的〜 пафос соціалістичного будівництва.
激乳素jTirtsCi <生理> 叩олакти'н. 激赏 jTshang < 书 > захбплюватися (замилування). 激射药 jfshdySo <军> метальний заряд.
激丝 jlsi ткати (плести) павутиння.
激素 jTsCi〈生理> гормбн.性〜статевий гормон; 促贤上腺皮质〜адренокортикотрбпний
гормон;促甲状月泉〜тиреотрбпний гормон; ~ 疗法 гормонотерапія.
激越 jlyue збуджений; палкий (палкість).
激培 jlzeng стрімко зрости; різко збільшитися. 销路〜стрімко (різке) зріс (збільшився) попит; стрімкий (бурхливе) зростання попиту;购买力〜купівельна спроможність стрімко зростає.
激战 jlzhan запеклий (жорстбкий) бій; жарка сутичка; жаркий бій.发生了一场〜відбувся запеклий (жорстбкий) бій;这场〜以敌人全 部被歼而告终 цей запеклий бій скінчився знищенням усіх ворогів.
激涨 jlzhang різко підніматися.海潮〜приплив різко піднімається (підвищується);在资本 主义国家物价〜ціни різко підвищуються у капіталістичних країнах.
激池扬清 jT zhuo yang qing критикувати погане і заохбчувати гарне; насаджувати добро і знищувати зло.
墼jT.
Ш jT необпалена цегла; необпалена черепиця.
羁
Я
羁jT <书> 1)(马笼头）无〜之马кінь без вуздй.
2) 	зв'язуватися чим; обтяжуватися чим.〜于 俗事 обтяжений (зв'язаний) життєвими дріб’язками; загрузнути в дріб’язках життя.
羁绅 jiban <书> пута мн.; окови мн.; ярмо; ланцюги мн.摆脱~ скікнути ярмо; порвати пута (окови, ланцюги); зірвати ланцюги; звільнитися від ярма (від пута).
羁宦 jlhuan служити далеко на чужині,
羁留jUiii 1)(在外地停留）затриматися.在沪〜 数月之久 пробути (затриматися на) кілька місяців у Шанхаї. 2) —►羁押.
羁旅 jHii <书> [дбвго] жити на чужині.
羁縻 jTmi <书> заманііти кого-що (заманювання). 推行〜政策 провбдити політику морквини (заманювання).
羁束 jlshu зв’язувати, обмежувати, стримувати.
羁押 jlya <书> тримати кого під арештом (під вартою).〜罪各Е тримати злочинців під арештом (під вартою);在拘留所被〜三个月 три місяці перебувати (бути) під арештом у будинку попереднього увязнення.
壶л.
寵 jT кришити, дрібнити, jljl мокрий наскрізь, jlyan рослинна "їжа; пісний стіл.
薛
Wji.
羁孤 jTgii самотній мандрівник.
羁栖 jlqi залишатися (жити) на чужині.
及ji.
及1 ji 1)(达到):力所能〜у міру можливості;目 力所〜охопити поглядом; куди доходить погляд; куди дістає око; наскільки сягає око; 4也出国将〜十载 незабаром буде десять років, як він виїхав за кордон 2)(比):在劳动方面我 不〜他，还要向他好好学习у ставленні до праці я далекий від нього (я куди гірше його), мені треба ще гарненько вчитися в нього.
及2 j丨（和）і; так; а також, "t耍问题〜次耍问题


348
основні і другорядні питання.
及第花 jfdihu5 квіти абрикоса, абрикос.
及格 jigd задовільно,考试〜витримати (скласти) іспит;〜分数 задовільна оцінка;不 ~ незадовільно.
及后 jihou потім, пізніше，згодом.
及{5令 jiling досягти віку; роки вийшли кому, кого; шкільний вік (子旨人学年 15令)；призовний вік (指服兵役年і令).〜和不〜儿童діти шкільного і дошкільного віку.
及门 jimen 1) учень, послідовник; 2) вчитися у...; стати чиїмсь учнем.
及时 jishi вчасно; вчасно; до речі; якраз розм.〜 的措施 своєчасний захід;〜纠 іЕІ昔误 виправити помилки вчасно;这雨对庄稼很〜це своєчасні для врожаю дощі; для врожаю дощі ці якраз (дуже до речі, саме, вчасно);援 兵〜赶至!J 了 вчасно прийшло підкріплення; міра несвоєчасна;这一措施不〜зіхід цей не вчасний (недоречний).
及时今亍乐 jishi xingle веселитися (розважатися), поки є можливість; веселися, поки веселиться.
及于 jiyu досягати (чогось); прибувати в...
及早jizSo раніше;(预先）завчАсно.必须〜做好 准备 необхідно завчасно (раніше) підготуватися (бути готовим);既有问题，就该〜 解决 якщо є питання, так потрібно їх вирішити раніше;〜回头，痛改前非 вчасно виправити помилки і нікбли більше їх не повтбрювати;只有〜行动，才能截断敌人的 后路 тільки завчасні дії зможуть відрізати ворогу зворотний шлях.
及至 jizhi тільки до чого; аж до чого; коли.〜敌 人赶到，$击队己经无影无踪了 колії вороги прийшли, партизани вже зникли (сховалися) без сліду;〜清晨，同志们才从水库回来 тільки рано-вранці товариші повернулися з водоймища;〜傍晚，工作仍未完成 працювали аж до вечора, але роббта все-таки не була закінчена.
仮j丨.
{S Ш. jiji фальшивий, хибний, оманливий, нещирий.
汲
ji.
汲 ji (提）піднімати що;(舀）черпйти що (черпання);(抽）качати м/о 用桶〜水 черпати воду цебром;^井水 принести небагато води з колодязя;〜水去 піти по воду;用卿筒〜 原油 качати нафту насосом.
汲出 jichii (抽出）викачати що (викачка);(舀出） вичерпати що.
汲干 jigan (抽干）викачати що насухо; (S 于） вичерпати що повністю.
汲汲 jiji прагнути.不〜于成名 не прагнути (не намагатися) бути відомим; не гнатися за ім’ям (за кар’єрою).
汲汲忙忙 jijimangmang спішно, квапливо; квапливий.
汲酒 jijiu наливати вино.
汲满 jim3n (抽满）накачати що (накачування); (舀满）начерпати що, чого.
汲取 jiqft 1)汲.2)(吸取）черпйти що (черпання).〜失口ІЯ черпати знання; ІІІІІЛЙШ 马列的书，读毛主席的书，&中〜无穷的力 量 він займався серйозним вивченням творів
Маркса, Енгельса, Леніна і Сталіна, творів Голови Мао Цзедуна, черпаючи з них невичерпні сили.
汲水机 jfshiHjr водяний насос, помпа.
汲弓I jiyTn <书> висувати кого (висування); дати хід кому, розм.; вивести в люди кого,〜后进 вивести мблодь у люди; дати хід молодому поколінню; висувати майбутнє покоління.
吉ji.
吉便 jibmn як Вам завгодно.
吉卜赛人 jibusairen циган (циганський); циганка.
吉丁 虫 jidlngch6ng <动> златка.
吉尔吉斯 ji erjisl киргизи; киргизький.
吉柬 jijian письмове поздоровлення; вітальна картка.
吉利 jili щастя (щасливий); талан (щасливий) 四个〜на щастя; для (заради) щастя;不〜не до добра; не щастити кому; невдача; немає талану.
jimoxue (шкіряні) чоботи.
吉普车 jipuche джип.
吉期 jipT день весілля.
吉庆 jkfmg благоденство; благополуччя.
吉人 jiren 1) гарна (добра) людина; 2) щасливчик, обранець долі.
吉曰 jiri щасливий день.
吉他 jit5 <音> гітара.弹〜грйти на гітарі.
吉闻 jiwen гарні, щасливі новини.
吉祥 jixMng щастя.〜之兆 щаслива ознака;说〜 话 побажати щастя; побажання щастя;〜如意 щастя і благополуччя.
吉凶 jixiong добро і зло; удача і невдача; щастя і нещастя (лихо).〜未卜 в^жко сказати, на щастя це чи до лиха; невідомо, щасливо це скінчиться чи ні; невідомо, чим усе скінчиться.
吉言 jiyan добре слово, гарні побажання.
吉月 jiyu合 1) молодик; 2) щасливий (вдалий) місяць.
吉兆 jizhao щаслива (добра, гарна) ознака (знамення); щаслива (добра, гарна) прикмета.这不是〜це не до добра.
发ji.
ЖЖ jiji <书> небезпечний (небезпека), ~可危 піддаватися небезпеці; перебувати (бути) у найнебезпечнішому становищі; перебувати під загрозою;〜可危的反动政权урйзлива реакційна влйда;反动政权〜可危 реакційна влада вже перебуває під загрозою і висить на волосині; положенню американського долара загрожує найбільша небезпека;美元 地位〜可危 полбження американського долара стало загрозливим (надзвичайно небезпечним);〜不可终曰 висіти (триматися) на волосині.
jijikewei надзвичайно небезпечний; бути на краю загибелі.
级ji.
级 ji 1)(等级）розряд; ступінь ч.; класність.低~ 发展阶段нижчий ступінь розвитку;上〜党委 вищий партійний комітет; партійний комітет, що стоїть на ступінь вище;减少上下〜的层次 зробити скорочення (зменшення) східців між вищими і нижчими інстанціями;各〜党
委 партійні комітети всіх ступенів;各〜领导 班子 керівні групи всіх інстанцій;各〜货品 товари всіх сортів; — 〜宝石 дорогоцінні камені першого класу (найвищої якості);—〜 крейсер першого рангу (класу);——〜 运动员 <体> спортсмен першого розряду; 一 〜工程师 інженер першого ступеня;四〜工 робітник четвертого розряду;六〜风<气> вітер у шість балів;第乂V〜工资 зарплатня по восьмому розряду;人民公社生产资料三〜所 W Ш триступенева система власності на засоби виробництва в народній комуні;部长 〜代表团делегація в ранзі міністра;大使〜会 谈 переговори на рівні послів. 2)(中小学校 年级）клас;(高等学校年级）курс. 3)(台阶的 层次）приступка; приступець; сходинка;(房 屋的层次）поверх.三〜G台阶трисхідчістий ґанок;七〜宝塔 семиповерхова пагода; 二〜火 箭 двоступінчаста ракета;拾〜而上 піднятися по сходах.
级别 jibi6 —级 1).干部的〜розріди кадрових працівників;进行任何〜的谈判вбсти переговори на будь-якому рівні.
级 差 jicha 1) ранг, ступінь; 2) диференційований.
级联 jilidn <理> каскад.
级任 jirSn〈教> клйсний наставник.
级数 jishCi < 数 > ряд; прогресія.等差〜 арифметична прогресія; арифметичний ряд; 无穷〜нескінченнй ряд; нескінченний прогресія.
级长 jizhSng староста класу (курсу).
级制 jizhi ступінь, ранг.
极ji.
极j丨1)(顶点）крайність (крайній).无耻之〜 крайня безсоромність;可恶之〜більш ніж обурливо;无赖之〜межа нахабності;〜而言 之 у крайньому випадку. 2)(两极）полюс.南 ：!匕两〜Південний і Північний полюси 正〜 позитивний полюс;负〜негативний полюс; 磁〜магнітний полюс;电〜електричний полюс. 3)(尽):〜目四望 окинути поглядом; ~ 一时之盛 пбвний розквіт; у пбвному розквіті; 〜尽і巫蔑之能事 перевищувати всіх у наклепі; 〜尽奢侈之能事шал如а розкіш. 4)(最）дуже: украй; надзвичайно; дуже; пре-; ультра-;〜大 的财富 величезне (казкове) багатство;〜大的 烦恼 велика (велика) неприємність;〜大的愿 望 (дуже) велике бажання, величезне (превелике) бажання;〜大的打击 найсиль- ніший удар,〜大的愤慨 крййнє збурювання; 大地鼓舞了世界人民的І命斗志значнбю мірою підняти революційну бойову волю народів усього світу;〜大的必要性和迫切性 крайня необхідність і насущність;〜小的 дуже (украй) незначний; зовсім маленький; найменший;〜小的损失 найменший збиток; 〜好的天气 прекрасна (чудова, чудесна) погода;〜好的同志 чудовий (відмінний, чудовий] товариш;十青绪〜好 відмінний (прекрасний) настрій他的记忆力〜好у нього чудова пам'ять;〜不愉快的亊愔 пре- неприємний (украй неприємний] випадок;〜 不友好的态度 виняткбво недружнє ставлення;〜坏的天气огидна погода;〜坏的 地方 згубне (огидне) місце;〜"左"思潮 "ультраліві” ідейні погляди;〜为可疑


349
надзвичайно підозріло; одиниці л///.;〜少数 人 окремі [особи]; деякі;〜少往来 дуже (збвсім) рідко зустрічатися;好〜啦 прекрасно! надзвичайно! відмінно! чудово! прямо (прбсто, що за) принадність!他小捉琴拉得 好〜啦! він чудово грає на скрипці;取愔多〜 了 д0ке багато справ (роббти); роббти по горло;人多〜了 мйса (безліч) народу; народу було сила-силенна;坏〜了 украй погано; геть погано;有趣〜了 надзвичайно (страшно) цікаво! як цікаво! жах як цікаво!女子@〜了 надзвичайно смачно! як смачно! пальчики оближеш (оближете);好看〜了 надзвичайно красиво! як [це] красиво! жах як красиво! що за краса!无聊〜了 смертельна (жахлива) нудьга; смертельно нудно! сили немає, як нудно! мухи дохнуть!困〜了 смертбльно хочеться спати.
极板 jiban пластина.蓄电池〜акумуляторна пластина;阳〜позитивна пластина;阴〜 негативна пластина.
极半径 jibAnjing〈天〉радіус полюса.
极大值 jfdazhi〈数> максимальне значення; максимум.
极地 jicTi <地理> пблюс; полярні країни.〜探险 полярна експедиція;〜勘察站 полярна станція;〜气fl旲 полярний клімат.-
极点 jkliSn 1)(顶点）крайня точка; межа; верх; вершина,达到〜до [крайньої] межі; до [останньої] крайності; до крапки;坏至ij~ геть погано;神经紧张到〜нбрви були напружені ДО межі (до крайності);直是І鄙无 от уже справді верх підлості і безсоромності; 听了英雄的故事，我们感动到了〜почавши про подвиги героїв, ми були зворушені до глибини душі; подвиги героїв нас украй (сильно) зворушили. 2)〈技> полюс; вища (кульмінаційна) точка.
极顶 jidlng вершина.山的〜вершина (самий верх) гори.
极度 jidu 1)(程度极深）вищий ступінь; найвищою мірою; крайній (крайність); граничний (граничність),〜危急 украй небезпечний; крайня небезпека; найвищою мірою небезпечно;〜兴奋 бути в крайньому (сильному) зворушенні; украй (сильно) збуджена;〜疲劳 гранична втома; сильно розморитися; бути виснаженим;〜紧张地工 作着 працювати з граничною напругою всіх сил;会议气氣〜紧张укрйй напружена атмосфера зборів; на зборах панує вкрай напружена атмосфера. 2)—> 极点 1).
极端 jiduan 1) (Трі й) крайність (крайній); полюс.从一个〜转到另一个〜переходити від однієї крайності до іншої;走到〜впасти в крайність; дійти до крайності; вдатися до крайності;爷У#〜入 людина крайніх переконань; екстремістська лінія; Щ.
见过于〜пбгляди ці страждають на крайність; надмірна крайність поглядів;这是两个完全 相反的〜це два збвсім протилежних полюси.
2)(极其）украй (крайній); ультра-; архі-.〜危 险 украй небезпечно;〜украй (надзвичайно) обережний; архіобережний;〜愚 Ш верх дурості; украй дурний;〜诡诈 украй хитрий;〜无耻 без докорів сумління;〜秘密 у винятковій (надзвичайній, глибокій) таємниці; 〜需要 вкрай потребувати; крайня по¬
треба; екстреність;〜重要的问题 вкрай важливе питання;〜{jl Ш найбільша ненависть до когб-небудь; люто ненавидіти кого-що;〜错误的意见 украй помилкова думка;〜1Ш、明 винятково (надзвичайно) розумний; 〜反动 крайня реакційність; ультра- реакційність;〜反动的家伙 ультрареакціонер; 从理论上纟产除〜民主化的根奋ліквідувати корені ультрадемократизму, показавши його теоретичну неспроможність;〜个人主 X крайній індивідуалізм;〜个人主义AS、想 ультраіндивідуалістична ідеологія;〜个人主 义者 крайній індивідуаліст.
极端主义 jiduSnzhtiyl екстремізм. ~ 的倾向 екстремістська тенденція;表现出〜的立场 виявити крайність у позиції.
极锋 jifBng〈天〉полярний фронт.
ІЙЖ jiguan <^>полярна шапка.
极光 jigu5ng <天> полярне сяйво.
极化 jihua〈理〉поляризація (поляризувати що). 离子〜ібнна поляризація; ~ поляризоване реле.
极乐鸟 jilSniSo <动> райський птах.
极乐世界 jile shijie рай; едем; райський куток.
极力 jili усіляко; з усіх сил; усіма силами.〜吹 Ш на всі лади рекламувати що;〜设法 усіляко (з усіх сил, усіма силами) намагатися; вжити всіх заходів, які тільки можливі;〜反 对 усіма силами виступати проти кого-чого; 〜恐恿 усіляко підбурювати до чого.
极量 jiliang максимальна дбза.
极目 jim(i < 药 > напружувати зір.〜远眺 окинути поглядом далечінь; вдивлятися в далечінь.
极年jinian <天> полярний рік.国际地球〜 міжнародний полярний рік.
极品 jipln〈书〉найкраща (найвища) якість; найкращий (найвищий) за якостю.
极谱】ірй <化> полярограма.
极谱仪 jiptiy 丨 <化> полярбграф.
极其jiqi —极端2);极度1).作了〜重要的讲话 виступити з винятково важливою промовою; 〜亲切的谈话виняткбво тепла бесіда;留下〜 深刻的印象 залишити надзвичайно (саме) глибоке враження в кому;生活〜贫困 жити в крайній нужді;材料〜缺乏 гостра нестача матеріалів;在〜为难的情况下в крайності; у крайньому (гіршому) випадку;对人〜重视 високо цінувати людей; дуже уважно ставитися до людей;陷 А〜难堪 境地 потрапити в найдурніше (украй несприятливе) становище;双方〜满意地指出 обидві сторони з великим (повним) задоволенням відзначають, що...;问题〜尖 锐地提 了出來 у всій гостроті (із усією гостротою) постало (постає) питання;会谈 在〜亲切6好的气氛中进行ббсіда йде у виняткбво сердечній і дружній атмосфері (обстановці).
极圈 jiqu5n〈地理> полярне коло.
极权 jiquan тоталітарний (тоталітарність).〜制 度 тоталітарний режим;〜国家 тоталітарна держава.
极权主义 jiquanzhtiyi тоталітаризм.
极盛jishdng зеніт; розквіт.在国势〜时期у зеніті могутності [держави];意大利艺术的〜
时期 епоха розквіту італійського мистецтва.
极限 jixian 1)(最高限度）максимум; межа; крайня межа.疲！)У 〜 < 技 > межа втоми (стомлюваності);持久〜〈技〉межа витривалості;车辆的载赏〜максимальне навантаження вагону; гранична вантажопідйомність вагону;车辆载重己达〜вагбн уже навантажений до межі. 2)〈数〉ліміт; межа.
极限值 jbcBnzhj〈数〉граничне значення 极线 jixi^n <数> поляра.
极小值 jixiaozhi <数> мінімум; мінімальне значення.
极星 jixTng〈天〉Полярна зірка.
极刑 jixing найвища міра покарання; смертний вирок.处以〜присудити до вищої міри покарання; віддати на страту.
极性 jixing <理> псшірність (полярний).〜化合 物<化> полярне з'єднання.
І及选 jixuSn найкращий, добірний.
极夜 jiy亡 <天> полярна ніч.
极月 jiyue останній місяць року.
极值 jizhi〈数〉екстремум.〜曲线 екстремаль ж.
极轴 <天，数> псшірна вісь.
极昼 jizh6u <天> полярний день.
极左 jizu6 <Ш> вкрай лівий, ультралівий.
极坐标 jizudbmo <数> полярні координати.
即А
即 1 ji (目前）незабаром.胜利在〜близька (недалека) вже перемога; близький день перемоги; напередодні перемоги.
即 2 ji 1)(就是）сбме; тобто.非此〜彼 не це, так те; не цей, так інший;〜为此故 саме з цієї причини; саме через це; 一年之前，〜在 2002 ‘的时候 рік тому, тобто в 2002 році;那时候， 〜一年之前 у той час, а саме рік тому. 2)(就） зараз же; відразу; негайно; у той же момент; відразу.召之〜来 з'явитися на перший поклик;黎明〜起 як тільки стане розвиднюватися, так відразу (негайно) і встану; вставати відразу (негайно) після світанку. 3)—即使.〜免他方支援，亦能如期 完成任务 навіть і без сторонньої допомоги можна виконати задачу в термін;〜此一端， 亦可见其模糊тільки одне це вже дає загальну картину; дбсить одногб цього, щоб побачити всю картину.
即便jibih —即使.这个问题〜一时不能解决， 对于全局也无妨碍хоч (нехай) навіть не можна відразу розв'язати це питання, це теж не перешкодить загальній роботі.
即地 jidi відразу, на місці; не сходячи з місця. ~ 处理 владнати справи відразу (на місці).
即吉 jijf знімати траур.
即将 jijiang незабаром.〜举行的会议 майбутня нарада;理想〜实现 мрія незабаром здійсниться;展览会〜闭蒂 виставка незабаром буде закрита;〜进行大规模建设 незабаром почнеться ширбке будівництво; 冬季〜来临зимй на носі.
ВР jijrng натхненний чим; під враженням чого.西湖〜вірші，написані під враженням краси Сіху (指诗）картина, написана на озері Сіху з натури (指画);诗人在西湖边〜生情，写 了 /L 首 і寺 натхненний красбю Сіху, поет


350
написав кілька віршів.
ВР Ш jike негайно [же]; зараз; негайно; моментально.命令〜出发 наказано негайно ж виступити; ін 〜办理 прошу зараз же зробити.
即令 jilhig—вр•使.
jiqfn виходити на полювання; полювати.
即曰 jiri <书> 1)(当天）у той же день;(本曰) сьогбдні. 2)(最近几天内）днями.〜上演б夕де демонструватися днями.
ВР 时 jishi зараз; негайно; відразу.
即使 jishT нехай [навіть]; покладемо; хоч (хоча
б) 	і; якщо і; навіть.〜困难，也得办好 нехйй важко, а треба зробити;〜我们的工作得到了 很$的成绩，_不能骄傲自满нехйй [навіть] досягнуті великі успіхи в нашій роботі, але все одно не можна зазнаватися;〜明天下雨， $也$ 去 нехай (якщб) завтра навіть буде дощ, я все одно пощу; хоча б завтра і пішов дощ, я все-таки поїцу；问题很简单，〜小孩也 ШШШ питання настільки просте, що навіть малі діти зрозуміють.
ВР 世 jishi 1) померти, кончина; 2) хитрий, лукавий.
即速 jisu якомога швидше, негайно.
即位 jiwei вступити на престол (на трон); сходження (вступ) на престол застар.
即席 jixi <书> на зборах; на банкеті.〜赋诗 імпровізувати вірші на банкеті.
BP^f jixmg негайно, відразу.
ВР 兴 jixing <书> імпровізувати що (імпровізація). 〜赋诗 імпровізувати вірші;〜演奏
< 	音 > імпровізація;〜之作 експромт; імпровізація; 这篇诗是他的〜之作це імпровізований ними вірш; це його експромт-вірш-експрбмт.
即兴曲 jixingqii експромт.
即兴诗 jixingshT експромт.
即夜 jiye у ту ж ніч.
jizhao світлячок (комаха).
即座 jizuo відразу, на місці，не сходячи з місця.
ji 另见 ji&
诘屈聲牙 jiqii аоуа важкий за стилем (мови); важкий стиль (мови); дубова мова (стиль).
ji.
亟
亟 j丨 < 书 > термінбвий; гальний.〜待解决 вимагати (чекати) термінового дозволу;〜须 纠正 необхідно (є необхідність) терміново дозволити що\ необхідно терміново виправити (поправити) що; є термінбва (настійна) необхідність (потреба) у виправленні.
亟亟 jiji <书> (急迫）терміновий; наполеглвий; (急忙）спішний (поспішати, поспіх.). ~求助 наполегливо просити допомоги; просити про термінову допомогу;〜设法 терміново (спішно) вжити заходів; поспішити з вживанням заходів;不必〜ні до чого (не треба) особливо поспішати;何必〜до чого такий поспіх (так поспішати)!
佶ji.
佶屈兹牙jfqii аоуа —►诘屈聲牙jiqu аоуа.
АА-
犮ji.
沒 ji книжкова шухляда.
急j丨.
急 ji 1)(忙）квапитися; поспішати (поспіх розм.).〜着上班 поспішати на роббту;〜着要 走 квапитися (поспішати) піти;不用着〜，时 间还早得 4艮 не потрібно квапитися
(поспішати), ще дуже рано; не до поспіху, час іще ранній. 2)(激动不安）хвилюватись (хвилювання); турбуватися (занепокоєння).
〜得跳脚 рвати і метати; метатися в сум'ятті (у розгубленості);〜得直踩脚 затупотіти ногами від сильного хвилювання; оТШ хвилюватися у нетерпінні;同志们听说队长 受了 重伤，都〜了 довідавшись, що бригадир зазнав важке поранення, усі захвилювалися; 不要〜，他一定会回来的не турбуйтеся, він неодмінно повернеться;他脸都〜红了 йогб навіть обличчя почервоніло від хвилювання.
3)(使着急）хвилювати кого; турбувати кого. 老不下雨，实在〜人дощ^ досі немає, а це дуже (украй) турбує людей. 4)急躁 1).我没 说上三句话，他就〜了 я і трьох слів не сказав, а він уже став гарячкувати;另ij〜，慢着来 не гарячкуй, май терпіння. 5) —*■急促 1).〜雨 сильний дощ; злива ж.水流得f艮〜вода стрімко (швидко) тече;他话说得很〜він говорить поспіхом (квапливо). 6) —►急迫.〜 待解决 вимагати (чекати) термінового вирішення;这件亊并不〜справа ця не термінова (може зачекати). 7)(紧急的事情)： 当务之〜екстрена необхідність (задача); майбутня термінбва роббта; нагальна потреба;告〜волати до кого про допомогу; просити термінової допомоги. 8)(赶快帮助） поспішати на допомогу кому.〜人之难 вчасно допомогти (поспішати на допомогу) людині в біді;〜群众所〜，想群众所想 поспішати на допомогу народним масам, коли вони перебувають важкій ситуації, брати близько до серця те, про що вони думають.
急巴巴 jit^b5 спішно; квапливо.
急板 jiban престо невідм.
急变 jibian крутий поворот; різка зміна; перелбм.
急不日叚择 ji bu xia ze вже не до того, щоб вибирати; у надзвичайному поспіху.
急促jicCi 1)(快而短促）прискорений.呼吸〜 хекання;〜的机枪声 прискорена тріскотня кулемета;〜的脚步声 квапливі кроки, корбткий (короткість); 2)(短促）корбткий (стислість).期 Р艮十分 ~ термін занадто короткий (обмежений, стиснутий, малий); стислість (обмеженість) терміну (у термінах).
急待 jidai гостро потребувати (чогось); терміново потребувати.
急电 jidian термінбва (екстрена, спішна) телеграма.
急、调 jidioo у терміновому (спішному) порядку направити (перевести) кого-що.
急风私雨 ji feng bao yu буря і шторм; бурхливий ураган.
急公好义ji gong hao yi (热心公益）рбвно ставитися до суспільних справ; близько брати до серця суспільні інтереси (справи); (乐于助人）завжди готовий допомогти іншим.〜的人 поборник суспільних інтересів; людина, завжди готова допомогти іншим.
急功近利 ji gong jin li гнатися за легким (швидким) успіхом; гнатися за легкими перемогами.
急黄 jihuang гбстра форма жовтяниці.
急急如丧家之犬 ji j丨 ru sang jia zhi quan бігають, як бездомні собаки; бігти в паніці.
急件 jijmn термінбва депеша.
急进 jij'in —激进 jTjin.
急进派jij'inpM —激进派jTjinpM.
急惊风 jijTngf^ng <医> судома; конвульсія.
急惊风碰上慢郎中jfjTngf^ng peng-shang man langzhong потрібна швидка допомога, a трапився недбайливий лікар; коли справа спішна, то там найчастіше людина натикається на неквапливість з боку інших людей.
急救 jijiu 〈医〉перша (швидка, екстрена) допомога.
急救包 jijiiibSo <医> індивідуальний пакет.
急救法 jijiufa〈医〉перша (швидка, екстрена) допомога.
急居ij jiju стрімкий (стрімкість); різкиій (різкість).弓І 起〜变化 привести до різкої зміни;汝本主义国家的物,价〜上涨，різке підвищення цін у капіталістичних країнах.
急遽jiju <书> —> 急剧.〜的动作рвучкі рухи;〜 的旋律мелбдії швидкого темпу;气温〜下降 різкий спад температури;水位〜上涨 рівень води різко піднявся.
急口令 jik6uHng <方> скоромовка.
急来抱佛脚 ji lai bao fo jiao доки грім не вдарить, мужик не перехреститься; на полювання йти - собак годувати; тільки в тривогу і ми до бога.
急流 jiliu бистрина; стрімкий (бурхливий) потік; швидкий плин.
急流勇退 ji liu yong tui просити про відставку, будучи ще у фаворі; вчасно відступити, будучи в зеніті слави; вчасно відступити, поки є можливість.
急忙 jimang поспішати (поспішно，спішно, поспіх); квапитися (квапливо); наспіх; нашвидку,〜吃好 наспіх (нашвидку) поїсти; 〜收拾上路 поспішно зібратися в дорогу;〜离 开上海спішно виїхати з Шанхая;〜中他忘记 带书了 пбспіхом (похапцем) він забув узяти книгу;他急急忙忙地说了几句话就走了 він квапливо сказав кілька слів і пішов;他总是 急急忙忙的 він вічно поспішає (квапиться); 何必这样急急忙忙？ до чого такий поспіх?
急难 jindn <书> [нежданне] лихо; нещастя 发生 〜трапилося нежданне лихо;〜相助 допомагати кому в лиху; виручати кого з лиха.
急迫 ji'p6 надстроковий; надзвичайно спішний; екстрений.〜的任务 надстрокове (екстрене, надзвичайно спішне) завдання.
急起直追 ji qi zhi zhu! взяти і наздогнати (перегнати) кого-що., кинутися навздогін; швидким темпом наганяти кого-що; терміново вживати заходів, щоб наздогнати кого-що.后进的同志们应〜，赶上先进від- стіпі товариші повинні пуститися навздогін і наздогнати передових.
急切 ji’qiS 1)(迫切）нагальний, настійний (нагальність; настійність);(强烈）жагучий (пристрасність).满足广大工农的〜需耍


351
задовольнити настійні потреби широких мас робітників і селян; задовольнити широкі маси робітників і селян у тому, чого вони сильно потребують;〜要求答复 настирно вимагати відповіді;〜地盼望成功 так сподіватися на швидкий успіх; жагуче жадати швидкого успіху. 2)(仓碎）поспіхом; у поспіху.〜间找不到当的人пбспіхом (у поспіху) не знайти подібної людини;〜难成 у поспіху нічого не вийде, jiren допомагати людям у скруті.
Ш 火 ji ru xlnghuo украй спішний; не терпить ні найменшого зволікання; із жахливою поспішністю.
急杀 jish3 сильно хвилюватися, нервуватися.
急刹车 jishache швидке (різке) гальмування; швидко (поспішно) загальмувати.
急射 jishe <军> швидкий вогонь. •
急事 jishi термінова (спішна, невідкладна) справа.
急死 jisl раптбво вмерти; раптова смерть.
急速 jiisu швидко; стрімко;(赶快）скоріше; спішно; поспішно.〜的进攻 стрімке повстання; 火车〜地向前飞奔поїзд швидко (стрімко) мчить уперед;请你〜回来 будь ласка, швидше (скоріше) повертайтеся назад.
急痛 jitong гострий біль.
急端jituan —>急流.
急弯 jfwan I)(转弯处）крутий поворот (віраж). 前有〜，行车小心 попереду є крутий поворот, будьте обережні. 2)(改变行迸方向）крутий віраж (поворот); круто (різко) повернути.车 子向І拐了个〜，猛І停了下来манена круто повернула ліворуч і різко зупинилася.
急务 jiwu термінова роббта; термінова справа. 当前〜майбутня термінова роббта.
急袭 jixi〈军〉наліт (налетіти на кого-що).
急先锋 jixianfeng ударна сила; авангард; застрільник.充当反共〜бути штурмовим загоном антикомуністичних сил.
急相 jixiang збуджений, схвильований, знервований.
急行军 jixingjiln форсований марш.
急性 jixing <医> гострий.〜阑尾炎 гострий апендицит;〜炎症 гострий запальний процес.
急性病 jixingbing І) <医> гбстре захворювання. 2)(急于求；k的毛病）безрозфіна， самовпевнена поспішність 小资产阶级的革 命〜революційна сверблячка (ультраре- волюційність) дрібної буржуазії;害〜的人 гарячі голови.
急性子 jixing-zi І)(急躁）гарячкуватий (гарячність) (性急)квапливий (квапливість);(无耐 心）нетерплячий (нетерплячість) 2)(性急的 人）гарячкувата людина; прост.他是个〜він людина гарячкувата (нетерпляча).
急需 jixu екстрений (екстренність); екстрений (термінова) потреба (нестаток, необхідність) у чім.〜接济 негайно (терміново) потрібна (необхідна) підтримка;储存粮食，以备〜 запасатися хлібом на випадок екстренних нестатків (потреб);流动FT货商店给牧民带 来了〜的物品 пересувна крамниця привезла скотарям дуже потрібну їм товари lil 游 击队员〜粮食 партизанський загін, на горе,
терміново (сильно) має потребу в провіанті.
急要 jiyao терміново потрібно (необхідно).
急用 jiyong терміново (украй, невідкладно) потрібні [асигнування].〜JT•支 на екстрені витрати;这笔资金是备作~的ця сума призначена для екстрених випадків; ці гроші призначені на непередбачений випадок.
й'Т1 jiyu поспішати; квапитися.〜完成{壬务 поспішати (квапитися) з виконанням завдання;〜прагнути повернутися на Батьківщину;〜听取意见 поспішати почути відкликання; ~ ДЙ квапитися з виконанням чого; гнатися за швидкими успіхами;另і]〜下结论 не треба квапитися робити висновок.
急躁j丨do 1)(情绪激动不安）гарячий (гарячкувати, гарячність); запальний
(запальність)性情〜гарячий (запальний) характер;抑制自己〜的心恬стримувати свою запальність (гарячкувйтість). 2)(急于 求成）поспішність (поспішний); квапливість (квапливий); поспішність і нерозсудливість; безрозсудна поспішність; робити на ура.〜冒 进 сліпа поспішність; поспішне і сліпе забігання вперед;表现出〜情绪 виявити непотрібну поспішність (квапливість);要防 止工作中的〜情绪 трбба запобігти поспішності в роботі.
急躁病 jizaobing гарячка; нервозний поспіх (квапливість).犯〜страждйти на квапливість; пороти гарячку прост.
急战 jizhan запеклий бій.
急诊 jizhgn позачерговий прийом [хворих],挂〜 записатися на позачерговий прийом;〜病人 хворий, що записався на позачерговий прийом.
izhenshi прийомний покій.
急症jizhdng—急性病1). •
急智 jizhi швидка кмітливість; дотепний вихід; дотепне рішення 生了个〜[миттю] знайти (придумати) дотепний вихід (дотепне рішення);此人多〜він людина зі швидкою (великою) кмітливістю.
急中生智 ji zhong sheng zhi критичний момент народжує розум; у небезпечний момент з’являється швидка кмітливість; у критичний момент знайти дотепний (потрібний, придатний) вихід; нестаток - батько здогадок.
急骤 jizhou пропасний (гарячковість); квапливий (квапливість),〜的 І色声 пропасна стрілянина з гвинтівок;〜的脚步声[почули] квапливі кроки.
急转弯jizhuSnwSn —急弯.
急转直下 ji zhuan zhi xia різкий злам; різка зміна; крутий поворот.形势〜у становищі відбувся різкий перелом; події стали розвиватися з блискавичною швидкістю; обстанбвка швидко змінюється на гірше.
Ш Ш jizhuang 1) квапливо збиратися; 2) необхідне спорядження.
疾ji.
疾 1 ji 1)—> 疾病.目〜очна хворбба. 2)(痛恨） ненавидіти кого-що (ненависть ж.).〜恶如仇 відчувати глибоку ненависть до всякого зла; не виносити (не терпіти) зла.
疾 2 ji (‘决)швидкий (швидкість).〜走 йти
швидкими кроками.
ШШ jibing хворбба ж.\ захворювання.常见〜 найбільш розповсюджені хвороби;预防〜的 办'法 профілактика; профілактичні заходи; оздоровчі заходи.
疾驰 jichi мчати; нестися.〜而过叩омчйти;〜而 去 пронестися; помчати;乘马〜而去 поскакати.
疾妒 jidu заздрити, ревнощі, заздрість.
疾风 jifBng різкий (сильний, міцний) вітер.
疾风劲草 ji feng jin ейо "при різкому вітрі пізнається міцна трава (міцність трави) ”； у горнилі випробувань пізнається стійкість (сила) людини; тільки стійкі витримають випробування.
疾患 jihuan страждати; страждання, мучитися.
疾苦 jikii борошно; страждання; нестаток.关;已、 人民的〜виявляти турббту (піклуватися) про нестатки народних мас; не забувати потреби народних мас.
疾病 jili епідемії, хвороби.
ШШ jitong боляче; гострий біль, страждання.
疾言厉色 ji yan li se різким тоном і з суворим виглядом; сувбро і нещадно.待 人接物从无〜нікбли не дозволяти собі грубого поводження з людьми; ставитися до людей завжди терпляче і дбайливо.
疾疫 jiyi мор, епідемія.
疾疫 jizhgn хворбба.
塱ji.
塱 ji обкладати цеглою, замуровувати; нагар.
—ji另见Л.
脊梁骨 jilianggii хребет.
脊澳 jilln <建> коньковий прогін.
另见 jit ze.
喑喑 jiji стрекотати {про сороку).
Й j丨另见У了.
jiji збиратися юрбою, юрмитися.
棘Я
棘 ji〈植〉унаби невідм.у ч.\ ююба.
棘林 jilin віддалені землі на сході Китаю.
棘轮 jiliin <机> храповик.
棘皮动物 jipi dongwu голкошкірі тварини.
棘人 jiren легко уразлива людина.
棘手 jiish6u важкий (вага); важкий (труднощі). 〜问题важкб (хворе) питання;不管怎样〜的 问题，总是可以解决的яке б не було питання важке (яким би важким не було питання), а все-таки можна його вирішити;事情异常〜， 简直不知怎么办才好спрйва украй важка, прбсто не знаєш, як за неї братися (як до неї підступитися).
Ш jf.
Ш ji <书> убити кого.雷〜кого убило {хто був убитий) громом.
集j丨.
集 ji 1)—集合.会〜збирйтися [разом];齐〜 зосередитися; зібратігся. 2)—> 集市.赶〜 їхати на ярмарок (на базар);今天违〜цього дня базарний день;我们这里初•一、十五有〜у


352
нас першого і п'ятнадцятого числа за місячним календарем ярмарок (базарні дні).
3)—> 集子.文〜зібранні творів; збірник статей; і寺〜збірник (цикл) віршів;画〜 зібрання картин;歌曲〜збірник пісень; пісенник. 4).(书籍，影片的一部分）частина ж.; випуск.上〜перша частина;上下两〜的 小说 роман у двох частинах (випусках);这部 影片分上下两〜цей фільм має дві частини - першу і другу.
集比 jibi порівнювати，зіставляти.
集材 jfcai < 林 > трелювання.马力〜кі'нне трелювання.
集材场 j丨cdichSng <林> трель ж.
集成电路 jicheng dianlu інтегральна схема.〜计 算机 електронно-обчислювальна машина на інтегральних схемах.
集成曲 jichengqti〈音〉попурі невідм., с.
集大成 ji dacheng багате (коштовне) зібрання. 本书‘各地民歌之;^成ця книга являє собою багате зібрання народних пісень різних районів.
集电环 jfdianhuan〈电〉колекторне (що ковзає, токоприймаюче, токозбиральне) кільце; колектор.
集电器 jidianqi < 电 > струмоприймач; токознімлювач.
集股 jigfi 1) скласти акціонерний капітал; 2) скупити акції.
集合jM 1)(聚在一起）зібратися (збір).〜地点 місце збору; збірний пункт;〜名词 < 语 > збірний іменник;紧急〜Екстрений (терміновий) збір;规定六点钟〜Збір призначений на 6 годину; призначено [усім] зібратися на 6 годину. 2)(使集合）збирати кого-що (збір, збори).〜所有的资料 збирати всі матеріали; 〜部队 збирати війська.
集合点 jMdiSn〈军〉місце (пункт) збору; пункт зосередження.
集会 jihui збори; мітинг; сходка (指未经当局许 可的集会).〜自由вбля зібрань;秘密〜 секретна сходка;举行〜улаштбвувати мітинг.
集结 jijie концентрувати кого-що (концентрація, концентрування); зосереджувати кого-що (зосередження); стягати що (стягування); з’єднувати кого-що (з’єднання); масувати що (масування) спец. ~兵力 концентрувати (зосереджувати, стягати/ з'єднувати) збройні сили (війська).
集结点 jfjiSdian <军> в々зол.
集纳主义 jinazhiiyi журналістика.
集锦 jijln колекція; збори,图片〜колекція картин;邮票〜колбкція марок;民间故事〜 зібрання народних казок.
集锦片jij了прійп <影> фільм-бгляд ч.音乐舞蹈〜 фільм-огляд музики і танців.
集聚jijCi ->集合.
集刊 jikan збірник [статей].
集录 jilu складати що (складання).
集权 jiquan централізація влади,中央〜 централізація влади;中央〜制 централізм;中 央〜国家 держава з централізованою владою.
集曰 jiri день ярмарку.
集散 і也 jisandi збірно-розподільний пункт; центр; вузол.货物〜торговельний центр.
集市 jishi ярмарок; базар.国际〜міжнарбдний ярмарок;〜贸晶 ярмаркова торгівля;每选〜才 做生意 торгівля буває тільки по базарних днях (у базарні дні).
М ji si guang уі розум добре, а два краще; розумний колектив творить чудеса.在机床 设计过程中，厂领导〜，取得良好成效у процесі планування верстата керівництво заводу цілкбм мобілізувало розум робочих мас і зібрало їх правильні і цінні думки, у результаті чого домоглося гарного успіху
集体 jiti колектив.〜所有制 колективна власність; 〜农庄 колгосп; колективне господарство; 〜财产колективне майно;〜合同 колективний дбговір; колдоговір;〜负责伟!j система колективної відповідальності;力卩强 党委成员〜领导的观念підсіювати ідею в колективному (спільному) керівництві членів партійного комітету;〜领导生产 колективне керівництво виробництвом;〜安全制 <政> колективна безпека;〜福利事业 спрйва добробуту колективу;〜观念 ідеї колективізму;〜力量 сила і міць колективу;〜 一等功 колективна заслуга 1-го ступеня;〜行 动 колективно діяти; діяти всім колективом; спільно діяти;〜创作 колективна творчість; спільна творчість; співавторство;关心〜 піклуватися про колектив;先进〜передовий колектив;过惯了 〜生活 звикнути жити в колективі (колективно);干部应坚持参加〜生 产劳动 кадрові працівники повинні
постійно брати участь у колективній продуктивній праці;个人利益应当服从〜利 益 особисті інтереси повинні підкорятися колективним.
集体化 jitlhua колективізація (колективізувати). 实现农业〜здійснити колективізацію сільськбго господарства.
集体舞 jMwti масові (колективні) танці.跳〜 танцювати масові (колективні) танці;编 JL 只〜створити кілька масових танців. '
集体性 jitlxing колективність (колективний).〜 原贝丨J колективні засади (принципи).
集体主义jifizMyi колективізм.发扬〜精神 розвивати дух колективізму;以~精神教育青 年一代 виховувати молоде покоління в дусі колективізму;力口 强〜观念 посилення ідей колективізму.
集体主义者 jitizhiiyizhe колективіст; колективістка.
集团 jitudn кола мн.; блок; кліка (用于贬义)：领 导 керівні кола; &治〜правлячі кола; 〜 антипартійна кліка (угруповання);反革命叛 舌L〜кліка контрреволюційних заколотників 粉碎反革命阴谋〜розгром“ти контрреволюційну зграю змовників;破获诈 骗〜розкрити зграю шантажистів;处理〜14 案件 вирішувати (вести) справу цілої кліки.
集团军 jitu含njiin <军> йрмія.〜群 група армій.
集训 jixun збір; колективне навчання.参加〜 перебувати на навчальному зборі;军官〜збір офіцерського складу;干部轮流〜чергбве колективне навчання кадрів; Ш 会只〜 організувати почергбві групи для колективного навчання чому.
集训班 jixCmban курси для навчання чому.参力口 〜брати участь у групі для колективного
вивчення чого.
集月夜成炎 ji ye cheng qiu пушинка до пушинки, і вийде перинка; [бережена] копійка карбованець береже; зі світу по нитці - голому сорочка.
集义 jiyi збиратися для обговорення; спільно обговорювати.
集邮 jiy6u філателія; філателізм; збирати марки. 〜协会 філателістичне товариство;〜公司 філателістичний магазин;他很喜欢〜він великий аматор марок; він любить збирати марки.
集由Р簿 jiyoubu альбом для марок; клясер.
集由Р 家 jiyoujia філателіст; філателістка; колекціонер (збирач) марок.
集油器 jiy6uqi < 机 > маслозб丨рник; маслозбирач.
集约 jiyug <经> інтенсивний.〜经营 інтенсивне господарство;农业的〜制度 інтенсивна система сільськбго господарства.
集约化 jiyu6hu& <经> інтенсифікація (інтенсифікуватися). 使农业〜інтенсифікувати сільське господарство.
集运 jiyun відправляти що на збірний пункт для подальшого перевезення,〜Ж М відправляти ліс на збірний пункт для подальшого перевезення.
集镇 jizhen селище; містечко.
集中 jizh6ng 1)(聚集）концентрувати кого-що (концентрація, концентрування); зосереджувати кого-що (зосередження); централізувати що (централізація); зібрати кого-що (збір).〜注意力 зосербдити (сконцентрувати, спрямувати, напружити, фіксувати) увагу;〜 精力 зосередити енергію (силу); спрямувати всі сили; зібратися із силами;〜思、想 зосередити (зібрати) думки; зібратися з думками;〜火力 зосередити вогбнь;给予〜打 击 завдати зосередженого (масового) удару; 〜正确的意见 Збирйти правильні думки (зауваження);〜群众的智慧 підсумбвувати мудрість народних мас;资本的〜 централізація капіталу;人口 过分〜 підвищена щільність населення;权力过分〜 надмірна централізація влади 把一切问题〜 起来研究 зібрати усі питання воєдино й обговорити;〜全力解决主要矛盾зосередити всі сили для вирішення основної суперечності;〜目标 зосередити мету;全部
注意力〜在 Ь面 всю увагу зосереджено
(сконцентровано, спрямовано, напружено, фіксується) на кому-чому\ 所有视线都〜在... 上面 пбгляди усіх звернулися на кого-що.，〜 表现在政治斗争上 знахбдити своє концентроване вираження в політичній боротьбі. 2)(统一）централізація (централізувати що).〜管理 централізація керування; 〜领导 централізувати керівництво; централізоване керівництво;〜 ШШ централізувати командування; $〜J旨导 下的民主 демократія, що спрямовується централізмом在民主基础上的〜централізм， що ґрунтується на демократії.
集中点 jizhongdian вузловий пункт,矛盾的〜 вузловий пункт суперечностей.
集中营 jizh6ngying концтабір ч.; концентраційний табір.
集中主义 jizh6ngzhtiyi централізм.


353
集装箱 jizhu§ngxi§ng <交> контейнер;(轮式集 Ш Ш ) контрейлер.〜g ;Ш контейнерне перевезення; контейнерне судно.
jizT складчина; скластися; скинутися розм. 〜购买 купити що в складчину; скластися і купити.
集子 ji-zi збірник; збори.
楫ji.
揖 ji 1) (коротке) весло; 2) дерева; 3) збиратися разом, об'єднувати.
楫师 jishi весляр.
辑j丨.
辑 ji випуск; збірник.新闻简报第二〜другий випуск "Хроніки";靑年作家作品选杂一〜 перший збірник "Вибрані твори молодих письменників";全部丛书分十〜，每〜十二本 повне зібрання складається з десяти випусків, у кожному випуску по дванадцять книг;为他的诗特地出了专〜для його віршів спеціально видано (зроблено) окремий випуск.
辑辑 j(ji м’який，лагідний; м’яко шелестіти (про вітер).
辑录 jflCi складати що (складання); збирати що. 〜成书 скласти з зібраних матеріалів книгу; 书中〜了许多革命英雄故事у книзі зібрано багато розповідей про героїв революції.
辑宁 jinmg заспокоювати, умиротворювати.
辑要 jiyao обране; найважливіші дані.资料〜 обрані матеріали;新闻〜ур“вки з газетних повідомлень;这是这一问题的〜це найважливіші дані з цього питання.
螂ji.
卿蛆 jijii цвіркун.
卿岭 jiling бабка.
戢ji.
取 ji 1) збирати разом; ховати; 2) припиняти, зупиняти; 3)забороняти.
取怒 jinCi стримувати лють.
取災 jiyi скласти крила (про птахів).
嫉j丨.
嫉妒 jidu заздрити кому-чому (заздрість ж., заздрістий); ревнувати кого, до кого-небудь (ревнощі, ревнивий)(用于感情方面）〜的 ІМ光 заздрий погляд; завидющі очі;好〜的人 заздрістна людина; великий заздрісник; велика заздрісниця;不应〜同志的成绩与进 步 не слід заздрити успіху і прогресу товариша.
嫉妒;已、jiduxln заздрість ж.\ ревнощі; почуття заздрості (ревнощів).
嫉心 jixTn почуття ревнощів (заздрості).
嫉ji.
嫉 ji поперечина, перекриття.
瘠j丨.
瘠傅 jibo худий. 土质〜худий грунт
疮晓 jiqmo неродюча, кам'яниста земля.
疮瘦 jish6u виснажений (виснаженість); худий.
疮土 jitu погана (неродюча) земля.
鹡j丨.
船 jiling <动> трясогузка
籍jb
II ji 1) (4$Ш) книга;(册子）список; стародавня книга;名〜іменний (поіменний) список. 2) 籍贯.祖〜місце походження;台湾牲〜同胞 співвітчизники-урбдженці провінції Тайвань; 他原〜湖南 він родом із провінції Хунань. 3)(隶属关系）налбкність.党〜 партійна належність;团美〜комсомольська приналежність; 国 〜 громадянство; підданство;英国〜англійське підданство;美 〜华人 американець китайського походження; 入中国〜прийняти китайське громадянство (підданство).
II 贯 jiguan місце народження; родом; родовище.〜：江苏南京 місце народження: місто Нанкін, провінція Цзянсу;他的〜是上 海 він родом із Шанхая.
踏J、'
踏 ji переступати через...
їні® jicu шанобливий, обережний {про ходу).
澉ji.
撖 ji потік, стрімка вода.
溅撖 jiji мирно сходитися, притулятися.
減然 jiran стрімко; швидко; негайно.
蕺j丨.
敢山 jishSn Цзішань {гора в пров. Чжецзян).
蹐j丨.
Ш ji йти дрібними крочками; ступати з обережністю.
Jii jT 另见 jL
几jT 1)(询问数五）скільки; який.今天星期〜？ який сьогбдні день [тижня]?今天阴历初〜？ яке сьогбдні число за місячним календарем? 现在〜点钟？ якй тепер година? А? 一兵〜个 人？ всьбго СКІЛЬКИ ЧОЛОВІК?你来过〜次 скільки разів ви приходили? 2) трохи; небагато; деякі, кілька книг;〜百人 кілька сотень людей;给〜个钱 дати небагато грошей; дати деяку суму грошей;留校的只 〜个同志，其余都下乡了 залишилися в інституті тільки деякі товариші, а інші поїхали в село;五月的最后〜天 в останніх числахтрйвня;他到厂里才〜天，当然不了解 愔况 він на цьому заводі працює без року тиждень і, звичайно, не може знати обстановки;过〜天他一定会来 через кілька днів він обов'язково буде;小孩有十〜岁了 хлопчику трохи більше десяти [років]; хлопчику десять із зайвим років;我讲过好〜 次了，他都不听 я говорив кілька разів, а він усе не слухається;他有〜点意见 у нього є декілька поглядів.
几倍 jibei у скільки разів?
几处 jlchCi де? в яких місцях?; у різних місцях.
几次 jlci декілька разів.
几多 jiduo скільки? наскільки?
儿而 jier колись; коли?
几个 jige скільки? декілька, трохи.
儿何 jlhe 1) <书> (多少）скільки; чи багато.这 东西能值〜！ чи дорого ця річ може коштувати!你看含巨值〜？ на ваш погляд, скільки може коштувати?曾〜时，形势己大变 не багато пройшло часу, а обстановка вже
різко змінилася (стала вже зовсім іншою). 2)
< 	数 > геометрія (геометричний).立体〜 стереометрія;平而〜планім<Ьрія;解析〜 аналітична геометрія;仿射 ~ аффінна геометрія;画法〜нарисна геометрія;〜级数 геометрична прогресія;〜图形 геометричний ряд; геометрична фігура.
几何体 jlh彳ti <数> геометричне тіло. 几何学 jlhSxuS <数> геометрія.
ЛІНІ jihuf скільки разів? декілька разів.
几时 jTsh丨 коли,你们体走？ коли (у який день) поїцете?你愿〜去就〜去 колі хочете, тоді і йдіть (їцьте).
几许诉0<书> скільки.不知〜невідбмо СКІЛЬКИ.
a-W J1.
己 1 jT <书> (自己)сам; свій; власний; себе.舍〜 为人 жертвувати собою (своїми інтересами) заради іншого.
己 2 Л (天干)”цзи” (шостий з 10 циклічних знаків).
jidu лише він, єдиний.
己方 jtfang наша сторона; своя сторона.
己见 jijian особиста (своя) думка.坚持〜 наполягати на своєму.
己亲 jiqln 1) я особисто; 2) (мої) родичі (рідні).
己染 jiran〈医> заражений, той, що заразився.
己身 jlshen особисто; сам.
己所不欲，勿施于人ji su6 bu yu, wu shi yu ren чого собі не хочеш, тогб й іншому не бажйй; не роби іншому того, чого собі не бажаєш.
己意 jiyi власна думка, своя точка зору.
虮л.
虮子 ji-zi гнида.
济ji另见ji.
济济 jljl < 书 >:人才〜пле^іда (група) талановитих (обдарованих, видатних) людей; 〜——堂 багатолюдні збори; відбулася зустріч кого.
纟Й ji另见ji.
纪 ji Цзі (прізвище).
¥1 jt.
Ц\ jT тримати.
姊л.
姊 ji 1) проціджувати; 2)—姊水.
姊水 jlshul солона вода.
挤А
挤於 1)(紧雜在一起）тісно (тіснота); тіснитися; купчитися; збитися розм.; юрмитися; тіснява. 这里令艮〜т^т дуже тісно (страшна тіснота);〜 得水泄不通 так тісно, що яблуку ніде впасти; повнісіньким; як оселедці в бочці;〜得喘不 过气來 так тісно, що навіть дихати важко;〜 Ш——团 стискуватися в грудку (у купу);现在 剧院入口处〜，厉害，咱们等一会儿再进去 В巴 зараз велика тіснява біля входу в театр, давайте перечекаємо;解放前，这位老工人一 家六日〜在一间小屋里до визволення в цього старого робітника вся родина із шести душ тулилася (тіснилася, жила скупчено) у маленькій кімнатці. 2)(集中在同一时间、


354
点）зібратися. Ф衍全〜在一块了 усі справи навалилися в один час (якось відразу);今天 新闻稿件很〜сьогбдні велике скупчення газетних матеріалів. 3)(排开)штовхати кого-що (штовханина); давити кого-що (тиснява),. 入〜入 страшна тіснява (штовханина);你推我〜штовхати (давити) один одного; штовхати один одного; тиснява і штовханина; усі страшно штовхалися;在入 І洋里〜过去 пробратися (проштовхнутися) крізь юрбу;他怎么也〜不进去він ніяк не міг пробратися (проштовхнутися);人们把我〜到 了一旁 юрбй мене відтіснила (відтиснула) убік；其余的东西〜不下了 інші речі вже не втискуються (не можна втиснути). 4)(挤压） стиснути що\ видавлювати що.〜牛奶 доїти корову;早晨〜的牛奶 молоко ранкового надою;〜一桶牛奶 надоїти цебро молока;〜 出几滴眼泪 видавити кілька сльозинок;稍微 〜一下，牙裔就可以〜出来了 трбба натиснути (надавити), і зубна паста видавиться;
〜尽了工人们的最后一滴鲜血、然后把他们 一脚踢出厂门 капіталісти висмоктували (видавлювали) останні краплі крові з робітників, а потім виганяли їх на вулицю. 5) (逼说出）змусити кого-що; примусити кого-що (примус); тягти [за язик] кого.从他 嘴里〜不出一话来з нього слова не витягнеш;他是不〜不说的він нізащо не скаже, поки не потягнеш його за язик (поки його не змусити, поки його не примусити); 不要还〜材料 не треба застосовувати силу, щоб витягнути якісь дані. 6)(抽)виділити що (виділення); викроїти що.支部书记虽然 很忙，但仍〜出时间参加我们的会议хочй секретар партосередку був дуже зайнятий, але він усе-таки знайшов час бути присутнім на наших зборах 总可以〜一些时间 усб-таюі можна виділити (викроїти, знайти) якийсь час.
挤擦 jica втирати; натирати.
挤掉 jldiao (排挤掉）витиснути кого-що (витиснення);(去掉）відняти що (відбирання). відняти в кого час
відпочинку.
挤说儿 jler вимагати, шантажувати.
挤坏 jthuSi заштовхати кого-що.这样挤，简直 М $ 〜了 така тіснява, що мене зовсім заштовхали.
挤挤К曾ї曾 jijlcengceng тіснитися, штовхатись у тісноті.
挤进jtjln —挤入.
挤满 jTman набитися; повнісіньким розм.房间 里〜了 人 кімната до краю (вкрай) набита; у кімнаті набилася безліч народу;街上〜了 人 юрба загатила вулиці; вулиці повні народу; 车厢己经〜了，再没有座位了 вагбн переповнений, і місць більше немає.
挤眉弄眼 ji mei nong ySn переморгуватися; гримасувати (корчити гримаси); робити (корчити) гримаси*
挤奶 jTnSi (挤牛奶）доіти кого-що (дошня);(挤 人奶）видоїти молоко.电机〜електромеханічне доїння; електродоїння.
挤奶机 jlnSijl доїльна машина,电力 ~ електродоїльний апарат; електродоїлка.
挤奶й jlnailidng надій.
挤奶员 jlnaiyuan доярка; доїльниця; дояр.
挤入 jlrn утиснутися розм.\ утертися розм.〜人 群 утиснутися (утертися) у юрбу.
Ш Jl jlshang утиснутися розм.〜$ утиснутися (улізти) у трамвай.
挤死jTsT задавити кого.拥挤得差;^把我〜така тіснява, що мене ледве не задавили.
挤住 jizhu міцно стиснути.
^ ji 另见 gSi. '
给发 jifS видавати, розподіляти.
给复 jTfii звільнити від податків.
给散 jTs^n роздарувати, роздати.
给侍 jishi обслуговувати (когось).
给水 jlshul водопостачання.
给水塔 jTshuTtS водокачка.
给水站 jishuizhan водорозбірна колонка (будка).
给养jTySng <军> постачйння，停止发给〜зняти з постачання;准予发给〜зарахувати на постачання.
给由 jTy6u представити підстави (для підвищення по службі).
给执 jizhi видати посвідчення.
W Л另见ji.
脊ji 1)->脊柳什.2)(脊椎骨):山〜гірські хребет;屋〜конькбвий брус;书〜корінбць книги.
脊背 jlbei спина; хребет.挺起〜випрямити спину;〜痛 хворіє спина (хребет).
脊骨 j!gii хребет.
脊鳄 jTqi <动> спинний плавець.
脊神经 jfsh6njTng< 解 > хреб打ний нерв; спинномозкові нерви.
脊饰 jishi коник.
脊髓 jT’sm спинний мозок.
脊髓痨 jlsuTldo <医> таббе. 脊髓炎 jTsuTydn < 医 > мієліт; запалення спинного мозку. 脊索 jTsu6 <动> хбрда; спинна струна.〜动物 хордові.
脊瓦 jTwa <建> конькова черепиця； гребінь.
脊液 jTye спинномозкова рідина.
脊柱 jizhu <解> [спинний] хребет; хребетний стовп.
脊椎 jizhu!〈解> хребет; хребетний стовп,〜动 物 хребетні [тварини];无〜动物 безхребетні тварини; безхребетні.
脊椎骨 jlzhulgii спинний (хребтовий) хребець.
掎jT.
椅披 jizhi вишукувати, підбирати.
戟л.
^ ji "цзі" {стародавня зброя, схоже на спис, але з лезом у вигляді півмісяця нижче наконечника).
戟掮 jlju 1) працювати понад силу, перепрацюватися; 2) бути в скрутному становищі, напружений, важкий.
戟指 jizhi (лаючись) тицяти пальцем.
麂л.
麂<动> мунтжйки невідм., ч.
麂皮 jTpi замша.〜皮鞋 замшеві черевики.
彐ji.
З ji свиняча голова.
计ji.
计 ji 1)—> 计有.一队〜五 15战士 загін силою в 500 багнетів; загін нараховує 500 солдат. 2) —计算 1).数以万〜обчислюватися десятками тисяч; безліч; незліченна кількість.
3)(仪器）метр; -граф.体温〜термбметр; градусник розм.气压〜барбметр; барограф.
4) —* 计策.妙〜хитромудрий (чудовий, блискучий) план;授〜дати [свою] пораду (план); поділитися планом; 献 〜 запропонувати план;施〜вдаватися до хитрощів (до вивертів, до комбінацій);中〜 дати себе обдурити (провести, перехитрити); потрапити на вудку;〜上心来 у голові народжується план; осінила (з'явилася) блискуча ідея; прийшла в голову чудова ідея (думка). 5) —►十计划1). +年大〜 перспективний (багаторічний) план. 6) —> і十 较 1).不〜报酬 не рахуватися з винагородою. 7)(打算）3 метою.为加强纪律〜3 метою (мати на меті) посилення дисципліни.
计步器 jibuqi крокомір.
计簿 jibu рахункова книга.
计策 jice задум; план; хитрість; виверт; комбінація.用〜包围敌人 застосувати план (задум) оточення ворога;有一个好〜є гарний план;想个〜придумати план (виверт, комбінацію); план (задум) ворога зірвався (провалився); провал 敌人的〜失败了 плйну (задуму) ворога; розрахунки ворога не виправдалися; ворожа карта бита (побита).
计程表 jich6ngbi5o спідометр, одометр.
计点 jidian підраховувати, перевіряти по рахунку.
itЛ jlgong у підсумку, усього.
计划jihua 1)(预先Ш佘的步骤)план.五年〜 п'ятилітній план; п'ятирічка;生产〜 виробничий план;行动〜план дій;总〜 загальний (генеральний) план;〜经济 планове господарство;〜供应 планове "постачання; постачати кого-що чим за планом;〜планова закупівля (заготівля); заготівля (закупівля) за планом;〜委员会 планова комісія; плановий комітет;〜以夕卜的 позаплановий; і丁 〜складйти (розробляти) план; планувати що;执4亍〜привести план у виконання;实现〜виконати (здійснити) план; 有〜地进行工作планово працювати;有〜地 进今亍社会主义建设планомірно здійснювати соціалістичне будівництво;无〜без плану; безплановий; безплановість;无〜经济 безпланове господарство;工作无〜 працювати без плану; відсутність плану в роботі; безпланова роббта;用钱无〜 безпланова витрата грошей; &〜# ЙЙ розподіляти що за планом;〜应当是切实可行 的 план повинен бути реальним (здійсненним); план повинен відповідати дійсності (реальності). 2)(作计划） планувати що (планування, планування).若 ^ 〜 розпочати планування; почати планування;〜用粮 планувати споживання зерна; планове споживання зерна.
计戈小性 jihuaxing плановість.〜不强 недостатня (слабка) плановість;加强工作中的〜під¬


355
силити плановість у роботі.
jijian〈经〉відрядний; поштучний.〜工资 відрядна оплата праці; відрядна (поштучна) зарплата;〜工资 відрядність;〜工资额 відрядна (поштучна) розцінка.
汁件工 jijiangong відрядник рош.; відрядниця розм.
计件工资 jijmng6ngzT <经> відрядна оплата. 计较 jijiAo 1)(在平）рахуватися з чим.〜待遇 рахуватися з розміром винагороди; близько приймати до серця питання оплати; чуттєвий до питання матеріальної користі; 不〜个人得失 не рахуватися з особистим зиском;不〜批评者的态度не звертати уваги на те, яким тоном і з яким виразом обличчя говорить, що критикує;小事情不要这样〜не варто так рахуватися з дріб’язками;这不是〜. 个人 壬 отут (у даному випадку) йдеться не про особисту відповідальність;对过去的 胃〜він помирився (примирився) з минулим; ця людина великий кар'єрист; у цієї людини багато кар'єризму;这人很〜个 人名利 ця людина тільки і думає про власну кар’єру. 2)(争论）сперечатися (суперечка). 现在我不和你〜，等你气平了再说з^раз я не стану з вами сперечатися, ми поговоримо, коли ви заспокоїтеся 3)(打算）подумати; розраховувати на що, з неознач. (розрахунок).关于这件歌我们以后再作〜 про це ми подумаємо як-небудь після поговоримо, коли ви заспокоїтеся 3)(打算） подумати; розраховувати на що, з неознач. (розрахунок).关于这件事我们以后再作〜 про це ми подумаємо як-небудь після.
计量 jHAng 1)(确定数量）вимірити що (вимір). 〜器具 вимірювальні прилади (інструменти). 2)计算—1).
jiliangbiSo лічильник.
计量器 jiliangqi < 技 > лічильник; мірка; дозатор.
计谋jimou计策.军事〜план операції;战略上 的〜стратегічна комбінація;〜深远 широкі задуми.
计日程功 ji ri cheng gong напередодні завершення; успіх близький (не за горами), 这一工作已可〜 роббта напередодні завершення; справу днями буде закінчено; завершення роббти вже не за горами.
计穷无策 jiqiongwuce важке, безвихідне (становище).
计时 jishi 1)〈经〉погодинний.〜工资 погодинна оплата праці; погодинна зарплата; 〜工资制 погодинка. 2)〈体〉секундувати що.
十时工 jishig6ng погодинний робітник.
十时器 jishiqi <技> хроноркбп.
时 员 jishiyuan хронометражист;
хронометрист; ( 4育比*的计时员） суддя-секундомстрйст ч.; секундометрист.
计数器 jishiiqi лічильник.
jisuan 1) (^f.) обчислити що (обчислення); підрахувати що (підрахунок); розрахувати що (розрахунок).〜成本 обчислити (підрахувати) собівартість;〜人数 підрахувати (порахувати) [кількість] людей;〜选 票[зробити] підрахунок голосів;〜经ЙИ交 обчислити широту і довготу;〜用煤量 обчислити (підрахувати) потребу;〜负 ^
розрахувати навантаження;〜需要儿个工作 日 розрахувати (обчислити, підрахувати), скільки буде потрібно робочих днів;〜一个 月的开支 обчислити (підрахувати) витрати на місяць;〜2^图<^^> розрахункова схема; 〜装置 рахунковий (лічильно-обчислювальний) пристрій;〜技术 обчислювальна техніка;〜中 >已、лічильно-обчислювальний центр;〜单位 вимірник; одиниця виміру;在〜 方而有错є помилка у розрахунку;核对〜的 结果перевірити підрахунки;按人口〜的指标 показник [з розрахунком] надушу населення; 按每人五元〜з розрахунку по 5 юанів на людину;按夕卜汇〜обчислювати в [іноземній] валюті;按黄金〜у золотому численні;用公 斤〜рахувати (обчислювати) у кілограмах; 扳着指头〜рахувати (підрахувати, розрахувати) по пальцях 无法〜не піддається обліку (підрахункам); важко (не можна) обчислити (розрахувати, підрахувати);多得无法〜незліченна кількість; без рахунку; не рахувати кого-чого; не рахуєш кого-чого; незлічимий;通风力〜得 不正确 неправильно розрахована тяга; розрахунок тяги неправильний. 2)(考虑） думати що.心中〜думати в душі (про себе);
己经都〜好了 усб це вже [добре] продумано (обдумане);请你一，怎样才能节 省材料 подумайте (обміркуйте, продумайте), будь ласка, як можна заощадити матеріали.
3)(暗算）підставити ногу (підніжку) кому.
计 % 表 jisuanbiao розрахункова (обчислювальна, рахункова) таблиця.
计算尺 jisuanchl логарифмічна (рахункова, розрахункова) лінійка.
计算法 jisuAnft спосіб числення.利润〜спбсіб числення прибутку.
计算机 jisuanjl рахункова (обчислювальна) машина; комп'ютер.分析〜ліч“льно- аналітична обчислювальна машина;晶体管 数字电子〜транзисторна числова електронно-обчислювальна машина;电子模 拟〜електронна моделююча обчислювальна машина;〜技术 машинолічильна техніка.
计算器 jisuanqi обчислювач; арифмометр; калькулятор; лічильник.
计算员 jisuanyuan лічильник; обчислювач; калькулятор.
计网 jiwang хитромудрий план; чудово розставлені пастки.
计议 jiyi обговорити що (обговорення); радити. 还要从长〜тр豸ба це як слід (гарненько) обговорити (обміркувати, обмізкувати);我 们正І〜怎么办比较好些ми саме обговорюємо (радимося), як буде краще.
计有jiy6u нараховувати що.他们这个师〜一万 名士兵 у них дивізія нараховує десять тисяч солдатів;这所小学〜一千多学生у цій школі нараховується більше тисячі школярів (учнів);储存量〜数万吨丨апйси обчислюються (вимірюються) десятками тисяч тон;其中〜棉花十二件з них бавовни дванадцять стосів.
无
ji.
ji подавитися, поперхнутися, задихатися.
і己 ji 1) (і己得）пам'ятати кого-що, про кого-небудь; (IQ住）запам'ятати кого-що; (ій 起來）згадати кого-що^ про кого-що.〜生字 запам'ятовувати нові слова;死〜зубрити що\ 很容易〜лбгко запам'ятати;牢〜在心міцно (твердо) пам'ятати; зберігати в пам'яті; зарубати на носі (на чолі);把仇恨牢〜在心 затаїти в душі образу (злість, помсту);我没 有把这件Ф〜在心上я не прийняв цей випадок близько до серця;〜错 了地址 переплутати в пам'яті адреси 如果我没有〜 错的话 якщо пам’ять мені не зраджує; якщо мене не обманює пам'ять; не
згадаю; не можу згадати. 2) (і己录)записати кого-що (запис); відзначити кого-що; брати що на замітку;(登记）зареєструвати кого-що. 〜工分 вести запис трудоднів; вести лік трудодня м; вести облік трудоодиниць;〜日 і己 в豸сти щоденник;〜笔і己 вести запис;把这 事〜在本子上 записати це в записну книжечку;〜在功劳簿上 занести в заслуги що. 3)(用于书名等）записки мн.\ нарис; рбзповідь; істбрія. 4)(标і己）мітка; знак. 5) (疲记）родимка; родима пля ма.
记仇 jichou відчувати злість, ненавидіти; бути злопам’ятним.
记得 ji-de пам'ятати кого-що，про кого-що.我 〜，我对你讲过这件事пам'ятаю, що я вам говорив про це;我不〜了 цьбго я вже не пам'ятаю.
记分 jif^n <体> вести рахунок балів.
记分册jifBncS (大学记分册）залікова книжка; (中小学记分册）журнал обліку успішності [учнів].
记分牌 jif^npdi < 体 > щит для ведення рахунків; показник рахунку 电动〜
електрифікований щит для ведення
рахунку; світлове табло.
记分员 jifenyuan〈体〉суддя, який рахує бали.
记分制 jifBnzh丨 <教> біпьна система.
记工员 jigongyuan обліковець трудоднів.
记功 jig5ng відзначити заслугу; поставити що в заслугу кому.
记过 jiguo догана; олосити (винести, зробити) догану.
记号 jihao знак; мітка; оцінка;打〜зробити (поставити) знак (мітку, оцінку,
позначку).
ій 'Ш jihen злопам’ятність (злопам'ятний); образливість (образливий); не забувати зла (образи), таїти зло (образу).不要为这些小Ф 〜не треба бути злопам’ятним через такі дріб’язки;他从不〜немйє в ньому злопам'ятності; він незлопам'ятний; він ніколи не був злопам'ятний (злопам’ятним).
记录 j丨Ш 1)(写下来）записати що (запис; зареєструвати що 〜报告 записати дбповідь; 〜被告供词 записати свідчення обвинувачуваного. 2)(录下的材料）протокол.会议〜 протокол засідання;作〜вести протокол;歹У 入〜занести до протоколу що. 3)(记录员） секретар м; протоколіст застар.当会议〜 секретарювати на зборах. 4)(成绩）рекорд. 世界~ світовий рекорд;仓1j造新〜поставити новий рекорд;〜仓丨J 造者 рекордсмен; рекордист;打破〜поб“ти рекорд;打破〜的飞 行速皮 рекордна швидкість польоту;〜曰


356
日щодня з'являються всс нові і нові рекорди.
记录片 jilupian <影> документальний фільм; кінодокумент. 历史〜 істбрико- документальний фільм;新闻〜хрбніка; хронікальний фільм; фільм-спектакль;大型 〜крупнометражний документальний фільм.
记录器 jilCiqi〈技〉реєстратор; рекордер.
记名 jimfng іменний.〜投票 іменне голосування; 不〜:таємне голосування;〜ііП# іменні цінні папери (акції);〜存款 іменний вклад.
记叨 jiming зазначати, відзначати; згадувати.
ійіи'/І jipiifa〈音> нотація спец.; нотний лист.
记淸 jiqlng чітко запам’ятати.
记取j'iqti 记住.〜教训взяти урок з чого;〜这 —教训 запам'ятати цей урок.
记认 jirdn розпізнавати, дізнаватися.
记时器 jishiqi хронограф.
记Ф儿jishir пам'ятати себе.他从四岁起帆〜了 він пам’ятає себе з чотирьох років.
记取文 jishiw6n мемуари.
记述jishCi —»•记载1).
ійіШ jisong читати напам'ять; учити напам'ять.
记闻 jiwen багато чути (про щось).
记性 ji-xing пам’ять ж.〜好 гарна (золота) пам’ять; пам'ятливий розм.; ~ 坏 погана (слабка, корбтка, дівоча) пам'ять; куряча (дірява) пам'ять (голова); голова як решето; голова решетом.
jixuti описовий стиль,
记叙文 jixuwen опис; стаття описового характеру.
记要 jiyao корбткі зведення; корбткий запис.新
.闻〜хроніка;会谈〜корбткий запис переговорів (бесіди);座谈会〜корбткий запис (протокол) співбесіди.
记忆 jiyi 1)(想起）згадати кого-що, про кого-що. 往事已经〜不起來了 минуле вже згладилося з пам'яті 2)(记住的印象）пам'ять лс.视觉〜< зорова пам’ять;听'觉〜〈七、〉слухова пам'ять;单凭〜可能有遗漏якщб робити тільки по пам'яті (на пам'ять), то можуть бути пропуски.
记忆力 jiyili пам’ять ж;.〜强 гарна (тверда) пам'ять;〜Ш слабшає пам'ять; гіпоамнезія спец.
і己十乙犹新 ji уі you хїп ще свіже в пам’яті.旧社 会的苦$ І活大家〜в усіх ще свіжа в пам'яті багатостраждальне життя в старому суспільстві;帝国主义的残酷掠夺和奴役，± 海工人阶级〜робітничий клас Шанхая ще добре пам'ятає жорстоку експлуатацію та гноблення з боку імперіалістів.
і己载（写下来）jizai записати що (записування), 把一切忠实地〜下来правдиво записати все так, як було. 2)(文章）запис лс.; записки лш.; показання. W史〜історичні записки;
的〜по записах у древніх джерелах.
记帐 j丨zhAng 1)(写帐）вбсти бухгалтерію; записати що в книги.〜免承 видатковий касовий ордер; ~ ЯІ і 正 документ лічильно-технічного призначення; jtii在公社 里〜він працює рахівником у народній комуні; він веде бухгалтерію нарбдної комуни;这笔开支还未〜ця витрата ще не записана в книги; цю витрату ще не внесли в
книги. 2)(赌帐）записати що в борг.
记者 j^zhg журналіст; журналістка; газетяр розлц газетярка розм..,(通讯员） кореспондент; кореспондентка;(釆访员) репортер,特派〜спеціальний кореспондент; спецкор;随军〜військбвий кореспондент;电 台〜радіожурналіст;电视台〜телерепорт泛р; 新闻摄影〜фотохронікф;当〜займатися журналістикою; працювати журналістом (кореспондентом, репортером);〜招待会 прес-конференція ж.;向〜发表谈 дати інтерв'ю кореспондентам.
记住 j'izhCi запам'ятати кого-що.他对你们说的 话要好好地〜запам’ятаєте добре, що він вам сказав.
记传 jizhuan історичні записки.
伎Я
伎 ji 1)(技能）кваліфікація; майстерність; вправність. 2)(歌伎）співачка;(舞伎） танцівниця.名〜відома співачка (танцівниця).
伎伎 jiji повільно рухатися (переступати).
jiliang махінація; хитрування; прийом. Ж 骗〜обл夕дна махінація; демагогічні прийоми; 鬼城〜підступні махінації (хитрування, прийоми);识破〜розпізнйти махінації.
伎巧 jiqiSo хитрий, винахідливий.
纪п.
纪 j'i (纪禅）дисципліна.军〜військбва дисципліна;校〜шкільні дисципліна.
纪 j丨〈地质> період.寒武〜кембрійський період; кембрій.
纪纲 jigang <书> законність; правопорядок спец.
jigong відзначати заслуги.
纪极 jijf кінець, межа.
纪录jilCi —»•记录
纪录片 jilupian -» 记录片 jilupian.
jilii дисципліна.劳动〜трудова дисципліна; 铁的〜залізна дисципліна; 遵,守〜 додержувати дисципліни;破坏〜порушити дисципліну;执夺亍〜викбнувати дисципліну; застосбвувати дисциплінарні заходи;不守〜 немає дисциплінованості; недисциплінова- ний;〜严明сувбра дисципліна;给予〜处分 накласти на кого дисциплінарне стягнення; 中央〜检查委员会Центральна комісія з перевірки дисципліни.
纪作性 jilUxing дисциплінованість.加强〜，革 命无不胜 зміцнимо дисципліну, і революція торжествуватиме.
纪年jinmn 1)(记年代的方式)літочислення. 2) (史书体裁）хроніка; літопис ж.
乡己年曰 jini焱nri пам'ятна дата.
纪念 jinian 1)(怀念）відзн6чити UfO\ ознаменувати що (ознаменування); у пам'ять кого-чого; в ознаменування чого.〜 国庆三十五周年 відзначити (ознаменувати) 35-у річницю з дня створення Китайської Нарбдної Республіки;〜文章发表三十周年з нагоди тридцятиріччя з дня опублікування статті;为了 〜鲁迅 у пам'ять (в ознаменування пам'яті) Jly Сюня;永远〜
士 вічно шанувати пам’ять загиблих героїв.
2)(作为纪念的）ювілейний.〜邮票ювілбйні марки;〜文集 ювілейний збірник 3)(记念品） подарунок на пам’ять.送给同志一本书作为 〜подарувати товаришу книгу на пам'ять.
參己念碑 jinianbei пам’ятник; монумент книжк:, (尖顶的纪念碑）обеліск,立~ поставити (спорудити) пам’ятник (монумент, обеліск); 人民英雄〜пам’ятник народним героям.
纪念册 jiniAncd альбом.
乡己念馆 jinianguan [меморіальний] музей. ^•迅〜 Музей Лу Сюня.
乡己念会 jinianhui ювілей; ювілейне торжество; урочисті збори (засідання); збори, присвячені пам'яті кого-чого.
纪念牌 jinmnpdi меморіальна дошка.
.纪念品 jini^ipTn 1)(留念的赠品）подарунок на пам'ять; сувенір. 2)(宝贵的历史遗物） сувенір; реліквія,长征〜сувенір Великого походу;历史〜історична реліквія.
纪念日jinmnri ювілей; річниця (纪念某人的纪 念口）день пам'яті кого.校庆十周年〜 десятилітній ювілей університету; десятилітня річниця з дня заснування університету;列宁逝世 ~ день пам'яті В.ІЛеніна.
纪念塔 jinianta пагода в пам’ять кого-чого.
纪念堂 jinmntdng будинок гйм’яті кого-чого.毛 泽东主席〜Будинок пам'яті Голови Мао Цзедуна.
乡己念亭 jinianting павільйон (альтанка) у пам'ять кого-чого.
纪念物 jiniAnwii 1) сувенір; 2) монумент.
纪序 jixu порядок, послідовність.
Ж jinianzhang медаль ж.; пам'ятний значок.赠送〜подарувйти пам'ятний значок; 交换〜обмінятися пам'ятними значками; Й 前另1J 着——枚〜на грудях висить (до грудей прикріплений, до грудей приколений) пам'ятний значок.
纪行 jixmg мандрівні записки.
纪要jly》o —记要j丨уйо.
纪元 jiyuan 1)(公元）наша ера.〜前 до нашої ери. 2)(时代）ера.在人类历史上开辟了新〜 відкрити нову еру в історії людства.
技ji.
技 ji —>•技能.绝〜найбільша (неперевершена, надзвичайна) майстерність (мистецтво).
ЙіІ jidao техніка, майстерність.
技工 jigong кваліфікований робітник; майстер. У、级〜майстер восьмого розряду.
技击 jij 了 бокс.
技能 jineng кваліфікація; майстерність; вправність, 产〜виробнича кваліфікація (вправність);学〜здобувати (одержувати) кваліфікацію; опановувати майстерністю.
技能等级 jinengdSngji кваліфікація.
技巧 jiqiao 1)(巧妙的才能）майстерність; мистецтво; техніка;绘画的〜тбхніка малювання; 〜опанувати майстерністю (мистецтвом, технікою);卖弄〜хизуватися своєю майстерністю;做得很有〜зрбблено надзвичайно майстерно, з великою майстерністю); 要作得好，每•兒〜是远远小够的щоб зробити добре, однієї техніки (однієї майстерності) далеко не дбсить. 2)(熟会东技


357
巧)навичка.〜ijl| їіі тренування для засвоє ння яких-небудь навичок.
技巧运动 jiqiao yundong <体> акробйтика.
技巧运动员 jiqiao yundongyuan акробат; акробатка.
技师 jishi технік.
技术jishu 1)(经验和知识）техніка.〜革命 технічна революція;中等〜学校 технікум; політехнікум (指综合性技术学校)；基本〜知 识 техмінімум;〜人员 інженерно-технічні працівники; техперсонал; технічний персонал;〜编辑 технічний редактор; техред; 〜作物 <植> технічні культури;〜高明 висбка майстерність; висбка техніка; висококваліфікований; 〜落后 технічна відсталість; 〜不够高 не вистачає техніки;〜观点 техніцизм книжк.;单纯〜观点 голий техніцизм; 〜передова техніка;〜十春 технічні зведення;〜保密 зберігати технічні секрети;操作〜технолбгія процесів;生产〜 технічна експлуатація; техніка виробництва; 安全〜правила техніки безпеки;
不难 технічно (з технічної сторони) не важко; 学会〜опанувйти технікою;农业〜推广站 станція по поширенню агротехнічних знань. 2)(专指技术装备）техніка.〜装 备 техніка;〜革新 технічне новаторство;〜改 造 технічна реконструкція;〜设і十 технічний проект.
技术操作 jishucaozuo технолбгія, технологічний.
技术名词 jishummgci технічна термінологія.
技术性jishuxing технічний.这只是〜问题це лише питання техніки; це суто технічне питання.
技术员 jishuyuan технік.
技术作物 jishuzuowu〈农〉технічні культури.
技痒 jiySng так і свербить (підмиває) показати своє мистецтво (уміння); прост.; сверблять руки.
技艺jiy'i ->技巧1). 芰ji.
变 ji〈植> водяний горіх.
jihe лотос, листя та квіти лотоса.
忌ji.
忌 ji 1)(忌妒）заздрити кому-чому (заздрість ж.).〜才 заздрити талантам (здібностям) інших. 2)(禁忌）утриматися (помірність); дієта (дієтичний);(不宜有）не можна допускати; неприпустимо. 〜油腻 утриматися від жирного;〜生冷 дієта з забороною їсти сире і холбдне; Ш утриматися від м'ясної і рибної страви; дієта з забороною їсти м'ясну і рибну страву (以上两种译法指因病禁忌）забор6на їсти скоромне (指信教іГі/茹素）；〜辛辣 остерігатися гострої їжі;〜胃 утримуватися від спиртного; остерігатися спиртного; Щ% 问题，〜带主观性、片面性和表面性при дослідженні будь-якого питання потрібно остерігатися суб’єктивізму, однобічності і повсрхиевості. 3)忌讳•
jichen пам'ять ж.; день смерті.
忌、惮 jidan < 书 > побоюватися чого (побоювання); боятися кого-чого (острах ж.),有所〜є щось (щось, деякі речі), що кого
зупиняло; є чого побоюватися (боятися); jlil 对你有所〜у нього є (було) через що вас боятися (побоюватися); ви для нього стримуюча сила.
忌妒 ji-du —»•嫉妒 jidCi. 忌妒心 jl-duxTn —> 嫉妒心 jidCixTn.
jihen ненавидіти; ненависть, ревнощі {до когось).
忌讳 ji-hui '1.(禁忌）табу невідм., с.\ заборона. 触犯〜порушувати табу (заборону)各种〜大 半是由于信和_教关系产生的усіляк табу (заборони) виникли здебільшого з марновірних і релігійних причин. 2)(不愿） уникати чого, з неознач.; не терпіти розм.祖 父最〜冬家说他年老：для дідуся найнеприємніше - це коли говорять про його старість; дідусь більше всього не терпить, коли говорять про його старість;他 〜谈自己的歹戈疾він уникає говорити про свою інвалідність.
忌酒 jljili кинути пити.
忌刻 jike заздрісно й уїдливо.
忌 口 jik6u дотримуватися дієти, постувати.
忌'食 jishi утримуватися від їжі, постувати.
忌心 jixTn ревнощі, заздрощі.
忌嘴 jizui дотримувати дієти.
际ji.
际 ji 1)(边际）межі мн.; границя; край.天〜 обрій;林〜край (крайка) лісу. 2)(里面）у голові; у думках; у грудях; у душі; у серці. 3) (彼此间）між ким-чим^ кого-чого; між ким-чим, кого-чого; між-;行星 ~ між план^твмм; міжпланетний; ~ ^ ^ ^ змагання з баскетболу між школами;厂〜协 作 міжзаводська координація; міжзаводське співробітництво; співробітництво між заводами. 4)(时候）у момент.成败之〜[у] вирішальний момент; у [той] момент, коли зважувалося питання успіху (перемоги);正 当革命胜利之〜у той момент (саме в той час), коли прийшла перембга революції; у момент перемоги (торжества) революції;值 此建国四十周年之〜з нагоди 40-ої річниці з дня заснування республіки (королівства).
际昌 jich§ng цілковите щастя.
Р示胃 jiji6 приймати.
Р示ій jiyu <^> доля; доля; призначення ж.
^ jl另见ХІ.
系 ji (打结)зав'язати що (зав'язка розм.);(扣) застібнути що.〜鞋带 зав'язати шнурки черевиків; зашнурувати черевики;〜皮带 підперезатися ременем;〜裤子 оперезатися; 〜зав'язати краватку;〜会丑手П застебнути ґудзика;用绳子〜上 зв'язати мотузкою;在辫 子上〜花结 зав'язати бант на косі (на косах) 把马〜在树旁прив'язати коня до дерева;要〜 得紧些 треба зав'язати (стягти) міцніше (сильніше).
近ji.
近 ji —> jin
妓ji.
妓家 jijm повія.
妓女 jinu повія; публічна жінка; суспільного темпераменту застар.
жфтва
妓 І院 jiyuan публічний дім; дім розпусти застар.
剂Л
剂 ji 1)(药物）зйсіб; ліки;(汤药）декбкт застар.;(试剂）агбнт; реактив.麻醉〜 наркотичний засіб; жарознижуюче
[засіб]; ліки (засіб) від жару;冷太卩〜 жарознижуючий засіб. 2) (中药一服） прийом.第二〜室句 декокт (ліки) для другого прийому他吃过儿〜中іі以后病好了 він видужав після того, як кілька разів прийняв китайські ліки.
齐lj刀 jidao ножиці.
剂量 j'llidng <药> дбза.增加〜збільшити дозу; 按〜服药приймати дозами;这个医生用药 〜―向 f艮重 цей лікар прописує ліки завжди з дуже сильним дозуванням.
剂钱 jiqidn ціна ліків.
剂型 jixing <药> ліки в таблетках;片状〜ліки у вигляді таблеток.
齐|』子 ji-zi кулька тіста для закваски.
季
ji.
季 ji 1)(三个月）сезон.冬〜зимбвий сезбн; зима;四〜чотири пори року; чотири сезони. 季节.雨〜дощова пора [року]; дощовий сезон [року]; період дощів;旺 ~ сезбн пожвавлення; [самий] сезон;淡〜мертвий сезон; період затишку; не сезон чому, чого. 3) (—季的最后一个月）останній місяць сезону. 〜冬 останній місяць зимового сезону. .
季报 jibao квартальний звіт, облік, jidi наймолодший брат.
季度 jidCi квартал, ~ 计划 квартальний (поквартальний) план;会计〜报告 квартальний звіт;〜奖金 квартальні преміальні; преміальні за минулий квартал; 本年第二〜другий квартал цього (поточного) року.
季风 jifBng <气> мусон.
季父 jifii наймолодший брат батька; дядько ч.
季候风jih6uf^ng —>季风
季节 jijie сезон; пори; період;〜价格 сезонна ціна;〜差价 різниця в сезонних цінах на що\ зміна в сезонних цінах на що;通航 ~ навігаційний сезон; 农忙〜 сільськогосподарські жнива; гаряча пора польових робіт; період напружених сільськогосподарських робіт;在春耕农忙〜у гарячу пору весняної оранки;农闲〜час, ВІЛЬНИЙ ВІД ПОЛЬОВИХ робІТ5^Ш萄成熟〜сезон винограду.
季节工 jijieg6ng сезонний робітник.
季节性 jijiSxing сезонність (сезонний).〜的工作 сезонна роббта;〜的需耍 сезонний попит.
季 Т*У jikan трьохмісячник; видання, що виходить поквартально.
季末 jimo кінець епохи, до найостанніших часів.
季母 jimu дружина наймолодшого брата батька; тітка.
季女 jinu наймолодша дочка.
季票 jipiao сезонний квиток.
季儿 jir період, сезон.
季指 jizhT мізинець.


358
季祖母 jiztimCi бабуся.
济ji兄见Л.
济 ji допомагати кому-чому (допомога ж.);〜困 扶危 врятувати кого-що в лиху; виручити кого-що з лиха;〜Щ 扶 Ш [прийти на] допомбгу слабким і незаможним.
济恶 ji，e сприяти злу, робити зло.
济活 jihu6 рятувати, повертати до життя.
济急 jiji визволити кого-що, прост.; визволити (виручити) кого-що з лиха.这济不了 他的急 це не може його визволити (врятувати); цього не дбсить, щоб його визволити (виручити) [з лиха].
济救 jijiii рятувати, виручати.
济赖 jihi допомога; підтримка.
济贫 jipin допомагати бідним.
济世 jishi благодіяння світу; облагодіяти світу. 〜活人 займатися доброчинністю; рятувати людям життя.
事 jishi допомогти (принести користь) справі; впоратися [зі справою].
济脱 jltuo допомогти вийти зі скрутного становища; виручити.
济勋 jixun подвиг.
济宥 jiyou допомагати, допомога.
荠А
莽菜 jicai〈植〉сумочник вівчарський.
洎Я
УЙ ji 1) мити (сполоскувати) казан; 2) досягати;
* 	до; 3) м’ясний відвар.
泪乎 jihii до того часу, коли...; доти, поки...
既Я
既j’1 1) <书> (已经）уж么〜成事实факт, що здійснився;〜定方针 намічений курс;〜定办 法 розроблені заходи;〜得权利 придбане право;〜定目标ви:значена мета.既然.〜来 之，贝1J安之 як уже приїхав, то не думай про повернення; взя вшись за гуж, не говори, що не дуж;你卩问到这里，那就不妨告诉你раз уже ви запитуєте про це, то можна, звичайно, вам сказати. 3)(表示雜有）і..., і...; як..., так і... 身体〜高且壮висбкої і міцнбї статури;〜好又 便宜 і добре, і дешево; дешево і сердито;〜无 亲戚，又无朋友 немйє ні друзів, ні рідних;〜 要〒劲十足，又要劳逸结合напружувати всі зусилля й у той же час з'єднати працю з відпоч卩нком;〜要有冲天的干劲，也要有科学 的分析 необхідні як висбкий ентузіазм, так і науковий підхід; необхідні як висбкий ентузіазм, так і науковий аналіз подій та я'вищ;我们的人民解放军〜是#斗队，又是工 作队、生产队 наша Народно-визвольна армія є бойовим і, разом із тим, робочим й виробничим загоном他〜是工人，又是工程 师він і робітник, і інженер;他对我〜非贲骂， він не те щоб мене лаяв і не те щоб хвалив. ‘
既毕 jibi завершений.
既而ji'er <书> незабаром;〜雨止，欣然登山 незабаром дощ перестав, і ми весело (із задоволенням) піднялися на гору.
既昏 jMn сутеніло, у сутінках, сутінки.
既久 jijiii вже давно, дбвгий час (тому).
既然 jiran раз розм.; оскільки.〜如此 якщо це так; оскільки [усе] це так;你〜不知道，那就
不耍说 раз ви не знаєте, то не потрібно говорити;〜你同意，那我也不反对оскільки ви згодні [з цим], [то] і я не заперечую.
既苦 jirud якщо, коли; незабаром.
既使 jishT якби.
既往 jiwSng минуле, в минулому.
BjC 1+1 ji wang bu jiu минуле не в докір;
минуле в провину не ставиться; не переслідувати (не звинувачувати) за старе (за минуле).
既jiyue <Ш> нескорочений, простий (про дріб).
堆Я
堆 ji 1) твердий ґрунт; 2) гончарний виріб, кераміка.
哜п.
挤喂 jichu6 прббувати (на смак), скуштувати.
挤挤嗜嘻ji-jicaocao шум (шуміти).隔壁房内〜 说了一 个晚上 із сусідньої кімнати цілий вечір лунали голоси;那里面〜的，不知在说 些什么 у тій кімнаті лунав шум голосів, невідбмо, про що йшла розмбва.
觊ji.
规觎 jiyii〈书〉претендувати на що (претензія); заздрити кому-чому, прост.; із прагненням дивитися на що.〜世界霸权 претендувати на світову гегемонію;〜他人财产 заздритися на чуже добро.
继ji.
继j'i 1)继续.〜…之后слідом за ким-чим;无以 为〜не було можливості (сил) продбвжити почйте;〜中国革命之后，亚洲、非洲、拉丁 美洲广大地¥的人民革命斗争空前高涨 після революції в Китаї революційна боротьба народів величезних районів Азії, Африки і Латинської Америки набула небувало широкого розмаху.
继承 jichSng 1)(承接遗产）успадковувати що (успадкування).〜贝才产 успадковувати майно; одержати у спадщину майно;依法 ~ успадковувати за законом;照遗嘱〜 успадковувати за заповітом 2)(继承亊业） продовжувати що，з неознач. (продовження); успадковувати що (успадкування).〜优良传 统 продовжувати (успадкувати) кращі традиції;〜革命传统 продовжувати (розвивати, успадкувати) революційні традиції;〜先烈的遗志 успадкувати висбкі прагнення полеглих героїв;批判地〜文化遗 产 критично прийняти культурну спадщину; 〜革命先辈的事业продбвжити справу революціонерів-попередників;〜和发扬”五 匹，，精神 успадкувати і розвивати дух руху ”4 травня";〜关系 спадкоємний зв'язок.
继承法 jichengfa〈法〉закон про успадкування; спадкоємне право.
ШЖШ. jichengquan <Ш> право успадкування; права спадщини.
继承人 jichSngnhi < 法 > спадкоємець; спадкоємиця.法定〜спадкоємець за законом; законний спадкоємець.
继承物 jichengwu успадкована річ; спадщина.
继承性 jich6ngxing наступність; спадкоємство. 文化传统的〜наступність культурних традицій; J2、想的〜спадкоємство думок.
Ш fh ^ jichengzhe продовжувач; продовжувачка; спадкоємець; спадкоємиця. 马克思和恩&斯学说的〜продовжувачі (послідовники) вчення Маркса і Енгельса;
〜спадкоємці революційних
традицій.
继电器 jidiAnqi <电> реле невідм.
继而 ji er слідом за кіш-чим\ слідом за ким-чим\ потім;先是一人领唱，〜大家跟右一起唱 спершу заспівує один, а потім (слідом за ним) підхоплюють інші.
继夫 jifti другий ЧОЛОВІК.
继父 j丨fti ВІТЧИМ.
继另 jijiu брат мачухи.
继母 jimii мачуха.
继女 jinfi пасербиця.
继配jipdi 继军.
继亲 jiqTn 1) одружуватися; 2) мачуха.
继任 jirdn замінити кого-що (заміщення).遗 缺由某某〜вакансія буде заміщена таким-то.
继室 jishi друга дружина [після смерті першої дружини].娶〜одр^Ькуватися вдруге після емфті дружини.
继嗣 jisi <书> 1)(收作儿子）усиновити кого (усиновлення). 2)(嗣子）прийомний син.
继往开来 ji wang kai lai успадкувати і продбвжити; продбвжити і розвинути
успадковане; прийняти естафету від
старшого покоління і пронести її в майбутнє; творчо продовжувати почате.
继位 jiw占і〈史〉успадкувати престол.
继续 j'ixCi 1)(连下去）продбвжуваги що, з неознач. (продовження);(延续）тривати;(连 续不断）безупинно; неухильно,〜不停 трива ти безупинно;〜工作 продовжувати роботу; 〜努力 неухильно докладати зусиль;〜发展 подальший розвиток;〜革命 продовжувати революцію; безупинно вести революцію; а〜 沿着社会主义道路阔步前进І д^лі широкою ходою йти вперед по шляху соціалізму. 2)(有连续关系的另一中）продовження.
继子 jizi 1) пасинок, прийомний син; 2) всиновлення.
jizlyue дбговір на всиновлення.
悸п.
t季动 jidong тремтіти, битися {про серце).
淨惧 jiju туга, сум.
寄
ji.
寄 ji 1)(递送）послати що (посилка); відправити що (відправлення) послати (відправити)〜信 лист;〜包襄 відправити посилку;〜钱 послати (перевести) гроші; зробити грошовий переказ;转〜переслати що\ 信件已经〜走了 листи вже відправлені (послані, відіслані). 2)(寄放)віддати (здати) що на збереження,把大衣和帽子〜一下 віддати (здати) пальто і шапку на збереження.
寄存 jiciin віддати (здати) що на збереження.
寄存室 jiciinshi камера схову.
寄 Ш jidi доставка (доставляти що); відправлення (відправляти що).〜邮件 доставка (відправлення) пошти.
寄爹 jidie названий батько.


359
寄儿 ji，er названий син.
寄放 j і fang віддати (здати) що на збереження; залишити що в кого，把书〜在我这里 залишити книги в мене.
$方欠处 jifangchu пункт (місце) збереження. 4亍 李〜камера схову багажу 自4亍$〜стоянка велосипедів; пункт здачі велосипедів на збереження.
寄费 jifei вартість пересилання; витрата на пересилання (на транспортування). 多 少〜？ скільки потрібно заплатити за посилку?
寄父 jifii названий (прийомний) батько.
寄回 jihui відправити (відіслати) що назад.
寄货 jihuo комісійний товар.
寄迹 jiji < 书 > знайти пристанище; жити пустельником;〜山林 жити в самоті (у тиші); 〜江湖 мандрувати.
寄籍 jiji [постійне] місце проживання 〜苏州 мати постійне проживання в місті Сучжоу.
寄监 jijmn поміщати до в’язниці.
寄件人 jijianren відправник (поштою), адресант.
寄居 jiju [тимчасово] жити; зупинитися 〜在朋 友家里зупинитися у приятеля;她从小就〜在 夕卜祖父家里 вона з дитинства живе в дідуся [по матері].
寄居搜 jijiixid <动> рак-пустч^льник.
寄卖 jin^i (委托寄卖）віддати що на комісію; (代理寄卖）прийняти що на комісію,代客〜 приймати що на комісію (на комісійний продаж) [від клієнтів];托店里〜віддйти що [у магазин] на комісію;〜的商品 комісійний товар;〜价格 комісійна ціна.
寄卖行 jimaihang комісійний магазин; комісіонка розм.
寄母 jimii названа (прийомна) мати.
寄娘 jiniang названа мати.
寄女 jinu названа (прийомна) дочка.
寄人窝下 ji ren li xia жити чужими милостями; бути в кого на хлібах; поневірятися по чужих людях.
寄生 jlsh5ng 1) < 生物 > паразитизм (паразитувати). 体内〜 внутрішній паразитизм;〜在动物的身体上паразитувати на тілі тварин;〜植物 паразитні рослини;〜电 流 < 电> паразитні струми.(靠剥削为生） паразитувати (паразитизм) книжк.; дармоїдствувати. ~Р介级 паразитарні класи;〜 生活 паразитство застар.., паразитизм книжк.; паразитарне існування; паразитичний характер (паразитичний спбсіб) життя; 过〜生活 жити паразитом; дармоїдствувати розм.; дармоїдствувати;帝国主义是〜的、腐 朽的、垂死的资本主义імперіалізм є паразитичний, загниваючий і умираючий капіталізм.
寄生虫 jlsh6ngch6ng 1) <生物> паразит. 2)(剥 削者）паразит; дармоїд; дармоїдка.
奇生生物学 j isheng-shengwuxue паразитологія.
寄生物学家 jishgng-shSngwiixudji3 паразитолог.
寄生性 jishengxing паразитичний характер; паразитизм книжк.资本的〜паразитизм капіталу; паразитичний характер (паразитичні риси) капіталу.
寄生者 jishengzhe дармоїд, паразит.
寄食 jishi жити на хлібах у кого、(吃闲饭） дармоїдствувати (дармоїдство) рот.
寄哲jish6u~>寄卖.
寄宿 jisu 1)(借宿）зупинитися на нічліг (на ночівлю); ночувати.〜在一个朋友家里 зупинитись на нічліг у будинку знайомого; 能不能在你这里〜一夜？ чи можна зупинитися у вас на ніч? чи можна у вас [тут] переночувати? 2)(住校）жити в інтернаті; жити в гуртожитку при школі (при інституті, при університеті).
寄宿舍 jisCishe гуртожиток, інтернат.
寄宿生 jisusheng інтерн.
寄托 jituo 1)(托付）доручати кого-що кому-чому\ здати (віддати) що на збереження. 把东西〜在朋友家здати речі на збереження знайомому;把孩子〜在邻居家доручити дітей сусідам. 2)(把希望、理想等放6某人 某事上)жити ким-чим\ покладати що на кого-що (покладання),精神有所〜їсти чим жити; мати щиросердечне задоволення; ІС 一切都〜在未来 ЖИТИ ОДНИМ ТІЛЬКИ
майбутнім;党和国家对青年〜了很大希望 Партія і держава покладають великі надії на молодь.
寄信 jixin послати (комусь) лист.
寄信人 jixinrSn відправник (листа), адресант.
寄押 jiya тримати кого під [тимчасовим] арештом; [тимчасово] затримати кого.
寄养 jiyang віддати на виховання [у чужий дім].
寄予 j丨уй 1) —»•寄托 2) 2.(给予）зробити що; виразити що (вираження).〜关怀 подбати;〜 同情 висловити співчуття ; співчувати.
寄寓jiyi <书> —寄居. 寄主 jizhii < 生物 > хазяїн.
寄住 jizhu мешкати, квартирувати.
寄子 jizT названий (прийомний) син.
寂
ji.
寂 ji —>•寂静.〜无一人 повна тиша, і ні жодної живої душі 2) 寂寞.
ШШ jiji тихий, спокійний, безмовний.
寂静 jijing тиша (тихий); безмовність (безмовний).〜无声 стоггь мертва (повна) тиша;〜的夜 тиха (безмовна) ніч.
寂寥jilido <书>—寂寞.
寂寞 jim6 нудний (нудьгувати, нудьга);(孤单） самотній (самітність).很感〜држе нудно; сильно нудьгувати; сильна нудьга; страшенна нудьга; почувати себе самотнім; почуття самітності.
寂然 jiran〈书〉тихо; безмовно.〜无声 повна тиша; безмовність.
悸
ji.
t季 ji <书> тріпотіти від страху; трепет страху (жаху).
择栗 jiii тремтіти (тріпотіти) від страху.
祭j丨•
祭 ji —»•祭祀.〜祖 приносити жертву предкам; обряд поминання предків. 2) —»•祭公〜
士 жалобний мітинг (обряд), присвячений загиблим героям. 3)(使用）застосбвувати що.
〜起法宝 пустити в хід свій козир; застосбвувати магічний засіб.
祭椅 jidao приносити жертви та молитися.
祭奠 jidi^i ушанувати пам’ять кого.
祭礼 jiii 1)(祭祀仪式）обря’д жертвоприношення; обряд поминання. 2) (祭品）жертва.
祭品 jipTn жертва.
祭器 jiqi жертовне начиння.
祭司 jlsT <宗> 5|фЄЦЬ.
祭丰已 jisi жертвоприношення; робити жертвоприношення; приносити жертву.
祭坛 jidn вівтар */.; жертовник.
祭文jiwen (对死者的祭文）жалобна мова; жалобне слово;(对神的祭文）хвалебна мова [на честь божества].
祭献 jixian приносити в жертву. jixiSng жертвоприношення.
祭灶 jizao жертвоприношення божеству (богу) вогнища.
蓟я'
Щ jl <植> будя к япбнський.
荠ji.
Щ- ji <书> 1)(天气转咭）прояснитися.雪〜 проясніло (небо прояснилося) після снігопаду;后初〜погода розгулялася після дощу. 2)(怒气消散）прояснитися; проясніти (прояснення).色〜обличчя прояснилося (проясніло).
Ш jifan м'який вираз обличчя; добродушність, м'якість, м'якосердя.
雾后 jihou після дощу.
雾曰 jiri ясний (погожий) день.
雾止 jizhi припинятися, переставати (про дощ і т.п.).
堅ji.
Ш ji —> хі.
鞔ji.
就 ji — xi.
Ш]\ 1) густа трава; 2) приходити, досягати.
Ш ji.
卷 ji 1) шкбдити, псувати; 2) не любити, ненавидіти, відчувати огиду; 3) вчити, наставляти, повчати.
ш
Жі J1.
幾 ji 1) наблизитись до; бути близьким (до); 2) подавати надію; доходити до межі; бути близьким до досконалості; 3) сподіватися, мріяти; 4) —> jT.
襟ji.
Щ ji 1) берег ріки (гористий); 2) западина (яма, тріщина) на дні моря.
瘈г丨.
瘈 ji -> zhi.
.slji.
暨 ji 1)(和）2)(至）і до чого; по що.〜今 до тепер.
暨毁 jiji 1) рішучий/твердий; 2) змушений, крізь силу.


360
餅ji.
Ш ji <动> анчбус.
稷ji.
稷 ji 1) (Ш) «просо. 2)(谷神）бог хлібів (родючості).
鲫я
舍即鱼 jiyii <动> карась ч.〜汤 юшка з карасів; карасяча юшка.
Ш ji.
蹈 ji стати на коліна.
概j丨.
Щ ji щільний, рясний, густий.
J1.
Ш ji вузол; шиньйон,挽〜укласти волосся вузлом, зав'язувати волосся в вузол, jihuan шиньйон, зачіска.
冀
ji.
Ж ji 〈书> сподіватися на що，з неознач.; плекати надію на що; плекати мрію; прагнути до чого, з неознач. (прагнення); розраховувати на що， з неознач.
(розрахунок).〜其成功 сподіватися (розраховувати, плекати надію) на успіх.
冀望 jiwang сподіватися, розраховувати (на); мріяти про...; очікувати.
冀愿 jiyuan сподіватися; сподівання, мрія.
襟Я
様 ji неклейке просо.
様子 ji-zi 1) <植> прбсо. 2)(指子实）просо.
胸.
Ш ji <书> породистий кінь; рисак; скакун.
愿ji.
Ш ji вовняна тканина; вовняний; ворсистий;
вовняний одяг.
ШЙ jiyu річковий окунь.
駿,
Ш ji дзі {назва гірської отруйної трави).
力口 ji^ 1)(占在一起）додати що до чого (додаток, збільшення); скласти що з чим (додавання); плюс.把两个数目〜起來скласти два числа; 二〜二等于 ffl до двох додати два буде чотири; два плюс два дорівнює чотирьом. 2)(增力П) додати що, чого (додатокрот.); (додавання, добавка рот.).〜钱 додати грошей;〜薪 додати зарплатню; збільшити податок; 〜点儿糖 додйти трохи цукру;〜演 дати додаткоЬу (надпрограмну) виставу;〜％ 电@ додатковий кіносеанс. 3)(安放）поставити що; робити що.〜符号 поставити знак;〜注角？ поставити що примітками (поясненням); скласти коментар; коментувати що\ 把另і•任〜 在...奋」二 покласти відповідальність на кого.
4)加以 1).多〜小心 б^ги надзвичайно обережним;请多〜小心大〜鼓励посилено заохочувати кого-що; велике заохочення;
сильно надихнути кого-що; велика наснага; 对可能产生的Ь果未〜考虑не обміркувати (не зважити, не продумати) можливих наслідків.
力班 jiaban понаднормова роббта; працювати надурочно;(力口班次）працювати додатковою зміною.〜加点 понаднормова роббта; працювати надурочно.
力Гі Ш 费 jiabanfei понаднормові; зарплата за додаткову зміну.
ІПІп jiabei 1)(加一倍)подвоїти що (подвоєння); удвічі; подвійно.〜奉还 вір; подвоїти що; подвійно (удвічі більше， у подвійному розмірі);〜偿付 подвоїти оплату; оплатити що подвійно. 2)(程度深）помнбжити що (множення); підсилити що (посилення); подвоїти що (подвоєння); значно; набагато. 〜注意 підсилити (подвоїти) увагу;〜努力 помножити старання; подвоїти енергію (зусилля);应〜警惕 слід підсилити пильність.
力口 长 jiachang подовжити що (подовження); наростити що; збільшити що в довжину.〜缆 绳 наростити канат.
力口粗 jiacu стовстити що (стовщення).把绳子〜 стовстити мотузку.
加大 ji5d& збільшити що (збільшення).把尺寸〜 збільшити рбзмір;把孔眼 ~ збільшити діаметр отвору; обробити отвір; розсвердлити діру.
力口点 jiadian понаднормовий; відпрацьовувати понаднормові.
力口 多 jiaduo збільшитися (збільшення); збільшитися (множення).
力П 法 jiafa (数）додавання.
力口高 jiagao піднімати що (підняття , підйбм); надбудувати що (над-, будівництво).〜房里 підняти (надбудувати) будинок;把房屋〜— 层надбудувйти один поверх;〜水池的水位 підвищити рівень води в басейні;〜三公尺 підняти на три метри.
力Ц工 jiagong обробка (обробити що).金属〜 обробка металу;粮食〜обробка зерна;将皮 革 ~ обробити шкіру;〜订货 [дати] замовлення на переробку напівфабрикатів (сировини); надання напівфабрикатів і сировини для подальшої переробки; надання замовлень на переробку сировини і виготовлення продукції;艺术〜худбжня обробка;最后〜обрббка; остаточна обробка;
•小说的最后〜обробка (остаточна обробка) роману;〜制造业 обробна промисловість;将 草药〜^炼成药品 виробляти ліки з цілющих трав і рослин.
加工场 jiag6ngchSng майстерня з обробки чого.
加固 jiagCi зміцнити що (зміцнення).用植树的 方法来〜河堤 зміцнити дамбу шляхом деревонасадження (садіння дерев).
加害 jiahai заподіювати шкоду; шкідливий.
加号<数> плюс; знак плюса.打上〜 поставити плюс (знак плюса).
力[Ш jiahou стовстити що (стовщення)〜塾圈 протовщити прокладку;把棉妖〜додати вати у ватник.
加价 jiajia підвищити ціну [на товари]; робити націнку; націнка (націнити що) спец.
力П 减 jiajian додавати і віднімати; додавання і віднімання.
力口 紧 jiajtn форсувати чого (форсування); підсилити що (посилення); прискорити що (прискорення). 〜工作 форсувати (прискорити) роботу;〜生产 форсувати (підсилити) виробництво; прискорити темпи виробництва; Ш 备 готуватися
форсованими (прискореними) темпами;〜地 Т 资源іЙ 勘探 підселити пошуково-розвідувальні роботи;工作正在〜 进行 роббта йде на пбвний хід.
加劲ji^jin —加油2).
力П 居1J jiaju загострити що (загострення); підсилити що (посилення).〜分歧 привести до загострення розбіжностей;〜紧张局势 підсилити напруженість;资本主义国家的不 平衡发展更 〜нерівномірний розвиток капіталістичних країн усе більш підсилюється; 病势〜了 хворбба загострилася; стан хвброго погіршився.
加快 jiakuM 加速.〜脚步 прискбрити кроки; додати кроку;〜速度 збільшити швидкість; прискорити темпи.
力卩宽 jiakuan розширити що (розширення); збільшити що в ширину.〜马路 розширити вулицю.
力口里 ji5lT〈化> калій, калієвий.
加料 jiSliSo 1) <冶> прийняття сировини. 2)(优 质的)високо» кісний.
力口仑 jialun галон.
加码 jiSmS 1)(提高价格）підвищити (підняти) ціну на товар. 2)(赌博加注）збільшити ставку. 3)(提高指标）підвищити норму.
力口盟 jmmeng вступити в союз. ~共和国 союзна республіка.
力卩冕 jiamian коронація (коронувати кого).〜典 礼 коронація; коронаційні урочистості;给... 举行〜典礼 коронувати кого; вінчати кого на царство.
力卩拿大人 jianadaren канадець (канадський); канадка.
力卩拿 і吾 jianayQ каннарська мова.
加农堪 ji5n<3ngpk> <军> пушка.
力Ц 强 jiaqiang підсилити що (посилення); кріпити що 〜党的领导 посилення партійного керівництва;〜无产阶级专政 підсилити диктатуру пролетаріату;〜基层组 织 підсилити низові організації;〜政治思想 工作 підсилювати ідейно-політичну роботу; 〜薄弱环节підсилити слабкі ланки;〜工农联 盟 кріпити союз робітників і селя н;〜团结 кріпити єдність (єднання); зміцнювати згуртованість;〜国防 кріпити оборону країни; 〜注意 підсилити (збільшити) увагу 〜管理 поліпшити керування;〜战备 підсилити підготовку на випадок війни.
力П 热 jiare нагріти що (нагрів, нагрівання); підігріти що (підігрів, підігрівання).
加热器 jiareqi <技> нагрівам; підігрівник; нагрівальний прибор.电〜електропідігрівач.
力卩日 jmri багато днів підряд, день за днем.
力卩入 jmm 1)(放进）додати що, чого (додавання, добавка розм.).\ 〜少许食盐 додати повареної солі. 2)(参力口）вступити (вступ) у що\ взяти участь у чому; брати участь у чому.〜中国共 产党 вступити в Комуністичну партію Китаю;〜工会 вступити у профспілку; стати


361
членом профспілки;〜组会只 взяти участь (брати участь) у такій-то організації;〜中国
ІІ 	прийняти китайське громадянство; перейти в китайське громадянство;〜战斗 вступити в бій.
jjlli： jiashang І)—> 加 2)，3).〜许多罪名 звалити масу обвинувачень, до того ж; плюс до того (до цього); на додаток до того (до цього); вдобавок.〜他还不熟悉愔况до того ж (плюс до того, вдобавок) він ще не знайомий з ситуацією.
加深 jiashen поглибити що (поглиблення); збільшити що (збільшення) книжк. ~矿井 поглибити шахту;〜河床 поглибити русло ріки;〜成见 посилювати упередження; збільшувати упередженість; 〜矛盾 поглибити (збільшити) суперечності;危机 日见〜криза поглиблюється (загострюється)
з 	кожним днем.
加数 ji^shCi <数> доМнок.
力П 速 jiasu прискорити що (прискорення); форсувати що (форсування).〜生产过程 прискорювати процес виробництва;〜社会主 义工业化 прискорення соціалістичної індустріалізації;〜发展农业 форсування рбзвитку сільськбго господарства;〜运动〈理> прискорений рух.
加速度 jiSsCidCi < 理 > 叩искбрення; акселерація. 加速计 jiSsCiji < 理 > акселербметр; акцелерометр.
力口 莫器 jiasuanqi лічильна машина; арифмометр.
加特力教 ji§t6liji^o католицтво, католицизм.
力卩速器 jiSsuqi <Щ> прискорювач; акселератор; акселератор.回旋〜циклотрбн;电子回旋〜 мікротрон; бетатрон.
力口委 ji^wgi оформити чиє призначення.
加薪 jiSxTn додавати жалування, прибавка.
力卩压 jiaya збільшувати тиск, нагнітати.
力П以 jiSyT І) (ій^Т) зробити що; зайнятися чим. 〜清理 зробити (провести) ліквідацію; зайнятися ліквідацією; ліквідувати;〜整理 привести що в порядок; упорядкувати що;〜 分析 зробити аналіз; аналізувати що;〜解决 зайнятися рішенням (дозволом); знайти рішення; дозволити що;〜改革 здійснити реформу; реформувати що;〜纟Ч 正 внести виправлення; поправити що;〜批评 піддати кого-що критиці; критикувати кого-що;〜Р且 Ш лагодити перешкоди; перешкоджати;〜公 布 зрадити гласності; оголосити що; опублікувати що. 2) —*■力Ц上 3).
力П意 ji5yi особливо уважно; ретельно; звернути особливу увагу на що.〜经营 вести справу особливо уважно (ретельно);〜保护街道上的 Й* звернути особливу увагу на захист дерев (деревонасаджень) на вулицях; підсилити охорону деревойасаджень на вулицях;〜保护机器 звернути особливу увагу на догляд за машиною; підсилити догляд за машиною; ретельно оберігати машину від ушкодження.
加油 ji5y6u І)(上油）заправити що (заправлення); змазати що (змащення).给汽 车〜заправити машину [бензином];给车轮〜 змазати колеса. 2)(力U 劲）піддати жару; піддати чого、розм.\ надати; наполягти 〜干
налягти на роботу;〜，不然耍赶不上了 піддай жару! піддай [іще]! натисни! піддай жару, а то не встигнеш.
加油车 jiay6uchS бензозаправник.
ІЛІІІП Ш jiayou-jiajiang прибріхувати розли
力П 油站 jiayouzhan бензозаправна (автозаправна, заправна) станція.
加重 jiazhong І)(增加重量）збільшити що (масу).应当〜这一机器的某些零件слід збільшити масу деяких деталей цієї машини. 2)(增加负担、程度）Збільшити що (збільшення); підсилити що (посилення); збільшити що (збільшення); загострити що (загострення).说话〜语气 говорити з підкресленням; говорити підкресленим тоном;〜ZH乍负担 збільшити навантаження; 责任大为〜знйчно збільшилася відповідальність;经济负担〜了 економічний тягар збільшився;病势〜了 хворбба загострилася;被告的罪更为〜了 ще збільшилася (загострилася) провина обвинувачуваного; /[壬 〜两倍 завдання
збільшилося в три рази.
力口足 jiazu набрати що, чого.〜汽油 набрати бензину;〜速度 набрати швидкість (хід);〜工 作量пбвне навантаження;〜工作的速度 набрати темпи в роботі.
力ПЦ ji5zui збільшувати провину.
力II座 jiazuo додаткбві місця в театрі (у кіно).
另见 g§，ji
夹jia 1)(夹取）брати що.用火钳〜煤брйти щипцями вугілля. 2)(放在中间）затискйти кого-що (затискування, затиск розм.); защемляти кого-що (защемлення).把书签〜 在书里 закласти книгу (сторінку) закладкою; вкласти в книгу закладку;把铅笔〜在耳朵背 后 заклйсти олівець за вухо;〜在两腿间 затискати що між ногами;河〜在两山中间 ріка затиснута між двох гір;敌人〜着尾巴逃 走了 ворог біг із підібганим хвостом. 3)(夹 在胳肢窝下）нбети що під пахвою.〜着书 нести книги під пахвою. 4)(換杂）упереміш розм.雨〜雪 дощ [упереміш] зі снігом;文言〜 白话的体裁 змішаний стиль, у якому сучасна китайська мова йде упереміш зі старою китайською мовою;〜在人群里 змішатися з юрбою. 5) 夹子.卷〜тримач для паперів;老鼠〜мишолбвка.
夹板jiSban 1)(夹东西的木板）дбшки [для упакування багажу чи вантажу]. 2) <Ш> шина. _Ь~ накласти шину.
夹鼻镜 jiSbij'mg пенсне.
夹层墙jiWngqidng 1)(中间夹其他东四） прошарком 〜墙壁 подвійна стіна;〜玻璃 скло триплекс 2) <地质> прошарок; пропласток; пласт. 〜прошарок піщанику; 〜 глинистий прошарок.
夹手丁 jmd3 катувати, мучити, мордувати.
夹带 jmdM 1) (^^А) провозити (проносити) що контрабандою (контрабандним шляхом); 2) (考作弊的材І4) шпаргалка розм.
夹带藏 Ш jiadaicangye промишляти контрабандою.
$当 jiadang час, момент.
夹道рсійо 1)(两边有墙的窄路）[вузькйй] проїзд; [вузький] прохід; провулок. 2)(排列 道旁)стояти стружно.〜又欠ІШ вітати, стоячи
по обидві сторони вулиці; вітати, вишикувавшись по обидва боки дороги; вітати, утворивши живий коридор; вишикуватися по обидва боки проспекту для урочистої й теплої зустрічі.
夹 І祈 jiaduan перекусити що; відкусити що.用 tit 子把铁丝〜перекусити дріт гострозубцями; 把螺栓头〜 відкусити кінчик гвинта.
夹缝 jmftng щілина лс.; [вузький] проміжок, jiagong узяти кого-що в лещата (у тиски); затиснути кого-що в тиски; атакувати кого-що з двох сторін; узяти кого-що в охоплення з двох сторін.前后〜напасти на кого-що (атакувати кого-що) з тилу і з фронту;遭到〜потрапити в лещата (у тиски); опинитися між двох вогнів; бути в тисках із двох сторін; бути затиснутим у тиски; перебувати під подвійним ударом.
夹棍 jmgCin дерев’я ні тиски для катувань.
夹剪 jiajiSn щипці мн.
夹间儿 jiaj ianr проміжок; щілина.
夹角 jiajiSo <数> кут. 夹脚 jiajiao тиснути ногу.鞋子〜черевики тиснуть ноги.
夹具 jiaju < 机 > затиск; [затине, стягне] пристосування; підпримувач; сутички мн.
夹七夹 乂、jiaql-jiaba з п’ятого в десяте; з п’ятого на десяте; п’яте через десяте; запинаючись; плутано; безглуздо.
夹伤 jiashang прищемити що; ущемити що (обмеження), ~手指头 прищемити палець [РУки].
夹生 jiasheng напівсирий; недоварений 米饭〜 Т рис недоварений (не розварився, не доварився).
夹碎 jiasui роздрібнити що (роздроблення); роздавити що.
夹 Ш jiatong ущемити що (обмеження);
прищемити що.
夹焰 jiaxian з начинкою; з фаршем.〜慢头 пампушка з начинкою (з фаршем).
夹心 jiaxTn —夹馅.〜讲干 печиво з начинкою, jiaxlntang карамель [із начинкою].
夹讯 jiaxun опитувати під тортурами
(катуванням).
夹杂 jiaza з домішками чого; упереміш з чим, розм.\ домісити; змішати (змішування).
夹杂物 jiazawu домішок ч.\ включення мн” спец.
夹竹桃 ji§zhiitdo <植> олеандр [індійський].
夹住 jiazhu затиснути кого-що (затиск); защемити кого-що (защемлення); захопити кого-що (захоплення).用虎 ttt 〜螺丝饤 затиснути (защемити) болт у тиски;用手指〜 міцно затиснути (узяти) пальцями;衣月艮被 门〜了 бдяг защемило в дверях.
夹注 jiazhu примітка [серед тексту], jiazhuang міцний, надійний.
夹子 jia-zi тримач;文件〜тримач для паперу;讲 义〜тека для лекцій;头发〜шпііпька [для волосся];铺咨的〜капкйн.
伽伸.
珈 jia〈地理〉Цзяхе {річкау пров. Шаньдун та Цзянсу).


362
jia 另见 qi6.
Ш jia лотос.
迦 jia 只见 xie.
迦迈线 jiamaixian гамма-промені.
迦南（香）jmnan (xiang) алоєве дерево.
佳ji生
佳 jia прекрасний; гарний; красивий (краса). ~ 作 гарний твір; шедевр; чудовий
(прекрасний) пейзаж; надзвичайно красивий краєвид;成绩甚〜прекрасні успіхи.
^[圭宾 jiabln <书> дорогий (бажаний) гість.
佳点 jiadian ласа закуска; ласощі.
佳对 jiadui щасливий шлюб, гарна пара.
佳好 jiahao гарний, добрий, витончений.
— і舌 jiahua легенда; цікава історія; цікавий випадок; захоплюючий анекдот.传为〜стйти улюбленим предметом [для] розмови; стати легендою (захоплюючим анекдотом).
佳节 jiajie свято; урочистий (святковий) день, jiajlng чудовий пейзаж, гарний вид.
佳境 jiajing <书> прекрасний вид (пейзаж); прекрасний світ.
ШШ}іа}ие чудовий, найкращий.
佳丽 jiali <书> красуня; гарненька жінка.
佳美 jiamei чудовий, відмінний.
佳ЙЙ ji§nmng〈书〉чудове (прекрасне) вино.
佳 їй jia*6u < 书 > гарна [подружня] пара; щасливе (дружне) подружжя.
佳配 ji§p色і гарна пара; чудова дружина.
佳期 jiaqT 1)(婚期）[щасливий] день весілля. 2) (幽会日期）побачення.
佳气 jiaqi щаслива прикмета, сприятлива ознака.
佳人 jmrdn〈书〉красуня.
佳曰 jmri ясний (погожий) день, jiawei ласощі, чудова страва.
佳希 jiayao〈书> делікатес; вишукана страва; тонка страва.
佳音 jiayln гарна (приє мна) звістка; гарна (приємна) звістка; лист; відповідь.静候〜у чеканні Вашої відповіді; буду чекати від Вас листа (відповіді); чекаю Вашої відповіді, jiazhen гарна прикмета, чудова ознака, jiazhuan похвала (комусь).
\5fel ... '
І7\ Jia.
浃 jia 1) зволожувати, просочувати; 2)
проникати.
浃背 jiabei текти (струменіти) по спині (напр. про піт).
jiajia просочений вологою.
Ml ...
ТК Jia.
挟 jia 1) мати при собі; володіти; 2) оточувати, вхбплювати; 3) —»• Ш (сумний, круглий, досконалий); 4) палички для 'бкі.
挟—> xia, xie. ,
Ш ;riV jiadai 1) нести під пахвами; таємно проносити; 2) плекати, виношувати (в душі》.
枷
柳 jia колодка, що надягається на шию арештованого.上〜набити (надягти) колбдку на шию кому;披〜带锁 з колодкою на шиї й у ланцюгах.
ШШ jiasuo окови лш., застар.\ кайдани лш.; ланцюги лін.; ярмо.带卷〜в оковах; у кайданах; у ланцюгах; під ярмом;奴隶制的〜 окови (ярмо, кайдани, ланцюги) рабства; М 神〜духовні окови;砸碎〜розбити окови (ланцюга);摆脱殖民主义的〜скинути із себе окови (скинути ярмо) колоніалізму.
枷问 ji§w€n допитувати під тортурами.
家 ji5.
家 jia 1)(家庭)родина.五 口之〜род“на з п’яти чоловік (душ). 2)(住所）будинок.他现在在〜 він зараз без будинку 他现在不在〜у нього немає будинку;我想请你到我~去 я хотів би запросити вас до себе. 3)(指行业） господарство; підприємство.农〜сільське господарство; селянський двір;商〜торгбве підприємство (заклад); торговий дім. 4)(工 作的处所):我问秘书：“主任在〜吗？ ” я запитав секретаря: "у себе завідувач?" 5) (IS 通某行的人）знавець; фахівець; діяч.政治〜 політичний діяч;科学〜учений; діяч науки; 语言学〜лінгвіст; мовознавець; фахівець з мовознавства;作曲〜композитор. 6)(流派） школа; течія; напрямок.在艺术上自成一〜 стати самостійною школою в мистецтві; стати окремою течією (напрямком) у мистецтві. 7)(谦词）мій.〜母 моя мати;〜兄 мій старший брат. 8)(词养的）домашній. <量调>:〜一人家однй родина;两〜旅馆два готелі;几〜工厂 кілька заводів і фабрик.
家帮 jiabang батьківщина.
家f白 jiabo мій дядько (старший брат батька).
家蚕 ji5can [шовковичний] шовкопряд.
家产 jiachan [особисте] майно; [особиста] власність; [особистий] стан; [особисте] надбання.
家常jiachang 1)(日常的）домашній.〜衣服 домашня (повсякденна) одежа. 2) Ш
~ побалакати про всяку всячину; вести легку (невимушену) розмову; невимушено розмовляти (балакати); розмовляти про вся кі домашні справи (про життє ві справи).
家常便饭jiacMng bianfan 1)(普通饭菜） домашній обід. 2)(普通琪件）звичАйне (найповсякденніше) я вище; повсякденний випадок; щоденність.
家常话 jiachanghua розмбва на життєві теми; легка (невимушена) розмбва; легка бесіда.
家丑 jiachou сімейна ганьба (сором).
家五不可夕卜扬 jiachou bu кб wai yang не виносити сміття з хати (з двору).
家畜 jiachu (大家畜）свійскі тварини; худоба; (小家畜）живність збірн.，розм.
家传 jiachuan переданий з роду в рід (з покоління в покоління).〜秘方 секретний рецепт, переданий з роду в рід (з ПОКОЛІННЯ в покоління), jiad моя мати.
家当 ji^dang <口> —»•家产.
家道ji5dk> —>家境.〜小康заможна родина;〜 中落 родина зубожіла (розорилася).
家的 jiade дружина.
家底 jiadi —> 家产.〜游 незабезпечений; незаможний; родина бідна; майно [родини] незначне.
jiadie генеологія, родовід.
家法ji5仿1)(学术理论和治学方法）догми і школа вчення. 2)(封建治家法度） патріархальні підвалини. 3)(封建家庭中的 打用具)кийки мн., застар , місц.\ батоги мн.
家访 jiafang відвідувати родину кого. jiage [домашній] голуб.
家姑老 ji§giilSo стара діва.
家规 jmguT сімейні підвалини; домашній устрій. 败坏〜підірвати моральні підвалини родини.
家伙 ji§-huo <口> 1)(工具)інструмент;(武器） зброя.拔出〜вихопити зброю. 2)(指牲畜） тварина这~真机灵，见了主人就摇尾巴 розумна тварина, як побачить хазяїна, так і починає виляти хвостом. 3) (ІнЛ) хлопець ч.; (І旨坏人）[поганий] тип; пройдисвіт рот., лаик..，молодик рош.\ <J、~ пацан груб” прост.; хлопчисько ч.，розм.;古怪的〜 дивний тип;好〜! гарний (ну і, що за) гусак! який гусак!狡猾的〜хитрий тип; бестія;形迹可疑的〜підозрілий молодик (тип);这〜还不错 хлопець він нічбго (непоганий);你这〜真会开玩笑ну і жартівник же ти, хлопець.
家鸡 ji5jT к^рка..
家给人足 jmren zu заможне існування; жити в достатку.
家计jiaji забезпечення родини.不再为〜到处奔 波 більше не треба буде клопотатися (турбуватися) про забезпечення родини.
家家户户 jiSjiahCihCi кожна родина; кожний дім. 〜装上电灯和广播喃J卩八у всіх дворах електричні лампи і репродуктори;家家有余 粮，户户有存款 у кбжнійродіінієн^длишки зерна, у кожного двору — заощадження.
家艰 jiSji如 залишитися без батьків; втратити батька та матір.
家教 jiajiao домашнє (сімейне) виховання.〜不 р1 домашнє виховання не було суворим; зі 去人家都笑我没有〜у минулому всі глузували з того, що в мене немає порядку в родині.
家境 jibing матеріальне становище родини. 〜清寒 родина живе в бідності (у нестатку); 不错 він живе в статку;
матеріальний стан у нього пристбйний (нічбго).
家居 jiajil жити далеко від мирських справ,退 职〜звільнитися від мирських справ; піти на покій (відпочинок).
家具 jiajti меблі, збірн.\ обстановка. ~ 商店 меблбвий магазин;〜作坊 столярна [майстерня];屋里什么〜都没 有 ніякої обстановки в будинку не було.
家具店 jiajudian меблевий (господарчий) магазин.
家卷 ji^i^n 1)(家属）родина; доменні.回城搞 〜покати в місто за родиною. 2)(架子） дружина;他足有〜的人 він одружена людина; він людина сімейна.
家口 jmk6u члени родини; домашні; домочадці лш., застар.
家累 jialei сімейний тягар; тягар родини. jlliA 口 多，〜重 він обтяжений великою родиною.
家门jmm如рід.


Щ ^ ^ jiafu zhi qln далека рідня; далекі
родичі.
蔑芦 jialu очерет.
ІШЛ2、ji吞sT витати у думках десь далеко.
家乡 jmxmng Батьківщина; рідний край.' 保卫〜 захищати Батьківщину (рідний край);在我 们〜на нашій Батьківщині; у наших краях.
家4、jiaxiao <口> дружина і діти.
家信 jiaxin сімейне листування; листування з родиною.寄〜послати листа родині (своїм рідним);写封〜написати додому (своїм) лист;接到〜отриманий лист із дому (від рідних).
家学 jiaxue знання (навички), успадковані від родини (від батьків).
家ІІІ| jiaxun домостроївські звичаї (порядки).
ЩЩ jiaya гуска.
Щ.Ш jiayan сільська ластівка.
家业jia# —家产.
家妮 jmyfng [хатня] муха.
家用 jiSy6ng 1)(家庭费用）хатні (господарські) витрати.留作〜залишати на хатні (господарські) витрати. 2)(家常应用） Домашній.〜什物 хатні речі; речі хатнього побуту.
家由Р jiayou лист з рідного дому.
家喻户晓 jia yu hu хійо відомо (зрозуміло) усім [без винятку]; загальновідомий,做到〜 довести до загального відома; сповістити (сповістити) кожну родину і кожну людину.
家园 jiSyudn (家乡）рідний край;(家庭）х^гнє вогнище.离开自己的〜залишити своє хатнє вогнище;自力更生重建〜самотужки відновити хатні вогнища.
家宅 jiazhai дім, оселя.
家长 jiazhang 1)(族长）патріарх; старійшина роду.〜式的态度 патріархальна позиція. 2) (一家之长）глава родини; батько сімейства; (父母）батьки!
家长制jiSzhSngzh'i патріархат.废除不合理 的〜ліквідація несправедливої патріархальщини.
ШЖ jiazheng домашнє господарство, jiazhong члени родини, jiazhu свиня.
家子 ji5zi сім'я, дім.
ШШ jiazu рід.〜系统 родова система.
痴 jii -
Ш\ jia струп; короста.结〜покритися струпами.
363
根 jia.
Ш jia нашийник.
假 jia.
flx jia бик.
даГ Jia.
嘉 jia 1)(美好）прекрасний. 2)(夸奖）похвала; хвалити кого-що.其志可〜йогб прагнення похвальне.
嘉宾 ji5bTn дорогий, почесний гість.
嘉 奖 jiajiang нагородити кого-що
(нагородження, нагорода); 呈 ін 〜 представляти до нагороди;获得〜заслужити (одержати) нагороду (подяку);传令〜 оголосити подяку [у наказі];被传令〜б夕ти відзначеним у наказі.
嘉奖令 jiaji^ngling наказ про оголошення подя ки; наказ про нагородження.
嘉勉 jiamiSn 〈书〉заохочувати кого (заохочення).
嘉许 jiSxii <书> хвалити кого-що (похвала); схвалювати кого-що (схвалення).诚可〜 цілкбм гідно похвали (схвалення);大家 对他颇为〜усі схвально відгукуються про нього.
嘉言懿行 jiS yan yi xing золоті слова й видатні діяння; повчальні слова й висбка мораль.
嘉夜 jiaye різновид пахучої трави.
嘉重 високо оцінювати.
嫁词.
镓<化> галій.
豭押.
Ш jia кабан, свиня.
jiafu коханець заміжньої жінки.
廳伸.
廢 jia самець оленя (який змінює роги влітку).
另见 g5ji5.
夹仲（双层的）на підкладці.〜衣服 демісезонний одяг; одяг на підкладці;〜大衣 демісезонне пальто.
夹妖 jid’So куртка на підкладці jiabei літня ковдра.
夹袍 ji焱рао халат на підкладці.
荚恤
荚 jia стручок;腕豆〜стручбк зеленого гороху.
荚果 jidgu6 <植> боби.
奖状云 jiazhuangyun <气> чечевицеподібні хмари.
坎 Jia.
铗然 jiaran < 象声，书 > скрип (скрипіння, скрипіти); скрегіт (скреготати).汽车〜而止 зі скрипом (зі скреготом) зупинився автомобіль;仙鹤〜长鸣 жалібно курличе журавель.
浃诉另见ji5.
浃 jid цільний, пбвний, наскрізний, повсюдний;
浃深 j і焱did бурлити {про хвилі).
jianiang домашнє вино.
家破人 1二 jia po ren wang повне руйнування родини; загибель родини; втратити родину; позбутися даху та утратити своїх рідних; розпалася родина.
jiapu родовід; генеалогія.
家隹 JL jiaqiaor горобець.
家禽 jiaqin домашні птахи; живність збірн., розм.〜词养场 птахоферма; пташник; 〜t司 ^ 员 пташник; птахівниця.
家山 ji5sh5n рідні місця, батьківщина.
家史 jiashi сімейна хроніка; історія родини.苦 难〜гірка сімейна історія; сумна хроніка родини.
家世 ji§shi <书> рід.
家事 ji§shi домашні справи (турботи).
家室 ji§shi〈书〉дружина.
家什 jia-shT 1) <口> (家用什物）домашні речі; домашнє начиння; пожитки мн., рот.; скарб збірн ; добро збірн.,рот. \ (用具）інструмент. 谬鼓〜музичні інструменти.
家书ji5shii —家信.
家塾 jiSshii домашня школа (школа, відкрита в багатій родині для навчання своїх дітей і дітей родичів).
ШШ jiashu члени родини; домашні.革命无]dr〜 члени родин загиблих героїв-револю- ціонерів.
家鼠 ji§shd <动> (小鼠）хатня] миша;(大鼠) пацюк.
家私ji5sT〈口 >—家产.
家私 jiasl 1) приватна власність, майно; 2) сімейні справи.
家庭 jiating родина; будинок; хатнє вогнище.〜 成员 члени родини;〜状况 родинний стан; стан справ у родині (у будинку)〜环境 сімейна обстанбвка;〜影响 вплив родини;〜 出身 соціальне походження;〜教育 домашнє виховання;〜教师 домашній учитель; домашня вчителька; репетитор; гувернер; гувернантка (后面两个词多半清资本主义— 家的外籍家І教师);当〜教师давйти урбки вдома; працювати домашнім учителем; працювати репетитором;〜作业 домашня роббта; домашнє завдання;〜会议 сімейна рада;〜妇女 домашня господарка; домогосподарка;〜手工业 кустарний промисел; домашнє ремесло;对〜的义务 сімейний обов'язок; -ЦхШ Ж обтяжений великою родиною; сильно обтяжений родиною;〜观念重 відзначатися сімейністю (прихильністю до родини).
家徒四璧 jia tu si bi ні кола ні двора; навкруги одні порожні СТІНИ.
家免 <动> крблик;〜皮 кроляче хутро;〜肉 кроляче м’ясо;〜养业 кролівництво;〜养 Йї场 кроляча ферма; кролівництво.
家蚊 jmwdn комар [звичайний].
家问 jmw6n листи з батьківщини, звістки з дому.
家务 jiawu домашнє господарство; домашня роббта; хатні справи.〜劳动 домашня праця; 料理〜господарювати;她在料理〜вонй зайнята хатніми справами; вона працює по господарству.
ke.
•12h е sh• ,е • ш •+卬 іа.1аса.1а1а1аці1а|скіа.


364
їй抑另见jie.
結 jia 1) надавити, придавити; 2) ставити в тяжке становище,
恕 jia.
Ш jia неуважний, байдужий; не звертати уваги, зневажати.
jiaran зневажливо, байдуже.
戛诉.
Ж jia <书>1.(冶铸用的甜）тиски мн. щипці мн. 2)(剑)меч. 3)(剑柄)ефес.
ШШ： jiajia 1) тук-тук! постукувати, клацати {напр. зубами при тремтінні); 2)
надзвичайно важкий; 3) самостійно,
незалежно.
晃击 jidjf стукати; відбивати ритм.
颊诉•
颊щоки.绯红的两〜червбні щоки; червонощокий;两〜深陷 запалі щоки.
颊辅 jidfti щока.
颊骨 jidgii <解> щелбпна кістка, jianang защічні мішюі.
颊润 jiawo ямочка на щоці.
颊须 jiaxQ бакенбарди. г№
蛱蝶 jiddi泛 ванеса.
颜诉.
p^—»jie, xie.
吉页 jia розкрадати, красти.
Sp jia.
jia оступатися, спотикатися.
甲诃.
甲 ji5 1)(天干）"цзя” (перший з 10 циклічних знаків). 2)(第一)перший; літера "А".桂林 素有“山水〜天下”之称здйвна Гуїлинь славиться своїми мальовничими горами і ріками.
甲 jia 1) —>•甲壳，2.(错甲）панцир ч.\ лати мн.; [металева] збруя.
甲 jiS (旧时户籍编制)"цзя" {реакційна система адміністративного розподілу населення); десятидворка.
甲班 jiSbSn старший (випускний) клас.
甲板 jiabSn палуба.上〜вфхня палуба;前〜бак; 后〜ют.
甲板桥 ji^banqido трап (пароплавний).
甲苯 jiabSn <化> толубл.
甲虫 jiach6ng жук.
甲醇 jiachun 〈化〉метанол; деревний (метиловий) спирт.
甲酌 jiafen〈化〉крезол; крезилова кислота; крезиловий спирт.
甲骨文 jiaguwcn, напис на кістках; ієрогліфічний напис на кістках і черепахових панцирях.
甲馆 jiaguan книгосховище, бібліотека.
甲壳 jrnke панцир {напр. ракоподібних).
甲克 jiakS (男衫)картка;(女衫)жакбт.
甲壳 jmqmo панцир ч.
甲壳动物 ji3qi&o dongwu <动> ракоподібні.
甲壳纲 jiaqiAogang <动> ракоподібні
甲酵 jiaquan〈化> формальдегід; мурашиний альдегід.
甲酸水 jiSqudnshuT <化> формалін.
甲酸 jiSsu5n <化> мураш4на кислота.
甲焼 jmwan〈化〉метин; рудничний (болотний) газ.
甲鱼 jiayu китайська аміду; далекосхідна черепаха.
甲宅 jiazhai розпускатися, розквітати; давати бруньки (паростки); з’являтися з землі.
甲氐 jiazhang староста "цзя"; десяцький; начальник "десятидвірки1*.
甲仗 jiazhang 1) озброєна охорбна; 2) збруя та зброя.
甲种粒子 ji^zh6ng lizi < 理 > а-част“нка; апьфа-частинка.
甲种射线 jiazhong shexian <理> а-промені; альфа-проміння.
甲种维生素 jiSzh6ng weishengsu <药> вітамін А.
甲冑 jmzh6u <书> панцир ч.\ лати мн.; броня.
甲状旁腺 jiazhuangpangxian паращитовидна (навколощитовидна) залоза.
甲状软骨 jiSzhi^ng ruangu <解> щитовидний хрящ.
甲状腺 jiazhi^ngxiAn <Ш> щитовидна залоза; щитовидка розм.〜机倉巨允进 тироїдизм; гіпертиреоз; гіпертиреоїдизм.
甲状腺素 jiSzhi^ngxiansCi〈生理 > тироксин.
甲状腺炎 jiazhu^ngxiany如 < 医 > тироїдііт; тироаденіт.
甲状腺肿 jiazhu&ngxi^izh6ng зоб.
甲子 jiazi шістдесятиріччя; шістдесятирічний цикл.
甲子图 jiazitu хронологічна таблиця.
甲紫 ji5zT <药> генцианвіолет.
師 jia.
山甲 jm 1) долина (між двох гір), підошва гори; 2) гористий мис; береговий стрімчак.
山甲喝 jiahe безперервний, (йти) безперервною низкою.
師角 jiajiao мис.
胛谉.
胛骨 jiagti〈解〉лопатка.
тт Jia.
钾 jia <化> калій.
钾玻璃 ji3b6-li калієве скло.
钾肥 jiaf6i <衣> калійні (калієві) добрива.
夏 jia.
夏一 хіа.
夏楚 jiachii кийки та різки.
假 jia另见jii
Ш jia 1)(虚伪）неправда ж. (помилковий); лже-; псевдо-;(伪装）удаваний (удаваність); фіктивний (фіктивність, фікція). ~ 笑 удаваний сміх; зроблена посмішка;〜病 напускна (удавана) хвороба; ~ Ш
прикинутися спля чим;〜见证 помилкове (підроблене) свідчення; лжесвідчення;〜科
学 лженаука;〜共产主义 псевдокомунізм;〜 检讨 лицемірна самокритика;〜悔过 удаване каяття;〜口供 помилкбві (брехливі) сві;〜批 判фіктивна критика;〜马克思主义者 псевдомарксист; удаваний (фальшивий) марксист;〜民主 удавана; фіктивна демократія;〜裁军 фіктивне роззброювання; 〜慈悲крокодилячі сльбзи;〜团结真分裂 мнима (фіктивна) згуртованість і справжній розкбл;这都是〜的，我不信他真不知道yd це неправда, і я не повірю, що він дійсно не знає;他生气是〜的，他不过是和你开开玩笑 И巴 了 це неправда, що він сердиться, він лише жартує з тобою; 一点也不〜абсолютно вірно; так точно; що правда, то правда. 2)(伪 造）підроблений (підробленість, підробка); фальшивий (фальшивість); липовий (липа) прост. ~ # фальшивий (підроблений)
документ;〜护підроблений паспорт;〜帐 фіктивні (липові) рахунки;造〜图章 підробити печатку;制造〜货 фальсифікувати товари;这是〜的金戒指 це фальшива (підроблена) золота обручка; це кільце з підробленого золота. 3)(人工装的）протез (протезний).〜目艮 штучне око;〜腿 протез замість ноги. 4)(借用）зайняти що, кого; брати в борг; брати на час що.久〜不还 займати (брати в борг, брати на час) і не повертати 天不〜年 не призначено кому довго жити;天〜以年 якщо бог дасть (допоможе), і буду (залишуся) живий (指自 己）якщо буде ще живий і здоровий (指另lj人).
5) 	(利用）скористатися ким-чим; під виглядом чого; під приводом чого; під чим …之名，;{亍•• •之实 на словах..., а наділі...; під ім’ям (під прапором) чого робити що [власне кажучи]; ...的名义 під приводом чого.
假扮 jiaban маскуватися (маскування); під видом кого,〜成一个小商人 маскуватися дрібним торговцем; маскуватися під дрібного торговця； під виглядом дрібного торговця.
假报 jiabao прикидатися, маскуватися під…； виряджатися під...
@1:匕 ji5bi як; як наприклад, наприклад.
假充 jiachong видати за кого-що.，прикинутися ким-чим, розм.; під виглядом кого.〜内行 видати себе за знавця; прикинутися знаючою людиною; під виглядом знавця (людини, що розуміє);〜正经 прикинутися серйозною (чесною, поря дною) людиною.
jiadao їхати через територію іншої країни. 请求〜звернутися з проханням пропустити через територію [такої-то] країни;〜巴基斯 坦到伊朗去 кати через Пакистан в Іран.
假道学 jiadaoxue 1)(假正经）лицемірство; святенництво. 2)(假正经的人）лицемір; лицемірка; ханжа ч” ж” розм.; фарисей; лицемірна людина.
假的 jiade підробний, штучний, несправжній, фіктивний, хибний.
假定 jiading 1)(姑且认为）припущення (припустити що); допущення; допустимо;〜 的对手 передбачуваний (можливий) супротивник;〜有此可含ь припустимо (допустимо), що є (буде) така можливість; 就〜你对 припустимо навіть, що ви праві;这 是一种〜усб це одні припущення; усе це


365
приблизно. 2)(假设）гіпотеза.〜的理论 гіпотетична побудова;〜数字 можливі (умовні) цифрові дані;科学上的〜наукбва гіпотеза;提出新的〜відсунути нову гіпотезу.
假定式 jiSding shi〈体〉умовне нахилення.
假动作 ji3d6ngzu6 < 体 > обманний рух; помилкбвий випад (хід); фінт спец.\
假发 jiaf^ перука; накладка; накладне волосся.
假分数 jiS侘nshCi <数> неправильний дріб.
假根 jiSg6n <植> ризоїд.
假公济私 jia gong ji si зловживати службовим становищем у своєкорисливих цілях (у своїх інтересах, для особистої користі).
假果 jmgu6〈植〉лжеплщ; помилкбвий плід.
假话 jiahua неправда 说〜говорііти неправду; 这全是〜ус豸це неправда.
假脸 jiaji如〈化〉псевдооснова.
假借jiajiS 1)假5).〜…的名义під прапором чого користуючись ім’ям чого; прикриваючись вивіскою чого;〜经济援助实 行侵略政策 під виглядом (під приводом) економічної допомоги проводити політику агресії. 2)〈语> запозичення мн.
假扣押 jiSkouya <法> [накласти] попередній арешт на майно.
假冒 jiam^o підробити що (підробка); фальсифікувати що (фальсифікація); симулювати що (симуляція, симулювання). 谨防〜 остерігайтеся підробок (фальсифікації).
假寐 jiamSi дрімати (дрімота); подрімати.
假面具 jiami^ijCi 1)(玩具）мйска; личина застар. 2)(虚伪的外表）маска; личина.戴 着仁义道德的〜під маскою (під личиною) чесноти;揭穿〜зірвйти маску (личину);识破 ~ розпізнйти личину;反动派惯用仁慈的〜欺 骗人民 реакціонери завжди обманюють народ під вивіскою (під маскою) милосердя.
假名 ji5m丨ng (非界名）вигадане ім’я; псевдонім. 假名jiSm丨ng (日语字母）кана.
假母 jiSmii 1) мачуха, прийомна мати; 2) годувальниця.
假漆 jiaq了 лак.
假仁假义 ji3r6n-jiayi лицемірство (лицемірство, лицемірний, лицемірити); святенництво (святенницький); фарисейство
(фарисейський, фарисействувати); удавана доброта й чесність.〜的人 ханжа ч., ж.розм.; лицемір: лицемірка; фарисей.
假如jiarii ->假使.
假嗓子 jias3ng-zi фальцет; фальцетний голос; фістула.
假山 ji5sh5n штучна гірка; штучні гірки та гроти.
假设jiash6 1)—假定1). 2)(科学的假设） гіпотеза.
假声 jiSsheng <音> фальцет.
假使jiashT якщо [би]; якби.〜我知道，我早就说 了 я давно б сказав, якби знав;〜早些动手，
还来得及 якщо раніше взятися [за справу], то (так, тоді) можна встигнути.
假释 jiashi 〈法〉умовно-дострокове звільнення.
假手 jiash6u 1)(人工装的手）протез замість руки; ручний протез. 2)(通过另丨J 人）за
посередництвом кого-чого; за допомогою кого-чого.〜于人足不行的не можна, щоб інші робили це за тебе;他一切取情都自己 做，并不〜他人 він усе робить сам, а не через [посередництво] інших. 3)(利用他人达到目 的) користатися послугами кого; використовуючи чужі руки; використовувати допомогу іншого.
假说 jiashu6 гіпотеза.
假死 jiSsT 1). < 医 > неспрйвжня смерть; псевдовмерлий. 2) <生物> анабіоз.〜状态 анабіотичний стан. 3)(装死)прикинутися мертвим; симулювати мертвого.
假头 jiSt6u 1) перука, шиньон; 2) маска.
假头发 jiStoufa накладне волосся, фальшиві локони.
假托 jiStuo 1)(抢托）відговоритися ЧШ1 (відмовка); послатися на що; під виглядом чого. ~ 工作忙 під випіядом (під приводом) надзвичайної зайнятості; послатися на надзвичайну зайнятість;她41*病•沿有来 вона послалася на хворобу (на нездорбв’я) і не прийшла;他说担任不了，这是〜之词це просто відмовка, що він не впорається. 2) 假冒.3) (凭借） за допомогою чого; за посередництвом чого.
假想 jiSxiang (想象的）уявний (уява); удаваний (удаваність);(假定的）можливий (можливість, припущення); гіпотетичний (гіпотеза).〜的困难 уявні (удавані) труднощі; 〜世界 уявний світ.
假想敌 jiSxiSngdi <军> умбвний супротивник.
假象 jiSxiang неправильне уя влення; оманна видимість; видимість; оманні я вища.造成一 种〜створити деяку видимість; створилося (вийшло) помилкове враження;她被〜所蒙 蔽 вона була обманута неправильним уявленням.
假象牙 jiSxiangyd〈口〉（赛破络）Целулоїд;(人 造象牙）штучна слонова кістка; [підробка] під слонову кість.
假橡皮 ji3xdngpi штучна гума.
假惺惺 jiSxTng-xing лицемірство (лицемірний, лицемірити); удавання (удаваний, прикидатися); фарисейство (фарисейський, фарисействувати).〜地哭 лити крокодилячі сльози; лицемірні сльози; лицемірно (удавано) плакати;〜地骂几句地说 лицемірно трішки посварювати; фарисейські заявляти;这全是〜все це лицемірство (удавання, фарисейство, крокодилячі сльози).
假性 jiaxing хибність, підробність; хибний, підробний.
假须 jiaxu накладні вуса; накладна борода.
假牙 jiaya вставний зуб; зубні протези.
假意jiayi 1)(虚假的心意）фальш ж.〜逢迎 фальшиві лестощі. 2)(故意）навмисно.明明 知道，但又〜地问знйти й навмисно запитувати;这是他〜做给别人看的це він навмисно (для вигляду), щоб інші бачили.
Ш Ш ji^yin підробляти гроші, фальшива монета.
假孕 jiayun уявна (хибна) вагітність.
fiia jiazao 1)(伪造）підробити що (підробка); фальсифікувати що (фальсифікація).〜证件 підробити (фальсифікувати) документ;〜的 证件 підроблений (фальшивий) документ;
фальшивка розм.;〜的古玩 підробка (фальсифікація) під старовинну (під стародавню річ, під антикварну річ);这东西 是〜的 ця річ підроблена; цс підробка (фальсифікація);这文件原来足〜的цей документ виявився підробленим (фальшивкою). 2)(裡造）вигадати що (вигадництво); видумати що; фабрикувати що, розм. (фабрикування); фальсифікувати що (фальсифікація).〜的理由 вні^дннцтво; вигадані доводи;〜民意 фальсифікація нарбдної (громадської) думки.
假招子 jiSzhaozi лицемір, удавальник.
假正经 jmzhengjTng уя вна (помилкова) чеснота; прикриватися помилковою чеснотою; у тихому болоті чорти водяться.
假执行 jiSzhfxing <法> попереднє виконання [рішення].
假植 jiazhi < 农 > прикбпувіння.越冬〜 прикопування на зиму.
假装 ji2zhu5ng прикинутися ким (удавання); вдавати ким-чим., робити із себе; робити вид; симулювати що (симулювання)〜有 Ш грати із себе хворого; симулювати хворобу;〜打哈欠 фальшиво позіхнути; скорчити позіх;〜糊涂 прикинутися дурнем; ламати (корчити) дурня прост.; 〜不ЇЙ робити нерозуміючий (здивований) вигляд;〜不在乎 прикинутися байдужим; зробити байдужий вигляд; з удаваною байдужістю; 〜疯子 симулювати божевільного; прикидатися божевільним; 〜高兴 прикинутися веселим; напускна (награна, удавана) веселість;〜委屈 грати із себе скривдженого;他〜不知道 він прикидається (робить вигляд), що не знає; 他〜在看报 він робить вигляд, що читає газету.
假子 jiSzi 1) прийомний син; 2) пасинок.
根 jia.
假 jiS дерево з роду помпельмус.
痕 jia.
瘕 jia —xia.
Ш jiS порушення функції кишечника (назва декількох хвороб, що супроводжуються здуттям живота).
г.гп
嘏 jia.
嘏 jia — gii.
暇 ji姦 1) великий; 2) зичити (бажати) щастя.
擾押.
IS jia〈植> каркас китайський; акалифа південна.
Ш jis.
榻 jia 1) катальпа (дерево); 2) <植> камелія
китайська.
价诉.
价 ji》1)—> 价格.实〜ціна без знижки (без запиту);议〜домовлятися про ціни; обумовлювати ціни;定〜установити ціни;. 廉〜出哲 продаж за доступними (помірними, дешевими) цінами. 2) <化> валентність.
价昂 jiMng дорогий; висока ціна.
价本 jiM)2n собівартість; покупна ціна.
价标 jAbmo〈化〉ознака валентності.


366
jiadianzl <i^> валентний електрон.
价格 jiage ціна.商品〜ціна товарів; товарна ціна; ціна на товари;收购〜закупівельні ціни; 统一〜загальновстанбвлені ціни;平均〜 середня ціна;调整〜регулювати ціни;提高〜 підвищити ціни; подорожчати;降低〜 (знизити) ціни; здешевити;〜政策 політика цін;〜低廉 дешева ціна; загальнодоступні ціни;〜Ц 定 стабілізація цін; ~ 波动 коливання цін;〜标唯〈商〉масштіб цін;〜形 成 <经> ціноутворення, jiakuan гроші [за товар].
价廉 jialian помірна ціна; недорогий.
价廉物美 jia lian wu гпбі дешево і сердито; доступна і практична річ; я кісний товар за доступними цінами (用于广告).
价码jmma <口> 价曰.
价目 ji螽тй ціна [на товар].
价目表 jdmCibiao <商> прейскурант; таблиця (список) цін; тариф.
价钱 jiSqidn〈口> —>•价格.〜公道 помірні ціни; божеські ціни;〜贵 дорого коштує; ціна висбка;〜合适 ціна підходить (прийнятна); 打听〜довідатися про ціну; дізнаватися ціни; і井〜торгуватися;不肯出〜не давати справжньої ціни;背出〜[готбвий] заплатити гарну ціну.
价涨 jiazhang ціни зростають; збільшення (зростання) цін.
价值 jiAzhi 1) <经> вйртість.〜法则 закбн вартості;〜形式 форма вартості;〜尺度 міра вартості;〜变动 зміна вартості;剩余〜 додаткова вартість. 2) (ЙX) значення; цінність,绘济〜економічне значення; економічна цінність;经济〜较高的 що має високу економічну цінність;实用〜 практичне значення;有利用〜的旧形式старі форми, придатні для використання; кошти для вивчення; заслуговувати (варте) вивчення;有〜的意见цінна думка;有〜的著 作 цінний твір; фундаментальна праця;军車 〜f艮大 мати велике військове значення.
价值连城 jia zhi lian cheng коштує надзвичайно дорого.
价值论 ji^zhHCin <经> тебрія вартості.劳动〜 трудова тебрія вартості.
驾伸.
驾 jia 1)(套上）запрягати кого-що (запрягання); упрягати кого-що\ закласти кого-що; везти що\ тягти що.〜马 запрягати (упря гти, закласти) коня;〜恭两匹马去耕田ворушити на бранку з парою запряжених коней. 2) —»• ШШ.〜¥ правити візком (екіпажем); вести машину.
驾临 jialin〈书> Ваше відвідування (прибуття), jialing перевершити кого-що\ затьмарити кого-що; випередити кого-що
(випередження). "
jia qlng jiu shu зі знайомою справою легко впоратися; [йти] проторованою доріжкою; карти в руки кому; справа майстра боїться.对你说务，这足〜вам і карти до рук; для вас це найпростіша справа; для вас ця справа звична.
驾驶 jiashl водити що (водіння); вести що (ведення); правити чіш\ керувати (керування)
чим.〜汽车 вести (водити) машину; керувати машиною;〜飞机 вести (водити, пілотувати) літак; керувати літаком;〜执照 книжка водія; права водія;无人〜高空侦察机безпілбтний висбтний розвідник.
驾驶盘 ji含shTpdn кермо ч.\ штурвал; штурвальне колесо.
驾驶室 jiashishi штурвальна (кермова) рубка.
驾驶术 ji&shTsh(i техніка водіння;(飞机驾驶术） пілотаж.
驾驶员jiAsMyi^n водій;(轮船、联合收割机驾 驶员）штурвіпьний，坦克〜водш танка;汽车 〜шофбр; водій автомобіля;无轨电车〜водій тролейбуса;有轨电车〜вагоновод; вожатий; 船舶〜судоводій;飞机〜льбтчик; пілот; реактивник розм.(指喷气式飞机驾驶员).
驾说 ji螽shu6 переказ, легенда.
驾轶 jAyi стрімко рвонути.
驾御〗ійуй 1)(驱使车马行进）прйвити/ош-чгш. 这样的劣马很难〜држе важко правити таким норовистим конем. 2)(控制）тримати в руках кого; керувати з ким-чим.不听〜не коритися; вийти з покори;这可〜不了 цим не володіти;〜自然 скорити природу;〜整个战 争变化发辱的能々уміння керувати всім ходом війни у всіх її змінах і розвитку.
驾辕 jmyuan запрягання (запрягти кого).〜的马 корінник;〜的是匹大骚子 у віз запряжений великий мул.
架 jia.
架 jia 1) —♦架子.衣〜вішалка; плічка ж.(指肩 形衣架)；书〜етажфка (полка) для книг;洗 脸〜підставка для умивального таза;三脚〜 штатив;葡萄〜підпорка для винограду;谱〜 пюпітр; підставка для нот. 2) —>•架设.〜桥 навести (звести) міст; будівництво мосту;〜 电线 простягнути дроти;〜起机关枪 установити кулемет. 3)(支撑）спиратися.〜 起腿закинути ногу на ногу;〜起两支奖 укласти на кожнім борті по одному веслу;〜 着双拐 спиратися на милиці; ходити на милицях (за допомогою милиць)梯子〜在树 旁 сходи були приставлені до дерева. 4)(招 架）парирувати що (відбивання); відбити що (відображення);举刀~住 підняти шаблю і відбити (парирувати) удар. 5)(强制带走） насильно відвезти кого.把犯人〜上汽车 посадити злочинця в машину. 6)(扶持〕під руки вести кого.， підтримувати кого (підтримування).〜І受伤Й人往医务考去 пораненого взяли під руки і повели в медпункт;他们二人〜着老爲妈的胳脾вони з обох боків підхопили бабусю під руки.
7) 	<量词>:两〜机关枪два кулемети; 一〜发 动机[один] мотор;几千〜飞杉L кілька тисяч літаків.
架次jiSd <空> літйко-виліт.—天之中出动三 百〜зробити 300 літако-вильотів за день.
架空 jiakong підвісний. 1)索道〜підвісна канатна дорбга;〜铁道 повітряна залізниця. 2) (无基础）необгрунтований (необґрунтованість; безпідставність); будувати на піску, jiakongxian <^> повітряна лінія.
架捏 ji^ni5 вигадувати, фабрикувати.
架弄 jianong 1) підбурювати, провокувати; 2) задирати носа, величатися; 3) екстравагант¬
но вдягатися.
架票 jmpi^o викрадати людей для викупу.
架去 jmqCi викрасти (людину).
架设 ji^she установити що (установка); навести що\ простягнути що.〜脚手架 ставити [будівельні] риштування;〜天线 установити антену;〜电话线 простягнути телефонні дроти.
架式 jm-shi〈口〉пбза; прийоми лш.; позиція 学 演员的〜наслідувати пози (прийоми, гри) артиста;摆开了一个功武的〜стйти в позу (прийняти позу, стати в позицію) для драми.
架秧子 ji厶yangzi підлабузник, підлесник.
架子 jia-zi 1)(支架）підставка; підпірка; штатив; рама; (#^5) ост; кістя к; каркас; (111 架）етажерка; полиця.行李〜полиця для багажу;灯罩的铁丝〜дрбтовий каркас абажура;大楼的钢骨〜сталевий каркас високого будинку;汽车的车〜рама автомобіля. 2)(比喻Ф物的组织、结构） початок; ост; кістя к,搭起〜покласти початок [для створення чого];文章的〜 каркас (план; суть; основний зміст; кістяк) статті;写文章，先要搭好〜вйрто намітити план, перш ніж писати статті. 3)(傲慢作风） амбіція; пиха ж.; гонор; зарозумілість.没有 〜триматися без зарозумілості; триматися прбсто;放下〜залишити (відкинути) свій гонор (свою пиху); відкинути пиху; перестати величатися (кичитися) ЖТ臭〜， ■0* 当 <1、# Ife відкинути нікчемну пиху й щиро перейти на становище учня;好大〜І яка (ну і) зарозумілість! скільки в кому амбіції (пихи)! а гонору скільки! а гонору хоч відбавляй;这人的臭〜可不小багато в ньому ганебної амбіції (пихи);他为人和揭 可亲，—点〜都没有людина він ввічлива і люб'язна, і до того ж у ньому немає ні краплі пихи. 4)—>架式.参阅“摆架子bai jia-zi;搭架子 da jia-zi;拿架子 najia-zr'.
贾 jia.
贾 ji& —gti; jiS.
贾 jia -> 价(ціна).
jia 另见 gd;jia; xia.
假 ji& (假期）відпустка;(学校假期）канікули мн” відпустка в справі; 4В1 〜літні канікули; 例〜чергбва відпустка;放三天〜відпустка на три дні;准〜三天 дати відпустку (відпустити) на три дні;〜满后 після закінчення відпустки; по закінченні канікул; jtlii旮了几天〜він узяв відпустку на кілька днів.
假期 ji含qT витрачати час.
假期 jiaql термін відпустки;(学校假期） канікули мн. 一个月的〜місячна відпустка;〜 作Ук завдання на канікули (на канікулярний час);在〜中 під час відпустки; на канікулах; 〜满了 минув термін відпустки; скінчилися канікули.
假曰 jmri вихідний день;(节曰）свято;〜,照常工 作 у вихідні дні (по вихідних днях) роббта йде у звичайному порядку.
假条 jiatiao доповідна [записка] про надання відпустки; заява з проханням про відпустку.
嫁
jia.


367
嫁 ji& 1)(女子结婚）заміжжя; вийти [заміж] за кого; піти [заміж] за кого; у заміжжі за ким\ 〜 icjL видати дочку за кого заміж;她〜了个工 人 вона вийшла (пішла) [заміж] за робітника; вона одружена з робітником;她已〜人了 вона одружена (заміжня); вона вийшла заміж; вони заміжні. 2)(转移)перекласти що на кого-що; звалити на кого-що, разг.〜祸 于人 звалити з хворої голови на здорову; звалити провину на інших.
嫁非 jiafei звалити свою помилку (перевалити провину) на іншого.
嫁归 jiaguT вийти заміж за (кого-неб.).
嫁鸡随鸡，嫁狗随狗jiAjTsuijT，ji&g6usuig6uза кого вийшла заміж, тому і догоджай; миритися зі своєю жіночою долею; стерпиться 一 злюбиться.
嫁接 jiajie <植> щеплення (прищепити що).〜 果树 щеплення плодових дерев, jialian придане.
嫁人 jmrdn вийти заміж, jia-zhuang придане.
嫁资 jiazi придане.
稼jii
稼 jia 1) хліби; продукти землеробства; 2) сіяти
хліб.
稼部 jiabu міністерство фінансів.
ШШ jiase <书> хліборобство; хліборобська праця; праця хлібороба (землероба).须知〜 之艰难 треба б знати, яка важка праця хлібороба.
戈 ji§n.
戈戈 jianjian <书> незначний (незначність);为 数〜незначна (невелика) кількість; дуже (мізерно) мало.
大J亂
尖 jian 1)(末端细小）гострий; гостро-.〜顶 гострий верх; гостроверхий;电Ш大_ 的〜@ антенна вежа телецентру;〜头鞋 гостроносі черевики (пантофлі);〜的一头 гострий кінець; гострий;〜下 Е ^ JL гостре підборіддя;把铅笔削〜застругйти (загострити) олівець. 2)(声音高而细） верескливий (вереск); пронизливий (пронизливість); різкий (різкість); пискливий (пискливість)〜嗓子 пискливий (верескливий) гблос;说话〜声〜气 говорити пискливим (тонким) голосом 3)(耳目灵敏） гострий (гострота); тонкий (тонкість); гостро-.眼〜гостре око; гострозорий;耳朵〜 гострий (тонкий) слух. 4)(使嗓音高而细） верещати (вереск)〜着嗓子喊 пронизливо кричати; верещати на весь голос; підняти страшний виск. 5)(锐利的末端）кінчик; вістря,铅笔〜кінчик олівця;针〜вістря голки;舌〜кінчик язика;刺刀〜вістря багнета;山〜вершина; верхівка, верхівка гори;宝塔〜шпиль (верхівка) пагоди, б)(出 类拔萃的人或物）видатний; чудбвий.〜儿货 самий найдобірніший (найкращий) товар;姐 妹三个里头就数她是个〜儿із трьох сестер вона сама найчудовіша (найвидатніша).
尖兵 jianblng 1) <军> [головний] дозор; [походна] застава. 2)(先进分子）ударник; ударниця; передовик; авангард.生产上的〜
ударник (ударниця, передовик) виробництва; 技术革新的〜ударник (ударниця, передовик) новаторства в техніці;发展电子工业的——支 〜 авангард у рбзвитку електронної промисловості.
尖部炎 jianbuyan < 医 > апіцит; запалення легеневої верхівки.
尖刀 jiandao 1)(匕首）кинждап. 2) <军> (最先 插入敌人阵地的）удйрний.〜连удйрна (авангардна) рота;〜任务 ударне завдання.
尖人与 jiandian <数> точка самоперетинання.
尖端 ji如di^n 1) 尖 5).标枪的〜кінчик списа.
2)(顶峰）висотйл/н.; вершина.向科学的〜进 军 брати штурмом висоти науки.(发展得最 高的）3) новітня галузь; ведучий,〜产品 продукція новітньої техніки;〜武器 новітня зброя;攻克〜科学 опанувати новітніми (провідними) галузями науки.
尖亥(J jianke колючий (колючість); уїдливий (уїдливість).话说得很〜сказано з колючістю (з уїдливістю); говорити дуже колюче (зло, ущливо).
尖 Щ jianli пронизливий (пронизливість); гострий (гострота)〜的口Ц 声 пронизливий лемент;〜的；!匕风 пронизливий (різкий) північний вітер;笔锋〜гбстре і жваве перо; 眼光〜проникливі (прозорливі) очі.
尖劈 jianpT <理> клин.
尖锐 jiSnrui 1)(锋利）гострий (гострота).把锥 子磨得非常〜гбстро відточити шило. 2)(敏 ) гострий (гострота); проникливий (проникливість); 3) (深亥lj ) глибокий (глибина).眼光~ гбстрий погляд (око);看问 题很〜 [виявити] проникливість (прозорливість) у розумінні речей (питання); бути проникливим (прозорливим) у розумінні речей (питання); глибоке розуміння питання (речей);〜地矛旨出 із усією гостротою відзначити. 4)(朿lj 耳)різкий (різкість).子弹发出〜的撕声лунйв різкий свист куль. 5)(激烈）різкий (різкість); гострий (гострота);〜泼辣 гбстро і сміливо;〜 的批评рі3“ (гостра) критика;〜的阶级斗争 гостра класова боротьба.
jianruihua загостритися (загострення). 使局势〜загбстрювати напруженість ситуації;矛盾日益〜суперечності з кожним днем загострюються.
尖酸 jiansuan уїдливий (уїдливість); колючий (колючість). 口角〜уїдлива мова;〜刻薄 сарказм;讲话〜亥lj 薄 говорити із сарказмом (саркастично, ущливо);〜刻薄的讽刺 уїдливе (саркастичне, сардонічне, зле) глузування (іронія).
jiantouhuang <^/j> остроголова сарана.
尖团 jianti^n краб.
尖子jiSn-zi 1) 一尖5).2)(出类拔萃的人） майстер своєї справи; ас.
尖嘴菏舌 jmn zuT bo she злий (гострий) на язик; зломовний; говорити уїдливо.
奸 jiSn.
女Т* jian 1)(奸і乍）підступний (підступність, підступництво); віроломний (віроломство).
2)(不忠于国家的）зрадницький (зрадництво).
3)(不忠于国家的人)зрадник [Батьківщини]; зрадниця [Батьківщини].汉〜національний
зрадник; зрадник Китаю. 4) < 口> (自私取巧） лукавий (лукавість, лукавство); хитрий (хитрість).耍〜вдатися до хитрощів;藏〜 лукавити; хитрити;藏〜耍朽文 вдаватися до хитрощів.
奸本 jianbdn коріннь зла, оснбва підступництва, причина злочинності.
奸 逸 jianchan обмовляти, ганьбити, злословити.
jianchen лукавий царедворець; царедво- рець-зрадник.
女于党 jiandang дурна компанія, товариство негідників (злочинців).
jiandao злодій, грабіжник, бандит.
奸匪 jiSnfSi бунтар (заколотник), бандит.
奸究 jiangul〈书〉зрадники і вороги; вороги внутрішні і зовнішні.
奸滑 jianhua лукавий і віроломний; хитрий та підступний.
奸计 jianji підступний план (задум); інтрига; хитрування; хитросплетіння книжк.施〜 будувати підступний план (задум); вести інтригу; інтригувати;中〜ст^ти жертвами чиїх злих намірів;使用各种〜вдаватися до різних хитрувань (інтриг);揭穿敌人的〜 викрити (розбити) підступний план (хитросплетіння, інтригу, хитрування) ворога.
奸狡 jianjiSo 1) хитрість, віроломство, лукавство; 2) шахрай, негідник, хитрун.
Ш'礼 jianli погані манери поведінки, неввічливість, непристбйність.
奸媚 jianmei лестити, підлизуватися (в корисливих цілях).
奸谋 jianmou підступний задум, підлі інтриги; злочинні плани.
奸佞 ji§nning 1)(奸邪谄媚）підступний і улесливий. 2)(奸邪归治的人）підступний зрадник (підлесник); улесливий іуда.
奸骗 jianpian обдурити.
$Т*Й jianqii збочення.
女р 渠 jianqu ватажбк зграї; закоренілий
негідник.
奸人 jrnnren негідник.
奸商 jianshang спекулянт.
女干声 jiansheng розпусна музика.
奸市 jianshi чбрний ринок.
奸通 jiantong перелюбство, порушення
подружньої вірності; блуд.
奸妄 jianwang хитрість, підступництво,
ПІДЛІСТЬ.
奸违 jianwei порочна (зіпсована) людина; розпусник, людина без честі.
奸污 jianwii (强奸）згвалтувйти. кого (зґвалтування);(诱奸）покорити кого (спокушання); спокусити кого; звабити кого; (奸污幼女）розтлити кого фозтління).
自 11 jianxi шпигун; шпигунка; агент;.
命组织的奸细）провокатор (провокаторський); провокаторка.当〜б^ти (працювати) шпигуном; займатися
шпигунством;〜分子 ворожа агентура.
女Iі 险 jianxian підступний (підступництво) єхидний (єхидство); злоєхидний застар.〜_ Ш зле підступництво; повний злбго підступництва. '
女Т笑 jmnxmo підступна (єхидна) посмішка
奸邪 jianxid〈书> 1)(奸诈邪恶）підлий і злий;


368
підступний 2)(奸诈邪恶的人）підступна і зла людина.
^tT*№ jianxiong інтриган-властолюбець.
ІІЇ'Ш jianyfn 1) розпуста (розбеститися).
2)—奸污.
Ш'ШШШ jianym Ійіие ґвалтувати і грабувати.
奸贼 jianzdi юдал/„* зрадник.
奸诈 jianzha підступний (підступність, підступництво); віроломний (віроломство); підступний і віроломний; лукавий і лицемірний.
间jian另见jBn.
间 jmn 1)(中间）між ким-чим; серед кого-чого; між-;中罗人民之〜的友谊дружба між китайським і румунським народами;城乡〜 的物资交流 товарообмін між містом і селом; 各民族〜的联系міжнаціональний зв’язбк;国 际〜的阶级斗争касова боротьба на міжнародній арені;部门〜的协商 міжвідомчі переговори;工厂之〜的经验交流 міжзаводський обмін досвідом; обмін досвідом між заводами (серед завбдів);在两 点钟至三点钟之〜来прийтК між другою та третьою годинами; {tk们彼此之〜很和睦 вони дружні між собою. 2)(在一定范围里） серед чого、(在某个空间内）у чому; на чому; (在某个时间内）протягом чого; під час чого; впродовж чого.林〜сбред лісу; у лісі;田〜на поля х; у полі; серед ПОЛІВ； польовий;十年〜 протягом (впродовж) десяти років. 3)(房间） кімната.里〜зйдня кімната. 4) <量词>:—〜 卧室 од# спальня.
间冰期 jiSnbTngq了〈地质 > інтергляційл; міжльодовиків’я.
1司不容发 jian bu rong fa на волосок від чого; на волоску від чого; висіти (триматися) на волоску.
І司关 ji巨ngu5n 1) важкий, тяжкий {про шлях); 2) звертати на...; 3) цвірінькати; 4) скрипіти; 5) незграбний (про стиль).
间架 jiSnjd опора.大楼的〜каркйс будинку;小 说的〜кістяк роману.
间脑 ji§nn3o〈解> проміжний мозок.
|nj Ж jianwii житловий будинок, житловий комплекс.
间奏曲 jmnz6uqG〈音〉інтермецо невідм.; антракт. г
间作 jianzuo час від часу займатись (чимось); час від часу траплятися.
纤
jian —>• qian; xian.
jian —> 歼(вбивати, знищувати).
^Fjian.
奸 jian 1) —»•歼灭.〜敌五千 винищено п’ять тисяч ворожих солдатів;聚而〜之 оточити і знищити [одним ударом].
歼击机 jranjljl <军> винищувач.
歼灭 jianmie знищити кого-що (знищення); винищити кого-що (винищування).〜敌人! смерть ворогам!敌军一师全部被〜了 однй дивізія супротивника цілкбм знищена (винищена, ліквідована).
开扑 ji§npd знищити, ліквідувати; винищити.
歼灭 ft ji3nmi6xing нищівність (нищівний);〜的
战争нищівні війни;给敌人以〜的打击 нанести нищівний удар по вброгу.
歼灭战 jianmiezhan〈军〉війна (бій) на винищення (на знищення); воєнні дії на знищення.集中力量打〜концентрувати сили, щоб вести бій на знищення, jianzhan вбивати, винищувати.
Mjian
坚 jian 1)—坚固.〜冰 міцний (твердий) лід; ~ 如铁石твбрдий як кремінь;〜不可破 незламний. 2) 坚决；坚定1).信心不〜 немає твердої віри; без твердої віри; відсутність упевненості;〜不屈月艮 виявити стійкість (бути твердим) і не скоритися.
坚 白 jianbai непохитний, твердий; непохитність, твердість.
坚壁 jianbi ховати матеріальні цінності від вброга.
坚壁清野 jian bi qing уб сховати матеріальні цінності і вивезти все з територій, що залишаються, щоб нічбго не дісталося вброгу.
坚称 ji5ncheng стверджувати; твердо (упевнено) сказати.
坚持 jianchi відстбювати що (відстоювання); стояти на чому, за що: наполягати на чому; триматися чого; завзято; наполегливо,〜革命 відстбювати революцію;〜无产阶级专政 відстбювати диктатуру пролетаріату; твердо наполягати на диктатурі пролетаріату;〜原则 відстбювати принцип; бути суворо принциповим; бути вірним принципам;〜真 理 стояти за правду; відстбювати істину;〜己 见 стояти на своєму; наполягати на своєму; наполягати [на своїх поглядах];〜至!J 底 довести (триматися) до кінця; стояти на цьому до кінця;〜好的 триматися всьбго того, що правильно;〜错误 відстбювати своГ помилки; відстбювати і поглиблювати допущені помилки;〜错误路线 твердо чіплятися за помилкову лінію; наполегливо відстбювати помилкову лінію;〜学习 наполегливо (із завзятістю) вчитися чому; ~ 党的方针[твердо] триматися (дотримувати) курсу партії; [рішуче] стояти за курс партії; 〜执行党的路线твбрдо (неухильно) втілювати лінію партії;在X艮苦斗争中〜下去 устояти у важкій боротьбі; витримати важку боротьбу;有困“也耍〜下去 трбба витримати, незважаючи на ускладнення (на труднощі);必须〜干部参加集体生产劳动的 伟!1 度 необхідно твердо дотримуватися системи участі кадрових працівників у колективній продуктивній праці.
坚持不懈 jianchi Ьй xie наполегливо і неухильно.〜的劳动 безупинна праця;〜的努 力 невтомні (неослаблсні) зусилля;〜地努力 学习 завзято вчитися; вчитися й вчитися.
jianchibuyu незмінний, постійний; вперто, послідовно.
坚定 jianding (不动摇）твердий (твердість); стійкий (стійкість).〜的立场 тверда позиція; 〜的f言念 тверді (стійкі) переконання;〜正确 的 治力向 тверда і правильна політична орієнтація;〜的看法 твердий погляд;〜的共 产主义者стійкий комуніст;〜地贯彻党的方 针 неухильно проводити лінію партії;以〜的 步伐前进 твердим кроком іти вперед;没有〜
的政治见解 пехзбйвлений твердих (стійких) політичних поглядів;意志不〜的人 ідейно нестійка людина; людина зі слабкою волею. 2)(使坚定）зміцнити що (зміцнення).〜立场 зміцнити свою позицію;〜信念 зміцнити віру (упевненість).
坚定不移 jianding bu yi непохитно; твердо і незмінно; наполегливо і послідбвно.〜的信 念 непохитна віра; тверде й незмінне переконання;〜的决心 непохитна рішучість; 〜的原贝1J 立场 непорушна принципова ПОЗИЦІЯ；我们〜地展行无产阶级[І际主义的 义务 ми неухильно виконуємо свій
пролетарський інтернаціональний обов'язок; S是一切真正的共产党人〜的论点таМ точка зору, якої незмінно дотримувалися і дотримуються всі справжні комуністи.
坚定性 jmndingxing витримка, рішучість.
坚额 jian'e безсоромний, нахабний,
товстошкірий.
坚固 jiangu міцний (міцність); непорушний (непорушність книжк.).〜的桥梁 міцний міст;〜耐用的机器 міцнй і надійна машина;〜 的 Р午-地 сильна (сильно укріплена) позиція;〜 的基础 непорушна (міцна) основа; твердий ґрунт; непорушний (ґрунтовний) фундамент; 〜的长城непорушна Велика стіна;质量又好 又〜добротний і міцний [за я кістю].
坚果 ji§ngu6 <植> горіх.
坚滑 jianhua твердий та гладенький; слизький.
Ш 决 jianjue рішучий (рішучість); твердий (твердість); непохитний (непохитність); категоричний.〜主张 наполягати на чому; твердо стояти на чому, за що;〜要求 категорично (рішуче) зажадати чого;〜反对 рішуче проти кого-чого; рішуче заперечувати; 〜支持 рішуче підтримувати;〜落实 твердо і непохитно запроваджувати в життя що;〜І/СІ义 рішуче протестувати проти чого; 〜拒绝 категорично відмовити кому в чому,〜 否认 категорично заперечувати що;〜不同怠 упертися і не погоджуватися;〜ІМ亍 рішуче (твердо) проводити що в життя;〜改正错误 найрішучішим чином виправляти помилки; 〜走社会主义道路ниюхіітно (рішуче) йти по шляху соціалізму;〜的 口 吻 рішучий тон; 意志〜тверда воля.
坚决不移 jianjuebuyi твердий та незмінний; безповоротно.
坚苦 jmnkti невтомний.
坚苦卓绝 jiankii zhuojue винятковий (разючий, незвичайний) стоїцизм; виняткова (разюча незвичайна) стійкість; наполегливість твердість у переконаннях; витривалість працьовитість у роботі; завзятий і напружений.
坚立 jianli 1) міцно встановлювати; 2) міцно стояти.
Ш jianqi твердість характеру.
坚强 jianqidng 1)(不可动摇）тверді (твердість); сильний.意志〜твбрдість (сила) волі; сильна (тверда) воля;怠志〜的人 вольова людина; тверда духом людина; ШМ 〜的党员міцн“й (стійкий) комуніст;〜的信心 тверда (міцна) віра (упевненість);〜的信念 тверда переконаність; тверде переконання;〜 不屈的品质 стійка натура; стійкість натури; 必须有党的〜领导необхідно тверде (сильне)


369
партійне керівництво;胜利的信念更为〜了 ще більше зміцнилася (посилилася) воля до перемоги. 2)(使坚强)зміцнити що (зміцнення).〜党的组织 зміцнити партійні організації.
Мін jianqlng наполягати.
坚石用 jianquc надійний, міцний.
坚忍、jianren стоїчний (стоїцизм); непохитний (непохитність).
坚,忍不拔 jianren bu ba стоїчна твердість (непохитність),〜的精神 стоїцизм; стоїчна твердість духу;〜的意志 непохитна воля.
坚忍不息 jmnrdnbCixf невтомний; без утоми.
坚韧 jianren стійкий (стійкість); завзятий (наполегливість, завзятість); наполегливий. 意志〜стійкість волі; стійка (завзята) воля.
坚如磐石 jian ru panshi непорушний, як моноліт; монолітний (монолітність).〜的党 монолітна партія;我们的团结〜нйша єдність непорушна, як моноліт.
坚实 jianshf міцний; ~的基础 міцні бази.
坚守 jianshou триматися; стояти,〜阵地 непохитно захищати позиції; стояти на смерть на своїх позиціях;〜到援军到来 триматися до підходу (до прибуття) підкріплень.
坚解 jianxie жадібний та ледачий.-
坚{言 jianxin [твердо] переконаний; [твердо] впевнений; твердо вірити в що.我们〜胜利一 定属于我们 ми переконані, що перембга буде за нами.
jianyao наполягати.
М Ш jianyi сильний; рішучий (рішучість); напористий (напористість).〜的性格 сильна (рішуча) натура; сильний (рішучий) характер;〜精神 сила духу; міцний дух; тверда рішучість;培芦儿童勇敢和〜的精神 виховувати в дітях силу [духу] і мужність.
坚 ® jianying твердий (твердість); міцний (міцність).〜的岩石 тверді гірські породи;〜 的士辦 твердий ґрунт;象石4一样〜твердий (міцний), як камінь.
坚贞 jmnzh6n бездоганна чесність (чистота); тверда принциповість.〜不屈 стійкий і непохитний;〜不渝的爱情 чиста і вірна любов; бездоганна вірність у любові;显示出 无 Р艮〜виявити (показати) бездоганну чесність (вірність, відданість).
坚纸 jmnzhi пергамент, пергаментний.
М 壮 jianzhuang міцний, сильний, значний, переконливий.
浅 jian.
浅 qian.
浅'戌 jmnjmn стрімко текти; вирувати.
肩
肩 jian плече.左〜ліве плече;两〜плечі мн.;〜 关节 < 角Y > плечовий суглоб;耸〜знизати плечима;〜并〜пліч-о-пліч; бік-о-бік;〜挑 нести що на коромислі;主要责任落在他的〜 _h 了 головна відповідальність лежить на його плечах (падає на його плечі).
肩膀 jianbang плече.宽〜ширбкі плечі; плечистий; широкоплечий;窄〜вузькі плечі; вузькоплечий.
ІЙ М jL ® jianbangr ying не боятися (не
страшитися) відповідальності; мужньо брати на себе відповідальність.
肩 jianbei нести на спині (через плече).
肩负 jianfu нести що (несення). ~货任 нести відповідальність;〜—设让会主义的任务 нести відповідальність за будівництво соціалізму.
肩胛ji如伸<书> —肩膀.
肩胛骨 ji5njiggti <解> лопйтка.
肩摩毂击 jian mo gii jl така тиснява, що ні пройти, ні проїхати; дорбги забиті людьми і візками.
肩牌 jianpai погони.
jian wo плечова впадина (ямка).
肩章jiSnzMng погони мн.;(带秘的肩章） еполети лш.军官〜офіцерські погони;军士〜 погони старшини.
^艮ji如/
又艮厄 jian'e нестаток, скрута.
jian fan 1) надокучливий, набридливий; 2) турботи, ускладнення.
艰巨 jiSnjCi важкий (труднощі); тяжкий (тягар). 4壬^•〜важка задача.
艰萎 jianju нестаток.
又艮苦 jiankii скрз^га; важкий (труднощі).〜的条 件 важкі (скрутні) умови; тяжка обстанбвка; 在〜的年代里 у важкі (скрутні) роки (дні);生 活〜жііти в тяжких умовах (у скруті); життя， повне нестатків;〜朴素的生活作风 працьовитість і скромність у житті; працьовитий і скрбмний спосіб життя; простота в житті;〜的戎马生涯 тя готи військового життя;〜奋斗 завзято (із завзятістю) борбтися; вести завзяту (важку) боротьбу; трудитися (борбтися) завзято та самовіддано; виявляти дух завзятості та самовідданості в боротьбі; боротись у винятково тяжких умовах; 〜仓1J 业 вирішувати справу у вкрай тяжких умовах; 以〜为荣 вважати нестатки і труднощі своєю славою:从驾?最〜的二L作 бути на найважчій (важкій) роботі; братися за найважчу (важісу) роботу.
又艮困 jiankun нестаток, тяжкі обставини; нещастя.
艰难 jiannan скрута (труднощі).〜困苦 труднощі й нестатки;〜险阻 труднощі і перешкоди;〜的道路 важкий (тяжкий, тернистий) шлях;这一斗争将是〜的ця боротьба буде важкою.
艰 Ш jianse важкий (ваговитість).〜的文体 важкий стиль (склад).
又艮深 jianshen мудрий (хитромудрість); мудрований розм. (химерність),词句〜 хитромудрість слів (фраз);避免用〜的词句 мудрих (мудрованих) слів і фраз, хоч греблю гати.
很危 jian wei тяжке становище.国琪〜тяжке становище країни.
艰险 jianxian труднощі й небезпека.历尽~ перетерпіти (пережити) багато труднощів і небезпек;叨知征途有〜.越是〜越向前 усвідомлювати цілкбм, що попереду чекають труднощі й небезпека, але чим сутужніше і небезпечніше, тим рішучіше йти вперед.
艰辛 jianxin нестатки; труднощі мн.; негоди лш.
不辞〜незважаючи на всіля кі нестатки (ні на всілякі труднощі);历尽〜перетерпіти чимало негод; пережити багато негод.
艰處 jianyu ускладнення та турботи; труднощі та хвилювання; засмучений та нещасний.
兼卿.
Ш jian 1)(两f咨的）два; подвійний; подвоєний. 〜旬 дві декади;〜年 два роки підряд;〜f苦 у два рази; у подвійному розмірі; у подвоєній кількості. 2)(时涉及或具有）одночасно; паралельно; рівною мірою; разом з тим (з цим); сполучати що.品学〜优 високоосвічений і рівною мірою (разом з тим) шляхетний; відзначатися (з відмінністю) як у моральному, так і в розумовому плані; ~通 数国文字 володіти одночасно декількома іноземними мовами;担任教学〜行政工作 поєднувати викладацьку й адміністративну роботу;〜秘书职务 працювати за сумісництвом секретарем;身〜数职 поєднувати кілька посад； працювати за сумісництвом;畐ij总理〜夕卜交部长заступник прем’єра і за сумісництвом міністр закордонних справ; Щ 又隹 ~ 办 немає можливості робити одночасно (паралельно); 〜听贝lj 明 вислухаєш усіх, довідаєшся істину; 两种可能，〜而有之є одночасно (паралельно) дві можливості; є одночасно (ная вні) і та, і інша можливості;这些愔况〜而有之усі ці обставини наявні рівною мірою (паралельно, одночасно).
jianbei володіти і тим, і іншим.
穿隹备 jianbei є все (і те, і інше); наявне все (і те, і інше); володіти всім (і тим, і іншим).德才~ чеснота сполучається з талановитістю; доброчесний і талановитий;人力物力〜є (наявні) як людські，так і матеріальні ресурси;〜一切条件 є (наявні) всі умови; мати всі умови;〜各种体裁、风格 відрізнятися різнобічністю стилю і жанру.
Ш 并 jianbing захопити що (захоплення); анексувати що (анексія).
兼差ji§nchai ->雜职.
jiancheng прискорено. ~ ntf зЙ їхати з подвоєною швидкістю; прискореним кроком іти вперед.
jiangu врахувати все; врахувати як..., так і...; встежити за всім (за тим і іншим); сполучити все (одне з іншим).公私〜з поєднання як суспільних, так і приватних інтересів; з'єднати особисті інтереси із суспільними;〜双方利益 враховувати інтереси як однієї, так і іншої сторони; дотримуватись спільних інтересів; одночасно врахувати інтереси обох сторін;梦；^隹〜 фактично не простежити за всім; фактично не можна простежити за всім;在分配问题 上，我们必须〜国家利益、集@利益和个人利 М у питаннях розподілу ми повинні враховувати державні, колеюшні й особисті іигереси.
兼及 jianji одночасно торкнутися та...; разом із тим торкнутися (порушити) і... (інше питання).
课 jmnke викладати за сумісництвом.在另一 学校〜викладати за сумісництвом в іншій школі (в іншому інституті).
兼权 jianquan поєднувати декілька посад.
旅任jianren 1)(同时担任儿个职务）суміщати посади роботу); працювати за сумісництвом.


370
秘书和打字员〜поєднувати роббту секретаря і друкарки. 2)(非专职的）сумісницький (сумісництво).〜的职务 посада за сумісництвом; сумісницька посада.
Ш 曰 jianri день за днем; (тривати) декілька днів підряд.
兼收并蓄 jian shou bing xu сполучити що (сполучення); усе включити; всеосяжний. 无选择地〜 включити все не перебираючи (без добору); 一切资料〜включені всі матеріали;决不能无批判地〜ні в якому разі не можна сприймати все некритично, суцільно.
雜挑 jiantiao <书> бути спадкоємцем двох родин [по батьківській лінії].
兼忘 jianwang забути і те, і інше; забути про все; зовсім забути.
兼味 j і anwei різноманітний, різного смаку; різноманітні страви; вишукані страви; делікатеси.
Ш 务 jianwu одночасно займатися двома справами; поєднувати заняття (чимось).
旅贏 jmnying подвійна вигода.
旅有 jianydu володіти і тим, і іншим (мати і те, і інше).
雜之 jianzhl <书> до того ж; на додачу розм.人 手不多，〜期限迫近міпо робочих рук і до того ж термін закінчується.
jianzhi 1) —»•雜任.〜人员 сумісники мн.;〜 教 师 учитель за сумісництвом; учитель-сумісник;〜过多 поєднувати занадто багато обов'язків (посад): займати за сумісництвом занадто багато посад;他还 在另丨J处〜він ще працює за сумісництвом в іншій установі. 2)(兼任的职务）сумісницька посада; посада за сумісництвом.辞去〜 відмовитися від сумісництва (від сумісницької посади).
旅总、jianz6ng охоплювати повністю.
监 jian.
监 jian 1)—> 监视.2)(牢狱）в’язниця. Нежіноча в’язниця;收〜відвести кого у в’язницю.
监察 jiancha ревізія (ревізійний, ревізувати кого-що, контроль ч. (контрольний, контролювати кого-що).〜委员会 ревізійна (контрольна) комісія;〜机关 органи державного контролю; контролюючі органи; 进行〜工作робити ревізію, jianbi померти у в'язниці.
监察人 jmnchardn ревізор.
监场 jianchang спостереження за порядком на іспитах.
监德 jiand6 <天> Юпітер.
监抒 jiandu контролювати кого-що (контроль ч.); наглядати (нагляд).〜全厂的工作 контролювати всю роббту заводу; контроль над роботою всьбго заводу;〜秩序 стежити за порядком;公 〜суспільний контроль (нагляд);技术〜технічний нагляд (контроль); 司法~<法> судовий нагляд;〜制皮 система контролю; порядок нагляду;交山人民群众〜 поставити кого під нагляд (під контроль) народних мас.
іЙШ jianfan ув'язнений; в’язень.
jianfang в'язниця, тюремна кхмера.
监工 jiang6ng 1)(监特工作）контролювати
роббту; контроль над роботою. 2)(监工的人） доглядач; доглядачка.
监管 jmnguSn наглядати за ким-чим (нагляд).
监护 ji5nh(i <法> опікувати кого (опіка).被〜 перебувати під опікою;中 І її〜припинення опіки;执行〜责 ІТ: опікунствувати над
ким-чим.
监护人 jiSnhCirdn <法> опікун.
jluitu jianjian 1) очевидний, повністю ясний; 2) протилежний.
监禁 jmnjin взяти кого під варту; посадити кого у в'язницю; тюремне ув'язнення. ^■身〜 перебувати в довічному ув’язненні.
监考jiankao 1)—监场.2)(监考的人)асистент екзаменатора. 监牢jianli <口> —监狱.
监视 jianshi спостерігати за ким-чим (спостереження); стежити за ким-чим.暗中〜 形迹可疑的人 пбтай стежити (спостерігати) за підозрілими особами;〜敌人 вести спостереження за ворогом; тримати вброга під спостереженням; спостерігати (стежити) за ворогом;被〜перебувати під наглядом (під спостереженням).
监视哨 ji5nshisMo <军> пост спостереження.
监听 jiantlng [контрольне] підслуховування; підслуховувати кого-що.
监听器 ji5ntlngqi підслуховувач; монітор.
监狱 jianyu в’язниця; острог застар.关进~ посадити (кинути) кого у в’язницю (за ґрати); 放出〜випустити кого з в’язниці;〜生活 тюремне життя.
监制 jiSnzhi під контролем; під наглядомм.
jianzu тюремний наглядач.
jian 另见 chan; ji&n; qian.
渐 jian 1) просочуватися, поширюватися; 2) впадати {про ріку)； 3) зволожувати, змочувати.
渐 Ш jianru бруд, драговина; багнистий, розмитий.
渐 诈 jianzha обманювати, брехати, шахраювати.
蒼 jian.
蔦 jian <植> алтей рожевий, шток-троянда.
官 jian.
菅 jiin <植> темеда ворсиста.
菅屦 jianju солом'яні черевики.
研碑.
Ш jian кабан (дика свиня).
笺胸•
笺 jian 1)(信纸）поштбвий папір. 2)(信札） кореспонденція; листування; листлш.
笔札 ji§nzM лист.
笺注 jianzhu коментарі та тлумачення [древнього тексту].
Ші jian.
滿拔 jmnfii омиватися, очищуватися.
Ш Ш jianxue < 45 > змити із себе ганьбу, безчестя.
jian Hj 见 ch如，dan, zhan.
湛 jian занурювати (у рідину), замочувати, заливати.
派 jian J/ljALjian.
ШШ jianjian 1) стрімкий, вируючий, стрімко текти; 2) гуркіт проточної води.
jian 刃见 qidn.
Ш jian кастрований бик.
犍牛 jiSnniii віл.
減 ji5n.
減 jian:某某〜[лист] від такого-то; відправник такий-то.
減口 ji5nk6u <书> 減默.〜不言 зберігати мовчання; набрати води в рот.
減默 jianmo <书> мовчйти (мовчання).保持〜 зберігати мовчання.
缄书 jianshu лист.
jianzha лист, пакунок.
則 jian.
煎 jian 1)(油熬）смажити що (смаження).〜鱼 смажити рибу;用油〜狡子 смажити пельмені на олії;肉〜得太嫩 недосмйжити м’ясо;你把 肉〜老了 ти пересмажив м’ясо. 2)(用水煮） кип’ятити що (кип’ятіння); варити що (варіння).〜茶 кип’ятити чай;〜药 варити лікарські трави. 3)(量词）варіння.头〜药 ліки першого варіння; 二〜药 ліки вторинного варіння.
煎熬 jian'ao мука (мучитися); нудитися; страждати (страждання).精神上的〜 моральні муки (страждання);忍受饥饿的〜 терпіти муки голоду;在狱中受〜надитися (мучитися, страждати) у в'язниці.
煎逼 jianbi тиснути, пригноблювати; доводити до крайнощів; пригноблення, примус.
煎饼 ji5n-bing млинець.
煎茶 jiancha заварювати чай.
jianchSo підсмажувати на олії.
煎沸 jianfei кипіти，вирувати.
Ж jianguo сковорода; сковорідка розм.; сотейник,电〜електросковород^.
煎剂 jianji декокт застар.; відвар.
煎扰 jmnrSo мучитися, турбуватися.
煎透 jiantou просмажити що; висмажити що, прост.要把肉〜треба просмажити м'ясо;肉 〜了 м’ясо просмажилося.
煎鱼 jianyu смажити рибу.
煎：Jt乍 jianzha смажити.
Жjianzhl екстракт, відвар.
域獅.
碱 jmn каміння，схоже на яшму.
Ш ...
涨 Jian.
蔬鹿 jianjia очерет.
械 jian 另见 han.
^ jian 1) шухлядка; 2) лист, конверт.
嫌 jian.
Fijian взяти що паличками.
鎌ji如.
Ш jian <书> тонка шовкова тканина; тонкий


371
шовк.
嫌彩 jiancai візерунчастий шовк.
聽 jian.
妈蝶 jmndi6 <书> нерозлучна [подружня] пара.
鲣】Шп.
№ jian <动> малий тунець; скипд-шек; боніто.
魄鸟 jianniao〈动〉олуша.
Ш -
ТІТ Jian.
鞯 ji5n ківш; пітник.
谶 jian.
Ш 污 jianwii забруднитися; забруднитися в багнюці.
jian 另见 jT. jian чепрак; пітник.
Щ jian 另见 n5n; гйі.
囝 jiSn дитина; хлопчик, дівчинка.
栋ji如.
栋 jian вибрати кого-що (вибір); відібрати кого-що (добір).〜棉花 сортувати бавовну; 从一堆书里〜出最有用的几І： з купи книг відібрати найнеобхідніші;把东西〜到一边 відібрати і відкласти речі убік;〜重担子衫匕 залишати собі ношу потажче;他〜要紧的说 了 几句 він сказав кілька слів, вибравши (відібравши) найістотніше.
拣选 jianxu^n вибрати кого-що (вибір); відібрати кого-що (добір).
拣择 jianze вибирати; відбирати (найкраще); відбір.
Ж Jian.
Ж jian лист; (ї言件）візитна картка, запрошення; (名片）запрошувальна картка.
柬却]4 竊人 jianpuzhairen камбоджієць (камбоджійський); камбоджійка.
柬 ін jiSnqlng письмове запрошення, запрошувати письмово.
柬帖 jiSntie записка;(通知）повідомлення.
虫 jian.
茧jiSn (,虫吐丝做成的壳）кбкон.,蚕〜 шовковичний кокон; кокон шовковичного хробака;作〜відкласти кокон.
苗jiSn ―研子.jian-zi手上磨出老〜намозолити собі руки; натерти собі товсті мозолі на руках.
苗香 jiancan шовковичний хробак (черв’як) у коконі; лялечка шовкопряду.
苗纲 jianchou луска; луската тканина, jianjian слабкий, тихий (про голос). jiSnr кокон шовкопряду.
ЖТ jiSn-zi —> SifT.jian-zi.
jian.
jiSnbo скупий; убогий; бідно, убого, jiande економія, стриманість, помірність.
检朴 jmnpti скромний (скромність); простий (простота).〜的生活 скромне (просте) життя; 服装〜одягатися скромно (прбсто).
检社 jiansh6ng ощадливий (ощадливість);
розважливий (розважливість). 用钱〜 розважливо (ощадливо) витрачати гроші;处 处〜б細 ощадливим в усьому; ощадливість в усьому;家用要〜у господарстві треба бути ощадливим (розважливим).
检岁 jiansui неврожайний рік.
检言 jianyan мовчазний; економія у мові.
检 jian.
捡 jiSn (拾起）підняЧи що (підняття);(收集） збирати що (збір, збирання).〜爽 збирати навоз; ~柴збирйти хмиз;把地上的手帕〜起 来 підняти з підлоги (із землі) хустку;把散 落的文件〜起来 підібрати розсипані папери; 这f论据是从叛徒考,茨基那里〜來的цей приклад був запозичений у ренегата Каутського.
jianchai заготовляти дрова (паливо).
检点 jiSndi3n шукати, підшукувати.
捡勘 jiSnkan обстежувати; наводити довідки; згідно з наведеними довідками.
捡了 芝麻，丢 了西瓜 jian-le zhl-ma, diu-le xlgua "кунжутне насіннячко підібрав, а кавунне втратив"; скнарість.
捡漏 jianlou закрити діру в даху; частковий ремонт даху.
捡取 jiSnqti підібрати, взяти собі (щось).
捡书 jianshii редагувати книгу; виправляти (корегувати) книгу.
览 jian.
笕 jian бамбуковий водогін; бамбукова водогінна труба.
ji2n 另见 qidn.
钱』ійп <农> зйступ, лопата.
剪 jian.
剪 jiSn 1)(剪刀）ножиці л/н. 2)(切断)рЬати що (різання); стригти кого-що (стрижка).(用于 剪毛发等）•〜纸花вирізати з паперу візерунки;〜鞋样 знімати фасон з черевиків; робити викрійку черевиків; викроювати фасон взуття (черевиків);〜发 стригти волосся;〜羊毛 стригти овець; зістригти вовну з вівці;〜辫子 обрізати коси;〜指甲 стригти (обрізати) нігті;〜成两半 розрізати що навпіл;把纸边〜齐 підрівняти краї аркуша паперу;这个简讯是从报上〜下来的 ця замітка вирізана з газети.
剪报 jianbao газетна вирізка.
剪裁 jiSncdi 1)(裁剪）кроїти що (кроіння).〜衣 月艮 кроЬи плаття (костюм). 2)(对材料取舍 安排）компонувати що (компонування).材料 〜得很好 вдале компонування матеріалу; матеріал удало скомпонований.
剪彩 ji^ncai розрізати стрічку [при відкритті чого-небудь].
剪除 jiSnchu знищити кого-що (знищення); винищити кого-що (винищування).〜祸根 вирвати зло з коренем; знищити кбрінь зла; викорінити зло;〜党羽 підрізати крила кому.
剪锄 jianchu викорінювати, знищувати.
剪床 jianchuang〈机〉ножиці мн.; ножицевий верстат.
剪刀 jiandao ножиці мн. 一把〜пари ножиць.
剪刀差jiand5och5 <经> нбжиці л/н.价格上的~ ножиці.
剪搏 jiandiao зрізати що (зріз спец” зрізання); відрізати що (відріз спец” відрізка розм.); зістригти що; відстригти що (后面两个词用 于朝毛发等).把枯М枝〜зрізати (відрізати) сухі гілки;把头发〜зістригти (обстригти) волосся.
剪短 jianduan обрізати що (обрізка); підрізати що (підріз, підрізування)，把头发〜обрізати волосся.
Й 断 jianduan перерізати що (переріз, перерізання),把绳子〜перерізйти (розрізати) мотузку.
剪发 jiSn位 стригти волосся; стрижка.
剪股颖 jiSngCiyTng <植> мітлиця.
剪辑 jiSnjf <影> монтіж (монтувати що).〜工作 монтажні роббти;〜影片 монтувати кінофільм.
煎铰 jiSnjiao кроїти.
剪接jiSnji5 —剪辑.
剪截 ji5n]i6 обрізати, зрізати，розрізати.
剪径 jiSnjing грабувати на великій дорозі.
剪开 ji^nkai розрізати що (розріз, розрізка).把 料子〜розрізйти вовняний матеріал.
剪力 jianli < 理 > поперечна сила; сила зрушення.
剪毛机 jiSnmaojl стригальна машина.电〜 електростригальна машина.
剪票 jianpiao компостувати білет.〜的剪子 компостер.
剪破 jianpo прорізати що (проріз, прорізка розм., спец.).
剪秋萝 jianqiiilu6 <植> горицвіт.
剪去jiSnqCi —剪掉.
算碎 jiSnsui порізати що.
剪贴jiSnti6 1)(搜集资料的方法）вирізування й наклеювання матеріалів для картотеки. 2) (儿童手工）клеєння та вирізування з кольорового паперу.
剪头 jiSnt<3u стригти волосся; стрижка.
Й# jianyang знімати викрійку.
剪影 jianyTng 1)(剪纸成形）силует; силуетний портрет.〜艺术 мистецтво силуету. 2)(对市 物轮廓的描写）загйльний начерк (контур). 新工业区的〜загальний нарис новбго промислового району.
剪纸 jianzhi вирізаний малюнок (орнамент) із паперу.
减 jiSn.
减 jiSn 1)(去抑）віднімати що; мінус; відняти що (відібрання).五〜三得二 п’ять мінус три дорівнює два; від п’яти відняти три вийде два. 2)(降低）зменшити що (зменшення); знизити що (зниження).数：Ш：大〜кількість значно зменшилася;价格照旧，并没有〜ціни колишні, не знижені; ціни все ще не знижені; 人员老了，干活不〜当年хоч і стара людина, але працює не гірше, ніж у молодості, jianban скоротити наполовину.
减产 jianchan (工业减产）зниження
виробництва; зниження врожаю.
办或{氐 jiSndl знизити іцо (зниження); зменшити що (знижка розм.); понизити що


372
(пониження).〜物价 знизити (зменшити, понизити) ціни на товари;〜速度 знизити (зменшити) швидкість;〜蒸气压力 знизити (зменшити, понизити) тиск пару;同总~价格 погоджуватися на знижку в ціні.
减法 jiSnf^ <Ш> вирахування.
减中畐 jmnfii загасати; загасаючий.
^ ^ jianhao <Ш> знак вирахування; мінус.
减价 jianjia знизити (зменшити) ціни; зниження (зменшення) цін; ( Ш 手卩） зробити знижку; скинути з ціни.大〜 [дешевий] розпродаж;〜出售 продаж за зниженими (низькими) цінами.
减利 jiSnli знизити відсбтки.
减免 ji5nmian (减少）полегшити що;(免除） звільнити (звільнення) від чого.〜关税 полегшити мито; звільнити від мита;〜学费 частково, цілкбм звільнити від плати за навчання.
减敏剂 jianmTnfi 1) <摄> десенсибілізатор. 2) <军> флегматизатор.
减摩合金jiSnm6-h可Гп <冶> бабіт.
减轻 jiSnqlng полегшити що (полегшення); зм’якшити що (зм'якшення); послабити що (ослаблення).〜Ш 力 знизити (зменшити, послабити, зменшити) тиск;〜负担 полегшити навантаження (тягар);〜人民负担• полегшити тягар народу;〜工f乍 полегшити роботу;〜工作人员的工作розвантажити працівників; полегшити працівникам роботу; 〜刑罚 зм’якшити (полегшити) покарання; 体重〜ваг^ зменшилася;劳动强度大大〜 значне зниження інтенсивності праці; інтенсивність праці значно покращилася;病 势〜了 настало полегшення у хворобі.
减去 ji5nqu віднімати; вирахування.
减弱 jianrud ослабшати (ослаблення).使火势〜 збити (послабити) силу вогню; пригасити вогонь;风力〜了 вітер став вщухати; сила вітру слабішала (стала слабшати).
减色ji5ns6使艺术形象〜зуббжіти; збідніти (знебарвити) літературний образ;使文章〜 збіднити (знебарвити) статтю.
减少 jiSnshSo зменшити що (зменшення);(缩减） скоротити що (скорочення).〜定额 зменшити (скоротити) норму;〜损失 зменшити збиток;〜疾病 зменшити число захворювань; знизити захворюваність;〜输 出 скорочення експорту;牲畜〜скорочення поголів’я худоби;开支〜了 витрати зменшилися (скоротилися);事故〜了 一 半 кількість аварій зменшилася (скоротилася) у два рази.
减数 jiSnshii <数> від’ємник.
ji5nshui зниження податків.〜 зниження податків на 10%.
减速 jiansu 〈理〉зниження швидкості; уповільнення (сповільнюватися).〜运动 уповільнений рух; рух зі зниженою швидкістю.
减速 if jiSnsuji деселерометр.
减速剂 jiSns(iji <理> сповільнювач.
减速器 jiansuqi <机> сповільнювач; редуктор, 空气〜повітросповїльнювач.
减缩 jiSnsuo скоротитися (скорочення).
М Щ jiantui врятувати; послабшати (послаблення); звалити рот.水势尚未〜 напір води ще не спав (не ослаб); і己忆力大 为〜пім’ять сильно ослабшала;雨后炎热〜 了 і午多 після дощу спека значно спала.
减息 jianxT знизити позичковий відсоток.
减4、jianxiao зменшити що (зменшення).规模〜
зменшити масштаб; № ІЯ 〜了 зменшився.
обсяг
减薪 jmnxTn знизити (урізати) зарплату.
jianxing <Ш> полегшити (пом'якшити, знизити) покарання.
减肖lj jianxue скоротити що (скорочення).
减员 jianyuan втрати [в живій силі].
减折 jiSnzhe зробити знижку (в ціні); утримати.
减 Ш jianzhen < 机 > демпфірування (демпфірувати що).
减震器 jiSnzhenqi〈机> амортизатор; демпфер буфер; віброгаситель.
减租 jianzu знизити орендну плату за землю. ~ Ш Ж знизити орендну плату за землю і позичковий відсоток;〜运动 кампанія по зниженню орендної плати.
减罪 ji^nzui пом’якшувати провину;〜之情 пом’якшуючі провину обставини.
jian.
检 jian 1)(查）відшукувати що (відшукування). 〜字 відновити ієрогліфи [у словнику]. 2) —*■检点.
检案 jian*an перевіряти, контролювати, досліджувати, оглядати.
检波 jiSnbo〈无线> детектування (детектувати Що).
检波器 ji5nb6qi < 无线 > детектор.
检查 jiSncM 1)(用心查看）перевіряти кого-що (перевірка); оглядати кого-що (огляд); ревізувати кого-що (ревізія) розм.;
контролювати кого-що (контроль ч.); 2)(出 版物的检查）цензурувати що (цензура).〜工 作 перевіряти (контролювати) роботу;〜思想 перевіряти себе;〜卫生 перевірка гігієни і санітарії;〜帐目 ревізувати (перевіряти) звітність;〜库存现金 ревізія (перевірка) касової готівки;〜仓库 ревізія комор;〜货物 догледіти товари;〜护照 перевірка паспортів;〜信件цензора листів;暗中〜信件 перлюстрація; перлюструвати листи;〜执 1 亍 十存况 перевірка виконання;海关〜митний огляд;体格〜медичний огляд; соматоскопія; 产品质量〜інспекція з якості продукції. 2) (自我批判）самокритика.做书面〜вбсти самокритику в письмовому вигляді;做 口 头〜 вести самокритику усно.
检查部 jiSnch^bCi інспекція.
检查局 jiSnchaju контроль, інспекція (установа); цензура.
检查员 jiSnchdyu^n контролер; інспектор;(关卡 检查员）доглядач;(书刊检造员）цензор.
Ш 站 jianchazhan контрольно-пропускний пункт.边境〜прикордонний контрольно- пропускний пункт.
检察 jiSncha здійснення державного нагляду [за точним виконанням закону].〜教L # прокурорський нагляд.
检察处 jianchachu слідчий відділ; прокуратура.
检劣冬史 jianchali слідчий; представник судової медицини.
检察员 jiSnchdyudn прокурор.
检察院 jmnchdyuan прокуратура.
检词表 jmncibmo таблиця-покажчик слів (напр. у словнику).
检抵 jiandl розслідувати та компенсувати, перевірити та відшкодувати.
检点 jiSndian 1)(淸点）перевірити що (перевірка); перерахувати кого-що (перерахування).照单子〜перевірити (перерахувати) за списком;〜行李 перевірити (перерахувати) багаж. 2)(约束） стриманий (стриманість); тактовний (тактовність).不知〜немає стриманості; немає тактовності; нестриманий; безтактний; 行为有失〜виявити нестриманість (нетактовність) у своїх учинках; не-
〜хворому необхідно бути обережним у їжі; 你说话要多加〜у розмовах вам треба бути більш стриманим (тактовним);他这人说话 失于〜，随便乱讲він людина не стримана (нетактовна) і бовтає, що в голову прийде.
检定法 jmndingfS випробування; проба.
检督 jiandu перевіряти, контролювати; перевірка, контроль.
检法 jiinfa стандарт, норма, зразок; правила, еталон.
检喉镜 jiSnh6ujing < 医 > ларингоскбп.
检戒 jiSnji色 стримувати та застерігати.
检究 jianjiii досліджувати, дошукуватися.
检举 jianjii викрити кого-що (викриття); донести на кого-що (донос).〜反革命分子 донести на контрреволюціонера;〜运动 кампанія з розслідування.
举人 jiSnjijren викривач.
检举箱 jianjuxiang шухляда для викривальних листів.
检举信 jianjiixin викривальний лист.
检流计 jiSnjiiiji〈电〉гальванометр.
检录 ji^nlCi〈体〉суддівство при учасниках.
检录员 jiSnluyuan <体> суддя при учасниках.
检认 jiSnrdn обстежити та переконатися.
检式 jiSnshi зразок; правила, норми.
检视 jmnshi огляд (оглянути кого-що).
检讨 jiantSo самокритика.〜错误 виступати із самокритикою; розібратися в допущених помилках; відкрито проаналізувати свою помилку.
检 і寸 ^ jiantaohui збори, присвячені самокритиці; збори з метою самокритики.
检 і寸书 jiantaoshii самокритика в письмовому вигляді.
检修 jianxiu огляд (перевірка, контроль) і ремонт.〜вивірювання і налагодження годинників;把汽车送修理工场〜відправити машину в майстерню, щоб оглянули й відремонтували.
检验 jianyan перевіряти що (перевірка); контролювати що (контроль */.). забракувати що (дефект).〜产品质量 перевірка якості продукції;〜零件 перевіряти (бракувати)


373
деталі;〜工段 дефектна частина;绝缘〜 контроль ізоляції;社会实践是〜真理的标'准 суспільна практика —критерій істини.
检验器 jianyanqi <技> детектор.
检验员 jianyanyuan контролер; перевіряючий; інспектор; детектувальник розм.
检疫 jiSny'i <医> карантин.
检疫法』ійпу丨карантин.
检疫站 jianyizhan карантинний пункт.
检疫证 jianyizhSng < 海 > карантинне посвідчення.
检阅 jianyue парад; огляд; приймати парад.〜部 РЛ робити огляд військам; інспектувати війська;〜丈 Р人 обходити почесну варту;〜 劳动人民的战斗力量бгляд бойових сил трудящих;体育大〜фізкультурний парад; парад фізкультурників.
检择 ji3nz6 вибирати. jiSnzheng підбирати.
检字表 jiSnzibiSo показник пошуку ієрогліфів [у словнику].
检字法 jiSnzift правила відшукування ієрогліфів [у словнику].
研 jian.
跳子 jian-zi мозоль 夏脚上有〜мозблі на ногах; 长着〜的手 мозолисті руки; рука в мозолях.
铜 ji5n.
裥 ji3n складка (на платті).
描 jian.
揃 jiSn 1) відрізати, стригти; 2) висмикувати, видаляти; 3) губити, знищувати.
jiSn 另见 ji^n.
^ jiSn кульгати, шкутильгати.
睑
睑 jian ВІКО. 睑板肌 jiSnb 如jT <解> м’яз віка. 睑腺炎 jiSnxi^nydn <医> ячмінь，блефароаденіт. 睑硬结 jiSny 丨 ngjid <医> склері^з. 锏 jian.
铜 jian "цзянь" {стародавня холодна зброя у вигляді залізного ціпка з ручкою).
谫
ji^n
поверхневим,
ІЙ jian мілкий, неглибокий, неосвічений; низький.
Ш 陋 jianlou поверхневий, елементарний; фубий, неосвічений.
简 jian.
简ji5n —>简单.〜而言之корбтше кажучи; [одним] словом; у декількох словах.
简 jiSn 1)(竹片）бамбукова пластинка, що вживалася в давнину замість листа. 2)(<言件） лист; записка.
简傲 jiSn2o пихатий, зарозумілий.
jianbao бюлетень ч.新闻〜інформаційний бюлетень.
简笔字 jiSnbizi ієрогліфи скороченого
написання; спрощені ієрогліфи.
简毕 jiSnbi лист, записка.
简编 jianbian короткий курс; скорочений курс; скорочене видання.中国文学史〜корбткий курс істбрії китайської літератури; корбтка істбрія китайської літератури.
简便 jiSnbi^n простий і зручний.方法〜простий
і 	зручний метод (спосіб); це робиться прбсто; це нескладно;不能只图〜не можна думати лише про те, як би все спростити; не можна гнатися лише за зручністю, jiancheng скорочена назва.
简单 jiandan простий (простота);(原始） примітивний (примітивність).〜的生产工具 примітивні знаряддя виробництва;〜劳动 <经> простй праця；〜商品生产<经> простб товарне виробництво;〜的饭菜 скромний общ; ~明 Т прбсто і ясно (зрозуміло);〜地弓І 用 механічно застосовувати що;〜扼要地说 стисло (коротко) викласти [найголовніше]; стислий (короткий) виклад [найістотного]: 头脑〜примітивний розум; короткий розум; розум короткий;着问题〜примітивний погляд на речі;并不〜не так уже прбсто;事 f青 f艮〜справа проста (нескладна, нехитра, немудрена);做事愔〜粗暴 діяти прбсто і грубо;这个人不〜не такий він простий; не такий уже він простий; він не ликом шитий; 没有再〜的了 нем^є нічбго простіше.
简单化 jiSnd^nhu^ спрощенство; спрощення. ~ 的工作作风спрбщення в роботі;对问题采取 〜的提法 спрощена постановка питання. *
简单句 jiSndanju〈语〉проста пропозиція.
简短 jianduan короткий (коротко).〜的谈话 корбтка розмбва.
简法 jiSnfS простий спбсіб, наочний зразок, елементарний еталон.
简分数 ji 如侘 nshii <数> простіій дріб.
简孕 jiSnfu розслідувати та переконатися, перевірити (провину), переконатися.
简化 jiSnhi^ спростити що (спрбщення).〜手续 спростити формальності;〜工艺规程 спростити технологію;〜工作方法 спростити метод (методику) роббти;〜汉字 спрбщення китайських ієроглифів.
简 Vn jianjie лаконізм (лаконічний); лапідарність (лапідарний) книжк.文体〜 лаконічний (лапідарний) стиль;言 і吾〜 лаконізм (лапідарність) вираження; сказано чітко і стисло (лаконічно);构图〜композиція картини проста й ясна.
简截 jianjie прямо; прямолінійно,〜地说 говорити прямо (прямолінійно); говорити без натяків; корбтше кажучи;〜地回答 дати пряму (прямолінійну) відповідь; відповісти без натяків.
简括 jiankuo коротко (стислість); у загальних рисах.做〜的总结 дати (зробити) резюме; резюмувати що; підвести коротко загальний підсумок;〜地 говорити загалом.
简会东 jmnlmn стисло (коротко) і ясно; стисло і лаконічно; лапідарний (лапідарність) книжк. 〜的文体лапідйрний стиль;写得很~ написано стисло (коротко) і ясно; стислість і ясність викладу.
简陋 jianlou примітивний (примітивність); убогий (убогість).〜的住所 убоге житло;设 备〜примітивне (убоге) устаткування;
备〜的条件下 в умовах нестачі (браку) необхідного устаткування.
简略 jianliie скорочений (скороченість); короткий; стиснутий (стислість); коротенько. 〜地说 сказати коротенько (у двох словах, стисло, коротко);〜的叙述 скорочений (короткий, стислий) виклад; 的〜内 $ короткий зміст статті.
简t曼 jianman неуважність до кого (неуважний). 对客人〜виявити неуважність (бути неуважним) др гостя.
简明 jianming чіткий (чіткість); короткий [і ясний].〜的叙述чіткий виклад;〜辞典 короткий словник;叙述〜扼耍 чіткість і стислість викладу;谈话 ~ 有力 говорити коротко, ясно і виразно; чіткість і виразність мови.
简谱 jianpii <音> спрощені ноти, у яких нотні знаки написані арабськими г{ифрами.
简朴 jiSnpii простий, простота.
简体字 jiSntlzi < 语 > спрощені ієрогліфи; ієрогліф скороченого накреслення.
简图 jiSntii схема.
简写 jianxie абревіатура.〜符号 скорочені умовні знаки.
简讯 ji5nxCin замітка.
简要 jianyao кбротко (короткість); стислий (стислість); коротенько.〜地介绍 кбротко (стисло, коротенько) ознайомити кого-що з чим.
简易 jianyi спрощений (спрощеність); легкий і простий.〜的方法 спрощений спбсіб;〜教学 法 спрбщений метод навчання; ~师范 <教> педагогічне училище;〜公路 шосе спрощеного типу.
简贝1J jiSnz豸[короткі] правила.
简札 jiSnzhd <书> лист.
简章 jianzhang втомившись.招生〜правила прийому учнів.
简直 jianzhi прбсто; прямо; просто-напросто розм.; як є прост.〜不可思议 прбсто неймовірно; важко навіть собі уявити;〜是受 Щ прбсто (прямо) одне наказання;〜胡说 просто-напросто дурниця;〜——点 JL也不ЇЙ прбсто нічбго не можна зрозуміти; як є, нічбго не можна зрозуміти (нічбго не зрозумів);这〜是威胁 це не більш не менш, як погроза;我〜不知道怎么办я прямо (прбсто) не знаю, як вчинити.
简^(专 jiSnzhuan коротке повідомленнння (опис); стисла (корбтка) біографія.
戰ji如
^ ji^n 1) знищити (володіння); стерти з лиця землі; 2) безмежно щасливий (благополучний); вкрай, абсолютно, повністю, цілкбм.
jiangu безмежно щасливий.
碱 jian.
碱 jian 1)〈化> алкапи невідм.; луг ж.; основа. 2)(纯碱）сбда.制〜工业 сбдова промисловість. 3)(被碱质侵蚀）покриватися білими плямами від. лугу; просочитися солями; покритися шаром лугу; поля покрилися солями;田地〜了 поле покрилося шаром лугу;这培墙部〜了 уся ця стіна


374
покрилася лужними плямами.
碱地 jiSndi солончаки лш.; солончаковий ґрунт.
碱度 jiSndu〈化> апколічність, основність, лужність.
碱化 jmnhua алкалізація; луження.
碳金属 jianjlnshfl〈化> лужний метал.
碱类 jiSnlSi луги.
碱式盐 ji5nshiydn <化> основні сіль.
Ші 土 jiSntii лужна земля; солонцевий (солончаковий) ґрунт.
碱土金属 jian№ jlnshii <化> лужноземельні метали.
喊性 jianxing <化> лужність (лужний); основа (основний); алкалічність (алкалічний);〜反 Ш. лужна властивість, лужна реакція;〜溶液 основний розчин; 土 壤的〜лужність ґрунтів.
ШМ jianzhi луг; лужний.
賽 jian.
銮 jian 1) заїкатися, затинатися, запинатися, говорити нерозбірливо; 2) казати правду, висловлюватися відверто.
謇吃 jmnch了 заїкатися.
蹇烈、jiSnli会 чесний, прямий, відкритий.
謇直 jianzhi казати (говорити) прямо, прямий, відвертий.
蹇j丨如.
Ш jian 1) кульгавий; 2) неслухняний, непокірний; 3) сильний, міцний; 4) прямий, чесний;
5) 	шкапа (про коня); 6) ускладнення, перешкоди; 7) зупинятися.
蹇 jiSn —>• qian.
蹇愕 jian'e прямий, відвертий; чесність, прямота, щирість.
jianji заїкатися, говорити заїкаючись.
ШШ jianse скрутний, несприятливий; важкий, затримка, ускладнення.
蹇 Ш jianzhi потерпіти фіаско; зупинитися (спасувати) перед труднощами.
需 jian.
Ш jiSn пасмо, що спадає зі скроні; стригти, різати.
灌蜘.
湛 jian наливати, наповнювати;〜水 наливати (напускати) воду.
JAL jian.
见 jmn 1)(看见）бачити кого-що; видно.〜所未 ~ нікбли не бачив; зроду не бачив; небачений;亲眼所〜бачити власними очима; 〜死不救 нічбго не робити для порятунку людей від загибелі;〜物不〜人 звертати увагу лише на речі, а не на людину; бачити тілько речі, а не людину; -ЗІ я нікбли
не бачив; мені ніколи не доводилося бачити; 敌人〜势不妙，，企图掉#溜掉бйчачи，що справа набирає несприятливого для них вигляду, вороги втекли) 2)(接触）від [дії] чого; під дією чого.〜潮京псуватися від (під дією) вологості;〜缝就钻的人 пронбза ч” ж., розм.;药品〜光就会变质лікарська суміш може змінитися під дією (від дії) світла. 3) (显出）спостерігатися; ставати; настати;
почати,不〜进步 прогресу не спостерігається; 刁〈〜转变 немає змін (перемін); без змін;
渐〜好转 в ситуації спостерігається (настав, почався) перелбм до кращого; обстановка почала (стала) поліпшуватися; обстановка стає все більш сприятливою;关系日〜亲密 з кожним днем ставлення ставало більш дружнім. 4)(指明出处）див.; дивися.〜列宁 “党的组织和党的出版物”一文ДИВ. В.ІЛенін，"Партійна організація і партійна література";〜上 див. вище;〜下 див. нижче.
5)(会见）бачити кого-що; зустріти кого-що (зустріч).明天〜побачимося завтра; до завтра; 〜你 він хоче бачити вас; він хоче побачитися (зустрітися) з вами;无法〜人 не можна (соромно) буде людям показатися;怎 么〜人？ з якими очима з’явитися (показатися)! як людям в очі дивитися! 6) (意见）пбгляд; думка.固执己〜наполягати на своєму; завзято триматися своєї думки (пбгляду);两人所〜不同 у них пбгляди не сходяться; у них різні думки.
见ji》n <书> 1)(表示被动）一般用被动态表达. 〜重于当时 користатися повагою сучасників; бути у свій час впливовим. 2)(表示对我怎么 样）мені; нам; мене; нас.希〜告 прошу мені (нам) повідбмити; прошу мене (нас) сповістити.
见报 jianbao опублікувати що в газетах; помістити що в газетах; надрукувати що в газетах; є в газетах.这个消息巳经〜了 ця звістка вже опублікована (поміщена, надрукована, є) у газетах.
见背 jianbei 1) бути покинутим; 2) втратити батьків.
见不得 ji^i-bu-de 1)(不能见）не могти з неознач.; не витримувати чого; не можна тримати на чому.〜光 не витримувати (не виносити) світла; не можна тримати на світлі;贪财的人〜钱 корислива людина не може спокійно дивитися на гроші. 2)(不能 见人的）соромно показатися кому; ганебний (ганебність). ~А не можна (соромно) людям на очі показатися;〜入的ФЛі ганебна справа; 〜人的勾当 темні справи; ганебні витівки (махінації); 一小撮点革命#子是〜人的 купка контрреволюціонерів боїться денного світла.
见长jiAncMng另见jiAnzhang (有特长） відрізнятися чші; виділятися чим.以通晓夕卜 语〜відрізнятися (виділятися) знанням іноземних мов.
见称 jiancheng прославитися чіт; стати відомим чим.他以能文〜він відбмий тим, що добре володіє пером; він прославився вмінням писати.
见齿 jianchi видні зуби; всміхатися.
见得 ji&n-de видно; випливає кому.怎〜他不 来？ відкіля видно (випливає), що він не приїде?你怎〜他不行？ відкіші ви взяли (чому ви вирішили), що він не впорається?
见地jiandi —见解.颇有〜здорові думки; розсудливість; здорове розуміння [речей, ситуації]; судити здраво;〜高明 дуже розумні думки (пбгляди); ясне розуміння; спаведливі пбгляди.
ІЕШ jianduan ставитися зневажливо (легковажно).
见多і只广 jian duo shi guSng широкий кругозір; широкі пізнання; досвідчений (бувалий) і знаючий.
见方 jiinf^ng <口> квадрйтний.三米~的房问 кімната в дев^ть квадратних метрів.
见风转航 jian feng zhuan duo тримати ніс за вітром; йти, куди вітер дме; кон'юнктурщина. 他不是个〜的人він не з тих, хто тримає ніс за вітром (хто йде, куди вітер дме); він не такий, щоб тримати ніс за вітром (йти, куди вітер дме).
见 t圣 jianguai образитися; бути в образі на кого-що.请勿〜не судіть; прошу не ображатися.
见鬼 jiangu! чорт забирай; чорт забери; чорт подери; чорт! до чорта! до чортів!让这些坏 蛋们都〜去吧丨нехйй ці сволоти усі відправляться під три чорти!
ІЕІІ jianguo бачив, зустрічав; бачити помилки (хиби).
见好 jianhao йти до кращого; стало краще (легше).病势已〜хвброму стало краще (легше); хворий став од)Ькувати;身体〜了 здорові поліпшилося (покращилося).
见机 jmnjT з урахуванням обставин; залежно від обставин; у залежності від обставин; якщо обставини дозволять,〜1 亍事 діяти згідно з обставинами; діяти відповідно до моменту (у залежності від обставин);〜而作 діяти， якщо обставини дозволять.
ІЕДІ jianjian зустрітися, побачити, подивитися.
见教 jianjiao [прошу] дати добру (дружню) пораду.有何 ~ ? що гарного (приємного) скажете? чим хочете мене (нас) порадувати? 承蒙〜спасрібі за добру пораду; вельми (дуже) вдячний за добру пораду.
见A? jianjie погляд; розуміння. ~ІЕ石角 здоровий (правильний) погляд; здорове (правильне) розуміння;〜不一致 немає єдності в розумінні (у поглядах);政治〜політичні пбгляди; на мій погляд; як на моє розуміння; 依我的〜як я розумію;说出自己的~ висловити свої пбгляди (свою точку зору); 我不同意你的一 я не поділяю ваших поглядів;他令艮有〜у нього здорові пбгляди на речі.
见老 ji^nlSo постаріти, дожити до старості, jianli вітати (при зустрічі).
见利忘义 jian li wang yi заради своєї вигоди забувати навіть про обов'язки; втратити почуття оббв’язку， побачивши власну вигоду.
见谅 jianliang прошу пробачити (вибачити).
见猎I、喜 jian lie xln xi з'явилося бажання в кого; руки сверблять в кого; розохотитися розм.
见面 jianmian 1)(相见）зустрітися з ким (зустріч); бачитися з ким.我们时常〜ми часто зустрічаємося (бачимося);他想和你见 见面 він хоче зустрітися (побачитися) з вами; 一〜我们就成了朋友ми стали друзями з першої зустрічі. 2)(接触）спілкуватися з ким-чим; вступити в контакт із ким-чим.领 导应和群众直接〜керівництво повинне вступати в безпосередній контакт із масами.
见面礼 jianmianlt подарунок [при першому знайомстві].
见气 jianqi бути ображеним.


375
见轻 jmnqfng полегшало (краще).
见人说人话，见鬼说鬼话ji&n ren shuo ren hua, jian guT shuo gui hua бути хамелеоном розм.; двоєдушничати застар.; лицемірити.
见仁见智 jmn ren jian zhi всяк по-своєму розуміє; у кожного своє розуміння, jiansha бути вбитим.
见识 jian-shi 1)(扩大见闻）познайомитися з ким-чші; розширити кругозір.到各处走走， 一也是好的 непогано б поїздити і розширити свій кругозір. 2)(见闻知识） кругозір; досвід і знання.〜很广 ширбкий кругозір; великі звання й досвід; дуже досвідчений і знаючий; той, хто побачив світ; 〜有限 обмеженість кругозору; немає достатнього досвіду і знань;有〜的人 людина з ширбком кругозором; досвідчена (знаюча) людина;增加 了〜додалася досвідченість; додалися знання; розширився кругозір.
见死不救 jiansibujiu залишити вмирати без допомоги; кинути напризволяще, jiantian〈口〉щодня.
见夕卜 ji^nw& вважати кого чужим; вважати кого за чужого; ставитися до кого як до чужого. 你4我这样客气，倒有点〜了 ви так церемонитеся, начебто вважаєте мене чужим (за чужого);同志们，我们是自己人，
请不要〜товариші, ми люди свої, будьте, будь ласка, як удома.
见旺 jianwang процвітати; на крилах фортуни (успіху).
见危授命 jian wei shou ming у потрібний (критичний) момент готбвий життя віддати (життям пожертвувати).
见微知著 jian wei zhi zhu у малому бачити велике.
见闻 ji&nw6n поінформованість.增加了不少〜 удалося побачити і почути багато нового;他 是个老记者，〜很广як старий журналіст, він обізнаний багато про що; як старий журналіст, він багато чого і бачив і чув.
见习 jianxi стажувати (стажування, стаж); практикуватися в чому (практика); проходити стажування (практику, стаж),〜 технік-практикант;在工厂〜стажувйти (проходити стажування) на заводі.
见习生 jianxisheng практикант; практикантка; стажист; стажистка розм.
见 4、 jianxiao 1) зіркий; бути завбачливим; уважний; 2) вузький, дрібний, обмежений.
见效 jmnxmo сприяти; дати [потрібний] ефект; допомагати (допомога ж.); домогтися успіху.
乍〜домогтися успіху в справі;
Т 很〜ці ліки на нього добре діють; ці ліки дуже йому допомагають.
见笑jianxi合о 1)(用作谦词）вибачте.写得不好， 〜，~ вибачте, будь ласка, що так кепсько написав. 2)(笑话）сміятися [наді мною].〜于 大方 бути (стати) смішним (посміховиськом) в очах знаючих людей;如果做不好，谐別〜 якщо зроблю не так, як потрібно, то, будь ласка, не смійтеся наді мною.
jianxin обновити; дати друге життя.
见>(言 jianxin користуватися довірою.
见义男为 jian yi y6ng wei діяти, як лицар без страху і докору; відважно стати грудьми
(сміло борбтися) за праву справу.〜的入 лицар без страху і докору.
见异思、迁 jmn yi si qian сім п’ятниць на тиждень в кого; немає постійності; відсутність сталості.
见长 jiAnzhang 另见 jiAnchdng (显著长大）рости; вирости; піднятися.孩子们很〜діти сильно виросли (швидко ростуть);小树略为〜了 дерево трішки підросло (трохи виросло);雨 后麦笛立亥lj 〜了 після дощу пшениця помітно піднялася (виросла).
见证ji^izhSng 见证人.传他去作〜 викликати його свідком (як свідка);我可以 f乍〜я можу бути СВІДКОМ； Я ЖИВИЙ СВІДОК.
见证人jianzh6ngr6n свідок.历史是最好的〜 історія — кращий свідок. 见罪JiAnzul <书> —见怪.
#jian.
件ji&n <量词>:两〜衬衣дві сорочки;三〜行李 три місця багажу (вантажу);买一〜衣料 купити відріз на костюм;按〜计工 відрядна оплата;有三〜ЛІ作要做 є три роботи, які треба зробити;有〜事想和你商量є [одна] справа, про яку хотілося б з вами порадитися; 有~事使&感到不安однб мене турбує.
件工 jiangong штучна (відрядна) роббта.
件数 jUnshu число місць; кількість.
件头 jiantou дрібничка; прикраса.
间jian另见ji§n.
间 ji&n 1) ~►间隙.来〜знайті^ момент; скористатися випадком. 2) —♦间苗.〜菜苗 прорідити посіви овочів.
间壁】ійпЬі по сусідству; сусідній.
间另1j jianbie розлука, розлучення; розлучатися.
间道 jmndao <书> найкоротша дорбга (стежка). 〜前进 рушити вперед по найкоротшій дорбзі (найкоротшою дорогою).
间谋 ji^ndi6 агент; агентура збірн.;〜组织 шпигун; шпигунка; шпигунська організація; 〜情报 агентурні відомості (повідбмлення); 国际〜міжнарбдна агентура;超级〜супер- шпигун;派造〜заслйти агентуру (агента, шпигуна);进行〜活动 вести агентурну розвідку; займатися шпигунством; шпигувати.
I、司断 jianduan перерва; з перервою; перериватися.
间隔 jiAngS інтервал; проміжок.五分钟的~ інтервал у п’ять хвилин;前后〜十年 проміжок у десять років;〜着种植 сіяти з інтервалами (із проміжками);两所房屋之间 的〜відстань між двома будинками; Р人与队 之间保待二十步的〜витримувати між колонами інтервал у двадцять кроків.
jianhuo іноді; зрідка; часом; уривками.〜 有人来看春我 іноді (зрідка) до мене заходять.
1旬接 jianjie непрямий; із других рук.〜选举 непрямі вибори; ~ ^ ір < > непрямий
додаток;〜扣;理〈逻> непрямий умовивід;〜 原因 непряма причина;〜经验 непрямий досвід;〜弓|语<语> непряма мова;〜打听 дізнаватися непрямим шляхом;〜得来的外与,密、 інформація з третіх рук; стороннє повідбмлення;我是〜知道的 мені стало
відомо з третіх рук (кружним шляхом).
І旬接格 ji螽njigg谷 <ip> непрямий відмінок.
间接税 jianjicshui непрямі податки; непряме обкладання.
间距 jmnju інтервал, проміжок.
间苗 jianmiao〈衣〉прорідити що (проріджування). 分懷〜букетування; букетувати що.
I、司疏 jianshii роз'єднувати, сварити, вносити розлад.
间隙ji&nx丨проміжок; просвіт. 士们利用训练〜
•帮助农民生产 у вільний від військових вправ час бійці допомагають селянам у сільськогосподарській роботі.
间歇 jiAnxiS перерва.
间歇脉 jianxiemai <医> пульс із перебоями;
перемежований пульс.
间歇泉 jidnxigqudn <地质> гбіЬср.
间歇热 ji&nxiSr6〈医〉перемежбвана лихоманка.
间歇性 jianxiexing періодичність (періодичний).
I、司杂 jianza перемішатися; змішатися (змішання).
间种 jiAnzh6ng —>•间作.
间 P且 jianzO перепиняти, перешкоджати,
розлучати; розділяти, роз’єднувати.
间作 jianzuo черезрядний (міжрядний, змішаний) посів.
建」ійп.
建 ji^n 1)—建筑 1).新~的房舍 новозбудований будинок; новобудова;新〜的校舍 школа-новобудова; 新〜 的工厂 новозбудовані фабрики і заводи 扩〜роз- ширити будівництво;扩〜工厂 розширити завод; ЛІ 厂〜于 1969 年 завод був побудований у 1969 рбці;我国大庆油田〜成于 六十年代初 Дацинські нафтопромисли вступили в лад на початку 60-их років. 2)建 立 і).〜军 створити армію;〜党 створити партію;〜党工作 організаційне будівництво партії;〜团 створення комсомольської організації (комсомолу). 3)—> 連设..
建邦 jianbang заснувати державу.
jiancheng побудувати місто (фортецю), jiandu заснувати столицю.
盖 jiangai будувати, споруджувати (будинок).
5^功 jiangong героїчний вчинок; вирізнитися.
建国 jmngu6 1)(开国）заснувйти (утворити) державу.中华人民共和І〜二十五周年 двадцятип’ятиліття утворення КНР. 2)(述设 国家）будівництво країни.勤检〜的精神дух працьовитості й ощадливості в будівництві країни.
連基 jmnjT закладати фундамент.
Ш 交 jianjiao установити дипломатичні стосунки.
連军节 jianjunjie день [створення] армії. 一〜 День [створення] Народно-визвольної армії Китаю — 1-го серпня.
連立 ji^nli 1)(使成立）створити що (створення).〜强大的工业摇地створити (заснувати) могутню промислову базу;〜厂


376
房 побудувати (вибудувати, спорудити) заводські будинки;〜纪念碑 спорудити (поставити) пам'ятник;〜一支强大的人民空 军 створити могутні військово-повітряні сили народу;〜新的城市 заснувати нове місто;〜了 民主共和国 ствбрена (утворена) демократична республіка. 2) (确立） установити що (устанбвлення);(树立） затвердити що (затвердження).〜友好关系 установити дружні стосунки;〜新的规章制 度 установити нові правила і порядки;〜民主 制 установити демократію;〜共和政体 затвердити республіканську форму правління;〜威信 затвердити авторитет;〜深 厚的阶级感衍 зав'язати глибоку класову дружбу;〜在基础上 ґрунтуватися (будуватися) на основі чого; ґрунтуватися на чім.
漆 jianql фуцзянський лак; фуцзянські лаковані вироби.
述设 jianshc будівництво (будувати м/о).党的〜 партійне будівництво;党的思想〜和组织〜 партійне будівництво в ідеологічному й організаційному відношеннях;社会主义〜 будівництво;基本〜капітальне будівництво; 城市〜містобудування;农田水利〜 водо-меліоративне гоподарське будівництво; 国家〜委员会 державний комітет по справах будівництва; Держбуд;国家〜计划 план будівництва країни;〜社会主义 будувати соціалізм;〜祖国 будувати свою країну;把新 中国〜成繁荣富强的社会主义国家3{^0б“ТИ новий Китай могутньою і процвітаючою соціалістичною країною.
連设'性 jianshexing конструктивний (конструктивність). 〜的步骤 конструктивні кроки;〜的 建议 конструктивна пропозиція; конструктивний план.
述设者jiAnshSzhS будівельник.新中国的〜 будівники новбго Китаю.
述树 jianshu <书> досягнення; успіх.多所〜 [маються] великі досягнення; досягнуті великі успіхи;无所〜немає досягнень (успіхів).
連修 jmnxiii лагодити, ремонтувати.
翅言 jianyan вносити пропозицію; висловлювати свою думку.
述议 ji^iy'i 1)(提出办法）запропонувати кого-що (пропозиція); радити що, з неознач.; рекомендувати що (рекомендація).〜选其人 为代表 запропонувати обрати такого-то в депутати; виставити кандидатуру такого-то в депутати;〜讨论某一问题 запропонувати обговорити таке-то питання;〜停 1匕讨论 запропонувати припинити суперечки; внести пропозицію про припинення суперечок;向…积极〜висунути перед ким-чим позитивну пропозицію;〜召开全体 大会 внести пропозицію про скликання загальних зборів;我二你学习一门外国语я раджу (рекомендую) вам вивчати одну з іноземних мов;医生这样〜так радить (рекомендує) лікар; така порада лікаря; таку пораду дав лікар 2)(提出的办法）пропозиція. 合理〜раціональна пропозиція;合理化〜 раціоналізаторська пропозиція;提出相反的 〜внбсти контрпропозицію (зустрічна пропозиція);接受朋友的〜піти заради друзів;
Т Ж 一〜пропозиція була прийнята
зборами.
述议案 jmnyi2n пропозиція; законопроект.
述造 jiSnzAo —>•述筑 1).
jtirljiJ jianzhi організаційна структура.
Ш 筑 jianzhu 1)(連造）будувати що (будівництво, будівля);〜铁路 будувати залізницю;拨款〜住宅 асигнувати засоби на будівництво (на будування) житлових будинків;〜技术 будівельна техніка;〜工程 будівництво; будівельна роббта; б知робота мн.;〜工地 будівельний майданчик; будмайданчик; будівництво; 〜材料 будівельні матеріали; будматеріали мн.;〜工 人 будівельник; ~ 工程师 інженер-будівельник;〜工程局 будівництво. 2)—►速筑物.美丽的事老〜красива стародавня споруда; красива стародавня будівля;新〜новобудбва.
jianzhuchSng будівельний майданчик; будмайданчик; будівництво.
ШЖШ jianzhujia архітектор, будівельник.
ШЖШ jianzhuqun [архітектурний] ансамбль.
建筑师 jmnzhCishT архітектор; зодчий книжн,, застар., висок.
連筑术 jianzhushu архітектура; зодчество книжк., застар., висок.古代〜давнє зодчество;中国〜китайське зодчество (древнє мистецтво); китайська архітектура.
违筑物 jianzhu wu спорудження; будівля; будівництво,木头〜деревина будівля;钢骨 水泥〜залізобетбнне спорудження; залізобетонна споруда; споруда (будівля) із залізобетону;民族形式的〜будівля (спорудження) у національному стилі (дусі).
建筑学 jianzMxud〈述〉архітектура; зодчество.
钱伸11.
饯别ji&nbi6 —钱行.
jianxing улаштувати (дати) прощальний обід (банкет); улаштувати проведення; почастувати на прощання.
і曳酌 jianzhuo прощальний банкет.
荐 jiAn.
# jian —> 荐举.〜人 рекомендувати кого.
# jian <书> 1)(草)солома; 2)(草席）циновка; мат.
荐处 jmnchfi кочувати, постійно переселятися з місця на місце.
荐骨 ji》ngti <解> хрестець.
荐举 jmnjti рекомендувати кого (рекомендація); висунути кого (висування).〜他担任秘书职 务 рекомендувати (висунути) його на посаду секретаря.
荐仍 jianreng постійно повторюватися, слідувати одне за одним.
荐羞 jmnxiti вишукані страви.
荐刻 jianySn лист із рекомендацією (когось) на посаду.
引 jianyin рекомендувати, висувати. •
荐主 jianzhii рекомендуючий, що влаштовує (когось) на посаду.
荐椎 jiAnzhul"—> 荐ІЗ*.
贱 ji^i.
贱 jiAn 1)(价钱底）дешевий (дешевшати).〜实 продавати що дешево (задешево, за дешевими цінами);价钱很〜ціна дуже дешева (низька); коштує дуже дешево;另ij 实 〜了 не можна продешевити що;菜〜了 овочі дешевшають (стали дешевшими). 2)(不知 好歹，Ш.Ш) дурний; ідіотський; дивацький. 〜脾气 дуріння розм.; ідіотство розм.; дивацтво;你这人真〜дурник ти! який ти дурень (ідіот) яка ти гидота! 3)(谦词）мій.〜 姓王 моє прізвище Ван.
贱才 jiancai 1) слабкі можливості; 2) дурень, бовдур.
贱ЛІ jiangong поганий (недосвідчений) робітник.
贱骨头 jiangu-tou гидота ж” прост.\ дурень розм.; ідіот прост.
贱货 jiinhud 1)(便宜货）дешевий товар; дешевка рош. ^5- [дешева] розпродаж. 2) —贱人•
l^iti jianjian вважати легковажним, ставитися презирливо.
贱民 jianmm плебей; плебс збірн.; парія ч” ж. (指印度的贱民).
Ш Ш jianque знехтувати, відхилити (з презирством).
jianren безсоромна; гидота ж” прост.
贱侮 jianwii нехтувати, зневажати.
贱物 jianwii 1) дешева річ, дешевка; 2) зі зневагою ставитися до матеріальних благ.
贱相 jianxiang вульгарна зовнішність.
贱行 jmnxing діяти підло.
Ш jian меч; шпага; булат застар., поет.拔〜 оголити меч (шпагу); вправи з мечем;斗 ~ бКтися на мечах; фехтувати мечем.
剑拔弯张 jian ba пй zhang "оголити шпагу і натягнути тятиву"; бряжчати зброєю книжк.; у повній бойовій готовності.
剑柄 jiSnbTng ефес.
剑齿虎 ji^nchlhii <动> махайрбд; саблезубий тигр.
剑齿象 ji&nchTxi》ng〈动 > мастодбнт.
剑诀 ji^nju6 таємниця фехтувальної майстерності.
剑兰 jianldn <植> шпажник; гладіолус.
剑麻 jwnma <植> сизаль ч.; сизаль-агава.
剑骑（士) jiAnqi (shi) <史> мечоносець, jianqiao піхви меча.
剑刃 jianren лезо меча; клинок.
剑术 jianshu фехтувальне мистецтво; фехтування.
剑侠 jianxia мандрівний лицар; доблесний майстер шпаги. ~小说 лицарський роман.
会1JIM jianxia ножни меча.
剑仙 jhnxmn фехтувальник-віртуоз.
擊ji虹
jian 1)(余4着支撑)ставити підпірки (упори). 打〜拨正 ставити підпірки (упори) до будівлі, що покосилася. 2)(用土石挡水）затримати


377
воду насипом (дамбою).
润 jian.
'洞 jian [гірський] струмбк; [гірський] потік.
ІЙ沟 jiangou гірський потік (струмбк).
格诉п.
枏 jmn огороджувати, оточувати (огорожею).
ЇЙ. jian 另见 jiSn.
ЇЙ jian 1) інспектор, наглядач, завідуючий; 2) училище.
监寐 jmnm6i лежати без сну; не знахбдити собі спокою.
健咖.
й jian зміцнити що (зміцнення); сприяти чому. 〜身 зміцнити здоров'я;〜胃 спршіти травленню;〜胃 М І与 засіб, що сприяє травленню.
М辟 jianbi сильний та спритний; здоровий, jianbi витривалий у ходінні; міцноногий. 〜进入会场 бадьорими кроками ввійти в зал; 〜如飞 нестися (мчати) стрілою; прудконогий.
健啖 jiandan бути ненажерливим; мати величезний апетит. 一
健儿 jian^r (男士）молодці мн.; богатирі мн.; козаки; орли мн.; соколи мн.;(运动员） спортсмени лу//.; майстри спорту.
健将 ji^nji^ig 1)(能手）ударник; невтомний борець.工业战线上的〜удйрник на фронті промисловості;新文化运动的〜невтбмний борець за нову культуру. 2) <体> майстер спорту.
健康 jiAnkang 1)(强壮）здорбв’я (здоровий). ~ 状况 стан здоров'я;〜检查 медичний огляд; 丧失〜утратити здоров'я;有损〜шкідливо для здоров'я;恢复〜відновити здоров'я; видужати;提高〜7_К 平 поліпшувати стан здоров'я;〜好转 здоров'я поліпшилося;祝您 〜баж&о вам доброго здоров'я! [вип'ємо] за ваше здоров'я (敬酒用语）будьте здорові!身 体〜 здорбвий організм; 身体日见〜 здоровішати з кожним днем ставати здоровішим;小孩身体很〜дит“на зовсім здорова (здоровісінька);有益于〜的 здоровий; цілющий; корисний для здоров'я; 有益于食物здорбва їжа;有益于〜іЙ空气 цілюще повітря. 2)(正常）здоровий; нормальний (нормальність).〜的发展 нормальний рбзвиток; нормальний ріст;不〜 的娱乐нездорбві розваги;思想上不〜的作品 ідейно хибне надбання; 〜ідбі здорбва; думки здорові;身)ІІ、〜здоровий тілом і духом; 有其〜的一而 є в цьому і щось здорове (і здорбва сторона);运动开展得,很〜рух іде нормально (по здоровому шляху).
健浪 jmnl含ng здоровий, міцний.
健美 jianmei міцний і красивий; атлетизм,〜运 动 культуризм; ~运动员 культурист.
健全 jmnquan 1)(无缺陷）здоровий (здравість). 〜的头脑здорбвий розум;头脑〜的人людина в здоровому глузді; розсудлива людина. 2) (正常）здорбвий; нормальний (нормальність). ~的看法здорбвий погляд;得&〜的发展 одержати здорбвий (нормальний) рбзвиток;
〜的领导机构міцні керівні органи;制度〜了 система оздоровлення; режим (лад) оздоровився. 3)(使完备)оздоровити що (оздоровлення); зміцнити що (зміцнення).〜 规章制度 удосконалювати правила і розпорядки;〜社会主义法制 удосконалити (оздоровити) соціалістичну законність;〜组 织机构 оздоровлення організаційної структури;〜党和家的民主生活розвивйти (кріпити) демократію в житті партії і держави;〜党委制 зміцнити інститут партійних комітетів.
健奇操 jianshencao атлетизм.做〜займйтись атлетизмом.
健身房 jianshenfang спортивний зал; зал фізкультури.
健谈 jmntdn балакучий (балакучість); говіркий (говіркість).〜的人 балакун рот.; балакуча людина.
Ш 忘 jianwang забудькуватий; безпам’ятний розм. (безпам’ятність застар.)\ страждати безпам，ятністю; корбтка (слабка) пам’ять у кого; куряча пам'ять прост.; дівоча пам'ять жарт.我真 ~! як“й я забудькуватий (безпам’ятний)! що в мене за пам’ять [корбтка, кепська]!可惜你太〜了 на жаль, ви занадто забудькуваті.
健忘症 ji 纟 nwAngzh 纟 ng <医> амнезія.
健旺 jianwang квітуче здоров'я; повний сил і здоров'я; бадьорий (бадьорість).精神 ~ здоров'я в квітучому стані; повний сил і здоров'я; 字申〜的老人 бадьорий старий.
健羡 jianxian 1) заздрісний; 2) жагучі бажання; сильна пристрасть.
健在ji^nzM <书> здрйвствувати他的父母都〜 батьки його і донині здравствують.
健壮 jianzhuang міцний (міцність); здорбвий; сильний.〜的 4、伙子 міцний (сильний, здорбвий) хлопець;〜的体格 міцна (здорбва, сильна) статура;〜如牛 здорбвий як віл.
舰 jiAn.
舰 jian військбвий корабель,主力〜лінійний корабель; Ш ~ флагман; флагманський корабель.
舰队jiandui флот;(分舰队）ескадра.巡洋〜 ескадра (загін) крейсерів; 〜司令 командуючий флотом (ескадрою); флагман.
舰旗 jmnqi прапор корабля.
舰艇 jmnffng військбві кораблі.
ШМ jianwSi корма.
jianzhang командир корабля.
渐 jiAn.
渐 jian —> 渐渐.天气〜冷 погода поступбво стає холоднішою.
渐变 jianbian еволюція; зміна еволюційного порядку; поступова кількісна зміна.
渐次奸11(：丨<书> —渐渐.
渐力Ц jianjia поступбво збільшуватися.
渐渐 jBnjmn поступбво; потроху; мало-поміпу. 天气〜暖起来了 погбда стала поступбво (помалу) теплішати; погбда стає теплішою; 火车〜远去 потяг став поступбво віддалятися; 广场上〜地聚集了许多人на площі зібралося багато людей.
渐进 jmnjin послідовний (послідовність).循序 〜послідбвність.
渐 Ні- jianrSn поступбво, помалу.
渐入佳境ji如ru jiajing 1)(逐渐发生兴趣） входити в смак; зацікавитися. 2)(生活变好） життя кращає; життя змінюється на краще.
jianxian <Ш> (поява) з затемнення.
渐隐』ійпуїп <影> затемнення.
Ш..,
jian.
@ jian < 4$ > умовляння (умовляти кого); перестерігати кого книжк.〜胃 умовляння; 直言敢〜умовляти з усією прямотою;进〜 умовляти кого; перестерігати кого; дати пораду;从〜послухатися поради; піддатися (уступити) умовлянням.
ШііО jianci умовляння, докір.
谏辅 jianfu радник; допомагати порадою.
谏果 jmngu6 олива, маслина.
谏劝 jianquan радити, давати гарну пораду.
谏浄,jianzheng〈书〉умовляти кого (умовляння); перестерігати кого книжн,; дати пораду кому.
谏 Р且 jianzii відмовляти; вмовляти не робити так.
jian 另见 qidn.
Fijian 1) закривати, 2) встановити кордон.
派 jiAn.
派jian бризкати.〜着唾沫星子брюкати слиною;火星四〜іскри сипляться;他〜了一 身水 він весь окроплений (обляпався) водою; 衣服〜上泥了 плйття защіпане брудом.
派落 jmnlu6 приводнитися (приводнення).宇宙 飞船的〜привбднення космічного корабля.
派沫 jianmo бризки, летючий водяний пил (піна).
溅湿 ji 旮 nshT забризкати, замочити.
派澄 jianzha <冶> бр“зки мн.
践抑11.
践历 jianli пройти через, відчути, пізнати на власному досвіді.
践诺 ji^nnu6〈书〉виконати обіцяне (обіцянка).
践踏 ji&nt& 1)(踩）топтйти що (топтання).不能 随便〜青苗 не можна топтати посіви. 2)(比 喻摧残)топтати що (топтання); зневажати кого-що.〜公认的国际法唯则зневажати загальновизнані норми міжнародного права; 不许任意〜別国的主权не допустимо довільно зневажати суверенітет інших країн; 在旧社会人民的权利受到了〜,у старому суспільстві права народу були потоптані (утоптані в бруд).
践4亍 jmnxing виконувати, провадити в життя.
践言 jiinydn <书> стримати слово.
践会勺 jianyue вчасно прийти (вчасно з'явитися, точно прийти) на побачення (на зустріч).
践柞 ji^nzud) <书> вступити на престол.
jian.
塑子 ji^n-zi зоска.踢〜грйти в зоску.
胗
jian.


378
jian — nian.
腫 jBn.
M jian. <M-> сухожилля.
脏性 jianxing сухожильний.
Й!子 jianzi 1) сухожилля; 2) гомілка (м’яснбї туші).
铜 ji&n
锏 ji&n —►jian.
巡…
Ж： jian.
鉴 j&n 1)(照)：水清可〜водй прозора, як дзеркало. 2)(教训）урок з чого;引以为〜 вважати що для себе повчальним уроком.
鉴拔 jianba робити вибір, відбирати (щось).
鉴另lj jianbie відрізняти кого-що; розрізняти кого-що (розрізнення).〜含巨力 здатність відрізняти правильне від помилкового;有比 较才能〜розрізняти можна тільки через зіставлення.
鉴定 jianding 1)(评定）визначити що (визначення); дати висновок (оцінку); оцінити кого-що (оцінка).〜产品的质量 визначити якість продукції; дати висновок про якість (оцінку якості) продукції. 2)(评定 意见）висновок; оцінка;(经过检验后的鉴 定）експертіЬа;(刘机关工作人员的鉴定） атестація; характеристика.书面〜письмбва характеристика;工作準位的〜характеріісти- ка (атестація) з місця роботи;法医〜 судово-медична експертиза;〜委员会 атестаційна (експертна) комісія;作〜д^ти висновок (оцінку); зробити експертизу; дати атестацію; атестувати кого; дати характеристику.
鉴定人 jmndmgdn експерт.
鉴戒 jianjie [наочний] урок; [гарне] застереження.足资〜послужгіти наочним (гарним) уроком; служити (бути) застереженням;以现在的失败为〜взіти урок з нинішніх невдач.
鉴赏 jianshang оцінка з естетичної точки зору; оцінювати кого-що, як естет;(欣赏） милуватися чим. 〜¥іШІ милуватися картинами і зразками каліграфії.
鉴赏家 jmnshangjm поціновувач; поціновувачка. 音乐〜цінитель музики.
鉴赏力 jianshangli естетичний смак; здатність до естетичної оцінки.有〜的人 людина з естетичним смаком.
鉴识 jianshi 1) розпізнавати, визначати; 2) вміння давати правильну оцінку.
鉴于 jmnyii через що; у зв'язку з чим; маючи на увазі; з огляду на що; беручи до уваги що.〜 计划即将完成 через те (у зв'язку з тим, з огляду на, беручи до уваги), що план незабаром буде виконаний.
鉴悟 jianwu тямущий; розуміти та усвідомлювати.
键恤.
键 jian 1)〈机〉шпонка. 2) <书> (门円）запор; засув; засувка. 3)(钢琴或打字І的健） клйвіш;(手风琴的键）ладгі л/w. 4) <化> зв'язок. Н~ потрійний зв，яз6к; _І£~ зв'язок головної валентності.
键槽 jiancao 〈机〉шпонковий паз; гніздо для шпонки.
Hjm； jianpan клавіатура.〜乐器 клавір; клавішні інструменти.
键盘乐器』ійпрйпуи纟qi <音> клйвішні
інструменти.
ji&n 另见 zSn.
语 jian порушувати вірність; не бути вірним; невірність.
滥 jian.
滥 ji^i 丨）(栏杆)п6руч;2)(兽笼、囚笼）клітка; вольєр.
车 jianche клітка для перевезення арештантів.
jianjian скрипіти (про візок). jianquan джерелб.
僧 jian.
僧盗 jiandao грабувати, робити наліт на... jianhao <斗5> самозванство.
僧舌L jianluan піднімати заколот.
僧恭 jmntmn безпідставно претендувати на...
僧越 jianyue 〈书〉узурпація (узурпувати що) книжк.; узурпаторство книжк.
目IJ jian.
箭 jian стріла.射〜стріляти з лука; пускати (метати) стріли;象〜一般地飞驰 мчйтися (нестися, летіти) стрілою;光阴如〜час летить [як стріла, стрілою].
mflGT jianba-zi мішень [для вправи у стрілянні з лука].
箭步 jianbu стрімкий стрибок.—个〜зробїіти стрімкий стрибок; одним кидком (стрибком); стрілою метнутися до кого-небудь.
箭场 jianchang стрільбище.
箭袋 jmndM сагайдак (для стріл).
箭探子 ji&ndu6-zi < 口> 1)(大墙）зубці міської стіни. 2) 箭祀子.
箭楼 jmnl6u вежа міської стіни.
箭石 jianshi〈古生〉белемніт; чортовий палець розм.
箭头 ji^it6u 1)—箭城.2.(符号）стрілка; стріла.
箭筒 jiantong сагайдак.
箭鱼 jiAnyii <动> меч-рііба д/с.
箭在弦上 jian zai xian shang наче стріла, покладена на тятиву лука; так усе загострилося, що не терпить уже зволікання; стати неминучим.〜，不# 不发 чекання смерті подібне; усе стало неминучим, і волею-неволею доведеться так робити.
箭猪 jiSnzhii <动> дикобраз.
箭镞 jmnzii наконечник стріли.
順jih
ЙЙ jian виглядати; підглядати за (кимось), jiang.
江 jiang 1)(河流）ріка.〜岸 берег ріки;〜心 середина ріки;在〜心 посередині ріки. 2)(专 指长江）ріка Янцзицзян.大〜南北 райбни до півдня і півночі від ріки Янцзицзян; басейн
ріки Янцзицзян.
江宾 jmngbin берег річки.
江海人 jmnghSirdn волоцюга, мандрівник.
河' 日下 jiang he ri xia занепадати; погіршуватися з кожним днем; хилитися до занепаду; йти (котитися) під гору.
江湖jiSnghii (指四方各ijk) світ; країна.流落〜 вести мандрівне життя; вештатися по білому світі;参阅‘‘闯江湖chuSng jmghii;走江七 z6u jianghu”.
江湖好汉 jianghuhaohan сміливець; шукач пригод; молодець.
江湖声 jianghijsheng недостовірні (що не заслуговують на увагу) чутки.
江湖医 jianghiiyT знахар, лікар-шарлатан.
江湖jiang-hu (指江湖艺人）бродішй (мандрівний) фокусник (актор);(指江湖医生） мандрівний лікар (знахар).〜骗术 шарлатанство; шахрайські трюки (витівки); 〜骗子 шарлатан;讲〜义气 рахуватися з честю вільної братії;不讲〜义气 порушити честь вільної братії;这人〜习气十足 у нього всі звички людини, яка довго по білому світу мандрувала.
江 Р jiangkou гирло ріки.
江轮 jianglun річковий пароплав.
ЙСШ jiangmei <Й> абрикос япбнський.
江米 jiangmT рис [клейкий].
江米酒 jiangmTjiu каша з рису, що перебродив.
江米条 jiSngmftiao смажене рисове печиво.
江南 jiangnan район (територія) до півдня від ріки Янцзицзян; район, що прилягас до правого берега ріки Янцзицзян.
江踏 jiang*5u річкова чайка.
lli jiangshan країна; територія.锦绣〜 прекрасна найбагатша країна;无产阶级的铁 打 ~ неприступна (сталева) твердиня пролетаріату;使社会主义的〜永不变色щоб колір соціалістичної твердині нікбли не змінився. II参阅“坐江山 zu6 ji5ngsh5n”.
江山易改，本性难移jiangsh^i yi gai, benxing nan yi горбатого могила виправить; який у колисочку, такий і в могилку; скільки вовка ні годуй, він усе в ліс дивиться.
江身 jiangshen русло ріки.
ЙС夺中 jiangshen дух ріки; водяник.
江苏 ji巨ngsii <地理〉Цзянсу (провінція).
江头 jiangtou берег ріки.
ЙСЩ jiangtun <^]> річковий дельфін.
江西月& jmngxila〈植〉айстра китайська (садова, літня).
江4、jmngxTn середина ріки, посеред ріки.
江心补漏 jiangxln bu lou спізнілі заходи; спізніла допомога.
江猪jiangzhii ~►江膝.
姜 jiang
姜 jiang <植> імбир;〜汤 відвар з імбиру.
姜粉 jiSngf^n імбир у порошку.
ШШ jianghuang <ffi> куркума
姜黄 jiSnghudng (指颜色）коричнево-жовтий.
姜酒 jmngjm імбирна горілка (лікарський засіб).
姜性 jiangxing завзятість; завзятий.


379
姜竿 jiangyu <植> кйнна їстівна.
江 jiang
jiangdu сить малаккська.
Itr Jiang 另见 jiang; qiang.
Ш jiang 1) <Ht> [оголосити] шах [королю]; шахувати кого-що, розм.〜死[дати] мат; оголосити (зробити) мат; шах і мат; заматувати кого-що;〜不死 немає мату;老习夺 马上被〜死了 мйт [королів] у два ходи. 2)(用 言 ір 刺激)узяти за живе; зачепити (торкнутися) за живе кого-небудь.另lj把他〜 %Т як би це не зачепило людину (його) за живе. 3)(用）用名词第五格表.恩〜仇报 відплатити злом за добро. 4)(起宾语提前作 用，和宾语不提前形式一样刻译),〜他请来 запросити його;〜门关上 зачинити двері. 5)—将要.胜利〜属于我们перембга б^це за нами;叨天〜有台风завтра буде тайфун;这〜 使他很为难 це поставить його у складне становище;改建后〜使工厂面辦大为改观 після реконструкції різко зміниться вигляд заводу.
将爱 ji§ng’螽і берегти; піклуватися (про когось).
将错就错 jiang cuo jiu cuo намагатися повернути [власну] помилку на користь.
将功赎罪 jiang gong shu zui заслугами (роботою) спокутувати свою провину; загладити (спокутувати) провину (помилку).
将护 jianghu оберігати; плекати; доглядати за (кимось).
将计就计 ji5ng ji jiu ji скористатися [розгаданим] ходом супротивника; використовувати задум ворога на свою користь; бити супротивника його ж (його власною) зброєю; відповісти вивертом на виверт.
将近 jiangjin наблизитися до чого (наближення); приблизно; майже.卜公里 майже (приблизно) десять кілометрів;已〜中午 час наближається до полудня; уже майже полудень;我们〜一年未见了 мййже (приблизно) рік, як ми не зустрічалися;工作 人员己〜二 西人 співробітників було майже (приблизно) ДВІСТІ ЧОЛОВІК; КІЛЬКІСТЬ співробітників наблизилася до двохсот.
将就 jmngjiu пристосовуватися до кого-небудь; примирятися з чим.这只能〜着用 це з гріхом навпіл зійде;衣服虽旧，还可以〜着穿 костюм хоча і старий, але все-таки зійде.
将军 jmngjiin 1) <棋> шах [королю]; оголосити шах; шахувати кого-що, рот. 2)(出难题） поставити коліу каверзне (підступне) питання; влаштувати каверзу; спантеличити кого питанням; приперти до стіни (до стінки) кого. 了 ^也〜军 я поставив йому каверзне
(підступне) питання; я спантеличив його каверзним питанням; я припер його до стінки своїм питанням.
将军ji§ngjiin 1)(将奋)генерал. 2)(泛指高级将 领）вищий командний склад; командування збірн.
Ш 来 jianglai майбутній; у майбутньому; майбутнє; майбутність.〜的 і十戈U плани на майбутнє;美好的〜прекрасне майбутнє; прекрасна майбутність;劳动群众目前和〜的 利益 поточні і перспективні інтереси працюючих мас;在最近的〜у найближчому
майбутньому; незабаром;〜自会看到 потім (у майбутньому) видно буде; час покаже;这 还足〜й勺事 це ще в майбутньому; це справа майбутнього;这个理想〜—然会成为现实.у майбутньому ця мрія, звичайно, стане реальністю; ця мрія，звичайно, згбдом стане реальністю.
习每來时 jianglaishi (грам.) майбутній час.
将食 jiangshf їсти, приймати їжу.
ШШ jiangshi викбнувати обов'язки, займатися справами.
将死 jiangsK^> мат.
将息jiangxT ->将养.
将4、比七、jiang xln Ьї xln постав себе на місце іншого; уяви себе на чиїмсь місці.
jiang xin jiang уі важко повірити; і віриться, і не віриться; ставитися до кого-небудь без великої довіри; з деяким сумнівом.
习冬养 jmngySng відпочити і поправити здорбв’я. 他还需要好好〜йому потрібен відпочинок для поправлення здорові; йому потрібно відпочити і поправити своє здоров'я.
将要jiangyh (用动词的将来时表达).这〜引起 严重的后果 це викликає серйозні наслідки; 计划〜提前实现план буде здійснений достроково;他们不久〜毕业了 воші скоро закінчать інститут.
将迎 jiangying 1) проводжати та зустрічати; 2) годувати, підтримувати, утримувати.
衆 jiang 1)(浓的液体）розчин; маса; плазма спец.豆〜боббве молоко;纸〜папербва маса; целюлоза;.血〜плазма крові;水泥〜 цементний розчин. 2)(上楽）шліфувати що (шліфування, шліфувати) спец.;(衆硬） крохмалити що.〜衣月艮 крохмалити білизну; ~过的衬衫накрохмалена сорочка;领子〜得 不好 комірець погано накрохмалився.
衆粉 jiSngfSn крохмаль (порошбк).
架果 ji5nggu6 <植> ігода.
衆果醫 jianggu6jiang ягідне варення, варення з ягід.
装料 jiangliao шліхта спец.; шліхтувальні матеріали; апрет спец.; апретурна маса.
楽膜 ji如gm6 <解 > сер6:ша оболонка, jiangr 1) крохмаль; 2) клей.
Ж 纱 ji5ngsha шліхтування.〜车间 шліхтувальний цех; шліхтувалка.
衆纱机 jmngsh5jT шліхтувальна машина.
衆水石 ji 如 gshulshi агат.
ШШ jiangxi прати й крохмалити що.把;И■衫〜 好 випрати й накрохмалити сорочку.
拔液 ji5ngy6 <生理> сершна рідина.
ШШ jiangying крохмалити, крохмальний (про білизну).
衆汁 jiangzh了 <植> м’ясисте коріння.
SC jiang.
SI豆 jiangdou <植> вигна китайська; горох корбв’ячий.
昌 jiang
ш jiang два суміжних поля.
蒋 jiang 另见 jiang.
蒋 jiang <植> цицанія широколистна, водяний рис, тускарора.
Ж jiang
Ш jiang осіння співоча цикйда.
в jiang.
僵 ji5ng 1)(僵硬）задубіти (задубіння, за- коченілий); ^ одерев’яніти (одеревіння, одерев’янілий, задерев’янілість).冻〜了 的手 закоченші (одерев'янілі від холоду) руки;坐 久了，腿部〜了 від довгого сидіння навіть ноги одерев，яні,ли. 2)(难于处理)глухий кут; складне становище.把康十吉弄〜завести справу в глухий кут;把大家弄得很〜 поставити всіх у складне становище; t宵形非 常〜справа зайшла в глухий кут; полбження гірше губернаторського; полбження стало безвихідним.
僵巴 ji§ngba зжатий та висохлий; муміфікований.
Ш 白 jiangbai мертвотний; омертвілий (мертвий).
僵持 jmngchi упертися розм.; уперто наполягати на чім.不战不和的〜局面стан глухого кута; стан ні війни, ні миру;双方〜不下 обидві сторони уперлися (уперто наполягали на своєму) і не хотіли поступитися.
僵化 jianghua окостеніти (окостеніння, окостенілий, окостенілість); задубіти (задубіння, закоченший); омертвіти (омертвіння, омертвілий, омертвілість);(停止发展） на мертвій точці; на точці замерзання.〜的观 点 окам’янілий погляд на що;肌肉组织的〜 омертвіння м’язової тканини;.思想〜 відсталість думки; закостенілі думки; думка закостеніла; ідейний застій.
僵局 jiangju глухий кут; безвихідне становище; мертва точка.陷入〜зайти (стати) у глухий кут; стояти на мертвій точці; потрапити в безвихідне становище;摆脱〜вийти з глухого кута; зрушитися з мертвої точки;事 成〜справа стоїть на мертвій точці (на точці замерзання);〜打开了 лід розбитий (зламаний).
僵脸 jiangliSn одоробало рош; байдужа (флегматична) людина.
僵尸 jiangshi закоченілий (задубілий) труп.政 治〜політичний труп.
Ш 死 jiangsl омертвіти (омертвіння, омертвілість).
僵笑 ji^ngxmo натягнутий (стриманий) сміх.
Ції jiangyan валитися, звалюватися, падати.
僵硬 jiangying 1)(不能动）одерев’яніти (одеревіння, одерев'янілий, задерев'янілість); окостеніти (окостеніння, окостенілий, окостенілість); задубіти (задубіння, закоченілий). 2)(呆板）твердолобий розм.; відсталий (відсталість).〜的政策 твердолоба політика;〜的立场 твердолоба позиція; позиція твердолобої впертості;头脑〜 млявий розум; розумова відсталість.
缰
Jiang.


380
组绳ji5ng-sh彳ng (马纟Й绳)налигач;(马车上的组 绳）віжки мн.
鎌 jiSng.
Ш jiang〈动> зубйті коропи.
Ш jiang.
jiangca сходинки.
疆 jiang 另见 qidng.
^ jiang —»• Ш (кордон, межа).
强強 jmngjmng 1) літати парами (про птахів)', 2) слідувати одне за одним; 3) щеміти серце; щемливий {про тугу).
植 jiang.
揋 jiang〈植> 1) дуб сизий; 2) рукоять {напр. мотики).
植植 jiangjiang пишний, квітучий; міцний, посилюватися.
疆ji如g.
骚场 ji§ngchang поле роздору (бою, битви); бранне поле.
jiangche кордон, рубіж.
疆睡 jiangchui кордони (країни); прикордонні області, околиці.
疆界 jiangjie [державна] границя； рубіж; межі мн.
疆土 jiangtu теритбрія.
jiangyu теритбрія, межі.
il^jiangyu теритбрія; межі країни.在我国的~ 内 ' межах нашої країни; на території нашої країни.
讲 jiSng.
讲 jiang 1)(说）говорити що, про що; розмовляти про кого-небудь (розмбва); розповідати що, про кого-небудь (розповідь). 〜革命故事 розповідати про революційні події;〜过去的事 говорити (розмовляти) про минуле;〜苦难家史 розповідати сумну історію своєї родини;〜坏话 сказати погане про кого; наговорити якого, розм.;〜空话 говорити порожнє; базікати розм.; ~真话 говорити правду;会〜俄语 уміти говорити російською мовою (по-російськи);不可以这 样〜не можна так говорити; так не говорять; 我们对阶级敌人决不能j么“平等” для нас тут не може бути і мови про якісь "рівності" з класовим ворогом. 2) пояснити що
(пояснення); роз'яснити що (роз'яснення); тлумачити що (тлумачення);〜词义 тлумачити значення слова;〜清楚原因 пояснити (роз'яснити, розтлумачити) причини;给学生〜俄国文学史чйтіти лекції з історії російської літератури;把党的政策〜 给群众听 пояснити (роз'яснити) масам політику партії;我也〜不出所以然я теж не зможу пояснити чому й від чого. 3)(商 量)обговорювати що (обговбрення); домовлятися про що. обговорювати
умови; домовлятися про умови;〜好 J奶限 домовитися про термін. 4)讲究 1).〜卫生 строго дотримуватися гігієни
(санітарно-гігієнічних правил);〜Ш 结 надавати великого значення (приділяти
увагу) єднанню (єдності, згуртованості); $〜 情面 незважаючи на особу (на знайомство, на дружбу), щодо кого-чого; 5)(论） стосовно кого-чого; по чому; судити про що, по чому.从效果来〜судячи з результатів;〜 能力我不如你 щбдо здібностей, то мені далеко до вас; по здібностях я вам поступйюся;〜效率，新方法耍好得多С&ДЯЧИ з ефективності, новий метод набагато кращий.
і井定 jiSngding домовитися про що.〜价钱 домовитися про ціну;〜一起去 домовитися їхати разом.
讲读 jiSngdu <教> пояснювальне (статарне) читання.
讲法 jiangfS (说明）пояснення (пояснювати що); (措词）формулювання (формулювати що); версія;(名称）назва (називати кого-що).实质 —样》只是〜不同 фактично те саме, тільки пояснення і формулювання різні (тільки пояснюють по-різному, тільки формулюють по-різному); сутність одна, розходження лише в назвах; 一件事实各有各的〜факт один, але кожний пояснює його по-своєму; факт один, а в кожного своя версія;关于这件 事有了 新的〜щбдо цієї справи є нова версія; 这一〜比较正确 таке формулювання буде більш точним.
讲稿 jiangg^o (底稿）чернюка; чорнова роббта; (详细提纲）конспект;(讲稿全Іс) текст.发言 的〜текст (чернетка, конспект) виступу;授课 的〜конспект уроку (лекції);报告的〜 чернетка (текст) доповіді.
讲故 jiSnggu розповідати історії (казки); говорити про минуле (старе).
讲和 jianghe укласти (відновити) мир; помиритися З KUM-ЧШІ,停战〜припинити воєнні дії й укласти мир;设法使他її]〜треба спробувати їх помирити; треба щось придумати, щоб вони помирилися.
讲话 ji^nghua 1)(说话）говорити; розмовляти (розмбва);(发言）виступити [з промовою]; узяти слово; промовляти.会〜уміти говорити; говорити красномовно; ВОЛОДІТИ даром слова (мови); язик добре підвішений; 这小伙子很会〜у хлопця язик добре підвішений; хлопець дуже красномовний; хлопець володіє даром слова (мови); хлопець володіє мовою;由于不会〜发生了误 会 від невміння говорити (сказати те, що треба,) трапилося непорозуміння;现在由工 人代表〜слово надається представнику робітників; слово має представник робітників;来宾们也都讲了话 виступали [з доповідями] також усі гості (запрошені);没 有人〜ніхто нічбго не говорив; усі мовчали. 2)(发表意见）висловити що.敢〜сміливо говорити правду; говорити правду в очі;为 劳动人民〜виступити на захист інтересів робітників;我想不会有人〜я думаю, що заперечень не буде. 3)(切-演的话）мова ж.; слово; виступ.各地代表们的〜виступ представників з місць;录音〜виступ, записаний на плівку. 4)(辟及性著作） популярний (загальнодоступний) курс (нарис).中国戏曲史〜[популярний, загальнодоступний] нарис з історії китайського театру;语法〜популярний (загальнодоступний) курс граматики.
讲价 jiangjia торгуватися (торг); домовлятися про ціну.己І定价，不须事先〜на все є тверді ціни, і немає необхідності заздалегідь домовлятися [про ціну];这不是〜的问题 це не питання торгу;不必〜，反正你得把事情担 Ц 下来 ви не торгуйтеся, усе рівно вам доведеться взяти справу на себе.
讲解-jiangjie пояснити що (пояснення); тлумачити що (тлумачення); давати пояснення (роз'яснення).用直观方法〜пояснити шляхом показу;〜ІДИ тлумачення значення слова.
讲解员 jiSngjieyuan екскурсовод.
讲究 jiSng-jiu 1)(重视）серйозно ставитися до чого; серйозно дивитися на що; серйозно підходити до чого; приділяти серйозну увагу чому.〜卫生 серйозно ставитися до гігієни; приділяти серйозну увагу гігієні; строго дотримуватися гігієни;〜实事求是 підходити до справи (до питання), власне кажучи; приділяти велику увагу діловому підходу;〜斗争的艺术 надавати великого значення мистецтву боротьби;〜实效 звертати велику увагу на ефективність. 2) 讲求.~穿着 стежити за [своєю зовнішністю] і туалетом;不〜穿着 нерозбірливий в одязі; 不要〜排场 не потрібно ганятися за зовнішнім блиском (за парадністю). 3)(值得 推敲）:有〜заслугбвувати на увагу; гідне вивчення; істотний;翻译的技巧大有〜 техніка перекладу дуже істотна (має найістотніше значення); техніка перекладу заслуговує на особливу увагу; техніка перекладу гідна серйозного вивчення. 4)(精 美)вишуканий (вишуканість); тонкий (тонкість); зі смаком.衣着〜одягатися вишукано (зі смаком);吃得〜любити вишукані (витончені) страви;会场布置得很 〜зал зборів прибраний зі смаком (із вишуканістю).
讲究儿 jiSngjiur інтерес; зміст, значення.
讲课 jiangkS (大学讲课）давйти уроки; викладати що (викладання); читати лекцію. 我上午讲了三堂课до обіду я дав три уроки; 有人请他到中学去〜йогб запрошують викладати (давати уроки) у середній школі; 目前他在大学〜він тепер читає лекції в університеті.
讲理 jiangll 1)(评是非曲直）довести правоту; з'ясувати правду.用细致〜的方& застосбвувати методи кропіткого роз'яснення істини;咱们足艮他〜去 підемо і доведемо йому, чия правда (хто правий); підемо і доведемо йому свою правоту. 2)(服 从道理）визнавати докази; рахуватися з доказами (зі спаведливістю).不〜нічбго (ніяких доказів) не хотіти слухати; ні з чим (ні з якими доказами) не рахуватися; <也向* 〜він завжди стоїть за правду; він завжди рахується з розумними доказами;他是个〜的 А він людина розумна (що прислухається до розумних доказів);这就是你不〜了 от у цьому вже ви не справедливі.
讲明 jiSngmmg пояснити що (пояснення); роз’яснити що (роз’яснення); ясно викласти що, точно висловити що.〜来意 пояснити, навіщо прийшов; 〜自己的要求 ясно викласти свої вимоги (побажання);〜困难在 明Р Ж пояснити (роз'яснити), у чому


381
труднощі;话没有〜не було ясно сказано. jiSngqlng пояснити, розтлумачити.
iJI fu jiSngqmg замовити слово (слівце) у кого, перед ким, за кого, про кого; клопотатися про кого-небудь, за кого-що (клопотання); просити (прохання) за кого-що.
讲求 jiangqiu зосередити увагу на чому; приділяти велику увагу чому; гнатися
за чим; переслідувати що (переслідування); стежити за чим.〜形式 зосередити увагу на формі (на зовнішності); гнатися за формою (за зовнішністю);〜不要〜表面，要〜实际не можна тільки гнатися за формою, а треба зосередити увагу на суті (приділяти велику увагу суті) [питання, справи].
讲师 jiSngshT лектор; старший викладач.
讲授 jiangshou викладати що (викладання); читати лекції (用于大学）〜数学 викладати математику; давати уроки математики; читати лекції з математики;你〜明Р—门课 程? який предмет (яку дисципліну) ви викладаєте?
讲述 jiSngshCi викласти що (виклад); розповісти що (розповідь).
讲台jiangtSi (演讲台）трибуна;(课堂讲台） кафедра.走上〜зійти (піднятися) на трибуну (на кафедру);在〜上作报告 робити доповідь із трибуни. "
讲坛 jiSngtan трибуна.文艺〜літературна трибуна;政治〜політична трибуна;我国代 表团在联合国的〜上阐％ 了我国政府的对外 政策 з трибуни ООН наша делегація роз’яснила зовнішню політику нашого уряду.
讲堂 jiSngtdng (中小学讲堂）клас; класна кімната;(大学讲堂)аудиторія; лекційний зал.
讲题 jiSngt丨 тема доповіді (виступу);(讲演的题 目）тбма доповіді;(讲学的题目)тбма лекції.
讲头儿 jiSngt6ur предмет (суть) розмбви.
讲妥 jiSngtuo домовитися; змовитися.没〜价钱 не могли домовитися в ціні; не зійшлися в ціні:各项条件均已〜про всі умови вже домовилися;关于这一点还没有完全〜по цьому пункту не досягли ще повної домовленості; щодо цього пункту ще не домовилися.
讲习班 jiangxiban курси лш.速记〜к夕рси стенографії.
讲习所ji5ngxisu6 курси мн.农民运动〜курси селянського руху.
УІ■学 jiangxu豸 читати лекції.
讲演 ji§ngy如 I)(作讲演）виступити [зі словом]. 大会上k有先进生产者〜на зборах буд}дь виступи передовиків виробництва. 2)(讲的 话）виступ.科学工作者的公开〜публічні доповіді (лекції) науковців;他的〜很生动 виступ його був жвавим.
ijf ША jiangySnren лектор.
讲业 jiangye навчатися; отримувати спеціальність.
讲义 jiSngyi лекції мн.修辞学 ~ лбкції зі стилістики;大学〜університетські лекції.
ijf Ш jiSngyi навчатися; вправлятися; займатися.
讲座jiSngzu6 цикл лекцій.中国现代文学〜 цикл лекцій із сучасної китайської літера¬
тури; 广辛番〜цикл лекцій по радіо;公开〜 цикл публічних лекцій;开设〜відкрити курс лекцій.
^ jiang.
奖jiSng І)奖励.有功者〜нагорбджувати заслужених (гідних) людей. 2)—> 奖品；奖 一Щ■〜перша премія; перший приз; Ш动 〜перехідний приз;发〜видати премію (нагороду); вручити приз;得〜одфжати премію (нагороду); узяти приз;得〜名单 нагородний список.
jiSngba підвищувати у посаді.
奖# jiangbei кубок.
^ Ш jiSngcheng преміювання й накладення стягнення; нагородження й покарання.〜备 полбження про преміювання й накладення дисциплінарних стягнень.
奖金jian^jTn (奖励用的钱)преміальні; нагородні; [грошова] премія; грошова нагорода;(彩金）виграш.年终〜преміальні (премія) за минулий (звітний) рік.
奖励 jiangli нагородити кого-що (нагородження, нагорода); преміювати кого-що (преміювання)(只指物质奖励)•〜 制度 система преміювання;物质〜 матеріальне заохочення;提请〜представити кого до нагороди (до нагородження);以资〜у нагороду за що.
奖励金 jianglijTn —奖金.出口〜Експортні (вивізні) премії.
奖牌 ji^ngpdi медаль.
奖品 jiangpTn (体育奖品）нагорбда; премія; приз.
奖劝 jiSngqu 旮 п хвалити, заохочувати, надихати.
奖 # jiangquan виграшний (лотерейний) квиток.
奖赏 jiangshang нагородити кого-що (нагородження, нагорода); преміювати кого-що (преміювання, премія),最高〜вища нагорода.
奖许 jiSngxu схвалювати, заохочувати, хвалити.
奖学金jiSngxu句їп стипендія.领〜的学生 стипендіат; стипендіатка.
Ш jiSngye <^> заохочувати і висувати лого-що.〜后进 заохочувати і висувати людей новбго покоління (мблодь); ~办法 заохбчувальні заходи.
奖章 ji^ngzhang медаль ж.; відзнака,金质〜 золота медаль; золото розм.;〜获得者 медаленосець.
奖# jiangzhuang почесна грамота; похвальна грамота; похвальний 皿ст;(比赛得的奖状） диплом.冠军〜диплбм чемпіона.
#资 ji^ngzl премія, нагорода.
^ jiang.
桨 jiang весло.荡〜плисти (сидіти) на веслах; гребти.
桨架 jiangjia кочет.
桨手 ji5ngsh6u весляр.
奖叶 jiangyd <技> лопата лс.螺旋〜лопйта гвинта.
蒋 jiang 另见 jiang.
蒋阜 jiSngcSo < Й > цицанія широколиста, водяний рис, тускарора.
蒋蒋 jiangjiang променистий, сяючий; світити, осявати.
耩
耩 ji5ng посів за допомогою комбінованої сівалки; сіяти комбінбваною сівалкою.〜,J、 麦 сіяти пшеницю.
锻ji如g. r
Ш 子 jiSng-zi < 口 > мозбль.手上起〜 намозолити собі руки; натерти руки до мозолів.
匠 ji^ig.
匠jiang 匠人.铁〜ковіль;鞋〜швець; шевський майстер;能工巧〜умілий майстер; умілець.
匠成 ji^ngch豸ng виготовити; змайструвати.
EX jianggong ремісник.
EA jiangren ремісник; майстер.
Eyll4 jiangxln〈书〉майстерність; мистецтво.独 具 〜 оригінальний; відзначатись оригінальністю; з великою майстерністю (мистецтвом).
匠意 jiangyi творчий задум.
jiang 另见 xidng.
降 ji^ng I)-> 降落.〜雪 йде (падає) сніг; випадання снігу; снігопад;〜雨 йде дощ. 2) 降低.〜价出哲 продаж за зниженими цінами.
jiang banqi приспустити прапор, -Шя. приспустити прапор у знак жалоби.
降低 jiangdT знизити що (зниження); понизити що (зниження).〜成本 знизити (понизити) собівартість;〜物价 знизити (понизити) ціни; 〜血压 понизити кров’яний тиск;〜电压 понизити напругу струму;〜要求 зниження вимог;〜身分 принизити себе; принизити свою гідність; 〜威信 принижувати (применшувати) авторитет;〜水平 знизити рівень;温度〜了 температура знизилася (падає).
降格 ji&ngg6 <书> (降低要求）зниження вимог (норм);(降低身分）приниження своєї гідності (свого суспільного становища).〜以 求 бути поблажливим у вимогах; висувати занижені вимоги.
jianghao〈音〉бемоль ч.
降婚 jbnghiin мезальянс.
降级 jiSngji 1)(降低等级）3ніЬити (пошЬити) кого в посаді; знизити (понизити) розряд (оклад). 2)(学生降级）перевити кого в нижчий клас.
降交点 jiangjiaodiSn <天> точка перетинання орбіт.
降结肠 jiangjiechang〈解> спадна кишка.
临 jianglin〈书〉прибути (прибуття); відвідати кого-що (відвідування).大驾〜 Ваше прибуття (відвідування);夜色〜 спустилися сутінки.
降落 jiangluo спуститися (спуск); падати (падіння);(恭陆）зробити посадку; приземлитися (приземлення) спец.;强迫〜 вимушена посадка;正常〜нормальна


382
посадка;〜速度 посадкова швидкість;飞机在 〜літйк пішов на посадку (приземляється). 落场 jiangluochang майданчик для посадки. 落伞 jhnglu6s3n парашут.
降幕 jiangmi <数 > спадні ступінь.〜级数 ряд спадних ступеней.
降Ш jiangqf спустити прапор.
降生 jiangsheng 〈书〉 народитися (народження).于架年〜народитися в такому-то році.
降水 ji^ngshui <气> бпади мн.连续〜сильні опади;人工〜штучне осадження хмар;〜形成 опадоутворення.
降水量 jiangshulliang кількість опадів; опади мн.
降温 jiAngw6n 1)(降低温度）зниження температури повітря; штучне охолодження повітря.〜设备 устаткування по зниженню температури повітря. 2) < ^ > падіння (зниження) температури повітря.
降香 jiangxiang алоєве дерево; орлине дерево.
降;已、jmngxTn бути поблажливим; поблажливість.
降压器 jiangyaqi < 电 > знижувальний (понижуючий) трансформатор;
редуктор-трансформатор.
降雨量 jiAngyOliang <气> кількість опадів; опади мн.
降职 jdngzhi знизити (понизити) кого в посаді.
件 Jiang.
% jiang розлитися; розлив рік.
^/Jc jiangshu! паводок; паводкові води.
将 jiang 另见 qiang.
将Hiangcai щойно, нещодавно.
将官 ji》nggu3n (将军）генерал.
将官 ji&ng-guan <口> —将领.
Ш 领 jianglTng комсклад; командний склад; командири мн.; воєначальники мн.高级〜 вищий комсклад; генералітет.
习每令 jmngling [військовий] наказ, jianglue стратегія.
将士 jiangshi〈书〉комсклад і рядові; офіцери (командири) і солдати (бійці).全体〜особб- вий склад армії; всі офіцери (командири) і солдати (бійці).
将台 jmngtdi командний пункт; командна вежа.
将御 jiangyu командувати; очолювати; (стояти) на чолі.
将指 jiangzhi 1) середній палець (на руці); 2) великий палець (на нозі).
虹 ji^ig.
虹 jiang —► hong.
锋j诅ng. ^
锋 jiang темно-червоний; бордовий; кбльору бордо; пурпур; пурпуровий.
锋工 jianggong фарбар.
缔河 jianghe 1) Чумацький шлях; 2) небо, піднебіння.
缔色 jiangse темно-червоний; пурпурний.
Щ-Щ jiangshu корал; кораловий.
锋紫 jiangzl темно-фіолетовий з червонуватим відтінком.
^ jiang 另见 j^ng.
^ jiang-hu —>•鞭糊 ji^ig-hu.
禅 jiang.
Iajiang цзян {назва трави).
強 jiang.
^ jiang сильце (сітка) для ловіння дрібних пташок (рибок).
強网 jmngwang сітка для ловіння мальків у річках.
强 jiang 另见 qiang; qiang.
强劲 jmngjin 1) упертість; 2) упиратися.
强上 jiangshang упиратися; бути завзятим (впертим).
强嘴 jiangzui суперечити кому; сперечатися (суперечка); уперто сперечатися.
Ш jiang.
酱 jiang 1)(调味品）згущена соя (приправа із сбї).(用—腌制的）засолений у сої; (kl酱煮 的）тушкований у сої.〜黄瓜 засолені в сої огірки;〜牛肉 тушкбвана в сої яловичина. 2) (糊状食品）джем; пюре невідм.芝麻〜пюре з насіння кунжуту; Ш'Т- баклажанна ікра ^ 果 ~ іблучний джем;花生〜арахісова помадка;肝〜паштет із печінки.
裔菜 jiangcai засолені в сої овочі; соління мн.
醫豆腐 jiangdou-fu засолений у сої "доуфу" (бобовий сир).
酱坊jiAngftng 酱园.
醫缸 jianggang чан для засолювання (для соління).
jianggua засолені в сої огірки.
酱肉 jmngr6u тушковане в сої м5ясо.
醫色 jmngse темно-коричневий колір.
ЩШ jiangyou соя; соєвий соус.固体〜сбя у твердому вигляді; кускова соя.
Щ 园 jiangyuan^ майстерня по виготовленню соєвих приправ (指作坊）крамниця соєвих приправ (指点铺).
jiangzhi соєвий розсіл (бульйон).
醫紫 jiangzl темно-фіолетовий із червонуватим відтінком.
Щ jiang.
Щ jiang упертість (упертий, упиратися); незговірливість (незговірливий).脾气〜упертий характер.
翠劲 jiangjin завзятість; наполегливість.
ЩЩ jiangzui jiangzui.
Щ jiang.
їй jiang клейстер; крохмальний клей.
糗稠麻子 jiangchoumazi веснянкуватий; густо рябий; увесь у віспинах.
镜子 ji^ngzi 1) клей, клейстер; 2) дурна (наївна) людина.
鞭 jAng.
^ jiang густий (густота); крутий (крутість).粥 太〜了 каша занадто крута (густа).
鞭糊 jiang-hu клейстер [крохмальний],打〜 приготувати клейстер з борошна.
Ш 性 jiangxing крохмалистість; крохмальна {про білизну).
jiao 另见 qisi.
jiao 1) трав’яна підстилка (у норі тварини); 2) Тирлич.
交」Шо.
交ji§o 1)交付；交纳〜考卷екзшенаційна роббта;〜会费 внести (сплатити) членський внесок;〜关税 сплатити (платити, внести) мито;〜去修理 віддати що для полагодження (у ремонт); 一 去抄写 віддати що для переписування;面〜вручити що кому особисто;转〜передати кому-що.(进入） настати (настання).明天〜冬至 завтра [буде] зимове сонцестояння;快〜冬季了 незабаром настане зимовий сезон. 3)(交接点）стик.春 夏之〜наприкінці весни і на початку літа;位 于两县之〜бути розташованим на межі (на стику) двох повітів. 4)交叉 1).两直线〜于一 点 дві прямі перетинаються в одній точці. (结交）завести (зав'язати) знайомство; подружитися з ким.〜朋友 завести друзів;滥 〜朋友 дружити з ким трапиться; завізувати знайомство не перебираючи. 5)(交谊） дружба; знайомство.泛泛之〜поверхсіве знайомство;多年之〜багаторічна дружба.
交 jiao (跟头）：仰天一〜упйсти горілиць; витягнутися на весь зріст;这一〜跌得厉害 здорово (сильно) гепнувся.
交案 jiao'an 1) перепровадити до суду, передати судовим органам; 2) підшивати до справи.
交白卷ji5o Ьйі〗ийп 1)(不能回答试题)[цілкбм] провалитися на письмовому іспиті.(未完成 任务）не виконати завдання.
交班 jiaoban зміна; здати зміну.在〜以前 перед змГною; перед тим, як здати зміну;〜时 під час зміни.
交保 jiaobao віддати кого на поруки.〜释放 випустити (звільнити) кого на поруки.
交变 jiaobian 〈电 > перемежований, перемінний;〜电压 перемінна напруга;〜电 动势 перемінна електрорушійна сила.
交变场 jiaobianchang <电> перемінне поле.
交兵 jmobTng <书> воювати; вступити в бій.
交部 jmobu міністерство зв'язку.
交叉〗iaocha 1)(互相穿过）перетинетися (перетин);перехрещуватися (перехрещування); схрещуватися (схрещування, схрещення); хрест-навхрест.〜<Й> перекритий ремінь;〜条播 <农> перехресний посів;〜火 力 < 军 > перехресний вогбнь;道路〜 схрещення (перетинання) шляхів; дороги перетнулися (перехрестилися, схрестилися); 纵队〜行进перехрещування колон;两手〜在 胸前 схрестити руки на грудях; скласти руки хрест-навхрест на груди. 2)(部分相同） частково сходитися (збігатися);(部分相重） частково повторюватися.意见〜думкіі частково сходяться; трохи схожі (подібні) думки. 3)(间隔错杂）перемежовуватися чші,


383
з чим; упереміж розм.个人Й习和集体Й习〜 iit Ys чергувати (перемежовувати)
індивідуальне повторення [уроків] з колективним.
交叉感染 jiaochaganran 〈医〉перехресна інфекція.
交叉路 jiaochalu перехрестя доріг.
交差 jiaochai відзвітуватися; дати (зробити, пред’явити) звіт [про виконання завдань].〜 7 Ф як-небудь відзвітуватися, і справі кінець;〜他只想〜了事йому б лише відзвітуватися й відкараскатися;
怎么交得了差？ як звітувати, якщо роббта не закінчена?
交产 jiSochSn передача майна (власності).
交出 jmochii здати кого-що (здача).〜武器 здати зброю;〜违禁品 здати заборонені предмети.
交床 jiaochuang крісло, кушетка.
交唇 jiSochun цілуватися; поцілунок.
交错 jiaocu6 <书>—交叉 1)，3). -
交大 jiaoda -> 交通大学 一 інститут зв'язку.
交代 jiaodAi 1)(移交)здіти що (здача).把工作〜 给新手 здатїі справи новому працівнику. 2) (嘱咐)просити з неознач.; веліти з неознач. 是他〜这样办的це він просив (велів) так зробити. 3)(说明）роз'яснювати що (роз’яснення); пояснювати що (пояснення).〜 政策 роз’яснювати політичні установки; давати роз’яснення політичних установок;〜 任务 роз’яснити сутність завдання; пояснювати, у чому полягає задача;〜清楚 дати ясний вигляд; дати зрозуміти; ЩШШІЩ 向同志们〜як же мені (важко буде мені) усе це пояснити товаришам. 4)(有着落） відповідь.所有问题都有〜усі питання одержали (знайшли) своє вирішення; є відповідь на кожне питання; вжиті заходи для кожної з пропозицій;凡事 总、得有个〜треба, щоб на кожне питання була визначена відповідь; необхідно, щоб кожне питання могло дістати своє вирішення. 5)(坦 白错误或罪行）зізнатися в чому.〜历史问题 зізнатися в злочинах, зроблених у минулі роки; дати свідчення про своє [темне] політичне минуле;老实〜розповісти усе без приховування; 面〜визнання в помилках (у злочинах) у письмовому вигляді;拒不〜 завзято відмовлятися зізнаватися в злочинах; 他有许多罪行没〜 він змовчав про багато злочинів.
交刀 jmodao ножиці, щипці-гострозубці.
交道 jmodao 1) спілкуватися, підтримувати знайомство; дружба, зв'язок; 2) перехрестя (доріг).
交底 jiaodi викласти все начистоту; розкрити (відкрити) свої карти.把党的政策向群众〜 дати масам ясне визначення (поняття) про політику партії.
交点 jiSodianl) <数> тбчка перетинання. 2) < 天〉в^зол.轨道〜в^юл орбіти;〜年 рік дракона;〜周 оборот дракона.
交迭 jmodi 豸 чергуватися.
5^-^ jiaoer говорити (шепотіти) на вухо.
交锋 jmofBng борбтися (боротьба); битися (бій); схрестити шпаги (мечі); сутичка.思想〜 зіткнення ідей;矛П 敌军〜борбтися (битися) з ворогом;坚定不移地同那些与无产阶级根本
对立的理论反 〜вбсти безустанну і рішучу боротьбу проти теорій, по суті ворожих пролетаріату;两支兔$劲旅将在明曰〜 завтра відбудеться зустріч (змагання) двох найсильніших футбольних команд.
交孕 jiaofu взаємно довіряти; взаємна довіра; повна щирість одне з одним.
交付 jiaofu дати що (давання); здати що (здача). 〜定金 дати (внести) задаток;〜保管 здати (дати) на збереження;〜;здати кого суду;货物已〜完毕 вантаж уже доставлений; товар уже зданий;新的—筑物已〜使用 новобудова вже здана в експлуатацію.
交感祌经 ji5ogSn-shSnjTng <解> симпатичний нерв. 交感作用 jiaog5nzudy6ng〈生物> рефлектбрна функція (організму).
交害丨J jiaoge [зробити] розрахуватися з ким-чим; розрахунок.此项货款业已〜рсузрах^нок за угодою вже зроблений.
交给jiaoggi —交付.把钱〜本人дйти (видати, здати, передати) гроші на руки;把入党申请 书〜党组会只 подати в партійну організацію заяву про вступ у партію;把问题〜委员会讨 论 передати питання в комісію на
обговбрення;把问题〜大家讨论порошити питання на загальному обговоренні;任务〜 了 我们 завдання покладене на нас.
交I jiaog6ng здача,〜验收 здача-приймання.
交備 jiaogou злягання; статевий акт; статеві стосунки.
交好 jiaohao дружити з ким.
交合器 jiaoh泛qi〈生物> копулятивний брган.
交茅П jiaohe 1) зав'язати дружбу (дружні стосунки); 2) протистояти одне одному (про армії).
交哄 jiaohong борбтися, битися; затівати сварку.
交互 jiaohii 1)(互相）вм^мний; один одного. 2) 交替2).两手〜地抓住绳索向上爬лізти нагору, перехоплюючи руками мотузку.
交 Ж jiaohuan бути в хороших (гарних) стосунках; симпатизувати одне одному.
交还 jiaohuan віддати кого-що (віддача); повернути кого-що (повернення);把书〜图书 馆 віддати (повернути) книгу в бібліотеку;〜 欠款 віддати (повернути) борг.
交换 jiaohuAn 1)(互换）обмінятися ким-чим (обмін).〜名片 обмінятися візитними картками;〜俘虏 обмін (обмінятися) полоненими;〜意见 обмінятися думками; поділитися своїми думками; обмін думками; 〜目艮目 обмінятися поглядами; переглянути;〜 形式 форма обміну;〜过程 процес обміну;用 工Ук品〜农产品 дйти промислові продукти в обмін на сільськогосподарські. 2) <经> обмін спец.;商品〜товарообмін;货币〜ббмін за посередництвом грошей.
交换机 jiaohuanj了 <电> комутйтор.自动〜 автоматичний комутатор;人工〜ручннй комутатор.
交会 jiSohui <测> зарубка (засікти що).
交换台 jiSohu^ntdi комутатор.
交火 jiaohuo перестрілюватися (перестрілка); (开战）почати воєнні дії.
交际 jiaoji 1)(来在接触）спілкуватися (спілкування); водити знайомство,语言是人
们的〜工具 мова - засіб людського спілкування;〜广阔 мати велике знайомство (великі зв'язки); людина з великими зв’язками;他不大和人〜він мало з ким водить знайомство (спілкується, знається). 2) (社交活动）вести світське життя; бувати в суспільстві.十亡于〜часто бувати в суспільстві; 在〜场所难得看见他рідко можна його побачити в суспільстві.
交际花 jmojihuS куртизанка.
交际舞 jiaojiwO бальні танці.
交力卩 jmojm 〈书>:风雪〜розігрілася сніжна буря; піднявся вітер зі снігом; піднялася заметіль;雷电〜блиснула блискавка і загримів грім.
交角 jiaojiao <Ш> кут перетинання.
交脚 jiaojiao схрестити ноги; покласти ногу на ногу.
交接 jiSojia 1)(连接）з’єднатися (з’єднання).夏 秋〜的季节 сезон кінця літа і початку осені; 在中蒙和中苏边界〜的地方на стику китайсько-монгольського та китайсько- раджського кордонів. 2) 交往.3)(移交接 替）здавання (передавання) і прийом.有明确 的〜制度 існує визначений порядок здавання і приймання;完成〜手续 закінчити формальності здавання (передавання) і прийому.
交解 jiaojie посилати, перепроваджувати; передавати (злочинця).
交界 jiaojie межувати з чим; стикатися з чим (зіткнення). 在中苏〜的地方 на китайсько-радянському кордоні;中国西南部 和好几个国家〜на південно-заході Китай межує з декількома державами.
交界碑 jiaojiebei прикордонний знак (стовп).
交卷 jmojuan 1)(交试卷）здати екзаменаційну роббту. 2)(完成任务）виконати [завдання, роббту, доручення]. 事交给他办，三天准
育巨〜покладемо цю справу на нього, він її за три дні виконає, вирішить.
交 口 ji5ok6u в один голос.〜称赞 хвалити (розхвалювати) кого-що в один голос.
交利 jiaoli 1) виплачувати відсотки; 2)
взаємовигідний.
交流 ji5oliii 1)(相互供给）обмінюватися чим (обмін).〜经验 обмінюватися досвідом;文化 〜культурний обмін; культурний зв^зок; Ш 乡物资〜товарообмін (торгова змичка) між містом і селом. 2) <电> перемінний.〜电路 ланцюг перемінного струму.
交流电 ji5oliiidi&n <电> перемінний.
交4流会 jiaoliuhui збори, присвячені обміну досвідом; збори по обміну досвідом; збори обміну досвідом.
交纳 jiaona внести що (внесення); заплатити що; здати що (здача).〜会费 внести (сплатити) членський внесок;〜税款 внести (сплатити, заплатити) мито (податок);〜膳费 внести плату (сплатити, заплатити) за стіл;〜 定金 внести (дати) задаток;〜公粮 хлібоздавання; здача хліба [державі].
交配 jiaopei〈生物> копуляція (копупюватися); злучка (злучатися); спарювання (спаровуватися); схрещування схрещуватися).近亲〜інбридінг (指动—)інцухт (指 tt 物).


384
交ЙЙ名沒 jiaopeiqi <生物> копулятивний орган.
交契 jiaoqi дружити, дружба.
交切 jiaoqie перетинатися; перетинання.
交情 jiao-qing дружба; дружні стосунки.有〜 бути в гарних (дружніх) стосунках; дружити з ким;没有у поверхове знайомство;〜深 бути в близьких дружніх стосунках; бути на короткій (дружній) нозі;讲〜брати до уваги дружні стосунки; рахуватися з дружбою;不 ij| 〜не дорожити дружбою;兒私人〜по кумівству.参阅“拉交坑la jiao-qing;够交情 g6u jiao-qing”.
jiaoqiii настання (початок) осені.
交溶 ji§or6ng змішуватися; змішування.
交入 jmorii чинити (коїти); вносити.
jiaoshe переговори мн.; вести переговори. 和工厂办〜вести переговори з заводом;开始 就某一问题进行〜почати переговори з такого-то питання;〜没有成功 переговори ні до чого не привели; переговори не привели до позитивних результатів;这件事情己〜妥 了 по цій справі вже домовилися (є домовленість).
交 'Ф 好 jiaosheh^o домовитися, узгодити; врегулювати.
交射 ji§osh6 <军> перестрілка.
交蚀 jmoshi затемнення (сонця, місяця).
交收 ji5osh6u приймати, отримувати.
交，jiaoshou сутичка; вступити в сутичку; битися (вступити) у рукопашну.
交谈 jiaotan розмовляти (бесіда); розмовляти (розмова); вести бесіду; ділитися чим.用俄 语〜розмовляти (розмовляти) російською мовою;亲热地〜起来 зав'язалася задушевна розмова; завели задушевну розмову;这是我 存和一个人〜中偶然知іІ的я випадково довідався про це в бесіді (з розмбви) з однією людиною.
交替 jiaoti 1)(接替）перемінитися (зміна).新旧 ~ старе іде - на зміну приходить нове; нове приходить на зміну старому. 2)(替换着）по черзі; поперемінно; чергуватися (чергування); перемежовуватися чим, з чим.循环〜 циклічне чергування;互相〜взаємне чергування;威逼和利诱〜使用по черзі (поперемінно) вдаватися то до погроз, то до обіцянок.
交通 ji5ot6ng 1)(往来通达）сполучення; рух.星 Р示 ~ міжпланетне сполучення;铁路〜 залізничне сполучення (рух);单行〜 одноколійний рух; Ж Ш ~ двоколійний (двосторонній) рух;〜工具 засоби зв'язку (пересування);〜М іМ головні шляхи сполучення; важливі комунікаційні лінії;市 内〜规则правила вуличного руху;〜运输 транспорт;〜便不[J зручне сполучення;〜闭塞 сполучення було вкрай незручним;街上的〜 己经恢复 рух на вулицях було відновлено. 2) (通信联络工作）зв'язок.跑〜працювати зв’язківцем. 3)交通员.他足个老〜він досвідчений (старий) зв'язківець.
交 дШ. j示志 jiaotongbiaozhi дорожній знак; покажчик руху.
交通部 jiaotongbu міністерство шляхів сполучення; міністерство комунікації.
交通车 ji5ot6ngch6 [даного закладу] автобус.
交通岛 jmot6ngdao посада міліціонера-
регулювальника.
交通壕 jiSot6ngMo <军> хід (лінія) сполучення. 挖〜рити ходи сполучення.
交通检疫 ji3ot6ngjiany丨 <膜> карантин.
交通替 jiaotongjTng міліціонер-регулювальник; орудовець розм.
交通线 jiaotongxian комунікація; шляхи сполучення.军用〜військбві комунікації;切 角军放军的〜перерізати комунікації ворога.
交通员 ji5ot6ngyuan зв’язківець; зв’язківка; зв'язковий.
交头接耳 jiao tou jie 6r тихо шепотітися; шепотіти на вухо один одному; шушукатися розм. (шушукання); пошепки
переговорюватися між собою.
交腿 jmotui схрестити (підібгати під себе) ноги.
交往 jiaowang водити знайомство (компанію); підтримувати знайомство (стосунки, зв'язок). 〜甚密 бути на коротку ногу з ким; мати з ким тісний зв'язок;不愿和某人〜не бажати знатися з ким-то;两国间的〜контакти між двома країнами;各国工会组织的接触和〜 зіткнення і зв'язок профспілкових організацій різних країн;他们和记者们有〜 вони водять знайомство (підтримують зв’язбк) з журналістами.
交尾 ji5ow6i спаровуватися с/7вг/.(спарювання); злучатися (злучка).
交尾期 ji5ow6iq了〈动> тічка; шлюбний період.
交响 jiaoxiSng <音> симфонічний,〜乐队 симфонічний оркестр;幻想曲〜симфонічна фантазія.
交响曲 jiaoxiSngqii <音> симфонія.
交响诗 jiaoxiangshl <音> симфонічна поема.
交响乐ji§oxi爸ngyi^ <音> симфбнія.〜音乐会 симфонічний концерт.
&隹Р jiaoxie здати посаду.
交响乐队 jiaoxiSngyuedui симфонічний оркестр.
交椅jiSoyT крісло.参阅“第一把交椅d'lylba jiaoyt
交易 jiaoyi торгівля; торгова угода.做成一笔〜 укласти одну [торгову] угоду;进行〜в泛сти торгівлю; укладати політичні угоди (指政治 勾结);,政^〜політична угода;不能拿原则作 〜принципами не торгують; не можна поступатися принципами; не можна йти ні на яку торгівлю принципами.
交易会jiSoy'ihui ярмарок.中国出口商品〜 Ярмарок китайських експортних товарів.
交谊 ji3oyi <书> дружба; приятельство
交易所jiaoyisuS (政府设立的交易场所）біржа. (投机市场）чорна біржа.证券〜фондова біржа;〜经纪人 біржовий маклер; біржовик.
交游jiaoy6u <书>—交往；交际.〜广阔ширбке коло знайомств; широке знайомство; мати широкі зв'язки в суспільстві.
交由li jiaoy6u відправляти поштою; здавати на пошту.
交与 jiaoyu видавати; передавати.
交与湖 jiaoyiihu проточне озеро.
交战 jiaozhan вести війну; воювати.〜双方 воюючі сторони.
jiaozhanguo воюючі країни.
交谪 jiaozhe сваритися, лаятися; взаємні докори; лайка.
交织 jmozhT <书> переплестися (переплетення);
злитися (злиття).各种色彩的〜симфбнія фарб;各种声响的〜симфонія звуків;各种色 彩的焰火〜成一幅美声的图画рЬноррвні вогні фейєрверку злилися (переплелися) в одну барвисту картину;心里〜右痛苦的回忆 和幸福的展望 переплелися в душі тяжкі спогади з райдужними надіями, jiaozii внести орендну плату.
jiao.
郊 jiao передмістя; околиця міста; приміська місцевість; передмістя.
郊甸 jiaodian далекі околиці.
郊里 jmoll квартали у передмісті.
郊祈 jmoqi межа міста.
郊区 jmoqii приміський район; пригород.〜居民 приміське (заміське) населення.
郊夕卜 jiaowai за містом; заміський; околишній.〜 的村落 окблишні села.
郊游 jiaoyou прогулянка за містом; заміська прогулянка (екскурсія).举 її 〜улаштувати заміську прогулянку;去〜вирушити (поїхати) на екскурсію за місто.
伎j诅о.
jiao —»• jiao.
淺 jiao.
jiao 1)(洒)поливати що (полив, поливання). 〜7jC поливати (обливати) водою;〜弈 удобрювати землю рідким гноєм;好象在他 身上〜了一桶冷水 нйчебто його облило цебром холодної води. 2) 绕灌 2).〜地 зрошувати поля;〜花 поливати квіти. 3)—绕 灌~铅字 вилив типографських шрифтів.
绕і化 jmo，e хибний, зіпсований {про вдачу).
绕幾 jmoftn удобрювати, угноювати.
绕钢 jiaogang лити сталь.
晓灌 jiaoguan 1)(灌模子）заливйти що (заливання); розливати що (розливання); відливати що (виливок).用混凝土〜залив含ти цементом;〜砂箱 розливати по опоках; заливати опоки. 2)(灌概）зрошувати що (зрошення); поливати що (полив, поливання).
jiaohua поливати квіти.
绕 口 ji5ok6u〈冶〉літник.
绕灭 jmomid залити що.把火〜залити вогонь.
绕湿 jiSoshT намочувати, промочувати.
绕7_К员 jiaoshuTyuan поливальник.
烧头 ji5o-t6u <方> припрбва.肉丝〜припрйва з дрібнонарізаного м’яса.
绕铸 ji3ozhCi заливання; розливання.
淺铸工 jiaozhugong заливальник; розливальник розм.
3^ jiao 另见 xiSo.
Ш 白 ji5oMi <植> тускарора.
骄伸。
骄 ji5o •骄傲 1).〜者必败 пихйтий високо моститься, так низько лягає; хто занадто підноситься, буде принижений.
骄傲 jiao'ao 1)(自大)зазнавання (зазнатися) розм.; гордість (запишатися, гордий); гординя застар.; задерти носа прост.力戒〜 остерігатися зарозумілості; 〜自大


385
зарозумілість; чванство;〜自满 пиха ж.; зазнавання і самовдоволення; загордитися; ~ 的人 гордій; гордячка; зазнййка розм. 2)(自 гордість (пишатися ким-чим, гордий).〜 地说 з гордістю сказати;感到〜випробувати почуття гордості; почувати гордість;值得〜 мати право пишатися; є чим пишатися;为新 中国іЙ伟大成就而〜пишйтися великими успіхами і досягненнями нового Китаю. 3) (值得自衆的人或亊物）гордість.我们祖国的 〜гбрдість нашої Батьківщини, jiao'er мазунчик; мамій.
骄横 jiaoheng зарозумілість (зарозумілий).〜—— 时 відбмий у свій час своєю зарозумілістю.
骄蹇 jiaojiSn зарозумілий.
骄矜 jmojTn <书> зарозумілість.
骄狂 jiaokuang гордий, зарозумілий, гордовитий.
骄慢 jiaoman гордовитість (гордовитий); зарозумілість (зарозумілий).
骄气 jiao-qi пиха ж.; пихатість.打掉〜зб“ти пиху з кого; (зменшити) пиху.
骄人 jiaordn наклепник.
jiao she yin уі панський, розкішний, розгульний І ДОЗВІЛЬНИЙ.
骄态 ji5otM самовдоволений (гордий) вид.
骄阳jiaoy如g <书> сбнце.盛夏，头上〜似火був розпал літа, над головою немилосердно палило сонце.
骄子 jiaozl улюблений син, улюбленець, пестун; примхлива дитина.
骄纵 jiaozdng чинити сваволю (сваволя)
jiao. ‘
荞 jmo —► qiao.
^ jiao 另见 уЗо; уао.
咬咬 jiaojiao <象声> щебетання птахів.
fejiao.
妓 jmo < 书 > красивий (краса); чарівний (принадність).
妓好 jiaohSo гарний, вродливий, чарівний.
姣人 jiaoren миловида (вродлива) людина; красень, красуня.
ШШ jiaoyfn розпусний.
娇谉о.
娇ji5ol) —娇艳.2)~>娇贵；娇气.3)—娇 养.把孩子〜坏了 розпестили дитину; зіпсували дитину пещенням (потуранням).
娇痴 jiSochT непрактичний, інфантильний.
娇滴滴 jiaodTdl кокетливий (кокетливість); ніжний (ніжність); жіночний (жіночність),〜 的кокетливий тон; ніжний (жіночний) голосок.
娇哥儿 jiaoger мазун, пестун; розпещена дитина.
娇贵 ji§o-gul зніжений (зніженість),他也太〜 了，这点小雨都怕який ти манірний (зніжений), навіть такого маленького дощу боїшся.
娇怒 jiaohan зворушлива (приємна, неудавана) наївність; зворушливо наївний.
娇喉 jiaoh6u чарівний голос; чарівні звуки.
娇客 jiaok6 (女婿）зять ч.;(新郎）наречений.
娇媚jiaomdi 1)(撒娇献媚的样子）кокетливий (кокетливість). 2)(妖切й ) чарівний
(чарівність); принадність.
娇嫩 jiao-ndn ніжний (ніжність). ~的鲜花 ніжна квітка;〜的颜色ніжний колір;身体〜 тендітне здоров'я.
娇气 jiao-qi зніженість.〜十足 крайня зніженість; украй зніжений;打掉自己身上 的〜покінчати зі своєю зніженістю.
娇怯 jmoqie боязкість, страх; боязкий.
娇烧jiaordo —桥媚2).
娇梁 jmor<5u ніжний (ніжність).
娇 ^ fw # jiao sheng guan ySng зніжений (зніженість); розпещений (розпещеність).〜 的孩子 зніжена дитина; манірна, теплична квітка; теплична рослина; мамій; матусина дочка; мазун ч” рош.;从小〜6加 розпещеним з дитинства, jiaoshii красуня.
娇娃 jiaowa чарівна дівиця.
娇 <J、玲斑 jiaoxiao linglong мініатюрний (мініатюрність); маленький і витончений (граціозний).
娇羞 jiaoxiu жіноча сором'язливість (соромливість).
娇艳 jmoyan чарівний (чарівність принадність); ніжний (ніжність).
ШШ' jiaoySng пестити кого (пещення розм.); ніжити кого.
娇纵 jiaozong потурати (потурання); потурати кому в чому; балувати кого (баловство розм.). 〜孩子 потурати капризам дитини; потурати дитині в її капризах.
胶押。.
胶ji§o 1)(粘性物质）клей.动物〜желатин;鱼〜 клей. 2)(用胶粘）клеїти що (клеєння).〜上 приклеїти що\ наклеїти що. 3)(象胶〜样粘的） клейкий (клейкість); липкий; грузлий (в’язкість).〜泥 гл“на. 4)(指橡胶）г^ма; каучук.
胶版 jiaoban <印> офсетна форма.〜印刷 офсет; офсетна печатка;〜复写器 гектограф. 胶布 jiSobCi 1)(粘性橡胶布）ітпяц丨йна стрічка. 2) <口> (橡皮膏）липкий пластир.
胶虫 jiaochong <动> червець лаковий.
胶*带 jiaodai пластмасова магнітна стрічка, jiaodailuylnjl магнітофон.
胶冻 jiaodong желе.
胶合 jiaohe склеїти що (склейка, склеювання); злипання; конфекція.
胶合板 ji§oheban фанера; фанерний лист.
胶衆 jiaojiang слиз.
胶结 jiaojie цементуватися (цементування); аглютинація.〜作用 <地质> цементація.
胶结物 jiaojiewu цемент.石灰质〜вапняний цемент.
胶卷 jmojuSn [котушкова] фотоплівка; [рулонна] плівка.
胶料 jiaoliao клей, клейкі речовини.
胶木 jiaomu бакеліт.夹布〜текстоліт.
Ш jiaonang <Ш> [желатинова] капсула; облатка.
胶泥 jiaoni глина.
胶皮 jrnopi гума.
胶皮线 jiSopixmn провід з гумовою ізоляцією.
胶皮鞋 ji§opixi6 калоші.
胶片 jiSopi^i плівка; фотоплівка.彩色〜 кольорова плівка (фотоплівка); ІМ 相〜 фототехнічна (фотографічна) плівка;电影〜 кіноплівка; кінофотоплівка.
Ш^7К jiaoshul рідкий клей.
胶体 ji§otT <化> колбїд; колоїдна речовина. ~溶 液 колоїдний (колоїдальний) розчин;〜化学 колоїдна хімія.
胶鞋 jmoxie гумове взуття.
jiaoxue гумові чоботи (боти, ботики).
胶Gp jiaoyin <印夕 офсет; офсетний друк.
胶印机jiaoyinjl <印> гектбграф.双色自动〜 двоколірна автоматична офсетна друкарська машина.
jiaozhan прилипати, приклеюватися.
胶柱鼓瑟 jiao zhu gO se виявити відсталість; бути відсталим; завзято чіплятися за старе.
胶着jiaozhuo мертва точка.战争处于〜状态 воєнні дії стоять на мертвій точці.
教ji5o另见jik>.
教 ji5o (传授知识或技艺）учити кого-чого чому, з неознач. (навчання); навчати кого-чого чому, з неознач.\ (教书)викладати що (викладання).〜唱歌 учити співу; викладати спів;〜识字 учити (навчати) грамоти;〜历史 викладати історію;〜手艺 навчати ремесла.
教给 jiaogei викладати, пояснювати (комусь, щось), навчати.
教坏 jiaohuai підбурювати до...; навчати поганого.
教课 jiaokd викладати.
教书 jiaoshu викладати (викладання); учителювати (учителювання).〜先生 учитель; учителька; викладач; викладачка;在中学里〜 викладати в середній школі; працювати вчителем (викладачем) у середній шкблі;在 大学里〜читйти лекції (викладати) в університеті;他以〜为业 він учителює.
教会 jiaohui 另见 jiaohui (使学会）навчити кого-що чого, з неознач.\ вивчити кого-що чого, з неознач. навчити кого чого, з неознач. (навчання).〜俄і吾 навчити російської мови; 〜学生独立工作навчити учня працювати самостійно.
教学jiaoxuS另见ji&oxu6 —>•教书.
椒 ji5o.
椒粉 ji5of^n (мелений) перець.
jiaolan підлесник, підлабузник.
椒面 jiaomian мелений перець.
Ш Ш jiaomu горошина перцю.
椒盐 jiaoyan гостра приправа з меленого [запашного] перцю із сіллю.
蚊』Шо.
蚊龙 jmol6ng водяний дракон.
jiaoqiu звивистий, вигнутий; звиватися.
蛟人 jiaoren мешканці підводного царства; русалкове плем，я.
蛟蛇 jmoshe величезна змія; водяна змія.
焦 ji5o.
焦 ji5o 1)(烤焦）обгоріти (обгорілий); обвуглитися;(炸傷）підгоріти (підгорілий); пригоріти (пригорілий).烤〜的"Ч 味 запах підгорілого (пригорілого); пахне горілим;


386
пригар ж., прост.;禾衍给太阳晒〜了 сонцем випалило посіви; посіви вигоріли від сонця. 2) —►保炭.炼〜коксування.
焦比 ji5obT питома витрата коксу.
焦脆 jiSocui підсмажений, хрумкий.
焦点 jiaodian 1)〈理,数> фокус; фокальна (фокусна) точка; точка фокуса.〜ЙІ 离 фокусна відстань. 2)(集中点）фокус; вузол; 争论的〜центр ваги;矛盾的〜в^юл (вузловий пункт, вузловий момент) суперечностей;论战的〜центральне питання полеміки;马克思列宁主义同一切 修正主义斗争的〜фбкус боротьби між марксистами-ленінцями і ревізіоністами всіх мастей;成为斗争的〜б^ти у фокусі боротьби;问题的〜就在于此у тому і центр питання.
焦耳 jiSo’Sr <理> джбуль ч.
焦干 jiaogan абсолютно сухий; висушений на вогні.
焦黑 jiSohgi обвуглений; обпалений.
焦糊 jiaohu гар ж.; горілий; пригорілий.有〜味 儿 пахне горілим; із пригаром.
焦化 jiSohua〈化> коксування (коксуватися).
焦黄 jiaohuang смагляво-жовтий,〜的面包 підсмажений хліб;月佥色〜жбвте виснажене обличчя; жовте нездорове обличчя.
焦急 jiaoji турбуватися (занепокоєння, неспокійний); хвилюватися (хвилювання); нервувати;万分〜сильно хвилюватися (турбуватися, нервувати); бути в сильному хвилюванні (занепокоєнні); 神色〜
схвильований вигляд;等得〜чекати з нетерпінням;〜不安 місця [собі] не знахбдити; як на вугіллі [бути, сидіти];这个 消息使他〜不安 ця звістка сильно схвилювала (стурбувала) його.
焦结炉 jiaoji61ii <冶> коксувальна піч.
焦距 ji5oj(i < 理> фбкусна відстань.
焦渴 jiaok6 [мучила кого] нестерпна спрага; нудитися спрагою.
焦本占 jiaokii жухнути; сохнути 叶子〜了. листи пожухли (засохли); листя стало тьмяним (висохлим).
焦雷 jiaolei тріск夕чий грім.
焦 虑 jiaolU тривбжитися (тривога); турбуватися (занепокоєння).对母亲的病很〜 тривбжитися через хворобу матері; турбуватися через стан здоров'я матері;引起普遍 的〜викликати загальну тривогу (загальне занепокоєння).
jiaomei коксівне (коксове) вугілля.
焦 Й jiaomen туга, меланхолія; сумний, смутний.
焦炭 jiaotan кокс.〜化学工业 коксохімічна промисловість;把煤炼成〜коксувати вугілля.
保糖 jmotdng〈化> палений цукор; карамель ж.
焦头‘烂额 ji§o tou lan e обпектися на чому, рот.; обпекти собі пальці (руки) на чому; потрапити в переробку.打得敌人〜розбити вброга дощенту; жорстоко побити вброга;忙 Ш~ вертітися (кружляти) як білка в колесі; 这件亊弄得他〜він сильно обпікся (обпік собі руки) на цій справі.
焦土 jmotti попелище; пожарище.〜政策 вогнем
і мечем пройти; політика "вогнем і мечем"; політика "випалена земля"; 一片〜навкруги усе було в руїнах; навкруги було саме пожарище; усе перетворилося в попелище.
Ш 油 ji3oy6u < 化 >дь6готь ч.; смола.木 ~ деревний дьоготь; деревна смола;炼〜гнати дьоготь.
焦躁 jiaozao нервувати (нервовий); турбуватися (занепокоєння, неспокійний). 使人〜不安 нервувати, людей.
Ш 'Ш jiaozao гарячкувати, хвилюватися; нервувати.
焦灼ji§ozhu6 <书> 焦急.
胶 jiao
政 ji5o 1) (рах.сл.) сутичка, раунд (у кит. боксі); 2) падіння.
jiao 另见 хШо.
jiaojiao кудкудактати (про курей).
較 ji5o.
鲛 ji5o <动> аіфіа.
較的 jiaofu риба-монстр (риба-чудовисько).
較鱼 jiSoyii акула.
僬
僬僬 jiaojiao 1) підбігати; 2) ясно побачити, роздивитися.
僬饶 jiaoyao 1) карлик, пігмей; 2) країна пігмеїв.
橋 ji5o.
jiao —►骄(гордовитий, зарозумілий).
蕉 jiao 另见 qiao.
jiaoma <Й> манільське прядиво; абака.
焦藉 jiao*6u <植> кйнна їстівна.
焦叶 jiaoye лист банана.
樵 ji§o.
碟jiao〈地理> риф.暗〜підвбдні рифи;珊湖〜 коралові рифи;触〜наскочити на риф.
礁湖 ji5ohii <地理> лагуна.
礁石 jiaoshi риф.
鹤 jiao.
jiaoliao кропив'яник.
jM伸0另见qi焱о.
燋 jiao 1) смолоскип (незапалений); 2) опік; обпалений, чбрний; 3) підпалювати; сушити; плавити.
燋烂 jiSolSn перепалити.
樵烁 jiaoshu6 розплавляти, плавити.
'燋子 jiSozi кокс.
^ jiao 另见 ji&o; yao.
微 jiao підхоплювати, приписувати собі чужу думку.
微幸 j iaoxing незаслужено пощастило; на щастя, завдяки щасливому випадку;他〜了 йому пощастило; щасливо відбувся.
嚼 jido.
嚼 ji^o жувати що (жування).细〜[гарненько] пережовувати що; [гарненько] розжовувати що;不动 важко (ніяк не) розжувати що; не по зубах.
嚼故 j'iaogu ласощі, делікатес.
口爵科儿 jmogtir хліб насущний.
嚼烂 jmoMn зживати, переживати, перемолоти.
嚼舌 jiaoshe 1)(信 口胡说）молоти (чесати) язиком прост.; молоти нісенітницю (дурницю); товчи і перетовчи; пересуди мн., розм.; плітки мн.; лихослів’я.背地里〜 злословити за спиною (позаочі). 2)(无谓地 сперечатися (сперечання).
嚼碎 jiaosui розжувати що; пережувати що.
卩爵用 jiaoyong повсякденні господарчі витрати; витрати (на речі першої необхідності), jiao-zi вудила мн.; мундштук.
_ jiao 另见 juS.
角jiao 1)(动物的角）ріг.鹿〜олбнячі роги;〜制 梳子 роговий грббінь. 2)(岬用）мис. 3) 0t] 落，方角）кут.桌子〜儿кут столу;房〜кут будинку;城市的东南〜півдбнно-східна частина (південно-східний район) міста. 4) <数> кут.直〜прямий кут;四十五度~ кут у 45 градусів; 45-градусний кут. 5)〈量词〉
частина ж.
角 jiao "цзяо" (грошова одиниця КНР，що дорівнює 0,1 юаню); десять фенів.两元三〜 два юані тридцять фенів.
角尺 jiaoch! угольник.
角抵 jiaodi мірятися силами, борбтися; змагання, боротьба.
角度 jiSodCi 1) <数> [кутовий] градус; величина вугілля. 2)(出发点）точка зору; кут зору; сторона; план; площина.从领导〜看来 під кутом зору (з точки зору, з боку) керівництва; 队另——~^^ Ir] ^ розглянути питання з іншої сторони (в іншому плані, в іншій площині);从理论的〜来讨论обговорити в теоретичному плані (з пбгляду теорії)；从群 众的〜出发вихбдити з інтересів мас;这取决 于你从哪一个〜来看问题це залежить від того, з якої сторони (точки зору) ви подивитеся.
免钢 jiaogSng <冶> кутовй сталь; косинець; куток.等边〜кутова рівнобічна сталь; рівносторонній косинець.
角弓反张 jiSog6ng-fSnzh§ng <医> опистотбнус.
角规 jmoguT кбсинуць; кутомір.
角果 jiaoguS <植> стручбк.
角化病 jiaohuAb丨ng <医> кератбз; зроговіння.
角 口 jiSok6u сваритися, сперечатися.
角戾 jiaoli спотворити до невпізнаності; зіпсувати.
角硕岩 jiaoHydn〈地质 > брекчія.
免楼 jmol6u кутова вежа [міських стін].
角落 jiSolu6 1)(凹角）кут;(隐蔽处）заковулок. 在院子的一个〜里"k去"一棵桃树в одному з кутів двору росте персикове дерево;你把东 西暂时放І这个〜里постйвте поки речі в цей кут;找遍了 各个〜шукіпи по всіх заковулках (кутах). 2)(偏‘的地方）кут; кінець.在祖国的每一个〜по усіх кутах (кінцях) нашої країни朋友们来-世界每一 个〜др^зі прибули з усіх кінців світу.
ІІ] П jiaomen боковий вхід.
免膜 jiaom6〈解〉роговиця; рогова оболонка.〜 水肿严重оільний тиск рідини на рогову оболонку.


387
角脱炎 ji3om6ydn < 医 > кератит спец.; кератоідит спец.; запалення рогової оболонки.
角皮 jdopi < 生物 > кутикула.
免票 jmopmo дрібні розмінні банкноти.—免的 ~ банкнота у десять фенів.
角球 jiaoqiii <体> кутовіій удар.
角闪石 jiaoshanshi < 矿 > рогова обманка; амфібол.
允虱 jiSoshT <动> лобкбва воша.
角石 jiaoshi〈矿> роговик; кератит; роговий камінь.
免速度 jiaosCidii <Ш> кутова швидкість.
允铁 jiaotiS <冶> кутовб залізо. 角系数 jiaox'ishfi <数> кутовий коефіцієнт. 角隅 jiaoyiiKyT. 角榛 ji5ozh6n <植> ліщина маньчжурська. 角质 jiaozhi <生物> кутйн. 角质层 jiSozhlcdng <生物> кутикула. 角柱体 jiSozhfitT <数> призма.
角锥体 jiSozhuTtl <数> піраміда.
伎jiao另见j45o.
伎好 jiSohSo гарний, чарівний, чудовий.
佼佼 jiaojiSo <书> видатний.
佼佼者 jiaojiaozhg < 书 > видатнй людина; видатний серед інших A jiSoren вродлива людина; красень, красуня.
烧 jiSo ：
>另见ydo.
饶烧 jiSojiSo карлик, малорослий.
饶人 jiSoren брехун, ворожий суб'єкт; ворог.
烧幸 jiSoxing випадковий успіх; щастя; на щастя для кого; на чиє щастя.〜得胜 випадкова перембга;〜脱险 щасливо уникнути небезпеки; врятуватися чудом;不能存〜的心 理 не можна розраховувати на випадковий успіх; не можна сподіватися на випадок (на щасливий збіг обставин);你真〜на щастя для вас; на ваше щастя;这只是〜罢了 це всьогб лише випадковий успіх (щасливий збіг);〜的是我准时赶到了 моє щастя, що
приїхав учасно; на моє щастя, учасно.
приїхав
挢 jiao.
挢 ji5o 1) підіймати, піднімати; 2) виправляти, випрямляти; переконувати; 3) згинати, гнути, викривляти, псувати, перекручувати.
挢引 ji3oyin масаж, масажування.
较 jiSo.
校儿 jiSor пельмені.
校子 jiao-zi пельмені мн. готувати пельмені;包 〜ліпити пельмені; варити пельмені.
狡 jiao.
狡 jiao —狡猾；狡诈.〜计 підступний задум (план); каверзи мн., розм.; підступництво; хитрий розрахунок; хитрість; хитросплетін¬
ня книжок.
狡辩 jiSobi旮п казуїстика; софістика книжк.
狡愤 jiSofen запальний та жорстокий.
狡猜 jiaohua хитрий (хитрість); лукавий (лукавство); спритний (спритність).〜的目艮字申
очі з хитринкою;〜的人 хитрун; лукавець розм.; лукавиця розм.; хитрюга ч” ж., розм.; шахрай; крутійка;这人$常〜，兮Й花招 великий він хитрюга (людина він вивертка) і любить махлювати.
狡计 jiSoji підступний план, хитрий розрахунок, хитрий виверт (інтрига, махінація).
狡验jiaokuAi <书>—狡诈.故弄〜застосувати хитрість; використовувати різного роду хитросплетіння.
狡赖 jiaolai вивертатися розм. (виверт); відпиратися (відпирання).百般〜усіляко відпиратися; 一味〜，不承认错误 вивертатися від визнання своєї помилки.
狡戾 jiaoli лютий, жорстокий.
狡饰 jmoshi прикидатися.
狡兔三窟 jiSo tu san кй "хитрий заєць три нірки має"; верткий (верткий і хитрий), як заєць; лисячі виверти.
狡伪 jiSowei підступний, віроломний; брехливий, фальшивий.
狡黯 jiSoxia〈书> лукавий (лук焱вість，лукавство, лукавити).
狡诈 jiSozha підступний (підступність, підступництво).
狡展 jiSozhan вивертатися, хитрувати, лукавити; обманювати, дурити.
绞 jiao.
绞 jiao 1)(扭在一起）скручувати що (скручування).钢索是由Й丝〜成的 сталевий трос скручений із дротів;好多问题 〜在一起闹不清楚т^т переплелися багато питань, і важко розібратися. 2)(抒） вичавлювати що (вичавлювання),〜毛巾 вижимати рушник. 3) 绞刑.4)(转动轮轴） крутити що (крутіння).〜着雜炉汲水 набирати воду, викручувати комір. 5) <量词> моток. 一〜纱 моток пряжі; 一〜线线 моток вовни.
绞肠莎 jiSochangsha <医> блискавична (суха) холера.
绞车 jiSochg <机> ворот; лебідка; кабестан.手 Ш 〜ручний комір; лебідка з ручним приводом.
统架 ji 萏 ojm шибениця.
绞尽脑汁 jiaojin naozhT ламати голову над чим.
绞缆 jiSolSn канат.
绞盘 jiSopan лебідка; кабестан спец.; шпиль ч” спец.
绞肉器 jiSorouqi м'ясорубка.电动〜 електром'ясорубка.
绞杀 jiaosha 1)(用绳勒死）задушити кого (задушення); задушити кого мотузкою;(用 绞索处死）повісити кого (повішання). 2)(拙 残）задушйти що (задушення),法西斯政权〜 民主自由 вліда фашизму душить демократію і волю;革命是〜不了的революцію не можна задушити.
绞首 jiaosh6u задушити мотузкою.
绞索jiaosu6 петля.帝国主义_自己套上了〜 імперіалісти самі собі накинули петлю на шию.
绞痛 ji^otong різь ж” кольки мн.肚子〜різь (кольки) у животі.
绞刑 jiaoxing повішення; [смертна] кара через
повішання.判处〜присудити кого до повішання;处以〜страчувати кого через повішання; повісити кого.
绞溢 jiaoyi задушити, повісити.
绞汁 jiSozhl вичавлювати сік.
校Ji
校 jiSo —> 绞（міцшій).
1$ jiSo —> jiao; xiao.
ЇЙ jiao 另见 jiao.
胶 jiSo —►绞 jiSo: 铰 jiao.
铰 jiao〈口>1)(剪）різати що (різання).用剪子 〜різати ножицями. 2)(用经刀切削） (розгортати що).〜孑L розгортати отвір.
铰刀 jiaodao <机> розгорнення; розширник спец.
jiSoding заклепка.
铰接 jiSojie <机> кріплення на шарнірах; шарнірне з'єднання (кріплення).
较开 ji^okai розрізати (ножицями); обрізати, вирізати.
铰链』Шо1ійп шарнір; петля.
铰票 ji^opiao компостувати (перевіряти) квиток.
矫 jiao.
矫诞 jiSodan фальш, обман; плутанина {напр. в аргумантації).
矫健 jiaojian могутній; сильний; бадьорий (бадьорість).迈会1〜的步伐前进бадьбрим кроком (бадьоро) йти вперед.
ШШ jiSojie спритний (спритність); моторний (швидкий); розторопний (моторність).步Щ〜 легкий (швидкий) на ногу;象猴子一般〜зі спритністю (з моторністю) мавпи.
矫明 jiSoming фальшивий (підроблений) наказ.
矫情 jiaoqmg < 书 > награна (напускна) шляхетність; награність.
矫情 ji姦oqing робити наперекір усім; не рахуватися з думкою інших; самоуправний.
矫揉造作 jiSo rou zao zuo афектувати (афектація); манірничати розм. (манірний, манірність); маніжити розм.; маніритися розм.; ставати на котурни; триматися награно (неприрбдно).
失乔饰 jiSoshi удавання (прикинутися, удаваний); показний.全系〜усб це одне вдавання (показне).
矫首 ji3osh6u підняти гблову.
矫枉过正 jiSo w5ng guo zheng виправляючи, допустити перегин (переборщити) [у виправленні помилки]; перегнути палицю у виправленні помилбк.
矫形 jiaoxing〈医〉ортопедія; ортоморфея.〜夕卜 科医生 ортопедист; ортопед;牙齿〜 ортопедія зубів.
矫诈 jiSozha фальш, удавання; підступництво.
矫正 jiSozheng виправити що (виправлення, постава); виправити що (виправлення); поправити що (поправлення).〜错误 виправити (поправити) помилку;〜发音 виправлення вимови.
脚
jiao.
脚ji5o 1)(下肢）нога;(仅指跌骨以下部分）


388
ступня; стопа.左〜ліва нога (ступня, стопа); Щ 了 他——〜дйти йому стусана ногою;挨了 ——
~ дістати стусана ногою; 一〜把门踢开 ногою відчинити двері. 2)(东西的最下部） підстава; підніжжя; підошва.墙〜підстава стопи;山〜гіідніжжя гори.
脚板jiaobSn <方> —脚掌.光卷〜босоніж;练 出一畐U 铁〜натренуватися так, щоб стати справжнім ходоком, jiaobei підйбм [ноги].
脚本jiaoban (电—脚本）сценарій;(舞台脚本） текст п’єси; п’єса; лібретто невідм.
脚脖 jmob<S щиколотка.
脚布 jiaobu онучі.
脚步 jmobii крок.〜大 великі кроки; ~<1、дрібні кроки;力П 快 ~ прискорити крок; наддати (додати) хбду;放慢〜сповільнити крок;〜错 舌L збитися з ноги;〜І?良йти кроками, що спотикаються.
脚步声 jiSobusheng кроки мн.听到〜почули кроки; пролунав шум кроків (тупіт ніг).
脚步鸭 jiSobiiya нога.
脚灯 jiaodSng <剧> рампа.
脚底 jiaodl підошва (ступні).
脚肚 jiSodu ікри ніг.
脚夫 〈旧〉носій; переносник.
脚足艮 jmogen п’ятка.站稳〜стйти твердою ногою; стояти твердо на ногах.
脚后跟jiaoh6u-g6n ~♦脚跟 jiaohuai щиколотка.
脚迹 jmojT слід (відбиток) ноги; сліди, ознаки.
脚尖jiaojian носок [ноги].轻轻地用〜走跟 ходити тихо на носках;踏着〜走 ходити навшпиньках;踏着〜站起来 устати на ципочки.
脚劲 jiSojin сила ноги.〜好 міцний на ногах; міцні (сильні) ноги;〜不好 слабшав на ногах; слабкі ноги.
脚力jiSoli 1)—脚夫.2)—脚钱.
脚僚 jiaoliao ніжні кайдани.戴上〜закувйти кого в кайдани.
脚炉 jiSolu грілка для ніг.
脚门 jiaomen боковий вхід.
脚面jiSomiAn —>脚背.
脚气 jiaoqi 1) <医> бери-бери невідм., ж. 2)< 口 > —脚癣. ,
脚钱 jiao-qian плата за перенесення (за доставку).
脚手架 ji3osh6ujiA < 建 > [підтримуюче, будівельне] риштування; підмости мн.搭〜 ставити риштування (підмости).
脚踏两只船 jiao ta liSng zhl chuan сидіти на двох стільцях книжк.; і нашим і вашим; діяти на два табори.
脚踏实地 jiao ta shidi ділове (сумлінне) ставлення; по-діловому.〜地 ЛІ 作 ділове (сумлінне) ставлення до роббти; працювати по-діловому.
脚腕子 jiSowanzi щиколотка.
ШТ jiaoxia 1) нині, тепер; 2) ступня, нога.
脚心 jiaoxln сербдина ступні.
脚癣 jiaoxu3n〈医〉дерматофітоз (дерматомікоз) ніг.
РТ ШЛ jiSoyafengr проміжок між пальцями
脚印 jiaoyin слід (відбиток) ноги,明显的〜чіткі відбитки ніг;踏着英雄的〜前进йти вперед по стопах героя.
脚鱼 jiSoyii черепаха.
脚澄 jmozha відходи.
脚掌 jiaozhSng ступня; стопа; підошва [ноги].
脚指头 jiaozhT-tou <口> ―脚址.
脚祉 jiSozhl пальці ноги.
脚ЙІ:甲 jmozhTjia ніготь піпьця ноги.
脚注 jiaozhu зноска; винесення; підрядкова примітка; примітка у зносці.力[1 上〜зробити виноску (винесення); поставити підрядкову примітку.
jiSo.
咬 jiao 咬咬〜月 світлий місяць; ясний місяць.
皎察 jmocha вистежувати, вишукувати; уважно стежити.
咬皎 jiaojiao ясний (ясність); світлий
(світлість).
咬洁 jiaojie чистий (чистота); світлий
(світлість).
咬畠 jiSoxiSo яскраво сяяти; блискати; сяючий, сліпучо білий.
伸0.
湫隙 jiaoni <书> низинний і вузький.街道〜 низинна і вузька вулиця.
mjiao.
揽jiSo 1) —►揽拌.〜奶油збивйти ОЛ1Ю；用匙〜汤 бовтати борщ ложкою;用筷子把粥 перемішати кашу паличками. 2)搅扰.人家 有事，另ij〜他 людина зайнята, і не треба їй заважати (його турбувати).
搅拌 jiSoban мішати, змішувати що; розмішувати що (розмішування); бовтати що, розли; збовтувати що (збовтування).用棍子〜 猪食 розмішувати палицею їжу для свиней; 用机器〜水泥楽 розмішувати (збовтувати) цементний розчин машиною;把沙子和石灰 〜一下 розмішати пісок із вапном.
揽拌机 jiSobanjl мішалка; міксер.泥架〜 глиномішалка.
揽拌器 jmobanqi <技> змішувач; міксер.
搅参 jiSocSn змішувач.
搅动jiSod6ng ->搅拌.
撹烦 jiaofan розтривожити.
搅浑 jiaohiin 1)(弄浑）каламутити що; баламутити що, прост.孩子们赤着脚把一 Ш 7_К 都〜了 дітлахй каламутили босими ногами стоячу воду. 2)(弄舌U каламутити що; баламутити що, прост.; навмисне заплутати що-небудь ясне; вносити плутанину.阶级敌人妄图把水〜，自己滑脚溜 走 класовий ворог намагається збаламутити воду, щоб він сам міг утекти від удару.
搅混jiao-hun —>搅和.
搅和 jiao-huo 1)(混合）змішйти що (змішання); перемішати що.把沙子和泥〜起来змішйти (перемішати) пісок із глиною; змішати (перемішати) пісок і глину. 2)揽乱.事惜本 來很好办，给他一〜倒不办了 спрйва по собі була легкою і простою, але він її заплутав, тепер важко що-небудь зробити.
ШікШ jiaohuogun коцюба.
搅炼 jiaoliAn < 冶 > пудлінгування
(пудлінгувати що).
揽炼炉 jiaol&n 丨 й <冶> п^длінгова піч.
搅乱 jmoluan заплутати що; переплутати що.〜 人心 каламутити людей (народ);把事情〜了 заплутати справи;把两件事〜了 переплутати одну справу з іншою;〜阶级阵线 дезорганізовувати класовий фронт; вносити метушню (сум'яття, безладдя) у класовий фронт.
搅扰 jiaorao заважати кому; хвилювати кого; дошкуляти кого, розм.院子里的响声把我们 〜ШТпь 入 Ш шум надворі дошкуляв нам (заважав нам, турбував нас) і не давав заснути.
揽是搅非 jiaoshijiSofBi сперечатися; критикувати.
搅唆 ji5osuo підбурювати, підмовляти.
揽一天 jiaoyitian провести весь день у порожніх забавах та розвагах.
菱 jiSo.
菱 jiSo мотузка (канат) з бамбукового лика.
敷 jiSo.
散 jiSo пісня, мелодія.
® jiao 另见 chao.
Щ jiao винищити кого-що (винищування); військбва (каральна) експедиція.围〜叛匪 оточити і винищити повстанців.
巢!]匪 jiSofti каральна експедиція проти
бандитів.
剿灭 ji5omi合 знищити, винищити.
剿仆 jiSopii збити; розбити, знищити.
機 jiSo 另见 chao.
樑 jiSo —►剿 ji5o.
Ш Ш jiSojue передчасно обірватися; рано припинитися.
jiao.
敲 jiSo зв’язувати разом, прив’язувати одне до іншого.
缴j
іао 另见 zhud.
缴 jiao 1) 缴纳.〜税 внести податок (мито); ~ 费 внбсти плату. 2)(交出）здйти що.〜枪不杀！ скласти зброю — не уб'ємо! склади (здавйй, кидай) зброю, а то будемо стріляти! здавайся, а то будемо стріляти!敌人~枪投降 Т супротивник поклав зброю і здався. 3)(使 交出):〜敌人的枪роззбрбїти ворога.
缴还 jmohuan повернути; відшкодувати.
缴获jiSohu6 (取得敌方武器等）захопити що (захоплення); узяти що (узяття). ~战利品 захопити (узяти) трофеї;〜步枪千余枝 захоплено (узято) понад тисячу гвинтівок (战利品）трофбй.〜归公 трофй здавати в скарбницю.
缴价 jiSojm сплатити ціну; внести вартість.
缴款 jiaokuSn виплачувати; платити.
缴纳 ji^ona внести що (внесення); платити що (платіж); здати що (здавання).〜税款 внести (платити) податок (мито);〜公粮 хлібоздавання; здавання хліба уряду;〜会费 внести (платити) членський внесок;〜电费 внести плату (платити, сплатити) за електрику.
缴绕 jiaorao 1) обв'язувати, обвивати; 2)


389
набридати, прив’язуватися, не давати спокою; чіплятися; заперечувати, не погоджуватися.
缴销 jiSoxiao здати що наз^д.
缴械 jiSoxi6 1)(解除武装）роззброїти кого-що (роззброювання); обеззброїти кого-що (обеззброєння).把敌人〜роззбрбїти (обеззброїти) супротивника. 2)(被迫交出武 ^ ) здати (скласти, покласти) зброю; роззброїтися.敌军〜投降 військй супротивника, склавши зброю, здалися.
職 jiSo.
魄 ji3o 1) білий，ясний, блискучий, яскравий; кристально чистий; прозорий {також про звуки).
職嫩 jiSojiSo 1) сяючий, сяяти, блискати, світити; 2) відкритий, чбсний.
魄日 jiSori яскраве сонце.
叫 jBo.
叫 1 jiao 1)(发出声音）кричати (крик); співати (спів).狗〜гйвкіт собаки виття собаки (J旨汪 汪的叫声）（指嗥叫声)；鸟〜спів птаха;蝉〜 скрекіт цикад;大〜——声 голосно крикнути; крикнути на весь голос (на все горло);小孩 在^ хлопчик кричав, що йому дуже боляче. 2)(招呼）кликати (заклик); викликати кого (виклик).把他们那〜来 покликати їх усіх сюди; 一〜就来 прийти на перший заклик; W 人把他〜出去了 йогб викликали з будинку; 大家想〜住他 усі кричали, щоб він зупинився; 〜你听电话 вас викликають (кличуть) до телефону. 3)(雇车、点菜、买米遠等)найняти що\ замовити що (замовлення).〜汽车 викликати (замовити, найняти, узяти) машину (автомобіль); узяти таксі;〜菜 замовити меню (обід, вечеря);〜煤 замовити вугілля [з доставкою додбму]. 4)(称为） кликати кого-що;(名称是）називатися (назва); іменуватися (найменування).你~^ 么名字？ як вас звати (кличуть)? як ваше ім^?他〜小明 йогб назвали Сяомінь;这〜什 么？ як це називається?这东西就这么〜ця річ так і називається; цю річ так і називають; 那真〜好！ от це прекрасно!这〜什么学者！ що це за вчений!〜;Й■子，其实只有两三户人家 одна (тільки) назва, що село, а насправді там живуть тільки дві-три родини.
叫 2 jiSo 1)(吩咐）сказйти що\ веліти.〜我怎么 办，我就怎么办 як мені скажуть, так я і зроблю;〜大家留下,来不要走веліли (сказали), щоб усі залишились і не йшли; ~ 他早点回去 скажіть йому, щоб він раніше повертався. 2)(使):〜我如何是好？ як же мені бути?如果長是这样，〜他怎么办якщб справді так, то що ж йому робити;这〜我很 为又隹 це ставить мене в надзвичайно скрутне становище. 3)(容许）дозволити що, з неознач. (дозвіл); дозволити що, з неознач. (дозвіл);(让)д^ги кому з неознач.他不〜我去 він не дозволяє (не дає) мені йти;別〜特务跑 Т не дати шпику втекти. 4)(被）через кого; від кого-чого,.或用被动态、木定人称句等形 式表达.书〜人拿走了 книга кимось віднесена;屋顶〜狂风吹掉了 ураганом зірвало дах;〜他把亊情搞坏了 чбрез нього вся справа зіпсувалася; jt!i ~ Ш V# 'М Т він промок від дощу;你们别〜煤气熏着як би ви
не вчаділи.
叫募 jiao'ao перегукуватися, окликати одне одного.
口Ц 陌 jiaoguo 1) кричати, піднімати шум; 2) галас; шум, гамір, крик.
叫喊 jiaohan кричати (крик);(大声叫喊） (репетувати (репетування) розм.; волати (волання).高声〜гблосно кричати; кричати (репетувати, волати) на весь голос (на все горло);绝望的〜лемент (крик) розпачу.
叫好 jiAohao кричати "браво".拍手〜 аплодуючи, кричати "браво".
口Ч 呼 jmohii 1) кричати, кликати, закликати; 2) висміювати, осміювати.
口Ч @ 子 jiaohua-zi старчиха; жебрак ч” ж” застар.
叫唤jMo-huan 1) —»•叫喊.痛得直〜кричати від болю. 2)—叫4). 3).小鸟叽叽喳喳地〜 пташки щебечуть.
口4货 jiaohuo 1) продавати з аукціону; 2) товар, що продається з аукціону.
叫货行 j iaohuohang аукціон.
口Ц 苦 jiaoku скаржитися (скарга); пхикати (пхикання) розм.; нити (ниття); лазаря пекти. 〜连天 вічне ниття (пхикання); нескінченні скарги; вовком вити; волати про труднощі; кричати про своє нещастя;他再累也从不〜 як би він не втомлювався, але він нікбли не скаржиться (не ниє).
叫驴 jiSold віслюк
口Ц 骂 jiaoma голосно лаятися (сваритися); кричати на кого.
卩jiaomai ручний продаж; продаж (торгівля) з рук.小贩〜的声音 зйкличні крики торговців.
叫门 jiaomen просити відчинити двері; кликати, щоб відчинили двері.
ОЦ jiaonao голосно кричати, шуміти, галасувати.
口4 屈 jiaoqu скаржитися [на незаслужену образу].
叫嚷jiSorang 1) 一叫喊.2)—叫嚣.
叫停 jilting <体 > узіти тайм-аут.
Щ Ж jiaoxiao галас; виття; ревіння (ревіти); задушевний лемент; задушевні крики,公开〜 відкрито сурмити;〜起来 підняти галас;〜 заклики до війни, підняті експансіоністами; войовничі крики експансіоністів;扩张主义 者约好战〜舍产阶级报纸的疯狂〜скажбне (дике) виття (ревіння) буржуазних газет.
口 4 醒 ji^oxing будити, розбудити.
叫阵 jiaozhen виклик; кинути виклик; викликати на бій.
叫作ji^zu6 -> Щ 4).这就〜关节炎це і називається артритом.
卩Ц座 jiaozu6 мати успіх; робити повний збір.
jiao 另见 ju6.
觉 j'iao (睡眠）сон; спати.午〜пообідній сон; 一 〜醒来，天已大亮уж泛розвидніло, коли я прокинувся.
觉醒 ji含oxing 1) прокинутися; 2) пильнування.
jiao.
桥 jiao 1) висока та гбстра (про гору); пік; 2) гірський шлях.
桥路 jiaolu гірський шлях.
桥岳 ji^oyue висока гора, пік.
jiao 另见 jiSo; xiao.
校jiao 1)—校订;校对1)，2).初〜пфша коректура;〜稿子 коректувати статті. 2)―校 IE.这只表需要〜一〜цей годинник потрібно вивірити.
校比 jiaobl звіряти, зіставляти, порівнювати.
ШШ jiaochang плац.
校雠ji&och6u —»•校勘•
校点、jiaodian редагувати і розставити розділові знаки.
校 ІТ jiaoding редагувати що (редагування, редакція).〜原稿 редагувати рукопис;对论 文进行仔细〜провести ретельну редакцію статті;某人〜的文集 твір за редакцією такого-то.
校订者 jiaodingzhg редактор.
校读 jiaodu редагувати, робити зауваження (до тексту).
校对 jiaodui 1)(照标推核对）перевірити що (перевірка). 2)(按原稿核对）коректувати що (коректура); правити що (виправлення); звірити що (звірення); звіряти UfO；(读着核对） зчитувати що.〜符号 коректурні знаки;根据 原本〜畐ij 本 звіряти (зчитувати) копію з оригіналом. 3)—校对员.
校对室 ji^oduish丨 коректорська.
W jiaoduiyuan коректор.
校改 jmog5i звірити і виправити що,
校勘 jiaokan редагувати що (редагування, редакція).
校勘学 ji&ok^ixu6 <文> текстолбгія.
校试 jiaoshi екзаменувати; проводити іспит; іспит.
校误 jiaowu виправляти помилки, виправляти текст.
校样 jmoy焱ng коректура; коректурний відбиток (лист);(排样）гранка.看〜правити (тримати) коректуру; коректувати що.
校阅 jAoyue редагувати що (редагування, редакція).
校者 jiaozhe редактор, звірник，коректор.
校正 jiaozheng коректувати що (коректування спец., корекція спец.); вивірити що (вивірення).〜钟表 вивірити годинник;〜系 数 поправковий коефіцієнт;射击〜〈军〉 коректування вогню стрілянини;线路〜 <‘路> виправлення колії;失真〜 <无线> корекція перекручувань;作文字上的〜 внести стилістичні виправлення.
校正器ji^ozh纟ngqi <技> корбктор.自动〜 автокоректор;失真〜< @ > коректор
перекручувань;相位〜 < 电 > фазовий коректор.
校证 jiaozheng звірка, перевірка; критика тексту.
校准 jiaozhtin тарувати що (тарування) спец.; калібрувати що (калібрування) спец.; вивірити що (вивірення розм ); вивісити що (вивіска)(用于核准衡І).〜{І器 тарувати (калібрувати, вивірити) прилад;〜评蛇 вивісити гирі;〜刻度 коректувати (вивірити) шкапу;波长计〜<•无线 > калібрування хвилеміра.
校准器 jAozhtinq'i <技> калібратор.


390
较
jiao.
较jdo порівняно; відносно;用比较级表达.用 〜少的钱办〜多的Ф зробити побільше порівняно (відносно) невеликими засобами; меншими коштами зробити більше;有一个〜 为完整的概念 мйти відносно повне уявлення; 工作〜前更为繁重了 порівняно (у порівнянні) з минулим роббта стала важчою;现在事情〜 少 了 一些 тепер справ стало віднбсно менше; 一九八二年的收入〜一九八一年增加了百分 之у 1982 році доходи збільшилися на 10% проти 1981 року;近来他的情绪〜好останнім часом настрій у нього порівняно гарний (віднбсно гарний, став кращим).
较比 ji含оЬї порівнювати，прирівнювати; у порівнянні з...
较另ij jiaobie зовсім інакше (по-іншому).
较繁 jiaofan ускладнюватися; складний, скрутний.
较量 jiaoliang мірятися чим з ким-чим, розм.; змагатися з ким, розм.实力〜прбба сил; Р介级 〜юйсова сутичка;让我们一，看谁行 Давайте потягаємося, подивимося, чия візьме;两个阶级进行了反复的政 неодноразово розгорталися політичні сутички між двома класами.
较略 jiaolue приблизно, у цілому; у загальних рисах.
较然 jiaoran очевидний, ясний, явний.
较之 jiaozhl якщо порівняємо це з...., якщо порівняти це з...; у порівнянні 3...
轿j诅。.
轿 jiao паланкін; ноші мн.花〜весільний паланкін;抬〜нести паланкін (носилки).
轿班 jmob5n носильники паланкіна.
轿车 jmochS 1)(轿式马车）карета; критий візок. 2)(轿式汽车)лімузин; легковий автомобіль.
轿夫 jmofii〈日〉носій паланкіна.
轿腔 jmoqmng носильник паланкіну.
轿座 jiaozud сидіння у паланкіні.
教诉0另见jiSo.
教仲0 1)~>教导；教育.2)(宗教)релігія;(教 会)церква ж.政〜分离 відокремлення церкви від держави;你信什么〜？ якої ви релігії? яке у вас віросповідання?我不信〜я невіруючий. ,
教 ji&o —> 叫 ji备о.
教案 jik»，&n <教> конспбкт [уроку].
教本jikbgii —教科书.
教鞭 jmobiSn указівка.
教材 jiaocai навчальний матеріал,挑选〜підбір навчального матеріалу;编写〜складати навчальні матеріали.
教程 jiAochSng [навчальний] курс.政治经济学〜 курс політекономії;简明〜корбткий курс.
教导 jiaodao настав.ляти кого， застар. (наставляння); учити кого.〜主任 завідувач навчальної частини;淳博〜постійні наставляння; невпинно наставляти (учити); 在党的〜下 завдяки вихованню партії;毛主 席〜我们要全心全意地为人民服务ГОЛОМ Мао Цзедун учить нас, щоб ми всім серцем і всіма помислами служили народу.
教导处 jmodaochCi навчіпьна частина.
教导队 jhodaodui навчальний загін.
教导营 jiaodSoying навчальний батальон.
教导员 jiaodaoyuan політрук [батальону].
ШШ jiaofS 1) методи викладання; 2) релігія, доктрина (релігійна).
教父 jiiofii < 宗 > хрещбний батько; восприємник.
教官 jiaoguan інструктор.
教馆 jiaoguSn шкільний будинок, школа.
教规 jmogrn релігійні вимоги.
教化 jiaohua <书> виховання і моральний вплив; перевиховання.
教皇 ji^ohudng <宗> пйпа ч.罗马〜римський папа.
教会 jiAohui 另见 jiaohui <宗> цфква ж.; релігійна громада.〜学校 місіонерська школа;〜势力 вплив церкви.
教诲 jmohui〈书〉наставляння (наставляти кого, застар.).
教具 ji^oju навчальний посібник.直观〜наочне приладдя.
教科书 jik)k6sMi підручник.
教练 jiAoli如 1)(训练）навчати кого чого, з неознач. (навчання); тренувати кого (тренування); навчальний.制式〜 < 军 > стройове навчання;〜场所 місце для тренувань і загартування;навчальна машина. 2) —►教练员.
教练机 jiaoli&njT <空> навчальний літак.
教练舰 jiSolianji^i〈海> навчальний корабель.
教练员 jiaolianyuan інструктор; тренер.
教龄 jmolfng педагогічний стаж.
教П jiaomen〈口〉мусульманство; іслам.
教民 jiaomin християни.
教母 jmomii хреіі^на мйти; восприємниця.
教派』ійорйі <宗> [релігійна] секта; згода.
教区 jiaoqii <宗> церковно-адміністративний округ;(主教辖区）єпархія;(正教下级教会组 织）прихід.
教师 ji^oshT учитель; учителька; викладач; викладачка; педагог.
教士 jiAoshi <宗> свящбник;(传教士）місіонер; місіонерка.
教室jiaoshi (中小学教室）клас;(大学教室） аудиторія.〜日志 класний журнал.
教授 ji&osh6u 1)(讲授）викладати що (викладення); навчати кого чого, з неознач. (навчання); учити кого.个另lj〜індивідуальне навчання.(大学的学衔）професор.畐丨J〜 доцент; 全体〜 професура збірн.; професорський колектив; 当 ~ б^ти (працювати) професором; професорувати розм.;〜职位 професура.
教授学 jiaoshouxue педагогіка.
教唆 jmosu6 підбурювати кого (підбурювання); спровокувати кого на що; підбити кого на що, з неознач., розм.〜他人犯罪 підбурювати інших до скоєння злочину.
教唆 jiaosu5fan злочинець-підбурювач; злочинниця-підбурювачка.
教唆罪 jiaosuozui〈法〉під'юджування.
教堂 jiaotdng церква ж.;(大教堂）собор;(小教 堂）каплиця;(波兰天主教教堂）костьол;(新 教教堂)кирка.
教条jib他о 1)(宗教信条）догмйт. 2)(盲目接 受的原理）дбгма; догмат.变成〜перство- ритися на догму;抽象的〜абстрактні догми.
教条主义 jiaotidozhiiy'i догматизм. ~的态度 догматичне ставлення; догматичний підхід.
教条主义者 jiaotiaozhuyizhe догматик, jiaotie наказ, розпорядження.
教廷 jiaoting Ватикан; святійший (папський) престол.
教徒 jiAotii віруючий; віруюча.天主教〜 католик; католичка;伊斯兰教〜 мусульманин; мусульманка.
教务 jiaowu навчальний.〜人员 адміністрація навчальної частини;〜会议 педагогічна рада (用于中小学）вчена рада (,于大学）〜主ї舌 завідувач навчальною частиною; помічник директора з навчальної частини.
教务处 jiaowuchu навчальна частина; навчальний відділ.
教务长 jiaowuzhSng завідувач навчальною частиною; помічник директора з навчальної частини.
教学 jiSoxu6 另见 jiaoxud < 教 > навчйння (навчати кого чого, з неознач.); викладення (викладати що); навчальний; педагогічний.〜 工作 викладацька роббта; ~方法 методика (прийоми та методи) викладання; педагогічні методи; методичні прийоми навчання;〜;навчальна програма;〜і十;У навчальний план;〜参考资料 навчальні посібники;〜曰历 календарний [навчальний] план;〜实习 педагогічна практика;〜人员 педагогічний колектив; педагогічні кадри;〜 环节 ланка навчання;〜经验 педагогічний досвід; ~设备 навчальне устаткування;广播 〜навчання по радіо;函授〜забчне навчання (викладання).
教学法jiAoxu拖 < 教> метбдика.俄语〜 методика російської мови;参考资料〜 методичні посібники.
jiao xue xiang zh5ng викладання не тільки піднімає рівень знань учнів, але і підвищує кваліфікацію самого викладача; сприятливий вплив навчального процесу як на учнів, так і на викладача; навчаючи людей, сам учишся.
教训 ji^o-xun 1)(训诫）наставляти кого, застар. (наставляння); повчати кого (повчання); читати нотації (моралі); сказати для повчання; розуму учити,用不着〜我 нічого мені нотації (мораль) читати. 2) урок; наука. 血的〜кривйвий урок;深刻的〜глиббкий урок;历史的〜урбк історії;吸取〜отргімати урок з чого/得出必要的〜отргімати з цього належний урок;这对他是个〜це йому урок (наука); це послужить йому уроком (наукою); 我要一辈子记住这个~ це мені наука на все житлі;由此可以得出就是要警#! звідси мораль: будь пильним!
教研室jiAoydnsh'i <教> кйфедра.〜主任 завідувач кафедри;〜会议 засідання кафедри.
教研组 ji 含 оуйпгй <教> кйфедра.
教养ji叙oy&ig 1)(文化品德修养）виховання.有 〜的人 культурна (вихована, освічена) людина. 2)(指行动教养）виправні заходи.
教养所 ji&oy5ngsu6 виправний дім.劳动〜 виправно-трудовий табір; виправнотрудо- вий заклад.


391
教养员 jmoySngyuan вихователь; вихователька.
教义 jmoyi〈宗〉віровчення; догмат; навчання.
教益 jiaoyi〈书〉корисне; повчальне; повчальні уроки.对我们大有〜багйто повчального (корисного) для нас;得到很大〜одержати багато повчального.
教友 jiaoy6u одновірець; єдиновірка.
教Тї jiaoyu І)〈教〉освіта; навчання.文化〜 культура й освіта;国民〜нарбдна освіта;技 术〜технічна освіта;高等〜вища освіта;校夕卜 〜позашкільні освіта;学龄前〜дошкільне виховання;普及义务〜загальне обов’язкбве навчання;〜革命 революція в галузі освіти;〜 方针 курс в галузі освіти; курс навчання (виховної роббти); курс на освіту;〜思想 педагогічні ідеї;〜观点 педагогічні пбгляди; 〜工作 просвітня (педагогічна) роббта;〜工作 者 працівник освіти; педагог; освітянин;受〜 одержати освіту;受〜的权利 право на освіту; 受〜的人освічена людина;教育者必须先 受〜вихователь повинен першим одержати виховання; вихователь насамперед повинен бути сам вихованим. 2)(做思想工作） виховати кого (виховання, виховний).,思想〜 工作 ідейно-виховна роббта;〜意义 виховне значення;〜效果виховний ефект;革命传统〜 виховання на революційних традиціях;形势 ~ виховна роббта з питань політичної обстановки; пропаганда про сучасний момент;共产t 义〜комуністичне виховання; 自我〜самовиховання;加强进行阶级〜 підсилити виховну роббту; вести класове виховання;坚持正面〜стояти за позитивне виховання; твердо дотримувати позитивності у вихованні;社会主义~运动 рух за соціалістичне виховання;〜群众 вести виховну роббту серед мас;〜青年千万不要忘 记阶级斗争 наставляти молодих людей (учити молодь) нікбли не забувати про класову боротьбу;让群众自己〜自己нехай маси самі себе виховують;
面经验的〜прохбдити школу позитивного і негативного досвіду;帝国圭义的战争使人 民遭受了,大的苦难，同时也〜了人民 імперіалістичні війни принесли народам найбільші страждання і нещастя й у той же час послужили для них уроком.
教育部 jmoyiibCi міністерство освіти.
教育家 jiAoyCijia педагог.
教育片 jiaoyupian <影> навчальний фільм.
教育学 ji&oyixuS <教> педагогіка.
教员 jmoyudn учитель; учителька; викладач; викладачка; педагог.反面〜уч“тель на негативних прикладах; негативний учитель; вчитель у протилежному значенні;他是个有 经验的〜він досвідчений педагог (викладач, учитель).
教职员 jmozhiyuan викладачі та службовці.
教主 jiaozhu засновник релігії.
告诉0.
Ш jiao І)(地洞）льох; яма.冰〜льох із льодом; 马铃馨〜льох для картоплі; Л~ поставити що в погріб. 2)(藏在窖中）зберігати (тримати) що в льоху (у ямі).
徽 jiao.
溆 jiao лише в сполученні 东〜Дунцзіо {пригород Гуанчжоу).
斜 jiao.
^ jiao міряти, вимірювати (міркою хліб).
酵ji》。.
醉粉 jiaofen дріжджі (у порошку).
酵母 jmomti дріжджі л/и.,- закваска; бродильний фермент.食用〜кормові дріжджі;鲜〜свіжі дріжджі;干〜сухі дріжджі.
酵母菌 jiaomujiin дріжджовий грибок.
酵素 jbosii <化> фермент; ензим.
剖Р jiao.
йц jiao голосно кричати, голосно, на весь голос; 〜呼 голосно кричати; репетувати на весь голос.
暴 jiao.
晏 jiao {службове слово) 只要.
瞧 jiao 另见 ji5o;jm.
嗎 jiao жувати, гризти, їсти.
噍卩且 jiaojii жувати, пережовувати.
^ jiao 另见 qib.
Ш jiao кричати, голосно ридати (плакати); вити.
缴呼 jiaohu кричати.
嗷应 jiaoylng голосно відгукуватися (у відповідь).
徼 jiao 另见 ji5o; yao.
微巡 jiaoxun обходити дозором, робити обхід (для обстеження, огляду).
jiao. '
越 jiao бігти, мчати.
酿伸。.
醮 jiao І) жертвоприношення; 2) робити шлюбну церемонію; заміжня;再〜удруге вийти заміж;〜妇 заміжня жінка.
醮祭 jmoji жертвоприношення.
^ jiao 另见 zhu6.
滴 jiao лак на голоблях (екіпажу).
警 jiao.
瞥 jiao І) сильно кричати; ревіти; крик, ревіння; 2) викривати, розкривати чужі таємниці.
嚼 jiao 另见 ji6o;ju6.
И爵 jiao жуйка; Ш 〜відригувати жуйку; пережовувати знову і знову.
嚼诉。.
嚼 jmo білий, чистий; бути білим (чистим, бездоганним);〜然 чистий, непорочний.
嚼幡 jiaojiao білий，чистий.
Ж jiao.
醣 jiao осушити кубок, випити до дна.
节jie另见ji&
节骨眼jig-guyan <方> (紧要的环节）Д夕же (важлива) ланка; вузлове питання (пункт); (紧要的时机）вирішшіьний (потрібний) момент.说在〜上 сказати і потрапити в [саму] точку;抓住工作中的〜儿брйтися за
найголовніше в роботі; брати бика за роги; 现在正是在〜上збраз якрйз;就在这〜上，援 兵开至U 了 і в цей вирішальний (потрібний) момент приспіло підкріплення.
阶诉.
阶层 jieceng шар; страта; класовий прошарок. 社会的个別〜окремі шар суспільства;小资 产阶级的各个〜різні прошарки дрібної буржуазії;资产阶级特权〜буржуазні елементи, що утворюють привілейований прошарок; г буржуазний привілейований прошарок;高薪〜високооплачуваний прошарок.
阶乘 jigchdng <数> факторііп.
阶地 ji5dl〈地质> теріса;浪蚀〜хвилеприбійні тераси; хвилеприбійні уступи.
阶段 jigduan етап; стадія; фаза; ступінь ж.ЖШ 的历史~ важливий історичний етап;经济建 设-的新〜нов“й етап (нова стадія) економічного будівництва;认识的感性〜 ступінь чуттєвого сприйняття (пізнання);认 识的理性〜ступінь раціонального пізнання; 共产主义的低级〜н“жча фаза комунізму;在 现〜на нинішньому етапі; у нинішній стадії; 分〜发展 стадіальний (стадійний) рбзвиток; рбзвиток по етапах;进入新〜вступити в новий етап (у нову стадію, у нову фазу);经 历不同的发展〜прохбдити у своєму розвитку різні фази (ступені, стадії).
阶段论 jiSdi^nKm теорія стадіальності.革命发 展〜тебрія стадіальності розвитку революції; теорія розвитку революції по етапах.
阶级jieji клас.无产〜пролетаріат;工人〜 робітничий клас; клас робітників;统治〜 пануючий клас;剥肖ij 〜клас визискувачів; експлуататорський клас;〜兄弟 брати по класу; класові брати;;冑 класова суперечність;〜斗争 класова боротьба;〜社 ^ класове суспільство; ~ М класова свідомість;〜立场 класова позиція;〜 класова належність;〜分化 класова диференціація; класове розшарування;〜分 析观点 точка зору класового аналізу;〜恪印 класова печать;〜异己分子 класово далекий елемент; ~阵线 класові фронти;〜仇 почуття класової помсти; класове виховання.
Р介级性 ji苟ixing класовість; класовий характер; класова сутність (природа).人的〜клйсова сутність (природа) людини;哲学的〜 класовість (класовий характер) філософії.
阶梯 jietl (提高的凭借）щабель ж.; опора; вихідний пункт;(塾脚石）трамплін.以此作 为继续前进的~ скористатися цим як вихідним пунктом (щаблем, опорою, трампліном) для подальшого просування вперед.
阶下汉 ji^xi^n початківець; новачок (напр. в науці).
Р介下囚 ji6xmqiu〈书〉в’язень, ув’язнений.
布 jie.
布病 jibbing〈医〉фурункульбз.
0子 jig.zi 1) <医> фурункул спец.; чирій розм 2)(木材的症)сук.没І*〜的木板дошка без суків.


392
皆佝.
皆 jie〈书〉усе;〜因..усе це [тільки，лише] через (від, унаслідок) чого; усе це [тільки, лише] тому, що...;人人〜知 усі знають; усім [прекрасно, добре] відомо.
皆大欢喜 jie da huanxi усі задоволені й раді; усі залишилися надзвичайно задоволені.
皆因 jiSyTn оскільки, тому що.
结ji6另见ji么
jie (长出果实）плодоносити (плодоносіння); приносити плоди.树上〜了不少苹果 Яблуня принесла (дала) багато яблук;这树〜不〜果 子？ приносить (дає) це дерево плоди? чи плодоносить це дерево? чи це дерево плодоносне?这种花不〜子 ці квіти не дають насіння.
结巴 ji6.ba 1) (口吃）заїкйтися (заїкання); затинатися.说 і舌结结巴巴 говорити заїкаючись; язик заплітається в кого. 2 ( □吃 的人）заїка ч” ж.
结巴子 jiebazi заїка.
结实 ji6shi 另见 jig.shi (结果实）плодоносіння (плодоносити, плодоносний); приносити плоди.开花〜цвісти і плодоносити;〜的植物 плодонбсні рослини;〜早的苹果树 скороплідна яблуня.
结实率 jiSshilfi <植> плодоносність.
结实jie shi另见jieshi 1)(坚固耐用）міцний (міцність);这种布料最〜тканина цього сорту найміцніша (міцна); цей сорт тканини найміцніший (міцний). 2) (#)1±) міцний (міцність); здоровий; щільний; міцне здоров'я. 体格〜的人 людина міцнбї статури;他 的身体不大〜здоров'я у нього не таке міцне; 小孩长得很〜 хлбпчик виріс міцним (здоровим).
М 另见 jii.
罝 jie сітка (для ловіння зайців); ловити сіткою.
罝罗 ji6lu6 сітка (для ловіння звірів та птахів).
療ji邑
jienue малярія.
接j运.
接 jig 1)(靠近）біля чого; поблизу чого.邻〜海 滨 біля моря; поблизу від моря; по сусідству з морем. 2)(连接）з'єднати що (з’єднання).〜 电线 3，ЄДН^ГИ (зростити) дроти;把两根绳~ 到——起 прив'язати одну мотузку ДО ІНШОЇ； зростити кінці канатів;把电线〜在干线上 підключити дроти до магістралі (до мережі); 把两只桌子一起来 з’єднйти два столи разом; 〜上关系 установити зв’язбк із чим. 3)—接 着 1).〜球 підхопити (прийняти, упіймати) м’яч;从水龙头里〜水 набрйти води з крана. 4) —接到；接受.有人请你电话〜вас просять до телефону. 5)(迎接）зустріти що (зустріч), 〜病人出院 йти в лікарню до хвброго; відвезти хвброго з лікарні додому; виписати хвброго з лікарні;到托儿所去〜小孩йти в ясла за дитиною; йти в яслі і відвести дитину додому;有人来〜你没有？ чи хто-небудь прийде вас зустріти? він вирушив на вокзал, щоб когось зустріти;他到车站〜人去了 він вирушив на вокзал за кимось. 6) —»•接咎.〜 岗 заступити на пост.
接班 jiSban 1)(接轻工作）перемінріти що (зміна); йти (з’явитися) на зміну чому.〜之前 до зміни; перед зміною;去〜піти на зміну;谁 接你的班？ хто вас змінює? 2)(继承前人琪 ^Ik) прийняти естафету в кого; продовжувати що (叩одбвження).邊我们这一代的班на зміну нашому поколінню; є кому прийняти естафету від старшого покоління;有人接老〜 •辈的班 є кому продбвжити справу старшого покоління;努力接好革命的班намагатися бути гідними продовжувачами справи революції.
接班人 ji6banr^n [нова] зміна; продовжувач.共 产主义〜продовжувачі справи комунізму; нова зміна будівників комунізму;
комуністична зміна;为我们国家培养〜 ростити (готувати) [нову] зміну для нашої країни; І养和造就无产纟介级і命事业的〜 виховувати і готувати продовжувачів (зміну продовжувачів) справи пролетарської революції;新的〜在成长中 зростає нова зміна.
接边 jiebian прилягати; сусідній; суміжний, прилеглий.
接触 ji6chCi 1)(碰上）стосуватися чого (стосунок); стикатися з чим (зіткнення).皮 肤和物体〜f产生的感觉就是触觉дбтик - це відчуття, що утворюється при торканні шкіри до предмета (при зіткненні шкіри з предметом);他过去没〜过书本він раніше ніколи не брав книги в руки; він раніше ніколи не читав книг;我们在实践中〜到各种 困难 на практиці ми стикнулися з різними труднощами. 2)(交在，联系）спілкуватися (спілкування); стикатися з чим (зіткнення); стикнутися з ким (зіткнення); зв'язок, (зв^язатися); контакт (контактний).事务上的 〜діловий зв'язок; діловий контакт; Г"泛〜 ширбке спілкування; ширбкий контакт; ширбкий зв'язок;增力卩〜збільшення контактів;有经常的〜мйти постійний контакт (постійне спілкування, постійний зв'язок); тримати контакт (зв'язок);和群众 进行〜тримйти (підтримувати) зв'язок (контакт) із масами; вступити в контакт (у зв'язок, у зіткнення) із масами; спілкуватися з масами;因〜病人受到传染:заразіітися при контакті з хворим;〜有毒物质 мати справу з отруйними речовинами;前线部队和敌人〜上 Т передові частини ввійшли в зіткнення з противником. 3)(涉及）стосуватися чого;不 〜实际 у відриві від практики (від дійсності); розходитися з практикою (із дійсністю);这 —理由一〜实际就站不住脚цей довід неспроможний при першому ж зіткненні (зіткненні) із практикою;没有〜到问题的本 质 не порушена суть питання; не торкнулися суті питання.
接触点、jiechudian точка зіткнення (контакту).
接触剂 ji6ch(iji <化> каталізатор. 接触器 ji6chiiqi <电> контйктор.
接触眼镜 ji自chii yanjing контактні лінзи.
接待 ji6dM приймати що (прийбм),殷勤〜 люб’язно (радо) приймати; зробити люб'язний (привітний) прийбм;受至lj招V睛〜 користуватися привітною гостинністю;〜人 员 спеціальні особи для прийому [відвідувачів].
接待室 ji6dMsh丨 приймальня.
接待站 jiSd旮izh^n приймальний пункт.
接至lj jiedao одержати що (одержання).命令，
Р艮时出发 термінбво виступити після одержання наказу;我〜他从上士寄来的一封 信 я одержав від нього лист із Шанхая.
接地 jiedi〈电〉заземлення (заземлити що); приземлення; замикання на землю.
接点 jiSdiSn < 电> контакт.
接 二连三 jie er lian san безупинно (безперервність); один за іншим; раз за разом; щомиті; щохвилинно.捷报〜地传来 одна за іншою доходили звістки про перемогу;电话〜地打来 щохвилинно (безупинно) дзвонив телефон.
接防 jiefang йти (вирушити, прибути) на зміну військам; зайняти оборону замість кого.
接风 jiefeng дати банкет [із нагоди чийогось приїзду]; улаштувати обід [із нагоди чийого приїзду].
ШШ jiegao надання ветеринарної допомоги при ураженні.
接骨 jiegu〈医〉управляти кістку; зростити перелом кістки; остеосинтез спец.
接骨科 jiggfik6 ортопедія. 接骨木 jiggtimCi <植> бузині
接骨术 jiggiishCi медична техніка по вправлянню кісток; мистецтво вправляння (зрощування) кістбк; остеосинтез; остеорафія.
接管 jigguSn взяти у своє відомство (у свої руки) що; прийняти керування; прийшіти що (прийбм).交地方机关〜передйти що під контроль місцевої влади;〜某个机关 прийняти керування над такою-то установою; 政府〜亍官僚资本的企业Уряд узяв у своє відання (у свої руки) підприємства бюрократичного капіталу.
接焊 jighan паяти; паяння.
接合 jiehe з'єднати що (з’єднання); стикувати що (стикування, стик) спец.〜抱子 < 生物> зигоспора;绝缘〜<化> ізолюючий стик;明〜 <建> відкритий стик;暗~<建> потайний стик;使折断的骨头〜3ростити зламану кістку.
接火 ji6hu6 <口> 1)(开火）зав’язати перестрілку; вступити в бій.先头部队跟敌 人〜了 авангард зав'язав перестрілку (вступив у бій) із ворогом. 2)(接通电线） підключити до мережі UfO； включити в мережу що; увімкнути струм (світло).
接济 jieji підтримувати що (підтримка); допомагати чому (допомога ж.)(补充） постачати що чим (постачання).〜游击队粮 t постачання партизанів продовольством; 粮草〜постачати (підтримувати, допомагати) провіантом і фуражем;给以物质上的〜 надати матеріальну допомбгу (підтримку); 依靠亲友〜жити за рахунок допомоги родичів і друзів;敌义的弹药〜不上 перервалося постачання ворога вогнеприпасами.
接见 ji6ji&n прийняти що (прийбм),〜代表团 прийняти делегацію;〜时 |、й] години прийому; приймальні години;国王〜了 大使 король дав аудієнцію послу.
接界—接壤.
接近 jiejin наближається; зблизитися


393
(зближення); наблизитися (наближення),行 期〜наближення дня від’їзду;〜群众 мати тісний контакт із масами; підтримувати тісний зв'язок із масами; зближуватися з масами;〜⑩导 зближення з керівником; нІ^РА 已经〜敌人前卩丨1阵地 війська вже наблизилися (підійшли) до передових позицій ворога;意见〜了 думки зблизилися; 他态度傲慢，叫人不敢〜так^й гордий, що приступу до нього немає;令人不敢〜的长官 неприступний начальник;译文〜原文 переклад близький до оригініпу;工作〜完成 роббта близька (близиться) до завершення; 我们俩很〜у нас із ним близькі стосунки; ми з ним дуже близькі.
接境ji6jing —接壤.
接 口 jiek6u 1) приєднатися до розмбви; втрутитись у розмову, підхопити репліку; продовжити (чиюсь) думку; 2) шов; стик.
接力棒 ji6l丨b^ng <体> естафета; естафетна паличка.
接力赛ji6lis& <体> естаф打а.游泳〜естаф打а в плаванні;滑雪〜лижна естафета.
接力赛跑 jieli-saipao〈体〉естафета; естафетний біг.
接连 jielian підряд.不断〜безперервно; безупинно;不断的人流〜безперервний (безупинний, суцільний) потік людей;〜三天 три дні підряд;他〜说了 好几次 говорив він декілька разів підряд;树;^〜着有好几公里长 дерева тягнуться безупинно на декілька кілометрів.
接木 ji6m(i щеплення (прищепити що).
接目镜 ji6miijhig <理> окуліри.
接纳 jiena прийняти що (прийом, прийняття), 讨论〜会员问题 обговорювати питання про прийом нових членів;他被〜为工会会员він прийнятий (його прийняли) у профспілку.
接气 jieqi чіткість, послідовність.不〜 зв’язність;说的话上下不〜у мові немає послідовності;文章写得上下不〜статні написана непослідовно.
接洽 ji6qia домовитися; змовитися; домовитися з ким про що, із неознач.; погодити що (узгодження).〜工作 домовитися про роботу; погодити роботу;〜付款办法 домовитися про умови розрахунку; умовитися про те, як робити розрахунок;都己〜好了 про все уже домовилися; усе вже погоджено.
接壤 jigrSng〈书〉граничити з чим; стикатися з чим (зіткнення).三哲〜的地区 район, що розташований на стику [кордоні] трьох провінцій; район на стику [кордоні] трьох провінцій;中功:〜Китай межує, має спільні кордони з СРСР.
ШП jieren замінити що (заміна, заміщення); заступити на що.
接入 jigrii <电> вмикати; вмикання.
接生 jiesheng родопоміч; допомагати при пологах; приймати новонародженого.
接生婆 jieshengpo сповитуха застар” місц.; повитуха застар. ^ місц.
接生员 ji6shengyudn акушерка; акушер.
Ш ^1і 站 jieshengzhan родопомічна установа; родопомічний (акушерський) пункт.
ШШ jieshi прийняти посаду; стати на посаду; приступити до виконання службових
обов'язків.
接收 ji6sh6u 1)(收受）приймати що (прийом, прийняття).〜订货 приймати замовлення;〜 йІ 产 прийнятні майна;电视 无线 >
телевізійний прийом;短波 无线 >
короткохвильовий прийом. 2) —>•接管 2). 3) ->接纳.
接收机jieshoujl <无线> приймач.无线电〜 радіоприймач;传真〜фотоприймач;电池〜 батарейний приймач;夕卜差〜гетеродинний приймач;晶体三极管〜приймйч на кристалічних тріодах.
接手ji6sh6u —接替.
接受 jiesh6u прийняти що (прийом, прийняття, приймання); узяти що; сприйняти що. ~4匕物 прийняти подарунок;〜任务 прийняти завдання;〜委托 прийняти (узяти) доручення; 〜教训(отрймати) урок;〜考验 піддаватися випробуванню;〜检阅 бути на параді (на огляді);〜新事物сприйняти нове;〜马克思主 义世界观 сприйняти марксистський світогляд;〜工人阶级领导прийшіти керівництво робітничого класу;〜入党 прийняти до; у партію;〜群众批评 вислухати критику з боку мас; прийняти критику [із боку] мас;〜含ь力 сприйнятливість; $能〜的 条件неприйнятна умова;请〜我们的衷心祝 贺 прийміть, будь ласка, наші сердечні поздоровлення;他们对于革命宣传¥及易〜 вони дуже сприйнятливі до революційної пропаганди.
接稳 ji6sui〈植〉черешок, щспленець.
接谈 jietan приймати кого (прийом); розмовляти (бесіда).和来访的人〜 розмовляти з відвідувачем.
接替 jieti замінити що (заміна); перемінити що (зміна); заступити (заступлення).〜工作 заступити на роботу;你的工作由他来〜він замінить вас у роботі;新的一代将〜我们 нове покоління прийде нам на зміну.
接通 jietong уключити що (включення); підключити що (підключення).〜电流 уключити (підключити) [електричний] струм;〜电话 з'єднати по телефону кого з ким;电话没有〜нбмер не відповідає; не додзвонитися до кого.
接头 ji6t6u 1)(连接起来）З’єднати що (з’єднання); стикувати що спец.电线〜的地 方断了 дріт обірвався на самому з’єднанні. 2) —接洽.与有关部门〜з’єднатися з відповідними установами;定下秘密〜地点 домовитися про таємне місце явки; дати кому явку;我们约定过一两天〜ми домовилися зустрітися (зв'язатися) через пару днів. 3)(熟悉情况）бути в курсі чого. 这事我不〜я не в курсі цієї справи.
接头儿 ji6.tour з'єднання; стик спец.',(焊接处） спайка.
接头语 jietouyii префікс.
接吻 jiewen цілуватися (цілування); поцілунок.
接物镜 ji5w(ij'ing〈理>об’єкт“в.
接月条 ji6xT стикатися колінами, сидіти навпроти одне одного.
接下 jiexia 1) спілкуватися (входити у контакт, зустрічатися); 2) нижній одяг.
接线 jiSxi^n <电> 1)(导线）сполучний провід. 2)(连接线路）зр6щування (з'єднання)
проводів.
接线板 ji6xmnbSn клемник.
接线生 jiexiansheng телефоніст; телефоністка.
接线柱 ji6xi旮nzh(i〈电〉клема; затиск.
接续 jiexu продовжити що， із неознач. (продовження).
接应 jiqing 1)(配合行动）підтримати що (підтримка); йти на підтримку; надати підтримку.派军队〜游击队відпрйвити війська на підтримку партизан. 2) —>■接济.
接援 jiyuan надавати допомбгу.
接着 jig.zhe 1)(用手接）підхопити що (підхоп- лення).我往下扔，你在下面〜я буду кидати зверху, а ви внизу підхоплюйте (будете підхоплювати). 2)(继续）продовжувати м/о, із неознач. (продовження).等我讲完了，你〜 讲下去 коли я скінчу говорити, ТО ви продовжите;我想〜他的意思说几句я трішки продовжу його думку;这件工作有〜办下去 的价值 є сенс продовжити цю роботу;上下 两集电影〜放映 дві серії кінокартини будуть демонструватися підряд. 3)(紧足艮着）слідом; услід [за цим]; відразу [після цього]; випливати за ким-чим. 一个〜一个 один услід (слідом) за іншим; чередою;事情一件〜一件 不断地发生 події випливали безупинно одна за іншою;〜就出 了事故 а слідом (слідом за цим) сталася (трапилася) аварія;先发个电报， 〜给他写封_细的信спершу відправити телеграму, а слідом за цим написати йому докладний лист;他〜就走了 він відразу після цього пішов; після цього він пішов.
接植树 ji5zhish(i <生物，医> трансплантація.
接踵 jiezh6ng〈书〉один за іншим; низкою; безперервним ланцюгом; безупинним потоком.人们〜而来 люди випливали один за іншим; люди йшли один за іншим (низкою, безперервним ланцюгом, безупинним потоком).
接种 jiezhong 1) <医> щеплення (прищепити що)\ вакцинація (вакцинувати кого，вакцинування) спец. щеплення віспи;〜і
介苗 щеплення БЦЖ;予页防〜превентивне щеплення; вакцино-профілактика. 2) <植> щеплення (прищепити що); інокуляція спец.
稻典
fp jie солома; стебло ч.麦〜[пшеніічна] солома; солбма [від] пшениці; соломина (指〜根麦稻） Ш ~[рисова] солбма; стебла гаоляну;豆~ стебла бобів.
葵 jie.
荽余 ji5yii <植> болотноквітник щитолисник.
稻 ji6.
jie солбма, сухі стебла; бадилля. jiecSo солбма.
偕挿.
偕 ji5 —> xie.
潜抑.
潜潜 jiejie 1) дзюрчати; струменіти; 2) прохолодний, холбдний.
另见 g6. •
械 jie доріжка, мощена цбглою (від вихідних сходів).


394
^ jie 另见 qi.
揭 ji6 1)(取下粘贴物)3НЯТИ (зняття); відідрати що.把墙上的画〜下來зняти картину зі стіни; 把贴在手上的膏药〜下来відідрати (зняти) прилиплий до руки пластир;纸贴得很牢，〜 不下 папір був приклеєний міцно, не відідрати. 2) (fc盖左上而的东西拿起来） зняти що (зняття); зірвати що.〜锅盖 зняти кришку з казана;解/І；前我们家穷得〜不开锅 до звільнення наша родина була бідна як церковна миша; до звільнення в нас у родині не було ні кола ні двора. 3) <4^> (і§ї^) високо піднімати що. ~竿而起 піднятися на повстання.
揭出 jiSchG оголошувати, обнародувати.
揭穿 jiechuan викрити що (викриття); розкрити що (розкриття); вивести на чисту (свіжу) воду кого; вивести назовні що.〜骗局 розкрити обман; викрити шахрайство;〜事件 的真相 розкрити істинний зміст події (справи);〜敌人的阴谋 викрити задуми вброга; розкрити змову ворогів;〜两面派 викрити дворушників; вивести дворушників на чисту воду;〜…的假面具 зірвйти маску з чого;〜了 说 говорячи без натяків;这一秘密 终于被〜了 ця таємниця нарешті була розкрита.
Щ ^ ^ jie chuangba наступити кому на [улюблений] мозоль прост.
揭单 ji6d5n боргове зобов’язання.
揭登 jiSd6ng публікувати.
揭底 jiedT розкрити таємницю.
揭短 jieduan виставляти напоказ недоліки (гріхи); наступити на [улюблену] мозоль прост.
揭发ji砲—揭露.〜舞弊відкрити (розкрити) зловживання; викрити кого у зловживаннях; 〜罪行 розкрити (викрити) злочинні дії (злочин);〜某人受贿 викривати (викрити) когось у хабарництві; викрити хабарника;群 众性的〜масове викриття чого.
揭告 ji6gao подавати скйргу (до суду).
揭骄 jigjiao жадібний.
揭借 ji6ji6 брати в борг.
揭幵 jiekai розкрити що (розкриття).〜序幕 розкрити пролог (прелюдію); початися; відкритися;〜秘密 розкрити таємницю;〜阶 级斗争盖子 розкрити , істину класової боротьби; зірвати покришку класової боротьби;〜亊件的真相 рсхвкрііти істинний зміст події (справи);巴Й公社〜了世界史上 最壮丽的一页 ПаріЬька комуна відкрила найвеличнішу сторінку у світовій історії.
揭露 jielu викрити що (викриття); розкрити що (розкриття);〜反革命分子 викрити контрреволюціонера;〜矛盾 розкрити суперечність; ~ 缺点 розкрити (викрити) недоліки;〜问题的本质 розкрііти сутність питання;敌人的阴谋诡被彻底〜了 цілкбм викриті (зірвані) задуми і змови ворогів.
揭释 ji€mu 1)(仪式）відкриття (відкрити що) 纪念碑〜典礼 урочистість з нагоди відкриття пам’ятника. 2)(大却:件的开始）початися (початок).
揭破jigp6 —揭露.
jieqian брати в борг; позичати.
揭不 jieshi 1)(公布）опублікувати що
(опублікування); оголосити що
(оголошення). 2)(使看至丨J) розкрити що (розкриття);〜人物的特征 рскжрКти характерні риси героїв;〜客观事物的本质和 规作 розкривати сутність і закономірність об'єктивних речей і явищ.
揭示牌 jieshipai дошка оголошень.
揭挑 ji§ti5o чіплятися; докоряти.
揭项 jiexiang позичена (взята у борг) сума.
揭晓 jiexiao опублікувати що (опублікування); оголосити що (оголошення).录取名单已经〜 список прийнятих уже опублікований;比赛 结果己经〜результати змагання вже оголошені.
接jii
接 jie 1) щеплення (рослина); 2) слива; 3) прищеплювати, робити щеплення (рослині).
接卢 jielu дика слива.
接措 ji6xi колодки; кайдани.
嗟ji6另见jug. ^
嗟悼 jigdao побиватися, уболівати.
嗟乎 ji6hii на жаль!
嗟悔 jiehuT каятися (каяття); шкодувати (жаль); рвати (дерти) на собі волосся.
嗟喑 jiSji色 зітхати; стогнати; зітхання; стогін.
嗟来之食 ji6 lai zhi shi [образливі] подачки.不 G〜відмбвитися від подачок.
嗟伤 jieshang страждати, побиватися, jietan [тяжко] зітхати.
嗟讶 jieya дивуватися, бути враженим.
嗟赞 jiaz^n захоплюватися; вихваляти.
階抻.
階 jiS <象声> 1) щебет птахів; щебетати; 2) гармонічний, приємний, ніжний {про звук); 3) швидкий, рвучкий (про вітер).
11 	皆巴 ji6ba 1) заїкатися; затинатися. 2) заїка.
階階 jiejie 1) гармонійний, приємний, м，який， ніжний {про звук)\ 2) щебетати співати (про птахів).
街抑.
街 jig вулиця.大〜проспект;〜上很冷 на вулиці дуже хблодно;上〜买东西 піти (вийти) [на вулицю] за покупками.
街道ji6dao 1) ~►街.城市的主要〜головні вулиці міста;保持〜清洁 підтримувати чистоту на вулицях. 2)(街道地区）квартал; квартальна ділянка міста; вуличний.〜办事 处 контора квартального (вуличного), комітету; контора квартальної ділянки;〜力口 工厂 обробна майстерня, підвідомча квартальному (вуличному) комітету;〜月艮务 站 вуличний пункт побутового обслуговування; 〜工作 діяльність (роббта) вуличного комітету;做〜工作 працювати у вуличному комітеті.
ШІТ jiedeng вуличний ліхтар.
街坊 jie-fang〈口〉сусіда; сусідка; сусідство збірн.
街坊区 jiefSngqii квартал.
Ш Д jL jiekour перехрестя (початок) вулиці.
街全 jiel5i < 军 > барикада.筑〜будувйти барикади; барикадувати що.
街金战 ji6l6izhan барикадний бій.
завжди велике пожвавлення. 2)(附近街巷）у вулицях.〜都知道他 у місті всі
街路 ji6l£i вулиця; шлях.
街门ji6m6n (院子临街的门）комора;(临街的洞 П) вуличні двері; двері, що виходять на вулицю.
往І面 jiemian у місті; на ринку.
街面儿上 jigmi^nrshang〈口〉（市面上）у місті; на вулицях.〜总是很热闹 на вулицях (у місті) авжди
І1СТІ； і
знають його.
街市 jieshi торговий район.
街谈巷议 jie tan xiang yi вуличні (міські) розмови; [усякі, усілякі] розмови; [усякі, усякого роду] пересуди.
街头 ji6t6u (街 口儿）початок вулиці;(街上）на вулицях;(街的尽头）кінець вулиці.十字〜 перехрестя [двох вулиць];流落〜зал“ш“тися під відкритим небом (без даху); ходити із торбою (по світі).
街头居Ij jietouju вуличні вистави.
街头诗 ji过6ushT агітаційні вірші (частівки).
街头巷尾 jie tou xiang w6i на усіх вулицях і перехрестях; усюди на вулицях.
街心 jiexln середина вулиці.〜花园 бульвар; сквер.
Ш佾另见кйі.
措 ji6 <植> фісташка китайська.
赠 jie.
Щ jie <动> один із різновидів великої співочої цикади.
Pji匕
Р jie —> тї (колінце бамбука).
? jie.
^ ^ jiejue <动> лялечка комара,
jieli стояти самотньо; бути на самоті, jieran <书> самотньо; сиротливо.
子然一身 ji芑гйп уі shen один як перст; жити самотньо розм.; жити на самоті (сиротливо); один-єдиний; один-одним.
不身 ji泛shen самбтній, сиротливий, всіма покинутий.
孑遗 ji6yi〈书〉ті, що залишилися серед живих [після бідування].
І干 jie.
ІТ" jie докоряти; викривати (недоліки).
і干发 ji拖 викривати, розкривати.
і干直 ji谷zhi зайва прямота, нетерпимість.
节jie另见jie.
节 ji6 1)(连机部分)коліно; суглоб.竹〜колінце бамбука;指〜суглоб пальця. 2)(章节） підрозділ; параграф.章程的第二条第一〜 перший параграф другої статті статуту;这书 第一章里有四〜у першому розділі книги 4 підрозділи; перший розділ книги має 4 підрозділи. 3)〈量问>:两〜火车 два вагони;- 三〜课 три уроки; 一〜导管 одне коліно трубопроводу. 4)—节日.国庆〜національне свято;国际儿童〜Міжнарбдний день захисту дітей;过〜святкувати що; свято; провести свято. 5)(贞操）цнотливість. 6) —»• 节操.7) 节省；节制2).〜煤заощаджувати
(ощадливо витрачати) вугілля. 8) <解> вузол.


395
神经〜нервбвий вузол. 9) <海> в^зол.这只船 的航速是三十〜швидкість цього судна — ЗО вузлів.'
节哀 jie'ai не занадто сумувати.务望〜щиро просимо Вас (бажаємо Вам) не занадто сумувати.
节本 jicb2n скорочений варіант; скорочене видання.发4亍——个〜віддати книгу з деякими правками (скороченнями); випустити скорочений варіант (скорочене видання).
节操 jidcao〈书〉моральні підвалини; душевна (моральна) чистота.
节调 jiddi厶о ритм і гармонія; ритмічний.
节法 ji6fS етикст і тактовність.
节候 jiSh6u сезон; пора, період.
节检 jieji^n ощадливий (ощадливість);, розважливий (розважливість);用线〜 поводитися з грошима ощадливо;他很〜він бережливий (розважливий); він людина ощадлива (розважлива); він живе з розрахунком (ощадливо).
^ TJ jiejie безупинно; безперервно; один за одним.〜胜利 перемога за перемогою; одержувати одну за одною перемоги 〜退败 [терпіти] поразку за поразкою; поразки одна за одною;生产〜上升 виробництво безупинно зростає;资+主义国家物价〜上涨 у капіталістичних країнах спостерігається безупинне (безперервне) зростання товарних цін.
节距 ji6j£i <电> крок.
节扣儿 ji豸кбиг абзац, уривок (тексту).
节理 ji61T < 地质 > окремість.
节量规 jidlidngguT <技> крокомір.
节令j і豸ling —节气.〜不正стоїть погода не по сезону; погода стоїть ненормальна (анормальна).
节令风 jieling侘ng мусон.
节录 jidlu вибірки мн.; виписка (виписати що); витримка.〜发表 опублікувати у вибірках (у скороченому вигляді, зі скороченнями);这里 发$的是文章的全文，而+是〜тут дається повний текст статті, а не витримки з неї.
节律jidlii ритм; такт розм.心脏跳动的〜ритм биття серця.
节略 ji&iie меморандум.
节略号 jWliiehao три крапки.
节目 jidmCi номер [програми](全部节目） програма;(晚会独立节目）відділення;(居lj 团 上演的节目）репертуар.音乐会〜програма концерту;叔会的金二部分〜Др#е відділення вечора;报告〜конферувйти що; конферанс;演出新〜давати (ставити) нові номери;下一个〜是合唱 наступний номер (програми] 一 хоровий спів;你们表演什么 ~ ? із яким номером (репертуаром) ви виступите?
її jiemudan програма.
节拍 jidpai <音> метр.
节气 jie qi сезон [місячного календаря сільськогосподарського року].犯〜рецидив давньої хвороби або нездужання у всьому тілі, що викликаються зміною сезону за місячним календарем;现在种树〜还不到 тепер ще не [настав] сезон для садіння дерев.
节庆口 jidqmgri свято.
节日 jieri свято; [святковий] день.欢度〜весело провести свято; весело святкувати; веселе свято;〜的盛装святкбвий，убрання;〜的气氣 святкова атмосфера;五月一 U足全世界劳动 人民的"Перше травня" - день трудівників усього світу.
节谷 jiesheng заощаджувати що (економія); берегти що; зберегти що (заощадження).〜 时间 заощаджувати (берегти, зберегти) час; 〜金钱 заощаджувати (берегти, зберегти) гроші;耍〜人力物力 треба піклуватися про економію людських і матеріальних ресурсів; 〜每一文钱 берегти (заощаджувати) кожну котику;生产过程办械作后〜Т来的劳动力 звільнилися робітничі сили при механізації виробництва;从这块呢子里可以〜出一顶 帽子料来 із цього шматка сукна можна ще викроїти матеріал на шапку;他花钱很〜він ощадливо витрачає гроші; він береже гроші; він бережливий у витратах.
节贫制 jieshSngzhi режим економії.
节夕卜生枝 ji6 wai sheng zhl ускладнювати справу (питання); створити (викликати) ускладнення; справа ускладнилася; з'явилося (виникнуло) нове ускладнення; завдавати зайвої турббти (ускладнення).
节下ji—хій (节日期间）під час свята;(接近节日） до свята; під свято.
节衣缩食 jie yl suo shi обмежувати себе в їжі й одязі; заощаджувати в усьому; бути ощадливим і скромним у житті.
节译 jidyi скорочений переклад.
节用 jieyong економно витрачати, економити; скорочувати витрати.
节余jidyii 1)(因节约而剩下）заощадити що.〜 三吨原料 заощадити три тони сировини. 2) (节余的钱或物）зекономлене.
节育 jieyu обмеження дітородіння.〜措施 протизаплідні міри.
节约 ji6yu6 1) —>•节省.〜用粮 заощаджувати зерно (хліб);〜用电 заощаджувати елеюрику; ощадлива витрата електроенергії;〜开支 скоротити витрати; ощадлива витрата; дотримуватися економіки у витратах;厉4亍~ проводити (дотримуватися) суворий режим економії; дотримувати найсувбрішу економію;增产〜运动 рух за збільшення виробництва і дотримання режиму економії; 〜了 很多燃料 домоглися великої економії в паливі;这就可以〜大量的人力物力це дає можливість заощадити масу людських сил і засобів.
节肢动物 jiezhl-dongwu членистоногі.
节制 ji6zhi 1)(管辖）підкорити що чому (підпорядкування).把第三口划归某人〜 підкорити третій полк такому-то. 2)(限伟1】） помірний (помірність); обмежити що (обмеження); стримувати що.〜食欲 зменшити апетит;〜生育 обмеження дітородіння;〜资本 обмеження капіталу;漫 无〜的欲望непомірні бажання;生活上有〜 помірний спбсіб життя;饮食有〜 дотримуватися помірності (бути помірним) у ЇЖІ；酒可以喝，但应有〜ПІ^ТИ не забороняється, але треба знати міру;加以〜 увести що в межі.
节奏jiezou 1)〈音〉ритм.音乐的〜ритм у музиці; музичний ритм. 2)(有规律进程）
ритм; розміреність.舞蹈的〜ритм танцю (у танці);使有〜ритмізація; ритмізувати що;有 〜的动作 розмірені (ритмічні) рухи;有~的车 轮转动声 розмірений стукіт коліс.
节奏学 jiezouxue ритміка.
Еі ..,
Ш Jie.
S jie гірський виступ; ланка гірського ланцюга.
劫 jiS 1) 劫夺.被〜бути пограбованим;〜法 场 викрасти (відвезти) смертника з місця страти;〜富济贫 відняти гроші в багатих і роздати їх бідним і бездомним.
劫 jie (灾难）бідування.浩〜страшне (велике) лихо.
劫案 ji^'an справа про грабіж.
劫持 jidchi 1)(要挟）шантажувати кого; узяти (схопити) кого за горло; наступити кому на горло. 2)(劫走）викрасти що (викрадення). 〜飞机 викрасти літак.
劫盗 jiedao 1) грабувати, грабіж; 2) грабіжник, розбійник.
劫夺 ji^duo чинити розбій; пограбувати що (пограбування); грабувати що (грабіж, грабіжництво).
劫后余生 jie hou yu sheng ті, що залишилися серед живих після великого лиха.
劫牢 jielao напасти на в’язницю з метою визволення в'язнів.
劫掠—>劫夺.〜一空пограбувати що начисто; роздягти кого до останньої нитки; 珍宝被~—空 усі цінності були розкрадені.
劫抢 ji 谷 qiSng грабувати, розбійничати.
劫数 jidshCi < 宗 >[зла] дбля; удар фатуму; приречення долі.〜难逃 невідворотна зла доля (удар долі); не втекти від ударів долі; невідворотна доля.
劫余 jidyii після нещастя (лиха).
劫 ї伏 jieyu напад на візницю з метою звільнити полонених.
劫制 jiezhi погрожувати; примушувати погрозами (силою).
坎ji么
坎 jid —zhi.
T§ji6 另见 ji.
诘旦 jiedan назавтра вранці; на наступний ранок.
诘究 jiejiu ретельно розслідувати, детально допитати.
诘问 ji丢wdn < 书 > наполегливо (завзято) розпитувати що\ допитуватися
诘责 ji泛ze 1) засуджувати, докоряти; дорікати; 2) допитувати, допитуватися.
极ji么
Ш jie пола (сукні); поділ. ш诉.
技 jie—> 劫 (грабувати, привласнювати,
відбирати).
社 jie —>qii.
劫诉. *
jie настійний, твердий.


396
J\\\ jie.
杰出 jidchii неабиякий (незвичайність); видатний.〜人物 видатна (неабияка) людина; 〜的才能 видатний талант; видатна здібність; неабиякі здібності.
杰俊 jiejun талановита людина; герой; талант, талановитий; героїчний.
杰作 jiezuo шедевр; видатний твір; вишукана роббта.最后的〜останній шедевр; лебедина
洁 jie.
洁白 jiebai 1)(白色）білий; бший-білий; білосніжний.〜的雪花 білі-білі сніжинки; 的台布 білосніжна скатертина. 2)(纯洁） чистий (чистота); кристапьний.〜的心灵 кристапьна (кристально чиста) душа.
洁除 jiechu прибирати, підмітати; чистити, вичищати.
ШШ. jieguan мити руки.
洁净 ji6jing чистий (чистота).保持〜 дотримуватися чистоти; утримувати що в чистоті;室内很〜у кімнаті дуже чисто.
Уп 64 jielSng яскравий, ясний, білий; блискучий.
洁癖 jiep! схибитися (схиблений) на чистоті; манія охайності.他有〜він чистюля; він схибився на чистоті; у нього манія охайності.
洁齐 jidqi регулювати; упорядкувати.
Уп 身 ji^shen очищати себе, тримати себе в духовній чистоті.
洁身自好 ji豸 shen zi hao блюсти свою гідність [і честь]; вимогливий (суворий) до себе;(独善 其身)б^ти б тільки самому бездоганним;(怕 招惹是非）[триматися] подалі від неприємностей і клопотів.
洁治 jiezhi < 医 > видалення наддесневого зубного каменю.
拮网.
措据 jieju матеріальні (грошові) труднощі; обмежений (скрутне становище) у грошах. 手头〜труднощі (скрута) у грошах; безгрішшя; туго з грошима;夕卜汇〜валкітні складнощі.
栉抑.
栉 ji6 —zhi. ,
结ji6另见jiS.
结 jie 1)(打结子）зав'язати що (зав'язка).〜鞋 带 зашнурувати черевики; зав'язати шнурки черевиків;〜领带 зав'язати краватку. 2)(编 织)в'язати що (в'язання); плести що (плетиво).〜网 плести мережі;线〜线衫 в'язати джемпер. 3)—> 结子.打〜зав’язати вузол (вузлом);死〜мфтвий вузол;活〜 петля;蝴蝶〜бант [метеликом]; метелик. 4) —结合 1);结成.〜夫妇 одружитися. 5)—> 结朿.没〜没完.без кінця; кінця немає;讲 起话来没〜没完без кінця тараторити.
结案 ji63n закінчити [судову] справу.
结乒Г* jiebai побрататися (побратимство);
названий.〜兄弟 побратим; названий брат; ~ 姊妹 названа сестра;〜为姊妹 ст^ти названими сестрами; дати клятву одна одній бути сестрами.
结瘢 ji6b5n зарубцюватися (зарубцювання), jieban у компанії з ким; компанією; разом із ким; скласти кому компанію.和一个同乡〜 还乡 Ьсати на Батьківщину в компанії (разом) з одним земляком;有他和我〜він мені складе компанію.
结冰 jieblng змерзнути (замерзання);
обледеніти (зледеніння).河水〜了 ріка замерзла (стала, покрилася льодом);窗户上 结了一层薄冰 на вікнах намерз тонкий лід; вікна покрилися тонким шаром льоду;树枝 上结着冰 гілки дерев позамерзали.
结彩 jiecai прикрасити (прикрасити;
декорувати) що шовковими полотнищами (кольорами, прапорами).街上到处悬灯〜усі вулиці прикрасилися кольоровими ліхтарями і шовковими полотнищами; усі вулиці прикрашені прапорами і ілюміновані.
结肠 ji6chdng <解> кіішка.
敗 jiecheng об'єднатися (об'єднання); утворитися (утворення).〜固体 утворилося тверде тіло;〜统一战线 об'єднатися й утворити єдиний фронт; об'єднатися в єдиний фронт;〜同盟 вступити в блок (у союз) із чим;〜战斗友谊 викувати бойову дружбу; скріпити між собою бойову дружбу; склалася бойова дружба.
结仇ji6ch6u 结怨.
结存 jiSciin сальдо невідм” спец.; залишок.〜款 项 сальдо; залишок; залишкова сума;货物〜 залишок товарів; товарний залишок;本月〜 二百元 сальдо (залишок) на цей місяць — двісті юанів.
结党营私 ji6 dSng ying si збити фракцію для здійснення темних ідей; збити темну зграю для непорядних цілей.
结缔组织 jiddi-ziizhT <解> сполучна тканина.
结冻 jied6ng покриватися льодом.
jiegou конструкція; структура; будівля; побудова; композиція.桥梁的〜конструкція моста; 土壤的〜сурукт^ра грунту;人体的〜 будова тіла [людини];小说的〜композиція роману;句子的〜побудбва фрази语言的〜 структура мови;社会和政治的〜суспільний і політичний устрій; суспільний і
політичний пристрій;字土 会经济〜устрій суспільного господарства; 组 织 〜 організаційна структура;钢筋混凝土 ~ залізобетонна конструкція;〜复杂的机器 машина складної конструкції;建筑物〜上的 缺点 конструктивні недоліки спорудження; 木才料的〜性 Иь конструктивні властивості матеріалу.
结构式 jiegoushi 〈化〉формула будівлі; структурна формула.
结构主义 jiegouzhiiyi <艺> конструктивізм, структуралізм.
结果 jiegu6 1)(结果实）приносити плоди; плодоносити (плодоносіння).开花〜цвісти і плодоносити. 2)(结局）результат; підсумок; плід;(后果）наслідок.谈判的〜підсумки переговорів;多年劳动的〜плід (результат, підсумок) довголітньої праці;〜不坏[у результаті, у підсумку] вийшло непогано;这 不会有好〜із цього нічого гарного не вийде; від цього добра не буде; це до добра не доведе;我担心这不会有什么〜поббююся
(боюся), що це ні до чого не приведе;这是疏 忽大意的〜це було наслідком недбалості;试 验得到了良好的〜дбсвід дав позитивний (гарний) результат;毫无〜нем^є ніякого результату; нічого не утворилося;不会有〜的 ніякого результату не буде (і не можна очікувати); нічого не утвориться;损人利己 的人，都不会有好〜усякий，хто прагне поживитися за чужий рахунок, скінчить погано. 3)(归根到底）у кінцевому результаті; в остаточному підсумку (рахунку); врешті-решт.〜反正一样 зрештою все одно; в остаточному підсумку (рахунку) те саме; у кінцевому результаті виходить все одно;〜他 还是让步了 він усе ж у кінцевому рахунку (зрештою) поступився.
结果 jiegu6 (杀死）кінчати кого розм.; убити кого.
结好 ji谷hSo потоваришувати, зав'язати дружбу.
结合 ji6h6 1)(密切联系）сполучай що (сполучення); з'єднати що (з’єднання).与工 农兵相〜зліітися (з'єднатися) із робітниками, селянами і солдатами; бути в тісному єднанні з робітниками, селянами та солдатами;〜当地情况 відповідно до місцевих умов; з урахуванням місцевих умов;把设计沾具成条件〜起来пов’язати проект з конкретними умовами;把马克思列 宁主义的普遍真理同我国的具体实际〜起来 поєднати (з'єднати) загальну істину марксизму-ленінізму з конкретною дійсністю в нашій країні;劳逸〜єднання праці з відпочинком;城乡〜змичка між містом і селом; змичка міста із селом. 2)(结为夫妻） вступити в шлюб.
结合国 jieh6gu6 унія; федеративна держава;
сполучені штати.
结合膜<解> —结膜•
结合眘巨 ji合heneng〈理〉енергія зв'язку.
结核 ji6h6 1) <医> туберкульб3 (туберкульозний). 肺〜туберкульоз легень; легеневий туберкульоз;肠 ~ кишкбвий туберкульоз; туберкульоз кишечника;〜杆菌[туберкульозна] паличка (бацила). 2) < 地质 > конкреція.
结核病—结核1). 结核菌素 ji6h6jUnsCi <药> туберкулін.
结喉 ji6h6u <解> адамове яблуко; кадик.
结婚 jiehun одружитися; укласти шлюб; з'єднатися шлюбом;(娶妻）женитися (одруження);(出嫁）вийти (піти) заміж; заміжжя;(在教堂里结婚）вінчйтися (вінчальний);(婚礼）весілля (весільний).〜证 书 свідоцтво про одруження; свідчення про шлюб;〜登记 зареєструвати шлюб [у суді]; реєструватися в загсі (у відділі записів актів громадянського стану);〜年龄 шлюбний вік; 〜礼品 весільні подарунки;〜仪式 весільний (вінчальний) обряд;自由〜вільний шлюб;结 了婚的人 одружена [людина]; замужня [жінка];他们哪—天〜？ коли в них весілля? 他还未〜він іще не одружився (неодружений);她己〜一年了 уже рік, як вона заміжня (вийшла заміж);他们己〜三年 7 уже три роки, як вони одружилися; вони одружені вже три роки.
结伙结伴.


397
结集jiSj丨（编成集子）скласти збірник.
结集 jieji (调动聚集）(зосередження); концентрувати що (концентрація, концентрування) 〜兵力 зосередити (концентрувати) збройні сили (війська).
结交 ji句Шо <冶> зав'язати дружбу (знайомство) із ким.
jiejiao <М-> коксування (коксуватися).
结节 jiejie бугор (горб); горбок; туберкул.坐骨 〜сідничний бугор.
结品 jiajing 1)(析出晶体）кристалізація (кристалізуватися); кристалоутворення. 2) (晶体）кристал.〜光学 кристало-оптика;〜断 面 кристалічний злам;〜结构 < 质 > кристалічна структура. 3) (成果）плід; продукт; результат;(精华）квінтесенція книжк.劳动的〜плід (продукт) праці;知识 的〜квінтесенція знань;友谊的〜плід (результат) дружби;古代民歌的〜 квінтесенція древніх народних пісень.
结晶娃 ji句TngguT〈化> кристалічний кремній.
结晶化 jiejlnghua кристалізуватися; кристалі-зація.
结晶水 jiejlngshuT <化> кристалізована вода.
结晶体 jiejlngtT кристал; кристалічне (кристальне) тіло; кристалоїд.
结晶学 jiejlngxue кристалографія кристалологія.
结晶岩 ji句Tngyan <地质> кристалічні породи.
结局 jieju вихід; фінал; кінець; заключний акт (акорд); розв’язка.战争的〜кінець (заключний акт, фінал) війни;小说的〜 розв'язка (епілог, фінал) роману;悲居Ij 的〜 заключний акт трагедії;可耻的〜ганебний кінець (фінал);希望有一个好的〜 сподіватися на благополучний вихід;〜如何， 难以预测 важко вгадати, який буде кінець (чим усе це скінчиться).
Р jiekou зімкнути вуста; мовчати.
结 了 ji豸Ііао закінчувати, завершувати;
скінчено!
结论 jielun висновок.正确的〜правильний висновок;下〜зробити висновок; вивести висновок;得出〜прих6д“ти до висновку;从 这里可以得出~ звідси (із цього) випливає, що...;不要轻率地作〜не варто робити передчасні висновки;历史是会给他们做〜的 історія винесе їм вирок.
结脉 ji豸тйі〈医〉повільний із перебоями пульс; повільний і нерівномірний пульс.
^oSSjiemeng укласти союз.
结膜 jiemo < 解 > кон'юктива; сполучна оболонка ока.眼球〜кон’юктива (єднальна оболонка) очного яблука.
结股炎 jiemoyan〈医〉кон’юктивіт спец/, запалення сполучної оболонки ока.
Ж jiemo кінець, закінчення, фінал.
结亲jieqln 1) <口> —结婚.2)(结成亲戚） поріднитися.
结清 jieqlng зробити повний розрахунок.押款 到期〜ліквідувати заборгованість вчасно.
结球甘蓝 ji<iqiii-g5nMn <植> капуста кочанна.
结社 jieshe створити товариство (союз, організацію).
结石 jieshi <医> кймінь ч.
结石jieshibing <医> кам'яна хвороба.
结і只 ji6shi завести (зав'язати) знайомство.
结朿 jieshu скінчити ufo; закінчити що (закінчення); завершити що (завершення); укласти що, чим (висновок).〜工作 скінчити (закінчити) роббту;〜辩论 припинити (закрити, закінчити) суперечки;〜姐民统治 покінчити з колоніальним пануванням;春播 〜以后 після закінчення (після завершення) весняної сівби; ПІСЛЯ того, як скінчиться (закінчиться) весняна сівба;以热烈的祝贺〜 了演说 закінчити промову гарячими поздоровленнями;会议〜得很晚 засідання закінчилося дуже пізно;工程〜了 будівництво завершилося (закінчено).
结束语 jidshiiyti заключне слово; висновок.
结霜 jieshuang випав іній; вкриватися інеєм. 结素Ji6s6结核菌素.
结算 jidsuan <会> розрахунок; закрити рахунок. 〜程序 порядок розрахунку;〜余额 сальдо розрахунків;〜明细表 розрахункова відомість (специфікація); 〜凭证 розрахунковий документ;〜平衡表 розрахунковий баланс;胃终〜остаточний розрахунок;现金〜готівкбво-грошові розрахунки; 非现金〜безготівковий розрахунок 夕卜币〜розрахунки в інвалюті;〜当天的帐 займатися підрахунком денного виторгу.
结算簿 ji泛su^nbCi <会> розрахункова книжка.
结算单 jidsu^nd^n акт-розрахунок.
结穗 ji6sui колоситися (колосіння).
结尾 jiew^i завершальний період; закінчення; кінцівка; розв'язка.〜工程 завершальний період будівництва;〜阶段 завершальний етап; завершальна стадія;小说的 ~ закінчення (кінцівка, розв’язка) роману.
结穴ji<§ 1)(写全文最后的若干句）написати заключні слова (кінцівку, розв’язку). 2)(全 文最后若干句）заключні слова; кінцівка; розв’язка.
结业 ji6ye закінчити навчання; закінчити курс. 结乂 jidyi —>结拜.
结余ji6yii —结存.本月〜залишок за цей місяць; залишок на наступний місяць;每月 有〜щомісяця бувають залишки.
结语 ji6yfi заключне слово; висновок; епілог.
结缘 jieyuan зв’язйтися з чим; захоплюватися чим (захоплення); полюбити що.他从小就 和百乐结了缘 з дитинства уже він зв'язав себе з музикою; із дитинства уже він полюбив музику (став захоплюватися музикою).
结怨 jieyuan нажити [собі] вброга в кому.
结约 jieyue укласти дбговір.
结扎 ji6za〈医〉лігатура; накласти лігатуру.
结帐 ji6zh&g (结算帐目）підрахунок; підвести рахунок;(清算）зробити [грошові] розрахунки з ким; підведення балансу.年终〜 підведення річного балансу.
^дІЕ jiezheng остаточно вирішити.
结转 jiezhuSri <会> перенос; зробити перенос. ~ Т 邦j перенесення на наступний звітний період;上期〜перенесення із попереднього звітного періоду.
结子 jie-zi вузол 打〜зав’язати вузол (вузлом);
解〜розв’язйти вузол;〜打得太紧в^юл зав’язаний занадто туго;这团毛线上有许多 〜Mdca вузликів на цих вовняних нитках.
tp jie 另见 jii.
jiegao [криничний] журавель.
t占梗 jiegeng <枪，药> платикодон крупно- цвітний; валеноергія крупноцвітна.
枯梗科 jiSgSngk6 <植> дзвіночні.
to ^jiejie висбкий, глибокий.
梁ji么
梁鸾不驯 jie'ao bu xun перекірливий (норовливість).
jiee лютий, дикий, нелюдський.
架梁 ji句.ю густий, квітучий; сильний, міцний.
架心 ji^xTn впертість.
捷j记
Ш jie швидкий, стрімкий; спритний.
桔批
結 jie підняти полу сукні; поклйсти до поли.
拾 ji6.
拾 jie косий комір (на парадному одязі).
Ш jie.
^ jie —► zSn.
•Hr
%jie.
Ш jie здобути перемогу.连战连〜здобувйти перемогу за перемогою;我军大〜наші війська здобули повну перемогу.
捷报 jiebao звістка про перемогу (про успіхи); переможна звістка (реляція).〜飞传 звістка про перемогу (про успіхи) рознеслася з блискавичною швидкістю (як на крилах);〜 频传 безупинно надходили (йшли) звістки про перемогу (про успіхи).
捷纲 jiegang чіткі обриси; чітко окреслений.
捷径 jiejing найкоротший шлях.开辟—条〜 прокласти найкоротший шлях (легший шлях);走〜іти по лінії (шляхом) найменшого опору.
捷克人 Jiekeren чех (чеський); чешка, jiekeyii чеська мова.
捷 口 ji6k6u гбстрий язик; красномовство; дотепний, красномовний.
捷快 jiekuai моторний, спритний.
Ш 巧 jieqiSo спритний, винахідливий; спритність, гнучкість.
捷武 jiewii спритний, майстерний, винахідливий.
捷足先登 jie zu xian deng забігти вперед; прибігти першим; випередити що (випередження); залишити за собою (позаду) що; обскакати усіх.
П#Г
№ jie.
随毛 ji6mdo вія.
隨状肌 jiSzhuangjT <解> повіка (циліарний) м’яз.
庇状体 jiezhuangtl〈解〉повіка (циліарне) тіло.
偈ji6另见
^ jie стрімкий, буйний, шалений, мужній;
войовничий.
侣偶 jiejie шалений, пристрасний; сміливий;


398
воиовничии. jie 另见 кб.
jieze осушений ґрунт (колишньої водойми, болота).
颜 jid. '
цЙ jie -> jia; xie.
蛣坷.
蛣蝶 jidqiSng <动> гнойоврій жук.
嶋ji么
竭 ji6 — he.
呆 Jie.
^ jie перемичка, стовпчик.
揭
IS jie 1) дощечка; знак, ярлик; 2) накладати бирку; помічати, позначати.
jii
竭诚 jiecheng від усієї душі; щире бажання; із усією щирістю.〜帮助 від усієї душі (із усією щирістю) допомагати чому; щире бажання допомогти чому.
竭尽 jiejin <书> віддати усе, що є; вичерпати що.〜全力 прикласти всі зусилля; віддати (напружити) усі сили; усіма силами;〜一切 可能 вичерпати всі можливості; з усіх сил.
竭厥 jiejue <书> повністю занепасти; дійти до повного виснаження.〜状态 стан повного занепаду (виснаження); виснажений стан;经 济〜еконбміка повністю занепала; економічна криза та занепад.
竭力 jieli усіма силами; щосили; із усієї сили; що є (було) сил (сил); докласти всіх зусиль; напружити всі сили〜支持 підтримувати що всіма силами;〜反对 люто ополчитися проти чого.,〜回避 всіляко уникати чого;〜挣扎 запекло відбиватися;〜扩大 всіляко розширювати що;〜设法 вжити всіх належних заходів;〜效劳 прагнути [щосили] допомогти; лізти зі шкіри [геть], щоб допомогти;〜而为 зробити все можливе; зробити все, що тільки можливо.
竭泽而渔 jie ze ег yu ловити рибу, випустивши всю воду зі ставка; різати курку, що нес^ золоті яйця; не залишати нічбго для майбутнього (на майбутнє); не думати про майбутнє; жити тільки сьогоднішнім днем, jiezhong від щирого серця.
截j记.
截jie 1)—截断1).把木头〜成两段розрізйти дерево навпіл. 2)〈量词> відрізок; шматок. 一〜绳子 відрізок (шматбк) мотузки; 一〜木头 відрізок (шматбк) дерева;—〜铅笔 недогризок олівця.
截长补短 jie chang bu duan переймати один від одного все позитивне; доповнювати один одного.
截除术 ji6chiish(i <医> ектомія. 截短术 jidduanshCi <医> ампутйція.
截断 jidck^n 1)(切断）перерЬйти що (переріз, перерізування); розрізати що (розріз); перетнути що (перетинання).〜钢板 розрізати сталеву плиту;〜钢管 перерізати сталеву трубу;〜锁链 розімкнути ланцюг. 2)
(РД ^ ) перетнути що (перетинання); перерізати що (переріз); розрізати що (розріз).〜对方的话 перервати співрозмовника;〜交通线 перерізати (перехопити) комунікації;〜敌人的退路 перетнути (перерізати) ворогу шлях відступу.
获 jiehuo перехопити що (перехоплення прост.).〜佶报 перехопити інформацію;〜敌 人的辎重 захопити (перехопити) обоз ворога;〜逃犯 затримати (перехопити) швидкого злочинця.
截击 jieji перехопити що (перехоплення прост.).〜火箭〈军> ракета-перехоплювач ж.\ 〜敌机 перехопити літак противника;敌 军的增援部队 перехопити підкріплення противника.
截击机 ji别ї < 军 > перехбплювач; винищувач-перехоплювач.
截距 ji6jCi〈数> відрізок.
截流 jieliu < 水 > перекриття [русла] ріки; перекрити воду.〜工程 споруда для перекриття ріки.
截流现 jieliuba загорбджувальна дамба.
截煤机 jiSmdiji1〈矿> врубова машина.
截门 ji6men〈机〉запірний вентиль.
截面 jiemian <测> перетин.横〜поперечний перетин.
截破』іф6 розрізати, розрубити.
截取 jieqii вихопити що; відібрати що.从文章 中〜——段 вихопити якусь частину зі статті; узяти щось у відриві від усієї статті.
Ші: jiequ відрізати; відрізання.
截然 ji6rdn <书> рЬко.〜不同 ріізко (докорінно) відрізнятися (розмежовуватися, розходитися); 明个〜不同的阶鮮 два, різко розмежованих (відмінних один від одного) етапи;把这两个问题〜分开сувбро розмежувати ці два питання;站在〜相反的立场 上 зайняти діаметрально протилежну позицію.
截摊 jietan <医> параплегія.
截听 jidtTng < 无线 > перехоплення.〜电话 перехоплення телефонної розмбви. 截听器 ji 甜ngqi < 无线 > перехбплювач.
截肢 jiezhi <医> ампутація [кінцівок або їхніх частин].
截肢术 jiSzhTshCi〈医〉ампутація кінцівки. it jiezhi припинитися (припинення).登ій〜 термін реєстрації минув; подальша реєстрація припинена;预订杂志于Н—月底 〜передплата на журнал тільки до кінця листопада.
截至 jiezhi аж до чого; по що.〜今曰 аж до сьогбдні дня; по сьогоднішній день; ~十日止 по десяте число включно.
截住 jiezhu перехопити що (перехоплення); затримати що (затримка); зупинити кого (зупинка); перепинити що (перешкода).
截子 jidzi частина, відрізок, обрубок.
碼ji&
碼 jie стела.墓〜ст^іа на могилі.
码確 ji6dd лкітий.,
樑^
傑 jie сідало.
Ш…
Ш Jie.
^ jie —> sha.
結ji么
会吉 ji6 беззубка (молюск).
竭诉.
揭鸡 ji 句了 каплун.
揭羊 jidyang виплеканий пан.
姐 ji6.
Ш jie —і- ШШ. 二〜друга зі старших сестер.
姐夫 jig.fli чоловік старшої сестри; зять ч.
ШШ jie-jie старша сестра.
姐俩 ji61ia старша і молодша сестри; сестриці.
姐妹 jigmSi сестри мн.〜俩 обидві сестри;叔伯 〜двоюрідні сестри;亲〜рідні сестри.
解ji6另见ji、
解 jiS 1)(打开）розв’язати що (розв'язка); розстебнути що.〜扣口 розстебнути (відстебнути) гудзик;〜衣И艮 розстебнутися; розстебнем [на собі] одяг;〜行李 розпакувати (розв’язати) багаж;〜鞋带 розшнурувати (розв'язати) черевики;把绳子 〜下来 відв’язйти мотузку. 2)—> 解除.〜愁 розсіяти смуток (горе);〜饥 затамувати голод; заморити черв'ячка. 3) 解释.详〜 докладне пояснення; fA 〜особливе (своєрідне) тлумачення;另有一〜м^ти ще інше значення (інший зміст). 4) (了解） зрозуміти що.通俗易〜загальнодоступний; популярний і доступний [для розуміння];令 人不〜вйжко (не можна) зрозуміти що; незрозуміле рішення. 5) <数> рішення.
解不透 jiebutou незрозуміло, неможливо зрозуміти.
Ш Ш jiechan пригощатися ласощами; поласувати чим.
解嘲 jiechao щоб уникнути глузувань; врятувати себе від глузувань;聊以〜 викрутитися (виплутатися, вийти) зі смішного становища, [як-небудь] виїфути- тися зі смішного полбження; щоб уникнути глузувань; тільки б врятувати себе від глузувань.
解除 jiechu усунути що (усунення); зняти що (зняття).〜& усунути (зняти) кого [з роббти, з посади]; відсторонити (звільнити) кого від виконання обов'язків (від посади, від роббти);〜敌人的武装 роибрбїти (обеззброїти) противника;我们不能在政治 上〜武装 ми не повинні політично роззброюватися;〜空袭瞥报[дати] відбій повітряній тривозі;〜——切顾虑 розсіяти (усунути) всі побоювання;〜精神上的负担 позбути кого від обтяжливого йому морального тягаря 为了 〜他的痛苦 щоб позбавити його від страждань (від горя); ~禁 运 зняти ембарго; ~ 封锁 зняти блокаду; розблокувати;〜婚约 розірвати шлюб.
解错 jiScuo неправильно пояснити; неправильно розв’язати (задачу).
解答 jieda відповідати на що (відповідь); роз'яснювати що (роз’яснення).〜问题 відповідати на питання; давати роз'яснення на поставлені питання.


399
解冻 jiedong 1)(冰雪融化）танення льоду і снігу; танути (танення;) розмерзтися.〜的± 土也 відтапі поля; відталий ґрунт;天气和，
开始〜了 потеплішало, і почалося танення льоду і снігу;夕卜面〜了 на вулиці тане;地面 已经〜了 земля вже розмерзлася;江河都〜了 ріки розкрилися; розкриття рік;至!] 了〜的天 气 настала відлига. 2)(资金解冻）звільнити заморожені капітали.
jiedu розшифрувати, дешифрування.
解毐jiSdu (中和有害物质）знешк6дити (послабити, припинити) дію отрути; протиотрутний. 2) <Ш> дезінтоксикація; детоксикація; антитоксичний.
解 Щ 剂 jieduji 叩отиотр^га; протиотрз^гний засіб; антидот; антитоксин.
解饿 jie'e затамувати голод; заморити черв'ячка.
解乏 jigfd відпочити від утоми,坐一坐解解乏 посидіти, щоб пройшла втома;这样最〜так утому як рукою зніме.
解放 jiefang звільнити що (звільнення); розкріпачити що (розкріпачення); емансипувати що (емансипація) книжк.〜生产力 розкріпачити продуктивні сили; 〜思、想 звільнитися від всіляких забобонів; розкріпачити свій розум [від усього того, що зв’язує своббду думки]; звільнити ідеологію від того, що сковує її шлях;人类的〜 звільнення людства; ”个性〜” "емансипація (розкріпачення) особистості";〜战争 визвольна війна; 民族〜运动
національно-визвольний рух;民族〜战线 фронт національного визволення; національний фронт визволення;〜前 до визволення; 翻身得〜одфжати розкріпачення; звільнитися і стати хазяїном своєї долі;群众 自己〜自己самозвільнення мас;把祖国领土 从敌人手中〜出来звільнити від ворога рідну землю;社会主义制度〜了 Й І соціалістичний лад розкріпачив жінок;无产 阶级不但要〜І己，而马要〜全人类 пролетаріат повинен звільнити не тільки самого себе, але і все людство.
解放军 ji猫ngjiin 1)(指军队） народно-визвольна армія; НВА.中国人民〜 Народно-визвольна армія Китаю; НВАК. 2) (指战士) боєць народно-визвольної армії.
解放区 jieftngqii звільнений район.
解放者 ji 砲 ngzhg визволитель.
解雇 jiggii розрахувати кого; звільнити кого (звільнення).他被〜了 йогб розрахували; його звільнили (одержав розрахунок).
解和 jiShe помирати; покінчити (справу) мирно.
解恨 jigh色п погасити спрагу помсти (ненависть, що клекоче).剐了这些坏蛋也不〜! порубати на шматки цих гадів, і то мало!
解甲归田 jig jia guT tian піти з армії і повернутися в рідні краї; піти у відставку та займатися землеробством.
解讲 jiajiang розтлумачити, роз'яснити.
解禁 ji6jin зняти заборону (заборона); скасувати обмеження.
解救 ji6jiu позбути що від чого (рятування); спасти ufo (порятунок).
解决 ji6ju6 1)(处理问题）віірішити що (рішення); дозволити що (дозвіл); врегулю¬
вати що (врегулювання).〜问题 вирішити (дозволити) питання;〜困难 подолати (перебороти) труднощі;〜矛盾 вирішити протиріччя; 〜战斗завершити бій;〜国际纠纷 урегулювати міжнародні розбіжності;〜思想 问题 вирішити ідеологічні питання;通过谈 少-lj〜вирішити [питання] шляхом переговорів; 武力〜вирішити [питання] збройною силою; 政治〜політіічне врегулювання;没有〜不了 的问题 немйє нерозв’язних питань;问题没〜 питання залишилося невирішеним (відкритим); питання ще не вирішене 这不 是〜办法 це не рішення (не вихід). 2)(消灭） знищити що (знищення); винищити що (винищування); ліквідувати що (ліквідація).
解开 ji6k§i 解 1).〜绳子 рсхзв’яМти (розплутати) мотузку;〜包裹 розгорнути (розв'язати) пакет;〜绷带 зняти (розв’язати, розмотати) бинт;心里的挖疼全〜了 пішліі всі болючі сумніви.
解渴 jiekS вгамувати спрагу.
解铃还须系铃人 ji6 ling hai xu xi ling геп "хто дзвіночки на шию тигру прив’язав, тому їх і розв'язувати"; сам заварив кашу, сам і розсьорбуй; хто наробив - тому цим і займатися; сам накоїв справ — сам і виплутуйся.
解码 jiem^ розшифрувати.
解闷 ji6men розважитися (розвага); розсіятися (розсіювання); прогнати (розсіяти) нудьгу.
解明 jigming пролити світло на...; пояснити, роз*яснити.
解木 jigmCi обробляти лісоматеріал.
解聘 jiSpin звільнити з посади кого.
解剖 ji^pou розітнути що (розтин); анатомувати що (анатомування).〜尸体 розітнути (анатомувати) труп.
解剖刀 jiSpoudao скальпель ч.
解咅 lj 麻雀 jiSpou maque розтинати й аналізувати "горобців" ретельний аналіз конкретного становища в типовій організації й узагальнення досвіду, що має загальне значення.
解咅1J 室 jiepoushi анатомічний театр; анатомичка прост.
解剖术 jiSp6ushCi〈医〉розсічення; диссекція.
解剖学jiSp6uxu6 <医> анатбмія.植物〜 анатомія рослин;人体〜анатбмія людини;部 位〜регіонйрна анатбмія.
解剖学家 jiSp6uxu6ji§ анатом.
解气 jieqi вилити [свою] злість на кому-чому; зірвати [свою] злість (зло) на кому-чому; вилити гнів на кого; зірвати серце на кому-чому.
解劝 jigquan умовляти кого, (умовляння); просити кого (умовляння книжк.).
解热 jiere знизити жар.
解热剂 jiSrSji < 药 > антипирйтик спец.\ жарознижуючий засіб.
解人 jiSren розумна людина.
解散jigsAn 1)(散开)розійтгіся，游行队伍已经〜 了 демонстранти вже розійшлася. 2)(取消） розпустити що (розпуск); розформувати що (розформування);(封闭）закрити що (закриття);(解体）розпйстися.〜国会 розпустити парламент 〜组会只 закрити організацію;委员会〜了 комісія була
розпущена (розформована);这一组织自然而 然地〜了 ця організація сама собою розпалася.
解释 ji6shi пояснити що (пояснення);(阐明） роз'яснити що (роз’яснення);(注释) тлумачити що (тлумачення);(阐释） інтепретувати що (інтепретація) книжк.; витлумачити що (тлумачення)〜法作 тлумачення (інтепретація) закону;〜古 К 文 献 інтепретація тексту древніх літературних пам’яток;〜词义 пояснити значення слова;这个词的正确〜правильне тлумачення цього слова;不能〜的现象 непояснене явище;把党的政策向群众〜清楚 роз'яснити масам політику партії:作〜工作 проводити роз’яснювальну роботу;〜误会 порозумітися;既有误会就要〜清楚ЯКЩ(^ є непорозуміння, так необхідно з'ясувати, у чому воно полягає;他把我的话〜错了 він неправильно витлумачив мої слова;不可仅 从字面 # 〜не мбжна тлумачити тільки буквально;他的动机很难~ важко пояснити, чим він керується;对这件事他有自己的〜 він пояснює це якось по-своєму; щодо цього питання в нього є своє особливе розуміння.
解手 ji6shou піти помити руки; справити природну потребу; оправитися розм.; прирбдні випорбжнення прост. ~的地方在 哪儿？ де можна руки помити?我要〜мені потрібно піти помити руки; мені треба вийти [на хвилиночку].
解绶 jiSshdu піти у відставку. 解说ji6shu6 —►解释.
解说词 jiSshu6ci <影> дикторський текст, закадровий дикторський текст.
解搜 jiSs6u помочитися.
解题 jiSti роз*яснити т^му; анотація.
解体 jieti розпастися (рбзпад); розкластися (розкладання).殖民体系的〜рбзпад колоніальної системи;组织〜 < 生物 > гістоліз.
解脱 jiStu6 1) <宗> спастіісь; порятунок душі.
2)(摆脱）позбутися від чого (рятування); спастись від чого (порятунок); знайти вихід із чого.资本主义制度本身带来的经济危机 是无法〜的 капіталізм не в змозі позбутися від властивої йому економічної кризи. 3)(开 脱）зняти що (зняття); вигородити кого, прост.
解围 jiSwdi 1)(解除包围)зш!тиобл6гу. 2)(使人 摆脱窘境）вгізволити (вивести) що з утруднення (із несприятливого полбження).
解'Ш jifiwu усвідбмлювати, розуміти; усвідомлення; розуміння, засвоєння.
解析 ji&d аналітичний. ~几何〈数〉аналіпічна геометрія;〜函数 <Ш> аналітична функція.
解形 jiexing зникнути, стати невидимим; розтанути в повітрі.
解严 jiSydn зняти (скасувати) воєнний стан.
解颜 jiSy 含 п розсміятися.
解衣推食 jie yi tul shi ділитися й одягом, і їжею; ділитись останньою копійкою; відцати останнє (останню сюрочку); допомагати кому в нестатку.
解顾 jiSyi розсміятися.
jiSyou розвіяти горе; розважитися.
解约 ji6yue розірвати контракт (договір, угоду).
角?注 ji^zhu коментар; примітка.


400
解醉所 jiSzuisu6 витверезник.
獬 jiS.
懈 jie дерево, схоже на сосну.
介诉.
介jid між чим这座山〜于两县之间ця гора розташована на межі двох повітів.
介词 jiecf <语> привід.
介夫 jidfti латник.
介立 jidi бути незалежним (відособленим).
介悦 jidni косо дивитися; коситися.
介壳 ji^qi^o〈动〉раковина.
介然 jieran твердо, впевнено; рішуче; послідовно.
介入 ji合ш втручатися в що (втручання).
介绍 jiSshAo 1)(使双方相识）пскшайбмитикого; представити кого (представлення); рекомендувати кого.自我〜представитися; відрекомендуватися;请让我给你〜一下我的 朋友 дозвольте [мені] представити (рекомендувати) вам мого друга; дозвольте [мені] познайомити вас із моїм другом;来， 我给你〜一下，这是我厂的工程师王同志 давайте я вас познайомлю, це інженер нашого заводу товариш Ван. 2).(推荐） рекомендувати що (рекомендація).〜入会 дати рекомендацію на вступ у союз; ~工作 рекомендувати на роботу;职业〜所 біржа праці;新书〜рекомендація книжкових новинок; за рекомендаціями
друзів;请给我〜一个秘书 порекомендуйте, будь ласка, мені секретаря. 3) (ШТ Ш) знайомити кого з чим; ознайомити кого з чим (ознайомлення); познайомити кого з чим;(使 ввести в курс справи кого.〜t青 М ознайомити (познайомити, знайомити) з обстановкою;向新同志〜情况 увести новбго товариша в курс справи; ~ 先进经验 знайомити (ознайомити, познайомити) з передовим дбсвідом;相互〜经验 взаємний обмін дбсвідом;把先进的工作方法〜给其他 单位 передати передовий метод роббти іншим підприємствам.
介会召人 jieshaoren посередник; посередниця; рекомендувач; рекомендувачка.
介会召信 jieshaoxin рекомендаційний лист; рекомендація; - рекомендаційна записка; направлення.工f乍〜направлення на роботу; 去疗养院的〜направлення у санаторій.
介恃 jieshi спиратися; покладатися на {кого-неб.).
介物 jiewu черепаха.
介性 ji6xing твердий (стійкий) характер.
介意 jieyi брати [близько] до серця що\ звертати увагу на що.这种小亊，f可必〜yee це дріб’язки，і нічого брати їх близько до серця; це такий дріб'язок, ні до чого на це звертати увагу这句话我是无心说的，你可别 〜у мене вирвалося мимохіть, будь ласка, не беріть це близько до серця;些许小事我毫不 〜за такі дрібниці я не маю претензій.
介音 іеуТп <\Ц> медіальний [звук].
介于两大之间 ji6yii liang da zhl jian [бути, перебувати] між молотом і ковадлом.
介质 jidzh'i <理> середовище.
介胄 jiezhou лати та шолом; збруя.
介子 jiezT〈埋〉мезон; мезотрон.
半 jie.
# 	jie поплутаний, безладний (про траву, що росте).
ІЯ* jie —► ^ (рекомендувати, представляти).
价 jie 1) слуга, прислуга; 2) великий; 3) такий;
той, цей.
价役 ji会уі прислуга.
戒 jid 1)(防备）остерігатися чого, із неознач.; уникнути чого， із неознач.〜骄〜躁 остерігатися (уникати) зазнайства і поспішності (необачності); не зазнаватися і не гарячкувати (не пороти гарячку); кинути зазнайство і гарячність; не зазнаватися і не діяти необачно.(罾告）застереження; попередження.弓丨以为〜отримати з цього урок; нехай це послужить уроком (застереженням). 2)—> 戒除.3)〜帕 кинути курити; відмбвитися (утриматися) від паління; кинути пити; '酒〜відмбвитися від спиртного. 4)(禁止做的事情）заборбна. заборона на вино. 5)—>< 宗 > 戒律.受 ~ прийняти постриг; дати чернечу обітницю. 6) -> 戒指.钻〜перстень з брильянтом.
戒备 jiebei ужити заходів обережності; остерігатися чого; бути насторожі нашорошеним 时刻〜着 увесь час бути насторожі (бути напоготові); 〜森严 [установлена] (посилена) охорбна; [вжити] надзвичайних заходів безпеки; [перебувати] під найсуворішою охороною;处于〜状态 перебувати в стані бойової готовності.
戒车 jieche бути обережним у діях, остерігатися.
戒除 jiechu кинути що; відмбвитися (відмова); утриматися (помірність).〜恶习 кинути погану звичку; позбутися поганої звички, jiedie чернече свідчення.
戒赌 jiedii відмбвитися від азартних ігор, заректися грати в азартні ігри.
戒环 jGhudn перстень, каблучка. 戒忌jiSji 1)(禁忌)забор6на. 2)(对忌讳的东西 存戒心）бути насторожі.
戒律 jielU заповідь ж.; обітниця.
戒肉 ji合гби ВІДМОВИТИСЯ від м’яснбїїжі.
戒色 jiese статеве утримання (чоловіка); целібат.
戒条jigtido —戒捧.
戒徒 jietu бути обережним у діях，остерігатися, jiexln обережність.存〜бути насторожі (нашорошеним); бути начеку;弓1 起 ~ викликати обережність.
戒严 jieyan [увести] воєнний стан.特另lj〜стан облоги;夜间〜时间 комендантська година;〜 地区 райбн дії воєнного стану;宣布〜 оголосити воєнний стан;宣布城市特别〜 оголосити місто у стані облоги;城内已实行 〜у місті запроваджений воєнний стан.
戒严令 jieyanling наказ про запровадження воєнного стану 发布〜опублікувати (видати) наказ про уведення воєнного стану.
戒指 jiezhi кільце;(宝石戒指）перстень ч.订婚 〜обручка;戴上〜надягнути перстень на палець; зняти перстень з пальця.
芥诉.
芥 ji6〈植> гірчиця.野〜польовй (дика).
芥菜 jiecai <|Й> гірчиця; гірчиця сарептська.
芥菜头 jiecaitou коренеплід [сарептської] гірчиці.
芥蒂 jiedi <书> осад; невдоволення. 存〜у душі залишився [неприємний] осад;不存〜 не залишилося ніякого осад (ніякого невдоволення).
芥末 ji亡.то гірчиця.
芥末膏 jie-mogao <Ш> гірчичник.
芥末纸 jiSmozhl гірчичник.
芥子 jiSzI гірчиця; гірчичне насіння.
芥子泥 ji^zlni гірчичник.
芥子气 jidzTqi〈化〉гірчичний газ; іприт.
届jid скликання (用于定期的会议）пуск (用于 毕业的班级).党的Н—〜三中全会jp打ій пленум ЦК партії одинадцятого скликання; 上一〜人民代表大会зббри народних представників попереднього скликання;历〜 政府усі попередні уряди;第三十七〜世界兵 兵球锦标赛 37-ий чемпіонат світу з настільного тенісу;第六〜学员 курсанти шостого набору;应〜毕业生 випускник поточного навчального року;他是我院第一〜 毕业生 він першого випуску нашого інституту.
届满 jiemSn закінчення терміну повноважень. 任期〜тфмін повноважень минув;任期〜后 після закінчення терміну повноважень.
届期 jieqi у [установлений] термін; [коли] настане термін (час); після настання строку. 〜付款 платити після настання строку;〜即办 настане час, так зробимо.
届时 jieshi у встановлений час,〜务员出席 прохання з'явитися вчасно.
诚诉.
诫 jie —戒(попереджувати, застерігати).
诫 jie розпорядження, наказ, указ.
诫勒 jiele примушувати; заохочувати.
诫勖 jiexu вселяти.
疥诹
挤 jie 1) короста, сверблячка, коростява висипка, коростявий; 2) перемежована лихоманка; 3) бруднити, забруднювати.
济虫 jiech6ng <动> зудень ч.; коростявий кліщ.
挤疮 jiSchu5ng <医> корбста.
济給膜 jiSM.ma жаба.
#药 jieyao протикоростяний засіб.
Jr" jiS 另见 shd; shi.
拾 jie по черзі; змінюватися; позмінно.
界jG.
界 jie 1)(界线）кордон; рубіж.国〜державний кордон; рубіж країни;佑、〜межа (кордон) провінції (області);越〜перехід кордону (рубежу);犯〜порушити границю;划〜 розмежувати що; демаркація;以河为〜 кордоном чого служить ріка. 2)(社会成员的 总称）коло; світ; суспільство; середовище. 舆论〜громадськість;科学〜наукові кола;


401
науковий світ; наукове середовище;知识〜 інтелігенція; інтелігентські кола; інтелігентське середовище;军 ~ військбві кола; військове середовище;社交〜 суспільство; світ;妇女〜суспільство жінок; жіночий світ;文 іїі〜кбло (світ, середовище) літератури і мистецтва;戏曲〜театральні сфери (кола); артистичний світ;各〜人士 представники громадськості;各〜代表 представники різних кіл суспільства. 3)(自 А界的大类別）світ; царство.植物〜світ (царство) рослин; флористичне царство;动 物〜світ тварин; тваринний світ. 4)〈地质〉 група.
界碑jiSbS—界标.
界标 jiSbiao (国界的界标）прикордонний знак (стовп);(地界的界标）межовий знак; віха.
界尺 ji 合 chT лінійка.
Щ-Щ jiehe прикордонна ріка.
界面 jiemian <SE> гранична поверхня.
界石 jieshi прикордонний знак; межовий стовп (камінь).
界说 ji色shu6 визначення.
界限ji会хійп I)(分界)Me>Kdj/c.划淸敌我〜чітко провести межу між нами і нашими ворогами; 与阶级敌人划清〜чітко відмежуватися від класового вброга. 2)(限度)межа; кордон; грань ж.; межі мн.越出〜в“йти за межі; не мбжна переходити цю межу;不得超越这个~ не можна виходити з цих меж.
界线 jiexian І)(分界线）лінія кордону; рубіж 天然的 ~ природний кордон; природний рубіж. 2)~> і?■限 І).
界域 ji合уй кордони, межі; область, сфера.
界址 jiSzhl кордон, межа.
界粧 jiezhu§ng прикордонний (межовий) стовп.
诫
jie.
诚 jie спішити, поспішати; квапливий.
诚 jie —戒(попереджувати, застерігати).
借诉.
借 jie I)(借进）зайняти що, чого; узяти [у борг, позичку] що,暂〜на час (тимчасово) зайняти; 〜钱 позичити гроші; узяти гроші в борг; одержати грошову позичку;向图书馆〜两本 书 узяти дві книги з бібліотеки;这些东西是〜 來的ці речі узяті позичково;〜东西要还 зайняв річ — поверни. 2)(借出）дйти [у борг, позичково] ufo; позичити що, чого.〜给他一 ЩЩ дати йому гроші в борг; позичити йому гроші;请〜给我几块钱 пскїичтє，будь ласка, мені декілька юанів;你把这本书〜给他看看 позичте йому цю книгу.
ін jie (依雜，假托)скористатися чим; при чиїй допомозі; із чиєю потужністю* 〜• • 的名义 від імені кого; прикриватися ім’ям кого;〜 скориставшись (користуючись) цим; за допомогою цього; під таким (цим) приводом; 〜@护和平之名,，行反对革命之事рід приводом (під вивіскою) збереження миру виступати проти революції;她〜芯•韓火的光 给人家读报 при світлі багаття вона читала всім газету.
借词 jiecf〈语〉запозичене слово; лексичні запозичення.
借词 jiecf відмовка, привід; виправдовуватися
{чим-неб.)\ посилатися на...
借贷 jiedai І)(借钱）робити займ; брати позичку; брати гроші в борг.他从刁、向人家〜 він нікбли не просить грошей у борг. 2)(借 方和贷方）дебет і кредит.〜资本 позичковий капітал;〜关系 кредитні відносини;银行的〜 iV.^r позичкові (кредитні) операції банку.
借爷 jiedan боргова розписка.
借刀杀入 jie dao sha ren губити кого чужими руками; шкбдити кому (ліквідувати кого) чужими руками; творити темні справи руками інших.
借端 jieduan шукати причину. -ІкФ шукати привід (причину) для скандалу (для конфлікту, для сварки); шукати привід, щоб поскандалити; 〜敲诈 вимагати, скориставшись сприятливим випадком; шантажувати під гарним приводом.
借方 jiefang 〈会〉дебет.记入〜занести що в дебет; дебетувати що，спец.
\иїи jiegei дати в борг.
借古讽今 jie gu feng jln скористатися прикладами з історії для критики (для висміювання) сучасності; використовувати минуле для випаду проти сучасного; шляхом критики давнини кинути тінь на сучасне.
借故 jiegu скористатися приводом; під приводом.他〜走了 він, скориставшись цим приводом, пішов; він під пригожим приводом пішов.
借光 jieguang <口> дозвбльте; будьте ласкаві (люб'язні); пробачте за занепокоєння; зробіть послугу. ~，让我过去 дозвбльте (дозволите) пройти; дайте, будь ласка, дорогу;〜，百货公司在哪儿дозвбльте запитати (дізнатися), де універмаг; [будьте ласкаві, скажіть,] де тут універмаг.
借花献佛 jie hua xian fo "піднести Будді квіти, позичені з чужого саду"; зробити подарунок за рахунок іншого.
借火 jiehuo попросити сірників (вогню) у кого. 同志》借个火 дозвбльте попросити у вас сірник (вогню); дозволите прикурити (指在 香烟上对个火).
ШШ jiejia 1) тимчасово знімати приміщення; 2) арендований, знятий будинок (приміщення).
借鉴 jiejian 借镜.作为〜використовувати що як підмогу.
借镜 jiejing узяти приклад із чого., запозичати що; запозичити чий досвід.供我们〜 послужить нам [повчальним] прикладом.
借洒绕愁 jie jiii jiao chou залити горе (тугу) вином; заглушити горе пияцтвом.
借据 jieju позиковий лист; позиковий документ; [позичкове] зобов'язання.
借口 jRk6u 1)—借故.他〜头痛走了 він під приводом головного болю пішов. 2)(假托的 привід; причина;(争吵或断绝关系的 f昔口）казус бел лі 寻找〜випакувати привід; 找到〜знайти (придумати) причину;成为〜 послужити приводом;给…有所〜д^ги привід кому;以 Ф 惜忙为〜під приводом зайнятості.
借款 jiekuan 1)(借入)зробити займ; брати позичку; 2)(贷出）дйти займ; дати позичку.
3)(借用的钱）позика; позикові засоби; заборгованість.偿还〜погасити заборгованість; повернути борг.
借令 jieling якщо припустити, що...; якби, наприклад...
借票 ji会ршо позикове зобов'язання.
借 jieshe якби, припустимо...; якби припустити, що...
借尸还魂 jie shi huan hun стара суть та тільки в новій формі; віджиле знову ожило під новою маскою; воскреснути в новому вбранні.老修 正主义的〜старий ревізіонізм у новому убранні; це той же старий ревізіонізм у новій формі (під новою маскою).
借宿 jiesu попроситися (зупинитися) на ночівлю (на нічліг).
借题发挥 jie ti fahul просторікувати (поширюватися), скориставшись випадком (причепившись до випадку); скористатись як приводом для чого.
jietiao [позикова, боргова] розписка.
jiewei <数> зайняти одиницю [від вищого порядку].
借问 jiSwdn дозвбльте запитати (дізнатися).
借以 ji色уї,щоб; за допомогою чого;〜弄清问题 的本质 щоб цим (за допомогою цього) усвідомити суть питання;田各举几个例子〜证 明这项工作的重要性візьмемо декілька прикладів, щоб за їхньою допомогою (через їхнє посередництво, при їхньому посередництві) довести актуальність цієї роббти.
借用 ji6y6ng 1)(借来使用）узяти тимчасово що\ зайняти що.〜—下你的笔 позичте (дайте), будь ласка, мені вашу ручку;可以向朋友们 暂时〜можна буде тимчасово взяти (тимчасово зайняти) у знайомих. 2)(吸收） запозичати що (запозичення); запозичити що, розм.情节秦从神话中〜来的сюж打 запозичений (перейнятий) із міфології.
fii11!]'] jieyu <jC> метафора.
інШ jiezhai зробити займ; узяти позичку; узяти гроші в борг (у борг).
f昔支 jiezhl взяти аванс у рахунок зарплати.
借重 jiezhong звертатися до кого по допомогу; удаватися до чиєї допомоги.以后〜你的地方 还令艮多 у майбутньому ще не раз доведеться звертатися до вас по допомогу (удаватися до вашої допомоги).
借主 jiezhu позикодавець, кредитбр.
借助 jiezhu при чиїй допомозі; за допомогою чого; за посередництвом кого-чого.〜于显微 镜 за допомогою мікроскопа;只有〜于大家， 事愔才能成功 можна домогтися успіху лише з допомогою усіх вас (при вашій допомозі), jiezir боргова розписка.
暗jie另见ji; ze.
暗 jie ox! зітхати.
暗卿 jieji зітхати.
解ji6另见jig.
解 jie —»•解送.〜到区里 перепровадити що в район; ~Ш перепровадити гроші.
ШШ jiechai конвойний, конвоїр.
解送 jiesong конвоювати що (конвоювання); перепровадити що (перепровадження) супроводжувати що (супровід).〜犯人 конвоювати (супроводжувати) злочинця (арештанта); перепровадити (відправити) злочинця під конвоєм;〜军火 супроводжувати


402
(конвоювати) військбвий вантаж.
Ш ІТІ jicxun перепровадити для допиту.
М jiezi 1) конвойний, конвоїр; 2) дрібний спекулянт-перекупник.
鹤 jie.
鸦 ji6 фазан.
^jie-^he.
瞎 jie.
姑 jie 1) кастрований бик, віл; 2) каструвати; кастрація, оскоплення.
樵ji&
Ш jie білизна грудної дитини; пелюшка.
補子 jidzi пелюшка.
艘押.
般 jie zong.
應jii
Ш jie — xie.
藉 jie.
藉ji占—ji.
藉 jie підстилати, підкладати (під себе); сідати на...; підстилка, мат, цинбвка.
巾 jTn.
巾 і® jlnguo <书> жінки мн.〜英雄 героїня; жінка-гербй;〜丈夫 мужня жінка.
巾裹 jlnguo тюрбан; головна пов'язка.
巾蛻 jTnshui хустка, рушник.
Ф Ш Ф jlnxiangb^n мініатюрне видання; книжка кишенькового розміру.
巾子 jlnzi шпилька; головні прикраси.
今 jin.
今 jln 1)(现在)тепер; теперішній (наш) час; сучасний момент; сьогбдні.从古到〜з давніх часів і до наших днів;从〜起 відтепер книжк.; починаючи з цього часу (моменту); ~不如昔 сьогоднішнє гірше вчорашнього; тепер гірше, ніж колись. 2)(当前的）справжній; нинішній 〜夜 цієї ночі;〜春 нинішньої весни; весною цього року.
今ft jlndai теперішній час; сьогодення.
今非-昔比 jTn fei ХІ ЬТ нині вже не те, що [було] колись; тепф не те, що раніш; велика різниця в тому, що було і що є; минуле не йде в порівняння з сучасним.'
今后 jlnhou надалі; відтепер книжк.;在〜五年 内у наступні п’ять років;计划〜的工作 планувати подальшу роботу;〜必须改正工作 作风 надалі необхідно виправити стиль роботи;你〜耍当心 надалі будьте обачним.
今际 jlnji нині, тепер.
今來 jTnldi зараз, нині.
今年 jlnnian цей рік; нинішній (теперішній, потбчний) рік.〜夏天 літом цього (нинішнього) року; нинішнє літо;〜的报表 звітність поточногб (цього) року;〜大丰收 у цьому (нинішньому) році багатий урожай.
今@ jlnquan коментар сучасника (на книгу).
~ 入 jlnren сучасники лт.\ люди нашого століття (нашої епохи).
今日jlnri —»•今天.代表РІ〜到达делегація прибуде сьогбдні;没有中闺:!!：•产党就没有〜 沾新中国 не було б КПК, не було б і
сьогоднішнього нового Китаю.
jlnsheng у все життя; на своє століття.〜今 世忘不了你的好处ніколи не забуду вашого добра; усе життя буду пам’ятати ваше добре ставлення до мене.
4*lit jishi 1)(当наше століття; наша епоха; сучасність (сучасний). 2)—今生.
今岁 jlnsui в цьому році; потбчний рік.
今天 jltian 1)(本曰）сьогбдні; сьогоднішній день; нині; нинішній день.〜早」二 сьогбдні ранком;〜的报纸 сьогоднішня газета;买——张 〜的电影票 купити квиток на сьогбдні (на сьогоднішній день) у кіно. 2)(现在，目 ПО) сьогбдні; сьогоднішній день.在〜的十行况下 у нинішніх (сьогоднішніх, теперішніх, справжніх) умовах.
今夕 jinx! нині ввечері; цієї ночі.
今昔 jinx! нинішнє і минуле; справжнє і минуле; вчора і сьогбдні,〜对比 зіставлення століття нинішнього і століття минулого; зіставити (порівняти) сучасне з минулим;〜不同 нині вже не те, що колись;〜时代不同 тепер зовсім інші (інші) часи;我厂〜наш завод учора і сьогбдні.
今译 jlnyi переклад [древньої літератури] на сучасну літературну мову.
今雨 jlnyii нові друзі.
今贝丨J jlnze нині ж, зараз. .
今朝j了nzhSo <书> —今天.」
今朝有洒今朝醉 jTnzhSo you jiii jlnzhao zui живи, поки живеться; веселися, поки є можливість.
今兹 jlnzi зараз, у даний час; в цьому (поточному) році.
斤 jTn "цзінь" (міра ваги, рівна 0,5 кг.).几〜重？ скільки цзиней?三〜菜 три цзиня овочів.
斤斗 jTnd6u перекидання; сальто-мортале.
斤斤 jlnjln:〜于细节 займатися дріб’язками; копатися в дріб’язках;〜于表面形式 ганятися за формою; ганятися за зовнішнім блиском (лиском).
斤斤计较 jlnjln jijiSo бути вкрай дріб'язковим; виявляти крайню дріб'язковість; торгуватися через кожну дрібницю.
斤两 jTnliang 1)(重量）вйга.〜不足 вистачає ваги. 2)(分量）вагомий (вагомість); значний (значущість).话说得有〜говорити вагомо; вимовити вагомі слова.参阅“描斤两 dian jTnli 呑 ng”.
斤斫 jlnzhuo вирізувати, гравіювати, видовбувати.
jTn.
金 jTn 1)(钱）гроші лш.现〜наявні [гроші, суми]; наявність;奖〜грошова нагорода; нагородні; преміальні. 2)(黄金）золото.纯〜чисте золото;沙〜золотий пісок;采〜добувати золото;〜戒指 золоте кільце;含〜的 золотоносний; те, ЩО МІСТИТЬ золото; золотити що;〜缕玉衣 нефритове убрання, зшите золотими дротиками. 3)金黄.〜色段 % золотава зоря; золота зіронька;〜;Ш 书 книга з золотим обрізом.
金镑 jlnbang стерлінг; фунт [стерлінгів].
金贝 jTnb色і 1) золото і раковини (каурі); 2)
гроші, багатство, капітал.
金本位 jlnbgnwei <则> золотий стандарт; золота валюта.
金笔 jlnb! авторучка з золотим пером.
金币 jlnbi золота монета; золотий.
金碧辉太皂 jlnbi-hulhuang блиск і пишнота; блискучий (сяючий) і чудовий.
金箱 jlnbo сухозлітне золото; золота фольга (сусальне золото).
金不换 jln-buhuan на вагу золота; дорогоцінний.
金部 jrnbu 1) державна скарбниця;2) державний скарбник.
金灿灿 jlncancan золотосяйний; золотавий; золотий.
金婢脱壳 jln chan tuo qiao вислизнути (сховатися) найхитромудрішим чином.
jln cheng tang chi незламна твердиня; неприступна фортеця.
金疮 jlnchuang колота (різана) рана.
金刀 jlndao меч, ніж; холодна зброя.
金店 jlndian ювелірна крамниця.
金徒 jlnding золото в злитках.
金额 jln'e [грошова] сума.未付〜несплачена сума; сума невиплачених грошей;总〜і十五 і17П загальна сума складає п’ять тисяч юанів.
金饭碗 jlnfanwSn вигідна справа, прибуткове заняття.
金蜂鸟 jTnfBngniSo <动> колібрі.
金刚努目 jrngang nu mu злий (звірячий) вираз обличчя.
金刚砂 jTng§ngsha <矿> карборунд; наждак.
金刚石jTng§ngshi〈矿> діамант;(加过工的金 刚石）брильянт.合成人造〜синтетичний діамант.
金刚钻jTngSngzuSn 金刚石.
金工 jlngong механічна обробка металів.
金鼓 jTngti <军> 1) гонги та барабани; 2) барабан.
金贵 jTngui дорогоцінний; коханий.
金龟子 jTnguTzT <动> хрущ; бронзівка.五月〜 хрущ.
金合欢 jTnhdhuan <植> акйція. 金虎尾科 jTnhiiwSik6 <植> мальпігієве тільце.
金花菜 jlnhuacai〈植〉люцерна дрібнозубчаста (зубцювата).
金花虫 jfnhu§ch6ng <动> листбїд. 金花鼠 jTnhu3shQ <动> бурундук.
金货 jlnhuo 1) золота монета; 2) золота валюта.
jlnhuanghuang золотавий; золотий; золотосяйний.〜的励章 блискучого золотого ордена.
金黄 jlnhuang золотий; золотавий. 一片〜的 麦 Ш простяглися золотаві поля пшениці.
金婚 jTnhiln золоте весілля.
金戒 jTnjie золота обручка, золотий перстень.
金鸡纳树 jliijTnash(i <植> хінне дерево. 金鸡纳霜 jTnjTn^shi^ng <药> хінін.
金经 jlnjlng Золота книга, Коран.
金井 jlnjlng могильний склеп.
金橘 jTnjii 1) <植> капамондан. 2)(指果实） каламондан.
金克郎 jTnkdldng жук, хрущ.


403
^Щ 3R W jln ке уй їй заповідь ж., висок.; непорушні закони [і правила].
4^1$ jlnku казначейство; скарбниця; фіск.
金块 jTnkuai золотий самородок.
金 їіГ jlnkuang золота руда; золотий рудник; золоті копальні.
jlnkuangchuang <?Г> золоторудне родовище.
金矿脉 jTnkuangmai <矿> золотоносна жила.
金矿石 jlnkuangshi золотий
金兰友 jlnlanyou задушевний друг.
金类 jTnl6i метали.
金莲花 jTnlianhua <|Й> купальниця китайська.
金鉴殿 jfnludnddn тронний зал.
金梅 jmmdi〈植〉жасмин голоквітковий.
金搏素 jTnm豸is(i〈药〉ауреоміцин; дуоміцин.
金迷纸醉 jlnmizhlzui прагнути до розкоші; хворіти на золоту лихоманку.
佥牛[宫]jTnniii [gong] <天> зодіакальне сузір'я Тельця.
金铺 jlnpu дверне кільце.
金钱 j了nqi如 гроші мн.; золото збірн.迷信〜万能 сліпо вірити у всемогутність золота (грошей);资本主义社会中又与人的关系只 是〜关系 у капіталістичному суспільстві усі стосунки між людьми зводяться до грошей (до золота). -
金钱豹 jlnqianbao〈动〉леопард; пантера.
金钱松 jlnqiansong <植> модрина миловидна.
金钱主义 jlnqianzhiiyi гонитва за грошима; меркантильність; рвацтво.
金枪鱼 jTnqiSngyii <动> тунбць звичайний (блакитний).
金雀花 jlnquehua <Й>чилига степова.
金融 jfnr6ng фінанси мн.; грошовий обіг.〜市场 грошовий ринок; 〜财 政危机
грошово-фінансова криза; валютно- фінансова криза;〜胃& фінансовий олігарх; плутократ книжк.;〜资：ф： фінансовий
капітал.
金融界 jTnr6ngjiS банківські (фінансові) кола.
金 Щі 业 jlnrongye банківська справа; кредитування, кредит.
金蕊 jTnrui хризантема.
金色 jlnse золотий (золотавий) колір.〜的鬆发 золоті кучері.
金砂 jlnsha золотий пісок.
金商 jlnshang осінь.
金石jTnshi 1) <书> (坚硬的东西）твердий, як камінь.意志坚决，有如〜з твердою, як камінь, волею. 2)(铜器和石碑）древні бронза і стела.
jmshixue палеографія; епіграфіка.
金属 jlnshu метал.重〜важкий метал;黑色〜 чбрний метал; ~ifj!jijn металопродукція;〜力II 工 металообробка; обробка металів;〜加工业 металообробна промисловість;〜切削车床 металорізний верстат.
金屈淀 jfnshiicnng <冶>4夕шка.
金属丝 jTnshfisT дріт.
金屈学 jTnshfixu6 <冶> металознавство.
金丝猴 jfnsTh6u <ij}> золотава мавпа.
佥丝崔 jTnsTqu6 <@>канйрка.
金丝桃 JfnsTtSo <^Й>3віробій китайський.
佥丝燕 jTns了уйп <动> салангана.
金丝舉 jTnsTzao золотавий жужуб (фінік).
金天 jTntian золота осінь; осінній час.
金条 jTntiao золотий злиток; золото в злитках.
金文 jlnwen напис на бронзі.
金乌 jTnwd <书> сбнце.〜西坠 сбнце сіло (зайшло).
金线虫 jlnxianchong <动> волосатик (волосоподібний круглий хробак).
金相学 jlnxiangxue металографія.
金星 jTnxl"ng <天> Венбра.
金星 jfnxfng 1)(金黄色五/fi 星）золота зірка. 2) (星点）іскра.眼前〜直冒іскри з очей посипалися.
金盐 jlnyan 〈化> тетрахлороауріат натрію, золота сіль.
金阳目艮 jlngyangyan яблучко мішені.
jinyi кблота (різана) рана; рана, нанесена холодною зброєю.
金银箱 jlnyinbo фольга.
金银财宝 jln yin caibSo золото, срібло і коштовності; незлічені скарби; незліченні багатства.
金银花 jlnyinhua <植> жимолость японська.
金油 jlnyou золотий лак.
金鱼jTnyii <动> золотй рибка他有着一双〜样 的鼓眼晴 у нього випуклі риб’ячі очі.
金鱼草 jTnyiicao <植> антиррйнум великий.
金鱼虫 jTnyiich<5ng <动> дафнії мн.
金鱼缸 jmyiigang акваріум.
金鱼蒸 jTnyiizao кушир занурений (підводний).
金玉良言 jln yu liang yan золоті слова; добра (дорогоцінна) порада.
金玉其外，败絮其中jln yu qi wai, bai xu qi zhong на брюсі шовк, а в брюсі щолк; вид блискучий, а усередині одна злиденність; збвнішній вигляд чудбвий, а усередині одна лише незначність; тільки (усього лише) один збвнішній блиск.
金元 jTnyuan золотий (американський) долар.〜 夕卜交 доларова дипломатія.
金盖花 jlnzhanhuS <植> нігтики мн.
金针j了nzh6n 1)(缝纟刃用的针）голка. 2)(针灸用 的针）гблка для акупунктури. 3)—金针菜 2).
金盖子 jlnzh^nzi кульбаба.
金针菜 jTnzh6nc》i 1) < 植 > ліл彳йник
лимонно-жовтий. 2)(指食用的花）сушений лілейник.
jlnzhl розплавлене золото.
金竹 jlnzhu ударні та духові музичні інструменти.
金装 jlnzhuang багате придане.
金字塔 jTnz丨ta піраміда.
金字招牌pnzi zhaopai 1)(指商店招牌）позолочена вивіска магазину. 2)(好看的夕卜表） збвнішній лиск; мірка.那不过是块〜罢了 така лише марка; сама тільки видимість (фікція).
金子 jTn.zi〈口>з6лото.
津 jln.
律渡 jlndu переправа. 1
津航 jlnhang паром, перевіз.
jlnjln із захопленням; із задоволенням; з інтересом; полювання кому^ із неознач” розм. 吃得〜有1床 їсти зі смаком (із насолодою);
їсти смачно; смакувати що\ 讲得〜有味 говорити з захопленням (із смаком); смачно розповідати;听得〜有味 слухати з неослабним інтересом (із великим задоволенням);〜乐道 із задоволенням (із захопленням, охоче) говорити (розповідати); бажання розповідати.
渾 Р jlnkou переправа.
洋梁 jinliang < 书 > інструкція; посібник; підручник.
ШШ jlnrun зволожувати; вологий.
jlnsong поховати; справити поховальний обрад.
洋贴 jlntie 1)(补助费）допомога; субсидія.残 疲〜допомбга по інвалідності;发给〜надати (видати) допомбгу кому; надати субсидію кому;受〜субсидіювати що; субсидіюватися чим; одержувати субсидію. 2)(给律贴)дати (видати) допомбгу кому; надати субсидію кому; субсидіювати що.
津头 jintou переправа.
津液 jlnye (分泌液）виділення мн.; секреція спец/,(唾液）слина.
衿
jln.
矜 jln 1) пола халату; 2) комір; 3) зав’язка， шнурок, пасок; 4) зав’язувати，носити (сукню).
铃曲 jTnqii таємниці душі, чутливі струни.
^•兄 jlnxiong старший свояк (старший з чоловіків двох сестер).
矜Лп.
矜哀 jm’§i жаліти, співчувати.
矜持 jlnchi стримувати себе, бути стриманим, вміти володіти собою; стриманий, контролювати себе.
矜持 jTnchi (拘谨)стриманість (стриманий);(拘 束)зв’язаність (зв’язаний).举止〜 поводитися стримано;她平时很自然，这时 上台讲话却变得有点〜了 юнА завжди тримається вільно, а, виступаючи з промовою, ніяковіє.
矜大 jlnda пускати пил в очі; перебільшувати свої достоїнства.
矜伐 jlnfa зазнаватися, вихвалятися; зарозумілість, зазнайство.
矜夸 jlnkua вихвалятися.
矜怜 jlnlian жаліти, співчувати.
矜悯 jlnmin жаліти, співчувати.
矜人 jlnren людина, гідна уваги.
矜伤 jlnshang жаліти, співчувати.
jlnshi показувати себе, вихвалятися перед людьми.
矜惜 jinx! співчувати, жаліти.
矜异 jinyi хизуватися, задаватися.
矜张 jTnzhang хвастати, хвалитися; хвастощі.
锓jm.
Ш jln 1) зловісна, дурна ознака; нещасливий, зловісний; 2) значний, сильний, впливовий, jlnzhao зловісна ознака.
筋 jTn.
筋 jTn 1)(肌肉）м’яз; мускул. 2) <Р> (骨上动 ) сухожилля; жила рош. Й1 7 ~ розтяг сухожилля (жилу) 3)(皮下可见的静脉管） прожилка; жила розм.青〜синя жила (прожилка). 4)(筋状物）прожилка.叶~ прожилки на листі.


404
Й&ІІ. jTndao пружний, еластичний.
筋头 jTnd6u —> 跟头 g6rrtou.
筋背 jlngu мускулатура.锻炼〜розвивати мускулатуру; загартовувати здоров'я.
筋 ItJL jlngiir твердий шматок (про харчові продукти).'
筋节jTnjid сильна лбгіка.他的发言有耍领，有〜 його доповідь охбплює суть питання і відрізняється сильною логікою.
WivJL jlnjier 1) підхожий, відповідний; 2) головний пункт, головне питання.
筋络 jTnlud <解> (м’5зові) зв'язки, сухожилля.
筋膜 jTnm6 <М-> фасція.
筋疲力尽jTnpi’Hjin —>筋疲力竭jTngpniji6.
筋肉 jlnrou <解> м’яз; мускул.
筋肉组织 jTnrouzOzhT мускулатура.
筋疼痛 jTntdngt6ng <医> м’іюві болі.
jln 另见 jin.
禁不起 jln-buq! не витримати чого; не винести чого.，не перенести чого 〜考验 не витримати (не винести) випробувань;船小，〜大风浪 маленькому човну не витримати великої
бурі-
禁不住 jTrrbCizhii 1)(承受不住）не витримати чого; не винести чого.热带植物〜冻 тропічні рослини не виносять (не переносять, не витримують) морозу;小桥〜这样的重量 місток не витримає такої ваги. 2)(抑制不住） не стриматися.他〜笑了 起来 він, не стримавшись, розсміявся; він мимоволі розсміявся.
禁穿 jlnchuan ноский (носкість); немає зносу чому; не знати зносу,这双皮鞋很〜цим черевикам немає зносу; ці черевики носкі (міцні).
禁当 jTndSng устояти, втриматися.
禁得起jTrvdeql —►禁得体.〜考验врітримати випрббування (пробу);〜风吹浪打 витримати бурю.
禁得住 jTn.dezhCi витримати що; винести що.现 在河上的冰〜人走了 тепер лід на ріці вже може витримати людину.
禁受 jTnsh6u 1)(承受住）витримати що; винести що.小船〜不住这样的风浪човну не витримати такої бурі. 2)(忍受住）витерпіти що; винести що; перенести що.〜得住疼摘 стерпіти (винести, перенести) біль;〜得住毒 刑拷打 винести (стерпіти) жорстокі катування;天气再冷我们也〜得住нех含й мороз буде ще сильнішим, ми все одно винесемо (стерпимо).
襟 jin.
襟jTn 1)(门襟，里襟）борт; 2)(衣服的前幅） пола.大〜ширбка (ліва верхня) пола;小〜 вузька (права нижня) пола. 2) (ЙШ) свояк, 他们足〜兄弟вони свояки.
襟抱 jlnbao таємниці душі, потаємні думки (бажання), заповітні почуття.
长禁弟 jlndi свояк (чоловік молодшої сестри).
襟怀 jfnhudi 〈书> душі 〜坦白 відкритою душею; душа нарозпашку; щирий;气呑山河 的〜висбкі прагнення (ідеали);高尚的〜 велич душі.
ШШ jlnju лицьова сторона і спід одягу.
令禁兄 jmxi6ng свояк (чоловік старшої сестри).
ШШ jlnzhang медаль.
仅 jln.
仅 jTn —> 仅仅.不〜如此 більш (більше) того; ~ ІД Й ледь врятувався; ледве вдалося врятуватись; тільки сам уцілів; ледь сам уцілів;〜用五天多时间，就打了笫一口优质 井 усього лише за п’ять днів‘ була пробурена перша високоякісна свердловина.
仅存 jmcun одному вціліти; єдиний, хто залишився.
仅仅 jTnjln тільки; лише; тільки лише; усьогб; один тільки (лише); усьогб лише; усьогб тільки;(一共不过）всього-навсього;(勉强） ледь; тільки.〜乘!1 下了 三个人 залишилися усьогб (усьогб лише) три чоловіка;〜这些措 施显然不够 одні лише (тільки лише) ці заходи; явно недостатні;他来到这里〜一个 月 тільки (лише, усьогб, усьогб лише, усьогб тільки) місяць, як він приїхав сюди; 4、的时 候他〜读了 两年书 у дитинстві він провчився всього-навсього (усьогб лише, тільки лише) два роки;钱少，〜备多路上用的грсішей мало, і тільки (ледь) вистачить на дорогу.
仅可 jinkS можна лише...., ледве можна..., ледь-ледь можливо.
仅足 jinzij ледве вистачає.
jln 另见 jin.
尽jln 1)尽量〜早якомбга раніше;用〜平生之力 з усіх сил; із усіє ї сили; що є (було) сил (сил); із усієї мочі; на всю силу. 2)(不得超过） укластися; у рамках. укластися в
кошторис; витрачати в межах кошторису;〜 一个 Л 的期 办完 уклйстися в місячний термін. 3)尽先.空房间不多，要〜着女同志 住 вільних кімнат мало, треба в першу чергу дати їх жінкам. 4)(最）самий.〜底下 на самому споді.
尽够 jingou вистачає, цілкбм дбсить.
尽管 jinguSn 1)(不必考虑别的）сміло розм.., без ніяких! і [більше] ніяких!〜力好啦！ роби і без ніяких!这东西你〜拿去用цю річ ви можете сміло взяти і користуватися нею;你〜 直说 говори прямо, без ніяких!有意见〜说，
^ ^ Н якщо є зауваження, то не
соромтеся, а скажіть їх прямо;这人忠实可雜， 〜信任他 людина він вірна, сміло можете йому довіритися. 2)(虽然）незважаючи на що; хоча [й]; хоч [і]; нехай [навіть].〜女口此 хоч це і так; нехай воно так і є;〜困难很多， 任务还是完成了 незважаючи на численні труднощі, завдання [усі ж] було виконано;〜 他身体弱，但在劳动4і干劲冲天незважаючи на погане здоров'я, він проявив великий ентузіазм у праці.
尽可能 jmk6neng якомога; наскільки можливо (можна);(在可能范Г0 内）по можливості; у міру можливого; всемірно.〜满足一切合理 的要求 по можливості (у міру можливості, всемірно) задовольнити всі справедливі вимоги;耍〜提高质量 якомога (наскільки можливо) вище підняти якість продукції; треба по можливості (у міру можливості) підвищити якість продукції;耍〜坚，好些 треба робити якомога (наскільки можливо) швидше й краще.
jTnkuai якомбга швидше; по можливості швидше.使JI厂〜投入生产 якомбга швидше
(наскільки можливо скоріше) увести завод у дію.
尽量jjnli^ig另见jinliang (尽最大限度） наскільки тільки можливо; усі; скільки душі завгодно.〜紧缩开支 скоротити витрати в міру можливості; скоротити витрати [настільки], наскільки тільки можливо; скоротити витрати на усе, на що тільки мбжна;.让到会的人〜发表意见дати учасникам зборів повну можливість висловлювати свої думки;把你知道的〜告诉大家 повідомте усім усе, що ви тільки знаєте;〜拿 把 візьмете скільки душі завгодно.
尽让 jmrang завжди поступатися, у всьому йти назустріч; поступливий; скромний.
尽先 jlnxian у першу чергу (головне); насамперед. Й重ІіЙі〜作出來зробити в першу чергу (насамперед) найголовніше.
香 jin.
香 jm шлюб, одруження, весілля.
紧佝.
紧」’ЇП 1)(绷紧）Т^ГО.绷得很〜的鼓面打14) натягнутий барабан;绳子拉得很〜мотузка туго натягнулася (натягнута). 2)(牢国)міцно; щільно.用手握〜міцно тримати (стискувати) що в руках;握〜拳头 міцно стиснути кулаки; 裹〜міцно загорнути що;抒〜мі'цно (щільно) пригвинтити що;关〜щільно закрити що;〜 闭双目 щільно заплющити (зімкнути) очі;〜 闭双唇міцно стиснути губи;〜锁双眉 насупити брови; насупитися; спохмурніти. 3) (不放松）міцно; упритул розм.抓〜时间 не втрачати ні хвилини;工作抓得〜добре В35ГГИСЯ за роббту;抓〜学习 узятися впритул за навчання; упритул зайнятися навчанням; 〜依靠群众 міцно спиратися на народ. 4)(使 紧)тягти що. затягти пояс;〜—〜腰带 стягти на собі міцніше пояс;〜一〜弦 натягнути [міцніше] струни;〜一~螺丝钉 загвинтити міцно гвинт. 5)(不宽畅）тугий领子很〜 тугий комір;鞋子〜черевик“ тиснуть черевики тісні;抽屉〜шухляда туго відчиняється. 6)(接近）щільно; упритул тісно.〜跟着走 йти слідом (услід) за чим;,
不舍 переслідувати по п'ятах кого: наступати на п，^ти (на хвіст) кому; ~贴着墙 біля самої стіни; упритул до стіни;把柜子〜 靠墙放 приставити шафу щільно до стіни;〜 挨地面 щільно притиснутися до землі;走到 〜跟前 підійтрі впритул до чого;—个胜利# 着一个胜利перемога за перемогою;孩子〜 足艮在母亲身边 дитина тісно притискається до матері;村子〜挨右令可 село стояло біля самої ріки (води). 7)(厉害）сильно.风刮得〜 сильно дме вітер;而下得更〜了 дощ посилився. 8)紧急.〜赶几步 зробити декілька квапливих кроків; ІД 声〜起来了 звістки ставали дедалі тривожніші; *
天比 天〜обстанбвка ставала дедалі напруженішою (із кожним днем тривожніше); ft 务令艮〜завдання дуже термінове (екстрене). 9)(时间短）корбткий.三天太~ термін у три дні занадто малий (корбткий); 时间这样〜，我怎么也来不І у такий обмежений (корбткий) час мені ніяк не встигнути;虽然期限很〜，但任务-р耍完成 хоч термін і дуже обмежений (стиснутий),


405
але обов'язково треба виконати завдання. 10) —>紧巴巴2).手头〜т^го з грошима; складнощі (скрутне становище) з грошима; безгрішшя.
紧巴巴 jlnbaba 1)(绷紧）тісний; вузький (вузькість).这双皮鞋我穿右〜的ці черевики мені завузьки (тісні) і тиснуть [ноги];衣服~ 地贴在士上 с^сня обтягувала. 2)(枯掘）туго [із грошима] у кого.那吋候家里的日子得 〜的 у той час родині прийшлося (стало, жилося) туго;他手里总足〜的у нього завжди було туго з грошима.
紧绑 jlnbang сковувати, зв’язувати; тугий, скований, зв’язаний.
紧绷绷 jTnbSngb6ng 1)(很紧）міцно; міцно-наміцно; туго 皮带系得〜的 міцно (міцно-наміцно) затягтися (підперезатися) ременем;弦线拉得〜的 туго натягнуті струни. 2)(表衍不自然）натягнутий (натягнутість) (心惜紧张）схвильований (схвильованість); (脸色严肃）похміро-сувбрий; що посуворіли; суворий (суворість).脸〜的 вигляд; натягнутий вираз обличчя; схвильоване обличчя; схвильований вигляд; похмуро суворий вигляд; похмуро-суворе обличчя.
紧趁 jmchen старанний, енергійний.
紧凑 jlncou стислість (стиснутий); лаконізм (лаконічність， лаконічний); динамічність (динамічний); компактність (компактний). 讲话〜говорити стисло (лаконічно);以叙述〜 见长 відрізнятися лаконізмом (стислістю) викладу; 居lj 情〜 п，єса динамічна; динамічність п’єси;戏演得很〜динамічне виконання п’єси;箱子里的东西装得很〜 речі у валізі покладені компактно;房子的格 局 f艮〜у плануванні будинків є компактність; будинки сплановані компактно.
紧促 jincu прискорений.呼吸〜хекання; задихатися; 脚步〜поспішні (квапливі) кроки.
紧箍咒 jlngiizhdm пута.мн.
紧急 jlnji терміновий (терміновість); невідкладний (невідкладність); спішний (нагальність); екстрений (екстреність);(危急) критичний; тривожний (тривожність).〜通失卩 термінове (спішне, екстрене) повідбмлення ; 〜务 термінове завдання; невідкладне завдання;^态 надзвичайне (критичне) становище;发农〜声明 зробити екстрену заяву;采取〜措施 вжити термінових (екстрених) заходів;〜提合〈军〉збір по тривозі; вишикуватися в спішному (терміновому, екстреному) порядку;战事〜 військбва обстанбвка стала критичною (тривожною);前线〜критичне (тривожне, важке) становище на фронті;风声〜хбдять (йдуть) тривожні чутки;想必是有了什么〜的 事 Іи мабуть, відбулося щось екстрене (тривожне).
% Ш jinjie 1) негайно; 2) суміжний; 3) безпосередньо йти (прямувати) за.
紧紧 jinjTn впритул; неухильно.
紧邻 jTnlin найближчий сусід.
紧t曼迟急 JL jlnmanchijir критичний момент.
紧密 jTnmi 1)(密切）тісний; нерозривний (нерозривність). 〜的合 作 тісне співробітництво; 二 者〜地联系石 тісно (нерозривно) зв'язане одне з іншим;〜的 Nil结
(нерозривна) згуртованість; міцна спаяність. 2) частий; прискорений 声〜часті
постріли; зачастили постріли;下着〜的雨 пішов частий дощ; забарабанили часті краплі дощу.
紧迫 jTnp6紧急.任务〜термінбвість (нагальність) завдання; завдання не терпить зволікання;时间〜час не терпить;形势〜 ситуація критична; становище стало загрозливим (небезпечним).
紧身 JL jTnshenr нижня сорочка.
紧身衣 jmshenyT трико невідм.
紧缩 jTnsuo скоротити що (скорочення); згорнути що.〜开支 скоротити витрати;〜家 庭开支 скоротити (урізувати) домашні витрати;〜管理机构 спрощення управлінського апарату;把编制〜一半 скоротити (згорнути) штати наполовину;〜 包ІИ 圈 стиснути кільце оточення.
紧妥 jTntuo міцний.
紧压茶 jmyacha пресований чай.
紧要 jlnyao рішучий; критичний; важливий (важливість).〜关头 рішучий (критичний, важливий, найвідповідальніший) момент;异 常〜украй важливо.
紧窄 jmzhSi вузький, тісний.
紧张 jlnzhang 1)(肌肉收缩）напружитися (напруга); напружиться розм.肌肉〜напруга мускулів; мускули напружилися (напружились, напружинились);浑身〜весь (усім тілом) напружився; весь напружений. 2)(兴 奋不安）напруга (напружений); інтенсивний (інтенсивність); хвилюватися (хвилювання); внутрішня напруженість (схвильованість).〜 地期待 з напругою (із хвилюванням) чекати чого; напружене чекання;面色〜напружений (схвильований) вираз обличчя; зобразити на обличчі хвилювання; обличчя напружилося від хвилювання 神经〜нервова напруга; нервуватися; натягнуті нерви;精神过度〜 нервова перенапруга; знервуватися;大家〜起 М усі почали нервуватися (хвилюватися). 3) (激烈，紧迫）напружений (напруженість) 〜状态 напружене (гбстре) становище;〜抢救 напружена роббта з надання швидкої допомоги;〜的劳动 напружена праця；〜的战 斗 напружений бій;〜工作 працювати з напругою (напружено,гарячково):正在〜的 时刻 роббта кипіла; була в розпалі;正在战斗 〜的时刻 у самому розпалі бою; у запалі бою; 关系〜натягнуті загострені, напружені) стосунки; стосунки загострились; бути на ножах;国际〜局势 напружена (натягнута) міжнарбдна обстанбвка;人为的〜штучна напруженість, викликана панікерством;〜动 人的斗争情节 хвилюючі перипетії боротьби.
4)(供应不足）напруга; утруднення.供应〜 напруга (утруднення) у постачанні; напружене становище з постачанням-]^ т дефіцитний товар.
紧张度 jlnzhangdu інтенсивність, тонус.
紧右 jln zhe <Р> скоріше.〜点儿写吧 пишіть скоріше.
紧子 jinzi трико.
Ш jin 1) мазати (замазувати) глиною; 2) тільки, ледь-ледь.
jlncai фіалка сором’язлива; фіалкові.
Ш jinjin тільки-тільки; ледь-ледь; усього лише.
MfejTnse ліловий.
谨Лп.
谨 jln 1) —)•谨愤.〜记在心 міцно (твердо) запам'ятати що\ 〜守规章制度 безухильне дотримання встановленого порядку і
правил; керуватися встановленими правилами; '守诺言 твердо тримати своє слово; бути (залишатися) вірним даному слову. 2) (^РЙ) мати честь із неознач.,
застар.; покірно застар.\ уклінно застар.\ шанобливо. прохання; [покірно] прошу (просимо);〜谢 дуже вдячний; покірно дякую;〜比奉告 сповіщйємо (повідомляємо); про що уклінно (шанобливо) і доводжу (доводимо) до Вашого відома; про що уклінно (шанобливо) ставлю (ставимо) Вас до відома;张立〜启 Ваш покірний слуга Чи Чжан; щиро відданий Вам Чи Чжан;我〜代表 дозвольте мені від імені...
谨参 jmcan шанобливо кланятися.
jmchi обережний, уважний, акуратний (про людину).
谨钝 jmdun тупий, некмітливий.
谨防 jmfang остерігатися чого; бути насторожі. 〜假冒 остерігайтеся підробок;〜遗失 будьте обережні,щоб не загубилося (не загубити).
谨干 jlngan старанний, сумлінний.
谨警 jmjing бути обачним, остерігатися.
谨启者 jmqlzhe честь маю (маємо) повідомити (повідомити).
ІЖШ jinque смирний, простодушний, лагідний.
Ш 舍 jinshS надійне (ретельно охороняєме) житло.
Щ ІЙ jlnshen обережний (обережність); обачний (обачність); з оглядкою.〜从取 діяти обачно (вдумливо, обережно); діяти з всіма обережностями (з оглядкою); поступати з усіє ю обачністю (обережністю);小心〜б夕ти у всьому обережним (обачним); проявити у всім обережність;过分〜зайва обережність; 说话不〜нестрйманий на язик他为人〜він людина обережна (обачна).
谨 4、慎微 jm хійо-shen wei бути обережним; надмірно (украй, дуже) обережний.〜的君子 педант;未奋望乂人都变成〜的君子 небажано, щоб усі стали надмірно обережними і почали длубатися в дріб’язках.
谨严 jrnyan суворий (строгість),治学〜 серйозне і вимогливе ставлення до науки (до наукової праці, до наукових занять); бути вимогливим у науковій праці;文章结年勾〜 композиція статті відрізняється стислістю.
ІМІЩ jmyuan смирний, лагідний, простодушний.
іЗіЙ jlnzhong звертати особливу увагу; високо цінувати.
厪jm.
席 jTn —> 仅(ледь-ледь).
Ж jm —> 鹿(хатина, халупа).
ТГР Jin.
锦标 jtnbiao приз.夺〜змагання за приз (на кубок, на першість, на звання чемпіона);得〜


406
узяти (завоювати, виграти) приз;流动〜 перехідний приз.
锦 1示雜 jlnbiaosai 〈体〉чемпіонат; змагання (змагання) за приз (за кубок); змагання за першість.世界兵-5.球〜чемпіонат світу з настільного тснісу.
锦标主义 jTnbiaozhuyi [голе] рекордсменство; рекордизм спец.; рекордистські настрої; захоплення рекордами; погоня за рекордами.
锦带[花]】їпсШ [hua] <植> вейгела квітуча.
锦缎 jTnduan парча; глазет.
锦鸡 jhijT <动> золстістий фазан.
锦赛 jlnku丨 <植> мальва лісова.
锦论 jmliin капрон; капронове волокно.
^ШШit jlnnang miaoji хитрий (хитромудрий) план.
锦旗jhiqi (荣誉旗）почесний прапор;(調制旗） парчевий прапор.授〜вручити почесний прапор.
锦上添花 jm shang tian hua "нашити (нанести) візерунки на парчу"; зробити розкішне ще більш розкішним; зробити ще краще, ще прекраснішим.
锦熟黄杨 jTnshiihudngydng < 植 > самшит вічнозелений.
锦绣 jTnxi(i прекрасний.〜山》可 прекрасна країна (земля);〜前程 блискучі (прекрасні) перспективи; світле майб^нє.
锦绣河山 jTnxiCihSshan чудбвий краєвид (пейзаж); чудова панорама рідної землі.
锦衣 jTnyT розкішний одяг; парчева сукня.
廑如.
廑 jin хатина, халупа, кімнатка; комірка; 2)—> 仅(тільки, ледь-ледь).
廑注 jlnzhii хвилюватися за...; уболівати за...
馑佝•
僅 jin недорід, неврожй.
瑾仰. '
瑾 jm найкраща яшма; чудбвий самоцвіт; дорогоцінність.
槿伸.
槿 jln гібіскус, кетмія (декоративний чагарник).
Ш^-t, jtnhua квіти гібіскуса (ознака мінливості).
瑾
Ш jin 1) вмирати від голоду, гинути голодною смертю; 2) хоронити, закопувати.
^ jin 另见 jTn.
尽 jin (ж.) 1)(完)виснажити що (виснаження); вичерпати що.耗〜物资 вичерпати (вичерпати) усі матеріальні ресурси;用〜方 法 усіма засобами (способами); всемірно; усіляко; вичерпати всі засоби;储备将〜 запаси близькі до виснаження;在旧社会jl!i 受〜地主的剥削 у старому суспільстві він випив до кінця гіркоту експлуатації з боку поміщиків. 2)(全部用出）віддйти усе, що є. 〜其所有віддати усе що є;〜一切力量 віддати всі сили; усіма силами;〜一切可ft这支 援 усіма засобами підтримати;〜一切努力 докласти всіх зусиль (старань); до останнього;〜'力 зробити свій внесок; зробити посильний внесок; надати посильну допомбгу. 3)(完成）виконати що (виконання).
〜自己的责任:виконати свій обов'язок;〜其在 Ш зроблю все залежне від мене. 4)(全，都）
.цілкбм; усе.〜数收回 повністю (усе) взяти назад;〜人皆知 загапьновідбмо; усім [добре] відомо; ні для кого не секрет;到会的〜是先 进工作者 присутні були всі передовики;殖 民主义者〜做坏Ф колонізатори тільки і знають, що творять зло.
尽;^ jindmn межа, крайній (кінцевий) пункт.
尽绝 jinjue вичерпуватися, вичерпувати; до кінця, без залишку.
尽力 jinli докласти всіх зусиль (старань); напружити всі сили; усіма силами; із усієї сили; щосили; (мочі); намагатися [щосили]. 〜而为 зробити все можливе; зробити усе, що тільки в силах (можливо); постаратися зробити;〜帮助 усіма силами (всіляко) допомагати чому.
尽量jinliang另见jinliang (达到最大限度） досхочу розм.\ удосталь розм.; скільки тільки можливо.〜吃饱 наїстися досхочу (удосталь); їсти стільки, скільки тільки можливо;不要客气，请〜吃饱не соромтеся, їжте стільки, скільки тільки можливо.
尽命 jinming жертвувати життям; віддавати життя; віддавати всі сили (на що-неб., кому-неб.).
jinqing у своє задоволення; усмак розм.; щосили.〜欢笑 веселитися на повну котушку; 到杭州去〜地玩几天поЬсати в Ханьчжоу і погуляти там декілька днів у своє задоволення; поїхати в Ханьчжоу, прожити там декілька днів і нагулятися всмак.
尽善尽美 jin shan jin шбі ідеальний (ідеальність); ідеал; досконало зрбблений; сама довершеність; до повної досконапості,达至lj 〜досяглі ідеалу (ідеальності); дійти до досконалості.
尽头 jintou кінець 街的〜на самому кінці вулиці.
尽头话 jintouhua останнє слово; остаточне рішення.
尽头线 jint6uxi^n 〈铁路 > глухіій кут; безвихідь.停车〜виставочний глухий кут.
尽七、jinxfn покласти душу на що; укласти душу в що; на совість.〜竭力 укласти душу і докласти всіх зусіль;把任务〜地完成 виконати завдання на совість;对事情今艮〜 вкладати в справу багйто старання;〜&胃§? 的一代 покласти душу на (укласти душу в) справу виховання новбго покоління.
尽兴 jinxing не задовблений (задоволення); у своє задоволення.〜地谈 наговоритися [удосталь, усмак]; поговорити у своє задоволення;觉得还没〜не почувати задоволення.
尽言 jinyan щира порада.
尽职 jinzhi сумлінно працювати (викбнувати свій обов'язок); виконати до кінця свій обов'язок, jlli*[曼〜він сумлінний (справний) працівник; він працює (виконує свій обов'язок) сумлінно.
尽忠 jinzhong 1)(忠于）бути (залишитися) вірним чому; служити чому вірою і правдою) 2)(指牺牲）віддати (покласти) життя за що; пожертвувати своїм життям.
jin.
дй jin 1)(向 ПО 移动）йти вперед; просуватися
(просування). немає прогресу, так є
регрес; або вперед, або назад; не йти вперед —значить йти назад. 2)(从外面到里面） увійти; надійти (надходження)〜全场 ввійти в зал зборів (засідання);〜屋子 ввійти в кімнату; ~大学 увійти в університет 3)(用在 动词后，表示趋向）у що\走〜客厅ввійтіі до вітальні;搬〜院子внести у двір;放〜衣箱 покласти у валізу.
进逼 jinbl тіснити що; напосідати на що,кого розм.向敌人〜тісн“ти (напосідати на) противника;〜敌人的侧翼 напосідіти на фланг противника.
jinbiSo подати дбповідь.
进兵 jinblng рушити війська; джигунти повстання. 向边界〜рушити війська до кордону; 向敌人〜підняти війська (повстання) на ворога.
进步 jinbu крокувати; зробити па (про танцівника).
进步 jinbii 1)(向前发展）прогресувати; прогрес. 人类历史上的一大〜величаний прогрес в істбрії людства;取得〜досяглі (домогтися) прогресу;帮助他在思想上取得〜спршЬи його ідейному зростанню;思想上有〜 прогресувати ідейно; домогтися прогресу (йти по шляху прогресу) щодо ідей;孩子们 有了〜діти досягають успіхів;工作〜了 у роботі намітився прогрес;科学在不停地〜 наука постійно прогресує. 2)(先进） прогресивний (прогресивність); передовий. 〜思、想 прогресивні (передові) ідеї (переконання, пбгляди);〜青年 прогресивна молодь;〜人士 прогресивні (передові) люди; прогресисти мн., книжк.; люди прогресивних (передових) поглядів; прогресивна (передова) громадськість.
进程 jinchSng хід.历史的〜хід істбрії.
进尺 jinchT <?Г> метраж.
进出jinchii 1)(进来和出去）входити і виходити; вхід і вихід.妨碍人们〜заважати людям ходити;只许由这个门〜дозволяється ходити (входити і виходити, вхід і вихід) ТІЛЬКИ через ці двері. 2)(收入和支出）дохід і витрата;(营业额)оборот.这家商店每天有几 千元〜цей магазин щодня рббить оборот у декілька тисяч юанів.
进出口 jinchGk6u ввіз і вивіз; імпорт і експорт. 〜业务 експортно-імпортні (імпортні й експортні) операції;〜许可证 ліцензія спец.; дбзвіл на ввіз або вивіз товарів.
进达 jinda 1) зробити кар'єру за рекомендацією; 2) рекомендувати та просувати (на гарне службове місце).
进度jindCi темп.工业发展的〜тбмпи рбзвитку промисловості;生产〜力口快了 піднялися (зросли) темпи виробництва.
jindubiao графік. виробничий
графік.
进而 jiner і потім, і далі, і більш того.
进发 jinfa вирушити.向海岛〜вирушити до острова;分头〜вирушити в різні боки;列车 向北京〜потяг вирушив до Пекіна.
ійШ jinfan вторгнуться (вторгнення); напасти.
втбргнуться в сусідню країну; напасти на сусідню країну.
进攻 j ingong <军> наступ (наступати); атака (атакувати щд)\ напад (нападати); повести


407
повстання на що.全线〜нйступ (наступати, атакувати) по всьому фронті;发动〜почати атаку (наступ);转入〜перейти в наступ; 敌人的疯狂〜 відбити шалену атаку (шалений наступ) противника;〜性战略武器 стратегічна наступальна зброя.
进贡 jingong принести данину; з’явитися з даниною.
进航 jinhang їхати (пливти) на кораблі.
进洪间 jinhongzha водозабірний шлюз.
进化 jinhua еволюція.〜过矛呈 еволюційний процес.
进化论 jinhuaiCin < 生物 > еволюціонізм; еволюційна теорія; теорія еволюції.
进化论者 jinhualunzhe еволюціоніст книжк.
进货 jinhuo закупівля (заготівля) товарів.
进击jinji —进攻.
进见jinji^i —»•晋谒jiny会.
进军jlnjiin. 1)—>进兵.〜西南похід на південний захід;乘胜〜перембжне повстання; із перемогою йти вперед. 2)(向 某一目标前进）[виступити в] похід; наступ. 向大自然〜наступ на природу;向困难〜йти вперед назустріч труднощам;胜利〜 переможний хід (наступ);向生产的深度与 广度〜вести наступ на виробництво з усіх боків.
进 口 jink6u 1)(船只驶进港口）входити в порт. 2) (外国货运进来)імпорт; ввіз.〜贸易імпортна торгівля;〜限额ліміт імпорту;限制奢侈品〜 ввести обмеження на імпорт (на ввіз) предметів розкоші; ~ 许可证 імпортна ліцензія; увізний дозвіл;〜物品 предмети ввозу (імпорту). 3) (АР) вхід.
进 І□货 jink6uhu6 імпортний (увізний) товар.
进口商 jink6ush5ng імпортер.
进口税 jink6ushui імпортне (ввізне) мито.货物 ~ мито на ввіз; мито на імпортні (ввізні) товари.
进款 jlnkuan <口> прибуток; заробіток.家庭〜 прибуток родини;个人〜особистий заробіток; 一 个月的〜місячний прибуток (заробіток).
进来 jirvlai 1)(到里面来）увійти в що\ зайти в м/о.院子里〜了一个人 у двір увійшла (зайшла) якась людина;请〜，我想跟你谈谈 увійдіть (входьте, зайдіть, заходьте, проходьте), будь ласка, я хочу з вами поговорити. 2)(用在动词后，_示向里）跑~ вбігти;走〜увійт山飞〜приліт含ТИ;搬〜ВНЄСТЇІ що.
进览 jinlan представляти для огляду (прочитання); подавати на розсуд.
进料槽 jinliaocao <冶> завантажувальний жолоб.
进枓机 jinlBoj了 <冶> вштбвхувач.
进料器 jinliaoqi <机> живильник.
进气_ jinqifd〈杉L> впускний (усмоктувальний) клапан.— "
进气管 jinqiguan <机> усмоктувальний патрубок; впускна труба.
进汽 jinqi <技> впуск (пари, газу); впускний.
进前 jinqian рухатися (іти) вперед, просуватися.
进钱 jinqian дохід, прибуток, прихід (грошових сум); виручка; стаття приходу.
jinqii прагнути [уперед].〜精神 цілеспря- мованість; спрямованість; спрямована воля.
ій ЧХ. ^ jinquxln спрямованість; спрямована воля; цілеспрямованість;他没有〜він ні до чого не прагне; у нього немає ніяких прагнень.
进去jirvqu (到里面去）увійти; зайти.大家都可 以〜дбступ відкритий для всіх;你〜看去，我 在这里等你 ви ввійдіть (зайдіть) і подивіться, а я вас тут зачекаю. 2)(用在动词 后表示向里),东西这样多，箱子装不〜стільки речей шухляда не вмістить; стільки речей у шухляду не ВМІСТИТЬСЯ；衣服太瘦 了，他穿不 〜костюм занадто вузький і на нього не налізе;这人固执，好话他也听不〜він упертий, і добрі слова до нього не доходять.
进入 jinm вступити (вступ); увійти (вхід).〜港 口 ввійт“ в гавань;〜战斗 вступити в бій;〜新 的发展阶段 вступити в нову фазу розвитку; 军 Р人〜要塞 війська вступили (увійшли) у фортецю.
进入孔 jinriik6ng〈技〉лаз.
进深 jin-shen глибина [кімнати, двору].有五米 〜в глибину п’ять метрів; глибиною в 5 метрів.
进食 jinshi приймати їжу; їсти що; вживата що.
进士 jinshi "цзинипи" {назва ученого ступеня у феодальному Китаї, що надається після столичних іспитів).
进水口 jinshuTkou водоприймач.
进退 jintui (进矛口退）вперед і назад; просування вперед і відхід 〜自如 нічим не зв’язаний; вільно діяти; чинити (робити), як завгодно; ~ 失据 втратити ґрунт під ногами; втратити опору;弄得〜两难 ускочити в таку халепу, що не знаєш, як і вилізти (бути). 2)(分寸) почуття міри; знати міру, загубити почуття міри;不知〜немає [ніякого] почуття міри; не знати міри.
进退维谷 jintuiweigii ні туди ні сюди; ні назад ні вперед; сидіти на мілині; між двох вогнів; між Сциллою і Харибдою; куди не кинь — усе клин.
进位法 jinw亡ifS <数> нумерація; номерація. Н"* 〜десяткова нумерація (номерація).
进鸡 jinw(i <海> докувйння.
进香 jinxiang <宗> паломництво (паломничати); йти на прощу; прочанство застар.
进І页 jinxiang прибуток; прихід; надходження.
进 4亍 jinxing 1)(从事)вести що (ведення); проводити що (проведення); робити що.〜述 设 вести (проводити) будівництво;有计划地 〜社会主义連设Планомірно здійснювати соціалістичне будівництво;〜思、Ш 改造 прохбдити школу ідеологічного перевиховання (用于 М 自己)проводити ідеологічне перевиховання (用于对另ij 人)；〜 讨论 проводити обговбрення;〜试验 робити досліди (експеримент);〜修理 робити ремонт;〜侵略 чинити агресію; вести (проводити, здійснювати) агресивну політику;〜破坏 вести підривну діяльність; ~ 武装干涉 займатися підривною діяльністю; удатися до збройної інтервенції;〜罪恶活动 здійснити злочинний акт;〜斗争 вести боротьбу;把革命〜到底 довестіі революцію до кінця. 2)(开展）йти; хід;照、常〜йти своїм порядком;整风运动的〜情况рух за
упорядкування стилю роббти;按工作的〜t行 况士看судячи з ходу робіт;工作〜得怎么 样？ як іде роббта? як справи?事惜正在〜中 справа на пішла;前次会议〜得很顺利 попередня нарада пройшла вдало;谈於]是在 友好的气筑中〜переговори йдуть у дружній атмосфері.
进行曲 jlnxhigqCi <音>\1扣111.
进行式 jinxingshi тривала форма дієслова; неозначена форма дієслова.
进行中 jinxingzhong 1) в дорозі; 2) по ходу справи, у процесі проведення.
进学 jinxue 1) досягати успіхів у навчанні; 2) складати вступні іспити; вступати до навчального закладу (на навчання).
进修 jinxiu удосконалитися (удосконалення).〜 f我 і吾 удосконалити володіння російською мовою.
进修班 jinxiiiban курси удосконалення.教师〜 курси удосконалення викладачів.
进言 jinyan <书> висловитися; висловити свою думку (розуміння); дати пораду;大胆〜 вільно (сміло) висловитися (висловити свою думку);向领导进一言 дати керівництву одну пораду; висловити керівництву свою думку.
进一步 jinylbu подальший.〜认识至0... ще глибше розуміти...;提出〜的要求 висунути наступні вимоги;事实〜说明…факти з дедалі більшою переконливістю (із ще більшою переконливістю) говорять про те, що...;农村 社会主义阵地〜巩固ще більше зміцнилася соціалістична позиція в селі.
进益 jinyi <书> успіх; прогрес розм.获得〜 досягти [відомих] успіхів; помічається [помітний] прогрес.
进展 jinzhan зрушення; просунутися (просування); підсунутися; розвиватися (рбзвиток). 各科学领域中的巨夫〜великі зрушення у всіх сферах науки;大有〜значно (далеко) просунулося вперед; намітилося велике зрушення;毫无〜немає ніяких зрушень; не зрушуватися з місця; стояти (залишатися) на місці; ні з місця; на точці замерзання; віз і нині там;使工作有所〜підсунути роббту;〜 神速 бурхливо (швидко) розвиватися;事情 有了〜справа просунулася (посунулася); справа зрушилася з місця;工作〜得很慢 роббта рухається повільно;基本建设工程〜 很快 швидкими темпами йде капітальне будівництво.
дй 占 jinzhan атакувати і зайняти що; узяти (зайняти) із бою що.
进站 jinzhan прибуття (прихід) потяга на станцію.〜道盆 < 铁路> вхіднй стрілка;〜信号 〈铁路 > вхідний сигнал;火车〜了 пбтяг підходить до станції.
进支 jinzhl надходження та витрати, jinzhi просуватися по службі.
Й jin 另见 j'ing.
劲 jin 1)(力气)[фізична] сила;手〜很大 велика сила в руках; дуже сильні руки;用一把〜 напружитися; напружити сили (мускули);全 身没〜слйбкість у всьому тілі;感到浑身足〜 почувати себе повним сил; почувати бадьорість у всьому тілі. 2) 劲头 3)(神情） вигляд. 一股高兴〜儿 радісний вигляд. 4)(兴


408
趣）інтербс.下机有什么що цікавого в шаховій грі! який інтерес грати в шахи!他感 到下棋没〜він не цікавиться шахами; йому нецікаво (нудно) грати в шахи.
劲头jintdu 1) <口> і个劲丨)：他身体好，〜大 він здоровий, і сильний; у нього міцне здоров'я і велика фізична сила. 2)(积极情绪） ентузіазм; підйбм; жар;〜І*足 із великим етнузіазмом (підйомом);学习〜_卜足 із захопленням учитися;舍他那股兴高釆烈的 〜ПОДИВІТЬСЯ, як він сяє і який він натхненний;大家〜都来了 в усіх відразу енергія з’явилася; усі відразу піднеслися духом.
jin.
近 jin 1)(距离短）блюький (близькість); ближній.在〜处 бути поблизу (поблизу); І?巨 离〜的城市ближнє місто;〜距离невелика відстань;离这儿很〜звідси до чого рукою подати;哪条路〜些？ якй дорбга ближча?我 住得很〜я живу дуже близько. 2)(时间近） останній. ~几个月以来 в (за) останні місяці; 〜百年来 протягом останніх ста років; за останні сто років;在最〜的将来 у найближчому майбутньому;今亍期已〜 наблизився день від'їзду. 3)(接近) приблизно (наблизитися); близько; майже; під-.跑〜підбігти; -ПІДПЛИСТИ；习夺〜年 приблизно (майже) десять років;他年〜六 йому під шістдесят; йому близько шістдесяти років;天色已〜黄昏 вечоріє; день вечоріє; наближається вечір;谈判已〜尾声 переговори наближаються (підходять) до кінця 4)(亲密）близький (близькість); ближній.〜亲 близька (ближня) рідня.
近边 jinbian розташований поблизу кордону; прикордонний.
近便jiivbian ->近1).从这条路來更〜一些йти цією дорогою буде ближче.
进程 jincheng ближній (близький) шлях.〜火箭 ракета ближньої дії.
jindai нова епоха. ~会会ІШ 史 історія новбго живопису.
jindaishl нова історія.
近地点 jindidian <天> перигей.
近东 Jindong Ближній Схід; близькосхідний.
近古 jingu середні віки.在〜时期 середньовіччя.
iilTt jinguang для короткозорих (про окуляри).
近海 jinhai прибережна смуга моря.〜і也区 примор'я; приморський район;〜航运 каботажні перевезення;〜航行 каботаж; каботажне плавання.
jinhao останні вісті. .
近乎 jin.hu близько; майже.〜绝望 близький до розпачу; майже у відчаї;这f到事实〜от це вже ближче (наближається) до істини.
近郊 jinjrno передмістя; околиця [міста].住在〜 жити в передмісті (в околиці міста);〜地区 приміський район; околиця міста.
近今 jinjTn нинішній, сучасний.
近况 jinkuang нинішнє становище;我厂的〜 нинішній стан справ на нашому заводі; сіан справ нашого заводу на сьогбдні;他的〜怎
# 	? як тепер у нього йдуть справи? як ідуть справи у нього?你的〜还好吧？ чи все
гаразд у вас? як тепер живеться?
进来 jinMi [у, за] останній час.他〜工作很忙[у] останнім часом він дуже зайнятий;我〜没有 出 П за останній час я нікуди не виїжджав, jinli грунтовний; розумний, раціональний.
近令I; jinlin [близький] сусід.
iilS各 jinlu ближній (близький) шлях; корбткий шлях 走〜йти коротким (близьким) шляхом.
近密 jinmi близький, інтимний; безпосередня близькість, повна довіра та дружба.
近旁 j inpang біля чого -, поруч чого; при кому-чому\ поблизу чого 车站〜біля (поруч, поблизу) станції; при станції.
近前 jinqian наближатися до...; підходити до...
近亲 jinqln близький (ближній) родич; близька (ближня) рідня.
近曰 jinri в (за) останні дні; у (за) ці дні.
近日点 jinridmn <天> перигелій.
近生代 jinshgngdM〈地质> кайноз6йська ера.
近时 jinshi останнім часом; нещодавно.
近世jinshi —近代.
近视 jin’shi 1)(视力弱 \ короткозорість (короткозорий); міопія спец.眼睛〜 страждати короткозорістю;〜得厉害 сильна короткозорість. 2)(眼光浅）короткозорість (короткозорий); недалекоглядність. ~的政策 короткозора (недальновидна) політика.
近视镜 jinshijing окуляри для короткозорих.
近视眼 jin.shiySn 1)(指眼睹）короткозорі очі. 2) (指人）короткоз6рий.她是个〜вона короткозора (короткозора).
近属 jinshii близька рідня; найближчі родичі.
近水楼台 jin shut lou tai знаходитися у вигідних (сприятливих) умовах; мати сприятливі, вигідні умови.
近f以 jinsi майже однаковий; [майже] подібний. 〜的概念 суміжні поняття; ~的数字 прибли- зні цифри;〜计算 наближене обчислення; ~ 的意见 подібні (близькі) погляди; майже (приблизно) однакові погляди.
近{以法 jinsifa〈数〉апроксимація; наближення. 平均〜апроксимація (наближення) у середньому.
近似商 jins丨shang〈数〉наближена частка.
近似值 jins丨zhi <数> наближене значення; наближений рбзмір; наближення; апроксимація.
近卫军j丨nw6ijiin <军> гвардія;〜部队гва- рдійська частина;〜战士 гвардієць;青年〜 молода гвардія.
ІЙРЩ jinwen останні новини (вісті).
近星点 jinxTngdmn〈天>пертстр.
近 Р言 jinyan висловлювати співчуття; співчувати.
近因 jinyln найближча (безпосередня) причина; найближчий (безпосередній) привід.
近月点 jinyu6dian〈天〉периселетій.
近在眼前 jinzaiyanqian під [самим] носом;(以 上用于指空间）рукбю подати; перед носом (用于指时间).
近在咽尺 jin zai zhichT рукою подати; під [самим] носом
近战 jinzhan бій на близькій відстані.
近朱者赤，近湿者黑jin zhu zhe chi, jin mo zhe hei із ким поведешся, від того і наберешся;
біля чого потрешся, того і наберешся, jinzhuang теперішній стан.
近作 jinzuo останній твір.
铃 jin.
岭子 jinzi дружина шурина; дружина брата.
烬 jin.
jin 1) стромовина; швидкий плин; стрімкий; 2)〈地理〉Цзіньшій (ріка у пров. Хубей).
泥损 jinyun накочуватися (про хвилі).
草jin
jin 1) артраксон (трав'яниста рослина); 2) старанна, віддана {про людину); щирий, задушевний.
І 	jin 另见 qTn.
浸 jin мочити що (замочування);(用开水浸） заварювати що (заварка, заварювання).〜麻 замочувати льон;〜皮革 вимочувати шкіри; 〜衣服мочити білизну;放在水里〜намочііти у воді;墙基被水〜坏 了 нижня частина стіни намокла і постраждала від води.
浸沉 jinchen зануритися в що (занурення); віддатися чому.
浸出物 jinchuwu екстрактивні речовини, екстракт, витяжка; ексудат.
浸膏 jingao <药> [лікарський] екстракт; витяжка.
浸剂 jinji <药> настій.
浸假 jinjm поступово, помалу.
浸浸 jinjin поступово, потроху, крок за кроком. jinlT хрещення.
浸礼会 jinllhui баптизм, баптистська церква. 浸泡jinpSo —浸.
jinqu екстракція; луження.
'浸染 jinran зазнати впливу; підпасти під вплив.
浸润 jinrim 1)(渐渐渗入）інфільтрація книжк.', просочування (просочуватися). 2) <理>
змочування (змочувати що 3) < 医 >
інфільтрація (інфільтрувати що， инфільтрування).〜空洞性结核 інфільтра- тивно-кавернозний туберкульоз.
浸润物 jinriinwii інфільтрат.
浸湿 jinshi замочити що (замочка); мочити що (замочування).把鞋子〜了 замочити туфлі; 用水把抹布〜намочити (змочити) ганчірку водою;货物让水〜了 товйр, підмочений водою.
浸透 jintou вимочити що; просочити що (просочування). 用酒精〜проспиртувати що; промочити (дати просочитися) спиртом 小褂 儿让汗水〜了 сорбчка промокла від поту; сорочка просочилася потом.
浸种 jinzh6ng <农> замочування (намочування) насіння.
浸溃 jinzi насичування (просочити що); замочка (замочити що)\ настоювання; занурення. 放在石灰水里〜замочйти у вапняному розчині;用杂酷油〜насичування креозотом.
^ГТл
曰 jin.
晋级 jinji [одержати] підвищення по службі; підвищитися в розряді (у ранзі); просунутися по службі.
晋见jinji^n —>晋谒.


409
晋升 jinsh6ng [дати] підвищення по службі.
晋谒 jinye 1) <书> (邦会）нанести візит кому;
(访 Й ) відвідати що. 2)(觐,见）б}ди на аудіє нції в кого.、одержати аудіє нцію в кого.
烬 jin.
^ jin 1) повністю згоряти, догоряти; 2) попіл, зола; головешка; 3) наслідки (лиха).
悔余 jinyu 1) зола, попіл; 2) руїни; наслідки (нещастя).
赆Гт.
贩 jin 1) прощальний подарунок; 2) подавати,підносити.
赐仪 jinyi прощальний подарунок (тому, хто від’їжджає).
措 jin.
搢 jin 1) засовувати, затикати, носити за поясом; 2) коливати, трясти.
鈐А
Щ jin —> qfn.
靳Ут.
斬 jin 1) соромити, паплюжити; ганьбити; 2) скупитися; ревниво берегти; скупий; 3) маргінал.
靳惜 jinx! оберігати, ревниво берегти.
^jin 另见 jTn.
禁 jin 1)—> 禁止.〜鸦片 заборонити паління опіуму;〜赌 заборонити азартні ігри;严〜 [накласти] сувору заборону; повна заборона; 解〜зніти заборону (заборона);在被〜之列 бути під забороною. 2)(不允许的事项） заборона.犯〜порошити заборону.
禁闭 jinbi посадити кого в карцер; посадити кого під арешт (під стражу).
禁闭室j丨nbish'i (单人禁闭室）гауптвахта; карцер.
禁地 jindi заборонене місце.
禁赌 jindii заборона на азартні ігри.
禁伐区 jinfdqii <林> заповідник, заказник.
禁封 jinfeng опечатувати.
禁铜 jhigii 1)(监禁）трим&ти кого у в'язниці; тримати кого під арештом (взаперті, під замком). 2)(束缚）закувати що, книжк., застар.
禁忌 jinji 1)(忌讳）табу невідм” с.\ заборона. 无所〜немає нічбго забороненого (святого). 2) <医> протипоказання.某堅药剂对风湿病 患者是应〜的 деякі ліки протипоказані для ревматика.
禁忌症 j'inj丨zh6ng <医> протипоказання.
禁架 jinji螽 1) заклинати, зачарувати; замовляння, заклинання, заговір; 2) мистецтво заклинання, чаклунство, магія
禁绝 jinjue викорінити що (викорінювання); заборонити що (заборона).〜贪污 викорінити казнокрадство і хабарництво.
禁军 jinjun лейб-гвардія ж.\ особиста охорона монарха.
禁口 jink6u закрити рот; мовчати, промовчати.
禁例 jinli заборонні правила.
禁令 jinling заборонний закон; наказ про заборону; заборона.
jinluan особисто кому; одним дозволено (дозволене); заборонене для інших (для всіх
інших).视为〜дивитися на когось як на щось особисто йому одному належне; розглядати що як щось заборонене для інших (для всіх інших).
禁区jinqG 1)(禁Lh狩猎、捕鱼、伐木的地区） заповідник; заказник; резерват. 2)(禁止通过 的地区）заборонна зона; заборонене місце. 向电业“〜”进军зробііти похід на "заборонену зону" у техніку електропередачі; 用耳部〜深刺的办法治愈聋哑病人 глибоким голковколюванням у забороненій зоні вуха виліковувати глухонімих.
jinshe стримувати язика, тримати язик за зубами.
禁书 jinshu заборонені (нелегальні) книги; нелегальщина розм., застар.; книги, що знаходяться під забороною.
禁条 jintidoTa6 夕.
^ Ш jinye заборона на нічне пересування; комендантська година.
禁渔区 jinyiiqu рибний заповідник (заказник).
禁欲主义 jiny(izhtiyl аскетизм.
禁欲主义者 jinyCizhiiyizhS аскет.
ШШ j inyuan імператорський сад.
禁运 jinyun ембарго невідм.〜政策 політика ембарго;〜黄金出境 ембарго на вивіз золота; 头行〜накласти (здійснювати) ембарго;解除 〜зн^ти ембарго.
禁止 jinzh! заборонити що, із неознач. (заборона); 〜病人吸烟 заборонити хворому курити (палити); 〜吸烟 курити (палити)забороняється; не курити(не палити); 〜入内 вхід заборонений; дбступ закритий; 〜发言 позбавити слова;〜输人[наюйсти] ембарго на ввіз;全面〜和彻底销毁核武器 повна заборона і повне знищення ядерної зброї;车马〜通行 пройд закритий.
禁制 jinzhi заборона, заборонений.
禁制品 jinzhipln предмети, заборонені до виробництва; предмети, виробництво яких заборонено законом.
禁子 jin.zi тюремник.
jinzu тюремник, тюремний сторож.
禁阻 jinzii не пропускати. •
參晋jin.
结绅 jinshen <书> сановні (сановиті) особи; сановники мн.
觐 j'm.
舰见 jinjian <书> одержати аудіє нцію в кого; бути на аудіє нції в кого.
馑 jin另见qm.
馑 jin —>•仅 jln (лише, ледь-ледь).
瑾 j'm.
Щ jin 1) мазати, замазувати (глиною); 2) доріжка уздовж канави.
垤涂 jintu 1) замазувати {напр. щілини); 2) глина, замазка.
噤Гт.
噤 口 jink6u мовчати (мовчання).不言〜набрати води в рот.
噤 口 风 jinkduf^ng <Ш.> афазія.
jin ruo hanchan не сміти рота відкрити (розкрити); не сміти і пискнути; не СМІТИ і
слова вимовити.
"禁战 jinzhan тремтіти (напр. від холоду); озноб, тремтіння.
Щ -
土 Jing.
Ж jing русло ріки.
、'& jing.
径消不分 jlngweibufen не розбиратися, плутатися; не відрізняти білого від чорного.
经沼分明 jing wei fenming [є] велика різниця; збвсім різні речі; явно не те саме.
京j
京 jing столиця.
京白 jTngbai столичний говір, пекінська усна мова.
京城 jlngcheng столиця; столичне місто.
京都 jTngdil столиця.
京果 jTnggud пекінські фрукти.
京胡 jlnghu "цзинху" {один із видів китайських музичних інструментів); китайська скрипка.
京花 jTngtiuS півонія.
京幾 jlngjl < 书 > столиця з її околицями; столиця і прилеглі до неї райони.
京居lj jTngju бейцзинська опера; бейцзинська музична драма.现代〜сучасна бейцзинська опера; бейцзинська опера на сучасну тему.
京里 jTngli у столиці, у Пекіні; столичний.
京腔 jlngqiang бейцзинська вимова; бейцзи- нський акцент, говорити з бейцзинським акцентом.
京丘 jlngqiu горбок на братській могилі; братська могила.
京师 jTngshT <书> столиця.
京戏 jlngxi пекінська музична драма.
京і吾 jTngyfi пекінський діалект.
京中 jlngzhong у столиці, у Пекіні; столичний.
Ж 族 jlngzu "цзин" (одна з національних меншин Китаю).
^ jing.
莲 jing 1) <植> стеблб ч.主~ головнб (основне) стебло;胚〜зародкове стебло. 2) <量词，书 >：数〜白发 пасмо (декілька) сивих волосин 数〜小草 декілька стеблин трави.
莲秆 jTnggSn стебло.
茎皮jTngpi <植>1«^含.
莲咽神经 jTngyanshSnjTng <Ш> язикоглотковий нерв.
莲叶 jTngyd <植> бадилля.
^ jing.
经1 jing 1)—经度•东〜100 度 12 分 100 г^дусів
12 	хвилин східної довготи. 2)—> 经营 3)(经 典)канон.佛〜буддійський канон;念〜 читати молитву.
经2 jing ->经过1).久〜考验的革命战士 випробуваний революційний боєць;〜他— і兑我知道 дізнався про це лише після того, як він сказав;这是〜谁手办的？ це через кого (через чиє посередництво) зроблено?
jlngbi аменорея; аменія; метастаз; мета- стазія.
经不起 jTng’buqT —> 禁不起 jTrrbuqT jlngchan моління за упокій душі.
经常 jlngchang 1) (•一贯）постійний (постійність,


410
сталість); регулярний (регулярність);(曰常） повсякденний (повсякденність);(平常，ЗМ常) звичайний (звичайність, буденність).企Мк的 〜收入 регулярний прибуток підприє мства; 资本І义国家的〜失业现象хронічне (постійне) безробіття в капіталістичних країнах; fe拉〜联系 підтримувати постійний (регулярний) зв'язок;在资本主义国家里，经 济危机足〜的现象у капіталістичних країнах економічна криза — це звичайне (повсякденне) явище. 2)(常常）постійно; завжди; часто; звичайно; регулярно;〜交敬 意见 часто (частіше) обмінюватися думками; 〜带在身边 постійно (завжди) тримати при собі;要〜做早操 треба регулярно (систематично) займатися ранковою зарядкою;我晚上〜在家 по вечорах я звичайно (постійно, завжди) удома.
经常费 jTngcMngfdi поточні витрати.
经穿 jTngchu§n —禁穿 jTnchu5n.
经幢 jlngchuang стела [/з написами релігійного змісту].
经带 jTngdai менструальні виділення, місячні.
经得起jlng-deqT ->禁得住
经德 jTngdd моральні підвалини.
经典jTngdian І)(传统的权威性著作）класика збірн.当作〜сприймати як священне писання. 2)(宗教的经典著作）канон. 3)(有 权威性的）класичний.〜著作 кл&ика збірн.., класична праця; класичний твір;马恩歹У斯经 典著作 класичні твори Маркса-Енгельса- -Леніна-Сталіна;〜作家 класик.
经度 jlngdu <地理 > [географічна] довгота; градус довготи.天文〜астрономічна довгота.
经费 jlngfei витрати мн.\ [грошові] засоби; асигнування (指拨款）•日常〜поточні витрати;生产〜виробничі витрати;教育〜 асигнування на освіту;拨给〜асигнувати (відпустити) засоби на що\ 这耍一笔不小的 〜на це будуть потрібні чималі витрати (засоби).
经风雨，见世面 jing fengyii, jian shimian йти назустріч бурям, йти в життя; пройти через бурі і побачити життя.
jlnggou будувати, споруджувати, займатися будівництвом; спорудження, будівництво.
经管 jlngguSn розпоряджатися чим (розпорядження); завідувати чим (завідування); відати чим (відання).〜行政Ф 务 завідувати (відати) адміністративними справами;〜钱款 завідувати (розпоряджатися) грошима;由办 公室〜знаходитися (бути) у віданні канцелярії;无人〜нікому було цим відати;家 务由母亲〜домашнім господарством відає мати; домашнє господарство веде мати.
经管人 jlnguanren особа, що цим відає.文件应 由〜签字盖章 на документі повинний бути підпис і печатка особи, що цим відає.
经过 jTnggu6 І)(通过）пройти що; через що\ за посередництвом чого; шляхом чого; за допомогою чого; у результаті чого.〜热ІШ工 пройти [через] гарячу обробку; шляхом (у результаті) гарячої обробки;〜膜疗 пройти курс лікування; ~ W'Ж5м пройти через важкі випрббування; випробуваний;〜政冶 思想教宵提高阶级觉悟за допомогою
(шляхом) ідейно-політичного виховання підвищити класову свідомість;〜七年苦战 сім років пройшло в напруженій боротьбі;〜 二万五千里长征 зробити Великий похід у 25 тисяч чи;在草案〜讨论之后після того, як проект був обговорений; після обговбрення проекту 草案〜十详细讨论пробкт був детально обговорений;从北京坐火车到广州 要〜武汉，不〜上海на (в) Гуанчжоу потяг йде через Ухань, минаючи Пекін і Шанхай;水〜 渠道流入田间 чбрез канапи вода проходить (потрапляє) на поля;问题〜谈判得到了解决 питання було вирішене шляхом (за допомогою) переговорів;不〜斗争就不能成 功 без боротьби не буде (не було б) і перембги; 4国革命〜长期艰苦的斗争，才取 Щ- Ш 萍У китайська революція увінчалася перемогою в результаті тривалої і важкої боротьби;〜劳刼‘炼，青4们迅速成氏起来 завдяки загартуванню в праці молодь швидко виросла;〜两昼疼战斗就结束了 через дві доби бій припинився; пройшло дві доби, і бій припинився;任何新全事物的成 长都是〜艰难曲折的-道路的усб нове розвивається звивистими > і важкими шляхами. 2)(经历过程）істбрія; хід.自己一 生的〜істбрія свого життя;报告建厂~ розповісти, як будувався завод; викласти історію, всього заводу; як будувався; ijf 一УІ"
-战斗的〜розповіси^，як бійці воювали з ворогами;把事情的〜告诉大家рсшіовісти як було (відбувалося); повідбмити всім хід подій; 一说这一个时期的〜情形 розповісти, як і що було за цей час.
经合 jTnghd економічне співробітництво.
经互会 JTnghuhui РЕВ; Рада економічної взаємодопомоги.
经籍 jfngji <书> І)(经书）клйсика конфу- ціанського навчання. 2) ( '/£ Ш Ш 45 )
література.
经济地理[学]jlngjidil! [xue] господарський розрахунок, госпрозрахунок.
经济恐慌 jlngjik6nghuang економічна криза.
经纪 jTngj'i І)(筹划表测组）вести що (ведення); управляти чим (керування).小本〜завбсти (вести) маленьку справу (підприє мство). 2) ~*■经纪人І).
经纪钱 jTngjiqidn комісійні.
经纪人jTngj'irSn І)(撮合买卖的人）посередник; комісіонер. 2)(交易所中的经纪人）маклер.
经济 jTngji I) <经> економіка; господарство.社 会主义〜соціалістична економіка; соціалістичне господарство; економіка; соціалізму 国民〜народне господарство;工业〜 економіка промисловості;自然〜натуральне господарство;〜范畴 економічні категорії;〜 管理体制 господарсько-управлінська система;〜部门 господарська частина;〜工作 人员 господарник;〜基础 економічний базис; 〜独立 економічна незалежність;〜封锁 економічна блокада;〜危机 економічна криза; 〜失调 диспропорція в економіці;〜年度 господарський рік;〜核算 госпрозрахунок; господарський розрахунок; 〜公开 Господарство ведеться відкрито К： демократія в економічній галузі;国家的〜生 活 господарське життя краши;〜地理学 економічна географія;〜Ж $ економічне процвітання;〜飞跃发展 стрімкий рбзвиток
економіки. 2)(对国民经济有利害的)：〜作物 промислбва (технічна) культура 〜林木 цінні дерева. 3)(个人用度）матеріальний.〜衍况 матеріальне становище;〜困难 матеріальні труднощі;〜宽裕的 матеріально забезпечений; 在〜方面 щодо матеріального забезпечення. 4)(节社)ощадливий; ощадливість; економічний; господарський; (хазяйновитість); 用最〜的办法 найощадливішим (економним) способом 不 〜неекономний; безгосподарний;力求〜 якомога економніше;成批制造ДІ为轻便、〜 的小钻机 серійне виробництво невеликих бурових машин із легкою вагою і низькою собівартістю.
经济部 jTngjibu міністерство економіки.
经济林 jmgjilin〈林〉промисловий (технічний) ліс.
经济学jTngjixud <经> еконбміка,政治〜 політична економія;〜博士 доктор економічних наук.
经济学家 jlngjixuejia економіст.
经济主义 jTngjizhiiyi економізм. 经济主义者 jTngjizhtiy 丨 zhg економіст.
经绞 jTngjiao повіситися, вдавитися.
经久 jTngjiii l)(时间长）тривалий; довгий; довготривалий час.〜不息的棠声 тривалі аплодисменти; довгі, безугавні аплодисменти. 2)(耐久）довговічний (довговічність);〜而、；[用[довговічний] міцний; немає зносу чому; не знати зносу.
经绝期 jTngjudqT〈生理〉клімакс; клімактерій; клімактеричний період; менопауза.
经理jTngK І)->经管.2)(企业负责人） директор; завідувач;企业〜директор під- приє"мства;旅馆〜керуючий (завідуючий) готелями (готелем).
经理人 jlnglTren директор, керівник.
经历 jTngli І)(亲身体验过）випробувати що (випрббування); пережити що\ перенести що. 〜艰难困苦 випробувати (пережити, перенести, через) труднощі і незгоди;〜过许 多变迁перетерпіти багато змін;〜不同的发 展阶段 пройти [через] різні фази розвитку; 回忆近几年来所〜的琪згадати події, пережиті за останні роки;国家〜了 几次革命 краша пережила декілька революцій;我^(门正 〜着一个伟大的时代 ми живемо в (переживаємо) велику епоху. 2)(经历之琪） пережите.生活〜життє вий шлях; пережите; 十年的〜події, які відбулися з ким за десять років;—生的〜біог^фія;以往的〜минуле; історія з життя людини;这些人的〜不—样 ці люди були різні; долі цих людей були неоднакові;这几年的〜一时也谈不完все пережите за ці роки відразу не перекажеш.
经论 jTngliin <书> [великий] державний розум. 满腹〜м^ти розум державної людини; проявити державний розум;大展〜показати здібності (таланти) політика.
会全络 jlngluo "цзинло" {термін, уживаний у китайській медицині, означає головні канали, по яких циркулюють життєва сила, кров і живильні речовини і які дозволяють усьому тілу людини функціонувати як єдине органічне ціле).


411
经冃 jlngmu І) впадати в бчі; 2) бачити своїми очима.
经勾:累月 jlngnianl6iyue дбвгий (тривалий) час; протягом тривалого часу; тягнеться (триває) уже багато років.
经期 jTngqf〈生理> менструальний період.
经会少 jlngsha <纺> оснбва; основна; пряжа; пріка-основа.
® jlngshang вести торгівлю; торгувати; займатися комерцією (торгівлею).
经生 jTngsh^ng І) знавець канону; 2) видатний (великий) вчений, людина великої ерудиції.
经时 jlngshi І) з часом, через деякий час; 2) час менструацій.
经始 jmgshi 1) починати, намічати та починати; 2) початок.
经手 jmgsh6u відати чим; пройти через руки.这 事由谁〜хто ціє ю [справою] відає? 一切由 我亲自〜усб я роблю сам; усе проходить через мої руки; усім цим відаю я особисто.
经手的 jTngsh6ude 1) посередник, маклер, від' купник; 2) керівник.
经手人 jlngshouren особа, що відає ціє ю справою; особа, відповідальна за цю справу;(中 间人）посередник.
经受jTngsh6u 禁受jTnsh6u.〜锻炼和考验 пройти загартування і випробування;〜住严 峻的考验 витримати сувбре випробування.
经售 jTngshdu продаж (продати що).邮局~^刊 на пошті продаються газети і журнали;把货 交由经人〜здйти товар на комісію комісіонеру;本书由新华书店〜прйво на продаж книги передано книгарні Синьхуа.
经 ІЩ jlngtong непорушний, незмінний; непорушне; вічність; непорушність.
经痛 jTngt6ng <医> меноралгія.
经纬仪j了ngwSiyi <技> теодоліт.万能〜 універсальний теодоліт. 罗盘〜 теодоліт-бусоль ч.
经文 jTngwen 1) (священне) писання; канони; 2) текст канону, основний текст.
经线 jTngxm 1) <纺> оснбва. 2)〈地理> меридіан.
经销j 了ngxiSo —经售.
经销店 jmgxmodmn контрагентство [по збуту].
经七4 jlngxln бути уважним; поставитися з увагою.设刁<〜крайня неуважність; крайня
неуважність; бути неуважним; неуважність.
经星 jTngxTng <天> 1) нерухбма зірка; 2) Юпітер.
经血 jlngxue〈医〉регули мн.; менструація; місячні прост.\ кровоочищення застар.
经验 jTngyAn 1)(知识）дбсвід; емпірія книжк. 生活〜житт^ вий дбсвід;缺乏生活~ житейськи (життє во) недосвідчений;斗争〜 дбсвід боротьби;正、反两方而的〜позитивний і негативний дбсвід;无产阶级专政的 历史〜історгічний дбсвід диктатури пролетаріату;感觉〜 < 哲 > почуттє вий дбсвід;交流〜обмінятися (ділитися) досвідом;积累〜нагромадити дбсвід;〜丰富 багатий досвідом; великодосвідчений; спокушений [досвідом];〜不句多 немає достатнього досвіду; малодосвідчений;没有. 〜 немйє досвіду; недосвідченість; недосвідчений;根据〜по досвіді; на підставі досвіду; заснований на досвіді. 2)—经ffj 3).
亲；Й 〜到 випробувати (спробувати) на власному досвіді (на власній спині);这个他 都已见过，〜过多次了 усб це він уже не раз бйчив і випробував.
经验论 jfngyAnKm〈哲〉шпірюм. 经验论者 jTngyanl(mzh6 емпірик. 经验批判主义jTngyAn plpanzhuyi <哲> емпіріокритицизм. 经验主义 jlngy^izhtiyi <哲> емпіріізм，〜的研 究方法 емпіричний метод дослідження;〜的 结论 емпіричний висновок. 经验主义者 j 了ngy》nzhtiy'izh6 емпірик. 经意jTngyi —经心.
经营 jlngying 1)(筹划管理）вести що (ведення); займатися чим (заняття); господарювати (господарювання).〜农业 займатися сільським господарством;集体〜колективне ведення господарства;合资〜на пайових (акціонерних) засадах;〜方式 методи господарювання;多种〜的方针 курс на розвиток багатогалузевого господарства;许 多企业的〜管理有了改进поліпшилися експлуатація і керування багатьма підприємствами;〜这_大的事业要有经验 необхідний дбсвід, щоб вести таку велику справу. 2)(泛指计划、组织)вгітратити працю, 煞费〜чимало довелося витратити праці.
经用 jlngyong практичний; ноский; добротний; придатний.
经由 jfngy6u через що; по чому.〜京沪 线到 济南 Ьсати в Цинан по Бейцзин- шанхайській залізниці;〜海道运送 відправляти морем 〜夕卜 交途径 дипломатичним шляхом; через дипломатичні канали;我是〜天津到北京的я їхав у Бейцзин через Тяньцзинь.
经院式 jTngyuanshi схоластичний. 经院哲学 jTngyuAn zhexue〈哲> схоластика.
经征官 jlngzhengguan збирач податків.
经传 jlngzhuan класична праця; класика збірн. 说法不见〜необгрунтоване класикою тлумачення; необгрунтоване в класичному стилі тлумачення;名不见〜бути відомим; бути популярним.
经租 jlngzu проводити орендні операції; стягувати орендну плату.
荆 jTng.
荆艾 jlng'ai терник та полинь; дика рослинність; зарості.
荆扉 jlngfei убогий будиночок; бідне житло.
ffl棘 jlngji колючий чагарник; тернистий кущ. 〜丛生的山岭 горй，покрита (заросла) колючим чагарником.
荆棘载途 jTngji zai tu тернистий шлях; багато тернів на шляху.
荆门 jTngmdn жалюгідна халупа.
荆三棱 j了ngs如ISng <植> очербт морський.
荆树 jTngshCi терник.
荆桃 jlngtao 1) вишня; 2) <植> черемшина дрібнопильчата.
荆条 jlngtiao лозини тернику (терну).
荆子 jlngzi терен {плоди).
惊 jlng.
惊jTng 1)—惊恐；惊慌.〜悉...不幸逝世бути приголомшеним, дізнавшись (почувши) про передчасну смерть кого; бути враженим
звісткою про смерть кого; 2)—> 惊动• 3)(骤 马狂跑）понест丄
惊诧jTngch》<书> -> 惊异;惊奇.人人〜不置усі не могли отямитися від здивування; усі були самі не свої від здивування; І也的突※出威使 大家〜不置 йогб раптова поява усіх неабияк здивувала; усі були вкрай здивовані його раптовою появою.
到 jlngdao впасти з переляку; перелякатися до смерті.
惊动 jlngdong (惊扰)тривожити що; турбувати що;(使吃ЇЙ) стривожити що; налякати що, рот.\ (使震惊〕здивувати що; приголомшити що.不便为这点小事〜人незручно турбувати (тривожити) людей через такі дрібниці;病人睡了，别〜他 хвбрий спить, не треба його тривожити (турбувати);夜里发生 了一件〜全^•的事情 серед ночі відбулася подія, що стривожила (сполохала) все село.
ШЙ jTng，e <书> розгубитися; приголбмшений. 事出意外，使她十分〜від несподіванки вона прбсто розгубилася. •
ШД jlngfeng лютий (ураганний) вітер.
惊丐之鸟 jlnggongzhlniao лякана ворбна куща боїться; ляканий.
惊骇 j了ngMi <^f$> —惊恐.〜万分 у страшній паніці; у смертельному (невимовному) страху; кого охопив жах; охоплений панічним страхом (жахом).
惊汗 jlnghan кинуло в піт від переляку.
ШШ jlnghuang паніка; переполох; сум,яття; замішання; крайня розгубленість; острах^., розм. (сторопіти, оторопілий).弓І 起〜 зчинити (викликати) паніку (сум,яття, переполох);不要〜не можна впадати в паніку;〜而逃 бігти в паніці;〜的眼光 оторо- пілий погляд;敌人〜起来 почалася (піднялася) загальна паніка серед ворогів; почався (піднявся) переполох серед ворогів; вороги були в паніці; ворогів охопила паніка; вороги були охоплені панікою; вороги прийшли в сум’яття (у замішання).
惊慌失措 jTnghuSng shlcuo бути в паніці і розгубленості; розгубитися від страху (від переляку і хвилювання); впадати в паніку; прийти в сум,яття (у замішання); кого взяв острах; на кого найшов острах.
惊惶jTnghuSng —惊慌.
惊悸 jlngji <书> серце заколотилося [від переляку]; тріпотіти від переляку; тремтіти зі страху.
惊惊怍怍 jlngjlhgzu6zud наляканий; налякатися.
惊厥 jTngju6 <医> конвульсія.
惊恐 j了ngk6ng страх; ляк.〜失色[від страху] змінитися (перемінитися) в обличчі;〜万状 у великому страху; у страшній паніці;打得敌 人〜万状 навести паніку на ворога.—
惊怕 jTngpa злякатися; боятися.
惊奇 jTngqi дивувйтися (подив);(很惊奇） здивування; уражатися; диву даватися;用〜 的目艮光看着 дивитися на що здивбваними очима (із подивом); -дивитися на що здивовано;使我〜的是…мене дивує (уражає) те, що...; до мбго подиву...; гідно подиву те, що...; треба дивуватися (вражатися) тому, ЩО...；又、j■你的耐心我感到〜дивлюся твоєму терпінню;这没有什么可以〜的дивувйтися тут нема чому; немає в цьому нічого надзвичайного.


412
惊扰 jTngrao—惊动•目相〜[даремно] налякати одне одного!
惊人 jTgr^ri (使人惊界的)дивовижний; разючий (разючість);(使人的）приголомшливий; приголомшуючий.〜的成就 дивовижні (разючі) досягнення (успіхи);〜的才能 надзвичайний талант; 〜的 Ф {牛 приголомшливі події; приголомшливий випадок;〜的消息 приголомшуюча новина; приголомшуюча звістка;〜的事实 разючий факт;以〜的速度 із разючою (дивною) швидкістю;收获量大得〜на диво (разюче) висбка врожайність.
'陵叹 jlngtan захоплюватися чим (захоплення); дивуватися (здивування); ойкати від захоплення (від захвату).使人深为〜 привести кого в захоплення (у здивування); 成就之大，令人〜захоплюватися великими досягненнями;他〜道：“美极了！” "ох, яка краса (ой, як красиво)!" — з захватом (із захопленням) сказав він.
惊叹号 jTngt》nh》o <语> знак оклику.
惊涛骇浪 jing tao hai lang 1)(大风浪）бурхливі хвилі; дев^ий вал. 2)(险恶的环境或遭遇） халепа, небезпечне (страшне) становище; (人动荡)великі потрясіння; перетурбаціїл/н. 阶级斗争的〜великі потрясіння (пере- турбації) у класовій боротьбі;他经历过多少 &的〜він побував не раз у страшних ситуціях; він не раз потрапляв у страшно небезпечні ситуації; він пережив у житті багато страшного і небезпечного!
惊天动地 jTng tian dong di сколихнути (потрясти) весь світ; приголомшливий; великий.〜的爆文乍声 приголомшливий гуркіт вибуху;〜的事件 приголомшлива подія; подія，що потрясла (сколихнула) весь світ.
惊退 jlngtui відлякати.
惊藤 jlngwu раптово пробудитися; прокинутися.
惊喜 jfngxi несказанно зрадіти.
惊喜交集 jing xT jiao ji кого охопило почуття радості й подиву.
惊吓 jlngxia переляк; страх; лякати кого.受了 不少〜натерпітися страху;孩子受了〜，哭起 来了 дитина заплакала (плаче) від переляку; 2入〜不得 не можна лякати старого.
惊险 jTngxian пригодницький; авантюрний.〜
说 пригодницький (авантюрний) роман; роман із пригодами;〜镜头 пригодницький кадр;〜题相 пригодницький роман
惊险片 jlngxianpian < 影 > пригодницький фільм.
Ш уі1ч ^ Ш jlngxlndiaodan перелякатися; душа увійшла в п’яти, переляканий.
惊 <11、动魄 jing xln dong po приголомшливий; душу захоплюючий; хвилюючий;(骇人的） моторошний.〜的场 приголомшливе (моторошне) видовище;〜的战斗场面 приголомшливі картини бою.
惊醒 jTngxTng 1)(受惊而醒来）прокинутися від чого розбудити (пробудження).我突然从梦 中〜я раптом прокинувся (розбудив від сну).
2)(使醒来）розбудити кого; пробудити кого (пробудження),吵丨同声把人丨门众梦中〜了 шум і ґвалт розбудили усіх людей.
惊醒 jTng’xing (容易醒来)сторожкий сон; спати сторожко,他睡觉很〜у нього сторожкий сон;
він спить сторожко;夜里睡觉〜些！ будьте сторожкими в ночі під час сну!
惊讶jTng^i惊异；惊奇.这事使我感到很〜я [був] дуже здивований (вражений, приголомшений) ціє ю обставиною; мене ця ситуація дуже здивувала (уразила, приголомшила, здивувала).
惊疑 jlngyi дивуватися; бути приголомшеним; здивований; зі здивуванням.
*原异 jTngyi вражатися; дивуватися (здивування; подив).使人十分〜вразити (здивувати) людей; сильно (украй) здивувати людей;这 一点使我特别感到〜от це особливо мене вражає (дивує).
惊蛰 jlngzhe "пробудження після зимової сплячки" (один із 24 сезонів місячного календаря, із 5 — б березня).
惊走 jlngzou тікати з переляку.
旌 jing.
旌表 jlngbiao відзначати знаками пошани (подвиг, заслугу).
旌节花 jTngji6hua <|t> стахіурус ранній.
旌举 jlngjii виявляти, виставляти, висувати (гідних).
旌旗 jlngqi прапори.〜招展 розвіваються прапори.
旌赏 jlngshSng відзначати, хвалити, заохочувати; похвала, заохочення.
旌擢 jlngzhuo 1) відзначати; 2) відзнака, заохочення.
菁 jing.
著葱 jlngcong яскраво-зелений; буйний, пишний {про траву).
普华 jlnghua відбірне, найкраще; квінтесенція.
菁华 jTnghud —精华 jTngjind
菁招 jlngjlng <书> пишний (пишність).
晶 jing.
晶白 jTngbdi кришталево-чистий; прозоро-білий.
晶簇 jTngcCi <T> друза.
晶光 jTngguang гра світла; іскри, блиск.
晶粒 jfngli <矿> кристалик; кристалічне зерно.
晶面 jlngmian < 化 > кристалографічна площина.
晶石 j了ngshi〈矿〉шпат.
晶体 jlngtT кристал; кристалічне (кристальне) тіло.〜光学 <理> кристалічна оптика;〜点陈 <Ш> просторові грати.
晶体管jTngrtguan <电 > (晶体二极营） кристадин;(晶体三级管）транзистор.〜收音 机 транзисторний (напівпровідниковий) приймач; транзистор.
晶形 jTngxing кристалоподібний, кришталевий.
晶学 jTngxu6 кристалографія.
晶堂 jlngying кристальний (кришталевість); кришталевий; прозорий (прозорість).〜的露 Sjc кришталеві краплі роси.
品质 jTngzhi кришталевий.
品状•体 jTngzhuAngtT <Ш> кришталик.
Ш jing.
腈 jing〈化〉нитріл.
Щ 沦 jrnglun 〈化〉поліакрилоннітральне волокно; нітрилон; нітрон.
梗 jing.
ШШ jlngdao короткозерний рис.
梗米 jTngmT короткозерний рис.
睛 jing.
0п jing очне яблуко.
睛 jing <解> криштіпик.
精 jing.
精 jing 1)(经过提炼的）рафінбваний; очищений;(经过挑选的）добірний.〜兵 добірні війська; випробувані бійці;〜铜 рафінована мідь;〜饲料 концентрований корм; концкорм. 2)(提炼出来 G 精华） екстракт ШШ- соєвий екстракт; екстракт сої.
3)—个精良.东西做得真〜річ вироблена (зроблена) чудово. 4)-> 精细；精密.〜打细 收，力争颗粒归仓ретбльно молотити, намагаючись не загубити жодного зернятка.
5)—精明.这会子很〜цей хлопчик кмітливий. 6)—精通.〜于此道 володіти цим (знати це) досконало; з’їсти собаку в цій справі;医理甚~ спеціаліст у медицині.7)— 精怪.老虎〜тигр-пфевертень ч.
精白 jlngbai чистий; добірний.
精兵简政 jing blng jiSn zheng скорочення й зміцнення армії й управлінського апарату; спрбщення військового й адміністративного апарату; бути компактним і оперативним.
精彩 jlngcai ефектний (ефектність); чудбвий; цікавий.〜而演出节目 ефектні (чудові) номери виступів; атракціон (指杂技等);作〜 的表演блискоче виступити;代表作了〜的演 说 делегат виступив із чудовою промовою; 足球队表演得很〜футббльні команди грали ефектно.
精彩夺目 jTngcaidu6mii засліплююче прекрасний; блискучий, засліплюючий; захоплюючий.
精集 jfngcMo〈解〉насінник; яє чко.
精诚 jlngcheng〈书^ щирість.〜团结 дружне єднання/щйре єднання.
精诚所至，金石为开jTngch6ngsu6zhijTnshi- weikai тверда рішучість і воля усе переможуть; перед непохитною волею і каміння розпадеться.
IS 赤条条 jlngchitiaotiao голий, оголений; у чому мати народила.
精虫jTngch6ng 精子.
Ц粹 jlngcui добірний; чистий.
jing da хі suan ретельно розраховувати; ощадливість (розважливий); ощадливо [вести господарство]; скрупульозність [у підрахунках].
精当 jlngdang точний і правильний.
精到 jlngdao ретельно; із усіє ю (з особливою) старанністю.
精度 jTngdCi 精密度.加工〜тбчність обробки.
精纺 jlngfang〈纺〉прядіння.
精纺机 jlngfangjl <机> [прядильний] ватер; прядильна машина; ватермашина.
精干 jfnggan діловий.必耍的~的机构 необхідні компактні й оперативні органи;这人很〜він дуже ділова людина.
精耕细作 jing geng xi zuo ретельна обробка землі (поля).


413
精工 jlnggong ажурна (ювелірна, філігранна) роббта; тонка роббта.
^ ^ jlngguai перевертень ч.; нечиста сила прост.\ застар.\ нечистий дух прост., застар.•’ погань ж., збірн., прост” нечистий прост.
精光 jlngguang дочиста; без залишку.吃得〜 з*їсти усе дочиста (без залишку);烧得〜 згоріти вщент; спалити що начисто
(дочиста);脱得〜роздягтися догола;偷得〜 обкрасти кого до останньої нитки (дочиста); 输得〜програтися до останньої копійки (начисто);票卖得〜усі квитки продані (розпродані);将错误赖得〜відмовлятися від своїх помилок;将钱花得〜витратити свої гроші до останньої копійки; витратити (спустити) усі свої гроші.
精悍jTngMn І)(精明能干）діловий. 2)(文笔犀 利）дотепний (дотепність).文笔〜дотепне слово (перо).
精好 jTnghSo найкращий; тонкий.
М Ф jlnghua усе [саме] цінне; квінтесенція книжк.; сіль землі книжк.(后两个译法指人). 民族的〜цвіт нації;取其〜І其糟粕все цінне (найцінніше, зерно) і відкинути (викинути) лушпайку;马 І 思主义 Й ~ квінтесенція марксизму.
精简 jlngjian спростити що (спрощення); скоротити що (скорочення).〜行政机构 спростити (скоротити) адміністративний апарат;〜冗员 скоротити зайві штати;〜节会勺 режим економії;〜根据〜原贝U за принципом компактності й оперативності;会议应予〜 необхідно скоротити (зменшити) кількість засідань і нарад;讲话写文章都要〜виступи і статті повинні бути лаконічними та чіткими; 文件、报表耍大大〜документи і відомості повинні бути значною мірою скорочені й спрощені.
精洁 jTngj 记 чистий.
精矿 jlngkuang <矿 > концентрати руд.铜〜 мідний концентрат;有色金属〜концентрйти руд кольорових металів.
精为 jlngli енергія; сили мн.充 $市〜пбвний енергії; із надзвичайною енергією; повний бадьорості; бадьорий та енергійний; багато (маса) енергії (сил);旺盛〜кипуча енергія; у розквіті сил; у самому (повному) соку;集中〜 зібратися із силами;以全部〜укласти душу в що\ покласти душу на що; віддати (укласти) усі сили (всю енергію).
精练、jlnglian лаконізм (лаконічний, лаконічність); лапідарність книжк. (лапідарний). 文体〜стиль лаконічний (лапідарний); лаконічний (лапідарний) склад.
精炼 jTngli含n І)(提炼）рафінувати що (рафінування) спец; очистити що (очищення); рафінування.电解〜 < 冶 електролітичне рафінування; рафінування електролізом;化 学〜рафінування хімічним методом; ~石油产 品〜очищення нафтопродуктів. 2)—> 精练.
精‘炼炉 jlnglianlu <ha> осередок; крична піч.
^ Й. jlngli ang прекрасний; чудовий.制作〜的家 具 меблі прекрасної (чудової) роботи.
精灵jTng_Hng~>精怪.
精饱 jlngliu < 化 > ректифікація. ~ 酒精 ректифікований (ректифікатний) спирт.
精•煤 jlngmei збагачене вугілля; вугільний
концентрат.
精美 jlngmei витончений (витонченість); прекрасний; чудовий; вишуканий (вишуканість).〜的菜蔚 вишукане (делікатесне, тонке) блюдо; делікатес.
精密 jlngmi точний (точність); прецизійний спец.; скрупульозний (скрупульозність).的 分析〜скрупульбзний аналіз;铸造〜пре- цизійне (точне) лиття;仪著沒〜прилад високої точності; точний (прецизійний) прилад;〜机 床 прецизійний верстат;键床〜точний розточувальний верстат.
精密度 jlngmidu 〈技> прецизійність спец.; точність.
精妙j 了ngmiAo —精美；精巧.书法〜каліграфічний почерк; каліграфічний лист; писати каліграфічно.
精明 jlngmmg той, хто володіє практичною кмітливістю; тямущий (тямущість); заповзятливий (заповзятливість);为人〜людина заповзятлива; людина, що володіє практичною кмітливістю; людина не промах;办事〜 заповзятливий у роботі; діловитий; діловий.
ШШ jlngnang <Ш> сперматолист; насінний пузир.
精疲力竭 jlngpilijie у цілковитій знемозі; вибитися із сил; без задніх ніг /тросш.видихатися розм.; вимотатися розм.
精辟 jlngpi <书> тонкий (тонкість); влучний (влучність); глибокий (глибина); проникливий (проникливість).〜的分析 тонкий (глибокий) аналіз;〜的见角罕 тонке (влучне) судження; проникливий погляд;对国际问题 的〜的见解 проникливість у міжнародних питаннях;〜地指出 влучно зазначити.
精巧 jlngqiao майстерний (майстерність); тонкий (тонкість).做工〜майстфна (тонка) роббта;钟做得异常〜годинник зроблений з надзвичайною майстерністю; годинник зроблений майстерно (дуже майстерно).
精勤 jlngqin старанний; зосереджений; охай-ний.
精石角 jlngque точний (точність); суворий (суворість). 〜的分Л суворий (чіткий, точний) розпбділ праці;程度〜ступінь точності;做出 〜的 і十зробити точний розрахунок; точно розрахувати.
精确性 jlngquexing точність.
精锐 jfngrui добірний; кращий із кращих.〜部队 добірні війська.
精深 jlngshen глибокий.知识博大〜широкі і глибокі знання.
精神 jTngshSn 另见jTng.shen l)(怠识，心理)дух (духовний); душа (душевний); моральний. 爱国主义〜дух патріотизму; патріотизм;自 我牺牲的〜самовідданість; подвижництво книжк.毫不利己专门利人的'〜дух абсолютної безкорисливості і самовідданого служіння людям;彻底革命的〜послідбвний революційний дух;发扬连续作战的~ розвивати здатність безупинно борбтися; А 的〜世界духбвний світ людини;〜生活 духовне життя; ~Щ|Й духбвний (моральний) вигляд;〜境界 духбвний світ;〜空虚 душевна порожнеча (спустошеність); 〜：Ш：族 "інтелектуальна аристократія";〜枷锁 духовні окови;〜食粮 духовна їжа; їжа для рбзуму (для душі);〜力量：сила духу; сили
душі; душевні сили;〜上的开}!苦 душевний біль;〜匕的满足 моральне задоволення;〜上 的安慰рспрада моршіьна;成为〜负担стйти (лягти) тягарем на серце;重大的〜打击 важкий моральний удар; 有& у душі готовий; бути морально (психологічно) готовим (підготовленим). 2)(主要的东西） дух; сутність.日寸代〜дух часу (епохи);体会 总路线的〜和实质зрозуміти самий дух і сутність генеральної лінії;吃透文件的〜 дібрати зміст матеріалу з політнауки;贯彻会 议〜приводити в життя дух [резолюцій, рішень] з’їзду (збори). 3) <医> психіка 〜衰 弱 психостенія; психічна астенія;〜分裂症 шизофренія;〜变态 психопатія;〜病理学 психопатологія; 〜错舌L божевілля; шаленство.
精t申病 jlngshenbing 〈医〉психічні (душевні) хвороби; психічний розлад; психоз спец.\ психиноз спец.〜患者 душевнохворий; душевнохвора; психічний хворий.
jlngshenbingxue <Ш> психіатрія, jlngshenbingxuejia психіатр.
年中 @ ⑶ jlngshenbingyuan психіатрична лікарня; психіатрична розм.
精神 jlng-shen 另见 jlngshen l)(活力)дух; енергія; сили мн.〜旺盛 душевний підйом; підйом духу;〜饱 Ш бадьорий; повний бадьорості (енергії); занепад духу
(душевних сил);〜振奋地 із великим підйомом; із наснагою;〜百 f咨 з удесятеренною енергією;〜振作 підняти дух; піднестися духом; підбадьоритися; струснутися;拿出全 畐ij〜вклйсти душу в що\ покласти душу на що\ віддати всі сили (всю енергію);他的〜不 济了 душевні сили покинули його. 2)(有生 气）бадьорий (бадьорість, бадьоритися).人 员老了，但还〜людйна хоча й стара, але ще бадьора; уже старий, однак бадьорий духом; 眼;先前那样〜了 в очах уже не було колишньої енергії.
精审 jlngshgn <书> докладний (докладність).〜 的і十戈1J докладний план;文字〜докладно написане (викладено);此文以〜见长ця стаття вирізняється своє ю повнотою і докладністю.
精素 jTngsCi <Ш> спермин.
精髓jTngsuT —精华.
精糖 jlngtang рафінад; рафінований цукор; цукор-рафінад.
精通 jlngtong досконало (прекрасно, добре) володіти чим; досконало (прекрасно, добре) знати що; знаючий.〜马І思主义的理论 опанувати марксистську теорію; ~ 俄语 досконало (прекрасно, добре) володіти російською мовою; досконало (прекрасно, добре) знати російську мову, знавець російської мови;〜业务 досконало (прекрасно, добре) знати свою справу; майстер (знавець) своє ї справи 〜■的 f 家 фахівець високої кваліфікації; висококваліфікований фахівець; 〜技术的人 людина, яка прекрасно знає техніку.
精微 jlngwei тонкий (тонкість).博大〜тонкий і всеосяжний розум;深入*〜вникати в що до тонкостей.
精卫填海 jTngw合і tidn hai 1)(喻报仇）поставити


414
мету [будь-що] помститися. 2)(喻奇斗） завзято (невідступно) домагатися поставленої мети; беззавітно борбтися, незважаючи ні на що.
精自II jTngxi сумлінний (сумлінність), тонкий (тонкість); ретельний (ретельність).办得〜 зробити ретельно;在考虑问题上很〜 сумлінно підходити до вивчення питання;做 工〜тонка робота.
精细胞 jTngxibao〈生物> сперматозбїд.
精心 jlngxln ретельний (старанність).〜设计 проектувати найретельнішим способом (із усіє ю старанністю);〜杰 результат кропіткої праці; шедевр 2)(指文艺І乍品）〜治 疗~ ретельне лікування;'护理病人 ретельний догляд за хворим;〜策划的阴谋 ретбльно підготовлена (задумана) змова.
精选 jlngxuan добірний (добір); ретельно відбирати (вибирати) що\ відбирати що якнайретельніше.
М 学 jlngxue заглиблюватися у вивчення; досконально вивчати.
精盐 jTngyan [виварювальна] очищена сіль.
精液 jlngye < 生理> сперма спец.\ насінна рідина.
精益求精 jlngyiqiujlng безупинно поліпшувати що; [прагнути] зробити що якнайкраще; невпинно домагатися досконалості в чому; невпинно удосконалювати свою майстерність; безперестанне удосконалювання.
精油 jlngyou〈化〉есенція; ефірна олія.
精湛jTngzMn ->精深.〜的表演艺术тонкі (висбка) виконавча майстерність.
精汁 j了ngzhf 1) есенція; 2) <医> жовч.
精制 j了ngzhi обробити (обробка);(化工精制） рафінувати що (рафінування); очистити що (обчищення).
精制品 jTngzhipTn товар прекрасної виробітки.
精致 jlngzhi тонкий (тонкість); митецький; ажурний (ажурність); ювелірний的花纹 тонкий (ажурний) візерунок;〜的雕亥lj тонке (ажурне, ювелірне) різьблення;〜的菜肴 вишукана (тонка) страва; делікатес;雕刻得 异常〜вирізано з ювелірною старанністю;件 件产品都很〜кожен з виробів був майстерно (зроблений).
精专 jlngzhuan старанний; енергійний; старанно; невідступно.
精装 jfngzhu5ng〜[гарна] палітурка;书籍 книги в гарному (багатому) оправленні;布面〜 коленкорове оправлення.
jlngzhuangben розкішне видання.
精壮 jTngzhuang здоровий; міцний.
精子 jlngzi〈生理> сперматозоон; насіння.〜发 生 сперматогенез;〜绍 1 胞 сперматад; сперма- тобласт; нематобласт.
親細.
棘戒 jlngjie триматися насторожено, остерігатися.
jlngjmgyeye проявити старанність і обачність; із старанністю й обачністю (без необачності); ретельно (належно) і обачно;із повною свідомістю відповідальності.〜地工 作 працювати зі старанністю і без необачності (із повною свідомістю
відповідальності); проявити обачність
(обережність) і ретельність у роботі.
棘惧 jTngjii боятися; наляканий.
т jing.
^ jlng 1) бамбуковий гай; 2) бамбуковий арбалет.
細 jlng.
嫁 jlng кит.
餘海 jTngMi море.
棘类 jTnglSi <^>кити.
嫁吞 jlngtiin анексія (анексувати що);
захоплення (захопити що).
餘须 jTngxii <动> китовий вус.
嫁油 jlngyou китовий жир.
鲸鱼 jTngyii кит.
廣 jTng.
Ш jlng олень одноколірний (один з видів великих оленів).
黯 jing.
黯 jTng <^J> землерийки.
黯詢 jlngqu <动> землерийка.
ІШ jlng великий однорогий олень.
井
png.
井 jlng 1)(水井）колодязь.打〜віікопати (вирити) колодязь. 2)(形式象井的）свердловина; колодязь спец.石油〜нафтова свердловина; 钻〜бурбвий колодязь;坑〜 шахтний колодязь.
井拔凉 jlngbaliang свіжа кринична вода.
井场 jTngchang <矿> бурові
井底之蛙 jlng di zhi wa "жаба на дні колодязя"; людина з вузьким кругозором; обмежена людина.
井 Щ jmgfu людина, що сумує за батьківщиною.
井架 jmgjia <矿> шахтний копер; бурова вишка.
井井有条 jTngjmgySutiao є чіткий порядок; є порядок і система [у всім]; із великою (винятковою) акуратністю.
井 口 jTngk6u <矿> гирло свердловини (стовбура). 〜建筑物 надшахтний будинок (споруда).
井栏 jlngldn криничний зруб.
井里 jinglT село, поселення.
井陌 jmgmo вулиця, шлях.
井喷 jlngpen <矿> фонтанування свердловини. 突然k生一次意外〜однй свердловина зненацька зафонтанувала.
井然 jTngrdn <书> у пбвному порадку.秩序〜 [панує] пбвний порядок; налагодженість [у всьому].
井市 jingshi селище, поселення.
井水 jlngshm кринична вода.
井水不犯河水 jTngshuTbCiftnhSshuT кбжний сам по собі; немає ніякого відношення; ніхто нікбму поперек дорбги не стоїть; ніхто нікбму дорогу не перейшов. Р自 4门俩〜я сам по собі, а ти сам по собі; не торкай мене, і я тебе не зачеплю; між нами не може бути ніяких стосунків.
井探 jTngtan 〈矿〉рбзвідка гірськими виробітками.
井田制 jlngtianzhi <史> рабовласницька система землекористування "цзинтянь".
井下气体 jmgxi^qirt <^Ґ> рудниковий газ.
井盐 jTngyan виварювальна сіль, що добувається із соленосних підземних вод.
井鱼 jingyu обмежена людина.
册 Jing.
肼 jing гідразин.
讲 jTng.
讲 jing вовча яма, пастка; рів.
М jlng.
到 jing перерізати горло; обезглавити.
到死 jmgsi 1) зарізатися; покінчити із собою; 2) зарізати, обезглавити.
颈 jTng.
颈 jlng (脖子）шіія;(瓶颈）гбрло; горлечко.
颈部 jfngbii область шиї; шийка.
颈巾 jlngffn кашне, шарф.
颈圈 jingquan хомут, нашийник; намисто.
颈围 jmgwei краватка.
颈项 jlngxiang шия.
颈枕 jlngzhgn〈技> підшипник.
颈椎 jlngzhul шийні хребці.
Й jing.
景 jing —ying.
景 jlng 1) —►景致.冬〜зимбвий пейзаж. 2)(戏 剧、电影中的景物）план спец.全〜загальний план;前〜пербдній план;内〜павільйбн;夕卜〜 натура. 3)(剧本中的段落）картина.幕八〜的 剧本 п’є са в чотирьох діях і восьми картинах.
景福 jingffi велике щастя; вічне благополуччя.
景观jlnggu5n <地理> ландшйфт，山地〜 гірський ландшафт.
景观图 jinggi^ntii план, схема (місцевості).
景况,jTngku^ng〜картина; становище;有了 好转 〜намітився поворот до кращого;小说里反 映了农民生活的〜у романі відображена картина селянського життя.
景慕jTngmfi. <书> —景仰.
景片 jlngpian〈居lj> декораційний щит; фуднус спец.
胃Jingpozu "цзинпо" {одна з національних меншин Китаю).
景气 111 jTngqi пожвавлення; піднесення; розквіт.
景色 jTngsS —»•景致.自然〜картина природи;迷 人的〜чарівний пейзаж; чарівна картина;〜 宜人 мальовничий краєвид (пейзаж).
МШ jingshen різкість [фотозображення].
景泰蓝 jtngtailan клуазонне невідм.\ перего- родчаста емаль; художні вироби з емаллю; емальовані (глазурні) вироби.
景天 jlngtian очиток.
景物 jTngwi —景致.〜秀丽 чудесний краєвид.
景象 jTngxiang картина.太平〜картина мирного життя; картина достатку і добробуту; 一片繁 荣的〜карттіна повного розквіту;热气腾腾的 革命〜вир^є революційне життя;朝气蓬勃 的〜картина кипучого життя;画出美好的未 来 ~ накидати картину прекрасного майбутнього;回忆起童年时的〜згйдувати


415
картини дитинства;城市呈现着一派节曰〜 місто у святковому вбранні).
贵仰 jlngySng шанувати кого (шанування); схилятися перед чим (схиляння).为人民所〜 шанований народом; користуватися повагою нарбду;使人无限〜викликати в кого глибоке захоплення为全世界人民所〜的光辉名字 славне ім’я^ що викликає захоплення (шанування) народів усього світу;〜革命先 烈 шанувати пам'ять (схилятися перед пам'яттю) полеглих революціонерів.
景遇 jlngyi доля.
景致 jTng.zhi пейзаж; краєвид: картина.美丽的 〜красивий пейзаж (вид);春天的〜красива картина весняний пейзаж;山顶上可看到全 市的〜з вершини гори відкривається вид на все місто.
景状 jfngzhuang І) обстановка; загальний вид; становище; 2) ознака, явище.
做 jing.
儆 jing щоб не кортіло.以〜效尤 щоб не кортіло іншим.
儆教 jmgjiao застерігати, попереджувати (про небезпеку).
儆戒 jTngjG —警戒 jTngjii
Ш jing.
憬悟 jlngwu отямитися.
ia
Щ jmg.
環 jing блиск самоцвітів, jing.
Ш jing жаба (різновид).
警伸，
警 jTng —警察.交通〜регулювальник.
警报 jlngbao тривога.信号〜сигнйли тривоги; тривожні сигнали;发〜бити тривогу; бити (ударяти) на сполох;发空袭〜[дйти] сигнал повітряної тривоги; [почалася] повітряна тривога;解€ 空袭〜відбій [тривоги].参阅 “跑警报” paojlng-bao
警备 jlngbei охорбна; гарнізонний.〜勤务 гарнізонна служба;〜司令 начальник гарнізону.
警备队 jTngb&dui гарнізон; охорбна.
警备区 jlngbeiqu гарнізон.
替辩 jlngbian сильний у суперечці; дотепний.
瞥察jlngchd (人民警察)міліція;(个别人民瞥察) міліціонер; міліціонерка;(资本主义国家的 警察）міліція;(资本主义,家的个别警察） міліцейський.秘密〜тає мна (секретна) поліція;〜分局 поліцейська ділянка; поліція; 〜制度 поліцейський режим; поліцейщина.
替察局 jTngcMjii поліція.
發灯 jingdeng сигнальний вогбнь (ліхтар).
警笛jTngdi 1)(赘察用的哨子)свисток. 2)(报警 的汽ffi) тривожні гудки.
警告 jmggao 1)(提醒）нагадати (нагадування); попередити що (попередження); застерегти що (застереження).再三〜过 його багаторазово (не раз) застерігали (попереджали). 2)(提出告诫）зробити попередження. 提出严重〜зробити серйозне попередження; я вам востаннє
роблю зауваження; я востаннє вас
попереджаю. 3)(处分）догана.严重〜сувора догана з попередженням;当众〜оголосити (оголосити) догану.
臀棍 jmggun гумовий кийок.
警急 jmgji тривога; переполох. 1
瞥诫 jlngjie 1)(告诫）застерегти кого (застереження). 这次失败对他是个〜ця невдача послужить йому уроком (застереженням). 2) (一舍军事措І) охорбна. А斗〜бойова охорбна.
警戒色 j了ngjidsd <生物> застербклива (попереджуюча, апосематична) фарба.
警戒线 jlngjiexian лінія охорбни.
警局 jmgju поліційний відділок; управління міліції.
營句 jmgju найбільш яскраві вислови; афористична фраза; афоризм; відточена фраза.
警觉 jlngjue настороженість (насторожитися). 弓І 起〜викликати настороженість; нашорошувати (вуха).
警觉性 jingjuexing пильність; настороженість, jlngqu поліційний відділок.
警犬 jmgquSn шукач; службовий собака; сторожовий пес.
警锡 jTngti пильність (пильний).永远保持〜 завжди бути насторожі;〜地四面张望 оглянутися навкруги;.失去〜утратити пильність; ~反革命分子的破坏б^ти пильним (виявляти пильність) до диверсій контрреволюціонерів;〜资产阶级糖衣炮弹 的袭击 остерігатися (зберігати пильність щодо) натиску буржуазії, що застосовує снаряди в цукровій оболонці;提高〜、保卫祖 国 підвищувати пильність, захищати Батьківщину.
警惕性 jingtixing пильність.革命〜революційна пильність.
警卫 jTngwSi 1)(保卫）охорбна;〜部队 варта;〜 连 охоронна (вартова) рота;夜间〜нічна охорбна (варта);布置〜виставити охорону (варту);〜森严 [виставлена] посилена охорбна; [знаходитися, бути] під посиленою охороною; 一连战士在飞机场〜рбта бійців несе охорону (стоїть на охороні) на аеродромі 2) —»•警卫员.有〜伴随 в супроводі охорбни.
警卫队 jmgweidui охорбна.
警卫员 jlngweiyuan охоронець розм. jlngwu поліційна служба.
警贫 jmgxTng 1) остерегтися; набратися розуму; 2) поміркувати над...
警长 jmgzhSng начальник поліції.
警钟 jTngzh6ng 1)(钟声）наббтний дзвін; набат. 敲〜бити (ударяти) на сполох; бити тривогу. 2) и-) серйозний сигнал,敲起〜пролу-
нати застереженням;这是给我们敲的一次〜 сигнал для нас.
Й jing 另见 jin.
劲敌 jingdi серйозний (небезпечний, сильний) суперник;竞赛中的〜серйбзний (небезпечний) противник (суперник) у змаганні.
劲风 jing侘ng сильний (лютий, шалений) вітер.
劲萍!J jingli гострий; досконалий {напр. про інструмент).
劲/j食 jinglu <书> добірні (сильні) війська (частини).足球〜краща (сильна) футбольна
команда.
劲质 jingzhi відмінна якість.
净
Jing.
沙 jing 1)(洁沙）чистий (чистота).〜水 чиста вода. 2)(擦除干净）вимити що.〜一〜杯子 вимити (сполоснути водою) стакан. 3)(丝毫 不剩）дочиста рот.\ начисто розм.弟lj〜 обстригти що наголо;烧〜згоріти вщент; усе згоріло дощенту;喝〜випити и/о до дна;吃〜 з’їсти усе дочиста; розправитися з чим,рош.
4)(会屯）чистий. 5) (Я) тільки; виняткбво.书 架上〜是科技书 на полиці стояли виняткбво (тільки) науково-технічні книги;他〜爱看书 він любить тільки читати;他〜想着看电影 він тільки й думає, як би піти в кіно;秋天里〜 下雨 восени майже увесь час (часто) йдуть дощі.
净办 jingban спокійний, тихий.
净花 jinghua найкраща очищена бавовна.
净化 jinghui < 化 > очищення;气体的 ~ очищення газу;〜污水 очищення відпрацьованих (забруднених) вод;〜的污水 знешкоджена (очищена) вода;〜设备 очисна установка.
净化剂 jinghu^ji <化> очисний засіб.
净化器 jinghuaqi 〈技> очисник; очисний апарат. 、
净尽jingj'm ->净3).把老鼠消灭〜нАчисто знищити мишей.
净君 jingjiin віник，мітла.
净矛!J jingli чистий прибуток; чистий бариш.
净面 jingmian мити (протирати) обличчя.
净扫 jings5o вичищати, вимітати.
净手 jingsh6u помити руки.
净水器 jingshufqi водоочисник.
净土 jingtu рай.
净余 jingyii чистий зіпишок.
净院 jingyuan (буддійський) монастир.
净值 jingzhi чиста продукція.
净重 jingzhong <商> нетто спец.\ чиста вага. ~ 价格 ціна нетто (на чисту вагу);〜一吨半 вага нетто (чиста вага) — півтори тони.
径 jing.
径 jing стежина; доріжка.山〜гірська стежка;曲 〜зв“виста стежина (доріжка).
径尺 jingchT діаметром в один чи. jingdao доріжка, стежка.
径寄 jingji безпосередньо адресувати.
径路 jinglu пряма доріжка (стежка).
径情直遂 jing qing zhi sui легкі успіхи; успіхи були досягнуті ким (дісталися кому) без особливої праці.
径赛 jingsAi〈体〉змагання в бігах і спортивній ходьбі.
径 &、jingshSng навпростець; без зайвих прикрас.
径途 jingtii стежка.
径行 jingxing прямо; безпосередньо.〜办理 діяти безпосередньо (прямо); приступити прямо до справи.
径直jingzhi 1)(不绕道，不耽搁）прямо.飞机〜 飞往北京，不在上海降落літйк йде прямо без посадки в Пекін і Шанхай.2)径4亍.
径 |Н jingzi взяти і (так); свавільно; самовільно.


416
他没有等会议结朿就〜离去не дочекавшись кінця засідання, він узяв і (свавільно, самовільно) залишив збори.
腔 jing.
їй jing <Ш> гомілка ж.; берцо спец.
Лі# jinggO <М> велика гомілкова кістка, jingjing прямий.
竞 jing.
^^jingben бігти наперегони; змагатися у бігу.
竞渡 jingdu змагання з веслування; гонки весельних суден.
竞技 jingj丨 <体> атлетика.〜练习 атлетичні вправи;〜体操 спортивна гімнастика;重〜运 动 важка атлетика;汽牢〜автоспбрт;〜状态 спортивна форма; відмінна спортивна форма; у формі; в ударі.
竞进 jingjin йти поруч (нарівні).
竞买竞卖 jingmSijingmm купувати та продавати
з 	аукціону.
竞赛 jingsai змагання (змагатися); змагання (змагатися); гонка.参力II ~ вз^ти участь (брати участь) у змаганні;社会主义〜 соціалістичне змагання;劳动〜трудове змагання;红旗〜змагання за червоний прапор # 胃〜спортивні змагання; гонка озброєнь;滑雪〜лижні гонки;汽车〜 автомобільні гонки;汽车〜会 автомобільне раллі; автораллі невідм” с.
% Й jingxu3n передвиборча боротьба; передвиборча кампанія.〜演说 передвиборча промова.
竞张 jingzhang піднімати шум; шуміти, кричати.
竞等 jingzheng суперничати (суперництво); конкурувати (конкурування, конкуренція). 开展〜розгортйти конкуренцію;自由〜вільна конкуренція; 〜торгбва конкуренція;〜 市场боротьбй за ринки;在军备上互相〜 суперничати один з одним у гонці озброєнь; 〜对手 суперник; суперниця; конкурент; конкурентка.
竞争场 j'ingzh6ngch5ng <体> арбна，стадіон.
竞争七、jingzhengxTn честолюбство, амбіція.
竞走 jingz6u <体> спортивна ходьба.长距离〜 ходьба на довгу дистанцію.
疫 jing. '
痉寧 jingluan 〈生理〉судома; спазм; конвульсія; смикатися; корчитися. битися в
судомах (у конвульсіях); усе тіло судомило; смикатися всім тілом.
jing 另见 liAng.
惊 jing -> 竞(змагйтися).
惊 jing сильний, міцний, дужий.
見 jing.
竞jing (完毕)закінчити^/о.继承先烈未〜的琪 >Ik продовжити незакінчену справу полеглих гербів.
竟jing ->克然.这〜足句谎ій це виявилося неправдою;你〜为这样的取伤心не варто через це засмучуватися.
党敢 jinggan насмілитися; настільки осміліти. flli 〜撒 fit він насмілився брехати; він настільки осмілів, що став брехати.
竞管 jingguSn тільки і знати, що...; залишається лише.
竟然 jingran виявлятися; узяти так (і, та й).〜足 виявляється, от у чому справа;
走了 а він узяв та й пішов;他〜答应了 а він узяв та й погодився真怪，他〜会不晓得от дивно, виявляється, він цього не знав.
竞曰 jingri <书> цілий (круглий, весь) день; із ранку до вечора 〜畅谈 провести цілий (весь) день у приятельській бесіді;〜工作 працювати круглий день (із ранку до вечора); 雨〜不停地下 дощ ллє цілісінький день.
竟夜 jingyd <书> ціла (уся) ніч; усю ніч.〜工作 працювати всю (цілу) ніч.
竟自 jingzi І) з самого початку, першочергово; 2) цілкбм і повністю; 3) дійсно, насправді; виявляється; 4) так і...; дотепер, докінця; 5) тільки і знати, що...; ні з чим не рахуючись.
挣 jing.
挣 jing І) спокійний, тихий; 2) заспокоювати, втихомирювати; 3) вибирати, відбирати.
Ііф'й jingyan вибирати слова; володіти словом; мистецькі промови.
Ш jing.
瑰 jing -> qing.
ЙЙ jing.
Ш! jing І) добірно вбраний，прикрашений {напр. косметикою); вишуканий, елегантний, ошатний; 2) тихий, спокійний
MM jingjing красивий, гарненький.
舰装 jingzhuang оздоблений.
敬 jing.
敬 jing I)(尊敬）поважати кого (повага); шанувати що (шана).〜老 поважати (шанувати) старих;〜若神明 оббжнювати кого. 2)(用作敬辞）мйти честь; покірно застар.〜请 мати честь просити що\ просити що покірно;〜悉 мати честь познайомитися; 〜复 мати честь повідбмити кому у відповідь; 〜谢 дякувати кому за честь; покірно дякувати за що;〜陈 мати честь доповісти кому. 3)(恭 敬地送上）запропонувати що (пропозиція); піднести що (піднесення). 〜 酒 запропонувати вина (випити); 〜烟 запропонувати сигарети (закурити).
敬爱 jing，螽і шановний (шанувати кого, повага); улюблений (любити кого, любов ж.人民〜的
(领袖улюблений вождь народу;人民〜自己的 领袖 народ шанує і любить свого вождя;为 大家所〜的人усімй шанована людина;受到 普遍的〜користуватися загальною повагою (загальною любов'ю).
敬崇 jingch6ng шанувати, поважати.
敬辞 jingd ввічлива форма [звертання].
jing ег yuan zhi шанувати та поважати, але триматися на шанобливій відстані; хоча й поважати, але триматися подалі.
敬奉 jingfdng поклонятися чому (поклоніння).
敬贺 jinghe [мати честь, сердечно] поздоровити кого з чим.
敬洒不吃吃罚酒 j丨ngjiiibiichTchTfdjiii якщо відмовитися від заздоровної чарки, як би не довелося осушити штрафну.
敬老 jingl5o поважати (шанувати) старих (людей похилого віку).
敬老院'jingiaoyuan будинок для людей похилого віку.
敬礼 jinglT 1)(恭敬地行礼）віддйти，салют; салютувати чому.举手〜віддати честь; зробити (узяти) під козирок; салютувати рукою 举枪〜салютувати гвинтівкою;呜炮〜 салютувати пострілами;少先队的〜салют юних піонерів. 2)(用作书信中的敬辞) привіт.此致〜із привітом; із повагою до Вас; із вираженою (глибокою) повагою застар; 向祖国的保卫者致以崇高@〜полум’яний привіт захисникам Батьківщини.
敬雜jingmCi —敬仰.
敬佩 jingpei схилятися перед чим (схиляння); благоговіти перед чим (благоговіння).对他在 革命斗争中杰出贡献表示〜схилитися перед його видатним внеском у справу революції他的机智和勇敢令人~ він імпонує своє ю сміливістю і спритністю.
敬启 jingqT із привітом; із повагою; із пошаною, jingshen поклонятися божествам; молитися.
敬书 jingshu шанувати книги.
敬畏 jingwei змішане почуття поваги і страху.
敬谢不敏 jing xie bu min дозволю собі відмовитися; дозвбльте мені відмовитися; ВІДПОВІСТИ ВВІЧЛИВОЮ відмовою.我只有〜了 мені доведеться (залишається тільки) відмовитися.
敬;її、jingxln щира повага.
敬仰 jingyang благоговіти (благоговіння) перед чилг, схилятися (схиляння) перед чим.〜令人 викликати благоговіння;〜革 命烈士 благоговіти (схилятися) перед полеглими героями революції.
敬意 jingyi привіт; повага; пошана.衷心的〜 сердечний привіт;出于〜із поваги;表示〜 висловити свою повагу; засвідчити пошану; принести данину поваги;为了 对某人表示〜 на честь кого; на знак поваги (шани) до кого; 墙代致〜прош> передати привіт;请接受我 的崇 的〜прошу прийняти запевнення в моїй високій повазі.
敬赠 jingzdng:某某人〜від такого-то.
敬重 jingzhong шанувати кого,що (повага); поважати кого,що (шанування).〜他为人正 直 поважати людину за її справедливість;相 互 ~ шанувйти одне одного;为大家所〜 користуватися загальною повагою.
敬祝 jingzhu [від усіє ї душі] бажати кому чого, із неознач.我〜你成功 бажаю вам успіху.
靖 jing.
ЩШ jingbian навести лад (навести порядок) на кордоні.
靖 Ш jinggong спокійний та шанобливий; уважний та обережний.
靖国 jinggu6 навести порядок у державі, принести мир у країну.
靖舌L jingluan придушити заколот (безладдя, смуту); утихомирити заколотників; розправитися з заколотниками.
站:难 jingnan усунути небезпеку; ліквідувати кризу [у країні].
ИД jing.
Пп jing сперечатися; змагатися у красномовстві.


417
静 jing.
静 j'ing I)(没有声响）тихий (тиша); затихнути; притихнути; стихнути.这儿，那儿〜闹得很 тут тихо, а там дуже галасливо;別М，〜些! тихо (тихіше), не шуміть!孩子们，你们〜些！ діти, поводьтеся тихо! 下来！ прошу дотримуватися тиші!孩子们〜下來了 діти притихли (утихомирились);场子内〜下來了 у залі встановилася (настала) тиша; у залі все затихло;风〜了 вітер стих (затих). 2)(安 定不动）спокій; спокійний; тихий.他的心〜 下来了 у нього стапо спокійно (тихо) на душі; він заспокоївся; 'її4 〜不下来 не знаходити спокою; неспокійно на душі;他生 性好〜він любить спокій; у нього тихий характер.
静电 jingcMn <理> статечна електрика.〜感应 електростатична індукція. 静电计 jingdi^nji <理> електрбметр.
静电学 jingdianxu6 <理> електростатика.
静极思动 jingjisl dong [після довгої бездіяльності] бути охопленим спрагою діяльності.
静安 jingan тихий, спокійний; відлюдний; тиша, спокій.
静力 jingH статичний.
静力学 jinglixud статика.气体〜аеростатика.
静落落 jinglu6lu6 тихий, безмовний.
静脉 jingrr^i <解> вена; флеб-; флебо' 〜曲张 <医> варикбзність;硬化〈医〉флебосклербз; 〜切幵术 венесекція;〜注射 внутрішньовенне вливання.
静脉炎 jingmaiyan <医> флебіт.
静溢 jingmi <书> тихий (тиша).〜的月夜 тиха місячна ніч.
静摩擦 jingm6ca <理> статичне (опорне) тертя; тертя спокою.
静摩擦力 jingm6caH <理> сила статичного (опорного) тертя.
静默 jingmd І)(不出声）тиша; мовчання.会场 上又是一片-〜у залі знову настала цілковита тиша;大家都〜不语 усі занурилися в мовчання; усі зберігали повне мовчання. 2) (表示哀悼）вшанувати пам'ять.起立〜致哀 вшанувати пам'ять вставанням; ~Н вшанувати пам'ять трихвилинним мовчанням.
静穆 jingmii урочиста тиша.大厅中一片〜у залі панувала урочиста тиша.
静女 jingnu скромна дівчина; цнотлива жінка.
静悄 jingqiao тихий, спокійний.
静悄ЇЙ jingqiaoqiao тихо-тихо; безмовно; глибока тиша.四周〜的，没有一点声音навкрупі тиша, не чується ні звука; навкруги тихо, ні з咕ка;没有•一个人说话，大家都:地等他再开 口 усі мовчки чекали, коли він знову заговорить.
Ш»；К jingshui стояча вода.
静态 jingt含і статика; статичний стан.
静听 jingtlng уважно (спокійно) слухати що.〜 我讲 вислухайте мене спокійно; уважно слухайте, що я скажу.
靜物 jingwCi <艺> мертва природа.〜写虫 натюрморт.
静物 іШІ jingwCihua <^1> натюрморт.
静心 jingxTn спокійно.你〜想一想 ви подумайте спокійно.
静压 jingya <Ш> статичний тиск.
静养 jingyang спокій і відпочинок.亨同人需耍〜 хворому потрібний спокій і відпочинок; хворому необхідно відпочивати в спокійній обстанбвці.
静止 jingzhl спокій.状态 стан спокою;自然界 中没有绝对的〜абсолк^гного спокою в природі немає;无论是人类社会还是自然界 都不是〜的 ні людське суспільство, ні природа не знаходяться в застої.
静坐 jingzuo нерухомо (спокійно, тихо) сидіти. 举行〜示威 провести сидячі демонстрації.
境 jing.
境 jing 1)(疆界境域）рубіж; кордон; територія; межі мн.国,〜державний кордон; кордон (рубіж) країни 在中国〜内 у межах (на теритбрії) Китаю;在中国〜夕卜 за межами Китаю;某某县在河北省〜内повіт такий-то входить у межі провінції Хебей 2)(地方） місце. 3)—境况；境地
境地 j'ingdi становище; умови мн.;陷入难堪的 〜потрапити в скрутне становище;
堪的〜ставити кого в неможливе (нестерпне) становище;淑于…的〜б^ти на межі чого;处 于完全孤立的〜опинитися в повній ізоляції; 殖民地人民还处在水深火热的〜колоніальні народи живуть ще в нелюдських умовах.
境界 jingji6 1)(地界 рубіж; межі) кордони ЛШ.; 在市的〜以内у межах (у смузі) міста;不在市 的〜以内 пбза межами міста; за смугою міста. 2)(所达到的程度）ступінь ж.理想〜caMd довершеність; ідеал;达至0 理想〜досягти [верха, вищого ступеня] досконалості; досягти ідеалу.
境况 jingkuang становище; обставини мн.; умови мн.家庭〜матеріальне становище родини; сімейні обставини.在这样的〜下 в такому становищі; за таких обставин (умов); 他的〜不佳 у нього матеріальне становище не блискуче.
境社 jingshe місцевий храм.
境域jingyCi 1)—境地.2)—境界.
境遇 丁mgyii доля; участь;悲惨的〜трагічна доля;—生〜不佳 не було у житті щастя.
jing.
镜 jing син-злодій; нікудишній син.
築j丨ng.
檠 jing — qing.
镜 jing.
镜 jing 1)(镜子）дзеркало.挂〜настінне дзеркало;立〜трюмб невідм.\波平如〜的湖 水 дзеркіпьна гладь озера. 2)(光学器具） скло; дзеркало; лінза.放大〜збільшувальне скло;反射〜відбивні (що відбиває) дзеркало; 聚光〜конденсаторна (конденсорна) лінза.
镜边木 jingbianmu рама, рамка (дзеркала, картини).
jingdunr туалетний столик.
镜花水月 jinghu^shuTyud міраж; ефемерна ілюзія; ефемерність книжк.
镜洁 jingjie чистий, прозорий.
镜框jingki^ng 1)(装照片等的框子）рамка. 2) (眼镜架子）оправа для окулярів.
镜/t jingpian лінза. ІЩ镜〜скло для окулярів.
镜儿 jingr дзеркало.
镜台 jingtai туалетний столик, jingtian чисте небо.
镜铁矿 jingtiSkuang〈矿> залізний блиск; спе- куларит.
镜头jingtou 1)(照相机的镜头）об'єктив [фотоапарата],远摄〜телеоб'єктив; телевик розм. 2) <影>\摄取的画面）кадр; план.特技 〜комбінбваний кадр 特写〜великий кадр (план);试〜кінопроба;成功的〜вдалий кадр; 上〜фотогенічність; фотогенія.
镜匣 jingxia туалетна шухляда; несесер.
镜影 jingying відображення в дзеркалі.
镜鱼 jingyu <动> риба-дзеркало ж.
镜子 jing-zi 1) —> Ш- ЇШ〜дивитися в дзеркало. 2) <口> ІЩ镜）окуляри лш.
炳 jiong. 、
Щ jiong окраїнні землі, прикордонні землі. jiongyS дикі дальні землі (степу).
Ш jiong.
扃 jiong 1) запор, засув; 2) двері, вхід, прохід; 3) замикати на засув;〜户 замикати двері.
扁关 ji6nggu§n запор, засув.
同 ji6ng.
冏 jiong —♦固(віконне мереживо; світло), jiong —>• *№І (яскравий; ясний).
回 ji6ng.
固 jiong 1) віконне мереживо; 2) світло (що проникає чбрез вікно); світлий, осяяний.
00 	ji6ngji6ng світитися, освітлений.
洞 ji6ng.
'/1r] jiong 1) далекий; 2) повноводний; 3) холбдний.
洞洄 ji6ngji6ng чистий та глибокий; повноводний (про ріку).
ji6ng 另见 gui.
灵 ji6ng 1) внутрішній вогонь; горіння; внутрішня теплота; 2) тепло, жар.
迴 ji6ng.
зМШ ji6ngba видатний.
迥不相同 ji6ngbuxiangt6ng бути зовсім несхожим; разюче відрізнятися одне від одного.
迥隔 ji6ngge далеко стояти; бути віддаленим.
迥乎 ji6nghG〈书> рЬко відрізнятися,和从前〜 不同 різко відрізнятися від колишнього.
迥然 ji6ngr如—迥乎.不同〜рі;зко відрізнятися (різнитися); велика різниця.
胃 ji6ng 另见 ji6ng.
扃扃 ji6ngji6ng ясний, проникливий, здогадливий.
烟 ji6ng.
烟晃 jidnghuang блискучий, сяючий; блищати.
烟鉴 ji6ngjian 1) прозорливість, проникливість; 2) чітко (виразно) бачити.
烟炯 ji6ngji6ng блискати.目光〜блискати очима.
炯心 ji6ngxln чисте серце.


418
ji6ng.
纲 ji6ng одинарна сукня; літній халат; одинарний, без підкладки.
Ш ji6ng.
窘 ji6ng І)(穷困）убогість; нестаток; бідність. 手头很〜сутужно ,3 грошима;家境很〜 родина живе в убогості (у 6ІДН0СТІ); сім’я ,терпить нужду. 2)(难为 tu ) зніяковіти (збентежитися); сконфузитися; конфуз.感到 4艮〜відчути сильне збентеження; сильно (украй) зніяковіти (сконфузитися); пережити конфуз;弄得他很〜пост焱вити його в неприємне становище 大家都很〜стйвся великий конфуз для усіх;他被人问得〜住了 він зніяковів від поставленого йому питання; 她弄得很〜，不知怎么办才好вонй була в збентеженні (була здивована) і не знала, як їй бути;我'备有带钱，当时很〜я був у скрутному становищі, що в мене із собою не було грошей. 3)(使人难为情）засмутити що. 用话〜他 засмутити (спантеличити) його питанням (словами);〜人白勺场合 конфузний випадок.
窘败 ji6ngbM бути зломленим; потерпіти крах. 窘境 jiongjing скрутне (незручне) становище. 入〜ускбчити в халепу; потрапити в скрутне (незручне) становище.
窘况 jiongkuang тяжке становище.
窘困 ji6ngkun труднощі, ускладнення; скрутне становище, нестаток.
窘迫 ji6ngpd 1)(非常穷困）убогість; нестаток; крайня бідність; нужда в грошах.生计〜 жити в убогості; терпіти нужду. 2)(十分力 难）збентеження,处境〜б^ти в сильному ускладненні; бути в крайньому збентеженні. 窘磐 jidngqing нестаток, бідність.
窘态 ji6ngtm зніяковілий (сконфужений) вигляд; почуття незручності і сорому.〜毕露 дуже зніяковілий вид; у крайньому збентеженні. 窘滞 ji6ngzhi глухий кут, стіна, непрохідне місце; безвихідна скрута.
颖 ji6ng.
颈 ji6ng блискотіння полум'я, блиск вогню.
Щ ji6ng. (
Ш ji6ng 1) вогбнь, полум'я; 2) сонячний промінь.
類 ji6ng.
Ш ji6ng 1) скринька; 2) підставка для ніг.
^ jiong.
裝 ji6ng одинарна (безпідкладна) сукня; літній халат; одинарний, без підкладки.
И jiu.
Ч 	jiu витися, обвиватися, переплітатися, сплітатися.
纠 jiQ. ^
纠 і jiii —纠合.〜众 зібрйти людей (народ, однодумців).
纠2 jiii —纠正.
纠察 jiucha 1)(维持秩序）спостерігати (стежити) за порядком; пікетувати що (пікетування). 2) 纠察员. 、
纠察队 jiuchadui пікет.工入〜зробити пікети;
罢工工人〜страйковий пікет派出〜вііста- вити пікети.
会Ц胃员 jiuchayuan пікетник; пікетниця.
纠缠 jiuchan 1)(牵扯不清）заплутати що; переплестися.〜不淸 складний клубок; плутаний; усе переплелося (переплуталося); утворилася плутанина в чому; плутана справа; плутане питання;〜不们的 矛盾 складний клубок протиріч;别把这两个 问题〜在一起 не можна пов'язувати ці два питання разом; не можна змішувати ці два питання в одне;几个性质不同和问题都〜在 一 了 різні за характером питання переплелися між собою. 2)(揽扰) приставати розм. (приставання); чіплятися до чого, за що, прост.; прив'язуватися розм. 〜不休 настирливо (нав’язливо) приставати; стояти (стовбичити) над чиєю душею; висіти над душею; бути настирливим; виявляти настирливість 被各种忧虑〜着 нав’язувати тривожні думки;另У 来〜我 не приставай ти до мене! відв’яжися ти від мене!为什么他们要 在这个问题上〜不清呢？ чом$ вони завзято чіпляються за це питання?
纠错 jiucuo перелітатися, спллітатися, переплутуватися.
纠发病 jiiif^bing <医> колт^н.,
纠纷 jiiifen сварка; суперечка; розбрат; звада; ворожнеча ж.; чвари; тертя мн.; конфлікт;
.інцидент 民族〜міжнаціональна ворожнеча; 国际 ~ міжнарбдна суперечка (конфлікт); ускладнення в міжнародних відношеннях; 边境〜прикордбнний інцидент (конфлікт); 挑起边境'〜спровокувати інциденти на кордоні;夕卜交~ дипломатичні суперечки;政 治〜політичні чвари;民事〜цивільні суперечки;家庭〜домашні (сімейні) розбра- ти; сімейні чвари;邻后〜чвйри (тертя) між сусідами;遗产〜суперечка про спадщину;制 造〜сіяти розбрати (ворожнечу); приводити до чвар; викликати тертя;调解〜улагодити сварку (розбрати, суперечки);和平解决〜 мирно улагодити (врегулювати) конфлікт (суперечки, інцидент); мирне вирішення (врегулювання) конфлікту (суперечки).
纠葛 jiiige суперечка; непорозуміння.财产_Ь 的 〜майнові суперечки;发生了〜відбулбся непорозуміння; виникла суперечка;多年的〜 完全解决了 багаторічна суперечка була остатбчно вирішена; багаторічне непорозуміння було остатбчно вирішено 他们之间 并无〜між ними немає ніякої суперечки (непорозуміння).
纠合 jiahe зібрати що; об’єднати що, розм.〜同 谋者 зібрати своїх спільників.
纠集 jiiiji —纠合.〜同伙 зібрати своїх однодумців.
纠结 jiujie переплестися; сплестися.各方的利 害〜在一起 переплелися (сплелися) разом інтереси всіх сторін.
纟Н 明 jiummg розслідувати; дошукатися; з'ясувати; розслідування, з'ясування.
纟Ц 偏 jiiipian виправлення перегинів.
纠同 jiiitong діяти спільно (укупі 3...).
纠杂 jiilza заплутаний, переплутаний; заплутуватися.
纠正 jidzheng виправити що, (виправлення); ~ 错误 виправити помилки;〜缺点 виправити
недоліки;我们应当把这种现象〜过來ми повинні виправити подібні явища.
纠众 jiiizhdng збиратися натовпом; товпитися.
利 jiQ-
Щ jiu 1) зубне дерево, зантоксилюм; 2) загнутий (вигнутий) (напр. про гілки дерева).
究 jiG.
究 jiii 1)(仔细推求）дошукуватися чого, розм.; докопуватися до чого, прост.; копатися в чім. 事情ЗІ去了，就不必再〜问了 спрйва минула, і немає потреби далі в цьому копатися;对一 些小过错不必深〜не потрібно бути занадто суворим до незначних провин. 2)—> <书> 究 竟2).〜应如何办理？ а все ж (усе-таки) як тут учинити (зробити)?
究办 jiiib含п <法> судове переслідування.依法〜 віддавати до суду (судовим порядком).
究畅 jiuchang досліджувати, осягати.
究法 jiiifa розслідувати (злочин) та передавати (винного) до суду.
穷根问底 jiugenwendi доскіпливо розпитувати що; докопуватися до суті (до кореня); скрупульозність (допитливий); досконально питати що.〜地研究问题 ґрунтовно вивчати (розглядати) питання;这 <1、孩最爱〜цей хлопчик дуже цікавий (допитливий).
究诘 jiujie допитувати кого (допит); допитуватися розм.
究竟 jitijing 1)(结果)результат;(原委)причйна. нічбго не утворюється;弄不出个〜来 нічбго не виходить; немає ніякого результату;大家 都歹ti矢口道个〜усім хочеться знати, як усе було (відбулося); усі хочуть знати, у чому справа (причина); усі хочуть знати, чим усе скінчиться; усім хочеться знати, який буде результат. 2)(表示追究）усе ж; усе-таки; усе ж таки; же;(到底）нарешті; зрештою; у кінцевому рахунку.〜是怎么回事？ а в чому ж справа? у чому справа нарешті? [а] усе-таки (усе ж) у чому справа?你〜答应不 答应？ ви згодні або ні зрештою (нарешті)? а усе ж таки ви згодні або ні?问题〜在哪里？ у чому ж питання полягає? 2)(毕竟)усе ж; усе-таки; зрештою,他〜同意了 він зрештою погодився;他〜还是孩子 він усе ж (усе-таки) ще дитина. і
究究 jiiijiii ненавидіти; не терпіти.
究其实 jiiiqishi фактично, насправді ж.
究细儿 jiiixir ретельно; у всіх подробицях.
鸠jm.
鸠 jiii <动> горличка; горлиця.
鸠工 jiugong набирати робітників; збирати майстрів.
鸠合 jiiih6 纠合 鸠集jmj丨―纠合jiiih&
鸠酒 jiiijiu отруєне вино.
鸠 口 jidk6u 解> лбнна кістка.
鸠探 jiiit焱п підбирати; збирати та вивчати.
jiuxinghiimian схудлий (виснажений, виснажений вигляд; шкіра та кістки.).
Йіш.
走!1 М jiiijiii бравий; мужній; відважний; войовничий.〜武夫 бравий (відважний) воїн.


419
阐 jin.
阄 jiii жереб.抓〜кинути (тягти) жереб.
揪
揪 jiii І)(紧抓住并拉)схопгіти що; вхопитися з що; смикати що (смикання).〜耳朵 дерти вуха; смикати за вуха;〜头发 дерти (смикати) за волосся; вхопитися у волосся;他们〜在一 起不放手 вони зчепилися і не випускшти один одного; вони схопилися руками і не відпускали один одного;赶快〜住他 швидше схопити (схопити) його;对别人的缺点不要〜 住不放 не потрібно без кінця чіплятися до недоліків інших. 2)(揭露）вивести кого на чисту воду,把一小—阶级І人〜出来витягти на світло (вивести на чисту воду) групку класових ворогів.
揪辫子 jiubianzi причепитися розм.; ловити кого на чому; схопити за промах; знайти привід (зачіпку).给人家揪住辩子дати (подати) людям привід причепитися; він усякий раз ловить мене на слові; ——也 就揪我的小辫子 він усякий раз чіпляється до моїх слів.
揪采 jiiicai збирати, рвати.
揪手 jiush6u прив'язь, повідець.
揪心 jiuxln〈方〉защеміло серце; із завмиранням серця.
揪摟 jiuzuan схопити, вчепитися.
jHi.
啾嗽 jiiijiii < 象声 > щббіт (щебетання, щебетати).燕子〜的叫声 щебіт (щебетання) ластівок小鸡〜的叫声писк курчат;小鸟在〜 地叫 щебечуть пташки.
矛寥jiii另见liu.
Ш jiii 1) зв'язувати, скручувати, стягати (мотузкою); підв’язувати; з’єднувати; сплітати; 2) дошукуватися; домагатися.
谬寥 jiuliao вишукувати; дошукуватися; шукати.
jiO 另见 liao; miao; тій; той; ти.
缪 jiu зв'язувати, скручувати, стягати (мотузкою); давити, душити.
缪缪 jiujiu безладно, у хаосі.
膠№
Ш ']ш 1) повислий, пониклий (напр. про гілки); плакучий (про дерево); 2) з’єднуватися, сплітатися; переплітатися.
穋木 jiiimu плакуче дерево.
鳴jiii另见伸0，仲0.
噍 jiii〈象声> щебіт, цвірінькання (птахів).
Щ jiu.
蝤 jiu — qiu.
鬏伸.
鬆 jiii вузол [волосся]
鬆 jiii пучок (зачіска у жінок).
九 jiti.
九 jiti 1)(数目）дев’ять; дев’ятьбх.〜天 дбв’ять днів; дев’ятиденний.〜岁的男孩 дев’яти- річний хлопчик;〜个孩子 дев'ять (девятеро) хлопчиків;〜® 飞机 дев'ятка літаків;〜个人
——^ вдев'ятьох; 一 А Н дев5ять на
дев'ять — вісімдесят один. 2) (І顿序) дев'ятий.〜足各电车 трамвай дев’ятка; трамвай номер дев^ть;〜^ 半 половина десятого; дев'ять із половиною.
九百 jiiibai 1)(数目）дев'ятсот. 2)(顺序） дев’ятсбтий.
九倍 jiiibei в дев'ятикратному розмірі; у дев’ять разів більше.
九成九 jiUchengjiti у більшому ступені, в основному; дуже ймовірно.
九城 jiiichSng Пекін.
九冬 jiiidong зима.
f[M jiugai уся теритбрія; увесь Китай.
九谷 jiiigu польові культури (зернові, бобові та льон).
九归 jiOguT < 数 > 'правила розподілу на китайських рахівницях.
九回肠 jiiihuichang журитися, глибоке горе та хвилювання.
九角形 jujiSoxing〈数 > дев’ятикутник.
九节狼 jiOjiSMng <^J> мала панда.
九进法 jiiijinfS <数> дев’яткс^а система числення.
九九表《ІКУійЬійо <数> таблиця мнбження.
九九归一 jiujiugulyl повернутися до початкового (вихідного) положення; [знову] прийти до того, із чого почали.
九九合数 таблиця мнбження.
九里山 jmHshSn хитрий план, спритний обман.
九牛二 虎之力 jitiniiidrhfizMi неймовірні зусилля; неймовірна праця.费〜із неймовірною працею; докладаючи неймовірних зусиль.
九牛一毛 jiuniuylmao дрібниця； [лише одна] піщина; крапля в морі.在他这是〜для нього це дрібниця; 比起来这不过是〜якщб порівняти, то це тільки крапля в морі.
九品词 jiupmci дев'ять частин мови.
九千 jitiqian 1)(数目）дев*ять тисяч. 2)(顺序） дев'ятитисячний. 九秋 jitiqiQ осінь. 九曲 jitiqU звивистий, вигнутий.
九泉 jiOquan <书> потойбічний (загробний) світ.〜之下 на тому світі; загробне життя.
九三学社 Jiu-san xueshe Суспільство Цзюсань; Суспільство "З вересня".
九色 jitise багатобарвний, різнокольоровий.
九十 jitishi 1)(数目）дев’яносто. 2)(顺序） дев’яностий.
九死一生 jiusiylsheng чудом залишитися в живих; врятуватися від вірної загибелі; уникнути смертельної небезпеки.
九万 1)(数日）дев'яносто тисяч. 2)(顺序)
дев'яностотисячний.
九霄 jiiixiao небо (небокрай), небесна височінь.
九霄云夕卜 jiii xiao yun wai позахмарна (піднебесна) височінь; піднебесся народно-поет. 抛到〜збвсім викинути що з голови (із серця, із пам'яті); викинути що за борт;把个人的安 危抛到〜відкинути з голови навіть думку про власний порятунок.
九阳 jifiydng 1) сонце; 2) схід, місце сходу сонця.
九一四 jmylsi〈药〉неосальварсан; неоарсе- нобензол; неоарсфеналтан; новарсенол (把 苏制九一四).
九幽 jiiiyou пекло, підземний світ.
九有』ійуби <史> дов’ять областей; Китай. 九原 jiiiyudn 1) Китай; 2) могила, загробний світ. 九月 jitiyue вересень ч.
九州 jitizh6u Китай.
久jm.
久 jiii довго; давно.〜经考验 загартований; випробуваний;很〜的时间 дбвгий (тривалий) час; довго;很〜以前的事 дйвній випадок;这 事发生在很〜以前трйпилося (відбулося) це давно (задовго до цього);他很〜没有来了 він дуже давно (довго) не був тут (не приходив сюди);很〜沒有消息 дбвго (давно) не було звісток;不要很〜не буде потрібно багато часу; не так довго;〜而自明 згбдом усе з'ясується (стане ясно);坐得过〜засидітися розм.; довго просидіти;工作得太〜 запрацюватися розм.; пропрацювати занадто дбвго;怎么这样〜还没有办完？ чо# так довго і все-таки не закінчили?我〜有此意 давно цього хотів;她俄文学了 好〜了 вонй довго вивчала російську мову.
久另ij jiubie довга розлука; розставатися на дбвгий термін (на'дбвгий час). ~重逢[знову] зустрітися після довгої розлуки. '
久病 jiubing затяжна хворбба〜在床 затяжна хвороба прикувала кого до постелі;〜成医 після довгої хвороби сам стаєш лікарем.
久长 jiuchang тривалий, довговічний.
久待jitidM —久候. 久而久之 jiti^rjitizhl із часом.
久旱 jiuhan тривала (довга) посуха.〜不雨 тривалий час не було дощів;有如〜逢甘霖 яісий довгоочікуваний дощ [у посуху].
久后 jiuhou згодом; у майбутньому; із часом.〜 总会有—天 у майбутньому (згодом) ніастане такий день, коли...;〜你会知道…згодом (в майбз^тньому) ви дізнаєтеся, що...
久候 jiuhou довго очікувати; заждатися чого, розм.有劳〜пробйчте，що змусив вас так довго чекати.
久留 j iuliu затримуватися.
久生 jiiisheng довге життя, довголіття.
久违 jiuwei давненько не бачилися, скільки років скільки зим! розм.〜雅教 давненько не мав честі розмовляти з Вами; ~!〜! давно Вас не бачив.
jiflyang дуже радий із Вами познайомитися; давно мріяв із Вами познайомитися! 〜大名 багато про Вас чув.
久要 jiuyao стара домовленість, стара обіцянка.
久已 jitiyi давно вже.这事我〜忘 了 я вже давно забув про це.
久雨 jiuyii затяжні (тривалі) дощі.
久远 jiuyuan давноминулий,年代〜[багато- річна] давнина; давноминулі часи;由于年代 〜за давниною років.
玫 jiu.
玫 jiti чбрний нефрит.
灸 jifi.
灸 jm <^> припікання.
Й jiu <医> 1) припікати; 2) прикладати.
灸朿Ij jmci 1) прикладання та голковколювання; 2) виліковувати хвороби сторіччя; бичувати пороки суспільства.


420
灸治 jitizhi лікувати припіканням.
韭jm.
Mti jiO <|Й> пирій; цибуля-пирій.
韭菜』ійсйі <|Й> цибуля запашна.
韭葱 jiiic6ng <植> цибуля пирій.
悲黄 jiiihuang пирій зимової вигонки.
酒仲.
洒 jiii вино.淡〜слабке вино;纯〜натуральне вино;蜜〜лікф;甜〜напіівка;果子〜 фруктова настойка;——瓶~ пляшка вина (із винбм);喝〜пити [вино];喝一点〜трбхи випити; промочити горло;喝醉了〜сп’яніти; схмеліти; напитися; випити розм.',喜欢喝〜 любити випити (випивку); випивати Р02М.\ випити не дурень розм.;爱喝〜的人 питущий; 我不会喝〜я не п’ю;有〜喝没有？ чи буде випивка?他〜喝多了 він випив зайвого.
酒吧间 jitibajiSn бар.〜老板 бармен, jiuban приятель з випивки.
酒保 jiiibao половий застар.; трактирний слуга застар.., офіціант.
酒杯』ійЬбі чарка;(玻璃酒杯）кубок;(高脚玻璃 小洒杯）чарка;(高脚大酒杯）келих, jiiibei страждати з похмілля，похмілля.
酒菜 jitic^i 1)(酒和菜）вина і страви. 2)(下洒的 菜）закуска.
酒醇 jiiichiin〈化〉етиловий спирт.
酒刺 jifici〈医〉в々гор, прищ.
酒店1)—>酒馆.2)(卖酒的店）винний магазин; виноторгівля.
酒饭 вино та їжа (іжа, стіл).
酒馆 jiuguan трактир застар; ресторан; винна крамниця;(旧低Л下等酒馆）шинок.
酒鬼 jiugul п'яниця ч” ж.; пияка ч., прост.; алкоголік; алкоголічка.堕落成一* 个〜 спитися прост.
酒柜 jiQgui винна стійка; бар.
酒 0技1车热 jiiihanerre під винними парами; у сп’янінні;захм^лілий; у стані сп’яніння; будучи напідпитку.
Шїе jiiihu чайник для вина.
酒花 jiiihua 1)〈植〉хміль ч. 2)(指果穗）хміль ч.
洒会 jiiihui коктейль ч.举行〜улаштувати коктейль;出席〜б^ти присутнім на коктейлі.
酒家 jitijiS 1) <书> —酒店 2)(饭馆)ресторан. 3) ->洒保. ,
酒禁 jiiijin заборона на спиртні напої; сухий закон (专指美国等过去的禁酒法令).
Ш 精 jiujlng спирт (спиртний); алкоголь ч. (алкогольний).无 7_К 〜безвбдний (чистий) спирт;固体〜твфдий спирт;变性〜 денатурований спирт;〜浓度 міцність спирту; 〜中毒 алкоголізм.
酒精灯 jifljlngder.g <技> спиртівка; спиртова лймпа. ,
酒库 jiCiku винний погріб.
酒狂 jiiilcuang 1) біла гарячка; запій; 2) збожеволіти від вина.
酒类 jiOlei спиртні (алкогольні) напої; випивка розм
酒力jmli 1)—洒量.2)(洒的浓度)міцність
洒帘jitili如—酒望.
Шт jiuliang уміння пити.他有〜він може (уміє) пити; f也的〜很大 він може багато випити;论 〜他真是个洒坛子щбдо випивки (уміння пити) він бездонна бочка.
洒令 jiiiling застільна гра під час випивки, 4亍〜 улаштувати застільні ігри; приступити до застільних ігор.
酒溜子 jidliCizi воронка (вирва).
洒母Уйтй —洒麵.
jiiinang-fandai бездарність; людина бездарна (нікудишня); нікуди не придатна.
酒粘 JL jmnidnr п'яниця.
ШШ jiiiniang каша з рису, що перебродила.
酒癖 jiupT запій; алкоголізм,有〜страждати запоєм (алкоголізмом); схильний до запоїв; пити запоєм.
酒瓶 jitiping винна пляшка; пляшка з-під вина.
酒铺jmpii —酒店2).
酒气 jiiiqi винний запах; спиртний запах;(嘴里 的酒气）[винний] перегар.有〜пйхне вином (спиртом); відчувається винний запах (спиртний запах);〜熏人 несе (тхне) винним перегаром; несе (пахне) сивухою (ханшином, ханжею, горілкою).
酒器,jiiiqi посудина для вина.
酒钱 jm qian чайові розм.给〜давйти чайові; давати на чай.
酒麵 jitiqti закваска; дріжджі [для вина].
酒肉朋友 jiuroupengyou горілчаний брат, товариш по чарці розм.; компаньйон по випивці і розвагах.
酒色 jiuse розгул і розпуста.沉溺于〜пиячити (віддаватися розгулу) і загрузнути в розпусті; вести розгульне і розпусне життя;〜之徒 розпусник і п'яниця.
酒色徒 jiOsStii розпусник.
酒石 jiiishi <化> ванний камінь.
酒石酸 jittshisu§n〈化〉винно-кам'яна кислота; винна кислота.
酒食jiiishi —酒饭.
酒徒 jKitii алкоголік.
酒望 jiuwang полотняна вивіска винної крамнички (пивної, шинку).
酒窝 jiuwo ямочки [на щоках].
酒席 jiuxi парадний обід (стіл); банкет (бенкет); пир.丰盛的〜багатий парадний обід (стіл); ІТ 〜замбвити парадний обід; Ш 〜д^ги (улаштувати) банкет; влаштувати бенкет;三 桌〜парадний обід на три столи;在〜Jl讲话 сказати слово за парадним обідом; тримати застільне слово.
ШШ jmxmg протверезити.
jiiixing піднятий настрій після випитого вина.乘若〜перебуваючи у піднятому настрої після випитого вина.
酒# jiuyao вино та закуска; частування.
酒药jitiydo —酒麵•
洒意 jiuyi сп’яніння; хміль.м.带有几分〜 трошки напідпитку; [бути] у легкому сп’янінні; бути трошки (ледве) у хмелі 毫无 〜в жодному оці; без будь-яких ознак сп'яніння.
洒友 jiuyou горілчаний брат, товариш по чарці
розм.
洒糟 jifizSo барда.
洒糟鼻jiilzaobi —酒洽岛.生〜的人людина з червоним носом; червононоса людина.
酒澄鼻 jitizhabi <医> червбний ніс.
酒 xfe. jiuzhong бокальчик; чарочка; винні чашечки.
jiuzi винний відстій.
洒醉饭饱 jitizu'if^nbao наїстися і напитися; наїстися всмак; ситий по горло.
旧仲.
旧 jiCi 1)(过主时）минулий; колишній; старий ;(过П寸的）застарілий (застаріти).〜社会 старе суспільство;〜世界 стйрий світ;〜礼教 стара етика;〜风俗 старий звичай;〜观点 старі (колишні) погляди;〜方法 старий (застарілий, колишній) метод;〜知识分子 стара інтелігенція;〜事物 старе; колишнє; минуле; справа минулого;〜事不必再提了 не будемо згадувати старе; давайте забудемо старе; забудьмо те, що вже минуло;〜情 колишні почуття; колишня дружба;〜病 стара хворбба; стара недуга;〜伤 давня рана; 新和〜的斗争боротьбй нового зі старим;用〜 脑筋对待新事物 підхбдити до всьогб нового зі старою міркою. 2)(用过的）стірий; поношений.〜衣月艮 поношена (стара, ношена) сукня;〜房子 старий будинок; ~机器二 стара (зношена) машина.〜唱片 заграна платівка; 大衣穿〜了 пальто зносилося; пальто зношене. 3)(原先的）колишній;他生于〜察 哈尔贫的一个农村里він народився в селі колишньої провінції Чахар.
旧案 jifi’An 1)(过去的案件）стара судова справа. 2)(过去的事例）минулі приклади; прийнятий [раніш], порядок. 往年〜办理
вчинити за прикладом минулих років (за прийнятим у минулому порядком).
І0Ш jiuchi старий; старше покоління.
旧地 jmdi знайомі місця.〜重游 знову відвідати знайомі місця; знову побувати в знайомих місцях.
旧调 Ж jiudiaochongtan вмираючи, пісня знову повторюється; повтбрення старої пісеньки; почати своєї; знову взятися за своє.
旧东 jiud5ng старий власник.
І曰#Р jiudii колишня столиця.
旧观」'iCiguan колишній вигляд, колишній стан; 恢复〜відновити колишній вигляд;迴у порівнянні з колишнім уже "немає нічого спільного.
旧国 jiCigu6 Батьківщина, рідні місця.
旧好 jiiihao ,стара дружба, традиційні гарні стосунки.
旧恨 jiuhen старіюча ворожнеча.〜新仇 стара ворожнеча і нові образи.
І曰 Ж jiuhuan минуле кохання; минуле захоплення.
旧货 jiuhuo поношені (старі) речі; лахміття збірн., розм.\ барахло збірн., прост.〜ТІЇііі речовий ринок; барахолка; товкучка;〜商店 магазин поношених (старих) речей.
旧货商 jiuhuoshang лахмітник; крамйр, що торгує лахміттям
旧货摊 jiuhuotan товкучка прост.\ товкучий


421
ряд; барахолка прост.\ крамниця лахмітника.
旧交 jiujiao стара (стародавня, давня) дружба; старе (стародавнє, давнє) знайомство; стародавній дружній зв，яз6к.
旧居 jiuju колишнє (старе) місце проживання. 在韶山参观毛主席〜екскурсія в Дім-музей Мао Цзедуна в Шаошані.
旧老 jiCiiao старий знавець (справи); досвідчена людина.
旧历 jrnli (夏历）місячний календар (стиль);(俄 国旧历）старий стиль; юліанський календар.
旧呢 jiCmi давній знайбмий.
旧年 jiCinKn минулий рік.
旧派 jiiipai старозавітний (старозавітність).〜的 人 старомодна людина;〜观点、старозавітні (старомодні) пбгляди.
旧瓶装新洒 jiupfngzhuangxlrijій влити нове вікно у старі міхи; у стару форму вкласти новий зміст.
旧曰 jmri минуле, [у] минулі часи.景象 картини з минулого.
旧山 jrnsh巨n І) кладовище; 2) Батьківщина, рідні місця.
旧诗 jiushl вірші，написані за традиційним китайським віршуванням.
旧石器时代 jiCishiq'i shidai <考> палеоліт.
旧时 jKishi колись (колишній); раніш.
旧式 jmshi старомодний (старомодність); старозавітний (старозавітність).〜服装 старомодний костюм;〜城市 місто старого типу;〜 家庭 старозавітна родина;〜机器 машина застарілого типу (спбсіб);〜步枪 гвинтівка старого зразка.
旧事重提 jiushichongti порушити (збудити) старе питання; знову повернутися до старого питання.
旧书 jiCishii І)(使用过的书）стара книга. 2)(古 书）стародавня книга.
旧书店 jiushudian крамниця букініста; букіністичний магазин.
旧学 jmxue давньокитайські гуманітарні науки.
旧 4k jiuye колишня професія (роббта, діяльність); колишні заняття. 重操〜 поверну-тися до попередньої (старої) професії (роббти); повернутися до колишнього (старого) заняття; знову зайнятися старою справою.
旧友 jiCiy6u давній друг; давній знайомий.
旧雨jiiiyti <书> 旧友.〜胜新交давній друг кращий за нових двох.
旧约 jiiiyiie <宗> стйрий завіт.
旧债 jiuzhai давні борги; давня заборгованість. 偿还〜заплатити (сплатити) давні борги; покрити давню заборгованість.
旧帐 jiuzhang І)(欠帐）давні борги; давня заборгованість. 2)(宿仇)[давні] рахунки 丨丨参阅“翻旧帐f5n jiCizhAng”.
旧址 jiCizhi колишня (стара) адреса.
Й jm.
臼 jiu ступа.
0Ш jiuchT <М-> корінний (жорновий) зуб.
ГЛ^ jiuke трафарет, шаблон, зразок.
臼炮 jiiipAo <军> мортира.
臼子 jmzi ступка.
疚仲.
疚 jiu 〈书〉докори сумління.负〜відчувйти докори сумління; мучитися каяттям; совість мучить кого; совість гризе;负〜的目光 винуватий погляд.
疚心 jiuxln соромитися, бентежитися; мучитися докорами сумління.
咎 jia.
^ jiu —> gao; маленький; нежирний.
咎 jiu І)(过失）провина; проступок. 2)(责备） звинувачувати що', переслідувати що (переслідування).
咎吝 jiiilin зло, лихо, нещастя, jiuqian помилка, провина.
牲由自取 jiuyouziqu сам же і винуватий; на свою ж гблову; нарікай на себе, коли сам винуватий; самому викликати на себе лихо .
咎有应得 jiu you ying de отримав заслужену відплату; покараний по заслугах; отримав по заслугах.
jiuzheng зловісна ознака (напр. про наближення стихійного лиха).
柩忡.
柩 jiu труна [із небіжчиком].
柩车 jiuche катафалк; похоронна колісниця.
柏j沁.
桕 jiu сшіьне дерево; <植> удью.
桕油 jiuyou олія сального дерева.
救忡.
救jiCi І)(使脱离灾难、危险）рятувати що (порятунок); виручити що;〜出火坑 вивести кого з безодні страждань;从患难中〜出来 виручити кого з лиха; врятувати кого від лиха;没有〜了 порятунку немає;这下子我们 有〜了 то до нас прийшов порятунок;共产党 〜了我们穷苦人 Компартія врятувала нас, бідних, від загибелі;国 І支援 了‘食了灾 民 держава допомогла хлібом і виручила (врятувала) постраждапих від стихійних лих. 2)(援助）допомогти (допомога ж.)\ підтримати що (підтримка); виручити що "(порятунок). 求〜просити допомоги (підтримки); просити (благати) про допомбгу (про підтримку).
救兵 jiubTng підкріплення.讨〜просити підкріплення;派〜послйти підкріплення;〜 及时赶到підкріплення приспіло. |丨参阅“搬 救兵 banjKibing
救冻犬 jiiid6ngqu5n сенбернар.
救国 jiuguo врятувати Батьківщину [від загибелі].
救护 jiuhu медична допомога.〜伤员 надати медичну допомбгу пораненим;紧急〜пфша (швидка) допомога.
救护车 jiuhuche санітарна машина; амбуланс; швидка розм.
救护队 jiuhudui санітарний загін,航牢〜сані- тарна авіація.
救护立占 jiuhuzhan санітарний пункт.
救荒jKihuang 一救灾I).
救活 jiuhuo рятувати кого від смерті; воскресити кого.
救火 jiuhu6 гасити пожежу.
jiuhu6che пожежна машина.
救火队 jiuhuodui пожежна команда; пожежка розм.
救火器 jiCihu6qi вогнегасник.
救火会 jiCihudhui пожежна команда.
救急 jiuji (救病伤）перша допомога; надати першу допомбгу;(救急难）негайна (термінова, швидка, своєчасна) допомога [у нестатку, в біді] негайно прийти на допомбгу. г
救济 jiuji надати матеріальну допомогу (грошову підтримку).灾民〜надати матеріальну допомбгу (грошову підтримку) постражда- лим від стихійних лих;〜基金 фонд допомоги; 得至lj~ од豸ржати матеріальну допомбгу (підтримку).
救济金 jiujijln грошова допомога; грошова підтримка.发给〜видавати грошову допомогу.
救济粮 jiujiliang зерно, що поставляється державою ,як допомога; допомога (підтримка) хлібом і зерном.
救苦救难 jiukujiunan врятуватися від лиха; допомогти в нестатку; надати допомогу стражденним; милосердствувати застар.
救命 jiuming врятувати життя.〜呀！ рятуйте! варта!〜恩义рятівник;医生救了他的命 лікар урятував йому життя;抓住一根〜稻草 схопитися за рятівну соломину.
救命恩人 jiCiming6nr^n рятувальник, благодійник.
救难船 jiCinanchuan рятувальне судно, jiushengdai рятівний пояс.
救生圈 jiushengquan рятівне коло.
救生艇 jiushengting рятувальна шлюпка; рятувальний бот; рятувальник.
救生衣 jmshengyT капковий бушлат.
救世主jiiishizhfi <宗> рятівник，摆出一副〜的 面孑L видавати себе за рятівника.
救死扶伤 jiuslfushang лікувати від ран, рятувати від смерті; самовідданість медичного персоналу.
救亡 jiuwang рятувати Батьківщину від загибелі. 〜运动 рух за порятунок Батьківщини [від загибелі].
救星 jiuxlng рятівник; визволитель.来了〜共产 党 прийшов порятунок (прийшов рятівник) —Комуністична партія.
救醒 jKixhig привести до тями.
救应 jm.ying [йти] на допомбгу (на підтримку, на допомбгу); підкріплення.派人〜 відправити людей на допомбгу (на підтримку);得至IJ 〜одфжати підкріплення (підтримку, допомбгу);赶去〜поспішити на допомбгу (підтримку).
救援іійуийп —»•救助.
救灾 jiuzai 1)(救济灾民）надання допомоги постраждапим від стихійних лих. 2)(消除灾 害）боротьба зі стихійним лихом; ліквідація наслідків стихійних лих.抗震〜боротьба з землетрусом і за ліквідацію його наслідків; 生产〜ліквідація наслідків стихійних лих шляхом організації робіт.
救治 jiuzhi лікувати кого (лікування); надати медичну допомбгу!难以〜важко піддає ться лікуванню; важко вилікувати що.


422
救助 jiuzhu рятувати кого що (порятунок); допомагати чому (допомога ж.)\ виручати кого (виручка).
厩
jiu.
Щ jiu стайня.'
厩月巴 jiCifdi〈农〉гнойове добриво; гній.
厩吏 jiCili конюх.
Щ 舍 jiushe конюшня.
就仲‘
就 1 ji(i 1)(凑近）присунутися; підсунутися; наблизитися (наближення); при чому; біля чого.〜着火丁 光看书 читати при світлі лампи; читати, присунувшись до лампи;〜着炉子烤 火 грітися, присунувшись до грубки (до вогню);避难〜易 уникйти (ухилятися від) труднощів і вибрати [собі] легку дорогу; по лінії найменшого опору. 2)(从事）надійти (надходження); улаштуватися (пристрій); визначитися застар” прост.〜军职 піти на військбву службу. 3)(完成）завершений; закінчений; зроблений.诸事已〜усе завершено (закінчено, зроблене)大功已〜 справа успішно завершена;配件是用生铁铸 〜的 деталі вилиті (зроблені) із чавуну. 4)(趁 着）пбки; скористатися.〜着空闲的4候把这 事情办完 треба це зробити, поки ми вільні (поки є в нас час). 5)(按照）по чому; у світлі чого.〜日前的情况看来у світлі нинішньої обстановки; судячи з нинішньої обстановки; 〜马克思主义命观点来省у світлі марксизму; 〜我记忆所及 по тому, як мені пам'ятається; наскільки я пам'ятаю;双方〜两国共同关心 的国际问题充分地交换了意见відбувся широкий обмін думками з міжнародних питань, що являють загальний інтерес для обох країн. 6)(用菜搭着吃）із чим.兔咸菜〜 饭 їсти рис із соліннями;用对肠〜酒 закусгіти ханшин (горілку) ковбаскою.
就2 jm 1)(表示时间不久）зараз; незабаром; же. 我这〜来 я зараз (незабаром) прийду;他马上 〜来 він от-от (зараз же) прийде;你略等片刻， 饭〜好了 заждіть трохи, обід зараз (незабаром) буде готовий;春天〜要到 了 незабаром (от-от) наступить (буде) весна; весна не за горами;我明夫〜走 я завтра ж поїду (виїду);建筑工程今年〜可以结束 будівельні роббти будуть закінчені в цьому ж році. 2)(表示开始得早或结束早）вжб. ik 十五岁〜参加革命了 колі йому було тільки п*ятнадцять років, він уже, взяв участь у революційній боротьбі. 3)(表示在时间上їй 接着）відразу; зараз же; негайно,吃完饭他〜 走 了 пообідавши, він відразу (зараз же) пішов;这很容易，一学〜会це дуже легко, можна відразу навчитися;我一想起来〜高兴 одна думка про це відразу ж викликає в мене радість;—無到电报被〜去як одержу телеграму, так негайно (зараз же, відразу) виїду. 4)(表示后话是前话的结;І) і; як... так...既然有了，〜不必人买рйз є, то нічбго і купувати;他一说〜错 як не скаже, так відразу помилка;他一出差，〜是一^I4 月 він як виїде у відрядження, так на цілий місяць;不 学〜不会 не будеш учитися, не будеш і вміти; 干革命〜得挑重担вести революцію, то потрібно носити важку ношу;有侵略〜有反 抗 і де є агресія, там є й опір;不发挥人民群
众的创造力，〜不可能有生气勃勃的社会主义 建设 без мобілізації творчих сил народних мас не може бути і бурхливого соціалістичного будівництва. 5)(表示随上文 转移）你能做多少〜做多少скільки зможете, стільки і зробіть;你怎么说我们〜怎么办як скажете, так і будемо робити; що скажете, те й будемо робити;谁愿意去，谁〜去 хто хоче (захоче), той і піде;你什么时候有空，〜什么 时候来 коли будете вільні, тоді і прихбдьте. 6)(表示容忍）так.丢了〜丢了吧，别找了 загубили так загубили, нічого вже шукати. 7) (已经）уж&天还没І亮，他〜走于ще не розвиднілося, як він уже пішов;这件事昨天 我〜听说了 учбра я вже чув про це. 8)(表示 推断)так і.我们〜知道他一定不肯来ми так і знали, що він нізащо не захоче прийти. 9)(只 有)тільки; лише.〜凭这一点 тільки по одному цьому; на підставі одного лише цього;他们〜这一个女儿 у них тільки (лише) одна дочка;全车间〜我知道这事із усьогб цеху тільки (лише) я один знав про це. 10) (表示坚决肯定）усе-таки; усе ж; таки розм. 我〜不信我学不会 а я все-таки (усе ж, таки) не вірю, що не зможу навчитися. 11)(表示强 调）саме; і; -то.〜在村子里 от там у селі; там же в селі;问题〜在这里у тім то й річ;他本来 〜想这样 то він і хоче; він саме цього і хоче; 他〜住在你们住Р那幢房子早він живе в тому самому будинку, де і ви.
就jiCi —就是你〜送来，我也不要якщб навіть і (і, навіть) принесете, то все одно не візьму.
就伴 jiCiban скласти компанію; у компанії з ким.
就便 jiubian попутно; заоднб розм.; до речі.〜望 —下朋友 попутно (заоднб, до речі) провідати друзів;〜买本书 купити попутно (заоднб) книгу;〜讲—句 до речі сказати;可 以〜告诉他 можна попоно (заоднб) сказати йому про це.
就餐』ійс§п <书> сісти за стіл (за обід).
就成 jmcheng 1) закінчитися, досягнути успіху. 2) закінчити, успішно завершити.
就此 jiCid (就在此时）[от] зараз; [от] із цього часу (моменту);(就在此地）[от] на цьому; [от] тут.我们〜前往 от зараз і відправимося (пощемо);故事〜结束[от] на цьому і закінчується розповідь (казка);我〜离开了 部 РА отут (із цього моменту) я і пішов з армії.
就搭 jmda пристосуватися.
就道 jiudao <书> відправитися в дорогу; зібратися в дорогу.
就地 jmdi на місці.〜取松 використовувати місцеві ресурси (матеріали); усе купувати (добувати, одержувати) на місці;〜生产〜推 销 на місці виготовляти і [на місці] збувати; 〜解决 вирішити що на місці;〜正法 страчувати (розстрілювати) кого на місці.
就范 jiufan підкоритися (покора); бути підкореним. 使〜змусити що коритися; привести що в покору; надягнути вузду на що;迫令黄 河〜приборкати (приборкати) ріку Хуанхе; 我们一定要事使敌人〜ми неодмінно змусимо противника діяти так, як ми хочемо.
就俯 jmft пристосовуватися, підлещуватися до кого-небудь.
Ifc и* jiuhe зійтися, зіспіватися.
就和 jKihd піти разом, зійтися.
就近 jiujin на місці; поблизу.〜解决 виріиштй що на місці; обходитися місцевими засобами (силами)利用〜的原料використб- вувати місцеву сировину;农民子女〜上学比 较方便 сільським дітям зручніше ходити в школу поблизу.
就酒 jiujiu закусувати (чим-небудь) вино; закусувати (чилі-небудь) випивку.
'就里 jiuli справжній стан [речей]; підґрунтя; підкладка розм.不知〜не знати справжнього стану [речей].
就擒 jiuqin бути схопленим (пійманим); потрапити. 束手〜здатися на волю переможців;当 场〜б^ти схопленим (пійманим) на місці злочину; бути схопленим (пійманим) на гарячому; попастися на місці.
就寝 jiuqin лягти спати; лягти [у постіль].
就让jiCw^ng < 口 > —就算. 就任jiCu^n <书> —就职.
就势 jiushi скористатися чим, відразу.〜一拳 скориставшись випадком, відразу завдати удару кому кулаком; замахнутися і завдати удару кому кулаком;〜接住 відразу підхопити що.
就事论事 jiushilunshi міркувати про справу поза її зв'язком з обЧктивною обставиною; судити про справу поверхово, не вникаючи в її суть.
就是1表示肯定)既然下了命令，坚决 执行〜одержано наказ, так твердо і виконуй його;分放心、〜了 мбжете бути зовсім спокійні; будьте благонадшні застар.\ 你替他 办〜了 ви зробіть за нього, і все. 2)(表示强指） саме; і; дійсно; -то.〜现在 саме зараз (тепер); 〜这个це саме; саме це; це і є;我说的〜这个 саме про це я і говорю; от про це і розмбва;〜 他! він самий; саме він; він і є; це і є він!确 实〜这样[дійсно] так воно і було;〜不可以这 样办 от це (саме цього) і не можна робити;〜 这样，你写对 了 от, ви правильно написали; 事实〜这样такі факти;我〜这样说的я так і сказав; я саме так сказав;好〜好，不好〜不好 раз добре, то добре, раз погано, то погано;我 〜不去Я не піду, та Й ТІЛЬКИ；她唱得〜好BOHd справді (дійсно) прекрасно співає;我找的〜 你 от [саме] це мені і треба; от це я і хочу бачити (шукаю);他〜不答应 він ніяк не погоджується;枪声〜命令 постріл — цс наказ. 3)(表示同意）так; правильно.〜，〜，你 的话很对 так, так, ви зовсім праві.
就是2 jmshi 1)(表不假设的让步)навіть; навіть і; навіть якщо; і; нехай.〜难也得办 тр^ба зробити, навіть якщо важко;〜有困难，也不 怎么大 якщо і є труднощі, то вони не такі значні;这事〜我也不知道нйвіть і я не знав про це;为了祖国，我可以献出一切,〜生命也 在所不惜 в ім*я Батьківщини я готовий віддати усе, не пошкодую навіть і життя. 2) (表示不出二者之外）не..., так...; крім..., тільки...解放前这个地区几乎每年不是旱，〜 Ш до звільнення в цьому районі майже щороку як не пос)Ьса, так повінь.
就世 jmshi вмерти, померти.
就手 jiCish6u попутно; заоднб розм.别忘 了〜把 门带上 не забудьте зачинити за собою (заоднб, попутно) двері;请你〜把这件事办了 будь ласка, зробіть заоднб (попутно) і це [цю


423
справу].
^Ll?jiusuan <U> припустимо [навіть]; якщо і; якщо навіть;我没有说，难道你自己还想不 到 нехай (якщо навіть) я не сказав, а хіба ти сам не міг здогадатися?
就兑了（罢）jiCisu含nle (ba) ну й нехай! Припустимо! на цьому і покінчено.
就位 jiiiwdi зайняти своє місце; сісти до столу. 请大家〜займіть, будь ласка, ваші (свої) місця; прошу сідати; прошу сісти до столу.
就绪іійхй —般用过去被动形动词的短尾形式 表达.一切整理〜усе приведено в порядок; усе впорядковано; |、АЗ未准备〜ще не підготовлено (не приготовлено); 一切均已〜усе вже зроблено (налагоджено, закінчено); усе вже в ажурі (у порядку).
就学 jiuxue вступити ДО 4А1КОЛИ (до університету).
就Mk jiuye влаштуватися на роботу; одержати роботу.〜问题 питання про працевлаштування; 失业工人的〜问题проблема ліквідації безробіття;〜人数 кількість осіб, що отримали роботу;〜人口 активне населення; 充分〜пбвна зайнятість;扩大劳动〜 збільшення зайнятості населення; збільшення працевлаштування с^ред населення.
就医 jiuyi звернутися до лікаря; показатися лікарю; почати лікуватися.
就义 jitiyi помфти (віддати життя) за праведну справу. JA容〜прийняти (зустріти) смерть, як личить герою (як герой); загинути смертю героя.
就枕 jiuzhSn дістатися до подушки; лягти спати.
就正 jiuzheng питатися поради; порадитися; справитися.〜高明 питатися поради (справитися) у знаючих людей; порадитися зі знаючою людиною;〜于读者[віддати, представити] на суд читачів.
就 KR jiuzhi зайнята (обійнята) посаду, приступити до виконання своїх обов’язків; 办理〜手续 оформлятися [для надхбдження] на роботу;内阁已经〜кабінбт міністрів приступив до виконання своїх обов'язків (функцій).
就中 ji£izh6ng 1)(居中做某事）узяти на себе; узятися за що.〜调停 узяти на себе посередництво; узятися помирити (за посередництво). 2)(其中）серед чого; із чого.〜只 有他知道 серед (із) них (усіх) тільки він один знає.
舅忡.
И 出 jibchii двоюрідний брат (з боку матері).
贸父 jmfCi брат матері; дядько [із боку матері].
贸姑 jiugil <书> свекор і свекруха; батьки чоловіка.
舆母 jrnmii брат матері; тітка.
男嫂 jiCisSo〈口〉жінка шурина; невістка.
另兄弟 jiuxi6ngdi двоюрідний брат (з боку матері); кузен.
男子ji(rzi <Р>ш々рин.
躬祖 jmzii двоюрідний дід; брат бабусі.
傲 ji“.
傲 jiii наймати, орендувати, брати напрокат.
М/П： jiugu наймати; найматися (на роботу).
f就赁 jiulin наймати, орендувати.
鹫诉.
5^ jiu <^】>б<5ркут.
磨j沁.
腐 jiii короткошиїй лось.
jii 另见 ch6.
车 jii тура.
拘Я
拘jii 1)—拘捕.未能〜到не вдалося заарештувати (затримати). 2)(限制)：多少不 〜скільки є, стільки й досить; не має значення (неважливо) скільки;〜于形式 обм^жувАтим ^бути обмеженим) зовнішньою формою.
拘碍 jG2i стримувати; перешкоджати.
拘捕 jiibu < УІ >заарештувати кого (арешт); узяти кого під арешт; піддати кого арешту.
拘管 jtiguSn тримати кого в покорі (у строгості); обходитися (звертатися) із ким строго і сурово; тримати кого в міцному кулаці (в щорах).
拘阂 jiih^ перешкоджати; стискувати; стримувати.
拘获 jiihud схопити, затримати, арештувати.
拘介 jiijie чесний, безкорисливий.
拘谨 jGjln стриманий (стриманість); обережний (обережність); обачний (обачність).过分的〜 зайва незручність;行动〜повбдитися стримано (обережно, обачно);他是个〜的人， 不爱多说话 він, як людина стримана, не любить багато говорити;他是个〜的人，有话 也不大说 він, як людина обережна (обачна), майже нікбли нічого не говорить.
拘禁jiijin —拘押.
拘礼 jiilT церемонитися (церемонність, церемонія). 〜的人 церемонна людина;过分〜 надмірна церембнність; надмірно педантичний у дотриманні етикету;话不必〜 прошу без церемоній (не церемонитися); без манірних зобов'язань і офіційності.
拘留 jGlrn <法> затримаєте кого (затримка); інтернувати що (інтернування)(指拘留夕卜国 军队、人员、船舰等).
拘留囚 juliuqiii арештований, затриманий, арештант.
拘留所 juliusu5 арештиий будинок; будинок (місце) попереднього затримання.
拘挛 jiiluan звести що [судомою].
拘拿 jiina заарештовувати; затримувати; хватати.
拘泥 juni манірний (манірність); педантично (сліпо) притримуватися чого.举止〜чбпорно триматися;〜于细节 педантичний; бути педантом; загрузнути в дріб’язках; розмінюватися на дріб'язок (по дріб'язках); 〜于字面的意义 педантично (сліпо) притримуватися букви чого; буквоїдство ірон.
拘票 jiipiao <法> брдер на арешт.
拘牵 juqian зв’язйти що\ скувати що.
拘囚 jiiqiu брати під варту; тримати під охороною.
拘束 jushu 1)(不自然）соромитися (сором'язливий). 感到非常,〜почувати себе
скутим; не знати куди себе (руки) подіти;不 〜триматися вільно; невимушено; будь ласка, не соромтеся. 2)(会勺束)зв'язати що\ стискувати що.
jushuli обов'язкова сила.
拘朿衣 jiishiiyT гамівна сорочка.
拘提 jGti <法> привід спец.; піддати приводу кого.
拘系 jtixi сліпо (педантично) дотримуватися тексту (букви закону).
拘 Й. juxu обмежений, вузький (напр. про кругозір).
拘押 jiiya посадити (узяти) кого під арешт; узяти кого під стражу;(侦査期间的临时拘 押）попередній висновок. '
拘役 jiiy'i <法> тюремне ув’язнення.
拘弓丨 jiiyTn 1) брати під варту, затримувати; арешт; 2) тягнути за собою, вести.
拘执jiizhi —>拘泥.
_@L jii 另见 сй; qi6.
且 jii 1) більшість; 2) вагатися.
且Ш jiixi^ минути; просочуватися.
^ jii 另见 gk); gu.
告 jii розслідувати, допитувати.
沮ja.
居 jii.
居 jii 1)—居住.乡〜жііти в селі. 2)(住所） житлб.新〜нбвб житло; нова квартира. 3)(处 于）стояти; знаходитися; займати ufo.〜左 на лівій стороні;〜"1* {і стояти на першому місці; мати першість; першенствувати; займати перше місце;〜第二位[стояти] на другому місці;〜于前歹!J стояти перед; стояти (знаходитися) у перших рядах. 4) ({і) займати що (займання).身〜要职 займати (обіймати) відповідальний пост (відповідальну посаду).
居哀 носити жалобу, бути в жалобі.
居安思危 ji^ns了w6i уживати заходів обережності завчасно (заздалегідь); завчасно виявляти передбачливість; бути завжди і у всьому завбачливим.
居常 jiichang зазвичай, як завжди.
居处 jiichii місце проживання.
居多 jiiduo складати велику частину (більшість) превалювати; переважати.他的著作以现论 方面的〜велика частина з його статей присвячена питанням теоретичним; статті теоретичного змісту складають велику частину [із] його робіт; серед його робіт переважають статті теоретичного характеру.
居高临下 jugaolmxia займати командну висоту (панівні позиції, вигідне становище).
居功 jiigong ставити собі в заслугу; вважати своє ю заслугою; вважати себе заслуженим. 〜自负 чванитися (вихвалятися) своїми заслугами; зазнаватися через свої заслуги.
居积 jilj了 накопичувати, зберігати.
居家 jGjm [жити, бути] удома.〜不出 безвихідно сидіти вдома;〜日用 домашні витрати;〜过日 子处处都要检省* бути ощйдливим у домашньому побуті.
居间 jujian бути посередником розм. (посе¬


424
редництво). ~ 调 Ш бути посередником і мирити;山他〜说合 вести переговори при його посередництві.
届间人 jOjmnnhi посередник; посередниця.
居里 jiilT <Ш> Кюрі невідм., ч.
居留 jOliii прожити; пробути 给以〜的权利 д^ги кому право проживання; 4也在国夕卜〜了四年 він пробув (прожив) за кордоном 4 роки.
居留地 jiiliudi місце постійного проживання (перебування).
居留权 jiiliuquan право на проживання.
居留证 jiilmzheng посвідчення на проживання.
居民 jiimin житель; мешканець книжк.; населення (用于指总称）.城市〜населення (жителі) міста; міське населення; міський житель (мешканець);和平〜м4рне населення; мирні жителі; _h 海〜населення (жителі) Шанхая;街道〜委员会 квартальний (вуличний) комітет.
居民点 jiimindian населений пункт.
居民区 jummqu житловий район.
居然 juran усупереч [усьому, усяким] сподіванням; зненацька.幻想〜实现了 усупереч усім сподіванням (зненацька) збулася мрія; ~ 会有这种事！ от так несподіванка!他〜同意 了 він усупереч сподіванням дав згоду.
居丧 jiis5ng бути в жалобі.
居 士 jushi послідовник буддизму, що не прийняв постриг; буддист.
居守 jushou охороняти, стерегти.
居肩、jiixT байдикувати.
居心 juxln намір.〜害人 зловмисно (злісно) шкодити чому; шкодити чому зі злим наміром;不知是f可〜невідбмо, що за наміри у людини; незрозуміло, які наміри в людини.
居;її、區狈ij juxlnpoce зі злим (із підступним) наміром; злостивість (злостивий); із каменем за пазухою; повний чорного підступництва; замишляти недобре (зле); гаїти злий намір; підлий намір, juye майно, засоби існування.
居于 jiiyii знаходитися; бути.
居宅 jGzhai житло.
居中 jdzh6ng 1)(当中）усередині; посередині.〜 挂卷一幅画 посередині висить картина. 2) —居间.
居住 juzhu жити книжк.〜条件 житлові умови; 〜环境 житлова обстановка (середовище);宜 于〜зручний для життя;在城市〜жити в місті; 在乡间〜一个时期 пожити якийсь час у селі;
匕力〜了 прожити десять років на півночі.
居作 jiizu6 1) найматися на роботу; 2) каторжна праця.
驹扣.
驹ju 1)(少壮的马）скакун.千里〜чудбвий швидкохідний скакун. 2) 5句子.
驹设 jiichT дитинство, юність; дитячий вік.
马句光 jiiguang мить.
dying відблиск сонця; сонячний зайчик.
驹子 jil-zi (小马）лоша;(小驴）осля. ju W 见 СІМ.
.'/t ju 1) солом'яна устілка; 2) конопляне насіння; 3) грубий, поганий, траурний; 4)
загортати, обвивати.
ІЇШ jupo імбир.
山且jo只见jii.
山H深 jushcn стрімчастий та глибокий {про гору та ущелину)', пересічений, недосяжний.
响I ju.
岣 jii g6u.
狙jo.
狙察 jiicha виглядати, підстерегти, вичікувати. 狙伏 jiifu влаштовувати засідку; причаїтися у засідці.
狙猴 jah6u мавпи.
狙击 <军> jujl раптово вдарити через кут; снайперство.〜射击 кинджальний вогбнь;〜 机枪 кинджальний кулемет.
狙击兵jiijlbTng <军>—狙击手.
狙击手 jiijTsh6u <军> снайпер.
jG 另见 zh5; zii.
祖 jii 1) огорожа; огороджувати.
痕 _)й.
Ш ju фурункул; гнійник, нарив.
疽疔 jildTng прищ, фурункул.
疽痈 juyong виразка.
痴】й.
疱偻 jOlou горбатий, горбун.
石且JU.
Щ jii кам’янистий пагорб.
Mja.
Ж ju —> J*ie.
俱扣.
俱 jii—j£i.
Щ jii 另见 jii.
Ш jii важкий, тяжкий, напружений.
JG.
掬
掏缩 jusuo стискатися, стулитися.
据jG.
яшмова пластинка на поясі.
：Ш： jii 另见 qid.
起避 jubi уникати, відвертатися; ухилятися.
椐jG.
椐 ju калина (кущ).
腮jo.
踞 jii сушене м'ясо (особливо птахів); сушений. 脂腊 jiixT 1) сушене м’ясо (птахів та худбби); 2) важко працювати; важка праця.
裾讥
裾 ju пола (сукні); спинка (одягу).
HSUS jtiju розкішний (парадний) одяг.
雎jO.
Д隹 jii рибний орел; скопа.
雎鸠 jijjiG рибний орел; скопа.
jii 另见 jii.
据 ju реставрувати (керамічні вироби).
铜)й (连合破裂的陶瓷器）склепати що
(склепка). ~ Щ склепати чашку; ставити склепки на розбиту чашку.
juwanrde майстер зі склеювання керамічних і порцелянових виробів.
铜子 jii.zi склепка.
鞠j
鞭躬 jtig6ng 1)(弯身行礼）поклонитися; зробити поклін.微微〜зробити напівуклін;深深 地莉 了一躬 поклонитися в пояс. 2)〈书〉(恭 敬谨慎）обережний (обережність); обачний (обачність).〜如也 з особливою обережністю (обачністю) і чемністю.
朝躬尽瘁 jugong jin cui віддати всі сили чому. 〜，死而后己 служити чому всіма силами і до останнього дня свого життя; віддавати чому усі свої сили, усе своє життя до останнього подиху.
凶 jiixiong 1) велике лихо; передрікати лихо.
婉养 jiiySng ростити, виховувати, вигодб- вувати.
掏子 juzi отрок.
«Ій 另见 ch^n; jii.
賴审 jushSn розслідувати; допитувати.
關问 jiiwen < 书 > зробити (вести) допит; допитати; допитувати кого (допит),
賴讯jOxiin <书>—賴问.
M ju.
Д ju 1)(比赛一次)гра; партія; гейм спец.上半 〜пфший гейм [гри];下一〜棋 зіграти партію в шахи;这一〜输 іра (партія) програна. 2)—> 局势.政〜політична обстановка,
局 ju 1)(机关)управління; бюро невідм.; відділ. 税务〜податкбве управління (бюро);卫生〜 санітарне ння;управлі 教育〜відділ народної освіти;执行〜бюро;政治〜політбюр6.2)(商 店名称）магазин.书〜книгарня.
局部 jubu частковий (частковість); місцевий; локальний.〜麻醉 місцевий наркоз;〜发炎 місцеве запалення;〜地区 окремі райони (місцевості);〜经验 обмежений досвід;〜利 益 часткові інтереси; ~ 改善 часткове поліпшення;名画的〜фрагмент знаменитого живопису;〜与整体之间的关系віднбшення часткового до цілого;问题只得到〜解决 питання вирішене лише частково; питання одержало лиш^ часткбвмй дбзвіл;这不过是〜 现象 це усього лише окреме явище (частковість).
局部性 jubuxing частковість (частковий);〜的 旱灾 посуха, що має місцевий характер;〜的 战争 локальні (обмежені) війни;现象的〜 частковість явища;问题带有〜питання має частковий характер.
局促jiicfi 1)(地方小)тісний (тіснота).房问很〜 кімната дуже тісна (занадто тісна). 2)(不自 然）ніяково (незручність); не по собі.感到〜 不安 почувати незручність; почувати себе ніяково (незручно, сором'язливо); бути (стати) не по собі; не знахбдити [собі] місця.
J昂促不安 jucubuan сором'язливий; розгублений; збентежений.
局局 juju гиготіти безугаву.
局量 jiiliang якості; ознаки; характер; гідність.
局而 jumian становище; обстановка; ситуація.


425
政治〜політичне становище; політична обстановка (ситуйція);安定团结的政治〜по- літична обстановка стабільності і згуртованості;打破不正 # 的,〜змінити (виправити) ненормальну ситуацію;维持〜 的稳定性 Підтримувати усталеність в обстановці寻求打开〜的办法шукати вихід із становища.
局气 jiiqi справедливий.
jijshi обстановка; становище; ситуація; кон'юнктура.国际〜міжнарбдна обстановка (ситуація, кон'юнктура); міжнарбдне
становище; 1险〜небезпечна ситуація;
样的〜下 у такій обстановці; при такому становищі;制造紧张〜створити напружену обстановку;缓和国际紧张〜розрядити напруженість у міжнародній обстановці; розрядка міжнародної напруженості;扭转〜 повернути хід подій;使〜尖锐化 загострити обстановку;〜对我们异常有利ситуація надзвичайно сприятлива для нас.
ЩШ jusu5 зв'язаний, скований.
局夕卜人 jiiwairen сторонній; стороння; сторонні [люди, особи]; треті [особи].〜不得而知 стороннім цього не зрозуміти; сторонні (сторонні люди, треті особи) не мають можливості знати.
jlixian обмежитися (обмеження). 曰$ 生活问题上 обмежитися побутовими питаннями; у межах побутових питань.
局限性 jiixiAnxing обмеженість.
局诈 juzha затіяти шахрайство; здобути обманом (що-небудь.); шахрайство, обман.
菊扣.
菊 jii 一>菊花.赏〜любувйтися (милуватися) хризантемою.
菊花 juhua 1) <植> хризантема. 2)(指花） хризантема.
菊科 jiikg <植> складноцвітні.
菊石 jiishi〈古生> амоніти мн.
菊宇 juyu 1) <植> топінамбур; груша земляна. 2)(指块莲）топінамбур.
菊展 juzh5n виставка хризантем.
Ш ju 另见 jii.
锡 jii <\кі> кюрій.
振я.
锔 ju носилки (кошик) для переносу землі.
結扣.
桔jii—j і么
桐扣.
桐 jii гірські носилки (паланкін).
掏扣.
掬 jii 1) кипарис; 2) <植> бук лісовий.
橘扣.
橘 jii 1)〈植〉мандарин; мандаринове дерево. 2) —桢子.
Ц•红 juhong 1) <药> сушена мандаринова
шкірка. 2)(一种颜色）апельсиновий [колір]; апельсиновий [колір].
橘黄 juhuang жовтогарячий [колір].
橘络 juluo волокна мандарина.
橘带素 jiim6isCi <药> цитринрін.
橘皮 jiipi мандаринова шкірка.
橘实 jijshf мандарин {плід).
橘子 jii.zi мандарин.
橘子夕十 jii.zizhT апельсиновий сік.
鞫А
Щ} ju —»• chan; ju.
鶴扣.
%% ju сорокопуд.
誤 jii.
親 jii кріт.
沮扣.
沮碍』й，ш перешкоджати; заважати; перешкода.
沮短 jfiduSn наговорювати, обмовляти; обмовлення.
坏 juhuai шкбдити, ламати, розрушити.
沮散 jiisan розсіюватися, розбігатися в паніці; зникати.
沮丧 сумний (сум, зневіра); пригнічений (пригніченість). МІ中〜впасти духом; впусти в зневіру (у розпач); бути ченому (пригнобленому) стані; душевна пригніченість; 情绪~ поганий (пригнічений, сумний) настрій; почуття зневіри;使人〜 обескуражити кого', підірвати чий дух;他的 神М十分〜він був як у воду опущений.
沮舍 jiishe зруйнований дім; руїна.
咀Я.
阻嚼jiijuS 1)(用牙磨碎食物）жувйти що (жування).〜去物 жувйти їжу. 2)(反复体会） вдумуватися; осмислити w/o,.заглиблюватися в що.〜含义 вдумуватися, у чому зміст; доходити до змісту.
莾
券 jii ховати, зберігати.
柜
柜柳』Шій <植> вбрба краєлюбча. 蛆А
山且 ilia juyu 1) зубчастий {про гори); бути нерівним, нерівний; 2) неспокійний, схвильований.
R& JU 另见 гйі.
口且жувати, пережовувати.
卩且啖 judan жувати, пережовувати, пожирати.
阻片 jupian жувальна гумка.
举А
举 jii 1)(往上托）підняти що (підняття); здіймати що.〜枪敬礼 узяти (взяти) під варту; 高〜红旗 із високо піднятим червоним прапором; підіймаючи червоний прапор. 2) —»• 英ОЛ 之〜мудрий акт; мудра дія. 3)
(tfffi) висунути що (висування); обрати що (обрання).〜为代表 обрати депутатом (у депутати). 4)(提出）висунути що (висування); виставити що (виставляння).〜 Ф实来证卩j]自己的话привестіі (висунути, виставити) факти в підтвердження своїх слів;
〜年实为例 ілюструвати що конкретними прикладами;〜出新的论证 висунути (виставити) нові аргументи (докази). 5)(全） весь.〜家 уся родина;〜座 усі присутні.
举案齐眉 jOanqimei подружжя жило, шануючи одне одного; подружжя жило у взаємній повазі.
準办 juban організувати що (організація); улаштувати що; створити (влаштувати) що (створення). ~学习班 організувати курси; 展览会 організувати виставку;〜音乐会 улаштувати концерт;〜公共食堂和托儿所 створити суспільні їдальні і ясла.
举杯 jubei підняти келих; запропонувати (проголосити) тост;〜祝贺 запропонувати (проголосити, підняти) тост за що\ підняти келих за що; випити за що.
举不胜举 jtibCishengjti не злічити; ім'я їм легіон; незлічений; незліченний (незліченність).
举步 jfibCi <书> гробити крок.〜前往 піднятися і піти;〜维艰 в^жко було навіть крок зробити; важко ходити.
举察 jucha на льоту схоплювати.
举措 jiicuo举动〜失当 неналежним чином поводитися; поводитися розв’язно (небла- говидно).
举动 jtid6ng (行为）учинок; поведінка;(动作） рух; дія.轻率的〜нерозсудливість; безрозсудні (необачні) вчинки (дії);〜愚蟲的 дурна витівка (витівка); дурні дії;〜迟缓 рух повільний; неповороткість; повільність;我 不赞成他的〜я не схвалюю його поведінки (учинків, дій).
举发 jiifS викрити що (викриття).〜舞弊行为 викрити (розкрити) зловживання;〜贪污分子 викрити хабарника.
举国 jtigu6 уся країна.〜上下 уся країна;〜闻名 відбмий по всій країні; користуватися загальнонародною популярністю;〜一致 національна єдність;〜欢腾 усенародна радість; радіє вся країна.
举火 jtihu6 <书> 1)(点火）розвестті вогонь.〜为 号 розвести сигнальне багаття; сигналити костром. 2)(专指生火做饭）розвести вогонь [для готування].竞曰不能〜цілими днями залишалися голодними (без їжі).
举荐 jiilian рекомендувати що, із неознач. (рекомендація).
举例 jiili привести (навести) приклад; дати приклад.〜说明 пояснити що прикладом; ілюструвати що прикладами; ~来说 узяти за приклад; до прикладу; до прикладу сказати (говорячи);不必〜не варто навіть звертатися до прикладів (йти за прикладами).
举目 jiimu підняти очі; скинути очі (очима). ~ —'Щ кинути погляд; швидко глянути.
举目无亲 jumuwuqln опинитися в незнайомому місці і серед чужих людей; потрапити в незнайомі місця й опинитися серед чужих людей; усе кому було чуже і незнайоме (далеке); відчути повну самотність.
举机不定 jOqibuding бути нерішучим; не знати, як бути.
jOren <史> "цзюйжень" (назва ученого ступеня у феодальному Китаї, що присвоюється після іспитів у провінції).
举世 jtishi весь світ.〜闻名 бути всесвітньо


426
відомим; відомий усьому світу; усесвітньо відомий;〜无双 не мати собі рівних у світі; незрівнянний (неперевершений, небачений) у світі;〜咖目 прикбвувати погляди усього світу; привертати (приковувати) увагу світової громадськості.
举取jtishi <书> —举义.
举手 jfishSu підняти руку [вгору].〜表决 голосувати підняттям руки;〜通过 прийняти що підняттям руки;〜敬礼 <军> узяти (зробити) під козирок; козирнути; віддавати честь (салют);〜拦车 голосувати автомашинам, що проходять;敌人〜投降了 вороні, піднявши руки, здалися;举起手来！ руки вгору! підняти руки!
举行 juxing улаштувати що '(влаштування); провести що (проведення); відбутися.〜婚礼 справити весілля;〜宴会 улаштувати банкет; дати парадний обід;〜舞会 улаштувати (дати) бал;〜会议провести збори;〜座谈会 провести співбесіду;〜武装起义 підняти збройне повстання;〜谈вести (провести) переговори;选举每三年〜一次вибори проводяться раз у три роки; І：匕夺在叨天〜 змагання відбудеться завтра.
举一反三,уТ Шп san зробити (вивести) за аналогією; зробити відповідні висновки за аналогією.
举义 jtiyi підняти повстання
举f责 jiizhai <书> зробити займ; увійти (улізти, залізти) у борги.〜度曰 жііти в борг.
举止 jiJzhT манери мн.; поведінка; триматися; поводитися.〜大方 триматися вільно; прекрасні манери;〜放肆 поводитися (тримати себе) розв'язно; розперезатися розм.;〜浮 поводитися легковажно; легковажність поведінки (учинків).
举重 jtizhong <体> підняття (піднімання) ваги; важка атлетика.〜运动员 гирьовик; штангіст; важкоатлет.
举足轻重 juzuqlngzh6ng перетягнути шальку терезів; кинути на чашу гирю; зіграти вирішальну роль.
举座 jiizuoyci присутні; уся аудиторія, компанія.
jii 另见 gou; g6u.
枸橡 jiiyudn <化$ цитрбн; цедр^т.
拘嫁酸 jiiyudnsuSn <化> лимонна кислота.
矩jQ.
矩 j(i момент.力〜MOM泛нтс“ли.
矩尺 juchT трикутник.
judu правило, регламент.
矩心 juxln центроїда.
短形 jtixing <数> 叩ямоіфгник.
矩接 jiiyuS <书> правило; нбрма.
矩咏 jiizhSn <数>\1红0111^.
跑 jO бетель.
jujiang бетель ч.
組jo.
龃錯 jCiyti 〈书〉розбіжності лш.; розлад; нелади лін” розм.; чвари.发生〜виникнули
розбіжності; пішов розлад; почалися нелади (чвари).
踽
JU.
踊踏 jujli <书> [йт“] поодинці.〜独行 йти поодинці.
萬я
萬 ju -> yu.
犋jfi.
根 jii цукеркове дерево, ховенія.
巨片.
巨 j(i <书> —巨大.〜石 величбзний камінь; кам'яна брила; ~ М сильний вітер;〜Ш величезна (велика) сума [грошей]; великі гроші;〜灾 страшне бідування; катастрофа;〜 福地图 велика географічна карта;〜幅画像 портрет великого розміру;历史的〜轮 колесо історії;为数甚〜склйсти значну цифру; величезна кількість.
巨变 jubian величезні (грандібзні) зміни; переворбт.科学上的〜переворбт у науці;生 活中的〜переворбт (величезні зміни) у житті; 发生〜відбулися величезні (грандібзні) зміни.
Ш.Ш jub6 <书> корифей висок.\ світило; титан. 科学界〜корифей (світило, титан) науки;医 界〜світило в медицині; 云〜корифей літератури; літературне світило.
巨大 juda (极大）колосальний (колосальність); (很大）величезний;(大）великий;(硕大） громадний (громадиість);(宏伟）велетенський; грандібзний (грандіозність);(巨人 般）гігантський; титанічний.人民的〜力量 велетенська (титанічна, колосальна) сила народу;〜的努力 колосальні (величезні, великі, титанічні) зусилля 〜的 $ величезне (грандіозне, величезне) водоймище; ~ 的成就 величезні (великі, колосальні, гігантські) успіхи;〜的影响 величезний (колосальний, великий) вплив; 规模〜的述设 гранді63не (гігантське) за розмахом (за масштабами) будівництво.
巨 Ш ju'e величезний; колосальний (колосальність). 〜利润 величезні (колосальні) бариші;〜资і колосальні (величезні) засоби; колосапьний (величезний) капітал.
巨富 jufu мільйонер; крез.
巨祸 juhuo велике лихо; велике бідування; катастрофа.
巨匠 jujiang <书> майстер.文坛〜майстер слова;艺术〜мійстер мистецтв;〜的手笔 рука майстра.
巨款 j(ikuSn велика грошова сума; купа грошей.
Ш.Ш julang вали мн.; величезні хвилі; дев'ятий вал.〜滚滚 котилися величезні вали;海上〜潔 湃 бушує (кипить) море; на морі бушують хвилі.
巨流 jiiliii [потужний] потік.人群的〜потік людей; людський потік.
巨人jCirdn 1) <医> гігйнт. 2)(身材高大的人） гігант; велетень.这个篮球队员是个身高两 米的〜цей баскетболіст — велетень (гігант) у два метри зростом. 3)(大人物）гігант; колос книжк.; велетень книжк.; титан.科学 界的〜гігант (колос, велетень, титан) науки.
巨石 jushi 1) кам'яна брила; 2) мегаліт.
巨石器 jiishiq丨 <考> макроліти мн.
巨头 jutou магнат; заправило ч” розлц 资本〜 магнат капіталу;工业界的〜магнат промисловості; 资本主义世界银行〜банківський магнат (заправило) капіталістичного суспільства.
巨万 juwan <书> мільйон мн. (мільйонний).耗 资〜витрачено мільйони; колосальні (мільйонні) витрати.
巨蜥 jCixT <^』>варйн.
巨细 juxi велике і мале; усі і всілякі.事无〜усі без винятку справи (роботи); чи велика, чи маленька справа; як великої, так і малої справи.
巨星 juxing〈天〉гігант; зірка-гігйнт.
巨型 juxing гігантський; колосальний.〜机床 гігантський (колосальний) верстат;
гігантський (колосальний) завод;〜工厂 завод-гігант; автовелетень.
巨著 juzhu великий (капітальний) твір; капітальна праця.科学的〜капітальна наукова праця;艺术〜великий художній твір.
巨子 juzl великий спеціаліст, знаменитість.
句А
"rJ ju 1) t〜<i吾〉головне речення; зй
〜скласти речення (фразу). 2) <量词> слово. 告诉他几〜话 сказати йому декілька (ndpy) слів;这是〜空话 це порожня фраза (порожні слова);他——〜也没有і井 він ні слова не сказав; 两〜话就可以说完мбжна усе сказати двома словами.
句点 judian крапка.
句读 judou паузи мн.
句读点、judoudiSn крапка (розділовий знак, пунктуації); крапки й коми.
句段 jiidu^in <语> синтйгма.
句法 jufS〈语> синтаксис.〜分析 синтаксичний розбір, синтаксичний аналіз.
句号jCiMo <语> крйпка.在句末打上〜 поставити крапку наприкінці речення.
"rJJL jur речення, фраза.
句型 jCixing мовний зразок; модель ж.
句子 juzi речення; фраза.〜结构 структура (синтаксис) речення;〜成分 члени речення; 长〜дбвгі фрази.
igju
炬ju <书> 岂qL〜知天气骤变хто б міг подумати, що погода зміниться так різко;〜 可如此 як же так можна! хіба так роблять!
ІБ料 juliao <书> усупереч чеканню; хто б міг очікувати (подумати), що...
炬知 juzhl як можна було знати, що..; хто б міг подумати, що...; усім було невтямки, що...
拒扣.
拒 ju 1)(抗柜）пручатися (опиратися); дати відсіч，〜敌 дати відсіч (вчинити опір) ворогу; дати відсіч ворогу 2)—> 拒绝.〜之门外 на поріг не пускати кого; 亍 відмова від
виконання; відмбвитися виконати що;〜不 认 罪 заперечити свою провину; заперечувати і не визнавати своє ї вини;〜不 承认 заперечити що\ не визнати що.


427
拒捕 jubii вчинити опір при арешті.
抱fj jiifu відмова [від виплати];〜欠款 відмова від сплати боргу.
拒择 juhan 1) заступати дорогу, відбивати; 2) чинити опір, противитися; оборонятися.
祖谏饰非 jujianshifei відкинути добрі поради і придумувати собі виправдання; не слухатися добрих порад та ще й замазувати (виправдовувати) свої помилки (недоліки); ігнорувати добрі поради і замазувати помилки.
拒绝 jujue відмбвитися від чого (відмова); відкинути що\ відхилити що (відхилення).〜 відмбвитися від переговорів; 评 не визнавати критики; відхиляти критику;〜他 的 ім 求 відмовити йому в проханні; відхилити його прохання; відповісти відмовою на його прохання;〜接见 відмбвитися прийняти кого; відмовити кому в прийомі;〜遭到 одержати відмову;断然〜 рішуча відмова; відмбвитися рішуче; як ножем відрізати.
拒却 juquc відмова; відвід.
拒人于千里之夕卜 jCir6nyiiqi5nlTzhT\vM не підпускати [людбй] і на гарматний постріл; уникати людей і триматися осторонь.
拒折 juzhd квадратний, чотирикутний.
苣Ій.
Ш ju смолоскип (з дрібного очерету).
苣胜 jusheng кунжут.
я 另见 zii.
足恭 jugong бути надмірно шанобливим; лестити.
岖ju.
山巨 ju велика гора.
ifl ju 另见
姐 ju розмокати; відволожуватися; розмивати.
沮洲场 juruchang сире підземелля.
具
ju.
Д ju 1)(用具）знаряддя; інструмент; прилад; начиння ж., сбир.杂〜різне знаряддя (інструменти, прилади); різне начиння;渔〜 знаряддя рибальства;卧〜пбстіль. 2)〈量词， 书>:两〜尸首два трупи; 一〜座钟одіін настільний годинник:
具jii —具有；具备.初〜规模намітити в загальному (у попередній формі); закінчений на чернетці;略〜轮廓 намітився загальний контур; намічений загалом; перша (зернова) позначка; попередній план.
具办 juban готувати, підготовлювати; влаштовувати.
具保 jibao взяти на поруки (запорука).
Д jubei мати [у наявності]; у наявності; володіти чим (володіння).〜这种可能性 є така можливість;不〜应有条件 немає належних для цього умов; не мати належних для цього умов;〜一切必要的条件мйти в наявності всі необхідні умови; у наявності всі необхідні умови; і正据〜є (у наявності) усі докази.
具发 jCif^ заявляти, оголошувати.
jugong описувати події; давати показання.
具供人 jugongren свідок;, особа, яка дає свідчення. ‘
具结 jfiji6 дати підписку.〜领四失物 рсшіи- сатися в одержанні загублених речей.
Д Й jukong подавати скаргу; пред'являти звинувачення (в письмовому вигляді).
具论 jCilCin обговорювати, висловлювати (свою) думку.
具名 jummg підписати що (підписання).没有〜 的信• лист без підпису; непідписаний лист; 这封信就出你我两人〜吧давайте ми з вами разом підпишемо цей лист.
具然 juran самовдоволений; самовдоволено.
具设 jCish6 готувати; влаштовувати; сервірувати, подавати до столу.
具诉 jusu подавати позов (скаргу).
具体 jCit了 1)(不抽象的）конкр打ний (конкретність).劳动 <经> конкретна праця； 议 конкретна (Практична) пропозиція;〜 步碟 конкретні (реальні) кроки;采取〜措施 вжити конкретних заходів;〜指出 зазначити конкретно;对述议作〜说明 конкретизувати пропозицію. 2)(特定的）спеціальний; особливий; конкретний (конкретність).根据 〜条件стосовно конкретних умов;对于〜的情 况作〜的分析 конкретний аналіз конкретної ситуації;他有他的〜任务у нього своє спеціальне (особливе) завдання. 3)(结合到） у зв’язку з чим.贯彻这一方针〜到我们单位， 应采取下列措施у зв'язку з введенням у життя; зазначених дій наша установа повинна вжити наступних заходів.
ДІФШШ jutlerwei хоч і незначне за масштабами, але є все найнеобхідніше; хоч і мало, так є все.
具体化 jutThua конкретизація (конкретизувати що)\ матеріалізація (матеріалізувати що) книжк.; втілення (втілити що),把政策〜 конкретизувати політичні установки;使马克 思主义在中国〜застосувати марксизм до конкретних умов Китаю.
具文 juwen [порбжня] формальність; мертва літера [закону]; на папфі.成为一纸〜 залишатися на папері; залишатися мертвою літерою;把条约看作一纸〜дивитися на дбговір як на клаптик паперу;仅〜而己 це тільки порбжня формальність; усе це лише на папері (мертва літера).
具悉 juxT чудово (докладно) знати; подрббиці відомі; все цілкбм зрозуміло.
Д Щ juyan мати гострий рбзум，дотепний; талановитий, розумний.
具有 juyou мати що володіти чим (володіння);
із 	чим.〜才能мати талант;〜丰富的经验мати багатий досвід;〜高;Щ：品质 мати шляхетні якості;这个工厂〜新式设备цей завод має нове обладнання; це завод із новим обладнанням; 一切政党都足〜阶级性的усі політичні партії мають класовий характер; 世界上一切—物无不〜两重性усім предметам і явищам у світі властива подвійність;在目前的条择下这些问题〜特殊 的意义 у сучасних умовах ці питання мають особливе значення.
具撰 jCizhuan частувати; пропонувати (їжу).
具酌 juzhuo готувати страви.
柜jd.
租 ju чорне просо.
柜扣.
拒校 junU рисове печиво (на меді).
剧А
剧 ju (戏居lj) спектакль ч.; п'є са; драма; постановка розм.岛每〜написати драму;演〜 ставити спектакль (п'є су); 〜дивитися п，є су (спектакль, драму);五縣〜п，є са (драма) у п’ятьбх діях; дитячий спектакль.
居j{i —►剧烈.〜饮сильно пити;病势甚〜 хвороба дуже важка (серйозна); хвороба має дуже серйозний характер.
居lj 本 juben драма; п'є са 话居lj 〜драма; драматичний твір;电影〜сценарій;电视片〜 телесценарій;上演新〜поставити нову п’єсу (драму).
居1J 变 jubian великі зміни (зрушення); різка (сильна) зміна.发生〜відбулися великі зміни (зрушення); відбулася різка зміна;大气〜 погода різко змінилася.
居1J场 juchang театр 露天〜літній тейтр; сцена на відкритому повітрі.
居І]沸 jufei бурхливо кипіти; бурхливе кипіння.
居^化 juhua 1) ускладнення; загострення; 2) драматизувати; драматизація.
居1J 烈 jiilie різкий; сильнодіючий.药性〜си- льнодіючий засіб;〜的手段 круті (суворі, радикальні) заходи;〜变化 великі зміни; різка (сильна) зміна;〜运动 важкі гімнастична вправа;饭后不宜做〜运动після їжі не варто посилено займатися спортом.
居1J烈化 jCilidhua загострюватися; загострення.
剧目 jCimCi репертуар.上演的〜репертуар театру.
居lj 目单 jumudan програма спектаклю.
居lj 难 junan жорстоко докоряти; різко осуджувати.
Ш і平 jupfng рецензія [про спектакль]; театральна критика.
居1J*博 juqing сюж^т (фабула, дія) п*є си.〜发展 розвиток дії п’єси;〜简介 короткий зміст (короткий сценарій) опери (п'є си).
居1J痛 jutong сильний (гострий, різкий, пекучий) біль.
剧团 jiitudn трупа.色费舞〜балетна трупа;流动 〜пересувна трупа;业余〜аматорська трупа.
居1J 务 juwu 1)〈剧> постановочна техніка; роббта з технічного оформлення п'є си. 2) (居lj 务工作者）працівник з технічного оформлення [п’є си].
居士性 juxing сильнодіючі (напр. ліки).
居丨J 雨 juyu злива.
剧院 jCiyu^n 1)(剧场）тейтр.艺术〜худбжній театр;儿童〜дитячий театр; театр юного глядача;到〜看戏 йти (ходити) у театр. 2)—>
剧团.
剧照jCizMo (声一演员的照片）фотографія артиста (артистки) у театральному костюмі; (Ш中架个_面的照)十)фотографія сцени [із такої-то п’є си].
Ш 43 A juzhongren діійові особи.
剧终 j(izh6ng фінал; кінець фільму (只能用于电 影).
居lj 种 juzhdng види театрального мистецтва; театр. *
居lj 作 juzuo драматичний твір; театр.
居1Н乍家 jCizudjm драматург.


428
据扣.
Ї居Шс ju，ao <书> гордовитий (гордовитість); зарозумілий (зарозумілість).
f居t曼 jCiir^n зухвалий, зарозумілий, juya гострі'зуби, ікла.
俱А
俱jii <书> усі; цілкбм.他的父母〜在батьки' його обоє (ще) живі;赃证〜在 усі докази наявні;百货〜全 багатий асортимент товарів.
俱并 jiibing усі разом; усе.
俱乐部клуб.海员〜клуб моряків;摄影〜 фотоклуб;原子〜йтомний клуб.
俱因 juyln усе тому, що…
JU 另见 фІ.
juju слабкий, розслаблений, нестійкий.
惧j“.
惧 jCi 惧伯.毫无所〜нічбго (анітрошки, нітрохи) не боятися (не лякатися); не почувати (не відчувати) ніякого остраху (ніякого страху); безстрашно, judan боятися, лякатися.
惧内 jCind <书> під каблуком у дружини розм.
惧怕 jCipa боятися (острах ж.)\ лякатися (страх). 没有什么可以〜的немйє нічбго страшного; 用不着〜нічбго (ні до чого) боятися.
惧惕 juti відчувати страх перед; боятися.
坦А
і§ ju дамба.
据拍.
Ш ju-^ju.
据 j(i 1)(占据）захопити що\ привласнити що (присвоєння); заволодіти ким-чим.〜为己有 привласнити собі; захопити собі (для себе). 2) (凭借）обиратися на що (опора).〜险固守 тримати оборону на неприступній позиції. 3) (按]Щ) спиратися на що\ покладатися на що; грунтуватися на чому; відповідно до чого; по чому; на підставі чого.〜我的意见 по-моєму; на мою думку; на мій погляд;〜哥哥说 за словами (із слів) брата; як стверджував брат; 〜我所知 наскільки я знаю; як (наскільки) мені відомо;〜可雄消息 з достовірних даних; за даними із достовірного джерела;〜新华社 3匕京 ІН як повідомляє агенство Синьхуа з Пекіна; за повідомленням агенства Синьхуа з Пекіна;〜以上所述 відповідно до вищевикладеного; на підставі
вищевикладеного;〜实地说 говорити так, як є;〜报告实 доповістй всю правду; ~实驳斥 на основі фактів спростовувати що;〜理力争 твердо (рішуче), відстбювати свою [справедливу, правильну] точку зору; відстбювати свою точку зору, наводячи доводи і докази; відстбювати свою точку зору з відповідною аргументацією. 4) (і正据） доказ; ґрунт.言之有〜ці розмови мають під собою ґрунт;无〜可查 не було доказу для розслідування.
据传 jCichuan [як] передають.
Ш ^ judian 1)〈军>оп6рний пункт; плацдарм. 战略〜стратегічний пункт. 2)(重要地点） вузловий (опорний) пункт; вузол.
据守 jushou обороняти що (оборона); захищати що (захист); тримати оборону.
jushuo [як] говорять; хбдять розмови; 有此 Чї говорять, що дійсно так було; як говорять, це дійсно мало місце.
据：У；；己有 juweijiyou захопити, привласнити (насильно).
据闻 j Сі wen за чутками; хбдять чутки; є чутка. juyT спиратися, опора; покладатися, juyun як говорять; як (хтось) зазначив.
距
距jii —距离.〜今已有十载минуло відтоді вже десять років.
距jCi (鸡腿上的突出物）шпора.
距骨 jCigfi〈角罕〉надп'яткова кістка, астрагал.
Ю? juhan давати відсіч; відбивати.
距离 j(ili 1)(相距）відокремлювати що; відстояти; 天津〜首都有一百二十里Тяньцзінь знаходиться в 120 кілометрах (на відстані 120 кілометрів) від столиці;这里〜车站一公 里 це місце віддалене від станції на кілометр; відстань звідси до станції один кілометр; Щ 在〜那时有一百多年сто років відокремлює нас від того часу. 2)(相隔的长度）відстань; дистанція,才目当大的 ~ значна (пристбйна) відстань;缩短〜скоротити дистанцію;远〜赛 跑 <体> біг (забіг) на велику дистанцію;远〜 射击 <军，体> стрілянина (паління) на великі дистанції;〜知觉 <心理> сприйняття відстані;树与树之间留下一定的〜зберігати між деревами необхідний проміжок (необхідна відстань);在思想感情与群众 产生了〜думками і почуттями відірватися від ширбких мас;他的看法和你有〜є різниця (розбіжність) між вашими і його поглядами.
足巨违 juwei пручатися; чинити опір.
犋片.
犋 jCi <衣> запряжка; упряж ж.
飓扣.
观风 jCif^ng ураган.
TtL ju
矩公 jugong великий діяч, поважна особа.
fEj乙 juyi багато тисяч; незліченні багатства.
另见jG.
锻 ju 1)(工具）пилка 电〜електркічна пилка;手〜 ручна пилка; пилка-ножівка;条〜стрічкова пилка. 2)(用银拉开）пиляти що (пиляння); розпиляти (розпил спец., розпилка, розпилювання).〜木头 пиляти дерево (ліс, колоду);把木板〜成两段 першиляти дошку навпіл;把木板〜成三段 розпиляти дошку на три частини.
їй才才场 jucaichSng лісопильня, лісопилка.
据革 jucao <植> деревій [звичайний]; деревій дрібноцвітний.
据齿 juchT зуби пилки.
juchixing зигзаг, зигзагоподібний.
铜床 juchuang < 机 > (розпилювальний) пильний верстат; пилорама.
铜短 juduan підпиляти що (підпилкарозм.).
锅断 jCiduan відпилети що (відпил спец.).
据鲛 j{ijmo пилка-риба.
Ш Jf jukai розпиляти що (розпилювання, розпил); перепиляти що (перепилка).
据末 jumo тирса.
锅木厂 jumuchSng лісопильний завод; лісопилка розм.\ лісопильня розм.
jumujl лісопильна машина; лісопилка.
据条 judao розпилювальна стрічка.
ШШ juxie обпилювання.
萎ju另见16u.
Ш ju 1) бідний, нужденний; 2) маленький, крихітний.
聚拍.
聚」’й 1)聚集大家〜在一起зібралися усі
разом;明天咱们找个地方〜завтра де-небудь зберемося (зустрінемося);那里〜了——群人 юрбилася там купа людей.
聚宝盆 jCibaopdn ріг достатку; амалфеїн ріг.
聚苯乙條 jiibgn-yM <\ki> полістирол..
聚發 jicSn товариський обід [на компанійських засадах]明天〜завтра [буде, відбудеться] товариський обід;举行〜улаштувйти товариський обід (товариську гулянку).
聚电器 judianqi акумулетор. 聚光灯 jiiguangd6ng <理> фбкусна лампа; лампочка з фокусом.
聚光镜 juguangjing〈理〉конденсаторна лінза; конденсор.
聚光笤& jCiguangqi конденсатор, конденсор.
聚合 juhe 1)(聚集到一起）зібратися разом. 2)〈化〉полімерія.〜作用 полімеризація;〜反 应 реакція полімеризації;〜装置 полімери- заційна установка;〜塑料 полімеризаційна пластмаса.
聚合剂 jCihSj丨 <化> полімерюйтор. 聚合物 j(ih6wCi <化> полімбр; полімеризат; полімерне з’є днання. 聚花果 jCihuaguS <剂> супліддя.
聚会 juhui зустрітися (зустріч) зібратися 我们 经常〜ми постійно зустрічаємося (збираємося разом).
聚积 jujl нагромаджувати що (нагромадження). 〜革命力量накопичувати революційні сили.
聚集 jiiji 1)(集合）3бирАти що (збирання); набирати що (набір); стовпитися; зібратися (скупчення)〜力量 збирати (набирати) сили зібратися із силами; ~ A залучити
знаючих людей;在入口处〜了很多人біля входу юрбилося (зібралося, зібралося) багато народу;群众І四面八方〜到广场上来 народ стікався з усіх боків на площу. 2) <{fc> агрегація; агрегування.
聚集体 jOjhl <化> агрегат.
聚歼 jujian оточити і винищити, що.〜敌军 оточити і винищити ворбжі війська;〜计戈U план винищувальної операції.
聚焦 jujiaQ〈理,电〉фокусування (фокусувати що, фокусування).〜线圈 котушка, що фокусує.
聚精会神 jujlnghuishen зосередитися; зосередити увагу (думки); зосереджено; зану ритися з головою; із напруженою (зосередженою) увагою;〜地工作 з головою зануритися в роббту.


429
聚辰jCijii населяти що.少数民族〜的地区райбн, населений національними меншинами; місцевість, де зосереджено (компактно) проживають національні меншини; місце зосередження національних меншостей.
聚敛 ji!ili5n побори ми.; оббирати кого, що.〜民 财 обтяжувати народ поборами; оббирати населення.
聚 julong скупчуватися; збиратися разом; стікатися.
聚氣乙條 julO-ylxT <化> поліхлорвініл.〜蒲膜 поліхлорвінілова плівка.
聚落 j£ilu6 селище.
聚齐 juqi збір; зібратися [разом].在学校〜збір (зібратися разом) в інституті;大家都〜了 усі в [пбвному] зборі; усі вже зібралися.
聚伞花序 jiisan-hu5x{i <植> цимбзне суцвіття; верхоцвітник.
聚'沙成培 ju sha cheng ta помалу пташка гніздо звиває; із малого накопичується велике.
聚首jCish6u <书> —聚会.
聚首——堂 jushouyltang приятельська зустріч; з’катися разом; зібратися за спільним столом.
聚讼纷乡云 jusongfenyun вести безкінечні суперечки (дебати, дискусії); йшли (тяглися) безкінечні суперечки (дебати, дискусії*).
聚同 jCit6ng збиратися разом; зійтися.
聚星 jCixTng <^> кратні зірки.
聚乙締 jiiyM <化> поліетилен; політен.
聚і义 juyi зібратися для обговорення.
聚邑 jiiyi село, селище.
聚众 juzhong зібрати народ (людей); зібратися юрбою; спільно; скопом розм.〜行凶 напасти на кого спільно (скопом).
履扣.
履 jCi 1) взуття, туфлі; 2) взуватися; надягати на ноги; 3) наступати на {що-неб.\ топтати {що-неб)\ 4) часто, неодноразово, багато разів; неодноразово вирішувати (приймати категоричні рішення).
履企 jCiqi очікувати з нетерпінням.
履头 jut6u носок черевика.
踞А
駆 ju 1) сидіти (на чому-небудь), сісти; 2) сховатися, причаїтися; 3) присісти навпочіпки.
Ж 侍 jushi причаїтися в очікуванні.
跟坐 juzuo сидіти з підігнутими ногами; сидіти навпочіпки.
遽Я
ju.
ІІ ju <^> квапитися з неознач” із чим; поспішати з неознач” із чим (поспіх); поспішний (поспішність); скоропостижний розм.不能〜~F 定论 не можна поспішати (квапитися) із висновком; не можна робити поспішні (швидкі) висновки.
速步 jubu поспішати, йти швидким кроком; бігти, мчати.
ІШ然 juran <书> раптбво; зненацька; раптом.
ІІ色 juse переляканий (схвильований, розгублений) вигляд; розгублений (переляканий) вираз обличчя; хвилювання; переляк; розгубленість.
醵
ju.
金 jiijTn <书> —S袭资.
画叙资 juzl <书> складчина; зібрати в складчину гроші.
Щ ju 另见 qii.
搜 ju 1) дивитися насторожено; перелякано озиратися; 2) переляканий; у переляку; 3) помірний; ощадливий.
ШШ jushi окидати поглядом; обдивлятися.
繞扣.
Ш ju порося дикої свині; кабанчик.
據Я
Ш ju укріпитися (в); стати ногами (на)...
泪 juan.
ЩЩ juan，ai 〈书〉незначний (незначність); невеликий; мапий; скрбмний (скромність). 略尽〜之力 прикласти свої скромні сили.
消滴 juandl <书> крапля; до [останньої] краплі; без залишку.〜归公 усе без залишку (до краплі) здати державі (країні, на загальне добро);〜不漏[усе] до [останньої] краплі.
УІУд juanjie чистий.
渴捐ju5nju§n <书> струменіти.小溪〜地流 тихо струменіє (дзюрчить) струмочок;〜细流 汇成一股洪流 тисячі тихих струмочків, злившись, мчать повноводним потоком.
夕昌流 juanlm струмочок; струмок (потік) води.
juan.
ІІ 	juan 1) —> ИЙ. пожертвувати гроші. 2) —> 捐税.房〜квартирний податок;车〜збір із візків і екіпажів.
•Ш胃 juanbei залишити, покинути.
捐册juance передплатний лист.在〜上签名捐了 一百元 підписатися [за передплатним листом] на сто юанів.
Ш ^ juangei надати матеріальну допомбгу; добровільно пожертвувати.
捐户 juanhu жертвував.
捐款 ju5nkuSn 1)(捐助款项）жертвувати гроші. 〜救济灾民 жертвувати грбші на допомбгу постраждалим від стихійних лих. 2)(捐助的 款项）пожертвування. 一笔很大的〜вел“е пожертвування; К ~ пожертву¬
вання постраждалим від стихійних лих.
捐命 juanming пожертвувати життям
捐弃 ju5nqi <书> віддати що (віддача); кинути що; відмбвитися від чого (відмова).
捐躯 juanqii〈书> віддати життя; пожертвувати життям.为国〜віддйти життя (пожертвувати життям, загинути) за Батьківщину;〜号摄场 впасти на полі бою; загинути в бою; лягти кістками.
捐输 juanshG〈书〉жертвувати; пожертвування.
慨〜щедро (охоче) жертвувати.
捐税 juanshui податки мн.征收〜стягувати (збирати) податки; оподатковувати.
寺員献 juanxian принести в дарунок що.把多年搜 集印珍贵文物〜给国家принесті^ в дарунок країні зібрані роками культурні цінності.
士肖贝曾 juanzeng віддати (принести) у дарунок що\ дарувати що кому.〜大量图书 віддйти (принести) у дарунок велику кількість книг.
捐助 juanzhu допомогти чому [матеріально]; надати [матеріальну] допомбгу; пожертву¬
вати що (пожертвування). ~现金 пожертвувати гроші; надати допомбгу грошима. 捐助者 juSnzhiizhd жертвував.
$冃 juan
Ш 秀 juanxiu < 书 > чарівний; витончений (витонченість).字迹〜витончений (красивий) почерк.
圈 juan 兒见 juAn; quan.
圈 ju5n (关起来）посадити що; засадити що, розм.把又乌〜起来 посадити курей у загороду; 把家畜〜到圈里 постйвити (загнати) домашню худобу в загін;把各12 人〜起来 посадити (засадити) злочинця [у в'язницю].
圈闭 juanbi посадити, ув'язнити; взяти під варту.
携扣肋.
Wi juan —> 钥亥lj,〜石 різьба по каменю.
镌亥!] juanke різати що по чому, на чим (різання); вирізувати що (вирізання); гравіювати що (гравіювання, гравіювання). 〜花纹 вирізувати (гравіювати) візерунок;〜铜版 гравіювати (вирізувати) на міді.
juan 另见 zuT.
Ш juan скорочуватися, зменшуватися, в'янути, слабшати, занепадати.
胺亥ij juanke скорочувати, зменшувати.
醇 juan. juan зозуля.
ju5n.
携件 ju5njmn ксилограф.
镌喻 juanyu наполегливо (настирливо) умовляти; щиро радити; постійні вмовляння (поради).
革目juan另见xi^n.
juanjuan сяючий, блискучий.
>лгт
Щ juan.
腾除juanchli <书> —»•免钱.
ЩШ juanfang усувати, відкидати.
钱洁 juanjie чистити, очищуватися; чистий.
鶴苟 juanke знищувати тиранію; покінчити з деспотизмом.
觸免 juanmiSn 〈书> звільнити що від чого (звільнення).〜赋税 звільнити від податків.
ju5n 另见 giin; juan; quan.
卷 juSn 1)(弯成圆简形)згорнути що [трубкою]. 〜地越 згорнути килим;〜一根纸烟 згорнути цигарку; скрутити цигарку;〜头发 завити волосся; робити завивку волосся; забрати (згорнути) вітрило;把图纸〜起来 згорнути креслення трубкою (у трубку);树 叶干得全都〜起來了 ус<§ листя згорнулося від пбсухи. 2)—卷起.3)(衷成圆简$的东西） згорток.报纸〜згорток газет;把小册子裝成 —个〜儿 згорнути брошури в трубку; зробити один згорток із брошур. 4)〈量词> рулон; згорток; моток; котушка роїи. —〜纸 рулон (згорток) паперу; 一〜软片 котушка фотоплівки.
juanbao утекти, знищити, сховатися.
卷层云 juancengyun 〈气〉пір'ясто-шаруваті


430
хмари; циростратус.
卷尺 juanchl рулетка [для виміру]. tR〜стапбва [вимірювальна] рулетка.
卷动 juandong хвилюватися; бути схвильованим; хвилювання; збудження.
卷坏 juan’Sr ясколка; церастіум.
Ц ju^nfa кучеряве (кучеряве, кучерявеньке) волосся; кучері мн.
卷裝 juanguo коржики з начинкою.
卷云 juanjlyun <气> перисто-кущові хмари; циррокумулюс.
ju3nmao кучерявенька вовна.
卷棚 ju^npeng відкрита веранда (тераса, будівля).
卷铺盖 juanpiigai 1)(捆扎铺盖 упакувати постіль; зав'язати постіль у простирадло. 2)(被 解庇或辞职)піти з роббти; залишити роботу; звільнитися з роббти.
卷起 juSnql 1)(往上卷）загорнути що; засукати що\ загнути що.〜衣袖 загорнути (засукати, загнути) рукава; із засуканими рукавами; ~ 窗帘 підняти фіранку. 2)(吹起）крутити що; підняти що (підняття).风〜沿途的尘土 вітер крутив (підняв) пил по дорозі; від вітру над дорогою крутилася (піднялася) пилюка;路上 〜一团团尘土 по дорозі клубочиться пил; піднімаючи пил,汽车了尘土飞驰而过 стрілою пронеслася машина.
卷染杉L juanrSnjT〈纺〉фарбувальна машина.
卷入 juSnm 1)(放进去）закачати що в що.把肉 焰〜面里 закачати м'ясну начинку в тісто. 2) (牵扯进去）бути утягненим у що; бути втягненим у що 〜战争 бути утягненим (утягненим) у війну;〜是非 бути уплутаним у неприє мності (у неприє мну історію);〜游 满之中 бути утягненим у вир.
#舌 juSnshe мовчати, як води у рота набрати; тримати язика за зубами.
卷舌音 juSnsheyTn〈音> ретрофлексний звук.
卷逃 juantao сховатися (бігти), захопивши із собою цінності.
卷筒 ju3nt6ng барабан.
卷筒纸 juSntSngzhT <tfl> рулон паперу.
juantuchonglai знову повернутися і взяти реванш; відновити (повернути собі) своє колишнє становище; знову перейти в настання. ¥ 图 ~ мріяти про реванш; намагатися відновити своє колишнє становище (узяти реванш); виждати момент і взяти реванш; намагатися відновити свої сили і дати реванш. -
卷尾猴 juSnw€ih6u <动> капуціін.
卷心莱 juanxTncM <方> кочанна капуста.
卷须 juanxd <植> вусики мн.
卷烟juSnyan 1)(纸概)сигарета;(带纸嘴的纸烟) цигарка. 2)(雪йі) сигара.
卷扬杉L juanyangjl <机> лебідка; коловорот (корба); гаспель ч.
卷叶蛾 juSny6’6〈动> листовбртка.
卷云 juanyiin <^> пір'ясті хмари; пиррус. juanyunguan корона, тіара.
卷子 juanzi 另见 juanzi (面食品）пампушка з листкового тіста.
卷 juan.
帮 juSn підв’язки для рукавів халату.
juan 另见 gtin; juan; quan.
卷ju^i (书籍册数）том; книга;(手抄本） рукопис ж.第——〜перший том; книга перша; 一〜集 однотомник;多〜集 багатотомне зібрання творів; “列宁选集”四〜本"Зібрання творів Леніна" у чотирьох томах (книгах);文 集分三〜збірник ділиться на три книги. 2)—> 卷子.交〜зМти екзаменаційну роботу. 3) —► 卷宗.归〜у справу; [прикласти] до справи.
卷后 juanhou післямова; заключна глава.
卷头 juantou початок (першої сторінки) книги; перша глава.
卷尾 juan wei кінець книги.
卷帙 juanzhi <书> томи мн.; книги мн.〜浩繁 численні томи книг; незліченна кількість книг (томів).
卷轴 juanzhou <书> сувій [картини].
ШШШ juanzhouzhuang у сувоях; у вигляді сувою.
卷子 juanzi 另见 juanzi (试卷）екзаменаційна роббта; екзаменаційний твір;(空白试卷） екзаменаційний лист.批改〜перевірка екзаменаційних робіт.
卷宗 ju焱nz6ng справа; досьє невідм.，спец.第九 十六号〜спрАва за номером把文件订入~ підшити (прикласти) документ до справи.
juan 另见 jiin.
Й juan жирна дичина; жирне м’ясо.
Й7ІС juanyong значний, глибокодумний; дбсить цікавий; глибина, місткість.
Щ 永 juanyong < 书 >глибина (глибокий); змістовність (змістовний).以〜见长 відрізнятися своє ю глибиною (змістовністю);意 味~ глибина думок (змісту); глибокий зміст; глибокі думки; значущість змісту.
gi吾 juanyii багатозначні слова; дотепні слова.
juan.
倦 ju&n 1)(疲倦）стбмлений (стомленість); утомлений (утома). 2)(厌倦）набриднути.
倦 М juandai ставитися недбало до роббти (лінуватися); лінивий, млявий; неуважний.
倦居丨J juanju втомленість, утома, втомитися.
倦容 juanrong〈书〉стбмлений (утомлений) вид.
倦游 juanyou наїздитися вдбсталь; втратити інтерес до подорожі.〜归来 повернутися з довгої подорожі; наїздитися вдбсталь і повернутися.
猜 juan.
juanfen запальний, нестриманий.
猜急 juanji < 书 > гарячковість (гарячий); запальність (запальний).
juanjie <书> прямота (прямий); чесність (чесний).
ЩШ juanxia стриманий, боязкий, обачний.
參目juan.
Щ juan тонкий шовк; газ (із шбвку-сирцю).〜廟 шовкове віяло.
绢本 juanbgn (绢上的画）картина, намальована на шовку; картина на шовку;(绢上的字） напис на шовку.
食昌布 juanbu 1) шовк та полотно; тканина; 2)
шовкова тканина.
絹绸 juanchou <纺> шовкова полотнина.
会胃纺 juanfang <纺> прядіння шовку (шовкових відходів).
Щ Н juanwang тюль.
眷 juan.
眷顾ju》ngCi —眷注.
眷怀 juanhuai невідступно думати про...; піклуватися про...
## juanjuan <书> постійно думати про кого, що; постійно піклуватися про кого,чого.〜之心 постійна (незмінна) дбайливість.
# 	Р juank6u родина, члени родини.
眷恋 juanlian < 书 > прив'язатися (прихильність). 〜故乡 прихильність (бути при-в'язаним) до рідної землі.
juannian <书> нудьгувати за ким, чим; по кому, чому; тужити (туга).〜祖国 тужити (нудьгувати) за Батьківщиною;〜亲人 нудьгувати (тужити) за рідними.
眷属 juanshu родина; члени родини; рідні.
眷注 jianzhii <书> піклуватися (турбота).深承 〜对же вдячний за увагу (за турботу).
眷族 juanzu представники одногб клану; родичі.
秦 juan.
Ш juan носове кільце вола.
个冃juan.
悄 juan 1) сумувати, тужити; сумний; 2) гніватися; сердитий; запальний.
惘忿 juanfen сердитися, гніватися.
Щ juan 另见 juSn; quan.
圈 juAn (畜栏）хлів.羊〜хлів для овець;猪〜 свинарник; свинарня.
圈肥 ju&n保і <农> гній; гнойове дббриво. juanlao загін, хлів.
juan 另见 qudn.
惓 juan 1) мучитися, страждати, сумувати; 2) загостритися; прийняти небезпечний оборот.
榮 juan.
Ш juan 1) струна; 2) підв'язувати; 3) дивитися на...; думати про...; 4) вигнутий.
目同juan
目_ 目昌 juanjuan дивитися з ненавистю (обуренням, гнівом).
Щ juan.
Щ juan 1) опутувати, спутувати; 2) сітка, сільце*
嗟 jue.
嗟 jue —>• jie.
擴 jue.
搌 1 jue 1)(翅起）стовбіічити. надутися;〜嘴 закопилити губи;〜着尾巴 задравши хвіст; із піднятим хвостом; хвіст трубою;〜着个小胡 子 вуса сторчма; вуса стовбурчаться.
撅 2 ju5 <口> (折）ламйти що (ламання).〜一根 树枝 відламати гілку;〜成两半 розламати що


431
навпіл.
MJT* juekai розколоти; відломити.
賊竖 judshCi І) низький; 2) негідний, підлий.
决jul
决ju6 I)—决定l).我怠己〜.моє рішення безповоротне; я уже вирішив остаточно; я вирішив безповоротно (остаточно). 2)(一定） рішуче; абсолютно.〜不低于去年的水平 анітрошки не нижче торішнього рівня;我〜 不反对 я абсолютно не заперечую (не проти); 〜不能对反动派施仁政ні в якому разі не можна проводити доброзичливу (гуманну) політику щодо реакціонерів;这〜不能挽救侵 略者必然失败的命运це ніяк не врятує агресорів від визначеної долею загибелі 这〜 不是偶然的 це аж ніяк не є випадковим;我 想他〜不会答应 по-мбєму, він нізащо (ні в якому разі) не погодиться;〜无此事 нічбго подібного; зовсім немає; $〜3£胃胃 у мене рішуче (абсолютно) ніяких заперечень немає (не буде). 3)->决赛；决战.〜一雌雄 вирішити питання "хто кого"; вступити в єдиноборство; вийти на єдиноборство (на двобій); вести рішучий бій.
决案 jue'an І) прийняти рішення; 2) вирішена справа; рішення, ухвала, резолюція; вирішений; певний.
决策 ju6cd І)(决定策略）вирішувати що (рішення); ужити заходів.运筹〜приймати рішення; розробляти план. 2)(决定的策略） рішення; ужитий захід.重大〜найважливіше рішення; найважливіші основні установки.
决定ju础ng l)(作出主张）вйрішити що (рішення);(确定）визначати що (визначення). 〜会议曰期 установити (визначити) дні засідань;〜人选 затвердити (призначити) кандидатуру;我〜离开 я вирішив (прийшов до рішення) виїхати;政府〜采取紧急措施 уряд вирішив прийняти екстрені заходи;—— 切重大问题在大会上〜усі важливі питання вирішуються на загальних зборах. 2)(决定 的事项)рішення; постанова.作出〜ухвалити рішення;向大家传达大会〜передйти всім рішення загальних зборів;关于农村工作中 若干问题的〜постанбва по деяких питаннях роббти в селі. 3)(成为先决条件）визначати що (приречення); передбачити що; визначити що.内容〜形式 зміст визначає форму;胜负〜于士气 дух військ визначає (визначає, передбачає) питання "хто кого"; питання перемоги [або поразки] визначається (визначається, передбачається) духом військ;世界上的事情是复杂的，是由 各方面的因素〜的усбу світі складно і обумовлюється різними чинниками. 4)(有决 定性的）вирішальний.〜作用 вирішальна (визначальна) роль;〜因素 вирішальний чинник.
决定论 juddinglCin <哲> детермінЬм.
决定信 juedingxin впевненість; почуття впевненості.
决定性 juedingxing вирішальний; рішучий.〜的 竞'义 вирішальне значення;〜的Мі利 рішуча перемога.
决斗judd6u І)(欧洲的一种旧风俗）дуель ж.; поєдинок.要求〜викликати кого на дуель (на двобій);进4亍〜битися на дуелі (на двобої). 2) (决定性的斗争）рішуча боротьба; поєдинок
新旧之问的〜двобій між новим і старим; двобій нового з віджилим.
决断 judduAn І)(做决定）швидко прийняти рішення.遇取能够〜уміти бути рішучим у потрібний момент; уміти швидко прийняти рішення, коли треба. 2)(决定亊情的魄力) рішучість.这人很有〜，从来不犹豫людина він рішуча і діє без вагань.
决防 juefang проривати греблю.
决计 jueji І)(主意已定）твердо вирішити що\ вирішитися. &〜口刀 я твердо вирішив завтра їхати. 2)(一定）рішуче; безсумнівно. 如果这样办，〜不会错якщб робити так, то рішуче не буде ніякої помилки.
决绝 juejue [рішуче] порвати з чим; порвати стосунки (зв’язбк) із чшг, остатбчний розрив. 采取〜的态度 проявити непримиренність; бути непримиренним.
决口 judk6u (冲开裂口）прорватися (прорив). 河堤〜дймба прорвалася;解放前黄河经常〜 泛 Ж до звільнення ріка Хуанхе часто, прорвавши дамбу, виходила зі своїх берегів; 河堤有〜的危险 є загроза прориву річкових дамб; ріка загрожує проривом дамби. 2)(裂 口）прорив,堵住拦河琐的〜залат^ги прорив (пролам, пролом) у дамбі.
决了 judli^o визначати, вирішувати.
决裂 judlie розірватися (розрив); порвати з чим; відректися книжк.与旧世界〜порвйти зі старим світом; зректися старого світу;同修 正主义〜пбвний розрив із ревізіонізмом; порвати з ревізіонізмом;同旧的传统观念〜 порвати з ідеями, успадкованими від минулого;夕卜交关系•〜дипломатичні стосунки розірвалися (порвалися);谈判〜 переговори розірвалися (порвалися).
&去 juequ розстатися.
决然 juSiin І) <书> 1)(坚决)рішуче; твердо.〜 ШШ рішуче (твердо) відмовитися від чого;〜 毅然 із твердою рішучістю; із усіє ю рішучістю (непохитністю). 2)(必然）неодмінно.
决赛 juesai〈体> фінал спец.; фінальна зустріч (гра).团体〜фініп командної першості;进入 ~ вийти (потрапити) у фінал.
决赛权 juesaiquan〈体〉право на фінал; право виходу у фініп.取得〜вийти (потрапити) у фінал.
决胜 jucsheng вирішити хід бою (битви).
决胜点、jueshengdiSn переломний момент бою (битви).
决死 juesl смертельна боротьба (сутичка); [бо-ротися] не на життя (не на живіт), а на смерть.
决算 judsuAn <会> Звіт.年终〜річний звіт;年度 〜明细表відомість річного звіту;国家的预算 和〜державний бюджет і звіт про його виконання.
决算表 juesuanbiSo <会> звітний баланс; звітна довідка.
决心ju6cTn 1)(坚定的意志）рішучість.下最大 的〜з твердою рішучістю; твердо і безповоротно вирішити; дати собі тверде слово;充 满〜спбвненийріш夕чості;下定〜，不怕牺牲， 排除万难，去‘取胜利перейнятися рішучістю, не боятися жертв, йти на подолання будь-яких труднощів для
завоювання перемоги. 2) (拿定主张） наважитися на що із неознач.; твердо вирішити що.他〜献身革命軍业він прийняв тверде рішення (він твердо вирішив) присвятити себе справі революції.
决一死战 jueylslzhan вступити в смертельну боротьбу (сутичку); борбтися не на життя (не на живіт)，а на смерть.
义 jueyi постанова; рішення; резолюція.欠会 〜постанбва (рішення, резолюція) загальних зборів;党中央的〜постанова (рішення) ЦК партії; ІШ过〜прийняти постанову (рішення, резолюцію);作出〜винести постанову (рішення, резолюцію).
决意ju6y丨—►决心2).他〜要这样作він твердо вирішив так зробити;她〜留在农村工作BOHd вирішила залишитися і працювати в селі.
决战 juezhan генеральний бій; вирішальний (рішучий) бій丨 вирішальна сутичка; рішучий бій; рішуча битва; рішуча боротьба.
决志 ju谷zhi рішучий; рішучість.
决罪 juezui визначати ступінь провини.
诀 jue.
诀 jue 1) розставатися, розлучатися, прощатися; 2) секретний засіб (метод); секрбт, спбсіб.
诀另ij ju^bie розлучитися з ким назавжди (навік, навіки); розлука навіки; розстатися з чим назавжди (навік, навіки).〜的时刻 година розлуки навіки.
诀穷 jueqiao ключ до чого; секрет,成功的〜 ключ до успіху; секрет успіху;这并没有什么 〜от^т немає ніякого секрету; отут нічбго мудрованого немає.
诀要judy》o -►决窍.
扶
抉 jue 1) витягати, виковирювати, виривати; 2) розкривати, проривати.
抉易丨j juetl витягати, відбирати.
抉择 jueze (书）вибір (вибрати що).善自〜 [правильно] вирішити, яким шляхом йти;作 出〜зробити вибір;面临严重的〜стояти перед відповідальною дилемою (перед серйозною альтернативою).
矢 jue.
英明 ju谷ming касія тора (бобова рослина).
^ jue 另见 gii;yCi.
谷 ju6 небо; сміятися, усміхатися.
角 jue 另见 jiao; lu.
角ju6 1)—角色.你扮哪个〜儿？ яку роль ви граєте? 2)(演员）артист; артистка; актор; акторка;名〜відбмий (прославлений) артист.
角jue另见jiao.
角1 ju6 1)—角色.你扮哪个〜儿？ Яку роль Ви граєте? 2)(演员）артист; артистка; актор.名 〜відбмий актор.
角2ju6 —►角逐.
ІІ] 3 jue < 音 > "цзюб” {третій звук у давньокитайській гамі).
免斗 juddou бій; боротьба.古罗马的〜гладіаторські бої;法国式的〜французька боротьба.
ffj 斗场 jued6uchSng ринг спец.; арена.


432
角斗士 ju^d6ush丨 <史> гладійтор.
角力 juSH боротьба.
角 fe juese діюча особа; персонаж; роль ж.; амплуа невідм” с.戏剧中的各个〜усі діючі особи (персонажі) п*є си;反面〜негативний персонаж; '尸身稻〜амплуа коміка; комічний персонаж;扮演主妇的,〜грати роль господарки这出戏$老头儿的〜不容易演 роль старого в цій п’є сі не так легко зіграти.
角试 jueshi мірятися силами; змагатися.
角 Ш juezhu борбтися (боротьба); суперничати (суперництво).,新;^殖民丰义І〜的场所 арена боротьби між новими і старими колонізаторами.
角 Щ juezui сваритися, лаятися.
jue 另见 xu^
ЬХ jue 1) звиватися, петляти; відхиляггися; звивина; відхилення; 2) неправильний; злий.
SE jue.
Й jue пара дорогоцінних каменів; шматочки яшми.
ІШ jue 另见 qii.
屈 jue закінчуватися, підходити до кінця; закінчувати, обривати.
觉juS另见仲0.
觉ju6 ->觉察；觉得1).〜着不好意思ніяковіти; сконфузитися;几乎〜不出来 майже невідчутно (не відчувається).(醒）розбудити. 大梦初〜розбудііти від міцного сну. jueban хвилювання, ажіотаж.
觉察 ju6cha помітити що; уловити що; відчути ЩО.〜到话中有і几笑的意味уловити (відчути) глузування в словах;不易〜到的变化
、непомітні (невідчутні) зміни;他〜我讲错了 він помітив, що я обмовився;他对反革命分 子的阴谋早就有所〜він давно вже помітив (відчув) змову контрреволюціонерів.
觉得 jue-de 1)(感到）почувати що; відчувати що (відчуття)•〜痛 почувати (відчувати) біль; кому боляче;〜冷 почувати (відчувати) холод; кому холодно;.〜焦躁不安 відчути хвилювання (занепокоєння);〜不自在 не по собі;病人〜ЙР 些了 хвброму полегшало (краще);不〜疲倦 не почувати втоми;—想起 来就〜可笑як згадаєш, смішно стає;他〜似 乎有个人在后面跟着他здалбся йому, що хтось іде слідом. 2)(认为）здаватися кому, безособ; представлятися кому;我〜应该先跟 他商量一下 мені здає ться, що треба спочатку порадитися з ним;我〜这是完全可 能的 мені видавалося це дуже ймовірним (можливим);你可能〜很奇怪вам може видатися дивним ЖФ juefei почуватися неправим; усвідбмлювати свої помилки.
觉官 jueguan органи відчуттів.
觉魂 juehun душа.
觉惊 juejlng лякатися, хвилюватися.
觉明 jueming розумний, кмітливий, jueshi розуміти, усвідбмлювати.
觉疼 ju报ng відчувати біль.
觉悟juSwCi 1)(认识程度）свідомість.〜程度 ступінь (рівень) свідомісті;政治〜不断提高 безперервне зростання політичної свідомісті. 2)(醒 1■吾）усвідомити що (усвідомлення);
усвідбмлювати що (свідомість); дорости до розуміння чого; знайти свідомість;〜了的阶 级力量 свідбма класова сила;他还不〜він ще не усвідомив
觉醒 juexing пробуджуватися (пробудження). 阶级意识的〜пробудження класової свідомості;世界各口人民〜的力量 пробуджена сила народів усіх країн світу; Ш 三世界日益〜和彳і大трбтій світ дедалі більше пробуджується і міцніє.
觉知 ju豸zhT розуміти; сприймати; знати; пізнавати.
觉作 juezud пологові муки; пологові муки.
SE jue.
їі jue парна яшма; пара дорогоцінних каменів.
绝ju&
绝juS 1)(极度）сймий，〜大的错误груба помилка;〜大的不利 найбільша шкода;〜大 部分 переважна (велика) частина;〜大多数 переважна (абсолютна) більшість. 2)—> 绝对 2).〜不允许... ніяким чином (ні в якому разі; аж ніяк) не можна допустити, щоб...;〜不是 这样 абсолютно (зовсім) не так;〜无把握 немає ніякої впевненості в успіху;〜iltk® навіть у думках цього не було: і думати не думав; зовсім не було такого наміру;
偶然 це, звичайно, не випадковість: це зовсім не випадково. 3)(穷尽）вичерпати що.〜杀〜убивйти всіх до одного;法子都想〜 Т вичерпані всі можливості;路走〜了 потрапити (зайти) в глухий кут, безвихідне становище (у безвихідь) Я6恸欲〜убіітий горем; умирати.
绝爱 jue^i д)Ьке любити, обожнювати.
绝版 jueban перестати видаватися 这本书已经〜 多年了 ця книга давно вже перестала видаватися.
绝版书 juebanshu бібліографічна рідкість.
绝笔 juSbl 1)(最后的作品）лебедгіна пісня (пісня); останній твір. 2) (遗书） передсмертна записка; передсмертний лист.
绝壁 juebi круча; обрив.
绝卩昌 juech^ng сама довершеність.千古〜сама довершеність, безприкладний в історії літератури.
绝处逄生 jue chu feng sheng уникнути (врятуватися від) вірної загибелі; несподіваний вихідвикарабкатися з лиха; викрутитися з важкого становища (із безвихідного полбження) із глухого кута.
绝代 juedai < 书 > неперевершений; незрівнянний.才华〜неперевершений (незрівнянний, винятковий) талант (розум); 〜佳人 незрівнянна (писана) красуня; чудо краси; жінка (дівчина) дивовижної вроди.
绝岛 ju纟(Шо самотній (загублений в океані) острів.
绝侄J juedao <书> померти зі сміху розм.; сміятися до нестями; покотитися зі сміху;令 人〜надірвати живіт від сміху (від реготу) прост. надірвати животики; лопнути зі сміху.
绝地 1)(险要的地方）неприступне місце;
неприступна висота; важливий стратегічний пункт. 2)(没有出路 безвихідне становище (глухий кут)敌人已陷入~ вороги потрапили
в глухий кут (у безвихідне становище
绝"Г juedlng не мати потомства; бездітний.
绝顶 juedlng винятковий; неперевершений.〜聪. 明 винятковий (неперевершений) талант (розум);〜荒谬 цілковита нісенітниця.
绝对juSdui 1)(不受任何限制的）абсолютний (абсолютність).〜真理 < 哲 > абсолкітна істина;〜高度 <测> абсолк^гна висота;〜温度 <理> абсолютна температура;〜零度 <理> абсолютний нуль;〜湿度〈理〉абсолютна вологість;〜冠军 <体> абсолютний чемпіон; 〜平均主义[абсолкітна] зрівнялівка;〜优势 абсолютна перевага;〜多数 абсолютна більшість;党的〜领导 безроздільне керівництво партії;党员要〜服从党的利益 члени партії повинні підкорятися інтересам партії беззаперечно. 2)(完全)абсолютно; зовсім.〜正确 зовсім (абсолютно) правильно; 〜没有错误 ніякої помилки абсолютно немає; 〜安全 абсолютно (зовсім) безпечно; абсолютна безпека;〜不容许 абсолютно неприпустимо; ні в якому разі не можна допустити;〜不可含巨 немає і не може бути; абсолютно (ніяк) неможливо;〜不能 ніяк не можна; нізащо не можна; ні в якому разі не можна; ніяким способом не можна; ні в якому разі не можна;这是〜办不到的 цьому не бувати; цього нікбли не буде;托我办的事 我〜办到 що мені доручено, зроблю обов’язково.
绝对值 ju6duizhi <数> абсоліітний рбзмір.
绝国 jueguo ізольована країна; на краю світу.
绝好 juehao найкращий, незрівнянний, неперевершений.
绝后ju6hdu 1)->绝嗣.2)(后世不会再有） неповторний这虽不能说是~，但至少是空前 的 якщо це і не можна назвати неповторним, то в усякому разі це неперевершене дотепер.
绝户 ji^.M 1)(没有子女）не залишити потомства; не мати дітей. 2)(没有子女的人）
-бездітна [людина].
绝户产 ju丢-MichSn <'法> виморочне майно.
绝迹 juejl вивестись; перевестися розли\ щезнути [з обличчя землі].天花已经〜щезли останні сліди віспи;野4在这一带已经〜了 дикі звірі в цих місцях уже вивелись (перевелися).
绝技 jueji незрівнянна (неперевершена, важко досяжна) майстерність.
绝交juejiao (断地朋友关系）порвати зв'язок (стосунки, знайомство, дружбу) із ким; припинити (перервати) знайомство з ким; перестати вітатися з ким; роззнайомитися з ким,розм/, розірвати вузи дружби висок.;(断 绝外交关系）ро:зірвйти (порвати) дипломатичні стосунки.
绝境 juejing зачароване коло; глухий кут; безвихідне (безнадійне) становище.淑于〜 потрапити в безвихідне становище; зайти в глухий кут; дійти до крайності;处于〜 знаходитися) в глухому куті; в безвихідному становищі.
绝句 ju句‘й 〈文〉чотиривірш.五言〜
п’ятислівний чотиривірш.
绝俊 juejun прекрасний, чудовий, juekang перерізати горло.
绝 口 juek6u мовчання (мовчати); ні слова.〜不 提 берегти цілковите мовчання; обійти (збути)


433
мовчанням; абсолютно не говорити про що; ні слова [не говорити]; збвсім замовчувати про що;〜不:Й 往 Чї обминути мовчанням минуле; ні слова про минуле.
绝粒 ju6H <书> 丨）（断粮）залишитися без хліба (без продовольства); закінчилися всі запаси продовольства. 2)—绝食.
绝裂розірвати, припинити стосунки.
绝路judlii 1)(断绝出路）відрізати шлях.这个 办法耍足还不行，那可就绝了路了 якщб і цей спбсіб не спрацює, то всі шляхи будуть відрізані. 2)(死路）кінець; безнадійне (безвихідне) становище;走上〜зайті^ (потрапити) у глухий кут.弓| 上 глухий кут; поставити в безвихідне становище.〜завести в глухий кут (у безвихідь);这是一条〜це кінець; мат прийшов; мат усьому.
绝伦 ju61iin < 书 > незрівнянний розм.,
винятковий; небувалий; надзвичайний;
єдиний у своє му роді.聪颖〜незрівнянний (винятковий) розум (талант);荒谬〜безглуздя; несусвітня нісенітниця;英勇〜 [людина] виняткової (неперевершено'і*) хоробрості.
绝卖 juemai остаточний продаж.
绝密 juemi конфіденційно; особливо, дуже) секретно; суворо, секретний (надсекретний). 〜材料 збвсім секретні (суворо конфіденційні) матеріали.
绝妙 ju6mik> чудесний; чудбвий.〜的景色 чудесний (чудбвий) вид;〜的音乐 чудова (чудесна, чарівна) музика;〜的讽刺 надзвичайна іронія; чудова іронія, juemie винищити, знищити.
绝命 jueming покінчити із собою.
绝命书 juemingshu лист, залишений самогубцем (перед самогубством).
绝热 juere〈理〉теплоізоляція; термоізоляція; теплова ізоляція; адіабата.锅炉〜ізоляція казана;〜变化 адіабатична зміна;〜曲线 адіабата; адіабатична
绝色 judsS <书> [жінка] небаченої (виняткової) краси.
绝食 jueshi голодування.宣布〜оголосити голодування.
绝水 jueshuT переходити убрід.
绝嗣 judsi не залишити потомства; бездітний, безплідний.
绝望 jue wang загубити останню (усяку) надію; впасти у відчай (розпач, розпачливий); повне розчарування.对…表示〜поставити хрест на кому-чому;〜的悲哀 безвихідне горе; безнадійний смуток (туга);〜的目光 розпачливий погляд;淑于〜впасти у розпач; 尚未〜пбки не загублена остання надія.
绝无仅有 jue wujm уби єдиний у своє му роді; безприкладний (безприкладність); винятковий; рідкісний; небувалий.
绝物 juewu відлюдкувата особа.
ШШ juexi вишуканий, витончений.
绝响 juexiang〈书〉колишній; [нині] зниклий. 这种手艺现在已成〜цей вид ремесла (мистецтва) тепер вже абсолютно зник.
绝笑 juexiao найсмішніший，найзабавніший.
绝义 jueyi розрив стосунків (дружби).
绝艺ju6yi —绝技.
绝ТГ jueyu 〈医〉стерилізація (стерилізувати
кого),做〜手术 піддаватися хірургічній стерилізації.
绝域 jueyu < 书 > страшна (непрохідна) глухомань; місця, відрізані від зовнішнього світу.
绝缘 judyudn 1)(与外界隔绝）йолювйтися; відокремитися від навколишнього середбвища 2)〈电〉ізоляція (ізолювати и/о, ізоляційний).〜材料 ізоляційні матеріали.
绝缘体 ju6yudntT <电> ізолятор. 绝缘线 judyuSnxdn <电> Ьольбваний дріт. 绝缘子 juSyudnzT <电> ізолятор.
绝早 jue zao удосвіта; із самого ранку; ледве світло.
绝招 juezhao останній козир; найхитріший спбсіб.使 了个〜застосувати найхитріший спбсіб;使尽〜пустити в хід усі свої козирі.
绝症 juezheng смертельна (невиліковна) хвороба.
绝种 ju6zh6ng вим叩йння (вимерти).〜的动物 вимерлі (зниклі з обличчя землі) тварини.
倔 jue 另见 ju6.
倔强ju句i&ng 1)(强硬不屈）Зав:^тий (завзятість); наполегливий (наполегливість); непохитний (непохитність). 2)(固执不听话） упертий (упертість); норовливість.孩子脾气 〜у хлопчика впертий (важкий) характер.
йі jue 另见 zhu6.
桷 jue —*■角(тримати за роги).
jue 另见 jAo.
较力 jueli мірятися силами, борбтися.
掘 jue.
掘 jue копати що (копання); рити що (риття).〜 土 копати (рити) землю;〜井 копати (рити) колодязь; ~战墙 рити окоп;〜坟墓 рити могилу;〜马铃薯копети картоплю;在敌军工 事下面〜坑道 підвести підкоп під укріплення противника.
掘出 juechii викопати що; вирити що.〜一道沟 викопати (вирити) канаву;〜水来 докопатися до води;〜宝藏 викопати (вирити) скарб;连 根〜корчувати що.
掘洞 juedong підкопувати (ся).
掘进 judjin 1)(向里掘）вкопатися. 2) <矿> проходка.〜联合机 породопрохідний комбайн;巷道〜проходка виробітки;矿层〜 проходка по руді.
掘开 juekai розкопати що (розкопка); розрити що.〜坟墓 розкопати (розрити) могилу.
掘墓人ju6mCir6n могильщик.无产阶级是资本 主义的〜пролетартт - могильщик капіталізму.
掘松 juesong спушити що; розпушити що (розпушення); скопати що; перерити що (перекопка).〜：Li也 спушити (розпушити, скопати, перекапати землю).
掘通 juetong прокопати що (прокопування); прорити що (проривання).〜прокопати (прорити) канаву.
掘土机 juetujl 〈机〉екскаватор; землерийна машина; землечерпалка.
І® ^ juewa копати, рити, проривати, відкопувати.
掘凿 juezao бурити, копати.
掘凿杉 L juezdojT екскаватор.
桷批.
桷 ju6 <^>брус.
幅 jue.
崛起 judqT <书> 1)(突起）височіти; підніматися. 群山〜 （піднімаються) височіють гори (гірські вершини). 2)(兴起） брати початок太平军〜于金田村повстання Тайпинської армії почалося (узяло свій початок) у селі Цзіньтянь.
缺juA
MM juewang <^> розчаруватися в кому-чому (розчарування); скаржитися.
^ jue 另见 gui. jue брикатися.
脚 jue另见ji各о.
脚本 jueben текст п'єси, сценарій.
脚色 juese амплуа, персонаж у театрі.
Ш jue.
Щ jue —*■ xu; yu.
厥м
M jue знепритомніти; зомліти.
厥后 juehou в подальшому, після цього; згбдом.
ШЖ juewSi короткохвостий собака.
阙 jue 另见 que; que.
阙 jue рити, копати.
诱 jue.
攝拾 judkuai хитрість, підступність; хитрий, juequan витончений обман; хитрий план.
调诈 juezha шахрайський (крутійство, шахрайство).用〜的手段 шахрййським способом; шахрайським способом; шляхом шахрайства (крутійства, плутней);他为人〜 він великий шахрай.
蔵ju&
Ш jue <|Й> папоротник-орляк.
蔵类 ju犯і <植> папоротниковоподібні
概ju&
概ju6概子.钉上一个小木〜забити дерев'яний кілок.
概竖 jueshu нікчемний, огидний.
橛子 jin.zi кіл.
據ju&
Ш jue 1) голосно сміятися; 2) щелепи.
喊头 juetou хвалько.
另见 quS.
爵 1 jue —►爵位.士寸〜привласнити (звести, дати) титул.
薛 2 jue (1ІГ代酒器）кубок [із трьома ніжками].
爵号 juehao титул, почесне звання.
爵禄 ju61(i титул з окладом; звання й оклад.
爵 士 1 jueshi (封号）cep.〜夫人 леді невідм., ж.
爵士 2 jueshi <音> джаз.〜音乐 джаз; джазова музика;〜乐队 джаз; джаз-оркестр;


434
джаз-банд.
爵位 judw6i титул; гідність застар.有〜的 й 族 титуловані дворяни;有〜的人 титулована особа.
Ш І juezhO 1) титулована особа; 2) нащадок титулу. '
腺
jue 1) верхня щелепа; небо; 2) січене м’ясо
镢批.
Ш jue лопата, мотика; копати лопатою.
锻头 judt6u лопата, мотика.
蜃 jue 另见 gul.
Щ jue личинки комара.
蹶 jue 另见 gul； jug.
蹶 jue 1) спотикатися; відчувати біль у ногах; нетвердо триматися на ногах; 2) падати; зазнавати невдачі (катастрофи); 3) виснажуватися, висихати; 4) ступати, топати;
5) 	виривати з корінням; валити, ламати; 6) відштовхувати від себе; відмовлятися від...; не приймати (напр. подарунки); 7) раптовий, швидко; раптово.
Ш Ш jue ran раптово, швидко; з переляку (підскочити).
踏 jue.
踏然 jue ran невпевнений, нестійкий; невпевнено; вагатися.
吳踢 jue ti не знаходити собі місця з переляку.
矍祕.
要银 jueshud <书> міцний і бадьорий.精神〜 的老人 міцний і бадьорий на вигляд дідок.
嚼 jud.
嚼 ju6 jido; jmo.
鱖M
Ш jue -> gui.
爐 jue.
Ш jue 1) смолоскип; світильник; п6лум，я смолоскипу; вогонь світильника.
攫批.
攫ju6. <书> 自攫取.〜为己有привлйснити (узяти) собі що; прибрати до рук що; прибрати що，прост. '
搜拿 jue па хватати, тягнути.
Ш 取 juequ захопити що (захоплення); заволодіти чим; привласнити що (присвоєння).〜他人财物 заволодіти чужим майном; привласнити [собі] чуже майно;〜政 权 захопити владу;〜暴利 загребти великі бариші.
獲М
獲鸟 jueniSo хижі птахи.
蠼М ;
躍 jie 1) підгинатися, підкошуватися (про ноги); 2) скакати, стрибати; перестрибувати.
Щ 步 juebu швидко йти, йти швидкими кроками.
貘М
Ш jue самка мавпи.
厥 ju6 gui; jue.
Ш ^ juewo виснажений та недорозвинутий {про дітей).
Щ1? jue-zi брикатися (про копитних тварин).
jue 另见 ju&
倔jud (态度生硬）різкий (різкість),说话太〜 говорити дуже різко;他对人很〜він дуже різкий із людьми.
倔头倔脑 juSt6u-judnao (生硬）рЬко (різкість); (固执）уперто (упертість); норовисто (норовливість).
掘ju&
掘巴 ju占ba грубий, похмурий; відлюдькуватий, неговіркий; мовчазний.
ju6.
^ jue 1) грубити; 2) грубий.
军 jiin.
军 jiin наші 1)—军队 1).我〜війська; наша армія;敌〜ворог збірну противник збірн.; ворбжі війська; війська вброга;陆〜 сухопутні (наземні) війська (сили);中国人民 ШШ~ Народно-визвольна армія Китаю;〜爱 民，民拥〜йрмія любить народ, народ підтримує армію. 2)(人群）Армія,劳动大〜 армія праці;资本主义国家的^业大〜йрмія безробітних у капіталістичних країнах. 3) (军团）корпус;(集团军)армія.第一〜гірший корпус; перша армія;两个〜два корпуси;〜 政委 корпусний комісар.
军备 jOnbSi озброєння.常规〜звичййне озброєння;竞赛〜гонка озброєнь; суперництво в озброєнні;裁减〜скорочення озброєнь.
军部 jilnbCi штабкор; штаб корпуса.
军操 jiincao стройове навчання.
军大衣 jundayl шинель ж.
军代表 jiindaibiao військбвий представник.
军刀』йпсШо (弯形军刀）шйбля;(微弯的军刀） шашка;(直形大军刀）палаш.
军队 jiindui 1) (дРРА) збройні сили; військал/«.; армія; воїнство військ.; рать ж., застар., поет”我们的英勇的〜нйше доблесне воїнство;调动〜пересування (перекидання) військ. 2) (Р人伍)загін.
军阀 junfa мілітарист; вояччина збірн.; військбва кліка; військбва каста. 3匕夕羊〜 північні мілітаристи;〜混战 міжусобні війни мілітаристів;〜作风 мілітаристський стиль.
军阀主义 jiinfazhtiyi вояччина; мілітаристські тенденції.
军法 jiinft <法> військбві закбни.〜从事 судити кого за військовими законами (військовим судом).
军法处 jiinftchCi військово-судове відомство.
军、法宫 junfaguan військбвий юрист.
军法会 і义 jiinfahuiyi військбвий трибунал, військбва колегія.
军费 jOnfti військбві витрати (асигнування).消 减〜скорочення витрат (асигнувань) на озброєння,
军分区 jiinfenqu військбвий підокруг.
军服 jiinfii військбва форма; мундир;(军便服） гімнастерка.
军港 jungSng військбвий порт; військбва гавань.
¥哥欠 junge марш; похідна пісня.
军工 jGngong воє нна промисловість.
军功 jungong військбві заслуги; військбві подвиги.
军官 jiinguan офіцер; офіцерство збірн 〜传І офіцерське звання; офіцерство;〜学校 офіцерська школа;校级〜стйрші офіцери;海 军〜морській офіцер; офіцер флоту.
军管 jiinguan військбвий контроль,
军管会 junguanhui військово-контрольний комітет.
军国主义 jGngu6zhtiyi мілітаризм.
军国主义化 jiingu6zhtiyihi^ мілітаризація (мілітаризувати що).
军国主义者 junguozhuyizhe мілітарист.
军汉 jiinMn військбвий, солдат.
军徽 jiinhul військбвий герб.
军火 jiinhuo боєприпаси мн.〜工业 воє нна промисловість;〜商 торгівці зброєю; військово-промислові бізнесмени;〜投机商 військбві спекулянти;做〜生意 займатися військовим постачанням.
军火库 jQnhuoku арсенал; склад зброї і боєприпасів.
军机 jilnj了 1)(军事机宜）бойове завдання.贻误 〜не виконати бойового завдання. 2)(军車机 密)військбва таємниця.泄露〜виказати військбву таємницю.
军籍 jGnji 1)(军人名册）список особового складу [в армії]. 2)(军人身分） приналежність до армії.入〜сііти військовим;保留〜збереження прав на приналежність до армії.
军纪 jGnji військбва дисципліна,严格的〜 строга військбва дисципліна;〜处分 дисциплінарне стягнення для військових.
军舰 jiinjian військбвий корабель; військове
-судно.
军健 jiinji旮п воїни, солдати.
军阶 jGnjig військбвий ранг.
军界 jilnji色 військбві кола.
军警 junjTng армія і поліція; військово- поліцейський. 反动当局出动大批〜镇压游行 示威 реакційна влада направила (вивела) великі військбві і поліцейські частини (війська і поліцію) для придушення демонстрації.
军垦 jiinkgn освоєння цілини військами НВАК; військово-цілинний.〜农场 армійські господарства по підняттю цілини; держгосп, керований військами НВАК;
військово-цілинне господарство;
бійці-цілинники мн.\ 〜战士 воїни-цілйнники мн.; воїни цілинного району.
军礼』йпІЇ військове вітання,行〜віддйти честь кому; зробити (узяти) під козирок; козирнути.
Щ 力 jiinli військові сили; військбва потужність.
Щ junliang продовольство для армії; провіант застар.
军龄 junling стаж військової служби.


435
军令 jiinling військбвий наказ.
军略 jtinliie стратегія.
军帽 junmao військбвий кашкет.
军民 jiinmin армія і народ.全国亿万〜вся армія
і 	багатомільйонне населення країни;〜关系 стосунки між армією і народом; взаємостосунки між армією і населенням;〜 ——致єднання армії з народом;力卩：1虽〜团结 зміцнювати згуртованість армії і народу;〜鱼 тКІн воїни з жителями як риба з водою.
军旗 jiinqi військбвий прапор; військовий стяг.
军器 jiinqi зброя; озброєння.
军情 junqing ситуація на фронті; стан армії;刺 探〜розвідати розташування сил противника; 了解〜дізнатися (з'ясувати) обстановку на фронті.
军区 junqu військбвий округ.〜司令部 штаб військового округу; штабкор;〜司令员 командуючий військового округу;〜政治部 主任 начальник політуправління округу.
军权 jGnquan керівництво у військовій галузі.
^Ajunren військбвий; військбвий; воїн висок.， 革命〜революційний військбвий;边防〜 прикордонник;转业〜колишній військбвий; 士废〜військбвий інвалід;〜的天职 військбвий обов'язок; обов'язок воїна;〜俱 乐部військбвий клуб;他从前是个〜він із колишніх військових (він колишній військовий).
军容 junrong військбва постава; бойовий вигляд.〜整肃 прекрасна військбва виправка.
军戎 junr6ng військбва справа; армія; війська.
¥ t junshi провіант (для армії).
军士 jiinshi сержант; старшина (专门海军军士).
ЩЩ jiinshi військбва справа; військбвий.〜基 地 військбва база;〜力量 військбва потужність;〜今亍动 військові дії; воєнна операція;〜冒险 військові авантюри;〜顾问 військбвий радник;〜专家 військовий спеціаліст;〜法庭 військбвий трибунал (суд); 〜条令 військові статути;〜管制 військбвий контроль;〜委员会 військбвий комітет; військбва комісія;〜学校 військбвий навчальний заклад; військбва школа;〜学院 військбва академія; вишкіл; військове навчання; бойові заняття;〜体育 військбвий спорт;〜技术 бойова майстерність;〜秘密 військбва таємниця; 单纯〜观点 вузьковійскові погляди.
军事化 junshihua воєнізація (воєнізувати що); мілітаризація.国民经济〜мілітаризація (воєнізація) народного господарства; 使工 业 〜 мілітаризувати (воєнізувати) промисловість.
军事家 junshijia військбвий діяч.
军事学 junshixue військбва наука.
军!lip jiin-shi [військбвий] радник.
军属 jOnshu члени родин військових; родини військових.
军团 jiintuan〈军〉[військове] об'є днання.
军委jilnwgi військбва рада.中共中央〜 Військбва рада ЦК КПК.
Щ 务 junwu військові питання (справи, завдання), відати військовими питаннями (справами).
军衔 junxian військове звання.
"Щ-Щ junxiang грошове постачання війська, junxie зброя; озброєння.
军械库 jiinxielcCi арсенаті; збройовий склад.
军七、junxln дух армії.〜淡散 деморалізація армії. 、
军需jQnxu 1)—军需品.〜机关інтендантство; 〜D!j 务 інтендантська служба;〜供应 постачання армії продовольством. 2) —* W- 需官.
军需处 jiinxOchu інтендантство; інтендантське управління.
军需官 junxuguan інтендант.
军需品 junxiipTn військове майно.
Щ 训 junxun військове навчання; навчання військової справи.
军宣队 junxuandui армійська бригада по пропаганді маоцзздунської ідеї; військбва агітбригада.
军医 junyl військбвий лікар; воєнврач розм.〜 大学 військово-медична академія.
军役 jiinyi військбва служба.
军营 jtinymg [військбва] казарма; військбвий табір.
军用 jiinyong для військових потреб; військбвий.〜歹lj 车 військбвий потяг (ешелбн);〜地图 військбва карта;〜飞机 військбвий літак;〜水壶[похідна] фляга;〜 器材 військове майно;〜鹤 голуб зв'язку; ~ jt військбвий собака.
军由Р junyou військбва пошта.
军乐 junyue військбва музика.
军乐队 jilnyu^iui військбвий оркестр.
军贼 jiinzei дезертир.
军长 jiinzhSng командир корпуса; комкор.
军政 jiinzheng військово-політичний.〜机关 військові й цивільні установи (органи);〜人 员 військові й адміністративні працівники;〜 大学 військово-політична академія;〜训练 військово-політичне навчання;〜时期 період військової влади.
Щ-ШМ jiinzhengbu військове міністерство.
军种 jiinzh6ng вид військ.
军装 jiinzhu3ng —►军服.
军资 junzT предмети військового постачання; військові ресурси.
jun 另见 уйп.
均 jun 1)(平均）рівний; (рівність); нарівно.分 得不〜розділено (розподілено) нерівно (нерівномірно);利益〜沾[дати] вигоди порівну всім. 2)(全部）весь，家中老幼〜安 уся родина здорова.
均布 junbu рівномірно (справедливо) розподіляти; рівномірний.
均等 jiindgng рівність,梦>力〜рівність сил.
均分 jiinfen розділити що на рівні частини; розподілити що порівну. ~为三分 розділити на три рівні частини.
均和 jiinhe однорідний.
均 Ш junheng рівномірний (рівномірність); рівновага.〜的发展 рівномірний розвиток; 保持〜зберігйти рівновагу;使力量〜 зрівноважити сили;发展不〜рбзвиток аж
ніяк не був рівномірним.
仑 junhenglun тебрія рівноваги.
均衡器 jiinh6ngqi <机> балансир; зрівнювач.
均平 junping 1) рівний, рівномірний; 2) справедливий.
і句权 jiinquan рівноправний; зрівняти у правах; рівноправність.
均权主义 jilnquanzhiiyi рівність у правах; рівноправність.
均势 jiinshi рівновага [сил]; стан рівноваги.政 治上的〜 політична рівновага; 保持〜 зберегти рівновагу [сил]; 形成〜 установилася рівновага сил; урівноважитися.
均摊 juntan нарівно розкласти (розподілити) що; внести що рівними паями; на паях; у складчину.费用由兄弟们〜витрати були розкладені нарівно між братами.
均査 junyl рівний, однаковий; справедливий; справедливо, порівну, однаково.
均匀 jiinyun рівномірний (рівномірність); рівний (рівність).雨水〜рівномірний розподіл осадів;脉搏〜рівний пульс;呼吸〜 рівно дихати;把词料拌〜рівномірно перемішати корм.
均、沾 junzhan спільно всім користуватися; мати зиск (від чого-неб.).
均重 jGnzhdng рівна зага, еквівалентний.
君 jun.
君jiinl) —君主.2)(旧时对男子的尊称)пан. 张〜пан Чжан;诸〜добрбдії мн.
君姑 jiingii свекруха.
君迁子 jiinqiSnrf хурма кавказька; лотус.
君权 jiinquan влада царя.
君位 jiimvei імператорський трон.
君主 jiinzhii монарх; цар ч.\ самовладець. ~立宪 конституційна монархія; 〜立宪制 конституційно-монархічний лад (режим);〜 政体 монархія; монархічний лад;〜专希!J абсолютна монархія; самодержавство;〜专制 самодержавний монарх.
君主国 jiinzhuguo монархія.
君子 junzT шляхетна людина; джентльмен.正人 〜шляхетні (порядні) люди;〜协定 джентльменська угбда; ~ 动口 不动手 шляхетний чоловік доводить словами, а не кулаками.
胃junzthua квіти лотоса.
^ijun 另见 guT.
龟裂 jiinli6 1)—敬裂 jOnlii потріскатися; дати тріщини; 2)(现出许多裂纹）покритися тріщинами, і Йк Ш 〜земля покрилася тріщинами (потріскалася);久不下雨，田地〜 від довгої посухи на полях з'явилися всюди тріщини.
钩 jiin.
钧 jun Ваш.〜意 Ваша думка;〜谕 Ваші накази (розпорядження);〜裁 на Ваш погляд.
被 jiin.
敬裂jiinliS <书> потріскатися.由于严寒，手都 〜了 р$ки потріскалися "від морозу.
菌jun另见j£m.


436
菌 jun (细菌）бактерія.
菌月巴 jiinf^i бактеріальні добрива.
菌铜 jiinli бацилярна дизентерія.
构 jGn.
构畔 jGnsui абсолютно ясний (про погоду).
构玄 junxuan чбрний одяг.
麇 jun 另见 qiin.
麇 jun кабарга.
屬 jun 另见 qun.
ІШ jun —藤(кабарга).
郡 jCm.
郡 j(m ббласть; графство (英美等国的郡).
juncheng обласне місто; головне місто області.
郡县 jiinxian області та повіти.
郡宰 junzSi правитель області; окружний начальник.
陵 jCin.
Ш jun стрімчак; круча; стрімчастий.
俊рп.
俊j£m~>俊秀.字孩子长得多〜呀！ якйкраоіва (чарівна) дитина!
俊材 juncai видатна (талановита) людина;
неабияка особистість.
俊慧 jiinhu 丨 розвинений, розумний.
俊杰 junjie видатна особистість; обдарована особистість.
俊良 junliang 1) талановитий; 2) талановита людина, чудова особистість.
俊美jimmSi 俊秀.
俊人 junr^n обдарована людина; талановита особистість.
junwSi видатна особистість; стовп, маяк. 俊秀 junxiu красивий (краса); чарівний (принадність).
俊目艮 junySn виразні очі.
Ш 英 junyrng герой; доблесний лицар; хоробрість; геройство.
竣 jCin.
浚 jun прочищати що (прочищення);
поглиблювати що (заглиблення).〜河 поглиблювати (прочищати) русло ріки.
後急 junjl швидко текти; стрімкий, швидкий (про воду).
後 泥 Йц junnichuan землечерпалка; днопоглиблювальний снаряд.
梭哲 junzhe мудрий, проникливий.
裙•
捃 jun збирати, підбирати.
捃华 junhua взяти найкраще; відібрати сильні місця; обране.
駿 jCin.
駿奔 junben мчати, поспішати; швидко, стрімко.
Ш 马 junmS [чудбвий] скакун; рисак; запопадливий кінь.
骏速 jiinsCi швидконогий; моторний, швидкий.
ШШ junxiong герой, відважний (доблесний) лицар.
峻 jCin.
峻 jCin 1)(高大)висбкий; крутий (крутість).〜 岭 висбкі (круті) гірські хребти. 2)(严厉） жорстокий (жорстокість); суворий (суворість)〜法 жорстокі закони; суворі правила.
峻急 jimji 1)(水流急)стрімкий (стрімкість). 2) (严厉急*) суворий і різкий.
峻山肖 junqiao висбкий і крутий (стрімкий).
тШ. jun 另见 qiin.
Ш jun швидкий, діяльний; швидко, діловито.
梭細.
饺 jun 1) залишки їжі, недоїдки; 2) готова страва; 3) харчуватися недоїдками.
饺余 junyu залишки їжі, недоїдки.
Л jun 另见 juan.
Щ jun видатний, талановитий, junba виділятися; видатний.
® jun.
Щ jun чудбвий самоцвіт; яшма найкращого сорту.
菌jun另见jiin.
菌 jiin <植> гриб.
菌柄 jinblng ніжка [гриба].
菌й巴 бактеріальні добрива.
菌根 jiingSn <植> мікори:за; грибо-корінь ч.
菌伞 <植> [грибний] капелюшок.
菌丝 jimsT <植> гйфа спец.; грибна нитка.
菌丝体 jiinsTtT <植> грибниця; міцелій спец.
菌子 jinzi гриби.
唆 jCin.
唆 jCin 1) очевидний, явний; 2) ранній, рано, jun.
竣 jun закінчити що; завершити, що; виконати що.—切均己告〜усе закінчено (завершено, виконано);尚未〜事 ще не вдалося закінчити (завершити, виконати).
竣工 jungong закінчити роботу; завершити будівництво.提前〜дострокбво закінчити роботу (завершити будівництво);虽己但 还来验收 хоча роббта й закінчилася (хоча будівництво й завершилося), але ще не відбулося приймання.
^ jun 另见 suT.
Ш jun великий, величезний.
唆 jCin.
睃jim另见suo.
Ш jun.
峻 jun 1) селянин, хлібороб; 2) доглядач за польовими роботами.
蝈
蝈 jun велика раковина (молюска).
菌 jCm.
菌 jun паростки бамбука.
據加.
據 jiin —»•捃(збирати, підбирати).


к
437
咖啡 kafei 1) <植> кава невідм., ч.; кавове дерево. 2)(指粉末）[мелена] кава. 3)(指饮料) кава невідм., ч. ~ кава з молоком;
чорна кава; випити чашку кави.
咖啡豆 kafeidou кава невідм., ч.; кава в зернах; кавові боби (зерна).
咖啡馆 k§fBiguan кафе невідм.
kafeihu кавник; кавоварка.
咖啡诚 kafeijian <化> кофеїк; те'ін.
咖啡色 k旅is6 кавовий колір.
咖啡因k旅іуїп 咖啡碱.
喀
ka.
略吧k§ba <象声> тріск; гуркіт.〜一声，棍子揪 成两截 почувся тріск, і ціпок переломився навпіл; із тріском ціпок переломився навпіл; трах! ціпок зламався на дві частини.
喀嚓k§cM <ЖР> тріск.忽听得〜树被风吹折 了 раптом почувся тріск поваленого вітром дерева.
略麦隆人 kamailongren камерунець^(камерунський); камерунка.
哈秋莎 l^qiiisha <军> катк^ша.
喀斯特kasTt纟 <地质> карст.
k5 另见 qia.
卡kai) —卡车.2)—卡片.з)—<理>卡路 里.大 ~ велика (технічна) калорія; мала калорія.
卡巴胂 kabSshSn <药> карбарз6н.
卡宾枪 kSblnqiang карабін.
卡车 kache вантажівка; вантажний автомобіль. 自卸〜самоскид; автосамоскид.
卡尺 kSchi〈技〉штангенциркуль ч.; штангель ч.
卡介苗 kajiSmido <医> вакцина БЦЖ —>(BCG).
卡路里 кШйІЇ <理> калорія.
卡那霉素 kan&mSis£i <医> канаміцин.
卡农 kanong〈音〉канон.
kSpian картка.目 $〜катіпожна картка;资 料〜довідкбва картка;穿孑L〜перфораційна (перфорована) карта; перфокарта.
卡符隆 kapiilong〈化〉капрон, панчоха-капрон мн.,〜抹子 капронові панчохи; капрони мн., розм.
卡其kSqi <纺> —味叽kajT.
卡tit kaqian〈机> [каліберний] циркуль.夕卜 кронциркуль ч.;内〜нутромір; штихмас.
卡他 kSta〈医〉катйр.
卡塔尔人 kata'erren катарець (катарський); катарка.
卡特尔k施'бг <经> картель ч.
卡通 katong 1)(动画片）мультиплікаційний фільм. 2)(漫画）карикатура.
佧
佧侃族Kawazii <旧> 侃族—wazii.
咔A
昨肌 kajl〈纺> хйкі невідм., с.
昨嗤 k^zuo <化> карбазол.
略ka另见gg; lo.
略 ka (用力吐出）харкати розм. (харкання).〜出 血来хіркну^и крбв’ю;把鱼刺〜出来 відхаркнути риб'ячу кістку.
略血 kaxie <医> кровохаркання; кашляти кров'ю.
№ка.
肺 кй <化> карбіламі н.
Jfkai.
开 kai 1)(打开）відкрити що (відкриття, відкритий); розкрити що (розкриття);〜门 відчинити двері;〜箱子 відкрити (розкрити) скриню;〜锁 відкрити (відімкнути) замок;〜 瓶塞 відкрити (відкупорити) пляшку;〜■头 відкрити (відкупорити) консерви;〜着的大门 відкриті (розкриті) комори;图书馆几点钟 〜？ о кбтрій годині відкривається бібліотека? 2)(打通，JF^) прокласти що; провести що (проведення); проробити що (витівкарозм.); пробити що (пробиваннярозм” спец.).〜探井 〈矿〉пробити шурфи;〜井 рити (вирити) колодязь;〜路 прокласти (провести, відкрити) дорогу;〜沟 рити (прорити, провести) канаву; 〜渠прокладАти канапи在墙上〜一个门 проробити (пробити, прорубати) двері в стіні;在森林里〜一秦小道прорубати просіку; зробити прохід (стежину) у лісі. 3)
(舒张，备离)роз-; від-.花蕾〜7 бутон розпустився (розкрився); 丁香花〜了 бузбк розцвів (розпустився, цвіте, у цвітінні);人民 群众的创造和智慧，如烂漫的山花，〜遍了祖 国的各个角落 твбрчість і розум народних мас, немов червоні квітки, пишно розцвіли у всіх куточках нашої Батьківщини. 4) —»•开河 2).等河〜了坐轮船走 попливтіі на пароплаві після відкриття навігації ріки. 5)(发动) завести що;(操纵）управляти (керувати) чим; правити чим;(驾驶）вести що (ведення).〜机 器 завести (пустити) машину;〜马达 завести (пустити) двигун;〜唱机 завести патефон;〜 电灯 увімкнути (засвітити) світло;〜无线电 увімкнути приймач;〜汽车 управляти автомобілем; вести машину;〜火车 вести потяг;〜船 управляти судном (кораблем);〜足 马力 на всіх парах. 6)(开行）відправитися (відправлення);(船开 ) відпливти (відплиття).火车已经〜了 пбтяг уже пішов (відправився);郊区汽车今天不〜приміські автобуси сьогбдні не хбдять;船就耍〜了 корабель зараз відпливе (відчалить); судно відчалює. 7)—开拔.而天〜来了两个师 учора прибули (підійшли) дві дивізії;队伍就 要〜走 загін зараз виступить. 8)开 〜店 відкрити магазин;新〜了一个居1J院 відкрився новий театр;这医院〜了 三年了 ця лікарня існує вже три роки. 9)(开始）почати що.〜工 почати роббту; ~ij| почати лекцію;〜演
почати виступ. 10)(举行）провести що (проведення); улаштувати що.〜辟众大会 провести (улаштувати, скликати) мітинг; мітингувати розм.; ^ 座谈会 провести (улаштувати) співбесіду;〜记者招待会 скликати прес-конференцію; улаштувати прийом кореспондентів;〜舞会 дати (улаштувати) бал;〜欢送会 улаштувати проводи;全体大会在五月份〜загіпьні збори відбудуться у травні;展览会〜了一个月 виставка продовжувалася (тривала) місяць. 11)(写出）написйти що (написання); виписати що (виписка розм.). ~ 发票 виписати фактуру;〜清单 виписати (написати) рахунок;.〜支票 виписати чек;〜 药方 написати рецепт; прописати ліки;〜封 介会召信 написати рекомендаційний лист. 12) (沸腾）кипіти (кипіння),把水烧〜скип'ятити воду;水〜了 вода закипіла (кипить). 13)(分 配)поділити що\ поділити що 三七〜 поділити за пропорцією сім до трьох. 14)(纸 张大小）формйт.十六〜формйт паперу в шістнадцяту частку листа;六十四〜袖珍本词 典 кишеньковий словник у 64-у частину листа 15)(表示扩展)，传〜понурюватися;散 〜розсипатися;这个方法行〜了 мбтод цей одержав поширення (поширився). 16)(表示 开始并继续）стати.-天气又冷〜了 настіпи холода; знову стало хблодно; знову морозить. 17)(表示离开或分开）від-; с-; роз-.走〜 відійти; піти;离〜вйїхати; відійти; відбути; 推〜відіпхнути що;拉〜відсунути що\ 切〜 розрізати що;躲〜сховатися. 18)(表示容下） поміститися.屋子小，大家坐不〜кімната маленька, усім не поміститися; 大
家睡得〜місце велике, так що усім можна улаштуватися (усі можуть вміститися) на ніч.
开kai (含金率):十四〜金золото 56-ої проби.
开拔 kaiba виступити (виступ).部队〜了 загін виступив.
开办 kaiban відкрити що (відкриття); заснувати що (заснування).〜（几个新工厂）відкрити (заснувати) декілька нових заводів.
开本 kUbSn формат 十六〜формат книги в шістнадцяту частку листа (1/16 листа).
开笔каіЬї 1)(开始学习作诗文）почати вчитися писати вірші і твори. 2)(开始动手写字） [перший раз] почати писати.
开标 kaibiao оголошення результату торгів.
开步走 kaibuz6u кроком руш!
开采 каісйі видобуток (добувати що, добування); розробка (розробити що). ІЕЙ- 中 йде (ведеться) видобуток (розробка);〜矿 砂 видобуток руди;〜石油 видобуток нафти; 〜地下矿藏експлуатація надр землі;露天〜 відкрита розробка;提高〜量 збільшити видобуток;这个矿场已经〜完了 цей рудник цілкбм розроблений.
kaichang початок (початися), 〜了 уже пора (час) починати;在戏〜后才来 прийти після початку виступу;' 戏已经〜了 п'є са вже почалася;琪情一〜机很顺利 спрбва почалася дуже вдало; справа відразу (з самого початку


438
іде занадто гладко (як по маслу).
Й kaichSngbai вступне слово; вступ; пролог.小说的〜пролбг роману;戏剧的〜 пролог драми;说了 儿句〜сказйти декілька (пару) вступних слів;这不过是〜，重要的还 在后头呢 це лише початок, а продовження ще попереду.
开诚布公 kai cheng bu gong зовсім відверто; із усіє ю відвертістю; щиро; начистоту; по душах; кладучи руку на серце.〜地讲，当然 是你不对 поклавши руку на серце (говорячи відверто), ви, звичайно, неправі;我很想和他 〜地谈一次 мені хотілося б поговорити з ним по душах (відверто, начистоту);彼此要含巨够 〜，就不会有隔闻якщб бути зовсім відвертими, то й непорозумінь 开砰 kaicheng початок торгівлі (скупки).〜收购西瓜 почати сезонну скупку кавунів.
开除 kaichu виключити що (виключення)〜党籍 виключити з партії;〜学籍 виключити зі школи (з інституту, з університету).
开働 kaichu приступити до прополювання; почати прополку.
开仓1J kaichuang відкрити що (відкриття); покласти початок чому.〜先例 покласти початок； послужити прецедентом;〜新的途 径 відкрити новий шлях; покласти початок новому шляху;〜科学的新纪元відкрити (створити) нову еру в науці.
开春 kaichiin початок (настання) весни.,在〜前 до початку (до настання) весни;〜以来 із початком (із початку) весни; із настанням (після настання) весни;从〜到秋后 із самого початку весни і до кінця осені.
开打 kaida <剧> акробатика; акробатичний виступ.
开裆裤 kaidangku дитячі штанці з прорізом.
开刀кйісШо 1)(执行斩刑）зрубати що.〜问斩 зрубати гблову. 2)(首先治罪）покарати [у першу чергу] кого; почати з чого; питати з кого.他是罪it祸首，就拿他〜він зачинщик -його і покарати в першу чергу (із нього і треба почати). 3) <口> (动手术）операція (оперувати що).给病人〜робііти хворому операцію; оперувати хвброго.
开导 kaidao надоумити кого (надоумлення); наставити на розум кого, застар.用〜的办法 діяти надоумленням (шляхом надоумлення); 孩子们有错，要〜他们провиняться діти, так треба їх надоумити (змусити їх одуматися, наставити їх на розум).
开倒车 kai daoche 1)(车子倒退)дати задній хід; йти заднім ходом; задкувати. 2)(退步) регрес (регресувати); йти (рухатися) назад; повернути колесо [історії] назад.这岂不是〜 адже це щось інше”як йти назад (регрес);只 能向前走，不能〜[будемо] йти тільки вперед, і ні кроку назад;开历史的倒车 повернути колесо історії назад.
开吊 kaidiao обрад прощання з покійним; приймати співчуття.
开动 kaiddng 1)(运转）пустгіти що [у хід]; привести що в рух; завести що; увімкнзпги що (вмикання);(开行）рушити; відправитися (відправлення розм.).〜马达 завести двигун; 〜汽幸завести машину;〜各种宣传机器 пустити в хід (надати руху) усю пропагандистську машину;歹(J 车〜了 потяг
рушив (відправився, пішов). 2)(开技前进） виступити (виступ); рушити вперед.队伍休 息了 一会就〜了 після нетривалої зупинки загін знову виступив (рушив уперед, вирушив у дорогу).
开动机；kaidong jlqi 1)(使机器运转）пустити машину [у хід]; пуск машини; привести машину в рух. 2) —►开动脑筋.
Jf kaidong naojln розкинути розумом
(мізками); ворушити мізками прост.; [гарненько] обмізкувати прост/, змусити свій розум працювати.
开冻 kaidong відлига ж.
JF® kaidu розхил.圆规的〜рбзхил циркуля.
开端 kaiduan початок; почин; зав'язка спец.; зачин спец.故事的〜зав’язка рбзповіді; зачин казки;良好的〜гарний (прекрасний) початок; гарний (прекрасний) почин; гарне починання;有——个良好的〜узяти гарний (упевнений) старт;这次卫星发射成功，是我 І发展空间技术的一个良好〜нинішній успішний запуск супутника Землі є чудовим початком у розвитку космічної техніки нашої країни.
开 о®、 kai'en змилуватися; змилостивитися; зробити милість.
开发 kaifa (开拓）освоювати що (освоєння);(开 采）експлуатувати що (експлуатація);(发展） розвивати що (розвиток).〜处女地 освоювати (піднімати) цілинні землі (цілину);〜荒凉的山区 бсвбювати пустельний гористий край;〜矿藏 експлуатація надр землі;〜黄河水利 розвиток іригації в басейні ріки Хуанхе;〜天 然资源 освоєння природних ресурсів;重视 智力〜звертйти велику увагу на освоєння інтелектуальних сил; ІЙ采油区陆续〜出来 освоюються все нові і нові райбни нафтовидобутку.
开发 kai-fa платити що.〜车钱 платити за проїзд.
开饭k纪位п 1)(把饭菜摆出来吃)подавати обід (вечерю, сніданок, їсти); накривати [на] стіл; подавати на стіл.〜了 обід поданий; стіл накритий. 2)(食堂开始芦应饭菜）їдальня зараз відкрита (уже працює).
开方 kaifang <Ш> добування кореня.
开放 kaifang 1)(花儿舒张）рощвістіі; розпуститися.玫瑰花〜了 троінди розцвіли (розпустилися);节日之夜，五彩续“的礼花 腾空〜під час свята в нічному небі спалахували райдужні феєрверки. ) 2)(解除 限制等）відкрити що (відкриття).〜贷款 відкрити кредит;〜集市贸易；〜市场 відкритий ринок;〜商港 відкритий порт [для міжнародної торгівлі];门户〜政策 політика відкритих дверей. 3)(允许通行）відкритися (відкритий).机场暂停〜аеропбрт тимчасово закритий;新公路尚未〜нбве шосе ще не відкрилося (ще закрито) для руху. 3)(公共 .场命允许进入）відчинитися.公开〜 відкритий для всіх (для огляду);对夕卜不〜для сторонніх [відвідувачів] доступ закритий;展 览会免费〜вхід на виставку безкоштовний (вільний);公园白天〜，晚上不〜парк відкритий удень, а вночі закривається.
幵赴 kaifu направитися; рушити.〜前线 направитися (рушити) на фронт.
开革 kaige звільнити кого (звільнення).
开工 kaigong 1)(开始生产）почйти роботу; вступити до ладу; увести що в експлуатацію; пуск.〜不足 працювати не на повну потужність; недовантаження
[підприємства];新工厂本月底就可〜новий завод вступить до ладу (почне працювати) наприкінці цього місяця; пуск нового заводу відбудеться наприкінці цього місяця;工厂开 着工завбд на ходу;机器未修理好之前，没 法〜до того, як відремонтуються машини, не можна буде почати роботу; 2)(开始修建） приступити до будівництва; почати будівництво.
kaiguan <电> вмикач; вимикач.自动〜 автоматичний вмикач (вимикач);刀闸〜 рубильник; вимикач;换向〜перемикйч; реверсивний вмикач;拉线〜натяжний вмикач (вимикач); вмикач (вимикач) із шнуром. 2)(流体管道上的开美)вентиль ч., спец.; кран.自来水〜водопровідний кран.
开锅 k§igu6 <口> кипіти.
开国 kaiguo утворення (заснування) держави.〜 大典 торжествб з нагоди утворення держави; ~纪念 річниця (день) утворення держави;〜 元励 засновник держави.
开航 k^ihdng 1)(开始通航）відкрити навігацію, відпливти (відпливання); 2)(船只开行） відправитися (відправлення розм.).〜曰期 день відпливання корабля (судна);轮船明天 〜пароплав відпливе (відправиться в плавання) завтра.
开河 kaihS 1)(开辟河道）провести (прорити, побудувати) канал. 2)(河流解冻）розкриття рік (ріки); ріки розкрилися.
开后门 kai houmen через чбрний хід; чорним ходом; по блату; займатися лівацтвом; лівачити прост.买卖东西不准〜заборо- няється торгівля через чбрний хід; ~的人 лівак прост,
开户 kaihu <会> відкрити рахунок.
开花 kaihuS 1)(花朵开放）рсвцвістіі; розпускатися; зацвісти; цвісти.菊花〜的时候 сезон (час) цвітіння (розквіту) хризантем;开 着花的丁会квітучий кущ бузку;苹果树〜了 розцвіли (розпустилися, зацвіли) яблуні; яблуні в цвіту (цвітінні). 2)(比喻传播经验） одержати поширення. 先进经验遍地〜 передовий дбсвід одержав повсюдне поширення. 3)(破裂成花朵状):一发发炮弹 在敌舰甲板上〜ощін за одним сшрящ росфивакнись, щпдли на палу^ ворожого крейсера
开花结果kaihua ji6gu6 1)(指植物成长过程） цвісти і плодоносити. 2)(指有成绩）дати плоди;革命种子播在人民Й心里，必然要〜 принести користь з насіння революції, посіяного у серцях людей, обов'язково виростуть як квіти, так і плоди;技术革新在 企业中开 了花，结了果 новйторство в техніці дало свої плоди (принесло користь) на всіх підприє мствах.
开化 kaihua цивілізація.使〜цивілізувйти що\ 不〜的некультурний;这个民族是"І：界上〜最 早的民族之一 ця нація - одна з найперших цивілізованих націй у світі.
开怀 kaihuai у прекрасному (веселому) настрої. 〜畅谈 вести жваву бесіду; пожвавлено розмовляти;〜畅饮[сидіти і] розпивати вино;


439
щедра випивка.
丌怀儿 kaihudir уперше народжувати; перші пологи.她从没有开过怀儿вона ніколи не народжувала.
开荒 kaihuang піднімати (освоювати) цілину.
开会 kaihui скликати засідання (збори); засідати.去〜йти на засідання (на збори);宣 布〜оголосити засідання (збори) відкритим; 没完没了地〜прозасідйтисярозм.，жарт.;他 现在在〜він зараз на засіданні (на зборах); зараз йде засідання президії;主席团在〜 зараз засідає президія;订于星期三上午九时 〜засідання (збори) призначено на середу о 9 годині ранку;教研室每周〜一次 засідання кафедри відбувається (буває) раз у тиждень; кафедра засідає раз на тиждень;系里关于这 —问题开了 三次会 факультет провів три засідання з цього питання;应当〜商量商量 треба буде усім зібратися і порадитися.
开会迷 kaihuimi що прозасідапися; сесіонізм.
开荤 kaihiin перестати дотримуватися посту; перестати (кинути) поститися; розговітися.
开火kaihu6 (用于口令)！向敌军〜відкрити вогбнь; почати військові дії;双方〜了 почалися військові дії.
开豁 kaihu6 1)(宽阔）простбрий (просторо).显 得十分〜стало вільно і просторо.—(思想、胸 怀开阔）ширбкий.胸怀〜的人людина широкої натури;'已、里感到4艮〜відчути себе легко і вільно; стало на душі легко і вільно.
开价 kaijia установити ціну.〜公道 установити помірну (прийнятну) ціну;〜五元-п’ять юанів; продажна ціна
开讲 kaijiSng (开始讲课）почати читати лекцію; (开始讲故事）почати рбзповідь.
开奖 kaijiang розиграш.
开交 kaijiao: ft得不可〜настілмсл зайнятий, що вільної хвилини немає; так перевантажений роботою (така перевантаженість), що зітхнути ніколи;闹得不得〜нескінченні скандали.
开解 kaijie утішати кого (розрада); заспокоювати кого (заспокоєння).大家说了 些〜的话，她就不哭了 усі стали її втішати (заспокоювати), і вона перестала плакати.
JT•戒 kaijie перестати утримуватися від чого; зняти зарок.
开禁 kaijin зняти заборону; скасувати заборонні заходи.己经〜了 заборбна вже знята; заборонні заходи скасовані.
•JT•卷有М kai juan you уі читати завжди корисно; усяке читання корисне.
开课k5ik6 1)(学校开始上课）початок занять. 大学九月一日〜заняття в університетах починаються [із] першого вересня. 2) (Шії 某一课程的教学）викладйти що (викладання); читати лекції.你开的是什么 课？ який предмет (що) ви викладаєте? яку дисципліну ви читаєте?
开垦 kaiken розорювати що (бранка); піднімати що (підняття).〜荒地 піднімати (розорювати) цілину;未〜的土地 цілинні землі; цілина; нсорані землі;农民们在海滩上〜了五千亩良 Ш селяни підняли цілину на морських обмілинах, створивши 5000 му родючих полів.
开口 k5ik6u 1)(说话）говорити.〜说话 почйти говорити; заговорити;老不〜увесь час мовчати 死不〜тримйти рот на замку; тримати язик за зубами;不 іі:人〜не дати рота відкрити (розкрити); не дати слова вимовити;只要他一〜，政没完没了 як він заговорить (почне говорити) то кінця не буде. 2)(刀、斧开口）заточити що、рош. (заточення); відточити що (відточення розм.); загострити що (загострення).
开 口 销 kaik6uxi5o〈机〉шплінт.
开□ f言 каікбихіп незапечатаний лист; відкритий лист.
Jf PiF kai kou-zi прорив у греблі.
开快车 kai kuaiche як на кур'є рських; на всіх парах.
Jp?T kaikuang видобуток корисних копалин; розробка (експлуатація) надр землі.
开阔 кШкиб 1)(宽阔）ширбкий; великий (простір),〜地带 широка (велика) зона; відкрита місцевість;〜的平原 велика (широка) рівнина. 2)—开朗 2). 3)(使开阔） розширювати що (розширення), розширити кругозір.
开阔地 kaikuodi відкрита місцевість.
开朗kSiiang 1)->开豁1).眼前豁然〜[рйптом] перед очима відкрився ширбкий простір. 2) (4观）веселий (веселість); 3)(而怀弃阔） ширбкий.性格〜ширбка натура;思想〜的人 людина широких поглядів;感到心、胸〜 відчути себе легко і вільно;他这个人很〜він людина веселої вдачі; він людина життєрадісна; він великий оптиміст.
开犁kaiH, <农> 1)(〜年中开始耕地） приступити до оранки; почати орати. 2)—>
开墙.
开例к5Ш зробити виняток;开了例将来不好办 створювати прецедент; ЯК виняток, створити прецедент, і стане важко в майбутньому..
开Ш kailian <农> приступити до косовиці; почати косити (косовицю).
开歹!J kailie перерахувати що (перерахування); скласти що (укладання).〜财产清单 скласти перелік (опис) майна;.〜员工名单 скласти список співробітників;在预算里详细〜各项 开支 у кошторисі докладно перерахувати всі статті витрат;工程应按照〜项目进行роббти повинні вестися відповідно до переліку (відповідно до перерахованих пунктів),
开楼 kailou〈农〉приступити до сівби (до посіву); почати сіяти (сів, посів).
开路 kailu прокласти дорогу (шлях); відкрити дорогу (шлях); очистити шлях (прохід).〜先 锋 авангард;森林中〜прокласти дорогу (очистити прохід) у лісі;给军队的主力〜 відкрити дорогу головним силам армії;先头 部队在 пи 面〜передовій загін проклав дорогу (очистив шлях).
开绿火Г kai lUdeng відкрити (дати) зелене світло; дати зелений сигнал; дати (відкрити) зелену вулицю для чого.
开令罗kailuo ->开演.
开门 kaimen 1)(打开门户）відкрити, відчинити двері; відкритися.商店在早晨九点钟〜 магазини відкриваються о 9-й годині ранку (відкриті з 9-ої години ранку). 2)(公开）при відкритих дверях.〜办学 вести викладацьку
діяльність з відкритими дверима;〜整党 упорядкування партійних лав при відкритих дверях;〜整风 проводити упорядкування стилю роббти з участю мас. 3)(给以机会参 加)дати можливість (шанс, випадок); орієнтуватися на що (орієнтація, орієнтування).
Jf П 红 kaimenhong [покласти] блискучий (успішний) початок; [дати] позитивні результати із самого початку; узяти гарний (упевнений) старт.
开门见山 kai rtien jian shan [говорити] без натяків; [говорити] прямо і відкрито (відверто).〜地提出问题 поставити питання ребром.
开门七件事 k5i men qi jian shi потреби щоденного побуту; найнеобхідне [для життя]; прожитковий мінімум.
开门揖盗 kai men yl dao пустити вовка в кошару; пустити цапа в город.
开蒙 kaim^ng початкове навчання грймоті.
开明 k5iming освічений (освіченість);(开通， 进步）’прогресивно налаштований.〜绅士 прогресиваний налаштований шеньши (чоловік);〜人士 прогресивно настроєні діячі (особи); освічені особи.
开蘇 kaimu 1)(演出开始）підшіти завісу; початок вистави.(会议开始）відкритті (відкритися); почати що 宣布大会 ~ оголосити збори відкритими;展览会〜了 відкрилася виставка;举4亍了〜典відбулося свято відкриття; відбулася церемонія відкриття;治三次全体会^义现在〜7 третя пленарна сесія почала свою роботу.
开# 词 kaimuci вступне слово; вступний виступ.致〜вііступити зі вступною промовою.
kaimushi церемонія відкриття.
开 Й kaipan [перша] котирування; почати операції [на біржі].〜行情 початкові біржові ціни (курси).
开炮 kaipao 1)(发射炮弹）відкрити (вести) артилерійський (гарматний) вогбнь; стріляти снарядами,向敌军〜відкрити артилерійський вогбнь (стріляти снарядами) по противнику;〜还击 відкрити артилерійський вогбнь у відповідь;不停地〜 вести безупинний артилерійський обстріл (вогбнь);开 了十炮 дати (зробити) десять пострілів із гармати; випустити десять снарядів. 2)(卢厉А评）[різко] розкритикувати що; різка критика (відповідь).
开辟kaip丨1)(打开通路）відкрити що (відкриття); прокласти що.〜新的道路 прокласти (відкрити) новий шлях (нову дорогу);为全人类〜解放的道路відкрити (прокласти) усьому людству шлях до звільнення. 2)(建立）заснувати що (оснбва); створити що (створення); відкрити що (відкриття); прокласти що.〜水上航线 прокласти водні шляхи;〜商墙 відкрити торгбві порти;〜货汉$ мобілізація товарних ресурсів;〜新战场 відкрити новий театр військових дій;〜新的革命根据地створити (заснувати) нову революційну базу;〜文艺评 论专栏 відводити спеціальні рубрики для літературних і художніх рецензій;中国共产 党的诞生〜了中国历#发展的新时代 утворенням КПК відкрито нову епоху в


440
розвитку китайської історії. 3) —♦开发.〜边 区 освбїти окраїнні райбни країни; -тК'ЖІ виявити нові джерела води.
ТЇ'Ш каіріао підрахунок голосів.
开启 k5iqT відкрити що (відкриття).这门能自动 〜ці двері відчиняються автоматично.
开枪 kaiqiang стріляти (стрілянина).向敌人〜 відкрити стрілянину (почати стріляти, вести вогонь) по вброгу;猎人脑准老虎开十一枪 мисливець прицілився в тигра і вистрілив; він вистрілив тричі підряд；他连开 了三枪 він зробив (дав) три постріли один за одним.
开腔k§iqi5ng ―开口 1).他头一个〜він заговорив перший.
开齊 kaiqiao 1)(搞通）усвідомте собі що; зрозумійте що (розуміння); осягнути що; дійти до чого; укладатися в голові.他女台终不 ~ це ніяк не укладалося в його голові; це до нього ніяк не доходить; він ніяк не може це зрозуміти (усвідомити собі, зрозуміти);这人 真不〜！ якрй же він нездогадливий (некмітливий)! як це він не може усвідомити собі (зрозуміти, осягнути)! як це до нього не доходить!你可算〜了 нарбшті це до тебе дійшло! то ти усвідомив собі (зрозумів, збагнув), у чому справа! 2)(开始懂事）стати (почати) багато чого розуміти.孩子三岁 了， 慢慢地〜了 дитині 3 роки, і вона стала поступбво багато чого розуміти.
开缺 kaique [відкрилася] вакансія; [відкрилася] вакантна посада; звільнився пост; звільнилася посада; звільнилося місце. -
开山k§ishan (把山挖开或炸开）врубуватися в гори; підривати і розкопувати гори.〜劈岭 врубуватися в гори і розкопувати хребти;〜 政矿，是矿山建设的美键розк6пуваннягор“ -це ключова ланка в будівництві рудників;〜 造田的新的战斗又打响了 почйвся новий бій за перетворення гірських схилів у терасовані поля. 2)(最初建立寺院）уперше створити (заснувати) монастир.〜祖师 засновник (творець) монастиря; основоположник.
开墙 kaishang <农> приступити до бранки (до бранки землі); почати бранку (бранку землі); прокласти (зорати плугом) першу борозну.
开设 kaishe 1)(设立）відкрити що (відкриття); заснувати що (основа)〜公共食堂 відкрити громадську їдальню; 新〜的商店 нововідкритий (знову відкритий) магазин. 2) (设置）увести що; відкрити що (відкриття). 下学期〜几门新课程з наступного семестру вводяться декілька нових дисциплін (предметів).
开审k§ish6n —>开庭.
开始 kaish! 1)(起头）початися (початок); стартувати; за-.新的——年〜了 почався новий рік;音乐演奏〜了 музика заграла;—个新的 历史阶段〜了 почався новий етап історії;谈 判从下星期〜переговбри почнуться з наступного тижня;以损人〜，以害已告终 починати зі спроби обмежити інших, а кінчати незмінно тим, що шкбдити самим собі;从那一天〜他再出没有来过починаючи з того дня він більше не приходив. 2)(着手 进4亍）почати що\ 〜і寸论 почати обговбрення; приступити до обговбрення;〜谈判 почати переговбри 3)(最初阶段）на початку; у початковий період; спочатку.〜的印象 перше
(початкове) враження;〜总会遇到一些困难 спочатку (у початковий період) усе-таки зустрінуться труднощі;我一〜就说过 я із самого початку вже говорив.
开市 kaishi 1)(开始营业）почйти торгівлю (торгувати); відчинятися.商店节后〜 магазини відкриються (почнуть торгівлю) після свята. 2) —►开张 2).
开释 kaishi <Ш> звільнити кого (звільнення).〜 囚犯 звільнити ув’язненого; випустити злочинця;期前〜дострокове звільнення.
Jf*7K kaishuT окріп; кип'ячена вода.
开司米 kaislmi <纺> кашемір.
开台kaitai 一开演•
开膛 kaitang потрошити що.
开天窗 kai tianchuang біла пляма.
开天辟地kSitiSn-p丨di 1)(创造世界）створення світу. 2)(前所未有）не колишній [в історії]; безприкладний.中国产生了共产党， 这 是〜的大事变 у Китаї народилася Комуністична партія, що стало епохальною подією.
开庭 kaiting <法> судове засідання; засідання суду.〜审判 почати слухання справи; почалося слухання справи.
开通 kSitSng 1)(打开通路）відкрити що (відкриття);(使贯通）пробити що.水上航线 已经〜вбдний шлях вже відкритий. 2)(使不 闭塞）просвітити що (освіта).〜风气 просвітити народ (маси); шляхом освіти змінити загальну відсталість населення.
开通 kai.tong (不守旧）розвинутий; освічений (освіченість).脑筋更〜了 стіти більш розвинутим;这人很〜людііна він не з консервативних (не з відсталих); людина він розвинена (освічена).
开头k5it6u 1)—开始2).我们的学习刚〜нйше навчання щойно починається. 2)(使开头） почати з чого.说你先开个头儿 просимо вас зробити почин (почати першим);让他先开 个头 JL нехай він почне перший; давайте почнемо з нього. 3)开始3).文章〜的部分 початкова частина (початок) статті〜我们都 住在一起，后来就分开了 спочатку (спочатку) ми жили разом, а потім роз'їхалися.
开脱 kaituo зняти що (зняття); обілити кого, розм.', вигородити кого, прост.〜罪名 зняти обвинувачення з кого;妄想〜自己的罪名 намагатися обілити (вигородити) себе;〜责 任 зняти з кого відповідальність.
开拓 kaituo розширювати що (розширення); освоювати що (освоєння); відчиняти що (відкриття).〜边疆 освоювати окраїни;〜熟荒 地 розширювати й освоювати перелогові землі;为创作〜了新的道路відкрріти (розширити) новий шлях для творчості;〜出 片片葡萄园和农田булїі розширені й освоєні багато ділянок виноградників і
ПОЛІВ.
开夕卜 k5iwm перевалити кому, безособ., розм.; понад що.六十公里〜понад 60 кілометрів; jtli В И + ~ Т йому перевалило за сорок; йому п'ятий десяток пішов; йому більше сорока років.
开玩笑Ш wanxiao 1)(说着玩，做着玩） жартувати; жарти (жарт); зіграти з ким жарт; (戏弄人）розіграти кого, розм.拿人〜
підшуткувати над людиною; зіграти жарт із людиною; піднімати людину на сміх;〜і也ij£ жартівливо сказати; сказати в жарт; жартівливий;爱〜любріти пожартувати;爱〜 的人 жартівник; жартівниця;半〜地 напівжартівливо;不要再〜了 дбсить (вистачить) жартувати!这样的玩笑可开不 Ш такі жарти недоречні; такі жарти не доведуть до добра. 2)(不严肃对待） жартувати чим.不是〜не на жарт;你不是在〜 吧？ ви це не на сміх? ви це не заради сміху? ви це серйозно?这是正亊，不要〜епрйва серйозна, і не мбжна над нею жартувати.
开往 kaiwSng йти на що, у що; впливати в що, до чого,列车〜北京 пбтяг слідує до Пекіну.
开胃 krnwdi викликати (збудити) апетит у кого， 〜的药 засіб, що збуджує апетит; засіб для збільшення апетиту.
开销 каі.хШо 1)(支付）платгіти що (плйтд); витрачати що (витрати, витрата).〜饭钱 платити за обід;这些钱不够〜цих грощйй нр вистачить на витрати. 2)(费用）витрати мн, 家庭〜домашні витрати;零用〜грбші на дрібні витрати;他家里的〜很大 у ньбго дуже великі домашні витрати;完全是笔多余的~ це абсолютно даремна витрата; це зозсім зайва витрата.
开小差,kaixiSochai 1) j；私自脱离队伍） дезертирувати (дезертирство, дезертирський); втекти.〜的人дезертир, 2)(思想不集 中)ВІДХИЛЯТИСЯ, у®、想〜д^мки відхилилися убік.
开kaixln 1)(快乐）весело (веселощі, веселитися); потішатися чим，розм.为了幵 开心 для потіхи; на потіху;玩得很〜вбсело грйти;人民大众〜之日，就是反革命分子难受 之时 день радості народних мас ст^не для контрреволюціонерів днем скорббти;孩子们 玩新玩具很〜діти потішаються нозою іграшкою;弄得大家都不〜зробилося (отапо) усім неприє мно;你为什么这么不~? чому ви такий невеселий? 2)(戏弄别人) потішатися над ким, розм,\ розіграти кого, розм.; пожартувати над ким-чим,他们想拿 我〜вони мене хбчуть розі фати; вони хбчут> пожартувати наді
мною;她爱拿别人 ~ вонй любить потішатися над іншими.
开 kaixing відправитися (відправлення); рушити;(船开行）відпливати (відпливання), 火车〜以前 до відправлення (перед відправленням) потягу;火车业已〜пбтяг уже рушив;轮船已经〜了 пароплав уже відплив.
kaixue початок занять.〜典礼 свято з нагоди початку [нового] навчального року; 各学校明天〜зйвтра початок занять (почн^ься заняття) у всіх навчальних закладах;学校已经〜了 заняття в шкблі (в інституті) уже почалися.
开言 Шуйп ~►开口 1).
开颜 kaiyan <书> обличчя розпливлбея в широкій усмішці; обличчя розцвіло [усмішкою]; із радісним виразом обличчя.
开眼 kaiyan розширити кругозір.让大家开开 目艮 дйти людям подивитися на небачені речі; дати людям можливість розширити кругозір.


441
JF•演kaiy如початок вистави.〜前十分钟入场 вхід у зал за 10 хвилин до початку вистави; 离〜的时候还早呢до початку вистави ще багато часу.
kaiyang <方> лущені, сушені раки.
开业 kaiye (商店开业）почати (відкрити) торгівлю;(工厂开业）вступити (увести що) до ладу;(医生等开业）叩актикувйти (практика).〜的医生 практикуючий лікар;〜 的作师практикуючий адвокат;私人〜行医 приватна медична практика.
开夜车 kai yeche працювати до глибокої ночі. 通赏〜працювати всю ніч безперестанку.
开音节 kaiylnjie <іа> відкритий склад.
开映 kaiying початок сеансу; демонстрування (демонструвати що).两点钟〜початок сеансу о другій годині;电影已经〜了 сейнс у кіно вже почався.
开源节流 kai yuan jie liu вишукувати прибутні скорочувати витрати; вишукувати додатков засоби (нові джерела надходжень) дотримувати режиму економії.
开凿 kaizao рити що (риття).〜运？可 рити (прорити) канал;〜随道 рити (прорити) тунель;〜炮眼 свердлити шпури.
开斋kaizhai〈宗> 1)—开荤.2)(伊斯兰教结 束 斋）кінець (закінчення) рамазана; рамазан скінчився.
开展 kaizhan 1)(使发展）рошїртіти що (розгортання); ширити що, розм.〜—防疫工 作 розгортати роботу з запобігання епідемій; 〜治沙活动 розгортати боротьбу з піщаними наносами;〜轰轰烈烈的S油$会战 розгорнути грандіозну битву за видобуток нафти;〜各种经营 розвивати всі галузі економіки;〜宣传工作 розгорнути агітаційну роботу;〜批评与自我批评розгортіти (ширити) критику і самокритику;〜竞赛 ширити (розгортати) змагання;〜群众性文化 活动 розширювати (розвивати) культурно- -масову діяльність;要继续深入〜增产节约运 动 потрібно продовжувати поглиблювати рух за збільшення виробництва і дотримання режиму економії. 2)(发展） розвиток; розгортання.推动了 工作的〜 сприяти розгортанню роботи;各项工作都得 到了〜усі роботи зазнали розвитку. 3)(进步） розвинений.政治上〜的人 політично розвинена людина.
开战 kaizhan почати війну; почати воєнні дії. 向...〜почйти війну (почати воєнні дії) проти кого;向高山〜атакувйти висбкі гори;在边境 附近己经〜了 почалися воєнні дії уздовж кордону; 一年来，全军各部队向碱‘〜，扩 大了耕地面积 за останній рік частини НВАК повели загони на солончаки і розширили площу орної землі.
开淀 kaizhan розпоротися; розлізтися прост.线 缝〜了 шви розійшлися; розпоротися по швах;鞋〜了 розлізлися 衣袋〜了
кишені відстовбурчилися.
丌张 kaizhang (幵始营业）відкритися (відкриття); почати торгівлю.今天有家新的 西货公司〜сьогбдні відкриття нового універмагу; сьогбдні відкривається новий універмаг;这家药铺从〜到现在有一百多年 了 ця аптека існує вже понад сто років.(第—*
次成交）почин; перша угода.
开仗kaizh纟ng 开战.
幵帐 kaizMng 1)(开歹帐单）виписати рахунок. 2)(支付帐款)заплатити за рахунком; оплатити рахунок.
kaizhen прийом хворих.〜години прийому;приймальні години;医生于上午八 时至~F午五时~ лікар приймає з 8-ої години ранку до 5-ої години вечора.
JT* til: kaizheng приступити до стягування
податків.
开支 kaizhl 1)(支{寸）виплатити що (виплата), 按月 виплачувати по місяцях;〜了一笔巨款 виплачена велика сума 2)(费用）витратила.; витрати мн.节省〜заощаджувати у витратах; ощадливо вести витрати;日常〜потбчні витрати;军费〜військбві витрати;不必要的 〜дарбмна (непродуктивна) витрата грошей; зайва витрата грошей.
开宗明义 kai zong ming yi приступити до викладу суті (істини) [питання]; почати із самої істини; почати із найголовнішого.
开罪 kaizui <书> скривдити кого; нанести образу кому.如有一之处，还请原谅якщб в чім-небудь я винуватий перед вами (якщо чим-небудь я вас скривдив), то прошу вибачення.
揩
措 kai витирати що (витирання).〜手 витирати руки;〜汗 витирати піт;〜眼泪 витирати сльози;把桌子〜干净 витерти начисто стіл; 用毛巾〜вйтерти рушником.
措掉 kaidiao стерти що.〜尘土 стерти пил.
措干 kaigan утерти що.〜В艮泪 утерти сльози;〜 汗水 утерти піт.
措油k5iy6u (舞弊）гріти руки;(占便宜） поживитися; урвати що, розм.措公家的油 користуватися казенним добром; гріти руки на казенному майні;措另[J人的油 поживиться за чужий рахунок.
锎 k5i.
铜 1с5і <化> каліфорній.
剖 kai.
凯切kaiqid <书> 1)(跟事理完全相合） відповідати (відповідність, відповідно); збігатися (збіг).〜中理 відповідати істині; збігатися з істиною; цілкбм логічно (правильно);〜详明 збвсім логічно і ясно. 2) (切实）серйбзно; по-справжньому.〜教导 серйозно (по-серйозному) наставляти кого.
凯
凯歌 kaige тріумфальний марш; переможна пісня; переможний гімн.雄伟壮丽的〜 велична тріумфальна Пісня;伟大胜利的〜 урочисті пісні великих перемог;高唱〜而归 повернутися з переможною піснею;阳光灿 少兰，〜•^亮 яскраво світить сонце, дзвенять переможні ПІСНІ.
凯旋 kaixuan тріумфальний хід; повернутися з тріумфом (із перемогою, із щитом).欢迎〜归 来的战士 вітати воїнів, що повернулися з перемогою.
凯旋门 kSixuanmen тріум中іпьна арка;
тріумфальна арка.
错
fa 甲 kSijiS панцир ч.\ лити лш.; [металева] зброя.
慨
慨然кйігйп 1)(感慨地）сумно; важко.〜长叹 сумно (важко) зітхнути; 2)(懷慨地）щедро великодушно.〜相赠 щедро обдарувати що зробити щедрий подарунок; відвалити що] відсипати що, прост.;他〜答应 він негайно великодушно дав свою згоду; він відразу великодушно погодився.
慨叹 kaitAn зітхати (зітхання, подих).不胜~ дуже сумно;令人〜ус泛 це дуже сумно.
慨允 kaiyun охоче погодитися; великодушна згода.
曹 kai.
Щ kai <化> каран.
措 kai:
kai —► ^ ^5 . IE 〜статутне написання [ієрогліфа];草〜скоропис ж.
措模kaim<3 зразок; приклад.以某人为〜 поставити кого за зразок (за приклад); прийняти кого за зразок (за приклад).
措书 kSishii статутне написання [ієрогліфа]; каліграфічний лист.
楷体kaitt -> і)楷书.2)(拼音字母的印刷体） друковані літери.
k5n.
刊 kan журнал; [періодичне] видання; часопис. 周〜щотижневик; щотижневий журнал; щотижневе періодичне видання;月〜 щомісячник; щомісячний журнал; щомісячне видання;双月〜двомісячний журнал; двомісячне видання;半月〜 півмісячний журнал;季〜трьохмісячний журнал;年〜щорічник.
刊布 kanbu 〈书 > опублікувати що (опублікування).
刊登k5nd6ng —刊载.〜广告помістити (надрукувати) рекламу в газеті; ^ 声明 опублікувати заяву [в пресі].
刊谬 kanmiu —*■刊误.〜补缺виправити і доповнити.
干1J 物 kanwu преса ж.\ видання.定期〜 періодика; періодична преса; періодичні видання;文艺〜худбжнє видання;机关〜 орган.
flJiM kanwu виправлення.
fij kanxing видавати що (видання);
випускати що (випуск).
干ij 印 kanyin друкувати що (друкування); друк 送去〜здйти до друку;在〜中 бз^и в друці.
kanzSi помістити що\ опублікувати що (опублікування). 〜文章 помістити (опублікувати) статтю;〜在第一版上 помістити (опублікувати) на першій сторінці [газети]; Ж Й 纸上〜的消息 за даними, опублікованими (надрукованими) в газеті.
看 kan 见 кйп.
看кап 1)—>看管2).;看护1).〜仓库стерегти


442
склад;〜果园 вартувати плодовий сад;〜牲口 вартувати худобу;病人得有人〜着 за хворим потрібний догляд. 2) —*> 看押.把犯人〜▲来 узяти злочинця під варту.
看财奴 кЗпсйіпй скупар; скнара ч” ж.
看管 kanguSn *1)(监转）наглядати (нагляд); спостерігати за чи.м (спостереження).对■犯 人要严力[J 〜[треба] тримати злочинців під суворим наглядом; [необхідно] установити суворий нагляд за злочинцями. 2) (|搭管） дивитися за чим; обслуговувати що (обслуговування); стежити за чим;(守卫） стерегти що; вартувати що.〜孩子 дивитися (стежити, доглядати) за дітьми;〜行李 дивити (доглянути, приглянути) за багажем; 一人〜几台机床 одна людина обслуговує декілька верстатів.
看护 k§nh(i 1)(护理）доглядати за ким (догляд, доглядання).〜病人 доглядати (дивитися) за хворим. 2)(护士）[медична] сестра; медсестра; доглядальниця.
看家 kSnjia 1)(看守门户）стерегти (вартувати) будинок;(守护照料）дивитися (стежити) за будинком.(特别擅长的)：〜本领к6:зир ч.; коронний номер.
看家狗kanjiag6u 1)(看守门户的狗）дворовий собйка; сторожовий пес.(官僚、地土笑的管 ланцюговий пес.
看家戏 kanjiaxi коронний номер.
看门 kSnmdn чергувати біля воріт;(看守门户） стерегти будинок.
看青 kanqlng вартувати [у полі] хліба.
看守 kansh6u 1)(守卫）стерегти що; вартувати що.〜马匹 стерегти (вартувати) коней;〜花园 вартувати сад. 2) 看管 1). 3)(狱卒）
тюремник; тюремниця.
看守所 k5nsh6usu(3 будинок (камера) попереднього ув'язнення.
看押 kanya узяти (укласти) кого під стражу; тимчасовий арешт.
кЗп.
勘狈!1 капсе дослідження; досліджувати що.水 利〜гідротехнічні дослідження;铁路〜 залізничні дослідження;〜路线 вишукування траси [лінії].
勘查 kancha вишукування (вишукувати що); розвідка (розвідати що),地质〜геологічна розвідка;水文地质〜гідрогеологічна розвідка;综合〜комплексні вишукування.
勘察k§nch含—> 勘査.〜水源розвідування джерел водопостачання (води);进行〜 робити розвідку;工人们多次爬山越岭进行〜 робітники піднімалися на гору не разом, щоб проводити розвідницькі роббти.
Slj ^ kanchadui пошукова партія; розвідувальний загін.
勘察员kanchdyu杏п дослідник; розвідник.
勘界 k3njid〈夕卜> демаркація кордонів.〜委员会 демаркаційна комісія.
勘探 kantan розвідка (розвідати що).磁法〜 магнітна розвідка;井巷 розвідка гірськими роботами (гірськими виробітками);石油〜 нафтова розвідка;地族〜сейсмічна розвідка; 〜矿产 рбзвідка корисних копалин;〜新矿层 розвідка новбго рудоносного шару;重点〜工
作 розвідка на головних об’є ктах;〜方法不 断 创 新 безупинно обновляються розвідницькі методи.
勘探队 kantandui розвідувальний загін.山地~ партія .розвідників у горах.
勘探网 kantanwang розвідницька мережа.
勘误 kanwu виправити (виправити) помилки, kanwubiao список помилок.
勘正 kanzheng звірити і виправити (звірити і виправити що).
кап.
宴 кап ніша; кют.佛〜ніша для статуї Будди.
堪 к5п.
堪 кап 1) (вь) можна з неознач.\ могти з неознач/, гідний.〜以告慰 можна (могти, у стані) порадувати кого., можна (могти) утішити кого;〜称佳作 мджна назвйти (вважати) прекрасним витвором;他〜当重任 він гідний висбкого призначення; він гідний зайняти відповідальний пост.*2)(能忍受） винести що (винесення); витерпіти що.不〜 一击 не витримати (не винести) удару; не устояти проти натиску.
堪布к5пЬй <宗> 1)(掌管戒律的喇嘛）"камбу" (учений ламаїст).(喇嘛寺的主持人）"камбу" (настоятель ламаїстського монастиря). 3)(原 西藏地方政府的f官名）”камб々" (лами-чиновники колишнього місцевого уряду в Тибеті).
іЩ] кап.
Wi 舌L kanluan утихомирювати заколот; придушувати бунт.
勘平 kanping утихомирити що (утихомирення); придушити що (придушення).〜叛舌L утихомирити (придушити) заколот (бунт).
kSn.
坎kan 1)(象台阶的东西）бугбр. 土〜儿 земляний бугор. 2) <书> (低陷的地方，坑） вибій; вибоїна розм.
坎肩 k^njian безрукавка.
坎河kankg 1)(道路不平坦)вибоїстий.〜不平的 道路 вибоїста дорбга; уся дорбга у вибоях і вибоїнах. <书> (不得志）невдача (невдалий); 半世〜велика частина життя минула в невдачах;〜一生 прожити життя нещасливо (у невдачах і катастрофах).
Ж ^ капШп < 书 > невдача (невдачливий, невдалий).
坎 井 kSnrjlng кяриз; кяризний колодязь.
坎土曼 kSntuman кетмень ч.
侃
flilfiil kank^n <书> переконливо; неквапливо.〜 Ш 谈 говорити впевнено і повільно (неквапливо); говорити переконливо і
неквапливо; говорити з почуттям (із усвідомленням) своє ї правоти.
砍
k5n.
Ш k5n рубати що (рубання). рубати дрова; 把木头〜成儿段розрубйти колоду на
砍拽 kSndiao зрубати що.〜树枝 зрубати гілки; 〜脑袋 зрубати гблову.
砍断 kanduan відрубати що\ розрубати що (розрубка).
砍伐 kanfa рубання (рубати що).〜森林 рубання лісу.
砍光 kanguang вирубати що (вирубка).树林子 全部被〜了 весь ліс був вирубаний збвсім (дощенту).
кап.
Ш кап <化> камфан.
看кап另见к5п.
看 кап 1) (Ш) бачити; явитися.〜戏 дивитися п’є су;〜电影 дивитися кінофільм,〜画 дивитися на картину; любуватися картиною (指欣赏)；〜一〜表 подивитися (глянути) на годинник;偷〜了 他一目艮 нишком кинути погляд на нього;往街上〜дивитися на вулицю;向窗夕卜〜виглянути у вікно (із вікна); 向窗里〜заглянути у вікно;〜不够 не могти надивитися (надивитися);别〜啦，有什么好〜 的 нічого дивитися, що тут цікавого;你一是 谁来了 подивіться, хто прийшов;我仔细〜了 许久，才认出是他 я довго придивлявся, поки впізнав його;不能闭起眼睛不〜困难не можна закривати очі на трудності;要向前〜， 不要向后〜треба дивити вперед, а не назад. 2) (阅读）читати ufo (читання);(审阅） переглядати що (перегляд).〜书 читати книгу; 〜信 читати лист;学会〜乐谱навчитися читати ноти;他正在〜公文 він зараз переглядає папери; він зараз зайнятий переглядом паперів;请你把这份稿子〜一〜 прошу вас переглянути цей рукопис. 3)(观察） дивитися; спостерігати (спостереження); стежити за ким-чим.〜问题要全面 на справу треба дивити в цілому; дивіться на справу в цілому;反对片面地〜问题 проти одностороннього підходу до питання;国际 形势的发展 стежити (спостерігати) за розвитком міжнародної обстановки;从各方 面去〜розглядати з усіх боків;从表面上〜 якщо дивитися з зовні;从长远利益〜问题 дивитися на справу (підходити до питання) із погляду майбутнього;据我〜на мій погляд; по-моєму; як мені здає ться;乍一〜f以乎没有 毛病 на перший погляд, начебто усе в порядку; 一〜就〜得出来 із першого погляду вже ясно видно;你〜着办吧 чиніть (робіть) так, як вважаєте за потрібне; роби як знаєш (як хочеш);到时候再〜吧 а там видно буде; там буде видніше;现在就〜你的了 тепбр справа за тобою;这要〜大家的意见如何це дивлячись (по тому), як люди вирішать (думають); це залежить від того, як усі подивляться; 一切要〜将来的情况而定усб залежить від того, як розгорнуться (підуть) події;这要〜你自己了 це залежить від вас самих;他比我们〜得更清楚йому видніше, ніж нам. 4)(认为)дивитися на що; вважати що.这件事你〜怎样？ ну，як ви на це дивитесь? ну, як ви вважаєтете?我〜有必耍 *Т я вважаю за потрібне заявити; я гадаю, що потрібно заявити;我〜没有必要 я не вважаю потрібним;我〜他讲的足实话я вважаю，що він говорить правду; на мій


443
погляд (по-моєму), він говорить правду. 5) (访问）відвідувати кого\ провідувати кого, розм.;〜朋友 відвідувати (провідувати， відвідувати) знайомого (друга);〜病人 відвідувати (провідувати) хворого;应当去〜 他 варто навідатися до нього; варто відвідати (провідати) його. 6)看待.另眼相〜 по-новому дивитися (глянути) на людину; бути особливо уважним до кого; приділяти особливу увагу кому. 7)(诊治）лікувати що; (就;诊)звертатися до лікаря.〜病人 лікувати хворого;〜眼晴лікувйти очі;有病就该〜 якщо хворий, то треба лікуватися (звернутися до лікаря);医圭给他〜f整整一^І4月，终 于把病〜好了 лікар пролікував його цілий місяць і нарешті вилікував; вам
треба звернутися до лікаря; ви повинні піти до лікаря. 8)—看顾.9)(表示试一试)а там подивимося; а там видно буде.你想想〜 подумайте-но;我们用这种方法试试〜 спробуйте цей спбсіб;先吃——剂药〜прийм“ ліки, а там подивимося;先做几天〜一〜 попрацюємо декілька днів, а там видно буде (а там подивимося).(留神）дивись.别跑，〜摔 着! дивись, не бігай, а то впадеш!〜另ij弄坏 7 ! дивись, не зламай! Дивись, щоб не зламати! '
看病 ldnbing 1)(治病）лікувйти кого (лікування).医生给病人〜去了 дбктор пішбв до хворого 2)(找医生治病）лікувйтися (лікування); на прийом.到医院去〜піти в лікарню на прийом;到医生那里去〜піти [на прийом] до лікаря (до доктора);在——个老医 生ЯРШлікувйтася в старого лікаря.
看不过 kan-buguo не можна спокійно дивитися; не витримувати; нестерпний; нестерпний.这 种事我真〜просто не можу спокійно дивитися такі речі; таких речей я прбсто не витримую;他的性子叫人〜характер у нього нестерпний.
看不起 kan-buqi дивитися зверхньо на що\ зневажати чим (зневага); нехтувати що (презирство).〜人 дивитисятися на людей (на інших) зверхньо; ставитися до інших із зневагою (зневажливо);〜入 @ 口 1 зневажливий (презирливий) тон;〜拍马屁的 人 знважати підлабузників; із презирством дивити на підлабузників;另її 〜他 не можна дивитися зверхньо на нього.
看不上 kan-bu-shang не подобатися кому; не схвалювати що.
看出 k旮nchii видно (бачити що); помітно (помітити що).从这里可以〜звідси видно (ясно), що...;从这一切情况中可以〜... за всіма даними видно (можна побачити)...;从 字里行间〜作者的感愔помітити почуття автора між рядками;我一眼〜了她的心情із першого пбгляду я розпізнав її настрій;他没 有让人〜他的不满він і виду не показав (не подав), що залишився незадоволений;从她 的,语气里可以〜她是不满意的з її інтонації видно (помітно, можна помітити), що вона незадоволена;我〜他不愿意帮助我я помітив (побачив), що в нього немає бажання мені допомогти;我看不出有仆么不好я не бачу (не знаходжу) в цьому нічбго поганого.
看穿 kanchuSn 1)—> 看透.〜心思 розгадати думки;她〜了敌人的阴谋诡ІІ вона
розпізнала темні задуми вброга. 2)(认为空 虚)зрозуміти (бачити) суєтність；他4 卜么都〜 了 усе для нього суєта суєт;他总是看不穿 він не хоче бачити (зрозуміти), що все це тільки суєта.
看错 kancuo обізнатися розм.;〜方向 помилитися, помилитися в напрямку;对刁< 起，我〜了人 пробачте, я прийняв вас за іншого; пробачте, я обізнався.
Ш Ш kandai ставитися до чого ставлення; звертатися з чим (звертання).〜一律 ставитися однаково (рівно) ставлення до усього; прирівнювати до усього;不可同等〜 не можна розглядати як однакове;拿他当自 己的兄弟〜дивитися на нього як на свого брата;大家把她当孩子〜усі ставляться до неї, як до маленької.
看到 kandao побачити що; помітити що;(估计 至Ij) врахувати що.〜自己的缺点 побйчити (врахувати) свої недоліки;〜后果 врахувати наслідки;要〜这一点 треба (необхідно) бачити це; треба це врахувати; цю [обставину] треба взяти до уваги;我女子久没 有〜你啦 я давно вас не бачив.
看得起 kan-deqi <口> шанувати що; ставитися з повагою; рахуватися з ким-чим.解放前沿~ 咱们穷人 хто шанував нас, бідняків (хто рахувався з нами, бідняками) до звільнення.
看得上 kandeshang подобатися кому; приглянутися кому, розм.',
看懂 kandong зрозуміти що; розібратися в чому. 这张设计图很难〜важко розібратися в цьому кресленні.
看法 kan-fa погляд книжк.; точка зору; уявлення.相同的〜однакові пбгляди;对幸福 的庸俗〜міщанське уявлення (поняття) про щастя;对世界矛盾的两种根本不同的〜дві в корені протилежні точки зору на існуючі у світі протиріччя;据我的〜на мій погляд; по-моєму;说出自己的〜висловити свої пбгляди; викласти свої пбгляди;现在我们大 家的〜一致了 тепф пбгляди в усіх нас сходяться (зійшлися);他对此另有〜у нього на це є особливий (інший) погляд; на це в нього є своя точка зору.
看风使舵 kan feng shi duo тримати ніс за вітром; йти, куди вітер дме; кон’юнктурщина.
看风头 kan fengtou спостерігати, куди вітер дує; принюхатися (понюхати, упізнати), чим це пахне; прощупати обстановку (ситуацію); займати вичікувальну позицію; вичікувати що (вичікування).
看顾 kangu дивитися за чим, доглядати за чим (доглядання, дбгляд); ходити за чим; піклуватися про кого-що (турбота).〜孩子 доглядати (ходити, дивитися) за дітьми;多 蒙〜завдяюі вашим турботам; спасибі за ваші турботи.
看惯 kanguan придивитися до чого, розм,., звикнути до чого.看不惯 не змогти
призвичаїтися (звикнути); не стерпіти 这种 事我己经〜了 я вже придивився (звикнув) до подібних речей.
看见 ldn-jian бачити що; помітити що.你什么 时候能〜他？ коли ви зможете побачити його?千万另ij 让他〜так дивіться, намагайтеся не потрапляти йому на очі;你〜 没奋，他在生气哪 ви помітили, він сердиться?
前面，眼睛所能〜的地$，没有一个人 попереду; наскільки обіймало око, не було ні душі;这院子就是夏天也看不见阳光на цей двір навіть улітку не заглядали промені сбнця;因为有雾，і[十么也看不见чбрезтумйн нічбго не видно. ,
看来кйігіаі 1)—看1).照目前的形势〜судячи зі сформованої ситуації; на даний час 从党的 当前任务〜вихбдячи з чергових завдань партії;〜他倒很能干 як подивлюся, він ділова людина;т〜你倒不反对这样做 бачиться (як видно), ти не прбсто так зробив; 在他〜，ik是件小_ у його очах (на його погляд, це дрібниця. 2)(大概）очевидно; мабуть.〜未必 мабуть, навряд чи це так;〜你 还不知道这件事吧？ ви，очевидно (мабуть)， ще не знаєте про це?〜他不会来了 він, мабуть, (очевидно) не прийде.
看破 kanpo 1)—> 看透.〜内幕 бачити наскрізь усе підгрунтя (весь закулісний бік). 2) 看 穿 2).〜红尘 знехтувати мирську суєту (суєтні блага життя); збагнути тлінність життя; розчаруватися в житті.
看齐 kanqi 1)〈军〉рівнятися (рівняння), рівняйся! рівняйсь!向 рівняння
праворуч! [праворуч] рівняйся!向左〜！ рівняння ліворуч! ліворуч рівняйся!向中~! рівнішя на середину! 2)(作为学习榜样） рівнятися з ким, по кому, на кого (рівняння).
і 向先进工作者〜рівнятися на передовиків;
:рівнятися по передовиках.
看起来ldirqHdi —看上去.〜是这样здає ться, (схоже на те, що) усе це так;〜他很忙，其实 不然 може здатися (зовні здає ться), що він дуже зайнятий, а насправді це зовсім не так; 他的景况~很不错 і здає ться, (схоже на те, що) справи його не погані;这支笔只是〜不错 ця ручка лише здає ться непоганою.
看清 IdnqTng 1)(眼睛看清楚）розглянути що; роздивитися що.我没有〜这人是谁я не роздивився, хто це;在黑暗中不容易〜他的面 Ш його обличчя у темряві було важко роздивитися. 2)(认识清楚）ясно уявити собі що; розібратися в чому.〜自己的责任 ясно уявити собі свою відповідальність;〜问题的 本质 добре розібратися в суті питання.
看热 І闹 kan ге-nao роздивлятися просту дивитися всебіч.〜的人 зівака ч. ж.，розм.; зацікавлений.
看上kan-shang —看中.
看上去Idivshang*qu 1)(从表面现象看на вигляд.〜这个人还不坏 на вгігляд (з виду) він людина непогана 2)(估计)мабуть; здає ться; схоже [на те], що...〜这件事难以成功мабуть， із ціє ї [справи] нічбго не вийде;〜他的病快 好了 мабуть, він незабаром одужає.
看台 кйпйі трибуна [для глядачів].
看透 kantou бачити наскрізь кого, що; розкусити що，розм. розгадати що; читати що.〜敌人的 Ш 谋▲计 бйчити наскрізь (розкусити, розгадати) Задуми ворогів;〜她 的心意 розгадати (читати) думки; читати в її душі (серці)我们早已〜了他的为人ми давнб розкусили (розгадали), що він за людина; ми вже давно бачимо його наскрізь.
看望kan-wang —看5).回乡一父母поїхати в село, щоб відвідати (провідати) своїх


444
батьків.
看相 kanxiang фізіономіка; фізіогноміка застар.
看ІМ色 kan yanse дивитися (дивитися в очі кому; дивитися в рот кому).
看厌 kanyan набриднути дивити (читати) що\ приїстися кому, розм. 7ІС远着不厌 нікбли не набридне [дивити, читати];我〜了 这一套 усе це мені набриднуло (надоїло).
看样子kan yang-zi 1)(从表而卜观察）на вигляд. 〜他很年轻 на вигляд він дуже молодий 2)(佔 计）зважаючи на все; мабуть.〜他不会來了 мабуть (зважаючи на все), він не прийде;〜 天要下雨 очевидно (з усього видно), піде дощ.
看中 kanzh6ng подобається чому, приглянутися кому, розм.这东西给他〜了 річ йому приглянулась (сподобалася);这套衣服他看 得中吗？ подобається йому такий костюм?
看重 kanzhong шанувати що (повага); дорожити чим; цінувати що.〜自己 знйти собі ціну;界们十今〜各国人民的存谊уи високо цінуємо дружбу народів усіх країн; 他工努力，同志们都很〜他він користується повагою товаришів через свою старанність у роботі.
看作 kanzuo розглядати що\ приймати що; дивитися на що; вважати що.把这张画〜是最 好的作品之一 віднести цю картину до числа кращих творів;把这个〜是自己的责任 вважати це своїм боргом (своїм обов'язком); розглядати це як свій борг; дивитися на це як на свій обов'язок;把他〜自己人 дивитися на неї як на свою людину; вважати його своє ю людиною (за свою людину); бачити в ньому свою людину;你把我〜什么人！ за кого ти мене приймаєш (вважаєш)!
康
kang.
康拜因 kSngbSiyTn <机> комбайн.
康拜因手 k5ngbMyTnsh6u комбайнер; комбайнерка.; комбайнер.
庚采恩 kangc5i’6n <经> концерн. 康复 kSngfii одужати (од^Ькання).母亲病体已〜 мати уже од)Ькала.
ШШ kangjian здоров'я (здоровий).
康乐 kangl会 благополуччя (благополучний).
康乐球 kangleqiu дитячий більярд.
康宁 k5ngning〈书〉у доброму здоров'ї.
康铜 k3ngt6ng <冶> константан.
大 il k3ngzhuang-dadao ширбкий шлях; відкрита ширбка дорбга; пряма дорбга; прямий шлях; стовпова дорбга; правильний шлях.党领导中国人民走上了社会主义的〜 Компартія вивела китайський народ на ширбкий шлях (на стовпову дорогу) соціалізму.
懷 kang. .
蚀慨 k§ngkai 1)(激昂）гарячковість (гарячий); пристрасність (жагучий); палкість (палкий). 〜陈词 говорити гаряче (пристрасно, папко); говорити піднесено;〜悲哥欠 співати урочисто-сумну пісню. 2)(不齐惜）щедрість (щедрий);〜角Y森 щедрою рукою допомогти (наділити); допомогти щедро;慷他人之慨 розщедритися (щедрість) за чужий рахунок;
робити ширбкий жест за рахунок іншого; ~ 就义 мужньо і непохитно прийняти смерть.
慷慨激昂 kangkai jtang шляхетний порив; гаряче, палко.
糖 kang.
糠 kang 1)(谷子的壳）висівки мн.; полбва; полбва спец. 2)(发空）в'ялий (в'янути розм.). 萝卜〜了 редиска зів'яла.
糠秕 kangbT 1) 糠 1). 2)(废物）мбтлох розм ; покидьки мн.
kang cai ban nian liang півроку сидіти на одних висівках; напівголодне існування.
糠01 kangquan <化> фурфурбл.
糠油 kangyou олія з рисових висівок.
ЙІ kang 另见 gSng.
扛ldng 1)(用肩膀承担物体）нестіі що на плечах. нести на плечах дерев'яну
шухляду;肩上〜着枪 із гвинтівкою через плече (на плечі). 2)(担负职责）в“нести (вивезти) на своїх плечах що; узяти на себе [обов'язок].这个任务你要~起$ це завдання доведеться вам винести (вивезти) на своїх плечах; прийдеться вам узяти це завдання на себе.
扛长工kang changgong 一扛活.
扛活 kanghuo наймитувати; бути батраком.他 杠了 一 辈子活 він пробатрачив (був батраком) усе життя.
几 kang.
/С Щ kanghan довга (тривала) посуха; бездощів’я; посушливий.空前的〜небувало довга посуха;〜的夏季 посушливе літо [без дощів].
/С 奋 kangfen екзальтація книжк.; крайня збудженість.
尤进kAngjm〈生理> гіперфункція.甲状腺机 Ш 〜 гіпертиребз; гіпертиреоїдизм; тиреоїдизм;胃肠 ІШ 动〜посилення рухів кишечника і шлунка.
伉
kang.
伉{丽 kangli <书> подрзокжямн.; пара; чоловік і дружина. подружжя жило в любові і
згоді; щасливий шлюб.
抗
kang.
抗 kang 1)(抵抗）пручатися чому (опір); протистояти чому; протидіяти чому (протидія); борбтися (боротьба) із чим; проти-; анти-.〜敌 дати відсіч ворогу; протистояти ворогу; відбити ворога;〜日战 争 війна Опору японським загарбникам; війна проти японських загарбників;〜美援朝 运动 рух за відсіч (за опір) американської агресії і за надання допомоги корейському народу;〜灾 боротьба зі стихійним лихом;〜 白喉血清 <药> протидифтерійна сироватка. 2)(拒绝)відмбвитися (відмова).〜租 відмова від сплати орендної плати.
抗暴 kangbao боротьба проти репресії (насильства).黑人的〜斗争 боротьба негрів проти репресій.
抗辩 kangbian оскаржувати що (оскарження);
заперечувати (заперечення).
抗病毒楽 kangbingdujiang <药> Антивірус.
抗病品种 k&ngbingpTnzh6ng < 农 > сорт хворобостійкий.
抗病性 kangbingxing〈农〉хворобостійкість.
kangcitT <Ш> діамагніт; діамагнітне
тіло.
抗磁性 kangcixing < 理 > діамагнетизм; діамагнітність.
抗毒 ldngdii антитоксичний,〜血淸 <医> антитоксична сироватка. 抗毒素 k&ngdiisCi < 药 > йнтитоксин; токсолізин.
抗风 kangfeng вітростійкий.〜火柴 вітростійкі сірники;〜村ї架 вітрова ферма.
抗寒性 kanghanxing <植> холодостійкість (холодостійкий); морозостійкість (морозостійкий); морозовитривалість (морозотривкий).
抗旱 kanghan боротьба з посухою (проти посухи).
抗旱性 kAngMnxing <植> посухостійкість (посухостійкий); посухостійка рослина,
抗衡 kangheng протиставляти; протистояти чому; у противагу чому.
抗洪 kanghong боротьба з повінню.〜排溃 борбтися з повінню і затопленням.
抗坏血酸 k&nghi^ixu6su5n <药> аскорбінова кислота.
抗击 kangjl дати відсіч чому.〜敌人 дати відсіч (вчинити опір), ворогу;〜武装侵略 дати [належну] відсіч збройній агресії.
抗拒 kangju пручатися (опір); відмбвитися (відмова).竭力〜люто ополчитися проти чого, на що;〜改造 пручатися перековуванню (перевихованню);坦白从宽， 〜从严 до тих, хто визнав свою провину підходити поблажливо, а до опору - строго; 历中潮流不可〜шиін історії нестримний;历 史的辩证法是不可〜的діалектика історії непоборна.
抗菌素 ldngjiinsCi <药> Антибібтик.〜制剂 антибіотичний препарат.
抗菌血清 ldngj(m xueqlng < 医 > йнти- бактеріальна (антимікробна) сироватка.
抗拉强度 k&ngla-qi^igd(i <理> міцність на розтягання.
抗力 kangli <理> опір.
抗酶 kangmei <医> протифермент.
抗命 kangming <书> не підкоритися наказу; відмбвитися підкоритися; вийти з послуху; не коритися; відмбвитися виконати наказ.
kangre <冶> жаростійкий; жаротривкий. 〜台金 жаростійкий сплав.
抗生 Idngsh6ng <生物> йнтибіб3. 抗生素ldngshSngsCi —抗菌素• 抗水性 kangshiiixing <Ш> водосгійкісіь (водостійкий).
抗体 kangtl <Ш> антитіло; протитіло.
抗压强度 kangyiqiSngdCi〈理〉міцність на стискування.
Ш kangyaoxing < ^ > резистентність
(усталеність) до ліків.长期使用抗菌素，细 因就会产生〜до тривалого застосування антибіотиків, бактерії виробляють стійкість проти них.


445
抗议 kangyi протест (протестувати).严重~ категоричний протест; Й Ж ~ виявити протест;表示〜виступити з протестом; висловити протест;掀起〜浪潮 бушують хвилі протесту; проявити бурхливий протест; бурхливо протестувати.
义kangyishu протест.
抗御 kangyu <书> опір (пручатися); відбивати натиск.〜夕卜侮 рчинити опір зовнішньому вброгу.
kangyuan <^> антиген.
抗战 kangzhan 1)(抵抗外敌)війна проти загарбників (агресорів); боротьба з агресорами; війна опору. 2)(矛旨抗日战争） війна Опору японським загарбникам; війна проти японських загарбників.
抗乾kangzhen 1)(抗地震灾害）боротьба з землетрусом.〜救灾 боротьба з землетрусом і за ліквідацію його наслідків. 2)(能承受震 动）сейсмостійкий.
坑 kang.
Й kang лежанка.
坑桌儿 kangzhuor ртолчк [на низьких ніжках].
坑 kang.
kang〈化> скандій. 一
考 kao.
今 1 kao —»•考试.〜大学 тримйти складати вступні іспити у вищий навчальний заклад (вн3);〜学生的白俄语 еісзаменув^ти студентів з білоруської мови;学生正在〜白 Ш іо студенти екзаменуються (складають Іспит) з білоруської мови;数学〜第一名 скласти математику першим.
考2кДо (已死的父亲):先〜покійний батько.
考妣 І^рЬТ покійні батьки.
考查 kaocha <教> запік,个别〜окремий залік; 物理〜及格 здйти залік з фізики.
考察 kaocha 1)(实地调查）обстеження (обстежити що); дослідження (досліджувати що)- експедиція.〜北极地带 дослідження Арктики. 2)(仔细观察）спостереження (спрртерігати щд)\ вестц спостереження.〜和 识另lj干部 проводити перевірку й атестацію кадрів.
考察团 Hochatuan експедиція; дослідницька група.科学〜наукбва експедиція;北极〜 експедиція на Північний полюс;〜团员 член експедиції.
考场 kaochang екзаменаційне приміщення; екзаменаційний зал.
考订 Jcaoding дослідження і редагування.
考古kaogii (研究古代取物）1) вивчення побуту і культури древніх народів; 2) —►考古学•
考-占学 kaogiixue археологія.
老 liT# 家 kaoguxuejia археолог.
考宙 Jcapgu^n екзаменатор.
kaohe перевірка (перевіряти що).干部〜 атестація кадрів.
考绩 kaojj перевірка успішності [роббти].
kaojiu 1) вивчення (вивчати що)\
дослідження (досліджувати що).这问题很值 得〜це питання заслуговує вивчення; цс
питання варто добре вивчити. 2)(讲究华丽 奢侈）розкішний (розкіш ж.)\ (讲究精致文 雅)вишуканий (вишуканість); ~ 的家具 розкішна (вишукана) обстановка;〜的服装 вишукане (розкішне) вбрання;他衣右〜він одягнений вишукано.
考据 kaoju джерелознавство; дослідження.〜工 作 джерелознавчі роббти.
考据学 kaoju^ue джерелознавство.
考卷kaoju》n (附试题的考卷）письмбві екзаменаційні роббти;(不附试题的考卷） папір для письмових екзаменаційних робіт,
考虑 kaolu думати про кого-що, над чим; враховувати що.〜问题 подумати над питанням; 〜问обміркувати питання в цілому;〜成熟的 добре продуманий;不〜个 人得失 не думати (не піклуватися) про особисті інтереси;〜不周 недомисел;〜一会 儿以后після недовгого роздуму;〜到所有的 情况 врахувати (взяти до уваги) всі обставини;要〜到全局 необхідно мати на увазі інтереси цілого;必须从战略上加以〜 треба підходити з погляду стратегії;我曾经 再三〜过 я багато над цим думав.
考签 kaoqi如 <教> екзаменаційний квиток.
考kaoqin табельний облік; вести табельний облік;〜табельна система обліку.
kSoqinbu табель ч.\ журнал явки на роботу.
Щ'Ш kaoqu витримати випробування.〜中学 витримати іспити у середню школу;他〜了 大 学数学系 він прийнятий за конкурсом університету на математичний факультет.
考生 kaosheng що екзаменується.
考试 kaoshi іспит (екзаменувати кого); випробування. 招生〜кбнкурсний іспит;入学〜 вступні іспити;期终〜семестрові іспити;学 年〜річні (перехідні) іспити;毕业〜випускні іспити;进行〜проврдііти іспити;乌语〜іспит з української мови;开卷〜іспит із правом скористатися потрібними книгами;〜曰程 розклад іспитів;〜委员会 екзаменаційна комісія; ~ 不及格 не скласти іспиту; провалитися ца іспиті.
考释 kaoshi коментування і дослідження давньої писемності (давнього письма).
考题 kaoti екзаменаційна тема.
考验 kaoyan випробування; проба; перевірка. 严重〜серйбзне випробування; важка проба; 严峻〜суворе випробування;经受〜 піддаватися випробуванням; @ 〜
витримати випробування (пробу);久经〜的 干‘ випробувані кадри;经过反法西斯战争 锻炼和〜的人民нарбд, загартований і випробуваний в антифашистській війні.
考语 kaoyu атестація; характеристика; відкликання.
考ііН kaozheng дослідження (досліджувати що). 进4亍科学〜вести наукові дослідження.
kao.
拷贝 kaobci <影> копія.电影〜копія кінофільму; кінокопія.
kaoda катувати кого (катування); 〜
жорстоке катування; піддавати кого
жорстоким катуванням.
拷纱 kSosha —香云纱 xiangyiinsha.
拷问 kaowen допитувати кого під катуванням;
катувати кого (катування).
拷问室 kSowdnshl катівня.
烤
k5o.
烤 kao 1)(烘）пекти що (печення): смажити що (смаження); сушити що (сушіння). пекти хліб;〜马铃冀 пекти картоплю;〜羊肉 смажити баранину; шашлик (指食品);白馨〜 透了 батйт npbn丨кся;肉已经〜好了 м'ясо вже просмажилося;肉〜得过火了 м'ясо пересмажилося. 2) 烤火.
烤电 kSodian〈医〉термопенетрація; діатермія.
烤干 kSogan просушити що (просушка); сушити що (сушіння).把湿衣й艮〜просушити (сушити) мокрий одяг [біля вогню];在籍火 旁〜身上的衣服сушитися в багатті, kaohud грітися біля вогню.
烤肉 kaordu смажене м'ясо; печеня зі свинини (із яловичини).
；)$•鸭 kaoya смажена качка.挂炉〜підсмажена в спеціальній печі підвішена качка.
'ЩЩ kaoyan тютюн гарячого сушіння; просушені тютюнові листи,
拷 kao.
栲胶 kaojiao дубильний екстракт.
Щ kao.
Щ kao 1)(刑具）наручниках лі«.; ручні кайдани, 戴着〜у наручниках; у ручних кайданах. 2) (戴上手铐）надягнути наручники; закувати кого в ручні кайдани. 把犯人〜起来 надягнути злочинцю наручники; закувати злочинця в ручні кайдани.
犒
kao.
kao lao поставити частування кому; пригостити кого чим.
稿赏 kaoshSng винагородити що (винагорода)〜 三军 винагородити війська; видати винагороду військам.
kao.
Ш Kao 1) спиратися; притулятися.
干站若 стояти, обпершись на бильця (спираючись на бильця)；把梯子~在墙上 приставити (притулити) сходи до стіни; обперти сходи об стіну;他〜在椅子上打吨儿 він задрімав, притулившись до спинки стільця. 2) (Р付近）біля чого; поблизу чого.〜 窗有一张桌子（біля) вікна стояв стіл;〜海有 个渔村 біля (поблизу від) моря роташоване рибальське селище;〜桌子站着 стояти на столі;〜右边走 їздити (ходити) по правій стороні. 3)(挨近岸）причепити (причал).小 船〜焊 了 чбвен пристав (причалив) до берега; 船〜码头了 судно причалило до пристані. 4) (依缩）обпиратися на що; за рахунок чого; залежати від чого;或用第五奋表达.〜自己 розраховувати на самого себе;学习要〜自己 успішність навчання залежить від власних старань;〜集体的力 ®>об卩иратися на сили колективу;〜同志们的支持 рбпиратися на підтримку товаришів;〜货动;Аі 活 жити своє ю працею;〜减少Я•支来降低成本


446
знизити собівартість шляхом скорочення витрат;不耍处处〜別人не можна в усьому залежати від інших (від людей);巨〜天吃 饭 не можна розраховувати на милість неба; не можна жити милістю божою;广大农民群 众从“〜天吃饭”的精神枷锁中解放出来 широкі кола селян були звільнені від духовних оков - від догляду за "врожаєм, що цілкбм залежить від погбди";他〜工资生活 він живе на свій заробіток;资本家〜剥削工人 为生 капіталісти живуть за рахунок експлуатації робітників.
雜背 kaobei спинка стільця (крісла, дивана).
靠边 кйоЬіШі із боків; по боках.行人〜走 перехожі повинні ходити по боках (із боків) вулиці.
靠边站IdobianzMn 1)(站在旁边）стояти осторонь; відійти убік. 2)(停职、）не стояти при владі.叫…〜відсторонити кого від посади (від роботи).
靠刁S 住 kao buzhu ненадійний; не можна покластися на що.〜的消息〜недостовірна інформація;的人 ненадійна людина;象他这 样的人〜на таку людину, як він，не можна покластися; така людина, як він, ненадійна.
靠得住 kao dezhu надійний; можна покластися на що.他这个人是〜的 він людина надійна; на нього можна покластися;这消息是否〜我 很怀疑 я дуже сумніваюся, наскільки ці дані достовірні.
靠塾kaodian подушка;(长圆靠塾)валик.沙发〜 диванна подушка.
靠近ldojin 1) •靠2).他们平得十分〜воші сиділи пліч-о-пліч. 2) —►難拢.~ 码头 причалити до пристані.
靠扰 kaolong зблизитися (зближення): примкнути до чого; піти на зближення з ким.坐 得〜一些 сідати ближче один до одного 向另 一只船〜йти на зближення (зблизитися) з іншим кораблем; пристати до іншого судна.
靠山 kao shan опора; підтримка; [своя] рука розм.感到有〜почувати підтримку;把.•.当 作自己的〜знайти собі заступника в особі кого;有强有力的〜є сильна рука; бабуся ворожить кому;找(заступника); шукати опори 〜倒 Т опора вибита в кого з-під ніг.
靠手 kaoshdu ручка крісла (дивана); підлокітник. ^
雜枕 kAozhgn подушка;(长圆形靠枕）валик. 荀ke.
苟待 kedai жорстоко ставитися до чого.
苟捐杂税 kejuan-zashui обтяжливі побори; непосильні (важкі, надмірні) податки і побори
苟亥ij keke жорстокий (жорстокість) нещадний (нещадність); кабальний.待人〜жорстокий (нещадний) до людей; тримати людей у міцному кулаці;提出〜的条件 висунути кабальні (жорсткі) умови.
苟求 keqiu вимогливий (вимогливість); суворі (жорстокі, надмірні) вимоги,过分〜的批评家 украй вимогливий критик; f 二〜не можна ставити настільки суворі (жорстокі, надмірні) вимоги 不必过于〜не можна бути настільки вимогливим.
苟性钟 k6xingjm〈化> їдкий кшіій; каустичний
поташ.
苟性碱 kgxingjiSn <化> їдкий (каустичний) луг; каустик. 苟性钠 кбх丨ngn&〈化> їдкий натр; каустична сода.
苛杂—苛捐杂税.
rT m keze [учинити] жорстокий рознос; обсипати кого докорами; обрушитися з докорами на кого.
苟政 kezheng < 书 > жорстоке правління;
‘ драконівські (драконові) закони.
J5fke.
柯罗版 кбІибЬап <^[3>колл6типія.
河罗01 keluodlng <^>целл6їд“н; коллодій.
柯кб.
柯尔克孜族 K6’6rkSzTzii киргизи мн. (киргизький).
柯拉子 kglazT <8>к6ла.
科敁.
科кб 1)(学科）дисципліна; наука;(医院的业务 类另ij) відділення; кабінет.理〜природничі науки;夕卜〜хірургічне відділення;牙〜 зуболікувальний кабінет. 2)(行政部门） відділення; відділ,总务〜адміністративне відділення; адміністративний відділ;会і十〜 бухгалтерія; відділ бухгалтерії;供应〜 відділення (відділ) постачання. 3)〈生物> родина.猫〜родина котячих;蔷薇〜родина рожевих.
科 2к0 (判定）присудити кого (присудження).〜 以——百元罚金 накласти грошбвий штраф (присудити до штрафу) у сто юанів.
科白 кбЬйі < 剧 > [сценічна] гра; сценічне виконання.
科班 keban театральні курси; театральна школа. 〜出身 людина, що отримала спеціальну підготовку; людина спеціальної виучки.
科第 kSdi <史> учбний ступінь.
科技 keji наука і техніка;〜人员 науково- технічні працівники; науково-технічний персонал; ~ 书籍 науково-технічна література;〜文章 науково-технічна стаття (роббта);〜工作 науково-технічна роббта; ~ 会作项目 тбми з науково-технічного співробітництва; 〜协会 науково-технічне суспільство; 〜情报室 кабінет науково-технічної літератури й інформації.
科教片 к^ійоріЗп <影> наукбво-навчіпьний фільм; науково-просвітній фільм.
科举 keju < 史 > державні іспити [для отримання права для роботи на державну службу].
科米语 kemiyu мова комі; комі-зирянська мова.
科目 kemu 1)(教学科目）предмет; дисципліна. 必修〜обов.язкбві предмети (дисципліни);选 修〜факультативні предмети (дисципліни). 2) (会计科目）стаття; рахунок;开支〜статті витрат; видаткові статті;预算〜підрбзділи бюджету;现金〜касові рахунки.
科普 керй науково-популярний.〜杂志 науково-популярний журнал; 〜文章 науково-популярна стаття (роббта); науково-популярний твір;〜电影 науково-
популярна кінематографія; науково-популярне кіно;〜工作 роббта з поширення наукових знань; популяризація наукових знань.
科室 keshi відділи і відділення.本厂各〜усі відділи і відділення нашого заводу.
科头显足 кб tou xian zu <书> ббсий і з непокритою головою.
科威特人 Keweiteren кувейтець (кувейтський); кувейтка.
科委 kewei комісія з науки і техніки.国防〜 комісія з оборонної науки і техніки.
科学кбхиб 1)(分科的知识体系）наука.自然〜 природничі науки;社会〜суспільні науки;尖 端〜новітня галузь науки;伪〜лженаука; помилкова наука;〜工作者 науковець; діяч науки;〜技术委员会 науково-технічний комітет;〜讨论会 науковий симпозіум;大搞〜 实验 робити (здійснювати) широкі наукові експерименти;攀登〜技术高峰 штурмувати висоти галузей науки і техніки. 2)(合平科学 的）науковий.〜的方法 науковий метод; ~的 态度 науковий підхід до питання (до справи); 〜的分析 науковий аналіз;〜种田 наукбвий метод обробки землі;〜共产主义 науковий комунізм;这种论点是不〜的так泛 твердження антинаукове (ненаукове).
矛斗学七 kexuehua поставити що по-науковому; перебудувати що на науковий лад.
科学家 кбхи句45 учений; діяч науки.
科学界 kexuejie наукові кола; науковий світ; наукове поприще; кола діячів науки.〜人士 особа з наукових кіл;在〜工作 працювати на науковому поприщі.
科学性 kgxudx'ing науковість.
科学院 кбхибуийп академія наук,中国〜 Академія наук КНР;〜院长 президент академії наук.
ЩЩ keyan науково-дослідний.〜人员 науковці; 〜工作 науково-дослідна роббта;〜项目 види науково-дослідної роботи; 〜 中 心 науково-дослідні центри,
病^ ke.
病 кб <书> хворбба ж.沉〜важка хворбба;养〜 для поправлення здоров'я.
Щ ке.
Щ ке <化> колумбій
额кб.
颏妓 <^>підборіддя.
棵кб.
棵 кб〈量词>:—~树 одне дерево; 一草 одн^ травинка;—〜白菜 капустина.
棵儿кбг качан.这种白菜〜小у цієї капусти качан маленький. 棄ke.
窠 кб (乌窠）гніздб;(兽窠）норй; лігвище.狐独~ лисяча нора;各良〜лігвище вовка; 〜барліг; лігвище ведмедя;狗〜буда;鸟在树上作〜 птахи в'ють гнізда на деревах.
窠臼 k6jm <书> шаблбн; трафарет.落于〜 виливати шаблон (трафарет); впасти в


447
шаблонність (у трафаретність);不落〜 уникнути шаблону.
稞k
棵麦 kemai <|Й> голозерний ячмінь.
颗敁.
颗 кб 〈量词 >:一〜珠子 одна намистина (перлина) 一〜子弹 одна куля; 一麦子 одне зерно (зернятко) пшениці;几〜豌豆 декілька горошин [гороху];—一汗珠子直往下禅піт градом ллє ться.
颗粒 keli 1)(粒子）зерно; зернятко; гранула.颗 大粒饱 відрізнятися великими зернами і високим утримуванням борошна;〜月巴料 < 农> гранульбване добриво;这个玉米棒上有 多少〜？ скільки зерен у цьому качані кукурудзи? 2)(一粒粮食）зерно.〜来收 не зібрати ні зернини; пбвний неурожай;〜归仓 зібрати врожай без усякої втрати; не залишити жодного зерна на полях; кожну зернину в засік.
Sm ke.
ke 1)(礎碰)стикатися; ударятися.头〜在墙上 стукнутися (ударитися) головою об стішу; 把碗边〜掉一块вищербити чашку: 一〜就碎 лбдве (раз) стукнути, і що відразу розіб’ється. 2)—> 石盡打• 一烟斗 витрусити попіл із трубки.
礎打 ke.da вибити що; витрусити що.把鞋一 вибивати пил із [матер'яних] туфель; збивати пил із туфель.
keke banban спотикаючись.
ШСшйШ keke zhuangzhuang спотикаючись.〜 地奔回家去 спотикаючись побігти додбму; 他〜地走着 брів (йшов) спотикаючись; при ходьбі у нього запліталися ноги.
石盖碰кбр纟ng стукатися; ударятися.糖瓷碗盆禁 得起〜емапьбваний посуд не б'є ться;瓷状没 有包装好，在路上全〜碎了 порцеляна була погано упакована і вся побилася в дорозі.
礎破 kepo розбити що (розбивка).把碗〜了 розбити чашку;手上〜一块皮 здерти шкіру на руці.
石盖头 ketou кланятися в ноги; земний уклін перед килі; бити (ударити) чолом кому, ирдн.
礎头虫 kSt6uch6ng <动> лусіфі.
ketou-pengnao штовханина, розм.; товкотнеча розм.; тиснява розм.; товкучка прост.
瞌
ke.
目盖睡 keshui дрімати (дрімота).打〜задрімати; клювати носом; кого хилити до сну; здрімнути; забутися;孩子们〜了，该睡了 діти вже сонні (носом клюють), і пора їм спати.
蝌к5.
蝴虫斗 ked6u〈动> пуголовок.
課кб.
Щ. ке <Ш> мищелок; мищелка.
冗кб另见qho.
壳 ке шкаралупа; лушпайка; оболонка;(贝类的 壳〕раковина.蛋〜шкаралупа яйця; іУ]桃〜
шкаралупа горіха;谷〜лушпайка злаків; 花子〜лузг^ соняшнику; раковина равлика; 炮弹〜гільза артилерійського снаряда;子弹〜 гільза патрона;热水瓶〜футляр (корпус) термоса.
壳板 kdbSn <船> обшивйна.眩,〜бортова обшивка;船〜обшитий човен.
kS 另见 hai.
ke —► сухий кашель; кашляти
сухим кашлем;〜了 ——口 Л відхаркнутися; харкнути;〜出血来харкати крбв'ю;〜得很厉 害 сильний кашель;她〜了 一 声 вона кашлянула (прокашлялась, відкашлялась); 他〜了一夜 він кашляв (прокашляв) усю ніч.
咳嗽kisou кашляти (кашель ч.).给烟哈得〜起 来 закашлятися від диму;我常〜у мене постійний кашель; я часто кашляю.
RX kS 另见 kd.
可1 k6 1)—可以.〜否 чи не можна; чи можна; можна або не можна;〜造之材 людина, що подає великі надії;〜进〜退 повна своббда дш; нічим не зв'язаний; розв’язані руки;〜有 〜无 хоч є, хоч немає - все одно; чи є, чи немає - все одно; чи є це або немає цьбго не настільки важливо; мати або не мати що - це не грйє ролі (не має значення);问题〜大〜 <J、питання (справа) може стати і серйозною і ні;〜望丰收 можна сподіватися на багатий врожай; є надія (гарні перспективи) на врожай;大〜不必 зовсім (абсолютно) необов'язково (не потрібно, ні до чого); немає ніжої необхідності (потреби);〜供效 法 можна використовувати (узяти) що як зразбк; годиться як зразбк;这有什么〜说的! що тут мбжна скаути! що тут скажеш!这没 有什么〜说的！ нічбго тут не скажеш! тут не можна нічбго сказати! нічбго не залишається говорити!〜一而不〜再 такі речі припустимі лише раз; один раз ще можна, але ніяк не більше; можна ризикувати раз, але не завжди;〜遇而不〜求 можна дістати що лише при нагоді;这个办法〜行，群众是赞_的цей захід є здійсненним і схвалюється масами. 2) (值得）коштувати безособ” із неознач.此人〜 敬 людина він шанована; людина він гідна [поваги];这部电影〜看 варто піти на (подивитися) цей фільм;这没有什么〜气的 немає за що тут сердитися; тут немає нічбго такого, за що можна було б сердитися. 3)(表 示同意）так; згоден.不加〜否 не говорити ні так ні ні; ні за ні проти.
可кб1)~>可他个子虽然小，力气〜真不小 хоч він малий на зріст, а (однак) дужий. 2) (表示强调）уже; як; то; тільки; так.〜槽啦！ ах, [яке] лихо!〜Й我吓死了 лихо (страх, жах, смерть) як я злякався;你〜别忘了明天开会 тільки (так, уже) ти не забудь, що завтра буде засідання;这〜真怪，他怎么还不來це вже дивно, чому його усе немає; {ill〜真忙 дуже вже він зайнятий; він жах як зайнятий; 她〜真好奇BOHd страх як зацікавлена;你〜來 Т, ІІІЙІ好等 то ти прийшов, довго ж ти мене змусив чекати;〜不是，谁还能骗你йдже і правда (адже справді), хто ж стане вас обманювати. 3)(加强良问的语气）ну; ну а. 都这样说，〜谁见过呢？ yd так говорять, ну а хто бачив? 4)(加强疑问的语气）чи.我说的
话你〜愤？ [а] чи зрозуміли ви мої слова?你~ 曾跟他谈这个问题？ чи поговорили ви з ним про це?昨天的戏〜好？ ну як, тобі сподобалася вчорашня вистава?
可爱 кб'аі славний; милий; улюблений;〜的祖 国 улюблена Батьківщина;〜的人 славні люди; милий;〜的孩子 славна (мила, чарівна) дитина.
йТШ kSbei сумний.〜的结сумний кінець;这 实在是很〜的це воістину сумно;敌人的破坏 活动必将遭到更加〜的下场диверсійний акт ворогів буде приречений на ще більш сумний провал.
可比 кбМ порівнюваний; з порівнянням.〜价格 <经> цінб;他的干劲决非你我〜в ентузіазмі нам ніяк не зрівнятися з ним (нам дуже далеко до нього).
可鄙 кбЬТ підлий (підлість); мерзенний (мерзенність).
可变kgbi&n перемінний.〜电容器 < 电> перемінний конденсатор; конденсатор перемінної є мності;〜资木 < 经 > перемінний капітал.
可操左券 кб сао zu6 quan повна гарантія успіху (в успіху); є повна - впевненість в успіху; можна бути упевненим в успіху.
可乘之机 кб cheng zhT ji шанс [на успіх, на удачу]; гарна нагода; сприятлива можливість. 造成〜д^ти шанс на успіх (на удачу); випала зручна нагода.
可耳it кбсЬТ ганебний (ганьба); ганебний (ганебність); скандальний (скандальність).〜 的今亍为 ганебний учинок; скандальна поведінка; ~的勾当 ганебні справи;〜的叛 徒 знехтуваний зрйдник;〜地逃跑 ганебно 卜 тікати; піти з ганьбою;〜的结局 безславний (ганебний) кінець;遭到〜的失败 зазнати ганебного провалу; зазнати ганебної поразки; Ж〜！ яка ганьба (сором)! прбсто ганьба! сором і ганьба!这样做真〜сбромно (ганебно) так чинити (робити)不劳动是〜的 ганьба тому, хто не трудиться;我们认为隐 瞒自己的观点是〜的ми вважали ганебним приховувати свої пбгляди.
可除性 kSchiixing <数> подільність; кратність.
可待因 кбсШуТп <^>коде:ій; метил-морфін.
可的松kSdis6ng <药> кортизбн. ~疗法 <医> кортизонотерапія.
可锻性 kgduanxing <Й>ковкість; прокованість.
可锻铸铁 kgdi^n-zhCitig кбвкий чавун.
йі ^ ні Й кб ge кб qi гідне вихваляння і прославляння; гідний того, щоб оспівати; героїчна епопея.〜的斗争 героїчна боротьба.
可观 kgguSn 1)(值得看）варто подивитися. 2) (相当大）значний (значущість); солідний розм. (солідність). 一等为数很〜的款子 значна (солідна, велика) сума грошей; кругла сума;数目相当 ~ ц“фра дбсить солідна (значна);成场很〜успіхи дуже значні.
可贵kggu丨цінний.极〜的工作人员золотий працівник;这是份很〜的手稿це对же цінний рукопис;〜的是他勇于负w цінно те, що людина не боїться відповідальності;这人有 他〜之处 у ціє ї людини є багато позитивного; 许-同志的积极性和热情是很〜的 активність і ентузіазм багатьох товаришів


448
дуже цінні.
可好k6h5o —可巧.
可恨 kehen ненависний; обурливий (обурливість). 〜的敌人ненависний ворог;岂不令人 〜як тут не обуритися!入〜це таки обурливо. '
可积性 k6jTxing <数> інтегрбваність.
可见kejian 1)(可以看到）видимий; значний; виднітнся.〜地平 <天> видимий обрій;〜目 ІгЯ видима мета;隐约〜л^две видно; [ледве] видніється. 2) (її丨此可以知道）вііцно，отже; значить; виходить,由此〜звідси випливає (випливає, виявляється, ясно, видно);〜已无 {工-何希望 отже, немає вже ніякої надії;〜他不 知道 видно, що він цього не знає;〜就是这样 виходить, що це так;〜问题不在于此 виходить, не в цьому (не в тому) справа.
可见度 kSjiAndCi <理> видимість.
рТЖтЇі kejianguang <Ш> видиме світло.
可见面 kgjidnmi^i〈天〉видимий: диск.月球的 ~ видимий диск Місяця.
可卡因 kSkayTn <8>кокаІк.
可靠 кбкйо 1)(可以信托）надійний: (надійність); вірний (вірність).〜的地方 надійне місце;〜的后力 надійний тил;〜的f呆 证 вірне- (надійне) забезпечення; вірна (надійна) гарантія;〜的战友 надійний (вірний) соратник;〜的方法 вірний спбсіб; надійний засіб; випробуваний прийбм;为人 ~ людина надійна (вірна); людина, що заслуговує на довіру; людина, на яку можна покластися;不〜ненадійний; зрадливий; не заслуговує довіри; сумнівний; нереальний; 这人不〜на цю людину не можна сподіватися (покластися); людина він ненадійна; він не викликає довіри;不大〜 малонадійний;把材料交给〜的人передати матеріал у надійні руки (надійній людині);. 指标要订得〜показники повинні бути реальними;这没有〜的莲础 немає для цього реальної основи. 2)(真实可信）достовірний (достовірність).〜的消息 достовірні дані; дані з достовірних джерел;消息的~程度 ступінь вірогідності даних;这完全~ усб це вірогідно відомо;这全足〜的事实усе це достовірні факти;这是件〜的事情 ця справа вірна;瑶言总是不〜的 чутки' завжди недостовірні. '
可可 кбкб <植> какао невідм.〜种植场 какйові плантації;〜种子 какйові боби. 2)(指粉末） какао невідм.—疏〜банка какао. 3)(指饮料） какао невідм. ~ чашка какао;牛奶〜 какао з молоком.
Цkekonggul <Й,> керуючий кремній. 角车床 < 机 > револьверний верстат із кремнієвим керуючим елементом.
可 口 кекби смачний; до смаку.〜的饭菜 смачна їжа; смачний обід;这菜我吃右正〜ця страва мені саме подобається (до смаку);汤不咸不 Ш，正〜суп не пересолений і не недосолений, а якраз.
可 口可乐 кбкби-кШ6 кока-кола.
可怜 k6Hdn 1)(值得怜悯）жалюгідний; жалісний розм.; бідний; нещасливий розм. 哭得〜жіпісно плакати;装〜прикидатися нещасливим; робити жалюгідний вигляд;〜 fj勺孤 JL бідний (нещасливий, жалюгідний)
сирота;你这〜的孩子 бідна (нещасна) ти дитина! 2)(怜倘）шкодувати що (шкода безособ., кого-що); змилоститися над ким.我 们都很〜他 нам [було] дуже шкода його;谁 也没有〜过他 ніхто не змилостивився над ним; ніхто його; [жодного разу] не пожалів 你一他吧 пошкодуйте [ви] його! змилостіться [ви] над ним!对这种人不能〜 他 таких людей не можна жаліти; 3)(极） страшно; жахливо, 〜страшно (жахливо) мало; жалюгідний; нікчемний; убогий;钱少 得〜жалюгідна (нікчемна) сума грошей;瘦 得 〜 страшно (жахливо) худий;
худий-прехудий;失П і只贫乏得〜жалюгідні знання.
可怜虫 kglidnch6ng хробак [незначний];
жалюгідна людина; мокра курка (以上三个 译法含鄙视意）бідолаха ч” ж., розм.; бідолахи ч.，ж.,розм.
可怜相 kelianxiang жалюгідний вигляд.
可能 k6n6ng 1)(可以实现）можливо (можливість).〜的解决办法 можливе рішення;〜的出路 можливий вихід; ~的后果 можливі наслідки;在〜范围内 у межах можливого; ~会这样 можливо, що так і буде; 是否〜办到？ чи є можливість зробити? чи можливо буде зробити?这是完全〜的 це цілкбм можливо (припустимо); є повна можливість;有〜мйти можливість; 一有〜із першою нагодою;尽〜по можливості; [наскільки] можливо; як можна;尽〜快一些 якомога скоріше;尽一切〜вичерпати всі можливості; зробити все можливе;使不〜变 为〜неможливе уможливити;使〜成为现实 [зробити так,] щоб можливість стала дійсністю;这种〜不大 така можливість незначна;按条件来说我们也有这种〜судячи з умов, є й у нас такі можливості, 2)(也许） мабуть.天〜要下雨 завтра, мабуть, піде дощ; 他〜还不知道він, мабуть, і не знає;很〜事业 他干的 швидше за все це він зробив.
可能性 kenengxing можливість; ймовірність.〜 很大 великі можливості;〜很小 мала можливість (ймовірність); мало можливостей (ймовірності);现实〜рейльні можливості (шанси).
可逆 кбпі〈技，电> зворотний; реверсивний.〜 作用 зворбтна дія; ~反应〈化〉зворбтна реакція.
可逆性 kdnbdng <技> звор6тність; ревер- сивність.
可怕 кбра страшний (страх); жахливий (жах).〜 的是... жах у тому, що...;这没有fi*么〜的 немає тут (у цьому) нічбго страшного (жахливого);样子真〜вигляд дуже (дійсно) жахливий (страшний).
可巧kgqiSo до речі; як раз.我们正找他，他〜就 了 саме його шукаємо, а він до речі (саме) й прийшов.
可取 k6qii 1)(可以接受）叩ийн^тний (прийнятність); придатний (придатність).他 的怠见完全〜йогб пропозиція цілкбм прийнятна; і+ 戈lj Я 有 /L 分〜план лише частково придатний. 2)(值得称赞）гідний (гідність); позитивний (позитивність).毫无〜 之处 немає нічбго гарного (позитивного); нікуди не годиться; нікудишній прост/,这
人有很多〜之处У цієї людини багато позитивних якостей (рис);这人确实〜 людина він дійсно гідна (позитивна);这是草 案〜的地方 це позитивний бік проекту; у цьому вартість проекту;扩大两国人民之间 的了解是〜的 розпарення взаєморозуміння між народами двох країн є бажаним.
可燃物 kSrdnwii <化> горюча речовина; пальне.
可燃性 kSranxing <化> займистість; горючість.
可溶性 k6r6ngxing <化> розчинність.
可是k6sh丨а; але; однак; проте.他对我说过，~ 我忘 7 він говорив мені, але я забув;人虽然 老了，〜心却不老 хоч і стара людина, та молода душею;虽然他为人严峻，〜很f道 нехай він дуже суворий, проте справедливий; 想给他写信，〜总没有时间хотів йому написати, але (так) все не було часу; ШІ,〜 треба б піти, але (проте) я не хочу; 虽然贵些，〜东西好дорогувйто，зате річ гарна;〜这有什么关系呢？ але (проте) що тут такого?
可塑性 kSsCixing <理，生物> еластичність.
k6t! по фігурі; по зросту; саме впору розм.; у самий раз.这套衣服他穿着很〜цей костюм йому по фігурі (по росту, саме упору; якраз); цей костюм добре на ньому сидить.
可望而不可即 kS wang er bu keji око бачить, та зуб не бере; близький лікоть, та не вкусиш; видимий, але недоступний; щось примарне і недосяжне; недоежкний (недосяжність); недоступний (неприступність).攀登科学高 峰虽难，但绝非〜вершини наук важкі, але це збвсім не означає, що вони недосяжні.
可谓 kg wei〈书〉можна сказати; так сказати.
可恶 kewu бридкий (гидота); огидний; проклятий. 这家伙真〜! який бридкий тип! дуже вже огидний тип!
可惜 kexl шкода; образливо; на жаль.〜白白浪 费 了这么多时间 шкбда (образливо), що прогаяли стільки часу;多么〜як шкода (образливо)!〜人己经回北京了 якй жаль (досада)! на жаль, людина вже виїхала в Бейцзин;〜，我没来得及 на жаль, я не встиг; шкода, що я не встиг;〜我帮不上你的忙на жаль, нічим допомогти вам не можу;事,防如 果不成，那就太~了 шкбда (шкодую), що нічим допомогти вам не можу; буде дуже шкода (образливо), якщо справа не вдасться; 点JL也不〜анітрбшки (нітрохи) не шкода.
可喜кбхї втішний.〜的现象втішне явище;〜的 消息 радісна звістка.
可想、而知 ke xiang er zhl неважко здогадатися; неважко собі уявити; неважко зрозуміти.
pj 笑 kexiao смішний; сміховинний (сміховинність);(非常可笑）захоплюючий рот.〜的 Ф 儿 смішний (захоплюючий, сміховинний, анекдотичний) випадок;十分〜 的理山 найвищою мірою сміховинний доказ; УІ 得太〜了 захбплююче (смішно) розповідати;真足〜прбсто (прямо) сміх; сміх та й годі.他天真得〜він наївний до смішного;〜之处在子…сміховинно (захоплююче, смішно), що...;〜的是她竞然 信以为真 смішно (прбсто сміх), що вона прийняла усе за чисту монету;这有什么〜！ що тут смішного!
可;її、kexTn до серця кому; до душі кому; до


449
смаку кому; подббатися кому.
可行 kSxfng здійсненний; вийде; пройде.
可疑 keyi підозрілий; викликати підозру; сумнівний; викликати сумніви.形迹〜的人 підозріла особистість; сумнівна людина;历 史〜的人 людина з сумнівним минулим;认为 乂-人〜узяти кого під підозру;看不出有什么 〜й勺地方 не знайти (не бачити) у кому-чому нічого підозрілого;他感到〜йогб взяв сумнів;他的这些行为确实〜ці його вчинки дійсно підозрілі (викликають у людей підозру);难іІ你不觉得〜吗？ хіба вам не здає ться підозрілим (сумнівним)? 一切竞宫巨 这样顺利，这确实〜д^же вже підозріло, що усе зійшло так гладко; 一切能否这 Д顺利， 这倒是〜的 чи буде усе так благополучно, от що викликає сумнів.
可以 1 кбуї 1)(可能）можна з неознач.; могти з неознач.; можливо.〜і兑 так би мовити; можна сказати; так що\〜说这是唯一的出路 так би мовити (можна сказати), це єдиний вихід;〜说一切顺利 можна сказати, усе в порядку; так що усе в порядку;这〜在两天内 做好 це можна зробити за два дні;〜象会 有什么结果 мбжна уявити, що буде; легко уявити, що буде; 一定〜成功 обов'язково вдасться (вийде);这一问题〜立即解决це питання можна негайно вирішити;我〜帮助 你 я можу вам допомогти. 2)(允许)можна. 我〜进来吗？ [чи] можна мені ввійти? чи можу я ввійти?可不〜告诉他？ чи можна (чи не можна) йому сказати?决不〜骄傲自满 ні в якому разі не можна зазнаватися;工作〜结束 7 роботу вже можна скінчити.
可以 2кбуї <口> 1)(不坏）нічбго [собі] рот.; досить добре; так собі розм.不能说特别好， 但总算还〜не можна сказати, щоб чудово, але все ж нічого (так собі);她学习得还〜 вона вчиться так собі (нічого собі);他的日子 过得还〜живбться йому нічого;这篇文章写 得还〜стаття написана нічого собі. 2)(利害） сильно; гостро.你这张嘴倒真〜ну і злий (гострий) же у вас язик; однак ви гострі на яз“к;他这人真〜，什么都不伯міцнй (с“льна) він людина, нічого не боїться.
可意kgyi (如意）задоволений;(还能满意） задовільний.这间房子你住得〜吗？ чи задоволені ви своє ю кімнатою?工作做得还 〜роббта зроблена задовільно.
可约性 k6yu6x'ing <数> сумірність.
可憎 kgzeng огидний; обурливий (обурливість).
可右 кб-zhe <口> m? чому; відповідно до чого; відповідати чому.〜自己的力量办 робити в міру своїх сил; вчинити у відповідності зі своїми можливостями;〜钱安排开支 робити (вести) витрати по прибутку;〜钱花 витрачати по прибутку; по одежинці простягай ніжки;〜纸画 малювати
відповідно до розміру паперу.
渴
ke.
沿 кб спрага (жага книжк” застар.).感到 口〜 почувати спрагу; 难受 нестерпна спрага; нудитися спрагою; Ш~ втамувати спрагу; Ш 〜了 я пити хочу;我〜得厉费：я дуже хочу випити води; мене спрага мучить.
Ш 暴 kSmu відчувати глибоку повагу; схилятися.
渴念 kenian тужити (туга); скучити за ким-чилі. 〜祖国 тужити за Батьківщиною;〜故乡 скучити (тужити) за рідними місцями.
'渴求 keqiu жадати (спрага) чого, із неознач., книжк.; прагнути (прагнення) до чого.
'МШ kewang жадати (спрага) чого, із неознач., книжк.; жагуче бажати чого; дуже хотіти чого, із неознач.; горіти бажанням; жадати (чекати) чого, як манни небесної.内心〜 жадати;〜幸福 жадати щастя;〜成功 жадати успіху;〜成为炼钢工人жадати (горіти бажанням) стати сталеваром;〜已久 довгоочікуваний.
渴想k6xi2ng —>渴念；渴望.
口J kd 另见 kS.
可汗 kdhdn <史> каган; хан. 克ke.
克1 kd 1) (fib) могти.不〜分身 не урвати часу; не вдасться урвати час; хоч розірвися! 2) —
ІМ. 3)(攻克〕перемогти що; зайняти що (заняття); узяти що (взяття).〜敌 перемогти противника;〜敌制胜 збороти (здолати, перемогти) ворога;攻〜故全 зайняти (взяти) ворожі укріплення.
克2kS (公制重量单位)грам. 克当量 k€dangli^ng <化> грам-еквівалент.
克分子 kefenzi <化> грам-молекула; моль ж.; грам-моль; грам-частка.〜浓度 молярність.
克服 kSfii (战胜，制伏）1) перебороти що (подолання); здолати що; справитися з чим. 〜困难 перебороти (здолати) труднощі; справитися з труднощами;〜і© 胃 Ц здолати (перебороти, пересилити, перемогти, збороти) у собі почуття страху; справитися з почуттям страху;〜缺点和错误 зжити (викорінити, усунути) недоліки і помилки;〜 自由主义перебороти лібералізм;〜个人主义 思、покінчити з індивідуалістичною психологією;〜官僚主义 зжити бюрократизм; 〜自己的个人主义перемогти в собі (свій) індивідуалізм;〜Р章碍 перебороти перешкоди; 〜落后状态 покінчити (борбтися) з відсталістю;这些弊病还没完全~ ці недоліки ще не зжиті (не усунуті, не викоренені) цілкбм;不可〜的 непереборний; нескоримий; книжк.;没有〜不了的困难непереббрних труднощів не існує; немає таких труднощів, котрих не можна [було б] перебороти;任何 困难都是可以〜的будь-які труднощі переборні (можна перемогти). 2) —* <口> 克 制.
克复 kefu відвоювати що; взяти назад що; повернути назад що.〜失去的 ЙР-地 відвоювати (взяти назад, повернути назад) загублену позицію.
克己І^ї 1) <书> (对自己又求严格）б^ти вимогливим і суворим до себе.〜助人 робити все можливе,, щоб подати допомбгу іншим. 2)(价格公道）доступна (загальнодоступна, низька) ціна.卖价〜продавати за загальнодоступною (низькою, дешевою) ціною.
克己奉公 ke jt feng gong чесно служити; бути
чесним працівником; [бути вимогливим до себе] ставити на перше місце суспільні (колективні) інтереси; самовіддано виконувати свої обов'язки.
克扣 кекби урізувати що і привласнити собі; обрахувати кого (обрахування).〜军饷 урізувати солдатам постачання і привласнювати все це собі; обкрадати [своїх] солдат.
克拉 kSlS карат. 克兰姆 kelanmu грам.
克朗球 kelangqiu дитячий більярд.
克里姆林宫 KilTmtiHng6ng Кремль ч.
克罗米 кдіибтї хром.
克 Ш keql призначити термін (час); в. установлений термін; у встановлений час.〜 动工 почати роботу у встановлений час (у призначений день);工程〜告成 будівництво завершене у встановлений строк.
克勤克检 ke qin ke jian [виявляти} працьовитість і ощадливість; бути працьовитим і ощадливим.
克 日 kdri призначити день (термін); призначений день (термін).; ~告成 закінчити що в термін.
克山病 kdshanbing <医> кеийньська хворбба.
克什米尔人 KSshimrSn如 кашмірець (кашмірський); кашмірка.
克"Й" keshi сприяти травленню.
克丝钳 kds了qidn кусачки ми.
克汀病 kStTngbing <医> кретинЬм. 克原子 кбуийпгї <化> грам-^гом.
克制 kezhi стримати що\ придушити що (придушення).〜自己 стримати (перебороти) себе; стриматися; узяти себе в руки; борбтися із самим собою; проявити стриманість;〜自己的感情 придушити (пересилити) свої почуття;表现出极大的〜态 度 проявити виняткову (величезну) стриманість.
刻
ke.
亥lj ke 1)(雕亥lj) різати no чому, на чому (різання); гравіювати що (гравіювання).〜字 вибивати ієрогліфи;〜图章 вибивати печатку;〜木版 різати по дереву; гравіювати на дереві;在钢 笔上〜上自己的名字вирізувати своє ім'я на ручці;〜上记号 нарізати (насікти) мітку;〜上 度数градуювйння;〜有名字的表імбнний годинник. 2)(计时单位）чверть [години]. 一 点一 година з чвертю; чверть на другу；现 在是三点缺一〜з焱раз за чверть третя.
刻板 kSban 1) <印> гравіювання. 2)(呆板） шаблоновий (шаблонність); стереотипний (стереотипність); штампований (штампованість); трафаретний (трафаретність).〜公式 шаблон; штамп; трафарет;流于〜的公式 прийняти стереотипну (шаблонову, штамповану, трафаретну) форму; стати шаблоном (штампом, трафаретом);不能〜地抄袭 не можна усе робити за шаблоном (за трафаретом, механічно).
Ш 本 keben ксилографія; ксилографічне видання. .
刻簿 kebo 1)(冷酷无情）безсердечний (безсердечність); черствий (черствість); жорстокий (жорстокість); безжалісний


450
(безжалісність).为人〜людина безсердечна (черства, жорстбка). 2) скупий (скнарість). 3)
(尖亥丨J) злий; уїдливий (уїдливість).说了 坚〜 і5 наговорити уїдливих (їдких) слів; наговорити пекучих слів.好讲〜话 говорити уїдливо {їдко，зло); злий на язик; уїдлива мова;这人嘴太〜у ціє ї людини дуже злий язик; людина він злослівна.
刻不容缓 кб bu rong huan не терпіти ні найменшого зволікання; [не допускати ні хвилини зволікання; не можна відкладати на жодну хвилину; час не чекає; невідкладний; разг, що горить.
亥ij毒 kedu отруйний (отруйність); злий (злість). 用〜的字眼недббре (зле) вираз;说得很〜 отруйно (зло) сказано.
刻度кМй шкала.寒暑表的〜шкалй термометра. 刻度尺 kddCichT шкала.
亥1J度盘 kedupan градуйований диск; циферблат.
亥ij 骨 kegii смертельний (смертельність); до глибини душі.对地І怀有〜的丨九恨 відчувати смертельну (люту) ненависть до поміщиків.
亥1J骨铭心 ke gu ming хїп століття (вік) не забути; вічно залишитися в пам'яті; запасти глибоко в душу (у серце).
亥ij痕 kehen поріз; подряпина.
Ш ІШІ kehua зображувати що (зображення); окреслювати що (окреслення).〜入微 тонке зображення; тонке окреслення; глибокий аналіз [психології];〜{іі未来的光明景象 окреслити (зобразити) світлі перспективи майбутнього;〜工农兵英雄形象д^ги героїчні образи робітників，селян і солдат;作 家〜了一个官依主义者的形象письменник зобразив тип бюрократа; письменник зобразив бюрократа.
刻苦 кекй 1)(能吃苦）витривалий (витривалість);(顽强）завзято; наполегливо; (勤杏）ревно,最辟〜的民族найвитривй- ліший народ;〜钻研 завзято (наполегливо) вивчати що;〜学习 заю^то (наполегливо) вчитися чого;〜耐劳 витривалий і працьовитий; спартанська витривалість;〜改 造世界观 ретельно займатися перетворенням свого світогляду. 2)(检朴） скромний (скромність).生活〜ж“ти скромно; відмовляти собі в розкоші; обмежити свої вимоги в житті найнеобхщнішим.
刻丝kesl —>绅丝kesl.
刻下 kexia нині застар.^ книжк.; тепер; зараз; у даний час.〜没有时间 зйраз (тепер, нині) немає часу;我〜有事 тепер (зараз) я зайнятий.
亥1J Ш. кеуі < 书 > старанно (старання, намагатися); ретельно (ретельність); укласти душу в що.〜经营 укласти душу в справу; вести справу з усіє ю ретельністю (старанням);〜求精 старанно поліпшувати ufo намагатися щосили поліпшити що; ретельно удосконалювати що.
刻灼求剑 ke zhou qiu jian "шукати в річці меч по зарубці, зробленій на човні при його падінні в ріку"; багато упертості, і ніякої логіки; суб'єктивність, доведена до абсурду; дурнй упертість і тупоумство.
客
ke.
客 кб 1) —►客人.送〜проводйти гостя. 2) <方， 量词> пбрція.给我一〜冰琪淋！ Мйте мені порцію морозива!
客帮 kebang об'єднання (гільдія) приїжджих купців.
kecang пасажирське приміщення; каюта (专指轮船的客舱)；салон (专指飞机的高级 客舱).
客车 (载客列主）пасажирський потяг;(载 客车厢）пасажирський вагон;(长途汽车） пасажирський автобус.
客 Up kechuan пасажирський пароплав; пасажирське судно.
客 Ф kechuan аматорська гра; аматорські виступи на сцені.
客店КМІйп ->客栈. 客队 kSdu丨 <体> команда гостей.
客饭1)(食堂为来客做的饭菜）порційна страва для гостей. 2)(饭店客饭）чергбвий обід; табльдот.
客观 kdguan об'єктивний.〜世界 об’єктивний світ;〜现实 об'єктивна дійсність;〜真理 об'єктивна істина;〜原因 об'єктивні причини; 〜亊物об'єктивно існуюча річ;〜唯心主义 об'єктивний ідеалізм;〜事实 об'єктивні факти; об'єктивна дійсність;〜存在的事实 об'єктивно існуючі факти;〜态度 об'єктивне віднбшення; об'єктивний підхід; об'єктивність;〜地看问题 підходити до питання об'єктивно;不断去探索和掌握〜规 № безупинно шукати об'єктивні закбни й опановувати ними.
客观性 kSguSnxing〈哲〉об'єктивність. 客观主义 kSguSnzhiiy'i <哲> об’єктивізм. 客观主义者 k6guanzhiiyizh6 об'єктивіст.
客机间了 пасажирський літак;(大型客机） лайнер;(班期频繁的短途客机)аеробус.
客籍k3ji не місцеве населення.他不是本地人， 而是〜він не місцевий, а зі сторонніх.
客家 Kdjia <书> ”кецзя” (вихідці з північних провінцій, що проживають на півдні).
客居 kejii тимчасово проживати.
客里空 kelikong горлань розм.; крикуха розм.
客流 кбіій <铁路> пасажиропотік.
kemSn аншлаг; усі квитки продані.
影场场〜цей кінофільм демонструвався завжди з аншлагом.
客票 kepiao пасажирський квиток.
客气 kS.qi 1)(有礼貌）ввічливий (ввічливість); чемний (чемність); люб'язний (люб'язність), 说〜话говорити компліменти;他这个人非常 〜людина він дуже ввічлива (чемна);这不过 是你〜罢了 це прбсто люб'язність із вашого боку;〜一点说м’^ко кажучи;说话应当〜些 говорити треба більш чемно (шанобливо); говорити треба м’якше (делікатніше); у розмові треба бути більш ввічливим (чемним);不可以这样不~ не можна бути таким нечемним (невігласом). 2)(对人嫌虚） скромничати (скромний, скромність).我不 是〜，我真的不会 я не зі скромності говорю, а насправді не вмію;你太〜了，这点小Ф你当 然办得了 ви зайво скромні, із такою
простою справою ви, звичайно, справитеся. 3)(说客气话，做客气动作）церембнитися (церемонія); соромитися (сором).你也太〜了 дуже уже ви церемонні (церемонитеся); Ін $ 必、〜будь ласка, не церемоньтеся (не соромтеся, без церемоній); прошу не церемонитися (не соромитися);对坏蛋用不 ^ 〜нічбго делікатничати (соромитися, церемонитися) із негідниками.
客人 ke-ren 1)(宾客）гість ч.\ гостя ж.\ запрошений;(来访的人）відвідувач; відвідувачка.招待〜приймати (займати) гостей;〜还未到齐 ще не всі гості (запрошені) прийшли. 2)(旅客）пасажир; пасажирка.
客商 kSsMng (行商）мандрівний купець;(外地 商人）приїжджий (іногородній) купець, kes! <45> померти на чужині.
客岁 kesui минулий рік.
客堂kStdng —>•客厅.
客套k6tAo 1)(表示客气的卷语）церембнія; церемонність; умбвність.虚伪的〜 лицемірна церемонність;不必要的〜 непотрібна (зайва) церемонність; непотрібні (зайві) церемонії;他反对一切〜він ворог будь яких умовностей;我们是老朋友，不要 讲〜нам，як старим друзям, можна без церемоній (без умовностей). 2)(说客气话） говорити компліменти (люб'язності),谙不必 〜прбшу без церемоній (без умовностей);彼 此 ~ 了几句 обмінятися [між собою] люб'язностями.
客体 к&ї 1)〈哲> об’єкт. 2)〈法>предм打;权 利的〜обікт (предмет) права. 3)〈语〉об'єкт.
客厅 k^Tng (大客厅）вітальня; салон.
客土 кдШ <农> прив63на земля.
客姓 кехіп§ не місцеве прізвище.
客运 keyun пасажирський рух.〜车站 вокзал (пасажирський].
客运量 kdyCinliSng〈铁路> пасажирооборбт.
客栈 k6zhSn готель (旧式客栈)；заїжджий двір застар.\ подвір’я застар.
恪
ke.
恪守 keshou [строго] дотримувати що; [суворо] притримуватися чого., [твердо] триматися чого.〜成规 суворо дотримуватися встановлених правил; суворо дотримуватися (твердо триматися) устанбвлених правил;〜 诺言 додержати слово.
课k、
课kd 1)(有计划的分段教学）урок; заняття лт” розм.(以上用于中小学）лекція (用于大学). 授〜веслі (давати) уроки; вести заняття; читати лекції; і并〜пояснювати урок; читати лекції;听〜відвідувати уроки; слухати (відвідувати) лекції; зміна;〜间休息 перерва [між уроками]. 2)(教学的科目）урок; предмет (以上用于中小学）дисципліна; лекція (以上用于大学）.俄语〜урбк російської мови;算术〜урбк арифметики;理 і仑〜теоретичний курс;实践〜практичний курс; практичні заняття (指做习题);必修〜 обов'язкова дисципліна; обов'язковий курс; 选修〜 факультативна дисципліна; факультативний курс; курс на вибір;公开〜


451
відкритий урок;示范〜показбвий урок;巩固 〜урбк-закріплення;复习〜урбк-повтбрення; 这学期我们有五门〜в цьому семестрі у нас п’ять дисциплін. 3)(有教宵怠义的活动） урок.生活的一〜життб;生动的一〜ЖИВРІЙ урок;阶级教育〜урок класного виховання. 4) —课时.一堂〜одні година;今天有五堂〜 сьогбдні п'ять уроків;星期一没有〜у понеділок уроків (занять) немає. 5)〈量词〉 урок.英语每周十〜 на англійську мову відведено десять годин на тиждень;这本教 科书八:有二十五〜у цьому підручнику міститься двадцять п'ять уроків. 6) 亍政单 位)відділ; відділення.
课 2 кб <书> І)(税）податки кн. 2)(征收） оподатковувати що (оподаткування);
стягувати що (стягування). 〜 税
оподатковувати податком; стягувати
(збирати) податки.
课 3 ке (占卜） ворожіння [на восьми
триграммах, на монетах].起〜ворожііти.
课本 kSbSn підручник.俄语 ~ підручник російської мови;自修〜самовчитель.
课表 kebiSo розклад занять; розклад уроків (以 上用于中小学）розклад лекцій (用于大学).
课程 kSchdng I)(学程）курс.中学〜середньої школи;大学〜університетський курс;修完 大学〜закінчити курс в університеті. 2)(学科） предмет (用于中小学）дисципліна (用于大 学).〜设置устанбвка дисциплін;精简〜设置 ущільнювати навчальний план.
课间操 kejiancao гімнастика (зарядка) між уроками.〜时间 фізкультура.
客卷 kejuan письмова роббта.
课时k纟shi навчальна година (用于中小学） академічна година (用于大学).
课堂k犯ng клас; класна кімната (以上用于中 小学）аудиторія (用于大学).〜练习клйсна роббта; класні заняття;〜讨论 семінар; семінарські заняття;社会就是我们的〜 суспільство - наша аудиторія.
课题k如І)(需要解决的事项）проблема; питання; завдання. 难以解决的〜 важко-вирішувана проблема;生活提出了新 的〜життА висунуло нову проблему (нове питання, нове завдання). 2)(本课题目)тбма уроку.
课夕卜 kewai позакласний; позаурочний (以 _h 用于中小学）позааудитбрний (用于大学).~ 时间 позаурочний позааудиторний) час; позаурочні (позааудиторні) години;〜作业 позакласна (позааудиторна) роббта. kewen текст. 〜розбирйти текст.
课业 keye уроки мн.; заняття лш 荒废〜 запустити уроки (заняття).
课椅 key! [шкільний, учнівський] стілець.
课桌 k6zhu6 [шкільний, учнівський] стіл;(连凳 子的课桌)парта.
骒
马 кешй кобила; кобилиця.
氣kS.
氣 ke <化> криптбн.
keqideng криптонова лампа.
缂k
绳丝 kesl "кеси" (шовк із рельє фно і художньо витканим візерунком або картиною).
ke.
臨 ke гризти що\ клацати що (клацання); лузгати що, прост.〜瓜子儿 клацати (гризти, лузгати) насіння.
嗤破кбрб прогризти що.老鼠把箱子〜了 миша прогризла шухляду.
锞А
锞 ke злиток.金〜злиток золота;银〜злиток срібла.
-ІЬ.
同 кбп.
肯 кбп 1)(表示同意）погодитися (згода).你〜不 〜？ ви згбдні чи ні?劝说好久，他才〜了 він ПОГОДИВСЯ ТІЛЬКИ після довгих умовлянь. 2) (乐胃,ШШ) готовий на що, із неознач.; охоче; охота кому з неознач.他〜牺牲个人利 益 він готовий пожертвувати особистими інтересами;总有人〜帮助你напбвно， знайдеться людина, готова (яка готова) вам допомогти;他什么苦都〜吃 він готовий на будь-які жертви і труднощі;我什么活儿都〜 干 я охоче візьмуся за будь-яку роботу;他始 终不〜让步 не хоче (не бажає) він йти на поступку我不是不〜，而是不能я не те що не хочу, а не можу;他不〜见我 він не побажав мене бачити;我想他一定不〜я думаю, що він не захоче;我想他——定〜去я думаю, що він охоче (із охотою) піде;谁〜自讨没趣 кому хочеться напрошуватися на неприє мності.
肯定 kgnding 1)(确认）визнати що (визнання); констатувати що, книжк. (констатування); затвердити що (твердження).〜成绩 констатувати (визнати) успіхи і досягнення; 应该〜вйрто визнати і констатувати;社会主 义的优越性再次得到了〜перевйга соціалістичного ладу зайвий раз підтвердила. 2)(正面的）стверджувальний; позитивний.〜 的判断 стверджувальне (позитивне) судження;〜的回答 стверджувальна (позитивна) відповідь;〜的评价 позитивна оцінка;〜的结论 позитивний висновок;〜的 结果 позитивні результати. 3)(—定） обов'язково;(无疑问）безсумн丨вно;(必然） безумовно.〜能成功 обов'язково (безумовно, безсумнівно) вдасться (вийде);〜是这样 це безсумнівно (безумовно) так;成绩是〜的 успіхи безсумнівні; є безсумнівні успіхи. 4) < 口 > (明确）визначений (визначеність); ясний (ясність).要求一个〜的答复 зажадати визначеної (ясної) відповіді;暂时还不〜пбки ще не визначено; ще немає нічбго визначеного;可以〜地讲 можна виразно (із повною впевненістю) сказати;应该这样〜不 це треба сказати раз і назавжди; це треба сказати з усіє ю визначенністю.
н ^ "rJ k6ndingju < ip- > стверджувальна (позитивна) пропозиція.
肖‘尼亚人 Кбппіуагеп кенієць (кенійський); кенійка.
肯紫 k6nqingcyTb^c.; істина.深中〜торкнутися самої суті.
ken.
Ж ken розорювати що (бранка); обробляти що (обробка).〜地 обробляти землю (цілину).
垦荒 k6nhuang піднімати цілину;〜措施 культурно-технічний; культурно-технічні заходи.
垦ЙІ kdnzhi колонізувати що (колонізація).
V恳 ken.
恳 ken 1)(诚恳）щиро; сердечно.〜托 дуже просити; велике прохання;〜@ вести сердечну розмову; розмовляти по душах. 2) —>恳求；恳请.敬〜уклінно прошу!转〜别 人 попросити іншого.
恳切 k^nqie сердечний (сердечність); щирий (щирість); переконливий (переконливість).〜 的愿望 щире бажання (побажання);〜的请求 переконливе прохання;言词〜щ“рі (сердечні, переконливі) слова;我〜地希望大 家帮助我 я щиро сподіваюся (розраховую), що всі ви зробите мені допомбгу (що всі допоможуть мені).
Ж і青 kgnqmg [переконливе] прохання;
звернутися з переконливим проханням.〜出 席会议 прохання взяти участь у засіданнях з'їзду;〜大家不要晚到 велике прохання до всіх (дуже просимо усіх) не спізнюватися.
恳求 kenqiu просити що (прохання); звертатися з великим проханням; бити чолом кому， застар.再三〜багаторазово (наполегливо) просити;我对他无所〜до нього в мене немає ніяких прохань;无论我们怎么〜，他总没答 应 як ми його не просили (просили), [але] він не погодився.
恳孽kenzhi <书> щіірий (щирість).词意〜动人 щирі і сердечні (зворушливі) слова; слова щирі і переконливі.
啃
哨 кбп 1)(咬）гризти що.〜骨头 гризти (обгризати) кістку;〜光了 的骨头 обгризена кістка;〜苹果 гризти яблуко;〜下 一口 відгризти (відкусити) кусок. 2)(使劲地作):〜 书本 корпіти над книгами; ритися в книгах; зазубрювати книги; зубріння розм.',〜不动的 事 горіх не по зубах;这事你〜不动 ця справа вам не по зубах.
坑 k6ng.
坑1)(洼下去的地方）“а; западина; заглиблення; вибоїна.污水〜помийна (вигрібна) яма;炮弹〜лійка; яма від снаряда; 刨个~ викопати (вирити) ямку;墙上炸得满 是〜стіни були у вибоях від оскблків. 2)—> 坑道.3)—坑杀.4)—坑害.
坑道k6ngdao 1)(开矿时挖的通道）штрек; виробітки мн.; галерея. 2) <军> підземний хід; підкоп; [підземна] галерея; потерна спец, 挖〜рити підземний хід (підземну галерею); робити підкоп;〜工事 підкопні роббти.
坑道战 kengdaozhan підземна війна; підземний бій.
坑 Ш kenghai шкодити, чому; заподіювати (приносити) шкоду; губити що.企图〜人 замишляти погубити людину.


иівхиіг 〜汹拙-BdLiaou (沾)(ї ibSuo^i 沾 •NOHBd ииннвмХі \ 'ж BMKdw
SmhKdw 〜规眼-ииннвмХі <jj-> §изш8ио5| 誤基 •oemsHdoh HiKHHHdu
〜Y 節•oaitiaHdah < 華 > изш§ио^ [J 兩 •dmir (иінжрсіои) иинчігзюХи 士剧〜•聲螌芬—ощоп\2иоц滋逖忑 •вннваХмсіш 丨HJKpdou я зшиїг коиівмоХи ^(снонинвмвігвд оючнжрсіои) woaioddHoedd имяіги воихвиіиве ~ ^ ^ -внинвнвігвд кнжрсїои *HwXir£od ікннвяХлсіім інжр^и J(HiBaXeiod3Hoeod) oaxodsHoesd ипі§ио>і
•оиир иимияоігазн
І ИИЯИІГНШ ІВНИ1СІВМ ВМИЯОІГЯЗН І ВЯИ1ГНШ
* Л ' 4 4 * S '
菩骑明〜•иимияоігязн t иивиїгнш SuqSuo^ 產革 чхоїнсізєохоХи 透尬〜.кїшнс^єоюХи <竦 > 丨丨3UQ3 Щ否 • J丟—on^Suo^i 跑否 — ОЩ%иОУ[阐否 •amidpioodu
оігеїл idpa^H菏丄〜殽習■雨士剧яіизю
4HihodHm внжкоозн іяніьойиш вяоизю * , • .
tdiiopdu иияоизю 凿袁印〜封一*(?10^иш) HHjjpdHm t(d|iDodu) HHdpxoodu Зивп^Зио^
•звиізн
і яіевмрїґ в ^яоігз інїїо ^яіевмрїї [яїгХдзн-хинк] еод вяоіго зшиїг інїґо і(чіоіняііґооігол) иинаїїгзоігол Suid пм no5{ Suo^f 彭主□逐
'ШП
^ ч— (З -KHHBaXMidoxoodu знчігвїїшоитяєзд idaiia вн вяоіго иівїГия ( ^
讲难）-иінжрйои нХяе !вяоіго [інїґо] іхвяоіго вн (聯企玢取)(І ?ПЧ т Q"4S поц Зио^卦日玢□否
*иіии
зн і otn июі !(у(оисі єзд) вния єзд otn ихої 裘别 〜Ьисі (ИИІоХи) НИЇГО ИХЗІ 換日别〜Ї(ИЖ)^)Ш£： £зд) иьоїХшХнве зн иіип 跋Л :no>i§uo>j □革
•(КООІГИШИІГВЕ
зн схірьін) очнжрсіои wioapE ubhwim X 兹 胜一‘〜面阁箄•(呦笼掛士ЙГпГУочнжрсІсш (онкмігоздв) wioapE 3人 ги guo^Suo^ 聊极香 ітвшв ояюфюінш nqun(Suo5j 腊吉逐 •X^dBH ИІГИО інкіьіяои-оярмчоиш інжХіои HiHdoaiD 〜留丫阴 ¥ 蓝革一 芬聽 ІИЇ1ВІЯВ юарнчоиш ВНИХОВЬ BH4irBld31BW 钟盤组圭〜-вє?9 внкіьіяои-оярлчоиш івЕвдвшв 职聲〜：к!£!яиїґ вншїівіав іЩ 〜іиниізвь інксїііяои-оярнчоиш \.ж ВНИХОВЬВІЯВ -ктвшв [вармчоиія] їюігф
(иинксіїїаои) иинкскіяои-оярнчоиія іиігио (iHKdiiaou) інксіхіяои-оярмчоиія unjSuo^ 圭基
•oXudpM
ииігіїі кзавяХінвозїґ рнрсіф вн ^ ^ 戋；一琛課丄〜窮驵翠^инінвозїї-нХлииш # 勒〜 ївм*юй!я інінвозїґ-онксіїїяои 丫Й 腺〜*(кзиівеХінвззїї) вннвяХінвозїГ ![вмві|іг ц] KitiBdsuo внінвззїґ 8иві(Зио>[划卷 •кігиах uapdoiDodu〈窮至> oquBi(Suo^
•іпінхзі иіньїїмоон a вннзшнооїї 膽取印本辑〜:всІ^л!ф Bapdoioodu <Щ> 级图 土坪心 isodoioodu < ■ > 制穿〜冲J^pdu ииньшзом〜里舌tdiiopdu иинффзотєесои 〜g/K *dlJL09du UB|{SU05(由丨吞 •(чюінтінярє внїїо ‘вмсірф внїґо) яюшиїГив ВНЇЇО ‘ИЛЧІ/,1 丄 КЗВІҐИтИІГВЕ 〜j X 土隨
К -чіоінтшаре внїґо tBwdp中[унїго] івдрїґои
кншіняое ІЧІОШИЇГИЯ [внїїо] IZ.B；jSuO>J 士海芬 diiopdu HHHKdiiaou indiiaou i(3uo^| 幽系 •оіоньиіовхнвф
смрмві ЗЖЯ КЗЧ 丄 ЗВЇТе зн в>іевн НЇ1
〜7郐劼祗土米郅翦k•耍戥裒-иинсіїяоімизн (яюіньиювінвф) ИИНЬИІОВІНВф UBnq§U05J
•daiie вн вяоіго сивїїин зн иігрмін к 〜讼少來於雄 ^(внинвмвішд кнж9сіоііохоу(и) мХяє уінжрсіои зтиіг ЗП i(KtailTDOHdBW) ОЯЮСІ9£ВСІф ИМЯІГІ1 знїґо ІВЕуСІф [кнжрсіои] ЗШИ1Г ЗЇІ ^ВЯОІГО ІОНОВІ зП ззХ 〜著 К 君 ^внинвмвігед вньиолвмзїґ кнжрсіои 〜明 丫飾 tKHHBaXMidoxoodu iHxswirsduEsg і к,яіігоонсівиі зньзнілЕзд ів,яіігоон(івиі (sHiswiradueag) знчшпХз 徵取 〜VnTod ніяєїїоюХи \ iv£od яоігооюХи 丫印〜 沿趙 \ ivEod иіинряєохоХи ізнжрсїои HindOSOJ ‘..ivEod иіияриоохоХи 〜讲 *Kta}irooHdBW
ІИЕ^Ф ІВЯОІҐО [інжр^и] ВПЧ§и051 gl ^
юіп иівьвсііия (онизсівїг) виїсівїґ овцЗио^ 键吞 •(монХігт
ИИНЇГриОЛ вн) ЗЇП1ВН ИМІІҐ HXBWHHdu
爸[(〜-монХігш иінжр^и вн ізїпівн щ§ио^ •BHpdogo BHKdiiaouHiodu tOLILI SubjSuojj
•HiiwXcodc зн зве mkih от ‘HWBEfИІМИНЧІГВЛВЕ ииіимві аіисїояо/ия tXlOIWC 0J04HXI И1ИЦОХО ЗН MKIH ^XOBhaHITUEOd зжя зжХїґ ВЯОІГО ІШВЯ Щ ^ ^ sj^ ^ Y 勒‘丄〜•资观 ІВЯОІГЗ IH4ITBJBE ІНЇГО іваоїго (!нж9(!оц) інжр^иоюХи tBflpWEOd (кнжрсіои) кнжрсІоиоілХи 取说明〜•(вьрнжосіои) иінжрсіои \ m.od уинжрсїоііоіоКії ищЗио5|
•KHHBaXMidoioodu знжраои ікннзжїГХз dHidwtrdducsg ізнжрсіои я олрюХи £ кннвяиігзгізи Suo^l inp Suo^j
•іяоігш X (вьрнжосїои вняри) очнжрсіои виих wti х
ІВНЯрЮШЕЕЗд КЇ1 КІЛ.ВХО tjJJ-BXD яхошяохошє -С39 ВНЯри 〜每 У 宴：^ ІИИНЧІҐВЗЙЗН [і j^HJKpdou] iMsodu 〜降共 tiitiHcouodu (iH4ifB3d3H) інжрсіои иіваХоиа 说孽 〜
斑 iHHHiMBdu їґш внвясііїГш *Kid93i 取酸〜印幽 革留视-^badauXo (внчшїієзд) BHiawiraducag 現告阴〜：кнн罗яХжїр інжрсІоиоіоХи 印〜.mod щнжраоиоіоКії ^(чхоїняріошЕЕзд) иинярюшсЕзд !(вьзнжо^и)
иінжр^п ^(qioiHiawiraducag) HHHiswtraducsg (兹 МЗЙ 'XKH?J3If а внфявм 〜ф 邮-внсізавм
(и^їїШ^) <Ш> (Z Т^иіґ ХмоннХявь ；((丨ь?нжосІои) ndou〜明忐妨辫骑市 .(雖基钟本點备）扛ї'ШІГІЬЗНЖО^и ?贈 ИСІ911 l.2dm (Hi(叻腊у 邾呦）(I 3uop§uo>i 她吞 •вьзія <^> оврЗио>і •сиожрхМзи ЯХШВН рігХд ОНЇҐИЯ зн 'очнжрйои 9ІГХ9 IIT3D X 县祝腺 уХ^Щс ‘〜面士科 Іочнжрсіои оігвхо 丨mXtr вн І ‘НИЇГО В ЯОЯИШИІШЕ 明〜掛異‘丫—淮土 (і泰-(иінжр^и) оянжрсїои ЗиврЗиврЗио^ 竖整石 •ЇГ!Х ииюоіґох <设> SuBpguo^i 辟否 •ВМІЛИМ ВН£ЗЇЇ/Сх <-4/|> §UBqD§U05J *їГв<івно ииюоі/ох <^> UBpoBq§uo>| ^majtrBd (XwoioXu-ou) Bwdetr иі otn 4^4>}置 雄〜似 іиівлід (Хі-оХия 4BwdBtr) OHWodeV ojohih 现〜少出 t(oHwadBtr) ХхоХия иіиігісііоия 财X 班〜іимвїґксієе имиюоігох HlKITldlO 敌〜與 МШонїґХсІї odu HiBhHdM XxoXua 驶 І0 挪〜ікннвмрвд МШоховях {нжрсіои
挪і〜汾〜bBh HHHOhBdLa Bwdetr iBliBdu BHwadeir 唆.—：^〜i«i：)/Cua) OHwadutr зїі зоХ ікіґігиоХе 3h<Jbw tXioXua иігио HiBhBdiwa !(яігизХє) ігио вівсіїиа (BHwadBb') кнжрсіои C(1 播〜-ц!нж9скш \ iv£od ХхоХия tOHWoduir (诹曰日）(Є ."кіцяои - Kdiiaou,, /Совігм вхзявсі 〈盡〉 翻音〜辟〜-„КІГМЗЕ - Kdiiaou,, Ховігм
візмвс! <去> •賊•县职辟〜Ь9£І^Я£ иинксіїїяои 妨鄉〜辟 ^090 ^Hodogo внксіцяоии丄odu 邮助〜槌^ig HHHKdiiaouHiodu 廿擗〜 jiX іксіхіяои я HiKiridio 果傅〜辟-одзн iKdiiaou (2 •(則ь £ ih) hXdiircu K3aXHddaou нія 米回圭这〜视 Голомш) ігпХіґ ін 91ГХ9 зн iiBHWiM 人 丫一〜面士智f :w9MKH>Kodou зїґи вмя!жв丄нвя 〜у 圭本 ^кннсеє имящх !кннває знїґо该〜j择过tiridxopu иихооігох果榜掘〜 інрйіви ииюоігох !вля]жвінвя кнжрйои Ькнжосіои 步 4 〜іїгвюю иинжрсіои
ЇМКНЖОСЇОІІ 东 Y 明〜！вє!ігвя (bioXu) кнжрсіои і珑〜UJ丨H>K9dou (玆呦基）(ї Suo>i否 •如妁证罟如妁^ •MOhpwXdLO иимчосіи лід моюнчнзеїг єі 石
窜萆〜
'WOH9a£tr ц <法> ирЗіщ 雜蕺 •wiwd і чюіньХяс вмиігзя хвтсіїя хий X tiHbiwiHd 1 іньХяє зжХїґ m、rnd!a〜軿县钽具裒ївяхкігя вяоігвю阜長 ^dLoaMdo bmheXw (bhooitoj) вньХяе ¥〜明 W 穷 ^BHBgedBg 1 влнрл (исівїГуС іньХас) имХае ihooitoj 簞〜明賴湓 SuBib3u§5f 锵蒗 •инсівіоігом (кннвяХмХхоои кооігХь) iihXjlo кояХь tBMdcioirow вігвнХхо _
办一ІІІ5纖:9如 KHHiixodoi [кооігХь] іидсівл Hiriixodox 一齒:军;t.tvtod Hiuxodoi
ІИІВМХю 啡取一 ІИІОЮМЧНЗЕЇҐ £1 tWOlOMXxO Ц 簞一ад〜lb ^ІНЯНЗЕЇГ <姮德> Зиз^і Щ
3剛锻
*(зп odu 8Hdoaoj зн иігрмін зігв) зґі odu явєвмо зн Xepd олоніГрж зігв ^Bdgo KoaiudaiBH нш Jti *1
івяріґз ін ишяинойосіи зн Хотина нія辛帘丄革膽〜县祝观^чіиьяом оікеявЕ овь чозяХ нш 〜虫來W视 %TiJi — Susqsgus^ ^Ty{j •(и丄иаомия зн) HiHHododu зн КЇ1ЯІІГ0 IH *0Я9ІГ0 ихияоиіин іЬЗиз>|
•(HXHdoaojBE) hibebhd лк *иіиі fadau ‘яю^ім оля9їГ нія來铒卬玢名¥古丄〜诹 'iv€od hxbmXw (：f|]：pj毋巷）(z -інииз вн мрмшш El НІЯ ЯОШИ 4ИЬСНВХИЇГ ОМЖВЯ 这军聊一链
аомж?я (箪田）（і !чз.3и^і 幽袖
•[митні]
иівавїГ зн иіХнмзии чііавн ^ 一〜丫唯七卞 士 biwo зн иіХнмоии (чііавн) і нш 〜猫、
取聊 імиек HiXHiaoModu liod я иїгоя иі^ідвн !иівьяом oxdsuX 〜虫<— Suo>f t/jj
Зіщ颂
■огои (ихдзсілои ‘и丄и(ів£) иівиомвє оаижвс Bqs3u3>| 唯 'Щ
mv имиїю <jf^> пшЗиз>(本城 BJpdoir BHa!d3H
^юіодиа !(хкодиа X) хвнюдия X BJpdof 〜了厂烟 •(sxoiHaidsH) HHHaidoH вмвмЗиз5|.9из5|
•иіхвш
і им丄jgodwa [lapMHHtrXd] <j^> Suij^ug^j
ZSP


453
повітрям;呼吸一下新鲜〜подихати свіжим повітрям;液态〜рщке повітря;〜污染 забруднення повітря; ~ її конди- ціонування (регулювання) повітря;〜ffi力 і十 повітряний манометр; ~ fr '/І < Ш >
аеротерапія;〜淋浴 повітряний душ. 2)(气氛） атмосфера.政治〜політична атмосфера;造 成紧张〜створити напружену (пекучу) атмосферу.参阅“放空气 ftng k6ngqi”.
空气键 k6ngq'ichui < 机 > пневматичний (повітряний) молот.
空气岡 kongqifa <^L> повітряний клапан.
空铅 k6ngqi5n 〈印〉шпбна; шпація; пробільний елемент (матеріал);(尺寸最大的 空铅）марзан.
空前 kongqian небувалий; як нікбли,〜的丰收 небувалий (небачений, нечуваний) врожай; 工业的〜发展 небувалий ріст промисловості; 在历史上是〜的 небувіпий (безприкладний) в історії;〜大普及 небувало значне поширення;〜的团结和统一 небувйла згуртованість і є дність;陷于〜孤立 опинитися в небувалій (пбвній) ізоляції; опинитися в небувало ізольованому становищі;以〜迅猛之势发展розвиватися небаченими темпами;规模〜的强大示威 небувалі за своїми масштабами потужні демонстрації;创造了世界测绘史і〜未有的 奇迹 зробити чудеса, що не мають собі рівних у всесвітній історії геодезії;我们的祖 国现在〜统一 у даний час наша Батьківщина згуртована, як нікбли.
空前绝后 kong qian jue hou небувалий і неповторний; неперевершений; у минулому так не було, і в майбутньому так не буде.
空勤 kongqin роббта на борту літака.执行〜 працювати на борту літака;〜人员 екіпйж літака.
空速 kongsu <空> повітряна швидкість.实际〜 істинна повітряна швидкість.
空速表 k6ngs{ibiSo <空> показник повітряної швидкості.
空谈 kongtan 1)(只说不做）на словах; одні слова; порожній звук. 2)(不切实际的言论） порбжня (пуста) розмбва; порбжня (пуста) балаканина; марнослів’я (пустословити розм.); розводити філософію; переливати (пересипати) із пустого в порожнє; фразерство.〜理论 теоретизувати;纸上〜 порожнє теоретизування; кабінетні (академічні) міркування; порожні (беззмістовні) розмови.
空头 k6ngt6u 1)(投机)：做〜[спекулятивна] гра на зниження. 2)(有名无实）дутий.〜文学家 дутий літератор (письменник);〜政治家 політик на словах; не справжній політик;〜 Atu лише красивий (шляхетний) жест.
空头支票k6ngt6u zhlpiao 1)(不生效的支票） дутий (бронзовий) вексель; безгрошовий (безвалютний, бронзовий) чек; чек без покриття. 2)(不实践的诺言）дутий вексель; бронзовий вексель; ні до чого обіцянки, що не зобов'язують; порожню обіцянку 幵〜 видати дутий чек; дати порожню обіцянку.
弓:•投 kongtou скинути що з літака; десантувати кого, що.〜伞兵 скинути повітряний десант; 〜军琪技术设备 десантувати військбву техніку; Іп ^ ІЖ ^ скидання з літака
вантажів у постраждалий район.
空吸 k6ngxf <理> усм6ктувалі»ний.〜作用 усмоктування.
空袭 kongxi повітряний наліт.〜艮 повітряна тривога.
空想 k6ngxiSng 1)(凭空设想）припускати що\ загадувати що (загадування); робити припущення (здогади).别尽着〜，还是先调 查一下的好 нічого припускати (загадувати, робити припущення), найкраще спершу обстежити все. 2)(不切实际Й想法）утопія; утопічність; порожні мріяння; фантазерство. Рй 入〜потрашіта в болото фантазерства.
空想社会主义 kongxiang shehuizhiiyi утопічний соціалізм.
空想社会主义者 k6ngxiSng shehuizhiiyi-zhe соціаліст-утопіст.
空想家 kongxiangjia утопіст; утопістка.
空心k6ngxTn另见k6ngx了n 1)(树干变空） дуплястий; із дуплом;(蔬菜中心没长实） порбжня сердцевина, 一 棵〜大树 велике дерево з дуплом (із прогнилим нутром);这 棵柳树空 了心了 ця верба дупляста (із дуплом);这棵白菜是〜的у цього качана сердцевина порбжня. 2)(东西内部是空的） порожній; пустотілий.
空心轴 kongxlnzhou <机> порбжня (пустотіла) вісь.
空;已、石专 kongxlnzhuan〈建〉пустотіла цегла.
空>已、钻 kongxlnzuan <机> порожнє (пустотіле) свердло; свердло-коронка.
空虚 kongxu порожній (пустий); спустошений (спустошеність, спустошити що).内心 ~ душевна (сердечна) порожнеча (спустошеність); 生活〜порожнє життя* [беззмістовне]; порожнеча (беззмістовність) життя;作家如 果脱离群众，生活〜，当然就-不出好作品 якщо письменник живе у відриві від мас, то життя його стає порожнім і беззмістовним, і він, звичайно, не зможе вже написати що-небудь цінне;克服思想上的〜和行动上 的动摇 переборювати порожнечу в голові і хитання в справах;这样的思想是〜的такі ідеї виявляються марними;敌人后方〜у вброга тил оголений (оголений тил); у противника в тилу порожньо (порожнеча).
空穴来风 kong xue lai feng не позбавлене основи; не без підстави; не без причини; немає диму без вогню.
空言补 kong yan wu Ьй слова тут марні; словами справі не допоможеш.
空 Ш kongyun повітряний транспорт; авіатранспорт; аеротранспорт.
空战 kongzhan повітряний бій.
空中 kongzhong у повітрі; у небі.在〜飞 літати в небі;〜摄影 аерофотозйомка; аерозйомка;〜 壁全 літаюча фортеця;〜侦察 авіарозвідка;〜 加油 дозаправлення паливом у повітрі (у польоті);〜强盗 авіагангстер;〜优势 перевага в повітрі;给〜来犯的强ік以坚决沾打击 завдавати рішучих ударів гангстерам, що вторгаються з повітря.
空中楼阁 k6ngzhong louge повітряні замки; нереальний план.
空竹 kongzhu бамбукова котушка.
空转k6ngzhu&n <机> 1)(无负载的运转） холостий хід.机器在〜машина працює на
холостому ході (вхолосту). 2)(滑转而不前进） буксувати (буксування).
俊kong另见k6ng.
倥侗 kongtong〈书〉неуцтво (неосвічений, неосвіченість); темний.
kong.
ШШ konghou "кунхбу" (древня цитра з 5-25 струнами); [китайська стародавня] цитра.
孑li kong. г
孔 k6ng 1)(洞)діра; отвір;(毛孔）пори мн.钻 一个〜просвердлити отвір (дірку);多〜的 пористий; скважистий;七〜桥 міст із сімома прольотами. 2) <方，量词>:一〜土窗[одна] земляна печера.
孑Lit kdngdao головний (найважливіший) шлях. 交通〜головні (найважливіші) шляхи сполучення;沟通中国南北的〜шлях, що з’є днує південь і північ Китаю.
孑匕洞 k6n^dong отвір.
孔径 k6ngj'ing 1)(圆孔的直径）діаметр отвору. 2)(跨度）проліт. 3) <理> апертура.
孑L 孟之道 K6ng Meng zhi dao навчання Конфуція і Мен-цзи.
孔雀 k6ng.qu6 <动> пйвич.
孑L雀绿 kong-quelU малахітова зелень.
孑^石 k6ng-queshi <矿> малахіт; гірська зелень.
孑L 隙 k6ngxi щілина ж.
孔型 k6ngxing <冶> калібр.
孑L穴 kongxue щілина ж.; отвір; діра.战士从〜 里监视着敌人 боє ць у щілину (через отвір) спостерігав за ворогом.
kong.
恐 k6ng 1)(害怕）боятися (страх «/.).〜美思想 психологія страху перед США. 2) <书> 恐怕. 〜另有原因 мабуть, до цього інші причини 深 ~这些消息不可靠；бокіся，що ці дані малонадійні;深〜孩子生病 вона дуже боялася (сильно побоювалася), як би дитина не занедужала.
恐怖 k6ngbu жах; терор.〜行为 терористичний акт;〜政策 політика терору; ~分子 терорист; 法西斯〜手段фашистський терор;采取〜手 段 удаватися до терору (до терористичного акту); тероризувати;实行白色〜проводити білий терор.
恐怖主义 kongbuzhuyi тероризм.
k6nghe залякувати (залякування); лякати (лякання); тероризувати.〜手段 засіб залякування; метод лякання;我们是〜不倒的 нас на переляк не візьмеш; нас [цим] не залякаєш (не залякати, не настрашити).
恐吓信 konghexin лист із метою шантажу (залякування); лист із погрозами; лист-погроза; загрозливий лист. 写〜 шантажувати кого листами.
恐慌k6nghuang 1)(张惶失措）паніка;(慌张不 安)занепокоєння.千万不可〜тільки не піддаватися паніці (не впадати в паніку);弓 І 起〜в“кликйти паніку;*不免〜起来 мимоволі занепокоїтися; мимоволі захвилюватися;敌 军~万状 противник впав у страшну паніку; у


454
таборі ворога панує цілковита паніка; ворог був у цілковитій (неймовірній) паніці. 2)(危 机）криза.经济〜економічна криза.
恐惧 k6ngju страх (страшитися); жах (жахнутися).使敌人大为〜навбсти жах (неймовірний страх) на ворога; вкинути ворога в жах (у неймовірний страх);〜心理 почуття страху;感到〜відчувати страх (жах); тремтіти від страху;〜万分 охопив (взяв) кого жах; жахнутися;无所〜не знати страху; нічбго не страшитися (не боятися).
恐龙 k6ngl6ng〈古生> диноМвр.
恐怕k6ngp& 1)(表示估计雜担心）божися (страх «/.)； побоюватися (побоювання).〜来 不及 боюся, що вже не встигнути;〜他不同 竞 я боюся (я побоююся, у м^не є побоювання), що він не погодиться. 2)(表示 佔计）мабуть,〜要下雨маб扣>,буде дощ;他 〜不会来мабуть，він не прийде;他走了〜有十 ^7 мабуть, уже десять днів, як він виїхав.
恐水病 kSngshutbmg <医> водобоязнь сказ; гідрофобія.
^(空 k6ng 另见 k6ng.
倥偬 k6ngz6ng 〈书〉[страшний] поспіх; гарячка.
S kdng 另见 k6ng.
空 k6ng 1)(腾出）звільнити що (звільнення).把 房问〜出来звільнити кімнату;〜两行写 писати з пропуском у два рядки; писати через два рядки;位子〜出来了 місце звільнилося (вільне). 2)(未利用的）вільний; порожній.房子〜着 П尼 будинок ВІЛЬНИЙ (пустує, що пустує);电话〜着呢 телефон вільний;电车〜着 вільний (порожній) трамвай;家具少，匣子显得很〜мало меблів, і кімната виглядає порожньою;手戈比@~ 的地方 відшукати місце вільніше. 3)(间隙） вільне місце仓库里一点儿〜也没有на складі немає вільного місця. 4)(闲暇的时间） вільний час; дозвілля.我白天忙，没有〜я вдень зайнятий, і мені ніколи (у мене немає часу); ~的时{1吴来^1巴 прихбдьте у вільний час (на дозвіллі, на свободі);你什么时候有〜？ коли ви вільні? коли є у вас час?他一有〜就 教我们学文化 як тільки в нього видавався вільний час, він учив нас грамоті.
空白 k6ngbai пробіл (пробільний).〜表格 чистий бланк;票据 <商> [вексельний] бланк; 填补〜заповнити білі плями; попбвнити (заповнити) пробіл.
空白点 kongbaidiSn білі місця (плями); пробіл. 知识上的〜пробіли в знаннях;地图上的〜 біла пляма на карті;沐1 灭〜ліквідувати пробіли;原子物理学过去在我国是,个〜у минулому фізика атому була білою плямою в нашій науці.
空当子k6ngd3ng_zi <口> 空隙.趁这个〜， 你去一趟 ви сходіть, іібки є вільний час.
空地 kongdi пустир ч.; порбжня ділянка.未盖房 子的〜незастрбєний пустир (порбжня ділянка).
空额 kong'e вакансія; вакантне місце W 〜 відкрилася вакансія.
空格k6ngg6 (起段前所留的辛格）відступ;(排 字中间的空格)апрош.
空课 kdngkd <教> вікнб розм.
空缺k6ngqu6 —►空额.
空隙 kdngx'i 1)(空地方）проміжок; вільне місце. 留出〜залишити проміжок (вільне місце);畦 间要有一定的〜щоб був визначений проміжок між грядками. 2)(空闲时间） вільний час; вільні години; проміжок.工人 利用生产〜加紧学习робітник^ ретельно вчилися у вільні від роббти години.
空闲k6ngxi5n 1)(有闲暇）є вільний час.等他〜 下來再足艮他谈 поговорите з ним, коли він звільниться (у нього буде вільний час). 2) (闲暇）вільний час; ВІЛЬНІ ГОДИНИ； ДОЗВІЛЛЯ. 〜的时候 у вільний час; у вільні години; у години дозвілля; на дозвіллі;在〜时fl吴谈七、 розмовляти на дозвіллі (на свободі; у години дозвілля);我——有〜就办 як буде вільний час, негайно (відразу ж) зроблю;他们一有〜就学 习 вони училися, як тільки випадав вільний час.
空心kdngxTn另见k6ngxTn (空着肚子)натще这 剂药〜吃 ці ліки треба приймати натще.
空心酒 kongxlnjiii пити натще.
空子 kdng.zi 1)(间隙）лазівка; проміжок.〜小， 挤不进去 лазівка мала, не протиснутися;桌 子间留个〜好走路залиішіти проміжок між столами, щоб можна булб ходити 吴
留出一米的〜саджати з проміжком в один метр. 2)(可乘的机会）зручний випадок; лазівка.参阅“钻空子zu5n kong zi;抓空子 zhua k6ng.zi”.
控
kong.
控1 k6ng —控告•被〜行窃б扣t обвинуваченим у злодійстві.
控2k6ng —控制.
控 3kdng 1)(悬空)звіситися.倒〜着 тримати що головою вниз (ногами догори);〜着脑袋睡觉 спати, звісивши гблову. 2)(使液体流出)дати, витекти.把瓶底的油〜一〜дйти олії, що залишилося на денці пляшки, витекти.
控告 konggao 〈法〉обвинувачувати що (обвинувачення); скаржитися (скарга)向法 院〜оскаржити в суді;提出〜скаржитися на кого: висунути обвинувачення;〜他受贿 обвинувачувати його в хабарництві.
控 诉 kongsu обвинувачувати що (обвинувачення); скаржитися (скарга).〜恶 霸地主 обвинувачувати (засуджувати) поміщика;〜万恶的旧社会 засуджувати (обвинувачувати) прокляте старе суспільство; 4察员的〜意见 обвинувачувальний висновок прокурора;血 的 ~ обвинувачувати кого в нанесенні кревної образи; 提出〜 висунути обвинувачення.
控诉人 kongsuren <法> обвинувач; скаржник; скаржниця.
控诉书kdngsCisim <法> (私人所提的控诉书） скарга;(检察员所提的控诉书） обвинувачувальний акт.
控制 k6ngzhi 1)(掌握住）контролювати що (контроль ч.); тримати що під контролем; прибрати що до рук; домінувати над чим (домінування); командувати над чим，спец.\ (Шїа) пануватй (панування).〜自己 володіти собою; узяти себе в руки; зробити зусилля
над собою; стриматися;〜财权 тримати фінанси під своїм контролем; узяти фінанси під свій контроль;〜局势 контролювати становище; узяти становище під контроль; ~ 战 败 国 встановити контроль над
переможеними країнами; поставити (узяти) під контроль переможені країни;在政治、军 琪、经士上〜别的国家здійснювати контроль над іншими країнами в політичних,
військових і економічних відношеннях;没有 能把马〜住 не змогти справитися із конем;大 河已在我们的〜之下ріки вже знаходяться під нашим контролем; 102高地己〜在我军手 中 висота 102 вже в руках наших військ;超 级大国妄想〜і世界 наддержйви претендують на панування над усім світом. 2) (限制）тримати (контролювати) що;(制止蔓 延）локалізувати що (локалізація).〜数字 <经> контрбльні цифри;〜在最小的范围内 стримувати в гранично малих рамках; Ч专染 病的流行локалізувати епідемію;〜人口增长 узяти під контроль ріст населення. 3)〈技〉 керування. ЗБ @ @ 〜радіоуправління; керування по радіо.
控制捧 kongzhibang < 理 > контрольний (регулюючий) стрижень.
控制点 k6ngzhidi^n. <测> огібрна точка.高程~ опорна по висоті тбчка; пункт висотної основи.
控制论 k6ngzhnCin кібернетика.〜专家 кібернетик;生物〜біокібернбтика*
控制器 kongzhiqi <电> контрольний апарат; контролер.光电〜фотоконтролбр.
控制室 kongzhishi <技> операторна; пультова розм.
控制台 kongzhitai < 技 > пульт керування; контрбльна платфбрма.
抠
抠 kou 1)(挖）колупати що，розм.; колупати що в чому, прост.〜个洞 проколупати отвір (дірку);〜下来відколупати що;用手指〜鼻子 колупати пальцем у носі;〜出血来 розколупати що до крові;从缝里〜出来 витягнути що зі щілини;把 <]、伤 口〜破 розколупати ранку;〜穿 проколупати що [наскрізь]. 2)(雕亥lj) різати що (різьблення). 〜出花纹вирЬувати візерунки.(向一个狭窄 的方面深求）докопуватися чого、прост.死〜 书本JL сліпо вірити книгам; сухе зубріння.
枢字И艮JL kou ziySnr займатися буквоїдством. 死〜的人буквоїд ірон.
目区kou.
目区 кби впалий; упасти; звалитися; запасти.目艮暗 〜着 з запапими очима; із глибоко сидячими очима;他病得眼睛都〜进去了 від хвороби навіть очі в нього запали (увалилися, стали впалими).
口 кби.
口 кби 1)(人嘴）рот; вуста мн., застар..,(啓嘴） пасть ж.从...〜中得知 упізнати зі слів кого; 从你〜里说出这种话来，可真怪了 Ч0И такі слова (речі) з ваших вуст більш ніж дивно;〜 出大言 бахвапитися просту хвалитися;〜干 舌燥 сухо в роті; навіть у горлі пересихало. 2) (容器的口）:瓶〜гбрлечко (горло) пляшки;碗


455
〜край ч^шки. 3)(出入口）:山〜гірський прохід; М~ гирло ріки;楼梯〜площадка сходинок;在村〜на вході в селище;站在门〜 стояти в дверях 4)(长城的关口）застава; ворота Великої стіни.喜峰〜Сифинкоу;〜夕卜 території [Китаю] за Великою стіною. 5)(裂 口）проривши; діра.堵住堤上的〜:зароб“ти прорив у греблі;衣服撕了 个〜儿 на сукні утворилася діра;伤收〜儿了 рана закрилася (зажила). 6)(刀口) лезо. 7)(驴马年龄》六岁 〜的马шестирічний кінь. 8) <量词>:五〜人 п'ять їдців (ротів，людей);五〜之家 родина з п’яти душ (людей); 一〜水[один] ковток [води];—〜烟[однй] затяжка [тютюну]; 一〜 井[од“н] колодязь.
口岸 kou'an 通商~ порт; торговий порт.
口 白 кбиЬйі (对白）діалог;(独白）монолбг.
□碑载道 кбиЬеі zai dao заслужене загальне визнання; користуватися широкою популярністю; добра нарбдна поголоска; добра поголоска на вустах народу.
口不应心кби bu ying хїп 口是心非•
口 才 кбисаі красномовство; дарунок мови (слова).有〜мйти красномовство (дар мови); 他〜很好 він красномовний.
口 吃 кбисЬТ заїкання (затинатися); анартрія спец.这人〜він заїка; він затинається.
口齿 k6uchT вимова.〜清楚 існа вимова;〜不清 неясна (невиразна) вимова; каша в роті в кого;〜伶 #1 жвавий на язик; не лізти за словом у кишеню.
口臭 k6uchou [дурний] запах із рота.
口传 k6uchuan передати що на словах (усно, словесно); передати що з вуст у вуста.〜的故 事 жива приказка.
口疮 k6uchu5ng〈医> виразка в рбті.
口袋 кбисШ (衣究）кишеня.
口袋k6irdai (装东西的用具）мішбк.小〜 мішечок; сумка;米〜мішбк для рису;〜一米 мішок рису; мішок із рисом.
口风 k6u.fBng参阅“露口风 їй kou-feng;探口风 tan k6u.feng”.
口服1 kdufii (口头上表示信服）на словах миритися (погодитися).〜月艮 на словах миритися (погодитися), а в душі ні.
口服 2k6ufii (内服）приймати всередину.
口福 k6ufu нагода поласувати.
口股кбий:〜之欲обжерливість;贪图〜 займатися обжерливістю; догоджати утробі.
口 供 k6ugong показання.被告〜свідчення підсудного;问〜вести допит кого; допитувати кого;录〜записувати показання;不轻信 не занадто довірятися словесним показанням.
D 号 кбиЬао лозунг.提出〜висунути гасло;丨呼〜 проголошувати гасло;〜声 вигуки мн.;五 节〜гасло до першотравневого свята; Першотравневі заклики.
口 红 k6uhong губна помада.抹〜мйзати (фарбувати) губи [губною помадою].
U 黄未退 кби huang wei tui молоко на губах не обсохло розм.\ молодо-зелено прост.\ зелений; молокосос розм., ірон.
Р Ш kouhui обіцяти на словах.
口想而实+至 кби hui ег shi Ьй zhi годувати
обіцянками; щедрий на обіцянки; обіцяв бичка, а дає стусана.
口技 k6uji імітація звуків; звуконаслідування. 表演〜виступ імітатора;〜演员 імітйтор; артист-звуконаслідувач.
Qft] koujiao 另见 koujue (嘴边）кути рота.〜流 涎 у кутах рота з'явилися слинки; слинки течуть.
口 免春风 k6ujiao chiinfeng замовити добре слово.
Р 紧 koujln обережний (дуже стриманий) у словах; не говорити зайвого; тримати язик за зубами.他〜зайвого він нікбли не скаже; він не з балакучих.
口 径 koujing 1)(直径）апертура спец.; діаметр; калібр спец.小〜的武器.дрібнокаліберна зброя; зброя дрібного калібру;大〜的武器 крупнокаліберна зброя; зброя великого калібру;不同〜的武器 різнокаліберна зброя; зброя різного калібру;管子〜дтметр труби. 2)(双方的情况）відповідність; погодженість. 对〜привести у відповідність із чим.
口 诀 koujue правила в римах; римоване правило.珠算 римоване правило для підрахунків на рахівниці.
口 角 k6uju6 另见 k6ujiao (吵嘴）свАрка (сваритися); суперечка (сперечатися); сутичка; сперечання; велика розмбва.发生〜 відбулася (заварилася, вийшла сварка;经常 发生〜постійні сварки (суперечки, сперечання) між ким.
Р Р k6u-koushengsheng усе (увесь час, безперервно, невпинно, без утоми, уперто, завзято) твердить що，про що (наполягати на чому, просторікувати).
口 粮 kdulidng пайок; раціон.供给〜 забезпечення харчуванням.
口令 kduHng 1) (口头命令）комйнда.下〜 віддати (подати) команду; скомандувати; Т 了 “立正，，的 ~ була (віддана) команда "струнко"; скомандували "струнко". 2) (Ш 头 暗号）парбль */.; парольне слово (应答暗号)； відгук-пароль!查问〜питати парбль.
口 蜜腹剑 кби mi fujian на язиці м'який та тихий, а на серці злісний та лихий; мова м'яка, та справи жорсткі; слова оксамитові, а справи їжакові; на язиці мед, а під язиком (на серці) лід; на словах по-солов'їному, а на ділі по-зміїному; м'яко стелить, та жорстко спати.
口沫кбитд піна [на губах].〜飞溅地大叫大喊 кричати (репетувати) із піною в роті.
口气k6irqi 1)(说话的气势）тон.他的〜很大по [його] тону видно, що він багато хоче (表示 需索大）своїм тоном показує, що він важлива персона (птах високого польоту); судячи з тону, він важлива особа. 2)(言夕卜之意）тон. 听他的〜судячи з того тону, яким він говорив; судячи по його словах. 3) (і兑话时 流露出來їй感惜色彩)тон; нота.带农傲慢的 〜说 сказано зарозумілим тоном;话里有不满 的〜у словах звучить нота (нотка) невдоволення;话中有不信任的〜чається нотка (нота) недовіри у словах;用这样的〜说 话不好 недббре говорити таким тоном.
口 器 k6uql <生物> ротовий орган.
U k6uqiang <Ш> порожнина рота; ротова порожнина.
口腔学 k6uqi5ngxu6 <医> стоматолбгія.
口 琴 k6uqm губна гармоніка (гармошка).
СІ 轻丨 kOuqTng 0床淡)недосол (недосолений); прісний (прісність),喜欢吃〜的 не любити занадто солоне;这汤〜суп недосолений.
口轻2k6uqTng (驴马等年龄小）молодий.〜的马 молодий кінь.
口 若悬汗J кби ruo xuan he добре підвішений (привішений) язик у кого, розм” красномовний (красномовність).
口哨儿 k6ushaor свист.吹〜свистіти; свистати; 吹两声〜просвистіти два рази.
口舌kSushS 1)(说话引起的误会或纠纷） непорозуміння мн.; суперечки мн.〜是非 усякі (усілякі) непорозуміння і суперечки. 2) (话）слова мн.白费〜дар豸мно (дарма) слова витрачати;费了 很大的〜після довгих домовлень.
口 实 k6ushi <书> привід; причина.贻人〜дати людям (іншим) привід;以",作〜під [гарним] приводом;没有任何〜не було ніякого приводу (причини).
Р 试 koushi усний іспит; усне випрббування.
口是尤、__ кби shi xln fei на язику однб，а на серці інше; на словах схвалювати, а в душі відхиляти; лукавство (лукавий); лицемірство (лицемірний, лицемірити); двоєдушність (двоєдушний, двоєдушничати) застар.\ тільки на словах.〜的人• лукава (лицемірна) людина; дволикий Янус.
口授 k6ushdu <书> 1) (口头传授）навчати чого [усно]; [усно] передати що. 2) (口说而由别 人写）диктувати що (диктування).〜命令 диктувати наказ.
口授法 kdushouf^ метод усного викладу.
口 述 k6ushu розповідати що\ викладати що усно.凭记忆〜розповідати по пам'яті;老工 人〜的革命故事 рбішовіді про революційні події, записані зі слів старих робітників.
口水 k6ushuT <口> сл“на;咽〜ковтіти слину; 流〜пускати слину; течуть слинки.
口 说无凭 kou shuo wii ping словесна обіцянка ще не гарантія; не можна тільки (лише) на словах.
口蹄疫 k6utiyi <兽医> 4щур.
口头k6ut6u 1)(嘴边上）на словах.只是〜同意 погоджуватися лише на словах; ~革命派 базіка від революції; революціонери на словах;〜上高喊和平 на словах щосили сурмити про мир;这不过是〜上说说罢了 тільки [лише] на словах; одні лише слові 2) (用说话方式&达的）усний; словесний,〜通 知 усне повідомлення;〜照会 вербальна нота; 〜番5译 усний переклад;〜文学 усна нарбдна твбрчість; фольклор;〜命令 словесний наказ; усний наказ;〜抗 і义 словесний (усний) протест;〜会勺 € домовитися словесно; ій夺亍〜 宣传 вести усну пропаганду.
口头禅 k6utouchan улюблене слівце.
口头语кбШбиуй — 口头弹.
口 腕 k6uwan <动> навколоротові щупальця.
口味k6uwSi 1)(滋味）смак.菜的〜很好смачні страва, приємна на смак. 2)(爱好）смак.合〜 до смаку; подобатися кому; прийтися до смаку;不合〜не до смаку; не подобатися;各 人〜不同 на любов і смак товариш не всяк; кожен Івась має свій лас.


456
口吻 kouwen 1) <动> морда. 2) 口气 3).以 安慰的〜说 говорити заспокійливим тоном.
口香糖 kouxiangtang жувальна гумка.
Р 信 kouxin усне повідомлення (доручення). Ш 〜передйти що усно (на словах).
口形 кбих丨ng 1) (口部形状）форма рота. 2) <语
> 	полбження рота [при артикуляції звуків].
口 型 k6uxing полбження рота [при артикуляції].
口 炎 k6uydn <医> стоматит.
口 眼歪斜 k6uy5n < 医 > waixiS параліч (паралізація) лицьового нерва.
Р 译 kouyi усний переклад.
口音 kdiryln 1)(说话的声音）голос; дикція. 2) (方音）вимова; акцент.地方〜місцева вимова (акцент);讲俄语时带中国〜говорити російською мовою з китайським акцентом.
口 语 кбиуй < 语 > розмовна мова; усне мовлення.
Р 罩 kouzhao респіратор; маска.
口重 k6uzh6ng солоний.喜欢吃〜的 любііти солбне.
口 诛笔伐 kou zhii bi fa засуджувати що пером і словом; виступати проти чого й усно і письмово.
口子k6u‘zi 1)(大的缺口）прорив.堵住〜 заробити прорив. 2)(伤口) рана;(裂口) розрив.
叩 k6u.
口P kou 1)(敲）стукати (стукання).〜门 стикати у двері (у ворота). 2) —►卩Р 头.
叩拜 koubai падати ниць перед ким.
叩头 koutou кланятися кому в ноги; класти земні поклони; падати ниць перед ким.
叩头虫 koutouchong 〈动〉лускун;(幼虫） дротовий хробак; дротяник.
卩Р 问 k6uwen звернутися з питанням; питати що; довідуватися.
口卩诊 k6uzhen <医> перкусія; вистукування.
^口 k6u.
扣 k6u 1)(扣扣子)застібати що; пристібати що; (扣门）замикати що.〜上大衣 застібнути пальто;〜上纽扣 застібнути ґудзик;把扣子 全〜好застібнути на всі гудзики;纽扣没有〜 上 ґудзик не застібнутий;〜在腰带上 пристібнути що до пояса;把 І、]〜上 замкнути двері на замок (на засов, на гачок). 2) накрити що\ прикрити, що (прикриття); закрити що (закриття),用盆子〜上 накрити що тазом;〜着方文 поставив що денцем нагору; перекинутий! що;把空碗〜在小碟上 перекинути порожню чашку на блюдце. 3) 扣留.把產革命分子〜起来затримати контрреволюціонерів;〜住—批私货 затримана партія контрабандних товарів. 4) —扣除.〜工资 утримати (зробити утримання) із зарплати;〜了 我十块钱 утримали (відняли) у мене десять юанів. 5) (折扣)знижка.打八〜робити знижку на 20%. 6)—扣子1)，2).
扣除 kouchu утримати що (утримання); відняти що (відрахування); відрахувати що (відрахування).借款在工资中〜уі^ріімати (відняти, відрахувати) заборгованість із
зарплати; зробити відрахування заборгованості з зарплати.
扣价 koujia <商> боніфікація.
中卩事欠 koukuan утримання; відрахування.
扣留 кбиіій затримати що (затримка); інтернувати що (інтернування); накласти арешт на що.〜私货 затримати контрабандний товар; ~形迹可疑的人 затримати підозрілу особу;〜外国商船 інтернувати (затримати) іноземні торгбві судна.
手П 帽子 kou mao-zi приліпити (приклеїти, навісити) ярлик кому.舌L〜без розббру (не перебираючи) навішувати всілякі ярлики.
扣球 kouqiu <W> атакуючий удар.
扣人心弓玄 kou ren xln xian захоплюючий; приголомшливий; дух захопило; брати за душу (серце, за живе).
扣头 kdu.tou (折扣）знижка;(佣金）комісійні.没 有〜без знижок; без комісійних; немає знижок; немає комісійних;有多大〜？ яка знижка? яку роблять знижку? скільки комісійних?
扣压 kouya затримати що (затримка); класти під сукно.〜新闻 затримати новини;〜薪水 затримати виплату платні; затримка у виплаті [зарплати].
扣押 k6uy§ 1)(拘禁)заарештувати кого (арешт); затримати кого (затримка, затримання); узяти кого під варту.〜罪犯 заарештувати (затримати) злочинця； взяти злочинця під арешт (під варту). 2) <法> (扣押物品） накласти арешт на що.〜贝才产 накласти арешт на майно; затримати майно.
扣子 kdu.zi <口> 1)(结）в^юл.打个〜зав'язйти вузол; зав'язати що вузлом. 2)(纽扣）ґудзик; застібка;(皮带扣子）пружка.扣上〜 застібнути ґудзик (пряжку, застібку);解开〜 відстібнути ґудзик (пряжку, застібку). 3)(章 回小说或说书的扣子）кінцівка, що інтригує, [глави книги, частини].来了 个〜зупинитися на захоплюючому {що інтригує, найцікавішому) місці розповіді.
7Й kou. *
寇 kdu 1)(强盗）грабіжник; розбійник. 2)(侵略 者）загарбник; окупант. 3)(侵略）навала; вторгнення; напад.〜边 напасти на прикордонні райони.
箱 kou.
箱 kou <纺> гребінка; гребінець, kdu.
М丹 koudan лак для нігтів.
ШШ kousuan〈化〉миристинова кислота.
砲кй.
挖砲 кйкй〈书〉без утоми; невпинно.〜终日 працювати без утоми з ранку до вечора; невпинно трудитися цілі дні.
枯ku.
祜 кй 1)—> 枯萎.〜树 сухе (засохле) дерево; сухостій збірн.;〜树枝 суха (засохла, мертва) гілка; сушник збірн.，розм.., хмиз збірн.(指落 下来的枯树枝)；〜叶сух^ листя;树〜了 дерево засохло (зачахло). 2)—> 木占竭.~井
висохлий колодязь;奶水〜了 пропало молоко в кого. 3)—> 枯燥.
枯饼 kiibTng жмихи мн.
祜草热 кйсйоге <医> сінна лихоманка.
祜槁 kGgao 1)-> 祜萎.~的树枝 сухі (засохлі) гілки. 2)(惟1■卒）хирлявий (марніти); кволий (хирліти, кволість) розм.; хиріти розм.', сохнути.形容〜хирлявий (кволий) вигляд; 日益〜марніти (хиріти, сохнути) з кожним днем.
枯黄 ktUiuSng тьмяний (меркнути),树叶〜了 пожухло (пожовкло) листя.
枯寂 kiiji смертна (мертва, безпросвітна) нудьга. 感到〜відчувйти смертну нудьгу; сильно нудьгувати.
枯竭 kiijiS вичерпатися; висохнути.泉水〜 джерело висохло;黄金储备〜вода в джерелі висохла; вичерпався золотий запас (резерв); 精力〜вичерпалися всі сили;文思〜 натхнення вичерпалося;永不~的力量源泉 невичерпне джерело сили.
枯_ kujidng вичерпатися.文思~ натхнбння вичерпалося.
枯木逢春 кй mu feng chun ожити; знову знайти життя; повернути кого до життя.
枯湿 kuse сухий і важкий; дерев'яний.文字〜 сухий і важкий стиль; написано сухою, дерев'яною мовою.
枯水期 kilshuTql1〈地理〉обніжок ч.
枯7jC位 kiishuiwei найнижчий рівень води.
枯死 kGsT відмерти; загинути.这根树枝〜了 ця гілка вже відмерла;麦苗旱得〜了 схбди пшениці загинули (пропали) від посухи.
枯萎 kuwei зів'янути (зів'янення, що зав’яли); зав'янути (зів'ялий); засохнути (засохлий); висохнути (висохлий); зачахнути; сухий.〜的 花木 зів'ялі (зачахлі, хирляві) рослини;花全 〜了 yd квіти зів'яли (зав’яли, зачахли);嫩芽 〜了 схбди засохли (зачахли).
枯叶蛾 кйу巧 <动> коконопряд.
枯燥 kuzao нудний (нудьга); сухий (сухість)文 笔~ сухіій склад;〜无味的小说нудний (нудотний, нецікавий) роман;〜无味的报告 нудна (снодійна) дбповідь; нудна і суха (безбарвна) дбповідь.
哭妨.
哭 кй плакати (плач); оплакувати що.大〜 ридати; голосно плакати; плакати навзрид; ревіти розм.; вити прост.;放声大〜гблосно розплакатися; розридатися; вибухнути риданнями; розревітися;〜起来 заплакати; заридати;〜了 一会儿 сплакнути по кому-чому，розм.;〜了一夜 проплакати всю ніч;〜月中了 目艮睛 проплакати (виплакати) [усі] очі;〜红的眼睛заплакані очі;〜动了心 зворушити кого сльозами;边〜边数落 плакати з квилінням 丨〜歹Е 人 оплакувати мертвого (смерть такого-то); плакати за мертвим; причитати за небіжчиком;〜什么？ чого (про що) плакати?好〜плаксивий розм/, слізливий;好〜的孩子 плакса ч., ж., розм/, нюня ч.у ж.,рот,\ пхикало ч” ж., розм.
哭哭啼啼 кй.кШШ [весь] у сльозах; обливатися сльозами; пхикати (пхикання)рот.女〜地 奔到母亲眼市j* дочка в сльозах прибігла до матері.


457
哭泣 kiiqi [тихо] плакати.停止〜перестйти плакати; осушити очі.
哭穷 kuqiong прибіднюватися розм.', прикидатися бідним. 你別〜нічого тобі
прибщнюва-тися.
哭求 kuqiu виплакувати що, розм.;
випрошувати зі сльозами що, чого.
哭丧# ku-sangbang поховальний посаг.
哭丧若脸 ku-sang-zhe liSn із витягнутою (убитою) фізіономією.
哭声 kusheng плач.
哭诉 kQsu голосити (голосіння); скаржитися крізь сльози (зі сльозами).
哭天抹泪 kiitian-тбіеі розпустити нюні; розкиснути.
哭笑不得 kuxiao bu*de [прбсто] і горе, і сміх; не знати, чи то плакати чи то сміятися; не то сміятися, не то плакати.
窟
ku.
窟 кй 1)(洞穴）печера.山〜гірська печера. 2) (场所）кублб.赌〜ігбрне кубло;匪〜 розбійницьке кубло; лігвище розбійницької зграї.
窟窿 ku long 1)(洞)діра;(穴)нора;(孔)отвір. 衣服上的〜дірй (дірка) на костюмі;墙上的〜 діра (отвір) у стіні;老鼠〜кр“Сяча нора; мишача нірка;子弹〜пробоїна;冰〜ополонка лс.打了 个〜проломити (пробити, зробити) діру (отвір);堵上〜заробити (заткнути) діру (отвір):衣服穿出了〜зносити до дір; продірявити що, розм.). 2)(亏空）нестача [у грошах]; борг.掏〜робити борги; позичати гроші; брати у борг;补〜покривиш борги; розплатитися з боргами.
窟薩眼儿 ku-longyanr дірочка; маленький отвір.
骷
ku.
骷髅кШби (尸骨）кістяк (头骨）череп;(骷骸的 图样或模型）адамова голова.
苦
кй.
苦 кй 1)(味苦）гіркий.〜味 гіркий смак (запах); гіркота ж..，味〜гіркий на смак; почувається гіркий смак (гіркота);面粉发〜бброшно гірчить;嘴里发〜гіркота в роті гірчить у роті; 略微有点〜гіркуватий. 2)(痛苦）гіркий; важке горе; страждання; гіркота лс. гіркі (важкі, чорні) дні;〜命 гірка (важка) доля;〜况 важке полбження;说不出的〜 невимовне горе (страждання);有〜і兑不出 немає можливості (не можна) поскаржитися; 吃二遍〜знбву потрапити в безодню нещасть; удруге бути втягнутим у безодню;不忘昔日 〜，牢记今日甜 не забувати гіркого минулого і завжди пам'ятати щасливе сьогодення;不 忘阶级〜，牢记血？Р仇не забувати класових труднощів, про історію сліз і крові. 3)(使痛 苦）мучити кого, замучити кого; виснажити кого, роїм.切莫这样自〜не треба так виснажувати себе (замучити)家 口多，可〜了 ШТ його замучила численність родини;孩 子多，总是〜了母亲коли багато дітей, то завжди страждає мати. 4) —»•苦于.5)(觸力） завзято; посилено; усіляко; намагатися. —М 求 принижено молити (просити) кого, жалібно благати кого; валятися в ногах у
苦艾 кй'аі <植> полин гіркий.〜酒 абсент.
苦楚 kiichu гіркота лс.; горе; страждання.受尽~ пережити (випробувати) багато горя (страждань); сьорбнути лиха сповна.
苦处 ku-chu прикрощі лш.; негоди мн.这足他的 ~ у цьому його горе (нещастя, лихо).
苦大f九深 кй da chou shen випити чашу горя (випити гірку чашу страждань, натерпітися горя) у старому суспільстві і відчувати до нього люту ненависть.〜的贫农 бідняки, що вдосталь сьорбнули прикростей у старому суспільстві.
苦月旦 kudSn жовчний міхур.
苦迭打 kudieda <政> державний переворбт.
苦干kiigan працювати завзято;〜与巧干相结合 є дність завзятості з умінням [у роботі];〜力卩 巧干的革命精神 революційний дух "працювати не тільки завзято, але й уміло",
苦工 ktigong каторжна роббта.作〜тягти (терти) лямку; гнути спину (горба, хребет);他在地 乍了 〜дбсять років він працював, як каторжний, на пана.
苦功 ktigong наполеглива праця; завзягга роббта; великі зусилля.费了 不少〜витратити чимало наполегливої праці; коштувало багато праці; коштувало неймовірної праці; 这得下〜це вимагає від людини багато наполегливої праці; для цього необхідно нпаолегливо працювати (невпинно трудитися);要学会，非下〜不可не можна навчитися без наполегливої праці.
胃瓜 kiigua 1) <Ц[> момордика харантська; гарбуз дивовижний. 2)(指瓜）гарбуз дивовижний.
苦海 кйЬйі юдоль скорботи (суму, страждань); земна юдоль; ця юдоль.脱离〜пок“нути юдоль цю (земну юдоль);脱离奴隶生活的〜 звільнитися від юдолі рабства;从〜中救了 出 来 вивести кого з безодні бідувань (із безодні страждань).
苦海无边，回头是岸кй hai wii ЬіЗп，hui t6u shi an "безбережне море муки, покайся - от і берег"; ця юдоль суму і страждань безмежна, але в каятті ти знайдеш свій порятунок.
苦寒 kiihan сильні морози; сильні холоди; холоднеча розм.北方〜地区 північні райбни із сильними морозами.
苦尽甘来 кй jin gan Іаі нарешті посміхнулося кому щастя; скінчилися всі прикрощі, і настали щасливі дні; буде і на нашій (вашій) вулиці свято; перемелеться - борошно буде,
苦口 кйкби 1)(不辞烦劳地）терпляче; посилено. 〜相劝 терпляче (посилено) переконувати кого (умовляти кого, радити кому). 2)(苦的 味觉）гірчити; мати гіркий смак.〜良药 гіркі, але корисні ліки; ліки гіркі на смак, але на користь здоров'ю.
^ р ^ кй кби po xln терпляче і доброзичливо вмовляти (переконувати) кого.
胃乐不均 ku le bu jiin кому радість, а кому [тільки одне] горе; кому пироги і пампушки, кому синці і ґулі.
苦力 kuli лантухи невідм.，ч.; чорноробочий.
苦练 кйііап завзято підвищувати майстерність; посилено тренуватися.〜杀敌本领 завзято підвищувати бойову майстерність; напо¬
легливо опановувати бойову майстерність; посилено тренуватися в бойовій майстерності.
苦楝 kulian 〈植〉мелія ацедарах (перська, гімалайська).
苦闷 кйшеп туга (тужливо); (гнітюча) нудьга; пригноблений (сумний) настрій (стан).感 〜занемаг焱ти від туги; нудитися; кого бере нудьга;〜极了 як焱 зелена нудьга (туга) яка (така) страшна туга!精神〜тужліівий настрій; тужливо на душі; туга на душі; на серці камінь лежить.
苦难 kunan негоди мн.; горе; лихо; мука; бідування і страждання.〜家史 важка доля родини; гірка сімейна історія;〜重重 усякі (усілякі) негоди; важкі життє ві випробування; ходіння по муках;受尽〜 перетерпіти багато (чимало) [життє вих] негод (лих); натерпітися [у житті] мук.
苦恼 кйпйо мучитися чим (мука); засмучуватися. 为失败而 ~ мучитися (засмучуватися) через свої невдачі;这真使人〜це всіх сильно засмучує; яка це неприє мність для всіх;我 有件〜的事у мене є неприємність;用不着为 这个〜нічого мучитися (засмучуватися) через це.
苦肉计 kurouji хитрість, коли калічать себе з метою обдурити [пильність] противника і ввійти до нього в довіру.
苦湿 kiise 1)(指味道)гіркий і терпкий; гіркота з оскомою.留下〜的余味 залишити присмак гіркоти з оскомою. 2)(内心痛苦）гіркий (горе).〜的青 сумне вираження обличчя; itil〜地笑了 笑 він гірко посміхнувся.
苦水 kiishuT 1)(苦味的水)гіркувата вода; вода з гірким привкусом. 2) (口中吐出的苦的液体） відрижка. 3)(所受的痛苦）горе; страждання. 在〜里泡大 вирости у стражданнях і негбдах. 参阅“吐苦水tii kushui
苦痛 kiitong страждання мн.; горе; бідування. 中国人民受尽了帝国主义压迫的〜 китайський народ багато постраждав від гніту імперіалізму.
苦头 kiitou (苦味）гіркий (гіркуватий) присмак. 这水里带点у цій воді є гіркий присмак.
苦头 ktHou (苦痛，磨难)лііхо; горе; негода.我 们都尝过帝国主义挑拨离间，分而治之的〜 усі ми сьорбнули горя від спровокованих імперіалізмом роздорів, від його політики "розділяй і пан^й”.参阅“吃苦头 chT kii.tou”. ktiweisuan <tt»> пікринова кислота.
苦夏 kuxia страждати (мучитися) від спеки; не витримувати спеки.
苦笑 кйхіао гірко посміхнутися; гіркий сміх; гірка усмішка; сміх крізь сльози; невесела посмішка.〜着说 говорити з гіркою усмішкою.
苦心кйхїп 1)(心留和精力）турбота.这是妈妈 的一片〜стільки тут материнської турботи [і любові]. 2)(费尽心思）укласти душу в що.〜 经营 докласти величезних зусиль; укласти душу в справу.丨|参阅“煞备苦心sha fei кйхТп”.
苦心孤诣 кй xln gu yi віддати всі свої сили і знання чому; укласти душу в що\ віддати всього себе чому.
苦行 kuxing <宗> схимництво спец..，аскетизм.


458
苦行僧 ktixingsgng <宗> схимник.
苦修 кйхій <宗> подвижництво.
苦役 кйуі каторга; примусові роббти.乃艮〜 відбувати каторгу; ^放到西伯利亚去服〜 заслати на каторгу в Сибір;判处〜присудити кого до примусових робіт; ~ Ш А каторжанин (多指政治犯)；каторжник (多指 刑Ф犯).
苦于 кйуй горе в чому; лихо в чому; нещастя в чому; на лихо; на нещастя.〜无含爸为力 гостро почувати своє безсилля;〜没有时间 лихо (нещастя) у тому, що немає часу; на лихо не було часу;我〜不识字 горе моє в тому, що я неписьменний; на моє нещастя (на моє лихо), я неписьменний;他急着想动身，〜没 有车子 він поспішав виїхати, але, на нещастя, не було вже потягу (машини).
苦战 kiizhan завзято битися (борбтися).经过三 після того, як завзято билися три роки; після трьохлітньої завзятої боротьби;工人们 〜三十天，$于创造了一项新:J：艺цінбю місячної завзятої праці робітники розробили нову технологію.
苦衷 kOzhong скрутне становище.体谅另ij人的〜 постаратися зрозуміти, як людині нелегко на душі; зважити на скрутне становище іншого 不得已的〜гіркі' причини (обставини), що змушують до цього;这样办，我有我的〜так зробив тому, що були в мене свої гіркі причини до цього; так зробив, тому що мене нестаток змушує; так зробив, тому що мене змушують до цього обставини.
苦中作乐кй zhong zuole веселитися (сміх) крізь сльози; веселощі приреченого; гумор повішеника ірон.
苦主 kiizhu родина постраждалого (жертви, убитого).
库吐.
库 кй склад,材料〜матеріальний склад;军火〜 військбвий склад;石油〜нафтовий склад;火 药〜пороховий склад.
库藏ldicdng另见kiMng (库房里的储藏）запас на складі.清点〜物资 бблік запасу на складі.
库存 kucun наявність 〜现金 касова готівка; гроші в наявності;商品〜наявність товару; наявність (запаси) товарів на складах;清点〜 облік (перевірка) касової готівки (指清点现 金);бблік наявності товару (指清点货物).
库房 kufang пакгауз; склад; приміщення під склад; амбар.
库仑 кйійп <电> кулбн.〜定禅 закон Кулона.
库仑计 kulunji〈电〉кулонметр; кулонометр.
库券 kuquan казначейський білет.
库蚊 kuwen комар [звичайний].
库藏 kCizang 另见 k(icdng <书> (仓库）склад.
裤кй.
裤 кй штани лш.;棉〜вйтяні штани;短〜корбткі штани;小孩的短〜дитячі штанці (трусики); 牛仔〜джинси мн.
裤衩 kucha трусики мн.\ (男衬裤）[короткі] кальсони;(女衬裤）(панталони мн.;(运动员 等穿的贴身裤衩)трико невідм. kudai пояс; ремінь [для штанів].
裤袋 kudai кишеня [штанів],
裤裆 kudang розріз між штанинами дитячих штанців;(中式裤裆）матня [штанів].〜太窄 штани вузькі в матні.
裤脚 kujiao низ штанини.
裤腿 kutuT штанина.
裤腰 кйу5о пояс.
裤子 kCrzi —> 裤.西服〜[європейські] штани;三 条〜три пари штанів;给自己买条〜купити собі штани (пару штанів).
酷尬.
酷 кй 1)(残酷）жорстбкий (жорстокість).〜待 жорстоко поводитися з чим (ставитися до чого). 2)(极）сильно; страшно.〜嗜 сильно захоплюватися; схибитися;〜爱 жагуче любити що; перейматися пристрастю.
酉告寒 кйЬаптріскучий мороз; жорстбкий (лютий) мороз; холоднеча розм.
Sp ^l\ kulie найжорстокіший; крайня жорстокість; нещадний (нещадність).
醋热 kure страшна (нестерпна, пекельна) спека.
酉告暑 kushti пекуче літо.
酉告>[以 kusi дуже схожий на що; [точна] копія; надзвичайно подібний до чого; як дві краплі води [схожий].〜其父[точна, зроблена] копія свого батька; живий портрет свого батька; як дві краплі води схожий (дуже схожий) на свого батька; викапаний батько.
酉告刑 kuxing жорстокі (нелюдські) катування.
夸
夸kua 1)—夸大:一点小事〜得比$还大 непомірно роздм)Ь(увати кожну дрібницю. 2) 夸奖.人乂都~她 її усі хвалять; її кожний (усякий) хвалить.
夸大 kuada перебільшити що (перебільшення); роздухати що (роздмухай ість).〜成绩 перебільшувати (роздмухувати) успіхи;〜缺 点 перебільшувати (роздухувати) нестатки; 〜的数字 роздмухаті (перебільшені) цифри;〜
,个人作用 перебільшити роль особистості; ~ 其词 представити (зобразити) у перебільшеному вигляді; сказано з перебільшенням (із прикрасами); перебільшення;毫不〜 地说 сказати без перебільшення (без
‘ прикрас);过分〜перебільшити; надмірно роздухати;这#他过分〜了我的话це він перебільшує мої слова.
夸大狂 киЗсШси如g 1) <医> мйнія величі;
мегаломанія.这家伙犯〜у цього типа манія величі; цей тип страждає на манію ведичі. 2) (喜欢大话的人）хвалько розм.
夸海□ kua haikou хвалитися без усякої міри; наобіцяти пбвний мішок.
夸奖 kua-jiang〈口> хвалити що; похвала.满 口 〜розсипатися в похвалах;大事〜сильно (дуже) хвалити; розхвалити що\ 值得〜 заслужити похвалу; гідний похвали; вартий похвали; похвально;值得〜的事 похвальний учинок; похвальна справа;他太值得〜了 він цілкбм заслужив похвалу (гідний похвали); дуже похвшіьно з його боку;同志们那〜他 його всі товариші хвалять (розхвалюють).
夸克 киШсб <理> кварк.
夸口 кіШкби хвалитися.我不是〜，真是这样я не хвалюся (скажу не хвалячись), насправді так; 他有时喜欢夸一下口 він іноді любить
похвалитися; він іноді буває хвалькуватий; 这没有什么可以〜的нічим отут хвастатися (хвалитися);这可不是〜，我们一定能完成任 务 це зовсім не хвастощі, завдання ми обов'язково виконаємо.
夸夸其谈 kua kua qi tan просторікування (просторікувати); порожнє фразерство; порожні слова; одні слова.
夸脱 kuatuo кварта.
夸耀 kuayao хвалитися (хвастощі); хвалитися; звеличувати що; афішувати що.〜自己 звеличувати себе; хвалитися;〜自己的成绩 хвалитися своїми успіхами; ~自己个人的作 用 звеличувати (афішувати) свою особисту роль.
夸张kuSzMng 1)—夸大.表演得大〜，不自然 грати (виконувати роль) перебільшено і неприродно; перебільшення і неприродність у виконанні;都是事实，没有一点〜усб це факти, і немає ні краплі хвастощів. 2) <і^> гіпербола; гіперболічне порівняння. 3) <文> гіперболічність.〜手法 гіперболічність у зображенні (в описі) чого; гіперболічний прийом.
夸张法 kuSzhangfS <语> гіпербола.
夸嘴 kuazuT <口> 夸口.你先别〜нічого тобі заздалегідь (так рано) хвалитися.
傍 kua.
Щ kua〈方〉із місцевим акцентом.这人说话〜 得利害 людина говорить із сильним місцевим акцентом.
传子 kua-zi чужинець, що говорить зі своїм сильним місцевим акцентом; чужинець, що говорить на своє му місцевому діалекті.
堵
堵 kua 1)(倒塌）повалитися; розвалитися (розвал).水把土堤冲〜了 воМ розмила земляну дамбу;堤被水冲〜了 дамба повалилася (розвалилася) під дією води; дамба розмита водою. 2) 跨台.〜掉的一代 розбите (втрачене) покоління; ~掉分子；打〜 敌人 розгромити супротивника (вброга);事 情〜了 справа провалилася (лопнула, розвалилася);人民是压不〜，吓不倒，骗不 7 的 народи не можна ні скорити, ні залякати, ні обдурити. 3)(成病）перевтомитися; (бути) без [задніх] ніг прост.;身体〜了 здоров'я погіршилося.
堵台 kuatai потерпіти крах (фіаско); провалитися (провал); повалитися; впасти (падіння); розпастися (розпадання).反动政 府的〜падіння реакційного уряду;彻底~ остаточно провалитися; пбвний провал; із тріском провалитися; потерпіти пбвний крах; 为自己的〜创造条件створити умови для своє ї загибелі;计划〜了 план потерпів крах (провалився);封建制度〜了 феодалізм пав (повалився).
挎
拷kua 1)(胳膊弯起挂东西）нести що (висіти) на руці.手上〜着一只篮子нести кошик на руці；〜着胳膊走着йти під руку. 2)(挂在肩上 或腰里）з чим на плечі (за поясом); висіти на плет丨（на поясі).肩上〜着照相机з фотоапаратом, що висить на плечі;腰里〜着


459
盒子枪із маузером за поясом;〜着医药包的 民生 лікар із санітарною сумкою через плече; 把冲锋іі往 17 上一〜закинувши за спину автомат.
Щ 包 kuabao сумка з довгим ременем; заплічний мішок.
膀kui
跨货 kuagii〈解> безіменна (тазова) кістка, ku、
跨 кий 1)(迈一大步)переступити що, через що. 〜过门坎переступити поріг.〜过小沟 переступити через канавку;〜进大 П ввійти у двері;向左〜一步 ступнути ліворуч; переступити на крок уліво; зробити крок уліво;〜进原子能时代вступити в атомне століття (в епоху атомної енергії);〜入了世 界先进行歹丨j досягти передового світового рівня;粮食平均亩产量〜过八百斤 врожайність зерна з му в середньому перейшла (перескочила) за 800 цзиней. 2) (骑）[сидіти] верхи.〜在马上 сидіти верхи на коні;〜上马 сісти на коня;〜下马来 злізти з коня;铁桥横〜长江两岸залізний міст перекинутий чфез ріку Янцзи;地〜欧亚两洲 місцевість розташована на стику Європи й Азії. 3)(超越界线）меж-.-〜区供应 міжрайонне постачання; постачання сусідніх районів;〜部门的任务 міжгалузеве завдання.
跨度 кий<ій <建> проліт.净〜чистий проліт;大 〜的桥梁 крупнопролітний міст.
跨国公司 kuagu6-g6ngsT міжнаціональна компанія; транснаціональна корпорація.
跨栏 киШп < 体 > бар'є* рний біг; біг із бар'є рами.〜运动员 бар’єрист; бар'єристка.
跨年度 kuaniandu перехід на наступний рік.〜 工程 будівництво, розраховане (намічене) на два роки;〜预算 асигнування, що переходить на наступний кошторисний рік.
跨线桥 ku^xiAnqido <铁路> шляхопровід.
跨院JL kuayuanr бічний дворик.
跨越 кийуиб перейти що.〜国境 перейти державний кордон;〜两个阶段 охоплювати два періоди (етапи).
蒯 kuai.
蒯 kuai <植> ками'ш.
kuAi 另见 hui.
会计 kuAij'i 1)(财务工作）бухгалтерія; рахівництво; звітність.〜年度 звітний рік;〜 制度 звітність; порадок (система) звітності; 〜报表 бухгалтерська звітність; звітна відомість;〜免证 рахунковий документ;〜部 门 рахунковий апарат. 2)—> 会计员. kuaijichu бухгалтерія.
会计师 kuaijishl бухгалтер.
会计学 kuaijixue бухгалтерія.
会计员 kuaijiyuan рахівник; бухгалтер.
快
kuai.
kuai 1)(速度高）швидко; незабаром.长得〜 швидко зростати;飞得〜летіти швидко (незабаром);进步〜швидкий прогрес;
швидко йти (просуватися) вперед;〜步走 йти швидко (незабаром); йти швидким кроком;
〜Йи швидкохідне судно;〜马 жвавий кінь; швидконогий кінь;〜装〜Ш】швидке завантаження і швидке розвантаження; (乍 完成得又〜又好виконати роботу швидко і добре;工作进行得很〜роббта йде швидко; роббта кипить;表〜五分钟 годинник поспішає на п'ять хвилин; jlk ¥ ШР 〜він швидкий у роботі; він швидкий на руку. 2) (速度）швидкість.这种车能跑多яку швидкість має ця машина? 3)(赶快）скоріше; жваво,〜点、來呀! йдіть же скоріше (жвавіше)! ~! ~! рухайтеся швидше! жвавіше! ~来帮忙！ скоріше на допомбгу!〜去〜回 швидко - туди й назад; одна нога тут, інша там; на одній нозі;你尽〜回来！ повертайтеся якомога швидше! 4)(快要）незабаром.他〜回来了 він незабаром (скоро) повернеться;我在上海〜 两年了 незабаром буде два роки, як я живу в Шанхаї;冬天〜至!J 了 незабаром буде (прийде) зима; наближається (настає) зима;期限~满 了 термін минає; незабаром настане (буде) строк;我的钱〜用完了 гроші незабаром
скінчаться; мої гроші вже на виході; незабаром у мене не залишиться (не буде) грошей;客人很〜就走了 неїзаббром гості пішли;很〜就收到了回信незабаром була отримана відповідь;他〜死了 він при смерті; він доживає свої останні дні. 5)(灵敏） гострий (гострота); спритний (спритність). 这人脑子〜в цієї людини гострий рбзум (велика спритність). 6)(锋利)гострий (гострота).把刀子磨〜[гбстро] нагострити ніж;剪刀真〜нбжиці добре ріжуть (дуже гбстрі);刀子不〜ніж тупий (не ріже). 7)(爽 快)прямий (прямота); прямодушний (прямодушшя); відвертий (відвертість). 8) (愉快）б^ти в гарному настрої.精神不〜не в дусі; у поганому настрої;毋使亲者痛，仇者 〜не варто засмучувати друзів і радувати недругів.
快板 kuAibSn 1) < 曲艺> "куайбйнь" {народні вірші, що декламуються під акомпонемент бамбукових дощечок); частівки мн. 2) <音> алегро невідм.
快报 kuaibao екстрена листівка; бюлетень ч.; блискавка.
快车 kuaiche (火车）швидкий потяг; експрес;
автобус-експрес; автоекспрес. # 另丨J〜кур’є рський потяг; експрес.参阅“幵快 车 k5i kuaiche
快车;Ш kuaichedao високошвидкісна дорбга.
快当 kuai-dang швидко; моторно; із моторністю; моторний.
快刀斩舌L麻 kuai dao zhan luan ша розрубати що одним ударом меча; розрубати (розсікти) гордіїв вузол; діяти рішуче (із усіє ю рішучістю).
快感 kuaigan задоволення; насолода; радість.
胃〜немає ніякого задоволення; немає ніякої радості; без усякого задоволення;得到 〜одержати задоволення (насолоду)..
快活kuM.huo —快乐.〜的性格весбшй характер;〜的日子веселе життя;琪性〜的人 [по натурі] весела людина; веселун рот.;他 4、里〜у нього весело (радісно) на душі; 里不〜у нього невесело (смутно) на душі;你
为什么心里不〜？ чому ви такий невеселий (смутний)?她在快活活地工作BOHd працювала весело, із насолодою.
快乐 kuaile веселий (веселощі); радісний (радість).〜的笑声 веселий (радісний) сміх; 〜地度过节日в<§село провести свято;在晚会 上大家都感到非常〜на вечорі усім було дуже весело;人生最大的〜是4心全意为人 民Я艮务 вища радість людини — це беззавітне служіння народу.
快乐主义 kuail^hiiyi <哲，史> гедонЬм.
快马力卩鞭 kuai m5 jia bian пришпорити коня; підхльоснути коня; узятися за що з подвоєною енергією; натиснути щосили на що.〜，迎头赶上 наздоганяти передових, набирати тбмпи.
快慢киМтйп швидкість.这条轮船的〜怎么 样？ яка швидкість у цього пароплава?
快门 kuaimen <摄> [фотографічний] затвір; затвір фотоапарата.
快人 кийігбп <书> прямй людина.〜快事 стільки приє много і треба було очікувати від прямої людини; від прямої людини тільки цьогб (гарного) і треба було чекати;〜 快语 і людина пряма, і слбво його пряме; сказано з прямодушшям відвертої людини; відверте слбво прямої людини.
快事 ku&sh丨 радість; радісна подія,在我这是件 〜для мене це велика радість (радісна подія).
快手 kuaish6u моторна людина (хлопець, малий); швидкісник; передовик.〜带慢手 швидкісники ^передовики) підтягують [за собою] відстаючих.
快书 kuAishii <艺> "куайшу (рід сценічного мистецтва, побудований на швидкому темпі мовлення).
快速 kuaisu швидкісний; прискорений.〜轰炸机 швидкісний бомбардувальник;〜炼钢 швидкісна плавка сталі;〜焊接 швидкісне зварювання;〜切削法 швидкісне різання;〜 施工法 метод швидкорізання;〜修检法 швидкісний метод будівництва швидкісний метод ремонту;〜摄影 прискорена зйомка.
快速梨 kuaisuli <农> дряпйк.
快艇ku》itTng (小汽艇)катер;(游艇)^ста.竞赛〜 гоночна яхта;摩托〜мотбрний катер; моторна яхта.
快慰 kuaiwei задоволення; радість 精神上的〜. почуття морального задоволення;得到精神 上的〜відчути (одержати) моральне задоволення;〜的II艮光 задовблений погляд; 我们以能替人民干些有益的翦感到〜 трудитися на благо народу - це для нас радість.
快要ки&уйо —>快4).〜到新年了 незабаром [настане, буде] Новий рік.
快意 kuaiyi приє мність.〜之Ф приє мна річ; мила справа прост.
快邮 kuaiyou термінова пошта.
快鱼 кийіуй —> 絵鱼 кийіуй.
快照 кийігМо <摄> моментальний [фотографічний] знімок.
快中子 kuaizhongz! <理> швидкий нейтрон.
快嘴 kuaizut дбвгий язиків кого; базіка розм.
块
kuai.


460
块кийі 1)(不定形的固体)шматбк;(目块)брила; (金厲块）3литок.泥〜ком землі;大石〜 кам’яна брила;金〜злріток золота;冰〜 шматок (брила) льоду;血〜згусток крові;煤 〜шматбк (брила) вугілля;切成〜儿 розрізати що на шматки; нарізати що шматками;凝结 成〜згуститися в щільну масу;把田分成几〜 розбити поле на ділянки. 2) <量词> (用于块 状或片状东西）шматок.—〜碎头однй цегла; 几〜而包декілька шматків хліба;几〜肉 декілька шматків м'яса; 一〜布 шматок матерії; 一〜呢料 відріз (шматок) сукна; 一〜 石头 шматбк каменю;两〜香阜 два шматки туалетного мила; 一〜地 ділянка [землі]; шматок землі;—小〜地 невеликий шматок землі; клаптик землі. 3) <量词，口> (用于货 币，指元）юань ж.\ (指美元等)долар.五〜钱 п'ять юанів;两〜美金 два американських долари.
块根 kuaigen〈植〉корені мн.; коренева бульба; коренеплід.〜Ш 物 коренеплоди мн.; коренеплідні рослини.
块规 kuaigul <^1> калібрована (вимірювальна) плитка;(块规组）блок плиток.
块集岩 kuSijiydn <地质> агломерйт.
块莖 kuaijlng < 植 > стеблбва бульба; стеблеплід.
块全 киаіібі <书> камінь на серці (на душі); нудитися душею.消除中的〜відвести свою душу.
块毛 kuair-bamao біля [одного] юаня; щось близько [одного] юаня.
块状山 kuMzhuangshan 〈地质 > глибові (масивні) гори.
块状岩 ki^izhu^ngydn〈地质> масивна порода.
脍
kuai.
脸炎人口 ku& zhi геп кби усі захоплюються чим; користуватися широкою популярністю; широко відбмий.
筷
kuai.
^ kuai палички [для їжі]. Ц* 〜бамбукові палички;象牙〜пілички зі слонячої кістки; 一双〜пйри паличок;用〜吃饭 їсти паличками.
绘
絵鱼 kuaiyu <动> іліша; оселедець-іліша л/c.; індійський шед. 、
宽
kuan.
宽 kuan 1)(横里大）широкий;〜肩膀 широкі плечі;肩膀变〜 ставати широким у плечах;〜 街道 широка вулиця;嗓音〜гблос із великим діапазоном;目艮界〜ширбкий кругозір;〜幅收 害1J 机 широкозахватна жниварка. 2) •宽 度.河〜一公里 ріка в один кілометр шириною; ширина ріки - один кілометр; ріка має в ширину один кілометр. 3) •宽 限.再〜他们一天的期限дйти їм відстрочку (відстрочити їм) ще на один день. 4) (ШШ) легше.心里〜得多 了 на душі стало набагато легше. 5)—> 宽大 2).从〜处理 поставитися з полегкістю; підходити поблажливо. 6)—宽 裕.农民的生活比过去〜多了 у порівнянні 3 минулим селяни стали набагато заможні-
宽畅 kuSncMng легко.胸怀〜лйгко на душі.
宽敞 kuan-chang просторий (простір).〜的房间 простора кімната;这儿很〜тут дуже просторо.
宽缚kuan-chuo 1)~>宽敞.这张床一个人睡够〜 的 одному спати на такому ліжку дуже просторо (вільно). 2)—宽裕.
宽打窄用 ku5n da zh^i yong при розрахунку треба брати з запасом, а при витраті треба заощаджувати.
宽大 kuanda 1)(阔大）просторий (простір); широкий.〜的饭厅 простора (велика) їдальня;这套衣服你穿着〜了一些цей костюм на вас трошки широкий. 2)(不苟求， 不严厉)великодушність (великодушний); поблажливість; полегкість (поблажливий).〜 为 怀 виявити великодушність (поблажливість); бути великодушним
(поблажливим); великодушне ставлення;〜 Ш.Ш великодушна (м'яка) політика; підходити поблажливо; великодушний підхід до питання про злочинців; пом'якшення покарання;〜是有条件的 полегкість тільки за певних умов.
宽贷 кийпсШ -> 宽容.决不〜ніякої полегкості; ніякого помилування.
宽待 kuandai добре (гуманно) поводитися з ким. 〜俘虔 гуманно поводитися з
військовополоненими; великодушне (гуманне) поводження з полоненими.
宽度 кійпсій ширина.河的〜ширинй ріки;街的 〜ширина вулиці.
宽泛 kuanfan багатозначний (багатозначність). 这个词的涵义很〜дане слово має багато значень; дане слово багатозначне.
货广 kuanguang великий (просторість); просторий (простір).〜的田野 великі (просторі) поля; широчінь поля.
宽轨kuEnguT <铁路> ширбка колія.〜铁路 ширококолійна (ширбка) залізниця； залізниця широкої колії;〜铁路线 ширококолійна залізнична лінія
宽宏 kuanhong великодушність (великодушний). 〜大量 великодушність [і шляхетність].
宽厚 kuanhou добрий (доброта); доброзичливий (доброзичливість).〜的人 добра (доброзичлива) людина;待人〜доброзичливо відноситися до людей.
宽解 kuanjie утішати що (розрада); заспокоювати що (заспокоєння).〜病人 утішати (заспокоювати) хворого; сказати хворому в розраду.
宽ЦҐ kuankuang просторий (простір).〜的 просторий степ.
宽阔 kuankuo широкий (широта); просторий (простір); великий.
宽频带 киЗпріпсІйі < 电 > ширбка смуга; широкополосний.〜放大者§ широкополосний підсилювач.
宽饶kuSnrdo 宽恕.
宽 容 kuanrong добросердечність;
благодушність; терпимість (терпимий);
поблажливість (поблажливий). ~ ^ Й добросердечне (поблажливе, терпиме)
ставлення;对他绝不能〜нііс не можна йому
спускати;对敌人不可〜благодушність стосовно ворогів неприпустима; терпимість до ворогів неприпустима.
% 恕 kuanshu пробачення що (прощення); вибачити що (вибачення); помилувати кого. 〜他第一次 вибачити (вибачати, змилуватися) його на перший раз; 不可〜的过错 непрощенна помилка;得到人民的〜和谅解 заслужити помилування і прощення з боку народу;对敌人不能〜не можна шкодувати вброга; не давати помилування вброгу.
Ш kuanwei заспокоїтися (заспокоєння); утішитися (розрада). 〜了 ^ у мене на
душі стало спокійніше; я трішки заспокоївся.
宽限 ku5nxian відстрочити що (відстрочка).你 请他〜几天 ви попросите його відстрочити (дати відстрочку) на декілька днів.
宽;kuanxln не тривбжитися; не хвилюватися, 请你〜прошу не тривбжитися (не хвилюватися); будьте спокійні;你可以〜，不 会出问题 ви можете б細 спокійні (не тривожтеся, не хвилюйтеся), нічбго не трапиться.
宽衣 kuanyl роздягатися.请 ~ будь ласка, роздягайтеся.
宽银幕 киапуі'птй широкий екран.〜影片 широкоекранний фільм; фільм для широкого екрану.
宽宥ku5ny6u —►宽恕.不能〜的暴行злодіяння, за які не можна прощати.
宽裕 kuanyu заможність (заможний); достаток. 生活〜жііти в достатку;经济〜的家庭 заможна родина; родина з достатком.
宽窄 kuSnzhai 1) -*■宽度.门的〜ширині двербй. 2)(大小）розмір.屋子的〜р6змір кімнати.
宽纵 kuanzong потурати кому в чому, чому, розм. (потурання); давати волю.不要〜孩子 не можна потурати (давати волю) дітям.
НЙ kuan.
Ш kuan〈解> стегно.
競骨 ku5ngti <解> тазова (безіменна) кістка, kuan.
款1 kuSn 1)(项目）парйграф.第二条第三〜 третій параграф другої статті;有专〜规定 є про що окремий (спеціальний) параграф. 2) —>•款项.巨〜вел“ка (значна) сума; великі гроші;公〜казенні гроші;现〜наявні [гроші]; 拨〜асигнувати (відпустити, дати) засоби (гроші). 3)(书画的 І 款）нйпис;(下款） підпис ч.落〜проставити своє прізвище; поставити свій підпис.
款 kuSn2 <书> (缓慢）повільно. —地飞 повільно-повільно летіти.
kuanbu <^> повільна (плавна) хода.
Ш Ш kuSndai радо (люб'язно) приймати (зустрічати) що\ люб'язна гостинність; пригощати кого ним (частування).友好的〜 приятельська гостинність;〜客人 радо (люб'язно) приймати (зустрічати) гостей; зробити гостям привітний прийом; ЇМ门用什 么来〜他呢？ чим будемо його пригощати? 谢谢你的盛情〜так спасибі за привітний (люб'язний) прийом.
款冬 kuandong <Ш> мати-й-мачуха звичайна; камчужна трава.


461
Ш Ш kuSnliu просити кого залишитися; дружньо утримувати кого.〜客人 гаряче умовляти гостя залишитися (не йти).
Infill kuanqu <45> люб'язність; комплімент. S 通 〜 обмінятися люб'язностями (компліментами).
款式 kuSnshi стиль ч.\ форма; фасон.〜新颖 оригінальний стиль; оригінальна форма; новітній фасон.
款1页 kuanxiang засоби мн.; гроші лш.述筑〜 засоби (гроші) на будівництво.
款 ІД kuanzhi напис, вирізаний на предметах мистецтва.
款子 kuan-zi <□> гроші лш.; сума. 一大笔〜 велика сума [грошей]; великі гроші; ?匸—笔 〜переказйти гроші; послати переказ;这笔〜 应记在我帐上 цю суму варто віднести (записати) на мій рахунок.
kuang.
匡 ki^ng 1)(纠正）виправити кого-що (виправлення).〜谬 виправити помилки. 2)〈书〉(帮助）допомогти; надати допомбгу. 〜我不逮 допомогти мені виправити недоліки.
匡济 kuangji <书> —> 匡 2).〜时艰 допомогти країні в біді.
匡救 kuangjiu просвітити і спрямувати (поставити) кого на праведний шлях.
匡正 kuangzheng ―匡 1).
іШ. kuang.
Ш ku^ig —>诓骗.他不会〜你的він не стане вас обманювати;他把我〜了，没有来він мене обдурив і не прийшов.
诓骗 kuangpian надути кого-що, прост/, обдурювання (ошуканський) розм.; обдурити кого-що (обман).定下巧计，〜敌人 задумати хитромудрий план і обдурити ворога.
口匡 kuang.
哐ki^ng <象声> 眶哪.〜的一声，脸盆掉在地 上了 таз упав і геп (бух) об підлогу.
哐鄉kuanglang <象声> геп; (бух).把门〜一声关 上了 трах (бах), захлопнулися двері.
ku5ng 另见 kdng.
框kuangl) —框框1). 2)〈方>(周围加上线条） обвести що рамкою.
框框kuang-kuang 1)(周Щ的圈）рамка.在照片 四周画了 个〜обвбсти портрет рамкою. 2)(固 有的—套）рамки мн.\ шаблони мн.划〜 установити рамки;条条〜все і всяке обмеження;从外国照搬过来的〜схбми， скопійовані в зарубіжних країнах;在一定的 〜以内у визначених рамках;打破一切陈旧的 〜розбити всі [і всілякі] застарілі рамки;不能 拿固定的〜去硬蹇не можна втискувати що в шаблонові рамки; не можна підхбдити до чого з незмінним шаблоном.
匡 kuang.
Ш kuang кошик. кбшик [для овочів]; Е〜、沙 土 три кошики піску.
kuang.
狂 kuang 1)(精神失常）шаленство (шалений);
божевілля (божевільний); несамовитість (несамовитий); сказ (скажений); манія.自大 〜манія величності; ракетоманія. 2)
(Ш Ш) скажений; бурхливий; дикий.〜怒 скажений (бурхливий, шалений) гнів; розлютуватися; роз'яритися; скажено нестися; утікати (бігти) в усі лопатки;〜叫 кричати диким голосом; несамовито волати; дерти горло (рот, горлянку);〜吸纸烟[люто] задиміти сигаретою;〜饮 сильно пиячити; пити оковиту; гуляти;〜吠 скажений гавкіт;〜 轰 滥 炸 робити скажені масові бомбардування;物价〜涨 скажбне підвищення цін на товари. 3)(热情不力П 限制 地）нестримний.〜想 нестримна фантазія. 4) (狂妄）самовпевнений (самовпевненість).你 这话可说得太〜了 словй ваші дуже вже самовпевнено звучать.
狂暴 kuangbao буйний (буйство); лютий (лють); шалений (шаленство);性格〜б夕йна натура; буйний характер;〜的阵 М люті (буйні) пориви вітру;〜的敌人 шалений (лютий) ворог.
狂飘 kuangbiao шквал; шквальний (шквалистий) вітер;(喻猛烈的力量）б^ря.〜记功 <文> "буря і натиск";反动派的邊压激起了人民愤 怒的〜репресії [з боку] реакції викликали бурю народного гніву.
kuangcao мінливий скоропис.
狂放 kuangfang розгнузданий (розгнузданість); розгульний розм. (розгул).
狂风 kuangfeng сильний [рвучкий] вітер; скажений вітер; вихор ч.; буря; шторм (一般 指海上的狂风).刮І 了〜піднялася буря; піднявся шторм; дмухнув сильний рвучкий вітер (скажений вітер);〜怒号 бушував вітер; 〜呼嘯вііє лютий вітер;〜大作，恶浪滔天 завив лютий вітер, піднялися найсильніші хвилі;〜巨浪吓不倒共产党人і штормйми не залякати комуніста.
狂风暴雨kudng位ng Ьаоуй 1)(大风大雨）буря [із грозою]; шторм [зі зливою].〜来了 вибухнула буря [з грозою]; вибухнув шторм [зі зливою]. 2)(指声势猛）бурхливий (бурхливість); грізний. 3)(指态іі 粗暴） грубо і різко; бути грубим і різким.不要用〜 Й方式字纠正同志们的错误виправляючи помилки товаришів, не треба бути грубим і різким.
ЇЕ Ж kuanghuan веселитися бурхливо (не задумуючись); [бурхливі] веселощі.〜之夜 веселий, гучний святковий вечір; карнавальна ніч.
kuanghuanjie карнавал.
狂润 kuanglan бурхливі хвилі; дев'ятий вал; бурхливий (киплячий) вир.革命的〜 бурхливі хвилі (дев'ятий вал) революції;在 历史的〜中 у [бурхливому] вирі історії (історичних подій).
狂气kuang-qi пиха ж.说话带几分〜говорити пихато (з деякою пихатістю).
狂犬病 ku5ngqu§nb丨ng <医> водобоязнь ж.\ гідрофобія; [собачий] сказ.
狂热 kuangre фанатизм (фанатичний); азарт; ажіотаж; метушливий. ~的生活 метушливе життя;〜的信徒 фанатик; затятий послідовник (шанувальник, прихильник);对
宗教的〜信仰 релігійний фанатизм; фанатична віра в релігію;〜的信念 фанатична впевненість у чому;醉心到〜的程 度 захоплення чим доходило до психозу;对 神灵信到〜的地步вірити в божество до фанатизму; фанатично вірити в богів;〜起来 прийти в азарт (в ажіотаж);〜地 з азартом; в ажіотажі; гарячково;〜地奔跑起来 гарячково забігати;〜地追求 фанатично прагнути до чого;从胜利的〜中清醒过来прокинутися від переможного чаду.
狂热性 kuangrexing гарячність; фанатизм; фанатичність.小资产阶级的〜фанатіЬм дрібнобуржуазний; дрібнобуржуазна
фанатичність (гарячність).
狂人 kuangren маніяк.原子〜атбмний маніяк; маніяк атомної війни; атомник розм.;战争〜 шалені мілітаристи; шалена вояччина.
狂妄 kuangwang (навіженствувати, навіженство) навіжений; божевільний (божевілля); шалений; розгнузданий (розгнузданість).〜 的人безумець;〜分子мегалома'н;〜的军国主 义考 розгнуздані (навіжені) мілітаристи;〜行 为 навіжений вчинок; витівка;〜意图 божевільні (навіжені) наміри;〜挑畔 шалена (розгнуздана) провокація;〜的谬论 навіжені (зарозумілі) твердження;〜的声明 безрозсудна заява;〜的态度 гордовитий підхід;荒谬〜的计划 маньгічний (навіжений) план; божевільний (безрозсудний) план;〜的 侵略政策 шатена агресивна політика;的叫 器 божевільні лементи (крики);〜地宣称 зарозуміло пред'явити;举止〜безглуздо (розгнуздано) поводитися;〜无知 нерозумні хвастощі; зухвалість із неуцтвом;〜自大 безрозсудне самозвеличування;〜自大的人 [навіжена і] самовпевнена людина;敌军的〜 自 大 розгнузданість і зазнайство супротивника;〜到了 极点 верх навіженства; верх оскаженіння;扩张主义і*的侵略野心真 是〜到了 极点 жйдібні агресивні устремління експансіоністів досягли апогею нерозсудливості.
狂喜 kuangx! бути у великому захваті; бурхливе (дике) захоплення; безумно зрадіти (рад); збожеволіти з радості; божевільна радість.〜 起来 прийти в бурхливе (дике) захоплення; кого охопила божевільна радість;使人〜的消 息 звістки, що сильно обрадували усіх.
狂想曲 kudngxiSngqii〈音> рапсодія.
kuangxiao бурхливий регіт; реготати до упаду.〜起来 вибухнути бурхливим реготом (сміхом); дико зареготати; захлинатися від реготу (від сміху).
狂言 kuangyan [самовпевнені] хвастощі. 口出〜 самовпевнено хвалитися.
kuang.
Жір kuangyu неправда ж.; вигадки ми.
篤 kuang.
Щ kuang〈动〉мишоїд.
if" kuang.
ІҐ kuang [вирита] могила; склеп.打〜вирити могилу; побудувати склеп.
扩穴 kuangxue — і)1'.


462
kuang.
'61 kuang 1) полбження. 2)(比）за приклад. 以古〜今 узяти минуле (старе) за приклад сьогоденню.
况且 kuangqig тим більше; більш того; до того ж; на (у) додаток розм.我没有同怠，〜我也没 有权利同意 я не дав згоди, тим більше (більш того,) що я не мав такого права;你年 轻，〜没有经验 ти молоди й і до того ж не маєш досвіду.
矿* kuang.
旷 ki^ng 1)(空而宽阔）пустельний. 2)(荒废） терти що.
旷达 kuangda широті (ширбкий).为人〜людина із широкими поглядами; людина широкої натури; у людини [є] широта поглядів.
旷代ki^ngdM <书> •旷世•
旷康 kuangfdi закинути що.〜学业 закинути свої заняття.
旷工 kuangg6ng прогул (прогуляти).故意〜 злісний прогул;〜的人 прогульник; прогульниця;他旷了 两天工 він два дні прогуляв;他从不〜він працював без прогулів; нікбли в нього не було прогулів.
旷古ku^nggii <书> небувйлий.〜未有的奇闻 небувалі чудеса; нечувана справа (чудо).
旷课 kuangke манкірувати заняттями.
旷日持久ki^ng ri chi jiQ затягти надовго; тягтися нескінченно; зайве затягування; справа затяжна.〜的谈判 тривалі переговори.
旷世 kuAngsh丨 < 书 > не має собі рівних (неперевершений, незрівнянний) у свій час (у свою епоху).〜功励 неперевершена у свій час (у свою епоху) заслуга; незрівнянний подвиг у свій час (у свою епбху).
旷野 kuangyg пустельний степ (місцевість); відкрите поле.
矿 5R kuangzhi манкірування службовими обов'язками; прогул (прогуляти).
kuang.
矿 kuang 1)—> 矿床.煤〜пбклади кам'яного вугілля;铁〜пбклади заліза;金〜золота копальня; родовище золота;露天〜розріз; кар'є р;开〜розрббка надр. 2) 一矿场•在〜 上工作 працювати на рудник^ (у шахтах). 3) ~►矿石 1).采〜віідрбуток руди;洗〜 промивання руди.
矿藏 kuangcang надра мн.; мінеральні (гірські) багатства; мінеральні запаси.〜丰富 багаті надра.
矿层 kuangccng [рудний] поклад; рудний настіл; рудний (рудоносний) шар.
їГ f71 kuangchan корисні копалини. # 富的〜 багаті поклади корисних копалин.
IT kuangchSng рудник; шахта; рудникове поле;(露天矿场）кар'є р.
矿尘 kuangchdn <医> [рудникбвий] пил.
矿床 kuangchuang < 矿 > поклад; [рудне] родовище; родовище корисних копалин.〜开 采 розробка родовища корисних копалин;残 积〜елювіальне родовище.
矿灯 kuangdeng <#**> рудникова (шахтна)
矿工 kuanggong шахтйр; шахтарка; гірник; рудокбп застар.
矿((七 kuanghua <矿> оруднення (оруденіння, оруденілий).
Сkuanghuadai зона оруденіння.
矿井 ki^ngjTng <矿> шахта; стовбур,机械化〜 механізовані шахти;下〜спуститися в шахту; 〜照明 рудникбве освітлення;〜通风 рудникова вентиляція;〜运输 рудниковий транспорт.
矿坑 kuangkeng <矿> виробіток мн.
矿脉 ku^ngmai <矿> [рудна, рудоносна] жила; буценверк.
矿苗 kuangmiao <矿> вихід; оголення.
矿泉 kuangquan мінеральне джерело. ~^养地 курорт із мінеральними водами; бальнеологічний курорт.
矿砂 kuangsha пісок.
矿山kuAngshSn <矿> рудник;(贵金属矿山） копальня.〜机械 гірські машини.
矿石ki^ngshi 1)(含矿物的岩石）руда; рудне виділення.铁〜залізна руда;铜〜мідна руда; 〜标本колбкція руд. 2)(检波器的矿石)：〜收 音机 детекторний приймач.
矿 7_К kuangshul мінеральна вода; мінералка розм.
矿体ki^ngt了 矿床.
矿物 kuangwu мінерал; надра мн.〜月巴料 мінеральні добрива; мінералка розм.;〜饲料 мінеральний корм;〜纤维 мінеральне волокно.
矿物棉 kuangwumian мінеральна вата.
矿物学 kuangwuxue мінералогія.
矿物学家 kuangwuxuejia мінералог.
矿物油 kuangwuyou мінерйльна олія.
矿物质 kuangwuzhi мінеральна речовина.
Й. kuangyan кам'яна сіль.
4k kuangye гірнича справа; гірнича промисловість; гірничопромисловий.〜工人 гірник;〜学院 гірничий інститут;开发〜 розвивати гірничу справу.
矿业法 kuangyefa гірничий закон.
矿澄 kuangzha шлак.〜清除器 шлакознімйч;〜混 凝土 жужільний бетон; шлакобетон;清除〜 видаляти шлаки.
矿 Ш 碎 kuangzhazhuan жужільна цегла; шлакоцегла.
矿月旨 kuangzhT вазелін.
矿柱 kuAngzhCi〈矿> цілина.
kuAng 另见 ku§ng.
框ku^ng 1)(装门窗川的架子)рама;(框的侧边） косяк.窗〜вікбнна рама; віконний косяк;门〜 дверна рама; одвірок; триматися
рукою за одвірок. 2)(镶器物的框）рама;(小 框）рамка.画〜рама (рамка) для картини; Ш 镜〜о叩йва для окулярів;墙上挂舍镶金〜的 油 ІШІ на стіні висить масляна картина в золотій рамі.
ШТ kuang-zi рамка; оправа.
目匡kuang.
眶 kuang орбіта; очниця.眼泪夺〜而出 сльбзи
так і покотилися (градом полилися) з очей.
^7 kul.
亏 киї 1)(损失)збиток.盈〜прибуток і збиток. 2) (欠缺）недостача; нестача.理〜6加 неправим;身大力不~ висбкий і сильний. 3) 亏负.〜不了你 вас не скривдять. 4) 亏 得 1).〜他提醒我 спасибі йому, що він мені нагадав. 5)—亏得 2). ~你说得出 口 як тобі не соромно так говорити!
亏本 kuTben зазнати збитків; збиток (збитковий); дефіцит (дефіцитний); невигода (невигідний). 〜生意 продати собі в збиток; ~交 易 невигідна (збиткова) угода;〜企业 дефіцитне (збиткове) підприємство;〜卖出 продати що в збиток (зі збитком);不〜без збитку; беззбитковий.
亏待 киТсШ (不尽心）бути неуважним до кого; (不公平）бути несправедливим; скривдити кого.可另О〜了 人家 як би не скривдити людей своє ю неуважністю;我哪一点〜了他？ чим я його скривдив? у чбму я був несправедливий до нього?
亏得 kUT.de 1)(多亏）спасіібі кому; завдяки кому-чому; на щ^стя; добре, що…〜有大家帮 助，不然_完成不了任4 спасибі всім, що допомогли, без цього я б не виконав завдання; _正在为难，〜同志们给我出了个 点子 мені саме було важко, так спасибі товаришам, надоумили, як треба зробити; ~ 大家都在场 на щастя, усі були тут на місці; добре, що всі були тут на місці. 2)(表示VI讽） гарненька справа.这么热的天还穿这样多衣 月艮，真〜你 гарненька справа 一 у таку спеку так тепло вдягатися.
亏负kufffi скривдити кого.你们办得得公道，
没有〜我的地方 ви справедливо вчинили і ні в чому мене не скривдили.
亏耗 киТЬйо втрата.防止粮食〜запобігти втраті зерна.
亏空 kuT.k6ng 1)(负债）заборгувати що; винен кому.他没有〜人家的钱він нікому не винний; він нікому не заборгував. 2)(亏空的 财物）борги мн.; заборгованість; дефіцит.弥 补〜покр“ти дефіцит.帐上有〜є дефіцит (збиток) по книгах;他没有〜у нього немає боргів.参阅“拉亏空 Ш kulkong”.
亏累 kuTlgi робити борги; зазнавати втрат; численні борги; часті втрати.
亏欠kuTqiSn ->亏空.
亏折kuTshS ->亏损1).
亏蚀 kuTshi 1)(日蚀和月蚀）сонячне і місячне затьмарення. 2) —►
亏损 kuTsCin 1)(企业亏木)дефіцит; збиток.资金 〜грошбвий дефіцит (збиток);物资〜 матеріальний збиток; ~一百万元[зазнати] збитків в один мільйон; 无〜的 бездефіцитний; беззбитковий. 2)(身体虚弱） слабшати здоров'ям.
亏心 kulxln совість не чиста; усупереч совісті.〜 事 поступка перед совістю;作〜事 йти на поступку перед совістю; йти (чинити) проти [своє ї] совісті; поступитися [своє ю] совістю.
岿
kul.
(la 然 kuMn < 书 > велично.〜蛇立


463
скелею; твердо, непохитно стояти.
киї.
盜 kul шолом застар., поет.钢〜кйска.
蓝甲 kuljia збруя мн.; панцир ч.
盜子 kuT-zi фаянсовий таз.
киї.
窥测 киїсе припустити що (припущення); розгадати що (розгадка).作各种的〜робити всякі припущення; будувати всілякі здогади; 他的话难以〜важко розгадати (вловити) зміст його слів;〜方向，以求一Щ стежити за напрямком боротьби, щоб здійснити потім свій задум.
窥见 kuljian помітити кого-що; підглянути що. ~秘密 помітити (підглянути) секрет.
窥 ^司 kulsi вести стеження; вистежувати кого-що (вистежування); підстерегти кого-що.
窥探 kultan підглядати кого-що; виглядати кого-що.〜敌方军情 виглядати вороже розташування.往窗子里〜підглядати в (через) вікно;窗 口时时有人〜лібди часто визирали з вікон.
kui.
奎宁 kuinmg <药> хінін.
奎宁树 kuiningshu хінне дерево.
葵 kui.
赛花 kuihua соняшник; сонях розм.〜向阳，人 心向着共产党 соняшники тягнуться до сонця, серця людей лежать (звернені) до Компартії.
蔡花子 kuihuazi насіння соняшника; насіннячко. 〜油 соняшникова олія;嗤〜гризти [соняшникове] насіння.
费扇 kuishan віяло [з листя лівістонії].
Ш
误 kui. 揆kui <书> —►揆度.〜其本意якщб брйти справжнє бажання людини.
揆度 kuiduo <书> робити припущення; робити здогад; прикидати що в розумі.
挨情度理 kui qing duo IT твердо (логічно) міркуючи; якщо судити тверезо.
喹 kui.
喹琳 kuilin <化> хінолін.
睽 kui. 暌隔kuig6 <书> —暌离.
睽 kuiH〈书〉розлучитися.〜家室 розлучитися з родиною.
咬违 kuiw6i <书> у розлуці.〜数载 кілька років були в розлуці; кілька років не бачилися.
魁 kui.
魁 kui 1)(领头儿的)головний;(首位)першість. 罪〜головній злочинець (винуватець); призвідник;夺〜борбтися за першість; завоювати першість. 2) —*■魁星 1).
魁岸kui'an <书> -> 魁梧. 魅首 kuishdu <书> 1)(首领）ватажок ч. 2)(居首 位者）найперший; головний.
魁伟kuiwgi ->魁梧.
й Ш kuiwu богатирський; рослий (і широкоплечий). 身材〜богатирська (атлетична) статура; високого зросту і міцної статури; рослий; росла фігура.
魁星 kuixTng 1) <天> "куйсін" (перші чотири зірки в сузірhi Великої Ведмедиці). 2)(司文之 神）бог літератури.
ІЙ
kui.
й!蛇 kuishS <动> гадкіка.
傀
kui.
傀 f晶 киТІбі 1)(木偶）лялька; маріонетка; петрушка ч. 2)(受人操纵的人）маріонетка (маріонетковий); ставленик. 〜政府 маріонетковий уряд;〜集团 маріонеткова кліка;帝国主义的〜маріонетка (ставленик) імперіалістів;当…的〜б^ти маріонеткою (іграшкою) у чиїх руках.
愧倘戏 kuTleixi ляльковий театр; театр маріонеток; петрушка ч.
匮
kui.
匮乏 kuifd <书> недблік; недостача розм.不虞 〜немйє побоювання, що не вистачить чого-небудь;人力〜недостача робочої сили. 敌军弹药〜у вброга недостача боєприпасів; 物资并不〜не бракує (немає недостатку) у матеріалах (у засобах).
匮竭 kuijid < 书 > відсохнути; збідніти (збідніння).
溃
kui.
溃 kui 1)—> 溃决.〜堤 проривши (розмивши) дамбу. 2)溃败.敌人部队己〜不成军 ворожі ряди були розгромлені.
溃兵 kuiblng розбиті (розгромлені) війська.
溃败 kuibai потерпіти поразку (розгром); бути розгромленим.
溃决 kuijue прорватися (проривши); розмитися (розмивши).河堤~ дймба прорвала; дамбу прорвало.
溃烂 kuilin〈医〉гнііти; гноїшся.伤口〜рйна гноїться.
溃灭 kuimie загибель ж. (гинути).
溃逃 kuitdo втекти.
溃散 kuisan відступити (бігти) безладно; безладний відступ; звернутися до втечі.
溃退 kuitui відступити, потерпівши поразку.
溃围 kuiwd прорвати оточення; вийти з оточення.
溃病 kuiyang〈医〉виразка 胃〜виразка шлун-
愧
kui.
愧 kui совісно (совіститися, совість ж.)\ соромно кому (викладатися).内心有〜 [почувати] муки совісті; совість мучить; совісно; докори сумління.
愧汗 kuihan <书> згоріти від сорому; готовий [крізь землю] провалитися.
愧恨 kuihen [від сорому] рвати на собі волосся. 他深自〜він рвав на собі волосся.
愧色 ku'isS зніяковілість.面有〜мйти збентежений (винуватий) вигляд; зі зніяко¬
вілістю; 可以毫无〜地这样讲мбжна без зніяковілості це сказати.
愧作ku'izu6 <书>~>愧.万分〜ставало страшно совісно (соромно).
喟 kui.
喟然 ku'irdn <书> зітхйтгі (подих).〜长叹 вйжко (гірко) зітхати.
喂叹 ku'itAn〈书> зіт^ти (подих).
馈 kui. r
馈kui —►馈赠.〜以鲜花дар/і4ти квіти.
馈电 kuidi^n <电> живлення.
馈线 kuixian <电> фідер; живильний дріт.
kuizeng підносити кого-що (піднесення) застар.\ дарувати кому-що кому (дарування книжк.).〜礼品 робити (підносити) подарунок;接受〜прийняти дарунок (подарунок).
坤 кйп.
坤角 Jl/ kunjuer лицедійка застар. акторка; артистка.,
іфЦ кйпхіе думські черевики. kOnzhai родина нареченої.
昆 кйп.
昆布 кйпЬй <药> морськй капуста.
昆虫 kiinchong комаха.
昆虫学 kunchongxue <动> ентомологія.
昆虫学家 kunchongxuejia ентомолог.,
昆曲 kunqu "куньцюй" {один із видів китайської опери),
昆仲 kiinzhong брати мн.
醒 кйп.
醌 кйп <化> хінон.
個 кйп.
悃кйп <书> 悃诚.聊表谢〜на знак глибокої (сердечної) подяки; щоб хоч якось (скільки-небудь) віддячити кому-чому.
悃诚 kiinchong щирість; щиросердість.
拥 Ісйп.
捆 кйп 1)(缠紧打结）в'язати кого-що (в'язання) 〜麦子в'язати снопи пшениці;把东西〜在一 起 зв’язати речі;把行李〜起来 зав’язати багаж;可别〜住了自己的手脚як би не зв'язати себе по ногах і по руках. 2) <量词> зв'язування; в'язка; стос; сніп.—〜书 зв'язування книг;五〜柴火 п’ять в'язок дров; 一〜麦子 сніп пшениці;几〜棉花 кілька стосів бавовни.
捆绑ktinbSng зв'язати кого-що.把反革命分子〜 起来 зв'язати контрреволюціонера. 捆禾 ktinhd <农> снопівка.
Ш手li kunza зв'язати що.
困 кйп.
困 кйп 1)(陷于困境）безвихідність (безвихідний).为疾病所〜хворбба остаточно змучила людину; заслабнути від хвороби;他病〜在床 хвороба прикувала його до ліжка. 2)(包围）оточити кого-що


464
(оточення); осадити що (облога)把敌人〜住 оточити супротивника. 3) —* 困倦.〜得要命 до смерті хочеться спати;你〜了 就II垂口巴 якщб ви втомилися, то лягайте спати.
困顿 кйпсійп 1)(穷累）перевтбма (перевтомитися); страшна втома; страшна стомленість; сильно втомитися (стомитися). 〜不堪 страшна перевтома; страшна втома; сильно втомитися. 2) ( Х艮难窘迫） знаходитися у важкому становищі; жити в нестатку (у злиднях).〜一世 прожити важке життя; усе життя провести у страшних злиднях. 心
困厄 kun'e важке (безвихідне) становище.
困乏 kunfa втомитися (втома, втомлений); стомитися (стомленість, стомлений).大家都 〜了 всі втомилися (стомилися); усі були стомлені (втомлені).
Щ Ш kiinhuo здивування (дивуватися, здивований); потрапити в глухий кут,〜的目艮 神 здивбваний погляд;感到〜莫解 бути у здивуванні;这使人感到〜莫解це привело людину в здивування;面对着这种情况，连 他也感到~ перед таким поворотом справи навіть він опинився в глухому куті.
困境 kunjing важке (скрутне) становище.陷入〜 потрапити у важке (скрутне) становище; Ш 脱〜вибратися (знайти вихід) з важкого (скрутного) становища.
困倦 kunjuan сонливість [від утоми, від стомлення]; утома; нудитися. ЇЙ入〜напіпа сонливість; ставати від утоми сонливим;〜得 睁不开fl艮 бчі злипалися від сонливості (від утоми).
困苦 кйпкй нестатки мн.; нестаток.艰难〜 труднощі і нестатки;忍受〜терпіти нестатки (нестаток);生活〜жити в нестатку (в убогості, у злиднях); жити бідно; бідувати; життя важке.
困难кйп.пап 1)(亊惜复杂，阻碍多）труднощі; скрута).万分〜нездоланні труднощі;万重~ міріади труднощів;〜的年代 важкі роки;〜的 情况 важке (скрутне) становище;有一定的~ пов'язане з відомими труднощами; є відомі труднощі;前进中的〜хворбба росту;呼吸〜 тяжкість подиху;经济〜економічні труднощі; 生活〜жити в нестатку; відчувати матеріальні труднощі;感到自己的处境〜 відчувати важкість свого становища;使人感 至lj 〜поставити людину в скрутне (важке) становище;克服〜переборбти труднощі;把〜 Ш Й ЕІ. брати на себе важкі завдання; залишати собі труднощі;不在〜面前氐头 не відступати (не здаватися, не схиляти голови) перед труднощами;〜吓不倒我们共产党员 нас, комуністів, не злякати труднощами; труднощі не страшать нас, комуністів. 2)(生 活穷困）нестйток (бідування); жити в нестатку.
困难户 kun nanhu бідна (нужденна) родина.补 助〜матеріальна допомога бідним родинам.
困人 kunren нудна.〜的大气 нудна погода.
困守 kunsh6u триматися [самотужки] у пбвному оточенні.〜孤城 триматися (непохитно чинити опір) у блокованому місті.
困兽犹斗 kun shou you dou загнаний звір і той огризається (відбивається); відбиватися, як загнаний звір; запекло опиратися.
扩
扩充 kuochong розширювати що (розширення); збільшувати що (збільшення).〜军队人数 збільшувати число військ;〜教师队伍 розширювати лави педагогів; збільшувати штат (склад) викладачів;〜工厂设备 підсилити оснащеність заводу.
扩大 kuoda збільшувати що (збільшення); розширювати що (розширення); поширювати що (поширення).〜生产 розширити (збільшити) виробництво;〜权限 розширити права;〜眼界 розширити кругозір;〜影响 поширювати вплив;〜进步力量 розвивати прогресивні сили;〜先进工作者的行列 множити лави передовиків;〜侵略战争 розширювати агресивні війни;〜教育面 розширювати виховничий сектор;〜政治影 响 розширювати політичний вплив;革命影 响〜了 зріс революційний вплив;把营〜成团 розгортати батальйон у полк;〜会议 розширене засідання; розширений пленум;〜 再生产 <经> розширене відтворення;作战 地区〜了 розширився театр воє нних дій;教 育工作者的队伍在不断〜ряд “ педпрацівників збільшуються (роз¬
ширюються) з кожним днем;矛盾〜了 збільшилися (розширилися) суперечності між ким;运动正在〜рух поширюється;我们 社会主义祖国的国际影响日益~ неухильно росте міжнародний вплив нашої
соціалістичної Батьківщини.
扩連 kuojian розширення (розширити що).〜现 有的 IE厂 розширення діючих підприє мств; 大力〜全省的公路усіляко розширювати мережу шосейних доріг у всій провінції;进 行〜工作 провести роботу по розширенню чого.
扩军 kuojun гонка (посилення) озброєнь.反对〜 备战 проти гонки озброєнь і підготовки війни (до війни).
扩孑L kuok6ng < 技 > зенкерування; розсвердлювання.
扩孔钻 ku6k6ngzu&n <机> зенкер.
扩散ku6s&n 1)(扩大分散出去）поширюватися (поширення).核〜поширення адерної зброї. 2)〈理，气> дифузія.〜方法 мбтод дифузії. 3) 〈生现> поширення.
扩散炉 kuosanlu дифузійна піч.
扩胸器 kudxi6ngq丨 <体> експандер.
扩音机 kudyinjT〈电> підсилювач звуку.
展 kuozhan поширювати що (поширення); розширювати що (розширення); збільшувати що (збільшення).〜经济势力 поширення (розширення) економічного впливу;〜统一战线 ширити єдиний фронт; 得到进一步的〜 одержати подальше поширення;造林面积〜到一万亩плбща лісонасаджень розширена (збільшена) до десяти тисяч му.
扩展句 kuozhSnju < 语 > розповсюджена пропозиція.
扩张 kuozhang розширити (розширення); експансія. - Ш політика експансії;
експансіоністська політика; експансіонізм; ~ 势力范闹розширити сферу впливу;〜地盘的 意图 пбтяг до експансії; прагнення до захоплення [нових] територій;政治〜 політична експансія;经济〜економічна експансія; #夕卜〜зовнішня експансія; 〜 〈医〉розпарення серця;胃〜〈医〉 розширення шлунка; гастректазія;垄断组织 在经济上加紧向外〜монопблії підсилюють економічну експансію.
扩张器 kudzhangqi <技> рехширник.
扩张主义 kuozhangzhiiyi експансіонізм.〜分子 експансіоністські елементи; експансіоністи мн.;〜野 >ll' жадібні експансіоністські прагнення (спрямування).
kuo.
括号kudhk) 1)(标点符号)дужки мн.前面打上 ~ відкрити дужки;后面打上〜закрити дужки. 2)—> 括弧.圆〜круглі дужки;方〜квадрйтні (прямі) дужки; 4、〜маленькі дужки;大〜 фігурні дужки;脱〜розкрити дужки;把…提 出〜夕卜 винести що за дужки.
括弧 kudhii〈数>д^жка.
括约肌 ku6yugj了 <解> сфінктер. 阔 ku6.
阔 ku6 1)(宽广）ширбкий; великий (просторість).马路很〜в夕лиця дуже ширбка. 2)—阔绰；阔气.
阔另ij kuobie тривала розлука; розлучатися надовго.我回到了〜二十年的故乡після 20 років відсутності я повернувся в рідне село.
阔步 кибЬй йти широкими (великими) кроками. ~前进 гігантськими (широкими, великими) кроками йти вперед;在社会主义大道上〜前 进 ширбкою ходою йти вперед по стовповій дорбзі соціалізму.
阔掉 kuochuo розкішний (розкіш ж.).生活〜 жити в розкоші; жити на широку (велику, панську) ногу.
阔老 kuolao багатій.
阔气 їсио-qi шик; форс прост.,摆〜шикувати розм.; задавати шик (шику) прост.; задати форсу; із шиком; фасонити розм.;打掉自己 身上的〜покінч“ти зі своїм прагненням до парадності.
阔少 kuoshao панич прост.; світський пшют; (西方阔少）плейббй.
阔 林 kuoyelm широколистовий (листяний, чбрний) ліс.
阔叶树 kuoyeshu листяне дерево.
括 kuo.
蹈蝓 кибуй <动> слизень ч. ku6.
廓落 кибіиб <书> пустбльний і тихий.〜的街道 пустельні і тихі вулиці.
廓淸 kuoqlng очистити кого-що (очищення); викорінити що (викорінювання).〜邪说 викорінити псевдовчення; ОЧИСТИТИ ВІД псевдовчень;这种气氣必须〜необхідно оздоровити подібну атмосферу; потрібно очистити цю атмосферу.


L
465
垃la.
垃圾 lajT сміття; покидьки мн.〜艇箕 совок для сміття;〜输送道 сміттєпровід; 一堆〜купа сміття;扫〜в“мести сміття;工业〜 промислові відходи; промисловий мотлох; 政治〜політична потолоч;这些历史〜总会被 全世界革命人民扫得一干二净的так彳сміття істбрії неодмінно буде виметено дочиста революційними народами всього світу.
垃圾车 lajlche сміттєвіз; асенізаційна машина (віз).
垃圾堆iaj了duT смітник.抛进历史的〜відкинути (викинути) кого-що на смітник істбрії.
垃圾坑 lajlkeng сміттє ва яма; яма для покидьків.
垃圾筘 lajlxiang сміттє вий ящик; урна (ящик) для сміття.
Ш Ш另见т.
拉1 Ш 1)(牵弓І) тягти кого-що;〜车 тягти віз; ~ 风箱 роздувати міх;〜弓 натягати лук;〜磨 вертіти жорна;〜不动 не зрушити тсого-м/о [з місця];用力往自己这边〜тяглі кого-що до себе з усіх сил;〜向右转 повернути праворуч; 〜向后退；поверн^и назад;〜到安全的;^方 протягти (допхати) кого-що до безпечного місця;〜着小孩的手走 вести дитину за руку; 手〜手 узятися за руку; рука об руку;把他从 床上〜起来 звільнити (скинути) його з посади;把木役〜过河去протягти (протягнути) пліт через ріку;把他〜出去散散 步 витягти його прогулятися;把小船〜到桥 下 підтягти човен під міст;把小船~到岸上 витягти човен на берег;孩子〜着母亲的袖子 дитина тримається за рукав матері;我们要 当一辈子人民的牛，〜一_子革命的车,，一直 〜至1J共产主义 ми повинні все життя бути буйволом для народу і все життя тягти візок революції, аж до комунізму. 2)(载运)возити кого-що (везення); перевозити кого-що (перевезення).〜货 возити (перевозити) товари;〜客 возити пасажирів;—匹马〜不了 这样多 одним конем не звезти стільки;把东 西〜到车站去 повезти (відвезти) речі на вокзал;这样的机车能〜一千吨以上такий паровоз повезе більш 1000 тон. 3)〈方〉（带 领_) везти кого-що.把二连〜到河那边去 везти другу роту за ріку. 4)(演奏）грати на чому.〜提琴 грати на скрипці. 5)(帮助〕 допомогти кому-чому (допомога ж.);
підтримати кого-що (підтримка).应该〜他一 把 варто подати йому руку допомоги; потрібно йому допомогти; треба його підтримати. 6)—拉扯6).自己作事自己当， 我绝不〜别人сам зробив - сам і буду відповідати, не стану я вплутувати інших. 7) —> 拉拢.〜选票 ловіння голосів [виборців]; ~ —批，打一批 підбурювати одну гр^пу людей до боротьби проти іншої групи;企图把 到 Й 己一边 намагатися переманити кого на свій бік.
拉15 <U> —拉保.
拉长 lachang розтягти що; витягнути що.〜皮革 витягнути (розтягти) шкіру;〜战线 розтягти фронт;〜小说的惜节 розтягти епізод роману; 〜时间 розтягти (продбвжити) час;〜声音说 话 тягти слова; говорити протяжливим голосом (протяжно);〜面孑L обличчя в кого витягнулося.
拉扯la-che <口> 1)—拉1). 2)(辛勤抚养） ростити кого-що; тягти кого-що, розм.把孩 子〜成人很不容易виростити дітей - справа нелегка (дуже нелегко);她一个人得〜三个孩 子 їй одніє й довелося тягти (ростити) трьох дітей. 3)(扶助）підтримати кого-що (підтримка); допомогти (допомога ж.);(提 拔)висунути кого (висування); дати хід кому, розм.; вивести в люди кого. 4)—> 拉扰.5)(勾 结）змовитися; ввійти в змову; бути в змові; 6)(牵扯）плутати кого-щоу розм.; заплутати кого-що, розм. \ уплутати кого-що, розм.这件 事连他也被〜进去了 і йогб вплутали (заплутали) у цю історію. 7)(闲谈）балакати місц.\ бовтати розм.; налякати прост. 8)(借 债）взяти в борг (у борг).
拉出 Ійсіїй витягти кого-що.〜宝剑 оголити (витягти) меч; ВИЙНЯТИ з піхов меч;从桌子下 面〜一只箱子 витягти з-під столу валізу;把 马〜马厩вивести коня зі стайні;〜桌子的抽屉 висунути шухляду столу.
拉出去，打进來 lachu-qu, dajin-lai <机> бути завербованим ким; дозволити кому пролізти у свої ряди.
拉床 lachuang протяжний верстат.
拉刀 ШсШо〈机> протягання.
拉f到 ladao 〈口〉немі чого й обговорювати; чорт із ним (з тобою, з ними, з вами),你不同 意就〜раз ви не згбдні, так чого й обговорювати;你不信〜не віриш, ну і чорт з тобою.
拉德 Шсіб <理> рад.
拉丁 lading латинський.〜字母 латинські букви; латиниця;〜民族 латинські народи.
拉 丁 化 l§dlnghu& латинізація.使文字〜 латинізувати писемність.
拉丁 美洲人 L5dTng-M6izh6ur6n латиноамериканець (латиноамериканський).
拉丁语 ladlngyti латинська мова; латина ж., розм.
拉肚子 la du zi слабити кого，безособ.; пронос. 病人~了 хвброго слабить (несе); у хвброго понос
拉夫 lafu примусовий набір носіїв [для армії]; насильно заставляти (насильно забирати) людей у носії.
拉杆 lagan〈机〉тяга; тягова штанга.
Й ^ Ж 1а guan-хі зав'язати (налагодити, встановити) зв'язки (відносини).另丨Щ 〜не зав'язувати зв'язки з ким трапиться (без розббру).
拉后腿 la houtuT тримати і робити перешкоди; не відпускати кого; перешкоджати кому-чому (перешкода); робити (творити)
перешкоди; вставляти (кидати, ставити) ціпки в колеса.
拉枯族 Lahuzii "лаху" (одна з національних меншин Китаю).
拉费 l§hudng <体> есг^ндер. 拉饥荒 Ш jl-huang <口> уз^ти гроші в борг (у борг); залазити в борги.
拉家带口 I5jm-daik6u із усіма чадами і домочадцями; разом із родиною.旧社会贫苦 农民碰上荒年就〜的出门逃荒у старому суспільстві, рятуючись від неврожаю, селяни цілими родинами йшли зі своїх сіл.
lajia розборонити тих, що б'ються.
拉交情 lajiao-qing нав'язуватися в друзі; лізти зі своє ю дружбою; намагатися зав'язати дружбу.
拉紧 lajm натягнути що (натяг, натяжка розм.). 〜绳子 натягнути мотузку;〜组绳 натягнути (підтягти) віжки;把结子~ туго затягти вузол; 〜的琴弦натягнуті струни; ^3缆松了，要重新 〜трос ослаб, треба його перетягнути (знову натягнути), витягти кого-що в що\ утягти кого-що в що.
拉进 lajin втягти кого-що в щось.
拉据 l§jCi 1)(锅木）пиляти [удвох]; займатися розпилюванням. 2)(来回往复）і так і сяк; то так, то сяк; то одне, то інше.他们把文章改来 改去，老在那儿〜 виправляли вони статті всіляко (і так і сяк); виправляли вони статті то так, то сяк.
拉锅战 lajuzhan бій з перемінним успіхом. 战场上正在展开〜на фронті бойові операції проходили зі змінним успіхом.
拉开 likai 另见 likai 1)(使离开）відтягнути кого-що; відтягнути кого-що.把车子〜 відтягнути віз убік; ~椅子 відсунути стілець; 他跟队伍〜一段距离він ішов на деякій відстані від загону. 2)(使分开）розсунути кого-що. (розсунення); розтягати кого-що.〜 窗帘 розсунути фіранки на вікні;〜立链 розстебнути блискавку;把椅子〜розсунути стільці.
拉亏空丨§ kul-kong зробити борги; [бути] у боргу; жити в борг;(亏空很多）увійти (улізти) у борги.
拉拉Р人 laladui болільникимн.,розм.
Іаіаі привезти кого-що (привіз); притягти кого-що.〜了一大卡车货物 привезли цілу вантажівку товарів;我给你〜了一个帮手я притягнув до вас помічника; я дістав вам помічника.
拉力 lali <理> розтягання; сила, що розтягує; натяг; сила тяги; тяга.〜扩胸器= < 体 > еспандер.
拉力计 laliji <Й> тензометр; еспандер.
拉会东 lalian військово-навчальний похід;野营〜 польове (пішохідне) тренування, польова похідна підготовка.
lalian блискавка; застібка "блискавки".
拉拢 la-16ng перетягати (перетягти) кого-що на свій бік; переманювати кого-що до себе.


466
拉马克学说 Штакб xueshuo <生物> ламаркізм.
拉.¥<实 la таі-шаі заюіикати) покупців; зав'язати торгові зв'язки.
拉模 іатй <冶> волбка.
拉平 laping 1)(弄平）поправити що (виправлення). ^单皱了，要拉拉平 простирадло зім'ялося, треба поправити (розправити) його. 2) ( Іії 变成 ІЙ 等） зрівнятися (рівняння).两队的得分逐渐〜了 бали двох команд поступбво зрівнялися;局 中比分七次〜рахунок гри (партії) зрівнявся (зробився рівним) сім разів.
拉纤 Шційп 1)(拉船）йти (тягти линвою; бурлакувати;(当纤夫）працювати бурлакою; бурлакувати. 2)(从中介绍）маклачити; бути посередником (посередництво).
拉去laqCi 1)(拖走）потяглі кого -що.〜看电影 потягти в кіно:〜作客 затягти в гості. 2)(运 走）відвезти кого-що; перевезти кого-що (перевезення).〜了 五袋马铃箸 відвезли (перевезли) п'ять мішків картоплі.
拉线 larong〈纺> ворсування (ворсувати що).〜 的料子 ворсиста тканина; ворсистий матеріал,
拉线机 larongjl <纺> ворсувальна машина.
拉萨尔派 l^sigrpAi лассальянство.
拉上lasMng тягти що.把车子〜山坡тяглі віз [по схилу] на гору;把圆木〜屋顶 підтягти колоду на дах;〜窗帘 затулити фіранку;〜被 子 натягнути на себе ковдру;〜电话线 протягнути (провести) телефонну лінію;院 子里〜一很绳子 протягнути (натягнути) мотузку через двір.
拉伸 I5sh6n <理> розтягйння.〜形变 де- формація розтягання;〜试验 випрббування на розтягання.
拉屎 lashi 〈口〉випорожнюватися (випорожнення).
拉手 I5sh6u (握手）потиснути руку; рукостискання. 我们拉了拉手ми потиснули один одному руку; ми обмінялися рукостисканням.
拉手 la-shou (把手）ручка; скоба.门〜дверна ручка (скоба).
拉丝机 lasljl <机> буль-блок ч.; волочильний верстат.
拉松 las5ng розтягти що (розтягання, розтяжка). 弹賛〜了 пружина розтяглася;他也背带〜了 він розтягнув підтяжки.
拉脱会隹亚人 Latuoweiyaren латвієць (латвійський); латвійка.
拉稀 ІахТ слабити кого, безособ.; понос.吓得〜 ведмежа хвороба у кого, наробити в штани зі страху.
拉下脸Ш‘хій lian 1) <口> (打破情面）
незважаючи на особу; не церемонитися.我 拉不下脸来这样办мені совісно так поступили;能〜来，事情就好办了 усб лбгко зробити, якщо неJ дивитися на особу (не церемонитися);我拉得下脸来和他说я не посоромлюся (не буду церемонитися) і скажу йому叩бмо. 2)(不高兴的表‘f汽） обличчя витягнулося; фізіономія витягнулася.
拉下马 la-xia mS стягнути кого-що з коня.舍得 一身呙У， не боячись плахи ката,
наважитися стягнути імператора з коня.
拉下7К la-xia shui утягти кого в брудну справу (у брудну історію).他被坏人拉下了水він опустився під впливом шкідливих елементів.
拉延Ійуйп •拉制.
拉夕羊 Яг la yangpian райок; показувати райок. ~ 的人.
拉应力 layingli <Ш> напруга, що розтягує.
拉杂 laza безсистемність (безсистемний); сумбурність (сумбурний). 内容〜 безсистемність змісту;文章写得太〜，使人不 得要领 стаття написана настільки сумбурно, що важко зрозуміти, у чому її суть;我拉拉杂 杂说了这一些，请原谅вибачте мене за сумбурність (за безсистемність) викладу.
拉帐 lazhang брати в борг (у кредит); заборгувати (заборгованість),拉下了许多帐 наробити [масу] боргів; улізти (залізти) у борги; велика заборгованість;这是〜买的 це куплено в борг (у кредит).
拉直 lazhi витягнути що.把铁丝〜в“тягнути дріт.
拉制 lazhi 〈机〉волочіння (волочити); протягання (протягнути).〜的铁丝 волочений дріт;用铜〜волочити що з міді;〜 铁 管 волочити залізні труби; трубоволочіння.
拉走 Шгби (领走）повести кого.，(运走）відвбзти кого-що (увоз).用汽车把货〜відвЬти товар на вантажівці.
遗la.
邋里通遏ШіІНа <口> 邋遢.
邋逼 la ta <口> (不整洁）неохайний (неохайність); (不清令吉）неохайний (неохайність).〜 的样子 неохайний вигляд;衣月艮 неохайність у костюмі; неохайність одягу;穿得〜 одягатися неохайно;他是4"〜人 він людина неохайна (безладна); він нечупара.
拉
їй另见Ш.
拉1 їй (割）різати що (різання).用机器〜皮子 вирізувати шкіру машиною;〜下一块来 відрізати один шматок;〜成几块 різати (розрізати) що на кілька шматків (частин); ~ 成块儿нарМти шматками;他手上〜了个口 子 він порізав собі руку.
拉 2 la (闲谈）балакати місц..，патякати (пащекувати). ~ 话 побалакати;〜家常 побалакати про життя-буття; побалакати про всяку всячину; розмовляти про всякі домашні справи (про життє ві справи).
拉狐JL laguar〈方〉балакати місц.; патякати.
拉开 la-kai 另见 lakai (割开）розрізати що (розріз).拉不开 не розрізається; не розрізати.
拉破 Іаро порізати що (поріз).〜手指 порізати палець;你让什么把腿〜了 ？ чим це ви порізали собі ногу?
喇
la.
魄！1口八 la-bo 1)(军号）горн;(小号）труба;(短号) корнет;(法国号）валторна;(中音号）альт;(次 中音号)тенор;(上低音号）баритон;(低音号） бас; ("k号）тромбон;(大号）труба,吹〜 сурмити в трубу; грати на трубі (на корнеті, на валторні, на альті, на тенорі, на баритоні,
на басі, на тромбоні, на тубі);〜声 звуки сурми (горна); трубний звук;花朵象个〜 квітка має вигляд дзвіночка. 2) ({言号魄!І^І) гудок;(送话喇) рупор;(扬声器） гучномовець;(汽车上的І卩剌U八）клаксон;汽 车〜автомобільний гудок;用〜传话 говорити в рупор;船上用〜传达口令 комйнда на судні передає ться через рупор;按〜Мти гудок; гуде гудок.
喇口八虫 lS.bach6ng <动> стентор; трубач.
喇队花 lS.bahu5 петунія.
喇机口 Ш.Ьакби р6зтруб [рупора].
喇机裤 Ш.Ьакй штани кльош (кльошем).
啤!1嘛 lima <宗>“\13. ч.
_嘛教 la.maji^o <宗> ламаїзм.
喇嘛寺 Umas'i дацан.
落 їй 1)(遗漏）пропустити що (пропуск).抄写 的时候〜了几个字при переписуванні пропустили кілька ієрогліфів;本文可能有〜 了字的地方 можливі пропуски в самому тексті. 2)(遗忘）залишити що (залишення); забути що.我Й眼镜〜在家里了 я залишив (забув) окуляри в будинку. 3)(跟不上） відстати від кого-чото.〜在形势后面 відстати від існуючої дійсності;谁也不愿意〜在后面 ніхто не хоче відстати [і виявитися за].
腊匕
腊 la копчений (коптити що, копчення); в'ялений (в'ялити що, в'ялення).
腊肠 lachang копчена сосиска (ковбаска).
脂菊 〈植> безсмертник [солом'яний].
腊梅 Ійтбі 1) <植> калікант; 2)(指花）калік^нт квітучий.
月旨肉 Ійгби копчена (в'ялена) солонина (свинина).
腊味 lawei копченості мн.; копчені (в’ялені) їстівні продукти; копчення і соління.
腊月 Ійуие грудень [за місячним календарем].
辣їй 1)(味道辛辣)гострий (гострота).很〜的辣 Ш гбстрий (сердитий, гіркий, пекучий) перець;喜欢吃〜любити [їсти] гостре;这酒 很〜це дуже міцне вино;这烟相当〜цей сорт тютюну дбсить міцний. 2)(受辣味刺激） щипати що, безособ. (щипання); палити що, безособ. (пекти).〜得舌头发麻 щипає (пече) язик. 3)(狠毒).^нещадний (нещадність); жорстбкий (жорстокість).心黑手〜твердий і нещадний; 口甜；(1、〜м’ко стелить, та жорстко спати.
辣根 lagen <植> хрін.
辣乎乎 ІМіШйі гбстрий (гострота).〜的味道 гбстрий на смак;嘴里〜的 так і пече (горить) у роті;羞得脸上〜地发烧обличчя [так і] горіло від сорому;心里〜地发烧 мучила совість; совість замучила.
ШШ lajiang густа соя з додаванням (домішкою) стручкового перцю; гбстрий соус.
辣醫油间i&ngy6u соя розм.
辣椒 lajiao 1) <植> перець [стручковий]. 2)(捐 果实）перець.红〜червбний перець.


467
辣手丨础加1)(奇辣手段）жорстбкі (тверді) заходи.下〜жбрстко розправитися; вжити жорстоких (твердих) заходів. 2)〈方〉(手段 利番或瑪辣）крутий; твердий (твердість). 3) <口> (难办）важюій (труднощі).〜的问题 важке питання; rlt ~ l!lij Ф украй важка задача; надзвичайно важка справа;感至 艮〜 мати значні труднощі.
辣丝丝 laslsl ледве (трошки) гострий [на смак].
辣味JL laweir гострий смак; їдкий запах.带有〜 з гострим смаком; гострий на смак; пікантний; чується їдкий запах.
辣子Kzi —辣椒2).
痢泣.
痴痢 Ш丨 1)(头癖)парша.生〜паршивіти розм. 2) (生痴摘的人）паршива [людина].
铜铜头 lalitou коростявий від парші.
痢铜$儿子自己的好Шкби erzi zijtde hao дитя хоч криве, та батьку з матір'ю миле.
蜡В.
赔 la 1)(―种油质)віск.蜂〜бджолиний віск;植 物〜рослинний віск;〜人 воскова фігурка; фігурка з воску;上〜вощііти що; натирати що воском;打〜地板 вощена підлога;〜制的 苹果 восковій муляж яблука. 2) —»•錯烛.点 上一支〜запалити свічу (свічку).
錯版 ІйЬап <印> восківка [з відбитком].
錯笔 ІаЬї різнобарвні воскові олівці.
іЬн ^ і® lablhua малюнок різнобарвними восковими олівцями.
錯果 lagu6 восковий муляж [плодів, зелені].
錯花 lahua нагар на свічці.
錯黄 lahuang воскове.面色〜воскове обличчя.
錯疗 <医> парафінотерапія.
錯扦 laqian свічник зі стрижнем.
错染 ІагЗп набивання на тканині візерунків за допомогою воску; батік.
錯台 latai свічник.
錯丸 lawan пігулка у восковій капсулі.
蜡纸1纟zhT 1)(油印用蜡纸）восківка.打〜 друкувати на восківці. 2)(包东西用的蜡纸） вощанка; вощений папір.
蜡烛 lazhu свіча.点上〜запалііти свічку;吹灭~ гасити свічку;〜工厂 свічкарня.
ІІй烛头 lazhiitou недогарок [свічі]; свічковий недогарок.
錯嘴 lizuT〈动> дубоніс.
镍&
锻 la припой.
啦.la.
啦.la 河水又涨〜! вода в ріці знову піднялася! 这回我可亲眼看见〜！ от я і переконався навічно!现在你可不用担心〜тепф-то вам уже нічого турбуватися;好〜，好〜，就这样 Р巴 добре, добре (добре вже), нехай буде так; 得〜，另1J 哭〜досить уже тобі плакати.
来
Іаі.
来1 Ш 1)(步行到来）прийти;(乘车、马到来) приїхати;(乘飞机到І) прилетіти;(步行或
乘车、号、飞机到来）прибути.〜了几个人 прийшли (приїхали, прилетіли) кілька людей;
прибула нова партія товарів;〜 了一个代表闭 прибула (приїхала) делегація; 可是她不肯〜 але вони відмовилися з'явитися;你什么时候〜上海的？ коли ви приїхали Прибули) у Шанхай?你们个什么〜 的？ на чому ви приїхали?我骑车子〜的，他 走着〜的 я приссав на велосипеді, а він прийшов пішки;从五湖四海〜到北京 прибути з усіх куточків країни до Пекіна.他 〜自北京近郊 він з-під Пекіна; він з передмістя Пекіна;他从此不〜了 ногй його більше сюди не ступить. 2)(发生，来到） устати; виникнути; з'явитися (поява); настати.春去夏〜за весною настає літо;问 题〜了，就应该解决якщб питання постало, так треба його вирішувати;新的难题〜了 постали (виникли, з’явилися) нові труднощі; 这个摇言是从哪儿〜的？ звідкілі виходить ця чутка?革命的高潮已经〜了 настйв (почався) підйбм революції;人的正确思想 是从社会实践中〜的правильні ідеї народжуються в ході суспільної практики; 思想是从物质〜的ідй виникають з матерії. 3) (做某个动作)：〜一盘棋Зігрйти партію в шахи;〜一个竞赛 почати (розгорнути) змагання;她唱完了，我〜коли вона скінчить співати, я проспіваю (буду співати);我们打 排球，你〜不〜？ ми будемо грати у волейбол, чи не хочете ви зіграти з нами?你又〜这〜套 了 ！ ти знову за своє ! 4)(用在动词后，表示 动作趋向）при-.跑〜叩ибігти; примчати;拿〜 принести що;捎〜прислати що;运〜 привезти кого-що; привести кого. 5)
在动词后，表$动作结人у我们一觉醒〜，天 已经亮了 коли ми прокинулися, було вже світло;想〜不会错 треба думати (припускати), що помилок немає;看〜是这样 очевидно, [це] так;看〜他年纪不小 на вигляд йому чимало років;这是买〜给自己用的це куплено (це купили) для себе;这句话是说〜 给他听的 сказане це на його адресу; це камінчик у його город. 6)(表示可能或不可 能）зуміти з неознач.\ могти з неознач.这个 歌我Р昌不〜я не зумію заспівати цю пісню; 一 封普通信她还写得〜написіти простий лист вона все-таки зуміє (зможе). 7)(表示要j故架 件事）давйй; давайте; стати,我们〜谈谈吧 давай поговоримо;我〜给你帮忙 давййте，я вам допоможу;大家一起〜想办法давай разом подумаємо, що нам робити; 你
〜写 я буду диктувати (читати), а ви будете записувати;我〜敬你一杯酒 дозвбльте мені випити за ваше здоров'я;〜，干——杯 давай (давайте) вип'ємо; 我们这样办好了 давйй
(давайте) ми так зробимо;你把这封信给我 们〜念——遍 будь ласка, прочитайте нам цей лист. 8)(表示来作某事）[для того,] щоб ми прийшли поздоровити його;我们给他道贺〜 Т ми прийшли, щоб поздоровити його;他回 家看爹娘〜了 він приїхав додому [для того, щоб] побачити (відвідати) своїх батьків. 9) (表示目的）щоб; з метою; для чого.采取必要 措施〜防止水灾 ужити необхідних заходів для боротьби з повінню; ужити потрібних заходів, щоб запобігти нещастям від пбвені; 利用现有资源〜发展生产використбвувати наявні ресурси з метою (для) розвитку
виробництва;能用什么理由〜说服他？ які докази можна навести, щоб переконати його? 10) 来右.这话我多会j〔说〜？ коли я говорив це? 11)(未来）майбутній; наступний.
майбутня (наступна) весна. 12)(以来）за що\ протягом. Ш 年〜за останнє сторіччя;十 年〜прбтягом останніх десяти років;油田 一年〜连续稳产高产на нафтопромислах протягом одинадцяти років постійно підтримується висбкий рівень видобутку нафти. 13)(表示概数）біля чого', приблизно 把知字放在名词后表示.三十〜年-близько тридцяти років; приблизно тридцять років; років тридцять; 二 百〜人 біля двохсот чоловік; приблизно двісті чоловік; чоловік двісті;十〜天，完全够了 днів десять цілкбм достатньо;老头有五十〜岁 старше років п'ятидесети. 14)(表示列举）我没І去导他， 一〜道儿远，二〜没功夫я не ходив до нього тому, що, по-перше, далеко, а, по-друге, не було часу.
来2 Ійі (用作衬字):不愁吃〜不愁穿не треба піклуватися ні про їжу, ні про одяг; живеться кому легко (добре); жити співаючи.
来宾 MibTn (客人）гбсті.;(参观者）відвідувач.〜 席 місця для гостей;招待〜приймати гостей.
来不得 lai-bu de не повинно бути; не можна. ~ 半点儿虚假 не повинно бути (не можна допускати) ніякої (ні найменшої*) неправди; 这可〜так не можна [робити];工作中是〜官 僚主义的 бюрократизм не годиться (не допускається) у роботі.
来不及Mi.biiji не встигнути.怎么也〜办完ніАк не впоратися;—个钟头〜за годину не встигнути, j白是〜了 боюся, що вже не встигну;他〜记录 він не встигає записувати.
来潮 laichao прилив.
来到1йі(ійо —来临.春天快要〜незабаром настане весна; настає весна.
来得 11йі_(1е <口> (胜任）впбратися з чим.她很 能〒，ft*么活儿都〜вона здйтна впбратися з будь-якою роботою.
来得2 lai*de < 口 > (更)більш.这个问题〜重要це питання більш важливе;我的气力〜大，让我 来搬 більш сильний (я сильніший за інших), давайте я перенесу;我以为还是踢球〜痛快я вважаю, що грати у футбол усе-таки [буде] веселіше.
来得及 lai-deji встигнути; поспіти розм.; встигнеться розм.时 |、б]还〜час ще терпить; є ще час; ще засіється;你马上去还〜йдіть у цю ж хвилину, ви ще встигнете;我还〜赶去 开会 я ще встигну на зббри; на засідання я ще встигну.
来电 ШісІійп [вхідна] телеграма.收到他的〜 отримана від нього телеграма; його телеграма отримана;请速〜пройти відповісти терміновою телеграмою; просити терміново відповісти телеграфом;何曰动 身，ін ЙІ ~ телеграфуйте негайно, коли виїжджаєте.
来顿瓶 IdidCmping <理> лбйденська банка.
来而不往，非礼也Ш er bu w^ng, fei IT y6 неввічливо - залишати що-небудь без відповіді; яке вітання, така і відповідь; ввічливість вимагає взає мності.
来犯 ldiftn вторгнутися; напасти.〜的敌人 ворог, що напав;〜的敌机 ворожі літаки, що


468
вторглися;我们一定要把一切敢于〜的侵略 者全部消灭光 ми неодмінно цілкбм знищимо всіх агресорів, що насмілюються напасти на нас.
来访 laifang відвідування (відвідувати кого-що). 接待群众〜прийняти відвідувачів із народних мас.
来复枪 Mifiiqiang <军> гвинтівка. 来复线 ІйіЯіхійп <军> нарізка.
来稿ldigao рукопис ж.〜请寄本刊编辑部 посилайте рукопис у редакцію видавництва.
来函ІйМп〈书〉来信.〜照登лист друкується в оригіналі [без зміни].
来亨鸡 Mih6ngjT <动> леггбрн.
来回bihui 1)(去了再回来）туди і назад.〜有一 公里 туди і назад один кілометр. 2)(往返一 次）піти й повернутися.我走了 一个〜я в обидва кінці пішки ходив;当天打〜 вернутися в той же день;—天可以打几个〜 за день можна піти й повернутися декілька разів. 3)(来来去去）туди-сюди.〜跑 бігати туди-сюди;〜摆动 качатися зі сторони в сторону (туди-сюди).
来回票 laihuipiao зворотний квиток; квиток в обидва кінці; квиток туди і назад.
来件 Mijian (指文件）вхідна пошта (папір);(指 物件）прислана річ.
来客 laike відвідувач; гість ч.
来历 laili (历史）походження; істбрія; минуле; (背景）підгрунтя.〜不明的人людина з неясним минулим;这人的〜我不大清楚я мало що знаю про минуле ціє ї людини;曰子 长了我才知道І也这个外号的〜лишб після тривалого часу я довідався походження (історію) його прізвища;他马上意识到这老 头JL—定有些〜він відразу ж зміркував, що цей старий - важливий птах;此人大有〜за спиною цієї людини (за цією людиною) хтось стоїть, у ціє ї людини є десь рука; людина ця має десь руку; у людини є якась підтримка.这自有它的〜все це, звичайно, має своє підґрунтя (приховану причину);提 起这面红旗,可大有〜якщб говорити про цей червоний прапор, то потрібно сказати, що він має свою тривалу історію (що істбрія його далеко не така проста).
来临ШНп настати.敌人的末日即将〜настйне кінець ворогам; початок кінця ворогів; дні ворогів злічені;每当春天〜[щорад,] як тільки настає веснй...
来龙去脉 lailong-qumai причина; зв'язок; віднбшення між причиною і наслідком; що до чого рош.; як усе було і як буде.弄淸〜 розібратися в причинному зв'язку явищ (подій); треба зрозуміти, що до чого; проаналізувати віднбшення; між причиною і наслідком; проаналізувати, як усе було і як буде.
来路Ійіїй (向这里来的道跟)шлях; дорбга.挡住 敌人的〜перепинити вброгу шлях (дорогу).
来路lihi —来历.不和〜不明的人来往не спілкуватися (не знатися) з неясними особистостями;不可买〜不明的东西не можна купувати речей неясного походження.
来年 lainidn майбутній (наступний) рік.
А lairen подавець; посильний, прохання видати (дати) розписку подавцю
[цього листа]; прохання видати (дати) розписку посланій людині.
来日 ldiri у майбутньому; перед. ~无多 перед цим уже залишається мало (небагато) днів;〜 再谈 И巴-поговбримо днями; поговоримо як-небудь після.
来日方长 lairi fang chang життя ще попереду; усе ще попереду.
来 生 laisheng у майбутньої [після
переродження] життя; у новому житті, куди переселиться моя душа.
来势 laishi: ~Жі 'Ml триматися (поводитися) зухвало; загрозливо; з погрозою; стрімкий і нескоримий;〜测测地说道 сказйти з погрозою (загрозливо).〜测姻的样子 загрозливий вигляд; загрозлива поза;春潮〜 весняний паводок прибував із нестримною стрімкістю;大风〜凶猛 буря налетіла зі страшною силою; пориви бурі (вітру) ставали шаленими.
来苏仿 IdistifSng <药> лізофбрм.
来苏儿 Misiir <8>ліз6л.
来头Ui.tou 1) —►来历.此人〜不小за його спиною хтось стоїть; у нього є десь сильна рука. 2)(原因）причина; підстава.他这些话 是有〜的 він говорить не без причини (не без підстави). 3)—来势.4)(做某种活动的兴趣) інтерес; смак.棋没有什么〜，不如打兵兵球 не цікаво грати в шахи, краще зіграти в пінг-понг.
来往 laiwang (来和去）приходити й іти; ходити; рух, 言〜листування; листуватися;〜Іі1 入
很多 юрбою рухалися люди; великий
вуличний рух;来来往往的人群юрбй，що снує ;成羊上万的来来往往的旅客тисячі приїжджаючих людей від'їжджаючих пасажирів;行人〜不断 безупинний потік людей (пішоходів);禁止车辆〜проїзд закритий;〜车辆І艮多 йдуть потоки машин; 这/І轮船在青岛和上海之间〜цей пароплав ходить між Циндао і Шанхаєм.
来往 Mi.wang (交际往来）[водити] знайомство з ким; знатися з ким-чим, розм.; спілкування (спілкуватися з ким-чим); знбсини; зв'язок 喜欢跟人〜любити спілкуватися з людьми; 断绝〜порвйти‘знайбмство (знбсини);和银 4亍有〜мати ділові знбсини з банком;避免萍口 这种人〜уникйти стосунків з такими людьми; 足艮文学界有〜мйти зв'язки в літературних колах;他们互不〜вони один до одного не ходять; вони не зустрічаються (не спілкуються) один з одним;他不同邻居〜він не водить знайомств (не знається, не зустрічається, не має ніяких стосунків) із сусідами.
来文 laiwen вхідний папір (пошта); вхідна; стосунки
来无影，去无踪 lai wu ying, qu wu zong з'явитися і зникнути, як у чарах; невловимий, як примара.
来信Шхіп 1)(寄信來）надіслати лист.他始终 没有〜не було від нього жодного листа; не одержували від нього ніяких листів. 2)(寄来 的信）лист.群众的〜来访листи народних мас і їхнього відвідування;你的〜我已经收到了 ваш лист я вже одержав.
来意 Іаіуі ціль приходу;说明〜поясніти мету приходу; дати пояснення, навіщо (з чим)
прийшов;不善 прийшов не з добром.
来由 Ійіуби причина; підстава,没〜без видимої (усякої) причини; безпричинний; без усякої підстави; безпідставний.
来源 Шуийп 1)(根源）джерелб; джерела л/н.生 活〜джерелб існування; 自由主义的〜 джерела лібералізму;〜可靠的消息 дані з достовірного джерела. 2)(发生）виникати книжк/, походження; вихбдити з чого, від кого-чого.这件不愉快的事〜于此ця неприє мність виникає (трапляється) через це.
来者不拒 laizhe bu ju нікому [ні в чому] немає відмови (не відмовляти); радий кбжному (усякому); з радістю прийняти (зустріти) кожного.
来者不善 laizhe bu shan не з добром чоловік прийшов; з добрим наміром так не приходять; прихід чий не до добра.〜，善者 不来 коли приходять так, то не з добром; коли з добром, то так не приходять.
来着mbzhe〜般用动词过去式表达.刚才你说什 么〜？ що ви тільки но сказали?去年他回家 乡〜торік він побував на Батьківщині.
来自Mizi 1)(从何处来）від чого; з чого,〜大街 的喧哗声шуми вулиці;〜中央的命令нак^з із центра;〜世界五大洲的各р贵宾висбкі закордонні гості, що прибули з країн п'яти континентів світу;〜“左”的或右的方面的干 扰 перешкоди з "лівого" чи з "правого" боку. 2)-> 来源 2).
莱Ш.
莱菔 Mifii <植> редька.
Ш.
株木 Штй <植> кизил ч.
鍊Ш.
鍊 lai <化> реній.
赖
lai.
赖，1йі 1)(依靠）завдяки чому; обпертися на кого-що; (t旨望）сподіватися на кого-що (надія).全〜你们大家帮忙однй надія (залишається тільки надія) на всіх вас. 2)(不 肯走开）причепитися до кого-небудь; нав'язатися до кого-небудь; як реп'ях [причепитися, прив'язатися].他〜着不肯走 пристала (нав'язалася) людина і не хоче іти; він нахабно не хоче іти. 3)(抵赖）уникати розм. (відпиратися).你〜是〜不掉的丨 тобі не вдасться уникнути!这笔债一定要偿还，绝 对〜不掉 не уникнути розплати за цей злочин; 话是你说的，〜也没有兔слова-то твої, так що відпирання тобі не допоможе; якщо ти це сказав, то дарма ти відпираєшся. 4)(诬赖） зводити наклеп; наговорювати на кого', вішати собак на кого.,(推卸）валюти що на кого.不要把过失〜到别人І上не валити провину на інших; не валити з хворої голови на здорову.何必〜人家？ навіщо зводити наклеп (наговорювати) на інших? до чого валити (вішати собак) на людей?
赖 Ійі <Р> (坏)негарний; поганий.好的〜的都 有用 і гарні, і погані - усі здадуться;今年庄 цього року врожай дуже добрий.
赖皮 Іаірі нахабність.耍〜повсідитися нахабно.


469
赖学 laixue тікати з уроків; увильнути від навчання.
赖衣求食 lai yl qiu shi жити за чужий рахунок; жити з милості кого; бути нахлібником.
赖债BizhM —赖帐1).
赖帐 hizMng 1)(不承认欠帐）відмовитися від боргу； не визнати боргу; заперечувати борг; 2)(违约，食言）порошити свою обіцянку; не стримати слово.
Ш Іаі.
癒 lai 1)〈医〉(麻疯)витівка. 2)〈方〉(头癣） парша. паршивіти розм.
痛始娱 laiha-ma <动> жйба.
痛蛤模想吃天鹤肉 laiha-ma xiSng chi tian'e rou "розмріялася жаба лебединого м'яса спробувати"; чекати, коли рак свисне; непомірна жадібність охопила.
癞皮狗 laipfg5u пес паршивий (шолудивий розм.)
痛子 laizi <方> людина, хвора (покрита) пйршею.
二1 lan.
兰花 lanhua 1) <植> орхідея. 2)(指花）квіти орхідеї.
.Ші lan.
lanqi туман у горах.
拦 lan.
拦ldn 拦阻.〜车子要求搭车голосувати рош.;他刚要说话，被他哥哥〜回去了 він тільки що хотів щось сказати, але брат його зупинив;你去X作，我们决不〜你ми, звичайно, не станемо перешкоджати тому, щоб ти пішов працювати; 〜着我不放 він
тримає мене і не відпускає;人家既然决心要 走，〜他也没用якщб людина твердо вирішила іти, то вже даремно стримувати її; 该〜着他们，别4他І门0起杂треба їх зупинити, щоб вони не побилися.
拦挡ldrn^ng —拦阻.
拦柜 langui прилавок.
拦河现 ІйпМЬй <水> грббля. 拦架 ldnjm〈体>бар'є'р.
拦截 lanjie перехопити кого-що, перехоплення. 半路上〜перехопити на півдорозі;〜增援的 敌人 перехопити підкріплення супротивника.
拦路 Іапій перепинити шлях; загородити дорогу. 〜打劫 грабувати (розбій) на великій дорозі.
拦路虎 Мпійіїй 1)(匪徒）розбійник з великої дороги; лицар великої дороги. 2)(障碍物） камінь спотикання; перешкода. JP ~ згладити перешкоди.
拦网 ldnwSng <体> [що обороняє] блок.双人〜 подвійний блок.
拦蒂 lanxu затримати що (затримка).〜山洪 затримати паводкову воду з гір;利用水库里〜 的水灌田 затримана у водоймищі вода використовується для зрошення полів.
拦腰 MnySo 〜抱住 обхопити кого за пояс;〜切 断рсорЬйти що навпіл;拦河规把黄河〜挡住 фебля перетнула ріку Хуанхе.
拦住 Mnzhii —► t-.РД.〜去路 перепинати кому
дорогу (шлях); стати кому поперек дороги.
拦阻 ldnzii (挡住）затримувати кого-що (затримування); тримати кого-що; перепинити що кому (перешкода); ( Р且止） втримувати кого-що;(制止)зупинити кого-що (зупинка);(阻烧）перешкоджати кому-чому.筑土 綠把水〜住 побудувйти загату, щоб затримати воду;不用〜他，让他 走好了 не треба його утримувати, нехай йде (ід句;他的4心非常大，,谁也不能〜他уньбго рішучість до того велика, що ніхто не може перешкоджати йому (зупинити його).
栏 lan.
栏Mn 1)(栏杆）поруччя лш.;(车船上的栏杆） поручні бреши.;(图案形的栏杆）балюстрада. 木〜дерев'яні поруччя. 2)(家畜的囫）хлів; (露天的圈）загін，牛〜корівник; коров'ячий хлів; загін для корів. 3)(报刊专栏)відділ: (书报上用线条或空白隔开的部分)стовпець; шпальта (表格中分项目的大格儿）графй; рубрика,新闻〜відділ хроніки;广告 стовп оголошень; стовпчик з оголошеннями;图书 评价~ бібліографічний відділ;五〜的报纸 газета в п'ять стовпчиків;每页印成两〜 кожен лист надрукований у два стовпці;把 数目分别记入各〜рознести цифри по графах (по рубриках).
栏杆MngSn —阑干ldng巨n.
阑
lan.
阑干Mngan 1) <书> (纵横交错）уздбвж і впоперек.星斗 ~ зірки всіяли [усе] небо уздбвж і впоперек. 2)(拦挡的东西）поруччя.; (车船上的阑干)поручні л/«.;(图案形命阐干） балюстрада;铁〜залізні поруччя (поручні); 楼梯〜пбручні сходів;桥〜пбруччя моста;凉 台的石〜кам'яна балюстрада балкона.
阑珊 lanshan підходити до кінця.春意〜пішла (іде вже) прекрасна пора весни; настав кінець весни;意、兴〜настрою вже не було; настрій впав (упав).
阐尾 IanwSi <Ш> апендикс; червоподібний відросток.
阑尾炎 ldnwgiydn <医> апендицит.
Ж lan.
蓝 lan синій (синява, синіти).深〜т6мно-с“ній; 浅〜голуб“й;〜布 синя матерія;〜天 синє небо;〜眼睛 сині очі; синьоокий;〜制服 синя форма.
蓝宝石 lanb^oshi сапфір.
lanben першоджерело; прототип; зразбк. 以此为〜використовувати це як першоджерело; узяти це за зразбк (як прототип); це послужило першоджерелом (зразком).
蓝点颏 ldndiSnkS < 动 > варйкушка; синій соловей; соловей синьошийка ч.
蓝旋 landian 1) <化> інди'го невідм. 2)(深蓝色) темно-синій колір.
蓝帆 lanfan〈化〉мідний купорос; сірчанокисла мідь.
lanhulse сірувато-синій; електрик.〜的 天空 сірувато-синє небо;〜的衣服 плаття електрик.
蓝晶 ldnjTng <^Ґ> аквамарин.
蓝嫁 IanjTng <动> голубий кит.
蓝煤 lanmei голубе вугілля; вітро-енергія.
蓝皮书 Ійпр丨shii <政> сі^ня книга.
蓝靑官话 lanqlng-guanhua ламана ділова (офіційна) мова.
蓝色 lanse синій колір; синій (синява).
蓝图 Ійтй 1)(一种图纸）синька; [синя] світлокопія. 2) (&设计划）план [будівництва].国 家建设〜план будівництва країни.
蓝衣社 Lan^Tshe Асоціація "Ланьі-ше" {організація особливої служби гоміньдана); "сині сорочки".
蓝藻 lanzao <植> синьо-зелені вбдорості.
Щ lan.
澜言Ійпуйп (诬赖的话）наклеп;(捏造的话） вигадки мн.; пустопорожні плітки.无耻〜 мерзенні вигадки; мерзенний наклеп.
澜1如.
澜 lan велика хвиля; вал. lan
lanlu обірваний; обтріпаний.衣衫~ у лахміттях; в латках; мйти обірваний (обтріпаний) вигляд; 衣衫〜的人 обшарпанець розм.\ обідранка розм.; людина в лахміттях.
篮Мп.
篮 Шп 1) —►篮子.竹〜бамбуковий кошик;网〜 дорожній кошик;菜〜кошик для овочів;花〜 квітковий кошик; кошик із квітами. 2) <体> [баскетбольний] кошик.投〜кидбк м'яча в кбшик.
篮球 1 如qiii 1) <体> баскетббл.打〜грйти в баскетбол;〜比赛 баскетбольне змагання; ~ 运动员 баскетболіст; баскетболістка;〜裁判 员 судді на баскетбольному мйтчі. 2)(指球） баскетбольний м’яч.
篮球场 lanqiuch^ng [баскетбольна] майданчик.
篮球队 lanqiudui баскетбольна команда.
篮球架 lanqiujia стійки мн.
篮圈 ldnquan <体> кільці 篮子 lan-zi кошик.
铜 lan.
铜 lan <化> лантан.
揽
揽 lan 1)(用胳膊围住）охопити кого [руками]; взяти кого в обійми; обійняти кого.把孩子〜 在*杯里 взяти дитину в обійми; обійняти дитину. 2)(拢住）прихопити, що，розм. (прихватка).用绳于А车上的柴火〜上点 прихопити дрова на возі мотузкою. 3)(拉到 自己方面）залучати кого-що (залучення),〜 买卖 залучати покупців;〜货 залучення вантажів для кого-чого;把责彳壬~到自己身上 узяти відповідальність на себе. 4)(把持） заправляти чим, прост” (заправлення); захопити (забрати) що в руки; тримати що в руках;〜权 захопити (забрати) владу; тримати владу в руках; прибрати віжки до рук.


470
缆 lan.
Ш lan 1)(船索）причальний (швартовий) кінець (канат); кінець;解〜віддйти кінці (швартові). 2)(粗绳）каніт; трос; снасть лс.钢〜 сталевий трос (канат). .
缆车 Шпсіїб фунікулер. 缆绳 ISnshSng —缆 1).
缆柱 ianzh(i〈船> кнехт.
罱Шп.
Ш Шп 1)(工具）сітка-черпалка. 2)(榜)черпати що (черпання).〜河泥 черпати (збирати) річковий мул [для добрива].
懒
懒丨如1)—懒情.〜于写信не любити обтяжувати себе переписуванням;他腿〜 йому ліньки ходити. 2) (ШШ) слабкість (слабкий); утома (утомлений).身上发〜 почувати слабкість (утому) в усьому тілі; почувати себе втомленим (слабким).
懒怠1如1)—懒惰.2)(不爱动)ліньки кому з неознач” розм.身体不好，连话也〜说так нездужається, що навіть ліньки розмовляти.
懒得 ian.de (不愿意）небажання кому з неознач.; не хочеться кому з неознач.;(厌烦）набридло кому з неознач.天太热，我〜上街 д^же боляче, і мені не хочеться виходити;我〜说这些话 мені не хочеться (небажання) говорити про це; мені набридло говорити це.
懒惰 landuo ледачий (лінуватися, ліньки ж.; лінощі).这人有点儿〜ця людина з ледача.
懒'汉 lanhan ледар ч.\ лінивець; лежень ч. ж.， розм.思、^|~ лін“во мислячі люди.
懒婆娘 l^np6nidng ледарка розм., нероба.
懒散 l^ns^n недбайливий (недбайливість); розхлябаний (розхлябаність) розм. ZL 作〜 недбайливе ставлення до роботи; недбайливість у роботі.
懒'洋洋 lSnyangyang ледачий; томний; втомлений (втома).〜的样子 ледачий (втомлений) вигляд;〜的目光млосний погляд;〜的声音 млосний голос;迈着〜的步子 йти ледачою ходою; йти втомленим кроком.
烂
烂 Ійп 1)(蒸烂）розварити що.〜饭 переварений рис;饭要煮〜потрібно, щоб рис розварився; 肉太老，所以很难煮〜м?ясо дуже тверде, так що важко його розварити; м'ясо тверде і тому погано розварюється. 2)(腐烂）гнити (гнилий, гнилість).〜梨 гнила (підгнила) груша;桃子容易〜персики легко гниють;尸 体〜了 труп розклався (згнив);伤 口〜了 рана гноІігься;木板已经〜了,不坚固了 дбшкивже прогнили і стали неміцними. 3)(破碎)：〜纸 клапті паперу;〜铁 залізний брухт;衣Я艮穿〜 了 бдяг сильно зношений. 4)(蚊化变质） переродитися (перербдження).在资产阶级 思想的腐蚀下有;些人二掉了如ЯКІ, піддавшись нищівному впливу буржуазної ідеології, переродилися.
烂糊hrvhu розвйрений.老年人吃〜的好старим підходить розварена їжа.
烂糊面 lan-humian розварена локшина.
烂漫Ійппйп 1)(鲜明美丽）яскравий (яскравість).如~的山花 подібно яскравим гірським квітам;云 Ш〜яскраво зайнялася зоря;茶花开得十分〜пишно цвіте камелія. 2) (坦率自然）простодушний (простодушність); нехитрий (щирість).天真〜наївний; простодушний і нехитрий.
烂泥Ійпп丨бруд; болото ж.弄了一身的〜 забруднитися брудом;街上全是〜на вулиці непролазне болото (невилазна сльота).
烂泥塘 linnitdng трясовина.
烂熟lanshu 1)(截熟）розварений.肉煮得〜了 м'ясо розварилося. 2)(熟练)назубок розм.背 得〜вивчити що назубок; знати що назубок; вищербити що.
烂摊子 lantan-zi розладнані справи; пбвний розлад у чому， рветься по всіх швах господарство (指经济).留下一个〜залишити кому після себе, всі справи у пбвному розладі; дістався (залишився) лише пбвний розлад у справах.
烂帐 hnzMng 1)(乱帐）платані рахунки; заплутана звітність. 2)(呆帐）безнадійні борги.
烂醉 lanzui п'яний до нестями.
烂醉$卩泥 lanzui гй ш напитися до нестями; геть п'яний розм. \ п'яний (напився) до краю; п’яний, як чопок розм.
滥 Ійп.
滥 Ійп 1)(过度）надмірний (надмірність); зайвий (надлишок); необмежений (необмеженість). 〜花钱 кидатися грошима; кидати гроші праворуч і ліворуч; тринькати (марнувати) гроші;〜伐森林 хижацька вирубка лісу;解放前反动政府〜发纸币卩о визволення реакційний уряд робив інфляційну емісію паперових грошей; до визволення реакційний уряд надмірно (зайво, необмежено) випускав паперові гроші. 2)(胡舌L):〜说话 говорити нерозважно (指说话不考虑)；кидатися словами (指说话 不负责)；〜交朋友 дружити з ким трапиться (без розбору); нерозбірливий у виборі знайомих.
滥调 landiao загальне місце; звичайний вираз; звичайні слова; звичайна пісенька (версія); шаблонові фрази.
滥套子 lantao-zi набір загальних фраз і трафаретних слів; шаблон; шаблонність.
滥用 lSnydng 1)(过分地用）3ловжив^ги чим (зловживання); уживати на зло що.〜职权 зловживати владою (службовим становищем); уживати на зло владу;〜否决 权 зловживйти правом вето. 2)(浪费） марнувати що (марнотратство); тринькати що (тринькання) розм.;〜钱 розточити (розтринькати) гроші; смітити грошима; кинути гроші на вітер.
滥竽充数 1 旮n yu chong shu на безриб'я і рак риба; не відповідати своє му призначенню; зійти за кого-що [для поповнення числа]; аби поповнити рахунок; не на [своє му] місці (用 于指人).我们这些人能力不够，做这样的工 作，都是〜всі ми не маємо достатніх для цього здібностей і не на місці (не відповідаємо своє му призначенню);如果人 数不足，我也可以〜算一个якщб людей не вистачає, то і я зійду за одного.
郎 Mng.
6Р lang милий (дорогий, ненаглядний) мій.
郎勇 langjiu шуряк і зять.
郎中 ldngzh6ng <方> лікар.
狼诏ng.
狼 lang вовк; вовчиця.〜皮 вовча шкіра;〜患 вовченя;披着羊皮的〜вовк в овечій шкірі; 打倒帝国主义野心〜розгромити жадібних хижаків-імперіалістів.
、狼把草 ldngbacSo〈植〉череда трьохроздільна.
狼狈 langbei бути в скрутному становищі; бути в безвиході; бути в жалюгідному стані.〜的 样子 конфузний вигляд (指受窘)；порваний вигляд (指衣冠不整)；жалюгідний вигляд (指 可怜相）；〜不堪 б^ти в крайньому затрудненні; бути у вкрай жалюгідному стані; украй жалюгідний;这事把他弄得~不 堪 ця справа поставила його в крайнє затруднення;〜而逃 бігти безладно; кинутися панічно тікати;敌人处境十分~ вороги опинилися в піковому становищі; вороги опинилися у вкрай сіфутному і безвихідному становищі; вороги потрапили у вкрай скрутне і безвихідне становище.
狼频为奸 lang bei wei jian спільно робити свою чорну (темну) справу; спільництво (співучасницький); спільно облаштовувати злі підступи; бути (діяти) у ЗЛІСНІЙ (злочинницькій, підступній) змові; рука руку миє.互相勾结，〜зійтися і діяти (робити) темні справи.
狼奔豕突 l^ng ben sh! tu кинутися (побігти) врозсип; звернутися в панічну втечу; пуститися навтьоки так, що тільки п'яти блискають; бігти в паніці,
狼疮 ldngchuang <医> вовчйнка.红斑〜червбна вовчанка.
狼狗 langgou [німецька] вівчарка.
狼毫笔 langhaobl пензлик [із тхорячого волосся].
狼獾 ldnghuan〈动〉росомаха.
狼藉 langji〈书〉повне безладдя; справжній (пбвний) розгрбм.声名〜підмбчена репутація; заплямоване ім'я;杯盘〜на столі безладно стояв неприбраний посуд із недоїдками;东西丢得〜满地 рбчі розкидані в пбвному безладі; у кімнаті справжній розгрбм.
狼吞虎咽 Mngtiin-hiiy^n жадібно (з вовчим апетитом) накинутися на їжу; за обидві щоки уплітати; за вухами лящить у кого,
狼心狗肺ldngxTn-g6ufdi (心肠狠毒）вбвча душа (натура); жорстокий і лютий (підступний);(忘恩负义）чорна невдячність; віроломний і невдячний.
狼烟四起 lang *yan si qi навала ворога [на кордоні країни],
狼子野乂ll、 langzi уехіп вовча натура; вовчі звички; невиправна, як хижак (звір); жадібність хижака.
廊技ng.
廊Mng (长廊,游廊)галербі;(走廊)коридбр，画 ~ картіінна галерея;回〜[звивиста] галерея.
ШШ langyan <Р> карниз тераси (галереО.


471
廊子 lang-zi тераса.
狼 lang.
ЗЕЙЇ良 langlang дзенькіт; ^5 声〜чулося голосне, виразне читання; ~JL Р читається милозвучно.
根 hng.
根根 MngUng стукіт.
Mng.
榔头 ldng.tou —» 鄉头 ldng.toih
jfip偷 langyu <植> в’яз китайський.
银 lang.
锒链 langdang I) <书> (铁锁链）* кайдани мн.; окови мн.〜人狱 був закований [у кайдани] і кинутий у в'язницю. 2)(金属声音)дзенькіт.
Mng.
鄉头 ldng.tou молот;(小鄉头）молоток. 、、
朗 mng.
朗读 l^ngdu читати що вголос.
朗诵 langsong декламувати (декламування, декламація).〜诗 декламація віршів; декламувати вірші;〜艺术 декламація; декламаційне (декламаторське) мистецтво.
朗诵会I5ngs6nghu丨читання.文学作品〜 літературне читання.
朗诵者 langsongzhe читець; декламатор; декламаторка розм.
浪抬ng.
浪 lang I)(波浪）хвиля.巨〜вали мн.; висбкі (величезні) вали;白〜翻滚 вали пінились і котилися один за одним; хвилі пінились і котилися одна за одною. 2)(象波浪起伏的东 西）хвиля.气〜повітряна хвиля;声〜звуковй хвиля 麦〜ІЯ 滚 хвилями (хвилеподібно) колишеться пшениця; по пшениці пробігла хвиля; вітер колише пшеницю; 一〜高一〜 хвилі здіймаються (піднімаються, наростають) одна вище одної;民族解放运动 —〜高一〜地向前推进хвіілі національно-визвольного руху кбтяться вперед, здіймаючись одна вище одної;后〜推 前〜хвилі набігали [збільшувалися, рухалися] з наростаючою силою; рухатися хвиля за хвилею.
'浪潮 langchao хвиля,革命〜хвиля революції; революційна хвиля;罢工的〜хвиля страйків; 爱国运动的〜хвиля патріотичного руху;掀 起了巨大的抗议〜прокотилася могутня хвиля протесту.
浪船 langchuan дитячі качелі [у вигляді човна].
浪荡 langdAng І)(游荡）бродяжництво; бродяжити. 2)(放荡）.淫佚〜рсхш^сний; розпуста; безпутний; безпутність; непутящий.
浪费 ISngfdi (滥用）марнувйти що (марнотратство, марнотратність); тринькати що (тринькання) розм.; марнотратство;(白费） даремно (попусту, дарма) витрачати що.〜人 民的财产 марнувати народне надбання;〜钱 财 кидатися коштами; тринькати гроші; шпурляти грошима;〜无度 тринькати без
міри;〜精力做不必要的事марнувйти сили на непотрібну [справу]; лереливати з пустого в порожнє;〜时 I、司 даремно (дарма) витрачати час; зловживати часом; марнувати час;〜了 许多人力 даремно (дарма) витратили масу людських сил;有〜ї见^■ спостерігалися (мали місце) випадки марнотратства (безгосподарності);坚决反对 〜材料 оголосити війну марнотратству у витраті матеріалів;我们反对任何~ ми проти всякого марнотратства.
浪花і如ghua і)(波浪激起的水点j,L) [білі] баранчики; піна.泛起〜гріпи на хвилях [білі] баранчики; пінилися гребені хвиль;派起〜 піднімати бризи. 2)(生活中的特殊片段或现 象）епізод із життя.
浪迹 langjT блукати (блукання); мандрувати (мандри).〜江湖 блукати (мандрувати) по білому світу.
浪级 1 纟ngji〈海> бал хвиль.
浪漫 Bngm&n 1)(充满幻想）романтичний (романтичність). 2)(放荡）розбещений (розбещеність). 〜4亍为 розбещене поводження; розбещеність;生活〜розбещене життя.
浪漫曲 l^ngm&nqii < е:> романс.
浪漫主义1如gm纟nzhiiy丨〈文> романтизм.革命 ~ революційний романтизм.
浪漫主义者 l》ngm》nzhiiyizhS романтик.
浪木 langmu < 体 > колода, що хитається, коливається.
浪桥ISngqido ->浪木.
浪人lAngrdn 1)(到处流浪的人）босяк; бурлака ч. 2)(日本流眠)японець-авантюрист.
ШШ langtao хвилі вали мн.〜滚滚 бурхливі
хвилі; бушували вали.
浪头 lang-tou <口> 1)(波浪）хвиля. 2)—> 浪 潮.参阅“赶浪头g3n lang-touM.
浪游 langyou мандрувати (мандри).〜四方 мандрувати по світу; блукати по білому світу.
浪子 langzi блудний син.
浪子回头金不换Ійпрї huitou jTn bu huan з каяттям блудного сина, що повернувся, і на вагу золота не проміняти; блудний син, що покаявся у своїх оманах, дорожче золота.
hng 另见 lidng.
莨碧 langdang <植> скопол丨я [японська].
捞Шо.
榜Шо 1)(从液体中取物）виловити кого-що (вилов спец.).〜鱼 ловити рибу;把水头从水 里〜上来виловити колоду з води;排水〜泥 відвівши воду, виймати мул;在》可里〜水草 виловлювати вбдорості з ріки. 2)(用不正当 手段取得）загрібати що, прост.., поживитися чим，розм.; зірвати що，розм.; запустити руку (лапу) у що.趁机〜一把 скористатися з нагоди і поживитися (зірвати що-небудь, мати прибуток з чого, у чому);大〜一把 відхопити собі куш;到处想〜一把 намагатися запустити руку (лапу), куди тільки можна; намагатися поживитися, де тільки вдасться;他〜了一大笔钱 він загріб купу грошей; він зірвав (урвав) собі куш;旧 社会的官吏只会~钱у старому суспільстві чиновники тільки і знали, що загрібали
гроші. 3) <方>(顺手拿或拉）схотіти
кого-що.〜起手權弹就投 схошіги і кинути гранату;他〜起一根棍子追了出去він схопив ціпок і побіг навздогін.
laoben відігратися; узяти реванш, lao daocao хапатися за соломину.
携摸 Ійо.то 1)(水中寻找）вилбвлювати що (виловлювання); шукати [у воді] що.〜掉在 小河里的东西 вилбвлювати (шукати) річ, що впала в річку. 2)—扮 2).
榜取 lSoqii 携 2) 一 〜实患.покористуватися;〜 政治资本 нажити собі політичний капітал.
榜着laozhdo:他一个钱也没有〜копійки (ні гроша) йому не дісталося;榜不着休息 не залишилося часу для відпочинку; не вдавалось урвати час на відпочинок;我 〜空就去 піду, як тільки буде вільний час.
牢
lao.
牢ldo 1)牢狱.坐〜сидіти у в'язниці;共产党人 为革命坐〜，不怕把〜底І穿в ім'я революції комуністам не страшна в'язниця, якби навіть довелося в ній вік вікувати. 2)牢固.系〜 міцно прив'язати що; закріпити що;系〜绳子 закріпити мотузку;〜і己血泪仇 міцно запам*ятати криваві злодіяння кого;〜记在心 запам'ятати що в серці (у пам'яті); урізатися в серце; 一地记住 міцно (міцно-преміцно) запам'ятати що\ зарубати на носі (на чолі, у пам'яті);这种布今艮〜ця тканина дуже міцна; 桥造得很〜міст побудований міцно.
牢不可破 lao bu ke po непорушний (непорушність). 〜的友谊 непорушна дружба.
牢房 laofang [тюремна, в’язнична] камера;(单 人牢房）карцер. •
牢固 laogu міцний (міцність).〜的大规 міцна (стійка) дамба;〜的基础 міцний фундамент; 〜的信念 тверді (міцні) переконання.
牢靠 ldo-ldo 1) 牢固.2)(可靠）надійний (надійність); вірний (вірність). ~ 的人 надійна (вірна) людина;〜的地方 надійне місце;这人说话~ на слова цієї людини можна покластися;他办事〜він серйозно ставитися до роббти (指认真);[у справах] на нього можна покластися (指可靠).
牢笼 laolong 1)(鸟兽笼)клітка. 2)(束缚）окови мн.冲破封建的 ~ скинути із себе окови феодалізму. 3)(骗人的圈套）пастка.堕入〜 потрапити в пастку. 4)(牢络）заманювати кого (заманювання); переманити кого на свій бік.
牢骚Mosao 1)(烦闷不满的情绪）невдоволення; почуття образи; почувати себе ображеним. 满腹〜бути в сильній образі. 2)(说:怨的话） гарчати (гарчання); бурчати (бурчання).参阅 “会牢骚 fa laosao,\
牢什子 laoshi zi —> 劳什子 laoshi-zi. 牢稳1纟owgn —牢靠2).这样比较〜些так буде надійніше.
牢稳 lao-wen (不摇晃）стійкий (стійкість), laoyu в'язниця; темниця застар” книжк.
劳
lao.
劳 Ійо 1)(劳动）прйця.〜资关系 взає'мини робітників із підприє" мцями; взає мини між


472
працею і капіталом. 2)(烦劳）прошу.〜你带 个信j прошу вас передати [звісточку]; і音你偏 〜зробіть мені послугу. 3) 劳苦；劳累.积 〜成疾 занедужати від постійної перевтоми.
劳保 ІйоЬао 1)(劳动保险)трудовб страхування; страхування ' праці, ¥ $ 〜скористатися страхуванням праці;〜待ій пільги трудового страхування. 2)(劳动保护）охорона праці.
劳步 laobu спасибі, що прийшли (відвідали); дякую за відвідання.
劳瘁laocui <书> -> 劳累.
劳动laodong 1)(创造活动）праця.体力〜 фізична праця； Ші力〜розумбва праця; й 〜продуктивна праця; 生产性〜 непродуктивна праця;熟练〜кваліфікована праця;抽象〜 <经> абстрйктна праця;具体〜 <И> конкретна праця;弓虽〜примусова праця;义务〜суспільно-корисна роббта; недільник (专指星期日义务劳动)；суботник (专指星期六义务劳动)；〜人民трудовий народ; трудове населення; трудящі;〜模范 відмінник (передовик) праці;〜大军 трудова армія;〜后备军трудові резерви;〜群众 трудові (трудящі) маси;〜报酬 винагорода за працю;〜乡己律 трудові дисципліна;〜絮VI■宵 трудовий ентузіазм;〜果实 плоди праці;〜能 力 працездатність;〜就业 надання роббти; працевлаштування спец.;〜竞赛 трудове змагання;〜弓虽度 інтенсивність праці;〜保护 охорона праці;〜трудове страхування; страхування праці;〜牛 умови праці;〜М 象 <经> предмет叩йці;〜资料 <经> засоби праці;〜手段 <经> зйсіб прйці;〜生产率 <经> продуктивність праці;〜трудова вартість;〜二重性 <经> двоїстий характер праці;〜观念ставлення до праці;加强〜观念 зміцнювати любов до праці;〜自觉性 трудова свідомість;爱〜працьовитість; працьовитий; любов до праці;忘我〜 самовіддана праця; самовіддано трудитися; 辛勤〜кропіткй завзята праця;靠自己的〜生 活 жити своє ю працею (горбом);不〜者不得 食 хто не праціоє, той не їсть. 2)(体力劳动） праця.〜习 їй трудова звичка; звичка до праці; 〜态度 підхід [до праці;〜观,存 погляд на працю;在〜中得到锻炼одфжати трудове загартування; загартбвуватися в праці;〜改 造 виправно-трудові роббти; г教养 трудове перевиховання. 3)(进行体力分动） трудитися.下地〜в“йти на польові роббти; 他〜去了 він пішов трудитися.
劳动部 laodongbu міністерство праці.
劳动党 laodongdang трудова партія.朝鲜〜 Трудова партія Кореї.
去 laodongft трудове право.
劳动化 laodonghua залучення до фізичної праці. 知识分子〜залучення інтелігенції до фізичної праці.
劳动节 Laodongjie свято Праці; свято першого травня; Першотравень.
劳动力 laodongli 1)〈经〉роббча сила.廉价〜 дешева роббча сила;〜不丨J 用率 коефіціє нт використання робочої сили. 2)(——+入的# 功能力）працездатність.有〜мйти працездатність; 丧失〜 утратити працездатність. 3)(有劳动力的人）роббчі
руки. 权 〜 працездатний; [повна] працездатність; 半 〜 наполовину працездатний; той, хто має половинну (неповну) працездатністю;缺乏〜недостача (не вистачає) робітників; немає робочих рук (робочої сили);〜过剩 надлишок робочої сили.
laodongliang кількість праці.
〈经〉кількість суспільно-необхідної праці, laodongquan право на працю.
劳动 В laodongri трудодень ч.; людино-день ч., спец.(指一个义工).一年做了三百个〜 виробити 300 трудоднів за рік.
劳动者 laodongzhe трудящий; трудівник.具有 高度社会丰义觉的有文化Й' культурні трудівники з високою соціалістичною свідомістю.
劳顿 laodun 一劳累•旅途〜стомливість шляху; стомлений дорожніми труднощами; втомитися з дороги.
劳而无功 Мо 6г wii gong усі намагання (зусилля) пропали дарма; даремно (дарма) витрачені зусилля; даремна праця; даремні старання; сизифова праця; сизифова роббта.
劳方 1 aofang робітники.〜代表 представники робітників.
劳改 laogSi виправно-трудові роббти.
劳改犯 laogSifan ув'язнений у виправно-трудовий табір (у табір виправно-трудових робіт); засуджений на примусові роббти.
劳工 laog6ng робітник.
laogongbu міністерство праці.
劳绩 ldojT [трудова] заслуга; [трудовий] подвиг.
劳驾 laojia будьте ласкаві (люб'язні); зробіть милість; зробіть послугу.
laojiao труцове перевиховання.
劳军 laojun висловити подяку військам і роздати подарунки бійцям.〜运动 збір подарунків для армії;赴前线〜вирушити на фронт, щоб висловити подяку військам і роздати подарунки бійцям.
劳苦 Іаокй трудитися; тяжка праця.〜力※ широкі маси бідних і незаможних; працюючі маси;不辞〜не шкодуючи сил і здоров'я; не шкодуючи праці і зусиль;〜了 一整天 провештатися цілий день.
劳苦功高 Ійо кй gong gao високі трудові заслуги; заслужений [за працю].
劳累 laolei стомлення (стомитися, стомлюючий, стомливість).工作〜стомитися від роббти (від справ);由于过度〜від перевтоми; від того, що перевтомився;感到异常〜 відчути крайнє стомлення (сильну утому).
劳力Мі 1)(所花的劳动)праця.用¥己的〜获 Ш добути (домогтися, досягти) своє ю працею. 2)->劳动力3).合¥安排〜 раціональне розміщення робочої сили.
劳碌 laolu клопотати (турботи лш., клопітливий).
劳民伤财 lao min shang саі лягти тягарем і на населення, і на фінанси країни; даремна витрата і сил, і грошей; дарма витрачаються засоби і роббча сила.
劳模 laomo відмінник (передовик) праці.
laoshang надірвати сили; надірватися.
劳字申 laoshen стомлювати кого; турбувати кого. 不好意思叫别人~ сбвісно турбувати інших [ч^ре3 дрібниці];你身体不好，不要多〜у вас слабке здоров'я, і вам не можна занадто стбмлюватися;〜之处，请多多原谅叩обйчте， будь ласка, за [завдане вам] занепокоєння; прошу вибачити мене за заподіяне занепокоєння.
劳师动众 lao shi dong zhong заподіювати всім багато турбот (велике занепокоєння);
турбувати і тривожити людей.
劳什子 laoshi-zi <方> дріб’язок* розм.; дрантя прост.〜事儿 надокучлива (докучлива) справа;把这些〜都扔掉 викинути весь цей дріб’язок; викинути все це дрантя.
^ Ш laosiin втомлення від праці.好要 М 〜 ушкодження поперекового м’яза.
劳卫操 MowSicSo вправи ТПО”.
劳卫制 Mow会izhi ТПО"; "готовий до праці й оборони".〜一级 ТПО" першого ступеня; ~ 锻炼 тренувйння за нормами "ГПО".
劳心 laoxln розумова праця.
劳心者治人，劳力者治于人laoxTnzhS zhi ren, laolizhS zhi yu r^n люди розумбвої праці панують, а люди фізичної праці підкоряються їм; людина розумбвої праці керує людьми, людина фізичної праці перебуває під керуванням.
劳燕分飞 lao yan fen fei розлука (розлучитися).
劳役 ldoyi 1) <史> пінщина.〜地租 пйнщина; відробіткова рента. 2) <法> примусові
роббти.判月艮〜三年 присудити кого до примусових робіт на три роки.
劳逸结合 lao уі jiehe поєднання праці з відпочинком; поєднання праці і відпочинку. 既要鼓干劲，又要〜напружувати всі зусилля й у той же час поє днувати працю з відпочинком.
劳作 l^ozuo <教> урок рукоділля (ручнбї праці)*.
唆 lao.
喷叨 lao-dao гарчати розм. (гарчання); бурчати (бурчання); не замовкаючи, тріскотіти.好〜 的人 буркун розм.; буркотуха розм.; буркотлива людина;〜起来没有完 гарчйти (бурчати) без кінця.
瘦丨虹
瘦 ldo 瘦病•骨〜кісткбвий туберкульбз;肺〜 туберкульоз легень.
痨 Ш laobing сухота застар” прост.\ туберкульоз.害〜занедужати на сухбти.
铹Мо.
铹 ldo〈化> лоурексій.
醪 Ido.
醪槽 laozao каша з рису, що перебродив.
老 lao.
老 Шо 1)(年岁大）старий (старість, старіти, старити). ~人 стара людина; старий; старець книжк.',到〜до старості;他〜了 він постарів; 〜弱病残 старі, фізично немічні, хворі й інваліди;祖父年纪虽大，但并不显〜дід夕сь


473
хоча і був у літах, але не виглядав старим;脸 上的胡须&他显得很〜бородй сильно його старить. 2)(老年人）старий; старець книжк.; шановний; високоповажний висок” застар.; поважний (后面三个译法用于雜称).我们的 徐〜还没有来 наш шановний товариш Сюй (наш високоповажний Сюй) іще не прибув. 3) <口> (指死）помфти; умерти.他祖父去年〜 7 торік дід його помер (умер). 4)(历史久) старий.〜工人 робітник-ветеран; старий робітник; ~ Ш Ж давній (стародавній) товариш;〜职员 старий служббвець (працівник);〜战士 ветеран; старий воїн; ~革 命 家 ветеран революції; старий революціонер;〜路作风 стиль колишньої Восьмої армії;〜主顾 давній (постійний) кліє нт;〜修正主义者 старий (запеклий) ревізіоніст;〜资格великий стаж;不要摆〜资 格 не слід хвалитися своїм стажем. 5)(陈旧） старий; застарілий (застаріти).〜|ГІ署& стара (застаріла) машина;〜手法 застарілий прийом;〜目艮光 застарілий (традиційний) погляд;这种机器已经〜了 такі машини вже застаріли (вважаються застарілими);房子〜 了 будинок став старим. 6)(原来的）давній; колишній.回到〜地方 повернутися на старе (колишнє) місце;〜习惯难改 в^жко змінювати свою стару (колишню) звичку; звичка - друга натура;—切都是〜样子 усе залишилося як і раніше; усе залишилося, як було колись. 7)(蔬菜 ік 了适口的时期） переспілий (переспіти).疲菜 ~ 了，不嫩 переспілий шпинат утрачає ніжність;黄瓜长 ~7 огірок переспів. 8)(火候大)：煮〜的鸡蛋 круте (круто зварене) яйце;把鸡蛋煮〜点 зварити яйце вкруту;把牛排煎得〜些 гарненько просмажити біфштекс;炒得太〜了 不好吃 коли пересмажений, то несмачний. 9) (颜色深）темно-.〜绿 темно-зелений;〜红 темно-червоний. 10)(长久）давнб.大家〜想 看你去 давно все хотіли відвідати вас;我〜没 见他了 я давно його не бачив. 11)(经常）усі; завжди; вічно; постійно; увесь час.他〜待在 家里 він завжди (постійно, увесь час) у будинку сидить;人家〜提前完成任务，为什 么我们不能？ інші завжди виконують завдання достроково, чому ж ми не мбжемо? 怎么能〜打扰人家як це можна постійно (увесь час) турбувати людей;他〜不听话 вічно (усі, увесь час, постійно) він не слухається. 12)(很）д夕же.〜远 дуже далеко; далеко;〜早 давним-давно; дуже давно (以上 指好久以前);дуже рано (指很早);他〜早就睡 了 він дуже рано ліг спати;〜早己经退休了 він давним-давно вийшов у відставку;我〜早 就住在这儿я давнб от^т жив夕.13) <口 >(排 行在末了 的）останній; наймолодший.〜JL子 останній (наймолодший) син; мізинок прост.;〜妹子 наймолодша сестра. 14)(用作 前缀）：〜文丨J Лю; старий Лю; Jiao Лю;〜二 другий син (із синів)(指儿子)；друга дочка (з дочок)(指女儿);другий з братів (指弟兄).
老百姓 laobaixing [простий] народ; прості люди; простолюд застар.; простолюдин застар.\ простолюдинка застар.; обиватель; [цивільне] населення (指居民).本地〜прості люди з місцевого населення.
老板lSoban хазяїн; власник;(服务性行业老板)；
(掌柜的）керуючий; завідувач;(美国老板） босс.商店〜хазбїн (власник) магазину; керуючий магазином;旅馆〜хазяїн (власник) готелю; управитель готелем; 铺〜крамар; 居丨J 院〜антрепренер.
老板娘 laobanniang господарка; власниця.
老半天lSoMnti如довго.我等了他〜я довго його чекав.
老伴 laoban благовірний розли, жарт.; благовірна рот., жарт.; старий чоловік; стара дружина; супутник (супутниця) життя; старий чоловік.他的〜йогб стара дружина; його благовірна.
老鸦 ШоЬйо власниця (господарка) будинку розпусти.
老辈 laobei стйрше покоління; люди старшого покоління.
老本ШоЬбп 1)(最初的本钱）первісний (основний) капітал,蚀了〜зазнати збитків. 2) (过去的成绩）колишні успіхи.不应该吃〜не можна жити тільки за рахунок колишніх успіхів; не попивайте на лаврах.
老{白 ШоЬо вуйко ч.; дадько ч.
老财 Шосіі <方> багатій; пан.
老巢 laochao лігвище; гніздо.
老成 laocheng статечний (статечність); серйозний (серйозність).少年〜не за віком серйозний;人不〜людина легковажна (несерйозна);他们都很〜усі вони народ статечний і серйозний;他年龄大了，人也〜 了 з роками він став соліднішим.
老成持重 l^och^ng chizhong статечний і серйозний; обережність учених мужів.作事 〜б^ти вдумливим і обережним в справах; [виявляти] серйозне ставлення до справи
老粗 Іаосй необтесана людина.
老搭档 l^odadang давній товариш (компаньйон); партнер; напарник.
老大 lgoda 1)(长兄）найстарший брат;(长子） найстарший син. 2)(很）д夕же,心中〜不忍 стало дуже шкода.
老大娘 lSoc^nidng <口> бабуся.
老大难 laodanan:〜问题 давня, наболіла і важко вирішувана проблема;〜单位 одиниця [установи], де існують давні, наболілі і важко вирішувані питання.
老大爷 lSodiye <Р>дідУсьч.
老旦 Шос^п <剧> амплуА (роль) баби.
ISo dang yi zhuang зберегти молодість душі; зберегти енергійність і бадьорість душі до старості років; бути діяльним (активним) і в старості; старий роками, але міцний тілом і душею (духом).
老道 15odao даос.
老底 laodT підгрунтя; підкладка; таємниця.揭~ розкрити таємницю.
老弟 lSodi дружище розм.; приятель; братела розм.\ братуха прост.., брат; братик.
老调 laodiao давня пісня.参阅“唱老调 chang laodiaoM.
老掉牙 laodiaoya пісок сипеться (у кого, з кого) жарт.(指人)；тільки на смітник (у музей) і годиться (指杨).
老爹Шосііе —>老大爷.
老夫子laoftizT 1)(旧时指教师）учитель. 2) (Ш
宾)радник. 3)(迂阔的知识分子)педант.
老公公iaog6ng_gong ->老大爷•
老古辨laogfldong 1)(陈旧的东西）стародавня (музейна) річ. 2)(思想陈旧的人）людина стародавнього крою; людина консервативна і відстала.
laoguhua стародавня (давня) приказка.
老鸦 lao.gua ворбна.
老汉lSoMn 1)(年老的男子）старий. 2)(老年人 自称）я.
老好人 laohSoren безпринципний добряга; лагідна, необразлива, але безпринципна людина.他是个〜він лагідна і необразлива, але безпринципна людина; він мухи не скривдить.
老狐狸 lSohiHi стара лисиця.真是个〜ну і стара лисиця!
老糊涂 laohu-tu вижити з розуму; впасти в дитинство.
老虎 laohti тигр.
老虎発 lSohtiddng "лаохуден" (вид знаряддя катування).
老虎屁股摸不得 Шоіій pi-gu m6.bu.de "у тигра зад не смій чіпати1'; "лютий як тигр - навіть [одним] пальчиком не можна його торкнути"; це така люта звірюка, що краще [за все] його не торкати (не чіпати).
老虎钳laohflqiSn 1) <机>(装在案上的夹持工 具)тиски мн. 2)(手持的夹持工具)кліщі мн.
老虎头上拍苍姆 laohti tou-shang pai cang-ying грати [у] небезпечну гру; небезпечна гра; лізти на рожен розм.
老虎灶 laohtoo <方> 1)(指灶）кип'ятильний бак; бойлер. 2)(指店）кип'ятильня; бойлсрна.
老花眼 laohuSySn стареча далекозбрість.
laohua старіння. світловб старіння.
老话іаоїшй 1)(流传很久的话）давня приказка. ‘‘活到老，$ ІІ老”是句很有І理的~ "вік живи -вік учися" 一 дуже справедлива давня приказка. 2)(谈论过去的话）розмбва про минуле;(以前说过的事情）давнє питання.〜 重提 знову підняти давнє питання;这些〜年 青人都不大明白ці розмбви про минуле не дуже-то доходять до молоді (не зрозумілі молоді); ЯР 已经是〜了 то справи давно минулі.
laohuang*li старе; мбтлох/7оал/.; шаблон. 重抄资产阶级的〜копіювбти мбтлох буржуазії;不能按〜办事 не можна робити все (не можна діяти) по-старому.
老几 laoji 1)(排行第几）який за старшинством. 兄弟中间他是〜？ серед братів він який за старшинством? 2) (&示在某个范囤内数不 上)що за птах; звідкіль взявся; де вже; куди вже.你算〜？ що ти за птах? звідкіль ти взявся? де вже (куди вже) тобі?
lao ji fu li хоч старий, але сповнений високими прагненями (сповнений енергії); зберегти молодість душі і рватися до великих діянь (до високих цілей).
老家laojia 1)(称故乡的家庭）рідний будинок; старе вогнище.回~ повернутися до старого (рідного) вогнища. 2\ (原籍）Батьківщина; місце народження.
老女丁•巨滑 laojian-juhua старий (пропалений,


474
страшенний) пройдисвіт (шахрай); стара хитра лисиця.
老跳laojian <方> мозбль.手上生若〜р^ки в мозолях; мозолисті руки;磨出〜натерти собі мозбль.
老江湖 iaoji§ng：hu тертий калач,他是个〜він тертий калач; він людина, що побачила світ; він бачив світ.
老习芍 laojiang ветеран; стара гвардія.
老将出马，一个抵俩 BojiAng chuma, ylge di lia майстер працює один за двох. 老境 ISojing 1)(老年时代）на схилі років. 2)(老 年时的境况）належить кому на старості років.
老辣 laola суворий до нещадності.办取〜 суворе до нещадності ставлення до справи.
老老 1ао*1ао ―姥姥 lao lao.
老脸laolian 1)(年老人指自己的面子）обличчя. 丢〜втратити обличчя на старості років;看 卷我的〜поважите мою сивину. 2)(厚脸皮） безсоромний.
老练 laolian досвідчений (досвідченість); дроке досвідчений (великий досвід); діловитий (діловитість); набити руку.做事沉卷〜 працювати спокійно і діловито;干活〜 працювати з вправністю;他4艮〜він людина з великим дбсвідом (дуже досвідчений, діловитий);在这方面他够〜的у цьому він дбсить досвідчений (набив руку).
老林 Ійоїіп < 方 > недотбркані (незаймані, дрімучі) ліси.
老路 іаоїй старий шлях.
老妈子 laoma-zi 〈旧 > прислуга застар; служниця.
老马识途 Шо rna shi tu старий кінь борозни не зіпсує; людина досвідчена; при чиїй досвідченості;你是〜，一定胜任愉快при вашій досвідченості (старий кінь борозни не зіпсує); ви, звичайно, прекрасно впораєтеся; людина ви досвідчена і легко впораєтеся.
老迈 Шошаі старий; старезний (старезність).
老米 ШошТ лежаний рис.
老命 laoming життя.折〜не жаліючи життя свого.
老谋深算 Шо mou shen suan завбачливий (передбачливість); далекоглядний (далекоглядність); далекоглядне і добре продумане рішення. ,
老母猪 ISomiizha свиноматка.
老奶奶 lSonSi.nai 1)(呰祖母）прабаба. 2)(尊称 年老的妇人）бабуся рош.; мамця розм.
老年 Шопіап старість;将近〜на старість.
老年病学 ІЗопійпЬ丨ngxuS геріатрія. 老年病学家 iaonidnbingxu6ji5 геріатр.
老年行 laoniangii <地质> старбзні долини.
老年间 lSonidnjian у старовину; у давній час; у давні роки.
laonianren старий,^ laonianxue геронтологія. lSonianxuejia геронтолог.
老娘 laonidng (老母）[crapd] мати.
老娘 lSo’niang <口> (收生姿）сповитуха.
老+破车 lao niu po che черепашачі темпи; йти черепашачими кроками.
老牛綠赎 lao niu tian dii пестити (розпестити) своїх дітей; не чаяти душі в дітях.
老农 laonong старий [з великим дбсвідом] селянин.
老牌ІЗорйі старий.〜修正主义стйрий ревізіонізм;〜殖民主义者 старі (споконвічні) колонізатори.
老派 Іаораі старозавітний (старозавітність); старосвітський застар” книжк.; старомодний (старомодність).〜的人 старозавітна (старосвітська, старомодна) людина; людина старого загартування (стародавнього крою).
老婆儿 іаорбг бабуся.
老婆子iaop6*zi 1)(年老的妇女）бабрся; старенька; старушенція розм. 2)(矛尔 баба; бабуся.
老婆 1ао*ро <口> дружина; баба прост., місц.; жінка.
老气Шоці <方> 1)(老成的样子）статбчний (статечність); солідний (солідність).看样子 人倒很〜на вигляд він людина статечна (поважна);别看他年@小，说话倒很〜 незважаючи на свою молодість, вона говорить дбсить статечно (поважно). 2)(样 式邊旧）ст^шй фасон;(颜色深暗） неяскравий колір.
老气横秋Шо qi heng qiu 1) (g老资格，高傲自 大) пишатися своє ю старістю і досвідченістю; гордовитий (гордовитість); сповнений почуття поваги.〜的 〒 гордовита постава; з гордовитим виглядом; з виглядом, сповненим переваги; з виглядом старої людини, що багато бачила і все знає. 2) (没有朝气）рано постарів душею; старий душею не по роках; занепад духу; занепадницький настрій; відсутність бадьорості.
laoqianbei попередник.
老亲 lSoqTn 1)(年老的父母）старі батьки. 2)(多 年的#戚）давні родичі (свояки).他们是~ вони давно стали родичами.
老区 laoqii старі звільнені райони.
laoquan кулак. Щ以〜нанести побої кому; перерахувати ребра кому; побити кого; задати жару.
老人Шогбп 1)—>老年人.白发〜сивоволбсий старий (старець). 2)(父母）батькіі лш.;(祖父 Щ) дід і бабуся.
老人家laodivjm <口> ЇМ尊称上岁数的人他 〜йогб милість; вон山您〜ви; ваша милість. 2) (父亲）батько; татусь.
老弱残兵 laoruo-canblng старезні діди та інваліди; старезні та слабосильні; самі непрацездатні; інвалідна команда.
老少 laoshao старий і малий.
老少年 laosh^onidn < 植 > амарйнт меланхолійний.
lao shao wu qi без усякого обману.
老生 laosheng 〈居lj> амплуа (роль) старого; роль шляхетного старця.
老生常谈 lao sheng chang tan прописна (банальна) істина; стара пісня; побитий (затасканий) вираз; ходяча думка; загальне місце.
老师 lSoshT учитель; учителька; викладач; викладачка.
老师傅 15osh了.fu майстер.
老式 laoshi старомодний (старомодність); старосвітський.〜W艮装 старомодний костюм.
老实 lao.shi〈诚实> 1) правдивий (правдивість); чесний (чесність), ~ ij" чиста правда; правдиві слова;,宏、诚〜的人 правдива і чесна людина; нехитра людина;当〜人，说〜话，做 бути чесним, говорити правду, чинити чесно;老老实实地工作 сумлінно працювати; 老老实实，有什么说什么говорити叩авд“во (чесно) все, як є;老老实实说吧 говорити чисту правду;他老老实实地履行自己的义 务 він чесно виконує свої обов'язки;〜说，我 没有听懂他的意思по правді (чесно,叩5вду) говорячи, я його не зрозумів;〜说，这是绝对 办不到的 скажемо прямо (без недомовок, без натяків), що цьому нікбли не бути;〜说， 我没有想到这一点зізнатися (по правді говорячи), я про це не подумав;他说话不够〜 він сказав не всю правду;你要〜交{戈 усе ж розповів без приховування! 2)(规矩） сумирний; скромний (скромність)你〜点 гей, ти! обережніше! 3)(不聪明）нерозумний; недалекий; простий (простота),他这人太〜 дуже вже він нерозумний (недалекий). 4)(怒 直) простодушний (простодушність); простий (простота).他是个〜人 він людина простодушна (проста);你可真〜який однак ти простодушний; (дуже вже) ти простодушний.
老是 lSo.shi —老 11).
老手 iaosh6u майстер; ветеран.科学界的〜 ветеран науки;反共〜запеклий антикомуніст; 开车的〜майстер водити автомобіль;这一行 的〜майстер своє ї справи; ~带新手 майстер навчає (учить) новачків.
老鼠 laoshti миша ж.; пацюк.
老鼠过街，人人喊打 laoshii gu6 ji6，гбп-гбп hSn da "коли пацюк перебігає вулицю, кбжний намагається його вдарити"; загальна ненависть і бажання кого пристукнути.
老死不相往来丨如si bu xiang w^ng lai до самої смерті не ходити один до одного; жити відлюдьком і ні з ким не знатися.
老太婆 l3otMp6 баба.
老太太laotitai 1)(尊称老年妇女）стара пйні (мадам); стара (літня) дама; бабуся; матінка; мати моя прост.(后面三个译&用于称呼). 李家〜стар‘пйні Jii;我的〜，你这楚怎么啦！ що ти, мати моя! що це, мати моя, з вами!
2)(称别人或自己的母亲）мати ж.; матінка. 你〜好吗？ як здоров'я вашої матері (матінки)?
老太爷lSotMy泛1)(旧时尊称老年男人）старий пан.〜在家不在家？ чи вдбма стйрий пан? 2) (旧时称别人或自己的父亲）татусь.我来看 望你们〜来了 я прийшов відвідати вашого татуся.
老态龙钟 laotai longzhong старезний (немічний) вигляд; старезний і ледве тримається на ногах; ледь ноги носять.
老汤 laotang старий бульйон.
老天爷 l^otianye цар небесний; владика неба; бог; боже; господь ч.我的〜呀！ ох, царю небесний! о, боже [мій]!〜保佑，可別出错儿 боже помилуй від усіх напастей; не дай боже що трапиться; дай боже, щоб нічбго не


475
трапилося.
老头儿 laotour дідок; дідуган розм” жарт.
老头子 l3ot6u.zi 1)(老人)дідуган розм.; старець розм, 2)(帮会头子）ватажок касти. 3) <口> (称丈夫)старий.
老顽固 lSowan.gu відстала (консервативна) людина; консерватор; супротивник усього нового.
老翁 13ow6ng старий.
老М人 LSoworen лаосець (лаоський); лаоска; лаотянин; лаотянка.
老М语 laowoyu лаоська мова.
老乡 laoxiang 1)(同乡）земляк; землячка. 2)(称 呼衣民)земляк; землячка.
老相 Шо-xiang виглядати (на вигляд) старше своїх років (свого віку).
老4、ІаохШо і старий і молодий; старі і діти; домочадці мн.(泛指家属).一家二 із усіма чадами і домочадцями; усіє ю родиною.
老兄 laoxiong дружище розм.; приятель; брат; братик.
老羞成怒 Шо хій cheng пй розлютитися (розсердитися) від глузувань (від сорому); вибухнути через вражене самолюбство.
老朽 Іаохій старезний (старезність, старіти).〜 无 Ш старезний і бездарний;昏 ЛІ?〜 старезний і вижив з рбзуму; постарів і вижив з рбзуму.
老鸦 іаоу5 ворона.
老爷爷Шоуб уе 1)(曾祖父)прадід ч. 2)(尊称年 老的男人)дідусь ч.; батенько ч.
老爷 lSo.ye 1)(官吏）пан застар.〜架子 ганська зарозумілість;〜派头 панські манери;〜式的 панський; панський; по-панськи. 2)丨日时称 男主人）пан.
老爷兵 lao-yeblng [нікчемна] солдатня.
老一套 ІЗоуМо 1)(指事物）старе; трафарет; шаблбн; вічна (звичайна) історія,仍然是〜 усе та ж історія; повторюється та ж вічна (звичайна) історія; робити все
по-старому (за шаблоном);〜用不上了 старе (шаблбн, по-старому) тут уже не годиться;
тепер робити те ж саме вже не годиться. 2) ( * 说的话）старб; повторювати те саме; казка про білого бичка. 可是他又来〜а він знову за своє ;说来说去 还是〜нескінченне повторення того самого; та ж казка про білого бичка; заладила сорока Якова [одне про всякого];重复〜 переспівавши старе; дудіти в одну дудку;他 重复~，一点新的都没有讲він повторював старе і нічбго нового не сказав 3) —»•
谈.
老鹰 laoyTng шуліка.
老营 laoying 1)(营房）табір ч.\ казарма. 2)老
114.
老油条l3oy6utido. <方> —老油子.
老油子 Шоуои-zi тертий калач; старий (стріляний) горобець; стріляний птах.
老妪 Шоуй <书> бабуся; баба.
老laozhang стара рахівниця. 〜вести старі рахунки; ворушити минуле.
老农月佥皮 Шо-zhe liSnpi придушуючи в собі почуття сорому; відкинувши всякий сором; безсоромно.
老子lao-zi 1) <口> (父亲）батько.这些人在小 天地里当~当惯了 ці людиська звикли бути патріархами у своє му тісному світі. 2)(自称） я.
老子天下第一 lao zi tianxia diyi вважати себе пупом землі; звбдити себе в ранг "першої особи Піднебесної1'.
老总 laozong〈曰〉служивий розм” застар.
老祖宗 laoziiz5ng предки; прадіди мн.\ патріарх.
倍Шо.
% Іао людина.阔〜багатш; багата людина;美 国〜янкі невідм.，ч.
姥 13о.
姥姥 ІЗо.Іао <口> бабуся [з боку матері].
铑Шо.
链 Іао <化> родич.
纟§ Іао另见lud.
络子 lao zi 1)(网袋）плетений футляр; сіточка; плетений мішечок. 2)(绕纱器具）мотовило.
涝
lao.
街 lao 1)(雨水过多）вимокнути (вимокання); затопити (затоплення).防〜запобігти вимоканню (затопленню) посівів; боротьба з затопленням [повінню];田里的庄备~坏了 хліб на полі вимок. 2)(田里的积水）вода.排 〜відвести воду [з полів].
港害 laohai <农> вимокання (затоплення) посівів.
烙
Іао.
恪 Ійо 1)(烫，褽)прасувати що; випрасувати що. 〜衬衣прасувати білизну;把衣服〜好 випрасувати плаття (костюм);热资斗把衬衣 〜坏 了 спалити (пропалити) білизну гарячою праскою. 2) (^*^) пекти що (печення); смажити що (смаження розм.).〜几张饼 спекти (напекти) кілька млинців (коржів);〜 焦 пересмажити, що; перепекти що.
烙饼 laobing печений корж.
烙铁ІйоЧіе 1)(烫衣服铁器）праска. 2)(焊接工 具 паяльник.
烙印 laoyin тавро; печатка ж.; тавровий знак. 打上〜накласти тавро;给马打_匕~ таврувати коней;时间的〜печйтка часу; Р介级~ клйсова печатка.
夕客Іао另见13; luo.
落儿 Ійог <口> зйсоби [до існування].这人很有 〜людині є на що жити; людина з великими засобами (грошима).
落色 laoshai линяти (линяння); вицвітати; вигоряти (指被日光晒得落色).洗后〜линути (вицвітати) після прання;晒得〜了 в“линяло (вицвіло, вигоріло) від сонця,
落枕 laozhen застудити шию; одержати простріл; розтягненя шийних хребців.
酪 Ійо.
酷Іао 1)(奶酪）кисляк. 2)(用瓜子做的食品） кисіль ч.果子〜фруктбвий кисіль;核桃〜
горіховий кисіль; кисіль з горіхів.
酷素 BosCi <化> казеїн.〜纤维 казеїїюве волокно.
醋酸 l^osuan < 化 > бутирйнова (мйсляна) кислота.
耢
Іао.
Ш Іао 1)(指农具）[сплетений з лозин] волок. 2) (用賴平整 土地）вирівнювання ріллі волоком.
伪丨&
伪语 Ідуй <语> словосполучення.
^ 1е另见уиа
1е 1)(快乐）радуватися (радість, радісний); веселитися (веселість, веселий).〜事 радісна подія; приє мна справа (заняття);〜得手舞足 蹈 танцювати (застрибати, ніг під собою не чути) з радості;心里简直~开了花 у кого душа розцвіла з радості;〜而忘形 поза собою від захвату;让大家〜一〜дйти всім повеселитися; щоб усі пораділи;他的样子很 〜у нього веселий (радісний) вигляд; flil〜极 了 він сильно зрадів;先天下之忧而忧，
后天下之〜而〜спочатку думає про горе народне а потім вже про радості для себе. 2) <Р> (笑)сміятися (сміх).把大 家逗〜розсмішити всіх; викликати у всіх сміх;他不由得〜起来了 він мимоволі розсміявся.
乐不可支 le bu ke zhi прийти в невимовний (бурхливий) захват; охопила нестримна радість; радості не булб меж (кінця).
乐不ЙІ、蜀 le bu si Shii за приє мним (за веселим) проводженням часу забути про повернення додбму (про все на світі).
乐此不倦 16 сї bu juan сильно захоплюватися чим; сильне (безмірне) захоплення.
乐得 lede чому б і ні; на руку.我〜这样办 а мені на руку, що можна так зробити;急什么，〜先 听听別人的意见 навіщо поспішати, саме на руку спершу вислухати думки інших; а чого квапитися, чому б спершу не вислухати думки інших.
乐观 leguan оптимізм (оптимістична, оптимістичний, оптимістичність).〜的人 ОПТИМІСТ； оптимістка;〜的性格 оптимістична натура; оптимістичність натури; 〜的看法 оптимістичні пбгляди; оптимістичність поглядів;充满〜的精令申 пбвний оптимізму; 把一切看得太〜了 бАчити (уявляти) все в рожевому світлі (кольорі); дивитися на всі речі через (крізь) рожеві окуляри;我们对未 来的看法很〜ми оптимістично дивимося на майбутнє.
乐观主义ldgu5nzh£iyi оптимізм.革命的〜 революційний ОПТИМІЗМ.
Щ І X # leguanzhiiyizhg оптиміст; оптимістка.
乐极生悲 le ji sheng bei за радістю горе слідом ходить; за радістю випливає горе; розвеселитися не до добра.
乐趣 lequ відрада; радість задоволення.工作中 的〜відрйда від роббти; радість праці;感至!J 工作中的〜відчути радість (відраду) від роббти;生活〜смак (інтерес) до життя;


476
радість буття;使得到〜зробити приє мність (радість, відраду).
乐儿 Іег 1)(快乐的Ф) приємна річ (штука); розвага. розважитися; повеселитися;找 ~ шукати розваг; піти розважитися (повеселитися);下两盘桃也是个〜зіграти в шахи теж приємна річ. 2)(惹人笑的却^ весела (смішна) історія.这个〜可真不小 вийшло дуже смішно.
乐善好施 le shan hao shi займатися доброчинністю; допомагати людям і робити багато добра.
乐陶陶 1 犯otSo <书> веселий (веселість),
乐天 letian життєрадісний (життєрадісність).
乐天派 letianpai життєрадісна людина; оптиміст.
乐天知命 letian zhlming бути задоволеним своє ю долею; задовольнятися тим, що є.
乐土 letu рай; щаслива Аркадія; обітований край; обітбвана земля.
乐意 Ібуі 1)(喜欢）подббається кому-чому;(情 愿）охбче; з охбтою.大家都〜这样做всі охоче (з охбтою) на це йдуть;我不〜和他往 来 мені не подобається (немає в мене охоти) мати з ними справу;我〜这样，你别管це не твоя справа, мені так подобається;你〜怎样 就怎样办 як вам подобається, так і робіть. 2) (满意）задовблений;(高兴）радісний; веселий (веселість). 不〜的样子 незадоволений вигляд; незадовблене обличчя; 尤、里不〜у душі залишився незадоволе- ний; невдоволення в душі;听了你的话，他 很不〜вислухавши вас, він， здає ться, залишився дуже незадоволений вами.
乐于 leyu охоче; радий; із задоволенням; з радістю.〜助人 завжди готбвий допомогти іншим;我〜给你帮忙 я охоче (із задоволенням, з радістю) вам допоможу; радий вам допомогти.
乐园 leyuan рай. JL童〜дитячий майданчик;人 间〜земний рай;冒险家的〜рай авантюристів;荒凉的海岛变成了〜діікий острів перетворився на квітучий сад (на земний рай).
乐滋滋 lezlzl <口> солбдко; радісно; весело. 4、 里〜的 серцю було (стало) солодко; стало солодко (радісно, весело) на душі;〜地笑 весело (радісно) розсміятися.,
Щі 16 另见 Ібі.
勒116 (收住继绳)підтягти що (підтяжка).〜继绳 підтягти віжки;〜马 осадити (стримати, зупинити) коня.
勒 2 І色 < 书 > (雕刻）гравірувйти що
(гравіювання, гравірування).〜€ гравірувати (вигравіювати, вирізувати, висікти) що на камені.
勒逼 lebl змусити кого-що; примусити кого-що; змусити кого-що силово.〜被告承认 змусити (примусити) обвинувачуваного до визнання [своєї провини];反动派〜居民迁移 реакціонери силоміць змушували населення переселятися в інші місця.
勒克司丨沙知了 <理> люкс.
勒令 leling суворо наказати; у примусовому порядку.〜停办 закрити (ліквідувати) що примусовому порядку; 、、' . • •
、退学 піти зі школи
(бути виключеним зі школи) у примусовому порадку.
勒派 Іераі примусове обкладання; у примусбвому порядку доповісти що на кого. 〜趴 примусове оподаткування; у примусбвому порядку розкласти податок.
勒索 lesuo вимагати що, чого (вимагання); здерти що, прост.〜钱财 вимагати (здерти) гроші;〜贝Й款 вимагати контрибуцію.
鳓丨&
Щ 1е〈动> іліша.
了 *1е另见
нао.
了-Іеі)(用于实际已经发生的动作或变化)用动 词完成体过去时表达水位低〜一$ рівень води став нижчий (знизився) на один метр. 2) (用于预期的或假设的动作）用动词完成体将 来时表达.我写〜信就来після того, як я напишу лист, я зараз же прийду;他要知ІЙ〜 якщо він довідається, то буде незадоволений 3)(表示己经出现或将要出现 某种情况):下雨〜дощ іде;春天〜настала весна; уже весна; Ш Т ~ дощ став сильніше 今天去不成〜не вдасться кому сьогбдні виїхати (поїхати). 4)(表示在某种条 件下出现某种情况）用假定$表达.植物不 绕水，就要干枯〜якщо рослину не поливати, то вона засохне;如果有机会的话，他早就给 办〜якби була можливість, то він би давно зробив. 5)(表示认识、想法、主张、行动等 有变化）用动词完成体表达.我现在明白他 的意思〜тепер я його зрозумів. 6)(示催促或 劝止）用动词命令式_达.$〜，走〜，我们 不能再等〜！ йдемо, йдемо, чого більше чекати;你们别再说这个〜більше не говоріть про це! більше про це ні слова!你们歇一会 吧，不要累坏〜ті, не перевтомлюйтеся!
Ібі 另见 Id.
勒 lei (系紧）підтягти що (підтягування); затягти що (затягування).〜紧腰带 підтягти (затягти) пояс;用绳子〜紧些 міцніше затягти мотузкою.
勒死 leisl задушити кого (задушення).
Ш Иі 另见
累赞l^zhui 1)(事物多余，麻烦)тягйр;(文字不 ІнЇУп) багатослівність. важка справа;
обтяжлива річ;成为〜лягти тягарем на кого-що.，стати тягарем для кого-чого;反而~ буде лише обтяжувати (тягарем);这给另ij人 添〜це обтяжить людей; це буде (стане) тягарем для інших; це ляже тягарем на інших. 2)(使人感到—余或麻烦)обтяжувати кого-що. 3)(使人感到多余、烦的事物） тягар.路上І着这么个行李，真是个〜для дорбги такий багаж — великий тягар.
雷
lei.
m lei грім.春〜весняний [перший] грім;打〜 грім гримить;掌声女卩〜грім оплесків;给〜打 死了 убило громом.
雷暴 ІбіЬйо〈气> гроза.
雷达 lSidS <电> радйр, радіолокатор.预警〜 радіолокатор раннього попередження;〜测高 仪 радіолокаційний висотомір; радіо¬
висотомір.
雷达兵 16idSbTng радіометрист.
雷达站 leidazhan радіолокаційна станція.
雷电 leidian електричний розряд.〜交力П блискавка і грім; гуркотів грім, блискала блискавка; вибухнула гроза.
雷动16id6ng:〜的欢呼声经久不息бурхливі, овації, що довго не змовкають;掌声〜 [гримнув] грім оплесків; вибухнути оплесками.
雷佛奴耳 16if6ni^r <8>риван6л.
雷公 Ieigong громовержець; бог грому.
雷萊 leig6ng <化> гримуча ртуть.
雷管 leigu^n детонатор; капсуль ч.
雷害 leihai〈衣> шкода, заподіювана грозою; нещастя від грози.受〜постраждати від грози.
雷击 ldijT <气> громоудйр.
雷击机 16肺 <Щ> торпедоносець.
雷厉风行 lei li feng xing проводити в життя негайно і з усіє ю рішучістю; негайне і найсуворіше виконання; проводити твердою рукою.
雷米封 Ібітї侘ng〈药>римоф6н.
雷鸣 lining гуркіт грому.大炮轰然〜грім гарматних пострілів; грім канонади; громові залпи знарядь.
雷鸟 Ібіпіао <动> куріпка.
雷声 leisheng гуркіт (розкати) грому;(——次 的雷声）удйр (тріск) грому.〜隆隆 гаркіт (гуркотіння, гуркотання, рокіт) грому; гуркотав (гримотів) грім;〜大，雨点小 "грім гримить, а дощу нема"; багато шуму, так мало користі; похвалитися на карбованець, а зробити на копійку; гора народила мишу.
雷酸 ISisuan <化> гримуча кислота. 雷酸萊 leisuangong <і^> гримучокисла ріугь.
雷霆 leiting 1)(暴雷）тріскучий (оглушливий) удар грому. 2)(怒气）сильний гнів.大发〜 метати громи і блискавки.
霍霆万钧 leiting wan jiin могутність; сила; могутній (потужність).以〜之势进攻 завдавати могутніх (нищівних) ударів;以〜 之力 з нищівною (могутньою) силою; з нестримною (нескоримою) силою; силою своє ї могутності.
雷同 leitong однаковий (однаковість); подібний (подібність); схожий (схожість).内容〜 подібність (однаковість) змісту; однаковий (подібний) зміст;观点完全〜пбвна подібність у пбглядах.
ШШ Іеіуй <^> гроза; грозовий дощ.
雷雨计 16iytiji <气> бронтбграф.
雷雨云 leiyuyun <气> грозова хмара.
雷阵雨 leizhenyu гроза [зі зливою].
缧丨仏
缓继 Іеіхіе <书> пзпга. 镭 lei.
错 lei <化> радій.
铺键 leiding —►锡.
铺射气 16ish6qi <化> радбн; нітон; еманація радію.


477
羸
lei.
寂弱 Иігиб <书> худий (худнути).〜的人 худй людина;他;Й 体臼趋〜він почав худнути з кожним днем.
垒
16і.
全 115і (砲筑）класти що (кладка); зводити що (зведення).〜墙 класти (зводити) стіни;〜炉 子 класти піч;〜猪圈 будувати свинарник;用 石头〜класти (зводити, викладати) що з каменю;用石6 〜的 вимощений з цеглин; цегельна кладка;九层之台，起于〜土 "зведення дев'ятиярусної вежі починається з закладення першої лопати землі (із закладки фундаменту)"; усе робиться з малого.
全21бі (防守的建筑)вал.
鱼球 lSiqiii софтбол.〜比赛 змагання з софтболу.
Ш Ібі另见吡
累丨Ібі —累积.日积月〜накопіічуватися з дня в день; поступове нагромадження.
累2 Ібі —累及.这件事他偶然受〜у цій справі він замішаний випадково; його випадково приплутали.
累次 Ібісі багато разів; багаторазовий (багаторазовість). 一
累犯I6if$ 1)(累次犯案）рецидив,〜盗窃罪行 рецидив крадіжки. 2)(指人)рецидивіст; рецидивістка.
累积记ijT (层层增加）нагромаджувати що (нагромадження);(力卩在一起）скласти разом що.〜资金 нагромаджувати засоби.把三个月 的产量〜起来 скласти разом продукцію за три місяці.
累及 I6iji замішати кого-що; уплутати кого-що, розм.〜无辜 заплутати (замішати, уплутати) ні в чому неповинних людей.
累教不改 15і jiao bu gai непоправний усупереч багаторазовому вихованню; не (відмбвитися) виправитися, незважаючи на всілякі наставляння.
累进 lSijin прогресивний.〜所得税 прогресивно-прибутковий податок;〜工资制 система прогресивної оплати праці;〜计件工 资 制 прогресивна відрядність; прогресивно-відрадна система оплати праці; Прогресивка розм.
累进税 leijinshui прогресивний податок; прогресивне обкладання.
累累 Ібіїбі маса; безліч.果实〜вдбсталь плодів (фруктів);成果〜численні успіхи; маса успіхів;亏损〜маса збитків; незчисленні збитки;罪今亍〜незліченні злочини;负 f责〜 наробити масу боргів; весь у боргах; влізти в борги;墙上弹洞〜сгіни зрешечені кулями; 敌人多次冲锋，都碰得头破血流，遗尸〜 супротивник, почавши ряд атак, потерпів ганебну поразку, зазнав важких втрат убитими.
累卵 ІбіїиЗп положення, що грозить катастрофою.危如〜загрожувати катастрофою; ~之危 на краю прірви.
累年 lSinmn〈书〉багато років підряд; щорічно.
累日 Ібігі〈书〉багато днів підряд； з дня в день.
累月 Ібіуие 〈书〉багато місяців підряд; з
місяця на місяць.
嘉 lei.
晶 落 Ібіїио щиросердність книжк. (щиросердний, чистосердечність).胸怀〜 [підходити] з чистою і відкритою душею; кришталево-чиста душа.
蕾 Ібі.
铃 16iHng < 农 > бутбни і коробочки бавовнику.
肋丨钆
肋 16і бік.两〜дві сторони;左〜лівий бік;〜部疼 痛 біль у боці; болить бік у кого.
肋骨 Ieigu <解> ребро; реберні кістки.瘦得 〜都露出来了 такий худий, що ребра видно.
肋间肌 16iji§njT〈解> міжреберні м'язи.
助间神经 1 会ijiSn-shdnjTng <解> міжрбберний нерв. 肋膜 ІЗітб <解> плевра. 肋膜炎 16im6ydn <医> плеврііт.
肋木 leimu 〈体 > гімнастична (шведська) стінка.
肋条 lei-tiao〈方〉свиняча грудинка (корейка).
泪沾.
'泪 1色і сльбзи л#н.流〜лити сльбзи; сльбзи течуть; 嘴着〜крізь сльбзи; сльбзи виступили на очах; зі сльозами; у сльозах;忍住〜стримати сльбзи;字字血，声声〜у кожнім слові звучить горе, і в голосі сльбзи;〜流满面[весь] у сльозах;〜如泉涌 сльбзи полилися (потекли) струмком; потопати в сльозах;〜如 雨下 обливатися сльозами; градом кбтяться сльбзи; проливати ріки сліз.
泪痕 ISih如 сліди сліз.〜满面 у сльозах; заплакане обличчя [з невисохлими сльозами].
泪花 leihua сльбзи мн.
泪棄 leinang <Ш> дакріоцаст; слізний мішок.
泪棄炎 Gindngydn <医> дакріоцистіт.
泪人儿 leirenr весь у сльозах; потопати в сльозах.
泪水leishul сльбзи мн.眼里闪着晶莖的〜на очах заблищали сльбзи.
ШЙЕЗ: leiwangwang зі сльозами на очах; сльбзи навернулися на очі.
泪腺 Шхійп〈角早〉слізні залози.
泪液 Ібіуб <生理> сльозі
泪珠ldizhG сльоза; сльозинка;〜从脸上滚下来 сльоза (сльозинка) покотилася по щоці.
^ Іеі 另见 Іі.
类16і рід; клас.哺乳〜клас ссавців;各〜商品 усілякі товари;这一〜у цьому роді;分成三〜 розділити на три роди;战争分为两~，一〜是 正义的，一〜是非正义的yd війни поділяються на два роди: справедливі і несправедливі.
类比 ШЬї <逻> аналогія.
类另丨J leibie категорія; рід; вид.商品〜категбрія товарів.
类毒素 ISidiisii <医> анатоксин; токсоїд.
类概念 <逻> видове поняття.
类乎 lei.hu бути схожим на кого-що\ бути подібним кому-чому; [як] начебто.
类菌体 1 会ijGntT <坐物> бактербїди лш.
类人猿 leirenyuan людиноподібні мавпи; антропоморфні мавпи; антропоїди мн.; гігантопітек.
类书 leishu предметний довідник.
类 f 以 1 合 isi аналогічний (аналогія, аналогічність); подібний (подібність); подібний (подоба); начебто кого-чого.〜 的十奇形 аналогічний (подібний) випадок; 〜的错误 аналогічна (подібна) помилка; 部分〜 часткова аналогія; 内容〜 подібність за змістом;夕卜表〜збвнішня подоба (подібність); зовні (за зовнішністю) схожий на кого~що\ ~这样 的牛 подія, аналогічна цьому (подібна цьому, подібна з цим); подія, начебто, подібна до цього; подія такого роду;有〜 之处 багато подібного (схожого, загального).
类推 leitul аналогія; вивбдити що за аналогією; проводити аналогію.照此 ~ вивбдити за аналогією з цим;其余〜і так далі [за аналогією];用〜的方法作出结论уклйсти що за аналогією.
类推法 leitulft метод аналогії.
类新星 leixlnxlng〈天> новоподібна зірка.
类星体 leixlngti 〈天〉квазар; квазізірка; квазізірковий об，є кт.
类型 leixing тип.经济〜тип господарства;按〜 分类типізувйти що;社会主义〜的经济 господарство (економіка) соціалістичного типу;多种〜的机器 машини різних типів; різнотипні машини.
Ш⑷另见旧;ІЄі.
累 ISi 1)(疲劳）утомитися (утомлений, утома); стомитися (стомлення).感到很〜почувати утому (стомлення);走得〜了 стомитися від ходьби; стомитися від дороги;你病才好，不 可过〜ви тільки що видужали від хвороби, і вам не можна дуже стомлюватися (перевтомлюватися). 2)(使疲劳）стомііти кого-що.不要〜着 В艮睛 не можна стомлювати очі,〜人的活儿 стбмлююча роббта. 3)(操劳） трудитися.从早到晚〜了——天трудитися з ранку до вечора; трудитися цілий день. 4) (使人受劳累）обтяжувати кого-що; т>рбувати кого-що\ потрудитися.〜你挂心 вибачте, будь ласка, за завдане [вам] занепокоєння;〜你跑一趟 потрудіться, будь ласка, сходити туди;这件事还得〜你 办一下 доводиться знову вас цим турбувати.
累坏 leihuai перевтомитися (перевтома); без задніх ніг прост.\ утомитись, як собака прост.
擂
lei.
摇 lei бити що, по чому, у що.〜鼓 бити (ударити) у барабан;用拳头在桌上〜了一下стукнути (ударити) по столі кулаком;不住地〜桌子 бити кулаком по столу:
^ о4 leitai ринг для фехтування (для боксу).
II参阅“摆擂台bai leitai;打擂台da leitar5.


478
嘞
•lei.
嘞.lei:好〜，我就去办 добре, я зараз піду і зроблю;雨不下〜，可以走〜！ дощ ущух, вже можна йти.
棱 kng.
棱Mng 1)(两个平而的连接部分）ребро.桌子〜 儿ребрб столу. 2)(条状凸起部分）ребро.搓 板的〜儿ребро пральної дошки;起〜的表面 ребриста поверхня.
棱堡 ISngbao〈军〉бастібн.
棱角KngjiSo 1)(棱和角）ребро; кут.有〜的石头 ребристі камені. 2)(锋芒）талант; уміння; здатність. виявити себе; виявився хист; 英勇而不露〜сміливість (хоробрість) чия не западає в очі.
棱镜ldn^jing <理 > 叩іЬма,〜光谱 призматичний спектр; 〜 望远镜 призматичний бінокль.
棱柱体 1 如gzhiitT <数> пріЬма.
棱锥 ISngzhuT <数> піраміда.
冷 12ng.
冷 lgng 1)(温度低）холодний (холод).〜空气 холодне (морозне) повітря;手 ~ рукам хблодно; ~得发抖 тремтіти від холоду;他不 怕〜він не боїться хблоду;今天外面〜得历害 сьогбдні на вулиці страшно хблодно (страшний холод, великий мороз);天气一天 比一天〜了 з кожним днем погбда стає холоднішою (холодіє);饭〜了 обід охолов; обід уже ХОЛОДНИЙ. 2) холодний
(холодність); сухий (сухість),〜心肠 холодна дуща;〜心肠的人 холодна (суха) людина; людина з холодною душею;他的热情是不会 〜下来的 його ентузіазм не охолоне;他一地 说了 一声“好吧” "дббре!" - сухо (хблодно) сказав він.
冷板凳I6ngband6ng丨|参阅“坐冷板発zu6 I2ngb5ndeng”.
冷冰冰 l6ngbTngbTng 1)(不热情）крижаній; холодний (холодність); сухий (сухість); безпристрасно-холбдний.〜的态度 холодне (безпристрасно-холодне) ставлення
(звертання);〜М ⑩ крижане (холодне, безпристрасне-холодне) обличчя;〜的口吻 крижаний (холодний) тон. 2)(寒冷） крижаний; холодний.〜的 7_К крижана (холодна) вода.
冷布 lengbu марля; серпанок.
I6ng-bufang раптово; раптом; зненацька. 打敌军一个〜напасти на ворбжу армію зненацька; 了 ——^ я раптом (зненацька)
спіткнувся й упав;他〜给了我——拳 він наніс мені раптовий удар кулаком; він раптово (зненацька) ударив мене кулаком.
冷藏 lengcang холодильний,〜设备 холодильна установка;〜仓库 складіхолодильник;肉品〜 仓холодильник для збереження м'ясних продуктів; ~ХА холодильщик.
冷藏车 I6ngcdngch6 рефрижератор;(冷藏火车） вагон-холодильник;(冷藏汽车） рефрижераторний автомобіль.
lengcangchuan рефрижераторне судно; рефрижератор.
lengcangj*ian холодильна камера.
冷场 iSngchang 1)(演出冷场）корбтка затримка. 冷了一下场 трапилася корбтка заминка. 2) (开会冷场）негрУчне мовчання.〜了半天 довго тривало незручне мовчання.
冷嘲热讽 l6ngcMo-r€f^ng уїдливе (їдке) глузування й іронія; сарказм (саркастичний); холодна іронія і гбстра сатира.
冷处理 IgngchiiK〈技〉обробка холодом (при температурі нижче нуля).
冷床 lfingchuang <农> холодний розсадник.
冷淡 Igngdan 1)(不热闹）млявість (млявий). 2) (不热情）холодний (холодність); охолонути; поставитися хблодно до кого-небудь; байдужість; (无动于衷）байдужий (байдужість). 态度〜виявшгги холодне ставлення (холодність); виявляти байдужість;性情〜的 А холбдна (байдУжа) людина;对人〜 ставитися хблодно (байдуже) до людей; від кого віє холодом;他对我〜起来了 він охолов до мене;他们的关系日见〜Ьсні стосунки ставали з кожним днем холоднішими. 3)(冷 待）робити кому холодний прийом (холодну зустріч).你〜了 客人 ти скривдив гостя.
冷冻 16ngdong заморожування (заморожувати кого-що).〜的鱼 мморбжена риба;〜处理 проморожування.
冷锋 lgngf^ng〈气> холодний фронт.
冷敷 lSngfti〈医〉холбдний ком叩泛с.
冷高压 lgngaoya <气> холодний антициклон.
冷宫I6ngg6ng丨丨参阅“打入冷宫darti I6ngg6ng”.
冷光 IgngguSng <理> холбдне світло;(莖光） флуоресценція;(碟光）фосфоричне СВІТЛО (блиск).
冷害 I6nghai〈衣〉вимерзання; зледеніння.
冷汗 lgnghan холодний піт.出 ~ вйсуупив холодний піт у кого; покритися (облитися) холодним потом;吓出一身〜від страху кого кинуло в холодний піт.
冷焊 I6ngh&n <技> холбдна зварка.
冷荤 I6nghun холодні м'ясні і рибні страви.
冷货 lgnghuo неходовий товар.
冷寂 I6ngji прохолодний і тихий.
冷力卩工 l^ngjiagong <机> холбдна обробка.
冷箭 I6ngjian парфянська стріла; удар в спину .
II参阅“放冷箭位ng 16ngjianM.
冷静 lgngjing 1)(不感情用事）холоднокровний (холоднокровність); спокійний (спокій); тверезий (тверезість).〜的头脑 тверезий розум; тверезість рбзуму;〜的态度 холоднокровність; спокій; тверезість;〜的决 定 холоднокровне рішення;保持〜зберегти холоднокровність (спокій, тверезість);失去〜 утратити холоднокровність (тверезість);〜地 分析情况 тверезо (спокійно) аналізувати обстановку; тверезо ставитися
до дійсності;情况越是紧张，越是要〜чим напруженіший момент, тим більше треба бути холоднокровним;不要感情用事，〜些吧 не піддавайся почуттям, будь холоднокровним; 不要慌，我们应当〜一点не треба хвилюватися, нам варто зберігати спокій (холоднокровність). 2) <方> (不热闹）тихий (тиша); безлюдний (безлюддя).〜的街道 тихі, безлюдні вулиці;房间里很〜у кімнаті тихо.
冷觉 I6ngjue〈生理> відчуття холоду.
冷酷 I6ngku безсердечний (безсердечність); бездушний (бездушшя); зачерствілий (зачерствілість, зачерствіти); черствий (черствість, черствіти).〜的人 безсердечна (бездушна, черства) людина; ~的心 черстве (зачерствіле, кам'яне) серце;〜的目光 крижаний погляд;〜的事实 жорстокі факти; 〜无情 зачерствілість; черствість; безсердечність; бездушність;待人〜черстве (бездушне) ставлення до людей;使他变得十分〜сильно очерствити його.
冷落 I6nglu6 1)(不热闹）глухий; безлюдний (безлюддя).〜глухе місце; глухомань ж.;夜里街上很〜уночі на вулицях безлюдно.
2)—冷淡3).
冷每Р lengmSo <技> холбдне клепання (за- кльопка).
冷门 I6ngmen неходовий;〜书 неходова книга; 解放的地质学是〜儿，研究的人很少до звільнення геологія була наукою малопопу- лярною (була занедбаною), мало хто її вивчав. II参阅“出冷门 chii I5ngm6n”.
冷模 I6ngm6〈冶> холодильник.
冷漠 I6ngm6 байдужий (байдужість). ~的态度 байдуже ставлення;朋友和他〜了 товариш зовсім охолов до нього.
冷凝 lgngning <理> конденсація.蒸气的~ конденсація пари;使蒸气〜конденсувати пару.
冷凝管 lengnrngguSn холбдна трубка.
冷凝器 lgngningqi <^1> конденсатор.
lengnuan температура повітря; погбда. ft 意〜ст&кити за температурою повітря; стежити за погодою.
冷盘 16ngpdn холбдна закуска.下酒的〜холбдна закуска до вина.
冷僻I6ngpi 1)(偏僻）закукбвий.〜的地方 глушина, закуткові місця. 2)(不常见的） маловживаний.〜的字 маловживане слово; маловживаний ієрогліф.
冷气lgngqi <建> 1)(降温冷却空气）холодне (прохолодне) повітря; штучно знижена температура повітря.〜开放 починає працювати установка повітряного охолодження. 2)(冷气装置） повітреохолоджувальна установка.
冷气团 lgngqitudn <气> холодна мйса.
冷枪 l^ngqiang постріл з-за рогу.打〜стрілити
з-за рогу.
冷峭 lgngqik» 1)(冷气逼人）пронизливий холод; холодний (холод); морозний (мороз). 2)(为 人亥1J 薄)[людина] безсердечна (черства, жорстбка);(话语尖亥!]) [говорити] колюче (зло, уїдливо). 3)(严峻）строгий (строгість); суворий (суворість).
冷清清 l6ngqTngqTng (幽静）ти'хий (тиша); (冷落）глухий; безлюдий (безлюддя); закинутий (занедбаність);(寂寞)нудний (нудьга);(凄凉）смутний (смуток.)； сумний (сум. ж.).〜的小巷 глухий (безлюдний) провулок;〜的墓地 закинутий (глухий, безлюдний) цвинтар; 〜月色тихе світло місяця;—个人〜地坐在 家里 сидіти самому вдома (у чотирьох стінах) і нудьгувати;街Jl〜的 на вулиці було тихо і безлюдно.


479
冷淸 I6ng.qing (冷静）тихий (тиша); глухий; безлюдний (безлюддя); (ШШ) смутний (смуток); сумовитий (сумовитість); сумний (сум); (зкш) нудний (нудьга).〜的Ш夜 глу— (тиха) глиббка ніч;〜的小巷 тихий (глухий, безлюдний) провулок;运动搞得冷冷清淸 рух відбувається в'яло і мляво;过去这一带 很〜у минулому в цих місцях було тихо і безлюдно;公园里游人稀少，很〜у парку було мало публіки і дуже тихо;不能只靠少 S人冷冷清清地做工4 не можна спиратися лише на жменьку людей і працювати в холодній самотності;你一个人不感到〜吗？ вам не сумно бути одному?
I6ngquan холбдне джерелб.
I6ngque охолодження (остудити що).
置 охолоджувальний (холодильний) пристрій;喷水〜дощове охолбдження;液体〜 рідинне (рідке) охолодження;〜至常温 остудити що до звичайної температури.
冷4П 剂 lSngqueji <Й> холодильна речовина; холодильний агент; холодильна суміш; холодоагент.
冷却器 16ngqueqi 〈机 > охолоджувач; холодильник.
冷热病 lgngrSbhig 1) <方> (疱疾）болбтна лихоманка. 2)(情绪忽高忽低）гарячковість. 克服工作中的〜позб)Ьгися гарячковості (неритмічності) у роботі.
冷若冰霜 lSng ruo blngshuang повна байдужість; повна індиферентність; збвсім байдужий (індиферентний).
冷森森 16ngsensen віє холодом; холбдний.山沟 里〜的 віяло холодом з ущелини (в ущелину); 他两眼〜地瞧着我він дивився на мене холодними, суворими очима.
冷杉 ISngsMn <植>ял^^ця.
冷食 lgngshi 1)(冷的食品）холодна страва.吃点 〜закусити холодним. 2)(冰淇淋等） морозиво.
冷霜 16ngshuang кольдкрем.
冷水 IgngshuT 1)(凉水）холбдна вода. 2)(生水） сира вода.丨丨参阅“协令水 po 16ngshui，’.
冷水淺头 I6ngshul jiao tou сильно розчарувати кого; позбавити кого останньої надії; холодною водою облити кого.
冷水浴 IgngshuTyCi холбдна ванна;(冷水淋浴） холбдний душ.洗〜прийняти холодну ванну (холбдний душ).
冷丝丝 I6ngslsl холоднуватий.
冷蹲隨 lgngsousou холбдний [вітер].
冷烫 I6ngtang холбдна (хімічна) завивка.
冷笑 ISngxiao холбдна (крива) усмішка; сардонічний сміх; сардонічна посмішка.〜一 声 криво посміхнутися.
冷血动物lgngxuS dongwu 1)(变温动物） холоднокровні [тварини]. 2)(没有感情的人） холбдна (байдужа) людина; людина з риб'ячою натурою (з холодним серцем); риба розм.
冷言冷语 lengyan-lSngyu іронічні натяки і зауваження; холбдна (їдка) іронія.
冷眼l6ngySn 1)(冷静客观的态度） холоднокровно; тверезо.〜看来 якщо глянути на кого-що холоднокровно (тверезо);〜观察 холоднокровно (тверезо) стежити за
ким-чим. 2)(冷淡的待遇）холбдна байдужість; косі погляди.〜相看 виявити до кого холодну байдужість;遭人〜терпіти (зносити) лукаві погляди людей.
冷眼旁观 lengyan pangguan залишатися байдужим (стороннім) глядачем;不能采取〜 的态度 не можна займати позицію байдужого, стороннього спостерігача.
、作取 lengyln прохолодні напої.
冷遇 lengyu холодні стосунки.受到〜зустріти холбдне ставлення;他的建议受到了官僚主 义的〜його пропозиція лягла під бюрократичне сукно.
冷车L lengzha <冶> холбдний прокат.
冷乳机 ISngzhajT <冶> стан холодної прокатки.
冷战 l6ngzMn <政> холбдна війна.
冷战 lgng.zhan <口> (浑身发抖）холбдне тремтіння.打〜тремтіти від холоду; пробирало холбдне тремтіння;吓得打了 个〜 здригнутися від переляку.
冷作 l6ngzuo <Ш> холбдна обробка.
愣 Gng.
愣 leng 1)(呆住）заціпеніти (заціпеніння, заціпенілий); остовпіти (остовпіння, остовпілий); обімліти розм.\ сторопіти розм. 吓得一〜заціпнути (остовпіти, обімліти, сторопіти) від переляку;〜了 一会儿 трохи забарившись;〜在一旁 стояти (сидіти) в остовпінні (у заціпенінні);他〜了 半天没说话 він довго в заціпенінні мовчав;老妈妈〜住了 баба застигла від здивування;孩子们听了这 凄惨的往事，都〜—了 діти, слухаючи розповідь про гірке минуле, здавалося, завмерли. 2) <口>(#_,硬来）
безрозсудний (нерозсудливість);〜小子 безрозсудний тип (хлопець); зірвиголова ч” ж.у розм.; відчайдушний хлопець; ~ 来 голова; вчинити нерозважливо; йти напролом;明知不对，他〜那么说він знає, що неправильно, а продовжує так говорити з упертості;彳tk〜极了，什么事都敢作він зірвиголова (украй безрозсудний) і може піти на будь-яку нерозсудливість.
陵 Bng.
睃睁 leng-zheng (发愣）заціпеніти (заціпеніння); (目艮睛发直）витріщивши (вирячивши) очі.老 奶奶〜起眼睛，看着他бабуся дивилася на нього широко розкритими очима; бабуся дивилася на нього, витріщивши очі.
哩IT.
哩哩啦啦 ІЇ.1ІШ5 < 口 > з перервами; з інтервалами.雨 ~ 地下 капав (йшов) з перервами дощик;他把水〜洒 了一地 він обкапав усю підлогу водою;人〜地总算到齐 了 хоча повільно і з перервами (з інтервалами), але все-таки усі зібралися.
哩哩罗罗 ІНіїибІиб〈口〉марити прост.; белькотати; говорити нудно і незрозуміло.
厘Н.
厘 1і 1)(长度单位）"чи" (міра довжини, рівна 0,33 міліметра). 2)(重量单位）"чи" {міра ваги, рівна 0,05 грама). 3)(地积单位）"чи" {міра площі, рівна 1/1500 гектара). 4)(年利
率单位）одіін відсоток річних;(月利率单位） одна десята відсотка від місячних. 、三〜 три відсбтки річних;月息二〜дві десятих відсотка місячних.
厘定 liding 〈书〉упорядкувати що (упорядкування); привести в порядок.〜 度量衡标唯 упорядкування системи мір і ваг.
厘金 HjTn внутрішнє мито.
厘米 Іітї сантиметр.
厘米波 ІітїЬб <无线> сантиметрова хвиля.
厘卡 Ііфй залога для збору мита.
离І丨.
离 li 1)(分别)розлучитися з ким (розлука).不〜 左右 постійно (безвідлучно) перебувати поруч;她从来没〜过家вонй нікбли не розлучатися (не жила в розлуці) з родиною; 小羊〜了群 ягня відбилося від череди;战士 手不〜枪 боєць не розлучається зі своєю гвинтівкою. 2)(距离)від кого-чого; до кого-чого.〜这令艮近 збвсім близько звідси; у декількох кроках звідси; рукою подати;〜 上海一百公里 у 100 кілометрах від Шанхая; 〜城还有五公里до міста залишилося ще 5 кілометрів;〜城有三天路程у трьох днях шляху від міста;〜耳一节只有一个月了 до першого травня залишився тільки місяць;〜 开车还有半小时 до відходу потяга залишилося півгодини. 3)(缺少）без кого-чого.这项工作怎么І〜不了你у цій роботі без вас ніяк не обійтися; без вас справа не піде.
离瓣花冠 lMn-huangu§n < 植 > вільно- листковий віночок.
离另!J libie розлучитися з ким (розлука).〜家乡 розлучитися з Батьківщиною; залишити Батьківщину;〜双亲 розлучитися з батьками; залишити батьків;〜的时候 при розлуці; на прощання.
离队 lidui піти з армії.〜思想 бажання піти з армії.
离格儿 liger виходити з меж [дозволеного]; порушити межі.
离合器 lih《qi〈机> зчеплення; муфта.
离婚 ІШйп розлучитися з ким (розлучення); розірвати шлюб.〜诉讼 процес розлучення; 〜证书 свідоцтво про розлучення.同意〜дйти розлучення.
离间 lijian сіяти ворожнечу (розбрат); сварити кого; внести розлад; вбити клин між ким-чим. 〜敌人 внести розлад у середовище супротивників;〜朋友 посварити друзів;〜国 与 Й 之间的关系 сіяти розбрати (внести розлад) у дружну компанію; посіяти ворожнечу (викликати розкол, вбити клин) між країнами;民族〜政策 політика національного розколу.
离解 Hji6〈化> дисоціація,分子〜молекулярна дисоціація.
离解度 Hji^du <化> ступінь дисоційції.
离境lij丨ng виїзд.同意〜дбзвіл на виїзд;〜许可证 виїзна віза;办理〜手续 оформляти виїзд.
离开 likai відійти (відхід); піти (відхід); відірватися від кого-чого (відрив).〜故乡 залишити (покинути) Батьківщину; розстатися з рідним краєм;〜：1匕$ виїхати з


480
Бейцзина;〜这里五公里 за п'ять кілометрів звідси;飞机〜了陆地 літак відірвався від землі;他永远〜了我们 він назавжди пішов від нас (залишив нас);龟儿离不开水 р“ба не може жити без води;工作时不能擅自〜生产 岗位 під час роббти не слід залишати посаду (місце роббти) без дозволу (самовільно);这 个问题二具体条件就无法说明це питання неможливо з'ясувати у відриві від конкретних умов.
离谱Іірй —►离格儿.
离奇 lfqi незвичайний (незвичайність); дивний; вигадливий (примхливість).〜的遥言 дивовижна неправда;〜的案件 казус;〜的事 tn дивна (незвичайна) справа; <1、і兑的〜的情 节 незвичайний (дивний, вигадливий) сюжет роману.
离弃 lfqi кинути кого-що; залишити кого-що; відмбвитися (відмова) від чого; відмовитись від чого.
离群索居 li qiin su6ju жити в повній самітності; жити пустельником (особняком).
离任 liren залишити посаду; залишити службу. 大使〜回国 посбл залишив свою посаду і повернувся на Батьківщину; посол залишив місце служби і повернувся на Батьківщину.
离散 lisan розсіятися (розсіювання).骨肉〜 родина розпалася (розсіялася по різних місцях).
离题 liti відійти (відступити, відхилитися) від теми (від предмета).〜太远 з іншої опери; не з тієї опери;我们的谈话〜太远ми збвсім відійшли від теми; ми далеко відійшли від предмета (від суті) розмбви.
离析 Нхї <it> виділення.
离析器 HxTqi〈化> сепаратор; виокремлювач.
离席 lixi встати з-за столу і піти; встати з місця і піти.
离乡背井li xiang bei jing —背井离乡bdi jTng H xiang.
离心lixln 1)离心离德.〜倾向сепаративна тенденція. 2) <理> відцентровий.〜运动
відцентровий рух;〜作用 центрифугування.
3) 	<植> відцентровий.〜花序 відцентрове (визначене) суцвіття.
离心栗 lixTnbeng〈机> відцентровий насос.
离心机 lixlnjl < 机 > центрифуга; центрифугальна машина.
离心离德 li xln li de немає єдності; без єдності; відсутність є дності й ідейний розбрат; моральний розлад; сепаративність.
离心力 Нхїпіі <理> відцентрбва сила.
离心率 1іхйіі{і < 数 > ексцентриситет; ексцентричність.
休 Нхій відхід з роботи на відпочинок.老干 部〜відхід старих кадрів з посади на відпочинок.
离职lizhi 1)(暂时离开职务）[тимчасбво] залишити службу.〜学 учитися з відривом (у відриві) від виробництва. 2)(离开工作岗 位，不再回来）залишити службу; піти з посади.
离子 lizi <理> ібн.〜交换 <化> іонообмін.
狸丨і.
Ш li <动> уссурійський єнот; єнотовидний
собака.
狸藻 Hz3o <植> пузирч^гка звичайна.
梨Н.
梨 1П) <植> гр^ша. 2)(指果实）груша.
梨膏 ligao [лікарська] грушева паста.
梨树 lishu груша; грушеве дерево.
梨园 lfyuan театр.〜弟子 лицедії лш” застар.\ артисти мн.
犁h'
梨 li 1)(农具）плуг; соха,双钟〜двохлем丨шний плуг;振动〜вібруючий плуг. 2)(用梨耕地） орати що (бранка).〜田 орйти землю,
犁沟 Hg6u борозенка.; 犁骨 ligii <解> сошник, леміш
梨禅 lihua <农> [плуговий] леміш,机耕〜 тракторні плуги.
犛и.
鋒牛 Ііпій〈动> як.
黎Іі.
黎巴嫩人 Lfbanenren ліванець (ліванський); ліванка.
黎黑 lihSi〈书〉смаглявий (смаглявість).面目〜 смагляве обличчя.
黎民 limin <书> [простий] народ.
黎明 liming світанок (розвиднюватися безособ.). ~前的黑暗 досвітня пітьма.〜时 на світанку; на зорі;天已〜уже розвидніло; уже розвиднюється.
黎族 Lizu "чи" (одна з національних меншин китаю).
罹Іі.
罹病 libing〈书〉занедужати; бути хворим.
摇祸 lihuo 〈书〉потрапити в лихо; кого заскочило нещастя.
罹难 linan <书> загинути; бути загиблим (убитим).
篱Н.
篤 Іі —篤色.竹〜бамбукова огорожа.
篱笛 H-ba огорожа ж.; тин ч.
篱落Ulud <书>—篱笆.
藜H.
黎 li <植> лобода біла.
藜科 Іікб <植> лободові.
黎芦 Шй <植> чемериця чорна.
li.
盡测 lice〈书〉зі своє ї дзвінниці [дивитися].
礼II.
礼 IT 1)(仪式）обріц; ритуал книж.婚〜 весільний обряд; 2)(会示尊敬的功作） поклон.行了 个〜поклонитися кому; вітати кого;行举手〜зробити (узяти) під козирок; козирнути. 3)(礼物）подарунок.厚〜великий (багатий) подарунок; Ш ~ скромний (маленький) подарунок;寿〜подарунок на день народження;送——份〜піднести
подарунок;〜轻愔意重 дорогий не подарунок, а знак уваги. 4)(按照礼节）чемно; пристойно.以〜相待 приймати кого-що чемно (пристойно).
礼拜 ІїЬМ 1) <宗> богослужіння.做〜йти на недільне богослужіння. 2)〈口>(星期） тиждень. _Ь〜минулий тиждень;在这个〜以 内 на цьому тижні; 一〜的休假 у продовження (протягом) цього тижня; тижнева відпустка; відпустка на тиждень. 3) <口>礼拜天.
礼拜二 ПЬйі'бг <П>вівт6рок.
礼拜六 Ш^ііій <口> суббта. 礼拜三 UMisan <口> середбвище. 礼拜四 llbMsi <口 >четвф.
年拜寺 llbaisi мечеть ж.
礼拜堂 llbaitang церква ж.
礼拜天 lTMitiSn <口> неділя. 礼拜五 ITbMwfl <口> п’ятниця.
礼拜一ІГЬМуі〈口> понеділок.
礼宾司 ITbTnsT протокольний відділ (департамент). 〜司长 завідувач протокольним відділом; начальник протокольного департаменту.
礼服 llfii парадний костюм;(晚礼服）смокінг; (燕尾服）Фрак.
礼服呢 lTfiini діагональ ж.
礼花 lihua святкбвий феєрверк.放~ улаштувати феєрверк.
礼教 lljiao феодальні моральні (етичні) норми; норми моралі (етики) [феодального суспільства].吃人的封建〜людожбрські норми моралі феодального суспільства.
礼节 lljie етикет; церемонія.夕卜交〜 дипломатичний етикет; правила дипломатичного протоколу;接待大使的〜 церемонія (ритуал) прийому посла;〜性访问 протокольний візит; візит ввічливості;遵守 〜дотримуватись етикету (церемонії);讲究〜 церемонитися розм.;讲究〜的人 церембнна людина;遵照〜办事 діяти за етикетом; віддати данину етикету.
礼金 lljln грошовий подарунок.送一份〜 піднести грошовий подарунок; зробити подарунок грошима.
專匕帽 Іїтао парадний головний убір; капелюх; (大礼帽)циліндр.
礼貌 Іїтао увічливість; пристойність.有〜 увічливий; бути ввічливим;举止有 ~ поводитися чемно (пристойно);无〜 неввічливість; нечемний.
礼炮 ІТрао салют.放〜зробити салют.
礼品Іїрїп —»•礼物.
年L 聘 ІТріп [чемно, урочисто] запропонувати кому зайняти посаду.
礼让 ITrang церемонитися; чемно пропонувати (уступати).
礼尚往來 IT shang wang lai на подарунок треба відповісти подарунком же; відповісти ввічливістю на ввічливість; увічливість.〜， 来而不往非礼也 вимагйє взає мності; послуга за послугу; на добре вітання добра і відповідь; увічливість вимагає взає мності, неввічливо залишати що без відповіді.
礼数 ITshu〈口> —礼貌.不懂〜не розуміти, що


481
таке пристойність (що таке ввічливість); не знати, як пристойно поводитися;亏了〜 порушити правила пристойності; на шкоду правилам пристойності.
字U谷 ITsu церемонії мн.
礼堂 litang зал.
礼物 llwu подарунок; презент рот., застар.; підношення.新年〜новорічний подарунок; 朋友送的〜подарунок від друга.
礼仪 Іїуі церемоніал; ритуал.
礼遇 ІТуй ставитися до кого з шанобливістю.
李丨Г.
李 IT І) <植> слїіва [китайська]. 2)(指果实） слива.
李代桃僵 IT dai tao jiang замінити одне іншим; підмінити одне обличчя іншим; підмінити кого.
里ії.
里1 ІЇ1)—里子.調〜儿 шовкова підкладка. 2) (纺织品的反面）виворіт; нелицьова сторона.
3)(里边的）внутрішній;〜圈 внутрішнє коло; 〜院 внутрішній двір. 4)(在里面）у чому усередині кого-чого;(往里面）у що; усередині чого.在工厂〜на заводі; на фабриці;在农村〜у селі;把东西放进抽屉〜 покласти речі в шухляду столу;走进房间〜 ввійти в кімнату; ввійти всередину кімнати; 包在纸〜загорнути що в папір;她的衣服在 柜子〜плйття її в шафі;他话〜有话у його словах щось криється;我心〜不满意，但是没 有说 я в душі був незадоволений, але не сказав про це.
里 21І 1) 里弄.2)(家乡）Батьківщііна.故〜 рідний край; Батьківщина;返〜повернутися (поїхати) на Батьківщину (у рідні краї).
里 3II (长度单位）"лі" (міра довжини, рівна 0,5 кілометра、，
里边 ІЇ’Ьіап (在里边)у чому; усередині чого;(往 里边）у що; усередину чого.箱子〜装的是书 у шухляді складені книги;这件事〜有问题 у цьому питанні (справі) є щось негарне;他一 年〜没有请过一次假прбтягом року він жодного разу не брав відпустки.
里程lTch6ng 1)(路程)відстань. 2)(发展的过程) хід.生命的〜хід життя.
里程碑l^h紐gbgi 1)(记^里数的标志） верстовий стовп. 2)(作为标志的大事）віха. 历史的〜віхи історії.
里出夕卜进 llchu-waijin криво і навскіс; нерівний. 他的牙氏得〜的у нього нерівні зуби.
里带 Іїсіаі камера.
里急后重 llji-hduzh6ng <医> жіілення; тенеїзм.
里脊 ІТ-ji філе невідм/, вирізка.
里间 Hjmn внутрішня (задня) кімната.
里脚手 lTji3osh6u〈連〉внутрішні підмости.
里拉 ІТІа ліра.
里里夕卜夕卜1Мї\у螽iw螽і і всередині, і зовні.房子〜 油漆一新 і всередині, і зовні будинок був заново пофарбований.
里弄 lTn6ng <方> 1)(巷）провулок. 2)(关于里 弄居民的)вуличний квартал.〜工作 роббта у вуличному комітеті.
里面іїтійп —里边.
里手 1 Ksh6u (左边）ліва сторона.
里手 2 ITshou (内行）знавець; професіонал; досвідчена людина; майстер; мастак прост.
里通夕卜国 IT tong waiguo підтримувати таємні зв'язки з закордоном.〜的内奸 провокатори, що підтримують тає мні зв'язки з закордоном.
里头ІИои 里边.把门从〜锁上замкнути двері зсередини;这〜有问题 отут щось не так (негаразд);那〜没有你的东西там немає ваших речей.
里屋lTwO —>里间.〜是卧主 задня кімната-спіпьня.
Ж 弓玄 Іїхіап басбва струна， [китайської скрипки].
里巷lTxi^ng <书> проволок.〜之谈 обивательські розмови.
里应夕卜合 IT ying wai he при пбвній взаємодії вдарити (взаємодіяти і напасти) одночасно зсередини і ззовні; координовані удари з фронту і тилу.〜搞匪巢 з'єднати удар по бандитському лігвищу зовні з ударом зсередини; ударити по лігвищу бандитів одночасно і ззовні, і зсередини.
里子 Ії-zi підкладка.被〜підукривальник;〜料子 підкладковий матеріал;买块大衣〜купити підкладку на пальтб.
恒ії.
llge простонародна пісня.
俚俗 ITsu вульгарність.〜之言 вульгарний вираз.
俚语 ІТуй〈语〉вульгаризм; сленг.
涅丨ї.
涅 IT морська миля.
理ії.
理 її 1)(纹理)прожилка.木〜прожилка в дереві.
2)(道理）правота; справедливість; розумність.〜当如此 так і випливає; зовсім правильно (справедливо);按〜讲 говорячи по справедливості; тверезо міркуючи;帮助同志 是〜所应该的 допомогти товаришам - це обов'язок кожного. 3)(自然科学） природничі науки;(物理学）фізика.〜学院 інститут природничих наук. 4)(管理） керувати чим (керування); завідувати чим (завідування); відати чим (відання).当家〜事 господарювати; відати хазяйством. 5)(整理) привести що в порядок.〜书籍 привести книги в порядок. 6)(理踩）брати кого-що до уваги; звертати увагу на кого-що.不〜не звертати уваги на кого-що; ігнорувати кого-що; плювати на кого-що, прост.; [і] оком не змигнути;另丨J〜他 ви на нього нуль уваги; залишіть його без уваги; 〜Й
些闲话 плювати я хотів на всі ці плітки; мені діла немає до цих пліток.
理财 ІТсаі управлети (відати, завідувати) фінансами (грошовими справами).
ШШ ІТсаі —»•理 6).不予〜не брати до уваги; залишити без всякої уваги; абсолютно не звертати уваги;他生子我的气，好几天不〜 我 він образився на мене і вже декілька днів не розмовляє зі мною;这些闲话不值得〜не варто звертати увагу на всі ці плітки; ні до чого брати до уваги подібні плітки.
理发 Ufa стригтися; стригти волосся.我〜去 я йду постригтися; я йду в перукарню.
理发店 llfadian перукарня; цирюльня застар.
Ш'Ля. щ llfayuan перукар; перукарка розм.\ цирюльник застар.
理工科 lTgongke природничо-науковий і технічний профіль.〜大学 вузи з природничо-науковим і технічним профілем.
理化 lihua фізика і хімія; фізико-хімічний.
理会Шші 1) ^理解.〜到人民群众的要求 зрозуміти бажання народних мас;这事t艮难〜 дуже важко це зрозуміти. 2)(注意）звертати увагу. 3)—理6).谁高兴〜这些闲Ф кому охота звертати увагу на такі дрібниці.
理角？ lTji6 зрозуміти що (розуміння); збагнути що; зрозуміти що (розуміння).不难〜 неважко зрозуміти; дуже зрозуміло;可〜的东 西зрозумілі явища (речі);要〜每一句话的意 义 треба зрозуміти (розуміти, збагнути) значення кожної фрази;他没有完全〜你知意 思 він вас не зовсім зрозумів;他的话容易~ він говорить зрозумілою мовою;正确地〜个 人在历史上的作用правильно розуміти роль особистості в історії.
理角早力 lijiSli кмітливість; розуміння.〜强 велика кмітливість; дуже кмітливий;〜不 够 не вистачає в кого кмітливості (розуміння).
ШЩ like природничі науки.
理亏 likul бути неправим; власне кажучи несправедливо.感到〜відчути свою неправоту;〜心虚 неправота і малодушність.
理疗 Шіао〈医〉фізіотерапія.〜医生 лікар- -фізіотерапевт.
理路 Шй систематичність; порядок.〜清楚 чітка систематичність; чіткий порядок;〜不清 безсистемно; безладно; безглуздо; недоладно;文章写得〜不清 стаття написана безсистемно (недоладно); немає в статті систематичності викладу.
理论Шйп теорія.马克思列宁主义〜тебрія марксизму-ленінізму;〜根据 теоретичне обґрунтування; -ЙЇЙ теоретичні оснбви;〜 力学〈理〉теоретична механіка;〜上的推测 теоретичне припущення;〜上是正确的 теоретично правильний; правильний у теорії; 〜工作 теоретична роббта;〜体系 система теоретичних поглядів;从〜上说 із теоретичної точки зору;〜水平 теоретичний рівень;干部的〜水平 рівень марксистсько-ленінської підготовки кадрів; 偏重〜学说теоретична побудова;〜联系实际 сполучення теорії з практикою;〜脱离实际 відрив теорії від практики.
仑{七 lllunhua теоретизування.
理论家 lllunjia теоретик.
理屈 lTqu неправий; несправедливий.自知〜 почувати безпідставність своє ї позиції.
理屈词穷 IT qu сі qiong нічого заперечити (сказати у відповідь); не знахбдити ніякого позитивного аргументу; позбавлений всякого аргументу; не знайти, що відповісти; крити нічим прост.
ШЩ llshi член правління.
理事会ITsh丨hu丨рада; правління.联合国安全~


482
Рада Безпеки ООН;作家伪会〜рйда союзу письменників; ШІ亍ft勺〜правління банку.
理取长 lTshizMng голова правління.信托公司〜 голова [правління] кредитного товариства.
理所当然 її suo dangran у порадку речей; так і повинне [було] бути; [усе це] цілкбм природно (нормально, справедливо, логічно).这是〜的 усе це цілкбм природно (у порядку речей).
理想lTxi§ng 1)(对來来的希望）ідеали мн.共产 主义的崇高〜висбкі ідеали комунізму;为人 民的〜而奋斗 борбтися за ідеали народу;符 合〜відповідйти ідеалу. 2)(符合希望的） ідеальний (ідеальність).〜的人 ідеал;〜的事 ідеал;〜的天气ідеальна погода;〜的工作人 员 ідеальний працівник;并不〜не так ідеально; далеко від ідеалу.
理化 HxiSnghua ідеалізувати що (ідеалізація).
理性lTxing 1)(与感性相对）раціональний.〜认 识раціональне пізнання;认识的〜阶段 раціональний момент пізнання. 2) 理 Щ .矢去〜утрачйти розум; позбавлений розуму;恢复〜отямитися.
理学 Ихие неоконфуційнство {філософська школа Сумської династії).
理学家 ltxuejia неоконфуціанець.
理应 liylng з обов'язку; вважати [своїм] обов^зком^ЙШ) випливає; варто було б.
们〜支援 з обов'язку ми повинні допомогти; ми вважаємо своїм обов'язком підтримати кого; нам потрібно (варто було б) надати підтримку кому.
理由 Іїуби мотив; підстава; причина; привід.〜 充足 вагомий мотив;正当的〜поважна причина;不能成立的〜неспроможний аргумент;令人信服的〜перекбнливе мотивування;根据什么〜？ на якій підставі? 毫无〜без усякої підстави (приводу); без усякої причини;没有〜来反对 немйє підстави (немає причини), щоб заперечувати; 缺乏足够的〜немає достатніх для цього мотивів (підстав);完全有〜相信 мати всі підстави (із повною підставою) вірити чому; 说明拒绝的〜мотивувати (аргументувати) відмову;他提出〜赞А我的І见він привів усі мотиви на користь моє ї пропозиції;我有 自己的特别〜у мене є своє особливе розуміння;他不гі意我的意见，〜是我的看法 不全面 він не погоджується зі мною, говорячи, що мій погляд, мовляв, невсе- бічний.
理直气壮 її zhi qi zhuang із почуттям своєї правоти; із повним усвідомленням своєї правоти; переконаний у своїй правоті; запевнено і сміливо; резонно.
理智 llzhi розум; інтелект.人的〜рбзум (інтелект) людини; людський розум (інтелект);感衍和〜почутті і розум;丧失〜 загубити останні залишки розуму; позбутися розуму;没有丝毫〜可言 немає ні дещиці здорового глузду; ні краплі розуму; 他是个有〜的人він людина розумна.
锂П.
锂 її <化> ЛІТІЙ.
鲤
IT.
鲍 II〈动〉кброп; сазан.
醴丨ї.
ІТ <书> солодке вино;
力П.
力 li 1) <理> сила; зусилля.风〜сила вітру; вітрове зусилля;牵弓І 〜сила тяги; тягове зусилля;〜函数 силова функція. 2)(力量) сила.推动〜рушійна сила; 〜дія ліків. 3) (体力）[фізична] сила.两腿无〜слйбкість у ногах; ледь ноги носять кого; на ногах не стояти;〜不足 сил не вистачає. 4)(努力，极 力）старанно; активно (активність),〜排众议 усіляко спростовувати доводи інших; рішуче спростувати доводи інших;〜持异议[твердо] наполягати на своє му; ~ 戒骄傲 всіляко остерігатися зазнайства;〜主修改方案 наполягати на зміні плану;工作不〜 працювати недбало; працювати без старання.
力臂 libi <理> плечб сили (сил); плече дії.
力不从心 li bu cong xln при всьбму бажанні не в силах (не в змозі); бажання-то є, так сил не вистачає; хочеться, так не можеться.我们希 望，今后能够逐步改变这种〜的状况ми сподіваємося, що згодом зможемо поступово змінити таке становище, коли наші можливості не дозволяють нам зробити те, що нам хотілося б зробити.
力不胜任 li bu shengren не в силах; непосильно; не під силу; не по плечу; не по зубах.
力场 1 丨chang <理> силове поле.
力畜 lichu робоча худбба.
力点 lidi^n〈理〉точка прикладання сили.
力度 ІісШ < s:> динаміка.
力矩 1 丨jti <理> момбнт [сили].
力量 li.liang 1)―力气• 2)(能力)сила;
потужність ж.武装〜збрбйні сшіи;有生〜 жива сила;国防〜оборбнна потужність; обороноздатність;物质〜матеріальні сили; 无治的〜невичерпна сила;人民的〜是无穷的 народу усе під силу;〜对比 співвіднбшення сил;汲取〜черпати силу;积蓄〜нагромадити сили; набратися сили; зібратися із силами;〜 不够 немає достатніх сил; не вистачало сил; 没有使出全部〜来工作працювйти впівсили; 尽一切〜完成任务докМсти всіх зусиль для виконання (до виконання) завдання;
民〜кріпити і множити сили народу;我们党 所以有就在于信任群众，$靠群众，敢 于放手发动群众 нйша партія сильна тим, що вона вірить у маси, спирається на них і наважується широко піднімати їх. 3)(效力） ефект; дія.这种药的〜不大显著а дія цих лік не так помітна.
力偶 li'ou <理> пара сил.
力偶矩 ГГбцій <理> момбнт пари сил.
力气 li.qi [фізична] сила.〜很大的人 сильна людина;用足〜напружити всі сили;连吃奶 的〜都使出来啦лЬти зі шкіри [геть];费了很 大的〜才举起来підняти на превелику силу; 她〜很大вонй дуже сильна. ||参阅“卖力气 mai li.qi”.
力求 liqiu [посилено, усіляко] прагнути до чого, із неознач.., намагатися [усіма силами, щосили].〜避免武装冲突 прйгнути
(намагатися) запобігти збройному зіткненню;〜达到既定的目的прйгнути до досягнення наміченої мети; намагатися досягти наміченої мети;资产阶级总足〜在思 想上侵蚀工人阶级буржуазія завжди і всіма способами прагне ідеологічно розкласти робітничий клас.
力所不及 li suo buji це понад чиї сили; це вже через силу.
力所能及 li suo neng li під силу; по силі; у силах; у міру сил.我们仍然要在〜的范围内加强对 夕卜援助 ми як і раніше будемо робити все, що в наших силах, щоб збільшити допомбгу іншим країнам.
力图 litii намагатися; усіляко прагнути.〜否认 усіляко намагатися заперечити;〜歪曲真相 намагатися зіпсувати істину.
力心 ІіхТп <理> центр сили.
力学 Ііхиб <理> механіка.应用〜прикладна механіка;材料〜бпір матеріалів;地质〜 геомеханіка,
力争Hzh6ng 1)(极力争取）прагнути (прагнення). прагнути вперед;〜胃——
змагатися за першість;〜主动 робити все, щоб узяти ініціативу у свої руки;我们要〜农 业生产逐年有所:^长ми повинні всіма засобами борбтися за ріст сільськогосподарського виробництва з року в рік. 2) (极力争辩）відстоювати що (відстоювання). 据理〜відстбювати свою точку зору щодо відповідної аргументації (мотивуванням); [аргументувати і] відстоювати свою точку зору.
历
li.
历 11П)(经过）пройти; пережити що.〜时十年 пройшло [уже] десять років;〜尽千辛万苦 довелося перетерпіти (пережити) усілякі бідування; пережито було багато тяжкого. 2) (过去的每一个）кбжний.〜年щорбку; щорічний;〜年来 протягом раду років; із року в рік;〜年如此 так було (діялося) щороку (щорічно). 3)(遍）усі.〜访各校 побувати в усіх школах; відвідати всі школи; 〜试诸方，收效甚少випробувані були всі заходи, але вони виявилися малоефективними.
历 21і 1)(历法）календар ч.; стиль ч.新〜новіій стиль; григоріанський календар;旧〜стйрий стиль; місячний стиль; юліанський календар, (指西方旧历).2)(日历）календйр.案〜 настільний календар;天文〜астрономічний календар.
历程Hchdng шлях ч.中华人民共和国已经胜利 地走过了三十五年战斗的〜Китайська Народна Республіка вже переможно пройшла 35-літній бойовий шлях.
历次Гіс'і кбжний із чого; усі.〜的工人罢工他都 参力П Т він брав участь у кожному з минулих страйків робітників; він брав участь у всіх минулих страйках робітників.
历代 lidai усі династії.〜沿革 загальна історія розвитку;〜名画 відомі картини всіх епох;中 国〜文学 багатовікова література Китаю.
历法 lifa стиль ч.; календар ч.; літочислення.
历届 lijie усі скликання.〜人民代表 народні представники всіх скликань;〜联合国大会 усі попередні асамблеї ООН.


483
历来 lilai споконвічно; здавна; споконвіку;(一 问）завжди.〜如jtk так здавна ведеться; так завжди велося;我们〜就这样办ми завжди (здавна) так робимо;我国人民〜就以爱好劳 动闻名 наш народ здавна (споконвічно) славиться своєю працьовитістю;中国共产 党〜忠实于马克思列宁主义Комуністична партія Китаю завжди вірна марксизму-ленінізму.
历历 lili < 书 > рельє' фно і чітко.〜可数 види ітися рельє фно і чітко; [видно] так чітко, що можна навіть перерахувати.
历历在目 lili zai mu в очах (перед очима) стояти. 事隔多年，当时军民团结战斗的动人场面仍 〜з тих пір пройшло вже багато років, однак хвилюючі картини того, як армія і народ пліч-о-пліч боролися, нікбли не згладяться з моєї пам'яті (завжди стоять перед моїми очима).
历练Шійп досвід.他很有〜він дуже досвідчений; у нього великий досвід; він людина досвідчена.
历年 linian протягом раду років.〜的积蓄 заощадження за всі минулі роки;〜来物价不 断下降 протягом раду років ціни на товари безупинно знижувалися.
历史HsM 1)(发展过程）істбрія.〜阶段 історичний етап; (壬务 історичне завдання; 〜使命 історична місія;〜背景 історична обстановка;〜人物 історичні особи;〜小说 історичний роман;〜词语 <语> історизми мн.;〜意义історичне значення;有〜意义的决 定 історичне рішення;从〜上得到教ІІІҐВЗ^ТИ урок з історичного минулого;反动派阻挡不 住〜车轮的前进 реакціонерам не повернути колесо істбрії назад;〜会做出结论的 істбрія скаже, хто правий; істбрія винесе кому вирок.
2)(历史记载)істбрія.〜科学 історичні науки; 〜文献історіографія;中世纪〜істбрія середніх віків;〜无明文记载 істбрія про це мовчить. 3)(个人经历）минуле.〜清白з чистим (незаплямованим) минулим;政治〜 十分复杂 дуже заплутане політичне минуле.
4)(过去的‘实)істбрія.这件事早已成为〜ця справа давно стала історією. 5)(历史学科） істбрія.
历史观 lishlguan розуміння істбрії; пбгляди на історію.资产阶级的〜буржуазне розуміння істбрії.
历史家 lishijia історик.
历史居U lishlju історична п'є са.
历史唯物主义 HshT wSiwCizhiiy丨 історичний матеріалізм.
历史唯 >已、主义 lishl weixlnzhiiyi історичний ідеалізм.
历史主义 lishlzhiiyi історизм.
历书 lishii календар ч.
另li.
另_ lize уривчастий; крутий.
沴Н.
诊 li 1) шкідливі випаровування; міазми. 2) застійна вода; заболочений берег. 3) безлад; хаос; суміш.
枥丨丨.
Ш Н 1) стійло в стайні; 2) тиски для пальців
(злочинця).
Ш Іі 另见 chi.
迆 Іі перевершувати; перебільшувати.
@ Іі另见1钆
类 li 1) несправедливий; пристрасний; 2) жорстокий; лютий.
栎Іі.
栎 Іі 1) проїхати; прокататися; переїхати; придавити. 2) ображати; попирати.
偭丨і.
ІВВ li 1) пара; подружжя; 2) пара; парний комплект; 3) супроводжувати; разом; поряд.
偭影 Hying фотокартка подружньої пари.
偭走 lizdu іти разом.
俐丨丨.
ШШ Шио 1) жвавий; моторний; 2) охайний; 3) повністю; збвсім.
亮 liliang моторний; спритний.
Й Н.
高 Іі 1) котел на трьох ніжках; 2) глиняний глечик.
破Іі.
^ Іі дрібний камінь;
лька; гравій.
Ш її дрібним камінь; галька 烁漠 limo кам'яна пустеля.
烁石 lishi галька; гравій.
砥土 ІіШ кам'янистий ґрунт.
糖Іі.
Ш Іі необроблений рис; грубий прост.
Ш1^ lifan варений рос поганого ґатунку.
栃梁 liliang простий стіл.
淚1丨.
映 Іі курликати; курликання.
贩li.
蜗 li устриця.
lifang мушля устриці.
ШМ lihuang солені устриці.
跞Іі另见Іиб.
踩 Іі рух; стриббк.
詈Іі.
詈 Іі лаятися; сваритися.
詈骂 lima сваритися; сварка.
深Іі.
Щ. Іі (назва річки Лішуі в пров. Цянсу).
篥Н.
篥竹 lizhu ліджу (різновид бамбуку).
盩Іі.
Ш. Іі 1) жорстокий; черствий; 2) світло-зелений.
3) 	іти в супереч.
盤夫 lifu жорстока людина.
卩Ж Іі另见ying.
Р里 Іі мод. частка, яка ставиться в кінці речення підкреслює ствердну відповідь;是他〜！ Це, звичайно, він!
立Іі.
立Гі 1)(站）стояти，〜在山顶上стояти на вершині гори;〜在树下 стояти під деревом;〜
不稳 не встояти (не утриматися) на ногах. 2) (竖起来）поставити сторч (вертикально) що. 把梯子〜起来 поставити сходи вертикально.
3)(直立的）стоячий; вертикальний.〜式锅炉 вертикальний паровий котел. 4)(树立） поставити що\ (連立）установити що (устанбвлення);(订立）укласти що (висновок).〜纪念碑 поставити (спорудити) пам'ятник;〜字据 написати (дати) розписку; 〜合同 укласти контракт;〜遗嘱 складати заповіт; написати духовну;〜新的规章制度 установити нові правила і порядки;〜雄心大 志 поставити [перед собою] великі цілі. 5) —»• 立亥！J.〜侯回音 чекати термінової відповіді; у чеканні вашої швидкої відповіді.
立案 li^n реєстрація (реєструвати що);(取得专 利权
立场lichang 1)(地位和态度）порція; платформа.严正的〜справедлива позиція;坚 持自己的〜відстбювати свою позицію;站在 反动势力的〜上 стояти на платформі реакції; 站稳工人阶级的〜твбрдо (міцно) стояти на позиціях робітничого класу;从马歹丨J主义的〜 来批判 критикувати що з
марксистсько-ленінських позицій;运用马克 思歹[j宁主义的~、观点和方法стояти на позиціях марксизму-ленінізму і
застосовувати марксистсько-ленінський підхід і метод. 2) (Р介级立场）юіасова позиція; класова платфбрма.〜坚定 тверді класові позиції; ~鲜明 чіткі класові позиції;〜模糊 нестійкість класової позиції;丧失〜зійтіі (збитися) із класової позиції;要看从明Р——个〜 看问题 дивлячись із якої позиції підходити до питання.
立春 lichiln "початок весни" (1-ий із 24 сезонів місячного календаря, із 3-5 лютого).
立刀 lidao січкарня.
立德粉lid报п <化> літопон.
立等 lideng чекати чого, із неознач. ~ 回音 чекати термінової (негййної) відповіді; у чеканні вашої швидкої відповіді;粮食〜装车 хліб чекає термінбвого (негайного) навантаження.
立定 HcUng <军> стій!
立冬 lidong "початок зими" (J9-uu із 24 сезонів місячного календаря, із 7-8 листопада).
立法 lifa законодавство.〜行为 законодавчий акт;〜程序 законодавчий процес;〜问题 питання законодавства;〜委员会 комісія з законодавчих пропозицій.
立法权 lifaquan законодавча влада.
立方 lifang 1) <数> (自乘两次）піднесення в третій ступінь (у куб); третій ступінь [числа]. 求〜піднести до третього степеня (у куб);开 〜добування кубічного кореня. 2)立方体.3) <量词> кубічний метр; кубометр.十〜土 десять кубометрів землі.
立方根 lifanggen <数> кубічний кбрінь; кбрінь третього ступеня.求 ~ витягти кубічний кбрінь.
立方米 lifangml кубічний метр; кубометр;百〜 гектостер.
立方体 Гі伤ngtT <Ш> куб. V
立竿见影 li gan jian ying дати негайні і відчутні результати; зараз же позначився результат; принести блискавичний успіх.


484
立功 ligong зробити подвиг; відзначатися; мати заслугу.在战斗中〜відрізнитися (зробити подвиг) у бою; зробити подвиг під час бою: 〜赎罪 надолужити свою провину заслугами; спокутувати;为祖国立大功 мйти великі заслуги перед Батьківщиною;给战斗中〜的 人员发奖 вручати нагороди тим, хто відзначився в бою.
立即Hj丨—►立亥У.必须〜设法необхідно зараз же вжити заходів; потрібно негайно (терміново) вжити заходів;〜执 4亍 в цю ж хвилину (негайне) виконання;部队接到命令后〜出S 7 отримавши наказ, війська негайно виступили.
立交 lij іао〈交〉розв'язка.建造〜розв^зувати що; будувати розв'язки руху.
立脚点lijiaodiSn 1)(站住脚的地方）опбра.游 击队在乡村中找到了〜партизани знайшли опору в селі;新社会中没有投机商人的〜у новому суспільстві немає місця для спекулянтів. 2)(观察事物的出发点）вихідне становище; передумова; точка зору.从正确 的〜观察事物， вихбдячи з правильної передумови дивитися на речі; із правильної точки зору дивити на речі;这一〜根本不对 дане вихідне положення зовсім неправильне.
立井 lijlng〈矿> вертикальна шахта.
立克次氏体 lU^cishitT <医> рикетсії.
立亥ij like зараз; відразу; відразу; негайно; умить; із місця в кар’є р; відразу.你等着，我〜就来 чекайте, я зараз (негайно, вмить) прийду;我 —说，他〜就懂了 як я сказав, він відразу зрозумів;事故一出，〜采取了一切必要鉍诡 І® коли відбулася аварія, то відразу (моментально, зараз же) було вжито всіх необхідних заходів для ліквідації її наслідків; 请〜通知大家 прошу негайно повідбмити усіх; прошу сповістити всіх негайно (без зволікання).
立枯病 HkOb'mg〈农〉корне^ц.
立论 Шйп висунути свою точку зору; висунути тезу; висловити думку (зауваження).作者〜 公允 точка зору, висунута автором, справедлива і правильна; думки (думки, зауваження), що висловлюються автором, цілком справедливі.
立面图丨imhntii <测> фасад; вид спереду.
立秋 liqiu початок осені" {13-ий із 24 сезонів місячного календаря, із 7-9 серпня).
立时lishi ->立刻.应该〜拟定下季度生产#划 треба [буде] негайно скласти виробничий план на наступний квартші.
立誓 lishi заприсягтися; дати клятву; присягнути; принести (прийняти) присягу; (立筆戒绝）заректися; дати обіцянку.〜报仇 заприсягтися помститися;〜忠于祖国 принести присягу на вірність Батьківщині;〜 戒烟 дати обіцянку не курити.
立陶宛人 Utdow3nr6n лйтовець (литовський); литовка.
立体lit! 1)(只和长、宽、厚的）стерео-.〜几何 学 стереометрія;〜摄影 стереозйомка;〜电影 стереокіно;〜电Ш стереотелебачення;〜电Ш 机 стереовізор; стереотелевізор. 2)〈数〉（几 何体）геометричне тіло.
立体感 HtTgan тривимірність.图像的 ~
тривимірність зображення.
立体角 HtTjiSo <数> багатогранний (тілесний) кут.
立体镜 litTjing стереоскоп.
立体派Ікїрйі <艺> кубізм.〜艺术家кубіст; кубістка.
立体声 litlsheng <影> стереофонія.
立复 Ііхіа "початок літа” {7-ой із 24 сезонів місячного календаря, із 5-7 травня).
立下 Іі.хіа —»•立 4).〜誓言 дати клятву; кинути бойове гасло;〜汗马功劳 зробити військбвий подвиг; відзначитися на війні; мати за собою великі заслуги;〜雄心壮志 ставити перед собою великі цілі і завдання.
立宪 lixiin < 政 > конституційний.〜政体 конституційний лад; 〜 制 度 конституціоналізм;〜民主党 < 史 > конституційно-демократична партія;君主〜 конституційна монархія.
立异 Ііуі оригінальничати (оригінальність).
立意 Ііуі наважитися на що, із неознач.; прийти до рішення; задатися метою.〜向先进工作者 学习 навіситися (прийти до рішення) учитися в передовиків.
立于不败之地Гі yu bu bai zhi di бути гарантованим від поразки; огородити себе від можливості поразки; неприступна позиція; непереможний (непереможність).
立正 lizheng <军> стояти навитяжку; струнко (用于口令)！
立志 lizhi задатися метою; поставити мету; вирішити що, із неознач.立大志 поставити [собі] високі цілі; задатися високою метою; 〜当一辈子农民 твердо вирішити все життя бути селянином;他从小〜要当一个飞行员із дитинства він вирішив (задався метою) стати льотчиком.
立轴 lizh6u 1)(指字画）картина (каліграфічний пропис) у сувоях, що повинна вивішуватися поздовжньо. 2) <机> вертикальний вал.
立传 lizhuan написати чию біографію.
立之地 li zhu! zhi di мізерний клаптик землі; жалюгідний п'ятачок землі.丨丨参阅“贫无立锥 之地 pin wu li zhu! zhi di”.
立足HztH)(站立)стояти.大厅里挤满了人，己 经无处〜зал виявився переповненим до межі, і від тисняви навіть нікуди було ступити ногою; зал був переповнений, навіть яблуку ніде було впасти. 2)(能住下і或生存下І): 〜之地 пристановище; притулок книжк.无〜 之 地 залишитися без (не мати) пристановища; ніде (нікуди) гблову прихилити; ґрунт (земля) пішла з-під ніг.(指 ▲去兔借);他在旧社会没有〜之地ЙОМ夕не знаходилося місця в старому суспільстві. 3) (以...力基础或出发成）засновуватися; притримуватися.〜于自力更生的方针 притримуватися курсу опору на власні сили; 〜于战备 ґрунтуватися на підготовці на випадок війни; із пбгляду підготовки на випадок війни; вихбдячи з підготовки на випадок війни.
立足点->立脚点.
厉li.
厉兵抹马 li bing mo та готуватися до війни; у позиції бойової готовності; точити меча.
厉害 li.hai —利害 li.hai.
厉行 lixmg неухильно приводити в життя що\ чітке виконання; дотримуватися чого (дотримання). 〜节约 неухильно приводити в життя (дотримуватися суворого) режиму економії.
吏丨і.
吏 ІІ чиновник.
吏治 lizhi спбсіб правління [на місцях]; методи керування [на місцях].
沥丨丨.
浙错 lildo затоплення хлібів дощовою водбю.
浙青 liqTng <化> бітум; асфальт.〜混凝土 асфальтобетон;石油〜нафтобітум;把公路铺 上〜асфальтувати (гудронувати) шосе.
浙青岩 liqlngyan〈地质〉асфальтова порода; асфальтит.
гЙ7К lishul <衣> скупчення дощової води; затоплення низин.
丽丨丨.
Ш 11 красивий (краса); прекрасний; пишний (пишність).月艮饰甚〜пйшне вбрання; красиво одягнений.
励ІІ.
励精图治 lijlng tu zhi присвятити (віддати) свої сили, щоб домогтися процвітання країни; працювати в ім'я благоденства країни; прагнути до відновлення країни.
呖
ШШ Ші <象声，书> трель.莺声〜трель, (трель) трель іволги.
利li.
利 Гі 1)(锋利）гбстрий (гострота).〜刃 гбстрий ніж;〜斧 загострена сокирка;〜爪 гострі нігті. 2)(顺利）сприятливий.形势于我们有〜 обстановка для нас сприятлива. 3) —> Щ 益无〜可图немйє ніякої вигоди;有〜有弊є отут своя вигода і невигода; мати і позитивну, і негативну сторону; ціпок з двох кінців;不 为名，不为〜не гнатися ні за славою, ні за вигодою. 4)(利润）прибуток;(利息）процент. 净〜частий прибуток;单〜прості відсотки; 复〜складні відсотки. 5)(使有利）в інтересах; на користь.这〜于我们的团结це в інтересах нашого єднання.
Щ 比亚人 LibTyaren лівієць (лівійський); лівійка.
利弊 libi користь і шкода; вигода і невигода; позитивне і негативне.分清〜розібратися， що тут є позитивним і що негативним.
利害lihai (利与害)інтереси мн.〜冲突 зіткнення (конфлікт) інтересів;〜@ спільність інтересів;〜关系 зацікавленість; 从不考虑个人的〜得失нікбли не думати про особисті інтереси і вигоди;不计〜得失 не рахуватися з тим, вигідно або ні;这件事又才大 家都有〜关系 у цьому зацікавлені всі.
利害 li.hai (剧烈）сильний; страшний; жахливий; сердитий (сердитість);(凶猛） лютий (лютість).采取〜的办法 вжити рішучих (суворих, жорстбких) заходів;痛得


485
很〜сильна (страшна, жахлива) біль; сильно (страшно, жахливо) боляче;争论得 4艮〜 жарка суперечка;骂得非常〜брудно лаятися; 今天冷得〜сьогбдні дуже (страшно, жахливо) холодно; сьогбдні сильний (лютий) мороз (страшний холод);他只是说得〜він тільки говорить страшні (сердиті) слова;这问〜，不 це міцне вино, не можна його багато пити;老虎是很〜的野兽тигр - дуже лютий звір;心 1^得~ прискорено забилося серце в кого;这人〜得今艮 люд“на він дуже сердита (люта)(指凝躁）він хитріший за лисицю (指 狡猜);他说话很〜в нього гострий язик;这着 棋十分〜це - страшний (убивчий) для противника хід;他病得很〜він серйозно (небезпечно) занедужав; у нього серйозна хворбба;给他个〜看看 показати йому, де раки зимують; своїх не впізнає!
利己主义 lijTzhuyi егоїзм.民方矣〜національний егоїзм;〜的行为 егоїстичний учинок.
利己主义者 HjTzhiiyizhS егоїст; егоїстка.
利令智昏 li ling zhi htin закрутилася голова від жадібності;〜的政客 зарватися [у погоні за поживою і грошима]; утратити розум (останні залишки розуму) від жадібності, політикани, що зарвались; осліплені жадібністю політикани.
利率 Ній відсоток; процентна ставка.
利落 ІНио 1)(灵活敏捷)спритний (спритність). 动作〜с叩итність рухів (у рухах);他口吃，
说话不〜він заїка і має труднощі у вимові;他 病重得说话都不〜了 він так серйозно хворий, що навіть мовлення його стало важким;他冻 得手脚都不〜了 від холоду його руки і ноги погано слухалися; він так замерз, що його руки і ноги погано слухалися. 2)(整齐有条 理)акуратний.办事〜б^ти акуратним (акуратність) у справах. 3)(完毕）закінчити що.事情已经办〜了 роббта вже закінчена.
利尿 Нпійо <医> диурбз.
利尿剂 liniaoji 〈药〉сечогінний засіб; диуретин.
利器liqi 1)(锋利的兵器)гостра збрбя. 2)(有效 的工具）зроблене знаряддя; зроблений інструмент.
利权 liquan економічні права (інтереси).换回〜 відновити економічні права (інтереси) [країни].
利润 lirun прибуток 〜总额 валовий прибуток; 平均〜середній прибуток;高额〜висбкі прибутки;追求〜гонитва за прибутками;资 本主义企业的〜原则принцип гонитви за прибутком, що практикується на капіталістичних підприє мствах.
利润率 lirunlU норма прибутку; прибутковість. 平均〜середня норма прибутку.
利市lish'i <书> 利润.〜三倍одбржати великий прибуток.
利索H.suo 利:落1),2).他力气大，手脚〜він
сильний і спритний.
利息 ІіхТ відсоток [на капітал].银行〜 банківський відсоток;公债〜рента;高利贷 的〜лихварські відсбтки;清付贷款 ~ заплатити відсбтки по позичках; виплатити відсбтки за кредит;存款〜年利二厘 внески дакл-ь два відсбтки річних.
利血平 lixuSping <药> резерпи'н.
利益 Ііуі інтереси л/w.; користь; вигода.(后面两 个词多捐‘质利益).阶级〜клйсові інтереси; 个人〜приватні (особисті) інтереси; особиста користь;切身〜життє ві інтереси; 全局的〜інтереси справи в цілому;长远〜 перспективні інтереси;为了 大家的〜у загальних інтересах; для загальної користі; 把人民群众沾〜摆在个人了之上ставити інтереси народних мас вище особистих інтересів;得至lj 很多〜витягти (одержати) багато вигод;〜均沾 користуватися вигодою на рівних началах;这对他有什么〜？ яка в цьому користь (вигода) для нього? що за інтерес йому (для нього)?为中国和世界的大 多 @ 入 Ш〜служіння інтересам величезної більшості населення Китаю і всього світу;无 产阶级的〜同广大劳动人民的〜是一致的 інтереси пролетаріату і широких мас трудівників єдині.
利用 liyong 1)(使用）використбвувати що (використання); утилізувати що (утилізація). 废物〜утилізація (використання) покидьків (залишків); використання утилю (утиль)废 热〜теплоутилізація;综合〜комплексне використання;〜机会 використати [зручний] випадок; скористатися (користуватися)
випадком;〜职权 зловживання службовим становищем;〜文艺的武器 удаватися до такої зброї, як література і мистецтво;〜当地 的原料 використбвувати (утилізувати)
місцеву сировину; 充分〜技术设备 максимально використбвувати техніку;〜空 余的时间阅读 використбвувати (ужити) вільний час для читання;和平〜原子 й巨 мирне використання атомної енергії;〜系故 <技> коефіці^ нт використання. 2)(用手段使 为自己月艮务）виїжджати на кому-чому, розм.; користуватися чим; використбвувати що (використання).〜别人得到好处 отримувати користь, виїжджаючи на [спині] інших;〜对 方的疏-忽 виїжджати на неуважності противника;所谓的“政治解决” спритно маніпулювати так званим "політичним урегулюванням";要善于〜敌人的内部矛盾 треба вміло використбвувати внутрішні суперечності противника (суперечності в стйні ворогів); й主和流很楠ji勾结，互作〜 поміщики і покидьки суспільства були в змові і діяли，використовуючи один одного.
利诱 liyou спокусити кого [вигодою, матеріальними вигодами]; спокусити кого [вигодою].不受〜，不怕威胁 не піддаватися на принади, не боятися погроз.
li yu xun xln загорітися (захопитися) пристрастю корисливості; одержимий пристрастю корисливості (пристрастю до грошей); корисливі прагнення.〜女予胃 спекулянти, що знахабніли.
疠Гі.
病疫 Ііуі небезпечна (страшна) епідемія.
隶1І.
隶书 lishu "літу" {один із видів китайського давнього листа).
隶属 lishu підвідомчий; підпорядкований (підпорядкування); субординація книжк.〜 І卜交部的各机美установи, підвідомчі міністерству закордонних справ;凡是同部
性的都〜于全局性的ус[ частковості підпорядковані загальному;这个机关直接〜 国务院 ця установа підвідомча безпосередньо Державній Раді; ця установа перебуває в безпосередньому підпорядкуванні в Державної Ради;丨彭湖列岛在十二世纪南宋 时己〜福建晋江县，成为中国行政区的一部 分 12-му столітті, у роки південно-сунськой династії, Пенхуледао вже перебували під юрисдикцією Повіту Цзіньцзян провінції Фуцзянь і стали складовою частиною адміністративної одиниці Китаю.
例
例 1 丨 1)(例子）приклад.以此为〜уз^ти це за (як) приклад; ставити це як приклад;不足为〜це не приклад; це не може бути прикладом;历 史上的实〜приклади (факти) з історії; історичні приклади. 2)(可以仿效或依据的 下情）прецедент книжк.; приклад.有〜在先 у минулому були [такі] прецеденти (приклади);接往〜办 зробити за прикладом минулого. 3)(合于某种条件的事例)приклад; прецедент книжк.病~ випадбк. 4)(规贝lj) правило; полбження. @ ЙЙ І曰〜застарілі правила і полбження.
例会 lihui чергові збори (засідання, нарада).
例假 Hji& 1)(规定的假期)черговий відпустка. 2) (月经期）період менструації (регул); менструальний період.
例句 liju приклад.语法〜приклади з граматики.
例如 liru наприклад; для прикладу [сказати, говорячи].谷类作物种类很多，〜稻、小麦、 大麦、高粱等 зернові культури дуже різноманітні, як наприклад: рис, пшениця, ячмінь, гаолян і так далі.
例题 1Ш приклад.
例外 HwAi 1)(常规以外）п6:за правилами; усупереч правилам; винятки.毫无〜усі без винятку; усі до єдиного;谁也不 ft巨〜нікбму не повинно бути винятків з загальних правил;〜给了他一个月的假йом> поза всякими правилами (усупереч правилам) дали місячну відпустку. 2)(例夕卜情况) виняток.这不是正常现象，只是〜це не нормальне явище, а лише виняток;偶然也有 ——@〜тільки в деяких випадках допускалися винятки;—般是这样，但有时也有〜узагалі це так, але іноді бувають також винятки; Ж 件事应当看作〜це варто розглядати як виняток;照章不行，但可作为〜зазакбном не можна, але можна як виняток.
例行公事li xing gongshi 1)(日常的公事） поточні справи; повсякденна роббта. 2) (Ш 式主义的f续）формалістика; формалістичне ставлення до справи; служ- бізм.
例言 liydn від редакції; від автора;(用法说明） правила користування чим; як користуватися чим.
例证llzhSng ілюстрація; доказ.这是个明显的〜 це є (служить) яскравим доказом (яскравою ілюстрацією;这是上述意见的〜це може послужити ілюстрацією до вищесказаної думки.
例子1'rzi <口> 例1).他举了很好的〜він навів дуже вдалий приклад;可以拿昨天的亊 件作〜мбжна взяти для прикладу подію


486
вчорашнього дня;类似这样的〜很多маса аналогічних цьому прикладів;以往不曾有过 这种〜у минулому не було таких прецедентів (прикладів).
荔
Іі.
荔枝 lizhT l) <植> "личжїі". 2)(指果实)плоді "личжи".
栎li.
栎 li〈植〉дуб.
栗li.
栗 1П) <植> каштйн. 2)(指果实）каштан.
栗暴 libao:打〜стукнути кісточкою пальця по чолу (по голові).
栗興土 HgAiKi <地质> каштановий ґрунт.
栗然 liran із трепетом.
栗色 lise каштановий [колір].〜头发 каштанове волосся.
栗树 lishu каштан; каштанове дерево.
栗子 li zi каштан.糖炒〜каштйни，смажені в піску із солодовим цукром.
夜Іі.
夜场 lichSng бути присутнім (присутність).
夜会 lihui бути присутнім на зборах (на засіданні).
夜临 lilfn <书> прибути (прибуття); відвідати що (відвідування).敬请〜не відмовте прибути (прийти) [до нас];工会代表团即将〜 上海 очікується прибуття делегації профспілки в Шанхай; делегація профспілки днями прибуде в (відвідає) Шанхай.
砺Іі.
lishi точило; стругачка; точильний камінь.
砾Н.
碌石Hshi (砂砥）гравій;(卵石）галька;(碎石） щебінь ч. щебінка розм.〜路 дорога, покрита гравієм розм.
研、岩 liyan <地质> псефіт; конгломерат.
粒П.
粒li 1)(小块的东西）зерно; крупинка.米〜儿 зерно рису;盐〜儿 крупинка солі;豆〜儿 горошина; горошинка;沙〜儿 піщина; крупинка піску. 2)〈量词> 一米[одн司 зернятко рису; 一〜豆 один біб; 一〜丸药 одна пігулка;几〜小麦 декілька зерен (зерняток) пшениці.
粒度 lidCi < 冶 > рбзмір зерна.〜成分 гранулометричний склад.
粒月巴 Іійі <衣> гранульоване дббриво.
粒岩 liyan〈地质〉зернгіста порбда.
粒 Ш lizhuang зернистий; зерноподібний; гранулярний; гранульований. 〜组织 зерниста будівля;〜结构 зерниста (гранулярна) структура; зернисте додавання; 使成〜гранулювйти що.
粒子 lizi <理> частка.带电〜зароджена частка; 太阳〜геліочастка.
粒子li.zi —粒1).
笠li.
笠 Іі плетений капелюх.竹〜із бамбукової соломи;草〜із соломи.
痢Іі.
痢疾 li.ji <医> дизентерія,
懐Н.
傈僳族 lisuzu "лісу" {одна з національних меншин Китаю).
俩1诅.
俩 lia <口> 1)(两个）обидва; двоє; два.姐几〜- дві (обидві) сестри;兄弟〜都是工人 обидва брати - робітники; двоє братів - обидва робітники;他们〜都不知道是怎么回事воші обидва не знають, у чому справа; Р自〜谈谈 давайте поговоримо вдвох;这是我们〜的事 це наша з вами справа; ця справа стосується нас двох (обох);全个苹果我拿了〜，她拿了 ІЕ із п'яти яблук я взяв два, а вона - три. 2) (几个）трбхи; декілька.给〜钱作零用дйти трохи грошей на дрібні витрати; 一共只有这 么〜人 усього два-три чоловіка; є усього кілька людей.
lian.
连1 lidn 1)—>连接.军民一家心〜心немов одна родина, серцем до серця живе наша армія і народ;我们的心永远〜在一起нАші серця вічно б'ються в унісон;这两句话按意思〜不 起来 ці дві фрази не сполучні (ці дві фрази не можна зв'язати разом) в їх змісті;枪声、
炮声〜成片 тріскотня гвинтівок і розкати гармат злилися в суцільний гуркіт. 2)连续.〜 战皆捷 бій за боєм, перемога за перемогою; вигравати бій за боєм (один бій за іншим); у всіх боях отримувати перемоги; —~几天 підряд декілька днів;他〜发 了三枪 він дав три постріли підряд;雨〜着下 дощ іде безупинно (безперервно);雨一〜下了 几天 дощі йшли підряд декілька днів. 3)(包括在 内）включйючи що; із чим; і..., і…〜根拔 вирвати (висмикнути) що з коренем; викорчувати що;〜说带唱 монолбг зі співом; рбзповідь із співом і музичним супроводом; 〜職带跳 скакати і стрибати; вистрибуючи;〜 我在内 у тому числі і я; включаючи і мене;〜 工带料 включаючи (рахуючи) і матеріал, і робочу силу;〜老带小共一百人 і старі, і малі -усього сто чоловік;〜你三个人 три чоловіки, включаючи і вас (у тому числі і ви); 白菜〜筐子重五公斤капуста разом із кошиком важить п’ять кіло;——枪打飞 了那个 叛释的帽子，吓得他〜滚f爬地逃走了 Іфія збила капелюх із голови зрадника, і він, переляканий на смерть, де повзком, де шкереберть пустився навтьоки;把殖民主义 在非洲的势力〜根拔掉вгікорінити сили колоніалізму в Африці! 4) <军> рбта;(骑兵 连）ескадрбн;(炮兵连）батарбя.步兵〜 стрілецька рота;高射炮兵〜зенітна рота.
连2 lian (甚至）нйвіть; і; навіть і.他〜晚饭也没 吃就到厂里去了 він навіть забув про вечерю і вирушив на завод;不但你，〜我也不明白是 怎么回_ не тільки ви, навіть я (ви і я) не розумію, у чому справа;他〜一句话也没有讲
він навіть і слова не сказав.
ІіапЬТ <Ш> віднбшення [декількох чисел].
连鬓•胡子 Mnbin hu-zi <口> бакенбйрди мн.: (修剪得很短的络腮胡子)баки мн.
连部 lianbu керування роти.
连荏lidncM —>连作.
连乘 liancheng < 数 > перемножування (перемножити що).
连词 lidnd <语> союз.
连带 МпсШ бути пов'язаним.〜责任 <法> солідарність; солідарна відповідальність;〜 关系взаємозв'язбк;生产和消费有〜关系 виробництво пов'язане (перебуває у взаємозв'язку) зі споживанням.
连裆裤lidnd5ngk(i II参阅“穿连裆裤chu5n lidndSngkCi’，. 连队 lidndui <军> рбта.
连分数 lidn位nsMi < 数 > безкінечний
(ланцюговий) дріб.
连杆 lidng3n <机> шатун.
连亘 liangen безупинний (безперервність); безперервний (безпреривність).山岭〜 безупинно тягнуться гори.
连拱规 liangongba <水> багатойркова гребля.
连贯 lianguan зв'язковий (зв'язок); з'єднати що (з'єднання).〜南北交通的大桥міст，що з’є днує (що зв'язує) південь із північчю;讲 得不〜вїікладено беззмістовно (недоладно); 前后句子不〜відсутність зв'язку між попередніми і наступними фразами.
连贯性 lidnguanxing змістовність.故事的〜 зв'язність розповіді,
连环 ІійпЬийп 1)(相连的环）ланцюг ж.; ланки (кільця), з'є днані послідовно одне в інше. 2) (相互关联的）серійний (серія).〜图画 книжки-картинки мн.; серійні картинки (малюнки).
5S环® lianhuanbao кругова порука.
连枷 lidnjm <衣> ціп.
连脚裤 lianji^oku дитячі штанці [зі штанинами, що закривають ступні].
连接 Mnji6 1)(互相衔接）безупгінний (безперервність). ~不断的山岭 безупинний ланцюг гір. 2)(使连接）з’єднати що (з'єднання); скріпити що (скріплення).把钢 轨〜起来 стикувати рейки; з'єднати (скріпити) кінці рейок; &把两根电线〜在一起потрібно з'єднати (скріпити) два дроти разом; потрібно, щоб два дроти були з'є днані (скріплені) разом.
连接轴 Ii*nji6zh6u <机> палець.
连襟 lianjln свояк.
连累 lianlei заплутати що, розм.; уплутати що, розм.〜另丨J 人 заплутати (уплутати) інших;〜无 辜 заплутати (уплутати) ні в чому не повинних людей;他怕受〜він боїться, що його заплутають у неприє мну історію; він боггься бути замішаним у що.
连忙 lianmang наспіх; спішно (поспішити); нашвидку.他〜让座 він поспішив поступитися своїм місцем; він спішно поступився своїм місцем;他~吃好饭就走 він наспіх (нашвидку, спішно) пообідав і відразу пішов.
连绵 lianmian безупинний (безупинність);


487
безперервний (безпереривність),阴雨〜 безперервні дощі; безупинно (безперервно) ЙШЛИ ДОЩІ；山脉〜Лі 千里 безупинно тягнеться гірський ланцюг на багато тисяч чи;稻田〜不绝 нескінченно розкинулися (безупинно тяглися) рисові поля;局部战争〜 不绝 не припиняючись, йдуть локальні війни.
连年 liannian цілі роки; із року в рік; роками. ~ 军阀混战 роками (цілі роки) йшли міжусобні війни мілітаристів;〜丰收 багаті врожаї з року в рік;他〜住在国夕卜 він роками живе за кордоном.
连翩 Іійпрійп 联翩 lidnpiSn.
连篇 Іійпріап 1)(一篇接一篇）стаття за статтею. 2)(充满篇#) багато.文章中别字~ поцяткована (рясніє) помилками в написанні ієрогліфів;报告里空话〜у доповіді багато води.
连篇累接 lian pian lei du написано багатослівно і розтягнуто; списані стоси паперу; опублікувати ряд (масу) статей.
连钱草 lianqianc^o <植> будра плющеподібна.
连翅 lianqiao〈植〉форзація，що звішується.
连任 lianren б細 знову обраним; понбвлення посадового терміну.他〜两届主席 він знову (удруге, у другий раз) обраний головою.
连日 lidnri декілька днів підряд; день за днем.〜 大雨 декілька днів підряд ішли сильні дощі.
连 f负 liansu5 ланцюговий; взаємозамикаючий.〜 反应〈化〉ланцюгова реакція;〜比例〈数〉 ланцюгове 叩йвило;反射 < 生理 > ланцюговий рефлекс;〜继电器 < 电 > блокувальне реле.
连台本戏 liantai benxi багатосерійний спектакль.
连天 liantian 1)(接连多天）декілька днів підрад. 〜连夜[і] день і ніч. 2)(连续不断） безперервно (безупинно).卩4 苦〜вічне ниття; безкінечні скарги; кричати про труднощі; кричати про свої бідування. 3)(与天相接） злитися з небосхилом.湖水〜далечінь озера злилася з небокраєм;炮火〜шквіпьний вогонь гармат; канонада.
连通器 liantongqi <理> сполучені посудини.
连同 lidnt6ng [разом] із чим;(包括）включаючи що.把译文〜原著一起寄给出‘社послйти переклад разом із оригіналом видавництву; 校内专生〜新生在内共一于余人в інституті всього тисяча з лишком студентів, включаючи новоприйнятих.
连袜裤 lianwaku колготки мн.
连线 ІійпхіАп〈音> ліга.
lianxiS <!§■> злите написання.
连续 lianxu безупинний (безупинність); безперервний (безперервність); підряд; продовжити що (продовження).〜光谱 <理> безупинний (суцільний) спектр;〜函数〈数> безкінечна функція;〜爆破 послідовне підривання;〜作战 вести безупинні бої;〜航 行 безупинний (безперервний) політ; продовжити політ (以上指飞机)；безупинне (безперервне) плавання; продовжити плавання (以上指轮船)；〜示断的海涛声не замовкає гудіння хвиль (моря);〜开了 六天会 议 збори продовжувалися безупинно шість
днів; засідання йшли шість днів підряд;他在 厂里〜工作 了 五年 він пропрацював на заводі підряд п'ять років;农业〜十年丰收у сільському господарстві десять років підряд збирають (збираються) гарні врожаї.
连续性lidnxCixhig послідовність.党的政卡的长 期〜тривіпа послідовність у проведенні політики партії.
连夜 lidnyS 1)(当天夜工）у ту ж ніч; цієї (тіє'О ж ночі.他〜赶进城去 він у ту ж ніч поїхав у місто; він тіє ї ж ночі виїхав у місто;这项工 作必须〜赶完 роботу необхідно закінчити цієї ж ночі. 2)(连续几夜）підряд декілька ночей.
连衣裙 lianyTqun сукня.
连阴天 lianylntian тривала негбда; увесь час триває негода (похмура погбда).
连载 lianzai друкуватися [упродовж].〜小说 розповідь друкується з продовженням;〜三 天 друкуватися упродовж трьох днів;报上天 天〜друкуватися в газеті день у день.
连长 lianzhang командир роти; комроти невідм. ч.;(炮兵连长）командир батареї;(骑兵连长） командир ескадрону.
连种HSnzh6ng —>连作.
连珠 lianzhii безперервний (безперервність); безупинний (безупинність).〜似的机枪声 [безперервна] тріскотня кулеметних черг;捷 报〜似的传来 безупинним потоком ішли (надходили) дані про успіхи (про перемоги).
连珠炮Іі^пгЬйрйо:说话象放〜говорйти скоромовкою; випалити;说话象放〜似的人 цокотун; цокотуха; ~>[以的提问 зас“гйти (обсипати) кого зливою запитань.
连缀 lianzhui з’єднати що (з'єднання); зв'язати що (зв'язування).如果把这些小情令〜起来， 就可成为一个有趣的故事якщб з'єднати всі ці подробиці разом (якщо пов'язати всі ці обставини одну з іншою), то може утворитися цікава розповідь.
连字法 liSnzift <印> логотипія.
连字符 lidnzift <语> дефіс; риска.
连坐 lianzuo притягти до відповідальності членів родини, родичів, друзів і сусідів злочинця.
连作 lianzuo〈衣〉повтбрний посів; безупинна (повтбрна) культура.〜方式 багато культурний тип господарства.
链 Іійп.
裢 lian 1) лянь (різновид дерева хіві); 2) засув для дверей.
链枷 lianjia ціпок.
lian.
Ш lian〈植〉в'юнок, lian.
嫌 lian червоний точильний камінь; гранований.
嫌 lian 1) рідкий; тонкий; маловодний; 2) назва річки Ляньдзи в пров. Хунань.
ШШ lianlian тонкий.
髮 Han.
ШШ lianlian довге та рідке (про волосся).
链 lian.
链 lian жертовна посудина.
Іійп.
帘 lian 1)(望子）полотняна вивіска [у вигляді висячого полотнища]. Ш 〜полотняна вивіска ресторану (пивниці, шинку). 2)(遮 蔽门窗的状物）фіранка; занавіска ж.; штора; (厚的帘子）портьє ра;草〜фіранка, плетена із соломи;竹〜бамбукова штора.
帘布 lianbu кОрд-тканина. шинна тканина; тканий корд.
帘子 lidrvzi <口> —争帘 2).
怜Mn.
怜爱 Ііап'аі шкодувати кого; любити кого (любов).
怜倘 lianmin жалість (жаліти що); змилуватись над ким; жаль (співчувати чому，книжк.).出 于〜з жалості; із жіпю;毫不〜без усякої жалості; безжалісно;〜的眼光 жіпісний (жалісливий, співчутливий) погляд;弓 1 起人 们的 ~ викликати у всіх (людей) жалість (жаль); розжалобити всіх (людей).
怜倘心 lianmlnxTn почуття жалості (жалю).
怜贫惜老 lian pin xi Шо б^и дббрим і чуйним до старих і бідних; жаліти старих і бідних.
怜惜 lianxl шкодувати що; шкода що.十分〜 кров'ю серце обливається;决不〜蛇一样的恶 А ні в якому випадку не жаліти змій-злодіїв.
怜恤Іійпхй <书> —怜個.
胜 lian.
链而 lian'er〈书〉обливатися сльозами.
链滴 lianyl <书> брижі; жмури; миготіння.湖 面起了〜озеро затягнулося брижами; на озері піднялися брижі; озеро вкрилося брижами.
莲 lian.
莲 Іійп <植> лотос.
莲花 lidnhua лотос.
莲花落 lidnhualk> "ляньхуалао" (пісня з рефреном під акомпанемент кастаньєт).
莲蓬 lian-peng квітколоже лотоса.
莲蓬头 lidn.pengt6u душ.
莲莲子儿lidivpengzTr ->莲子.
莲子 lianzt зерна (насіння) лотоса.
Іійп.
联 lian 1) 联结;联合.2)(对联)парні написи. _t 〜п豸рша половина напису; Т 〜друга половина напису.
联邦 lidnbSng федерація.俄罗斯〜Російська Федерація; 瑞士〜 Швейцарська Конфедерація;澳大利亚〜Австралійський Союз;〜共和国 федеративна республіка;〜调 查局 Федеральне бюро розслідувань;〜运动 федералізм.
联邦院 lianbangyuan федеральна рада; рада штатів.
联邦制 lidnbangzhi <够> федералізм.实行〜 федералізація.
lianbo спільна радіопередача; одночасне


488
повідомлення.〜节 0 програма спільної радіопередачі.
% liandian відправити [циркулярну] телеграму за спільним підписом.
联防 lianfang оборонне з'є днання.军民〜小组 група об'є днаної оборони армії і народного ополчення;述立军民〜організувати спільну оборону армії і народного ополчення.
联合lianhe 1)(使不分散，结合）з'єднати що (з'єднання); об'єднати що (об'єднання).
界无产者，〜起来丨пролетарі всіх країн, єднайтеся! 2)(结合在一起的）з’єднаний; об'є днаний; спільний; коаліційний (коаліція).〜宣言 спільна декларація;〜今亍动 спільні дії; діяти спільно;〜明 спільна заява; 〜公报 спільне комюніке;〜政府 коаліційний уряд;〜阵线 об'є днаний (єдиний) фронт;〜兵 团 загальновійськове з'є днання;〜力量 об'є днана сила;〜企业комбінйт;农工商〜企 业 аграрно-промислово-торгові об'є днання; 〜机床 агрегатний верстат; 〜采煤机 вугільний комбайн;〜收割机 [сільськогосподарський] комбайн. 3)〈生理
> 	симфіз.
联合国 Lianheguo Організація Об'є днаних Націй; ООН (ооновський).〜会员国 члени ООН;〜大会 генеральна асамблея ООН.
联合会 lianhehui федерація; союз; асоціація; об'єднання.中华全国妇女〜Всекитййська федерація жінок.
联合机 lidnhSjT <机> агрегат; комбайн.
联欢 lianhuan зустріч (зустрітися з ким).军民〜 зустріч військових із населенням;〜晚会 вечір зустрічі;友好〜приятельська зустріч; 我们邀请他们来〜ми запросили їх на приятельську зустріч.
lianhuanhui [урочиста] зустріч, урочиста зустріч Новбго року.
联欢节 lianhuanjie фестиваль ч.
联接 lianjie —> 连接 lianjie.
联结 lianjie з'єднання (з'єднати що); об'єднання (об'єднати що); зімкнення (згуртувати що). 用一条直线全і两点〜起来З’єдн^ги дві крапки прямою ЛІНІЄЮ.
联结杆lbnji纟gSn <机> шток.
联觉 lianjue синестезія.
联军 lianjun об’є днана армія; об’є днані (союзні) війська. '
联立方程 li如H-fSngch6ng <数> однорідне рівняння. '
联络 lianluo зв'язок (зв'язатися).保持:〜тримйти зв'язок; підтримувати контакт;失去〜 втратити зв'язок;〜工具 засоби зв'язку;以便 〜感愔 для підтримки відношень;用电话〜 зв'язатися по телефону;建立无线电〜 установити радіоконтакт.
联络点 lianluodian пункт зв'язку.
联络员 lianludyuan зв'язківець; зв’язківка;(军队 联络员）зв'язковий.'
联络站 lianluozhan бюро зв'язку.秘密〜явка; явочний пункт.
联执 lianmei〈书〉разом; спільно.〜赴京 разом поїхати в Бейцзин.
联盟 lianmeng союз; ліга; федерація.工农〜 союз робітників і селян;国 Р示〜Ліга націй;反
党〜антипартійний блок;结成〜укласти союз; 我们必须同全世界被压迫g族和被压迫人民 结成最亲密的〜ми повинні встановити з пригнобленими націями і народами всього світу найтісніший союз.
联绵 Іійптійп —>•连绵 lMnmidn.
联名 lianmmg колективно; за чиїми підписами. 〜发起 за колективною ініціативою;我们〜写 了封信 ми послали лист з нашими підписами.
联翩 lianpian один слідом за іншим.〜而至 приходити один слідом за іншим (безперервною низкою).
联赛 liansai об'є днане змагання.
联席会议 lianxi huiyi об'є днане (спільне) засідання (нарада).
联系 Іійпх丨 зв'язок (зв'язатися).〜实际 зв’язбк із дійсністю (із реальною обстановкою);理论〜 实际 поєднання теорії з практикою;〜群众 тримати зв'язок із масами;〜当前的任务来看 у світлі чергових задач;〜国内外大好形势， 畅谈工作体会 ділитися результатами своє ї роботи в зв'язку із прекрасною обстановкою як у країні, так і за її межами;有机〜 органічний зв'язок;与他取得〜налагодити зв'язок із ним; вступити з ним у контакт;和 朋友们失去〜втратити зв'язок із друзями;把 马克思列宁主义的理论和中g革命р实践密 切地〜起来 тісне поє днання марксистсько-ленінської теорії з практикою китайської революції;〜中国革命实际来研 究马克思主义 вивчати марксизм у тісному зв'язку з практикою китайської революції;把 一切现象〜起来看розглядіти всі явища в їхньому взає мному зв'язку;我没有能和他〜 上 я не зміг зв'язатися з ним;坚持原则和坚 持团结是不可分割地〜在一起的 відстоювання принципів і відстоювання згуртованості нерозривно пов'язані одне з одним.
联想lidnxiSng 1)(想起有关联的人或事） нагадувати що; викликати (воскресити) у пам'яті що.这张相片使我〜起往事цей знімок нагадав мені минуле; ця картка викликала (воскресила) у мене в пам'яті картини з минулого. 2) <4、> асоціація.〜过 程 асоціативний процес.
联姻 Іійпуїп < 书 > родини з'єдналися (поріднилися) шлюбом дітей.
联运 lianyun наскрізне (маршрутне) перевезення; транзитний (наскрізний) рух. 7jC 陆〜 наскрізне перевезення по воді і суходолу;国 际〜міжнарбдні транзитні перевезення.
І5 Ж lianyunpiao квиток транзитного (наскрізного) перевезення.
廉 lian.
ШФ1： lianchl совісність. 矢卩〜немає ніякої (ні краплі) совісності; не знати (не мати поняття), що таке совісність;丧尽〜втратити всякий сором; ~ й Йк від чесності і порядності не залишилося і сліду;知〜的人 不会这样做 людина совісна так не зробить.
廉价 lidnji色 1)(价较低）дешева (низька) ціна; за безцінь рот.〜出售 продавати по дешевій (низькій) ціні; дешевий розпродаж [товарів]. 2)(整 _ 的）дешбвий.〜的骗局 дешбвий
обман;〜的дешева популярність.
廉价品 lianjiaptn знижені в ціні товари; дешевка рот.
廉价书 lianjiashu знижена в ціні книга.
ШУр lianjie непідкупна чесність; непідкупність (непідкупний); порядний (чесний) у грошових справах; чесний і безкорисливий. 〜奉公 бути непідкупно чесним і відданим справі; непідкупність і відданість справі;为 人〜людина непідкупної чесності; людина непідкупна;〜政 @ вільний від корупції апарат влади;我们的政府是一个真正І人民 服务的〜勤劳的¥府наш уряд - це непідкупний (безкорисливий) і працездатний уряд, що по-справжньому служить народу.
廉正 lianzheng чесний (чесність); безкорисливий (безкорисливість).
鲢
链 lian <动> товстолобик; товстолоб.
臁疮 lidnchuSng <医> еюіма.
Іійп.
镰刀lidnd如серп;(长柄嫌刀）косб，〜柄 серповище; косовище (指长柄嫌刀的两).
lidn.
敛 Іійп、перестати з неознач.她立刻〜了笑容 вона відразу ж перестала посміхатися.
敛财 liancai вибити (витиснути) гроші.
敛迹 liSnjl не показуватися (не потраплти) на …… • • очі; причаїтися; притихнути; утихомиритися.
敛钱 lianqian збирати внески (пожертвування).
敛容 lianrong обличчя відразу стало серйозним (суворим); посмішка зникла (пішла) з обличчя; стати серйбзним; перестати
посміхатися.
敛足 liSnzu〈书〉зупинитися (зупинка).
嫌
Ш Іі^п рівний; гладенький; спокійний.》可~ річка спокійна.
脸 lian.
脸 lian 1)(面孑L) обличчя; фізіономія; пика прост.; рило груб., прост.; морда груб., прост.; фізія прост” застар” жарт.长〜 довгасте (довге) обличчя; довголиций;圆〜 кругле обличчя; круглолиций;方〜квадратне обличчя;鶴蛋〜овальне обличчя;瓜子〜 овальне обличчя з гострим підборіддям;马〜 коняча морда;洗 ~ ^мивйтися; вимити обличчя; ^两〜笑容 обличчя розпливлося в посмішці; із посмішкою на обличчі;满〜皱纹 все обличчя в зморшках;满〜正经的样子 із серйозним виглядом;〜沉下来了 обличчя витягнулося; фізіономія витягнулася;他背过 〜去він відвернувся;他转过〜去对着窗він повернувся обличчям до вікна;孩子的〜很秀 气 у дитини тонкі риси обличчя;他的〜长得 很丑 у нього некрасиве обличчя; він некрасивий на обличчя; він обличчям не вийшов;〜不变色心不跳 не моргнути оком, не змінитися в лиці; не моргнути оком і зі спокійним виглядом (обличчям). 2)(物体的


489
前部)：门〜儿 фасад; лицевий бік. 3)(面子） обличчя.没〜见人 соромно перед людьми; соромно показатися людям; не знати, куди очі діти; не можна дивити прямо в очі людям; готовий крізь землю провалитися;有什么〜 ій Л із яким обличчям з'явитися (показатися);他怎么还有〜回去见人呢？ b якими очима він повернеться?不要〜сброму немає;拉不下 ~ 来 незручно (ніяково) псувати стосунки з ким;怕…〜上下不来 боюся, як би не постраждала репутація кого.
4)—脸色 2).笑〜)L усміхнене обличчя; привітне обличчя;把〜一变 різко змінитися в обличчі;他突然〜一板 рйптом у нього обличчя насупилося.
脸蛋儿 liandanr щічки л/н.; личко.
脸红 lianhong червоніти; зашарітися.羞得她〜 了 вона почервоніла (зашарілася) від сорому (від збентеження).
脸红脖子粗 lian hong bo zi сй червоніти (червоний) як рак.他气得〜від гніву він почервонів як рак; із люті він став червоний як рак.
脸面 liSnmian обличчя.保全〜зберегпі обличчя; 看我的〜заради мене;那时节我也有〜тоді навіть я буду вами пишатися.
脸盘JL lianpanr риси обличчя.大〜гр^бі риси обличчя;小〜дрібні риси обличчя.
脸盆Ііапрбп умивальний таз;(带水龙头的脸盆） умивальник.
脸皮lianpi 1)(悄面）обличчя.撕破〜не дивлячись на обличчя;撕不破〜незручно псувати стосунки з ким. 2)(害羞程度） почуття сорому.〜厚 немає почуття сорому; безсоромний;〜薄 сором'язливий. II参阅“老 着脸& Шо-zhe lianpi;刮脸皮 guS liSnpi
脸谱 Ііапрй <居1]> зразки гриму; альбоми масок.
ШЖ Іійпгиап чуйний (чуйність); м'якосердий (м'якосердість).他一问〜，不大肯拒绝别人 的请求 він завжди був чуйний (м'якосердий) і рідко відмовляв людям у їхніх проханнях.
脸色 liSns6 1)(气色）кблір обличчя; обличчя.〜 苍白 блідб обличчя; блідий колір обличчя; ні кровинки на лиці; рум'яне обличчя;
обличчя, покрите рум'янцем; кров із молоком;〜1# 白 обличчя було мертвотно блідим;〜不好 негарний (нездоровий) колір обличчя;病得〜发黄 обличчя пожовкло від хвороби. 2)(表情）обличчя; вираз обличчя. 一看〜就知道 в кого на обличчі написане; відразу по обличчю бачити;干吗要看别人的 〜行事？ навіщо приладжуватися до інших? навіщо танцювати під чужу дудку? навіщо заглядати в очі іншим?
脸水 liSnshui вода для вмивання; вмивання.
脸型 lianxing риси обличчя.长 обличчя.
В і”
ІЖ ban.
涑 lian 1) виварювати шовк; 2) тренувати.
萊 Пап.
萊 lian дикий виноград.
1І&П.
^ lian дрібна риба; мальок.
довгасте
навчати;
练
练lian 1)(白絹）білий шовк. 2)(把生丝煮热） виварювати шовк. 3) —►练习 1).〜字 тренуватися в каліграфії;〜钢琴 тренуватися у грі на роялі;〜跑 тренуватися в бігу;〜功夫 тренування.
练兵 lianblng навчання військ; військове навчання; бойова підготовка.〜运动 рух за підвищення військової майстерності.
会东达 lianda <书> знаючий; колишній; навчений (мудрість).
ШЖ liandui [проходити] стройову підготовку.
练功 liangong тренуватися (тренування); тренуватися в чому, на чому, із чим (вправа).
练功房 liangongfang тренувальний зал.
练声 liansheng〈音> вокалізація.
练习 Іійпхі 1)(反复学习）тренувйтися в чому，на чому, із чим (вправа); тренуватися (тренування); тренаж (тренажний).〜і并俄і吾 практика (практикуватися) у російській мові; 〜射击 тренуватися у стрілянині;〜投弹 тренуватися в метанні гранат;〜飞行 тренувальний політ. 2)(习题）опрйва;(舞蹈、 音乐的练习）екзерсис спец.算术〜завдання з математики.
练习簿 ІійпхіЬй зошит ч.
会东习器 lianxiqi тренажер.目苗准〜тренажер для прицілювання.
练习曲 li^nxiqii <音> етюд.
练习生 lianxisheng практикант; практикантка.
炼 Іійп.
炼 Іійп 1)(焰炼）виплавляти що (виплавка).〜钢 виплавка сталі;〜钢工人 сталевар;〜了 十万 吨铁 виплавлено 100 000 тон чавуну. 2)(锤 炼）загартовувати що (загартування).〜思想 загартбвувати свою класову свідомість. 3) обпалювати що (випал).真金不怕火〜чисте золото вогню не боггься. 4)(琢磨）шліфувати що (шліфування).〜句 шліфувати мову.
炼丹术 liandanshu алхімія.
炼钢炉 liAngSnglii <冶> сталеплавУльна піч; (平炉）мартенівська піч;(转炉）конвертер.电 弧〜електродугова сталеплавильна піч.
炼焦 lianjiao <冶> коксування (коксувати що). 〜工人 коксувальник.
炼焦炉 lianjiaolu коксова (коксувальна, коксообпалювальна) піч.
炼金术 li^njTnshCi алхімія
炼乳 lianrii згущене [конденсоване] молоко.
炼铁炉 li^ntiglii <冶> дбменна піч; домна.
炼油 Іійпуби 1)(分饱石油）перегонка нафти. 2) (提炼А物Й) екстракція масла;(熬动物油） виварення жиру. 3)(把油力卩热）топити масло (жир, сало).
炼油厂 lianyouchang нафтоперегонний (нафтопереробний) завод.
恋1诅n.
恋 liSn 1)—恋爱.2)(依恋）прихііпьний (прихильність).〜家 прив'язаний до родини.
恋爱 lian'ai любов ж.〜关系 любов; любовні стосунки; роман;谈〜займатись амурами.
恋歌 liange любовна пісня.
恋恋不舍 Іійп lian bu she не хотілося (шкода, важко) кому розлучатися з чим.，сильно прив'язаний (прив'язатися) до чого.
恋人 lianren улюблений; кохана; любов ж.; прихильність.
恋找 lianzhan триматися за свою посаду.
Іійп.
Ш lian класти небіжчика в труну; опустити тіло покійного в труну.
链 Іійп. ,
链 lian 1)-> 链子•铁〜залізний ланцюг.表〜 ланцюжок для годинника. 2)(海上长度单位） кабельтовий.
链轨 li^nguT <技> гасінь. 链霉素 li^nmSisCi <药> стрептоміцин.
链甜子 lianqian-zi〈机〉ланцюговий ключ.
链球 lianqiu 1) <体> метання молота. 2)(指运 动器具）молот.
链球菌 li^nqiiijiin <医> стрептокбк.
链式li^nshi ланцюговий.〜反应 <理，化> ланцюгова реакція;〜核反应 〈理〉 ланцюгова адерна реакція;〜化学反应 <化> ланцюгова хімічна реакція;〜提升机 <机> ланцюговий елеватор,
链条 liantiao ланцюг ч.
链子 lian-zi ланцюг ч.
Іійп.
楝 lian <植> мелія ацедарах; мелія перська.
良 ldng.
良 lidng 1) 良好.〜友 гарний (добрий) друг (приятель);〜马 прекрасний кінь; чудбвий скакун (рисак); добрий кінь;〜药 чудбвий засіб (ліки);〜田 родкка земля; гладкі поля;〜 港 зручна гавань. 2)(善良的人）гйрна людина; порядна (чесна, гідна) людина,诬〜 为盗 оббрехати гарну (чесну) людину й обвинуватити її в злодійстві. 3)(令艮）д^же; дійсно.获益〜多 витягти (одержати) для себе багато корисного (користь);所言〜是 усе сказане дуже справедливо (дуже
правильно).
良辰美景 liangchen meijmg благодать яка погода, краса який вид; погожий день плюс красива місцевість.
良好 lianghSo гарний; прекрасний.〜习'間 гарна (прекрасна, добра) звичка; ~的开端 гарний (добрий, здорбвий) початок;〜榜样 прекрасний зразок; чудбвий приклад;〜的愿 望 добрі побажання;留下〜的印象 залишити сприятливе (гарне, прекрасне) враження;发 生〜的影响 зробити благотворний вплив;取 得〜的结果 домогтися позитивних (сприятливих) результатів;起〜作用 зіграти позитивну роль; ^ 7|t ^ ІІ ~ операція пройшла благополучно (удало).
良机 liangjl < 书 > сприятливий (зручний, гарний) випадок; зручний (гарний) момент; гарна можливість. 坐失〜втратити сприятливий випадок (зручний момент); пропустити вдалий момент;〜莫失 не можна втрачати такого сприятливого випадку (зручний момент); не пропустити зручного


490
свідоцтво про
випадку.
良家 liangjia <书> гарна (порідна) родина.〜妇 女 жінка з гарної (порядної) родини;〜子弟 діти з гарної (порядної) родини.
良久 lidngjiti <书> тривалий час.他沉思〜він довго (тривалий час) думав.
良民liangmm 1)(旧时指一般平民）народ. 2) (旧时$安分守己的百性）благонадШні (благомислячі) жителі; мирні жителі; мирне населення.
良民证 liangminzheng благонадійність.
良师益友 liangshl уіуби кращий учитель і вірний друг.
良心 liangxln совість ж.有〜的人 совісна людина;没有〜сбвісті немає; втратити совість; безсовісність; без докорів сбвісті;凭 〜说 по сбвісті сказати (говорячи);这全凭你 的〜залишаю це на вашу совість;违背〜йти (чинити) проти [своє ї] сбвісті;〜发现 совість заговорила; прокинулася совість;说句〜话 говорити поклавши руку на серце; сказати правду;〜不安 совість мучить; каяття сбвісті; 〜不允许 совість не дозволяє; совість докоряє; 受〜责备 мучитися від каяття сбвісті; мучитися каяттям сбвісті. ||参阅“昧良心 mei liangxTn”.
良性 liangxing <医> доброякісний.〜肿瘤 доброякісна пухлина.
良药苦口 liang yao кй кби корисні ліки завжди гірчать; правда (істина) гірка, та корисна; правда (істина) іноді буває гірка; правда очі коле.〜和于病，忠言逆耳利+行ліки гіркі, але необхідні для одужання; слово суворе, але на користь.
良赛不齐 liang уби Ьй qi усякий (різний) зустрічається народ; людина від людини відрізняється; бувають і гарні люди і погані.
良知 li^ngzhT <哲> врбджені знання.
良种 lidngzh6ng 1)(好品种）сортний; сортовий; кращий сорт; породистий (专用于家畜).〜小 麦 сортна (сортова) пшениця; пшениця кращого сорту;〜牲畜 племінна худоба;〜马 породистий кінь;〜公马 племінний (породистий) жеребець. 2)(好的种子）добірне (сортове) насіння.采用〜застосування (використання) сортового насіння.
liang. ,
凉 lidng 1)(温度低）прохолодний (прохолода); свіжий (свіжість).〜风 прохолодний (свіжий) вітерець;天气〜了 стіло прохолодно (свіжо); 茶〜了 чай охолов (став холодним);秋天早晨 有点〜восенії зранку прохолодно. 2)(失望，
灰'її、 ) розчаруватися в кому-чому (розчарування); засумувати (сум); журитися (журба).听 了 这话，他〜了 半—儿 почавши це, він сильно розхвилювався (зажурився), liangban готувати холодець [страва].
凉菜 liangcai холодні закуски (страви).
凉碟 liangdie холбдна закуска.
凉粉 liangf^n "лянфень" (желатино-борошняна вермішель із бобового крохмалю).
凉快 lidng-kuai 1)(凉爽）прохолодний (прохолода).今天天气〜сьогбдні прохолодний день; сьогбдні прохолодно (свіжо);下了雨，天气〜多 了 після дощу СТШІО
набагато прохолодніше;这个季节里只是早 晚〜у цю пору року прохолодно (прохолода буває) тільки по ранках і вечорах. 2)(纳凉） прохолодитися розм. (прохолода).在树荫下 一 прохолодитися в тіні дерев; посидіти під деревом у холодку;到夕卜 ІІ 去一 вийти на повітря і прохолодитися.
凉帽 liangmao солом'яний капелюх.
凉棚 lidngpdng навіс.手搭〜往前看 подивитися вперед, прикривши очі рукою (долонею) від сонця; подивитися вперед, затуливши очі рукою від сонця.
凉爽 lidngshuang —►凉快 1).
凉水 li如gshuT 1)(冷水)холбдна вода. 2)(生水） сира вода.
凉丝丝 liangslsl прохолодний; свіжий (свіжість).〜的晚风 прохолодне (свіже) вечірнє повітря (вітер).
凉赠蹲liangsousou холодний.〜的秋风 холодний осінній вітер;吹得〜的 повіяло прохолодою;我身上觉得〜的 мені хблодно.
凉台 liangtai балкон; тераса; веранда.
凉亭 lidngting альтанка;(蘑燕形凉亭）грибок.
凉席 liangxi циновка.
凉鞋 liangxie сандалії мн.(女凉鞋）пантолети мн.光脚穿〜у сандаліях на босу ногу.
凉药 liangyao жарознижуючий засіб.
1^ lidng 另见 &ng.
葛調 lidngch6u —> 香云纱 xiangyiinshS.
掠 liang.
椋 liang деревна рослина - ереція.
椋鸟 liangniao шпак.
辕 lMng.
辕 liang похоронна колісниця.
liang 另见.g.
跟跟 liang liang хитатися із боку в бік.
跑媚 liangtiao цикада.
梁li如g.
梁 liang балка.工字〜двотаврсіва балка;悬臂〜 консольна балка.
梁_Ь君子 liangshang junzT злодій.
梁 Hang.
梁 liang просо; пшениця.食〜їсти просо.
梁米 liangml рис найкращого сорту.
liangqiu сушена просяна каша.
li^ig 另见 li^ng.
量 lidng (确定度量）міряти що; вимірювати що. 〜体温 міряти (вимірювати) температуру;〜 地 вимірювати землю;〜长度 вимірювати довжину;〜尺寸 зняти мірку з чого;〜三米布 відміряти три метри тканини.
量杯lidngb6i <技> мен3夕рка.刻度〜 градуйована мензурка.
量度 HSngd(i вимір.
量用雜 lian^*iaoqi <技> кутомір; гоніометр; транспортир.
й Д liangju вимірювальний інструмент (прилад); інструмент-вимірник.
量器 liangqi міряльний прилад; мірка.
量热器 lidngr^qi〈理〉калориметр.
量筒 lidngtdng <技> мензурка.
量隙规 lidngx丨guT <技> габарит. 量载规 lidngzdiguT <铁路> габарит.
粮 liang.
粮lidng —粮食.计划用〜планування споживання зернових продуктів.
粮仓 liangcang зерносховище; зерносклад; продовольчий склад;(大型粮仓）елеватор.
粮草lidngcSo ——袜.兵马未发，〜先行солдати і коні ще не вирушили, а провіант і фураж уже заздалегідь заготовлені.
粮囤 lidngdCm засіка.
粮行 lianghang хлібна фірма.
粮抹 liangmo провіанті фураж; продовольство і фураж.釆办〜фуражирувіння застар.\ заготівля провіанту і фуражу;〜储备 про- віантні запаси.
粮食 liang-shi зерно; хліб; хліб у зерні; продовольство.〜作物 зернові культури; хлібні злаки;〜产量 врожайність зернових;〜 总产量 валовий збір зернових;〜定量 хлібний пайок;〜公司 хлібна фірма;〜收购 хлібозаготівля;〜收购站 пункт хлібозаготівлі; зсипний пункт;〜供应 постачання продовольством (зерном);〜出口 експорт хліба (зерна);商品〜товарне зерно;播种〜 сіяти хліб;〜是宝中之宝 хліб —це скарб із скарбів.
粮食部 liang-shibu міністерство продовольства.
粮食店 liang-shidian хлібний магазин; лабаз.
粮食税 liang-shishui продовольчий податок; продподаток.
亲良 ВЙ liangxi5ng провіантське і грошове постачання.
粮找 liangzhan хлібна фірма; хлібний склад.
粮站 liangzhan продовольче керування.
Hang.
两 1 liang 1)(数目)два; двоє; вдвох; пари; двох-; дво;〜个苹果 два яблука; пара яблук;〜个人 двоє; двоє людей;〜个人一起 удвох;〜匹马 двоє коней; пари коней;他们〜个人都不去 вони обидва не підуть;〜昼夜 дві доби;〜次 два рази; двічі;〜半儿 дві половинки;分成〜 半儿 розділити що навпіл (на дві половинки, надвоє);〜岁的小孩дворічна дитина;中国革 命的〜重任务 подвійне завдання китайської революції;〜类不同性质的矛盾два типи неоднакових за своїм характером суперечностей;分〜班工作 працювати в дві зміни; ввести двохзмінку;在〜三天内忧可作 完 буде зроблено в два-три дні (прбтягом двох-трьох днів);这可以ffl〜种方;决 це можна вирішити подвійним чином. 2)(双方） обидва боки; і той і інший.〜利 вигідно і тому і іншому; в інтересах обох сторін; двояка вигода; вигідно з двох боків; вигідно як в одному, так і в іншому відношенні. 3) (表示不定的数目）декілька.〜步路就到了 знаходитися в двох кроках; рукою подати; 这事过〜天再说 відкласти розмову про це на декілька (пару) днів;过〜天就看得出来чбре3 якийсь час (декілька днів) видно буде; 也 出来以〜句话 викликати його на пару слів;


491
你来，我跟你说〜句坪йдіть сюди, я хочу з вами трохи поговорити.
两 2 liang (重量单位）"лян" {міра ваги, рівна 50 грамам).
两败俱伤 liang bai ju shang постраждали (зазнали збитків) обидві сторони (і та і інша сторона).
两边 liangbi如 І)(两个边儿）країлу«.; два краї; боки мн.\ два боки; боки мн.路的〜都长着树 із боків (по боках) дорбги зростали дерева; 纸的〜不краї паперу нерівні. 2) 两 А.母 来时常〜走动，看望两个儿子мйти досить часто бувала в гостях то в одного сина, то в іншого. 3)(两个方向）два боки.往〜走 йти в різні сторони;许多孩子从〜跑来із двох боків (зліва і справа) прибігли діти. 4)(双方) обидва боки.〜都同意了 обидві сторони дали свою згоду.
两边f到 liangbiandSo йти, куди вітер віє.
两便 liangbian так буде зручніше [і для мене, і для вас].甭等我了，咱们〜не треба мене чекати, так буде зручніше [і для мене, і для вас];这样岂不〜йдже так буде зручніше для всіх.
两不找liSng bu zhao у розрахунку,咱们谁也不 欠谁，〜ми в розрахунку (ми квити) і один одному не винні.
两参一改三结台 liang can yl gai sunjiehe участь кадрових працівників у продуктивній праці й участь робітників в управлінській роботі, скасування і виправлення нераціональних правил і режимів, здійснення принципу з'єднання трьох сторін - робочих мас, кадрів, що керують, інженерно-технічних працівників.
两处 liSngchCi два місця.他们住在〜вони живуть у різних місцях;他腿上有〜碰伤了 він поранив собі ногу в двох місцях.
两党制 liangdangzhi <®> двопартійна система.
两抵 liangdi у розрахунку; баланс
(балансуватися) спец.收支〜рахунки збалансувалися.
两点论 liangdi^nlun двосторонній підхід.要〜， 不要—点论 притримуватися двостороннього підходу, а не одностороннього.
两分 liSng位n < 教 > двійка; незадовільно невідм. ь с.\ погано невідм” 得 了个〜 одержати двійку (пару, незадовільно, погано).
两分法 liSng位пЙ <哲> роздвбєння єдиного.
两害相权取其琴 liang hai xiang quan qu qi qTng із двох зол вибрати менше.
两虎相争，必有一伤 liSng hu xiang zheng, bi уби yl shang коли два тигри б'ються, то якийсь (один) із них обов'язково постраждає.
两 liSng hui shi інша справа; не те саме; не мати нічого спільного з чим.
两极 liangji І) <地理> південний і північний полюси. 2) <电> негативний і позитивний полюси; катод і анод. 3)(极端）：〜分化 класова диференціація;农村的〜分化 поляризація селянства.
两极管 liSngjiguan <无线> двохелектрбдна лампа; діод.
两脚规 liangjiaogul циркуль ч.
两可 liangke погоджуватись і на те, і на інше. ~ 之间 і те й інше; ні за ні проти; можна і так і
отак; можна і так, і по-іншому; мбжна як завгодно;给了 个〜的回答 Мти двоїсту (невизначену) відповідь; не відповісти ні так, ні ні.
两口子 liangkou-zi <口> подружжя; подружня пара (пари); чоловік і дружина.〜4艮和睦 чоловік і дружина живуть душа в душу; дуже дружна подружня пара (пари).
两码事liang та shi —>•两回事.
两面 liSngmm I)(正反面)лицевіій і зворотний бік; верх і низ.〜一样的料子 двостороння тканина;〜凸的玻璃двоопукле скло;〜凹的 玻璃 двов丨гнуте скло. 2)两边 l),3). 3)—两 边 4).〜І寸Й1 [догодити] і нашим і вашим; діяти на два табори. 4)(事物相对的两方面） двоїстий (подвійність)〜政策 двоїста політика;〜手法 двоїста тактика; двоїста (подвійна) гра; дворушницький прийом (трюк); дворушництво; лукавство; подвійна бухгалтерія;耍〜手法 дворушничати; вдаватися до дворушництва;〜受敌[бути] між двох вогнів; вороги загрожують із двох боків.
М Ш liangmianguang і нашим і вашим; догодити і тим і іншим; діяти на два табори.
两面派liSngmi&npM дворушник.〜的伎俩 махінації (інтриги) дворушника;玩弄〜的阴 谋手法 удаватися до інтриганських учинків дворушників.
两面三刀 liangmian-sandao дворушництво (дворушницький); нещирість (лукавий).〜的 人 дволикий Янус.
М ffi *№ liSngmianxing двоїста прмрбда (сутність); двоїстий характер; подвійність. 民族琴产阶导具有〜національній буржуазії властива двоїстість.
两难 liangnan мати труднощі; бути в безвихідному становищі.进退〜в скрутному становищі не знав, як бути; ні взад, ні вперед.
两乌在林，不如一乌在手liang niao zai lin, bu ru yl niao zai shou не обіцяй журавля в небі, а дай синицю в руки.
两旁 liangpang із боків; по обох сторонах. ШШ 〜都种上了树 по обидва боки (із боків) вулиці посаджені дерева.
两栖 liangql земноводний.〜动物 земноводні [тварини]; амфібія.
两歧 HSngq丨〈书> розбіжність (розійтися).意见 〜розбіжність у пбглядах; розбіжність у думках.
两讫 liangqi у розрахунку.
Й ^ li^ngquan врахувати інтереси (вигоди) обох боків; задовольнити і той і інший бік. 难以〜одне виключає інше.
两全其美 li3ng quan qi mei влаштовувати і той і інший бік; влаштовувати всіх; і вовки ситі, і вівці цілі.
两世为人 liSng shi wei ren врятуватися від смерті.
两手 Ii3ngsh6u 1)(两只手）обидві руки; дві руки.〜схопитися обома руками;〜各 一支奖 кожна рука тримала по веслу. 2)(同 时有两种方4) подвійний.反革命〜два контрреволюційних прийоми;战争与“和平” 的〜策略 подвійна тактика війни і "миру".
两手空空 liSng sh5u kongkong свистіти в кулак прост.
两条腿走路 li3ng tiao tul z5ulu "йти на двох ногах".〜的方针 курс [за принципом] "іти на двох ногах".
两头 liSngt6u 1)(两端）кінці лш.; обидва кінці; початок і кінець. ~小，中间大 кінці малі, а середина велика;东西的形状是〜尖叩едмет має форму, загострену з [двох] кінців;早晚〜 事情特別忙 особливо багато роботи на початку і наприкінці дня. 2)(双方)обидва боки.〜都不肯让步 ні та ні інша сторона не хотіла поступитися;〜落空 за двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш;〜受气 бути (перебувати) між мблотом і ковадлом.
两下里 li如gxiili обидва боки; два боки.〜都有 好处 вигідно з двох (обох) боків; вигідно обом сторонам;这办4对国家对农民〜都有 好处 цей захід вигідний обом сторонам, як державі, так і селянам;办法本身对〜都有好 处 захід сам по собі позитивний (вигідний) із двох боків;〜夹攻 узятися за діло відразу з двох боків; атакувати що з двох сторін; взети що в кліщі.
两下子’H5ngxia*zi丨丨参阅“有两下子уби liSngxia.zi”.
两厢liSngxiang 1)(两面的厢房）флігелі мн,东 西〜східний і західний флігелі. 2) —►两边 4). ~ t青 Ж по добрій волі [двох] сторін; за обопільною згодою. 3) ■两旁.
两<J、无猜 li否ng xiSo wu cai чиста дитяча дружба; [дружити] із дитячою безпосередністю.
两性 liangxing 1)(雌性和雄性）обопільний; двостатевий; чоловіча і жіноча стйть.〜生殖 〈生物> обопільне розмноження; амфігонія; 〜生活подружнє життя;〜动物 < 动> гермафродит. 2) 〈化〉амфотерність
(амфотерний).〜化合物 амфотерна сполука.
两性花 liangxinghuS < 植 > двостатева (гермафродитна) квітка.
两性人 li3ngx丨ngrSn〈医〉гермафродит.
两雄不并立 li3ng xiong bu bingli два ведмеді в одному барлбзі не уживуться.
两袖清风 liSng xiu qlng feng непідкупність (непідкупний); будучи непідкупним і чесним чиновником, був бідний.
两样 liangyhg (不一样）неоднаковий;(另一样） інший (不同）різний (різниця)；(有区别) відмінність (відрізнятися). 〜对待 неоднаково (по-різному, по-іншому) ставитися; неоднакове (різне, інше) ставлення;没 有什么〜немає ніякої різниці; нічим не відрізнятися; нічого відмінного отут немає; 我和你的愔况〜станбвище в нас із вами неоднакове (різне); у мене становище інше， ніж у вас; моє становище відрізняється від вашого; є різниця (відмінність) у моєму і вашому становищі;现在农村的Йї貌完全〜了 тепер вигляд села змінився до невпізнаності (став збвсім іншим);解放前工人生活很苦， 现在可完全〜了 до звільнення робітники вели жалюгідне існування - чи то так тепер!
两翼liangyi 1)(两个翅膀）крила.鸟的〜крила птаха;飞 的〜крила (обидва крила) аероплана. 2) <军> фланги мн.左右〜лівий і правий фланги; охоплення флангів.
两用liangydng:〜沙发дивйн-ліжко ч.客货〜 вантажопасажирський;立体声电唱收音〜机 стереорадіола.


492
两院制 liangyuAnzh丨 <政> двопалатна систбма.
两造liangzAo <法> стброни.〜同意和解 сторони погодилися скінчити справу миром; 〜辩论 сутички сторін.
liang.
啊 liang унція.
網 liang.
Ш li5ng пара (взуття).
補 li^ng.
補裆 liSngdang < 旧 > безрукмка.
丨治ng另见HSng.
凉 liang 1) світлий; славний; 2) насправді; в дійсності.
恨1泣ng.
Ш. liang смутний; безрадісний.
ІЙ'Ій liangliang засмучений; розчарований.
{Sn li^lg 另见 jing.
惊 liang 1) ясний; очевидний; явний. 2) вимагати; домагатися.
亮 liang.
亮 liang 1)(明亮）світлий (ясність); яскравий (яскравість). Й*it太〜лампа занйдто яскраво горить; світло лампи занадто яскраве;灯不〜 лампа погано (тьмяно) горить;这间屋子里 还够〜的 ця кімната дбсить світла; у цій кімнаті дбсить світло. 2)(发亮）світити; світати; блискати (блискотіння).医子里〜着 灯火у кімнйті світив вогбнь;对岸〜起一片火 光 по той бік ріки спалахував вогбнь;天〜了， 但是太阳还没有出来уж谷розвиднілося, але сонце ще не встало;天快〜了，该起床了 ужй світає, пора вставати;夕卜面已经〜了 надворі вже світло;刀磨得4艮〜ніж наточений до блиску. 3)(声音响亮）дзвінкий (дзвінкість), 〜起嗓子唱 дзвінким (голосним) голосом співати;她的嗓子很〜у неї дзвінкий (звучний) голос. 4)(幵朗）світло.心里〜了 світло на душі. 5)(显露)：把钢刀一~ відтягти шаблю;只见钢刀一〜блиснула шабля;〜着架 势стйти у позицію (у позу);把自己的思想〜 出来 викласти все, що є на душі;你真有本 领，不妨拿出来〜一〜якщб насправді можеш (умієш), так чому б тобі і не (що ж заважає тобі) показати себе.
ЙШ liangdu 1) <Ш> яскравість.胃〜справжня яскравість; М 电〜радіол скравість. 2) <^> блиск.
亮光li&nggu5ng світло.远处闪烁着〜вдалині мигнув промінь світла (вогник, світло);夜己 经很深了，但窗子里还有〜булйвжеглиббка ніч, але у вікнах ще горіло світло (вогбнь був сильним).
亮品晶 liangjTngjlng блискаючий; блискучий; яскравий (яскравість). ~ tKl Ж Ж яскраві (блискаючі) зірки;〜的目艮 В•占 блискучі
(яскраві) очі;〜的霜花 іній，що іскриться;〜 的冰 блискаючий лід.
亮儿 liangr світло; вогбнь ч.点个〜запасти світло (вогбнь);你拿个〜来 дайте світло; принесіть вогню.
亮觉堂 liangtangtang дуже світло; яскраво (яскравість).电灯照得礼堂里〜的зал був
залитий яскравим світлом електричних ламп; від світла електричних лампочок у залі було дуже світло.
亮堂 liAng.tang —亮 1)，4).
亮相 liAngxiSng 1) <剧> "лянс^н" ("лянсянолґ називається поза для яскравого виявлення духовного вигляду головної дійової особи, у якій артист завмирає на мить, подібно до статуї); устати (стати) у позу; прийняти картинну позу.众〜усі приймають позу "лянсян".2) (_示态度）показати себе.亮了 相 показати себе з поганої (негативної) сторони.
亮目艮人liangyanren зрячий.〜——见便知хто має очі, той відразу все побачить;让〜来看И巴 бчі, що є, хай бачать; люди, що мають очі, хай бачать.
Т5ч liang.
谅 liang вважати; думати.〜不见怪 думаю (вважаю), що ви не будете на мене ображатися;〜他也不敢 трбба думати (думаю), що він не посміє (не насмілиться); 〜必如此 зважаючи на все (цілкбм імовірно， мабуть), це так [і буде]; є впевненість, що це так (що так і буде).
谅解 liAngjie розуміння (розуміти що).互相〜 взаєморозуміння; взає мне розуміння; розуміти один одного;达到互相〜досягти взаєморозуміння;得到〜знайт“ розуміння; домогтися розуміння;秘密〜секр打на домовленість;他自然会〜你的 він, звичайно, вас зрозуміє. -
辆恥ng.
辆liAng〈量词>:三〜卡车три вантажівки;几〜 汽车 декілька автомобілів (машин);买一〜新 的 Й 行车 купити новий велосипед.
瞭 li^ng.
瞭 liSng (使干燥)сушити що (сушіння);(在风里 琼）провітрити що.〜衣月艮 сунути білизну; 把皮余拿Ж来〜一〜провітрити шубу.
瞭干 lianggan висушити (просушити) на вітрі; повітряне сушіння.
量 liang 另见 lidng.
量li^lg (容纳限度)：他饭〜大，吃-多він гарний їдець і багато їсть; він у змозі багато з'їсти;她〜小，忍受不了这种委屈у неї мано (не вистачає) витримки, і вона не може стерпіти таких образ; вона невитримана (нестримана) і не зможе знести подібної образи. 2)(数量）кількість; об’єм.零傳〜 об’є м роздрібної торгівлі;粮食出 口总〜 загальний об’є м (загальна кількість) експорту хліба; 一年的平均降雨〜 середньорічна кількість осадів;只需要很少 的〜потрібно лише в дуже незначній кількості; знадобиться лише дуже мала кількість;,这是质的问题，而不是〜的问题це питання якості, а не кількості.
量变 lidngbian〈哲> кількісні зміни.从〜到质变 кількісні зміни переходять у якісні.
量才录用 liang саі luyong призначення кого за його можливостями; використовувати в залежності від можливостей.
量词 li^ngci 1) <语> рахівні слова. 2) <逻> квантор.
ж 力 liangli у міру сил (можливості); по можливості; наскільки дозволяють сили (можливості); розмірити свої сили.〜而为 працювати в міру своїх сил; діяти в міру своїх сил; у міру можливості;不自〜 переоцінити свої сили (можливості); переоцінити самого себе; не врахувати своїх сил (можливостей).
量入为出 liang ru wei chu робити витрати відповідно до прибутків; жити на зарплату; ЖИТИ ВІДПОВІДНО ДО СВОЇХ Приб^КІВ； зрівняти витрати із прибутками.
量体裁衣 liang t! саі yl сукня шита по фігурі; діяти, виходячи з реальної дійсності; діяти відповідно до дійсної обстановки; по одежинці простягай ніжки.
量刑 Hangxing <法> призначення покарання; визначення міри покарання.
量子 liAngrf < 理 > квант.〜力学 квантова механіка.
量子计 liangzlji <理> квантометр.
量子论 liangzllun <Ш> квантова теорія.
量子数 liangzlshu <理> квантове число.
跟 Hang.
跟跑 liangqiang похитуватися; погойдуватися. 脚步〜йти, похитуючись (хитаючись) із боку убік; писати вензеля (вавілони, кренделі); виробляти [ногами] кренделі прост.(后面 两种译法只用于指醉汉)；老头儿一个〜差点 старий, похитнувшись, ледве не
впав.
瞭 ІШо.
瞭liao <方> втікати; йти;他〜到哪儿去了？ Куди це він утік?
Іі如另见Іійо.
撩liao 1)(掀起来）підняти що.〜到一边 відкинути що [убік];把头发往上一~ підібрати волосся; відкинути волосся з чола. 2) (Ж) обляпати що\ побризкати що.〜井水洗 一下脸 сполоснутися криничною водою;在 地板上〜一些水 обляпати (побризкати) підлогу водою.
撩开 liaokai відкинути що; відсунути що.〜帐子 відсунути (розсунути, розгорнути) полог;〜 被子 відкинути ковдру;〜手不管 умити руки; відсторонитися; відмахнутися прост.
掠起 liaoql —抢 1).〜帘子 підняти фіранку; ~ 衣襟 підняти поділ; підібрати поли;〜一些 підняти що.
liao 另见 Іій.
Ш liao 1) чистий та глибокий; 2) потбчний; 3) висбкий та далекий.
谬泪 ІійоШ швидка течія; швидкий.
ШШ Ііаоїіао висбкий та далекий.
慘 lido.
Ш liao 1) покладатися; спиратися; 2) смутний; невеселий; смуток.
Ш 良 liaoli сумний; тужливий; скорботний; тужити.
療 Іійо.
療 liao скороч. назва річки Ляошуі в провін. Ліаонін.
察恥о.


493
察 liao 1) віконце; невеличке вікно; 2) будиночок; павільйон; 2) штат; чиновник; 4) співробітник.
liaoguan чиновник.
察观 liaoguan демонструвати співробітникам.
僚 ІіЗо.
悦 liao даремно; марно; безкоштовно.
十祭栗 liaoli 1) засмучений; обтяжений; 2) холодний.
飇 liao 另见 liu.
Щ liao свист вітру.
媳丨浴0.
Ш liao 1) грати; забавлятися; 2) хороший; милий; прекрасний; 3) розумний; начитаний.
娘烧 liaorao грати; забавлятися.
膝 Іійо.
Ш liao 1) жир, який покриває кишки; внутрішнє сало; 2) чоловічий дітородний орган.
膝JL liao чоловічий дітородний орган.
胶油 liao жир, який покриває кишки; внутрішнє сапо.
鹤鸦 liaochun тетерев.
lido.
瞭 liao ясний; світлий.
谬 Нйо.
Щ liao глибока ущелина; глибокий.
ІХ liao.
зі 阔 liaokuo широкий (широта); великий (просторість); неосяжний (неосяжність); просторий (простір); широчінь ж.〜的平原 ширбка (велика, неосяжна, простора) рівнина; широкий (неосяжний) простір рівнини;〜的草原 неосяжні простори (неосяжна широчінь) степів; степові простори; 〜的领土 велика теритбрія;〜的海洋 широке (безбережне, неосяжне) море.
辽 远 liaoyuSn далекий; віддалений (віддаленість); далечінь ж.〜的边疆 далека окраїна; далекі краї; віддалені (далекі) райбни краши.
疗 liao.
疗 liao 1)(医洽）лікувати що (лікування); терапія. 电〜 електротерапія; 水〜 гідротерапія. 2)(消除）вгамувати що (вгамування).〜饥 вгамувати голод.
疗程 lidochSng <医> курс лікування.
疗法1这0伤 <医> лікування; терапія.综合〜 комплексне лікування; комбінована терапія;
місцеве лікування; місцева терапія; Ш 物〜лікарське лікування; медикаментозна терапія;物理〜фізіотерапевтичне лікування; фізична терапія;草药〜фітотерапія;睡目民〜 лікування (терапія) сном; сонна терапія;按 摩〜лікування масажем.
疗效 lidoxi^o <医> лікувальний ефект; ефект (ефективність) лікування; терапевтична ефективність.
疗养 liaoySng санаторно-курортне лікування.〜 制度 санаторний режим.
疗养地 lidoy3ngdi курорт.
liaoySngyuan санаторій; здравниця, 核病〜туберкульбзний санаторій.
liaoy^ngzhg санаторник; санаторниця.
疗养证 liaoyangzheng курсівка.
聊 Іійо.
聊1 lido 1)(姑且）хоч.〜以自慰для самозаспокоєння; щоб утішити себе хоч (хоча б) цим;〜以解嘲 щоб [хоч цим] сховати своє збентеження; хоч (щоб) як-небудь вийти (викрутитися) із смішного становище; 〜以塞责[зроблене] для годиться; [зроблено] для вигляду; зробити тільки напоказ. 2)(略 微）трохи.〜fi 一筹трбхи краще;〜胜于无 усе ж краще, ніж нічбго.
聊21ійо <口> 聊天儿•我们〜了一晚上ми базікали (проговорили) цілий вечір;有空咱 们一 давайте побалакаємо, коли буде час;我 没有工夫j?艮你〜ніколи мені з тобою базікати (ляси точити).
聊且 liSoqig —聊丨1).〜充饥 хоч трішки вгамувати голод; щоб вгамувати голод.
聊天儿 lidotiSnr <口> базікати що, розм.; патякати розм.; кал якати прост.
寥
ШШ liaokuo <书> висбкий (висота); просторий (простір).〜的天空 високе і бездонне небо.
寥寥 liaoliao дуже (надзвичайно) мало.〜可数 по пальцях можна перерахувати (перелічити); лічений;〜无几 разом, два (один, інший) і кінець (нема); дуже мало; нечисленний; нечисленний; як кіт наплакав;〜数і吾就把这 个规则讲清楚了 дбсить було [лише] двох-трьох слів, щоб це правило було пояснено; знадобилася лише пара слів, щоб пояснити це правило.
寥落 Іійоїид <书> рідкий (рідкість).疏星〜на небі рідко мерехтіли зірки.
寥若晨星 liao ruo chen xing "так само (так) рідкісне, як зірки на ранковому небокраї"; нечисленний (нечисленність); раз, два і нема.
僚ІІ虹
傲机 lidojT <军> відбмий літак.
ШШ liaoshu підпорядковані.
іійо 另见 нао.
Ш liao —»•掠逗.
撩拨 liaobo дражнити що.
liaodong викликати що.〜月干火 викликати лють (обурення); брати за печінку.
掠逗 liaodou дражнити що; підбити що розм.
梳乱 Іійоїийп —> 统乱 Іійоїийп.
瞭亮 liaoliang дзвінкий (дзвінкість).歌声〜 дзвінка пісня;〜的号角 голосний звук гірського (рогу);吹响了〜的冲锋号 гблосно протрубити атаку; полунав дзвінкий сигнал до атаки.
猿 Іійо.
狡牙 Іійоуй ікло, liao.
Ш liao метати що (метання).〜缝 метати шов; 用线〜上 приметати (підметати) що ниткою; ЙіМ1?〜_Ь приметати рукав;〜主口门 мітити (обмітати) петлі.
ШШ liaobian обмітати що (обмітка).
绮边机 liaobianjl обмотувальна машина.
统乱 ІіАоІийп <书> плутаний (плутатися).心绪 〜неспокійно на душі; плутанина в душі; думки плутаються.
统绕 liaorao витися; клуботатися.歌声〜пливе пісня; пливуть звуки пісні;坎烟〜в’к^ться (клубочуться) димки з труб хат.
统绳 liSoshdng <船> шкот.
'廢 іійо 另见 liao.
liaopao пухир [від опіку].
燦原 liaoyuan підпалити степ.〜之势 подібно до степової пожежі; як степова пожежа;星星之 火，可以〜з іскри може розгорітися пожбжа; 战争的烽火己经〜скрізь розпалюється (бушує) полум'я війни.
了 liSo 另见.1е，Іійо.
了 1 ІіЗо 1)(结朿）скінчити що; закінчити що; покінчити що，із чим，із неознач.〜帐 покінчити розрахунки;已经〜案 справа закінчена; винесене рішення в справі;这用 己经〜啦 справа вже кінчена (закінчена, закінчилася, улагоджена). 2)(表示可能)бути спроможним з неознач.作得〜можна зробити що (впоратися з чим);受不〜не могти (не в змозі) винести (стерпіти, витерпіти) що;小孩吃不〜这么多дитині стільки не з'їсти; дитина не може (не в змозі) стільки з'їсти;这件事他办不〜із ціє ю роботою йому не впоратися; він не В ЗМОЗІ виконати таку роббту. 3) <书> (完全，用于 否定场合）анітрошки; нітрохи розм.〜无惧色 анітрошки (нітрохи) не боятися; без усякого страху; ні краплі страху;〜不相涉 не мати (немає) нічбго спільного (ніякого дотику); анітрошки (нітрохи) чого не стосуватися; анітрошки (нітрохи) не стосуватися.
了 2 Imo (明白） існо (ясність); зрозуміло (зрозумілість).
了不得 liSo’birde 1)(超过寻常）страшно розм.; жахливо розм. (жах прост.)\ надзвичайно (надзвичайність).今天冷得〜сьогбдні страшно (жахливо, надзвичайно) хблодно; сьогбдні жахливий (страшний, жах який) холод; сьогбдні жах як хблодно;他高兴得〜 він зрадів надзвичайно (страшно, жахливо); він прийшов у дикий захват;他力气大得〜 він страшно (жахливо) сильний; він жах який сильний; він страшний (жахливий) силач;不是什么〜的过失 не страшна провина;这有什么〜не така уже страшна провина; що тут страшного (жахливого);这 没有什么〜нічбго тут (у цьому) страшного (жахливого) немає; що тут такого особливого (незвичайного); di地改革是一/[牛 〜的大事 аграрна реформа - це подія надзвичайної (виняткової*) важливості. 2) (很糟）лихо; жах розм. (жахливий).可〜，汽 车把小孩碰伤了 ой, лихо (який жах), машина збила і скалічила дитину.
了不起 liSo.buqT (不平凡）негвичййний; неабиякий (незвичайність);(突出)видатний;


494
чудовий.〜的人物 незвичайна (неабияка, видатна, чудова) людина; незвичайна (неабияка, видатна, чудова) особистість;〜的 才能 незвичайні (неабиякі, видатні，чудові) здібності;〜的事件 незвичайна (чудова) подія;取得了7的成绩 досягнуті надзвичайні (чудові) успіхи;真〜! що здброво, то здброво; от це так!中国工人阶级І〜！ китайські робітники - молодці!老头儿真〜！ от так старий!自以为〜багато думати про себе; бути про себе занадто висбкої думки; думати про себе казна-що; страждати на зарозумілість; переоцінити свої сили (можливості); переоцінити самого себе; заноситися; зазнатися;他们自以为〜вони вирішили, що їм тепер усе байдуже;你另ij 自 以为〜！ ти не зазнавайся!他实在〜який, однак, він молодець! ~[не] велика
важливість! [подумай] яка важливість;没有 j十么〜не бог відає (знає) який (що); не штука; немає нічого особливого (виняткового);这 人并没有什么〜нічбго особливого ця людина не становить (не являє собою);对他 来说一天走八十里没什么〜йому не важко .пройти 80 чи за (в) один день;帝国主义张牙 ‘爪，其实并没有什么〜імперіалізм розмахує своїми лапами, але тут нічбго страшного немає.
了得liScvde жах (жахливо).如果跌下山涧去， 那还〜якщ<3 зірватися в прірву, це ж буде жах (жахливо);他竟敢骗人，这还〜і він сміє обманювати людей, тільки цього ще не вистачало!他竞敢胡闹，这还〜він навіть дозволяв собі пустувати, яка [нечувана] зухвалість!
了 结 liaojie за-(по-)лагодити що (полагоджу- вання); закінчити що.暗中〜案件 зам'яти справу;纠纷已经〜усі суперечки і непорозуміння вже залагоджені;这件事应当早些〜 треба поскоріше залагодити (закінчити) цю справу; варто негайно покінчити (кінчати) з цим питанням.
了解 liaoj诏 1)(知道得清楚）зрс>зуміти що (розуміння); збагнути що; усвідомити [собі] що. ~问题的本质 усвідомити собі (зрозуміти, збагнути) суть питання;〜人，熟悉人 добре пізнати і зрозуміти людей; 〜зрозуміти один одного; взаєморозуміння;对工厂的具 体情况有全面的〜мйти повне уявлення про реальну обстановку на завбді;'他任职不久， 还不大〜具体愔况він недавно прийняв справу і не так добре знає реальну обстановку (і не так добре знайомий із конкретною обстановкою); він недавно заступив на посаду і ще не збвсім ознайомився зі справами (і не збвсім ввійшов у курс справи); 一点也不〜实际情况 не мати ні найменшого поняття (уявлення) про реальне полбження;我完全〜你 цілкбм вас розумію;你〜我的意思吗？ ви розумієте мою думку?必须使群众〜这一点необхідно це довести до свідомості мас; потрібно, щоб маси це зрозуміли;自然界沾许彡规律已经 为人所〜людиною осягнуто багато закбнів природи. 2)(调查)ознайомитися з чим (ознайбмлення); знати що, про кого-що; розібратися;(打听)дізнатися що.〜情况 ознайомитися зі становищем (з обстановкою); дізнатись обстановку (про становище); розібратися в обстанбвці;
орієнтуватися в обстанбвці;深入〜工作性质 вникати в характер роботи;去〜一下，这是怎 么回事 піти і дізнатися (розібратися, взнати), у чому справа;我想〜一下厂里的工作я хотів би ознайомитися (познайомитися) із роботою заводу.
了 局 li^oju 1)(结局）кінець; кінцівка; фінал; розв'язка; вихід; скінчитися чим.究竞如何 还不得而知 який буде фінал; результат (яка буде розв’язка), чим і як усе скінчиться, поки важко сказати. 2)(解决办法)результат.指望 有个好的〜сподіватися на благополучний підсумок (результат).
了 了 liSoliao <书> ясно (ясність); зрозуміло (зрозумілість).不甚〜не збвсім ясно (зрозуміло); не мати ясного уявлення.
了却liaoquS —Т结.又〜一粧心事покінчено ще з одніє ю турботою; здійснилося ще одне заповітне бажання.
了 然 Іійогап ясно (ясність); зрозуміло (зрозумілість).〜如画 ясно як божий день;真 相如何，我也不大〜що було насправді, мені теж не збвсім ясно; я теж не маю ясного уявлення, як було насправді; 谁是
朋友，己经很〜了 тепф уже збвсім ясно (зрозуміло), хто нам ворог і хто друг.
Т 如指掌 liao гй zhi zhSng як свої п'ять пальців [знати]; бути [видимим] як на долоні; ясніше ясного.对敌t青〜розташування ворога видно як на долоні; знати полбження ворога як свої п'ять пальців.
了 事 liSoshi покінчити з чим; відмахнутися від чого, прост.草草〜роб“ти все як-небудь;拿 句空话敷衍〜відб)Ьгися загальною фразою; 0不可以撤事情麻烦难办，推出门外〜ні в якому разі не можна відмахуватися від справи, пояснюючи тим, що справа клопітлива і важко вирішувана.
钉ІІЗо另见Іійо.
钌 1і5о <化> рутеній.
寥 ІШо.
寥 ІіЗо <Ш> гречка перцева; перець водяний.
寥科 <植> Іійоке гречані.
Щ Ііао.
鄧 Іійо назва князівства Ліао в епоху Чуньцю на території нинішньої пров. Хенань.
Іійо 另见 Іійо.
十祭 1і5о 1) жвавий; бадьорий; прудкий; 2) явний; очевидний; 3) приє мний; затишний. 4) пояснювати.
1і5о 另见 Іійо.
Ш liSo гарний; прекрасний.
ІШо.
Ш 草 liSocSo 1)(不工整）неро:збірливий (нерозбірливість).字迹〜нерозбірливий почерк;写得〜написано нерозбірливо. 2)(不 认真）недбйло (недбалість);(不仔细） неакуратно (неакуратність). 工作〜
працювати недбало (через рукавй);
занедбалити (бути недбалим, неакуратним) у роботі; недбало ставитися до роботи.
Ш Ш liaodSo невдатний; безталанний; нещасливий.穷途〜впадйти в убогість.〜的
人们 нещасні люди;他一生〜він усе життя був невдахою; життя переслідувало його невдачами; він невдаха в житті.
liSo 另见 Іійо.
Ш Ііао (烧焦）палііти що, розм.把眉毛〜了 обпалити собі брови.
Ііао.
旭厥字 li^iojug.zi бити задом;马〜брикйтися кінь б’є задом (лягається, брикається).
1І&0 另见 liSo.
专了CUL liaodiaor дверний (віконний) гачок.
料敁о.
料 1 Іійо —>•料想.出乎所〜понад [усяке] чекання; ніяк не очікували (не припускали); збвсім зненацька; повна несподіванка;不出所〜 [вийшло так, сталося так,] як і припускали (очікували);始〜所不及 ніяк не мбжна було передбачити (угадати);〜他也不敢 треба думати, що він не посміє.
М2 Ііао 1)(材料)матеріал.木〜лісові матеріали; лісоматеріал; ліс;毛〜вбвняний матеріал; шфстяна матфія;大衣〜матеріал (відріз) на пальто;你是当步兵的〜піхбта в тобі сидить. 2)(饲料）корм;(草料）фур^ж.马〜корм (фураж) для коней;喂〜дйти корму. 3)—> 料 器.这项链是〜的 це намисто із кольорового скла. 4)〈量词> збір. 一〜药 збір ліків [на один декокт].
料到 liaodao передбачати що (передбачення); вгадати що; очікувати що，чого (чекання).我 早已〜я давно це передбачав (вгадав, очікував);怎么也没有〜ніік не могли передбачити (вгадати, очікувати); не думано не гйдано; не думали, не гадали.
料斗 liaod5u <冶> мульда; завантажувальний ківш.
料豆儿 liaodour кормові боби.
料鍵 liaoguan <冶> [завантажувальна] бадя.
料酒 lmojm рисове вино, що добавляється в страву як спеція (як приправа).
料理 Ііаоїї вести [справи]; відати чим; впоратися з чим.〜家务 вести домашнє господарство; займатися (завідувати, відати) домашнім господарством;〜后 Ф зайнятий похоронами;我们Йї一切事情都己〜好了 ми вже впорались із усіма справами; всі справи вже приведені нами в порядок.
料器 liaoqi вироби з кольорового скла; скляні вироби, підроблені під дорогоцінні камені; скляна імітація дорогоцінних каменів.
料Л肖 liaoqiao <书> зйморогки мн.春寒〜 весняні заморозки.
料事如神 liao shi ru shen [чудбвий] дар передбачення; уміння [все заздалегідь] передбачати (вгадувати); як (наче, немов) у воду дивився.
料箱 liAoxiang <冶> м^льда.
料想 liaoxiang припускати що (припущення); передбачати що (передбачення); очікувати що, чого (чекання).我〜取情一定会成功я припускаю, що справа обов'язково вийде; Ш 也〜不至lj ніхто не міг цього передбачати (очікувати).


495
料子 liao.zi 1)(衣料)матеріал; матерія;(―块料 子）відріз.买一块大衣〜купити відріз на пальто. 2)(资质）дйні; здібності мн. 说他 不是学夕卜语的〜！ а хто ж сказав, що в нього немає даних, щоб засвоїти іноземну мову!
撂
liao.
摆 lik) <口> 1)(放，搁）поклйсти що; поставити що; залишити що (залишення).把鞭子一〜 відкинути батіг;把这包东西〜在那一边 покласти цей вузол із речами в той бік;他把 孩子们〜在朋友家里了 він залишив дітей у знайомих;他〜下书本走到窗前він відклав книгу і підійшов до вікна;这件事我们〜开不 谈 залишимо і не будемо про це говорити. 2) (弄到）перекинути що (перекидання);(打死） укласти кого, розм.; убити кого，〜俘J几个杯 子 перекинути декілька склянок;我一梭子打 出去，〜倒了 几个 я одною обоймою вклав декількох.
摆手 liaosh6u залишити що (залишення); кинути що.半途〜кинути (залишити) на півдороги;〜不理 залишити без уваги; умити руки;这事不能〜不管 це [справа] не можна так залишати; не можна відмахуватися від цієї справи;他〜不干了 він кинув працювати.
liao.
瞭
瞭望 liaowang спостерігати (дивитися, стежити) здалеку за ким-чим.〜敌情 спостерігати (дивитися, стежити) здалеку за діями ворога; спостерігати (дивитися, стежити) здалеку, що відбувається в таборі противника;〜着无 际的海面 дивитися на безбережне море.
瞭望车 li&ow&ngch6〈铁路> вагон-салон. 瞭望孔 li^>w^ngk6ng〈军> оглядбва щілина.坦 克的〜оглядбва щілина в танку.
瞭望口肖 lmowangshao спостережний пост; спостережна застава.
瞭望所 liaowangsuo спостережний пункт.
瞭望塔liSowAngta —►瞭望台•
瞭望台 liaowangtai сторожова (спостережна) вишка.防火〜пожбкна вишка.
镣 Іійо.
谅铐 liaokao кандали мн.戴上〜за^увйти кого в кандали;打碎〜розб“ти кандали.
了 liao 另见 1е，Іійо.
了 lmo 1) дивитися вдалину; дивитися здалеку;
2) 	зрячий; зіркий.
了 见 liao <方> подивитися.
了 11$ liaowangche вагон-салон.
7 liaowangsud пункт для спостереження.
Іійо.
廖 liao Jliao (прізвище)•
Іійо.
Ш liao кидати на землю; ставити; класти.
燦丨这0.
Ш liao 1) яскравий; блискучий; світлий; 2) вогбнь; полум'я; багаття.
燦炬 li》oj(i факел.
ШЖ Ііаоїіао яскравий; блискучий; світлий.
條烟 liaoyan запалювати; вогбнь; полум'я.
僚L
掠 liao пута; кайдани. 2) чисте срібло; 3) жаровня.
掠月寸 liaozhou сковувати руки.
冽恥.
Щ lie холбдний; льодяний; пронизливий.
ЩШ. liequan холбдний ключ.
洌Іі、
Ш lie чистий; прозорий; кристальний lieqlng чистий; прозорий.
趔促.
逆1 lie 1) обходити дозором; охороняти;
застерігати; 2) перекривати (дорогу).
О^ііе.
Щ lie < 象声 > кукурікання півня.
換 1І6.
捩 lie 1) вертіти; крутити; повертати;〜佗 повертати кермо. 2) вивертати; закручувати;
3) 	викривлятися; топорщитися.
捩伤 lidshSng <医> розтягання зв'язок. 駕 lie.
鷲 lie дятел.
趟 lid.
趔趄 lieqie 1) відсахнутися назад; відлетіти; 2) вайлуватий; недотепний.
駄 lie.
Ш, lie грива; волосся; шерсть миші.
例 Ііб.
Ш lie кривити рот (губи); розкрити рот.痛得直 〜嘴 кривити рот від болю; ~嘴大笑 сміятися (реготати) на весь рот; розкрив рота, зареготати (розсміятися);〜着嘴笑 обличчя широко розпливлося в посмішці; розпливтися в посмішці;小孩~着嘴哭了 дитина, скрививши ротик (розтягнувши губи), запхікала;他把*一〜，气冲冲地说道 він, скрививши (кривлячи) губи, сердито сказав.
列 lid.
列 1沾 1)(排列)：名〜第一 зайняти перше місце; зайняти першість;清单上所〜的‘资应全部 移交 матеріали, перераховані (відзначені, зазначені) у списку, усі підлягають здачі. 2) —列人；列为这笔开支应〜到哪里？ куд“ віднести цю витрату? 3) (4亍歹!J) ряд; шеренга. 一〜横队стрій в одну шеренгу;站在最前〜 стоягги в перших рядах;站在先进企业之〜 бути в числі (у рядах) передових підприє мств. 4)〈屋政>:迎齒驶来一〜火车 назустріч йде поїзд. 5)(头):不在此〜сюдіі не входить (не включається); не входить у це число; сюди (до цього) не відноситься. 6)(各) усі.请〜位人座 громадяни (товариші), прошу всіх зайняти [свої] місця.
列兵 lidbTng <军> рядовий.
歹lj 车 lieche потяг.很长的〜великий поїзд (потяг);旅客〜пасажирський потяг (поїзд); 军用〜[військбвий] ешелон; військовий потяг;装甲〜бронепбїзд; броньовий потяг; 长途〜пбтяг далекого слідування;供水〜
потяг-водянка;直达〜пбтяг прямого сполучення; маршрутний потяг;北京奥斯科 直达〜пбтяг Бейцзин - Москва;开在北京的〜 потяг на Бейцзин;〜乘务组 поїзна бригада;〜 还没引到站上来 пбїзд (потяг) ще не поданий на станцію.
列车段 ІібсІїбсІийп <铁路> кондукторський резерв; резерв кондукторських бригад.
歹1J 车员 l^chSyuan провідник [вагону]; провідниця [вагону].
Ш ^ і^: liechezhang начальник потягу;
обер-кондуктор.
歹!J 当 lied5ng <®> заразиха синювата. 列岛 ІідсШо <地理> острови «ww.; архіпелаг.
歹！J 队 liedui вишикуватися; стати в стрій.〜欢迎 вишикуватися для зустрічі;部队〜站在街道 两边 війська стояли шеренгами по обидві сторони вулиці.
歹У 国 Іі合gu6〈史〉удільні князівства.
歹！]举 liejii перерахувати що (перерахування).逐 点〜перерахувати по пунктах;〜所有到会人 的姓名 перерахувати всіх, хто з'явився на зббри.
歹!J宁主义 lienmgzhuyi ленінізм.
列宁主义者 lidningzhiiyizhS ленінець.
歹!]强 lieqiang великі держави.打佳！1 〜！ геть імперіалістичні держави!
歹!J 入 lieru включити що (включення); внести що (внесення).〜议程 включити (внести) до порядку денного;〜名单 включити (внести) в іменний список; ~预算 включити (внести) до кошторису (у бюджет);〜编制 зарахувати кого в штат.
歹!J 为 liewei прирахувати що (прирахування); віднести що до чого (віднесення).〜重要任务 之——віднести до числа (включити в число) найважливіших завдань; зарахувати до найважливіших завдань;他被〜种子选手 його віднесли до числа добірних гравців.
歹(J席 Ііехі бути присутнім із правом дорадчого голосу.〜代表 делегат із правом дорадчого голосу.
列支敦 士登人 Li6zhTdiinshidSngi^n ліхтенштейнец; ліхтенштейнка.
歹!J 传 liezhuan < 史 > біографії знаменитих людей.
劣
lie.
劣 lie поганий; кепський (бридкість).
劣 Щ liedgng низький сорт; низькосортний; низькопробний; низької якості.〜货物 низькосортні (низькопробні) товари; товари низької якості.
劣根性 liegenxing закореніла вада; закоренілість.小资产阶级的〜закореніла вада дрібної буржуазії.
liejl злодіяння; злобливі (злісні, низькі) вчинки; дурні (погані) наслідки; сумна (недобра) пам'ять.〜усім відомі чиї злодіяння; залишити по собі сумну (недобру) пам'ять; горезвісний.
劣马Іібтй (不好的马)шкйпа;(性情暴躁不易驾 御的马）норовистий кінь; кінь із норовом.
劣绅 lieshen "лешень"; джентрі-мироїд; [злі] джентрі ("шеньши").
劣势 lieshi невигідне становище; несприятлива


•BJXWDODIIT
вноихвсзігои 〜田成 івлХмо [ВЯООІІґ] ВНОИХВЕ 〜说细'BJ^WOODIIf ^bjXwo вяозш <禅> шриц 勒种 •BMJDOOlir ( (z *ОЯ1ПИНОІІГ tUOOJOIir
(旃西印牯维磊發）Susipu!丨锊邾 •вяхосівїґоиоаі
ojpaooiir KitiMXtrodu ^BitDiXiroduooiif ивцоиіі ^ •Xiiao олряоя HNBirpdBH £i trnd ниїґо a HHHaid hk rlbxo 〜敏留背讲士芬,
•“d (e 'ш
ч— 	(z *HpHBd ииніиїїіфзїГооііг !(ивсіл)
HpHed (ииніХдсозіїг) иияооііг ічюіазїіош ВХОИОІІГ 3 职〜多 tBMIDOdu 瑠、[> [Dj 〜tKH -HairaaeodoDiir івмїГвооиооііг ікннзжїГвовнозш
〜$ toilf ИИНОИХВЄ ІКННЗЖЇҐВОВНОЗІІГ ЗНОИХВЕ МІПВХ Ї9001ІҐ 〜成细 tutnex ІЗІІГ ииїзХл іивл ииаонХдмвд ~ Ьш ииярнооо •dig [ИИЯ9НЗОЗ]〜说 b!u(邾树）(i uq ^
UH种
HW ИНВЬЯІГІООНЇҐО \'HIY ИМКІГИІЗЄ ( Y W W ^ feJ ) (z "!Ї1ИІҐ^Я
(ІНЖІІ^З) інтоХо (哥掛邸缉龄辟互)(I null面龄 •вмїгіоХо івтоХо пГиц 留勝 •NodiB3x ci hXd9u омзяиж ииі 剧欲 j tHidpiBHBD иинетотш£ОсІ оіоігрмт іє ХаюїПоХо ou剧裴岛迪—〜设吉іииївн q ХаюїГрХз on заиж нш 〜寒难苯毋？*ХяюїґрХз ou thXdpu (研职）(Z Мїнри^ їґш інвюїПя иімясиїгд вн BHBflomBXEod ищвсім ютвн вниювь внїГіхз 〜ф 曰辦聪箄У雒-інвіота иімчєиігд вн HipaXgadsu (郅缉戛邳）（І ш.Гіщ 茁龄 •имнкігіїґ (іньиіоїґ) інжімХо шїґ 裡职明〜+組
е коиівмию \mih z иіваХжзім sifuij 蔚龄 •иіХн інжімХо <Щ> овіГиц 睜龄 •имісі і Hdpj інчіґіиз чхсявм otn ^їґіоХз ілчеиігд 3ti - K0do^ ! и?іи)!〜明萊辟氺Гр署囯鉍膛忐 .(иавжсізїґ) итвсін (інжімХз) інїґрХо SuBquji 鮮胳 •ііяои (иинжіімХо) ИІНЇГіоХз 音〜МяіОЇҐрКз OU BXBHWIM tBIBHWIM (внжімХо) кнїґіоуСо 軍〜•(《изушзігисіїї) ИИІГЛЗІГ -иЛі і(чхоінжіімХо) иинжімХо і(ояюїГіоХо) иінШоХо Зф^) (Z •扛рКз ииьжиігдивн
〜郅tw иїїюХо〜面.皆龄—（І Щ\胳
'丨丨龄
•BH3U <饴> nggoii 睐遵 ВЯИСІІ ВЬК,Я?ІҐ 〜虫І ІВЯИСІІ ВМЧОНІН 〜每-ВЯИСІІ 911 Щ
т
•(HpMDsdau) оіп езсізь loin HiHhOMoadau jfoij 游難 •irsdaua ииідвє 班本〜ioapjdsh -B£OU (KHHdhBHCHdu) кннзШияїГш ихвжфїго 社蔚〜陌 Ш -оарМзьвєои tiradaua ииідвє ііюоняріґіігоои KDHiBaXwHdLOir зн Зизрзії 翁難
•явия і кзяХніихои нш іявиХ ‘чзитя^н丄ихои 4нія 丄掛骑〜观 4(KHH?h -вм) КЗИІВЬВМ і(кннвіих) КОИ1В1ИХ 3lb-9Il 辟險
•?!l
ш
І-Н/ГИХЗПИІМОЕИШ \'mv ИІЗЇІИИІ
-оеихз \'ИІ\Г имнкдосїїГ <琳％> unfiqzaij 思斑潘 •вниїгзїбХ ^вниїгвивє ВІХЗІ]
•(І ШШ*- ШШ
•iHBirstidou
вн нониіпісіі іїїкіглия X MOHXdscia 縣)(Z -KHHtnidL (ЩЩШШ) (I u?M?!l Ш •whmxobh <щ> UBidaij ^
•淋趦—ШІ?丨丨Ш •Bditr з
Хлгпш я 〜+革Т士络 iXtTBdBHD кннзьХіге Іґіе (?dpr ^Hiogodu) WBirodu 〜阴斯颉勘：Uugsdi X andodu 〜阴：]* 游-І^т вн BHHtnidx 〜印
萆.?dP ^odu (□磙¥)如卬（□谤明 T顿換）^HHaoirtrdsao вниігіїп ІвниШісіх
(Z 'KOHXHwoirodu tKDHiBHDidiou іХниїпісіі ихвїґ (^d 鹆綠）(I no^n □綠 Whu9it ияш Л〜鱗•趦—ms\\ 妊瀋 •BHHaimatneod <^> ЗїГ?!1 ШШ •ниєнзд-лнімзсіл 职〜’(khh罗aKdjMadM ‘оЬг ихвяХсіімзсіл) лнімзсЬі <^> впцзії 沿綠
•BHHtnjdi вмкзїґ (KDBiTHdoaxX)
вігХд хвннХоою хінхі X овь иинязи
4 s • •: ф
〜释革盈一felTUf观 tHHHHtnidL ІЯЇГ З ІЇІНКЮІО вн ~、丨/蕻秘县q•驶銨班-BHHmidL изцзіі康碌
•JHIXO
X (вниігіШ) вниШііь 〜明尉-ВНИІГЗПіХ \'Ж ВНИІГІЇП tBHHtnidL (If轉明并熔）(Z -(«ннігіїл) вниіпісії (ковігияк.є) ковігисІояіХ XKdaetr X і(ХнищШ) XHHtnidx иігвїґ ісізяїґ (J *(вниігіїп) вниШїсіі (ковіґияк,£) KDBiradoaxX !(внишїп) ХниШіЛь ихвїґ (‘妊）(і Зиз}зн 簌碌 •кочіоіоіігпзШеос! оїп ^ireidsiBw 與拂军卜岑Лгк ojohwoib кннзішзїпєосі 〜纷 士留-inirouEod ікннзігизШеосІ <睡> UBiqsi}茶後
•ИдХл KDHITBHDldLOU
丄〜扭留跑 tXepdow tria BOHiTBMojdiou имХсІ 丄〜驳舌 ізьзх Xwol і bjlXhoicLl BHITlKIfU 來 _ 泊泌‘丄〜士规 iKOBirxpoeod BHH99 丄〜士 留^本 іХниїпісіх вігеїґ вніхо 丄〜蔚 t(BirXHOidi) вігХнпріг вннкюіз 丄〜姑 韵逾 ї(ковігХнзісїхсосі) HWBHHtnidi. ковігисімои КІШЗЕ ихХори ЇҐІЯ 〜聊吉 ¥ ІИНИЮВН ш)Г ш иіХниріг tirioaBH hiXhdicIl 古细掛〜
•(KHHBHOldl) КОИХВЛЗІСІХ iHlXHOldL tHLy(HU9ir 3I{綠
•юфосіх [інчзяиігоим] ПМЗІ| 物戟 •япзеиігоииі [иинзьїґіаооїґ] nQijsaij 舌戟
彷钳瑕射枯нтта) іг?ноюзфоаи-чїізяиігоииі tqnaflpiTOHwodu-qnsaHiroHW tMHaoiroHwodu -ЧЇІЗЯИІГОИМ \'h ddj З ІЯЇІЗЯИІГОИМ U3J3I[ 丫戰
•(иявдоз)
имвдоз ihHOj < ^ > onzuBnban 面锞
•睞锞—u?nb?丨丨¥戬 •ппвм^фні digs 掛斜〜ічю!н(ЗкіґКиои Хязшзїг igoo HiHgodBE 暴卓印扮逝 〜іоюя号Ш) 2Z (коихвнл) иівяснігои toiod 3‘dBH вє коиївнл 牙 Г/Ї 〜tvEod Чти ве иівяснігои \ iv£od Чть be (ваіинол) воихвнл (迪金)(z •(нннваоїігои) иівясмігои (殽迪锞邛）（І пЬ^ц 迪锞 •вмігряюхояіі 〜івмігряхоояїГ 〜M 尬'BnHHinXd вмяояиігоииі ЗивіЬзц 财戟
'h
дпзаиі/зим-дцрдвбом ^[имвняоь иіминїґраїґш вє] япзяиігоииі < 戋 > UBifuBjbaii Щ 崭锞 •oatrXh яігзіидоііг нш існзжияояиїґ be
яїізаиігоииі нш 〜景职观 Чмоми丄9013 be вншои існзтвонзз BE (ИІВЯСИІГОи) KDH1BHJ iboij
•HOBUHdu ІМЯОЯИІГОИМ nfoij 过啟
•H9ido <^> <?nzi}4?丨丨逝 J锞 •(ітаиігоим BHHtrod ^MHaoiroMWodu вниїґосі) " MHaoiroHwodu-qnsaHiroHw
?яиж 1X10 〜^ —蒈叻鱼面
Щ •BMHaoiroHwodu-^KliaHifOHw вниїгосі пцзц j 戟
•[внвдоо]
ииьнрл івмвдоо иилязаиігзим поЗзц fi汝歌 •trd?u3J <饴> ouqaii 骆锞 •ВСІІИІ ш иівяоіігои 淨〜t.nrocf влиодосіїае ■^〜-(кннваоїи-ои) иіввснігои зі(
.叫锞
•юивн (iHidHUD) інпш 树Р/〜-?HHaohdd вярхХдия (вьсніїґончі/из) вняігио 〜
івхХсіш (вьоііїґончіґио) вняігио 桃每〜：уиьоірґ -ончігиз іиинчігиз (從毁巡系І,) (г 'OxOhBtra вє BhKdsj і ваочігоя вниіГоііг ~ тсіХівн chKdBj І вяояігоа (胳丨‘讶职）(і ^иіхац
•хкод к ХИШЗІГОи НИЇҐОСІ ИНЗІГЬ МіїКНІГОЯЗСІ
Xacduo вє хиігдилвє ниїґосІ инзігь nqsaii 遭從 •fliodoj хиіглзігои bithjow nwiqssii 霖:f 路 •ХниТпяімяхвд
be иіглкіґои otn Modaj іХниїпяїняівд вЕ ііглзігои U 〜明鲰耕 И Ч： (J9^odo9 иінитоіігоязсі X) imcHiroasd Xaeduo be иіглкігои оїп Mpdsj 〜 取吉 возіїв ііглзігои tjiirou оїп 4H9d3J iqssii 平'这 *HWKH3W9du имиьошви имюяо оюїзи и шнзе a oitkoid зїінро їзПноо оігиігви окїГвїпзн 逐完〜.simp：) (зьХмзи) зьоіігви изі{日路 •ІЮОННИ83Н 丨 Хмєк,я990 HtredBE вігХнилве ОЇП 4ВМНІЖ ВНЖВЯІГШ пизі{年胳 •ітснігоязсі K.wXirpu зяиігхсІХд кочізснсіитои 延賽 5： 31 〜妙南 iK,wXirou (зяиігхсІХ9) зяиіґіомхвігви іяншоя (явігви ^явяХшХд), явхолхвігви 韶■〜ідїюпгоязсі mdoj X иинбяох -dBJBE ‘їґ9<івн HHHhiodsj 爸丫骑资明魏 每裔〜取東苯-Al^oiiroaad інлоя XwohbcLlk а здзз HiBaXepxdBJBE 骄錤 ф 〜^
苯 івжзжои вяоизхо 〜凿跋 *k,wXit9u зяиігхсІХд ічншоа (иинчггио) ииьошиви gnqaij 從 “wdoim <^> Suaj^ij 城趑 •вмшоизз
〜螯职-чіоіняионзіні <ЩЩ> прзн 翅從 •імзнлоя-чншоя чиїм Ічнім (ииаваж) ииьк^ел г江〜丨9ниа онПш 雖〜立 ?Н 從
•州巡
•ИІМКНННВНЕ і ииікюондіїґє имтрао вс (шомвнїго) maid иноа ваїГидо 〜这抑 ^УШ. •(*!工з!яонвнїґо) ииаомвнїГо !иинаі(1 зі] ^
•?н
Ш
•(вниігоосі)
зїіязсізїГ (зігрям ^зїґХх) змдвігз <靖> nqzoij 验第 HHaoxdpooH їиин -idposH ^(яюін^роомчЕин) уинкЗрзомчеин X 塁寒士 沮 T 扣）ииюиїїрсіоизн і(яютн -їїр^иоляеин) HHHtT9douoM*H；HH Suoqzsii ф全 5^ XaHifiBHduo
вн Хзшрнвіодо Хяиігікисіиззн Hindogiddou іігио XjBasdou k чіоімдвіго HiHdosxadsu 依泌 ％ 〜茶 ііїпияонвхо ХиіонїГииазн X (коиіиниио) HieaXgadsu 〜士研'вмярнвюдо


497
林地 Hndi <^> лісиста місцевість.
林冠 linguan <林> полог лісу. _Ь层〜верхній полог;下层〜нижній полог.
林海 linhai царство лісів; море лісів.
林立 linli ліс чого; численний (численність). ТІЇ 郊工厂 ~ на околиці міста розташовані численні завбди і фабрики;烟 Й 〜ліс димарів; височіють численні димарі;油井〜 ліс нафтових веж; стоять численні нафтові вежі.
林木丨丨птй 1)(树林)ліс. 2) <林> дфево в лісі.
林农 lfnnong лісник.
林学家 linxuejia учений-лісник; лісник.
林学院 linxueyuan лісовий інститут.
林业 linye лісове господарство (справа).〜专家 лісник;〜技术 лісотехніка;〜工作者 лісогосподарник;〜试@场 лісова станція.
林业部 linyebu міністерство лісового господарства.
林前道Нпуїпсійо (林萌街道）бульвар;(公园中 的林荫іІ) алея.
临
临 lin 1) 临近 1).〜河 перебувати біля (поблизу) ріки;喜軍〜门 радісна подія вже на порозі. 2)(而对着）проти чого; навпрбти чого; виходити на що; до чого.房子〜街 будинок виходить на вулицю; будинок стоїть фасадом на вулицю;城市背山〜水 місто розташоване на схилі гори і виходить до моря (до ріки). 3)(将要)перед чим; до чого.〜睡 перед сном; перед тим (до того), як лягати спати;〜死 на порозі смерті;〜走以前 перед тим (до того), як іти; перед відходом. 4) 一临住.〜字帖 учитися писати по прописах.
临另lj linbie на прощання; перед розлукою.〜赠 言 напуття; напутні слова (поради);〜时大家 —起照了 个像 на прощання (перед розлукою) всі разом сфотографувалися [групою].
临产 linchan очі куючи пологів; перед пологами.
临池 linchi <书> учитися каліграфії.
临床 Hnchudng < 医 > клінічний.〜见习 субординатура;〜诊断 клінічний діагноз;〜经 验 клінічний досвід;〜观察 клінічне спостереження;〜医师 клініцист.
临床学 linchudngxuS <医> клініка.
临到 lind各о 1)(接近)пфед самим чим\ (—直到） аж до чого.〜最后 перед самим кінцем; аж до самого кінця;〜开会，材料还没全准备好 перед самим засіданням ще не всі матеріали були підготовлені. 2)(落到身上）випасти кому; дістатися кому; випасти (дістатися) на долю чию, кому; звалитися на кого, розм.; вп杏сти на/сого.假如这种事情〜你身上，你怎 么办? якби така справа випала на вашу долю (звалилося на вас, дістапося вам), то як би ви вчинили?
临风HnfBng <书> на вітрі.红旗〜招展червбний прапор розвивається на вітрі.
临机 linjT 〈书 >:〜应变 лавірувати; пристосовуватися до обставин (до умов); гнучкий; спритний; виверткий;〜立断 вчасно прийняти рішення; виявити [своєчасну] рішучість; колумбове яйце книжк.;在情况 时，应当〜加以处置у тих випадках, коли
вимагає обстановка, потрібно приймати оперативне рішення.
临界 linjid <理> критичний; граничний.〜温度 критична (фанична) температура;〜速度 критична швидкість;〜频率 критична частота;〜压力 критичний тиск;〜状态 критичне полбження (стан);瞬时〜миттє ва критичність;超〜参数 понадкритичний параметр.
临界点 HnjiddiSn <理> критична тбчка.
临界知 linjiejiao <理> критичний кут.
临界力 HnjiSli <理> критична obia.
临界值 lijiezhi 〈技 > критичний рбзмір; критичне (граничне) значення.
临近 linjin 1)(靠近）біля чого; поблизу чого-що\ поруч чого', біля чого.疗养院〜太湖 санаторій розташований біля (поблизу, пбруч, поблизу від) озера Тай-ху. 2)(接近） наближатися; наблизитися (наближення); на порозі; на носі; не за горами.考试〜іспити не за горами (на носі);期限〜минає термін;〜新 的时代на порозі нової епохи;时间〜半夜час наближався до півночі;资本主义制度己〜死 亡 капіталістичний лад наближається до загибелі; наближається година загибелі капіталістичного ладу.
临渴掘井 lin ke jue jing "рити колодязь тоді, коли вже спрага настала"; на полювання їхати - собак годувати.
临了 linliSo <口> наприкінці; під кінець.会议〜 的时候 наприкінці (під кінець) засідання.
临摹 Нптб (摹仿着写）писати по прописах;(蔡 仿着画)копіювати [картину]; змалювати що (змальовування).〜碑帖 писати по прописах; 〜名画 копіювати відому картину; зняти копію з відомої картини.
临盆 lmpen пологи; під час пологів; бути на останніх днях розм.
临时 linshi 1)(事到临头）у потрібний момент; коли буде потрібно.事前做好准备，省得〜 费事 підготуватися заздалегідь, щоб у потрібний момент не поспішати (не возитися); ~发现原料不够用у потрібний момент (коли було потрі бно) виявилося, що не вистачає сировини. 2)(暂时）тимчасовий; на час; провізорний книжк.〜政府 тимчасовий уряд;〜议程 попередній порядок денний;〜措施 тимчасові (провізорні) міри; 〜代理 тимчасово заміщати кого (викбнувати чиї обов'язки);〜的现象 тимчасове явище;〜 的决定 провізорне рішення;〜工作人员 тимчасовий працівник;〜凑合 тимчасовий напівзахід; паліатив книжк.;向另і]人〜惜用 на час (тимчасово) позичити в іншого. 3)(例 夕卜的，非常的）позачерговий; екстрений; експромтом.〜动议 позачергове питання;召 开〜会议скликати екстрені збори;这次游行 是〜安排的 це сталось експромтом.
临时抱佛脚 lmshi bao fojiSo у тривогу і ми до бога; доки грім не вдарить, мужик не перехреститься; на полювання ікати - собак годувати.
临时工Hnshig6ng ( $制以外的工人） позаштатний робітник; тимчасовий робітник; (ШХ) поденник; поденниця.
临头 lintou нависнути над чим; нависнути над головою.在国难〜的时候у момент, коли
страшне лихо нависло над країною;大祸〜 над головою нависла страшна погроза (небезпека); трапилося неждане лихо;灾7隹〜 лихо висить над головою;死期〜настала чия смертна година;事到〜耍沉住气коли що-небудь трапиться, то не можна панікувати; раз так трапилося, то нічого панікувати.
临危 Hmv6i 1)(病重将死）агонізувати (агонія); агонізувати; перед самою смертю; лежати (бути) при смерті; на смертному одрі. 2)(面 临生 І 的危险）пбред смертельною небезпекою; перед лицем смерті.〜不惧 встояти (бути стійким) перед смертельною небезпекою; не устрашитися (не злякатися) перед смертельною небезпекою; не втрачати гблову перед небезпеками; дивитися в очі смерті; ‘次〜不惧，舍己救人не раз піддавати себе небезпекам, рятуючи інших.
临危授命 linwei shouming у критичну хвилину готовий життям пожертвувати.
临刑 linxing перед стрйтою; напередодні страти.
临行 linxmg перед тим, як вирушити у дорогу; перед розлученням; на дорогу.〜之前吃点东 西 закусити на дорогу.
临月 linyue на останньому місяці вагітності.
临战 linzhan перед [самою] війною; бути при зброї 处于〜状态[б^ти] у бойовій готовності;全部军队处于〜状态усі війська стояли під рушницею.
临阵 lmzhen 1)(交战前）перед [самим] боєм. (事至!]临头）у найвирішальнішу хвилину; у найвирішальніший момент.〜退缩 здатися у найвирішальнішу хвилину; виявити боягузтво у найвирішальніший момент.
临阵磨枪 linzhen mo qiang "гострити свій спис перед самим боєм"; на полювання їхати - собак годувати.
临阵脱逃HnzhSn tuotao 1)(军人临作战时逃跑） бігти з поля ббю; дезертирувати з фронту. 2) (事到临头而迨）злякатися у найвирішальнішу хвилину.
临终 linzhong перед [самою] смертю (економ); на порозі смерті; у годину (у момент) смерті; передсмертна година; бути (лежати) присмерті.
淋 lin 另见 lin.
淋 lin (烧）поливати що (полив, поливання);(被 绕）мокнути.〜雨 мокнути під дощем;〜着雨 至У工地上去 йти під дощем на будівництво; 风吹雨〜на вітрі й під дощем;你给雨〜着了 没有？ чи не потрапили ви під дощ? вас дощем не замочило?
淋巴 linb5 <生理〉лімфа.〜系统 лімфатична система;〜循环 лімфообіг.
淋巴管 linb^guan <解> лімфатична судина (проток).
淋巴管炎 1 丨nbaguSnydn < 医 > лімфангіт;
лімфанго'гг.
淋巴结丨丨nbaj记 < 解 > лімфатична залоза; лімфовузол.
淋巴结炎 lfnbaji泛у^і. < 医 > лімфаденіт; лімфнодат; запалення лімфатичних залоз.
淋巴球 linb§qiii〈生理> лімфощіт.


498
淋巴腺Knb5xi》n —•淋巴结.
淋巴液Hnb5yS—淋巴.
淋滴 linli 1)(往下淌）сочитися; литися.大汗〜 піт ллє ться градом; до сьомого (десятого) поту;累得六汗〜здорбво впариться;鲜血〜 кров ллє ться струменем. 2)(畅快） надзвичайно.痛快〜відчути велике задоволення; почувати себе (бути) на сьомому небі; розкошувати.
淋滴尽致 linli jin zhi змалювати (описати) вичерпно (найдокладнішим способом); описати у всіх подробицях.
淋湿 linshf промокнути.淋得湿透 промбкнути до кісток (до нитки); змокнути під дощем;被 雨〜了 промбкнути під дощем.
淋浴 lmyu душ; прийняти душ; митися під душем.冷水〜холбдний душ.
淋浴室 linyushi душова; душовий павільйон.
^淋 lin.
琳 lin холбдний; мерзнути.
琳栗 linli тремтіти від холоду; мерзнути.
琳 lin.
啉啉 linlin допитливий; палко прагнути до знань.
lin.
Щ lin 1) чистий; прозорий (про воду). 2) прізвище Лінь.
瑰 lin.
琐籍 linji годівниця для шовкопрядів.
ЩЩ linlm грати; переливатися; блищати.
霖Нп.
霖 lin затяжний дощ;〜水 розливи через дощ.
霖雨 Ііпуй затяжний дощ.
隣 lin.
瞵 lin пильно дивитися; витріщатися.
目粦@ linpan дивитися в далечі нь.
麟Нп.
麟 lin 1) луска;鱼〜颗 луска риби; 2) прізвище Лін.
麟荀 linbao <植> луска.
麟介 linjie риби та земноводні.
麟蛇 linsh6 пітон; удав.
琳 lin.
琳ї良 linldng дорогі і красиві речі.
琳狼满目 linldng man mu достаток і багатство красивих речей.〜的商品 ширбкий (великий) вибір товарів;〜,美不胜收 очі розбіглися від достатку і багатства красивих речей.
粼丨丨П.
鄰鄰 linlin кристапьно-чистий; кришталевий. 绿水〜кришгапева (кристальна, кристально- чиста) вода;波光一 дрібні брижі сріблястою вуаллю покрили ріку; воду брижило дрібною хвилею;湖上碧波〜на озері стоять брижі смарагдової води.
lin 另见 lin.
邊选 HnxuSn кооптувати кого (кооптація, кооптування); призначити кого на вибір.
憐 lin.
嶙 _ linxun 1)(山石重迭）накопичення (нагромаджуватися)山上怪石〜гора являла собою накопичення диких вигадливих скель. 2)(消瘦）укрій худий і виснажений.瘦骨〜 шкіра та кістки; одні кістки.
霖1〖П.
霖 lin 霖雨.秋〜осінній затяжний дощ.甘〜 благодатний дощ.
霖雨 Ііпуй тривалий (затяжний, зливний) дощ; злива ч.
辚
lin.
辚鱗 linlin〈象声，书> торохтін.ня (торохтіти розм.); гуркотіння (грохотіти); гуркотання (гримотіти розм.).车〜чулося торохтіння (гуркотіння) візків; вози гримлять колесами; торохтять (гуркочуть) вози (візки).
磷此.
憐 lin <化> фосфор.〜制剂 препарати фосфору; ~火柴 фосфорні сірники.
憐月巴 linfdi < 农 > фбсфорне (фосфатне) добриво.
憐粉 Hnftn <化> фосфоритне борошно.
憐酐 lingan <化> фосфорний ангідрид.
憐光 Hnguang < 理 > фосфоресценція; фосфоричне світло. 〜 摄影术 фосфорографія.
憐光计 linguangji <Ш> фосфорометр.
憐光镜 linguSngjing〈理> фосфороскоп.
憐化物 linhu》wCi <化> фосфід.
憐灰石 HnhuTsh丨 <?**> апатит.
憐火 linhuo блукаючі вогні.
憐肌酸 linjTsuSn < 化，生理 > фосфагбн; фосфокреатан; креатинфосфорна кислота.
憐憐 linlin —粼鄰 linlin.
憐酸 linsuan фосфорна (ортофосфорна) кислота; фосфорнокислий.〜月巴料 фосфорнокисле (фосфатне) добриво.
憐酸阿按 HnsuSn’an <化> фосфйт амонію; фосфорнокислий амоній.
憐酸钓 linsuangai < 化 > фосфйт кальцію; фосфорнокислий кальцій; фосфорнокисле вапно; фосфорно-кшіьцієва сіль.
憐酸钾 linsuanjia < 化 > фосфйт калію; фосфорнокислий калій. 憐酸盐 linsu5nydn < 化 > фосфат; фосфорнокисла сіль.
憐脂 linzh了 <化> фосфатид; фосфоліпсид.
鱗 lin.
鳞 lin <动> луска.鱼〜риб'яча луска.
ШШ 巨 lmchimu <动> лускокрилі; метелики.
鳞次柿比 Hn сі zhi ЬТ стояти щільними, стрункими рядами; вишиковуватися щільними правильними рядами.
鱗甲 linjiS луска і панцир.
鳞甲目 linjmmCi <动> ящери панголинимн.
鳞莲 linjlng〈植> цибулина [луската].
鱗皮 linpi <冶> окіпина.
鳞片 linpi^i 1)(鱼鳞)риб'яча луска;(一片鱗片）
риб'яча лусочка. 2)〈动 >(昆虫翅膀上的鱗片） лусочка.
鱗伤 linshang поранений.遍体〜весь поранений; живого місця немає (не залишилося).
鳞爪 Hnzhao <书> окрбмі (уривчасті) факти (явища).欧游〜з записок про подорож по Європі.
稟їш.
稟 Іїп 1) видавати; виплачувати; жалувати; 2) ховати; зберігати; накопичувати; 3) комора; склад.
Іїп.
療 ІЇп 1) комора; склад; 2) зерно; рис; 3) видавати; виплачувати;〜食太官 видавати жалування старшим чиновникам; 4) приберігати; запасатися; накопичувати; 5) боятися; страшитися; лякатися.
廪奉 ltnfeng жалування зернбм та грошима.
廪廪 linlin 1) грізний; що вселяє страх; 2) благоговіти.
廪秋 llnqiu сувбра осінь.
廪粟 lTnsu зерно з казенних житниць; суспільні запаси зерна.
ІТпхі казенне забезпечення.
凛
Іїп.
Ш ІЇП (严肃，严厉)строгий (строгість); суворий (суворість).〜若冰霜 недоступний і холбдний як лід; [жінка] суворої моральності; неприступна (жінка). 2)(畏惧） страшитися (страх); боетися чого, із неознач. (острах ж.); злякатися (переляк).〜于夜行 боятися йти вночі.
Ш Ш Іїпііе пронизливий холод; суворий (тріскучий) мороз. 4匕风〜дме пронизливий (крижаний) північний вітер.
德凄 І1ПІЇП 1)(寒冷）холбдний (холод); крижаний.寒风~ дує холбдний (крижаний, льодовий) вітер. 2)—糜然.威风〜 страхітливий вигляд; войовничий вигляд.
Ш 然 llnran суворий і значний.大义〜 безстрашна стійкість; непохитна "принциповість; непідкупна відданість;态度 〜із суворим виглядом;正气〜висбка (подвійна) принциповість;〜不刁侵犯 неприступний [той, що викликає до себе повагу].
標 Іїп.
檩 Іїп <Ш> прогін.
檩条lTntido ―檩.
吝
lin.
吝窗 linse скупий (скупість, скупитися на що, із неознач.); скнаристий (скнарність, скнарувати) розм.〜的人 скупа (скнарна) людина; скнара;你~^么？ що це ти скупишся?
吝盘鬼 linsegui скнара ч” ж.; скупій розм.; скнари ч.， розм.; скупердяга проспи; скупердяйка прост.
吝惜 ІіпхТ шкодувати що, чого; щадити що; скупитися на що, із неознач.;〜金钱 шкода чого，із неознач. шкодувати (шкода) грошей; скупитися на гроші; І反对新老殖民主义的 斗争中，中国人民从不〜自己的力量у боротьбі проти новбго і старого колоніалізму китайський народ нікбли не


499
жалів (не шкодував) своїх сил.
临lin另见lfn.
临 lin ритуал оплакування покійного; плач.
М lin 另见 lin.
遴 lin 1) заперечувати; протестувати; 2) жадувати; бути жадібним. 3) ковиляти; важко рухатися.
邊齒 linse жадібний; скнара.
辚 Гт. *
遴栋 linli 1) давити колесами; котитися; 2) образити; скривдити.
lin 另见 lin.
憐 lin 1) слюда; 2) заточувати; точити; ставати тонким.
躏Гт.
瞒栋 linli розчавлювати; розтоптувати; попирати.
赁 lin.
赁 lin узети що напрокат; орендувати що; зняти що (зняття).〜—辆汽车 узяти машину (автомобіль) напрокат;〜一幢房子 орендувати (зняти) будинок.
^ Нп 另见 Ип. -
淋 lin фільтрувати що (фільтрування, фільтрація спец.); цідити що.
淋病 linbing <医> гонорея; гонобленоррея; трипер.〜双球菌 гонокок. ^
膦Нп.
勝 lin <化> фосфан.
怜 iTng.
拎ling 1) нести в руках;〜着书包上学校ітіі в школу з портфелем у руках; 2) тягнути.
♦ 	ling 另见 ling, ling.
令丁 llngdlng одинокий; сиротливий.
令利 llngli 1) розумний; здібний; кмітливий; 2) ясний; чіткий; явний.
冷 ling.
拾 ling 1) легкий; вільний; л^гко; вільно; 2) ніжний; мелодійний; ніжно; мелодійно; 3) довгий та кучерявий.
冷风 lingfeng легкий вітерець.
'冷例 Hnglie 1) прозорий; чистий; 2) витончений {про звук).
冷然 lingran 1) ніжно; 2) прохолодно; 3) мелодійно; 4) осягати; усвідбмлювати.
苓 ling.
冬 ling 1) осипатися; в'янути; 2) лотос.
等宠 linglong пишно-зелений.
令瓦ling.
令瓦 ling 1) черепичний жолоб; 2) амфора.
银瓶 lingdi черепиця； цегла.
矜 ling.
铃 ling чистокровний собака.
玲 ling.
玲 Ш lingping 1) іти непевною ходою; 2) самотній; замкнутий.
凌 Hng.
凌 ling 1) проходити через; переїжджати; пересікати; 2) підніматися вгору; 3) ображати; притісняти.
龄 Hng.
龄 ling критий човен.
舲船 lingchuan критий човен.
菱 lmg.
菱 lmg 1) водяний горіх; 2) ромбічний.
菱花 Hnghua 1) квітка водяного горіха; 2) дзеркало.
菱形 lingxmg ромб; ромбічний.
等丨丨ng.
等 ling 1) корзина; 2) заслон із бамбуку від вітру.
等床 lingchuang дерев'яний покрив; дощата прокладка.
lingsa розчарований; в сум'ятті.
Ш ling.
ш ling 1) краплі дощу; 2) душа; 3) падати; обвалюватися; 4) кращий; прекрасний.
歸 ling.
鄭渌 linglu лінту (різновид вина).
橋 ling.
摇 ling 1) грати; штахети; 2) одвірок.
摇床 lingchuang ліжко з огородженням.
摇榲 lingjian поруччя; балюстрада.
廳 ling.
應 ling антилопа.
灵 ling.
灵lin彳1)->灵活1).他身体〜，力气大він спритний і сильний;资金周转不卜 скрутність (недостача) в обігових коштах; труднощі з обіговими коштами. 2) 灵敏.听觉不〜 глухуватий на вухо.这个冰温表坏了，不〜了 цей термбметр зіпсувався і втратив чутливість. 3)(神灵）душй; дух.〜怪 надприродні сили. 4)—灵验 1).法子很〜 спосіб ефективний (дієвий); захід дав швидкий ефект;这药治头痛最〜ці ліки добре (дуже) допомагають від головного болю. 5)(灵柩）труна [із тілом небіжчика]. 守〜стояти на почесній варті біля труни.
灵便 ling-bian рухливість (рухливий); повороткість (поворотний).腿脚还〜ще сильний в ногах;耳朵不〜погано чути; глухуваий на вухо;左手不〜ліва рука втратила рухливість.
灵核HngchSn —灵柩.
灵床lingchudng 1)(停放尸体的床铺）катафалк; поміст, на якому виставлене тіло небіжчика. 2)(为死者虚设的床铺)катафалк.
灵丹 lfngdan чудодійний засіб; панацея книжк” ірон.〜妙药 панацея; чудодійний засіб; універсальні ліки від усіх хвороб; панацея від усіх бід (від лих).
灵提 HngdT <动> хбртиця.
灵感 linggSn натхнення; і寺入的〜поетичне натхнення;产生〜на кого найшло натхнення.
灵格风 linggefeng лінгафон.
灵魂 linghiin 1)(魂魄)дуий; дух. 2)(心灵)душі
纯洁的〜чиста душа;卑鄙的〜низькі (чорна) душа;〜深处 у глибині душі; найглибші схованки душі. 3)(良心）совість ж.出卖〜 продати свою душу; торгувати своє ю совістю. 4)(本质的东西)душа; суть ж.反对 修正主义阉割马克思列宁主义的革命〜 вести боротьбу проти вихолощування ревізіонізмом революційної суті (душі) марксизму-ленінізму.
灵活Hn^hu6 1)(动作灵活）спритний (спритність); жвавий (жвавість); рухливий (рухливість).动作〜спритність у рухах;目艮睛 〜рухл“ві (живі) очі;脑筋〜живий (рухливий) розум;他〜地Іі船开过了河滩гнучкість розуму; він спритно (із спритністю) провів човен через пороги ріки; ^手脚己没有先前 那样〜，记性也%多了 У неї нем5є колишньої моторності, і пам'ять ЇІ* сильно послабшала; 老头儿干起活来，〜得象t年轻人стйрий у роботі був такий меткий (рухливий), як молодий. 2)(随机应变）гнучкий (гнучкість); стосбвно до умов (до обставин, до обстановки). ~ 运用 застосовувати що з гнучкістю;〜掌握 вміло узятися за діло; виявляти гнучкість у чому; узятися за що, згідно з обставинами;〜掌握时间 вміло розподіляти час;〜调配劳动力 розстйвити робочу силу стосбвно до умов (до обставин, до обстановки); виявити гнучкість у розподілі робочої сили; бути гнучким при розподілі робочої сили;〜地使用兵力 гнучкб використання сил;〜гнучка тйкгика.
灵活性 linghu6xing гнучкість.缺乏〜 відсутність гнучкості (оперативності).
灵机 lingjl натхнення.〜一动 осяяла (осяйнула) блискуча ідея (думка); [раптбво] спала на думку ідея; [як] з натхнення; як дар з неба; 角虫动〜раптом осяйнуло (осяяло) кого.
灵枢 lingjiu труна [із тілом небіжчика].
Щ.Ш lingmao <^J> вивера; цивета.
灵猫香 lingmaoxiang цибетин; цибет.
灵敏 lingmln чутливий (чутливість); чуйний (чуйність); тонкий (тонкість); гострий (гостроті); кмітливий (кмітливість).听觉〜 тонкий (чуйний) слух;嗔觉〜тонке чуття; чуйний нюх; гострий нюх; гострий зір; 脑筋〜гбстрий розум; кмітливість;非常〜的 仪器 дуже точний прилад.
灵敏度HngmTndCi <收> чутливість.〜高的仪表 високочутливий прилад.
灵牌Hngpdi —灵位.
灵巧 lingqiSo спритний (спритність); моторний (моторність); митецький; умілий (умілість). 一双〜的手 спритні (моторні, митецькі, умілі) руки; золоті руки;〜的小玩艺 мистецьки (уміло) зроблена штучка;〜的机器 розумна машина;花绣得十分〜вишито надзвичайно майстерно (вміло, тонко);她的心眼儿挺〜 вона велика розумниця (майстриня);她干起 活来挺〜вона в роботі дуже спритна і моторна.
灵寝 lingqm гробниця； місце, де виставлена труна з небіжчиком.
灵堂 lingtang жалобний зал, де виставлена труна з небіжчиком.
灵通 lingtong обізнаний，інформований (поінформбваність).在消息〜人士中间в обізнаних колах; у середовищі (серед)


500
обізнаних осіб; 消息不〜погана поінформованість; малообізнаний;新闻记者 消息最〜журналісти найінформованіший народ; у кореспондентів завжди найсвіжіші новини.
灵位 lingwei табличка (дощечка) з ім'ям покійного.
灵性 lingxing розумбві здібності; розумний.动 物的〜розум6ві здібності тварин;这只狗很 有〜це дуже розумний собака.
灵验 lingySn 1)(有奇效）чудодійний (чудодійність); набути магічної сили;(有效） ефективний (ефективність); дієвий (діє - вість). __常〜的！与 чудодійний (надзвичайно ефективний, дієвий) засіб;这药很〜ці ліки добре діють; ці ліки дуже допомагають;所采 取办法实际上并不〜улитий захід на ділі не був ефективним (дієвим). 2)(应验） справдитися; виправдатися (виправдання). 他这番话果然〜ці його слова дійсно справдилися (виправдалися).
灵长目 lmgzhangmCi〈动> примни лш.
灵芝 lingzl "лінчжи" {цінна лікарська рослина китайської фармацевтики).
伶 Hng.
伶 ling лицедій застар.; лицедійка застар.; актор; акторка.名〜відбмий актор; відома акторка.
伶订 ImgdTng самотній (самітність).
伶俐 ling Іі тямущий (тямущість) розм.; кмітливий (кмітливість). 口齿〜меткій (гострий, швидкий) на язик; жвавість мови; язик добре підвішений;的小孩〜тямуща дитина;他人挺〜він кмітлива людина (кмітливий).
伶傳 HngpTng самотній.
伶牙俐齿 lingyd-lichT не лізти за словом у
囹
ling.
囹圄 lfngyu в'язниця.身入〜б^ти (перебувати) в ув'язненні; бути ув'язненим;陷身〜[хто] кинутий у в'язницю.
玲 ling.
玲玲 HngHng <书> дз6нькіт. 玲球 Imglong 1)(精巧细致）умілий; тонкий (тонкість). 2)(,灵活敏捷)：〜活泼 [витончений і] живий. 玲 ЇЙ 易1j 透 lfngl6ng tltou надзвичайно умілий; ажурний (ажурність).
凌 ling.
凌晨 lingchen на світанку; перед світанком; досвітній; ранній ранок.十日〜раннім ранком 10-го числа.
凌迟 lingchi <jl> четвертування (четвертувати кого). J
凌驾 lingjia стояти над чим; перевершити що; випередити що; затьмарити що.〜于法制之 上стояти над законом;救人的念头〜一切 думка про порятунок людей затьмарила все інше.
凌空 lingkong у небі; у небесах; у хмарах; на великій висоті; у захмар’ї.〜飞翔 ширяти в
небі (на великій висоті, у захмар'ї);〜而起 злетіти (здійнятися) угору [у небо, у хмари]; 爆破工人腰系绳+，〜衧眼намотйвши мотузку навколо пояса і висячи в повітрі, підривники пробивали шпури для динаміту; 飞右L从天安门广场上〜而过літак“ пролетіли високо (на великій висоті) над площею Тяньаньмень.
ШШ lmgli стрімкий (стрімкість). 〜стрімка нищівна атака.
凌舌L lingluan безладдя (безладний); хаос (хаотичний).〜不堪 у повному безладді; у хаотичному стані; крайнє безладдя; страшний хаос;头发 ~ розпатлане (скуйовджене) волосся;传来一阵〜的脚步声 почулися безладні кроки; почувся квапливий тупіт;东西〜地堆着 речі лежали безладними купами;刚才〜了的游行队伍，又 组织起来了 ліви демонстрантів знову зійшлися.
凌虐 lmgniie <4$> тиранити кого (тиранство, тиранія); мучити кого (мучення книжк.).
凌日 lingri <天> проходження; проходження по диску Сонця; проходження перед сонячним диском.金星〜прохбдження Венери по диску Сонця.
凌辱 lingrii ображати що (образа); скривдити що (кривда).受尽〜б^ти всіляко ображеним (зганьбленим);肆力口〜обсипати що образами.
凌霄花 1 丨ngxiSohua <植> кампсяс китайський; (美国凌霄花）текома великоцвітна; кампсис, що вкорінюється.
凌'Ж lmgxun весняний паводок від танення снігів у верхів’ях рік.
凌云 lingyun піднятися в піднебесся (угору); знестися в хмари.壮志〜висбкі цілі (прагнення); велике завзяття.
陵 ling.
陵 lingl)(丘陵)пагорб; курган. 2) 一陵墓•中 山〜мавзолей Сун-Ятсена;谒〜відвідати мавзолей.
陵墓 lmgmu мавзолей.地下〜катакбмбилш.
陵寝 lingqTn <书> гробниця; усипальниця.帝 王〜імператорська гробниця (усипальниця).
陵园 Hngyuan меморіальний парк; цвинтар.烈 士〜меморіальний парк (цвинтар) полеглих героїв.
铃 ling.
铃 Hng 1)(响器）дзвінбчок; дзвінок,电〜 електричний дзвінок;自行车〜дзвінок велосипеда;摇〜дзвонити в дзвіночок;拉门 〜смикати [за] дверний дзвіночок;按 П 〜 подзвонити в дверний дзвінок; надавити на кнопку дверного дзвінка. 2)(铃声）дзвінок. 上课〜дзвінбк на урок;下课〜дзвінбк з уроку; 〜响过了没有？ чи був дзвінбк?〜响了 пролунав (продзвонів) дзвінбк. 3)(蕾铃） коробочка бавовнику.
铃令当 ling.dang бубенець; бубонець.
铃鼓 Hnggii бубон.
铃兰 linglan〈植〉конвалія [травнева, звичайна, лісова].
铃声 lingsheng дзвінбк; дзенькіт [бубенців， дзвіночка].开车前的〜дзвінбк до відходу
铃 ling.
铃羊 lingydng <动> сайгі; сайгак.
铃羊角 HngySngjiao〈药> сайгакові роги; роги сайги.
龄 ling.
龄 ling вислуховувати що (вислуховування).
龄教 Hngjiao вислухати Вашу думку.
菱 bng.
菱 ling〈植〉рогульник; водяний горіх; чилим. 2)(指果实)водяний горіх.
菱角 ling’jiao ―菱.
菱镁矿 lingmeikuang〈矿> магнезит; магнезитовий шпат.
菱面体 lingmi^ntT <数> ромб; ромбоедр.
菱铁矿 Hngtigkuang <矿> сидерит; залізний шпат; шпатовий залізняк.
菱锌矿 lingxTnki^ng〈矿> смитсонАт; цинковий шпат.
菱形 Hngxing〈数〉ромб.
梗 ling.
棂 ling віконні грати (рама).
领 ling.
翔 ling пір'я мн.鶴〜扇 віяло з гусячого пір’я.
翔毛 HngmSo 1)(羽毛）пір'я л/н.; оперення збірн. 2) < 艺 > птахи і тварини [як сюжет
живопису].
翔子 lmg-zi плюмаж.
续 ling.
续罗 linglu6〈纺〉тканина піке.
续罗調锻 Hng luo chou duan шовк мн.
凌子 ling-zi тонкий одноколірний шовк із витканим візерунком.
零
零ling 1)—零碎1). 2)—零数.这人年纪己八 十有〜людіїні вже 80 із лишком років. 3)(大 小量之间的空位）І. 一年〜三天[одіін] рік і три дні. 4)(数 6 空位）нуль ч.; 一 И~五号 номер сто п'ять (п'ятий); номер один нуль п'ять;——千〜一夜 тисяча й одна ніч. 5)(无） нуль ч.;化为〜перетворитися (обернутися) на ніщо;—切努力等于〜усі зусилля звелися до нуля;而结果等于〜а результат дорівнює (звівся до нуля); а результату ніякого. 6)(零 度）нуль [градусів].〜上十五度 п’ятнадцять градусів тепла (вище нуля);〜下十度 десять градусів морозу (нижче нуля).
苓吃KngchT <口>—零食.
零存整取 ling cun zh6ng qu щомісячний внесок із забранням через рік.
零点 hngdian 1) <理> нульова точка; нуль ч.; нуль-пункт,绝对〜абсолк^гний нуль. 2)(指时 间）нуль [годин].〜零二分 нуль годин дві хвилини.
零点能 lingdianndng <理> нульова енергія.
零度 lingdCi нуль [градусів].
零冤 lingdtin вроздріб і оптом.〜批发 продавати оптом і вроздріб.


501
零分丨丨ng位п нуль 4.；(体宵竞赛中的零分） бублик розм.打〜ставити нуль.
零工 linggong l)(零碎工作）тимчасова підсобна роббта; поденщина; поденна роббта;(农业零工）тимчасово наймитувати. 2)(>(乍零工的人）підсобний (тимчасбвий) робітник; батрак-поденник.
零花linghu§ І)—零用丨).留点钱〜зал^іш^ти трохи грошей на кишенькові (дрібні) витрати. 2) <口> 零用钱.
零活linghuor вироби лш.; дрібна роббта.
零价 lingjia〈化〉нуль-валентність ук.; нульова валентність.
零件 HngjiAn <Щ>деталь ж.; частина.无线电〜 радіодеталь ж.机器〜детіпь (частина) машини;汽车备用〜запасні частини автомобіля.
零乱HngluAn —凌乱Hnglu含n.
零落linglu6 l)(花叶脱落）обсипатися.木叶〜 обсипалося (обпало) вже листя з дерев. 2) (亊物衰败）занепад (занепадницький). 一片 凄凉〜的景象 скорботна картина занепаду; картина занепаду і запустіння. 3)(稀疏） рідкісний (рідкість).〜的枪声 одиночні постріли;〜的枪声彼伏此起то тут, то там роздавалися окремі постріли з гвинтівок;几 户人亨零零-落地分布在山*沟里по полонині розкидано декілька будинків.
零七八碎 lingqlbasui усяка всячина розм.; усілякий розм.; усякий.〒 @ 〜的事 займатися всякою всячиною (усякого роду дрібницями);〜的东西放满一屋子 усі кімната завалена всякою всячиною;〜的事情 真多 маса всіляких (всяких) справ.
零钱 lfngqian І)(零碎的钱）дріб'язок; дрібні гроші.找~ дати здачу дрібними грошима;换 一元〜розміняти один юань на дрібні гроші. 2)—Ф用钱.3)(零碎收入).приробіток; побічний прибуток; 费）чайові.
零敲碎打 lmgqiao-suida уривками; уривчастий. 〜,事情作不好 працюючи уривками, добре не зробиш.
零散 ling-san розрізнений (розрізненість); розкиданий (розкиданість). ~的材料已经归 并在一起 розрізнені матеріали були зібрані разом;桌子上〜地放着几本书на столі лежали розкидані (були розкидані) книги.
零食 lingshi ласощі лш.爱吃〜любііти ласощі (ласувати);爱吃〜的人 охочий до ласощів; ласун */., ж
零哲 Hngshou роздрібний продаж (торгівля); продавати що (торгувати чим) вроздріб.〜价 格 роздрібні ціни.
零售额 lingshdu•泛 <商> роздрібний обіг; об'є м роздрібного товарообігу.
零咨商 lingshoushang роздрібний крамар.
零数 Ungshu залишок [від цілого].
零碎Hngsui І)(细碎，非主要的）дрібний (дріб’язок).〜活儿[усякого роду] дрібна роббта; [різноманітні] вироби;〜事情 дрібні справи;〜东西 дріб'язок; дрібні речі. 2)(不完 整）розрізнений (розрізненість).材料〜，用处 不大 матеріали розрізнені і не становлять істотної (великої) ЦІННОСТІ. 3)(零碎的事物） дріб'язок.把〜拾摄在一起 зібрати разом весь дріб'язок.
零头Hngt6u І)(整体以外的部分)залишок,〜不 算，整三公片приблизно 3 кіло;就剩下这点 〜от це все, що залишилося;不会有什么〜了 залишку не буде; нічбго не залишиться. 2) -*
零头布.
零头布 lingtoubu залишок матерії; шматок.
零星 lmgxlng І)―零碎 І),2).〜开销 дрібні витрати;〜什物пож“тки лш.;〜的日常事儿 дрібні поточні справи;〜消息 уривчасті дані; 买卖〜物品 торгувйти дріб'язком; дріб'язкова торгівля. 2) _散.传來〜的枪声почалися нечасті окремі постріли;草丛中间零零星星 地点缀着一些小红花сбред густої зарості там і сям вкраплені маленькі червоні квіти.
零讯 lingxun уривчасті дані.
零用 lmgyong І)(零花）на дрібні витрати; на кишенькові витрати.这是给你〜的 це тобі на дрібні витрати (на кишенькові витрати). 2) —零用钱.
零用钱 lingyongqian гроші на дрібні (кишенькові) витрати; кишенькові гроші.
零指数 ImgzhTshu <数> нульовий показник.
龄 ling.
龄Hng I)(岁数）вік.高〜老人людина поважного віку. 2)(年限）стйж; вік.党〜 партійний стаж; ЛІ〜трудовий (виробничий) стаж; роббчий стаж;船〜вік судна;树〜вік дерев.
駿 ling.
ШШ linglT <动> 5щір; панголін.
♦ 	ling 另见 ring，lTng.
令 ling〈量词> півстоса. 一〜纸 півстоса паперу; 三〜纸 півтора стоса паперу.
岭 Hng.
岭Kng l)(顶上有路可通行的山）перевші.翻山 越~ перевалити [численні] гори; перевалити через гірський хребет (ланцюг гір). 2)(山脉） гірський хребет; гірський ланцюг; ланцюг гір.
领 lTng.
领 ling l)(颈）ШІ^Я.引〜而望 ДИВРІТИСЯ， витягнувши шию. 2)(衣领）комір;高〜 висбкий комір; f氐〜низький комір; 15 〜 відкладний комір;圆〜〒夕глий комір;宽〜 широкий комір;竖〜стоячий комір;大衣的 皮〜хутряний комір пальтб (шуби);衬衣的 斜〜кос“й комір;硬〜крохмальний (накрохмалений) комір. 3) <量词>:一〜长袍 один халат;两〜席 дві циновки. 4)(带，弓І) вести кого (ведення).把小孩们〜走 повести дітей; '孩子们散步 водити дітей гуляти (на прогулянку);〜胃入 звести сліпого по сходах;把客人〜到办公室里проводити гостя в кабінет;〜兵打仗 вести війська в бій; командувати військами під час війни; і青把 他〜到我这里来 приведіть, будь ласка, його до мене. 5)—领取.到仓库去〜货піти' одержати товар зі складу; піти на склад за товаром;〜营业执照 виправити (одержати) промислбве посвідчення;款项已经〜到了 гроші вже отримані.
领班lingban (厂矿企业里的领班）змінний
майстер; бригадир;(旅馆、饭馆等服务员的 领班）метрдотель.
领唱 lmgchang заспівувач; бути солістом [у хорі].
领唱部 lTngd^ngb(i〈音> заспів.
领唱者 UngchangzhS заспівувач ч” ж.; соліст [хору].
领带 ITngdai галстук, краватка.打〜зав'язати краватку;角罕〜розв’язати (зняти) краватку.
领导 lTngciao l)f(率领，引导）керувйти чилі (керівництво); вести що (ведення); очолити що.〜机关 керівний орган;〜作用 керівна (головна) роль; верховенство; ~Й!і^ керівне становище; верховенство книжк.;〜作风 стиль керівництва;〜核4、керівне ядро;〜方 法 метод керівництва;〜小组 керівна група;〜 运动 керувати рухом; очолити рух; стати на чолі руху;〜革命 очолювати революцію;〜群 众进行斗争 керувати масами в боротьбі з чим; вести маси на боротьбу з чим;〜有方 мудре (уміле) керівництво; 思想〜 ідеологічне керівництво;集体〜колективне керівництво; 个人〜 індивідуальне керівництво;在党的英明〜下під мудрим керівництвом партії;接受党的〜підкоритися керівництву партії; прийнети керівництво партії;保党命军队的绝对〜забезпечити абсолютне керівництво партії армією;他〜这 ——小组 він керує цим гуртком; він веде (очолює) цей гурток;中国共产党〜中国人民 从胜利走向 Й 利 Компйртія Китаю веде китайський народ від перемоги до перемоги.
2)(领导人）керівник; керівництво збірн.〜与 被〜керівників і керовані (особи, що перебувають під керівництвом);相信〜 вірити в керівництво; вірити керівництву;报 告〜доповісти (повідбмити) керівництву;尚 来得到〜的同意 щЄ Не отримана згода з боку керівництва;〜对此特别重视 керівництво надає цьому велике значення.
领导权 HngdSoqi^n гегемонія; влада ж.坚持无 产 Р介级的〜відстбювати гегемонію пролетаріату;各级党组织的〜керівництво в партійних організаціях усіх щаблів.
领导人 llngdaoren керівник.机关〜керішшк установи;国家〜керівні особи (діячі) країни.
领导者KngdSozhS —v领导人• 领道lTngdSo <口> —领路.
领地lTngdi 1)(封逆主占有的土地）маєток;(西 欧封逑主和领地)сеньйорія; домен; феод.世 袭〜вотчина. 2)—> 领土.
领队 lingdui 1)(率领队伍）вести що; йти на чолі загону (колони). 2)(率领队伍的人）керівник загону;(体营运动队领队）головний команди (у команді).
领港lTnggang 1)(引导船舶进出港口）вводити судно в порт або виводити судно з порту; проводка судів [у порт або з порту]. 2)(领港 工作者）лбцман.
领港费 llnggangfei лоцманський збір.
领港艇 lTnggangtmg лоцманське судно.
领海 lTnghai територіальні води.〜十二捏 територіальні води шириною в 12 миль.
领海权 ltnghaiquan права на територіальні води.
领航 lTnghdng 1)(引航）йти (бути) на чолі;(空中


502
引航）літаководіння;(海上引航） кораблеводіння.采取集体〜方法 здійснити колективне штурманство. 2)(领航工作者） штурман. 、
领航室 lTnghangshi штурманська рубка.
领航员llnghdngyudn штурман;(随机领航员） бортнавігатор;(飞机І?航线的领航员) візирувальник. ,
领会 linghui зрозуміти що (розуміння); усвідомити що (усвідомлення); осмислити що (осмислення); збагнути що (збагнення); вникнути в що; сприйняти що.深亥!1 〜 глибоко усвідомити;正确〜上级的意图 правильно зрозуміти мету (наміри) керівництва;〜报告的精神实质сприйняти (осмислити) дух (сутність) доповіді.〜字里 行间的意义читйти між рядків;没有〜含义не осмислити (не зрозуміти) значення (суть);把 话〜错了 неправильно зрозуміти (сприйняти) зміст сказаного;认真〜革命道理 серй6:зно вникнути в істину революції; f艮好地〜这—— 文件的意义 гарненько усвідомити значення цього документа.
领货单 llnghuodan акт-вимога ч.
领江Hngjiang 1)(在江河上引导船舶航行） проводка судів по річковому фарватері. 2) (领区工作者）[річковий] лоцман.
领教 lingjiAo 1)(微词）дісую за пораду; удостоїтися чого, із неознач” ірон.你说得很 对，一 ви сказали чудово (правильно), як усе це повчально (для мене); ваші слова абсолютно справедливі, і я вдячний вам за пораду;请你弹个曲子，让我们〜一下 доставте нам таке задоволення (зробіть нам таку ласку), зіграйте що-небудь на роялі;你 的好意我〜了 н удостоївся вашої милості. 2) (请教）просити ради в кого; звернутися за порадою до кого.我有点事向您~ хоч夕 попросити поради у вас (порадитися з вами) щодо одного питання. 3)(体验，尝到滋味） випробувати що (випробування); перевірити що., пізнати що на власному досвіді.敌人的 4种酷刑我都~过了 Я переніс усілякі катування ворогів;他手里的棍子我曾经〜过 у руці він тримав ціпок, що я колись випробував на собі. ,
领结 lingjie метелик розм.; краватка метеликом.
领巾 lTngfin кашне невідм.; шарф; хустка; краватка;(女用三角形领巾）косинка.
领空 lingkong [територіальне] повітряний простір.我国的〜不容侵犯не дозволяємо вторгатися в повітряний простір нашої країни.
领空权 lmgkongquan суверенні права на повітряний простір.
领口 llngk6u 1)(领子两头相合处）кбмір; комірець.敞着〜з розстебнутим коміром. 2) (装领子处）комір.斜〜косіій комір;〜太窄 комір занадто вузький.
领款单 llngkuSndan акт-вимога ч.
领路 linglu проводити що; показати дорогу.在 前面〜йти попереду (на чолі) і показувати дорогу;找一个〜的人 знайти провідника; знайти людину, що могла б показати дорогу; 我〜吧，院子直太黑я叩овбджу，а то у дворі занадто темно.
^ linglue милуватися чим (милування);
насолоджуватися чим; пізнати що; випробувати що (випробування).〜大自然的 美景 любуватися (насолоджуватися) красою природи;这要亲身〜过才їі得щоб знати, треба самому усе спробувати (випробувати).
领情llngq丨ng бути вдячним.你的好意我十分〜 я дуже вдячний вам за ваше добре відношення;可是他并不〜а він навіть не вдячний.
领取 lingqu одержати що (одержання, получка розм.).〜工资 одержати зарплату; получка розм.;〜出境护照 одержати закордбнний паспорт;银4亍存款 узяти (вийняти, вибрати) із банку внесок.
领事 lmgshi консул.总〜генеріньний консул;畐У 〜віце-кбнсул;〜裁判权 <政>^狀>011»(：1>肪 юрисдикція; право консульської юрисдикції; капітуляції мн.;废除〜裁判权 скасування капітуляцій.
领事法 lingshifa консульське право.
领事馆 lingshiguan консульство. & 〜 генеральне консульство; генконсульство.
领事团 Kngshitudn <外>1«3110>^%1»101益 корпус.
领受 lmgshou прийняти що (прийняття).
领属 lingshll підвідомчий (підвідомчість); підпорядкований (підпорядкування).〜关系 підвідомчість.
领水lTngshui 1)(国内的河流、海湾等） територіальні води; внутрішні (державні) води. 2) —►领海•
领头 lingtou <Д>на чолі [йти, знаходитися, стояти]; йти (бути) попереду;(带头）подати приклад; бути першим. 一个旗手在队伍前 面〜[один] прапороносець йшов на чолі (попереду) загону;这是他领的头 це він перший почав; це він подав приклад;希望你 来〜сподіваюся, що ви покажете приклад.
领土 llngtti територія.〜完整 територіальна цілісність; цілісність території;台湾自古以 来就是中国的〜Тайв&нь здавна є територією Китаю.
领土权 llngtiiquan суверенні права на територію.
领悟lTngwti —领会.\
领洗 lTngxI、< 宗 >хр€щення (хреститися); прийняти хрещення (християнство).
领先 lTngxian йти (бути) попереду,〜地位 першість;〜上了 山 пфшим піднявся на гору; 〜冲锋 бути (знаходитися, стояти, йти) попереду під час атаки;上半场上海队〜 шанхайська' команда лідирувала (йшла попереду) у першому хавтаймі.
领衔 lingxian перший підпис [на документі]; підписатися першим.推他〜запропонувати йому першим підписатися на документі;由 他〜першим підписом стояпо його прізвище.
领袖KngxiCi вождь ч.\ (政党、社会政治团体的 领袖）лідер.革命〜вождь революції.
领养 Hngyang (领养男孩）усиновити кого (усиновлення);(领养女孩）удочерити кого (удочеріння).〜的子女 прийомні діти.
领有lftigy6u мати що.〜三十万平夺公里牛地 мати (займати) територію в триста тисяч квадратних кілометрів; із територією в триста тисяч квадратних кілометрів.
领域 lTngyi 1)(范围）ббласть; сфера.政洽〜
політична сфера;上层建筑各个〜всі області надбудови;这属于f斗学〜це відноситься до області (сфери) науки. 2)—领土.
领章 HngzMng <军> петлиця; нашивка на комірі.
领主 lTngzhfi〈史〉феодал; сеньйор; сюзерен.
领子 llng-zi комір.
另 Hng.
另 ling інакший; інший; особливий; окремий.〜 选代表 обрати новбго (іншого) делегата;〜立 门户 жити окремо (окремою родиною);〜立 中央 створити свій центральний комітет;〜 搞——套 переінакшувати усе на свій лад;〜纸 抄写 переписати на окремий лист паперу;〜 想、办法 придумати що-небудь інше; знайти інший вихід; прийняти інші міри;〜і青高明 попросіть (знайдіть собі) іншого, хто більше знає;〜无另!І法 нічбго іншого не придумати; іншого шляху (виходу) немає;〜谋解决途径 вишукувати інші шляхи вирішення питання; ~有一和说法€ ще інша думка;〜起一行写 писати з новбго рядка;应予〜议 слід обговорити окремо; підлягає особливому (окремому) обговоренню;〜一方面[а] з ІНШОГОj60Ky； поряд із цим;这是同一问题的〜 一方面 це інша сторона того ж питання;只 得给你〜做 прийдеться зробити для вас особисто (окремо);必须重新〜做 необхідно робити наново (заново);他对此〜有看法 у нього на це є своя особиста точка зору; сам він дивиться на це збвсім інакше;他〜有任务 у нього є інше (інакше, особисте, окреме) завдання;我〜有决定 у мене план інший;这 不是他，而是〜一个人做的це не він, а інший зробив;此款不得〜作别用зазнйчений кредит підлягає використанню тільки за своїм прямим призначенням;她在〜一处工作 вона працює в іншому місці;这人已〜有他就 людина вже знайшла собі (стала на) іншу роботу.
另起炉灶 ling qi luzao шукати інші шляхи; почати наново (з початку), але збвсім по-іншому; почати наново на інших основах; починати (робити, будувати) наново (заново).
另夕卜 lingwai крім (окрім) того;(夕卜力口）на додаток розм.;(再）більше; ще.〜还有一个需 要解决的问题Крім того є ще одне невирішене питання; ~他又给了我一个新的 任务 крім того (на додаток) він поставив мені ще одне нове завдання;他〜又告诉我 і兑…він крім (окрім) того сказав мені，що...; 我还要跟^谈〜一件出情хочу поговорити з вами ще про одну справу.
另行 lingxmg особисто; окремо,〜安排 влаштувати (розташувати) окремо (особисто);〜说明 пояснити особисто (окремо);〜通知 сповістити особисто (окремо); буде [надіслане] особисте повідбмлення.
另眼相看ling yan xiang kan 1)(特别重Ш) ставити дуже високо що; приділяти особливу увагу; виділяти що. 2)(开始重视） дивитися іншими очима на що; змінити (переглянути) своє ставлення до чого.
♦ ling 另见 ling.


503
令 1 ling 1)(命令）наказ.军~ військбвий наказ; 下〜віддйти наказ; наказати. 2)(发出命令） наказати; віддати наказ. 3)(使）викликати що\ вселяти що.〜人起敬 викликати повагу; 〜人发笑 викликати сміх; смішити; смішний; 〜人发笑的小丑сміховинний блазень;〜人й 冷 викликати глузування (презирство, презирливу посмішку); сміховинний;〜人神 往 дуже привабливо; мати свою привабливість;〜人作呕 із душі верне (рве, тягне) прост.; огидний;〜人不安 викликати занепокоєння (тривогу, хвилювання); вселити побоювання; тривожний; хвилюючий;〜人满意的回答задовільна відповідь;〜人 fF 疑 викликати в людей сумніви;〜人发指 викликати загальне (страшне) обурення в кого; викликати скажену злість; камення волає; обурити до глибини душі кого; волаючий;〜人深思、. змусити людей задуматися;〜入 М 心 засмутити що; прикрий;〜人垂诞 змушувати людей ковтати слюнки; слюнки текуть у кого.， очі розгорілися;〜人信服的论据 переконлива аргументація;〜人吃惊 здивувати кого) надзвичайний;〜人遗憾的是 他没有来 шкода, що він не прийшов.
令 2 ling (时节）сезон.冬〜зимовий сезон;现在 葡萄正当〜тепер саме сезон винограду; зараз виноград сезонна ягода,
令 3 ling 1)(美好）гйрний; добрий.〜誉 гйрна репутація; добра слава;〜德 висбкі чесноти (гідність). 2)(敬词）Ваш.〜兄 Ваш брат;〜师 Ваш учитель.
4*胃 ling'ai Ваша дочка.
令箭 < 史 > "лінцзянь" (жезл
стрілчастої форми, що вручається особі, яка одержала військовий наказ, у знак її особливих повноважень). і
令郎 l'mgldng Ваш син.
令名 lingmmg〈书〉гарна репутація; добра слава.
令亲 lingqln Ваш родич; Ваша рідня.
令堂 lingtang Ваша матінка.
令行禁止 ling xing jin zht обов'язковість виконання наказів і директив; суворі закони і директиви.
令尊 rmgzQn Ваш батько.
溜Іій另见Іій.
溜 1 Іій 1)(滑行）ковзати (ковзання); котитися. 从山坡上〜下来 зіскоюн^ти (скотитися) із схилу гори. 2) 溜掉.赶紧〜дай Боже ноги.
溜 2 Іій —熘 Іій.
溜冰liiibTng (在冰上溜冰)ковзатися;(在地上溜 冰）кататися на роликах.〜运动员 ковзаняр; 花样〜фігурне катання.
溜冰场HiibTngchang (冰面的溜冰场）ковзанка; (木板或柏油面的溜冰场）скетінг-ринг.
溜冰鞋liiibTngxi6 ковзани лт.;(带轮子的鞋子） [ковзанярські] ролики.
溜槽 Іійсао жолоб.
溜达 liG.da < 口 > гуляти (гуляння); прогулюватися (прогулянка); прошвирнутися прост.
溜掉 Іійсіійо (偷偷走开）утекти розм.; ушитися розм.; зслизнути розм.', випарюватися жарт..,
ретируватися розм.; змотатися прост.; (ШШ 伯而溜走）у кущі сховйтися (піти) ірон.
溜肩膀 HiijianbSng похилі плечі.
溜进 liujin прослизнути; прокрастися; вкрастися. 〜屋子 прослизнути (прокрастися) у кімнату.
溜索 liOsuo висячий бамбуковий трос.
溜之大吉 liu zhl da ji втекти розм.; улизнути рош.; змитися прост.; змотати [свої] вудки прост.\ [і] був такий;(因害怕而溜走） сховатися (піти) у кущі ірон.
溜走Іійгби —►溜掉.
熘іш.
Ш Іій жарити що [із додаванням крохмалю].
刘 Іій.
刘海儿 ІійМіг чубчик.留〜носити чубчик.
刘寄奴 liujinu <植> сенеціо невідм.\ крес- товник.
浏
浏览 liulan швидко переглянути що; швидко ознайомитися з чим; пробігти [очима] що, розм.这些书我只〜了一遍я всього лише швидко переглянув ці книги;光〜一下印象不 会深亥！J один швидкий перегляд, звичайно, не справить належного враження.
Іій.
流 Іій 1)(液体移动）текти (плин); литися.〜汗 упрівати; ллє ться піт; покриватися потом; 我І门为城市建设，不‘多〜存ми не повинні боятися трудитися до сьомого поту, займаючись містобудуванням;客页 піт
очі заливає;鼻子里〜血 кров тече з носа;血〜 得多 велика втрата крові;〜眼泪 ллються сльбзи; лити сльбзи; плакати; ?目〜满面 весь у сльозах; все обличчя було залито сльозами; 眼泪〜进肚子里кого душили сльбзи;风吹得 直〜眼泪бчі сльозилися від вітру;江水东〜 рікйтечбнасхід;长江~经四川、土丨j北、安徽 ріка Янцзи протікає через Сичуань, Хубей, Аньхой та інші провінції. 2)(转变） стати; перетворитися на що (перетворення). 〜为盗匪 стати бандитами (розбійниками);〜 于形式 стати порожньою формальністю; перетворитися на порожню формальність. 3) (江河的流水）течія; теча; потік.上〜вбрхня течія;下〜нйжня течія;在河的中〜на середині (посеред) ріки;急〜швидкі течія; бурхливий (стрімкий) потік;溯〜而上 вверх за течіє ю;顺~而下 унйз за течіє ю. 4)(等级） сорт; клас; розряд; рука розм.第一〜的作家 першокласний письменник;第二〜的旅馆 другорозрддний готель; готель другого розряду;第三〜的货色 третьосортний товар. 5)(同类的）і йому (їм) подібні; і іже з ним (із ними) ірон/, і присні розм.; і компанія.贪官 污吏之〜хабарники і їм подібні (і іже з ними); хабарники, казнокради і їм подібні (та їхня компанія).
流弊 liubi порочна практика; порок; вада мн.严 重的〜серйозна порочна практика; серйозний порок;产生〜породжувати порок (зловживання) у чому.
ШМ liubu поширюватися (поширення).〜各地
одержати повсюдне поширення.
流产 liiichSn 1) <医> викидень; аборт.人工〜 штучний аборт (викидень); 先兆〜 загрозливий викидень. 2)(未实现）зазнати невдачі (провал, крах); провалитися розм. (провал); зірватися рош.
liuchang гладкий (гладкість); доладний (доладність); без запинки.文宗写得很〜 написано гарним складом (мовою);
написано гладко (складно);读得很〜чшіти [гладко і складно] без запинки.
流程 liucheng технологія.
流传 liiichudn (往下传）передаватися з покоління в покоління; (传布）
поширюватися (поширення); циркулювати; із уст в уста.他的诗将千古〜його вірші будуть передаватися з покоління в покоління; 志А军的英雄事迹广泛〜р6зповіді: про героїчні подвиги добровольців передаються із уст в уста;摇言到处〜усібди ходять (поширюються) чутки; чутки проникають в усі закутки.
流窜Іійсийп бігти.有几股残匪,在树林里〜 залишки розбитих частин бандитської армії бродять у лісах;〜在山区的土匪不久都無肃 清 了 невдбвзі бандити, що бігли в гори, були знищені.
流弹 liudan випадкова (сліпа, дурна) куля.她被 〜打伤 зачепило її дурною (сліпою) кулею.
流荡liiidSng —流浪.
流电学 liudianxue гальванізм.
流动 liiiddng 1)(运动）тект^ (течія).空气~ плин повітря;冰块〜рух (просування) льоду;溪水 缓缓;Йк〜повільно тече струмок;河І〜得很 慢 течія води в річці дуже повільна. 2)(不固 定）оборотний; пересувний; перехідний.〜红 旗 перехідний прапор;〜资金 обігові кошти; 〜基金оборбтний фонд;〜资本 < 经> оборотний капітал;〜的生活 рухливе життя; бродячий спбсіб життя;〜装置 пересувна установка;〜医院 пересувна лікарня;〜图书 馆 бібліотека-пересувка; пересувна бібліотека; ~修理组 ремлет^чка;〜售货船 плавлавка;电影〜放映队кінопересувка;〜野 战医院 польовий пересувний госпіталь.
流动哨 liiid6ngsh&o пост.
流动性 liiid6ngxing плинність.气体的〜пліін- ність газів;干部的〜плинність кадрів;劳动 为的〜t艮大 велика плинність робочої сили.
流毒 liiidii 1)(毒害流传）мати згубний вплив (дію).〜无穷 тягти за собою незчисленні згубні наслідки;这句话〜颇广 цей вираз широко поширений. 2)(流传的毒害） згубний вплив; отрута; виразка; зараза; отрута.封建社会的〜згубний вплив феодалізму; отрута (виразка, зараза) феодалізму.肃清〜ліквідувати нищівний вплив; покінчити з нищівним впливом.
流芳 liufang〈书>залишити після себе добру славу.
流芳百世 liufang baishi увічнитися (увічнення); залишити по собі вічну славу; прославитися в століттях; залишити славну пам'ять.
流放 1 liufang (流放犯人)заслати кого (заслання).
流放 2 liufang (流放木材〗сплавити що (сплав, сплавка розм.).〜木材 сплав (сплавка) лісу.


504
流感 liugan <1М> [епідемічний] грип; інфлюенца спец., застар.患〜захворіти грипом; загрипувати розм.
流光 liiiguang <$>час; ронила//.〜如驶 швіідко летить час.
流会 liiihui збори не відбулися через відсутність кворуму.
流火 liuhuo <医> пика.
流浸靑 liujingao <药> рідкий екстракт.
流寇 liukou розбійницька вольниця; грабіжники лш.; банда грабіжників.〜настрій розбійницької вольниці.
流浪 liulang мандрувати (мандри); блукати (блукання, блуканина); бродяжити розм. (бродяжництво); бурлакувати.〜生活 бродяче (мандрівне) життя;〜艺人 мандрівні (бродячі) артисти;〜街头 блукати по вулицях. (4指儿童)；〜街头的儿童бе:шрит^льний; безпритульна; безпритульні діти;至丨J 处〜 блукати (мандрувати, бурлакувати) по білому світу; поневірятися по світу.
流浪者 liiilangzhe блукач; блукачка; бурлака ч.
流离失所 liulf shi suo бідувати по світу і не знати, де гблову прихилити; перетворюватися на бездомних бурлак.
流丽 liuli красивий і плавний.
流利ІіїШ 1)(说话快而淸楚）вільний; швидкий (швидкість);(文章通顺）гладкий (гладкість); зграбний (доладність).说话〜жвава мова;笔 头〜жвйве перо;写得 ~ написано гладко (складно);他英语说得很〜він вільно (швидко) говорить англійською мовою. 2) (灵活）вільно.书写〜перо (олівець) добре пише
流连 liulian захопитися чим; віддатися чому.
流连忘返 liulian wang fan захоплений (поглинений) чим, забути про все [на світі]; захопитися чим до самозабуття.
流量 liuliang витрата; дебіт спец.水〜витрата води;最大〜максимальна витрата.
流量计 liiiliSngji < 技 > витратомір; гідродинамометр.
流露 liulu виявити що (виявлення); проявити (прояв); вилити що, книжк.〜出喜悦的心情 виявити свою радість;〜出对祖国的热爱 вилити любов до Батьківщини;他不愿在夕卜 人面前〜自己的感倍йому не хотілося видавати свої почуття при сторонніх.
流落 liuluo блукати (блукання).〜他乡 блукати в чужих краях.
流眠 liumang хуліган; хуліганство збірн.^ розм.\ босяк; бурлака ч.; пройдисвіт рот.〜习气 хуліганські звички (повадки); босяцька вдача; босяцький штиб;〜无产阶级 люмпен-пролетаріат;耍〜手段,хуліганити;与 〜行为作斗争 боротьба з хуліганством.
流眠无产者 liiimdng wuchanzhe декласовані елементи.
流民 liumin біженець; біженка.
流叨 liummg <®>лкімен.
流年Нйпійп 1)〈书〉（光阴）час; роки мн.似水〜 швидкоплинний час; роки пролетіли в мить; роки пролетіли швидкоплинно (бистроплинно; скоротечно). 2)(旧时指命运）доля; талан.推兑〜ворожіння [про майбутнє людини];〜不利 смуга [чорних] невдач;
невдачлива (невдала) смуга.
流派 liupai <^>течія; напрямок; школа.文学 上的新〜нова(ий) течія (напрямок) у літературі.
流气 liuqi хуліганські звички; босадькі звички (замашки, звички).
流入 Іійгй 1)(河水流向）упадати; уливатися.珠 ІТ 〜南海 ріка Чжуцзян упадає в Південно-Китайське море. 2) (输入） приплив.资金大量〜масовий приплив коштів;夕卜资〜приплив іноземного капіталу.
流沙 liiisha 1)(沙漠的流沙)сипучі піски; дюни.
2)(河口、河底的流沙)наносний пісок; річкові наноси. 3) <地质> пливун; пливучий пісок.
流失 liljshl витік. 7jc士〜ербзія [ґрунт].
流逝 liushi швидко летіти.时光〜час швидко летить (плине).
流水liiishuT 1)(流动的水）проточна вода.〜渥渥 дзюрчить струмок (річка). 2)(接连不断） потоковий (потоковість).〜作业 потоковий (конвейєрний) метод;〜生产 потоковий метод виробництва. 3) <商> торговий обіг. 一个月的〜торгбвий обіг за місяць.
流水不腐 liiishul bu fu проточна вода не гниє .
流水线 liushuTxian потокова лінія.机械化〜 поточно-механізована лінія (конвейєрно- механізована лінія).
流水帐 HiishuTzMng <会> журніп [бухгалтерський]; меморіальна книга. ||参阅“报流水 帐 bao liushm-zhang ”•
流苏 liusu бахрома; китиця ж.
流俗 liusu звичаї і побут.
流速 liusu швидкість течії.
流体 liiitT <理> рідкі тіла; рідина; флюїд.〜力学 гідромеханіка;〜压力计 манометр.
流通 liiit6ng 1)(流转地行）обіг; циркуляція.商 品〜товарний обіг;货币〜грошбвий обіг;空 气~ циркуляція повітря;停止旧货币〜 вилучення старих грошових знаків з обігу;〜 过Й процес обігу. 2)(商品流转)товарообіг.
流通券 liutongquan місцевий банкнот (грошовий знак).
流亡 liuwang бігти; залишити Батьківщину.〜海 夕卜 тікати за кордон; жити у вигнанні за кордоном;〜政府 емігрантський уряд; уряд у вигнанні.
'Ж # liuwangzhe вигнанець; вигнанниця; утікач;(难民）біженець.
'ШИ liiiwSng драфтерна мережа.
流纹岩 liiiw6nydn〈地质> ріолйт; липарит.
流线谱 Іійхіапрй <空> аеродинамічний спектр; спектр обтікання.
流线型 liuxianxing обтічний (обтічність); обтічна форма.〜汽车 автомобіль обтічної форми.
流星 1 丨mxlng <^>мете6р.
流星 2 liuxlng 1)(古代兵器）"любін" (давня зброя у вигляді ланцюга із залізними гирями на двох кінцях).(杂技的—一种)жонглювання чашками з водою.
流星尘 liuxlngchen <^>метеоритний пил. 流星群 liuxlngyu〈天〉метеор“тний дощ.
liuxing заслання.少处〜присудити до
заслання.
流行 liuxing ходовий розм.; модний (мода); бути в моді.〜歌曲 мбдна пісенька;〜音乐 поп-музика ж;〜起来 стати ходовим; ввійти в моду; стати модним;霍乱〜的地区 райбн, що страждає від холерної епідемії;这一式样 不〜了 цей фасон вийшов із моди (не в моді); 这句话很〜це ходове вираження (слівце).
流行病 liiixingbing〈医〉епідемія; епідемічна хворбба; повальна хворбба.
流行病学 liiixingbingxud <医> епідеміолбгія.
流行病学者 liiixigingxu6zhS епідеміолог.
流行性 lilixingxing <g>enifleMi4HHii.〜感冒 [епідемічний] грип; інфлюенца спец., застар..,〜乙型脑炎 япбнський енцефаліт-б; 〜黄疽 епідемічна жовтуха.
流血 Іійхиб 1)(出血）кровоточить (кровотеча). 伤口〜рана кровоточить; із рани тече кров. 2) (伤亡）кровопролиття; лити (проливати) кров за що.〜事7[牛 кровопролитний інцидент; 〜的和不〜的斗争кривава і безкровна боротьба;为祖国〜牺牲 пролити кров за Батьківщину;不惜〜牺牲 не жаліти свого життя; не боятися кровопролиття і жертв.
流言 Іійуап чутки мн.; поголоска; пересуди мн. 散布〜пустити чутки; поширювати чутки (поголос);〜传遍全城 пішов дзвін по всьбму місту.
流言蜚语 liuyan-feiyii поголос і пересуди; чутки і плітки; помилкові (дурні) чутки і брудний наклеп,散布〜розпускати всякого роду чутки;制造〜фабрикувати помилкові чутки;有〜说，他彳І:]是受人利用的пірсів наклеп, що вони діяли під чиїмсь впливом.
流音 liuyln <і吾〉плавний звук.
流域 liuyu басейн [ріки],长江〜басбйн ріки Янцзи.
流质 liiizhi рідка їжа; рідке.
流转 liiizhuan 1)(流动转移）кочувати (кочівля). 〜四方 блукати (мандрувати) по білому світу.2) <经> оборбт.商品〜товарообіг.
留
liu.
留 Іій 1)(不离去）залишитися. ~任 залишитися на колишній роботі (посаді);他〜在农村工作 він залишився працювати в селі;我〜校当教 师 я залишився викладачем в університеті. 2) (不使离去）залишити кого (залишення).〜客 人吃饭 залишити гостя обідати (на обід);把 自己的孩子们〜在农村залишити своїх дітей у селі;怎么也〜不住他 ніяк не вдалося його втримати (залишити). 3)(保留）залишити що (залишення).〜底稿 залишити чернбтку;〜空 格 відступитися від чого;〜胡子 відпустити вуса;〜指甲 відпустити [довгі] нігті;〜党察看 встановлення іспитового (випробного) терміну із залишенням у партії;〜ЙД 停薪 залишити в штаті без збереження зарплати; 〜待以后解决的问题питйння，що очікує свого вирішення в майбутньому;〜些精神吧 краще побережемо наші сили;这事〜到将来 再说 залишимо (відкладемо) це на майбутнє. 4)(收下）заюшити що (залишення).这件礼 物我不含巨〜я не можу залишити собі (узяти, прийняти) цей подарунок;书店送来的书我


505
只〜了 三本 я залишив (узяв) собі тільки три книги з тих, що надіслав мені книжковий магазин. 5)(遗留）залишити що (залишення), 把困难〜给自己，把方便让给別人бр^ти важке на себе і поступатися легким іншим; 他给你〜了 个条儿 він залишив вам записку; 他们英勇顽强的战斗风格和良好球艺，给人 们〜下了深刻的印象ЇХ сміливий і напористий бойовий стиль і чудова майстерність глибоко вразили усіх, хто бачив їхню гру.
留班liuban <口>—留级.
留另丨j liubie〈书〉залишити що на пам'ять при розлуці.
留步 liubu будь ласка, не проводжайте!
留得青山在，不愁没柴烧liii_deqTngshSn z&i，Ьй chou mei chai shao був би ліс, а дрова будуть.
留点 liudi^n〈天〉нерухома точка.
留级 liiiji〈教〉залишитися на другий рік [у тому ж класі, на тому ж курсі]; другорічництво.
留级生 liujfsheng другорічник; другорічниця.
留兰香 liulanxiang м'ята зелена.
留连 liulian •流连 liulian.
留恋 liulian прив'язувати (прихильність).〜不舍 не в силах [був] розстатися; важко [було] розставатися;对故乡故土无限〜велика прихильність (прив'язаність) до рідних країв; 疫有什么值#〜的нем^: нічбго, що прив'язувало б.
留门 liumen залишити двері незамкненими.
留难 liunan лагодити перешкоди кому; ставити ціпки в колеса.百股〜лагодити всілякі (усякого роду) перешкоди; усіляко перешкоджати; усіляко вставляти ціпки в колеса.
留念 liunian на [добру] пам’ять кому.
留鸟 Іійпіао <动> осідлий птах.
Ш 情 liuqing поблажливо (великодушно) поставитися; бути поблажливим; пожаліти що (жалість), ін 〜будьте милостиві (великодушні);这一次对他还算〜цьбгб разу усі ж обійшлися з ним (поставилися до нього) поблажливо;对敌人毫不〜без [усякої] пощади до вброга; не давати спуску (пощади) вброгу.
留神 liushen бути обережним (обачним); в сто очей дивитися; пильнувати.吃东西要〜 треба бути обережним у їжі (харчуванні);过 马路要〜переходячи вулицю треба бути обережним (в сто очей дивитися);同他相处 可得〜із ним потрібно бути обережним, потрібно стерегтися його.
留声机liushengjl патефон;(旧式留声机） грамофон.
留守 liush6u 1) <史> намісництво розм.,
застар. 2) <军> залишитися для охорони і зв'язку~рРРА загін, залишений у тилу для охорони і зв'язку.
留守处 liiishSuchii тилов泛 керування.八路军后 方〜тиловб керування Восьмої армії.
留宿 HiisCi 1)(留客人住宿）загиііш^ти кого ночувати (на нічліг, на ночівлю). 2)(停留下 来住宿)залишитися на нічліг (на ночівлю); заночувати.
留题 liiiti зробити (залишити) напис.
留头liiit6u,(留曹头发)і3 зачіскою;(留起头发） відпустити (відростити) волосся.
留下 liuxia залишити що (залишення).这些东 西请你〜把залишіть собі ці речі;她身后〜一 个儿子 після її смерті залишився син; вона залишила після себе одного сина;临走时他 给大家〜了 几句话 перед відходом він просив передати усім декілька слів.
留心 liuxln увага; стежити за чим;(小心）бути обережним (обачним).〜孩子们的教育 стежити за вихованням дітей;〜国际局势 стежити за міжнародною обстановкою;〜听 人家辩论 уважно слухати суперечку сторін; стежити за дискусією.可惜你对这一点没有 〜шкбда，що ви на це не звернули уваги.
留学 liuxue вчитися (навчатися) за кордоном.
留学生 liuxuesheng студент, що навчається за кордоном; особа, що одержала освіту за кордоном.
留言 liuyan залишити записку.
留言簿 liuyanbu книга відгуків [відвідувачів].
留洋lhiydng—留学.
留一手 liu yl shou тримати [дещо] у секреті.在 生产上〜ховйти (приховувати) свій виробничий секрет.
留意 liuyi звертати увагу на що; брати що на замітку;(小心）бути обережним (обачним).〜 Щ ——项细节 звертати увагу на кожний дріб'язок;〜关键性问题 брйти на замітку ключові питання;弟弟不〜跌了一交 брат впав через необережність; 一不〜就要出争 того дивись, у лихо потрапиш.
留影 liiiymg [фотографічний] знімок.春游〜 знімок, зроблений під час весняної екскурсії.
留用 liuyong залишити кого.〜人员 штат, залишений із кадрів старого суспільства.
留置 liuzhi〈书〉залишити що (залишення).〜 部分兵力 залишити частину війська.
留种 liiizh6ng <农> насінний; [залишити] на насіння (指家畜).〜植株(насінник); насінна рослина.
留神地 liiizh6ngdi <农> насінник.
琉 Іій.
ШШ Іій-li глазур ж.
琉璃瓦 liu-liwS глазурована (глазурна) черепиця.
Іій.
硫 Іій <化> сірка.
琉胺素 liu'ansu <药> тіамин; аневрин; анейран; вітамін В і.
硫代硫酸 <化> сірчановйтиста
кислота.
硫代硫酸钠 ІійсШІійзиШшй <化> сірчанова- тистонатрієва сіль.
硫华 Іійішй <^>сірчаний колір.
硫化 Іійііий <化> (硫化作用）вулканЬйція (вулканізувати що); сульфірувати;(与硫化合 的)сірчистий; сульфідний.〜促进剂 прискорювач вулканізації; вулкацит;〜橡胶 вулканізований каучук; вулканізат.
硫化萊 liuhuag6ng <^>сірчиста ртуть.
硫化剂 liuhuaji〈化〉агднт，що вулканізує; засіб (речовина), що вулканізує.
liuhuana <^>сірчистий натрій; сульфід натрію.
硫化Й liuhuaqlng〈化〉сірковбдень; сірчистий водень.
硫化物 liiihu》w{i <化> сульфід.
硫礎 liuhuang <化> сірка.〜火柴 сірчйний сірник.
硫石黄泉 liuhuangquan <地质> сірчане джерело.
硫苦Іійкй —硫酸镁2).
硫酸 liusuan <化> сірчана кислота; сірчанокислий. г
硫酸按 liiisuSn’an < 化 > сульфйт амонію; сірчанокислий амоній; сірчано-амонієва сіль.
硫酸钙lhisi^ngM <化> 1)(无结晶水硫酸钙） сірчанокислий кальцій; сульфат кальцію; сернокапьцієва сіль. 2)(石膏）гіпс.
硫酸钾 liiisuanjia <化> сірчанокислий калій; сульфат калію.
硫酸钱liiisuanmei <化> 1)(无结晶水硫酸镁） сірчанокислий магній; сульфат магнію. 2) (夕写盐）епсомат; епсомська сіль; гірка сіль.
硫酸钠liiisu5nnA <化> 1)(无结晶水硫酸钠） сірчанокислий натрій; сульфат натрію: сірчано-натрієва сіль. 2)(磁硝）глауберова сіль.
硫酸铜liiisi^nt6ng <化>1)(无结晶水硫酸铜） сірчанокислий окис міді; сульфат міді; сірчано-мідна сіль; сірчанокисла сіль. 2)(蓝 矶）мідний (синій) купорос.
硫酸锋liusuanxln <化> 1)(无结晶水硫酸锋） сірчанокислий цинк; сульфат цинку;
сірчано-цинкова сіль. 2)(暗帆）цинковий купорос.
硫酸亚铁liiisuSnyAtiS <化> 1)(无结晶水硫酸 亚铁）сірчанокислий окис заліза. 2)(绿巩） залізний купорос.
硫酸盐 liusuanyan <化> сульфат; сірчанокисла сіль; вітріоль ч.
旋 Іій.
Ш Іій китиця; фестон;〜旗 прапор з фестонами.
游趾
游 liu китиця; фестон на полотнищі стягу.
觸 Іій.
跑 Іій < 象声 > 1) звук завивання вітру; 2) завивати; свистіти; 3) шелест легкого вітру.
Іій.
锻 Іій 1) спбсіб нанесення позолоти; 2) Лю (прізвище).
鹃恥.
留鸟賴Hull сова.
硫 Іій.
硫Іій 1) <书> (旗子上的飘带）стрічк^ [на 叩dn^pi]. 2)(帝手礼帽前后的王串）бахрома з ниток (нефриту) на головному уборі імператора (короля).
懷Нй另见丨ій.
饱出物 Іійсіїйшй <化> перегін; дистилят.
榴 Іій. '
描 Іій 1) <植> гранйт. 2)(指果实）гранат.


506
樹弹 Іійсійп <军> гранйта. 榴弹炮 Нй(Ійпрк> <军> гйубиця.
樹火 liuhu6 <书> гранатовий; колір граната; яскраво-червоний.
樹篏弹 Іійхійпсійп <军> шрапнель ж.
瘤 Іій.
Ш Іій 1) пухлина ж. Щ~ злоякісна пухлина. 2) наріст.
瘤牛 Іійпій <动> Мбу невідм., ч; індійський буйвол.
瘤胃 liiiwSi <动> руб泛ць.
瘤赘 liuzhui пухлина; шишка.
Іій.
饱金 liiijTn позолота (золотити що).〜宫灯 позолочений світильник.
缪 Іій.
镠 Іій червоне золото.
曝 Іій.
Щ Іій випалювати; випалений.
缪1Ш.
ЩМи liiiqiu звиватися в русі; звивистий; що згинається.
蜜 Іій.
遽 Іійі) червоне золото; 2) намисто з перлин.
1Ш.
柳 Іій <植> вербй.垂〜плакуча верба.
柳穿鱼 Іійсіїїйпуй〈植> льонок звичайний.
柳丛 liucong верболіз; вербовий чагарник.
ШШ litiguan цебро з вербових лозин; баддя [із вербових лозин].
杉Р 兰 Іійіап < 植 > кипрей вузьколистий; іван-чай; каперський чай.
柳林 Іійііп вербовий гай; верболіз.
柳树 liushu верба.
Ш 条 liiitiao вербова лозина; вербова лоза; верболіз.
柳条筐 lititiaokuang козуб; кузов місц.
柳条箱 liiitiaoxiang плетена валіза [із вербових лозин].
柳絮 liuxu пух від верби.
相Р 腰 Іійуао осина тілія; талія- рюмочкою (у рюмочку).
祎Р 叶菜 liuyecai кипрей волосистий (волохатий); кипрейник волосистий.
柳鸾 litiyTng <动> бериовка.
绺丨Ш.
络 liu пасмо ж.; пучок.——〜麻 пучок льону;几〜 白发 сиві пасма волбсся.
寥 Іій.
Щ Іій високо літати; ширяти; парити (про птахів).
瘤 Іій.
Ш Іій середина відкритого залу (критої частини внутрішнього двору).
墙 Іій.
溜 Іій миска; піала; 士〜глиняна миска.
锻 Іій.
锻 Іій <方> кільце.
Щіій.
Щ Іійі) назва давньої країни Лю; 2) прізвище Лю.
踏 Іій.
踏ййї liuda гуляти; прогулюватися.
霤Ий.
霤 Іій 1) вода, що стікає (збирається); дощова вода;〜穿石 капля камінь точить; 2) водостік; риштак; ринва.
六Ш».
六 1 Іій 1)(数目）шість; шести-. 一三十〜шість на шість—тріідцять шість; ~人4、组出істка;〜 个人一起走йти ушістьох;〜天的行程 шестиденний шлях. 2)(顺序）шостий. 一月〜 曰 шбсте січня.
六2 liu〈音〉"лю" {китайський нотний знак); соль невідм..
六百 liubai 1)(数目)шістьсот. 2)(顺序） шестисотий.
六边形 1ійЬі5пх丨ng <数> шестикутник.
六重唱 li(ich6ngch纟ng <音> секстет. 六重奏 liCich6ngzdu <音> секстет.
六畜 liuchu шість домашніх тварин і птахів (кінь, корова, вівця, ку{)ка, собака і свиня); домашні тварини і птахи; худоба і живність.
六度 Іійсій〈音〉секстант.
六分仪 liiifBnyi <天> секстйнт.射电〜радіо- секстант.
六腑 liufu внутрішні органи людини.
六角形liCijiaoxing —六边形.
六零六 lifilingliii〈药〉арсфенаман.
六六六 liuliuliu <化> гексахлоран; гексахлор- циклогексан.
六氣化苯ІійіШіийЬбп —六六六.
六轮 Hulun <军> [шестизарядний] револьвер.
六面体 Іійтійгиї〈数> шестигранник; шести- сторонник; гексаедр. 六千 liCiqiSn 1)(数目）шість тисяч. 2)(顺序） шеститисячний.
%
六亲 liuqln родичі (батько, мати, старші і молодші брати, дружина, діти); рідня збірн.
六亲不认 liuqln bu ren не визнавати ні рідних, ні друзів.
六亲无雜 liuqln wu kao немає (не було) ні родичів, ні друзів; ні (немає) на кого покластися; ні роду ні племені.
六神无主liu shen wu zhu не знати, як бути; у повній розгубленості; загубитися; розгубитися; утратити розум.
六十liOshi 1)(数目）шістдесят.他〜多岁了 йом夕 сьомий десяток. 2)(顺序）шістдесятий.〜车 代шістдесяті роки;诞生〜周年纪念 шістдесятиріччя з дня народження.
六书 liCishii <语> шість категорій ієрогліфів (піктограми, символи, фонограми, ідеограми, варіанти, запозичення).
六万 1ій\\^п 1)(数目）шістдесят тисяч. 2)(顺序）
ШЄСТИДЄСЯТИТИСЯЧНИЙ.
六弓玄琴 liuxianqin гітара.弹〜гр^ти на гітарі.
六月 liuyue червень ч.
六指儿 liuzhlrl)(六个指头）шестипалість. 2) (有六指的人）шестипалий виродок.
、溜1Ш另见1Ш.
溜 Іій 1)(水流）течії 河的大〜стромовина (бистрина) ріки; найглибше місце ріки; головне русло ріки;河里〜很大 течія ріки дуже сильна (швидка);水落了，〜小了 вод含 спала, і плин сповільнився. 2)(排）ряд;(缕） потік. —儿三间房子 три будинки СТОШІИ в один ряд;烟筒升起一〜儿烟来піднявся струмінь диму з труби. 3) (Pfjifi；) поблизу.这 一果树很多 от^т поблизу (у цих місцях) багато фруктових дерев.
Щ Іій 另见 їй.
碌碌 liu.zhou <农> кам'яна ковзанка.
Іій 另见 Іій.
饱 Іій (蒸热）підігрівати [на парі] що.
遁 Іій.
遛 Іій 1)(散步）гуляти (гуляння); прогулюватися (прогулянка);(慢慢走) ходити; бродити.〜马路 тинятися, швендяти по бруку, вичовгувати брук, гуляти (прогулюватися, походити, побродити) по вулицях;他到市场〜了一趟 він походив (побродив, погуляв) по базару. 2)(牵着牲畜 慢慢走）прогулювати кого. 把马〜一〜 прогулювати (вивбдити) коня.
遛达 li£rda —♦遛 1).出去一 піти погуляти; піти на прогулянку;你到哪用去〜啦？ ти де вештаєшся?
遛马 liuma прогулювати (вивбдити) коня; проминка коней.
鹦 1І“.
鹤 liu〈动〉щевриці мн.; ковзани.
$.10 另见 g6; ka.
咯-la (表示决定兼带感叹的语气）вже.能够这 样那倒好〜! вже дуже добре, якщо так буде; 风越来越大，走不成〜！ вітер усе сильні шає, уже не вдасться поїхати! 一切都完〜！ усе кінчено! на жаль, усе пропало!你可别把这 件事忘~! вже ви не забудьте про це!
long 另见 I6ng.
龙16ng 1)(传说中的动物)дракон. 2)(封建时代 指皇帝的东西）імператорський.〜袍 імператорський халат (каптан); 〜床 імператорське ложе.
龙船 longchuan човен у фбрмі дракона.
龙胆 longdSn〈植〉тирлич шорсткуватий.
龙胆紫 16ngdanzT <化> генцианвіолет.
龙灯 longdeng ліхтарі у формі дракона.耍〜 танець із ліхтарями у вигляді вогняного дракона.
龙洞 longdong [гірська] печера.
龙飞凤舞 long fei feng wfi розгонистий (розмашистий) почерк.
Ж 宫 longgong [кришталевий] палац царя- дракона.
龙骨longgO 1) <动> кіль ч. 2)(动物的化石）


507
окам’янілі кістки викопних тварин. 3)(船只 等的支撑和承重结构)кіль ч.
龙骨车 longgiiche〈农〉водочерпалка.
龙睹鱼 16ngjfngyii <动> телескбп.
龙卷风 longjuanfeng <气> смерч; тромо.
龙英 16ngkui < 植 > паслбн чбрний; ангура-сагак.
龙门 longmen:〜包Ij повздовжньо-стругальний верстат;〜起重机 козловий кран.
龙脑 16ngn3o <化，药> камфбл; бор-неол; борнейська камфора. диптеран.
龙幡虎跟 long pan hii ju неприступна місцевість; неприступність місцевості (позиції).
龙舌兰 16ngsh61dn <植> аг^ва.
龙生九子 long sheng jiii zi брати хоча і рідні, та різні (та не мають нічбго спільного між собою); брат брату ворог.
龙風 longshl <动> плавунець.
龙潭虎穴 longtan huxue "лігвище дракона і лігвище тигра"; смертельно небезпечне місце; місце, повне небезпеки; саме лігвище (пекло).
龙套丨6吨这01) 随从声所穿的戏装） театральний костюм статистів. 2)(许尤套的 满员）статист.参阅“跑龙套 pSo longtao".
龙头 longtou кран.开~ відкрити кран;关〜 закрити кран.
龙王 longwang цар-дракон; бог дощу; цар морів (підводного царства).
龙虫下 longxia <动> лангуст; лангуста; омар.
龙诞香 longxianxiang [сіра] амора.
龙血树 longxueshu <植> драконове дерево.
龙牙草 16ngydcao <植> реп’ях волосистий. 龙眼 longySn 1) <植> "луньжь"2)(指果实). плоди "луньянь".
龙争虎斗 long zheng Ьй dou гаряча сутичка двох рівносильних противників; запекла (жорстока, люта) боротьба двох рівносильних противників.
龙钟 longzhong 〈书> старезний (старезність). 老态〜старезний вид.
龙舟16ngzh6u <书> —►龙船.
碧 16ng.
砻 16ng 1)(木磨）ручна крупорушка. 2)(碾去稻 壳)очищати (чистити) [зерно],
砻糖 longkang збій; полова.
洗 long.
Ш long 1) стрімко текти; 2) мочити; намокати;
3) 	водоспад.
'ЖИр longchuan стійкий легкий човен.
洗冻 longdong намоклий; промоклий; забризканий.
宠 long.
Ж long 1) клітка; 2) буйний; густий.
宠灰 longc5ng зарослий; густий.
笼葱 longcong буйний; пишний; густий.
晚 16ng.
晚吻 long блискотіти.
longlong напівтемний; тьмяний; світанок; напівморок, напівтемрява.
晚 long.
呢喉 longhou горлянка; горло.
呢胡 16nghii горло.
斑 long.
Ш long 1) нефритова табличка з вирізьбленим на ній зображенням дракона. 2) дзвін металу.
3) 	шум вітру.
斑玲 longling 1)〈象声〉дзвін нефриту, металу;
2) 	дзвінкий; прозорий.
ШШ longlong 1) сухий; висохлий; 2) <象声> стук колеса екіпажу.
桃 long.
栊 long 1) віконна рама; 2) вольє р; ґратчаста огорожа.
栊们 longmen двері з порогом.
脆 long.
ЯІЙ月巴 16ngf(§i жирний.
胧光 longguang місячне світло.
胧月 16ngyue місяць у серпанку.
痛 16ng.
Ш long 1) горбатий; немічний; 2) горб; 3) затримка сечі.
蔭 16ng.
Ш long <方> вугільне виробництво, long.
聋 long глухота (глухий, глухнути); оглухнути. 〜老头儿глухий старий;—个耳朵〜глух“й на одне вухо;有,点 〜туговітий на вухо; Ш 〜прикидатися глухим;他耳朵〜了 він оглух.
聋哑 longya глухонімий.〜学校 школа для глухонімих.
聋哑症 16ngySzh6ng < 医 > глухонімоті; сурдомутазм.
聋子 long-zi глухий; глуха; глухар ч” прост.
隆 16ng.
隆冬 longdong глибока зима; сувбра зима.
~ 冰雪 незважаючи на тріск夕чий мороз суворої зими.
隆隆 longlong гуркіт (грохотить, гуркотіння); гримотіти розм. (гуркотання); грім; гриміти; (时强时弱的隆声）перегуд;(断断续续的 隆隆声)перекати мн.; розкат; рокіт (рокотати, гуркотання),远处隐约的〜炮声 рокіт (перекати, гуркотання) віддаленої канонади;〜的马达声 гул моторів, що не припиняється; tfl ~ ^ тарахтіння бурової установки;炮声〜гаркіт (гуркотіння, грім) знарядь; розкати (перекати) гарматних пострілів; ухали (бухали) знараддя; грохотали (гриміли) знаряддя;雷声〜розкйти (гуркотіння, рокіт, перекати') грому; грохотів (гримів) грім; €甲列车〜地向前冲去 бронепоїзд із гуркотом мчався вперед.
隆起 longqt опуклий (опуклість); здутися (випиратися, вип'ячуватися) горбом; горбатий (горб).胸部〜висбкі груди; груди колесом; пишні груди (指女的）;背部〜 горбата спина; горбатий;〜的眉毛 горбисті брови.
隆衍厚谊 long qing hou yi добре і сердечне віднбшення; щира (глибока) дружба.
隆盛 longsheng рбзквіт (розцвітати); процвітання (процвітати).
隆重 longzhong урочистий (урочистість).〜的典
礼урочиста церемонія;〜地庆祝胜利 урочисто відсвяткувати перемогу;代表大会 极为〜地开蘇了 відбулбся урочисте відкриття з'їзду; з'їзд був відкритий із великою урочистістю; відкриття з'їзду відбудеться в дуже урочистій обстановці.
^ 16ng 另见 I6ng.
笼 long 1)~>笼子.铁〜залізна клітка;乌〜клітка для птахів;鸡〜клітка для курей; курятник; 关在〜里 посадити кого в клітку. 2)—笼 Ш . t曼头刚 Jl 〜пампушки тільки що поставили на парові решітки.
笼火 longhud розвести вогонь; розпалювати вогбнь; розпалити 天不冷，爾〜了 не хблодно, не потрібно розводити вогонь.
笼屉 longti решітки з ободом [для варіння на парі].
笼头 16ng.tou вуздечка; вузда.给马戴上~ надягнути вуздечку (вузду) на коня.
笼子16ng.zi另见I6ng*zi (养虫鸟的器具)клітка.
16ng 另见 16ng.
% 16ng насип; гряда на полі; борозна.
龙断 I6ngduan 1) зайняти високе місце на ринку;
2) 	монополізувати; монопольний; монополія.
眺 I6ng.
Ш 15ng 1) скор. назва пров. Ганьсу; 2) скор. назва гори Лушань в пров. Хенань та Шаньсі.
陳廉 16nglian негарна жінка; потвора.
Р龙子 I6ngzi берег; дамба; нйсип.
汰 I6ng.
Ш I6ng 1)насип; гряда на полі; 2) могйльний пагорб; курган.
塊断 lSngdu^n монополія.
拔沟 l6nggou зрошувальна канава.
拢 16ngl)(总合）підсумувати що; підрахувати що (підрахунок).〜帐 підсумувати рахунки; підбити підсумок рахункам;把开支 підсумувати (підрахувати) витрати. 2)(系住） зав'язати що，розм.\ перехопити що, розм.; обв'язати що чим.用绳子把货物〜紧міцно зав'язати (обв'язати) вантаж мотузкою. 3)(搂） обійняти кого; залучити що (залучення).〜在 怀里 притиснути що до своїх грудей; притиснути що до себе й обійняти; схопити що в обійми. 4)(吸弓І 住）заволодіти чим; захопити що.〜住人的心 заволодіти серцем людини;想个办法〜住孩子们&心 придумати що-небудь таке, щоб воно захопило увагу дітей. 5)(梳）чесати що (чесання).〜头发 зачісувати (розчісувати) волосся; зачісуватися. 6)(靠近，到达） наблизитися (наближення).快〜工地了 наблизитися до будівельного майданчика;轮 Up ~ Щ pt： Т пароплав зараз причалить (пришвартується) до пристані.
拢岸 I6ng'an причалити до чого (причал, причалювання); пристати до берега; пришвартуватися спец.
拢共I6nggdng —找总.
ІЙ子 Idng zi частий гребінь.
拢总 l6ngzong усьогб; у підсумку; у цілому.〜不 过十个 всьогб-навсього (усьогб лише)


508
десять штук;〜有三天时间 у цілому (усього) три дні часу.
垄 I6ng.
Ш 16ng 1) <衣> гребінь ч. 2)(田地分界的小路） межа. .
垄播 I6ngb6 <农> грббневий посів.
ШШ longduan монополія; монополізація (монополізувати що).〜价格 монопольна ціна;〜 资水 монополістичний капітал;〜资本主义 монополістичний капіталізм; монополістично-капіталістичний; 反〜资本主义的斗 争 антимонополістична боротьба;〜资本家 монополіст;〜组织 монополістичне об’єднання; монополія; ~ Ш Ш кліка монополістів; монополістичне угруповання; 〜市场 монополізувати (захопити в руки) ринок; монополістичний ринок;〜大权 тримати владу у своїх руках;〜宣{专工具 монополізувати (тримати у своїх руках) засоби пропаганди; ~核武器 монополізувати ядерну зброю;打破核〜зрив адерної монополії;打破技术〜розбити технічну монополію;核武器的秘密早已不能〜давнб перестала існувати монополія на секрет ядерної зброї.
垄沟 l6nggou борозна.
垄作 l6ngzuo <农> гребнева культура.
^ long 另见 16ng.
笼络 l6ngluo залучити що (залучення).〜人心 залучити серця [людей]; заманювання народу на свій бік; демагогія;〜人心的行径 демагогічний прийбм (акт);〜人 залучити (завербувати) прихильників; залучити (перетягнути, переманити) на свій бік; демагогія.
笼统 longtdng у загальних рисах, загалом; огулом розм.; огульний рош.话说得非常〜 говорити одні загальні слова; відмогтися загальними виразами;对每一个人都~地指 责了 一下 огулом (огульно) обвинувачувати кожного;他只是笼笼统统地解释了一下він пояснив лише загалом.
笼罩 longzhao огорнути що; обволокти що; нависнути над чим; охопити що.月光〜着的 草原 степ, облитий місячним світлом;晨雾〜 大 Ш ранковий туман огорнув (обволік) землю;夜色早已〜了整个市镇імлй давно вже огорнула все селище;暮色〜了 大地 на землю лягла вечірня тінь;白色恐怖〜上城 у місті панував білий терор; місто було охоплено білим терором; нависнув над містом білий терор;失业命威胁〜卷资本主 义各国的工人 над робітниками капіталістичних країн нависнула (висить) загроза безробіття;经;^危机〜会本І义斧国 економічна криза охопила всі капіталістичні країни.
笼子Iong-zi另见long-zi (较大的箱子）скриня. long 另见 ndmg.
弄 long <方> (小巷）провулок.
弄堂 longtang < 方 >провулок,〜口 вхід у провулок;〜房子 будинок, що знаходиться в провулку;看〜的 сторож провулка.
搂 Ібц 另见 Іби.
搂 Іби 1)(聚集）згребтїі що.〜干草 згребтіі сіно; 〜成一堆 згребти в купу. 2)(提起）підібрати що.〜恭衣裳跑去 підібравши халат, побігти; 〜起袖子 засукети (закатати) рукава. 3)(搜刮） грабувати що (грабіж); хабарництво.〜线 грабувати гроші; займатися хабарництвом; 皮动派只知〜老西姓的钱реакціонери тільки і знали, що грабували народ (викачували гроші з населення); реакціонери тільки грабунком населення і займалися.
偻丨би.
倭 lou 1) горбун; горбатий; згорблений; 2) згинати; гнути; загинати.
楼兵 loublng озброєний розбійник.
偻身 16ushen наклонитися; згинатися; нагинатися.
偻指 louzhl загинати пальці.
髅 Іби.
Ш Іои <方> перезрілий; той що розклався.
髏 Іби.
酿 Іби човен; корабель.
娄 Іби.
娄子 lou zi лихо; нещастя.惹〜накликати лихо; (招是非）накликати (зробити собі) неприє мність; набідуватися розм.\ (招麻烦） завдати собі клопоту; зробити на своє лихо; 另ij 出〜як би лиха не було; як би чого не сталося (трапилося).参阅“捅委子 t6ng 16u.zi".
蒌 16u.
蒌菜Ібисйі <植> —葵叶.
萎萬 louhao〈植〉полин звичайний; чорнобил.
婆叶 Ібиуб <植> бетель ч.
lou 另见.lou.
唆罗 lou-luo 1)(强盗的部下）член [розбійницької] зграї. 2)(走狗，帮凶)поплічник; служник; служниця; холоп; прихвостень ч” розм” лаїиі.帝国主义的〜们 поплічники імперіалізму;法西斯分子和他们的〜 фашисти та їх компанія.
楼丨
楼 16u 1)—楼房.大〜великий і багатоповерховий будинок. 2)(楼房的一层） поверх. 二〜другий поверх; бельетаж;住在 四〜ж“ти на четвертому поверсі.
楼板 louban перекриття.
楼层 louceng <建> поверх.
楼房 loufang [двоповерховий, багатоповерхб-
-вий] будинок;三层〜триповерховий будинок; будинок у три поверхи;多层单元〜 багатоповерховий комірковий будинок.
楼上 loushang верхній поверх; нагорі.〜的房间 кімнати на верхньому поверсі (нагорі);住在 ~ жити нагорі (на верхньому поверсі).
楼梯 lout! сходи.前〜парадні сходи;后〜чорні сходи;上〜піднімйтися сходами;下〜 спускатися сходами;〜扶手 сходові поруччя 备用〜запйсні сходи.
楼下 louxia нижній поверх; нанизу.〜й勺房 І'б] кімната на нижньому поверсі (унизу)；住在〜 жити нанизу (на нижньому поверсі).
楼座16uzu6 (剧院的楼座）балкон;(剧院最上一
层的楼座）галерея; гальорка рот.
耧 16u.
楼 lou комбінована сівалка.
楼播 ІбиЬб <农> посів за допомогою комбінованої сівалки; сіяти комбінованою сівалкою.
蝼 16U.
缕蛄 16ug0 <动> піпя.
蝼蚁 louyl хробак ч.; черв'як; мерзота ж., прост.反动统治者把人民看得连〜都不如 для пануючих реакціонерів народні маси ще гірше за хробаків; пануючі реакціонери не вважають народні маси за людей (людьми).
Іби 另见 Іби.
搂 Іби (抱）обхопити що (обхват розм.), обійнягги що.〜住母亲的脖子обхопііти (оповити) шию матері;〜在'序里 тримати кого в обіймах; притиснути кого до своїх грудей;互相〜着 обійнявшись (один з одним).
搂抱ШиЬйо обійняти що.紧紧地〜在一起міцно обійнятися.
篓 Іби.
婆子 Іби-zi кошик; плетінка розм.
Іби.
陋规 lougul дикі (безглузді) порядки (правила). 废除一切〜скасувати (ліквідувати) усі дикі (безглузді) порадки (правила).
РІ 室 loushi (小房子）халупа; хижка; халупка; хатина;(小房间）комірка; буда розм.
lousu дикий (дурний, поганий) звичай.
陋习 louxi дурні (погані) правила.
陋巷 louxiang завулок.
漏 ldu.
漏 16u 1)(从缝中流出）текти (теча ж.); дати тіч; пропускати що (пропускання).从袋里〜出 了 很多粮食 із мішка висипалося багато зерна; 堵〜заробити діру;桶不〜了 нем^є діри в бочці; бочка не тече; бочка не пропускає воду;屋顶〜了 дах тече (протікає, пропускає воду);管子〜水 труби пропускають воду. 2) (物体有孔或缝）продірявитися розм.袋子〜 了 мішбк продірявився. 3)—♦•漏壶.〜尽更深 глибока ніч. 4)(遗漏）пропустити що (пропуск).〜了 ——个字 отут пропущений один ієрогліф;〜记了 一笔帐 пропустили [і не зробили] один запис [у торгових книгах];打 毛衣时〜掉一针 під час в'язання спустити одну петлю.
漏疮 16uchu5ng < 医 > свищ заднього проходу; задньопрохідна фістула; анальний свищ.
漏电 loudian витік [електричного] струму.
漏洞 lduddng 1)(洞）течалс.; діра; отвір.发现〜 виявити діру;堵塞~ гаробїіти діру;小船的底 弄得尽是〜у човні все днище прогнило (у дірках). 2)(破淀）пробіл; діра рош, упущення, недогляд.工作中的〜недбгляд в роботі;〜西出 маса всяких недоліків (пробілів, дір); багатий на вади; білими нитками шито; багато слабких місць.


509
漏斗 Ioudou лійка.滤液〜фільтрувальна лійка; 〜U розтруб.
漏斗车 16ud6uchS <铁路> хбппер.
漏风 loufeng 1)(透风）пропускати повітря; витік повітря.门窗〜з дверей і вікон дує. 2) (说话拢不住气):说话〜шймкати беззубим ротом. 3)(走漏消息）видати секрет (таємницю); проговоритися;免得〜щоб не виказати секрет (таємницю); щоб не одержати розголосу; щоб не вибовкати.
漏光 16ugu5ng 1) <摄> засвітити що.底片〜 плівка засвічена. 2)(全部漏掉）витекти,水〜 7 уся вода витекла.
漏壶 lduhii <史> клепсидра.
漏气 louqi пропускати повітря (пару); витік пари (газу).车胎〜ш“на спускає.
漏勺 loushao шумівка.
漏税 loushui дефраудація; несплата податків [через недбалість або через незнання правил оподатковування].
漏网 16uwSng вислизнути з мережі; втекти від покарання; втекти від караючої руки закону.
漏网之鱼 lou w5ng zhi yu риба, що вислизнула з сіті; втекти від покарання (від караючої руки закону).
漏夜 louye глиббка ніч.〜工作 працювати до глибокої ночі.
漏危 louzhl втрата державних економічних прав.
漏子 16u.zi 1)〈口〉一 漏斗.2) —►漏洞 2).
瘘丨би.
瘦管 louguan 〈解〉свищ; фістула; нориця; норицевий канал.
镂
lou.
缕骨铭心 16u gii ming xln вік не забути чого; залишитися в пам'яті; запасти глибоко в душу (у серце); запам'ятати що в серці (у пам'яті).
镂花 louhua гравірувати (вирізувати) візерунок; вирізний візерунок.
缕亥!J louke гравірувати що (гравірування, гравіювання); вирізувати що (вирізування， вирізка); різьбити що, по чому, на чому (різьблення).
镂空 loukong ажурне різьблення.
®16іі 另见 їй.
Ш 白 loubai дати людям побачити, що в кого є гроші (цінності).
露富 16uf{i показувати (підкреслювати) [перед іншими] свою заможність; хвастатися своїм багатством.
louguang <Щ> експозиція; експонування (експонувати що).〜不足 недодержка.
露光计 louguangji <摄> актинометр; експозиметр; експонометр.
露脸 Ібиііап відрізнитися; виділитися; показати себе.并不是想〜才这样做的3р6блено це не з бажання відрізнитися (виділитися, показати себе);她这#亊做得很〜вона показала себе з гарної сторони на цій роботі.
露两手 lou liang shou блиснути своїм умінням (мистецтвом, талантом).
露马脚 lou ma.jiao видати схований задум;
показати лисячий хвіст; виказати себе з головою.话己露了 马脚 проговоритися; виказати себе під час розмбви;这才使他露 了马脚 це й видало його [з головою];他早晚 总、会〜的 він так чи інакше усе ж себе видасть.
露面 loumian з’явитися; показати ніс.简直不能 ~ прбсто не можна було показуватися [на людях, у суспільстві]; так, що не можна було ніс показати (висунути);他不敢〜він не сміє з’явитися (ніс показати);他来了，但从未〜він приїхав, але ніде не з'явля ється; він приїхав, але навіть око (носа) не покаже (не показує).
露苗 loumiao <农> поява перших паростків.
露头loutou另见lutou (露出头部）показати голову;(露而）Уявитися;(活动起来）спливти на поверхню.不敢〜не сміти з'явитися;他刚 一，就被发现了 як тільки з'явилася його голова, його відразу помітили; він тільки висунув гблову (висунувся), як його одразу жпобйчили;太阳还备有〜，夫家就起来了 усі піднялися до того, як зійшло сонце; сонце ще не показалося, як вже усі встали (піднялися).
ШШ)\л louxianr видати себе з головою; вийти назовні.非〜不可 усе обов'язково вийде назовні;他露了 焰儿了 він видав себе з головою.
f^ lou另见丨6u.
喽-lou 1)(用干预期或假设的动作）一般用动词 完成&将来时表达.咱们吃〜饭就走як поїмо, відразу підемо;他要知道〜一定很高兴якбіі він дізнався, то був би, звичайно, дуже радий; якщо він дізнається, то буде дуже радий. 2) (带f提醒注意的的语气)：水开〜！ водй кипить (закипіла)!起来〜！ час вставати!
噜Ш.
噜 Ш〈方〉1) доп-и; 2) продивитися; подивитися. 我〜了一遍 я продивився один раз; 3) критикувати.
搶Ш.
撸 Ш〈方〉витирати; стирати.
\Lu
炉lu.
^ lu 1) чорна земля; 2) глечик для вина; 3) винна лавка.
^ ЙР ludl винна лавка.
护їй.
护 їй капітель.
*卢橘 luju мандарин; апельсин.
鮮їй.
^ їй окунь звичайний.
辦科 Ійкб 1) окуневі; 2) морський окунь.
驢їй.
Ш їй глечик для вина; фіал.
驢丨й.
Ш їй чорний; темний.
卢їй.
卢比 ІйЬї рупія.
卢布 ІйЬй карбованець.金〜золотий карбованець.
卢日王达人 Luwangdaren руандієць (руандій¬
ський); руандійка.
庐т.
庐山真面目 LiishSn zhen mianmu істиний (справжній) вигляд; дійсне обличчя; фактична ситуація; суть.识破他的〜 побачити його справжнє обличчя;事f吉的〜 фактичний стан речей; суть (сутність) речей; 不见〜справжній вигляд не збвсім зрозумілий; реальний (фактичний) стан (справ) ще не є абсолютно зрозумілим.
庐舍liishS <书>^1^册.
芦m.
芦笛 ludi сопілка ж.
芦根 lugen кореневище очерету.
芦花 luhua пух очеретяного віника; віник з очерету.
芦答 luhui <植>01166 невідм.，середню сабур. lusheng бамбукова сопілка.
芦劳1 lusu <Ш> дурра; дурро невідм.
lusun спаржа звичайна (аптечна, лікарська, городна).
luwSi <植> очерет; очерет звичайний (болотний).
芦華荡 luwSidang очеретяна заводь.
芦席 luxi цинбвка з очерету.
炉&
炉їй 炉子.新出〜的面包хліб свіжої ВИПІЧКИ；
高炉炼出了头一~生铁дбмна видала першу плавку.
炉算子 lubi-zi колосники мн.; колосникові грати.
炉衬 liichdn <冶> футеровка (матеріал); футу- рування {процедура, операція в металургії); набійка.而才酸〜кислотостійкі (кислотривка) футеровка.
炉底 ludl низ печі; подина; лещадь ж.
炉顶 ludmg колошник.
炉腹 lufu заплечики мн.
炉盖 lugai кришка [грубки]; конус.
炉甘石 luganshi <Ш> залізний шпат.
炉缸 liig^ig <冶> горн.
炉灰 luhui зола.出〜вигрібати золу [із грубки].
炉火纯青 lu huo chun qTng сама довершеність. 至У 了〜的地步 досягти досконалості.
炉坑 lukeng піддувало.
炉料 Ійіійо <冶> шйхта.
炉龄 luling грубний (пічний) вік.
炉门 Ійгпеп грубні дверцята; вікно [печі, грубки].
炉期 hiqT <冶> кампанія. 炉身 liishgn <冶> ш^хта.
炉台 liitai плита; піч ж.
炉片堂 liitang топка; корисний об'є м печі; робочий простір.
炉条 lutiao колосник.
炉温 liiwdn <冶> температура печі.控制〜 підтримувати температуру печі на одному рівні. •
炉胸 liixi6ng <冶> гр》ди печі; шахта.
炉 j± luzao вогнище; плита; піч ж.


510
炉澄 luzha шлак; вигар.
炉子 lu-zi піч; грубка.烧饭〜кухбнна піч (грубка); плита;生〜затопити грубку; ：Ш•〜 загасити фубку;〜生着了 піч (плита) топиться;这 р]屋里没有〜ця кімната не топиться; у цій кімнаті немає грубки.
肥丨й.
肥陈 luchen <书> викласти що послідбвно (один за одним, систематично).
IF歹！] lulie перерахувати що (перерахування).
鸭їй.
鸿鹤 Ійсі <动> баклан.
卢页丨й.
顿 їй〈解> череп.
项底 liidT <解> основа черепа.
顾骨 liigfi <Ш> кістки черепа.
烦内压 Ійпеіуа 〈生理〉внутрішньочерепний (внутрічерепний) тиск.
颇腔 liiqiSng <解> черепна порожнина.
^ їй.
好鱼 Ійуй〈动〉япбнський морський судак; окунь ч.
卤Ш.
卤 їй І)(盐卤）розсіл. 2) <化> —卤素.3)(酱 煮的）варений у сої.〜鸡 варена в сої курка. 4) (作料）підлива.〜面 локшина з підливою. 5) (浓十）настій.茶〜настій міцного чаю.
ЙіЬ liihua <ІЬ> галоїдування; галогенування. 〜过程 процеси галоїдування;〜作用 галоїдування; галогенування; галогенація.
Й化物 Шііи^уй <化> галогенад.
Й莽 KimSng —►鲁莽 lfimSng.
Й水 lushu! розсіл.
Й 素 liisu〈化〉галоген; галоїд; солеутворювач. 〜衍生物 галоїдопохідні.
齒味 liiwei холбдна закуска [із вареного у сої м'яса, курки і т.д.].
齒虫下 Ійхіа приправа з порізаних креветок із сіллю.
ЙМ liizhi ґрунтовий луг; лужність ґрунту.
卤族Шгй—卤素. '
虏
їй.
虏获 luhuo захопити що (захоплення).〜甚众 [захоплені] багаті трофеї; захоплено багато зброї й полонених
掳
Ш.
Ш Ш викрасти що (викрадення).〜人勒赎 викрадення [людей] із метою одержання викупу.
掳掠 Шіііе грабувати ^що (грабіж); чинити розбій (розбій). 亍为 грабіж; грабіжництво; розбій.
鲁Ш.
鲁班尺 lubanchT столярний косинець.
鲁罪 liimang навмання розм.; з плеча прост.; рубати з плеча; на відчай душі, наосліп; необачно; необдуманно.说话〜говорити
навмання (необдуманно);做事〜діяти навмання (необачно, наосліп, необачно і зопалу);〜的4亍为 поспішний непродуманий крок; непевний учинок.
鲁莽灭裂 liimang шіеііе недбалість (недбалий); нехлюйство (нехлюйствувати) розм.
鲁米那 ІйтТг^ <药> люмінал.
鲁鱼亥豕 їй уй hai shi описка, допущена при переписуванні.
橹Ш.
橹 їй весло.
错їй.
镨 Ш <化> лютецій; кассіопій.
陆丨й.
陆їй—陆地.水〜交通відне та сухопутне сполучення;〜海空三军 сухопутні, морські та повітряні сили; три види армії.
陆半球 lubanqiii <地理> континентальна півкуля.
陆稻 ludao суходільний рис.
陆地Kidi суша; земля.在〜上和海洋上на суші і на морі;从船上看到 了〜із корабля побачили землю (сушу).
陆地棉 ludimian нагорний (волосистий) бавовник.
陆地水 lijcTishuT <地质> материкбві води.
陆风 lufeng〈气> береговий бриз (вітер); вітер із суші.
陆军 lujun сухопутні війська (сили); [сухопутна] армія.
陆军部 lujunbu військове міністерство.
陆龙卷 lulongjuan <气> тромо; смерч.
陆路 lulu дорога по суші; сухопутна дорога; сухопуття розм. 走〜 кати сушею (сухопуттям); їхати по суші.
陆棚 lCip6ng〈地理> шельф. 陆台 ICitdi <地质> платфбрма. 陆相沉积 Ійхі纟ngchSnjT 〈地质 > терігбнні осади.
陆续 luxu (不断）безупинно;(逐个）один за іншим;(逐渐)поступбво.花士陆续续地开了 一个月 квГги цвіли [безупинно] ЦІЛИЙ місяць; 客人们〜来了 гбсті прибули один за одним; 新建工厂〜投入生产нбв丨заводи і фабрики один за одним (поступбво) вступили в лад; нові заводи і фабрики були один за одним (поступбво) введені в експлуатацію.
luyun сухопутний транспорт.
陆战队 lfizh^ndui <军> десйнт.海军〜морськйй десант; морська піхота. 格їй.
Щ їй І) великий віз;龙〜імператорський екіпаж; 2) перекладина на дишлі.
盍丨й.
Ш Ш їй їй брилоподібний; брилуватий; грудкуватий.
绿їй.
Щ. їй І) очищений; відфільтрований; проціджений; 2) чистий; прозорий; ~тК чиста вода;
3) 	очищене вино.
禄老 око.
赂їй.
赂 їй І) подарунок; дар; підношення; 2) хабар; підкуп; 3) багатство; цінність.
赂і射 Ійхіе хабар - подяка за послугу.
逯їй.
逯 їй сам по собі; без причини; без цілі; довільно.
ШШ. lulu І) мізерний; маленький; 2) бути обережним.
禄їй.
禄 їй І) жалування; утримання; статки; доход; прибуток. 2) кар'єра; службове благополуччя.
禄套 ludu затяггий кар'єрист.
禄禄 lulu звичайний; пересічний; посередній.
禄柞 luzuo служббва кар'є ра.
瞭їй.
睬 їй несміливо дивитися; дивитися з повагою (ласкаво, пестливо).
晾晾 lulu пильно розглядати; уважно дивитися.
Ж їй.
Ш їй 1) шкатулка; ящик; 2) витікати; висихати.
僇їй.
僇 їй 1) дискредитувати; збезчестити. 2) вбивати; страчувати; карати на смерть.
僇笑 luxiao висміяти; насміхатися.
їй 另见 Іійо.
Ш їй високий; високорослий.
漉їй.
漉 їй 1) витікати; висихати; сохнути; осушуватися; 2) сочитися; капати;〜汁 рідина, що капає.; 3) проціджувати; фільтрувати;〜酒 фільтрувати вино.
\-tfr
擺їй.
漉 їй рзЬсати рукою; трястися; коливатися.
豁їй.
猫 Ійі) скор. назва ріки Лу; 2) втомитися.
酿їй.
Щ їй найкращий білий нефрит.
录їй.
录 їй 1)(抄写）списати що; переписати що (переписування, перепис).照〜不误 зняти точну копію. 2)(簿籍）список; журнал.通讯 〜список адрес;回十乙〜мемуари мн.; спогади мн.;议事〜журніп засідань. 3) —►录音.请你 把我的话〜下来！ запишіть, будь ласка, мої слова!他〜了 一支新的歌曲 він записав нову пісню; він наспівав на плівку нову пісню (指 自己唱自己录)；他把小$琴独奏曲〜下来了 він записав соло на скрипці; він записав на плівку соло для скрипки (指自己拉自己录).
录供 lugong <法> зняти показання з кого.
录取 luqii прийняти що (прийом, прийняття); зарахувати кого (зарахування).〜——百名 прийняти (зарахувати) до університету сто нових студентів;〜标准 умови прийому;〜名 额 число зарахованих;〜通知单 повідомлення про прийом;〜为旁听生 зарахувати (прийняти) вільним слухачем (у вільні


511
слухачі);没有被〜не пройшбв за конкурсом.
求象 Iuxiang записати що [на відеомагнітофон]; відеозапис ж.
录象张 luxiangdai відеомагнітофонна стрічка (запис); відеозапис ж.
求象机 luxiangjl відеомагнітофон; відеофон.彩 色 ~ відеомагнітофбн із кольоровим зображенням.
录音 luyln записати що [на плівку, на платівку, на магнітофон];(录器乐）надати що [на плівку, на платівку，на магнітофон];(录声乐） наспівати що [на плівку, на платівку, на магнітофон]; звукозапис ч.〜材料 звуконосій; 听工人讲话的 ~ слухати запис виступу робітника;放〜报告 передати записаний на плівку чий виступ; передати записану на плівку чию дбповідь.
^ luylndai стрічка для звукозапису.
录音机 luylnjl диктофон; звукозаписний апарат; (供影片录音及放映发声的录音机） фільмофон.磁带〜магнітофбн.
录音员 Ійуіпуиап звукооператор.
录用 luyong прийняти (зарахувати) на службу кого.优先〜прийняти в першу чергу;量材〜 прийняти (зарахувати) на службу відповідно до чиїх знань.
鹿
їй.
鹿 їй олень ч.梅花〜плям“стий олень; ~肉 оленина.
鹿角 Kijiao 1)(鹿的角）оленячий pin 2)—鹿告.
鹿角菜 luji^ocai 〈植〉караген; ірландський мох.
鹿茸 lurong панти мн.
鹿萁精 lurongjlng <药> пантокрин панто- кринна мікстура.
鹿死谁手Кі si shui sh6u |丨参阅“不知鹿死谁手Ьй zhl їй si shui sh6u”.
鹿碧 luzhai <军> засіка; засік (місц.).
їй 另见 їй.
绿林好汉 lulin haohan розбійник-герой; розбій- ник-молодець.
_ їй 另见 Іій.
碌碌 Ійій <书> 1)(平凡）пересічний (пересічність); посередній (посередність); звичайний, рядовий.〜康人 пересічна людина; людина нічим непримітна;〜无闻 пересічний (посередній) і непримітний;〜无 能 посередність; бездарність; нездара; нездарність;〜无能的人 посередність розм.; бездарність; бездарна (безталанна) людина; ні риба ні м'ясо; ні те ні се. 2)(辛苦）в поті чола.〜半生 в поті чола пропрацювати півжиття.
路їй.
路 їй 1)(道路）дорбга; шлях ч.;(街道）вулиця; 叩оспбкт;(马4);(混凝土路）бетонка розм. 小〜доріжка; стежина;他住在什么〜上？ на якій вулиці він живе?延安〜是上海最长的马 路之——проспект Яньаньлу - одна з найдовших вулиць у Шанхаї. 2) —►路程.〜远 无轻担 на сто верст і голка важка; у далекій дорозі не буває легкої ноші. 3)(途径)шлях ч.\
дорбга.使走上正〜направити що на правильний шлях;走字土会主义的〜йти по шляху соціалізму;这足他唯一的一条〜для нього це ЄДИНИЙ ВИХІД； т条〜єдиний
вихід залишається мені. 4)(方面）бік.南〜货 продукти з півдня; південні товари;夕卜〜人 людина з іншої місцевості; ：і匕〜军 Р人 війська північного напрямку; ~~ ^ Щ на усіх фронтах. 5)—路$ 1).三〜进军 р夕шити війська з трьох боків;六〜分兵 поділяти війська на шість напрямків; 乂、〜公共汽车 автобус вісімка; автобус 8-ой лінії; восьмий автобус;成一百р十〜纵队的游行‘伍>рмія демонстрантів, вишикувана в 140 шеренг; 6) (种类）сорт; розряд,这一〜人 подібні люди (особистості); такого сорту люди;象他这一〜 的人 подібні йому особистості;有这么一〜人 є такий розряд (така категорія) людей;
是这——〜入 він не з такого сорту людей; 二、 三〜角色 бути на других або третіх ролях.
路边 lubian узбіччя; у дороги; вбік від дороги; із боків дороги,沿着〜走 йти узбіччям;〜长着 一棵小白枠 біля дороги стоїть (зростає) берізка.
路标 1йЬі5о 1)(交通标志）віха; дорожній знак. 2) (队伍行动时的联络标志）покажчик дороги; дорожній сигнальний знак.
路不拾遗 їй Ьй shi уі такий ідеальний суспільний порядок, що навіть ніхто не візьме собі нічбго загубленого або упущеного іншими надорбзі.〜，夜不闭户 на дорозі не візьмуть загубленого, по ночах не замикають двері.
路程 lucheng дорбга; шлях ч.〜遥远 далека дорбга; далекий шлях;五百里〜дорбга (шлях) у 500 чи;三天的〜дорбга на три дні; триденний шлях;打听前面还有多少〜 дізнатися дальність (відстань) майбутнього шляху;革命的〜шлях революції.
足各；U ludeng вуличний ліхтар.
路堤 КкІЇ насип ж.
路费 lufei дорожні витрати; вартість проЬду.回 来的〜грбші на дорогу назад;积蓄〜зібрати (назбирати, відкласти) гроші на дорогу;我花 了一百元〜я витратив сто юанів на дорожні витрати; я витратив сто юанів на дорогу; я проїздив сто юанів.
路拱 lug6ng вигляд одягу.
路轨 4uguT 1)(轨条）рейка. 2)(轨道）рейковий шлях.
路过 luguo проїздом розм.; проїжджати повз що (через що); по дорозі; по шляху.我〜上海 я був у Шанхаї проїздом;我们不〜那个村子у те село нам не по дорозі.
路基 lujl полотно; [дорожній] насип.公路〜 полотно шосе;铁路〜залізничне полотно;石 zk 〜кйміне полотно;、沙 Щ 〜гравійний насип.
路肩lujian <铁路> брівка.〜边线брівка [земляного полотна].
路劫 lujie грабіж (розбій) на великій дорозі.
路警 lujlng залізнична міліція.
路径 liijing 1)(道路)підхід; дорбга.他〜不熟 він незнайомий з дорогою;到І阵地的〜很方便 підхід до позицій був зручним. 2)(门路） шлях ч.; підхід.生活的〜вікнб в життя;指点
正确的〜наставити на (показати) правильний шлях;从失败中找到成功的〜на невдачах навчитися знахбдити шлях до удачі.
3) 	<气> шлях траєкторія; маршрут.台风〜 шлях (траєкторія) тайфуну.
路径法 ICij'mgfS <气> метод траєкторії.
路局 lujii (铁路局）управління залізниці; залізничне управління;(公路局)управління шосейних доріг.
路 Р Ійкби перехрестя; кінець (початок) вулиці; роздоріжжя; розпуття (指两条或更多道路会 合的地方).十字〜перехрестя; роздоріжжя;三 盆〜розгалуження (розвилка, розвилина) дороги.
路面 lumian [дорожнє] покриття; [дорожня] бруківка (―行车部分^面层）.柏油~ асфальтове покриття [шосе];条石〜брущйта бруківка (одяг); полегшене покриття; 7ІС久〜 капітальне покриття.
路牌 lupai дорожній покажчик.
路签lCiqian <铁路> жезл.〜行车制жбзлова система руху;〜交换器 жезлообмінювач;〜闭 塞装置 жезлова сигналізація.
路签制 lCiqi§nzhi <铁路> жбзлова система.
路莖 luqian <交> виїмка.单线〜одноп^тна виїмка.
路人 Ійгбп 1)(行路的人）перехбжий; перехожа.
2)(不相干的人）сторонній; стороння; чужий; чужа.当作〜看待 приймати (вважати) за (як) сторбннього (чужого); розглядати як сторбннього (чужого).
路上 lirshang 1)(道路上面）на дорбзі; на вулиці. 〜停着一辆汽车 на дорозі (на вулиці) стоггь машина. 2)(在路途中）на шляху; у дорозі; по дорозі,在回去的〜по дорозі назад;带着〜吃 的食物 уз^ти їжу на дорогу;〜累了 утомитися (стомитися) з дороги.
路数lCishCi 1)(底细）[ус旬таємниця.打听人的〜 дізнатися, що він за людина; дізнатися подрббиці про людину;摸清他的〜з'ясувати його таємницю;我们都不知道他的〜ніхтб з нас не знйє, що він за людина. 2)—路子.3) (招数）прийбм; хід.拳击的〜прийбм боксу; 很巧妙їй〜хитрий прийбм (хід).
路条 lutiao пропуск.
路途1)->路1). 2) ~►路程.〜遥远дорбга далека; шлях далекий.
路线 Ійхійп 1)(经过的道路）маршрут; траса; лінія,行军〜військбвий маршрут; маршрут [для] походу;航空〜повітряна траса (лінія); маршрут перельоту;地下铁道的〜ipdca метрополітену;列车的运行〜шлях (маршрут) проходження потягу;旅行〜маршрут [для] подорожі;电缆〜кйбельна траса;水准〜 <测
> 	нівелірна лінія (траса); хід нівелювання;〜 测量 <测> маршрутна зйомка;公共汽车按 照一定的~4亍驶 автобуси здійснюють рейси за визначеними маршрутами. 2)(思想上、政 治上所遵循的途径）лінія; курс.政治〜 політичний курс;群众〜лінія мас;阶级〜 класова лінія;党的文艺〜курс компартії в літературі і мистецтві.
路遥知马力，日久见人心lu уао zhl mS li, ri jiu jian r^n xln "сила коня пізнає ться далекою дорогою, а серце людини - ч焱сом"; людину взнаєш, коли з нею пуд солі з'їси.


512
路子l£rzi (途径）ШЛЯХ 4.;(出路）вихід;(作法） манера; маніра заст.; кшталт; штиб; спосіб; зразок; приклад, 矛人入的〜не можна
удаватися до особистих зв'язків; не можна пускати в хід свої зв'язки;殖民地人民除了 起 4革命，没•有別的〜可走у народів колоніальних країн немає іншого виходу, як стати на шлях революції; колоніальним народам нічбго не залишається, як ставати на революційний шлях;盲目地照外国的〜是 走不通的 якщо наосліп іти за іноземним зразком (за прикладом іноземців), то нічбго не вийде.
漉І
漉 їй фільтрувати що (фільтрація, фільтровка спец” розм” фільтрування); цідити що.〜酒 фільтрувати вино.
漉网 lCiwSng <技> сітчастий (сітковий) фільтр; фільтрувальна {що фільтрує) сітка.
їй.
криничним
ШШ lulu <象声> гуркотіння (гримотітирозм.); гуркіт (грохотати).车声〜гуркотйння (гуркіт) коліс (візків); вози грохотапи (котилися з гуркотом).
辘辦 lu lu корба, коловорот.井 журавель (корба).
戮
戮力同心 lu li t6ng xln у пбвному єднанні і спільними зусиллями; координувати свої дії з ким-чим.
麗їй.
簏 їй 1)(竹箱）бамбукова валіза. 2)(麥子） бамбуковий кошик.
鹭т.
lusl〈动〉біла чапля.
簏їй.
麓 їй <书> підніжжя (підошва) гори.泰山南~ південне підніжжя (південна підошва) гори Тайшань.
їй 另见 16и.
露1 їй 1) 露水.2)(饮料）морс; квас.果子〜 фруктовий квас;中руктбва вода;批把〜морс із мушмули;玫瑰〜морс, настбяний на троянді.
Ж 2 їй (裸露）оголити що (оголення);(显出） показати що (показ); з'явитися (поява);(泄露） видати що (видача); відкритися; виявитися (вияв).〜若胳М з оголеними плечима;面〜笑 容 на обличчі з'явилася посмішка; із посмішкою на обличчі;不〜声色 не подати (не показати) виду;月亮有时从乌云里〜出来 крізь хмари іноді визирає місяць;
藏不住，早晚要〜出麥的цьбгб ніяк не сховаєш, рано чи пізно відкриється;阴谋的 内蒂〜出来了 викрилася (відкрилася) основа інтриги;他只足稍微对我〜了点儿він лише злегка натякнув мені.
露出Ійсіїй •露\〜胸脯оголити груди;〜不满 показати своє невдоволення;〜真面目 показати своє справжнє обличчя;无意中〜 自己的秘密；нечаянно видати свій секрет
(свою таємницю); випадково викрив себе з головою;树上〜了嫩叶 на деревах показалося (з'явилося) ніжне (нове) листя; 狐狸尾巴全〜來了 так виліз назовню лисячий хвіст;只见泥里〜几条细藕來із твані стирчало тільки декілька маленьких корінців лотоса;他额头上〜了深深的皱纹 різкі зморшки лягли в нього на чолі; його чоло було у глибоких зморшках;目前这种危 险己经开始〜了苗头у даний час проблиски такої небезпеки вже почали виявлятися;脸 上〜欣悦的笑容обличчя опромінилося радісною посмішкою.
露地 liidi <农> відкритий грунт.
露点 Ійсііап <气> крпля роси.〜温度 темпе- ратура краплі роси.
露骨 lugu неприкрито; відкрито; відверто (відвертість). 〜的干涉 нічим не прикрите втручання; відкрите втручання; 〜的 装侵略 розгорнути нахабну збройну агресію; 相当〜地暗示досить відверто натякнути;〜的 宣扬 відверта проповідь;讲得十分〜сказане з усіє ю відвертістю;做得很〜зрбблено відкрито;做得更力П 〜діяти в ще більш відкритій формі.
露酒 lujiii настойка; наливка,楼杉匕〜вишнева настойка (наливка).
露口风 їй кби-feng натякнути; дати зрозуміти. 只要露点口风，他就会明白потрібно тільки натякнути (зробити натяк), і він одразу зрозуміє.
露水 Ki.shui <口> росй.蒙上〜покривйтися (укриватися; припадати) росою; роситися; 满是〜的早晨росистий ранок; Іі〜没干割 油菜косити рапс по росі;不要赤脚在〜没干 的草地上走не ходи босоніж по росі;夜里落 了令艮多〜уночі випала рясна роса; уночі сильно росило;花木上盖着一层〜дербва і квіти покрилися росою.
露宿 lusu ночувати під відкритим небом,〜街头 ночувати на вулиці [під відкритим небом]; 地质勘探员经常〜荒郊野地 геологорозвідникам служить крбвом відкрите небо, а постіллю - голий степ.
露天 lutian під відкритим небом; на свіжому повітрі; відкритий.〜电影 кіно під відкритим небом;〜舞台 відкрита сцена (естрада); ~开 采 відкриті гірські роботи; відкрита розробка;放在〜ставити що під відкритим небом (надворі).
lutiankuang кар'є р.
露头 l(it6u 另见 16ut6u〈矿> вихід; оголення.
露头免 lu toujiao видаватися; висунутися; [уперше] проявити свій талант (своє дарування, своє вміння); показати себе.初〜 的洋斗学家 нове світило (нова зірка) науки;不 久前〜的作家 письменник, що недавно показав себе (відзначився).
露营 luying <军> стояти біваком (на біваках); стояти бівуаком (на бівуаках).
露珠 luzhu росинка; крапельки роси.
驴沾.
驴 їй осел (віслюк); ослиця (ослиха розм.).赶〜 的 погонич осла; ослятник застар.
驴唇不对马嘴 їй chun Ьй dui та zui невлад розм.; не до місця; ні до села ні до міста.
驴打滚 liidSgtin відсбтки на відсбтки.〜的利息 лихварські відсбтки.
驴骤 Ійіиб ослюк; мул.
驴皮胶 lupijiao <药> желатин з ослиної шкіри.
驴肉 lUrou ослятина.
їй 另见 16и，їй.
委 їй підтикати; заправляти.
榈
摘 їй 1) червоне дерево; 2) пальма.
间іа.
闾їй 1)(里巷的门）околиця.倚〜而望чекати кого на околиці. 2) —>•闾里.
闾里 ійії <И^>сел6.
吕ш.
吕宋烟 lusongyan сигара.
旅ш.
旅їй 1)(军队编制）бригада.步兵〜стрілецька бригада. 2)(军队）військо.劲〜добірні війська.
旅伴 luban попутник; попутниця; супутник; супутниця.
旅程 lucheng шлях ч.; дорбга.遥远的〜далекий шлях; далека дорбга;胃〜відправитися у дорогу.
旅次 luci стоянка; зупинка.
旅店 ludian готель.
旅费 lfifSi дорожні витрати;(出差旅费)роз'їзні (командировочні) гроші;(调差旅费） підйомні [гроші].来回〜由我支付 дорбга в обидва кінці за мій рахунок.
旅馆 Ifiguan готель;(汽车游客旅馆）(мотель) ч.
旅进旅退 lujin-lutui як інші, так і він; сліпо слідувати за іншими (за усіма).
旅居 luju [тимчасово] проживати; [тимчасово] жити. $〜4匕я прожив три роки в Бейцзині.
旅客 Ійкд 1)(乘客）пасажир; пасажирка.〜服务 站 довідкове бюро [для пасажирів]. 2)(旅馆 ^ ) мешканець; мешканка застар.\
постоялець розм., застар.\ пожилиця розм., застар.〜登记簿 книга для реєстрації приїжджих.
旅社lfishS —►旅馆.
旅鼠 lfishii〈动〉лбммінг; пеструха.
旅途 lutu шлях ч.\ дорбга.在〜中[знаходитися] на шляху (у дорбзі);〜见闻 дорбжні враження;过〜生活 вести життя в роз'їздах.
旅行 Ifixing подорож (подорожувати);(游览或 带体育运动性知旅行)туризм; екскурсія;(漫 游）мандрівка (мандри).〜季节 екскурсійний сезон;〜笔记 дорожні записки;〜指南 путівник; довідник для туристів; гід застар.., туристична база; весняна
екскурсія; весняний туризм;登山〜гірський туризм; екскурсія в гори;环球〜кругосвітня подорож;在非洲〜подорожувати по Африці; 到欧洲去〜[здійснити] подорож у Європу;〜 归来 повернутися з подорожі (із поїздки),
旅令亍袋 luxingdai дорожній мішок; дорожня сумка;(手提式旅行袋）баул; саквояж.


513
旅行家 luxingjia мандрівник; мандрівниця.
іЖ ІТ luxingshe бюро невідм” с.; бюро
туристів.国际〜товариство з іноземного туризму; міжнарбдне бюро; інтурист.
旅行团 lUxingtuan екскурсія [туристів]; qjyna туристів (мандрівників).
旅行者 lUxingzhe турист; туристка; мандрівник; мандрівниця.
旅 游 luyou туризм (туристичний);
туристично-екскурсійний; (7_К上旅游）круІз (круїзний);(乘汽车旅游）автотуризм,〜学校 туристичне училище;〜饭店 туристичний готель;〜局 туристично-екскурсійне управління; 〜工作者 туристичний працівник.
旅游者 Ifiy6uzh6 турист; туристка;(乘汽车旅游 者）автотурист,
旅长 luzhSng бригадир; комбриг.
侣
侣 їй товариш; компаньйон; партнер.
侣伴 luban товариш; компаньйон.
持їй.
捋 їй проводити рукою; стирати; розгладжувати; розправляти;〜胡子 розгладжувати бороду.
梠їй.
相 їй балка; перекладина; косяк.
胃їй另见Кіб.
捋їй 1)(使顺溜）приглйжувати що.〜敬于 приглажувати (гладити) бороду;把铁丝〜宣 випрямити дріт;把绳子〜开 розплутати мотузку. 2)(使清 $吉）стерти що; витерти що. 把ti■竿上Й露水〜干净стбрти (витерти) росу з бамбукової жердини.
锦їй.
锅 їй〈化〉алюміній.
锦版 ІйЬйп <印> алюмінієва пластина.
锦胶 1й』і5о <化> алюмогель ч.
锦热剂 Ifirdji <化> терміт.
Купі
倭їй.
屡 їй—屡次.〜建奇功 чинрІти (здійснювати) кількаразові подвиги (героїчні вчинки);〜战 〜胜 перемога за перемогою; від перемоги до перемоги; постійно одержувати перемогу;〜 试〜验 постійний ефект; щораз підтверджується;地势低,佳，〜遭水灾 місцевість низинна і схильна до частих повеней.
展次 Ійсі неодноразово; багаторазово; не раз; багато разів; часто; нерідко.〜创造新纪录 неодноразово (багаторазово, багато разів) ставити нові рекорди;〜发生误会 часто (нерідко, не раз) виникали непорозуміння;〜 提醒 кількаразові (багаторазові) нагадування.
屡次三番lfici-s§nfln —屡次.〜的失败 кількаразові (багаторазові) невдачі;我〜地讲 过 я говорив дуже багато разів (неодноразово, багаторазово).
屡见不鲜lujian bu xian —数见不鲜shu6 jiSn bu xian.这种亊〜це сама звичайна (повсякденна) річ (історія); так буває завжди і поруч; це
всюди та поруч; це (так) часто буває (трапляється); так уже бувало не один раз.
屡教不改 lu jiao bu gai упиратися в своїх помилках, незважаючи на багаторазові зауваження; невиправний.
屡屡ШШ—屡次.
屡试不爽 lu shi bu shu^ng випробуваний; вірний. 〜的办 '法 випробуваний (вірний, перевірений) засіб.
缕丨1
缕їй 1)(线）нитка; 2) <量词>:—〜青烟 струминка диму; димок;—〜头发 пасмо (жмутик) волосся;几〜细纱 декілька пучків (жм)п:ів) пржкі; 一〜柔情 із ніжністю; із ніжним почуттям; узи любові; почуття любові.
缕陈ІйсМії <书>—缕述.
缕缕 Ійій:坎烟〜上升 повільно в’є ться димок вогнища; піднімалися до неба димки від вогнику.
缕述 lushu змістовно розповісти (викласти) що; докладна розповідь.〜经过 змістовно і послідбвно викласти хід подій
膂
ш.
WtJ lull фізична сила.〜过人 людина надзвичайної сили; людина великої фізичної сили; надзвичайно сильна (людина); силач.
履їй.
Ш їй 1) (|і) взуття ж. ¥〜шкіряне взуття. 2) (走)ХОДИТИ. [як] по тонкому льоду;
[як] на краю прірви (безодні).
履带ШсШ <机> гусениця.〜式拖拉机 гусеничний трактор.
履历 Шіі 1)(经历)біогрйфія.出身和〜соціальне походження і біографія;查查他的〜 перевірити його минуле (біографію). 2) —*Ш
历表.
履历表 lulibiao анкета; послужний список; опитувальний лист; формуляр застар.填〜 заповнити анкету (опитувальний лист).
履险如夷 lu xian ru yi спокійно ставитися до небезпеки; [проявити] сміливість перед небезпекою.
履行 luxing виконати що (виконання);〜诺言 тримати [своє ] слово; дотримувати слово (обіцянку); виконати обіцянку;〜合同 виконати контракт (дбговір); ~义务 виконати обов'язок; виконати зобов'язання;@ виконати формальності;我们坚定不移地〜无 产阶级国际主义的义务ми неухильно виконуємо свій пролетарський
інтернаціонапьний обов'язок. v
履约 luyue <书> виконати свою обіцянку (обіцяне); тримати [своє ] слово; додержати слова (обіцянку).
每їй.
吞 їй брати дрібку чогось.
律ІІ
律 їй 1)(法作）закон; право.按〜判罪 покарати кого за закбном. 2)(规禅）закон.因果〜зак6н причинності. 3)〈音〉основні тони.十二~ дванадцять основних тонів. 4)(约束） стримувати що.〜己甚严 бути вимогливим
до себе; педантичний у відношенні до себе.
律师 l6shT адвокат;(帝俄的捧师）присяжний повірений.当〜займйтися адвокатурою (адвокатською практикою).
排诗 lUshl〈文〉статутний п’ятислівний або семислівний восьмивірш.
їй.
虑 їй 1)(思考）продумувати що; обмірковувати що (обмірковування).深谋远〜дивитися далеко вперед; будувати плани на майбутнє; глибина і перспективність задумів;〜不及此 от про це і не подумали. 2)(担忧） тривбжитися; хвилюватися.勿多页 ІІ〜ні до чого тривбжитися (хвилюватися); нічбго [через це] хвилюватися (тривбжитися); не потрібно (не слід) тривбжитися (хвилюватися);不足为〜немйє нічбго страшного; нічбго (ні до чого) боятися.
їй 另见 shu&.
率 їй коефіцієнт; ставка; норма.设备利用〜 коефіціє нт використання устаткування;税〜 ставка податку; тариф;利润 ~ нбрма прибутку;废品〜коефіціє нт браку;放大〜 коефіцієнт збільшення.
lti 另见 їй.
绿 їй (绿颜色）зелені (зелено). ~叶 зелбне ЛИСТЯ； 浅〜блідо-зел豸ний; ясно-зелений; зеленуватий; Ш 〜темно-зелений，青草发〜了 зазеленіла трава.
绿宝石 lUbaoshi смарагд.
绿草 Ійсйо зелена трава.〜如茵 килимом зростала трава; покритися муравою; позеленілий.
lticha зелений чай.
绿灯 ludeng <交> зелений сигнал; зелене світло. II参阅“开绿灯 k5i lUdengM.
绿豆 ludou квасоля золотава; маш.
绿豆绳 liidouying〈动> зелена (синя) муха.
绿帆 ltifan〈化> залізний (зелений) купорос.
绿肥诏促丨 <农> ізелбне добриво; сидерація,〜作 物 зеленоудобрювач; сидерит; сидерант.
绿化 luhua озеленення (озеленити що); лісонасадження (лісонасаджування). ~ ^ ТІЇ озеленення міста;〜街ій озеленення вулиць; 〜工作 озеленювальна роббта;〜程度 ступінь залісення;〜荒山，保持水土 озеленити голі гори і запобігти ерозії грунту.
绿篱 ійіі живопліт.
绿帽子 ltimao zi роги мн” розм.賊〜носити роги;使人戴〜наставити кому роги {подружня зрада).
绿内障 ifinSizMng <医> глаукбма.
绿泥石 l6nishi〈矿> хлорит.
绿萍 l6ping ряска.
绿驾驾 lurongrong зелений і густий.〜的草地 галявина з густою зеленою травичкою;〜的 秧田 зелені і густі сходи (посіви) рисових полів.
绿色 зелений колір; зелень лс.〜植物 зелень;〜颜料 зелена фарба; зелень; 一条完 轉的“〜长城”中现在古长城外:挡住了流沙， давньою Великою стіною виросла "Велика стіна" зелених насаджень, що захищає орні


514
землі від пісків, що наближаються.
绿色素丨6sdsCi〈生物> зелбний пігмент.
绿松石 lds6ngsh丨〈矿> бірюза.
绿头鸭 l&t6uya <动> кроква; крякова качка.
绿锈 ійхій патина.铜上生了〜мідь покрилася зеленню (патиною).
绿萌 luyln зелень ж.; тінисте листя; тінь від дерев.〜如盖的花园тініістий сад;坐在〜下 сидіти в тіні дерев (під кронею дерев);在花 园的〜里 у зелені саду; серед зелені саду.
Ш 油油 Ійубиуби яскрава (соковита) зелень; глянсувато-зелений.〜的草地 яскрава (соковита) зелень лугів;〜的树叶 глянсувато-зелене листя дерев;〜的麦苗 соковиті сходи пшениці;〜的嫩草 мурава.
绿藻 l6zSo <植> зелбні водорості.
绿洲 l6zh6u оазис.沙漠中的〜ойза，серед пустелі.
绿柱石 idzhCishi <矿> бетталл.
萚Ні.
锋草 ійсЗо〈植> хміль ч. їй.
氯 їй〈化> хлор.
氧仿 liiftng <化，药> хлорофбрм; трихлор- метан.
氣化 luhua <化> хлорування (хлорувати що).〜 作用 хлорувйння.
氯化按 Шішй’ап <化> хлористий амоній; хлорид амонію; нашатир ч.
氯化钓 ltihuagai〈化〉хлористий кальцій.
хлорид кальцію; хлор-кальцій.
氯化萊 liihuagSng <化> сулбма.
氯化剂 ltihuaji〈化〉засіб, що хлорує; агент, що хлорує.
氯化钾 liihuAjia <化> хлористий кшіій; хлорид калію; хлоркали невідм., с.
氯化钠 ltihuana〈化〉хлористий натрій; хлорид натрію.
氯化氢 l6hu&qTng <化> хлористий водень; хлороводень.
氧化物 l6hu&w(i <化> хлорид; хлористе з*є д- нання; сіль хлористоводневої кислоти.
氯沦 lulun <纺> хлорин; хлоранове волокно.〜 内衣 хлоранова білизна. ‘
氧霉素 l{im6isCi <药> хлороміцетйн.
氯气1細~>氯.
їй.
滤 їй (粗滤)цідріти гцо; проціджувати що;(精滤) фільтрувати що (фільтрація, фільтрування, фільтровка спец” розм.).〜Ж фільтровка води;用滤器〜过 пропускати (проціджувати) через фільтр.
滤波器 l6b6qi <无线> [хвш^стий] фільтр.天线 分离〜диплбдссер 二
滤光器 ltiguangqi〈理> світлофільтр; світловий фільтр.
滤过性 ltiguoxing <医> фільтруємість; фільтрівний. 〜病毒 фільтрівний вірус.
滤器 ltiqi фільтр; цідилка,
滤热器 l{ireqi <理> теплофільтр.
滤色镜 l6sdjing <理> світлофільтр; кольоровий фільтр.
滤声器 lushengqi <理> акустичний фільтр.
滤水车 l6shuTch6 <铁路> вагбн-фільтр.
滤水堤 ldshuTdl <水利> н^сип，що фільтрує.
滤液 Ійуб <化> фільтрат.
滤渣 lUzha залишок; фільтр-запишок.
滤纸 l6zM < 化 > фільтрувальний папір; фільтр-картон; паперовий фільтр.
luan.
率生 luansheng двійнята; близнюки мн.〜兄弟 брати-близнюки мн.; розм.;〜姊妹 сестри- близнюки мн.
率生子 luanshengzi двійнята; близнюки лін.;(孪 生子之一)двійник розм.; близнюк розм.
^5? luan.
恋 luan <书> гряда; [гірський] хребет.岗〜 гряда пагорбів;峰〜гірські вершини; вершини гір;重〜叠崎 гряди (ланцюг) гір (гірських вершин); гірські ланцюги (хребти).
挈 Іийп.
挛缩 luansuo коцюрбитися розм.; скорчитися.
luan.
鸾凤和鸣 luan feng he ming др夕жна ndpa; жити душа в душу, жити як одна душа.
lu如.
脔割 ludngg <书>1)(切碎）розрізйти що на дрібні шматки. 2)(分割）розділити що на частини.
luan.
luan 1) гарний; прекрасний; миловидний; 2) слухняний.
变童 luantong гарний хлбпчик.
luan.
栾 luan 1) мильне дерево; 2) поперечна балка; 3) подвійний.
荣楽 luanluan кохати всіє ю душею.
栾子 luanzl близнюки. ,
luan.
g 铃 luanlmg дзвіночки мн.
Шп.
卵Мп〈生物>(禽卵）яйцб;(鱼、蟹、鞋等的 卵）ікра.虫〜яє чко комахи;产~ яйцекладка; нести яйця; ікромет; ікрометання; метати
—ікру; і критися.
卵白 luSnbm <动> [яє' чний] білок.
卵巢 ІиЗпсМо <解> яє чник; оотека.〜切除术 <医> оваріектомія; оофоректомія.
卵集素 luSncMosii < 药 > оварбн; оваріан; оофоран.
卵巢炎 luSncMoydn <医> оварйт; оофорат.
卵黄 luanhudng <动> [яє чний] жовток.
卵黄素 lyanhudngsii <药> вителлін.
卵块 ІиЗпкийі <动> ікрі
卵憐脂 luSnlinzhT〈生理>леціт1н.
排І 生 luSnsheng 〈动〉яйценародження; яйце- родність.
卵石 luSnsh丨 <建> галька;(鶴卵石）кругляк. 卵胎生 Iu3nt5ish6ng <^J> яйцеживонародження. 卵细胞 Іийпх丨Ь5о <生物> яйцеклітина.
卵形线 lu5nxingxi^i <Ш> овал.
卵翼 luanyi:在…的〜之下 під крильцем у кого., під чиїм заступництвом; під чиєю егідою книжк.
卵用鸡 luanydngjT〈农〉яйценосні кури.
卵子luanzl〈生物> ЯЙЦ&〜发生овоген泛3;
乱
luan.
乱 Іийп 1)(无秩序）бем^ддя (безладний); плутанина (плутаний); хаос (хаотичний); метушня розм.〜吵〜闹 скандалити; бешкетувати розм.; чинити (влаштувати) скандал; бузити груб” прост.; заварити бузу; 〜嚷〜叫 підняти страшний лемент (ревіння); розкричатися розм.; свистопляска;〜窜〜跳 [сунутися і] шаліти;〜了手脚 бути охопленим панічним жахом;〜作一团 [страшна] метушня; катавасія прост.; переполох; паніка;使敌人〜作一团 викликати у ворога переполох (паніку); викликати у ворога повне замішання;人民 斗争的怒火一旦燃起，反动派就〜成一团як тільки спалахнула народна боротьба, реакціонери були охоплені панікою;家里〜 作一团 у родині піднялася (почалася) страшна метушня;脑子里〜成一团ус泛в голові переплуталося; пбвний хаос у голові; каша в голові;〜跑 безладно бігти куди бчі дивляться;到处〜跑 розбігатися в різні сторони; 一堆〜书〜纸 безладна (хаотична) купа книг і паперу; книги, що валяються в безладді,讲得很〜розповіст“ (говорити) плутано (безладно); плутана (безладна) розповідь; плутатися в рбзповіді;解释得很〜 [дати] плутане пояснення;对事物的看法很〜 хаос (плутанина) у пбглядах на речі;他的思、 想很〜утворилася плутанина в його розумі; 秩序今艮〜страшне безладдя; великий безлад; відс^ність усякого (немає ніякого) порядку;
-事情很〜справи знаходяться у великому безладі (у хаотичному стані); великий безлад (великі непорадки) у справах;枪声〜 响[чулася] безлйдна стрілян“на;在变革过 程中，不免出现一些“〜”的现象，寧也不可怕 йдуть зміни й неминуче виникають деякі явища "хаосу", і отут немає нічбго надзвичайного;线〜了 ниткіі сплуталися (переплуталися);看这有多〜！ ну і безладдя! ох, і безладдя ж!大家另У 〜нічого безлад влаштовувати. 2)(骚舌L) бунт; заколот.平〜 придушити бунт (заколот). 3)(心绪不宁） душевне сум'яття.心烦意〜охопило кого сильне душевне сум'яття;他心里〜得一点主 意也没有 у сум'ятті (від сум'яття, від хвилювання) він не знав, як бути. 4)(使混乱） викликати що замішання; дезорганізувати що. 5)(任意，随便）як (що, хто, куди, де) -небудь; без розбору.〜说 говорити що взбреде у гблову (на розум); говорити що взд 夕 мається (що-небудь); бездоказове
базікання 不许〜说 зайвого не базікай;〜交朋 友 водитися (дружити) із кцм попало;〜戴帽 子 довільне клеєння ярликів; без усякого розбору приклеювати ярлик;〜@ 东四 І'сти що як-небудь;〜扔烟头 кидати недокурки


515
куди попало;〜用 застосування чого без розббру;〜花钱 смітити грошима; транжирити гроші;不〜花一分钱 не кидати на вітер жодного феня;〜描j 男女关系 вести розпутне (розпусне) життя; зафузнути в розпусті. 6)(淫乱)розбещеність (розпущений).
乱兵 lu^ibTng мародери мн.\ (叛军）заколотні війська; (jl!文兵）розбиті війська.
舌 L 纷纷 luan fenfen [страшне] безладдя; сум'яття. 〜地逃走бі'гти безладно (панічно);心里〜的 бути в сум'ятті; сум'яття опанувало ким; охопило кого [душевне] сум'яття.
乱坟岗lu&nfdngang —乱葬岗子.
舌li 哄哄 luanhonghong шум і гам; гучний; метушня.〜地争论起来 галасливо і безладно заспбрити; почалася гучна суперечка;〜地—— 刻也不得安静від шуму і гаму (через метушню) не було ні хвилини спокою;街上〜 的 на вулиці було галасливо і людно; вулиця жила гучним життям; на вулиці стояв шум і гам;街上〜的，•许多人叫喊着奔去救火на вулиці метушня, багато хто з лементом біжить на пожежу.
乱來 luanlai неподобство розм. (неподобство); діяти безцеремонно; бешкетувати; чинити неподобство.随意〜робити усе, що прийде у гблову (вздумається); f尔可不能〜бт^т не дій безцеремонно.
舌L 了套 luan letao повна плутанина; повний хаос; справжній кавардак; бедлам розм. ФІи 〜пбвна плутанина (повний хаос, кавардак, бедлам) у справі;他们那里〜了 у них там бедлам (суцільна плутанина);他这样一搞， 我们就〜了 таким учинком він розстроїв усі наші плани (змішав наші карти).
舌L离 luanli розлучені війною.
舌L伦 luanlun кровозмішання.
舌L 蓬蓬 luanpengpeng розпатланий; скуйовджений; покошланий; скудлений.〜的头发 розпатлане (скуйовджене, скудлане, розкудлане) волбсся.
舌L 七/V 糟 luanqibazao безладдя (безладний); пл)гганина рош” кавардак розм.\ хаос; плутанка (плутаний); повний (справжній) розгром.事情〜повне безладдя (хаос) у справах; повна плутанина у справах; Щ.Щ.~ 无人管 безлад (кавардак, хаос) у будинку і нікому піклуватися про господарство;话说 得〜говорити (розповідати) із п'ятого в десяте (із п'ятого на десяте);写得〜напіісано як попало (нерозбірливо і безладно);搞得〜 влаштувати єрапаш (кавардак);〜，简直莫名 其妙 не розбереш що до чого прост.;〜分不 淸 така плутанина, що важко розібратися;〜， 无从下手 такий єралаш, що сам чорт ногу зламає.
舌Ltii luanshi лихоліття застар” висок.\ пора смут; смутні часи.
乱弹琴 li^ntdnqin (胡闹）чинити неподобство розм. (неподобство);(胡扯）нісенітниця ж” розм.; дурниця розм.\ молоти (нести) нісенітницю (дурниці).
舌L 腾腾 luantengteng метушня (метушливий розм.)\ сутолока (сутолочний розм.); суєта (метушитися, метушливий).〜地正椎备出发 у метушні готувалися до від'їзду;天到晚〜
的 метушитися з ранку до ночі; час проходив у метушні;丨參子里人来,人往，〜的у дворі біганина, усюди метушилося багато людей; у дворі сутолока (метушня і біганина);他七、 里〜的，不知如何足好у сум'ятті (у хвилюванні) він не знав, як бути.
乱葬岗子 luanzang-g3ng.zi закинутий цвинтар.
舌L 丰曹糟 luanzaozao катавасія прост.; єралаш розм.; плутанина рот.\ великий розлад, такий єралаш (така плутанина), що нічбго зробити не можна;脑子里〜的 у голові якась плутанина (якийсь єралаш);弄得七、里〜 вимотати кому всю душу;至！J 处〜的 скрізь і усюди панувала плутанина і єралаш.
舌L真 luanzhen не відрізнятися від справжнього; виглядати як справжній. Д»平可以〜майже не відрізнятися від справжнього (виглядати як справжній).
乱子 luan-zi (祸事）лихо; нещастя;(麻烦） неприє мність; турбота мн.;(骚动）безладдя лш.弄出〜накбїти лиха; викликати безладдя; 另1J 闯出〜як би не втрапити в халепу; як би не було неприємностей;何必惹〜навіщо напрошуватися на неприє'мність||参阅“出舌L 子 chu luan-zi;闹乱子 nao luin.zi”.
掠1)—掠夺.2)—掠过.用手〜一下头发 пригладити рукою волбсся;向后一〜头发 відкинути із чола своє волбсся;凉风〜面 віяв [в обличчя] прохолодний вітерець; вітерець віяв прохолодою. 3)(打）ударити кого по чому; бити кого.照他头上〜了 一棍子 ударити його ціпком по голові.
掠夺 liieduo грабувати що (грабіж, грабіжництво); чинити розбій; захопити що (захоплення); хижацтво; відібрати що (відбирання); відняти що (відняття).〜另(J 国领 土 захопити чужу територію;〜战争 загарбницька війна;〜政策 загарбницька (грабіжницька, хижацька) політика;摆脱垄 断资本家的〜позбутися від хижацтва (від експлуатації) монополістів;殖民主义者野蛮 地〜€[民地的财富колонізатори нахабно грабують колоніальні краши (чинять розбій у колоніях, розкрадають багатство колоній).
掠夺,性 ltieduoxing хижацький (грабіжницький) характер.
Ш # liieduozhS грабіжник; загарбник; розбійник.
Ш ІІ liieguo пронестися; промайнути; сковзнути. 〜•<!!、头 промайнути (пронестися) у думках (у голові);在眼前〜промайн作и перед очима;脸上〜一丝微笑 майнула посмішка на обличчі; 一道光线在天花板上〜 промінь світла сковзнув по стелі;她的眼光 在他脸上〜її погляд сковзнув по його обличчю;有几辆卡车从他面前〜перед ним пронеслися (повз нього промайнули) декілька вантажівок;几只燕子〜水面 ластівки пронеслися (носилися) над самою водою;炮弹〜夜空 по нічному небу літали снаряди.
掠美 Шешбі привласнювати (віднімати, красти) плоди чужих праць; віднімати (привласнювати) чужу славу.
掠取掠夺.
lue 另见 lud.
略 Ш6 1) —»•略微.〜高一些 трбхи (трошки, трішки) вище;〜大一些 трохи більше; ~力[1 思 Ш трохи подумати;〜有所闻 краєм вуха (мигцем) чути; дещо чути;〜有出入 є незначна різниця;〜一胃 трошки краще;〜 举几例为证 щоб довести це, приведемо декілька прикладів;〜见功效 дати деякий результат (ефект);〜有不同意见 мати трохи (дещо) іншу думку;情况〜同 дещо (більш-менш) подібне полбження;关于这件 银我〜失口一二 я дещо знаю про цю [справу]. 2) (简要）коротенько; кбротко,〜言之 кбротко кажучи;〜述大意 коротенько (стисло) викласти загальний зміст. 3)(省去）опустити що\叩опустити що (叩бпуск).这些旧事可以 〜过不提 забудемо старе і не будемо більше про ньбго говорити;他把这事〜过去了，一字 没提 ні слова не сказавши щодо цього питання, він прбсто опустив його.
略读 ШМй <教> курсове читання.
略略略微.〜听到一些ч^ти краєм вуха; 湖面〜起了 些波纹 на озері з'явилися легкі брижі;这本书我〜看了—下цю книгу я швидко переглянув.
略去 liiequ випустити що; пропустити що (пропуск).
略图 Ііі&й картосхема; кроки невідм. с.\ обрис; креслення.
略 Ш liiewei трохи; злегка; ледве; ледь; трошечки прост.; малість прост.; дещо; деякий; декілька; деякий.〜有点月中 припухнути; злегка (трохи, л^две) опухнути (спухнути);〜有些成绩є деякі успіхи;〜懂些 天文 дещо (трохи) розуміти в астрономії;〜 睡一会 здрімнути; трохи подрімати; трохи (ледве, малість, трошечки); поспати; ~^高 一些 злегка (трбхи, ледь) підняти що;只〜说 了几句话 сказати лише декілька слів; сказати лише мимохіть;顺便〜提一下 згадати мимохіть;请〜等一等 почекайте, будь ласка, хвилинку (трошки);风〜小 了 些 вітер трохи ущухнув
略语 Іііеуй абревіатура; скорочене слово; скорочення.
略语表 ІиеуйЬійо умовні скорочення; список [умовних] скорочень.
抢Шп.
抡 Шп 抡起.〜拳 розмйхувати (трясти) кулаками; 力一〜з усього маху; із розмаху.
抡起 liinqi розмахнути чим (розмах); трясти чим.〜розмахувати (трясти) ціпком; 头要打 розмахнутися, щоб ударити;〜斧子骑 成两半 одним розмахом сокири розколоти що навпіл;他〜拳头用力对准І；头部就是一 ^ він із розмаху вдарив мене кулаком по голові.
Ійп.
仑菌 lunjun крутий; нерівний; сильно порізаний {про місцевість).
lun.
沦 lun 1) сукана нитка; волосінь; волосіння; ліска; струна; 2) шовковий шнурок; стрічка;
3) 	змотувати; обв'язувати; 4) коритися;


516
слухатися; 5) імператорський.
会仑布 lunbu морська капуста.
论绳 liinshdng І) ліска.
至仑言 lunyan імператорський наказ.
Ійп.
^ lun: І：匕 Ш f 〜безглуздість порівняння; наводити безглузді приклади.
伦巴舞 ІйпЬЗшй румба.
伦比ІйпЬї <书> зіставлення.丨|参阅“无与伦比 wuyO ІйпЬї”.
伦常 lunchang моральні підвалини [людського суспільства].
伦次 lunci〈书〉порядок; система; послідовність. II参阅"语无伦次уй wu Ійпсі”.
伦理 ІйпІТ етика.
伦理学 Ійпіїхиб етика.
伦琴 liinq丨п <理> рентген.〜射线 рентгенові (рентгенівські) промені; рентген.
沧丨йп.
Ійп потрапити в що; зробитися; стати; перетворитися на що.〜为乞丐 піти з торбами; почати злидарювати;〜为殖民地 потрапити в колоніальну залежність; перетворитися на колонію; стати колонією;〜 人敌手потрапити в лапи вброга;〜为盗匪 низько впасти і стати бандитом;〜为帝国主 义者的工具 скотитися і стати знаряддям [у руках] імперіалістів.
论落 Ійпіио:〜街头 опинитися на вулиці; стати бродягою.
沦亡 lunwang загибель ж. (гинути).溯于〜на краю загибелі;整个国家〜的危险загибель загрожує [усій] країні.
沧陷口 Ійпхійп падати; бути окупованим.〜时期 період окупації;要塞〜了 фортеця пала;广大 国#〜于侵略者之手величині райбни країни були окуповані агресорами.
论陷区 lunxianqii окуповані [ворогом] райбни.
Ійп.
轮Ійп І) 轮子.车〜кблесо; схил;齿〜 зубцювате колесо; шестірня;扭转历史的巨〜 повернути колесо історії назад. 2)(轮流） черга.〜到谁了 ？ чиб черга?〜不到你.черга не дійде до тебе;今天〜到你值日 сьогбдні ваша черга чергувати;这种亊三十年才〜到 ——回 такі події відбуваються раз на тридцять років. 3)〈量词>:一•红日 червбний диск сонця; яскраве сонце;——~ ФЗ Я [пбвний] СВІТЛИЙ місяць;赛的第一〜гірший тур змагання;第三〜谈判 третій раунд (тур) переговорів.
轮班 lunban позмінно; по змінах,〜工作 працювати позмінно (по змінах);〜炼钢 варіння сталі йде позмінно (по змінах).
轮班制liinb5nzhi змінність.工厂里规定有〜на заводі встановлена змінність.
轮齿 Ійпсіїї <机> зубець; зубці (зуби) колеса.
轮船Ійпсішйп пароплав;(定期远航的大轮船） лайнер. їхати пароплавом (на пароплаві); 〜公司 пароплавна компанія; пароплавне управління (товариство); пароплавство.
轮带ІйпсШ 轮胎.
轮渡 liindu [паровий] паром (пором, порон).
轮番Ійп伤п —轮流.〜冲锋йти по черзі в атаку.
轮福 lunfu [колісна] спиця.
轮输lungQ <机> бандАж.火车车轮〜бандйж колеса вагона.
轮穀 lungu ступиця.
轮换 liinhuan по черзі; заміна (замінити що).
轮回 liinhui <宗> метампсихоз; метемпсихоз.
轮机liinjT〈机〉I)(祸轮机)турбіна. 2)(轮船动 力机）машини пароплава.
轮机兵丨linjTbTng [судновий] механік.
轮机员 lunjlyuan [судновий] механік; судоме- ханік.
轮机长 lunjlzhSng старший механік.
轮奸 liinjian групове зґвалтування; згвалтування, зроблене групою осіб.
轮廓 Ійпкиб І)(外形）обриси; контур;(画稿中 勾出的轮“）пропис ж” спец.脸庞的〜 кбнтур обличчя;山峰的〜обриси гірських вершин;人体的〜图 контурний малюнок тіла людини;描出头部的〜накидати кбнтур голови;〜分明чіткі обриси;未来的共产圭 义社会的〜ббриси майбутнього комуністичного суспільства;周围景物的〜越看越清 楚了 навколишні предмети виділялися все чіткіше й чіткіше; 过颜色看得出原来勾的 ~ крізь фарби видно первинні прописи. 2) (概况)корбткий огляд; загальне положення; загальна картина.
轮流 lunliu по черзі; поперемінно.〜值班 чергувати по черзі (поперемінно); чергуватися на чергуванні;〜参加劳动 поочередна участь у фізичній праці;同志们〜 在伤员床前守护 товариші чергувалися, чергуючи біля ліжка пораненого бійця.
轮盘赌 ІйпрЗпсШ рулетка.
轮圈 liinqu5n <|!1> обід.
轮生 liinshgng <植> кільці.〜叶序 кільчасте розміщення листя.
轮生花 liinshSnghua <植> кільці квіток.
轮生体 liinshSngtT〈植> кільці
轮生叶 hinsh6ngyd <植> кільці листя.
轮胎 liintai шина; скат;(自行车轮胎）велошина; (汽车轮胎）автогума;(卡车轮胎） вантажошина;(夕卜胎）покришка;(内胎）скат.
轮辋 lunwang обід колеса.
轮休 Ійпхій I) <衣> пар; тримати під паром. 2) (轮流休，密、）позмінний відпочинок; відпочивати по черзі.
轮休地 lunxiiidi <农> пар; парове поле; земля під паром.
ШШ ІйпхСш позмінне навчання.
轮缘 liinyudn <机> гр部інь бандажа; обід [колеса].
轮;Ш lunzai —►轮作.
轮值 lunzhi позмінне чергування; чергувати по черзі (по черзі, поперемінно); чергування чергувань.
轮种liinzh6ng 轮作.
轮轴 liinzhou〈理〉колісна вісь; вісь колеса, lunzhuan І) обертатися (обертання);
крутитися (крутіння). 2)〈体〉перехід.
轮子 lun*zi колесо.
轮作 liinzud < 衣 > сівозміна.作物〜
плодоперемінна сівозміна;蔬菜〜овочбва сівозміна;温床〜рамооборот.
苍Km.
苍 lun різновид камфорного дерева, lun.
论 lun 1)(分析判断）міркувати (міркування); судити про кого-що (судження).就事〜事 обговорювати питання в межах даного питання; метафізичний підхід до питання (до жищ). 2)(分析或说明事理的话或文章） про кого-що; щодо чого. “新民主主义 "Про новий демократизм"; “矛盾〜，’ "Щодо протиріччя";歹(]宁〜文学 Ленін про літературу;〜国际局^* про міжнарбдне положення. 3)(学说）тебрія.相对〜тебрія відносності;进化〜тебрія еволюції;原子〜 атомна тебрія;唯物〜матеріалізм;不断革命〜 тебрія перманентної (безупинної) революції.
4)(说,看，待):那又当負ij〜тоді, звичайно, буде інша розмбва. 5)(衡量，评定） розглядати що як що,应以违反纪徘〜слід розглядати що як порушення дисципліни. 6) (按)по чому; по-.〜天 по днях; поденний;〜 月 по місяцях; помісячний;〜人数 за числом (за кількістю) людей;〜件 від штуки; поштучний;〜月发工资 щомісячна оплата; оплачувати щомісячно;〜重量卖 продавати на вагу;〜功行赏 нагородити по заслугах; ~ 能力他远不如你 за здібностями йому далеко до вас.
论处 lunchii розглядати що як що і присудити кого до чого.应按违法行为〜слід розглядати що як порушення закону і присудити порушника до покарання; дія розглядається як протизаконна і порушник підлягає покаранню.
论敌 lundi опонент; опонентка.
论点 lundian положення; твердження; аргумент; момент.理论的主要〜головний момент теорії;文章中的基本〜основні положення статті (у статті);理由不充足的〜 малоаргументоване положення (твердження); непереконливий аргумент;鲜明的〜 чіткий аргумент;难以同意他所提的〜в^кко погодитися з запропонованим ним положенням (аргументом).
і仑调 liindiao (Ш Ж) висловлювання; висловлення; твердження; судження; міркування; (议迫的倾向）тон [висловлювання].报纸的 一般〜загальний тон газетних статей;过分乐 观的〜занадто оптимістичні висловлювання; 污蔑性的〜наклепницький тон висловлювань (тверджень);典型的〜типбва пісня;他的〜十分反动 йогб висловлювання вкрай реакційні;修正主义者用战争毁灭人 类的〜来吓岐群众ревізіоністи залякують народні маси тим, що війна знищить усе людство;按照民族确定国界的〜，是一种极 其反动的“理论” версія про визначення державного кордону за національностями являє собою вкрай реакційну "теорію".
і仑断 lunduan судження; міркування; умовивід; висновок.英明的〜м^дрі судження (міркування, висловлення);科学的〜наукбве положення; 不合逻辑的〜 нелогічне міркування;轻率地作出〜прийти до несерйозного умовиводу; зробити


517
легковажний висновок.
论扼 lunju аргумент; аргументація,提出有力的 〜привбсш вагомий аргумент;〜不足 неспроможність (непереконливість)
аргументації;辩论中最有力的〜важк^ артилбрія;有分析的、〜充分的、有说服力的 文章 переконливі статті з глибоким аналізом і вагомими аргументами;站不住脚的〜 безгрунтовний (необгрунтований) аргумент; 这有充足的〜є для цього достатні аргументи.
论理 ІйпІЇ І)(讲道理）дати пояснення; довести кому.找來论论理 нехйй 叩ийдо і дасть пояснення; нехай прийде, зажадаємо від нього пояснення. 2)(按理说）по правді кажучи; тверезо (розумно) мислячи; логічно [говорячи, міркуючи].〜应当这样办 по правді кажучи (тверезо мислячи, розумно мислячи, логічно говорячи), варто було б (треба б) так зробити. 3)(逻知；)логіка,合乎〜 цілкбм логічно;不合乎〜немає логіки; нелогічний; нелогічність.
论理学 lunlixue логіка.
论列 Ійпііб [дати] докладні коментарі.文献上 尽有〜уже є в літературі докладні коментарі; 对…不多力U〜особливої уваги розгляду чого приділятися не будемо.
і仑# lunnan опонувати кому, застар.\ заперечити кому (заперечення).
论述 lunshu міркувати (міркування); коментувати що (коментування).就对方观点加以 〜прокоментувати точку зору іншої сторони; 问起重要，一定要详ІШ питання важливе, обов'язково потрібно на ньому докладно зупинитися.
论说'lunshuo (议论）міркування лш.; коментарі мн.〜不一 [усяким] міркуванням (коментарям, висловленням) не було кінця.
论说2 lunshuo <口> —论理 2).
论坛 luntan трибуна.文艺〜трибуна з питань літератури.
论题 lunti <哲，逻> теза.
论文Ійгшбп стаття;(专题论文）трактат;(学位 论文）дисертація.学术〜наукбва стаття; [науковий] трактат;哲学〜філосбфський трактат;有关这一问题的〜стап^ (трактат) на цю тему;毕业〜дипломна роббта; диплом розм/,傅士〜дбкторська дисертація.
і仑战 lunzhan полеміка.公 Jp 〜відкрита полеміка; ій 4 亍〜 вбсти полеміку; полемізувати;有关这一问题的学术性〜 наукова полеміка з цього питання;在报纸上 展开了 广泛的〜розгорнулася ширбка полеміка на сторінках газет.
论争lCinzhgng —论战.〜的焦点основні (центральні) питання полеміки.
论证 l£mzh6ng l) <逻> аргументація. 2)(论述并 证叨）аргументувати і довести що. 3)(立论 的根据）аргумент; обґрунтування; доказ.这 篇;Й；章中的〜，得到我们大家的赞同Т&И ціє ї статті схвалені нами.
论茗 lunzhu статті і праці; праця; твір.
论罪 lCmzui засудити що (осуд).按贪污〜 засудити кого як хабарника.
luo 兄见 lu6;*luo.
罗唆 lu6.suo I)(言语繁复）багатослівний
(багатослівність); просторікуватий
(просторікуватість).写得太〜занйдто багатослівно (просторікувато) написане;她 嘴碎，爱〜вона балакуча і вічно чіпляється із розмовами;讲话要简耍明白，不〜говорити треба коротко і ясно, а не багатослівно (просторікувато);他不喜欢讲话•〜він не любить багатослівності;他罗罗唆唆地说了 半天，还足没说清楚він говорив нудно і довго, і усе ж нічбго не пояснив. 2)(麻烦） клопітливий (турбота);(复杂）складний (складність).弄出许多〜的 Ф завдати (заподіяти) багато клопоту;这件事真〜 справа дуже клопітлива (нудотна);手续〜 складні і клопітливі формальності;这倒把手 续搞〜了 це тільки лише ускладнило формальності.
胃Іиб另见їй.
捋 Іи5 (拉动）зривати, обдирати що; обривати що; засукувати що.〜树叶 обдерти (обірвати) листя;〜起袖子 засукати (закатати) рукава;〜下手锡 зняти [із руки] браслет.
^j}§M luo ge-bo засукувати рукава.
捋管儿丨u6guSnr онанізм.
ШіЙаШ luo hiixO йти на ризик; лізти (перти) на рожен прост.\ лізти (іти) проти рожна прост.
捋奶 Іибпйі ДОІІТИ.
^7 Іиб 另见 lu6;*luo.
罗1 luo 1) 罗网.2)(细筛）решето.马尾〜 волосяне сито;絹〜шовкове сито; 3)铜丝〜 сито з мідною сіткою, просівати (пропускати) через (крізь) сито що.〜面 просівати борошно. 4) <纺> лаппетан.平〜гладкий (рівний) лаппетан;花〜фасбнний (фігурний) лаппетан.
罗 2 luo (十二打）грос. 一〜铅笔 грос олівців.
罗布麻 ІибЬйша < 植 > кендіір сибірський (лазоревий). 罗得西亚人 Lu6dSxfy&r6n родезієць (родезійський); родезійка. 罗锅Iu6gu6 1)(驼背）г?рб; 2)(驼背的人） горбатий; горбань; горбун.
罗锅 lu6.guo (弯腰）горбитися; горбатитися розм/, сутулитися; зігнутися.
罗汉 ІибМп <宗> алохань ч.
罗汉松 lu6Mns6ng < 植 > ногоплбдник великолистний; подокарпус китайський.
罗掘Iu6ju6~>罗隹掘鼠.〜俱穷знрікла остання надія що-небудь дістати; усі ресурси (засоби) вичерпані. 、
罗口 Іибкби <^；Ї>лист6чок.
罗拉 ІибШ <机> 1) <親> валик; вал; валець 2)
(拉紧纱线的机彳¥) циліндр.
罗勒 Іибіб <植> базилік звичайний.
罗列 Іибііб 1)(分布）розташуватися (розташування).亭台楼阁，〜山上 на горах розташовані альтанки і павільйони. 2)(歹У举） перерахувати що (перерахування).光是〜事 实而不加分析是很不够的 однб перерахування фактів без аналізу далеко не досить.
罗马法 Іибтай <法> римське право.
罗马尼亚人 Luomaniyaren румун (румунський);
румунка.
罗马尼亚语 lu6mSn丨уйуй румунська мова.
罗马人 LuomSren римлянин; римлянка.
罗曼蒂克 ІибтйпсІМ романтика.
罗胃司 luomansl роман розм.\ романічний епізбд; любовна історія.
罗盘 Іибрйп компас.
罗盘仪Іибрйпуі <测> бусбль ж.天文〜 астрокомпас.
罗圈 luoquan обідхита (решета).
罗圈腿 lu6quSntuT ноги колесом.
罗崔掘鼠 luo que jue shu [вживати] усіх заходів щодо пошуку продуктів харчування.
罗网Iu6w3ng 1)(捕鱼，鸟用的网）тенета ж. 2) (喻陷井）пастка; сіті; тенета ж.陷/\ ~ потрапити в пастку (у тенета, у сіті);布下〜 розставляти сіті кому; улаштувати пастку. 丨丨参阅“自投罗网zi tou lu6wang,\
罗纹 luowen дактилоскопічні лінії.
罗luozao скандалити; затіяти (влаштувати) скандал; сваритися; затіяти сварку.
罗织 lu6zhT〈书〉обмбвити кого (обмова) розм.\ наговорити на кого розм.〜诬陷 обмовити й оббрехати [людину];〜无辜 обмовити (наговорити на) безневинного;恶意〜злісна обмова.
罗致 luozhi залучити кого (залучення); вербувати кого (вербування).〜人才 залучити талановитих людей;〜志同道合的 人 вербувати (збирати) собі однодумців (прихильників).
萝丨и6.
萝卜 Іиб.Ьо 1)〈植〉рбдька;(小红萝卜）редис; редиска. 2)(指声■用的根）редька збірн.; редис збірн. \ редиска.
月Й luo.
йй luo малюнок шкіри на долоні; дактилоскопічний малюнок.
渡 luo.
發俯 luofu ходити згорбившись (пригинаючись до землі).
骤 Іиб.
Ш luo мул.
赢 luo.
Ш Іиб раковина.
Ж luo.
逻辑lu6ji 1)(思维的规排)логіка.〜思维логічне мислення;〜重音 <语> логічний наголос;合 乎〜логічно;不合〜алогічний; нелогічний; алогізм; 不合〜的论断 нелогічність (алогічність, алогізм) міркування;讲得很有 ~ говорити цілкбм логічно;强盗〜 бандитська (гангстерська) логіка. 2)(客观的 规作性）лбгіка.革命〜лбгіка революції;龜物 的〜лбгіка речей;历史的无情的〜 невблаганна лбгіка історії. 3)—> 逻辑学•
逻辑积 lu6jijf <il> диз'юнкція.
還辑性lu6jbdng логічність.他的说法缺乏〜 немає логічності (відсутня логічність) у його міркуваннях.


518
逻辑学 luojixuc логіка.辩证〜діалектична логіка; J孩式〜формальна логіка.
逻辑学家 luojixuejia логік.
谬 luo.
谬 luo гонг; тамтам.打~ ударити (бити) у гонг.
谬鼓 luogii гонг і барабан;(打击乐器）ударні інструменти.街」二 ——片〜声 на вулиці роздаються удари в барабани і гонги;〜 гримлять гонги і барабани; повітря наповнилося звуками гонгів і барабанів.
骤丨иб.
骤子lm^zi (母马公驴所生)мул，（公马母驴所生) лошак.
萝 lu6.
萝 lu6 I)(大萝）кбшик.(小萝)кошичок. 2) сито; решето.
箩 Ш luokuang кошик.
箩筛 luoshai сито; решето.
螺 Іиб.
luodian інкрустація перламутром; перламутрова інкрустація.
螺钉 lu6dlng〈机〉гвинт; шуруп,
螺号 luohao ріжок-раковина ч.
螺距 luoju <机> крок. 螺菌 lu6jiin<生物，g>cnipi^na.
螺母 Іибтй гайка.
螺栓 lu6shu如 <机> болт.
螺丝Іибр < 口 >—螺钉.把〜拧入墙内 закрутити гвинт (шуруп) у стіну.
螺丝刀 lu6sTd§o <机> викрутка; завертка.
螺丝钉lu6sTdTng <口> 螺钉.做一颗永不生 锈的〜бути нікбли не ржавіючим винтиком.
螺丝扣Iu6s!k6u <口> —螺纹2). 螺丝帽lu6s了тйо <口>~>螺母•
螺蛳 lu6.si <动> одностулковий молюск.〜壳 спіральна раковина одностулкового молюска.
螺纹 luowen І)(罗纹）дактилоскопічні лінії. 2) <机> [гвинтове] різьблення (нарізка).
螺旋 Іибхийп <理> гвинт; спіраль ж.〜推进器 <|几> гребний (повітряний) гвинт;〜弹黃 <й> гвинтова пружина;〜洗床 〈机 > гвинтонарізний фрезерний верстат;〜_Ь 升 підніматися гвинтом (спіраллю) нагору.
螺旋架 luoxuanjiang <机> гребний [повітряний] гвинт; пропеллер.推进式〜гвинт, що вкручує;拉进式〜тягнучий гвинт.
螺旋面 ІибхийптіАп <数> гелікбїд; гвинтова поверхня.
螺旋梯 luoxuantl гвинтові (гвинтоподібні, виті， спіральні) сходи.
螺旋体 Іибхийтї <坐物> спирох^та.
螺旋线 luoxuanxian $机> спіраль; гвинтова (спіральна) лінія; гелікс.
螺旋形 luoxuanxing І)(螺旋状）спіраль ж. (спіральний). 2)〈数〉гірощ.
如J Іиб另见k5.
珂 Іиб купа (куча); ворох.
涨 Іиб.
夕乐 Іиб назва ріки Лошуі в пров. Шандунь.
傑 Іиб.
倮 Іиб І) голий; 2) царство оголених (міф).
裸 Іиб.
裸露 Іибій оголитися (оголення); ОГОЛИТИСЯ (оголювання),〜的电线 оголені проводи;〜在 地面上的煤层 огблені шари кам'яного вугілля;川膀〜在夕卜而пл芑чі оголилися.
裸麦 Іибтйі <植> голозбрний ячмінь.
裸体 luoti нагий (нагота); голий; оголений; у чому (як) мати родила.
裸体画 b6tlhu& ню невідм., с.
裸线 ІибхіАп <电> гблий провід.
裸子植物 lu6zT-zhiw{i <植> голонасінні.
療 Іиб.
潔疬 Іибіі <医> скрбфули мн.
洛 Іиб.
、洛 luo 1) назва річки Ло\ 2) скор. назва міста Лоян.
恪 Іиб.
烙 luo таврувати; тавро;〜人 таврувати людину.
luo.
络 luo намисто з нефриту та перлин.
洛巴族 Luobazu "лоба" {одне з національних меншин китаю).
luo.
跞 luo переважати; видаватися.
潔 Іиб.
Ш luo назва річки Лохе.
雒 1иЄ>.
Ш luo 1) пугач; 2) таврувати; ставити тавро. 3) Jlo {прізвище).
luo 另见 Иі&
略 luo тунець.
荦丨U6.
牵 luo плямиста корова; строкатий.
luoluo <书> явний; очевидний; ясний для всіх.这是〜大端 це, очевидно (ясно для усіх), саме головне (основне);以上所举，都是〜大 者 усе перераховане є самим головним (основним).
骆 1иЄ).
胳马它 luo-tuo верблюд; верблюдиця;(小胳马它） верблюденя.〜胃队 караван верблюдів;〜胃 店 11 магазин на верблюдах".
骆驼草lu6.tuocao —骆驼刺.
胳马它刺 lud.tuoci < 植 > верблкіжа колючка [звичайна]; манна перська; чагерак.
5各马它毛 luo-tuomao верблюжа вовна.
胳马它线 luo-tuorong ворсиста байка [для підкладки].
胳马它肉 luo-tuorou верблюжина; верблюдина прост.
luo 另见 Ійо.
络lu61)(网状的东西）волокно.丝瓜〜волокнб люфи; люфа; М ~ волокна на скибках мандарина. 2)(用网状物犯住）обв'язувати що чим (обв'язування).头上〜范一个发网 на голові надіта сітка для волбсся. 3)(缠绕） мотати що (мотання); обмотати що (обмотка).〜纱 мотати пряжу.;
络聴胡子 luosai-hu-zi бакенбарди ми.\ (修剪得 很短的络腮胡子）бакил.
络纱机 lu6sh5jT 〈纺〉мотальна машина; моталка.自动〜основомотальний автомат.
络盐 Іибуйп <化> комплексна сіль.
络择不绝 luoyi bu jue безупинно; безперервно; один за одним.参观的人〜безупинний потік (безупинна низка) відвідувачів;装运矿石的 小车〜地來回奔跑безперебійно снують вагонетки з рудою.
卞客luo另见їй; lao.
落 Іиб 1)(掉下）подати (падіння).〜泪 лити сльбзи;〜叶 кидати листя; опалі листя;花者弘〜 了 усі квіти опали (осипалися). 2)(下降） спуститися (спуск); знизитися (зниження). 太阳〜山 了 сбнце сіло (зайшло, закотилося); сонце спустилося за гори;夕可水〜了 рівень води в річці помітно падає; вода в річці спала; рівень води в річці почав знижуватися; 月亮还没有〜місяць ще не зайшов;小鸟~在 树枝上 пташка сіла (опустилася, спустилася) на гілку;幕〜"F 来了 завіса опустилася (упала);到处〜满 了灰尘 усб покрилося (було покрите) пилом;桌上〜了一层厚厚的尘土 на столі товстим шаром лежав пил;货物〜价了 товари впшіи в ціні; ціни на товар упали (знизилися). 3)(使下降)спустити що (спуск); знизити що (зниження).〜帆 спустити парус.
4)(停留，留下）зал“шитим/0; залишитися.〜 一个好名声 залишити добру пам'ять [про себе]; [зате, хоч] добра пам'ять (добре ім'я) залишиться;不〜痕迹 не залишити сліду;未〜 痕迹 не залишилося ніякого сліду;最后他把 眼光〜到她身上нарешті，його погляд зупинився на ній. 5)(归属）падати на кого; випасти [на долю].政权〜在人民手里了 влада перейшла до рук народу;责任〜在我们 身上 відповідальність падає на нас;这个任 务就〜在你的身上了 це завдання покладається на вас;光荣任务〜到我们组里 нашій групі випало почесне завдання;重担〜 到我们身上 важкий тягар ліг на наші плечі. 6) (得到）станеться [так, що...]; вийти [так, що...]; у результаті; одержувати що.你只能〜 不是 станеться (вийде) [тільки так], що ти ж винуватий; а в результаті ти ж і не правий;我 不愿〜埋怨 не хочу я, щоб мені докоряли; не бажаю, щоб мене закидали докорами;这〜不 了好儿 нічбго гарного з цього не вийде для кого.,不想竟〜到这样的结果не думав, що вийде такий результат (що вийде так); {ill也〜 到一点好处 і йому дещо (трохи) дістапося (перепало). 7)(陷入）потрапити в що.〜入圈 套 потрапити в пастку (у тенета; у капкан);〜 到敌人手里потрапити в руки ворога;谁会 想到他们竟〜到这种地步хто міг подумати, що вони потраплять у таке [кепське] полбження (становище); хто міг подумати, що вони опиняться у такому положенні (становищі).


519
落笔 ІиоЬї почати писати (малювати).
落滕 luobiao падіння (зниження) вгодованості [худоби]; втрата у вазі.
落泊luobo <书>~>落拓2).
落槽 luocao I)(水势低落）спад води; вода в річці спіла. 2)(家道衰落）с叩йви родини пішли на спад. 3)(變贴)спокій; бути спокійним.
luocao піти (податися) у розбійники; стати (зробитися) розбійником (бандитом).
落差 luocha <水> пербпад; напір води.
落潮 luochao відливши.
落成 luocheng завершитися (завершення); закінчитися.〜典礼 святкування з нагоди закінчення (завершення) будівництва;〜Р介їй： завершальний період (етап);建筑工程即将〜 будівельні роббти наближаються (близяться) до кінця (до завершення); будівельні роббти добігають кінця;大桥己经〜будівництво моста закінчилося (завершено, закінчено).
ШШ luochui <机> падаючий молот; падаюча баба.
落得 luo de залишитися; опинитися.〜一场空 залишитися ні з чим (піймати облизня); залишитися (опинитися, зостатися) над розбитим коритом; залишиться один пшик; 〜个可悲的下场потерпіти сумний провал;敌 人〜了应有的下场 ворогів одержали заслужену кару;地主的残酷剥削使他〜家破 人亡 він залишився (опинився) без родини і даху через жорстоку експлуатацію поміщиків.
落地lu6di І)(物体落在地上）упасти на землю. 2)(婴儿刚生下来）народитися; з'явитися на світ. 3)(下端直到地面的）стоячий на підлозі; підлоговий.〜柱状大灯торшбр;〜收音机 стоячий на підлозі (підлоговий) радіоприймач.
落地窗 luodichuang велике вікно до підлоги (французьке вікно).
落地镜 luodijing дзеркальна стіна.
落第 luodi провалитися на імператорських іспитах; не витримати державного іспиту.
落发 Іидй <宗> пбстриг (постригтися).〜为僧 прийняти постриг; постригтися в ченці.
落果 Iu6gu6 <衣> 1)(掉下果子）падіння плодів [з дерева]. 2)(掉下来的果子）падалка; падалиця збірн” місц.
落后 lu6hdu 1)(落在后而）відстати; бути (йти, плестися) у хвості; пасти задніх.〜于时代 відстати від часу;我们是同时出发的，但是 他走得慢，稍微〜了一点ми вийшли в один час, але він йде повільно і трошки від нас відстав;领导不应当~于群众керівництво не повинно відставати від мас. 2)(迟缓） відстати (відставання).比原计划〜了两个月 відстати у виконанні плану на два місяці. 3) (不进步）відстати (відсталий, відсталість).〜 的技术 відстала техніка;文化〜відстйти в культурному розвитку (відношенні);经济〜 економічна відсталість;经济〜的国家 економічно відстала (малорозвинута) країна; 技术〜технічна відсталість;思想〜відступі пбгляди (ідеї*);政治上〜політично відсталий; політична відсталість;〜分子 відсталі елементи; відстала людина;不甘心于〜не мириться зі своєю відсталістю;摆脱〜的地
位 покінчити з відсталістю.
落户 luohu оселитися; влаштуватися; заснуватися. 在农村〜оселитися (влаштуватися, заснуватися) у селі;医疗队的一些同志己在 ИРШ〜деякі товариші з медико-санітарного загону оселилися в цих краях на постійне проживання.
落花流水 lud hua liu shui у пух і прах.打得〜 розбити м/о вщент; розбити (повалити) що в пух і прах;把旧"Йі 界打个〜зрівняти із землею старий світ; зруйнувати весь старий світ;把敌人打得〜нанести важку утрату вброгу.
落花生 Iu6hu5sh6ng 1) <植> арйхіс. 2)(指果实） арахіс збірн.\ земляний горіх.
落荒 luohuang їхати (йти) пустелею; їхати без дороги по пустелі; зійти з дороги.〜而逃 кидатися бігти, не розбираючи дороги; пуститися навтьоки куди очі дивляться.
落脚 luoji^o зупинитися.〜生根 міцно осісти на місці роббти;在朋友家临时〜тимчасбво зупинитися у знайомих;旅馆全犯客满，无 处〜усі готелі були переповнені і ніде було зупинитися;找到了~的地方，务必给我‘封 信 як облаштуєшся на новому місці, обов'язково напиши.
落井下石 luo jmg xia shi "послати камінь вслід людині, що впала в колодязь"; бити (добивати) лежачого (поваленого).
落空 luokong 1)(没有命中）промах (промахнутися прост.), промазати прост.炮弹一颗 都不〜гармати били без промаху; усі снаряди лягали без промаху (у ціль). 2)(没有 达至1j 目的）все безрезультатно; дістати блазня (біля розбитого корита, при піковому інтересі); даремно втрачати час; дати промах; промахнутися;(失败）провалитися; валитися; пропасти.—定要〜все буде марно; нічбго, звичайно, не вийде (не буде);都〜了 сталося (вийшло) [так], що усе було марно; 一切指望 〜了 усі надії гинули; усі надії розлетілися, як дим; дістати блазня (біля розбитого корита, при піковому інтересі);计划〜了 план провалився;我们的努力不会〜не пропадуть наші зусилля; наші зусилля не пропадуть даремно;侵略者的打算〜了 агресори залишилися зі своши планами з носом; агресори промахнулися (дали промах) [у своїх розрахунках];礼物〜了 подарунок посміхнувсярозлі.(<5ув подарований даремно).
落款 luokuan підписати що; поставити підпис.
落雷 luolei <气> грозовий розряд; грім.
落落大方 luoluo dafang триматися вільно (прбсто, природно); поводитися невимушено.
落落甚合 luoluo guS he нетовариський (некомунікабельність); замкнутий (замкнутість); дивитися вовком (вовкувато, басом) розм.
落寞 Іибтб (寂寞）самбтній (самотність);(冷落) глухий; безлюдний.
落墨Іибтб <书> —落笔.
落 7隹 Іибпап потрапити в лихо; терпіти бідування; опинитися в тяжкому становищі.
落日 Іибгі призахідне сонце; захід сонця.
落腮胡子 Iu6s3i-h\i*zi —络Я思胡子 Iu6s3i-hii-zi.
落纱 luosha <衾方> знімання; знімання початків
[із веретен].
落纱工 luoshagong зйомозаправщиця.
落砂 Iu6sh3 <冶> вибивання [форм].
落色儿 luoshair линяти (линяння); вицвітати; (因阳光晒而落色）вигорати.
落实 luoshf 1)(切合实际）реальний; реалістичний; відповідати дійсності (фактичним можливостям).使计划〜узгодити план із дійсністю (із реальними можливостями);采 取〜的措施 прийняти реальні (конкретні) заходи;计 要订得〜план повинен складатися відповідно до фактичних можливостей;计划相当〜план дбсить реальний (реалістичний). 2)(实现） реалізувати що, втілити що в життя; перетворити що в життя; здійснити що (здійснення). М ~ і十戈1j треба реалізувати план;认真学习和〜党的指示пбвністю вивчити вказівки партії і приступити до їх втілення;用实р行动〜党代会提出的各项战 斗 И 务 практичними діями втілювати в життя всі бойові завдання, поставлені з'їздом партії;党的各项无产阶级政策得到更好的〜 ще краще перетворюються в життя різні пролетарські політичні установки партії.
落水 lu6shuT 1)(掉在水里）впасти у воду (за борт).有人〜людина за бортом;失足〜 оступитися і впасти у воду. 2)(堕落）зійти; зійти зі шляху [істинного]; опуститися на дно.拖人〜спокусити кого, збити кого зі шляху [істинного]; потягнути кого за собою у вир.
落水狗Iu6shulg6u丨丨参阅“打落水狗da lu6shuTg6u”.
落水管 lu6shuTguan ринва.
落汤鸡 ludt§ngj了 мокрий як миша.淋得象〜до нитки промокнути; сухої нитки не залишилося.
落体 Іибй <理> тіло，що вільно падає.
落拓丨udtud 1)(散漫）бегладний (безладність) розм.; недбалий (недбалість). неохайний
вид; неохайність;〜不羁 безладність; безладний у пббуті (у житті);他落落拓拓， 不大注意仪容 він відрізняється безладністю і мало звертає уваги на зовнішність. 2)(浪俘j) бути в житті невдахою; зазнати аварії [у житті]; впасти в убогість.〜半生 бути в житті вічним невдахою;〜江湖 бродяжити розлі.
落网 luowSng потрапити; бути пійманим.
落伍 luowii 1)(掉队）відстати від частини; тягтися (бути, плестися) в хвості .〜的士兵 солдати, що відстали від своє ї частини. 2) —落后3).
WT luoxia упасти, упасти з коня;〜一!®
炸弹упіпа бомба;花瓣纷纷〜пелюстки квітів осипаються.
落选 luoxuan бути забалатованим; не бути обраним; провалитися на виборах,使他〜 прокотити його на вороних; забалатувати його; fl吴选人〜кандидат був забалатований (не був обраний, провалився на виборах).
落叶树 lu6y^shCi <Й> листопадне дерево.
落叶松 Iu6y6s6ng <植> модрина.
luoyln як тільки хто скінчив (перестав) говорити (співати).他丨、弓话刚〜，你就进来了 тільки що він скінчив говорити, як ти уже ввійшов.
luozhao світло призахідного сонця.


520
落座 luozuo сісти.请观众们〜прбсимо глядачів зайняти (сісти на) свої місця;同志们，请大 家〜товариші, просимо усіх сісти (прошу сідати).
摞丨
摞 Іиб 1)(堆积）склйсти що. 一个〜一个 складати одне на інше; покласти одне на інше;补丁〜补丁 лйтка на латці;把书〜起來 скласти книги [у купку];战士们用于植弹箱 给自己〜了一张桌子 бійці сіслали собі стіл із гранатних ящиків. 2) <量词> стопа.几〜 декілька купок книг;——〜碗 стопа чашок;
一〜换型 стопочна форма.
^7-luo 另见 Іиб; luo.
罗.luo (啦）ну.当然〜！ ну звичайно!当然是这 样~! звичййно，це так!你一个人去就成〜ви одні підете, і буде досить;完全够〜цілкбм достатньо (вистачить).
м
_ пі另见пі.
Щ m (表示疑问)гм; а.〜?真木懂! -гм? нічбго я не розумію!〜？什么？ гм? що? а? що [таке]?
$5 m另见тй.
姆妈 тта〈方〉мама; мати.
m 另见 hii.
阮不 mbu <方> ні; немає.
ІН5 m (表示应诺）угу прост.; так. 好吧 уг^， ладно (добре); ну і добре! “你懂了没有?’н‘〜，
我懂了’ зрозумів".
це зрозумів?" - "угу (так),
妈
та.
妈т5І)〈口>7妈妈.2)(表示惊讶):我的〜呀！ матінко моя! ненька! матінко рідна! ой, лишенько моє! падку мій! 2)(称年长的妇女） тітка; тьотя розм.; тіточка, тітонька, тітуся, тітуня пестл.
妈妈 m5.ma <口> 1)(母亲）мама; неня, ненька пестл.\ мамуня; матуся; мамка розм.; матінка застар., фольк. 2)(称年长的妇女） матуся розм., застар.; мати ж” прост.; мамка прост.老〜мймка.
Лс m3 另见 тб; то.
抹 та (擦）витирати що (витирання).〜桌椅 витирати столи і стільці;把桌子〜干净 витерти стіл;把尘土〜掉 витерти пил.
抹布 mabu рушник; ганчірка,擦碗的〜рушник для посуду;厨房用的〜кухбнний рушник;用 干〜擦茶碗 витерти чашки сухим рушником; 用湿〜擦桌子витерти' стіл мокрою ганчіркою.
malign 〈口〉змінитися в обличчі; раптом обличчя в кого посуворішало.他〜不认人 як розсердиться, так ні з ким (ні з чим) він не вважається; Й Т М ^ соромитися; ніяково кому\ незручно кому.
m3 另见 md.
ma-mahei <卞> смеркло; смерклося; посутеніло; стало темно; стемніло.
麻麻亮 ma-maliang <方> тільки зайнявся світанок; на світ; тільки зайнялося на день.
md 另见 m5.
麻1 тй 1)(麻类植物）луб'яні культури;(亚麻） льон;(大麻）коноплі; (j:麻）рамі невідм., с.\ (黄麻）джут. 2)(麻类的纤会і) луб; луб’яні волокна;(大麻纤维）пріциво;(亚麻纤维）
麻2 тй (不光滑）шорскуватий (шорсткість).这 种纸一面是〜的 один бік цього паперу шорскуватий.
麻 3 麻木.手给压〜了 відлежати руку; рука
затекла (оніміла) [від довгого лежання];舌 头辣得发〜язик попалило перцем; язик горить від перцю.
麻包mdb5o 麻袋.
麻瘦 mabi 1)〈医〉паріпіч; паралізація (паралізувати що).腿〜параліч (паралізація) ноги; паралізовані ноги; параліч (паралізація) мозку; паралізований мозок. 2)(不警揭） утрата (втрата, притуплення) пильності.思 想〜паралізбвана (притуплена) пильність;〜 大意 не бути обережним; втратити пильність і стати необачним;我们决木应当有丝毫的〜 大意 ми ні в якому разі не повинні послабляти своє ї пильності. 3)(使丧失警锡） паралізувати що; приспати що.〜群众 паралізувати маси;〜人民的警揭性 присипляти пильність народу;修正主义〜工 乂阶级的革命意志ревізіонізм паралізує (присипляє) революційну волю робітничого класу.
麻瘦症mdb'izhdng ―麻癖1)小儿〜дитячий параліч;他得了 〜він розбитий паралічем.
麻布 mabu полотно; полотняна тканина.
麻袋тйсШ (粗麻线织的袋）джутовий мішок; (粗麻布做的袋）полотняний мішок.
麻刀 ma dao клоччя.
madaohul суміш гашеного вапна з клоччям.
麻豆腐 madou fu вижимки з крохмалю.
麻烦 md.fan 1)(费事）клопітливий; заморочливий розм.; неспокійний.〜事情 клопітлива справа; довга пісня; заворушка прост..，〜事 太多了 турббти пбвний рот;遇到很〜的事 потрапити в історію прост.;多么〜！ скільки мороки (метушні)! як клопітно!工作很~ роббта неспокійна;这件事太〜це занадто клопітлива справа; із ціє ю справою багато буде клопоту;骨 і伤了，治 Й 来〜哪 коліі кістка зачеплена (ушкоджена), то лікування буде клопітливою справою;这—点、JL也不〜 ніякого клопоту в цьому немає;同他们打交 道只是〜透了 b ними - одна морока;如果你 不觉得〜的活，你亲自把信送去якщб вас це не утруднить (не обтяжить), віднесіть лист самі. 2)(麻烦事儿）турбота мн.; метушня розм.; занепокбєння.不怕〜не боятися турббти [і метушні];搞出〜來了 заварити кашу; наробити клопоту;我给你添了 许多〜я завдав вам стільки клопоту. 3)(使费事） турбувати кого.何必去〜他 ні до чого його
турбувати;对不起，我要〜你一下дозвбльте мені потурбувати вас (обтяжити вас проханням);你另ij 去〜他了 да залиш ти його в спокої;〜你，请你帮帮我 будьте ласкаві, допоможіть, будь ласка, мені. ||参阅“找麻烦 zh2o mi fan”.
麻纺 mafSng <纺> льонопрядильне виробництво; прядіння льону; льонопрядіння.
麻纺厂 maftngchang льонопрядильна фабрика; льонопрядильня.
麻疯 mafeng 〈医〉витівка; лепра спец. ЧйЛ прокажений; прокажена;〜病院 лепрозорій.
麻花 1 mahua (食品）хмиз.
麻花 2 mahua <方> (衣服将破）продірявитися прост.; сіктися,袖 口〜了 рукава посіклися (січуться); рукава з бахромою;鞋子〜了 взуття продірявилося;布穿久了 就〜了 матерія січеться від довгого носіння.
麻黄 mahuang <植> ефедра; хвойник.
麻黄素 mShudngsCi <药> ефедрин.
麻将 majiang "мацзян" {кістяні гральні пластинки).
majiang пюре з кунжутного насіння.
麻稻 ma.jie облуплені стебла коноплі.
麻雷子 malei-zi велика хлопавка.
麻类 malei лубкові культури.
麻栋 тйН <植> дуб найгостріщий.
麻利 ma-li розторопний (розторопність); моторний (моторність); кмітливий (кмітливість). 做事〜мотбрний у роботі; розторопний у справах; справа (роббта) горить у руках у кого;〜的小伙子 розторбпний (моторний, кмітливий) хлопець.
麻脸 maliSn рябе обличчя; обличчя у плямах від віспи; обличчя з плямами [від віспи]; канапйте обличчя прост.
麻木 шати оніміти (оніміння); затекти.两腿〜 нбги затекли (оніміли);感情~ чиї почуття притупляються.
麻木不仁тйтй buren 1)(肢体麻瘦）втратити чутливість; байдужий (байдужість).左手〜 ліва рука паралізована (ст^па омертвілою). 2) (反应迟纯）індиферентний (індиферентність) книжк.; індиферентизм книжк.., нечутливий (нечутливість); байдужий (байдужість); байдужний (байдужність).政治上〜 політичний індиф 中 ерентизм;
індифферентизм до політики.
麻隹 maque 1) <动> гороббць, 2)—麻将.
麻崔虽小，五脏俱全maque sui хШо, wuz^ng ju quan "хоч і малий горобець, та у ньбго всі бргани що треба"; хоч і м^ло, та прекрасно організовано.


521
麻雀战 maquezhan "горобина війна"; воювати нарізно і малими силами; діяти розрізненими силами.
麻仁 maren конопельне насіння.
麻纱 masha І)(纱)лубкова пряжа;(亚麻纱） лляна 叩“а;(黄麻纱)джутова пряжа;(芋麻 会少）пряжа з волокна рами; пряжа-рами ж.;
(їй纱）фільдекбс;(上等如棉纱） фильдеперс.〜袜 фільдекосові шкарпетки. 2) (——种布）батист.〜衣月艮 батистова сукня; сукня з батисту;〜手帕 батистова хустина.
麻绳 masheng прядив'яна мотузка,粗〜пряди- в'яний канат.
麻醉穌 masusii злегка (трохи) оніміти.浑身〜的 і по всьому тілі відчувається легке оніміння; 手指冻得〜的 піпьці трохи (злегка) оніміли від холоду; піпьці поколювало від холоду.
麻线 maxian дратва; дратвова нитка.
麻药тйу纟о —麻醉剂.上〜дбти наркоз кому; піддати наркозу кого.
麻妮 maying <动> м'яснй [сіра] муха.
麻油 mayou кунжутне масло.
麻澄 mazha вичавки л/н.; шакуха мн.(亚麻澄) лляні вичавки;(大麻瘡)прядив'яні вичавки; (芝麻渣)кунжутні вичавки.
麻疫 mazh5n <医> кір :т/с.出〜захворіти кіром.
麻织品 т^іїрїп полотно;(亚麻织品）ллянй тканина;(大麻织品）прядив'ява тканина;(芋 麻织品）тканина з рамі.
麻子 ma-zi 1)(天花症痕)віспина; ряботина [від віспи]; віспа рот.满脸〜облііччя у віспинах; на обличчі ряботина від віспи. 2)(指人)ряба [людина]; конопатий прост.
麻醉 mdzui 1) <医> анестезія (анестезувати що); наркоз; знеболювання (знеболювати що).全身〜загальна анестезія; загальний наркоз; загальне знеболювання;局部〜 місцева анестезія; місцевий наркоз; місцеве знеболювання;针刺〜пунктирна анестезія;〜 后施行手术 оперувати що під наркозом; 2) (使人认识模糊）паморочити що.
麻醉剂 mazuiji 1) <药> наркотик; наркотичний (анестезуючий, знеболюючий) засіб. 2)(欺 骗手Ш Дурман.宗教是毒害人民的〜релігія -дурман для народу.
麻醉品 mdzu丨рїп наркотик.
麻醉师 mazuishT анестезіолог; нарколог.
mazuixue наркологія; анестезіологія; анестологія.
马m5.
Ц т5 1) <动> кінь ч,公〜жереб<§ць;母〜кобила; кобилиця;战〜бойовий кінь;军〜 кавалерійський кінь;用〜拉 везти що на коні; 这是іі供乘骑用的〜цей кінь ходить під сідлом; це верховий кінь. 2) <棋> кінь ч.跳〜 хід конем.
马鞍m抑п—马鞍子.
马鞍形 ma'anxing сідлоподібний; сідлуватий.
马鞍子 mS'an-zi сідло.给马备上 ~ сідлати коней.
—jffi mabang караван [коней].
马被 mSbei попона.
马鼻疽mabijii <兽医> сап.
马鞭mabm (短皮鞭）хлист; нагайка;(硬马鞭） стекла;(赶车用的长鞭）батіг. 马鞭草 mabiancao < 植 > верббна аптечна (лікарська).
马弁 mSbian охоронець.
马表 mSbiao секундомір.
马瞥 rnSbie <动> пУвка.
马不停蹄 m5 bu ting ti без перепочинку.〜地追 Й гнатися без перепочинку.
马车mSch6 1)(载人马车）екіпаж;(山租马车） візник;(公共马车）диліжанс,轿式〜кар打а; 敞蓬〜коляска; шарабан; фаетон;三驾〜 трійка;双轮轻便〜кабріолбт;四轮轻便〜 прольотка;出祖〜найманий екіпаж; візник; 雇〜вз^ти візника;乘〜їхати візником (в екіпажі). 2)(载货马车）гарба;(四轮载赏马 车)віз;(板车)візбк，
马车矢 macheftl кучер; візник ч.; візниця застар.;(赶出租4车А) візник;(为骚站赶 车的)ямщик.
马齿宽 machlxian <植> портулак овочевий.
马朿lj mSci шпора.用〜束lj马 дйти шпори коневі; стиснути шпори коня. 马褡子 mada*zi сакви.
ЦШ mSda мотор.
马达加斯加人 Mad4jiasTjiar6n мадагаскарець.
马大哈 madaha роззява ч.，ук., /70зл/.;солопій розм.; гава розм.政治上的〜політичний невіглас.
Щ}Л mSdao шабля.
马到成劝 та dao chenggong прийшов, побачив, переміг; домогтися швидких успіхів (швидкої перемоги),祝你〜бажаю вам швидких успіхів; ні пуху, ні пера.
Ц']С[ m5deng ліхтар "кажан".
ЦШ mSdeng стремено.
马店 m5dian караван-сарай; постоялий двір застар.
马丁炉 mSdlnglii <冶> мартен; мартенівська піч.
马究铃 mad6ul丨ng < 植 > кирказбн етабій; аристолохія слабка. mSdCidai попруга.
马队mSdu丨1)(成队的马）караван коней. 2)(骑 兵队伍）кінний загін. 马尔代夫人 Ма'бгсШШг^п мальдівець (маль- дивський); мальдівка. 马尔萨斯主义 та'бге^Ьйуі <Ш> мальтузіанство.
马房 mSfang стайня.
马奨纸 mSfenzht картон.
马蜂 mSfBng <动> осй.
马蜂窝 mSfengwoocHHe гніздо; осине гніздо. 丨丨参阅“捅马蜂窝t6ng mSfBngwO”.
马夫 mafti <旧> конюх.
马革裘尸 ma ge guo shi із честю загинути на п<5лі бсію丨 полягти смертю хоробрих; лягти кістками.
马褂 mSgua куртка, що одягається зверху китайського халата.
ЦЦ 1 mahao —马房.
马号2 mShao (骑兵用的军号）[кавалерійський] горн. 马赫主义 mahSzhiiyi <哲> махЬм.
马赫主义者 mahSzhtiyizhS махіст.
马后炮 mShoupao мудрий по шкоді; спохва- титися заднім числом.放〜махати руками після бійки.
马虎 mS.hu 1)(草率）недбалий (недбалість); халатний (халатність); аби -як; крізь рукава; розкривши рота (роти).工作〜працювати, розкривши рота (як заманеться); працювати крізь рукава (сяк-так); халатно (недбало) ставитися до роббти; халатне (недбале) ставлення до роббти; недбалість у роботі;抄 写得太〜，错字很多переписано занадто недбало (аби-як, крізь рукава), із масою помилок. 2) (ШШ) сяк-так просту так-сяк прост.•，як-небудь;他只想〜了事 йом;^ аби (хотілося тільки) як-небудь збутися;〜过去@ 了 як-нббудь зійде, ну і ладно. 3)(勉强可以） так собі; ще нічбго; із гріхом (із горем) пополам (навпіл); як-небудь, f我文说得马马 虎虎 говорити російською мовою так собі (із гріхом пополам);这本书还马马虎虎книга ця так собі; книга ця ще нічбго.
马基雅维利主义majlyaw^MiCyi <政> макіавеллізм.
马較 majiao < 动 > іспанська (поперечносмугаста) макрель.
马嚼子 majiao-zi удила мн.
马厩majiii—马房
马狗子 mSjii-zi лоша.下〜жеребНтися.
马具maju [кінська] збруя;(套车用的马具） кінська упряж.制造〜лимарство.
马克 mSkd марка.
马克思列宁主义 m3k&T-l^ningdiityi м^ркосм- -леяішзм. ~^础 основи мфксга^іу-ленщЬму;〜理 论 марксистха^ленінська теорія;〜政党
马克思列宁主义者m5k会s[li合ningzhiiyizhS марксист-ленінець. 马克思主义 mSk^Tzhtiy丨 марксизм. 马克思主义者 mak纟sTzhtiyizh6 марксист; марксистка.
马口铁 mak6uti6 [біла] жерсть.
马裤 maku галіфе невідм” мн.\ бриджі лш.; рейтузи мн.
гпйкиаі нишпорка.
马拉松 m3l5s6ng 1) <体> марафбнський.〜赛跑 марафонський біг;〜运动员 марафбнець. 2) (冗长的）марафон; стомливий-тривалий;〜选 举 виборчий марафон; 〜演说 стомливо-тривала мова.
马拉提语 mSlatiyu маратхи невідм” ч.
ЦШША Maiaweiren малаваєць (малавай- ський); малавайка.
马来西亚人 МаШіхТуйгбп малайзієць (малайзійський); мапайзійка.
马来亚人 MSlaiyaren малаєць (малайський); малайка.
mSlaiyayu малайська мова.
马里人 MalTren малієць (малійський); малійка.
马力maH <理> кінська сила. 一百匹〜的机器 машина в сто кінських сил.
马料 maliao корм [для коней]; фураж.上〜 давати корм коням. *
马列主义maii6zhtiyi~►马克思列宁主义.
马列主义者mSli纟zhiiy'izhg —马克思列宁主义


I ‘II SedUHO 4HMITHWOU КОЯИЮ人UHdll И1 £Bd 〜
• 'Г . . • .
•HlfOH ІОШМК tMBl (.£Bd ІЗЖЇЇВ ІЗЖ БШ.^І •BHeoHdao
ЗЖЯ BMB1 ЗН ОІ-КіПВ/СіИО Щ ^ ^
!丄 оояиюком Xdiw я иівяХжїївїлове Bgadx оі-кігігиХа івнжри иляшх зїґ ^івяХжїґвїповє 9 рігХд oidea кігігілХя ‘〜戬 ^(9J°K иіваХьвяХниядо BHJK9W зн) ИИХВЯХНИЯ ЗН Ніа *H8BdUD
}ф ou ‘Oi-Xwpqn X褂對羽虫笼武‘〜虚 ФШ '01-(龆呈 1ІТ?罕坐箪）(3 бОїп иь *3H3W Otr BflBduo з овя X 乙〜虚县雄鮮餅 ^чюіяиігжом 手邪JL 3 [Hh] г〜羽І?!枯衮县63?W3H 01 в і(т) мвх зн вдіх в г〜者虫蔚联 нш
乙шаatTHHdu иь г〜來褂'иь (回渡当梁)（І咖.細
ІКЗШЗВІҐ
И1 (шоь) ОЇП і 〜规 І0Я9ІП) знПш t(HredHa) ваоїго іяиігивіґ \-uioodu кннвісіем \'Ж ВМСЇВЯО ІВМИВ1Г 〜.(І ^ <— излвш
•(ИМВЯОІГО HWIHHBXOO) WOIBW К0И1ВВІГ imwoodu КОИІВМСНІВИІ Зивіиєш Щ 當 •Хавігз XHdXtr здзз кігоіи иіишиїгее иміявн 〜牟士土馬 'iVEod коихия -вігознє ^(ктвіХизсІ) вявіґз внсІХїГ Зщшєш
ВМИВІГ I OX *ЗЖВМ0 9H ОШ НШ ІИНИВІГ Є39 зжвмз
зн вя9іго ніе М〜¥ 货,М *сноливіг е HiHdoaoj і(но)іивіг Xapw HiBUHoadsu зі[зіівш.вш 險險盒當 •ісївевд вн вдвд ваиігсІБао мк 4коиікріг 〜择浓 \ uioodu чїізяиігивіг 丫明〜趙 tuoodu иіиїзиш ІКЗИ丄ИСІВЯЗ tKOHlKBIf зіГвш 堵宫 •(иігквігдо) иігквігия знзм 〜聯—丄辑 难-mod HiKdoMotr \oin иіи(івяз tofn иікви (肇 І/) (z -BJpWOUOir BHIpXOl И В5ІИВІГ ВЯ 31lXO0H titiHngidir іа зиХозн csddh ноихисівяо I Xjowouot? Хніоюі иіидосі tXjowouoir Хмиїгзя
• * 4 • . 23 4 s
HiHgod овь зж иоі я і ихквіг bmjsite 4操； к\/ їмзнйХїГ шои (иігвяевн ‘иігквігия) иішаєїдо 证掛署观〜іииіваоиз иминсївлзн (коиіисіваз) КЗИ1КВІҐ 拙趙虫掛 # ~ іиьсмвіззсізи зн иниігиях ін ^оиіввіґ !(XkHHhou3ddu еод) кїінім єзд (коиіисівяо) . коиіквіг !яіюіо ііяо Xwph вн коиіквіг □运〜\.uoodu Иіквігдо \lV€Od ‘ohl KOHlBhHdMEOd VlVEOd ‘огох иіквігия \ iv£od 〜¥ .{.ж вмсівяз) oht ИІИСІВЯЗ ‘.(.ж вмивіг) ohl ИІКВІҐ (丫富）(і вш 富
кннваоїіґои
аіомиїгзе ноЕзз а ішнзтрнисіиоа丄СІЗЖ вш 縣 •ош ‘?Ч 4о?ч ^
•W399 їїзсізи внніїгоїм ЬннзтрнисІиояіЛзж вш 键
.呷键
*мк !мид вш 寒{
?Ш寒
^Hacduo вс оїп ^иимк t^otn <Ц_> вш 免出
‘ ?lUfed
•bmwbw
ІВМЯНКН (£ ІИШП BHhpITOW (2 ІИ1ВИІ (і вшвш 韻類
•иівяХжїГвюеосі (Z іиївяХжїГ^іглои ІИІИЇҐВІҐЛ (і вввш 概韻
•вх^кІза<^> Зив丨gui 獅输 •?ш
•ниншвсІХм оміХ?ш 遂饰句}； •„Хнюім яіХеисІл HXBdXw,, хХїҐ ф是縣印〜.ИІЗМ ЮМИІГЗЯ KDHlBJBWOir cnanudu снрлішом сноі^єяве і„уОііоін ЧЛ^ЕИСІЛ HXBdXw,, nojng 节播热]饰钸
•BXBdXw іХвш •?90нз ЗиірЗивпц^ш 尨鳞镝 4вмек,и〈辟〉Зивпі^ш 辭麵
.卿輔
•[hwXo] інаквн (靖 尬阴盈齚羽）(Є tBNdig ^нтіф^^^)
(Z .исі中jiti інчодвсів 〜赵.(丨,韧—（丨 iz-вш 趨
•“поі.?ш o?d节挝踮，，阅參II •oioiw sapidou 〜刹本'xdou ция^исіо丄（执组） <J^> (Z 'iHBiOHdu оїґ (яиігвьигіи) KoaHirehHdu зжЛ ABiruodBU t[aHirBhHdu] voflBaXxdcarnMdu зжХ aciruodBU 丄〜尊g挪掷 tdsMpir (Y工节 ^Haoidou і(яинжвінвя) HHhpgod HMapidou 丫工〜啤ьи<іиоі<фвн 〜职没 !KHH3hBHCHdu шояиігдооо 4HBX0Hdu 〜街备 tifBhHdu ииьХявіги 'sciruHdu 〜海 isHBiOHdu вярмчзиш 〜出盡 tirehHdu ЙИМЧЗСІИЖЮВи t4HB10Hdu вмчзсіижвзви 〜君 § .ir?biidu ^HBioHdn (^ет^})(і поі.вш 节挝
•ИЯП19甘 иівясніґздвіш Мігздвхш я имтрїГ (иювюіХ) иювюіз 丄來〜现伞 'ohi иізвюіХ \obi hxdbioid (晏敢）<□> вшг ^ •{had iHeid wioapc an 虚〜Щ署 Ж和a?du3] BWBD BJL逢〜—蒈笤:(虚粢—逭虚 妨一掛）(z -вйфип (会•刼叨目條当裱）
.工?JB <Jr> овивш 憇铪
•wqm(|)dow 蛰 ф〜丨юш)!шфсІом ixom^dow 丫印賊〜蘇 і(шфсіом)识фсірм ^оя HiXHodoua 44〜JLf .H^dow trn^don <щ> 翻細
•коооігоа
змчонім {%Щ) івяисіл вмчонім §uoz^m Щ 运 •ж чев.яонол Зивпцгвш ‘кном ихваХмїГш 骑翻包 <—(z *оіииом ?мчзнр!(审迪彤ад土魁fe) (I 8ub4zbui 翥旨 •миьчігію иинвїгвіоіз вцгвш •еХхнХх їминиідшсі ииннія 丨9Z5U1 •чеїгзл иимяонім <[(к> ЗиіХвш 崔审运 •кншХізм
БНГПВСІІО tHBtrdBflBM ИИНШВСІІО ( 1^1 ^
+) Мишви я иіХд івмінви внгпвсїіо (ковішьои) КОВІГКНЇЇШ (勃:士虺靱）ищ U9J ЗивХ вш 蹑丫tb}% ’ -KHBW пХвХвш 堅耻钍
•MY
иіЛрфюд tHiogph iMqoHjdgirBaBM Yfe姊)(Z 富 и丄o99h (ШШ) (I 购ш 椭fe •яїїшїґзя иисіХд〈脖〉Зиріхвш щг^- •BuXdx Bao)idHti ивпіїх^ш 固欲包
•MdHti 9и§цзіхвш 留泣包
IVEOd ьвя
-dnti іхзиісів HHaoMdHti 皙殷〜.мсіиїї іхвш 浪包 •внроовілі внооз <Щ> SuosigMBm •юшисЬю вмяояігшноиі иіЬпрївш 衾节包 ^віінХ 〜>[/啡
.(掛包印士維现掛）'tuoodu Bmeduu Ннзнжоа -оиия кіґїг оюнтисЬ^ є MHindoj Зио^ш 留士 包 •ииндіїгоиояомїїш Зиіхіі?ш .丄jhjbw ииндіїГоиояомїГш (ЩЩ ШШГа) (Z '^ощи (赛骑)(і视段ш骑輪 .[імол^ігдазфиїї миіґлХсім єі] миняігиїґХд ogiqij^m 绝幽后； *ішХі ииляонім кочізХь 县每明〜陌拙 *оіииом омяонін ]івш 製包 •вннвяХіиижїґ ($$斜本 fe) joaoxdaa ояіГізюииі nqsgm 水每 •хвмХсІ шои X мрмвтш иівю іХмои ихвауСїґііго ХїмочоХ я іолрян а ХїГоаои вн мрмігт (ти) иіХд 〜*(кннзжїґ9хо^) <(iYOh иіваХїїшо *.огои я itroaou вн ихХд uBqz iqs nQqs вш 難普息包 'modминрігоио овцбвш
•(внзьнілвє зїґХд) кочіиьнімвє ЗЖ £ВСІВ£ ВІ99ОСІ
івояиїгрлои і Xredfie ніа *явевмз к инчщі ІШМШ-Ш ^иїГнХмзо шїґ
вє иіидосіс внжрм зїі fij聯〜资 tXlTHHdu
ЄВСІВЕ ^ TfA ~ 5lf mdjw IHHBJ3H HXKHHHdu
їґііго ^яіїґохвє иіижа (Хєвсіїїіа ‘red竽є) онивлзн їґ!ігз 卿掛迪基〜“西 *яоо-яоо іиїгнХлзо iatr вс іЛевйїГо t£BdB£ tXeBdtria іонивлзн Зивцзвш q_ 包
•MOHCHirew
ИИНЬІВСОМ ївмшеом (寒图）（г -МИНЬШЕОМ 工 〜.вм.і.?єом [BHh!WBd3)i]〈取> (ї 3>|iBSgm 軍装包 'tuoodu ВНИ1ВН0Л tBHHHOM ПОЛВШ 闇 /д- •[изном] нХдві ипЬ^ш
•оири КІЛГ
bK.w (靼掛）(z 'OUOU [зннін] <对> (і піЬвш 招包 •вяяиниел BH40Hid3ifBaBM tHjgedBM ЗивіЬвш
•ИИН19Я011Г9
xidoj івхХдиігиь〈尉 > ігивіЬ^ш 士裔包
•mod ЛВШШ \'dDWDD€ МИНЧІП(ІЮВ£；
\'h минчігісіьове-мвшіи nzuuibgm ^ JUl /д- •вя9м внчонрїгзмвм пХипріЬвш 堅獅武包
•К,Я}ІГОЛОи ЗМЧ0НІМ \'HIY інрн idem 面包
•舀rS—Зи?办Ш腿 •xoids яззя вн KDHJJKlEOd ІЯПИН ИІОВиХ 〜丄封：ВСІВШ
•вмвдв tBiririHBw toaHfKdu знчочшнвм <щ> вшвци^ш
•dhwXm
'9^ouovi зькігидом шивш щг^ <晗> ощ^иі 讅旨 •Xaoioow иівяХнвсіл ПїіиігХя ou hikitXj 〜孩 tiMsuoodu 〜у !вмя!м人dg вяоіяігвфов 〜职啡-кпиігХа tBMaiMXdg п|вш 烟包 •ir^cfew іянзіго HHH^odojBirg〈收〉п|вш 驳包 •мкояим <Г但〉njBm 荆包 •(інниишХіґ a) idHtTHXw X кігиоісівя 〜谈阴取掛 tV£od вдяїгХд \'iv£od вниігиоісівн (辕赫 j — ) 肌0d "'ифдє BirpgBdeg
\'udigE ‘Ті KirupxdBM (爱辑掛）（乙 'ivcod ^ndigz KirpgBdBg 'h KirupidBM <Щ> (\ nijsSujigui
*#
zzs


523
усе;办就办〜，犹豫什么робити так робити, чого отут вагатися;你是个团员〜，应该起带 头作用 ви ж (адже ви, якщо ви) комсомолець, ви і повинні показати приклад (бути попереду усіх).
狸 mdi.
狸 шаі заривати; закопувати; хоронити; ховати.
шаі 另见 mdn.
理 n^i 埋藏.〜地雷 мінувати що\ закладати міни;〜死尸 закопати (зарити) труп;〜进土中 закопати (зарити) що в землю;用土 〜上 засипати (закидати) що землею;〜名隐、迹 жити відлюдно;把脸〜在枕头里 заррітися обличчям у подушку;不要整天〜在文件堆里 не можна цілий день зариватися в канцелярщину; із головою поринути в папери - збвсім не діло;孩子们把身体〜在沙 Ж діти закопалися в пісок.
理藏 n^icdng 1)(藏在土中）мкопйти що\ зарити що.〜在地下的宝物зак6паний (заритий) у землі скарб;地下〜若丰富的矿产 у надрах землі залягає багато корисних копалин. 2)(隐藏）ховати що.把秘邊〜在心 底 сховати таємницю в глибині душі;把话〜 在心里ховйти свої думки;挖出〜й党内的叛 徒 виявити (вивести на чисту вбду) зрадника, що затаївся в партії. 3) <医> вживити
(вживлення); вживлятися.把电极〜于体内 вживити електроду тіло.
埋伏mifu 1)(秘密布置兵力）“сідка.中〜 потрапити в засідку. 2)(潜伏）таггися; критися.资本主义手:身〜着经济危外 економічні кризи криються у самій суті капіталізму.丨丨参阅“打埋伏 da mdi.fu”.
埋没 maimo не дати розвиватися; не давати ходу чому.〜人材 загубити (втратити) талант; не дати таланту розвиватися; не давати ходу талановитим людям;〜才能 зарити (закопати) талант [у землю];被〜бути (лишатися) у невіданні;这些功绩是不会被〜的ці заслуги не залишаться непоміченими.
埋头 maitou цілкбм (повністю) віддатися чому, поринути (зануритися, увійти, піти) із головою в що.〜工作 піти (поринути, зануритися, увійти) із головою в роботу; цілкбм віддатися роботі;〜苦干 віддати усі свої сили роботі; ретельно (сумлінно, завзято) трудитися (працювати);〜读书 поринути [із голов6ю]укниги;他们〜业务，不问政治，结 果使业务工作迷失方向пішбвши з головою в професійну роботу, вони виявляють аполітичність і зрештою втрачають орієнтацію у своїй [професійній] роботі.
理葬 maizang ховати що (похорон); похоронити що (поховання).把范民主义〜掉 поховйти колоніалізм;死者〜在公墓里；небіжчик (похований) на цвинтарі.
埋葬虫 mSiz^ingch6ng <动> мертвоїц.
Щшаі.
Ш mai <气> марево ж.-, димка.
买 mai.
买 тЗі купити що (покупка).〜票 купити квиток; 去〜票 піти за квитками; піти купувати квитки;去〜菜пітй на базар;〜好冬天用的煤
закупити (купити) вугілля на зиму;〜不起 немає грошей на що; не в силах купити що; не по кишені кому;〜进一批货 купити партію товару;明Р里也〜刁〈右 ніде не можна дістати; ніде не купиш!她〜东西去了 вона пішла за покупками (робити покупки);他~ 了几块钱的零Іі•东西 він накупив (купив) на декілька юанів усякої 匕
京〜的 ця книга куплена (придбана) у Бейцзині.
买办 maiban компрадор,文化〜компрадбр від культури;〜资产阶级 компрадорська буржуазія;〜资本 компрадорський капітал;〜 洋奴哲学 компрадорсько-холопська філософія плазування перед іноземщиною.
买找还珠 mai du huan zhu ”купивши скриньку з перлами, повернути перли"; купувати з закритими очима; не розібратися в цінності речей, помилитися з вибором; упустити головне; не бачити (не помітити) головного.
买关节mai guanji6—买通.
实好 maihao догодити кому, на кого (догоджання); годити; догоджати; підлещуватися (підлещування); завойовувати чию прихильність. 这是他向你〜 це він намагається догодити вам; це він підлещується до вас.
买价 maijia купівельна ціна (вартість); курс покупців.
^ ^ ^ mSi kong mai kong [біржова]
спекуляція; спекулювати [на біржі]; біржова гра; грати на біржі.
买卖 mai-mai 1)(生意）купівля-продаж; торгівля (торгувати чим); комерція.作 ~ займатися комерцією (торгівлею); вести торгівлю; торгувати;作了 —笔〜укласти торгову угоду;小〜дріб'язкбва торгівля;在 市场上作小〜базарувати прост” місц.;〜公 平 чесно торгувати;〜差价 курсова різниця; 自由〜вільна торгівля (купівля і продаж);商 品〜куш'вля-прбдаж товарів;政治〜 політична угода;〜房地产 купівля-продаж нерухомості; займатися купівлею-продажем нерухомості (нерухомого майна);禁止私人〜 粮食 заборона на приватну торгівлю хлібом; заборонити приватним особам торгувати хлібом;〜姻 шлюб (одруження) з розрахунку; меркантильний шлюб. 2)(商店） магазин; крамниця; лавка застар. ||参阅“拉 买卖 la тйі.таі”.
买卖人 mai-mairen <口> крймар; купець;(小商 人）торгаш розм.; гендляр.
买面子 mai mian-zi рахуватися з ким.不〜не рахуватися з ким; незважаючи на особу.
买通 maitong підкупити кого (підкуп); шляхом підкупу; відкрити золотим ключем що, розм.\ підмазати кого (підмазування) прост.; закупити кого, застар.
maizhang рахуватися з ким-чим.
Ш. не рахуватися з ким, не зважаючи на особу.
买主 maizhu покупець; купчиха; купець зас- тар. \ покупниця застар.
荬ті
实 mai осот.
淡菜 таісаі осот польовий.
励 mai.
Ш шаі старатися; наполягати.
ft шаі.
№ mai жирний; сальний.
Д5 mai.
Ш 1 шаі (5^) крокувати; ступати.〜出才іР виставити [уперед] праву ногу;〜卷大步 йти широким (розгонистим) кроком; йти великими кроками;〜过门坎 переступити через поріг;〜И刚健的步伐йти богатирським кроком.
Ш 2 mai англійська (статутна) миля.
迈步 maibu ступнути; зробити крок.
迈进 maijin (前进）йти (просуватися) уперед; (进入）увійти в що; вступити в що.向前〜一 大步 зробити великий крок уперед; йти далеко вперед; значно просунутися вперед; 向共产主义〜[йти] уперед до комунізму;向 新的时代〜вступити в нову епбху (еру).
麦】
麦 mai 1)(小麦）пшениця;(大麦）ячмінь ч.;(黑 麦）жито ж.;(燕麦）овес. 2)(小麦子实） пшениця;(黑і子实）жито ж.;(大麦子实） ячмінь 4.;(燕麦子实)овес.
麦茬m七М 1) <农> (留在戶里的_茬）стерня [пшениці]; стерня (жниво, жнива, жаття) [пшениці]. 2)(小麦收割后的土地种植的 作物)：〜白墓 батат, посіяний після [зняття] пшениці;〜地 поле, підготовлене до нової сівби після пшениці.
麦蛾 〈动> зернова міль.
麦鼓 maifu [пшеничні] висівки.
麦秆 m&gan 1)(麦的莲）стебло пшениці; стеблб ячменю (вівса). 2)(吸饮料的管子） соломина.用〜吸 пити (тягти) що через соломину.
麦免 maijiao〈植> ріжок.
麦角碱 ir^ijiaojian <药> ерготин, maijlng мальт-екстракт.
麦克风 maikefeng мікрофон.
麦浪n^iiang хвилі пшениці.微风轻吹，〜滚滚 коливалася пшениця під легким подувом вітерця (від тихого вітерцю).
麦粒肿 mMHzh6ng <医> ячмінь ч.
麦苗 maimiao сходи пшениці (вівса).
麦片 maipian вівсяні (пшеничні) пластівці.
麦秋 maiqiii збирання пшениці; час жнив пшениці.
麦收m》ish6u 麦秋.
麦穗 maisui колос пшениці; колос ячменю (вівса).
麦芒 maiwang ость пшениці.
麦仙翁 maixianweng 〈植〉кукіль звичайний (посівний).
麦芽 тйіуй солод.〜浸膏 мальт-екстрйкт;〜糖衆 мальтозна патока.
麦芬糖 maiyatang 〈化〉солодовий цукор; мальтоза.
maiya <^/j> злакова звичайна попелиця.
麦蝴蛛 maizhlzhO〈动> павутинний кліщик. 麦子 mai.zi пшениця.


524
шаі.
卖 mai продавати що (продаж); торгувати чим (торгівля),贱〜продавати по дешевій ціні; дешевий розпродаж;〜贱了 продешевити що; Ж 种货好〜це ходовий товар; цей товар користується великим попитом;这东西〜了 ——百 jt ця річ продана за сто юанів;
一天可以〜二百永元的货крамниця торгує на двісті-сто юанів щодня;这要〜多少钱 за скільки продасте? скільки (що) коштує це? 这家店专〜連筑材料цей магазин торгує тільки будівельними матеріалами;这东西不 〜це не продає ться; це не для продажу;货物 〜不出去на товар немає попиту;生产队把余 粮〜给国家 виробнича бригада продала надлишок хліба (зерна) державі.
卖 Р昌 maichang жити як бродячий співак; заробляти на життя співом.
卖出 maichii продати що (продаж); збути що (збут); спустити що、рот.\ відпустити що.〜 一百份客饭 відпустити (продати) сто обідів; ~—批货 збути партію товару;廉价〜продати (віддати) по дешевій ціні (за безцінь).
卖功 maigong хвастатися своїми заслугами; вислужитися розм.
卖狗皮膏药 mai g6upi gaoyao торгувати повітрям; суцільне шахрайство; пусті хвастощі.
卖 Щ maiguai мудрити розм.; мудрувати (мудрування)розм.;用不4你〜，照的话办 吧 нічого тобі мудрить (мудрувати), роби, як я сказав;这人得了 便宜还〜людина він така: урве своє，та ще знущається (сміє ться).
卖关子mM guan-zi 1)(说书人在紧要地方故意 停止）зробити інтригуючу паузу [в усній розповіді]; ретардація спец. 2)(在紧要时故 弄玄虚）зробити інтригуючу паузу; підігріти (підсилити) інтерес.
卖国 maiguo зрадити (продати) Батьківщину; зрадити національні інтереси.〜政策 зрадницька (продажна) політика;〜政府 продажний уряд;〜主义 національне зрадництво; ~文学 продажна література;〜集 团 зрадницька (продажна, антинаціональна) кліка;〜求萊 зрадити (продати) Батьківщину заради особистих благ.
卖国贼 maiguozei зрадник (запроданець) Батьківщини; національний зрадник.
卖价 maijia продажна ціна; курс продавців.
卖好 maihao догодити колгу，на кого (догоджання); догодити кого; піддобрити кого. Й 众人面前〜виставити себе в гарному світлі перед публікою,
卖劲 maijin намагатися щосили; дуже старатися розм.; старанно; ретельно; із ретельністю; із завзяттям.
卖老 шаіШо вихвалятися своїм віком і досвідченістю; вихвалятися своє ю старістю і старшинством. "
卖力 maili—> 实劲.工作〜старанно працювати; старатися в роботі.
卖力气m&i li-qi 1)(尽量使出自己的力量） намагатися щосили; натискати на всі педалі; старанно; ретельно; із ретельністю; із завзяттям. 2) (Ш出卖,劳鉍力维持生活） заробляти на життя фізичною працею.
卖命 maiming не жаліючи живота (життя); лізти зі шкіри геть розм.; до кривавого поту; до сьомого (десятого) поту; сім потів зійшло з кого.为敌人〜загинути за інтереси ворога;〜 地干 працювати (трудитися) до сьомого поту (до кривавого поту); працювати так, що сім потів зійшло;资本家逼迫工人们〜地干活 капіталісти змушували робітників працювати до кривавого поту.
卖弄 mai-nong рисуватися чим; показати себе [з гарного боку]; виставляти напоказ що.〜小聪 叨 мудрувати розм.; показати (виставляти напоказ) свій розум; рисуватися (хизуватися) своїм розумом;〜学问 хизуватися ерудицією; 〜风情кокетув打и;为的是〜一下自己的才能 щоб порисуватися своїми здібностями (талантами); щоб показати себе діловою людиною; 一点没有〜自己的意思без тіні рисування.
卖俏 maiqiao кокетувати з ким; (кокетство).
卖青 maiqlng продавати хліба на корню.
卖人情 mai renqing піддобрювати (задобрювати) кого.拿小恩小惠〜піддббрити людину дрібними подачками.
卖身n^ishgn 1)(旧社会中把自己卖给别人） запродатися кому; продати себе [у рйбетво]. 〜为奴 прод^ш себе (прещашея) у раби. 2) <口>
卖淫.
maishen toukao запродатися кому; торгувати собою; проституювати книжк. ~ 敌人 запродатися ворогам;〜的文人 найманий (продажний) писака; розбійники (шахраї) пера.
卖身契 maishenqi розписка про продаж себе в рабство; кабальний запис.
卖完 maiwan розпродати що; розійтися.票全〜 了 усі квитки розпродані (розійшлися).
卖笑 maixiao (卖口昌）заробляти на життя співом; (卖淫）займатися проституцією.
卖艺 шаіуі фіглярство застар.〜的 фігляр застар.\ бродячий фокусник (акробат, музикант, співак);靠〜为生 жити як бродячий штукар.
卖淫 maiyin проституція; займатися проституцією.
卖友 шаіуби зрадити друга; видати [з головою] свого друга.
卖主 maizhu продавець; продавщиця.
卖嘴тшгиї 1)(用说话来显示自己)хвастатися (хвастощі).光〜不夺亍 не можна тільки хвастатися; одними хвастощами нічбго не візьмеш; з одних хвастощів нічбго не вийде; 你光会〜на слова-то ти майстер; ти вмієш тільки хвастатися. 2)(说好话）солодкі слова. 他专会〜він гарний тільки на словах; він уміє лише солодко співати;另ij 明ЧЙі〜не вірте його солодким словам.
卖座 maizuo касовий.饭馆今艮〜ресторани працюють дуже жваво; у ресторанах маса відвідувачів;饭馆 4艮刁=〜ресторани працюють ледь-ледь; у ресторанах мало відвідувачів;戏院很〜у театрах багато глядачів;这个戏不〜це не касова п'є са.
脉 шаі另见тб.
脉 mai 1) <Ш> артерії й вени; кровонбсні судини. 2)—> 脉搏.按〜щупати пульс. 3)
< 值，动 > жіілка.叶〜жилкй [у листях рослин];翅〜жилки [у крилах комах]. 4)(矿 脉)жила; прожилок.金矿〜золотонбена жила. 5)(山脉）гірський хребет; гірський ланцюг.
脉案 тш !ап <医> дтгноз.
脉搏 тйіЬб〈生理> пульс.数〜порахувати пульс;〜跳动 пульсові удари; биття пульсу; ~ 正常 пульс нормальний;〜微弱 пульс слабкий;病人的〜一分钟九十二次пульс хвброго - 92 удари на хвилину;时代的〜 пульс епохи.
脉冲 m&ch6ng <电> імпульс.光控〜фото- імпульс;〜发生器 імпульсатор; імпульсник; імпульсний генератор.
脉动m&id6ng <技> пульейція.〜电流 <电> пульсація, що пульсує струм;〜焊接 пульсуюче зварювання.
脉动星 maidongxlng〈天〉пульсуюча зірка.
脉管 mMguan <解> судина.
脉管炎 mMguSnydn <医> васкулит.
脉络 mailuo 1) 脉 1). 2)(条理)порядок; система.〜分明 чіткий порядок; чітка система.
脉络膜 тйііибтб <解> судинна оболонка ока.
脉息тЗіхї—►脉搏.
脉系 тйіхі〈地质> жильна світа.
脉象 mMxi^ng <医> стан пульсу.
脉序 тМхй〈植，动> жилкування; нервація.
脉岩 maiyan <地质> жильна порбда; дайкат.
m5n.
频预 man.han дурний і недбайливий.这人太〜 він дурень і недбайливий; він дурний плюс халатний [у роботі].
Т§. man.
谩 man 1) обманювати; брехати; вводити в оману; 2) ховати; приховувати; 3) неясний; сумбурний; безсистемний; безшабашний; 4) непродуманий; випадковий.
谩诞 jnandan брехати; хвастатися; брехня.
谩言 manyan брехня; обман.
ЙЕ man 另见 mai.
ШКВ manyuan нарікати розм.; скаржитися на що (скарга); нарікати (нарікання); докоряти кого (докір) розм.\ ремствувати (ремство).〜 нарікати (ремствувати, скаржитися) на долю;互相〜докоряти один одному; взає мні дбкори (нарікання);只好〜自己 нарікйй (нехай нарікає) на себе;大伙儿都〜咱们 усі гарчать на нас;他〜我来晚了 він нарікає (скаржиться) на те, що я спізнився;
公 道 він скаржиться на твою несправедливість;你没有预先通知他，他心 里在〜你 ви його заздалегідь не попередили, за це він у душі дуже ображений на вас (за це він у душі притаїв на вас образу).
蛮
man.
蛮 тйп —*•蛮横.〜不讲理 не визнавати ніяких доводів; не рахуватися ні з чим (ні з якими доводами); грубо і безцеремонно;这人〜不УІ* 理 людина він безцеремонна - нічбго і нікого не визнає.


525
蛮干 mangan діяти напролом (безрозсудно); діяти на відчай (поступати, робити); рубати з плеча.盲目〜хвацькість;〜到底 йти напропащс до кінця.
蛮横 manheng нахабний (нахабність); зухвалий (зухвалість); шалений розлі.; безпардонний прост.举止〜нахабно (зухвало) поводитися; 〜无S! нахабність; нахабніти; із нахабністю; самим нахабним (безпардонним) способом.
man 另见 man; wan.
蔓菁 man jing 1)〈植〉реп'ях [городній, кормовий, овочевий];(词用蔓菁)турнбпс. 2)(指 食用的根)реп'ях.
man.
馒头man-tou 1)(没有馅子的面食）пампушка; пампуха лпсц. 2) <方> (包子）пиріжок.生煎 ~ смажений пиріжок.
0^ man 另见 m6n.
瞒 man сховати що\ приховати що (втаїти розм.).不〜你说 не патаю (не буду ховати, критися) від вас; не буду тобі брехати; відверто кажучи;〜着人做 робити тайкома (потай) [від людей];这是〜着我干的це зроблено без мого відома;任何事都〜不过他 нічбго від нього не сховаєш; його не проведеш; від нього ніщо не приховається.
manhdng обманювати кого (обман); обдурювати кого, прост., ошукувати кого, розм/, водити за ніс кого; замилити очі кому.
瞒上欺下 man shang qi xia обманювати начальство і пригноблювати підлеглих (народ).
瞒天过海 man tian guo hai робити дурні справи, приховуючи їх від керівництва (організації, начальства).
瞒心昧己 man xln mei ji кривити душею.
man.
Ш man —>•賴■.河〜річковий вугор.
賴_ manli *=^J>Byrop ч.
5- man 另见 n^n.
曼曼 manman далекий; дбвгий.
man 另见 mdn.
悅 man пригнічений; подавлений; сум'яття; пригніченість.
man.
满mSn 1)(全部充实）пбвний. —的 повний-повнісінький; — 的一桶水 повна бочка води;过〜переповнений;把洒力卩〜 долити винд;桌上放〜了书 на столі повно-повнісінько книг； стіл завалений книгами; стіл ломиться від книг;卡车没有 〜，还可以装 вантажівка не завантажена повністю, можна ще вантажити. 2)(使满） напбвнити що (наповнення).〜上一杯 напбвнити чарку (келих) [вином]. 3)(达到一 定}ШР艮)виповнитися; пройти; минути.期 р艮 己〜тфмін [уже] минув (вийшов, пройшов); 不〜一年 не пройшло (не минуло) ще року; менше року; менше, ніж рік;他走后己〜两年 7 минуло (пройшло) два роки з тих пір, як він виїхав;他年〜四十岁了 йом>
виповнилося сорок років; йому вже сорок років;年匕岁的儿蓝才能入学у школу можуть поступати тільки діти, яким виповнилося 7 років;不〜十六岁的儿м禁止 入内 дітям до 16 років вхід заборонений;曰 内假期将〜тфмін відпустки минає днями; відпустка закінчується (незабаром закінчиться). 4)(全）усе; збвсім; повно; уповні.〜街泥抒 на вулицях повно бруду;〜 天下 у всьбму світі; усюди (скрізь) під сонцем;〜帆急驶 човен пливе під всіма вітрилами;〜天星斗 небо посилане (всіяне) зірками;〜天乌云[усе] небо заволікло (затягло) [темними] хмарами;〜头大汗 обливатися потом; піт градом ллє ться (котиться); ~ Дй Т ... голова забита чим; думки чиї повністю зайняті чим;〜头白发 весь сивий; пбвний (сповнений)
невдоволення (образи);他觉得有〜腹的话不 曾说出来 він почував, що так і не висловив того, чим повнилася його душа;〜篇错误 усе неправильно (помилково); помилка на помилці;事实上〜不是那么一回事фактично було збвсім не так; у дійсності усе було не так. 5) —》•满意.不〜невдовблення; незадоволення.
满不在乎 man bu zai-hu як нічбго не бувало; і (навіть) вухом не вести; море по коліно кому; і горя (лишенька) мало кому; хоч би що кому; як із гуски вода кому; і у вус [собі] не дути прост.\ наплювати прост.; все дарма кому、 /7/700/|.，雨下得很大，他却〜地向前走去ДОЩ ллє сильний, а він йде собі вперед.
满城风雨 man cheng feng уй викликати плітки і пересуди; по місту йдуть плітки і пересуди (поголос); Ч)п：ка йде по всьбму світі; вісті не лежать на місці.弄得〜піднімати великий галас; недобра звістка швидко поширилася по всьбму місту (指坏消息)；і пішла гуляти по місту дурна слава (指坏名声).
满处 manchu усюди; скрізь.
f高И mandengdeng <口> іківно-повнісінько; пбвний.装得〜的 напхом набито; набитий;〜 的一卡车货 вантажівка, повна товарами;仓 库里放着〜的粮食 на складі повно-повнісінько хліба.
满地 mandi усюди; скрізь і усюди, man'e немає вільної вакансії.
满分 mSnfen пбвний бал. поставити пбвний бал.
满腹经纶 mSn fu jlnglun велика ерудиція; велика вченість (начитаність); енциклопедизм книжк.; великий розум.〜的人 людина великої ерудиції (освіченості).
满怀 m^nhuai 1)(心中充满）пбвний чим, чого; сповнений чим, чого (сповнитися чим, чого); перейнятий чим (перейнятися чщі).〜信心 із повною впевненістю; пбвний впевненості; сповнитися вірою (віри);〜革命豪情 перейнятий революційним пафосом; із високим революційним пафосом. 2)(玄旨整个 前胸部分）всі груди.摘了 一个了 ударитися (наштовхнутися) всіма грудьми; віч-на-віч зустрітися з ким.
Уй* 坑 Ш 谷 mankeng-mangii невидимо розм.; сила; тьма розм.; сила-силенна чого, прост.., незліченна кількість; напхом-набито; хоч відбавляй.
满U mSnkou 1)(整个嘴)：〜金牙рот пбвний
золотих зубів. 2)(指说 І舌):〜应允 дйти повну згоду; погодитися беззастережно;〜称赞 розсипатися в похвалах; із вуст не сходили похвали;〜仁义道德 моралізувати; лицемірити;〜仁义道德，满肚子由盗娼на вустах у нього слова про людинолюбство і чесноту, а в душі він негідник і розпусник!〜 胡说 наговорити (верзти) дурниці (брехні); нести (верзти) нісенітниці.
щ 脸 manlian [все] обличчя; по [усьому] обличчю.〜皱纹 все обличчя покрите зморшками (веснянками);〜崔斑 обличчя обсипане ластовинням;〜横肉 суворі риси обличчя;〜怒气 обличчя було спотворено люттю; із люттю на обличчі;〜是血 все обличчя було в крові;〜笑容 весь сяючий; обличчя розцвіло посмішкою; широко посміхатися; обличчя розпливлося в посмішці; 目痕 заплакане обличчя; ~和气 із привітним виглядом;羞得〜通红 почервоніти до коренів волосся (до вух);她 气得〜通红 вон焱 вся зайнялася від гніву (від злості).
满满当当m3nmand^igd5ng <口> —满登登.大 厅里—》•的都是人 у залі повно народу.
满门 manmen уся родина.〜抄斩 усій родині відрубають голови.
满面m5nmi》n —>满脸.
满面春风 mSnmian chiinfeng із веселим і привітним (ласкавим) обличчям (виглядом); обличчя сяяло радістю життя.
满目 mSnmCi—满眼 2).〜凄凉 пбвне запустіння.
满瓶不响，半瓶叮当man ping bu xiang, ban ping dlngdang повна бочка мовчить, а порожня гримить; порожня бочка сильно гримить.
满期 m5nq了 закінчення терміну.条约今天〜 сьогбдні минає термін договору.
满腔 manqiang із чим; пбвний чого, чим; сповнений чого, чим.〜热情 із великим ентузіазмом; пбвний (сповнений) ентузіазму; від повноти душі (серця, почуттів); із гарячою любов'ю; сповнений гарячої любові; 引起〜愁绪засмутити кого,〜怒火горіти ненавистю; серце переповнилося гнівом; накипіло в душі;〜热血 з усім запалом душі; із усією палкістю [душі]; пбвний (сповнений) запалу (палкості).
满身 mSnshen весь; із голови до ніг,〜是汗 весь у поті;〜债务 по вуха вліз у борги; у боргах по вуха; у боргу як у шовку; Йк〜是◎ вона вся в ранах; вона вся поранена; 7ХЩТ~ обдати кого бризками води з голови до ніг.
满师 mSnshT закінчити навчання [як учень майстра]; вийти в майстри; стати майстром.
满堂红 1 mantanghong (全面胜利）пбвний успіх (повна перембга) на усіх фронтах; досягнуті блискучі успіхи у всіх областях (галузях).
满堂红 2 mSntanghong <植> бузок індійський; лагерстремія.
天 mantian усе небо.〜星斗 все небо усіяно зірками.
满天飞 mantiqnfei хоч відбавляй; хоч греблю гати.钦差大臣〜такйх "найвищих уповноважених” хоч відбавляй.
满天星 mSntianxTng <植> гімсофйла; качам витончений.
满七、manxln усіє ю душею; від душі. ~欢喜 радість наповнила серце; радіти (радий)


526
усіє ю душею (від душі).
满眼тапуйп 1) повні очі (充满眼睹):〜红丝бчі стали червоними (почервоніли);〜是泪 бчі, повні сліз; очі наповнилися сльозами. 2)(充 满视野)відкритися погляду; [розстелятися, простиратися]' перед очима.〜的杉匕花 відкрилися погляду персикові дерева в повному цвітінні;〜是新秧的嫩绿бчі віддихають (спочивають) на зелені свіжих пагонів.
满意 rnanyi задоволення (задовольнитися, задовблений); удоволення (вдоволений).〜的 tf-子 задовблений вигляд; вдоволений вигляд;〜的（、十行 почуття задоволення;感到 відчути задоволення; бути задоволеним;非 常〜блаженствувати; розкошувати;结果不能 令人〜результати незадовільні; результати залишають бажати кращого;我对你的工作 分〜я дуже задовблений вашою роботою; 脸上现出〜的表衍обличчя виражало радість (задоволення);他对你很不〜він дуже незадоволений вами.
manyuan комплеіст; у повному складі 用于部队
满月 1 mSnyuS <天> пбвня.
满月 2 mSnyue (小孩满月）[дитині] виповнився місяць.
manzai 1) <^> повне навантаження.
轴 водіння великовагових потягів і повне використання вантажопідйомних вагонів. 2) (^'#) повний чого, чим; сповнений чого, чим; із чим.〜卷各国人民的-情厚谊回到祖 国 повернутися на Батьківщину, привізши із собою почуття глибокої дружби різних народів світу;该苗窑舞团〜着Й■中国又民的 深情厚谊泰到北京окріілена почуттям глибокої дружби до китайського народу, балетна трупа прибула в Бейцзан.
满载而归 mSnzai er gui повернутися із багатим здобутком (із повними руками, із величезними успіхами).
满招损，谦受益 m3n zhao siin, qian shou yi самовдоволення йде людині на шкоду, а скромність їй тільки на користь.
满足 mSnzii 1)(觉得足够）задовольнитися; задовольнитися (задоволення).感到〜 почувати задоволення; почувати себе задоволеним;不〜于既得的成就 не задовольнятися (не задовольнитися) досягнутими успіхами; не зупинятися (не заспокоюватися) на досягнутому;他对道歉 不〜，还要求赔偿损失він не задовольнився принесеними вибаченнями, а зажадав ще відшкодування збитків. 2)(使满足） задовольнити кого-що (задоволення).〜虚荣 心 тішити кого марнославство (самолюбство); 〜需要 задовольнити потреби (запити);〜读者的需要 задовольнити запити читачів;〜人民的愿望 задовольнити сподівання народу;〜农民解决土地问题的要 求 задовольнити вимоги селян у земельному питанні.
满族 Manzu маньчжури ми. (маньчжурський).
满座 manzu6 аншлаг.每场都〜кожен сеанс йде з аншлагом (}旨 щодня п'єса йде з
аншлагом (指戏剧)；剧院已经〜тейтр уже повний; у театрі повний збір;戏院没〜у театрах немає (не було) збору.
man.
螨 man <动> зудні лш.; [коростяві] кліщі.
曼 man 另见 man.
曼$少 manmiao 〈书〉граціозний (граціозність, грація); витончений (витонченість, добірність).
曼声 mansheng протяжливий.〜f氐语 говорити тихо, розтягуючи слова; говорити протяжно тихим голосом;〜低唱 протяжно співати тихим голосом.
曼陀铃 mantuolmg <音> мандоліна. 曼陀罗 тйпшбіиб <植> дурмАн смердючий (звичайний); зілля скажене.
曼延 manyan тягтися; нескінченний.〜曲折的羊 肠小道 нескінченна звивиста стежина; тягнеться (в'ється) звивиста стежина.
man.
і曼骂 manma зневажливо (презирливо) лаяти кого-що; паплюжити (лаяти) кого-що з презирством; ображати кого-що (образа).
man.
漫 тйп розлитися; перелитися.河水〜出 了两岸 ріка розлилася; ріка вийшла з берегів;水〜出 堤来了 вода перелилася через дамбу.
漫笔 manbT нотатки мн.; начерки мн.
漫不经心m&n bu jlngxln (心不在焉） неуважність (неуважний);(粗枝大叶） крайня недбалість (халатність); сяк-так прост.;(不关>(!、) повна байдужість; крайня байдужість; абсолютно не цікавитися кимось-чимось.〜的人 розтелепа ч” ж” прост.
漫步 manbu прогулюватися (прогулянка); розгулювати розм.; йти, куди очі дивляться.
漫长 manchang дбвгий (довгота); тривалий (тривалість).在〜的岁月里 за довгі роки; протягом довгих років (тривалого періоду часу);经过〜的 *4■争道пройти дбвгий (тривалий) шлях боротьби.
漫反射 mAnfSnshd < 理 > дифузійне відображення.
ШШ manhua <2> карикатура; шарж, і®〜 малювати карикатуру (шарж);〜中的人物 карикатурна фігура; карикатурний образ.
ЩМШ manhuajia карикатурист.
漫德 manhuan <书> стати нерозбірливим [від вогкості].字迹〜написане розпливлося від вогкості і стало нерозбірливим.
漫记 manji записки мн.欧游〜дорбжні нотатки про Європу; із нотаток про подорож по Європі.
漫卷 manjuan витися (майоріти).红旗〜в’ються (майорять) червбні прапори.
谩骂 тйпта страшно лаятися (сваритися); паплюжити (паплюження); ганьбити когось-щось (ганьблення застар.). ~不是论 战 ганьблення — не полеміка.
漫漫тйпт5п (时间漫长）дбвгий;(无边无际) безкраїй (безкрайність); нескінченний (нескінченність).长夜〜дбвгі (нескінченні) ночі;四野都是〜的白雪нескінченні степові розлоги були вкриті СНІГОМ.
漫 Jii manr решка прост. грати в орлянку (в орла і решку).
漫山遍野 manshan-bianye усюди; скрізь і всюди. 〜的大雪 yd гори і долини вкрилися снігом; усе навкруги вкрито снігом;我们的羊群〜 усюди пасуться череди наших овець.
漫射 manshd〈理〉дифузія.
漫射体 ir^nshdtl <理> дифузор.
漫і兑 manshuo не говорячи вже про кого-небудь; не тільки.〜是你，连他也不会не тільки ти, навіть він не вміє; навіть він не вміє, не говорячи вже про тебе.
漫谈 mantan бесіда (розмовляти); співбесіда.组 织〜організувати бесіду;明天开会〜国际问 题 завтра відбудеться бесіда (співбесіда) з міжнародних питань.
漫天mantian 1)(布满天空)：〜大雪сніг валив густою (суцільною) завісою;〜大雾 усе заволокло туманом; 4 it〜до самого неба клубочився (піднімався) пил. 2)(没限度的） не знати міри.〜大谎 зухвало (безсоромно) брехати; суцільна брехня; бреше, як рудий собака прост.; несусвітна (абсолютна) брехня;〜要价 заломити непомірну (нечувану) ціну; дерти утроє дорожче за щось; заправляти безбожні ціни.
漫无 manwu без чогось; нема чогось.
безладдя; відсутність всякого порядку; в цілковитому безладді;〜标准 немає чітко встановлених норм;〜边 Р示 просторо; вільготно; привільно;〜止境 безмежно; нескінченно; безкінечно; без (немає) кінця； немає меж; не мати (не знати) меж;〜目的 без [усякої] мети; абсолютно безцільно.
漫溢manyi—»•漫.
ШШ manyou мандрувати (мандри); подорожувати. 到国夕卜〜мандрувати за кордоном; 出夕卜〜відправитися (пуститися) у мандри (в мандрівку); поїхати мандрувати;〜全国 подорожувати по країні;〜顾和园 прогулянка по парку Іхеюань; ~ 西山 здійснити екскурсію в Сішань.
tS man.
慢 тйп 1)(速度低）повільний (повільність).慢 〜повільний рух; -Шій. повільні темпи; ~Т 来 сповільнитися;船〜下来了 чбвен пішов (поплив) тихо;表〜了 五分钟 годинник відстає (спізнюється) на п'ять хвилин;树长 得〜дбрево росте ПОВІЛЬНО；工作进行得很〜 роббта йде (просувається) дуже повільно. 2) (从缓)：且〜зачекайте; діждіться;〜点儿告诉 他 не поспішайте йому говорити; скажіть йому після (трохи пізніше).
步 manbu повільний крок; тихим кроком.
t曼车 manche потяг малої швидкості.货交〜运 去 відправити вантаж малою швидкістю; 乘〜去 поїхати потягом (на потязі) малої швидкості.
mandai неуважність; безцеремонність.
慢点 mandian 1)(慢一点儿）повільніше; тихіше. 请你〜 повільніше (не поспішайте), будь ласка;你〜说 говоріть повільніше; говоріть не кваплячись; говоріть не так швидко. 2)—> 慢着.
慢工出细活 man gong chu xi huo ретельна роббта дає кращий результат; тихше їдеш, далі будеш.
慢慢 тйптап 1)(速度慢）повільно; неквапливо; тихо; не поспішаючи; 急）спокійно.〜 і兑 говори повільно (не поспішаючи, повільніше); говори СПОКІЙНО;〜的来，另丨j着急 роби спокійно і не поспішай;应当〜地来 потрібно робити поступово (поволі);帆船〜 地航行着 тихо пливе вітрильний корабель; 马〜地走右тихенько (йде) кінь. 2)(渐渐地）


527
помалу; поступбво.〜学只累 нагромаджувати поступбво (мшіо-помалу).
慢慢腾腾man-mantengteng 慢腾腾.
t曼坡 manpo положистий схил (ухил).
慢声慢气 mansheng-manqi говорити, розтягуючи слова; говорити протяжливим
голосом.
t曼手 t曼脚 manshou-manjiao украй повільно; нерозторопно.
慢说 manshuo—> 漫说 manshu6.
慢腾腾 mantengteng тихо (повільно, потихеньку) і не поспішаючи; повільний (повільність).〜地走着 йти тихо і не поспішаючи; в'яло тягтися; і兑话〜的 говорити повільно (неквапливо, ліниво);他 无论做什么总是〜的він повільний в чому; його повільність кого завгодно зведе.
慢条斯理 mantiao-slll тихо і не поспішаючи; потихеньку.
慢性 n^nxmg <医> хронічний.〜中毒 хронічне отруєння;〜风湿症 хронічний ревматизм.
慢性病 rr^nxingbing <医> хронічна хвороба.患 〜的人 хронічно хворий.
慢性子 manxing-zi 1)(性情迟缓）повільний (повільність); нерозторопний (нерозторопність); флегматичний (флегматичність); флегматична натура.(性情迟缓的人） флегматик; флегматична людина.他是个〜 він за характером людина повільна.
慢着 n^n.zhe зачекайте; почекайте.〜，你为什 么这样讲？ зачекайте (почекайте), чому ви так говорите?
慢中子 ir^nzh6ngzT <Щ> повільний нейтрон.
man.
嬡 man 1) зневажати; зневажливий; ображати; кривдити; 2) недбайливо ставитися; повільно.
擾骂 тйпта ображати; лаяти.
擾嫂 manman м'який; податливий; гнучкий.
$|{每 manwu ставитися із зневагою.
缦―.
Щ man 1) гладкий шовк; 2) простий віз; 3) струни; 4) простий; гладкий; неприкра- шений.
缀立 manli довго стояти.
缓衣 many! одяг буддійського послушника.
Щ. man 1) лопата для штукатурних робіт; 2) зворотна сторона монети.
тйп.
墁 man вимостити що; викласти що чим.; стелити (дошками); брукувати (камінням); 用石的路 брукована цеглою доріжка.
man 另见 mdn; wan.
蔓草 mancSo бур'яниста трава; бур*ян.
蔓生植物 mansh6ng-zWwCi <植> кучеряві рослини.
Ш М manyan поширюватися (поширення); розростися; перекинутися. 〜滋长 розростатися; поширюватися;〜火势 вогонь (пожежа) поширився;火势〜到邻舍 вогонь перекинувся на сусідній будинок;战火〜 пожежа війни стала ширитися
(розростатися);经济危机的〜поширення економічної кризи;防 1匕传染病〜запобігти поширенню зарази (інфекції).
幔―.
中曼帐 manzhang фіранка; занавіска; полог; запона.
mang.
忙 m5ng <方> бик.
mang 另见 16ng，long.
Ж mang строкатий; плямистий; різнокольоровий.
妄 mang.
杗 mang балка; брус; товсте дерево.
龙 mang.
Ж mang 1) сивий; із сивиною; 2) строкатий; різнокольоровий; 3) лохматий; довгошерстий; 4) величезний.
龙杂 mangza змішаний; заплутаний.
їй mang 另见 m6ng.
tR mang безземельний та бездомний люд; бродяга; бурлака.
mang.
Ш mang плямиста корова; чорно-біла корова.
mang.
Щ mang чбрний кінь; чбрний кінь з білою мордою.
Ш mang 另见 pSng.
庞 mang 1) строкатий; змішаний; 2) заплутаний; в безладі;政〜справи управління в повному безладі.
魄 mdng.
Ш mang заплутаний; галасливий; крикливий; 言〜різногблосий шум.
mang.
Ш mang перлинна устриця; перлина.
忙 mang.
忙 mang 1)(事情多）зайнятий (зайнятість).大〜 季节 гаряча пора;工作〜багато роббти (справ);因为工作〜чербз [свою] зайнятість; через перевантаженість роботою;〜在点、子上 працювати цілеспрямовано;〜得要命 справ по горло; турбот пбвний рот; завалений справами (роботою);社会工作与Н常〜по горло зайнятий суспільними справами;她〜 于家务 вона зайнята [домашнім] господарством; у неї турббти по дому;她〜于
顾病人 вона зайнята доглядом за хворим; 他〜得不可开交він так зайнятий, що хвилини вільної в нього немає; він так зайнятий, що в нього зовсім немає вільного часу;我〜极了 я страшно зайнятий; у мене роббти по горло;这几天大家都很〜останнім часом всі дуже зайняті (сильно перевантажені роботою);秋收是农良最〜的 时Ш осіннє збирання самий гарячий час для (у) селян. 2)(忙碌地做）клопотатися (турботи мн.); метушитися (суєта).从早到晚 瞎〜метушитися з ранку до ночі;她在厨房里 〜着哪вона клопочеться на кухні;近来你〜什
么明Р ? що ви робите (чим ви зайняті) останнім часом?工作多，一个人〜不过来 роббти багато, і одному не справитися (не встигнути, не зробити, не упоратися); одному важко упоратися з усіє ю роботою. 3) (急tt) квапитися (квапливий); поспішати (спішний, поспіх розм.).〜着启程 спішно готуватися до від'їзду; квапитися їхати;他〜 着要走він квапиться (поспішає) піти; йому не терпиться піти;他〜问道 він квапливо (швидко) запитав;还早叨Р，〜^[卜么 ще рано, до чого поспішати (квапитися);还来得及，这么 〜干什么 ще успіється，навіщо такий поспіх; 用不着〜не до поспіху; не на пожежу; що за поспіх?另її〜！ не поспішай! не квапся!〜中有 错 поспішиш — людей насмішиш; не можна гарячку пороти.
忙里偷闲 mdngll touxian викроїти (приділити) час, незважаючи на перевантаженість; урвати хвилинку; одержати вільну хвилину.
忙碌 manglu клопотати (турботи мол., клопітливий); зайнятий (зайнятість); ^поспішати з неознач., з чим (поспіх розм.). 最〜的时问сймий гарячий час;—天到晚忙ft 碌碌 день (час) проходить у турботах; клопотати цілими днями; з ранку до вечора крутитися як білка в колесі.
忙舌L mangluan метушитися (метушливий, метушня); шалотатися розм. (сум^тливий рот., сум'ятний розм” суєта); шарпанина розм.工作中的〜现象 [пбспіх і] безсистемність у роботі;〜地收拾自己的东 西 метушливо збирати свої' речі;何必这么〜! навіщо так метушитися! до чого така метушня!行前自有一番〜 звичайна метушня перед від'йдом.
ft人 mangren зайнята людина.
LJ mang.
芒 mang ость.
mang ci zai bei [сидіти] як на голках; [сидіти, бути] як на жару.
芒硝 mangxiao —硝硝 mangxiao.
芒种 mangzhong "колосіння хлібів" {9-ий з 24 сезонів місячного календаря, з 5—7 червня).
mangguo 1) <Й> манго невідм.; мангове дерево. 2)(指果实）манго невідм.; плоди мангового дерева.
目 mang.
Ш mang сліпота, (сліпий).
盲肠 mdngchdng <解> сліпа кишка.
盲肠炎m^igcMngydn l；j (由阑尾炎引起的盲肠 炎)тифліт. 2) <俗> (阑尾炎）апендицііт. 盲椿象 mdngchiinxiang <动> сліпняк.
盲从 mangcong сліпо слідувати за ким-чим; [діяти, поступати] як череда баранів; в унісон співати розм.绝对不应〜ні в якому разі не можна сліпо слідувати за іншими.
盲点 mdngdian <解> сліпа пляма.
盲动 mangdong авантюра.〜政策 авантюристична політика.
盲动性 mangdongxing авантюрність; авантюризм.
盲动主义 mangdongzhuyi авантюризм; путчизм.


528
左f顷〜лівацькі путчистські ("ліві" путчистські) тенденції;爾淸〜残余 ліквідувати пережитки путчистських настроїв.
ІМ ЙІmangd6ngzhiiyizh5 авантюрист; путчист.
盲干 manggan діяти наосліп.
盲井 mangjTng < 矿 > сліпа шахта; сліпий стбвбур.
盲目 mangmCi сліпий (сліпота); наосліп; рабський; із закритими очима.〜生产 безпланове виробництво;〜飞 4亍 < 空 > сліпий політ;〜服从 сліпо (рабськи) підкорятися (коритися); сліпа (рабська) покора;〜信仰 сліпа віра;〜崇拜 рабськи схилятися;〜夺亍动 діяти (робити) із закритими очима;政治上的〜无知 політична сліпота; політичне неуцтво; 一群〜的追随者 череда баранів прост., ірон.
盲目性 mangmuxing сліпота (сліпий); безплановість (безплановий).工作中的〜безплй- новість у роботі,
盲棋 mangqi <棋> грати наосліп.
WA mangren сліпий; сліпець.〜学校 школа для сліпих;〜教育家тифлопедагбг;〜教育学 тифлопедагогіка.
т ХШШ mdngren mo xiang одностороннє судження; односторонність судження; вузький погляд; вузькість погляду.
盲人瞎马 mangren xiama як сліпий вершник на сліпому коні; усе це скінчиться (загрожує) катастрофою (загибеллю); крайня небезпека.
盲鼠 mdngshti <动> сліпець.
盲文 mangwen друковані видання для сліпих.
盲字 mangzi абетка (алфавіт) для сліпих; абетка Брайля.
茫茫 mangmang безбережний (безбережність); безмежний (безмежність); неозорий (неозорість); неоглядний; ширбкий простір; широкі розлоги.〜大海 безбережне (неозоре) море; безбережний (безмежний, неозорий, неоглядний) простір моря;〜草原 безмежний (неозорий, неоглядний) степ; широкі степові розлоги;白努〜непроглядний густий туман; 前途〜майбутнє в мороці невідомості; безперспективність; майбутнє безпросвітне.
mangran здивовано (здивування, дивуватися); у здивуванні; розгублено (розгубленість, розгубитися).感到〜здивуватися; бути здивованим чим; почувати здивування; дивуватися; розгубитися; дивитися
на кого-що із здивуванням (з розгубленим виглядом); незрячим поглядом (відсутніми очима) дивитися на кого-що.
:茫无所知 mang wu suo zhi перебувати (залишатися, бути) у пбвному незнанні.
占无头mang wu touxu безладний (хаотичний) стан; заплутаність. Ф tu 〜безладний (хаотичний) стан справ; справи в безладному (хаотичному) стані.
mang.
砲硝 mangxiao. <化> глауберова сіль; мірабіліт спец.
漭
mang.
沸 m5ng утворює слова із значенням великий, безмежний.
游沆 manghang безкрайній; безкраїй; безмежний.
莽 mang.
# 	mang 1) густі трави; зарослі; хащі; 2) примітивний; грубий; недосвідчений; 3) прізвище Ман.
芬苍 mangc§ng 1)(景色迷茫）тум5нний (туманитися). 2)(指原野）степ ж.
弈孽 mangcao <Й> аніс отрутний; аніс зірчастий япбнський.
дР'ІЯ manghan грубіян розм.; нечема ч” ж.
莽莽 mangmSng 1)(草木茂盛）густий (густота); пишний (пишність). 2)(无边无际） безбережний (безбережність); безмежний (безмежність); неозорий (неозорість); неоглядний.〜原野 безбережний (безмежний, неозорий, неоглядний) степ.
Щ 原 mangyuan дикий [покритий густою заростю] степ.
ШШ mangzhuang чинити (діяти) необачно.
Ф як (начебто, наче) з ланцюга (із прив'язі) зірвався.
mang.
鱗袍 mangpao парадний халат з вишитими драконами.
鱗蛇 mangsh6 <动> уМв; пітон; боа невідм., ч. 猫 mao 另见 шйо.
猫 mao кішка; киця розм.花〜строкйта кішка; 野〜дика кішка;公〜кіт.
猫睛石 maojlngshi〈矿> котяче око.
猫哭耗子假慈悲 mao ku hao-zi jia cibei [лити] крокодилячі сльози розм., ірон.
猫皮 maopi котяче хутро; кішка розм.〜领子 комір з кішки; котячий комір.
猫儿眼пйогуап 猫睛石. 猫头鹰 m§ot6uyTng <动> сова. 猫熊 m5oxi6ng <动> бамбуковий ведмідь;(小 猫熊)панда.
猫鱼 maoyu дрібна рибинка [у корм кішці].
mao.
毛 1 тйо 1)(皮上的毛）вовна ж.;(域毛）пух; ворс;(羽毛）перб;(毛发）волбсся мн.; рослинність.胳马它〜верблюжа вовна;手上 的〜пух (пушок) на руці;叶子上的〜пух (пушок) на листях;鶴〜гусяче перо. 2)(霉） цвіль ж. 长〜 покритися ЦВІЛЛЮ； запліснявіти;面包受潮长〜了 хліб від вогкості став пліснявіти. 3)(半且挺）грубий; (没有力П 工的）неопрацьований; необроб- лений. 4)(大约）叩иблизний.〜算起4 за грубими (приблизними) підрахунками. 5) (<]、） маленький; малий. ^ маленька (мала) дитина. 6)(货币贬值）знецінення.票 子〜了 кредитки упали в ціні; знецінення паперових грошей.
毛 2 mao 1) необачно (необачність);
необережно (необережність); недбало (недбалість, недбалити розм.). 2)(惊慌） жах; страх.心里发〜охопйв кого страх; охопив кого жах; охоплений страхом (жахом);把他吓〜了 він розгубився від страху.
毛 3 mao <口> 角 2 jiao.
毛白杨 mdob 含 iy^ng 〈植〉топбля
крупнолистова.
毛笔 rnaobl [писальний] пензлик.
毛边纸 maobianzhl китайський папір для письма.
毛病 mao bing 1) <方> (疾病)нездоров'я; нездужання; хворість ж” простий.有〜的 样子 нездоровий (хворий) вигляд;小孩子有 〜дитина нездорова. 2)(心病）нечиста совість. 3)(损伤，故障）несправність; неполадки мн.;(缺陷）вйда; дефект.有〜的 马达 мотбр з вадою (з дефектом);找出收音 机的〜знайтті несправність (неполадки) у приймачі;发动机有〜несправність (неполадки) у моторі; мотор не в порядку; 不放过机器І的任命一点小〜не миритися ні з найменшою несправністю в машині;—— 点、〜ЇЙ & # у повній справності; усе в порядку. 4)(缺点）недолік; недорахунок.犯 自大的〜грішити зарозумілістю;他常犯这 个〜він часто цим грішить;改掉自己的〜 виправити свої недбліки. 5)(差错):计算上 有〜погрішності в обчисленні;〜出在我身 上 все трапилося з моєї вини;〜出在我不 1й усе лихо в тім, що я не зрозумів.参І苟“出毛 病 chu mao-bing".
毛玻璃 maobo-li матове (матоване, притфте) скло.
毛布 maobu груба тканина; грубе полотно; нанка.
毛挺 mao.cao (不细致）недбалий (недбалість); неакуратний (неакуратність);(粗植）грубий (грубість).干活〜працювати недбало:作得 〜зрбблене неакуратно (грубо).
毛虫 maoch6ng <动> гусениця.
毛刺刺 тйосісі колючий (колотися),〜的胡子 колючі вуса;毛衣穿在身上〜的фуфайка з шерсті.
毛地黄 maodihuang <植> дигіталіс пурпурний; наперстянка червбна.
毛豆 maodou соєві боби [у стручках].
毛发 maofa волосся мн.; волосяний покрив; рослинність.〜脱落 〈医〉швидке випадання волосся;〜волосатий.
毛纺 maofang〈纺〉шерстепрядіння.〜工业 шерстеобробна промисловість;〜工人 шерстепрядильник; вовнопрядильник.
毛纺厂 maofangchang шерстепрядильна фабрика; шерстепрядильня.
胃 maogen < > жовтець япбнський;
куросліпник прост.
毛佔 maogii за приблизним підрахунком; на око [визначати, прикидати]; приблизно.
毛骨悚然 maogti s6ngran волосся дибом [встає, стає]; мороз поза шкуру (спиною, поза плечі) йде (дере, пробігає).
毛;maohonghong волохатий; кошлатий.〜 的链子 волохата [вовняна] ковдра;〜的大胡 子 кошлата борода;〜的熊 волохатий ведмідь.
毛 ф maojln [махровий, волохатий] рушник.
€ 巾 М maojlnbei махрове покривагіо (ковдра).
毛举细故 mao ju xi gu зупинятися на дрібницях; вдаватися в подробиці; досконально; до дрібниць.


529
毛孑L mdokdng пори мн.
毛里求斯人 MaolTqiusTren маврикієць (маврикійський); маврикійка.
毛里格尼亚人МйоІМп丨уWn мавританець (мавританський); мавританка.
毛利 maoli валовий прибуток.
毛枓 maoliao вовняна матерія (тканина); вовняний матеріал; шерсть ж.〜裤子 штани з вовняної матерії (із шерсті),
毛驴 maolu ослик зліенш.-пест.
毛率 шйоїіі брутто-коефіціє нт ч.人口 繁殖〜 брутто-коефіціє нт відтворення населення.
毛毛虫mdoTnaoch6ng —•毛虫.
毛毛雨 mao-maoyu мряка ж.; дощ, що мрячить; мжичка ж.夕卜面在下〜надвбрі мрячить [дощ]; сіє дрібний дощик;下了一天〜цілий день накрапував дощ.
毛难族 Maonanzu "маонань" (одна з національних меншин Китаю).
毛Ц maonang <Ш> волосяний мішечок.
毛蓬蓬 maopengpeng кошлатий; волохатий.〜的 头发 кошлате волбсся.
毛还тйорїі)(碎瓦等的半成品)сирбць.2) <#l> заготівля; напівфабрикат.
毛皮 maopi хутровина збірн.; хутро.〜货色 хутряний (хутровий) товар;〜1j1冒子 хутряна шапка; 人造〜 ир^чне хутро; 采购〜 заготовляти хутровину.
毛票 maopiao <口> дрібні розмінні кредитки [вартістю в 10,20 і 50 финей].
毛渠 maoqu канавка (рівчак), що підводить.
毛鸾驾 maorongrong пухнатий; ворсинчастий. 〜的地ЇЙ пухнатий (ворсинчастий) килим;〜 的小鸡 пухнате курча; покрите пушком курча; ~的嫩草 пухната трава; мурава.
毛蕊花 maorulhua <植> коровяк довголистний. maoseqiang маузер.
毛手毛脚 n^osh6u-mdojiao —毛 21).
毛数 maoshu приблизний результат; приблизний підрахунок.
毛遂自荐 Мао Sui zi jian рекомендувати самого себе; визватися з неознач., ким; добровільно запропонувати свої послуги.
毛昇 maosiin пагони їстівного листоколосника.
毛钱 maotan вовняна кбвдра; плед.
毛桃 mdotdo 1) <植> пбрсик Давида. 2)(指果 实）персик Давида.
毛头纸 maotouzhl білий папір [для обклейки вікон і для обгортки].
шаохі〈古生> волосатий носоріг.
毛细管 maoxiguan 1) <解> волосні (капілярні) судини; капіл%»и мн. 2) <理> капіляр;
капілярна трубка.
毛细现象 maoxi-xianxiang <理> капілярність; волосність.
€虫下 шаохіа рачок.
毛线 шаохіап шерсть ж.\ вовняна пряжа; прядена шерсть;(较粗的毛线）гйрус，粗〜 товста шерсть;细〜тбнка шерсть;〜手套 вовняні рукавички; ~抹子 в'язати панчохи із шерсті; в'язати вовняні панчохи.
毛象 ir^oxiAng <古生> мймонт.
毛样 maoyang <印> гранка.
毛月要 maoyao <~Jj> зігнутися; нахилитися.
毛衣тйоу了（高领套衫）светр;(无领套衫） джемпер; в'язанка прост., місц.;(开衫） [вовняна] фуфайка.
毛拗 maoydu <动> гусениця.
^ 躁 mao zao гарячий (гарячитися, гарячкуваті сть); опришкуватий; запальний (запальність).脾气〜гарячий (опришкуватий, запальний) характер;要冷静思考，不可〜 треба спокійно обміркувати, а не гарячитися; 你这样〜，只有害处від такої вашої гарячності одна тільки біда. 2)(不细心） неуважний (неуважність).办亊〜неуважно ставитися до справ; недбалити (недбалий) у роботі.
毛泽东思想 Мао Zedong slxiSng маоцзедунські ідеї мн.
maozhlchang шерстоткацька фабрика.
毛会只品 maozhlpln 1)(毛料）вовняна матерія (тканина); вовняний матеріал;(毛料制品） вовняні вироби; вироби із шерсті. 2)(编结物) в'язанка прост” місц.
毛重 maozhong [вага] брутто.
毛竹 maozhu <植> листоколосник [їстівний].
maozhuang [книга] у плетінні з необрі- заними краями.
шао.
矛 mao спис; піка.
矛/§■ maodun протиріччя (суперечливий, суперечити чому, суперечливість).〜规禅 закономірність протиріччя;〜诸方面的同一 性和斗争性 тотбжність і боротьба протилежностей;〜的特殊性 специфічність протиріччя;〜的普遍性 загальність протиріччя; головна сторона
протиріччя;内在的〜внутрішні протиріччя; 对抗性〜和非对抗性〜антагоністіічні і неантагоністичні протиріччя; 敌我〜 протиріччя між нами і нашими ворогами;阶 级〜клйсове протиріччя;人民内部的〜 протиріччя усередині народу;内心 ~ суперечливі почуття; щиросердечні протиріччя;自相〜суперечити самому собі; впасти в суперечність із самим собою;互相〜 的意见 суперечливі думки; 发生〜 суперечити чому; бути в суперечності з чим; 说话前后〜суперечливість у словах;不要把〜 上交 не задавати важкі питання вищому органу;〜重重 повно протиріч; маса протиріч; численні протиріччя; — 百出 виявлена маса всяких протиріч.
矛盾_ maodunlti <逻> закон протиріччя.
矛头 maotou наконечник списа; вістря.讽朿 1】的~ вістря сатири;批W.的〜вістря критики;〜指 向…вістря спрямоване (націлене) на що;把 斗争〜对'准…направити вістря боротьби проти чого.
шао.
茅 mao <植> імперата циліндрична.
茅草тйосЗо —茅.
茅厕 тйосд〈口> убиральня; туалбт.
茅房maoftng〈口茅厕.
茅坑 m3ok6ngl) <口> (奨坑）вигрібнй яма. 2) <方>—茅厕.
茅庐тйоїй—茅屋.
И $页 JF mao se dun kai раптово на кого зайшло просвітління; начебто (немов, точно) полуда з очей чиїх спала.
茅舍mdoshS <书> —茅屋.
茅台酒 maotaijiu "маотай” {один із кращих сортів китайської горілки).
茅屋 maowu [крита камишом] хатина; халупа [із солом'яним дахом].
mdo. г
牦牛 шйопій <动> як.
猫 mao 另见 m§o.
猫腰 тйоу5о —毛腰 тйоу5о
mao 另见 m&o.
Ж mao трави; овочі.
;卩 тйо.
шао 1) очерет; 2) прізвище Мао.
шао.
Ш mdo бунчук.
旄牛тйопій <动物> як.
ШШ maowii воє нний танок з бунчуком.
驚 тйо.
Ш тао 1) кінський хвіст; кінський волос; 2) довгошерстий; довга шерсть.
mao.
Щ шао 1) чубчик; пасмо; 2) кінська грива; 3) витязь; видатний; обдарований; 4) сорт спаржі; 5) бунчук.
髦士 maoshi обдарований; талановитий; лицар; витязь.
Mzk maotou незачесаний; косматий.
蝥―.
整 mao 1) шкідники злаків; 2) скакун китайський.
mao.
描 mao жір ч.抛〜канути (віддати) якір;起〜 вибирати якір.
错板 maoban <Ш > анкерна плита.
描杆 mdogan <船> шток якоря.
描链 maolian <Л;р> якірний ланцюг; ланцюговий канат. панер.
描梁 n^olidng <船> анкерна балка.
mao.
Ш. mao < 动 > шкідники злаків (хлібних рослин).
Ш maozei шкідник; згубник (губитель; нищитель); ворог.人类的〜пбкидьки людства; ворог (згубник) народу; народне зло.
Ш§0.
打 шЗо <方> немає; ні; не.
mao.
Ш mSo 1) вода, що застоялася; 2) річка Мао в провінції Цзянсу.
崩 шЗо. *
峁 mao <方> вершина пагорба.
Щі ш5о сузір’я Плеяда；〜星 сузір'я


530
mao.
卯 1 mao (地支）"мао" {четвертий із 12 циклічних знаків).
卯 2 mao —♦•卯眼.脱了〜вискочити з гнізда (із паза). '
反РП寸 maoshf час від 5 до 7 години ранку.
卯榫 maosiin гніздо і клин; паз і шип.
卯眼 maoyan гніздо; паз.
mao.
铆m5o <机>1)—铆接.2)(用锤打铆钉头） клепати що (клепання).上〜заклепувати що; склепувати що.
铆钉 maodlng заклепка.〜接合 заклепкове з'є днання.
铆工 maogong клепальник.
ШШ maojie〈技〉клепка (клепати що); склепка (склепувати що).
铆接机 mSojiejl <机> клепальна машина.
mao.
茂mao 1) 茂盛.2)(丰富精美）багатий.图 文并〜прекрасна стаття (книга) із багатими ілюстраціями.
茂密 maomi густий (густота).〜的树林 густий ліс.
茂盛 maosheng густий (густота); пишний (пишність); буйний.花木〜的花园 квітучий (пишний) сад; сад весь у цвіті;庄稼〜буйні хліба;我们田里的庄稼很〜у, нас поля в квітучому стані; наші поля прекрасно зеленіють;青草〜пишні трави; густий трав'яний покров; травистий;玫瑰花开得很 〜троянда пишно цвіте (розпустилася).
目 mao.
冒п^о 1)(向外透，往上升)：〜泡пуз“р“тися розм.\ братися пузирями; М.7Х/йТ:і£_11~^ із дна піднімалися пузирі;急流中的河水直〜 泡 вода на стромовинах сильно пінилася;〜 汗 виступив (показався) піт;〜出火来 вирвалося полум'я;辑火直〜烟 димиться (куриться) вогнище; йде дим від вогнища;炉 子〜烟 піч чадить;烟 Й〜烟 дим піднімався з труби;锅里的热气直往外〜виривйвея пар із казана;锅里〜出一股诱人的—气із казана повіяло апетитним запахом;伤 Р 〜血 кров струменіє з рани; рана сочиться кров'ю; рана кровоточить;两眼〜火 очі блискають гнівом; в очах бігають люті іскорки;从墙背后〜出一 个人头來 із-за стіни зринула (показалася) голова людини. 2)(不尼页）незважаючи на що; під чим.〜着雨走 йти під дощем; йти незважаючи на дощ;〜若生命危险 із ризиком (із небезпекою) для життя; ризикувати життям; незважаючи на небезпеку для життя. 3} 冒考；冒丨声• 4)—冒充.〜领одержати що під чужим ім'ям.,
冒充 maochong видати себе за що\ під виглядом чого\ (伪造）підробити що.〜内行 видати себе за знавця;〜名牌 підробити під відому марку;〜好人 видати себе за пристойну (чесну) людину; прийняти вигляд пристойної (чесної) людини;拿假的〜真的 видати фальшиве за дійсне; під виглядом дійсного; видати підробку за дійсне;扣住了
—个〜商人的间谋затримали шпигуна, що видавав себе за торговця;〜工人'混进工厂 проникнути на завод під виглядом робітника.
冒顶 mSodTng <矿> обвал.
1 昌'犯 maofan зачепляти що; скривдити кого (кривда); образити кого (образа).〜Щ Р1 зачепити людську гідність;〜jtli 的自玲:4、 зачепити його самолюбство;我的话〜了 人 моє слово скривдило (образило, зачепило) людину (людей); своїми словами я зачепив (образив) людину
冒号 тйоМо <语> двокрйпка.
冒火 maohuo скипіти розм.\ спалахнути гнівом; вибух гніву; допекти кому до живого; вийти із себе. ;ІІ、里在〜сердитися в душі; душа палає гнівом;他马上冒起火来відр^у спалахнути; він вийшов із себе;这真使我〜 як усе це мене сердить;这些话使他〜了 ЦІ слова викликали в ньому вибух гніву; слова ці розлютили (розсердили) його; він розсердився (спалахнув, розлютився) від таких слів; ці слова допекли його до живого
冒尖儿n^ojianr 1)(装得高出容器）випинатися з чого.萝筐里的菜装得〜了 бвочі були так тісно накладені, що випиналися з кошика. 2) (超过一点)з гаком.三公斤〜три кілограми з гаком. 3)(突出）видатний; надзвичайний.〜 的人物 видатна особистість; людина надзвичайна. 4)—胃头.
Шзй maojin йти (діяти) напролом розм.; сліпе забігання вперед.急躁〜сліпа поспішність і забігання вперед;〜政策 тактика повстання напролом.
冒昧 maomei насмілитися з неознач.; дозволти собі з неознач.不端〜брйти на себе сміливість;我〜地说一句 насмілюся (дозволю собі) сказати.
冒名 maoming привласнити чуже ім’я; під чужим ім'ям; самозванство.〜顶替 видавати себе за іншого; під чужим ім'ям; привласнити чуже ім'я; самозванство;〜ТЙ# 者 підставна фігура; підставна особа; самозванець; самозванка.
冒牌 mAopdi 1)(冒充名牌）підробка під чужу марку; підроблений; фальшивий. 2)(虚假的） несправжній; удаваний; мнимий; квазі-; псевдо-.〜医生 мнимий доктор; квазіврач; ~ 科学家 квазівчений; псевдовчений;〜专家 квазіспеціаліст; ~ 的 社 会主义 псевдосоціалізм.
冒牌货 maopaihuo підроблений товар; підробка; фальсифікат книжк.
冒失 mao.shi необачливий (необачливість); безрозсудний (нерозсудливість);
нерозважливий. 一时〜забути обережність; 出言〜сказйти зайве;〜的行为 необйчливий (безрозсудний) вчинок; нерозсудливість;〜 从車 діяти необачно (безрозсудно, очертя гблову);不可冒冒失失地彳如决定не можна приймати рішення необачливо (необдумано); не можна вирішувати що легковажно (легкодумно);这是他〜的地方це було необачливо (безглуздо) із його сторони.
冒失鬼 mao shigut навіжена (шалена) людина; навіжений..
冒天下之大不题 mao tianxia zhi da buw6i йти проти громадськості; зневажити (не
враховувати) суспільну думку; всупереч суспільній думці; поставити проти себе весь світ (усіх); викликати загальний осуд; діяти усупереч усьому світу.
冒头 maotou [з'явилася, показалася] перша ознака (проблиск) чого; перша поява чого' спливти на поверхню.刚〜时 при першій же поівічого;这种问题一〜，就要及时解决такб питання варто вирішувати негайно, як тільки воно з'явиться; такі питання треба вирішувати на самому початку їхнього виникнення.
冒险 maoxian ризик (ризикувати); авантюра.〜 政策 авантюристична (авантюрна) політика; 〜行为ризикбваний вчинок;政治上的〜行为 політична авантюра; політичний ризик;〜的 事业 ризиковане (авантюрне) підприє мство; 军事〜військбва авантюра;冒着险去作йти на ризик; із ризиком для себе;绝对不可以〜 ніяк не можна ризикувати.
冒险家 maoxi^njia авантюрист; авантюристка.
冒险主义 mAoxiSnzhiiyi авантюризм.〜倾向 авантюристичний ухил.
贸 mao.
贸然 шаогап необачно; нерозважливо; необдумано. 〜下结论 робити необачні (нерозважливі, необдумані) висновки; необачно (нерозважливо, необдумано) робити висновок;〜说出 необачно (необдумано) сказати; брякнути розм.
贸易 mAoyi торгівля (торгувати чим); комерція. 国内〜внутрішня торгівля;对夕卜〜збвнішня торгівля;自由〜фрітред豸рство; що торгує вільно;补偿〜компенсаційна торгівля;建立〜 关系 установити торгівельні відносини;进 行〜вести торгівлю; мати торгові зносини;〜 协定 торгова угода;〜政策 торгова політика; 〜公司 торгова компанія;〜中心 торговий центр.
贸易部 maoyibu міністерство торгівлі.对夕卜〜 міністерство зовнішньої торгівлі.
贸易额 тйоуГб <商> торгбвий оборот.对外〜
^ зовнішньоторгівельний оборот.
贸易风 maoyifeng〈气〉пасат; пасатний вітер.
шао.
maodie глибока старість, гпао.
帽 тйо 1) 帽子 1).皮〜хутрянй (хутрова) шапка;呢〜фетровий капелюх;制 ~ [формений] кашкет;圆顶礼〜котелбк;鸭舌〜 кепка;船形〜пілбтка;毛皮高〜папаха;尖顶~ ковпак; 〜вушанка; М〜надіти шапку (капелюх);脱〜зн^ти шапку (капелюх). 2) (帽状物）головка.饤子〜голбвка цвжса;笔〜 наконечник;螺丝〜гайка.
帽花mk>hu5 <口> 帽徽.
帽徽 тйоїіиї кокарда.
ШШ.)\л maokulr китайська шапочка; повстяна шапочка.
•Ш Ш maoquan околиця, maoshe козирок.
帽檐 mSoydn криси.
帽子 mao-zi 1)(头上用品）головний убір;(暖帽）


531
шапка;(带缘的帽子）капелюх. 2)(比喻罪名 或名义）ярлик.摘〜зняти ярлик із кого; скинути епітет чого;摘掉了文盲的〜 вивчитися грамоті; стати письменним; зняти із себе ярлик неписьменності.丨丨参阅“扣帽子 kou mk).zi”.
тйо.
貌 шао І)(相貌）збвнішність; вигляд; риси обличчя. Ж - ^ Ш людина непоказна; людина непрезентабельного вигляду;以〜取 Л судити про людей [тільки] з їхньої зовнішності;不含ь 以〜取人 збвнішність буває оманлива. 2)(夕卜形）збвнішній вигляд (образ); збвнішність.木市全〜загальний вигляд нашого міста.
ІЙи'їФЖ mao he shen li душевна віддаленість при збвнішній згоді; [одна] видимість доброї згоди (є дності,однодушності).
貌似 maosi 1)(相貌象）[зовні, зовнішністю, обличчям, зовнішньо] нагадувати кого; зовнішністю (обличчям) походити на кого.〜 其母[обличчям] нагадувати свою матір; [зовнішністю, обличчям] походити на свою матір; копія своє ї матері; вилита мати. 2) (表面象）зовні здаватися яким; на вигляд.〜 公正 зовні начебто справедливий;〜强大，实 贝丨J虚弱 зовні здає ться сильним, а насправді (а фактично) дуже слабкий; сильний лише на вигляд, а по суті вкрай слабкий;——切〜强 大,的反动派统统朱过是纸老虎yd сильні на вигляд реакційні елементи є всього-навсього паперовими тиграми.
шао 另见 mdo.
笔 mao 1) збирати; відбирати; 2) виростати; розстилатися по землі.
睹 mao.
mao 1) підсліпуватий; той, хто погано бачить; мутний (про погляд); 2) старий (старець; старик; дідуган) 80 - 90 років.
睹舌 L maoluan безлад; розлад; смута.
шао 另见 тйо.
旄f兒 таопі старий та дитина; старий та малий.
Мтао.
ЩЩ таотао 1) тьмяний; неясний; погано видно; 2) дути; віяти; 3) думи; замислюватися.
шао.
裘 mao 1) довге плаття; довго; 2) протяжність між північчю та півднем.
鄭—0.
Ш шао 1) гора Машань; 2) повіт Масянь.
шао.
婿 mao 1) ревнувати; заздрити; 2) ненавидіти.
婿疾 maoji 1) заздрити; 2) ненавидіти.
шао.
瑁 mao наконечник на скіпетр; скіпетр.
称^ mao.
# 	mao 1) айва; 2) пишний; густий; 3) обмінюватися; торгувати.
шао.
Ш mao 1) сліпий; той, що не бачить; 2) тупий;
дурний; недосвідчений; 3) хаотичний; заплутаний; нагромаджений. 4) заплутане волосся.
胃病 maobing круги перед очима; паморочення; рябить в очах.
тйо.
Ш тао 1) прекрасний; розкішний; розквітлий; 2) вважати чудовим; високо ставити; 3) радіти; 4) старатися; докладати зусиль; 5) обмінюватися; торгувати.
愁典 maodian урочиста церемонія; занадто урочистий обряд.
愁想 maomao докладати зусиль; старатися.
曝те.
嗜 тле —嘛‘ma.
^ mei 另见 md.
没1 m6i —没有丨.〜家〜舍ні кола ні двора; [залишитися] без притулку, без пристановища;〜羞〜臊[немйє] ні сорому, ні совісті; [не знати] ні крапельки сорому;〜根〜 据[немає] ні причин, ні підстав; без усякої підстави; нічим не обґрунтований;〜条〜理 ні системи, ні порядку; безсистемний; безладний;〜晌〜夜的，你在干什么？ немйє для тебе ні дня, ні ночі - чим тільки ти займаєшся?〜情绪谈下去 пропала в кого всяка охота продовжувати розмову;我〜雨伞 у мене немає парасольки;他〜法，只好答应 йому нічбго іншого не залишалося, як дати згоду.
没2 mei ~►没有21).他还〜回来він ще не повернувся;他什么也〜学到 він нічому не навчився;他〜干什么坏事 він нічбго поганого не робив;从〜有过的困难 небувалі труднощі (ускладнення);这种事情从〜有过 таких випадків (речей) нікбли не було.
没词JLm谷ісіг <口> нічого сказйти.
没大没yj、meida-meixiSo [немає] ніякої поваги до старших; не рахуватися зі старшими; бути нешанобливим до старшого; неповага (нешанобливе ставлення) до старшого.
没关系 mei guan-xi нічбго розм.; дрібниці мн. 这〜це нічбго (дрібниці);〜，你和我直说吧 нічбго, говоріть мені прямо (відверто);不过 碰伤了一 点皮，〜дрібниці, усього лише маленька подряпинка.
没精打采mei jlng da cSi (精神不振）млявий (млявість); млявий настрій;(闷闷不乐）бути в мінорі; мінорний настрій; (4、情不佳）бути не в настрої; розстроєний.他这几天总是〜у ці дні він якийсь млявий; останнім часом він щось у мінорі (не в настрої, не в дусі).
没脸 JL meilianr соромно; совісно.〜见人 соромно (совісно) людям в очі дивитися; соромно (совісно) людям показатися.
没谱儿 шеірйг <方> не мати [визначеного, чіткого] уявлення; немає [визначеного, чіткого] уявлення.
没亲没故 meiqln-meigu немає ні рідних, ні знайомих; не мати ні рідних, ні знайомих; ні роду ні племені.
没轻没重 meiqlng-meizhong не знати ніякої міри; немає ніякого почуття такту; безтактно.
没趣 meiqu ніяковість; неприємність; прикрість. 自讨〜напрбшуватися на неприєм¬
ності; 自觉〜відчути ніяковість (зніяковіння); 使人〜поставити людину в скрутне (неприємне) становище;免得大家〜щоб уникнути ніяковості для усіх; щоб нікбму не було ніяково.
meishang-meixia неповага до вищих за посадою; чину не почитати; без чинів застар.
没什么mei shen-me 1)没关系• 2)(表示否定） ніщо не...; нічбго не...; так тільки; так розм.; так собі;(表示没有）нічбго.我今І〜事 сьогбдні я нічим не зайнятий;这〜难的 отут немає нічбго важкого;这〜可夸耀的 отут немає нічбго такого, чим варто було б хвастатися;我再〜可说的了 мені вже більше нічого сказати;这也〜可奇怪的 нічому отут дивуватися; “你为什么要这样说？” “〜” "навіщо ти так сказав?" - *'так собі”;“你怎么 啦?” “〜” "що з тобою?" "нічого".
没头没脑 meitou-meinSo ні з того, ні з сього; ні в тин, ні в ворбта.
没完没了 m泛iwdn-m谷ііійо нескінченний; віковічний; tii кінця, ні краю немає; кінця і краю немає; без кінця; немає кінця.
没羞 meixiii не знати сорому; безсоромний (безсоромність).
没有 1 meiyou 1)(无）немає; не мати; без чого; ні.〜可能 не мати можливості;〜必要 немає необхідності; немає потреби;
了 тут більше немає місця；我〜地方去 мені нікуди піти;他〜地方住 йому ніде жити;我〜 时问у мене немає часу;我什么也〜у мене нічбго немає;——点、〜ні краплі води; Й〜 雪的地方 на чистому від снігу місці;〜话讲， 还是人家对 нічбго не скажеш, вони праві;现 在说已经〜用了 тепбр уже ні до чого говорити;暂时还〜头绪 пбки ще немає нічбго визначеного; поки ще ніщо не з'ясувалося;〜人可以派去 нікого послати; немає людини, яку можна послати;〜人代替 他 ніким його замінити; немає людини, що замінила б його;既然理亏，他自然〜话说 йому нічого було заперечити, раз він не правий;家里〜人 удома нікого немає; удома немає (не залишилося) жодної людини; у будинку ні душі;他手头〜钱 він зараз не при грошах;在马克思列宁主义者看来，〜什么非 命级的、超阶级的国家з точки зору марксистів-ленінців некласової або надкласової держави не існує;有资产阶级的 民主，就〜无产阶级的民主буру^зна демократія виключає пролетарську демократію;〜无产阶级专政，就不可能有真 正的劳动人民的民主без диктатури пролетаріату не може бути і мови про справжню демократію для трудящих. 2)(全 都不）ніхто не; ніщо не.〜А会同意这样做 ніхто не погодиться так зробити;〜人说过这 样的话 ніхто цього (так) не говорив. 3)(不 如，不及):你〜他高тиназрістшіжчейог6;他 走得〜我快 він ходить не так швидко, як я; він ходить повільніше за мене;这一个〜那一 个好 цей не такий гарний, як той; цей гірше того;谁都〜他会说话 ні в кого немає такого дару слова, як у нього; ніхто не вміє так красиво говорити, як він. 4)(不到)менше чого.这东西〜五公斤重це важить менше п'яти кілограмів;他来了 还〜一星期 немає ще


532
тижня, як він приїхав сюди;他来 了〜三天就 走了 він не прожив тут і трьох днів і поїхав.
没有2 гпеіуби 1)(未）ні.我〜这样说过я так не говорив;他〜走він не пішов;对这件亊他一 句话也〜讲过 він ні слова не сказав про це. 2) (表示询问).чи;...аб6 ні.你和他说了〜？ ви йому сказали [або ні]?他回来 了〜？ чи повернувся він?
没有说的шеіуби shu6.de 1)(没有缺点）слів (слова) немає; бездоганно.小伙子干得很好， ~ немає слів, добре працює цей хлопець; як бездоганно працює цей хлопець;〜，真是聪明 人 нічого сказати, розумник! 2)(不成问题） так і бути; мабуть; нехай буде так; добре.〜， 照你的意思办吧 дббре, будь по-твоєму. 3) (没商量余地）слів немає; нічого сказати.现 在该你们 了，〜нічого сказати, зараз ваша черга.
没着没落 m6izhu6-m€ilud [так і, усе] висить у повітрі.
玫—і.
玫瑰 mdi 1) <植>名1^ троянда зморшкувата. 2) —玫瑰花.〜花圃розйріум.
玫瑰花 m 占-guihua троянда.
枚 тбі.
枚тбі〈量词>:十〜铜元десять мідяків;三〜奖 章 три медалі.
枚举 meiju перераховувати що (перерахування). II参阅“不胜枚举bu sheng mei jiiM.
眉
m^i.
眉 mei 1)—眉毛.浓〜густі брови;粗〜широкі брови;细〜тбнкі (вузькі) брови;皱〜 насупити брови; насупитися;双〜紧锁 насуплений [вигляд]. 2)(书眉）верхнє поле [книги, сторінки].
眉飞色萝mei fei se wu обличчя засяяло радісною і самовдоволеною посмішкою; із радісним (обрадуваним, піднесеним) і самовдоволеним обличчям (виглядом); обличчя так і сяяло [від самовдоволення, із радості].
眉睫meiji^ 1)(眉毛和眼睫毛)брови і вії. 2)(很 近）близько; на порозі; біля порога; на носі прост.; перед очима; у дверей.战事迫在〜 війна дуже близько насунулася; війна вже перед очима; війна на носі (біля дверей).
眉开眼笑 mei kai y5n xiao веселий (сяючий, радісний) вигляд; веселе (радісне) обличчя; обличчя так і сжіло [з радості, від задоволення]; посмішка не сходить з обличчя.
眉来眼去 meilai-ySnqu бісики пускати один одному; фліртувати (кокетувати, загравати) один з одним.
眉棱骨 m6il6nggii <解> надочна кістка.
眉毛 mei-mao брова ж.弯弯的〜дугоподібні брови. -
眉目 тбітй 另见 n^i_mu 1)(面貌）р“си обличчя; обличчя.〜之间流露出І■•悦 обличчя виражало радість і задоволення; обличчя сяяло з радості. 2)(条理）система; послідовність.文章写得〜不清стагоі написана безсистемно; стаття написана без належної послідовності. 3)(纲要）головне;
істотне.在重要的字句下划上红道，以清〜 підкреслити важливі місця червбною рискою, щоб виділити саме головне (істотне).
眉目传情 meimu chuanqing моргати очима кому.
眉目тбітаи另见тбітй (事情的头绪）початок нитки.事 青有〜了 справа пішла на лад; справа вже налагоджується; і十戈1JІ 〜了 дозрів план;我们把事情弄出,点〜再走 приведемо справи в деякий порадок, тоді і поїдемо;暂时还没有〜пбки ще не знайдена нитка, за яку можна взятися (схопитися).
眉批 meipl позначки (примітки) на верхньому полі сторінки.
眉清目秀 mei qrng mu хій тонкі (правильні і гарні) риси обличчя.
meishao кінчик брови. #_h 〜облїіччя засяяло від радості.
眉头 meitou кінці брів.皱〜нас夕пити (нахмурити) брови; насупитися; нахмуритися;〜一 皱，计上心来 тільки насупиш брови - у голові народжується план. •
眉眼 тбіуйп —眉目 тбітй 1).
眉目艮高f氐 теіуйп gao сії вираз [обличчя].你难 道看不出个〜хіба не бачиш по очах;如真不 懂〜як це ти не розумієш того, що треба.
眉宇тбіуй〈书> брови мн.他的〜之间有一股 坚毅的神情 у нього між бровами лягла зморшка рішучості; обличчя його говорить про твердий характер людини.
梅
mei.
梅 mei 1)〈植〉мореля китайська (японська); абрикос; мор&ля муме; слива муме. 2) 一梅 花1).3)—梅子2).
梅毒 mSidii <医> сііфіліс; лккс.先天性〜 уроджений сифіліс;〜患者 сифілітик; сифілітичка.
梅毒瘤 mdidiilm <医> сифілітична гума.
梅花 n^ihu5 1)(梅树的花）квіти морелі муме (сливи муме). 2)〈纸牌〉тр帥нлш.; трефова масть. “ К ” трефовий король;出 ~ піти трефою.
梅花鹿 тбіїїиШй <动> плямистий олень.带莺〜 пантач.
梅雨 гпеіуй дощі [у період дозрівання сливи муме].
梅子mdbzi 1)—梅1).2)(梅树的果实）мореля китайська (японська); морбля муме; слива муме.
媒
mei.
媒 mei —媒人.作〜свйтати кого, за кого.
媒介 meijie посередник.〜作用 посередництво. 媒介法 meijiefS〈植〉метод посередника. 媒介物mdijiSwii—媒介.
媒婆 meipo сваха.
媒染法 meir5nfS〈化〉протравне фарбування.
媒染齐!j meirSnji 〈化> протрава; протравні барвники.
媒人 mei-ren сват; сваха.
meishuo zhl yan через сватання.
媒质 meizhi〈理> середбвище.
煤
mei.
Ш. mei [кам'яне] вугілля. 〜видобуток [кам'яного] вугілля;烧〜топити вугіллям;炉 灶烧〜гребка топиться вугіллям.
煤饼 meibmg стільниковий (щільниковий) вугільний брикет.
煤层 meiceng кам'яновугільний шар; кам'яновугільний поклад; вугільні шари.
煤船 meichuan вугільник.
煤毒煤气2).
煤耗 meihao витрата вугілля.
煤黑油m础біуби —煤焦油.
煤核 jii meihur залишки вугілля, що напів- згоріли.
ШЖ meihuang вугільний голод.
煤灰 meihul вугільний(а) присок (зола, попіл).
煤焦油 mSijiSoydu <化> кам’яновугільна смола; кам'яновугільний дьоготь; кам'яновугільна олія.
煤斤m6ijTn—煤.
煤井 meijmg вугільна (кам'яновугільна) шахта.
煤矿 m6iki^ng 1)(矿场）вугільна (кам'яновугільна) копальня; вугільна
(кам'яновугільна) шахта.露天〜вуглерозріз; 〜业 кам'яновугільна (вугільна) промис- лбвість; вуглепромисловість;〜工人 шахтйр кам'яновугільних копалень; шахтар на вугільних копальнях; вугляр; вуглярка; вуглекоп застар. 2)(矿藏）кам'яновугільні поклади; поклади вугілля.
煤末子 meimo-zi вугільна пилюка (дріб'язок).
煤气 meiqi 1)(一种气体燃料）[вугільний] газ. 点〜запалювати газ;关〜гасити (тушити) газ; 〜工人газовик розм.;〜装置工газівник;〜工 业 газова промисловість;〜装置 газова установка; газоапаратура; 〜供应
газопостачання;〜发生炉 газовий генератор; газогенератор; газовик; 〜 点火器 газозапапювач;〜增压器 газонагнітач;住宅 内装置〜провести газ у квартири; газифікувати квартири. 2)(煤毒）чад.〜中毒 отруєння чадом; учадіти;〜中毒致死 померти від чаду;房间里有〜у кімнаті чадно; у кімнаті пахне чадом; у кімнаті
відчувається чад; №中了〜він учадів.
煤气表 meiqibiao газомер; газометр; газомір; газовий лічильник.
煤气层 m6iq丨c6ng〈地质> газонбсний шар. 煤气灯 meiqideng 1)(汽灯）газова лампа. 2) (本生灯）пальник Бунзена.
煤气管 meiqiguSn газопровід.
煤气化 meiqihua газифікація (газифікувати Що).
煤气机 meiqijl газовий двигун; газомотор.
煤气灶 meiqizao газова плита (грубка).
煤球 meiqiu пресовані вугільні кульки.
煤水车 m6ishuTch6 <铁路> тендер.
煤塔mSita —煤焦油.
煤炭 m6it&n —煤.〜工业 кам'яновугільна (вугільна) промисловість.
煤田 meitmn кам'яновугільний (вугільний) басейн; кам'яновугільне (вугільне) родовище.


533
煤系 meixi 〈矿〉вугільна формація спец.\ кам'яновугільна система.
煤肩 mdixie вугільна пилюка (дріб'язок).
煤烟 шеіуап сажа; кіптява ж.
煤油 теіуби гас; керосин.〜气味 гасовий запах.
煤油灯 meiyoudeng гасова лампа.
煤油炉тшубиїй (打气煤油炉)примус;(带灯芯 的煤油炉）гйсниця.用〜做饭готувати на примусі (на гасниці).
煤渣 meizha гар ч.\ паливний шлак.
煤碎子 meizha-zi вугілля-насіннячко середи.
煤砖meizhuan 1)(煤末加黄土制成的煤砖) вугільний брикет; вуглебрикет. 2)(蜂窝煤） щільниковий вугільний брикет.
牧 mSi.
Ш mei неклейке просо.
敉子 meizi негливке просо.
mei.
Щ mei 1) їстівні дикі ягоди; 2) мох.
胺 тбі.
胺 mei хребтове м'ясо.
眉mei.
郿 mei назва повіту Меісянь в пров. Шеньсі.
тбі.
腾 mei м'ясо на спинному хребті.
тбі.
循 mei берег річки.
堳—•
堳 Щ meile земляна огорожа навколо жертовного вівтаря.
镅 тбі.
镅 mei шворка для собак.
鹛⑷і.
鹤 mei дрізд.
r.prf
mei.
楣 mei одвірок.
тбі.
酶 тбі <生理> ензим; фермент.
酶原 тбіуийп〈生理> зимогбн.
媚 тбі.
镅 тбі〈化〉америцій.
霉 тбі.
Щ mei 1)(霉菌）цвіль ж.; плісень; плісеневі грибки.长〜покритися цвіллю (плісенню); запліснявіти;由于潮湿而生了〜від вогкості завелася цвіль. 2) ( Ж Щ ) пліснявіти; покритися цвіллю.面包〜了 хліб запліснявів.
Щ 菌 meijun 〈生物 > цвіль ж.; плісень; плісеневі грибки.
霉菌病 mSijilnb'mg <医> мікбз. 霉菌学 m6ijGnxuS <生物> міколбгія.
霉烂 mSihn зопрівати; перепріти.〜的粮食 перепріле зерно; перепрілий хліб;〜的货物 прілий (гнилий) товар;小麦〜了 пшениця перепріла (згнила).
霉天 meitian дощова (гнила) погбда [у період дозрівання сливи муме].
^ mei 另见 mi. 糜子 mSbzi 1) <植> просо. 2)(指子实）просо. 每 тбі.
每 тбі 1)(各个)кбжний;(任何)любїій; усякий; (每逢)по чому.〜次 кожний (усякий) раз; ~ 周 щотижня;〜周两次 два рази на тиждень;〜 年 щороку; щорічно; із кожним роком;〜天 щодня; кожний день;〜天早晨[щодня] ранками; щодня ранком; щоранку;〜五天 кожні п'ять днів;〜一个人 кожна [людина]; усяка [людина]; будь-яка [людина];〜斤五元 по п'ять юанів за цзінь;〜月多少钱？ скільки грошей на місяць?〜人发两本书 кожному по дві книги; дати усім по дві книги;代表大会~ 五年举行一次 з'їзд збирається (скликається) один раз на п’ять років;命令已传给〜个战士 наказ був переданий кожному бійцю. 2)(表 示反复）кожний; що-.〜隔两天 через кожні два дні;〜逢星期天 щонеділі; кожної неділі; 〜逢下雨щорйзу，коли йде дощ;〜到有了事情 кожний (усякий) раз, коли є (як тільки з'явиться) справа; як тільки що трапиться;〜 至!J晚上 як тільки наступає вечір; усякий раз, коли наступає вечір. 3)—> 每每.
每况愈下 mei kuang yu xia становище погіршується з кожним днем; чим далі, тим гірше; далі - гірше; усе гірше і гірше; час від часу не легше!
每每 meimei часто; завжди; усякий (кожний) раз. часто (завжди) буває так; щораз
[трапляється] так;他们〜谈到深夜вони часто (усякий раз) розмовляли до глибокої ночі.
美 mgi.
美тбі 1)—美丽；美感.〜的感受естетйчна насолода (переживання);大自然的〜 природні красоти;艺术的〜краса в мистецтві;诗的〜поетичні красоти;内心的〜 душевна краса;夕卜# 的〜збвнішня краса;内 在的〜внутрішня краса;小姑娘长得多〜丨якй гарна дівчинка! яка ця дівчинка гарна собою! 风景多〜呀丨якій прекрасний вид!孩子愈长 愈〜дитина росте і красивішає. 2)〈方> (使 人满意）шикарно (шикарність); прекрасно; чудово.味道〜смачніій; прекрасний на смак; 想得过于〜了 занадто райдужно уявляти собі; дивитися на що крізь рожеві окуляри; бачити що в рожевому світлі;咱们日子过得挺〜 прекрасно нам живеться! 3) (Меі,美洲） Америка (американський). 4) (Меі,美国） США; американський.
美不可言 тбі bu ke yan слів немає, як [усе] красиво (чудово, прекрасно); така краса (рбзкіш), що ані в казці сказати, ані пером описати; невимовно красиво.
美不胜收 m5i bu sheng shou очі розбіглися; незліченна кількість прекрасного.琳娘满目， ~ гори прекрасних речей, так що очі розбіглися.
美称mgichsng—美名.四川Р有“天府之口”的 〜провінція Сичуань віддавна користується славою "земного раю"; провінція Сичуань відвіку славиться як "рай земний".
美德 meide висока чеснота (моральність); прекрасна якість.
美吨 шбісійп корбтка тонна.
美感 meigan естетичне почуття; естетичні смаки; почуття прекрасного.
美工 m6ig6ng〈居丨]>1)(美术工作）мистецтво. 2) (指做这种工作的义)художник.
Ц M m^iguan гарний (краса); естетичний (естетичність); прекрасний; декоративність.
夕卜表〜гарний (естетичний) на вигляд; привабливий вигляд;经济而又〜印原则 принцип економічності й естетичності (принадності).
美国 f老 meiguolao янкі невідм. y ч.
美国人 Meiguoren американець (американський); американка.
美好 meihao прекрасний; чарівний (принадність ж.).〜的前ій прекрасна майбутність (перспектива); прекрасне майбутнє;〜的天气 красний день; гарний день;〜的东西 принадність; розкіш;生活过得更〜了 життя стало ще більш прекрасне.
美化 meihua прикрасити що (прикраса); прикрашати що; підмалювати що (підмальовування).修正主义者竭力〜议会 度 ревізіоністи всіляко прикрашають парламентарний лад.
美景 meijlng мальовничий (гарний, прекрасний) вид; красоти мн.; чудесний пейзаж.大自然 的〜красбти прирбди.
美酒 mgijiti чудесне (чудове) вино; вино вищого сорту.
НШ meili гарний (краса); пригожий (пригожість) місц., народно-поет. ~的花朵 гарні квіти;〜的海景 мальовничий вид на море;异 常〜的城市 місто, виняткове за красою; місто виняткової красоти;非常〜прекрасний; дивовижно гарний;她年青又〜вона молода і гарна (гарна собою, пригожа);我们的祖国一 ft匕——〜наша батьківщина кращає з кожним днем.
美满 meiman щасливий.〜的生活 щасливе життя;〜的婚姻 щасливий шлюб.
美貌 тбітйо 1)(美丽的容貌)гарна (миловидна) зовнішність. 2)(容貌美丽）гарний (краса); гарненький; миловидний (миловидність).
美$少 meimiao чудовий; чарівний (принадність ж.)\ гарний (краса).〜的音乐 чудова (чарівна, гарна) музика;〜的歌喉 чарівний (чудовий) голос;〜的诗篇 чудові вірші.
美名 meimmg слава; гарна репутація.享有〜 користуватися славою (гарною репутацією); 有全国谷仓的〜м^ги славу житниці країни; 英雄的〜流芳百世немеркнуча слава увічнить імення героїв; імена героїв прославляться в сторіччях; герої лишать по собі нев'янучу (немеркнучу) славу, meinanzl красень.
美女тбіпй красуня.化成〜的蛇зміб，що перетворилася на звабливу красуню.
美其名 mei qi ming під благозвучною (благопристойною) назвою; пристбйний (слушний) привід.
美人 шбігеп красуня; красота застар., поет.; красунька; красуха; краля розм.
美人计 mSirenji іфасуня-принада (красуня-приваба


534
поет.).使〜приманити (спокусити) кого красотою жінки.
美人擦 mgirenjiao〈植> кйнна індійська.
美容 mgirong догляд за зовнішністю (за красою обличчя); навести красу; косметика.〜手术 косметична операція.
美容师 mgirongshl косметикарозл/.; косметичка розм.
美容术mSir6ngsh(i косметика.医疗性〜 лікарська косметика.
美容院 mSirongyuan кабінет косметики; косметичний кабінет.
Hfe meise красота; краса.
美术 m5ish(i (造型艺术）образотвбрче мистецтво; мистецтво застар.\ красні
мистецтва;(绘画）живбпис ж.〜展览会 виставка образотворчого мистецтва;
виставка живопису;〜研究院 академія мистецтв;〜学院 художній інститут;〜爱好者 художники-аматори мн.;〜指导 〈居lj >
художник-постановник;〜设计 〈剧〉 художник.
m6ishujia художник; художниця; діяч мистецтва; маляр;(画布景的美术家） декоратор.
美术片 m6ishupian <影> мультиплікаційний фільм.
美术字 mSishuzi фігурні шрифти.写〜писйти зображальні ієрогліфи.
Ц Ш m6itan улюблена тема; улюблена (прославлена) легенда.传为〜служііти улюбленою темою розмбви (бесіди); бути улюбленою легендою; поширюватися як улюблена легенда.
美味 mgiwei ласощі; делікатес; смакота розм.〜 佳肴 делікатесне блюдо;爱吃〜的人 охочий до ласощів.
meixue естетика.
美言 шбіуап замбвити (закинути) слово (слівце) за кого、про кого; сказати добре слово про кого.谐替他〜几句 прошу замбвити слово за нього.
美意 шбіуі доброзичливість; прихильність; добре ставлення; кращі наміри. ~可感 дуже вдячний за прихильність (за доброзичливість, за добре відношення); зворушений доброзичливістю (добрим відношенням).
美育 шбіуй естетичне виховання.
美元 шбіуиап [американський] долар.〜集团 доларовий блок.
Щ.Ш шбіуиап американська допомога.
美中不足 шбі zhong bu zu усе добре, шкода тільки...; не без вади; не без хиби; дрібні недбліки; невеличкі мінуси.可惜〜шкбда, що не без вади;〜的是... єдиний мінус (недолік) у тому, що...
美洲豹 m6izh6ub》o <动> ягу^р.
美汐II人 MSizhouren населення (жителі) амери- канського континенту (материка).
挽і тбі.
挽 mei 1) бруднити; марати; порочити; опоганювати; 〜见 бути знеславленим; 2) молити; шанобливо просити;
ШШ шбішбі плавний; спокійний.
漢 mei.
УЙ mei брижі; хвилювання.
孅 mSi.
Ш теі красота; краса; добро;〜恶 добро та зло.
沫 тбі.
沫 mei 1) небо ледь зайнялося; ледь світле небо.
沫血 шбіхие вмиватися кров'ю; заливатися кров'ю.
mei.
镁 тбі <化> мйгній.
镇光 meiguang〈摄〉магнієвий спалах.
meiguangdeng <Ш> магнієва лампа.
镁砂 m6isM <冶> магнезит.
镜砖 meizhuan <冶> магнезитова цеглина; магнезит.
mei.
妹夫 mei-fu чоловік молодшої сестри; зять ч.
妹妹 mei-mei молодша сестра.亲〜рідна [молодша] сестра;叔伯〜молбдша двоюрідна сестра; кузина.
0^. тбі.
昧 теі шахрувати що，прост.; привласнити що (присвоєння).拾金不〜не привласнювати (не брати) собі знайдені чужі гроші (цінності).
昧良心mei liangxln —»•昧心.〜的行为безсовісний учинок;-昧着良心办事робити (діяти) прбти совісті;昧着良心 假话 безсовісно брехати.
昧心 шеіхТп втратити совість; совість не чиста; поступка перед совістю; кривити душею.〜 钱 нечесно придбані гроші;不说〜详 говорити щиро (не обманювати);不作〜事 не припустити (не учинити) поступки перед совістю; не поступати проти совісті.
теі 另见 ті.
链儿 шеіг 〈口〉зігадка.猜〜відгадувати (розгадувати) загадку.
±хп
媚m乩
媚 mei улещувати кому; загравати (загравання) розм.〜言〜语 украдлива промова; улесливе слово; тонкі лестощі;不〜权贵 не підлещуватися до влади і представників знаті.
媚惑 meihuo спокушати кого (спокуса); украдливість (украдливий).
媚态 meitai 1) (ШШ) кокетство; кокетування, j乍〜кокетувати. 2) (тізіі) плазування.
媚夕卜 m会iw& вислужуватися перед іноземцями; загравати з іноземцями; плазувати перед зовнішнім ворогом.
媚眼 m色іу5п кокетливі очі.做〜стріляти очима (бісики пускати розм.) кому; кидати кокетливі погляди.
теі 另见 wei.
味 теі музика північних народностей.
袂-і.
块 mei рукав одягу.
піеі 另见 тбі.
ЩЩ： теітеі пишний; густий; квітучий.
гпеі.
眛 mei 1) поганий зір; дальтонізм; 2) поганий зір; не розрізняти кольори.
теі.
寐 теі 1) спати; заснути,〜息 сонне дихання;喜 而不〜від радості [він] навіть не міг заснути; 夜不能〜вночі не спиться. 2) засипати вічним сном; вмирати.
寐语 шеіуй сонне марення; бурмотання уві сні.
гпеі.
Й теі біс; перевертень; нечиста сила.
md.
魅力 meili зачарування; чари; чарівливість; чарівність; принадність; привабливість.艺 术〜чарівна сила (чарівність; чарівливість; сила, що чарує) художної майстерності;具有 一定的〜мйти своє зачарування; мати свою чарівливість (чарівність, принадність).
闷men另见п^п.
闷 men 1)(气闷）задушливо кому; духота (задушливий).房间里很〜у кімнаті задушливо (духота); повітря в кімнаті спбрте; 我觉得很〜мені душно; мені важко дихати. 2) (使不透气):用盖子〜上щільно накрити що кришкою;把茶〜一会儿再喝дйти чаю настоятися, а потім уже пити. 3)〈方> (不响亮） глухий (глухота).说话〜声〜气 говорити глухим (приглушеним, стишеним) голосом.
4)(在家待着）замикатися; сиднем сидіти.〜 在家里 замикатися (сиднем сидіти) вдома; сидіти в чотирьох стінах.
闷气 m6nqi 另见 mSnq'i—闷 тбп 1).
『勾热 menre задушлива жара (спека); духота (задушливий).〜的房间 задушлива кімната; 晚上很〜ввечері було задушливо;昨天天气 很〜вчбра погода була задушливою та спекотною; вчора було дуже задушливо та спекотно; вчбра стояла задушлива погода.
声不响 mensheng bu xiSng не видавати (не вимовляти) ні звука; набрати води в рот; мовчати (безмовність).
闷头 JL mentour із головою піти (зануритися, заглибитися) у що; мовчки.〜干 з головою піти (зануритися, заглибитися) у роботу; працювати мовчки.
闷吐 тепШ нудити від жари.
І 	men.
门111紐1)(出入口或门扇）ДВ句)і ж.;(出人口） хід;(大门）ворота мн.小〜дверцята; хвіртка; 铁〜залізні двері;单扇〜одностулкові двері; 双扇〜двостулкові двері;回转〜обертові двері;升降〜підйбмні двері;拉〜засувні двері;推拉〜розсувні двері;不镶玻璃的〜 глухі двері;通向厨房的〜двбрі в кухню;进〜 ввійти в двері; ввійти в будинок (у кімнату); 不让进〜на поріг не пускати кого\ не приймати (не пускати) у будинок;锁〜 замкнути двері [на замок];开〜відчинити двері;关〜закрити двері;敲〜стикати у двері; 送货上〜доставляти покупки (товари)


535
додому. 2)(器物的门）дверцята.橱〜儿 шафові дверцята;炉〜儿 грубні дверцята. 3) (开关）затв[р.水〜водяний затвір. 4)(家族） сім'я; рід. 5) (Ш另lj) школа; секта.佛〜школа буддистів;反动会道〜реакційні релігійні секти (організації). 6)(师傅）:# 在〜下 поступити в учні до кого;同〜однокашник; товариш по навчанню; співучень. 7)(类別） фах; галузь ж.具有某一〜知识 мати знання з певного фаху (в галузі); ~~在行 майстер на всі руки. 8) <生物> тип. 9)〈量词>:一〜大 炮 одна гармата; 一〜技术 одна з галузей техніки; 一〜艺术 вид мистецтва;三〜功课 три предмета (дисципліни).
门巴族 Menbazu "меньба" (одна з національних меншин Китаю).
门板 mdnban 1)(木板门）стулка дерев'яних дверей. 2)(店门板）дерев'яні щити [для дверей і вікон магазину].
门鼻儿 menbir клямка.
门插关儿 mencha-guanr засув; засувка; затвір.
门齿 mSnchT <解> ріМць; передній зуб.
门当户对 men dang hu dui [сімї кого] підходити за суспільним становищем для того, щоби поріднитися.不〜的婚姻 мезальянс.
门道men dao < 口 > 门路.
门第 mendi сім'я; родовід.书香〜культурна (освічена) сім'я;〜高贵 родовита (знатна) сім’я.
门丁 mending 〈旧> воротйр; брамчик; швейцар.
门对тбпсіїГі—门联.
门阔 menfa вельможна (знатна) сім'я; вельможний (знатний) рід.
门房 mdnfing 1)(传达室）швейцарська; прохідна; прохідна будка. 2) <旧> (指人）
швейцар; воротар.
门风 menfeng традиція сім'ї (дому, роду); сімейні звичаї (традиції).败坏〜втратити честь (репутацію) сім'ї; збезчестити (скомпрометувати) сім'ю; зганьбити добре ім'я сім'ї.
门缝 menfeng дверна щілина.从〜里看 дивитися в дверну щілину.
门岗 m6ngSng вартовий (сторожовий пост) біля воріт (біля входу).
门户 menhu 1)(门)двері ж.〜紧闭 двері щільно закриті;〜开放政策 <政> політика "відкритих дверей".2)(必经要地）важливе місце; прохід. 3)(派另lj) угруповання; група; (学школа.各立〜відокремитися в окремі угруповання (групи); утворилися різноманітні школи;各守〜відокремлено триматися свого угруповання (школи). 4)—> 门第.〜相当 рівні за суспільним становищем.
门户之见 menhii zhl jian групівщина; кастові забобони; кастовість книжк.这是一种〜у цьому позначається кастовість.
门环子 menhuan-zi кільця на воротах.
门禁 menjin охорбна [біля входу].〜森严 посилена охорбна [біля входу].
门警 menjlng охорбна біля воріт (біля входу).
门径m6njlng—门路. 门静脉 mSnjingmM <解> ворітна вена.
门滥 тепкЗп поріг.迈过〜переступити [через] поріг;在〜上绅了一下 запнутися за поріг.
门可罗雀m6n ke luo que (指宾客少）гостей у кого в будинку як кіт наплакав; гостей один, другий та й усе; мало хто приходить до кого\ (指顾客少）покупців [у магазині] як кіт наплакав; покупців один, другий та й усе.
П 客 menke нахлібник; похлібець застар.
门 口 тбпкби (入口）вхід;(出口）вихід;(台阶入 口处）під'їзд; двері ж.站在〜стояти при вході (біля під'їзду, біля входу, біля виходу, біля дверей).
门框 menkuang дверна рама.
门类 menlei види лш.; класи мн.; розряди мн.; типи мн.
门帘 menlian дверна портьє ра (фіранка); фіранка на дверях.掀起〜підняти фіранку на дверях.
门联 menlian парні написи на воротах.
门楼 menlou арка воріт.
门路тбп.іи 1)(作事的诀穷)шлях ч.; спбсіб.找 增产的〜шукати шляхи до збільшення виробництва; шукати засоби збільшення виробництва. 2)(达到个人目的的途径） шлях ч.;(出路)вихід;(靠山）протекція; заступництво; зарука; заручка розм.有〜 мати заруку; мати надію на що;找〜шукати шляхи [виходи];钻〜шукати (домагатися) протекції;会钻〜的人 пролаза ч” ж； розм.', пройда ч., ж” розли; пройдисвіт ч” ж” розм.; (指过于弄到各种物资的人他处处有〜у нього скрізь хід є.
门罗主义 m6nlu6zhiiy丨〈政〉доктрина Монро.
门循mdnmSi 1)(门框上的横木）одвірок. 2) —»• 门第.
门面 m^vmian 1)(商店的门面)фасад магазину. 2)(夕卜表）вигляд; зовнішність; показний; проформа розм.为了 装点〜щоб навести збвнішній лиск; зробити для вигляду; заради проформи; дотримати декорум;只顾〜 піклуватися тільки про зовнішню (показну) сторону;支撑〜дотримати декорум. ||参阅 “摆门面 bai men-mian;装门面 zhu5ng mdn.mian”.
门面话 m6n.mianhu& (应酬的话）люб'^ності мн.; компліменти (冠冕堂皇的话)пишні (гарні) слова.
门牌 шепраі номер будинку.
门票 menpiao вхідний квиток.
门人如1)—门徒.2)—门客.
门扇 menshan стулка [воріт, дверей]; полотно [воріт]; дверне полотно.
П 丰中 menshen зображення богів-хранителів, наклеєні на ворота; боги-хранителі, що зображуються на воротах.
门生mensheng —门徒.
门市 menshi роздрібний продаж (торгівля).
门市部 menshibu відділення роздрібного продажу [магазину].
П R menshuan [дверний] засув.插 _Ь 〜 засунути засув; замкнути двері на засув.
门庭若市mentmg ruo shi (指宾客多）у кого в будинку пбвно гостей; будинок повний гостши;(指顾客多）у магазині товчуться покупці; магазин повний покупцями.
门徒 mentu учень; послідовник.
门外汉m6nwMhan叩офйн.技术上的〜техніч- но неписьменний;在数学方面我完全是个〜 я повний профан у математиці;对于文化问 题,我是〜я не обізнаний у питаннях культури.
ПЛ m^nwei охорбна біля ворі т (біля входу).
门牙тбпуй—门齿.
门诊 mSnzhgn <医> амбулатбрний прийбм.〜时 间 години прийому;〜病人 амбулатбрний хворий;〜医生 амбулатбрний лікар;〜JF7J амбулаторна операція; зробити операцію амбулаторному хворому.
门诊部 menzhgnbu амбулаторія.
门诊所 menzh6nsu6 амбулаторія.
门子 rnen zi <旧> воротйр; швейцар.
men.
扣心自问 men xln zi wen запитати самого себе; запитати свою совість; запитати у своєї совісті; нехай совість підкаже.
钥 men.
锊]men〈化> менделевій.
^$4 men 另见 wSn.
汉汉 menmen 1) брудний; бруднити; поганити; 2) незрозумілий.
men.
瑶 men червбний; коршіовий; самоцвіт.
瞒 men 另见 тйп.
瞒 men засоромитися;热〜сконфужений; при- стижений.
糜 men.
糜 men просо з червбними паростками.
處 ,
men.
Ш men ущелина; тіснина.
昏 men 另见 hiin.
*盾 men сумувати; нудьгувати; горювати.
满 men 另见 mSn.
满 men сумувати; нудьгувати; тужити.
彰^ men.
革免 men 1) страждати; мучитися; томитися; сумувати; 2) мучення; торгування; нудьга; туга.
憑 n^n.
憩 men тужити; сумувати; мучитися; тужливий.-
懑热 menre тужливий; тужити.
І闷men另见тбп.
闷 тбп (不舒畅）нУдно кому (скучати, нудьгувати, нудьга); тужливо (туга).〜死了 ！ вмирати з нудьги; жахлива туга!心里〜得慌! страшенно нудно (тужливо);真〜得慌！ яка нудьга (туга)!闲_没事，叫人〜得慌сидіти без справи - одна нудьга!
闷胡芦 menhu.lu загадка; щось загадкове; щось незрозуміле.打开〜розгадати загадку.
闷胡芦嫌儿 menhu-luguanr <口> [глиняна] скарбничка.
闷雷menlei 1)(声音低沉的雷）глухий грім. 2) (精辛中 Jt 的打击）[несподіваний] моральний


536
удар; сильне душевне потрясіння.
闷不乐 menmen bu le впасти в меланхолію (у хандру); бути у похмурому настрої; бути у поганому настрої; розстроїтися; засумувати; зажуритися розм.\ засмутитися розм.; хандрити; насуллено; сумно.
闷气m6nqi另见m6nq丨（怨气)образа.他一肚子 的 ~ його охопила образа; він був дуже ображений; він був пбвний образи;他关在屋 子里生〜засмутившись, він замкнувся в кімнаті.
闷子车 mSn.zichg <铁路> критий вагбн.
ІЙ men.
焖 m6n 1)(用微火煮）тушкувати що (тушкування); упріти розм.〜肉 тушкувати м'ясо; 〜了一锅肉 натушкувати каструлю міса;用 文火 тушкувати на повільному вогні;米饭〜 得很好рис добре впрів. 2)(兔微火煮熟的） тушкбваний.〜羊肉 тушкбвана баранина. 3) відмочувати; відпарювати.
]men.
们•men 1)(表示复数；)用复数$达.我〜ми;你 ви;他〜воніі;人〜лкіди мн.;同志〜 товариші мн.,姑娘〜дівчата лот.;小伙子〜 хлопціл/н. 2)(表示有某种关系的人)用复数 表达.弟兄〜брйти мн.; братики мн.;姐妹〜 сестри мн.;乡亲〜земляки
^ meng 另见 mSng; m6ng.
蒙 1 m6ng 1)(欺骗）морбчити кого, розм.; провести кого,розм.\ задурювати кого，розм..， обманювати кого (обман); ошукати (ошуканство); обдурювати кого, прост. (обдурювання розм.); замилювати очі кому. 〜人 морочити людину; морочити людині гблову; замилювати людині очі;你被人〜了 вам гблову заморочили; вас пошили в дурні (обдурили, ошукали). 2)(胡乱猜 ІіІ ) говорити наугад.另丨j 瞎〜了 нічбго наздогад говорити.
蒙 2 mSng (昏迷）знеприт6мніти; зомліти.头发〜 голова закрутилася (запаморочилося; пішла обертом).
ШШ% mengmengliang тільки почало світати; на світ.
蒙骗 m6ngpi&n —蒙 Ь).
fc meng.
meng〈动〉сліпень; гедзь ч.秋〜осінній сліпень.
茴
meng.
商麻 mengma <植> канатник; китайський джут.
明 m6ng.
萌动 mengdong 1)(发芽）пустити (дати) паростки. 2)(开始发动）заворушитися.春意 ~ запахло (повіяло) весною; відчувався подих весни.
萌发 mengfa <植> проростання [насіння].
萌生 mengsheng <书> виникнути, з'явитися [вперше]; дати перші паростки; перший прояв. W心中〜此念己有一•年了 уж€ рік, як у неї з'явилися такі думки.
萌芽mdngyd 1)(机物生芽或事物刚发生）
пустити (дати) паростки. 2)(新生事物） паросток; зародок; зачаток.〜状态 зародковий стан;〜阶段 зародкова стадія;刚 在〜阶段 бути тільки в зародку (у зачатку);共 产主义最初的〜перші паростки (зачатки) комунізму;新事物的〜зачйтки новбго.
meng 另见 mdng，pang.
M Ж mengrong змішаний; лахматий; скуйовджений; кошлатий.
СЙ meng.
meng народ; населення; простолюдин; бідний люд; переселенець.
tKS mengli простий народ; простолюдин.
£R俗 mengsu народні звичаї.
養 meng.
瓷 meng гребінь черепичної стріхи; черепична покрівля.
蟲 meng.
Й meng рябчик.
蟲风 mengfeng буйний вітер; ураган.
曹 meng.
餐 meng 1) незрячий; погано бачить; 2) темний; неясний; 3) збентежений.
昧 mengmei темний; нетямущий.
傻 meng.
mengmeng темний; неясний; спутаний.
幢 meng.
懞 meng 1) накидати покрив; покривати; накривати; 2) платан; покрив; хустка.
幃縠 menghii фата; покрив.
meng.
Ш Ш mengtong скуйовджений; скуйбвджене пір'я.
meng.
檬果 menggud індійське манго.
朦 meng.
艨 meng воє" нна джонка.
1Щ. meng 另见 mgng; meng.
蒙 meng 1)(遮盖）накрити що\ покрити що; закрити що (закриття); зав'язати що (зав'язка розм.).〜头盖脸 накритися з головою;〜头睡 觉 заснути, накрившись із головою (укрившись із головою ковдрою); спати, закрившись (загорнувшись) із головою;〜上 —张纸 накрити (закрити, покрити) що папером;〜了一 层尘：h запилитися; покритися пилюкою;〜了一层水汽 запотіти; 把А的眼睛〜上зав'язйти йому очі. 2)—蒙 受.
蒙蔽 mengbi вводити кого в оману; обдурити що (обман); одурманити кого;(以虚伪的报 导蒙蔽）дезінформація (дезінформувати кого).〜舆论 дезінформація суспільної думки;〜群众 одурманити (ввести в оману) маси;受〜的群众 обмануті (введені ким в оману) маси;受偏见的〜бути (залишатися) у полбні забобонів;这是〜不了 人的 це нікого не обдурить; це нікого не введе в оману.
蒙 药 menghanyao швидкодіючий снодійний порошок; дурман [і отрута].
蒙哄 m6ngh6ng ~>蒙 1 mSng 1).
蒙混 menghun морочити гблову кому; замилювати очі кому.〜过关 проскочити зайцем (фуксом); прослизнути під сурдинку; прослизнути непоміченим; втекти.
ШШ menglong сонний; заспаний.睡眼〜сбнні (заспані) очі;〜之际 крізь сбн.
蒙昧mengmei 1)(知识未开）первісний.〜时代 первісні часи. 2)(没有文化）некультурність (некультурний);(不懂事理）НЄр03УмНІСТЬ (нерозумний).〜无知 неуцтво; темнотй;〜无 知的人们тбмні люди.
蒙昧主义 m如gm6izhiiyi <哲> обскурантизм.
蒙蒙 mengmeng:细雨〜дощ мрячить; мжичка
ШШ mengnan (iS又隹）загинути; пожертвувати життям;(受迫害)зазнати переслідування; постраждати від чого.
蒙受 mengshou терпіти що; постраждати від чого.〜2^又隹 терпіти бідування; постраждати від бідувань;〜损失 зазнати збитків;使…〜耻 辱 покрити що ганьббю; зганьбити що; завдати кому безчестя.
蒙太奇 mdngt^iqi〈影〉монтаж.
ШШ mengyao <药> наркотик; наркотичний засіб.
蒙影m如gyTng <天> сутінки мн.天文〜 астрономічні присмерки.
蒙住m6ngzhCi—蒙1).用手〜眼睛закрїіти очі руками.
meng 另见 ming.
盟 m6ng 1)(联合）сокіз.背〜порошити дбговір про союз;结~ укМсти союз. 2)(内蒙古自治 І行政单位)аймак.
盟邦m6ngb5ng —盟国.
^ Щ mengguo союзник; союзна держава (країна).
盟军 mengjun союзник; союзна йрмія.
盟誓mSngshi另见mingsh丨 <书> 盟约.
盟兄弟 jnengxiongdl названі брати; побратими мн.
盟约 mengyue дбговір про союз; союзний дбговір.
盟主 mengzhu <史> гегембн; глав焱(лідер) воєнного союзу.
ііШ meng.
ШШ mengmeng —蒙蒙 m6ngn^ng. meng.
朦晚 m6ngl6ng <书> тьмяний (тьмііість).日色 〜тьмію світило сонце.
朦 meng.
朦胧 m6ngl6ng 1)(月光不明）тьмяний (тьмяність).月色〜місяць світить тьмяно; тьмяне світло місяця. 2)(不清楚）неясний (неясність); невиразний (невиразність); туманний (туманність).景色〜тумйнний пейзаж.
鹩 meng.
蒙鸟 meng〈动> фаетони мн. meng.


537
ШШ menglong —蒙眺 menglong.
务孟m5ng.
猛 m6ng 1)—猛艺H.〜击 із люттю вдарити кого; 机枪火力很〜шквіпьний (інтенсивний) вогонь кулеметів;攻势很〜атйка була особливо навальною; тиск (напір) відрізняється своє ю стрімкістю (силою);水 的杂势很〜навальний напір води;干劲越来 越〜ентузіазм піднімався усе вище і вище. 2) —猛然.〜一拐弯 раптово повернути убік.
猛不防 mgng.bufSng зненацька; раптово.〜背后 有人推了 他一把 йогб зненацька (раптово) штовхнули в спину.
猛冲 m6ngchong [зробити] навальний кидок.猛 打〜стрімко бити й атакувати що.
猛地mSng.de —猛然.
猛跌 mengdie різке падіння.物价〜різке падіння цін на товари; ціни на товари різко знизилися.
猛攻 mgnggong штурмувати що (штурм); йти на штурм; запекла (жорстока) атака; навальний натиск; шалений наступ.〜堡全 штурм фортеці (твердині); 〜敌人 накинутися на ворога;向敌军阵地〜 штурмувати позиції ворога;〜生产上的薄弱 环节 штурмувати слабкі ланки у виробництві.
猛将 mgngji^ng 1)(勇猛的武将）відважний (хоробрий) полковбдець. 2)(勇往直前的人） відважний борець (людина).
猛进 mSngjin ринутися вперед; швидкими темпами рухатися вперед.向着现代科学的 高峰〜шв“дкими темпами рухатися вперед (йти гігантськими кроками) до вершин сучасної науки.
猛劲儿mgngjinr ривок.他一个〜把小车子拉过 了 沟 він одним ривком перетягнув тачку через канаву.
猛可 m6ngk6 зненацька; раптбво.
猛烈 m6nglie запеклий (запеклість); лютий (лють);. інтенсивний (інтенсивність); навальний (стрімкість); шквальний (шквал). 风势〜 поривчастий вітер; 炮火〜 інтенсивний (сильний, шквальний) артилерійський вогонь; шквал вогню;〜的进 攻 запекла атака;〜开火 відкрити (вести) лютий вогонь по кому, відкрити (вести) вогонь із шквальною силою;〜反对 рішуче протестувати;进行〜的斗争 вести запеклу боротьбу;发起〜的攻击 піти на штурм.
猛妈 mSngma <古生>мймонт.
猛扑 mSngpii накинутися на що; налетіти на що (наліт).
猛禽 mgngqin хижий птах; хижак.
猛然 mgngran раптбво; раптом; із нальоту; із наскоку.〜想起 раптбво пригадати щось {про кого);〜欠起身来підскочити;〜回头раптбво обернутися;〜撞在墙上 із розгону вдаритися об стіну;〜间风雪交加 рйптом (раптбво) піднялася заметіль;〜间吃了 一惊 злякатися від несподіванки.
猛兽 mgngshou хижі звірі; хижак.
猛袭 mengxi раптово напасти на що; швидко вдарити що. ~敌军左翼 стрімко атакувати лівий фланг ворога.
猛省mSngxTng —猛醒.
猛醒 mengxmg раптом зрозуміти що\ осжіти кого.他~过来 його раптом осяйнула думка.
猛涨 mgngzhSng (水位猛涨）бурхлііво підніматися;(价格猛涨）різко зростати (підніматися); шалений стрибок [нагору.]
蒙 meng 另见 mgng; meng.
mgnggfibao [монгольська] юрта.
蒙古人 M6ngguren монгол (монгольський); монголка.
蒙古语 mSngguyu монгольська мова.
蒙古族 Mengguzu монголи мн. (монгольський).
m6ng 另见 мбп.
电 m6ng 1) жаба; ponjbca; 2) фамілія Мен.
mgng 另见 mdn.
Щ m6ng різновид сарани.
• 	m6ng 另见 ri^ng.
ШШ m6ngm6ng пишний; квітучий; густий.
m5ng.
Щ mgng комаха; мошкара; москіти;〜；І@ тучі мошкари.
m6ng.
猛 m5ng <化> марганець.
ШШ m6ngfan <化> марганцевий купорос.
猛钢 mSnggang <冶> марганцева сталь.
猛矿 m^ngkuang марганцеві руди.
猛铁 mgngtig <冶> феромарганець.
mgng.
獴 mgng 〈动〉іхневмон; фараонова миша; мангуста.
情 m6ng.
懵懂 mSngdong дурість (нерозумний, нерозумність); нетямущість (некмітливий); заскок розм.〜—时 тимчасбвий заскок [у голові]; на кого найшло затьмарення [розуму].
meng.
孟 meng перший місяць [сезону]; початок.〜夏 четвертий місячний місяць; початок літа;〜 冬 десятий місячний місяць; початок зими.
孟德尔主义 m6ngd6'6rzh£iyi〈生物> менделізм.
孟力卩拉人 Mengjialaren мешканець Бангладешу (бангпадешський).
孟力口拉语 mengjialayu мова Бенгалії; бенгальська мова.
ЖШ menglang необачний (необачність). 〜 поводитися необачно.
盂什维克 mSngshiwdikS меншовик; меньшовичка.
孟什维主义 mengshiweizhiiyi меншовизм.
ш '
夕 meng.
梦 mdng 1)(睡眠时做的梦）сон; сновидіння; марення.舌L〜безладні сни; 1故〜бачити сон; снитися; приснився сон;真象做〜一样 як уві сні; як сон;连做〜也没想到[і уві сні] не снилося. 2)(做梦)бачити сон; снитися кому.
梦话m6nghu& 1)(梦中说的话）сбнне бормотання; [сонне] марення. ІЙ~ марити (бурмотати) уві сні. 2)(不切实际的话） марення розм.这等于白日里说〜це тільки сонне марення серед білого дня.
梦幻 menghuan марення мн.; видіння мн.; мрії мн.; сновидіння.
梦幻泡影 menghuan paoymg ефемерні мрії; ефемерида; мильний пузир.
梦见 meng-jian снитися кому; бачити що уві сні. 我〜了 他 він мені снився (наснився); я його бачив уві сні.
梦境 mengjing сон; сновидіння; світ мрій.如人 〜тбчно уві сні; немов ввижається;在〜中 уві сні; у світі мрій.
梦寐 mengmei сон.〜难忘 нікбли не забути; вічно пам'ятати.
梦寐以求 mengmei уї qiu спати і [уві сні] бачити що; заповітні мрії; увесь час мріяти про що; [увесь час] тільки і мріяти (думати) про що\ не виходить (не йде) із голови; марити чим.
mengxiang сон. М入〜зануритися в сон.
梦想 mengxiang 1)(妄想）[порожні, даремні] мрії; маревні задуми; ілюзія.狂妄的〜мйрна і нездійснена ілюзія;剥削阶级无时无刻术在〜 恢复己经失去7的天堂експлуататорські класи ні на хвилину не розстаються з мрією повернути собі загублений рай. 2)(渴望，幻 想）мрія (мріяти про що).〜不至lj навіть уві сні не снилося; і уві сні не присниться; і в гблову (на розум) не приходила;〜实现了 мрія здійснилася (збулася);这己经不是〜了 це перестало бути мрією.
梦行症 mengxingzheng〈医〉сомнамбулізм; лунатизм.〜患者 сомнамбула ч” ж.; сомнамбул; сновида; лунатичка; лунатик.
梦魔 mengySn [нічний] кошмар; кошмарний
полюція; нічне
梦遗 m〗ngyi <医 сім’явиверження.
梦m6ngyi~>梦话.
梦游症m6ngy6uzh6ng —梦行症•
тї.
咪咪 тїтї <象声> нявкати (нявкання).小猫〜 卩Ч кішка нявкає.
眯 тї 另见 тї，ті.
眯тї~>眯缝.〜起一只眼睛прижмурити одне око; дивитися прищурюючись;〜着眼睛笑 примружившись, сміятися;眼睛〜成一条缝 очі перетворилися на дві маленькі щілки; очі звузилися в щілки.
眯缝 ml*feng щурити що; мружити що.〜着目艮睛 прищурити (замружити) очі; прижмуритися.
弥
mi.
弥补 тіЬй запбвнити що\ поповнити що (поповнення).〜缺陷 запбвнити (поповнити) прогалини; виправити хибу;〜学识之不足 запбвнити (поповнити) прогалини в знаннях; 匆忙〜漏洞 заткнути дірку;〜损失 відшкодувати збитки; компенсувати втрати; 不可〜的损失 втрата, яку не можна компенсувати;〜财政赤字 покриття фінансового дефіциту.


538
劲乂缝 mi.feng замазати що, розм.; приховувати що (утаєння книжк.).
弥勒 МП6 <宗> Б^дда Матрейя.
弥留 miliii <书> 6知1 при смерті.〜之际 на смертному одрі; у час смерті; у смертний час. *
Й Ш miman поширюватися (поширення); стелитися; наповнитися (наповнення).晨雾〜 стелиться ранковий туман;云雾〜хмйрами і туманом затягується небо; Л9 胃〜 наповнитися димом; повний диму.
弥漫性mimAnx'mg.〜支气管炎бронхіт. 弥撒 mi’sa <宗> Mdca.
弥天大谎 mi tian da huSng суцільна брехня; суцільна фальш; найбільша неправда.撒〜 дзвін великий лити прост.; бреше як рудий собака прост.
弥天大ЗІ mi tian da zui важкий злочин.
弥望 miwang < 书 > відкритися погляду; [розстелятися, простиратися] перед очима. 春色〜весна вступає у свої права; настала весняна пора.
弥月 miyue <书> [дитині] виповнився місяць.
迷ті.
迷 ті 1)—迷失.〜了 方向 збіітися зі шляху (з дорбги); загубити дорогу; заблудитися;飞机 〜了 方向 літйк збився з курсу (загубив курс). 2)(沉醉)захоплюватися (пристрасть); сильно захопитися чим; схибнутися на кому-чому, рош. 3)(沉‘于巧一事物的人） пристрасний аматор; завзятий розм.\ запеклий розм.革新〜палкий прихильник
• 	новаторства; завзятий (запеклий) новатор; 足球〜 палкий аматор футболу; завзятий (запеклий) футболіст (指爱踢左球的人); болільник футболу (指爱看足球赛的人).4) (使看不清）тумйнити що; засмітити що (засмічення).〜住眼睛 засмітііта очі; засліпляти очі; туманило погляд (очі). 5)(使 迷惑）полонити кого; зачарувати кого;为金 钱所〜спокусити кого., обворожити кого. спокуситися грошима; схибнутися на грошах; голова задурманена (затуманена) грошима;〜了 <已、穷 одержимий чим;官〜七、穷 маячити одними чинами. ‘
迷宫 migong лабіринт.
迷航 mihang втрата орієнтування; загубити курс.
迷糊mbhu 1)(半昏迷状态）напівзабуття.他迷 迷糊糊地听到有人叫他у напівзабутті йому почулося, що його окликнули (хтось покликав). 2)(半醒半睡状态）півсбн; напівсонний стан.睡得迷迷糊糊 забутися в напівсні;这是在迷迷糊糊中听到的усб це було по^фх) в стані, напівсну. 3)(模糊不清） туман (туманитися, туманний).脑子用迷迷 ЙМЙКі у голові [стояв] туман; голова була як У тумані; усе туманилося в голові;眼睛迷迷 糊糊的[стоів] туман в очах; очі туманяться; 把人给弄〜了 задурити (засмітити) людині гблову; збити людину з толку (пантелику); заплутати людину.
迷魂汤mihiintang 迷魂药.
迷魂药 mihiinyao приворотне зілля застар., місц.
迷魂 Р车 mihunzhen лабіринт; зачароване коло.
陷入〜губитися в лабіринті; потрапити в зачароване коло.
迷惑 mi’huo 1)(认识不清）бути спантеличеним; розгубитися (розгубленість).弄得人〜不解 людина була спантеличена і нічбго не розуміла; 感 到 〜 почувати себе
спантеличеним; кого охопило почуття розгубленості;观察问题要抓住它的本质，不 要为表面现象所〜при розгляді питання необхідно схопити його суть, не варто обманюватися поверхневими явищами. 2) (使迷惑）збити кого з толку; ввести кого в оману; дурити гблову прост.; дезорієнтувати що (дезорієнтування).〜敌人 дезорієнтувати супротивника;这是〜不了人 的 це нікого в оману не введе (із толку не зіб'є, не обдурить). 3)(使迷恋）приворожити кого.
迷津 mijln〈书〉помилка.指破〜зазначити, у чому помилка; вивести з безвиході.
迷离 mill неясний (невиразність); туманний (туманність).〜恍惚 смутно і мрячно;睡眼〜 за спані (сонні) очі.
迷恋 milian приохотитися (пристрасть); захоплюватися ким-чим (захоплення); ласуватися на що, чим，застар.\ збожеволіти від кого-чого; зійти з ума, стерятися від кого-чого, розм.; спричинитися від кого-чого, місц.〜于名誉、地位 ласитися (спокушатися) кар'є рою і положенням;〜足球 марити футболом;〜音乐 схибнутися (схибнений) розм. на музиці; ~酒色 віддаватися гульбі (гульні) і загрузнути в розпусті.
迷路 1 тПй 1)(迷失道路）заблудитися; збитися зі шляху (із дороги); загубити дорогу.在森林 里〜заблудитися в лісі. 2)(失去正确方向） дезорієнтуватися (дезорієнтація); збитися з, правильного шляху.资产阶级思使他迷了 路 буржуазна ідеологія дезорієнтувшіа його (збила його з правильного шляху).
迷路 2 milu <解> лабіргінт.耳〜вушшій лабіринт;骨〜кісткбвий лабіринт.
迷茫mimdngl)(广阔而看不清）тумйнний (туман, туманитися). 一Я*〜тумйннті»ся далечінь; видниться туманна далечінь. 2)—> 迷离.
迷潔mimeng туманний (туман).烟雾〜的早晨 туманний ранок.
迷梦 mimeng марення; маревні мрії; ілюзія.独 霸世界的〜маревні мрії про світову гегемонію;做着〜будувйти (створювати) собі ілюзії.
迷人 miren чарівливий (чарівливість); чарівний (чарівність); чаруючий; звабливий (звабливість); заворожуючий (завороження). 〜的微笑 чарівна (чарівлива, чаруюча) посмішка;〜的音乐 чарівна (чаруюча, приваблива) музика;景色〜чарівний пейзаж (іфаєвид).
迷失 mishT загубити що; заблудитися.〜道路 заблудитися; загубити дорогу; збитися зі шляху (із дороги);〜政治方向 збіітися з правильного політичного курсу; дезорієнтуватися в політичному відношенні; 在工作中~方向 втрачйта спрямованість у роботі;〜方向的实际家〜прйктик，що втратив орієнтацію.
迷途 mitu помилка; хибний шлях.误入〜
збитися зі шляху; стати на хибний шлях; помилитися;弓 І збити кого з правильного шляху; увести кого в оману;〜知返 усвідомити свою помилку та повернутися на правильний шлях.
迷途的黑羊 mitii.de gaoyang блудна (заблудна) вівця.
迷悄 miwSng розгубленість (розгублений); спантеличений.使人〜збііти людину з толку; 感到十分〜почувйти себе остатбчно спантеличеним.
迷雾 miwii 1)(浓雾）густгій туман. 2)(使人迷 失方向的事物）лабіринт; зачароване коло.
迷信 mixin 1)(迷信神鬼）марновірство; забобон; забобонність.〜上帝 вірити в бога; 〜的人 марновір застар.; марновірка застар:, марновірна людина. 2)(盲目相信)сліпа віра; (崇拜）схилятися перед чим (схиляння).〜思 想 сліпа віра;〜武力 схилятися перед силою зброї;〜核武器 культ адерної зброї;个人〜 культ особистості;〜权威 схилятися перед авторитетом;〜自己 самозахоплення; сліпа віра в себе; вірити лише (тільки) собі; обожнювати себе;,〜专家 сліпо вірити спеціалістам; 破除〜 покінчити з марновірством (із сліпою вірою); відректися (відмбвитися) від марновірства (від сліпої віри);破除〜，解放思想відмбвитися від сліпої віри，звільнити свідбмість.
迷走神经miz6u-sh6nj了ng <解> вагус.〜切断术 〈医〉вашгомія.
mi 另见 mdi.
链mil)—链语.2)(没弄明白的事物)загадка. 直到,现在这还是一个〜це і дотепер залишається загадкою;这个〜至今尚未揭破 дотепер загадка ця не розгадана.
链底 midT 1)(链语答案）відгйдка; розгадка; відповідь на загадку. 2)(真相）розгадка; істинна сутність.摸不到〜не знахбдити розгадки; немає чому розгадки;揭穿〜 розкрити істинну сутність.
链面 mimmn загадка.
і迷语 тіуй загадка;(字链)шарада;(画链)ребус. 出〜загадйти (задати) загадку (шараду, ребус);猜〜відгадувати (розгадувати) загадку (шараду, ребус).
猕ті.
称猴 mih6u <动> макйка; макак; резус спец.
称猴桃 mih6utdo <植> актинідія китайська.
采mi.
釆 mil) глибоко; вглибину. 2) все більше і більше.
称mi.
祢 mi прізвище Mi.
縻mi.
縻 mil) поводок; 2) зв'язувати.
縻费 mifei збиток; втрата.
縻烂 milan марнувати; виснажувати.
醚mi.
酿 mi <化> [простий] ефір.
糜 mi另见тбі.


539
糜费 mifei марнотратство; марнотратність; тринькання (тринькати що) розм.; гайнування (мотати що, розм.).
糜烂1) <医> ербзія. 2)(腐烂不堪） розкладатися (розкладання); гнити (гниггя, гнилий).〜生活 розпутне (розпусне) життя; гнилий спбсіб життя;〜透顶的资产阶级思想 和文化 наскрізь прогнила буржуазна ідеологія і культура.
糜mi.
藤 mi〈动〉лось ч.; лосиця; сохатий.
靡ті另见ті.
靡费mifti ―糜费mifdi.
弥тї.
弥 ті наводнювати; переповнювати; переповнений.
弥弥 mTmT 1) багатоводний; 2) пбвний до країв; повний-повнісінький.
洙тї.
沫 тї назва річки Мішуі в пров. Хунань.
釈ті.
釈 тї метр.
涨тї.
Ш ті 1) пити; 2) обмивати покійника.
寐тї.
寐 ті мокриця.
米тї.
米1 тї 1)(稻米）[очищений] мак. 2)(去壳或皮 的种子）крупі.大麦〜перлбва крупа;养麦〜 гречана крупа.
米2 тї (长度单位）метр.长二百〜довжинбю в двісті метрів;百〜赛跑 біг на сто метрів.
米波 тТЬб〈无线> метрбва хвиля.
米饭 mTfan варений рис; рисова каша.
米粉тї^п 1)(米磨成的粉）рисова мука. 2)(米 粉做的面条）локшина з рисової муки. 米黄mThudng —米色.
米酒 туій рисове вино.
米糠 mikang висівки рису.
米粒 mill [рисове] зернятко.
米面 тїтійп 1)(米和面）рис і борошно (мука). 2)(米磨成的命)рисове(а) борошно (мука).
米丘林学说 miqiiilin xueshuo мічурінське навчання.
米色 mise [колір] беж розм.; бежевий розм. колір.〜长袜 бежеві панчохи.
米汤mT’tang 1)(煮米饭时取出的汤）рисовий відвар. 2)(蒲稀饭)рідка каша.丨|参阅“湘米汤 gu^n mHang”.
米突米2.
米突尺 mMchT метр.
米吐尔 тїШ'бг <ІЙ>метол.
米象 mTxiang <动> рисовий довгоносик.
米制 mlzhi метрична система.
米珠薪桂 ml zhu xln gui хліб (їстівне) і паливо розцінювалися на вагу золота; [непомірна] дорожнеча життя.
芈тї.
芈 тї бекання (бекати).
彈ml.
妈兵 mlblng〈书〉припинити військбві дії.
码除 mTchii <书> угнути що (усунення); ліквідувати що (ліквідація).〜误角早 усунути непорозуміння; 〜成见 уникати упередженості (упередженої думки).
患 mlhuan <书> усунути (переборбти) лихо (зло, біду).
码舌L mlluan <书> придушити заколот (повстання).
5?战mTzMn <书> —张兵.
牧ml.
敉平 mtping <书> придушити що (придушення). 〜叛舌L придушити заколот.
脉тї.
脒 шї <it> амідин.
тї 另见 тї, ті. 眯тї (使睁不开眼）осліпляти що.风沙〜目艮 вітер із піском осліпив очі.
靡тї另见mi.
靡靡 тітї занепад (занепадництво).〜之音 занепадницька (вульгарна) музика; музика занепадництва.
泌ті.
泌尿 тіпійо〈生理> сетовиділення. 泌尿科тіпік>кб 1) —•泌尿学.〜医师урблог. 2)(指医院部门）урологічне відділення [лікарні]. 泌尿器 miniioqi〈解> сечові органи. 泌尿学 тіпійохиб <医> уролбгія.
ті.
觅 ті шукати що，чого (пошук); відшукувати що (відшук).〜宝 шукати скарб;〜食 відшукувати їжу; у пошуках Ькі;寻亲〜友 шукати (у пошуках) рідних і знайомих; шукати допомоги й підтримки у родичів і знайомих.
У0 ті.
泊 ті скор. назва річки Мішуі.
ті.
^ ті 1) тихий; мирний; спокійний; мовчазний; 2) тає мний; секретний.
态泊 mimi швидко текти; швидкий потік.
m丨另见 тї, тї.
眯 ті бачити жахливі сни.
溢mi.
і盆 mi тихий丨 спокійний; безтурботний.
填mi.
填 mi намазувати; змазувати; обмазувати; фарбувати; штукатурити.
Ш ті.
W ті стебло та корінь лотоса.
ті.
原 ті 1) очеретяна кришка для триножника; 2) покривало.
帮mi.
帶 mi верх повозки; тент колісниці.
秘ті.
秘 ті—秘密.〜而不宣 засекречувати що; тримати що в секреті.
秘本 шіЬбп унікальна книга; книга-унікум ж.
秘传 mlchuan езотеричний.
秘方 mifang секретний рецепт; секретний засіб; рецепт, що тримався в таємниці.〜ffi 传 секретний сімейний рецепт; секретний сімейний зйсіб; секретний рецепт, що перейшов від предків.
秘籍秘本.
秘诀 mijue ключ; секрет.成功的〜секрет Успіху; ключ до успіху;处世〜життє' ва мудрість;调 制颜料的〜секрет готування фарб;这里有什 么〜？ у чбму тутсекр打？
秘密 mimi 1)(不公开的）тає мний; секретний; конфіденційний;(不合法的）нелегальний (нелегальність); конспіративний (конспіративність). 〜团体тає мне товариство;〜会议 секретна (конфіденційна，закрита) нарада (засідання);〜条约 секретний (тає мний) дбговір;〜文件 секретний документ; секретний папір;〜出版 нелегальне видання; 〜ІЗ：票 тає мне (закрите) голосування;〜通知 конфіденційно (секретно, по секрету) повідбмити;〜活动 конспіративна діяльність; 〜工作 конспіративна (нелегальна, підпільна) роббта; конспірація;做〜工作 вести конспіративну (нелегальну, секретну) роббту;〜工作人员 конспіратор; сексот;〜警 察 тає мна (секретна) поліція; гестапо невідм. (指希特勒Й秘密警—);〜派遣підіслйти кого; 〜会面тає мно зустрітися з ким;进行〜谈判 вести секретні (конфіденційні, тає мні) переговбри;怀着〜的目的 і3 таємничою ціллю. 2)(秘密的事情）таємниця; секрет.宇 宙的〜таємнііці космосу (світобудови);军事 〜військбва таємниця；心中的〜душбвна (сердечна) таємниця;个人〜особиста таємниця; особистий секрет;公开的〜секрбт полішинеля;生产中的〜виробничий секрет; 保守〜що в секреті (у таємниці); берегти (зберегти) таємницю (секрет); секретничати розм.;泄露〜віідати (розбовтати) таємницю (секрет).
秘书 mishu 1)(指工作人员）секретар ч.; секретарка. 主任〜старший секретар;—等 ~ перший секретар;档案〜секретар-архівіст ч.; 私人〜особистий секретар. 2)(秘书职务） секретарювання.担任〜工作 секретарювати; працювати секретарем.
秘书处 mishuchu секретаріат.〜主任 начальник секретаріату; 一 工作人员 секретаріат; робітник секретаріату.
秘书长 mishuzhang генеральний (старший) секретар; начальник секретаріату.全国人大 常委会〜відповідальний секретар постійного комітету ВЗНП. *
密
mi.


540
密 m'i 1)(稩密）густтій (густота); щільний (щільність); частий (частота).〜雨 рясний дощ;〜云 суцільна (сильна) хмарність; густі (щільні) хмари; йі〜的梳子 чйстий гребінь; 织得很〜的布 тканина щільного плетива;头 发很〜густ〖 волосся;树栽得太〜了 дербва посаджені занадто густо (часто);枪声越来越 〜пбстріли стають усе частіші й частіші;草 长得~ рясно (густо) росте трава. 2) ~►密切 1). 他们几个人来往很〜між ними [є] тісний зв'язок. 3)(秘密）секр打ний (секрет); тає мний (таємниця).
密播 тіЬб <农> заг^щений (ущільнений) посів.
密布 mibu рясно покритий чим: покрити що; засіяти що.阴云〜нббо затяглося (заволоклося, покрилося) хмарами; хмари заволокли небо; небо заволокло хмарами; на небі згустилися хмари;皱纹〜обплутаний павутинням зморшок;那儿暗探〜вся ббласть кишіла шпигунами;新厂矿〜全国 нові заводи і рудники покрили всю країну; 铁路网〜全国 уся країна покрита рясною мережею залізниць.
密电 midian шифрована телеграма; шифровка розм.
密度 ткій 1)(調密程度）щільність; густота.人 口〜густотй населення;森林〜густоті лісу; 植株〜густота насадження [рослин];火力〜
> 	щільність вогню. 2) <理> (单位体积所含 的质量）густина.物体〜густина тіла;气体〜 густина газу (газоподібного тіла);空气〜 густина повітря;〜单位 одиниця густини.
密度计 midfiji <技> густономір; дазиметр;(液 体密度计）дензиметр; денсиметр;(光S度计） денситометр.
密访 mif^ng 1)(秘密访问）тає мно відвідати що. 2)(侦察）вистежувати що.
密封 mifeng герметично (щільно, наглухо) закрити (закупорити) що; герметизація (загерметизувати що) спец.; герметична закупорка спец.解除〜розгерметизація;出 口 ~ гермовивід;〜手$ герморукавичка мн.
密封舱 mifcngcang герметтічна кабіна; гермо- кабіна; гермовідсік; капсула.
密封月艮 mifBngfii гермокостюм; гермоодяг.
密封帽 mifengmao гермошолом.
密集 miji скупчення (зібратися); концентрація (концентруватися).〜一处 зібратися в тісне кбло; зібратися; скупчитися;人口〜скупчене населення;人口〜的城市 густо населене місто; місто з густим населенням;〜的枪声 часті постріли;〜的часті зірочки; велике скупчення військ; сконцентрувалися війська;〜队形 <军> зімкнутий стрій;〜的行 歹丨J тісні (зімкнуті) ряди.
密件 mijian секретний документ; секретний папір; секретне відношення.
密林 milin дрімучий (непроглядний, густий) ліс; лісові дебрі (нетрі).
密令 miling секретне розпорядження; секретний наказ.
密码 mima шифр; шифрувальний (шифрований) код.〜电报 шифрована телеграма; шифровка розм.;译〜розшифрбвування; декодування; 译〜电报розшифрувйти телеграму;把电报译
成〜шифрувйти телеграму.
密码员 mimayuan шифрувальник; шифрер.
mi-micengceng [тьісними] рядами; [суцільною] стіною.山上有着〜的树林на горі суцільною стіною стояв ліс.
密密丛丛 mi-micongcong < 口 > рбсний (густота); [суцільною] стіною.
密mrmimama <口> суцільно покрито (обсипано) чим.满纸写着〜的小字весь аркуш [паперу] пописаний дрібними буквами.
密密距阻►密阻阻.
密谋 т'ітби 1)(暗中策划）замислити що (задум); інспірувати що (інспірування).〜叛 舌L замислити (інспірувати) мітинг. 2)(阴谋） змова.参与〜б^ти (брати участь) у змові; втягуватися в змову;反动分子的〜暴露了 змова реакціонерів розкрита.
密切 miqiS 1)(关系近）тісни和 близький (близькість).〜配合 у тісному контакті; діяти узгоджено; строго координувати [дії];〜联系 群众тісно зв'язатися з масами;建立〜的合作 встановити тісне співробітництво;要〜结合 生产 необхідно тісно пов’язйти що з виробництвом;〜结合实践 тісне поєднання з практикою;这有〜关系 у цьому є тісний зв'язок;他们的关系十分〜у них дуже близькі (тісні) відношення. 2)(使接近） зблизити що (зближення).进一步~军民关系 подальше зближення армії з народом. 3)(仔 细）уважно; пильно; зірко.〜注意 уважно (пильно, зірко) стежити за чим; звернути пильну увагу на що;〜注视这一斗争的动向 пильно стежити за ходом (за напрямком) ціє ї боротьби.
密室 mishi схованка; потайне приміщення.
密实 mi.shi щільний (щільність).篮子编得〜 кошик сплетений щільно (часто);这布虽粗， 但还〜матфія ця хоч і груба, але достатньо цупка;针脚〜дрібні стібки.
密谈 mitan конфіденційна (секретна) розмбва.
密探 mitan шпигун; нишпорка; шпик розм.; філер. ^
ШЖ шіуби інтимний (близький) друг (приятель); нфозлучний (щирий) друг (приятель) розм.
密约 тіуиб 1)(秘密条约）тає мний договір. 2) (勾结）тає мна змова.
密阻阻 mizaza рясний (густота).〜的稻德 рясні колоски рису; [рясна] стіна рисових колосків.
密植 mizhi〈农〉згущена (тісна) посадка.合理 〜раціональна згущена (тісна) посадка.
幂
mi.
Щ mi〈数〉ступінь ж. 二次〜другий ступінь.
蜜ml.
蜜m丨мед.〜制饼干медішк;含〜的花 медоносна квітка.
蜜蜂 mifeng [медоносна] бджола. 一群〜бджо- линий рій;〜成群 бджоли рояться.
蜜蜂花 mif^nghuS〈植> меліса лікарська; м'ята лимонна аптечна.
蜜相 migan апельсин.
蜜钱 mijiSn 1)(用蜜浸满）зацукрувйти що;
готувати цукати [з медом].〜苹果 зацукрувати яблуко. 2)(蜜钱果品）цукат; зацукровані фрукти;(甜食)солодощі мн.
蜜橘 miju мандарин.
蜜丸子 miwan-zi пілюля з медом.
蜜腺 mixian <植> медовик; нектарник.
蜜源 miyuan медонос; медоносна рослина.
蜜月 miyue медовий місяць.〜旅朽1 весільна подорож.
蜜事 miz^o медяний фінік.
嘧ті.
啼徒 miding <化> пірамідин.
^民 midn.
目民 тійп сплячка.冬〜зимбва сплячка;头〜 перша сплячка;〜花宿柳 проводити час із гетерами (повіями).
眠火山 midnhu6sh5n〈地质> сплячий вулкан; тимчасово неді ючий вулкан.
绵
mian.
mianbo слабкий (слабкість); малий.才力〜 [мої] малі (слабкі) можливості; незначність [моїх] знань;愿尽〜[я] готбвий намагатися (старатися) [із усіх своїх сил]; [я] готбвий прикласти і свої слабкі сили.
绵长 mianchang тривалий (тривалість).〜的岁 月 тривіпі роки; [тяглися] довгі роки;福寿〜 хай триває Ваше життя і щастя; побажати кому довгого щасливого життя.
绵調 mianchou шовкова тканина з поносів.
绵鬼 mianfu〈动> гага звичайна.
绵亘 miangenтягліся; гфсхліфашся.山恋〜тягнуться (щххлираюіься) гори (гфські вершини).
绵里藏针 mian її cang zhen м'яко стелити, та жорстко спати.
绵联 mianlian безупинний (безупинність); безперервний (безперервність).
绵马 mianmS〈植〉папороть чоловіча.
绵密 mianmi ретельний (старанність); допитливий (допитливість) розм.心思〜б^ти ретельним; проявити старанність;作事〜 допитливий у роботі (у справах).
绵绵 mianmian безперервний (безперервність); затяжний.秋雨〜йшов безперервний (затяжний) осінній дощ; 一愁雨 нудотний дощ;〜不断 безперфвно тягтися (продовжуватися).
绵软 шіапгийп 1)(柔软）м'який (м'якість).〜的 羊毛 м'які овеча шерсть;〜的被搏 м’як^ постіль. 2)(无力）слйбкість (слабкий).他觉 得混身〜він почував слабкість у всьбму тілі.
绵延 mianyan тягтися; розтягтися.〜千里的山脉 гірський ланцюг, що тягнеться на тисячу чи; 〜不断的革命斗争революції，що не припинялися;战线〜几十公里 фронт розтягся на десятки кілометрів.
绵羊midnydng вівця;(公绵羊)баран.细毛〜 тонкорунна вівця;厚毛〜рунйста розм. вівця; 种母〜вівцематка.
mianzSor <植> проліска китайська.
绵纸 mianzht віконний папір.
mian,
棉 midn 1)―棉花 1).植〜посів бавовни; сіяти


541
бавовну;植〜地区 бавбвницький район;废〜 бавовняні пачоси. 2)(棉纤维制的）ватяний. 〜手奢 ватяні рукавиці (рукавички).
棉抚 mian'ao ватник розлг.\ ватянка розм.(指術 过的棉袄
棉被 mianbei ватяна (стьобана) кбвдра.
棉布 mianbu бавовняна тканина; паперова матерія.
棉纺 mianfang прядіння бавовни; бавовнопрядіння. 〜生产 бавовнопрядильне виробництво; 〜工人 бавовнопрядильник; бавов- нопрядильниця.
棉纺厂 mian fangchang бавовнопрядильна фабрика; бавовнопрядильня.
棉纺淀 mianfangding〈纺> бавовнопрядильне веретено.
棉纺织厂 mianfangzhlchang бавовняна фабрика.
棉纺织工业 mianftngzhl gongye бавовняна промисловість.
棉红蝴蛛 midnh6ngzhTzhii <动> бавбвшіний павутинний кліщ.
棉#JL mianhour ватяне пальто із каптуром.
棉花 midn.hua 1)(草棉）бавбвна; бавовник.摘〜 збирати бавовну; бавовнозбирання;〜采购 бавовнозаготівля мн.; ~播种机 бавбвняна сівалка; 一联合收割机 бавовнокомбййн. 2) (棉纤维）вата.消毒〜стерильна вата;脱脂〜 гігроскопічна вата.
棉花线midn.huar6ng 1)(棉花纤维） [бавовняний] пух. 2)(棉织品）байка.
棉花胎mi^rhua^i〈方>~►棉絮2).
棉裤 mianku ватяні штани.
棉铃 mianhng [бавовникова] коробочка.
棉铃虫 mi6nlingch6ng <动> сбвка бавбвняна; хробак бавовнику коробковий.
棉毛 mianmao трикотажний.〜衫裤 нижня трикотажна білизна.
棉农 miannong бавовнороб.
棉袍子 mianpao-zi ватяний халат; дбвгий халат на ваті.
miansha бавбвняна пряжа.
棉桃шійтйо ~►棉铃.
棉套 miantao ватяний чохол.
棉田 mmntmn бавовняні поля; бавбвняна ділянка.
棉线 шіапхіап бавовняні нитки.
棉鞋 mianxie матер'яні (матерчаті, крамні) туфлі на в^ті.
棉絮mi如хй 1)(棉纤维)вата. 2)(絮被褥的棉胎) стьобана вата.
棉蚊 mianya <动> бавбвняна попелиця.
棉衣 mianyl ватяний одяг; ватянка розм.
mianzhlchSng бавовноткацька фабрика.
棉会只机 mianzhTjl бавовноткацький верстат.
棉会只品 mianzhlpln бавовняні вироби (тканини).
棉籽 mianzT насіння бавовнику; бавовняне насіння.
棉抒饼 mianzlbtng бавовняні вижимки мн.
棉籽油 тіапгїуби бавбвняна олія.
тіап
山 mian дах будинку; будинок; споруда.
тіап.
# 	тіап не бачити.
тіап 另见 тійп, ming.
嗔 тіап 1) куняти; дрімати; прикидатися сплячим; 2) лук.
шіап.
緬 mian велика цикада, mian.
横 mian бруски для покрівлі будинку, mian.
Щ mian частий; щільний; густий, mian.
免mi2n 1)—免除.你自己去好啦，我〜了吧самі йдіть, а мене вже позбавте (звільніть);〜了 吧，不要给他添麻烦了 звільніть його від зайвих турбот. 2)—免得.以〜东西受潮щоб речі не відсиріли;以〜误会 щоб уникнути непорозумінь;〜生是非 щоб не було прикростей; щоб уникнути прикростей; від гріха [подалі]. 3)(不要）заборонятися (заборона); не.闲人〜进 вхід стороннім забороняється;〜Jp 胃 口 подйлі з вашим проханням! звільніть мене від ваших прохань.
免不得mi3n.bu.de 免不了.既然意见分歧，
那就〜有一场争论 оскільки є розбіжність, то не уникнути і суперечки; під час розбіжності суперечка неминуча.
免不了 mi5n-buliao неминучий (неминучість); не уникнути чого; не минати чого; не можна обійтися без чого; довестися безособ., із неознач.〜要有许多麻烦не збудешся клопоту;〜要挨申斥 не минати догани;〜要 去一趟 доведеться піти; не уникнути того, щоб поїхати;〜一场争执 не минути суперечок; не уникнути суперечок;〜要人帮 忙 не обійтися без чужої допомоги;这是〜的 цього не (не можна) уникнути; це неминуче; цього не минути;困难是〜的 труднощі неминучі; неминуче виникнуть труднощі.
免除 mianchii (免掉）усунути що (усунення); усунути що (відсторонення); звільнити що (звільнення);(避免）уникнути чого;(摆脱） позбавити кого-що від кого-чого (позбавлення). 〜某项义务 звільнити кого від такого-то обов'язку;〜职务 усунути (усунути) кого від посади; звільнити кого з роббти (із служби);为了〜水旱两种灾害щоб позбутися [бідувань] повіні і посухи (засухи);这样就 可以〜全区的旱$ це позбавить весь район від посухи (засухи); у такий спбсіб можна буде усунути посуху (засуху) у всьому районі.
免得 mian de щоб уникнути чого; щоб не...〜发 生误会 щоб уникнути (щоб не було) непорозумінь;〜弓 І起不满 щоб не викликати невдоволення; щоб уникнути невдоволення; 〜生病 щоб не занедужати; щоб уникнути захвбрювання (хвороби);〜将来后悔 щоб потім не каятися; для очищення совісті
免费 mianfei безкоштовний; даровий; звільнити кого-що від плати.〜教育 безкоштовне навчання;〜医# безкоштовна медична допомога; безкоштовне лікування;〜参观
вхід безкоштовний; вільний вхід для всіх;〜 戏票 контрамарка; даровий квиток у театр.
免费生 mianfeisheng учень, звільнений від плати за навчання.
免冠 miangu§n без головного убору.〜相片 знімок без головного убору.
免缴 miSnjiao звільнити кого-що від сплати.〜 所得税 звільнити від сплати прибуткового податку.
免票 mianpiAo 1)(不收费的票）безкоштовний квиток;(免费车船票）беївкоштбвний проїзний квиток.火车〜безкоштовний проїзний квиток [на поїзд];军用〜 військбвий (воєнний) литер. 2)(不要票):〜入 场 вільний вхід для всіх.
免去mi3nq£i~>免除.〜秘书职务ус纟нути кого від посади секретаря; звільнити кого від обов'язків секретаря;为 了 〜麻烦 щоб позбутися від турббти (від прикростей).
免试 mianshi звільнити кого від іспитів.
免受 mianshou [щоб] позбутися чого; врятуватися від чого (порятунок).〜痛苦 позбутися мук;〜折磨 позбутися мучення; 使小麦〜自然灾害щоб пшениця не постраждала від стихійних лих;他因此才得 〜损失 тільки завдяки цьому він не зазнав збитків.
免税 miSnshui звільнити кого-що від сплати мита (податків); безмитний.〜进口 безмитний ввіз;〜物品 безмитні товари.
免刑 mianxing <法> звільнення від покарання.
免验 miany^n 1)(免去验关）звільнити що від огляду.〜放行 пропустити що без огляду. 2) (免查）звільнити що від перевірки.〜证件 звільнити від перевірки документів;〜证 відкритий лист.
免役 mianyi 1)(免去劳役）звільнити кого від трудового обов'язку;(免去徭役）звільнити кого від трудової повинності. 2)(免去兵役） звільнити кого від військової служби; звільнити кого від військової повинності (用 于古代);комісувати кого (指由于健康原因免 去兵役).
免疫 miSnyi <医> імунітет.〜发生 імуногенез;〜 反应 імунологічна реактивність.
免疫法 miSnyifS <医> імунізація; імунізування. 人工〜штучна іммунізйція;局部〜місцева імунізація;全身〜загальна імунізація.
免疫力 тіапуШ <医> імунітет.生物〜імуно- біологічна резистентність;增强〜підсіЬіити імунітет.
免疫体 тійпукї <医> іменне тіло.
免疫性 mianyixing імунітет; імунність.先天一 вроджений імунітет;后天〜набутий імунітет; 对某一疾病的〜імунітет проти захворювання такою-то хворобою.
免疫学 mianyixue імунологія.
免疫学家 mianyixuejia імунолог.
免于 mianyu позбутися чого (позбавлення); врятуватися від чого (порятунок).〜不幸 позбутися (врятуватися) нещастя;〜毁灭 врятуватися від загибелі.
免予 mianyu звільнити кого-що від чого (звільнення); не.〜处分 звільнити від усякого покарання; не накладати ніяких стягнень;〜


542
追究 припинити розслідування;〜赔偿损失 звільнити від відшкодування збитків.
免遭mianzao 免受.〜毒手[щоб] не зробитися (не стати, не полягти) жертвою зловмисника;〜敌人的毒手 врятуватись від рук вброга; щоб не стати (не полягти) жертвою злодіянь вброга.
免征 miSnzheng звільнити кого-що від стягування чого; звільнити кого-що від обкладення чим.〜关税 звільнити від стягування мита.
免职 mianzhi звільнити кого (звільнення); звільнити кого з посади; усунути кого від посади.他被〜了 він звільнений (його звільнили, його усунули) з роббти (із служби); він був усунений (знятий) від посади.
免罪 mianzui звільнення від судового переслідування; звільнення від кримінальної відповідальності; припинення
переслідування за закбном; звільнити кого від покарання; пробачити кого (прощення); знети з кого покарання.
免罪证 mianzuizheng〈史，宗〉індульгенція.
miSn.
丐 mian ховатися; закриватися; не бачити.
^5 miSn.
miSn 1) повноводний; 2) назва річки Мянь- шуі в провінції Шаньсі..
тШп.
俛 mian старатися; докладати зусиль.
俛{印 mianyang дивитися вверх та вниз.
mian 另见 sh6ng.
绳 miSn назва річки Міньхе в пров. Хенань.
тШп.
助 mian старатися; докладати зусиль.
Ші专ij mianzhao старатися; напр)Ькуватися.
養і шійп.
冕 mian корона; вінець; тіара;华〜розкішний головний убір.
тШп.
偭 miSn 1) відвертатися від …；зневажати; порушувати; 2) повертатися; бути повернутим до ...
洒 miSn.
湎 miSn 1) пиячити; пити запоєм; 2) палати пристрастю;〜酒 бути небайд^оким до вина.
^闹 miSn.
mian конфузитися; соромно.
mian.
視靦 mi2ntian соромливий; збентежений.
勉
miSn.
勉 mian 1)(努力）намагатися (старання); докласти зусиль. 2)—勉励•自〜надихати себе;以...自〜стйвити що собі за приклад;互 〜[взає мно] надихати один одного. 3) 勉 强1).他不得不〜为其难доведеться йому взяти це на себе, незважаючи на всю складність завдання; як не важко, але треба буде йому взяти це на себе; і音您〜为其难 дуже просимо вас узяти цю працю (цю
турботу) на себе.
勉励 mianli заохотити кого, із неознач. (заохочення); спонукати кого до чого.,〜大家 好好学习 заохбчувати всіх у навчанні (у заняттях); спонукати усіх до занять (до навчання).
勉强 mianqiang 1)(尽力）з трудом; насилуpoaw.; як-небудь; через силу.我〜跑完了 五千米 я насилу (з трудом, як-небудь) пробіг 5000 метрів;他〜拖着脚步走回І насїіпу він додбму приволікся;,她〜挣扎着站起身来 зібравши останні сили, вона піднялася на ноги;困难很大，f旦她还是〜坚持下来了 незважаючи на великі труднощі, вона, хоч і через силу, але усе ж впоралася. 2)
心情愿)неохоче; із неохотою; знехотя; віднехотя; натягнуто.毫不〜地同意 погодитися з задоволенням [без усякого примусу над собою];带着〜的样子 із неохотою; із неохочим видом;他答应得很〜 погодився він із великою неохотою (дуже неохоче); неохоче, він погодився;病人〜喝了 半杯牛奶 хворий знехотя випив півстакану молока;〜的笑 натужливий сміх;他〜笑了 笑 він вимушено (змушено, натягнуто) посміхнувся; він посміхнувся через силу; він видавив посмішку. 3) ^ 强迫）
примушувати що (примус); насилувати що (насильство).不要〜人 не треба примушувати (силувати, змушувати) людину;这种 事〜不得 тут (у таких справах) не можна діяти примусом;既然他不愿意，就不必〜他 оскільки він не хоче (оскільки йому не хочеться), то нема чого і силувати (примушувати) його. 4)(牵强）натяжка.理由 都很〜усб було мотивовано з великою натяжкою;说法有些〜є деяка натяжка в мотивуванні;毫不〜без усякої натяжки; немає [отут] ніякої натяжки. 5)(刚刚够） ледве; ледь.〜赶上火车 ледве (ледь) устиг на поїзд;〜听得出来лбдве (ледь) чутно;〜能应 付到春天 як-небудь можна дотягти (протягти) до весни;这些钱〜够用 цих грошей ледве (ледь) вистачає;勉勉强强 ледве-ледве; ледь; тільки; із гріхом навпіл; 勉勉强强容纳得下ледве-ледве (ледь) вмістилось;材料太少，勉勉强琴够用两天 матеріалів так мало, що тільки вистачить на два дні;总算勉勉$强把事做完了 із гріхом навпіл я усе ж зробив це.
妨& mian.
娩出 mianchii 〈医> звільнитися від тягаря застар.\ розродитися; пологи мн.
晃і mian.
冕 mian корона; тіара.
Ш.Щ шійп'ег <天> корональний протуберанець; коронапьний-стрічковий протуберанець.
mian.
緬甸人 Міапсіійпгбп бірманець (бірманський); бірманка.
緬甸语 тіапсІійпуй бірманська мова.
緬怀 mianhuai віддаватися думам; згадувати що, про кого-що (спогад); зберегти побожну повагу до чиєї пам'яті.〜先灵?| віддаватися думам про полеглих героїв; згадувати полеглих героїв;〜往事 згадувати (пригадувати) минуле; спогади про минуле.
緬想mianxiSng ~♦颂怀.
J9M mian.
ІШШ miantian сором’язливий (сором'язливість); соромливий (соромливість); цуратися чого, розм.; соромитися; ніяковіти.女孩子见了 生 人有点JL〜дівчинка соромиться (цурається)
незнаиомих.
面
mian.
面 1 тійп 1)(脸）обличчя.〜有喜色 з радісним (веселим) обличчям; обличчя сяє від радості (радістю);〜有难色 по обличчю явно було видно(вираз обличчя показував), що людина в скрутному становищі; силуваність у виразі обличчя;〜有菜色 із виснаженим (хворобливим) видом від недостатності харчування;〜带愁容 із сумним (засмученим) обличчям (видом); обличчя засмучене;〜不 改色 жодний м’яз на обличчі не ворухнувся; на обличчі ні тіні хвилювання; поводитися холоднокровно (дивовижно спокійно);他们 〜改色，心不跳 серця їх не мерзнули, на їхніх обличчях не було ні тіні страху. 2)(向着） вихбдити; обличчям до чого.这所房子〜南坐 北 цей будинок виходить на південь;村子背 山〜水 на схилі гори стояло селище, звернене до ріки (до моря, до озера). 3)(当面） особисто.〜谈 особисто поговорити. 4)(表面） поверхня; дзеркало спец.地〜поверхня землі; 桌〜повфхня стола;燃烧〜〈技〉дзеркало горіння; поверхня, що горить;钢液〜〈冶〉 дзеркало металу. 5) <数> поверхня; грань ж.; (平面）площина.球〜кульова поверхня;立方 体的〜грйні куба, б)(方面，方位，部位） сторона.左〜ліва сторона;右〜права сторона; 好的一〜позитивна сторона;坏的一* ~ негативна сторона;向四〜观望 дивитися на всі боки. 7) <量词>:一〜镜子 однб дзеркало.
面2 mian 1)(粮食磨成的份）борошно (мука).白 〜біле (пшеничне) борошно;玉米 ~ кукурудзяне борошно. 2)—面子 2. 3)(面条） локшина.——碗〜чашка локшини; '汤〜суп із локшиною;中饭吃〜на обід буде локшина.
面包 mianbao хліб.白〜білий (пшеничний) хліб; 小白〜б夕лка; булочка;黑〜чбрний (житній) хліб:甜〜здббна булочка;〜皮[хлібна] скоринка;〜靓 м'якушка;〜屑 хлібні крихітки; 〜店булочна;〜工人пекар ч.
面包房 mianbaofang пекарня.
ШЙТ mianbaogan сухарі ч.
面包果 mi&nMogu6 1) <植> хлібне дерево. 2) (指果实)супліддя хлібного дерева.
面部 mianbu лице (обличчя).
面茶 miancha бовтанка з пшоняної муки; пшоняний кисіль.
mianchen особисто доповісти що.
面呈 miancheng подати (вручити) особисто кому що; здати у власні руки що.
面吹 тійпсіпй <冶> поверхневе (верхнє) дуття; дуття поверх прошарку металу.
miandui обличчям до чого; [стояти] перед чим; перед обличчям чого.〜观众站着 стояти обличчям до глядачів; стояти перед глядачами;〜现实 повернутися обличчям до дійсності; дивитися прямо (сміливо) в очі дійсності;〜着这种形势 за такбї ситуації;〜


543
困难不低头 не відступати (не схиляти гблову) перед труднощами;房子〜着河 будинок стояв фасадом до ріки; будинок виходить на ріку.
而对面 mian dui mian віч-на-віч із чим; носом до носа; один проти одного; візаві.〜站着 стояти віч-на-віч (один проти одного, візаві); 与阶级敌人进行〜的斗‘ вести боротьбу з класовим ворогом віч-на-віч.
面额 mian'e номінал [банківського квитка].
ІШ月巴 mianfei закваска.
面粉 mian fen [пшенична] мука.上等〜круп- нисте (крупчасте) борошно; питлівка; питльованка; крупчатка. 二等〜борошно (мука) другого помолу.
面粉厂 mianfenchang борошномельна фабрика; мукомельня; мельзавод.
面粉袋 mianfendai борошняний мішок; мішок з-під борошна.
面挖搭 miange-da галушки мн.
面红耳赤 mian hong 6r chi спалахнути; почервоніти до коренів волосся (до вух); стати червоним; червбний як рак.气得〜 спалахнути від гніву;窘得〜спалахнути від зніяковілості; обличчя запалало від зніяковілості;羞得〜все обличчя зайнялося від сорому.
面糊 mianhu бовтанка [із борошна]; борошняний розчин.
面黄肌瘦 mian huang jl shou виснажене обличчя; виснажений (зморений) вигляд; виснажений і хворобливий вигляд; у чому душа [тільки] тримається.
面积 mianjl площа ж.三角形的〜площа трикутника;圆柱的〜повфхня циліндра;球 面〜поверхня кулі;锥体〜поверхня конуса; 求〜обчислити площу;居住〜житлова площа; 播种〜посівні площі;大〜丰产 висбкі врожаї на великих площах; багатий врожай на величезній площі.
面交 mi^njiao особисто передати (вручити) кому що.
面筋 mian-jln прісні галушки; клейковина.
面具 mianju маска.防毒〜протигаз; протигазова маска; Ш〜надіти маску.
面孔 mi^nk6ng обличчя; фізіономія.讨人喜欢 的〜симпатичне (миловидне) обличчя;讨厌 的〜неприє мна фізіономія;板着〜із холодним (суворим, лютим) виглядом (обличчям).
面临 mianlin стояти перед чим; стояти перед обличчям чого; виявитися перед чим; має бути.〜经济危机 пбред обличчям економічної кризи; віч-на-віч з економічною кризою;〜着严重考验 стояти перед серйозними випробуваннями; у кого мали бути серйбзні випробування;〜着重重困难 натрапити на численні труднощі;殖民主义 正〜灭亡 колоніалізм доживає свій вік;〜着一 个伟大的无产阶级革命的高潮здіймається хвиля великої пролетарської революції;
的祖国了着一片大好形势на нашій Батьківщині склалися надзвичайно сприятливі обставини.
ШРУІі mianmSr приправа із зелені до вареної локшини.
面貌 mianmao 1)(相貌）збвнішність; обличчя;
(脸形）риси [обличчя].〜淸秀 тонкі риси обличчя; тонке обличчя;他的〜很象父亲 він зовнішністю (обличчям, рисами обличчя) схожий (скидається) на батька. 2)(面目） образ; обличчя; фізіономія; лице прост.精 神〜духовний образ; іі德〜моральний образ; 思想〜ідбйний образ;国 І 的〜ббраз (фізіономія) краши;城市〜ббраз (фізіономія) міста;政治〜політична особа; політична фізіономія;生产〜стан виробництва;改变我 国一穷二 白的〜змінити образ нашої країни, який характеризується економічною бідністю і культурною відсталістю;〜焕然一 新 цілкбм перетворитися; набути абсолютно новбго образу;以理论家的〜出现ходити в теоретиках;按照工人阶级的〜改造世界 перетворити світ згідно з уявою і подобою робітничого класу (пролетаріату); перетворити світ відповідно до вимог пролетаріату.
面面俱到 mian mian ju dao усе враховано (передбачено); подбати про усе; із винятковою люб'язністю (ласкавістю; послужливістю); всебічно обміркувати.做 事〜нічбго не було випущено з уваги.
面面相觑 тійп mian xiang qu [мовчки] вирячитися один на одного; розгублено дивитися один на одного; мовчки переглянутися.
面目тійптй 1) 面貌1).〜可惜вигляд огидний; риси обличчя огидні (неприє мні); фізіономія огидна (неприє мна, надзвичайно неприє мна). 2) —►面貌 2).〜浄狩 звіряче (звірине) обличчя; вигляд (образ) хижака;禽 兽〜звіриний вигляд; #狼〜вбвчий вигляд; 反动〜реакційний вигляд; 反革命〜 контрреволюційна фізіономія; контрреволюційний вигляд; Ж 〜щире (справжнє) обличчя; щирий вигляд;政治〜不清楚 політично безликий;修正主义者完全暴露了 自己的丑恶〜ревізіоністи показали себе в усьому своє му непривабливому вигляді; ревізіоністи цілкбм показали свою огидну —面子1 2).有〜见八ЯК ш на очі; як дивитися людям в очі.
面目全非 mianmu quan fei змінитися до невпізнаності; стати цілкбм невпізнанним; усе докорінно змінилося; нічбго не залишилося від старого (від минулого).
面目一新 mianmu уї xln цілкбм (зовсім) перетворитися (оновитися); змінити в корені (оновити) образ.
面庞 mianpang риси [обличчя]; овал обличчя; обличчя.小孩圆圆的〜крутеньке личко дитини.
ЩШ)І тіапріг локшина без приправ.
面洽 mianqia домовитися під час особистого побачення; узгодити під час зустрічі.
ШЙ mianqian перед чим; перед обличчям чого. 在事实〜пбред фактом; перед обличчям факту;在我们〜Мред нами;任务釋在我们〜 на нас чекає задача; перед нами стоїть задача; 决不在困难〜退却 не відступати перед труднощами;反动派在这个伟І的革命风暴 〜吓得发抖 перед обличчям ціє ї (тако'О великої революційної бурі реакціонери тремтять від страху.
面人儿 mianrenr ліпна фігурка з [фарбованого]
фізіономію. 3) -н показатися людям
тіста.捏〜ліп“ти людські фігурки з тіста.
面容miSnr6ng —而貌1).
面如土色 mian ru tu se обличчя стало землисто-сірим; смертельна блідість [обличчя]; кращих в труну кладуть.
面色 mianse колір обличчя; обличчя.〜缴黑 смагляве обличчя; смаглявий колір обличчя; 〜苍白 блід豸 обличчя; блідість обличчя;〜憔 粹 виснажене обличчя.
面纱 miansha вуаль ж.; вуалетка.
面善 midnsMn —Й5熟. 面神经 miAnshSnj了ng <解> лицьовий нерв.
面生 miansheng обличчя незнайоме; незнайомий. 〜的客人незнайбмий гість;我在着他很 〜обличчя його здалося мені незнайомим.
面食 mi&ivshi мучне.喜欢〜любити мучне;不 吃〜не їсти мучного.
面首 miansh6u альфонс.
面授mianshou 1)(当面传授)дат що оообисго.〜机宜 дат (зробиш) оообисгі вказівки. 2)〈教〉очне навчанням
面授生 mianshdushgng <教> бчник розм.
面熟 mianshu обличчя знайоме; знайомий.这人 很〜，仿佛在哪儿见过обл“ччя цієї людини мені знайоме, здається, я десь його вже бачив.
ЩШ miansu <艺> ліплення [людських фігурок] із тіста.
面谈 miantan особисто розмовляти з ким.
面汤 miantang відвар із локшини.
面条 miantiao локшина.
面团团 miantuantuan круглолиций; повнолиций; із круглим (повним) обличчям.
面无人色 mian wu ren se лиця [живого] немає на кому; обличчя, що змертвіло; [ні] кровинки на обличчі немає (не залишилося) у кого.
面向 mi^nxi^ng обличчям до чого.〜阳光坐着 сидіти обличчям до світла [сонця]；〜广大读
# 	орієнтуватися на масового читача;〜 обличчям до мас; орієнтуватися на маси;〜生 产 обличчям до виробництва;各行各业都应 当〜农村，为农业服务усі галузі повинні стояти обличчям до села і служити сільському господарству.
面议 mianyi особисто переговорити; вести безпосередні (особисті) переговбри.
面罩 mianzhao щиток; шолом.
面子mian-zi 1)(物体的表面）верх.被〜верх ковдри;呢〜皮大衣 ш々ба із сукняним верхом. 2)(体面）обличчя; честь ж.; добре ім'я.丢〜 згубити обличчя; осоромитися; зганьбити добре ім'я; згубити репутацію;免得丢〜[щоб] обличчям в багно не вдарити;顾〜[хотіти] зберегти своє обличчя; берегти честь (ім'я); піклуватися про честь і добре ім'я; рахуватися з честю (із добрим ім'ям);给人留 〜[щоби] не зачіпити честь (самолюбство) людини; заради збереження дбброго імені людини;有〜мати вплив (повагу, вагу);〜问 题 справа в самолюбстві; справа честі і самолюбства; питання збереження (порятунку) своє ї репутації;我的—І哪里？ як це для моє ї репутації? що ж буде з моє ю репутацією? 3)(情面):给〜зробити ласку; зробити послугу;讲〜небезсторбнність


544
(упередженість);不讲〜без усякої упередженості; 这样作〜上过不去 Пристойність не ДОЗВОЛЯЄ так ЧИНИТИ. II参СЩ “爱面子йі mian-zi;碍面子Аі mian-zi;买面子 mai mian-zi;要面子 уао mian*zi,\
面子 2 mian-zi <П> (粉末）порошбк.药〜ліки в порошках.
05 mian.
(І1? Ш mianshi <书> дивитися на що скоса; коситися на що.
шіао.
啼 шіао〈象声> мяу; нявкання (нявкати).
Й тіао.
苗тійо 1)(初生的栽培植物）сходи мн.; паросток.幼〜ранні сходи; молоді паростки; 青〜[зелбні] сходи; [зелені] паростки;麦〜 сходи пшениці;豆〜паростки бобів;树〜 саджанець;麦子已经出〜儿了 пшен“ця зійшла; завилися (зазеленіли) сходи пшениці; пшениця пустила (дала) паростки. 2)(蔬菜的嫩莖或命叶）ніжний паросток (листок).蒜〜молоді цибки часнику. 3)(疫 苗）вакцина.牛胃〜віспяна вакцина;卡介〜 вакцина БЦЖ. 4)(象苗的东西):火〜儿 полум'яні язики.
苗床 midochudng <农> розсйдник;(温床） теплий розсадник;(冷床）холбдний розсадник.
苗而不秀 miao er bu хій пустоцвіт. 苗木 miaomu〈林〉саджанець.
苗圃 шіаорй розплідник; розсадник.果树一 плодовий розплідник;种子〜насінний (насіннєвий) розсадник.
苗条 miao tiao стрункий (стрункість).身材一 струнка (ставна; поставна; статна) фігура (постать; статура); стрункий стан.
苗头 miao-tou ознака; проблиск.露出〜з，яв“- лися перші проблиски (ознаки) чого;我们的 事情有点儿〜了 є вже якісь проблиски [надії] у нашій справі.
苗裔 miaoyi〈书〉нащадки мн.; потомство збірн.
苗族 Miaozu "мяо" {одна з національних меншин Китаю).
描
miao.
描miao 1) •描摹.〜一张花样子копіювати (перебити, змалювати) візерунки для вишивання (для вишивки); 〜图 # скопіювати (змалювати) креслення (план); 把图〜在描图纸上перебити малюнок на кшіьку. 2)(重复地涂抹）обвбсти що (обведення).〜上金颜色 нанести (покрити) золоту фарбу (золотою фарбою);用墨〜铅笔 打的图样 обвести олівцеве креслення тушшю;〜眉 підвести.брови.
描画тійоїіий—描绘.
描绘 miaohui малювати що (малювання); описати що (опис); зобразити що (зображення).〜出我们幸福的未І намалювати картину нашого щасливого майбутнього;〜劳动人民的生活бпис життя трудящих;他在作品中生动而鲜明地〜了青 年工人的形象 у своє му творі він жваво і
мальовничо зобразив робочу молодь.
描绘器 miaohuiqi викреслювач.
描金 miaojln нанести золотий візерунок; золотити що (золочення); малювати
золотом.
描摹тійотб (照原样绘画）копіювати що (копіювання); змалювати що (змальовування); перебивати що на що
(перебивання). 2)—描绘•〜一个人的性 відобразити характер людини.
描图 miaotu калькувати що; копіювати що.
描图布 miaotubu полотняна калька.
描图员 midotiiyuan калькувальник; копіювальник; копіювальниця-
措图纸 miaotuzhl паперова калька.
描写 шіаохіб описати що (опис); окреслити що (окреслення); зобразити що (зображення); дескрипція. 〜工人的生活 описати (зобразити) життя робітників;〜对象 об'є кт (предмет) опису;农村生活的〜замальбвка (опис, картина) сільськбго життя;生动地〜 ббразно описати (обрисувати, зобразити);〜 语言学 дескриптивна лінгвістика.
mian 另见 mian, ming.
嗔眩 mianxuan 1) очманіти; одуріти; 2) приголомшувати; вражати; 3) морщитися.
шіао.
猫 miao красивий; прекрасний; стрункий; витончений.
猫条 miaotiao витончений; граціозний; стрункий.
ВЙ шіао.
瞄mido —猫准.〜着目标射击прицілившись, стріляти.
猫准 miaozhun цілитися; прицілитися; узяти що на приціл (на мушку); навести що на кого-що (наводка спец.)(用于大炮脑准).高 低〜вертикальна наводка;直接〜пряма наводка;间接〜непряма наводка;〜IE 子 цілитися (прицілитися, цілити, мітити) в мішень;〜敌舰 цілитися (прицілитися) в судно супротивника; взяти судно супротивника на приціл (на мушку);〜要害 мітити (цілити, цілитися, прицілитися) в уразливе місце;把大炮〜敌人 навести зброю на ворога;把枪口 〜敌人 направити дуло рушниці на ворога.
猫准机 midozhunjl <军> механізм наводки.
脑准镜 midozhdnjing <军> панорйма.
脑准器 midozhtinqi <军> прицГгі. 猫准手 midozhiinsh6u <军> навбдчик.
目苗准线 midozhtinxian < 军 > лінія прицілювання.
杪ml
杪 miSol)(树梢）верхівка дерева. 2)(年月的末 尾)кінець.岁 ~ кінець року;月 ~ кінець місяця.
miao.
紗 miao 1) вершина; висота; межа; край; 2) тонкий; дрібний.
тійо.
吵 шійо 1) одноокий; кривий; одне око більше
іншого; 2) маленький; дрібненький; тонкий; субтильний; ніжний; 3) далекий; далеко; 4) прищуритися; прищурити.
吵然 miSoran 1) висбкий; піднесений; 2) маленький; нікчемний. ,
眇思 miaosl ретельно обмірковувати; обдумувати до найменших дрібниць.
тШо.
Ш тіао маленька флейта; пікколо.
тШо.
邀 тіао далекий; віддалений; вдалині.
邀邈 тіаотіао 1) далекий; віддалений; вдалині.
2) 	смутно; тужливо; сумно.
邈远 miaoyuan далекий; віддалений.
тШо.
秒miSo 1)(时间单位）секунда.三〜钟три секунди. 2)〈数，地理> секунда.
秒表 miSobiao секундомір.
秒差距 miaochajCi <天> парсек.
秒针 miaozhen секундна стрілка.
miSo.
渺 тіЗо 渺茫.〜无声息 мертва (глибока) тиша; не чутно [було] ні звуку;〜无希望 надія дуже проблематична; ніякої надії [немає];〜无音 讯 ні слуху, ні духу; більше не було звісток; немає ніяких звісток;〜无踪迹 не залишилося ніяких слідів; сліду нем^є; безвісти зникнути; ~无人烟的荒岛 ненаселений (безлюдний) острів;往事〜若烟 云 усе минуле було як у тумані.
渺茫 miSomdng 1)(模糊不清）неясний (неясність); туманний (туманність); невиразний (невиразність).音讯〜ні слуху, ні ду^;海面‘ $茫茫，一望无际 безбережна (безкрая) водяна широчінь (гладь; гдадінь) моря була в імлі (у тумані). 2) (难以预期）тумйнний (туманність).前〜 туманне майбутнє; туманна майбутність; туманні перспективи; майбутнє в тумані; імла нависнула над майбутнім;希 II 〜 проблематичні надії; слабка (слаба) надія.
渺4、miaoxiSo нікчемний (нікчемність); мізерний (мізерність).〜的个人主义者 незначн“й індивідуаліст;〜的人物 незначна людина; незначна особистість; незначність; дрібні сошка;个人的力量是〜的сііла окремої людини незначна (занадто мізерна).
тШо.
親视 miaoshi нехтувати ким-чим (презирство); зневажити кого-що (зневага); ігнорувати кого-що; дивитися звисока (згорда; спогорда) на кого-що.
親小 тШохійо ―渺小 ті5охіао.
妙
тіао.
妙 тіао 1)(好）добре; прекрасно; чудово.〜品 чудова (прекрасна) річ;说得很 ~ чудбво сказано;他唱得真〜він чудово (надзвичайно, прекрасно, дуже добре, чудесно, чарівно) співає;〜极了，就这么办！ чудбсно (прекрасно, чудово), так і зробимо!不去为〜 найкраще не піти; буде добре, якщо не підеш; 事个&不大〜погані справи; справи погані; 看有些不〜по-мбєму，не так усе добре;反动


545
派的处境很不〜реакціонери знаходяться в дуже незавидному стані. 2)(巧妙) хитромудрий (хитромудрість); спритний (спритність);(神奇）чарівний; чудесний (чудесність).〜算 хитромудрий (хитрий) розрахунок;〜语 влучне слівце; дотепне слбво;〜主意 щаслива думка;想得真〜вдіпо (хитро) вигадане;弄得很〜вдіпо в кого виходить;自有〜用 знайти своє вдале (влучне) застосування;真是件〜事！ от диво! це прбсто чудово! одна краса!〜就〜在这里 у цьому вся сіль (чарівність);他的话说得很〜 його слова не позбавлені змісту.
妙不可言 miao bu kS yan чудесно; дивовижно; несказанно прекрасно.这真是〜的推理！ от уже воістину (справді) перл умовиводу!
妙策mi》oc6—妙计.
妙'处 miaochu найбільш чудове (примітне); сіль ж.; принадність ж.
妙і十 miaoji хитромудрий розрахунок (задум); вдалий план; щаслива (вдала) ідея (думка). 想出一条〜придумати вдалий план; виникла (з'явилася) вдала ідея.
妙诀 miaojue секрет.
妙4龄 miaohng молодість; весна чийого життя. 正当〜для неї настала перша весна життя.
妙论 miaolun перли дотепності (красномовства). 发了 一番〜сказати чудове слово.
$少趣横生 miao qu heng sheng вражати (сяяти) гостротою рбзуму; розкидати перли дотепності; дивовижно дотепний (цікавий, захоплюючий).
妙手回春 mi各о sh6u hui chiin майстерно лікуючий; зцілюючий чудово;
неперевершене мистецтво лікування; дивовижне зцілення.
抄 тійо.
眇 miao тонкий; найтонший; найглибший; потає мний.
шіао 另见 jHl, liSo, тій.
缪 miao прізвище Мяо.
шіао.
庙 miao храм; кумирня.和尚〜буддійський храм; буддійська кумирня;家〜храм предків; 城隆〜храм заступника-бога-покровителя міста.
庙号 miaohao〈史〉титул, наданий імператору після смерті; посмертне ім'я імператора.
miaohui храмове свято; ярмарок при храмі. 〜日期 у день храмового свята.
庙宇тійоуй ~>庙.
庙祝 miaozhu <宗> чернець-служник; служник [у храмі].
'Ііл тіе.另见 піб.
也斜 тіб.хіе 1)(眯着眼斜视）примружившись, коситися (скоса дивитися) на що. 2)(睐着目艮) прищулити очі; прижмуритися.〜的睡目艮 прищулені сонні очі.
也也斜f斗 miemiexiexie іти навскоси.
哮 mie.
哮 mie〈象声> бекання (бекати).
т
Зуій mie.
Ш.Ш miem^ng мошкара; москіти.
蠛-.
Ш шіе 1) риба-шабля. mie.
灭тіб 1)(熄)гаснути; стухати.炉子里的火〜了 загаснув (потухнув) вогонь у грубці;錯烛快 要〜了 свічка гасне (стухає); свічка незабаром погасне (потухне). 2)(使熄灭） гасити що (гасіння).〜灯 потушити світло; погасити лампу;〜火 тушити вогонь. 3)(消灭) знищити що (знищення); ліквідувати що (ліквідація).〜绳знищити мух;〜敌人的威风 зломити бойовий дух супротивника;大〜资 产阶级的威风[надзвичайно] збити пиху з буржуазії. 4)(征月艮）підкорити що (підкорення); завоювати що (завоювання);(推翻） скинути що (скинення).元朝被明朝所〜 династія Юань була скинута династією Мін.
灭此朝食 mie сї zhao shi ''спочатку розіб'є мо вброга, а поснідати встигнемо"; негайно стерти кого з обличчя землі; негайне (повне) знищення ненависних ворогів; негайно розправитися з ким.
灭顶 mGcHng втопитися.险遭〜之用 лбдве (ледь) не втопився;在人民斗争的汪洋大海中遭到 〜之灾 знайти собі могилу в бурхливому морі нарбдної боротьби.
灭火器 miehuoqi вогнегасник; огнегасник.手提 式〜ручний вогнегасник; 液体泡沫〜 рідинно-пінний вогнегасник; піногон; 二氧 化碳〜вуглекислбтний вогнегасник.
灭迹 miejl замести сліди чого; [і] кінці у воду; (消灭罪证)знищити докази.
灭绝 mi6ju6 1)(完全消灭）винищити що (винищування); цілкбм знищити що; цілком (остаточно) вивести (знищити) що.〜蚊姆 цілкбм (остаточно) винищити (вивести, знищити) комарів і мух;种族〜генощід;生态 〜екоцііц. 2)(完全丧失）остаточно загубити (утратити) що.〜人性 загубити подобу людську; нелюдський; людиноненависний; 〜人性的暴行 нелюдські бузувірство; бузувірська нелюдськість;〜人性的法西斯强 盗 фашистські бандити, що загубили подобу людську.
灭菌器 miejiinqi стерилізатор.
灭 口 шіекби знищити свідка.
灭亡 miewang загибель ж. (загинути).自取〜 сам себе губить; сам собі готує загибель; рити собі ж могилу; підводити самого себе до загибелі; губити самого себе;弓 І 向〜в谷сти кого-що до [неминучої] загибелі;走向〜йти до своєї загибелі;颜于〜на межі прірви (загибелі);招致〜зламйти (зломити) собі шию (гблову);注定要〜приречений на загибель;走上〜的道路 стати на згубний шлях; піти згубним шляхом.
灭种 miSzh6ng <政> геноцид.
灭资兴无 mie zi xing wu ліквідація (викорінювання) буржуазної ідеології і встановлення пролетарської ідеології; знищити буржуазну ідеологію і встановити пролетарську ідеологію.
Ш
mie.
蔑视 mieshi нехтувати ким-чим (презирство); третирувати що (третирування); дивитися звисока, на що. 一怯儒的人 зневажати боягузів.
、
/РЗ mie.
篾 mie лико [бамбука, очерету, гаоляна].
蔑匠 miejiang майстер по вичинці бамбукових виробів. г
蔑片тіфійп '►蔑•
篾条ті&ійо —蔑.
蔑席 тіехі циновка з бамбукового лика.
民
min.
民 min народ.为国为〜в ім'я (заради, для) Батьківщини і народу; 军〜团结 згуртованість (єднання) армії і народу; згуртованість між армією і народом.
民办 minban створений силами населення (коштами населення).〜小学 початкова школа, створена коштами місцевого населення;〜公助 силами населення за підтримки з боку уряду.
民兵 minbTng 1)(人民武装）всенарбдне ополчення (посполите рушення заст.).〜制 度 система народного ополчення;〜队伍 ополченські частини;〜建设 ополченське будівництво; будівництво народного ополчення;组织〜організувати народне ополчення. 2)(指人）ополченець.女〜 ополченець-жінка ж.; ополченка.
民不耳卯生 min bu liao sheng народ бідував [страшно]; нарбд жив у злиднях; народ вів злидарське існування; народ дійшов до останньої скрути; у низах - голод і злидні; життя народу стало нестерпним; увергнути народ у вир бідувань.
民船 minchuan цивільне судно.
民粹派 mincuipai 〈史〉народництво; народники мн.
民粹主义 minciTizhdyi <史> нарбдництво.
民粹主义者 mincuizhiiyizh5 нарбдник; народниця.
民法 minfS <法> цивільне право.〜法典 цивільний кодекс.
民法学家 minfSxuejia цивіліст.
民房 minfang приватні житлові будинки.
民愤 minfen нарбдний гнів; ненависть народу; хвиля народного обурення.弓丨起〜викликати ненависть народу; викликати хвилю народного обурення (гніву).
民@ minge нарбдна пісня.
民 ЛІ mingong комунари-будівельники мн.(指 公社社员作民工)；міщани-будів^льники мн. (指城市居民作民工)•
民国 Minguo республіка (про Китайську республіку 1912 -1949 p.).
民航 minhang цивільна авіація; цивільний повітряний флот.〜机 цивільний літак;〜总局 головне управління цивільного повітряного флоту; ГУЦПФ.
民间 mmjian нарбдний; у народі.〜艺术 народне мистецтво;〜艺人 артисти-самородки з народу;〜故事 нарбдна казка;〜音乐 нарбдна


546
народи
життям
музика;〜文学 фольклор; народна творчість; 流传于〜поширюватися в народі; набути широкого поширення в народі.
民警 mmjtng міліціонер; міліція збірн., розм.
民力 minli ресурси народу.
民瘼 rninmo народні потреби [і запити].关尤、〜 піклуватися про потреби і запити народу;访 察〜знайбмитися з потребами і запитами населення.
民气 minqi настрій народних мас; дух народу.〜 旺盛 піднесений дух народу; піднесений настрій народних мас.
民情 minqfng 1)(人民的情况）життА народу; дне життя.熟悉〜знайомий із народним ;добре знати життя народу. 2)—民 意.
民穷财尽 min qiong cai jin повне зубожіння кра'ши [і народу]; повне виснаження всіх ресурсів країни (держави).国民党政府把国 家搞得〜夕ряд гомінданівців довів народ до злиднів, а господарство - до виснаження (довів країну до повного зубожіння, виснажив країну остатбчно).
民权 minquan народоправство застар.\ народовладдя.
民生 minsheng народне благоденство (добробут, стан); умови життя народу.
民食 mmshi народне харчування; харчування [для] населення; продовольство для населення (для народу).〜问题 ситуація з харчуванням народу;解决〜问题 розв'язати питання нарбдного харчування (питання забезпечення населення продовольством).
民事 mmshi〈法〉цивільна справа; цивільний. 〜案件 цивільна справа;〜判决书 рішення [суду];〜诉讼 цивільний позов;〜权利 цивільні права.
民俗 rninsu фольклор; народні звичаї.
民俗学 mmsuxue фольклористика.
民团 mintuan ”миньтуань" (ряди поміщицької охорони в селах).
民校 minxiao школа для дорослих [у селах].
民心 minxln —民意.〜所向 загальні сподівання народу; стати надією (сподіваннями) нарбду; симпатія народу [на чиїй стороні];深得〜 користуватися загальновизнаною
популярністю; користуватися любов'ю (визнанням) народу. '
民选 minxuSn обраний народом.〜代表 представник, обраний народом.
民遥 mmyao народні частівки.
民胃 minyi воля (бажання, прагнення, сподівання) народу. 〜з волі (за бажанням) народу;强女干〜силувати волю народу;〜测j验 всенародне опитуванння;不符合〜не відповідати прагненням народу;违反〜 всупереч волі (всупереч сподіванням) народу.
民用 minyong цивільний.〜建筑 цивільне будівництво.
民用时 minydngshi〈天〉цивільний час.
民怨 minyuan народне невдоволення (обурення, гнів); народна ненависть.〜沸腾 кипить (спалахнуло, розпалалося) народне невдоволення;军阀政府大肆搜刮，〜沸腾 беззаконні довільні побори, проведені мілітаристським урядом, викликали в народі
кипучу ненависть.
民约论 minyugKm〈政> тебрія суспільного договору.
民乐 mmyue народна музика.
民运 mmyun цивільні перевезення; перевезення (транспорт) цивільних вантажів.
民贼 minzei душогуб (згубник, зрадник) народу.
民 Ш minzheng внутрішні справи.〜浩局 цивільна влада; цивільна адміністрація.
民脂民膏 minzhT-ming§o народна кров; добута потом і кров'ю народу.榨取〜вичавлювати соки (сік) із народу; висмоктувати кров (соки) із народу;封建官僚敲骨政髓，搜刮〜 феодальні чиновники ссали кров народу і грабували його.
民智 minzhi культурний рівень (культурність) народу.
民众 minzhong народні маси.唤起〜 розворушити народні маси.
民主minzhti 1)(民主原则）демократія.社会主 义〜соціалістична демократія;集中指导下的 〜 демократія, що спрямовується централізмом;大〜ширбка демократія;〜党 派 демократичні партії;〜人士 демократичні діячі;〜阵线 демократичний фронт;〜集中制 демократичний централізм;人民〜制度 народно-демократичний лад;实4亍政治〜、经 济〜和军事 ~ здшснювати демократію в політичній, господарській і військовій областях. 2)(合于民主原则)демократичний. ~f^风 демократичний стиль;〜办社 ведення господарства народної комуни на демократичних засадах;〜协商 демократична консультація;〜改革 демократичні перетворення;不〜антидемократичний;带 有〜色彩的人士 особи з демократичним спрямуванням;通过〜生活加以讨论 обговорювати що на демократичній основі; 在组织上，厉行集中指导下的〜生活，в організаційному відношенні - суворо проводити принципи демократичного устрою життя при централізованому керівництві.
民主党 minzhiidang демократична партія.
民主国 minzhtigu6 республіка.
民主化 minzhuhua демократизація (демократизуватися). 极端〜ультрадемократизація; ультрадемократизм; 经济 生活〜 демократизація економічного життя.
民主会 minzhfihui збори на демократичних засадах (на демократичній основі).开个〜 провести збори на демократичних засадах.
民主派 minzhupai демократи мн.
民主主义 minzhuzhiiyi демократизм.
民主主义者 minzhtizhtiyizhS демократ.资产阶 级〜буржуазний демократ.
民族 minzu нація; національність.〜英雄 національний герой;〜政策 національна політика;〜自治 національна автономія;〜自 决 національне самовизначення;〜问题 національне питання;〜解放运动 національно-визвольний рух; 〜独立 національна незалежність;〜压迫 іноземний гніт;〜语言 національна мова;〜共同语 загальна національна мова;〜文化 національна культура;〜形式 національна
форма; національний
стиль;〜
资
本
національний капітші;
〜资产
阶
级
національна буржуазія;
〜自尊心
почуття
національної гідності;
〜利己
主
义
національний еговм;
〜沙文
主
义
націонал-шовінізм; 〜
中心
主
义
етноцентризм;〜团结政府 уряд національної є дності;少数〜національна меншість; нацменшина; нацмен розм.; нацменка розм. (后面两个译法指丨人）；多〜的国家 багатонаціональна країна;〜事务委员会 комітет у справах націоншіьностей.
民族乡 minziixiSng національна волость.
民族学 minzuxue етнологія.
民族志 minzuzhi етнографія.
民族主义 minzuzhuyi націоналізм.
民族主义者 minzuzhtiyizhe націоналіст; націоналістка.
min.
离 min пізньостиглий (пізньостиглість).〜高梁 пізньостиглий гаолян.
min.
mmmin темний; незрозумілий.
受 min.
曼 min 1) осінь; 2) небо; осіннє небо; 3) милість; милосердя; жалісливий;
旻天 mintian 1) осінь; осіннє небо.
min.
mmmin м'який; доброзичливий; мирний; ласкавий.
山民min.
Йі民 min скор. назва гори та річки Міншань.
min.
瑕 min простий гарний камінь; камінь схожий на самоцвіт.
瑕砲 minqi гарна кам'яна підлога; бруківка.
mm.
^ іпіп бамбукова лучина;бамбукове лико; кора бамбука.
缗тіш
缗 min 1) волосінь (волосіння;ліска); 2) шнурок; мотузка.
缗缉 minmin нерозривний; невід'є мний; бути тісно пов'язаним.
min.
瘠 min хворбба; страждання.
瞥 min.
瞥 mm 1) докладати зусиль; старатися; 2) сумувати; томитися.
min.
錯 mm 1) справа; роббта; 2) ліска.
ІИ mm.
皿 шїп посуд; сосуд.
闽 min.
闵 шїп 1) жаліти; співчувати; ставитися з співчуттям; 2) засмучувати; сумно; із сумом;
3) 	хвилюватися; тривожитися за... 4) горе; страждання; 5) турбота; тривога; клопіт.


547
闽急 mlnji важка хвороба; важкий стан.
闵伤 mlnshang горювати; засмучуватися; печалитися.
邑 min.
邑 min намагатися; напружуватися.
邑勉 тїптіЗп докладати зусиль.
闽 тїп.
闽 тїп 1) провінція Фуцянь; фуцянський;
個 тїп.
倘 тїп 1) сумувати; засмучуватися; горювати; 2) жаліти; співчувати.
倘哀 mlnai співчувати; горювати; сумувати.
倘恤 mlnxu співчувати.
^ min 另见 sh6ng.
绳绳 mmmln безмежний.
mm.
悠 тїп 1) жаліти; співчувати; 2) хвилюватися; горювати; печалитися.
тїп 另见 min.
瞥 тїп зухвалий; сильний.
тїп.
Ш тїп тихоокеанська тріска.
簡 тїп.
簡 тїп м'який тонкий бамбук.
УЙ тїп.
润 тїп -> 泥灭•良心未〜ще є совість; ще не (не зовсім) загубити совість.
很灭 mlnmie безвісти (безслідно) зникнути; згладитися; "канути в Лєту*1 книжк.难以〜的 印象 незгладне (незабутнє) враження.
шТп.
报 1 тїп (抹光）припомадити що, розм.〜头发 припомадити волосся.
抿 2 тїп 1)(稍稍合拢）сліск^вати що (стискання).〜嘴 піджати (стискати);〜翅 піджати крила;〜із легкою (із ледве помітною) пбсмішкою на обличчі; піджавши губи, хіхінути. 2)(稍沾）пригубити що, чого. 〜了一口，尝尝酒味 пригубити, щоб спробувати (покуштувати) смак вина.
报子 тїп-zi помазок (щіточка) для волосся.
тїп.
镜子 mTivzi —报子 mTrrzi.
тїп.
敏感 mTngSn 1) <生理> чутливість. 2)(反应快） чутливий (чутливість); чуйний (чуйність).〜 地区чутливий регібн (район);过于〜的孩子 чутлива дитина;〜地注意态的发展 чуйно прислухатися до подій (стежити за подіями);他对新事物很〜у нього сильно розвинуте почуття новбго; він жваво реагує на все нове; він чутливий до всього новбго.
敏化 тїпііий〈化> сенсибілізувати що.〜作用 сенсибілізація; сенсибілізування,
敏化剂 mTnhu^j丨 <化> сенсибілЬйтор.
敏捷 mmjie спритний (спритність); меткий (меткість); жвавий (жвавість); моторний (моторність); шустрий, прудкий розм.头脑〜
жвавий (живий) розум;行动〜лепоїй на ногу; 传球〜спритна і блискавична передача м'яча; 〜地 із спритністю; із влучністю; із жвавістю; із моторністю;这运动员的动作以〜准确见长 рухи цього спортсмена відрізняються спритністю і точністю.
敏锐 тїпш'і (感觉灵敏）гбстрий (гострота); тонкий (тонкість); чуйний (чуйність); (II艮光 尖锐）проникливий (проникливість); прозорливий (прозорливість).〜的头脑 проникливий (прозорливий, тонкий) розум; 〜的眼睛гбстре (пронизливе) око;〜的耳朵 чуйне вухо;对事物有〜的嗔觉мйти тонке почуття на речі;眼光〜的人 прозорлива людина; 政治上的〜性 політична проникливість (прозорливість);政治嗅觉〜 гостре політичне чуття.
名 ming.
名 ming 1)(名字）ім'я; назва; найменування книжк.人〜імі людини;书〜н^зва (заголовок) книги. 2)(名字叫作）ім'я; по імені; звати що, розм.\ називатися чим; іменуватися ким-чим.他姓李〜才 йогб прізвище Чи, ім'я Дай;他姓甚〜谁？ як його звати (звуть)? як його ім'я і прізвище? 3)—> 名义 1).以…为〜під виглядом чого; від чийого імені; на чиє ім'я; як хто. 4) ■名 声.不为〜，不为利 не гнатися ні за особистою славою, ні за вигодою. 5)(出名的）відбмий (відомість); знаменитий (знаменитість); прославлений; з ім’ям.〜作家 відбмий (знаменитий, прославлений) письменник; письменник з ім'ям;〜画 знаменита (цінна) картина;〜言 відомі (знамениті, крилаті) слова; крилата фраза; висловлення. 6)〈量词>: 二千五百〜骑兵 дві з половиною тисячі табель;得了第一〜зайняти перше місце; узяти першість.
名不畐ij 实 ming bu fu shi одна (тільки) назва; назва не відповідає сутності; не відповідати дійсності (істині); не відповідати дійсному стану речей.
名不虚4专 ming bu xu chuan [цілкбм] заслужена популярність (слава); не по-дурному (не дарма) так говорять.
名册 mingce іменний (поіменний) список.学生 〜список тих, хто навчається.
名产 mfngchSn продукція, що користується широкою популярністю; знаменитий (відбмий) продукт.手二С 业 ~ відбмий (знаменитий) виріб кустарного
виробництва.
mingcheng назва; найменування книжк. ІН式〜офіційна назва (найменування);期刊〜 назва часопису;植物〜назва рослини;商品 的〜найменування товарів;给新的学术概念 定〜термінувати нове наукове поняття.
名垂千古 niing chui qiangii вічна слава кому; увійти в історію.
名词 mingci 1)〈语彡 іменник. 2)(术语）термін. 矛斗学〜наукбвий термін;新〜новий термін; нове слово. 3) <逻> термін.
名次 mingci [порядковий] номер за списком.
名刺mingd —►名片.
名存实亡 ming cun shi wang назва залишилася [та ж], а суть вже не та; існувати тільки (лише) номінально (на словах); залишилася
(збереглася) тільки видимість.
名单 mingdan список; іменний (поіменний) список; перелік осіб, fl吴选人〜виборчий список; перелік кандидатів на виборах;受奖 人〜спілок нагороджених;治丧委员会〜 склад комісії з організації похорон.
名额 ming'e кількість місць (вакансій); штат; контингент книжк.学生〜кількість учнів;缩 减职工〜скорбчення штату;给少数民族保留 一定的〜залишріти певну кількість місць (вакансій) за нацменшинами.
名分 mingfen ім'я і положення; соціальний стан.
名畐1J 其实 ming fu qi shi назва відповідає сутності; відповідати дійсності; у повному розумінні слова; бути на висоті; бути на рівні проспи; повноправний.
名贵 minggui [знаменитий і] цінний.〜的艺术品 цінний худбжній твір;〜的品种 цінний (рідкісний) сорт;人参是〜的药材 женьшень - цінні ліки.
名号 minghao ім'я і прізвисько.
名讳 minghui ім'я старшого і почесного.
名家 mmgjia світило чого, яке; корифей висок.; значний спеціаліст; знаменитий майстер.
名组利锁 ming jiang li su5 пута кар'єризму і користі; пута честолюбства і користолюбства.
名节 mmgjie честь і репутація.保全〜берегтіі свою честь і репутацію.
名利 mmgli слава і вигода; гроші і положення. 〜双收 отут кому і гроші, і положення; домогтися й успіху (слави), і вигод; досягти і слави, і багатства;〜思想 кар'єризм; честолюбство і користь;追求〜погбня за кар*є рою і вигодами (за грошима і положенням);不计个人〜зневйжити особистими інтересами (вигодами); не рахуватися з особистими інтересами (вигодами).
名歹1j前茅 ming lie qianmao бути серед перших; вважатися (бути) одним із кращих.
名流 mmgliu знатні (славетні) люди; знаменитості л#«.; світський лев розм.
名落孙山 ming luo Sun Shan не витримати державного іспиту.
名目 mingmii 1)(事物的名称）нйзва; найменування книжк.〜繁多 дбвгий перелік усяких назв;货物〜繁多 числені найменування товарів. 2)(借口）привід.资本 家利用种种〜剥&工人капіталісти під усілякими приводами експлуатували робітників.
名牌mingpai 1)(出名的牌子)відома марка.〜 货 товари відомих марок;〜产品 відбма традиційна продукція. 2)(写着人名的牌子） ярлик (дощечка) із позначенням прізвища й імені;(标明物品名称的牌子）ярлік із позначенням назви товару.
名片 mingpian візитна картка.
名气 ming.qi <口> ім’я; репутація; відомість; популярність.有〜的医生 лікар з ім'ям; відбмий (знатний, знаменитий,
прославлений) лікар;〜很大 користуватися великою (широкою) відомістю
(популярністю).
名人 mingren знатна (відома, знаменита, сла¬


548
ветна, прославлена) людина; людина з великим ім'ям; знаменитість.
mmgsheng ім'я; репутація; слава; реноме невідм.好〜гйрна (відмінна, незаплямована) репутація; добре ім'я; добра слава; гарне реноме;〜很坏 користуватися поганою репутацією (славою);他的〜不仕 про нього склалося незавидне реноме; репутація в нього погана; він людина з підмоченою репутацією.
mmgsheng визначна пам'ятка. ~古1 визначні пам'ятки і пам'ятники старовини.
名士 mingsh丨 1)(著名文人）знаменитий літератор (письменник, поет); відбмий служитель пера. 2)(名人）знаменитість; людина з великим ім'ям; світський лев застар.
名士派mingshlpAi 1)(自由散漫的知识分子） богема збірн. богема розм.; 2)(知识分子的 散漫作风）інтелігентщина розлі., ірон..， інтелігентські замашки (повадки).
名手mingsh6u (文笔好而著名的人）знаме- нитий майстер слова;(技艺高而著名的人） знаменитий майстер; значний спеціаліст.
名数 m丨ngshCi <数> іменбване число.
名堂ming.tang 1)(成就，结果)толк розм.搞不 出什么〜来із цього не вийде (не буде) ніякого толку; нічбго тямущого з цього не вийде; каші (пива) не звариш із ким;足艮他这 样的人搞不出什么〜来ізтакбю людинок», як він, каші (пива) не звариш;跟他讨论了 半天 也讨论不出〜来 довго з ним обговорювали, але ніякого толку (нічбго тямущого) із цього не вийшло. 2) (ІІЩ,内容):彳І今天喜气洋洋 的，—定有点〜от^т щось [таке] є, раз він сьогбдні такий веселий;这里面似乎І点新〜 отут, здається, є щось нове. 3)(花样):〜真多 багато усякої всячини; усяка всячина.昨天晚 на вчорашньому вечорі була різноманітна (дуже багата) програма (була маса всяких номерів). 4)(事惜）заняття; роббта; справи мн.他近来搞些什么~? чим (якими-такими справами) він зайнятий останнім часом?
名望 mingwang популярність; [гарна] слава; добре ім'я; гарна репутація.很有〜 користуватися популярністю; користуватися гарною славою (репутацією);在国际上有〜 的科学家 учений із світовим ім'ям.
名位 mingwei слава (репутація) і полбження; кар'є ра.从不追求个人的〜нікбли не ганятися за славою і положенням (кар'є рою).
名下 mingxia на чий рахунок; на чиє ім'я, "і己在 我的〜записати що на мій рахунок (на моє ім’я).
名扬四海 ming yang si hai стати світовою (всесвітньою) знаменитістю (відомістю); слава чия, про кого прогриміла на весь світ; набути світової (всесвітньої) популярності; всесвітньо відбмий. J
名义mingyi 1)(名称，称号）ім'я.以…的〜від чийого імені; на чиє ім'я; як хто;以革命的〜 ім'ям революції;盗用〜прикриваючись (під) прапором (вивіскою) чого;请你用我的〜给他 写圭、М言 прошу написати йому лист від мого імені;我以朋友的〜劝告你рйджу вам як друг. 2)(表Шї) номінальний; формальний.〜ІЕ 资
〈经〉номінальна заробітна плата;在〜上 під видом чого; під приводом чого.
名誉 mmgy^i 1)(好名声）честь ж.; добре ім'я; гарна репутація (слава).爱 берегти добре ім'я (честь); дорожити репутацією (честю); 损害〜ганьбити добре ім'я; зачіпйти (торкнути) честь;恢复〜реабілітація; реабілітувати чиє добре ім'я;〜扫地 заплямувати честь (репутацію); підмочена репутація; низько впасти в очах (у думці) кого; загубити всякий престиж (авторитет); збезчещений; губити авторитет і гідність. 2) (赠给的名义）почесний.〜主席почбсний голова.
名震一时 ming zhen yl shi ім'я чиє прогриміло; одержати велику (голосну) популярність; користуватися широкою популярністю.
名正言J1 顷 ming zheng yan shun мати всі підстави (права); цілкбм прирбдно; резонно і справедливо; справа добра.名不正则言不顺 якщо знання не будуть упорядковані, то слова не будуть мати ваги; якщо назва неправильна, то і слова не підкоряються; позбавлений права.
名著 mingzhu відбмий (знаменитий, прославлений) твір.
名字 mfng.zi 1)(人名）ім'я;(牲畜名）прізвисько. 他叫什么〜？ як його звати по імені? як його ім'я? як його звуть?大家知道的是他的另一 个〜він відбмий усім під іншим ім'ям. 2) —► 名称.
胳 ming.
路 ming верхня частина впадини ока.
鄭 ming.
Щ ming місто Мін в епоху Чуньцю на території нинішньої пров. Шаньсі.
胃 ming-
ЖЖ mingming (міф.) календарне диво-дерево.
娱 ming.
ШШ mingming маленький; невисокий.
棋 ming.
mingzha китайська айва.
明 ming.
明 1 ming 1)—明亮 1).〜月 світлий (яскравий, ясний) місяць;天〜світйє; засірів світанок; настав ранок. 2) •明白1).请问〜是怎么回事 прошу дізнатися точно (дізнатися, розпитати), у чому справа;你们〜知这样不 对,为什么事先不告诉&们？ 5сно зрозуміли (вам було ясно, ви так і знали), що це неправильно, і чому ж про це нам заздалегідь не згадали? 3)—明了 1). 4)(公开) відкрито.〜说 говорити без натяків (відкрито, прямо); сказати відкрито (навпростець);不 敢〜言 побоятися відкрито (прямо) сказати. 5) (视觉）зір.失〜позбавитися зору; осліпнути.
明2 mmg (次于今年、今天的）майбутнє.〜晨 завтра зранку; to〜він повернеться в Шанхай майбутньою весною.
明摆着mmgbai-zhe очевидно; явно.这是〜的事 实 це очевидний факт;〜是他不对 він явно неправий.
明白 ming.bai 1)(清楚）ясно; зрозуміло.写得〜 勒懂 написано ясно і зрозуміло; написано
ясною і доступною мовою;这是再〜不过的 了 це вже ясніше ясного;讲得明明白白，不能 这样做 цілкбм ясно (ясніше ясного) сказано, що так не можна;他讲得十分〜він дуже ясно (зрозуміло) пояснив; пояснення його були ясними і зрозумілими. 2)(公开的）відкрито. 〜提出任务 відкрито поставити перед ким завдання. 3)(懂道理的）рогсУдливий (розсудливість); розважливий (розважливість); тямущий.你是个〜人，当А不会这 样做 ви людина розважлива (розсудлива) і, звичайно, так не зробите. 4)(透彻地知道） зрозуміти що; знати що.〜自己的责任 знати (розуміти) свій обов'язок;你没有〜我的话 ви не зрозуміли мене (мої слова);这我才〜了 тоді мені стало зрозуміло (ясно); лише тоді я зрозумів.
明辨是ming bian shi fei відрізняти правду від неправди (від брехні); розрізняти (виявити, розібратися), де правда і де неправда.
明察秋毫 m丨ng cha qiii hao проникливий (проникливість); прозорливий (прозорливість); всевидючий книжк” ірон.; бачити на два (три) аршини під землею (у землю).
明澈 mingche прозорий (прозорість); кришталевий; кристальний (кристшіьність).〜的 0艮 睛 чисті і блискучі (променисті) очі;湖水〜 如镜 дзеркальна (кришталева) гладь озера; кристальна (кришталева) вода озера;
прозора, як кришталь, вода озера.
明达 mingda розумний (розумність); розуміючий; мислячий розсудливо.〜公正之士 справедлива і розумна (мисляча розсудливо) людина; особи шляхетні і розуміючі.
明灯 mingdeng світоч книжк.; дороговказівна зірка; маяк.
明断 mingduan [винести] справедливий вирок; [винести] справедливе рішення; розсудити справедливо (розсудливо, по справедливості).
明帆 mingfan <化> галун.
明帆石 mmgfanshi < 矿 > алуніт; алюніт; галуновий камінь.
明沟 minggou відкрита канава.
minghoutian завтра або післязавтра; не сьогодні-завтра; на днях.他〜来 не сьогодні-завтра він приїде.
明晃晃 mmghuanghuang той, що миготить; блискучий.〜的朿(J 刀 миготящі (блискучі) штики.
明火执仗 ming huo zhi zMng відкритий (безбожний) грабіж (грабунок, грабіжка; здирство розм.); здирство серед білого дня.
明胶 mingjiao <化> желатина; желатин.
明净 mmgjing світлий і чистий.〜的橱窗 світла вітрина; 一的玻璃 чїісте скло;湖水〜вод含 озера світла (чиста, кришталева);秋天的天 空分夕卜〜осіннє небо виглядає особливо чистим (ясним).
明镜 mingjing [чисте] дзеркало.
明镜高悬 mmgjing gao xuan справедливість і правосуддя; праведний суддя; терези Феміди.
明快 mmgku^i 1)(明白通畅）бсний (ясність); жвавий (жвавість).言词〜жвавість промови;


549
风格~ жвйвість стилю;〜的语言决定于〜的思 想 ясність промови залежить від ясності думки. 2)(开朗直爽）відвертий (відвертість); прямий (прямота);(办亊有决断）рішучий (рішучість).办事〜діяти рішуче;性格〜 пряма натура; відверта вдача;比起弟弟来她 耍〜得多 у порівнянні з молодшим братом вона більш відверта (відверта і пряма); вона більш рішуча, ніж її молодший брат; у неї більше рішучості, ніж у молодшого брата.
明來暗往 ming lai an w^ng підтримувати відкритий і прихований зв'язок із чим; діяти у відкритій або тає мній змові.
明朗 mfngiang 1)(光亮）4сн“й (ясність); світлий (світлість).〜的早晨 ясний (світлий) ранок;〜的天空 чисте небо;月色〜місяць світлий (ясний);天气〜погбда ясна; день ясний (погожий). 2) (口月显）зрозумілий (зрозумілість).态度〜зайняти зрозумілу (визначену, чітку) позицію; позиція зрозуміла;听了报告后，大家心里〜了 після доповіді усім стало зрозуміло;局势渐趋〜 полбження стало прояснятися. 3)(开朗爽快)： 〜的艺术风格 яскравий (світозарний) стиль у мистецтві;性格〜життєрадісна натура;心里 〜на душі світло (прояснилося).
明丽 mmgli гарний, залитий сонцем (світлом); гарний краєвид.山水〜гарний вид на гори і річки; гарний вид гір і рік; гарні, залиті сонцем (світлом) гори і ріки.
明亮 mmgliang 1)(光亮）світлий (світлість); яскравий (яскравість); ясний (ясність).
间 світла кімната;〜的星星 ясна (яскрава) зірка;打开窗户，屋子就会~些у кімнаті буде світліше (світло), якщо відчинити вікна;屋 •рЖЙ*у кімнаті яскраво горить світло; кімната яскраво освітлена. 2)(发亮） блискучий; сяючий.〜的目艮睛 блискучі (сяючі) бчі.З)—明_ 4).解释以后，心里才〜了 лиш亡 після роз'яснень усе стало зрозумілим (зрозуміло).
明了 mingliao 1)(清楚地知道）[прекрасно] розуміти що; [добре] знати що; мати ясне уявлення (поняття) про що.〜厂里的一切f青 况 у курсі всіх справ заводу;〜当地的情况 мати ясне уявлення про полбження на місцях; [добре] знати полбження на місцях; бути в курсі всіх місцевих справ;对这事不够〜не мати достатнього поняття (уявлення) про це; 我〜你的意思 я зрозумів вашу думку; я вас розумію;现在我才〜я тільки тепер зрозумів.
2)(清晰）ясний (ясність); чіткий (чіткість). 简单〜кбротко і ясно;说得不够〜сказано недостатньо ясно; немає достатньої ясності (чіткості) у словах.
叨令 mingling офіційний наказ; декрет.〜禁止 офіційна заборона; прямим наказом заборонити що.
明码mfngmS 1)(电码）код.〜电报кбдова телеграма. 2)(标明价格）проставлена ціна.〜 Ш 货 прбдаж товарів за твердими (установленими) цінами.
明媚 mmgmei прекрасний; дивовижний (дивовижність); чарівний (чарівність).春光〜 чарівні (дивовижні) весняні дні; J可山〜 мальовничий край.
Щ 明 mingming точно; ясно; [цілкбм] очевидно; ясніше ясного; саме; явно. ї戈〜知道其中另有
原@ я точно знаю, що причина полягає не в цьому;他〜知道，只是不肯说цілкбм очевидно, що він знає, але тільки не хоче сказати; він явно знає, але тільки не хоче сказати;他〜错了，就是不承认він точно винуватий, але не признає ться; ясно (ясніше ясного), що він винуватий, але тільки не зізнається;〜是这么回事 цілкбм очевидно (ясніше ясного), що це так і є;这〜不对 це точно неправильно; цілкбм ясно, що це неправильно; й 〜也〒的 саме він це і зробив;他〜是骗子，偏要装好人^вний шахрай, він завзято корчить із себе гарну людину.
明目张胆 ming mu zhang dan відкрито і нагло (прямо); демонстративно; явний; нічим не прихований; відкрито; неприхована нахабність.〜的欺骗 явний обман; відкрито (відкрито і нагло) обманювати кого;〜的侵略 нічим не прихована агресія;〜扩大战争的行 动 шалений акт розширення війни;
活动 відкрита підривна діяльність (диверсія); 这是对我们的观点〜的歪曲це безсоромне перекручення наших поглядів;修正主义者〜 地歪曲列宁主义，歪曲历史ревізіоністи цинічно (відкрито і нагло) спотворюють ленінізм і історію
明年 mingnian наступний рік. ШШ- відкласти до наступного (майбутнього) року;〜动工 будівельні роботи почнуться в наступному році (з наступного року);〜的规戈1J план на наступний рік; план наступного року;从〜起 починаючи з наступного року.
明器 mingqi посуд і особисті речі, поховані разом із небіжчиком [у могилі].
明枪暗箭 ming qiang an jian відкритий удар плюс удар у спину (через ріг); будь-якими засобами, чи то вони відкриті, чи то тає мні.
明枪易躲，暗箭难防ming qiang yi duo, an jian nan fang не бійся прямого удару піки, бійся парфянської стріли; прихований ворог страшніше відкритого; легко уникнути відкритого удару, але важко уникнути удару (ножа) у спину; тає мні випади (підступи, підкопи) страшніше відкритих ударів.
明确 mingqu^ 1)(清楚）ясний (ясність); чіткий (чіткість); визначений (певність).〜的警告 недвознйчне попередження;有〜的目的 мати визначену (ясну) ціль; цілеспрямований;给 以〜的回答 дати визначену (ясну, чітку, точну) відповідь;分工〜чіткий поділ праці; 〜地规定 встановити що з усіє ю ясністю;〜 чітка постановка питання; чітко порушити питання;——再〜地指出 не раз із усіє ю ясністю (чіткістю) вказувати на що; 使一切问题〜起来надіти ясності усім питанням; внести ясність у всі питання. 2) (确定）визначити що (визначення); надати ясності чому; внести ясність у що.〜方向 визначити напрямок (курс);〜目的任务 визначити (усвідомити) цілі й задачі;〜我们 双力的внести ясність у (надати ясності) наші взає мні стосунки.
明儿 mhigr <口>1)―明天 1).〜见 до завтра! завтра побачимося! 2) — П月天 2)
明人不j故Н音与ї mingren bu zuo anshi шляхетні (чесні) не діють ззаду (за спиною іншого); чесні завжди виступають із відкритим (піднятим) підборіддям.
明日m丨ngri—明天.
明曰黄花 mingri huanghua як торішній сніг; події давно минулих днів.
叨视 mingsh丨 <测> найкр^ций зір.
叨天mingtian 1)(今天的下一天）завтра; завтрашній день. ~ 早晨七点、завтра о 7 годині ранку;从〜起 [починаючи] із завтрашнього дня; 安排〜的工作 розпорядитися щодо завтрашньої роботи. 2) (不远的将来）у майбутньому; потім; згодом. 展望美好的〜заглян^ти в прекрасне майбутнє;〜你长大了，就会懂的згбдом (потім), коли подорослішаєш, тоді і зрозумієш.
明文 mingwen тверді постанови.〜规定 задокументований; 〜规定的办法 твердо
встановлені правила;宪法〜规定 конституцією встановлене;这是有政府的〜 规定的 є на це тверді постанови уряду.
明晰 mmgxl ясний (ясність); чіткий (чіткість). 山峰的〜的轮廊чіткі обриси гірських вершин;有〜的印象 мати ясне (чітке) уявлення про що.
明细表 mfngxibiao <会> відомість; специфікація. 往来帐户〜відомість поточних рахунків;付款〜платіжна відомість;材料〜 специфікація матеріалів.
明虫下 mingxia <动> крев打ка.
明显 mmgxian ясний (ясність); очевидний (очевидність); видимий; яскравий (яскравість).十分〜цілкбм ясно; цілкбм очевидно; ясна справа; ясніше ясного;〜的依!І 子 яскравий приклад;〜的事实 очевидний факт;〜地流露出不满 із явним (очевидним) невдоволенням;目标一 ясна (очевидна, явна) ціль;很〜是这么回事 ясна справа, що це так; ясніше ясного, що це так і є;社会主义制度的 优越性越来越〜了 усб очевиднішими (яснішими) стають переваги соціалістичного ладу.
明线光谱 m丨ngxi^n guangpii <理> світлий лінійчатий спектр.
11 月效大验 mingxiao-dayan величезний (великий, очевидний) ефект.
明信片 mfngxinpian листівка; поштова картка. 上海风景〜册 альбом листівок із краєвидами Шанхая.
明星 mingxTng 1)(明亮的星）яскрава зірка.指 路〜дороговказівн^ зірка. 2)(旧时指电影演 员或交际花）зірка.电影〜кіно3丨рка розм.\电 视〜телегерой.
明眼人 mingyanren прониклива (спостережлива) людина.
明于观人，暗于察己ming yu guan ren, an yu cha j! сучок у чужому оці бачить, а у своє му колоди не помічає.
明喻 mingyu〈文〉порівняння.
明哲保身 ming zhe bao shen зміїна мудрість щодо власної [своєї] шкіри; береженого і бог береже; мудрий [завжди] себе береже; мудрець цурається зла; розсудливі піклуються про свій добробут.
明争暗斗 ming zheng an dou явна (відкрита) і прихована (закулісна)і боротьба; вести і відкриту, і закулісну боротьбу; інтриги і суперництво.
nj] Ш 典刑 ming zheng dian xmg здійснити


550
смертний вирок; [за закбном] страчувати кого.
明证 mingzheng яскравий (очевидний) доказ.
明知 mingzhT очевидно знати; очевадно відомо.〜 故犯 умисно (навмисно, свідомо, із наміром) порушувати 'що; явно (відкрито) йти на порушення [закбнів, правил тощо];〜故问 запитувати про те, що очевидно відомо; навмисно запитувати про м/о;〜山有虎，偏向 虎山朽1 і знає, що в горах тигри, а усе ж йде прямо в ці гбри.
明智 mmgzhi мудрий (мудрість); розумний (розумність); тямущий.见事〜мудрий (тямущий) у справах; мудрий підхід до питання; справу розуміти;做出〜的决定 прийняти мудре рішення;采取〜的态度 зайняти розумну позицію; “〜”派"розумні'* лкіди;在阶级社会里，根本没有超阶级的〜у класовому суспільстві взагалі не існує надкласової розсудливості.
明珠 mingzhii перлина; перл.〜似的诗篇 пбрли (перлини) поезії;艺术〜перлина в скарбниці мистецтва.
明珠暗投m丨ngzhG an tou 1)(好人矢足) зв'язатися (поєднати свою долю) із поганою компанією. 2) (*汗才不遇）талант, що не отримав визнання.
明子 ming.zi лучина; осмбл.
ming.
鸣 ming 1)(鸟兽鸣叫）кричати (лемент);(禽虫 В鸟叫）співати (спів); лоскотати; щебетати (щебет, щебетання); цвірінчати
(цвірінькання); свистіти (свист); сюркотіти (стрекотіння).鸟〜спів (лоскіт, лоскотання, щебет, щебетання) птахів;鸡〜кукурікання розм.; кукуріку; півень співає (кукурікає);蛙 〜[жаб’яче] квакання;虫单〜стрекотіння цикад； 虫〜стрбкіт комах;蛇〜шипіння змій. 2)(发 声):雷〜гуркотіння (перекоти) грому; грім гримить; 一 声雷〜грім гримнув;耳〜 дзенькіт (шум) у вухах; у вухах гудить;汽笛 长〜гудбк гудить;礼炮齐〜пролунали залпи гарматних салютів; загримів салют із гармат;
〜礼炮二 Н •响致敬зробити салют
(салютувати) двадцятьма одним артилерійським залпом. 3)(击)бити в що; ударяти в що.〜鼓 бити в барабан;〜谬 ударяти (бити) в гонг. 4)(发表）висловити що (висловлення); виразити що (вираження).〜不平 висловити (виразити) своє невдоволення.
呜鼓而攻之 ming gu er gong zhi затаврувати [привселюдно] кого; прибити цвяхами (виставити) до ганебного стовпа кого.
鸣金收兵 mfng jTn shou bing бити відбій.
鸣银开道 ming luo kai dao розчистити (прокласти) шлях (дорогу); відчинити зелену вулицю кому.
呜禽 mingqin птах, що співає.
鸣谢 mingxie [привселюдно] виражати (складати) подяку.
呜冤叫屈 ming yuan jiao qu звернутися зі скаргою; скаржитися (ремствувати) на кривду (на образу).
茗 ming.
茗(茶）чай.品〜розпивати чай; смакуючи, насолоджуватися пахощами і смаком чаю.
茗具 mmgju чайний посуд; чайний сервіз.
冥 ming.
冥 ming 1)(深沉）глибокий.〜思 глибока замисленість; глибоко замислюватися; зануритися в міркування (у думи);〜思苦想 ламати гблову над чим. 2)(逢信指阴间的） загробний; потойбічний.〜府 загробний (потойбічний) світ; царство тіней.
冥器 mingqi—明器 mingqi.
冥顽 mingwan〈书> тупість (тупий).〜不灵 хоч кіл на голові теши кому, прост.; дурний як пробка прост.; туполобий розлі.; тупоумство.
冥王星 mingwangxlng <天> Плутон.
冥想 mingxiSng замисленість; роздум.陷入〜中 упасти в глибоку замисленість (у глибокі роздуми); заглибитися в себе.
铭 ming.
铭ming 1)(铭文）напис ж. 2)(器物上刻字） вирізати (вигравірувати, висікти) [напис].
铭感 minggan глибока вдячність; б六и довіку вдячним.
铭肌镂骨 m丨ng jl lou gii навіки запам'ятати зроблене благодіяння; повік не забути благодіяння (добра); бути довіку вдячним.
铭记 mmgji запам'ятати в серці (у душі) що; укарбувати в пам'ять (у серце, у свідомість) що.他把党的教导时亥!І〜在心він укарбував собі в пам'ять (у його пам'ять укарбувалися) вказівки партії.
铭刻mingkdl)—铭文.2)~>铭记.永远〜在人 民的心里 назавжди укарбуватися в серце (у пам'ять, у свідомість) народу.
铭文 mfngwer напис [на бронзі, на камені].
铭4、mingxln закарбувати в серці (у душі) що; запам'ятати на віки [вічні] що.
铭诸月市腑 ming zhu feifu запам'ятати навіки (на віки вічні) що; закарбувати (зберегти) у пам'яті що; укарбувати що в пам'ять.
渴 ming.
mingmeng <书> туманний (туманність, туманитися).
盟ming另见mdng.
盟誓 mingshi 另见 n^ngshi <口> (发誓） клястися; дати клятву; присягати; дати присягу.
嗔 ming.
喫 ming〈书> 1)(日落)захід сонця; зайти.日将 ~ незабаром зайде сонце; сбн це на заході. 2) (天黑)смеркати (сутеніти, смеркатися)розм.
3)(黄昏）сутінки мн.
膜 ming.
Щ 目 mingmu сплющити очі застар.\ померти зі спокійною душею. 〜于九泉之下 сплющити (зімкнути) очі в потойбічному світі;死不〜навіть смерть не принесе миру і спочинку;我死不〜умру і не буду спокійний; навіть смерть не заспокоїть мою душу.
螺 ming.
螺 ming〈动〉гусениця огнівки (метелика).
螺蛾 ming’6 <动> огнівка; метелик.
螺害 minghM <农> шкбда (біда) від гусениць огнівок.庄稼受了〜хліба(и) уражені гусеницями огнівками; хліба постраждали від гусениць огнівок.
虫令 mingling прийомний син.
酷 ming.
酷Ш* mlngdlng: ~大醉 п’яний як ніч (як чіп, як хлющ, як дим); напитися до нестями (до положення риз).
渴 mrng.
mmgxing 1) первинний хаос; хаотичний; 2) безмежний; 3) дорогоцінний; дорогий.
命 1 ming 1)(生命)житт^д/с.救人一〜врятувати людині життя;这救不了他们的〜це не врятує їх. 2)—命运 1).〜好 щаслива участь (доля, талан); народитися під щасливою зіркою; народитися в сорочці;〜苦 гірка 〈часть (доля, талан); безталанна доля;怨〜 нарікати на долю; скаржитися (ремствувати) на свою участь (долю, талан);认〜 примиритися зі своє ю долею (участю); ~该 ]th така вже доля; так призначено (визначено) долею; така вже чия планета;〜 中注定[так] на роду написано кому;死生有 〜，富贵在天 смерть і життя залежать від долі, а багатство і знатність - від Неба.
命2 ming ―命令• згідно з чиїм наказом.
命案 ming'an справа про вбивство; вбивство.发 生〜відбулбся вбивство;审理〜розглядйти справу про вбивство.
命笔 mlngW <书> в3^тися за перо.欣然〜і3 задоволенням (із радістю) взятися за перо.
命根子 minggen-zi життя ж.; джерело (основа) життя; світло чийого життя; світло чиїх очей. 国家的〜життє' ва основа країни; мати житгє во важливе значення для країни;刹、子 是她的〜он^к був її життям; онук був світлом її життя (радістю її життя, світлом її очей); єдине, що єднало її з життям, - це був онук.
命令 mingling 1)(发指示）наказати; приписати що, із неознач.; розпорядитися; веліти. -4tk 立艮Р 赶来 йому наказано (загадано) негайно з'явитися;己〜采取措施 продиктовано вжити заходів. 2)(指示）наказ; розпорядження; (指令）ук^з;(有法律效І的命令） декрет;(号谷）команда;(书面的命令） приписання застар.国防部〜накйз міністерства оборони;机密〜секретне розпорядження;进攻〜накйз (команда) про повстання; 下 〜 віддйти наказ (розпорядження); дати команду
(розпорядження);颁布〜віддати указ (декрет, наказ);传达〜передйти наказ (команду, розпорядження);执行〜виконати наказ (розпорядження).
命令句 minglingju〈语〉наказова (імперативна) пропозиція.
命令式 minglingshi <语> наказовий спбсіб; імператив.
命令主义 minglingzhuyi [голе] адміністру-
命脉 mingmai життєві центри;:
\ артерія.


551
经济〜життєва артерія (командні висоти) в економіці; головні важелі економіки;牢牢地 棠握国家的经济〜міцно взяти у свої руки командні висоти в економіці країни.
命名 mingmfng привласнити (дати) кому-чому ім'я (назву, найменування); назвати що; найменувати що, книжк.
命名 口 mingmingri іменини лш.; день іменин.
命数mingshii—命运І).
命数法 mingshCift <数> числення; система числення.
命题 mingti І)(出题目）дати тему. 2) <逻> пропозиція.
命意 mingyi І)(确定主题）визначити тему. 2) (含意),зміст，不印这句话的〜何在не знаю, що криється за цими словами.
命ip mingyun І},(迷彳齊者指注定的遭遇} доля; участь лс.;талан; фатум високу божа воля.〜 乖蹇 гірка участь (доля); гіркий талан; безталанна доля; [переслідує] лютий фатум; злощасна доля (участь);〜的播弄 гра долі; іронія долі книжк/, фатум долі. 2)(必然的趋 势)доля; участь ж.民族的〜дбля нації;关心 国家的〜турбота про долю країни;作〜的主 人б^ти хазяїном своє ї долі;把〜掌握在自己 手中 узки долю у свої руки;决定〜 вирішувати долю; визначити долю.
命在旦夕 ming zai danxl [бути] на краю могили (труни); [бути] біля краю могили (труни); [бути] при останньому конанні; дивитися (глядіти) у могилу (у труну); стояти одною ногою в могилі (у труні).
命中 mingzhdng влучати [у ціль].〜目标 влучити в ціль;直接〜пряме влучення;没有 〜промазати прост.; промахнутися; не влучити в ціль.
命中率 mingzhonglu відсоток влучень [у ціль]; при цільність.导弹的〜прицільність ракети; 投篮〜高 висбкий (великий) відсоток влучень у кошик;试射:£后，打 is 了 一排排 炮弹，〜都很高 після пристрілювання відбувався ряд залпів, даючи великий відсоток влучень.
谬 тій.
谬见 miCijAn хибна (помилкова) думка; хибна (помилкова) точка зору; помилковий погляд; омана; на мою скромну думку (用于客套 话).
谬奖 miCijiSng <书> надмірна похвала; перехвалювати що (перехвалювання).
谬论 miuliin абсурд; абсурдна (маревна, безглузда) думка (твердження); дурниця； нісенітниця розм.\ помилкбві судження; нісенітна (абсурдна) версія (теорія); теорійка; псевдотеорія.狂妄的〜зарозумілі твердження;修正主义〜ревізіоністські дурниці;大发〜наговорити дурниць; доводити свої міркування до абсурду; патякати дурниці;驳斥〜спростовувати нісенітниці.
谬误 miuwu помилка; ом‘на; ляпсус.明显的〜 очевидна помилка; явна омана; явний ляпсус; 〜行山 так багато абсурдних теорій, що їх не порахувати (не порахуєш).
谬种 miiizh6ng (荒谬的言论）помилкбві (хибні) пбгляди;(荒谬的学术流派）помилкбві школи; псевдовчення; псевдонаука.〜流传
помилкбві пбгляди набули широкого
поширення; помилки входять у традицію;〜 流传，误人不浅 помилки поширюються і заглиблюються, і людям завдає ться чимала шкода.
缪―.
缪 тій І) помилятися; хибити; 2) прикидатися; робити напоказ; 3) різнитися; розходитися.
摸тб.
摸тб І)(用手按着轻轻移动）мйцати що (мацання); чіпати що\ обмацати що; доторкатися;(抚摸）гладити що.用手〜着断 定肿处 визначити пухлину на дотик;〜着女 孩儿的头 гладячи дівчинку по голові;医生 一病人的前额 лікар помацав (торкнувся) чоло хвброго;炉子烫手，〜不得піч так розпечена, що до неї не можна доторкнутися.
2)(用手探取）шукйти що [навпомацки]; нишпорити.〜鱼 ловити рибу [руками];〜衣 月艮□袋 шукати (нишпорити) у кишенях; мйцатикишбні;他用手在上〜^ 了开关,然 后把灯打开 пошаривши рукою по стіні, він повернув вимикач; він намацав на стіні вимикач і повернув його. 3)(试着 了解） дізнатися що; розвідати що，про кого-що, розм.〜不着头脑 ради не дати; розумом не збагнути;〜不清是什么道理 не могти дізнатися, у чому справа;〜清某人的底细 дізнатися всі таємниці про такого-то; розпізнати такого-то;〜透了敌人部队的脾气 досконально осягнути відмінні риси частин супротивника;他命脾气我们已经〜熟了 b його вдачею ми добре знайомі;这是і隹干的， 想法〜一〜намагатися розвідати (дізнатися), хто це зробив;他把一切情况都~清了 він дізнався усе, що йому потрібно було дізнатися. 4) 一摸索 І).〜营 зробити нічну вилазку у ворожий табір;战士们在森林里〜 了 半夜 бійці бродили навпомацки у лісі до півночі.
摸出 тбсіїй І)(掏出）вийняти ЩО； ВИТЯГТИ що. 从口袋里〜一封信 вийняти (витягти) із кишені листа. 2)—摸索 2).〜一些经验 набути (накопичити) деякий досвід; зявилася певна досвідченість.
摸底 mod! І)(打听底细）дізнатися що, про кого-що, розм.; докопатися прост.;
розвідати що，розлі.., допитатися розли; зондувати ґрунт книжк/, намацувати
(прощупувати) ґрунт для чого.摸一摸底 дізнатися що до чого; розібратися
досконально; дізнатися всі подрббиці (усю таємницю); позондувати (намацати,
прощупати) ґрунт;摸对方的底 допитуватися (намацувати), чого саме домагається
(наскільки сильна) інша сторона;始终摸不 到底 ніяк не вдається дізнатися (вивідати, докопатися, допитатися). 2)(晓得底细）бути в курсі чого; знати що досконально; знати всі подрббиці (усю таємницю) про що.每个 人的惜况，他都〜він знає досконально, хто чим дихає; він знає всі подрббиці про кожного;这件事他〜він в курсі ціє ї справи; він знає всі подрббиці ціє ї справи.
摸黑儿 moheir <Р> темрява; у темноті; у темряві; затемна розм.〜下地干活 виходити на роботу в поле затемна (ні світ, ні зоря);汽 车纵队投着黑儿开往前线автоколбна
рушила на фронт у темряві (затемна).
摸老虎屁股 то ІаоЬй pi.gu "чіпати тигра за хвіст"; грати у небезпечну гру; небезпечна гра; лізти на рожен.
摸索 m6 suo 1)(试探着行进）[йти] навпомацки. 〜着前进 йти вперед навпомацки. 2)(寻找） шукати що (шукання); вишукувати що.〜真 理 навпомацки шукати істину; ~ 的过程 процес шукання;〜到了新的研究方法 знайдений новий метод дослідження; ~到—— 些经验 набути деякого досвіду.
谟тб.
谟 то 1) план; наміри; 2) обдумувати; прикидати; розраховувати; планувати; 3) неможна; не варто; ні.
谟教 mojiao магометанство.
模тб.
模糊 mohu нерозбірливий; неясний; нечіткий; переплутаний;打〜вносити плутанину.
剷 mo 1) терти; шліфувати; 2) стругати; терти.
慎тб.
慎тб〈方>—馈馈.白面〜пампушка з білої (пшенично*0 муки.
摸馍 то-то <方> пампушка місц.; хлібець, приготовлений на пару, Ш~ готувати на пару пампушки.
摹тб.
摹 то копіювати що (копіювання); змалювати що (змальовка розм” змальовування).临〜 копіювати (писати) що по прописах.
摹本 moben копії мн.
摹仿m6ftng —4莫仿тб仿ng.
摹刻тбкб 1)(摹写井雕刻）копіювйти що шляхом гравірування. 2)(摹刻的成品） гравірована копія.
摹拟mom —>模仿mofang.
摹写 тбхіб 1)(照样子写）списати що з чого; писати по прописах. 2)(描写）описати що (опис); окреслити що (окреслення); зобразити що (зображення).〜英雄人物 описати (окреслити, зобразити) героїв.
摹印 moyin друкувати по прописах.
摹状 mozhuang копіювати що (копіювання); змалювати що (змальовка розм., змальовування); дескрипція.
шо 另见 mu.
模тб—模范.劳〜відмінник праці;评〜 висувати відмінників.
模本 moben прописи мн.
模范 mofan зразок; приклад; відмінник (指模范 工作者).〜人物[типбвий] зразок;〜行为 зразкова (взірцева) поведінка;〜事迹 зразковий приклад;〜工作者 відмінник; зразковий (взірцевий) робітник;劳动〜 відмінник праці;起〜作用 бути прикладом (зразком); дати (показати) приклад.
模仿 mofang наслідувати кого-чого (імітація); переймати щоt розм.\ імітувати що (імітація); копіювати що (копіювання); брати приклад із кого; слідувати кому:чому (слідування).〜 鸟叫 імітувати спів птахів; наслідувати свист пташок;〜鲁迅的笔调 наслідувати в


552
стилі Лу Синя;〜名画家的作品імітувати прославленого художника;〜名演员的表演 наслідувати в грі відомого артиста;盲目〜 сліпа імітація;儿ЖЙ勺〜能力 перейнятливість дітей; 笛-于'■〜діти перейнятливі (схильні
до імітації).，
模糊 mo hu 1)(不溃楚）неясний (неясність); невиразний (невиразність); розпливчастий (розпливчастість); туманний (туманність). 远山〜的轮廓 неясні (туманні, розпливчасті) обриси далеких гір;〜不清的照片 розпливчаста фотографія; розпливчасте зображення;留下〜的印象 залишилося неясне (туманне, розпливчасте) враження; 仅有一个〜的概念мАти лише неясне (туманне) уявлення;字迹〜нерозбірливий почерк;神志〜свідбмість затуманіла;意思〜 зміст неясний; немає ясності думки; плутанина в голові в кого;对问题认识〜 немає ясного (чіткого) розуміння питання; розуміння питання туманне; і兑Ш〜сказано неясно (туманно);使问题〜起来 змазати (затемнити, заплутати) питання; Дй子里模模 糊糊 тумйн у голові;〜地记得 неясно пам'ятати. 2)(混靖）плутати що.〜两党之间 的原贝1j ‘li 差另1J плутати (стирати) принципове розходження між двома партіями;不能〜敌我界限 трбба проводити чітку межу між нами і нашими ворогами; не треба затушовувати межу між нами і нашими ворогами.
模棱两可 mo leng li^ng кб ухильний (ухильність^); туманний (туманність); невизначений (невизначеність); двозначний (двозначність). 〜的话 ухильні (туманні) слова; двозначності мн.;〜的态度 ухильність ухильна (невизначена) позиція; двозначна позиція; сидіти між двох стільців; ні так, ні ні; ні за, ні проти;〜的说法напівзізнання;〜地回答 дати ухильну (туманну, невизначену, двозначну) відповідь; відповісти ухильно (туманно, невизначено, двозначно).
模拟тбпї —模仿.〜的导弹攻击помилкбві ракетні атаки;电子〜装置 електромодель ж.; 数学〜математичне моделювання;焚毁希特 勒的〜像 спалити зображення (опудало з зображенням) Гітлера.
模式 moshi модель ж.
moshihua моделювання.
模特儿 mot^r〈艺〉модель ж.\ натура спец.; натурщик; натурщиця.
模型тбх丨ng 1)(用于展览或实验的模型)макет; модель ж.;(石膏、腊制的模型)мул“ спец. 飞机〜модбль літака;航空〜авіамодель ж.; 船舶〜судомодсль ж.机床〜мак打(модель) верстата;人体〜манекен;心脏的~ муляж серця;工厂〜макетмвбду. 2)(制砂型的工具) модель ж. 3)(模子）форма.
模型工 moxinggong модельник.
膜
mo.
膜 mo 1)(前皮组织)оболонка спец.; пліва; перетинка; плівка.粘〜слизова оболонка;鼓 〜барабанна перетинка;胸〜підребфна (легенева) пліва; плевра спец.\ 处女〜дівоча пліва. 2) ( @ 皮）плівка.结——М Ш ~ затягнутися тонкою плівкою.
mobai класти (бити) поклони; кланятися в
землю (у ноги); падати ниць перед чим.
膜翅目 m6chim£i〈动〉перетинчастокрилі.
摩
摩擦 m6c5 1)(摩动）тфтися (тертя). 2) <理> тертя; фрикційний.〜系数 коефіціє нт тертя; 〜力姐 момент тертя;〜装置 фрикційне пристосування;〜传动 фрикційна передача; 滑动〜тертя ковзання (першого роду);滚动〜 тертя кочення (другого роду). 3) <语>
фрикція; тертя. 4)(不和）чвари мн.内部〜 внутрішні чвари (розбіжності);各部门之间 的〜міжвідомчі чвари ;他们之间发生了一些 〜виникнули чвари між ними; з'явилися нерівності в їхніх відношеннях.
摩擦力 тбсйі丨 <理> сііла тертя.
摩擦面 m6c§mi^n 〈理〉поверхня тертя; поверхня, що треться.
摩擦音 mocayln 〈语> фрикатив; спірант; фрикативний (щілинний) приголосний.
摩登 modeng модний (мода); модерн.〜式样 модний фасон; стиль "модерн";穿得很〜 вдягатися за останньою модою.
¥电少丁 modiandeng ліхтар із динамо [на велосипеді]; прожектор із динамо [на мотоциклі].
摩尔根主义m6’Srg5nzhtiy丨 <生物> морганЬм.
摩尔人 Мб'бггбп <史> мавр (мавританський); мавританка.
摩肩接踵 m6 jian jie zhong товкотнеча; штовханина розм.; кишмя кишіти; так і кишить (кишать); кроку ніде (нікуди) ступити; голку (голки) ніде (нікуди) уткнути; яблуку ніде (нікуди) упасти.
摩洛哥人 Moluogeren марокканець (марокканський); марокканка.
摩拳擦_ mo quan са zhang рватися в бій; руки
ч)Ьсаються (горять) у кого., пбвний бойового запалу; із [великим] піднесенням.
ШШ mosuo прасувати що.
摩天楼m6d3n丨би висотний будинок;(美国的摩 大楼）хмарочос.
摩托m<5tu6 мотор.〜机车мотовбз;〜脚踏两用 车 мотопед; мопед; мотовелосипед.
摩托车 motuoche мотоцикл; мотоциклет; мотоциклетна розм.〜运动мотоспбрт;〜运动员 мотоцикліст; мотоциклістка; мотогонщик;〜 越野赛мотопробіг; мотокрос;〜越野赛运动 员 мотокрбсмен;〜竞赛 мотогонки мн.\ мотораллі невідм., с.;〜竞赛场 мотодром.
摩托)IU motuochuan моторний човен; мотобот; моторна розм.; мотокатер.
motuohua моторизація (моторизувати що).〜部队 моторизбвані частини;〜步兵 моторизована піхота; мотопіхота; мотострілкові війська.
}ШШ тоуа напис (статуя Будди), висічена на скелі.
тб 另见 то.
Ш то 1)(摩擦）тертися (тертя),〜出一手老苗 натерти (набити) мозолі на руках;手上〜出泡 來 натерти пухирі (пузирі) на руках. 2)(磨东 西)терти що;(磨•决)точити що (точіння, гостріння);(磨光）полірувати що (полірування); шліфувати що (шліфовка,
шліфування).〜剪刀 точ“ти ножиці;〜墨 розводити (розтирати) туш;〜玻璃 шліфувати скло;〜得不够光 недостатня шліфовка;〜刀擦枪，加强战备观念точ“ти шаблі і чистити гвинтівки для посилення підготовки на випадок війни;敌人〜刀，我们 也〜刀 вороги точать мечі, тому і нам потрібно точити мечі. 3) 磨折.他给病〜苦 Т хворбба його змучила. 4)(纠 Ш) чіплятися (чіпляння); причіплятися розм.
(причіпляння).他在跟我们〜тепер він із нами морочиться. 5)(拖延)тягти; гаятися розм.; воловодити (волинка) прост:,(消磨时 间）[щоб] убити час.为了 〜时间 щоб відтягнути час;别〜时间了，快去吧！ не гайтеся, їдьте скоріше!
磨擦т6с§—摩擦т6с§.
磨赠 mo ceng 1)(轻微磨擦）[злегкй] терти що. 脚在地板上〜着 шаркати по підлозі ногами. 2) (缓慢地走）пл?сті^ся розм.\ (动作迟缓） гаятися; вовтузитися прост” місц.; воловодити (волинка) прост.\ копатися прост.磨磨踏踏 тягти волинку; у годину по [чайній] ложці;磨磨赠赠地走плестися як-небудь (повільно). 3)—磨 4).没什么可同 他〜的! і що з ним никаться!
то сЬй cheng zhen терпіння і праця усе перетруть.
磨穿铁砚 тб chuan ti6 yan добре і завзято
ВЧИТИСЯ.
磨床 mochuang <机> шліфувальний станок.平 面〜плоскошліфувальний верстат;精密〜 високоточний шліфувальний верстат;夕卜圆〜 круглошлифувальний верстат;全自动内圆〜 внутрішній шліфувальний верстат-автомат.
磨刀工 modaogong точильник [ножів].
磨刀石 modaoshi точило; точильний камінь; брусок; воронило.
磨光 moguang <技> шліфувати що (шліфування, шліфовка); полірувати що (полірування, поліровка); глянсування.
磨耗тбМо —磨损.
磨快 mokuai точити що (точіння, гостріння); загострити що (загострення).把刀〜 нагострити (наточити) ніж.
磨硕m6H—磨练.
ШШ тоїіап загартуватися (загартування).〜得 坚强起来了 зміцнітися (загартуватися) у випробуваннях (у боротьбі);经得起〜 витримати випробування (спокусу);经受长 期的〜пройти дбвгий процес перековування; 经过一次又一次斗争的〜подолати неодноразові випробування і загартування в боях;在革命斗争中得到〜загартувйтися (здобути гарт) у революційній боротьбі.
磨料 moliao <Ш> абразив; абразивний (що шліфує) матеріал.
磨灭 тбтід згладитися; стертися.不可〜的功绩 довічна заслуга;不可〜的贡献 немеркнучий внесок;留下了不可〜的印象залишалося незгладиме (незабутнє) враження;年深月 久，碑文已经〜了 рбки згладили (час згладив) напис на пам'ятнику; напис на камені стерся (згладився) від часу.
磨难 monan негоди мн.; страждання мн.\ прикрості мн.生活的〜життєві негоди; прикрості життя;经受了 许多〜перетерпіти багато


553
прикростей і негод; ~并声有使他屈服 негоди (прикрості) не зломили його.
磨破 mopo стерти що; натерти що; витерти що. 把脚〜了 старти (натерти) ногу;臂肘〜了 лікті витерлися; протерти ЛІКТІ；为这个 |、可题， 我儿乎嘴皮都〜了 щодо цього питання я використав майже все своє красномовство (майже всі слова вичерпав, чимало слів витратив).
磨砂玻璃 mosha-bo-li матове (матоване, притерте) скло.
磨石 moshf 〈机〉абразивний (точильний, корундовий, шліфувальний) камінь; стругачка; брусок.
磨损 mosfln стирання; зношення (зноситися); спрацьовуватися.机器的〜зношення машини;机器零件都〜了 детйлі машини зносилися (відпрацювали своє).
磨牙 тбуй <方> (争辩）сперечатися з ким [через дрібниці];(说废话）базікати; займатися теревенями; молотити язиком.闲 〜баляндрісити місц.; точити баляси; базікати; І着他吧，用不着跟他〜нех^й робить, як хоче, немає чого з ним сперечатися.
磨洋工 mo yanggong тягти волинку (гуму); воловодити (волинка) прост.; валандатися прост” місц.; гаятися з роботою.另ij〜！ кинь волинку! не гайся з роботою!
磨折 mozhe мучити кого (мука); тиранити кого, розм. (тиранія); тиранствувать над ким,розм.\ шматувати кого (шматування); морити кого， розм.; тримати в чорному тілі кого.
磨тб.
蘑 тб—磨薛 1 •白〜білі гриби;鲜〜свіжі гриби.
磨薛 1 mo gu <植> гриб.〜头 капелюшок гриба; 〜汤 грибний суп; грибниця прост.\ 采〜 збирати гриби.
磨薛 2 mo-gu 1)(麻烦）прив'язуватися розм. (прив'язування); чіплятися (чіпляння).你干 吗总和我〜що ти увесь час до мене чіпляє шся (прив'язуєшся). 2)(拖延时间） марудити розм.; тягти волинку; гаятися розм. 别〜了，快点走吧 нем‘є чого марудити (тягти волинку, гаятися), йди скоріше. ||参阅“泡磨 Ш pao m6-gu”.
磨雜云 mo-guyun грибоподібна хмара; атомний гриб; гриб атомного вибуху.
тб.
魔 тб—魔鬼.群〜乱舞 танбк усякої пбгані.
魔法 mofa чарування; чаклунство; чарівництво застар,; чари лш., застар.
魔法师 mofashl чарівник; чарівниця; чаклун; чаклунка; чародій книжк.; чародійка книжк.
魔怪 moguai погань ж” збірн.\ нечиста сила; чудовисько.
Ш1А mogul <宗> погань ж” збірн..，нечиста сила; злий дух; біс; демон; чорт; диявол; сатана ж.\ вельзевул книжк.
魔力 moli чари мн.\ [чаклунська] сила; зачарування; мара; чарування, ія чарівність
музики;有〜的卢音чарівний голос; І史摆脱〜 розчаклувати що.
魔难 m6nAn~>磨难 тбпйп.
魔术 moshu ілюзіонізм; фокус.
魔术家 moshujia ілюзіоніст; ілюзіоністка; фокусник; фокусниця.
魔王 m6wdng 1) <宗> диявол; злий дух. 2)(凶 暴的恶人）диявол; злодій.封建〜феодіпьнніі тиран;杀人不眨眼的〜запбклий вбивця; кровожерливий злодій (вбивця).
Ш Ш mozhang [диявольські] лапи. $ 入〜 потрапити в лапи (у пазурі) до кого;逃出〜 вирватися з лап.
魔杖 mozhang чарівна паличка.
魔障 m6zh&ng <宗> м含ра.
魔爪 mozhao пазурі л/и.伸出〜протягнути [свої] пазурі (щупальця, диявольські лапи);斩断f受 略者的〜відрубйти пазурі (лапи) агресорам.
тб 另见 т5; то.
抹 тб 1)(涂抹）мазати що (мазання, мащення). 〜粉 пудритися;〜口红 фарбувати (мазати) губи;在伤口 上〜药*膏 замазати рану маззю; 在面包上〜奶油мазати хліб маслом;〜一层装 糊 нанести прошарок клейстеру; обмазати (намазати) що клеєм;〜上颜色 пофарбувати що;帐篷被夕阳〜上一层红光кірти були облиті вечірнім червонуватим світлом. 2)(擦） витирати що (витирання); обтирати що (обтирання).〜嘴 витерти рота (губи);〜泪 обтерти (витерти) сльози. 3)(除去） викреслити що; закреслити що; вимазати що, прост.〜去一行字 викреслити (закреслити, вимазати) цілий рядок;把墙上的字〜掉 стерти напис із стіни; замазати напис на стіні.
抹脖子 mo bo-zi перерізати собі горло; покінчити життя самогубством; покінчити із собою (із життям).
抹黑 шбЬеі очорнити кого; очорніння;在…脸上 〜очорнити кого; закидати (зажбурляти) брудом (камінням) кого; перемішати кого з брудом; утоптати (затоптати) кого в бруд.
抹零 m6lmg округлити рахунок; скинути (відкинути) надлишок.
抹杀 m5sha заперечити що (заперечення); ігнорувати що (ігнорування); закреслити що. 〜真理 заперечити (відхиляти) істину; не визнавати простої істини; не рахуватися з істиною;〜事实 ігнорувати (заперечити) [сам] факт; не рахуватися з дійсністю (із фактами); 〜成绩заперечити успіхи; ~阶级斗争 затушувати класову боротьбу;不 нь〜阶级矛 盾的存在 не можна заперечити (замазати) наявність класового протиріччя;——$ ~ одним розчерком ручки закреслити.
抹香餘 m6xiangjlng <动> кашалбт.
抹—鼻子灰 тб yl bi-zi hui отримати щиголь у ніс; залишитися з носом; не солоно ївши прост.
抹子 шб-zi кельма; лопаточка.
^[自 тб 另见 Ьй，bai.
伯 тб поперечна межа; стежка між полями.
^5^ то.
沫 тб 1) піна; накип; пухирці; 2) виробляти піну; пінитися; 3) закінчуватися.
mohan обливатися потом; весь змилений.
沫雨 moyu піна на дощових калюжах.
殁тб.
殁 то вмерти; залишити світ;李白公元 701 年 762 年〜Jii Бо 701 року народився, помер в 762 році.
ФЙ то 另见 рй.
帕 то обгортати; обв'язувати.
帕首 moshou пов'язка на гблову.
то.
抹 то нагрудник; начеревник; попруга.
袜腹 mofu нагрудник; начеревник.
md. г
脈脈 тото дивитися один на бдного; переглядатися.
寞шб.
寞 mo тихий; мовчазний.
寞落 moluo занепадати; пустинний.
虞mo.
Ш mo хвороба; страждання; муки; прикрості.
то.
Ш то шкарпетки; панчохи.
貌mo.
f百 mo спокійний; тихий.
f百头 motou головна пов'язка.
嘆тб.
^ то тихий; мовчазний; спокійний;〜然
МОВЧКИ； ТИХО.
тб.
絡袖 тохій мосю {коротка ватяна куртка для їзди верхи).
經тб.
經 то кручена мотузка; канат.
7^ то.
Ж то 1) (®/р) кінець.春~ кінець весни;周〜 кінець тижня;在上月〜наприкінці (в останніх числах) минулого місяця;明天最期 Р艮的最〜一天 завтра самий останній день терміну; завтра кінець терміну;〜班车十点、JF останній поїзд (автобус) відправляється о 10 годині. 2) 末子.肉〜儿 рубане м'ясо;据 〜[дерев’яна] тирса;铅 ^ 〜дрібна графітна пилюка;研成〜розтерти що в порошок.
末端 moduan кінець; кінчик. 的〜кінці мотузки.
末伏 mofu остання (третя) декада ”літньої спеки".
末后mohou ~>太了.
末节 mojie дрібниця ж.; частковість, дурниця.细枝〜часткбвість і дрібниця; справжні дрібниці;这都是细枝〜，不足主要的 усе це лише дрібниця (частковість), а не головне.
末 了 mdlmo нарешті; зрештою; під кінець; наостанок розм.; кінець; останній. 〜—— 个来的я прийшов останнім;最〜的一封信我 没收到 самого останнього листа я не одержав;〜他才明白过来 нарешті (зрештою) він усе ж зрозумів;〜她又唱了一首民歌 наостанок вона заспівала ще одну народну пісню;起先我不焊说，〜if是把话告诉了他 спочатку я не хотів говорити, алб під кінець


554
усе-таки сказав йому про це.
末流 moliu виродженський напрямок [у науці, у мистецтві].
末路 molu безвихідь; безвихідне полбження; кінець розм.资本主义已经走向〜капіталізм уже йде (підходить) до свого кінця.
末年 monian останні роки.明朝〜останні роки мінської династії.
末期 m6qT 1)(最后时期）кінбць; останній період; остання стадія.在十九世纪〜 наприкінці (в останній період, на заході) дев'ятнадцятого століття; Ш 的〜останній період хвороби. 2) <生物> телофаза.
末日 тбгі кінець розм.; захід; останні дні.〜审 判 <宗> судний день (час);资本主义制度的 〜кінбць капіталістичного ладу;临近〜 переддень (напередодні) загибелі; пролунає час; проб'є останній час; 1Й界〜 <宗> кінець (загибель) світу敌人的〜即将到来；дні ворога полічені.
$梢 moshao кінець; кінчик. ЗІ 月〜наприкінці травня;辫子〜кінчик коси;神经〜 <解> нервбве закінчення.
末尾 mow6i кінець; останній.排在〜стояти останнім у черзі; стояти наприкінці черги; 书的〜кінбць книги;在信的〜у кінці листа; 街上最〜的一栋房子сймий останній будинок на вулиці.
末药moyao —没药moyao.
moye кінець; останні роки.乡己〜кінець (останні роки) вісімнадцятого століття.
末子 mo zi пилюка ж.; порошбк.煤〜вугільна пилюка.
末座 mozuo останнє місце; [сидіти] останнім.
^ md 另见 тбі.
没 тб 1)(沉）зануритися.〜入水中 зануритися у воду; 一切都〜义黑暗之中усб занурилося у темряву; все потонуло у темряві. 2)(淹没， 盖；по що.草〜人і要трава по пбяс; І深〜膝 у сніг по коліно; сніг випав по коліна;河水〜 了浅滩 вода затопила (покрила) мілини у річці; мілини сховалися під річковою водою.
3)(死）померти; сконати.病〜помфти від хвороби.
没齿不忘 mo chi bu wang повік (довіку, вік, до гробу) не забути.
没顶 modlng втопитися.险遭〜лбдве не втопитися.
没落 moluo занепад (занепадницький); сутінки мн.; захід; що відмирає (відмирання).资本主 义的〜зйхід (сутінки) капіталізму;日趋〜 занепадати (набувати стану занепаду);〜时 期 період занепаду (відмирання); стадія заходу;〜Р介$ клас, що відмирає; клас, що занепав;〜1ІІ家 зубожілий (здрібнілий) рід;〜 的地主阶级 клас поміщиків, що вимирає;〜 的资产阶级文学занепадницька буржуазна література.
没奈何 monaihe мимоволі; нічбго не поробиш (не поробити); немає ніякого виходу; нічбго не 叩ид^маєш.〜只好同意 мимоволі треба погоджуватися; мимоволі доведеться погодитися; нічбго не поробиш (нічбго не придумаєш), доведеться погодитися; немає ніякого виходу (немає іншого виходу), крім як погодитися.
没收 moshou конфіскувати що (конфіскація); експропріювати що (експропріація).〜地主 的贝才产 конфіскувати (експропріювати) майно (власність) поміщиків; експропріювати поміщиків;〜官位资本的企业 експропріювати (конфіскувати) підприє м- ства бюрократичного капіталу;〜一切速禁物 品 конфіскація предметів, що знаходяться під забороною;〜物资 конфіскати мн.
没药тбуАо <药> м丨рра.
没药树 тбуйоБІїй <植> мірра.
то.
沫 тб一沫子•月巴мильна піна;起〜пінитися; дати піну.
沫子 mo zi піна.
mo.
萊莉 md.li 1) <植> жасмин (ясмин заст.) арабський. 2)(指花）жасмин.
md 另见 та; тб.
抹 то (涂泥灰）штукатурити що (штукатурка); замазати що чим (замазка). ~墙 штукатурити стіну;〜油灰шпаклювати що;用泥把缝〜上 замазати (зашпаклювати) щілину глиною.
抹不开m6_bukai —磨不开md.biMi.
抹面 тотіап <建> облицювання (облицювати Що).
殁тб.
殁 т6~>没 тб 3).
陌тб.
陌 то [польова] стежина; межа (межовий).〜头 杨柳 верби на узбіччі межі (польової доріжки).
陌路тбій <书> 陌路人•视同〜дивитися на кого як на сторонню [людину]; поставитися до кого як до чужого.
陌路人 moluren сторонній; стороння; чужий; чужа.
陌生 mosheng незнайомий; не мати уявлення про кого-що.〜的地方 незнайбме місце;这对 我并不〜це для мене не є [чи є] незнайомим; 我对技术很〜я не маю ніякого уявлення про техніку; я збвсім не знайомий із технікою.
陌生人 moshengren незнайомець; незнайомка; незнайомий; незнайома; невідомий; невідома; людина з вулиці.
ЩС тб另见т含і.
脉脉 тото проникливий [погляд],含情〜 любовний погляд; очі повні (сповнені) ніжної любові; із ніжною любов'ю в очах.
莫 те>.
莫то 1)(无）не.世界上最大的骗局，〜过于此 немає на світі обману більш значного, ніж цей. 2)(不要）не; не треба; не потрібно.〜哭 не плач; не треба (не потрібно) плакати;
见 15 прошу не ображатися; будь ласка, не ображайтеся! ін просив би вас
туди не ходити.
莫不 mobu хто б то не був; [усі] без винятку.〜 以先临为快 усі без винятку поспішали першими (кбжний поспішав першим)
побачити (прочитати).
莫不是mdbiish丨—莫非.
莫测高深 md ce gaoshen ніяк не розкусити (не осягнути); важко осягнути; незбагненний; загадковий.这人有些〜нібк не розкусити (важко осягнути), що він за людина;这亊〜 важко осягнути, у чому справа.
英大 moda найбільший; якнайбільший; щонайбільший. 〜的耻辱найглибша образа;〜的幸 福 найвище (найбільше) щастя;〜的光荣 найбільша (щонайбільша) слава;这使我们 感到〜的光荣 це рббить нам велику честь.
莫非 mdfBi невже; хіба прост.\ уже чи не...〜你 还不明白？ невжб ви усе ще не розумієте?〜 我听错 了 ？ невжб (хіба) мені почулося?〜是 他？ невжб це він? вже чи не він це?〜他真的 同意了？ невжб він дійсно погодився?今天她 没来，〜生病了不成？ сьогбдні її не було, чи не занедужала вона?
莫名其妙 mo ming qi miao нічого (ніяк) не зрозуміти; здивування (дивуватися); незбагненно; не збагну. ~的话 зарозумілі слова;〜的歌чудеса в решеті;〜地望着 дивитися на що здивовано; блимати очима від здивування;感到〜б^ти здивованим; бути спантеличеним;真叫人〜прбсто незбагненно (не збагну, нічбго не можна зрозуміти).
莫逆 топі дуже дружній (приятельський); найближчі друзі; б^и на приятельській (короткій) нозі з ким.〜之交 щира (нерозривна) дружба; щирий товариш (приятель);他们二人最称〜вони дуже дружні між собою; вони найближчі друзі; у них міцна дружба.
莫如 moru [уже] краще; найкраще було б; немає краще.与其家里坐着，〜出і走走 ніж вдома сидіти, [уже] краще піти погуляти.
莫桑比克人 M6s§ngbTkdr6n мозамбієць (мозам- бікський).
莫须有 тбхйуби необгрунтований (необґрунтованість); безпідставний
(безпідставність); висмоктати з пальця.〜的 罪名 безґрунтовне (нічим не обґрунтоване, ні на чому не основане) обвинувачення; вигадане (сфабриковане) обвинувачення; надуманий злочин; винність тут вся сфабрикована; все [обвинувачення] висмоктано з пальця;加上一大堆〜的罪名 приписувати кому купу надуманих злочинів; 在国民党反动统治下，进步人士常因〜的罪 名被捕 при реакційному пануванні "гоміньдана" прогресивні діячі часто піддавалися арешту згідно з вигаданими обвинуваченнями.
莫衷——是 mo zhong yl shi немає єдиної думки; не могти ухвалити єдине рішення; кбжний стоїть на своє му; розбіжність; повна суперечність.
то.
抹 то фураж; корм.
妹马厉兵 тб m3 Н blng готуватися до війни; у повній бойовій готовності; точити меч.
漠тб.
漠тб 1)(沙漠）пустеля. 2) 漠然.〜不相关 цілкбм байдужі один до одного.


555
漠不关<11、mo bu guanxln цілковита байдужість; цілковита байдужність; знеохота; знеохочення; індиферентність книжк.; ставитися байдужливо (байдужно; байдуже, індиферентно) до чого; хоч трава не рости прост.我们不能对他的错误〜ми не мбжемо байдуже ставитися до його помилок.
漠漠 momo 1)(密布）[стелитися] суцільною пеленою, j®云〜суцільна пелена туману. 2) (广漠而沉寂）неосяжний (великий) і безмежний. 一片〜的平原 неосяжна (велика) і безмежна рівнина.
漠然 moran байдужно; байдужливо; байдуже; індиферентно.〜置之 проявити байдужість (байдужливість, байдужність); поставитися байд)окливо (байдуже, байдужно, індиферентно) до чого.
漠视 moshi бути байдужим до чого; ставитися з байдужністю до чого., не рахуватися з чим; ігнорувати що (ігнорування).官依主义者往 往〜知众时根本利益бюрократи часто байдужі (із байдужністю ставляться) до корінних інтересів мас; бюрократи не рахуються з корінними інтересами мас.
暮тб.
蓦地 modi зненацька; раптово; раптом; неочікувано.〜瑕匕出一只小兔 раптбво (зненацька) вискочив заєць;他的笑容〜收敛 了 у нього раптом зникла посмішка з обличчя,
暮然 тдгйп ~►暮地.~想起 рйптом пригадати; раптом спало на розум; раптом забагнулося; 〜看去 на перший погляд; із першого погляду.
Ш
то.
墨тб 1)(文具用品）[китайська] туш.研〜 розводити туш. 2)(墨）чбрний (чорнота); темний (темнота). 3)―墨迹 2).遗〜 посмертний твір каліграфії (живопису); твори каліграфії (живопису), що залишилися після смерті кого. 4) ~♦墨水 3).胸无点〜 абсолютна (повна) неписьменність (неграмотність); цілковитий (пбвний) неук.
墨宝 шоЬйо цінні зразки каліграфії (живопису).
墨笔 mob! пензлик.
墨笔画 moblhua〈艺〉малюнок тушшю.
墨斗 mod6u рейсмус {іструмент теслярів у вигляді коритця з тушшю та відбійного шнура для прокреслювання ліній і рисок).
墨斗鱼 mod6uyu каракатиця; сепія.
墨海 mohai велика [кругла] жаровня, mohe тушечниця.
ЩШ mohei геть чбрний; дуже чбрний рот.
墨迹 m6jT 1)(堅的水迹）чорнильна пляма; ляпка.〜未干 не встигли просохнути (висохнути) чорнила. 2)(亲笔字 ШП ) автограф; почерк; рука.名画家的〜картина пензля відомого художника.
墨家m6jia 1)(中国古■代的思想学派）шкбла Моцзи. 2)(指人）послідовники школи Моцзи.
墨品 mojlng морібн.
堅镜 mojing темні окуляри.
塑菊 moju чорно-фіолетова хризантема.
堅史 moli 〈书〉чиновник-хабарник; чиновник-казнокрад; продажний чиновник.
ШМ- шоїй чорно-зелений.
monang <动> чорнильний мішок.
逛守成规 Mo shou chenggul завзято триматися за старе; чіплятися за старі методи (правила, норми); дотримуватися старого; триматися стародавніх звичаїв; зашкарублість (зашкарублий); рутина (рутинний, рутинність); рутинерство (рутинерський); традиціоналізм; штампованість.〜的人 рутинер; рутинерка.
墨水m6shuT 1)—墨汁.2)(钢笔用的墨水） чорнила мн.红〜червоні чорнила;谷急显〜 симпатичні чорнила; 一 瓶〜пляшечка з чорнилами; каламарчик чорнил. 3)(学问） знання; [розумовий] дбсвід;(读书识字的能 力）письменність.他肚子里没有一点儿〜він людина абсолкл-но неписьменна (неграмотна);他肚f里还有点儿〜у нього все-таки є якийсь (певний) розумовий стаж; у нього все-таки є якісь знання.
墨水池 moshulchi чорнильний прибор; чорнильниця.
墨水瓶 moshuTping чорнильниця.
墨西哥人 Moxigeren мексиканець (мексиканський); мексиканка.
墨线 тдхійп 1)(墨斗上的线)шнур рейсмуса. 2) (用墨线打їІ来的直线）рейсмус спец.\ риска, проведена рейсмусом.
墨鱼тдуй—墨斗鱼.
墨汁 mozhl туш невизн.; тушеві чорнила.
磨 тб另见то.
磨 тб 1)(研磨工具）млин; жорнова постава.水 〜водяній млин;风〜вітряній млин;电〜 електричний млин;电动咖啡〜 електрокофемолка;推〜молотити вручну; обертати (штовхати, вертіти) мірошницьке жорно. 2)(用磨研碎）молотити що (помел). 把麦子~成面粉 молотити пшеницю на муку; млинарство;〜得很细的面粉 мукй дрібного помолу. 3)(掉转）повернути що; розвернзп'и що.把汽车〜过来ромерн^ти машину;往右〜 повернути праворуч.
磨不开 шо-bukai соромитися (сором); ніяковіти (зніяковілість); незручно кому, із неознач.; ніяково кому, із неознач.觉得〜відчути сором (зніяковілість);这么办我觉得〜 незручно (ніяково) мені так чинити; я соромлюся так робити;他脸上很〜він сильно зніяковів.
磨坊 m6fdng млин.
磨盘 mdpdn жорно.
ША
mo.
默 md 1)(不出声）про себе; беззвучно;(不说话） мовчки; безмовно.〜坐 сидіти мовчки (безмовно);〜记 запам'ятати що. 2) 默写.〜 生字 писати по пам'яті нове слово.
默哀 mo'ai ушанувати пам'ять [мовчанням].〜 三分令中 вшанувати пам'ять кого хвилинним мовчанням; трьома хвилинами скорботного мовчання вшанувати пам'ять кого; вшанувати пам'ять кого вставанням.
声犬不作声 mo bu zuosheng мовчати (мовчання); змовчати; німувати (безмовність); зберігати (зануритися в) мовчання.
默祷 тдсШо <宗> мбвчки [про себе] молитися;
беззвучно читйти молитву; думками молити бога.
默读 modu читати що про с^бе.
默默 шото безмовно; у цілковитому мовчанні. 〜无言 зберігати цілковите мовчання.
默默无闻 mdmd wii wen безвісний (безвісність); невідомий (невідомість); жити в безвісності.
默片 тбрі合п <影> нім“й фільм.
默契 m6qi 1)(彼此了解）обопільна мовчазна згода; порозуміння (зрозуміти один одного) без слів.由于双方有了〜з обопільної мовчазної згоди; із мовчазної згоди обох сторін;双方已取得〜булб досягнуто (відбулася) обопільної мовчазної згоди. 2) (秘密约定）конфіденційно (секретно, тає мно) домовитися. 3)(秘密条约或协定） секретна (тає мна) домовленість; секретна (тає мна) угода.
默然 m6rdn мовчки; безмбвно.〜相对 мбвчки (безмовно) дивитися (вирячитися) один на одного.
默认 шбгеп мовчазне (безмовне) визнання.
默示录 mdshUCi <宗> апокаліпсис.
默写 moxie писати що по пам'яті (на пам'ять).
默许 шохй мовчазна згбда; безмбвне схвалення.
貌тб.
Ш то <动> тапір [звичайний].
耱тб.
耱 то <农> волокуша, сплетена з прутів.
тби. 1
哞 тби <象声> мекання (мукати).
毋^ mou.
毋追 moudul стародавня шапка.
тби.
Ш тби 1) рівний; однаковий; 2) згодний; у злагоді.
侔利 mouli гнатися за вигодою; заробити бариш.
缪 mou.
缪 mou переплітати; покривати; зміцнювати; пов'язувати.
mou.
Ш mou 1) казан; 2) шолом; каска.
mou.
牟利 mouli нажитися (нажива); скористатися; нажити гроші.从中〜скористатися з нагоди (нажитися).
牟取 mouqu гнатися за чим; переслідувати що (переслідування).〜暴利 гонитва за надприбутком; гнатися за наживою;〜名利 гнатися (гонитва) за кар'є рою і грошима (наживою); домагатися слави і грошей;〜私 利 переслідувати особисті інтереси;垄断资 本家k侵略战争中〜巨额利润，монопольні капіталісти одержують значний бариш від агресивної війни.
mou.
谋m6u 1)—谋略.有勇无〜бравйда;


556
нерозсудлива хоробрість. 2)―谋求；谋取.〜 财害命 [вчинити] убивство з метою пограбування (із корисною метою); ~出路 шукати вихід;〜对策 вишукувати контрзаходи;为人民〜福利 на користь народу; задля народного добробуту; кувати щастя для народу;为中国和іЙ界的多数人 〜利益 служити інтересам величезної більшості населення Китаю і усьогб світу.
谋反 moufan готуватися до повстання; замислити бунт; влаштувати змову.
谋害 mouhai зазіхнути на кого (зазіхання) книжк.; губити кого.〜人命 зазіхнути на життя.
谋和 mouhe спроба домовитися з ким про мир.
谋划 mouhua будувати план; замислити що (задум).请你替我〜一下 прош夕вас придумати що-небудь для мене.
谋略тбиШб стратагема; тактика.有〜的侦察员 розвідник із винахідливим розумом; розвідник хитрий на вигадки.
谋面 moumian <书> зустрічатися (зустріч); побачитися (побачення).素未〜не доводилося зустрічатися; нікбли не зустрічалися.
谋求 mouqiu прагнути до чого (прагнення); переслідувати що (переслідування).〜真理 прагнути до істини;〜计划的实现 прагнути до здійснення плану;他们所〜的政治目标 переслідувані ними політичні цілі.
谋取 mouqu домагатися чого; добути що (добування).〜生活资料 добути (вишукати) засоби до існування.
谋杀 mousha замишляти (заміретися на) убивство; зазіхнути (замірятися) на чиє життя.
谋生 mousheng вишукати засоби до існування; шукати (у пошуках) заробітку; заробляти на життя; добувати хліб.无法〜не мати засобів до існування; не могти заробити на життя; 出夕卜〜залишити рідний дім у пошуках заробітку; іти на заробітки.
谋士 moushi радник.
谋事 m6ushi 1)(计划事情）будувати план. 2) (找工作）шукати службу (роббту).
谋事在人，成事在天m6u shi z&i rSn，chSng shi zai tian людина припускає, а бог розпоряджається.
阵 m6u. '
眸子тбий (瞳人）Зін“ця;(目、艮睛）<Зко.
甘
той.
某 тби хтось; якийсь; деякий; -то; енський.〜天 у такий-то (якийсь) день; якось;〜次 якось; якось одного разу; одно го разу;〜人 хтось; якась людина;〜地 десь; у якомусь місці;〜城 енське місто;〜学校 якась (енська) школа;张 〜якийсь Чжан;角旱放军〜部 енська частина НОА;为了商谈〜亊 ш,об поговорити про якусь справу (питання); щоб поговорити про одну справу; щоб поговорити про що;从〜—— 时期起 із деякого часу.
某些 шбихіе деякі; якісь; які-небудь; енна кількість.〜地区 деякі райбни;〜伎ij 子 якісь приклади;〜人 деякі [особи]; якісь особи; дехто; енна кількість людей;茅口〜人谈 了话 переговорити з деякими людьми (будь з ким);
与〜同志会面 мати зустріч (зустрітися, побачитися) із деякими (будь-якими) товаришами;在〜场合 у деяких (певних) випадках;取得〜经验 набути деякий (певний) досвід; є (спостерігається) якась
перерва;有了~资料 є деякі дані;有了〜线索 є деякі нитки;似平还缺少〜东西здає ться, ще дечого не вистачає.
某种 m6uzh6ng якийсь; деякий.〜植物 такй-то (якась) рослина; мшіи місце деякі
(якісь) непорозуміння;从〜意义上讲 у деякому значенні;在〜程度上 до деякої міри.
模 тй另见то.
模тй~>模子.铅〜свинцева матриця;铸〜 ливарна форма.
模板 miiban <建> опалубка.拆除〜розпй- лубити що.
模具 miijCi—模型 m6xing 2)，3).
模数 miishCi <理，数> мбдуль ч.
f莫ffi muya <Й> штампування; карбування.〜 底的鞋子 взуття з формованими підошвами.
模样 muyang 1)(长相)зовнішній вигляд; зовнішність; риси обличчя;(样子）вигляд.〜 好看 гарна зовнішність (зовнішній вигляд); приє мна зовнішність; приє мні риси обличчя; 一个工人〜的人 людина на вигляд робітник;打扮成…〜вбратися ким;什么〜？ хто який із себе? 2)(约)приблизно; біля чого.等了有半个钟头的〜прочекіпи щось біля півгодини;这事过去已有两年〜了 це було приблизно два роки тому; уже роки два пройшло, як це було;这人有三十来岁〜на вигляд цій людині років тридцять; судячи з зовнішності, цій людині років тридцять.
模子 mu zi <口> фбрма; матриця.
毪тй.
Ш ти (різновид тибетської тканини) му.
姆пй.
姆 тй 1) вихователька; годувальниця; 2) матуся.
姆教 mujiao настанови виховательки.
姥тй.
姥 тй 1) вихователька; годувальниця; 2) баба; літня жінка; матуся.
母тй.
母 тй 1) 母亲.生〜рідна мати;〜女 мйти і дочка; мати з дочкою. 2)(雌）самка; матка (матковий).〜鹿 олениця; самка оленя; оленяча матка;〜鸡 курка;〜绵羊 вівця;〜牛 корова. 3)(保证)застава;(基ЇЙ) основа.
母爱 тй’аі материнська любов (пестощі).她自 幼失去〜із дитинства вона залишилася без (вона позбавилася) материнської любові (пестощів).
母本 тйЬбп 母株.〜植株 маткова (материнська) рослина.
母畜 тйсЬй матка; самка-народжувальниця.
母蜂 mufeng〈动〉[бджолина] матка.
母机 mOj了 <机> верстйт.
母菊 muju <植> рум'янок лікарський.
母林 тйНп <林> маткове насаждення.,
母亲 шй-qin мати ж.〜的心 материнське серце;
серце матері;〜般的关怀 матер—ськи (по-материнськи) піклуватися; материнська турбота.
母权制 muquanzhi матріархат.
母树母株.
母体miitT мати ж.(指人)матка (指母畜).在〜里 в утробі матері.
母系 тйхі 1)(母亲方面的）з [боку] матері; по жіночій лінії.〜亲属 родичі з [боку] матері (по жіночій лінії). 2)(母女相承的） матріархальний.〜社会 матріархальне товариство;〜家族制度 матріархйт.
母线 тйхі^п 1) <电> шііна. 2) <数> твірнй.
母校 шйхіао рідна школа; альма-матер застар.
母性 miixing материнство.
母岩 тйуйп <地质> підгр夕нтя.
母液 шйуе〈化〉маткова ропа; маткова рідина.
母音 тйуТп〈语〉голосний [звук].
母语тйуй 1)(最初学会的语言）рідна мова. 2) <语> прамова.
母坪 muzhu <|t> сім'яник; маткова (материнська) рослина (дерево).
母子 miizT мати і син; мати із сином.〜之情 взає мне вподобання (любов) матері і сина; ~ 休肩、室 кімната для матері з дитиною (для матері і дитини);〜候车室 зал чекання для матері з дитиною (для матері і дитини).
田тй.
亩 тй "му" {міра площі, рівна 1/15 гектара).〜 产量 врожай із [одного] му.
牡1 ти.
生t тй самець.бик; буйвіл.
牡丹 mii.daqqn 1) <植> півбнія (піон) деревоподібний. 2)(指花）квітка деревоподібної півонії.
牡蜗 шйіі <动> устриця.
傅тй.
拇印 тйуіп відтиск (відбиток) великого пальця. 打〜поставити відбиток великого пальця.
拇战 muzhan гра на пальцях [під час випивки].
拇指 miizhl великий пшіець [руки, ноги],伸出〜 показати (виставити) великий палець.
mu.
木1 тй 1)(树木）дфево.花〜квіти і дерева;成 年〜дорбсле дерево. 2)—木材.檀香〜 сандалове дерево; сандал;原〜кругляк спец.; колода. 3)(木制的）дерев'яний; [зроблений] з дерева.〜棍[дерев'яна] палиця；〜板 [дерев'яна] дошка;〜梨 дерев'яна соха;〜桶 дерев'яне цебро. 4)(棺材）труна.寿〜труна.
木 2 mu (麻木）одерев'яніти (одеревіння); оніміти (оніміння); віднятися.两脚冻〜了 ноги оніміли (одерев'яніли, віднялися) від холоду.
木板 тйЬап дошка;橡〜дуббві дошки;〜房子 будиночки, збиті з дошок.
木版 miibSn <印> дерев'яне кліше спец.〜雕刻 术 ксилографія. 木版画mCibanhu^-»•木刻.
木本тйЬбп —木质莲.〜植物дерев'яниста


557
рослина.
木本水汉5 mu ben shut yuan основа; початок; оснбва основ.
木笔шйЬІ ~►木兰.
木变石mCibiSnsh丨—木化石.
木疲奴 muboluo 1)〈植> хл丨бне дфево "джек". 2)(指果实）плоди хлібного дерева "джек".
木材 шйсаі ліс; лісоматеріал; лісовий матеріал; дерево; деревина.〜工业 лісопромисловість; 〜力[1 工 деревообробка;〜力口工厂 завод, що обробляє дерево;水运〜сплавний ліс (лісоматеріал);直纹〜прямошарувата деревина;斜纹〜косошара деревина;需要大 量的〜велика потреба лісу (деревини, лісоматеріалів).
木柴 muchai дрова мн.; колоди мн.劈〜колбти дрова;用〜烧炉子 топити піч дровами.
木植 muchui〈技〉стукалка.
木醇 muchun <化> деревний (метиловий) спирт; метанол.
木雕泥塑 mu diao ni su [стояти] бовдуром (як бовдур); [стояти] стовпом (як стовп); остовпіти; як остовпілий; застигти в нерухомості.
木钉 muding〈技〉нагель ч.
木產蛾 m£idii，6 <动> древбсниця уїдлива.
木耳 шй'бг〈植〉деревний гриб.
木校 mufa пліт.
木芙蓉 mCifiir6ng 1) <植> гібіскус мінливий. 2) (指花）квітка мінливого гібіскуса.
木工 mugong 1)(木工活儿）столярна роббта; теслярство;(细木工活儿）столярна роббта; столярство. 2)(指工人）тесляр;(指细木工） столяр.当〜столярувйти; працювати теслею (столяром).
木瓜miigua 1) <植> (落叶灌木）хеномблес китайський; айва китайська. 2)(指果实） гарбуз хеномелеса (айви). 3)〈口〉•番木瓜 fanmugua.
木化石 muhuashi〈地质〉скам’яніле дерево.
木屐 mCijT пантбфлі на дерев'яній підошві.
木匠mfrjiang —木工2).
木焦油 mujiaoyou <化> деревний дьоготь; деревна смола.
木搐 mujln 1) <植> гібіскус сірійський. 2)(指 花）квітка сірійського гібіскуса.
木精 mujlng 〈化〉метанол; деревний (метиловий) спирт.
木壳枪 mukeqiang маузер.
木亥ij muke〈艺〉гравюра на дереві; різьблення по дереву; ксилографія.
木兰 mulan 1)〈植〉магнолія лілецвітна (пурпурова). 2) ( J旨花）квітка лілійної
(пурпурової) магнолії.
木莲тйіійп 木芙蓉. 木料muliao —木材.
木!feUJ" muluodlng шуруп.
木马 murna 1) <体> [гімнастичний] кінь. 2)(儿 їй玩具）кінь-качапка ж.; іграшкова конячка. 旋转〜карус泛ль ж.
木马计 mumaji троянський кінь.
木棉 mumian 1)〈植〉бавовник деревний. 2) (指纤维）деревна вата.
木模 тйтб <冶> дерев’яна модель.
木乃伊 тйпаіуі мумія.
木ІЙ шипе <书> недорікуватий (недорікуватість). 〜寡言 мовчазний і неговіркий; великий мовчальник.
木偶 тй'би 1)(做戏的木人）[дерев'яна] лялька. 〜剧团演员ляльковід. 2)(木头的偶像） [дерев'яний] ідол; [дерев'яний] істукан.象一 个〜似地站着 стояти бовдуром (ідолом).
木偶片 тй’бирійп <影> лялькбвий фільм.
木偶戏 тй'бихі ляльковий театр.
木排 шйраі плот.〜工人 столяр.
木器 muqi меблі ж” збірн.
木琴 muqm <音> ксилофон.
木然 muran остовпілий рот. (остовпіти).〜地 站着 стояти, як остовпілий; стояти як стовп (як бовдур); стояти розгубленим.
木風 mush! <动> листоблошка.
木薯 mushu 1) <植> манібк; маніока; маніот. 2) (指块根）коренева бульба гіркого маніока.
木检层 mushuanceng <Ш> корковий прошарок; пробка; феллема.
木栓树 mCishuanshCi <植> пробконіс.
木塔mfita 木焦油.
木炭 mutan деревне вугілля.
mutanhua <2> малюнок вугіллям.
木头 mu-tou дерево. 一根〜деревиннії брусок; деревинка;—块〜шматбк дерева; цурка; опецьок;〜桌子 дерев'яний стіл; стіл із дерева.
木头人儿 mu-tourenr дурень ч.，ж” розм.\ недоумок лайл.; колода лайл.; опецьок лайл.\ дурень царя небесного.
木犀 mu-xi 1) <植> османтус запашний. 2)(指 花）квітка запашного османтуса. 3)(蛋花):〜 饭 підсмажений рис із яйцями;〜'汤 суп із збовтаними яйцями.
木纤维 muxianwei <植> либриформ спец.\ деревне волокно.
木掀 muxian дерев'яна лопата.
木香mCixiSng <植>1)(一种落叶灌木）троянда Ванксієва (Бенксиєва). 2)(一种草本植物） оман.
木屑 шйхіе деревна тирса.〜тК 泥 арболіт.
木星 mCixTng <天> Юпітер.
木叶蝶 шйубсііб <动> калимі
木已成舟 mu уї cheng zhou стати здійсненим (уже) фактом; стояти перед фактом, що відбувся; уже не можна нічбго зробити; відбулося і вже невиправне; зробленого не повернеш.
木鱼 muyu дерев'яна стукалка [у бонз], muzei <|t> зимуючий хвощ.
木质 mCizhi <植> деревині 〜坚硬 тверда деревина; 〜纤维 деревинне (деревне) волокно.
木质部 muzhibu <植> ксилема спец.; деревина.
木质莖 muzhijlng <植>дep彳внe стебло.
目тй.
目 тй 1)(眼睛）око.有〜共睹 очевидно (ясно) кбжному; кожний бачить. 2) <45> (#)
дивитися на що.〜为奇迹 вважати (прийняти) за диво; дивитися як на диво (на щось
надзвичайне). 3) < 生物> ряд.哺齿〜ряд гризунів; гризуни мн.;亚〜підріц. 4) •目录
1).书〜каталог (індекс) книг; бібліографія; 剧〜репертуар.
目标 mCibiSo 1)(对象）об’є’ кт; ціль ж.; предмет. ЩЩ- військбвий об'є кт;战术〜тактичний об'є кт;战略〜стратегічна ціль;攻击〜об'є кт атаки (повстання);地上〜наземна ціль;空中 〜повітряна ціль; 〜морська ціль; нерухомий об'є кт; нерухома ціль;活动〜 об'є кт, що рухається; рухома ціль;击中〜 потрапити в ціль; навести на ціль;
прицілитися; точно визначити ціль;发现〜 виявити об'є кт;暴露〜відчинити (оголити) об'є кт;〜指示 <军> цілевказівка; цільові вказівки;向〜射击бити в ціль;人多~大 скупчення людей збільшує мішень;转移斗 争〜відволікати від об'є кта боротьби;〜正前 方，打！ по цілі, бий! 2) (S Й) мета 奋斗〜 мета боротьби;工作〜цільова настанова роббти;确定〜намітити (установити, визначити) мету;〜明确 ясно визначена мета; мета зрозуміла.
目不见瞭 mu bu jian jie не знати себе; не враховувати свої можливості; переоцінити свої сили.
目不交随 mu bu jiao jie [усю ніч] не стуляти очей.
目不窥园 mu bu kul yuan із головою піти (зануритися,поринути) у навчання.
目不识丁 mu bu shi ding абсолютна (цілковита, повна) неграмотність (неписьменність); цілковито (абсолютно, цілкбм) неграмотний (неписьменний).〜的人 цілковитий неук.
百不暇接 mu bu xia jie очі розбіглися в ко^о.
目不转睛 mu bu zhuan jing вилупити очі на що; не відводити погляду із чого; пильно (невідривно) дивитися на що.
目测 muce окомір; візуальне спостереження; візуально; на око.
目次тйсі~»目录2).
目瞪口呆 тй deng кби dai остовпіти (правцем стати) із розкритим ротом; рот відкрити; одебеліти (остовпіння, правець); очі на лоба лізуть.
目的 mudi ціль ж.达到〜досягти (домогтися) цілі;力求达到〜доклйсти зусиль для досягнення мети;不达到〜誓不罢休не зупинятися, поки не досягнеш мети;抱定〜 задатися метою; ставити твердого метою;追 求某种〜переслідувати якісь цілі;不可告人 的〜непорядні цілі;〜是... із метою чого, із неознач.; із метою чого;以...为〜м^ти (ставити) за мету.
目的地 mudidi місце призначення; ціль ж.
目的论 тйсШйп <哲> телеолбгія.
目的性 mudixing цілеспрямованість.有〜的活 动 цілеспрямована діяльність.
目睹 гпйсій бачити що своїми (власними) очима; бачити що на власні очі; бути очевидцем (свідком).
目睹者mCidiizhS ~*■目击者.
目光 muguang позирк; погляд.〜:烟 очі так і засяяли; погляд пррменистий;〜犀利 пронизливий позирк (погляд); б焱ЧИТИ на три (два) аршини під землею (у землю);〜短浅


558
короткозорість; недалекоглядність; не бачити далі свого носа; 〜远大 далекоглядний.
目光如豆 muguang гй dou вузький кругозір; надзвичайна недалекоглядність; надзвичайно недалекоглядний; не бачити далі свого носа.
目光如火巨 mu guang гй ju проникливий (проникливість); далекоглядний (далекоглядність); прозорливий (прозорливість).
目击mCijT—>目睹.
目击者 mujlzhe очевидець; свідок.
目今 mujln тепер; нині; у даний час; наразі розм.
目镜miifmg <理> окуляр.显微镜的〜окуляр мікроскопа;〜测微计 окуляр-мікрометр, окулярний мікром師.
目空一切 mu kong ylqie ставитися згорда до навколишнього; мати за ніщо всіх інших; із презирством дивитися на усе і вся; задерти (підняти) ніс прост.•, не визнавати нікого і нічбго.
目力 тйіі зір.〜好 гарний зір;〜差 слабкий зір;〜 所及 куди дістає око; наскільки сягає око.
目录тйій 1)(个物名目）каталбг〜卡片 каталожна картонка;图书〜каталог книг; бібліографія;技字母顺序编排的〜 алфавітний каталог;编制〜каталогізувати що; скласти катйлог. 2)(篇章名目）:зміст.杂 志的〜зміст у часописі.
目录学 тйійхиб бібліографія.
目迷五色тй ті wu se 1)(指颜色多）ряботіти (рябити) в очах. 2)(错综复杂）складний і заплутаний; переплестись у складний клубок.
目前 muqian у даний час; у даний момент; тепер; зараз; потбчний; сучасний; сьогоднішній; теперішній розм.〜形势 сучасна (сьогоднішня) обстанбвка;〜的政治 形势 теперішня політична обстанбвка; політична ситуація в даний момент (у даний час, на сьогбдні, зараз); поточна політика;〜 的紧要问题 пекуче (злободенне) питання;到 〜为止 на сьогоднішній день; аж до даного часу; дотепер; $〜за теперішніх умов.
目送 musong простежити що поглядом (очима, позирком); дивитися слідом за ким.
目无法纪 mu wu f^ji не рахуватися ні з законом, ні з дисципліною; не визнавати ніяких закбнів; не дивлячись ні на які закони; творити (чинити) беззаконня; мати за ніщо правила і дисципліну.他简直〜！ він прбсто розпустився!
目无全牛 mu wu quan niu досягти верху майстерності; досконало володіти (опанувати) чим.
目无余子тй wiiyiizT —目中无人.
目无尊长 mu wu zOnzhSng не зважати (чхати рот.) на старших; із зневагою ставитися (зневажливе віднбшення) до старшого; мати за ніщо старших.
目下тйхі&~> 0前.〜他在学习на даний час він навчається; *防7兄已见好转 на даний момент (тепер, зараз) полбження змінилося на краще.
0 	Ш muxuan рябити в очах; сліпитися; очі сліпнуть.今人〜的光сліпуче світло;光线弓虽
烈，+入〜світло таке яскраве, що сліпить очі.
目语 muyu обмінюватися поглядами; переморгуватися з ким.
目中无人 mu zhong wu ren дивитися на людей згорда; мати за ніщо інших.
тй 另见 то.
莫 тй 1) вечір; пізній час; темнота; 2) палатка; намет; 3) щавель;采〜збирати щавель.
層mu.
艏 mu маленька джонка.
霃шй.
Ш ти дрібний дощ; мряка.
仏ти.
松傻族 МйІЗогй "мулао" (одна ; меншин Китаю).
національних
沐
тй.
沐猴而冠 m(ih6u er guan ворбна в павиних пір’ях.
沐浴 тйуй 1)(洗操）купатися (купання); прийняти ванну. 2)(沉浸在其Й1环境中） зануритися в що; віддатися чому.〜在欢乐中 панують веселощі; бути у веселому настрої; віддатися веселощам;〜在阳光下 купатися в променях сонця； осяяний (освітлений, обмитий) променями сонця.
苜
首猜 mu-xu <植> люцерна звичайна (посівна, синя).
牧т“.
牧 тй 1) ~►牧放.〜羊 в“пас овець. 2)—牧民； 牧人.贫下中〜скотарі-біднякіі і нижчі середняки.
牧草 mucao [кормова] трава; підножний корм. 豆料〜бобові кормові.
牧场 muchSng пасовище; вигін; випас місц.
牧放 mufang випас кого (пасіння).
牧歌 muge пастораль ж.; буколіка.
牧ІС mugong найманий пастух; пастух за най- мом.
牧民 mumm пастухи-скотарі мн.; скотарі мн.; (蒙古族牧民）арат.
牧区 muqii скотарський район.
牧人 muren пастух; пастушка; пастир ч.， застар” поет.;(牧羊人）вівчар; чабан;(牧马 人）табунник.
mu-shl <^> священик; пастир ч.，спец.; (基督教新教牧师)пастор.
牧童 mutong пастушок; підпасок.
牧畜 тйхй випас [худоби]; скотарство.以〜为生 займатися скотарством.
牧业 muye скотарство.
牧主 muzhO власник скота (скоту).
ш ,
W mu.
钥 тй〈化〉молібден.
ШШ mugang <^> молібденова сталь.
募тй.
募 тй набирати кого-чого, що (набір);(招募） вербувати кого (вербування); (ШШ) збирати що (збирання, збір).〜兵 вербування (набір) солдат;〜款 збирати пожертви.
募兵制 mubTngzhi система вербування (наймання) солдат.
muhua збирати (просити) милостині.
募集 muji збирати що (збирання, збір); набирати кого-чого, що (набір).〜工人 набирати робітників.
募捐 mujuan збирати пожертви (пожертвування); пустити шапку по колу розм.
mu.
墓 тй (—般的坟墓）могила;(陵墓）мавзолей; гробниця; курган;(公墓）цвинтар.谒〜 відвідати мавзолей (могилу);盗〜грабувати (розкрадати) могилу.
墓碑 mubei надмогильний (надгробний) пам'ятник.
墓地 тСкГі кладовище;(乡村墓地）цвинтар.古 代〜могильник; некрополь ч.
墓石 mushi надгробний (могильний, надмогильний) камінь; надгробна (могильна, надмогильна) плита.
墓室 mushi гробниця.
墓穴 тйхиб склеп;(大墓穴）усипальниця.
墓志mCizhi-♦墓志铭.
墓志铭 muzhimmg епітафія книжк.; надгробний (надмогильний) напис; надгробок застар.
幕шй.
Ш шй 1)(蒂布）завіса; пола.帐〜шатро; намет.
2) 	(І幕一样的东西）пблог; пелена.夜~ полог ночі;雾〜пелена (завіса) туману. 3)(舞 台上的幕布）зав〖са.丝纸的〜оксамитова завіса. 4)〈剧〉акт; дія.第三〜третій акт; третя дія;五〜,悲剧 трагедія в п'яти діях (актах); 一〜惊人的场面叩иголбмшлива (захоплююча) картина; приголомшливе (захоплююче) видовище;生活中的一〜 сторінка (сцена) із життя.
蒂宾тйЬїп 幕僚；蒜友.
蒂布тйЬй~>幕3).
務府тйй 1)(旧时将帅办公处）штаб-квартира ч.; штаб. 2)(日本幕府）сьогунйт; бакуфу невідм..
蒂后 muhou за лаштунками; закулісний.〜策动 діяти за лаштунками;〜操纵 вести закулісну гру;〜阴谋 закулісні інтриги;〜活动 закулісні шахрайства;〜策划者 закулісний режисер; 退居〜ретирувАтися за лаштунки;进行〜交易 вести закулісні угоди; займатися закулісними угодами.
福间 mujian під час антракту.〜休肩、антракт;〜 入场 вхід тільки перед початком акту (під час антракту).
藉间剧 mOjianjCi <剧> інтермедія.
藉间曲 miijianqii <音> інтермедія.
縣俊 muliao штабні офіцери і співробітники.
ШЖ rnuyou особистий секретар.
тй.
Ш тй одностайний; дружній (дружність); у


559
згоді; у злагоді.兄弟刁；〜брати живуть недружно (не у згоді).
碎•邻 тйііп добросусідський (добросусідство); дружній (дружність).〜政策 дружня (добросусідська) політика;发展〜关系 розвивати добросусідські відносини.
шй.
慕 шй схилятися (схиляння) перед чим; поважати що (повага).〜梦} низько вклонятися перед владу імущими;〜名 схилятися перед авторитетом; шанувати авторитет (ім'я); багато чув;我是〜名來访的 я багато про вас чув і прийшов засвідчити свою повагу, muguangxing фототаксис.
mu.
Ш mu 1)(傍晚）надвечір; вечір сутінки мн. 2) (时间$尽）кінбць.岁〜[під] кінець року; наприкінці рбку.
暮街 шй'аі сутінкова імла.〜沉沉 небо затяглося (вкрилося) сутінковою імлою;森林被〜宠罩 着 ліс обкутаний сутінковою імлою.
暮春 muchun кінець весни; пізньою весною.
暮鼓晨钟 mu gti chen zhong [на] науку; служити повчанням.
暮年 munian під старість; на схилі років (життя, днів); на заході життя (днів); у похилому віці; похилі роки.
暮气 muqi сумний (занепадницький) настрій;
занепадництво; спад життє вої енергії.〜沉 Ш перейнятий сумним настроєм; перейнятися духом занепадництва; бездіяльний; 一扫往曰的〜усунути сумний настрій, що мав місце;他〜十足 він втратив будь-який інтерес до життя.
暮色 muse сутінки мн.〜苍茫 сутінно; стоїть сутінкова імла;〜笼軍大地[на землю] спускалися сутінки; земля обкутана сутінковим серпанком;隐没在〜中 сховатися у сутінках.
穆
mu.
穆斯林 musllin мусульманин мусульманка; (мусульманський); магометанин; магометанка; (магометанський).
N
喂 й 另见 гі; n; n; ng; ng; ng.
喂哪 й-na <*>так!, ага!
喂 п 另见n; n; n; ng; ng; ng.
嗎 n〈感叹> м-гм?, н-ну? {виражає сумнів);喂！ 你说什么？ Н-ну! А ти що скажеш?
喂 й 另见 гі; n; n; ng; ng; ng.
喂 n〈感叹> м-гм?，н-ну? (виражає несподіваність або несхильне ставлення до чогось).
嗎 Л 另见 n; n; n; ng; ng; ng.
喂 n〈感叹〉м-гм!, ну! {виражає згоду).
胃沾另见пйп.
南无 пашо {санскр.) вручити себе Будді.
南无阿弥陀佛 nam6'€mitu6f6 Слава Будді-Амітабі!
拳па.
拿 nd 1)(用手取物）узяти що;(握，托)тримати що\ (提，搬）нбсти що.〜到手里 в3^ти в руку (у руки);〜在手里 тримати (нести) в руці (в руках);从地上〜起来 підняти з землі; #手士 〜纸烟потягнутися до цигарок;我的钢笔是 你〜的吧？ це ви взяли мою ручку?到银行去 〜钱 піти в банк і взяти гроші; піти в банк за грошима;到车站去〜行李 піти на вокзал за багажем;太重了，我〜不动 занйдто тяжко, я не можу підняти;这么多我〜不了 стільки я не зможу взяти; стільки мені не віднести;手 里〜着一把扇子 тримати в руці віяло; із віялом у руці;你〜的什么？ що ви несете?你 手里〜的是什么？ що у вас у руках? що ви тримаєте (несете) у руках?把东西〜下去 віднести (знести) речі униз; 二■〜
下来 принести речі з другого поверху;请大 家把车票〜出来прош> усіх пред'явити (показати) свої квитки; ‘又把旧一套〜出 来了 він знову підніс свій мотлох; він знову витяг на світло денне свій мотлох. 2)(捉） ловити кого (ловля).〜贼 ловити злодія. 3) (用）З ЧІШ\或用第五格表达.〜铅笔写писати олівцем;〜水洗мити водою;〜事实证叨 довести з фактами в руках; довести на фактах;〜什么脸见人 із якими очима з'явитися (потикатися). 4)(把):〜他当父亲看 待 вважати його своїм батьком; ставитися до
нього, як до батька; 一他没有办法 нічбго з ним не поробиш;别〜我开玩笑！ не розігруйте мене!不能〜原则做交易не можна торгувати принципами; не можна
поступатися принципами.
拿办 naban заарештувати і віддати під суд.
拿出 nachii дістати що; вийняти що; витягти що. 〜本领来 показати своє вміння (свої здібності, свій талант);〜钱来买东西 дйти гроші на покупку;拿不出这些钱 не в змозі дати (заплатити) стільки грошей;他要这些 人〜良心来 він волав до сбвісті цих людей;他 从书樹里〜—本书来він дістав із книжкової шафи книгу;他&衣袋里〜自己的钥匙він дістав (вийняв, витяг) із кишені свій ключ.
拿到 пй(!йо 1)(搬到，送到)віднести що; знести що; нести що.〜院子里 віднести (знести, винести) на подвір’я;〜我这里来 несіть сюди (до мене). 2)(得到）одержати що (одержання);(弄到）дістати що. ІІ知发出去 了，但是人家还没有〜повідомлення розіслане, але люди його ще не отримали;我 好不容易总算〜了 я насилу, але усе ж дістав (одержав).
拿顶 nadlng стійка [на руках]; робити стійку.
拿获 nahuo захопити що (захоплення); упіймати що.〜凶手 захопити (упіймати);当场〜 впіймати (захопити) кого на місці злочину; 当场〜凶手накрйти вбивцю.
па jia-zi задаватися прост.; робити поважний вигляд.
拿来 na-lai принести що.他还没有〜він ще не приніс;他拖延着不〜він зволікає і не несе (приносить).
拿起i^qT узяти що.他〜笔来写了几个字він узяв ручку і написав декілька слів;非洲人民 〜来反抗殖民主义者，нарбди Африки взялися за зброю (підняли збрбю) для боротьби проти колонізаторів.
拿去 na-qu прибрати що; віднести що; знести що; узяти собі (із собою) що.把桌子上的碗
5来〜прибрати (віднести) посуд зі столу; 这是给你的візьміі， це тобі (для тебе); на тобі!应当把这些东西给他〜трбба віднести (знести) йому ці речі;我的词І谁〜了 ？ хто забрав (узяв) мій словник?
拿权 naquan тримати у своїх руках владу; бути
(стояти) при владі; мати владу.
拿事 nashi відати всіма справами; розпоряджатися усім; мати вирішальний голос.这几 天家里邊个〜的人也没有，у ці дні в будинку не було навіть людини, яка б могла розпоряджатися домашніми справами.
拿手 nash6u сильний у чому，розм.; майстер [своєї справи]; знавець [своєї справи]; майстер; собаку з'їсти в чому, на чому.这方 面他很〜у цьому він дуже сильний; він на цьбму собаку з'їв;打篮球他f艮〜у баскетболі він великий майстер.
拿手好戏 ndsh6u hSo xi коронна роль; коронний номер.这是他的〜це його коронна роль (коронний номер); він на цьому собаку зїв; він майстер у цій галузі.
拿下 піхіа 1)(取下）зн^ти що (зняття).把画从 墙上〜зн^ги картину із стіни.〜（占领） зайняти що; узяти що (узяття); забрати що.〜 зайняти ворбжу позицію.
拿着鸡毛当令箭 na*zhe jlmao dang lingjian носитися з чим як [бовдур, дурень] із писаною торбою; носитися як курка з яйцем із чим.
拿主意 па zhu-уі зважитися на що，із неознач.\ прийняти рішення.拿定主意 твердо вирішити; зважуватися; прийняти тверде рішення;大了 拿不定主意 ніяк не могли прийняти рішення.
拿住 na-zhu 1)(抓牢）утримати що (утримання); тримати що міцно.〜，另ij摔了！ тримай міцно і не розбий (не впусти)!好容易才〜了 насііпу (ледь, ледве) вдалося втримати. 2) 拿获.〜 一个小偷 упіймали (зловили) злодія; пійманий злодій.
拿走nizou 拿去.他~了找的钢笔він відніс (узяв) мою ручку;可以都〜мбжна усе віднести (прибрати).
俘па.
撑 па <化> нептуній.
那nl
那 пЗ як? хіба?
那般 пЗЬ5п чому? як? *
男Р不是 nSbushi хіба ні...?, не інакше як...
那搭 пЗсШ де?, звідки?


560
ЩІШ n^neng як можна?; як цс може бути?
那时 nashi коли?
那厢 naxiang де?
哪油.
哪1 па 1)(表示疑问）який; котрий.〜儿个区的 卫生工作做得好？ у яких районах міста добре поставлена роббта з охорони здоров'я? 〜叫吃亏，〜叫上算，全都谈不到яке там ще вигідно або невигідно, тут навіть немає про що розмовляти; що таке вигідно або невигідно, адже ні про що ця розмбва;我们 这里有两位张同志，你要见的是〜一位？ у нас двоє товаришів [на прізвище] Чжан, котрого (якого) із них ви хочете бачити? Ж 里〜一位足李同志？ хто (який) тут товариш Лі?这些书里〜一本是你的？ якй (котра) із цих книжок ваша? j尔〜天回来？ якого числа ви повернетеся?这是〜一位的东西？ чиІІ це речі?这是〜一年的事？ у якому році це було? 你是〜一谷人？ ви з якої провінції?这的 机会不知〜年〜月才会有呢丨КОЛ“ ще трапиться така нагода! 2)(泛J旨）будь-який; який завгодно.这些画我以为挑〜一张都可以 я вважаю, що з цих картин можна вибрати (яку завгодно);今年的收成比以往〜一^的
哪2 па (表示反问）відкіля; де.〜有的事відкілб! як би не так!〜■的事，那天我并没有在这里 відкіля, в той день мене тут не було!他〜有ЯР 么些时间 відкіля в нього стільки вільного часу;他们〜会懂这些! де їм усе це зрозуміти! 没•■革命，〜有解放не було б революції, відкіля бути і звільненню.
哪个nS.ge який.你们是〜连的？ ви з якої роти? 看中〜，就买〜який сподобається, такий і купиш; 仑"都可以 мбжна ^дь"який(^иьгяк6го).
哪会儿 nahulr 1)(问时间）коли; у який час.你 是〜从广州回来的？ кол“ ви повернулися з Гуанчжоу?这篇文章〜才能脱稿？ кол“ ця стаття буде готова?你〜在家？ коли (у який час) ви буваєте вдома? 2)(泛指时间）коли; (随时)у будь-який час; у будь-який момент. 你〜來都可以 можете приходити коли хочете; можете приходити в будь-який час;你要〜去 就〜去 коли ви захбчете, тоді і підіть;他说不 定〜才能来 невідомо, коли він зможе приїхати.
哪里 nS.її 1)(问处所）де; куди; звідки (звідкіля, звідкіль, відкіля, відкіль)你在〜工作？ де ви працюєте?你往〜去？ ви йдете?你从〜 来？ звіцки ви прийшли?你〜不舒服？ на що ви скаржитесь? де у вас болить?这话是 从〜听来的？ звідки ви дізналися про це?我 的书〜去 了 ？ куди поділася моя книжка?他〜 来的钱？ звідки в нього гроші? 2)(泛指处所) де; куди.无论〜都有 у будь-якому місці є; скрізь є;这一种植物不论在〜都能生长ця рослина в будь-якому місці (скрізь, усюди) буде (може) рости;他〜也没有去 нііфш він не пішов (ходив);〜有压迫，〜就有反抗де є (існує) гніт, там є (виникає) і опір;〜有群众 支持，〜工作就进行得顺利де є підтримка з боку мас, там роббта йде успішно;党派我到 〜，ї义就到〜去 куди мене Партія направить, туди я і пощу; я поїду туди, куди мене направить Партія. 3) 定）звідки; де. ~
梦想得到де вже було про це мріяти!我〜比 得了 fr、де вже (куди вже) мені до вас!亊•暗一
大堆，〜有一点功夫！ купа всіляких справ, де отут (там) знайти хвилинку вільного часу!〜 的话，我从来没有这样说过！ що ви (нічбго подібного), я цього ніколи не говорив!真怪， 这是〜的话! дивно, відкіля все це береться? 我〜知道你们的事！ відкіля мені знати усі ваші справи!他〜是什么学者丨який там він учений!〜，〜，你过奖了 що ви, [що ви,] дуже вже ви люб'язні; що ви, [що ви,] ви вже занадто хвалите мене.
哪能 nan^ng (怎能）як [це] можна; як [же] так; (怎会）як могти; відкіля; де;(表示否定）як [би] не так прост.〜不去 як можна (як же так, як так) не йти!〜不告诉人家 як [же] так (як це можна) людям не сказати!他〜不知道？ як міг він цього не знати? як це могло б#и， щоб він не знав?这我〜知道 відкіля (де) було мені знати; як міг я знати про це.
哪怕пара нехай; хоча (хоч) би.〜他是三头六 臂，—І4人也顶不了事будь у нього і премудра голова, але усе ж йому одному не впбратися;〜时间再紧，也要如期完成нехйй часу мало, а все-таки треба виконати вчасно; ~再难，我彳І、]也不会退$ нехай буде ще важче,
і 	то не позадкуємо;〜多一天也好 хоча б один зайвий день, і то добре (краще);〜说——句话 也好 хоч би слово сказав.
哪儿паг <口>—哪里.
哪时候nSshihdu 哪会儿.〜才会有呀！ колі ж це буде;你不论〜来，我都欢迎КОЛїІ б ви не прийшли, я завжди вам радий.
哪些пЗхіб які.〜人认得路？ хто знає дорогу?你 们〜人去？你们有〜困难？ які тр細ющі у вас?
哪样nayAng 1)(问性质、状态)якйй.〜的钢笔你 最喜欢？ яка ручка вам більше подобається? 你要〜颜色的毛线？ якбго кольору вовна вам потрібна? 2)(泛指）який; будь-який. ^ 要〜的，就有〜的як“й вам потрібний (потрібно), такий і знайдеться;店里〜布匹都 有 у магазині є будь-які тканини.
内пй.
内 另见纳（піднбети，вручати).
那пй.
ЯР 1 па {емфатична частка, що підсилює питання).
那2 па 1)(那一个）той.〜老头儿той старець;〜 女人та жінка;〜棵树те дерево;〜时候у той час;〜一次тог6різу.2)(那又.那东西，那事 情等）те; це.〜是谁？ хто це? хто він такий? хто така ця людина?〜是我的一些东西 то мої речі;〜是在 1970 年 1970 то (це) було в 1970 році;〜还是一个问题 це ще питання; це ще залишається питанням;〜谁知道! звідки знати! звідки знати!〜你别管 це (то) не твоя справа; це (то) не твоя турбота;〜还用问? що за питання? що ж тут ще питати?〜又当 另1Ji仑 тоді, звичайно, буде інша розмбва;〜又 怎么样？ ну так що ж?〜怎么成！ як це можна!〜还了得！ не дай боже!〜有什么不 好！ що тут поганого!这也批if，〜也指贵 критикувати і засуджувати усе і вся.
那3沾—那么3).〜你就好好儿干吧так ти гарненько працюй.
那边 пйЬійі там; туди; той бік.〜没有人 там нікого немає;山的〜有个小村子на тому боці (по ту сторону) гори є село;他住在河〜він
живе на тому боці річки; він живе за річкою; 我到〜去я йду туди (у той бік);我是众〜来的 я прийшов відтіля (з того боку).
那达慕 N^ddmu свято Надом {у монголів).
那个nlge 1)(那一个）той.〜女孩子та дівчинка; 〜院子те подвір'я;〜人再没有来过та людина більше не приходила. 2)(那东四，那亊愔等） те; це.〜不是你的 те не твоє ; той не твій; та річ не твоя;〜不是你的亊儿те (це) не твоя справа;〜用不着你管 це (те) не твоя турбота; 你不要为〜耽心 ви цим не переймайтеся. 3) <口
> 	(表示夸张）так.她唱得〜好啊，就甭提了 вона так добре співає, що слів не вистачає, щоб описати!他跑得〜快啊，就好象飞一样 він бігає так швидко, наче літає. 4) <口> (代 替不便直说的话）не гаразд.近来你的脾气也 太〜了 останнім часом характер у вас дуже поганий;他办事的能力有点儿〜йогб ділові якості не дуже;他的为人作事真有点儿〜 його вчинки трохи теє;据我看，事愔好象要 ~ здається мені, справа недадійна.
那会儿n》huir <口>~)•那时.
那里пй_1ї там; туди.〜有丰富的矿产там [є] багаті копальні;〜我一次也没有到过там я жодного разу не був;我马上就到〜去я повільно піду туди;他刚从〜来 він тільки що відтіля;他〜有人来过吗？ хтось приходив від нього?把书拿到他〜去віднесіть книги до нього!他常到我〜来 він часто буває в мене;你们〜的气候怎么样？ який у вас там кшмаї?问题不在〜не в тому справа (шшння).
那么па-me 1)(指示性质、状态等）такий; так; настільки.花〜美 квіти такі гарні;他们没想 到有〜多的人来 воніі не думали, що буде так багато людей (така маса публіки);如果照你 想的〜办，那就办不成якщб зробити так, як ви пропонуєте, то нічбго не вийде;不好意思 -ІїШАШ незручно так турбувати людей; ніяково завдавати людям таке занепокбєння; 这个并不〜重要це не настільки (не так) важливо (істотно). 2)(表示估计）приблизно. 拿〜二三十个袋子就够了 узріти так (приблизно) двадцять-тридцять мішків - і буде достатньо. 3)(顺上文申说）бтже; отож; значить; виходить розм.; тоді; так; те.〜我们 走吧！ так піїшпі!〜你打算怎么办呢? отже, як же ви вирішили? отже (так), що ж ви вирішили робити?如果你不良对，〜我们就这 样办了 якщо ви не заперечуєте, тоді ми так і зробимо;既然大家都赞同，〜可以开始了 оскільки усі згодні, виходить (отже, значить), можна починати;既然他不去，〜我 去 оскільки він не хоче їхати, тоді (так, то) я поїду;-,好吧，就继续争论下去吧ну що ж， так і бути, давайте продовжувати дискусію; 〜，这应如何理解呢？ питаться，як же тоді все це треба розуміти?
那么点儿na-medi5nr так мало.〜事，一天就能 办完 роботи так мало, вільно можна закінчити за один день;〜东西，一个箱子装 得下 7 речей так мало, що всі влізуть в один ^щик;〜小问题，何必麻烦人事？ навіщо турбувати лкдей настільки незначним питанням?
那么些 пй.техіб стільки; так багато.〜资料一个 星期哪看得完 стільки (так багато, така купа) матеріалів, що не можна прочитати за тиждень;她一个人照料〜孩子，真不容易їй одній ходити за стількома дітьми не так


561
легко.
那么恭 na-me-zhe так.〜也许好一些 так, мабуть, б夕декрбще;你再〜，我可要恼了 якщб ще так зробиш, то я розсерджуся.
那儿nar <P>l)—那里.2)—那时.打〜起 починаючи відтоді.
那时 nashf тоді; у той час.〜的名人 тодішня знаменитість;〜的规矩 тодішні порядки і правила;〜我们住在上海 тоді (у той час) ми жили в Шанхаї;〜正是夏天 тоді саме було літо;〜就晚了 тоді буде пізно.
那些П，хіб ті.〜房子足不久以前才盖好的ті будинки збудовані нещодавно;〜人我并不认 і只 тих людей я збвсім не знаю; із тими людьми я збвсім не знайомий;〜地方我没到 ді у тих місцях я не бував.
那样 nayang так; такий; настільки; таким чином.〜也好 нехай буде так; нехай так і буде;他并不是你所想象的〜він збвсім не така людина, як ви думаєте;事情进行得并不 茅lj справи йдуть не так вже успішно і гладко;他并不〜糊涂він не такий (не настільки) вже дурний;没有〜的事 таких речей (так) не буває;有房子〜大 такий великий, як будинок; розміром із будинок; 这孩子有成年人〜高цей хлопчик на зріст як доросла [людина]; у цього хлопчика зріст, як у дорослого.
娜пі
挪 па (в іноземних власних іменах жінок).
哪旧.
哪 па {емфатична частка, що підсилює питання або підкреслює слово, що виділяється).
細пі
Ш па 1) казкова двонога кішка; 2) морський котик.
呐
па.
响喊 nahSn клич висок.; клик висок.., кликати клич.高声〜кликати клич.
纳
па.
纳1 пй 1)(放进来）приймати що (прийбм).闭门 不〜відмбвитися прийняти кого; не пустити кого в дім. 2)(接受）слухатися чого.不〜 глухий до добрих слів (порад); не слухатися порад. 3)(交纳）внбсти що (внесення).〜租 внести оренду (орендну плату).
纳2 па (缝细）прошити що (прошивка).用麻线〜 鞋底 прошивка підошви дратвою.
纳粹 Nacui нацисти лш.〜分子 нацист; нацистка.
纳粹主义 nacuizhuyi нацизм.
纳福 nafii благоденствувати; сибаритствувати; сибаритнічати; жити на відпочинку.
纳贡 nagong піднести данину; явитися з даниною. nah2n здивуватися (здивування); чудува- тися (подив).他心里很〜він був украй здивований (зачудований).
纳贿 nMiui 1)(受贿）хабарничати; хабарниіггво. 2) (行贿)давати хабарі; підкуповувати що (підкуп).
纳凉 naliang прохолоджуватися розм.; насолоджуватися прохолодою; [відпочивати від спеки] у холодку.坐在花园里〜сидіти
(посидіти) у садку в прохолоді;到院子里去〜 вийти на подвір'я прохолодитися.
纳闷儿 namenr <口> задуматися; [здивуватися і] не знати, що і подумати; дивуватися.这使他心 里有些〜це змусило його трішки подумати; цим він був здивований і не знав, що й подумати.
纳米比亚人 NamTWyar6n намібієць (намібій- ський); намібійка.
纳入 паш ввести що (введення); включити що (включення).〜正轨 ввести що в межі (у норму);〜轨道 поставити (перевести) що на рейки;〜国家计戈lj включити що до державного плану;〜自己的势力范围 включити що до сфери свого впливу.
ІЙШ nashui внести (сплатити) податок.
纳税人 nMiuircn платаик псдатаів; плагаиця псщщків.
纳西族 N^xTzii "наси" (одна з національних меншин Китаю).
naxiang прийняти капітуляцію.
袖ПІ
衲 па 1)(补缀）латати що; прост.; ставити латки. 2)(和尚衣）[чернеча] ряса.
纳пй.
钠 п纟 <化> натрій.
nabo-li натрійне (натрієве) скло.
钠长石 nichdngsh丨 <矿> альбіт.
擦па.
掠 па стримати що.〜着'注子 стриматися; стримати себе;他勉强〜住了心头Й怒火він насилу стримав свій гнів; він ледве стримався.
乃
пйі.
乃 паі <书>1)(是）б^ти; є; являти собою що.鲁
.迅的“阿Q正传”〜当代名著пбвість Jly Синя "Справжня істбрія А-кьюи являє собою чудбвий твір нашого часу. 2)(于是）тоді. 3) (你的）твій; ваш.〜父 твій (ваш) батько.
乃是 nSishi-♦•乃 1).
乃至nSizhi [і] навіть.鲁迅的逝世引起了全国，~ _世界劳动人民的哀悼суерть Jly Синя викликала скорботу в трудящих не тільки нашої краши, але [і] навіть усього світу.
奶
паі.
奶 паі 1)(乳房)груди ж.;(牲畜的乳房）вим'я. 2) (乳汁）молоко.人〜людські молоко;羊〜 козяче молоко;吃〜ссйти груди. 3) (И[ІШ) годувати кого грудьми.〜孩子 годувати грудьми дитину;断〜відняти кого від грудей; припинити годувати грудьми.
奶茶 naicha чай із молоком.
奶疮 naichuang < ^ > грудниця； мамміт; мастит.
奶粉 naif^n сухе молоко.速溶全脂〜швидко- розчинне незбиране сухе молоко.
奶不只 naijl <医> нетравлення молока у дитини.
奶酉各 пЗіІао молочний кисіль.
奶妈 naima годувальниця.
奶名 naiming дитяче ім’я.
奶奶 nai.nai <口> 1)(祖母）бабуся [з боку батька]. 2)(称老年妇女)бабуся розм.
奶牛 nainiu молочна корова.
奶皮 пЗірі пінка молока.
奶瓶 n5ipfng рожок.用〜喂奶 годувйти кого [молоком] із ріжка. 奶水 naishuT <Р>молок6.
奶头 n5it6u 1) <口> (乳头）сосок; цицька; циця прост.橡皮〜соска. 2) 奶嘴.
奶牙 паіуа молочний зуб.
奶羊 naiyang молочна коза.
奶油 пйіуби вершкове масло.〜冰淇淋 верш- кове морозиво;〜蛋糕 тістечко з вершками; вершкове тістечко;人造〜маргарин.
奶油色 nSiyouse кремовий [колір].
奶渣 nSizha сир.
奶罩 naizhao бюстгалтер; ліфчик.
奶嘴 naizuT соска.
氣і паі. 、
氛 пЗі <化> неон.
氛灯 naideng небнова лампа.
艿础.
苏 паі бульба таро.
Шпаі.
迺 пЗі Най {прізвище).
钥 паі.
奶 nSi <化> неодим (Nd).
俾пМ.
Щ паі Най {прізвище).
奈 паі.
柰 паі яблуня китайська.
奈何 пйМ що [ж] зробити (поробиш).〜他不得 нічбго з ним не можна зробити; нічбго з ним не зробиш;任何强$的敌人都〜我们不得і найдужчий супротивник не зможе з нами впоратися; навіть сильніший супротивник нічбго з нами не зробить.
奈培 пйірбі <І>н6пер.
奈培计 naipeiji〈电〉неперметр.
柰子 naizi рум’яне яблуко.
пйі.
耐 пйі—耐烦.令人不可〜вивесшлодинузтертіння»
耐穿 naichuan ноский розм.; зносу немає чому; немає зносу чому; не знати зносу.这种料子 很〜магфія ця дуже нбска; цій магфії зносу немає.
耐烦 nAifdn терпіння (терплячий).她教人识字 很〜навчаючи інших грамоті, вонй виявляла велике терпіння; ^ 〜 нетерпіння;
набриднути; втратити терпіння; урвався терпець; 口Ц 人不〜викликати нетерпіння; вивести кого з терпіння;他不〜起来 від початку виявляти нетерпіння; він почав втрачати терпіння;真口Ц我不〜起来 набридло мені це!等得不〜урвався терпець від чекання; набридло чекати.
耐寒 naihan <Ш> морозовитривалий; морозостійкий; морозотривкий; холодостійкий.〜作 物 морозовитривапі (морозостійкі, морозотривкі, холодостійкі) культури.
耐寒性 naihanxing <植> морозовитривалість;


562
морозостійкість; холодостійкість.
耐旱 пйііійп < 植 > засухостійкий.〜作物 засухостійкі культури.
耐旱性 naihanxing <植> посухостійкість.
而{火 паіЬиб вогнетривкий; вогнестійкий. ~材 料 вогнетриви лш.; вогнетривкі (вогнестійкі) матеріали;〜粘土 вогнетривка глина.
耐火石泛 naihu6zhuan вогнетривка цеглина.
耐久 naijiii довговічний (довговічність); тривкий (тривкість).粮食保管好了，〜不坏при вмілому збереженні хліб довго не псує ться.
耐久 *性 naijiuxing тривалість; довговічність; стійкість.
耐论 nailun〈化> нейлон; найлон.
耐磨 пйітб < 技 > зносостійкий.〜材料 зносостійкі матеріали;具有良好的〜性能 мати гарну стійкість до зносу.
耐磨性 n》im6x'mg <技> зносостійкість.提高合 金的〜підвищення зносостійкості сплаву.
耐招!! naire 1)〈技〉жаростійкий; жаротривкий; жароміцний; теплостійкий; теплотривкий; термостійкий.〜жаростійкі (жаротривкі, жароміцні, теплотривкі) сплави;〜强度 термоміцність. 2) <植> спековитривапий.〜 植物 спековитривала рослина.
耐热性 nairexing 1) <技> жаростійкість; жаротривкість; жароміцність; теплотривкість; термостабільність; термостійкість; термічна стійкість. 2) <植> спековитривапість.
而才人寻味 nai ren xunwei наводити на міркування; змушувати мимоволі задуматися.
耐水 naishuT водотривкий; водостійкий. ~作物 водотривкі (водостійкі) культури.
而才水性 naishulxing водостійкість; водотрив- кість.
耐酸 naisuan <化> кислототривкий; кислотостійкий. 〜М 半斗 кислототривкі матеріали; кислотриви мн.
耐酸性 n&su5nxing <化> кислототривкість.
耐尤、naixln терпіння; терпеливий (терплячість). 〜不够 не вистачає терпіння; немає достатньої кількості терпіння;〜等待 терпляче чекати;〜说月艮 терпляче перекбнувати;〜地学习 наполегливо вчитися; 〜地听取意见 слухйти (вислуховувати) з увагою думки (зауваження); уважно прислухатися до думки;做〜细致的政治思想 工作 провбдити терплячу і кропітку ідейно-політичну роббту;要有〜потрібно бути терплячим; треба мати терпіння;你要 W 〜будьте терплячі; майте терпіння; запасіться терпінням.
І^'14 naixing терплячість.没有〜нетерплячий; немає терплячості;他这人有〜він людина терпляча; він терплячий за хараісгером;工作 越是复杂，越需要有〜чим складніша задйча， тим більше треба терпіння.
耐阴 пйіуїп ‘ <植> тіньовитривалий.〜植物 тіньовитривалі рослини.
耐阴性 naiylnxing〈植> тіньовитривалість.
而{用 naiyong тривкий (тривкість); довговічний (довговічність).〜度高的合金 високостійкий сплав.
而士振 naizhen <技> вібростійкий.
而f 振性 naizhenxing <Ш> вибростійкість.
萘础.
蔡 nai <化> нафталін.
目Ь nM另见neng.
Ш nai терпіти, зносити.
權nM.
襬пйі另见нижче:
ШШ naidai 1) літній капелюх (з бамбукового пика або з трави); 2) не розуміти; тупий.
Ш паі.
Ш паі найбільший ритуальний триножник.
图 пап.
囝 пап дитина; дівчинка.
因 пйі.
囡 п5п <方> дитина.
囡 пап дівчинка; донька.
пап.
誦 пап говорити без перестану.
男 nan.
男 1 nan 1)(男性）чоловіча стать;(男人）чоловік ч.〜演员актбр; артист;来的人中有〜有女 серед людей, що прийшли, були і чоловіки, і жінки. 2)(儿子）син.长〜старший син;老俩 口儿没〜没女 у старих не було ні сина, ні дочки; у старих не було дітей.
男2 nan ►男爵.
男盗女娼 пйп dao nu chang "чоловіки поводяться як розбійники, жінки - як проститутки"; поводитися як останні негідники.满肚子〜у душі хто негідник і розпусник.
男低音 ndndTyTn <音> бас.
男 JL ndn’er—男子汉•好〜[справжній] чоловік; справжня людина;好〜志在四方 жити і працювати в далеких краях - справа (діло, роббта) справжнього чоловіка.
男方 nanfang із боку нареченого.
男高音 ndngaoyTn〈音〉тбнор.
男孩 nanhai хлопчик; пацан прост.
男家 nanjia сім'я нареченого (молодого).
男爵 nanjue барон.〜爵位 баронство; гідність звання барона;〜夫人 баронеса.
男男女女 nannannunu чоловік і жінка; ціла юрба чоловіків і жінок.
男女 nannu чоловіки й жінки.〜青年 юнаки й дівчата; молодь різної статі;〜老少 чоловіки й жінки, старий і молодий;〜老少齐出动 усі, від малого до великого, вийшли на роббту; 不论〜老少незважаючи на вік і стать;〜工人 робітники й робітниці; робітники обох статей;〜居民 чоловіче й жіноче населення; населення різної статі;〜合校 спільне навчання;〜平等 рівноправність чоловіків і жінок; рівні права чоловікам і жінкам.
男人 nanren (男子）чоловік ч.
男人 пбп.геп <口> (丈人）чоловік.
男生 nansheng учні чоловічої статі;(大学生） студент;(中小学生）учень.
男声 nansheng〈音> чоловічі голоси.
男式 nanshi чоловічий; для чоловіка.〜服装 чоловічий костюм.
男性 ntoing 1)(性别）чоловіча стать.〜公民 громадянин чоловічої статі. 2)—男人 nanren.
男中音 nanzhongyln〈音〉баритон.
男子 nanzl ―男人 nanren.
男子汉 nanzlhan чоловік ч.〜大丈夫 справжній чоловік; чоловік.
男子气 ndnzTq'i мужність характеру.你要有点〜 будь же чоловіком (мужнім).
南 ndn.
南 nan південь (південний); зюйд спец.〜下 поїхати (рушити, відправлятися) на південь; 河以〜на південь від річки;窗子朝〜вікнб виходить на південь;脸朝〜обличчям до півдня;朝〜行驶 їхати в південному напрямку (на південь); # 〜@ трішки (трохи) південніше.
南半球 nanb^nqiu〈地理> південна півкуля.
南北 пйпЬ5і з півдня на північ.这块地〜有 120 公尺 з півдня на північ ділянка має в довжину (тягнеться на) 120 метрів.
南边 ndivbian 1) —►南.在山的〜на південь від гори; на південному боці гори. 2) <口>~♦南 方2).
南部 nanbu південь; південна частина; південний район.中国〜південь (південна частина, південний район) Китаю.
南昌起义 Nanchang qlyi Наньчанське повстання.
南方n^nfSng 1)(指方向)південь. 2)(南部地区） південь; південна частина; південний район. ~ 口音 південна вимова;住在〜жііти на півдні.
南方话 nanfanghua південний діалект (говірка).
ШУзЛ, nanfangren житель півдня; південка.
南非 Nanfei ГПщшна Африка; південноафриканський.
南非人 Nanfeiren південноафриканец (південноафриканський); південноафриканка.
南风 nan feng південний вітер; вітер із півдня; зюйд спец.
南瓜 n^iguS 1) <植> гарбзЬ звичайний (китайський, мускатний). 2)(指果实）гарб)Ь.
南瓜子 nanguazl насіннячко гарбуза.
南国 nangu6 <^> південна частина (південний район) Китаю; південна країна.〜风光 краєвид півдня (південь країни); ландшафт півдня країни.
南寒带 пйпЬйпсШ <地理> південний холодний пояс.
南胡 ndnhii <音> "наньху" (один із видів китайських музичних інструментів); китайська скрипка.
南回归线 n^nhuigulxi^n <地理> трбпік Козерога.
南货 nanhuo гастрономія з півдня (з південних провінцій) Китаю.
南极 nanji 1) <地理> Південний полюс.〜地带 Антарктика. 2)〈理〉Південний полюс.
南极光 ndnjigumig〈天> південне полярне сяйво.
南极圈 ndnjiqu^i〈地理〉південне полярне коло.
南柯一梦 Nanke yl meng [зникнути як] сон; порожні мрії; усе було тільки сном.
Ш Ц Nanm6i Південна Амбрнка; південноамериканський.
南美人 Nanmeiren південноамериканець (пів¬


563
денноамериканський); південноамериканка.
Ш® nanmian південь; південна сторона.
南泥湾精神 N3nniw5n jTngsh6n дух Наньніваня.
南欧 ЬІйп'би Південна Європа;
південно-європейський.
南腔北调 говорити на
якомусь волапюку [із суміші південних і північних діалектів]; говірка найрізноманітніших провінцій,他操着〜低声回答він тихо відповів, змішуючи південний діалект
ІЗ ПІВНІЧНИМ.
南讳 nanwei〈地理> південна широта.〜40 度 40 (сорок градусів) південної широти.
南温带 пйішбпсШ <地理〉південний помірний пояс.
南亚 Nanya Південна Азія; південноазіатський.
南辕北撤 Мп yuan bei zhe "запрягати коня хвостом вперед"; бути в повній суперечності з поставленою метою; призвести до зворотного (діаметрально протилежного) результату; йти всупереч до чого; різко суперечити чому.
南针 ndnzh6n компас.
南征北战 nan zheng bei ^іап пройти з боями крізь всю крйну; бшися на різноманітних театрах війни.
南竹 nanzhu листоколосник [їстівний].
又隹ndn另见пйп.
难 nan 1)(不易）важкий (важкість); тяжкий (тяжкість).〜治的病 важковиліковні захвбрювання; хвороба, що важко піддає ться лікуванню;事 f青好〜дуже вже важка справа;〜就〜在这里 саме в цьому й всі труднощі; важкість саме в цьому й полягає; 他的话很〜懂妨же важко його зрозуміти; його слова малозрозумілі;山路很〜走 по гірських дорогах дуже важко (тяжко) ходити; 很〜行得通 важко привести до життя що; важко здійснити (виконати) що;不要十白〜не треба (не потрібно) боятися труднощів;这并 不〜це збвсім не важко; нічбго важкого в цьому немає;这有什么〜的！ що отут важкого!无论多么〜也要做到як би важко не було, а треба 平обиш. 2)(不好）поганиий; неприємний.〜闻 неприємно (погано) пахне;〜闻的 气味 неприємний (важкий) запах; неприємний
на смак;这个菜很~0^ ця страва дуже несмачна
难保 nanbSo не можна (важко) ручатися.〜明天 不下雨 не можна (важко) ручатися, що завтра не буде дощу.
难产 nSnchSn 1) <医> важкі пологи. 2)(不易完 /J&) важко досягти.
难处 nSnchfi (不易相处）нелагідний (нелагідність); важкий.这种人t艮〜з такою людиною дуже важко вжитися;他只是脾气暴躁些，并 不算〜він має тільки трішки опришкуватий характер, але не можна сказати, щоб він був неуживчивий.
难处ndivchu (为难之处）ускладнення;(困难） складність.感到颇有〜бути у великій скруті; 〜不在于此 складність (ускладнення) не в цьому;有个小小的〜є маленьке але;我有特 殊的〜у мене свої особливі ускладнення.
难倒пйжіао —难住.天下事难不倒共产党员 ніякі труднощі у світі не зможуть залякати комуніста.
难道пйпс^о хіба; невже.〜你不知道吗？ хібй
(невже) ви не знаєте?〜这是偶然的吗？ хібй (невже) усе це [цілковита] випадковість?〜就 这样罢了 不成？ невже так і лишити? невже так і примиритися з цим?〜要我向你请示不 成！ ще бракувало, щоб я у вас питався!〜不 是这样吗？ хібй не так? а то ні?他们做得到， 〜我们就做不到吗？ вонК можуть, так невже ми не зможемо?
难道说n^d5oshu6~>难道.
难得n^ndd 1)(不易)не так просто (лепю).这是十分〜 的 це далеко не так просто (легко);获得这样的成 绩真是〜домогшся таких успіхів не так (легко). 2)(不常发生）у рідкіснк • • • 9 коли-не-коли розм.; рідко коли; копи нікбли прост.〜的机会 рішений випадок;这种机 会很〜рідко коли ірапляєіься така нагода; коли ще виникне така нагода; інколи трапляється (буває) така можливість;他〜到我们这里来він у рідкісних випадках заходшь до нас; він рідно коли завдедонас.
难度 nandu ступінь [технічної] складності.工 艺上的〜很高 технологічно являє велику складність; у технологічному відношенні ступінь складності дуже висбкий.
难怪 п如guAi 1)(怪不得）не дивно; нічбго надзвичайного; недарма.〜人家生气 недарма люди сердяться; не дивно (нічбго надзвичайного), що люди сердяться; ~大家 都怕他 недарма його усі бояться; не дивно, що його усі бояться. 2)(不应责怪）немає чого звинувачувати кого; немає чого ображатися на що.这也〜另丨J人 немає чого тут (у цьому) звинувачувати інших;是你自己不 对，〜人家对你不满意сам винуватий - так немає чого ображатися (чого ж ображатися) на те, що люди незадоволені тобою.
难关 nanguan найважчий момент; велика складність.碰到〜наштовхн)^тися на великі труднощі (перешкоди); постали (зустрілися) великі труднощі;〜已过 найважче вже позаду; усі трудності вже позаду (переборені);现在是个〜тепер настав найважчий момент,没有突不破的〜немйє таких перешкод, котрих не можна було б перебброга.
难过 nanguo 1)(不易过活)живеться важко (тяжко); важко (тяжко) жити.解放前穷人的 日子真〜до звільнення бідноті жилося тяжко (важко); до звільнення життя в бідноти було важке і тяжке. 2)—难受.■»!!、里〜т^жко на душі; уболівати; важкі щиросердні переживання;身上〜погано себе почувати; нездужається безособ.， кому;替...〜 уболівати за кого; переживати через кого.
难解难分nanjie^ianfen 1)(指双方相持不下，难以分 开)[бійка дійшла до того, що] qpocro не розборониш (指架打得不易分开);[чвфи дійшли до того, що] гросго не вгамуєш (指争吵得不易分开).2)(指关 系亲密，不易分开)водбюнерозіші^ііі
难堪 пйпкап 1)(难以忍受）болісний; ТЯЖКИЙ (тяжкість); нестерпний.〜的沉默 тяжке (болісне) мовчання;令人〜скандалізувйти кого, книжк/, скривдити кого;讲了 好些令人 〜的话 наговорити купу образливих слів;陷 入〜的境地 опинитися в нестерпному (незносному, болісному, тяжкому) стані;处 境〜 болісність (нестерпність, тяжкість) полбження;天气闷热〜стояла нестерпна (незносна, болісна) спека. 2)—难为情.大家
弄得很〜великий конфуз вийшов для усіх; 她感到有点~，微微涨І了脸BOHd трбшки зніяковіла і ледве почервоніла.
难看 пйпкйп 1)(不好看）некрасивий (некрасивість).她长得很〜вона некрасива (страшна) собою; у неї некрасива зовнішність; вона некрасива;房子的样子很 〜будинок на вигляд некрасивий; будинок мав некрасивий вигляд;还不算怎么〜 усе-таки не можна вважати таким (дуже) вже некрасивим;脸色〜хворобливий вигляд; хвороблива особа (以上指病容）；сердита особа (指怒客).2)(不体面）некрасиво; соромно кому.年S小伙子干活比不上老年 人，那就太〜了 д^же вже соромно, коли хлопець молодий, а працює гірше старця； Ш 样对待人家也太〜了 д纟же некрасиво (ніяково) так чинити з людиною.
难免 nanmian неминучий (неминучість); не без чого,在所〜не без того;困难是〜的труднощі неминучі;〜要发生误会 неминуче виникнуть непорозуміння;他彳有这样那样的缺点їм, зрозуміло, важко уникнути тих або інших вад.
难能可贵 nan neng ke gui виняткбво важко, тому й особливо цінно; виняткбво ЦІННИЙ； надзвичайний.这种自І；牺牲的精神真是~ така самовідданість прбсто рідкість і це потрібно особливо цінувати.
难人 пйпгбп 1)(使人为难）ускладнити що; ставити кого в скрутне становище; важкий (важкість); скрутний (скрута).你别拿这个问 题来〜не став цю людину у скрутне становище;碰到事，拿不定主І у важких (скрутних) випадках не знати, на що зважитися. 2)(为难的人):叫人做〜ставити людину в сіфутне полбження (становище); перешкоджати людині;不要叫我做〜не перешкоджайте мені; не ставте мене у скрутне становище.
nan пі deng tian легше верблюду пройти крізь голку.
难舍难分 nanshe-nanfen важко розлучатися.
难受 nanshdu 1)(身体不舒服）почувати себе погано; мучитися (мука); страждати від чого (страждання); мучитися прост.渴得〜 мучить спрага; мучитися (страждати) від спраги;热得〜мочить спека; мучитися (страждати) від спеки; болісна (нестерпна) спека;我感觉〜я погано себе почуваю. 2) 里不痛快）тжкко кому; переживати розм.心 里很〜тяжко на серці (на душі); переживати в душі; гбстро переживати; уболівати (серцем); болісно відгукнутися в серці; серце (душа) хворіє;不值得为这个〜не варто через це переживати;你另ij 〜ви не переживайте!连另U人听着都〜навіть іншим і то важко це чути;无理的责难真叫人〜стало дуже тяжко від несправедливих докорів;他 因为犯了一个错误，感到异常〜він сильно (надзвичайно) переживав через одну припущену помилку; йому було (стало) надзвичайно важко, що припустився помилки.
难说ndnshu6 1)(不容易说）важко сказати.这些 话对人4艮〜мені важко говорити людям про такі речі;很〜他们谁对谁本对д^же важко сказати, хто з них правий, хто ні. 2)(说不定） важко сказати; як сказати.这 f艮〜це як сказати...;他什么时候回来，还很〜вйжко


564
сказати, коли він повернеться.
难题 nanti важка задача; важке (головоломне) питання; важка (складна) проблема; заковика розм.; заков“чка рот.〜就在于此 у цьому вся заковика (заковичка);给人出〜 поставити перед людиною важку задачу; спантеличити людину;我们当前有个〜 перед нами постала важка задача (важке питання, складна проблема).
难听 ndnffng 1)(不悦环）неприє мний (неприємність); немилозвучний (немилозвучність). 〜的音乐 немилозвучна (какофонічна) музика;声音〜неприє мний звук; немилозвучний гблос. 2)(粗俗刺意) вульгарний (вульгарність); крає (дере) вухо (вуха); вуха в'януть.〜的话 вульгарне слово; гидкість мн.;〜极了 прбсто вуха в'януть!骂 得多〜від такої лайки прбсто вуха в'януть! огидно слухати таку свйрку! 3)(不体面） непристойний (непристойність).这种事情还 说它作什么，多〜！ навіщо про такі речі розповідати? як це непристойно (яка непристойність)!
难忘 nanwang важко забути; незабутній;
.незгладимий.〜的一天 незабутній день;〜的 印象 незабутнє (незгладиме) враження.
难为情ndnwdiqing 1)(情面上过不去）ніяково кому (ніяковість).感到〜відчути ніяковість; стало соромно (ніяково);这样办我感到有点 〜мені якось ніяково (соромно) так робити. 2) (脸上下不来）ніяковіти (зніяковілість); конфузитися (конфуз).感到〜почувати зніяковілість; засоромитися; сконфузитися; 使人〜засорбмити (конфузити) людину;在 生人面的她总是要〜的вонй завжди ніяковіє (конфузиться) у присутності незнайомих; Ш 由于〜脸都红了 вонй почервоніла від зніяковілості (від конфузу).
难为 ndn wei І)(使人为难）стйвити кого в скрутне становище; змушувати кого; примушувати кого (примус).有意〜人 навмисно ставити людину в скрутне становище;她既然不肯唱，奋不要〜她7 не треба змушувати (примушувати) її, оскільки вона не хоче співати. 2)(多亏）що було б, якби не...家务事全靠她一个人照料，真〜了 她 домашнє господарство цілкбм лежало на ній одній, що було б, якби не вона. 3)(表示 谢意）велике спасибі; дуже вдячливий; дуже вдячний.〜你了 пробачте за [спричинене] занепокбєння; спасибі [вам] за [ваші] турббти.
难兄难弟 nanxiong-ndndi 另见 nanxiong-nandi (相同）одногб поля ягода;(同样坏）одним миром мазані; два чоботи пара.
难言之隐 nan yan zhi yin багато такого, про що кому тяжко говорити;(心事）камінь на душі.
又隹以 nanyT важко; не-.〜OUg важко відповісти; важко з відповіддю;〜启齿 соромитися сказати; незручно говорити;〜置信 важко повірити; неймовірний； важко уявити
собі; незбагненний; немислимий;〜实现 не можна здійснити; нездійсненний;〜克 Ж важко перебороти; непереборний; нескоримий;〜ШИЗі важко впоратися з чим; не впоратися з чим; не під силу кому;〜磨灭 的印象 незгладимі враження;〜名状 важко описати; важко передати словами; важко висловити словами; не піддає ться бпису;
неймовірний; невимовний.
难住 nan-zhu ускладнити кого; засоромити кого; спантеличити кого; посадити кого, прост.\ приперти (притиснути) до стіни (до стінки) кого. 1、可题把他〜了 питання обтяжило (спантеличило) його;我被〜了，不知怎么办 才好 я був здивбваний і не знав, як бути;这 难不住人 цим нікого не здивувати (не спантеличити).
В南 ndn.
nannan бурмотіти (бурмотіння); буркотати розм.〜自语 бурмотати (буркотати) про себе; бурмотати (буркотати) собі під ніс;〜地说 тихо (нечітко) бурмотати; тихе (невиразне) бурмотіння.
捕 пйп.
楠木 пйптй <植> махил.
Ж. пЗп.
赦然 пЗпгйп <书> зніяковіло; соромливо.〜不语 зніяковіло замовкати;〜一笑 соромливо посміхнутися.
ШШ n^nyan <书> почервоніти (згоріти) від сорому (від зніяковілості); червбний від сорому (від зніяковілості).
脑 nan.
腩 nSn філе {пром'ясо).
腩炎 n^nzhi печеня (м’ясна).
nan.
Ш nSn підлабузнюватися.
пйп.
ІІ пйп молода сарана.
又隹nan另见ndn.
难 nan (灾难）лихо; біда; нещастя.遭〜 піддатися лихові; терпіти лихо; потрапити в біду;大〜临头 нависло [над головою] страшне лихо; насунулася страшна біда; біда висить над головою.
又隹Ш nanbao постраждапі співвітчизники.
难民 nanmm біженець; біженка.
难兄难弟 nanxiong-nandi 另见 nanxiong-nandi (共患 难的人)товариші по нещастю жарт.\ друзі в біді.
难友 папуби товариш, що разом потрапив у біду; товариш по нещастю жартівл.;(监狱 中的难友)товариш по в'язниці.
盛
nang.
Ш nang в’ялий，старий.
嚷 nang.
囔嚷 nang-nang буркотати [під ніс]; бурмотати (бурмотання).
Ш,
nang.
森 nang 1)(袋子）мішок;(衣袋）кишеня,行〜 речовий мішок;皮~ шкіряний мішок;背〜 заплічний мішок; рюкзак;笔〜чохольчик для пензлика (для ручки). 2)(袋状物）:胶〜 [желатинова] капсула. 3) <Ш> капсула. ІЗ旦〜 жовчний міхур;月旨肪〜жирова капсула.
囊空$卩洗 nang kong гй xi не (без) копійки в кишені; у кишені нічогісінько немає; порожня
руди;用刺刀〜колбти штиком; 一刺刀〜死 у&ити кого ударом штика;〜穿 проколоти
кишеня; у кишені вітер гуде (гуляє) жарт.
囊括 nangkuo охоплювати що; містити в собі що.
襄尾呦 ndngw6iy6u〈生物> цистиц泛рк; фінка.
襄中物 nangzhongwu все одно, що у своїй кишені; справа добра.
襄肿 ndngzh6ng <医> мішкбва пухлина.
馕 nang 另见 nSng.
Ш nang (一种面饼）корж [в уйгурів і казахів].
擦 nSng.
攮 nang колбти що; штрикнути що, прост.〜了 —刀 штрикнути ножем;〜入胸部 всадити що в груди убити
(проткнути) що наскрізь.
播子 nang-zi кинджал.
懷nang另见nang.
Ш nang (往嘴里塞食物）пихати собі в рот що; (给别人塞食物）напихати кого，розм.
ft nang.
Ш nSng колишній，старий.
籠 n^ng.
Ш n^ng—餓鼻儿1).
練鼻儿 n^igbir 1)(鼻音重)гугнявити (гугнявий, гунявий розм.); гундосити (гундосий) прост. 说话〜говорити гугняво (гугнявим голосом, у ніс); гугнявити; гунявити. 2)(指人）гугнява (гундоса) людина.
пао.
Щ пао <方> 1)(坏）паршивий прост.\ поганий розм.从前▲民生活过得很〜у старі часи селянам жилося дуже паршиво (погано);这 酒真〜це вино прбсто жах (погане). 2)(怯懦） боягузливий (боягузливість).
蓉种 naozhdng〈方〉погань ж.; паршивець; боягуз; баба ірон.; слимак розм.; сопля груб., просту шмаркач прост.
做 ndo.
Ш пао скандальний.
пао.
猫 пао собака.
пао.
Ш пао 1) мавпа; 2) терти, розтирати.
揉儿 nao'er повія; співачка.
пао.
пао (використовується у власних назвах).
呶..
ШШ паопао <^> базікати без зупину; зудіти без кінця.〜不休 протуркати (прогудіти, прокричати, протрубити) вуха кому.
пйо.
烧 пао чухати що (чухання).〜炸伟 чухатися;〜 背 чухати спину;把手〜破 розчухати собі руку.
WSE naodu <Щ> прогин,永久〜залишковий прогин.
烧钩 naogou гак.


565
烧头 naotou чесати потилицю (у потилиці); хапатися за гблову (за волосся).
烧秧 пйоу如g <农> пропблка.
пйо.
碗砂 ndosha〈矿〉нашатир ч. r^o.
绕拔 naobo кимвал; тарілки лш.
烧 пйо.
蛲虫 nSoch6ng <^>г6стриця.
恼 n5o.
恼 n5o 1)(生气）сердитися; злитися (злість); образитися (образа); дратуватися (дратування); (使生气）сердити кого; злити кого; дратувати кого (дратування).他已经〜了，不 必再 і井了 він вже образився (сердиться, злиться, роздратований, розсердився), не варто далі говорити;你再顽皮，我就〜了 я зараз розсерджуся, якщо ти будеш ще пустувати;叫人又〜又气 це дратує і сердить мене;我直说了，你别〜我 ти тільки не злися (не сердься) на мене, якщо я скажу усе прямо; 你别惹〜了他 ти його не сердь (не зли, не дратуй);就是这些话把人家给惹〜了 от ці слова і розлютили (розсердили, роздратували) людину;少孩逗〜了宴哭的 якщо роздражнити дитину, то вона стане плакати. 2)(懊恼）засмучуватися (прикрість); пригнічуватися.事情不顺心，也用示着〜 якщо справи йдуть не так, як хочеться, то теж не варто засмучуватися.
n^ohen злобувати; злоститися застар； рот.; затаїти злість.何必〜另ij 人 навіщо злобувати (злоститися) на інших? 4、里〜人家 затаїти в собі (у душі) злість на людину (проти людини).
恼火 nSohuo злитися (злість); вибухнути; дратуватися (дратування).为一点小事〜 дратуватися (сердитися) через дрібниці;感 到很〜办ти вкрай обуреним;看你这脾气，动 不动就〜ну і характер у тебе, тільки щось, уж^ сердишся (дратуєшся).
恼怒 n^onu дратуватися (дратування); сердитися (гніватися); (1ЙШ) обурюватися (обурення).
恼人 naoren прикрий (прикрість).出了一件〜的 ЩЛ стався прикрий випадок;最〜的是，Щ 在事情已经无法舍救найбільш прикре • це те, що тепер справу вже не виправиш; уся прикрість в тому, що тепер справі вже не допоможеш.
恼羞成怒 пЗо хій cheng пй зніяковілість перейшла в гнів; вибухнути впавши в амбіцію; від образи (від сорому) уломшися (увійти) в амбіцію.
脑 nao.
脑 п5о мазок•大〜великий м6юк;<Ь~машійм6зок;
мозочок; А~ мазок люд ини;猪〜свинячий мозок.
脑病 n2ob'mg <医> цереброп^гія.
脑充jfl nSochongxue <Ш> енцефалогемія.
脑袋 пЗо-dai〈口〉голова; макітра прост.花岗 石〜каменнолббий;〜痛 голова болить;用〜担 保 давати свою гблову відрубати; відповідати (ручатися) головою за що\ 这人〜好使 це -
розумна голова; це тямущий чолов’яга;〜里满是 荒唐想法 голова забита всіляшю нісенітницею.
脑电图 naodiantii електроенцефалограма.
脑海naohai на душі; у сфці; у голові.往事重又浮上〜 згаддлося минуле; знову спливло в пам'яті минуле.
脑积水 naojTshuT <医> гідроцефалія; водянка мозку (голови). 脑脊髓炎 naojTsuTydn <医> енцефаломіспіт; енцефаломіеліт.
脑脊液 naojlye <解> цереброспинальна рідина.
脑衆 naojiang мозок; мозкова речовина.〜迸裂 вивалився мозок [із голови].
脑筋naojln 1)(指思考记忆等能力）глузд мн” прост.\ розум; розуміння.〜好 гарна (золота) пам'ять;〜坏 погана (слабка) пам'ять;〜灵敏 кмітливий; розумний; мізкуватий прост.\ 〜 迟钝 туге розуміння; глузду не вистачає у кого, прост.\ 〜清楚 ясний розум; голова на плечах; із мозком прост.\ 〜不清 з головою не гаразд; хто без царя в голові;〜特另ij вивихнутий (шкереберть) мозок у кого， прост.\ 没有〜немає ніякої кмітливості; немає ні краплі рбзуму; відсутність усілякої присутності в кого, жарт.;凡事应该用〜好 好想——想 для кожної справи треба змусити свій мозок попрацювати. 2)(指意识） свідомість; ідея.新〜нова ідеологія;旧〜 стара ідеолбгія. |j参阅“动脑筋 ddngnaojfn;开 动“筋 k§id6ng nSojln;伤脑筋 shang naojTn”.
脑力 naoli розум; розумові здібності.〜工作 розумова (мозкова) роббта;〜劳动 розумова праця;〜贺动考 робітник розумбвої праці.
脑瘤 nSoliii <医> церебрбма; енцефалома.
脑项 naolu <解> мозковий череп; черепна коробка.
脑满肠月巴 nao man chang fei хто розжирів, як свиня.
脑膜 nSomo〈解〉мозкова оболонка.
脑膜炎 nSom6ydn <医> менінгіт.硬〜периме- нінгіт.
脑贫血 паоріпхиб <医> анемія (недокрів'я) мозоку. 脑桥 nSoqido〈解> варолієв міст.
ЙЙЛ п5ог мозок мн.羊〜баранячий мозок.
脑软化 naoruanhua <医> м’якість головного мозку; енцефаломаляція спец. naoshao-zi <方> потилиця.
脑神经 n3osh6njTng < 解 > черепномсикові нерви.
脑室 nSoshi <Ш> шлуночки [головного] мозку.
脑室镜 naoshijing〈医> вентрикулоскбп.
脑髓naosuT-♦脑.
脑下垂体 naoxi含-chuifi〈解> [нижній] придаток мозку; гіпофіз спец.
ЯЙ 炎 nSoyan <医> запалення в мозку; запалення мозку; енцефаліт спец.流 性〜 епідемічний енцефаліт;乙型〜енцефаліт-Б.
脑溢jfiL naoyixue <医> крововилив у мозок.
ШШШ naozhendang струс мозку
脑汁naozhT—脑力.绞尽〜ламйти гблову; напружувати усю свою розумову силу.
脑子n§o.zil)〈口>—脑.2)—脑筋.满〜资产阶 级思想 голова забета буржуазною ідеологією.
瑶I nSo.
瑙nao另见:玛瑙.
闹 пйо.
闹 пйо 1)(喧哗）шуміти (шум, шумкий); галасувати (галас) прост.另ij〜не шуміть; не галасуйте; спокійно!房间里〜得很 у кімнаті дуже гамірливо;孩子们在〜хлбпці шумлять (галасують) 2)(吵）скандалити (скандап).大
• 	h) сканліпити щосили; влаштувати (вчш川тн) скандал; підняти великий тарарам; ішаїїлувати цілу бурю кому;又哭又〜 скаїпппити і ревіти;两个人又〜翻了 вони знову поскандалили один з одним; вони знову полаялись (посварились). 3)(争） сперечатися (суперечка); вимагати що, чого, із неознач. (вимога).〜名 І @ погоня (гнатися) за кар’є рою;〜待遇 вимагати (сперечатися через) підвищення зарплати і поліпшення умов праці. 4)(害）страждати чим.〜头痛 страждати головними болями;〜 目艮睛 страждати очима;〜嗓子 страждати хворобою горла. 5)(发生）відбийся; трапитися.〜水灾 відбулася (трапилася) повінь;〜痕疫 лютує епідемія;〜耗子 розвелося багато мишей; лютують миші;〜贼 з'явилося (розвелося) багато злбдіїв (злодійство). 6)(掀起）підняти (підйом); вести боротьбу за що.〜革命 піднягги революцію; вести революційну боротьбу; підвестися на шлях революції;〜技术革新 вести (розгорнути) боротьбу за технічне новаторство;〜风Ш почалося (піднялося, відбулося, виникло) хвилювання. 7)(搞)：〜 本位主义 прагнення до місництва; турбота лише про місницькі (вузькомісні) інтереси;〜 派另ij прагнення до фракційності (до групівщини);〜分裂 створювати розкол;〜不 团结 бути не в злагоді (не в ладах) із ким;首 先要把问题〜清楚спочатку треба з'ясувати, у чому справа; насамперед варто з'ясувати питання;義没想到事愔会〜到这般地步от не думав, що справа зайде так далеко.
闹另ij扭 nao bie-niu бути (жити) не в злагоді (не в ладах) із килі; не ладнати з кили 他常和我们〜 він постійно шкодив нам.
闹病 naobing хворіти чим; занедужати розм. nao du-zi шлунок розладнався; понос.
闹房 naofang жаріувата з молодими [у їхній спальні] у день весілля; по-приягельськи потіїийтися над молодими в день весілля; розіфувапги молодих і жартувати над ними в день весілля.
闹鬼пйс^иї 1)(迷信谓鬼怪作祟）чорт“ водяться; погань водиться; диявольська мара. 2)(背后搞阴谋）чинити перешкоди.
f胡哄哄 naohonghong шум і гам; дуже гамірливо. 街〜的 на вулицях було дуже гамірливо; на вулицях стояв шум і гам.
闹哄 nao-hong 1)(吵闹）шуміти; піднімати шум. 2)(忙碌）біганина рот, (бігати); клопоти мн. (клопотатися).从早〜到晚 біганина (турбота) з ранку до вечора;大家〜了 大半夜 усі бігали і клопоталися до глибокої ночі.
闹饥荒nk j?huang 1)(遇荒年）недорід.过去这 块地方三年两头〜у*старі 4acd у цьбму районі що не рік, то був недорід; у старі часи у цьому районі два роки з трьох бував недорід. 2) <方> (经济困难）сидіти без


566
грошей; опинитися в безгрошовому стані; бути в грошових лещатах; свистіти (свистати) у кулак просту вітер свистить у кишенях; страждати кишеньковою сухотою.
闹剧 naoju фарс.
闹乱子 nao luan-zi накоїти (наробити) біди; нажити прикрість (біду).当心闹出乱子来 дивіться, як би чого не накоїли (не наробили); будьте обережні, як би не накоїти (не наробити, не нажити) лиха!
闹脾气 nao pi.qi роздратуватися (роздратування, роздратований);(任性胡闹） вередувати (забаганка).他时常〜він часто буває роздратованаий; 4、孩子在〜дитина вередує.
闹愔绪 nao qingxu бути незадоволеним; виявити своє невдоволення.
闹嚷嚷 naorangrang стоїть шум і гамір; дуже галасливо; натовп розм.
闹市 naoshi жвава частина міста; гамірні (гомінкі, шумні) вулиці.
f間琪 naoshi 1) (I吵 I间）скандалити; дебоширити; вчинити (влаштувати) скандал (дебош).好〜 的人 скандаліст; скандалістка; дебошир. 2) (闹风潮）почалося (піднялося, сталося, виникло) заворушення; почалися безпорядки.
闹戏 паохі гучна комедія.
闹笑话 nao xiao.hua потрапити в смішну ситуацію; оскандалитися розм.; пошитися в дурні; осоромитися.差一点〜лбдве не потрапив у смішну ситуацію; ледь не оскандалився.
闹新房1^0 xlnfang ~►闹房.
闹玄虚 пао хиапхй містифікувати (містифікація) книжк.
闹意见 пао yi-jian незлагода; негаразди мн” розм.他们〜了 у них почалися негаразди; між ними виникла незлагода; між ними пробігла чорна кішка;我和他从来没闹过意 见 в мене з ним нікбли не було непорозумінь.
闹意气 nao yiqi займатися чварами (чвари) розм.; займатися склоками.好〜的人 склочник; склочниця.
闹着玩儿 r^o.zhe wanr 1)(开玩笑）жартувати (жарт).这是我〜，і尔可别认真це я пожартував, не сприймайте це всерйоз; це був жарт з мого боку, не беріть до серця. 2) (不严肃地对待亊物）грйти чим (гра); жартувати чим (жарт).这可不是〜的 цим грати (жартувати) не можна; це тобі не гра (не жарт); ця справа нежартівна; легко сказати прост.
f苟韦中 naozhong будильник.
У卓 nao.
Ш nao 1) бруд; 2) мокрий; 3) м'який, ніжний, naosha сипучі піски.
履 пао. ,
腦 пао передні ноги.
^内п、
呐 пе бути повільним у мові.
їй пе.
ІЙІЙ пепе <书> заїкатися (запинатися).〜不出 于 Р недорікуватість (недомовність); запи¬
натися і не могти слова вимовити.
呢-пе 1)(表示疑问).他多咱走〜？ коли ж він ще? 我的扇子〜？ де ж моє’віяло?你学提琴〜，还 是学钢琴？ ви будете вчитися грати на скрипці чи ж на роялі?孩子们〜?都到哪儿 去了？ а де ж хлопці? куди усі вони пішли? 他们都有任务了，我〜？ усі вони одержали завдання, а як же я? 2)(表示确认亊实):他们 的收获可不小〜丨досягнення в них чималі! 别急，末场电影九点钟才开映〜нем^є чогб поспішати, останній сеанс почнеться тільки
о 	дев'ятій годині вечора. 3)(表示继续）一般 用动词现在时表达.会人ik找你〜вас хтось там запитує;你别走了，外面下着雨〜ви залишайтеся, надворі дощ іде. 4)(在句中表 示停顿)：如今〜，可比往年强多了 а тепбр набагато краще, ніж у минулі роки;喜欢〜， 就买下，示喜欢〜，就不买подббається — купуйте, а не подббається, так не купуйте.
іеі.
援 пеі 1)(饥饿）голодувйти (голод).冻〜 голодний і замерзлий. 2)(失掉勇气） занепасти духом; втрачати цілковите
самовладання, f М 自〜не треба занепадати духом; не треба втрачати цілковите самовладання.
那 nSi.
IP пеі який, котрий.
哪 nSi.
哪 пеі який, котрий.
那 пді.
那 пеі той.
内 пбі.
内 Мі 1)(在里头）у чому; на чому; усередині чого;(往里头）усередину чого; у що; на що. 房〜у кімнаті; усередині кімнати;走进房〜 ввійти в кімнату; ввійти всередину кімнати; 院〜на (у) дворі; всередині двору;走至(J 院〜 йти на (у) двір;市〜у місті; усередині міста; внутрішньоміський;市〜交通 внутрішньо- міський транспорт; внутрішньоміське сполучення;党〜у партії; усередині партії; внутрішньопартійний;党〜民主 внутрішньопартійна демократія;国〜у країні; усередині країни;国 ~ 形势 внутрішнє становище країни; полбження усередині країни (у країні);校〜в інституті; у стінах інституту; 在几个主的范围〜у межах декількох округів. 2)(指时间）у що, чому; на що, чому; за що; протягом чого; впродовж чого; протягом чого.本周〜протягом цього тижня; у цей тиждень; на цьому тижні; 一天之〜один день; протягом (впродовж) [одного] дня;在一年的 时间〜прбтягом (впродовж, протягом, у межах) року;在两个月〜у межах двох місяців;在一个相当长的时期〜протягом досить тривалого періоду часу;在期限以〜完 成工作 закінчити роботу в термін; 一周〜可 以做很多事情 за тиждень можна багато чого зробити.
内抱子 nSibSozT <植> ендоспора.
内部 neibu нутрощі; внутрішня частина; нутро
розм.; усередині чого; внутрішньо-.〜刊物 видання для внутрішнього користування;〜 器官 внутрішні органи; нутрощі лш.;〜文件 документи внутрішнього користування;〜@ 应商店 закритий розподільник;〜规章 правила внутрішнього розпорядісу;〜联系 внутрішній зв'язок;〜纠纷 внутрішні розбрати (чвари); ~颠概 підрив із середини; 〜团结 внутрішня згуртованість (єдність);〜 会谈 зустріч внутрішнього порядку;房子的〜 середина (внутрішня частина) будинку;机器 的 ~ внутрішня частина (внутрішність) машини;国家〜усередині країни; внутрішньодержавний; 阶级〜的 внутрішньокласовий; 原子〜的 внутрішньоатомний;正 确处理人民〜矛盾прйвильне вирішення протиріч усередині народу.
内插法 neichafa <数> інтерполяція; інтерполювання.
内成岩 neichengyan <地质> ендогенетичні (ендогенні, гіпогенні) породи.
内出血 п色ichQxue <^> внутрішня кровотеча (крововилив).
内错角 neicuojiao 〈数> внутрішні перехресні кути.
内地 neidi внутрішній район.〜土产 продукти з внутрішніх областей країни;〜工业 промисловість внутрішніх районів;到〜去 поїхати всередину (углиб) країни.
内弟 neidi молодший брат дружини; шурин.
内电路 neidianlu <电> внутрішній ланцюг.
内电阻 neidianzii <电> внутрішній опір.
内定 neiding прийняти внутрішнє рішення.人 选是〜的 кандидатура попередньо прийнята начальством (у верхах).
内毒素 nSidiisCi <医> ендотоксіін. 内耳 пбі'бг〈解〉внутрішнє вухо.
内耳门 nei'ermen <Щ> внутрішній слуховий отвір.
内分泌 neifenmi <生理> внутрішня секреція.
内分泌腺 neifenmixian <解> ендокринні залози; залози внутрішньої секреції.
内分泌学 neifenmixue <^Е.Ш> ендокринологія.
内稃 пеіШ <®> внутрішня (вфхня) квіткова луска.
内月艮 neifii приймати [ліки].
内月艮药 neifuyao внутрішні [ліки].
内阁 neige <政> кабінет [міністрів]; міністерство; рада міністрів.〜总理 прем'є р-міністр; 〜首相 прем'є р-міністр;〜成员 члени кабінету; ~ 危机 криза кабінету (міністерства); 〜改组 зміна кабінету [міністрів];责 任〜відповідальне МІНІСГфСІВО；看守〜службовий кабінет, кабінет чжання;影子〜тіньовий кабінет
内阁制 neigezhi <政> склад кабінету міністрів.
内公切线 n^g5ng择сйп <^^внуірішнязагальшдогачш.
内功 reigong вправи дпя рбавипу внуїрішньсї сили qjrariaviy
内骨胳 naguge <Щ> внутрішній сжелег, ендосшіеі:
内果皮 nSguSpf <Ш> ендокарпій; внуфішньоплодник. 内海 ММі 1)(内陆海）Середземне море. 2)(厲 于-一个国秦的海）закрите море. 内涵 nSMn〈逻〉зміст.
内行nSMng 1)(有丰富经验）компетентний (компетентність книжк.、,、знаючий; знати


567
(розуміти) толк у чому; карти в руки кому; і книги в руки кому; собаку з'їсти в чому, на чому.他对养蜂很〜він компетентний (знаючий) у бджільництві; він розуміється на бджільництві;这方面我不〜у цьому я не компетентний; у цьому я добре не розуміюся. 2)(内 4亍的人）знавець; спеціаліст; майстер; мастак прост.; знаюча [людина]; компетентна людина; компетентна особа.这 方面他是个〜у цьому він майстер (мастак, знавець); він компетентна (знаюча) людина в цій справі; він знавець (майстер, спеціаліст) ціє ї справи;和〜们商量一下 проконсультуватися з компетентними особами (із знаючими людьми); порадитися зі спеціалістами (зі знавцями).
内耗 neihao <技> внутрішній знос (зношення).
内河 neihe [внутрішні] річки; внутрішні води.〜 运输 річковий транспорт;〜轮船 річковий пароплав; ~ М 4亍 річкове (внутрішнє) судноплавство; плавання по внутрішніх річках;〜М 夺亍& право судноплавства у внутрішніх водах.
内 І工 neihong міжусобиця; усобиця； внутрішні розбрати; чвари; [взає мна] гризня;
внутрішній негаразд.在军阀〜时期 у період мілітаристичних міжусобиць.
内踩 n6ihudi 〈解〉внутрішня (медіальна) щиколотка.
内急 neiji гостра потреба випорожнення.
内寄生 n6ijish6ng <生物> ендопаразитизм; внутрішній паразитизм.
内奸 neijian провокатор; провокаторша; зрадник; зрадниця.里通夕卜国的〜провокатори, що підтримують тає мні зв'язки з
закордоном.
内角 neijiSo <数> внутрішній кут.
内接 neijie <数> внутрішній дотик; уписування; уписаний.〜多边形 уписаний багатокутник.
内接圆 neiji6yudn <Ш> уписане коло.
内景 n6ij了ng <影> павільйбн.〜镜头 павіль- йбнний кадр;〜处理 павільйонне рішення;拍 ~ зйомка в павільйоні.
内疚 neijiu дбкори (муки) сумління; із відтінком прихованої провини.感到〜відчувати докори сумління; совість мучає (гризе); усовіститися.
内聚力 neijuli <Ш> кохезія; сила зчеплення.
内科 пдікб 1) <医> терапія.〜医生 терапевт; лікар по внутрішніх хворобах; ~ 疾病 внутрішні хвороби. 2)(指医院部门） відділення з лікування внутрішніх хвороб; терапевтичне відділення.
内科学 пбікбхиб <医> терапія.
内窥镜 ndikuTjing <医> ендоскбп.
内港 neilao затоплення від місцевого стоку.
内力 пбШ <理> внутрішня сила.〜作用 ендо- генні процеси.
内陆 neilu внутрішній континент.〜平原 внутрішньоконтинентальна рівнина.
内陆国 neilCigu6 внутрішньоконтинентальна країна.
内舌L neiluan бунт; заколот; міжусобиця; смута застар.
内膜 пбітб <解> іішім.
内摩擦 пбітбсй <理> внутрішнє тертя.
内幕 neimu закулісна сторона; виворіт.軍件的〜 закулісна сторона подій;〜新闻 закулісна новина; новина за завісою.
内能 neineng〈理〉внутрішня енергія.
内胚层 neipeiceng〈生物〉евдодфма; гіпоблист.
内皮 nSipi <Ш> ендотелій.,
内切 neiqie <数> внутрішній дотик; уписування; уписаний.
内切圆 neiqieyuan〈数〉уписане коло; уписане коло.
内 ^ neiqln рідня з боку дружини.
内勤n6iqin 1)(部队等的内部工作）внутрішня служба.〜人员 працівник внутрішньої служби. 2)(内勤人员）працівник внутрішньої служби.
内情 neiqing реальна ситуація [стан речей]; підспідок розм.; підкладка; таємниця розм.; подробиці^//.查明〜з'ясувати реальний стан справ; з'ясувати підспідок (підкладку, таємницю);熟悉〜的人 інформовані люди; люди, інформовані у прихованих причинах (підспідку) чого.
内燃机 neiranjl 〈机〉двигун внутрішнього згоряння (згорання).〜歹丨J 车 мотопоїзд.
内入 пеітеп моя дружина (жінка).
内容 neirong зміст.文件的〜зміст документа;〜 丰富 багатий зміст; змістовний;〜丰富的文 章змістбвна стаття;〜丰富的科学著作 солідна наукбва праця；〜'贫乏 бідний за змістом; бідний змістом;〜贫乏的书籍 малозмістовний; малозмістовна книга;〜空 洞的文章 беззмістовна стаття.
内伤 neishang <^> ушкодження внутрішнього органу.受〜надсадитися розм.; надірватися розм.
内视 neishi інтроскопія.〜仪器 інтроскопичні прилади.
内视镜 neishijing інтроскоп.
内收肌 nSish6uj了 <解> аддуктор.
内属 neishii <哲> внутрішня сутність.
内月台 neitai камера.
内廷 neiting подвір'я.
内夕卜 neiwai усередині і поза; усередині і зовні. 〜夹攻уз^ти що в кліщі;遭到〜夹攻 потрапити в кліщі; потрапити між. двох вогнів;〜交困 внутрішні і зовнішні труднощі; труднощі зовнішнього і внутрішнього порядку; знаходитися у лещатах (бути затиснутим у лещата) внутрішніх і зовнішніх труднощів; зустрічатися з труднощами як усередині, так і поза країною; І〜#А маси усередині і поза партією;房子 〜见新 будинок цілкбм відремонтований [і всередині, І ЗЗОВНІ].
内务 nSiwii 1)(国内事务）внутрішні справи держави. 2)(清洁卫生工作）господарська роббта; самообслуговування.整理〜вести господарську роботу;今天我们整理〜сьогбдні в нас (наш) день самообслуговуваїшя.
内务部 neiwubu міністерство внутрішніх справ.
内线пдіхійп 1)(在对方内部进行活动）агентура. 2)(在对方内部活动的人）агбнт; агентура збірн.布置~ заслати свою агентуру. 3) <军> внутрішня лінія.〜/[乍战 вести бойові операції
на внутрішніх лініях; 4)(电话内线）бойові дії на внутрішніх лініях, внутрішній телефон. І丨参阅“走内线 z6u neixian,\
内向 neixiang потайний; потайливий; скритний. 性格〜的人 потійлива людина.
内项 neixiang <数> середні члени [пропорції].
内销 пеіхіао внутрішній збут.〜市场 внутрішній ринок.
内斜视 n6ixi6sh'i <医> внутрішня косоокість.
内心 n&xfn 1)(心里头)душа (душевний); у (на) душі; внутрішній; тає мний; всередині. ~深 处 у глибині (у схованках, у надрах) душі; ~ 斗争 духбвна (духові; внутрішня) боротьба; борбтися із собою;〜不安 душевна тривога; душевне хвилювання; неспокійно на душі; усередині стало тривожно; у стані прихованого занепокоєння; 〜世界 внутрішній [психічний] світ;〜的信念 внутрішнє переконання;〜的痛苦 душевний біль;〜感到委屈 відчути образу в душі;〜觉 得惭愧стіно соромно;披露〜的秘密 розкрити свої потаємні думки;出自〜[йде] від душі. 2) <数> внутрішній центр.
内行星 neixingjong〈天〉внутрішня (нижня) планета.
内省 neixrng <心> інтроспекція.
内兄 neixiong старший брат дружини; шурин.
内焰 neiyan <化> відновлююче полум'я.
内衣 neiyl нижня (натільна) білизна.
内因 neiyih <哲> внутрішня (іманентна) причина.
内应 ndying 1)(内部策应)гвдіримати up зсфедини. 2)(内部策 ik 的人)агент, дгчтура збірн.
内忧夕卜患 nei you wai huan внутрішні смути (заколоти) плюс війни з зовнішніми ворогами; внутрішні і зовнішні негаразди.
内在 neizai внутрішній; іманентний книжк.〜 世界 внутрішній світ;〜因素 внутрішні чинники;〜原因 внутрішні (іманентні) причини;〜力量внутрішні сили;客观事物的 〜联系 внутрішні зв'язки об'єктивних явищ.
内在论 nSizMlCin <哲> іманбнтність. 内在性 n&zMxing <哲> іманбнтність.
内脏 nSizAng (人的内脏）нутрощі мн.; внутрішні органи; нутро прост.\ (动物的内 脏）тельбухи мн.;(禽类的内脏）бебехи мн. ~ 下垂 <Ш.> спланхноптоз.
内宅 neizhai жіноча половина; внутрішні покої.
内债 neizhai внутрішня позика; внутрішні борги.
内战 neizhan громадянська війна; громадянка прост.•’ (统治阶级内部争夺政权的战争） міжусобна війна.挑起一 провокувати громадянську війну;爆发〜вибухнула громадянська війна (міжусобна війна).
内障 nSizMng <医> катарйкта.
内政 neizheng внутрішня політика; внутрішні справи держави.国家的〜夕卜交 збвнішня і внутрішня політика країни;不干涉另lj 国〜 невтручання у внутрішні справи [іншої держави].
内 Ц neizhi син брата дружини; племінник.
内侄女 neizhinu дочка брата дружини; племінниця.
内质 nSizhi〈生物> ендоплазма.
内痔 n6izhi <^> внутрішній геморой.
内中n6izh6ng отут; у цьому.〜另有特殊原因є тут (у цьому) свої особливі причини;〜自有


568
他的道理 у цьому (отут), звичайно, є свій резон;〜情形‘常复杂 сшуйція тут надзвичайно складна;不晓^~的事 не знати, у чому саме справа; не знати суті (істини) справи.
内助 neizhu <书> жінка.
пбп.
嫩 nen 1)(娇嫩）ніжний (ніжність).〜芽 ніжні (молоді) бруньки (пагони);〜枝 молоді пагони;麦子的〜苗儿 ніжні (ранні) сходи пшениці;〜皮肤ніжна шкіра;小姑娘脸皮~ дівчинка сором'язлива (соромлива). 2)(食物 烹调时间短）ніжний (ніжність); м’який (м'якість).〜鸡蛋яйцб некруте;小牛肉很〜 телятина дуже ніжна. 3)(色浅）ніжно-; світло-.颜色〜ніжний колір.
嫩黄 nenhuang ніжно-жовтий [колір]; ясно-жовтий [колір].带些〜的色采j С НІЖНОЮ жовтизною.
嫩绿 nenlU ніжно-зелений [колір]; ясно-зелений [колір].〜的树叶 ніжно-зелене листя; ніжна зелень листя;长满〜叶子的树枝світлошісга гілка.
Bb neng 另见 nai.
能 ndng 1) 能力.2) <理> енбргія,热~ теплова енергія;电〜електрична енергія;原 子〜втомна енергія. 3)(能够）могти з неознач.; спроможний із неознач.; бути в змозі з неознач.;(有力量）[бути] у силах (у силі) із неознач.;(会)уміти розм.不〜忍受 не в силах (не в силі) винести що; 一 无所〜 нічбго не вміти; ні до чого не спроможний (не придатний, не пристосований);无所不〜 немає того, чого б хто не вмів (не міг); хто на усе гаразд;尽我所〜зроблкі усе, що в моїх силах; зроблю в міру можливості; скільки зможу, стільки і зроблю;〜“官，，〜“民” могт“ б 細 і "начальником", і "простим
працівником";现在他已〜独立工作тепф він вже в змозі працювати самостійно;每袋〜装 一百公 Я* 米 в кожний мішок вміщається (кожний мішок може вмістити) 100 кілограмів рису;这个我还〜做到 от це я ще можу (зможу) зробити; от це я ще в силах (у силі) зробити;〜做到的，我一定做到я зроблю все, що тільки зможу (у силах);你〜 做多少，就做多少 скільки мбжете，стільки робіть; скільки зможете (зумієте), СТІЛЬКИ зробіть;他病好了，〜下床了 він видужав може вже ходити;这不〜说明问题的实质це не Мє (не зможе дати) уявлення про сутність питання. 4)(可以）можна з неознач.; могти з неознач.怎〜不关心自己的同志! як можна (чи можна) не піклуватися про своїх товаришів!你〜不〜等一下 чи [не] мбжете ви зачекати? мбжете ви почекати чи ні? 5)(可Ш) можливо; можна з неознач.\ могти з неознач. 如果来，•些，你就〜见到他了 якбїі ви прийшли раніше, то могли б його побачити.
t&i nengdong активний.〜акшвний стрибок; 〜地改造世界 акпівне перетворення евпу.
能动性 nengdongxing активність.主观〜суб'єктивна активність.
能干 nenggan (有才能）спроможний (спроможність): обдарований (обдарованість); умілий (уміння); ( # Ф ) тямущий; ді повий; діловитий (діловитість).〜的技工 здібний (умілий) технік;两只手很〜умілі руки;又〜 又勁劳的人民 здібний і працьовитий народ;
她是个〜的人 вона здібна (тямуща, ділова, діловита) людина;这人〜得很 він дуже ділова людина; він людина з великими можливостями.
ШШ.ШШ neng ge shan wu здібності й талант до співу й танцю; майстер співати і танцювати.
neng gong neng shou можна штурмувати (атакувати), можна й обороняти.
能够 nenggou —能 3)，4),5).
ШШ nengji <Ш> рівень енергії.
能见度 nengjiandu видимість.大气〜атмосфбр- на видимість.
能力 nengli можливості мн.; сила; потужність спец.〜强 великі здібності;有〜[б^ти] у силах (у силі) із неознач/, під силу кому; по силі кому; у змозі з неознач.', до снаги кому;工作〜 працездатність;劳动〜працездатність;支付 ^ платоспроможність;提高生产〜підвищити виробничу потужність;他〜不够 у нього немйє таких можливостей (сил); у нього немає достатніх для цього сил; у ньбго кишка тонка (слабка); йому не вистачає пороху;他有这种〜у нього є такі здібності; він має такі здібності;他有〜干这个工作він у силах (у змозі) впоратися з ціє ю роботою; ця роббта йому під силу (до снаги);人的〜有 大有 <JN людина може бути наділена великими або меншими здібностями; у людини бувають великі або малі здібності.
能量nSngliAng <理> енбргія.〜守恒定俾закбн збереження енергії.
能而f neng.nai < 口 > здібності мн.\ талант; уміння.他的〜真不小 у нього великі здібності;我没有这种〜у мене немає до цього здібностей;你有多大〜，敢这样说大话які в тебе таланта, що смієш так бахвалитися.
含巨屈能伸 neng qu neng shen [при необхідності] проявити і гнучкість, і пристосбвуваність; бути гнучким і вміти пристосуватися; ВМІТИ і стерпіти, коли це необхідно，і проявити себе, коли буде для цього можливість.
能人 nengren талановігга (ввдаггна) людина.处处有〜 усюди є талановиті (ввдаїні) люди;〜辈出 з'явилася плеяда видатних (талановитих) людей.
能上能下 neng shang neng xia могти працювати й у верхах, і в низах; могти працювати як на вищих, так і на нижчих посадах.
nengshi здатність.〜已尽 зроблене вже все можливе і неможливе; зроблено ус^, що тільки можливо;极尽颠倒是非之〜 перевершити себе (витончуватися) у перекручуванні істини;极尽污蔑之〜 перевершити себе в наклепі; витончуватися у фабрикації наклепницьких вигадок.
能手 ndngsh6u (技术熟练的人)майстер; віртуоз; артист розм.; мастак прост.;(巧匠）умілець; (行家）знав6ць.本行的~ мййстер (артист, віртуоз) своєї справи;雕亥ij 〜умілець (знавець, майстер, віртуоз) з різьблення;成 为农业上的〜стйти майстром (умільцем) у сільському господарстві;管家办亊都是〜що в сім'ї, що на роботі — золоті руки;许多青年 都成长为生产〜багйто юнаків стали [умілими] майстрами виробництва.
能说会ії neng shuo hui dao говіркий розм; красномовний; за словом у кишеню не лізе; язик добре підвішений (привішений) у кого.
neng wen neng wu у змозі працювати
й у цивільній, і у військовій галузі; у змозі займатися і розумовою, і фізичною працею.
含ь言善辩 neng yan shan bian красномовство; володіти даром мови.〜的人 красномовець.
能育性 ndngyCixing <植> фертильність; родючість; плідність.
含巨源 nengyuan енергетика; енергоресурси лш.; джерело енергії. ~危机 енергетична криза.
能者多劳 nengzh6 duo lao від ділової людини і вимагають більше; кому багато дано, від того багато і вимагатимуть; великому кораблю ——велике плавання.
能者为师 nSngzhS wei shi хто здатний, той і вчитель; хто знавець, тому і вчителем бути; хто має здібності (талант), той і буде учити (буде вчителем).
嗯 ng 另见 fig; ng.
喂ng (表示疑问）ну; а.〜，你说什么？ ну? що ви сказали? А么事？ а?щотак6?〜，你怎么
啦? ну, що з тобою?
嗯 fig 另见 rig; ng.
喂ng (表示意外）як; дивно;(表示不以为然）як це так; як же так.〜！你怎么还没走？ як (як це так, як же так)! ти чому ще не пішбв? ~!
钢笔怎么又不好写啦？ дйвно，чому це ручка знбву не пише?〜丨为什么他们没有通 知我？ дивно, чому вони мене не сповістили? 〜！难道没有和你说过？ як (як же так), хібй вам не говорили?
嗯 Ag 另见 Ag; ng.
嗎hg (表示答应)так; так; ага прост.〜，我知道 так (ага), знаю;〜，我就去 ага (добре), я зараз йду;〜，现在我可明白了丨так (тзк)! зараз-то я, нарбшті，зрозумів;〜，〜，你在下说口巴！ так, так (так, так), розповідайте далі!
兒пі.
兒 nil) слабкий; 2) Ні {прізвище).
Ш пі
Ш пГІ) молодий; 2) початок, джерело.
貌Пі.
貌子 nizi дівчинка.
猊
Ш пі лев.
虫兒пі.
Ш пі 1) <动> Cosmopsaltria opalifera (вид цикади); 2) веселка.
親пі.
親 пі молочні зуби в старості.
麇пі.
Ш пі оленя; оленятко.
Щпі.
пі м'ясний сбус з кістками.
妮пї.
妮子 nT-zi 〈方〉дівчинка; пестл.; дівчатко розм., пестл.; дівчисько розлі,
尼пі.


569
尼安德人 Nr§ndSr6n <考> неандерталець.
尼格罗人种 Nigeluo renzh6ng негроїдна раса.
尼姑 nfgu монахиня; черниця розм.
尼古丁 nigiidTng нікотин.〜中毒 отруєння нікотином.
尼加拉瓜人 Nijialaguaren нікарагуанець (ніка- рагуанський); нікарагуанка.
尼龙 nilong найлон; нейлон. ~抹子 нейлонові шкарпетки (панчохи); панчоха-найлон мн.
尼罗人 niluoren нилоти лш.
尼泊尔人 піро'бггеп непалець; непалка.
尼曰尔人 Niri'6rren нігер (нігерський); нігерка.
尼日利亚人 Niriliyaren нігерієць (нігерійський); нігерійка.
尼特 nitS〈理〉ніт.
、泥пі另见пі.
泥 пі 1)(泥疗)брудлс.; сльота ж.;(粘土) глина; (游泥）мул.稀〜рідкб болото; сльота;〜墙 глинобитна (глиняна) стіна; Ш 〜 забруднитися [грязюкою]; обляпатися грязюкою;走〜路 йти по грязюці; місити грязюку;满身是〜весь у грязюці; весь покритий болотом;车轮陷在〜里 колеса ув'язли (загрузли) у болоті;运河被〜游塞了 канал затягнуло мулом. 2)(泥状物）пюрб невідм. Щ ~ пюрб з фініків;马铃薯〜 картопляне пюре.
泥巴niba〈方>—泥.
泥地 nidi земля.睡在〜上 спати їш гблій землі.
泥月巴 пійі <衣> мул; добриво з мулу.
泥垢 m'g6u грязюка ж.满脸〜все обличчя покрите грязюкою; все обличчя у грязюці.
泥火山 nihu6shSn〈地质> грязьовий вулкан.
泥楽 nijiang 1)(污泥）болото ж.; сльота ж.雪 变成了稀 一 сніг перетворився в рідке болото. 2)(粘土和水混合成的半І体） розчин із глини; глинистий розчин.
泥坑nikgng 1)(泥塘）трясовині 2)(坏的处境） болото; трясовина.掉进〜里 провалитися в болото; потрапити в трясовину;陷入修正主 义内〜скотитися в болото ревізіонізму; загрузнути в болоті ревізіонізму
泥块 nfkuai грудка землі (глини).
泥疗 niliao 〈医 > грязелікування; глинолікування.
泥流 піїій <地质> гря:зьовий потік.
泥煤nirr^i —泥炭.〜砖торфобрик打；〜焦 торфококс.
泥汗 nming 1)(道路泥疗）сльотавий (сльота ж.); багнистий (багнистість).路上〜下堪 бездоріжжя; розкаль; на дорбзі непролазна грязюка; сльота на дорбзі непролазна; на вулиці грязюка (сльота, брудно, мрячно);那 边太〜，雄右一点走там багнисто, йдіть правіше. 2)(游积的‘烂泥）бруд ж.\ сльота ж. 在〜中行走 ходити по грязюці (по сльоті); місити болото.
泥牛入海 пі пій гй hai без повернення; немає повернення; згинути (пропасти) безповоротао.
泥盆纪 Nip圳і <地质> девон; девонський період.
泥盆系 Nip6nx丨〈地质> девбнська система.
泥菩萨过河，自身难,保ni pusa guo he, zi shen nan bao "коли глиняний Будда переходить
ріку，йому самому важко вціліти".
泥餓 niqiii <动> в，юн.
泥人 niren глиняна лялька.
泥沙俱下 ni sha ju xia потрапити в що (проникнути в що, примкнути до кого) міг усякий народ (求旨人)；і тут могло бути всяке (指事物).
泥砂岩 nisMydn〈地质> глинистий піщаник.
泥石流 nishiliu <地质> селі мн.; селевий потік; мури мн.; грязе-камінні потоки.易发生〜的 地区 селенебезпечний район.
泥水匠 nishuTjiAng муляр.
泥塑 nisu <艺> скульптура (ліплення) із глини. 〜“收租院” скульптурна композиція "двір для збору ренти".
泥塑木雕 ni su mu diao бути схожим на глиняних чи дерев'яних ідолів; стояти (сидіти) бовдуром (як бовдур); стояти стовпом (як стовп); ОСТОВПІТИ； ЯК ОСТОВПІЛИЙ.
泥月台 nitai глиняний ідол [для обробки і фарбування].
泥胎 JL nitair кераміка-сирець ж.
泥潭nMn 泥坑.
泥炭 nitan торф.〜形成 торфоутворення;〜板 торфоплита;〜燃料 торф'яне паливо;〜采掘 场 торфорозробки мн.;〜的采掘 торфовидобуток.
泥炭层 nitanceng〈地质〉поклад торфу; торф'яний поклад.
泥塘 nitang трясовина.
泥土 nitii 1) (土壤)глина; земля. 2)(粘土) глина. 泥瓦匠niwaji》ng —►泥水匠•
泥箱 nixing <Й> грязьовик.锅炉〜грязьовик котла.
泥心 nixTn <冶> [гл“няний] стрижень; ши- шельниця ж.\ шишка.
泥心头 піхїтби <技> знак стрижня.
ШШ nizhSo драговина (драгва; мочар; трясовина) ж.
泥质土 п丨zhUfl〈地质> пінистий ґрунт.
泥质岩 nizhiydn〈地质> глиниста порода.
泥足巨人 nizujuren колос на глиняних ногах.
ФЙ пі 另见 пе.
呢пі—呢子.〜裤子сукняні штани;厚〜драп;厚 〜大衣 драпове пальто; пальто з драпу.
Р尼料 niliao сукняні матерія (тканина).
呢喃 пшап щебет (щебетання) ластівок.
呢线 nirong 呢子.〜工厂 сукняна фабрика.
呢子 ni.zi сукно.薄〜тбнке сукно;粗〜гр^бе сукно.
银пі.
银 пі〈化> ніобій.
霓ш'
Ш пі <气> друга (вторинна) веселка.
Ні 虹灯 nihongdeng неонова лампа (трубка); неон; неонка розм.
Шпі.
Ш ni <z^J> гігантська саламандра.
苊пї.
М пї густий, пишний (про листя).
柅пї.
捉 пї плодове дерево (рід груші).
脆пї.
Ш пї 1) колихатися; 2) м'який; 3) квітучий.
眷пї.
Щ пі квітучий; багаточлсельний.
擬 пї. г
Ш пї розкішний, ПИШНИЙ.
Ш -
-ЩІ пі.
Щ пі {модальна кінцева частка у реченія в текстах, що перекладаються з санскриту).
拟
拟 пї 1)(设计，起草)склйсти що (складання).〜 скласти тези (конспект);〜і十戈U скласти (виробити) план (проект). 2)(打算） збиратися; має намір з неознач.他〜于下月赴 京 він збирається (має намір) наступного місяця поїхати до Пекіну;会议〜于今晚召开 засідання передбачається влаштувати сьогбдні ввечері.
拟订 mding скласти що (складання); намітити що (позначка).〜计划 скласти план;〜明年的 主要支出项目 намітити основні статті витрат на майбутній рік; ~ f吴 @ 入名单 намітити список кандидатів;〜论文的提纲 накидати тези статті.
ШШ mgSo скласти проеісг (текст).
拟古 mgii наслідувати древніх авторів; копіювати древній стиль.
拟人 пїгбп <Ж> уособлення.
拟声 msheng <语> звуконаслідування.
拟声词 mshengci〈语〉звуконаслідувальні слова.
拟声论 nTshgnglCm < 语 > тебрія звуконаслідування.
拟态 nitai <动> мімікрія.
拟议пїуі 1)(事先的考虑）припущення.事实证 明了他的〜是正确h факти підтвердили правильність йогб припущень. 2)(草拟） накидати що (начерк); скласти (написати) начорно що. <І、组一金通过了他〜的计Й гурток одностайно прийняв складений їм план.
拟于不伦 m yu bu lun наводити невдалий (безглуздий, нісенітний) приклад; порівнювати непорівнюване.
拟作 mzuo наслідування.
你nT.
你пї 1)(称谈话的对方）ви; ти;(你的）ваш; твій, 〜身体好吗？ як ваше (твоє) здоров'я?他认 і只〜він вас (тебе) знає; він з вами (з тобою) знайомий;〜家里的人都好吗？ як твої (ваші) поживають?应当把〜的东西单独放开твоє' (ваше) треба буде покласти окремо; ,这 有多好 уявіть собі (подумайте тільки), як це було б добре;随便〜吧! як хочеш (хочете)! воля твоя (ваша)! 2)(泛指）一般用动词单& 第二人称表达.叫〜不得不答应t волею-неволею погодишся; тут хочеш не хочеш, а погодишся;真叫〜不知如何是好 прбсто не знаєш, як і бути;使〜啼笑皆非 не знаєш, чи то плакати, чи то сміятися;


570
们的责任，〜能不管？ це наші обов'язки, як ти тут вивернешся!〜卷看我，我看看〜，谁 也没说话 усі поглядали один на одногб, але ніхто нічбго не сказав;〜帮助我，我帮助〜，
—同前进 разом просуваються вперед, допомагаючи один одному;大家〜一条他一 参地提了不少述设性的意见yd, один за одним, вносили конструктивні пропозиції;〜 —言，我一语，於烈_争论起来слбво за слово, і розпочалася жвава дискусія.
你看пї кап 1)(按你的意思）по-вйшому; по-твоєму.〜呢? як по-вашому (по-твоєму)? як ви думаєте? що ви про це думаєте?〜是谁 对？ хто, по-вашому (по-твоєму), правий?〜 事情能成吗？ по-вашому (по-твоєму), справа вийде? 2)(表示强调，弓丨起注意)от; от бачиш (бачите). 火车来了 отп6тягйде;~, 玩具给弄坏了 от ти і зламйв іграшку!〜，还 是我对 от, от, усе-таки я був прав;〜，飞得有
І 	ось (дивися, подивися), як швидко летить! 3)(表示惊讶、意外等）от тобі [і] на просту от так так прост.; оце так прост.; от тобі раз; бач місц., прост.〜,你怎么还没有 走! от тобі і на (от так так, от тобі раз), ви ще не виїхали! 什么怪事没有丨от так так, (оце так), яких тільки дивних речей не буває на світі!
你们nT.men ви;(你们的）ваш.〜几个人往哪里 去？ куд“ ви усі йдете?〜一共是几个人？ скільки вас усього людей?只有〜俩来了 прийшло тільки вас двоє;最好〜两位一起去 найкраще вам йти вдвох;这是〜大家的意见 吗？ це ваша спільна думка?
你死我活 m si w6 huo не на життя, а на смерть. 〜的斗争 боротьба не на життя, а на смерть; смертельна боротьба.
你追許赶 п丨 zhu! w6 gan 1)(追逐）обгашіти один одного; наввипередки розлі.; наперегони рош.; навзаводи рош.小孩们〜 地跑着 діти бігали наперегони (наввипередки, навзагони). 2)(竞雜）доганяти і переганяти один одного; змагатися (змагання).
昵пі.
昵 пі 1) наближена особа, фаворит; улюбленець; 2) близький, тісний; інтимний; 3) приватний.
瘛Ні.
Ш пі короста, сверблячка. '
愁пі.
Ш пі 1) сумний; 2) голодний.
嶷^
Ш. пі розумний, кмітливий, пі 另见 nf.
泥 пі (抹灰泥）штукатурити що (штукатурка); шпаклювати що (шпаклівка, шпаклювання) спец.; шпаклювати що, спец.; замазати що (замазка).〜墙 штукатурити стіни;〜缝 замазати (зашпаклювати) щілини;用油灰〜 平 шпаклювати замазкою (шпаклівкою).
泥 lli: nigti старовірство; консерватизм; прихильність до старого; за давнім звичаєм; по-старосвітському.〜不化的人 старовір; людина, відстала і прихильна до старого (до старовини).
泥子 ni.zi замазка; шпаклівка.
逆пі.
逆 пі проти кого-чого; всупереч кому-чому; зворотний.〜反应 зворбтна реакція; f到4亍〜施 робити всупереч усьому; йти всупереч;〜历 史潮流而动 йти проти історичного плину.
逆差 nicha <商> пасивний баланс; пасивне сальдо.
逆产 nichSn майно зрадників.
逆定理 rficHngn <数> звор6тна теорема.
逆耳 пі'ег неприє мно слухати що.〜之言 правдива і різка мова; правдиві і різкі слова. II参阅“忠言逆耳zhongyan пі'бг”.
逆风 ni feng зустрічний (супротивний) вітер.
逆函数 nlMnshCi <数> морбтна функція.
逆境 nijing несприятливі обставини (умови).
逆来只质受 ni lai shun shou терпляче зносити що; безмовно терпіти що\ виявити [у всьому] терплячість; бути терплячим [до всьогб].
逆料 niliao передбачати що (передбачення); знати заздалегідь що, про що.不难〜неважко передбачати (знати заздалегідь).
逆流 піїій 1)(逆水）зустрічна (зворбтна) течія; проти течії.〜而行 плисти проти течії;〜而上 нагору за течіє ю (по річці);赤道〜 екваторіальна протитечія. 2)(反动潮流） реакційна (регресивна) течія (віяння); зустрічний потік.反革命的〜контррево- люційний напрям (віяння);反动的〜 зустрічний струмінь реакції;修正主义的〜 ревізіоністська регресивна течія;反马克思 列宁主义的〜регрес“вна течіі що йде врозріз з марксизмом-ленінізмом;反对人民 和反对进步的〜зустрічний струмінь, що йде проти народу і прогресу;顶住〜вести завзяту боротьбу з регресивною течією.
逆旅 nilu <书> готель; гостинний двір застар.
逆水 nishui проти течії; зустрічна течія.
逆水行舟，不进则退ni shui xing zhou, bujin ze tui "варто човну, що йде проти течії， зупинитися, як його понесе назад"; не рухатися вперед — значить задкувати.
逆温 niwen〈气> інвфсія.信风〜пасатна інвфсія.
逆温层 niwenceng <气> інверсійний прошарок.
逆 4亍 nixing їхати в зворотному напрямку; зворотний рух.单行线J：任何车辆不得〜по одноколійному шосе забороняється їхати в зворотному напрямку (зворотний рух).
逆运算 niyilinsu&n <数> морбтна операція. 逆增 nizgng <气> інвфсія.
逆转 nizhu^n поворот на гірше; повернутися (змінитися) у гіршу сторону; повернутися на гірше; погіршитися (погіршення); інверсійний. Ш ^ Щ 含Ь 〜можливо， що полбження повфнеться в гіршу сторону (на гірше).
逆子 nizl неслухняний (нешанобливий) син.
匿пі.
匿 пі сховати кого-що; ховати кого-що.〜影藏 形 сховатися; жити інкогніто.
匿伏 nifu приховуватися; ховатися; таїтися.
匿迹 nijl сховатися; зникнути рот.〜海夕卜 сховатися за кордоном; жити інкогніто за кордоном.
匿名 niming анонімний; інкогніто; сховати своє
ім'я.〜著作 анонімні твори; 一№者 анонім.
nimingxin анонімний лист; анонімка прост.写〜的人 анонімник, анонімниця.
溺пі.
溺爱 пі'аі розбещувати кого-що (пестощі рош.). 〜子女 розбещувати дітей.
溺谷 nigii〈地理〉лиман.
溺死 nisi потонути.
溺婴 niyTng 1)(淹死婴儿）утопити дитину. 2) (被溺的婴儿）утоплена дитина.
睨Пі.
ШМі nishi дивитися скоса; коситися.
腻пі.
腻п’1 1)(油脂过多）жирний,汤太〜了 суп надто жирний; у супі занадто бш^то жиру;月巴得真 〜人 один жир, прбсто не можна їсти. 2)—腻 烦.糖果吃〜了 сблодощі приіііися;玩〜了 до пересичення віддаватися розвагам; набридло грати;这种话大家都听〜了 усім набридло слухати такі речі; усім стало огидно слухати такі речі. 3)(粘)в'язкий (в'язкість).
腻虫 nichong〈动〉попелиця.
腻烦ni’fan <口>1)(因次数多而厌烦)приїстися кому, рот.; набриднути кому; набити оскому кому.他们下棋下〜了 гра в шахи їм приїлася (набридла). 2)(讨厌)огиднути кому; обриднути кому; огидний; відраза (відразливий).我真〜他 він мені прбсто огидний (огиднув);这种事我最〜мені огиднули (обридли, противні) такі речі; я почуваю відразу (у мене сильне почуття відрази) до таких речей.
中占nian.
枯niSn (用两个指头夹）брйти що двома пальцями;(用三个指头夹）брйти що пучками (трьома пальцями).用手指〜着 тримати пальцями.
中占І荀JL ni5njiGr кидати (тягти, вийняти) жереб; провести жеребкування.
枯轻怕重 nian qlng pa zhong вибирати собі найлегше; брати на себе справи легкі, а важкого боятися.
枯香 nianxiang ставити (запалити) курильну свічку.〜手羊йти на богомілля.
nian.
Ш nian 1)(枯萎）в'янути (в'ялий); марніти (змарніння).〜了 的花 зів'ялі (в'ялі) квіти;叶 子〜了 л“стя в'яне (зів'яло);树〜死了 дерево засохло. 2)(精神不振）млявий (млявість).小 孩f的g子发〜，别是病了 дитина має млявий вигляд, як би вона не занедужала.
年nHn 1)(计时单位）рік.今〜ШІНІШНІЙ (потбчний) рік; I、司〜високбсний рік; Jt半〜 перше півріччя; "F 半〜др^ге півріччя;全〜 цілий (круглий, весь) рік;全~收入 річний прибуток; Ш — + ~20-й рік царювання Кансі;——〜的期限 річній термін; терміном на рік;在刚三〜的时间内 прбтягом (впродовж) двох-трьох років;我在北京住了


571
五〜я прожив п’ять років у Бейцзині; 一〜有 十二个月 у році дванадцять місяців; рік має дванадцять місяців. 2)(岁数）вік; рік; роки мн.中〜人людина середніх років;〜过四十的 人людйна за сорок;我比他〜轻四岁я молодша його на 4 роки;他己〜满二十 йому уже виповнилося двадцять років;
Тй [тільки] вісімнадцять років [від народження]. 3)(时期）роки мн.明朝末〜 останніми роками (в останні роки) Мінської династії;近〜来 за останні роки. 4) ~►年 成.丰〜врожайний рік; врожай;荒 ~ неврожайний рік; неврожай; недорід. 5)(年 节)Новий рік [за місячним календарем].过〜 зустріч Новбго року; провести новорічне свято;拜〜робити новорічні візити.
年表 nianbiao хронологія; хронологічні таблиці.
年菜 піапсаі новорічний стіл; їжа (страви) до новорічного столу.
年产量 nianchanliang річна продукція; річний обсяг виробництва; річний збір (指农业年产 量).〜提高了百分之十річні продукція збільшилася на 10 відсотків;〜提高了两倍 річна продукція збільшилася в три рази.
年成 nian-cheng врожай.好〜врожай; врожайний рік;〜不好недорід; неврожай;今年〜今艮 好 у нинішньому році багаті (високі) врожаї.
年齿nidnchT <书>—年纪.
年初 nianchu початок року.今年〜на початку цього (нинішнього, поточного) року.
年代 пійпсШ 1)(时代）рбки мн.; епоха,抗日战 争的英勇 一 героїчні рокиї війни Опору японським загарбникам;人民当家作主的〜 来到 Т настала епоха нарбдної влади. 2)(十 年的时期)рокилш. 二十世纪七十〜сімдесяті роки 20-го століття;六十〜的英雄人物гербї шістдесятих років.
年底nidndT кінець року.己经快到〜了 уж泛 незабаром [настане] кінець року; час уже наближається до кінця року; рік уже закінчується;应当在〜以前办碎треба зробити до кінця року (до того, як скінчиться рік).
年度 niandu рік.〜计戈ij річний (щорічний) план; 〜预算річний кошторис; 1974年的〜预算 річний кошторис на 1974 рік;会计〜звітний рік.
年饭 nianfan сімейна вечеря в переддень Нового року [за місячним календарем].
年份 nian-fen 1)—年 1).生在同—〜народитися в один рік. 2)(经历的年代）роки мн.; часи мн. 〜很久的瓷器стародавня порцеляна;这座宝 塔的〜已经很久了 ця пагода стоггь (існує) уже дуже багато років (з давніх часів).
年富力强 nian fu li qiang у розквіті років; у розквіті [років і] сил.〜的同志 товариші, що знаходяться в розквіті сил і здоров'я (енергії).
年高德助 nian gao de shao поважний і доброчесний (високоморальний); старий і всіма шанований; старий і поважний.〜的老 人 поважний ст^ець високої моралі (високих чеснот); поважний і доброчесний старець.
年糕 niangao "няньгау" {брусочки, приготовані з рису).
年庚 niangeng дата [і час] народження.
年关 nianguan кінець року за місячним календарем (за старими звичаями у комерційному світі робиться остаточний розрахунок по всіх рахунках); річний розрахунковий термін.
年光niSnguang 1)—年华.2)—年成.
年号 nianhao найменування, що присвоюється (дається) царюванню кожного імператора; девіз царювання.
nianhua роки мн. безцільно про¬
жити роки.
年画 nianhua новорічна картина;(木版年画） новорічний лубковий малюнок; новорічний лубок.
年会 nianhui річні збори.
年级nihji (中小学的年级）клас;(高校的年级） курс.三〜третій клас (курс);三〜学生 учень третього класу; студент третього курсу;升入 二〜перейтрі в другий клас (на другий курс).
年集 nianji новорічний ярмарок (що організовується в кінці року за місячним календарем).
年乡己 nianji вік; роки мн.; літа мн.上了〜у літах; літній; немолодий;上了〜的人 людина літня (похилого віку, у літах);〜轻轻的姑娘 молоденька (юна) дівчина;象我这样的〜в моє му віці;他〜还轻 він ще молодий; йому не так багато років;你多大〜？ скільки вам років? ваш вік?我和他〜一般大 ми з ним одного віку; ми з ним однолітки; я його одноліток; “的〜约在四十以上їй років за сорок;那个老大娘〜已经五十多了 тій бабусі
ЙШОВ уже ШОСТИЙ ДЄС5ГГОК.
年假 nianjia 1)(寒假）зимові канікули. 2)(过年 期间放的假）новорічні канікули.放〜 відпустити кого на новорічні канікули.
年间 nianjian у роки чого; у часи чого.康熙〜у роки (у часи, під час) царювання імператора Канси.
年鉴 nianjian щорічник.
年节 nianjie новорічне свято [за місячним калевдфем]. 〜上 під час (у дні) новорічного свята.
年景niSnjTn纟1)年成.2)(过年的景象） новорічні заходи.
年来пійпШ 1)(近年来）за останні роки.〜生活 变化极大 за остйнні роки в житті дуже багато чого перемінилося (багато змін). 2) (―年以来)за минулий (той) рік Ч故了许多工作 за минулий (той) рік було дуже багато зроблено.
年老 nianlao старий (старість).〜力衰 старече безсилля;〜体弱的同志 товариші, що досягли похилого віку, і слабкі здоров'ям;他 已经〜了 людина вже похилого віку (у літах); 祖父〜多病 дідусь старезний і хворий.
年礼 nianll новорічний подарунок.送〜робити подарунок до Новбго року; робити новорічний подарунок.
年历 nianli табель-календар ч.
年利 nianli річні відсотки.〜三厘 три відсотки річних.
年龄 nidnling —年纪.实足~[фаюіічний] вік;应 征〜призовний вік;生育〜діторбдний вік;〜 Ші1} майже одного віку.
年轮 nianlun <й> річне кільце; річний прошарок.
年迈 nianmai старий (похилий вік); похилі літа. 〜的父母стйрі батьки;〜的老人ветхий;
старий;〜力衰 старезний; старіти; настала старість;虽然〜，但精神健旺бадьбра， незважаючи на свій похилий вік.
ЩШ nianmao вік і зовнішність.
年年 niannian щорічно; щороку; з року в рік.〜 在发展 зростати з кожним роком (щорічно); 〜如此 так буває щороку.
年 і普 nianpu біографія в хронологічній послідовності; хронологічна канва [біографії].
年靑niSnqTng —年轻.
年轻 nianqlng молодий (молодість).〜人 молода людина; молодь ж.;〜有为的青年 дуже здібна (тямуща) молода людина; багатообіцяльна молодь; багатообіцяльне юнацтво; юнак (молода людина), що подає надії;〜力壮 у розквіті років (сил); у розквіті сил;不是f艮〜підтбптаний жарт.;在〜的时 fl吴 у дні молодості; у молоді роки;由于〜 через молодість років;长相很〜мйти моложавий вигляд; виглядати молодше на свої роки; виглядати молодо;你愈活愈〜了 ви з кожним днем молодієте.
nianqlnghua омолоджування.〜 омолоджування кадрового складу.
年事пі如shi <书>—年纪.〜已高вже в похилому віці; у літах.
年岁nidnsiTi 1)年纪.〜还不到не вийшли роки кому, кого, прост.; не вийти роками. 2)(年代） роки мн.; часи мн.
年头儿nidnt6ur 1)(年份）рік.我到北京已有三 个〜了 от уже три роки, як я в Бейцзині. 2)(多 年的时间）довгі роки; багато років.我干这 —行有〜了 я працюю за цією професією вже довгі роки (багато років); ціє ю справою я займався довгі роки (багато років). 3) ~►年代
1).4)—年成. ，
年息пійпхї—年利.
年下 nian-xia <口> у дні (під час) новорічних (весняних) свят.
年Р艮 nianxian термін.学习〜термін навчання; 租用〜三年 трирічний термін оренди; термін оренди — три роки; орендований [терміном] на 3 роки;〜己满 термін уже минув.
年薪 nianxln річний оклад.
年幼 nianyou маленький; милий; молодий (молодість); зелений.〜无失口 молодо-зелено прост.; через молодість років;〜无知的小伙 子 зелена молодь; зелений юнак;她的孩子们 还~ діти в неї ще маленькі (малі);你还~，哪能懂 这个 та ще молодий (зелений), щоб це зрозуміти.
пі any е переддень Новбго року [за місячним календарем].
年月пійігуие 1) <口>,—年代1)，兵荒马乱的〜у роки (під час) війни; пора смут і воєн; сумна пора; сумний час. 2)(日子）час; день ч.
年月曰 пійп yue гі дата.注明〜прославити (поставити) дату.
年终 ni^nzh6ng —年底.〜结帐 звести рахунки наприкінці року; підвести рахунки під кінець року; скласти річний остатбчний баланс.
年资 nianzl віковий ценз.
年尊 nianzQn старший.
nian 另见 zhan. *
粘 nian (粘性的）липкий (липкість); клейкий (клейкість); в'я зкий (в'язкість).〜黄米 клейке


572
пшоно;〜泥 липкіій (в'язкий) бруд;楽糊不〜 клейстер не клеїть (не клейкий); клейстер утратив клейкість.
粘度 nidndii <化> в'язкість.
粘合剂 nianheji〈技〉пов'язуюча (сполучна) речовина. '
粘糊 nidn.hu 1)—粘.2)(行动缓慢）повільний (повільність).他这人很〜він людина повільна.
粘胶 nianjiao віскоза.〜纤会隹 віскозне волокно;〜 人造丝织物 віскбзна тканина.
粘胶丝 nidnjiSosT <纺> віскбза; віскозний шовк.
粘膜 пійптб <解> слизовй [оболонка].
粘膜炎пійптбу如 <医> катйр.
粘膜疫 nianmozhgn <医> енантема.
粘土 піапШ глина.〜模 глиномодель ж.;红〜 червбна глина;耐火〜вогнетривка глина.
粘土层 nidntiiceng <地质> глинистий прошарок; глиниста примазка.
粘性 nianxing в'язкість; липкість.
粘液 nianye слиз ж.分、泌〜виділення слизу.
粘液腺 nidny会хійп <解> слизовй залоза.
粘液质 nianyezhi <оС*、> флегматичний темперамент, 〜的人 флегматик.
粘着 nianzhuo 1)(粘附）прилипнути до чого; прилипання спец.; адгезія спец. 2) <语>
аглютинативний.〜作用 аглютинація.
粘着力 nianzhuoli <Ш> сила прилипання (зчеплення).
粘着语 nianzhuoyu〈语〉аглютинативна мова.
隹占nian.
舍占 nian <动> амурський сом. nian.
餘 nian〈动〉амурський сом (Parasilurus asotus).
中占піЗп.
拈 niSn м'яти пальцями; теребити (перебирати) пальцями.
德 nian.
'ЩШ пійпгап струмками, рясно (про виділення поту).
пійп.
Ш пійп переїхати колесами, розчавити, nian.
捻 nian сукати що (сукання); скручувати що (скручування);звивати що (звивання, звйвка спец.).〜线 сукати нитки;〜针 ручне обертання голки;〜古月〒 крутити (смикати) вуса;〜条绳子 скручувати (звивати) мотузку; 治亚麻线和丝线〜在一起перекрутити лляну нитку із шовковою;把灯抢儿〜下一点 прикрутити гніт; 把/灯抢儿〜上一点 припустити гніт.
捻紧 niSnjln підкрутити UfO.
◎ JF niSnkai розвити що; розкрутити що.
捻捻转JL ni5n-nianzhuanr дзиґа.
抢碎 niSnsui розкришити що.用指头〜розкришити (розтерти) що пальцями.
抢子 nian-zi джгутик.纸〜джгутик із паперу;
паперовий джгутик;灯~ гніт [лампи];药〜 тампон.
華 nian.
華 nian колісниця імператора.
L-Hk
擇 nian.
撵 nian 1)(赶走）гнйти що.不要〜他 не треба його гнати (випроваджувати);快把羊从菜园 子里〜出去 в“жени скоріше цапа з городу. 2) <方> (追赶）гнйтися за кшч-чим.还〜得上他 можна ще його наздогнати.
撵出 niSnchii вигнати що (вигін); вигнати що (вигнання); гнати (штовхати, виштовхувати) у шию (у три шиї) що.〜门夕卜 виставити за двері (за поріг).
撑开 niankai відігнати що.
撵走 nianzou проганяти що; вижити що.
nian.
碾 nian шеретувати що, спец.〜米 шеретувати рис;把皮〜掉 очистити що від лушпайки.被 历史的车轮〜得粉碎б^ти роздавленим колесом історії.
碾坊 nianfdng (小型碼米厂）круподерня (крупорушка); (磨坊）млин.
碾滚子niangthvizi ~►碾子.
碾米厂 nianmichang рисоочищувальний завод; крупозавод; круподерня (指小型碾米厂).
碾米机 nianmljl крупошеретівка.
碼盘 nianpan жорно; жорна мн.
碾平 nianping уторувати що (уторування).〜道 路 уторувати дорогу.
碼碎 niSnsui подрібнити що (подрібнення); розмолоти що (розмел); роздрібнити що (роздрібнення)把粮食〜розмолбти зернб;把 泥块〜роздрібнити (роздрібнити) грудки землі;把盐粒〜потовкти (роздрібнити) сіль.
碾石它niSntu6~►碼子.
碾子 nian-zi ковзанка; вальці мн., спец.石〜 кам’яний каток;汽〜парові вальці.
Ц nian.
廿 nian двадцять; двадцятий, nian.
念 1 пійп 1)(想念）сумувати за ким-чим; згадувати що, про кого-що (згадування); поминати кого-що, про кого-що, застар.〜家 нудьгувати за домівкою (за родиною);不〜旧 恶 не згадувати старого (колишнього, минулого) зла; не згадувати лихим словом кого; не був злопам'ятний; незлопам'ятність; незлопам'ятний. 2) •念头•心无二〜усі думки були зайняті тільки одним (цим); не було інших помислів.
念 2 nian 1)(朗读）читйти [уголос] що.〜诗 читати уголос вірш; скандувати вірші;请把 这封信прочитййте，будь ласка, цей лист вголос; 怎么〜了 як читається це
слово? 2) <口> (求学）вчіігися.他〜过中学 він вчився в середній школі.
念白 nianbai монолог.
念叨 ni^vdao згадувати і говорити.我们时常〜 你 ми часто згадували і говорили про вас; jlil 反复地〜这件事він наполегливо (часто)
повертався до цієї теми (до цього питання).
念佛 nianfo Будду молити; молитися Будці; піднести подяку Будді.吃斋〜молитися і поститися;吃斋〜的老婆婆богомбльна стара.
念经 nianjlng читати (творити) молитву; читати сутру; читання молитви.
念旧 ni^njiCi не забувати (пам'ятати) старих друзів (стару дружбу).
念念不忘 nian nian bu wang ніколи не забувати про кого-що., ніколи не розставатися з думкою про кого-що; не виходити з голови; бути постійно в думках.
念书 ni^ishG 1)(读书)читати (читання).听到小 学生们〜的声音чутно було, як школярі читали співучим голосом. 2)(求学)учитися.' 他是七岁开始〜的він почав учитися із семи років;他是个念过书的又він людина освічена (грамотна, учена).
nian-tou думка ж.; помисел книжк.; ідея. 坏 ~ нечисті помисли; брудна (пекельна) думка;怪〜примха;摆脱不开的〜ідбя фікс; 这种〜倒是好的对мка-то блага; думка-то гарна;我有过这种〜у мене була така думка (ідея);从来没有过这种〜такбго (цього) і в помислах не було; у думках не мати цього; 心里起 了 个〜у гблову прийшла думка (ідея); 谁知他转的什么〜хто знає, що в нього в думках (у голові); хто знає, що він там
замишляє.
/£ nianzhou заклинати що (заклинання); творити (вимовляти) заклинання.〜祛病 замовити хворобу.
念珠 nianzhu чотки мн.
nian.
檢 nian насип ж:,(田梗)межа. 土〜земляний насип, niang.
娘 nidng мама; мамаша розм.; мамка місц.
娘家 ni^ngjia отчий (батьківський) дім.妻子回〜了 дружина поїхала до сюїх ріцних (батьків);她〜 姓李 їі‘ дівоче прізвище — Лі;送妻子回〜везта дружину на побачення з її батьками.
娘劈 niangjiu браг маггфі; дадью [з боїу матфі].
娘娘 nidng.niang 1)(皇后）імператрііця; государиня; цариця. 2)(妃子)друга дружина імператора. 3)(女神）богиня.
娘儿 niangr <口> (母子）мати і син (із сином); (母女）мйти і дочка (із дочкою).她们〜俩 вона із сином (із дочкою).
娘儿们 ni^ngrmen 1) <口>~> 娘儿.2) <方> {-k 人）баба прост.小〜молодеча місц.; молодиця народно-поет.у місц.
女良胎 niangtai утроба матері.在~里 в утробі матері; 初出〜的孩子 новонарбджена [дитина].
娘姨niSngyi <旧> (保姆）н^ня;(女仆） служниця; прислуга застар.
娘子军 niang-zijun загін жінок-бійців; войов- ниці лш., застар.
酿 niAng.
酿 niang 1)—酿造，2)(酒)винб,佳〜чарівне (чудове) вино.
酿成 niangcheng породити що\ викликати що; збудити що (збуджування); назріти.〜火灾


573
викликати пожежу; Й njце може викликати (породити) великі бідування; це може призвести до великого лиха;危机早己 〜криза давно назріла.
酿洒niSngjiii (酿制葡萄洒等）виноробство;(酿 制白洒等）винокуріння;(酿制啤酒） пивоварство;(酿制私洒）самогоноваріння.
酿洒厂 niAngjiiichSng (白酒厂）винокурний завод;(葡萄酒厂）винарня.
酿蜜 niangmi носити мед; медоносний.
酿母菌 ni^igmtijtin〈植〉дріжджові грибки; дріжджі мн.
酿热物 mngrSwCi〈农〉біопіпиво; біологічне паливо.
酿造 niangzao гнати що (гонка); варити що (варення, варіння); виготовляти що (виготовлення). ~ 烧酒 винокуріння; займатися винокурінням; гнати ханшин (горілку);〜啤酒 пивоваріння (пивоварство); варити пиво;〜葡萄酒 виноробство; виготовлення виноградного вина;〜胃油 виготовлення сої.
Щі піао.
Ж піао〈植〉смородина сумнівна (Ribes ambiguum Maxim).
пійо. -
Й蹄 niaoti золото у формі кінського копита.
ritfm
Щ піао.
Ш піао дражнити.
嬉 піао.
娘 піао гнучкий, тонкий (про талію).
鸟 піао.
鸟 nmo птах.小〜птйшка зменш, пестл.; пташинка розм.;〜異 пташиний послід;〜噪 [пташиний] дзьоб.
niaochao [пташине] гніздо.
鸟奨层 niSofenceng гуано невідм.
鸟害 niaohai <农> шкода від птахів-шкщників.
鸟尽弓藏 niSo jin gong cang мавр зробив свою справу, мавр може піти книжк.
鸟瞰 пійокап 1)(俯敞）із [висоти] пташиного польоту.〜全城 окинути поглядом (оглядати) місто з [висоти] пташиного польоту. 2)(综述) короткий (загальний) огляд; коротке оглядання.世界大势〜корбткий (загальний) огляд міжнародної ситуації.
鸟瞰图 niaokantu вид із пташиного польоту.
鸟类 niSolei пернаті; птахи мн. niaoleixue орнітологія.
鸟类学家 niSoleixuejia орнітолог.
鸟笼 niSolong [пташина] клітка; клітка для птахів.
鸟枪 niaoqiang 1)(火枪）дробовик; дробова рушниця. 2) пневматична (духова)
рушниця.
鸟儿 nmor〈口> птйшка зменш, пестл.
鸟舍 niaoshe пташник; пташиний двір.
鸟兽散niaoshdusAn丨丨参阅“作鸟兽散zud niaoshousan;如鸟兽^ пі niaosli6us^n”.
鸟语花香 niao yu hua xiang щебетання (спів) птахів і пахощі квітів; співучі птахи і
духмяні квіти, піао.
袭袭 пШопійо 1)(综绕上升）витися; клубо- татися.坎烟〜вилися (клуботалися) у повітрі димки вогнищ. 2)(随风摆动）колихатися (колихання); тихо качатися.垂杨〜 колишеться (тихо качається) від вітру плакуча верба. 3)(延长不绝):远处的歌声余 音〜ще довго лунав (чувся) у повітрі відзвук далеких пісень.
袭袭婦婦 niaoniaotingtmg грація (граціозний); граціозність [рухів].
袭娜 ni5onu6 1)(柔软细长）гнучкий [і дбвгий]. 春风吹着〜的柳丝весняний вітерець тихо качав (розгойдував) гнучкі лози верб. 2)(姿 态优美）граціозний (граціозність, грація).〜 多姿 граціозна і [дуже] красива.
пік).
溺 піао мочитися (на).
溺器 niaoqi нічний горщик.
піао 另见 suL
尿 пійо 1)(小便)сеча; урина спец. 2)(排泄小便） сечовипускання; сечовиділення; мочитися.
尿崩症 niaobengzheng <医> нецукрбве сечовиділення; нецукровий діабет.
尿闭 пійоЬі <Ш> анурез; затримання (затримка) сечі.
尿布 niaobu підгузок розм.
尿池 niaochi пісуар.
尿床 niaochuang робити під себе; мочитися в постіль (під себе).
尿胆素 пі纟odSnsii〈生理> уробілін.
尿道пійскійо <解> ур打ра; сечівник.〜切开术 〈医〉уретротомія.
尿道镜 nik)daojing <医> уретроскбп.〜检法 уретроскопія. 尿道炎 пійос^оуйп <医> ypeipifr.
尿毒症niAodiizhdng <医> уремія,慢性〜 хронічна уремія.
尿肥 пійоКі <农> сечові добрива. 尿壶niaohii—»•尿盆• niaokang —
尿泡 піаорао сечовий міхур.
尿盆 niaopen нічний горщик; судно; сечоприймач (指男病人用的尿壶).
尿石 niaoshi <医> сечовий камінь.
尿素 niaosii〈化〉сечовина.
尿酸 niaosuan <化> сечова кислота; сечокислий.
尿浦留 niAozhiiliii—》•尿困.
пік
脲 пійо〈化〉сечовідна, nie.
抢 nie 1) терти, копирсати; 2) закривати, завалювати.
捏пШ.
捏 nie 1)(握)затиснути що; тримати що.〜着笔 тримати пальцями ручку (пензлик). 2)(揉捏） ліпити що (ліплення).〜泥人 ліпити
的〜від початку (вигаданий);俳傍 Йб
фігурку з глини;〜饺子 ліпити (робити) пельмені.
捏紧 пі旬їп стиснути що (стискання).〜拳头 стиснути кулйк.
捏死 niesi задушити кого (задушення); задушувати.
捏碎 niesui роздавити (розкришити) [пальцями] що.
捏一把汗 nie уї ba han піт пройняв кого [через страх, від страху]; жижки тремтять в кого [від страху].他發我捏了 一把汗 йогб навіть піт пройняв від страху за мене; у нього жижки затремтіли від страху за мене.
捏造 niezao вигадувати що (вигадування); вимишляти що (вимисел); видумати що (вигадка); фабрикувати що，рот” ірон. (фабриковані, фабрикація); фальсифікувати що (фальсифікування, фальсифікація).〜事 实 фальсифікувати факти;〜消息 поширювати брехливі чутки; фабрикувати всякого роду чутки; видумувати усілякі небилиці;〜一大І莫须有的罪名 приписувати кому купу надуманих злочинів; 凭空〜вйсмоктати з пальця що;蓄意〜 зумисне сфабрикувати небилицю;彻头彻尾 до кінця вимишлений 拿性的〜наклепницькі вимисли; 纯系〜усб це вигадки (вимисел, вигадане).
捏住 niezhu затиснути що; утримати що.用指尖〜 затиснути (утримати) кінчиками пальців.
茶 піб.
^ піс втомлений.
七і nie.
七і nie Нє {прізвище).
桃пі匕
桃 nie пень.
臬—
nie 1) ціль, мішень; 2) відмітка; 3) межа; 4) законодавство, право, система законів.
Snie.
最 nie шепотіти.
敛 під.
敛 nie закривати, затикати.
築nii
榮 nie стовп, опора.
摯і
nie небезпечний.
跪 Пій.
Ш nie небезпечний.
淫пі、
涅盤 пі会pdn <宗> нірвана.
ВШпІе.
П齿 nie <书> гризти що.
啮齿动物 niSchT dongwu <动> гризуни мн.
П齿合 niehe зчеплення (зчепитися).
嗫ПІ
іе.
喂喘 nieru <书> м’ятися розм.〜不言 м'ятися і мовчати (не говорити).


574
镊化.
摄子 nie.zi щипчики мн.; пінцет.
镇 ПІ6.
锐 nie <化> нікель ч.锻〜нікелювати що; нікелювання; нікелювання.
锐币 niebi нікелева монета.
锐钢 niSg5ng <冶> нікелева сталь,
線矿 niekuang нікелева руда.
颖 під.
颜骨 nidgii <解> скрбнева кістка.
颜颛 nGrii <Ш> скроня.
Щпіе.
踐 nie навшпиньках; навшпиньки.〜着脚走 йти навшпиньках.
摄手踐脚 niS sh6u nie jiao навшпиньках; крадькома розм.〜走出房去 навшпиньках вийти з кімнати.
踐踪 niezong <书> переслідувати [по п'ятах] м/о; йти по чиїх слідах; по гарячих слідах; по гарячому (свіжому) сліду.
孽і
孽 nie гріх; зло.造〜грішити; зробити гріх; творити зло.
孽障 niezhang гріх; гріхи заважають (не пускають).
葉 під.
Ш піе паросток, пагін.
藥枝 niezhl поросль ж.
піп.
Ш піп Ви (ввічлива форма звернення).
і怒 піп.
您 піп Ви;.Ваш.〜好 доброго дня!〜贵姓 як Ваше прізвище?〜好吗？ як [Ви] поживаєте? і青〜早些来 прошу Вас прийти трохи раніше; прихбдьте, будь ласка, трохи раніше;谢谢〜 дякую Вам; велике Вам спасибі.
丁 nfng 另见 ning. 〃
宁靖n丨ngjing спокій (спокійний).这个城里很〜 у цьому місті панував повний спокій (було тихо і мирно).
宁静 nmgjing тихий (тиша); супокійний поет.; спокійний (спокій).〜的夜 тиха ніч; тиша (спокій) ночі;周围十分〜навкрупі повна тиша; навкруги було дуже тихо;心里渐渐〜 下来 стало спокійно (тихо) на душі.
宁静致远 nmgjing zhi yu5n тихше їдеш — далі будеш.
宁帖 ningtie спокійно (тихо) на душі.
抒 ning 另见 nTng. 4
抒 ning 1)(手Л 绞）вичавлювати що (вичавлювання); віджимати що (віджимання).〜毛 巾 вичавлювати (віджимати) рушник;〜成一 股绳 згуртуватися як один; об'єднатися заради одного прагнення; поєднатися разом задля однієї мети;把所声的力量〜成一股绳; злити (поєднати) усі сили воєдино (в одне
ціле). 2)(捏）щипати що (щипання, щипок). 〜人 щипатися;〜面颊 вщипнути кого за щоку; 小腿被〜肿 了 ікри напухли від щипків;手臂 上给〜了一把вщипіфіи за руку;真该〜你的 嘴 так би і дав тобі по губах.
抒干 ninggan викрз^іувати (віджимати) досуха що.〜衣Л艮 віджати досуха білизну; віджати усю воду з одягу;水没有〜вода не віджалася.
亨пщ
ig.
宇 ning <化> лимонен.
务丁 ning.
狩笑 nmgxiao посміхнутися (засміятися) злобливо (злісно; злобно; гостро); ущиплива (уїдлива, злісна) посмішка (глузування); ущипливий (уїдливий, злісний) сміх.
梓 ning.
抒檬 ningmSng 1) <植> лимон. 2)(指果实)лимон. 〜茶 чай із лимоном;〜汁 лимонний сік.
ningmeng'an <植> евкаліпт лимонний.
梓據酸 ningmengquan〈药> цитраль ч. ningmengshu лимонад.
梓檬素 ningmengsu〈药> цитрин; вітамін Р.
^гШШ nmgmengsuan <化> лимонна кислота; лимоннокислий.
凝 ning.
凝固 nmggu затвердіти (затвердіння); застигнути (застигання); згорнутися (згортання).〜 汽油 напалм;〜汽油弹 напалмова бомба;〜了 的_岩застигла лава;用冷却法加速金属的〜 шлжсом охолодження прискорити затвердіння металу;血液〜了 кров скріпилася;混凝：h〜了 бетон схопило; бетон затвердів;脂油一遇低温即〜сйло застигає при низькій температурі.
凝固,存 ninggudian <理> точка (температура) затвердіння (застигання).
凝冻 ningdong замерзати (замерзання).
凝灰岩ninghuTydn <地质> ту中.火山〜вулка- нічний туф.
凝集 ningji <化> аглютинація.
凝胶 ningjiao <化> гель ч.
凝结 ningjiS 1)(气体变为液体)конденсуватися (конденсація, конденсування).使气体〜成液 体 конденсувати і перетворити газ у рідину; 水蒸气〜成水 пара конденсується у воду;空 中的水气〜成云 водяні пари повітря утворюють хмари. 2)(液体全为固体） затвердіти (затвердіння); застигти (застигання); коагуляція (коагулюватися) спец. 3)(结合）скріплюватися.鲜血〜成的战 斗友谊 бойова дружба, скріплена кров'ю.
凝结剂 ningjieji 〈化> реагент, що коагулює; коагулянт; коагулятор.
凝聚 ningju 〈理〉конденсуватися (конденсування, конденсація); коагулюватися (коагулювання, коагуляція).
凝聚力 ningj(il丨 <理> сріла зчеплення.
nmglian лапідарність (лапідарний) книжк.., лаконічність (лаконічний, стисий).文字〜 лапідарний склад; лаконічний.
凝眸 ningm6u 凝视.〜远望 пильно дивитися вдалечінь.
凝乳酶 ningriim6i <生理> сичугбвий фермент.
凝夺申 nfngshen зосередитися над чим\ зосередити увагу; зосередженість (зосередження) уваги; зосереджено.〜思索 зосереджено думати;〜诗听 зосереджено й уважно слухати; прислухатися, затаївши подих.
凝视 ningshi пильно (зосереджено, уважно) дивитися на що\ вирячитися на що, розм; пильно дивитися; впритул дивитися на що; втупити погляд (погляд) у що, на кого-що, висок., застар.
凝思 nmgsT задуматися над чим, про що\ бути в глибокій замисленості (задумі). 望着窗夕卜， ~ 着 він глибоко замислившись, (він у глибокій замисленості) дивився у вікно.
凝血剂 nmgxueji стимулятор згортання крові (згортувач).抗〜антикоагулянт.
凝血酶 ningxu色тбі〈生理> тромбін; тромбаза. 凝血酶原 ningxuhmSiyi^n〈生理> протромбін; протромбаза; тромбоген. 凝血致活素 ningxu6-zWhu6sCi <^Щ> тромбокіназа.
凝月旨 ningzhl засгише масло.肤如〜атлАсна шкіра
凝滞 nmgzhi нерухомий (нерухомість); тупий (тупість).以〜的目光看卷дивитися нерухомим (тупим) поглядом.
Jt nTng 另见 ning.
抒 nmg 1)(旋）крутити що (крутіння); гвинтити що, рош.〜螺丝гвинтити гвинт;把螺帽〜下 来 відкрутити (відвернути, вигвинтити, згвинтити) гайку;把灯泡〜下来 відкрутити (вигвинтити) лампочку;到热水须〜左边的龙 头 щоб пішла гаряча вода, потрібно крутити лівий кран. 2)(颠倒)плутати що\ шкереберть; догори дригом.全给弄〜了 усе наплутали (переплутали); усе зробили догори дригом (навпаки); все пішло догори дригом (шкереберть). 3)(另ij扭).суперечити кому-чому (протиріччя), Ш一言，我一语，越 说越〜слбво за словом, і посварилися (і до крапки дійшли);他俩闹〜了 вони остатбчно посварилися [один з одним].
抒断 nmgduan перекрутити що, розм.把铁丝〜 перекрутити дріт.
抒坏 mnghuai перегвинтити що; перекрутити що, розм.钟的发条〜了 завбд у годинника перекручений; перекрутили завод у годинника; 钥^~了 пфжрупіли (перевертіли) KJIHK
抒紧 ningjln загвинтити що\ загорнути що\ закрутити що; прикрутити що, рош.〜些 підкрутити що, розм.; підгвинтити що; прикрутити що;抒得太紧 перекрутити що, розм.-, перегвинтити що. ♦
抒开 nlngkai відкрутити що; згорнути що.〜龙 头 відкришувати кран;把盖儿〜відкрутити (відвернути) кришку;怎么也抒不开 ніяк не відкручується (не відвірчується).
抒上 nmgshang вгвинтити що; нагвинтити що\ вкрутити що.〜龙头 закрутити (закрити) кран;〜螺帽 нагвинтити гайку;把螺丝~ закрутити (прикрутити, вкрутити) гвинт;总 是抒不上 усе (ніяк) не загвинчується (не закручується, не нагвинчується).
抒松 nmgsong розгвинтити що; розкрутити що; відкрутити що.
丁 ning 另见 ning.


575
宁可 ningke краще (скоріше)...，ніж...; віддавати перевагу кому-чому (перевага).〜牺牲个人利 益，不可损密集体 крйще [уже] поступитися своїми інтересами, ніж завдати шкоди колективу; 4其求別人，~自己动于зймість того, щоб просити кого-небудь іншого, краще (скоріше вже) самому зробити.
宁缺毋滥 ning quc wu lan краще мало та добре, ніж багато та погано; краще поменше, та краще; нехай уже буде менше, та якомбга краще.
宁死不屈 ning si bu qu краще смерть, ніж ганьба; віддавати перевагу смерті ніж ганьбі; краще смерть, ніж плазування (уклінність заст.) перед ворогом.
宁为鸡 口，毋为牛后 ning weijTkou, wu wei niu hou краще бути пфшим у селі, ніж останнім у місті.
宁为玉碎，不为瓦全ning w6i уй sui，Ьй w6i wS quan краще померти стоячи, ніж жити навколішках; віддати перевагу смерті стоячи, а не життю навколішках; почесна смерть краще ганебного життя.
宁愿 ningyuan віїщати перевагу чому (перевага).
牲也不退却 віддати перевагу емфгі ніж відступу; віддати перевагу пожфгвуванню собою, ніж вщеіупу; 了_炼_己，~工作更$艮苦_ щоб загаріув^ себе, я обвд більш важку роббту.
宁“左”勿右 ning zuo wu you краще бути "лівим", ніж бути правим. 一
疗 ning.
'/т ning рідкий бруд.
抒 ning.
抒 ning впертий.
{安 ning.
侯人 ningren підлабузник; підлабузниця; підлесник; облесник; лестун.
пШ.
紐 пій〈口〉дівчинка розлі., пестл.\ дівчатко розм., пестл.我家大〜моя старша дбнька (дочк^ доня); 她家在两个〜儿 у неї дві доні (дівчинки).
Zh .•
пш.
牛 пій (母牛）корбва;(公牛）бик;(水牛）буйвіл; (母水牛）буйволиця;(阉牛）віл.种〜 племінний (породистий) бик; племінна (породиста) корова;乳〜молбчна (дійна) корова; молочна худоба;养着一头〜тримйти (мати) корбву;用〜耕地 орати биками;当一 辈子人民的〜усб життя бути буйволом народу (обр.~служити народу).
牛堯 niubang <|Й> лопушиння велике; лопуш- ник великий.
牛车 niuche запряжений волами віз.
牛刀小试 niu dao xiao shi перше проба сили.
牛痘 niudou 1)〈医> коров'яча (теляча) віспа; віспа коров. 2)(豆状症疫）віспяний висип. 3) —.种〜віспощеплення; щеплення (зробити щеплення) проти віспи; противіспові щеплення;〜发了 щеплення проти віспи прийнялося.
牛這苗 niudoumiao вісповакцина; віспяний детрит (матеріал); віспяна вакцина (матерія).
牛读niudu теля;(公牛按）бичок;(母牛按） теличка.
牛耳пій'бг II参阅“执牛耳zhi пій'бг
牛肺疫 пійШу'і <兽医> масове запалення легенів великої рогатої худбби.
牛粪 niufen коров'яче лайно.干〜кізяк.
牛鬼蛇神 nmguT-shdsh豸п [уся] погань; шкідливі елементи і всіляка погань; виплодок пекла; приховані темні сили; потолоч роду людського; усіляка наволоч.
牛黄 niuhuang <药> тваринний камінь; безуар.
牛角 niujiao буйволовий (бичачий) ріг.〜图章 печатка із рогу.
牛角尖niujiaojian (无法解决的问题）тупик; зачароване коло;(不值得研究的小问题） дрібниця розм.; дріб'язок.丨丨参阅“钻牛角尖 zuan niiijiaojiSn”.
牛劲 niujin 1)(大力气）велика фізична сила. 2) —牛脾气.
牛栏 niulan корівник; воловня.
牛郎星 niiildngxTng <天> Альтаї^).
牛马 niuma раб.当〜гн^ти горб (спину); бути (служити) рабами; працювати;〜生活 рабське існування; рабське життя; собаче життя; життя робочої скотини; жити гірше за худббу; жити не краще за худббину;解放前 І全家过着〜不如的生活до звільнення іфаїни його родина злидарювала;在旧社会我做 命是〜活，6的是猪狗食у старбму суспільстві я працював, як віл, а х^чувався недощками.
牛毛雨пійтбоуй мряка ж.〜下个不停без- упинно мрячив дощик; мрячило безупинно.
牛蛇 niumeng〈动> гедзь [бичачий]; гедзь.
牛奶 niunai [коров'яче] молоко.酸〜к“сле молоко; кисляк;鲜〜парнб (свіже) молоко; 消毒〜пастеризбване молоко.
牛奶房 niunaifang молочна.
牛 niupai біфштекс; ромштекс; відбивна [котлета].
牛皮 пійрі 1)(裸制的牛皮）бичача (коров'яча) шкіра;(生牛皮）бичача (коров'яча) шкура. 2) хвалькуваті слова; похвальба розм.; хвастощі прост.吹〜бахвіпитися просту фанфаронити розм.;〜大王 великий (страшний) хвалько; фанфарон розм.
牛皮癣 пійріхийп <医> псорш.
牛皮姆 niupiying <动> бичачий гедзь.
牛皮纸 niupizhi крафтцеллюлбзний папір; крафт-папір ж.
牛脾气 niupi-qi упертість віслюка; упертий як віслюк (бик).发〜упертися як бик (баран); запручатися як віслюк;糊不过这个〜такбго віслюка не переконаєш.
牛肉 пійгои яловичина.〜饼 яловичі котлети; котлети з яловичини;〜汤 суп із яловичини;〜 干 сушена яловичина;番前〜азу невідм., с.
牛搜马勃 niusou mSbo дрібниця, та цінна; малий золотник, та дорогий.
牛头包U niutoubao <机> поперечно-стругальний станок.
牛头不对马嘴 пій tou bu dui шй zul невлучно розм.; не до місця; ні до села, ні до міста.
牛头马面 Niutou М^шіап чорти лш.; чортове сім’я; темні сили.
牛蛙 niuwa <动> жаба-бик ж.; жаба-віл ж.
牛癌 niuwen〈兽医> чума рогатої худбби.
牛膝 пійхТ〈植，~Ш> ахирантес двозубчастий; соломоцвіт двозубий.
niuyang ярмо.
牛油 niuyou яловичий жир; яловиче сапо. 牛{子 niuzai ковбой.〜裤 джинси мн.
扭ПІ
ій.
Щ Ш пійпі сором'язлирий (сором'язливість); конфузливий (конфузливість, конфузитися); соромливий (соромливість, соромитися). ~ 作态 манірнічати розм.; манірність розм.; ламатися розм.; позерство; til *01 泥扼 із сором'язливістю; конфузливо; сором’язливо; 见了生人显得扭丨丑泥泥конфузитися (соромитися) при сторонніх.
扭[пій.
扭пій 1)—扭转1).〜过头去оберіфися; повернути гблову;她一〜身就走了 вона повернулася і пішла. 2)(抒)крутити що (крутіння); гвинтити що, рот.把树枝〜断 відломити гілку;螺帽〜不下来 гАйка не відкручується (не відгвинчується). 3) 一扭 伤.4)(左右摇摆）танцювйти.〜了几步 зробити декілька кроків танцюючою ходою. 5) —»•扭住.两人〜在一起два чоловіки зчепилися; двоє вчепилися один за одного.
扭摆舞 niubSiwii твіст.因Ь〜танцювйти твіст; твістувати розм.
扭砰 niucheng〈理> крутильні (торсійні) ваги.
扭打 niilda зчепитися в бійці; битися (бійка).
扭搭 пій-da〈口〉розгбйдування розм.; танцююча хода; розгойдуватися [із боку в бік]; погойдуватися,她〜着向前走了 вона легко розгойдуючись (легко похитуючись, танцюючою ходою) пішла вперед.
扭结 niujie сплестися; сплутатися.线〜在一起 了 н“тки сплуталися (сплелися);命运〜在一 起 долі сплелися.
扭力 піШі <理> сила, що зв’язує.
扭力 і十 niuliji <技> торсіометр; крутильний динамометр.
扭捏 пій.піе ламатися розм. (ламання); манірнічати розм. (манірність).
扭伤 niiishang вивихнути що (вивих); розтягти що (розтяг).〜了筋 розтягти [собі] сухожилля (зв'язки);脚〜了 звер—и (вивихнути) собі ногу;他把我的左手〜了 він вивихнув мені ліву руку.
扭送 niiisong затримати і відвести кого.〜公安 局 затримати і відвести кого до міліції.
扭住 niuzhu вчепитися в що.〜头发不放 вчепитися у волосся і не відпускати.
扭转 nitizhuSn 1)(掉转）повернути що.〜形变 <Ш> деформація при крутінні (скручуванні); 他〜身子向车间走去він повернувся і пішов у цех;妄图〜历史的车轮мйрно намагатися повернути колесо історії назад. 2)(纠正） виправити що (виправлення);(改变)змінити (зміна).〜局势 повернути хід подій;〜局面 виправити положення; змінити (внести зміну до) існуюче (ого) полбження; ~不利的 形贫u змінити несприятливу ситуацію.
狃
пій.
钮 пій [сліпо] дотримуватися чого; [сліпо] триматися чого.〜于习俗 сліпо дотримуватися (триматися) звичок і звичаїв;


576
прихильність до традицій і звичаїв;〜于成见 схильність до упереджених думок; триматися упередженої точки зору.
пШ.
纽пій 1)(器物上可以抓住的部分1 тримач; ручка; вушко.旁平〜вушко на коромислі вагів. 2)—纽扣.
纽带 пійсійі узи л/н, книжк.; зв'язок.团结一致的 〜Узи єдності і єднання;〜作用 сполучна роль; 这对增竿双方的友谊可以起〜作用це може послужити узами (споленою ланкою) взаємної дружби;党基层组织是党联系广 大群众的基本〜 первинні партійні організації є основним приводним ременем, що зв'язує партію із широкими масами.
会丑手口 пійкби гудзик; застібка,字口〜застебнута гудзики;解开〜розстебнути гудзики.
纽襻 пійрап петля.统〜обметати петлі.
W} пій 另见 йо.
糊 пій норовливий (норовливість); упертий (упертість).脾气〜норовлива вдача; норовливий (упертий) за характером;〜不过 не впирайся; переконати кого неможливо;〜什 么？ навіщо впиратися (опинатися; пручатися; комизитися)?
农》nong.
农 nong 1)—农业.务〜займйтися землеробством (сільським господарством). 2) 农 民.棉〜бавовнорбб;菜〜горбдник.
农产品 n6ngch3npTn продукція (продукти) сільського господарства; сільськогосподарська продукція; сільськогосподарські продукт.
农场n6ngch5ng (社会主义国营农场)держгосп; (苏联国营农奋）радгосп;(资本І义私人农 场）ф^рма; фермерське господарство;(专业 、农场）спецгосп.
农村 nongcun село; селище.〜生活 сільське життя;〜妇女 жінки сіл і селищ; сільські мешканки.〜居民 сільське населення; сільські жителі;〜畐丨j 业 сільське підсобне господарство; сільські підсобні промисли;〜 无产阶备сільський пролетаріат;解放后〜面 貌起了 根本变化 після звільнення докорінно змінився вигляд села.
农贷 nongdai сільськогосподарська позичка; позичка селянам.发放〜давати кредит (позичку) селянам.
农夫 nongfu орач ч.; хлібороб; селянин; хлібороб; мужик застар., місц.
农妇 nongfu селянка; баба застар., місц.
农户 n6ngh(i селянський двір; селянське господарство.
农会 nonghui селянський союз.
农活 nonghuo польові (землеробські, сільськогосподарські) роботи.干〜займатися сільськогосподарською ' працею (сільськогосподарською роботою).
农 Щ nongjl сільгоспмашина; сільськогосподарська машина.〜队；〜制造业сільгоспмашинобудування; 〜修造厂 завод з ремонту і виробництва сільськогосподарських машин.
农机部 nongjlbu міністерство сільськогосподарського машинобудування.
农家 nongjia селянська родина.
农具 nongju сільськогосподарські знаряддя; сільськогосподарський інвентар (用于总称). 〜和牲用于畜мбртвий інвентар;新式〜 сільськогосподарські знаряддя нових типів;
铁木〜дрібний дерев'яний і металевий сільгоспінвентар;〜修配站 сільськогосподарська ремонтно-складапьна станція; 改良〜удосконіпення сільськогосподарських знарядь.
农垦部 nongkenbu міністерство освоєння цілини і перелогових земель.
农历 nongli 1) (ЙМ) старокитайський стиль; місячний календар. 2)(农业上用的历书） сільськогосподарський календар.
农林 nonglin землерббство і лісництво.〜苗圃 агролісопитомник.
农林部 nonglinbu міністерство землеробства і лісівництва; міністерство сільського і лісового господарства.
农忙 nongmang жнива; розпал (гаряча пора) польових робіт.
农民 nongmin селянин; селянка; хлібороб; селянство; селянське (землеробське) населення (后面两种译法用Ф总称).〜运动 селянський рух;〜起义 селянське повстання, повстання селян;〜协会 селянський союз;〜 于部 кадровий працівник із селян.
农奴 nongnu кріпаччина; кріпак; холоп; холопка;(在地І家干活的农奴）двірський; двірська.
农奴制 nongnuzhi кріпосництво; кріпосне право прост., застар.〜经济 кріпосне (кріпосницьке) господарство.
农奴主 nongnuzhii кріпосник;
кріпосник-поміщик.
农时 nongshi сезон (час, пора) польових робіт. 不误〜не пропускати сезонні польові роботи; 不违〜 не порушувати термінів сільськогосподарських робіт.
农事 nongshi сільськогосподарські роботи.
农田 n<3ngtidn поле.〜施月巴 удббрення (удобрювання; угноєння) поля;〜水利 іригація в землеробстві; земельно-водне господарство; 〜灌溉 зрбшення полів;
полеводно-ірригаційний;〜基本建设 капітальне будівництво в рільництві (у землеробстві).
农闲 nongxian час між жнивами; час, вільний від сільськогосподарських робіт; період сільськогосподарського дозвілля; період затишку в сільськогосподарських (польових) роботах.
农械 nongxie інструменти (апаратура) для сільськогосподарських робіт, nongxue агрономія.
农学家 nongxuejia агроном.
农学院 nongxueyuan агрономічний інститут, nongyan селянське прислів'я (приказка).
农药 nongyao ядохімікати мн.; агрохімічні препарати.高效低残毒〜високоефективні при малій шкідливості ядохімікати.
故 4k nongye сільське господарство; землеробство; хліборобство; рільництво.〜人口 аграрне (сільське) населення;〜工人 робітник держгоспу〔指社会主义国营农场
工人)；робітник радгоспу (指苏联国营农场 工人)；сільський робітник (指资本主义国家 的农场工人);〜资本家агрйрій книжк.\〜发展 纲要 основні полбження розвитку сільського господарства;〜合作化 кооперування сільського господарства;〜集 体化 колективізація сільського господарства; 〜机械化 механізація сільського господарства;〜现代化 модернізація сільського господарства;〜中学 сільськогосподарська середня школа;〜基本知і只 агромінімум;〜技术 агротехніка; ~技术推广 站 агротехнічна станція; пункт (станція) поширення агротехнічних знань; агропункт; 〜机器 сільськогосподарські машини;〜化学 агрохімія;〜气象学 агрометеорологія;〜生物 学 агробіолбгія;〜土壤学 агрогрунто- знавство;〜展览会 сільськогосподарська виставка;全党动员，大^ мобілізація всі^їгфіїї зіхкподарсгеа.
на активний розвшок сільського г
农业部 nongyebu міністерство сільського господарства; міністерство землеробства.
农业国 n6ngyegu6 аграрна країна.
农业税 nongyeshui сільськогосподфський податок.
农艺 nongyi агрокультура.
农作物 nongzuowu [сільськогосподарські] культури; сільськогоспод叩ська рослина.高产〜 високоврожайні сільськогосподарські культури.
浓 n6ng.
Ш nong 1) густий (густота); щільний
(щільність),〜云 густі (щільні, важкі) хмари; 〜荫夹道的马路 затінена деревами вулиця; g 〜了 туман згустився; туман став згущатися (густіти). 2)(味道厚）міцній (міцність).〜茶 міцний чай. 3)(程度深） глибокий; сильний.对此兴趣不〜не відчувата (немає) великого інтересу до цього;秋 意正〜господарювала осінь; осінь вступила у свої права;夜色渐〜пітьма стала згущатися.
浓度 nongdu концентрація спец.; міцність.高〜 висбка (сильна) концентрація; велика міцність; концентрований;治液的〜 концентрація (міцність) розчину;酒的〜 міцність вина;降低空气中有І物质的〜 знизити ступінь насиченості повітря отруйними речовинами.
浓度计 n6ngdCij丨 <化> концентрйт.
浓厚n6ngh6u 1)—浓1).〜的黑烟густіій дим;〜 的云层 густі (щільні, важкі) хмари. 2)(色彩 浓重）глиббкий (глибина); сильний. ~的民族 色彩 глибоко (суто) національний характер (колорит, стиль);〜的政治空气 насичена політикою атмосфера;感情〜велика глибина почуття; почуття було глибоким (сильним). 3) •浓 3).气味〜сильний (міцний) запах;兴知〜 підвищений (великий, глиббкий) інтерес;〜 的求知欲、с“льна жага знань.
浓积云 nongjlyun <气> потужні купчасті хмари; потужно-купчасті хмари.
浓眉 nongmei густі (рунисті) брови.
浓密n6ngm丨густий (густота)〜的树叶густ芑 листя;〜的树林 густий (дрімучий) ліс;〜的黑 烟 густий дим;〜的头发 густе волосся.
ШШ nongsuo <化> концентрація (концентруватися, концентрування); згущення


577
(згущатися).〜溶液 концентрований (згущений) розчин; розчин висбкої
концентрації; 〜 袖 концентрований
(збагачений) уран.
浓缩器 nongsuoqi < 化 > концентратор; концентраційний апарат.
浓缩物 n6ngsu6vvii <化> концентрат.
浓艳 nongyan соковитий (соковитість); густий і яскравий,色彩〜соковита фарба; соковитий колір; соковитість фарб (кольору).
浓郁 nongyu густий (густота).〜的香味 густий аромат (густі пахощі).
浓重nongzhong —浓.〜的大蒜气味сальний (міцний, важкий) запах часнику;〜的颜色 густий колір;〜的乡音 сильний місцевий акцент;着色〜г^сто пофарбований;雾越发〜 了 туман став густіти; туман ставав усе густішим (більш щільним).
浓妆 nongzhuang густо пофарбована.〜艳抹 яскраво розфарбована/
依 n6ng.
侬n6ng <上海话>ти. nong.
Ш nong пишний, густий (про рослинність).
酿 nong.
酿 nong міцне вино.
鱼曲
Щ nong.
像 nong сильний нежить ч.
浓 nong.
浓浓 nong-nong бурмотати (бурмотання); шепотіти (шепіт).
胺 nong.
胺 nong гній;化〜гноїтися; наривати;流〜的伤 口 гнійна рана;〜细胞 піоцит.
脓包 n6ngb5o 1) <医> чиріс; фурункул. 2)(无 用的人）нікчемна людина; нікчема; ганчірка розм” ірон.
脓疮 n6ngchuang —脓包 1).
胺毒病 n6ngdiibing <医> сбпсис.
胺抱 nongpao <医> пустула; гнойничок; [гнійний] прищ.
脓抱病 nongpaobing <医> імпетиго; імпети- гінбз; пустулез.
胺水 nongshuT сукровиця.
脓胸 nongxiong〈医> емпієма плеври; піоторакс.
胺月中 n6ngzh6ng <医> [гнійний] нарив; гнійник; абсцес.局部〜місцевий абсцес;转移性〜 переносний (метастатичний) абсцес.
nong 另见 16ng.
弄 nong 1)(戏耍）забавлятися чим; возитися з ким-чим.他又〜鸿子去了 він пішов гратися (возитися) із голубами;小孩子爱〜沙土 діти люблять грати (возитися) із піском. 2)(搞） робити що.〜饭 готувати обід;你帮他〜一〜 допоможіть йому це зробити;是不是部〜好 了？ усб вже зрбблене?应当快些〜完тр泛ба скоріше зробити (закінчити);把衣服〜干净 почистити сукню;把衣 Я艮〜脏 забруднити сукню;〜淸真相 дістатися до істини; з'ясувати дійсне полбження; пролити світло
на істину;把问题〜清楚 з'ясувйти，у чому справа; розібратися в питанні;把人完全〜糊 涂了 остатбчно заплутали людину;把孩子〜 哭了 довел“ дитину до сліз;别把书〜坏了 дивись, не зіпсуй книгу;拖拉机被〜坏了 трактор був виведений з ладу;〜出个结果来 домогтися результату;你怎么会〜到这般地 步？ як це ти до такбго життя докотився (дійшов)? 3)(设法取得）дістати що, чого; здобути що, чого (видобуток); домогтися чого.〜两张戏票 дістати два квитки в театр; 〜到必需的工具 дістати (добути) необхідний інструмент;你去〜点、酒精来 йдіть і дістаньте трохи спирту;这东西你是从哪里〜来的？ відкіля ви це дістали (добули, роздобули)? 4) (玩弄)：〜手段 узятися до вивертів; удаватися до вивертів; хитрувати прост.;你另丨J和我〜这 —套，反正我不信 ти зі мною не крути (не хитруй), усе одно я не повірю.
弄假成真 nong jia cheng zhen фальшивість перетворилася на дійсність; усе вийшло всерйоз; усе набуло серйозного обороту.另lj 把事 情〜як би ця (справа) не обернулася всерйоз.
弄巧成拙 nong qiao cheng zhuo перемудрувати розм.; мітив у ворону, потрапив у корову.这 口Ч 做〜це називається: мудрував-мудрував і перемудрував;他们这样做实际上是〜，更清 楚地暴露了自己рбблячи так, вони фактично перемудрували і лише ще більше викрили самих себе.
弄权 nongquan зловжити владою.
弄通 nongtong (搞通）з'ясувати що; усвідомити [собі] що\ (掌握）засвбїти що (засвоєння); опанувати що (оволодіння).
弄瓦 nongwS〈书> народити дочку.
弄虚作假 nong xii zuo jia удаватися до різних хитрувань; удаватися до вивертів (хитрощів).
弄琼 nongzhang <书> народити сина, nou.
Щ nou <书>1)(锄草的农具）мотика; сапка розм. 2)(细)草）полоти бур'ян.
nou.
Ш пби ЗЛИЙ.
奴пй.
奴 пй—>奴隶.卖身为〜продйти себе в рабство.
Ш.Ш nubi рабиня; раба; служниця.
奴才nircai 1)(家奴）раб. 2)(甘心供人驱使者） холоп; лакей.〜本性 лакейська (рабська) натура; рабська природа (душа); сервілізм книжк.;〜哲学 рабська філософія;帝国主义 的〜найманці (лакеї) імперіалізму;狗〜хол^й лайл.
奴才相 nu-caixiang холопське плазування.—畐ij 〜 рабська (лакейська) душа; із стовідсотковим раболіпством.
奴佛卡因 niif6kSyTn <药> новокаій; меракаїт.
奴化 nuhua поневолення (поневолити що, книжк.).反对〜教育 прбти системи освіти, що переслідує мету насадження рабської ідеології.
奴隶 null раб; рабиня; невільник; невільниця.〜 社会 рабовласницьке суспільство;〜占有制 рабовласницький лад;过着〜般的生活 жі^ти
в неволі (у рабстві, у невільництві);贩卖〜 торгувати невільниками (рабами).
奴衆制 niilizhi рабовласницький лад; рабство.〜 经济 рабовласницьке господарство;废除〜 скасування рабства.
nulizhu рабовласник; рабовласниця. ~ ШШ рабовласники-аристократи мн.; рабовласницька знать.
女又隶主nulizhOyi рабське преклоніння.
奴4 卜 пйрй раб; холоп; челядь ж., збірн.\ служник ч.
奴颜婢膝 іій yan bi хі раболіпство
(раболіпствувати); плазування (плазувати); лакейство (лакействувати, лакейський);
холопство (холопствувати, холопський);
холуйство (холуйствувати, холуйський);
рабська угідливість; із рабською догідливістю; по-холопськи; рабськи.
奴役 nuyi поневолити кого-що, книжк. (поневолення); закабалити що (закабалення); тримати кого-що в рабстві.殖民主义〜制度 система колоніального рабства;经济〜 економічне поневолення (закабйлення);遭受 侵略和〜піддаватися агресії і поневоленню; 〜性的条约кабальний договір;被〜的人民 поневолений народ;〜与被〜的矛盾 протиріччя між поневолювачами і поневоленими.
孥ШІ.
Ш пй 1) діти; дружина і діти, сім，я; 2) учні, послідовники; 3) хвіст птаха.
鸾пй.
鸾才 пйсаі <^> безифнісп»; нездаршсп»; нездібність.
鸾钝 nudun 〈书〉бездарний (бездарність); тупий (тупість).〜之资 бездарність.
鸾马 пйта〈书〉шкапа.
努
пй.
努 пй 1)(使气力)：〜劲儿 напружити (напру- жинити) м’язи; напружити [усі] сили; докласти зусиль; тужитися розм.;〜着劲儿才 抬了 起来 лише з натугою вдалося підняти. 2) (凸出）ввдавйтися;〜着眼睛 вилучив (вирячив) очі;〜着嘴 витягнувши губи; дутися (指生气).3) (用力过度而受伤)надірвагшся/?озі/.
努、力 пйіі прагнути (прагнення); докладати зусиль (сили, старання).〜学习 дббре вчитися; налягти на навчання;〜工 працювати старанно (із великим старанням); 〜生产 посилено розвивати виробництво;〜增 产 повною мірою домагатися збільшення виробництва;〜奋斗 завзято (із повною віддачею сил) борбтися;〜推广先进经验 енергійно поширювати (впроваджувати) передовий дбсвід;〜改造世界观 старанно змінювати світогляд;共同〜спільні зусилля; 不断〜докладеш безупинних зусиль;再努一 把力 докласти ще одне зусилля;尽最大的〜 докласти максимум зусиль; намагатися щосили;这方面还要作植大的〜над цим ще треба ґрунтовно попрацювати.
努责 nuze 〈医> потуги мн.; пологові потуги (指分娩时用力)•
努嘴 nOzuT робити знаки мімікою [губ]; подати знаки [губами]. *
砮
пй.


578
Щ пй 1) наконечник стріли; 2) точильний камінь.
弩пй.
弩弓 пй самостріл; арбалет.
怒 па. '
怒 пй 1)(愤怒）гнів; роздратованість (дратуватися). 大〜сильно розсердитися; розгніватися; 狂~ роз’яритися; розлютитися (до несамовитості);〜斥无耻叛徒 із гнівом засуджувати безсоромного зрадника. 2)(气 Щ~К) буйно; сильно.〜涛 потік, що вирує; скажені (бурхливі) хвилі;百花〜放 буйно (пишно) розквітли КВІТИ.
怒刁口可遏 пй Ьй кб е вийти із себе; бути несамовитим (розлюченим); бути у нестямі,使他 ~ довести його до білого коліна.
怒潮 nuchao хвиля гніву (обурення, збурення). 反帝反封建的〜势不可挡хвіїлі гніву у боротьбі проти імперіалізму і феодалізму нестримні.
怒冲冲 nuchongch5ng люто; розлючено; гнівно; розгнівано; сердито.
Ш Ш пй fa chong guan розлютитися; скажено (неприборкано) лютувати; охопив кого невимовний сказ (шаленство).
怒号 nuhao вити (виття); ревіти (ревіння); бушувати.狂风〜ревіння бурі; буря реве.
怒吼 nuh6u ревіти (ревіння); ричати (ричання). 雄狮的〜рик (ревіння, ричання) лева; левиний рик (ревіння);大炮发出了〜 заревіли (загриміли, загуркотіли) гармати.
怒火 nuhuo гнів; лють.〜中烧 палати гнівом; кого охопила лють; охоплений (опанований; пойнятий) гнівом;满腔〜із бурхливим гнівом у грудях; усе закипіло в кому [від обурення];按掠不住满腔〜не стримувати свого обурення;胸中燃起复仇的〜душй запалала (загорілася) спрагою помсти;反殖 民主义,的〜熊熊燃:бушує полум'я боротьби проти колоніалізму.
怒目 numu лютий (гнівний, сердитий) погляд.〜 而视 дивитися на що злими (сердитими) очима; кидати люті (гнівні，сердиті) погляди на що; розлючено (гнівно, сердито, злобливо, суворо) дивитися на що; дивитися на кого ГНІВНИМ поглядом.
怒气 nuqi лють; гнів; роздратованість.〜不息 не в змозі заспокоїтися від гніву;〜冲冲 люто; у люті; гнівно; у гніві; сердито;〜冲天 у найсильнішому гніві; не тямлячи себе від люті.
怒容 nCir6ng —怒色.〜满面 пбвний гніву; із сердитим виглядом; із гнівним обличчям.
怒色 nuse вираження гніву (люті).不露〜не виявляти своєї роздратованості
怒视 nushi дивитися злими (сердитими) очима на що; кидати люті (гнівні, сердиті) пбгляди на кого-що; озлоблено (гнівно, сердито, люто) дивитися на що.
怒涛 nutao бурхливі (люті) хвилі.〜潔$ люто бушують хвилі;象大海的〜подібно гнівному морському валу;农民革命的〜бурхливі хвилі селянської революції.
怒形于色 nu xing yu se із сердитим (злим) виразом; із лютим обличчям.
怒族 Nuzu "ну” (одна з національних меншин Китаю).
女
пй.
女пй 1) ~♦女子.〜朋友піцруга;〜主角героїня; 〜医生жінка-лікар ж;解放军〜战士 жінка-боєць НВАК;〜拖拉机手 трактористка;〜演员 артистка; акторка;〜厕 所 дамська [убиральня]; жіноча [убиральня];
~ ^ 'Ш. переодягтися (перерядитися) чоловіком;这里干活的都是〜的от^т працюють самі жінки. 2) —长〜стірша дочка;她有一男两〜у неї один син і дві дочки.
女低音 nudlyln〈音〉контральто невідм; альт.〜 歌唱家 контральто невідм” ж” рот.
女 JL пй'ег дочка ж. <J、〜[маленька] дочка; молодша дочка;嫁〜видавйти дочку заміж.
女方 nufang з боку нареченої; родина нареченої.
女高音 nfigSoyTn <音> сопрано невідм.〜歌唱 家 сопрано невідм., ж.,розм.
女工1 nugong (女工人）робітниця.等织〜 текстильниця; робітниця текстильної промисловості.
女工2 nugong 1)(缝纽等工作）рукоділля.做〜 (займатися рукоділлям; 2)(指成品） рукоділля.
女孩子 nuhai-zi дівчинка.
女皇 nuhuang імператриця; монархиня.
女家 nujia родина нареченої (молодої); із боку [родини] нареченої.
女角 nujiao жіноча роль.扮〜грати жіночу роль.
女眷 nujuan жіноча стать чиєїсь родини.
女客 nuke гостя (гостина, гістя місц.).
女郎 nulang дівчина; дівка застар.
女流 пйіій жіноча стать збірн” прост.\ прекрасна (слабка, ніжна) стать жарт.; жінки мн.〜之辈 жіноча (думська, бйбська) стать жартівл.; прекрасна (слабка，ніжна) стать жартівл.
女仆 пйріі служниця； покоївка застар.
女墙 nuqiang парапет [міської стіни].
女权 nUquan права жінок; жіночі права; жіноча рівноправність.
女人 пйгбп (女子）жінка.
女人 пй.геп <口> (妻子）дружина.
女色 nuse жіноча краса. загрузнути в
розпусті.
女神 nfish^n богиня.
女生nfishgng (中小学的女生）учениця;(大学的 女生)студентка.
女声 nfish0ng <音> жіночі голоси.〜合唱 жінб- чий хор;〜独唱 жіноче соло.
女士 nushi пані; дама;(夫人）мадам невідм.,ж.\ леді невідм., ж.; місіс невідм.,ж.\ (4、姐） мадемуазель невідм., ж.; панянка застар.., міс невідм., ж.
女式 nushi жіночий; дамський; для дам.〜大衣 дамське пальто;〜自 ff 车 жіночий (дамський) велосипед.
女王 nuwang королева.
女巫 nuwii шаманка; знахарка; чаклунка.
女鞋 nuxie дамські туфлі (капці).
女性 nuxing 1)(性别之一）жіноча стать. 2)(妇 女）жінка; особа жіночої статі.
女婿 пй.хи 1)(女儿的丈夫）чоловік дочки; зять. 招〜узяти зятя в дім; узяти кого в приймаки. 2) <口> (丈夫）чоловік.
女妖 пйуао відьма; баба-яга.
女阴 пйуіп <解> в&льва.
女阴炎 nfiyTnydn <医> вульвит.
女优 nuyou акторка; артистка; акторка прост” застар..、лицедійка застар.
女招待 nfizhSodAi <旧> офіційнтка; кельнерка. 女贞 n&zh6n <Ш> бірючина блискуча.
女中音 nftzh6ngyTn <音> меццо-сопрано невідм.
〜歌唱家 меццо-сопрано невідм.，ж.
女主人 nuzhfi-ren господарка.
女子 пйгї жінка.〜学校 жінбча школа.
钕пй.
钱 пй〈化> неодим.
Йпй.
鈕 пй <书> 1)(鼻子出血）кровотеча з нбса; кров тече з носа. 2)(战败）поразка.败〜 зазнати поразки.
女пй.
女 пй 1) оженити кого на своїй доньці; видати доньку за...; 2) служити комусь; займати посаду.
悪пі
悪 пй стидатися.
脑^
肭 пй 1) новонароджений місяць на Сході; 2) нестача.
暖
nuan.
暖 nuSn 1) 暖和.穿〜点儿 одягтися потепліше; тепло одягтися;在大阳下取〜грітися на сонці;天〜了 теплішає; погода потепліла; наступило потепління. 2)(使温暖)гріти чого. 〜一〜手 гріти (відігріти) руки;把酒〜一〜 розігріти (підігріти) вино.
暧房1 ni^nfang (往新房贺喜）прийт“ з поздоровленням [напередодні весілля].
暧房 2 nu^nfang < 方 > (温室）тепл“ця; оранжерея.
暖锋 nu5n位ng〈气> теплий фронт.
暖锋面 nuSnfengmian <^> повфхня теплого фрошу.
暖供供 nu^nhonghong приємне тепло; [дуже] тепло; тепленько.屋子里〜的 у кімнаті було дуже тепло;太阳晒得〜的 приємно гріє сонце;火炉烧得〜的 від грубки віяло приємним теплом; грубка нагрілася і випромінювала приємне тепло.
暖壶 пійпЬй 1)(热水瓶)тфмос. 2)(汤壶)грілка.
暖和nuan-huo 1)(不冷也不太热）теплий (теплішати). 〜的天气 тепла погода; теплінь ж” розм.;〜的房间тбпла кімната;这里很〜тут дуже тепло;夕卜边天气真〜на вулиці теплінь (дуже тепло);天气〜起来了 стіпо теплішати; 上海的气候比北京〜клімат у Шанхаї тепліший, ніж у Бейцзіні (Пекіні) 2)(使暖和） грітися, й Ус Р ІІ 〜一 погрітися біля
грубки;进来一 зайти погрітися.
暖空气 nu3nkongqi <气> тепле повітря.


579
пийпііап ватяна (тепла) завіса [для дверей]; ватяне (тепле) драпрі [для дверей].
暖流 nuSnliii〈地理>т6пла течія.
暖棚 nuanpeng тепляк.
暖气 nu^nqi [парове] опалення.
暖气团 nuanqituan〈气〉тепла кімната.
暖融融nuanr6ngr6n 暖烘供.
暖色 nuSnsS <艺> теплий колір.
暖水袋 nuSnshuTdM [гумова] грілка.
暖水瓶 nuanshuTping термос.
暖袖 nuanxiu муфта.
Пііе 另见 уйо.
症 пііе-> 拒疾.间日〜тридбнна малярія (лихоманка).
症潘平 ntiMiping <药> акрихін; атебран.
疱疾 niie-ji <医> малярія; болотна лихоманка. 恶性〜тропічна малярія;〜病人 малярик розм.
症蚊 ntiSw6n <动> малярійний комар.
痕原虫 ntieyuanch6ng〈医〉плазмодій [малярії]; алазмодіум.
虐 niiS.
虐待 niiedai мучити що\ тиранити що, розм.; тиранствувати над ким-чим, розм.; тримати кого в чорному тілі; не давати кому життя.不 〜俘虏 не поводитися жорстоко (нелюдяно) із полоненими;〜奴隶 бити рабів.
貞杀 ntiesha забити кого до смерті; загнати (уколотити, звести) кого в труну.
ШШ. nuezheng тиранія; тиранічне правління.
曆 пйп.
磨 nun аромат; ароматний, пиб.
那 nuo щодо; стосовно.
娜 nu6.
娜 nuo ТОНКИЙ І НІЖНИЙ.
又隹nuo.
难 nuo 1) пишний (про листя); 2) сьогбдні. пиб.
傩 nuo 1) заклинати хвороби; 2) ритмічний.
挪 гшб.
Щ nuo пересунути що (пересування, пересунення розм.); переставити що (перестановка); перемістити що (переміщення); перенести що (перенесення).向旁边〜一〜 пересунутися (відсунутися) убік;把东西向 —边〜一〜пересунути (переставити, перемістити, перенести) речі убік;由屋里〜 到院子里 перенести з кімнати на двір;把桌 子〜在——块儿 зсунути столи разом; пересунути (переставити) столи в одне місце; 会议〜到明天召开засідання перенесене на завтра.
挪迟 nuochi дати відстрочку що; перенести що (перенесення); пересунути що, розм. (пересування).〜开会日期 перенести збори; перенести термін зборів.
挪动 nuo-dong пересунути що (пересування, пересунення розм.); переставити що (перестановка); перемістити що (переміщення); перенести що (перенесення). 把家具〜一下 переставити (пересунути) меблі;向前〜几步 пересунутися на декілька кроків уперед;挪不动 не зрушуватися; не можна (не) зрушити [з місця] що.
挪后 nuohou пересунути що (перенести що) назад.
挪借 nuojie перехопити що，чого, розм. (перехоплення прост.); тимчасово зайняти що; зайняти що на корбткий час.
挪近 nuojin присунути (підсунути) що [ближче]; ближче перенести що.把灯向我〜一点 присуньте лампу до мене поближче; і青你〜 些 прошу присунутися (підсунутися) ближче;应当把期限〜一些трбба ближче перенести термін.
挪开 nuokai відсунути що.〜椅子 відсунути стілець;请你〜些 прошу [вас] відсунутися!
挪前 nuoqian пересунути що вперед; перенести що вперед. ~ 三公尺 пересунути на три метри вперед;〜三天 перенести на три дні вперед.
挪威人 Nuoweiren норвежець (норвезький); норвежка.
nuoweiyu норвезька мова.
挪用 nu6ydng 1)(移作别用）використбвувати що не за прямим призначенням.专款不得〜
не дозволяється (забороняється) використання спеціальних кредитів не за прямим призначенням. 2)(私自用）привласнити що (привласнення).〜公 Ш привласнити суспільні (державні) гроші; самовільне використання суспільних грошей [для приватної справи].
诺пі
[UO.
诺 nuo: 连声 підтакувати (такати) розм.;
дакати прост.
Nuoya fangzhou Ноєв ковчег.
诺言 nuoyan обіцянка; слово,庄严的〜урочиста обіцянка;许下〜дйти обіцянку (слово);履行 ~ виконати обіцянку (дотриматися обіцянки); стримати слово;违贸~ порушити обіцянку; не стримати свого слова.
错 пиб.
锘 пиб <化> нобелій.
儒 nuo.
儒夫 nuofti боягуз; слимак розм.; сопля груб” прост.\ шмаркач прост:， баба ірон.; розмазня ж., розм.; кисіль ч.，розм.; мокра курка.〜懒汉思想 л^цар-бояг^3 в ідеологічному відношенні; пбгляди боягуза і ледаря.
懦弱 nuoruo безвольність (безвольний); безхарактерність (безхарактерний).〜无宫巨 безхарактерний і нікчемний (ні до чого не здатний); безвольний і ні на що не здатний; 为人〜 відрізнятися (страждати) безхарактерністю (безвольністю).
儒 nuo.
nuo клейкий (клейкість).〜高梁 клейкий гаолян.
ШШ nuodao <植> клейкий (глютинозний) маїс.
孺米пидтї •橋稻.
пио.
掊 пио тримати, стискати.
唯
пио.
暗 пио погоджуватися.
-ЙН
彌 пиб.
Ш пио братися, триматися.
О
Ш б另见W6.
喔 б (表示 了解）еге; е-ге-ге; он [воно] що; он [бач] як.〜，原^^是^也! еге, виявляється, це він.
喔唷 буб ого; о-го-го;〜，真了 不起！ ого (о-го-го), от здорово!
噢5.
噢б—喔б. 哦6另见6.
哦6 (表示惊讶）огб; ух;(将信将疑）невже.〜， 你也来了，真难得丨 огб, і ви теж прийшли, от приємна несподіванка!〜！多么清新，多么
美好啊！ ух，як прохолодно і добре!〜，这是 他告诉你的？ невжб це він вам повідомив? 〜，他就是这样说的? ! ого, так невже він так і сказав?!
哦6另见6.
哦 b (表示醒悟）еге; *е-ге-ге; он [воно] що; он [воно] як;(表示突然想起）ах [так].〜，我懂 Т он [воно] що, розумію; он [воно] як, розумію;〜，原来如此 еге, он воно в чому справа; так он воно що; так он воно як;〜，我 想起来了 ах так, [я] згадав.
[2 би.
区 би 1) посудина; резервуар; 2) ховати.
^区 би.
呕 би <象声 > [звуконаслідування пташиному крику).
0Ї би.
ЕЙ би чаша, чашка.
Ші It ougan < 植 > цитрус солбдкий (Citrus suavissima Tanaka.).
讴6U.
讴哥欠 ouge оспівувати що, висок.\ прославляти [у піснях] що.〜先烈的英雄事迹оспівувати героїчні подвиги загиблих героїв.
УЕ би 另见 би.


і и丄!ям інозїїХь 煮岛 іиііям (i ed ay
.的91
•ИИЮИЬЗН ІІНЯНЗЕЇҐ ингпвь
ioiXHoidi Я іииюиьзн [ХсівїгХ овь їгш] ізн X
ІІМЧНЗЕЇГ 01 ‘(HOMHHmjdL £： ВНПІВЬ 9ҐПМК
來部聘驶诹'^z иихзиьзн <箪资> Щ-^sd驹助!
•МОНИГПВИІ ХИНЯО(ІВмХ(ІЇҐ
(іімХіо ииняфйзиєзд) * хінз<і>із [кояХь] 啡职〜Л点以 іХлрігШи вн (ковігХнхвд) хвд BITJ3H 來节轴琀—土鉍‘簞—〜.(кзиіуСнм^ю) iimXjlo \{;iv£od иіХнхвд) хвд <_^愿> ?p?d 劍物
•/Орійгш вн
(ковігХнїівд) їівд вмнкігмо ‘峯一〜.(yv£ocf иіХнїівд) їівд <窜透> вцовсі 瀚即| •kcIbwom яидХ нш і ‘(иоігх)
加9 ‘土二叨〜丨七013 ои
иігвмокіг nidBM Т士莆陡對诹一制 до оіомнкігмо иіХнхвд 丁职哆说士舛趼 ‘ці^- 印〜їіпиншХсі £{(加9)抑9 'Щ<іьо9и явнХігосІи і(Пвд) хвд 财—丄 Д ‘〜ЧиіХнокіг) uoirx ‘.(.mod иіХнїівд) пвд \{-iv£odилХнхвд) хвд <п[Щ> §d ^
.糾№
•ЧЇ1ИН ИЮВиХ (2 !яїІИН ИІВЖЗІГ (і BIXBd vj_Y^f
•вмжіїг оїї WHiX^Hdu иіХд Зив^всІ 故飞值
•К0И1Ш1ВЕ ІЧЇІИН И1ВЖ0ІХ njBd
•pwdaM вн яоишаиігихвн ‘я?шсіїґ иіїгоя 卿驯 _Lf ：П 贤 ^ 钇耍 〜说运 грітою їґвн чоишаиігихвн *иівясмігем 图画Т窜取〜Чкихрн) KOHJiflTHXBH (ьіг nu QjJ 对爸）{z -япин (иивіг) (l 如猜
•вліоКиз(ізи-м9丄иам tBMioXuodou
(Ж^Ш) (2 .d3H9u (革讲）(! <ц_> is.Bd
d
•иіиігє 4иіинжв(!їґ qnzno 办涵 •коаХїГвн нш ^士邛一丄 За ікоиіиіге ^ошХїГ (з іиіиігс ‘кшнжвЛґ (і ПО ^{1
П，
•вояізХїґ 3H3W вн нш зїі ЩЩ todsg (вїГвзоїґ) чюіігє охорсіи знзм 〜被勒 货 tKOHXHirdsoEod іого^і (sdsg) звдидєосі яюіігє ；^士莉—丄掛 'iv£od ohi вн коиїЛїї ibno
^(шзХівсіїГ)
шиїґфо OHOHwacH шри их оШіявн 么可少〜宴 塊'汗丑}餅•(4JL3mBfl9^dtr£od) огоуі ихвяХівсіїґ "ого>і HiHirdao (：^郅逊)(z • W泓（1 — <W> n9 Ш
.•юрішол <欲> isjno 硎泓 •HOW HXHhOW 雄〜-(KHHlhOW) ohi HlHhOW no 述 •nQ证罟叫@
•[diirpn] HHcJiooiriiao-oiBaXHoadah ssnQ
•讶嬅—in4叫ЖШ •иияощіг-оігхіяо ^[diirpH] ииа -9ШІГ t[d|ir9M] HHaoMcXg-oxoKHoadah aqnQ
•战雠—?4叫导嬅 •[вооіріг їпиязнз<Зом еі] xXdXoddB uajnQ 縣靡 •(іминяри) миньр丄bido аХд зн тій жш яисісосі ІІНВ8(ІІ£0СІ имєк,яє іоя зн зШ івоиігишиїгвє ж зоХ имек.ає імкзїґ ubij is ивпр пд 菊吞拥趟 •ВООІрІГ 3tnHflDH3dOH no 链
•HQ饑
•КШНЗЇГИЇІМВ <^> SuiXnQ
-огоь -огои
et (шиїзф) Birom HiHgode t(woirom *їмзшиізф) wodHWyOi оіп-огох їаидосіє :и<іим/См я" огон июзяе і(кіпвЕишихзф) оУп иівяХєишиїзф (勒 Й1} $} ) ^жпн^ (КІЇІВЕИШИІзф ^івяХЕигпиїзф) МЕишиїзф впцЗивіхпо
•ого>і кіїівеишиїзф tKHHjHoioiou кігїт вігоїґі ого>і £ ningode 起 崇來〜沿宗…研^миньиск ^иннрігноиоігот禁
崇〜〜狀打似 МЕИШИЮф \{'IUDD£ 0813HBJ0U) ООХОЗЬИЕВ !0Я丄OHpITMOUOLfOtri іУ 崇〜зжтш
шиїзф МииїХм tdXirapg tirom Зивіхпо Щ 挪 •ініииомонсіви <f隹〉пшіщо 目躯砂 •91ГЗИЬ SHdBU <Щ> nqsno 骚骱
•кХхвю ВНННИІ/J ІИНИІГЛ £ кХівхо 〜陣 Zf tK/CLBlD ВНК,ЯЗ(ІЗЇҐ
〜魄氺'H0M3HBW (羅褂斜Y) using Y骱
•іхооарм
-їґеиия (інзмзігз) внювь Xwpqti а з 〜印革 —萆Ф甘-яюіярмїґвииа <显> Зиїхишпо 职涔骱 •оярмїївиия Ж31 3tl odu коявнєїїґ в
іоармїґвиия зн ^онивьияе ‘яиниья МВХ НШ імоїґвиия ииишз
зїі іяюіармїГвиия зП 虚阴〜署怒 ^оярмїґвиия корігХдїїіа зїі 〜fp 虔 івлігимои вярмїГвиия 爵惡明〜：ЧХО!ЯИЮКОМ KDBITHUBdx (вмяїівнзне) оярмїГвииа імоїгвиия кояиивсії 导说县〜 \оіп odu иівїївле оярмїґвиия іХмімХїг вн иховио ОЯОМЇҐВПИЯ 卸®〜їкзшлсїізКе оеомїївиия 研
• t-Ч日手 • • 由、
_〜ЮСІ ОНВЇГВЛЗН-ОНВЇГЖЗН ІВМЧЇІВНЗНЕ (ч|^
爲）ІВНЯЇ1ВНЗНЕ 丨оярлїївиия (фщ^) ишпо 雜挪 н чігоииїГ<5^^> izifno иіде иие^їґвиия зшиїг зп іяюшрлїґвиия вніхнігоодв oiopdu зп 丄音〜普过济 !ниявходо лідє ииярмїґвииа 〜印被级 uige иия -9МЇТВ1ІИЯ іяюіярмїґвиия вніхмігоодв зцпо 导紐 •кіїізінХф внсіви <Щ> nqsuBqno 骑函留} •(вярмїґвиия) ХмїГвиия Bafduo і(кіїГои) 0їтіияк зярнїГвиия ічхоїяомїївиия [вніоіігоодв] 妨虚〜.(чю!я9мїГвиия) ииярнїґвииа щпо 答紐 •кочхиігииіои
и ві ін-ін зіге ‘оюярм сномчоиіоосі qiHdpeoj oHOBdMsdu нія 摄扮取〜西
-ОЯрМЇГВиИЯ IH3W вооігвїгвле зп іояомїївиия ЗП odu ЯВЇГВЛЕ к 印來到 蘇〜淮著盈 t(B>ltrjd£) ІЇГОНІ зшиїг (вочхзкішвсіі) з?яХд мвх 7：萆〜蒈н纽钭牯І .[02Н
ОЇГ] ЧІИЇҐрХВЕ (WOOBh ‘/COBh ОЇГ Ховь ІҐІЯ сХовь
Ще овь) itroHi нш 驟一來取〜观•оярмїївиия (雜拙_) twooBh іХзвь оїг Ховь Шя іХовь ma DBh (杣县）tmmdz Мїгоні (逭闽）лз.по ■ 'mv HMOBdMOEB •имовсіл 1Н19ЄВ <» овниш-иврпо
•ІЇГОНІ
зіпиіг (звяХд) кзяїзкігивсії зів 丄 іідоо иікіґояеоїГ B^iride —〜thidxoXe (внвяіїгоиозн)
вя9мїгвиия 靳〜.尨胁 1 ^ ffi} п9 г ШІ •Kiidcu вьХяоиігд ікжж^їґои зяиі/овїп івсіви вяиіговїп 〜щ\ 'mv вжжХсІїґои і( g|, #) (г -иинсіви (骚尬)іииюисіви (辟取)(і пд , ^
1}
•оі.арсін
£ віряснігд івіряснігд вявяисім <^> onxnQ цддц •иігио (рХ) іннвхоо одзо єі иіиявьиа ізпсізз } ^od ишз иіитХоня зпх 丨丨 uix t\q HJT巡叮涵 ■иіряснігд звімзн оілг ^іиїґХн имяігіі 〜身祝 骚眷过 їзсні/д оннииЛєзд иийоях 〜职尉士 Y駿丨^Ц>яош9 иівмиїг^ия〜弹 .в丄9ЯОШ9 I'tvEod^доооєзд иівяоіігд njno 耶别
•XfXdg олрмвх тя чіиїґХн 〜办丫令 ‘爾:土齒;每 otr онїґило \'дооо£зд 1огои
ИІИЇГХн ЇИИНІОЇГХН 〜办丫令 tpMOITOW вігХнлисіе внихиіг 丄〜谈研资屮 Ізснігд ошх ічіиїґХн 020Н іХірїгХн иівяХьїГія 〜產• q^j дц ч— пд 涵
П92и
•BdBU (£ ІИНИЇГОІІГ ІЯЇҐ (з !вхоо ВНС^и (і по
‘ 1 *иіид (z іиіиїґХн (і по^д
1 •внивь〈饴> по 詢
П9Ш
•BMHsuodaa t(HHM40H3uoda3) 4H33uoda3 uojnoqznQ
■BgXdi
вязіхвюяз (ваохХіго) <脑市> u^nSiqsno
•di^wwo <脑> 丨fouinQ共韧袍 •wo <j@> пшпо 锨韵
•BDBd
BHmoauodas Suoqzuaj eqoning 丫 3 盒翱 .邪um <晗> овіиЗивцпо每褂袍 *(BDHiBaXei3uoda3) BitiBepuodaa впцпо
•(HHM4DH3uoda3) вирсіяз nQ 袍 .叫滷
.[и則990U] oaitijireM Kivo>i иівїґавє івннзж -їґрмтои знозіги Kivo^i иівїГявс SuBijsno
•шонїго
ниїго (иіиеХіяоя) иіид їХмиїд (ихвек.явє) иіиниья івоиіид 〜.пхосІ‘ого>і иіиеХіаоа ^('шу юдои *кхіи9) огст иіи§ ^рпо ц 谷д .ога>/иіидои 〜贱• по
•叩孢
•иняігХд іьоївявіги 〜费-ж (вмянвд івмшвдчіг/Сд) вмчігХд (职>(/) по 秘
089


581
дивовижні трави; 2) прекрасний, вишуканий; квітучий, запашний; ‘‘诗，’正而 〜поезія “Шицзі'на” і ортодоксальна, і прекрасна.
ЙЕ经 pajlng канон вишуканої поезії.
办(рй另见ba.
扒ра І)(聚拢）згрібати що.把干草〜在一起 згребти сіно;把垃圾〜成堆 згребти сміття до купи. 2)(锻)тушкувати що (тушкування).〜 羊肉 тушкована баранина. 3) відбивна [котлета]; біфштекс;猪〜відбивні зі свинини [котлета].
机饭 pafan поспішно їсти.
机糕 pagao коржі (печиво) з гречаного (просіяного) борошна.
机灰 pahul <方> плазувати у попелі (в знач.: зганьбити невістку);扒灰老汉. < 方 > снохач.
扒开 р$аі розгребти що;(在旁边扒开）від- гребти що.
раїа поспішно їсти, швидко ковтати.
扒梨 pali〈方〉сани (пров. Хейлунцзян).
扒手 pashou кишеньковий злодій прост.; злодій. 谨防〜остерігайтеся кишенькових злбдіїв! пильно стежте за нечистими на руку людьми!
扒子手pdzishdu ~►机手•
爬#
爬рй І)(爬行)повзти; лізти.〜到桌子底下лЬти (залізти) під стіл;〜下树 сповзти (злізти) з дерева;往窗里〜лізти (улізти, залізти, полізти) у вікно;从窗子里往夕卜〜вилізти (виповзти) через вікно;悄悄地〜近战壕 т“хо підповзти до окопів;孩子在地板上〜来〜去 дитина плазує по підлозі. 2)(往上爬）лізти на що; дертися на що; видряпуватися на що, розм.〜树 лізти (улізти, дертися, видряпуватися) на дерево;〜梯子 лізти (підніматися) по сходах;〜上宝座 пробратися до трону; 〜上...地位 прагнути піднятися до положення чого\ прагнути видертися нагору до чого;〜得高，跌得重 чим вище залізеш, тим глибше падіння; злетіти дуже високо або впасти дуже низько; 红军在长征途中〜雪山过¥地 червоноармійці — учасники Великого походу ——перебороли на своєму шляху і сніжні гори, і болбтисті степи.
爬车机 pachejl <机> компенсатор висоти.
爬城 pacheng дертися на мур міста.
爬虫 pachong <动> плазуни; рептиліїгадил///.
爬虫类学 pachongleixue герпетологія.
爬虫学 pachongxue герпетологія.
爬虫学家 pachongxuejia герпетолог.
爬登 padeng дертися, вибиратися.
爬饭 pafan накидатися на їжу.
爬伏 pafu пластувати, притискатися до землі.
爬竿 pagan І) <体> лазання по жердині. 2)(指 运动器具）вертикальна жердина.
爬高贫JL pagaozhlr І) видиратися, лізти на гору; 2) намагатися вибитися в люди (перед великими людьми).
爬灰 pahul незаконно жити з невісткою; снохач.
爬集 paji згрібати в купу; збирати разом;爬集 干草 згрібати сіно.
爬拉 раїа швидко хватати, накидатися (на їжу).
爬梨 pali <农> волокуша.
爬罗 paluo збирати разом, підбирати без залишку.
爬；^少 pasha плазувати; незграбно пересуватися.
爬山 pashan лізти (підніматися) на гору; лазити по горах; скелелазання. скелелаз.
爬山过岭 pashanguolmg видиратися (залазити) на гори і переходити хребти (в знач.: долати далекий і важкий шлях).
爬山虎 pdsh如Іій < 植 > дівбчий виноград тризубець.
爬山家 pashanjia альпініст.
ІШМ pashen повзти.
爬绳 pasheng <体> лазання по канату.
爬梳 pashii І) чесати волосся гребенем; 2) наводити порядок.
爬易Ij pat! відбирати, відшукувати (потрібних людей).
爬行 pdxing плазувати (повзання).〜动物 плазуни; рептилії мн.; гади лш.;足艮在另ij人后 面一步一步地〜плестися в хвості в інших; йти по чужих стопах.
爬行纲 paxinggang <动> рептилії, плазуни.
爬痒 payang чесатися.
爬泳 pdy6ng <体> кроль; плавати кролем.速度 〜темповий кроль;〜运动员 кролист; кролистка.
爬子 рйгі 尼爬子 <方> плестися у хвості.
ffipS另见 Ш ра І) •祀子.2)(扒拢）згрібати що.
ІЕ 开 pakai розгребти що.
їй子 pa-zi граблі лш. 尋рі
费-手 pdsh6u •扒手 pdsh6u.
杷一
杷 ра І) граблі (для збирання пшениці); 2) загрібати рукою, брати в жменю; 3) Па (прізвище).
把车 pache бойова колісниця зі штурмовими сходами.
钮ра.
fG ра І) <农> сапка із зубцями; борозна п'ятьма зубцями; 2)〈军〉піка з кігтями (для захоплення), pache <Щ-> броньована колісниця.
fE/R ра zhao <^> піка з кігтями.
Вра.
琶音 payln <音> арпеджіо.
ІЕра.
Ш ра бамбукові граблі з п'ятьма зубцями. ?Qpa.
潜江 p4ji5ng <地理> Пацзін (ріка в пров. Гуандун).
ра.
Ж ра〈象声> (шум прибою; звуконаслідування рокоту хвил^); шуміти.
'/А'/A papa блискучий, сяючий; блискати, сяяти (про воду).
机月 payue дванадцятий місяць (за місячним календарем).
杷#
ра І) шовк у три полотнини; 2) хустка для голови;缔〜蒙头 червона хустка покриває голову; 3) хустка для вузла.
ja.
怕 рй І)(害怕）боятися чого (острах ж.); страшитися чого (страх); трусити перед ким-чим, чого.〜、冷 боятися холоду; ~@烦 боятися турботи;〜负责任 страшитися (боятися) відповідальності; “〜”字当头 ставити на перше місце слово "страх"; Ші: 掉“〜”字 Тр部а відкинути слово "страх”;不要 〜出舌L 子 не варто боятися заворушень (беспоріцків);〜得要命，，恨得要,死 смертельно (до смерті) боятися, люто ненавидіти; відчувати смертельний страх перед чим і відноситися до чого з лютою ненавистю;这一切使他们〜得要死усб це навело смертельний страх на них;这种东西 〜潮ця річ боїться вогкості;没有什么可〜的 немає нічого страшного;不〜困难 не бояггися (не страшитися) труднощів; зневажати труднощі;不〜威胁 не боятися (не страшитися) погроз; не піддаватися погрозам;天不〜地不〜не знати страху; нічбго не боятися; кому нічбго не страшно; безстрашність; море по коліно кому; [самий] чорт не брат кому;天不〜地不〜的人 урвиголова ч., ж.，розм.; одчайдушна (безшабашна, відчайдушна) голова; людина, що не знає страху;有中国共产党，天塌下来， 我们也不〜р^зом із Комуністичною партією Китаю, нехай навіть небо обрушиться, нам і то не страшно. 2)(担心）побоюватися чого (побоювання); боятися чого (острах ж.); як би не.〜出舌L 子 як би чого не вийшло (не трапилося); він побоюється
(боїться)， що я не впораюся; }А
[боюся,] аби мені не застудитися. 3)(表示估 it) мабуть.这〜有十来公斤重т^т，мабуть (ймовірно), кілограмів десять буде;计戈1j〜完 不成плйн висів на волосині;〜是他还不知道 мабуть (може бути), він цього ще не знає;〜 天要下雨 мабуть (того і дивися), дощ піде.
怕不 pabu мабуть; напевно; боюсь, що...;怕不 也还要三四十天功夫бокісь, що у всякому разі знадобиться ще ЗО - 40 днів.
怕不待 pabudai невже ні ...?; хочеш не хочеш доведеться;怕不待要请太医…хочеш не хочеш доведеться запросити лікаря.
怕怖 pabu страх; переляк.


582
十白敢 pagSn може трапитися, що ...
怕而重 i^midnzhdng < 方 > б}^и сором'язливим.
怕前怕后 paqianpahou всього боятися.
怕人 paren 1)(见人密怕）боятися людей. 2)(可 怕）страшний.太〜了 прбсто жах (жах)! острах бере кого.
怕生 pasheng цуратися сторонніх; соромитися при сторонніх; сором'язливий перед незнайомими (перед сторонніми); злякатися незнайомої людини (指小孩害怕全人).
怕事 pashi усього боятися; боятися усілякої відповідальності.胆小〜бути боягузливим і усього боятися (боятися всілякої відповідальності).
怕势势 р含shishi <方> страшн“й，жахливий.
•f白死鬼 pasTguT боягуз; боягузка розли
十白羞 рахій соромливий (соромливість).
Wpa.
帕 ра [носова] хустка.
帕腹 pafu начеревник, пов'язка на живіт.
帕儿 par <方> хусточка (носова).
帕子 pazi носова хусточка.
拍 pai.
拍 рш 1)(打)ляскати кого-що, по чому (ляскання).〜皮球 грати в м’яч (м'ячем, із м'ячем); вдаряти м’яч;〜巴掌 ляскати (бити, вдаряти) у долоні;〜肩膀 ляскати по плечу;〜 苍姆 бити мух;〜桌子骂人 стукати (ляскати) по столу і лаяти людей;〜去灰尘 вибити (виколотити, витрусити) пил;〜身上的灰 струсити із себе пил;双手一〜сплеснути руками. 2) —►拍子 1).苍姆〜хлопавка. 3) <音> частка.四分之三〜рбзмір у три чверті.
4) 	~►拍摄•〜街景 знімати (фотографувати) вуличні сценки;把海景〜下来 зняти (сфотографувати) морський краєвид;他〜照 片去了 він пішов зніматися (фотографуватися). 5)(发出）послати що (посилка).〜电报 послати телеграму. 6) <口> 能吹去〜вміти і пил в очі пускати, і
п，ятк
і лизати.
тки людяк
拍案 pai an стукнути (вдарити) кулаком по столі (в гніві або обуренні).
拍案称奇 pai an cheng qi дивуватися; навіть ляснув рукою по столі від здивування.
拍案而起 pai an er qi вдарити по столу від гніву (від обурення) і встати (піднятися); мужньо піднятися (встати) на боротьбу.
拍案叫绝 pai an jiao jue від захвату; ойкати в захваті.
拍板 рЗМп 1) <音> "панойнь” (ударний
музичний інструмент із трьох дерев'яних пластин, використовується для відбивання такту). 2)(打拍板)відбивати такт.你唱，我 %〜ти співай, а я буду відбивати такт. 3) <商> вдарити молотком [на аукціоні].
拍板成交 paibSn chengjiao укласти угоду.
拍脾 paibi відстукувати ритм по своїх стегнах.
拍成 paicheng закінчити зйомку (напр. кінофільму), зняти.
拍打 pai.da обтрушувати що; вибивати що\ витріпувати що.〜身上的雪 обтрушувати з
себе сніг;不时用手掌〜桌子постукувати долонею по столу;把地筵上的尘І〜掉 вибивати пил із килима.
拍电 paidian послати телеграму.
拍定 paiding назвати найбільшу ціну.
拍发 paifa послати (відправити, дати) [телеграму].
拍'浮 paifu плавати.
拍号 paihao <音> рбзмір [такту]; тактовий рбзмір.
Й paihua викрадати, обманом забирати з, дому (дітей).
拍花子（的）paihuazi (de) викрадач дітей.
拍节 paijie〈音〉такт.
拍节鞭 paijiebian <音> диригентська паличка.
拍节机 paijiejl <音> метроном.
拍马 paima 〈口〉підлабузнюватися до кого， розм. (підлабузництво, підлабузнювання рош.) підлизуватися до чого, рош.; лизати руки (ноги, п'ятки) кому，прост.〜的人 підлабузник; підлабузниця; підлиза ч.，ж” рош.
拍马屁раітЗрі <口>—拍马.
拍卖 рйітМ 1)(—种寄售业务）аукціон; торги мн.; продавати що з аукціону (із торгів, із публічних торгів); продавати що з молотка застар.\ піти з молотка. 2)(减价抛售） [дешевий] розпродаж; розпродавати що зі знижкою (дешево, за низькими цінами).
拍卖4亍 paimaihang аукціонний магазин.
拍球 paiqiu грати в м’яч.
拍摄 paishe знімати що (зйомка); фотографувати що (фотографування).〜电影 знімати кінофільм (кінокартину); кінозйомка.
拍手 paishSu ляскати (бити, вдаряти) в долоні; аплодувати (аплодисменти мн.)\ плескати (рукоплескання мн.).
拍手称快 р5і sh6u cheng kuai бурхливо виражати своє задоволення (своє схвалення, свій захват); відчути (випробувати) повне задоволення; бути в захваті.
ШШ paishu〈音〉метричний (тактовий) розмір (відлік).
拍水 paishui сплеск; хлюпати.
拍下 раіхіа фотографувати.
拍像 paixiang фотографувати.
拍胸 paixiong бити себе в груди.〜担保 відповідати головою; давати голову (на відсіч).
拍胸ЙІ paixiongpu брати справу в свої руки.
拍影 paiying зйомка (кіно).
拍照 paizhao зніматися; фотографуватися. 给…〜фотографувати що; знімати що.
拍照镜 paizhaojing фотокамера.
拍纸簿 paizhlbii блокнот.
拍子p&zi 1)(拍打东西的用具）ракетка.乒兵 球〜рак打ка [для гри в настільний теніс]. 2) <音> такт.打〜відбивати такт.
俳倡 paichang 1) актори і співаки. 2) грати (на сцені) і співати.
俳儿 pai ег актор-комік; блазень, паяц.
俳赋 paifu〈文〉пай-фу (вірші-каламбури без
глибокого змісту, вичурні за формою).
ШШ paihuai бродити, тинятися.
俳句 paiju〈文> хайку невідм.у с.; хокку невідм., с. 俳体 paiti жартівливий жанр (в поезії).
俳谐 рйіхіб 1) жарт, каламбур. 2) хайкай (жанр японської поезії).
俳谐体 paixieti жартівливий жанр (в поезії). 俳优 раіуби <旧> лицедій застар.\ лицедійка застар.\ актбр; акторка прост. ^ застар.
俳і吾 раіуй дистих (епіграма) в парних рядках (з антитезою).
аі.
排丨 рйі 1)(排成行列）розставляти (розміщати) що в ряд.把椅子〜成两行розставити (розмістити) стільці в два ряди;战土们〜成双 行 бійці вишикувалися в дві шеренги. 2) (ЙР 成的行列）ряд.前~ передні ряди;后〜задні ряди;他们四人一〜地走着воші йдуть по чотири у ряд. 3)(军队编制）взвод.突击〜 штурмовий взвод. 4)〈量词> ряд. 一〜房子 ряд будинків; 一〜子弹 обійма патронів. 5) —»• fl隹演.新〜的戏 нова [театральна] постановка.
排2 pai (役子）плот.把木头编成〜в'язати плот із колод; плотити колоди.
排3 pai (除去)відвбдити що (відвід).开一条沟， 把水〜到河里去варити канаву і відвести воду в річку. 排 4 pai (西式点心）пиріг.苹果〜Яблучний пиріг.
排募 pai ао енергійний, виразний (про мову поета).
排班рйМп 排队.
排版 paiban <印> верстйти що (верстка); набирати що (набір).照相〜фотонабір;交去〜 здати що в набір;书已在〜книга вже у верстанні.
比 рйіЬї <文> паралелізм.
ШШ раіЬТ малярський (акварельний) пензлик, що складається зі скріплених у ряд декількох пензликів; філенчатий пензлик.
排场 pai.chang помпа; збвнішній вигляд (ефект, блиск); показна розкіш.喜欢〜любйти помпу (збвнішній ефект, показну пишність); 讲究〜піклуватися про збвнішній (показний) бік; піклуватися про декорум; гонитва за парадністю; шикувати розм.;宴会的〜很大 бенкет був влаштований із великою парадністю [на славу];盖房子应多注意舒 适，少讲究〜при зведенні будинку варто приділяти більше уваги його зручностям і менше - зовнішньому блиску.
_^斥 paichi вигнати що (вигнання); виключити що (виключення); бойкотувати що (бойкот); витіснити що (витіснення); відкинути що; піддати кого остракізму.〜异己 вигнати (усунути, витиснути) інакомислячих;〜犹太 人运动 антисемітизм;〜在夕卜 залишити кого за дверима;他受到〜він піддався гонінням (остракізму); його піддали бойкотуванню; 不〜艺术上的夸张 не виключається застосування художніх гіпербол; 〜
另一种可能 але це не виключає й іншу можливість.
排除 paichu усунути що (усунення); ліквідувати що (ліквідація).〜万难 йти на подолання будь-яких труднощів; переборбти усі й усілякі труднощі;〜障碍 відкинути


583
(зняти) перешкоди;这种可能性完全〜了 ця можливість зовсім виключається;〜“左”右f顷 机会主义的干扰відкинути (переборбти) перешкоди з боку "лівого" і правого опортунізму.
排挡 pdid3ng 〈机 > коробка швидкостей (передач).
排诋 paidl гудити, засуджувати, паплюжити.
排队pdidui (排入队伍）стати у чергу;(集队） шикуватися; ставати в стрій (у ряди).〜买票 стояти в черзі за квитками; стати (встати) в чергу за квитками;〜上火车 сідати в потяг по черзі;可以不〜мбжна без черги (позачергово);把问题排排 Р人 установити черговість питань [за ступенем їхньої важливості, терміновості].
АРЙ paifen дефекація.
排拂 paifu вимітати; витісняти; виганяти.
排骨 paigii хребетні кістки [із м'ясом]; корейка. 小〜рббра [із м'ясом].
排灌 paiguan водовідлив і зрошення.〜工程 дренажно-зрошувальне (водовідливне і зрошувальне) спорудження.
• 	ff paihang старшинство [серед братів і сестер].兄弟间他〜第三сфед братів він третій за старшинством.
排号 paihao ставати в чергу. -
排号 paihao [порядковий] номер; категорія, розряд.
排货 paihuo бойкот товарів.
排击 paijl наносити удари.
排挤 paijl затирати кого, розм.; виживати кого, розм.; підсиджувати кого (підсиджування) просту не давати кому ходу; відштовхувати кого на задній план.被〜在夕卜 зал“ш“тися за бортом.
排架 paijia розставляти [книги] по стелажах;排 架目录топографічний каталог;排架号码 шифр книги.
排解 paijiS 1)(调解）мирно вирішити що; мирити кого-що з ким-чим; владнати що.〜纟Ц 银 мирно вирішити суперечку; влагодити конфлікт; мирити ворогуючих (що
сваряться);设法〜вжити заходів до мирного вирішення питання (суперечки). 2)—排遭•
排沮 рауй заважати, гальмувати.
排句 paiju 〈语> паралелізм.
排拒 paiju відштовхувати;水排拒油 вода не змішується з олією.
排刊 paikan набирати і друкувати; видавати. гУі раііао відвід води з залитих полів; осушувати затоплені поля. 〜工程
осушувальні роббти;加强防洪〜碍施 посилення заходів щодо боротьби з
паводками й затопленням від місцевого стоку.
排立 paili розставляти.
排练 pailian репетирувати що (репетиція).〜剧 本 репетирувати п’єсу;〜免色 репетирувати роль.
fit"•练场 pailianchSng репетиційний зал.
排列 рйіііб 1)(顺次序放）ставити що за чергою. 按字母〜стйвити (розставити) що за абеткою. 2) <数> перестанбвка.
排作 раіїй <文> довгі восьмирядкові вірші по
п'ять або сім ієрогліфів у кожному рядку (з 'являються на початку династії Тан).
排卵 pdiluSn <生理> овуляція.
排卵期 pailuanql <生理> час овуляції.
排门 paimen кожний двір.
扫有闷 paimen розганяти тугу.
pai nan jie fen примирити [тих, що сваряться, ворогуючих] і розв'язати протиріччя (непорозуміння, конфлікти); вирішити суперечки й приборкати конфлікти; виступати миротворцем; миротворство.
有Р 内 раіпеі витісняти своїх же; вести фракційну діяльність.
排尿 раіпіао 〈生理> сечовипускання; сечовиділення; мочитися.
排偶 рйі’би <文> паралелЬм.
排炮 раірао залп [із гармат]; гарматний залп.开 〜дйти залп із гармат; стріляти залпом із гармат; відкрити залповий вогонь.
排气 paiqi випускати пару; викачувати повітря.
排气阀 paiqifa <机> випускний (вихлопний) клапан.
排气管 paiqigu^n <机> випускна (вихлопна) труба.
排汽管 pdiq'iguan <机> паровідвід; парових- лопна труба.
排遣 paiqian розсіювати що (розсіювання).无 法〜的忧愁 невгамовний (невтішний) сум;〜 烦 1^3 розсіювати нудьгу; розсіюватися від нудьги; розважатися.
招卜枪 paiqi ang залп [із рушниць]; рушничний залп.
排球 pSiqiii 1) <体> волейббл.〜运动员 волей- боліст; волейболістка. 2)(指球） волейбольний м'яч.
paique прогнати, вигнати; витурити.
排曰 pdiri антияпонський.
排山倒海 pdi shan dao hai змітаючи усе на своєму шляху; змітаючи (руйнуючи) своїм стрімким (бурхливим) рухом усі перешкоди; не знаючи перешкод; гору зрушити (посунути).〜的力量 всеперемагаюча (нищівна) сила;〜般的革命风暴револю- ційна буря, що не знає перешкод;发动〜股的 攻势 лавиною рухнутися (рушитися) в атаку; повести нищівну атаку (нищівне повстання); 一〜之势 із нескоримою силою; грізною лавиною.
排熟 paishou відпрацювати (постановку).
排水pdishul (矿山等排积水）водовідлив;(田地 中_积水）водовідвід;(排地下水）дренаж (дренажувати що) спец.; осушення (осушити що).〜设备 водовідвідний (водовідливний, дренажний) пристрій.
排水沟 paishulgou дренажна (водовідвідна, відвідна, осушувальна) канава; кювет.
排水管 pSishuTguan 1) <述> стічна (водостічна) труба. 2) <技> водовідвідна (водовипускна, дренажна, каналізаційна, спускна) труба.
排水孑L paishulkong <船> штормовий напів- портик.
排水量 paishuiliang 1) <船> водотонажність.〜 五千吨的Йа судно водотоннажністю в 5000 тон. 2) </К>об'єм водовідливу; об'єм викиду води.
ШЖШ paishuiqu водовідвідний канал.
排他性 paitaxing нетерпимість.
排闼 paita розпахнути (відчинити поштовхом) двері.
排头 paitou правофланговий.向〜看齐 рівнятися на правофлангового;〜是小 Р人长 правофланговим стояв (був) начальник загону.
^#头兵 paitoublng правофланговий.
排推 paitul штовхати (напр. двері); підштовхувати (один одного).
排外paiwai (排斥外国）антиіноземний;(排斤 外І或本党派、本І团以外的人）ворбже ставитися до іноземців; бойкотувати іноземців; вести антиіноземну політику; вороже ставитися до чужинців; бойкотувати чужинців; прояв сектантських тенденцій стосовно чого.〜антиіноземна ідеолбгія; ворожість до іноземців (до чужоземців).
排夕卜性 paiwaixing ксенофббія.
ШЖ paiw6i лівофланговий.
Я隹戏 раіхі репетиція п'єси.
排陷 раіхіап знищувати.
排箫 раіхіао 〈音〉пайсяо (багатоствольна флейта).
排泄раіхіе 1)(使污水等流走）відводити що (відвід). 2) < 生理> екскреція; виділення
(виділятися).
排泄器 рйіхі纟q丨〈生理> органи виділення.
й有泄物 paixiewu виділення мн.; екскрети мн.
排揎 paixuan〈方〉читати нотацію.
排演 paiySn репетиція (репетирувати що).
排液法 рйіубЙ <医> дренаж. 排液管 pdiySguan <医> дренажна трубка.
排印 рйіуіп набір і друкування.
排澄 paizha шлаки.
й隹长 paizhSng командир взводу; комвзвод.畐1j 〜 помкомвзвода.
排置 paizhi розставляти (ставити) по порядку.
W Ф ti- paizhonglti <逻> закон виключення третього.
排坠 paizhui звільняти.
排訾 paiz! відхиляти.
排字 paizi набирати що (набір).〜车间 складальний цех; складальня;〜工入 складач; складачка;〜手盘 верстатка.
相^字本 paizibSn типографське видання.
排字机 pSizijT <印> набірна машина.
排字盘 paizipan <印> [набірна] каса.
/А
徘徊 p《hudi 1)(来回走）бродити; блукати розм.; ходити (крокувати) взад і вперед.〜街 头 бродйти (блукати) по вулицях. 2)(犹豫不 决)вагатися в чому (вагання); бути в нерішучості; виявляти нерішучість,〜不前 вагатися і тупцювати на місці;〜歧途 на роздоріжжі; тупцювати на розпутті;〜观望 вагатися і вичікувати (чекати); бути в нерішучості і зайняти вичікувальну позицію.
排
棑 раі пліт,


584
iMj
/т¥раі.
牌pai 1)(作标志用的板）дошка; табличка;(号 码牌）номер,布告〜дбшка для оголошень;路 ~ назва вулиці;门上挂个小铜〜на дверях висить мідна табличка. 2)(商标）[торгова, фабрична] марка.名〜货 товари відомої марки. 3)(纸牌）[гральні] карти;(骨牌） [гральні] кістки.打〜грати в карти (у кістки); 洗〜тасувати карти;发〜здавати карти.
І№ІМ раіЬійп меморіальна дошка.
раіЬійпг популярність; репутація.
牌盾 pdidCin щит.
牌坊 pai.fang меморіальна арка.
牌费 pai fei податок на реєстраційне свідоцтво.
牌号 paihao 1)(商店的字号）назва фірми. 2) —► 牌子2).
牌价 paijia курс; таксова ціна.夕卜汇 ~ курс іноземної валюти;股票〜курс акцій.
牌九 paijifi пайцзю (вид азартної гри в кості);推 牌九 грати в пайцзю.
牌局 paiju 1) ігорний дім. 2)〈方> грати в кості (мацзян) і гуляти з дівками.
牌楼 pai-lou арка.
牌 Ш paipiao 1) наказ. 2) посвідчення, свідоцтво, paishi оголошення.
牌位 paiwei поминальна табличка [із позначенням імені й звання святого або пращура].
paizhao номер; номерок.白 4亍номер велосипеда;汽车〜номера машини [з умовними позначками].
牌桌 paizhuo ломберний стіл.
牌子pai-zi 1)(记事的牌子）табличка;(作标志 用的牌子）ярлик;(作凭信用的牌子）бірка; (领东西的牌子)жетон.货物上挂着标出货名 与价格的〜на товарах висять (навішені) ярлики з позначенням найменувань і цін. 2) (商标）торгбва (фабрична) марка. 3)(词曲的 调子）мотив; наспів.
草 рйі.
% раі бамбуковий пліт.
輝Р钆
Ш раі пліт. ,
ДЙ pSi 另见 pb.
迫击炮 paij了pk> <军> міномет. 迫击炮手 p3ijTpk»sh6u〈军> міномет.
派рйі 1) 派别.左〜ліві [елементи];浪漫〜 романтичний напрям; романтична школа;乐 天〜оптимісти лш. 2) 派遣.〜专人去 послати (відправити, призначити) туди спеціальну людину;〜往北京去 відряджати (відправити) кого в Бейцзін (Пекін);〜军队上 ШШ відправити війська на фронт;〜部分问 志去农 Iі! направити (відкомандирувати, відрядити) частину товаришів у село;
去运木І才 відправити (відрядити, нарядити) підводи за лісом;党〜我到哪里，我“到哪旧 я поїцу туди, куди направить (пошле) мене Партія. 3) ( ^ Ш.) призначити кого-що
(призначення); ставити кого-що, розм.〜车 нарядити підводи; наряди на перевезення;〜 НІ作 призначити (ставити) кого на роботу; 工作还没有〜好 роббта ще не розподілена; 下达〜购任务 встановити завдання з державної закупівлі;〜他当厂长 призначити його директором заводу; поставити (призначити) його на посаду директора заводу; 一…任夕卜交使节 аккредитувати кого; 〜...为k表делегувйти кого;美国〜驻海外的 兵-)J чисельність американських збройних сил, розквартированих за межами США. 4) <量词> (用于派别):两〜学者вчбні двох шкіл. 2〈量词>(用于景色、气象、语言等):一〜胡 言 суцільна брехня; найчистіша неправда;—— 〜新气象 скрізь (усюди) картина віднбвлення (новбго); 一〜大好形势 дуже сприятливі (виключно гарні) обставини.
派班 paiban <军> виставляти пости.
派别 paibie (流派）течія; напрямок;(学派） школа;(党内派别）фракція;(小集团） угруповання.进行〜活动 займатися групівщиною;而〜、搞分裂的现象івища групівщини і розкольницькі тенденції.
派兵 paiblng посилати війська.
派不是 раі bu-shi дорікати що (дорікання); докоряти що (докір) рот/, звинувачувати що (звинувачення).别派他的不是 не дорікайте (не докоряйте) йому.
派差 paichai послати кур’єра.
派充 paichong призначити на посаду.
派出 paichu посилати [делегатом], відряджати.
派出所 paichusu6 відділення міліції.
派调 paidiao командирувати.
派定pMcHng призначати;派定委员会委员 призначити членів комісії.
派股 paigfi розподіляти паї (акції).
派官 paiguan призначити чиновника [на посаду]-
派款 paikuan грошова дань; збирати дань.
派来 pailai надіслати кого-що (надсилання); відрядити кого-що (прикомандирування).
派名 paiming сімейний ієрогліф покоління (що включається в ім*я кожної особи даного покоління).
派姆 раішй〈化> піридин алдоксим метіодід (ПАМ).
派逍 paiqiSn послати кого-що (послання); направити кого-що (направлення); відправити кого-що (відправлення, відправка розлі.);(差遣）відряджати що (відрядження). 〜代表团前往日本відправити (направити, послати, відряджати) делегацію до Японії;〜 战士去侦察 послати (відрядити) бійців у розвідку;暗中〜підіслйти кого; заслати кого, розлі.; направити (послати) кого з таємною метою.
派造军 paiqianjiin експедиційні війська.
、派去 paiqu відправити кого-що (відправлення, відправка розм.); послати кого-що (посилка); відкомандирувати кого-що (відрядження, відкомандирування розм.).〜学习 послйти (відправити, відкомандирувати) на навчання.
ШП pairen 1) призначати (на посаду). 2)〈夕卜> акредитувати.
派生 paisheng породити що (порбдження).〜词 干 <语> похідні оснбва;法西斯主义是从垄 断资本主义〜出来的фашіЬм — порбдження монополістичного капіталу; фашизм породжений монополістичним капіталом.
paishengci <ір-> похідне слово.
派司 р合isT перепустка, ліцензія.
派送 paisong посилати, направляти.
派头 рйкби (作风，习惯）замйшки лш., розм.; звичка розм.;(特点）штиб рот.老爷〜 панські замашки (звички); барські манери; 摆出流坂〜із хуліганськими замашками; із хуліганськими манерами;〜相同的人 люди одногб штабу (на один кшталт); одногб поля ягода;耍〜задавати шик (шику); шикувати розм..，〜真不小! із яким великим гонором (шиком)!
派,窗、раіхі розподіляти дивіденди.
派戏 раіхі <剧> розподіляти ролі.
раіхі фракція. утворилися (ство¬
рилися) фракції;〜斗争 боротьба між фракціями; фракційна боротьбі;〜倾轧 гризня (чвари) між фракціями;政治〜 політичні угруповання.
派性paixing групівщина.克服资产阶级〜 переборювати буржуазну групівщину.
派驻 paizhu〈夕卜〉акредитувати; акредитування.
群 раі. 一
раіраі [з шумом] хлюпатися (про хвилі; також звуконаслідування хвиль).
«Жраі.
ШШ paiqin <Ш> пиперазан.
派 раі.
Ш раі〈化〉пінан.
板р如.
板 pan 1) підтримувати. 2) вказати на. 3) лізти нагору за протекцією.
販р如.
販 pan 1) більмо в оці;〜睛 око з більмом. 2) відводити очі в бік.
ЙЙ 目多 panchl гній в очах.
番 pan.
番禹 рШі^й < 地 > Паньїбй (повіт в пров. Гуандун).
Ш
李 pan. .
Щ pan лізти на що; дертися на що (карабкання), 〜树 лізти (дертися, вилазити) на дерево;〜上 车顶 залізти (видертися) на дах вагбна;〜卷 绳子向上爬 лізти наверх, чіпляючись за мотузку;〜上新的高峰 досягти нової вершини; скорити нову вершину.
攀缠 panchan 1) прилипати, приставати, прив’язуватися (про людину). 2) свердлити мозок, засісти в голові (про думку).
攀扯 panche уплутувати кого-що, розм.; умішувати кого-що, рош.这件Ф把他〜上了 його вплутали в цю справу.
攀登 pandeng піднятися на що\ вилізти на що;


585
залізти на що; вибратися на що.〜高山峻岭 піднятися (вилізти, залізти) на гірську вершину;〜科学高峰 досягти вершин науки; брати висоту (вершину) науки;敢于〜前人没 有〜过的高峰 сміливо долати нескорені вершини.
攀附 panfu примазуватися до чого, прост.\ горнутися до чого.〜权贵 примазуватися (горнутися) до тих, хто має владу (можновладних); примазуватися (горнутися) до сильних та родовитих.
pangao 1) дертися нагору. 2)триматися за сильних світу цього.
攀供 pangong обмовити кого (обмова) розм.
攀话 panhua починати бесіду, розмовляти.
ШШ panjl лізти на гору.
Щ 连 panlian 1) витися (про рослину). 2) тягнути за собою (напр. невинного в співучасники).
攀恋 panlian просити залишитися (хорошого чиновника на посаді).
攀留 panliu затримувати.
攀龙印t凤 pan long fu feng триматися за сильних та владних людей; примазуватися (горнутися) до сильних та багатих.
攀# panlu <动> риба-древолаз.
攀陪 рапреі підтримувати знайомство, дружити.
攀亲 panqln родичатися.
攀谈p^itdn зав'язати розмову.她很想和他〜一 下 їй хотілося б із ним розпочати (зав'язати) розмову (поговорити, порозмовляти);他们〜 起来了 між ними зав'язалася розмбва.
•胃 panyu чіплятися за паланкін (благаючи улюбленого начальника залишитися на своїй посаді).
ЩШ panyuan 1)чіплятися за щось. 2) дертися нагору. 3) користуватися підтримкою. 4) схопити.
攀缘panyudn 1)(抓住东西向上爬）витися догори (угору). 2)—攀附.
攀缘签 panyuanjlng <植> стеблб, що в'ється.
攀辕扣马 panyuankoumS чіплятися за голоблі й стримувати коней.
攀云 panyun взидиратися вгору [до хмар].
攀折 panzhe зривати що (зривання); ламати що (ламання).〜花木 зривати квіти і ламати гілки дерев.
т\ pan.
爿 pdn〈量词> 一〜铺子[одна] крамниця.
№pan另见рйп丨
g.
胖 pan здоровий (фізично); 体〜якщб на душі спокійно, то і тіло здорове.
胖肆 pansi ожирілий.
pan.
般 pan 1) водойма з крутими стінками; стрімкий берег водоймища. 2) мішечок; баул. 3) з'єднуватися, сходитися разом.
般较I panbo сидіти з підібгатими ногами.
М® panhuan вагатися, баритися, зволікати.
М乐 panle надмірно веселитися.
І&іШ panyou веселитися до упаду.
pan.
盘 pan 1) 盘子 1).瓷〜порцелянова тарілка; порцелянове блюдо;小〜тарілочка; блюдце; 汤〜супові (глиббка) тарілка. 2)—盘子 2). 开〜котирувати спец.;厂〜фабричні ціни. 3) (回旋地绕）обвивйти що; обгортати що (обгортання).〜山公路 спіральне гірське шосе;〜山渠道 спіральний гірський канал; 把辫子〜在头上оповити (обвити) косу навколо голови;把绳子〜起來 скласти канат у бухту;虫它〜成 一 Ш змія скрутилася (зщулилася; зіщулилася) кільцем (звилася клубком). 4)—盘问.5)—盘点.6)(砌，搭） класти що (кладка); складати що (складання); викладати (викладання).〜炉灶 класти (складати) піч. 7)(转让）продати що (прбдаж). 出〜продйти підприємство (магазин, фабрику); 受 〜 купити підприємство. 8)―舍;运.由仓库朝外头〜东 四 вивбзити зі складу речі. 9)〈量词>:—〜 面包 тарілка з хлібом;四〜菜 чотири блюда; 一〜磨 одне жорно.
Ш.Ш panban звивистий підйом по схилу.
盘剥 panbo дерти що з кого, прост.; експлуатувати кого-що (експлуатація); оббирати кого-що, розм.; обдирати що, прост. (обдирання); дерти шкіру (дві шкіри, по дві шкіри) з кого.重利〜лихварство; дерти непомірні відсбтки. panbo широкий.
盘查 pancha допитувати й обшукувати кого-що. 〜形迹可疑的人допитувати й обшукувати підозрілих людей.
盘缠 pan-chan <口> грбші на дорожні витрати; дорожні витрати; шляхові витрати.没有〜не було грошей на дорожні витрати (на подорожні витрати).
盘砰 pancheng безмін із чашкою.
盘川 panchuan витрати на дорогу.
盘存 pancun інвентаризація (інвентаризувати що)\ перевірка наявності чого.
盘倒 pandao перевертати, перекидати.
盘道 1 pandao звивиста (поіфучена) дорога (стежина).
盘道 2 pandao вести диспут (за змістом канонів).
盘点 pSndiSn облік (врахувати що).〜店内存货 облік наявності товарів у магазині.
盘店 pandian продати магазин.
盘段 рйпсіийп <电> блок.
盘阿 рап’е жити пустельником.
盘费p^vfei <口>~>盘缠.
ЙІХТ pan gang-zi <口> тренуватися на турніку.
盘根错节 pan gen cuo jie ціла низка труднощів (багато труднощів); украй складна (заплутана) і важка справа; неймовірно складно і важко.
盘根究底 pan gen }ій dT детально розпитувати (питати) кого; докопуватися до кореня (до самої суті).
盘亘 pdngdn <书>:山岭〜тягнуться гірські пасма.
盘古 pangu Паньку (перша людина на землі).
盘固 pangu твердий, непохитний.
盘过 panguo перераховувати.
Ш.Ж panhu бути переплетеним.
盟桓 pdnhudn 1) <书> (逗留）затриматися.〜终
0 	затриматися (залишитися) на цілий день. 2)—盘曲.
盘货 panhuo облік товарів; перевірка наявності товарів.
盘获 panhuo викривати і передавати владі, panjiao плата (посильному).
盘脚 panjiao підібгати ноги.
盘诘 panjie детально допитувати кого; учинити кому допит.
盘究 рйіу'ій—Й 诘.
盘据 panju повністю захопити (район).
panju [незаконно] зайняти що; засісти розм.; обкопатися розм.敌人〜在市内 ворог засів (закріпився, облаштувався) у місті; Ш 人〜在河东地区вброг зайняв (захопив) район на схід від річки.
盘卷 panjuSn спираль.
盘库 panku ревізія складу; облік (врахувати наявність) товарів на складі.
panle насолоджуватися веселощами.
盘路 panlu звивиста дорога (в гори).
盘马弯弓 pan ш5 wan gong брязкати (бряжчати) зброєю; бути в повній бойовій готовності; тримати зброю напоготові.
盘铭 panming напис (девіз) на посуді (глечику).
盘尼西林 рйппіхїііп <药> пеніцил(н.
盘弄 pannong вертіти що, чим,розм.手里〜着一 支铅笔 вертіти в руках олівець; вертіти олівцем.
ЙЙ рапрап кружляти.
盘器 panqi тарілка, посуд.
盘曲 pdnqil 〈书〉звивистий (звивистість); витися.〜的小河звивиста річка;山下小河〜 в’ється під горою річка.
ЙЛі 菜 panrcai розкладена по порціях (пор- ційовано) провізія [для приготування якоїсь страви].
盘绕 panrao обвивати (обвинути; оповивати) що.常春藤〜在树身上плющ оповив дерева.
盘跚 panshan повиляти.
盘石pdnsh丨—磐石pdnshi.
盘松 pansong декоративна [карликова] сосна.
盘算 pan.suan прикидати що (прикидання); продумувати що; обмірковувати що (обмірковування).在心里〜一下 прикинути в думці (про себе); намітити собі;应当好好〜 一下，怎样处理这类问题вйрто гарненько продумати (обміркувати), як вирішувати подібні питання.
盘始 pansiin таця з їжею.
盘梯 pant! гвинтові сходи.
盘腿 pantuT підібгати під себе ноги.;〜而坐 сидіти по-турецьки; сидіти, підгорнувши ПІД себе ноги.
盘陀рйпШб <书> 1)(石头不平）горбастий (горбистість); нерівний.2) 盘曲.
盘陀路 pantuolu звивиста дорбга.
盘维 panwei вірні васальні'країни.
Й. їй] panwen допитувати кого (допит); [наполегливо] розпитувати кого.〜详细情形


586
розпитувати про подробиці;我〜过他，但是 他不 1 与* 说 я його допитував, але він відмовився відповідати.
盘膝 рйпхї—盘腿.〜而坐 сидіти, підгорнувши під себе ноги; сидіти по-турецьки.
Й.# panxiang спіральна курильна свічка.
盘旋рбпхийп 1)(环绕右飞或走）кружляти; витися.〜上升〈空〉висхідна спіраль;〜下降 〈空〉спіральний спуск; спадна (низхідна) спіраль;游人沿山路〜而上мандрівники піднімалися нагору гірською спіральною стежиною;鸟儿在树的上空〜птахіі кружляють над деревами; 〜літйк
кружляє (парить) у повітрі. 2)(徘徊） бродити; блукати рот.; (блукання); тинятися розм; вештатися розм.; швендяти розм.(逗留）затриматися.他在院子里〜了很 久 він довго бродив по двору, рапуа шиньйон.
盘牙 рапуа корінний зуб.
盘筵 рапуап накритий бенкетний стіл.
盘验 рапуап переглядати, оглядати (напр. багаж на митниці).
盘羊 panyang <动> архар, гірський баран.
盘游 panyou тинятися; ледарювати. 、
盘纡 рапуй звиватися.
盘盂 рапуй тарілка.
盘郁 рапуй звивистий і зарослий.
рапуйп перенесення (переносити що); перевезення (перевозити що).
盘运费 panyunfei транспортні витрати.
盘灶 panzao класти (складати) грубку (вогнище).
盘帐 panzhang перевірка (ревізія) звітності, panzhen магнітна стрілка компаса.
盘珠 panzhii кості рахівниці.
盘状 panzhuang дископодібний; диско-.
盘子 pSn.zi 1)(菜盘）тарілка; блюдо;(托盘） таця. 2)(商品行清）кон'юнктура ринку (на ринку); котирування.
盘坐 panzuo сидіти, підібгавши ноги.
І&ГІ.
幣Р虹
幣 pan 1) пояс. 2) пов'язка на голові.
Ktn.
嫛
pan.
婆 pan 1) наложниця, утриманка. 2) жінка похилого віку, стара. 3) вести розкішне життя. 4) ходити туди й назад.
婆嬰 panpan ходити туди й назад.
嬰姗 panshan 1) повзти на колінах. 2) переплутаний.
嬰娑 pansuo танцювати, виконувати танок.
梁р如•
樂 pan 1) тарілка. 2) задоволення, розвага; радість. 3) зупинятися. 1槃磁 panbo сидіти, підібгавши ноги.
樂才 рапсаі великий талант, гігант думки.
梁梁 panpan великий.
盤散 pansSn шкутильгати.
盤停 panting затримуватися.
樂 ІМ рапуі умивальник; таз і глечик.
ittry
磐
pan.
磐g panbo величезний; масивний.
磐 Ш panhuan затримуватися; топтатися на
МІСЦІ.
磐辟 рапрі ходити туди і назад.
磐石p^shi моноліт; скеля.〜一般的闭结 монолітна згуртованість. |丨参阅“安如磐石 an ru panshi”.
磐牙 рапуа взаємнопов’язаний，нерозривний. 磐纡 рапуй звивистий.
pan.
thru
繋
繁 pan невеличкий ошатний мішечок, pdn.
蹯 pan Пань (в географічних назвах).
Щрап.
幡曲 pdnqil_>•盘曲 рйпцй.
幡屈 panqii звиватися.
幡绕 panrao обвивати.
蟠桃 рйтйо 1)(扁桃）мигдаль солбдкий. 2)(神 话中的仙桃）пфсик [для] богів (у китайських міфах персик дає вічну молодість).
虫番桃会 pantaohui свято персика безсмертя.
幡蜿 panwan звиватися [змією].
pan.
panshan [йти] вперевалку, перехильцем, перевальцем розм.; плентатися прост.〜而行 йти (перевальцем); плентатися розм.;迈着〜 的步子 йти вихилясами (перевалистою ходою); йти нетвердим кроком.
Ж pan.
繁 pan попруга.
jStru
pan.
Ш pan 1) великий пояс; шарф. 2) поясний мішечок (для хустки).
楚带 pandai широкий пояс (прикраса).
判 pan.
判рйп 1)—判别.2)—判然.〜若两人ртйти абсолютно новою (іншою) людиною; людина стала невпізнанною; людина в корені (сильно) змінилася. 3)(评定） оцінювати що (оцінка); визначати що (визначення).〜卷子 перевіряти письмову роббту; дати оцінку письмовій роботі. 4) —»• 判决.〜死刑 присудити кого до страти; винести смертний вирок;〜徒刑五年 присудити кого до 5 років тюремного ув'язнення; присудити кого до тюремного ув'язнення терміном на 5 років;这个民事案 子已经〜了 по цій цивільній справі рішення вже винесене;这一盗案还没有〜вирок у справі про грабіж ще не винесений.
Ш 案 pan'an виносити рішення по судовій справі; судити.
判另її panbie розрізняти що (розрізнення); відрізняти що.〜好坏 відрізняти гарне від поганого;〜是非 розрізняти, що добре і що погано; розрізняти, де правда, де неправда;〜
真假并不困难 не так вже важко відрізнити правду від брехні.
判别式 panbiSsW <数> дискримінант.
判词рйпсі~>判决书.
判处 panchu засудити до...
判定 panding 1)виносити рішення. 2) судження.
判]}卖 pandu матеріали судового позову.
判断 pridian 1) <逻> судження. 2)(断定） судити про кого-що (судження); розсудити кого-що (розсудження): вирішити що
(рішення); оцінити кого-що (оцінка).对情况 的〜оцінка обстановки; 作出自己的〜 винести своє судження (рішення);根相情报 〜судячи (якщо судити) за наявними відомостями;〜谁是谁非 розсудити хто правий, а хто винуватий;〜争论者的是非 розсудити суперечку;〜是非的标准 критерій для визначення правди і неправди.
判断词 pSndi^nd <语> зв'язка.
判断力 panduanli розважливість, логічність мислення; розум.
冑 panguan "паньгуань" {згідно з віруванням —суддя в потойбічному світі).
判花 panhua підписати вирок.
判决 pAnjuS <法> (刑事判决）присудити що до чого (вирок); присудити що до чого (присудження); винести вирок;(民事判决） рішення; винести рішення.〜无罪 винести виправдовувальний вирок;〜有罪 винести обвинувачувальний вирок;最后~ остатбч- ний вирок; остаточне рішення;历史的无情〜 нещадний (невблаганний) вирок історії.
判决书pAnji^shii (刑事判决书）вирок;(民事判 决书)рішення [суду].
判例 рйпГі <法> судовий прецедент.
判块 panmei розлучатися, розходитися.
判明 p^nming з'ясувати що (з'ясування).〜情况 з'ясувати положення;〜谁是谁非 з'ясувати, хто правий і хто ні;〜真象 з'ясувати дійсне положення (стан справ); з'ясувати істину.
判帕斯 panpasl пампаси.
判妻 panql жінка, що була в шлюбі (знехтувана чоловіком або овдовіла).
判然 panran сильно; різко.〜不同 сіільно (різко) змінитися (перемінитися); відбулися великі зміни; сильно (різко) відрізнятися (розійтися); є різка відмінність; є істотна різниця.
判若云泥 pan ruo yun пі [відрізнятися] як небо від землі; небо і земля.
判事 panshi 1) виносити рішення. 2) суддя.
判书 panshii договір про купівлю-продаж.
判司 pans! секретар (дрібний чиновник).
判提温 pantiwen Пантеон, рапуа підписувати.
声!J % panyuan вирішити на користь скривдженого.
Щ IE panzheng розсудити; з’ясувати хто винний.
^lj Щ panzui присудити кого до покарання; винести обвинувачувальний вирок; засудити кого (осудження, засудження).他被判了 罪 його присудили (він присуджений) до покарання; йому винесли обвинувачувальний вирок.


587
伴 рйп.
伴兔 panhuan вільний, легкий.
^Фрап.
洋 pan 1) танути; розчинятися;造冰末〜перш ніж розтане лід. 2) берег. 3) державне училище; Л~ витримати перший іспит на ступінь сюцая. 4) напівкруглий ставок.
洋池 panchf напівкруглий ставок.
洋汗 panhan 1) безмежний (про водні простори). 2) обливатися потом.
РгШ panhuan розтанути, розсіятися.
洋水 panshui 1) напівкруглий ставок. 2) державне училище.
掉 рйп.
样 pan 1) кидати, викидати;摔石 кидати камені. 2) відмовлятися від чогось; ризикувати;〜 财 поставити на карту все майно.
拌命 panming не жаліти свого життя.
拼 рйп.
拼 pan ризикувати, йти ва-банк; не жаліти сил.
拼命 panming не дорожити (ризикувати) життям.
拼弃 panqi викидати. **
Ж pan.
叛 pan ~♦叛变•〜贼 мерзенний (мерзотний) зрадник (запроданець).
叛变 panbian зрадити кому-чому (зрада, зрадництво); видати що (зрадництво).〜革命 зрадити революцію;〜行为 зрадництво; зрадницький вчинок.
叛党 pandang зрадити партію.
叛 ІМ pandao відступитися (напр. від принципів).
叛匪 panfei бунтівник; зрадник.
叛国 p^ngu6 зрадити Батьківщину.〜行为 державна зрада; зрада Батьківщині;〜分子 зрадник (зрадниця) Батьківщини; національний зрадник.
ШШ panhuan зраджувати; зрада.
叛换 panhuan зрадити своїх.
叛军 panjiin заколотницькі (бунтівні) війська (війська заколотників).
叛离 panli зрадити чому (ренегатство).
叛舌L panluan заколот; бунт (бунтувати); путч. 反革命〜контрреволюційний заколот (путч); 〜分子 заколотник; заколотниця; бунтівник; бунтівниця; путчист;〜集团 заколотні угруповання;发 спився (виник) заколот (бунт);平定〜придушити заколот (бунт,叛卖 panmai зрадити що (зрадництво).〜4亍为 зрадництво; ренегатство.
叛舌L罪 panluanzui〈'法> збройний заколот.
叛卖 panmai зрадити що (зрадництво).〜行为 зрадництво; ренегатство;叛卖性的 зрадницький.
叛逆рйгшії)—叛变.2)—叛徒.
叛散 pansan розкидати.
叛首 pansh6u головний зрадник.
叛徒 pantu зрадник; зрадниця; продажна шкура
розм.; зрадниця; ренегат; ренегатка; відступник; відступниця; перебіжчик; іуда ч.， лайл.〜集团 кліка ренегатів (зрадників); ренегатська кліка.
叛心 рахіп бажання зрадити.
ШШ panzei бунтівник.
盼 рйп.
І份 pan 〜чекати чого з нетерпінням;
сильно розраховувати на що\ 〜穿双目艮 видивити [всі] очі.
ШШ pandao сподіватися отримати.
盼到рйпсійо дочекатися чого.好容易给我们〜 了 нарешті ми дочекалися.
1份_ panlai дивитися скоса.
盼念 pannian чекати, сподіватися.
ШШ panqian сподіватися.
盼切 panqie прекрасний (про зовнішність).
li^jL рапг надія; WKi'A сподіватися.
І份头 pan-tou надія.没有什么〜немає ніжої надії; абсолютно безнадійно; ні на що сподіватися.
ШШ panwang сподіватися на що (сподівання); чекати чого; бажати чого (бажання); розраховувати на що.〜事情成功 сподіватися (розраховувати), на вдале (щасливе) завершення справи;〜to#■日回 Ж бажати його швидкого приїзду; чекати, що він незабаром повернеться; бажати, щоб він скоріше повернувся;晚上九时，大家久己〜 的每福时刻来到了 о дев'ятій годині вечора настав довгоочікуваний щасливий момент.
盼想 panxiang бажати, чекати.
盼星星，盼月亮 р^і xlngxlng, pan yue-liang чекати не дочекатися розм.我从小受苦,〜， 盼到 了解放 із малих років я набрався (зазнав; хильнув; сьорбнув розм.) чимало горя, волав (звертався) до зірок і місяця і нарешті дочекався визволення.
盼雨 рапуй чекати дощу (під час посухи).
№ pan 另见 p^ig.
胖 pan половина тушки; м’ясо з ребер (боків).
胖 рйп.
胖 pan ділитися навпіл.
胖合 panhe подружня пара.
畔咖.
畔 pan 1)(旁边）у чого; біля чого;(附近）біля чого; біля чого; поруч чого.篱〜у (біля) огорожі;河〜біля берега річки;桥〜біля (поруч, коло) річки; біля (коло, поруч) моста. 2)(田地的边界)межа.
田f-岸 pan*an 1) межа; берег. 2) нестриманий, розхристаний.
田_道 pandao збитися з правильного шляху.
田f-换(援）panhuan (yuan) лютий, розгнузданий. 逆 panni влаштувати заколот.
pansan 1) збунтуватися і розбігтися. 2) розкидати.
田乍衍 рапуйп <哲> переходити один в одного циклоподібно. panyue порушувати договір.
頻ph.
Ш pan напівкруглий ставок.
Ш 宫 pangong < 史 > палац з напівкруглим ставком.
pan.
Ш pan ручка, дужка (кошика, чайника).
襻咖.
襻рйп 1)(扣住纽扣的套）петля; пряжка.纽〜儿 петля; петелька;鞋〜儿 пряжка на черевику. 2) (缝上）пришити що (пришивання).〜上几针 пришити (прихопити) ниткою. 3)(捆上） прикрутити що; прив'язати що.用绳子〜上 прикрутити (прив'язати) мотузкою.
襻舆 рапуй паланкін з лямкою.
兵 pang.
兵 pang〈象声> стукіт; бах; бац; хлоп.有人敲 门 почулися удари в двері, стук-стук-стук! хтось там голосно стукає (стукається) у двері.
访 pang.
访水 pangshul Паншуй (казкова ріка).
访访 pangpang широко розливатися.
镑 pang.
镑渤 pangbo клекотати, бурлити.
箱费 pangfei лити немов з відра (про дощ).
镑浩 panghao широкий, безмежний, pangliu литися потоком.
镑吞f pangpai бурний (бурхливість); бурхливий; вирувати; бушувати,海浪〜мбре вирує (бушує).
ШШ pangpang 1) литися могутнім потоком. 2) щедрий, рясний (про дощ).
镑沛 pangpei 1) лити немов з відра (про дощ); рясно литися (про милості старших). 2) широко розлитися. 3) наснага.
榜霜 pangpei лити як з відра.
镑浦 pangpu помпа, насос.
镑人 pangren 1) допіядач водяних угідь. 2) човняр, весляр.
镑论 p5ngtu6 1)(雨大）ливцем лити (литися).大 雨〜ливцем лив (лився) дощ; дощ лив як із відра; йшов заливний дощ; заюшила злива. 2) (泪多）струмкбм; струмками； градом.涕泗〜 сльбзи лилися струмком (струмками); градом полилися (покотилися) сльбзи.
镑洋 pangyang великий, неосяжний.
镑泽 pangze рясний дощ.
膀 pang 另见 b3ng; pang.
膀p§ng —膀肿.
膀月中 pangzh6ng набрякати (набряк); набрякнути. 两腿〜набрякли ноги; ноги набрякли; 他的脸〜了 у нього обличчя набрякло (опухло); у нього обличчя було набрякле (одутле).
方pdng另见伤ng.
方皇panghudng —彷徨.
方羊 pangyang тупцювати на місці; нерішучий.


588
仿pang另见伎ng.
ИіШ panghudng блукати.
仿祥 pangyang тупцювати на місці; нерішучий.
彷 pang. .
彷惶 panghuang бути в нерішучості; бути (стояти) у невизначеності.〜歧途 бути (стояти) на розпутті;其实这时他心里也是〜 无主的 насправді ж сам він у цей момент теж був у повній невизначеності.
庞 pang.
庞大 pangda колосальний (колосальність); величезний (величність); громіздкий
(громіздкість).〜的述筑物 колосйльне (гігантське, грандіозне, величезне)
спорудження;开支〜колосальні (величезні) витрати;〜的机构 роздутий (широко розгалужений, громіздкий) апарат;机器过于 〜маш“на занадто громіздка;两个超级大国 的〜军事预算 роздуті військбві бюджети двох наддержав.
庞洪 panghong рясний, великий.
pangmeihaofa волохаті брбви і сиве волосся (про людину в літах).
庞然 pangran великий.
庞然大物 pSngrSn da wu колос; гігант; здоровило.
庞杂 pangza пбвний хаос; плутанина розм.议论 〜суперечливість думок; , хаотичність суджень; пбвний хаос (плутанина) у думках; 内容十分〜 занадто строкатий за змістом;教 学计划中课程〜[спостерігається] хаотичне накопичення предметів у навчальному плані.
pang 另见 mdng.
Ж pang 1) великий. 2) Пан (прізвище), pangda великий.
Ж'Ж panghong рясний, щедрий, широкий.
尨然 pdngr如дуже великий;尨然大物 гігантський предмет.
3^ pang.
遥 pang Пан (прізвище).
逄门 pangm6n Панмень (прізвище).
旁 pang.
旁 pang 1) 旁边.路〜при (біля, коло, поруч) дорбзі; поруч із дорогою; осторонь (збоку) від дорбги;马路两〜种卷树 по обидва боки (із боків) вулиці посаджені дерева;从〜看来 якщо глянути (подивитися) із боків;站在一〜 стояти поруч (збоку); стояти біля (коло, поруч) чого;站在一〜看笑话 стояти осторонь і злорадіти (зловтішатися). 2)(其他，另夕卜） іншою; інший;(其余的）інший,他还有〜的 事，先走了 у нього є ще інші справи, і він пішов раніше;再没有〜的问题了 питань більше немає;〜的都足你的事了 а все інше вже справа твоя (уже твоя турбота);是不是 你还耍什么〜的？ можливо, вам ще потрібно що-небудь інше?可是他把〜的都忘了 а про інше він збвсім забув.
旁白 pangbai〈居lj> репліка до глядачів; сказати (вимовити) у сторону.
旁边 pangbian біля чого, коло чого\ поруч чого., поблизу чого; збоку; бік.〜的一条街 бічна (сусідня) вулиця;站在门〜стояти в (біля, поруч) дверях;往〜拐 зверн^и убік (вбік);房 子〜有个小花园 біля (коло, поруч) будинку знаходиться садок; поруч із будинком є садок;花园就在〜ейд росте під боком (поруч);把书摘到〜відкласти (відсунути) книгу (вбік);把椅子放在桌子〜поставте стілець біля (поруч, біля, у) стола; поставте стілець поруч із столом (збоку столу);从~看 збоку дивитися; обминути село боком;他坐 在第一排的〜він сидів у першому ряду з боку.
旁勃 pdngb6 <方> поли'нь.
旁薄 pangbo 1) хаотичний; хаотично охопити все; уміщати різноманітне;大气旁薄 великий, колосальний.
旁不相干 pangbuxianggan не має ніякого відношення.
旁ІЙ!І pangce 1) бік; поруч. 2) наближені.
旁pangchahua квітка, що вткнута збоку в зачіску.
旁出 pangchii відгалузитися; відгалужуватися (відгал^Ькення).
旁处 pangchii поруч, поблизу.
旁大 pangda всебічно досліджувати.
旁带 pangdai перекладати відповідальність на іншого.
旁贷 pangdai нести в оберемку.
旁道 pangdao бокова доріжка.
旁费 pangfei не передбачувані витрати.
旁妇 pangfu побічна дружина.
旁观 pangguan дивитися з боків; залишатися (стояти, триматися) осторонь від чого.冷目艮〜 залишатися спокійним (байдужим) глядачем; залишатися осторонь; дивитися з байдужністю на що;〜态度 позиція [стороннього] спостерігача; байдуже віднбшення.
旁观者 pangguanzhS сторонній спостерігач (глядач).
旁观者清 pang guan zhe qlng зі сторони [завжди] видніше; сторонньому завжди видніше; непричетній (незацікавленій) людині легше робити висновки.
旁Ж panghuang блукати, коливатися.
旁集 pangji збирати повсюдно.
旁近 pangjin близький; поблизу, поруч.
旁径 pangjing бокова стежка.
旁力 pdngli <体> бокові сила.
旁立 pangli стояти осторонь.
旁脸 panglian профіль обличчя.
旁邻 panglin сусідній, суміжний.
旁路 panglu боковий шлях.
旁罗 pangluo розповсюджувати повсюди.
旁落 pangluo губити; передавати в чужі руки.
旁门 pangmen бічні двері; бічний вхід.
旁门左道 pdngn^n-zu6dSo (异端）€ресь ж.;(非 正统学派）псевдовчення.
旁孽 pangnie побічний син.
旁姿 pangq丨 налбжниця.
旁期 pangql траур (термін трауру) за родичами
по боковій лінії.
旁敲侧击 pangqiao-cejl робити натяки; говорити натяками.
旁切圆 pangqigyuan〈数〉зовнівписане коло.
劳亲 pangqln родичі по боковій лінії.
旁人p^igrdn (其他的人）інші; інший;(局外的 А) сторонній; стороння людина; стороння особа; чужий.不动〜的东西 не торкати чужі речі; не торкати речі іншої (сторонньої людини);这件事〜不知道про це інші (сторонні, чужі) не знають;拿他当〜看待 вважати його стороннім (чужим); ставитися до нього як до сторонньої (до чужої) [людини];这与〜无关 це інших (сторонніх, чужих людей) не стосується.
旁若无人P&ng ruo wu ren (态度自然）не звертати уваги на інших (на оточуючих); триматися вільно (без усякої сором'язливості); (态度高傲）ігнорувати всіх і вся (усіх); триматися високомірно (зарозуміло); ні в що не ставити інших; непомірне зазнайство (зарозумілість).
旁杀 pangsha зменшення терміну трауру за родичами по боковій лінії.
旁生魄 pangshengpo сімнадцятий день місяця за місячним календарем.
旁搜 pangsou шукати всюди.
旁听 pdngtTng 1)(列席旁听）бути присутнім без вирішального і дорадчого голосу.禁止〜 присутність сторонніх не дозволяється;会议 禁止〜засідання при закритих дверях; збори закриті; присутність сторонніх [на зборах] не дозволяється;会议唯许〜засідання при відкритих дверях; засідання відкрите. 2)(非 正式听课）перебувати (бути) вільним слухачем.
旁听生 pangtlngsheng вільний слухач.
旁听席 pangtlngxi місця для публіки.
旁通 pangt5ng всебічно досліджувати.
旁系 pangxi бічна лінія.〜亲属 спорідненість (родинність) по бічній лінії; бічна гілка роду.
劳蟹 pangxie краб.
旁行 pangxing йти боком.
旁行斜上 pangxingxieshang 1) горизонтальне написання [імен князів в родовідних таблицях] (в “Шицзі” Сима Цяня). 2) європейське горизонтальне письмо.
旁压力 pdngy5l丨 <理> бічний тиск.
旁言 pangyan плітки.
旁缘 pangyuan прискіпуватися.
旁遮普语 pdngzh6piiy{i пенджаби невідм” ч.
旁征博引 pdng zheng bo yin робити всякого роду посилання; наводити всілякі докази; сипати цитатами.
旁і正 pangzheng непрямий (побічний) доказ;(指 罪行的旁证).
旁支 pangzhT бічна гілка роду.
旁注 pangzhu коментар, що написаний між рядків.
旁尊 pangziin бути притягнутим до відповідальності за співучасть.
旁坐 pangzuo дядько (по батьківській лінії).
逢 pang.
逢 pang Пан (прізвище).


589
^ pang 另见 bang; pang.
膀胱 pdnggu§ng <解> сечовий міхур.
膀ШС结石 pdngguSngjidshi <區> цестолітіаз.
膀脱石 pSnggu§ngsh〖 <医> цистоліт. 膀胱炎 p&nggu5ng>^n <医> цистгіт; уроцистіт.
^ pang 另见 h^ng.
Ш Щ pangbo 1)(盛大）вблич; величина (величчя).气势〜(сповнений) величі; у всій [своїй] величі; широкий розмах; 一场气势〜 的征服海河的斗争展开了 розгорнулася небувало грандіозна битва за остаточне приборкання ріки Хайхе. 2)(充满） сповнений чого; поширюватися (поширення). ^ 情〜сповнений (пбвний) ентузіазму;共产主义的思想体系〜于全世界 ідеолбгія комунізму поширюється (набула широкого поширення) в усьому світі.
ЩШ pangke гуркіт грому (звуконаслідування).
膀砲 panglang гуркіт (звуконаслідування ударів барабана).
Ш pang.
镑蟹 #ngxi6 <^]> краб.
镑Р如g.
镑皱 pangpi〈动> горчак; синявка.
镑紙卿 pangpiji карась золотий (звичайний або круглий)
嘆 pSng.
唉 pSng вихвалятися;张嘴就〜人 як розкриє рот, так і вихваляється перед людьми;他又开上 〜了 він знову нахвалявся.
镑 pSng.
镑 pSng культивація (культивувати що) спец.;
о 	кучка розм. (підгортання, підсапування чого).〜地 культивація [зораного поля];〜谷 子 окучування чумизи.
榜地 p^ngdi культивація.
Ш pang.
膀 pSng <方> стегно.
@pang 另见 pdn.
胖 pang пбвний (повнота, повніти); товстий (товстіти); гладкий (тучність).〜娃娃 опецьок, карапуз, телесик розлі.; пампушка; товста дитина;发〜повніти; товстіти;〜得不 得了 лбпатися від жиру прост.过分〜了 不好 занадто повніти (товстіти) — недббре; зайва повнота (тучність) шкідлива;近来他〜了 好 多 останнім часом він сильно розповнів (розтовстів).
胖病 pangbing ожиріння.
胖大 pangda гладкий, товстий.
胖敦敦的 pAngdiindiinde товстенький, кругленький.
胖乎乎 panghuhu пухкенький; товстенький. ~ 的小手 пухкенькі (товстенькі) ручки;〜的小 娃娃 пухкенька (товстенька) дитина.
胖胖大大儿 pangpangdadar важезний, дебелий.
胖义•鱼 pangtouyu товстолобик (риба).
胖月中 pangzh6ng товстіти.
胖子 pang-zi повна (товста, гладка) людина; товстун розлі.; товстуха роїм.
р5о.
抛 р5о 1)(扔）кидати що (кидання);(用力抛） шпурляти що.〜球 кинути (шпурнути) м'яч; 〜出去 викинути що;向上〜підкинути що; кинути що нагору;往院子里〜石头кидати (шпурляти) камні в двір. 2)(丢下）кинути що\ залишити що; покинути що.舍不得把孩子〜 下 шкода кинути (залишити, покинути) дитину;跑到第三圈，他己经把其他运^员 远远地〜在后面了 на третьому колі бігу він уже далеко залишив позаду інших спортсменів;许多厂矿企业不断刷新生产纪 录，把自己历史上最高生产水平〜在后面 численні заводи і фабрики, рудники й шахти безупинно оновлюють виробничі рекорди, перевищуючи найвищий за свою історію рівень виробництва. 3)—抛售.把一批货〜出 去 викинути партію товарів на ринок.
抛另ij paobie покидати, залишати, paoche катапульта.
抛出 pSochii 1)(扔出）викинути що.〜钓钩 закинути вудку. 2)(炮制）викинути що,розм.; витягти що на світло.〜一个新“倡议” викинути "нову ініціативу".
抛除 paochu скинути (ціну); знизити.
抛掉pSodiAo викинути що.把这种想法〜吧 викиньте із голови подібні думки;他决心〜 洋,拐棍，闯宇自己的新路来він твердо вирішив відкинути заморську "тростину" і йти своїм шляхом.
抛躲 paodu6 віддалятися, кидати, залишати.
抛费 pSofti розбазарювати.
paoguang <Й> поліровка (полірування, полірувати що); глянцювата.
抛海 paohSi хоч в море кидай (про велику кількість).
抛家 paojia залишити родину.
抛家失业 paojiashlye збанкрутувати.
paokai викинути що; винести що. ~一切不 必要的顾虑 викинути (викреслити) з голови усі непотрібні побоювання.
раоїійп <卞> втратити обличчя.
抛料机 р§о1ійо|Г <冶> викидйч. раошаі демпінг.
抛描 p§omdo 1) j；轮船抛锚）кинути (віддати) якір; стати на якір; стояти на ісорі. 2)(停止 运转） відмовити рот. (відмова); застопоритися.汽车〜了 в автомобіля мотор відмовив; автомобіль зупинився через поломку.
МЙ раорап 1) спекулювати, встановлювати дуті ціни. 2) метати диск.
抛撇 раоріб кинути, залишити;抛撇父母 покинути батьків.
抛弃 paoqi кинути що\ залишити що\ відмовитися (відмова) від чого; відмовитися, відмовлятися, відкидатися, відкинутися від кого-чого, зректися, зрікатися кого-чого; викинути за борт що\ викинути із голови що. 〜家庭 кинути (залишити) свою сім'ю;〜旧习 惯поховйти старі звички;〜自私自利的思想 відмовитися від егоїзму (від егоїстичної
ідеології); кинути (залишити, викинути за борт, викинути з голови) егоїстичні розрахунки (думки);〜不现实知想法和打算 відмовитися від нереальних думок і розрахунків;被人民所〜заперечений народом; викинутий народом за борт;将被 历史所 ~ буде відкинений (викинутий) історією.
抛去 paoqu відкинути геть.
ШШ paosa виділяти, розподіляти.
М闪 paoshSn кинути, покинути, залишити.
抛射 paoshe викидати, метати.
Ш^іШ, paoshexian парабола.
抛® paoshou викинути що на ринок (у продаж); скинути що，спец.〜股票 скікнути акції;大量 〜викинути на ринок величезну кількість чого; викинути на ринок що у величезній кількості;贱价〜продавати по викидних (демпінгових) цінах.
抛头领，洒热血 toulu, sa rexue скласти свою гблову і пролити червону кров.
抛头露面 paotou-lumian з'являтися на людях (людям на очі).
抛头露面 paotouloumian 1) висунути гблову, розкрити обличчя. 2) бундючитися.
抛物面 p§owCmii纟п <数> параболоїд.
抛绣球 paoxiuqiu кинути м’яч зі строкатою вишивкою (в знач.: вибрати собі чоловіка. В Китаї в XII - XIV ст. був звичай: якщо дівчині виповнилося 18 років і її ще ніхто не просватав, то для неї на людній вулиці споруджувалася башта, звідки вона кидала строкатий м’яч в кого-небудь з чоловіків, що йшли вулицею. Той, в кого попадав м’яч, ставав її чоловіком).
抛物线 pSowiixi^i <数> парабола.
抛砖引玉 pao zhuan yin yu нехай мій скромний почин буде тією піщиною, що викликає до життя перлину; нехай мій скромний почин знайде більш гідних продовжувачів; дозволю собі зробити почин.
рао 另见 рію.
泡1 рЗо (虚而松软）пухкий (пухкість).木料发 〜，不结实 дерево крихке і неміцне.
泡 2 рао <量收> к^пка. —〜屎 к^пка капу (випорожнень); дитина мочилася два рази, раорао пінитися.
泡儿 р§ог здуття;豆泡儿 біб，що розбух.
泡搜 paosou клокотіти, бурлити.
泡桐 pSot6ng <植> павлбвнія.
胖 рао.
й?- рао 1) сечовий міхур. 2) ри,б，ячий міхур.
包!J рао另见Мо.
包Ij рао 1)(挖掘）копати що (копання); рити що (риття).〜土 копати (рити) землю;〜坑 копати (рити) яму. 2) <口> (除去)скинути що\ відняти що (віднімання).十五天〜去五天，只 剩下十天了 якщо з 15 днів відкинути (відняти) п'ять, тоді залишиться ТІЛЬКИ десять днів.
Й /йА рао genr wen dTr докопуватися до кореня (до самої суті); досконально дізнатися що, про кого-що (розібратися в чому); розпитувати кого про що прискіпливо


590
(в’їдливо); скрупульозність (скрупульозний) розм.; уїдливість (уїдливий) розм.
创闹 раопао <方> 1) отримувати, добувати. 2) розорювати (напр. цілину).
Шй paowa викопувати, рити.
庖咖. '
鹿厨 pdochii <书> їфсня.
鹿费 paocuan приготування їжі.
paodai заміняти, виконувати чиїсь обов'язки.
鹿丁 paodlng кухар.
paoguan кухар палацу.
月善 paoshan страва.
庖宰 paozSi кухар.
底子 paozi кухар.
рао.
раохіао ричати (ричання, рик); ревіти (ревіння),野兽的〜声 звірине ревіння (рик); звірине ричання;洪7_К在〜вир^є потік.
唯勃 paobo розлютований.
啦吼 paoh6u ричати, ревіти.
庖依 раохіао ричати, ревіти, раохіао ричати, ревіти. р^>.
抱子 pao-zi <动> козуля; косуля.
ІЙ рао 另见 Ь5о; рао.
炮 рао <药> просмаження китайських лікарських засобів [на вогні].
炮祭 paoji спалення жертви.
炮炼 paolian <药> видалення вологи і домішок із китайських лікарських засобів шляхом прогріву.
炮恪 paoluo болісна страта спаленням.
'ШШ paotun смажена свинина.
炮f杰 раохіао вихвалятися силою.
炮宰 рйогйі кухар.
paozhi 1) <Ш> обробка і виготовлення китайських лікарських засобів; китайська фармацевтика. 2)(搞出）робити нашвидку (нашвидкуруч, абияк); партачити, напарити що, зневажл. ~ 舆论 обробити суспільну думку;〜新阴谋 спартачити (скапарити) нову змову; сфабрикувати нові інтриги;这是 反动派一手〜的 це зроблено (скоєно) виключно реакцією; це справа рук реакціонерів.丨丨参阅“如法炮制 ru fa paozhi,\
炮煮 paozhii підсушувати на вогні.
рао.
Ш рао 1) варити (на пару); випарювати;〜药 випарювати ліки. 2) смажити. 3) кричати, раохіао кричати, ричати, раохіао 1) пихатий. 2) кричати.
ао.
Ш рао кухня; кухар.
胞人 paoren придворний кухар. 胞者 paozhd кухар.
pdo.
袍 рао —长〜довгопблий халат;皮〜 халат на хутрі;棉〜ватяний халат.
袍-"ri? paodai халат і пояс (святковий одяг чиновника).
袍带丑 paodaich6u паяц вдягнений як чиновник (негативний герой).
Ш ^ paodaixi п*єса з життя крупних чиновників.
If paoge <卞> члени таємного товариства.
袍掛 paogua халат і кофта; святкова форма.
рао hu deng chang виступити (вийти) на сцену;(上台做官）прийти до влади; (виступати) на політичному поприщі (на політичній арені).
袍儿 раог халат.
paoze <^> соратники мн.; товариші по зброї (по фронту); бойові друзі (товариші).〜 之і宜 фронтова (бойова, солдатська) дружба; 〜故旧 стйрі соратники (товариші по зброї).
袍仗 paozhang військове спорядження, військова форма.
袍罩儿 paozhaor верхній халат.
袍子 pao zi халат.
рао.
М рао халат, дбвгий ритуальний одяг.
飽рйо
飽 рао 1) гарбуз. 2) Пао (прізвище).
І&4- paod6u черпак з гарбуза для розливання вина.
飽瓜 paogua 1) гарбуз. 2) Паогуа (сузір’я з п'яти зірок, лежить в сузір’ї Дельфін), paosheng глечик.
飽尊 paoziin чарка з гарбуза.
跑 рао 另见 р5о.
跑рйо рити кігтями (землю);是夜二虎〜地作穴 цієї ночі два тигри розрили землю і зробили печеру.
廉 р^).
鹿 рйо〈动〉лось, рао.
塵 р纟о <动> косуля.
跑 рао 另见 pdo.
跑 pSo 1)(奔）бігати; бігти (біг).往上〜забігти; 往 ~F 〜збігти; t并命〜несучи гблову бігти (мчатися, нестися);〜至！J前面 забігти вперед; випередити що;〜得上气不接下气 задихатися від бігу;赶快〜呀！ біжи скоріше (швидко)! Біжи бігом!他〜得快，我没能追上 він біг так швидко, що я не зміг його наздогнати; 在飞〜мчиться (несеться, летить) потяг;有一个孩子在我身会很快地〜
ІІ 	і 了 повз мене промчався (пронісся, пролетів) якийсь хлопчик. 2)(逃走)тікати; утікати розм., ховатися; бігти.撒腿就 ~ відразу (із місця) кинутися бігти; давай бог ноги; із місця що є духу (щодуху);没地方〜 нікуди бігти;看你往哪里〜！ подивимося， куди ти утечеш (втечеш)!别让小偷〜了 丨 не
дати злодію втекти (утекти, сховатися, бігти)!俘虔想〜，但是没有〜成полонбні задумали бігти, але втеча не вдалася. 3)〈方>— 走 z6u 1).表〜得快了 годинник поспішає. 4) (为某事奔走）клопотатися про що (турбота мн.).〜材料 клопотатися, щоб дістати матеріали;〜买卖 роз7жджати у торгових справах; займатися роз'їзною торгівлею;我 的事惜没有〜成нічбго не вийшло з мого клопоту . 5)(漏出）витік (витекти).〜气 витік газу;汽油桶〜油 бен:зиновий бак протікає (дав тріщину); клапан пропускає
повітря. 6)(挥发）випаровуватися (випаровування); випаровуватися.小瓶没盖 严，汽油〜了 пліиечка була погано закупорена, і бензин випарувався.
跑报的 рйоЬккіе [кінний] кур'єр.
ЙіЙ paobian оббігати що; оббігти що.
跑表 pSobiSo секундомір.
跑冰 pSoblng〈方〉кататись на ковзанах.
跑冰鞋 pSoblngxie чоботи з ковзанами.
跑步 paobu бігати (біг).〜走! бігом марш!
跑车 paoche гоночний велосипед.
跑驰 pSochi нестися; бігти (по справах).
跑出 paochii вибігти.
跑单帮 рйо danbang займатися поштучним перепродажем, їздячи з міста в місто; мішечництво (专指贩卖粮食).
ї&ій paodao 1) <^> злітно-посадкова доріжка; бетонка розм. 2) <体> бігова доріжка.塔当〜 тартан; тартанова доріжка.
跑道 pSodao бігти, нестися.
跑电 p^odian витік струму.
跑掉 pSodiao втекти; дати драла розм.
跑肚 рйосій слабити кого, безособ.; пронос.病 人〜хвброго слабить; у хвброго пронос.
跑狗 p5og6u собачі біги.
跑狗场 p3og6uchang канідром.
pSoguang втекти; розбігтися без залишку.
跑海 p5ohSi бігати за моря.
跑旱 ％ paohanchuan гнати сухий човен (різновид народної вистави, що імітує плавання в човні).
跑行市的 p^ohangshide інформатор ринкового курсу (на біржі).
ЇЙ рйоЬег бути маклером (посередником в торгівлі).
跑红旗 paohongqi бігти з червоним прапором (в знач, оголосити про перемогу).
跑街p5oji6 <方> 1)，跑外.2)(跑外的人） комівояжер; розїздний (торговий) агент.
跑进 paojin вбігти.
pSo jlngbao ховатися (переховуватися) під час повітряної тривоги.
跑开 рйокаі втекти.
跑来 рйоїаі прибігти; підбігти.〜跑去 бігати [взад і вперед]; носитися; снувати.
跑龙蜜р5о longtao 1)(扮演随从角色)на виході, на виходах, бути статистом. 2)(跑龙套的人） статист. 3)(做杂务）б^ти на побігеньках.
跑路 pSolu 1) здійснити подорож. 2) кур*єр.
跑马 paomS 1)(骑马胞)скакати верхи. 2)(赛马） біг; скачки мн.; біг і скачки.


591
paomach5ng іподром, рйоша guanhua поверхово.
跑码头 рЗо mS-tou займатися торгівлею, роз'їзджаючи з міста в місто.
跑盘儿 рЗорапг агент-інформатор біржевих курсів (ринкових цін).
跑跑颠颠 paop3odi5ndi§n біганина розм.; у біганині; клопоти л/н.; турббти мн. (клопотатися).
跑跑跳跳 paopaotiaotik бігати підстрибуючи.
跑去 p5oqu утекти.
跑 JL p5or шлях для втечі.
跑散 pSosAn розбігтися.
跑摘 paoshang <农> вивітрювати вологу з грунту; усихання грунту.
跑死马 pSosima загнати коня.
跑滩 pSotan зибучій пісок.
跑觉儿的 p3otdngr.de 4Н>офіційнт.
跑厅的 pSotlngde слуга в публічному домі (будинку розпусти).
跑腿儿 pSotuIr <口> б^ти на побігеньках.
跑脱 pSotu6 втекти.
跑夕卜 pSowai працювати роз'їздним (торговим) агентом.
跑文书的 p3ow6nshiide кур'єр. 一
跑鞋 pSoxie туфлі для бігу; туфлі із шипами.
跑贼 pSozei〈方〉ховатися від розбійників.
跑％ pSozhang оббігати боржників з вимогою сплати боргів за рахунками.
УЙ рао 另见 рйо.
泡 pSo І)(气泡）булька^ бульбашка, банька.(泡 沫）піна.水〜пузирі лш.;月巴阜〜JL мильна бульбашка (булька, банька); мильна піна. 2) (泡状物)пухир ч.\ міхур ч.,анатом.烫了个〜 від опіку вискочив пухир;手上磨出了〜 натерти пухирі на руках. 3)(浸）мочити що (намочування, мочіння);(用开水泡） заварювати що (заварка, заварювання).〜麻 мочити льон;〜衣月艮 моч“ти білизну;〜茶 заварити чай;茶〜浓了 чай добре насггоявся.
4)(消磨时间）убивйти час; стовбичити прост.跟…〜在一起 валандатися з ким;成天 〜在茶馆里 цілими днями стовбичити (стирчати) біля чайної;不要整天〜在书本里 не можна цілий день сидіти за книгами.
泡秘 paobi 〈化〉кристалогідрат вуглецю вісмута.
泡莱 раосаі маринади мн.; пікули мн.
泡茶 paocha заварювати чай.
泡定 pAoding <方> б^ти разом
泡饭рйо^п І)(把汤或水加在饭里）розбавити рис водою (бульйоном). 2)(加永重煮的饭） рис, зварений у другий раз із додаванням води; рідка рисова каша.
泡沸石 р纟oftishi <矿> цеоліт. 泡盖塔 pAogSita < 化 > колпачкс5ва ректифікаційна колонна.
泡滚石 pk)giinshi〈矿> цеоліт.
泡好 paohSo дати настоятися; заваритися;
没有泡好чай ще не заварився (не настоявся).
泡花喊 paohuaji^n кремененатрієва сіль, метасилікат натрія.
泡化碱 pAohu^jian <化> рідке скло.
泡幻 paohuan ілюзія, фантазія, химера; нереальний.
泡开 paokai розмочувати; розпарювати.
泡力司 p^olisT штучний лак.
泡帽塔 pAomAota <化> колпачкбва ректифікаційна колона.
泡磨薛 рао mo-gu марудити розм.; тягти (розводити) канітель; тягти волинку.
泡沫 paomo піна.浪花的~ піна хвиль; пінисті гребені хвиль;月巴■^〜мильна піна; мильні бульки;起〜дйти піну; пінитися;多〜的啤酒 пінисте пиво;〜混凝土 <建> пінобетон;玻璃 < 化 > піносклб;〜塑料 < 化 > пінопласт; поропласти мн.
泡沫剂 paomoji <化> спінювач; реактив, що спінює; засіб, що спінює.
раошоуап <5Ґ> афроліт.
泡浓 paonong дати настоятися;茶泡浓了 чай настоявся.
泡枢 рйо’ди піна.
paopaosha кріпова бавовняна тканина.
泡气 paoqi піна.
泡软 рйотЗп розмочити що (розмочка).用水把 皮子〜розмочити шкіру у воді (водою), paoshang намочити, замочити; полити.
泡湿 paoshl розмочити, мочити до розбухання.
泡石 paoshi〈矿> афродіт.
泡头钉 paotoudlng заклепка.
泡透 paotou промочити; промокнути наскрізь.
泡线 раохіап рихла нитка.
泡раоуап дати настій，настоятися.
泡影 paoylng мильна булька; міраж; дим.成为〜 йти (піти) нанівець; лопнути як мильна булька; виявитися мильною булькою (міражем, димом); розвіятися (розсіятися) як дим; 一切希望化为〜пбвна катастрофа всіх надій.
泡胀 paozhang розмочувати; розпарювати.
泡制 paozhi <方> І) приборкувати; 2) винбшувати задум.
泡状 paozhuang пухирчастий.
泡子 рйо-zi <口> [електрїічна] лймпочка.
ІІЙ рао 另见 Ь5о; рао.
炮 рао І) <军> гармата; пушка/?/^о;артилерія збірн.山〜гірська гармата; гірська артилерія; 野战〜польові гармата; польова артилерія. 2) (—发炮）постріл.开〜стріляти (відкрити вогонь) з гармати (з пушки); вогонь (用于回 令）!连开三〜зроб“ти (дати) підряд три постріли [із пушки];头一〜就打中 了 влучити в ціль з першого пострілу. 3)〈棋> гармата {назва однієї з фігур у китайських шахах).
炮兵 probing І)(指兵种）артилерія.〜连[арти- лерійська] батарея;〜营 артилерійський дивізіон;〜学校 артилерійська школа; артучилище. 2)(指战士）артилерист; батареєць рот.步兵和〜піхотинці й артилеристи.
炮兵厂 pAobTngchSng <军> артилерійський парк.
炮兵监 p&obTngji5n〈军> інспектор артилерії. 炮兵连 pSobTnglidn <军> батарбя.
炮兵旅 pAob了nglfi <军> артилерійська бригада.
炮兵团 p&obTngti^n <军> артилерійський полк.
炮兵学 p&oMngxud <军> артилерійська (наука).
炮兵营 pAobTngying <军> артилерійський девізіон.
炮厂 paochang <军> артилерійський парк.
炮车 pk>ch6 <军> лафет.
炮令充 paochong <方> хлопавка, ракста.
炮打 paoda обстрілювати що (обстріл); бомбардувати що ^бомбардування).
ЙЛЙ* paodadeng бенгальські вогні.
炮弹 рйосійп [артилерійський] снаряд.穿甲〜 бронебійний снаряд;原子〜втомний [артилерійський] снаряд;六零〜шістдесяти- міліметровий снаряд;〜坑 воронка;〜仓库 снарядний льох.
壳 paodanke стакан артилерійського снаряду.
炮弹箱 paodanxiang снарядний ящик.
炮队 pk>dui <军> артилерія (род війська);在炮 队ІЗ艮务 служити в артилерії.
炮队镜 pAoduijing <军> стереотрубі
炮ZL paogong гарматний майстер.
炮工 paogong артилерія й інженерні війська.
炮轰 paohong обстрілювати з гармат;〈军> артилерійський обстріл.
炮灰 paohul гарматне м'ясо.充当〜служити (стати) гарматним м'ясом.
炮火 paohuo артилерійський (гарматний) вогонь; артвогонь д/с.〜артилерійське прикриття;〜准备 артилерійська підготовка; 〜连天 шквальний вогонь гармат; канонада; 冒着〜前进йти під вогнем.
炮击 paojl артилерійський обстріл; обстрілювати з гармат кого-що; бомбардувати кого-що (бомбардування).
炮架 pAoji^ <^>лаф6т.
炮舰 paojian <军> канонерка; канонерський човен.〜政策 політика канонерок.
炮姜 paojiang висушений імбир.
炮匠 paojiang〈军〉гарматний майстер.
炮径 pAojing <军> калібр гармати.
炮局 paoju арсенал.
炮全 рйоїбі〈军>батар6і.
炮楼 paolou <军> сторожова вежа (вишка).
炮码 рйотй бомба.
炮门 paoir^n амбразура.
炮钎 pSoqiSn <їГ> бур.
炮身 paoshen 〈军> [гарматний] ствол.
Й paosheng канонада; гарматна пальба; пальба (стрілянина) з гармат.〜隆隆 гуркіт (гуркотіння; гуркотання; грюк; перекоти; розкоти) знарядь; грім канонади (пушок);传 来了〜лунала канонада (гарматна пальба, пальба з гармат).
炮石 paoshi машина для метання каміння， катапульта.
炮手 p^osh6u < 军 > нбмер [розрахунку]; гарматна обслуга; прислуга коло гармати; пушкар ч.， застар.; «• канонір застар.; вогневик розм.
炮术 paoshu артилерійська справа.


592
炮円 paoshuan <军> замбк; затвор.
炮塔 piota <军> вбка; бронекупол;(回转炮塔） турель ж.
炮台 р含odi < 军 > [артилерійський] форт;
батарея.
炮脸 pk)tdng < 军 > каніп [гарматного] стовбура.
炮艇 paotmg 〈军> канонерка; канонерський човен; канлодка.
炮位 pSowSi <军> місце гармати.
炮眼 рйоуЗп 1) <军> амбразура. 2) <矿> шпур; [вибухбва] свердловина.
炮衣 рйоуї <军> чохбл [для гармати].
炮战 paozhan артилерійський бій (двобій).
炮 paozhang командир гармати.
炮仗 pao-zhang хлопавка; ляпавка; ракета.放〜 пускати (запалювати) хлопавки (ракети).
炮竹 paozhu хлопавка, ракета, петарда.
炮子儿 рйогїг〈口>1)(小炮弹）снарад дрібного калібру. 2)(枪弹)куля.
炮座 paozuo <军> барбет; гарматна платформа (майданчик).
рао.
抱 рао пухир ч.
ШШ paozhen <医> пухирчастий лишай.
杯 рбі.
Р不 реі огорожа, пліт, реі.
реі тьфу; фу; фу-ти; до біса, до дідька. “〜，〜!” 他一连〜了 几声"тьфу-тьфу!" — плювався він;〜!你拿我当什么人фу (фу-ти), за кого ти мене маєш!
胚 pgi.
ШШ peiceng 〈生物> зародковий листбк.
胚根 peigen <植> зародковий корінь.
胚后期 p6ih6uql" < 生物 > післязародк6вий період. 胚膜 рбітб〈生物> оболбнка.
胚盘 реірап <动> бластодерма; зародковий диск.
胚前期 pSiqidnqT < 生物 > пр?дзародк6вий період.
胚乳 рбігй <植> ендоспбрм.
胚胎 рбіШ 1)〈生物> зарбдок; ембрюн; зачаток.
.2)(事物的开始）зародок; початок; зачатки 在 〜时期 у зарбдку; на початку.
胚胎期 p6it5iqT < 生物 > ембріональний (зародковий) період; ембріональна фаза (стадія).
胚胎型 peitaixmg ембріоналізм.
胚胎学pSitaixuS <生物> ембріолбгія.细胞〜 цитоембріологія. -
胚胎学家 peitaixucjia ембріолог.
胚细胞 рбіхіЬао <生物> зародкбва (зачаткова) клітина.
WVf peiya 1) <Й> зачаток; зародок; паросток. 2)(刚萌生的取物）паростки зачатки лш.; зародок.
胚叶рбіуб <生物>—胚层.
胚油 peiyou неочйщена сира нафта.
胚孕 peiyun вагітність; вагітний.
胚轴 pgizh6u <植> гіпокбтиль.
胚珠 peizhii <植> насінний зачаток.
胚子 peizt 1) порода; кров; спадковість; схильність. 2) напівфабрикат.
杯 рбі.
реіхие кров, що згорнулася.
酿 pSi.
醋 реі непроціджене ВИНО.
陪р乩
陪рбі —>陪伴.〜客人розважати гостей;女主人 〜着她谈天 господиня зайняла її розмовою; —个人赶路，没有人〜，太闷气удорбзіб幻 компанії буде нудно;那地方他没到过，有人 〜着去才好 у тих місцях він не бував, було б непогано, аби хто-небудь його супроводжував;他可以〜着你 він може скласти вам компанію.
Po peibai 1) кланятися разом з головним учасником церемонії. 2) виступати помічником у здійсненні обряду.
陪伴 peiban супроводжувати що (супровід); скласти компанію кому.〜代表们参观工厂 супроводжувати делегатів під час відвідування заводів.
陪伴词 peibanci рахівні слова.
陪绑 peibang супроводжувати засудженого на місце страти.
陪宾 peibln розпорядник на весіллі.
陪不起绑 peibuqlbang не мати бажання приймати участь у брудній справі.
陪臣 peichen 1) я Ваш покірний раб. 2) васал васала; чиновник васальної країни.
陪衬pdichSn 1)(衬托）відтіняти що.绿叶把花 儿〜得分夕卜鲜艳 зелене ЛИСТЯ ВІДТІНЯЛО КВІТИ, робило їх особливо яскравими; квіти, відтінені зеленню листя, здавалися особливо свіжими, яскравими. 2)(陪衬的事物）тло.有 海景作〜мбре служило тлом; на тлі моря;用 反面人物作〜використбвувати негативні ролі (негативних героїв) в якості елементів, що контрастують.
РпФ peicheng розділити товариство, бути серед гостей.
陪持 peichi просити пробачення;向他陪持一下 子 вибачитися перед ним.
陪从 peicong супроводжувати.
陪都 peidu тимчасова (друга) столиця.
陪威 реі ег помічник; асистент; супроводжуючий.
陪房 реі-fang служниця, що супроводжує наречену до будинку нареченого.
陪辅 peifu допомагати, підтримувати.
陪嫁 peijia〈方〉придане; посаг; віно заст. реі-ке [не головний] гість.
陪拉格 pdiiagd <医> пелйгра.
陪礼 peili визнати свою провину.
陪门 peimen придане.
陪审 peish^n〈法〉участь народних засідателів у засіданнях суду;(资本士义问家的陪审） участь присяжних у засіданнях суду.
陪审庭 peish6ntmg〈法〉суд з участю народних засідателів;(资本主义国家的陪审І) суд присяжних.
陪审团 peishentuan жюрі присяжних засідателів. 国际大〜міжнарбдне журі присяжних засідателів.
陪审员 pdishenyuan <Ш> нарбдний засідатель; (资朱主义国家的陪奋员）присяжний [засідатель].
Ри Ф ifjij peishenzhi <Ш> інститут народних засідателів;(,资本主义国家的陪审制） інститут присяжних засідателів.
陪侍 peishi прислужувати, допомагати.
陪送 peisong (陪往）проводити кого (проводи мн.).〜І1І1 去车站 провести його на вокзал.
陪送 pSi.song <口> 1)(给嫁妆）дати в придане що кому. 2)(嫁妆）придане.
陪台 pditdi раб.
陪谈 peitan взяти участь у бесіді.
陪同 peitong супроводжувати кого-що (супровід).〜来宾参观市区 супроводжувати гостей під час екскурсії містом;由...〜参观 відвідувати що в супроводі кого;他们是由翻 译〜去的 вони поїхали туди в супроводі перекладача; перекладач супроводжував їх у подорожі.
陪位 peiwei радник.
陪席 реіхі асистувати.
陪peixiaoxln догоджати.
陪笑 peixiao зі сміхом, з посмішкою.
陪星 peixlng супутник.
陪幸 peixing супроводжувати імператора в поїзді.
陪音 рбіуйі〈音，理>оберт6н.
陪葬 peizang поховати кого-що разом з померлим. 〜木俑 поховальна дерев'яна статуетка.
陪葬品 peizangpln поховальні предмети; поховальні приналежності.
陪罪 peizui вибачатися, просити пробачення.
陪坐 peizuo сидіти з гостями, скласти компанію.
培 реі.
培 рбі 1)(堆上土）надсипати що (надсипка).〜 上一层沙子надсипати шар піску;在堤的底 部〜上土 робити насип для основи дамби; надсипати землі до основи дамби; 土堤应当 再〜高力II 固 дамбу варто ще надсипати (підняти) і зміцнити. 2)—> 培养 2).
培敦 реісійп збільшити, поповнити.
培令 peiling підшипник.
培土 peitO 〈衣〉підсапувати що (обгортання розм., підгортання).给玉米〜підейпувати кукурудзу; засипати землею корені кукурудзи.
培土器 рбіШці <农> підгортальник.
培训 peixun навчати і готувати кого.〜人员 практикант; практикантка;〜技术人员 навчати і готувати технічні кадри; готувати технічні кадри;经过〜пройти курс навчання і підготовки.
培养 p^iySng 1)(使繁范）розводити що (розведення); вирощувати що (вирощування). 〜细 Ш розведення (вирощування)


593
бактерій;人工〜链球菌 культура тококка. 2) (培养人才）вирощувати що (вирбщування) ростити що: виховувати кого， що
(виховання). ~干1^ ростити (вирощувати, виховувати) кадри;〜接班人 вирощувати і (виховувати) зміну;〜无产阶级革命事业的接 班人 виховувати готувати продовжувачів справи пролетарської революції;〜出述设共 产主义事业的一代^人вихбвувати ціле покоління нових людей — будівельників комунізму;把自己〜成为共产主义的战士 виховати себе борцем за комунізм;〜又红又 专的社会主义連设人才вирбщування (виховання) красних і кваліфікованих будівельників соціалізму;把子女〜成人 ростити і ставити дітей на ноги;由于党的〜 завдяки вихованню партії. 3)(培养品质） вихбвувати що (виховання); культивувати що (культивування): прищеплювати що кому (прищеплювання); виробляти що (вироблення).〜儿童的爱国精神вихбвувати (культивувати) у дітях любов до Батьківщини; прищеплювати дітям любов до Батьківщини;〜一不怕苦、二不怕死的革 命精丰申 виховати [у собі] революційний дух безстрашності перед труднощами і смертю; 〜儿童的怠志 виробляти (розвивати, культивувати) у дітей силу волі;〜爱劳动的 习їй прищеплювати любов до праці;〜人的 вихбвувати в людині (прищеплювати людині) почуття відповідальності;〜工农感 情 вихбвувати (виробляти) в собі ідеологію й кращі якості, властиві робітникам і селянам.
培养基 peiyangjl〈生物〉[живильне, культурне] середовище.
培蜜 peiyong обгортати.
培育 реіуй вирощувати що (вирбщування);(培 育新品种）культивувати що (культивування); культура; вивбдити що (виведення). ~树苗 вирощувати (культивувати) саджанці;〜种子 ре叩од^кція;〜抗旱的小麦 вивбдити (культивувати) засухостійку пшеницю; ~出 新品种的果树 вивести нові сорти плодових дерев;〜出新品种的猪 вивести нову породу свиней;新〜的品种 нововиведений сорт; нововиведена порбда;〜出来的品种 культурний сорт; культурна порбда;辛勤〜的 丰硕成果 чудбвий плід, вирощений кропіткою працею.
培植 pSizhi (栽种管理）культивувати що (культивування, культура); вирощувати що (вирбщування).〜野生草药 культивувати (вирощувати) лікарські рослини, що дико ростуть. 2) ~►培养 2).〜亲信 готувйти собі вірних прибічників (оточення).
赔
реі.
赔pdi 1)赔偿.拿五块钱〜人家的损失дйти (заплатити) чоловіку п'ять юанів у відшкодування збитків;损坷、•东西要〜 зіпсував річ — відшкодуй. 2)—> 赔本.〜了 许 多钱 зазнати великих збитків.
赔本 peiben зазнавати (давати) збитків; збитковий (збитковість; втратність).〜生意 збиткова торгівля;〜出估 продавати (торгувати) у збиток (з втратами); збитковий продаж;这是件〜的事 справа ця збиткова (не вигідна, не окупиться).
赔补 реіЬй компенсувати втрати; відшкодувати збитки.
赔不是реі bu-shi —赔罪.
Йр 偿 peichang відшкодовувати що (відшкодування); компенсувати (компенсація).〜损 失 відшкодовувати (компенсувати) збитки (втрати); Щ і 〜грошова компенсація; компенсація грошима;实 @ 〜компенсація (відшкодування) натурою;照、价〜відшко- довувати (компенсувати) вартість чого.
赔偿费 p6icMngfti компенсація,损失〜ком- пенсація за збитки.
贝普持 peichi просити пробачення.
贝容错 peicuo визнати свою помилку, просити пробачення.
赔垫 peidian дати гроші (авансувати) на свій ризик,钱数太大，我可〜不起с^ма занадто велика, і я ніяк не можу дати її на свій ризик.
赔话р&Ііий—赔礼.
РІрЗІЕ peihuan повернути борг
贝咅净 peijing повністю відшкодувати.
赔款pSikuSn 1)(向战胜国赔偿损失）внбети репарації (контрибуцію);(赔偿一般的损失） відшкодовувати (компенсувати) збитки. 2) (战败国的‘偿费）репарйції мн.; контрибуція;(—般的赔偿费）компенсація.
赔亏 peikuT зазнавати збитків.
赔累 peilei зазнати збитків (мати збитки).
贝言礼 реіїї вибачатися (вибачення); просити вибачення. 向入〜вибачатися перед людиною; складати [людині] вибачення; просити вибачення [у людини].
реіпа виплатити компенсацію.
赔钱peiqian 1)->赔本.2)—赔偿.
赔钱货 pSiqiSnhu6 1) збитковий товар. 2) донька.
赔清 peiqlng виплатити повністю, розрахуватися.
赔倍 peiqfng <方> просити вибачення.
赔释 peishi вибачатися за непорозуміння.
赔送 peisong давати придане.
赔送儿 peisongr придане.
贝音小心 реі хіаохіп ублажати кого, розм.; догоджати, годити кому (догоджання); в угоду кому; догодити на смак кого.他不愿向 资本家赔ЯР份小心，结果失业了 він не хотів у чому-небудь догоджати капіталісту і в результаті втратив роботу.
赔笑ріхійо —>赔笑脸.满脸〜地说сказйти з догідливою посмішкою.
赔笑脸 реі хіаоїіап робити приємне (веселе) обличчя; робити приємний (веселий) вигляд; робити приємну (веселу) фізіономію (міну); із догідливою посмішкою [на обличчі].
赔修 peixlu ремонтувати безкоштовно (в разі псування прбтягом гарантійного терміну).
赔帐 peizhang покрити (відшкодувати) нестачу (недостачу).
赔罪 реі zui просити пробачення; скласти вибачення; вибачатися.
реі.
ШШ peisai в гніві.
锫 рбі.
锫 рбі <化> беркелій.
裴 pdi.
Ш реі 1) Пей (прізвище). 2) волосатий.
ШШ реіш5п Пеймань (прізвище), реіреі довгий. (
妃 рбі.
妃 реі брати шлюб.
女己& peihe подружня пара.
妃呼稀 рбіїїйх了 0，як...! Ах!
妃偶 реі би 1) брати шлюб; подружня пара. 2) взаємопов'язані величини.
妃匹 реірі 1) брати шлюб. 2) подружня пара. 妃色 peise жінка.
沛р&.
沛艾 peiai 1) прекрасний. 2) нестися, мчати (про коня).
ТїІїуїІі реіреі струменіти, мчати (про потік).
沛然 peiran 〈书 >,так і; рясний (велика кількість, ряснота).大雨〜дощ так і ллє (заюшив); йдуть рясні (сильні) дощі.
沛焉 peiwei 1) рясний. 2) струменіти, нестися, мчати.
沛泽 peize драговина, трясовина.
被Р&.
帔 реі накидка, накидати на плечі. •
肺реі
肺月реіреі рясний.
佩р&.
佩рді 1)—佩供.腰〜盒子枪і3 маузером на боці; носити на ремені маузер. 2)—> 佩服.精神可 〜мбжна тільки схилятися перед таким духом [людини]; дух цей заслуговує (гідний) найбільшої поваги.
佩#ri? peidai носити що\ вдягнути що; начепити що, рош.; бути при ЧІЛІ.〜徽-章 носити (вдягнути, причепити) значок;〜军刀 носити шашку; із шаблею на боці; при шашці;〜袖章 вдягнути нарукавну пов*язку;给…〜励章 приколоти кому OPAQH.
佩刀 peidao носити меч.
佩月艮 pei.fu схилятися (схиляння) перед ким-чим.
佩挂 peigua навішувати, чіпляти.
佩剑 peijian кортик.
佩 Ф peijln рушник на поясі.
佩经 peijing талісман, амулет.
佩身 peishen носити на собі; мати при собі.
佩文韵府 p&wdnytinfii《Пейвень юнь фу》 /великий китайський фонетичний словник/.
佩玉 реіуй носити яшмові прикраси.
施р&.
⑩ реі 1) прапор. 2) вирушати в похід.
施旌 peijing стяги; прапори.
реіреі ВИСІТИ. *
佩 рбІ.


594
Щ реі нефритові підвіски на поясі.
珮挡 peidang яшмові підвіски, peihuan яшмове кільце.
配р&.
配 рбі 1)(两性结合）з’єднайся шлюбом; вступити до шлюбу; одружитися; поєднатися шлюбом; взяти (брати) шлюб; братися, побратися розм.良〜прекрасна подружня пара (подружжя); f也茅〜він тобі не пара. 2)(使动物交配）злучати кого з ким (злучка, спаровування).〜马 спаровування коней. 3)(调和或凑在一起）складати що (складання); підбирати що (підбір).〜颜 色 сполучити фарби; підбирати колір;〜目艮镜 підібрати окуляри;〜货 складати (підбирати) асортимент товарів. 4) —►配备 1).脱粒上〜 了——部小发动机 молотарка була з'єднана з моторчиком. 5)(补足）приганяти що (пригін); підбирати що (підбір, підбирання розм.).〜汽 车零件 пригін (підгін) автомобільних частин; 〜把新钥匙підібрати новий ключ;门上〜把锁 приладити (підібрати) до дверей замок;〜成 一套 комплектувати що. 6)(陪|才)відтінити що，红花〜绿叶 червоні квіти відтінені зеленими листями. 7)(相当，够得上）бути гідним; заслуговувати на що; відповідати чому (відповідність); підходити.〜称人民教 师 б^ти гідним (заслуговувати на) звання нарбдного вчителя;和职位不相〜не відповідати займаній посаді;红的颜色对她 很〜їй дуже личить (дуже підходить, йде до лиця) червбний колір;他不〜做这个工作він не підходить для такої роботи; він не гідний бути на такій роботі;他哪〜当组长 де (куди) йому бути бригадиром! 8)(充军）заслання (заслати кого).
配备 рбіЬбі 1)(分配）розподілити кого-що (розподіл); розставити кого-що (розміщення); (分配物力)постачати кому-чому що (постачання); оснастити кого-що чим
(оснащення); озброїти кого-що
(озброєння).适当地〜干部 відповідним чином розподілити (розставити) кадри;以新 的技术设备〜工厂оснастити (постачати) завод новою технікою;〜子弹枪械 забезпечити (озброїти) набоями й
гвинтівками (рушницями);部队〜齐全 загін оснащений (забезпечений) всім необхідним. 2)(布置兵力）дислокація (дислокувати кого-що) спец, розташування (розташувати що)兵力的〜дислокація (розташування) військ. 3)(成巷的器物）оснйщення; спорядження; екіпірування; Щ Ш ) озброєння.技术〜технічне оснащення; 士兵 的〜екіпірування (спорядження) бійців;我军 〜不如敌Л，但总打іі仗озбрбєння нашої армії поступається оснащенню супротивника, але ми завжди виграємо бої; наша армія озброєна (оснащена) слабше противника, але вона завжди перемагає.
j52^_h peibushang не підходить, не пара.
配布 peibu розташовувати.
尔 peicheng підхбдити, відповідати.
ЙЙДЙ peicheng комбінувати, підбирати (напр. фарби).
配搭 peida додати що (додача); на додачу,演员 〜得很整齐артисти були як на підбір;如果再
〜上这个，就更好了 якщбдодйти(надод^у) ще це, то буде ще краще.
ЙЙІп jL pei-dar придаток; додача.
ЙЙІІ peida (яп. хайтацу) доставляти (пошту, вантаж).
配当金 peidangjln (яп. хайтокін) дивіденд.
配得过 peideguo вартий.
配电 peidian <电> комутація; комутаційний.
配电盘 р6і(іійпрйп <电> розподільний щит; розподільник-щит; панель ж.
配电器 peidianqi дистрибутор; трамлер.
配殿 peidian зали, кулуари.
配定 peiding 1) складати; розкладати; розподіляти. 2) бути зарученим.
配兑 peidui переказувати (гроші); переказ (грошовий).
配对 p6idui 1)(配合成双）склйсти пару; спарувати що; виготовити що в парі чому. 2) < 口 > (交尾）спаруватися спец.; злучити (злучання).
реі ег бути першим помічником, бути правою рукою.
1 peifang <Ш> піднести до квадрата.
配方 2 peifang <药> виготовлення ліків за рецептом лікаря.
配方员 peifangyuan рецептор.
配房 peifang флігель ч.
配分 peifen розподіляти; ділити пропорційно.
配购 peigou постачати, розподіляти, видавати (за картками).
配好 peihao зіставити; приготувати (напр. ліки).
配合p6ih6 (分工合作完成共同任务） координувати що (координування, координбваність, координація); узгодити що (узгодження, узгодженість); комбінувати що (комбінація); взаємодіяти з чим (взаємодія). 〜行动 координувати дії;〜革命斗争 координувати свої дії з революційною боротьбою;〜ІЕЙЙ军作战 сприяти операціям регулярної армії;紧密〜тіснй координація; 密切〜，同心协力[діяти] узгоджено, одностайно і узгоджено;各族民兵密切〜解 放军战土执行任务ополченці різних національностей виконують завдання в тісній взаємодії з воїнами;积极〜需要 активно йти назустріч вимогам;演员〜得很 好пбвна зіграність артистів;比赛中〜得很好 у грі з'явилася комбінаційність; гра відрізнялася гарною координацією (зіграністю);使步兵和坦І〜作战 координувати (узгодити) дії піхоти і танків; щоб піхота і танки діяли скоординовано (узгоджено);炮兵和步兵〜进攻комбінбване (координоване) повстання піхоти й артилерії.
配合 pSi.he (相称）сполуч“тися (сполучення). 色彩不〜поїзно сполучатися;这件衣服你穿 着很〜ця сукня тобі до лиця (личить, пасує).
配货 peihuo підбирати товари, складати асортимент товарів.
peijlqijiang монтажник.
配给 peiji розподіляти що (розподіл); розподіл за картками.〜价格 нормована ціна;〜粮食 розподіл продовольства [за картками]; видача продовольства [по нормах].
配给站 peijizhan розподільний пункт; розподільна база.
ЙЙ^пІіЕ peijizheng продовольча картка.
配给制 p6ijlzhi карткова система.消费品〜 нормування споживання.
配剂 peiji змішувати в потрібних дозах, дозувати; рецептура.
配价 peijia〈化〉координата, координаційний.
配价键 peijiajian координаційний зв'язок.
配件 pSijidn 1)(零件，部件)деталь ж.; частина ж.; запчастини мн.汽车〜запчастини до автомобіля. 2)(重配的零件）підібрана деталь.
配筋 peijln розподільча арматура.
配景 pSijTng перспектива;配景法 ізакбн перспективи.
配角p6iju6 1)(合演一出戏，都演主要角色） грати головні ролі [в одній п'єсі]. 2)(次要角 色）актор на другорядних (вихідних) ролях; другорядна роль.
配军 peijun відбувати покарання на засланні.
М реііі віддати в підпорядкування (установі).
ЙЙМ реііі пара (подружня).
配料peiliao〈冶> 1)(配料工作）шихтовка (шихтувати що). 2)(所配的料)шихта.
配流 peiliu засудити до заслання.
配棉 peimian комбінування [різних сортів] бавовни.
配偶 реі'би (丈夫）чоловік;(妻子）жінка; дружина.
配匹 реірї підбирати пару (подружню).
配人 peiren видавати (виходити) заміж.
配色 peise складати фарбу; підібрати потрібний колір.
配生成 peishengte (англ. percent) процент, відсоток.
配室 peishi молодша дружина.
ЙЙ"® peishou прбдаж (постачання) по картках; нормування продажу (постачання), peishoudian розподільник.
配售制 peishouzhi карткова система.
配糖物 pSitdngwii <化> гликозііц.
配套 peitao комплектувати що (комплектування; комплектація спец.).〜成龙 комплектування; комплектація 检查〜设备 перевіряти комплектацію.
酉己@ peiwei координата.
配戏 реіхі виступати (бути) на вихідних ролях.
配f肖 реіхіао розташовувати.
配玄 peixuan нарцис.
配药 реіуао виготовляти (готувати) ліки [за рецептами лікарів].
酉己胃弓^ peiyaodan патрон.
配药室 pSiy^oshi аптека. 配音 р色iyTn <影> озв>чення (озвучити що)',(译 制)дублювання (дублювати що).〜演员 актбр-дублер.
配制 peizhi виготовляти що (виготовлення).〜药 丸 виготовляти ліки.
配置 peizhi розставляти що (розставлення); розміщати що (розміщення); розташовувати що (розташування).〜# 力 дислокація


595
(розташування) військ;〜劳动力 розставляти робочу силу;合理地〜力量 раціонально розставляти (розміщувати, розташовувати) сили;资金的〜розміщення коштів.
ЙЙ种 peizh6ng <^> злучання (злучити кого).
ЙЙІФЙ peizhSngzhan <^> пункт штучного запліднення; злучний пункт.
配重 peizhong противага.
配准 peizhOn регулювати.
配子 pSizT〈生物> гамбта.〜细胞 гаметощіт. 配子襄 pSizTndng <生物> гамет^нгій.
配子体 p6izTtT <生物> гаметофіт.
辔
智勒 peile збруя, упряж.
智头 pei-tou вузда; вуздечка.
>gy=v
Ш реі.
Ш реі лйвень; дощ.
ШШ реіреі струїтися; мчати (про потік).
pen.另见 p^l.
喷 рбп (向四面射出）брйзкати чим; пирскати чим，розм.〜火 викидати (вивергати) вогонь; 在衣服上〜水 бризкати (окропляти, обприскувати) [водбю] білизну;在庄稼上〜 杀虫药 обприскувати посіви хімікаліями 叩бти шкідників;飞机〜药；用水〜花 бризкати (обприскувати) квіти водою; бризкати (пирскати) водою квіти;龙头的水 ti外直〜з крана бризкає вода;伤口里鲜血直 ~ кров так і бризкає з рани; кров б'є з рани фонтаном;油井〜油了 [нйфтова] свердловина зафонтанувала.
喷勃 репЬб задихатися від гніву.
喷簿рбпЬб (水涌）бііти ключем;(太阳上升） сходити (схід); підніматися (підйом).〜欲出 的轮红日 червбне сонце, що сходить 一轮红 日〜而出 багряний сонячний диск зійшов над ббрієм;—九四九年十月一日，新中国象一轮 红日从东方~而出 гіршого жбвтня 1949 року, немов червоне сонце, на сході з'явився новий Китай.
喷出岩 pSnchiiydn <ЖШ> ефузивна порода
喷灯 pendeng <技> паяльна лампа; зварювальний пальник.
喷发рбпШ <地质> виверження.火山〜 вулканічне виверження.
喷饭 penfan пирснути [зі сміху]; покотитися зі сміху.
喷粉 penfan обпилювання (обпилювати що).飞 机〜авіаобпилювання.
喷粉器 penf^nqi обпильник (обпильник), pengua скажений огірок.
喷管 pgnguan <机> сопло.
喷吼 репЬби гнівний крик.
喷壶 penhu лійка;(香水喷壶）пульверизатор.
喷火 penhu6 викидати вогонь (полум'я).
唢火□ репЬибкби кратер вулкана.
喷火器 penhu6qi вогнемет.
喷井 penjTng 〈矿〉свердловина, що б’є фонтаном.
喷口 рбпкби <地质> крйтер.火山〜 вулканічний кратер.
喷门 рбптбп вхід у шлунок.
喷漆 p6nq了 1)(喷上漆）фарбувйння
фарбодувкою (фарборозпилювачем);
аерографічне (пульверизаційне) фарбування. 2) (ІнШ) нітроцелюлозний лак.
penqlqiang фарборозпилювач; фарбопульт.
喷气式 penqishi реактивний.〜飞机 реактивний літак;〜发动机 реактивний двигун, penquan фонтан.
喷洒pSnsa —喷.用飞机〜”920"农药促进牧 场牧草的生长розпалення з літака препарату "920" сприяло зростанню трав на пасовищах.
喷М penshe викидати що (виверження); бити фонтаном; фонтанувати
喷射器 p6nsh色q'i форсунка.火焰〜вогнемет.
喷水池 pgnshuTchi фонтан.
喷水井 pSnshuIjlng колодязь.
喷水式pgnshuTshi водометний.〜发动机 водомет; водометний двигун;〜内燃机船 водометний теплохід.
喷噴 penti чхання.打〜чхати.
喷筒 p6nt6ng ракета.
喷雾рйішй 1)(喷出雾状液体）обприскування. 2)〈化> атомізйція.
喷雾器p6nw(iq丨（日常用的喷雾器）пульвери- затор; форсунка;(技术上用知命雾І) розпилювач; автообприскувач;(农业上用的 喷雾器）обприскувач;(飞也喷雾器） авіаобприскувач.
喷要 репуао розпилювати медикаменти.
喷溢 pgnyi〈地质> виверження.
喷油泉 penyouquan <矿> нафтовий фонтан.
喷子 pen-zi пульверизатор; розпилювач; форсунка; спринцівка.
喷嘴 рбпгиї〈机> сопло; форсунка; насадок.带 〜的淋浴器 душ із розбризнувачем.
^тг pen.
盆 pen таз; балія ж.; цебер,塘瓷〜емальбваний таз;大木〜дерев’яна балія (цебер);洗脸〜 умивальний таз;洗衣〜балія (цебер, таз) для прання білизни;花〜квіткбвий горщик.
盆菜 репсаі напівфабрикати овочевого раціону.
盆地 pSndi < 地质> улогбвина; западина; басейн.
pendiao душити.
盆骨 pengu тазові кістки.
盆景 p^njlng квітковий горщик із штучним пейзажем у мініатюрі.
盆儿 penr таз.
盆山 penshan штучний пейзаж.
盆汤 pentang номери [у лазнях].
盆糖 pentang рафінований цукор.
盆雨 penyu проливнйй дощ.
pen 另见 рйі.
喷鼻 penbi вдаряти в ніс (про запах); пахнути.
喷香 penxiang < 口 > запашний; духмяний (пахощі); приємно пахне.
评 p6ng.
评 p6ng <象声> тук; тук-тук,〜然心动 нйвіть серце забилося (затріпотіло);心里一地直跳 з трепетом [у серці]; із душевним трепетом; 心里止不住一地跳动не могти стримати тривожного биття серця;吓得心里一地直跳 серце так і билося (тріпотіло) із переляку; тук-тук - забилося серце зі страху.
抨 p6ng.
押击 pcngjf нападйти на що, розм. (напади лш,); обрушитися на кого-що з нападами
(нападками); бичувати кого-що，книжк.; піддавати кого-що розумній (суворій) критиці; пригвоздити кого-що до ганебного стовпа; випад.毫无根据的〜необгрунтовані напади (випади);〜性的文章памфлет;〜落后 观点、дати бій відсталим поглядам;〜资本主 义制度 бичувати (різко критикувати) капіталістичний лад;遭受〜зазнавати нападів.
抨击 pengjl піддавати різкій критиці, pengtan звинувачувати.
砰 pSng.,
砰p5ng <象声> хлоп; трах.他〜的一*声关上门 走了 він пішов, хлопнувши дверима;把杯子 〜的一声摔碎了 трах, розбив (трахнув) стакан (склянку) об підлогу; хлоп об (підлогу) - розбив стакан;跑着，跑着，〜地撞 到树上了 з розбігу (з розгону; з ходу) об дерево-трах!
砰旬 penghong з гуркотом, pengke тріск, грім.
砰憐 penglin розкати грому.
砰然 pengran з гуркотом.
砰隐 pengym громоподібний.
peng.
烹 peng 1)(煮）варііти що (варення).〜茶 заварити чай. 2)(油炒并加作料）засмажити (присмажити) що в олії із соєю.〜鱼 засмажити (присмажити) рибу в олії із соєю.
烹茶 pengcha заварювати чай.
烹酿 penghSi зварити живцем і покремсати.
烹炼 penglian кипіти.
pengran кулінарія; готування; куховарен- ня (куховарити що) розм.
烹任法 pengr^nfS кулінарія; кулінарне мистещво.
烹汤 pengtang готовий відвар (суп).
烹调 pengtiao куховарити що, розм.; готувати що (готування).
烹调术 pengtiaoshu кулінарія.
烹鲜 pengxiSn варити дрібну рибу.
烹宰 pengzSi готувати (варити) м'ясо.
渗 peng.
Ш peng бризкати чим.〜了 一 身水(у)весь забризканий водою.
ШШ pengpai 1)(波浪撞击）бушувати; вирувати. 〜的波涛 бурхливі (що вирують) хвилі;大海 在奔腾〜бушує (вирує) море;海涛〜 бушують (вирують) хвилі моря. 2)(声势浩大） бурхливий (бурхливість); кипучий
(кипучість).热情〜的诗篇 вірші，сповнені пафосу;汹涌〜的社会主义逑设高潮 бурхливий підйом соціалістичного


596
будівництва.
朋 pdng.
)Ш 比 pengbi об'єднуватися (звичайно для поганої справи).
朋比为奸 pdng bi wei jian діяти (бути) у злочинній змові; злочинна співпраця ірон.; рука руку миє.
朋充 pengchong займатися груповими аферами.
朋俦 pengchou друг; приятель.
朋从 pengcong розбиватися на групи.
朋党 pengdang співтовариство; кліка презирл.
朋分 pengfen розділити по-дружньому (порівну).
朋酒 pengjiu дружня вечірка.
朋友 p6ng_y6u 1)(有交愔的人）друг; приятель. 好〜близький (задушевний, великий, нерозлучний) друг; товариш.; товаришок прост.;小〜дружок; хлопці мн.;老〜старий друг (приятель);多年的老〜стародавній (давній) друг (приятель);点、头〜шапковий знайомий; шапкове знайомство;酒肉〜 товариш по чарці (горілчаний брат) рош.; ~ 般地по-др細ньому;看在〜面上по дружбі; заради дружби;交〜зав’язати дружбу з ким прост.;他们早就交上〜了 вон“ давно товаришують (дружні);共同的目标使我们 成了〜загальна мет焱 здружила нас. 2)(恋爱 МШ) предмет люббві; улюблений; кохйна. II参阅朋友 g6u peng-you^.
峯 peng.
pengsong розтріпаний (про волосся).
価 pdng.
側 peng допомагати, підтримувати.
彭 peng.
彭 peng 1) Пен (прізвище). 2) дбвгий вік.
彭亨 pengheng гордий, пихатий.
彭考 p^ngkao допит під тортурами.
彭年 pengnian роки (вік).
彭银 pengshang довголіття.
棚 pdng.
棚p6ng 1)(遮蔽太阳或风雨的设备）навіс.席〜 навіс із циновок;帆布〜брезентовий навіс; 搭〜поставити навіс. 2)(简陋房屋）сарай; барак.板〜дерев'яний сарай (барак);草〜 курінь;牲口〜сарйй для худоби;搭一个〜 побудувати барак (сарай); зробити (сколотити) курінь.
棚车 p6ngch6—逐车 pSngchg.
棚规 penggul плата за користування екзаменаційним приміщенням.
棚户 р豸nghu 〈方> жителі міських нетрищ; біднота, що живе в нетрищах.
棚架 p^ngjia трельяж.
棚门 pcngmen арка.
Ill]圈 pengquan сарай; хлів.
棚蝴蛛 pdngzMzhii хатній павук.
棚子 p^ngzi сарай.
-rWr
蓬 peng.
Ш peng 1) <植> дрібнолистник гарненький. 2) —蓬舌L. Ц з розпатланим (скуйовдженим) волоссям. 3) <量词> кущ.
ШШ pengbao розтріпаний.
peng bi zeng hul це велика честь для мене (для нас); ви зробили мені (нам) велику честь своїм відвідуванням
蓬勃 pengbo бурхливий (бурхливість), бадьорий (бадьорість).朝气〜радісний пбвний бадьорості,〜发展 бурхливий підйбм (зростання),技术革新运动〜展开бурхлріве технічне новаторство,社会主义建设的〜高 涨 бурхливе зростання, підйбм соціалістичного будівництва,革命斗争〜高涨 бурхливо збільшується революційна боротьба;蓬蓬勃勃而运动сильний рух,祖 国З处是一 Я；蓬蓬勃勃的气象жигтА в країні б'є (кипить) ключем;我国国民经济出 &了蓬蓬勃勃的局面в народному господарстві нашої країни з'явилися
тенденції до бурхливого зростання.
蓬薄 pengbo штора.
蓬蒿 penghao 1) хризантема увінчана. 2) прерія.
蓬户 penghu двері, що сплетені з соломи (обр. в знач, бідний будинок).
蓬累 pengl^i нести на голові ношу, підтримуючи її обома руками.
蓬舌L pengluan скудланий; скуйовджений; розпатланий. 头发〜скуйбвджене (скудлане, розпатлане волбсся; розкуйовдитися прост.
蓬 її 率户 peng men bi hu навчання.
蓬蓬pdngp彳ng —蓬乱.
蓬飘 pengpiao носитися по вітру.
蓬萁 pengrong 〈书〉пишний (пишність); пухнастий (пухнастість).绿草〜трава，що пишно (буйно) розрослася.
蓬室 pengshi бідна хижа.
蓬松 pengsong пишний (пишність); пухнастий (пухнастість).〜的头发 пишне (пухнасте) волбсся.
蓬头垢面 peng tou gou mian [мати] замизканий і розпатланий (неохайний) вигляд; замизканий, із розпатланим волоссям.
蓬;її、pengxln дріб’язковий характер.
蓬转 pengzhuSn перекотиполе.
榜 P^ig.
榜 peng бити, лупцювати.
砸 pdng.
硼 pSng〈化〉бор. 硼钢 pdnggSng <冶> ббриста сталь.
硼砂 pengsha <化> бура; боракс;тинкал.
硼酸 p6ngsu5n <化> ббрна кислоті
鹏Р—
Ш peng могутній орел.
鹏程万里 pSng cheng wan її чекає кого ясне (блискуче) майбутнє; великому кораблю велике плавання.
鹏力 pengli велика сила.
鹏图 pengtu великі задуми; великий план.
pengtuan бити крилами як птах Пен (обр. в знач.: горіти жадобою до подвигу).
蓬Р如g.
蓬 p6ng 1)(遮蔽物）навіс; тент,竹〜бамбуковий навіс;凉〜навіс від сонця;船〜[пароплавний] тент;车〜бтверх [екіпажу];敞〜汽车 критий автомобіль;装〜стйвити навіс; натягнути тент. 2)(船帆）вітрило.扯〜підняти (поставити) вітрило;收〜забрати (згорнути) вітрило;白〜的帆船 човен під (з) білим вітрилом.
pengbu парусина.
蓬车 pdngch6 <铁路> критий вагон.
蓬船 pengchuan парусне судно; вітрильник; вітрильний човен.
НІ窗 pengchuang ілюмінатор.
蓬梳 pengwei мачта.
ШШ. pengzhang намет. розбити намет.
蓬子 pengzi тент.
膨 pSng.
膨出 p^ngchu грижа.
膨大p6ngd&~►膨胀2).
ШШ pengheng 1) здутися; здутий. 2) здутий живіт.
膨体 pSngtT <纺> високообімне (об'ємне) волокно.〜练沦线мелйн;〜锦论线мербн.
膨月长 pengzhang 1) <理> розширення розширятися. 线性〜лінійне розширення;〜系数 коефіцієнт розширення. 2)(增大）розбухати (розбухання) розпухати (розпухання)门由 于潮湿而〜了 двері розбухли (набухли) від вогкості;军事〜військбвий бум;军火生产的 恶性〜ракова пухлина військового виробництва; <Ш> інфляція.
膨 pSng.
螺棋 pengqi <动> дрібний краб.
_ peng.
髮松 pengsong скуйовджений, розпатланий.
Ш P^ng.
捧 pgng 1)(用双手托）нбети на руках що; тримати обома руками що.〜着碗 тримати обома руками чашку;〜•字БЙ! нести на руках (тримати обома руками) тацю;用 ^
7jC喝пііти воду пригорщами;双手〜住孩子的 脸 обхопити обличчя хлбпчика [двома] руками. 2)〈量词 > пригорща. — 〜米 пригорща рису;给女孩子一〜糖果д么ти дівчинці пригорщу цукерок. 3) —* 捧场.〜到 天上 звеличити (піднести) кого до небес;〜上 台 поставити кого до керма влади.
捧场 pengchSng звеличувати що (звеличування); розхвалювати що; сурмити про кого-чого, розм.; співати хвалебні гімни кому-чому.〜的 评论хвалена рецензія;不必要讲这种相互〜 的话 не потрібні такі взаємно приємні речі; 反对痛1俗的〜борбтися проти банальних компліментів.
捧臭脚 pengchouji5o лизати чоботи, підлизуватися.
ШШ pSngfxi схопитися за боки від реготу (від сміху); реготати до упаду.令人〜викликйти вибух гомеричного реготу; схопитися


597
за боки від реготу; [вибухнув] гомеричний сміх (регіт).
Wib pengjue робити протекцію актрисі.
捧手 pengshou підняти руки (склавши їх для вітання); вітати складеними руками.
捧诵 p^ngsong поважно прочитати.
捧檄 p6ngxi отримати призначення, зайняти посаду.
捧住 pengzhu міцно тримати [обома руками]. 碰 peng.
碰 p6ng 1)(撞击）стукатися в що; вдарятися в що; налітати на що, розм.〜在钉子上 наштовхнутися (напоротися) на цвях;〜破皮 здерти шкіру;〜破头 розбііти (пошкодити) собі гблову;〜上地雷 наштовхнутися на заміноване місце;把人〜倒 напоротися на міни; збити людину [з ніг];把椅子〜倒 перекинути стілець;人〜人 штовхатися; штовхати один одного;小孩子〜哭了 дитгіна вдарилася і плакала;腿在门上〜了 —下 вдаритися (стукнутися) ногою об двері;他用 胳膊〜了我一下 він штовхнув мене ліктем; 箱子旱装的是玻璃器皿，一〜就会碎у шухляді скло, від найменшого поштовху (удару) воно може розбитися. 2)—> 碰到.突 然〜上了 个机会 зненацька трапився випадок (нагода);突然〜上警卫队напорбтися на бойову охорону. 3)(试探）намагатися з неозн.; спробувати з неознач.; Ж Щ Ш треба буде спробувати; спробувати; треба зробити спробу; 一运气 спробувати щастя; випробувати долю; на щастя; покладатися на випадок; 一看，也许能行 на щастя може й вийти; треба спробувати, може і вийде.
碰杯 pSngb^i цокатися з ким (цокання); чаркуватися з ким, розм.
碰壁 pSngb丨（遭到拒绝）напорбтися (наштовхнутися) на відмову;(事情行不通）розбити собі чоло об стіну; зазнати невдачі (афронт, фіаско); опектися чим, розм.; залишитися з носом розм.; кукіш (шиш, дулю) із маслом одержати.使〜завести в тупик;至(J处〜кудіі не кинь — усе клин; на бідного Макара всі шишки валяться; усюди терпіти афронт; скрізь осоромитися (пошитися в дурні рот.).
碰彩 pengcai вигравати (в лотерею).
碰瓷儿 pengcir 1) вимагати гроші. 2) провокувати скандал.
碰倒 pengdao 1) збивати, валити (поштовхом); 2) наштовхнутися і впасти.
碰到 pSngdAo (遇见）ізустріти що (зустріч); зустрітися з чим (зустріч; наштовхнутися на що;(出现）траплятися розм.我没有〜他я його не зустрів; я з ним не зустрівся;工作上〜 了困难 зустрілися труднощі в житті;〜这种 机会不要错过 не можна втрачати такий шанс, коли він зустрінеться (трапиться);〜什 么算什么 що підвернеться (потрапить) під руку, то і добре.
碰饤子 peng dlng-zi зазнати афронту; набити собі гуль; натрапляти (напорбтися, наскочити) на неприємності; потрапити в клопіт розм.
碰端 pengduan пощастило!
碰关 pengguan максимально.
ЙЙ矛П penghu грати в мацзян (в карти).
碰坏 penghuai розбиватися.
碰簧锁p€nghudngsu6 —>碰锁.
碰见 pengjian зіткнутися з ким-чим; наштовхнутися на що; зустріти що (зустріч); зустрітися з ким-чим.在街上〜了一个老朋友 наштовхнутися (зустрітися) на вулиці на старого знайомого; зустріти на вулиці старого знайомого.
碰礁 pengjiao наскочити на риф.
碰劲 pengjin до речі.
ЙЙЙ pengke стукатися.
碰裂 penglie тріскатися (від удару).
碰命 pengming ризикувати, випробовувати долю; пан або пропав!
碰没 pengmo затонути (при зіткненні), pengpeng випробовувати.
碰破 pengpo розбивати.
pengqiao (Ш^б) випадково; 0ІірІ5) як раз. 〜的事 гра випадку; справа випадку; чиста випадковість;这本书是〜买来的ця книга куплена випадково;我正在找你，〜你来了 я зараз вас шукаю, а ви саме і з'явилися;这 是我〜知道的 про це я дізнався [абсолютно] випадково;我们没有约过， 是〜遇上的 ми не домовлялися, а зустрілися випадково.
碰青 pengqlng набити [собі] синець.
碰伤 pengshang поранити кого (поранення) розм.; розбити що, розм.; вдарити що (удар). 〜了腿 поранити (розбити, вдарити) собі ногу.
Ш-h pengshang 1) наштовхуватися; налітати; 2) встигнути.
碰死 pengsT розбитися на смерть (при зіткненні).
碰锁 pengsuo французький замок.
碰题 pengti давати точну відповідь.
碰头 pengtou зустрітися з ким (зустріч).他们天 f IfP〜вони зустрічаються щодня.
碰头会 pengtouhui летючка розм.; летюча нарада; п'ятихвилинка розм.;(研究工作计划 的碰头会）планування прост..，(电话碰头会） телелетючка.开〜провести летючку; влаштувати летючу нараду;有关生产问题的 〜летючка з виробничих питань.
碰一鼻子灰 peng yl bi zi hui одержати щиголь по носу розм/, залишитися з носом розм.; спіймати облизня прост.
pengzhao бережись, наїду!
碰嘴 pengzui сваритися.
Зі рі.
3S рі великий; багато; сильно; дуже; надійно.
$诞 pldan велика справа.
3S构 plgou велика справа.
王绩 plji подвиг.
ЗЕ 克丁 plkSdTng <化> пектин.
ЗН75 ріпаі і тоді; тільки тоді.
玉塞他 plsaita пезета.
王时 plshi часи розквіту.
王络 ріхй велике продовження, сильні нащадки.
ріуе велика справа.
ЗН子 plzi старший син імператора.
批рї.
批1 рї 1)—批改.〜学生的作文прйвити твір учня. 2)—> 批示.〜公事 накласти резолюцію; 预算己经〜下来了 коштбрис уже затверджено. 3)—> 批判.
批2 рП)(大量买卖货物)оптом; гуртом розм. 2) <量词> партія; група.——〜货 партія товарів; 一〜书 партія книг;—〜工人 партія робітників; —〜专家 група фахівців;地下铁 道首〜工程пбрша черга метро;—一妇女起 来参加战斗 до боротьби масами піднялися жінки.
批驳рїЬб 1)(否决下级的意见）відхилити що (відхилення); відмовити кому з чим (відмова); накласти негативну резолюцію. 2) (驳斥）дати негативну відповідь кому-чому; спростовувати що (спростування); розкритикувати що.
批钫 plchi погодитися; санкціонувати.
批答 plda 1) затвердити і відповісти; дати згоду і повідомити про це особі (установі). 2) найвища резолюція.
批单 pldan 1) контракт на поставку товарів. 2) додатковий документ (або підпис) про зміни умов.
ШШ pTdi орендувати (здавати в оренду) землю.
批点 pldian робити позначки [у книзі].
批断 plduan накладати резолюцію; затверджувати.
批发 1 plfa (成批出售）продавати що оптом (гуртом); оптова торгівля.〜商店 оптовий магазин;〜商人 оптовик;〜价格 оптові ціни.
批发 2 plfa (批准发布）твердження (затвердити що).国务院批发的一批典型经验 затверджені держрадою звіти про типовий дослід.
批发所 plfasuo оптова база.
批复 plfu дати відповідь (вказівку).
批改 pTgai виправити (коректувати) текст і дати відгук.〜作业 перевіряти (виправляти) роббти учнів (студентів).
批购 plgou купувати що оптом (гуртом).
批馆 plguan приватна поштова контора.
Ш fh Ш Й. pi hang dao хй скористатися слабкістю в обороні і вдертися; вдарити по слабкому місцю.
批回 pThui повертатися з резолюцією.
批汇 pThui купівля (обмін) іноземної валюти з дозволу держ. органів.
批货 pThuo 1) замовляти товар. 2) бптова партія товару.
ШШ pljia дати ляпаса.
批价 pljia оптова ціна.
批і井 pljiang пояснювати.
批开 pTkai ділити, розділяти.
批零 piling оптова і роздрібна купівля-продаж.
Ш 令 piling дати позитивну відповідь на прохання нижчої інстанції; наказ командувача.
ШШ pTlou об'ява; публікація.
批落 plluo 1) накласти резолюцію. 2) відмітка


598
про провал (на іспиті).
批买 рїтйі купити оптом.
批卖 pTmai продавати оптом.
批而 plmian вдарити по обличчю.
批明 pTming 1) коментувати. 2) накласти резолюцію.'
批判 рірап критикувати кого-що (критика); розкритикувати кого~що; засуджувати кого-що (осуд); наводити на кого-що критику. 〜自己的缺点 критикувйти (проаналізувати) свої недбліки;〜资产阶级思想критика буржуазної ідеології;〜精神 критичний дух; 〜地吸收 запоізичйти що (сприймати що) критично;〜现实主义 <文> критичний реалізм;受到〜зазнати критики;开展〜 розгорнути критику;公开〜відкрііта критика; публічне пророблення;深入〜глибоко критикувати що;用〜的态度对待 віднестися критично до кого-чого;〜地接受过去的学术 遗产 критично сприймати наукову спадщину минулого;写〜文章 писати критичні статті.
批判会 plpanhui збори критики.
批弁Н仑 plpanlun критицизм.
批判主义рїр纟nzhtiy丨 <哲> критиціЬм.
批票 ріріао контракт на постачання товару.
批评 piping критикувати що (критика); проробляти що, розм. (пророблення)(专指对缺 点提出意见）.〜和自我〜критика і самокритика;缺乏自我〜精神відс細ість (не проявити) самокритичності; 文艺〜 літературна критика;〜文章 критична стаття; ~某人的行为 критикувйти чиїсь переваги;他 在会上遭到严厉的〜йогб проробили (розкритикували) на зборах; йому д^Ьке дісталося на нараді;我感谢大家的公正的〜я вдячний усім за справедливу критику (за справедливий суд).
批评夢 plpingjia критик.文艺〜літературний критик; літкритик.
批评性 pTpingx'mg критичний.〜的意见 криттіч- ний відгук.
批审 plsh2n затвердити вирок суду.
批示 plshi накласти (класти) резолюцію; дати вказівку.等候上级〜чекйти，коли буде вказівка (резолюція) вищого органу;提交首 长〜передйти що на резолюцію (на рішення) начальника.
批手夺 pTsh6udu6 виривати (руками).
批书 plshu рецензувати книгу.
批削 рїхіао перевіряти і викреслювати; коректувати.
批议 ріуі критикувати; заперечувати.
批语рїуй 1)(对文章的评语）відгук; критичний вислів. 2)(对公义的批示)резолюція.
批阅рїуиб (阅读并加以批示）переглядати що (перегляд); розглядати що (розгляд);(阅读并 力П 以批改）виправляти що (виправлення).〜 学生作业 виправлення письмових робіт учнів;他在〜公事 він зайнятий переглядом (розглядом) ділових паперів
批阅 plyue розглянути (документ) і вирішити; ознайомитися і затвердити.
批正 plzheng перевіряти і виправляти; корегувати.
批中 plzhong пройти, витримати (про іспит).
批注 рїгЬй 1)(加批语）супроводжувати [критичними] зауваженнями (примітками). 2) (批语）[критичні] зауваження; примітки лт.\ відгуки.
批状 plzhuang резолюція, рішення.
批准 plzhun затвердити що (затвердження); санкціонувати що (санкція) книжк., спец.; ратифікувати що (ратифікація).〜工作计划 затвердити план робіт;〜和约 ратифікувати мирний договір;〜合同 затвердження контракту;〜出版 схвалити що до др)Ьсу;〜参 力卩红军 затвердити вступ кого до лав Червоної армії;〜的要求 задовольнити чиєсь прохання;报部〜внести що на затвердження міністерства;得到上级的〜 одержати затвердження (санкцію) вищої інстанції;群众不〜мйси не погоджуються; 得到群众的〜одержати визнання мас;全会〜 这一建议 пленум схвалив цю пропозицію.
批准书 pTzhtinshd〈夕卜> ратификаційна грамота. 互换友好条约〜ббмін ратифікаційними грамотами договору про дружбу.
纰РТ.
纸漏 pllou упущення; помилка; похибка.出〜 припуститися помилки (похибки).
纸缪 рїтій <书> помилка.
任рТ.
{ї рТ багато; численний.
任任 рірі численний.
ЙЕ рі.
还 pi сирець.石专〜цегла-сирець; 土〜глііняний сирець;打〜заготівля сирцю.
还布 plbu сирова тканина.
披Рї.
披 рї 1)(搭在肩背上）накинути що (накидка); [надягнути що] наопашки.〜上大衣 накинути на плечі (надягнути наопашки) пальто;〜着斗篷 бути в плащі наопашки;〜上 台法的夕卜衣рядитися в тогу законності;〜着 “马克思列4主义”的外衣радитися в тогу "марксизму-ленінізму".2)(打开）розкрити що (розкриття); відкрити що (відкриття).〜卷 розкрити (відкрити) книгу. 3)(裂开） тріснути; лопнути.竹竿〜了 бамбукова тичина тріснула (дала тріщину, лбпнула).
披猶 plchang шаленіти.
披读 pTdii розгорнути і читати [вголос].
披发 plfa розпускати волосся.
披风 plfeng плащ; накидка.
披拂 plfu коливатися.
披肝浙胆 pi gan li dan відкрити (розкрити) душу; із відкритим (чистим) серцем; від усього (чистого) серця.
披挂 pfgu》1)(穿威盗甲）надягнути обладунок; бути в обладунку (зброї). 2)(蓝甲)лаштунки; шолом і панцир (кольчуга).
披红 plhong надягнути червоні шовкові пов'язки.
披,汗 plhuai розкрити своє серце.
披枷带锁 рї jia dai su6 закутий у кандали і
ланцюги; бути в кандалах і ланцюгйх.
披甲 pTjia надягнути панцир (лати); бути в обладунку.〜持枪 у панцирі (у латах) і зі зброєю в руках.
披坚执锐 pi jian zhi rui [у бойовій зброї і] із зброєю в руках; у всеозброєнні; у пбвному озброєнні.
披肩pljian 1)(披在肩上的服饰）наплічник із бахромою. 2)(无袖短外衣）пелерина; палантин; мантілья.
披巾 pTjTn шаль ж.; палантин.
披荆斩棘pTjTng zhanji 1)(形容开创事业的艰 D на початку чого усе добувалося потом і кров'ю; спочатку усе досягалося великими зусиллями (із неймовірною працею); кожне починання доводилося брати з боєм. 2)(扫 除前进中的困难）прору^йти просіку; очистити шлях; грудьми прокласти (пробити) собі дорогу; змітати всі перешкоди; переббрювати неймовірні труднощі.
披抉 pljue 1) перебирати, ворошйти. 2) виявляти.
披览 plian <书> читати що (читання); переглядати що (перегляд).
披露 pllu 1)(公布）опублікувати що (опублікування); оголосити що，про що (оголошення). 报纸所〜的事实 фйкти，опубліковані друком. 2)(表露）оголити що (оголення); виявити що (виявлення).
披靡 рїтї 1)(草木散乱）хаотично; розкидано і безладно. 2)(军队溃散）бігти в паніці (безладно). 所向〜 неперембжний; непереборний; всеперемагаючий;望风〜 бігти, куди очі дивляться; бігти в паніці.
披披 pip! довгий.
ШШ. рТ-san розсипатися; кошлатитися розм.;〜 着头发 [ходити] із розпатланим (розпущеним, скуйовдженим) волоссям; волосся куйовдиться в усі боки;头发〜在背 上 волосся розсипалося по спині.
披'沙拣金 pi sha jian jln відсіяти пісок і вибрати крупинки золота; [шляхом відбору] вибрати найцінніше; відбір найбільш цінного (істотного).
披涉 plshe переглядати.
披头散发 pi tou san fa із скуйовдженим (скудланим, розпатланим, розпущеним) волоссям; мати змучений вигляд.
披心 рТхТп розкрити своє серце.
ММШЛ pi xing dai yue при зірках і при місяці; від зорі до зорі; без відпочинку.
披衣 ply! накинути на плечі бдяг.
披阅pTyuS—披览.他正在〜公文він сидить за читанням (за переглядом) ділових паперів; він зйраз зайнятий читанням (переглядом) ділових паперів.
披着羊皮的狼 р了*zhe ydngpi.de lang вовк в овечій шкірі.
披针形 pTzhSnxing < 植 > ланцетний.〜叶 ланцетний лист.
狂PL
pi дитинча лисиці; лисеня.
任任 pip! шниряти.
5比 pi.


599
础 рТ 1)〈化〉миш'як. 2) ~>础霜.
础霜 plshuang〈化〉білий миш'як.
础素 pTsii миш'як.
Щ рї另见рТ.
Щ рТ 1) ДОЯ*) рубати що (рубання); колоти гцо. 〜木柴 рубати (колоти) дрова; розщепити колоду;〜成两半 розрубати (розколоти) що навпіл (на дві частини); 一 刀向敌人〜去 рубанути противника шашкою;〜山造田 освоєння гір і створення полів; ~ 山挖夕可 прокладати в горах канали. 2)(雷击):一棵树 被雷〜了 д泛рево розбило грозою; блискавка вдарила в дерево. 3)〈理〉клин.
骑刺 рїсі <军> штиковий (багнетний) бій.
劈刀1 рїсШо (刀背较厚的刀）колун.
劈刀 2 pldao <军> рубйння [шаблею].
辟分 plfen розколоти.
链接 pljie <农> щеплення врозкол (врозруб).
^ 开 plkai розрубати що (розруб, розрубка спец.)\ розколоти що (розколення).
骑里_啦奸冲纪5 <象声> —劈_.
骑脸 рНіЗп в обличчя; віч-на-віч; впритул. ~一 拳 ударити кулаком прямо в обличчя;〜打来 ударити прямо в обличчя; завдати прямого удару в обличчя;〜碰见了 他 зіткнутися з ним впритул (віч-на-віч).
劈_ рїра <象声 > тріскотні рош. ~的枪声 тріскотня гвинтівок;劈劈啦啪地鼓起掌来 бурхливо зааплодували (заплескали в долоні).
劈手pTsh6u приловчитися розм.〜夺过敌人的 枪 примудрившись, вихопити гвинтівку в противника.
辟头 pTt6u 1)(迎头）віч-н^-віч.〜打来 вдйрити прямо в гблову (по голові);〜遇上 зіштовхнутися віч-на-віч. 2)(开头）у першу гблову (чергу); спочатку.〜第一个大问题 питання першорядної важливості;他〜就问 事情怎么样 він у першу чергу (спочатку, із перших же слів) запитав, як ваші справи.
劈头盖脸pTt6u-g&lian大雨〜地下起来了 зл“ва обрушилася (пішла) з десятикратною силою; 〜地向他提问题 накинутися (обрушитися) на нього з питаннями; закидати його питаннями.
劈腿 рїшї < 体 > шпагйт.前后〜шпагат упоперек (поперек).
劈胸 plxiong:〜一把抓住 схопити за груди;〜一 拳 вдарити в груди.
辟рї.
辟雷 pllei <口> тріск夕чий грім; розкати грому.
ШШ pill <气> грім; громовий удар; удар грому.
辟贸车 plliche катапульта.
皮Р丨.
皮pi 1)(人或生物体表面的组织)шкіра;(簿皮） шкірка;(动物带走的皮）шкіра;(果实、种子 的厚皮)шкірка; шкіра розлі.,(植物洲团的皮） кора.手上的〜шкіра на руці;小牛〜тел?Ьа шкіра;熊〜ведмежа шкіра; шкіра ведмедя; 蛇〜шкіра змії;苹果〜шкірка яблука;授子〜 шкірка апельсина;西瓜〜кірка з кавуна;树〜 деревна кора; кора дерева. 2)(皮革）шкіра;
(皮毛）хутро.〜箱 валіза зі шкіри;〜袍子 хутряний халат; халат на хутрі;〜帽子 шкіряна шапка; хутряна шапка;〜大衣 шкіряне пальто; шуба (指皮毛大衣).3)(表而) поверхня.在水〜儿上漂着плавати на поверхні води. 4)(受潮变钢）відвологти (відвологлий).花生放〜了 земляні горіхи залежалися й відвологли;饼干〜了，吃起来 不# печиво відвологло і не таке вже смачне.
5)(顽皮）бешкетний (бешкетництво, бешкетувати) розм.; пустотливий (пустотливість, пустувати); шкодливий (витівати рот.). 6)(感到无所谓）звикнути до чого.把孩子骂〜了 дитину так часто лаяли, що вона до цього звикла та все їй байдуже; дитину так часто лаяли, що л^йка на неї вже не діє.
皮板儿 pibanr міздря.
皮包pibao (皮制手提包）шкіряна сумка;(公Ф 包）портфель ч.
皮包骨头 pi bao gii-tou шкіра та кістки; одні кістки; справжнісінький скелет.瘦得〜[одн^] тінь залишилася від кого.
皮包肉体 pibaoroutT людське тіло.
皮鞭 pibiSn батіг; канчук ч.(пуга ж.);(长柄皮鞭) батіг;(短皮鞭）нагайка; (і皮鞭）бич. 皮层 picdng 1) <生物> корй.植物〜кора рослин. <解> кора;(大脑皮层）кора [великих півкуль] головного мозку; мозкова кора.
皮 Ш pichan приставати; нав'язуватися; чіплятися.
皮尺 pichl рулетка.
皮带 pidai 1)(传动带）приводний ремінь (пас). 2)(皮革制的带子）ремінь ч.; шкіряний пояс (&指腰带).3)(轮g) шина.
皮带轮 рісШІйп〈机> шків.
皮蛋 pidan яйця, консервовані у вапні.
皮役 pifa пліт із надувних бурдюків.
皮肤 pifu шкіра; шкірний покрив.
皮肤病 pifubing шкірна хвороба; дерматоз спец.
皮肤病学 pifubingxue дерматологія.
皮肤科pifiikg 1) 皮肤病学.〜医生дерматблог; лікар із шкірних захворювань. 2)(指医院部 门 ) відділення шкірних хвороб; дерматологічне відділення.
皮肤腺 pifuxian шкірні залози.
皮革 pige шкіра; дублена (вичинена) шкіра.〜制 品 шкіряний; шкірвироби;〜工厂 шкіряний завод;人造〜дерматин; штучна шкіра.
pigiin <Ш> шкіряний (витяжний) вапик; валик витяжного приладу.
皮辕花 pfgQnhua <纺> кільця мн.
皮猴儿 pihour шуба з капюшоном.
皮花皮棉.
皮婚 pihun дванадцята річниця весілля.
皮货 pfhu^ (熟皮)хутрб; хутряний товар;(生皮) хутровина збірн:, хутряний товар.
皮货店 pihuodian хутряний магазин.
皮夹子 pijia-zi гаманець; гаман (бумажник).
皮匠 pi-jiang 1)(修壮工人）швець; чоботар рідко. 2)(制革工人）шкіряник; чинбар.
皮酒 pijiu пиво.
皮开肉淀 pi kai rou zhan живого місця немає (не
залишається).
皮里阳秋 pi IT yangqiQ [криється] таємний осуд; прихований осуд; засуджувати що в душі.
皮毛ріп^о 1)(带毛的兽皮）хутрб.贵重的〜 цінне хутро. 2)(表面的知识）вбрхи; поверхневе знання.略知〜зн^ти що поверхово; мати тільки поверхневе знання; нахапатися верхів; ковзати по верхах; знати (засвоїти) лише верхи.
皮棉 pimian бавовна-волокно ж.
皮襄 pmang 1)(皮袋)шкіряний мішок; шкіряна сумка. 2)(人的身体）тіло; плоть ж.臭〜 тлінне тіло.
皮球piqiu м’яч.丨丨参阅“踢皮球ti piqiii”.
皮实 pi.shi 1)(身体结实）здорбвий; міцний (міцність).〜的孩子 здорова (міцна) дитина; здоровило-дитина 他身体〜у нього міцне здоров'я. 2)(不易破损）міцний (міцність).
皮糖 pitang тягучка.
皮艇pitTng <体> байдужа.〜运动员 байдарочник.
皮桶子 pit6ng*zi хутрб на шубу.
皮下组织р丨х这-zOzhT〈解> підшкірна.
皮线 ріхіап <电> гумовий дріт; дріт із гумовою ізоляцією.
皮相 pfxiang поверхневий (поверховість).〜之 谈 поверхневий погляд; поверхневе судження; судити занадто поверхово.
皮硝 ріхіао <Р> глауберова сіль.
皮笑肉不笑 pi xiao rou bu xiao лицемірна (удавана, підробна) посмішка; крива посмішка (усмішка); криво посміхатися.
ріхіе шкіряне взуття; черевики;
[шкіряні] черевики.尖头〜т^флі (черевики) із вузькими носками; гостроносі черевики; 高跟〜туфлі на високих підборах;厚底〜 черевики на товстій підошві.
皮鞋油 pixieyou гуталін; шевська (чоботарська) мазь.上等〜[шбвський] крем;黑色〜чбрний гуталін; чорна шевська мазь; вакса.
皮炎 pfyan <Ш> дерматит; запалення шкіри.稻 田〜дерматит рисівників;过敏性〜 анафілактичний дерматит;神经性〜 дермато-неврит.
皮衣 ріуї хутряний одяг; хутрянка розм.
皮影戏 piylngxi тіньовий театр; китайскі тіні.
皮张 pizhang шкіра.
皮掌JL pizhangr шкіряна підметка (набійка).
皮疫 pizhgn <医> шкірна висипка; дермат- екзантема.
皮之不存，毛将焉附 pizhTb(iciin，maojiangy5n fu без шкіри і волоссю не бувати; якщо шкіри нема, то на чому може триматися волбсся; зникне ґрунт [з-під ніг] 一 провалиться й усе, що на ньому стоп-ь.
皮脂腺 p〖zhTx沾п <解> сйльна залоза.
皮纸 pizhl пергамент; пергаментний папір.
皮质pizhi <т>\)(器官的表层组织)кора.肾上 腺〜корй наднирника. 2)(大脑皮质）мозкова кора.〜下层 підкірка.
仳pi.
仳惟 pfsul негарна жінка.
枇PL


600
枇杷 рі.ра 1) <椬> мушмула субтропічна
(японська); локва. 2)(指果实）мушмула збірн.
批把 рірауе ліки, виготовлені з листя японської мушмули.
毗р丨. '
田比佛略 pifolue вайпулья (11-a з 12 категорія будійських канонічних книг).
田比连 pilian межувати з чим; прилягати до чого; стикатися з чим (зіткнення); суміжний (суміжність).〜的 口家 що межують (суміжні) держави (країни);中国西W部和釭联~ північно-західна частина Китаю межує (граничить) із Радянським Союзом (прилягає до Радянського Соїозу);麦日和树 林〜пшеничне поле прилягає до лісу.
田比邻 рШп сусідство.〜而居 жити по сусідству; бути сусідами.
ШМ ріїш 1) розсіюватися; розлучатися. 2) опадати; відділятися.
田比倚 ріуї спиратися на...; покладатися на...
疲р丨.
疲意 pibei стомитися (втома); знемогти (знемога); виснажитися (виснаження)〜不堪 дійти до повної знемоги; бути в повній знемозі; виснажитися (виснаження) до крайності; без задніх ніг прост.\ валитися з ніг [від утоми];兵力〜виснаженість бійців.
疲敝 pibi виснаження (виснаженість).
疲顿ркійп <书>~>疲惫.
疲乏 pifa втома (втомитися); стомлення (стомитися).感到〜почувати втому (стомлення);我非常〜я дуже втомився; я вкрай стомлений.
疲缓 pihuSn повільний.
疲竭 pijie〈书〉дійти до повної знемоги; бути в повній знемозі; валитися з ніг [від утоми].
疲倦pijuAn —疲乏.
疲困 рікйп втомлюватися; без сил, втома.
疲劳 pflao 1)—> 疲乏.2) <生理> стомлення.有 机体的〜状态 стбмленість організму. 3) <理> втома.〜试验 випробування на втому;冲击〜 втома при ударі;弹性〜елйстіічна втома.
疲li piqie боягузливий; слабий.
疲软 piruSn слабкість від стомлення; слабшати (ослабнути) від утоми.
ШШ pi.ta розхлябаність (розхлябаний) розм.; млявість (млявий).
疲于奔命 Р〖уй benming остатбчно виснажитися [від всіляких розпоряджень і наказів]; виснажитися від біганини; виснажитися (вимотатися) геть (до решти). 使人〜остатбчно виснажити (загнати, заїздити) людину; вимотати і довести людину до повного виснаження; вимотати
ВСІ СИЛИ В ЛЇОДИНИ.
陴р丨. J
Р卑 pi парапет.
虫比pi.
舭輕 pifu мурашка.
妣輕撼大树 pifii han da shu "комашці надумалося розгойдати велике дерево"; не
співставити свої сили з чим; жалюгідні спроби.
被Р丨.
铍 pi <化> берилій.
啤pi.
啤酒 руій пиво.喝点儿〜випити пива (пивця); 酿造〜вар“ти пиво; пивоваріння;〜酿造厂 пивоварний завод;〜Й良g工入 пивовар.
啤酒花 pijiiihua 1) <植> хміль звичайний
(кучерявий). 2)(指果穗）хміль ч” збірн.
琵рі.
ШШ ріра "піпа" (один із видів китайських музичних інструментів); китайська
чотириструнна гітара.
琵琶另U抱 pipabiebao вийти вдруге заміж.
琵琶虫 pipachong воша.
琵琶骨 pipagu ключиця.
琵琶精 pipajlng перевертень скорпіона.
脾Pi.
脾 pi селезінка.
脾寒 pihan лихоманка.
脾气 pi.qi 1)(性情）характер; норов.好〜гарний (вживчивий) характер; добра вдача; if ~ поганий (важкий, кепський) характер;怪〜 дика вдача (характер); дивацтво;这是他的老 〜це в нього така застаріла звичка;〜厉害 крутий характер (вдача);〜暴躁 дратівливий характер. 2)(易怒的性情）дратівливий (дратівливість); запальний (запальність).有〜 的人 дратівлива (запальна) людина; він людина спокійна [за характером];他是个没 有〜的人 він людина не з дратівливих (не з запальних); за характером він не дратівливий (не запальний).丨丨参阅“发脾气 й pi qi;闹眸气 nao pi.qi;要脾气 shua pi.qi”.
脾肉 ріїди стегно.
脾味 piwei смак; симпатії.
脾胃 piwdi смак; вдача.合〜до вподоби; до смаку;这工作合她的〜ця роббта їй до вподоби (до смаку, до душі);〜相投 зійтися характерами (за характерами).
脾泄 pfxiS пронос.
脾脏 piz如g <解> селезінка.
禅Pi.
裨 pi 1) помічник головнокомандувача. 2) малий парадний бдяг. 3) парапет.
裨贩 pifan дрібний торговець, розносчик (товарів).
禅王 piwang дрібний князь.
魅pi.
鮭 pi COM.
蜱pi.
蜱 pi <动>101^.
黒pi.
黒 pi〈动〉б^рий ведмідь.
貌pi.
貌 pi барс.
貌虎 pihu 1) дикі звірі. 2) хоробре військо.
貌_ ріхій〈书> хоробрі війська.
鼙Р丨.
聚鼓 pigii <书>63口36如.
匹рї.
匹1 рї 1)(比得上）рівний; рівнятися з ким-чим. 旷世无〜весь світ обійди — не знайдеш нічбго (нікого) подібного. 2)(单独）один.
匹2 рї〈量词>1)(用于马、骤等）голова.五〜骚 子п’ять мулів;马群中有扎马一百〜у табуні кобил усього сто голів. 2)(用于調或布） шматок.三〜布 три шматки полотна.
匹俦 pichou 1) пара. 2) товариш, компаньон.
匹敌 рїсіі однаковий (однаковість).两国势力〜 потужність (сила) у двох держав рівна (однакова); f 与〜немає порівняння; без порівняння (конкуренції); незрівнянний; не зрівнятися з чим; не погнатися за ким-чим.
匹夫 pTfti 1)(一个人）одйн.〜之勇 бравада. 2) (平常人）проста (звичайна) людина.国家兴 亡，〜有责 кожна (і проста людина) відповідальна за долю Батьківщини (країни, народу). 3)(不学无术的人）неук розм.; невіглас ч.老〜цілковитий неук (невіглас); старий кретин.
匹夫匹妇 plfupifu прості люди.
匹妇 plfu проста жінка.
匹拉米洞ptl§mTddng <药> бенк打.
匹马单枪 plma-danqiang поодинці; тільки самотужки; без сторонньої допомоги.
匹偶 рї би пара, подружжя.
匹配 рїрбі〈书>:〜良缘 з’єднатися щасливим шлюбом;难以〜не відповідати кому; не підхбдити кому; не пара кому.
匹聘 рТріп подружжя.
匹群 piqun товариство, компанія.
匹然 рігап раптбво，раптом.
ШЖ ptshuang пара, подружжя.
尼рї.
尼 рї 1) керувати. 2) заготовляти. 3) охороняти, берегти.
记рї.
记 рї знищувати.
记坏 plhuai розвалюватися.
记毁 pthui 1) зруйнуватися, розвалитися. 2) зруйнувати.
圮缺 pique зіпсуватися.
йрт.
仳离 pill〈书〉покинутий чоловік.
茜рї.
起 рТ <化> піцен. рї 另见 fbu.
否极泰来 pljf tai Іаі за невдачами (за негодами) обов'язково настане смуга удачі (щаслива смуга); за горем випливає радість; буде і на нашій (моїй, твоїй) вулиці свято.


601
否藏 plzang зло і добре!
痞Рї.
痞棍 pigun шахрай; голодранець; хуліган.
痞积pljT—癌块.
痞块 pikuai <医> склерома в черевній порожнині.
痞子plzi —痞棍.
胃рї另见рї.
辟 pi I)(分开）розділяти що, що на що (поділ, розділ).〜成三股 розділити на три частини. 2) (剥）здирати що (здирання),把叶子〜下来 здирати листя. 3)(腿手指过分叉开而受伤) розтягти що (розтягання).他把腿〜了 він розтяг собі сухожилля на ногах.
劈柴 prchai дрова мн.
辟开 pikai розколоти.
癖рї.
癖 рТ 癖好.嗜酒成〜пристрасть (прихильність) до вина (до алкоголю, до спиртних напоїв); слабкий на вино;爱吉成〜охайний до педантичності.
癖痼 pigu затяжна хвороба. -
癖好 рїЬао пристрасть (приохотитися) до чого; захоплення (захоплюватися) чим; пристрасть ж.; слабкість розм.; хоббі невідм” с.他对音乐有很深的〜У нього велика пристрасть (велика слабкість) до музики; він сильно приохотився до музики; він дуже захоплюється музикою.
癖性plxing нахил; схильність.爱好文学的〜 нахил (схильність) до літератури.
嚭Рї.
Ш рї великий (частіше у власних назвах).
屁pi.
屁pi гази мн.在主人面前连个〜也不敢放і пискнути у приємності господаря не сміти.
屁股 pi.gu І) <口> (特）зад; сідниці мн.拍〜 ляснути кого по м'якому місцю;他们把〜坐 到资产阶级那里去了 воші переметнулися на сторону буржуазії. 2)(动物身体后端部分） зад.胡蜂的〜上有刺позаду в оси є жало; у задній частині тільця оси є жшіо. 3)(物体的 末尾部分)задня частина; зад.香烟〜окурок.
屁股沉 pigiichen надокучливий.
屁股蛋 pigOdan сіднйця.
屁滚尿流 pigun-sulliu наробити в штани,吓得〜 наробити в штани зі страху; ведмежа хвороба в кого;打得〜розбїіти що вщент.
屁 口 рікби анус.
р丨另见bi.
辟 pi l) (JT•辟）розбити що (розбивання); заводити що (заведення).〜一块园地培育树 苗 розбііти ділянку під саджанці;自~园地种 菜 завести самому город. 2)(驳斥） спростовувати що (спростування).〜і番言 спростовувати помилкові чутки.
辟称 picheng порівняння.
ЙЙк pidi відкривати нові землі.
辟谷 pigii відмовлятися від вживання в їжу
зерна; вдосконалюватися в пості.
辟阖 pihe відкривати і закривати.
辟开 pikai відкривати.
辟陋 pilou І) віддалений. 2) спрощений.
辟启 рЦї відкривати.
辟土 рій розширяти територію.
辟遥 ріуйо спростування.新华社 спростування агентства Синьхуа.
辟踊 piyong бути у відчаї.
后辛远 piyuan віддалений.
副Pi.
畐1J pi розрізати на частини.
睥Рі.
啤目兒 ріпі 1) косо дивитися; коситися. 2) парапет на стіні міста.
媲Рі.
娘美 pirnei сперечатися з ким-чим (суперництво); бути рівним [і не поступатися] кому-чому.群花争艳，相互〜квіти, одна яскравіше іншої, сперечаються одна з одною красою;在这一方面谁也不能和他〜у цьому відношенні ніхто не може сперечатися (зрівнятися) із ним; у цьому відношенні ніхто не може бути рівним йому.
娘偶 ріби пара, подружжя.
僻рі.
僻 рі 1)(偏僻）глухий; закутковий.〜巷 глухий завулок (провулок);〜处一隅 жити (знаходитися) у глухомані (глушині, нетрях). 2)(不常见的）маловживаний (міповживаність); зустрічається рідко; рідкий.〜字 маловживаний (зустрічається рідко) ієрогліф.
僻处 рісЬй жити в глухомані.
僻典 pidian рідкісні (забуті) афоризми.
僻静 pijing відокремлений (самітність); тихий (тиша); затишний (затишшя).〜的地方 відокремлене місце;〜的角落 затишний куток;〜的小城市тііхе містечко;〜的小岛 відокремлений острів.
僻居 pijii жити усамітнено.
僻陋 pilou віддалений.
僻违 piwei порушувати всі визнані норми.
隅 ріуй віддалений край.
僻字 pizi рідкісний ієрогліф.
僻左 pizud незручний (про місце); віддалений.
擗Р1
擗 pi відмивати; полоскати.
鷓рі.
ШШ pit! <动> поганка.
譬pi.
譬 pi приклад.设〜узяти за приклад.
譬比 ріЬї наприклад, якщо порівняти з ...
譬方 pifang приклад; наприклад.
臂类 pilei наводити для аналогії; порівняння, метафора.
Щ!Д] ріш наприклад; для прикладу; до прик¬
ладу. 〜我И巴 от наприклад, я; узяти, наприклад, мене; візьмемо для прикладу (до прикладу) мене;〜说скажімо;〜说，有过这样 的事 був, наприклад, такий випадок; скажімо (до прикладу сказати), був такий випадок.
Щ ріуй порівняння; метафора. G $少 〜
дотепне порівняння; дотепна метафора;恰当 的〜вдйле порівняння; вдала метафора;
〜для порівняння.
驅р丨.
願 рі розрізати.
驅辜 pigu розчленйти жертовну тварину.
рі如另见 рійп.
片儿 рШпг ―片 pi含n 1)•相〜фотокартка; фотографічний знімок;画〜картіінка;唱〜 патефонна, грамофонна платівка.
片子pihzi只见piSivzi 1)(电影胶片）фільм; (影片）кінокартгіна. 2) (Р昌片）[патефонна, грамофонна] платівка.灌〜наспівйти платівку.
扁pian另见ЬШп.
扁舟 pianzhou човен; ялик.
ріал.
偏 1 pian 1)(不正）косо; відхилятися (відхилення).照片挂〜了 фотокартка висить косо;指针向右边〜了 стрілка відхилилась вправо;太 Р曰〜西 сонце схилилося до заходу. 2)(单独注重一方面）однобічний (однобічність); (不公正）несправедливий (несправедливість). 〜于理论的研究 однобічне вивчення теорії; вивчення з теоретичним ухилом; робити наголос на вивчення теорії; 〜于感性知识 переважно почуттєві знання; 这个意见大〜це занадто однобічна д^мка.
偏2pian—偏偏.不让我去，我〜要去недакіть мені йти, а я на зло (навмисно, всупереч усьому, наперекір всім) піду;告诉他往左， 他〜往右 скажи йому ліворуч, він тобі поверне праворуч.
偏爱 ріап'аі приохотитися до чого (пристрасть). 〜文学 відчувати пристрасть (приохотитися) до літератури;只为少数人所〜що подобається тільки деяким;母亲通常〜幼子 матері часто захоплюються і більше люблять молодшого з синів.
偏安 pian an утримувати владу лише над частиною території країни.
偏避 pianbi відхилятися вбік.
偏才 pian саі майно, що нажили нечесно.
偏侧j piance 1) упереджений. 2) однобічний.
偏差 piancha 1) <技> відхилення; схилення; девіація. tSP艮〜грангічне відхилення;垂 @〜 відхилення стрімких ліній; відхилення схилу;足巨离〜відх^ення по дальності;磁干 干线〜схіілення магнітного меридіана;无线 电罗盘〜девійція радіокомпаса. 2)(工作中的 差錯）відхилення; ухил; загин перегин.工作 中有〜допустити перегин (загин).
偏差 І1* pianchaji девіометр.频率〜девібметр частоти!
偏从 piancong неправильна лінія поведінки.


602
偏党 piand^ng однобічний, упереджений.
偏低 piandl занижений занизити що (заниження). 〜的定额занижені норми,生产定额 订得〜занизити норми виробітку.
偏方 pianfang народний рецепт; народний засіб лікування.
偏废 pianfei нехтувати чим (нехтування); однобічність; односторонність.工作不可有 所〜не можна допустити однобічність (односторонність) у роботі;学习与生产二者 $胃〜не можна нехтувати навчанням заради роббти на виробництві чи роботою на виробництві заради навчання.
偏锋 piSnfBng 1)(笔锋斜出）бічний натиск на відкидній лінії ієрогліфа (особливий прийом техніки китайської каліграфії). 2)(从侧面 着手）боком; огульним шляхом.
偏咐 pianfQ труна з тілом батька (матері).
偏高 piangao завищений (завищити що, завищення). 〜的价格завііщені ціни;〜的工资率 завищена ставка зарплати.
偏光 pianguang —
pianguangjing <Щ> полярископ.
偏护 pianhu вигородити кого-щоу прост.; пристрасть; пристрастно ставитися до кого-чого.他从来不~哪一个 він нікбли не вигороджує кого б то не було (не буває пристрастним до кого б то не було).
偏激 pianjl крайній (крайність); різкий (різкість).言论〜різкість суджень; крайність у судженнях;思想〜的人.
偏见 pianjian упередженість; упередження; забобон; тенденційність.民族〜націон^ль- ний фанатизм (забобон);破除民族主义〜 усунення націоналістичних упереджень;不 持〜не страждати упередженістю;对任何事 物不抱〜 ставитися до всього (дивитися на усі речі) без упередженості (без упередження, без забобонів);任何不怀〜的 人都可以看出... для всякої безсторонньої людини зрозуміло...;抱有〜ставитися з упередженням (упереджено) до чого;他对我 ЇЇ]抱有〜він ставиться до нас з упередженням; він упереджена щодо нас людина. ,
偏角 pianjiSo <理> кут нахилу; нахил.
偏介 pianjie упертий; ексцентричний.
偏句 pianju підрядне речення.
偏口鱼 рШпкбиуй <动> камбалі
偏枯ріапкй 1)->偏瘫.2)(偏于一方而)однобокість (однобокий); однобічність (однобічний). 纠正〜відправити однобокість (однобічність);以免〜щоб уникнути однобокості (однобічності).
偏狂 piankuang маніакальний психоз.
偏劳 piSnMo <口> (请人帮忙）утрудніги кого. турбувати кого;(谢人作事）спасибі за турботу.请你〜吧，我实在脱不开身в мене збвсім немає часу, візьмете будь ласка це на себе; на жаль доведеться утрудняти (турбувати) вас, тому що я ніяк не можу звільнитися (виділити час на це); 实
在于七、不安 мені дуже шкода, що доводиться вас утруднювати (турбувати);谢 谢你，多〜了 велике спасибі (дуже вдячний) за усю вашу турботу.
偏 了 pmnle вибачте, що вже поїв (без Вас).
偏离 pianli відхилятися; відходити вбік.
偏理 ріапії однобічний аргумент.
偏盲 pianmang сліпий на одне око.
偏目 pianmu одноокий.
偏旁 pianpang правий (лівий) елемент ієрогліфа.
偏fB ріапрі глухий; закутковий.〜的地方 глухе (закуткове) місце; глухомань; нетрі.〜的省份 глуха провінція;〜的 Ш ffi закуткове містечко.
偏偏ріапріап і)(意志跟事实或要求相反） навпаки; навмисно; на зло; всупереч чому; наперекір чому.大家劝他别这样办，可是他〜 不听 усі радять йому так не робити, а він всупереч (наперекір) усьому не слухається; 明明®对，他〜说示对усе свідомо (явно) правильно, а він навмисно (на зло) говорить, що ні. 2)(事实跟期望相反）як (наче, немов, точно) навмисно; як на зло.昨天他来找我，〜 找不在家 учора він прийшов до мене, а мене, як навмисно (як на зло), не було вдома;这里 列了一大堆的所谓矛盾，但是〜没有提到阶 级的矛盾 тут перераховується купа так званих протиріч, але, немов навмисно (як це не дивно), нічбго не говориться про класові протиріччя. 3)(表示范围）[і] тільки лише; [і] один лише.别人都能完羞额，为什么〜我 们不能完成？ чому всі інші можуть виконати норми, і тільки лише (і одні лише) ми не мбжемо?
偏颇 рШпрб <书> (偏于一面）упередженість; (不公平）несправедливість (несправедливий). 〜之见 упереджена (несправедлива) думка;失之〜страждати упередженістю (несправедливістю).
偏巧 pianqiao 1)(恰巧）до речі; саме; як не можна більше до речі; більше, ніж до речі (вдало).我正想去他，〜他来了 я зібрався було піти шукати його, а він саме (до речі) і прийшов. 2)—> 偏偏 2).
偏 j/ір pianshl флангові війська; війська на флангах.
偏食 pi5nshi 1) <天> пбвне затемнення.日〜
повне. сонячне затемнення; повне
затемнення Сонця;月〜пбвне місячне
затемнення; повне затемнення Місяця. 2)(只
吃其几种食物）пристрасть до деяких видів :• •
ЇЖІ.
偏私 piansl кумівство (кумівський) розм.; небезсторонність (небезсторонній).不能有 所〜не можна допускати кумівство; не можна робити по кумівству;办事〜справу робити на кумівстві; справа робиться по кумівству.
偏瘫 pi5nt3n <医> геміплегія; гемі-паріпіч.
偏袒рійпШі ~►偏护.对哪一边都不〜неупе- реджено (без упередженості) ставитися до кожної сторони.
偏疼 piantSng <口>—偏爱.
pian ting pian xin прислухатися до думки тільки однієї сторони і приймати все на віру; страждати однобічністю (однобокістю); впасти (вдаритися) в однобічність (однобокість).
偏头油 piantoutong 〈医〉мігрень ж.\ гемі крана.
偏土 piantii віддалена країна.
偏向pianxi^ig 1)(不正确的倾向）відхилення; нахил (нахилення); перегин.工作中的〜 перегини в роботі;反对教条主义的〜прбти догматичного ухилу;反对雄的迫求数量的〜 борбтися проти шкідливої тенденції, що виражається в гонитві лише за кількісними показниками. 2)—偏护.裁判时〜弱队 підсудити на користь більш слабкої команди.
偏心piSnxTn 1)(不公正）упередження.有〜的人 упереджена людина;不无〜не без упередження;没有丝毫〜без усякої упередженості; немає ні краплі упередженості; абсолютно безсторонній;你对他有 〜ви до нього відчуваєте упередженість; ви ставитеся до нього упереджено; ви маєте (відчуваєте) до нього симпатію. 2) <技> ексцентричний.〜图形 ексцентричні фігури.
偏心度 pianxlndu〈技〉ексцентричність.
偏心距 pianxlhju〈技〉[лінійний] ексцентрисиггет.
偏心率 рШшйпій < 技 > ексцентрисит打； ексцентричність.
偏尤、轮 pianxlnlun〈机〉ексцентрик; кулачок.
偏压 рШпуй <无线> зміщення.
偏移 ріапуі відхилення.
偏远 pianyuan віддалений і глухий.〜地区 віддалені й глухі місця; віддалені закутки.
偏振 pianzhSn < 理 > поляриМція.光的〜 поляризація світла.
偏振光 pianzhenguang 〈理〉поляризоване світло.〜显微镜 поляризаційний мікроскоп.
偏振计 pianzhenji <理> поляриметр.
偏振子 pianzhdnzl <理> полярбн.
偏执狂 pianzhikuang паранойя.
偏重 pianzhong робити наголос на що, чому; звертати [особливу] увагу на що; приділяти [особливу] увагу кому-чому; віддавати (робити) перевагу чому.〜技术 робити наголос на техніку; із технічним )Ь(илом; більше, ніж належало, захоплюватися технікою;不应〜问题的一І面，而忽略另一 方面 не можна звертати [особливу] увагу на один бік питання й губити другий;脱离实 践，只〜理论是不行р не можна у відриві від практики робити наголос (звертати увагу) тільки на теорію.
偏转 pianzhuSn <理> відхилення,指针〜20 度 відхилення стрілки на 20°. 偏坠 piSnzhui <医> пахова грижа.
ФН pian.
犏1 二 pmnniu "пяньню" (помісь бика з яком).
翩 pian.
翩翻 pianfHn літати.
翩绵 pianmian 1) долинати здалеку (про звук). 2) носитися в повітрі.
翩翩pianpi5n 1)(轻快地飞舞）пурхати (пурхання). закрутитися в танці;
在花丛中〜飞舞 серед квітів пурхали метелики. 2) <-|jj> (举上洒脱）витончений (витонченість); вишуканий (вишуканість). 风度〜витончені (вишукані) манери;〜少年 витончена молода людина.
翩然рШпгйп <书> —翩翩1).


603
翩跹pianxian <书> —翩翩1).
ШШ pianxuan легкий, швидкий.
篇 pian.
篇pi§n 1)(文章结构中的一个部分）розділ,第 一〜пбрший розділ;每一〜都包括五章у кожному розділі п'ять глав. 2)(臼口着文字的 纸张）лист. •〜儿 Ш■•义 лекції, надруковані на окремих листах. 3) <量词>:他写了 一〜作文 він написав один з творів;收到几〜通讯 отримано декілька кореспондентських статей.
篇牍 piandu книги, твори, література.
篇幅рі如也1)(文章的长短）об'єм; розмір,书 的〜обім (розмір) книги;文章的〜рбзмір статті;这部作品的〜虽j、，但内容丰富ця праця незначна за об'ємом, але багата за змістом. 2)(报刊篇页的数量）місце.〜有限， 要求文章写得短些через обмеженість місця прохання писати статті стисліше;政治性文 章占报纸的很大〜політичні статті займають велике місце в газеті.
篇籍 pianji книги, література.
篇目 рШптй зміст.
篇韋 pianzhang стаття; сторінки мн.〜结构 побудова статті;在我国历史上写下光辉的〜 вписати славні сторінки в історію нашої країни.
篇子 pian-zi〈口> ~►篇 2).
平
Ji pian.
平〒 pianpian обґрунтовано, резонно.
平章 pianzhang 1) давати оцінку; розбиратися; відгук. 2) планувати. 3) повчати.
骄 pian.
骈 pian парний.〜句 парні слова; паралелізм;〜 肩 плече (плечем) до плеча; пліч-о-пліч.
駢臂 pianbei пліч-о-пліч.
骈苯 pianben нафталін.
骈偭 pianli <文> "парні четвірки і паралельні шістки" {китайський літературний стиль, в основі якого лежать рядки з чотирьох і шести ієрогліфів).
餅邻 pmnlin [близьке] сусідство.
骈罗 pianluo стояти рядами.
骄体 piantl <文> паралелізм; парний стиль.
思f 文 pianwen <文> твори, написані в парному стилі.
骄枝 pianzhl <书> зайвий; надмірний; п'яте колесо у возі.〜机t句 зайві (лишні) органи й установи; черезсмужжя органів.
骈字 pianzi ієрогліфічні сполуки.
pian 另见 Ьійп.
便嬰 pianbi фаворит.
便娟 pmnjuSn вишуканий.
便便 pianpian товстий.大腹〜товстопузий просту пузатий прост.; череватий прост. pianxuan блукати.
便宜рібп.уі 1)(价钱低）дешевий.〜货деш知а річ; поцінний товар;这种货色价钱〜цей товар дешево коштує. 2)(好处）вигода; пожива розм. 3)(使得到便 Й ) принести вигоду кому.这还算〜了 你 можна вважати,
що ти ще легко відкараскався; цього ще мало тобі. II参阅“占便宜zMn pian-уі;贪便宜Шп ріап-уі;讨便宜 tao pidivyi”.
餅 рійп.
胼紙 pidnzhT мозоль ж.胼手胝足 р^ки і ноги в мозолях. 胼胝体 pidnzhTtT <解> мозблисте тіло.
偏 pian.
谝 pian вкрадливо говорити; лукавити.
谝嘴 pianzui хитрувати; лукавити.
ріап.
蹁距 pianxian <书> 翩翩 рі如рШпІ). pian.
谝 ріап вихвалятися.
谝示 pianshi вихвалятися.
片рійп另见pi§n.
片рі&п 1)(平而薄的东西):纸〜папірець; листбк; клаптик (листбк) паперу;薄铜〜тонкі мідна пластинка;碎玻璃〜обрізок жерсті (бляхи); сколок скла; бите скло. 2)(地段）ділянка; підрайон.分〜包干 нести повну відповідальність за всю ділянку (підрайон); відповідальність по ділянках (по підрайонах). 3)(削成薄片）різати що (різання, краяння).〜成片 нарізати що шматочками;〜肉片儿 різати м'ясо на шматочки;用刀〜去上面的一层зрізйти (відрізати) ножем верхній шар. 4)〈量词>:
一〜面包 скибка (шматок) хліба; 一〜梓檬 скибка (шматочок) лимона;两〜Р可司匹林 дві таблетки аспірину;——〜树林 смуга лісу;——〜 草原 широкий степ;——〜房子 численні будинки (будівлі).
片白 pianbai гонорея, трипер.
片措 ріапсЬй аркуш паперу.
片段ріапсіийп (整体当中的一段）уріівок; фрагмент;(不完全的一段）уривок.小说的〜 уривки [з] роману; фрагмент роману;生活中 白勺〜епізбди з життя;长征的〜[окремі] епізоди Великого походу;〜的回忆 уривки спогадів;精彩的 ~ крйщі фрагменти (епізоди).
片断pi&ncMn 1)—片段.2)(零碎） розрізнений.
片方 pianfang однобічний.
片基 piAnjT <摄> підкладка.
片剂 piAnji <药> таблетка.
片甲不存 pian jia bu cun розбитий зовсім (геть); розбити вщент; зазнати [цілковитого] розгрому.
片简 pianjian фрагмент рукопису.
片亥!І pianke хвилина; момент;〜之间 в одну мить; у хвилину; ® 〜艮Р @ я за хвилину (моментально) повернуся; один момент, і я повернуся; і青略等〜почекайте, будь ласка, хвилинку;十亡得〜刁< 停 немає ні хвилини відпочинку.
片麻岩 ріаппйуйп <地质> гнейс.
片面рійптііп 1)(-巾.方而）однобічний.〜的决定 приймати рішення в однобічному
(односторонньому) порядку;〜撕毁协定 в однобічному порядку розірвати угоду;不可〜 决定 не можна вирішувати однобічно. 2)(偏 于一面）однобічний (однобічність); однобокий (однобокість).〜的理解 однобічне (однобоке) розуміння; однобічність (однобокість) у розумінні чого;〜追求数量 однобока погоня за кількістю.
Яг Ш tt pianmianxing однобічність; однобокість.看问题〜会导致错误的结论 однобічність (однобокість) у поглядах на речі призводить до помилкових висновків.
片目 ртптй картка каталогу.
itJL ріапг візитна картка.
piansha найкоротший час, мить.
片山 piansh5n (яп. Катаяма) Катаяма (прізвище).
片晌 piansMng мить.
片时pi&nsW—片刻.
片瓦无存 pian wa wu cun зруйнований до основи. {І〜каменю на камені не залишити; зруйнувати що до основи.
片务契约 pianwuqiyue однобічний договір.
片屑 ріапхіе куски, шматки.
片言 pianyan двома (короткими, декількома) словами; декілька слів; півслова.〜可决 питання можна вирішити двома (короткими, декількома) словами.
片言折狱 pianyanzheyu з півслбва розуміти в чому справа.
片言只语рі纟nydn-zhTp 片言.〜讲不清楚
двома словами (декількома словами) не пояснити.
片岩 рійпуАп <地质> сланець.
Я*pianyanzhi глянцевий папір.
片雨 pianyu трохи дощу.
片纸只字 pianzhi-zhlzi уривчасті дані (розрізнені матеріали).自从走后〜全无як виїхав, так і півслова не пише.
片子 pian*zi 另见 pian-zi 1)—片 pian 1). 2)(名 片）візитна картка.
骗 pian.
骗 pian 1)(欺骗）обманювати що (обман); дурити кого, прост, (ошуканство; обдурювання; дурисвітство розм.);(哄弄） дурити кого, розм.; водити за ніс кого; наставляти (натягати) ніс кому; морочити гблову кому; втирати очі кому.不受〜не датися в оману; не піддаватися на обман (на брехню);这可〜不了 他 його цим не обдуриш (не ошукаєш, не проведеш). 2)—骗取.〜来 的钱 гроші, здобуті в шахрайський спбсіб.
骗案 pian'an шахрайство.
骗鬼 piangui шахрай, пройдисвіт.
骗局 pianju обман; шахрайство.大〜велііке шахрайство;愚弄世界人民的大〜обмйн， розрахований на те, щоб ошукати народи усьогб світу;同和平〜作斗争боротьба з демагогією за мир;揭露和遗责形形色色的 “和谈’，〜викривати і засуджувати різні трюки з "мирними переговорами".
骗马 pianrna [занісши ногу,] підхопитися на коня.


604
㈱ ЧЯ pianqti обманом (хитрістю, облудним способом, шахрайським шляхом) здобути що\ видурити що，прост.〜壬 утертися (украстися, улізти, увійти) у довіру до кого; домогтися довіри хитрістю (обманом);〜钱 财 здобути -(одержати) гроші обманом; виманити гроші.
骗人 pianren обманювати (ошукувати) людей; шахраювати (шахрайство); махлювати розм. (крутійство).这纯粹是〜це найчистіший обман; це найчистіша брехня (шахрайство); 〜的勾当 шахрайська (крутійська) витівка;你 可另lj〜ти тільки не шахраюй (не махлюй), pianshu шахрайство; обман.
骗贼 pianzei шахрай.
骗子 pian zi шахрай; шахрайка; ошуканець; ошуканка; крутій; крутійка; торбохват розм.; пройдисвіт розм.; гаврик прост.政治〜 політичний ошуканець (шахрай).
票 ріао.
票 ріао 1) легкий. 2) коливати.
票姚 piaoyao швидкий, стрімкий.
ШШ piaoyao швидкий, стрімкий; енергійний.
票丨J ріао.
剽剥 piaobo гаряче критикувати.
票!]攻 piaogong грабувати.
票!И早 piaohan бравий розм. (хвацькість); молодецький (хвацкість, молодецтво розм.).——Р人 〜的骑兵 бравий (молодецький) ескадрон
票！]疾 piaoji живий; швидкий на руку.
票!1 劫 piaojie грабувати.
剽虏 ріаоїй грабувати, віднімати.
票1j掠 piaolue грабувати що (грабіж).
票！1 窃 piaoqie плагіат (плагіювати що, книжк.). 〜行为 плагійцтво;〜成果 пожинати плоди;这 篇文章是〜来的ця стаття - плагіат.
票1J 窃者 piaoqiezh6 плагіатор.
ІШ piaosu швидкий; живий.
票1J 贼 piaozei [займатися] плагіатом.
、'/票 piao ріао; ріао.
漂рі§о (随水浮动）плавати (плавання).树叶在 水ЇШ上〜着 листя плаває на поверхні води.
漂泊 piaobo блукати (блукання); мандрувати (мандрування); білуватися (поневіряння) прост” 到处〜блукіти (білуватися) по білому світу; тягатися з місця на місце;〜的 生活 циганське життя.
漂浮 pi§ofii 1)(漂）плйвати (плавання),〜的冰块 плавучі крижини;在水面上〜плавати на воді (на поверхні води);湖而上〜着几只小船на озері плавають декілька човнів;山边〜着缕 缕轻云 зі сторони гори насувалися легкі хмаринки. 2)(不踏实）поверхневий (поверховість); легковажний (легковажність, легкодумство).工作〜поверхневе (легковажне) ставлення до роботи.
漂来ріЗоМі приплисти.岸边〜一根圆木до берега прибило водою колоду; до берега приплила колода;—只小船在‘面上〜漂去 човен носило по озеру.
漂流 piaoliu 1)(随水流浮动）нести що\ дрейф (дрейфувати) спец.顺风〜дрейфувати за
напрямком вітру;顺水〜самоплавом;船在海 里〜了 一夜 судно всю ніч носило по морю. 2) —漂泊.解放前他—直〜在外ДО звільнення він увесь час блукав на чужині.
'漂去 piaoqu спливти; відплити.
Ш)1 ріаог плавальний пузир.
漂移 ріаоуі повільно плисти за течією; дрейфувати.
漂游 piaoyou плавати на поверхні.
漂 ріао.
漂渺 piaomiao туманний (туманність); невизначений (невизначеність).产生一种〜的感觉 дати відчуття легкості;虚无〜的幻туманні мрії (надії); марення мн.
影 ріао.
影 ріао легкий.
ШШ ріаоріе злітати.
ШШ piaoyao легкий, рухливий.
Щ ріао.
飘 ріао ма5іти (маяння); розвіватися (розвівання); майоріти; витися (виття); віяти (віяння)(指声音、气味飘荡空中).〜香 несуться пахощі;广场上红旗 一 червоні прапори в'ються (розвіваються, майоріють) над площею;外而〜着小雨[надвбрі] йде дрібний дощик;空中〜着雪花 у повітрі в’ються пластівці снігу.
飘摆 piaobai коливатися, майоріти.
飘泊 рі5оЬ6~> 漂泊 рійоЬб.
飘薄 piaobo блукати; нещасний, piao-dai стрічка; стрічечка.
飘荡 pi§oc^ng (随风摆动）віяти (віяння); розвиватися;(随水浮动）качатися (качання); хитатися (хитання).红旗 ІШ 风〜червбний прапор віє (розвівається) на вітрі(у);小船在 波浪中〜чбвен хитається на хвилях.
飘动 piaodong майоріти.
飘浮 漂浮 piaofii.
飘忽 piaohii 1)(轻快地移动）нестися; плисти. 天 JL 层云〜по небу пливуть (плавно несуться) шаруваті хмари. 2)(摇摆） коливатися (коливання); хитатися (хитання). 小船在水面上〜不定чбвен хитався на хвилях (на воді).
飘疾 piaoji швидко, стрімко.
飘来 piaolai лунати; доноситися розм.远处〜一 阵歌声 здалеку лунали (доносились) звуки пісні;〜一阵丁香花的香味 доходять пахощі бузку.
飘零 pooling 1)(调谢坠落）опадати (опадання); обсипатися (обсипання).园中黄叶〜опало (обсипалося) пожовкле листя в саду; садок був обсипаний пожовклим листям. 2)(不幸） сумний;(不安定）неспокійний.〜的生活 сумне (неспокійне) життя; сумне (неспокійне) існування.
飘流 ріаоїій—漂流 ріаоїій.
落 piaoluo злітати; спадати.黄 Iі І•〜з дерева злітає жовте листя.
飘渺 рШотіао —漂渺 piaomiSo.
飘去 piaoqu спливти.
飘飘然 рторШогап:心中〜б^ти на горі
блаженства; відчути п'янкі радощі; ніг (землі) під собою не відчувати (не чути);不要在一 片胜利声中变得〜起来не допускати запаморочення від успіхів;他全身〜，似乎要 飞起来了 йогб тіло стало легким, як пушинка, готове от-от злетіти.
飘然 рійогйп плавно; колихаючись.浮云〜而过 у небі тихо пливуть (плавно несуться) хмари.
飘洒pi^)sa (飘扬散f):天空中〜着雪花у повітрі кружляли (вилися) сніжинки; із неба сипався сніг.老人银须〜старий із срібною бородою, що розвивається.
飘洒piao.sa (自然，不呆板)вільний.字写得很~ писати вільно, без манірності; писати розгонистим почерком.
飘隨 piaosou легко, вільно поширюватися.
飘舞 piSowQ кружляти (кружляння).柳花〜 кружляють вербові пушинки.
飘雪 piaoxue сніг, що кружляє в повітрі.
飘扬 piaoydng віяти; розвіватися.红旗迎风〜 віють (розвиваються, майорять) на вітру червоні прапори; 场上〜着国旗 національний прапор майоріє над площею.
飘摇рі§оуйо —飘扬.烟云缘纟#，〜上升в’кіться і пливуть нагору легкі димки.
悠 piao-you плисти; хитатися (хитання); колихатися (колихання).小船在水里慢慢地 〜着 човен тихо хитався (колихався,
погойдувався) на воді;几片树叶飘飘悠悠地 落在 zj、M 里 листя дерев, колихаючись і кружляючи, повільно падало в річку.
ріао.
嫖 ріао гуляти із повією; гуляти; вести розпутне життя (розпуста); ходити в будинок розпусти.
嫘婊子 piaobiaozi відвідувати проститутку.
嫖娼 piaochang відвідувати проститутку; проститутка.
嫖荡子 piaodangzi розпусник.
嫖客 piaoke гість (відвідувач).
ШІ ріао.
瓢 ріао черпак (із гарбуза) ківш.
瓢虫 pidoch6ng <动> сбнечко.
ШП 泼 ріаоро лити як із цебра;
(литися).〜的大雨 дощ ллє ливнем ллється дощ.
瓢饮 ріаоуіп пити один черпак.
浮 рік.
Ш ріао померлі з голоду.
ЩШ piaojin голодна смерть; померти з голоду.
ливнем лити як із цебра;
У票 ріао 另见 ріао; ріао.
漂 рі^о 1)—>漂白.〜布 білити тканину. 2)(用水 除去杂质）полоскати що (полоскання); промивати що (промивання),洗过的衣服要 用 ^^*7尺〜过 після прання треба полоскати (промивати) білизну в чистій воді.
漂白 piSobai вибілити (білити що); відбілювати що.〜的布 вибілене полотно;〜工厂 білильня; 〜工人 білильщик; білильщиця; відбілювач.
漂白粉 piSobdif^n <化> білильне (хлорне) вапно; хлорка прост.


漂白剂piSobdiji <化>білильний(відбілюючий) засіб; білильний матеріал; реагент, що відбілює; декролан.
漂硕 piaoli <地质> [ератичні] валуни.
漂®土 piSoHtQ〈地质> валунна глина.
漂练piSoldn <纺> очищення.织物〜工程очгі- щення тканини.
漂染厂 piaoranchang відбілювально-фарбу- вальна фабрика.
漂晒 piaoshai відбілювати на сонці.
漂孝 ртохійо легке траурне плаття.
腰 ріао.
瞭 ріао коситися на що; косити очі на що; кидати погляд скоса на що; глянути краєм (краєчком) ока; оглянути бічним поглядом. 用目艮 51 〜стріляти очима; виглядати, кидаючи короткі, швидкі пбгляди.
醒 ріао.
ІШ ріао чисте (нерозбавлене) вино.
瞧 ріао.
瞧 ріао білий; матовий (колір).
票 ріао.
票ріАо 1)(作为凭证的纸片）квиток;(购买定量 物品的凭证）талон.电影〜квиток у кіно; квиток на картину;戏〜квитбк у театр;明天 的戏〜квитбк на завтрашній спектакль; квиток на завтрашню оперу;七点钟的〜 квитбк на 7 годину;第一场的〜квитбк на перший сеанс;日场〜квитбк на денний спектакль;—排五座的〜квитбк у перший ряд (у першому ряду) на п'яте місце;力口座~ квитбк на відкидний стілець;站〜квитбк на стояче місце;火车〜залізничний квитбк; квитбк на потяг;飞机〜квитбк на літак; авіаквиток;轮船〜квитбк на пароплав;汽车 〜автббусний квитбк;电车〜трамвайний квитбк;足球〜квитбк на футбольний матч; 游泳〜квитбк у басейн; П~ вхідний квитбк; 月〜місячний квитбк;粮〜талон на рис і борошно;行李〜багажна квитанція. 2) 一票 子.零〜дрібні гроші.五元的大〜儿банкнота [вартістю] у 5 юанів. 3)(选举票)[виборчий] бюлетень;(投票者所投А票）голос.投〜赞— голосувати (подати голос) за кого-що;投〜反 对 голосувати (подати голос) прбти кого-чого;点〜підрахунок голосів; 一 百〜对 三十〜100 голосів проти 30. 4)〈量词，方〉 партія.—〜货 партія товару;——〜实卖 одна торгова угода.
票板 piaobSn кліше для друкування банкнот.
票差 piaochai ордер; повноваження.
票额 рійо’豸 номінал.
票法 piaofS ліцензійна система (з офіційним дозволом на приватну торгівлю сіллю).
票房 piaofang <Р> квиткова каса.
票根 piaogen корінець; талон.
票号 piaohao банківська контора (фірма).
票价 piaojia пеня (вартість) білета
票据piaoju 1)(付款期票）вексель ч.开一张〜 видати вексель;〜交易所 вексельна біржа. 2) (出纳凭丨if.) ордер.
票据法 piaojufa〈法〉вексельне право.
票而 ріаошіап номінал.〜价格 номінал; номі- ніпьна (загальна) ціна;〜价值 25 卢布的纸 Гр кредитний квитбк вартістю у 25 карбованців.
ШШ piaoshu кількість голосів.
票文 piaowen паспорт.
ШШ piaoxiang виборча урна.
票选 piaoxuan вибори (вибирати) шляхом подачі бюлетнів.
票友 ріаоуби актбр-аматор; акторка-аматорка.
票庄piAozhi^ng —票号.
票子 piao zi банкнот; банковий білет
、標 ріао 另见 рі§о; ріао.
漂рійо〈方〉(事情、帐目等落空)посміхнутися прост.; тю-тю рош.没有什么指望了，事儿 恐怕要〜了 міао вже надії, мабуть, справа може пропасти (ляснути); мало вже надії, боюся, що справа тю-тю;这笔中艮算是〜了 цей борг, треба вважати, пропав (тю-тю).
漂 了 рійоїе 1) піти; зникнути. 2) потерпіти повне фіаско.
漂亮 piAo.liang 1)(好看）красгівий (краса);(装 饰得漂亮)ошатний (ошатність); блискучий. 衣月艮〜ошатна (гарна) сукня; ошатний (гарний) костюм;不见得〜не вирізнятися красбю (ошатністю);打扮得漂漂亮亮 нарадно (красиво) одягтися (одягнений); нарядно вбраний (виряджений);她长得令艮〜 вона дуже красива; вона дуже красива собою (із себе); вона красуня;好〜! яка краса! як гарно! 2)(出色）чудбвий; блискучий; красивий.事 tn 办 Ш -[справа] зроблена чудово (блискуче);仗打得真〜воювали (боролися) прбсто чудово (блискуче);他的 英语说得不够~ він говорить англійською мовою не те, щоб дуже вже чуцово (блискуче).
漂亮话 piao.lianghua красиві слова; [порбжня] фраза.好说〜的人фразф;这只是句〜це одні лише [красиві] слова;单说〜没有用 красивими словами (одними словами) справі не допоможеш.
漂帐 piaozhang безнадійний рахунок, несплачена заборгованість.
卩西
НЖ ріао.
р票呤 piSoling <VC> пурин, ріао.
ріао 1) хоробрий. 2) швидкий, piaoqi швидка кіннота.
ШШ piaoy6ng хоробрий.
^ріе.
К ріе <化> протій.
撇 pie 另见 pie.
撇 1 pie (抛弃）кинути що; облишити що; залишити що (залишення),把陈腐的老一套- 都〜了 заб扣і (викинути, залишити) усе старе і віджиле;把…〜在一边 залишити кого-що осторонь.
撇 2 pie (从液体面上舀）наймати що (наймання, зняття).〜沫儿знімйти пінку;把汤的儿〜拉
зняти жир із супу.
撇йі piediao відкинути; лишити.
Ш ® pie jlngqiang говорити поганою бейцзінською (пекінською) мовою.
撇开 pie-kai залишити що (залишення); відкинути що.这个可以暂且〜不提мбжна цю розмову тимчасово залишити;这件中不能这 样〜不问 не можна цю справу так залишати; ви повинні залишити (відкинути) цю думку; 你要〜这个念失ви повинні викинути цю думку з голови;他撇不开家 він не міг залишити (кинути) сім’ю.
撇'沫子 piemozi знімати піну.
撇弃pigqi—撇开.
撇淸 pieqlng прикидатися непричетним до чого; прикидатися незацікавленим у чому; приймати безневинний вигляд; робити безневинне обличчя; із безневинним виглядом.他 ~ 说 він із безневинним виглядом сказав; він удав непричетного (зробив безневинний вигляд) і сказав.
撇下рібхій—撇\〜不管，听其自然залгішііти (кинути) що напризволяще;她死后〜了三个 孩子 вона залишила після смерті трьох дітлахів;我哪能就这样〜自己的工作？ як я можу так залишити (кинути) свою роботу?
撇漾 pieyang покинути, кинути, залишити.
撇油 pieyou знімати жир.
瞥
pie.
瞥 pie мигцем глянути на що; охопити поглядом що; кинути погляд на що.
瞥地 piedi раптом, несподівано.
瞥见 piejian побачити що; впасти в око.
苤_
莖蓝 ріб.іап 1) <植> [капуста] кольрабі; реп'ях угорський; голорепа. 2)(指莲）кольрабі невідм” ж.
撇 pie 另见 pie.
撇 ріб 1)(扔）жбурляти що; кидати що (кидання); метати що (метання),往水里〜石 子 кидати (жбурляти, метати) камінці у воду; 〜手描弹 кидати (жбурляти, метати) гранати; 〜到脑后 із голови (із пам'яті, із розуму) геть; 不许〜石头 не смій кидатися (жбурлятися) каменями. 2) <量词>:两〜儿黑眉毛чбрні брови.
撇嘴 piezul кривити рот(а) (губи).—〜скривити рот;你撇什么嘴？ що ти рота кривиш?
глл
拼рш.
拼 1 ріп (合在—起）складати що (складання); з'єднувати що (з'єднання); складати що; збирати що (збирання).把两张桌子〜在一起 скласти (з'єднати) два столи; приставити стіл до столу;再〜上一张桌子 приставити ще один стіл;把两块板〜在一起сколотити (з'єднати) дві дошки;把.撕碎的底稿〜起来 скласти розірвану чернетку;这机器是用旧 签件〜起来的 ця машина зібрана зі старих деталей; це зібрана із старих частин машина.
拼 2 ріп —拼命 2).〜一下 йти на крайній ризик; 〜І三夜不睡，我也要完成任4 хоч (нехай) три ночі спати не буду, а виконаю;〜车〈棋〉


606
розмін турами;〜刺刀 борбтися, заколюючи багнетами.
拼版 рїпЬап <印> вбрстка. 拼版台 pTnbSntdi df]>Tinep.
拼财 ріпсаі ризикувати всім майном, ставити все на карту.
拼凑рїпсди —拼\给他〜旅费збирйти йому гроші на поїздку;〜侵略集团 збивати агресивні блоки;资产阶级政党〜了一个联合 政府 буржуазні партії збили (склали) коаліційний уряд;把两个根本冲突概念硬 〜在 起 із великою натяжкою ставити на одну дошку два зовсім несумісних один з одним поняття.
拼法 plnfa правопис, орфографія; вимова по складах.
拼分 plnfen інгредієнт.
拼命 plnming 1)(舍命）пожертвувати життям; віддати життя за що; не жалкуючи (не шкодуючи) життя; не на життя, а на смерть. 拼老命 не пошкодувати своїх старих кісток; 就是拼了命，我也要干到底хоч кров із носа, а доведу справу до кінця. 2)(尽學大的力量} щосили; з останніх сил; усіма силами; що є (було) сил (сил); із шкіри лізти геть; хай би там що; прост.\ розбитися (розтрощитися) у корж прост.\ лізти на рожен.〜干活 працювати з усієї сили (щосили);〜反抗 пручатися всіма силами (щосили);〜Йк 跑 стрімголов (без оглядки рсші./чимдзЬк; на всі заставки розм.) бігти (мчатися); бігти щосили (що є сили); ~地追 стрімголов (без оглядки) кинутися в погоню;〜地喊 кричати (волати) благим матом; кричати щосили;〜鼓 吹 на всі лади проповідувати що;活着就要〜 干 жити, щоб самозабутньо працювати;反动 派越是临近灭亡，就“要〜挣扎чим ближче кінець реакції, тим відчайдушніші її спроби в боротьбі (тим відчайдушніше вона бореться);敌人〜造我们的摇вороггі з усієї сили брешуть на нас.
拼盘 plnpan холодні закуски.
拼死pTnsi—拼命.
拼写法 plnxiefa〈语〉орфографія; правопис.
拼音 plnyln〈语〉фонетична транскрипція.〜文 字 звуковий (фонетичний) лист; звуко-буквенна писемність;汉 і吾〜文字 фонетичний лист китайської мови;汉і吾〜方 案 проект фонетичної транскрипції китайської мови;〜字母 фонетичний алфавіт.
拼装 plnzhuang збирати, монтувати.
姘 ріп.
pTndu незаконний зв，язбк.
姘夫 prnfii коханець.
姘妇 plnffi коханка.
姘质 plnjii жити в позашлюбному співжитті (утриманкою; коханкою; полюбовницею); вступити в любовний зв'язок.
Ш 头 pln-tou коханець; коханка; утримувач; утриманка.
贫 ріп.
贫乏pinfa 1)—贫穷• 家і卜〜родина живе в нестатках; родина злидарює; родина бідує. 2) (И〈丰常）убогий (убогість); недостатній (недостатність); мізерний (мізерність);
міпю-.知识〜недостатність (нестача) знань; убогість (бідність; скудність) знань; малоосвіченість;思想 ~ недоумкуватість застар..， убоге мислення; злиденність (убогість, бідність) думки;内容〜уббгий зміст; убогий за змістом; малозначимість;想 象力〜злиденність (бідність) уяви.
贫寒ріпМп —贫穷.
贫户 pinhu бідняк.
贫化 pinhua <矿> збідніння.
ЦЩ pinji неродючий (неродючість); безплідний (безпліддя).〜的山区 безплідна (неродюча) гориста місцевість 土壤〜 неродючий (безплідний, бідний) ґрунт; виснаження ґрунту.
贫贱 pinjian бідність (бідний); убогість (убогий); нестаток.〜不移 дотримуватися своюєї людської гідності (своюєї честі), незважаючи на бідність і нужду; бути твердим і принциповим навіть у нестатку;〜 之交 друг у нестатку.
贫苦 pinku бідний (бідність, біднота розм.); убогий (убогість).家境〜的青年 мблодь із бідних родин;在旧社会劳动人民过着〜的曰 子 у старому суспільстві працюючі жили в нестатеу і бідності; у старому суспільстві працюючі животіли.
贫矿 pinkuang бідна руда.
贫困 ріпкйп 贫穷.摆脱〜віібитися з нестатку (з убогості); вилізти з бідності.
贫困化 pinkOnhua зубожіння (збідніти).使〜 пауперізувати кого-що;殖民地广大人民群 众的〜зуббжіння ширбких народних мас у колоніях.
贫民 pinmin бідняк; біднота ， збірн.城市〜 міська біднота.
贫民窟 pinminku нетрі; халупи бідняків.
贫农 pinnong бідняк; селянин-бідняк; селянська біднота.
贫气 1 pin.qi (小气）дріб'язковий (дріб'язковість). 人І是勤检朴R，可并不是〜людііна він працьовита і ощадлива у житті, але не дріб'язкова.
贫气2 pin-qi ->贫嘴.你这人一句话说八遍， 真〜！ як тобі не набридне так часто повторюватися! як ти мені набрид своєю безкінечною балаканиною.
贫穷 pinqiong бідний (бідність, біднота рот.); убогий (убогість); нестаток (бідувати).〜的 人们 бідні люди; бідняки мн.; біднота збірн.; 过着极〜的生 жити у великій убогості (нестатку); жити дуже бідно; жити в злиднях; 战胜〜перемогти бідність (нужду).
贫 院 pinryuan дитячий притулок для бідних.
贫І导 plnruo бідний і слабкий.
贫无立锥之地 pin wu li zhu! zhT di не мати ні клаптика своєї землі; ні кола ні двора.
Й Т 4і pinxiazhongnong селяни-бідняки і найбідніші середняки; селяни-бідняки і найбідніші прошарки середняків.
贫肋' ріпхіе союз селян-бідняків і найбіднішіх середняків.
贫血 ріпхиб <医> недокрів'я; анемія.恶性〜 злоякісне недокрів'я; злоякісна анемія.
贫嘴 pinzui балакучий (балакучість, балаканина роз.и.); багатомовний (багатомовність);
теревенити груб” прост.; пустодзвонити розлі.; язик без кісток у кого.这个人有点儿〜 ця людина трошки балакуча; ця людина занадто просторікувата;分只真〜！ який ти базіка! який, однак, ти балакучий! язик в тебе без кісток!参阅“耍贫嘴 shuS pinzui".
її嘴 舌 pinzui-boshe злий (гбстрий) на язик.〜 的人们злі язики.
贫嘴鸦舌 pinzuiguashe неслухняний (про дитину).
频 ріп.
Ш ріп неодноразово; багато разів; часто-часто. 捷报〜传 радісні звістки випливали одна за іншою; безупинно йшли звістки про перемогу;宾主一为健康举杯гбсті і хазяї неодноразово (багато разів) піднімали келихи за здоров'я.
Ш 带 pmdai < Щ > [частотний] діапазон; діапазон (смуга) частот.
频道pind》o <无线>канйл.
频度 pindu частота, частотність.
ШШ pinfan частий (частота); багаторазовий (багаторазовість); частішати (частішання). 外交家们的〜接触чісті контакти (зносини) дипломатів;友好访问的次数更加〜了 візііти дружби стали особливо частими; візити дружби стали частішати.
频率 ріпій <理> частотА; частотність.载波〜 несуча частота;无线电波的〜частоті (частотність) радіохвилі;摆的振动〜частоті коливань маятника;〜特性 частотна характеристика;〜检波器 частотний детектор.
频率计 pinl{iji <理> частотомір;
频率钟 pinluzhong частотний годинник.
频婆 ріпро яблуня домашня.
频仍 pinreng〈书〉безупинно; багаторазово.
频数 pinshuo〈书〉багато разів.
频速 pinsu поспішно，швидко.
ШШ pinyuan незручний.
娱 ріп.
娘 ріп <书> 1) вийти заміж; бути дружиною. 2) наложниця імператора.
娘妃 pinfei другорядні дружини імператора.
嫔然 pinran багаточисельний, у великій кількості.
嫔御 pinyu імператорська дружина третього рангу.
截pm.
蘋 ріп <植> марсилія.
颦岣.
Щ. ріп <;|^> супити що\ насуплювати що.〜眉 супити (насуплювати) брови; супитися; насуплюватися.
ШШ. ріпсй насупити брови; насупитися. $周〜 похмурий вигляд; похмуре обличчя; із насупленими бровами.
品 pin.
品рїп 1)(物品)предмет; річ ж.家庭用〜 предмет домашнього побуту; fd 爿;І 〜 предмети широкого вжитку; ширпотреб


607
рот.;蓉侈〜предмет розкоші;装饰〜 прикраси мн.\ дрібнички л/н.;化妆〜туалетні приналежності; 工业〜 продукція промисловості; промислові вироби;战利〜 трофеї мн.; військбва здобич;牺牲〜жертва. 2)—品级.上〜кращий сорт; вищий розрад； 下〜нижчий сорт (розрад); 一〜перший ранг [чину]. 3)—品德.4)—品尝；品评.〜酒 дегустація вина;〜茶 дегустація чаю;〜—〜这 茶іЙ味道好不好 спрббуйте цей чай, який він на смак;这人$竟怎么样，你慢慢就〜出来了 яка він людина, ви поступово зрозумієте (дізнаєтесь). 5)(吹奏）грати (гра) на чім.〜箫 грати на китайській дудці.
品茶 pincha визначати на смак сорт чаю, дегустація чаю.
品尝 plnchang пробувати що (проба); куштувати що，чого, розм.; ( * 评 Й ‘级） дегустувати що (дегустація).〜各种酒类 пробувати (дегустувати) різні сорти вина;你 〜下这种洒 ви спрббуйте (покуштуйте) це вино.
品程 pincheng зразок.
品德 plnde мораль ж.; моральність; моральні якості; гідність людини.共产主义〜 комуністична моральність (мораль);〜高尚 висбка мораль (моральність); висбкі моральні якості; висбка гідність людини.
品第 pTndi <书>1)(评定等级）класифікувати кого-що (класифікація). 2)(等级）ступінь ж.\ ранг.
品格pTngS 1)—品性；品行.2)(质量和风格） якість; стиль ч.这幅画的〜不高картина невдала за стилем; картина низькопробна.
品红 plnhong ясно-червоний.
品级 plnji 1)(官阶）ранг; ступінь ж. 2)(商品等 级）сорт; розряд.
品蓝 plnlan бузковий; блідо-ліловий.
品类 рїпіеі сорт; асортимент.〜繁多 різноманітні сорти;货物〜俱全 багатий асортимент товарів;货物〜不全 недостатній асортимент товарів.
品绿 pinlti ясно-зелений.
品貌 рТптйо 1)(相貌）збвнішній вигляд; збвнішність.〜俊俏 красива за зовнішністю; красивий собою (сам по собі); людина красивої зовнішності. 2)(人品和相貌） моральні якості й збвнішність.〜兼优 гарний і зовнішністю, і своїми душевними якостями; гарний і на збвнішність, і по душі.
品名 pTnming найменування книжк.
品名表 pinmingbiao номенклатура; номенклатурний список.
品目рїптй—品名..
品评 plnping відзиватися про кого-що (відзив); оцінювати кого-що (оцінка); розцінювати кого-що (розцінка спец.).〜人物 дати відгук про людину (оцінку людині); сказати своє слово про людину.
品题plnti <书> —品评.
品头 і仑足 plntou-lunzu по кісточках розбирати кого-що; (挑 易 lj ) причепливість (причепливий, чіплятися до кого-чого).
品味plnwSi ->品尝.
йд^Т* plnxing поведінка; моральність.〜 добропорядність;〜好 у кого гарна поведінка;
добре поводитися; людина гарної поведінки (із гарною поведінкою); порядний;〜不好 немає в кому (не знати) ніякої порядності; поводитися аморально.
品‘14 plnxing характер; вдача.〜®U亨-дббрий характер (вдача);〜很坏 кепський (нестерпний) характер.
品月 рїпуие блакитний (блакить); ясно-синій.
品质pTnzhi 1)(人的本质丨якість.具有共产党员 的优秀〜мйти кращі якості комуніста;崇高 的精祌〜висбкі душевні якості;道德〜 моральні якості. 2)(物品质量）якість.〜优良 的商品 високосбртні товари; товар висбкої якості;〜低劣的商品 низькосбртні (низькопробні) товари.
品种pTnzh6ng 1) <生物> порбда; сорт.家畜的〜 породи домашніх тварин;植物〜порбди (розряд) рослин;小麦的新〜новий сорт (нова порода) пшениці;〜试验 сортовипробування; 〜更换 сортозміна;〜复壮 поновлення сортів;〜形成 породотворення;〜 研究вивчення сортів;改良牲畜〜 поліпшення породності худоби. 2)(产品种类） сорт; асортимент.钢的新〜новнй сорт сталі; 货物的〜增多了 асортимент товарів збільшився;供应全国城乡的日用工业品，〜 繁多，花色齐全 товари широкого вжитку й у місті, і в селі подані в багатому асортименті й різноманітності.
pTnzhongxue сортознавство.
祀 ріп.
4t ріп самка.〜鹿 самиця оленя; лань; ~牛 корова;〜鸡 к^рка. ft户 pinhu жіночий статевий орган.
聘 ріп.
聘ріп 1) 聘问.2)聘请.〜为顾问запросііти
кого на посаду радника. 3)(定亲）заручити кого з ким, кого за кого (заручини) застар. 下〜піднбсти нареченій подарунки (під час заручин); 受〜 прийняти подарунки нареченого [під час заручин];女儿还没有受 〜дбчка ще ні з ким не заручена. 4) < 口 > (嫁） видати заміж кого.〜姑娘 видати дочку заміж.
聘礼 ріпії 1)(聘请时的礼物)підношення [особі, що запрошується,] 2)(订婚时的定礼） подарунки нареченій на заручини.
聘请 pinqing запрошувати кого (запрошення).
聘任 pinren запрошувати кого на службу (на роботу).
聘书 pinshO запрошення [на службу, на роботу]. 接到〜одержати запрошення на роботу.
聘问 pinw色п відвідування [урадбвою делегацією або офіційною особою якої-небудь країни].
兵 ping.
兵ping <象声> бац; хлоп.〜的一声枪响бац (хлоп) із рушниці.
兵兵plngpang <象声> стук.作响〜стикати;種 子打在屋顶上〜作响стукання граду по даху; град стукає по даху;〜乱响 стуканина рош.\ 枪声〜乱响 рушнична тріскотня (тріскотнява). 2)—乒币球1).
兵兵球 plngpangqiu 1)〈体〉настільний теніс; пінг-понг.打〜гр^ти в настільний теніс (у пінг-понг);〜比雜 змагання з настільного тенісу (з пінг-понгу); ~ 运动员 тенісист; тенісистка; гравець у настільний теніс;国际 〜联合会 Міжнарбдна федерація настільного тенісу 2)(宇旨球）настільний тенісний м'яч.
婢 pTng.
ЩЩ plngting〈书）грація (граціозність).
聘掉Й娜 pTngtingniSonu6 красуня.
苹 ping.
苹 ping примушувати, давати можливість.
冯 ping.
冯 ping 1) помічник;左〜старший помічник. 2) обурювання. 3) спиратися на; покладатися на. 4) сильний;〜怒 сильно гніватися.
冯河 pinghe переходити ріку (Хуанхе) вбрід.
ШШ. pinglong величний.
冯依 pingyl спиратися, покладатися.
冯夷 pingyi Водяний дух 1) бог Жовтої річки; 2) бог дощу.
ping.
平 ping 1)(平坦）рівний (рівність); гладкий (гладкість).〜顶 плбский дах;放〜поставити що рівно;公路很〜шосе рівне (гладке). 2)(使 рівняти що.〜地 рівняти (вирівняти) землю. 3)(高度相同）рівний із чим.雨下得〜 了》可槽 від дощу річка стала рівною із берегами. 4)(不相上下）внічию. 赛的结果 是五〜з рахунком п'ять на п'ять. 5)—平定 2). 〜舌L придушити (утихомирити) путч. 6)(抑 制怒气）заспокоювати кого (заспокоєння).〜 民愤 заспокоїти маси, що мітингують;她的 气〜下去了 вона заспокоїлася; вона нарешті охолола (перестала сердитися). 7) 平声.
平安 ping'an благополучний (благополуччя).〜 至О达 благополучно доїхати (прибути);〜无事 усе благополучно; усе в порядку;——@ 〜 щасливої дорбги! доброї дорбги!平平安安 地过曰子 жити у цілковитій злагоді; жити спокійно і безтурботно; вести життя спокійне і безтурботне; тиша та гладь.
平安火 ping anhuo сигнальний вогонь.
平白 pingbai дарма; даремно.〜受屈 терпіти даремно;谁也不能〜地责怪你ніхтб не стане дарма (даремно, без серйозних причин) обвинувачувати вас.
平白无故 pingbai wugu ні з того, ні з цього; ні за що, ні про що; без усякої підстави (приводу); без усякої причини; без серйозних причин (підстав).〜地争吵起来 посваріітися ні з того ні із сього (без усякої причини);这不会是〜 的 не може того бути, щоб усе це було без усякої до того підстави.
平板 pingban 1)(平淡死板）безбарвний (безбарвність).文章写•得枯燥〜стаття написана сухо і безбарвно (сухою і дерев'яною мовою). 2) <技> плит^，矫正〜 плита для рихтівки.
平板车卩ingMnchg 1)(运货三轮车）вантажна велорикша. 2)(运货车）[вантажна] платфбрма.大型〜платфбрма-ваговбз ж.


608
平板仪 р丨ngbSnyi <测> мензула.
平版pingMn <印> 1)(没有凹凸纹的版而） плоский друк; плоскодрукований. ~^РЙІП, плоскодрукувальна машина. 2)(平整版面） приправка; приправляти набір.
平辈 pingbei [люди] одногб поля.
平槽 pingcao стати рівно (на одному рівні) із берегами.河水〜了 вода в річці піднялася на рівень берегів.
平常 pingchdng 1)(教通）звичайний (звичайність); звичний (звичність); простий (простота). 一个最〜的人 сйма звичайна (проста) людина;这是件最〜的事це найбільш звичайна (звична) справа; це найбільш проста (звичайна) річ. 2)(不出色） так собі; посередньо.她才初学，唱得〜вона тільки почала учитися і співає так собі (посередньо);文章写得平平常常статиі написана посередньо (так собі);这部电影很 〜цей фільм так собі; це звичайний фільм. 3) —平时1).〜我六点钟起床звичййно (зазвичай) я встаю о шбстій годині ранку.
平车 pingch6 <铁路> [вантйжна] платфбрма.
平川 pingchuan рівнина.
平淡 pingdan безбарвний (безбарвність); монотонний (монотонність). 〜无味的玩笑 плоский (банальний) жарт;〜无奇 нічим не примітний; нічбго примітного (особливого, оригінального); ніщо кого не дивує;把…看 得很〜ставитися до чого байдуже;平平淡淡 地过了 十年 прожито десять років безбарвно (монотонно, одноманітно).
平等 pingdeng рівноправність (рівноправний); рівність (рівний); на одному рівні; на рівних [правах].民族〜національна рівність;男女〜 рівноправність жінок із чоловіками;〜地位 рівне полбження;〜互利的原贝丨j принцип рівності і взаємності (взаємної вигоди);不〜 贸易 нерівноправна торгівля;〜相待 ставитися один до одного як рівні;以〜原贝ij 参力口 бр^ти участь на рівних [засадах];使男 女权利〜зрівняти жінок у правах із чоловіками;妇女与男子〜地参加选举жінки беруть участь у виборах на рівних з чоловіками;法禅面前人人〜рівність усіх перед законом; усі рівні перед законом;中国 人民主张大小国家一китайський народ виступає за рівноправність усіх країн, як великих, так і малих.
平底船 pingdichuan плашкоут; плоскодонне судно.
平地 pingdi 1)(把土地整平）рівняти землю; вирівнювати поле (землю). 2)(平坦的土地） рівне місце.
平地登天 pingdi deng tian у ropy йти (піднятися); зробити запаморочливу (карколомну) кар'єру; домогтися (досягти) запаморочливого успіху.
平地风波 pingdi fengbo події розгорнулися раптово (раптом); несподіваний хід подій; [як] грім серед ясного неба.
平地楼台 pingdi loutai створити що на голому місці; створити що голими руками.
平地一声雷pingdi yl sheng lei 1)(名声地位突然 升高）зненацька здобути гучну відомість; стати відразу знаменитістю (знаменитим). 2) (喜Ф突然发土）трапилася раптово радість; трапилося неочікуване щастя.
平定 pingding 1)(平稳安定）заспокоїтися (заспокоєння);.他的情绪逐渐〜下来 поступово він заспокоївся. 2)(平息) придушити що (придушення); вгамувати кого (вгамування).〜叛舌L придушити (вгамувати) заколот.
平凡 pingfan пересічний (пересічність); посередній; (•常）звичайний (звичайність); звичний (звичність); простий (простота).〜 的人[сама] звичайна (проста) людина;〜生 活 сірі будні;〜的作品 бе:збйрвний твір;〜的 作家 пересічний (середній) письменник;在〜 的工作中取得不〜的成绩досяглі неабияких успіхів у звичайній (простій) роботі.
平反 pingfan реабілітація (реабілітувати кого-що).〜冤案 анулювати підроблену справу; переглянути підроблену справу і винести справедливий вирок;给他〜зн^ти безпідставні обвинувачення з нього.
平方 pingfang 1) <数> квадрат; друга степінь. 〜добування квадратного кореня;
的〜піднесення до квадрату одночлена;求 5 的〜піднести п'ять до квадрату; 5 的〜是 25 п'ять на п’ять — двадцять п'ять; п'ять помножити на п'ять буде двадцять п'ять; п'ять у квадраті — двадцять п'ять. 2)(表示面 ІЯ) квадратний.〜公里 квадратний кілометр; км2. 3)—平方米.
平方根 pingfanggen <数> квадратний кбрінь; кбрінь другого степеня.
平方米 pingfangmi квадратний метр; м2.
平房 pingfang одноповерховий будинок.
平分 pingfen (均分）ділити що на половину;(各 半)ділити що навпіл.〜土地 зрівняльний поділ землі; розділити землю порівну.
平分秋色 pingfen qiiise поділяти що нарівно (навпіл).
平月艮 pingfii заспокоїтися (заспокоєння); відлягти. 心里的气〜了 від серця відлягло.
平复 ping.fii 1)(恢复平静)утихнути; затихнути. 风浪渐渐〜了 б夕ря стала вщухати (затихати); 事态将自然〜стан справ сам собою виправиться. 2)(创伤痊愈）загоїтися;(疾病 疮愈）одзокати (одужання).伤 口〜了 рана загоїлась;他的病势渐渐〜了 він поступово став од)Ькувати.
平光 pingguang:〜目艮镜 окуляри з простим склом.
平巷 pingMng <矿> штрек.
平和 pfngh6 1)(温和）м'який (м'якість); рівний (рівність),性 〜м’який (рівний) характер; 尽量把话说得~些 сказйти якомога м'якше. 2) (药物作用温和）що не сильно діє.药性〜 засіб, що не сильно діє; засіб не із сильнодіючих.
平衡 pinghSng 1)(双方相等）балйнс (балансувати що).收支〜балйнс між прибутками і витратами;使天平砰盘〜врівноважити шальки терезів;发展不〜нерівномірність рбзвитку (у рбзвитку);全国各地区经济的〜 发展 пропорційний розвиток економіки всіх районів країни. 2) <Ш> рівновага; баланс. 力的〜рівновага сил; 不稳定〜хитлива рівновага; j七 #〜хімічна рівновага; AHtiC〜 рівновага (баланс) фаз;保持〜状态 зберігати стійке полбження.
平衡表pinghengbiao <会> баланс.作度〜
річний баланс;收支〜баланс прибутків і витрат;编制〜звести баланс.
平衡杆 pinghSnggSn <机> балансир.
平衡觉 pinghengjue <生理> відчуття рівноваги.
平衡木 pinghSngmCi 1) <体> вправа на колоді. 2) (指体操器械)колода.
平滑 pinghuS гладкий (гладкість).地板擦得象 玻璃一样〜натбрта підлога гладка, як скло.
平滑肌 pinghudjT〈解〉гладкий м'яз (мускулатура).
平话 pinghua〈文〉[усна] рбзповідь; сказання.
平价 pingjia 1)(平定物价）зрівняти ціни. 2)(官 定价格）державна ціна. 3) <经> паритет.夕卜 汇〜валібтний паритет;硬币〜монетний паритет.
平角 pingjmo〈数〉кут на 180。； розгорнутий кут.
平金 pmgjln вишивання золотом (сріблом).
平靖pingjing 1)—平定2). 2)(稳定安静）мир і спокій.国内〜у країні панує мир і спокій.
平静 pingjing тихий; спокійний; стихнути; заспокоїтися (заспокоєння).〜的海 спокійне море;〜的生活 тихе (спокійне) життя;心境~ на душі тихо (спокійно);心跳渐渐〜下来 серце поступово заспокоювалося;风浪已经 〜了 б^ря затихла (вщухла).
平局 pingju〈体〉нічия; внічию.孩成〜зігрйти внічию; закінчити партію (змагання) внічию.
平均 pingjiin 1)(均匀）рівномірний (рівномірність). 〜发展 рівномірний розвиток;〜分 配 рівномірний (зрівняльний) розподіл; розподілити що 2)(按份均匀计算）середній; у середньому.〜价格 середня ціна;〜工资 середній заробіток;〜税率 зрівняльні тарифи; 〜利润середній прибуток;每人〜定额 середня норма на одну людину;全年〜温度 середньорічна температура;〜每家以五人计 算 у середньому з розрахунку по 5 чоловік "на сім’к5;粮食的〜收获量сербдня врожайність зернових;按人口〜计算的产量 продукція на душу населення;每年〜增长百 分之十 середньорічний приріст складає 10 відсотків;每个穗〜有165丨立稻子кбжний колос має в середньому 165 зерен.
平均数 pingjiinshii <数> середнє [число].算出〜 вивбдити середнє.
平均值 pfngjOnzhi середня [величина].
平均主义 pingjiinzhiiyi зрівнялівка рот.; зрівняльність. 〜倾向 зрівняльна тенденція;〜的 态度 зрівняльний підхід;〜地对待 стригти кого під одну гребінку;绝对〜абсолкітна зрівнялівка;在劳动报酬上的〜зрівнялівка в оплаті праці.
平均主义者 phigjiinzhCiy丨zh6 зрівняльщик.
平空 pingk6ng —凭空 pingk6ng.
平歹ij pinglie ставити на одну дошку з ким.不肯巨 把客观原因与主观队因〜起来分析не можна аналізувати об'єктивні й суб'єктивні причини, ставлячи їх на одну дошку.
平流 pingliu <气> адвекція.暖〜тбпла адвекція; адвекція тепла;温度〜температурна адвекція; адвекція температури.
平流层 pingli\ic6ng <气> стратосфера.
_ч卜'流雾 pingliuwu <气> адвективний туман.


609
平炉 pinglu〈冶〉мартен; мартенівська піч.〜车 问 цех. мартенівський цех
平路机pinglCijT—平土机•
平而 pfngmian 1) <数> площина.〜儿何
планіметрія. 2)(水平面）горизонтшіьна поверхня.〜略图 схематичний план;海〜 рівень моря.
平ШІ波 pingmianbo <理> плоска хвиля.
pingrnianjing <理> плоске дзеркало.
平面图 pingmiintii <测> план.城市〜план міста;建筑物〜план будинку.
平 K： pmgmin [простий] народ; цивільне населення; простолюдин застар.; простолюд застар” збірн.
平屯 pingnian 1) <天> простий рік. 2)(平常的 勾1 景）рік з середньою врожайністю.
平平 pingping посередній (посередність); середній. 相貌〜тершіма зовнішність;资 j®〜 посередні (середні) здібності;学习成绩〜 посередня успішність.
平铺直叙 ping рй zhi хй простий виклад; викласти що без прикрас; розповідати прбсто і без прикрас.
平起平坐 ping qi ping zuo бути на рівні (на рівних)少 чомусь з ким; як рівний із рівним.
平权 pingquan рівноправність.男女〜рівноправність жінок із чоловіками.
平日pingri―平时1).
平射炮 pingshepao <军> настильна гармата.
平生pingshgng 1)(终生）у житті.〜第一次 перший раз у житті;〜的大事 велика подія в житті;〜从未见过 в житті не бачив. 2)(从来)： 他〜从不喝酒 він нікбли не пив (не п'є).
平声 pingsheng 〈语〉перший тон у складі давньокитайської мови.
平时 pingshi 1)(通常，日常）звичййно; зазвичай; будні лш.〜的工作 будбнна роббта;图书馆~ f•上八点钟开门 ізвичАйно (зазвичай) бібліотека відчиняється з восьмої години ранку. 2)(平从时期）мгірний час.〜生活 цивільне життя;〜编制 формування мирного часу.
平视 pingshi прямо дивитися на кого-що.
平手 pingsh6u —►平局.打 了 个〜зіграти внічию.
平水期 pingshuTqf <地理> межень ж.
平顺 pingshihn благополучний (благополуччя); спокійний (спокій).〜的生活 благополучне (спокійне) життя.
平素pingsu звичайно.他〜不好说大话звич^й- но він не любить хвалитися.
平台 pingtm 1)(晒台）відкрііта тераса (майданчик) [на даху будинку]. 2)(平顶房屋） будинок із плоским дахом. 3)〈铁路〉 платформа.
平太阳日 pingtaiyangri <天> середня сонячна доба.
平太І阳时 pingtaiyangshi <天> середній сонячний час.
平坦 pingtan рівний (рівність); гладкий (гладкість). 〜的道路 рівна (гладка) дорога.
平梁 pfngtiao продаж хліба за державною ціною [у неврожайний рік].
-卞•头 pingtou їжак.弟ij〜стригтися під їжака.
、卜久 П:脸 pingtou-zhenglian правильні риси
обличчя.
平土机 pingttijT <机> г^йдер.
平受 pingtu6 гладкий (гладкість).这篇文章措 词〜стаття написана гладко і без шорсткостей (кострубатостей).
平纹组织 pingwdn zuzhl < 纺 > міткалеве (полотняне, гарнітурне) переплетення.
平稳 pingwSn рівний.〜的步伐 рівні кроки;车 子走得〜машина йде рівно і не трясе;今年 讯期水情一直正常〜цьбго року паводковий режим був нормальним.
平西 pingx了 хилитися до заходу.太阳己经〜了 сонце вже хилилося до заходу.
平昔 pingxl колись; раніш; за старих часів.
平息 pingxl 1)(平静）вщухнути; стихнути; затихнути.风潮〜了 хвилювання вщухли (стихли, затихли);慢慢地〜下去了 вітер поступбво затих (стих, вщух). 2) 平定 2).
平 4、而论 ping xln er lun якщо говорити справедливо і по правді (без упередженості); по сбвісті сказати (говорячи); віддати справедливе (належне) кому.
平心静气 pmgxln-jingqi зберегти спокій і холоднокровність; проявити спокій і витримку; спокійно й об'єктивно (без упередженості).〜地对待一切 ставитися до усьогб по-філософськи;〜地考虑同志们的意 见 спокійно й об'єктивно (без упередженості) зважити на докази товаришів.
平信 pingxin простий лист.
平行 pingxing 1)(等级相同）паралельний (паралельність).〜机关 паралельні установи; установи одного розраду. 2) < 数 >
паралелізм; паралельність (паралельний).〜 四边形 паралелограм;〜六面体 паралелепіпед;两线〜дві лінії паралельні. 3) (同时进行）паралельний (паралельність).〜 作业 паралельна роббта; паралельність операцій.
平行论pingxingKin —平行主义.
平行线 pingxingxiSn < 数 > паралель ж.; паралельні лінії.
平行主义 pingxingzhdyi <哲> паралелям.
平野 pingyg рівнина; степ д/с.〜千里 рівнина (степ) простягається на тисячі лі.
平易 pingyi 1)(温和可亲）м'який (м'якість); доступний (доступність); симпатичний (симпатичність).〜可亲 м'який і доступний; симпатичний;〜近人 бути простим із людьми; доступний. 2)(浅近易懂） загальнодоступний (загальнодоступність); популярний (популярність); доступний (доступність).叙述〜популярний виклад;文 章简洁〜статті написана популярно і прбсто; стаття написана загальнодоступною мовою.
平庸 pingyong пересічний (пересічність); посередній (посередність); звичайний (рядовий).〜的作家 пересічний (посередній, сірий) письменник;〜无奇 посередній і нічим не примітний;〜无奇的东西 сірятина розл/.;才能〜посередні (середні) здібності.
平原 pingyudn〈地理〉рівнина.原始〜первин- на рівнина;冲积〜аллювійльна (наносна) рівнина.
平月 pingyue <天> лютий простого (невисо- косного) року.
平允 pingyun <书> об'єктивний (об'єктивність); справедливий (справедливість).议论〜 об'єктивні (справедливі) судження;分配得 很 〜 розподілено справедливо (по справедливості).
-Т:ІХ pingze <语> рівні і ламані тони.
平展 pingzhan рівний і широкий. Ж——带地方比 较〜у цьому районі місця більш рівні й широкі.
平 Ш pingzheng рівняти що; планувати що (планування); згладити що，прост.〜土地 рівняти землю;〜道路 вирівнювати дорогу;〜 广场 розпланувати площу.
平 IE ping-zheng рівний (рівність); акуратний (акуратність).墙砌得很〜клйдка стіни рівна; 被子叠得很 кбвдра скМдена акуратно.
平装 pingzhuang проста палітурка.
平装本 pingzhuangbSn книга у простій палітурці.
平准 pingzhfin 1) рівень. 2) приводити до одного рівня
平足 pingzu 〈医〉плбска стопа;
плоскостопість.
平嘴辛甘 pingzulqian плоскогубці; обценьки.
评 ping.
评ping 1)—评论•获得好〜одфжати гарну (позитивну, сприятливу) оцінку. 2)―评判； 评选.他多次被〜为先进工作者Biq неодноразово удостоювався звання
передовика виробництва; йому не раз присуджувалося звання передовика виробництва.
评比 pingM оцінка; порівняння результатів [роботи]; зіставляти [досягнення].〜生产成 Щ порівнювати й оцінювати успіхи виробництва.
评驳 pingbo критика.
评定 pingding встановити що (встановлення); визначити що (визначення).〜工资 встановити (визначити) розмір зарплати;〜 考试成绩 ставити екзаменаційні оцінки.
评断 pingduan розміркувати що (міркування); вирішити що (рішення).〜是非 розміркувати (вирішити), що правильно, що неправильно.
评分 pingfen оцінка; ставити (робити) оцінку.〜 标准 норми оцінки.
评工 pinggong оцінка роббти.〜记分 оцінка роббти й облік трудових одиниць; облік трудоднів.
评功 pinggong оцінка заслуги.
评估 pinggu оцінювати.
平话 pinghuA—平话 pinghui
评级 р&і^івизканенняСвстанбвікншОра^щуСсі^пеня)*
评价 pingji^ 1)(评定价值）оцінювати що (оцінка); судити про кого-що.〜文学作品 оцінка художнього твору; дати рецензію на худбжній твір. 2)(评定的价值）оцінка; суд. 给予很高的〜дйти високу оцінку чому, високо оцінити що,这对他是最高的〜для нього це найвища оцінка.
评奖 pingjiang присудження нагороди.全国文 艺仓1j 作〜委员会 жюрі всекитайського конкурсу творів літератури й мистецтва.
评介 pingjie рецензія (рецензувати що).


610
评卷 pingjuan перевірити екзаменаційні роботи.
if 理 pingll обговорювати що (обговорення); дати справедливу оцінку.谁是谁非由大家〜 нехай люди скажуть (обговорять, дадуть справедливу оцінку), хто правий і хто винуватий.'
评量 pingliang обговорювати.
评论pinghin І)(批评或议论）оглянути що (огляд); рецензувати що (рецензія).〜一个作 家 дати відгук про письменнника;〜——篇文 章 рецензувати статтю;电影〜кінокріітика;〜 文章 оглядова стаття;力口以〜д^ти рецензію на що;交群众〜винести що на розсуд мас. 2) (批评或议论的文章）6гл_яд;(概要评论） рецензія; коментарі мн.国际〜Міжнарбдний огляд;时局〜коментарі до подій поточної політики;文艺〜літературний огляд;每周~ щотижневий огляд;书报〜бібліографічний огляд; огляд преси;戏剧〜театральна рецензія; рецензія на спектакль;关于日内瓦 会议的报干1J 〜коментарі преси з приводу Женевської конференції.
і平论家 pmglunjia критик.文学〜літературний критик;电影〜кінокріітик. -
评论员 pinglunyuan оглядач; коментатор.电视〜 телекоментатор;人民日报〜оглЯцач (коментатор) газети "Женьмінь жибао”.
评模 pingmo висування у відмінники.
评判 pingpan розміркувати що (міркування); дати відгук про кого-що.〜曲直 розміркувати хто правий, хто винуватий;〜展览品 дйти відгук про експонати;〜委员会 жюрі невідм., с” збірн.
评判员 pingpanyuan член жюрі.
评书 pingshii〈曲艺〉сказання; розповідь.
评弹 pingtdn〈曲艺> рбзповідь (із співом під акомпанемент китайських народних інструментів).
评头论足 pingt6u-hinzii~>品头论足 pmtou-lunzu. 广
评薪 pingxln визначити (встановити) рбзмір зарплати.
і平⑶ pingxuan висування (висунути кого).〜年莫 范висувйння у відмінники;不参加〜的影片 фільм для позаконкурсного показу.
评议 pingyi обговорення (обговорювати що) проводити обговорення.
评语 pingyii оцінка; відгук; зауваження.
评阅 pingyue розглянути й оцінити що.
评注 pingzhii 1)(评论并注解）коментувати що (коментування). 2)(评论)коментарі мн.
评传 pingzhuan біографія з коментарями.
坪 Ping.
坪 ping рівна місцевість.
ЩЩ pingba майданчик, pingpo пологий схил.
苹 ping.
苹车 pingche військова колісниця дин. Чжоу).
苹界 pingguo 1) <植> Яблуня. 2)(指果实） яблуко.
苹果酒 pingguojiu яблучне вино, сидр.
苹果绿 pingguolti ясно-зелений.
苹萦 pingying кружляти.
凭 ping.
凭 1 ping 1)(靠着）спиратися на що; притулятися до кого-що. ~几 спиратися на столик; притулитися до столика;〜栏 притулятися до перил; спиратися [руками] на бильця. 2)(依靠）спиратися на що; ґрунтуватися на чому; на підставі чого;(凭f言） покладатися на що.〜个人的爱好 на особистий смак; через свою примху;〜票供 应 постачання (прбдаж) по талонах;〜收据交 付 здати що під розписку;〜良心说 по совісті сказати (говорячи); кладучи руку на серце;〜 险抵抗 використовуючи важкодоступну місцевість, вчинити опір;〜自己的努力取得 成效 домогтися результату своїм старанням; 〜自己的双手创造幸福生活створгіти щасливе життя власними руками;仅〜经验 спиратися тільки на дбсвід; на підставі одногб досвіду; базуючись лише на досвіді; [лише] тільки через дбсвід; лише досвідом (шляхом досвіду);〜事实，不〜推测на підставі фактів, а не за здогадкою;不能只〜 自己的记忆力 не можна покладатися тільки на свою пам'ять;你〜什么可以这样办？ на якій підставі ви могли так вчинити?〜什么他 得听你的? так із якої причини він повинен (б夕де) вас слухатися? 3)凭证；凭据.有〜有 据 в наявності всі докази; є [для цього] усі підстави; 口说无'〜не можна покладатися лише на слова; мало (недостатньо) тільки на словах.
凭 2 ping (任凭）як не.〜他是谁 хто б він не був; 〜你怎么劝，他都不听як його не вмовляли, він [все] не слухається;〜你跑多快，我也赶 得上 як би швидко ти не бігав, я все-таки тебе наздожену.
凭白 pmgbdi дарма; простий, звичайний.
凭单pingdan (取财物的单据）нарід; рознарядка спец.(作凭证的单据)документ.
凭吊 pingdiao відвідувати що (відвідування).〜 遗迹 відвідувати історичні місця.
凭借pingjid—凭丨2).〜以往的经验на підставі минулого досвіду; через дбсвід минулого.
凭据ріпуйдбказ.话虽如此，但是仍然要有〜це так, але усе ж необхідні докази.
凭空 pingkong голослівний (голослівність); необгрунтований (необґрунтованість); бездоказовий (бездоказовість); спроста рот.〜 捏造 нічим не обґрунтована вигадка; необгрунтовані (голослівні, бездоказові) вигадки; висмоктати з пальця що;〜想象 чиїсь домисли;〜ї旨责 необгрунтоване (голослівне, бездоказове) обвинувачення;〜 冤枉人 необгрунтовано (голослівно) зводити наклеп на людину;这不是〜说的 це сказано неспроста;这不是〜想出来的це не продуїст порожньої фантазії.
凭肜匕 pingtiao оглядати [околицю] з височини (узвишшя; горбовини).
凭信 pingxin покластися на що; вірити кому-чому.他的话可以〜на його слова можна покластися; його словам можна вірити.
凭依 pingyi (根据）підстава;(依靠）спиратися на що.无所〜немає ніяких на те підстав; ні на кого (ні на що) було спертися.
凭仗 pingzhang спиратися на що.〜势力 спиратися на силу; за "правом сильного";〜 坚强意志克服困难стійкістю волі (стійкою волею) перебороти труднощі.
凭pingzhao свідчення; посвідчення.
凭证 pingzheng (证据）доказ;(证件）документ; свідчення; посвідчення.
凭中 pingzh6ng через посередника.
ping 另见 Wng.
屏pingl) —屏风.2)—屏务.3)<理>6叩知.
屏蔽 pingbi 1)(遮挡）прикривАти що (прикриття); закривати що. 2) —> 3)〈理〉
екранування; екран.〜作用 ефект
екранування;静电〜електростатичне екранування.
屏蔽套 pingbit》o < 无线 > екранувільна панчоха.
屏藩 pingfan васальні землі.
屏风 pingfeng ширма.
屏极 pingji <^>анод.
屏幕 pingmu телеекран.
屏条 pingtiao картина (каліграфічний напис) на смузі паперу.
屏障 pingzMng <书> прикриття; заслін.西山山 地是北京的大然〜гірські хребти Сишань є природним прикриттям Бзадзана;这些岛均 是路 口的〜ці острови служать прикриттям гавані.
.Г.Ч/.
拼 Ping.
拼覆 pingfu покривати; захист.
軿懞 pingmeng захищати.
瓶 ping.
瓶 ping пляшка;(大瓶）сулія ж.;(小瓶）склянка; флакон;(长颈瓶）графин.酒〜плішка для вина; графин для горілки;水〜графіки для води;盐〜сільніічка;糖〜цукорниця;胡椒〜 перечниця;药水〜аптбчна склянка; флакон для мікстури;眼药水〜флакбн для очних крапель;香水〜флакбн для парфумів;买一〜 酒 купити пляшку вина.
瓶胆 pingdan колба термоса.
瓶底 pingdT денце пляшки.
瓶口 pingkou горлечко [пляшки].
瓶塞 pingsai пробка-корок [для пляшки].
瓶子 pingzi пляшка, фляга, флакон.
坪 ping.
萍 ping <植> ряска.
萍蓬草 pingpengcao <植> кубушка мала.
萍水相逢 ping shut xiang feng випадкова зустріч; випадково познайомитися з ким.
萍踪 pingzong <书> блукацьке життя.〜无定 не мати визначеного місця проживання.
鲜 ping.
Щ ping〈动> калканові ромби.
朴рб另见рб; рй.
І卜ZI podao шабля; шашка.
阪Рб.


611
肢陀 potuo <书> нерівний (нерівність).
针рб.
针 рб〈化>пол6ній.
泊po另见Ьб.
泊 ро озеро.
泼рб.
泼 1 рб 1)(倒掉）вилити що; вихлюпнути що.把 杯干里的水〜了 вихлюпнути воду зі склянки. 2)(洒）бризкати чим; пирскати чим, розм.用 水〜一〜побргізкати (обляпати, окропити) водою.
泼 2 рб~> 泼辣 1).撒〜скандігіити; буянити; хуліганити.
泼才 росаі грубіян.
泼@生 pocansheng потвора, негідник.
泼妇 poft 1)(焊妇）фурія; мегера; відьма лайливу зла баба. 2) (t旱妻)зла (сварлива) дружина.
泼刺 рбій <象声> плбскіт (хлюпати).
泼辣 рб.Ш)(凶焊）сварліівий (сварливість); злий.〜的女人 зла (сварлива) жінка; мегера.
2)(有魄力）сміліівий і рішучий.工4〜 працювати сміливо і рішуче.
泼冷水 рб 16ngshuT холодною водою облити (обілляти) кого; вилити на кого цебер холодної води; розхолодити (охолодити) чий ентузіазм.在检查工作的时候，我们对广大 干部和积极分子不要〜，而要帮助他们під час перевірки роббти ми повинні допомагати широким масам кадрових працівників і активістів, а не обливати їх холодною водою.
泼墨 pomd〈艺〉малювати широкими (сильними) мазками пензля.
泼皮 рбрі хуліган; нахаба.
泼水节 p6shuTji6 свято "води".
泼天 potian величезний (величезність); надзвичайно великий. ~ 大祸 велике лихо; величезне нещастя.
坡 рб 1)(倾斜的土地）схил; схилок.山〜схил (схилок) гори;高〜крутгій схил (схшіок);慢〜 пологий (спадистий, розлогий) схил (схилок);上〜підніматися на схил. 2)(倾斜） похилий.板子〜着放 поставити дошку похило (із нахилом).
坡道рбсійо <铁路> ухгіл.火车正在下〜пбтяг йде під ухил. 坡地 рбсіі схил.
坡度 рбсій схил; нахил,平缓〜полбгий схил;有 害〜шкідливий нахил;〜缓的山冈 полбгий пагорб; 8/1000 的〜схііл на 8/1000.
坡度标 рбсійЬі5о <铁路> покажчик нахилу.
坡田potian —坡地.
颇рб.
颇 рб <书> д細е; дбсить;〜为高兴 дуже радий; 〜为感谢дрке (досить) вдячний;〜起作用 грати важливу роль;〜感兴趣 дуже (досить, сильно) цікавитися чим;新闻〜多 маса (віз) новин;他〜不以为然він вважає, що це абсолютно (збвсім) неправильно.
^ ро另见fi
рореі <书> курити вино; винокуріння.
婆р6.
婆欢喜 pohuanxl крупні вугільні брикети.
婆家 p6.ji§ родина (дім) чоловіка.她己经有了〜 вона заручена. 婆罗门 рбіибтбп < 宗 > брахмйн; брамин; браман. 婆罗门教 p61u6ir^njik> < 宗 > брахманізм; браманізм.
婆母 рбшй свекруха.
婆婆 ро ро свекруха ж.
婆婆妈妈p6*pom3m5 1)(行动缓慢）баритися, копатися, телитися проспи., марудитися розм.;(罗唆）нудотний розм.〜的人 копотун прост.; копотуниця прост.(以上两个译法指 行动缓慢的人скиглій розм.(指罗唆的人)； 决一点吧，别这么〜的ну швидше, не можна так копатися (марудитися); ну скоріше, не будь таким забарним. 2)(感情脆弱） слабкодухий (слабкодухість); боязкий (боязкість); нити (ниття).他就是这么〜的， 动不动就掉眼泪завжди ниє (він завжди такий слабкодухий), ледве що, так і в сльбзи.
婆姿 posuo 1)(舞姿）кружляти (кружляння),〜 起舞 закружляти в танці; почати плавний танок. 2)(晃动）хитатися (хитання); танцювати розм. (танок).路上树影〜 хитаються (танцюють) тіні дерев на дорозі.
婆姿儿 p6su6r чайка.
婆惜 рохі проститутка.
婆子 pozi баба.
Еро.
ta ІР!!І рбсе не можна знати що; неможливо вгадати що.七、ff 〜таііи злий намір; задумати недобре (зле).丨|参阅“居心回测 jQxTn рбсе^.
回罗 рбіио чарка.
回耐 рбпаі не можна терпіти що\ немає можливості терпіти (зносити) що.
Е信 рбхіп не можна повірити; недостовірний.
& 	рб.
Е寸 рб неможна, неможливо.
巨寸耐 рбпаі нестерпний.
钷@
Ш рб <化> прометій.
Жрб.
ШШ рб-luo плоский плетений кошик.
木卜рб另见рб; рй.
朴 рд <Й> каркас китайський.
朴硝 р6хШо<К,药> глауберова сіль.
рб 另见 рЗі.
迫 ро змушувати що; примушувати кого (примус).〜于舆论 під тиском громадськості; 〜于形势під тиском обставин;为形势所〜 обставини змушують (вимушують, примушують); примушений (змушений)
обставинами.
迫І溢 ро аі тиск; давити.
迫不得已 po bu de уі не зі своєї волі; змушена; скрута змусила; обставини змусили.
po bu ji dai час (справа) не чекає; із нетерпінням.
迫促 роси наближатися.
迫害 pohai переслідувати що (переслідування); розправитися з ким-чим (розправа).政治〜 політичне переслідування; 遭受〜 піддаватися переслідуванням (репресіям, гонінням);反〜斗争 боротьба проти гніту (гноблення, утисків);法西斯集¥营对被监 禁者的残酷〜звіріча розправа з в'язнями у фашистських концентраційних таборах;反 动派〜民主力量 рейкція проводить цькування демократичних сил.
迫急 poji терміновий.
迫降 pojiang вимушена посадка [літака].
迫近 pojin підступити до чого (підступ); наблизитися до чого (наближення).军队〜城 下 війська підступили до мурів міста; війська на підступах (на підходах) до міста; Р艮 〜了 наступає (наближається) термін; 险〜了 небезпека назріла.
迫令 poling примушувати.
迫切 poqie актуальний (актуальність); насущний (насущність); настійний (настійність).〜 нагальна потреба; насущні потреби; 〜的任务 актуальне (насущне, бойове) завдання;〜的ШМ гаряче бажання;〜ІЙ要求 настійно вимагати чого;最〜的问题 найактуальніша проблема; найбільш насущне (пекуче) питання; животрепетне питання;具有〜意义 мати актуальне значення;以〜的心情 із нетерпінням; пбвний нетерпіння.
迫切性 poqiexing актуальність; насущність; настійність.
迫使 posh! змусити кого; вимусити кого; примусити кого (примус); поставити кого перед необхідністю,〜承认 змусити визнати; 〜敌人退却 змусити (примусити) супротивника до відступу;〜敌人投降 примусити (змусити) ворога до здачі; поставити супротивника перед необхідністю здатися;〜敌方炮兵停火 змусити (примусити) ворожу артилерію замовчати.
迫挟 рохіе погрожувати.
迫在眉睫 po zai meijie не терпіти зволікання; нависнути (висіти) над головою; наступати на п’ятці.
迫逐 pozhu переслідувати.
珀 Ре>.
拍 ро янтар, бурштин.
破рб.
破 рб 1)(穿破，用破）зноситися; зношений;(敲 破)розбитися; розійтись;* рватися;
розірваний;(害！J 破)порізатися.〜碗 розбита чашка;〜锅 поганий казан;〜纸 розірваний папір;〜布 ганчірка;〜衣月艮 знбшена сукня; дрантя ж” розм.; шмаття розм.;〜破鞋 розірвані чоботи;〜椅子 зламаний стілець;〜 机器 зношена машина;〜了个窟窿


612
продірявитися розм.',鞋〜了 черевііки зносилися; взуття порвалося; чоботи каші просять;袖子〜了 рукавіі прорвалися;瓶子〜 了 пляшка розбилася;信封〜了 конверт порвався;手'了 pyd порізана. 2)(质量不好） поганий.〜戏 поїзна п'єса. 3)(劈开） розрізати що (розріз, розрізка розлі.).〜开西 瓜 розрізати кавуна;〜J犮两半 розрізати на дві половинки. 4)(整的换成零的）розміняти що (розмін),把一元的票子〜成零钱рсшіініги один юань. 5) 破除.〜资产&级思想 зректися буржуазної ідеології;〜常规 ламати застарілий порядок. 6)(打败）перемогти що. 大〜敌军 розбити (розгромити) армію супротивника; завдати поразки ворожій армії. 7) 〈口>(不,措）не жаліти чого; не шкодувати чого.〜工夫 не пошкодувати часу.
破案 ро'ап розкрити злбчин.设法~ вжити заходів до розкриття злочину;尚未〜ще не вдалося розкрити злочину.
破案率 po'anlti розкривання.提高〜поліпшення розкриваття злочинів.
破败 pobai напівзруйнований; занедбаний (занедбаність).山і：的庙宇己经〜不堪храм на горі зовсім занедбаний.
破冰船 pobTngchuan криголам.原子〜атомний криголам.
破贝才 росаі постраждати від чого; зазнати збитків (втрат).
破产 pochan 1) < 法 > неспроможність,
банкрутство (збанкрутувати).〜的债务人 неспроможний боржник;宣告〜оголосити неспроможність (банкрутство). 2)(丧失全部 贝才产）банкротство (збанкрутувати); крах; руйнування (розоритися); вилетіти в трубу.
3)(大败）банкрутство (збанкрутувати); крах. 总〜загальне банкрутство;人格〜моральне банкрутство;政治上的〜логічне банкрутство;殖民政策的〜крах (банкрутство, катастрофа) політики колоніалізму;计划〜了 лтио зазнати краху; зруйнувалися чиї розрахунки;他在舆论_h~ 了 йбгб авторитет впав в очах суспільства; 修工主义是定要彻底〜的ревізіонізм неминуче зазнає цілковитогр і остаточного краху (цілковитого банкрутства).
破产人 pochanren〈法〉банкрут.
破除 pochu покінчити з чим; ламати що (ламання); викинути що (викиданнярозм.).〜 迷信 покінчити зі сліпою вірою (із марновірством, із забобонами); розбити сліпу віру; ламати (викорінити, викинути, відмести) забобони; відмовитись (звільнитися) від сліпої віри;〜t青面 незважаючи на особу; не зважаючи на особисті стосунки; 7 淸规戒律 ламати перешкоди старих норм і понять; ламати (відкинути) закоренілі форми і норми; борбтися з талмудизмом.
破 ® podia 〈语〉особлива (відмінна від звичайного) вимова ієрогліфа (слова).
破费 pofei витрачати що (витрата).〜金钱 витрачати гроші;我让你〜了 я змусив вас зробити зайві витрати.
破簽沉舟 po fu chen zhou спалити [свої] кораблі.
破格 poge поза правилами; як виняток.〜提升 підвищити кого по службі (дати кому
підвищення) як виняток (поза правилами); 可以〜办理 можна зробити поза правилами (як виняток;不能〜незручно порушувати встановлений (існуючий) порядок; незручно порушувати встанбвлені (існуючі) правила.
破坏p6huAi 1)(使建筑物等损坏）зруйнувати що (руйнування, руйнівний); підірвати що (підрив).〜桥梁 зруйнувати (підірвати) міст; 〜文物 зруйнувати і знищити пам'ятки культури і мистецтва;〜文物的行为 вандалізм;〜文物的人 вандіп;〜行为 диверсійний акт; диверсія;〜分子 диверсант; 〜作用руйнівні дія;进行〜活动займатися шкідництвом; займатися підривною діяльністю; І决打击反革命分子〜活动 завдавати рішучі удари по диверсійно-підривній діяльності
контрреволюціонерів;地震造成了巨大的〜 землетрус завдав грандіозних руйнувань. 2) (使_物受到损害）порошити що (порушення); підірвати що (підрив); зірвати що (зрив); торпедувати що.〜整个计戈ij зірвати весь план;〜供应 зірвати постачання; 〜和平 порушити (зірвати) мир;〜友谊 підірвати дружбу;〜威信 підірвати авторитет (престиж); дискредитувати що.〜信用 підірвати довіру;〜名誉 завдати шкоди репутації; підірвати репутацію;〜团结 диффамація; внести розкол у єдність; порушити (розколоти) єдність; підірвати згуртованість; 〜合作 зірвати співробітництво;〜罢工 саботувати страйк;〜 谈判 зірвати переговбри;〜统一торпедувати єдність;〜彼此间的关系 псувйти (зіпсувати) взаємовідносини 3)(变革制度等）ламати що (ламання); покінчити з чим.〜旧制度 ламати старий лад; покінчити зі старим ладом. 4) (违反）порушити що (порушення).〜秩序 порушити порядок;〜劳动纪律 порушити трудову дисципліну;〜协定 порушити угоду.
5)(物奋的组织损坏）псуватися (псування). 因受热而〜псуватися від спеки.
破坏力 pohuaili руйнівність; руйнівна сила.原 子弹爆炸的〜руйнівність (руйнівна сила) атомного вибуху;〜很大的№风 руйнівний ураган.
破坏性 pohuaixing руйнівність.
破坏者pdhu》izh6 руйнівник.法西斯主义是人 类文化的〜фашизм — руйнівник людської культури.
破获 pohuo розкрити що і затримати кого\ вистежити і впіймати.〜反革命集团 розкрити змову контрреволюціонерів і затримати його винуватців (учасників).
破戒 pojie порушити обітницю (заборону).
破镜重圆 po jing chong yuan відновлення колишнього подружнього зв'язку (життя); повернутися до своєї дружини (до свого чоловіка).
破局 poju розруха.
@口力骂 po kou da та вибухнути сваркою; майданними словами криє; (крити, лаяти) кого-що\ обсипати кого-що лайкою (прокльонами); кидатися прокльонами; матюкливо лаяти (лаятися); на чому світ стоїть лаяти (сварити) кого-що\ на всі заставки лаяти (сварити) кого-що, прост.
破烂 polan 1)(残破）розірваний; рваний; драний розм.', порваний розм.〜机器
зношена машина;〜东西 мотлох ж； збірн., розлі.; старизна збірн” розлі.;破破火兰'烂的衣 月艮 пбрваний (розірваний, пошарпаний, драний) одяг; дрантя ж., збірн., розм.;〜不堪 стати цілкбм непридатним (старим). 2) <Р> (废品）старизна збірн； рот.; сміття; мотлох збірн.检〜збирати ганчір'я; ритися в купах сміття;捡〜的人 сміттяр;收〜купувати старизну; торгувати старизною;收〜的人 лахмітник; лахмітниця;把资产阶级〜扔进历 史垃圾堆 буржуазний мотлох — на смітніік історії.
破烂货рбійпішб—破烂2).形式主义和抽象派 的〜прогнилий тоьар формалізму й абстракціонізму;从修正主义垃圾堆里捡起 来的〜мбтлох зі сміттєвої купи ревізіонізму.
破雷卫poleiwei〈海，军〉параван.〜自卫具 параван-охоронець.
破例 poll як; проти звичаю; відступити від правила; робити виняток.特别〜у вигляді особливого винятку;不能〜не допускати виюіючення; не можна порушувати правило; 他〜喝了一点酒 він проти звичаю випив трошки вина.
роїіап відкрита сварка; відкрите зіткнення; сваритися у відкриту.
破裂 рдііб 1)(裂开）тріснути; луснути; розколотися (розкол).〜成碎块 розколотися на дрібні шматочки;杯子因〜而漏水 склііка тріснула (лопнула), тому і тече. 2)(决裂） зірватися (зрив); зіпсуватися.谈判〜 переговбри зірвалися;感情〜стосунки остаточно зіпсувалися; чорна кішка пробігла між ким\ почуття перегоріло; подружні почуття остаточно втрачені (指夫妻感情破 裂).
破落 рдіиб зубожіти (збідніння).他出身〜地主 家庭 він виходець зі збіднілої поміщицької родини.
-破落户 poluohu збідніла родина; збіднілий (що збанкрутував) рід; родина, що зубожіла.
破і迷JL pomeir〈口〉розгадувати (відгадувати) загадку.
破门 рдтбп 1)(砸开门）виламати двері. 2) <宗
> 	відлучити кого від церкви; виключити кого із секти.
破门而出 рб men ег chu "зламавши двері, вийти на нове поприще"; вийти через куліси і діяти відкрито; вийти відкрито на поле бою.
破庙 po miao зруйнований храм.
破灭 pomie катастрофа, загибель ж.希望〜 катастрофа (загибель) надій;他的美妙的幻 梦〜了 йбго прекрасні мрії зазнали краху.这 —切诽谤一次又次地象肥皂# 一样〜了 усі наклепницькі вигадки одна за іншою лопнули як мильні бульбашки.
破伤风 poshangfeng <医> столоняк; тетанус.
破上 poshang пожертвувати, віддавати, не жаліти.
破说 poshuo пояснити, розшифрувати.
破碎p6sui 1)(破成碎块的）рсхзірваний; розбитий.〜的纸 розірваний папір;〜的4、 розбите серце. 2)(使破成碎块）дробити що (дроблення); подрібнювати що.这架破碎机 每小R彳可以〜儿吨矿石ця дробарка дробить декілька тонн руди на годину.


613
破碎机 p6suijT дробарка;(泥炭破碎机）подрібнювач; (泥凝土破碎机）бетонолом.
破损 posiin псування; пошкодження.
破题儿第一遭 po tir di yl zao вперше, перший прост” місц.; вперше у житті
破体字 potlzi ієрогліф нестандартного написання.
po ti wei xiao розсміятися (засміятися) крізь сльози.
破天荒 p6ti如hi^ng нечуваний.〜第一遭 впбр- ше (перший раз) у житті;有史以来〜第一次 вперше в історії;这真是〜的大事 це справді нечувана подія.
破土 рбЮ І)(挖土动工）почйти грабарство; приступити до будівлі (до будівельних робіт). 2)(掘土桿葬〉риття могили. 3)(开始耕种） приступити до весняної оранки.
破相 poxiang знівечений.
破晓 poxiSo світанок (розвиднітися).天色已经 〜уже розвиднілося (світає, почало світати); —〜就出发 виступити (виїхати) на світйнку.
破鞋 рохіе <方> повія грубий прост., лайл.; шльондра прост.\ повійка прост., зменш.принизл.
破约 рбуие порушення договору.
破斋 pozhai порушувати піст.
ШШ po-zhan вада; нестача; погрішність; промах; уразливе місце.〜百出 пбвно (маса) вразливих місць; білими нитками шите;露 出〜допустити промах; видати себе; видати [себе] із головою;毫无〜шито та крито; шито-крито; не залишити слідів для підозри.
破折号p6zh6Mo <语> тирб невідм.打上〜 поставити тире.
破阵 pdzhSn здобути перемогу.
破字 pozi пояснювати значення ієрогліфа (посилаючись на інший знак, інше читання).
破嘴 рдгиї сваритися; лаятися.
魄рб.
魄力 pd.li рішучість; сміливість.〜不够 не вистачає духу (пороху); немає рішучості (сміливості);他做事有〜він людина рішуча (смілива) [у своїх діях];做事要有〜трбба б^ти сміливим у рішеннях; потрібно бути рішучим у справах;他有此〜у нього вистачить духу (рішучості, сміливості) на це.
蓴А
尊•宜 poju імбир.
魄рб.
魄 рб душа, душевні сили.
魄力 рбН енергія.
咅!J pou.
剖рби І)—剖开.2)—剖析.〜明事理 розібрати суть справи.
Ш А ройЬаі виправдовуватися (виправдання); пояснювати (пояснення).〜尤、迹 розкрити душу (серце); пояснити свою поведінку; порозумітися;〜JL句 сказати декілька слів у виправдання; намагатися виправдатися.
ї'і1! Ш poufu розкрити живіт; абдомінальний
розтин спец.〜自杀 зробити харакірі.
咅1J 腹产 poufuchan кесарів розтин.
剖解poujie ->剖析.
咅lj 开 poOkai розрізати що (розріз); розтинати що (розтин); розсічення спец.
剖面 ройшіап розріз,横〜поперечний розріз;纵 〜розріз вздовж.
剖面图poumiantu розріз.建筑物的〜розріз будинку.
剖析 ройхі аналізувати що (аналіз); розбирати що (розбір).〜问题 аналізувати питання;〜案 件розбір справи;进行细密的〜зробити глиббкий і детальний аналіз.
pou.
杯 土 poutfi жменя землі, pou.
裒集 pouji — збирати; колекціонувати.
捨 pou.
捨击 p6uj了—抨击 pSngjT.
掊击 pouji напасти.
"{卜рй另见рй.
仆 рй впасти ниць.
扑Рй.
扑 рй 1)(向前冲）кинутися на що; накинутися на що.〜到怀里юЬ^утися в обійми;狗叫着向 人〜来 собака кинулася із гавканням на людину. 2) 扑鼻.一股恶池空气迎面〜过 来 у ніс вдарило сперте повітря. 3)(扑打） бити що; вдаряти що.〜蝴蝶 ловити метеликів;用虫电扣〜蝴 бити мух хлопавкою. 4)(进攻）атакувати що (атака); нападати на що (напад).直〜敌人据点 атакувйти (нападати на) базу ворога. 5)(拍)：〜翅膀 ляскати крилами;脸上〜了一层粉 напудрити обличчя.
扑鼻 рйЬі бити (вдаряти) в ніс.
扑昧 piichT <象声> шипіння.〜一笑 пирснути [зо сміху];〜一声，皮球撒了气 з шипінням повітря вирвалося із м'яча.
扑打puda 1)(猛然朝下打）бити кого-що; лупити кого-що.〜蚊虫 бити комарів;〜虫皇虫 знищити (винищити) сарану; боротьба із сараною. 2)(轻拍）стрясати що; витрушувати що. ~ 衣服上的尘土 витрушувати пилюку із сукні;〜头发_Ь 的 _h 花 струшувати сніг із голови.
手卜灯蛾子 pudeng-e*zi 〈口〉нічніій метелик.
扑跌рйсііб упасти.他脚下一洋，〜在地上 спіткнувшись, він упав на землю.
扑粉 рй 侍 п 1)(香粉)пудра. 2)(爽身粉)тальк. 3) (扑香粉）пудрити що (пудрення).
扑救 pujiu гасити [пожежу].
扑克 рйкб 1)(纸牌）гральні карти. 2)(―种纸牌 赌博）покер.打〜грати в покер.
扑空 pukong не застати чого; не знайти чого. Ш 击队及时转移，敌人又〜了 партизани вчйсно перебазувалися, і ворог знову загубив їх із вгіД>；;我到他家里去找他，结果扑了个空я ходив до нього, але не застав його вдома.
扑棱 piil6ng <象声〉лопотіння.〜一声，• IS起—
只小鸟 з лясканням спурхнула пташка.
扑梭 pu-leng (抖动）лопотіти чим (ляскання).〜 ШШ лопотіти крилами;〜开翅膀 розправити (розпустити) крила;穗子〜开象一把小伞 мітелка розпустилася, як парасолька.
扑脸儿рШіапг <口> —扑而.
ї卜满 puman глиняна скарбничка.
扑 Шї pumian бити (дути) в обличчя.冷风〜 холбдний вітер бив в обличчя;清风〜в обличчя віяв (дув) тихий вітерець;热气〜 дмухнуло (повіяло) в обличчя спекою.
扑灭 рйгпіе ЗНИЩИТИ що (знищення); винищити що (винищування); ліквідувати що (ліквідація).〜蚊通 знищити (винищити) комарів і мух;〜叛舌L придушити (ліквідувати) заколот;民族解放运动的烈火 是〜 不了的 могутнє полум'я національно-визвольного руху не згасити.
t卜朔迷离 piishuo mill так заплутано і складно, що ніяк не розібратися (важко розібратися); не розбереш прост.; не розбери-зрозумій прост.
扑藏piisu:眼泪〜〜掉下来сльбзи так і ллються (котяться) з очей.
扑腾pilt6ng <象声> 扑通.〜一声，把书扔在 地上 шльоп (бух, геп, гуп, бухнути, шльопнути) книгою об підлогу;小猫〜一声 因匕下窗来 кішка стриб із підвіконня.
扑腾 рй-teng (跳动）біітися розм.;心里直~ скажено билося серце; серце так і б'ється (стукає);鱼〜了几下，就不动了 ргіба тіпнулася декілька разів і стала нерухомою.
扑通 putong бух; шльоп розм.; плюх прост:， гуп прост.〜一声掉下水去 бух (бухнутися, шубовснути) у воду;〜一声掉到地上 гуп (плюх, пльох, шльоп, шльопнутися, плюхнутися, гепнутися) на землю;心一地跳 серце так і гупає.
铺 рй另见рй.
铺 рй (摊平）стелити що; розстеляти що;(放置） настилати що, чого; обкладати що;(敷筑） мостити що (мощення); укладати що (укладання).〜台布 розстеляти скатертину; стелити (мостити) підлогу; стеління підлог; 〜路 мостити дорогу; настилати бруківку;〜 铁路 прокладати залізницю;〜草坪 обкладати дереном;地上〜——层稻草 стелити солому на підлогу;地上〜瓷砖 вистилати підлогу кахлем, плиткою;路上〜柏油 мостити (покривати) дорогу асфшіьтом; асфальтувати дорогу;路上〜石头 мостити (укладати) дорогу камінням;路基上〜就木 укладати шпали на дорожному полотні.
铺陈рйсМп —铺叙.
铺 Щ рй-chen ганчір'я збірн.\ ганчірки мн.; шматки тканини.
铺床 puchuang стелити (розстелити) постіль; застеляти ліжко.
铺盖рй-gai постіль ж.丨|参阅“卷铺盖juan pQ.gai”.
铺盖卷儿 рй-gaijuanr [згорнута] постіль; вузол із постіллю.
铺轨 pugul укладання рейок; укладання шляху: 〜工程 шляхоукладна роббта;〜歹丨J 车 потяг, що укладає шлях.
铺轨机 pGguTj了 <铁路> колієукладач.


614
ШШ pukang стелити (розстелити) постіль [на лежанці].
铺排 рйраі влаштовувати що (влаштування).事 tn 己〜f亭当 справи влаштовані.
铺平 piiping (摊平）рівно постелити що.把褥单 铺铺平 постелити простирадло рівніше. 2) (奠定）прокласти що.这些战略思想为革命 的胜利〜了 道路 ці стратегічні ідеї проклали шлях до перемоги революції (підготували ґрунт для перемоги революції).
铺砌 piiqi <建> мбщення (мостити що).
ffl 设 pushe укладання (укласти що); прокладання (прокласти що).〜铁轨 укладання рейок;〜铁路 прокладка залізниці.
铺天盖地 рй tian gai di застеляти небо і землю; заповнювати весь простір; звалюватися на гблову грізною лавиною.
铺叙 рйхй оповідати про що (оповідання), г»«事 实• оповідати про події.
铺展 puzhan простягатися; розстелятися; простиратися. 眼前〜着一片田野перед очима простягаються (розстеляються,
розлягаються) поля.
铺张 puzhang розкоші (розкошувати розм.); розкіш 过分〜зайва розкіш; зайві розкоші; 反对〜浪费 борбтися проти розкоші (надмірностей) і марнотратства.
铺张扬厉 puzhang yangli надмірна розкіш.
噗РО.
噗рй <象声>:一的枪声пбстріл;他〜的一声吹 灭了灯 дмухнув і загасив свічу.
噗嗤 piichT—> 扑味 piichT служник.
4卜рй另见рй.
.女〜
仆рй—彳卜人. служниця.
4卜从 pucong служник; сателіт.〜国家 сателіти; залежні країни;帝国主义的〜служники (прислужники) імперіалістів;充当〜б^ти на похваті.
4卜从军 pucongjun війська сателітів.
仆人 puren прислуга збірн., застар.\ (男仆） слуга ч.\ служник застар.\ служитель застар.;(女仆）служінка; служниця застар. 雇用〜найняти прислугу (слугу, служницю); 当〜працювати (бути) прислугою (слугою, служницею).
仆役рйуі—仆人.
葡рй.
匍旬 piifu 1)(爬行）повзтгі (плазувати, повзання); повзком.〜前进 повзти вперед; лізти повзком. 2)(肌）лежати ниць.〜在地上 лежати ниць на землі;〜他物〈植〉повзучі рослини.
匍匍莲 pufujlng <植> повзуче (сланке) стебло.
匍匍枝 piifiizM <植> столбн.
菩рй.
菩萨 piisi 1) <宗> Бодхісітва лг. 2)(泛指佛和 神）Будца ж.; бог; богиня; божество, (t匕喻 心肠慈善的人）милосердна (м'якосерда) людина.〜已、肠 золоте серце.
菩提树 piitishA <植> фікус благочестивий.
脯 рй另见ft.
脯子 рй-zi грудинка.鸡〜кУряча грудинка.
葡рй.
葡萄ріИао 1) <植> шшоград.〜种植业
виноградарство;种〜的人 виноградар ч. 2) (指果实）виноград. 一颗〜виноградина; —串 〜кетяг винограду.
葡萄干piHaog3n ізюм;(无核葡萄干）кишмиш. —颗〜родзгінка.
葡萄灰 pu-taohul рожево-сірий.
葡萄酒 рй-taojiu виноградне (столове) вино.红 ~ червоне вино;白〜біле вино.
葡萄球菌 pu-tao-qiujiin <医> стафілокок.
葡萄胎 piHaotai <医> міхуровий занос.
葡萄糖 pu-taotang <化> глюкоза; виноградний ц^кор.磷酸〜глюкозофосфат.
葡萄牙人 Putaoyaren португалець (португшіь- ський); португалка.
葡萄牙语 putaoyayu португальська мова.
葡萄园 pu-taoyuan виноградник.
葡萄紫 pii.taozT фіолетово-сірий.
蒲冲.
蒲 рй〈植〉рогоза [широколисна].
蒲棒 pubang <Д> початок рогози.
蒲包 рйЬ5о 1)(蒲叶包）рогожний міщок. 2)(用 而包装着的礼物）пакунок [із подарунком]. 点心〜пакунок печива.
蒲草 рйсао стебла і листя рогози.
蒲缴儿 pudunr кругла підстилка, сплетена з листя рогози.
蒲公英 piigongylng 1)〈植〉кульбаба звичайна. 2)(指花）квіти кульбабл. pujian листя лепехи.
蒲葵 pukui〈植〉лівистонія китайська.
蒲蔡扇 pukuishan віяло з листя лівистонії.
蒲柳之姿 puliu zhl zi тендітне (слабке) здоров'я.
蒲线 purong пух рогози.
ЩШ pushan віяло, сплетене із листя рогози.
蒲团piitudn 始鐵儿.
蒲席 рйхі рогожа.
酺рй
醏宴 рйуйппир.
璞如.
SI玉浑金 рй уй hun jln самородок; самородний талант; прирбдні дарування; чудові задатки.
镤的.
Щ рй <{І1> протактиній.
木卜рй另见рб; рб.
朴厚 puhou простий (простота).风俗〜проста вдача; простота вдачі;心地〜простосердість.
朴陋pulou —朴素2).
朴实 pushi 1)-> 朴素 1). 2)(踏实）простий (простота); нехитрий (нехитрість);为人〜 людина проста і нехитра;演员的表演很〜 гра артистів видрізняється своєю простотою
і 	природністю.
朴素 pOs(i 1)(不浓艳）простий (простота); скромний (скромність).笔调〜відсутність стилю;月艮装〜прбсто (скромно) вдягатися; 料子的花色很〜кольоріі тканини дуже скромні. 2)(不奢侈）скромний .(скромність). 〜生活скрбмний спбсіб життя;〜的阶级感 情 просте класове почуття;陈设〜скрбмна (проста) обстановка; 艰苦〜бути працьовитим і скромним;发扬艰苦〜的作风 виявляти працьовитість і скромність у житті.
朴学 puxue джерелознавство.
朴植 piizhi простодушний (простодушність); нехитрий (нехитрість); простий (простота); простацький розм. 为人〜людина простодушна (нехитра, простацька);语言〜 говорити простодушно (без хитрощів, із простодушністю, по-простецьки);文笔〜 простий (нехитрий) стиль.
朴质 piizhi безпосередність [натури]; нештуч- ність (нештучний); простота (простий).文笔 〜无华 неточність (простота) стилю;带着农 民的〜的气息 із безпосередністю (із простотою), властивою (притаманною) селянам.
圃рй.
圃рй (菜圃）город;(瓜圃）баштйн;(苗圃） розплідник;(花圃）квітник.
並
曰рй.
普遍 pubian загальний (загальність); всезагапьний (всезагальність); повсюдний (повсюдність).〜现象 загальнопоширене (загальне, всезагальне, повсюдне) явище;〜 的见解 загальнопоширений погляд;〜选举权 загальне виборче право;〜承认 загальне (всезагальне) визнання;马克思列宁主义的〜 真理 загальна істина марксизму-ленінізму; 物价〜下降 заганьне зниження цін; загальне падіння цін;各地〜降雨 повсюдно випали
* 	дощі;产2量〜得到提高 досягнуто загальне (всезагальне, повсюдне) підвищення виробництва;矛盾是〜存在的 протиріччя існують скрізь і усюди;风湿病在渔民中 间很〜у рибалок ревматизм - явище звичайне.
piibianhua генералізація (генералізувати
Що).
普遍性 pubianxing загальність; повсюдність.矛 盾的〜загальність протиріччя;具有〜носити загальний характер.
普查 pucha загальне дослідження; загальна розвідка.人口〜загальний перепис населення;地质〜загальна геологічна розвідка;地质〜人员пошуковгік;〜勘探工作 пошуково-розвідувальна роббта.
普凡 pixfan загальнопоширений; взагалі; все без виключення.
普及 gtiji 1)(普遍传布）поширюватися (поширення); охоплювати що (охоплення). ~ 全国各地 охоплювати всю країну;
поширюватися по всіх кутках країїіи;科学知 识〜了 наукбві знання стали
загальнодоступними [для мас];十月革命的 影响很快就〜到全世界вплив Жовтневої революції швидко поширився по всьому світу. 2)(普遍推广）поширювати що (поширення); популяризувати що


615
(популяризація):〜教育 здійснювати загальне навчання;〜电视 телефікація;〜科学 知 і只 популяризація наукових знань.
普及本 pUjiben популярне видання.
普鲁卡因 рйійкауїп <药> прокаік.
普鲁士人 Piiliishiren пруссак (прусський); пруссачка.
普米族 PiimTzii ’，пуми" (одна з національних Меншин Китаю).
普特 pute пуд.
普天同庆 рй tian tong qing всенародна радість.
普天之下 рй tian zhi xia у всієї піднебесної; у всьбму світі.
普通 pOtong простий (простота); рядовий; загальний.〜人 проста (рядова) людина;〜劳 动者 рядовий (простий) трудівник;〜党员 рядовий член партії; 〜的 道理 загальновідома істина;〜事件 рядовий (звичайний) випадок;〜现象 загальні
(повсякденне) явище;〜教育 загальне
утворення;〜科目 загальноосвітній предмет; 〜中学 загальноосвітня середня школа;〜语 言学 загальне мовознавство;普普通通 нічбго особливого; ні хитко ні валко.
普通话 putonghua "путунхуа"; китайська літературна мова; загальнонародна (загальноприйнята) китайська мова.
普选 puxuan загальні вибори; загальне голосування.
普照、puzhao освітлювати що (освітлення).阳光 〜大地 сонце освітлює землю.
谱рй.
谱рй І)—谱子•看着〜唱歌співйти по нотах. 2) (就词配曲）перекладати що (перекладання), 把诗词〜成歌曲 переклйсти вірш на музику. 3) (把握）шібвненість.他作事有〜儿 почувається впевненість у його діях; він робить все з упевненістю;心中有〜із повною впевненістю; є цілковита впевненість;心里没个〜儿 без жодної впевненості;这事一点儿〜都没有〜усе вилами по воді (на воді) писано.
谱表 pubiao〈音〉нотний стан; нотоносець.
і普牒 pDdie〈书〉родовід; генеалогія; родовідна [книга].
谱号рйМо <音> 高音〜скрипічний ключ;低音 〜басовий ключ.
谱架 pujia <音> пульт; пюпітр.
谱系 рйхі родовідне дерево.
рйхіхие генеалогія.
谱学 рйхие генеалогія.
谱子 рй-zi ноти мн.
错рй.
错 рй〈化〉празеодим.
蹼
рй.
Щ рй <动> шквальна перетинка.鶴的脚上有〜 лапа в гусака з плавальною перетинкою; лапа в гусака перетинчаста.
铺 рй另见рй.
铺1 рй—铺子.肉〜м’ясна крамниця;杂货〜 крамниця дрібниць;洗衣〜пріпьня.
铺 2 рй (板床)[дерев'яне] ліжко; нари мн.搭〜 ставити (зібрати) ліжко; робити нари;上〜 верхнє місце; верхня полиця (指火车卧铺的 上铺);下〜нііжнє місце; нижня полиця (指火 车卧铺的下铺).
铺板рйМп (板床）нари мн.;(搭饰用的板子） дошки для нар (для ліжка).睡在〜上 спати на нарах.
铺保 pubao поручительство [від торгового підприємства].
铺底рй(ії 1)(商店的家具什物）інвентйр [крамниці]. 2)(旧时指顶费）відступне замагазинне приміщення.
铺房 pufang приміщення під магазин (для магазину).
铺户 puhu торговий заклад; магазин; крамниця.
铺家 pujia крамниця, магазин.
铺捐 pujuan податок з торговельних підприємств.
铺面рйті^п фасад магазину,没有〜的商店 магазин без вітрини.
铺面房 pumianfang приміщення під магазин
(для магазину).
铺位pCiwSi (车船上的铺位）спальне місце;(医 院、宿舍等的床位)ліжко.
铺眼儿 puyanr крамниця 铺业 рйуе торгівля.
铺子 pu-zi крамниця; магазин.大〜великий магазин; 小 〜 маленька крамниця; крамничка.
рй.
暴白 pubai вскрити
暴骨 pugu залишитися непохованим; померти на вулиці.
暴面 pumian показати обличчя
暴师 piislVi розташувати війська під відкритим
небом
暴室 pushi сушильня 暴杨 puyang розголошувати 暴灸 puzhi палити; спекотний
爆 рй. /
瀑布рйЬй водоспад;(梯形爆布).
爆流 puhu 1) водоспад; каскад. 2) потік страждань.
曝рй.
Щ рй сушити на сонці.
曝背 pubei гріти спину на сонці (також у знач.: працювати під променями сонця).
曝光 puguang <Ш> експозиція (експонувати що, експонування).〜时间 вгітримка; час (рбзмір) експозиції;〜不足 недотримка; недостатня експозиція; 〜过度 перетримування; зайва експозиція., 曝光计 puguangji <Ш> експозиметр; експонометр; фотоекспонометр.
曝光量 puguangliang〈摄〉рбзмір експозиції (витримки).
曝露 рідій [бути] під відкритим небом;
відкритий.
曝气池 ptiqichi аеротанк.
曝日 рйгі грітися на сонці.
曝晒 pushai сушити.
Q
七qT.
七 Ф 1)(数目）сім; семи-; семеро збірн.〜年 сім років; семирічний;〜个人一起 усімох; 一四 十九 сім на сім— сорок дев'ять. 2)(顺序） сьомий.—月〜日 сьбме січня.
七百 qlbai 1)(数目）сімсбт. 2)(顺序） семисотий.
七宝粥 qlbaozhou святкбва страва，яку готують 8-го числа 2-го місяця за місячним календарем.
七长 乂、短 qlchangbaduan 1) нерівний; різної довжини; хаотичний; 2) нещастя; неприємності; ускладнення.
七扯八拉 qlchebala базікати; пліткувати.
七尺屯 qlchidan <宗> чернбче ложе.
七重唱 qfch6ngchang〈音〉септет.
七重奏 qlchongzou〈音〉септет; сеп-тубр.
七大 qlda 1)〈宗〉сім великих (земля, вода, вогонь, вітер, небо, зір, пізнання); 2) сьомий з'їзд;七大女献 документи VII з'їзду КПК (квітень 1945р.).
七大八小 цТсІйМхШо 1) неоднаковий; різного розміру; 2) некомплектний; розрізнений.
七德 qlde сім достоїнств: а) воїна; б) правителя; в) поетичного твору ( за змістом, формою, силою).
七颠八倒 qldian-badao сумбур (сумбурний); догори дном (ногами).
七东 А 小 qldongbaxiao пбвний безлад; страшний хаос.
七佛 qTf6 <宗> сім існуючих Будд (Шак'ямуні та 6 його попередників).
qlgebage сперечатися; суперечити.
七害 qlhai сім шкідників (мухи, комарі, клопи,
гнійники, хробаки, миші, горобці)* об'єкти знищення в КНР у 20-х роках XX ст.
七极管 qTjiguan <无线> гептод.
七角形 qljiaoxing семикутник; гептагоні 七经 qljlng 1) сім канонічних книг конфуціанства (найчастіше 诗，书，夺L，’ 易'， 春秋，论语)2) <Ш> сім сутр.
七绝 qljue <文> семислівний чотиривірш.
七开W得 qtkaibade всіляко; всіма способами： 七林林 qllmlin звуконаслідування шелесту листя; шарудіти. .
qlling-baluo у пух [і прах]; розладнати (розлад).敌人被打得〜вброг був розбитий у пух і прах.
七律 qllti〈文〉семислівний восьмивірші 七略 qlliie сім зведень' (найдавніша бібліографічна праця з жанрів китайської


616
літератури, складена у І ст. до.н. е. Лю Сяном та його сином Лю Синьом).
七而鸟 qTmmnnmo〈动〉індичка; індик.
七庙 qlmiao храм предків імператора.
-ЬШАШ qlpln-bacou випадково; звідки попало;
без розбору; як-небудь нашкребти (зібрати,
набрати) чого.〜的联盟 шматксівнй блок.
七魄 qfpd <宗> сім злих душ (у людському тілі).
七千 qTqiSn І)(数目）сім тисяч. 2)(顺序） семитисячний.
七巧板 qlqiaoban мозйїка-головолбмка (дитяча іграшка-набір із семи дощечок, при складанні яких утворюються різні
орнаменти і фігури).
七穷 qlqiao очі, вуха, ніс і рот.
qlqiao sheng yan спалахнути (кипіти) гнівом; розлютуватися; вибухнути розм.; розлютитися.
七情 qlqmg І) <宗> сім почуттів (радість, гнів, сум, страх, любов, ненависть, статевий потяг). 2) <医> сім способів вживання ліків.
七色 qlse < 理 > сім основних кольорів (спектра).
七上八下 qlshang-baxia серце (душа) не на місці; бути збентеженим; охопило кого сум'яття; опанувало ким сум'яття.
七十 q了shi I)(数目）сімдесят.〜岁 сімдесят років; сімдесятирічний. 2)(顺序）сімдесятий.〜年 代 сімдесяті роки;〜周年纪念 сімдесятиріччя; сімдесятирічний ювілей.
七十二行，行行出状元qTshi er hang, hanghang chu zhuang.yuan у кожній професії
знайдеться майстер своєї справи; у будь-якій професії можна стати видатним майстром; на будь-якому поприщі можна відрізнитися (виокремитися).
七十字 qfshizi 70 визнаних учнів
(сподвижників) Конфуція.
七始 qlshl сім основних елементів (небо, земля, людина та 4 пори року).
七手八脚 qlshou-bajiao метушливий розм.; у метушні.
七死八活 qTstbahu6 на крок від смерті; смертельний; не на смерть, а на життя.
七条 q了tido І) ряса ченця; 2) сім пунктів (параграфів, статей). 3) семиструнна лютня.
七湾乂、曲 qlwanbaqu звивистий; що звивається.
七万 q了v^n I)(数目）сімдесят тисяч. 2)(顺序） сімдесятитисячний.
^ Ir] АІЧІ qlwenbawen докладно розпитувати; усюди (в усіх) дізнаватися.
七弦琴 qlxianqin [китайська] семиструнна цитра; струнний щипковий музичний інструмент із сімома струнами.
七香 qlxiang аромати; пахощі.
七言 qlyan <文> рядок з 7 слів; семислівний розмір вірша;〜古体诗 древні семислівні вірші (строфа з вісьмома семислівними рядками, без дотримання чергування тонів); 〜律体诗 семислівні вірші за правилами (строфа з вісьмома семислівними рядками, з чергуванням тонів).
七言 Дір- qlyanbayii балаканина; пусті розмови; плітки.
七言诗 qTydnshT <文> семислівні вірші; вірші із сімома ієрогліфами в кожному рядку.
七曜力 qTyaoli семиденний календар з позначенням днів за назвами семи світил (Сонце, Місяць, Марс, Меркурій, Юпітер,
Венера, Сатурн).
七曜日 qTy^ori сім днів тижня.
七叶树 qTySshCi <植> каштйн кінський.
七月qfyuS липень ч.他是〜五日到的він приїхав п'ятого липня.
七折 А 扣 qTzhe-Ьйкби [усякого роду] утримання і (та) відрахування; отут відняти, та там скинути.
七众 qlzhong < 宗 > сім рангів віруючих буддистів, (бікшу, бікшуні, шамі, шаміні， шічамона, юпосе, юпіо).
qlzhuabana хапати та тягти будь-що.
七字法 qlzifa сім прийомів китайської каліграфії (при написанні основних рис ієрогліфів).
七族 qlzu 1) сім поколінь роду (від прадіда до правнука). 2) найближчі (прямі) родичі (особливо по батьку).
七嘴乂、舌 qlzuT-bashe говорити наввипередки; говорити, перебиваючи один одного.〜地吵 了起来 сперечатися, перебиваючи один бдного;〜地出主意 наввипередки радити (давати пораду); сунутися зі своїми порадами.
彻qi.
沏 qi заварювати що (заварка).〜茶 заварювати чай;用开水把糖〜开розчингіти цукор в окропі.
彻茶 qlcha заварити чай.
彻开 qikai розчинити (у воді).
沏上 qlshang 1) заварити; обдавати окропом. 2) додавати; приправляти;〜油 додати олію.
妻卟
妻党 qldang родичі (рідня) дружини.
妻儿老小 qi er lao xiao вся родина; із усіма чадами і домочадцями; і старий і малий (молодий).
妻夫 qlfti чоловік і дружина; подружжя.
妻公 qigong батько дружини.
妻 Й qljiu шурин.
妻离子散 qi li zi san родина розпалася.使〜 зруйнувати (розбити) сім，к5.
妻 略 qllue насилувати, ґвалтувати; знеславлювати; перелюбствувати.
妻孽 qlnu〈书〉друж“иа і діти.
妻亲 qlqln родичі дружини; найближчі родичі.
妻取 qlqii одружуватися; одруження.
妻室qTshi <书>—妻子.
妻子 ql-zi дружина; жінка.
妻族 qlzu рід (сім'я) дружини.
Ш qi-
柒 Ф 1) <数> сім (написання прописом). 2) лакове дерево; лаковий;冈山多〜у горах багато лакових дерев.
茸中.
茸 qi шепотіти (на вухо).
凄屯.
凄哀 qlai сумувати; засмучуватися; горювати.
ШШ qTbei 1) сумовитий; безрадісний; сумний; тужливий. 2) сумувати, тужити горювати; засмучуватися.
ШШ qTcan жалюгідний (жалюгідність).〜的喊 声 надривний лемент;〜的命运 маленька
частка;境况〜жалюгідність становища;这件 事 的结局 4艮〜справа скінчилася вкрай
жалюгідно.
Ш 侧 qlce 1) скорботний; стражденний; 2) тужити; засмучуватися; вболівати.
凄怅 qlchang досада; образа; гіркота.
凄辰 qlchen осінній сезон; осінь.
Ш Й qlchu сумний (сум ж.); прикрий (прикрість).〜的 ^ tff сумний (прикрий) настрій;感到万分〜почувати глибокий сум (прикрість, гіркоту).
凄怆qTchuAng 凄惨.
Ш'14 qldao побиватися; оплакувати.
S®T qlduan тужити; убиватися від горя.
壤风 qlfeng холодний вітер; ураган.
读风苦雨qTf^ng kuyu 1)(天气恶劣）тужлива погбда; негода. 2)(境遇悲惨）гірка доля; жалюгідне і тяжке становище, qlge сумна пісня.
凄恨 qlhen велика скорбота; глибокий сум.
壤 qlhuai журитися; надривати собі серце горем; нахлинули гіркі думки.
ЩШ qljue вкрай засмучений; пригнічений.
凄绝 qlju^ розстатися в тузі.
凄泪 qTldi 1) холод; морбз (від якого сльози течуть); 2) плакати від горя; лити гіркі сльози.
凄厉 qTli роздираючий; надривний.〜的喊叫声 надривний лемент;风声〜пронизливе завивання вітру.
凄恋 qTlian тужити; сумувати за ким-небудь (чим-небудь).
ШШ qlliang засмучений (смута, смутність); сумний (сум) безрадісний; безвідрадний (безвідрадність).〜的歌声 тужлива (сумна) пісня; тужливий (сумний) наспів;〜的景色 безрадісна (безвідрадна, сумна) картина;〜的 生活 безрадісне (безвідрадне, жалюгідне, сиротливе) життя;在资木主义国家多少老人 过着〜的晚年！ у капіталістичних країнах скільки старих людей безрадісно проводять -залишок життя!
凄迷 q了mi 1)(凄凉模糊）похмурий (похмурість); сумний (смутність).夜色〜похмура (сумна) картина ночі. 2)(悲伤）сум ж. (сумний); смута (смутність, смутний); прикрість (прикрий).
凄 Ш qlql холодний (холод); студений (холоднеча) розм.风雨〜дув пронизливий (холодний) вітер із дощем.
凄切 qTqi色 сумний (сум ж.),哭声〜сумнгій (несамовитий) плач.
凄清 q了qing 1)(形容微寒）свіжий (свіжість).〜 的月光 холбдне світло місяця. 2)—凄凉. 凄然 qMn <书> с^мно; обтяжливо.〜泪下 гірко заплакати.
凄日 qlri холодні дні;
Ш RX. qltan скорботно зітхати за ким-небудь (чим-небудь).
凑婉 q了w3n тужливий (тужливість),〜的笛声 тужливі звуки сопілки (флейти),
凄心 qixih 1) зайшлося сфце; 2) нуцбга; розлад шлунка,
Ш qT另见jT
謀 qi задум; план.
qT另见cL
郯 qi〈地理 > Ціцю (давня назва місця


617
нинішнього повіту Дуньє пров. Шандунь в епоху Чуньцю).
栖
qi-
栖 qi сидіти; притулитися.鸟〜在树枝上 птах сидить на гілці дерева;子〜在屋檐下 ластівка притулилася під дахом.
栖迟 qlchil) відпочивати; дати собі перепочинок; 2) лежати без діла; даремно пропадати 3) поганий; невдалий.
栖处 qTchu притулок; місце для ночівлі.
栖遁 qldun зажити життям самітника.
栖伏 qlfu розчаруватися й віддалитися від світу.
栖迹 qlji віддалитися від світу; зажити життям самітника.
栖集 qlji сідати (жити) зграєю на деревах; гніздитися.
栖流所 qlliusuo будинок для ночівлі; притулок для бездомних.
栖陆 qllu жити на суші.
栖身 qTshen притулитися; зупинитися.〜无定 без визначеного місця проживання; жити без дому і притулку; блукати по кутках; бездомний і безпритульний; немає постійного місця проживання;无〜之所 ніде (нікуди) гблову прихилити.找到〜之所 знайти собі пристанище (притулок);暂且在 朋友家里〜 знайти тимчасовий притулок у товариша; тимчасово зупинитися (влаштуватися) у знайомого.
栖祌 qTshSn 〈宗〉зосередитися (зібратися) внутрішньо; внутрішнє споглядання.
栖息 qlxl зупинитися на відпочинок; відпочивати.这里~着袋鼠 тут трапляється сумчастий кенгуру.
栖尤、qlxln 1) віддаватися всією душею; вкладати всю душу; 2) заспокоїтися;
умиротворитися. 栖真qT:
j qlzhen зосередитися.
栖止qTzhT—栖身.
栖住 qlzhu зупинитися на ночівлю; тимчасово оселитися.
植qi.
植 qi ці (назв, дерева)〜树三年大 дерево ці за три роки виростає великим.
抱木 qlmu〈植> вільха [вислоплодна].
俱中.
俱 qi маска заклинателя (у давнину вдягали під час обряду вигнання злих духів);面如蒙〜 обличчя таке, мов одягнена маска заклинателя.
俱头 qltou маска заклинателя.
萋中.
萋菲 qlfei наклеп; обмова; безпідставні звинувачення.
Ш Ш qlqi пишний (пишність); пухнастий (пухнастість); густий (густота).芳草〜шішні (пухнаті і густі, що пишно розрослися) трави.
Ш 且 qlqie 1) шанобливий; уважний. 2) численний.
戚qL
戚 qT 1) бойова сокира; сокира; алебарда; 2) сум; прикрість; скорбота; 3) рідня; близькі.
戚醜 qljiao турбуватися; переживати; нервувати;
戚旧 qTjiu родичі і [кращі] друзі; рідня і [давні] знайомі.
戚 Ш qlqi 1) бути близьким; дружній; привітний; 2) скорботний; сумний.
戚然 qlran пригнічений та сумний; похмурий.
戚属 qlshu родичі.
戚谊 qlyi родинні зв'язки; родичі.
戚友 qlyou друзі і близькі [родичі].
縷4L
Ш qi візерунковий; добірно орнаментований (про шовкову тканину).
錤ЧТ.
Ш qi паплюжити; ганьбити; знеславити; наклеп; 诋〜звбдити наклеп.
期qT.
期 qTl)—期限.如〜完成 вгіконати що в термін (до терміну);以一年为〜тфміном на рік. 2) (时期）період; смуга.阴雨〜см夕га непогоди погоди;农忙〜жнивй. 3) <量词〉нбмер. ‘‘红 旗”第一〜пфший номер журналу "Хунці"; 这份杂志一个月出一〜цей журнші виходить [один] раз на місяць.
qlcheng проміжок часу; час.
期待 qldai чекати чого сподіватися на що, із невизн.〜帮助 сподіватися на допомбгу; чекати допомоги від кого;用〜的目光注视着 Ш очікувально дивитися на неї;〜已久的日 子终于至！]来了 цастушів довгоочікуваний день.
期货 qThud <商> товйр на замовлення.〜交易 угода на термін.
期会 qlhui 1) збиратися в призначений день; з'їхатися за домовленістю. 2) час; термін; випадок.
期间 qljian під час; у період; прбтягом чого; упродовж чого.农忙〜під час жнив;抗日战 争〜під час (у період, у роки) війни Опору японським загарбникам;在整个抗日战争~ прбтягом усієї війни Опору японським загарбникам;在中央委员会4体会议闭会〜 у проміжках між пленумами центрального комітету;在这一〜у (за) цей час; у (за) цей період; прбтягом (упродовж) цього часу;在 二月一日到三月一白这段〜内за період із 1-го лютого по 1-е березня.
期干lj qlkan періодичні видання; періодична преса; періодика збірн., розм.
期考 qlkSo (大学的期考)семестрові іспити;(中 小学的期考）перехідні іспити.
期满 qTman термін минув; по закінченні терміну.
期票 q了рі&о <商> вексель ч.〜贴现 бблік векселів;流通〜вексельний обіг;〜发^!亍人 видавець векселів;〜持有人 векселетримач.
期期艾艾 qlqi ai'ai заплітається язик; заїкаючись.
期求 qlqiu прагнути до чого (прагнення); домагатися кого-чого.
期望 qlwang надія; очікування л/н.; сподівання книжк.与〜相反 усупереч сподіванням;对青 孓戶人寄予t艮大的〜покладйтн великі надії на молодь;不辜负党和人民的信任和〜 виправдати довіру і сподівання партії та народу;人 К:的〜实现 了 здійснилися сподівання народу.
期限 qTxmn термін.工作〜тфмін служби; 一个 月的〜місячний термін; терміном на місяць; 租赁〜两年 оренда терміном на два роки;在 规定的〜内完成 закінчити що у встановлений термін;我给你两天的〜даіб вам два дні терміну;〜已过 термін минув.
期许 qTxti надія; очікування мн.对青年一代〜甚 深 покладати великі надії на молоде покоління;有负于师友们的〜не виправдати очікування вчителів і друзів.
期约 qlyue місяць уповні.
欺中.
欺 Ф 1)—欺骗.自一人 обмінювати і себе, і інших. 2)—> 欺负.〜人太甚 глумитися над людиною; завдати людині кревної образи; це вже переходить усі межі.
欺 诞 qldan нахвалювати; хвалитися; обманювати.
欺湖 qlhu < 方 > стовпитися; скупчитися; збиратися.
欺负 ql-fu кривдити що; попихати чим; ображати кого; третирувати що.〜弱者 кривдити (третирувати) слабких;受〜 терпіти образи;忍受〜винести образу.
欺哄 qihong обманювати кого (обман); морочити кого, розм.; обдурювати кого, розм.; Дурити кого, розм.; морочити гблову кому; наставити (натягнути) ніс кому; залишити з носом кого, розм.
欺和 qlhuo наблизитися; підступитися; зійтися впритул.
ШШ. qlkuang обдурити; обман.
欺凌qiling —欺负.
欺瞒 qTman обманювати що (обман); вводити кого в оману (в обман); втирати очі кому, прост.; окозамилювання розм.
qTman 1) обманювати; дурити; (старших). 2) (діал.) кривдити; третирувати.
欺蒙 qTmSng —欺瞒.受人〜упасти (датися) в обман; бути обманутим;〜人 ввести людину в оману (в обман); втерти людині очі.
欺弄 qlnong знущатися; глумитися; водити за ніс; обдурити.
欺骗 qlpian обманювати кого (обман); надувати кого, прост. (шахрайство розм.); махлювати розм. (махлювання); втерти очі кому.〜宣传 пропаганда, розрахована на обман кого; брехлива пропаганда;用〜手段获得 одержати що облудним шляхом (шахрайською манерою); домогтися чого обманом (крутійством);〜世界舆论 ввести в оману світову громадськість.
欺魄 qlpo глиняна фігура демона з жахливим обличням; маска чудовиська.
欺人 qlren кривдити кого-небудь; обманювати; оманний; ошуканський.
欺人之谈 qi ren zhl tan казка [із метою обману]; окозамилювання розм.
欺辱 qlru ображати; ганьбити.
欺软怕硬 qi ruan pa ying кривдити слабких і боятися сильних (і плазувати перед сильними); молодець на овець, а на молодця
і 	сам вівця.
欺生 qTsh6ng 1)(欺负生人）третирувати (кривдити) новачків. 2)(不驯月艮）норовистий. 马〜кінь норовистий (із норовом).
欺世 j盗名 qT shi dao ming розводити демагогію заради популярності; демагогією


618
(демагогічним шляхом) домагатися популярності.
巫 qlwii обманювати вводити в оману; обман.
欺侮qTwO—欺负.不许〜人 не дати кого в образу;不让别人〜自己 не дати наступати собі на ногу;肆力П〜обсипати кого образами.
欺压 qTy5 гнітити що (гноблення);
пригноблювати що (утиск).解放前兵匪一家， 〜百姓 до звільнення солдат поводився так само, як бандит, усі вони народ кривдили.
欺 A、qlxln обманювати себе; самообман.
欺隐 qlyin〈法〉обдурити й приховати; сховати; обман.
欺诈 qlzha шахраювати (шахрайство); махлювати розм. (крутійство).用〜的办法 шахрайським шляхом; шахрайською манерою;〜行为 шахрайство; крутійство; обдурювання розм.〜的勾当 шахрййські витівки; ділитися по-шахрайськи 无〜之虞 тут все без обману.
缉qT另见jT.
缉 qT (缝）строчііти що (строчіння).
缉边 qTbian підшивати що (підшивання); обшивати що (обшивання).给手帕〜 підшивати носову хустинку;衣领上用花缘 子〜обшнвйта комір кантом.
缉合 qihe з'єднувати; зшити.
缉合语 qTh彳уй <语> полісинтетична мова.
歌
鼓 qi нахилятися; кренитися; валитися на бік; похилий.
鼓案 qian конторка; притулок; підставка для книг (з похилою дошкою).
qldao перекинутися; повалитися.
鼓妓 qlql танцювати, похитуючись (сп'яну).
Ш Ш qlqlng нахилитися; покоситися; повалитися.
歌qT.
欹 qT нахилятися; кренитися; валитися на бік; похилий.
qi 另见 хТ.
溪蛮qTmSn <史> долинні мани (назва некитайських племен в епоху Ханьсун).
漆qL
漆 q了 1)(油漆）лак.朱〜червбний лак;上〜 наводити лак; покривати що лаком; лакувати що;〜脱落了 лакувйння зійшло. 2)(涂漆） лакувати що (лакування).〜家具 лакування меблів;〜成红色 покрити що червоним лаком.
漆包线 qlb5oxi&n <电> емальбваний дріт; дріт з емальованою ізоляцією; емальований дріт; емаледріт. .
ШШ qTban класна дошка.
漆布 qTbii клейонка; лакотканина ж.〜面子的沙 发 клейончастий диван.
漆疮 qlchuang нарив (виразка) від лаку;生〜 утворилася лакова виразка.
漆工 qTg6ng 1)(油漆工作）лакувальна роббта; лакування.〜车间 лакувальний цех. 2)(油漆 ІА) лакувальник; лакувальниця.
漆盒子 qlhdzi лакова скринька. 漆黑 qlhSi 1)(指颜色黑）чбрний як смола; колір
воронового крила; як воронове крило.〜的头 'Ш. чорне як смола волосся; волосся кольору воронового крила; волосся як воронове крило. 2)(指天色黑）непроглядна (густа) пітьма; кромішня пітьма; кромішній морок; єгипетська пітьма застар. 〜的夜 непроглядна (густа, кромішня, єгипетська) пітьма [ночі];〜一片，伸手不见五指[тбмно，] хоч око виколи; [нічого] не видно (не бачити).
漆黑一团q!h6i yl tuan 1)—漆黑2).边防战士极 目注视着前面〜的敌占岛прикордбнник пильно спостерігав за окупованим ворогом островом у непроглдцній пітьмі. 2)(—无所 知）тбмний ліс; ні бельмеса не знати (не розуміти) прост.\ хоч кіл на голові теши кому, прост,把…看作〜представляти що занадто похмурим і безнадійним.
漆画 qihua розписувати лаком; розпис лаком.
漆匠qrjiang—漆工2).
漆胶 qfji5o лак.
qljlng найкращий лак.
漆墨乌黑 qlmowuhei чорний-пречорний; непроглядна темрява.
漆皮qTpi 1)(涂在表面的一层漆）лакування. 2) (涂料）лак. 3)(涂漆的皮革）лакова (лакована) шкіра.〜皮鞋 лакові (лаковані) туфлі.
漆器 qlqi лакові вироби; лаковані меблі.
漆青 qlqlng (діал.) темно-зелений.
漆树 qTsMi < 植 > лйкове дерево; сумах лаконосний.
漆色 qlse темно-чорний (колір).
漆烟 qlyan ціянь (сорт туші )•
漆宅 qlzhai лаковане житло (про труну).
Щ qT
破 qT зубцюваті сходини.
喊ql
嘁嘁喧喧 q了q了chScM щебетати (щебетання).怕 听见人家在背后〜地议论боігися почути вслід собі перешіптування, шепіт;孩子们〜 地在讲什么？ діти там щебечуть?
Ш qi.
槭 ф <®>клен.
跨审.
5奇 qT 1) одна нога (гомілка, ступня); одноногий; кульгавий;〜人 кульгавий; одноногий; каліка. 2) хилитися на одну сторону; схилятися на бік;〜重 схиляться на користь однієї сторони; віддавати перевагу (одній зі сторін).
蹄跋 qlqi кульгавий; каліка.
魅qT.
Ш qi 1) потворний демон; 2) потворний; бридкий.
魃头 qltou 1) голова потворного демона. 2) грим і вбрання.
誠qT
Ш qi сокира.
7Г qi.
亓 qi Ці (прізвище).
祁Ф'
祁 qi великий; рясний;узимку були сильні морози.
溪qi另见хі.
溪晓 qlqiao дивний (дивність),觉得〜здаватися дивним.
齐Ф'
齐 qf 1)—齐整.摆〜поставити що рівно (у ряд); 把一叠纸的纸边弄〜вирівняти краї паперу; Р人伍排得很〜загін вишикувався стрункими шеренгами (рівними рядами);歌唱得不〜 вийшло різноголосся; хор не співав. 2)(达至!І 同样高度）порівну із чим; по що.草高〜腰 трава по пояс;雪深〜膝 сніг по коліно;站在〜 腰深的水里 стояти по пояс у ВОДІ. 3)(一同） дружно; разом; заодно; спільно.大家〜动手 усі дружно (разом, заодно, спільно) взялися зароббту. 4)—齐全.资料还不〜є ще не всі матеріали і дані;人都来〜了 yd вже пересварилися. 5)(跟某点或线取齐）по що. 〜根剪断 зрізати що по самий кбрінь.
齐备qibSi —►齐全.商店内货色〜в магазині багатий асортимент товарів.
齐步 qibu <军> похідний крок.〜走! кроком марш!〜行进 рух похідним кроком.
齐卩昌 qich^ng <音> унісон; тутті невідм.，с.
齐齿 qichi одного віку; однолітки.
齐楚 qichu охайний (охайність),衣冠〜охайно одягнений.
齐手丁伙JL qidahuor разом; усією компанією.
齐东野语 Qidong ye уй нісенітна плітка, що не заслуговує на увагу; розповсюджувати плітки.
齐缴果 qidilngu6 1) <植> маслина [культурна]; оливи; маслинове дерево. 2)(指果实） маслина; оливи.
齐稿 qigao підбирати чорновий матеріал; готувати рукопис до друку.
齐集 qiji зібратися разом.〜一堂 зібратися (зустрітися) разом.
齐家 qijia дотримуватися порядку у родині -(будинку).
齐理 qili упорядковувати; прибирати; порядкувати.
齐名 qiming бути так само відомим популярним.
齐年 qinian однолітки; одного року.
齐齐 qiqi витриманий; зібраний; бути в пбвному порадку.
齐全 qiquan усе; цілкбм; цілковито.设备〜的住 宅 квартира з усіма вигодами；东西均已〜є усе, що потрібно;冬季用品已准备〜 предмети зимового побуту заготовлені цілкбм (цілковито); заготовлено усе, що необхідно для зими.
齐射 qishd〈军> залп; стріляти зіппами.向敌军 〜дйти залп (стріляти залпами) по супротивнику;〜火力 залповий вогонь.
齐声 qisheng [усі] в один голос; хором; дружно. 〜回答 відповісти хором (дружно);〜答应 усі в один голос погодилися;〜夸赞 в один голос розхвалювати що.
齐司封 qislfeng ножиці.
齐同 qitong рівний; однаковий; одностайний.
齐头并进 qitou bingjin йти в ногу.
齐心 qixln одностайно (одностайність).〜协力 цілком одностайно; дружно і заодно; рука в руці;他们不〜немає в них одностайності;


619
вони не одностайні;不〜就不会成功 неміє чого і чекати успіху, коли немає одностайності;大家更力口〜了 усі стали ще більш одностайними.
齐一qiyl єдиний; однаковий; призвести до єдності.
齐整 qizh6ng стрункий (стрункість); рівний (рівність).队伍〜стрункі ряди;公路两旁的 树长得很〜на узбіччях шоссе стоять стрункі (рівні) ряди дерев.
齐奏 qizou <音> унісон; тутті невідм” с.
圻qi.
qi царська земля; царський повіт.
岐Ф'
岐 qi І) розгалуження 2) скорочена назва гори та повіту Цішань в провінції Шаньси. 3) Ці (прізвище).
岐黄 qihuang лікування.
岐莽 qijl шпилька (для волосся).
岐言 qiyan прощальні слова.
7氏 qi.
抵 qi І) дух землі.社〜дух неба й землі. 2) шанувати; поважати. 3) спокійний; рівний.
ІКШ qihuT каятися; шкодувати про що-небудь.
抵候 qihou кур'єр; посильний.
祈q〖.
祈 qi I)—> 祈祷.〜年 молебень про дар врожаю. 2) 折术.敬〜指教 д^же просимо вас допомогти своїми порадами; сподіваємося, що не відмовите нам у добрій пораді.
祈祷 qidao молитися чому (молитва, молебень, моління книжк.}. молитися богу; 4
作〜йти на молебень;为...〜піднести молитву по кому.
祈祷礼 qidSolt моління; служба (церковна).
祈祷书 qidaoshu молитовник.
祈祷文 qidaowen молитва.
祈福 qifu просити благословення неба (бога).
祈年 qinian молитися за врожай.
祈请 qiqing просити; молити; благати.
祈求 qiqiu молити що (благання); благати що; просити що (прохання).〜帮助 молити (благати, просити) про допомогу;〜也没有用 благаннями (проханнями) справі не допоможеш.
祈使句 qishlju <语> вигідна пропозиція.
祈望 qfwang сподіватися на що (надія); чекати чого (чекання); бажати чого (бажання); розраховувати на що (розрахунок).
祈样 qixiang молитися про благополуччя.
其Ф'
其qi І)(他的，他们的)його; її; їх; свій.人人应 各尽〜责 кожен зобов'язаний виконати, свій обов'язок;知〜——，不知〜二 знати один бік питання і не знати іншого. 2)(他，他们）він; вона; воно; вони.促〜实现 прискорити його (ЇЇ, їх) здійснення;订了计划就必须使〜及时 完成 оскільки вироблений план, то необхідно，щоб він був виконаний в термін; 事情很重要，不能任〜自流справа важлива, і не можна допускати, щоб вона йшла самоплинно. 3)(那个）цей; той;(那样）такий; так.而实际上并无〜事а насправді цього зовсім не було; а насправді усе було зовсім
не так;不堪〜苦 не в змозі зносити такі муки
і 	страждання;不乏〜人 не мало таких людей.
4)(虚指）:大请〜客 влаштувйти бенкет; гучний бенкет;日见〜多 збільшуватися з кожним днем; ставати усе більшим і більшим.
其地 qidi це місце; на цьому місці.
其次 qici І)(次第在后）після цього; потім; по-друте; наступний.首先办这个，〜再办那 个 спершу зробити це, а потім уже те; спочатку зробити це, а потім (після цього) уже те; по-перше, зробити це, а по-друге, те; ^第一个发言，〜І是我гіршим (спершу) виступить він, а наступним (другим, потім, після цього) я.
2) 	ОХЩ) другорядний,这了 问题还在〜це ще другорядне (менше важливе) питання.
其后 qihou потім; після цього; з тих пір; згодом.
其乐无穷 qi le wuqiong безмежна радість.
其貌不扬 qi mao buyang непоказний (непоказність).
其奈 qinai дуже шкода, що...
其人 qiren та людина.
其如 qiru як; якби...
其时 qishi у цей час; тоді; під час цього.
#实 qishi у сутності; по суті справи; насправді; а тим часом; у дійсності; а то.〜不然 а в дійсності (а насправді) це не так;〜这并不奇 十圣 по суті немає тут нічбго надзвичайного;〜 完全是另一回事а та с叩йва йшла зовсім не так;〜就是这么回事 наспрйвді, (по суті, а тим часом) так воно й було.
其势油洒 qi shi xiongxiong із загрозливим (грізним) виглядом; погрожуючи; грізно.
其他 qit§ (别的)інший;(其余的)другий; решта. 〜的人 інші [люди]; решта [людей];在〜场合 в іншому випадку; в інших випадках (умовах);在〜方面в іншому;以及〜等等і інші; та інше;〜的更不必说了 а про інших (про решту) і говорети не доводиться;〜事项 інші справи можна відкласти.
其余qiyii інший.〜的一切他都不知道про все інше він нічбго не знає;〜的人都走了 всі інші (решта) пішли;〜的东西可以明天拿 інше можна буде взяти завтра.
其夕卜 qiwM І) поза цим; без цього; крім того. 2) збвні; збвнішня сторона.
其一qiyl один з них; одне;知〜不知其二. знати одне (один бік справи), але не знати іншого (інший бік).
其中 qizh6ng (在中间）у кому-чому; серед чого; із чого;(包括在内）у тому числі; зокрема.〜 之一один із них;〜的百分之十 десять відсотків із них (із загальної кількості);知道 〜的底细 зн^ги，у чому справа (суть);〜有个 原因 була на те (на це) своя причина; ~只有 我知道这事 з усіх (серед них) тільки я і знав про це;我也在〜у тому числі і я; зокрема і я; 我也是〜的一个 я був одним із них; серед них був також і я.
其诸 qizhu може бути; мабуть; схоже на те що...
qi 另见 jT.
奇 qi 1)(特殊的）надзвичййний (надзвичайність); дивовижний; винятковий (винятковість);(罕见的）рідкісний (рідкість);. 〜 功 безприкладний (надзвичайний, дивовижний, винятковий)
подвиг;〜技 дивовижна (вражальна, рідкісна) майстерність;〜文共欣赏 от вражаюча [людей] тирада! 2)(出人意料):出〜制胜 перемагати своїм мистецтвом (військовою хитрістю). 3) ( 奇）дивовижний
(дивовижність);(奇怪）дивний (дивність).不 足为〜немає [тут] нічбго надзвичайного (дивного);引以为〜дивуватися тому, що...; дивно, що. 4)(非常）страшний; жахливий.〜 痛 страшний (жахливий) біль; страшно (жахливо) боляче;〜热 страшна (жахлива) спека.
奇拔 qiba разючий; видатний.
奇兵 qiblng війська раптового нальоту,出〜 завдати кому раптового удару; здійснити раптовий наліт.
奇才 qicai надзвичайний (рідкісний) талант; дивовижні (виняткові) здібності.
奇耻大辱 qi chi da ru найбільша ганьба й образа; жорстбка (кревна) образа; кревна образа; ганьба, яку нічим не змити.
奇ІМ qidao хитрий прийом.
奇怪 qigyM 1)(不平常的）дивний (дивність); дивовижний (дивовижність).〜的动植物 дивовижні тварини і рослини;〜的风俗 дивний (своєрідний) звичай;〜的性格 норовливість; дивна натура. 2)(难以理解的） дивний (дивність); дивовижний (подив, здивуватися); диву даватися.真〜！他们为什 么不通知我 що за диво (дивна справа, надзвичайна справа, дуже дивно), чому вони мене повідомили;这有什么可〜的що ж тут надзвичайного (дивного)! чому тут дивуватися!用不着〜нічого дивуватися;有 一点使我〜мене вражає (дивує) одна річ.
奇观 qiguan (奇异的景象)дивовижне видовище; дивовижна картина;(出奇的事情） дивовижна (разюча) подія (явище).
奇花异木 qi hua yi mu дивовижні (рідкісні, екзотичні) квіти і рослини.
奇祸 qihuo несподіване лихо; несподіване нещастя.
奇货可居 qi huo keju спекулювати (спекуляція) чим, на чому; нажити капітал на чому，чим; використбвувати що як капітал.
奇迹 qijl чудо; диво.经济上的〜економічне диво;仓1J造〜зробити диво; творити дива;这 简直是〜це прбсто диво.
奇绩居 qijlju містерія.
奇计 qiji хитрий (хитромудрий) план;(巧妙战 术)військбва хитрість; стратег豸ма застар.
奇技 qiji винятковий талант; надзвичайне мистецтво.
奇妙 qimiao чудесний (чудесність); дивний; вигадливий (вигадливість).〜的杂技节目 дивовижні (дивні, вигадливі) циркові номери.
奇南香 qinSnxi5ng 1) <植> алоєве дерево. 2)(指 香）духмяне паління з алоєвого дерева.
奇巧 qiqiao хитромудрий (хитромудрість); мудрий (мудрість); митецький.仪器的〜构造 хитромудра (складна) будова приладу.
奇缺 qique гостродефіцитний.
奇人 qiren дивак; оригінал.
奇事 qishi надзвичайна справа; рідкісний і дивний випадок; надзвичайне явище.
奇术 qishu чудесне мистецтво; чаклунство.


620
奇术家 qishujia факір.
奇谈 qitan парадокс; парадоксальність поглядів (висловлень); дике судження.〜t圣论 дивні і жахливі версії (міркування).
奇特 qfte оригінальний (оригінальність); особливий. ~ 的行为 оригінальна (незвичайна, дивна) поведінка;〜的事物 оригінальні речі і незвичайні явища.
奇闻 qiwen дивний (вражаючий, незвичайний) випадок (факт); дивне (вражаюче; незвичайне) явище (подія);(可笑的事） анекдотична подія; анекдот.千古未有的〜 небувалий випадок;真是个〜！ це ж анекдот! це ж прбсто прекрасно (вражаюче, незвичайно)!
奇袭 qixi [завдати] раптового удару; раптовий наліт; несподіваний напад; несподівана атака.
奇想 qixiang примха; забаганка; фантазія.
奇效药 qixiaoyao чудодійний засіб (ліки).
奇形个圣状 qixing-guaizhuang вигадливий (химерність); дивовижний; (丑恶） потворний (потворність); огидний (огидність).〜的钟乳石 вигадливі сталактити (капельники);〜的鱼 дивовижні риби;〜的偶象 огидні (потворні) ідоли.
奇®J qixun <书> блискучий (безприкладний) подвиг.屡建〜неодноразбво робити блискучі подвиги.
奇疑 qiyi дивуватися.
奇异qiyi 1)—奇怪1).海底是一个〜的世界дно моря - це надзвичайний світ. 2)(惊异） здивування (дивуватися чому，здивований). 用〜的眼光看... дивитися на що зі здивуванням; дивитися на що здивованими очима;感至丨J 十分〜б^ти у великому здивуванні; сильно здивуватися; украй здивуватися.
奇遇 qiyu 1)(意夕卜相遇）неждано-негадано зустрітися.(奇特的遭遇）[надзвичййна] пригода.
奇缘 qiyuan 1) іронія (раптовість; мінливість) долі. 2) вдале сполучення.
奇装异月艮 qi zhuang yi fu екстравагантність убрання; екстравагантне (екзотичне, вигадливе) вбрання; вдягатися
екстравагантно (вигадливо).
奇珍 qizhen рідкість; коштовність;〜异宝 коштовність; скарб.
歧qi.
歧 qi 1) відгалуження дороги; перехрестя. 2) помилковий шлях; помилка; 〜 足各 неправильна стежка.
歧分 qifen розгалуження.
歧 路 qilu розвилка (відгалуження, розгалуження) дороги.
qilu wang yang збитися з правильного шляху; загубити правильний напрямок [у пошуках істини].
歧念 qinian розбіжність у поглядах; особлива думка.
歧歧 qiqi полетіти; злітати; летіти; пурхати,
歧视 qishi дискримінація (дискримінувати що); ставитися до кого із зневагою. расова
дискримінація (сегрегація); апархейд; апартеїд；消除民族间的〜和隔阂усунути (ліквідувати) ворожнечу і недовіру між національностями.
歧途 qitu хибний (помилковий) шлях.走上〜 йти хибним (помилковим) шляхом; Т^А~ стати на хибний (помилковий) шлях;傍?皇〜 на роздоріжжі.
歧义 qiyi двозначність.
歧误 qiwu помилка; омана.
老•
日qi.
耆艾 qiai старець; літня людина.
耆老 qilao старці мн.; старі
耆年 qinian старість; на старості років.
奢宿 qisu ушанований (маститий) старець.
胳qi.
胳qi 1)(肚脐)пупок; пуп розм. 2)(蟹肚子下面 的甲壳）черевце.
脐带 qidai < 解 > пуповина; пуповинний канатик.剪〜відрізати пуповину;〜脱落了 пуповина відпала.
脐风 qifeng〈医〉правець новонарождених.
脐绪 qixu пуповина.
脐目艮 qiyan пупок.
硕qi.
颀长qicMng висбкий [зріст]. 一个身材〜的青年 хлопець висбкого зросту.
Щ Ш qiqi висбкий; рослий; стрункий; дорослий.
硕然 qiran висбкий; рослий; стрункий.
所Ф:
所 qi жертовник.
所姐 qizQ жертовний столик.
痕Ф'
痕 qi хворіти; страждати;偎我〜兮 довести мене до хвороби; заподіяти мені страждання.
祇qi.
抵 qi чернеча ряса.
旅Ф.
旅 qinpanop; стяг; штандарт.
qichang прапор із драконами; прапор із зображенням сонця та місяця.
骐q丨.
骐 qi <书> вороний кінь.
骐步 qibu біг коня.
琪膜 qiji <书> [чудбва] казка.
萁q丨.
其 qi стебло (солома) бобів;
其豆 qidou 1) стебла та зерна бобів 2) рідні брати.
骑qi.
骑 qi 1)(乘）Ьдити (їзда); верхи на чому,〜马 їхати верхи [на коні]; їхати (верхи) на коні;〜 马的人 вершник; кінний; верховий; ~自4亍车 进城 їхати на велосипеді в місто;〜在头上 сісти на гблову кому; сидіти на шиї кого; їхати [верхи] на кому;决不让被打倒的剥削 阶级重新〜在劳动人民头上не можна давати скинутому експлуататорському класу знову сісти на шию працюючих (працюючим)! 2) —> легка кавалерія.
骑兵 qib了ng 1)(指兵种）кіннота; кавалерія.〜师;
〜团 кінний (кавалерійський) полк;〜连 ескадрон;〜队伍 кінний ряд. 2)(指人) кавалерист; кінармієць (кінармійський); кіннотник. 一队〜кінний загін;他是个〜він кіннотник (кавалерист).
骑兵师 qibTngshT кавалерійська дивізія.
骑 Р人 qidui кінний загін; кавалерія.
骑火茶 qihuocha один з найвищих сортів чаю.
骑缝qifeng 1)(两纸间的中缝）пуніспір на перегині паперу; лінія відрізу. 2)(报纸的两 个版面之间）згин; лінія згину.
骑虎难下 qi Ьй nan xia "хто сидить на тигрі, тому важко з нього злізти"; волею-неволею треба продовжувати почате (раз узятий курс); узявшись за гуж, не говори, що не дуж.
骑警 qijlng кінна поліція.
骑路 qilu йти пішки; на своїх двох.
骑驴 qilU 1) їздити на віслюку. 2) шахраювати.
骑马布 qimabu менструальна пов’язка.
骑马找马 qi та zhao та триматися за те, що є поки не знайдеться більш придатне (краще).
骑墙 qiqiang дворушництво (дворушничати); подвійність; сидіти між двох стільців (між двома стільцями) книжк. 〜态度 дворушництво; подвійність; двоїсте віднбшення.抱〜态度 дворушничати; сидіти між двох стільців; грати (діяти) на два фрбнти; і нйшим і вйшим;〜是不行的，中间 道路是没有的 всидіти між двома стільцями не можна, третього шляху немає.
骑墙派 qiqiangpai дворушники мн.; особа, що сидить між двома стільцями.
骑：іг qishi <І> лицар ч.〜阶层 лицарство; вершники мн.;〜小说 лицарський роман;〜的 称号 лгіцарство.
骑手 qishou вершник; майстер верхової їзди.
骑术 qishu верхова їзда.
骑月雨 qiyueyu дощ наприкінці місяця, m-h
牲qi.
畦 qi градка; смуга.低〜негативна смуга;高〜 позитивна смуга;菜〜овочева грядка;—〜黄 瓜 грядка огірків; 一〜小麦 грядка пшениці.
畦播 qib6 <农> грядкбвий посів.
畦灌 qiguan <农> поля по грядках.
ЙШїІ qiguanfa полити по межах.
畦夫 qufu селянин; землероб.
畦陌 qimo межі (на полі).
桂田 qitian грядкове поле; чек. 7_К 稻〜рисові чеки.
qi.
崎
崎 qi 1) нерівний; крутий; небезпечний; 2) круча.
崎f顷 qiqlng крутий; небезпечний.
崎山区 qiqu нерівний.〜的山路 рівна гірська дорбга.
趺Ф'
践 qi плазувати.
歧行 qixing повзти; в'юнитися; плазувати.
ШЖ qiyue нерівний шлях;звивистий.
琦qi.
ї奇 qi 1) дивовижний самоцвіт; коштовність; скарб. 2) надзвичайний; дивний; незвичайний.〜热 дивні слова.


621
qiwei І) прекрасні (дорогі) самоцвіти. 2) чудбвий; краса.
琉行 qixing надзвичайний вчинок.
祺4丨.
寺其 qi щастя; удача; успіх; усілякого вам щастя
Шй qiran спокійний; благополучний.
祺祥 qixiang щастя; удача; благополучний; вдалий.
琪Ф.
Щ qi самоцвіт; дорогоцінний; чудбвий; дивовижний.
З{树 qishu дорогоцінне дерево.
棋Ф'
棋 qi (象棋)шахи мн;(跳棋)шашки мн.;(围棋） шашки. 一盘〜пйртія в шахи;下〜грйти в шахи (у шашки);走一步〜зробііти хід.
棋敌 qidi партнер (супротивник) у шашках чи шахах.
棋格 qige кваліфікація шашкістів.
棋逢敌手 q丨 feng dfshou зустріти гідного супротивника; рівні по силі супротивники; найшла коса на камінь.
棋家 qijia шахіст; шашкіст.
棋客 qike шашкіст; шахіст. —
棋迷 qimi аматор шахової гри; запеклий шахіст.
棋盘qipdn шахівниця;(围棋或跳棋的棋盘） любителька шахів.
棋样 qiping шахова (шашкова) дошка.
棋谱 qipu самовчитель шахової гри.编〜 композиція.
棋圣 qisheng неперевершений шахіст (шашкіст); чемпіон із шахів (з шашок).
棋势 qishi розташування (розміщення) шашок (фігур) на дошці.
棋子qirf (象棋棋子)шахова фігура;(跳棋棋子） шашка.——畐ij〜шйхи мн.; шашки мн.;吃掉—— 只〜з’їсти фігуру (шашку).
蛴Ф'
挤禮 qicao <动> личинка хруща.
魅Ф'
魁 qi зірки Південної Ведмедиці;九〜Південна Ведмедиця.
錤qi.
ЩШ qlyan (невеликий) гусак.
碲qi.
碑 qi 1)~>崎.2) звивистий берег. 3) крутий; звивистий.
琦® qiyT крутий та кам'янистий.
锜Ф'
椅 qi (綺）триножний казан; тринога.
旗qi.
旗 qi 1)—旗子.红〜червбний прапор; червбний стяг. 2)(内蒙的行政区划） сомон.
旗标 qibiao символ; герб (на прапорі); емблема; девіз.
Шй qichuang прапор; стяг.
旗干 qigan флагшток.
旗杆 qigan флагшток; держак [прапора];(舰首 旗杆）гюйс — шток.
旗鼓相当 qi gii xiangdang [супротивники,] рівні по силі; рівність у силах.〜的对手 гідний суперник (супротивник).
旗号qihao прапор.打着“社会主义”的〜під (прикриваючись) прапором "соціалізму".
旗舰 qijian〈军〉флагманський (адміральський) корабель.〜司令 флагман.
旗开得胜 qi kai de sheng одержати швидку перемогу; відразу одержати блискучу перемогу; пройти тріумфальним маршем; домогтися швидкого і легкого успіху.
旗块 qikuAi ромб.
旗盟 qimeng присяга на вірність прапору.
旗袍 qfpao дамський халат.
旗儿 qir прапорець.
旗人 Qiren маньчжур; маньчжурка.
旗手 qishou прапороносець.革命〜 прапороносець революції;鲁迅是我国文化 战线上的〜Лу Синь був прапороносцем на культурному фронті Китаю,
旗鱼 qiyu〈动〉вітрильник-риба ж.
旗语 qiyu сигнал прапором; сигналізація прапором; Л〜сигналізувати прапором.
qiwang 1) прапор (вивіска) на шинку. 2) шинок.
旗下 qixia під прапором; стоїть під прапором кого-небудь; підлеглий кому-небудь.
旗帆qizhi 1)—旗子.2)(比喻榜样)[зразковий] приклад; зразок. 3)(起领导4用的标志） прапор,在马克思列宁主义的〜下під прапором марксизму-ленінізму;高举反帝~ високо підняти (нести) прапор боротьби; проти імперіалізму.4)(立场）позиція; лінія. 无产阶级知报纸必须〜鲜明пролетарські газети повинні мати чітку позицію (лінію).
旗子 qi-zi прапор; прапор високий.,
綦Ф'
Ш qi дуже; надзвичайно; вкрай; сильно;希望〜 切 дуже сподіватися;〜多 надзвичайно багато;〜重 вкрай важливо, qida величезний; великий.
Ш 巾 qijTn головна пов'язка дівчини, qixiao маленький; крихітний.
瑾
qi.
Ш qi самоцвіт для князівської шашки.
蕲
qi.
蕲 qi випрошувати; просити;〜生 вимолювати життя.
蕲艾 qmi цічунський полин.
蕲菜 qicai мальва; рожа.
WtYf qizhu цічунський бамбук.
歧qi.
ШШ qinao дрібний плазун; черв'як.
歧岐 qiqi плазувати; повзати.
断中：
忻 qi рисовий довгоносик (шкідник).
鳍Ф.
Ш qi <动> плавець: [плавальне] перо.Ж~ хвостовий плавець;月复〜черевний плавець; f者〜спинний плавець.
每耆脚 qijiSo <动> лйста.〜动物 ластонбгі.
鰭脚目 qiji&om{i <动> ластонбгі.
Ч1*
Ш qi 1) грива (коня); 2) хребет; спинний плавець.
漸qi.
НІ qi єдине щеня першого приплоду.
麟qi.
願麟 qilm "цилинь" (міфічна тварина з одним рогом і лускатим панцирем, символ благополуччя і щастя).
麒麟儿 qiliner дитина (хлбпчик) з винятковими здібностями; диво-дитина; вундеркінд.
Щ麟植 qilinxuan дурень у розкішному одязі; надутий осел (про чиновника-бюрократа).
乞qi.
乞恩 qlen просити про милість; домагатися зихильності.
при
乞儿q
qler жебрак.
乞丐 qigai жебрак; жебрачка; прохач ч” застар.
乞假 qijia 1) просити відпустку; 2) просити в борг; вмовляти позичити.
乞怜 qTlian волати до почуття жалості; просити помилування; просити пощади.摇尾〜 принижено (покірливо) волйти до почуття жалості (просити помилувати, просити милості).
乞灵 qiling <书> звертатися по допомбгу до кого; вдаватися до чого.他们大搞核і化诈，〜 于军事冒险 вони гарячково займаються адерним шантажем, розраховуючи на військову авантюру.
乞命 qiming благати зберегти життя; благати пощади.
乞求 qiqiu просити, кого про що (прохання); благати що, про кого.〜援助 просити (шукати) допомоги; молити про допомбгу;〜 饶恕 благати (просити) помилування; благати (просити) помилувати;苦苦〜 канючити прост.
乞食qTshi—乞讨.
乞身 qishen подати у відставку; просити відпустити у відставку.
乞讨 qTtao просити милостиню; злидарювати; старцювати розм.; жебрати (жебрацтво) застар.\ піти з торбами.沿街〜ж“ти жебракуванням;以〜为生 злидарювати; піти з торбами.
乞降 qixiang просити (звернутися до кого з проханням) про помилування; заявити про готовність здатися (про капітуляцію).
乞望 qiwang просити та чекати виконання; розчулювати.
乞子 qizi жебрак; старець.
芑Чї.
"S qi 1) просо; 2) салат, латук;釆〜рвати салат.
岂qT.
岂 qi〈书〉хіба; адже.〜可如此 як же так можна! 〜不可惜хіба не шкода?〜非怪事хіба не надзвичайна справа? jtli-Фй 了 自己！ адже цим він зашкодить лише собі!我〜敢 так хіба (як же) я насмілюся (зумію)!〜敢，〜敢! що ви, щсі ви!这样〜不是更好 адже так буде краще! чи не правда, так [буде] краще? так хіба не краще?


622
岂不是吗 qlbushima хіба не так?; ще б!; цілком правильно!
岂但 qldan не тільки; хіба тільки.〜如此 і не тільки це; хіба тільки це;〜你我不知道，连他 自己也不清-楚 не тільки ми з вами цього не знаємо, але і він сам не розуміє, у чому справа.
岂得 qlde як вдається...?; як отримати можливість...? (риторичне питання).
岂有此理 qi you сї її яке (що за) неподобство! цього [ще, тільки] бракувало! це вже занадто! чи чувана ця справа!真是〜！ чорт знає що [таке]! це ні з чим не зрівнянно! камені волатимуть!
岂可 qike хіба можна?; як можна? (риторичне питання).
岂奈 qinai що можна зробити?; що може допомогти?; (риторичне питання); нічбго не можна вдіяти; ніщо не допоможе.
岂维 qiwei хіба тільки?
屺
qi.
山己 qi лиса гора; позбавлена рослинності височина.
企
企祷 qidao молити, сподіваючись (на заступництво).
企鶴 ql*6 <动> пінгвін.
企立 qili 1) стояти навшпиньках. 2) чекати чого-небудь.
企及 qiji прагнути до чого (прагнення).
企口板 qtk6uban <建> шпунтова дошка.
企慕 qTmu обожнювати що (обожнювання); благоговіти перед ким-чим. (благоговіння); схилятися перед ким-чим (схиляння).
企求 qiqiii сподіватися домогтися чого; прагнути до чого (прагнення).
企图 qitu намагатися з неозн. (спроба); прагнути (прагнення); замірятися на що, із пеопр. (замах); намір (мати намір із неозн.).〜 逃跑 намагатися бігти; спроба до втечі;〜杀 人зймах на вбивство;〜侵犯我国边境 намагатися зазіхнути на прикордонні райбни нашої країни;自私自利的〜егоїстіічні наміри;他有此〜є в нього такий намір (прагнення); він намагається (прагне, має намір) так зробити.
企望 qiwang сподіватися на що, із неозн. (надія).
企іШ qixiang палко бажати; сподіватися.
企业 qiye підприємство.社队〜підприємства комун і виробничих бригад;农工商联合〜 агро-промислово-торговий комплекс.
企业化 с]їу会hua〈经〉самоокупність.
企业家 qiyejia підприємець. 1
企足而待 qi zu er dai не за горами; близький день.
企祝 qlzhu від усієї душі бажаю Вам...; поздоровляю Вас з...
启qi.
启 qi 1)(打开）відкрити що (відкриття).〜门 відчинити двері. 2)(短信)записка, ffl}〜 вдячний лист.
启报 qTbao 1) доповідати; повідомляти. 2) кло¬
потати; просити.
启伯 qlbo доповідати; повідомляти.
启程 qlcheng відправитися (вирушити，рушити) у дорогу.准备〜готуватися до виїзду;〜赴京 вирушити (поїхати) у столицю;你什么时候 〜？ коли ви вирушаєте в дорогу?定于明天〜 виїзд (від'їзд) призначений на завтра.
启齿 qlchi починати розмову; просити що, про що (прохання),这话难以〜ніяково (сбвісно) починати розмову (просити) про це; язик не повернеться [говорити про це].
启处 qTchu присісти відпочити.
启迪 qidi〈书〉надоумити кого; відвертість.
启碇 qiding 起碇 qlding.
启航地 qihangdi місце відплиття.
启发 qifa просвіщати що (просвіщання); розвивати що в кого (рбзвиток); вселяти що кому (вселяння); наводити кого [на думку]; відкрити очі кому; дати уявлення кому.〜孩 子的智力розвивати розум людини;〜求知欲 розвити (підсилити) тягу до знань;〜群众的 政治觉悟політично підняти маси;〜阶级觉 悟 підняти (пробудити) класову свідомість; 〜人民的觉пробудження народу; ~我们为 革命而学 перекбнувати нас учитися в ім’я (заради) революції;〜性的提问 задавйти навідні запитання;你的话对我很有〜Bduri слова відкрїши мені очі;这给了我们很大的~ 和帮助 це послужило нам поштовхом і зробїшо нам велику допомогу;我是受了他 的〜це він навів мене на думку; це він мене надоумив;这可以〜大家弄清问题的本质це дасть уявлення про суть питання; це допоможе зрозуміти, у чому суть питання; 他听到其他山区社会主义建设的好经验,，很 受〜він почув про гарний досвід будівництва соціалізму в інших гірських районах, і це справило на нього глибоке враження.
启发式 qifashi 〈教〉евристика; евристичний метод викладання.
启封 qifeng зняти печатісу; розпечатати що; зірвати печатку,把公文〜розпечатати (розкритиг) пакет з офіційними паперами;把 房间〜зніги печатку з опечатаного приміщення; розпечатати приміщення (кімнату).
启禁 qijin знімати заборону.
启蒙qTmSng 1)(使得到基本知识）елементарне навчання; навчання грамоти.〜的矢口 і只 елементарні знанні 2)〈史〉просвітництво. 〜时代 епоха (століття) просвітництва;〜运动 просвітницький рух; просвітництво;〜哲学 просвітницька філософія;十九世纪的俄国〜 学派 росіяни просвітники XIX століття.
启明 qlming зоряниця; Венера.
启幕 qTmu піднімати завісу.
启不qishi—启发.
启事 qishi оголошення.
启悟 qiwu прозріти; зрозуміти.
启衅 qTxin створювати конфлікт (сварку, суперечку); провокувати (провокувати що). 第二次世界大战是德国军国主义者首先〜的, Другу світову війну першими почали німецькі мілітаристи; Друга світова війна була спровокована німецькими
мілітаристами.
启行 qlxing вирушити в дорогу; рушити.
ід Як qiye заснувати справу.
启运цїуйп ―起运цїуйп.
启知 qlzhT повідбмити; довести до відома.
启罪 qizui покласти відповідальність на...
圮中.
їй qi 1) ці (різновид самоцвіту); 2) нефритова прикраса (на поясі).
^Ф.
气 qi назва ароматної трави.
紀qb
祀柳 qiliu〈植〉верба пурпурна; жовті лози.
杞人忧天 QTren you tian "люди князівства Ци тривожилися, що небо провалиться"; пустий страх; зайві побоювання; необґрунтовані занепокоєння; тривбжитися по-пустому; робити трагедію з нічбго.
起
qi-
起1 qi 1)—起床.早睡早〜рано лягати спати і рано вставати. 2)(离开）відступитися; відсунутися.你〜开点儿 відступіться! відсуньтеся! 3)(上升)підніматися (підйом). 飞机〜到半空 літак піднявся в повітря;皮& 不〜了 м'яч не підскакує. 4)(长出）з'явитися (поява).〜痱子 з'явилася (висипала) пітниця; 手上〜了 个泡 на руці з'явився пухир. 5)(把东 西弄出来)：〜钉子витягнути цвях;〜货 вивантажувати товари. 6)(发生）виникати (виникнення).〜火 了 вііникла пожежа;〜风 了 піднявся вітер;〜误会 відбулбся (виникло) непорозуміння;〜作用 відігравати роль;时间 〜着作用час робив свою справу;心里忽然〜 了 个念头 виникла в голові (спала на розум) д^мка;形势〜了 变化 в обставинах відбулися
• 	зміни. 7)(拟定）розробити що (розробка); скласти що (укладання).〜稿子 скласти (накидати) чернетку;〜缚号 дати прізвисько; прозвати кого. 8)(建立)створювати що (створення); будувати що (будівля, будівництво),平地〜高楼 побудувати великі будинки на голому місці. 9)(领取）одержати що (одержання).〜护,照 одержати паспорт; ~ 船票 купити квиток на пароплав. 10)(开始）з чого; від чого.从今天〜[починаючи] із нинішнього дня;从现在〜із цього (даного) моменту;从那时〜із тих пір; відтоді;打这儿 〜[починаючи] із цього місця; звідси;从出生 时〜від народження. 11)(在动词后，表示开 始）почати із чого 提〜这话…якщо почати говорити про це, то...;我真不知从何说〜 прбсто не знаю, із чого [би мені] почати;这 是从何说〜з чого це ви взяли!应从昨天算〜 треба рахувати, починаючи з вчорашнього дня. 12)(在动词后，表示向上）підняти що;. 挑〜担子підняти ношу;拿〜武器взятися до зброї; підняти зброю;风吹〜了灰尘 вітер навіяв пилюку, 13)(在动词后，表示力量够得 上）у силі з неозн.经得〜考验у силі витримати спокусу (випрббування).
起2 qt〈量词>1丨(件，次)раз.这样的刑事案件 没有几〜таких кримінальних справ не так багато. 2) (|і¥， Ш) партія; група.—大〜尺


623
юрба (купа, маса) людей;来了——〜工人 прийшла група (партія) робітників;把月巴料 分两〜送去 відправити дббриво, розділивши його на дві партії.
起岸 ql'an вивантаження (розвантаження) пароплава.
起爆 qibao детонувати; детонація.
起爆齐 1J (药）qlbaoji (уао) вибухова речовина; детонатор.
起笔 q!bl 1)(一笔的开始）початок риски [ієрогліфа]. 2)(第一笔）перша риска [ієрбглі 中 а].
起驳 qibo перевантажувати (із судна на судно).
起步 qlb(i <方> рушити [із місця].车子〜了 рушила машина.
起草 qlcao розробляти (складати) проект;(文 章、图画打草稿）накидати чернетку.〜宪法 розробляти (складати) проект конституції;〜 工作 роббта з розробки (з укладання) проекту;〜委员会 редакційна комісія, qicaoren автор проекту.
起茶 qicha варити (приготувати) чай.
起程 qlchSng —启程 qTchSng.
起初 qichu 1)(最初）на самому початку; на перших порах; перший час. 2) —►起先.,
起床 qichuang устати [із ліжка]; ~ 铃响了 піднятися [із ліжка], пролунав дзвінбк до підйому;该〜了 порй (час) вставати;他习惯 于很早〜він звик рано вставати (підніматися).
起词 qid <语> тематичне речення.
起点 цїсіійп 1)(出发点）вихідна точка; вихідний (початкбвий) пункт; початок.路程的〜 початок шляху;航程的〜порт відправлення; 大规模经济建设的〜почіток (вихідна точка) широкого економічного будівництва;革命的 新〜новий вихідний пункт революції. 2) <体> старт; лінія (місце) старту.
起电 qldmn〈理〉електризація; електризування (електризуватися),感应〜електризація наведенням (через вплив); 摩擦〜 електризація тертям.
起电机 qldiAnJi <理> електризатор. 起电盘 qTdiAnpSn <理> електрофбр.
起旋 qTding знятися з якоря; відчалити.轮船〜了 пароплав знявся з якоря; пароплав відчалив; 轮船定于下午五时〜відплиття пароплаву призначене на п'яту годину після обіду.
起动 qTdong запуск (запустити що); пуск [у хід]. 发动机〜запуск мотора;自动〜装置автоп夕ск.
起动器qTd6ngqi <机> пускач;(汽车上的起动 机)стартер; автостартер.按钮式〜кнбпковий пускач；脚踏〜ціжнмй стартер.
起发 qifa 1) нажити (капітал); заробити (гроші);
2) 	розвити; розгорнути (справу). 3) вирушити в дорогу; відправитися.
起飞 qlfei піднятися в повітря; зліт (злетіти); старт (стартувати).飞机〜了 літ^к стартував (злетів).
起飞线qi侘іхійп <空> старт.
起伏 qlfu то підніматися, то опускатися.波涛〜 здіймалися й опускалися хвилі; море вирувало;岗恋〜здіймалися вершини гір;岗 恋〜的地区горбкувйта місцевість;思潮〜 думки тіснилися в голові; клубок думок;按 照马克思主义唯物辩证法的观点，事物发展
总是有起有伏的 з погляду марксистського діалектичного матеріалізму в рбзвитку речей і явищ завжди мають місце падіння і підйоми.
起稿qTgao —起草.
起根 qigen 1) з самого початку; завжди. 2) кбрінь; початок; вихідна точка.
起更 qi geng початок караулу, стражі. ~的时候 наступив час першого караулу.
起旱 qThan їхати (йти) сушею (сухопуттям).
ЙМ qihang відправитися в плавання; знятися [з якоря].
起哄 qlhdng 1)(胡闹）підняти шум і гам; здійняти ґвалт; буянити (буяння); скандалити (скандал); грубий, прост. 2)(开 玩笑）жартувати (жарт); зубоскалити просте, (зубоскальство).这是大І和你〜；同志们跟 他〜，要他请客 товариші пристали до нього з проханням поставити всім частування.
起火qlhu6 1)(作饭）готувйти [обід].在食堂吃 饭 І 自己 ~方 І 多了 обідати в їдальні набагато зручніше, ніж готувати [обід] самому. 2)(发生火警）виникла (спалахнула, почалася) пожежа; зайнятися. 3)〈方〉(发脾 气)сердитися; лютувати.
起获 qihuo знайти; захопити.
起火 qfhuo (花炮)ракбта.
起 急 qlji розлютити; розсердити; розхвилюватися.
起家 qTjia досягти благополуччя; зробити кар'єру на чому; підняти своє господарство на чому; йти угору (підніматися),白手〜 створити що з нічбго; створити що на порожньому (голому) місці;资本家以剥削 劳动人民〜капіталісти наживалися на експлуатації тих, хто працює; капіталісти йшли в гору, експлуатуючи тих, хто працює.
起价 qTjia 1) підняти (роздути) ціну. 2) вирости в ціні; подорожчати.
起见 qijian із метою чого; для чого: для того, щоб...为方便~ для (із метою) зручності; для того, щоб було зручно;为了解情况〜із метою ознайомлення (для того, щоб ознайомитися) з обставинами.
起讲 qijiang 1) вступ; введення. 2) розкриття теми.
起降 qijiang 〈空〉зліт і посадка; злітно-посадковий.
起解 qijie відправити кого під конвоєм; конвоювати кого (конвоювання).
起劲 qTjin жваво; енергійно; з азартом; із захопленням; із запопадливістю;.〜地于活 енергійно узятися за роботу; працювати з азартом (із захопленням, із запопадливістю); 玩得很〜грати з захопленням (з азартом);谈 得很〜г^чно розмовляти (базікати).
起敬 qijing відчувати глибоку повагу.
起居 qiju [повсякденне життя; побут.〜有恒;饮 食〜有规律 нормальний уклад життя.
起圈 qTju^n узяти (зібрати) гній із хліва на дббриво.
起句 qiju зачин, перший рядок вірша.
起开 qikai 1) відправляйся; йди геть!; 2) посунутися; відсунутися; і青你〜——点 підсуньтеся трошки, qlke гадання (гадати).
起 Щ qlla навести приклад; розібрати прецедент.
起来 qHai 1)(站起来）встати; піднятися.你〜， ih ^ Ж Ж ^ встаньте, будь ласка, і поступіться місцем бабусі. 2)(奋起)встати; піднятися.〜保卫祖国 всііти на захист Батьківщини;〜革命 піднятися на революцію.
3)—起床.你明天早些〜встаньте завтра раніше;大家都〜了 усі були на ногах. 4)(用 在动词后，表示向上）ПІДНЯТИ М/О; ВЗ-. во.跳 〜підхопіітися;飞〜злетіти;把手举〜підняти руку;把孩子从地上抱〜підняти дитину з землі;把大家的劲头鼓〜підняти в усіх настрій;中国人民站〜了 китайський народ підвівся на ноги. 5)(在动词或形容词后，表 示动作开始和继续）почати з неозн.\ стати з неозн.;行动〜почйти (стати) діяти;大家笑〜 了 yd почали (стали) сміятися; усі засміялися;天气渐渐暖和〜погбда стає теплішою; стало (почало) теплішати; потеплішало. 6)(在动词后，表示动作完成） 一般用完成体动词表示.把东西收拾〜 зібрати речі;我想〜了 я згадав;这个机构是 去年成立〜的 ця установа була створена торік;正确的路$是在斗争中发展〜的 правильна лінія розвивається в боротьбі.
起雷 qTl召 < 军 > розмінювати що (розмінювання); викопати (знешкодити) міни.
起立 qili встати.〜，敬礼! встати! струнко!〜 ШЖ вшанувати пам'ять вставанням; прошу усіх встати (开会用语);встати (用作 口令)！
起落 qllud 1)(升起和降落)зліт і посадка. 2)(发 展А衰退）підйбм і спад.工业发展的几次〜 кількаразові підйоми і спади в рбзвитку промисловості.
起落架 qllu6ji& <空> шасі невідм” с.
起马 qlma вирушити в дорогу; відправитися в дорогу.
起码 qTma мінімум (мінімальний); найменше (мале); принаймні; щонайменше; не менше, ніж; елементарний.〜条件 найбільш елементарні умови;〜要求 елементарна вимога;〜的生活费 прожитковий мінімум;〜 知识 елементарні (мінімальні) знання;最〜的 道理істина;〜要把人物如期完成принаймні треба виконати завдання в термін;这件衣月艮 〜要五元 ця сукня коштує мінімум (щонайменше) 5 юанів; ця сукня коштує не менше ніж 5 юанів; ік次出差〜要一个月 відрядження триватиме мінімум (щонайменше) місяць.
Ш 锚 qimao вибирати якір; зніматися з якоря.
qimao покритися цвіллю; запліснявіти.
起猛了 qimSngle піднятися вдосвіта.
起霉 qimei запліснявіти; запліснявілий; цвілий.
起名 JL qimingr дати ім'я кому; назвати що чим; іменувати що чим.
起念 qinian задумати; подумати; мати бажання.
起跑 qlpao <体> [брати] старт; вихід із старту.
起疱 qlpao наривати; утворення пухирів.
起疱剂（药）qlp&oji (уао) 1) наривний засіб; 2) витяжний пластир.
起泡 qTp^o 1)(冒泡）пузиргітися розм.河底〜із дна ріки піднімаються пузирі;金属在焰化日寸 〜метіп пузириться під час плавки;质量差的


624
月巴 〜кепське мило погано милиться; погане мило не дає піни. 2)(山现泡状物） з'явився пузир (пухир).
起讫 qiqi початок і кінець.
起去 q了 qCi 1) розкрити; зняти (кришку); витягти. 2) розібрати.
起前 qT qian першочерговий; спочатку.
起色 qTse поліпшуватися (поліпшення); одужати (од)Ькання розм、.病人有了〜стан хвброго поліпшився; хворий починає (став) одужувати;工作有了〜роббта поліпшилася; є поліпшення в роботі.
起晌 qTshSng <方> пблудень;〜以后 по обіді.
起身 qTsh6n 1)(起程）відправитися (вирушити) У путь (у дорогу). 2)—起床.
起$台 qishi початковий; спершу; спочатку;〜两 手不知放到哪 спочатку не знав куди подіти руки.
起事qishi—起义.
起誓 qishi клястися; дати клятву.
起首qTsh6u —起先.
起手 qtshou 1) узятися до справи; почати; 2) спочатку; 3) кишеньковий злодій; злодій.
起死回生 qi si hui sheng повернути кому життя; повернути кого до життя; врятувати кого від вірної смерті; воскресити кого (воскресіння); оживити кого (оживлення).
起数 qishu ворожити; передбачати долю.
起诉qTsCi <法> 1)(提起公诉)порошити с叩іву, висунити звинувачення.依法〜віддіти що під суд; звинувачувати що у судовому порадку;已经〜справа заведена. 2)(当事人 提出控诉）пред'явити позов; правити що з чого, на кому-чому;(以上用于民事） скаржити на що (用于刑事).〜时效 позбвна давнина.
起诉书 cjTsCishii <法> звинувачувальний акт. 起诉状 qTsCizhi^ng <法> погбвне прохання (заява). 起跳 qTtiAo <体> відштбвхування. 起跳板 qTtiSobSn < 体 > кілбк для відштбвхування.
起头qitou 1)(开始）почати що.先从我这儿〜 почніть із мене; ік都是谁起的^JL? хто все це почав? 2)—> 起先.〜他答应来Ь він обіцяв прийти;〜我不习惯 спочатку (спочатку, спершу) я не міг звикнути. 3)(开始的地方） початок.你从〜儿再说一边 повторіть ще раз із самого початку.
起网机 qTwangjl сіткопідіймальна машина.
起舞 qlwQ 1) почати танцювати; затанцювати; застрибати 2) наснага; радість.
起先qTxian спочатку; спершу.〜我有些不懂 спочатку (спершу) я не збвсім розумів;〜我 还以为出了什么事спочйтку мені навіть здалося, що щось трапилося; спершу (спочатку) він не хотів іти.
起 <1、qixiao 1) <方> з дитинства; з ранніх років;
2) 	дитинство; ранній вік;自起〜з дитинства, qixln відчути бажання.
起兴 qixing 1) надихати; мати натхнення; виявляти інтерес; 2) збуджуватися; відчувати статеве збудження; ерекція.
起行qTxing вирушати у дорогу.我们今天就要~ ми сьогбдні і вирушимо [у путь].
起眼儿 qlySnr впадати в око кому. 〜 непоказний; непомітний; невидний.
ЙР0? qTyangcao цибеля пахуча.
起疑 qiyi виникла підозра; закрався сумнів (підозра); мати сумнів (підозрювати).
起义 qiyi повстати; підняти повстання.武装〜 збройне повстання;农民〜селянське повстання.
起义军 qiyijiin повстанська армія; повсталі частини.
起意 qiyi задумати що, із невизн.\ замислити що, із невизн.\ наміритися з невизн” застар.
〜багатство розпалило чию жадобу; загорітися жадобою побачивши гроші.
起因 qlyin першопричина; причина.〜和后果 причина і наслідок;研究〜何在 у чому першопричина (причина).
起用 qiyong знову залучити кого до роботи; знову запросити кого на службу.
起油 qTyou видаляти (вивбдити) масні плями.
起源 qiyu An 1)(开始发生）брати початок від чого; походити від чого; виникнути з чого, від чого (виникнення); вести до чого.黄河〜 〒冑胃 джерела Хуанхе знаходяться на плато Цинхай; Хуанхе бере свій початок на плато Цинхай;知і只〜于劳动 знання виникає (бере свій початок) від праці. 2)(发生的根源) джерелб; походження; генезис.原始文化的〜 джерела первісної культури;语言的〜 генезис (походження) мови;生命的〜 походження життя;物种〜похбдження видів.
起运 qiyun відправити [вантаж].
起运站 qiyunzhan станція відправлення.
起早搭黑 qT zao da hei від зорі до зорі; з самого ранку до глибокої ночі.
起重机 qizhongjl вантажопідіймальний (підіймальний) кран; вантажопідіймальна машина; вантажопідйомник; підйомник.电 动〜електрокран.
起造 qizao зводити; споруджувати; будувати.
起子1 qi zi (开瓶子的工具）штопор.
起子 2 qi-zi —起 2 2).
起坐 qizuo вставати (підніматися) на знак поваги; підвестися з ввічливості.
@ qT 另见 qi，qi.
歧 qi підвестися навшпиньки.
歧望 qiwang сподіватися, з надією дивитися.
跋?Л qixiang сподіватися, плекати надію.
绮咕.
ШШ qthii візерункові тонкі шовки (розкішний одяг).
绮节 qijie день побачення Ткааі з Пастухом (7 день 7 місяця).
绮丽 qili прекрасний; барвистий (барвистість). 〜的图画барвиста картина;风景〜 прекрасний краєвид.
绮罗 qiluo візерунчастий газ.
绮陌 qime багатий (аристократичний) квартал.
绮年 qinian молодість; молодий; юність.
绮思 qisl дивовижна (яскрава) думка.
绮岁 qTsui молодість; молодий; юність.
qT另见jL
稽月艮 qTfii схилити гблову і визнати свою провину;скоритися.
ШШ qTsang 1) вітати відвідувачів поклбном
(у будинку, де жалоба); 2) жалоба по померлих батьках..
稽首 qishou вклонитися до землі.
榮中.，， ,
榮 1) дерев'яна бирка - пропуск (у формі двозубця, для проходу через заставу чи переправу); вірча бирка; 2) спис, двозубець;树〜водрузити (поставити) спис (двозубець) біля воріт.
榮信 qTxin вірча бирка.
qT 另见 qTng.
Ш qT чохол для двозубця.
乞qL
乞 qi 1) давати; подарувати; дарувати;时时〜 酒钱 постійно давати грошей на вино. 2) повітря; атмосфера; настрій, див. qT.
qigai давати, дарувати
气qi.
气 qi 1)(气体）газ.萄〜отруйний газ;废〜що відходить (вихлопний) газ; 碳酸〜 вуглекислий газ. 2)(空气）повітря.吸一 вдихнути; вдихнути повітря; зітхнути;把房 间里Йі窗户打开，透一透〜відкріпи вікна, щоб провітрити кімнату. 3) 气息 1).喘一 端〜віддихатися;鳴了 一 口〜зітхнути;松了 —口〜зітхнути з полегшенням; зітхнути (дихати) вільно;上〜不接下〜задихатися; не могти віддихатися;没〜了 перестати дихати.
4) 	气味.香〜приємний запах; пахощі;臭〜 поганий запах;霉臭〜смбрід ж.; затхле повітря. 5)(精神状态）нАстрій; дух.朝〜 бадьорість; бадьорий настрій; 勇 〜 сміливість; дух;〜冲霄汉 штурмуюча небо сміливість (відвага); разючий дух дерзання. 6)(习气）замашка розм.; дух.官〜 чиновницький дух; чиновницькі замашки; 孩子〜хлоп’яцтво; по-дитячому. 7)(生气） сердитися; дратуватися (роздратованість); обурюватися (обурення); гніватися на що, (гнів).〜炸了肺луснути зі злості;〜的脸色发 紫 багровіти від гніву (від обурення);脸色~ 得煞白 сполотніти від роздратованості (від злості);他的〜消下去了 він відійшов (заспокоївся). 8)(使人生气）злити кого; сердити кого; дратувати кого,他故意〜我 він навмисно мене злить;你另1j〜我了 не зли (не сердь, не дратуй) ти мене. 9)(欺压）образа;. 受〜терпіти образу.
气岸 qian рішучість; твердість.
气昂昂 qi'ang'ang бадьорий (бадьорість); молодецький (молодецтво).
气包子 qibaozi дратівлива людина; злюка.
气禀 qibTng характер, надбаний досвідом життя.
气栗 qibeng <机> повітряний насос.
气不忿 qibufen не стримати роздратуванні; вийти із себе.
气不平 qibuping бути обуреним несправедливістю.
气不足 qibuzu 1) не вистачає сил. 2) не вистачає повітря; нема чим дихати.
"НШ qiceng <^> прошарок повітря.
气车 qiche автомобіль.
气h父岩 qichengyan <Жї^і> атмосферні породи.


625
气冲冲 qich5ngchong обурений; розлючений; сердитий; пресердитий; у роздратованості.〜 的 ff-子 обурений (розлючений, сердитий) вигляд;〜地说 сказати через роздратованість (обурено, розлюченим голосом).
气臭 qichou запах.
气喘 qichuan 1)(呼吸急促）задихатися; засапатися; важко дихати.他跑得〜呼呼він задихався від бігу; він біг так, що в нього дух перехопило. 2) <医> задишка; астма спец. qichuang <5t> кватирка; фрамуга.
НШ qichui <机> пневматичний (повітряний) молот.
气粗 qicu грубий; зарозумілий; різкий.
气电焊 qidianhan газоелектрозварка.
气塾 qidian повітряна подушка.〜汽车 автомобіль на повітряній подушці; аерохід.
气塾船 qidianchuan корабель на повітряній подушці; аерохід.
气动 qidong пневматичний.〜自动装置 пневмоавтоматика; 〜液 压系统 пневмогідравлічна система.
气度 qidu дух; душа.〜不凡 мати широку натуру; мати широту душі.
气短 qidian 1)(呼吸短促）хекання; задихатися; важко (тжкко) дихати. 2)(志气沮丧）падати духом; занепад духу; малодушність (легкодухий, малодушний); смуток (сумувати).—失败就〜подати духом (бути легкодухим, малодушним) під час невдач; зМ 到困难也不〜не падати духом (не бути малодушним, не сумувати) через труднощі.
气断 qiduan обірвався подих.
气氛 ційп атмосфера.〜紧张 атмосфера розпалена; атмосфера напружена;在友好的 〜中у дружній атмосфері ； 创造良好的〜 створення сприятливої атмосфери;会晤的〜 很冷淡 зустріч дихала холодком;投票选举 的过程，充满了极其热烈的〜“бори проходили в атмосфері виняткбво висбкого пафосу.
气愤 qifen обурення (обуритися); гнів (гніватися на що, застар.); злість (сердитися на що)\ із сердцем.〜地说 сказати з глибоким обуренням (зі злістю);〜到极点 обуритися до глибини душі; надзвичайно обуритися;令人 〜的是... обурливо те, ЩО...；感至Ij非常〜кого охопило (опанувало) почуття обурення (злість);他的行为使我感到〜йогб вчинок обурив мене.
气忿 qifen гніватися; сердитися; дратуватися.
气疯 qifeng сказитися від гніву; оскаженіти.
气腹 qifii <医> 1)(一种医病）пневмопери- тонеум. 2)(人工气腹）штучний пневмоперитбнеум.
气概 qigai дух; темперамент.英雄〜героїзм; дух героїзму; героїчний дух (розмах);革命 ~ революційний дух (запал, розмах);
революційність;〜царствено;革命家的 英勇〜відвага революціонера;敢于斗争、敢 于胜利的英雄〜героїчна рішучість сміливо борбтися і сміливо перемагати;我们必须有 Ш倒敌人的〜ми повинні мати рішучість здобути перемогу над ворогом.
气干 qigan дух і тіло.
气缸 qig§ng〈机〉циліндр.
气高 qigao гордовитий; зарозумілий.
气害!| qige <Ц> автогенне (газове) різання; газорізка.
气害!І 工 qigegong газорізник; газорізниця.
气根 qigen <植> повітряний кбрінь.
气功 qigong 〈医〉"цигун" (спбсіб зміцнення здоров'я за допомогою застосування сили "ци”, тобто живлющої сили духу),〜疗法 цигун-терапія; дихальна гімнастика; психотерапія за допомогою дихальних прийомів; респіраторна психотерапія.
气臌 qigu <医> метеоризм.
气骨 qigu характер; натура.
气盖 qigu здуття живота; живіт здіймає.
气管 qiguan <解> трахея; дихальне горло.
气管炎 qiguanySn <医> трахеїт.
气焊 qihan〈技〉автогенне (газове) зварювання; автоген-зварювання ж.; газозварка.
气焊工 qihangong газозварник.
气合 qihe зійтися х^закгерами; взаємна симпатія.
气矛口 qihe спокій духу.
气恨 qihen ненавидіти; обурюватися.
气候qihdu 1)(天气）клімат.暖和的〜тбплий клімат; погбда; 大陆 〜
континентальний (материковий) клімат;海 洋йї〜морськгій (океанічний) клімат;生物〜 біоклімат; ~ 观 测 кліматологічні спостереження;〜疗法 <医> кліматотерапія; кліматолікування; кліматичне лікування. 2) <Щ^> ситуація. політична ситуація;
політичні умови. 3)(成就）глузд; користь. II参阅”成气候ch6ng qlhou”.
气候室 qihoushi акліматизатор.人工〜біотрбн; фітотрон; кліматрон.
气候图 qihdutii кліматограма.
气候学 qih6uxu6 <气> кліматолсігія.水文〜 гідрокліматологія;高空〜аерокліматологія.
气fl吴学家 qihouxuejia кліматолог. 丨
气呼呼 qihuhil у надзвичайному обуренні; у роздратуванні.
气激 qiji роздратований; розлючений.
气急 qiji 1) часто дихати; задихатися. 2) схвилюватися.
qiji baihuai у страшному спантели- ченні; у повній розгубленості; у сум'ятті; у паніці; панічно.
气节 qijie честь ук.; почуття честі; висбка прршциповість.民族〜національна честь; національна гідність;革命〜революційний дух; революційна натхненність (стійкість); 在对敌斗争中他表现了无产阶级先锋战士崇 高的革命〜він виявляє в боротьбі з ворогом висбкі революційні якості передового пролетарського борця;有〜的人 людина честі; людина з почуттям честі; людина висбкої принциповості;他这人没有〜немає в ньому почуття честі; людина він безхребетна.
气界 qijie атмосфера Землі.
气尽 qijin останній подих; вмерти.
气劲 qijin сильний (лютий) мороз.
气酒 qijiii китайське шампанське.
气绝 qijue перестати дихати; бездиханний.〜身 亡 спустити дух (останній подих); померти.
气孔 qikong 1) <植> гирло. 2) <动> —►气们 1).
3) 	<冶> [газова] раковина; [газовий] міхур; пора. 4) <建> віддушина; душник.
气类 qilei люди, схожі за характером (натурою); люди однакових поглядів (смаків).
气力 qili [фізична] сила.〜很大的人 людина величезної [фізичної] сили; 鼓足〜 напружити [усі] сили; набратися сил;用尽〜 щосили;费了 很大的〜на превелику силу;—— 点〜也没有了 нем^є більше ніяких сил; сили [збвсім] зрадили кого; видихатися остатбчно; І故好这些工作，还І费很大的〜успішне виконання цих завдань ще буде вимагати витрати величезних зусиль.
气量qiliing 1)(才识和品德的高低）здібності і моральні якості. 2)(容忍谦让的程度） витримка. 〜 大 ширбка натура; великодушність; велика витримка; із великою витримкою;他〜大 він людина великодушна; він людина широкої вдачі;他〜 він дріб'язковий; він за вдачею дріб’язковий;这人没有〜нем^є в його вдачі (немає в цієї людини) великодушності (широти, витримки);党和领导干部要有无 产阶级的宽阔胸怀，而不应当〜狭小керівні партійні кадри повинні мати пролетарську широту душі，а не бути скнарами.
气流 qiliu 1) <气> повітряний плин; повітряний потік. 2) <ір-> повітряний струмінь.
气楼 qil6u <建> ліхтар м
气轮机 qilunjl <|fl> газова турбіна; газаіурбіна.
气貌 qimao вид; вигляд; по зовнішності.
气煤 qimei газове вугілля.
气门 qimen 1)〈动〉стигма [трахея]; дихальце.
2) 	<机> вентиль ч.
气 Ш qimen нудний (нудьгувати); нудотний рош.〜的玩意儿нудбтна (нудна) гра;他感到 〜йому стало нудно; він знудився.
气猛 qimeng сильний духом.
气襄 qindng 1) <动> повітряний мішбк. 2) <空> оболонка; балон.
气恼 qinao розсердитися; прикро (прикрість); жовчно.他的话使我十分〜йогб слова дуже розсердили мене;真叫人〜！ яка прикрість! як прикро!
US qinei занепасти духом; впасти в зневіру; сумувати (сум).不〜тримати хвіст трубою (морквиною) прост.;失败并没有使他〜 невдачі його не спантеличили (не зломили); він не занепав духом від невдач.
气派qipSi (人的态度作风)манери мн.\ (事物的 气势）розмах.工程的〜рбзмах будівництва; 学者的〜манбри вченого:他的〜很不错він прекрасно тримається.
气泡qipao пузир ч.水面上冒出〜на поверхні води з'явилися бульки.
气品 qipln 1) сорт; різноввд 1) достоїнство; шляхетність.
气魄 qip6 рбзмах.革命的〜революційний рбзмах;办事有〜працювати (діяти) з розмахом;中国人民是有伟,大〜的人民 китайський народ - народ великого розмаху. 〜雄伟的天安门величний Тяньаньмень.
气枪 qiqiang пневматична-(духова) рушниця.
气清 qi qlng чисте повітря.
气情 qi qing бажання; почуття; настрій; тяга.
气球 qiqm повітряна куля; аеростат.五彩〜 різнобарвні повітряні кулі; 观测〜 спостережний аеростат;探狈!] куля-зонд.
气人 qiren злити кого\ дратувати кого; сердщи


626
кого.真〜це прбсто мене злить! це хоч кого розлютить!
气褥子 qiruzl надувний матрац, гумова подушка.
气丧 qisang занепасти духом; піддатися меланхолії..
气色 qise колір обличчя.〜好 здорбвий колір обличчя; кров з молоком;他的〜不好 у нього поганий вигляд; у нього нездоровий колір обличчя.
气色 qise вид; зовнішність; вигляд;好〜 приє мна зовнішність.
气生根 qishenggen повітряний корінь.
气势 qishi розмах; сила.〜姻 Мі налаштований сердито й войовничо; із грізним (загрозливим) виглядом; зі злістю; із гнівом; напустити на себе грізний вигляд;〜空前 з небаченим розмахом; з небувалою силою;〜 雄伟 величний; розмах грандібзний;〜镑їй 的群众运动ширбкий масовий рух;镑碌的石 油大会战 грандіозна битва за нафту.
气数 qi-shu доля; фатум висок..，〜已尽 призначено загинути; приречений на загибель; доля вирішена.
气态 qitai <理> газоподібний стан.
气体 qkl <理> газ; газоподібне тіло.腐蚀性〜 їдкий (роз'їдаючий) газ;压缩 стиснутий газ; 放射性〜радіоактивний газ;〜燃料 газоподібне (газове) паливо;〜代谢 <生物> газообмін;〜力学пневматика;〜动力学 аеродинаміка;〜静力学 аеростатика;〜发生 器 газогенератор; газер.
气筒 qit6ng повітряний насос.
气头上 qitou-shang у роздратуванні; у гніві; у припливі злості; під гарячу руку.碰到他正在 〜потрапити (попасти) йому під гарячу руку; 他正在〜，有话也听不进去він зараз роздратований (сердиться) і не буде слухатися ніякої ради.
气团 qituan 〈气〉повітряна маса; повітряне тіло.
气味 qiwei 1) запах; дух простий., місц.〜芬芳 приє мний запах; аромат;难闻的〜поганий запах; важкий запах (дух);发出〜пйхнути; видавати запах;闻到〜почувйти (чути) запах; 这篇文,章毫无马克思主义的〜у цій статті марксизмом анітрошки і не пахне. 2) характер; дух; схильність,〜相投 зійтися характерами (у смаках)〜相投的人 лїоди одного штибу; одного поля ягоди;〜相同 однакові за духом (за схильностями).
气温 qiwen <气> температура повітря.
气雾 qiwu туман.
气息 qixl 1) дихання.〜奄奄 на останьому диханні; дихати на ладан; ледве дихати;帝 Щ 主义制g早已曰薄西山，〜考奄 імперіалістичний лад вже ледве дихає, доживаючи останні дні. 2) •气味 1).已经 感觉到春天的〜почувався подих весни; пахне (віє) весною, дух.时代〜дух епохи.
气习 qixi натура та звички; темперамент і звичаї.
气箱 qixiang <技> газгольдер.
气象 qixiang 1) <气> метеорологічні явища; метео-. 〜 观 测 метеорологічне спостереження; Ш 告 метеорологічний бюлетень; метеорологічні дані;
метеозведення;〜情况 метеоумови мн.;〜资 料 метеодані;〜卫星 метеосупутник;〜广播 метеорологічна радіопередача. 2)—气象学.
3) 	картина; обстановка.薪新的〜нова панорама; новий феномен;——片新〜картина повного відновлення;文坛上出现了新〜 з'явилися нові віяння в літературі; ШШткШ 的〜картгіна бурхливого розквіту країни;全 国出现一片蓬全勃勃的亲命〜у всій країні панує атмосфера революційного підйому і наснаги.
qixiangtai метеорологічна обсерваторія; метеостанція, 中央〜 центральна метеостанція.
气象万千 qixiang wanqian велична картина; пишнота (чудовий).
气象学 qixiangxue〈气〉метеорологія.高空〜 аерологія.
气象学家 qixiangxuejia метеоролог.
qixiangzhan метеорологічна станція; метеостанція; метеопункт; метеослужба,航 空〜авіаметеорологічна станція;高空〜 аерологічна станція.
气性 qi.xing вдача; характер, запальність; гарячкування.
气胸 qixiong 〈医〉пневмоторакс, штучний пневмоторакс.
气咐qixiuxiu —气吁吁.
气吁吁 qixuxu важко дихати; задихаючись.
气虚 qixu〈医> загальна слабість; занепад сил.
气序 qixu клімат.
气旋 qixuan <气> циклон,热带〜тропічний циклон.
气 Ш qiya 〈气〉атмосферний тиск; тиск повітря.〜高度 барометрична висота;〜变化 зміна тиску,〜下落 падіння тиску; 法〈医〉 баротерапія.
气压表 qiyabiao <气> барометр.水银〜ртутний барометр;空盒〜анероїд; пружинний барометр.
气压计 qiyaji <气> барограф.
气眼 qiyan —气孑L 3), 4).
气焰 qiyan зухвала поведінка; зухвалий тон (вигляд); пиха ж.; запальність; завзяття.〜万 3t триматися (поводитися) надзвичайно зухвало; надзвичайно зухвала поведінка (зухвалий тон); надмірна запальність; увійти (прийти) у раж;反动派的器张〜розі^л реакції;打掉敌人的〜збити пиху з вброга;这 只能助长他的〜це тільки на руку йому.
气意 qiyi самопочуття; настрій.
气应 qiylng щаслива прикмета.
气盈 qiying самовдоволений; самовдоволення.
气宇 qiyu постава; вигляд; зовнішність; манери мн.〜不凡的人 показний (статечний) чоловік; 〜轩昂 велична постава (зовнішність); величний вигляд; сповнена величі зовнішність; з наділеними величчю
манерами.
气郁 qiyu зажурений; пригнічений.
气运qiyCm —气数.
气韵 qiyCin настрій; дух.画得有〜є дух у картині; 〜生动 експресивність; експресивний.
(&) qizh^n (tou) надувна подушка.
气质qizhi 1)〈心〉темперамент，论〜他属于多 血质类型 за темпераментом він із
сангвініків. 2) дух; склад.具有特种〜的人
люди особливого складу;革命者的〜дух революціонера.
气壮如牛 qi zhuang ru niu з на вигляд хоробрий з хоробрих (найхоробріший); бравада;
показне молодецтво.表面上〜，实际上胆小
如鼠 на вигляд хоробрий з хоробрих (найхоробріший), а в душі боягузливий як заєць; боягуз напускає на себе молодецтво.
气壮山河 q丨 zhuang shanhe величний
(гігантський, богатирський) розмах; овіяний духом героїзму.〜的战斗 грандіозна боротьба.
讫qi.
讫q'i 1)验〜перевірено;收〜отріімано;款项付〜 уся сума виплачена повністю (цілкбм). 2) кінець. початок і кінець.
і乞今 qijin до цього дня.
讫 qi наблизитися; дійти до того, що …；2) пересихати.
qi 另见 уі.
讫 qi любити; знахбдити задоволення; радіти чому-небудь; радість;〜息 радісний; втішний (про подію); викликати радість.
讫戏 qixi радісний.
^ qizeng мій ненависний, мій мучитель (жартівливо про кохану людину).
迄qi.
迄 qi 1)〜月底止 до кінця місяця, усе [ще]; досі. 未成功 усе (дотепер) ще не вдалося (не могли) досягти успіху.
迄今 qijin досі; до сьогодні; до цього часу; до цього дня; дотепер; донині; понині
застар.,високу на сьогбдні; на
сьогодніш-ній день.〜已逾十载 до цього часу пройшло вже понад десять років;〜为止 аж до цього моменту; до сьогодення (цього часу) включно;问题〜犹未解决 питання дотепер (до цього часу, донині) не вирішено; питання і на сьогбдні (донині) залишається
невирішеним.
汽qi.
汽 qi пара.锅子里在冒~ 3 каструлі йде пара.
汽车 qiche автомобіль ч.; автомашина; машина; авто-.载重〜вантажівка; вантажний автомобіль; вантажна автомашина (машина); 轻便 ~ легкова машина (автомашина); легковий автомобіль;公共〜автббус;越野〜 усюдихід;巨型〜автовблетень;旧式 ~ автоветеран;出租〜таксі невідм., с.\ таксомотор; 微型〜 малолітражний автомобіль; малолітражка розм.;自卸〜 самоскид;〜修理厂 авторемонтий завод; авторемонтна майстерня;〜造厂 автомобільний завод; автозавод;〜制造业 автомобілебудування; автобудування;〜ійїй автотранспорт; автомобільний транспорт. qichechSng автобаза; автопарк; гараж.
汽车房 qich6fdng гараж.
汽车行 qich6Mng гараж.
汽车路 qichelu автомобільна дорога; автомобільне шосе.
汽车站 qichezhan [автббусна] зушінка; автостанція; автовокзал.
'НШ qichuan пароплав; стимер.
汽锤 q'ichui〈机> паровий молот.
汽Й* qideng газовий пальник.
汽笛 qidi гудок; сирена.
汽缸 qigSng <机> циліндр.〜功率 потужність циліндра;发动机的〜циліндр двигуна.
'НШ qiguan паровий казан; паровик.


627
汽锅 qiguo паровик; паровий казан.
汽焊 qihan газове зварювання; автогенне зварювання.
汽化 qihua <理> випаровування (випаровуватися); пароутворення. <机> карбюрація (карбюрувати що).
汽化器 qihuaqi <机> пароутворювач; вапоризатор, карбюратор.
汽化热 qihuare <理> теплота пароутворення (випару).
汽机 qiji парова машина.
汽力 qili сила пару; парова енергія.
汽量计 qiliangji <机> паромір.
汽轮机 qilunjl〈机〉парова турбіна; паротурбіна.
汽门 qimen паровий клапан; вентиль.
汽碾 qinian〈机〉паровий [дорожній] каток.
汽瓶 qiping газовий балон.
汽球 qi qiu повітряна пара.
汽水 qishui газована вода; лимонад; содова вода.
汽汀 qitlng парове опшіення.
汽艇 qitlng [паровий] катер; моторний чбвен; моточовен, qiya тиск пари.
汽油 qiy6u бензин; газолин.车用〜автобензіін; 航空〜авіабензин;〜管道 бензинопровщ; бензопровід;〜力口油车 бензозаправник;〜力Q 油塔 бензозаправна колонка; бензоколонка; 〜计量表 бензолічильник;〜过滤器 бензофільтр.
汽油机 qiyoujl бензиновий двигун.
汽油库 qiyouku бензосховище; бензосклад.
А油胃 qiyouxiang бензобак.
弃
弃 qi кинути кого-що; залишити кого-що (залишання); облишити кого-що. ~之可惜 шкода залишати (кидати, викидати).
弃暗投明 qi an tou ming стати на шлях істини (на істинний шлях).使... спрямувати (наставити, повернути) кого на шлях істини.
弃背 qibei залишити сиротами; покинути; вмерти.
弃 Щ qidao морально впасти; опуститися; розкластися.
弃妇 qift покинута (кинута) дружина.
弃甲曳兵 qi jia ye blng зазнати поразки і кинутися втікати.
弃旧图新 qi jiu tu xln виправитися і стати новою людиною; стати на шлях істини (на істинний шлях).
弃绝 qijue кинути кого-що; залишити кого-що.
弃权 qiquan утриматися [від голосування]; неявка.
弃 JL qi'er підкидьок.
弃日 qiri проводити дні в неробстві.
弃如敝屣 qi ru bi xi викинути кого-що як мбтлох; викинути кого-що за борт.
弃世 qishi померти; скін висок.
弃闭J归正 qi xie guT zheng стати на праведний шлях; виправитися.
弃物 qiwii нікбму не потрібна річ.
弃养 qiyang <书> батьки померли.双亲〜 осиротіти, утратити батьків.
弃婴 qiylng підкидьок.
弃置 qizhi 〈书> кинути кого-що; залишити кого-що (залишення); залишити кого-що.〜 不 Ш кинути на милість долі; покинути напризволяще.
qi 另见 qT.
妻 qi видати заміж; одружити зі своєю дочкою. ^ qi另见ji.
亟 qi неодноразово, повторно.
$l| q'i 另见 сі.
朿ll 促 qicii непокоїтися; хвилюватися; неспокійний, бентежний.
泣qi.
泣 qi плакати (плач).〜不成声 ридання просто душили кого; гірко плакати; захлинатися від сліз;暗〜плакати нишком (потай), сльбзи лш. обливатися слізьми;饮〜ковтйти сльбзи.
泣诉 qisu скаржитися на кого-що зі сльозами на очах; гірко бідкатися на кого-що.
契Ф.
契 qi купча,地〜к夕пча на землю.
契刀 qidao цідао {монетау формі ножа Xст.).
契丹 Qidan <史> кидани ^«.(народність на території сучасного півн.-східн. Китаю).
契分 qifen 1) збіг обставин; щасливий випадок.
2) 	доля.
契父 qifu названий батько.
契合 qihe відповідати чому (відповідність).
契机 qiji ключ до чого.胜利的〜ключ до перемоги.
ЩШ qiju документ; вексель мн.; розписка.
契母 qimu названа мати.
契印 qiyin печатка; штамп (по лінії згину чи відрізу документа).
契 Ж qiyou задушевний (інтимний) друг; щирий товариш (приятель).
契约 qiyue договір; контракт; угода.〜当事人 контрагент; ІТ 立〜укласти договір (контракт, угоду).
契纸qizM —契.
_ qi另见qi匕
Ш qi акт; документ; запис;租〜орендний документ.
碗qi.
砌 qi класти що (кладка); зводити що; мурувати що.〜墙 класти (зводити, керувати) стіну;〜 炉灶 класти піч;〜锅炉 мурувати котел, сходи мн.; ґанок.玉〜білий мармуровий ґанок; сходи з білого мармуру.
砌词捏控 qiciniekong зводити безпідставне обвинувачення; обмовляти; зводити наклеп.
棚士朵机 qiduojl <农> стогокопнувач; стогоклад.
ЇЙ操 qiduo <农> класти стіг; стогоскладання; стогування.
砌灶 qizao розкласти вогонь (у грубці).
跤 qi 另见 qi; qT.
跋坐 qizuo сидіти, торкаючись підлоги пальцями ніг.
揭qi另见ji; jii
谒 qi відпочивати.
清Ф-
渚 qi 1) темний, похмурий; 2) сирий, вологий; соковитий. 3) м'ясний сік.
愒 qi另见kai.
Ш qi відпочивати;讫可水〜сподіваюся, що можна трохи відпочити.
揭qi另见ji6.
揭 qi піднімати, підбирати, задирати;〜衣涉水 задерши плаття, переходити ріку убрід.
葺qi.
聋 qi 1) крити житло (очеретом, соломою);
класти покрівлю; накривати, покривати. 2)
підправляти, лагодити, ремонтувати (житло)
3) 	з'є днувати; зв'язувати; збирати разом.
聋补 qibti ремонтувати; підправляти.
葺理 qili лагодити; ремонтувати.
聋墙 qi qiang настилати солому на стінах, крити соломою каркас стін.
葺屋 qiwii хатина із солом’яним дахом.
葺袭 qixi важкий, громіздкий.
纟耳qi另见jT;qT.、
碛 qi.,
Щ qi 1) кам'яниста мілина; кам'янистий;〜路 кам'яниста дорбга; 2) піски та камені; пустеля.
硫历—硫破
碌碌 qili галька, донні камені.
硫漠 qimo пустеля.
qi.
ІЙ qi 1) керамічний посуд. 2) тріскатися, ламатися; тріснутий (про посуд).
礤
ф-
碟 qi у складі власного імені, напр. Щ 山 Цішань {гора в пров. Гуандун).
器qi.
器 qi 1)铁〜залізний виріб;漆〜лакований виріб. 2)陶〜глрІняний посуд. 3) прилад; апарат,检波〜детекторний прилад. 4) '消化〜 травний апарат; орган травлення. 5) талант; здатність.国家大〜велгікий (талановитий) діяч країни.6)—器重.
器材 qicai апаратура збірн.; матеріальна частина; матчастина ж.照相〜фотографічне приладдя; фотоапаратура;无线电〜 радіоапаратура;铁路〜залізничний інвентар і матеріали;军用〜військбве майно;电器〜 електрогосподарство;渔猎〜мисліівське і рибальське оснащення;车间的 ~ інвентар цеху.
器官 qiguan <解> брган; апарат.感觉〜органи чуттів;视觉〜орган зору; зоровий апарат;呼 吸 ~ дихальний апарат (орган);发光〜 фотофор;控制化人工〜кібернетичний організм; кіборг.
器件 qijian деталі мн.; частини мн.
器具 qiju інструмент; начиння ж” збірн.\ апарат; апаратура збірн.; пршіад; снасть ж” збірн.
器类 qilei сорт; різновид.
器量 qiliang —气量 qiliang.
器皿 qimin посуд збірн.\ посудина.玻璃〜 скляний посуд.
器人 qiren знаходити таланти; цінувати талановитих людей.
器识 qishi душевні якості та ерудиція; характер і погляди.
器世界（间）qishijie (jian) <宗> світ речей.
器物 qiwCi 器具.家用〜господарське начиння;


628
предмети домашнього побуту.
器械 qixie 1) інструмент; інструментарій; апарат; апаратура збірн.; снаряд.医疗〜 медичні інструменти (апарати); медична апаратура;体操〜гімнастгічні снаряди;〜体 操 вправа на снарядах; снарядна гімнастика.
2) 	зброя.
器用 qiyong 1) зброя; лаштунки; 2) знаряддя; пристосування; 3) ефективність; корисність.
器宇qiyti 气宇qiyO.
器乐 qiyue〈音〉інструментальна музика.
器乐家 qiyuejia інструменталіст; інструменталістка.
器质 qizhi душевні якості та здібності.
器重 qizhong цінувати кого; поважати кого (повага).他很受〜йогб дуже цінують (поважають); він користується великою повагою.
憩ф.
憩室 qishi〈医〉дивертіікул.贲门上〜епікар- діальний дивертикул.
ШЖ qixi відпочинок (відпочивати).
罄Ф.
磐 qi спорожніти; порожній (про посудину), qi 另见 cui.
啤 qi 1) тьху!; фу! (виражає гнів, обурення);〜 тьфу!〜胡说八道 яка нісенітниця!; 2) ннну!; тьху! (виражає презирство), зверхність;〜!我 们何必怕它 ннну! якого біса (дідька) нам його боятися.
推q诅.
抬 qia 1)(用指甲夹断)відламувати нігтями що. 〜花儿 відламйти (зірвати) квітку. 2)(用指甲 夹）щипати кого-що (щипок).〜人 щипатися;
了二下вщипнути;用手指〜住病人的人中 притиснути пальцем вертикальну борозенку верхньої губи хворого. 3)(用手紧按住） давити кого-що (тиск).〜脖子 схопити кого за горлянку;〜住敌人的咽喉 здавііти горло супротивнику; узяти (схопити) супротивника за горло.
抬巴 qlaba 1) стискати; затискати; 2) затискати; тиснути; третирувати; жорстоко поводитися.
掐架 qlajia зачіпати; битися.
抱尖儿 qlajianr 1) обривати верхівки (гілки); 2) знімати вершки; поживитися за чийсь рахунок.
Ш 诀 qiajue:〜& fjh творити заклинання, торкатися великим пальцем до суглобів інших пальців руки.
掐死 qTasT задушити на смерть; задерти; роздавлювати пальцями (комаху).
描算 qiasuan 1)(计算）рахувати на пшіьцях.仔 细〜докладно підрахувати. 2)(推算)ворожити про що (гадання):〜流年 ворожити про майбутнє.
抬头去尾 qia tou qu wei викинути (відкинути) усе зайве (непотрібне).
抱蔓 qiawan〈农〉карбування (карбувати що).
掐牙 qlaya хвиляста облямівка (одягу); оборки.
掐摘 qlazhai зривати; збирати.
抱子 qia-zi пучок. 一〜草 пучок трави.
抹 qia.
抹 qia міцно стискати; здавити рукою;把敌人 的脖子〜住 міцно стиснути горло вброга.
Ш 住 qiazhu стиснути; здавити; закрити; блокувати; захопити.
qia 另见 ki
卡qia застрягти.鱼骨头〜在喉晚里ргіб'яча кістка застрягла в горлі;东西〜在抽屉里拿不 出来 річ застрягла в шухляді столу і не виймається.
卡箍 qiSgii <tfl> хомут.
卡具 qlaju <技> затискний прилад; затиск.
卡 口 qTak6u митна застава; кордонний пропускний пункт.
卡盘 qiapdn <机> патрбн.
卡住 qiazhu 1) заїдати; застрягати; 2) затиснути; захопити; здавити.
卡子 qia-zi 1) зажим.头发〜шпилька. 2) застава.
-митна застава.
洽 qia.
洽 qia згода,意见不〜розбіжність; немає доброї згоди.〜借 домовитися щодо позики; вирішити питання про позику 问题尚未〜妥 питання ще не вирішене; з цього питання ще не домовилися.
洽汗 qiahan обливатися потом.
洽和 qiahe жити в мирі та згоді; спокій; мир; злагода.
洽商 qiashang домовлятися; узгбдити що (узгодження).〜技术问题 узгоджувати технічні питання; домовлятися з питань (щодо) техніки;只能双方〜,好了再办 приступити лише тоді, коли усе буде узгоджено між обома сторонами; починати можна тоді, коли буде домовленість сторін.
洽熟 qiashu бути широко обізнаним; мати глибокі знання.
洽谈 qiatan вести ділові переговори з ким.
洽同 qiatong всюди однаковий; той самий.
恰 qia.
恰才 qiacai тільки зараз; щойно; саме зараз.
*洽当 qiadang придатний; належний; вдалий; доречний.〜的分析 належним чином проаналізувати що;措辞〜вдйле формулювання; 找个〜的字眼знайти' потрібне (належне, доречне) слово;把材料用在〜的地 方 використбвувати матеріали в належному місці;比喻不〜приклад невдалий (недоречний);这话说得很不〜сказано це дуже недоречно (невдало);没有〜的机会 не було вдалого випадку;能找到一个〜的人就 好 了 дббре б підшукати підходящу людину.
恰到好处 qia dao hSo chu саме [добре]; саме так, як потрібно; саме до міри; потрапити в [саму] точку.
好 qiahao саме; до речі; [саме] вчасно; якраз; точно в міру.雨下得〜是时дощі випали саме вчасно;这件衣服〜合我的身це плаття мені саме до міри (якраз).
‘洽合时宜 qia he shiyi саме вчасно; якраз; дуже до речі, відповідати вимогам моменту.
^ 可 qiake придатний; підходящий; цілкбм стерпний.
恰恰qiaqia ―恰好.〜相反саме навпаки; у повну протилежність чому;实际上〜相反 на ділі вийшло навпаки;现在〜十二,存 зараз саме 12 година.
恰巧qiaqiao —恰好.〜他不在家саме (як навмисно) його не було вдома;〜让他说到 了 він потрапив у саму точку;我〜要 ІІМ尔 саме
тебе мені і потрібно;我正要找他，他〜来了 тільки-но я збирався його шукати, як він прийшов сам.
'\аІШ qiani зовсім як...; начебто; немов; точно.
恰如Й分 qia ru qi fen [саме] у міру.〜的批评 критика в міру;经常进行合情况的，〜的批 评和自我批评 постійно, відповідно до обстановки в міру провбдити критику і самокритику.
恰 qia.
Фр qia неофіційна шапка чиновника.
qi&另见ji么
石吉 qia твердий; міцний; твердокам'яний.
石吉然 qiaran твердий; міцний.
qii
揭 qia ця {різновид ксилофона; звуки якого служили сигналом для закінчення музики)
骸q这.
館骨 qiAgti〈解〉клубові кістка.
丁 qian.
千 qian 1) тисяча; кіло-.〜年 тисячоліття; тисячолітній; 一倍 у тисячу разів [більше];〜 一 одна тисячна;〜安倍 <Ш> кілоампер.
2) 	тисячний. 3) тисяча; [дуже] багато; маса. 已经说过一〜遍 тисячу (багато) разів сказаний.
千百万 qianbaiwan мільйони мн.; багатомільйонний. 〜劳动者 мільйони трудящих; численні трудящі;〜人民群众 багатомільйонні народні маси; мільйони народів.
千变万 ft* qianbian-wanhua мінливий
(мінливість); змінюватися на очах (із блискавичною швидкістю); [перетерпіти] нескінченні зміни.
千层饼 qiancengbing листковий корж.
千层底 qiancengdi [багатошарова] підошва з тканини.
千差万另1J qiancha-wanbie [нескінчене]
різноманіття; розмаїтість; різноманітний; багатоманітний.
qianchui-bailian багаторазове шліфування (перековування) і удосконалення; загартований у боротьбі (у випробуваннях, у горні чого); випробуваний; викуваний.〜的 革命战士 загартовані (випробувані) борці революції;经过〜的中国人民解放军 загартована в боротьбі (у боях, у горні війни ) Народно-визвольна армія Китаю;我们的友 it ^ ЗІ ~ наша дружба пройшла незлічені (усі) випробування. 2) багаторазова переробка і ретельне шліфування; ретельно (добре) оброблений; викуваний.〜 的 і寺句 відшліфований (ретельно оброблений) вірш;经过〜的作品 дббре оброблений твір;用词〜відшліфований склад (мова).
千刀万呙1J qian dao wan gua порізати на шматки; рвати на шматки живе тіло.〜我也在所不辞 заради кого-чого я готовий тисячу разів умерти.
千 二八百 qi5n.er-bSbSi < 口 > [приблизно] близько тисячі; приблизно тисяча; трошки менше ТИСЯЧІ. .
І1 ^ И і'І" qianfang-baiji всіляко; всіма (всілякими) способами; будь-якими (всіма) способами [всіма] правдами і неправдами.
千夫所指 qian fu suo zhT предмет (об'є кт)


загальної ненависті; одіозна особистість (фігура).为〜стіти предметом (об'єктом) загальної ненависті; стати ненависним (одіозним); на кого показують пальцем; зробитися одіозною особистістю (фігурою).
千伏 qianfii <电> кіловольт.
千古 qiangii 1)(长远的年代）тривіпий час; довгі роки.〜流传[передаватися] з покоління в покоління;〜长存 вічно жити; на віки вічні; 〜不易 вічний; незмінний; споконвічний;〜罪 人 на віки немає кому прощення.用弟三格表 达.某某先生〜пану такому-то.
千古不朽 qiangubuxTu безсмертний; нев'янучий.
千回百折 qianhui-baizhe нескінченні (складні) перипетії; незлічимі ускладнення.
千斤qianjTn 1)(级重的）дуже важкий.〜重担 величезна (дуже важка) відповідальність; важкий (непосильний) тягар.
千斤顶 qianjlndlng <机> домкрат.
千金 qianjln 1)(很多的钱）величезна сума грошей; купа грошей; ціле багатство.〜难买 безцінний; ні за які гроші не купиш (не купити); ціни немає чому. 2) Ваша дочка.〜 小姐[тендітна] панянка.
千金榆 qianjlnyu〈植〉граб серцелистий.
千金子 qianjlnzT 1) багатій; грошовий мішок; 2) насіння молочаю. 3) лікарський засіб.
千军万马 qianjtin-wanma багатотисячні (незліченні) війська; грізна сила; могутня рать.以〜之势 могутньою раттю; суцільною лавиною.
千卡 qianka〈理〉кілокалорія; велика (технічна) калорія.
ТЙ qianke кілограм.
千里鶴毛 qian II егпао малий подарунок, та дорога увага; дорогий не подарунок, а увага.
千里光 qianllguang <植> хрестовник чіпкий.
千里马 qianlima крилатий кінь; швидкохідний скакун,〜精祌 дух "чоллима".
千里退退 qian IT tiaotiao така далечінь; таку далечінь; тисячоверста далечінь.
千里眼qianliyan 1)(旧时指望远镜）підзорна труба. 2)(眼光敏锐）ясновіщий; ясновидець; ясновидиця.
千里之堤，溃于蚁穴qi5n її zhl dT, kui yu yixue мурашиний хід може зруйнувати величезну дамбу.
千里之行，始于足下 qiSn IT zhl xing, shi yu zu xia початок тисячоверстого шляху починається з [твого] першого кроку.
千虑一得 qian їй уї de і в дурня буває іноді розумна думка; виняткові удачі невдалих пошуків.
千虑一失qian lti yl shi на всякого мудреця дбсить простоти; і на бабу буває хиба.
千枚岩 qianmeiyan 〈地质〉філліт; глинисто-слюдяний сланець.
千米 qianml кілометр.
千又隹万难 qiannanwannan вкрай важкий, тяжкий, болісний; виняткові труднощі.
千年 qiannian тисячі років; тисячоліття; багато віків.
千篇一律 qian pian yllti шаблонний (шаблонність); трафаретний (трафаретність); [як] по шаблону (за трафаретом); одноманітний (одноманітність).
千帝百怪 qianqi-baiguai дивовижний; дивний (дивність); дивакуватий.〜的风俗 дивовижні (дикі, дивакуваті, дивні) звичаї;〜的鸟啓 дивовижні звірі і птахи;提出〜的问题
ставити дикі (дивні) питання.
千乞 qianqT наполегливо просити; благати.
千千万万 qianqianwanwan безліч; мільйони; мільярди; незліченна множина.
千秋 qianqiu 1) тисяча років; довгі роки. 2) день народження.
千秋万代 qianqiii-wandai на віки вічні; навіки; навіки.誓保无产阶级江山〜永不变色 клястися захищати країну пролетаріату, щоб вона зберегла червбний колір повік.
千山万水 qianshan-wanshui [численні] гори і річки; гірські кручі і бистрини річок; далекий і важкий шлях; неймовірні труднощі шляху,越过〜перетнути [численні] гори і річки; переборбти гірські кручі і бистрини річок; зробити далекі переходи через гори і ріки; подолати далекий і важкий шлях.
千丝万缕 qiansT-wanlU тисячі ниток; численні нитки.他们之间有〜的联系тисячами ниток зв'язані вони один з одним; вони зв'язані один з одним різними духовними і кревними узами; є тисячі єднальних ниток.
千岁 qiansui великий князь.
千岁 qiansui тисяча років; тисячолітній; вічний.
qiantou-wanxu заплутане і складне; клубок чого.〜，无从下手 справа настільки заплутана і складна, що не знаєш, з чого і починати; [вийшов] такий клубок, що не знаєш, як за нього братися.
千瓦 qianwa <电> кіловат.〜小时 кіловат-година.
千万qianwan 1)будь-що-будь;нівякому разі. 〜要注意пильнувіти;〜别在这里抽лі ні в якому разі тут не можна курити;〜要做到 будь-що (обов'язково, неодмінно) треба зробити. 2) незліченні; тисячі і тисячі.
"Т* 闻 qianwen почути тисячу (багато) разів; $〜 一见 краще один раз побачити самому, ніж тисячу разів почути від інших.
千辛万苦 qianxin-wankQ тисячі (безліч) негод і [тяжких] випробувань.这位老工人在旧社会 受尽 у старому суспільстві цей старий робітник пережив (переніс, перетерпів) тисячі негод і тяжких випробувань; у старому суспільстві цей старий робітник пройшбв через усі поневіряння (випив гірку чашу страждань).
千言方语qianySn-wanyii:〜不知从何说起 тисячі думок крутяться у мене в голові, не знаю, з чого почати;〜也说不尽 ніякими словами не розповісти; не знахбдити слів (слів не вистачає, бракує слів), щоб усе розповісти.
千载难选qian zai nan feng ―千载—时•.
千载—时 qian zai yl shi випадати раз у тисячу років; дуже рідко траплятися.〜的机会 винятковий [і найрідкісніший] випадок; рідкісний [сприятливий, вдалий] випадок; такий випадок трапляється раз на тисячу років.
qianzhang 1) тисяча аркушів (паперу); 2) ритуальні паперові гроші. 3) скибочки бобового сиру; тонка солона бринза.
千真万确 qianzhen-wanque абсолютна правда (істина); щира (суща) правда; абсолютно вірогідно; (справді) так.
千周 qianzhou <无线> кілогерц.
千字文 qianziwen буквар; перший шкільний підручник (за назвою першої книги для читання; VI в. н.е.; що містив тисячу ієрогліфів).
qianbiao пам'ятник (на могилі).
Ff Ж qianlian пишний; багатий; смарагдовий {про рослинність).
肝陌 qianmo〈书〉межі; стежки між полями.〜 纵横[розкинулася] густа мережа меж (стежин між полями).
仔 qian
仟 qian тисяча (прбписом).
仟佰 qianbai тисячі та сотні монет, ff 目民 qianmian 1) густий; пишний; тінистий {про рослинність); 2) занурений у напівтемряву; похмурий (як у густому лісі). АЧ千 qianqian густий; пишний; розкішний (про тнність).
рослі
ffqis
qian.
扦插 qiancha 〈植> живцювання (живцювати що).嫩枝〜зелене живцювання.
扦脚 qianjiSo 1) зробити педикюр. 2) педикюр.
扦手 qi§nshdu〈旧〉митник.
杆子 qian-zi 1) спиця; загострений прут. 2) шуп.
qian.
qianlian пишний; багатий; смарагдовий; яскраво-зелений (про рослинність).
芊暝 qianming занурений у напівтемряву; похмурий (як у густому лісі).
竿竿 qian qian 1) густий; пишний; розкішний {про рослинність); 2) соковитий; густий (про колір).
jCH qian.
迁 qian —迁移.〜都 перенести столицю;〜葬 перенести місце поховання; поховати кого вдруге;家〜到乡下去了 родгіна переїхала в село.
迁车合 qianchetai <铁路> траверсний візок.
迁出 qianchii виселитися; виїхати; з'їхати.从旧 房子里〜відселитися зі старого будинку.
迁定 qianding змінити (перемінити; перемістити) та постановити (затвердити) заново.
迁改 qiangSi змінюватися; перемінюватися; зміна; змінювання.
迁就 qianjiu пристосовуватися до кого-небудь (пристосовництво); примирятися з ким-чим (примиренство); підладжуватися до кого-небудь, йти назустріч кому-чому; йти на поступки.无原则的〜безпринціїпне пристосуванство; 〜现状 пристосовуватися до становища, що склалося;〜缺点 пристосовницьке (примиренське) ставлення до недоліків;从不肯〜人 нікбли не хотіти йти назустріч (йти на поступки) людям;在原贝U 性问题 _h 不能〜у принципових питаннях примиренство неприпустиме.
迁居 qianju переселитися (переселення); переїхати (переїзд); змінити місце проживання.〜夕卜地 переселитися (переїхати) в інше місце (змінити місце проживання).
迁流 qianliu протікати; проходити; йти.岁月〜 час йде.
迁民 qianmin 1) переселяти народ; 2) переселенець; колоніст.
迁怒 qiannu зганяти [злість, гнів, жовч] на кому-чому; зривати серце (зло, злість, гнів) на кому-чому; виливати гнів на кого.〜于人 зганяти злість (гнів, жовч) на інших; зривати серце на інших;你得罪了他，他却〜"Ф■我ти


630
його скривдив, а він зігнав (зриває серце) на мені.
迁入 qianru вселитися; в'їхати.〜ffrJ罟 вселитися (в'їхати) у новий будинок, qianse гра кольорів.
迁徙 qianxi переселення (переселитися).
迁延 qianyan тягти що.〜时曰 тяглі час; затягування в часі; зволікання;不能再〜了 не можна далі тягти;事情〜了十几天 справа затяглася на більше ніж десять (десять із гаком розм.) днів.
xt Ш qianyi переселитися (переселення);
переїхати (переїзд); переміститися (переміщення); перенести що (перенесення). 〜户 口 змінити місце проживання;工厂由城 内〜到郊区 завод переїхав (перенесений, перенесли) з центра міста на околицю.
迁逐 qianzhu виганяти; висилати; засилати.
迁住 qianzhu переїжджати; переселяггися в...; переміщатися в...; селитися де-небудь.
Й：转 qianzhuan переміщати; переводити
(когд-небудь; куди-небудь); переводити на іншу посаду.
Щ qian 1. ставок; непротічне озеро. 2) скорочення географічних назв: річки
Цяньшуй (祈水）та гори Цяньшань (汾山）в пров. Шеньсі.
qian.
研 qian скорочення географічної назви Дяньшань (研山）(гори в пров. Шеньсі).
qian.
佥 qi5n 1) всі;〜言如一ні у кого не було іншої думки; 2) загальний; спільний; спільно; разом;〜望 спільна надія. 3) підписувати; надписувати.
金报 qianbao повідбмлення про призначення на службу.
佥皆 qianjie всі разом.
佥名 qianming від імені всіх; за загальними підписами.
金同 qiantong 1) одностайно погодитися (схвалити); 2) спільно обговорювати; 3) загальна думка..
阪 qian.
Ш qian твердий; міцний.
qianwa.
Й qianwa〈电〉кіловйт.
抵时 qianwashi〈电〉кіловат-година.
qian.
钎 qian 1) щуп;铁〜сталевий щуп; 2) бур;
钎儿 qianr бур.
钎子 qianzi 1) щуп; 2) бур.
qian.
牵 qian вести кого-що (ведення).〜马 вести коня на приводі;〜牛 вести бика на мотузці;〜着孩 子的手走вбсти дитину за руку;孩子们手〜 着手站成一个圈 діти, тримаючи один одногб за руки, стали в коло;把狗〜开 відвести собаку убік;把马者V 〜走 повести (погнати) коней.
牵肠挂肚 qianchang-guadu дуже хвилюватися; сильно турбуватися.
牵扯qi5nch6 牵连.
牵擊 qianche 1) чинити перешкоди кому-чому\ ставити ціпка в колеса; заважати кому-чому. 以免互相〜щоб не заважати один одному. 2. —牵制. ，
牵动 qiandong вплинути на що; похитнути що; відбитися на чому; позначитися на чому; викликати зміни в чому; спричинити за собою зміни.〜全局 вплинути на всі обставини; похитнути загальне становище; викликати зміни (спричинити за собою зміни) у всій обстанбвці; позначитися на загальних (усіх) обставинах; відбитися на всьбму [цілому].
$ й qiangua турбуватися про кого-небудь (занепокоєння); тужити за ким-чим (туга); думати про кого-що.家里的事你不用〜вам не потрібно турбуватися про родину;我没有 任何〜мені немає про кого піклуватися.
牵矛卩 qianhe зв'язувати; з’єднувати; зводити воєдино (насильно).
牵就 qiSnjiii —迁就 qiSnjiCi.
牵累 qianlei турбота; клопоти мн.家务〜 турббти (клопоти) у домашньому господарстві;托儿所和幼儿园使母亲们摆Й 了孩子的〜дитячі садки і ясла звільнили матерів від турббт про дітей.
Щ Ш qianlian робити причетним кого-що; залучати кого-щоу розм.; заплутати кого-що, розм.; вплутати кого-що, розм.这件不愉快 的事情和许多人有〜до цієї неприємної історії причетні багато хто;他和这件事没有 〜він не причетний до ціє ї історії; до ціє ї справи він не має ніякого віднбшення.
^ qianleng <7j> теревенити дурниці; плести нісенітницю.
牵牛 qianniiil) <ffi> в'юнок. 2)—牵牛星.
牵牛星 qianniuxlng Альтаїр.
牵弓虽 qianqiang натяжка; натягнутий (натягнутість).理由都很〜усе було мотивовано з великою натяжкою;毫不~ без усякої натяжки.
牵强附会‘qi^iqiSng fuhui притягнути за волосся (за вуха) що; велика натяжка; з [великою] натяжкою.
牵涉 qianshe стосуватися кого-чого (стосунки); чіпати кого-що (причетність).〜到大家的利 益чіпіти інтереси усіх;这是〜到人民生活的 问题 це питання, що стосується життя і побуту населення;这事〜不到你们 це до вас стосунку (віднбшення) не має; це вас не стосується (не обходить);书内〜到一系列原 贝У 问题 у книзі порушено цілу низку принципових питань.
牵头 qiantou звідник; посередник; ~老婆 стара звідниця; сваха.
牵线 qianxian заправляти (діяти) за кулісами.他 们是由他〜的 вони танцюють під його дудку.
牵线搭桥 qian xian da qiao бути (служити) посередником; сприяти чому.
牵一发而动全身 qian yl fa ег dong quan shen "потягнеш за волосинку - відгукнеться (позначиться) у всім тілі"; будь-яка часточка може відразу відбитися на всьбму цілому (негайно позначиться в усьому, може вплинути на усіх у цілому).
牵弓 I qianyln тягти що (тяга).蒸汽〜парова тяга; 马力〜кінна тяга;用 g 〜тяглі на конях (кінною тягою);机车〜歹(J车前进 паровоз тягне вагони.
牵引力 qianylnli тяга; сила тяги.
牵着鼻子走 qian-zhe bi-zi zou крутити ким-чші
за своєю примхою; крутять ким-чим як хочуть; водити кого за ніс.被人〜бути на прив'язі в кого; плисти у фарватері кого-чого.
牵制 qianzhi зв'язувати кого-що; зв’язувати руки кому; зв'язувати по руках і ногах кого, сковувати кого-що, спец.〜敌人的兵力 скувйти сили супротивника;〜住反动派的手脚 зв'язати реакціонерів по руках і ногах; 就是这件事〜着他сйме це його і зв'язує; саме це зв'язує йому руки; тільки це і зв’язує його по руках і ногах.
悭qi虹
Ш qian 1) скупий; скупитися; заощаджувати; зберігати. 2) убогий; недостатній. 3) скупар. 老〜скнара.
悭吝 qianlin скупий (скнарість, скупитися на що, з неознач.).
悭吝鬼 qianlinguT скнара.
悭钱 qian qian погані гроші, qianse скупий.
悭心 qianxTn 1) скнарість. 2) <宗> жадібність (тяга) до мирських благ.
铅 qian
铅 qian свинець, графіт [олівця].
铅 І qianb^n < > стереотип.〜印刷术
стереотипія;觀〜стереотипування.
铅笔 qianbl олівець.红〜червбний олівець;化 学〜хімічний (чорнильний) олівець;〜头 недогризок олівця.
铅笔画 qianbihua олівцевий малюнок.
铅笔套 qianbitao наконечник для олівця.
铅笔心 qianblxln графіт олівця.
铅玻璃 qi§nb6li〈化〉свинцеве скло.
铅垂线 qianchuixian <数> [свинцевий] висок; прямовисна лінія.
铅丹 qiandan <化> [свинцевий] сурик.
铅毒 qiandu отруєння свинцем.
铅纯 qiandun дурний; тупий; нікчемний.
铅巩 qianfan〈矿> англезит; свинцевий купорос.
铅粉 qi§nftn <化> свинцбві білила.
铅封 qianfeng пломбувати що (пломбування), пломба.
铅恢（色）qianhul (se) свинцевий; сірий колір.
铅矿 qiankuang свинцева руда.
铅片 qianpian листовий свинець.
铅球 qianqiu 〈体〉штовхання ядра.〜比黎 змагання зі штовхання ядра;〜运动员 ядроштовхач. ядро.推〜штовхання ядра.
铅色 qianse свинцевий колір; свинцево-сірого кольору.
铅丝 qiansl оцинкований дріт.
铅条 qiantiao <印> шпона; шпони. графіт олівця.
铅铁 qianti6〈冶〉оцинковане залізо.
铅印 qianyin стереотипія, друкувати що типографським способом.
Ід Ф qianyinben стереотипне (друковане) видання.
铅直 qianzhi вертикальний (вертикальність); стрімкий (стрімкість).
铅中® qianzhongdii <医> свинцеве отруєння; сатурнізм.
铅字 qi5nzi <印> шрифт; літера.大号〜великий шрифт;小号〜дрібний шрифт;斜体〜 курсивний шрифт; 〜合金 гарт;


631
типографський сплав.
qian 另见 q&n.
谦qian —谦虚.不必过〜не потрібно бути таким скромним.
谦卑 qianbei скромний (скромність).
Щ 舌辛 qianci ввічливе звертання (слово);
ввічливість; скромність.这是他的〜це проста ввічливість (скромність) з його боку.
谦冲 qianchong скромний; смиренний.
ШШ qiangong чемний (чемність); ввічливий (ввічливість).
谦禾J qianhe привітний (привітність).待人〜 бути привітним з людьми; привітність у звертанні.
І§ 'Й qianju бентежитися; засоромитися;
ЗНІЯКОВІТИ.
谦谦 qian qian шанобливий; скромний.
谦洽 qian qia скромний; поступливий.
谦让 qianrang церемонитися (церемонія).请不 必〜прбшу без церемоній (не церемонитися).
谦虚 qianxu І) скромний (скромність)态度〜 триматися скромно; бути скромним [у поводженні] з людьми; поводитися тактовно (з тактом);〜谨慎 скромний і обачний. 2) соромитися.〜了几句 вимовити кілька скромних слів;请你不要〜прбш夕 вар не соромитися; не соромтеся, будь ласка.
Ш 逊 qianxun скромний і шанобливий; скромність і шанобливість.经常保持〜的作 风 бути завжди скромним і шанобливим [у поводженні з людьми].
开隹qian.
开隹 qian <动> плиска; трясогузка.
嵌qi^i另见qih
嵌 qian глибоке міжгір'я; западина; глибокий.
^%qian 另见 qin.
镜 qian вирізувати; гравірувати;〜其板 вирізати (вигравіювати ) дошку для того ксилографа.
锓板 qianban гравірувати текст.
锓木 qianmu гравірувати дошку для ксилографа.
qian.
骞 1 qian 1) мати збитки; зменшуватися. 2) бути враженим (збентеженим). 3) витягати; висмикувати; 4) літати; пурхати.
骞2 qian 1) попруга; 2)—想(недолік; помилка);
3) 	поганий кінь; шкапа. 4) Цянь (прізвище).
赛骞 qian qian 1) злітати. 2) вільно; невимушено; легко.
赛腾 qianteng піднятися; злетіти; піднестися.
赛污 qianwu ганьбити; неславити; безчесний.
qian 另见 qiSn; qian; qie; xian.
赚 qian ввічливий; шанобливий; скромний.
赚嗛 qian qian 1) маленький; незначний; скромний; 2) недостатній; недостатньо; мало; 3) незадоволений; бути незадо- воленим.
赚让 qianrang поступливий.
41 退 qiantui скромно поступитися.
qian.
签 qmn 签名.〜上名学 підписати прізвище й ім'я;送〜д^ти (відправити) що на підпис;这 是待〜的公文 це папери для підпису.
签 qian 1) жереб; ворожильні бирки; гральні бирки.抽〜тягти (вийняти) жереб. 2) бирка;
ярлик. 4亍李〜багажний ярлик; багажна бирка;每捆都挂上〜儿 прив'язати (повісити) бирку (ярлик) до кожної торби. 3) паличка. 牙〜зубочистка. 4) приметати що [великими стібками].
签呈 qiancheng доповідна записка.
签束 1] qianci скабка; смітинка (в оці).
签到 qiandao розписатися в прибутті (у явці).
签到 Ш qiandaobu журнал для реєстрації прибулих.
签订 qianding підписати що (підписання); укласти що (укладання).〜协定 підписати (укласти) угоду;〜条约 підписати (укласти) дбговір;〜和约уюйсти мир;条约自〜之日起 生效 дбговір набирає сили з дня підписання; $约 $ 〜підписання договору відбулося
в Пекіні; дбговір був підписаний у Пекіні.
签发 qianfa видати що (видача).〜护照 видати паспорт; 〜文件 видати (виписати) документи.
签名 qianming 1) підписатися (підписання); розписатися; поставити підпис.盖章 поставити підпис і скріпити печаткою;在委 托书上〜підписйтися під дорученням;在合 同上〜підписатися (розписатися) на контракті. 2) підпис ж.亲笔〜власноручний підпис;公文上有首长的〜папір за підписом начальника; на папері є підпис начальника.
签票 qianpiao підписати вексель.
Щ：票 qianpiao наказ; мандат; письмове повідомлення (про арешт; про виклик до суду); папір; документ; вексель.
签票人 qianpiaoren векселедавець.
签收 qianshou розписатися в разі одержання чого.
签署 qianshu підписати що (підписання).〜公文 підписати папір (документ);〜命令 підписати наказ; 送交主管部门〜 перепровадити (відправити) що відповідному відомству на підпис;送交…〜 дати кому на підпис.
签题 qianti заголовний напис на книжці.
签条 qiantiao записка з відгуком (з висновком), qiantlng канцелярія.
签筒 qiantong 1) [бамбукова] склянка з ворожильними бирками. 2) щуп.
签押qiSnya ―签名1).
签押房 qianyafang кабінет; реєстратура (в установі); канцелярія.
签证 qianzheng <夕卜> 1) візувати що (візування). 〜护照 візувати паспорт;〜手续 порядок видачі віз;予以 поставити візу;拒绝〜 відмовити у візі. 2) віза.入境〜в’їзна віза;发 给入境〜в“дати візу на в'їзд.
签注 qianzhu докласти записку з висновком (з відгуком).案卷里附有人事处的〜до справи докладений висновок (докладений відгук) відділу кадрів, написати на чому (докласти до чого) свій відгук (свій висновок).〜意见 надати свій висновок; надати свій відгук.
签子qianzi 签名1).
签子 qian-zi <口> ―签 2 1)，3).
銷 qian.
鹤 qian 1) довбати; 2) висміювати; уїдливо насміхатися.
愆
qian.
Ш qian 前〜колишні помилки (провини,
хиби).
?总罚 qianfa карати за злбчин (провину).
Sj® qianjiii помилка; похибка провина; вина.
ШШ qianmian бути в розлуці; не бачитися; розлука
想期 qianql затриматися (затримка); не в термін.
抵矢 qianshl помилка; недогляд; промах.
想阳 qianyang порушення закбнів прирбди.
Ш % qianyou < 书 > гріх; вина; помилка; провина; серйозна провина.
qian.
搴 1 qian 1) витягати; висмикувати; зривати; збирати; 2) піднімати (фіранку; жалюзі).
搴 2 qian Цянь (прізвище).
qian.
赛 1 qian 1) піднімати; закочувати; підбирати (поли); засукувати (рукава);〜衣 припідняти плаття; підібрати поли одягу.、 2)
споруджувати; встановлювати; розставляти; встановлювати;〜旗 встановлювати прапор.
赛 2 qian 1) штани; панталони.
赛裳 qianchang підбирати поли одягу; піднімати плаття.
褰 Jp qiankai розкривати; розсувати;
розгортати.
褰给 qianzhou скрутитися; згорнутися.
qian 另见 jiSn.
蹇裳 qianchang підбирати (підтягувати) плаття (одяг).
Ш qian.
Ш qian лисий; облисіле; облисіння.
ШШ qianli лисий; лисуватий.
qian 另见 xian.
纖趋 qian qu улесливий; надмірно
шанобливий.
Ш qian.
柑 qian 1) затискати; защемляти. 2) щипці; лещата; затискач.
报巴 qianba битися; скандалити.
柑 口 дтпкби затикати рот; не давати говорити.
拼者 qianzhe неговіркий; мовчазна людина.
姐q诅п.
姐 qian матінка, бабуся {пестливо про стару жінку).
qianmu матінка; бабуся.
BU qian.
前 qian 1)前面 1).〜轮 переднє колесо;山〜 перед горою;朝〜看 дивитися вперед;向〜走 йти вперед;在炉〜忙碌 клопотатися біля печі; 停在门〜зупинитися перед дверима. 2)―前 进.勇往直〜смілііво йти вперед. 3) до чого; перед чим; тому; перед-.〜几天 нещодавно; днями розм.; останніми днями;〜/L 年 у попередні (останні) роки;〜一次 минулого (попереднього) раз;几年〜кілька років тому; у попередні роки;战〜до війни; перед війнбю; довоє нний; передвоє нний;饭〜洗 手 мгіти руки перед обідом;午饭〜回家 повернутися додбму до обіду;入学〜一个星 期 за тиждень до вступу в інститут (у школу); 他来的〜一天 за день до його приїзду; у


632
переддень (напередодні) його приїзду;〜一 个时期我还不晓得на початку я про це і не знав. 4) майбутній; вперед.往〜看，不要往后 看 потрібно дивитися вперед, а не назад. 5) перший.〜三名 пбрші три людини (місця ). 6) колишній; екс-.〜首相 колишній прем’є р; екс-прем'є р;〜世界冠军 екс-чемпібн світу;〜 察哈尔省 колишня провінція Чахар. 7) до-.〜 资本主义 докапіталістичний.
前半期qiSnMnqT перша половина.十九世纪〜 перша половина XIX століття.
前半天 qianbantian до обіду; до гіолудня; у першій половині дня.
半夜 qianbanye до півночі; у першій половині ночі.
qianbei старше покоління; ветерани мн.; попередники мн.革命〜ветерани революції; революціонери старшого покоління;科学界 老〜ветерани науки; старше покоління вчених.
ЙЙ qianbi передпліччя.
前边qidivbian —前面.
шГвР qianbu передня частина (сторона); перед.
前舱 qiancang〈船〉носовий трюм;
前车 Іі 鉴 qian che zhl jian "головний візок перекинувся - наука тим, хто йде слідом; "нещастя з візком, що йде попереду - застереження тим, хто їде слідом”； урок, здобутий з невдачі попередника; урок [з] істбрії (минулого); повчальний приклад (урок); чуже лихо навчить; це служить застереженням (уроком); учитися на помилках (на прикладах) минулого.
前尘 qidnchSn <书> минуле.回首〜спбгад про минуле; оглянутися на пройдений шлях.
前程 qiancheng 1)前途.〜远大[чекає кого] блискуче майбутнє; далеко сягнути; багатообіцяючий; з [великим] майбутнім; той, що подає великі надії;〜无限 безмежні (широкі) перспективи; необмежені можливості;锦绣〜блискучі (прекрасні) перспективи. 2) кар'є ра.他的〜完了 йогб кар'є ра луснула, урвалася.
前次 qianci минулого (попереднього) разу.
前导 qiandao 1) проводити кого-що (проводження, проведення). 2) провідник.
ШГ^Т qiandeng [передня] фара.
前敌 qidndi фронт.〜总指挥 командувач фронту.
前队 qiandui〈军〉головний загін.
前额qmn’豸чоло.
前番qidnfSn —前次.
前方qianfang 1)~>前面1). 2)~>前线.〜将士 фронтовики мн.〜SJj 务 фронтова служба.
前锋 qianfeng авангард; передовий загін, напад; нападник
HU 矢 qianfii перший (колишній) чоловік; покійний чоловік.
前赴后继 qianfu-houji з безмежною відвагою йти безперервною низкою; йти вперед дружніми рядами; йти уперед хвиля за хвилею.
前功尽弃 qian gong jin qi усі зусилля звелися до нуля (на нівець); усі зусилля пішли намарне; усі зусилля пропали марно (дарма).
前后 qianhou 1) приблизно; близько чого.早上 Д 点〜близько восьмої [години] ранку; приблизно о восьмій годині ранку;再三月中 〜близько половини березня; приблизно в середині березня. 2) усього.〜两$零三个月 всьогб два роки і три місяці;从出国到回国， 〜——й 五 із дня виїзду за кордон до
повернення на Батьківщину пройшло всьогб п'ять років. 3) спереду і ззаду.〜夹攻 напасти попереду і позаду;〜颠倒 задом наперед;〜一 Ш послідовний;〜矛盾 суперечити самому собі; непослідовний;屋孕〜种,子各种蔬_ перед будинком і за будинком були посаджені різні овочі.
前呼后拥 qianhii-houyong у супроводі численного почту; оточений численним почтом.
前甲板 qiSnjiaban <船> напівбйк; палуба баку.
前脚 qianjiao 1) занесена [уперед] нога.〜一滑， 后脚也站不稳 якщо занесена вперед нога посковзнеться, то на єдиній другій не встояти. 2) щойно; як тільки.我〜进门，他后 脚就赶到 了 тільки но я ввійшов до будинку, як він відразу прийшов;他〜走，我后脚就到 了 як тільки він пішов, я відразу прийшов.
ЙШ qianjln передня частина в одязі; поли.
前进 qianjin уперед; йти (крокувати, рухатися, просуватися) вперед.〜速度 темпи просування; швидкість росту.〜一大步 зробити великий крок уперед;〜中的困难； хвороби (труднощі) рбсту要正确对待在〜中 可能出现的缺点或错误потрібно правильно ставитися до недоліків і помилок, що можуть виникнути на шляху просування вперед;历史的〜поступбвий хід істбрії;乘胜 〜йти вперед з перемогою;向新的胜利〜！ уперед, до нових перемог!团队〜了几十公里 полк просунувся вперед на десятки кілом打рів;备і的社会主义建设事业，正在 一曰千里地〜соціалістичне будівництво нашої країни йде (рухається) гігантськими кроками (семимильними кроками) вперед.
前景 qianjing <艺> передній (перший) план. ~ 人像 першопланова фігура.
前景 qianjing перспективи л/н.; надії лш.收获的 ~ надії на врожай;大丰收的〜перспективи на висбкі врожаї;我们建设的〜无限美好 безмірно прекрасні перспективи нашого будівництва.
前臼齿 qidnjiCicM <解> передкорінніій (малий кутній) зуб.
前据后恭 qianju-hougong перемінити пиху на чемність (на ввічливість); відкинувши чванливість, ставитися до кого з повагою.
前科 qidnk6 <法> судимість.
ШГ 来 qianlai прибути (прибуття); прийти (прихід).〜出席大会的代* прибулі на з'їзд делегати;代表团〜我国访问делегація прибула в нашу країну з візитом.
前例 qianli прецедент.史无〜безприкладний (безпрецедентний) в істбрії; істбрія не знала чого\ в істбрії не було такого (подібного) прикладу;援照〜за (дотримуватися) прикладом минулого; згідно з наявним прецедентом;有〜可援 на те є приклад (прецедент).
前女(]qianlie перші ряди.站在群众运动的最〜 бути в перших рядах масового руху; бути (стояти) на чолі (на передовій лінії) масового руху;走在时代的〜йти в авангарді нашої епохи; М定地站在保卫马克思列宁主义的最 〜незмінно стояти на самій передовій лінії боротьби в захист марксизму-ленінізму,
前歹1J 月泉 qianliexian <Щ> простата; простатна залоза.
前列腺炎 qianliexianyan <医> простатит.
前 П qianmen парадні двері; парадний вхід; парадний (головний) під'їзд (вхід).
前面 qian-mian 1) перед ким-чим; передній; перед ким-небудь; попереду кого-чого.站在 〜стояти з переду (попереду); 〜сісти попереду;从〜看 дивитися попереду;往〜走 йти вперед;〜的一所房子 передній будинок; будинок, що стоїть попереду;〜三排 передні (перші) три ряди;房子〜пбред будинком; попереду будинку;走在大家~ йти поперед усіх;〜有个花园 попереду знаходиться сад;〜 出现了森林 попереду з’явився ліс; у цьому розумінні вони залишили за собою (позаду) усіх нас. 2) вище; вище-.〜所说的 вищесказане; вищевикладене;〜所提到的 вищезгадане; вищевказане; попереднє;这一 点、〜已经说过了 про це вже говорилося вище.
HU® qiannao передній мозок.
前年 qiannian позаминулий рік.〜的报纸 газети позаминулого року.这事发生在〜ця справа відбулася позаторік.
前怕狼，后怕虎 qidn ра lang, hou pa Ьй "боятися то вовка попереду, то тигра позаду"; "поббюватися, як би не було вовка попереду і тигра ззаду"; щоразу час боятися, як би чого не вийшло; страшитися (боятися) усього.
前排qidnpdi перші ряди.买两张〜票子купити два квитки в перших рядах.
前仆后继 qianpu-houji самовіддано ставати на місця загиблих; безстрашно вставати на зміну полеглим; сміливо йти слідами полеглих героїв.中国人民曾经向帝国主义 和封建主义进行了长期的，〜的斗争 китайський народ прбтягом довгого часу вів завзяту і самовіддану боротьбу проти імперіалізму і феодалізму.
前妻 qianqT перша (колишня) дружина; покійна дружина.
前期 qianqT перший (початкбвий) період.
qianqian <书> минулі помилки (провини). 以赎〜щоб спокутувати (загладити) свою провину.
前驱 qianqii попередник; попередниця; предтеча ч., ж” книжк” застар” висок.
前去qidnqCi —前往.
前人 qianren минулі (попередні, ті, що передують) покоління; попередники мн.〜辛 勤劳动的果实 плоди' завзятої праці попередників (попередніх поколінь).
前人种树，后人乘凉qi^irSn zhong shu, houren chengliang "старше покоління саджає дерева, щоб молоде покоління могло знайти собі відпочинок під ними"; трудитися на благо (в ім'я щастя) нащадків.
前任 qianren колишній; попередній; екс-; попередник.〜部长 колишній (колишній) міністр; екс-міністр,
前日qidnri —前天，
前哨 qianshao <军> 丨）аванпбст; форпост; вартова сл^Ькба.〜部队 вартовий загін;〜勤务 аванпостна (форпостна) служба.黄海〜на варті біля Жовтого моря. 2) авангард; форпбст книжк.反帝〜форпбст (передній край) боротьби проти імперіалізму;跟自然 灾害作斗争的〜форпбст у боротьбі зі стихійними лихами;站在最〜стояти в авангарді; стояти на н 线 йпередовішому фронті.
前哨战 qiSnshk>zMn <军> бій охорбни.
НУ Й qianshen 1) прототип книжк; первісна форма.工农红军是人民解放军的〜


633
Робочо-селянська Червбна армія - прототип (первісна форма) Народно-визвольної армії; 农民是工人的 селяни - це те середовище, з якого вийшли робітники. 2)—>шГШ.
前生qidnsh6ng —前世•〜命定у чиєму колишньому житті так визначила доля; кому так було на роду написано.
前世 qianshi минуле життя в циклі перероджень [за буддійським віровченням].
前事不忘,后事乏师qidn shi bu wang, hou shi zhi shi минуле, якщо його не забувати, вчить на майбутнє.
前思后想、qiansl-houxiang ламати гблову над чим; обмірковувати з усіх боків.
前所未闻 qidn suo wei wen нечуваний; небувалий.
前所未有 qian suo wei you небувалий; небачений.
前台 qidntdi〈剧〉сцена; сценічний майданчик.
前提 qianti〈逻〉1) посилка,小〜м豸нша (мала) посилка;大〜більша (велика) посилка. 2) передумова.物质〜матеріальні передумови; 创造必要的〜 створити необхідні передумови;从这些〜出发 виходити з цих передумов.
qiantian позавчора рот.
前厅 qiantlng вестибюль ч.
前庭 qidnting <Й?> вестибулярний апарат.
前庭炎 qiantingyan вестибуліт.
前头qian-tou 前面.
前途 qiantu майбутнє; майбуття майбутність; перспективи мн.〜茫茫 майбутнє (майбутнє) у тумані невідомості; невідомо, що чекає попереду;〜不可Р艮量 необмежена майбуття; необмежені можливості в майбутньому;有 发展〜的 багатообіціочий;没有〜немає (не мати) майбутнього (майбутності); немає перспектив; безперспективний;
неперспективний;关<»已、国家的〜піклувйтися про долю (про майбутність) Батьківщини;我 们的〜是光明的 у нас найясніші перспективи; у нас найясніше майбутнє; у нас найясніша майбутність.
前往 qianwSng відправитися (відправлення, відправка рот.)\ вирушити; поїхати; піти.〜 北京 відправитися (вирушити, поїхати) у Бейцзин;步4亍〜пітіі [пішки]; відправитися (вирушити) пішки.
前卫 qianwei < 军 > авангард, півзахист; півзахисник лівий півзахисник.
前卫站 qianweizhan〈军〉авангардний бій.
前无古人 qian wu giiren безприкладний в історії; небувалий; небачений.
前夕 qmnxT напередодні чого; у переддень чого. 节日〜напередодні (у переддень) свята;革命 的〜у переддень революції.
前贤 qianxian <书> попередники мн.; колишні мудреці.
前嫌尽释 qian xian jin shi з колишньою ворожнечею покінчено; лід ворожнечі (недовіри) розтав; розтала і злість, і ненависть.
前线 qianxian 1) <军> фронт; передова позиція (лінія); передова; передові. 开赴〜
відправитися на фронт (на передову позицію, на передову, на передові);雜近〜的地带 прифронтова смуга. 2) авангард; форпост книжк.来自反+斗争〜的战:і:们бійці з передньої лінії антиімперіалістичної боротьби;站在斗争的最〜йти (бути) в авангарді боротьби;领导亲临〜керівництво
особисто стало в авангарді.
前项 qianxiang <Ш> попередній член.
前言 qianyan передмова.
前言不搭后语qidn yan bu da hou уй заплутатися у своїх словах; плутанина (нелогічність) у словах; двох слів зв'язати не може; слова не в'яжуться; [у чиїх словах] одне суперечить іншому.他喃喃地〜地说 у нього язик заплітається.
前沿 qianyan <军> передній край.
ШГ1Ф is и* qianyang-houhe падати зо сміху; реготати до упаду.
前夜qidnyd —前夕.
前因后果 qianyln-houguo причини і наслідки; причиновий зв'язок; історія; перипетія; хід справи.
前者qidnzhg перший.有内因和外因，而〜是主 要的 є внутрішня і зовнішня причини, при цьому перша з них головна.
前肢 qianzhi〈动〉передні кінцівки
前置qidnzhi <语> препозгіція.〜同位语 препозитивний додаток.
前置词 qidnzhid〈语〉прийменник.
前置格 qianzhige〈语〉місцевий відмінок.
前缀 qianzhui <语> префікс; приросток.
前奏 qianzou 1) 前奏曲• 2) прелюдія; передвістя,革命的〜прелкідія до революції; передвістя революції;革命风暴的〜 прелюдія бурі революції.
前奏曲 qmnzduqti〈音〉прелюдія; прелюд.
qian.
荨麻 qianma < 植 > кропива [Тунберга]. кропив'яне волокно.
荨麻疫 qianmazhen 〈医〉кропивниця; кропив'яна лихоманка.
іап.
钤束 qianshu приборкувати; стримувати;
обмежувати.
钤记 qianji печатка [установи].
钤束 qianshu приборкувати; стримувати;
обмежувати.
钤印 qianyin ставити печатку на що; прикласти печатку до чого.
钤章 qianzhang прикладати печатку; скріплювати печаткою.
qian.
虔呈 qiancheng шанобливо доповідати
(начальству).
虔诚 qiancheng набожний (набожність).〜的教 徒 набожний (благочестивий) віруючий;〜的 信仰 глиббка набожність; непохитна віра.
ШМІУ qianchengzhiiyi благочестя.
虔敬 qianjing набожний (благоговіння,
благоговіти перед ким-чим).〜地望着烈士的 ШШ з благоговінням дивитися на портрет полеглого героя.
虔告 qiangao з повагою повідомляти;
шанобливо оголошувати.
虔信 qianxin благоговійно вірувати; благочестя.
钱qi虹
钱 1 qian 1) чох; мідна монета. 2) монета; гроші.
3) 	гроші мн.; гріш збірн” прост.\ плата.房〜 квартирна плата;车〜плйта за про'ізд;买书的 〜гроші на книги; гроші для купівлі (на купівлю) книг;—大笔〜великі гроші; величезна сума грошей;〜多 грошей багато; 〜不句多 грошей не вистачає; монет не
вистачає;现在他手头有〜тепбр у нього є гроші; тепер він при грошах;由自己出〜не (за) свої гроші; не (за) свій рахунок;用较少 的〜办较多的事меншими коштами зробити більше, засоби мн.有〜的人 людина з коштами (із грошима); заможна (багата) людина.
钱 2 qian (міра ваги, рівна 5 грамам).
qianbao гаманець; портмоне невідм” застар.
钱币 qi含nbi гроші мн.
钱簿 qianbu конторська книга.
钱财 qiancai кошти мн.
钱财曰 qmncdiri день багатства {перше число п'ятого місяця місячного календаря 一 день, в який за народними прикметами варто витрачати та віддавати гроші).
钱车子 qianchezl агент по обміну грошей; міня йло.
钱串子 qianchuanzi нитка [для нанизування чохів]. скупий (скупість) розм.; скнара розм.; скупар ч. 3)—钱龙.
钱店 qiandian обмінний кіоск.
qiandour гаманець; для металевих грошей.
钱短 qianduSn нестача коштів; брак грошей.
钱罐 qianguan скарбничка; кубушка.
qiangui каса; грошова шухляда (скриня). qianh6nzi скупар; скнара.
钱货 qianhuo гроші; монета.
钱价 qianjia курс грошей.
钱粮 qianliang земельний податок, завідувач [земельним податком].
钱龙 qianlong <动> багатоніжки мн.
钱癖 qianpi жадібність до грошей; жадібність; користолюбство.
钱票 qianpiao 〈口〉кредитка розм” застар.; банкнот.
钱铺 qianpu обмінний кіоск.
qianqianfan каша із соєвих бобів і рису.
钱市 qianshi грошовий ринок.
钱中占 qiantie чек; кредитне зобов'язання.
钱物 qianwu гроші та майно (цінності; власність).
钱庄 qianzhuang (大钱庄）обмінювальна (банківська) контбра;(小钱庄）обмінювальна (обмінна) крамниця.
Ш qian (夹取东西的器具）щипці (лещата) мн.; (І虎钳);(尖 口钳)гострогубці л#н.;(平 口钳) плоскогубці мн.〜夕卜科〜хірургічні щипці;锻 工〜ковельські щипці (лещата);万能〜 універсальні щипці (лещата).
银工 qiangong <机> слюсарна роббта.〜工具 слюсарний інструмент. слюсар ч.; автослюсар ч.当〜працювати слюсарем; слюсарювати розм.
qianji злісний; заздрісний; злобливий (про вдачу).
银口 qiankdu 1) затискати рот; сунути в рота кляп; 2) не давати говорити; 3) не говорити; мовчати.
钳 口 结舌 qian кби jie she не наважитися і слова вимовити (сказати); прикусити язика.
银制 qianzhi скувати кого- що; затиснути в лещата кого-що.〜敌人 скувати супротивника; затиснути супротивника в лещата;〜敌 方的兵力 скувати сили супротивника;予以〜 узяти кого-що в шори; потрапити в лещата.


634
钳住 qianzhu затиснути кого -що (затиснення); стиснути кого -що.
钳子qian-zi —钳.
乾І qian.
乾坤 qiankun небо і земля; чоловіче і жіноче начало.扭转〜зробити переворот у долях народу (країни); докорінно змінити сучасний стан.
乾图 qiantu карта неба.
乾曜 qianyao сонце.
Йіа； qianzao гороскоп нареченого.
擔 qian.
М qian <方> нести на плечах що.
掮客 qidnke〈方> посередник; комісіонер.
掮卖 qianmai продавати з лотка (про бродячого торговця).
掮木梢 qianmushao піймати облизня.
犍 qian 另见 ji^n.
犍 qian 1) нести (на плечі; на спині; на собі). 2) піднімати. 3) ставити; поставити прямо; підняти.
健然 qianran стійма; прямовисно; стояти сторч.
桂Ф虹
Ш qian колода (рубати чи колбти дрова); плаха.
潜
qiancang зникнути; сховатися; причаїтися; засісти в чому, розм.〜的反革命分子 прихований контрреволюціонер.
潜德 qiande 1) приховані душевні якості; 2) приховувати свої найкращі якості.
潜伏qihfii 1)—巧藏.〜今群众中的特务 шпигун, що зачаївся в масах;〜在树林里 переховуватися (ховатися) у лісі;派去长期〜 послати кого на довге засідання.〈医〉 інкубація; латенція.
潜伏期 qidnfiiqT <医> інкубаційний (латентний, прихований) період.
潜力 qianli потенціал книжк.; резерви мн.; потенційні (приховані) можливості.国家的 经济〜економічний потенціал держави;生产 〜продуктивний потенціал; потенціші (прихбвані можливості, резерви) у продуктивних силах;挖掘〜розкр“ти резерви (потенціал);发挥〜виявити прихбвані можливості;充分发挥现有工业企 业的生产〜повне використання потенційних можливостей наявних промислових підприє мств.
潜流 qianlm І) підземний потік. 2) приховане почуття.
潜能 qianneng потенціал; потенційна енергія; прихбвані можливості; потенційний.
潜匿qianni 潜藏.
潜热 qianre〈理〉прихована теплота.
潜入 qianru 1) закрастися; украстися; залізти. 小偷〜屋内 злбдій заліз (забрався, укрався) до квартири;间谋〜国境 шпигун проник через кордон;恐惧〜他的心中 страх закрався в його серце. 2) пірнути [у воду].
潜势力 qianshili прихбвані сили.
潜水 qianshu! пірнання (поринати), підводний; водолазний.〜运动员 аквалангіст; аквалангістка;〜才(ї® 舰 підводний мінний загороджувач;〜工作 водолазна роббта.
潜水病 qianshutbing кесонна хвороба.
潜水帽 qianshuTmao водолазний шолом.
潜水手 qMnshuTsh6u водолаз.
潜水艇 qidnshuftlng <军> підводний човен; субмарина.深水考察〜батиплан.
潜水衣 qianshuiyl водолазний костюм; скафандр; гідрокостюм; гідрокомбінезон.
潜水员 qianshulyuan водолаз.救护〜що страхує легководолаз;当〜працювати водолазом.
潜台词 qidntdid <剧> підтекст.
潜逃 qiantao вислизнути розм.; таємно утекти; сховатися.〜无踪 утекти безслідно.
潜望镜 qidnwAngjing <军> перискбп.
潜 4、qianxln із зосередженістю; зануритися з головою в що.〜研究 з зосередженістю вивчити що; зануритися з головою у вивчення чого.
潜qianxing йти під водою; хід під водою.在 海底〜йти по морському дну. пробиратися тайкома.
潜修 qianxlu 〈宗〉самовдосконалюватися; відмежуватися від світу та займатися самовдосконаленням.
潜移默化 qian уі mo hua непомітно змінитися під впливом чого; підпадати під вплив чого поволі; привчатися до чого поволі.
潜意识 qianyishi〈心〉підсвідомість.
潜泳 qianyong〈体〉пірнання (поринати).
潜在 qianzai потенційний; прихований.〜能力 потенційні можливості; прихбвані сили;〜的 ШК потенційний ворог.
^7 qian
龄娄 qianlou 1) бідний інтелігент; 2) Цяньлоу (прізвище).
黔驴技穷Qi^i їй ji qiong 二潜驴之技.陷入二的 困境 виявитися затиснутим у лещата небачених труднощів;这只能说明敌人已经 〜це може говорити лише про те, що ворог уже вичерпав свій арсенал засобів.
龄驴之技 Qian їй zhi ji "це єдине, на що [осел гуйчжоуський] здатний"; на цьому всі таланти чиї і кінчаються; не такий страшний чорт, як його малюють.
Ші qian
酣 qian 1) жовто-сірий; 2) чбрний {також давня назва річки на терит. нинішньої пров. Сичуань).
誠q—
緘 qidn 1)〈史>;〈地理> Цянь; Чжень {місцевість у царстві Веі (卫）епохи Чуньцю)\ 2) Цянь (прізвище).
Щ qian.
Щ qian білоногий кінь.
浅q^n
浅 qian 1) мілкий (мілкість).〜盘子 мілка тарілка;这种植物的根〜корінь ціє ї рослини мілко сидить;河水〜річка маловодна (мілка); 河水变〜了 річка міліє;江轮吃水〜річковій пароплав мілко сидить у воді. 2)~>浅显.3)—> 浅薄.学问〜поверхбві (неглибокі) знання. 4) 交t青〜немає близьких стосунків; стосунки не такі близькі. 5) світлий; світло-; блідуватий.〜黄 ясно-жовтий; блідо-жовтий; жовтуватий;〜灰 ясно-сірий; сіруватий;〜米 色 світлий беж; світло-бежевий;〜色的墙壁 світло пофарбовані стіни. 6) нещодавно.我 们认识的曰子还〜ми лише нещодавно
познайомилися.
Ш 11音 qianan неуцтво; неосвічений та
поверховий.
浅Й? qianbo поверховий (поверховість).见і只〜 поверховість знань; поверхові знання;见识〜 的 А поверхова (недалека) людина; верхогляд розм.;〜的看法 поверховий погляд; судити поверхово.
Ш # qianchang поверхове вивчення.〜ffilh тільки ковзати по верхах (по поверхні).
浅处 qianchu мілководдя; обмілина; мілина; перекат.
浅耕 qiSnggng <农> дрібнй бранка.
浅黑 qianhei чорнуватий; темно-сірий.
浅见 qianjian скромна (некомпетентна) думка.
і堇抒〜це моя скромна думка.
浅缔 qianjiang 1) блідо-фіолетовий; 2) манера написання однотонних пейзажів у китайському живописі.
浅近qianjin浅显.要求〜易懂потрібно, щоб було доступно і зрозуміло.
浅陋 qianlou той, що мало знає; малотямущий. 见识〜мізерність (убогість) знань; убогі (мізерні) знання; неосвічений; некультурність; 见 ІЯ〜的人 малотямуща людина.
浅露 qianlou 1) беззмістовний; поверхневий; поверховість; 2) злегка нагадувати; робити натяк на...
浅明 qmnming легкий; популярний; зрозумілий.
Ш 末 qianmo поверховий; бездумний;
несерйозний; дрібний.
浅人 qianren малорозвинена (неосвічена) людина; легковажна людина.
浅水 qianshu! мілководдя; мілководний.
浅说 qianshuo корбткі зведення; популярне тлумачення; у популярному викладі.
浅滩 qiantan мілина лс.; обмілина ж.; банка. 浅狭 qianxia немісткий; вузький; тісний.
浅笑 qianxiao посмішка; посміхатися.
浅显 qianxian простий (простота); легкий .(легкість); дохідливий (дохідливість); доступний (доступність); зрозумілий (зрозумілість),话讲得〜而有说服力усе сказано було дохідливо і переконливо;文章 写得〜易懂 стаття написана простою і зрозумілою (легкою і доступною) мовою; стаття складена в доступній (дохідливій) формі.
浅学 qianxue малі (поверхневі, неглибокі) знання; малознаючий. s* qianyan 1) прості слова; 2) вульгарні (непристойні) слова.
浅知色 qi5nydns6 блідий колір.
浅易qianyi —浅显.
浅子 qian-zi неглибокий кошик (плетінка), qian.
肷 qian живіт та боки; черево; боки {тварини).
赚qi虹
嗛 qian защічний мішечок [у мавп].
遣
遣 qian відряджати кого-що (відрядження); направляти кого-що (направлення);
відправляти кого-що (відправлення,
відправка розм.); посилати кого-що.
遣拨 qianbo відряджати; командирувати.
遣发 qianfa висилати; посилати. .


635
遣返 qianfan репатріювати кого-що (репатріація).自愿〜добровільна репатріація; 强迫〜насильницька репатріація;〜战俘 репатріювати військовополонених.
遣还 qi^nhuan відряджати; відсилати назад.
iSJT* qiSnkai відсилати; усувати; відганяти.
遣闷 qmnmen розсіюватися; розважатися (розвага); розганяти нудьгу; розсіювати тугу.
遣 散 qiansan розформувати що (розформування).〜伪军 розформувати маріонеткові війська.
遣散费 qiSnsanfei вихідна допомога; вихідні.
遣使 qi^nshl направити посла (посланця).
遣送 qiansong висилати кого (висилка);
репатріювати кого (репатріація).〜出境 висилати (висилка) з меж країни;〜俘虎 репатріювати військовополонених;被〜回国 的人 репатріант; репатріантка.
蛋 qiSn.
М qian дощовий хробак.
、、由
qiSn.
適敕 qianchi докоряти; дорікати; сварити.
Ш 告 qiang^o гудити; засуджувати; звинувачувати.
遗咎 qiSnjm докір; закид; засудження; осуд.
遗问 qmnwen робити запит; опитувати; допитувати.
遗责 qi5nz6 судити кого-що (засудження); засуджувати кого-що (осуд); догана.公开~ громадський осуд;强烈〜різкий осуд (засудження);力口以〜в“нести догану кому; 受到〜одержати догану;受到良心的〜 відчувати каяття совісті; кого мучить совість; 法西斯主义受到全世界人民的〜фашіізм засуджений народами усього світу.
遗罪 qianzui судити; карати.
缱 qiSn.
缱绪 qianquan <书> глибока прихильність; глибоко прив’язаний до кого-небудь.
qian.
欠 qian 1)винний (винен) кому; бути в боргу; заборгувати що кому, рош.〜缴会费的人 боржник по членських внесках;我还〜三块 浅 за мною борг у три юані; я ще винен три юані;他〜我 二十元 він мені винен (заборгував) 20 юанів;咱们两清，谁也不〜 谁 ми квиті, ніхто нікому не винний. 2) не вистачати чого; недосить.〜冷静 не вистачає (не вистачило) спокою (холоднокровності); 〜稳重недостатньо солідно;说话〜考虑 говорити нерозважливо;计划〜周密 план не продуманий до кінця; план недостатньо продуманий.
欠 qmn підняти кого-що.〜脚儿 піднятися навшпиньки.
欠安 qmn，5n нездужати (нездужання); нездоровитися розлі. (нездоров'я).
欠单 qiandan боргова розписка; борговий документ.
欠额 qiane заборгованість; недоїмка.
欠费 qianfei брак грошей (на цільові витрати).
欠负 qianfu заборгувати; заборгованість.
欠好 qianhao дурний; поганий.
欠户 qianhu боржник.
欠佳 qianjia неважний рот.; поганий.心怙〜 настрій неважний (поганий);文笔〜мбва
статті неважна; виклад неважний.
欠据 qianju розписка на отримання займу; боргова розписка.
欠 口 qiank6u позіхати.
欠款 qiankuan борг; заборгованість.收至lj 〜 одержати належні гроші.
qianpiao ббргова розписка.
欠欠 qianqian <方> трішечки посунутися; піднятися на знак поваги.
Х'Ш qianqing [бути] у боргу в кого, перед ким. 不〜нічим не бути зобов'язаним;我欠了 人家 许多情 я у великому боргу перед ними.
欠缺 qianque 1) не вистачати чого; бракувати чого, безособ. (брак).经验还〜些 досвіду ще не вистачає (бракує);并不〜не бракує; немає недостачі, 2) недолік; пробіл.知识上的〜 недолік (пробіл) у знаннях.
欠少 qianshao не вистачати; бракувати.
欠身 qianshen піднятися; підвестися.病人〜坐 起 хвбрий трохи підвівся і сів;大家都从座位 上〜站起 усі підвелися зі своїх місць;欠了欠 身 ледве (мало-мало, трішки) піднятися (підвестися).
欠伸 qianshen потягнутися і позіхнути.
欠税 qianshui недоїмка.
ХМ qiantong 1)безграмотний (безграмотність); неписьменний (неграмотність); малограмотний (малограмотність).作文〜без- грамотний (неписьменний, малограмотний) твір;文字〜написаний безграмотною мовою (безграмотно). 2) нелогічний (нелогічність); немає логіки.这些话〜у цих словах немає логіки.
欠妥 qiantuo недоречний (недоречність); невідповідний; негаразд прост. 问题提的〜 поставити недоречне запитання; питання було поставлено невдало (недоречно);事情 办的〜справа зроблена негаразд; справа зроблена не так, як треба;你找的人〜 людина, яку ви знайшли, виявилася непідходящою.
欠薪 qianxln заборгованість по зарплаті.
X Ш qianzhai залишитися (бути) у боргу; робити борги; ходити в боржниках.欠了 一 身债 улізти (залізти, увійти) у борги; наробити боргів; сильно заборгувати; у боргах по вуха (по горло); бути (сидіти) у боргу, як у шовку;他欠了二十万的债у нього було 200 тисяч боргу.
欠帐qidnzMng欠债.〜买於未西річ，куплена в кредит;他不欠我帐 він мені не винен.
欠主 qianzhii кредитор; позикодавець.
欠资 qianzl доплата.收〜стягувати доплату.
欠资信 qianzlxin доплатний лист
傀 qian 另见 xian.
傀丨 qmn 1) порівнюватися; уподібнюватися; начебто. 2) випадково (мимохідь) побачити (дізнатися); випадково побачене; мимохідь почуте.
侃 2 qian флігель (на джонці).
qian 另见 q^n.
牵 qian —纤.мотузка бурлаки.
qian 另见 xian.
纤 qian ~►纤绳.拉〜тягти линвою [судно].
纤夫 qianfu бурлак.当〜бурлакувати; працювати бурлакою.
乡千⑶ qiansheng мотузка.
qian.
突 qian〈植〉евриапа; латаття.
焚实 qianshi зерна евришіи (латаття).
qian.
ЙЬ： qian 1)茜草 червбний (червоність).〜纱 червбний серпанок.
qiancao <ffi> марена серцевиднолистова; крапп.
茜素 qi^isCi <化> шіізарин.
Ш qian.
Щ qian <书> (美丽）витончений (витонченість); красивий (краса); прекрасний.〜装 витончена (прекрасна, красива) сукня;〜影 витончена (прекрасна, красива) фігура.
倩 qi》n (请人代替）просити кого з неознач. (прохання).〜人执笔 попросити іншого написати щось [замість себе].
ЩЩ qianqian чарівний; привабливий.
qianzhuang гарний (витончений) наряд.
qian.
莖朿!] qianci татуювати; татуювання.
ШШ qianhao <军> траншея.
塑壕站 qiAnMozMn <军> окбпна війна.
$青 qian 另见 zh6ng.
綃 qian Червбна шовкова тканина; червбний шовк.
qian 另见 qi§n.
谦 qian бути задоволеним; відчувати задоволення.
qian.
轄 qian верх ховальної коляски.
Шфап-
嵌 qian інкрустувати щось (інкрустація, інкрустування).〜银 інкрустувати сріблом; інкрустація сріблом;〜银的艺术品 худбжні вироби зі срібною інкрустацією; худбжні вироби, інкрустовані сріблом;〜着象牙的小 盒 скринька з інкрустацією зі слонової кістки; 一轮圆圆的&月象镜子一样〜在蓝色 的天幕上 повний місяць був схожий на дзеркало, інкрустоване в синє склепіння неба.
嵌板 qi&nMn <建> фільонка.
嵌工 qiangong 1) майстер інкрустації (мозаїки); 2) мозаїка; мозаїчна роббта.
嵌石 qianshi мозаїка (зі смальти та скла).
嵌饰 qianshi інкрустація; інкрустований.
嵌银 qianyin інкрустувати (інкрустація) сріблом.
嵌爪 qianzhao <Ш> ніготь; який вріс у тіло.
歉4丨虹
兼欠年 qiannian неврожайний рік.
歉收 qianshou поганий врожай; неврожай; недорід. <)、麦〜поганий врожай (неврожай, недорід) пшениці; 7_(С 果〜неврожай на фрукти;〜地区 райбни，що постраждали від неврожаю (від недороду).
歉岁qiAnsui —歉年.
歉意 qianyi шкода (жаліти) кого-що; винуватість; 深致〜на превеликий жаль;表示〜 висловити співчуття;脸上带着〜з виразом


636
谦q诅П.
慊 qian 〈方〉балакучий; непосидючий; невгамовний; 你张嘴怎么这么〜？ і чому це твій рот такий балакучий?
谦从 qiancong супровідний; супровід; почет. 慊人 qianren супровідний; кур'є р (посла).
慊卒 qianzii охоронець.
慊
qian.
慊 1 qian бути невдоволеним; відчувати незадоволеність.
Ш 2 qian щирість; глибина почуттів.
慊慊 qianqian невдоволений; незадоволений; бути незадоволеним.
禱 qian.
Ш qian 1) пишний; буйний (про рослинність). 2) назва трав'янистої рослини.
WW qianqian 1) світлий; яскравий; світитися; 2) пишний; густий.
qian 另见 qian; qian; qie; xian.
Ш qian 1)~>歉 недостатній; неповний. 2) неврожай; недорід.
宪 qiang.
宪活 qianghuo〈植> дудник (дятел) лісовий.
宪桃 qi^igtdo <植> волбський горіх.
宪族 Qiangzu "цян" (одна з національних меншин Китаю).
qiang 另见 qiSng.
枪 qiang подавитися.喝茶〜着了 подавіітися чаєм;〜得直咳嗽 закашлятися, подавившись чим.
qiang 另见 ch6ng;qiSng.
抢 qiang 1) бити, стукати в... 2) іти проти... (вітру про човен); повертатися на... (вітер, вітрило);〜风走 пливти проти вітру; 3) переббрювати, перевищувати; підніматися над 4) вставати поперек (проти течії); сторчма; поперек; усупереч;说〜了. дійшлб до сварки.
抢地 qiangdi бити чолом.
抢风 qiangfeng йти [плисти] проти вітру.
抢® qiangli бамбукова огорожа.
枪qi如g.
枪 qiang піка; спис, рушниця.来福〜гвинтівка; нарізна рушниця;手〜револьвф; пістолет; 猎〜мисливська рушниця;机关〜кулемет;开 〜зробити постріл; вистрілити; стріляти;他 开 了两〜він зробив два постріли; він вистрілив два рази;—连三〜три постріли один за іншим;他身中三〜у нього потрапили три кулі;〜响了 пролунали рушничні постріли.
Ife® qiangba огорожа; тин, частокіл.
枪毙 qiangbi розстріляти когось (розстріл); поставити до стінки когось, прост.; вивести (пустити) в розхід когось, прост.
枪刺 qiangci багнет.
枪弹 qiangdAn <军> патрбн;(弹头）іфія.
枪法 qiangft 1) стрілецька справа; техніка стрільби.〜高明 чудбва влучність стрільби; влучно стріляти. 2) фехтувальне мистецтво на піках.〜纯熟 висбка майстерність у
фехтуванні на піках
枪qianggan 1)—枪身.2)—枪杆子.拿起〜 узятися до зброї; зі зброєю в руках.
qianggan-zi гвинтівка; зброя.
要用〜来夺取政也要用〜来保卫政权 пролетаріат повинен захоплювати владу за допомогою гвинтівки і захищати її також за допомогою гвинтівки.
枪机子 qiangjl-zi курок.板起〜звбсти курок.
枪尖 qiangjian наконечник, списи; вістря списа.
枪决 qiangjuS —枪毙.就地〜розстріляти когось на місці.
枪 口 qiangkdu дуло рушниці.〜对夕卜 направити зброю на зовнішнього ворога.
枪孑L qiangkong бійниця, амбразура.
枪林弹雨 qianglin-danyu запеклий бій;
бурхливий (шквальний) вогонь; шквал вогню.在〜中 під градом куль; під бурхливим (шквальним) вогнем; у гущавині бою; у запеклих боях.
枪ІЙ qiangpao рушниці і гармати; вогнепальна зброя.
ЙЙМ qiangpaoju арсенал.
枪杀 qiangsha застрелити когось.
qiangshang вогнепальна рана;
кульове поранення; рана, завдана
списом (пікою).
枪身 qiangshen ствол [рушниці]; рушничний ствол.
枪声 qiangsheng [рушничний] постріл.
枪手 qiangshou стрілець.
枪检 qiangshuan замок гвинтівки; рушничний замок.
枪膛 qiangtang канап ствола рушниці.
枪筒 qiangtong ствол рушниці.
枪托 qiangtu5 приклад [гвинтівки].
枪尾 qiangwSi приклад гвинтівки.
tfeW qiangxie стрілецька зброя.
枪目艮 qi§ngyan 1) амбразура; бійниця. 2) кульова пробоїна.
枪支 qiangzhl гвинтівки мн.; рушниці мн.
fflC qiang 另见 g§ng.
51 qiang твердий, непохитний; щирий.
浙 qiang.
浙 qiang сокира (із квадратним отвором для сокирища).
Ж qiang.
妝 qiang 妝害.自〜накласти на себе руки; покінчити життя самогубством; звести рахунки з життям.
妝害 qianghai губити кого-що; шкодити кому-чому (шкода).我们决不允许资产阶级 思想〜青年的心灵ми не дозволимо, щоб буржуазна ідеологія занапасщувала (отруювала) душі молоді.
贱贼 qiSngzSi 妝害.〜身体 псувйти собі здоров'я; розладнати (занапастити) [своє] здоров'я; шкідливо для здоров'я.
将 qiang 另见 ji如g;ji^ng.
将 qiang модальне дієслово, виражає побажання, прохання; бажати, хотіти,
просити;〜子无怒 я просила тебе не сердитися; я хотіла, щоб ти не сердився.
将将 qiangqiang 1) звук дзенькоту яшми; бриньчати, бряжчати; 2) гармонічне
звучання; звучати в унісон, гармоніювати; 3) суворий, величний, урочистий.
^ qiang 另见 K6ng.
Й qiang ударяти, розбивати ударом.
戗 qiang 另 ій qiang.
® qiang назустріч кому-чому; проти чого.〜风 проти вітру, зіштовхнутися (зіткнення).
腔 qiang.
腔 qi5ng 1) порожнина.胸〜 <解> грудні порожнина;腹〜 <解> черевна порожнина; 口〜 <解> порожнина рота;炉〜 <冶> шйхта печі. 2)—腔调 1).高〜висбка нота;低〜 низька нота;花〜〈音〉колоратура;唱走了〜 сфальшувати;这是一种地方〜це один з [видів] місцевих мотивів; це одна з місцевих мелодій. 3)—腔调 3).广东〜гуандбнська вимова;洋〜[говоргіти] з іноземним акцентом;学生〜манбра мови, властива учням. 4) <量词>:两〜羊 дві барАнячі т^ші.
腔肠动物 qiangchdng-ddngwti < 动 > кишково-порожнинні.
调 qiangdiao 1) мотив; мелодія; наспів.〜不好 听 некрасивий (неблагозвучний) мотив (наспів); мелодія некрасива (немелодійна). 2) (调子）лад.与…一个〜співіти до ладу з ким-чим. 3)(语气）інтонація;(声音）тон; (口 音)акцент; прононс; вимова.说话的〜 інтонація мовлення;滑稽的〜гумо- ристичний тон; гумористична нотка;蛮横无 理的〜нахйбний тон;带着不满意的〜тбном невдоволення; з нотою невдоволення в голосі;说话不带本地〜говорити без місцевого акценту;听他说话的〜是个南方人 судячи з вимови , вона житель півдня.
腔子 qiang-zi <解> грудна порожнина.
跄 qiang 另见 qi^ng.
qiang 1) стрімкий; стрімко, легко; 2) граціозно.
跑捍 qianghan стрімко мчати (скакати).
跑舱 qiangqiang 1) стрімко. 2) граціозно. 3) переконливо, із достоїнством.
腔q诅ng.
Й qiang цян {дерев'яний ударний музичний інструмент, схожий за формою на скриню, давав сигнал оркестру починати концерт, а також відбивав такт).
靖 qiang.
Щ qiang 1) чистий, добірний; витончений. 2) тьмяний, іржавий.〜色 тьмяний [колір].
牆 qiang.
臉 qiang звуконаслідування тварин (птахів), що збігаються (злітаються) до їжі; збігатися, злітатися.
螺 qiang.
螺螂 qiSngldng <动> жук-гнойовіік.
辦 qiang.
Щ qiang 1) дзенькіт; дзенькати.谬声一 дзенькіт гонгів; гучна (весела) музика гонгів. 2)〈象声> дзенькіт яшми, метапу; бренькіт каменів; 2) дзенькати, ударяти, бриньчати, бряжчати.
锵锨 qiangqiang 1) <象声> дзенькіт метшіу, дзвіночка; бренькіт каменів; дзенькати, ударяти, бряжчати; спів фенікса; 2) висбкий.


637
S^ff qi5ng 另见 qi^ng.
跳跳 qiangqiang швидко йти.
锁 qiang.
锻水 qiSngshuT сильна кислота.
弓弓qidng.
弓弓 qiang сильний, гарний; силоміць; абия к.
弓弓头虎子 qidngt6uhiizT твердоголові тигренята {назва некитайської народності в Китаї; епоха Чу н. е.).
强 qiang 另见 qiang.
强qidng 1) сильний.战斗力很〜的军队сіільна， боєздатна армія;工作能力〜велііка працездатність;劳动力〜шсбка працездатність. 2) висбкий.党性很〜висбка партійність;责任心〜гбстре почуття відповідальності;信心不 ~ відс細ість твердої віри; не було твердої віри. 3) силоміць; примусово; проти волі.〜索财务 вимагати гроші й інші цінності;〜要人答应 силоміць (насильно) змусити людину погодитися;这у〜办木得 не можна робити це силою (насильно, силоміць). 4) краще; заткнути за пояс кого, розм.在这一他比 我〜у цьому відношенні він кращий (сильніший, вартий більше) за мене;今年的 庄稼比去年〜得多
врожай цього року набагато кращий, ніж торішній. 5) зайвий; із хвостиком; більше; більш.增加 了四分之一〜 збільшитися (більше ніж) на одну чверть із хвостиком; збільшитися [трохи] більше (ледве більше) ніж на одну чверть;减少了百 分之一〜зменшитися більше ніж на два відсотки; зменшитися більше (більш) ніж на 2%.
强暴 qidngbk 1) тиранство (тиранічний); звірство (звірячий); насильство (насильницький).〜行为 тиранство; звірство; звіряче насильство; жорстоке свавілля. 2) тиран; насильник.不畏 ~ не боятися ні тиранів, ні ґвалтівників; не страшитися насильства; не тремтіти перед насшіьством; безстрашність перед погрозою.
强办 qiSngMn робити під натиском; примусовий, насильницький.
强半 gidngMn більша частина; більша половина.
强处 qidngchCi перевага, сильна сторона, сильне місце.
强大 qidngda сильний; могутній (могутність); потужний (потужність).〜的军队 Сїільна (могутня) армія;〜的海军 могутній
(потужний) військово-морський флот;〜的国 家 могутня (потужна, сильна) країна;〜的祖 国 могутня Батьківщина;〜的生命力 могутня (потужна) життєва сила;〜的力量 міць ж.; могутня сила;〜的因素 могутній фактор;功 率〜的发动机могутній двигун;日益〜 ставати з кожним днем більш могутнім (потужним, сильним); ставати усе сильнішим і сильнішим.
强盗 qidngdAo грабіжник; злодій; розбійник; нальотник; гангстер.法西斯〜фаішістські бандити (хижаки);空中〜повітряний пірат; стерв'ятник;〜行为 грабіж; бандитизм; гангстеризм; розбій.
强盗罪 qidngc^ozui <法> граб丨ж, розбій.
强调 qidngdmo підкреслювати tqo; акцентувати
на чомусь; наголошувати на чому; наголос робити на кого-що, на кому-чому; натискати на кого-що, рот.; загострювати що (загострення).〜集体的作用和意义 підкреслювати (акцентувати) роль і значення колективу;〜指出，没会理由这样办 підкреслювати (наголошувати на тому), що немає підстав так чинити;过分〜主观因素 надмірно акцентувати на суб'єктивному факторі;过分〜困难 недоречне підкреслення труднощів; надмірно випинати (розписувати) труднощі;问题的这一方面不宜〜цю сторону питання не слід загострювати;他〜 没有时间 він наголошує на тому, що часу немає.
强度 qidngdCi 1)〈理〉інтенсивність; напруженість.辐射〜інтенсивність випромінювання; 磁场〜 магнітна інтенсивність (напруженість); напруженість магнітного поля. 2)〈技〉міцність; опір.耐 磨〜міцність на зношуваність;机械〜 механічна міцність (стійкість);电介质〜 діелектрична міцність (міцність);抗弯〜 міцність на вигин; опір вигину; інтенсивність. 劳动〜інтенсивність праці.
强渡 qidngdCi <军> форсувати річку.红军〜大渡 河 форсування річки "Дадухз" Червоною армією.
强对 qiangdui сильний супротивник, сильний ворог.
强风 qidng侘ng <气> сильний вітер.
强夫 qiangfti сильна (здорбва) людина.
强告化 qidnggAohuS відверте вимагання.
强固 qidnggCi міцний (міцність).〜的工事 сїЬіьні укріплення; сильні (міцні) оборбнні спорудження;为国家工业化下〜的基础 створити міцну (тверду) базу індустріалізації країни; закласти міцний (твердий) фундамент для індустріалізації країни.
强国 qianggy6 велика (могутня) держава; могутня країна.
弓虽果 qiangguo твердий та енергійний, твердий та рішучий.
强焊 qiSnghSn лихий.
弓虽很 qianghen впертий; самовпевнений.
强横 qidngh色ng нахабний (нахабність); шалений (шаленість) розм.〜的敌人 нахабний (шалений) ворог.
弓虽 ft» qianghua підсилювати що (посилення); інтенсифікувати що (інтенсифікація).〜侵略 战争 інтенснфікувйти (форсувати) агресивну війну.
弓虽急 qiangji палкий, гарячий, стрімкий (про характер людини).
强加 qidngjia нав'язати [силою] кому що.打碎 多少年来剥削阶级〜在劳动人民身上的精神 枷锁 розбити багатовікові духовні окови, надягнуті на трудящих експлуататорськими класами;如果敌人胆敢把战争〜到我们头 上，我们就坚决、彻底、全部消灭之якщб ворог насмілиться нав'язати нам війну, то ми рішуче, остаточно, начисто і цілкбм знищимо його;任何大国都不得把自己的意 志〜于小国， ніяка держава не повинна силоміць нав'язувати (диктувати) свою волю малим країнам.
强奸 qi+ngjmn зґвалтувати кого (зґвалтування); розбещувати кого, силкувати кого (силкування). 〜民意 силувати волю народу (суспільну думку).
强奸犯 qiangjianfan ґвалтівник; розбещувач.
强奸罪 qmngjmnzui〈法〉зґвалтування 强碱 qidngjian <化> сильний луг; сильна основа; жадали невідм., с.
强碱液 qidngjiSnyS <化> міцний луг.
强健 qidngjiAn здорбвий прост.; міцний; сильний.〜的体魄 міцне здоров'я; МІЦНИЙ організм;〜的小伙子 міцніій (здорбвий, сильний)хлопець.
强进 qiangjin вриватися, удиратися.
强劲 qmngjing могутній (могутність); сильний. 〜约军队могутня (сильна) армія;〜的海风 сильний морський вітер.
弓虽 Йі qiangkang самовпевненість.
弓虽良 qiangliang погрожувати; залякувати.
强梁qidngli如g—强暴；强横.
强烈 qianglie 1) [дуже] сильний.〜的打击 могутній (сильний) удар;〜的抗议 рішучий (різкий, енергійний) протест;〜的 望 жагуче (дуже сшіьне, гостре) бажання; пекуче сподівання;〜的要求 наполеглива вимога;〜的求知欲 сильна спрага знань; жагуче прагнення до знань;〜遗责 засуджувати кого-що;留下了极其〜的印象 справити дуже сильне (приголомшливе) враження;咱光十分〜сбнце сильно пече. 2) яскравий (яскравість). ~ 的对比 яскравий контраст;这Д有极,其〜的政治性уС6 це носить яскраво виражений політичний характер.
强弩之末 qiang nu zhi mo "стріла на кінці польоту пробивної сили не має"; сила [уже] на спаді.
强气 qidngqi 1) спокійно, рівно дихати; 2) самодурство; триматися зарозуміло.
强亲 qiangqln напускна привітність, показна дружелюбність.
强请 qiangqlng наполегливо просити, вимагати. 强权 qiangquan право сили; право сильного; кулачне право. 二政治 політика диктату; політика права сшіьного; політика [грубої] сили.
强忍 qidngrSn ледве терпіти; пересшіювати себе;
терпіти.
强如 qiangni краще, ніж...
弓虽 li qiangruo 1) сильний і слабкий; сила і слабкість; 2) переборбти слабкість, перетворити слабкість на силу.
强盛 qMngshSng могутній і квітучий.〜的国家 могутня і квітуча країна;〜时期 період могутності і розквіту.
强食 qiangshi жертва (здобич) сильного.
强寿 qiangshou довголіття, довге життя.
强死 qiangsT вмерти насильницькою смертю. 强似 краще; вище; перевищити кого-що
(перевищення); випередити кого-що (випередження).今¥的也成〜去年 нгінішнШ врожай кращий (вищий) від торішнього; врожай нинішнього року перевищив врожай минулого року.
强酸 qMngsuan <化> сіільна кислота.
强徒 qidngtii гвалтівник; шибеник, хуліган.
强项（jidngxi^ng стійкість (стійкий); стоїцизм (стоїчний); непохитність (непохитний); незломний; невблаганний.
弓虽@ qiangxie набагато краще; краще.
强心剂 qMngxTnji <药> серцевий засіб.
强心针 qidngx了nzh6n〈医〉укбл для підтримки серцевої діяльності.打〜зробити укол для підтримки серцевої діяльності.
强行 qidngx丨ng насильно; силоміць; силою.〜决


638
定 усупереч усьому (усупереч загальній думці) прийняти рішення;提案事〜通过的 пропозиція була прийнята під тиском сили; 人被他们〜拉走了 вонгі повели людину насильно (силою).
强4亍军 qiangxmgfun <军> форсований марш; йти форсованим маршем.
强言 qiangyan твердо говорети, рішуче переконувати; вичитувати; суворо вказувати на помилки.
强 Ш qiangyi наполегливий, непохитний, завзятий.
强硬 qiangying сильний; рішучий (рішучість); твердий (твердість).〜的对手 сильний супротивник (суперник);〜的政策 тверда (рішуча) політика;〜的态度 тверда (рішуча) позиція;提出〜的抗议 проявити рішучий (енергійний) протест.
强有力 qiangyouli 1) сильний, могутній; 2) впливовий.
强援 qiangyuan сильна допомога, могутня підтримка.
弓虽Й5 qiangyun складна рима.
弓虽贼 qiangzei грабіжник, бандит, розбійник.
强占 qmngzhan 1) [силою] захопити що; [силоміць] заволодіти чим.地主〜了农民的 田地 поміщики захопили землю селян; поміщики заволоділи (насильницьким шляхом) силою землями селян. 2) узяти штурмом щось; захопити штурмом що.〜无 名高地 узяти приступом (захопити штурмом) безіменну висоту.
弓虽者 qiangzhg сильний.不向〜f氐头 не схиляти гблову перед сильними.
弓虽震 qiangzhen сильний (потужний) землетрус.
强伎 qiangzhi впертий, вперто.
强治 qiangzhi придушувати (стримувати) силою.
强、制 qiangzhi примусовий (примус, примусовість); диктат.〜手段 примусові заходи; примус;〜劳动 примусова праця;〜压 服的方法методи примусу і тиску;〜政策 політика диктату;〜施4亍 упроваджувати що у життя в примусовому порядку;〜执行 примусове виконання;〜保险 обов'язкове страхування; 〜без примусу;
能釆取粗暴的〜的方法，只能P细致的讲理 的方法 в ідеологічній боротьбі не можна застосовувати грубі, примусові методи, потрібно застосовувати лише методи кропіткого роз'яснення істини.
弓虽壮 qiangzhuang міцний [і сильний]; здорбвий прост.〜的 Ф 伙子 міцний (здорбвий) хлопець;体格〜міцна статура; могутня фігура.
强壮剂 qiangzhuangji <Ш> зміцнювальний засіб.
强子 qidngzi <Щ> адрон.
强醉 qiangzui бути п'яним у дим, бути п5яним як чіп.
墙 qiang.
墙 qiang 1) мур.石专〜цегляний мур;围〜 огороджувальний (обвідний) мур; огорожа; паркан; ：№〜міська стіна. 2) стіна. #〜стіна печі.
墙报 qiangbao стінна газета; стінгазета.
墙壁 qidngbi —墙 1).
墙洞 qiangdong <建> проріз, qianggen основа стіни.
墙 JL qiangr стіна; огорожа (кам'яна, глинобитна).
墙越 qiangjl <Ш> основа стіни.
墙角 qmngjmo ріг будинку; куток кімнати.
墙脚qidngji^o основа стіни.丨丨参阅“挖墙脚wS qidngjmo”.
墙裙 qiangqun〈建〉контрфорс, qiangtou гребінь стіни.
墙头备，随风倒 qiangtou сао, sui feng dao людина без твердих переконань; куди вітер повіє.
墙头诗 qiangtoushl вірші，написані на стінах.
墙夕卜汉 qiangwaihan профан.
墙檐 qiangyan〈建〉карниз стіни.
ійШ qiangyuan стіна; огорожа.
•©会К qiangzhi шпалера.
墙子 qiangzi стіна; паркан (глинобитний); огорожа (кам'яна); перегородка.
^ qiang.
蔷薇 qidngw6i <植> троянда.野〜шипшііна.(指 花)троянда.
菩薇露 qiangweilu квіткова (рожева) есенція {також назва сорту вина).
®薇水 qiangweishui рожева вода {парфуми на рожевій есенції).
鳩 qiang.
媳 qiang придворна фрейліна.
媳媛 qiangyuan придворна красуня.
Jm qiang.
鹿 qiang 墙(стіна).
士士
qiang.
墙 qiang щогла.
抢qi如g.
Ш qiang 1)抢夺.〜球 забрати (перехопити) м'яч; 他把我的信〜了过去він вихопив (вирвав) у мене з рук листа; він забрав у мене листа;〜 人家的饭碗 перебивати крамничку кому; відбивати хліб у кого. 2) ~►抢劫.〜粮风潮 хлібні бунти. 3)抢先.〜步上前 швидко (поспішно) підійти до кого-небудь; кинутися до кого-небудь;〜在前面 випередити кого-що; бути перед; бути першим;〜时间 не втратити ні хвилини часу; борбтися за кожну зайву хвилину;〜着报名 наввипередки (поспішати, квапитися) записатися;
намагатися першим записатися;大家都〜着 说话 усі заговорили наввипередки; термінбво; спішно.〜运货物 відправити (вивезти) товари термінбво; термінбве відправлення (терміновий вивіз) товарів;〜 中水稻 термінбво (спішно) провести сівбу .рису.
抢yiang (去掉物体表面的一层）здерти що.磨 剪了〜刀子точити ножі і ножиці;把锅底〜医 〜зішкребти сажу із дна казана (каструлі, сковороди);手上〜掉了一块皮 здбрти шматбк шкіри на руці.
qiangan <V^> справа про пограбування; грабіж.
抢白 qiSngbai осадити кого-що; осмикн^лги кого-що в чому.
抢步 qiangbu кинутися бігти, пробігти кілька кроків.
抢渡 qiangdij форсувати [річку].
抢夺 qiangduo віднімати що (віднімання); відбирати що (відбирання); хапати що з рук.
抢夺罪 qiangduozui〈法〉грабіж пограбування.
抢购 qianggou купувати наввипередки що; кинутися купувати (закуповувати) що; перекуповувати що, розлі.; перебивати що, розм.〜黄金的风潮 ажіотйж на купівлю (на скупку) золота;〜日用必需品 кинутися закуповувати предмети ширвжитку; купувати наввипередки предмети ширвжитку, qiangguang пограбувати до останку.
抢劫 qiangjie грабувати кого-що (грабіж); розбійничати (розбій); мародерству вати;〜一 空 грабувати до останку;拦路〜 пограбування; грабувати (розбійничати) на великій дорозі.
抢劫犯 qiangjiefan грабіжник; грабіжниця；(战 场上的抢劫犯）мародер; мародерка.
抢救 qiangjiu вживати термінових заходів для порятунку (для надання допомоги).〜伤员 уживати термінових заходів для порятунку поранених;〜受旱的农作物вживати термінових заходів для надання допомоги пораненим; уживати термінових заходів для порятунку посівів, що постраждігіи від посухи;顶着狂风暴雨〜集体财f під зливою і під час сильного вітру рятувати колективне майно.
抢买 qiangmai купувати з боєм, брати нарозхват.
抢亲 qiangqln викрадання (викрадати кого); одрз^жуватися тайкома застар.
抢;ІЙ qiangshang <农> термінбво закінчити посів, поки земля (ґрунт) волога [і не підсохла].
抢收 qiangshou поспішати вчасно закінчити збирання врожаю; поспішати (квапитися) із збиранням врожаю (із збиральною); збирання термінбво; нагальне збирання.
й： qiangxian намагатися (прагнути) бути першим; випередити кого-що (випередження); забігти наперед.〜工作 першим почати працювати;〜完成任务 випередити інших під час виконання завдання;要尊守秩序，别〜не забігай наперед, а зберігай порядок;他干什么话儿 都〜у будь-якій роботі він намагається бути першим.
险 qiangxian уживати термінових заходів проти повені; уживати термінових заходів під час аварії.〜救护站 аварійно-рятувальна служба.
抢修 qiangxiil термінбво (поспішно) ремонтувати що; [робити] терміновий (поспішний) ремонт; ремонтувати на ходу що.〜高炉 робити терміновий ремонт домни;〜机器故 Ш ремонтувати на ходу й усунути неполадки в роботі машини.
й：占 qiangzhan захоплювати.
抢嘴 qiSngzuI 1) <方> перебивйти кого;
говорити наввипередки.按次序发言，谁也 另ij〜говоріть по черзі і не перебивайте один одногб; говорити по черзі, а не наввипередки. 2) бути жадібним; жадібність до їжі. 6好地吃，їж як слід і не жадуй.
,全 qiang.
轻基 qiSngjT <化> гідроксгіл.
强 qiang 另见 jiAng; qiang.
强 qiang насилу; ледь-ледь; через силу.〜记 насилу (ледь-ледь) запам'ятати що;〜笑 розсміятися вимушено; видавити на обличчі


639
посмішку; вимушено засміятися;〜作浄精 намагатися зберегти спокій, qiangbao пелюшка, сповивач.
强逼 qiangbi з ножем до горла пристати до кого. 这琪要自觉自愿，不能〜трбба，щоб це було добровільно, а не за примусом.
强不知以为知 qiSng bu zhi ylwei zhi робити вигляд, що знаєте те, чого насправді не знаєте; видавати себе за знаючу людину; удавати із себе знавця.
强辩 qiangbian уперто сперечатися; сперечатися, щоб лише сперечатися; завзято (спритно) доводити протилежне.
强词夺理 qiang сі duo II сперечатися всупереч здоровому глузду; сперечатися всупереч істині; казуїстично (софізмами) доводити своє; софістика (софістичний) книжк.; казуїстика (казуїстичний).〜地为自己辩解 усіма правдами і неправдами намагатися вигородити себе; казуїстично доводити зворотнє, щоб виправдати себе; казуїстично виправдовуватися;这是〜це софістика (казуїстика).
强负 qiSngfii нести сповиту дитину в каймистій пелюшці за спиною.
强合 qianghe силою примусити до статевих стосунків; зґвалтувати.
弓虽教 qiangjiao обов’язкове навчання.
强扭的瓜儿不甜qiangniMe guar bu tian насильно милий не будеш; полювання краще неволі.
强迫 qiangpo примушувати когось (примус); спонукати кого-що (спонукання); змушувати кого-що; силувати когось (силування); неволити кого-що, розм.; наступити комусь на гбрло; узяти за гбрло (за глотку, за жйбра) кого.〜劳动 примусова праця;〜降落 вимушена посадка;〜命令 діяти методами примусу і наказу; стиль голого адміністрування;用〜手段 шляхом примусу; примусовими (спонукальними) засобами;〜 他同意 примушувати (спонукати) його до згоди; змушувати (примушувати, спонукати) його погодитися;不用〜也能办到можна зробити і без примусу (без спонукання);谁 也不〜你这样做ніхтб тебе не змушує (не неволить, не примушує) так робити;帝国主 义〜旧中国签订了许多不平等条约 імперіалісти нав'язали старому Китаю безліч нерівноправних договорів.
强银 qiangqian змушувати зізнатися.
强求 qiangqiu домагатися чого (домагання); вимагати чого (вимога).〜同意 домагатися згоди;〜别人帮助 домагйтися чужої допомоги (підтримки); ~ —律 вимагати є дності в чому; вимагати, щоб усе було однакове; вимагати зрівнялівки в усьому; стригти [усіх] під один гребінець.
强人所难 qiang ren suo nan вимагати [від людини] неможливого; вимагати того, що не можна виконати.
强食 qiangshi старанно їсти; посилене харчування.
强使 qiangshi силоміць; насильно; силою.〜月艮 从 силоміць підкорити кого.
弓里 Ж qiangshi нав'язувати свій товар, настирливо (нав'язливо) продавати; нав'язування товару.
^ Ш Ж qiangyan huanxiao розсміятися вимушеним сміхом; видавити на обличчі посмішку; робити веселий вигляд; натягнута посмішка; сміх крізь сльбзи.
强要 qiangyao вимагати насильно; вимагати; наполегливо добиватися; вперто наполягати.
弓虽 qiangzhi 1) добре пам'ятати; 2) тверда воля; сильна (гарна) пам'ять.
锁 qi^ig.
Ш qiang 1) шнур для нанизування мідних монет; 以〜贯钱 нанизувати монети на шнур; 2) зв'язка в тисячу мідних монет. 3) багатство в грошовій формі, гроші.
锻水 qiSngshuT 1) <化> кислоті，кислоти; 2) сірчана кислота.
綴 qiang.
Ш. qiang 1) товста шовкова нитка з вузликами; мотузка, шнур;〜属不绝 тягтися нескінченною стрічкою (шнуром); 2) —► Ш (шнур для нанизування дрібних монет; зв'язка із тисячі мідних монет); 3) каймиста пелюшка для носіння немовляти за спиною.
繦至 qiangzhi тягтися безперервною низкою.
裡 qiang.
槐视:qiangbao пеліошка.把他从〜中抚育成人 виростити його з пелюшок.
qiang 另见 qiang.
呛qi^ng〜鼻子бити в ніс;〜人的烟задушливий дим;抽烟〜人задихатися від чаду;辣椒的味 儿〜得人直咳嗽закйшлятися від запаху перцю.
呛 昏 qianghun 1) захлинатися (про потопаючого)., 2) душитися від кашлю.
枪死 qiangsT задихнутися повісившись (захлинувшись).
qiangxie харкати кров'ю.
抢 qiang.
й qiang обварити і приправити соєю, оцтом і спеціями.〜拜菜 обварена і приправлена соєю селера.
@5 qiang 另见 q%ig.
Ш qiang підпірка, підперти що.用几根木头把 墙〜住 підперти стіну колодами.
跑q诅ng.
跑跟 qiangliang гойдатися (гойдання); хитатися (хитання).脚步〜йти，похитуючись (погойдуючись) зі боїсу вбік.
瞒 qiang.
晓 qiang нестримний плач; ридання.
П郎 qianglang < 方 > беззвучно плакати; нестримний плач (дитини).
f 肖 qiao 另见 qiSo.
t宵,ІШ qiaoqiao 1) (f氏g) потихеньку рот.; тихо; (无声）безшумно; нечутно.〜地讲话 говорити пошепки; шепотіти;他们在一边〜 地讲话 вони тихо (потихеньку) розмовляли поодаль;他〜儿地从房间里走了出去BOHiJ шепотілися осторонь; він потихеньку (тихо, безшумно, нечутно) вийшов з кімнати. 2)(不 让人 知道） потихеньку розм.', тишком-нишком розм.; під шумок; нишком розм.; тихцем прост.这是事〜地办的це було зроблено (пророблене) тихцем (тихою сапою, під шумок, нишком);你〜地告诉他，
另1Jit人欠口іі скажіть йому потихеньку, щоб
інші не знали;我没有和主人告别，〜地走了 я нишком (потихеньку, під шумок) пішов, не попрощавшись із хазяїном.
Щ 十肖 S Ш qiaoqiaociicu тихо; нечутно; безмбвно.
十肖 t肖 Ш qiaoqiaodi тихо; потай; непомітно; безшумно.
悄十南冥冥 qiaoqiaomingmmg в повній тиші; в безмовності; тихо; беззвучно.
ІШ 悄 的 qiaoqiaorde тихо; напівголосно; нечутно. ^
晓 qi§o.
晓薄 qiaobo кам'янистий; виснажений. 土壤〜 кам'янистий (виснажений) ґрунт.
晓气 qiaoqi розпещеність, примхливість; примхливий.
晓气劲儿 qiaoqijinr <方> пестуха, мазун.
晓确qi5oqud —晓薄.
^ qiao 另见 qiao; que.
雀子 qiaozi веснянки.
雀子斑 qiaoziban веснянки.
雀字银 qiaozTyin мексиканський долар.
高qiao.
鄗 qiao Цяо (гора на території нинішньої пров. Хенань).
身^qi§o另见sAo.
喿 qiao лопата, заступ.
qiSo.
晓 qiSo 1) підняти що (підняття).〜起大拇指 показати (підняти) великий палець;〜起大腿 підняти ногу. 2) стати (піднятися) навшпиньки.〜着脚站着 стояти навшпиньках;好多人〜起脚争着看墙报 багато хто, ставши (піднявшись) навшпиньки, поспішали (намагалися) прочитати стінгазету.
晓蹊 qiaoqi підозрілий (підозра, підозрілість); (奇个圣）дивний (дивакуватий).觉得〜здітися підозрілим (дивним);此人有点 一 він людина із забобонами; це трохи підозріла особистість.
晓晓板 qiaoqiaoban гойдалки мн.
qiao que пісний; кам'янистий; безплідний (про ґрунт).
qiao.
敲 qiao 1)(打)бити в що, по чому; стукати в що; грюкати в що, по чому.〜门 стикати в двері; стукатися (стукати, бити) у двері;〜门声 стукіт у двері;〜谬打鼓 бити (ударяти) у гонги і барабани;人们〜锻打鼓从四面八方汇 聚到公园去联欢лібди під удари в гонги і барабани йдуть у парки, щоб взяти участь у святкових урочистостях;时钟〜了 三下 пробила третя година. 2)〈口〉敲诈.〜了十 块浅 здерти з кого десять юанів; пограбувати кого на десять юанів.
敲边鼓 qiao biangii сказати [кілька слів] щоб підтримати кого / замбвити слово (слівце) за кого-що.
敲背 qiaobei стукати по спині; масажувати; робити масаж.
敲手丁 qiaoda бити в що; грюкати в що; стукати в що.谬鼓〜得很热闹 галасливо і весело били в гонги і барабани;雨点不时〜着玻璃窗дощ бризкає у скло великими краплями; краплі


640
дощу постукують у скло вікон.
敲点 qiaodiSn вказати на дефекти; виправити; внести корективи.
敲骨吸髄 qiao gu xi suT висмоктати всі соки (усю кров) з кого; пити (ссати) кров чию; вичавлювати (чавити, тягти, ссати) соки з кого; дерти [по] три шкіри з кого. qiaoke стукати; стукіт, qiaomanr вимагати гроші.
敲门砖 qiaomenzhuan "цегла, якою стукають у двері щастя"; засіб для чого, до чого; спбсіб для чого, до чого; золотий ключ.
敲诗 qiaoshl віршована загадка.
敲碎 qiaosui розбити вщент, стукнути і зламати.
敲推 qiaotul виправляти чий-небудь твір.
敲诈 qiaozha шантажувати кого-що (шантаж); вимагати що (вимагання).〜的方法 шантажистський (шантажний) прийом;在资 本主义社会里欺骗和〜是屡见不鲜的 шахрайство і шантаж - найбільш повсякденні явища в капіталістичному суспільстві.
敲竹杠 qiao zhugang 1)~>敲诈.2) дерти що з кого, прост.这真是〜！ це ж справжній грабунок!
揪 qi5o.
锻 qiao заступ; лопата, qiao.
繰 qiao підрублювати (підшивати) що (підрублювання).把手帕〜上边 підр夕б- лювати носову хустку;边儿〜好了 край підрублений.
境 фо 1) кам'янистий, безплідний; 2) нерівний, (про землю).
境确 qiaoque кам'янистий; безплідний.
qiao 另见 хШо.
骹 qiao 1) нижня (тонка) частина гомілки, щиколотка; бйбка (у копитних тварин);四〜 皆白 всі чотири бабки - білі; 2) кінець, закінчення.
qiao 另见 cui.
橇 qiao 1) грязьові лижі, багноступи {короткі й широкі полози);泥行乘〜для ходіння по багну ставати на грязьові лижі; 2) сани;雪〜сани.
ШШ qiaobSn волок.
qiao 另见 sao; zao.
繰 qiao 1) тасьма на штанях. 2) підрублювати; підшивати.
qiao.
乔白 qiaobai білосніжний.
qiaocai 〈口> хитрун，пройдисвіт，шахрйй.
乔诘 qiaojie незадоволбний; невдоволений; стривожений; занепокоєний.
乔木 qidomfi <植> [висбкі] дерева.常绿〜 вічнозелені дерева.
乔模乔样 qiaomuqiaoyang 1) нещиро; вдавано; з уцаванням; 2) оманлива форма (зовнішність).
乔年 qiaonian довгі роки (життя); довголіття.
乔其会少 qiaoqisha креп-жоржет.
乔Ц qiaoqian 1) переселитися (переселення); переїхати (переїзд).你什么时候〜？ коли у вас новосілля? коли ви переїдете (переселитеся) на нову квартиру (на новосілля)?恭贺〜之喜 вітаю вас із новосіллям; щасливого
новосілля. 2) [одержати] підвищення.
乔岳 qiaoyue висока гора; пік.
乔志 qiaozhi 1) пихаті наміри. 2) далекі прагнення, далекоглядний план.
乔装 qiaozhuang перерядитися в що, розм.; переодягтися в що, ким.〜女人 перерядитися в жіноче плаття; переодягтися жінкою;〜® 刀人 переодягтися точильником.
乔装打扮qidozhu§ng da-ban —乔装.
qiaozuoya звеличувати самого себе, підносити (звеличувати) себе.
乔做作 qiaozuozuo робити щось нещиро; прикидатися.
qiao 另见 sMo，zhao.
招 qiao 1) виставляти напоказ, робити ясним; викривати, розкривати;〜人过 виставляти напоказ (розкривати) чужі помилки; 2) захищати.
侨qi虹
侨 qido —侨民.外〜 резидент; резидент-іноземець; іноземці, що проживають у Китаї; емігрант; емігрантка Й 国华〜китйєць-емігрант, що повернувся на Батьківщину.
侨胞 qiaobao співвітчизники, що проживають за кордоном.海夕卜〜співвітчіізники- емігранти мн.
侨？匸 qiaohui грошові перекази від китайців, що проживають за кордоном.
侨居 qiaoju емігрувати; жити (бути, знаходитися) в еміграції (以上指长士侨居或在国外 定居 жити (проживати) за кордоном (指一时 的侨居).〜国外二十多年жііти в еміграції (жити за кордоном) більш 20 років.
侨客 qiaoke прибулець; приїжджий; чужоземець.
侨民 qiaomin емігрант; емігрантка; еміграція збірн.; резидент.遣送〜回国 репатртція емігрантів.
侨人 qiaoren 1) переселенець; людііна，яка живе не на Батьківщині; 2) танцюрист на ходулях.
侨夕卜 qiaowai бути в еміграції; жити за кордоном.
侨务 qiaowu питання і справи, пов'язані з емігрантами (з резидентами).〜委员会 бюро у справах емігрантів (резидентів).
侨寓 qiaoyu жити в еміграції; жити за кордоном.
Ш qiao 1) дика рожа; 2)—养 гречка.
КЙ qiaomai <й> гречка.
qiao.
荞麦 qiaomai 1)〈植> гречка. 2) гречка; гречана крупа. гречана каша.
桥 qiao міст.拱〜арковий міст;悬〜підвісний міст;小〜містбк;石〜кам'яний міст;南京长 江大〜Великий Нанкінський міст через Янцзи;过〜їхати (йти) через міст;架〜звести (перекинути) міст;筑〜будувйти міст.
桥洞 qidod6ng <口>—桥孔.
桥缴 qiaodun [мостовий] бик; пилон.圆柱〜 циліндричний бик;矩形〜прямокутний бик.
ШШ qiaogong <ЙІ> арка (склепіння) моста.
桥涵 qiaohan проліт (прогін) моста.
桥脚 qiaojiao підвалина, опора (моста).
桥孑匕 qiaokong <建> отвір моста.
桥空 qiaokong простір під аркою моста; просвіт під мостом.
桥栏 qidoldn <連> поруччя моста.
桥梁 qiaoliang 1) міст.〜工程队 загін, що будує мости; мостопоїзд. 2)起〜作用 б^ти сполучною ланкою; служити мостом; відігравати роль моста;我国社会主义商业 是农业同工业的〜，是生产同消费的〜і соціалістична торгівля нашої країни - це міст, що з'є днує сільське господарство з промисловістю, виробництво зі споживанням.
桥面 qiaomian <Ш> мостовий настил.
ШШ qiaopai бридж.手丁〜гр^ти в бридж.
桥儿 qiaor міст.
桥台 qmotdi <Ш> [мостовий] стоян.
桥头 qiaotou передмостів'я.
桥头堡 qidot6uMo 〈军〉передмостові зміцнення; мостове зміцнення, опорний пункт; опорна точка; аванпост. <建> пілон. 桥堍qidoti —桥头.
桥石占 qiaozhen підвалина; опора.
桥柱 qiaozhu опора, підвалина (моста).
桥座 qiaozuo <建> [берегова ] підвалина.
qido
石乔 qiao тільки в географічних назвах.
ЩШШ qiaob^hun Цяобахунь {район свинцевих родовищу пров. Хунань, повіт Маян).
qiao 另见 qik.
翅qido (弯曲）жолобгітися.胶合板晒〜了 фанера пожолобилася від сонця.
qiaocai великий (видатний) талант.
翅楚 qidochti <书> видатний.医中〜видатний лікар.
翅企 qiaoql〈书〉нетерпляче очікувати чого; чекати чого з нетерпінням.
翅首 qiaoshou <书> підняти (задерти) гблову.〜 —星空 підняти очі на зоряне небо.
Ш 思 qiaosl турбуватися; тривбжитися; із занепокоєнням; невідступно думати про кого-небудь.
ШЩ qiaoxiu виняткові здібності; винятковий талант.
翅彦 qiaoyan людина великого таланту; великий
талан S遥qi
翅遥 qiaoyao легко підніматися, бути легким на підйом; легкий, рухливий.
qiao.
樵楼 qiaolou 〈书〉головна міська вежа; вартова вишка, барабанна вежа.
Ш qiao.
Ш 悴 qiaocui 1) знесилений (знесилення); виснажений (виснаженість); нужденний (нужденність); хирлявий (хирлявість, хиріти). 面容〜виснажене (знесилене, нужденне, змарніле, спите) обличчя;因为忧郁而〜了 марніти з туги;病得〜了 змарніти (зовсім виснажитися) від хвороби;她有点〜，不过人 不十分瘦 вона стала трохи блідішою, але майже не схудла. 2) марніти (чахнути).花木 都〜了 квіти і дерева змарніли (зачахли).
睛 qiao.
哨qiao —瞧.


641
qiao.
趫 qiao І) легконогий; швидконогий; здорбвий та витривалий (під час ходьби); здорбвий; 2) добре лазити (по горах), чіпкий; легко підніматися; 3) швидкий; відважний, зухвалий;〜猛 відважний і зухвалий.
趫财 qiaocai 〈口〉легковажний молодик; пустун.
趫焊 qiaohan відважний; зухвало хоробрий.
趙捷 qiaojie швидкий, стрімкий; енергійний.
劍 qido.
ffil qiao І) холостити; холощений;〜猪 холощений кабан, кабан; холостити кабана; 〜羊 холостити барана; 2) косити, жати; зрізати.
Ш qiSo 另见 ji§o.
焦萃 qiaocui страждати.
їШ qiao另见伸0.
燋 qido I)—»樵（хмиз, дрова). 2) марніти; страждати; хирлявий, виснажений.
樵 qido.
樵 qido <书> рубАти що (рубання).
樵采 qiaoc5i збирати хмиз (дрова).
樵夫 qiaofii дроворуб.
qiaoge пісні дроворубів.
樵户 qidohCi дроворуб.
樵客 qidokd дроворуб.
瞧 qido.
瞧 qiao <口> дивіітися на кого-що, у що.〜亲戚 去 піти відвідати родича;〜一〜谁来了 подивіться, хто прийшов;她〜了 他——目艮 вона глянула на нього;你〜，这有多不好 от бачиш, як усб це недобре [вийшло];你〜，你有多聪 明丨 бач ти, який розумний знайшовся! бач ти, який ти розумний!
瞧病 qiaobing 1) доглядати за хворим; 2) доглядати хвброго, лікувати.
瞧不出 qidobiichii не в змозі роздивитися; не побачити.
瞧不惯 qiaobuguan ніяк не звикнути (не освоїтися );не подобається.
瞧不过 qiaobuguo неприйнятний; не піде.
瞧不起 qiao-buqi 〈口〉дивитися зверхньо на кого-що; ставитися із зневагою до кого-небудь; зневажати кого-що (зневага); нехтувати ким-чим (презирство); плювати на кого-що, прост.〜人 дивитися на людей (на інших) звисока; ставитися до інших зі зневагою (із презирством).
瞧得起 qido.deql < 口 > поважйти кого-що (повага); зважати на кого-що,〜人 ставитися до людини з повагою; бути висбкої думки про людину; високо ставити людину;大家很 -jlli усі дуже поважають його; усі рахуються з ним.
KiE qiao-jian <口> бачити кого-що; помітити кого-що.什么也瞧不见 нічбго не видно; нічбго не можна побачити;我瞧不见 я не бачу; мені не видно.
目焦看 qiaokan дивитися; придивлятися.
腺上 qiaoshang I ) придивлятися; оцінити. 2) сподобатися; впасти в око.
JL qiaotour інтерес; привабливість; # 〜 бути цікавим (захопливим); цікавий, захопливий.
瞧透 qiaotou розгледіти, роздивитися; зрозуміти.
15 qiao.
X7j qiao 1) майстерний; умілий (умілість); спритний (спритність); розумний; хитрий (хитрість) рот.〜干 працювати вміло (з розумом);想个〜法儿 придумати хитрий (спритний) спбсіб (вихід);他的手艺很〜він мастак (умілий майстер); @仪者Iу(故ШЖ〜цей прилад сконструйований чуцово, майстерно (уміло, розумно, хитро);这个活儿他作得最〜 це він рббить з великою майстерністю; це він рббить майстерно (дуже вміло). 2) умілий (умілість); спритний (спритність).手〜умілі (спритні) руки; золоті руки;这要着手〜不〜це залежить від спритності (від умілості) рук;嘴 〜красномовний; говіркий рош.; язик добре підвішений; уміло наслідувати кого-що; спритно імітувати кого-що. 3) до речі; вдало; саме; якраз.你来得真〜ви прийшли дуже вдало (саме вчасно);〜得很，我正找你 я саме хочу вас бачити;不能再〜了 якраз;真〜极了 як це вдало (доречно).
巧当 JL qiaodangr збіг; випадок; вдалий випадок, вдалий (щасливий) збіг.
巧夺天工 qiao duo tian g5ng верх майстерності і досконапості; чудесна (висбка, разюча) майстерність.
巧妇难为无米之坎qiSo fu nan wei wu mi zhl chui "без рису навіть вправній господарці каші не зварити"; з немає нічбго не викроїш.
巧干 qiaogan майстерно працювати; хитро (спритно, розумно) діяти.
巧合 qiaohe дивовижний (щасливий, удалий) збіг.真是〜！ який дивовижний (щасливий, вдалий) збіг! як усе це вдало вийшло!这不过 是〜摆了 це прбсто випадковий (вдалий) збіг; це тільки випадково (вдало) так збіглося.
巧货 qiaohuo предмет розкоші.
巧机 qiaojl 1) вдалий (щасливий) випадок, щасливий збіг обставин; 2) дотепний пристрій, дивовижний механізм.
巧і十 qiaoji спритний план; хитромудрий задум; дотепна вигадка; хитрість.想出一条〜 придумати спритний план; придумати хитрість;施一条〜удаватися до хитромудрої вигадки; будувати хитромудрий план (спритний план);他的〜多 він хитрий на вигадки.
巧匠 qiaojiang майстер-умілець.
巧劲儿 qiaojinr 〈方〉вправність; хватка; спритність.要用〜робити треба з вправністю;多练就会找着〜впрйвність (хватка, спритність) досягається довгим тренуванням; & 〒〜є в нього вправність (хватка, спритність) у роботі.
巧克力 qi^okeli шоколад.—块〜плгітка шоколаду;〜蛋糕 шоколадне тістечко; шоколадний торт.
巧了 qmole вдало!; дуже доречно!; чудово!.
巧立名目 qmo li mingmu під різними (всілякими) приводами.
巧女少 qiaomiao дотепний (дотепність); хитромудрий (хитромудрість); хитрий розм. (хитрість); спритний (спритність).〜得骗局 спритна шахрайська витівка;〜的措舌І тонкі вирази і фрази;〜地运用革命的策略впрівно застосовувати революційну тактику;想出解 决问题的〜办法 придумати дотепне вирішення питання; знайти дотепний (спритний) вихід зі становища;用更〜的手法
застосувати більш хитрий (хитромудрий, дотепний) спбсіб;事情办得不算不〜спрйва зроблена не без дотепності;计策的〜就在于 此 у цьому і полягає дотепність (хитромудрість, хитрість, спритність) плану (задуму, вигадки);这一机器的构造相当〜 пристрій ціє ї машини дбсить хитрий (хитромудрий, дотепний);不管敌人伪装得 如何〜，也骗不了我们як би хитро (спритно, хитромудро) ворог не маскувався, а все-таки йому нас не обдурити.
巧敏 qiaomin 1) спритний, хитрий; підступний; 2) спритність, хитрість.
巧取豪夺 qiao qu hao duo грабувати, діючи де хитрістю, де силою; хитрістю і силою захопити (відняти) що; вдаватися до хитрощів і сили (насильства); не миттям, так катанням.
巧手 qiSosh6u 1)(手巧）3олоті руки. 2)—巧匠.
巧思 qiaosl 1) тямущий; розумний; вмілий; 2) дотепна думка; прекрасна ідея.
巧言令色 qiao yan ling se [тонко] лестити і підлабузнюватись; тонкі лестощі; лестощі і підлабузництво; дрібним бісом розсипатися (вертітися) перед ким.
巧语 qiSoyu красиво (гарно) говорити;〜花言 красиво говорити; квітчасті промови.
巧宗JL qiaozongr виняткбво сприятливий випадок; удача.
巧嘴乂V哥 qiaozuTbage 1) папуга, який говорить; 2) папуга (про людину).
qiao 另见 qi§o.
悄 qiSo (没有声音）безмовний (безмовність); безшумний;(声音低)тихий (тиша).〜声 тихо; нишком розм. ; безшумно.
悄地里 qiSodill тайкома; негласно.
悄然 qiSoiin 1)(忧愁）смутно; зі смутком; сумно; у зневірі; тужливо; у тузі.〜落泪 плакати тужливо (від туги); із сумом і в сльозах. 2)(静寂无声）глиббка тиша; у повній безмовності.
悄声儿 qiaoshengr тихо, напівгблосу，пошепки.
悄语 qiaoyii розмбва пошепки.
qiao 另见 qi§o; que.
雀盲（目艮）qiaomdng [ySn] куряча сліпота.
雀蒙目艮 qiSomengy^n куряча сліпота.
雀目 qiSomCi коряча сліпоті
揪碑0.
揪然 qiaoran <书> обличчя засмучене; із засмученим виглядом (обличчям).〜不乐 засмутитися; зажуритися; засумувати.
УСх qiao 另见
壳 qiao (硬的夕卜皮）[тверда] оболонка; кора; шкарлупа.地〜оболбнка землі; земна кора.
壳斗 qiaodou <植> мисочка; гніздечко;плі ска.
诮气
诮 qAo 1)гудити, докоряти; засуджувати; 2) висміювати; знущатися з /сого-небуць;背后 і几〜 знущатися (насміхатися) за спиною.
ІЙИ qiaohe <口> вичрітувати; докоряти; сварити.
і肖让 qiaorang дорікати; докоряти.
诮噪 qiaozao ганити; гудити.
і肖责 qiaoze докоряти,гудити; звинувачувати.
悄q诅о.


642
{肖 qmo 1)(好看）шик; шарм книжк.; шикарний (шикарність).打扮得真〜одягнений з великим шиком; одягнений шикарно;走着〜 步儿 крокувати (ходити) з особливим шиком. 2) ходовий розм.〜货 ходовий товар.
1ЙМ qiaohuo вдала (дешева) покупка.
ЩЩ qiaoli чарівний; чарівливий.
俏丽 qiaoli миловидний (миловидність); гарненький (вродливість) розм.
f肖媚 qiaomei миловидний, привабжвий; витончений, жіночний.
qiao pi гарненький; миловидний (мило- видність); вродливий (вродливість) розм.〜 的模样 миловидна збвнішність; миловидне обличчя; дуже гарненьке (вродливе) личко; 好〜的小姑娘 яка гарненька дівчинка! 2)(活 泼风趣）грайливий (грайливість); лукавий (лукавство); дотепний (дотепність).〜地看了 ——目艮 грайливо (лукаво, грайливо, з лукавством) подивитися (глянути) на кого; кинути на кого лукавий (грайливий) погляд;〜地笑 了 笑 посміхнутися лукаво (грайливо);
заграла на обличчі лукава (грайлива)
посмішка;话说得很〜сказано було дуже дотепно; сказано з великою дотепністю.
4肖皮话 qiao.pihua червоне слівце; дотеп;
примовка;(双管的俏皮话）каламбур; гра слів.说〜говорити дотепи; каламбурити;拿〜 Ж А смішити людей своїми дотепами
(каламбурами).
^(肖时 qiaoshi модний, сучасний.
俏式 qiaoshi красива постава; гйрна фігура (ста- тура).
>(肖爽 qiaoshuSng ладний, стрункий, ставний; легкий.
奇 qiao.
穷门ційотбпключ; секрет.丨丨参阅“找穷门zMo qiaomen,,<
穷目艮 qmoySn отвір, шпара.
山肖qiao.
峭拔 qdobd 1)(山势高陆）стрімкіій (стрімкість); стрімчастий; крутий (крутість). 2)(文笔雄合)сильний.笔锋〜сіільне перо.
山肖И qiaobi скеля; стрімчак; круча; обрив. 到处是〜悬崖 тут навкруги стрімкі скелі та круті стрімчаки (обриви). '
峭急 qiaoji різкий, гарячий, запйльний.
峭绝 qiaojue стрімкий, стрімчастий.
峭峻 qiaojun 1) стрімкий, крутий; 2) грубий, жорстокий.
峭亥!| qiaoke суворий; твердий, непохитний.
山肖直 qiaozhi крутий (крутість); суворий (суворість).
帷q—
中肖 qmo обв'язувати.
中肖头 qiaotou головна пов'язка; чалма.
qiao 另见 qido.
谯qi&o —诮.
激啡。.
徼 qiao бити, ударяти.
翘 qiao 另见 qiao.
Ш qiao (向上{卬）стирчати.〜鼻子 кирпатий (задертий) ніс;〜嘴唇г^би бантиком;〜起大拇 指 показати (підняти) великий палець;胡子
向上〜起вуса стирчать догори;尾巴一〜跑了 задерши хвіст догори, утекти;板発得一头~ 起来了 один кінець ослона стирчить (стоїть) вище іншого.
翅辫子 qiao bian-zi врізати дуба груб” прост.; простягнути ноги прост.; випустити дух; дух геть прост.
翅尾巴 qmo wei-ba задирати хвіст прост.; задирати (вішати, піднімати) носа прост.尾 巴翅到天上去 високо задирати носа.
qiao.
撬 qiao зламувати що (злам); розкривати що (розкриття).用撬棍〜起箱子盖зламати (відкрити) ломом кришку шухлади.
ШШ qiaogun [лапатий] лом.
撬开уійокаі撬.钥匙掉了，只好把门〜ключ загублений, довелося зламати двері.
鞘 qiao 另见 shao.
鞘qik (装刀剑的套子）піхви мн.剑〜піхви меча (шпаги);刀出~ оголити меч;把刀插入〜 укласти шаблю в піхов.
鞘翅 qiaochi <动> елітри мн.; надкрила мн.
銷翅目 qmochimCi <^]> жуки мн.; твердокрилі.
切qie另见qi、
切 qi6 1) різати що (різання).气〜 <技> автогенне (газове) різання;冷〜 < 技 > холбдне різання;〜细 тонко нарізати що;〜成 4、块 дрібно порізати що; порізати що дрібними шматочками;〜成两半 розрізати що навпіл; різати що на дві частини;把肉〜 成片 нарМти м'ясо скибочками;把面包〜成 块 розрізати хліб на шматки;把白菜〜成丝 шаткувати капусту;给孩子〜了块面包 відрізати [і дати] дитині шматок хліба;〜几块 面包 нарізати кілька шматків хліба;〜不下来 що не відрізається; що не зрізається;太硬，〜 不动 м/о занадто тверде і не ріжеться (не розрізається);刀〜不动了，该磨一磨 ніж не ріже, треба його нагострити;顺着边儿〜齐 підрізати що скраю;把上头的一层〜去 зрізати верхній шар;该再〜短—些 треба ще підрізати (відрізати) небагато. 2) < 数 >
торкання; дотик.
切剥 qiebao зрізати; обдирати.
切变 qi6bi&n <理> зр細ення.〜系数 коефіціє нт зрушення. 切变角 qi6bi&ijiao < > кут зрушення.
切菜刀 qiecaidao кухбнний ніж.
切除 qiechu <医> резекція (резецирувати що); різати що; ектомія.胃的〜резбкція шлунка; гастректомія.
ШШ qiecuo радитися один з одним; обмінюватися думками.
切礎琢磨qi6cu6 zhuomo 切磋.
切点 qigdian <数> тбчка дотику.
切断 qieduan 1) відрізати що (відріз спец., відрізка розм.); перерізати що (переріз, перерізання).把绳子〜перерізати (розрізати) мотузку;〜敌军退路 відрізати ворогу шлях до відступу;〜敌人的队伍 відрізати ворожий загін;〜交通线 перерізати комунікації;〜一切 联系 перервати (порвати) усякий зв'язок. 2) <电> відключення (відключити що).〜电话 відключити телефонний апарат;〜电流 відключення струму;紧急〜аварійне відключення.
切断术 qigdi^nsMi <医> ампутйція.
切分音qi6侘пуїп 〈音〉синкбпа.〜旋律 синкопована мелодія.
切腹自杀 qi吞份 zisha харакірі невідм., с.
切害1J qiege 〈机> різання (різати що); висічка. 金属〜різання металів;自动〜авторізка.
切骨术 qi6g(isMi <医> остеотомія.
切迹 qiejT вирізка.
切距 qi6j(i <数> довжинй дотичної.
切开 qigkai (分成几份)розрізати що (розріз).把 西瓜〜розрізйти кавун;〜一点 розрізати що; надрізати що. <医> перетин.〜喉头 зробити надріз горла;作气管〜手术 трахеотомірувйти кого.
切口 qi€k6u 另见 qi5kdu (伤口）розріз; надріз; зріз.很深的〜глиббкий розріз (надріз);在皮 肤上作一〜зробгіти надріз на шкірі. <技> підріз; відріз; зріз.
切□ і吾 qiekouyii професійне арго; жаргон; арготизм.
切面 qi6mi^n (面条）локшина.
切面 qi5mi^n 剖面 розріз. < 数 > допічна площина.
切片 qiepi^i〈技，医〉зріз.冰冻〜заморожений зріз.
切破 qiepo обрізати що; порізати що (поріз).另ij 〜手指 як би не порізати (обрізати) собі палець;让小刀〜了 порізатися (обрізатися) ножиком.
切去 qiequ відрізати; відрізання.
切入 qieru врізання.
切伤 qieshang 1) порізатися; 2) <医> рубана рана.
切碎 qiesui кришити що (кришення); рубати що (рубання),把肉〜кришгіти (накришити) м'ясо; рубати м'ясо;把白菜〜рубйти (кришити) капусту.
切线 qi6xi&n <数> дотгічна [лінія].
切肖J qiexiao <技> різання (ріжучий, різати що). 金属〜різання металів;高速〜швидкісне різання;〜工具 різальний інструмент; різець; різалка;〜速度 швидкість різання;〜系数 коефіціє нт різання;〜深度 глибина різання.
切肖!ІШ qiexiaogong різальник; різальниця.
切肖1J 机 qiexiaojl різальна машина.
切削角 qi6xiaojiao <tfl> кут різання. 切削力 qiSxiSoli <tfl> сила різання. 切削面 qigxiSomi^i <机> поверхня різання.
切肖1J 刃 qiexiaoren〈机〉крайка, що ріже; лезо, що ріже.
切屑 qiexie стружка.
切纸机 qiezhljl паперорізальна машина.
伽q记.
伽蓝 qiSMn〈宗〉[буддійський] монастир; [буддійський] храм.
伽蓝鸟 qi犯ппйо〈动〉рожбвий пелікан (Pele- canus onocrotalus). 伽南香 qidndnxi5ng <植> албєве (орлине) дерево; каламбак.(指香）запашне куриво з алоєвого дерева.
煎 qie.
前子 qi^zi 1) <ffi> баклажан. 2)(指果实)баклажан.
JS. qie.
且 ^ie (姑且）поки [що]; поки застар., прост. 你〜等一下 ви поки (що) почекайте хвилинку; 这事〜不要传出去поки що не можна це розголошувати; це поки що потрібно тримати в секреті;〜莫告诉任何人 поки [що] нікбму не слід говорити;〜看对方怎么办


643
подивимося [поки], що стане робити інша сторона; треба подивитися, як вчинить інша сторона 你〜听着 от послухайте; так слухайте ж;〜慢，这是谁说的？ постій (почекай, дозволь), хто це так сказав?
且2qi6〈书〉нйвіть.你〜如此，何况他人нйвіть і ти такий (навіть і ти так робиш), що ж говорити про решту.(并且）і; до того ж.既勇 〜贺 хоробрий і при цьому (і до того ж) розумний.
且另ij qiebie від'їжджати на певний час; тимчасова розлука.
且夫 qiefu до того ж, ще...; до цього треба додати...
且fi qiefu до того ж ще...; крім того, ще...;ще й...
且或 qiehuo або ж...; а може бути, що й...
Ж# qiekan подивимося поки на; звернемося до…
且...且…qi6...qie... і..., і... [увесь час] йти з боями;〜战〜走відступити з боями;〜战〜退і розповідати, і сміятися; сміючись, розповідати;〜哭〜诉 і плакати, і скаржитися; плачучи скаржитися.
且是 qieshi тільки; проте; до того ж.
且住 qiazhu зачекайте!; стоп! стій!
qiS 另见 qi6.
切 qie 1)(符合）відповідати чому; збігатися з чим.不〜实际的幻想 нереальна ілюзія; його слова не відповідають дійсності. 2)(迫切)：〜 盼 дуже сподіваюся; переконливо прошу (просимо);回国心〜паліти бажанням повернутися на Батьківщину; рватися на Батьківщину. 3)(千万）ні в якому разі не можна (не треба); ніяким чином не (не можна); ніяк не можна. 一不可骄傲 ні в якому разі (ніяким чином, ніж) не можна зазнаватися.
切齿 qiechT скрегіт зубів; скреготати зубами.〜 ШШ украй ненавидіти кого-що; скреготати зубами; скажена злість (ненависть).
切促 qiecu невідкладний; терміновий.
切当 qiedang точно (точність).用词〜тбчність [і правильність] мови; точний вибір слів.
切尔文 qiegrwen червінець.
切肤之痛 qie fu zhT tong жива рана; зачіпати за живе; торкатися кревних інтересів; кревно зацікавлений.
切合 qiehe відповідати чому.〜实际 відповідати дійсності; реальний;〜实 Р示的 义 слушна
пропозиція;〜实际的政策 реальна політика; 要〜实际的看待事物трбба реально дивитися на речі; і十戈У 〜实际 проект відповідає вимогам дійсності; проект діловий (реальний);〜今方上6 实际情0 відповідати реальним обставинам на місцях.
切激 qiejl прямий, різкий; відвертий.
切记 qieji твердо пам'ятати (запам'ятати) що; ні в якому разі не забувати що.
切忌 qieji потрібно остерігатися чого; необхідно всіляко уникати чого; ні в якому разі не можна.〜ІІ之过急 зайвої поспішності варто всіляко уникати.
切近 qi^j'in 1)(相近）близький до чого, по чому (близькість).译文和原文很〜переклад дуже близький до оригіналу;他们的情况很〜їхнє становище цілкбм подібне. 2)(比较适合） придатний.
切口 qi6k6u 另见 qiSk6u (隐语）аргб невідм., cneif.; жаргон.
七刀邻 qielin найближчий сусід.
切脉 qiemai <医> щупати пульс.
切末 qie-mo〈剧〉декорація і реквізит.
切洽 qieqia інтимний; сердечний; щирий.
切钦人 qieqlnren чеченці.
切身 qi6sh6n 1)(关系密切）кревний; життє вий; насущний.〜的事ti? кревна справа;〜的利益 кревні (життє ві) інтереси;只顾〜利益 піклуватися тільки про кревні інтереси;〜要 求 насущні вимоги; життє ві запити;有〜利 害关系 бути кревно зацікавленим у чому; близько стосуватися чого; своя сорочка ближча до тіла;国家大事同每个人都有〜关 系 у державних справах кревно зацікавлений кожний. 2)(亲身）особистий; власний.根据〜 体验 з особистого (власного) досвіду;〜体会 到 переконатися в чому (побачити що) на власному досвіді (за власним досвідом); переконатися на собі (по собі).
切实 qidshi 1)(切合实际)реальний (реальність); дійсний; ґрунтовний (обґрунтованість).〜的 保证дійсна (реальна) гарантія;〜有效的措施 ефективна (дієва) міра;〜的步骤 практичні кроки;〜可行 цілкбм здійсненний;〜可行的 办法 ефективний (реальний) спбсіб; дійсний засіб;提出〜的理由 надіти ґрунтовні (цілкбм обґрунтовані) доводи;进行І动的、〜的政策 教 育 провбдити живу і дієву політико-виховну роббту;方案不〜проект не реальний; проект нереальний;这——і十ЙИ艮〜 план цей дуже реальний (ґрунтовний);这些 办法既〜，又可Я ці заходи і дієві, і надійні. 2) (实实在在）по-справжньому; серйозно; дійсно; справді; як слід.〜执行 сумлінно (по-діловому) виконувати що;〜的工作 по-справжньому (серйозно, як слід) братися до роббти; ґрунтовно працювати;〜的解决 діловито вирішувати;〜的对待自己的缺点 серйозно (як слід) ставитися до своїх недоліків (вад);〜地加强这项工作ґрунтбвно посилити цю роббту;〜的改变自己的工作作 风 по-справжньому змінити свій стиль у роботі;〜作好调查研究工作серйбзно провести дослідницьку роббту; ~的安排好 工人的生活 як слід налагодити побут робітників.
切题 qieti на тему; добре висвітлювати тему.文 章不〜статті [написана] не за темою; стаття не висвітлює тему.
切痛 qietong гбстрий біль.
切问 qiSw会 п наполегливо розпитувати,
допитуватися.
切须 qi会хй вкрай необхідно; обов'язково треба.
切要 qieyao надзвичайно (найбільш) необхідний; нагальна потреба.事属〜є в цьому (у тім) нагальна потреба; справа вкрай необхідна;事非〜немає в чому особливої (надзвичайної*) необхідності.
切直 qiezhi виправити, зробити правильним; гідний, правильний.
切至 qiezhi нагальний та продуманий; насущний та реальний.
切嘱 qiezhu наполегливо пропонувати; категорично наказувати.
切中 qiezhong бити якраз (саме, точно) по чому, на що.〜要害 зачепити найболючіше місце; бити по найболючішому місцю; наступити на [улюблений] мозоль; не в брову, а [прямо] в око;此言〜时弊 словй б'ють якраз (саме) по недоліках сучасності.
彻qi6另见qT.
彻 qie з шумом ударятися (про хвилі).
彻迭 qiedie швидко текти (про воду); швидко змінюватися.
f去 qie.
怯场 qiechang бентежитися (конфузитися, соромитися) перед публікою.
f去 口 qi合кби сільська (простувата) мова.
*法冷 qieleng боятися холоду;мерзлякуватий. qielengr невіглас; селюк.
怯儒qienuo —怯弱.
fell qieruo боягузливий (боягузтво); боязкий (боязкість); легкодухий (легкодухість); несміливий (несміливість).她决不是〜的人 вона зовсім не боязка (не боягузка); вона, звичайно, не з боягузливих (боязких); вона не з боязкого десятка.
怯生生 qieshengsheng боязкий (боязкість); со_ ром*язливий (сором'язливість); соромливий (соромливість).
怯心 qiexln боязкий; полохливий.
怯羞 qiexiu сором'язливий, боязкий; полохливий.
怯阵 qiezhen 1)(临阵胆怯）злякатися перед [самим] боєм (перед обличчям вброга). 2)—> 怯场. ，
怯症 qiezheng <Д>виснаження сил; хвороба, що висушує.
怯志 qiezhi нерішучий, нестійкий.
^ qie 1)(小老婆）наложниця книжк” застар. 2) (古时女子自称)я. f
妾妃 qiefei наложниця; утриманка.
妾妇 qiefu наложниця; утриманка.
妾腹 qiefu дитина від наложниці.
^0 qiS另见 сШп;dan.
担 qie піднімати; виставляти.
qie 另见 qi; xie.
契 qie 1) вирізати; гравірувати; 2) різати; розсікати, розрубати. 3) роз'є днаний
砌 qie另见qi.
5Й末 qiemo <剧> декорації та бутафорія {реквізит).
窃确.
窃 qie 1)(偷）красти що (злодійство); красти кого-що (крадіжка).行〜вчинити крадіжку (злодійство). 2)(偷偷地）крадькома; нишком розм.; тайкома; за спиною; позаочі.
窃案 qie'an справа про крадіжку; крадіжка.发 відбулася крадіжка; 〜розглянути справу про крадіжку.
窃盗 qiedao красти; злодійство, крадіжка.
窃盗狂 qiedaokuang клептоманія.
窃盗罪 qiedaozui 〈法〉злодійство, крадіжка (злбчин).
窃范 qiefan <法> злодій.
窃国 q^gu6 узурпувати владу.〜大盗 узурпатор. *
窃据 qieju незаконне захоплення; узурпація.〜 要津 захопити командні посади;〜领导岗位 прибрати до своїх рук керівні посади.
ШЙ qiekuang клептоманія.
窃窥 qiekui стежити нишком, підглядати.
窃癖 дібрї <医> клептоманія.


644
窃窃 qieqie 1) потай, тайкома, нишком, позаочі. 2) ясно,чітко.
窃窃私议 qieqie si yi говорити про кого-небудь за спиною (позаочі); займатися нишком (тайкома, крадькома) чутками (плітками).
窃取 qieqii захопити що (захоплення); привласнити собі що.〜ЦЯ位 захопити посаду;〜 胜利果实 привласнити (захопити) собі плоди перемоги;〜权力 узурпувати владу.
窃听 qietlng підслуховувати кого-що (підслуховування).
窃听器 qietlngqi підслуховувач.
窃位 qi6w会і〈书〉узурпувати влйду.
窃笑 qiexiao сміятися нишком; тайкома глузувати з кого-чого; сміятися в бороду; хіхікати прост.
窃贼 qiezei злодій.
挈qi&
挈 qiS —挈带.〜眷[рйзом] з родиною.
挈带 qiedai брати кого-що [із собою]; з ким-чим. 〜全家大小前往垦区Ьсати [з] усіє ю родиною на цілину; поїхати на цілинні землі, узявши із собою всю родину.
挈威 qieer друга веселка (внутрішня).
挈挈 qieqie квапливий, швидкий; похапцем, рангом.
恒qi、
惬当 qiSd^ng <书> [сйме] у міру; належний книжк.
惬怀 qiehuai〈书〉залишитися задоволеним.
惬心qiSxTn <书>—惬意.
惬意 qieyi задоволення (задовблений); приє м- но кому; до душі кому; до серця кому розм. 脸上І出〜的神情облгіччя виражало задоволення (вдоволення); обличчя мало задовблений вигляд;清风吹来，使人十分〜 дуже приє мно, коли віє свіжий вітерець.
起qi、
趄 qie похилий.〜着身子 нахилишся; схилитися.
趄坡儿 qiepor схил гори.
趄条子 qietiaozi простак, роззява, селюк.
4^.
qie.
Ш qie〈书〉валізка,行〜ручн“й вантаж.
锲啡.
钱而不舍 qi^rb^ishS невпинно; без утоми. qie 另见 ji6.
捷捷 qiejie 1) спритний, моторний; спритно, моторно, поспішно; 2) жадібний, скупий.
qie 另见 sM; za.
唆侯 qiening наклеп, обмова.
慊 qie 另见 qian;xian.
慊 qie відчувати задоволення, бути задоволеним.
qie 另见 qi5n，qiSn, qian. xian.
嗛 qie відчувати насолоду, бути задоволеним;不 能〜неможлііво бути задоволеним, не бути вдоволеним.
去爵qie.
Іі qie 1. відправлятися, йти, їхати (в..., на..., із метою...). 2) войовничий, бравий. 3) як; яким чином; чому.
踐q&.
踐蹀 qiedie крокувати, йти вперед.
踐踐 qieqie 1) рухатися, йти вперед; 2) ходити туди й назад.
藉 qie.
藉牢 qieche різновид ароматної рослини з жовтим листям і білими квітами.
^ qln 另见 qing.
亲qln 1)(血统最接近的）рідний.〜兄弟рідний брат;〜骨血 плоть і кров застар., книжк.; плоть від плоті чиєї, застар., книжк.; кров від крові чиєї, застар., книжк.;血肉之〜 кревне споріднення; кровний зв'язок. 2)—亲 属.沾〜зв'язаний спорідненням; є споріднення; 姑表〜рбдичі з боку батька;〜旧 рбдичі і найкращі (давні) друзі. 3)(关系近）близький (близькість); зблизитися (зближення);
здружитися; про-; -філ.〜如手足 подружитися (зблизитися, дружні), як рідні брати; стати побратимами;〜如家人 дружні, як рідні;〜如鱼水 породичатися з ким, як риба з водою;边防战士和人民群众〜如骨肉 прикордонники живуть з народними масами одніє ю родиною;不分〜疏 ставитися однаково і до чужих, і до сво'іх близьких; не робити різниці між своїми і чужими;〜曰派 прояпонські елементи; прояпонське
угруповання. 4)(婚姻）шлюб.定〜заручини застар.; заручити кого з ким, за кого, застар.
5)—亲自.〜临火线 особиста присутність на фронті. 6) цілувати кого-що (поцілунок); залишити поцілунок на чому, застар.他〜了 〜孩子的脸 він поцілував дитину в обличчя.
亲爱q了п’йі любий; прелюбий (以і两种译法多 于森呼）улібблений.〜的同志们丨дорогі товариші!〜的朋友! дорогий друже!〜的母 亲лібба мати;我们〜的祖国нйша люба Батьківщина.
亲傍 qlhbang зблизитися; зійтися; потужитися; породичатися.
亲本 qlhben〈生物〉родич; батьки л/и.; партнер.
亲笔 qlnbi (亲手写）власна рука; власноручний. 〜信власний лист;〜题词автбграф;〜签字 підписатися (розписатися) власноручно (власною рукою);公事上І他的〜签名на папері стоїть його власноручний підпис.(亲 笔写的字）автограф; власна рука.鲁迅先生 的〜автбграфи Jly Синя;看笔迹这是他的〜 судячи з почерку, це його власна рука.
亲比 qTnW дружити; зближатися.
qlnbi прив'язатися; захоплюватися; покохати.
亲宾 qmblh рщні та гості; близький (дорогий) гість.
亲采 qlncai власноручно збирати.
亲偿 qmchang особисто відшкодувати; особисто повернути (борг).
亲潮 qlnchao Оясіо (холодна течія східного узбережжя Камчатки)^ Курильська течія.
亲成 qlncheng взяти шлюб; одружитися; одруження.
亲宠 qlnchong кохати.
亲代 qTndSi <生物> родинне покоління.
亲第 qlndi рідний молодший брат.
亲递 qmdi особисто направляти; особгісго вручати.
亲目各 qlndu побачити на власні очі.
亲儿 qlner рідний син.
qlner почути на власні вуха.
亲夫 qTnfQ чоловік.
亲父 qlnfu рідний брат.
^ д-Щ qlngaozui <Ш> судова справа, яка порушувалась тільки за скаргою потерпілого.
亲供 qlngong 1) <法> особисті свідчення; особисто давати свідчення; 2) біографічні відомості; подавати автобіографічні відомості.
亲骨肉 qTngOrou ( обрз.) близька рідня; кровні родичі.
亲故 qlngu родичі та давні друзі.
亲贵 qlngui <书> родичі імператора.
亲好 qlnhSo тісна дружба; близькість.
亲和力 qTnhdli <化> хімічна спорідненість.
亲侯 qlnhou (особисто) відвідувати.
ШШ qlnjian побачити на власні очі.
亲交 qmjiao 1) дфужити; дружні стосунки; дружба;
2) 	близький друг; 3) рідні та друзі; особисто передавати.
亲近 qihjin (亲密）блюький (близькість); близькі стосунки.我们之间很 ~ ми близькі один одному; ми у близьких стосунках; у нас близькі стосунки.(接近）дружити з ким.孩 子们很快就〜起来+ Д1ТИ швидко подружилися (здружилися);大家都愿意〜他 усі хочуть товаришувати з ним;这种人〜不 得 з такою людиною не можна дружити; слід (треба) триматися подалі від такого типу людей.
亲敬 qlnjing любити й шанувати; поважати; цінувати.
亲就 qlnjiu подружитися; зблизитися; зійтися.
亲客 qlnke 1) дорогий гість; 2) молодший брат дружини; шурин.
亲 口 qTnk6u сам; особисто; власні вуста.他〜告 诉我 він сам (особисто) мені сказав; він мені сказав власними вустами;这是我听他〜说的 я чув це з його власних уст; я чув, як він сам це сказав; я це від нього самого чув.
亲馈 qlnkui особисто пригощати.
亲乐 qlnle насолоджуватися; веселитися; розважатися; тішитися; захоплюватися.
亲理 qlhli особисто владнати (питання); особисто займатися (справами).
亲历 qmli особисто пережіЬе; прожите життя.
亲夜 qlhli особисто бути присутнім на; особисто відвідати.
亲令Р qTnlm 1) близький сусід; 2) дружити і бути сусідами.
亲妈 qlnma рідна мати; матінка.
亲媚 qlnmei любов; благовоління; прихильність.
亲密 qlnmi близький (близькість); інтимний (інтимність, інтим розм.).〜的谈话 інтимна (задушевна, дружня) розмбва;〜的朋友 інтимний (щирий, близький) друг;〜的战友 близький соратник;〜的友谊 сердечна дружба;〜得象一家人 бути дружними, як одна родина;〜携手 рука в руку з ким.,〜无间 найтісніші стосунки; пов'язаний найтіснішим чином; зв'язок між ким був найближчий і тісний;我们是〜无间的兄弟和 战友 ми нерозлучні брати і товариші по зброї;我们的关系很〜у нас [з ним] близькі (дружні) стосунки; ми з ним у близьких стосунках; ми з ним на короткій нозі.
亲母 qTnmQ рідна м^ти.


645
qlnmu палке бажання.
亲纳 qlnna дружити; зближатися; бути в гарних стосунках; сердечно приймати гостей.
亲逆 qlnni особисто зустрічати.
亲昵 qlnni ласкавий (ласкавість); ніжний (ніжність), 过分〜панібратство; фамільярність; 小猫〜地彳畏在孩子身边кошені лащиться до дитини.
亲酿 qlnniang рідна мати.
亲女 qrnnu рідна дочка.
亲朋 qihpdng 1) близький друг, 2) рщні та друзі.
亲恰 qlnqia любов і дружба; жити в любові та злагоді.
亲钱 qlnqian особисті гроші.
亲戚 qlnql рідні; близькі; рідня збірн.; родич; споріднення збірн., розм.〜多 числені родичі; 我А他有〜关系ми з ним родичі;我在І海没 有〜у мене в Шанхаї немає рідних (немає родичів);他是我的〜він мені родич (рідня).
亲切qmqie 1卜亲近1)；亲密.心里感至!Ьблизькгій серцю. 2)(热情）тбплий (теплота);(恳切） сердечний (сердечність); задушевний (задушевність);(体贴关系）співчутлїівий (співчуття),〜的谈话 задушевна бесіда; сердечна розмбва;〜的会见 тепла зустріч;〜 握手 тепле рукостискання; тепло потискати руки;〜关怀тбпла турбота;〜地探问 ввічливо розпитувати; запитувати зі співчуттям; 对人〜ставитися до людини з великою сердечністю (задушевністю); ставитися до людини з великим співчуттям.
亲亲 qin qin вся рідня; всі родичі.
亲倩 qin qing родинні почуття (стосунки); рідня; родичі.
亲权 qin quan <法> батьківські права.
亲确 qlnque ясний; чіткий; точний; визначений.
亲热 qmre привітний (привітність); теплий (теплота); сердечний (сердечність).〜一阵 поластитися розм.;〜的接待客人 влаштувати гостям привітну (теплу, сердечну) зустріч; 大家对他很〜усі ставилися до нього дуже сердечно (привітно, тепло).
亲人 qlnren рідні; близькі; рідна людина.把他 当作自己的〜 вважати його своє ю рідною людиною.
亲刃 qfnren зблизитися; здружитися; бути близьким кому-небудь. '
亲日 qlnri прояпонський.
亲丧 qlnsang 1) жалоба по батьках. 2) смерть батьків.
亲善 qTnsMn дружба (дружній); дружити з ким-чим.
亲上 qlnshang шанувати начальство.
亲上亲 qlnshang qin подвійне родичання; бути подвійними родичами.
亲身q了nshSn —亲自.〜体验на власному досвіді відчути; особистий (власний) дбсвід; 〜感受 відчути що особисто на собі; випробувати (відчути, зазнати) що на власній шкірі;我〜会圣历过 я сам (особисто) випробував (пережив, переніс).
亲身衣 qTnshenyl білизна.
亲生 qlnshang 1)(自己生育）народити кого.几 个洽子中只有小儿子是她〜Л з дітей лише молодшого сина народила вона.(自己生育 或生育自己的）рідний,〜子女рідні діти;〜的 母亲 рідна мати.
亲Ф qTn-shi весілля.美满的〜гірна партія;办〜 готуватися до весілля; справляти весілля;给 儿子办〜женити сина;给女儿办〜видати
дочку заміж;谈〜свйтати (对男家用 кого кому,对女家用 кого за кого);〜恢故~1 справа йде до весілля.
亲手 qlnsh6u власноручно; своїми (власними) руками.〜创造 створити своїми руками (власноручно);〜种的树 власноручно (своїми руками) посаджене дерево.
亲叔 qlnshii рідний дядько (молодший брат батька).
亲属 qlnshu рідня збірн.; родичі мн.; родина збірн., розм.; родич прост.父系〜рбдичі по батькові; родичі з боку (по лінії) батька;直系 〜родичі (рідня) по прямій лінії;旁系〜 родичі (рідня) по бічній лінії;〜і吾言 <语> споріднені мови;〜很多 багато рідні (родичів); численні родичі;我和他不是〜не родич (не рідня) я йому; не родичі (не рідня) ми з ним.
亲属法 qlnshufa <法> сімейне право.
亲堂 qlntang найближча рідня.
亲听 qlntlng особисто почути; чути на власні вуха.
亲投 qlntou особисто передавати (доставляти); особисто вручати.
亲随 qlnsui служник ч.
亲王 qlnwang принц; самде.
亲吻 qlnwen поцілунок.
亲习 qlnxi 1) здружитися; зблизитися; 2) близькі друзі.
亲写 qlnxie власноручно написати; автбграф.
亲心 qlnxln 1) любов; прихильність; 2) батьківські почуття; батьківська любов; 3) любов до батьків.
亲信 qfnxin 1)(亲近而信任)довірятися кому. 2) (指人）креатура книжк.; ставленик; ставлениця； довірена особа; наближений; наближена; близька (своя) людина; прихильник; прибічник.
亲克弟明算帐 qin xiongdi ming suan-zhang [навіть між братами] грошики рахунок люблять.
亲许 qlnxu особисто обіцяти; особисто давати згоду; особисто дозволяти.
亲选 qlnxuan особисто вибирати.
亲巡 qlnxiin особисто інспектувати.
亲目艮 qTnyan власними (своїми) очима.〜目睹 бачити власними (своїми) очима; навіч;
我〜看见的 я бачив це сам; я бачив це на [свої] власні очі; це відбулося на мок очах.
亲友 qlny6u родичі і друзі; близькі [люди].
亲遇 qlnyu сердечно зустрічати; сердечно приймати.
亲缘 qfnyuSn < 植 > споріднення; спорідненість.
亲侄 qlnzhi племінник.
亲智 qlnzhi〈哲〉емпіричні знання; мудрість, набута досвідом.
亲者痛，仇者快 qTnzhg tong, chouzhe kuai засмутити (зажурити) близьких (друзів) і порадувати ворогів (недругів); викликати у ворогів радість, а в друзів - сум.毋使〜не роби на горе друзям, на радість ворогам.
亲政 qlnzheng взяти до свої х рук всю повноту влади; узяти на себе бразди правління.
亲重 qlnzhong 1) цінувати; поважати; 2) довіряти; покладатися на ^ого-небудь.
亲姊 qlnzl рідна старша сестра.
亲子月 qMyud 12-й місяць за місячним калевдарем.
亲自 qTnzi сам; особисто; власною персоною ірон.〜领导 особисто керувати чим;〜挂帅 брати що під свою [особисту] відпові¬
дальність; брати до свої х [власних] рук загальне керівництво;〜抓典型 особисто керувати створенням зразкових ділянок;必 须〜在场 особиста присутність обов'язкова; 只得〜出马 довелося кому самому взятися [до справи]; залишається лише кому особисто зробити (виступити, взяти участь); довелося кому виступити власною персоною;他〜同意 的 він сам погодився;他〜来了 він з'явився власною персоною (власною особою);事ЇЙ 是他〜经手的 справа була проведена ним особисто.
亲总 qlnzong 1) особисто завідувати; особисто очолювати; особисто керувати; 2) власноруч збирати.
亲族 qlnzu рідня збірн.; родичі мн.
亲嘴 qlnzuT цілуватися (поцілунок).
钦 qTn.
钦差 qlnchai імператорський посол; високо уповноважений.〜大臣 імператорський посол; високо уповноважений.
钦迟 qlnchi поважати; високо шанувати.
ШШ qmd попсований імпфатором; імператорська нагорода.
钦定 qlnding за найвищим велінням.
钦命 qlnming найвище веління.
钦佩 qlnpei захбплюватися ким-чим (захоплення); схилятися перед ким-чим (схиляння), 衷〜перейнятися глибоким замилуванням; 深表〜висловити глибоке захоплення;无限〜 безмежне захоплення;令人〜викликати у людей (всіх) глибоке захоплення; викликати в усіх (у людей) глибоке схилення;对英灰隹的 功绩表示〜схилитися перед подвигом героя; 代表р在访问期间，对当І:也人民的斗争精神 表示〜під час візиту делегація із захопленням відзначила бойовий дух місцевих жителів.
钦"(卬 qlnyang перейнятися повагою (пошаною).
钦抱 qlnyi поважати; шанувати; захоплюватися ким-небудь.
侵 qin.
Ш 暴 qlnbao жорстоко поводитися з ким-небудь\ насильничати; чинити насильство над кшл-небудь.
侵彻力 qTnchSH < 军 > пробивні сила (гармати).
qlnchen світанок; [ранкова] зоря.〜艮 вставати разом із зорею (зі світанком).
侵夺 qlnduo відняти (відібрати) що [силою]; [насильно] захопити що.企图〜他人财产 спокуситися на чуже добро;地主〜了农民的 土地 поміщики захопили (відняли) у селян землю.
f受伐 qlnfa йти війнбю; удиратися; вриватися (на чужу територію).
侵 Ш qlnfan нападати на кого-що (напад); порушувати що (порушення); вторгатися в що (вторгнення); зазіхати на кого-що (зазіхання).〜国境 порушувати державні кордони;〜领海 вторгатися в територіальні вбди;〜权利пор夕шувати.правА;神圣不可〜的 священне і недоторканне право;〜又 порушувати суверенітет; зазіхати на суверенітет;〜人民利益 утискати (порушувати) інтереси народу;互不〜взає мний ненапад;边界不可〜непорушність кордонів.
佼寄 qlnhai шкодити кому-чому (шкода); зневажати що (зневага); зазіхати на кого-що


646
(зазіхання).〜他人的权利 Зневажйти права іншого; обмеження прав іншого;消灭害虫，
以免〜谷类作物 знищити шкідників і не дати їм зашкодити зерновим культурам (заподіяти шкоду зерновим культурам).
侵耗 qlnhao зазіхати; замірятися.
侵疆 qlnjiang захоплена теритбрія; окупована земля.
侵近 qlnjin нападати на ^ого-небудь.
侵境 qlnjing удиратися на чужу територію; порушувати кордон.
ШШ qlnling агресія і гніт.
侵略 qlnlue агресія (агресивний); загарбницький. 〜政策 агресивна (загарбницька) політика;〜战争 загарбницька (агресивна) війна;〜行为 агресивні дії;〜集团 агресивний блок;〜意图 агресивні (загарбницькі) наміри; 〜工具знаріддя агресії;〜战争的策源地 вогнище агресивної війни;〜领 土主权 порушення територіальної цілісності і суверенітету;〜成 14 агресивний за своєю природою;经济〜економічна експансія;文 &〜агресія в галузі культури;〜写导 <1、国 Ж агресія проти слабких краш;反〜прбти агресії;抵抗夕卜来的〜відсіч агресії ззовні;帝 国主义的〜本性并没有改变агресивна сутність імперіалізму залишилася
незмінною.
侵略国 qfnltiegu6 кра'ша-агресор ж.; агресор.
侵略者 q了nlii6zhS агресор; загарбник.法西斯〜 фашистські загарбники.
侵略注意 qlnliiezhuyi агресивність; джингоїзм (只用于指英国)•
侵叛 qlnpan заколотник; баламут.
侵欺 qlnql вторгатися та пригноблювати (ображати); займатися самоуправством.
侵扰 qlnrao наліт (налетіти на кого-що).侵略者 @〜підривна діяльність агресорів;〜边 境[здійснювати] напади на прикордонні райбни.
侵入 qlnru (入侵）вторгатися в що (вторгнення). 病菌〜人体 проникнення в організм хвороботворних мікробів;〜另Ij 国领土 удиратися на чужу територію;十九世纪中叶 夕卜И资本主义开始〜Й；国із середини 19 століття почалося проникнення іноземного капіталу в нашу країну, (ій®) інтрузія; впровадження.
侵入岩 qlnruyan 〈地质> інтрузивні гірські породи.
侵蚀 qTnshi (侵害腐蚀）ро:зюйдницька дія; розкладницький вплив; розкладати кого-що (розкладання).起〜作用вплинути;病菌对人 体的〜розкладницька дія хвороботворних мікробів на організм;资产阶级总是千方百 计想在思想上〜工人阶级буржуазія завжди і всіма способами прагне ідеологічно розкласти робітничий клас;地质资产阶级思 想的〜припинити розкладницький вплив буржуазної ідеології; встояти проти розкладницької дії буржуазної ідеології.〈地 质> ербзія.〜平原 деструкційна рівнина; 土 壤〜ершія землі. <技> ер6:зія.金属的〜 ербзія металів.
侵蚀山 qfnshishan ерозійні гори.
ШШ qlnshan захопити; привласнити; узурпувати.
侵吞 qlntun привласння (привласнити що).〜公 共贝才产 присвоєння (розкрадання) суспільного майна;〜公#С покласти державні гроші
собі в кишеню.
侵侮 qlnwu ображати; образити; кривдити.
侵袭 qlnxi вторгатися в що (вторгнення); нападати на кого-що (напад); наліт (налетіти на кого-що).冷空气的〜вторгнення холодного повітря (плину);台风的〜наліт тайфуну;台风可能〜沿海地区тайфун може охопити (налетіти на) приморську смугу.
侵星 qlnxlng світає; на світанку; світанок.
侵ЙІ qlnyuan пропасти; провал.
侵怨 qlnyuan затаєна злість; прихована образа.
侵越 qlnyue порушувати що (порушення).〜职 权 перевищувати (порушувати) службові права.
侵早 qlnzao світанок; на світанку; розвиднюється.
侵占qTnzMn (占有别人财产）захопііти що (захоплення).〜群众利益 утискати інтереси мас;〜公共财产 захоплення (розкрадання) суспільного майна.(占有别国领土） окупувати що (окупація),〜领土 окупувати територію.
侵占罪 qlnzhanzui <法> привласнення чужого майна.
衾 qln.
衾qlin <^> 1)(被子)кбвдра. 2)(盖尸体的被子) поховальна кбвдра.
衾被 qlnbei кбвдра; покривало.
衾帱 qlnchou постільні речі; постіль.
衾单 qlndan саван.
衾衣 qlnyl кбвдра.
衾枕 qlnzhen кбвдра та подушка; постіль.
浸qTn另见jin.
浸寻 qlnxun поступбво просуватися; розростатися; поступбво розширюватися; розповсюджуватися.
浸淫 qlnyin поширюватися; розростатися; прослатися; захоплювати.
qinyuan пропасти; провал.
疆 qTn.
ШШ qlnqln летіти; мчатися; нестися; швидко рухатися вперед; стрімкий; швидкий.
qln 另见 хШп.
續 qln нитка; шнур; мотузка; перев’язь.
嵌 qln.
^ qln крутий; стрімчастий.
嵌崎 qln qi 1) стрімкий; стрімчастий (про гори). 2) видатний (про людину;).
嵌岩 qlnyan 1) скеляста круча; 2) нерівний; зубцюватий; 3) глибокий; що поглиблюється.
嵌签 qlnyin крутий; що здіймається; нагромаджуватися; що нагромаджується (про гори).
貞胃qTn另见уйп.
龥 qTn видовжене обличчя; із загостреним підборіддям.
頟頓 qlnyi нижня щелепа; підборіддя.
^ фП.
序菜 qinc^i 1) <植> селера [запашна]. 2)(指食 用命蔬菜)селера.
qin 另见 zh6n.
蓁椒 qinjiao <植> перець однолітній.
秦 qin.
秦朝 qincMo <史> динйстія Цінь (246- 207 p. до н. е.).
Ш% qinjiao <ffi> тирлич крупнолистовий.
秦腔 qinqiang 〈剧〉ціньські арії (мелодії); мелодії пров. Шеньсі та Ганьсу з відбиванням ритму.
秦声 qmsheng ціньські пісні; пісні на ціньский лад.
秦松 qinsong <植> редька городня; редис.
秦乐 qinyue музика Ціньскої епохи (І в. до н. е.).
qin.
捡 qin 1) тримати в руках; тримати рукою. 2) ловити (брати) в полон; заарештовувати.
琴咖.
琴 qin "цинь" (один з видів китайських музичних інструментів); китайська цитра.
琴床 qinchuang підставка для цитри.
WWi qinge 1) пісня під акомпанемент цитри; 2) п'є са для цитри.
琴键 qinjian клавіш; клавіша.
琴鸟 qinniao <动> лірохвіст; ліра-птах.
琴谱 qinpu ноти (для цитри).
琴 jl帀 cjinshT музикант, що грає на китайській скрипці; скрипаль.
琴书 qinshii розповіді під акомпанемент цитри.
琴心 qmxih передавати в звуках цитри свої почупя.
琴弓 I qinybi〈音〉цінінь; елегія для цитри (жанр).
禽 qin.
禽 qin пернаті; птахи лін.鸣〜співбчі птахи;猛〜 хижі птахи;经济〜промислові птахи.
禽 Ж qinhuang захоплення полюванням; пристрасть до полювання.
禽获 qinhuo схопити; піймати; затримати; взяти в полон.
禽鸟 qinniao пернаті птахи.
禽舍 qinshe пташиний двір; пташник.
禽兽 q丨nshdu 1)(鸟兽）птахи і звірі. 2) тварина розм.; тварюка прост.., скотина ч., ж” прост. 〜行为 підлота розм.;衣冠〜тварина в образі людини; абсолютна скотина (тварюка); двонога тварина; людина-звір ч.
禽羞 qinxiu страви; делікатес (з птиці).
禽言 qinyan 1) пташині голоси. 2) назва жанру поезії; започаткованого Мен-юем; дин. Сун.
勤 Ф,п.
勤 qin 1)—勤勉；勤苦.2)(经常)4dcTO; постійно. 应当〜洗手 потрібно частіше (часто) мити руки;这里夏天雨水 一 тут влітку часто (постійно) йдуть дощі; тут літо дуже дощове; тут влітку бувають часті (постійні) дощі;他 来的最〜він приходить сюди дуже часто (частіше від усіх, постійно); він у нас частий (постійний) відвідувач (гість).
勤儿 qiner 1) служник. 2) <方> плазування (перед начальником); підлабузництво.
勤奋 qinfen ретельність (ретельний, наполегливий); старання (старанний, старатися).〜 好学 наполегливий у навчанні.
勤工检学 qingong-jianxue одночасно займатися навчанням і працею у дусі працьовитості й ощадливості; поєднання навчання з роботою на виробництві.
勤功 qmgong докладати всіх зусиль; намагатися.
勤行 qinhang обслуговуючий персонал; прис¬


647
луга.
勤检 qinjian працьовитий і ощадливий; дбайливий і розважливий.〜原贝lj принцип працьовитості й ощадливості;发扬〜建国的 精祌 розвивати дух працьовитості й ощадливості в будівництві країни;〜办一切 事}lk вести будь-які справи дбайливо і з розрахунком (у дусі працьовитості й ощадливості);〜办社 вести господарство комуни, керуючись принципом
працьовитості й ощадливості; вести господарство комуни на принципах працьовитості й ощадливості (на принципах дбайливості й ощадливості);.〜持家 бути працьовитим і ощадливим в домашньому побуті (у веденні домашнього господарства); 办任何事都应从〜出发працьовитість і ощадливість повинні бути основою (лягти в основу) будь-якої роббти.
勤谨 qinjm бути працьовитим і уважним; завзято працювати.
勤恪 qinke старанний та акуратний; старанний та турботливий.
勤恪 qinke бути працьовитим і уважним; завзято працювати.
勤恳 qinken ретельність (ретельний); запопадливість; старання (старанний, старанність). 〜地劳动 працювати ретельно (старанно, з ретельністю, із запопадливістю, із старанням);工作〜ретельний (старанний) у роботі;〜的工作人员 ретельний (старанний) працівник;勤勤恳恳、з великою ретельністю; працьовито і ревно; з великою працьовитістю і з усіє ю старанністю;勤勤恳恳为人 民月艮务 віддано служити народу.
勤苦 qinku працьовитий і старанний; старанно і невтомно; без утоми; не покладаючи рук.大 家都在〜地劳动 yd працюють не покладаючи рук (без утоми); усі трудяться, не знаючи утоми.
勤快 qiivkuai <口> —勤劳.〜的人 трудіга ч., ж” прост.;她比任何男人还〜вона' щодо ретельності і спритності може посперечатися з будь-яким чоловіком.
勤劳 qinlao іфащювитий (працьовитість); роботящий розм,〜的中国人民 працьовіітий китайський народ;以〜见长 вирізнятися працьовитістю;她很〜він працьовитий; він працьовита людина; він трудолюб (труцолюбець);工人们用〜的双手盖起一座 又一座的工厂 робітники своїми звичними до праці руками споруджують завбди один за одним.
勤力 qinli напружувати всі сили; завзято працювати; не шкодувати сил.
®jj@j qinli старанно працювати; старанно викбнувати свої обов'язки.
勤勉 qinmian пильний (пильність); ретельний (ретельність); старанний (старанність, старання).〜地学习 пильно (ретельно, старанно) вчитися;〜的学生 старанний (ретельний, пильний) учень.
勤身 qfnsh^n намагатися; прагнути.
勤思 qinsi напружувати думку; працювати інтелектуально; займатися розумовою працею.
勤王 qinwang <^> вести війська на захист царя (престолу).
勤务 qinw(i 1)(公共事务）[суспільне] навантаження; [суспільна] роббта.村里的її壮$ 都担任了运公粮的〜молоді хлопці із села
себе
тягар доставки і здачі хліба
державі. 2)(军队中的勤杂工作）нестройова служба; форма.执行〜б^ти у формі;〜值班 службова форма;后方〜служба тилу.(指人） нестройовий; нестройовик.
勤务兵 qinwublng денщик.
务员 qinwuyuan обслуговуючий персонал (用 于总称）служитель; служителька.作人民的〜 бути відданим слугою народу.
勤'|ЙІ qinxu брати близько до серця; піклуватися про...
勤学苦练 qin xue ku lian ретельно (завзято) вчитися; завзято тренуватися; вчитися (тренуватися) без утоми.
勤杂工 qinzagong різнороб.
$7 qin 另见 jin.
矜 qin 1) шкіряне взуття; 2) бамбукове лико;系 用〜 для зв'язування використовують бамбукове лико;
Ш qin 另见 jm.
ІЙ qin —^S)J старанний; працьовитий.
Щ qin 另见 jin.
懂 qin хоробрість; відвага;〜于天下 довести свою хоробрість усій Піднебесній.
擒 qin.
擒 qin схопити кого-що; піймати кого-що.罪犯 当土务 Ifc 〜злочинець був пійманий (схоплений, накритий) на місці злочину.
擒贼县亲王 qin zei xian qin wang починати відразу з найголовнішого; брати бика за роги.
Щ qin.
嘴 qin тримати в роті (у зубах) що.〜着烟袋 тримати в зубах люльку; із люлькою;〜着目艮 泪із сльозами на очах;嘴里〜着一颗糖з цукеркою за щокою.
fe qm 另见 qhi.
Ш qm 1) бути потворним (огидним); потворний; огидний;其貌〜йогб збвнішній вигляд огидний; 2)一寝(зупинятися; припинятися).
胃qln另见qmn.
寝qm.
寝 qin (睡）спйти; сон.(卧室）спальня.就〜лягти спати.
寝兵 qlnblng припиняти воє нні дії.
寝车 qinche <铁路> спальний вагон.
寝处 qinchu 1) лежати й сидіти. 2) місце для ночівлі.
寝宫 qingong імператорський склеп; гробниця імператора.
寝具 qlnju постіль; постільні речі.
寝馈 qlnkui спати і їсти; сон та їжа.
寝食 qinshi:〜不安 втратити сон і спокій; не знахбдити собі місця; серце (душа) не на місці;〜俱废 остатбчно позбавитися сну і спокою.
寝室 qlnshi спальня; спальна кімната [у гуртожитку]; (集体宿舍）гуртожиток.
寝所 qinsuo спальня; місце ночівлі.
寝息 qmxl відпочивати;спати.
寝兴 qlnxlng спати й прокидатися; лягати і вставати.
寝衣 qinyl піжама; нічна сорочка.
蟮 qln.
蟻 qm дощовий черв’як.
^L4 qin.
7心 qin 1) проникнути.芳香〜月市M приємний запах проникав глибоко в груди. 2) (іНЖ) виступити.额,上〜出汗珠 на чолі виступив піт.
'?心痕 qinhen сліди сліз.
心人心脾 qin ren xin pi:〜的春风 свіжий весняний вітерець;〜的清香п'янкий аромат;〜的诗词 проникливі вірші;〜的一席话 хвилюючі до глибини душі слова.
《心入 qinru просочуватися в...; проникати в...
心心 qinxln проникнути в серце.
口 qm.
ич qin блювати; зригати; вирвати (про тварину).
Ш qin 1) рвати; блювати (про кішку; собаку); блювота (тварин); 2) сваритися; говорити непристойності;混〜сваритися що є сил.
臥 qin.
鼓 qin〈植〉полин {Artemisia apiacea Hance).
欺 qin.
揿 qin < 方 > натискати що, на кого-що (натискання).〜电铃 натискати [пальцем] на дзвоник (кнопку дзвоника).
青 qing.
青 qln导 1)(蓝色）синій (синява, синіти); блакитний (блакить, блакитніти); лазурний (лазур ж.).远处现出〜山 у далині синіли (блакитніли) гори; удалині виднілися сині (блакитні) гори;手和脸都冻〜了 нйвіть руки й обличчя посиніли (стали синіми) від холоду;目艮圈发〜синява (синці) під очима; з'явилися сині (темні) кола навколо очей;气 得脸发〜зеленіти від злості. 2)(绿色） зелений (зелень ок., зеленіти).〜草地 зелені луки; зелена галявина;麦苗〜了 зазеленіли (з'явилися зелені) сходи пшениці;杨柳一 зелень верб і тополь; зеленіли верби і тополі.
3)(黑色）чбрний (чорнота, чорніти).穿着一 身〜одігнений в усе чорне. 4)~»•青草；青苗. 踏〜зробити весняну екскурсію; милуватися першою весняною зеленню полів (лісів);看〜 охороняти посіви;买〜скуповувати хліб на корені.
青白 qfngbai блідий (про колір обличчя); сполотніти.
青帮 QTngMng <史> "Цинбйн" {назва одного з таємних суспільств у старому Китаї)\ "Синє Братерство"; "Синій клан".
青菜 qTngcM 1) <植> кап夕ста китайська. 2)(蔬 菜)овочі мн.; зелень ж” збірн.新鲜〜свіжі овочі; свіжа зелень;〜铺儿 овочева крамниця; 卖〜的 продавець овочів; продавщиця овочів.
青藏 qfngcdng <农> силос.
胃胃 qlngcao [зелена] трава.
青茶 qlngcha зелений чай.
青虫 qlngchong гусінь.
青山于蓝 qlng chu yu lan учень перевершив


648
учителя; перевершити свого попередника.
青春qTngchOn молодість.〜早已逝去的男子 чоловік далеко не першої молодості;把〜献 给祖国 віддати свою молодість Батьківщині; 恢复〜повернути кому-чому молодість; омолодити кого-що;永德革命〜завждіі зберігати в собі революційну молодість.
青春期 qfngchiinq[T〈生理〉пубертатний період.
青春腺 qlngchunxian статева залоза.
青词 qTngci〈宗•> молитовний текст (написаний червоною тушшю на особливому зеленому папері).
青瓷 qlngci порцеляна світло-блакитного кольору.; селадон.
青葱 qTngc6ng зелений (зелень ж.).〜的树林 зелений ліс;树木〜可爱 зелень дерев радує погляд (око),
青翠 qlngcui смарагдовий; яскраво-зелений.〜 яскраво-зелена соковита трава; соковиті трави, налиті зеленню.
青大将 qTngd^jiAng вуж.
青豆 qlngdou зелений горох.
青蜂科 qTngf^ngk6〈动〉блестінки мн.
青冈 q了ngg如g <植> дуб сіЬий.
青冈炭 qlnggangtan дубове вугілля, жовта вода.
青蛤 qTnggS устриця. 青光眼 qTngguangyan <医> глаукбма;
青揭色 qlnghese синювато-коричневий.
青红g 白 qlng hong zao bai правда і неправда; правий і винуватий.不分〜без розбору, хто прав і хто винуватий; не розрізняти чорне і біле.
青狐 qmghu О блакшна лисиця; блакитний песець.
青黄不接 qTng huang bu jie старий врожай уже закінчується, а новий ще на корені; до нового врожаю хліба залишалося в обріз; не звести кінці з кінцями.〜之际 перед новим врожаєм, коли запаси хліба вичерпувалися.
青灰 qlnghul графіт.
青鲛 qlngjiao блакитна акула.
青椒 qlngjiao зелений перець.
青筋 qlhgjih жила рот.〜і憐嶙的手 жилаві руки;〜 因栏动起来 запульсувала Блакитна жилка.
青韭 qlngjiii зелена цибуля.
青稞 q了ngk6 <植> ячмінь голозерний. qlngkuai синець.
青睐qTnglM <书> —青眼.博得〜домогтися чиєї прихильності.
青榄 qlnglan маслина, олива.'
青痕环 qlnglanggan малахіт.
青莲色 qTnglidnsS фіолетовий [колір]; ліловий [колір].
青蛉 qTngling бабка.
青龙背 qlhglongbei бруц (на кришці казана).
青绿 qlnglu темно-зелений.
青麻 qlngma канатник; китайський джут.
青盲qTngmdng 音光眼.
青梅 qinmei зелена слива муме; зелений абрикос муме.
青梅竹马 qlngmei zhiima товаришували; (були товаришами, були друзями) з [самого] дитинства.
青霉素 qlngmeisu <药> пеніцилін.
青面狡牙 qlngmian Ііаоуа чорт із зеленим обличчям і довгими іклами; виплодок пекла.
青前 qlngmiao хліб на корені.买〜купувати хліб (врожай) на корені.
青年qlngnian 1)(印轻时的阶段）молодість; юність.〜时代 молодість; юність; юнацтво;〜
——молоде покоління;〜工入 робоча мблодь; молоді робітники;〜学生 учнівська мблодь; учні. 2) (й1 年人）мблодь ж” збірн. (молодіжний); юнацтво збірн. (юнацький); юнак ч.; молода людина.爱国〜патріотична мблодь;团夕卜〜неспілкбва мблодь;〜组织 молодіжна організація;〜的热t青 молодий запал; юнацький запал;〜的勇气 молода відвага;他是个有志气的〜він юнак ідейний; він був юнаком (молодою людиною) з високими прагненнями.
青年会 qmgnianhui християнська асоціація молодих людей.
青年节 Qlngnianjie День молоді; Свято молоді.
青年人q了ngnidni^n —青年2).〜的理想ідеіли юнацтва (молоді).
青年团 qTngniantudn спілка молоді.共产主义〜 комуністичний союз молоді; комсомол.
青青 qlngqlng зеленіти, зелений.
# 	青 qlng qlng пишний, буйний, густий (про листя, траву).
青色 qlngse ―青 1)，2)，3).
青会少帐 qlngshazhang гаолян, що густо розрісся (кукурудза, що розрослася).
胃 йіШ qlngshanque <^]> блакитна (голуба) синиця.
青少年 qmgshaonian гадлііки мн.; юнаки і дівчата. 注意对〜的教育приділити велику ув^гу вихованню підростаючого покоління. ,
青史 qlngshl історія.〜留名 ім'я чиє ввійшло в історію; 7ІС垂〜заліішгіта нащадкам пам'ять про себе.
青丝 1 qTngs了 <书> (头发）волбсся [молодої жінки чи дівчини].
青丝 2 qlngsl (青梅切的丝）дрібно нарізаний цукат.
青词半斗 qlngsiliao <农> зелений корм; зеленка розм.〜轮牧 зелений конвеєр;半干〜сінйж. qlngsong [зелена] сосна.
青苔 qlngtai мох.长满〜порослб мохом.
青天 cj了ngtian 1)(蓝色的天空）синє (блакитне, лазурне) небо; лазур неба. 2)(旧时比喻清官） справедливий непідкупний суддя.
青天白日 qfngti§n-bmri серед (псісеред) білого дня.
青天霹霜 qlngtian pill [як] грім серед ясного неба; як (наче, начебто) обухом по голові.
青铜 qlngtong <冶> бронза.锻〜бронзування; бронзувати що;〜像 бронзова статуя.
青铜器 qlngtongqi бронзові вироби; бронза збірн.〜时代 <考> брбнговий вік.
胃й qlngwa зелена жаба; жаба.
青虫下 qlngxia <动> [прісноводна] креветка.
#負ї虫它 qlngxiaoshe вуж.
青杏 qlngxing недозрілий абрикос.
青目艮 qlngyan прихильність; прихильна увага; прихильний погляд (погляд).
ЩШ qlngyang <ffi > тополя китайська; тополя Симона.
青衣 qlhgyi 1)(黑色的衣服)одяг чорного кольору. 2)〈居lj> амплуа молодої жінки чи жінки середнього віку.
青鱼 qlngyu〈动〉чбрний амур; сажотрус; китайська плотва.
青云直上 qlngyun zhi shang зробити блискучу кар'є ру.
青珠 qlngzhu малахіт.
青 qlngzhu 〈农〉силосувати що (силосування).〜作物 силосні культури.
青法 qfngzh^i伤 <农> силосування.
青Dt窖 qlngzhiijiao <农> силосна яма; силос.
青ji£半斗 qlngzhuliao <农> силос; силосний корм.
青jiti答 qlngzhuta <农> силосна вежа; силос.
青紫 qlngzl <医> синюха; синюшність.
® qing 另见 киї; qing.
顷 ^Tng 1) нахилитися, похилитися, покрив итися; 2) похилити, нахилити;〜耳面 听 слухати (вслуховуватися), припавши вухом.
顷 2 qTng Цін (прізвище).
轻 qing.
轻 qTng 1)(重量小）легкий (легкість).油比水〜 олія легша від води;身〜如燕 легкий як пірїна. 2)(年纪小）молодий; юний,他年纪 比你〜він молодший за вас. 3)(程度浅） легкий (легкість).〜烟 димок; слабкий дим;〜 伤 легке поранення; легка рана; мікротравма; 他的病并不〜хворбба в нього не така вже легка;微风〜拂 віяв легкий вітерець;这工作 很〜ця роббта дуже легка;对他的处分较〜 його покарали віднбсно м'яко (легко); йому дали порівняно незначне (легке) покарання.
4)(用力小）легенько розм.; злегка.他用手一 地推了我一下 він легенько (злегка, тихенько, потихеньку) штовхнув мене рукою. 5)(声音 f氏）тихенько розм.; потихеньку розм. 〜
легка хода;〜一点! тихіше! легше! 一的叹 ,窗、声 легенький подих; 一地叹-ft потихеньку зітхати; легенько зітхати;交谈的声音很〜 розмбва велася упівголосу. 6)(不重要） легкий (легкість); незначний (незначність); мізерний (мізерність).在这一方面他的责任 很〜у цьому розумінні відповідальність його дуже незначна (мізерна, збвсім легкй);这件 事关系可不〜справа ця відіювідйльна (серйозна). 7)->轻视.为人所〜б六и зневаженим усімй; усі ставилися до кого зі зневагою. 8)—►轻率，〜语言诺 кіідатися обіцянками (словами).
轻 _ qlngao зарозумілий; зверхньо спілкуватися з ким-небудь.
轻毕 qlngbi легкий, швііцкий.
轻便q了ijgbidn 1)(体$小，使用方便)зручний і легкий; портативний (портативність);
легковий; переносний.〜印屈iJtfl портативна (переносна) типографічна машина;〜建筑物 легка будівля;〜汽车 легкові машина; легковий автомобіль;〜铁路 вузькоколійка розм.;〜发动机легюій двигун;这台机器很〜 ця машина зручна і легка;橡皮船很〜 надувний гумовий човен дуже портативний (зручний і легкий). 2)(轻й，容無）легкий (легкість).干〜活 займатися легкою (нескладною) роботою,
轻薄 qlngb6 фривбльний (фривольність).说〜话 говорити фривольності;态度〜中ривбльність; 举止〜фривбльне ставлення; поводитися фривольно; фривольничати.
轻薄子 qlngbozi вітрогон, гуляка, джиґун.
轻产 qlngchan <医> легкі пологи.
轻车 qlngche легкий екіпаж; коляска, бричка.
轻车熟路 qlngche-shulu звична справа; справа для кого знайома; кому не вперше; по уторованій доріжці [йти].
轻Йр qmgchuan легкий човен; швидкохідне судно.
轻待 qlngdai зневажливо звертатися; недбало приймати.
轻淡 qlngdan 1) блідий; тьмяний; тьмяніти;


блякнути; втрачати яскравість; 2) нечастий; той хто легко забувається.
轻敌 qlngdi недооцінка сил і можливостей вброга; зневага до супротивника; шапками закидати.〜思、думка (настрій), що супротивника можна шапками закидати.
轻而易举 qing ег уі ju без будь-яких зусиль; легко і неважко зробити що; найпростіша (легка) справа; усе легко і прбсто; простіше від простого; немає нічбго простішого (легшого); [можна зробити що] граючись; дрібна (хвилинна) справа; пара дрібниць.
轻放 qlngfang бути недбалим; недбалий.
轻粉 qTngftn〈口〉каломбльЖ.
轻风 qlhgfeng〈气〉лепаій (слабкий) вітер (бриз).
轻浮 qTngfti пустотливий (пустотливість); легковажний (легковажність, легкодумство);〜 的少年 пустотливий (легковажний) юнак;为 人〜людина легковажна (несерйозна); вітер у голові в кого;举止〜повбдгітися пустотливо (легковажно);举止 ~ 的人 пустотлива людина; вертихвіст розм.; вітрогон прост.; вітрогонка прост.
轻歌qlnggeju〈音〉опер打а.
轻果 qmggu6 розпачливий, нерозважливо хоробрий.
轻寒 qlnghan легкий холод; морозець.
轻忽、qlnghu нехтувати; недбалий, неуважний.
轻活 qlnghuo легка роббта.
轻工业 qinggongye легка промисловість.
轻工业部 qmggongyebu міністфсіво легкої пршис- ловосгі.
轻轰炸机 qTngh6ngzMjT <军> легкгій бомбардувальник.
轻机关枪 qlngjlguanqiang〈军〉ручний (легкий) кулемет.
轻贱 qTngjian низький (низькість); низького стану; підлий (підлість); підлого походження; худорідний (худорідність).
轻家 qTngjm бідняк; незаможна родина.
轻减 qmgjian полегшувати, пом'якшувати; зменшувати, знижувати (податки, покарання).
轻简 qlngjiSn 1) простий; лаконічний; 2) нехтувати, зневажати, недооцінювати.
轻贱 qTngjian 1) низький, підлий, неродючий; гідний презирства; незначний; 2) зневажати.
轻剑 qTngjian <体> рапіра.〜运动员 рапірііст; рапіристка.
轻金属 qTngjTnshii〈化〉легкий метал.
轻举妄动 qlngjuwangdong незрозсудливий (нерозсудливість); необачний (необачність); необачні (нерозсудливі) дії; легковажні вчинки; вчинити легковажно і нерозважливо; вдаватися до авантюри; [знахабніти і] зарватися; не подивившись в святці, бевкнути в дзвін.
轻看 qlngkan ставитися зневажливо (зверхньо); недооцінювати.
轻快 qTngkuSi 1)(快而不费力）швидко і легко. 脚士〜легкй хода; легкі кроки;大家三脚两步 〜地爬上了 小山 усі швидко і легко піднялись на гірку. 2)(轻松愉快）лбгко і весело; з легкіімсбрцем.危险过去了，大家〜地松了 一 口 气 небезпека минула, і усі зітхнули з полегшенням (полегшено).
轻狂qTngki^ng —轻浮.
轻量级 qTnglmgji <体> легкй вага.最〜 легенька вага;次〜напівлегка вага.
轻灵 qlngling спритний, легкий, митецький (про форму літературного викладу).
轻妙 qlhgmiao фаціозний, витончений; добірність.
轻慢 qlhgman ставитися до кого-небудь зневажливо (без поваги); бути нечемним з ким-чим. 他从不〜顾客 вона нікбли не дозволяла собі бути нечемною з покупцями; вона нікбли не дозволяла собі ставитися зневажливо до покупців.
轻描淡写 qihgmiao-danxie обмбкитися загальними зауваженнями; мимохіть; швидке згадування.
轻蔑 qlngmie зневажливий (зневага); презирливий (презирство).投以〜的目光 кинути зневажливий (презирливий) погляд;〜土也对待 А ставитися до людей зневажливо (презирливо, зі зневагою, із презирством); поводитися з людьми погірдливо; і吾气〜тон був зневажливий (презирливий); зневажливим тоном.
轻民 qlngmin бурлака; розбійний люд.
qlngnuan легкий і теплий одяг, гарний одяг.
轻诺寡信 qing nuo gua xin наобіцяти багато і нічбго не зробити; обіцяти і (так) не зробити; щедрий (не скупитися) на [порожні] обіцянки.
轻炮 qlngpao <Щ-> легка артилерія (гармата), qlngpaoblng <¥> легка артилерія.
轻飘 qlngpiao легкий (легкість).〜脚步 легка хода.
轻飘飘 qmgpiaopiao плавний (плавніспь); легкий (легкість).脚底下~ ніг (землі) під собою не чути (не відчувати) простий.;垂柳〜的摆动 Ш плавно колихаються (хитаються) гілки плакучих верб.
轻骑 qlngqi легка кавалерія.
轻骑兵 qTngqibTng <军> легкй кавалерія.
轻绮 qlngqi легкий, витончений; прозорий; добірність.
轻巧qTngqiSo 1)(重量小而灵巧）зручшій і легкий; компактний (компактність).〜的机器 компактна машина. 2)(灵巧）спритний (спритність); моторний (моторність).动作要 〜потрібна спритність (моторність) у рухах (у діях); діяти необхідно спритно (моторно); 汽车开得挺〜спритно (зі спритністю) керувати автомобілем.
轻俏俏 qTngqiAoqi^o тихий, м'який, легкий; м'яко, легенько, злегка.
轻轻 qlngqlng 1) легенько; злегка; тихенько; нечутно; м'яко; спокійно; 2) злітати; здійматися.
轻取 q了ngqti здобути легку перемогу.甲队以 5:0〜乙队 команда А без ускладнень (легко, з легкістю) здобула перемогу над командою Б з рахунком 5:0.
轻梁 qlngrou 1)(柔软)гнучкий (гнучкість).〜的 枝条 гнучкий прут. 2)(柔和）м’який (м'якість),〜的声音 м'який голос.
轻生 qlngsheng не дорожити життям.
轻声 qlngsh5ng〈语〉легкий тон.
轻视 qTngshi зневажати що-кого-що (зневага); нехтувати кого-що (презирство); дивитися спогорда на кого、(不认真对待） недооцінювати що. 〜问题的意义 недооцінювати значення питання;〜体力劳 动 презирство (зневага, зневажливе ставлення, презирливе ставлення) до фізичної праці;〜另її人的劝告 зневажати поради інших; зневага до чужих порад;对政局的严重性有 所〜є відома недооцінка серйозності політичної обстановки.
轻弱 qlngruo слабкий, слабосильний.
轻会少 qlngsha флер, тюль, газ.
轻伤 qlngshang легке поранення.
轻石 qTngshi пемза.
轻手轻脚 qlngsh6u-qlngjіао потихеньку рот.; навшпиньках.
轻率 qlngshuai легковажний (легкодумство, легковажність); необачний (необачність); необдуманий (необдуманість); ні з того ні з сього просту із плеча простий.; вітер у голові; легкість у думках,〜的行为 легковажний (необдуманий) вчинок;〜地决 定 вирішувати [справу] ні з того ні з сього; необачне (необдумане) рішення;〜;№去>(故不 该做的事 зробити ні з того ні з сього (з маху) те, чого не слід робити不〜作出判断 стримуватися від необачних висновків 不作 〜的结论 не робити поспішних висновків;这 个问题不能〜地一下子解决це питання не можна вирішувати з плеча;这家伙〜得很 у цього типа тільки вітер у голові (легкість у
думках). &爽qi
轻 М qlngshuSng легко, весело, з легким серцем.
轻@ qlngshui легкий (чутливий) сон.
轻松 qlngsong легкий (легкість); полегшений (полегшення).〜偷快 легко і весело; з легким серцем;〜愉快的劳动 весело (з радістю) працювати;〜的生活 легке (привільне) життя; 〜的活儿 легка роббта;心里〜л^гко на душі; 心、t青〜下来 полегшало на душі; відлягло від серця; стало легко і розкуто;〜地舒了 一 口气 полегшено зітхнути; зітхнути з полегшенням.
轻速 qlngsu поспішний (у діях); легкий, несерйозний.
轻坦克 qTngtSnkd〈军〉легкий танк.
Й Ш qlngtiao легковажний (легковажність); фривольний (фривольність); вітер у голові. 言词〜фривбльні слова; фривольна розмбва; 举 止 〜 легковажне поводження; фривольничати;举止〜的人 вітрогін розм.; вітрогонка розм.; вітряна (легковажна) людина.
轻脱 qlhgtu5 легковажний, необачний; вітряний; чинити нерозважно (необачно).
轻微 qlngwei слабкий (слабість); незначний (незначність); легкий (легкість),〜的劳动 легка праця;〜白勺叹，_、 легкий (слабкий) пбдих;〜的感冒легка застуда;〜的惩罚м'яке (легке) покарання;〜的精神失常 тихе божевілля;违法的情节〜злбчин незначний.
轻武器 qlngwuqi ручна (стрілецька) зброя.
轻侮 qlngwu ставитися зневажливо і презирливо (образливо) до кого-небудь; зневажати кого-що (зневага); нехтувати ким-чим (нехтування); ображати кого-що (образа).
轻雾 qlngwu <气> легкий (слабкий) туман.
轻细 qlngxi тонкий, легкий.
轻<1、qlngxiao дрібний, незначний.
轻笑 qlngxiao насміхатися, висміювати.
轻心 qlngxln легковажність; необачність; бездумність; легковажний; необачний.
轻信 qlngxin легко вірити кому-чому; легковірний (легковір'я, легковірність); довірливий (довірливість)〜流言 легко вірити чуткам (пліткам);〜的人 довірлива (легковірна) людина; 过于〜украй легковірний (довірливий); надзвичайна (надмірна) довірливість; надзвичайне
(надмірне) легковір'я;不可〜не можна брати


650
що до віри; не можна бути настільки (таким) легковірним (довірливим).
轻型车 qTngxingchg〈铁路 > легковаговий вагон.
轻易 qTng.yi 1)(容易）лбгко (легкість); прбсто (простота),他不会这样〜受骗的йогб так прбсто (легко, на бобах) не обдуриш;我们的 这些成就不是〜得来的yd ці успіхи дісталися нам не так легко і прбсто;任f可工 作都不是〜能做好的ні^ка роббта не дає ться легко. 2)(随随便便）навмання рош. ;ні з того ні з сього прост.〜放过 впустити що через легкодумство (через недбайливість);不可以 〜地指责另1J 人 не можна ні з того ні з сього звинувачувати інших;他不〜夸奖别人 він людина скупа на похвали; він людина, що рідко кого похвалить; він така людина, що ні з того ні з сього людину не похвалить 他不 〜打断别人的话він рідко дозволяє собі перебивати інших.
轻愚 qlngyii несвідомий.
qlngyue полегшувати; вміти спрощувати.
轻音乐 qlngylnyue легка музика.
轻盈 qlhgymg пластичний (шастичнісіь); плавний
і 	витончений.体态〜струнка і витончена фігура;舞步〜пластіічність (плавність і добірність) танцю; танцювати плавно і добірно; легка (пластична) хода.
轻油 qTngy6u〈化〉легкб масло.
轻于鸿毛 qTng yu h6ngmao легше від лебединого пуху; малозначний.人固有一死，或重 于泰山，或〜умирає кожен, але смерть одногб важче гори Тайшань, смерть іншого легша лебединого пуху.
轻兀素 q了ngyuSns(i〈化〉легкі елементи.
轻重qTngzh6ng 1)(重量）вага. 2)(程度深浅） ступінь ж.; рбзмір;(重要性)важливість,〜倒 置 ставити дрібниці вище головного; неправильно розцінити що; не розібратися, що важливо,а що ні; зробити навпаки;无足〜 не суть важливо; не настільки (не так) це важливо; не дуже важливо;估计一下损失的 〜визначити (прикинути) рбзмір втрат (ступінь -збитку);根枭鉍情的〜处方 призначити лікування (ліки) в залежності від стану хвброго;根据事情命〜зважаючи на ступінь важливості справи; у залежності від (виходячи зі) ступеня важливості справи; X 作要分〜缓急роббту потрібно поділяти за ступенем її важливості і терміновості (за Й значимістю і нагальністю). 3)(适当限度） міра.知іі〜знати міру; дотримуватися міри; мати почуття міри;说话不知〜говорить, а не розуміє, що можна говорити і що не можна (що доречно і що недоречно говорити).
轻重律 qTngzh6ngl6〈文〉ямб.
轻重轻作 qlngzhong qlnglu <文> амфібрахій.
轻装 qTngzhi^ng 1)(行装轻便）з легкими руками рот.〜京尤іі відправитися з легкими руками. 2)(轻便的装备)：〜部队рухбмий загін [піхоти]; рухливі групи військ. 3)(没有 思想包袱) не бути нічим обтяженим.〜上阵 вступати в бій нічим не обтяженим.
qing 另见 qiang; qing.
庆 qlng канцлер.
Ші qing.
Ш, qing〈化〉водень; гідрогенум.
氧弹 q了ngdan <军> воднбва бомба.
氧二氧 qTng^ySng <{^> вода.
氧氣酸 qTngfiisu§n < 化 > фтороводн芑ва (фтористоводнева) кислота.
fi 化物 qlnghuAwi < 化 > гідрид; воднева сполука.
氧化油 qlnghuayou гідрована олія.
ШМ qingjie гідрогенізація з розщепленням молекул.
氣离子 qlnglizi іон водню; водневий іон.
氢化作用 qTnghuA zuoyong <化> гідрування; гідрогенізація. 氧氯酸 qTngldsi^n < 化 > хлористоводнева кислота.
氢气 qlngqi〈化〉водневий газ.
氢爾酸 qlngqingsuan 〈化〉ціанистоводнева (синильна) кислота.
氣武器 qlngwuqi <军> воднева зброя.
氡氧吹管 qTngyang-chuTguan < 技 > кисневодневий пальник.
氣氧化按 qTngy如ghu^n <化> гідрйт окису (гідроокис) амонію;(按水）аміачна вода; їдкий аміак.
氧氧化钾 qTngyanghuAjia <化> гідрат окису (гідроокис) калію; їдкий калій.
氣氧化钠 q了ngy如ghu&n& <化> гідрйт окису (гідроокис) натрію; їдкий натр.
氧氧化物 qTngyanghuAwii〈化〉гідробкис.
Ш■氧焰 qlngyangyan киснево-водневе полум'я.
І青 qlng 另见 qing; qmg; qing. qlngshi камера (дізнання).
倾 qlng.
倾qlng 1)—倾斜.身子向前〜着стояти, нахилившись вперед. 2)(倒塌）обвалитися (обвал); завалюватися (обвалення, завалення); звалити.大厦将〜є загроза обвалу (може завалитися, може обвалитися) будинку. 3)(用尽）напружувати що.〜全力把 工作搞好 докласти всіх зусіль (напружувати всі сили, намагатися із усіх сил), щоб добре виконати роббту.
倾败 qlngbai розгром; поразка; катастрофа; фіаско; переможений; побитий; скинутий.
f顷杯 qlngbei спорожнити (перехилити) келих;
випити вино.
倾侧qlngcS —倾斜.
f顷巢 qlngchao <书> кинути усі свої сили на кого-що; прийти всією зграєю.敌军〜来多й вороги прийшли всіє ю зграєю; ворог напав, кинувши на нас усі свої сили.
MM qmgcheng щирий; за^аушевний; сердечний.
倾迟 qlngchi чекати всім серцем; сподіватися всіє ю душею.
倾出 qTngchii вивалити; висипати.
Ш\Щ qlngdao (番Sf到)перекинутися; повалитися набік.(钦佩)схилятися перед ким-чим (преклоніння); захоплюватися ким-чим (захоплення);(爱慕）милуватися ким-чим (милування).她的美丽令人〜її краса викликала в людей замилування; її краса непереборна.
倾倒 qTngdAo (倒出来)вивалити що, рот.八一 车土〜在沟里 вивалити землю з тачки в канаву.
f顷# qlngdiao похитнутися.
f顷动 qmgdong зворушити; розчулити; вплинути.
М® qlngdu нахил; ступінь нахилу.
倾夺 qlngduo змагатися; сперечатися.
倾耳qTng'Sr —倾听.〜细听клбїтися до кого-небудь; уважно слухати кого-що.
倾国 f顷城 qing guo qlng cheng писана краса (красуня).
倾害 qlnghai шкодити; заподіювати шкоду; завдавати шкоди; робити капості.
ШШШ'Ґ qlngjia-dangchan промарнотратити все майно (своє багатство); пустити з торбами родину; розоритися (розорення, розорний).使〜розорити кого; пустити кого з торбами.
倾角 qihgjiSo 1) <理> магнітне нахилення. 2) <数> кут нахилу. 3) <ШШ> кут падіння.
倾尽 qlngjin віддати усе, що є; закінчилися всі сили.
倾酒 qlngjiii спорожнити келих і випити вино [до дна].
f项料器 qlngliaoqi <技> скидальний візок; автоматичний розвантажувач.
倾慕 qlhgmu обожшоваги кого-що (оббжнювання); захоплюватися ким-чим (захоплення).
f顷II相助 qlng nang xiang zhu віддати останнє (усе до останньої копійки), щоб допомогти кому.
個І盆大雨 qlng pen da yu дощ ллє як із відра (цебра); злива ч.; безодні розчинилися небесні жарт.; заливний дощ.
倾诉 q了ngsii —倾吐.〜衰情 розкрііти душу (серце);尽情〜висловити все [без залишку]; висловити усе, що є на душі.
f顷塌 qlngta руйнуватися; розвалюватися; завалюватися; перетворюватися на руїни.
倾谈 q了ngtdn (真诚地谈话）розмовляти з ким щиро;(畅快地谈话）жваво розмовляти.与同 车的人〜起来 почати жваву розмову із сусідами по вагону;他们〜着自己的理想 вони щиро розмовляли про свої надії; вони вели задушевну розмову про свої сподівання.
倾听 qlngtlng прислухатися до кого-небудь; услухатися в що; напружувати слух.〜真理 прислухатися до голосу істини;虚心〜群众 的意见 охоче прислухатися до думок мас.
倾头 qlngtou нахилити (схилити, похилити, опустити) гблову.
f顷Н土 qlngtu висловити що.〜爱慕之А、освідчитися в коханні;〜积懷 відвести душу;对他〜 衰肠 розкрити душу (серце) перед ним.
f顷箱便J 箧 qmgxiang-dSoqie вивертати всі ящики; викласти (витягти) із шухляд усі свої пожитки.
倾向 qTngxi厶ng 1)(趋向）тяжіти до кого-небудь (тяжіння); тягтися до кого-небудь (потяг)〜 革命 потяг (тяжіння) до революції;他比较〜 前一种意见 він швидше схиляється до попередньої думки. 2)(区市）тенденція; схильність; нахил.政治〜політична тенденція;修正主义的〜ревізіоністські тенденції (нахили);妥协主义的〜схильність (тенденція) до погодження;资本主义自发〜 стихійні тенденції до капіталізму 具有资本 主义自发〜的富裕中农заможні середняки, що стихійно схиляються до капіталізму;带 有个人主义〜的人людина зі схильністю до індивідуалізму;反对大国主义〜боротьба з тенденцією великодержавного шовінізму;与 反动〜作斗争 вести боротьбу з реакційними нахилами;要注意一个〜І盖着另一个〜 треба брати до уваги те, що за однією тенденцією ховається інша.
倾向性 qlngxiangxing 〈文> спрямованість.文 艺作品的〜спрямованість художніх творів.


651
倾销 qTngxi5o <经> домпінг.〜价格 демпінгова ціна;向市场〜商品 вікинути товар на ринок; викидний збут;对夕卜〜демпінг.
倾斜 qlngxie нахил (похилий, нахилишся); крен (кренитися).房子有点〜了 Будіінок трохи похилився вбік; будинок ледь похилився (скосився, крениться) вбік;轮船〜得很厉害 пароплав дав сильний крен (сильно крениться).
倾斜层 qTngxi^^ng〈地质> похилий пласт.
Ш 斜度 qlngxiedu нахил; величина нахилу; похилість.
倾斜角qTngxi句这о —倾角3).
斜面 qlngxiemian нахил; похила площина.
倾斜仪 qTngxiSyi <海，S>KpeH6MeTp.
倾冯 qlngxie падати книжк.山洪〜з гір ринувся (поринув) бурхливий потік; паводок спадає з гір [униз]; S亮的银辉〜在窗上вікна були Щ^дро прикрашені місячним сріблом;山上 的水〜下来，汇成了奔腾的急流водй， падаючи з гір, утворює стрімкий потік;阀门 —开，雪Йй氣肥，直往袋里〜відкрііли клапан, і білосніжне азотне добриво хлинуло в мішок.
倾卸 qlngxie розвантажувати; перекидати; перекидний; автомобіль-самоскид.
倾心 qTngxTn І)(―行向往）захбплюватися кші-чші (захоплення); відчувати (почувати) потяг до кого-небудь; тягтися всіє ю душею до кого-небудь. 2)(拿出真心）задушевний (задушевність); щиро.〜交谈 розмовляти щиро;〜之谈 задушевна бесіда; задушевна розмбва.
倾乳 qlngya інтрига (інтригувати проти кого-чого); чвари (займатися чварами розм. підступи і підсиджування; чвари і розбрат; витісняти кого-що.〜行为 інтриганство; свари рот.;互相〜взає мне підсиджування; обмовляти один одного; підкопуватися один під одного; підступ один проти одного; копати один під одного; складні інтриги й чвари; взає мна гризня.
倾义 qlngyi призахідне сонце; захід.
倾溢 qlngyi переливатися через край.
倾注 qingzh(i І)(流入）пйдати в що, книжк.泉 水〜到池子里 джерельна вода впадає (вливається) у ставок;瀑布〜到深潭里 водоспад падав у глибоке водоймище. 2)(集 中到一个目标上）зосередити що на кому-чому (зосередження); вкласти душу в ЩО.把全_精力〜于革命工作上3ОСЄр6дИТИ усю свою увагу на революційній роботі; вкласти душу в революційну роботу;〜全力， 打击敌人 звалитися всіма силами на ворога; спрямувати (кинути) усі свої сили на ворога.
卿 qTng.
卿qTng I)(古时高级管名）сановник. 2)(古时君 舍臣)ти.爱〜лкібий. 3)(古时夫妻或至友间 的爱称）ти; любий; люба.
卿公 qTngg6ng суддя (у народності мяо).
卿相 qihgxi^ng <史> вищі чиновники; вельможі.
清 qing.
清 qTng l)(纯净）чіістий (чистота); прозорий (прозорість).水〜见底 вода така чиста (прозора), що дно видно;水不〜вода каламутна (нечиста);天朗气〜ясна погода і чисте повітря. 2)(淸楚):神志不〜тьмариться розум; каламутиться в голові; свідомість затьмарюється (стало каламутніти, стало
скаламученим);谁也说不〜ніхтб не може точно сказати;把事问〜дізнатися докладно (точно), у чому справа 事情尚未査〜питання дотепер не з'ясоване. 3)(彻底）повністю; цілкбм.全部付〜 заплатити (сплатити) що повністю (цілкбм) 4)(结清）розрахуватися з ким-чим (розрахунок).中艮己经〜了 був зроблений остаточний розрахунок. 5)—►УЙ 点.
淸拔 qlngba вишуканий; елегантний; {про стиль твору; почерку).
清白 qTngMi чистий (чистота); незаплямований (незаплямованість).无瑕的名声 незаплямована репутація;历史不〜的人 людина з темним минулим;这人历史〜У ціє ї людини незаплямоване (чисте, бездоганне) минуле;心地〜сбвість чиста; чиста сбвість; щира душа.
清秘、qlngbi відокремлений; тихий; затишний.
ШШ qlngbian 1) чіткий; ясний; переконливий (про слова); 2) красномовний.
Щ 才示 qlngbiao 1) імпозантна збвнішність; шляхетні манери; 2) (поет.) світлий маяк (обрз. про місяць).
清裁 qlngcai делікатний; шляхбтна манера поводитися.
qlngcao моральна чистота; бездоганна поведінка; непорочність.
清册 qlngce реє стр; опис ж.; перелік ч.财产〜 реє стр майна;编造〜заінвентаризувйти що; інвентаризувати що.
清茶 qTngchd 1)(绿茶）зелений чай. 2)(只有茶 水而无点心）голий (пустий) чай.
清茶淡饭 qTngcM-dSnf^n домашній (скрбмний) обід; звичайний (повсякденний) стіл.
清查 qlngcha перевірка (перевірити кого-що); облік (врахувати кого-що);(检查）ревізія (ревізувати кого-що).〜户 口 [зробити] облік [кількості] жителів;〜帐目 перевірка рахунків (звітності); ревізія звітності;〜存货 облік товарів;〜贝才产 облік (інвентаризація) майна;〜仓库 перевірка наявності товарів на складі;〜现款 перевірка (ревізія) касової готівки.
清偿 qlngchang погасети що (погашення).〜债 务 погасити (покрити) заборгованість;未〜部 分 непогашена частина.
清偿力 qfngchdngH <#>ліквідність.
清 Р昌 qlngchang оперний спів у концертному виконанні;
清唱剧 qTngcMngjCi <音> оратбрія.
清畅 qlngchang чистий; м'який.
清澈 qTngchd прозорий (прозорість).湖水〜见底 вода в озері така чиста і прозора, що дно видно.
清澈 qlngche до кінця зрозуміти; глибоко усвідомити.
ШШ qlngchen рано-вранці; ранній ранок.
清澄 qlngcheng чистий; прозорий; світлий.
清除 qlngchu вимести що; очистити кого-що (очищення); ліквідувати кого-що (ліквідація); покінчити з ким-чим; викорінити що (викорінювання). ~院子里的积會 вимести сніг знадвору; очистити двір від снігу;〜地雪 розмінувати що\ очистити (звільнити) що від мін;〜出党 виключити кого з партії;〜党 内的异已分子 очистити партію від сторонніх елементів;〜阶级敌人 покінчити з класовими ворогами;〜叛徒 змести геть зрадників;〜个人名利思想викорінити
кар'єризм; покінчити з кар'єризмом; зректися кар'єризму;〜旧社会的恶习 покінчити з поганими звичаями старого суспільства.
清会 qlngchu 1)(易 了解）ясніій (ясність); зрозумілий (зрозумілість); виразний (виразність); чіткий (чіткість). 口齿〜виразна вимова; говорити чітко;发音〜чиста (виразна, зрозуміла) вимова 声音〜вирізні (чисті) звуки;字迹〜розбірливий почерк;概 念〜ясн^ (чітке) уявлення;听得〜вирізно чути що; чітко чутно;听得不〜ч細 в півуха; 信上写得很〜у листі все ясно написано;虽然 izt， f旦S■得〜хоча і далеко, але все-таки чітко (ясно) видно;留下了〜的印象 зшиішилось ясне враження;解释〜до ладу (ясно) пояснити що;认识不〜не розпізнати що як слід;要把事情弄〜вйрто з'ясувати, у чому справа; треба це зясувати;他的话说得不够〜 він говорить якось ледве зрозуміло (не збвсім ясно, двозначно); у його словах немає достатньої ясності;声Щ说得淸淸楚楚у заяві говориться ясніше ясного 我们的观点 是清清楚楚的 нйша точка зору абсолютно ясна. 2)(不糊涂）тверезий (тверезість).头脑 〜світла голова; світлий розум; тверезі думки; тверезий розум; тверезість розуму;〜地记得 жваво пам'ятати що.，жваво ііам，ятйеп»ся; свіжо в пам'яті;〜地认识到自己的错误 тверезо (твердо) усвідбмлювати (усвідомити) свою помилку. 3) (了解)ясно кому; зрозуміло кому.你〜不〜，这是怎么回事？ чи не знаєте ви (чи ясно вам), у чому тут справа?我也不〜я теж не знаю (не розумію), у чому справа; мені теж неясно (незрозуміло);对厂里的问 题他不〜він не в курсі заводських справ (питань).
Щ0І qlngchun чистий; нерозбавлений; міцний (про вино).
清脆 qlngcui дзвінкий (дзвінкість). ~的歌声 дзвінка пісня.
清单 qlngdan список; перелік ч.; опис ж.货物〜 перелік (список) товарів.
清淡 qlhgcMn 1) 气味不浓)рідкий; слабкий
(слабкість); легкий (легкість).——杯〜的茶 склянка рідкого (слабкого) чаю;〜的荷花香 "Ч легкий (ніжний) аромат лотоса. 2)(不油 М) легкий, без жиру; нежирний.我Ji吃,电〜 的菜 мені хочеться з'їсти що-небудь
легенького, без жиру. 3)(萧条）тііхий.生意〜 тиха (слабкй) торгівля.
清党 qlngdang чистка партії; партійн чистка.〜 工作 роббта з проведення чистки у партії.
ШШ qmgdang ттшш; утихомирений; спокійний.
淸道 qlhgd^o 1)(打扫街道)мести вулиці； підмітати дорогу. 2)(驱散路上的行人）звільніти дорогу від публіки (від народу).
清道夫 qTngdaofii < 旧 > підміталшик (замітальник) [вулиць].
清德 qmgde висбкі моральні якості; непідкупність. 点 qlngdiSn інвентаризація (інвентаризувати що); облік (врахувати кого-що)〜财产 інвентаризація (робити опис) майна;〜货物 облік товарів.
清qlngdun варити (тушкувати) без додавання сої.〜X鸟 курка, зварена без сої; тушкована курка.
消风 qlngfeng свіже повітря.〜徐来 в丨є (повіває) свіжий вітерець.
М福 qlngfu:亨〜жити у спокої (без клопотів і


652
турбот); кайфувати; поринати у кайф жарг.\ поринати у приємне байдикування.
ГЙЙЇ qlnggao шляхетний (шляхетність); кришталевий; світлий (світлість); піднесений (піднесеність).〜的人 шляхетна (кришталева, світла) особистість; людина кришталевої чистоти (чесності);自命〜б^ти людиною кришталевої чистоти (чесності); уявити себе шляхетною людиною.
清稿 qlnggao чистовий екземпляр рукопису; біловик; чистовий рукопис; чистовик розм. qlngge співати (пісня) без акомпанементу.
清耿耿 qlnggenggeng некористолюбний; непідкупний; справедливий.
清公 qlnggong чесний і справедливий; безкорисливий і шляхетний.
清官 qlngguan чесний (непідкупний) чиновник.
清官难断家务事 q了ngguSn nan duan jiawu shi навіть здібному чиновнику важко
розібратися в сімейних негараздах.
清规 q了ngguT <宗> заповідь ж.
清规戒律 qmgguT jielti шаблонові регламентації і правила; старі (застарілі) норми і правила; перешкоди старих норм і понять; заповіді й обітниці; усякого роду заборони й
обмеження.打破〜знгіщита заповіді й обітниці.
清贵 qlnggui гідний; видатний; винятковий; обраний; шляхетний.
清寒 qTngMn 1)(贫穷）уббгість (жебрак); бідність (бідний).家境〜у будинку панує уббгість і (бідність);生活〜жїіти в нестатку (в убогості); злидарювати; бідувати. 2)(清朗 而有寒意）світлий і холодний.月色〜світлий
І ХОЛОДНИЙ МІСЯЦЬ.
清汉 qlnghan (поет.) Чумацький Шлях.
清辉 qlnghu! сліпуче світло (блиск; сяйво); сліпучий; сяючий.
ШШ qlnghu! 1) морально чистий; непорочний; 2) прекрасний відгук; добра слава.
清减 qTngjian <书> худий (схуднути).
清剿 qingjiao ліквідувати кого (ліквідація).〜土 匪 ліквідація бандштізму; відправити каральний загін для піймання грабіжників.
清简 qTngjian відпочинок; вільний час; на відпочинку.
清教徒 qlngjiAotii < 宗，史 > пуританин; пуританка. ,
清洁 cpngjiS чистота (чистий),注意〜卫生 дотримуватися чистоти і санітарії; стежити за гігіє ною і чистотою;保持〜тримати в чистоті;收拾〜нав豸сти чистоту;整齐〜 охайний;爱〜охййність;〜的空气 чіісте повітря;空气不〜зіпсоване повітря;房间很〜 у кімнаті цілковита чистота.
清洁工 qlngjiegong асенізатор; прибиральник; прибиральниця.
清洁器qlngjieqi <纺> очисник;(自动清结器） автоочисник. ;
清节 qlngjie душевна чистота; непорочність; цнотливість.
清介 qlngjie стояти осторонь (про ерудита).
清景 qingjlng прекрасний пейзаж; рельє фні (чіткі) обриси (напр. гір).
清净 qlngjing тихо і спокійно.
清静 qlnging тихий (тиша); спокійний (спокій). 〜的地方 тихе (спокійне) місце.
清峻 qlngjun тонкий; витончений; шляхетний.
淸抗 qlngkang чесний; непідкупний; шляхетний; прямий.
qlngke чесний і старанний; уважний (про
чиновника).
清课 qlngke〈宗〉щоденні заняття (уроки) буддійського ченця.
清客 qlngke нахлібник зневажл.
清苦qTngkCi —清寒1).
清狂 qmgkuang 1) дивакуватий; дивний; оригінальний; 2) свавільний; безцеремонний.
清朗甲ngiang 1)(凉爽晴朗）прохолбдний і ясний.〜的月夜 прохолодна і ясна місячна ніч; ~ 的天空 чгісте (ясне) небо;天气〜 прохолодна і ясна погбда. 2)(响亮）звучний (звучність); дзвінкий (дзвінкість)〜的声音 звучний (дзвінкий) голос; [голосний] виразний голос.
清冷 q了nglgng 1)(微寒）прохолбдний (прохолода); свіжий (свіжість)〜的秋夜 прохолодна (свіжа) осіння ніч. 2)(冷清） безлюдний (безлюддя).
清理 qlngli (整理）упорядкувати що; розібрати що (розбір);(结束）ліквідувати що (ліквідація, ліквідаційний);(处理）прийняти рішення щодо чого; вирішити що.〜现有的 资料 систематизувати (упорядкувати) наявні матеріали;〜积案 упорядкувати (розібрати) справи, що зібралися; прийняти рішення щодо справ, які нагромадилися; вирішити справи, що нагромадилися;〜债务 ліквідувати заборгованість; 〜森林 лісочистка; лісорозчищення;〜历史遗产 упорядкування історичної спадщини;〜亏损 企业 ліквідація збиткового підприє мства;〜 委员会ліквідаційна комісія;〜阶级队伍 чищення класових рядів;彻底〜左倾思想的 影响 глибоко розпізнати вплив лівацьких поглядів;帐目〜好了 звітність впорядкована.
清丽 qlngli витончений; легкий (стиль); тонко виражений; витончено змальований.
清廉 qlnglian висока (кришталева, непідкупна) чесність; кришталево чесний.
清凉 qlngliang прохолоджувальний; приє мно освіжаючий; прохолбдний (прохолода),〜的 饮料 прохолбдний напій;〜的薄荷味 приє мно освіжаючий запах м'яти;〜的微风 освіжаючий (прохолбдний) вітерець;这里〜 тут прохолодно (прохолодніше).
清亮 q了ng-liang <口> 清澈.
ЩШ qlngliu прозорий (чистий) струмінь.——股〜 струменіє прозорий (чистий) струмочок.
清棉 qlngmian <纺> тріпання; тріпати бавовну.
清明 1 q了ngming 1)(有法度）законність (законний). 2)~>清楚 2).(清澈明朗)ясний (ясність); прозорий (прозорість).月色〜існий місяць; 〜的泉水прозбра джерельна вода;〜的夜色 ясна ніч.
清明 2 qlngming (节气）"цинмин” (п'ятий з 24 сезонів місячного календаря, з 4-6 квітня).
清明菜 qfngm丨ngcAi < 植 > сухоцвіт багатоголовчастий.
清明节 qlngmmgjie весняне свято (з поминками на могилах).
清名 qlngming д<3бра рєпутйція; добре ім'я.
清贫qTngpin —清寒1).
清平 qTngping мир і спокій.〜世界 мирний [і спокійний] час; мирне [і спокійне] століття.
fit奇 qing qi свіжий; новий; оригінальний; незвичайний.
清气 qing qi свіже (чисте) повітря.
清巧 qing qiao незвичайний; винятковий; видатний.
淸癯qTngqii <书> —清瘦.
Щ 尚 qlngshang піднесений; шляхетний; чесність; шляхетність.
清ЇХ qlngshen щирий; чесний; правдивий.
清瘦 qlngshou сухорлявий (худорлявість); худий (худорба, худнути).
清為 qlngshuang 1)(凉爽）свіжий (свіжість); прохолбдний (прохолода).雨后空气〜після дощу повітря стало свіжим (повітря посвіжіло); після дощу пахло (повіяло) свіжістю (прохолодою). 2)(轻快)легко.七、里 〜了些 полегшало на душі; від серця відлягло.
清水 qlngshui 1) чиста (прозбра проста) вода; 2) чистий; неприкрашений; без домішок.
清水衙门 qTngshubyd-men бідна [неприбуткова] установа.
清算 qTngsi^n (彻底算清）[зробити] розрахунок; розрахуватися з ким-чим (розрахунок); розібратися з ким-чим, розм.现金〜 розрахунок готівкою;划拨〜безготівковий розрахунок; кліринг спец.; кліринговий розрахунок;〜帐目 розрахуватися (зробити розрахунок) [по рахунках];〜老帐 зробити розрахунок старих боргів; 〜业务 розрахункова операція. 2)(向罪恶斗争） звести рахуніси з ким-чим; розрахуватися з ким-чим, розм.; розібратися з ким-чим,розм.\ розквитатися з ким-чим, розм.〜敌人 звести рахунки (розрахуватися) з ворогами;〜地主 звести рахунки (розрахуватися) з
чиновниками;〜地主的财产 експропріація чиновників;〜…的影响 звільнитися від впливу чого;〜斗争 боротьба за зведення рахунків з ворогами;〜翻革命的罪行 розрахуватися зі злочинами контр¬
революціонерів; 敌人欠下的一笔笔血债我 们—定І彻底〜ми，неодмінно розквитаємося з ворогами за їхні криваві злодіяння.
请谈 qmgtan метафізика; словоблудство книжк.; марнослів'я.革命不是口头上的〜революція —не абстрактна метафізика.
清汤 qlngtang бульйон; консоме невідм., спец.
清'汤寡水 qmgtang-guashui прісний і несмачний; трава травою; як трава.
清通 qlngtong ясно і гладко; зрозуміло і до ладу. 写得今艮〜бсно і гладко (зрозуміло і до ладу) написано.
清头 qlngtou ясність; розуміння.
清望 qlngwang бездоганний; гідний; бездоганна репутація.
清晰qTngxT ―清楚.1).
清晰іІ qlngxldu 1)(发音清晰度）виразність звуку. 2)(照知清晰度）тбнкість [фотозображення];(细部的清晰度） дозвіл.
清洗 qTngxl 1)(洗净）в“мити що.〜碗碟 вимити [чисто] посуд;〜口腔 прополоскати рота;〜手 上污泥 змїіти бруд на руках. 2) —_除.〜自 己的队伍 очистити свої ряди від кого.
清闲 qlngxian вільний; незайнятий (незайнятість); (无所事事)дозвілля; бездіяльний розм. (ледарювати, неробство, байдикування). 他过不惯〜生活він не міг звикнути до тихого бездіяльного життя (до байдикування).
清香 qlngxiang чистий (тонкий, освіжаючий) аромат; приє мний запах.野花的〜свіжий аромат (приє мний запах) польових квітів; 邊茶的‘道很〜цей чай ароматний.
清新 qlngxln свіжий (свіжість).空气〜свіже


653
орий
орйй
повітря;这幅 ШЦ 儿〜活泼 ця картина відрізняється свіжістю і жвавістю.
済心 qlngxTn 1) чисті помисли; 2) очистити серце (душу; думки).
淸行 qlngxing бездоганна поведінка.
淸醒qTngxTng 1)—清楚2).〜的估计局势 тверезо оцінювати обстановку;头脑〜 тверезість (ясність) розуму (голови); тверезий (ясний) розум;早晨头І®〜з ранку голова свіжа;政治і保持〜的头脑б^ти політично тверезим; 事保持〜的头脑 забезпечити кому ясне орієнтування в чому\ протверезити кого\ 把头脑放〜一点丨 крйще тримати гблову тверезою!血的教训，使得 我们的许多同志头脑〜了 повчальний урок подіяв на багатьох наших товаришів;我们〜 地看到：在前进的道路+还会有种种困难和 曲折 ми тверезо усвідомлюємо те, що на нашому шляху руху вперед ще будуть різні труднощі І ЗИПЙҐИ;你〜些吧，禾能这么办 схаменіться, не можна цього робити. 2)(神 志恢复正常）опритомніти; отямитися; прийти до тями; оклигати.他醉 了，还未〜过 来 він ще не оклигав від вина (від сп'яніння); 他受吓后还未〜过来він ще не оклигав (не отямився) від переляку;病人〜过来了 хвбрї опретомнів (прийшов до тями); хвор оклигав.
清修 qlngxiu скромний; невибагливий; безкорисливість; скромність.
清秀 qliigxm тонкий (тонкість); чарівний (чарівність); дивовижний.面貌〜тонкі (чарівні) риси обличчя;山水〜дивовижний (чарівний) пейзаж.
qlngxue <Ш> очищати кров; крово- очищення.
清雅 q了ngyS тонкий смак.风格〜є тонкий смак у стилі;住宅布置得很〜квартііра обладнана з великим (тонким) смаком.
清样 qfngy^ng <印> останній коректурний відбиток.
清业 qlngye добрі справи; справедливі вчинки.
淸一色 qlhgyisS одна масть; одномасний; одніє ї (такої ж) масті; під одну масть; поголовно.〜 的哥萨克 однорідний козачий склад;议院中 全是〜的资产阶级代表у парламенті усі під одну масть - представники буржуазії.
清音 qTngyTn <语> глухий звук; глухий.
淸幽 qTngy6u чарівний і усамітнений 风景〜的 地方 чарівне і усамітнене місце.
清油 qTngy6u <方> рослинна олія.
清约 qTngyue простий; скромний;
清越 qTngyue дзвінкий і переливчастий.〜的歌 声 дзвінкі і переливчаста пісня;〜的钟声 чистий дзенькіт дзвону.
淸早qTngzSo <口> —淸晨.一〜就走了 піт“ із самого ранку; піти рано-вранці.
淸丈 qTngzhang обмір землі.
清帐qTngzMng 1)(详细的帐目）докладний рахунок 开一篇〜представити (виписати, скласти) докладний рахунок. 2)(结清帐目） зробити остаточний розрахунок; сплатити цілком що\ розрахуватися з ким-чим (розрахунок); розквитатися з ким-чим.
淸其 qlngzhen〈宗〉мусульманський (мусульманство); магометанський (магометанство). 〜食堂 мусульманська (магометанська) їдальня.
淸Й教 qlngzhgnjmo іслам; магометанство; мусульманство. 〜教徒 магометанин; магометанка;
мусульманин; мусульманка.
清真寺 qlngzhensi мечеть ок.〜高塔 мінарет.
淸蒸 qlngzheng готувати що на пару [без сої].〜 舍即鱼 карась, приготований на пару [без сої].
Гп 字 qmga {заст) машнжурський лист (писемність).
й qing.
固 qlng відхоже місце; брудне місце; помийна яма.
圃肥 qTngfdi <*>гній.
圃溷 qlnghun відхоже місце.
睛 qing.
靖蛉 q了ngling <动> бАбка плоска (Libellula depressa).
蜻靖 qTngqTng〈方> цикада.
靖艇 q了ngting <动> бйбка [рівнокрила].
蜻艇点水 qlngtmg dian shu! ковзати по верхах; нахапатися верхів.
签 qing.
盤 1 qlng〈象声〉дзенькіт металу; дзинь.
Ш 2 qlng шкутильгати на одній нозі.
Ш qing.
鲭 qlng〈动〉[звичайна] макрель; скумбрія; чирус.
Т青 qing 另见 q了ing; qing; qing.
请 qing 请 почуття заст.
妨 qing.
tJj qing сильний; міцний; сильний і зухвшіий.
勃敌 qingdi сильний ворог; могутній суперник.
W)W] qing qing відважний; хоробрий; сміливий; доблесний.
qing 另见 lue.
京！] qing —黯(таврувати злочинця).
情 qing.
情 qing 1)(感情）почуття.多〜чуттє вий;无〜 байдужий; безжалісний; нещадний. 2)—情 面.说〜просити (клопотати) за кого. 3)(爱情） любов ж. (любовний); почуття. 4)~>十青欲.
5)—►情形；情况•病〜стан хвброго;军 -[військове] становище; становище у театрі воє нних дій.
情爱 qing'ai любов ж.〜甚驾 міцне (сильне, глибоке) почуття.
情报 qingbao інформація; відомості мн.; повідомлення; (谋报）агентурні відомості (повідомлення).〜ЛІ作 інформаційна роббта; агентурна розвідка (роббта)〜机关 органи розвідки; розвідслужба;假〜дезінформація; дезінформаційні (помилкбві) дані;机密〜 секретна інформація; секретне повідомлення; секретні [агентурні] відомості;军事~ військбва інформація; військове
повідомлення;军备〜розвідницькі дані про озброєння;科学〜наукбві відомості; наукбва інформація;交换〜ббмін інформацією (даними); 搜集〜збір інформації (відомостей);供给〜інформувати кого-що; постачати кому-чому відомості
(інформацію);刺探经济〜займйтися економічною розвідкою.
ЇЙ报处 qingbaochu інформативний відділ.
ЇЙ•报局 qingbaoju інформбюро невідм.\ інформаційне бюро. 美国中央〜Центральне
розвідувальне управління США.
tS Ш 员 qingbaoyuan розвідник; розвідниця; агент; агентура збірн.
淸不可去卩 qing bu ke que незручно (ніяково) відмовитися.
їй不自禁 qing bu zi jin не в силах стримати своїх почуттів; переповнений почуттями.
情操 qingcao дух; моральні якості.高尚的〜 шляхетність душі; дух шляхетності; шляхетний дух;共产主义的〜дух комунізму; комуністичні моральні якості.
情肠 qingchang почуття любові; чуттєве кохання.
Ir Й qingchSng кохання; атмосфера любові; стан закоханості; роман.
情敌 qingdi суперник [у коханні]; суперниця [у коханні].
情调qingdiSo смак; жанр;小资产阶级〜дух дрібної буржуазії;东方〜жанр Сходу; на східний мотив;异国〜екзбтика;充满恢і皆〜 повна [духу] гумору;以革命浪漫主义的〜写 成 написано в дусі (у жанрі) революційної романтищ.
*倩卖 qingdou:〜未开 серце ще не прокинулося; 〜初开 серце заговорило.
情分 qing-fen узи мн., книжк.; стосунки мн.兄 弟〜印атфські узи;看在老朋友知〜上ч^рез стару дружбу; заради добрих старих стосунків;看在从前的〜上 за старою (давньою) звичкою;他们素来〜很好 ctocj^h- ки їх завжди були гарними.
情夫 qingfu коханець. '
情妇 qingfu коханка.
情感 qinggan почуття.强烈的〜велііке почуття; 〜脆弱 емоційна легкодухість.
情歌 qingge пісня кохання; любовна пісня.
情好 qinghao прихильність; дружба.
t青iS qinghua слова кохання.
情怀 qinghuai почуття,诉述〜відкргіти душу.
情急 qmgji збудшись; бути у збудженні; гарячкувати (гарячка розм., гарячнісіь); нервувати; ^нервовість,他一时〜，纵身一跳，众山坡 上滚 了下去 у збудженні (у гарячці) він стрибнув і скотився по схилу гори вниз.
'ffi急智生 qing j і zhi sheng [у критичний момент] натрапити на щасливу думку; лихо розум родить.
情节qingjiS (事情的经过）перипетії мн.; частковість; випадок;(文艺作品的内容） сюжет; фабула спец.; інтрига спец.事怙的~ обставини (подрббиці) справи;富有〜 сюжетність; фабульність;复杂的斗争〜 складні перипетії боротьби;—些不重要的〜 незначні подрббиці (випадки);〜紧张的一幕 сцена, повна драматичних ситуацій;〜轻重 обтяжуючі чи пом'якшувальні обставини;小 说的〜сюжбт (фабула) роману;小说的〜复杂 у романі складна інтрига;小说中的〜是真人 Й Щ сюжетом роману послужили дійсні події й особи.
情景 qingjmg сцена; картина.可笑的〜кумедна сцена;儿时的〜картина дитинства;见到久别 的父母的幸福〜видбвище щасливої зустрічі з батьками після довгої розлуки.
情境 qingjing становище.困难的〜важкб (скрутне) становище.
t啬况 qingkuang 1) (fS形）становище; умови мн.; обставини мн.; стан; випадок; полбження. Ш 供〜的人 інформант;，思想〜ідеологічний стан;国家的财政〜фінансове становище країни; стан фінансів країни;市场〜


654
кон'юнктура; настрій (умови) ринку;说明〜 пояснити стан речей;关于执行五年计划的 й ^ ~ про основні моменти виконання п'ятилітнього плану; ЙІ f可〜"F у
будь-якому становищі; у будь-якому випадку;在目前〜下 у дійсних умовах; за нинішнього становища; в умовах нинішньої ситуації;〜不允许 обставини не дозволяють; 〜如此 такий стан речей;〜良好 справи ідуть добре; стан цілкбм задовільний;不熟悉〜 бути незнайомим з [місцевими] умовами; 〜困难 становище важке (скрутне); бути (знаходитися) у важкому становищі;对〜估 计不足 недооцінка [можливостей сформованого] становища;前线的〜有了变化 становище на фронті змінилося.(军事_Ь 的 变化)зміни лш.; [військове] становище.前线 没有什么〜на передовій лінії усе залишилося без змін.
qinglang любий; улюблений розм.
情理 qingli справедливість; здоровий глузд.通〜 розважливий; розсудливий;讲〜зважати на справедливість; 不近〜 чин“ти не по-людськи;〜难客 сама справедливість не дозволяє; сама справедливість говорить проти цього;他的岳很合乎〜йогб слова цілкбм правильні і справедливі;姑娘年纪虽 d、，但是 НІ 〜дівчинка мала ще, але розважлива (розсудлива).
t青恋 qinglian любов; симпатія; прихильність.
情侣 qingHi закохані.迟归的〜пізні парочки.
情面 qmg-mian особисті стосунки.顾〜 неупереджений;留〜зберегти обличчя;不讲 〜незважаючи на особистості; справедливий; неупереджений;因私人的〜关系ч^рез кумівство; через особисті стосунки;要打破 〜，进行批评 треба критикувати, незважаючи на особистості.
t青趣 qingqu настрій; інтерес.
情儿 qingr знайомство; кумівство.
t宵‘人 qingren коханий розм.; кохана розм.; пасія розм.
情人眼里出西施 gingi^n yan-ІЇ chu xl-shl кожному своя люба 一 найкрасивіша; не по-гарному любий, а по-любому гарний; любчик і не умитий біленький.
情事qingshi (情况）випадок;(现象)іище此种 〜屡见不鲜 такі явища (випадки) бувають досить часто;如有违法，…у випадку (якщо будуть випадки) порушення закону.
十青势 qingshi ситуація; кон'юнктура; становище. 国际〜міжнарбдна ситуація (кон'юнктура, обстанбвка); міжнародне становище;〜使然 [це зумовлено] силою речей.
t奇书 qingshu любовний лист (послання).
情思qingsl 情意.
t奢死 qingsi вмирати від нещасливого кохання; накласти на себе руки через нерозділене почуття.
情懷 qingsu 1)(感情）почутті; любов jic. 2)(真 情实意）щире почуття.
情态 qingtai (神态）вигляд; вираз обличчя.兴高 采的〜рйдісний і задоволений вигляд; радісний і задоволений вираз обличчя;脸上 露出极不高兴的〜обличчя виражшіо надзвичайне невдоволення;他脸上有为难的 〜на обличчі так і написано, що він у скруті. 2) <Щ> модальний.〜胃 @ модальний
відтінок.
情态词 qingtaici <语> модальне слово.
情同手足 qing tong shouzu дружні, як брати; пов'язані узами братерської дружби; по-братерському.
情投意合 qingtou-yihe бути в добрій згоді; співзвуччя душ; [жити] душа в душу.
t青网 qingwSng тенета любові; любов ж.坠入〜 бути в полоні (у тенетах) любові; по вуха закохатися в кого.
情味 qingwei смак.
情文 qingwen зміст і форма (літературного твору); зміст і оформлення.
情伪 qingwei нещирий; фальшивий.
个青形 qingxing стан; обставини мн.; справа.出 事的详细〜подрббиці події; обставини, за яких усе відбулося;看〜办事 робити відповідно до обставин; діяти в залежності від обставин;看〜做不到 судячи з обставин, цього не зробити;看〜再说 видно буде у ході справи (подій);他的〜怎么样？ як у нього справи?这种〜从来没有过такбго стану (справи) ще нікбли не було (не бувало).
情绪 qingxCi 1)(一种心理知态）настрій [духу]; ентузіазм.劳动〜трудовий ентузіазм; ентузіазм праці;战斗〜бойовіій підйбм; підйбм бойового духу;〜高》张 висбкий ентузіазм; піднявся ентузіазм; піднявся настрій;〜很好 бути в гарному настрої; гарно налаштований;〜不好 бути в поганому настрої; погано налаштований; бути не в настрої; не в дусі; бути не у своїй тарілці; встати з лівої (не з тіє ї) ноги;〜f 艮高 підняти настрій; у піднятому настрої;〜肖沉 пригнічений настрій [дух]; настрій [дух] впав;不满〜невдоволення; настрої невдоволення; 他对此有抵触〜він [вороже] налаштований проти цього. 2)(不正当、不愉 快的情感）дур найшов на кого, розм.', найшла смуга чого на кого.他今天有点儿〜 на нього сьогбдні найшов дур. || 参阅’’闹情 绪 nao qingxu”.
情义 qingyi почуття; любов.夫妻〜почуття любові між чоловіком та дружиною;父子〜 родинні почуття між батьком і сином;姐姐 待弟弟很有~ сестра з великою любов'ю (з великою повагою) ставиться до брата; ставлення сестри до брйта булб дуже дружнім.
情谊 qingyi дружні почуття (стосунки); дружні стосунки; дружба, братерська дружба;兄弟 股的〜братерські дружні стосунки;深厚的〜 глиббка дружба.
情意 qingyi почуття; любов ук.〜深厚 глиббка любов; глибоке почуття;〜恳切 із глибокою (зворушливою) щирістю; із щирою душею 〜 绵绵 з незбагненною любов'ю (ніжністю); ніжно любити кого.
情由 qingyou суть справи; обставина; причина. 失败的〜обставини, які призвели до поразки; причини поразки;不同〜не запитуючи, у чому справа; не вникаючи в суть справи.
情有可原 qing you ke yuan пробачний; простимий; усе це можна пробачити; є вибачні обставини (причини); заслуговувати на попуск; можна вибачити.
情欲 qingyu пристрасть ж.; прагнення; бажання.
'情愿 qingyuan 1)(愿意）охоче; готбвий на що, з неознач..，згодний на що, з неознач.〜牺牲一 切 готбвий (охоче) пожертвувати усім; готбвий піти на усі жертви;我〜ih步 я охоче
(з охотою) поступлюся; я охоче піду на поступки;这不是他心甘〜的це він не добровільно; це він не за власним бажанням; 这是两厢〜的 це добровільно з обох сторін; це за обопільною [доброю] згодою. 2)(宁可） віддавати перевагу чому (перевага).〜自己^(故 而不求人家 воліти робити самому і не просити інших;〜死也不向敌人投降відати перевагу смерті, ніж віддатися в руки ворога (ніж здатися ворогу).
情照 qingzhao осягнути почуттями; пізнати серцем; сприйняття; збагнення.
十青知 qingzhl <口> ясно розуміти що; чітко усвідбмлювати що.〜不可这样半 ясно розуміти (чітко усвідбмлювати) неприпустимість такбго вчинку.
情致 qingzhi 颇有〜смак; зі смаком.
情种 qingzhong щира любов; справжнє почуття.
情状qingzhi^ng —情形.
% qing 另见 jing.
Ш qing вмирати від перевтоми.
晴 qing.
晴 qing проясніти розм.; прояснитись розм.; ясний (ясність).天〜了 небо проясніло (прояснилося); погода розгулялася; день розпогодився.
晴和qinghS погожий.〜的初秋天气ясні теплі дні на початку осені; бабине літо;天气〜 погожий день.
晴空 qingkong безхмарне (ясне) небо.〜万里 простиралося ясне безхмарне небо.
晴朗 qinglang ясний (ясність); безхмарний (безхмарність); сонячний; погожий.〜的曰子 ясний (безхмарний, сонячний, погожий) день;天气〜ясні (сонячна, гарна) погода.
晴天 qingtian сонячний день; ясне небо; гарна погода.
晴天霹雳 qingtian pill [як] грім серед ясного неба; як (точно, наче) обухом по голові; і раптом пролунав удар грому серед ясного неба.
晴雨计 qingyuji барометр.
氛 qing.
氰 qing〈化〉ціан; дициан; синерод.
氰li素 qinggtisCi <药> вітамін В12.
氰酸 qingsuSn <化> ціанова (синеродиста) кислота.
築qing另见jing.
藥 1 qing 1) рама-футляр для лука. 2) підставка для ліхтаря; свічник; світло ліхтаря;〜灯 ліхтар на підставці.
Ш 2 qing виправляти лук у рамі-футлярі.
藥榧 qingyi рама-футляр для лука.
ш ,
孕 qmg.
擎 qing піднімати що (підйбм); тримати в піднятих руках що.高〜火太巨 з високо піднятим у руці смолоскипом.〜起枪来 підкинути (тримати в піднятих руках) гвинтівку, канатник; волок.
擎火丁 qingdeng переносний ліхтар.
擎受 qingshou зносити; терпіти.
Ш 1 qing таврувати обличчя злочинця.
2 	qing таврування; татуювання; мітка.


655
Ш3 qing Цінь (прізвище).
Шї qmgmian ставити тавро на обличчі; таврувати обличчя.
І京首 qfngshou {заст.) таврувати (злочинця); затаврувати; поставити тавро на чолі; таврування.
粮刑 qingxing {заст.) таврування злочинця.
荷 qing.
苘麻 qlngmd 1)〈植〉канатик; джут китайський. 2) (指纤维）волокно канатника.
顷 qing.
顷 qTng (地积 Ф•位）’’цин" (міра земельної площі, рівна 100 му, тобто 6,66 гектара).
顷 qing <书> (刚才）тільки що; щойно.〜闻[я] тільки що почув (довідався);〜接来信 щойно отримано ваш лист.
顷间 qlngjmn тільки що; щойно; недавно.
顷亥丨J qlngke миттє во; за мить; миттю.
顷然 qingran через корбткий час; незабаром.
顷听 qTngt了ng прислуховуватися; вслуховуватися.
t页者 qmgzhe тільки що; щойно; недавно.
请 qmg.
请qing 1)—请来.〜他开个书目просікти його скласти список книг. 2)(邀请）запрошувати кого (запрошення); кликати кого.〜医生 запрошувати (кликати) лікаря; піти по лікаря. 〜吃饭 запрошувати (кликати) на обід;〜人帮 忙 запрошувати (кликати) на допомогу;〜人 作报告 запрошувати кого-небудь зробити доповідь. 3)(聘请）запрошувати кого (запрошення). 4)(款待）пригощати кого чим (частування); частувати кого чим, розм.〜吃 糖 пригощйти цукерками. 5)(用作敬辞)用动 词命令式表达 будь ласка; просити кого з неознач. (прохання).务〜перекбнливо прошу (просимо); переконливе прохання;敬〜 покірно прошу (просимо);〜坐 сідайте, будь ласка;〜不要拘束будьте як вдома!〜放心 будьте спокійні! будь ласка, не турбуйтеся! мбжете бути спокійні;〜入席 прошу зайняти місця;〜勿客气 прошу не соромтеся (без церемоній);〜勿夕卜传 не підлягає оголошенню;〜勿动手 прохання не торкати руками; торкати руками забороняється;〜看 事实 звернемося до фактів.
请安 qTng’Sn поклон; довідатися про здоров'я. 请代我向伯父〜прбш夕передати від мене поклон дядькові.
请便 qlngbian будь ласка, як забажаєте! воля ваша (своя).
请假 qingiia просити (брати) відпустку.〜三天 просити (брати) відпустку на три дні;〜回家 відпроситися додбму;请病假 просити відпустку через хворобу.
请柬 qTngjian〈书请
请教 qmgjiao просити в кого поради; радитися з ким.向群众〜звертатися до мас за порадами; 有不识的字，我就〜字典якщб мені трапляється який-небудь незнайомий ієрогліф, я звертаюся за довідкою до словника.
请君入瓷 qing jun ru weng "змусити сісти в розпечений казан"; "вирив яму іншому, а тепер спробуй сам, як в неї потрапляти"; бити супротивника його ж (його власною) зброєю.
请客 qlngke пригощати кого чим; запрошувати гостей.〜吃饭 запрошувати (кликати) кого на обід; пригощати кого обідом;〜看戏 запрошувати (кликати) кого до театру;今天 是他〜сьогбдні він запрошує (пригощає).
请命 qlngming 1)(待人请求）просити що що [від імені кого]. 2)—请示
请平 qingping просити миру.
请乞 qing qi просити; благати; прохання.
请求 qingqiii 1)(提出要求）просііти кого-що про що, з неознач. (прохання); звертатися з проханням до кого-небудь; клопотатися про що, за кого-що (клопотання).〜录用 проситися на службу;〜准假 проситися у відпустку; просити відпустку;〜批准 клопотати (просити) про затвердження. 2) (所提的І求）прохйння.邊受他的〜 прийняти його прохання.
qmgqiuquan <Ш> право на подання позову; позовне право.
请不 qmgshi просити в кого-чого вказівок; спитати у кого-чого інструкцію; звертатися по вказівки до кого-небудь; запит із приводу вказівок; запитати кого-чого, у кого-чого, розм.向 Jt 级〜报告 подавати доповідні і просити вказівок у вищих інстанцій;请向首 长〜запитати в начальника.
请受 qTngshdu 1) приймати; одержувати; 2) грошове забезпечення та пайок;
утримування.
请中占 qmgtie запрошення.分发〜розсилання запрошень.
请托 qingtuo просити кого [зробити що-небудь].
请问 qTngw会п дозвбльте запитати (довідатися). 〜他是什么人？ дозвбльте запитати (довідатися), хто він такий?〜这个字怎么读？ дозвбльте запитати, як цей ієрогліф вимовляється (читається)?〜他住在哪里？ скажіть, будь ласка, де він живе?
请降 qlngxiang звертатися до кого-небудь з капітуляцією; просити кого-що (звернутися до кого-небудь із проханням) про укладення миру.
请缨qTngyTng —请战.
请雨 qtngyu просити (небо) дощу.
请愿 qmgyuan звертатися до кого-небудь з петицією; подати петицію.
请愿书 qTngyi^nshil петиція.
і青Ш# qmgyuanzhe подавець петиції; прохач.
请战 qingzhan проситися на фронт; просити залучити кого до бою.
і青罪 qmgzui повинитися; просити пробачення; принести каяття; визнати провину; розкаятися.
廊 qmg.
廊 qmg 1) бічні сторони будинку; 2) невелике напіввідчинене приміщення; кімнатка для навчання.
謦 qmg 1) кашляти; кашель; 2) говорити пошепки; шепіт.
qingke 1) кашляти; закашлятися; покахикування; кашель; 2) гблосно сміятися; весело розмовляти.
庆qin】
庆 qing —庆祝.〜丰收 святкувати (влаштувати свято) з нагоди багатого врожаю; відзначати багатий врожай;欢〜胜利 тріумфувати. 2)
(周年纪念日）урочгістість; свято; річниця.国 〜 національне свято; національна урочистість;校〜шкільний (інститутський) ювілей (свято);中华人民共和国成立三十周 年大〜тридцята річниця з дня утворення Китайської Нарбдної Республіки.
庆典 qingdian урочистість.
庆父术死，鲁难未已Qingfi bu si, Lu nan wei yi "поки живий Цин-фу, немає кінця нещастям у князівстві Jly"; поки не будуть усунуті спричинювані злих справ, у країні не буде ні дня спокою.
庆功 qinggong вітати з успіхами (з перемогою).
庆功会 qinggonghui урочистість з нагоди перемоги (з нагоди досягнутих успіхів).
庆贺 qinghe поздоровлення (поздоровляти кого з чим)', вшановування (вшановувати кого).〜新 年 поздоровлення з Новим роком;〜胜利 поздоровляти з перемогою;〜寿辰 вітати з днем народження.
庆会 qinghui святковий бенкет; весільний бенкет; ювілейний бенкет (свято).
庆快 qingkuai радіти; святкувати.
庆 ІШІ qingnao весело гомоніти; вес&пий; жвавий; весело; пожвавлено.
庆色 qingse радісний вираз обличчя; з радістю (задоволенням) на обличчі.
庆寿 qingshou поздоровляти з днем народження.
庆问 qingw会п запитувати про здоров'я.
庆羡 qingxian захоплюватися; замиловуватися.
庆祥 qlngxiang благополуччя; щастя.
庆幸 qingxing радіти чому (радість).暗自 ~ похвалити себе в душі за що;可〜的事 радість; радісна подія.
庆云 qingyun благословенні хмари; щаслива прикмета.
庆祝 qingzhu святкувати що (святкування); вшановувати кого (вшановування); тріумфувати що (урочистість); відзначати що; ознаменовувати що.〜胜利 тріумфувати (святкувати) перемогу;〜解放周年纪念 святкувати річницю звільнення;〜毕业 відзначити закінчення школи; т某人七十寿 辰 вшановувати такого-то у зв'язку з його сімдесятиріччям;以新的生产成绩来〜节日 ознаменувати свзтго новими виробничими успіхами;〜大会 урочисті збори; урочистий мітинг; вшановування.
^ qing 另见 qTn.
亲爹 qingdie тесть; свекор; панотець (до тестя або свекра).
亲家qingia 1)(姻亲关系）своіцтво.结成〜 поріднитися; породичатися. 2)(女婿和媳妇 的父母）свояки мн.; батьки подружньої пари; (亲家公）сват;(亲家母)сваха
亲家公 qingjiagong родич.
亲家母 qingjiamfl 1) мати зятя; мати невістки; сваха; свекруха; 2) названа мати; мачуха.
亲奶奶 qingnainai мати зятя; мати невістки; сваха; матінка {матері зятя або невістки).
亲太太 qingtaitai матінка (до тещі; свекрухи).
清 qing. *
?青 qing холодний; прохолбдний 冬寒而夏〜 теплий зимою, прохолбдний влітку.
І胃 qing 另见 qing; qmg qing.
请 qing [осіння] аудієнція в імператора.


656
f胃 qing 另见 qi^n.
Ш 1 qing〈方〉наймати; запрошувати;〜人代办 найняти людину зробити що-небудь.
f# 2 qing <方> зять; зяті; чоловіки дочок;
ія)Ій qinggu наймати; найманий.
qing 另见 h6ng.
洵 qing < 方 > прохолбдний;何及〜як прохолодно!
Ш qing 另见 qT.
碧 qing.
磬 qing 1)(古代乐器）"цин" {древній ударний музичний інструмент у вигляді пластини, вигнутої кутом і зробленої з нефриту, чи каменю або міді). 2)(佛教的打击€器）"цин" {ударний інструмент буддійського культу у вигляді великого горщика з міді).
馨 qing.
轄 qing <书> (尽)цілкбм; повністю;(完了) скінчитися.〜其所有 віддати все цілкбм (повністю); віддати останнє;售〜усе розпродано [цілком];，备物资行将告〜 запаси кінчаються (вичерпуються).
盤地 qingdi по всій землі; скрізь; всюди.
磐尽 qingjin скінчитися; вичерпатись.
磐身 qingshen з порожніми руками; без речей; у чому був.
Ш 述 qingshu переказувати розповідати до кінця (повністю).
@竹难书 qing zhu nan shu не рахувати всіх злодіянь (злочинів); немає числа злодіянням; незліченні злодіяння.
邛
qiong.
IP qiong 1) пагорб; 2) нездужання, хвороба.
77 qiong.
穷 qiong 1)(貧穷）бідний (бідність，біднота розм.; бідніти; жебрак (убогість, убожіти).〜 山沟 бідна западина; бідне місце з балками; 人〜志不〜людііна нехай і бідна, але з непохитною волею;〜贝І]思变 бідність змушує думати про зміни [на краще]; бідність спонукає до змін;挖掉 ~ 根 викорінити бідність;解放前他家里很〜до звільнення йогб родина жила бідно. 2)—穷 尽.辞〜немає чого заперечити; немає чого сказати у відповідь; нічого кому було більше сказати; аргументи вичерпано; крити немає чим;〜其穷竟 дістатися до дна.
穷案 qiongan довести справу до кінця.
穷棒子 qiongbang-zi голота збірн” простий.; бідняк 〜社 кооператив бідняків; кооператив "голоти";〜精神 м^^ність (висбкий дух) "голоти".
穷北 qiongbei крайня північ.
穷兵黑矣武 qiongbmg-duwu йти шля хом військових авантюр; вдаватися до військових авантюр; бряжчати зброєю.〜的政策 політика [погрози і] брязкання зброєю; войовнича (мілітаристична) політика; політика, пронизана духом мілітаризму.
穷处 qiongchu жити в убогості.
穷措大 qiongcuoda бідний інтелігент.
穷大手 qiongdash6u бідний, але марнотрат по натурі.
穷到骨 qiongdaogu зубожіти до останньої нитки.
5?滴滴 qiongdldl бідний; без копійки в кишені.
穷乏 qiongfa бідний; жебрак; глибокий нестаток; убогість.
穷光蛋 qiongguangdan〈口〉обідрйнець прост.; голота [нещадима] застар” прост.; голий як бубон.
穷汉 qionghan бідняк.
穷极无耶Р qiongji wuliao знічів,я; через нудьгу.
穷竭 qiongjie висохнути, виснажитися.
穷尽qidngjin кінець.争辩起来没有〜якщб почати сперечатися, так кінця не буде (не видно);学问是没有〜的ізнання не мають меж; знанням немає меж.
穷究 qiongjiu у，іцливо (прискіпливо) допитуватися; дошукуватися розм.
穷开心 qiongkaixln у життєвих труднощах шукати радості; бідний, але життєрадісний.
穷空 qiongkong бідний; жебрак; бідність; убогість.
穷寇 qiongkou розбитий (доведений до крайнощів) ворог 追〜переслідувати розбитого ворога.
穷苦 qiongku бідний (бідність，біднота рот.); жебрак (убогість).解放前人民过着〜的生合 до звільнення народ жив у надзвичайній бідності (в убогості); до звільнення народ злидарював.
穷困 qiongkun бідувати (нестаток).生活〜дуже бідувати; жити в нестатку.
穷里 qiongli глухий провулок; околиця.
穷理 qiongli осягати природу речей, закони природи.
穷忙 qiongmang збиватися з ніг; ганятися за шматком хліба.
穷民 qiongmm 1) бідний люд; бідняк; 2) вдова; вдівець; сирота.
穷年累月 qi6ngnidn-lSiyu色 щорічно; з дня на день; нескінченно довго; нескінченний, як вічність; безупинно.
穷气 qiongqi бідність, убогість; жалюгідний, бідний. .
穷人 qiongren бідна [людина]; бідняк; біднота збірн.
穷曰子 qiongrizi < 口 > злидарське життя; жалюгідне існування.过〜бідувйти.
穷山恶水 qiongshaneshui сумний пейзаж; занедбаний.
穷奢极侈 qiongshe-jichi надзвичайна розкіш; жити в надзвичайній розкоші; розкошувати.
穷 Ш qiongsuan жалюгідний (бідний) і педантичний.
穷途 qiongtu 1) глухий кут, безвихідне становище; опинитися у безвихідному становищі; 2) бідність; бути в скрутному становищі.
穷途末路 qiongtu-molu доживати останні дні; бути (знаходитися) у глухому куті (у безвихідному становищі); потрапити у безвихідь; безнадійне скрутне становище; лічені дні.
穷今僻壤 qiongxiang-pirang глушина; глухомань ж.; загублені (глухі) села і самі глухі кути; казна-де прост.
穷小子qi6ngxiSo-zi —穷光蛋.
穷凶极恶 qiongxiong-ji'e немає межі (немає кінця) бузувірствам (злодіянням і злочинам); бузувірства (злодіяння) чиї перейшли всі межі; бузувірство (бузувірський, бузувірствувати).〜的家伙 бузувір; недолюдок;〜的侵 Hlfr 政策 варварська
агресивна політика.
穷原竟委 qiong yuan jing wei вникати в усі подрббиці; докопуватися до суті.
穷追猛打 qiong zhu! meng da бити і по п'ятах гнатися; переслідувати і не давати перепочинку.
弯 qiong.
穹苍 qiongcang <4^> небозвід, небо.
穹谷 qionggii глиббка ущелина, qiongkua небо, небозвід.
穹隆 qionglong <书> небозвід; склепіння небес; небесний звід; звід (склепіння) неба.
弯天 qiongtian небозвід.
茕
qiong.
载栽 qiongqiong самотній. ~ 一 身 один як палець.
栽悸 qiongji сумно; нудно.
栽厘 qiongli вдова.
^ qiong.
節 qiong цюнлайський бамбук (з гір)〜杖 бамбукова тростина, бамбуковий ціпок.
傳 qiong
•Щ- qiong 1) самотній і безпритульний; сиротливий; 2) сумний, тужливий.
Ш Ш qiongdu самотній і безпритульний; сиротливий.
qiong qiong сумний, тужливий.
qiong.
琼 qiong〈书〉нефрит; яшма; дорогоцінний камінь.
琼杯 qiongbei нефритовий (прекрасний) кубок.
琼曼 qiongce грапьні кістки.
琼花 qionghua〈植> калина червбна (звичайна).
琼华 qionghua прекрасний нефрит, найкраща яшма.
qiongjiang-yuye чуцесні (дивовижні) вина; нектар.
琼楼玉宇 qionglou-yuyu чудові палаци.
琼月旨 qi6ngzhT агар; агар-агар.
qi6ng 另见 g6ng.
蛋'qiong 1) цвіркун; 2) сарана;飞〜满野 летюча сарана заполонила поля.
® 2 qiong < 方 > боятися, тремтіти від страху,
©卩昌 qi6ngchang спів (сюрчання) цвіркуна.
©虫 qiongchong цвіркун.
资І呤 qiongyin сюрчання цвіркуна.
'Ш, qiong.
愛 qiong〈象声 > звук кроків, тупоту; цокіт копит;〜音 звук кроків.
爱爱 qiong qiong < 象声 > цокіт кінських копит; цокати.
€然 qiongran голосний, дзвінкий; лунати (про звуки кроків, тупіт ніг).
т.
^ qiong.
景 qiong дивитися впритул (збентежено, ошелешено); вп'ястися нерухомим поглядом в...
ШШ. qiongqiong самотній, беззахисний, безпомічний, смутний.
签 qiong.
聚 qiong обух (сокири); отвір в обуху.
qiong qiong приголомшувати; різкий.


657
/ rm
qiong 另见 xuan; yuan.
ШШ qiongqiong тужливий, смутний; на самоті.
JBC qiii.
丘 qiu 1) (± ill) пагорб; курган; пагорок; гірка. 土〜земляний пагорб (курган);荒〜 пустельні пагорби (гірки);沙〜дюни мн.; піщані пагорби. 2)(坟墓）могильний пагорб (курган). 3)(浮盾）тимчасове поховання. 4) 〈量词〉ділянка. —〜田 ділянка землі;——〜试 验田 дослідна ділянка; 一施月巴 удббрити кожну з ділянок.
丘八 qiuba схищафонрозм.; солдатня збірн., прост.， зневажл.; солдафон збірн., прост” зневажл.
丘坟 qiiifen 1) могила; 2) пагорб.
丘陵 qiiilmg пагорби л/н.; кургани лін.; гірки лі«. 〜地带 горбкуватий район; горбкувата місцевість.
丘垄 qiiilong могильний пагорб, могила.
丘民 qiiimfn селянин, землероб.
丘木 qiumu дерева на могилі.
丘嫂 qiiisao старша невістка.
丘园 qiiiyi^n пустир, житло пустельника, безлюдне місце.
丘幕 qiumu <书> могила; могильний курган (пагорб).
丘疫 qiiizhgn <Ш> папула.
丘子 qiiizi гробар.
Niqiii另见
gul；jun.
龟 qiii < 史 > Куча {царство на терит. Нинішнього Сіньцзяна Уйгурского авт. р-ш).
龟慈 qiiid < 史 > К^ча (держава на території Сіньцзяна, дин. Хань).
qHi.
ЯР qiii 1) пагорб. 2) Цю (прізвище).
邱婿 qiiixu зять (померлої дочки).
邱扎尔 qiQzhaer кветцап {грошова одиниця в Гватемалі).
秋 цій.
秋 qiii 1)秋季.〜雨 осінні дощі;初〜почйток осені;深〜глиббка осінь. 2)(庄稼成熟的时候) час достигання зерна.麦〜час достигання пшениці. 3)(―年）рік. 4)(时期）час; період. 多事之 ~ неспокійний час; неясна пора (час); період великих хвилювань (пертурбацій);危 急存亡之〜час，коли вирішується доля країни (народу); час, коли постає питання про подальше існування країни (народу, нації).
秋波 qiiib5 [чаруючі] очі; чарівні (дивовижні) бчі. 口 参阅“暗送秋波 йп song qiiib6”.
秋播 qiiib6 <农> схзимині ж.〜作物 озимі; озимі посіви (культури). 秋播地 qiiib6dl <农> озііме поле.
秋成 qiOcheng осінні жнива, збір врожаю; врожай.
秋虫 qiuchong осінні комахи (цвіркуни, цикади).
秋І qiiideng врожай; жнива.
秋地qiGdi ~~>■秋播地.
秋分 qiiifen осіннє рівнодення.
秋分点 qiii侘ndian 〈天〉час осіннього рівнодення.
秋风 qiiifeng осінній вітер.
秋风过耳 qiiifeng guo ег пропустити повз вуха.
秋风扫落叶 qiiifeng sao luoye завдати кому-чому нищівних ударів; громити (розбивати вщент) супротивника; змести усе на своє му шляху.
秋高气爽 qiu gao qi shuang золота (погожа) осінь,
秋耕 qiugeng <农> осіння бранка; орати на зяб. 〜休闲地чбрна пара.
秋耕地 qiiig^ngdi <^с> зяб ж.
秋海棠 qiOMitdng 1) <植> бегбнія. 2)(指华） бегонія.
秋毫 qiilhao пушинка; волосинка.
秋毫无各Е qiuhao wu fan не допускати ні найменшого обмеження інтересів населення; не торкати й волосинки в кого.
秋河 qiiihd Чумацький Шлях.
秋后算账 qiu hou suan zhang курчат восени рахують.
秋怀 qiiihuai осінні думи (смутні).
秋季 qiuji осінній сезон; осінь ж.; восени.
秋景 qiiijlng 1)(秋天的景色）осінній пейзаж (вид). 2)(秋天的收成)осінній врожай.
秋空 qiukong осінній небозвід; осіннє небо.
秋葵 qiiikui <植> бАмія; гомбо невідм.
秋老虎 qiiiiaohil осіння спека.
秋令 qiuling осінь ж.时交〜настала осінь.
秋千 qiuqian гойдалки мн.荡〜гойдігися на гойдалках.
秋秋 qiuqiu що летить; що кружляє; танцюючий у повітрі; танцювати; кружляти в повітрі.
秋色 qiuse осінній пейзаж (вид).〜宜人 ч^)івна осінь.
秋声 qiusheng осінні сумні звуки, звуки вмираючої природи (виття вітру, стукіт дощу).
秋 qiushi озимий.
秋收 qiushou збір осіннього врожаю; осіннє збирання.
秋霜 qiiishuang 1) осінні заморозки, осінній іній; 2) суворий; 3) сивий, сивоволосий.
秋水仙 qiiishuTxian <植> пізньоцвіт (зимівник) осінній.
秋天 qiu-tian осінь ж.; осінні дні; восени.
秋兴 qiiixing І) осінні почуття, осінні мотиви; 2) осіннє натхнення (поета), qiuxun осінній паводок.
秋意 qiuyi І) байдужий, байдужний; 2) осінній настрій; смутні думки.
秋雨 qiiiyu осінній дощ.
秋征 qiuzheng податок з осіннього врожаю.
秋种 qiuzhong осіння сівба.
秋庄稼 qiuzhuangjia <农> осінній врожай.
ЙС. qiu.
姬虫引 qiuyin <动> земляний (дощовий) хробак.
揪 qiii.
楸 qiii <植> катільпа Бунті.
湫 qiu 另见 jiSo.
漱 1 qiu озеро, ставок;山〜гірське озеро.
湫2 qiu прохолодний; холбдний; сирий.
湫 3qiu виснажуватися, виснажитися; скорочуватися; зникати; зійти нанівець.
漱'冻 qiiipo ставки й озера.
猶qm.
鰌 qiu іші( ментом).
猶子 qiuzl шлея; підхвістя.
Щ чій.
(із візерунком); підхвістя (з орна-
Ш qiu 1) < 动物 > амурський в'юн (Misgumus anguillicaudatus); 2) < 动物 > в’юни.
餓科 qiiik6 < 动物 > сімбйство в'юнових (Cobitidae).
鞴碑.
餓 qiu шлея; підхвістя.
鞦Ф.
鍬 qiu шлея; підхвістя;车〜шлея.
鞦千 qiuqian гойдалка;打〜гойдатися на гбйдалці.
猶 qi。.
鰌 qiii тіснити; тиснути.
囚qW.
囚 qiu 1)囚禁.被〜знаходитися в ув’язненні (під арештом). 2) —死〜смертник.
囚车 qiuche арештантський фургон; чбрний ворон застар.
И Ш qiufan ув'язнений; ув'язнена; арештант застар.; в,язень.
囚房 qiufang тюремна камера.
囚禁 qiujin посадити (ув’язнити) кого до в'язниці. 囚牢 qiulao в'язниця,
囚笼 qiulong клітка для перевезення арештантів.
囚首垢面 qiushou-goumian брудний; (забруднений і розпатланий) вигляд; забруднене обличчя і скуйовджене волосся.
囚徒qiiitii 囚犯.
肋і qiu.
犰餘qiiizi <动> броненбсець;(南美产的犰狳） армадил.
qm 另见 гби.
公 qiu тригранна сокира.
& 矛 qiumao тригранна сокира.
"ffi qiu 另见 ch6u.
仇 1 qiu рівний; однаковий; однаковою мірою.
仇 2 qiu Цю (прізвище).
仇 3 qiu пара, подружжя; компаньйон, побратим; партнер.
仇偶 qiuou пара, подружжя; скласти пару; спаруватися.
仇仇 qiuqiu зарозумілий, гордовитий; ворожий; зарозуміло; із ненавистю.
qiu 另见 guT.
执子 qiuzl < 植 > глід клиноподібний.
qiu.
求 qiu 1)(请求）просити кого-що про що, з неознач. (прохання)〜你给我们帮_忙 прошу вас допомогти нам;我〜你[牛事 дозвбльте мені попросити вас про одну річ; 我〜了他半天也没着*〜成功дбвго я просив, але все-таки не вдалося вмовити його. 2)(要 求)прагнути до чого (прагнення); намагатися (намагання).〜进步 прагнути до прогресу; Т〜ійі немає бажання (не хотіти) рухатися вперед; немає прагнення до чого. 3) (寻求）переслідувати що (переслідування); прагнути до чого (прагнення).〜学问 спрага знань; прагнення до знань;不〜名利 не домагатися слави і багатства; немає кар'єризму; немає прагнення до слави і багатства; немає гонитви за грошима і кар'єрою; 我所〜не до цього я прагну; це


658
не ціль, до якої я прагну; не цього я хочу. 4) (需要）попит.供〜规禅 закбни попиту та пропозиції. 5) <数> знайтіі.〜三角形的面积 знайти площу трикутника.
求爱 qiiaai домагатися кохання; домагатися прихильності.
求帮 qiiabang просити допомоги.
求成 qiucheng 1) просити миру; 2) добиватися успіху.
求得 qiude домогтися чого; справляти що.〜准 许 запитати дозвблу (згоди);〜一致 домогтися узгоджених дій (узгодженості).
求告 qiiigao просити кого-що про що, з неознач/, благати кого-що про що (благання).
求和 qiuhe 1)(求停战）просити миру; звернутися до кого-небудь із пропозицією миру. 2)(求成 和局）прагнути (намагатися, пробувати) звести партію (гру) внічию (на нічию).
求婚 qiuhun свататися до кого (сватання); освідчитися кому; просити руки чиєї) запропонувати руку [і серце] кому.
求积qiujlyi <测丨> планіметр.
求假 qiujia 1) просити відпустку; проситися у відпустку; 2) просити позичити (дати в борг).
求见 qiujian просити кого про прийом,
求奖得酒 qiu jiang de jiii отримане (досягнуте) перевершило всі мрії (очікування).
求教 qiujiao просити поради в кого; звертатися до кого-небудь за порадою; радитися з ким.
求借 qiujie просити в борг що-небудь.
求救 qiujiu просити про поряіунок (про допомогу). 〜信号 сигнал небезпеки.
求距边 qiiijCibian <测> сполучна сторона. 求距角 qiiijCijiao <测> сполучний кут.
求晚 qiumei просите зробиш що-небудь; доручити.
求觅 qiumi шукати, розшукувати.
求名 qiuming домагатися слави (популярності).
求偶 qiiV6u <书> шукйти собі наречену (用于 南方）шукати собі нареченого (用于女方).
求乞 qiuq! просити милостиню; злидарювати; жебракувати (жебрацтво); 沿街〜 старцювати по дорогах; ходити з торбою застар.
求签 qiuqian ворожити на ворожильних бирках. 〜同卦 звернутися до ворожок і віщунів.求亲 qiuqln сватати кого кому, за кого.
求情 qiuqing просити полегкості в кого; замовити слово (слівце) у кого’ перед ким за кого. 〜告饶 просити полегкості і пощади;我去替 你求求f青 я піду і замовлю за вас слово.
求全 qiuquan вимагати в усьому ідеалу (досконалості); уїдливість розм.\ прискіпливість розм.
求全责备 qiu quan ze bei вкрай вимогливий; надмірна вимогливість; вкрай вимогливий; сувора вимогливість; бути вкрай вимогливим (прискіпливим).
求і完 qmrao просити пощади (прощення) у кого\ молити кого про пощаду.
求人 qiuren шукати (прюсита) допомоги [в інших卜 不如求已 розраховувати на себе завжди краще, ніж покладатися на інших.
求仁得仁 qiu геп de геп знайшов, що шукав; що хотів, те й одержав (того і досяг); здійснилося бажання.
求食 qiiishi просити милостиню.
求神拜佛 qiii shen bai fo молитися богу.过去反 动喇嘛让有病的人〜，得不到医疗у минулому реакційні лами підбурювали хворих звертатися про допомогу до бога і не
дозволяли їм лікуватися в лікарнях у лікарів.
求生 qiusheng врятувати собі (своє) життя; врятувати себе; врятуватися (порятунок)死 里〜врятуватися (врятувати себе) від вірної смерті.〜不得，欲死不能 опинитися в зовсім безвихідному становищі.
求实 qiushi діловитий (діловитість).〜精子中 діловитість; практицизм.
求і寸 qiutao просити, благати.
求同存异 qiu tong cun yi знахбдити загальне, незважаючи на існуючі розходження; прагнути знайти спільне і залишити осторонь роз’єднувальні фактори; знайти спільне при існуючих розбіжностях; шукати спільне за наявності розбіжностей.求大同， 存小异 домагатися є дності у принципових питаннях і залишатися при своїй думці в питаннях непринципових.
求稳怕舌L qiu wen pa luan тільки і побоюватися, аби, не було безладдя.
求问 qiuwen розпитувати, дізнаватися.
求学 qiiixu6 1)(在学校学习）навчатися (навчання). 2)(探求学问）вивчйти що\ займатися наукою.
求雨 qiuyu просити дощу; благання дощу.
求援 qiuyuan волати до кого-небущ» про допомогу; просити кого-що про допомогу (про підкріплення); кликати кого-що на допомогу, 向友军〜віікликйти на допомогу союзні війська.
求之不得 qiii zhi bu de жагуче жадати чого; те, про що і мріяти не сподівався (не наважувався); саме цього кому і треба (хотілося); кращого і чекати не можна.〜的 东西 знйхідка.
求知 qiiizhT прагнути до знань.
求知欲 qiuzhlyu допитливість; спрага знань.满 足〜задовольнити допитливість; угамувати спрагу знань.
求助qiiizhCi —求援.
虫Li qili.
iL龙 qiulong рогатий дракон.
虫L 镂 qiulou віконна рама.
亂髯 qiuran〈书〉кучерява (витка, хвиляста) борода.
扎须 qiuxu закручені вуса.
姻 qili.
'/И'® qiudu переправитися уплав; переплисти що, через що.武装〜переплитті із солдатською викладкою;〜工具 плавзасіб.
'/ИтК. qiushui плавати (плавання).〜过河 переправитися уплав (переплисти) через річку.
首4沁.
酋 qiii 1)—酋长.2)(头子）ватажбк 匪〜отаман (ватажок) бандитів (розбійників).
酋长 qiuzhang вождь (проводир) племені; сердар.
力曰丨qiu
訄 qiu висміювати; насідати (на співрозмовника). 〜书 памфлет.
削 qiii
角qiu вигнутий, крутий (про роги).有〜其角 їхні роги круто вигнуті.,
俄 qili
俅 qiu цю {національна меншість у пров. Юньнань).
依饿 qiuqiu різновид покірності (шанббливості, смиренності); покірний, шанобливий; сумирний.
逑 Чій.
逑 *qiu єднатися [парою]; збиратися [разом].
Ш 2 qiu пара (чоловік; дружина).
銶q
ій.
綠 qiu повільний, млявий, пасивний.
qili.
球 qili 1) <数> іфія; сфера. 2)(体育用品）м'яч. 〜类运动 спортивні ігри з м'ячем;打〜гра м'ячем (у м'яч);接〜підхопити (піймати) м’яч;功〜нападаючий м'яч;守〜захисній м'яч;近网〜бліізький до сітки м'яч;踢进—〜 забити гол. 3)(地球）земна куля.全~ уск5 земну кулю; увесь світ;东半〜східна півкуля.
球半径 qiubanjing〈数〉радіус кулі.
球场 qiuchang майданчик.露天〜відкритий майданчик;室内〜майданчик в закритому приміщенні; закритий майданчик; спортивний зал.
球胆 qiudan камера.
球蛋白 qiiid&nbdi < 生物 > глобулін; глобулін-білок.丙种〜гімма-глобулін ч.;血 清〜сироватковий глобулін; сіркоглобулін.
球队 qiudui команда.
球儿迷 qiuermi болільник, фанат.
球房 qiufang більярдна.
球果 qiuguo <植> шишка.松〜соснбва шишка.
球寒 qiuhan < 方 > невезучий, злощасний.
球哄哄的 qiiih6ngh6ngde < 方 > бешкетний, пустотливий, непосидючий.
球莲 qiujlng <植> бульбоцибулина.〜甘蓝 [капуста] кольрабі; ріпа угбрська; голоріпа.
球晶 qiujlng〈矿> сферокристал.
球径 qiujing <数> діаметр кулі.
球径і'І* qiujingji <测> сфербметр，
球菌 qiiijiin <生物> кок，
球篮 qiulan <植> плющ восковий.
球粒 qiuli <矿> сферолат.
球琳 qiulin дорогоцінна яшма; відмінний нефрит.
球楼亮桶 qiulouliangge рама вікна та отвір дверей.
球门 qiiimdn <体> ворота мн.守〜захищати ворота 打〜бгіти (ударяти) по воротах;射中〜 забити гол; забити м’яч у ворота.
球门区 qiumenqu〈体〉площа воріт.
球门线 qiumenxian <体> лінія воріт,
球迷 qiiimi (爱看赛球的人）уболівальник розм.; уболівальниця розм.;(爱打球的人） гравець-аматор.
球面 qiumian〈数〉поверхня кулі; сферична поверхня.〜几何学 сферична геометрія;〜三 角形 сферичний трикутник;〜坐标 сферичні координати;〜天文学 сферична астронбмія; 〜象差 <理> сферична аберація.
球面镜 qiumianjing <理> сферичне дзеркало.
球磨机 qiiimojl〈机〉кульовий млин.
球墨铸‘ qiumo-zhutie <冶> чав扣 зі сфероїдальним (глобулярним, кулястим) графітом; магнієвий чавун.
球拍 qiupai ракета; ракетка.
球皮 qiupi покришка м'яча.
球球蛋蛋 qiuqiudandan1 непристойний; підлий (про ротову).


659
球儿 qiiir 1)(小的球)м'ячик; кулька. 2)(小玻璃 球)скляна кулька,
球赛 qiusai матч; змагання зі спортивних ігор з м'ячем.
球衫 qiushan футболка, теніска.
球栓 qiushuan〈机〉запірна (затворна) кулька.
球台 qiiitdi більярдний стіл.
球体 qiutT <数> куля; сферичне тіло.
球网 qmwSng <体> сітка.
球线 qiuxian клубок ниток.
球鞋 qiuxie спортивні черевики; кеди мн.;(网 球鞋）тенісні черевики;(足球鞋）бутси мн.
球心 qiiixTn <数> центр кулі.
球形 qiiixing 球状.〜气球 сферичний аеростат; 做成〜надав^тн форму кулі.
球员 qiuyuan гравець.
球轴承 qiiizh6uchdng〈机〉кулькопідшипник; кульковий підшипник.
球状 qiuzhuang кулястий (кулястість); кульовий; сферичний,〜І习电 <气> кульова блискавка.
qiu.
株 qili жолудь.
赇 qhi.
贼'qiii хабар, підкуп;受〜хабарювіти，приймати хабарі.
赇 2qiu давати хабаря; підкупати;〜客 підкуповувати гостя (відвідувача, приїжджого).
赌贿 qiulu підкуп, хабар; підкуповувати; давати хабаря.
贼纹 qiuwen грбші й шовки як хабар; хабарництво,
№饱 qiiixiSng підкуповувати подарунками.
遒㈣.
遒健 qiujian енергійний, сильний.
ІЙ尽 qiujin закінчуватися; висихати, вичерпуватися.
ІМ紧 qiujin міцний; пружний, енергійний.
遒劲 qiujing <书> міцний (міцність); сильний; енергійний (енергійність); здорбвий.笔力〜 сильний (твердий) почерк.
遒矣 qiiiyT закінчувати; доводити до кінця.
ІЙ 整 qiuzhSng закінчити й упорядкувати; досконалий; відточений.
琉 qiii.
巯基 qiujl〈化〉сульфгідріш; сульфгідрильна група.
^qiu.
裘 qiii <书> шуба; хутряний одяг.狐〜ліісяча шуба.
裘革 qiuge хутро.
裘褐 qiuhe 1) простий (бідний) одяг, руб'я; 2) зимовий одяг (воїна).
裘裳 qiushang хутряний одяг.
餘 qiii.
觫 qiu 1) загнутий {про роги), кривий, вигнутий; 2) тугий.
璆 qiii.
璆 qiii 1) гарна яшма; 2) дзенькіт яшми (нефриту).
璆林(琳）qiulin (lin) прекрасна яшма, найкращий нефрит.
璆然 qmrdn подібний до дзенькоту нефриту; дзвінкий; лунко.
蝤qiii另见jm.
蝤挤 qiuqi личинка.
鼽 qili.
Ш qiu 1) заклало ніс; страждати нежитем. 2) щока; вилиця;〜骨 вилична кістка.
視qm.
粮 ^ій підсмажена каша (рисова, пшенична, бобова);〜粮 сухий пайок, раціон з підсмаженої каші.
模 2qiu 1) підсмажуватися; сохнути; 2) сохнути; киснути; нудьгувати.
qiumo < 方 > пригнічений, засмучений; хандрити.
区qu.
区qG 1)区域.解放〜звільнений район西北各〜 північно-західні області; 工业〜 північно-промисловий район; IE 矿〜 промислові і гірничорудні райони;商业〜 торговий квартал;住宅~ житловіій район; житлова частина міста;工人住宅〜 робітничий район (селище, квартал) міста; 选〜виборча дільниця; (округ); 7ІС 灾〜райбн (зона) повені;产煤〜вугільне родовище; кам'яновугільний басейн;施工〜будівельна ділянка; район будівництва;无核武器〜 без'адерна зона. 2)(行政区划）район; округ; ббласть ж.自治〜автонбмний район;上海市 虹口〜райбн Хункоу міста Шанхая;分〜集会 районні злети;〜І 医院 районна лікарня.
区别 qiibiS 1)(分别）розрізнити кого-що (розходження); відрізняти кого-що (відмінність)〜好坏 розрізняти, що добре, що погано; відокремити гарне від поганого; 不加〜地对待 недиференційбваний підхід до когб-н彳будь;对敌乂实行〜对待、分化瓦解的 政策 стосовно ворогів треба проводити політику диференційованого підходу, роз'єднання і розкладання我们应该学会〜售 意的批评和恶意的攻击ми повинні навчитися відрізняти доброзичливу критику від злісних нападок. 2)(不同处）відмінність; розходження.原则上的〜принципбва відмінність (розходження);重要的〜істбтна відмінність;〜不大 мйло відрізнятися;大有〜 дуже відрізнятися;性格上有〜розрізнитися (відрізнятися) характером (за характером); 这#双生子长得毫无〜ці близнюки нічим не відрізняються один від одного.
区别字 qiibiSzi < 语 > оізнйчення; прикметник.
区出 qiichti 1) диференційовано підходити (до вирішення питання); розрізняти; диференційований підхід; 2) рішення; захід.
区段qildi^n <铁路> дільниця.〜列车 дільничний поїзд.
区段站 quduanzhan дільннчна станція.
区分qiif^n —区别1).〜连词 <语> розділбвий сполучник;敌我矛盾和人民内部;^盾应该严 格〜开来 треба суворо відрізняти протиріччя усередині народу від протиріч між нами і нашими ворогами.
区分线 qufenxian розмежувальна лінія, вододіл.
区月艮 qafii імперія, країна;.світ.
区戈lj quhua розмежування (розмежувати що). 4亍政〜адміністративне розмежування.
区划线 quhuaxian розмежувальна лінія.
区间 qGjiSn〈铁路〉перегін.占用〜зййнятий
перегін;空闲〜вільний перегін.
区区 qiiqG 1)(少，不重要)мЬерний (мізерність); незначний (незначність).〜之数 мізерна (незначна) кількість (число); мізерна (незначна) сума (指钱款)；〜小事，何足^齿 дріб'язок, чи варто говорити про це! 2)(用作 _辞）я.此人非І也，就是〜це не хто інший, як я.
区署 qushu 1) районне управління; 2) міліцейська дільниця.
区委 qilwei райком; районний комітет.
区域 quyu район; зона.〜自治 районна автономія; 〜规划райбнне планування;地中海〜 басейн Середземного моря;〜地质学 регіональна геологія;〜组合 〈商〉 регіональне об'є днання;〜间的联系 міжрайонний зв'язок.
区域性 quyuxing районний; зональний; регіональний; локальний. 了的公约 регіональний пакт;〜的干线 магістраль районного значення;〜的战争 локальні війни;〜问题 регіональне питання.
区长 qiizhang начальник райбну; голова районного комітету [народних представників].
区宙 qUzh6u всесвіт, світ.
І 	qil 另见 q(i.
去 qu гнатися, бігти.
曲qu另见qii.
曲 qii 1) кривий (кривизна); звивистий (звивистість); вигнутий (зігнутість). ~ 径 звивиста стежина. 2) зігнути що. звивина.、河 〜звивина (вигин) річки.
曲笔 qiibi написано в завуальованому вигляді, написано натяком (іносказання).
曲柄 qubing〈机〉кривошип; мотиль ч,; коліно [вала].
曲柄颈 qiiWngjlng <机> шатунна (мотилева) шийка. •
曲柄小 qublngxiao〈机〉палець кривошипа (мотиля).
曲柄轴 qiiWngzh6u <技> колінчатий вал.
曲柄钻 qiiWngzi^n〈机> коловорот.
曲成 qiicheng пристосовуватися до обставин; іти на компроміс; будь-яким шляхом домагатися мети.
曲尺 quchi косинець.
曲从 qucong підкорятися проти волі.
曲棍 qtlgiin <体> ключка.
曲颊 qtijia вилична кістка; вилиця.
曲棍$ qugunqiu <体> хокбй.(指球）м'яч для хокею.
曲解 qujie спотворити що (спотворення); перекручувати що (перекручування); хибно (криво) тлумачити що.〜真理 спотворення (перекручування) істини;〜条文的意义 спотворити (зіпсувати, перекручено тлумачити) значення статті;有意〜原意 навмисне спотворити (зіпсувати) первісний зміст;他把我的话〜了 він перекручено витлумачив мої слова.
曲颈觀 qujmgzeng〈化> реторта.
曲领 qGHng кр夕глий комір. *
曲里拐弯qii-ligumw如<口>—曲曲弯弯.
曲率 qiilfi <数> кривіші.地球〜кривизні землі;相对〜віднбсна кривизна.
曲率圆 qiiliiyudn <数> кбло кривизни.
ЙШ qumian <Ш> крива поверхні.
曲媚 qumei лицемірний; лукавий; брехливий.


660
曲烧 qunao несправедливо обвинуватити.
曲巧 quqi^o тонкий; спритний.
曲巧 quqiao тонкий; спритний.
曲曲弯弯 quqiiwanwan звивистий (звивистість); зиґзаґоподібний.〜的小道 звивиста (зиґзаґоподібна) стежина; 一条小河〜地流着 звиваючись, тече річка.
ЙЙ qii-shan <Р> земляний (дощовий) хробак (черв'як).
曲射 qushe〈军〉навісний вогонь.
曲射炮 qOsh^Ao <Щ> знаряддя навісного вогню.
曲恕 qushu вибачати; прощати; зважати на становище.
曲私 qusl кривити душею.
曲突徙新 qii tu xi xln завчасно вжити заходів обережності.
曲线 qflxiAn <数，理> кривй [лінія]; криволінійний. 概率〜крив^ ймовірності;特性〜 характеристична крива; характеристика;〜运 动 криволінійний рух;〜积分 криволінійний інтегрші;坐标 криволінійні координати.
曲线板 цйхійпЬйп <Й> лекало.
曲线救国 qQxi^n jiuguo "порятунок Батьківщини кружним шля хом".
曲线图 quxiantu крива; графік;
曲学 quxue єретичне вчення.
曲意 qiiyi кривити душею; падлючити; лукавити.
曲意逢迎 qu yi fengying підладжуватися розм. (підлаштовуватися); скрадливий (скрад- ливість); повзти (звиватися) вужем.
曲隐 quyln пахва; пах; підколінна ямка.
曲张 qiizhang〈医〉варикбз; варикбзний.
曲折 quzhe 1) звивистий (звивистість); зиґзаґоподібний; зигзагуватий; зиґзаґ.迂回〜 зиґзаґи і повороти;〜的小路 звивиста (зиґзаґоподібна) доріжка;〜行进 йти зиґзаґами. 2)(复杂多变）перипетії мн.; звивистий; зиґзаґоподібний, t青节〜的话居1J драма зі складною ситуацією;事t青可能还有 〜спрйва може ускладнитися;革命的道路总 是〜的 шлях революції завжди звивистий;革 命没有不通过一些〜的道^而能够取得胜利 的 немає такої революції, що могла б здобути перемогу без жодних зигзагів на шляху;斗争是长的、〜而复杂的боротьбі є тривалою, зиґзаґоподібною і складною.
曲直 qixzhi правда і неправда; правий і неправий. 查明〜з’ясувати, де правда і де неправда (де її немає).
曲轴 quzhou <机> колінчатий вал; колінвал.双 拐〜двоколінчатий вал.
Й?ЙИ qiizhouxiang <#1> блок-картер
驱 qii.
Ш qii 1)(赶性口）поганяти кого-що.〜马前进 їхати, поганяючи коня;〜马疾驰 пустити коня у кар'є р (кар'є ром). 2)—驱逐.
ШШ qubao знищення граду; градобійньїй.〜装 置 градобійні установки.
驱策啡&―驱使1).
驱聘 quch6ng 1) гнати [ся]; 2) посилати з дорученням. ,
驱叱 quchi примусити кого-небудь; третирувати кого-небудь.
驱马也 quchi мчатися; нестися щодуху. І
驱虫齐！] qiichongji <药> глистогінний (протиглисний) засіб; репеленти мн.
马区除 quchu повигонити кого-що (вигнання);
вигнати кого-що (вигін).〜目盖睡 відганяти від себе сон.
驱赶 qvigan виганяти; силоміць переселяти.
驱击舰 qujijicin〈军〉мінонбсець.
驱遣 qikjiSn 1)—驱使 1). 2) <书> (p走） повигонити кого-що (вигнання); вигнати кого-що (вигін). 3)(排除）прогнати що; розсіяти що (розсіювання).〜另lit身 розсіяти тугу за тим, хто поїхав.
驱散 qusan розігнати кого-що (розгін); розсіяти кого-що (розсіювання).〜疑虑 розсіяти сумніви;把一群着热闹的人〜розігнйти юрбу роззяв.
驱煽 qiishan збуджувати; підбурювати; нацьковувати.
驱金qiishi 1)(强迫别人做事）ш^шувати кого-що; ганяти кого.供人〜б^ти на побігеньках у кого;厂主〜供人做繁重的劳动 фабриканти змушували робітників робити непосильну роботу; фабриканти ганяли робітників на непосильну роботу. 2)(推动） спонукати кого (спонукання); примушувати кого (примус).为好奇心所〜спонукуваний (висушуваний) цікавістю;责任心〜我这样作 почуття відповідальності спонукало (примушувало) мене так вчинити.
驱乌 quwu <宗> хлопчик-послушник.
驱逐 quzhu повигонити кого-що (вигнання); вигнати кого-що (вигін); прогнати кого-що. 〜出境 вислати кого за кордбн; вигнати кого за межі країни; піддати кого вигнанню за межі держави; депортація.
驱逐机 quzhujl винищувач.
驱逐舰qiizhiijiSn 驱击舰.
山区qu.
山区 qii [гірська] круча;岩〜скелісті кручі;崎〜 крутий; стрімчастий.
山区岑 queen іфушй; стрімкий; стрімчастий; скелястий.
山区嵌 quqm гірська круча; стрімчастий; стрімкий.
怯qu.
怯 qii Цюй (прізвище).
怯卢（楼）qiilii (lou) {санскр. Khara) Kxapa {винахідник писемності).
屈qu.
屈 qii 1)(使弯曲)• зігнути що; вигнути що. ~~ 身 зігнути спину; нахилитися;狗〜着后腿卧 着 собака лежав, зігнувши задні лапи. 2)— 屈服.我们决不〜于暴力ми нікбли не скоримося грубій силі. 3)(理亏）неправий. 感至!]理〜почувйти себе неправим. 4)—屈枉. 卩Ч 〜скаржитися на образу;受〜терпіти образу.
屈背 qiibei згинати спину; горбитися; сутулитися; згорблений;сутулий.
屈才 qiicai не давати кому проявити себе; не давати ходу кому; не дозволяти кому розправити крила.
屈从 qucong підкоритися (підпорядкування); скоритися; поступитися (поступка).不能追 随和〜错误路线не можна дотримуватися і підкорятися помилковій лінії.
屈错 qiicuo бзп'и безладно розкиданим; стояти упереміж {напр. про страви на столі).
屈手丁成招 qiida chengzhao вимушене свідчення, зроблене під час катування, f史〜катуваннями змусити кого дати бажане свідчення.
屈短 quduan куций; корбткий.
屈月艮 qiifii скоритися; покоритися; здатися; схилити гблову (прапор).〜于压力 скоритися силі; покоритися перед силою;迫使敌人〜 примусити ворога здатися; примусити супротивника здатися; поставити ворога на коліна;我们决不不再敌人面前〜ми нікбли не схилимо гблову (не покоримося) перед ворогом.
屈光度 qiiguSngdCi <Ш> діоптрія, 屈光度计 qiiguangduji діоптриметр. 屈光学 qGguangxu豸 <Щ> діоптрика.
屈坏 qiihuai незаслужено кривдити; марно звинувачувати.
屈肌 qOjT <^>фл€ксор.
屈驾 qiijia прошу (просимо) вас завітати.
屈节 qujie забути (втратити) честь,〜事仇 забувши честь, служити ворогові.
屈竭 qujie виснажуватися; бідніти; виснажений; збіднілий.
屈尽 qujin кінчатися; висихати; доходити до межі (краю).
屈就 qujiu погодитися; схилитися на що, до чого, розм.
ІШШ qunao покоритися; скорятися; поступатися {напр. своїми принципами).
屈奇 quqi дивний; незвичайний; той, що впадає у вічі; екстравагантний.
屈戌儿 qii-qur пробій.
屈然 quran 1) кінчатися; виснажуватися; дощенту; без залишку; 2) принижено.
屈人 quren 1) оббріханий; несправедливо скривджений.
屈辱 quru приниження; образа.受〜піддаватися приниженням (образам); принижений 忍受〜 терпіти приниження (образи);摆脱人民不能 自主的〜状态 позбутися принизливого (образливого) становища підневільного народу.
屈死 qusl загинути безвинно.
屈宋 qusong <文> поетична школа Чуських строф; школа Цюй Юаня та Сун Юя.
屈枉 qu-wang наклеп розм” зводити наклеп на
* 	кого-що.〜好人 зводити наклеп на безневинну людину; звинувачувати ні в чому не винну людину; зводити на людину несправедливі обвинувачення.
屈膝 quxl ставити на коліна перед шм-чим; стояти навколішках перед ким-чим.投降 ганебна капітуляція; стати навколішки перед кгш-чим;决不向敌人〜перед ворогом ні в якому разі не можна ставити на коліна (стояти навколішках).
屈心 quxln <Р> кривити душею.
qilze важке становище; труднощі.
屈折 quzhe <语> флексія.内部〜внутрішня флексія.
屈折部 qiizhSbCi <语> флексія.
屈折性 qiizhSxing <语> флективність.
屈折语 quzheyii <语> флективна мова.
屈指 qiizhi рахувати що на пальцях.〜一算 порахувати що на пальцях.
屈手旨可数 qu zhi ke shu на пальцях можна перерахувати; раз, два й обрахувався; один, другий і обрахувався; лічений; напереліч. % 工的日子已〜залишилися лічені дні до закінчення робіт.
屈志 qiizhi поступатися своїми переконаннями; відмовлятися від високих цілей.
屈尊 qiiziin опуститися до кого-небудь; зволити застар.


661
怯qu.
祛 qil —法除.〜病延年вилікуватися і подовжити життя.
社除 qiichii (治愈疾病）вигоїти що (лікування); вилікувати що\ (消除疑惧）рсосіяти що (розсіювання);(驱除邪魔）вигнати кого-що (вигнання).
去 qiiqii здорбвий; сильний; міцний.
祛风药 qufengyao〈医〉протизастУдний засіб. qiiqO міцний; сильний; дужий.
怯热 qiire знизити (пошЬити) ущі (температуру).
祛热剂 〈药〉жарознижувальий засіб.
法散 qiisan розсіяти; прогнати; ліквідувати.
祛署qtishti —祛热.
ШШ qutan сприяти відхаркуванню.
祛疲剂 qiiianji <Ш> відхаркувальний засіб.
祛疑 qiiyi <书> розсіяти сумніви.
Й qu另见ji么
扶 qu брати [у руки]; тримати [в руках].
扶摸 qiim6 <方> віднестгі.
肤qi
肤'qu бік; ребро; пахва;两〜ребра; обидва боки.
肤2 qii 1) розкривати; зламувати; 2) видаляти; відганяти; 3) застрягати; потрапити в блокаду.
胜撞 quqie зламувати скрині (обр. у знач. займатися грабунком; красти; також назва розділу у трактаті Чжуан-цзи).
味Чй.
ІІ 	qu роззявляти рота; 口〜而不合 закрити роззявленого рота.
Mqu.
俊 qii <口> (熄灭）гасііти водою (у воді) що.(指 烹і壬方法）смажити що на сильному вогні.
蛆 qii.
蛆 qii хробак ч.; личинка мухи.醫油里生〜了 соя зачервивіла; у сої завела ся чирва.
躯 qii.
躯 qii тіло. J&.肉 t〜живе (людське) тіло.
躯干 qiigAn <Ш> тулуб. 躯干骨 qtig&ngii <解> кістяк (кістки) тулуба.
躯干筋 qiig^injTn <解> м'язи тулуба.
躯壳 qiiqiao тлінне тіло.
躯体 quti корпус; тіло; сома спец.
躯体学 qdtlxud <医> соматолбгія.
虚qii另见хй.
虚 qii 1) пустий; порожній; 2) вільний.
趋 qii.
趋 qii 1)(快走）швидко йти.疾〜而过 швіідко пройти. 2)—趋向 1).〜繁荣 з кожним днем йти до розквіту;更〜完善 ставати ще більш удосконаленим;〜于极端 упасти (удатися до крайності) у крайність;〜于灭亡 йти до запібелі (назустріч загибелі);资本主义社会 〜于没落 капіталістичне суспільство занепало (хилиться до занепаду).(咬人） клювати кого-що\ жалити кого-що.鹤会〜人 гусак клює ться; ilTg要〜人 змія жалиться.
趋步 qiibu поспішати; квапитися; швидко бігти; летіти з усіх ніг.
趋承 qiicheng 1) намагатися вислужитися; підлещуватися; плазувати; 2) йти назустріч; погоджуватися; підтримувати.
趋奉 qiifeng лестити кому-чому; підлещуватися перед ким-чим (підлещування).
趋 Pff qufii горнутися до кого-небудь; липнути до кого-небудь, розм.
趋光性 qiigu§ngxing <生物> фототйксис; фото- кинез.
趋欢 qiihuan бігти й кричати; гблосно кричати на бігу.
趋利 quli гнатися за вигодою (багатством).
趋抢 quqiang підлещуватися; плазувати; приладжуватися.
趋时 qOshi 〈书〉за модою; відповідати моді; гнатися за модою; робити те, що модно.
趋势qilshi тенденція.历史发展的必然〜 непереборна тенденція розвитку історії.
趋翔 qiixiang поведінка; манери.
趋向qiixiAng 1)(朝着某个І向发展）йти до чого 由简陋〜完善[йти] від примітивного до досконалого (від примітива до досконалості). 2)(倾向）тенденція; напрямок.历史的总〜 загальний хід (загальна тенденція) історії; jtii 有发胖的〜він схильний до огрядності;劳动 生产率有不断上升的〜продуктивність праці має неухильну тенденцію до підвищення.
趋向动词 qdxiAngddngd <语法> 1) дієслово напрямку; 2) дієслово спрямованості дії.
趋炎附势 quyan-fushi горнутися (липнути) до сильних світу цього.〜的历史学家 продажні історики.
趋谒 qiiye робити візит; відвідати.
趋迎 qiiying поспішати (бігти) назустріч.
趋之若鸯 qu zhT ruo wu липнути (налетіти), як (ніби, немов) мухи на солодке.
趋走 qQz6u 1) службовець; клерк; ділова людина; 2) швидко йти; бігти.
駿qO.
駿黑 qQh6i чорний-пречорний.〜的手 чорні-пречорні руки.
蛐 qii.
蚰蝴 qGqil коник-стрибунець;斗〜蚰蚰儿 [влаштовувати] бій цвіркунів;蚰蝴〜耀儿 горщик для цвіркунів.
虫曲虫吞 qiishan земляний черв'як.
蚰虫引 quyln черв'як; дощовий черв'як.
趣 qii 另见 cu; qu.
Ш qu 1) швидко йти (їхати); мчатися; квапитися; поспішати; кваплячись; поспішно; терміново; 2) прямувати (направлятися) до...; прагнути.
趣势 qushi 1) тенденція; схильність; спрямованість; 2)〈方〉інтерес; захоплення.
趣走 quz6u квапитися; швидко йти (бігти).
^ qii 另见 g6u;j(i.
句 qu прикраси на черевиках.
句屦 quju квадратні черевики.
佢的.
佢 qu〈方〉він; вона; воно.
她qu.
qu 1) наполегливо працювати; 2) віддавати
(усі сили); напружувати (зусилля);〜力 віддавати всі сили;〜检 намагатися з усіх сил заощаджувати.
如』录 qulu працьовитість; ретельність.
勒 ququ завзято працювати; наполегливо працювати.
句 qii.
务句 qu (заст.) прикраса (орнамент) на носках взуття з петлями для шнурків (зав'язок).
絢丝 qusT шнурок. г
胸
朐 qu 1) шматок в'яленого м'яса вигнутого підковою. 2) ярмо; хомут.
斬qu.
句f? qu заступ; лопата.
鸲的.
鹏摄 q6du6 цюйдо {за "Jle-іізи" та
"Чжуан-цзи") комаха; яка перетворюється на птаха.
渠фі.
渠 qu канал; канава.开〜прокбпувати канал (канаву);红旗〜канйл "Червоний прапор".
渠辈 qiibSi вони.
渠道—渠.社会上的一些非无产阶级思 湖，会通过各种〜反映到领导班子里来ті чи інші непролетарські ідейні віяння в
суспільстві будуть через різні канали проникати в керівні колективи.
渠渠 ququ величезний; великий (про будинок).
渠系 quxi іригаційна система.
駒 qii.
跑隨 qujlng <动> бурозубка; землерийка.
Шф.
龅 qu кінь із білими задніми ногами.
葉фі.
Ш qu 1) великий лотос; ~花 квіти лотоса.
璃 q\i.
Ш 1 qu яшмовий диск з отвором.
Щ2ф Цюй (прізвище).
瞿 qu另见jCi.
瞿1 qul) тризубець; 2) кутомір.
瞿 2 qii Цюй (прізвище).
骚麦 qumai <植> гвоздика пишна (Dianthus superbus L.).
據
qii 另见 j(i.
Щ qu сережки (вушна прикраса в іноплемінни- ків півночі)〜金 золоті сережки.
蘧
qu.
Ш qu {заст.) [квітучий] лотос; лотос у цвітінні; лотосовий цвіт.
蘧 qu Цюй (прізвище).
Ш 除 quchu роздутий живіт; товстопузий виродок (лайливе).
quchu 1) груба циновка; 2) роздутий живіт; товстопузий виродок (лайливе) \ 3)


662
солодкомовний; улесливий та лицемірний. 卢 qialu (заст.) гостинний двір.
ШШ, qushu дикий болотний рис.
蓮qu另见jO.
.速館 qu qu <方> бамбукова рогожа (циновка).
臞
qu.
Ш qii 1) худий; худорлявий; 2) кволий; незначний; нікчемний.
ШЙ quji худий; худорлявий; виснажений.
癯ФІ
Ш qu 1) худий;; виснажений; охлялий; хирлявий 2) незначний; нікчемний.
癯毁 quhiii гинути від виснаження; виснажений; старезний.
觀劣 qiilie худнути; виснажений; кволий.
ШШ qushou худнути; кволий; худий.
氍_
ШШ qushii килим.
衢的.
衢 qu <书> проїзна (велика) дорбга
衢道 qudao розгалуження доріг; роздоріжжя; розпуття.
衝肆 qiisi торгбві ряди.
衝涂 qutu розгалуження доріг; роздоріжжя і розпуття.
蠼的.
嫂嫂 qiis6u <а>щііпалка.
曲qu另见qu.
曲 qd 1)(—种韵文形式)"цюй" (назва поетичного жанру). 2)(歌谱）музика.轰耳作〜музика Не Ер. 3)—曲子.小〜儿 пісня; пісенька 高歌 —〜заспівйти пісню.
曲本 quben пісенник.
曲调 qiidiao наспівати (мотив, мелодію) пісні. 民间〜нарбдні наспіви.
Й S qu gao he gua малодосяжно для розуміння широкої публіки.
曲稿 qugao 1) збірник пісень; 2) нарис (пісні; стансів).
曲牌 qiipai найменування наспіву.
曲谱 яйрй ноти мн. '
曲儿 qQr пісенька; наспівувати;唱〜співати; проспівувати.
曲式 qiishi〈音〉музична фбрма.
曲艺 яйуі естрада.〜演员 артііст естради.
曲韵 qiiyun рима (у пісні).
曲子 qii-zi <口> пісня; пісенька.
苣非.
苣 qii татарник
苣卖菜 qii-maicai <ffi> осот польовий.
取叩. ^
取qii 1)(拿到身边）брйти що从银行里〜款 брати (знімати) гроші в банку;〜一笔存款 узяти багато грошей з рахунку (з ощадкнижки);从车站〜行李 одержувати вантаж на станції;回家〜衣月艮 піїті додому по одяг; піти додому і взяти одяг;〜之于民，用 之于民[засоби] надходять від (беруться у) народу і йдуть на його ж потреби. 2)(招致） накликати на себе що; напроситися на що. ~ 快一时 щоб задовольнити тимчасову примху;
заради хвилинного задоволення. 3)(釆取， 选取）брати що; вибирати кого-що (вибирання). ~ 其精华 знімати вершки; вибрати найкраще;不足〜немає нічого, що варте уваги; не можна ставити що в приклад; не можна вважати що за зразок;在这种问题 上不能〜中立态度у таких питаннях не можна триматися нейтральної позиції.
取保 qObao на поруки.〜释方文 випустити кого на поруки.
取不上 qtibushang не мати успіху; провалитися.
取材 qiicai дістати матеріали; вишукати ресурси (сировину); вибрати сюжет; узяти за сюжет що (后而士个译法用于写作).就地〜дістати матеріали (вишукати ресурси) на місці;这本 小说〜于炼钢工人的生活сюжбтом роману послужило життя сталеварів; сюжет роману узятий з життя сталеварів.
取长补短 qiichang buduan запозичувати в інших гарне і заповнити свої пробіли 彼此〜 переймати один в одного все позитивне (позитивні якості); вчитися один в одного.
取偿 qiichang компенсувати кого-що (компенсація); одержати компенсацію; відігратися розм.
取出 qiichii вийняти що; витягти що; дістати що; добути що (добування).从身体内〜子弹 витягти кулю з тіла;从 口 袋里〜手帕 вийняти (витягти, дістати) хустку з кишені.
取除 qtichu забирати; віднімати; відраховувати.
取次语 qiiciyu непродумана розмбва; необачні слова.
取代qudai ―取面代之.
取当 qDdSngoipHMaraвідшкодування (еквівалент).
取当 qudang взяти [закладену річ] з ломбарду.
取道 qQdao вибрати шлях через що\ вирушити через що; поїхати через що;〜武汉前往广少l、| вирушити через Ухань у Гуанчжоу; обрати шлях через Ухань на Гуанчжоу.
取得 qiide одержати що (одержання); придбати що (придбання); домогтися чого; дістати що. 〜建筑材料 дістати (одержати, придбати) будівельні матеріали;〜成绩 домогтися успіху;〜同意 дістати згоду; заручитися згодою.〜信任 заслужити довіру; увійти до кого в довіру;〜主动 взяти до рук ініціативу; 〜胜利 одержати (завоювати) перемогу;〜政 权 прийти до влади; стати при владі;〜民族 独立 завоювати (одержати, здобути) національну незалежність;〜一定地位 домогтися визначного становища;〜经验 набути досвіду;〜教训 дістати урок;〜联系 встановити зв'язок.
取缔 qtidi заборбна (заборонити що); накласти заборону на що; оголосити що поза законом. 〜赌博 заборона (накласти заборону) на азартні ігри; заборонити азартні ігри; азартні ігри [перебувають] під забороною.
取而代之 qii ег dai zhl зайняти (заступити) чиє місце; замінити кого-що (заміна).
取法 qiifa брати приклад з кого-чого; наслідувати приклад; за прикладом.〜于人 брати приклад з (наслідувати приклад, за прикладом) іншого.
取告 qfigao взяти відпустку.
ЖЖ qiihuodan накладна (на отримання товару).
quhuo накликати на себе нещастя.
取供 qfljl братися; за рахунок чого.社会主义建
设的资金〜于人民内部积累капітіп на соціалістичне будівництво береться з нагромаджень народу; капітал на соціалістичне будівництво складається за рахунок нагромаджень народу.
取借 qujie позичати;брати в борг.
取经 qujlng наслідувати досвід (за навчанням); перейняти (запозичати) досвід.到先进工厂 去〜йти на передовий завод по досвід; йти на передовий завод, щоб перейняти досвід (щоб повчитися);我们到你们厂里〜来了 ми приїхали на ваш завод по досвід (для навчання).
取精用弘 qu jing yong hong брати (знімати) вершки з вершків; вибирати найкраще; знімати вершки.
取景 qiijTng вибрати натуру (об'є кт, вид) для малювання (для зйомки); кадрування.
取景框 qOjmgkuang рамковий видошукач (візир).
取决 qiijue вирішуватися чим; залбкагги від кого-чого; визначатися чим.成功与否〜于我 们的准备程度 ^спіх визначається ступенем (залежить від ступеня) нашої підготовки.
取快时 qukuaiyishi отримати хвилинне задоволення.
取来 qulai принести; піднести; притягти.
取乐 qiile розважатися (розвага); веселитися (веселощі). 下棋〜розважатися грою в шахи.
取礼 qiili весільний обряд; весілля.
取名 qiiming найменувати кого-що ким-чим, книжк.; назвати кого-що ким-чим; дати найменування (ім’я) кому-чому.
取闹 qunao скандалити (сісандап); вчинити сварку. 无理〜скандшіити (улаштувати скандал) без жодного приводу.
取暖 qunuan грітися.〜设备 опалювальний пристрій; опалення;围炉〜грітися (пригрітися) біля грубки;晒太阳〜грітися на сонці.
取票 цйрійо чек.
取齐qfiqil)(使数量、长度、高度箱等)по чом少. 衣服的І短照旧样〜кроІіги одяг по колишній мірці. 2)(集合)зібратися (збір),在 一操 场〜 зібрйтися на спортивному
майданчику.
取钱 qiiqian брати готівкою.
qiiqiao умудритися (хитрування); ухитрятися з неознач” розм.; приловчитися з неознач., рош.投机〜вдаватися до різних хитрощів (умудрятися) для досягнення особистої вигоди;不可〜не можна вдаватися до яких-небудь вчинків; виверти тут неприпустимі.
取求 quqiu шукати; добиватися; попит; вимога.
取上 qiishang скласти (витримати) іспит.
取舍 qushe вибір (вибрати кого-що).决定〜зробити вибір; вирішити, що вибрати.
取胜 qQsheng здобути перемогу; перемогти кого-що.以计谋〜брати хитрістю.
取讨 qutao вимагати.
取下qtixiS зняти що (зняття).从书架上〜书来 зняти книгу з полиці.
取现 quxian отримати готівкою.
取消 qiixiao анулювати що (анулювання); скасувати що (скасування); усувати що (усунення); позбавити чого (позбавлення); зняти що (зняття); здати до архіву що; звести нанівець що.〜命令 скасувати наказ;〜原议 зняти колишню пропозицію;〜决议 скасувати (анулювати) постанову;〜合同 анулювати дбговір;〜诺言 узяти свої слова


663
назад (назад); відмбвитися від своїх слів;〜资 格 по3бйвити права; дискваліфікувати кого-що\ 〜比赛资格 <体> дискваліфікація; позбавити права на участь у змаганнях; вивести з гри кого;〜权利 анулювйти права; 〜旧有的制度 скасувйти (здати до архіву) старі порядки;〜军衔 скасування військового звання;〜帕户〈会〉закрріти рахунок.
取消派 qiixi巨орМ〈政〉ліквідатори мн.
取消主义 qiixiSozhiiyi <政> ліквідаторство.〜 分子 ліквідатор.
取笑 qiixmo насміхатися над ким-чим (глузування); висміювати кого-що; робити кого-що посміховищем; підняти кого-що на сміх.
取信 qiixin заслужити (завоювати) довіру в кого\ увійти в довіру до кого.〜于人 заслужити (завоювати) довіру в людей;不足 〜не викликати (не заслуговувати) довіри; не можна вірити кому-чому.
取厌 цйуап викликати відразу; бути огидним.
取样 quyang узяття проби; випробування.〜工 作〈技〉випробувальна роббта;钻孑L〜〈地质〉 узяття зразків зі свердловини;根据〜计算一 下 зробііти розрахунок за взятими пробами.
取样器 qiiy》ngq丨 випробувач.
取用 q(iy6ng використбвувати; користуватися; вживати.
取悦 qiiyue привертати кого-що до себе (на свою користь). Р可谀〜лбстощами привертати до себе; вкрадатися в чию милість (довіру).
取债 qfizMi збирати борги; вимагати повернення (погашення) позики.
取之不尽，用之不竭 qii zhi bujin, yong zhi bu jie невичерпний; невиснажливий; непочатий; непочатий край.
Ж -
安qu.
娶qii —娶亲.〜妻одружуватися;〜…为妻 брати кого за дружину; одружуватися з ким; 给儿子〜媳妇одружувати свогб сина;明天他 儿子〜媳妇儿 зйвтра в нього син справляє весілля.
娶妇 qtifii одрзокуватися; взяти дружину.
娶家 qtijm одружуватися; вийти заміж.
娶亲 qtiqTn одр)окуватися з ким (одруження).
觸 qii.
Й齿 qticM <医> зубнрій карієс (каріоз); карієс (каріоз) зуба.(姓牙）караний зуб.
去机
去丨 qCi 1)(高开)піти (відхід); виїхати. ~留未定 ще не вирішено, чи їхати чи (залишатися);〜 国 виїхати з рідної країни; виїхати (їхати) за кордбн. 2)(失去）загубгіти що (втрата); упустити що (упущення); втратити що (втрйта}.时化一〜，难以复返 якщб втратити цю можливість (якщо упустиш цю можливість, якщо піде ця можливість), то її більше не буде. 3)〜皮 обчищати шкірку; чистити що (指去果皮)；〜壳 лузати що; лущити що (指去見壳等).4)(距离):〜今五十 年 50 років тому; відтоді пройшло 50 років; 两地相〜四十公里відстань між двома пунктами - сорок кілометрів. 5)(过去的） минулий; колишній; попередній; 了 冬 минула (колишня, минувша, попередня) зима; минулої зими. 6)(到别处去）йти; ходити; їхати; їздити; вирушити.〜朋友家 піти (вирушити) до знайомого;从上海〜3匕京
виїхати (вирушити) із Шанхая в Бзйцзин; І|5 一年我〜北京的时候того року, коли я їздив у Бзйцзин;这是〜北京的国际列车Це міжнародний потяг на Бзйцзин;我是初次〜 上海я вперше Іду в Шанхай;他到上海〜过三 次 він був (побував) у Шанхаї три рази; він їздив у Шанхай три рази;我常~他那里 я часто ходив (їздив) до нього;他每天到学校〜 він щодня ходить (їздить) до школи;他己〜了 三天了 уже три дні, як вона пішла (виїхала); 我没有机会到那里〜У мене не було нагоди туди піти (поїхати, з'їздити);那里舞没声〜成 мені не вдалося туди з'їздити (туди поїхати, там побувати, туди сходити, туди піти);那里 危险，〜不得 там небезпечно, не можна (не слід) туди ходити (їздити);文学工作者要到 工农兵群众中〜працівник^ літератури і мистецтва повинні йти в гущавину робітників, селян і солдат. 7)(用在动词后表 示离开):把东西拿〜віднести (забрати) речі; 把信寄〜послйти (відіслати, відправити) листа;向河边走〜піти до берега річки;汽车 向前开~ автомобіль поїхав уперед. 8)(用在 动词后，表示动作的继续)：我信步走〜я повільно пішов (пройшов) далі;让他说〜 нехай він говорить далі (продовжує). 9)(用 在动词前或动宾结构后，表示去作某事)，ти， 〜当兵йти в солдати;〜听报告пітіі на доповідь;〜上班 пітгі (йти) на роботу;〜请医 生 пітїі за лікарем;〜银行取款 пітгі до банісу по гроші (узяти гроші);大家吃饭〜了 усі пішли на обід. 10)(用在两个动词结构之间， 表示目的）щоб.提了桶水〜浇花нбсти (принести) цебро води, щоб полити квіти;甩 ‘辩证唯物k义的观点〜观察事物рсхзглядйти речі (об'єкти і явища) з погляду діалектичного матеріалізму. 11)—去声.
去 2qCi (扮演）викбнувати (грати) роль кого; виступати (бути) у ролі кого; грати кого; амплуа кого.
去唉 quai усувати перешкоди (перепони).
去差 qCicMi посланець; кур'є р.
去差 quchai піти зі служби.
去处цйсіїй 1)(去的地方)：不留在这里，你有二 吗？ якщб не залишатися тут, то чи є куди тобі піти (поїхати)他说他有〜，实际上最没 有〜він говорить, що йому є куди піти, а насправді ж йому йти нікуди.他嘴里说哪儿 也不去，实际上心里却І"个〜хочй вона і говорить, що нікуди не піде, а зібралася кудись піти. 2)(场所）місце.避暑的好〜 прекрасне курортне місце.
去运 quci <电> розмагнічування (розмагнічувати що); демагнетизація.
去磁器 qiidqi <电> демагнетизйтор.
去磁性 qucixing <电> розмагніченість.
去祖取精 qCi сй qu jlng відсівати полову і відбирати зерна; узяти зерно і відкинути полову; відсіяти полову від зерна.
去得 qude 1) можна йти вперед. 2) цілкбм можливо; прекрасно піде.
去掉 qCidiSo усунути що (усунення); видалити що (видалення); викинути що, розм.〜鱼鱗 почистити луску риби;〜气味 видалити запах; ~一个词 викинути (закреслити) одне слово;〜骄气 віддалити усяке чванство; 一 碍,усунути перешкоди;〜中过于详细的部分 видалити (викинути) зайві подробиці плану.
去火 q{ihu6〈医〉знріжувйти жар (температуру); жарознижуючий.〜的药 жарознижуючий [засіб].
去就 qCijm прийняти посаду чи ж відмбвитися від неї;〜不苟 бути принциповим (педантичним) у питанні прийняти посаду чи ж відмбвитися від неї.
去了 фіе 1) пішов по щось; вирушив; 2) позбувся...;
відкинув; видалив.
去路 quilu шлях ч.; дорбга 拦住〜перекрити кому шлях (дорогу).
去年 qunian минулий (колишній, минувший, попередній) рік; торішній.这是〜的事 це трапилося (відбулося) торік; це торішній випадок.
去人 quren люди минулих часів; древні.
去日 quri минулі дні; минуле.
去声qashgng 1) <语> (古汉语中的第三声） третій тон у складі давньокитайскої мови. 2) (现代汉语中的第四声）четвфтий тон у складі сучасної китайської літературної мови; спадний тон.
去世 q(ishi померти (смерть висок.); піти зі світу (з життя).〜那一天 В останній день життя;在某人〜之后 після смерті такого-то; 他父亲早已〜бйтько в нього давно помер (умер); батька його давно немає в живих.
去势 qiishi кастрація (каструвати кого);
оскоплення (оскопити кого).
去事 qushi колишні справи; минуле.
去署 qCishti освіжитися; охолонути.
去水 qCishuT <化> дегідратація (дегідратувати що); дегідрація; абсолютизування (абсолютизувати що); зневоднювання (збезводнювати що).〜作用 дегідрйція; дегідратація; ангідризація; дегідратування; абсолютизування; дегідратуюча дія.
去水剂 qCishuiji < 化 > водозніЛжувалі>ний (зневоднюючий) засіб; дегідратуюча речовина (засіб); дегїдратуючий (зневоднювальний) реагент; дегідратор. 去水器 qCishuiq'丨 < 化 > зневбднювач;
дегідратор.
去岁qusui —去年.
去他 A qutade ну і нехай йде геть! ну і чорт із ним!.
去伪存真 qt wei cun zhen видаляти помилкове і зберігати істинне.
去污命 quwQji детергент.铜器〜чистбль ч.
去宪存菁чй wu cun jlng—>去祖取精.
去向 qCixi^ng напрямок.列车〜 <铁路> напрямок (призначення) потяга;东西不知〜了 невідомо, куди пропала (зникла) річ;敌军的 〜不明 залишилося нез'ясованим, у якому напрямку зник супротивник; невідомо, куди (у якому напрямку) пішов супротивник.
去项 quxiang витрати (статті витрат).
去信 quxin відправити лист; посилати листа;
листуватися.
去雄 q{ixi6ng <植> кастрйція (каструвати що);
оскоплення (оскопити що).
去月 quyue минулий місяць; минулого місяця. 去枝 quzhl〈农〉прищипування (прищипувати що); пасинкування (пасинкувати що).
去职 quzhi звільнитися; піти зі служби; піти у відставку (звільнитися).
^ qii 另见 пй; хй.
絮 qu мертва (повна) тиша, немає ні душі; без¬


664
людний провулок.
絮羹 q^igSng заправляти (засмачувати) юшку.
蜡 q。另见 cha; la; zha.
№ qu личинка мухи.
闻qi
阒qii:〜然无声мбртва тиша;〜无一人немає ні душі;〜无;[亍人Й勺4、卷 безлюдний провулок.
趣qa.
趣处 quchu задоволення; радість; щастя.
趣话 quhua жарт; анекдот; каламбур.
趣剧 quju фарс.
趣事 qushi кумедна (захоплююча, анекдотична) історія; кумедний (захопливий, анекдотичний) випадок; анекдот.
趣味 qCiwSi інтерес.〜无穷 такий цікавий (так цікаво), що відірватися не можна (що не відірвешся);很有〜的故事 дуже цікава (захоплива) казка;很有〜的人 д^же цікава людина;讲得很有〜розповідати дуже цікаво.
趣向 quxiang схильність; тенденція; спрямованість.
Ш 旨 quzhi основна думка; суть; головна ідея, цікаво;追求〜性 розважальність; розвага;低； 级〜міщанські смаки; бульварний;低级〜的 兑 бульварний роман.
趣闻 quwdn цікава новина; кумедні чутки.
觑#
觑 qi 1)(看）дивитися на кого-що.偷偷儿的〜 了他——目艮 тайкома глянути на нього. 2)〈口〉 (眯眼）примружитися.〜着目艮看 дивитися на кого-що, примружившись.
觑步 qubu розглядати на ходу; розвідувати; розглядати.
觑定 quding розглядати; розглянути.
觑合 quhe стулити (очі).
黢的.
黢qu 1) синювато-чорний; синювато-чорне волосся; 2)непроглядна темрява.
#quan.
Щ quan самостріл; арбалет;空〜尹езаріцжений самостріл.
悛
quan.
Ш quan 1) виправляти свої помилки; змінювати на краще свою поведінку; виправлятися; каятися; 2) виправляти; змінювати; вносити поправку до...;〜法 виправляти закбни; вносити поправки до закону.
ШШ quanhuan змінюватися; каятися. quanhuT каятися; каяття.
悛容 quanrong вираз каяття щ обличчі; винуватий вигляд.
quanxln каяття.
圈 quan 另见 ju5n; juan.
圈quan 1)—圈子1).铁〜儿залізне кільце;绳〜 петля; сфера рушничного вогню;
封锁〜 кільцб блокади; 包围〜 кільц豸 оточення; iDU —个〜儿 накреслити (намалювати) коло;跑了三个〜儿 пробігти три кола;大家围成〜儿坐下来усі сіли в коло; 人造地球卫星绕地球飞了十〜штучний супутник Землі завершив десять витків
навколо земної кулі. 2)—圈子 2). ~内 своб [людина]; у своє му колі;〜夕卜 сторбнній; чужа [людина];〜外的人不知道сторбнні (чужі) про це не знають. 3)(围）обносити що чилг, оточувати що чим.用篱笛把花园〜 обнести (загородити) сад огорожею. 4)(画圈 作记号）обвести що колом;把书中不懂的地 方〜出来 обвести колом незрозумілі місця в книзі; закреслити (перекреслити)
неправильно написаний ієрогліф.
圈点qu如dian 1)(加句读的记号）ставити розділові знаки. 2)(标中值f号注意的语句） відзначати важливі місця в книзі.
圈笼 quanlong зваблювати; заманювати.
圈弄 quannong обдурити; обманювати; піймати в пастку.
圈盘 quanpan коло; кружок.
Щ 圈 quanquan кружок; кільце.
ЩЩ quanquan ставити кружечки; обводити колом.
圈套 quantao пастка; тенета лш./ давильця.政治 〜політична пастка;巧妙的〜хитра пастка; ФЖ〜улаштувЗти пастку; розставити тенета; поставити (розставити) пастку;诱入〜 піймати кого в пастку; заманити кого в пастку; піймати (підтягти, підчепити) кого на вудку;落人〜потрапити у пастку (у сильце, у тенета); потрапити на гачок;另ij 上 他的〜не потрапити у його пастку;何必自 _Ь навіщо [самому] лізти в петлю.
圈膝 quantun волочити ноги.
Щ Я quanwei пастка.
圈椅 quanyi крісло.
圈子qu5n-zi 1)(环形)коло; кільце.大家圈成一 个〜усі стали в коло. 2)(范围）коло; сфера. 生活〜кбло (сфера) життєдіяльності;活动〜 сфера діяльності;跳出家庭的〜пітіі з родини; “出旧〜віійти із старих меж;扩大自己的知 识〜розширювати своє коло знань ||参阅“打 圈子сШ quan-zi;究圈子d6u quan-zi;绕圈子 rao quan-zi,\
quan 另见 qdn.
捲 quan дерев'яна чашка.
权 qudn 1)(砰键）гиря [для ваг]. 2)—权衡.〜其 轻重 зважувати, що важливіше; зважувати що на вагах; покласти (кинути) що на шальку вагів. 3)—权力.行政〜 адміністративна влада;当〜стояти при владі.
4)—►权利.公民〜правй громадян;发言~ право дорадчого голосу;优先〜переважне право. 5)(有利形式）панування.制海〜 панування на морі;制空〜панування в повітрі. 6)—权且.充内行 працювати (зійти) з гріхом (з горем) пополам за майстра; сяк-так працювати.
士又$ quanbian гнучкість; спритність.
权柄 quanbing влада ж.; бразди правління.
权臣 quanchen диктатор.
权代 quandai тимчасово заміщати (виконувати обов'язки).
权典 quandian тимчасбвий (надзвичайний) закон.
权骨 quangfi <Ш> вилицева кістка; вилиці.
权诡 quangul інтригувати; замишляти; хитрість; інтрига.
权贵 quangui родовита (вища) знать; аристократія; сановники мн.
权豪 quanhao сильна людина; впливова персона.
权横 quanheng чинити свавілля; свавілля; деспотизм.
权衡 quanheng зважувати що (зважування).〜轻 重 зважувати усі за і проти; покласти (кинути) що на шальку терезів;〜利弊 зважувати користь (корисність) чого.
权化 quanhua <宗> втілюватися; втілення {про Будду; бодисатву).
权橘 quanjue хитрість; підступність; спритність; витонченість інтриги.
权力quanli 1)(政治上的强制力亮)влада ж.; повноваження.国家〜державна влада;最高〜 机构 органи верховної (вищої) влади;〜下放 права на ведення чого передаються місцевим низовим організаціям (органам); передача прав низам; надання більш ширбких повноважень місцевим (низовим) організаціям; передача фундацій вищих органів нижчим. 2)(职责内的支配力量) влада ж.; повноваження.拥有无限〜мйти необмежені повноваження (права);不在我 的〜范围之内 це від мене не залежить.
权利刑 quanlixmg <法> позбавлення прав.
权利 quanli право.〜与义务 права й обов'язки; 基本〜елементарні права;合法〜закбнні права;神圣不可侵犯的〜священне і недоторкане право;恢复〜відновііти кому права;保留〜заліішііти за собою право;有充 〜з повним правом; мати усі права; повноправний;没有〜忘记受过的苦не мати права забувати про пережиті страждання.
权略 quanlue стратегема.
权门 qudnmSn родовита (вища) знать; сановита (знатна) аристократична родина.〜之子 син із сановної аристократичної родини;依附〜 зв'язати свою долю з вищою знаттю,
权谋 quanmou стратегема.
权能 quanneng уповноваженість.代表的〜уповно- важеність представника (делегата, депутата).
权且qudnqiS тимчасово; поки你〜在这里住一 -宿 тимчасово (поки) ночуйте отут.
权人 quanren впливова (могутня) людина.
权任 quanren тимчасово виконувати обов'язки; тимчасово перебувати на посаді.
权时 quanshi тимчасово; на час; пбки; поки що.
权势 quanshi влада і сила.上层〜集团 істеблішмент; 有莫大的〜користуватися безмежною владою і силою;依仗〜спиратись на силу і владу.
权术 quanshu політиканство; політика розм.玩 弄〜політиканствувати; грати в політику.
权术家 quanshujia [гнучкий] політикан.
权数 1 qudnshii <测> вагі
权数 2qv^nsh& (应变的机智）гнучкість; спритність; вміння лавірувати.
权威 quanwei 1)(威望）авторитет.〜人士 авторитети мн.; авторитетні особи;〜意见 компетентна (авторитетна) думка. 2)(有威望 的人或事物)авторитет.医学界的〜авторитет у медицині;学术〜авторитет у науці;
,авторитетний учений;这部著作是物理学界 的〜ця праця - авторитет в галузі фізики.
权系数 qudnxishii <测> ваговий коефіціє нт.
权限 qudnxian компетенція; коло повноважень. 规定〜установити коло повноважень;扩大〜 розширювати компетенцію;限制〜обмежити права; обмежити кого в правах.
权限 quanxien 1) права; повноваження; компетенція; юрисдикція; 2) влада.


665
权言 quanyan тверезо судити; обґрунтована думка.
权要 quanyao 1) висбка посада; висбке становище; 2) важлива справа; вирішальний пункт; ключова позиція.
权!Й quanyi тимчасовий; пристосовницький.〜 的手段 пристосовницькі заходи.〜之计 тимчасовий захід;我们的对外政策，不是一 时的〜之计，而是氏期坚持实行的政策нйша збвнішня політика не тимчасовий захід, продиктований кон'юнктурними розуміннями, а політика, якої ми дбвгий час твердо дотримуємось.
权益 quanyi права [і інтереси].合法的〜закбнні права й інтереси; “护妇女和儿童的〜 захищати права жінок і дітей 不容侵犯亚非 国家的〜не дозволяти порушувати права й інтереси країн Азії й Африки.
权原 quanyuan〈法〉джерело права.
权责 quanze службові права й обов'язки; компетенція і відповідальність.
权诈 quanzha лукавий (лукавство); підступний (підступність).
quan.
全 qudn 1)(完备，齐全）весь; пбвний (повнота); цілий; цілкбм; цілковито.东西预备〜了 усі речі були приготовані; речі повністю готові; 车间设备不〜 недостатня повнота устаткування в цеху;这本书不〜цей твір не пбвний; цей твір порізнений;这都书还没出〜 не всі томи цього твору вийшли у світ;苗还 没出〜ще не всі посіви зійшли. 2)(保全） зберегти кого-що (збереження).得〜性命 залишитися живим; залишитися цілим і неушкодженим; удалося врятуватися (зберегти своє життя). 3)(整个）весь; пбвний; цілий.〜世界 увесь світ; всесвітній; 〜人类 усе людство; загальнолюдський;〜书 十五卷 повне зібрання складається з 15 томів. 4)(完全）усі; пбвний; цілкбм; збвсім; цілковито; абсолютно; рівно розм.〜对 цілкбм правильно; цілковито (збвсім) правильно;〜记下来了 пбвністю записано;〜 不在意 абсолютно байдуже ставитися до чого; ставитися до чого з повною байдужністю;〜是小孩，没有一个大人вскіци діти，і жодного дорослого;债〜还清 了 цілкбм розплатитися з боргами;这〜靠你一个人了 це цілкбм (цілковито) залежить від тебе [одного];我〜同意你的意见Я повністю (цілкбм) з вами згодний;敌军〜被消灭了 супротивник цілкбм знищений; супротивник розбитий вщент;这〜是实话 усе це - істинна правда;脸〜晒黑了 все обличчя засмагло;田地〜种上了 усі поля вже засіяні.
全般 quanban пбвний; цілий; цілкбм; у повному складі.
全保 quanbao зберігати в цілості.
全豹 quanbao усі; все в цілому;得窥〜мйти можливість побачити усе в цілому (все цілкбм, усе-усе).
全部 quanbu весь; цілий; цілкбм; цілковито; пбвний; повністю; сповна; альфа й омега чого.〜力量усі сііпи;〜时间увбсь час;〜真相 уся істиннна (справжня) картина; вся істина; 〜尸及本 повна собівартість;〜解决 усе вирішено;〜实现 повне здійснення;〜吞下 цілкбм проковтнути що;欠债〜归还 цілкбм повернути борг;这就是他们的〜工作ось усі їхні роббти; ось альфа й омега їхньої роббти;
把自己的一切〜贡献给祖国присвятити (віддати) без залишку (цілкбм) себе Батьківщині; ~成绩归功于当 віднести всі досягнення за рахунок Партії; усі досягнення належать Партії.
全才 quancai багатогранний талант; майстер на всі руки.
全场 quanchang весь зал.〜起立 весь зал встав; 〜响起经久不息的热烈掌声у зілі пролунали тривалі і бурхливі оплески.
US quancheng повна назва.
全程 qudnchSng весь маршрут.〜共艮 750 公里 весь маршрут становить 750 кілометрів.
全程票 quanchengpiao квитбк на увесь маршрут; транзитний квитбк.
全粹 quancui непорочний; недоторканий; чистий, quandengxing <Ш> рівні фігури.
全都qu〗nd6u —全4).老去少少〜出来欢迎他 його зустріли і старі, і діти;他们几乎〜跟他 走了 вони пішли з ним майже усі.
全分 quanfen ціле; пбвний; цілкбм і повністю.
全份 quanfen 1)(全套）весь; [пбвний] комплект. 〜表册уся відомість;—年的〜报纸комплект газет за рік. 2)(份额）[пбвний] пай.我出〜，
你出半份 я внесу пбвний пай, а ви - половину.
全畐ij quanfu весь.〜精力усі сили;〜武装у повному озброєнні; у всеозброєнні; озброєний з голови до ніг;拿出〜本领 показати усе своє уміння (мистецтво,
,майстерність).
全个 quange всі разом і кбжний окремо; цілкбм; весь; цілий.
全国 quanguo загальнонаціональний; уся країна.〜 人民代表大会 Всекитййські Збори народних представників;〜总动员 загальна мобілізація; 〜闻名відомий [по] усій країні;〜劳动模范 відмінник праці всекитайського (загальнонаціонального) розряду;在〜范围 内 в загальнодержавному масштабі; по всій країні.
全国—盘棋 quanguo yl pan qi усю країну потрібно розглядати як одну суцільну партію в шахи; усіх в нашій країні варто розглядати як єдине ціле; з урахуванням обстановки (враховуючи обстановку) усієї країни; з точки зору інтересів усіє ї країни в цілому; розглядати що в аспекті інтересів усієї країни.
全会 quanhui пленум; пленарне засідання.
全集 quanji повне зібрання творів.鲁ІЕ〜пбвне зібрання творів Лу Синя.
全家 quanjia уся родина.
全家福qu^jiafU 1)(全家合拍的照片）групова фотографія всіє ї родини. 1) збірна солянка.
全交 quanjiao зберігати дружні стосунки; дорожити дружбою.
全景 quanjlng 1)(全部景物）загальний краєвид; панорама.西湖〜загальний краєвид (панорама) озера Сиху. 2) <影> загальний план; панорама.〜电罾 панорама; панорамне кіно; кінопанорама;〜摄影 панорамування; панорамна зйомка.
quanjingtu панорамне креслення.
全就 quanjiu закінчитися повним успіхом.
全局 quanju загальна обстановка (ситуація); загальне полбження.从〜出发 вихбдити з інтересів справи в цілому; з погляду загальної обстановки;统筹〜з урахуванням загальної обстановки; враховувати обстановку (ситуацію) у цілому;指挥
командувати усім фронтом;带有〜性的大 Й 题 значуще питання загального характеру.
全军 quanjun вся армія.〜出动 виступити всіє ю армією;〜大扼 здобути повну перемогу; здобути перемогу на усіх фронтах.
全军覆没 quanjunfumo пбвний розгром; зазнати повної поразки; бути розбитим вщент.遭到〜піддатися остаточному знищенню, quankai лист. г
全靠人 quankaoren хороший сім'янин.
全劳动力 quanlaodongli працездатний; працездатна; людина з повною працездатністю.
全力 quanli із усіх сил; всіма силами; з повною напругою сил; всемірно; усіляко.尽〜що- сили; усіма силами; у повну силу;尽我〜 усіма залежними від мене засобами;〜支持 усіляко (всемірно) підтримувати кого-що;〜 以赴 мобілізувати всі сили; вкласти душу (життя, серце) у що; докласти всі [свої] сили до чого; із зосередженими силами.
quanli^n рятувати репутацію; зберігати честь.
全量 quanliang вся кількість; пбвний; повною вагою; цілкбм; сповна.
全貌 quanmao весь вигляд (вид); уся картина. 城市的〜весь вигляд (краєвид) міста;弄清 问题的〜усвідбмити всі тонкощі питання.
全面 quanmian усебічний; загальний; суцільний.〜 情况 загальна ситуація;〜规划 усебічне планування; загальний план;〜安排 усебічне налагодження;〜发展 усебічний розвиток;〜 开花 досягнення успіхів на усіх фронтах;〜 检查 фронтальна перевірка;〜进攻 загальне (розгорнуте) повстання; ~ 出击 розгортати широкі операції [проти ворога]; розгорнути (повести) повстання по всьому фронту;〜和 平 тотальний мир;〜胜利 повне торжество; цілковита перемога;〜崩溃 розвалитися у всьому;〜观点 тотальна точка зору;〜估计 вичерпна оцінка;〜分析 всебічний аналіз;〜 实 4亍 скрізь прийняти що;〜动员 загальна мобілізація; 〜 电气化 суцільна
електрифікація;〜机械化 суцільна,
механізація卜开采法 <矿> суцільна система [розробки];照顾 ~ зважйти на все; піклуватися про усе;突破 点，推动〜 опанувати головне і просунути вперед усе в цілому; штурмом узяти головне і тим самим підтягти (підняти) усе в цілому;我们必须学 会一地看问题 ми повинні навчитися всебічно розглядати питання (дивитися на справу в цілому).
全面性 quanmianxing загальність，
全民 quanmm весь народ; всенародний; загальнонародний; 〜讨论 всенародне обговорення; всенародна дискусія;〜投票 плебісцит; референдум;〜整风 всенародний рух за упорядкування стилю роббти;〜武装 всенародне озброєння;〜办学 будівництво навчальних закладів силами народних мас;〜 语言 загальнонарбдна мова;〜所有制 всенародна власність.
t 民皆# quanmin jie blng загальне озброєння народу; весь народ - солдат.实行〜的制度 здійснити систему загального озброєння народу.
全能 qudnnSng <体> багатоббрство.速滑〜 ковзанярське багатоббрство; 体操〜


666
гімнастичне багатоббрство; 四 项〜 чотириборство;十项〜декатлон; десятиборство; 〜运动员багатоббрець;十项〜运动 员 десятиббрець.
全年 quannian весь (цілий) рік.〜收入 річний прибуток;〜开支 річна витрата.
全盘 quanpan пбвний; комплексний; суцільний. 〜规划загільне планування;〜集体化 суцільна колективізація;〜西化 суцільна європеїзація;〜接受 прийняти (сприйняти) що цілкбм і в цілому; сприйняти що без розбору;〜考虑 продумувати (розраховувати) що в цілому; всебічно обмірковувати що;〜 否定 повне й огульне заперечення; все заперечувати;〜瓦解 розлізтися по усіх швах.
quanpanzi усе разом; гуртом; оптом.
全晴 quanqing безхмарно; ясно.
全球 quanqiu уся земна куля; весь світ.〜战略 глобальна стратегія;名震〜відбмо усьому світу (по усьому світу).
全权 quanqudn повноваження.〜代表 повноважний представник; 特命〜大使 надзвичайний і повноважний посол;〜证书 [письмові] повноваження; 授予〜 уповноважити кого-що на що; наділити кого-що повноваженнями; надати кому-чому повноваження.
全然 quanran зовсім.〜不同 зовсім різні; інша річ;〜忘记 збвсім забути; усе позабувати;〜 不考虑个人得失абсолк5тно (зовсім) не думати про власні інтереси;我对此事〜不知 я зовсім (абсолютно) нічбго про це не знаю,
全人 quanren 1) досконала людина; мудрець; 2) здорбва (фізично повноцінна) людина. 3) бездоганна людина.
全人 quanren оберігати народ.
全日 quanri весь (цілий) день.
全日制 qudnrizhi:〜学校 шкбли, де (у яких) заняття тривають уесь день; навчальні заклади з повним навчальним днем.
全适 quanshi універсальний.
全色盲 qu^ns会mdng〈医〉тотальна ахроматопсія.
全身 qudnshgn усе тіло.〜上下 з голови до ніг;〜 湿透 весь вимокнув; промокнути до кісток (до останньої нитки);〜检查〈医〉загальний медичний огляд;〜麻木 усе тіло затерпло; ~ 无力слйбість у всьому тілу;〜感觉疼痛 почувати біль у всьому тілі.
全身像 quanshenxiang портрет у весь зріст; статуя; фігура
全神贯注 quan shen guan zhu зосередити усю свою увагу; зосереджено; із зосередженою увагою; бути зібраним; зверн^лги всю увагу на кого-небудь; укласти всю душу; докласти всі душевні сили.〜地工作 працювати зосереджено; працювати, уклавши всю душу (доклавши всі душевні сили); весь охоплений своє ю роботою;〜地听 із зосередженою увагою слухати; в усі вуха слухати; весь перетворився на слух.
НІ quansheng повна перемога.
全盛 qudnshSng пбвний (найбільший) розквіт.〜 时期 період повного (найбільшого) розквіту; епоха процвітання.
全食 quinshi〈天〉повне затемнення.日〜пбвне затемнення Сонця; повне сонячне затемнення;月〜пбвне затемнення Місяця; повне місячне затемнення.
全始全终 qudnshT-qudnzh6ng довести почате до кінця; оскільки почав, тож треба довести до
кінця.
全市 quanshi все місто.〜干道 загальноміська магістраль.
全数 quanshi цілкбм.款项〜收到 грбші отримані цілком.
全速 quansu повна швидкість; на пбвний хід розм/, на усіх вітрилах (парах),〜前进 пбвний хід [уперед].
全套 quantao комплект; набір.〜内衣 комплект білизни;〜家具 гарнітур меблів;〜智具 столовий сервіз;〜工具 набір інструментів;〜 设备 комплектне устаткування;〜伎俩 уся махінація.
全体 quanti весь колектив; пбвний (особовий) склад.〜人民 весь народ;〜成员 пбвний (особовий) склад; весь колектив;〜船员 екіпаж корабля;〜宇旨挥员 командий склад;〜 利益 спільні інтереси; інтереси цілого;〜大 会 загальні збори;〜会议 пленум; пленарне засідання; пленарна сесія;〜一致同意 одноголосність;〜出席 зібратися в повному складі; присутні усі без винятку;〜至ij 齐 стовідсоткова явка; усі в наявності;〜出动 виступає весь колектив; брати участь усім складом;〜出动大扫除 весь колектив залучається до генерального прибирання.
全体性 quantTxing загальність.
全天候 qudnti§nh6u усепогодний.〜公路 усе- погодне шосе;〜飞机 усепогодний літак.
全文 quanwen пбвний (весь) текст.
全无 quanwu нічого (зовсім) немає; цілкбм відсутній. 〜根据 зовсім без підстав; безпідставний.
全无行 qudnwGMng <剧> військбва вистава; акробатичний номер.
全息摄影 qudnxT-shSylng <摄> голографія. 全息照片 qudnxf-zhk>p&n <摄> голограма.
quanxian весь фронт.〜ій® повстання по усьому фронту; повставати (атакувати) усім фрбнтом;〜出击 завдавати удари по усьому фронту.
全4、quanxln 1) усім серцем; усіє ю душею; 2) суцільний; пбвний; масивний.
全)已、全意 quanxln-quanyi душею і тілом; цілкбм; від усієї душі; від усьогб серця； усіма фібрами душі; цілкбм присвятити (віддати) себе чому.〜为民月艮务 усімі думками служити народу; служити народу душею і тілом (вірою і правдою); цілкбм присвятити (віддати) себе служінню народу;我们必须〜 地依靠工人阶级ми повинні цілкбм спиратися на робітничий клас.
全形 quanxing пбвний формат.
全休止符 qudnxiOzhlfii <音> ціла пауза.
全音 qudnyTn <音> [цілий] тон.〜音阶 ціло- тбнна гйма.
全音符 qudnyTnfii〈音〉ціла нота.
全知 quanzhT всезнаючий; всевідаючий.
quan.
连释 quanshi тлумачити що (тлумачення); роз'ясняти що (роз'яснення).
连注 quanzhu коментарі мн. (коментувати що).
纯 qudn 另见 chun; tun; zhfin.
纯qMn <数>丑83，11知3.
quan.
卷 quan 1) вигнутий; кривий; згорнутий; скручений; звивистий; 2) дрібний; маленький;〜石 маленький (дрібний)
камінчик; 3) прекрасний; чудовий; красивий; гарний, див. gun; juan; juan.
卷发 quanfa кучеряве волосся; робити зачіску на бігуді.
卷卷 quanquan 1) щирий; відвертий; 2) зів'ялий; опале(листя); облітати.
quan.
位 quan тільки у власних іменах Ш 〜 Во-цюань (ім'я пустельника).
quan.
泉 quan 1)泉水.〜джерелб з чистою (кришталевою) водою;山〜гірське джерело (ключ); 温〜гаряче джерелб;泪如〜涌 сльбзи ллкіться градом;地下水〜涌而上 підзбмна вода забила фонтаном. 2) 泉目艮.
泉笔 quanbl <旧> грбші; монети.
泉地 quandi оазис.
泉界 quanjie потойбі чний світ.
泉井 quanjing джерельний колодязь; джерело.
泉脉 quanmai ґрунтові (підземні) води.
泉水 qudnshuT (泉）джерелб.(指水）джерельна вода.
ЖТ quanxia потойбічний світ.
泉眼 quanySn вихідний отвір джерела.
泉源 qudnyudn 1)(水源）витік. 磺泉的 вгітік сірчаного джерела, 2)(来源)джерела мн.; джерелб.知识的〜джерелб знань;文化的〜 джерела культури;生命的〜джерелб життя; 力量的〜джерелб сили.
quan.
筌 quan 1) запашна трава; запашний; 2) владика; государ; ви; Ваш.
签察 quancha 1) Вашій увазі; на Ваш розсуц.
签宰 quanzai владика;владар; государ.
签quanzhao до Вашого відома.
拳q—.
拳qudn 1) 拳头.铁〜залізний кулак;饱以老〜 почастувати кого кулаком; дати кому 'покуштувати кулака;双手握〜стгіснути кулаки. 2) <量词>:背后一〜дйта кому (ударити кого) кулаком у спину;我给了 他几 〜я надавав йому стусанів; я завдав йому кілька ударів кулаком. 3)—拳术.练〜 тренуватися в боксі;他会〜він знає бокс (уміє боксувати). 4)—拳曲.~着手臂 зігнати Руку.
拳棒 quanbang [китайська] національна гімнастика "ушу"; бокс і фехтування.
拳打脚踢 quan dajiao ti пустити в хід кулаки і ноги; давати волю кулакам і ногам; бити кулаками, лупити ногами; бити кого кулаками і ногами.
拳击 quanjl <体> бокс.〜比赛 змагання боксерів; 〜运动员боксбр;业余〜运动员боксф-амітор; 职业〜运动员бокс泛р-професіон^л.
拳击台 quinj了tdi <体> [боксерський] ринг.
拳脚qudnjiao —拳术.
ФЩ quanju зіщулитися; похнюпитися.
拳路 quanlu прийоми боксу.
Щ Й quanqu зігнутися.
ФФ quanquan <-t5>—♦ Ш# quanquan.
拳师 qi^nshT 1)(拳击教练）тренер з боксу;(拳 术教会东)вчитель з кулачного бою; тренер кулачного бою. 2)(表演者）боксер.
拳术 quanshu китайський бокс; кулачний бій; мистецтво кулачного бою.


667
Фік quan-tou кулак. 〜стііснути кулак; 〜 就打 розмахнутися і вдарити (завдати удару) кулаком.
^倦 qMn.
ШШ quanquan щирий,〜之忱 щирість моїх почуттів.
quan.
桂 1 quan 1) суцільне колесо (без шпиць); 2) поховальна колісниця.
桂 2quan 1 )тлумачити;роз'яснювати; коментувати; 2) зважувати; оцінювати; атестувати.
桂 3 quan незначний; слабкий (про здібності).
#才 quancai 1) слабкі здібності; людина без таланту; нездара; 2) оцінювати людей (здатності).
quan.
检 quan жертовний телець (бичок чистої масті); чистий; без фізичних вад.
检物 quanwu жертовний телець; бездоганна жертовна тварина.
Ш ,
quan.
Ш 了 quanliSo здерти з кого-небудь (суму грошей); відібрати щось. -
捲捲 quanquan сильний; здоровий; енергійний.
捲手 quanshou стиснутий кулак.
quan.
挂 quan 1) зважувати; оцінювати;〜判 оцінювати по достоїнствах; 2) атестувати; обирати на посаду;〜考 атестувати й екзаменувати (на посаду). 3) Цюань (прізвище).
挂别 quanbi6 оцінювати по достоїнствах; роз¬
різи 铨校q
I quanjiao атестувати; висувати на посаду.
铃拟 quannl чітко характеризувати; давати оцінку.
挂叙部 quanxubu міністерство атестацій.
绘择 quanze вибирати; робити відбір.
疫 quan.
疫愈 цийпуй видужати (видужання);(伤口 疫愈) загоїтись.病己〜хворбба вже пройшла;他已 经〜了 він уже видужав;伤口很快就会〜рана незабаром загоїться.
Щ quan.
蜷qu>n —蜷曲.〜着身子躲在弹坑里 зіщулившись, ховатися у воронці від снаряду;猫儿〜着身子睡長圈椅里кішка, згорнувшись клубком, спала в кріслі.
quanfu згорнутися калачиком.〜着їй着 калачиком лягти; лежати, згорнувшись калачиком.
赌曲 quanqii згинатися; згортатися.把双腿〜起 来 зігнули (підібрати) ноги;草丛里有一条〜 着的蛇 у траві лежала, згорнувшись кільцем, змія.
赌缩 quansu5 згортатися; зіщюлитися.〜在角落 里 зіщулитися в кутку;冻得〜成一团 збвсім зіщулитися від холоду; ,J、虫子〜成—个球Jii черв'ячок згорнувся в клубочок.
酸 quan.
酵 quan <化> альдегід.
醛驻 quanjl〈化 альдегідна група.
б?酶 quanmei </[七> альдегідаза; альдегидріза.
搭酸 quansuan〈化〉альдегідокислота.
酸糖 qudntdng <化> альдбза.
quan.
Ш quan кучерявий; кучерявенький (кучері, кучерявитися); виткий (витися).
Ш 发 quanfa кучеряве; кучерявеньке (витке) волосся; кучері мн.; завивка.〜的男孩 кучерявий (кучерявенький) хлбпчик; 一络〜 локон.
qudn.
颧骨 qudngti <解> вилиця, виличні кістки;高突 的脸 вилицювате обличчя.
颧肌 qudnj了 <Ш> вилицевий м'яз.
養 quan.
鮝 quan криві роги.
quan.
quan 1) давати стусана; брикатися; 2) піднімати ноги; 3) нагинатися; згинатися.
{^伏 quanfu ховатися; залягати; лягати ниць.
Іі^ jL quanr низький реверанс; преклоніння коліна; стати на одне коліно; привітання колінопреклонінням.
J/f quanzhe роздавити; розтоптати; сплющити ногою.
駿
ІІЙ quan білий кінь із чорними губами.
quan.
路 quan підігнути під себе ноги; скорчитися; зіщулитися;〜着退睡 спати згорнувшись в клубок; заснути підігнувши ноги.
路局 quanju згорнувшись; скорчившись.
ШШ quansuo зіщулитися
іІМ quantui скорчитися; зіщулитися.
qudn.
鲸 quan〈动〉nicKdp-лящ.
蟲 quan.
M quan 1) джерелб; джерела.
quan.
J、quSn.
犬 quan собака; пес.猎〜мисливський собака; 牧羊〜вівчарка.
犬齿 quSncM <解> ікло; кутній зуб.
犬吠 quanfti гавкіт (собак).
犬祸 quanhuo сказ (у собак); водобоязнь.
犬马^£劳quSn та zhi lao丨|参阅“效犬马之劳xi^o quan та zhi Іао^.
犬儒 quanni цинік.〜学派 <哲> цинічна школа.
犬儒主义 quSnnizhiiyi <哲> цинЬм.
犬声 quansheng (собачий) гавкіт.
犬牙 quanyS 1)—> 犬齿.2)(狗牙）зуб (ікло) собаки.
犬牙交错 quanya jiaocuo взає мне (зустрічне) уклинювання; складне переплетення; взає мно переплітатися; сильно пересічений [рельє ф]; черезсмужжя (以上两个译法指地 形）.〜的战争 зустрічне уклинювання в розташування супротивника; війна зустрічного вклинення.
quan.
汰 quan спадна вода; водоспад.
剛qu如.
田川 quan —> зрошувальна канава; арик,
quan.
狀 quan 1) зрошувальна канава; арик; 2) русло гірського потоку; долина гірського струмка, quankuai зрошувальні канави на полях. Wpg quanm угіддя; село; сільська місцевість. 狀夷 quanyi 〈史>,цюанін (племена на півночі Китаю).
quan.
绪颂 quanhan пухнастий комір; шарф; боа.
獾
quan.
Ш quan пагони очерету.
quan.
劝qu》n~>劝告1);劝说；劝慰.我本想一她я хотів було заспокоїти її;我〜你多加小心 рекомендую (раджу) вам бути обережнішою; 我〜你把烟戒掉 я раджу вам кинути палити; 我〜她不要往那儿去я відмовляв його їхати туди; я вмовляв його не їхати туди;我〜过他 不要走这一步 я його відмовляв від цього кроку;怎么也〜不动她 ніік не переконати (не вмовити) її; вона не піддалася ніяким умовлянням (порадам);大家〜了好久，还是 没有把他〜过来дбвго його переконували (умовляли), але переконати його не вдалося (але нічбго не вдалося зробити).
劝不动 quanbudong ніяк не переконати (не вмовити).
劝导 quand^o вмовляти кого (вмовляння книжк.). 善言〜孩子 вмовляти дитину ласкавими словами.
劝告 quangao 1)(劝说）радити кому що, з неознач. (порада); умовляти кого з неознач. (вмовляння).〜无效 поради (вмовляння) ні до чого не призвели;应当〜他一下 треба буде порадити йому (дати йому пораду);〜你们几 句话 кілька слів вам у вигляді поради. 2)(劝 说的话）порада.接受〜прийняти пораду; піддатися вмовлянням.
劝工场 quangongchang виставка-продаж засобів виробництва.
劝和 quanhe примиряти кого з ким; улагоджувати сварку (суперечку).
劝化 quAnhua 1)(劝人为善）налаштбвувати кого на добре; спрямувати кого на праведний шлях. 2)(宗@用〒)збирати пожертвування; збір засобів на користь кого.
quanjia умовляти кого, щоб не сварилися (не билися); рознімати (угамовувати) [що б'ються].
劝驾 qu^njm (劝人去任职）рекомендувати кому погодитися на що; радити кому прийняти пропозицію;(劝人去作客）квапити кого.
劝解qdnjGl) —劝架.2) —劝导；劝慰.只可 〜，不可强迫 треба діяти тільки умовлянням, а не примусом.
劝诫 quanjie давати пораду кому; підтримувати кого своїми порадами;(劝人改正果实） переконувати (умовляти) кого виправитися; радити кому бути обережним.
ЙЙІ: quanjin звертання до кого з проханням вступити на престол.
劝酒 quanjiti пропонувати кому випити.
劝力 quanli енергійний; діяльний; сильний;


668
авторитетний.
劝免 quanmian відмовляти.
劝勉 quanmian заохочувати кого (заохочення); надихати кого (наснага).互才й〜заохбчувати (надихати) один одногб.
劝募 quanmu збирати пожертвування для чого.
劝说 quanshuo умовляти кого з неознач. (домовленість, умовляння); переконувати кого з неознач. (переконання).〜了 半天，他才听了 він послухався (погодився) після довгих умовлянь;怎么〜І没有把他劝过来ніякими вмовляннями не вдалося його переконати.
劝慰 quanwei розраджувати кого (розрада); заспокоювати кого (заспокоєння).多方〜 всіляко утішати (заспокоювати).
劝降 quanxiang схилити кого до капітуляції (здатися); запропонувати кому капітулювати (здатися).
劝相 quanxiang заохочувати й допомагати.
劝 >lk quanye стимулювати розвиток промисловості (ремесел; сільськбго господарства); промисловий;〜银4亍 промисловий банк.
劝业会 quanyehui промислова виставка.
劝诱quAnydu —劝导.
劝止quSnzhl 劝阻.
劝阻 quanzu відмовляти кого від чого, з неознач. (відмовляння мн., рош.) відрадити кому з неознач.〜他不要这样办 відмовити його так вчинити; відрадити йому так робити; умовити його так не чинити.
quan 另见 хийп.
券 quan (票据）квиток; облігація.公债 ~ облігація державної позики;入场〜вхідніій квитбк;优待〜пільговий квитбк.
券据 quanju свідчення; сертифікат.
券契 quanqi зобов'язання; дбговір; контракт; документ.
券书 quanshu ббргова розписка.
券台 quantai кам'яний (цегельний) постамент (для жертвоприношень перед могилою).
券约 quanyue контракт; дбговір; угода.
quan 另见 qu§n.
棬 quan кільце в носі {напр. у бика);童子引其〜 хлопчик вів його (бика) за просмикнуте в носі кільце.
ІШ quan.
總 quan світло-коричневий колір; (жалобний колір).
'诀 que.
炔 que <化> алкін.
qu6.
缺 que 1)—缺乏.〜人手 нестача робочої сили (у робочій силі);〜货 дефіцит (нестача, брак) товарів; немає товаріЬ у продажу; ~ 钱 недостача грошей (у грошах);不〜钱 не бракує грошей (засобів);〜雨 мало опадів;〜 铁状况 <医> залізодефіцитний стан;〜医少 药 мати потребу в медичній допомозі і ліках; 改变农村中〜医少药的状况шінііти становище з браком лікарів і медикаментів у селі;你们还〜什么？ чогб вам ще бракує (не вистачає)? чого не вистачає; того і
[треба] додати:工人已经有了，所〜的只是材 料 робітники є, затримка лише через матеріали. 2)(歹戈缺）недолік; вада.月〜
місяць на спаді;墙〜了一块 у стіні [є] пролом (пролам). 3)(空额）вакансія; вакантна посада.补〜зайняти вакантну посаду.
缺成 quecheng недоважити.
缺德 quede мерзенний (мерзенність); поганий розм.; брудний.〜话 мерзенні (погані) слова; мерзенність;〜事 мерзенний (поганий) вчинок; мерзенні (погані) справи; мерзенність;这个入真〜！ які він мерзенна (погана) людина!
缺德鬼 quedegui поганець прост., лайл.
缺点 quedian недолік; нестача; дефект; вада; слабка (негативна) сторона.改正工作中的~ виправити недоліки і вади (усунути дефекти) у роботі;这是他的〜це його недолік (слабкість);他的〜很多 у нього [є] маса (дуже багато) недоліків; він, як кажуть, кульгає на дві ноги;谁能没有〜？ у кого ж немає своїх слабкостей?这本书有许多〜у цій книзі багато мінусів (маса недоліків);这 个城市的〜是树木太少це місто страждає нестачею зелені.
缺短 queduan не вистачати; бракувати.
缺额 que'e вакансія; відсутній штат; неповний (неукомплектований) штат.有五十名〜є 50 вакансій;编制有〜штйти не укомплектовані; штат не пбвний.
缺乏 quefa бракувати кого-чого, безособ. (брак); не вистачати кого-чого; недостача розм.; бути відсутнім (відсутність); без кого-чого; немає.〜材料 бракує (не вистачає) матеріалів; 〜资金 брак засобів (у засобах); брак засобів; 〜技术干部 брак технічних кадрів; нестаток (нестача, бідність) технічних кадрів;〜实际 经验 брак практичного досвіду;〜信心 зневіра; відсутність віри; без віри; немає віри; немає впевненості;〜自信 непевність у собі;〜немає достатнього загартування; 〜战斗力 небоєздатний;〜常识 відсутність елементарних знань;〜群众观点 не орієнтуватися на маси;〜远见的政策 недалекоглядна політика.
缺分 quefen вакансія.
缺憾 quehan недосконалість; неповноцінність. 弥补〜дов豸стіі що до досконалості.
缺货 quehuo брак товарів; товарний голод.
缺亥1J queke〈植〉розсіченість; розрізаний.
缺课 queke відсутність на заняттях; невихід на заняття; пропуск уроку.
缺口 qu6k6u щербина; пролам;(墙、地等的缺 口）пролбм ж.刀上有〜ніж із зазубриною (із щербиною);有〜的碗 чашка зі щербиною;墙 被炮弹打了 个〜гарміта пробила пролом (зробила пролам) у стіні;在敌人的防—上打 开一个〜пробити пролом у лінії оборони супротивника.
缺款 quekuan брак коштів (фінансів).
缺粒 queli <农> череззерниця.
缺漏 qugldu пропуск.文章中的〜прбпуск слів у тексті.
quelue бракувати кого-чого^ безособ.\ не вистачати кого-чого; недостача розм.
缺门 qugir^n білі плями,填补〜запбвнити білі плями.
缺苗quemiao —>缺株.
缺欠queqian 1)—缺点.2)—>缺乏.
缺勤 queqin невихід (неявка) на роббту; прогул (прогуляти).从不〜地工作 працювати безпрогульно;因病〜невііхід на роббту
через хворобу;〜工人 прогульник; прогульниця;无故〜两天 прогул у два дні.
缺勤率 queqinlu невідвідуваність.
缺少 qu6sMo 缺乏.〜现金 нестача готівки; брак грошей;路上不可〜的东西рбчі，без яких не обійтися в дорозі; речі, необхідні (незамінні) у дорозі;被压迫良族的革命，是 无产阶级і命不可〜的同盟军революція пригноблених націй - обов'язковий союзник пролетарської революції.
缺失 queshl бракувати; не вистачати; нестача;
缺水 queshui <农> нестача вологи; посушливість.
缺位 quewei вільне місце.
缺席 quexi бути відсутнім (відсутність).〜七人 сім чоловік відсутні;〜判决 <法> заочний вирок (指刑事判决）заочне рішення (指民事 判决)〜审理 <法> забчний розгляд.
缺陷 qu6xian вада; недолік; дефект.严重的〜 серйозні вади;生理上的〜фЬіічний недолік; 语言上的〜віци мови;结构上的〜недблік в організації;铸件上的〜вади життя;政治上有 ~ кульгати в політичному рбзвитку; бути недостатньо підкованим політично.
缺页 qu6yS відсутні сторінки.有〜的书 книга з відсутніми сторінками.
缺疑 queyi залишити [питання] відкритим; залишити [питання] без обговорення.
缺雨 queyu посушливий; мало дощу {про літо).
缺株 quezhQ〈农〉зріджування.
缺嘴 qu6zuT <方> зііча губа
癖qu么
癖 que〈口〉кульгйвнй (кульгавість, кульгати); кривоногий розм. 一〜—〜地走着 ходити, кульгаючи (накульгуючи, шкутильгаючи); 也的左腿〜了 він кульгавий (кульгає) на ліву ногу;他的腿有点〜він трішки накульгує (трішки кульгає).
瘸腿 quetui кульгавий (кульгавість, ісульгати); кривоногий прост.〜的马 кульгавий кінь;〜
.的椅子 кульгавий (кривоногий) стілець; стілець без ніжки;瘸了 一* 条腿 кульгати на одну ногу.
瘸子 que-zi <口> кульгавий; кульгаючи; кривонога [людина].
Щ que.
阙 qu6 1) бракувати; невистачати; 2) порожнеча; вільне місце; вакансії.
阙失 queshi помилка; промах (провина; недогляд).
阙文 quewen пропуск у тексті.
ІР que.
却 qM але; однак; а.我虽忙，〜不累 хочй роббти багато, але я не утомлююся;他人虽老 了，
〜він людина вже стара, однак бадьбра душею;我到处找他，他〜在这里я всюди його шукаю, а він, виявляється, тут;昨天我 们等他，他〜不来 учбра ми його чекали, але (однак, а) він не прийшов.
却病 quebing < 书 > вилікуватися від чого (лікування); одужати.〜延年 вилікуватися від хвороб і подовжити життя.
却步 quebu відступити (відступ).望而〜злякй- тися і відступити;不要因为困难而〜не можна відступати перед труднощами.
去卩敌 quedi <书> відкинути (відбити) ворога.
却尔斯登 queersTdeng чарльстон.
却好 quehao до речі; на щастя.


669
却就 quejiu і тоді; негайно ж.
ІР 来 quelai проте;однак; все-таки; в дійсності; насправді.
却起来 queqildi у дійсності ж.; насправді.
却 й queshi насправді; виявлятися.〜这么回事 儿！ ось, виявляється, у чому справа!他们都 答应了，〜什么也没有办вонгі наобіцяли, а насправді нічбго не зробили.
ІРІЙ, queshuo і от; отож; отте.
却缩 quesuo стиснутися; зіщулитися.
却之不恭 que zhi bu gong незручно (неввічливо) відмовлятися від чого; не смію відмбвитися від чого.
塊qu、
桷 que 1) кам'янистий ґрунт; неродючий;田〜 поле усіяне камінням; 2) стрімкі кам'яні кручі; скупчення скель.
确塊 queque неродючий.
^que.
雀斑 qu6b5n <医> ластовиння мн.满脸〜все обличчя в ластовинні; веснянкувате обличчя.
%% quemai <Й> багаття японське.
雀鸟 queniao пташка; пташечка.
雀儿 quer пташка; пташечка. 一
雀鼠 quesM 1) велика миша; 2) білка.
雀形目 quSxingmCi <动> горобііні.
雀鹰 quSyTng〈动〉перепелятник.
雀跃 queyue стрибати з радості.欢呼〜радіючи, стрибати з радості.
阕祕
阕 que〈书〉1)(终了) скінчитися.乐〜музика скінчилася. 2) <量词>:弹琴一〜вїіконати музичний твір на китайській цитрі; зіграти що на китайській цитрі;填一〜词 написати [один] вірш [у древньому китайському поетичному жанрі "ци"].
确qu、
确 que —> 确实.〜讯 достовірні дані; точні дані; 〜有其实 це [дійсний] факт; це дійсно відбулося; дійсно (справді) так і було;〜是如 此 і точно так.
确保 quSbao (保障）забезп6чити кого-що (забезпечення); (保证）гарантувати кого-що від чого (гарантія).〜产品质量 гарантувати (забезпечити) якість продукції;〜来年丰收 забезпечити багатий врожай у майбутньому році;应当设法〜安全слід ужити заходів щодо забезпечення безпеки.
确查 quecha детально (ретельно) перевіряти (розслідувати).
确舍quedang —►确切1).这个定义比较〜це досить точне визначення; 仑在一定程度_h
是〜的 висновок майже правильний.
确定quMing 1)(明确而肯定）вюначений (визначеність); остаточний; твердий (твердість). ~的答复 тверда відповідь;〜不移 的真理непорушна істина;我没有〜的主意у мене немає остаточного (твердого) рішення. 2)(使确定）остатбчно (твердо) вирішити що; визначити що (визначення); затвердити що (затвердження); фіксувати що (фіксування, фіксація) книжк.〜政策方针 визначити (затвердити) політичний курс;〜工作原贝lj установити принципи роботи; ~一定的制度 затвердити визначений порядок;〜价格
фіксувати (установити) ціни;〜会议曰期 фіксувати (установити) дні нарад;〜每人的 职权范围 визначити коло обов'язків кожного [працівника];〜下月的任务 визначити завдання на наступний місяць;〜选侯人名单 затвердити список кандидатів;用罗盘〜方向 визначитися (визначити напрямок) по компасу;〜青铜器时代 хронологізація бронзового століття;这是早已〜了的问题це питання давно вирішене;人选问题尚未 питання про кандидатів ще остатбчно не вирішене;怎么办比较好，应当〜下来трбба твердо вирішити, як краще зробити;事情〜了 不能在改 справа вирішена, і не можна вже змінювати.
确定语 quedingyii <法> стверджувальне слово.
石角固 quegu твердий; непохитний.
确乎 quehu дійсно; справді.〜不 справді (дійсно) непогано;他〜一天所知 він дійсно (справді) нічбго не знає.
确立 queli затвердити що (затвфдження); встановити що (установлення).〜共产主义世界观 укріпитити комуністичний світогляд;〜秩序 затвердити (встановити) порядок;他们之间〜 了正常关系 між ними встановилися нормальні стосунки;在我国〜了社会主义制 度 у нашій країні затвердився соціалістичний лад.
确切 qu^id 1)(准确）тбчний (точність).不甚〜 не такий точний; недостатньо (не так) точно; немає достатньої точності;更〜地说 точніше кажучи;以用词〜见长 відрізнятися точністю мови. 2) —►确实 1).
ШІЛ queren переконатися в чому (переконання); констатувати що (констатування); визнати що (визнання).〜被告无罪 переконатися в невинності (визнати невинність) підсудного; 〜社会主义逢设的成绩констаїувйти успіхи (переконатися в успіхах) соціалістичного будівництва.
石角商 queshang домовлятися; сторгуватися.
确实 qiishi 1)(真实可靠）вірогідний (вірогідність); справжній розм.; дійсний (дійсність). 〜的Ж息 вірогідні (справжні) дані;的事ft дійсна (істинна) подія;〜的 t青形 дійсний стан справ (речей);说的确确实实 сказано з усіє ю вірогідністю. 2)(的确）справді; дійсно.十青形〜如此 справа справді (дійсно) полягає в цьому;他〜知道 він напевне знає; йому напевне відомо;我〜很替他着急я справді (дійсно) дуже турбуюся за нього;他 最近〜有些进步останнім часом у нього справді (дійсно) є деякий прогрес.
确信 quSxin 1)(确实相信）впевнений (впевненість, впевнитися в чому); переконаний (переконаність, переконатися в чому).〜我国 人民的力量 переконатися (переконаний) у силах народу нашої країни;我们〜能够战fi —切困难 ми впевнені (переконані), що переможемо всі труднощі на своє му шляху. 2)(确实的信息)точні дані; достовірні новини.
确证 quezheng незаперечний (переконливий, реальний) доказ.
确凿 quezuo незаперечний (неспростовність); переконливий (переконливість).〜的事实 незаперечні (переконливі, достовірні) факти; 〜的 і正据 незаперечний (переконливий, реальний) доказ;〜的材料 документальні дані;〜的罪证 незаперечні докази.
确知 quezhl точно знати; бути впевненим, que.
ій que —► Щ твердий, міцний.
猎 que.
错 que різнобарвний (багатокольоровий) камінь, qu 匕
榷 que 1) бити, вибивати;〜其目 вибити (комусь) око; 2) клацати, лущити, лузати;〜瓜子 лузати гарбузове насіння.
榷茶 quechd обкладати акцизом чай; стягувати чайний податок; монополія.
榷利 queli монопольно користуватися прибутками.
que
Ш que 1) щирий; вірний, незрадливий; 2) обачний, обережний; насторожений, queshi чесний чиновник.
que.
Ш que 1) мати вигоду (із чого-небудь); 2) монопольно продавати.
鹤qu&
йі que сорока.〜口Ч сорочий скрекіт.
鹤巢鸠占 que chao jiu zhan захоплення чужого гнізда; захопити що (захоплення).
困 qiin.
囷 qun житниця (кругла).
囷仓 qiincang житниці (круглі та квадратні); комори, засіки.
囷竞 qunjlng засіки, зерносховища.
囷鹿 qunlu житниці; засіки.
qiin 另见 сйп.
跋 qun віддалятися; відходити назад; відступати.
ШШ qunqun боязкий, нерішучий (про ходу).
窘 qun.
宭 qun жити разом; колективно.
3^ qun.
逡巡 qunxun〈书〉м'ятися; вагатися (вагання). 〜不前 м'ятися (вагатися) у нерішучості; тупцювати в нерішучості на місці.
裙 qun.
裙 qun спідниця,短〜корбтка спідниця;长罗〜 довга спідниця з газу;连衫〜плйття;百措〜 плісирована (гофрована) спідниця；色蕾舞〜 туніка.
Ш 带 qundai жіночий.〜关系 родичання (завдяки родичанню) по жінчиній лінії; сімейність.
裙带官 qiindaiguan людина, що домоглася чинів через протекцію жінчиної рідні.
粧 qun.
群qiin 1)(聚集的人或物）група;(人群）юрба; ватага розм.; збіговисько;(马群）табун;(羊 群)отйра;(兽、鸟、鱼等某些动‘群)гурт.人 〜юрба людей;歼击机〜винищувальна група; 建筑〜[архітектурний] ансамбль;城市建筑〜 міський ансамбль;三五成〜гр^па в три-п'ять (ізтрьох-п'яти) чоловік. 2)(成群的）усі;用Й 数表达.〜峰гірські вершини;〜臣[усі]


670
сановники; [усі] чиновники.〈量词>:一大〜 人 юрба (ватага, збіговисько) людей;以〜孩 子 юрбй (ватага) дітей;—〜卖国贼 згр^я зрадників Батьківщини;—〜马 табун коней; 一〜家畜 гурт даоби;—〜狗 зграя (ватага) собак; 一〜狼 зграя (ватага) вовків; —小〜麻 Ш зграйка горобців;——/j、〜<1、;Й зграйка рибок;—〜蚊子рій комарів; 一大〜煌虫 хмара сарани; 一大〜海豹 юрбй тюленів;天 空飞过—〜大雁 у небі пролетів ключ диких гусей.
群才 quncai всебічно обдаровані люди; таланти.
群策群力 qunce-qiinli вирішувати що на основі колективного рбзуму і спільних зусиль; вирішувати і робити що колективно; спільними силами; спільними зусиллями.他 们〜' 自力更生办医疗$生事业юші， спираючись на власні сили, спільними зусиллями налагоджують м^цико-санітірну справу.
群畜 qunchu худоба; череди худбби.
群岛 qiindao 〈地理〉острови мн.; архіпелаг; група островів.
群儿 quner діти, хлопчики.
群芳 qiinlSng [різноманітні] квіти, ■妍 майоріли красою (яскравістю фарб) квіти.
群房 qunfang прибудова,флігель (у садибі).
群婚 qiinhiin <І> груповий шлюб.
群集 qunji юрмитися; збиратися юрбою (юрбами).
群经 qunjlng канонічні книги; [конфуціанські] канбни.
群居 qunju жити стадно; стадний (стадність).〜 的动物 стідна тварина;〜生活 стйдний спбсіб життя.
^Рі^І qunk6uci групова декламація.
群龙无首 qun long wu shou залишитися без (позбавитися) вождя (ватажка); без пастуха вівці не стадо.
群落 qiinlud <生物> спілка; ценоз.生物〜 суспільство;农业〜агроценбз.
群落学 qunluoxue пенологія.
群落学家 qunluoxuejia пенолог.
群tR qunmeng <书> простолюд збірн” застар.; чернь ж., застар. 一切修正主义者都把人民 群众称作“〜” усі ревізіоністи називають народні маси не інакше як "юрбою".
群魔舌L舞 qunmo luanwii розгул темних сил.
群栖 qunql жити зграями.〜的鸟类 птахи, що живуть зграями.
群起 qunql:〜响应 усі відгукнулися на зйклик; ~ усі пішли за чиїм прикладом; дурний приюіад заразливий;〜而攻之 усі ополчилися на кого-що; усі повстали проти кого-чого; усі накинулися на кого-що., піднятися на загальну боротьбу проти кого-чого.
群青 qunqlng <化> [синій] ультрамарин.
群情 qunqing загальний настрій; народні почуття. 〜愤激 обурення і невдоволення в масах;〜欢 洽 дружня атмосфера; бути у радісному (веселому) настрої
群书 qunshu книжки; література.
群体 qiintT〈生物〉колонія; популяція.珊湖虫~ колонія коралів.
群威群月旦 qunwei-qiindSn масовий героїзм.
君羊下 qianxia підлеглі; слуги; холопи.
群像 qunxiang галерея образів (літературних типів).
群雄 qunxiong царьки-вожді мн.〜害!]据 самостійність (хазяйнування) царьків-вождів [в окремих районах]; царьки-вожді поділили крашу на вотчини.
群言堂 qunyantang демократизм під час обговорення і вирішення питань.
群仪 qunyi різні думки; безліч суджень.
群英会 qunylnghui зліт героїв праці; зліт передовиків виробництва; зліт представників передових колективів і передовиків.全国〜 усекитайський зліт героїв праці.
群众qiinzhdng маси мн.千千万万的〜багато- мільйонні маси;〜路线 лінія мас;〜观点 [правильний] погляд на маси;〜；Ш动 масовий рух;〜斗争 боротьба народних мас;〜大会 [масовий] мітинг;〜组会只 масова організація; 〜基石出 масова база;〜关系 зв'язок з масами; відносини з народом (з людьми, з товаришами, з навколишніми);〜场面〈剧， Ш> масова сцена; масовка рот.;非#〜 безпартійні маси;工农〜робочі і селянські маси;广大劳动〜ширбкі маси трудящих;做〜 工作 вести роббту з народом (з масами); вести роббту серед мас (серед населення); ® 〜ІЕ作的人 масовик розм.;联系〜зв’язйтися з масами;深入〜йти в гущавину мас;脱离〜 відрив від мас;听取〜意见 прислухатися до думки мас;关七、〜疾苦 піклуватися про нестатки народу (мас);不应作〜的尾巴 не мбжна плентатися в хвості мас;他是一个〜 він безпартійний;信任〜，依靠〜вірити в маси, спиратися на маси;尊重〜的首创精神 поважати ініціативу мас;从〜中来，到〜中去 черпати із мас і нести в маси.
群众性 qunzhongxing масовість (масовий).
群子弹 qunzidan〈军〉картеч ж.
糜 qiin.
糜集 qunji <书> юрмитися; збиратися юрбою (юрбами); кишіти.
qun 另见 jiin.
廢 qiin -> 群.
R
蚺也.
蚋蛇 rdnshS <动> уМв，пітон.
哨 гйп.
哨_ гапгап самовдоволений; самозадоволено.
狀rin.
狀 ran собаче м'ясо, ran.
ran 1) край одягу; облямівка сукні (плаття); облямований. 2) сукня для церемонії шлюбу; весільна сукня..
然 гйп.
然 ran 1)(对）правильний (правильність); справедливий (справедливість).不以为〜не вважати правильним; бути не в змозі погодитися; дотримуватися іншої думки;〜 否？ чи правильно? чи не так? 2)(这样）так. 未必〜не обов'язково (навряд чи) так;不尽〜 не зовсім так;不〜це не так;知其〜，不知其 所以〜зн^ги，що це так, але не розуміти, чому
це так; знати, що так повинно бути, але не знати причини (підстави) цього. 3) <书> —> 然而.此事虽小，〜亦不可忽视спрйва хоча і маленька, однак (усе-таки) не можна нею нехтувати.
然而 rdn’Sr але; однак; усе-таки (ж).〜事实并不 如此 але (усе-таки, однак) фактично (насправді) це не так;虽然失败多次，〜并不 хоча і не раз зазнавав невдачі, однак (але все-таки) не падав духом.
然而不然 ranerburan однак не зовсім так; так-то воно так...
然否 ranfou так чи ні?; так чи не так?; чи не так?; чи вірно?
然后 ranhou потім; після усього; після.先研究 一下,〜再作决定 спершу треба подумати, а потім (після, після цього) вже вирішити; спочатку обговорити, а потім (після цього) тільки вирішити;他们克服了许多困难，〜才 找到了丰产的方法переборбвши цілий ряд труднощів, вони знайшли спбсіб одержання багатого врожаю; вони пройшли важкий шлях до того, як знайшли спосіб підвищення врожайності.
Ш 纳 ranna погодитися і прийняти пораду;
然诺 rannuo <书> обіцянка.不负〜вгіконати (дотримати) обіцянку (слово, обіцяне);重〜 бути вірним своє му слову; бути господарем свого слова; не давши слова, кріпися, а давши слово, тримайся.
然顷 ranqmg в одну мить.
然始 ranshl тільки після цього...; після чого тільки...
然虽 ransul хоча.
然信 гапхіп домовитися; обіцяти завжди залишатися вірними один одному.
然犹 ranyou однак; все-таки.
然赞 ranzan погодитися, схвалити.
然贝ij ranze отже; отож; оскільки це так, то…〜 社会制发展，固亦有其规律оскільки це так, то рбзвиток суспільства має свої [обов'язкові] закбни.
髯如.
Щ- ran борода;(连髯胡子）бакенбарди мн.
翼猴 rdnh6u <动> гвербца.
臂 口 rdn-kou〈剧〉накладна борода.


671
т
ran.
Ш ran <感口又> (виражає підтвердження, згоду) так! так! правильно!
燃 гйп.
燃 rdn І) 燃烧 І).自〜самозаймання; самозапалювання;可〜气体 пальний газ. 2) (引火点着）запалити що (запалювання); розпалити що (займання).〜灯 увімкнути лампу (світло);〜香 палити (запалити) фіміам. 3)-> 燃烧 2).〜起战火 розв'язати війну; вибухнула війна;〜起 了革命烈火〜 спалахнуло бурхливе полум'я революції. 4) —燃烧3).〜起热望палати бажанням;〜起对 敌人的仇恨 запалитися (палати) ненавистю до ворога.
燃点 1 randian —燃 2).〜灯火 запалити світло (лампу).
燃点2 randiSn〈化〉точка (темпераіура) займання (горіння).
燃放 ranfang запалити що (запалювання).〜鞭 炮 пускати хлопавки;〜焰火 пускати (улаштувати) феєрверк,
燃火 ranhu6 запалювати вогбнь.
燃料 гйпіійо паливо; пальне.固体〜火箭 твбрд泛 паливо; на твердому паливі ракети;液体〜 рідке паливо;气体〜газове паливо;热核〜 термоядерне пальне;〜资源 паливні ресурси; 〜库 паливосховище.
燃料油 гйпііаоуби пальне мастило.
燃眉之急 гіптбі zhlji невідкладний (невідкладність); терміновий (терміновість); надзвичайно терміновий; нагальна потреба.
燃起 ranqT спалахнути; зайнятися.
燃气 rinqi газ; газовий
燃气轮机 r^nqiliinjl 〈机〉газова турбіна; газотурбіна.
燃烧 iinshao 1)(烧）горіти (горіння); згоряти (згоряння); розгорітися.木柴在〜горіть дрова; дрова палають;这种燃料〜得很慢це паливо згоряє повільно;湿柴好容易〜起来了 сирі дрова насилу розгорілися.2) розгорітися; спалахнути.革命烽火熊熊〜вир^є революційне полум'я. 3)(产生某种强烈情'绪) спалахнути; горіти чим (горіння); згоряти (згоряння); запалитися чим; розгорітися.怒 火〜спалахнути гнівом;激愔在〜пріістрасті розпалались.
燃烧弹 r^nshSod^n <Щ> запальна бомба; запальний снаряд； запальничка прост.
燃烧剂 ranshaoji займиста речовина; засіб, що викликає загоряння.
燃土 гапШ торф.
燃烛 ranzhu запалювати свічку.
冉 гйп.
•f1}# ranrSn〈书〉повільно; поступово.月亮~ 上升 повільно піднімався місяць;老〜其将至 старість наближається; поступово (повільно) настає старість;红气球迎着太阳〜升起 стали підніматися назустріч сонцю червбні повітряні кулі.
冉弱 гапшб тонкий, протяжний (про звук).
苒 ffi rSnrSn 1) густий; пишний; розкішний; квітучий; буйний; багатий (про рослинність); 2) слабкий; м'який; ніжний; 3) змінюватися; чергувати; проходити низкою.
苒桂 гапгеп повільно текти {про час); непомітно проходити (про зміну пори року).
苒若 ranruo слабкий, ніжний; м'яко звисати (про квіти).
苒弱 ranruo 2) слабкий; ніжний; звисати; {про квіти); 2) витончений; граціозний (про танок).
妯袭 гаппіао ніжний, витончений; граціозний.
染йп.
染 і^п 1)(上色）фарбувйти що (фарбування).〜 布 фарбувати тканину;〜胡子 пофарбувати бороду;〜衣月艮фарбувйтн сукню;〜成蓝色 пофарбувати в синій колір; синити що; підсинити що;〜得不匀 нерівно пофарбовано (пофарбоване);把衣月艮送去〜—— 〜кіінути сукню у фарбу;这种料子很难〜好 цей матеріал погано фарбується;晚霞〜红了 天空 вечірня зоря пофарбувала небо. 2)(感 染）заразитися чим (зараження); підхопити що, рош.〜上流行性感冒 заразитися грипом; підхопити грип;他〜上獲红热了 він заразився скарлатиною. 3)(沾染)заразитися чим (зараження); унадитися з неознач.,розм. 上恶习перейняти погані звички;〜上打牌的 恶习 унадитися грати в карти.
染病 ranbing занедужати (захвбрювання). ~在 床 лежати хворим у ліжку.
染布 ranbu фарбувати тканину.
染坊 ran-fang фарбувальня; фарбувальна.
染缸 r^ngSng фарбувальна ванна,传播资产阶 级毒菌的黑色〜чбрний смітник для поширення отруйих мікробів буржуазної ідеології.
染IE rangong фарбувшіьник; фарбувальниця.
染古 rangii реставрувати древні картини; відновлювати вицвіт фарби.
染化 ranhua перевиховатися; перевиховання.
染料 гйпііао барвник; барвна (фарбувальна) речовина,活性 ~ барвніік з активним радикалом; реактивний барвник;直接〜 прямий (субстантивний) барвник;媒染 протравний барвник.
染剂 rani фарба; барвніік.
染惹 гапгб просочувати.
染色 r^nsS 1)(着色过程)фарбування (фарбувати що); пофарбування (пофарбувати що);媒染〜 протравне фарбування;〜纤维 пофарбовані волокна;〜车间 фарбувальний цех. 2)〈生物 > фарбувйння;活体〜вітальне фарбування .
染色体 rSns袖〈生物> хромосбма; хромозома. 〜组геном.
染色质 rSnsSzhi〈生物> хроматіін. 染整 ranzh6ng <纺> обрббка.〜工程 оздбблю- вальне виробництво.
染师 ran shi маляр.
染污 ranwu 1) забруднити; забруднитися; 2) заразитися; з^заження.
染這 гйпхиап розписувати; розфарбовувати.
染指 ranzh! прилаштуватися до чужого пирога; гріти [свої] руки; урвати [ласий шматочок]; примазатися прост.试图从中〜намагатися прилаштуватися до чужого пирога; намагатися дещо урвати з цього; прагнути примазатися до ціє ї справи;企图〜另У 国领土 претендувати на чужу територію; прагнути урвати ласий шматочок з чужої території; намагатися просунути (запустити) свою
лапу на чужу територію;祖国领土不容别人 〜не давати нікому вдертися на свою рідну землю.
染指甲 ranzMjia манікюр.
嚷 rang 另见 rang.
嚷嚷 rang-rang <口> 1_ (喧哗）шуміти (шум). 不要乱〜！ чого так шуміти! чого такий шум піднімати! не шуміть! 2)(声розказати що, розм.; розголосити що (розголошення); оголосити що (оголошення).别把这件事〜出 去 дивіться, не розкажіть про це;这事暂日寸〜 不得 це поки ще не можна розголошувати.
福 rang.
禳解 rangjid моління про ліквідацію якдго-небудь нещастя; моління про
вигнання злих духів.
禳灾 rangzai моління про ліквідацію якдго-небудь нещастя (лиха).
ring.
81 rang 1)—> 瓤子.西瓜〜м’якоть кавуна;梧子〜 мандаринні часточки;把〜挖出来 вийняти м'якоть (серцевину). 2)(泛指某些皮或壳里 包着的东西)：表〜годинниковий механізм; нутро (середина) годинника;核桃〜 серцевина горіха;面包〜хлібний м'якуш;秫 稻〜серцевина стебла;光剩个空信封儿，里 头没有七、〜JL залишився лише сам порожній конверт, а самого листа немає.
觚子 rang-zi м!якоть ж.; серцевина;(瓢瓣） часточка.
Шї rdng 另见 xiSng.
勘 rang допомагати.
儀 rang.
懷佯 rangyang блукати, прогулюватися.
ЇМ rang 另见 n^ng; rang.
Ш rang рясний (про росу\ просочений росою, мокрий від роси.
壤壤 rangrang 1) іустий; рясний {про росу); 2) змочений росою; мокрий від роси.
襄 rang.
葵荷 rdngh6 < 植 > імбир. (Zingiber mioga Rose.).
^ r^ng另见 r^ng; rang.
攘 rang відвертати нещастя, лихо (заклинаннями, молитвами);
攘灾 rangzai відвбдити (відвертати) нещастя.
壤 dng.
雜 rang жан (назва племені в пров. Сичуань).
_ rang 另见 xi5ng.
鑲 rang закочувати, загортати, засукувати;〜臂 засукувати рукави.
壤rang另见r5ng.
Ш年 rangnian врожайний рік.
壤儿 rangr м'якоть {плоду).
穣穰 rangrang <书> багатий врожай 穰子 rangzi м'якоть {плоду).
壤 rang.
壤 rSng 1) (土壤）ґрунт.沃〜гладкий (родючий)


672
ґрунт. 2)(地）земля.天〜之别[відрізнитися] як небо від землі; небо і земля.
壤虫 rangchong личинка комахи.
壤地 r2ngdi земля.
壤土 rSngtu〈农〉суглинок; суглинний ґрунт.
抜 rang.
攘辟 rangbi розступатися; звільняти дорогу.
攘轉 rangbi <书> засукавши рукави.〜高呼 звернутися з закликом; крикнути клич.
攘除 r^ngchii <书> усунути кого-що (усунення); вигнати кого-що із свого середовища.〜异已 усунути (вигнати зі свого середовища) сторонні елементи.
攘夺 rangduo <fl> захопити що (захоплення). 〜政权 захопити владу.
攘垢 rSnggou терпіти наклеп; зносити образи.
攘卷 rSngju5n засукувати; закочувати (рукави).
Ш 夕卜 rMgwai вести боротьбу з іноземним засиллям; захищати країну від навали (від агресії).
攘袖 rSngxiu засукати (загорнути) рукави.
攘狱 rangyu відмбвитися з'явитися в суц; неявка в суц.
嚷 I^ng 另见 I^ng.
嚷 r5ng 1)(喊叫）кричАти (лемент); крик.别〜 了，人家都睡觉了 не кричіть (не репетуйте), люди вже сплять!孩子们〜着，围住兔小〒І дітлахи з вереском обступили кроленят і розглядали їх з усіх боків. 2) <口> (吵闹） сваритися (сварка); сперечатися (сперечання); сваритися.你刚才跟谁〜来着？ з ким це ви тільки що сварилися (сперечалися, лаялися)?会上大伙儿都〜起来 Т на зборах піднімається галас.
嚷道 r^ngdao 1) накричати, вилаяти; 2) лементом розчищати дорогу.
嚷卩Ц rangjiao кричати; волати; репетувати.
嚷骂 rSngma сварити; лаяти; кричати на кого-небудь.
^ rSng 另见 ІЙП&
穣 rSng 1) рясний, численний; в достатку; 2) сумбурний, безладний, заплутаний; безладно (у хаосі, розладі).
ШШ rangrang 1) численний; безліч; в достатку; 2) поплутаний; безладний; хаотичний.
"kh rang.
让 rang 1)(把好处给别人)поступитися кого-що (поступка); надати що кому-чому.我把大房 间〜给了朋友，自己辦到小房间里Я звільнив (віддав) велику кімнату своє му другу, а сам перебрався в маленьку;弟弟还 小，你要〜着他点 брат ще маленький, і тобі треба йому поступатися; брат менший від тебе, і ти зобов'язаний бути поступливим з ним;他任性，不肯〜人він норовливий і непоступливий;把困难留给自己，把方便〜 给另lj 人 узяти на себе важке і віддати усе легке іншим. 2)(招待)запропонувати що (пропозиція); запросити кого-що (запрошення). 〜茶〜烟 запропонувати чаю і сигарету; почастувати чаєм і сигаретою;〜客人坐下 запропонувати гостеві сісти; запросити гостя сісти; посадити гостя;把大家〜进屋里 запросити усіх (запропонувати усім) пройти до кімнати. 3)(转让）поступитися кого-що (поступка).你奋两部词典，〜给我一部吧у тебе два словники, віддай мені один;我们有
事，因此把戏票〜给别人了 ми зайняті і том夕 віддали квитки в театр іншим. 4)(迫使，指 使）змусити кого-що з неознач.〜他承认 змусити його зізнатися;〜高山低头 змусити гори схилити свої вершини;不要〜人等你 не змушуйте людей чекати вас;谁〜你来的？ [це] хто вас надіслав (послав сюди)? 5)(许，使） дати кому з неознач.; дозволити кому з неознач. (дбзвіл); допустити що (допущення); пустити кого-що; нехай; щоб. 〜他走吧！ нехій іде!〜事实未说话нехйй говорять самі факти;〜我仔细想想 дййте (дозвбльте) мені гарненько подумати;〜人有 改过的机会 дАти людині можливість виправитися;〜某人发言 надйти (дати) такому-то слово;我不能〜他这么办я не доп>оцу (не дозволю, не дам) йому так робити; я не можу допустити (дозволити), щоб він так вчинив;〜运动统治阶级在共+ 主义革命面前发抖吧！ нехбй реакційні панівні класи здригаються перед комуністичною революцією! 6)(表不愿望） давайте.〜我们一致行动起来давййте діяти разом (спільно, єдиним фронтом);〜我们高 举无产阶级革命的旗帜，从胜@走向更大的 胜利! піднімемо ж вище прапор
пролетарської революції, підемо від перемоги до ще більшої перемоги. 7)(听任） нехай; надати кому-чому що，з неознач.〜他 随便办吧 нехйй робить (дозволимо йому робити), як він хоче; не заважай йому робити, що він хоче;不会〜你日子过得这么务的не залишав би вас у такій убогості;
неприпустимо, щоб ви жили в такій убогості (злиднях, бідності);〜我自行决定 дййте мені самому вирішити;这件事〜他自行解决 надати це йому самому;他既然要去，就〜他 去 И巴 оскільки він хоче піти, так нехай іде;就 〜它这样吧！ нехйй буде так! 8)(被）用动词 被动态、不定人称句或无人称句表示.树〜狂 风吹f到了 дерево звалило (звалене) ураганом; 全〜雨淋湿了 ус豸 промокло від дощу; усе промочене дощем.
让步 rangbu поступитися (поступка); йти на поступки.相互〜[пітіі на, зробити] взає мні поступки;不〜не піддатися на що; не поступатися нічим;在争论中〜поступитися кому в суперечці; 4也不肯〜він не хоче йти на поступки (робити поступки, поступатися); 对敌人决不〜丨ніяких поступок ворогу!在他 这是—种很大的〜це була велика поступка з його боку;在原则性问题上不容许有任何〜 у принципових питаннях ніякі поступки неприпустимі.
让出 r^ngchii поступатися ким-чим (поступка). 〜座位поступитися місцем;人群中〜了一条 路юрбй розступилася;统治阶级是不会自愿 〜政权的 панівні класи добровільно влади не віддають.
ih® rangdu передавати; відчужувати (майно, права).
让给 ranggei віддавати; поступатися; передавати (що-небуць, кому-небуїіь.).
让过儿 rangguor поступатися; виявляти поблажливість.
让价 rangjia поступитися [у ціні]; дати знижку (поступку); скинути ціну; зменшити ціну.他 最后让了五块钱Р价під кінець він поступився на (скинув, зменшив) п'ять юанів.
让开 i^ngkai відступити; відійти.〜点 прбш夕 відійдіть.
it路 ranglu дати (звільнити) дорогу.
让受 i^ngsh6u отримувати права (за договором); вступати (у володіння,у права).
让予 r^ngyii передавати, поступатися, надавати.
让位rangwSi 1)(让出统治地位）передати владу кому; зректися влади. 2)—> 让座 1).
让座 rangzud) 1)(让座位）поступатися місцем кому.给老年人〜поступатися місцем літнім і старим людям. 2)(请客人就座）за叩осгіти кого сісти; посадити кого.
Щ rang 另见 nSng; rang.
Щ rang проточний, сполучений з річкою.
懷 I^ng.
懷 rang боятися; тривожитися.
攘 r^ng 另见 r^ng; rang.
攘 rang 1) роздавати (їжу), пригощати;其左右〜 роздавати [їжу] наліво і направо; 2) відступати, відходити, відсторонятися; поступатися [дорогою].
胃гао另见уйо.
堯 гао 1) паливо (із трави, очерету, соломи); дрібний хмиз; 2) збирач дрібного хмизу; 3) ріпа. 4) збирати хмиз (траву) на паливо;〜者 збирач хмизу (трави).
堯竖 raoshu косар.
娆 гао另见йо.
烧 гао обв'язувати, обмотувати; перев'язувати, гао.
饶гйо 1)(丰富）багатий чим.〜有风趣 надзвичайно (чудово, дуже) цікавий. 2)(无 代价地增添)дати на додачу; дати додатково. 买一打，〜一个 на кожну дюжину дають одну штуку на додачу (додатково). 3)—> 饶恕.年 纪不〜人рокіі беруть своє;〜他这一回吧 пробачте (даруйте) йому цього разу;这回我 〜了你 цього разу я тобі пробачу (буду поблажливим);这件事我〜不了你цьбго я тобі не подарую. 4) <口> (尽管）хоч& хоч; незважаючи на те, що...〜这么让着他，他还 不满意! незважаючи на те, що (хоча, хоч) йом^ й поступилися, [а] він все-таки залишився незадоволений.
饶过 raoguo пробачити помилку (провину).
饶过 raoguo вибачати; прощати.
饶命 raoming пожаліти кого (жалість); пощадити (зберегти) кому життя.〜 пожалійте мене (мені життя)! змилуйтеся! 哀求〜просити помилування.
ійЛ гаог прощення; помилування.
饶人 гаогеп поблажлива людина.
饶上 raoshang додати, на додаток.
饶舌 raoshe втручатися в розмову; сунутися з розмовою; розпустити язика проспи; дати волю своє му язику; дбвгий язик в кого.〜的 人 цокотуха прост.;用不着你来〜чогб тобі втручатися в розмову (лізти з розмовою, язик розпускати);你也太〜了 д夕же вже дбвгий язик у тебе.
饶恕 raoshu пробачити кому що (пробачення); вибачити кому що (вибачення); пожаліти кого-що\ дарувати кому що，розм. (даруваїшя). 不可〜的过失непрощбнна провина;请求


673
просити пробачення (вибачення);对敌人决不 〜ворогів не жаліти; ніякої милості ворогам; 这种错误是可以〜的так^ помилку, звичайно, можна пробачити; таку помилку можна пробачити (вибачити, дарувати).
饶头 Mot6u залишок; надлишок; додаток.
烧 г^о.
烧 гао весло.
饶动脉 rdoddngmM〈解〉променева артерія.
饶骨 iiogii <解> променева кістка.
гао 另见 пй; гй.
Ш гао в безладі, змішатися, хаотичний.
橈
гао.
Ш гао чохол для меча.
娆
гЗо 另见 гйо.
烧 гЗо 1) обурювати; не давати спокою; хвилювати, робити безладдя; розбурхувати; докучати, турбувати, набридати;
неспокійний, надокучливий; 2) вихбдити з рівноваги, обурюватися, дратуватися;
неврівноважений, збудливий.
烧恼 йоп^о бути розсердженим; досадувати; хвилюватися; дратуватися. -
扰 гао.
扰 гйо —扰乱.〜人清梦 порошити сон людини; заважати людині спати;对不起，〜了你得清 梦 пробач, будь ласка, що перебив тобі сон; 孩子们吵闹着，〜得我不能工在діти шумлять і заважають мені працювати;这里清静，没 有人来〜你 тут тихо, і ніхто не буде вас турбувати.
扰动 raod6ng <气> хвилювання; обурення.大 气〜атмосферні коливання (збурення).
扰夺 rSoduo дезорганізувати й захопити; відібрати, схопити.
扰累 йоШ турбувати; тривожити.
扰舌L йоіиап порушити що (порушення); розладнати що (розлад); дезорганізувати що (дезорганізація).〜治安 порушити суспільний спокій;〜秩序 порушите порядок;〜市场 дезорганізувати (розладнати) ринок;〜工作 дезорганізувати (розладнати) роббту; порушити хід роббти; заважати кому працювати;〜人心 сіяти сум'яття (тривогу) серед населення (серед народу); каламутити (розбурхувати，баламутити) людей; ~思、路 порушити (розладнати) хід думок;不要让敌 人〜了我们的阵线не давати ворогові можливості дезорганізувати наш фронт.
扰攘 rSorang гучний (шум); штовханина розм.; метушня (метушитися, метушливий); суєта (метушливий).人声〜[стояв] гомін (гул голосів);干戈〜тривбжний час війни.
扰扰 йогйо хаотичний; неясний; зробити хаос (смуту, безладдя).
扰驯 гаохйп приручати; дресирувати.
绕 ііо.
绕 ііо 1)(缠绕）мотйти що (мотання); накручувати що\ навивати що、 чого (навивання); обвивати кого-що чим.〜线 мотати нитку;把线〜在绕轴上намотати (навити, накрутити) нитку на котушку;脖子 上 ~ —条围巾 обмотйти (обв'язати) шию шарфом;把绳索〜成圈儿 змотувати в кільця
троси *(кан^ти)；用绳子〜上 оповити (обв'язати) мотузкою. 2)(围着转动）навколо; навкруги.运动员〜场一周 парадний хід спортсменів навколо стадіону;几只老鸦〜着 树飞 ворони кружляли (вилися) над деревом; ворони літіпи навколо дерева;地球〜着太阳 转动 Земля обертається навколо Сонця 我国 第一颗人造的球卫星〜地球一周一百一十四 період обертання першого штучного супутника Землі нашої країни навколо Землі -114 хвилин. 3)(迂回过去）обійти кого-що (обхід); об'їхати кого-що (об'їзд); обійти (об’їхати) стороною кого-що\ зайти (захід); обігнути що.〜着'沼地走 йти (їхати) в обхід болота; обійти (об'їхати) болото;〜过暗礁 минати підвбдні камені;〜到敌后 зайти вброгу в тил; обійти вброга з тилу;从后门〜 过去 зайти з чорного ходу (знадвору);〜来~ 去找不至1J路 плутатися і бути не в змозі знайти дорогу;前面无路，只得〜着走 попереду немає дороги, доведеться йти (їхати) в обхід;只有从左边才可以〜过浅滩 обійти мілину можна тільки з лівого боку. 4) —>绕圈子2)〜来〜去不讲实话крупіти і не говорити правду;〜来〜去不着边际[говорити] кругом та навколо;在某一个问题上〜来〜去 крутитися біля (навколо) такого-то питання.
5)(纠缠）заплутати кого; збити кого з пантелику.把我完全给〜住了 мбне зовсім спантеличили; мене зовсім заплутали;我一 Т я якось спантеличився; я раптом заплутався; •^些问题〜在他的脑子里дбякі питання нав'язливо не давали йому спокою.
绕避 raobi уникати; обходити; ухиляггися.
绕脖子 гйо bo-zi 1)(不直截了当）говорііти загадками; еківокил<и.你简单地说吧，别净〜 говорити прбсто і без еківоків; треба сказати прбсто, а не говорити загадками. 2)(费思索） головоломка (головоломний).〜的问题 головоломне питання;〜的算题 головоломна задача.
绕道 rnodao йти (їхати) обОївним шляхом (обхідною дорогою); йти (їхати) в обхід; зробити гак. ~从山左面过去 обійти (об'їхати) гору з лівого боку;回家的时候，我〜上了一次如局 коли йшов додбму, я зробив коло і зайшов на пошту;从北京〜江西去广东кати з Бзйцзина в Гуандун об'їзним шляхом через Цзянси.
绕缠 raochan 1) обв'язувати, обмотувати; перев'язувати; 2) заплутуватися; зачіплятися.
绕距 rAoju <电> витбк обмотки.
绕 Р 令 raokouling скоромовка.
绕铃 raoling 1) чохол, накіідка (на жінбче плаття); 2) спідниця; прямий халат.
绕路 гаоїй йти обхідним шляхом; робити коло.
绕圈子гйо quan-zi 1)(走迂回曲•的路)зробити коло; йти обхідним (окружним) шляхом.〜走 冤枉路 даремно (марно) зробити коло; зробети зайве коло (гак);飞机在城市上空〜 літак робить кола (кружляє) над містом. 2) (不直说）крутити прост.\ говорити натяком (натяками).他不肯直说，老〜він не хоче прямо сказати й увесь час крутить;你另ij和我 ! ти мені не крути! говори мені без натяків!
绕绕 шогао вишся, кружлятися, плуіагися;безлад- но.
绕射 iiosh6 <理> дифрйкція.
绕途 raotu кружляти; робити гак.
绕弯儿 riow§nr 1)(散步）гуліти; прогулятися
(прогулянка). 4也们〜去了 воніі пішли гуляти (прогулятися, на прогулянку). 2) 绕圈子 2). 绕着弯儿探听 дізнавйтися (розпитувати) манівцями (з підходом); вивідувати обхідним (кружним шляхом.
绕弯子гйо wan-zi 绕圈子2).你直截了当地 说吧，另1J 〜говори вже прямо, чого тут крутити.
绕线 гаохіап накручувати (намотувати) нитку.
绕线机 і^охійпД 〈电〉намбтувальна (обмотувальна) і^ашина.
绕行 rSoxing —> 3).车辆〜їхати в об'їзд.
绕远儿гйоуиапг 1)(路线迂回曲折）обхідний. 这条路〜це обхідна дорога. 2)(走迂回曲折 的路）зробгіти гак.我宁可翻山也不〜я волію йти через гори, але не робити гак.
绕组 raozu〈电〉обмотка; намотування.
绕嘴 raozui важко [швидко] вимовити; наси лу (важко) вимовлятися.这几行诗念起来这么 〜，倒象绕口令 ці рядки вірша настільки важко читаються, що здаються якоюсь скоромовкою.
喏 rS另见nud.
暗 гб < 感叹 > так, точно так (ввічливий вигук, підтвердження).
惹伶.
惹 ге 1)(招惹）торкати кого; зачіпати кого; дражнити кого.另ij 去〜狗 не дражнити (не чіпати) собаку;最好另ij 〜他 його краще не зачіпати (не дражнити, не чіпати); з ним треба бути обережним;另丨J〜他，他І见在情绪 不好 не чіпайте його, він зараз засмучений; 他不是好〜的 він не дасть себе образити; він не дозволить себе кривдити; з ним жарти погані. 2)(弓 І 起）викликати що; збудити що (збудження); накликати що на кого-що.〜人 注意 привернути увагу; упадати в око;〜人不 满 викликати невдоволення;〜人生气 викликати гнів; дратувати;〜人讨厌 набриднути; надокучливий; мозолити очі;〜 人怀疑 викликати (накликати) підозру; підозрілий;〜人喜欢 викликати симпатію; налаштувати (привабити) до себе;〜人笑 розсмішити; насмішити;〜出许多麻烦来 завдати багато клопоту.
惹得 rede викликати; збуджувати.
惹不得 rebude не можна (незручно) втручатися.
惹得起 redeqi можна торкнутися (зачепити); бути здатаим викликати {напр. гнів).
惹呼 rehu викликати гнів, накликати на себе гнів.
惹火烧身 r6hu6 shaoshen на свою гблову; накликати [лихо] на себе.
惹祸 гбЬио нажити собі (накликати на себе) лихо (неприє мності).
惹毛 гешао зачепити за живе.
惹恼гбпйо розсердити кого.就是这些话把他〜 了 сйме ці слова його і розсердили.
惹闹 гепао викликати гнів (роздратування); сердитися.
惹起 reqi викликати, збуджувати; зачіпати; хвилювати. -
惹气 r6qi драіуваїися (рсдпраіування); засмутитися. 犯不上为这点小事〜не варто засмачувати себе (сердитися) ч^рез такі дрібниці.
惹惹 гегб подражнити; подратувати.
惹事 rSshi 1)(惹出麻烦）наробити турбот; заварити кашу; накликати (наскочити на)


674
неприє мності. 2) —►惹祸.
惹是非 reshifei накоїти лиха; заварити кашу.
惹是生非 гб shi sheng fei накоїти (наробити) лиха; заварити кашу; напрошуватися на неприє мності; створювати непотрібні ускладнення.
热沒.
^ ге 1)〈理〉теплота; тепло; термічний.〜单位 термічна одиниця;燃烧〜теплоті (тепло) горіння 2)(温度高）гарячий; спекотний (жар, спека).〜饭 гарячий рис;〜菜〜饭 приварок;〜 茶 гарячий чай;〜水 гаряча вода;怕〜боігися спеки;今天 〜сьогбдні дуже спекотно; сьогбдні спекотна погбда; сьогбдні спекотний день; сьогбдні сильна спека;天〜 得使人喃不上气来сбнце так пече, що дихати нічим;我很〜мені [дуже] пече. 3)(力І] 热）гріти що.把水烧〜гріти воду;把饭〜一〜 підігріти (розігріти) обід (їжу, рис). 4)(体温 高）температура розм.; жар.〜还没有退 температура ще не спала (понизилася); є ще температура (жар). 5)(脸红）червоніти.我深 愧自己无知，脸上一〜глибоко присоромлений своїм неуцтвом, я
почервонів. 6)(热潮）бум розм.中国〜 китайський бум. 7)(受人欢迎的）ходовий.〜 货 ходовий товар.
热爱 ге'аі гаряче (жагуче, палко, міцно) любити кого-що; гаряча (жагуча) любов до кого-небудь.〜祖国 гаріча (віддана) любов до Батьківщини; гаряче любити Батьківщину;〜自己的工作 гаряче любити свою роббту (свою справу); палати любов'ю до своєї роббти;〜音乐 жагуче любити музику.
热瘦 rebi зів'янути; пожовкнути; засохнути від спеки.
热病 rebing <医> лихоманка; гарячка прост.
热层 receng <气> термосфера.
热肠rSchdng 热心肠.
热潮 rechao підйбм; піднесення.生产〜 виробниче піднесення;革命〜революційний порив.
热忱rSch6n ->热情.
热诚 recheng щирий; сердечний (сердечність); від усіє ї душі; від усього серця; щирий (щирість).〜希望 сердечне V щире бажання; бажати від усіє ї душі (від усього серця);〜的 爱戴щгіра повага і любов;得到—众的〜支持 одержати гарячу сердечну підтримку від мас; користуватися щирою підтримкою мас.
热处理 гесЬШТ〈技〉термічна (теплова) обрббка; термообробка; теплообробка. 稳定〜 термофіксація.
热传导 rechuandao теплопровідність; теплопередача.
热带 redai <і也理> тропіки тропічний пояс;
тропічна зона.〜植物〈植〉тропічна рослинність.
热带鱼 redaiyu тропічні рибки.
热定型 redingxing〈理〉теплопровідність.
热电 гМійп < 理 > термоелектрика.〜效应 термоелектричний ефект.
热电厂 redianchang теплова (парова) електростанція; теплоелектростанція.
热电堆 гМійпсіиї <理> термобатарея.
热电偶 redian'ou〈电〉термоелемент; термопара; термоелектрична пара.
热电站гМійпгїійп —热电厂.
热电子 г&іійпгї <Ш> термоелектрон.
热度гМй <口> 1)(高于正常的体温） температура розм.; жар.量〜міряти температуру;〜不退 температура (жар) не знижується;小孩子有〜у дитини температура (жар); у дитини піднялася температура; дитина температурить; дитина ходить з підвищеною температурою. 2)—热 tn .五分钟〜короткочасний (хвилинний) ентузіазм; ентузіазму (пороху) вистачило лише на кілька (п'ять) хвилин.
热风炉 refenglu <^д> каупер; повітронагрівач.
热敷 refu〈医〉зігрівальний компрес; припарка (припарити).
热福射 refushe〈理〉теплове випромінювання; тепловипромінювання.
热攻当量 regong-dangliang механічний еквівалент тепла.
热工学 regongxue〈技〉теплотехніка.
热锅上的蚂蚁 r^gu5~sh^ng4ie шауї немов мурахи, що потрапили на гарячу сковороду; [бігати] як тарган на гарячій плиті; [метушитися, бігати] як очманіла [кішка]; як на жару; у надзвичайному занепокоєнні (хвилюванні); не знахбдити [собі] місця. rehan засуха; посуха.
热合 rehe зварювати; зварювання, спайка.
热核-> 热核子.〜反应термоііерна реакція; термояд розм.',〜试验 термоадерне випробування;〜物理学家 физик- термоадерник;〜武器 термоадерна зброя.
热核弹 rdhSdAn <军> термоядерна бомба.
热核子 rehezi термоядерний.〜含巨 термоадерна енергія.
热烘烘rSh6ngh6ng гаряче; пекуче.烧得〜的火 炉 гаряче (пекуче) натоплена грубка;太阳晒 得〜的 сонце сильно пече;'已、里〜的 стало тепло на душі;炉火很旺，屋子里〜的кімната так натоплена, що стає спекотно.
热乎乎i^hGhG —热看到战友熟悉的身影， 他心中〜的 при погляді на знайому фігуру товариша в нього потепліло на серці.
热乎rS-hu —热和.
ЙИ七# rehuaxue <it> термохімія; пірологія.
re huo chao tian кипіти; у самому розпалі; бурхливий [підйбм, розмах]; небу жарко [буде, стане].〜的革命运动 бурхлгівий революційний рух; 在〜的斗争中 у напружені дні боротьби; у самому розпалі боротьби;工作进行的〜роббта кипить; роббта йде повним ходом (на всіх парах); роббта йде так енергійно, що небу жарко.
热火 rS-huo 1)(热烈）щосііли прост.锻—喧天， 丨闹得可〜啦 так гриміла весела музика барабанів і гонгів, що небу стало жарко. 2) —热和.
热和 re-huo <口> 1)(热）гарячий; теплий (тепло, теплота). 7jC 还挺〜водй ще дбсить гаряча (тепла). 2)(亲热）дружний，他们向来 很〜вони завжди були дружні.
热机 rejl <机> тепловий двигун; теплова машина.
热力卩工 rejiagong <技> гаряча обрббка.
热交换 r6jiaohu》n <理> теплосібмін.
热解 rejie <理> піроліз; пірогенизація.
热酒 rejiii підігріте вино.
热绝缘 rejueyuan термоізоляція.
热扩散 r6ku6san <理> термодифу：зія，
热辣辣 relala пекучий; палючий; палаючий.〜 的太阳 пекуче (палюче, палаюче) сонце;太
阳晒的人〜的 сбнце сильно піаить (пече);羞 得脸上〜的 горіти (палати) від сорому; обличчя палає [від сорому].
热浪 r6^ng <理> хвиля тепла; теплова хвиля.
热'泪 relei [гарячі] сльбзи.〜盈眶 сльбзи виступили на очах;激动得〜盈眶 зворушитися до сліз.
热离子 relizi〈理〉термоіон; терміон.
热力 гМі <理> тепловй сила,〜发动机 тепловий двигун;〜过程 термодинамічний процес.
热力学 relixue <Щ> термодинаміка; тепломеханіка; термомеханіка.
热恋 relian палка любов; палко закохатися в кого\ палати пристрастю до кого] любовна лихоманка; по вуха закохатися в кого.
热量 reliang 〈理〉кількість теплоти,〜单位 одиниця тепла;高〜燃料 висококалорійне паливо.
热烈 relid гарячий; жаркий (жар); (_常热烈） полум'яний (полум'яність); пристрасний (пристрасність).〜的爱І主义精神 полум'яний патріотизм;〜称赞 захоплено відгукуватися;〜歌颂 полум'яно оспівувати; 〜欢迎 гаряче вітати; [зробити] гостинний прийбм; прийняти (зустріти) з розкритими обіймами;〜鼓掌 бурхливо аплодувати; бурхливі оплески;〜响应 гаряче відгукнутися;〜拥护 гаряче підтримати;〜争 гаряче сперечатися; палка (гаряча) суперечка;请大家〜发言 просити усіх взяти активну участь у дискусії.
热烈沒1 诒〈化〉[термічний] крекінг.
热流 reliu <气> потік тепла; тепловий потік.
热舌L reluan палко коханий; сердечний.
热门 remen ходовий.〜货 ходовий товар.
热敏电阻 гдтїп-сіійпгй < 电 > термобпір; термістор.
热闹沒-nao 1)(繁华，活跃）пожвавлений (пожвавлення, пожвавитися); гучний (шум); жвавий (жвавість),最〜的街道 найбільш пожвавлена (жвава, людна) вулиця;节 В 的〜 景象святкове пожвавлення;街上〜起来了 вулиці пожвавилися; на вулицях почалося жваве (гучне) життя;城市里太〜у місті занадто галасливо. 2)(活跃，愉快）вес善лий (веселощі, веселитися).我们春节过得很〜 ми дуже весело [і галасливо] провели весняні свята;我们这里〜，知4玩吧 прихбдьте, у нас тут весело. ||参阅“凑热闹 cou re-nao;赶热闹 g5n ге-nao;看热闹 кйп ге-паом.
热能 reneng <Ш> теплова енергія.
ШШШ repengzhang <Щ> теплове розширення; термонабухання.
热平衡 repingheng тепловий баланс.
热气 rbqi (蒸器）пара;(热空气）гаряче повітря. 那杯^111啡在冒〜чйшка кави парує;锅里冒〜з казана йшла (піднімалася, виривалася) пара.
热气腾腾 l^qi tengteng бурхливий підйбм; життя вирує.〜的局面 кипуча обстановка;〜 的革命景象 бурхливе революційне життя; 群众运动〜&开展起来了 енергійно розгорнувся масовий рух;农业战线〜життя вирує (спостерігається життєствердна картина) на сільськогосподарському фронті; 工农业生产〜промислбве і сільськогосподарське виробництво йде вгору (переживає б}фхливий підйбм).
热切 гаїіе жагучий (пристрасть); гарячий; полум'яний (полум'яність).〜的愿望 жагуче (гаряче,


675
палке) бажання; жагуче бажати; жадати.
热情 reqing 1)(热烈的感情）ентузіазм; пафос; запал; темперамент.劳动〜трудовий ентузіазм; пафос праці;革命〜революційний ентузіазм (пафос);爱国者的〜ентузіазм патріота;音年人的〜юний запал (темперамент); ентузіазм (темперамент) молодості;〜地工作 працювати з ентузіазмом (з наснагою, із запалом, з вогником);〜 高涨 з пафосом; з підйомом;满腔〜 полум'яно; з гарячою любов'ю;〜洋溢的讲话 жагуча (полум'яна, палка, прониклива, темпераментна) промова; виголосити полум'яну промову;〜夕羊溢的文章 жагуча стаття;〜奔放的诗句полум’яні вірші;以极大 的〜歌颂натхненно оспівувати;缺乏〜 холодно; без ентузіазму; не виявляти особливого інтересу. 2)(亲切，关心） сердечний (сердечність); теплий (теплота); сердечна теплота.〜的人 сердечна людина;〜 接待 зробити теплий (сердечний) прийом;〜 帮助сердбчно допомогти;〜帮助І也们提高认
识 З ГОТОВНІСТЮ ДОПОМОГТИ ЇМ ПІДТЯГТИ
знання;对人〜ставитися до людей із сердечною теплотою (сердечно, тепло); бути сердечним до людей.
热然 reran висохлий; згаслий; засохлий; нерухомий.
热容量 rerongliang теплоє мність.
热射病 rSshSb丨ng〈医〉тепловий удар.
热水袋 reshuldai [гумова] грілка.
热水瓶 i^shuTping <Р>тфмос， 热汤儿面 retangrmian суп-локшина.
热腾腾 rSt6ngt6ng парити; пихкати; йде (піднімається) пара.桌上摆着〜的包子на столі стоять пиріжки, від яких йде (піднімається) пара;树林里〜的 у лісі парить (пашить жаром).
热天 retian спекотна погода.
热望 rewang прагнення (прагнути); сподівання (сподіватися); жагуче (полум'яне, гаряче, сильне) бажання;палати бажанням.
人民的〜прагнення (сподівання, жагуче бажання) мільйонів людей;我们〜这一天早 S 到来 ми жадаємо швидкого настання цього дня; ми палко бажаємо, щоб скоріше настав цей день;人民所〜的时刻终于到来了 нарешті настала жадана для народу мить (година).
热线 rSxm <理> теплові промені. 2)(美苏两国 首脑之间的电话）гаряча лінія.
热效应 rexiaoying〈理〉тепловий ефект.
热心і^хїп (有热情）ентуУ^зм;(有兴趣） захоплення (захоплюватися чим); вкласти душу в що; покласти душу на що.〜工作 вкласти душу в (покласти душу на) роботу; працювати з ентузіазмом (з душею, із захопленням); з ентузіазмом (із захопленням, гаряче) братися до роботи;〜新的设і十 дуже носитися з новим проектом;他对社会工作 很〜він великий ентузіаст суспільної праці; він багато душі вкладає в (кладе на) суспільну працю;他是个〜研究科学的人він ентузіаст науки;他对此并不〜він ставиться до цього зовсім без ентузіазму; він не ентузіаст ціє ї справи.
热心肠 r6x!ncMng (待人热怙)сердечний (сердечність); теплий (теплота); сердечна теплота; чуйний (чуйність);(做事南极）[виявити] активність у роботі.
热心家 rexlnjia ентузіаст.
热性 racing < 医 > пропасний. 热学 rexue〈理〉термологія; терміна.
热血 rexue:〜青年 палка (темпераментна; самовіддана) мблодь;满腔〜кров кипить (горить); пбвний (сповнений) жагучого пориву; з темпераментом; сповнений ентузіазму.
热压 геуа <技> гаряче пресування; гарячо- пресований.
热_ геуап —热敷.
热药 геуао〈医〉гарячі ліки.
热饮 геуїп напої, що звично п'ються гарячими (як напр.: чай, кава і т.д.).
热硬度 rSyingdCi <冶> червбностійкість. 热原 rSyudn <生物>пірог6н. 热原剂 r6yudnji <药> пірогенал.
热原质 reyuanzhi <医> пірогенимн.
热源 reyuan〈理〉джерелб тепла.
热车L rezha гаряча прокатка; гарячокатаний.〜钢 гзрячої^тана сталь.
热战 rezhan гаряча війна.
热着 rezhao перегрітися; отримати тепловий удар.
热障 r6zMng <理> тепловій бар'єр.
热症 rSzhSng <医>^。^4似. ‘
热中 rSzh6ng 1)(急切想望）жадйти (спрага) чого, з неознач” книжк.; палати чим.〜名利 кар'єризм; гонитва за кар'є рою; прагнення до слави і наживи; жадання популярності і грошей;军国主义者〜于战争мілітаристи жадають війни (прагнуть до війни, палають бажанням воювати);垄断资本家‘别〜于军 火生产 монополісти надзвичайно зацікавлені у військовому виробництві. 2) (十分爱好）захоплення (захоплюватися чим); пристрасть ж” до чого, з неознач.〜旅行 бажання мандрувати; 〜 于下棋 захоплюватися шахами;他从小〜于体育з ранніх років він охоплений пристрастю до спорту.
热中子 rezhongzi〈理〉тепловий нейтрон.
人 гбп.
А геп 1)(人类)людина; люди мн.; персона книжк.年轻〜молода людина; молоді люди; 与众不同的〜біла ворбна; 自己〜своб людина; свої люди;南方〜жіітель півдня; ：!匕 方〜житель півночі;形迹可疑的〜підскзріла особистість (фігура); підозрілий суб'єкт;萍 水相逢的〜істбти，що зійшлися через примху долі; 了不起的〜веліікий птах; 一大 群〜юрба народу; людне збіговисько;不当〜 Щ ставитися до людини не по-людськи (не по-людському);不象〜样 втрачати людську подобу (образ);〜所共知 усім [добре] відомо; усім зрозуміло; загальновідомо;这是4十么〜？ хто це такий? що це за людина?她是什么〜？ хто вона така?〜与〜不同 людііна від людини різниться; ~总是要死的 раз козі смерть; двом смертям не бувати, а одніє ї не минати;街上 —个〜也没有 на вулиці ні душі; на вулиці жодної людини;他们一共五〜їх всьогб п'ятеро;她是个多么快活的〜яке вона веселе створіння!这事以乎有〜知道про це, здає ться, дехто (хтось) знає;有〜办，你放心 好了 мбжеш не турбуватися, є кому зробити. 2)(成年人）дорбслий [людина].长大成〜 ставати дорослим; дорослішати;把子女抚养 成〜відростити дітей. 3)(某种人）людина. X 〜робітник [людина];军〜військбвий;
військовослужбовець. 4)(另ij 人）людина; люди мн.; інший.关；1І、〜піклуватися про інших (про людей);帮助〜допомагати людям (іншим);待〜好 добре ставититься до людей. 5)(品质或名誉)：k个同志〜很老实 цей товариш дуже чесний (скрбмний). 6) (А 的身体或意识）：〜不舒服погйно себе почувати; нездужати; погане самопочуття;〜 昏迷过去了 знепритбмніти; зомліти;〜醒过 来了 отямитися; опритомніти.
人本主义 rdnb6nzhtiyi <哲> антропологЬм.
人不可以貌相 МпЬй key! maoxiang про людину не можна судити тільки за його зовнішністю (за його зовнішнім виглядом); збвнішність буває оманлива.
人不为己，天诛і也灭 renbu weijl, tianzhu dimie хто не за себе, того карає небо і земля.
人不知，鬼不觉 renbuzhl, gulbujue шито й крито;
тишком-нишком.
人才 r^nc^i 1)(有才能的人)кадри л<«.; працівник; талант.技术〜технічні кадри (працівники); 社会主义建设〜кАдри соціалістичного будівництва;杰出〜видатнгій талант;培养〜 підготовка кадрів. 2) <口> (美丽端正的相貌） вродлива (приваблива, приє мна) зовнішність. 那闺女〜多好丨які вродлива дівчина! яка ця дівчина гарна! яка вродлива (приваблива, приє мна) збвнішність у дівчини!
人才辈出 rSncdi beichil з'явилася плеяда [нових] талановитих людей; невичерпний арсенал кадрів.
人才济济 гепсаі jiji плеяда талановитих людей.
人称 rdnch6ng <语> особа.第一〜перша особа; 第二〜др力'а особа;第三〜трбтя особа;〜代词 особовий займенник.
人称句 renchengju <语> особиста пропозиція.
人吃人 renchlren людина людині вовк; людожерський. 〜的旧社会 старе суспільство, де людина людині вовк.
人次 гепсі людино-раз ч.
人大 renda ВЗНП; Всекитайські Збори народних представників.〜民族委员会 Комісія ВЗНП у справах національностей;〜法案委员会 Комісія законодавчих пропозицій ВЗНП.
入 ІЙ rendao людяність; гуманність.
гуманне (людяне) ставленення;
по-людяному ставитися;〜精神 лібдяність; гуманність; дух людяності (гуманізму); 一点 〜也没有 немає ні краплі гуманності (людяності); нелюдськість; не
по-людському.
人道教 rSndSojiAo <哲> ПОЗИТИВІЗМ.
人道主义 rendaozhiiyi гуманізм. 人道主义者 rendaozhuyizhe гуманіст.
人地生疏 ren di shengshu потрапити в нову, незнайому обстановку.
人地相宜 геп di xiangyi людина на своє му місці.
人丁 r6ndihg —人口.〜兴旺 велика родина; щільна населеність (指地区人口）.
AT册 rendlngce перепис; списки населення.
人定胜天 ren ding sheng tian людина завжди переможе сили природи (природу); людина завжди буде сильніша від природи; людина -хазяїн своє ї долі.
人堆 jSnduT маса людей; юрба.
人法 renfa〈法〉сімейне право.
人犯 гбп伤п (被告）підсудний; підсудна;(犯人） злочинець; злочинниця. 一干〜особи,


676
причетні до злочину.
人贩子 renfan-zi торговець живим товаром.
人非木不〒 геп fei mu shi серце не камінь.
人夫rdnfti працівник [вільнонайманий чи підневільний].
人浮于事 renfu yu§hi роббти мало, а штат великий; [непомірно] роздуті штати.
人格 renge 1)(人性格、气质）особистість; натура; характер; темперамент.儿重〜 двоїста натура людини; двоїстий характер людини;尊重〜поважати особистість у людині; повага до особистості;侮辱〜образа особистості. 2)(道德品质）честь ж.; людська гідність.〜问题 справа (питання) честі;〜高尚 висбка людська гідність;〜高尚 的人 людііна високої моралі;以〜担保 присягатися честю;丧失〜втрачйти людську гідність; безчесний; позбавлена людської подоби 3)(做人的权利）妇女的〜жінка.
人格化 r^ng^hua 〈文〉уособлення; персоніфікація. 使〜уосбблювати що; персоніфікувати кого-що.
人格主意 rdng6zhiiyi <哲> персоналізм.
人工r6ng6ng 1)(人为的）штучний.〜呼吸 <医> штучне дихання;〜免疫〈医〉імунізація;〜 气脑〈医> штучний пневмотбракс;〜流产 < 医> штучний аборт (викидень); зганяння плоду;〜杂交 <生物> штучна гібридизація; штучне схрещування (只指动物)；〜授精 < 生物> штучне запліднення (只指动物)；~Ш 化 <农> інкубіція;〜降雨дощувйння;〜降雨 机 дощувальна машина. 2)(人力）людська праця； людські сили.〜挤孚L ручне доїння;用 〜灌溉田地 зрбшувати поля вручну (ручним способом); штучне зрошення;这是〜制造的 це створено штучно (людською працею); це справа (твбрчість) людських рук. 3)(工作量 单位）людііно-день ч.需要五个〜б夕де потрібно п'ять людино-днів.
人工湖 rengonghii штучне озеро;(水库）штучна водойма; водоймище.
人工林 rSng6nglin〈林> штучний ліс.
人工里 reng5ngll <交> пасажиро-кілометр ч.
人海 reiihSi море людей; людський океан; безліч людей.茫茫〜людський океан.
人和 renhe є дність народу.
人衰renhuan <书> 人间.惨绝〜пбвний трагізму; трагічний.
人迹 г叫jT слід людини,〜稀少 вражати малолюдністю; що мало відвідувалося людьми;〜杳无 ні живої душі; [пбвне] безлюддя;〜罕至的地方 місце, куди рідко ступає людська нога.
人家 renjia 1)(住户）родина; людське житло; (农户）двір.十户〜десять сімейств (родин, дворів);连个〜儿也没有 не було жодного людського житла. 2)(家庭）родііна.勤检〜 працьовита родина;光荣〜родина військовослужбовця. 3)(指未来的丈夫家)： 她已有〜了 вона вже заручена.
人家 rdnjia 1)(别人）інший; чужий; людина; люди мн.〜对这个才不关心呢чужіім (іншим, людям) до цього зовсім байд^Ьке;〜说你知道 кажуть, що ви знаєте;〜都这么说 усі так говорять (повторюють);这是〜的东西 це чужі речі. 2)(指某人）він; вона; вони; людина.〜来找过了 людина (він) до вас уже заходив; вони (люди) уже до вас приходили;〜累了，可你还纠缠不淸людина
втомилася, а ти до неї чіпляєшся;把东西还 给〜поверніть йому (їй, їм, людині) річ. 3) (指自己）я; ми; людина.〜来了，你倒#走了 людина до тебе прийшла, а ти ідеш; [ми] до вас прийшли, а ви ідете;差点没有治〜昨死 злякав кого майЬ не до смерті.
人尖儿 renjianr видатна особистість; зірка.
人间 r^njian на [білому] світі; у світі; серед людей.〜地私大 пекло на землі;〜天堂 земний рай; рай на землі; обітована земля; обітований край; молочні ріки і кисільні береги;〜乐 土 благословенний край; благословенна країна.
人间美 renjianmei 1) краса; принадність (духовного життя людей); 2) внутрішня краса; краса почуттів (людини).
人杰 renjie〈书〉геній; видатна (надзвичайна) людина.
人杰地灵 renjie diling визначна пам'ятка, зв'язана з ім'ям прославленої людини (з іменами видатних людей); не місце прикрашає людину, а людина - місце.
人尽其才 renjin qicai дати кожному можливість виявити (показати) себе (свої здібності); [щоб] кожний міг виявити себе (свої здібності); домогтися того, щоб кбжен працював з максимальною віддачею.
人精 renjlng 1) чудо-дитина; вундеркінд; 2) насіння; сперма.
ХШ renjing людський; світ людей.
人境 renjing ідеал людини.
人客 renke гості; відвідувачі.
人空门 rSnk6ngm谷п буддисти.
人口 r€nk6u 1)(居民）населення; народонаселення. 城市〜 населення (народонаселення) міста; ~ 调查 перепис населення;〜普查 поголовний перепис;〜统 计 статистика народонаселення; демографічна статистика;〜规律 закон народонаселення; 〜密度 населеність; щільність населення;〜增长 приріст населення; ріст (збільшення) народонаселення;〜过乘ij перенаселення; перенаселеність;〜稀少 рідке населення; малонаселений;〜獨密 висока щільність населення;〜稠密的地区 густонаселений район; людний край;按〜平 均计算的产量виробництво на душу населення. 2)(家庭人口) людііна; душа розм.; їдець; рот прост.按〜分配 розподілити по їдцях;他们家〜不多 у нього родина невелика; у нього в родині мало людей (душ).
人口率 renkoulu щільність населення.
人口论 renkoulun〈经〉тебрія народонаселення.
АП^ renkouxue демографія.
人 口学家 renk6uxuejia демограф,
人困马乏 ren kun mS fa люди і коні перевтомилися; люди і коні були [зовсім] змучені; остатбчно вибитися із сил.
人老心不老 геп lao хїп Ьй Іао сивина в бороду, біс у ребро.
人类 гепіеі людство, людський рід.〜的理想 ідеали людства;〜社会 людське суспільство; 进步〜передове (прогресивне) людство;〜躯 体学 соматолбгія;〜工程学 ергонбміка; ергономія;战争贩子仇视的政策 людиноненависницька політика ініціаторів війни.
人类学 renleixue антропологія.
人类学家 renleixuejia антрополог.
人力 renli людська сила; людські ресурси.〜物 力 людські і матеріальні ресурси; людські сили і матеріальні ресурси;〜调配 розпбділ робочої сили;〜所不及 ніяких сил людських не вистачить; людям не під силу;用机器代 替〜замінііти людську працю машинною.
人力车 rdnlich5 1)(人拉或_的车)ручний візок. 2)(人拉的载乂Й车)рикша.
人力车夫 renlichefu рикша ч.
人流 renliu людський потік; потік людбй,不尽 的〜涌向广场 народ сунув безупинним потоком на площу.
人伦 renlun моральні норми (підвалини) взає мин між старшими і молодшими у феодальному суспільстві.
人马renma 1)(指军队）військо; армія.率领十 万〜（командувати) стотисячним військом; з армією чисельністю в сто тисяч штиків. 2) (А) люди мн.大队〜[ціле] пблчище; юрба [народу]; юрбами; гуртом;原班〜ті самі люди; попередній склад [людей]; у
попередньому складі.
人马座 rSnmSzud〈天> Стрілець.
人们 r6n-men людилін.; народ. 一切革命的〜усі революційно налаштовані люди;〜在热地 争论着 серед народу (між людьми) йшла гаряча суперечка;〜都很兴奋 усі були (люди були, народ був) у захваті (у захопленні).
人面上 renmianshang респектабельний; гідний.
人面兽心 renmian shouxln звір в образі людини; звір (кровожерливе чудовисько) у людській подобі.
А 民 renrnin народ.中国〜нарбд Китаю; китайський народ;各国〜нарбди всіх країн; 〜共和国 нарбдна республіка;〜政府 нарбдний уряд;〜代表大会 збори народних представників;〜民主 нарбдна демократія;〜 民主统一战线 єдиний народно- -демократичний фронт;〜法院 нарбдний суд; нарсуд;〜公社 нарбдна комуна;〜团体 громадські організації;中国〜解放军 Народно-визвольна армія Китаю; НВАК;〜 英雄 нарбдний герой;〜警察 нарбдна міліція; міліціонер; міліціонерка розм.(后面两个译 法指个别人民警察）；〜内部у盾 суперечності в народі;〜来信 листи, що надійшли від населення. 于〜вірність (відданість) народові.
人民币 renminbi женьміньбі невідм., ч.; банкнот КНР.
人民党rSnmindang нарбдна партія.阿尔及利亚 〜Шртія алжирського народу. 人民法院 rSnminftyi^n <法> нарбдний суд.
人民革命党 renmm gemingdSng народно-революційна партія. 蒙古〜 Монгольська народно-революційна партія.
人民性rSnminxing народність.文艺作品的〜 народність художнього твору;具有深亥!1 的〜 глибоко нарбдний; носити суто нарбдний характер.
人命 renming людське життя; життя людини.〜 案子 справа про вбивство;逼出〜довести до самогубства.
人命案 renmingan 〈法〉справа про вбивство.
人命犯 rSnmingf^n <法> убивця.
人命关天 renming guan tian мова йде про життя людини.
人莫予毒 геп mo уй сій гордо вважати себе


677
відмежованим від усіляких зазіхань; вихвалятися тим, що з ним не впораються (що до нього не доберуться); не боятися (не страшитися) ніяких зазіхань.
人奶 rennai жіноче молоко.
人怕出名，猪怕壮 гйі pa chOming, zhu pa zhuang для свині небезпечно бути занадто жирною, для людини - надто прославленою.
人品 і^прїп 1)(人的品质）моральний вигляд; моральні якості[людини]; особисті достоїнства. 〜高尚 людііна висбкої моралі; мати висбкі моральні якості; з моральними якостями. 2) (仪表）зовнішність; збвнішній вигляд.〜端正 правильні риси обличчя;〜长得不错 приє мна (приваблива) зовнішність.
人气 renqi 1) настрій; дух людини; 2) запах (ДУХ). ，
人情 renqing 1)(人之常情)людське ставлення; людські почуття.通〜的人 людина з душею; людина щиросерда (чуйна); 不通〜 бездушність; бездушний; черствість; черствий; безсердечний; не розуміти нічбго людського;不近〜не по-людському; не по-людськи;这人不近〜у нього (у цієї людини) усе не по-людському;〜之常 цілкбм людське почуття; справа життє ва; за природою. 2)(情面)небезсторонність; протекція; рука.托〜просити протекції; просити зробити протекцію;他有〜可托 у нього є десь рука (протекція);不讲〜面子 без небезсторонності; незважаючи на особу;凭 你的〜关系可以弄个肥缺із твоїми зв'язками можна [було б] одержати хлібне місце;在旧 社会没有〜什么都办,不到' старому суспільстві без протекції нічбго не вдавалося досягти. 3)(情谊）дружба; увага. 空头〜дружба (увага) лише на словах;做个〜 на знак дружби; як знак уваги; зробити людині приє мне. 4)(礼节应酬）світські правила (гарного тону),按〜应当如此 звичаї цього вимагають;—切〜应酬应当从简усі ці світські правила варто спростити. 5)(礼物） подарунок. II 参阅人情 тйі renqing;送人 情 song Knqing”.
AtnJL renqingr повага; симпатії; приязнь.
人情人理 renqingr豸пІЇ почуття людей.
人恬世故 renqing shigu життє ва мудрість.很懂 〜навчений життє вим дбсвідом.
人情味rdnqingwdi:富有〜的话тепле людське слово;他这人毫无〜він не виявляє людяного ставлення до навколишнього.
人穷志不穷 Mn qiong zhi bu qiong бідна людина, та горда духом; нехай і бідний, та сповнений людськбї гідності.
人权 renquan права людини.尊重〜повйга до прав людини (особистості).
人群 i^nqiin юрба [народу, людей]; збіговисько розм.
AJL гепг статуетка; [людська] фігурка.捏了个 泥〜виліпити фігурку (статуетку) із глини.
人人 Мпгбп (所有的人）усі [люди]; кожна [людина];(每人）усяка [людина]; кожен стрічний.〜皆知 усім це відомо;〜і只字 всезагальна грамотність;法掉面前〜平等 перед законом всі рівні; рівність усіх перед законом;〜都夸奖他 усі усі його хвалять; кожен його хвалить;〜都这样说 усі так кажуть; кбжний так говорить.
人人为我，我为人人rSnr^n wei wo, w6 wei renren один за всіх, усі за одногб.
人乳 гепгй жіноче молоко.
人山人海 renshan-renhai море людей; людське море; народу було сила-силенна.
人身 renshen особистість.〜不可侵犯 недоторканість особи; особиста недоторканість; 〜自由 своббда особи;〜事故 нещасливий випадок на виробництві;〜攻击 особисті напади (випади); образа особистості; накидатися;遭到〜攻击 піддаватися нападкам; 不要进行〜攻击прошу без особистостей!
人身保险 renshenbaoxian страхування життя.
人身权 rSnsh5nqudn <v4> особисті права.
人身自由 rdnshenziy6u свобода особистості.
人参 r6nsh5n <植> женьшбнь ч.
人生 rensheng [людське] життя; життя людини (людей).〜一世 усе життя; [весь] життє вий шлях;〜哲学 світогляд; ставлення до життя; пбгляди на життя;〜百年，不免—死 скільки не жити, а смерті не минути.
人生观 renshengguan світогляд; погляд на життя.无产阶级〜пролетарський світогляд.
人生何处不相逢Mnsh自ng hechu bu xiangfeng гора з горою не сходяться, а людина з людиною зійдуться.
人生主义 renshengzhiiyi 1) антропоцентризм; 2) гуманізм; культ людини.
人声 rensheng голос.〜;^沸 гул голосів; лунали (чулися) гучні голоси;大厅里〜嗜杂 у залі стояв шум і гомін; у залі піднявся гамір (галас).
人胜节 renshengjie свято перемоги Людини (сьомого дня Нового року).
人士 renshi особа; люди мн.; діяч.善良〜люди доброї волі;爱国〜патріотично налаштовані особи (люди, діячі);党夕卜〜непартійні; позапартійні;卞土会〜громадськість;民主〜 демократичні діячі;各界〜представники [різних кіл, різних шарів] населення.
人氏 r&ishi уродженець; родом.广东〜уродженець Гуандуна, родом з Гуандуна;当地〜місцевий уродженець (житель); родом з тутешніх місць;你是哪里〜？ ви звідкіля родом?
人世dnshi —人间.〜的风波життє'ва буря;尚 在〜залишитися живим; застати кого в живих;他已不在〜了 йогб вже немає серед живих; його вже немає на [білому, цьому] світі.
人事i^nshi 1)(人的境遇）події в житті.〜无常 ніщо не вічне під сонцем;来信中说到家乡的 种种〜变化 у листі йдеться про різні події в житті [людей] рідного села. 2)(人员） особовий склад; кадри мн.〜材料 особова справа; дані по особовому складу;〜安扫g розподіл (розміщення) кадрів. 3)(事理人情): 不 їй 〜немає розуміння найпростіших [життєвих] речей. 4)(人力能做到的事） можливе.尽〜зробгіти усе можливе; у межах можливого. 5)(人的意识的对象)：不省〜 знепритомніти; втратити пам'ять; впасти у забуття (безпам'ятство); зомліти;她急得〜 不失口 від божевільного горя вона не впізнавала нікогб (знепритомніла).
人事科 renshike відділ кадрів (особового складу).
人手 renshou руки мн.; робочі руки.〜不句多 нестача робочих рук (робочої сили); брак робочих рук; не вистачало рук.
人手——册 ren shou yl се стати настільною книгою для кожного; кбжному по примірнику.
A^renshou життя [людини].〜f呆险 страхування
життя.
人寿年丰 ren shou nian feng добре здоров'я і рясний врожай; і люди здорові, і врожай багатий.
人死留名，豹死留皮ren si liu ming, bao si liu pi людина вмирає, а вчинки її залишаються; залишити добру пам’ять про себе.
人孰无过 геп shu wu guo будь-хто помиляється; людини без помилок не буває; людина без помилок що дим без вогню; кінь на чотирьох ногах і той спотикається.
人体[людське] тіло.〜模型 манекбн;〜生理 学 фізіолбгія людини;〜解剖学 соматотбмія.
人同іі心，心同此理 r€n tong cl xln, xln tong Cl IT це взагалі (загалом) притаманне всім; так буває (трапляється) з усіма; ті ж самі думки (пбгляди, почуття), що й у всіх [людей].
人头I^ntdu 1)(指义数)：按〜分рсшюділгіти (розділити, розкласти) за кількістю людей. 2) (跟人的关系)：他〜熟ВІН тут знайомий з багатьма; він тут своя людина.
人往高处走,水往fe；处流Mn wang gao-chu zou, shui wang dichu liu риба шукає, де глибше, а людина — де краще.
人望 renwang <书> авторитет; авторитетність; престиж книжк.〜很高 великий авторитет; висбкий престиж;〜所归 мати великий авторитет.
人微言轻 геп wei yan qlng слова маленької людини ваги не мають; людина маленька, і справа його маленька (і слова його нічбго не значать).
人为 rSnwdi штучний.〜的障碍 перешкбди， створені самими людьми; штучні перешкоди;〜的困难 штучно створені [самими людьми] труднощі.
人为刀俎，我为鱼肉ren wei dao zu, w6 wei yu rou бути в повній залежності від тих, хто має право життя і смерті; доля кого в руках можновладців.
人文 renwen гуманітарний.〜科学 гуманітарні науки;〜科学家 гуманітарій;〜地理 етно- графічна географія.
人文主义 rSnwdnzhtiyi <史> гуманізм.
人武部 renwubu відділ народного ополчення.
人物 rSnwii 1)(某种人)людина; осбба; фігура; особистість.先进〜передова людина;可疑〜 підозріла особистість;危险〜небезпечна людина;典型〜типбва фігура;著名〜відбма особа; знаменита людина; знаменита особистість; знаменитість;重要〜важлива (велика) фігура (особистість); особа; птах висбкого (вищого) польоту;风云〜герої дня; 政界〜політична фігура;历史〜історична особистість (фігура); історична особа;代表〜 типові представники;落后〜відсталі елементи;有权有势的〜впливбва персона; 以前他是个赫赫有名的〜У свій час він був фігурою (персоною). 2)〈文〉персонаж; дійова особа,正面〜позитивний персонаж; 反面 негативний персонаж;中间 нейтраль- ний герой;喜居U〜комічний персонаж. 3) <艺> жанр; жанровий живопис
人像 renxiAng (画像）портрбт;(塑像）статуя. 人心і^пхїп 1)(群众如―情、愿望等):振奋〜 підняти дух людей (народу); надихнути людей;深人〜гліібоко запасти (увійти) у серця (у душі, у свідбмість) людей;丧失〜 утратити довіру народу;不得〜не мати симпатії у народу;〜不满 невдоволення населення;〜t皇 t皇 сум'яття розумів; людей


678
охопила тривога (паніка); усі були в страшній тривозі; почалася справжня паніка; 他令艮得〜він людина дуже популярна; він користується великою популярністю;〜安定 населення почуває себе спокійно. 2)(良 сбвість ж.没有〜утратити сбвість; немає (без) совісті;没有〜的人 безсбвісна людина; людина без совісті;稍有〜者决不为此хібй хто-небудь міг так вчинити, якщо в нього збереглася хоч крапля людяності.|| ‘‘大
快人心 сШ kuai ren xln;得人心 ren хїп”.
人心不足蛇吞象rSnxTn bu zu she tun xiang надумав удав слона проковтнути; охопила дика жадібність.
人心果 i^nxTngud 1) <植> саподрілла. 2)(指果 实）саподилла.
renxln рбсе чужа душа — темрява.
人心所向 suo xiang стати надією (споді¬
ваннями) народу; загальні сподівання людей; симпатії народу [на чиєму боці].
人心向背 renxln xiang bei симпатії й антипатії народу.
人行道 renxingdao тротуар; панель ж.
人性 rSnxing 1)(人的本性）людська сутність (натура, природа). 2)(人的正常感情理性） людські почуття; людське; людяність.毫无〜 не залишилося нічбго людського; не залишилося ні краплі людяності.
人性论 renxinglun тебрія людської сутності; тебрія людяності. 资产阶级〜者 прихильники буржуазної теорії людської сутності.
人熊 renxiong〈口〉б知ий ведмідь.
人选 renxuSn кандидат; кандидатка; кандидатура, 物色适当〜підбирйти потрібного кандидата;提出〜вгіставити кандидатуру.
АЛЗ гепуап людське житло; населення.〜桐密 щільне населення; щільна населеність; густонаселений;〜稀少 слабка населеність; малонаселений;没有〜的草原 безлкідний степ.
人言可畏 dn yan ke wei світський поголос як морська хвиля; людський поголос страшний; погана слава небезпечніша від збрсії.
人仰马翻гбп y^ng та fan 1)(形容І打得惨败） зазнати жорстокої поразки. 2)(比喻乱得不 可收拾）впасти в паніку.
人影儿i^nyTngr 1)(人的影子）тінь [людини]; силует [людини].〜闪动 миготять тіні. 2)(人 的疮象）фігура [людини];(人的踪迹）слід. 天黑得对面看不见〜так темно, що не видно зустрічного; темно, хоч в око стрель; нічбго не видно;连个〜也没有了 і сліду немає (не було, не залишилося); [не було] ні душі; не було (не залишилося) жодної людини.
人着旦士祸福 rSn you danxl huo fu усі ми під богом ходимо.
人鱼гбпуй 1) <^>дкігонь ч. 2)(神话中的人鱼) русшіка. ^
人员 гбпуийп співробітник; працівник; персонал; склад;(定员，员额）штат; особовий склад.机 关工作〜співробітник (працівник, служббвець) установи;工程技术 ~ інженерно-технічний персонал (склад);医务 〜медичний персонал (склад);教学〜 викладацький персонал (склад);政治工作〜 політпрацівник;军政〜військбвий і адміністративний персонал;编制内的〜 штатний працівник;作为编制内的〜 зарахувати в штат;编夕卜〜позаштатний
співробітник.裁减〜скорочення штату (особового складу);〜配备особбвий склад; штат.
人缘儿j^nyuSnr стосунки лш.他的〜向来很好у нього завжди були прекрасні стосунки з усіма (з людьми);他的〜不太好 йогб стосунки з людьми залишають бажати кращого;她很有〜вона користується загальною симпатією; усі відчувають до неї велику симпатію,
АШ renyuan <动> людиноподібна мавпа; антропоморфна мавпа; антропоїди мн.; гігантопітек.
人云亦云 гбп yun yi yun говорити з чужих слів; вторувати кому-чому; повтбрювати чужі слова (думки);我也是〜за що купив, за те і продаю.
А іа renzao штучний.〜і也球 ЛІ 星 штучний супутник Землі;〜行星штучна планета;〜橡 胶 штучний (синтетичний) каучук; штучне (синтетичне) волокно;〜羊毛 штучна вовна.
人造冰 renzaoblng штучний лід.
人造革 renzaoge дерматин; штучна шкіра.
AiatS renzaomian штапельне волокно тапу бавовни (бавовняного типу).
人造丝 renzaasl штучний шовк.
人证 renzheng свідок.〜物证俱在 є свідки і речові докази.
人之常情 ren zhi changqing природньо; звичайна річ; справа житейська.这是〜така людська натура.
A М renzhi заручник; заручниця.把…作〜 залишити кого як заручника.
人中 i^nzh6ng вертикальна борозна верхньої губи.
人种 renzhong раса [людини].蒙古〜монго- лоїдна раса;欧罗巴〜європебїцна раса.
геп.
壬 геп "жень" (дев'ятий з 10 циклічних знаків).
"{一 геп.
仁 1г6п (―种封建道德）гуманність; людяність; людинолюбство.残暴不〜жорстбкий і нелюдський; нещадний і бездушний;〜*<11、 добросердя; добросердість; милосердя.
仁 2геп (核仁）ядро; ядерце; серцевина (серцевинний).核桃〜ядрб (серцевина) [волоського] горіха; лущені [волоські] горіхи; 花生〜очищений (лущений) арахіс.
仁爱 геп'аі гуманність (гуманний); людяність (людяний); людинолюбство (людинолюбний). 〜之尤、золоте серце; добра душа.
仁慈 гепсі добросердя (добросердий); милосердя (милосердний); милість (милостивий застар.).〜的老人 дббрий (добросердий, милосердний) старець;〜为怀 виявити добросердя (милосердя, милість);待人〜 бути добрим (милосердним, милостивим) до людей;对敌人的〜就是对人民的残忍 гуманність стосбвно ворогів — це жорстокість стосбвно народу.
仁弟 rendi шановний.
仁厚 renhou дббрий і великодушний; доброта і великодушність; добросердий (добросердя).
仁人君子 ranren-juna гуманна і шляхетна людина; люди доброї волі.
仁人志士 renren-zhishi самовідданий (високоідейний, шляхетний) борець (патріот).
仁兄 renxiong вельмишановний; шановний.
仁义 renyi людинолюбство і справедливість;
гуманність і обов'язок.
仁义道德 renyi daode гуманність і чесність.剥 削阶级嘴里的“〜”是一把杀人不见血的软刀 子 "гуманність і чесність" у вустах експлуататорських класів слугують зброєю, що убиває людей без слідів крові.
renzhe jian ren, zhizhe jian zhi у кожного свій погляд на речі; кбжний розуміє (судить) по-своєму.
仁至义尽 геп zhi yi jin виявити максимум доброї волі (доброзичливості); виявити надзвичайну доброту і великодушність; зроблено вже усе, що тільки в силах людини; зроблене усе, що тільки було можливе; зробити все залежне від нас; зробити все найкраще, що від нас залежить (що тільки в наших силах).
ІіЩ. renzheng <^> гуманне правління; гуманні заходи уряду; політика доброї волі.
；S геп.
忍гбп. 1) 忍耐.再〜一会儿就不痛了потерпіть
ще [небагато], і біль пройде. 2) 忍受.〜饥 耐寒 терпіти і голод і холод;〜了 这口气 перенести (проковтнути) образу. 3)―忍心. 于不〜серце (сбвість) не дозволяє; шкода.
忍冬 r^ndong <ffi> каприфоль звичайна; жимолость японська; лоницера; каприфоліум.
忍俊不禁 ren jun bujin не витримагги і розсміятися; не втриматися від сміху.
,忍耐 гбппаі терпіти що (терпіння, терплячість); витримувати що (витримка).极力〜вііявити велику витримку (багато терпіння); з великим терпінням;〜不住 втратити [усяке] терпіння; терпець урвався;你要〜一些 будьте терплячими;他很能〜у нього багато терпіння (витримки); він людина терпляча; 人的〜程度是有限的є край (межа) людському терпінню.
忍耐力 rennaili терпіння; витримка,
忍气呑声 геп qi tun sheng проковтнути пігулку; мовчки зносити образи й зневаги; із гірким роздратуванням.〜地受侮辱 од彳ржати ляпаса.
忍让 rdnrang терпіння (терплячість) і поступливість.
忍、辱负重 геп гй fu zhong залишатися на своєму посту (стояти на своєму посту), незважаючи на всі образи і приниження.
忍、受 renshou терпіти що (терпіння); витримувати що (витримка); зносити що (витривалий).〜又艮难困苦 терпіти нестатки і страждання; Hffig терпіти страждання; 活上的困难 терпіти матеріальні труднощі;〜 饥寒 терпіти голод і холод;〜委屈 зносити (терпіти) образи;〜住严峻的考验 витримати (знести, перенести) сувбре випробування (іспит);痛得无法〜неможливість витримати (витерпіти) такий біль;难以〜的疼痛 нестерпний біль.
忍、痛 rentong скрипуни серцем; зі скрежетом зубовним.〜花费 відчутна витрата;〜牺牲 скрипуни серцем жертвувати;〜害!j 爱 [скрипуни серцем] відірвати від себе.
,忍无可,忍ren wu ke геп немає більше [ніякої] можливості терпіти (зносити); втратити всяке терпіння; переповнилася чаша терпіння; терпінню прийшов кінець; стало неможливо терпіти; урвався терпець; терпіти більше було неможливо.使人〜 переповнити чашу терпіння;我们只是在〜，


679
退无可退Р怙况下，才进行了自卫反击лшиб тоді, коли чаша терпіння переповнилася і відступати далі стало нікуди, ми дали відсіч з метою самозахисту.
忍心 гегоші безсердечний (безсердечність); черствий (черствість); безжалісний (безжалісність).〜 的人 безсердечна (черства, безжалісна) людина; кам'яна людина; людина з кам'яним серцем;不〜серце (совість) не дозволяє; шкода;我不〜责怪他 серце моє не дозволяє йому дорікнути;怎么可以这般〜як це можна бути настільки безсердечним (черствим, безжалісним).
忍心害理 геп хїп hai її нещадно і безсовісно; нещадність і безсовісність.
忍住 renzhu витерпіти що; знести що; перенести що (перенесення); витримати що (витримка); стримати що; втримати що.〜居Ij 痛 витерпіти (знести, перенести, витримати) жахливий (сильний) біль;〜目艮泪 стримати сльози; стриматися від сліз;〜不说 стриматися і промовчати; вдержати язика; 他忍不住了 йом》стало неможливо терпіти; нетерпець його взяв; йому урвався терпець; 我忍不住要说 мені д)Ьке хочеться сказати; 他忍不住笑了起来він не витримав і розсміявся; він не втримався від сміху.
桂 геп.
桂 геп〈植> перила чагарникова.
桂苒 гбпгЗп з часом.光明〜[непомітно] йшов (минав; проходив) час.
гбп.
геп < 书 > 1)(庄稼成熟）врожйй (врожайність); стигнути. 2)(熟悉）б^ти добре знайомим з ким.
稳性 r6nxing <植> фертильність.
刃如.
刃 геп 1)(刀口）лезо; вістря.刀〜лбзо (вістря) ножа. 2)(刀）меч; клинок.利〜гбстрий меч (клинок). 3)(杀死）зарубати кого; заколоти кого; убити кого.手〜叛贼 убити зрадника власною рукою; власноручно зарубати (заколоти, убити) зрадника.
刃具 renju〈机〉різці мн.; різальні інструменти.
认
геп.
认设11 1) 认识1);认出.教孩子〜字учііти дітей грамоти;谁家的东西谁自己来〜чиї це речі, нехай кожен сам впізнає. 2)(建立关系): 〜干女儿удочерити;〜干儿子усиновити;〜老 师niTti в учні;不〜自己的父亲зректися свого батька. 3) (承认）визнати що (визнання); погодитися (згода).〜吃亏 погодитися на поступку. 4) 认命.输了我就
〜了 якщб програю, значить, така вже моя доля.
认出 rancho упвнати кого-що (упізнання); визнати кого-що, розм.; впізнати кого-що.〜来人是位 老朋友упізнати в тому, хто прийшов, свого друга;〜乔装的间逢 впізнати переодягненого шпигуна;〜他是个夕卜国人 визнати (впізнати) у ньому іноземця;〜这是 架敌机 удалося встановити, що це ворбжий літак;人老得叫人认不出了людина так постаріла, що важко її впізнати;他马上〜 是自己的东西 він відразу упізнав, що його речі.
认错 і^псиб визнати [свою] помилку (провину);
зізнатися в [своїй] помилці (провині); визнати (вважати) себе винуватим (винним); попросити вибачення.你认不认错？ чи визнаєте ви свої помилки?
认得rSn-de —认识1)〜路знйти дорогу;不〜他 не знати його в обличчя;我不〜这是什么花я не знаю, що це за квітка;这男孩子长得认不 得了 хлбпчик так виріс, що його не впізнати.
认敌为友 геп di wei you вважати ворогів друзями.
认定 rending твердо (впевнено) вважати кого-що; стверджувати що, у чому (твердження).大家〜他是对的 усі стверджують, що він правий;她〜了 社会主 义这个头方向，参加牧І生产合作社твфдо визнавши загальний напрям соціалізму, вона вступила в скотарський виробничий кооператив.
认购 rengou підписатися на що (підписка).〜公 债 підписатися на позику.
认股 rengii підписка (підписатися) на акції.
认可 renke дати згоду (дозвіл); погоджуватися (згода); дозволяти що，з невиз. (дозвіл).经上 级〜з дозволу (за згодою) вищих інстанцій; 他不〜він не погоджується; він не дає згоди.
认领 renllng [впізнати і визнати кого-що своїм і] одержати.
认命 renming миритися (змиритися) з долею; скоритися перед долею.
认亲 renqln поріднитися.
认清 renqlng усвідомити що (усвідомлення); (考虑到）врахувати що;(分清）розрізняти кого-що (розрізнення).〜自己的责任 усвідомити свою відповідальність;〜形势 розібратися в ситуації [що склалася];〜形势 的复杂'性усвідбмити (зрозуміти) складність ситуації;〜国际局势 врахувати міжнарбдне становище;〜敌我 розібратися, хто ворог, хто друг; усвідомлювати, хто друг, хто недруг; ~ 是非 розібратися, де правда, де неправда; відрізняти правду від неправди;〜目标 чітко уявляти [собі] мету;〜修正主义的反动本质 розпізнати реакційну сутність ревізіонізму; 必须〜这一点 необхідно це врахувати (усвідомити).
认生 rensheng цуратися сторонніх.孩子〜дитина цурається сторонніх.
认识 renshi 1)(相识)знати кого-що; знайомитися з ким-чим; бути знайомим з ким-чим.我〜他 я його знаю; я з ним знайомий;我们是不久以 前〜的 ми тільки нещодавно познайомилися.
2)(对客观现实的了解）пЬнйння (пЬнйти кого-що).感性〜чуттєве пізнання;理性〜 раціональне пізнання;〜的感 *性阶段 почуттєвий момент (етап) пізнання;〜的胃ЙІ 阶段 раціональний момент (етап) пізнання; 〜过程 пізнавальний процес; процес пізнання; 辩证的〜方法 діалектичний метод пізнання; 〜客观事物的本质和规体пізнавати сутність і закономірності об'єктивних речей і явищ; 充分〜国内外大好形势у всій повноті усвідомити собі прекрасну обстановку в країні і за кордоном;充分认识这个科学论断 цілкбм засвоїти цей наукбвий висновок;〜客 观规律 пізнати об'єктивні закбни;〜清楚яснб (чітке) уявлення;〜погано розбиратися; 〜模糊нечіткб (неясне) уявлення;〜到祖国人 民的英勇性格 дізнатися про героїчний характер свого народу;〜到自己错 了 усвідомити (визнати) свою помилку
(провину); зізнатися у своїй помилці;〜上的~ 错误гносеологічні помилки;思想〜问题 питання гносеологічного порядку;提高〜 підвищити пізнавальний рівень;把群众的~ 提高到党的政策高度上来піднімати пізнавальний рівень мас на висоту партійної політики;对问题的初步〜первісне ознайомлення з питанням;世界是可以〜的 світ може бути пізнаваний;以上就是我们对 这个问题的〜таке наше розуміння цього питання. г
认识论 ren-shilun〈哲> тебрія пізнання; гносеологія. 唯物主义的〜матеріалістична гносеологія.
认输 renshil визнати [себе] переможеним; здатися; пас розм. (пасувати перед ким-чим).不在困 难面前〜не здаватися (не пасувати, не відступити) перед труднощами;我〜了 咐 уже я пас (здаюся);我们决不〜ми ні в якому разі не вважаємо себе переможеними;骗子 们总是要在事实面前〜的ПІД тиском фактів шахраї змушені будуть визнати себе переможеними.
认为 renwei вважати кого-що; визнавати кого-що яким; думати з неозн:, вирішити.〜 必须声日月 вважати потрібним заявити;会议 〜…нарада констаїувіпа, що...;〜有义务这样 做 вважати своїм обов'язком так вчинити;〜 这是毫无希望的 поставити хрест; вважати зовсім безнадійною [справою];大家都〜可以 这样办 усі вважають (визнають, думають), що можна так зробити; в усіх склалася думка, що можна так зробити;大家都〜他的理由充 分 yd вважають (визнають) його докази ґрунтовними;我〜你是对的 я вважаю (думаю), що ви праві; я упевнений у вашій правоті;我们〜这是乱说一通，是本末倒葶的 на наш погляд, це не що інше, як повна нісенітниця, як постановка питання з ніг на гблову;医‘〜他的身体是完全健康的,лікар визнав його цілкбм здоровим; лікар вирішив, що він зовсім здорбвий;发言者一ІіС〜各国形 势一片大好，—来越好орйтори були одностайні в тому, що становище в нашій країні досить хороша і все покращується.
认贼作父 ren zei zuo fu приймати вброга за батька рідного; віддатися ворогові.
认帐rSnzMng 1)(承认所欠的帐）визнати [за собою] борг. 2)(承认自己的言行）віЬнати що (визнання); зізнаватися.翻脸不〜нахібно (цинічно) відмовлятися (зрікатися,
відмагатися) від своїх слів;既然说了，就得〜 якщо сказав, то треба зізнаватися (то не можна відмовлятися від своїх слів).
认真 renzhen 1)(当真）сприймати всерйоз що\ прийняти за чисту монету що.不必〜чогось (не варто) приймати всерйоз;人家说句笑话， 你怎么就〜起来了 лібди пожартували, то навіщо ж приймати всерйоз. 2)(严肃对待） серйбзний (серйозність); сумлінний
(сумлінність); по-справжньому; серйозно; із усією серйозністю.〜工作，〜学习 працювати й навчатися серйбзно (сумлінно, по-справжньому);〜的讨论 ділове обговбрення; по-діловому (серйбзно) обговорити;〜作起事来 серйбзно узятися до роббти;〜考虑 серйбзно враховувати;〜负责 сумлінно (із усією серйозністю) ставитися до свого обов'язку;〜改正错误 сумлінно виправляти свої помилки;〜刘待 серйбзно (із


680
усією серйозністю) віднбситися до кого-небудь;不〜несерйозний; несумлінний; ПІ 作态б[〜серйбзне (сумлінне) ставлення до роббти;〜落实政策 із усією серйозністю (належним чином) втілювати в життя політичні установки;〜总结经验 із усією серйозністю узагальнити досвід;办事〜 діловий підхід до роббти; підходити до роббти по-діловому (діловито).
认证 renzheng <法> засвідчення (засвідчити) у нотаріальному порядку.
认罪 renzui визнати [свою] провину; зізнатися (признатися) у [своїй] провині; повинитися старий” прост. f氐头〜принести каяття; скоритися і визнати свою провину; щиросердно зізнатися (признатися) у [своєму] злочині.
任
геп.
任1 rSn 1)->任用.他被〜为厂长він був призначений (його призначили) директором заводу. 2) (担任）працювати ким-чгш; служити; перебувати; перебувати на посаді кого; обіймати посаду.〜秘书 працювати (служити, бути) секретарем; перебувати на посаді (обіймати посаду) секретаря;代表团 由王同志〜团长 на чолі делегації стоїть товариш Ван. 3)(职务）служба; посада.就〜 стати на посаду; приступити до виконання службових обов'язків; _Ь~ відправитися до місця призначення;担负重〜міти відповідальні обов'язки; займати важливу посаду;以改造世兵为己〜的革命_ революціонери, що вважають своїм
обов'язком перетворити світ. 4)〈量词>:他 当过几〜管理局长він кілька разів перебував на посаді начальника управління.
任2 геп 1) —►任凭1).〜其自流пусліти на самоплив;〜其自然 як буде, так буде;〜你挑 选 вибирайте на свій смак (бажання, розсуд); вибирайте [те], чого хочете;〜人摆布 бути на поводі в інших;〜人宰害!] бути жертвами чужої сваволі; віддатися на поталу. 2)(不论） ні;... б... не...〜你说什么，非去不可що там не кажи, а їхати доведеться; хочеш не хочеш, а йти треба;〜谁都必须遵守纪禅хто б [то] не був, кожен повинен дотримуватися дисципліни;谁说这样的话，我也不信хто б це не сказав, а я все-таки не повірю.
任便 rdnbi&n як зручно; як хочете.任你的便办 П巴 чиніть, як вважаєте за потрібне; робіть як хочете;你可以〜як вам буде зручніше; як хочете;你来不来〜як вважатимете за потрібне: мбжете приходити, мбжете і не приходити; чи приходити чи ні ——воля ваша (справа ваша);什么时候来，任你的便 прихбдьте, коли вам до вподоби (коли хочете); мбжете приходити в будь-який час.
任何 renhd кбжний; усякий; ніякий; ні-(后面两 个译法用于否定场合).没有〜可能немйє ніякої можливості;〜人都不让进去 хто б то не був, все одно не впускають;〜人都做不到 ніхто не може це зробити;〜问题都是可以解 决的 кожне (усяке) питання можна вирішити; 找刁；到〜借 口 не знайшлося жодного приводу; ~—个党的〜一次代表大会的决议， 4别的兄弟党都没有约束力рішення тогб чи іншого з'їзду якої-небудь партії не мають обов'язкової сили для інших братерських партій.
任教 renjiao викладати (викладання); учителю¬
вати (учителювання); працювати викладачем (учителем).在大学〜викладйти у вузі;在 中学〜працювати вчителем (викладачем) у середній школі;在小学〜вчителювіти в початковій школі.
任劳任怨 renlao-renyuan не побоятися ні праці, ні нарікань; незважаючи на труднощі і нарікання; покірно прийняти (узяти, звалити) на себе увесь тягар роббти; узяти на себе обов'язок і відповідальність.
任免 renmian призначити і звільнити (змістити). 〜手续 порадок призначення і звільнення;〜 名单 список призначених і звільнених;〜一 驻夕卜全权代表 призначення і відкликання повноважних представників у зарубіжних країнах.
Ц-цр renming призначити кого (призначення).〜 大使 призначити кого;〜为校长 призначити кого директором інституту;接受新的〜 прийняти нове призначення.
任凭 r6nping 1)(听任）нехйй; як хочете.〜你自 己 як вам до вподоби; як хочете; ваша [добра] воля; на ваш розсуд (бажання); це у вашій волі;什么时丨俟来~№吧коліі треба буде прийти, це вже нехай він сам вирішує; коли приходити — це справа (воля) його. 2)(不管) як не; незважаючи на що.〜什么困难也阻挡 不住我们 як не важко (які б не були труднощі), це все-таки нас не зупинить; незважаючи на труднощі, ми все-таки не зупинимося (відступимо); ніякі труднощі нас не зупинять.
任期 renqi термін служби; термін повноважень. 延长〜продбвжити термін повноважень (посадовий термін, мандат);〜届满 минув термін повноважень;总统〜五年 президент, що обирається [строком] на п’ять років.
任情renqing досхочу розм.我们〜地笑，〜地唱ми співали і веселилися досхочу.
任人唯亲 ren геп wei qln призначити тільки за рідством; вибирати кадри тільки з близьких людей.
任人唯贤 геп геп wei xian призначити виходячи тільки з особистих якостей; призначати тільки виходячи з високих душевних якостей.
任务rSnwu (争取达到的目的）задйча;(具体的 工作任务）завдання;(使命）місія.政治〜 політичне завдання;中心〜центральне завдання;历史〜історичне завдання;无产阶 级的历史〜історгічна місія пролетаріату;光 荣的〜почесне завдання; славна місія;指定 战斗〜дйти бойове завдання; поставити бойове завдання;摆在我们面前的生产〜 виробничі завдання, що стоять перед нами; 社会主义建设的^前〜чергові завдання соціалістичного будівництва;提前完成年度 〜дострокбво виконати річне завдання;完成 政府交给的〜виконати завдання, поставлені урядом;赶〜гонїітва за кількістю з метою формального виконання плану (завдання); гонитва за формшіьним виконанням виробничих планів;〜观点 формальне ставлення [до роботи]; формалістичний підхід [до роботи];〜力卩重了 навантаження збільшилося;这个〜就交给我吧прошу доручити це завдання мені;同志们也提议要 他担当这个〜товариші теж пропонують покласти це завдання на нього;我们的〜是及 时地完成党所交给的全部工作нйше завдання полягає у своєчасному виконанні
[усієї] роббти, покладеної на нас партією;这 个学邊的〜是培养拖拉机手іртзнічення цієї школи - підготовка трактористів.
任性 renxing норовливість; сваволя рот. (свавілля).这个人很〜，不听劝告людгіна він норовлива і не зважає на поради;这孩子太〜 了 д^же вже примхлива (норовлива) дитина.
任意гепуі 1),(任凭声己的意М) за [своїм] бажанням; через примху; на власний розсуд; самовільно; по-волюнтаристському;
довільно.〜行动 діяти (чинити) за свої бажанням (на свій розсуд); робити через свою примху;〜挥霍 кидати (шпурляти) гроші на вітер; тринькати гроші через примху;〜摆布 крутити людиною з власної примхи;〜发泄怒气 д^ги волю усьому своєму обуренню;〜作出决定 прийняти довільне рішення;〜胡来 діяти як спаде на думку;〜妄为 сваволити; самоволити;〜挑选 вибирати на свій смак;可以〜畅谈 можна говорити вільно [без обмежень]; можна говорити усе, що спаде на думку. 2)(无任何 条件的）довільний.〜三角形 <数> довільний трикутник;〜投影 <测> довільна проекція.
任用 renyong призначити [на службу] кого; прийняти [на службу] кого.〜私人 надавати посади своїм родичам і близьким; сімейний підхід до підбору кадрів; дозволяти сімейність у підборі кадрів;另有〜дйти нове (інше) призначення; призначити на іншу роббту (службу).
任职 renzhi бути [на службі]; служити; працювати. 在大使馆〜б^ти (служити, працювати) при посольстві;在军事机关〜б 細(працювати) у військовому відомстві;他不在我们这里〜він у нас не працює; він не у нас працює.
任重道远 ren zhong dao yuSn відповідальність велика, і шлях далекий (не легкий).
劲 геп.
纫 геп всилити (всунути) що в що.〜针 всилити нитку в голку
朝 гбп.
Ш геп в'язкий (в'язкість).
韧带 гбпсШ <解> зв’язування.
韧度 rendu в'язкість.
軔皮部 гепріЬй <植> луб; флоема,
初皮纤维 гбпрі xianwei <Ш> луб'яні (флоємні) волокна.
朝性 renxing в'язкість.〜金属 вязкі метали.
ЙЕ геп.
妊妇 renfu вагітна жінка.
妊娠 renshSn <生理> вагітність.
扔 r6ng.
扔 reng 1)(抛）кидати що (кидання); шпурляти що (шпурляння);(有目的地投）метати що (метання).〜球 кидати м'яч;〜手榴弹 метати гранату;往水里〜石头 кидати (шпурляти) камені у воду;舌L〜кидати (шпурляти) будь- куди; 把衣服往床上一〜кинути (жбурнути) одяг на ліжко;把东西从车厢里〜出去 викинути (жбурнути) речі з вагона;把石头〜 到一边去відкинути камінь убік;把网〜到河 里去 закидати (закинути) сітку в річку. 2)— 扔掉.这件事他早〜了 цю справу він давно покинув.
扔掉 rengdiao кинути кого-що; викинути


681
кого-що\ (抛掉 管）закидати кого-що; залишити кого-що.〜烟头 кинути (викинути) недопалок;劝你〜这种想法ріджу вам викинути з голови цю думку;不要把学习〜 не слід кидати навчання.
扔下r6ngxia І)(往下扔）скинути що.从山上〜 石头 скинути камінь з гори. 2)(抛弃） покидати кого-що; залишити кого-що.把事 十§〜不管 закидати справи;〜不管 залишити кого-що без догляду;这事不能就这样〜不管 цю справу не можна так залишати.
仍 reng.
仍rdng <书> —仍然.〜须继续努力необхідно докласти зусиль і надалі; варто продовжити свої зусилля; потрібно як і раніше намагатися.
仍旧 rengjiu І)(照旧）як і раніше; по-старому. ——切〜усе залишилося як і раніше (по-старому); усе залишилося так, як [і] було (раніше). 2)—仍然.他〜坚持己见він як і раніше (усе-таки) наполягає на своєму; він усе-таки стоїть на своєму; він залишився при своїй колишній думці.
仍然 rengran як і раніше; по-старому; як колись (раніше); усе ще; усе-таки; знов-таки.〜如此 знову те ж саме;这些规定〜有效 ці правила як і раніше (по-старому, як колись, усб ще) залишаються в силі;如此看来，〜是你对 очевидно, ви знову-таки праві; j也和我і井过， 但是我〜不懂是怎么回事він мені пояснював, а я все-таки не можу зрозуміти, у чому справа;他〜在中学工作 він усе ще працює в середній школі.
曰П
0 	гі І)(太阳）сонце. 2)(白天)день ч.冬季〜短 узимку рано темніє. 3)(——整天）день ч. і— 月—〜перше листопада;多〜不见 давно (багато днів) не зустрічалися;改 ~ 再谈 поговоримо іншим разом;〜复一~ з дня в день; із дня на день;〜甚一〜з кожним днем усе сильніше (більше); день від дня усе більше (сильніше);按〜计算的工资 поденна зарплата;〜产水平 рівень добового виробництва. 4)(每天)щодня; кожного дня. 〜趋瓦解 зазнавати усе більшого розкладу; 生产〜有增力口 з кожним днем виробництво збільшується.
日班 riban денна зміна.
日斑 riban <天> сонячні плями.
日报 гМо І)(每天的报纸）щоденна газета. 2) 〈统〉щоденна звітність; щоденний звіт.
日 ribaobiao〈会〉щоденне зведення.
日本人 Ribenren японець (япбнський); японка.
曰薄西山 гі Ьб xf shan на заході; доживати останні дні; конати.旧世界〜закотилося сонце старого світу.
日常 richang повсякденний (повсякденність); щоденний; потбчний; буденний (буденність). 〜生活 побут; звичай; повсякденне (буденне) життя;〜生活条件побутові умови;〜工作 повсякденна (поточна, щоденна) роббта;〜需 要 повсякденна потреба;〜事务 поточні справи;〜诊疗 щоденний огляд хворих;〜琐 事 буденщина; життєві дрібниці; повсякденні (щоденні) турббти;〜用品 предмети [повсякденного] побуту; предмети побуту;〜用语 загальновживаний вираз;〜现象 повсякденне (буденне) явище.
曰场 richang денний сеанс (指电影)；денний спектакль (指戏剧).
日程 richeng розклад; графік.议事〜порядок денний;歹！J 入 і义事〜поставити на порядок денний;工作〜рбзклад (графік) робіт;提到〜 上来 стояти на порядку денному; встати на порядок денний; включити що до порядку денного.
日出 richii схід сонця.〜时 зі сходом [сонця];〜 以前 перед, на світанку; до сонця;看〜 милуватися сходом сонця.
日戳 richuo штемпель [з позначенням дати].
曰耳曼人 Ri'ermanren німець (німецький); німка, німкеня.
日玛 гі'ег <天> протуберанець.
日工 rig6ng 1)(白天的活儿）денна роббта. 2) (白天工作的工人）денний робітник; робітник денної зміни. 3)(按 В 计算工资的 I臨时工人）поденний робітник; поденник; поденниця. 4)(按日计算工资的临时工作） поденна роббта; поденщина.
0 	光 riguang сонячне світло; сонячні промені; світло сонця.〜生物学 геліобіолбгія;〜疗法 <医> сонцелікування.
曰光灯 riguangdeng лампа денного світла; люмі- нісцентна лампа.
日光浴 riguangyu сонячні ванни; інсоляція спец. 晒〜прийняти сонячну ванну.
曰规 rigul〈天〉сонячний годинник; гномон.
日晷riguT —日规
日后rih6u у майбутньому, на майбутнє; потім.〜 要谨ЇХ—些 на майбутнє (надалі) треба б^ти більш обережним;这是〜的事 це справа майбутнього;这可以〜再办 це можна робити в майбутньому (потім).
日华 rihua <气> вінець навколо Сонця.
日环食 rihuanshi 〈天〉кільцеподібне сонячне затемнення.
日积月累 rijl-yuelei накопичувати поступово ( день у день, із дня на день).
日计表 rijibiao <会> щоденний баланс.
日记 riji щоденник.工作〜роббчий журнал; щоденник роботи;值班〜BdxTOBHH журнші; 记〜вбсти щоденник.
曰记本 rijiben щоденник; записна книжка; блокнот.
日记帐 rijizh^ng〈会〉[бухгалтерський] журнал; меморіігі.现金〜журнал-к^сова ч.
日 I、司 rijian удень; серед дня.
曰界线 rijiexian <天> лінія зміни дати.
日久 rijiu <书> давно; довго.
日久见人心гі jiii jiin rSnjJn □参阅“路遥知马九 曰久见人4、lu yao zhi ma li, гі jiu jian ren xln”.
日干丨J rikan щоденне видання; щоденний випуск.
日来 rilai протягом цих днів; останніми днями; останнім часом.
日历гііі [відривний] календар.案头〜настіль- ний календар.
曰历表 rilibiao годинник з календарем.
日落 riluo захід сонця.〜时 на заході [сонця].
日晃 rimian <天> [сонячна] корона.
曰覺仪 rimianyi <天> коронограф.
曰暮途穷ri mu tu qiong захід; на заході; конати; зжити себе; [знаходитися] на заході й у [іику. g动的势力越是〜，就越要猖狂反扑 безвихідніше становище реакції, тим сильніший її контрнаступ.
日内 гіпеі днями; найближчими днями; найближчим часом; не сьогодні-завтра; із дня на день; днями розм.
тупи]
чим
曰偏食 ripianshi〈天〉неповне сонячне затемненя; неповне затемнення Сонця.
日期riq了 (指某一日子)дата; день ч.;(指某一时 期）строк.发 f言〜дйта (день) відправлення [листа];启程〜день від'їзду;付款〜термін платежу;指定〜призначити термін (дату);没 有注明〜的信〜лист без дати; 文彳4上注明〜 проставити (поставити) дату на доісументі; датувати документ;开会的〜是本月一日到五 日 зббри відбудуться з 1-го по 5-е цього місяця.,
日前riqmn днями; нещодавно; кілька днів тому. 我〜接到一个通知 дніми (кілька днів тому, нещодавно) я одержав повідбмлення.
日全食 riquanshi <天> повне сонячне затемнення; повне затемнення Сонця.
日上三竿 гі sMng san gan сонце вже стояло (піднялося) високо; був уже пізній ранок.
日射 rishS <理> інсоляція.
日射病 rishebing〈医〉сонячний уцар; інсоляція.
日食 rishi <天> сонячне затемнення; затемнення Сонця.
曰新月异 гіхїп-yueyi перетворюватися (обновлюватися, змінюватися) не щодня, а щогодини (з кожним днем).祖国面貌〜образ нашої Батьківщини змінювався не щодня, а щогодини.
日戏 гіхі денний спектакль.
日夜гіуе день і ніч; вдень і вночі цілодобовий.〜 三班[працювати] у три зміни; тризмінна роббта [на добу];〜商店 магазин цілодобового обслуговування;日日夜夜 дні і ночі; [і] день і ніч; цілодобово;日日夜夜地 工作[і] день і ніч (дні і ночі) сидіти за роботою.
日以继夜 гі ylji уе [і] день і ніч; і вдень, і вночі.
日益гіуі з кожним днем; із дня на день; усе більше і більше.〜增长 рости (збільшуватися)
з 	кожним днем (із дня на день);〜增长的需要 постійно зростаючі потреби; ~ 扩大 неухильно (з кожним днем) зростати; неухильне зростання;我国的国际关系〜发展 міжнародні відносини нашої країни розвиваються з кожним днем;党的路线〜深 入人А、лінія Партії усе глибше проникає в душі людей.
日用riydng 1)(日常生活应用的）повсякденний (повсякденність); щоденний (щоденність).〜 必需品 предмети першої необхідності; ширвжиток розм.;〜商品生产 випуск ширвжитку; виробництво товарів широкого вжитку. 2)(日常生活费兔）домашні (щоденні) витрати.留些钱作〜залишити гроші на домашні (щоденні) витрати.
臼用品 riyongpln предмети [повсякденного] побуту; побутові предмети;、предмети широкого вжитку; ширвжиток розм.〜商店 госпмаг.
日有所思，夜有所梦ri you su6 si, ye you su6 meng про що думаєш удень, те сниться вночі; що наяву мріється, те і в сні мариться.
日语 гіуй японська мова.
日月гіуиб—日子3).
日月如梭 гі yue гй suo час летить як стріла (швидко); біжить час; летять за днямц дні.
日晕 гіуйп 〈气> сонячне гало; гало (коло) навколо Сонця.
日rizhao 〈气〉сонячне сяйво; інсоляція.〜日寸 间长 сонце світить досить тривалий час протягом доби.


682
日照计 lizhaoji <气> гелібграф.
日志 rizhi журнал; щоденник.航海〜навігацій- ний (судновий, вахтовий) журнал; ІШМ 〜 бортжурнал;天气〜щоденник погоди;教室 〜класний журнал; IL作〜роббчий журнал; щоденник роббти.
曰中 rinzh6ng〈书〉полудень ч.
日子ri-zi 1)(日期)деньч.;дйта•在他结婚的〜у день його весілля;具有历史意义的〜 історична дата; історичний день;信上没有 写〜на листі не було дати;好容易盼到了这 个〜нарешті дочекшіися цього дня;我们热烈 庆祝了这个伟大的〜ми гаряче відсвяткували цей великий день; ми гаряче відзначили цю знаменну дату. 2)(时间）день */.; час.〜过得真快ча丨такі летить (біжить); 剩下没有几天了 залишилися лічені дні;前 些〜他出差去了 кілька днів тому (днями, нещодавно) він виїхав у відрядження;这些〜 你做什么啦？ що ти робив у ці дні (у цей час)?
3)(生活）життя ж.〜好过 добре живеться; 我们的〜越过越美Hdiue життя стає усе кращим і кращим; нам живеться усе краще і краще;靠自己的劳动过〜жі^ти своєю працею;反动派的〜越来越不好过 реакціонерам доводиться усе скрутніше і скрутніше;反动派的〜不会太■^了 дні реакціонерів закінчуються.丨| 参阅“有日子 you rvzV\
rong.
戎行 r6nghdng <书> йрмія; війська мн.久历〜 довго прослужити в армії; довго
знаходитися на військовій службі.
戎马 rongma ратаа справа.〜生涯 ратае поприще; військове життя.
戎马倥偬 rongma kongzdng у поспіху (у гарячці) військових готувань; у поспіху війни.
戒首 rongshdu〈书〉призвідник війни.
戎装r6ngzhuang військбва форма (екіпірування); військове спорядження.全身〜[б^ти] у повному військовому спорядженні;
одягнений у повну військбву форму.
荣 rong.
荣 r6ng слава (славний); пошана (почесний); честь ж.〜宗耀祖 слйвити своїх предків;弓 І 以为〜 вважати за славу; вважати для себе честю;不以为耻，反以为〜не вважати це ганьбою, а, навпаки, визнавати за доблесть.
荣归 ronggul зі славою (з пошаною) повернутися. 〜祖国 зі славою (з пошаною) повернутися на Батьківщину.
荣华 ronghua пбвний рбзквіт.〜富贵процвітання і слава, рбзкіш і багатство;享受〜富贵 насолоджуватися багатством і почестями.
荣获 ronghuo удостоїтися чого; одержати що (одержання).〜褒奖 удостоїтися честі бути нагородженим;〜第一名 одержати (зайняти, завоювати) перше місце;〜歹(J 宁奖金 удостоїтися високої Ленінської премії; одержати Ленінську премію
荣军 rongjun інвалід війни.
荣立 r6ngl'i заслужити що.〜一等功的连队 рбта， нагороджена почесним званням "Заслуга 1-ої категорії";〜一等功的战士 заслужений воїн першої категорії.
荣幸 rongxing честь ж.; щастя.引为〜вважати (мати) за честь; мати (вважати) за щастя;〜地 通知 мйти за честь сповістити (повідбмити);
我ЇЇ]与卜常〜ми надзвичайно (дуже) щасливі; це велика честь для нас;参加这个会议对我 是莫大的〜брйти участь у таких зборах для мене найбільша честь;你的光临使我们感到 〜ви зробили нам честь своїм відвідуванням (присутністю).
荣秀翟 rongyao пошана; слава; честь ук.
S^rongyu пошана; слава; честь ж.; почесті лш., застар.〜$ почесна грамота; почесний лист;〜称号 почесне звання;〜军人 інвалід війни;不朽的〜безсмертна слава;获 得〜досягти слави; прославитися; пожати славу;尊免〜користатися пошаною; пожинати лаври;为祖国争取〜на славу Батьківщини; борбтися за честь своє ї країни; 爱护集体的〜берегти честь колективу,
荣誉感 rongyugan почуття честі.
rong.
茸 r6ng 1)(细软）пухнастий (пухнастість). 2) (鹿莺）панти мн.
rongrong пухнастий (пухнастість).〜的绿 草 пухнаста молода травичка; оксамитова трава.
续 rong.
Ш rong 1)—> 线毛 1)山羊〜козііний пух;鶴~ гусячий пух;鸭〜被 кбвдра з качиного (гагачого) пуху. 2)—> 纸布.3)—线线 1).
线布r6ngbCi (单面线布)бумазея;(厚线布）байка; (起纸的织物）вбрсова тканина.〜衬衫 бумазейна сорочка.
线花 r6nghu§ 1)(丝线做的花）штучні оксамитові квіти. 2) <纺> пух.
ШШ rongku теплі трикотажні кальсони.
线毛r6ngm^o 1)(‘物身上的细毛)пух. 2)(织 物上的细毛）ворс; ворсинка (一根毛)；начіс. 有~的呢子 сукно з ворсом; ворсисте сукно; 线布的〜начіс байки.
线球 rongqiu помпон.
绒头r6ngt6u ворс; начіс (指长的线头).拉毛〜 витяжний ворс.
绒头绳 rongtousheng шнурок для волосся (для кіс).
线线r6ngxi&n 1)(刺绣用的粗丝线）шовкові вишивальні нитки; шовкові нитки для вишивання. 2) <方> (毛线）вбвна ж.〜袜子 шкарпетки з вовни; вовняні шкарпетки, rongyl теплий трикотажний тільник.
rong.
容 1 rong 1) —►容纳.〜不下 не вміщуватися; не вміщається;公共汽车能〜八十人автббус [розрахований] на 80 місць (людей); автббус вміщає 80 чоловік; в автобусі вміщується 80 чоловік. 2) —►容恬.情理难〜не заслуговує поблажливості (милості); непрощення; неприпустиме; пробачити неможливо. 3) —► 容许 1).不〜分说 не дати слова сказати; не дозволити слова вимовити;不〜夕卜人干涉 не дозволяти (не терпіти) ніякого чужого втручання. 4)(或许）мбже б^ти.〜有不当之 处，尚希原宥 будьте великодушні, якщо я в чому-небудь вчинив не так, як треба.
容2r6ng 1)(脸上的神情）вираз обличчя;(脸上 的气色）колір обличчя.愁〜сумний вираз обличчя;笑〜усміхнене обличчя; посмішка на обличчі;他病〜满而 у нього нездоровий вигляд (колір обличчя). 2)(事物呈现的景象) вигляд.军〜військбвий вигляд; військбва
виправка;市〜віігляд (обличчя) міста.
容差 rongcha <技> допуск; припустима (що допускається) погрішність (помилка); припустиме (що допускається) відхилення.
容电器 rongdianqi <电> конденсатор.
容光 rongguang вираз обличчя.〜焕发 обличчя так і сяє; із сяючим обличчям; квітучий.
容或 ronghuo може бути; можливо; ймовірно; напевно.〜有之 може бути і так; можливо іноді і буває (трапляється) так; так теж буває; 这与事实〜略有出入можливо, що є отут невелика розбіжність з фактом; можливо, у цьому і є певна розбіжність з ,дійсністю.
容积 rongjl обсяг; обПєм; кубатура.汽缸〜 66Сієм циліндра;房间的〜кубатура кімнати; 箱子的〜等于8立方米кубатура ящика дорівнює 8 кубічних метрів.
容量r6ngliang місткість; ємність; міра обйєму; кубічна міра.载货〜вантйжна місткість;仓 库〜місткість (ємність) складу;〜大的器皿 містка посудина;油箱的〜为一百升汽油бак уміщає 100 літрів бензину; ємність бака 100 літрів бензину.
容留r6ngliii—容纳.革命队伍里不能〜阶级异己 分子 у рядах революціонерів не можна залишати класово чужих елементів.
容貌 rongmao обличчя; риси обличчя; вигляд; зовнішність; зовнішній вигляд.〜端正 правильні [і приємні] риси обличчя.
容纳 rongna вмістити кого-що (вміщення); розташувати кого-що (розташування).能〜很 多人的大厅містюій зйл;大厅可〜一+人3如 може вмістити тисячу чоловік; у залі вміщується тисяча чоловік;
有的人 усі не вмістяться в трамвай; усі не помістяться в трамваї; трамвай не вмістить усіх [людей].
容器 rongqi посудина; вмістилище.
容十青 rongqing помилувати кого-що.，пробачити кого-що (прощення); полегкість.对敌人毫不 —~ ніісої милості (ніякої полегкості) ворогам; не давати милості (спуску) вброгу; не жаліти (не пробачати) ворогів.
容人 rongren поблажливо (великодушно) ставитися до людей.大量〜бути поблажливим (терплячим) і великодушним.
容忍 rongren миритися з кіш-чим; терпіти кого-що (терпіння).可以〜的现象 терпиме явище; 不能〜的错误 неприпустима (кричуща) помилка;这种情况不能〜下去не можна [миритися з тим], щоб таке становище залишилося й у майбутньому;这 种荒谬的言论，中国人民是不能〜的 китайський народ не може миритися (погодитися) з таким безглуздим твердженням; 被;І迫民族决不会〜^[民主义的残 暴统治 пригнбблені народи ні в якому разі не терпітимуть жорстокого і нелюдського панування колоніалізму.
容身 r6ngshen притулитися.〜之地 пристановище; притулок.
容许 rongxu 1)(许可）дозволити що, з неозн. (дозвіл); допустити кого-що, до чого (допущення); дозволити що, з неознач. (дозвіл); терпіти що (терпіння).这是不能〜的 цього не можна допустити (терпіти); це неприпустимо;时间不〜час не дозволяє (не терпить);他不〜我们这样办він не дозволив нам так зробити;他不〜别人反驳він не терпить (не допускає) ніяких заперечень. 2)


683
—荇或.
容颜r6ngydn —容貌.
容易rongyi 1)(不难）легкий (легкість).〜的工 作 легка (проста) роббта;〜得很 дуже легко; пара дрібниць прост.;这件事〜ця роббта легка;并不〜зовсім непросто; справа не легка (не проста);这道算题比那道〜ця арифметична задача легша від тієї;谈f可〜 легко сказати;说是〜，办起来可要难得多 легко сказати, а зробити буде набагато складніше;说来〜做来难 скоро казка кажеться, та не скоро справа робиться; їзЦЩ 虽小，得来也不〜успіх хоча і незначний, але домогтися його було не так легко. 2)(可能性 大)легко; швидко.腐烂 швидко (легко) псуватися;〜生诱 легко (швидко) іржавіти;〜 烂的水果 фрукти, що швидко псуються.
容止 rongzh! <书> манери мн.; постава.
溶 r6ng.
溶rang —溶解.易〜物质легкорсхзчїінна речовина;能〜于水的 розчинний у воді;糖〜 于水 цукор розчиняється у воді.
溶化r6nghuA 1)->溶解.盐在水里〜了 сіль розчинилася у воді. 2)—> 融化 ronghua.
溶剂 rongji 〈化〉розчинник; сольвент cneif.； розчинювальна речовина (засіб).
溶解 rongjie 〈化〉розчинення (розчинятися). 纤维蛋白〜фібринбліз;这种物f不能在水里 〜ця речовина у воді не розчиняється.
溶解度 r6ngji6dii <化> розчгінність.
溶解热 rongjiere <化> теплота розчинення.
溶菌酶гбадйптбі —溶菌素• 溶菌素 rongjiinsCi〈生物〉лЬсхиім; лізоцим; бактеріолізин. 溶血素 rongxuSsCi <医> гемблЬи.
溶液 rongyd〈化〉розчин,水〜водний розчин; 食盐〜рбзчин кухоної солі;浓〜концентрований (міцний) рбзчин;弱〜слабкий рбзчин; 饱和〜насичений рбзчин.
溶质 rongzhi <化> розчинена речовина.
rong.
溶 rong —培化.〜铁 плйвка чавуну.
溶池rongchi <冶>8如抑.
焰点 r6ngdian 〈理〉темпераіура (точка) плавлення.
恪度 rongdii <理> плйвкість.
溶化 ronghua <理> плавлення (плавитися); розплавлювання (розплавлення, розплав, розплавитися).〜金属 плавити (розплавити) метал.
培化炉 r6nghuMii <冶> плавильна піч.
rongji <冶> флюс; плавень ч.; речовина, що флюсує.
熔解r6ngji6 —溶化.
培解热 rongjiere <Ш> теплота плавлення.
培炼 ronglian <冶> виплавка (виплавити що); плавка (плавити що).
熔炉r<3nglii 1) (_ “金属的炉子）гбрно;
плавильна піч. 2)(锻炼思想的地方）горнило; кз^ня.斗争的〜горнііло [політичної] боротьби;单命〜революційне горно;锻炼干 部的〜кузня кйдрів.
溶铁炉 rongti6lii <冶> чавуноплавильна піч; вагранка спец.\ горн.
熔岩 rongydn <地质>лйва. 熔岩湖 r6ngySnhii <地质> лйвове озеро, rongzha <?д> вигар; вигарки мн.
rongzhu плавка і лиття.
格 r6ng.
格 rong〈植> фікус притуплений, rong.
rongyuan <^]> саламандра, rong.
融rong 1) —►融化.春雪易〜веснішй сніг швидко тане. 2) —►融合.〜为一体зліітися воєдино (у єдине ціле, в одне).
融合r6nghe з'єднатися (з'єднання); зв'язати що; злитися (злиття).两种语言的〜схрещування двох мов;这本书把科学知识巧妙地〜在幻想 故事里 у цій повісті наукове і фантастичне вдало злилося (з'єдналося, переплелося) воєдино.
融化 ronghua танути (танення); станути.〜了的 雪тйпий сніг;今天雪在〜сніг тане;冰〜了 лід розтав.
融会ronghu'i—融合.
融会贯通 ronghui guantong всебічно опанувати що; цілкбм усвідомити що; розібратися у взаємозв'язках явищ; осмислити.
融解r6ngji6 融化.
融解点 r6ngji6diSn <Ш> точка танення.
融洽 rongqia згода; ладнати з ким; у злагоді; у згоді.感 1й~ б^ти в добрій згоді; [бути] у злагоді;关系〜дружні стосунки;〜相处 жити (бути) у мирі (в добрій злагоді) один з одним; [бути] у згоді (у злагоді); ужитися;〜无间 [панує] повна згода;她和他不〜BOHd не ладнає (не мириться) з ним.
融融 r6ngr6ng <书>1)(快乐）рйдісний (радість).其乐〜б^ти в радісному настрої; бути в захваті. 2)(暖和）теплий.春光〜тбпла весна.
/L rong.
冗r6ng зайвий; надмірний.〜词费句 зайві слова
і 	непотрібні фрази; вода.
冗长 rongchang широкий; простбрий обширний); багатослівний (багатослівність, багатослів'я); нудний.〜空泛 широко і беззмістовно; багатослівність при бідному змісті;〜的报告 велика (занадто довга, нудна) дбповідь; у доповіді багато води;〜的文章 стопудова стаття;说话〜，令人生厌 говорити нудно; жувати жуйку прост.
冗员 r6ngyuan зайвий штат.裁减〜скорбчувати зайвий штат.
冗杂 r6ngza клопітливий (клопітливість).事务〜 весь день у турботах; багато роббти (клопітливих справ); закрутитися.
гой.
柔 rou 1)—柔软.〜枝嫩叶 гнучкі гілки (гал)Ьзя)
і 	ніжне листя. 2)(使柔软）м’яти що; пом’якшувати що (пом'якшення). ~ 麻 тріпати (м'яти) льон;〜皮革 м'яти (пом'якшувати) шкіру. 3)—> 柔和.
柔道 roudao <体> дзюдо невідм.; боротьба [японська].〜运动员 дзюдоїст.
柔和 rou-he м'який (м'якість); ніжний (ніжність). ~的#风 м'який (ніжний, ласкавий) весняний вітерець;〜的声音 м'який (ніжний, оксамитовий) голос;〜的颜色 ніжні тони фарб;灯光〜м’яке світло лампи;性格〜 м’який (лагідний, добросердий) характер.
柔嫩 rounen ніжний (ніжність).〜的幼ffl ніжні
паростки.
柔情 rouqing ніжність; ніжні почуття.
柔 Ш rouren гнучкий (гнучкість).〜的树枝 гнучка лозина.
柔软 rouruan м'який (м'якість); гнучкий (гнучкість). 〜的相Р条 гнучка вербова лозина;〜的 头发 м'яке волбсся.
柔润гбигйп пом'якшити що.油膏能〜皮肤крем пом'якшує шкіру.
柔弱 гоиіио слабкий (слабкість); ніжний (ніжність); тендітний (тендітність).体格〜ніжне (тендітне) створіння;身体〜的人 людина, слабка (тендітна) здоров'ям.
柔术 nSushCi〈体〉джиу-джитсу невідм., порівн.
柔顺 roushun лагідний (лагідність); покірний (покірність); шовковий; тихіший від води, нижчий від трави; води не скаламутить.性情 〜的女孩子дівчинка лагідної вдачі;他为人〜 він людина лагідна (покірна); він людина така, що води не скаламутить,
柔荑花序 гбиуі-ІііШхй <植> сережка.
揉 гби.
揉гби 1)(按摩）терти що (тертя); масажувати що (масаж).〜眼睛 терти очі;〜腿 масажувати (розтирати) ногу; робити масаж ноги;〜一〜冻僵了的手 потерти (розтерти) замерзлі (закоцюблі) руки;把碰伤的地方~~ розтерти забите місце. 2)—> 揉搓.把信〜成一 团 зім’яти (зібгати) листа. 3)(揉和）місііти що;(揉圆）качйти що (качання).〜面 місити тісто;把泥〜成小球 качати кульки з глини. 4)
<书> (使弯曲）зігнати що.
揉搓 rou-cuo м'яти що; бгати що.
揉软 rouruan розім'яти що; розм'якшити що (розм'якшення).
揉皱 rouzhou зім'ятися; зібгатися.〜的衬衣по- жована сорочка; ~的床单 зім'яте (зібгане) простирадло;衣服〜了 бдяг зім'явся (зібгався).
Щ, гой.
踩躏 roulin зневажати що; тиранити кого-що.〜 人民 тиранити (мучити) народ; панувати над народом;〜人权 зневажати права людини;〜 民族尊严 зневажати (топтати) національну гідність;〜领土 和主权 зазіхйти на територіальну цілісність і суверенітет;遭受 侵略者的〜перебувати під чоботом (під гнітом, під тиранією) агресорів.
鞣 Г6и.
革柔гби дубити що (дублення).〜皮子дубїіти шкіру.
Ш 革 rouge дублення (дубити що).〜工人 дубильник.
rougechang чинбарня.
¥柔料 rouliao дубильна речовина; дубильний матеріал; дубитель, дубило.
ШШ rousuan〈化〉танін; дубильна кислота.
肉
rou.
肉r6u 1)(食用的肉，肌肉）м'ясо;(人或动物身 上的肉）м’якоть ж:. 一块肥〜шматбк жирної свинини;切成块的〜нарізане шматочками м'ясо;子弹打进〜里 куля потрапила в м'якоть. 2)(果肉）м’ісоть ж.; серцевина.苹果〜 серцевина яблука;椰子〜серцевгіна (м'якоть) кокосового горіха,
肉饼 roubrng [рубана] котлета.
肉搏 roubo рукопашний бій; рукопашна сутичка;


684
битися (схопитися, боротися) врукопашну.
肉搏战 roubozhan рукопашний бій; рукопашна сутичка; штиковий бій.
肉畜 rouchu м’ясна (забійна) худбба; скотоси- ровина.
肉朿丨J rouci задирка.
肉灰蓉 r6uc6ngr6ng <植> цистанхб.
肉冻 roudong м’ясній холодець (холодець).
肉豆寇 roudoukou 1) < 植 > мускйт; дфево
мускатне; горіх мускатний. 2)(指果实） мускат; мускатний горіх.
Й Ш rouguan гребінь ч.
肉桂 rougui <植> кориця китайська; коричне дерево.
肉红 rouhong рожевий; червонуватий.小兔遍 身〜色 тільця малесеньких кроликів були збвсім рожеві.
肉类 roulei м'ясо.〜工业 м'ясна промисловість; 〜食品 м'ясні продукти;〜加工厂 м'ясоком- бінат.
肉瘤 гдиіій <医> саркбма.血管〜гемангіо- саркома.
肉麻 гоиша:令人〜викликіти відразу кого-що, розм.; нудити кого-що, розм.; бридко до огиди (до нудоти); викликати почуття бридливості; відчути огиду;这类话真令人〜 прбсто нудить від подібних слів;真是〜透顶！ як це нудно (нудотно).
肉排 roupai відбивні котлети.煎〜ескалбп.
肉皮 roupi шкіра; шкірка.
肉片 roupian м’ясні шматочки.菜心〜м’ясні шматочки з качанами.
肉票 roupiao заручник, викрадений бандитами; викрадений для викупу.
肉铺 roupu м'ясна [крамниця].
肉鑛 rouqi <动> плавбць.
肉色 rouse тілесний колір,〜长袜 панчохи тілесного кольору (відтінку).
肉身 roushen〈宗〉плоть ж., застар.; тіло.
肉食动物 rdushi-ddngw^ м*ясоїцні тварини.
肉食 rou-shi м'ясо; м'ясне; м'ясний стіл,吃〜їсти м'ясо (м'ясне);不吃〜не вживати м'ясної їжі (м'ясного); не має м'ясного (м'яса);〜消费 споживання м'яса.
肉丝 rousl дрібно нарізане м'ясо.
肉松 rousong сухе розпушене м'ясо.
肉穗花序 rdusui-ІпШхй <ffi> початок.
肉、汤 routang [м'ясний] бульйон.
肉体 rout! тіло; плоть ж., устар.〜的痛苦 фізичне (тілесне) страждання;出卖〜 торгувати своїм тілом; продавати своє тіло; бути пові єю.
肉丸 rouwan фрикадель ж.; фрикаделька; тюфтельки мн.小〜汤 суп із фрикадельками (з тюфтельками).
肉刑 rouxing тілесне покарання; екзекуція
肉目艮 rouyan неозброєне око; простим оком.〜能 见的 видимий простим (неозброєним) оком; 〜看不见细菌 простим (неозброєним) оком не побачити мікробів.
肉用鸡 rouyongjl кури м'ясної породи.
肉用牛 rouyongniu м'ясна велика рогата худбба; забійна корова.
肉欲 rouyu статевий (сексуальний) потяг; статева (сексуальна) пристрасть; плотські бажання; хіть ж.
肉汁 rouzhi м'ясний бульйон.
肉质植物 rouzhi-zhiwu сукуленти мн.
肉中刺rd>uzh6gci [як] більмо на оці; [як] скабка в тілі.看成〜，眼中饤 відчувати смертельну
(непримиренну) ненависть до кого-небудь. 肉赞 rouzhui <医> бородавка.
如
ш.
如1 nil)—如同.临深渊[як] на краю прірви. 2) (比得上）зрівнітися з кгш-чим;或用比较级 表达.与其那样，不~这样якщб на те пішло, то краще вже зробити так; замість того краще вже зробити так;在能力上我不〜他у своїх можливостях я не можу з ним зрівнятися (я йому поступаюся); за вмінням мені не зрівнятися з ним; що стосується здібностей, то я стою нижче від нього; щодо уміння я гірший від нього;他不〜你刻苦耐劳 не можна порівняти його з тобою за витривалістю;从前绝对不〜现在раніше було набагато гірше, ніж тепер; минулому нікбли не зрівнятися із сьогоденням;他身材 不〜你高 на зріст він нижчий від вас; на зріст він не такий висбкий, як ви. 3)(表示举依1j) як наприклад; як.〜一兑的 як кажуть; як звичайно говорять;〜所周知 як [усім] відомо.
如2гй~>如果.
如常 ruchang як звичайно; як завжди; як зазвичай. 一切〜йде (було) як завжди (як зазвичай);市 内平静〜у місті було спокійно, як звичайно (як завжди); у місті було як завжди спокійно.
如出一辙 ru chu yl zhe немов по шаблону; як за єдиним зразком; усі на один зразок; точнісінько; точна копія.
女口 此 ruci так; такий; отакий; настільки; стільки.〜 勇敢 так хоробро; настільки хоробрий;〜看 来 зважаючи на все; так, очевидно; отже; виходить;〜等等 тощо (подібні); і так далі; і так далі і таке інше;〜而已 тільки і всьогб;〜 这般 ось так і ось так; так і так [мовляв]; так і сяк;原来〜так ось воно що; так ось воно у чому справа; f可必〜навіщо ж так; чи ж варто так;理当〜[за всіма правилами, по справедливості] так і слід (треба);早该〜 давно б так;只得〜залишається (доведеться) тільки так [зробити]; довелося так (у такий спосіб) зробити;非〜不可 ніяк не можна інакше; без цього ніяк не можна (не обійтися); тільки і тільки так;不过〜так собі; 事己〜，后悔也是枉然оскільки вже так сталося, то пізно про це шкодувати;他向来 就是〜він завжди такий.
如堕五里雾中 гй duo wu її wu zhong наче (як) у темному лісі; губитися в здогадах; як у тумані; збвсім розгубитися.
女口法泡伟1J ru fa paozhi діяти згідно з готовим рецептом; чинити за аналогією; діяти аналогічним чином; робити за зразком.
如故 nigu 1)(照旧）по-старбму; як і раніше; як колись; як раніш.依然〜усе залишилося як і раніше (по-старому); усе було як колись (як раніш); як було, так [усе] і залишилося. 2) (象老朋友）як старі друзі.—见〜стйти відразу друзями [з першого знайомства]; зустрітися як давні друзі (як давні знайомі).
如果 rnquo якщо; якщо..., то...; якби..., то б... ~ 有时间，我一定来 якщб буде [у мене] час, я обов'язково прийду;〜早知道一天，就来得及 了 якбгі знали на день раніше, то встигли б;〜 敌人不投降，那就消灭他якщб ворог не здається — його знищують;学术研究〜失去 和现实斗争的血肉关系，就会变得毫#生气 без найтіснішого зв'язку з практичною боротьбою наукове дослідження стає
мертвим.
如何 mh6 як; яким чином; що.这〜能行！ як це мбжна!近况〜？ як справи? як поживаєте?不 知〜是好 не знати, як бути; не знати, що робити;他是〜知道的？ яюім чином (як) він про це довідався?此事〜办理？ як бути з ціє ю справою?你以为〜？ як ви вважаєте? як по-вашому (по-твоєму)?你的意见〜？ яка (як) ваша думка?结果艮难说 важко сказати, чим усе скінчиться; важко сказати, який буде результат.
如虎添禽 гй Ьй tian уі якби тигрові та додати крила; немов (ніби) крила виросли в тигра; дати кому розправити крила; підкріпити сильного новою силою.
如火如荼 гй huo гй tu бурхливий (бурхливість); полум'яний (полум'яність); саме у розпалі.〜 的革命运动 бурхливий революційний рух;〜 的爱国热情полум^ний патріотизм;斗争正 在〜地进行着боротьбй саме у розпалі;民族 解放斗争和人民革命^争〜ви^є національно-визвольна боротьба і народно-революційна боротьба.
如获至宝 гй huo zhibao вважати, що знайшов безцінний скарб; зрадіти чому, як безцінній знахідці; немов (начебто) скарб [для себе] знайшов (віднайшов); стати [чистим] скарбом для кого; носитися як з [якимось] скарбом.
如饥似渴 ni j了 si ke як манни небесної [чекати, жадати]; жагуче (з нетерпінням) жадати; жадати (спрага) чого, з невизн., книжк.; прагнути чого, з невизн” книжк.
如胶 ^[以漆 гй jiao si qi невіддільні один від одного; водою не розлити (нерозлийвода); щасливий шлюб; палка любов один до одного.
如今nijTn нині; тепер; у цей час.〜的青年 нинішня (теперішня) мблодь;〜和以前大不 相同了 нгіні (тепер) не те, що раніше; у зараз усе не те, що раніше.
如狼似虎 ru lang si hu лютий (лютість); звірячий; звір звіром.
如雷贯耳 ru lei guan ег багато чув; надто відоме ім'я, щоб його не знати.久闻大名，〜про вас я давно Знав і багато чув; слава про вас, подібно до грому, докотилася до моїх вух.
如临大敌 гй Нп da di немов (ніби) перед рішучим боєм (генеральним боєм); бути у надзвичайно напруженому чеканні ворога.
如梦初醒 пі meng chu xing немов (ніби) завіса [з очей] упала (спала).
如鸟兽散 ru niaoshousan у паніці розбігтися; кинутися навтікача; бігти (втікати) врозсип (без оглдцки).
如期 ruql у термін.〜完成 виконати (завершити, закінчити) у термін (у строк).
如其mqi—►如果.〜不然 якщб не так; в іншому разі;你〜不信，可以亲自去问якщб не вірите, то можете самі запитати.
如切如嗟，如琢如磨ru qie ru cuo, ru zhuo ru mo "немов ріжуть і шліфують кістку слонову і камінь дорогоцінний"; заглиблюватися у вивчення чого; детальне вивчення чого.
如日中天 ш гі zhong tian у зеніті; у пбвному розквіті.
如入鲍鱼之肆，久而不闻其亭ru ru bao-yu zhi si, jiu er bu wen qi chou коли довго (якщо увесь час) на базарі маєш справу з гнилою рибою, то звикаєш і до її запаху.
女卩入无人之境 гй ru wu ren zhi jing переможно; не зустрічати на своєму шляху ніякого


опору; йти (пройти) переможним маршем. 如若гйшб—如;
如丧考妣 пі sang kao ЬТ надзвичайно сумно (засмучено).
如 上 rushang як вище викладено; вищевикладене.〜所述 як вище викладено: як вище [було] сказано; як говорилося раніше;报告〜про що і доповідаю; про вищевикладене і доводжу до відома.
如失左右手 гй shi zuo you sh6u як без рук.
如实 rushi так, як є [насправді]; із усією правдивістю.〜地讲清楚 викласти ясно і так, як є; із усією правдивістю сказати про усе; називати речі своїми іменами;〜反映t青况 доводііти до відома так, як є; доводити до відома з усіє ю правдивістю.
如释重负 ш shi zhong ft як гора з пліч [звалилася]; немов камінь звалився з душі.
如数家珍 ru shu jia zhen говорити як про щось добре знайоме; як по пальцях [пояснити]; знати як свої п'ять пальців прост.
如数 rushu цілкбм; повністю.〜归还 повернути цілкбм;〜赔偿 відшкодувати цілкбм (повністю).
如汤沃雪 ru tang wo xue найлегша (проста) справа; легко і прбсто; легковиріішуваний; пара дрібниць,
如同 rutong ніби як; немов; ніби; як; наче прост.; подібно чому.〜太阳一般 ніби (ніби, немов, як, наче) сонце; подібно до сонця;工 地照耀得〜白昼будівельний майданчик освітлений як (немов, ніби, наче, ніби як) удень;他〜哑吧一样老不坑声він усе мовчав, ніби (немов, як, наче) німий.
如闻其>，如见其人 гй wen qi sheng, ru jian qi ren зобразити кого яскраво (соковито, з мальовничими подробицями); описати кого яскраво (образно, соковито).
ІШ Т гйхіа нижче; нижче випливає; нижче- наведений; наступне.规定〜намічено наступне;我把应该注意的事项介绍〜ділі я ознайомлю вас з тим, на що варто звернути увагу;其中主要的有〜各项найголовніші з них 一 це наведені далі пункти.
如蚁附膻 гй уї shan липнути, як мухи; так і
бігати за ким.
如意гйуі 1)(合意）до душі кому; до серця кому; подобатися кому;(满意）задоволений; вдоволений (задоволення);(顺利）успішно; задовільно; сприятливо; благополучно.不〜 的事неприємність;他的工作还〜він усе-таки задоволений (вдоволений) своєю роботою;事t靑不怎么〜справи йдуть не так успішно (задовільно, вдало); справи не такі успішні. 2)(―种器物），’жуи" (вигнутий жезл із різьбленням інкрустацією, символ виконання бажань і щастя).
如意算盘 гйуі suan-pan райдужні плани (сподівання); рожеві надії (мрії).打〜будувйти райдужні плани;〜打专S 了 не справдилися рожеві надії.
如影随形 ru ying sui xing бути (зробитися) тінню; ходити (пливти) за ким тінню; нероздільно при кому.
如鱼得水 ru yu de shui як риба у воді; почувати себе у своїй сфері.
如愿 ruyuan за чиїм бажанням; відповідно до чийого бажання.未能〜бажання не збулося; не вийшло, як хотілося б; не вийшло за бажанням.
如愿以偿 ru yuan yi chang бажання збулося; надії
виправдалися; мрії справдилися; домогтися бажаного (свого); узяти своє; мета досягнута.
知醉似痴 ru zui si chi із захватом; в екстазі; несамовито; сп'янілий від чого.
如左右手 ru zuo you shou [що, як] права рука чия.
如坐针g ru zuo zhen zhan бути (сидіти) як на голках; як на жару [бути, сидіти].
Ш гй.
苑苦含辛гй кй han хїп—含辛苑苦Mn хїп гй кй.
苑毛饮血 гй mao yin xue є усе в сирому вигляді; харчуватися сирим м’ясом; [провадити] дикий, первісний спбсіб життя.
їй素 rusu постувати (постування розм.); вегетаріанство.
铷гй.
铷 пі <化> рубідій.
儒гй.
儒гй 1)->儒家；儒教.2) (І,日时指读书人） ввічлива (інтелігентна) людгіна; інтелігент; учений.胃〜учений-пед^нт.
儒民 nigSn <动> днігонь ч.
儒家 nijif 1)( — 种学派）конфуційнська [філософська] школа.〜学说 конфуціанське вчення. 2) (f旨入)конфуціанець.
儒将 rujiang генерал-вчений; воєначапьник.
儒教 rujiao конфуціанство; конфуціанське вчення, nisheng конфуціанець.
儒学 ruxue конфуціанство.
ШШ гйуа〈书〉інтелігентний (інтелігентність); освічений і культурний.
f需医 ruyl інтелігентний лікар; лікар-інтелігент.
儒ru.
孺湿 rush! намочити кого-що; зволожити кого-що (зволоження).露水〜了 衣月艮 бдяг намокнув від роси; роса намочила одяг;目艮？目 〜了睫毛 очі зволожилися сльозами (від сліз); 头发被雨水〜了 волбсся зволожилося (намокло) від дощу.
孺гй.
孺子 ruz! <书> дитя порівну дитина; немовля.
孺子可教 ruzi ke jiao юнак, що подає надії.
婦пі
螺虫 ruchong〈动〉гельмінти MH., cneif,; глисти мн.; хробаки мн.
螺虫病 nich6ngb'ing <医> гельмінтбз.
ІІШ虫学 ruchongxue <Ш> гельмінтологія.
螺虫学家 ruchongxuejia гельмінтолог.
动 rudong повільно повзти (рухатися, ворушитися); копошитися; ворушитися розм.; кишіти; перистальтика спец.肠的〜 перистальтика (перистальтичний рух)
кишок;无数蚂蚁在蚁穴里〜мурйхи копошаться (кишать, ворушаться) у мурашнику; 影子在地面上〜 тінь ворушиться (повзе, повільно рухається) по землі;看到_群在山坡上〜вгідно було, як череда овець повільно рухається по
косогору.
ШШ гйш повільно повзти (рухатися).拖拉机〜 地向前移动 трактор повільно повзе (рухається, суне) уперед.
蝶形动物 nixing dongwu хробаки мн.
汝гй.
汝 гй <书> (你)ти;(你的)твій.
汝辈 гйЬбі <书>811.
乳гй.
乳 гй 1)—乳房.2)(奶汁)молокб.哺〜годувати грудьми. 3)(初 І 的4物)дитинча;(初生的 禽类）пташеня.〜婴 немовля (дитина).〜燕 пташеня-ластівка ж.;〜猪 порося. 4)(乳状的 东西）молокб.豆〜бобове молокб.
乳癌 гй'аі <医> рак грудей; мастокарцинома. 白色 mbaise молбчно-білий; молочний колір.
乳鉢 гйЬб [аптекарська] ступка.
乳齿 гйсМ <解> молочні зуби.
乳畜业 mchuye молочне скотарство.
乳儿 гй'ег немовля; [грудні] дитина.
乳房 riif^ng груди ж.;(畜类的乳房）вим'я.
乳化 rnhua 〈化〉емульгування; емульгація; емульсування.
乳化剂 <化> емульгатор; емульсифіка-
тор; емульгувальний агент; емульсер; емульсор.
乳剂 riiji <化> емульсія.摄影〜фотографічна емульсія; фотоемульсія.
乳胶体 rujiaofi〈化〉емульсія; емульсоїд; емульсійний колоїд.
乳酷 гйіао сир.
乳糜 шті <—理>хііиус.
乳名 rummg дитяче ім'я.
乳母 гйшй годувальниця.
乳牛 гйпій дійна корова.
乳品 шрїп молочні товари; молочнотоварний.〜 厂 молокозавод;〜工业 молбчиа промисловість. *
乳酸 riisuan <化> молочна (лактилова) кйслота. riitang <VL> молочний цукор; лактин; лактоза.
乳头 mtou <解> 1)(奶头）[грудний] сосок. 2) (乳头状物)сосок; сосочок; папилла спец.真 皮〜шкірні сосочки;视神经〜сосок зорового нерва.
乳头炎гШбиуйп <医> мамміліт.视神经〜папілліт.
乳腺 гйхіап грудні (молочні) залози.
乳腺炎 гйхіапуап <医> грудниця; мастит спец.; мамміт спец.; мастаденіт спец.
乳香 riixiang 1) <植> мастикове дерево. 2)(指 М月旨）мастика; мастикс.〜Л мастикова олія; 〜酸 мастиколова кислота.
乳臭未干 ruxiu wei gan молокб на губах не висохло в кого.
乳臭小儿 шхій хіао'ег жовгорогий молодик; молокосос розм” ірон.; [зовсім] дитина; шмаркач зневажл.
乳痈rQy6ng~>乳腺炎.
乳罩 riizhao бюстгальтер.
乳汁 rQzhT молокб.
乳月旨 rGzhT вершки мн.
?匕制品 riizhipin молочні продукти.
乳油液 r£izhu6yd <化> емульсія.
辱ru.
辱 гй 1)(耻辱）ганьбі; страм розм.; сором,看作 奇耻大〜вважати (визнавати) для себе найбільшою ганьбою. 2).(侮辱)образити кого-що (образа); осоромлювати кого-що (сором).无故受〜терпіти необгрунтовані образи; терпіти незаслужену образу. 3)(谦 词)：〜临寒舍 ви зробили мені честь своїм візитом;〜承指教 дуже вдячний за поради.
辱骂 гйгпа паплюжити кого-що (паплюження); висварити кого-що, прост.; дуже лаяти


686
(сварити) кого-що.不停地〜пбїдом їсти кого, прост.;〜的话 лайливі слова; образлива лайка.
辱命 ruming не виконати наказу (доручення); не виправдати довіри.幸不〜на щастя, мені вдалося виконати ваше доручення (виправдати вашу довіру); вам не доведеться шкодувати, що висловили мені довіру,
辱没 гйшо ганьбити кого-що; осоромлювати кого-що; вкрити ганьбою кого-що.决不〜先 进工作者的称号 не ганьбити (не осоромити) звання передового працівника.
入》гй.
Лгй 1)(进)у що; в-; до-.〜海 впадати в море; 进〜屋内увійти до будинку;列〜名单внести до списку (переліку); зарахувати до списку; 把污水倒~木桶 вилити брудну воду в бочку; 把信装〜信封уклйсти лист у конверт;把信合： 〜信箱 кинути листа у поштову скриньку. 2) (到）настання (наступити).〜冬 настання (початок) зими;〜冬前的准备工作 передзимова підготовка;〜夏以来 з настанням літа;还没有〜夏 літо ще не настало. 3)(参力口，进入）вступити до чого (вступ); записатися; надійти (надходження). 〜会 вступити (записатися) до товариства;〜 大学 вступити до університету. 4)(收入） прибуток; прихід.岁〜річний прибуток; річний приб^ок;量〜为出 робити витрати відповідно до доходів; жити відповідно до прибутків. 5)—> 入声.
入不敷出 гй Ьй fG chu витрати перевищують прибутки; прибутки не покривають витрат; не зводити кінці з кінцями.
入场券 ruchangquan вхідний квиток.免费〜 контрамарка.
Л Ш ruchao < 商 > пасивний баланс; перевищення ввозу над вивозом.对夕卜贸易〜 пасивний баланс зовнішньої торгівлі; пасивне сальдо в збвнішній торгівлі (у зовнішньоторговельному балансі).
入党 rudang вступ у партію.申请〜просііти про прийняття в партію;火线〜вступііта до лав партії на полі бою; ^九二九年〜的共产党员 комуністи з 1929 року.
入调гСкМо у лад.他们唱得不〜вони співають не в лад. '
入定 ruding〈宗〉зануритися в споглядання.
入耳 гй'ег приємно слухати; бути до душі (до серця).说得〜слова припали до душі; потрапити в тон кому;不〜的话 неприємні слова;不堪〜в^ха в'януть; огидно слухати; 他觉得这句话十分〜д^же сподобалися йому такі слова; слова ці [дуже] припали йому до
душі.
入伏г
rufu початок "літньої спеки"; настала "літня спе ка".
入、港 rugang: 二人谈得〜ббсіда ставала усе приємнішою (цікавішою) для них обох; зав'язалася дуже приємна (цікава) для обох бесіда.
入殼 rugou <书> у руках 少 кого; бути на поводі в кого.
入股 rngii ввійти в пай.让…〜взяти кого в долю.
入股金 rngujln вступний пай.
入骨 rugii:恨之〜відчувйти (відчути) смертельну ненависть.
入国问禁 ru guo wen jin "при в'їзді в чужу країну варто ознайомитися з її
особливостями і звичаями"; у чужий монастир зі своїм статутом не ходять; що місто, то норов, що село, то звичай.
ЛіШ ruhua як картонка; як намальований; як на картинці； мальовничий; дуже красивий.这里 风景之美，可以〜rjr краєвид такий красивий, що прбсто як намальований.
入会费 ruhuifei вступний внесок.
入伙 1 гйішб (加入集团）вступіЬи в братерство (у таємне товариство); приєднатися до чиєї компанії.
入伙2riihu6 (加入伙食团）столуватися.
入籍 ruji одержати (прийняти) громадянство; натуралізуватися.
入境 riijing в'їзд.准许〜дбзвіл на в'їзд;〜签证 в'їзна віза; віза на в'їзд. 入境问俗гй jing wen su—►入国问禁.
入 口 гйкби 1)(进入 口中）юяти до рота що; їсти що; приймати що (指服药).2)(输入）імпорт (імпортувати кого-що); ввіз (ввозити кого-що).〜许可证 імпортна ліцензія;〜的物 品 предмети ввозу;机器〜імпорт машин. 3) (进入的口子）вхід; під'Ьд.车站〜вхід на станцію; під'їзд до станції;展览会〜вхід на виставку; під’їзд до виставки.
入寇гйкди—入侵.
入库гйкй покласти що на склад (у комору);(粮 食入库）засипйти що в засіки;夏粮一千二百 零五万吨〜з виробництва озимої пшениці було засипано в засіки країни 12 млн. 50 тисяч тонн зерна.
入款 rukuan [грошові] надходження; прихід; прибуток.〜项目 прибуткові статті.
АШ rulian опустити тіло покійного в труну; класти в труну.
入门гйтбп 1)(初步掌握）міги елементарні знання; опанування елементарних знань; одержати (мати) початкові знання; переступити поріг чого.科学的〜知识 ази науки;〜的向导 віхи, що вказують шлях до порогу; початкбвий курс;〜并不准 переступити поріг неважко;学生的算术已经 〜了 школярі вже опанували елементарну математику. 2)(基本知识）пропедевтика; вступний курс; елементи мн:
入梦riming—入睡.
rumi захопитися ким-чим (захоплення); приохочуватися до чого (пристрасть); схибнутися на кому-чому^ розм.对音乐爱得 〜захопитися музикою; приохочуватися до музики; палко любити музику; музика стала чиєю пристрастю; Т棋〜сильно захопитися шахами; схибнутися на шахах;看电影入了 Ш сильно захопитися кіно; приохочуватися до кіно;书看得〜了 захопитися книгою (читанням); приохотитися до читання;孩子 们玩得〜了 діти загралися;他的话我们简直 听得入了 述 ми зачаровано слухали його.
入魔 rumo схибнутися на кому-чому, розм.; божевільна пристрасть; божевільне захоплення.
入木三分 гй mu san fen торкнутися самої суті; порушена сама суть; не в брову, а [прямо] в бко.
入侵 rnqln навала; вторгнення (вдиратися); інтервенція.敌军〜навіпа (вторгнення) ворога.
ЛІпЛЩ ruqmg-ruli цілком логічно і прирбдно; цілкбм закономірно і зрозуміло; і правильно, і справедливо.
入射 rushe〈理〉падіння; падаюча радіація.
入射点 msh^dian〈理〉точка падіння променя.
入射角 mshSjiao <理> кут падіння. 入射线 msh6xi&n <理> падйючий промінь.
入神 rCishdn 1)(精祌集中）зосереджено (зосередженість); уважно.听得〜зосербд- жено (із зосередженістю) слухати; слухати з великою увагою. 2)(达到妙境地）жваво. 演得很〜д^же жваво грає на сцені; що захоплює (захоплива) гра артистів;这幅ІШІ像 画得f艮〜цей портрет як живий.
入声 mshSng 〈语〉четвертий тон у складі давньокитайської мови.
入时 rCishi відплвідно до моди; за модою; модний (модність).打扮得很〜вдягатися відповідно до [останньої] моди; модничати розли;不〜віійти з моди; бути не в моді;最〜 的月艮装 наймодніша сукня; останній крик моди.
入世 rushi вступити в життя (на життєвий шлях).〜不深 недосвідчений [у житті]; немає життєвого досвіду.
入手 rushou почати що，узятися (братися) за що; взятися за що.〜研究 почати вивчення (вивчати); почати вивчення; взятися до вивчення;不知从何〜не знати, з чого почати.
入睡 mshui заснути; поринути в сон.他翻来Я 去不含巨〜він усе перевертався і не міг заснути.
入土 rutu віддати землі кого; поховати кого.〜 为安 чим скоріше поховати (віддати землі), тим краще.
入团 гйшйп вступ у комсомол.
入托 rutuo віддати кого в ясла.
入微riiw6i:对人体贴〜чуйність до людей; чуйно поставитися (чуйне і дбайливе ставлення) до людини; виявляти виняткову дбайлвість до людей; бути дуже чуйним (турботливим) до людей;演员表情细腻〜 тонка і вишукана гра артиста;讲得细致〜 розповісти з усіма подробицями (з усіма тонкощами).
入味 ruwei 1)(可口) смачний; до смаку.菜很〜 смачна страва;家常便饭他吃着最〜йом夕 дуже подобається (до смаку) домашній стіл. 2)(有兴趣)добирати смаку; з цікавістю.这 部影片越看越〜дивитися цей кінофільм з усе більшою і більшою цікавістю (зі зростаючим інтересом);对下棋开始〜了 почати входити в смак гри в шахи.
入伍 ruwii вступити в армію (на військову службу). ~七个月的战士 боє'ць，що вступив в армію сім місяців тому; 1913 年〜的哥萨克 козак призову 1913-ого року.
入席 гйхі займати місце,请主席团〜прбсимо президію зайняти [свої] місця [на трибуні]; 请诸位〜прош夕 усіх до столу; прошу займати місця.
入选 rnxuan вибір випав на кого; бути обраним (вибраним).
入学 ruxue вступити до школи,〜考试 вступний іспит; вступне випробування;〜年龄 шкільний вік.
入眼 гйуйп подобатися кому-чому; до душі.看 不〜не подобатися; не до душі.
入药гйуйо йти на ліки.薄荷叶可以〜листя м'яти йде на ліки;这种植物可以〜ця рослина може йти на ліки (може бути використана як ліки).
入夜 гйуе настав (наступив) вечір; настала (наступила) ніч.时已〜，四周一片静寂


687
наступив вечір (настала ніч), навкруги тихо (стапо тихо, стояла тиша);〜打火通明 уночі (увечері) яскраво горять (блищать) вогні.
入狱 ruyu потрапити у в'язницю; бути ув'язненим.
入院 гйуийп лягати в лікарню.办〜手续 оформити прийом на стаціонарне лікування;〜治疗 хто був госпіталізований; лягти у шпиталь (у лікарню) на лікування.
入帐 ruzhang занести що в книги; внести (записати) що в рахунки.
入主出奴 ш zhii chii пй сектантство (групівщина) у науці; вузькість і нетерпимість до чужих поглядів у наукових питаннях.
Л 赞 ruzhui йти в приймаки; йти (бути) приймаком.
入座гйгиб—入席.依次〜зайняти місця в порядку старшинства.
溽гі».
海暑riishfi (闷热的天气）задушлива літня погода;(大热天）спекотна погода.
褥А
縛疮 riichuang <医> прблежень ч.
縛单 riid^n [розстеляється на ліжку] простирадло.
褥套1)(出门时放被褥等的布袋)сакви. 2) (做褥子用的棉花胎）ватяне набивання [для матраца].
縛子 ш-zi матрац.棉〜вйтяний матрац (пухова перина);鸭线〜пухбва перина;虎皮〜 підстилка з тигрової шкури.
阮 гийп.
阮囊羞湿 Ruan nang xiuse залишитися без грошей; [ні] копійки немає; [ні] копійки за душею немає.
ruSn.
软шйп 1)(不硬）м'який (м'якість);(柔軔） гнучкий (гнучкість).〜面包 м’яюій хліб;变〜 розм'якшитися; пом'якшитися; обм'якнути; 把皮革弄〜розм'якшити (пом'якшити) шкіру; 面包干在水里变〜了 сухарі м'якнуть у воді; 沙发太〜了 крісло було занадто мОяким;柳 条很〜лозини верболозів гнучкі. 2)(柔和） м'який (м'якість).〜风 м'який (тихий) вітер; 话说得很〜говоргіти дуже м'яко. 3)—软弱. 吓得腿〜了 обм'якли (ослабнули) ноги від страху;两腿发〜слйбкість у ногах; ноги підкосилися. 4)(差）слабкгій; поганий.这人 的工夫〜у цієї людини слабкі здібності;货 色〜товар поганий (низький) за якістю. 5) (易受感动）м'який (м'якість),〜心肠 м'якосердя; м'яке серце;〜心肠的人 м'якосердна (м'яка) людина;心〜了 сфце пом'якшилося;他心〜了 він подобрішав;— 句好话就使他的心〜了 він подобрішав від одногб ласкавого слова; одне ласкаве слово наповнило його ніжністю;这人耳朵〜 людина він довірлива (легковірна);硬的不行 来〜的 твердістю (погрозами) взяти не вдавалося, і вирішили діяти сльозами і лестощами (м'якими словами); діяти ласкаво там, де жорсткі засоби марні.
软刀子 ru5ndao-zi невидимий ніж; підступність. 〜杀人 різати кого невидимим ножем;使的是 杀人不见血的〜діяти з надзвичайною підступністю; підступно підбиратися; м'яко стелити, та жорстко спати;封建礼教是杀人 不见血的〜феодальна етика являє собою
"ніж”，що убиває, людей без слідів крові.
软塾 ruandian м'яка підстилка.
软锻 ruandian атлас.
软聘 ruSn’e〈解〉м'якб піднебіння. 软辅音 ruSnfliyrn〈语〉м’який приголосний.
软膏 ruSngao <药> мазь ж.硫确〜сірчйна мазь.
软骨头 ruangu-tou слимак розм.; людина слабо- вільна (слабодушна, слабохарактерна).这人 是个〜немає в цій людині стійкості; людина він слабовільна (слабодушна, слбо- характерна); він прбсто слимак.
软骨 ruangti <解> хрящ.鼻〜носовий хрящ;耳〜 аврикулярний хрящ; хрящ вушної раковини; 〜会且会只хрящова тканина.
软骨病 ruSngtibing〈医〉хондропатія.
软骨胶 ruangfijiao〈生理〉хондрін. 软骨瘤 ruangtilm <医> хондрбма. 软骨炎 iu2nguyan 〈医〉хонщриг, запалення хрящів.
软骨鱼 ruangiiyii〈动〉хрящові риби.
软化 ruSnhua 1)(由硬变软）розм'якшення (розм'якшитися); пом'якшення
(пом'якшитися),颇骨〜розм’якшення черепа. 2)〈语〉пом'якшення; палаталізувати що.〜 了 的辅音 пом'якшений приголосний звук. 3) (由坚定变成动摇）завагатися;(由倔强变成 顺从)здатися; стати поступливим (покладистим).敌人企图〜他，但没有成功 ворог спробував послабити його волю, але [це йому] не вдалося;对方的态度逐‘了了 інша сторона поступово здалася; позиція іншої сторони стала поступливішою.
软和 шйп-huo <口> м’яюій (м’якість).〜的羊毛 м'яка овеча вовна; м'які слова.
软件 ruanjian програмне (математичне) забезпечення.
软禁 ruanjin нагляд,被〜б^ти (знаходитися) під домашнім арештом; бути під наглядом.
软绵绵 ruanmi§nmi§n 1)(柔软）м’яюій (м'якість).〜的被褥 м’якй постіль. 2)(软弱无 力）слабкіій (слабкість).感到 І 子〜的 почувати слабкість по всьбму тілу; почувати, що весь ослабнув; почувати себе слабким. 3) (令人消沉的）млівий (млявість). ~的音乐 музика, що характеризується ліричною млявістю.
软木 ruanmu пробка. 软木塞 ruanmusai пробка.
软片 ruanpian <Ш> плівка; фотоплівка.
软Ц ruanruo слабкий (слабкість).'性格〜слабкіій характер; слабохарактерний; слабовільний; 〜无力безсилля;四肢〜无力слйбкість в усьому тілі;看作〜可欺 прийняти що за слабкість (за безпорадність);〜无含巨 м'якотілість; м’якотілий;显示出〜无能 показати (виявити) [свою] повну безпорадність і безсилля (слабкість);〜无能 的人 безпомічна (безхарактерна, м'якотіла, млява) людина; ганчірка розм” ірон.; розмазня V., ж” розм.;处于〜无含ь的地位 перебувати у надзвичайно безпомічному становищі;義:们应当在自己内部肃清一切〜 无能的思想 ми повинні викорінити у своїх рядах усі погляди, що відбивають
м'якотілість і безпорадність.
软弱性 ruanruoxing слабкість; м'якотілість; безсилля; безпорадність.
软食 ruSnshi м'яка (що легко перетравлюється) їжа.
软水 n^nshuT <化> м'які вода.
软水齐lj ruanshulji водопом’якшувач.
软糖 ruantang м'які цукерки; помадка (指一种半 透明的软糖).水果〜фруктбва помадка;奶油 〜вершкбві тягучки.
软梯 ruantl〈口〉мотузкові сходи.
软体动物 ruantl dongwu молюски мн.; молюскові; м'якотілі; слимак.
软席ruSnxi <铁路> м'як泛 сидіння.〜座位 місце в м'якому вагоні;〜臣卜铺 плацкартне місце в м'якому [спальному] вагоні;〜臣卜铺票 плацкарта в м'якому [спальному] вагоні.
软席车 ruanxiche м'який вагон.
软性 ruSnxing м’якість (м'який).〜下府 <医> м'який шанкер; шанкроїд.
软音符 ruSny了nfii <语> м’яюій знак.
软硬不吃 ruan ying bu chi ні вмовляння, ні погрози —ніщо кого не 6qDe; з гармати не проб^ш.
软硬兼施 ruan ying jian shi де обіцянками, де погрозами [діяти]; не карбованцем, так дрючком; не миттям, так катанням; вдаватися то до погроз, то до ласки; діяти то погрозою, то ласкою; з’єднати м'якість із твердістю.
软硬木ruSnyingmCi—软木.
软玉 ruanyu <矿> нефрит; нирковий камінь. ruanzSo <Й> лотус; хурма кавказька.
软月旨 ruSnzhT <化> пальмітин; тер-пальмітин.
软脂酸 ruSnzhlsuSn <化> пальмітинова кислота. 软着陆 ruSnzhu61Ci <空> м’якй посадка.
ruan.
Ш ruan <化> проте’ій. rui. 蕊 гиї (雄蕊)тичіінка;(雌蕊)пбстик.
柄 rui.
枘 nil шип.
枘凿ruizud) <书> суперечність; протиріччя (суперечити кому-чому); невідповідність; не відповідати чому. 白相〜внутрішня суперечність (невідповідність); [має] протиріччя в [самому] собі; одне суперечить (не відповідає) іншому; одне виключає інше; кінці з кінцями не сходяться.
rui.
蚋 гці <动> комашнбзб^".蚊〜成群 незлічений рій комарів і мошок.
锐 rui.
锐不可当 rui bu ke dang непереможний (непереможність); переможний; усепереможний.
锐减 ruijiSn різке падіння (зниження).产量〜 різке падіння (зниження) виробництва; виробництво різко знизилося (впало).
锐角 ruijiao <Ш> гбстрий кут; гострокутний.
锐进 ruijin стрімко рушити (йти) уперед; стрімке зростання.
锐利 гиШ 1)(刀锋尖而快)гбстрий (гостроті).〜 的武器 відмінна (добірна) зброя (озбрбєння).
2)(尖锐)гбстрий (гострота).〜的笔锋 гбстре перо; могутня ідейна зброя; @
光〜гбстре (зірке) око; проникливий погляд.
锐气 ruiqi бойовий дух; сміливість; відвага.军 队的〜бойовгій дух військ;挫折敌军的〜 підірвати бойоий дух ворожих військ;不要 失掉青年人的〜не можна втрачати сміливості і відваги, властивих молодості; не втрачати юнацької прямоти і відваги.
锐意 ruiyi з непохитною волею; із твердою рішучістю.〜建设 з непохитною волею (із


688
твердою рішучістю) присвятити себе справі будівництва.
瑞ші.
瑞典人 Ruidianren швед (шведський); шведка.
瑞典语 ruidianyu шведський
瑞气 ruiqi добра (щаслива) прикмета.
瑞士人 Ruishiren швейцарець (швейцарський); швейцарка.
瑞香 ruixiang〈植> вовчі ягоди, дафна звичайна.
瑞 Ш гиіхиб благодатний сніг.普降〜уск^ди випав благодатний сніг;〜9匕丰年 благодатний сніг віщує багатий врожай; гарний зимовий ( що вчасно випав) сніг — передвісник врожаю.
ШІ.
窨智 ruizhi〈书〉мудра прозорливість; мудрість і проникливість; мудрий і проникливий (далекогладний, далекозорий).
同 run.
闻年 runnian високосний рік.
闻日 гйпгі додатковий день [у високосний рік]; 29-те лютого високосного року.
闰月 гйпуи色 додатковий місяць [за місячним календарем у високосний рік].
润 гйп.
润гйп 1)(滋润）яскравий (яскравість).嗓音很〜 дзвінкий голос;墨色很〜кблір туші дуже насичений;颜色^艮〜яскравий колір; яскрава фарба; яскравість фарб. 2)(使不于枯） намочувати що.用唾沫〜铅笔 сліінити олівець;〜嗓子 змочити горло (горлянку) прост.;〜肠 сприягги діяльності кишковика; стимулювати діяльність кишковика.
润笔 runbi гонорар; винагорода [письменника, художника]. ,
润格 runge ставка [гонорар]; розмір винагороди.
'润滑 runhua змащення (змазувати що).
润滑器 mnhudqi <机> мастильний апарат.
润滑油 ninhudy6u <机> змащення; мастило; (浓的润滑油）тавбт.车轮用的〜змйщення для коліс;汽车〜автбл.
润例rCmli—润格.• ,
润色 runse обробити що (обробка); округляти що; літературна обробка.〜文章 літературна обробка статті; обробити статтю.
润湿 runshl зволожити що (зволоження); змочити що (змочування).两眼被泪水〜了 бчі зволожилися [сльозами].
润饰riinshi—润色.
润泽mnze 1)—润2)雨后荷花显得更加〜可爱 умитий дощем лотос мав ще більш соковитий і красивий вигляд. 3)(使滋句写）
зволожити що (зволоження).春雨〜了 大地 весняний дощ зволожив землю;用油〜轮轴 змазувати колеса.
按 ruo.
按搓піб-cuo м'яти що.把花〜坏了 пом'яти квіти.
名 ruo.
若 *1116 (好象)здається; як; наче (начебто).
若2rud <书>—若是.
若 3ru6〈书〉（你)ти. 若辈 ru6bSi <书> ви. 若虫 rudch6ng <动> німфа.
若非ru6fBi якби не. ~早彳乍准备，真不知如何是 好 якби не були заздалегідь вжиті заходи, то важко сказати, чим би усе скінчилося;〜亲身 经历，岂知其中甘苦якби не особиста участь (не особистий досвід), то не зрозуміти б усіх труднощів.
若ф ruogan 1)(问数量）скільки.共计〜？ скільки усьогб? 2)(指不定量)трохи; якийсь; (指不少的）чимало; багато.这士需〜时日на це буде потрібено ще якийсь час;尚有〜问题 急待解决 є ще деякі питання, що вимагають термінового вирішення.
若何ru6hS як; який.结果〜还不得而知які будуть результати, поки ще невідомо.
若即若离 ruo ji ruo li ставитися до кого якось невизначено: чи то по-дружньому, чи то ні; [була] якась невизначеність у їхніх стосунках: чи то вони друзі (дружні), чи то ні. М 对他的态度一 Й ~ вона увесь час тримала себе з ним якось дуже двозначно.
若是 ruoshi якщо; якби; би.〜如此 якщо це так; якщо так;〜可以якщб можна;我〜知道就不 来 了 якбіі я знав, то не прийшов би;我〜你，决 不会那么办 я б на вашому місці так не зробив; будучи я на вашому місці, то так би нізащо не зробив;他拒绝呢？ а раптом він відмовиться?
若无其事rud wu qi shi (不动声色）наче нічого не сталося;(满不在乎）як з гуски вода; і у вус [собі] не дути просту усе дарма; [зберегти] незворушність.〜的样子 з незворушним виглядом;极力装出〜的样子 намагатися приховати занепокоєння, що охопило кого.
若要人不知，除非己莫为ru6 yao ren bu zhT, chufei ji mo wei зробленого (що зроблено, того) від людського ока не приховаєш; не роби тогб, що хочеш сховати від людей.
若隐若现ru6 уїп ruo xian неясно виднітися; видно якось нечітко (невиразно); то виринає, то ховається.刚刚漏脸的皇星¥空中〜пбрші бліді зірки слабенько мерехтять на небі.
若有所失 ruo you suo shi загублений (загубленість); розгублений (розгубленість);
серце обірвалося; обірвалося в серці (у грудях, усередині).
若有所思гид уби suo si щось задумався; якось задумався, вона сиділа осторонь, про щось задумавшись;她〜地坐在一边 вонй сіла осторонь і про щось задумалася.
寻导ruo.
弱шб 1)(差）слйбкий (слабкість).身体〜слабкб здоров'я; слабшав (слабкий) [здоров'ям]; Ш 力〜слабкий щодо можливостей;他干起活 来并不〜у праці він не такий вже слабкий. 2) (不如）слабше; гірше.她不〜于别人вонй не слабша (не гірша) за інших. 3)〈书〉（丧失） втратити кого.又〜—个 втратили ще одну [людину]. 4)(略少)трохи менше; майже.三 分之一〜трбхи менше третини; майже третина.
弱不禁风 шб Ьй jln feng субтильний (субтильність) розм/, кволий (кволість); немічний (немічність); у чому душа тримається.
弱点 ruodian слабке місце; слабка сторона; недолік; слабість.致命的〜найбільш вразливе місце; найбільш вразливий бік; ахілесова п'ята;暴露〜знайтгі слабке місце (недолік, слабкість).
弱冠 ruoguan двадцятиліття; повноліття.
弱国 ruoguo слабка краша.
弱化 гидішй <语> ред力сція (редукувати що),元 音〜редакція голосних.
弱碱 ru6ji^n <化> слабюій луг; ж.; слабка основа.〜土 слаболужний ґрунт.
弱肉强食 rud rou qiang shi вовчий закон; закон джунглів; право сили; право сильного; поїдання сильними слабких.〜的政策 політика "вовчого закону";〜哲学 вовча філософія.
弱酸 ru6su5n <化> слабкй кислота.
弱小 шбхійо слабкий (слабкість); малий.〜的婴 儿 слабка (мала) дитина;〜国家 мала (слабка) країна;由〜变为强大 зі слабкого стати сильним.
弱音器 rudyTnqi <音> сурдина.
II# ruozhe слабка [людина].
倍 ruo.
偌大ru6da такий великий; настільки великий.〜 的地方 настільки (таке) велике місце;他〜年 纪，怎禁得起长途‘涉у нього такий похилий вік, що йому важко буде витримати труднощі далекої дороги.
若 ruo.
箸 ruo листя сази.
箸帽 ruornao крислатий (конусоподібний) капелюх з бамбука,
箸竹 rudzhii <植> саза.
s
仨紐•
f三 sa <Д> три; троє.哥几〜три брати; троє братів;咱们〜нас троє; 一述吃了〜苹果 відразу з'їсти три яблука.
sa 另见 sS.
撒 s5 1)(放开）розкинути що.〜网 розкинути тенета; розставити сільця. 2) (散发）
поширювати що (поширення); випускати що (випуск).〜传单 поширювати (розкидати) листівки;太阳从地平线上升起，〜出漫天的 金光 сонце піднімається над обрієм, розливаючи золоті промені.
撒村 sacun 1) вживати провінціалізми，говорити вульгарно;. 2) бешкетувати; непристойна поведінка; скандалити.
撤旦 sadAn <宗> сатанй ч.
撤习 sadiao бути нахабою рот.; хуліганити.
撒豆成兵 s^dduch^ngblhg юздаючи боби, утворювати військо (обр. в знач/, мати магічні якості, творити чудеса).
撒谎 sailing〈口〉бр^ти (брехня); обдурювати; обманювати (обман); говорити неправду;撒 了一大堆的谎 набрехати пбвний мішок;当 Ш~ брехати в очі;〜的人 брехун; брехуха;这 全是〜усб це брехня;撒过一-次谎，以点人家


689
就不相信 了 однсіго разу збрехав, іншого разу не повірять.
撒极 saji доходити до крайньої межі, бути надзвичайно засмученим.
撒娇 sajiao користатися тим, що його (Й) балують (пестять); розпещеність (розпещений).女孩 子足艮妈妈〜дівчинка розпещено чіплялася до своєї матері; дівчинка шарпала свою маму, знаючи, що вона її балує (любить).
撒科 sake розіграти комічну сценку; ламати комедію, жартувати.
撒拉族 Salazu "сала" (одна з національних меншин Китаю).
撒赖 salai хуліганити; скандалити.
撒落 s5lud прокидатися, розтруситися.
撒摸 s5m6 (діал.) шукати очима.
撒尿 sanik)〈口〉мочитися; за маленькою нуждою.
撒泼 sapo скандалити; хуліганити; дебоширити; буянити.
撒气s§q丨1)(漏气）спустити.车胎〜了шгіна спустила. 2)(发泄怒气）зігнйти на кому-чому; зігнати злість (гнів) на кому-чому; зірвати злість (серце, гнів) на кому-чому; вилити свій гнів на кого-що.拿孩子〜зірвати зло на дитині.
撒沁 s5qin капризувати, ламатися.
撒手s§sh6u 1)(松手）вгіпустити [з рук] що; відпустити що.抓牢绳子，别〜！ тримайте міцніше (не відпускайте, не випускайте з рук) мотузку! 2)(放弃）кидати що.〜不管 зняти (скласти) із себе відповідальність; позбутися відповідальності.
撒手铜 sash6ujian хід конем; останній козир.
撒帖 s5ti6 розсилати запрошення.
撒腿 satul крокувати великими кроками.小淘 气〜就跑 пустун кинувся навтьоки; пустун взяв та й і утік.
撒吞 s巨№п прикидатися дурнем, вдавати, ніби нічогб не розумієш.
撒野 sayg бешкетувати розм.; безчинствувати; скандалити.别跟我〜！ не скандаль (не смій скандалити) зі мною!
撒鸭子 s§y§zi кинутися бігти з усіх ніг.
撒滞筛 sazhiti шантажувати, нахабно домагатися свого.
撤呓挣 sSyi-zheng <口> 1)(患梦行病）страж- дати лунатизмом (сомнамбулізмом). 2)(说 梦话)марити [у сні].
撒嘴 sazui розтиснути (розкрити) рота, випустити з рота, відірватись від (материнських грудей).
洒
洒sS 1)(使水，光散开落下）поливати кого-що (поливання); обприскувати кого-що;
обляпувати кого-що.〜水 поливати
(обприскувати) водою;〜了一身水 обляпати кого водою; оббризкати;〜香水 надушити кого-що;为祖国〜鲜血 пролгіти кров за Батьківщину;阳光〜了一屋子 кімната залита сонячним світлом;阳光透过针似的松叶，〜 下许多白亮的斑点крізь соснову хвою сонячне світло просочувалося на землю яскравими плямами. 2)(使东西散落） розкидати що (розкидання); розсипати що.〜 了一地粮食 розсипйти зерно по підлозі (по землі)..
洒地 sSdi збризскувати підлогу (водою), поливати землю.
洒金 sSjm золотити, вкривати позолотою.
洒泪 sSl色і лити сльбзи; заливатися сльозами.
洒泪雨 s^l会іуй ^сльозовий дощ” (дощі, які йдуть у 6-й день 6-го місяця).
洒筒 sail плетений ківш з дірочками, друшляк.
洒落sMud—洒脱.
洒派 sSpai ухилятися від сплати податків (записавши свою землю на чуже ім'я).
洒泣 saqi проливати сльбзи, плакати.
洒洒 sasa тремтіти (наприклад, від холоду).
洒扫 sasao помити підлогу, поливши її водою, s^shulche поливальна машина.
洒'汤 satang розбризкати кип'яток (обр. в знач.: зазнати поразки, фіаско).
洒脱 sa-tuo [поводитися] вільно; невимушено. 举止~ поводитися вільно (невимушено).
洒线 saxian кольоровий, прикрашений орнаментом з квітів (про тканину), вишивка,
вишивати.
Ш sS另见s5.
撒 sS 1)(散布)розкидати що (розкидання); сипати що，чим.〜种 розкидати насіння; сіяти врозкид;给小鸡〜一把谷 сипанути зерна курчатам;往小道上〜一层沙子 посипати доріжку піском; насипати піску на доріжку;往伤□上〜药粉 присипати ранку порошком;〜掉脑 пересипати нафталіном;〜 上些盐додіти (підсипати) солі;往汤里〜胡 椒粉 перчити суп. 2)(散落)сііпатися;(因颠 蔽而散落)труситися прост.; розплескатися; розлитися 面两个词指液知).米〜了一地 рис розсипався по землі;把菜汤〜了 розхлюпати суп; розлився суп;酒〜在桌布上 了 винб розлилося по скатертині.
撒ЙІ sabo〈农〉розкиданий (суцільний) посів. ^0 sShe 1) прогулюватись 2) змішувати, розбавляти 3) (середньокит.) вивбдити на прогулянку та годувати (втомленого від походу коня).
撒落s3lu6 розтруситися рош.在搬运时从破口 袋里〜了许多谷粒під час перевезення з розірваних мішків розтрусилося багато зерна.
撒漫 sSman 1) витрачати гроші 2) втратити, позбавитись.
撒然 sSran тремтіти з переляку, скочити з переляку.
撒散 sas^n 1) розкидати, розповсюджувати 2) витрачати.
ШМ sashan складане віяло.
撒施 sSsh了 <农> розсіяне дббриво.
撒帐 sSzhang осипати полог {китайська весільна традиція: жінки дарують
молодятам, які розташувалися на шлюбному ложі, гроші та фрукти по закінченні шлюбної церемонії).
卅吮
升I* sa тридцять.
剩(sa.
讽戾 sail прохолодний, свіжий, прохолода, свіжість.
讽然 <书> свист (свистіти).
ЩЖ sasa свист (свистіти); шелест (шелестіти), 秋光〜ч^вся свист осіннього вітру; свистів осінній вітер; Й杨树迎着风〜地响на вітрі (від вітру) шелестіло (шуміло) листя тополь.
讽爽 sashuang <书> доблесний (доблесть ж.) високий.; мужній (мужність).〜英姿 сповнений доблесті (мужності) вигляд.
Щ saxi сильний, ураганний (про вітер)，
гнутися під вітром (про дерева).
级si
Ш sa (імен.) спис, дротик.
级镂 salou інкрустувати (благородними металами), інкрустація.
萨沾.
萨鳴达娃节 Sagadawajie тибетське народне свято (15-го квітня за тибетським календарем, день народження Сакья-Мунііі).
萨克管sMcSguan <音> саксофбн.〜演奏者 саксофоніст. 萨满教 samanjiao <宗> шаманство; шаманізм. 〜的巫师шамйн.
萨尔瓦多人 Sa'drwaduoren сальвадорець (сальвадорський); сальвадбрка.
萨齐玛 saqima (маньчж.) сачіма (смажена суха локшина).
萨潘 satu6 1) (санскр.) скор. Бодісатва. 2) усі живі істоти, все живе.
思 s5i.
tS sai 1) закладати, забивати, закупорювати {наприкл. пляшку). 2) пересувати, перебирати.
主思金 saijln вибирати золото.
sai 另见 sT.
思、sai прикм. вусатий, бородатий.
塞 sai 另见 sai; se.
Ш sai 1)(填入空隙）утиснути що; всунути що сунути що, рош.往柜子里一〜сунути що в шафу;把信〜进皮包里сунути (засунути, всунути) лист у портфель;把篮子〜到床底下 підсунути кбшик під ліжко;把衬衫〜在裤腰 里 заправити сорочку за пояс штанів; заправити в штани сорочку;她把一张便条〜 到我手里 вона всунула мені в руку записку; 东西都〜进了抽屉里рбчі були засунуті в шухладу стола;把公文〜进皮包запхати папери в портфель;皮箱里还可〜几件衣服у валізу ще можна втиснути (упгати) кілька cjbcoHb；你把我的书〜到哪里І 了？ кудіі ти засунув мої книги?企图把错误理论〜进决议 中去 намагатися протягти в резолюцію неправильну теорію. 2)—塞子.
塞除 saichu заважати, робити обструкцію.
塞带脚 saidaijiao (тех.) гальмівна колодка.
塞兑 saidui (буд.) відмовлятися від бажань, уникати спокус.
塞咕 saigii ховати, засовувати (як доведеться, неохайно).
塞绝 saijue 1) руйнувати та знищувати. 2) перен. зупиняти, ліквідувати.
塞满saimSn забити що.整个棚子给贤柴〜了 весь сарай забитий (повнісінький) дровами; 脑子里〜了无聊事 мозок засмічується дурницями.
塞住 saizhu заткнути що; закоркувати що; забити що; закласти що.把窟窿〜заткнути (забити, закласти) отвір;〜他的嘴 заткнути йому рота;用棉花把耳朵〜закласти вуха ватою;用塞子〜瓶 口 закоркувати пляшку;水 管让泥〜了 труб彳забило брудом;水管〜了 ринва засмітилася;道路给车辆〜了 від візків на дорозі утворилася пробка; візки перекрили дорогу;我喉晚里赢被什么东西〜 了一1—句话也讲不出来я не міг вимовити ні слова, відчуваючи клубок в горлі.


690
塞子 sai-zi пробка; затичка розм.; втулка.
腿 s5i.
腮 sai щока.
腿帮子 s§ib^ig-zi <口>~>腮.鼓起〜надути щоки.
AS® saixian <І?> привушна залоза.
腿腺炎 saixiinydn <医> паротит.
噻茹.
噻吩 saif^n <化> тиофбн.
噻挫 saizuo <药> тіазбл.
鱼§ sai.
鲍 sai зябра мн.
IS龙 sailong <动> брахіозавр.
塞 sai 另见 sai; se.
塞 sai (关塞）фортеця; застйва;(边塞)кордон.
塞尔维亚克罗地亚语sm'erwe^-kelu64Jiyayu сербо- -хорватська (сербсько-хорватська) мова.
塞尔*亚人 Sai'erweiyaren серб (сфбський); сфб- ка.
塞拉里昂人 Smlair^ngr^n сьєрралеонець (сьєрра- леонівський, сьєрралеонський); сьєр- ралеонка.
塞内力口尔人 Saineijia'erren сенегалець (сенегальський); сенегалка.
塞舌尔人 SAish找гтбп сейшелець.
塞夕卜 SMwM за Великою китайською стіною; район на північ від Великої китайської стіни. 〜风光好 чарівні північні ландшафти.
塞翁失马，安知非福sM weng shi ma, an zhT fei fu немає лиха без добра.
赛 sai.
赛 s&i 1)(比赛）змагання (змагатися); матч.团 体〜командний розрад； командне змагання; 友谊〜др知сня зустріч; товариське змагання; 锦标〜змагання на першість;循环〜турнір; 足球〜футббльний матч;象棋〜шйховий турнір (матч);田径〜легкоатлетичні змагання;〜;Ш Й* [влаштбвані] змагання на драконових човнах;我们〜过两场篮球ми два рази змагалися з баскетболу;两个队〜出 了风格，打出了水平обидві команди показали свій чудовий стиль і висбкий рівень спортивної майстерності. 2)(胜过） перевершувати кого-що; краще.收成一年〜 过——年 врожай щорічно кращає; врожай підвищується (поліпшується) з кожним роком.
赛车s&ich6 1)(自行车比赛）велосипедні перегони (гонки); велоперегони;(摩托车比 赛）мотоперегбни мн.;(汽车比赛） автомобільні перегони. 2)(跑车）гоночний велосипед;(汽车）спортивний кар.轻便〜 карт.
赛车场sMch6chang трек;(自行车赛车场）велотрек; (摩托车赛车场)мототрек;(汽车赛车场) автотрек.
赛船 saichuan перегони на човнах, проводити перегони на човнах.
赛刀速滑 saidaosuhua {спорт.) швидкісний біг на ковзанах.
赛会 saihui храмове свято,迎神〜релігійні процесії (хід) під час храмового свята.
赛客 saike богомолець до благодатаого жертвоприношення.
赛5^扮 sMICi侘п <化> целофан.
赛職络 sMl(ilu6 <化> целулоїд.
赛马 saima скачки мн.; перегони мн.
赛马场 saimachang іподром.
赛禽兽会 saiqinshouhui виставка (показ) тварин та птахів. 、
泰跑 saipao біг; змагання з бігу,长距离〜стаєрський біг; біг на довгі дистанції;马拉松〜 марафонський біг;环城〜крбсовий біг; крос по місту;越野〜крос;障碍〜біг з перешкодами;接力〜естафетний біг;百米〜 біг на сто метрів; стометрівка розм.;〜运动员 бігун; бігунка;和时间〜борбтися за темпи.
赛艇s^fing (八人划的长赛艇）скіф;(竞技用的 ФМ) байдарка; гоночний човен.
赛社 saishe (рип.) вдячне жертвоприношення богам врожаю після закінчення сільськогосподарських робіт.
赛雪 saixue у кольорі змагатися зі снігом, білосніжний.
saizhenhui виставка, експозиція.
JZl san.
三 san 1)(数目）три; троє; три-.〜人три чоловіки; троє;〜人住在一起 жити втрьох;〜 把钳子 троє щипців;〜次 три рази; тричі;〜次 降低物价 триразове зниження цін; три рази (тричі) знижували ціни;〜倍 три рази; тричі; 〜倍的价格потрійна ціна;〜年три роки; триріччя;〜岁的孩子трирічна дитина;〜天的 限期 триденний термін;〜色旗子 триколірний прапор;〜幕喜剧 трьохактна комедія. 2)(顺 + ) третій.〜哥 третій старший брат;〜月〜曰тр打є березня;今天是 ~号 сьогбдні третє число;〜号房间 кімната номер три;〜路电车 трамвай № 3; трійка розм. 3)(表示多）багйто.〜番四复багйто разів; раз за разом; багаторазово.
三 A sanba Міжнародний жіночий день 8 березня.
sanbazhuyi програма “трьох вісімок” (вимоги восьмигодинного робочого дня за умов восьми годин для сну та восьми годин для відпочинку).
三百s^nbai 1)(数目）трііста. 2)(顺序） трьохсотий.
三百六十行 sanbai liushi hang усі сфери діяльності. 〜，行行出状元у кожній професії (у кожній галузі діяльності) є свої талановиті люди; на будь-якім поприщі можна виявити себе; у будь-якій професії можна зробити блискучу кар’є ру.
三班制 sanbanzhi тризмінна система; тризмінна розм.〜工作 тризмінна роббта.
三板 зшіЬап сампан (маленький човен китайського зразка).
三包 sanbao гарантувати роббту, продукцію та собівартість.
三宝 sanbao <宗> три скарбниці буддизму (Будда, його навчання і його учні).
三辈子 sanbeizi три покоління (дідусь, батько, син).
三鞭酒 sanbianjm французьке шампанське.
三边形sSnbianxing—三角形.
三表 sanbiao (філос.) три критерії справедливості та істинності судження {його відповідність діям давніх правителів, досвіду народу та користі держави за вченням Мо-цзи).
三部曲 sanbiiqti〈文〉трилогія.
三不知 sSnbOzhll) необізнана людина. 2) невідомо як.
三養 sancan сніданок, обід і вечеря. 一 日〜І.сти три рази на день;〜茶饭 щоденна їжа.
三叉神经 s§ncM-sh6njlhg <解> трійчастий нерв.
三差两错 sanchaliangcuo 1) непорозуміння, ускладнення. 2) непередбачуваний хід подій.
三茶六饭 sanchaliiifan три різновиди чаю та шість різновидів рису (обр. в значенні багатий прийом, щедре частування).
二й■足各口 san cha lukou розвилка.
sanchang-liangduan непоправне горе; непоправне лихо.万一有个〜，那可怎么办？ нерівний час, якщо трапиться (станеться) непоправне нещастя, що тоді робити?
三尺JL sanchler маленька дитина.
三重唱 s5nch6ngchang <音> тріо
三重奏 sanchongzou <音> тріо невідм.
三垂 sanchui кордон, межа.
三春 sanchun <书> весняні місяці.
三春柳 sanchtinliii <植> гребінник китайський; тамарикс китайський.
НІЛИШ san cong si de "три підпорядкування і чотири шляхетні якості" (жіночі чесноти за феодальними нормами моральності: до заміжжя жінка повинна підкоритися або батькові або старшому братові, після заміжжя — чоловікові, а після смерті чоловіка — синові; жінка повинна мати чесноти, бути стриманою в словах, стежити за зовнішністю і служити чоловікові).
三寸不烂之舌 san cun bu lan zhT she добре підвішений (привішений) язик; дар красномовства. 凭他〜 покластися (сподіватися) на його дар красномовства; покластися (сподіватися) на те, що язик в нього добре підвішений (привішений).
三大节 sandajie три великі свята (Новий рік, початок літа, середина осені).
三大纪律，八项注意san da jilti, ba xiang zhuyi три основні правила дисципліни і пам’ятка з восьми пунктів (три основні правила дисципліни: 1) у всіх діях підкорятися командуванню; 2) не брати в населення нічбго, навіть голки і нитки; 3) усі трофеї віддавати до скарбниці, пам'ятка з восьми пунктів: 1) розмовляй чемно; 2) чесно розплачуйся за куплене; 3) позичив річ — поверни; 4) зіпсував річ — відшкодуй; 5) не бийся, не лайся; 6) не псуй посівів; 7) не дозволяй вільностей з жінками; 8) не поводься жорстоко з полоненими).
三等分 sandengfen <数> трисекція.
三叠纪 Sandieji <地质> тріас; тріасовий період.
三叠系 sSndiSxi〈地质> тріасова система.
三段і仑法 sanduanlunfa <逻> силогізм; силогістика.
三段式 sanduanshi〈哲〉тріада.
三番五次 sanfan-wuci багато разів; кілька разів; раз за разом; неодноразово.
"三反” sanfan рух "проти трьох лих" (тобто корупції, марнотратства і бюрократизму).
三房东 sanfangdong суборенда приміщення.
三废 sanfei три види відходів (шкідливі гази, стічні води і тверді відходи).
三分 sanfen трійка.打〜поставити трійку;得〜 одержати трійку.
三伏sSnfii 1)(初伏，中伏，末伏的总称）"літня спека"; найспекотніші дні літа. 2)(末伏） третя (остання) декада "літньої спеки".
三畐ij sanfu〈船〉третій помічник [капітана].
三纲五常 san gang wQ chang три начала і п'ять постійних принципів феодального суспільства (підпорядкування підданого государеві, підпорядкування дружини чоловіку і підпорядкування сина батькові;


691
гуманність, справедливість, ввічливість, розумність і вірність).
三个І皮匠，合成一个诸葛亮s5n ge chou pi-jiang, hecheng yl ge Zhuge Liang "три прості шевці складають (варті) одного Чжуге Ліна"; розум добре, а два краще.
三顾茅庐 san gu mao lu дуже запрошувати кого [зайняти посаду]; кількаразові запрошення [на службу].
"三光”政策 s§n guang zhengce політика "трьох дощенту" — палити все дощенту, убивати всіх дощенту, грабувати все дощенту.
三好 sanhSo "три добре" (добре зміцнювати здоров'я, добре вчитися і добре працювати).
三合板 sanheban тришарова фанера.
三合儿房 s§nheerfdng будинок з двома флігелями.
三合土 sanhetu бетон; глинобетон.
三合油 sanheyou кунжутна олія з соєю та рисовим оцтом {приправа).
"ЕШк sanhualian <Ш> комік; блазень; паяц.
三后 sanh6u перші три династії (Ся, Шан, Чжоу).
三和土 sanhudtii—三合土.
三级 sSnji потрійний; триступінчастий.〜岿匕远 потрійний стрибок; триступінчаста
ракета;〜干部会议 збори кадрових працівників трьох ступенів;〜所有制 триступінчаста система власності на засоби виробництва.
三极管s^ijiguan <无线> трібд.光电〜фото- тріод. 三季稻 s^njk^o <农> триурожайний рис. 三家村 sanjiacun глушина.
三減其口 s§n jian qi kou набрати води в рот; тримати язик за зубами (на прив'язі); обійтися повним мовчанням [з обережності].
三角S如jiao 1)—三角学•〜函数тригоно- метрична функція; ^тригонометричний ряд. 2)—三角形.〜地区 райбн у формі трикутника.
三角板 sanjiuSban косинець; трикутник.
三角架 sanji^ojia триніжок, штатив.
三角裤 sanjiaoku труси мн.; трусики мн.
三角米 sanji^omi гречка.
三角铁 sanjiaoti6 <冶> кутовб залЬо.
三角形 sSnjiSoxing <Ш> трикутник.等腰〜 рівнобедрений трикутник; 等边〜 рівносторонній трикутник; 直角〜 прямокутний трикутник.
三角学 sSnjmoxu豸 <Ш> тригонометрія.
三角洲s§njiaozh6u <地理> дельта,长江〜дельта ріки Янцзицзян;〜沉积дельтові відкладення.
三脚鼎 sSnjiScxfingTpHHbKOK^aw/?. ритуальний.
三脚架 sanjiaojia [триніжний] штатив; триніжок; тринога.
三教九流 san jiao jiu liu люди різномантних професій; люди з різних сфер; різно- шерсний ЛЮД.
三句不离本行 s5n ju bu li benhang робити свою спеціальність улюбленою темою розмбви; спеціальність — це його коник (улюблена тема) [у розмовах].
三军 sanjun 1)(军队的统称）армія; війська мн.
2) 	(ffi,海，空军）три види військ. ~仪仗队 почесна варта, що складається з трьох видів військ.
三 К 党 Sankeidang ку-клукс-клан.〜党徒 куклукскланівець.
三老 s5nKo 1) (середньокитайське) човняр. 2) голова (посадова особа у селі за династії
Цинь, у повіті - за часів династії Хань).
三棱镜 s如 1 泛ngjing <理> [тригранна] призма.
三棱形 sSnldngxing <数> тригрйнник.
三礼 sanlil) три книги про етикет, обради та норми суспільних відносин. 2) три ритуали (поклоніння духам землі, неба та душам померлих).
三联单 sanliandan відривний талон [із двома дублікатами].
三灵 sanling три довфшеносгі: небо, земля, людина.
三令五申 sSnling-wtish^n неодноразово відцавйти розпорядження і накази; [робити] кількаразові нагадування.
三六九等 san liu jiii deng різношерсність (різно- шерсний); різнотипність (різнотипний); різновид (різновидний); розмаїтість (різномаїтний).
三轮 sanlun триколісний.〜汽车 трицикл; триколісний автомобіль.
三轮车 sanlunche велорикша.〜工人 водій велорикші.
三昧 sanmei секрет; суть ж.; таємний зміст.深 得其中〜знйти，у чому секрет; зрозуміти, у чому суть; зрозуміти таємний зміст.
三民主义 sanminzhuyi три народні принципи.
三明治 sanmingzhi сендвіч.
三七 sanql <药> гинура перистонадрізна.
三千 sanqian 1)(数目）три тисячі. 2)(顺序） тритисячний.
三青团 sanqlngtuan союз молоді трьох народних принципів (реакційна організація).
三秋s5nqiil 1) <农> (秋收，秋耕，秋播）осінні збирання, бранка і посів. 2) <书> (秋季三个 月)осінні місяці,
三人舞 sanrenwu па-де-труа невідм； ч.
三人行，必有我师s5n ren xing bi уби w6 shi "з-поміж трьох людей завжди знайдеться той, у кого можна повчитися"; завжди є чому повчитися в інших [людей].
三三两两 s^isanliangliang по дві, по три людини разом; парами і невеликими групами.
三色版 sSnsdMn <印> трикблірний.
三色JL sanser туалетний несесер {комплект: зубочистка, папочка для чистки вух та пінцет для вищіпування волосся).
三色堇sansdjTn 1)〈植〉братки; трикблірна фіалка. 2)(指花）анютині вічка; братки.
三牲 sansheng жертви мн.
三十 sanshi 1)(数目）тріідцять.〜年 тридцятиріччя; 〜年工龄 тридцятирічний стаж. 2)(顺 序)тридцятий.〜年代 тридцяті роки.
三十六计，走为上策sanshi liu ji, zou wei shangce "найкращий із усіх 36 прийомів — відхід"; піти (забратися) це найкращий вихід зі становища; піти (забратися) живим-здоровим; краще скоріше
забиратися.
三世 sanshi 1) три покоління (дідусь, батько, син). 2) три епохи, три сторіччя, три ери, три періоди часу. 3) минуле, теперішнє, майбутнє. 4) ідеалістична теорія розвитку суспільства: ера великого спокою, ера становлення, ера хаосу.
三视 sanshi ненависть, неповага та презирство.
三丝 sans! стрз^гане м'ясо (Ька).
三丝海参 sanslhaishen салат з трепангів, курки та бамбуку.
二三思、sans! тричі подумати, три рази подумати, а вже потім діяти.
•三思而 4亍 san si er xing "ретельно зважити, a потім вже вирішувати"; сім раз відмір，один раз відріж; довго міркуй, та швидше роби.
三食 sansi тричі на день (регулярно) годувати.
三态 santai (фіз.) три стани фізичних тіл (твердий, рідкий, газоподібний).
三天打鱼，两天晒网 s5n tian da yu, liang tian shai wang "три дні рибу ловити, а два дні тенета сушити"; день працює, а два дні ледарює; відсутність (без) наполегливості; немає посидючості в кому, у кого.
三天两头儿 s5ntian-li^ngt6ur〈口〉лбдве чи не щодня; дуже часто.
三套车 smitaoche екіпаж з трійкою коней, трійка.
三头六臂 santou-liubi здатний на усе; на всі руки майстер.
三头二 ІШ santouermian хитрий, хамелеон {людина, яка здатна легко змінювати свої погляди).
三推六问 s§ntuTliCiwen знову і знову розслідувати, дізнаватись, допитувати.
三瓦两舍 sanwSliangshe дім розпусти.
三万 s5nw&n 1)(数目）тріідцять тисяч.2)(顺序） тридцатитисячний,
三位数 sanweishu <Ш> тризначне число.
三位一体 s5n wei уї t! 1) <宗> трійця; три- єдиність; триєдине божество. 2)(三人或三 事联成一个整体)триєдність.
sanxianmian локшина з куркою, рибою та трепангами.
三弓玄 sSnxian "саньсянь" (триструнний щипковий музичний інструмент із довгим грифом і круглим корпусом-резонатором).
三相 sanxiang <电> трифазовий.〜变压器 трифазовий трансформатор;〜电流 трифазовий струм.
三项式 sanxiangshi <Ш> тричлен; трином.
三硝基苯酿 sanxiaojTbenfen <化> тринітро- фенол.
三硝基甲苯 s§nxi5ojTjiabSn < 化 > тол; тринітротолуол.
三心二意 sanxln-eryi то одне, то інше [на душі]; сім п'ятниць на тижні; вагатися (вагання).〜 的人 мотовило.
三须钩 sanxiigou тризуб на довгому рухівШ {різновид зброї).
三言两语 sanyan-liSngyu двома (кількома) словами; кбротко; коротенько.
三口十草 sanyecao〈植〉конюшина; трилисник.
三叶虫 s5nyech6ng〈古生〉трилобіт.
三一sanyl 1) тріада (дух неба, дух землі та великий початок). 2) потрійна єдність. 3) рух першого травня {незалежність Кореї у 1919 р.).
三翼机 sanyijT <空> трипМн.
三育 sanyu потрійне виховання (етичне, інтелектуальне та фізичне).
НЛ sanyue березень.
三月黄 sanyuehuang жито.
三乐 sanyue (Конфуцію) три насолоди (три позитивні насолоди: чистотою та
культурою, найкращими якостями людини, розумними друзями).
三藏 San Zang <宗> три основні сутри: віровчення, канон і тлумачення.
三朝sSnzhao 1)(新婚后第三天）третій день після весілля. 2)(出生后第三天)третій день після народження. *
三只手 sanzhlsh6u злодій.
三自运动 sanziyundong 1) рух за національну незалежність, демократію та господарську самостійність. 2) рух за автономію, економічну незалежність та автокефалію.
san.


692
毵耗 sansan довгошерстий; довговолосий.
san.
畚 san три.
巻糖类 santanglei (хім.) трисахариди.
#伍 sanwu змішуватись, сплутуватись, змішаний, сплутаний.
畚舆 sanyii екіпаж, запряжений трійкою коней (у вищих сановників).
san.
伞 san парасолька.折〜склйдана парасолька;张 〜розкрити парасольку;收〜закрііти парасольку.
伞包 sSnb§o〈军〉рйнець парашута.
伞兵sSnb了ng <军> парашутна частина (指兵种); парашутний десант (指军队)；парашутист; парашутист-десантник (后面两个译法指个 别的人）.〜陆战队параш^тїю-десйнтна частина.
伞房花序 sSnfdng huaxu <植> щиток.
伞盖 s^ngai (арх.) святкбва парасоля та балдахін.
伞骨 s^ngu спиці парасольки.
伞形花序 sSnxing huaxu <植> парасолька.
伞子盐 s^nzlyan крупнозерниста сіль.
散 san 另见 san.
散 sSn 1)(散开)розтріпатися; розв'язатися; розпуститися; розплестися.发辫〜了 коса розплелася (розтріпалася);包裏〜了 вузол розв'язався (розпустився). 2) (药 $ ) порошбк.大黄〜порошбк ревеню.
散兵 sanblng солдат, який залишив свою військову частину, дезертир.
散兵壕 sanbTnghdo <军> окбп.
散兵线 sanblhgxian <^> ланцюг ж.; лінія ланцюга; розтягнутий ланцюг.步兵〜с*урілецький ланцюг;布成〜розсипатися ланцюгом.
散兵游勇 s3nblng-y6uy6ng содцати, що відбіілися і пішли зі своїх частин; дезорганізовані загбни солдатів; дезорганізовані війська.
散才 sancai нікчемна людина, людина, яка не може стримувати себе.
散地 s^ndi незначна службова посада, синекура.
散工 sangong 1)(指工作）поденна роббта; поденщина. 2)(指工人）поденник; поденниця; поденний робітник.当〜працювати (бути) поденником; працювати поденно (на поденщині).
^7^ sSnguang <Щ> астигматизм.
散放 sanfang роздавати, розповсюджувати, подавати, відпускати.
散分 sanfen ділитись, розділятись, розходитись, розгалужуватись, дрібнитись.
散夫 sSnfu підмайстер.
散话 s^nhua теревені, безпредметна бесіда, яка не має до діла жодного стосунку.
散剂 sSnji порошбк; ліки в порошках.
散居sSnjii жити розкидало.〜在区内的少数民 族 національна меншина, розкидана по району.
散开sankai 另见 s^ikai (松散）розсипйтися; розпуститися; розтріпатися.书 ~ 了 кнііга розтріпалася;木年甫〜了 ббчка розсгіпалася;辫 子〜了 коса розплелася (розпустилася).
散漫 sanmAn 1)(随便）ро:шиібаний (розхлябаність) рот.自由〜свавілля і недисциплінованість; недисциплінований;自由〜的人 розхлябана людина;生 〜повбдитися недисциплінбвано; недотримання дисцип¬
ліни; 〜的小资产阶级дрібнй буржуазія з властивою їй розхитаністю. 2) (零散） розпорошений (розпорошеність); розрізнений (розрізненість).〜的手工业生产 рогрЬнене (розпилене) кустарне виробництво.
散漫无纪 sanmanwuji безсистемний, хаотичний.
散碎 sansui 1) дрібний срібний лом. 2) дрібна монета.
散射 sSnshS <理> розсіювання.光的〜розсію- вання світла;无线电波的〜розсіювання радіохвиль.
散体 santi <文> прозовий стиль; стиль прози.
散腿裤 santulku штани вільного покрою.
散文 sSnwdn <文> прбза.〜作家 прозйїк. 散文诗 sanwdnsh了 <文> вірш у прозі.
ШШ sanzhuang без упакування; насипом спец. 〜饼干 розвісне печиво;〜运输 перевозити що навалом.
惨 sSn.
糁 san імен. 1) рис з м’яснбю (чи овочевою) підливкою. 2) розсипчастий варений рис; дієсл. заправляти їжу рисовим борошном. sSnfan розсипчастий варений рис.
糁侯 sSnhou мішень для ритуальної стрілянини з лука.
sSn.
Ш san бублики, підсмажені в олії, солбдкий смажений рис.
W& sanfan хрусткі смажені коржики.
馓子 sSn-zi <方> хмиз.
Wc S&n 另见 s^n.
散 san 1)(分散）розсіятися; розійтися.赶〜 розігнати кого-що; розсіяти кого-що;吹〜 розвіяти що; розсіяти що;雾〜了 туман розсіявся;乌云〜了 хмари розійшлися;客人〜 了 гбсті розійшлися;会〜了 засідання (збори) скінчилися. 2) ~>辱发.路上〜满了汽七味на вулиці пахне бензином (поширюється запах бензину).
散班 sanban розходитись після зміни, закінчувати роббту.
散播 sanbo поширювати що (поширення); розпускати що (розпускання); сіяти що (сівба). 〜种子 сіяти (розсівати, розкидати) насіння; ~ 谣言 поширювати (розпускати, сіяти) злісні чутки; пустити плітки розм.;力口 油添醋地〜谣 言 додавати пліток.
散布 sanbu розсіяти що; поширювати що (поширення).〜幻想 сіяти ілюзії;〜传单 поширювати листівки;在海洋中的岛晌 острови, розсіяні (розкидані) по морях;羊群 〜在山坡上吃草 череда овець розсипалася і пасеться на косогорі.
散步 sanbu прогулятися (прогулянка); погуляти; здійснити (зробити) моціон.去〜піти прогулятися (погуляти); піти на прогулянку.
散场 sanchang —► театральний роз'їзд; роз'їзд публіки з театру (з кіно).
散发 sanfa поширювати що (поширення).〜传单 поширювати листівки;〜出阵阵花香 поширюється аромат квітів; приємно пахнуть квіти; повіяло ароматом квітів.
散发者 sanfazhS розповсюджувач, дистриб*іотер, комівояжер.
sanhua 1) засипати квітами. 2) (діал.) провалитися, зазнати фіаско.
散会 sanhui закрити збори.宣布〜оголосити
збори закритими;〜以后到我这里来一下 зайдіть до мене після зборів (після засідання).
散伙 sanhuo розпустити артіль (товариство).
散开 sAnkai ^ 见 sSnk5i (і散）ро3брестііся.队 伍〜了 загін розбрівся (розійшовся).
散闷 sanmen розважитися; розвіятися; розсіяти нудьгу (тугу).
散亲 sanqln (діал.) розлучатись, анульовувати шлюб.
散热器 <机> радійтор.水〜водорадій-
тор.
散散停停 sansantingting вести вільний, нічим не обтяжений спбсіб життя.
散失sAnshi 1)(分散遗失）розгубити що.把部 分手稿〜了 розгубііли частину рукопису;部 分手稿已经〜рукбпис був частково втрачений. 2)(流失）витекти (витікання);(蒸发） випаруватися (випаровувати).
散摊子 santanzi лоток дрібного торговця.
散戏 sanxi театральний роз'їзд; роз'їзд публіки з театру.
散心 sanxln розвіятися; розважитися.出去走走 散散心 піти погуляти, розвіятися.
散斋 san2hai завфшення посту, кінчати постувати.
散座 JL sanzuoer окремі місця (в театрі, на відміну від лож).
S如g另见s^ng.
丧月艮 sangfii жалоба; жалобний одяг.着〜у жалобі; у жалобному одязі.
丧家 sangjia родина (дім) у жалобі.
丧礼 sangli поховальний обряд.
丧乱 s§nglu》n <书> нещастя.久经〜натер- пітися горя.
丧事 sangshi похорон мн.办〜влаштування похорону.
丧器 sangqil) поховальні предмети. 2) труна з тілом покійного.
丧葬 sangzang похорон мн.
丧葬费 sangzangfei допомога (вшраш) на похорон.
丧钟 sangzhong похоронний (жалобний) дзвін. 殖民主义的〜敲响了 настала остання година колоніалізму.
丧祝 sangzhii санчжу, церемонімейстер на похованні державних осіб.
桑 sang.
桑香 sangcan шовковичний шовкопряд.
桑麻 sangma 1) шовковиця та коноплі (матеріали, які є необхідними для шовківництва та тканинної справи). 2) сільське господарство, сільське життя.
桑寄生 s5ngjish6ng <植> ременецвітник.
桑皮纸 sangpizhi папір з волокна шовковичної кори.
桑葚 sangshen шовковиці (ягоди).
桑树 sangshu тут [білий]; туга; шовковичне дерево; шовковиця [біла].〜栽培 шовківництво.
桑薪 sangxln паливо з шовковиці {вважалося найкращим).
桑象虫 sangxiangchong 〈动〉шовковичний довгоносик.
桑榆暮景 s5ng yu mujlng на заході жштя (днів).
桑园 sangyuan шовковиця; шовковичний розплідник.
桑梓 sangzT рідні місця; батьківщина.
嗓 sang.
嗓门儿 Singly nr —嗓音.尖〜писклявий голос; 大〜гучний голос; труба ієрихбнська;越说〜 越大 говорити усе голосніше і голосніше.


693
嗓音 sangyln голос.〜高 висбкий голос;〜>(氐 низький голос;〜洪亮 сильний (звучний) голос;〜不佳 безголосий;〜失润 не в голосі; втратити ГОЛОС； ПОЗб}ПГИСЯ голосу;〜圆润 бути в голосі.
嗓子sSng，zi 1)(喉晚）горло.润润〜випити небагато води (чаю); змочити горло (горлянку) прост.;〜贿 горло хворіє;〜发痒 у горлі першить. 2)(声音）голос.〜哑了 захрипнути; втратити голос;尖着〜口Ч пищати;扯起〜大喊 репетувати на все горло; 她的〜好 у неї гарний (багатий) голос; у неї є голос;我的〜不好 у мене немає голосу. || 参 阅“吊嗓子 diao sSng.zi”.
sSng 另见 dng.
丧sdng—丧失.〜父втрйтити батька;〜尽天良 утратити всіляку совість; загубити останні залишки сбвісті; немає ні сбвісті, ні честі; без докору сбвісті; хреста немає на кому, застар., просту 〜权辱国 завдавйти шкоди країні і знижувати її престиж; завдати шкоди країні й зменшити Й престиж.
丧胆 sangdan страшно перелякатися; дуже перелякатися; кого охопив жах; душа пішла (іде) у п'ети.使敌人〜 викликати у вброга жах; наводити жах на вброга.
丧德 sangde втрашги принципи моралі, морально розбеститися.
丧魂落魄s》nghiin-lu6pd~>丧胆.吓得〜до смерті перелякатися.
丧家之犬 sang jia zhT quan "як бездомний пес"; приблудний собака; неприкаяна душа; як неприкаяний.
丧名 sangming втратати репутацію, втратити добре ім'я.
丧命 sangming загинути; позбавитися життя.
丧偶 s^ng'6u〈书〉втратити дружину (чоловіка); утратити свою половину.
丧气 s》ngqi (情绪低落）сумувати; упасти у зневіру; занепадати духом.丨丨参阅“灰心丧气 hulxln-sangqi;垂头丧气 chuit6u-sangqi”.
丧气 sang-qi〈口〉（倒霉）не щастить; невдача розм.; нещастя; гірко доводиться кому.
丧权 sangquan втратити права (суверенітет).
丧师 s^ngshl 1) втратати армію, зазнати поразки. 2) втратити владу над народом, б 打и
позбавленим трону.
丧身s^igsh6n —丧命.
丧失 sangshl загубити кого-що; втратити кого-що (втрата); позбутися кого-чого.〜信 心 утратити (загубити) віру; втратити впевненість;〜锐气 занепасти духом; опустити крила;〜警惕 втратити пильність;〜 劳动能力втрйта працездатності;〜政权 втратити владу;〜权利 втратити право;〜威 信 втратити престиж (авторитет); підірвати авторитет;〜立场 відійти від (зійти з, збитися
з) 	позиції;〜时机 упустити момент;〜生命 позбавитися життя;〜意志 атрофія волі;视神 经〜功能 зоровий нерв атрофується.
丧心病狂 sang xln bing kuang несамовитість (несамовитий); без докору сбвісті; втратити останню краплю сбвісті; забути, що таке честь і совість; у шаленій несамовитості; із неймовірним нахабством.
搔 S§0.
Ш sao чухати що (чухання).〜背 чухати спину; 〜痒 чухатися;〜至Ij 痒处 потрапити в саму точку.
f蚤动 saodong 1) хвилювати, турбувати, викликати безлад. 2) хвилювання, заворушення, повстання, бунт.
播法 saofa старанно дотримуватися закбнів, приділяти велику увагу законам.
搔劳 saolao мучитись, страждати.
播首弄姿 sao shou nong zi кокетувати; загравати; позерство.
搔头摸耳 saotoumoer шкре&ги(чухага) потилицю .
骚 sao.
骚动 saoddmg хвилювання мн.; безладдя мн.; бунт; шум.引起〜викликати бунт (шум);群 t青〜хвилювання (занепокоєння) серед народу;市内发生〜у місті почалися безладдя;叛乱分子在准‘•〜的时候就全部被 捕了 заколотники були усі повиловлювані, коли вони готувшіися до бунту.
骚国 saoguo світ художньої літератури, царство поезії.
骚乱saolu》n—骚动.
骚扰 s3orSo тривожити кого-що.〜老百姓 пригноблювати народ (населення);〜后方 розбудовувати тил;敌机的〜наліт ворожих літаків;受敌人的〜постраждати від [навали] ворожих військ.
骚人 saoren піїт книжк., устар.; поет.
ШШ saosao 1) срЬіьний，бурхливий, налітати стрімко {про вітер). 2) шурхотіти, шелестіти.
3) 	швидкий.
骚瑟 s5ose сумний, самотній, одинокий, меланхолічний.
缫細.
繅丝 saosl шовкомотання; кокономотання.〜工 人 шовкомотальник; шовкомотальниця.
Щ 丝厂 saoslchang шовкомотальна фабрика; шовкомотальня.
缴丝机 saosljl шовкомотальний верстат.
臊 sao 另见 sao.
臊气 saoqi поганий запах; сморід.有,存〜погіно пахне; смердить.
臊陀 saotuo папуга.
臊闻 saowen погана слава.
扫
sao 另见 sao.
扫sao 1)(除去尘土）меспі що.〜地 местгі (підмести) підлогу;把院子~一〜підместіі двір;〜到一起зместіі в купу;把垃圾〜出去 вимести сміття;〜清道路 розчистити дорогу; 〜进历史的垃圾堆змести на смітник історії. 2)—扫除 2)，3)(向四面看）обвести поглядом (очима) кого-що; оглянути поглядом (очима) кого-що.目艮睛向人群一〜обвести поглядом (оглянути очима) юрбу;目艮睛向周 围一〜обвбсти очима навколо.
扫边 saobian〈居U> [грати] на других ролях.
扫尘 saochen 1) прибирати (замітати) пил, прибирання в будинку {особливо перед святом Нового року). 2) наводити порядок, ліквідувати заворушення.
扫除 saochu 1) (打扫）прибирати що (прибирання); підмітати що.大〜генеральне прибирання;室内〜прибирання кімнати; прибирати (підмітати) кімнату. 2)(消除） ліквідувати що (ліквідація, ліквідування); усунути що (усунення).〜Р章 Щ усунути перешкоду; змести перешкоди [зі шляху];〜 文盲 ліквідація неписемності; лікнеп;〜党内 宗派主义残余очистити партію від
пережитків сектантства.
扫荡 saodang знищити кого-що (знищення); змести кого-що; каральні походи (експедиції); винищувальний похід.〜叛匪 знищити (змести) заколотників.
扫地 sSodi 1)(扫除)підмітіти підлогу. 2)(完全 丧失)зіпсуватися; повалений у пилюку.威f言 〜авторитбт (престиж) низько упав;使威信〜 втратити авторитет (престиж);名誉〜 репутація низько впапа (утоптана в бруд); підмочена репутація;使自己名誉〜зіпсувйти собі репутацію; підірвати свою репутацію; 昔日威风〜以尽колишній престиж кого низько упав.
ЙіікЙ1? saodibazi (діал.) віник, мітла.
扫断 saoduan відмовитись, відкинути.
扫街机车 saojiejlche підмітальна (протиральна) машина.
扫灭 saomie знищити, ліквідувати.
ЙЙ saofang генеральне прибирання [кімнати].
扫雷 saolei〈军〉розмінувати що (розмінування); (扫 7jC,雷)тралити (виловлювати) міни; (扫地雷）викопувати міни.
扫雷舰 saoleijian <军> [катерний тральщик; тршіьщик-катер.
扫雷艇 saol6ifing <Щ> тральщик-катер.
扫路车 saoluche сміттєзбиральна (підмітальна) машина.
扫盲 saomang ліквідація неписемності; лікнеп. 〜运动 рух за ліквідацію неписемності.
扫描 saomiao 〈无线〉сканування; скенування;
1 розгорнення; розгортання.放射性同位素〜 <医> радіоізотопне сканування.
扫描器 saomiaoqi〈无线〉сканер; разгортувач.
扫描图 saomidotii сканограма.
扫描仪 saomiaoyi сканер.
扫墓sSomCi провідати могили;(扫亲属的墓） поклонитися рідним могилам.
扫洒 saosa підмітати та бризкати, вимітати й поливати, прибирати, вичищати.
扫视 saoshi накинути оком, споглядати.
扫身才 saoshe прострілювати кого-що; обстріляти кого-що.
扫数 saoshu цілкбм; цілковито; без залишку.〜 付清 розплатитися цілковито; заплатити цілкбм.
扫尾 saowei завершити (закінчити) останні роббти; підтягти хвости;〜ЛІ作 завершальна (заключна, остання) роббта; займатися доробками.
扫屋 saowii підмітати приміщення，прибирати кімнату (особливо напередодні Нового року).
ЙЖ saoxlng {астр.) комета.
扫兴 saoxing зіпсувати настрій; розчарування (розчаруватися)； розхолодити кого.感到非 胃〜відчути глибоке розчарування;
点〜у неї трохи зіпсувався настрій; вона трохи розчарувалася;不可使大家〜не можна псувати усім настрій (затьмарювати загальний радісний настрій);他的话使大家 都很〜йогб слова розчарували усіх.
扫雪机 saoxuejl снігоприбиральна машина.
扫营儿 sSoyinger пбвною мірою, цілкбм та повністю, без залишку. '
嫂 sSo.
嫂sao. 1)—嫂子.2)(称呼年纪不大的己婚女子） сестричка; кума прост., місц.
嫂夫人 saofuren ваша дружина.
嫂子 sao-zi <口> дружгіна [старшого] брата;


694
невістка.
^3 sao 另见 sSo.
Й# sao-zhou мітла; віник.
扫星 sao-zhouxlng комета.
S&0.
掃sao <水> 1)(保护堤岸的东西）прокладка [з гілок дерев і стебел гаоляну, набита каменями для захисту дамби від розмиву]. 2) (水工建筑物）захиснгій пристрій із прокладок.
sao.
癌 sao імен. 1) сип, прищ. 2) сверблячка, свербіж.
sao 另见 s5o.
臊 sao (羞)соромитися кого-чого, з неозн. (сором, соромно кому); ніяковіти (збентеження) з неозн.; бентежитеся (зніяковілість). 脸通红 червоніти від сорому (від зніяковілості).
臊不搭 saobuda сором*язливий, скрбмний.
臊眉搭眼 saomeidayan сконфужений (присоромлений) вигляд.
臊死 saosi померти від сорому.
色l 另见shSi.
色sS 1)(颜色)кблір;(动物的毛色)масть ж.红 〜червбний колір;深〜темний колір;无~ безбарвний;有〜人种 кольорова раса;零红〜 的马 кінь гнідої масті;〜视觉 кольоровий зір; 〜的深浅бЬнобірвні відтінки. 2)(脸上的神 气）вид; обличчя.面有愠〜з незадоволеною міною [на обличчі]; із сердитим виглядом.
色斑 seban пігментна пляма.
色布 sebu різнобарвна тканина.
色彩 s会сйі 1) (Ш&) колір; забарвлення.〜鲜明 яскраві кольори; яскравий колорит. 2) 青调 或风味）забарвлення; колорит; стиль ч.时代 〜колорїіт епохи;地方〜місцевий колорит; 政治〜політичне забарвлення;抒情〜ліричне забарвлення;浪漫主义的〜романтичний стиль;修辞〜стилістгічне забарвлення;有自 由主义〜的人людгіна-ліберіл;带有资产阶级 〜的地主 обуржуазнені поміщики.
色差 secha <Щ> хроматична аберація.
色胆 s^d^n настирливість, нахабність (у домаганнях, у ставленні до жінок).
色灯 sedeng кольоровий ліхтар.
色调 sediao фарби мн.; колорит; тон; зональність; відтінок.暖〜 <艺> теплий тон;冷〜 <艺> холбдний тон;晚霞的鲜艳〜яскрйві барви заходу;画的〜鲜明 яскрйві тони картини; яскравий колорит картини.
色调鲜明 sSdi^oxiSnming забарвлений, колоритний, яскравий.
色度 sedu 1) відтінок. 2) кольоровий індекс. 3) кольоровість. а
色光镜 seguangjing спектроскоп.
色鬼 seguT волоцюга, ловелас, сатир, бабій.
色粉画 sSf^nhuA <艺> пастбль ж.
色荒 sehuang бути рабом жіночої вроди, розпуста.
色觉 sejue кольоросприйняття.
色拉 sela салат; вінегрет.
色厉内桂 sd li пеі ren сильні лише на вигляд, але насправді слабкі; однин лише вигляд страшний (грізний, сильний); усе лише одна, бравада.敌人〜вброг сильний лише на вигляд, але насправді слабкий; ворог характеризується страшним виглядом і
боязкою сутністю.
色盲 semang〈医〉кольорбва сліпотй; сліпота на кольори; дальтонізм.
色迷 semi ловелас; волоцюга ч”розлі” застара бабій прост.
色目 sem^i 1) рід, різновид, категорія. 2) соціальний прошарок. 3) (істор.) різнобарвні очі (сему) {загальна назва монгольських західних племен).
色谱 sepii (худ.поліг.) набір основних кольорів {червоний, синій, жовтий і чорний), який дозволяє отримати потрібну гаму кольорів, хроматографія.
色情 seqing еротика (еротичний) книжк.; полунична застар.; секс.〜文学 еротична література; 〜影片 сексфільм.
色怙狂 sSqingkudng <医> еротомйнія.
色散 s6s&n <理> дисперсія.
色身 seshen 1) збвнішність, жіноча краса та привабливість. 2) (будд.) матеріальне (фізичне) тіло, плоть.
色水 seshuT 1) якість срібла. 2) лаж (при розрахунках на низькопробне срібло).
色素 sSsCi <生理> пігмбнт，〜过少 гіпохромія.
色温 sewen (фіз.) абсолютна температура.
色喜 sexi мати задоволений (радісний) вигляд.
色瞎 sexia кольорова сліпота (дальтонізм).
色样 seyang колір, сорт, різновид, порода.
色艺 seyi врода (зовнішнісіь) та мистецтво (талант).
色欲 seyu пристрасть, бажання, еротика, сексуальний, еротичний, статевий.
色泽забарвлення; фйрбимн.〜鲜明 яскраве забарвлення; яскраві барби.
色织布 sezhibu кольорова тканина.
涩А
Ш se 1)(麻木的味道）в’язюій (в'язкість); терпкий (терпкість); оскомистий розм. (оскома).带有〜味 з терпким (в'язким) смаком. 2)(摩擦时阻力大）т^го.З)(文句难 Ш) важкий (важкість); незграбний (незграбність).
湿剌剌的 s6lal5de терпкий, в'язкий.
ШЩ] sele різновид шорсткого бамбуку.
ШМ senai тяжко переживати, страждати.
'ЖіЙ sene заїкатись, затинатися, розмовляти з зусиллям.
湿体 sefi (літ.) самобутній (незвичайний, оригінальний, незрозумілий).
ШШ seye застрягнути в горлі, поперхнутись.
湿帐 sezhang затримувати виплату, не сплачувати рахунки, безнадійний борг, втрачені гроші.
涵滞 sezhi застій, зупинка, зупинятись.
高se.
啬夫 sefii 1) селянин, хлібороб, простолюдин, маленька людина. 2) (істор.) наглядач (одна з низьких чиновницьких посад).
裔己奉公 sejifenggong відмовляти собі заради суспільного добра.
啬亥!1 se-ke скупий (скупість, скупитися); скнарість (скнарити) розм.
啬壳子 sekezi скупий.
иК sezhang безнадійний борг.
hht
絶se.
铯 se. <化> цезій.
塞 sd 另见 sai; sai.
塞擦音 s6c5yrn <语> африката.
塞罗仿 s61u6fSng <药> ксерофбрм.
塞音 seyih〈语〉проривний (зімкнений, вибуховий) звук.
Шт seze недбало ставитися до своїх обов'язків.
必、s色.
瑟 se "се" (один з видів китайських музичних інструментів); китайська цитра з 25 чи 16 струн.
ШШsese шелестіти (шелест),秋风〜шелест осіннього вітру; шелестить вітер осінній;我 听到窗外〜4响的雪花声я почув, як за вікном із шелестінням падає сніг.
瑟缩 sesuo щулитися (тиснутися) від холоду.
稿se.
穑 se 1) збирати врожай. 2) достиглий хліб. 3) землерббство, жнива. 4) скупитись, жаліти, берегти. 3) чіплятись.
稿夫 sefu землероб.
穑事 seshi землерббство, польові роботи.
-
TfvfC sen.
sencen холбдний, морозний.
森林 senlin ліс.〜地带 лісовий масив; лісова зона;〜防护带 полезахисна лісосмуга;〜工业 лісова промисловість; лісопромисловість;〜 Ills лісова зйомка;〜资源 лісфонд; лісові ресурси;原始〜незайманий ліс;〜保护 лісозахист;〜管理 лісовлаштувіння;〜利用 лісоексплуатація.
森林法 senlinf^ закон про збереження лісів.
森林学 s6nlinxu6 <林> лісництво.实用〜прак- тичне лісництво.
森林学家 senlinxuejia лісівник.
森罗万象 sen luo wan xiang різномаїття [форм і видів].
森蚋 s6nr^n〈动〉анакбнда.
森然s6nrdn 1)(形容繁密直立)дрімучий.林木〜 [стоїть] дрімучий ліс. 2)(形容森严可畏） суворий (суворість); лютий (лютість).
森義 sensen густий (густота),松柏〜іусті сосни і
—кипарііси;树影〜густі тіні дерев.
森竖 senshu стояти дибом {про волосся).
森卫 s6nwSi ретельна охорона, сувбро охороняти.
森严 senyan лютий (лютість); суворий (суворість). 家教〜сувсіре домашнє виховання;门禁~ вхід сувбро охороняється; вхід (доступ) перебуває під суворою охороною.
s6n.
Щ： sen 1) (імен.) рибний садок (з лози). 2) (прикм.) густий {наприклад, про ліс).
僧 seng.
僧 seng бонза ч.; буддійський чернець (священик).〜道 бонзи і даоси; буддійські і лаоські ченці;肖ij发为〜постригтися в бонзи (у ченці);出家为〜прийняти чернецтво.
僧杀lj sengcha (будд.) монастир.
僧坊 sengfang гуртожиток монахів.
僧官 sengguan 1) ченці, які займають офіційні посади в монастирях. 2) чиновники у монастирських справах.
僧嫉 sengji 1) ненависть. 2) ревнощі. 3) заздрість.
僧家 sengjia монахи, служителі культу.
僧伽罗语 s5ngji§lu6yfi сингальська (сингальська) мова.
僧庐 senglu буддистський скит.
僧侣 senglu [буддійське] духівництво.
僧侶主义 sengluzhuyi попівщина.


695
僧帽 s6ngmao головний убір бонзи;(正教僧侣 的帽子)скуфія.
僧尼 sengni ченці і черниці.
僧袍 sengpao верхня ряса (вбрання) монаха. 僧俗 sengsu ченці і миряни; духовний І СВІТСЬКИЙ, f曾徒 sengtu бонзи лш.; буддійські ченці.
僧衣Sgngy了(装裝)риза;(正教僧侣的僧衣)ряса.
杀
sha.
杀 sh§ 1)(弄死）вбити кого (вбивство); умертвити кого (умертвіння); зарізати кого, розм.\ заколоти кого, розм. 〜 头 обезголовити кого.、 відрубати (знести) гблову кому;〜净 убивати всіх дощенту (до одногб);〜虫 дезінсекція;зарізати курку; 〜我的头也不去 хоч гблову відріж, все одно не піду. 2)(战斗)воювати; борбтися; битися. 〜入敌阵врубатися в ряди ворога;〜出重围 пробитися з оточення. 3)(消除，削弱):〜暑气 зменшити задуху;〜威风 збити з кого пиху (гонор);风势稍〜вітер трохи стих. 4)(死） померти; загинути.饿〜померти (загинути) від голоду (з голоду);冻〜померти (загинути) від холоду. 5)(表示程度深）до смерті; смертельно.笑〜помфти зі сміху; луснути зо сміху;恨〜до смерті (смертельно) ненавидіти; луснути зі злості;气〜луснути від гніву (від злості);闷〜н^дно до смерті; пекельна (нестерпна) нудьга; мухи мруть (дохнуть);饿〜我了 я помираю від голоду.
杀败 shabai розгромити у бою, завдати значної поразки.
杀车 shache гальмувати автомобіль, гальма.
杀虫 shachong дезінсекція, інсектицидний.
杀虫剂 sh§ch6ngji інсектициди мн.; інсектициди лш.; пестициди мн.
杀敌 shadi винищити ворбжі війська; воювати (борбтися, битися) із ворогом.奋勇〜 хоробро воювати (борбтися, битися) з ворогом;民兵在苦练〜本领нарбдні ополченці завзято опановують майстерність знищення ворога.
杀风景 sha fengjing зіпсувати весь настрій (задоволення); зіпсувати все прекрасне (поезію).
杀光 shaguang знищити все живе, повбивати усіх до останньої людини.
杀害sh§hSi убивати кого (убивство).〜和平居民 вбивати (винищувати) мирне населення;〜生 命знищити життя;他父亲是被地主〜的йогб батька вбив поміщик; його батько був вбитий поміщиком; його батько загинув від рук поміщика.
杀合 shahe результат.
杀机 shajl мотиви вбивства.
杀鸡取卵 sh5 jl qO luan "щоб дістати золоте яєчко, зарізати курку"; "зарізати курісу, що несе золоті яєчка".
杀鸡吓猴 sha jl xia hou "різати курку щоб налякати мавпу"; [дати острашку], щоб іншим не кортіло.
杀鸡焉用牛刀sM jT yan yong пійсШо—割鸡焉用 4二刀 gejl yan yong niu- dao.
杀价 shajia збити ціну.乘机〜скориставшись випадком, збити ціну.
杀菌 shSjtin стерилізувати що (стерилізація); дезінфікувати що (дезінфекція).
杀菌剂 shajQnji бактерицид; фунгіцид; бактерицидний засіб.
杀开 shSkrn пробивати (прорубівати) шлях
крізь натовп ворогів.
杀□甜 shakdutian надзвичайно схшодкий, нудотно- солодкий.
杀戮杀害.
杀霉菌剂 shameijunji фунгіцидний засіб.
杀气1 shaqi (凶恶的气势）кровожерливість; лють; розлюченість.〜腾腾 кровожерливий (лютий, розлючений) вигляд; із кровожерливістю; з люттю; з розлюченістю; 〜腾腾的狂妄言论войовнііче безглуздя.
杀气 2 shaqi (出气）зірвати злість (злобу, гнів) на кому-чому; зірвати серце на кому-чому.
杀青 shaqlng 1) готувати бамбукову пластину для письма. 2) завершувати твір.
杀人 sharen вчинити убивство; вбити кого-що. 〜不眨眼的劍子手катіі, що вбивають, не моргнувши оком;〜武器 смертоносна зброя; 〜如麻 убивати людей, як косити траву;〜放 火[усюди] убивати і палити; убивства і підпали.
杀人不见血 sha ren bujian xie "вчините убивство і не залишити сліду"; підступно і жорстоко.
杀人犯 sharenfan вбивця ч.，ж.
杀人越货 sha ren yue huo вбивати і грабувати; відкритий розбій; вбивство з метою пограбування.
杀人龍sharenzui вбивство.控告…犯〜звину- ватити кого у вбивстві;蓄意〜навмисне вбивство.
杀死 shasi вбити кого (вбивство); умертвити кого;(用刀杀死)зарізати кого.
杀伤 shashang убити і поранити кого.〜乍弹 осколкова бомба;〜甚众 багато було убитих і поранених (убито і поранено).
杀伤力 shSsMngli убивчість; убивча сила; убивча потужність; убивча дія; разюча сила; разюча потужність.炮火的〜убивча (разюча сила, вражальна сила, убивча сила, убивча потужність, убивча дія) артилерійського вогню.
Й sha shen cheng геп пожертвувати
собою в ім'я "жень (гуманності) віддати своє життя (пожертвувати життям, скласти гблову) за праведну справу.
杀头罪 shatouzui найважчий злочин (злочин, що заслуговує на смертну кару), shawei суворий, жорстокий, лютий.
杀尾 shawei кінець, фінал.
杀—儆百 sha уї jmg bai покарати одногб, щоб страшно було іншим; провчити, щоб іншим було страшно.
shi
沙 1 sha —沙子.〜岸 піщйний берег;风〜вітер з піском; піщана буря;多〜的土壤 піщанистий ґрунт.
沙 2 sha (不响亮）хрипкий (хрипнути).〜嗓子 хрипкий голос;嗓子发〜голос хрипне; голос захрип.
shabanertang пастила (у вигляді квадратних плиток).
'沙场 shachang поле бою, битви.
沙虫 sh§ch6ng〈动〉сипункуліди мн.
沙船 shachuan шаланда.
'沙袋 shadai мішок з піском.
沙地 shadi піщана мілина, піски.
沙铫子 shadiaozi глиняний чайник з широким носиком.
沙丁鱼 sMdlngyii <动> сардііна.
沙发 sMfS диван; софа.两用準人〜крісло-ліжко с.;三用〜розсувніій диван;〜床 ливан-ліжко
沙锅 shaguo глиняний горщик; кухонний горщик.
沙狐 sMhii <动> корсйк.
沙荒 shahuang поклади від піщаних заметів.
沙皇 shahudng цар ч.
沙鸡 sMj了 <动> ряббк.
沙棘 shaji〈植〉обліпиха [крушиновидна].
沙金 shajln золотий пісок.
沙镜 shajing перламутр.
沙坑 sMk6ng <体> ‘а для стрибків.
沙厘 shaH херес.
沙梨 sMli 1) <植> грУша піщана (піскова, китайська). 2)(指果实）гр夕ша піщана (піскова, китайська).
沙里淘金 sM її tao jm як вибирання золота з піску; копітка і малоприбуткова роббта.
沙碌 shall гравій.
沙粒 shall піщинка; крупинка піску.
沙龙 sh5l6ng салон.
、沙漏 shalou 1) пісочний годинник. 2) пісочний фільтр.
沙滤水 sh5l6shu了 фільтрована вода.
沙门 shamdn <宗> ббнзи 別".；буддійські ченці.
沙弥 sMmi <宗> послушник.
沙磨 shamo чистити (вичищати) (наприклад, за допомогою піску або наждачного паперу).
沙漠sMmd пустеля; піски мн.;(石质沙漠） хамйда.
、沙漠舟 shamozhou човен пустелі, верблюд.
沙盘 shapan макет місцевості, зрбблений з піску.
沙丘 shSqiii <地理> [піщйні] дюни.
沙?Й sharui піщаний берег.
沙沙 sh§sha шарудіти (шарудіння); шелестіти (шелест); шурхіт.树叶〜作响 шелестить листя дерев; шурхіт листя;脚底下的沙子〜地 响着 пісок шарудить під ногами.
沙勺 shashao глиняний черпак.
沙参 sh巨sh6n < 植 > буббнець мутовчатий
(чотирилистний).
沙石 shashi 1) галька, гравій, дрібні камінчики. 2) (геол.) піщаник.
沙松 sMs6ng <植> ялііна сибірська.
Й? tk shatai 1) очищувати, промивати, відбирати найкраще. 2) здійснювати чистку (кадрів).
沙滩 shatan піщана обмілина.
沙炭 shatan торф.
'沙糖 shatang (тростинний) цукор-пісок (неочищений).
、沙田 shatian поля на обмілинах.
'沙藤 shateng ротанг {різновид ліани).
'З?і shatti супісок; пісковина ж.\ супіщаний (піщаний) ґрунт (земля).
沙文主义shSwSnzhtiyi шовінізм.大国〜велико- державний шовінізм;民族〜націоніп- -шовінізм.
沙团 shatuan пісочні галушки {круглі пиріжки на парі з клейкого тіста з начинкою з бобів з цукром).
沙文主义者 sMwdnzhtiyizhS шовініст; шовіністка.
у? Щ ^ shaxunlei (зоол.) голонтурії, морські огірки.
沙哑 sMyS хрипкий (хрипнути, хрипота).〜的嗓 子 хрипкгій (захриплий) голос;嗓子喊得〜了 захрип від лементу.
沙眼 sMySn <医> трахома.
沙燕 sh§yAn <动> берегов^шка.
沙燕 J L shayaner повпряний змій (у вигляді ластівки).
沙鱼 shSyii <а>аіфіа.
沙洲 sh§zh6u <地理> бар.


696
沙shazh! {mex.) наждачний папір.
沙柱 shazhii <气> піщйний тромб.
沙子sM-zi пісок.我的眼睛里进〜了 пісбк потрапив мені в око; крупинка піску потрапила мені в око.
'沙子幻‘ shazideng пісочний ліхтарик {іграшковий ліхтарик, у якому під дією піску рухаються вирізьблені з паперу фігурки).
沙也shazu!〈地理> косі
^ sh§ 另见 sh5n.
杉嵩 shagao ялинова жердина,
杉木 shamu куннингамія [ланцетна].
sM.
纱sha 1)(线还子)пряжа.六十支〜пріка номер 60;纺〜прісти [пряжу]. 2)(经炜线很稀的织 品）сітка; тюль ч_ 窗〜віконна сітка;铁〜 залізна сітка;网眼〜窗帘 фірйнки з тюлі. 3) (细薄丝织品）газ; серпанок; димка устар.〜 旗袍 жіночий халат з газу;〜围巾 шарф із газу.
纱包线 sh§Moxi&n <电> дріт з бавовняною ізоляцією.
会少布 shabu марля.〜棚带 бинт із марлі; марлева пов'язка.
& 	Г~ shachang прядильна фабрика.〜工人 прядильник; прядильниця.
纱橱 shachu шафа із сітчастими дверцятами.
会少窗 shachuang вікно із сіткою; сітка на вікні.
会少灯 shadeng китайський ліхтар з тюлю.
纱淀 shading <纺> веретено.
纱绩 shahui (діал.) тонка шовкова пов'язка на голову.
shaka хакі з пряжі.
纱笼 shalong саронг.
会少帽 shamao чорна флеровий капелюх, який носили чиновники до Цинської династії; чиновницька шапка.丨丨参阅”掼纱帽 guAn shamao”.
纱幕 shamu серпанкова завіса, запона.
会少率多 shashan тонка шовкова сорочка.
纱业 shaye прядильна промисловість.
纱罩 shSzMo 1)(食物遮具）сітковий ковпак. 2) (煤气灯发光体)газожаровий ковпачок.
纱支 shazhl бавовняна тканина.
刹 sh5另见chi 丨
刹 sha (止住）загальмувати що; зупинити що. 把汽车〜住 загальмувати (зупинити) машину; 〜住话头запнутися;〜住谬鼓пригупинити (зупинити) гру на гонгах і барабанах;〜住歪 风 припинити чбрний вихор чого.
刹车sh5ch6 1)(止住车的行进）гальмувати що. 2)(使机器停住）зупинити [верстат]. 3)(制 动器）гальмо.脚〜нбжне гальмо.
sM.
砂 sha [великий] пісок.
砂布 shabu <技> шкурка; наждак.
砂锅 shaguo горшик на ніжках для варіння.
砂浓 shajiang <违> розчин.碱性〜лижний рбзчин; 水泥〜цембнтний розчин;泥合〜складний (змішаний) розчин.
砂矿 shaki^ng <Г>р6зсипж.
砂轮 sMliin <机> шліфувальний (наждаковий) круг; наждакове колесо.
砂漠 shamo пустеля.
shaqi^ner глиняний умивальник.
Г^И二 sharen <Щ> гедихій вінкоподібний.
砂糖 shatang цукор-пісок; пісок розм.
砂箱 shaxi如g <机> опбка.
砂心 shaxm <tfl> шишель ч.; шишка; стрижень ч.
砂型 shaxing <机> піскова (земляна) форма.
砂岩 sMydn <地质> піщйник.粗〜грубоїзер- нистий піщаник.
砂眼 sMySn〈机〉пісочііна.
砂纸 shazhT наждаковий папір; скляна шкурка.
sha.
挪子 sha-zi〈方〉кір д/с•出〜захворіти на кір.
sha 另见 sM.
煞 shS 1)—刹 sh5. 2)(扣紧）затягти що.〜一〜 腰带 затяглі пояс. 3)—杀 sha 3)，4)，5).
煞笔 shabi заключне слово; заключна частина; висновок.
煞车1 shache (把车上装的东西勒紧）заіфіпити (прикрутити) мотузкою вантаж [на возі].
煞车 2sh5ch6 -> 刹车 sMch6.
煞费 shafei не жалю витрачати значні грошові суми, витрачати (роздавати), повністю віддаватись роботі.
煞风 shafeng погіршувати настрій, засмутити.
煞气 shaqi зірвати гнів.
煞尾sMw6i 1)(收尾）закінчити що.事情不多 了，马上就可以〜роботи зашшшлося небагато, і незабаром її закінчимо; роббта вже підходить до кінця. 2),(事І靑如最后一段） кінець; висновок; заключний акорд чого, до чого,战争的〜кінець війни (воєнних дій);〜 的一幕 заклібчна сцена.
煞凶 shSxi6ng погибельний.
Ш № shazhang підвести баланс; зробити підрахунок.
煞住 shazhu 1) зупинитись, загальмувати, припинити. 2) зупинити.
Ш sha.
塗鱼 sMyii <动> аіфіа.
傻 sha.
傻sha 1)(糊涂）дуршій (дурість); тупий (тупість); некмітливий (некмітливість).装〜 дурня валяти (ламати, корчити);吓〜了 здуріти від страху (з переляку);〜小子 дурник розм.\ 〜念头 дурниця ж” розм.\ ідіотська (дурна) думка;干了 些〜事 наробити (зробити купу) дурниць; наламати Дров прост.;你,真〜，怎今连这个,都不明白 який ти некмітливий (тупий, дурний), навіть цього не розумієш. 2)(指不变通） простодушний (простодушність); нехитрий (безпосередній); простакуватий (простацтво) розм.只能巧干，不能〜干працювати треба з головою (з розумом), а не брати однією лише силою;他为人太〜，不知随机应变 людина він дуже вже простодушна (нехитра, простувата), немає в ньому спритності.
傻痴 shSch了 тупість, ідіотизм.
傻干 shagan працювати (діяти) абияк (бездумно).
傻瓜 shagua дурень розм.; дурник ч.，прост.•， телепень бран.; ідіот; бовдур бран.; дуб прост.; дурило прост.大〜заплішений дурень; безпросвітний дурень; дурень дурнем;没有这样的〜！ знайшов (шукай) дурня!
傻一呵shahEhS 1)(糊涂不懂事）дурнуватий розм.; дурненький. 2)(老实）простодушний (простодушність); простуватий (простацтво). 〜的小伙子простувйтий хлопець;孩子们〜地
笑起来了 діти простодушно (щиро) розсміялися.
傻话 shahua дурниці мн.; дурна мова; дурні слова; нісенітниця розм.] дурниця розм,说〜 говорити дурниці; плести нісенітниці (дурниці). •
傻红儿shajinr 1)—傻气.发〜дурощі найшли на кого;看你那〜，这+大的+了，做事手跟孩 子十以的 який ти дурний, такий уж^ великий, а чиниш, як дитя мале. 2)(力气大）ведмежа сила; велика фізична сила,这人还真有点儿 〜，一人就抱І那么大的石头це сильний чоловік, як ведмідь (великої фізичної сили), сам підняв такий величезний камінь;光靠〜 笔干是不行的，得找穷门однією [лише] силою тут нічбго не зробиш, треб这 діяти з розумом.
傻气shSqi дурнуватий розм.; дурний (дурість); дурненький прост.说话有点〜говоргіти якусь дурь;他这人有点〜він трохи пришелепкуватий.
傻‘傻脑 shat6u-shanSo 1)(糊涂）дурнуватий; пришелепкуватий розм.; з дуррю, 2)(老实） простуватий.
傻笑 shaxiao дурнувата посмішка; тупо (отупіло) посміхатися; засміятися по-дурному; ідіотський сміх; смішинка в рот потрапила кому.
shSzaohu^ дурням щастить,
傻子sha-zi ->傻瓜.备又$是〜,怎么不明白я ж не дурень (я ж не такий ідібт), щоб навіть цього не розуміти.
sha
哈sha <方> що; що таке; як; який.〜人？ хто такий?〜事情？ що так^? у чому с叩紐а?有〜 说〜сказйти так, як є;要〜有〜є вс^, що ^онеш; 他到~地方去了? куди він пішов?离开群 众，我们〜也不是у відриві від мас ми ніхто.
唉 sha.
唆 sha (дієсл.) 1) клювати. 2) наступ細 на, топтати. 3) відсіювати, відбирати.
唆气 shaqi пропускати повітря (про авто- та велосипедні камери).
唆唼 shasha клювати, хапати {про птахів та риб).
唆盐指 shayanzhl вказівний палець,
養 sha.
Ш sha іменЛ) віяло, опахало, 2) пластинки віяла.
篑典 shadian майстер по віялах,
厦 sha.
ІЖ sha будинок.大〜великий будинок.
截[sha.
歃血 sh^xud обмазувати губи кров'ю жертви [на знак клятви вірності].〜为盟 укласти священний союз.
sha 另见 sh5.
煞白 sMbdi блідий (бліднути), р 得脸上 ~ сполотніти від жаху; як полотно (як смерть) бліднути від жаху; смертельно СПОЛОТНІТИ спереляку.
煞费苦心 sha fei kuxin коїіпувало немало (чималих) зусиль； не ШКОДУЮЧИ НІ СИЛ, НІ ЗДО{)6з'я； докладено чимало старінь; зі шкури пнутися; з останніх сил; у поті чола.


煞费心机 sha fei xlnjl чимало поламати гблову над чим.
煞气 shkji лкль (лютий); кровожфнісіь (кровожерний); суворий (суворість). 脸〜лютий (суворий, кровожерливий) вигляд.
煞有介事 sha уби jie shi робити глибокодумний вигляд; з удаваною (навмисною, показною) серйозністю; немов (начебто) насправді; прикинутися надзвичайно заклопотаним; з несерйозною міною.
姜 sha.
婆雾 shasha 1) шумний дощ, сильний вітер. 2) шуміти, свистіти.
霎时shAshi—霎时间.〜就好мїіттю (миттєво) буде готово.
雾时间 sMshijmn миттєво; в одну мить; умить; миттю.
雾眼 sh^yan блимати, кліпати.
宴雨 shayii дрібний дощ.
sh5i.
筛 1 shai 1) —>•筛子.2)(筛东西）просівати що; відсівати що.〜煤 просівати (пропускати) вугілля [через грохот]; грохотити вугілля;〜 面粉 просівати (пропускати) борошно крізь решето;〜去面粉中的麸皮відсівйти висівки від борошна;〜过的面粉 ситне борошно.
筛2 shai 1)(使酒热）підігріти що.把酒〜一〜 підігріти вино. 2)(斟酒）налити що, чого.给 客人〜酒 налити гостям вина.
筛骨 sMigti〈解〉ґратчаста кістка.
筛骨炎 〈医〉етмоїдїіт.
筛管 sh5iguan <植> решетоподібна (ґратчаста) трубка.
筛 + shai-zi (小筛）сгіто; решето;(大筛子） грохот.
shai另见s匕
色 shai <口> (颜色）кблір，забарвлення.布的〜 儿很好看 колір тканини дуже красивий; забарвлення тканини дуже красиве.
色盒 shSihe скринька для гральних костей.
色盆 shSipen чашка для гральних костей.
色子 shai-zi [гральні] кості.
色子局 sMiziju гральний дім (кубло, кишло).
晒 shM.
晒shh 1)(阳光射到物体上）пектгі кого-що; палити кого-що.太阳〜得人头昏眼花сбнце так пече (палить), що голова паморочиться.
2)(使在光下‘收光和热）сушити що [на сонці].〜粮食 сушити (просушувати) зерно; просушка зерна;〜干草 сушити сіно;〜盐 градирувати що;〜太阳 грітися на сонці;病 人要多〜太阳 хвброму треба побільше бувати на сонці;印花布〜得褪色了 сгітець вигорів на сонці; ситець вицвів від сонця (на сонці).
晒斑 shaiban засмага, плямиста засмага.
shaicai сушити овочі.
晒干 shaigan просушити що (просушка); висушити що; обсушити що (обсушка).衣月艮未〜 білизна не висохла (не просохла, не просушилася).
晒黑 sh&ih6i засмагнути. ~了的脸 засмагле обличчя.
晒红 shaih6ng обпалити що，підпекти прост.皮 肤〜了 шкіру обпалило сонцем; сонце обпалило шкіру; шкіру підпекло.
晒暖儿 shainuanr грітися на сонці.
晒曝 shaipu грітися на сонці.
晒伤 shaishang обгоріти на сонці, сонячний опік.
晒书 shaishu вихвалятися своєю вченістю, виставляти напоказ свою ерудицію.
晒台 shaitdi відкрита тераса [на даху будинку]; відкритий майданчик [на даху будинку].
晒图 shMtii світлокопіювання; ціанотопія.
晒图机 sMitiij了 світокопіювач. 晒图员 shMtiiyuan світокопіювальник.
晒图纸 shaituzhT світлокопіювальний папір, shaiyan [сушене] тютюнове листя.
山 sh5n.
山 sh§n 1)(山峰）горі 高〜висбка гора;〜前 перед горою; передгірний;〜下 під горою; біля підніжжя (коло підошви) гори; підгірський;〜;і: гірський пейзаж; _L〜йти вгору; піднятися на гору; Т~ спускатися з гори; іти з гори;住在〜里 жити в горах. 2) (蚕蔟）коконник.上〜коконувйти.
山均)shan'ao гірська западина; сідловина гори.
山崩sMnb5ng [гірський] обвал.〜地裂志不移 гора може обвалитися, земля — розійтися, але рішучість наша нікбли не зміниться.
山茶 shancM〈植〉камелія [японська].
山城 shancheng місто, розташоване у горах (на горі, біля гори); гірське місто.
山村 shancun гірське селище.
山道年 sMndaonidn 1) <植> цитвйрний полин. 〜花 цитварне насіння. 2) <药> сантонін.
山地sMndi 1)(多山地带）гірськй (гориста) місцевість; гори мн.〜森林带 гірничо-лісова зона;〜居民 гбрець; жителі гір;〜疗养所 гірськокліматична станція. 2)(在山上的田 地）орна земля на горах.
山顶 shanding вершина гори; гірська вершина.
山顶洞人 Sh5ndlngddngr6n < •古 > шаньдивдунська людина.
山洞 shandong гірська печера; грот.
ІІ1Й shanfang помешкання простолюдина.
山峰 shanfeng гірська вершина; гірський пік; вершина гори.
山冈 shangang гірка; пагорб.
山岗子 shangang-zi [низька] гірка; [невисокий] пагорб.小〜горббк.
山高水低 shangao-shmdl невиправне горе.如果 怎么办? а що робити, якщо раптом трапиться невиправне горе (лихо)?
山膏 shangao дикий кабан.
山歌 shange народна пісня.
山沟sMng6u 1)(山间的流水沟）гірський рів. 2) 山谷.3)(山村）гірське селище; село в горах.过去的穷〜，今合变成了富山І бідне гірське селище перетворилося на процвітаюче село,
山谷 shangu [гірська] ущелина; полонина.
山光 shanguang гірський пейзаж, привабливість гірських вершин.
山国 sh^ngu6 гірська (гориста) іфаіна (місцевість).
山'河 shanhe територія [країни]; рідна земля; батьківщина; рідна країна.
山海 shanhai глуха місцина.
山和尚 sMnh&shang〈动>6дуд，
山核桃 sMnhS-tao 1) <植> гикбри невідм” ч. 2) (指果实）горіх [гикори].
山洪 shanhong гірський потік.
山花 shanhua дика квітка.
山货 shanhu6 1)(山区的土产）продукти гір і лісу; дикорослі плоди і горіхи з гірських районів. 2)(日用器物）предмети домаш¬
нього побуту кустарного виробництва, зроблені з бамбука, глини і т.д.
山鸡 sMnjl <方> фаз^н.
山积 sMnjl <书> ropd; горою.货物〜ціла гора товарів; горою піднімалися (навінені, нагромаджені) товари.
山脊 shanjl гребінь гори; гірський гребінь.
山涧 shanjian гірський струмок,
山脚 shanjiSo підошва (підніжжя) гори.
山轿 shanjiao носилки мн.
山芥 shanjie 々植〉суріпа звичайна.
山居 shanju жити усамітнено.
山 口 shank6u гірський прохід; перевал.
山規 shanlan〈书〉гірський туман.
山愣JL shanlenger 1) гірський мешканець. 2) сільський мешканець.
山黧豆 sMnliddu <植> чгіна болбтна.
山里红 sh§nllh6ng глід.
山灵 shanling гірський дух, божество.
山梁sh如lidng —山脊
山林 shanlin гірський ліс.〜地区 гірські лісиста місц谷вісті; гірський лісовий район; лісисті гбри.
山陵shanling <书> 1) 一山岳.2)(帝王的坟） гробниця; мавзолей,
山岭 shanling гірські масиви; гірський хребет; гірський ланцюг;(较低的山岭）гірській кряж.
山路 sh^ilu гірська стежка.走〜ходити по горах.
山麓 shanlu підніжжя гори.
山恋 shanluan гірські вершини; гори мн.〜起伏 здіймаються й опускаються гірські вершини; гірно-пересічний.
山萝卜 sMnlu6-bo <®>скабі6за.
山脉 shanmai гірський ланцюг; гірський хребет.
山猫 shanmao <动> дикий лісовий кіт.
山毛榉 sMnmdojil <植> бук.
山萄 shanmei малина.
山门 sh§nm^n ворога [буддійського] монастиря.
山盟海誓shan meng hai shi—>海誓山盟hSi shi shan m^ng.
山晃 shanmiSn корона, тіара імператора.
山明水秀 shan ming shui xiu гори вкриті зеленню, вода в річці кришталево чиста; мальовнича природа; прекрасний краєвид; красивий пейзаж.
山南海北 sh^m^n-Mib^i далекі краї; далекі околиці; край світу (землі).
山炮 shanpao〈军〉гірська гармата; гірська артилерія.
山坡 shanp5 косогір; схил (схилок, укіс) гори:
山气 shanqi туман, дихання гір, гірський, свіжий вітер.
山墙 shanqiang капітальні стіни [з боків китайського будинку].
山穷水尽 sh5nqi6ng- shuijin глухий кут (тупик); зайти в глухий кут; бути (знаходитися) в хглухому куті; бути в критичному (безвихідному) становищі; повна безвихідь.
山区 shanqu гірська (гориста) місцевість; гірський (гористий) район.
山雀 sMnquS <动> синиця.
djf曾 shanseng монах-відлюдник.
山水sh如shuT 1)(山上流下的水)гірськй вода. 2) (山和水）гори і води; гори і ріки.〜相连,唇齿 才В 依的令Р邦 сусідні країни, що мають спільні гори і ріки і пов'язані кревними інтересами.
3)(风景）пейзаж; ландшафт. 4) <艺> пейзаж.
山桃 sh如tio 1) <植> пбрсик Дашіда. 2)(指果实） персик Давида.
山头 shantou 1)(山的上部）верхівка (верх)


698
гвинторогий -цапеня;〜肉 〜胡子цапова
гори. 2)(指宗派）секта.抱住小〜不放чіплі- тися за свої вузькі групові інтереси.
山头主义 shantouzhtiyi гірське місництво.
山常棚 shanwopeng (діал.) курінь, сторожка (напр； в полі або в горах).
山每shanwu->山均J.
山 % shanxi гірська система.
山峡 shanxia гірська ущелина,
山响 shanxiang з дуже сильним шумом; з гуркотом; гуркотіти.
山向 shanxmng місце розташування (розташування) цвинтаря (могили).
山魅 shSnx^ol) <Й> мандрил. 2)(传说中山 里的鬼怪）гірські парфуми.
山告 shanyan скеля.
山羊 sMnydng козел; коза.捻角- козел;野〜гірський козел;小’ козлятина;〜皮 козяча шкура; борідка.
山杨 shSnydng <植> осїіка.
山腰 shanyao середина схилу гори.
山药 sh^n-yao 〈植〉диосшрея батат, ямс [китайський]; картопля [китайська].
山鹰 shanylng гірський орел; гірський сокіл.
山樱桃 shanyTng-tao 1) <植> віішня дика. 2)(指 果实)дика вишня.
山舆 shanyu легкий паланкін для мандрів гірською місцевістю.
山雨欲来风满楼shSn yu уй lai feng man lou "насувається злива в горах, і вся хата продувається вітром"; згустиілися (зібралися) хмари над ким-чим; згустилася атмосфера.
山芋 shanyu (діал.) батат, солодка картопля.
山园 shSnyuan усипальниця, гробниця.
山岳 shanyue висбкі (величезні) гори.
山晕 sMnyiin <医> гірськй хвороба.
山麥酒 shanzaojiii фінікова горілка.
山楂 sh^nzha 1) <Й> шід [перисто-надрізаний]. 2) (指果实）глід [перисто-надрізаний].
山寨 shSnzMi 1)(山中哨所）фортеця [у горах]; гірська фортеця. 2)(旧时强盗的据点） розбійницький табір (стан); база розбійників.
山长 shanzhSng (усн.) наставник, вчитель (приватної школи).
山珍海味 shanzhen-haiwei дивовижні делікатеси і страви; вишукані (рідкісні) делікатеси (страви).
山众 shanzhong буддійські монахи.
山志学 shSnzhixuS <地理> орогрйфія.
山中无老虎，猴子称大王sh5nzh6ng wu ШоЬй, hou-zi cheng dai-wang на безриб'ї і рак риба.
山莱萸 sMjizhiiyii <植> кизііл лікарський; дерен лікарський.
山子 shanzi шаньцзи (тем ’я народності яо).
shan.
菱除 shanchu 1)(除草）полоти що (поління).〜 野草 полбти бур'ян (бур*янисті трави). 2)(删 除）викреслити що; випустити що; викинути що.
菱锄 shanchu виривати з коренем, виполювати (траву).
^7} shandao коса, серп.
斐移 shanhui знищувати зло (вади).
变秋 shanqiu〈农〉осіннє прополювання.
SU shanyi 1) розчищати зарості 2) знищувати, винищувати, викреслювати.
shan 另见 sha.
杉 shan〈植〉куннінгамія [ланцетна].
杉板 shanban 1) дошки з ялини. 2) човен, сампан.
杉松 shansong ялина та сосна, хвойні дерева.
删 sMn.
删 sh§n ―删除.〜繁就筒 скоротити і спростити що; звільнити від усяких нагромаджень.
册!І补 shanbii скорбчувати та доповнювати, відшліфовувати (літературний твір).
删除 shanchu викреслити що; випустити що; викинути що.〜书中的一章 викреслити (випустити, викинути, вилучити) розділ з книги;〜的部分 опущення.
删掉sMndiSo 删除.〜很多з великими пропусками; багато опущено.
删订 shanding відредагувати, обробити.
删改 shangai виправити і випустити що.〜的地 方很多 багато виправлень і опущень; багато виправлено і випущено;不准〜не можна допускати скорочення і зміни; не допустити скорочень і виправлень.
删减 shanjian скорбчувати текст.
删节shSnjid скоротити що (скорочення); купюра (指文艺作品的删节).加以〜внбсти (зробити) скорочення; зробити купюру;未经〜без скорочень; без купюр;该剧本是经过若干〜 后才演出的 п’єса йде з деякими скороченнями (купюрами).
删节本 shanjieben скорочене видання, shanjiehao <і^> крапки.
删拾 shanshi правити, обробляти (текст), літера- турна правка.
Ш 肖lj shanxue викинути (скоротити) зайве; зробити лаконічним.
占sMn另见sMn.
苫 shan (草席）солом'яна циновка;(草塾） солом'яна підстилка,
苦布 shanbii брезент.
苫次 shanci бути у жалобі.
苦盖 shangai 1) крити дах соломою. 2) злидні.
苦块 shakuai рогожа (замість ліжка) та грудка землі (замість подушки), обр. жалоба після смерті батьків.
sh5n 另见 shh
衫 shan <化> самарій.
sh§n.
ШШ shanshan пливти як пава; йти плавною і величною ходою.
姗姗来迟 shanshan lai chi прийти з великим запізненням; дуже запізнитися.
sh5n.
珊瑚 shanhu корал.〜串珠 намисто із коралів;〜 项链 коралове намисто (коралі).
珊瑚虫 sMnhiich6ng <动> коріп; кораловий поліп.
珊瑚岛 sMnhiidSo <地理> корйловий острів 珊瑚礁 sMnhiijiao〈地理〉коралові рифи. shan 另见 zhl
栅极 shanji <无线> сітка; сітковий електрод.
^山 sh§n.
Й1І1®. shanban сампан; ялик.
扇 shan 另见 sMn.
扇shSn 1)(加速空气流动）обмахувати що.〜扇
子 обмахуватися віялом;〜火 роздувати вогбнь. 2)—扇动 2)〜起纠纷 сіяти чвари; ~ Р月风 піднімати чбрний вихор.
扇动 shandong 1)(摇动）махати чим (махання). 〜翅膀 махати крилами. 2)(鼓动）провокація; провокувати кого на що; роздути що; порушити кого-що проти кого-чого
(порушення); інспірувати кого-що
(інспірація, інспірування) книжк.;
займатися підбурюванням; під'юджувати кого-що, прост.; завести кого-що\ підбурити кого-що.〜叛舌L підбурити до заколоту; роздути заколот;〜战争歇斯底里 роздувйти військову істерію;〜无政府主义 підняти вихор анархізму;妄图〜反华情络 намагатися розпалити антикитайські настрої;〜分子 підбурювач; підбурювачка; інспіратор;使用 恶毒的〜手段пустити в хід злісний демагогічний прийбм; піти на злісну
провокацію (демагогію).
扇动性 shandongxing провокаційний; збудливий; запальний.〜的演 і兑 провокаційна (запальна, демагогічна) мова;〜言论 демагогія; демагогічні слова (висловлення).
扇风火 shan feng dian huo займатися провокаційною діяльністю; займатися підбурюванням; підбурювати кого; під'юджувати кого, прост.', сіяти чвари; роздувати що.挑 拨离间，〜вбивйти клин і сіяти чвари між ким-чим.
扇风机 shanfengjl вентилятор.
扇惑 shanhuo підбурити кого-що; підбити кого-що на що, з неозн., розм.\ демагогія.
扇扬 shanyang 1) розповсюджувати. 2) підбурювати, стимулювати, спричинювати.
榻 sha.
shanda пляскати, вибивати.
掮动 shandong хитатись, перекочуватись.
掮风 sMnf^ng створювати вітер.
shan.
爐识 shanchi розгорітись, розбурхатись (про вогбнь).
煽风机 shanfengjl вентилятор.
煽惑 shanhuo 1) провокувати, підбурювати. 2) займатися демагогією.
塘舌L shanluan викликати заворушення, підіймати повстання.
sh5n.
滑然 shanran у сльозах; крізь сльбзи.〜泪下 сльбзи покотилися (полилися) з очей.
sh5n.
膻sh5n —膻气.山羊肉太〜Д0ке вже смердить цапом.
月亶气 shanqi баранячий запах; різкий запах баранини; смердить бараниною.
闪 sMn.
闪 sMn 1) —►闪避.〜在树后 сховатися за дерево. 2)(晃动）гойдітися (хитатися).他身子一〜， 跌下水去 похитнувшись, він упав у воду. 3) (扭痛）розтягнення [сухожиль].〜了腰 розтягнення сухожиль у попереку; звихнути собі поперек; сухожилля в попереку розтяглося; $ 〜胃了 у мене розтягнення сухожиль. 4)(突然一现）блиснути; замерехтіти; блимнути.火丁 光——〜блиснув (замерехтів, блимнув) вогник; 'і：丁光—〜一〜


699
лампа підморгувала;灯光——〜又灭了 ламгш спалахнула і згасла;钻石发出〜的彩光 діамант переливався всіма барвами веселки; 两目艮〜着光 очі мерехтять (блищать, сяють, горять);我们身旁〜过一辆汽车повз нас промчався автомобіль; МШ■〜ІЙ一+ 入¥ хтось прослизнув у кімнату;〜过——丝希望 блиснула надія;—个念头在脑海里〜了一下 майнула думка; думка сяйнула кого;脸上〜 着幸福的光彩 обличчя сяяло щастям.
闪避 shSnbi ухилитися (ухиляння); вивернутися; уникати
闪长岩 sh5ncMngydn <地质> діоріт.
闪道 shSndao відійти з дороги, відскочити.
闪电 shandian блискавка.象〜——般 блискавично; миттє во.
闪电式 shandianshi блискавичний.〜访问 бліц-візит;〜比赛 бліцтурнір.
闪电战shancMnzhSn —闪击战.
闪光sh吞ngu5ng блиск; проблиск.刺刀的〜блиск банків;流星的〜проблиск метеора;星星的 〜мерехтіння зірок;镁的〜спалах магнію;湖 面上发出〜 бзеро переливалося (виблискувало).
闪光灯 shanguangdeng 〈摄〉лампа "спшіах"; бліц-лампа ж.; бліц спец.
闪击战 shanjlzhan блискавична війна; бліцкриг.
闪开shSnkai —闪避.来不及〜не встигнути ухилитися;〜点 відійдіть; відійдіть убік; розступіться; дайте дорогу;人群往两旁~ юрба розступилася.
闪目 shSnmCi засліплювати.
闪燃 shSmin спалах.
闪身• shanshen боком.〜进门 нечутно прослизнути в кімнату.
闪失 shanshl несподіванка; неприємність,不会 有什么〜нічбго не може трапитися; нічбго неприє много (несподіваного) не може бути; 唯恐有什么〜поббюватися якої-небудь несподіванки (неприємності); боялися, що могло що-небудь статися.
闪石 shSnshi〈矿> амфібол; рогова обманка.
闪视镜 shanshijing <天> блинккомпаратор; блинкмікроскоп.
闪烁 sMnshud 1)(忽明忽暗）мерехтіти (мерехтіння); блимати (блимання); тріпотіти (тріпотіння).星光〜зірки мерехтять (блимають). 2)(冒出）блищйти; блискати; палати.目艮睛里〜着怒火 погляд палав гнівом; очі спалахнули гнівом;眼睛里〜着快活的神 tff в очах забігали веселі вогники. 3)(不直说) ухилятися; уникати чого.〜其词 говорити ухильно і невиразно; у пезрозумілих виразах; 闪闪烁烁不肯直说уникати (ухилятися) від прямої відповіді; ухилятися і не давати прямої відповіді. 4) <Ш> сцинтиляція
(сцннтилювати).
闪色 shSns色 переливчастий (колір).
闪射 shanshe блищати, горіти, виблискувати, відблиск.
闪下 shanxia покинути, залишити {наприклад, родичів).
闪现shanxiAn миготіти. 一个念头〜了一下 майнула (сяйнула) думка;笑虛〜在脸上 веселі ямочки заграли на обличчі.
闪岩 sMnydn <地质> амфіболіт.
闪眼 shSnyan 1) заслііплювати, сліпити (очі). 2) мерехтіти. 3) кинути погляд, поглянути.
闪耀 sh3nyao сяяти; блискати; блищати.山顶〜 若长年不化的积雪гірські вершини сяють
вічними снігами.
闪语 shanyu семітські мови.
shan.
掺 shan (дієсл.) тримати, брати, хапати.
掺扶 shanfii вести під руку, підтримувати.
掺执 shanzhi триматись (за що-небуць), вхопитись.
shan.
賧 shan (дієсл.) 1) поглянути, витріщитись, дивитись непомітно，підглядати. 2) блищати.
ЩЩ shanshan блищати, переливатись, сяяти.
峻暍 sMnshi 1) блиск (блискавки). 2) підглядати, побачити випадково.
Till shan.
讪 sMn 1)—> 讪笑.2)(难为情）зніяковілість (зніяковіти); незручність.〜地走开 зі збентеженим виглядом (із зніяковілістю) ретируватися;脸上发〜збентежений вигляд; зніяковіти; відчути зніяковілість (незручність).
讪谤 shanbang зводити наклеп.
仙皮仙脸 shanpishanlian безсоромний.
讪笑 shanxiao насміхатися над ким-чим (глузування); висміювати кого-що; знущатися з кого-небудь (знущання).遭人〜піддаватися глузуванням (знущанням).
讪语 shanyu насміхатись, висміювати.
shan.
油shan —►油气.腹股沟〜пахова грижа.
油气 shAnqi <医> грижа.
占shAn另见sh5n.
苫 shan (盖）накрити що циновками.要下雨了， 快把І子用Ш子〜上не:забйром буде дощ, потрібно швидше накрити (закрити,
прикрити) пшеницю циновками.
shan 另见 sh5n.
shanlian коса з довгим руківШям.
sMn 另见 sh5n.
扇 shan 1) —*■扇子.折〜складане віяло;团〜 кругле віяло;〜舞 танок з віялами. 2)〈量词〉 стулка. 一〜窗 одне вікно;—〜门 одні дівері; 左边—〜门 ліва стулка, (сторона, половинка) дверей; ліва половина дверей; Ж 〜П двостулкові двері; 〜磨[одне] жорно;四〜 的屏风 ширма в чотири стулки; ширма, що складається з чотирьох стулок.
扇贝 shanbei <动> [морський] гребінець.
扇车 shAnchg <农> віялка.
扇袋 shandai чохол для віяла.
扇画店 shanhuadian невеличка крамниця, що торгує віялами та картинами.
Й#'? shangti_zi кістяк [складаного] віяла.
扇笼 shanlong духова шафа (для приготування їжі).
扇马 shanmS мерин.
扇面JL shanmianr верх для віяла.
扇舞 shanwii танок з віялами.
扇形sMnxing 1) <数> сектор. 2)(扇子形状） віяловий; віялоподібний; секторний.〜І'同门 секторний замок;〜才行® розмахувати віялом; 〜战区 <军> сектор.
扇诱 shanyou вплутувати, збуджувати, зваблювати.
扇坠 shanzhui підвіски (прикраси) на руківОЇ віяла.
扇子 shan-zi віяло;(大扇子）опахало застар.
shan.
善 shan 1)(善良）добрий (доброта). 2)(善事） добро. 3)(交好）дружити з ким. 二人相~ вони товаришують (у дружбі). 4)—> 善于.勇 猛〜战 хоробрий і майстерний у бою;〜观风 色 вміння оцінювати обстановку; спостережливий. 5)(好好地）як слід.〜自保 重 бережіть [як слід] своє здоров'я;〜为说辞 замовити добре слово за кого. 6)(容易） легко; швидко.〜变 легко (швидко) змінюватися; мінливий; змінний; непостійний; 〜忘 легко (швидко) забути; забудькуватий; 〜疑 недовірливий.
W shan ba gan хій покінчити миром; скінчити по-гарному ( мирно, полюбовно); піти на мирову; примиритися з ким-чим, розм.
善本 shanben книга-унікум ж.; антикварна книга; унікальний екземпляр книги (рукопису).
善病 shanbing схильний до захворювань.
善地 shandi земля (країна) добра, святб місце.
善才 shancai талановитий музикант, віртуоз.
善 Ш shance гарний план; чудовий задум; прекрасний вихід.
善富 shanfu 1) багатіти, мати надзвичайне багатство. 2) (східний діал.) бамбуковий резервуар для лампи.
善fF shanhuai бути мрійним (чуйним).
善后 shanhou ліквідувати наслідки чого; упорядкувати. 火灾的〜事宜роббта з ліквідації наслідків пожежі;处理〜问题 узятися ліквідувати наслідки; взятися упорядкувати; 研究如何〜вишукувати засоби для ліквідації наслідків.
shanji мати добру пам'ять, легко запам'ятовувати.
善价 shanjia гарна (висока) ціна.
善举 sMnjti <4^> —* 善事.
善类 shanlei <书> добрі (порядні, добропорядні) люди.定 без сумніву не з добропорядних (добрих, порядних) людей.
善良shhilmng добрий (доброта).〜的人们 люди доброї волі;〜的心愿 благий (добрий) намір; благі помисли;心地〜дббре серце; добросердя; добросердий.
善邻 sMnlin <书> добросусідство.〜关系 добросусідські відносини.
善男信女 sMnndn-xinnfi віруючі.
善柔 shanrou м’який, привітний, привабливий.
善女台善终 shan shi shan zhong довести справу по-хорошому (по-доброму) до кінця; щоб усе [від початку до кінця] було добре (по-доброму).
善事 shanshi доброчинність; добрі справи; милість; благодійність.
善士 shanshi видатна людина.
善俗 shansu вдосконалювати звичаї.
善忘 shanwang легко забувати.
Ш ^ shanxln добре серце; милосердя; добросердя; доброта.发〜виявити милосердя;
产• • • ф ' •
зробити милість; змилуватися; змилос- тивитися;成千上ії的受苦人冻死饿死，又有 哪个资本家发过〜？ хто з капіталістів виявив милосердя, коли десятки тисяч бідних людей умирали з голоду і холоду?
ЗН亍 shAnxing 善事.
卷意 shanyi доброзичливість; прихильність;


700
зичливість; дружність. 〜的批 评 доброзичлива (прихильна) критика;不怀〜 недоброзичливо (незичливо) ставитися до кого-небудь; не з добром.
善有善报，恶有恶报sMn you shan bao, e you e bao за добро добром платять, за зло - злом.
善于 shanyu уміти (вміння); майстер на що，з неозн” розм.〜唱歌 майстер співати; бути майстром співу;〜团结群众 велике уміння згуртовувати маси;〜集中群众的意见уміти концентрувати думки мас; ~应付 є уміння (володіти умінням) поводитися з людьми;〜 处理 вміти розпорядитися; розпорядницький; 〜交际 товарріський;〜舌辛令 красномовний; володіти красномовством; володіти даром слова; майстер говорити промови; язик добре підвішений (привішений) у кого;我们 不但~破坏一个旧世界，我们还将〜建设一个 新世界 ми здатні не тільки зруйнувати старий світ, але і побудувати новий;女口果我 们声〜依靠群众，就无法把工作做好якщб ми виявимося нездатними спертися на маси, то не зможемо впоратися з роботою.
善战 shanzhan майстерний в бою.
善种学 shanzh6ngxue євгеніка.
善终 shanzhong природна смерть; умерти своєю смертю.
子单shan另见chdn.
禅让shAm^ng —>禅位.
禅7& shamvei зректися престолу; поступитися престолом кому; передати владу кому.
shan.
їй shan каструвати кого (кастрація); оскопити кого; вихолостити кого.〜马 каструвати (оскопити, вихолостити) коня;〜过的马 мерин; кастрований жеребець.
shan.
Щ ДЙ shancheng відремонтувати, виправити, привести до ладу, відшліфувати,
绪发 shanfa переписати і розіслати (роздати) що.
缮就 shanjiu написати, переписати, привести до іїаду. ,
绪录 shanlu переписувати, знімати копію.
缝生 shansheng тренуватись фізично, займатися фізичними вправами та гігієною.
绪完 sMnwdn впорядкувати, відремонтувати.
绪写 shanxie переписати [набіло] що,
绪写员 shaqxieyuan переписувач; переписувачка.
绪筑 shanzhu реставрувати.
fS shan.
擅 sh&n 1)—> 擅自.~作威福 б)^ти самодуром; чинити свавілля;〜作威福的人самодур;〜离 职守 самовільно залишити роббту; самовільна втеча. 2)—> 擅长.不〜辞令 невміння говорити; відсутність красномовства.
shanbi^n робити по-своєму, рахуватися лише зі зручністю для себе, безцеремонно.
擅兵 sh^nbTng узурпувати військову владу.
ffl-feshanchang прекрасно (добре, досконало) володіти чим; бути сильним у чому.〜演戏 досконало володіти сценічною грою; добре грати на сцені;〜写诗 уміння писати вірші;〜 写作 прекрасно (добре, досконало) володіти пером;〜数学 добре знати математику; дуже сильний у математиці;〜这一手 на такі
справи майстер;当地的劳动人民〜于用竹丝 编织各种制品 місцеві жителі-умільці з бамбукових галузок плетуть різноманітні предмети.
擅场 shanchang ставати господарем становища, заволодіти загальною увагою.
擅干 shangan особисто розпоряджатись, повністю брати на себе.
擅名 shanming стати широко відомим.
擅命 shanming перевищувати повноваження.
擅专 shanzhuan монополізувати, свавільно.
擅自 shanzi самовільно; свавільно; довільно; самоправно.〜行动 вчинити самовільно (свавільно, довільно, із сваволі, самоправно); сваволити; самочинство; самочинні дії;〜离 队 самовільна втеча з загону; самовільність розм.;不得〜到农和І■招工не можна вербувати робочу силу в селі примусово (самочинно).
擅暮 shanzuan дезорганізовувати, підривати, розлагоджувати.
Ш shan.
膳 sMn —膳食.午〜обід;用〜харчувйтися; столуватися. 膳车 sMnche вагон-ресторан.
膳费 shanfei гроші (витрати) на харчування (на стіл); плата за стіл (за харчування).
腊月艮 sh含nfii стіл й одяг, харчування та обмундирування.
膳府 shinfii комора для зберігання продуктів.
膳食 shanshi харчування; стіл.
膳宿 shansu стіл і квартира; пансіон.供给〜на пбвному пансіоні; з повним пансіоном;〜学 校 пансіонат; інтернат;〜旅馆 пансіонат;〜自 理 без пансіону.
膳厅 sh》ntTng їдальня.
膳撰 shanzhuan смачні страви.
sMn.
嬗变 sh^nbi^n 1)(演变）еволюціонувати книжк. (еволюція). 2) <理> розпад.
sMn.
赡富 shanfu багатий, рясний, розкішний, щедрий.
赡护 shanhu допомагати (наприклад, про Батьківщину), підтримувати.
ШШ shanli прекрасний, багатий {наприклад, про мову).
赡闻 sh^nwSn бути відомим, популярним, мати широко відому репутацію.
膽养 sh^nyang утримувати кого-що (утримання); забезпечувати матеріально.〜父母 утримувати батьків;由子女〜б^ти (жити) на утриманні дітей;受人〜的人 утриманець; утриманка,
赡养费 shanyangfei аліменти мн.; утримання устар,, спец,付〜платити аліменти;领〜的女 人 аліментниця розм.
赡养人 shanyangren аліментник розм.
赡遗 shanyi подарунки,
膽願 shanzhen допомагати матеріально, займатися доброчинністю,
sMn.
Ш shan <动> білочеревий несправжній вугор; флюта.
"Ш shang.
伤shSng 1)(受伤）рана; поранення.重〜важка рана;轻〜легкй рана;浑身是〜весь поранений;他的脚受了〜йогб поранило в
ногу; він одержав поранення в ногу. 2)—> 伤 害.〜筋骨 розтягнення сухожилля;〜感情 псувати взаємини; йти на шкоду (завдавати збитки) добрим взаєминам;出 口〜人 скривдити людину [своїми словами];恶语〜 А ганьбити (ранити, зачіпати) людину образливими словами;他的话〜了一些人 його слова скривдили багатьох (викликали в багатьох образу). 3)(感到厌烦）так набриднути.吃糖吃〜了 набргідло їсти цукерки. 4)(妨碍）заважАти.这无〜大雅 це не такий вже страшний гріх (недолік); не так уже це страшно.
伤症shangba->伤痕.手术之后留下了〜після операції залишився рубець;他的脑门上有一 块〜у нього шрам на чолі;不能好了〜忘了痛 не можна забувати біль відразу ж після загоєння рани; нікбли не забувати важкого життя в колишньому суспільстві; вічно пам'ятати важке минуле.
伤悲 shangba бути в скорботі, сумувати, страждати.
伤病 sh§ngbing захворіти.
伤财 shangcai витрачати гроші (майно, власність).
伤触 shangchu роздратовувати, тривожити, зачіпати.
伤悼 shangdao скорбота ж. (уболівати книжк.).
伤风 shangfeng застуда (застудитися); нежить; одержати (схопити) нежить.
伤风败俗 shang feng bai su справляти руйнівну дію (вплив на норми і засади суспільстаа); • руйнувати норми; моральна руйнація; падіння (розбещеність) поглядів.〜的行为 непристойний (глибоко аморальний) вчинок.
伤感 sMnggSn сумувати (смуток); засумувати прост. 〜的抒情诗жіиісна лірика;回忆往事 使他〜він засмутився (його охопив смуток) від спогаду про минуле;他〜地说 він зі смутком сказав.
shanghao 1) закінчуватись, витрачатись, зменшуватись. 2) витрачати, втрачати. 3) втрата, витрати, відходи.
伤害 shanghai шкодити кому-чому (шкода); розладнати кого-що (розлад).〜人命 убити кого-що;〜身体 шкодити (заподіювати шкоду) здоров'ю; шкідливо для здоров'я; псувати (розладнати) здоров'я; на шкоду здоров'ю;〜自尊心 зачепити (вколоти) самолюбство.
伤寒 sMnghdn <医> тиф.〜杆菌 тиф6:зна паличка;生〜хворіти на тиф.
伤号shanghao —伤员.
伤耗 shang-hao втрата.
伤痕 shanghen рубець; шрам.浑身〜весь у рубцях (у шрамах).
伤酒 shangjiu перепити, отруїтись алкоголем.
伤 口 sh5ngk6u рана.新〜свіжа рана;包扎〜 перев'язати рану; 兰 гниття рани; рана гниє;〜出血 з рани тече кров; рана кровоточить; 扩张器 ранорозширювач.
shangke травматологічне відділення.〜医 生 травматолог.
伤感 shangmin перебувати в скорботі, скорбота, співчуття.
伤脑筋 shang nSojln ламати гблову; карколомний; сидіти в печінках у кого, прост.; от де сидить,最〜的问题 найбільш (головоломне, каверзне) питання;犯不着为 这事〜не варто над цим ламати гблову;这事 真口Ц 我〜це в мене от де сидить; ця [справа] у


701
мене в печінках сидить; це було мукою для мене;同这种人一起工作实在〜з такою людиною працювати — одна мука (суцільний жах);我们伤了不少脑筋才猜到 了 чиміпо ми побилися, перш ніж здогадатися.
伤热 shangre [почати] гнисти (зопрівати, псуватися) від тепла.
伤事 shangshi псувати справу, зазнати невдачі.
伤神 shangshen псувати нерви кому; нервувати; стомлювати кого.你不值得为小事〜не варто вам псувати нерви через дрібниці;他病刚好， 多说话会〜的 він щойно од)Ькав, довга розмбва його стомлює.
伤生 sjiangsheng нищити все живе; позбавляти кого життя.
伤食 shangshi〈医〉нетравлення; розлад травлення.
伤暑 shangshii отримати тепловий удар.
伤势 shangshi поранення; стан рани.〜严重 поранення дуже важке (небезпечне).
伤逝 shangshi побиватися (убиватися) за померлими.
伤损 shangsun пошкоджувати.
伤天害理 shang tian hai її порушити закони божі і людські; аморальність учинку (дії).
№ t shangwang поранені й убиті.不 〜не зважаючи на втрати;敌军〜惨重 у ворога багато поранених і убитих;敌军〜约一千人 супротивник втратив убитими і пораненими близько тисячі чоловік.
伤心 shangxln засмучуватися (засмучення); сумувати (сум ч.)； журитися (журба); уболівати (серцем).带着〜的样子 із засмученим (сумним) виглядом; у глибокому смутку; у глибокому сумі;使人〜завдавати кому смутку; ранити чию душу; роз'ятрювати vwi'душевні рани; серце надривається: горе горючати народно nodm., прост. побиватися за ким-иебудь, через кого, рош. 别太〜了 не треба так засмучуватися (сумувати, журитися);他的话真叫人〜йогб слов 含 мене прбсто засмучують (пригнічують).
伤心、惨 Щ shang хш can mu страшно [було] навіть дивитися; душа (серце) болить; серце кров'ю обливається.
伤员 shangyuan поранений.轻〜легірпоране- ний;重〜важкопоранений.
荡 shang.
% shang〈书〉умерти неповнолітнім; вмерти в ранньому віці; рання смерть.
商 stog.
商1 shSng 1)—商量.容后再〜про все поговоримо потім (пізніше); обговрримо це потім. 2) ~>•商业.3) —►商人.备售〜 роздрібний торговець;布〜торгбвець мануфактурою;富〜багатий купець (комерсант). 4)〈数>чйстіф.八被四除的〜是 二 частка від ділення вісьми на чотири дорівнює двом.
商 2 shang < 音 > "шан" (другий звук в давньокитайскій гамі).
商办 shangban 1) діяти згідно з договором, діяти за угодою. 2) приватний, заснований на приватні кошти, комерційний.
商标 shangbiao [фабрична] марка; етикетка; фабричне (торгбве) клеймо; фірмовий знак. 贴〜наклеювати етикетки.
商标纸 sh§ngbi§ozhI етикетка. sh5ngbu відкритий порт.
商场 shangchang пасаж, торгбві ряди.
商船sh^ngchudn торгбве судно; торговий (комерційний) флот (兔于总称).
商店 shangdian магазин; торгбве підприємство; (小铺子）крамниця.百货〜універсальний магазин; універмаг;时装〜магазин готового одягу; ательє мод;副食品〜продуктбвий магазин;曰夜月艮务〜магазин цілодобового обслуговування;寄售〜комісійний магазин; 照相器材〜фотомагазин.
Й 电 shangdian особиста телеграма.
商 ІТ shangding домовлятись, дійти згоди.
商董 shangdong член правління торгової палати.
商兑 shangdui обговорювати, домовлятись.
商 Р人 shangdui караван.
商法 shangfa < 法 > торгбве законодавство (право).
商贩 shangfan дрібний торговець; торговка, торгаш розм.
商港 shanggang торговий (комерційний) порт.
商贾 shSnggti〈书〉куп彳цтво.
商股 shanggu акції приватного акціонерного товариства (на противагу державним).
商行 shanghang фірма; торговий дім.
商号sMngMo 商店.
商会 shanghui комерційне товариство; купецький союз; торгова палата.
商界 shangjie комерційні кола; комерційний світ.
商借 shangjie домовлятися про позику, обговорювати умови кредиту.
商{会 shangkuai маклер, торговий посередник. 商籁伴 sh§nglMtt <^Й>сон6т.
商利 shangli комерційний інтерес, торгівельний прибуток.
商量 sMng-liang радитися; радити; обговорювати що (обговорення); переговорити (переговори мн.).和評众〜当前南工作问题 радитися (переговорити, консультуватися) з масами про поточні справи;条件已经〜好了 про умови вже домовилися (домовлено);我 们有重要的事情〜у нас тут велика розмбва; 问题尚未〜过 питання ще не обговорювалося.
商陆 sMnglii <植> фітолйкка [їстівна].
商轮 shanglun торговий пароплав.
商明 shangming 1) точно домовитись. 2) розумний, мудрий.
商品 shSngpIn <经> товйр.出口〜Експортні товари;〜生产 товарне виробництво;〜经济 товарне господарство;〜输入 ввіз товарів;〜 竞争 торгова конкуренція;〜流通 товарообіг; оборот товарів;〜么1[转额 обсяг товарообігу; 〜交换 товарообмін; товарний обмін;〜交易 товарна угода;〜交易所 товарна біржа;〜检 验 бракерйж;〜拜物教 товйрний фетишизм.
商品粮 shangplnliang товарне зерно.
商品量 shangplnliang <经> товйрна маса. 商品率 sh§ngplnl6 <经> товарність.粮食〜тов^р- ність зерна;农业〜товарність сільськбго господарства.
shangpinxue <tx> товарознавство.
商洽 shangqia домовитися; узгодити що.
商情 shangqing [торгова] кон'юнктура; стан (кон'юнктура) ринку.〜观察 кон'юнктурне спостереження; стежити за кон'юнктурою;〜 报导 кон'юнктурна інформація.
商榷sMngquS—商讨.
商人 shangren торговець; купець; купчиха; торговка розлі.; бізнесмен; комерсант (指大 商人)，
商事 shangshi 1) комерція, торгова угода, торговельний, комерційний. 2) полбження торговельного законодавства, параграфи торговельного права.
商数 sh5ngshCi <数> чйстка.
商税 shangshui торговельний податок.
商谈 shangtan переговорити (переговори мн.). 进行〜вести переговори.
商讨 shangtao обговорювати що (обговорення). 〜问题 обговорювати питання;〜对策 обговорювати, які вжити контрзаходи.
商务 shangwu торгбві (комерційні) справи.〜代 表 <外> торгбві представники;〜参赞 <外> торговий радник:〜代办处 < 外 > торгпредство;〜委员会 комісія у справах торгівлі.
商辛肖 shangxiao збувати, продавати.
商业 sh5ngy色 комерція; торгівля.〜信用 комер- ційний кредит;〜资本 торговий капітал;〜矛!] 润 торговий прибуток;〜执照 патент на торгівлю;〜特‘：权 привілей в області торгівлі;〜银行 комерційний банк;〜中心 торговий центр;〜工作人员 торгбві працівники; ~资产阶级 торгбва буржуазія.
商业部 shangy^bu міністерство торгівлі.
商业税 shangyeshui торговий податок.
商业网 shangy会wSng торгівельна мережа.
商议sh如gyi—商量.
商约 shangyue торгівельний дбговір.
商战 shangzhan боротьба за ршіки збуту, торговельна війна.
商准 shangzhun дозволяти, домовлятись про дбзвіл.
商酌sh3ngzhu6~>商量.
商租 shangzu оренда землі (іноземцем, під підприємство).
縮 shang.
Ш shang келих; чара застар.^ народно-поет., книжк.; чарка застар., народно-поет.
ШШ. shangdou келих (чара) та посуд для Іжі, вино та їжа.
ШШ shangyong складати поезію за чаркою вина, за кожною чаркою складати пісню.
shang.
ІЙ shang волога; вологомісткість ґрунту.
ІЙІн shangqing вологозабезпеченість; волога; вологість ґрунту.〜好的地区 забезпечена вологою зона;〜不好，难保全苗 за відсутності вологи в ґрунті важко буде досягти рівномірного проростання зерна.
ІЙ shang.
熇 ghang <理> ентропія.
雄J shSng.
响 shSng "шан" (міра земельної площі, що дорівнює 1 гектару в північно-східній частині Китаю і 0,2 - 0,33 гектари в північно-західній частині Китаю).
shang.
В向饭 shSngfan обід，другий сніданок.
晌觉 shangjiao денний сон, післяобідній відпочинок, сієста.
ВЙ 歪 shSngwai після обіду.


702
晌午 shang-wu <口> пблудень «
贝 shang.
赏 і shang 1)(奖赏）нагородити кого-що (нагородження).〜他一匹马 нагородити його конем; дати йому коня у винагороду;〜钱 подарунок грошима; подарувати гроші;有〜 W 罚 використовувати як засоби заохочення, так і засоби покарання; коли треба — нагородити, а коли і покарати (а коли ні — покарати). 2)(赏赐的物品）нагорбда.重〜 велика нагорбда;领〜одержати нагороду;无 功受〜，于心有愧 сбромно одержати незаслужену нагороду.
赏 2 shang (欣赏）милуватися чгш, на що (милування); насолоджуватися чим.〜花 милуватися квітами; насолоджуватися красою квітів;〜月 милуватися місячною ніччю; насолоджуватися чарами місячної ночі.
赏爱 shangai милуватись.
赏酬 shangchou нагороджувати (за щось).
赏赐 shangci 1)(赐予)наділяти кого-що чим, застар.', дарувати що кому. 2)(赏赐的物品 或钱）нагорбда;(施舍物）подйчка. —笔〜 грошова винагорода (подачка).
赏罚 shangfd нагорбда і покарання; преміювати і штрафувати; вдаватися до заходів заохочення [за заслуги] і стягнення [за помилки].〜严明 б扣і сувого справедливим і щодо нагородження й щодо покарання.
赏封 shangfeng преміальні.
赏格 shangge умови видачі преміальних.出~ призначити суму [у винагороду] за що.
赏给 shanggei дарувати, дати в нагороду.
赏功 shanggong нагородити за послуги.
赏光 shangguang удостоїти своїм відвідуванням; відзначити своєю присутністю.请〜прош^ завітати; маю честь запросити; зробіть мені приємність; не відмовте прийти.
赏号 shanghao нагорбда, подарунок, поздоровлення.
赏花 shanghua милуватись квітами.
赏鉴 shangjian оцінити що (оцінка).〜名画 оцінити відому картину; 受 至!1 〜
користуватися високою оцінкою.
赏脸 shanglian зробіть [мені] честь; удостойте [мене] честі; будьте так ласкаві; удостойте [мене] увагою; приділіть мені увагу, і青〜收下 这份礼 зробіть честь і прийміть подарунок; 请〜光临 прошу [зробити честь і] удостоїти (ощасливити) мене своїм відвідуванням.
赏金 shangjln грошова винагорода.
赏美 shangmei хвалити, бути у захваті.
赏纳 shangna взаємно сподобатись, взає мність.
赏钱 shSngqian (赏赐的钱)преміальні; подачка; (小费）чайові [гроші].
赏识 shangshi віддати честь чому; прихильний (прихильність); виявити прихильність;
благоволити до кого-небудь (благовоління). 得到上级的〜здобути прихильність керівництва; кого оцінило керівництво; користатися прихильністю (благоволінням) керівництва; у фаворі в керівництва;〜他的 手艺 віддати належне його умінню
(майстерності).
赏适 shangshi розвага, задоволення.
赏玩 shangwan милуватися чим, на що (милування); насолоджуватися чим.〜山景
милуватися гірським пейзажем;
насолоджуватися красою гір.
赏心悦目 shSng xln yue mu зробити велику приємність; одержати естетичну насолоду. 这里的风景令人〜місцевий пейзаж радує (милує) око.
赏刑 shangxing нагорбда й покарання (кара).
胃胃 shangxue милуватися сніговим пейзажем.
上 shang.
上і sMng 1)(位置在高处的）вфхній (верх); над ким-чим.〜嘴唇 верхня губа;向〜看 дивитися вгору;往〜走 йти вгору (нагору);目艮 睛往〜抬 підвести очі догори;从下至(1 〜знизу догори;从〜到下від верху до низу;子弹在头 〜飞过 і куля пролетіла над головою;无片瓦， 下无插针之地 над головою — ні шматка черепиці, а під ногами немає клаптика землі; ні кола ні двора в кого. 2)(等级或品质高的） вищий; кращий. 3)(次+或时间在前的） минулий; попередній; перший.〜月 минулий (попередній) місяць;〜星期五 минула п'ятниця;〜一页 попередня сторінка;〜届毕 业生 торішні випускники;〜卷 перший том; перша частина;〜半年 перша половина року; перше півріччя. 4)(用在名词后表示物体і Ш) на чому, що.船〜на борті судна;挂在墙〜 висіти на стіні;挂到墙〜повісити на стіну; 坐在地〜сидіти на підлозі (на землі);落在地 〜упйсти на підлогу (на землю). 5)(用在名 词后表示范围）у на чім.书〜укніізі;报
纸〜у газеті;课堂〜у класі;会〜на зборах. 6) (方Ш) у чому; з чим;以相应的形容词—副词 表示.事实〜насправді; фактично;思想〜в ідейному (ідеологічному) розумінні; згідно з ідеологією;政治〜的分歧 розбіжності в політиці (з політичного боку); 口 头〜承认,实 际〜否认 визнавати на словах, але заперечувати на ділі;建设〜的成就 успіхи в галузі будівництва;从历史〜进行全Ш批判в історичному аспекті проводити всебічну критику;这在理论〜是正确的це теоретично правильно.
上 2 shang 1)(由低到高）підніматися (підйом). 〜山 підніматися (дертися) на гору;〜楼 підніматися (йти) на верхній поверх;〜树 підніматися (лізти) на дерево;〜岸 зійти на берег; висадитися [на берег];〜火车 сідати в потяг;〜轮船 сідати на пароплав. 2)(去)йти. 〜街 йти на вулицю;〜ЛІ厂 йти на завод;〜前 线 йти на фронт;〜大学 вступити до вузу;你 〜哪儿去？ кудїі [ви] йдете?他〜哪儿І 了？ куди він пішов? 3)(向前）вперед.快〜！ вперед! швидше вперед!迎着困难〜йти назустріч труднощам. 4)—> 上场.工人〜讲台 виступ робітників з кафедри;——工人〜 з’являється робітник. 5) (添补)：〜菜 подавати страву;〜月巴料 вносити добриво;给 汽车〜汽油 заправити машину бензином;机 车的煤〜过了 паровоз уже набрав вугілля. 6) (安装）ставити що.〜子弹 заряджати гвинтівку;〜炮弹 заряджати гармату;〜朿丨J 刀 приєднати багнет;〜螺丝 угвинтити гвинт;〜 梁 стйвити балку. 7)(涂上）наклйсти що.〜颜 色 пофарбувати що;〜药膏 обмазати маззю; 给腿〜石膏 наклйсти гіпс на ногу. 8)(登载） розмістити що (розташування).〜光荣榜 розмістити кого-що на дошці пошани. 9)(抒 紧）натягнути що.〜弦 натягнути струни;〜表 завести годинник. 10)(达至ij) до чого; близько чого-〜百人 до сотні людей; близько
ста чоловік; приблизно сто чоловік. 11)—上 声.12)(用年动词后，表示由低往高，〜树 піднятися (вилізти, видратися, умоститися) на дерево;飞〜天空 злетіти (піднятися) у повітря;老鹰飞〜云端 орел злетів (шугнув) під хмари. 13)(用在动词后，表示达到目的） 一般用相应的完成体动词表达.锁〜门 замкнути двері на ключ (на замок, ключем, замком);考〜了大学 склісти (витримати) вступні іспити до університету;戴〜目艮镜 надягти окуляри;穿〜新衣月艮 надягти новий одяг; вбратися в новий одяг. 14)(用在动词 后，表示开始并继续)一般-相应的完成体动 词表达.爱〜了农村полюбити село;谈〜一个 钟头就足够了 поговорити (порозмовляти) годину, і цілкбм достатньо;对这个应当多留 〜些心 варто приділити цьому більше уваги.
_Ь 3 shang <音> "шанп (китайський нотний знак); до невідм.
_Ь班 shangban (ЛІ作 Jp女台）початок роббти;(去 工作）йти (вихбдити) на роббту.上午八点〜 початок роббти о 8 годині ранку; прийти на роббту о 8 годині ранку.
上半场 shangbanchang <体> перший хавтайм (тайм); перша половина гри.
上半晌sMngMnshSng —►上半天.
上半天 shangbantian до полудня; до обіду; перша половина дня.
上半夜 shangbanye перша половина ночі; до півночі.
上报 sMngMo 1)(呈报）доповісте що начальству; повідомити (повідомлення). 2) (登报） розмістити (опублікувати, надрукувати) що в газеті; потрапити в газету (用于指否定的事物)•,
上辈 shangbei 1)(祖先）пращури мн.; праотці мн. (прабатьківський) устар. 2)(上—代） попереднє (старше) покоління.
上辈子sMngbSi-zi 1) —►上辈1). 2)(迷信传说 中的前世）минуле (колишнє) життя (у циклі перероджень за буддійським віровченням).
上币 sMngbi основна валюта, цінності вищого порядку.
上边 shang-bian 一 上面 1)，2)，3), 5).
上腰 shangbiao нагуляти жиру; гладшати; бути в тілі; ввійти в тіло; додавати ваги.〜的程度 наг^л.
_h^ shangbiao заводити годинник (кишеньковий, ручний).
_h宾 shangbln почесний гість.待为〜прийняти як почесного гостя.
±вР shangbCi 1)(书籍_h卷）перший том; перша частина. 2) —►上身 2 1).
上才 shangcai 1) великі здібності. 2) видатний талант, геній.
上菜 shangcai найкраща страва, shangcang небо; бог.
_ЬШ shangcao йти на стройову підготовку (на стройове навчання).
JL Ш shangce найкращий план (вихід); найкращий захід.
上册 shangce перша частина, перший том.
上层sh^ngceng верхній [шар].大气的〜вфхній шар атмосфери;房屋的〜верх (верхня частина) будинку; верхній поверх; ~领导 найвище керівництво; найвища влада;〜分子 верхній прошарок; верхівка; верхи мн., розлі.; найвищий шар суспільства;〜4、资产阶级 найвищий шар дрібної буржуазії;〜社会 найвище коло суспільства; найвищі сфери;〜


703
反动集闭 реакційна верхівка;〜违筑 надбудова.
上场 shangchang виходити (вихід); виступити (виступ).演员〜вихід (виступ) артиста на сцену;运动 й 马上就〜зараз вийдуть на стадіон спортсмени.
上场门 shangchSngm6n 〈居lj> правий вихід [на сцену].
上朝sMngcMo 1)(朝见君王）з'явитися на аудієнцію. 2)(君王到朝庭上处理政事） давати аудієнцію [сановникам] і займатися державними справами.
上潮 sMngchdo приплив.
上窜下跳 shangcuan-xiatiao політиканствувати й у верхах, і в низах; діяти демагогічно як у верхах, так і в низах.
ЇМ shangcheng зважувати.
上春 shangchiin перший місяць за місячним календарем, початок весни.
上次 shangci минулий (попередній) раз.〜会议 минулі (попередні) збори.
上族 shangcu <养蚕> завивка кокона.
上代shAngdM —上辈.
上当 shangdang потрапити (ускочити) в халепу; пошитися в дурні; потрапити на гачок; потрапити в пастку; піддатися обману.不含爸〜 щоб не пошитися у дунір (не залишитися в дурнях); 〜了 мене підвели (обдурили); я залишився в дурнях; я потрапив у пастку;他 不会〜він дурнем не залишиться; він промаху не дасть; він не влипне;当心另[J~ будь обережний, щоб не залишитися в дурнях (не попасти на гачок);不含巨让同志们 ~ не можна підводити товаришів;如果我们 丧失警惕性,,那就会上大当，吃大亏якщб ми втратимо пильність, то ми мбжемо стати жертвою обману і жорстоко за це заплатимо.
上刀山，火海 sMng daoshan, chuang huohai "піднятися на гору багнетів, кинутися в море вогню"; йти крізь частокіл мечів і море вогню; пройти крізь ліс багнетів і через море вогню; готбвий йти на будь-які жертви.
上等 shangdeng високоякісний; високосортний; найвищого сорту; першокласний; першосортний.
上等兵 sMngd6ngbTng <军> єфрейтор.
上Я5 shangdi найвищий клас, найвищий ґатунок, бути серед найкращих.
上帝 SMngdi <宗> бог; цар небесний.
上吊 shangdmo повіситися; задушитися прост.
上冻 shangddng замерзати (замерзання).夕可水〜 7 ріка замерзла (застигла, стала).
上都 shangdu столиця.
上段 shangduan верхня частина.
上腭sh^ig'Sl)(节肢动物的上腭)жувіпьцялш. 2)(人的上聘）піднебіння.
Jt房 shangfang вітальня.
上坟 shangfen відвідати могилу; піти на поклоніння до могили.
上房 shangfang головний корпус, центральна будівля.
上成sh〗ngfSng 1)(在风向的上方）навітряна сторона.站在〜头 стояти з навітряної сторони. 2)(优势）верх; перевага.丨丨参阅“占 上风 zhan shangfeng^.
上_ shangfeng начальство.遵照〜的命令 за розпорядженням верхівки; за наказом верховного.
上浮 shangfu підійматись, здійматись.
上盖 shanggai елегантний одяг, святкове вбрання.
上盖 shanggai накривати кришкою.
上告 shanggao подавати касаційну скаргу, касація, касаційний.
上工 shanggong 1)(山工）йти на роботу. 2)(第 一天到雇主家工作）влаштуватися на роботу за наймом.
上供 shanggong робити (здійснювати) жертвопринесення; приносити жертву.
上钩 sMngg6ul)(鱼上钩）клювйти.鱼〜了 рііба клюнула;鱼不〜риба не бере. 2)(上当） потрапити на вудку; клюнутити на принаду. 使人〜піймйти (зачепити) на гачок кого;这个 人是不会〜的 цього на полові не обдуриш.
上古 shanggu глиббка древність, стародавність; найдавніший.
上光 shangguang навести лиск; зробити що глянцевим; глянцювати; полірувати.给木器 〜глянцювйти (полірувати) меблі.
上轨道 shang guldao увійти в колію; прийти до норми.
上好 shanghao високоякісний; високосортний; першосортний.〜的茶叶 високосортний чай; чай найкращого сорту.
上呼吸道 sh》nghiixTd&o <解> вбрхні дихальні шляхи.
上户 shanghu багатий двір, заможна людина.
上回sh&nghui~>上次.
上火 shanghu6 <医> з'являється жар.
上集 shangji вирушати на ярмарок (базар).
上级 shangji найвищі інстанції; начальство; верхи мн” розм.〜领导 вище керівництво; високий начальник;〜机关 найвищий орган; вища інстанція;〜命令 наказ зверху;〜指示 директиви зверху;由〜决定 вирішувати (приймати рішення) у верхах;〜交给的任务 завдання, поставлена найвищими органами; завдання, спущені згори;按照〜指示 за розпорядженням начальства; за наказом начальства.
上家 shangjia партнер, що сидить праворуч [у картковій грі]; партнер, що сидить ліворуч [у "мацзяні" і в інших видах китайської гри].
上尖儿 sMngjiSnr <口> горбю; гіркою.粮長：І 得〜了 зернб насипане горою (гіркою).
上楽 shangjiang шліхтувати що (шліхтування, шліхтовка) спец.; апретувати (апретування) спец.\ (楽表服）крохмалити що, ±过楽的 W 衫 накрохмалена сорочка.
上将shangjiang <军> генерал; генерал-полков- ник; адмірал.陆军〜генеріп (用于美，英，西 德等国)；генерал-полковник (用于苏，日等 国)；армійський генерал (用于法国)；генерал армії (指美国陆军五星上将)；空军〜генерал (用于—，西德等国)；генерал-полковник (用 于苏联)；армійський генерал авіації (用于法 国)；головний маршал авіації (用于英国); генерал-полковник авіації (用于曰本）； генерал BBC (指美国空军五星上将)；海军〜 адмірал; адмірал флоту (指美国海军五星上 将). ,
上缴 shangjiao здавати що (здача); вносити що (внесення).〜利润 здавати відрахування від прибутків вищому органу;〜国库 вносити (здавати) казначейству (у скарбницю).
上街 shangjie 1) виходити на вулицю. 2) виходити у справах. 3) йти на ринок. 4) їхати з села у місто.
上界 shangjie рай; небо; царство небесне.
上紧 shangjm 1) терміновий, поспішати, екстрений.
2) 	намагатись, прагнути, напружувати сили, підвищувати темп.
上进 shangjin прагнення до прогресу.力求〜 прагнути вперед (до прогресу, бути найкращим);不求〜спочііти на лаврах.
上进心 shangjinxln прагнення до прогресу; прагнення стати (бути) найкращим.
上劲 shangjin азарт; увійти в азарт.人们越干越 〜люди працювали з усе більшим і більшим азартом (усе азартніше й азартніше).
_Ь举 shangjii піднімати.
上捐 shangjuan вносити податки, сплачувати збори. г
Jt客 shangke головний (шанований) гість.
上课 sh》ngk6 (教师讲课）давати урок; читати лекцію;(学生听课)відвідувати урок (лекцію).去〜йти на урок (на лекцію);〜人数 відвідуваність уроків (лекцій);从八点起开 始〜заняття починаються з восьмої години; 他没有来〜він не прийшов на урок (на лекцію);他/[门在〜у них іде урок (лекція); вони на уроці (на лекції);今天不〜сьогбдні немає занять.
上空 shangk6ng над ким-чим; у повітрі.飞机在 天安门~飞过 літак пролетів над Тяньаньменем.
_Ь 控 shangkong подавати апеляцію, апеляція, апеляційний.
上口 sMngk6u 1)(能顺 口面出）без запинки. 2) (顺口）милозвучний (милозвучність).这首诗 读起来〜ці вірші милозвучні.
_h款 shangkuan іменний напис,
上来sMng-lai 1)(由低到高）піднятися; йти нагору.乘电梯〜піднятися на ліфті;请你〜— 次 прошу вас зайти (піднятися) нагору;他在 楼下看书，半天不〜він читав внизу і довго не приходив нагору. 2)(用在动词后，表示由低 到高）нагору,跑〜бігти нагору;搬〜підняти нагору. 3)(用在动词后，表示S远到近)під-. 拿〜піднестіі що;把饭端〜подйти обід;部队 增援〜підійшлб підкріплення. 4)(用在动词 后，表示达到目的)一般用相应动词的完成体 表达.读得背〜了 вивчити що напам'ять;叫不 上名来 не знати, як назвати;说不〜не в змозі сказати; важко сказати.
Jt R shanglian перша половина парного напису.
上梁不正下梁歪 shAng liang bu zheng xia liang wai "оскільки верх кривить, то і низ скособочений"; оскільки у верхах порядки криві, то в низах буде і того гірше.
上 Щ shanglie перерахований вище; вищезгаданий; вищевказаний; вищезазначений.
上流shing liu 1)—上游1) 2)(旧社会有地位势 力的）світський; великосвітський застар.〜 社会 великий світ; світське товариство;〜社 会的生活 світське життя;〜人物 світські люди.
上楼 shanglou підійматися на останній поверх.
上路 shanglu вирушити в путь (у дорогу).〜前吃 点东西 попоїсти на дорбгу (перед дорогою); 准备〜збирйтися в дорбгу.
上马sMngma 1)(骑上马背）сісти на коня; сісти в сідло; на коня! по конях!(最后两个译法用 于口令）2)(着手办事）почати роботу; узятися до роботи (до справи); почати діяти. 土法〜застосбвувати ісустарний спосіб;采取 土法〜的办法开采煤炭кустйрним способом добувати вугілля.
Jt П shangmen додому. доставити товар додому;月艮务〜обслуговування вдома;〜拜访 особисто відвідати кого;〜取经 піти [самому] по науку (по дбсвід).


704
上面sMngmian 1)(高处）верх; над ким-чим.站 在〜стояти нагорі;到〜去йти нагору;往〜看 дивитися нагору (вгору);从〜掉下来 пацати згори;在山〜飞过 пролетіти над горою (понад горами);河〜架着一座桥 над рікою перекинутий міст. 2)(在表面上)на чому, що; поверх чого; понад чим,在桌子〜на столі;放 到桌子〜поклйсти що на стіл;棉祅〜再穿皮 大衣 зверху на ватник надягти шубу. 3)(前 面）вгіще; вище-.〜所说的 вищесказаний; вищевикладений;〜歹!]举的 перерахбваний вище;〜所提到的вищезгаданий;〜所引证的 вищенаведений;〜一段 попередній абзац;〜 已经说过了 вище вже говорилося (сказано).
4)(方面）у чому; по чому; на чому.在继续节 约〜想、办法 вжити заходів щодо лінії подальшої економії;把精力集中在工作〜 зосередити всі сили на роботі;这〜他用过功 夫 на це (у це, у цьому) він поклав чимало праці. 5)(上级）вищі інстанції; начальство. 〜来的指示директива згори;派人向〜报告 послати людину доповісти керівництву.
上年 shangnian минулий (попередній) рік; рік тому.
上庙 shangmiao йти до храму, здійснювати паломництво.
上墨 shangmd накладати туш, фарбувати в чбрний колір.
上墓 shangmu приносити жфгви духам предків на могилі.
上脑 shangnSo голова, лідер, мозок (наприклад, організації).
_Ь年纪sh^ng nian-ji літній; старий; у літах; у віці; постаріти.〜的人 людина похилого віку; людина в літах (у віці); старий розм.;他已经 〜了 він дожив до глибокої старості); він став уже літнім (старим); він уже в літах (у віці); у нього солідний вік.
上农 shangnong замбжний селянин.
上皮 shSngpi <解> епітелій.〜细胞 епітеліальна клітина;〜癌〈医〉епітелібма.
上票 shangpiao {торг.) гарантований (розмінний) чек.
上品 sMngpTn найкращий сорт; найкраща порбда.酒中〜найкращий з різних сортів вина; вино найкращого сорту; найкраще вино з усіх сортів. '
上坡路sMngp6Ki 1)(由低向高的路)підйбм. 2) (发展的道路）шлях до добробуту (до розквіту); шлях подальшого рбзвитку.走〜 угору йти (підніматися).
上铺 shangpu верхня полиця (у потязі).
上漆 shangqT покривати л^ком.
上前 shangqi&n підійти.〜和他握手 підійтрі і потиснути йому руку.
上去 sMng-qu 1)(由低往高）йти нагору; піднятися.登着梯子〜піднятися [нагору] по сходах. 2)(用在动，后，表示由低到高） нагору.爬〜лізти нагору;飞〜летіти вгору; злетіти;用电梯送〜підняти кого-що [нагору] на ліфті. 3)(用在动词后，表示由近往远，Й 主体向对象）•一般用相$的动词完成体表达. 向敌人冲〜кинутися (рушити) на ворога;迎 〜йти назустріч;把力量都使〜напружити всі сили.
_ht shangren найвищий гуманізм.
上任 1 sh^ngr^n (前任）попередник.〜秘书 колііш-
ній (попередній) секретар. Jl任2 shangren (就职)втупити н
до влади.
上日 shangri 1) перший день місяця за місячним календарем. 2) попередній день, переддень.
3) 	нещодавно. 4) (поет.) прекрасний день.
上fe shangse—> _t〜绿秦 першосортний зелений чай.
上色 shingsMi (加颜色）пофарбувати що (фарбування).
JlHI shangshan розкішний, вишуканий, найкраще (частування).
上山下乡 sh^ng shm xia хйіщ виїхати (вирушити) у гірські і сільські райони.
上上 shangshang 1)(最好）чудбвий; найкращий; найкращий з усіх; найгарніший.〜策 чудбвий (найкращий) план (вихід); чудбвий (найкращий) захід;他给我出于个〜的主意 він дав мені чудову пораду. 2)(再前面的） позаминулий.〜月 позаминулий місяць;在〜 星期 позаминулого-тижня; два тижні тому.
上身1 shangshen (穿在身上)надягти що.我买了 件新衬衫，今天刚〜я купив нову сорочку і сьогбдні тільки перший раз одягнув її.
上身 2sMngsh5n 1)(身体上部）верхня частина тіла.〜穿一件汗背心、надягти [на сббе] майку. 2)->上衣.
上升sMngsh6ng 1)(向高处移动）підніматися (підйбм). 一 —轻烟袭 Й 〜повільно піднімався вгору легкий димок. 2)(增力口） підніматися (підйбм); підвищуватися (підвищення). 气温〜температура підвищується; Д的政治觉悟提声了，生产就〜了 з підвищенням політичної свідомості людей також швидко зростає і виробництво.
上声sMngsheng <语>1)(古汉语中的第二声） другий тон у складі давньокитайської мови. 2)(现代汉іІ■中的第三声)третій тону сюйді сучасної китайської літературної мови; низхідно-висхідний тон.
shangsheng шедевр.〜乍 шедевр, shangshi різьблення по каменю.
上识 shangshi добре знати давні твори.
上士shangshi <军> старший сержант; головний старшина.陆军〜старший сержант (用于苏 联）；штаб-сержант (用于—，英等国）； фельдфебель ч.(用于日本)；空军〜старший сержант (用于苏联);технік-сержант (用于美 国)；фельдфебель авіації (用于日本)；海军〜 головний старшина (用于苏，英等国）； старшина 1-ої статті (用于日本)；技术〜 старший технік;飞 4亍〜флайт-сержант.
上市 sMngshi 1)(在市场出售）з'явіітися на ринку; надходити в продаж.苹果〜了 на ринку з'явилися (надходять у продаж) яблука; RiJ〜的西红柿 пфші помідори сезону. 2)(到市场去）йти на ріінок (на базйр).
上手1 sh》ngsh6u 1)(表示尊敬的位置）ліворуч (按中国传统)；праворуч (按西方传k). 2)-> 上家.
上手 2 shangshou (开始）початок (почати що，з неозн.); взятися до чого; починати.他刚〜，还 不会 він тільки-но починає і тому ще не вміє; 今天一〜就很顺利сьогбдні від самого початку все пішло добре.
上寿 shangshou поздоровляти з днем народження, бажати довгих років життя.
_Ь书 shangshu звернутися з листом до кого.〜言 事 подати письмову дбповідь; подати доповідну; звернутися з письмовою пропозицією.
上述 shangshu вищесказаний; вищевикладений.
上水 shAngshuT 1)(向上游航行）йти вгору по річці; піднімається проти течії.〜船 судно, що йде Ьгору по річці. 2)(力口 7_К) подача води; набирати воду.
上水道 sMngshuTdSo <建> водопровід.
上税 shangshui платити податок (мито).
上司sh&igsi начальство; начальник.老〜колишній начальник;顶头〜прямий (безпосередній, найближчий) начальник.
上诉 shangsu〈法〉апелювати (апеляція) спец.; подати апеляцію (касацію); оскаржити що (оскарження).判决不得〜вирок оскарженню не підлягає.
上溯 shangsu 1) плисти проти течії. 2) повертатися думками в минуле.
上诉人 shangsuren <vi> касатор; апелянт; апеля- тор.
上诉书 shangsushii 〈法〉апеляція спец.\ касаційна (апеляційна) скарга.
上算 shangsuan розрахунок; вигідно (вигода). 很〜є великий розрахунок; дуже вигідно;不〜 не розрахунок; що за розрахунок; немає розрахунку; невигідно;彼此都〜кбжний з нас може з чого мати користь.
_L岁 shangsui врожайний рік.
上台 sMngtdi 1)(上舞台）виступити на сцені; (上讲台)зійтіі на трибуну.〜演讲 виступити з доповіддю;〜表演 виступити на сцені. 2)(上 任)заступити на посаду. 3)(执政)прийти до влади.
上堂 shangtang 1) входити в аудиторію, займати своє місце. 2) почати розшад судової справи.
上腾1 sMngtdng (弹药і：膛)зарядити що.炮弹〜 зарядити гармату;枪弹〜зарядити рушницю.
上膛 2 shangtang (勝）піднебіння.
上套 shangtao 1) опинитись у засідці. 2) змащувати. 上体shangt! <书> 上爲2 1).
上天 1 shangtian —> 上苍.
Jt天2 shangtian (飞 _h天）злетіти в небо.人造地 球卫星〜запуск штучного супутника Землі.
上条 shangtiao набирати текст (у типографії).
上头sMng-tou 1) 空）надкші-чгш.灯桌 子〜лймпа висить над столом;屋顶〜飘着一 面国旗 над дахом будинку розвівається державний прапор. 2)—> 上面 2).墙〜挂着画 на стіні висить картина. 3)—> 上面 4).误会就 出在这〜civie у цьому і є непорозуміння; саме через це і відлося непорозуміння. 4) —► 上级.这个问题〜还没有作出决定щсідо цьому питання начальство ще не прийняло рішення;这事〜有命令 на це є розпорядження (наказ) начальства.
JL 味 shangwei неперевершений смак.
JlS'shangwei <军> капітан; старший лейтенант. 陆军〜капітан; старший лейтенант (用 于苏联);空军〜капітан; капітан авіації (用于 日本);старший лейтенант (用于苏联);海军〜 старший лейтенант (用于苏联夂 лейтенант (用于美，英，法等国)；капітан-лейтенант (用 于西德，日本等国).
上文 shangwen попередній текст.
上午 shangwu до полудня; до обіду; пфша половина дня.〜出发 вирушити в дорогу у першій половині дня.
上下1 sMngxA 1)(地位，¥分较g和较低的人） з верху до низу; верхи і низи.举国〜уся країна від малого до великого;〜之间的关系 стосунки між вищими і нижчими органами; 〜ІШ气 тісний контакт (налагоджений зв'язок) між керівними і низовими органами


705
(працівниками). 2)(从上到下)згори донизу. 〜打量 поглянути на кого-що з голови до ніг; 〜移动 рух по вертикалі; рухатися вгору і вниз; J：上下下都给雨淋湿了 промбкнути під дощем до нитки. 3)(区别）різниця.价格 不相〜невелика різниця в ціні; немає великої різниці в ціні;他们的成绩难分〜 важко визначити, хто з них кращий за успішністю. 4)(大致）біля чого; приблизно; близько.—千人〜приблгізно (близько) тисяча чоловік;四十岁〜близько сорока років; років сорок;温度在零度〜 температура близько нуля.
上下2sl^ngxi》（从高处到低处或相反）нагору і вниз.〜楼梯 підніматися і спускатися (йти нагору і вниз, ходити нагору і вниз) сходами; 山上І参了公路，车辆〜很方便 у горах провели шосе, і їзда стала зручною.
上下其手 shang xia qi shou шахрай мн” розм.; пройдисвіт прост.
上下文sMngxiAwdn контекст.要看看句子的~， 意思才能明白 трбба брати фразу в контексті, тоді вона стане зрозумілою.
上下弦 shangxiaxian <天> півмісяць.
上仙 sh^ngxiin 1) стате безсмфіним. 2) померти. 上弦 shAngxidn <天> перша чверть [Місяця]. 上限 sh^ngxi^n максимум; верхня межа.
上详 shangxiang подавати доповідну записку, рапортувати, доповідати.
上相 shangxiang фотогенічний (фотогенічність). 〜的风景фотогенічний пейзаж;〜的容貌 фотогенічна зовнішність.
_h校 shangxiao полковник; капітан 1-го рангу. 陆军〜полкбвник;空军〜полкбвник; полковник авіації (用于日本)；海军〜капітан 1-го рангу (用于苏,西德，日本等国);капітан корабля (用于法国);(用于美，英等Й).
上鞋 shangxie пришивати підошви; ставити підметки.〜用的锥子 підбшне шило.
上谢 shAngxiS виражати вдячність, віддячувати.
上心 sh^ngxTn захоплено, уважно, старанно.
上刑 shangxing катувати кого (катування).
上行 shAngxing 1) <铁路> парний напрямок.〜 列车 пбтяг парного напрямку. 2)(向上游行 驶）плистіі вгору [по річці]. 3)(上送公文） направляти папери у вищу інстанцію.
上行线 sMngxingxiAn〈铁路〉пйрна колія.
上行下效 sMng xing xia xiao який піп，такий і прихід; яблуко від яблуні недалеко падає.
上选 sMngxuan 1) добірний. 2) добірний продукт, матеріал найвищого ґатунку.
上学 shhgxu6 1)(赴校)йти до школи. 2)(开始 入学)вступити до школи.
上旬 shangxun перша декада.
上演 sMngyan [давати] виставу; ставити що.初 次〜пбрша вистава; прем'єра;〜新歌剧 ставити нову оперу; йде нова опера;为儿童〜 的戏剧 дитячий спектакль. '
上演税 shangyanshui гонорар авторові за постановку його п'єси.
上洋 shangydng їхати за кордон (морем).
上衣 shAngyT верхній одяг; верхнє вбрання.风 雨短〜штормівка рот.
上议院 sMngy'iyi^n <政> палйта лордів.
上布I shangyln пристраститися (пристрасть).酒 吃〜了 пристраспітися до вина;戏看〜了 пристраститися до театру.
上印 shangyin приймати справи, братися до виконання обов'язків (про чиновників).
上映 shangying демонструвати що (демонстрування, демонстрація).首次〜кінопрем‘єра; 该片首次〜цей фільм демонструється вперше.
_h 油 shangyou 1) змащувати (автомобіль). 2) накладати помаду (крем).
上游 sMngySu 1)(河命上游）верхів’я; верхня течія [ріки].〜的城市верхнє місто;在长江〜 地带 у верхів’ях ріки Янцзи. 2)(先进） передовий.力争〜прагнути вперед; прагнути бути серед перших (передовиків).
_hi^j shangyu імператорське (найвище) веління; імператорський (найвищий) наказ; іменний наказ застар.
上灶 shangzao куховарити, піти на кухню (для приготування іжі).
±^shangzhang підніматися (підйом); підвищитися (підвищення).》可水〜вода в річці піднялася (прибуває); рівень води підвищився;物价〜ціни на товари піднялися (підвищилися).
上帐 shangzhang занести (записати) що в [бухгалтерську] книгу.
上肢 sMngzh了 <解> верхні кінцівки.
上值 shangzhi бути черговим, чергувати.
Jt 智下愚 shang zhi xia yu мудрість вищих і неуцтво нижчих; мудрість шляхетних і неуцтво простолюду.
上 Ф 农 shangzhongnong вфхній шар середняків. 上中天 shangzhongtian〈天〉вфхня кульмінація.
上装 1 sMngzhu§ng (演员化装）гримуватися і вдягати костюм.
上装2 sMngzhuang (中山装上衣）френч;(军装 上衣）кітель ч.;(西服上衣）піджак;(―般男 式短上衣)куртка;(女式上衣)жакет.
上座 shangzuo почесне місце.
上座儿sh^ngzudr这部电影很〜цей кінофільм має великий успіх у глядачів;戏院子里〜巳 ІІІ А 成 театр вже заповнений на 80 відсотків.
чГ/
间 shang.
尚 shang 〈书> ще; усе ще. ~可 мабуть, це ще зрозуміло; мабуть, ще годиться (піде);为时〜 早 ще рано;〜有疑问 ще (все ще) бути під сумнівом;问题〜待解决 питання ще (усе ще) чекає свого вирішення.
尚齿 shangchl поважати людей похилого віку.
尚崇 shangchong поважати, вшановувати, пошана, повага.
尚德 shangde вшанбвувати чесноти.
尚鬼 shanggu! вшаноЕ^вага демонів, духів померлих.
尚论 shanglun переходити до оцінки минулого, звернутися до давнини.
尚亲 shangqm поважати родичів, вважати родинні зв'язки, стосунки.
f^^shangqie навіть; навіть і; і то навіть. 已、 谨慎，〜不免有错 навіть (навіть і) за великої обережності можливі помилки;这么冷的天 气，大人〜受不住，何况小孩так холодно, що навіть дорослим важко [терпіти], а тим більше дітям.
尚然 shangran все ще, як і раніше.
尚书 sMngshii < 史 > "шанш$" (міністр, найвищий сановник при Мінській і Цинській династіях).!'
尚未 shangwei ще не; усе ще не; поки не.〜可知 усе (поки) ще невідомо;至今〜做到 дотепф ще не (усе ще не) вдалося зробити;有些工厂 在新产品〜大批投产之前，先在商店里设立试
销专拒 перш ніж налагодити серійне виробництво нової продукції, деякі підприємства спеціально влаштовують у магазині прилавок пробних товарів.
尚武 shangwu нахил до військової справи; ставити військбву справу понад усе; войовничий. 〜精神 дух войовничості; войовничий
дух. 尚鞋sh
розм.〜j (упала);: 烧杯sh§ob€
shangxie підшивати взуття.
尚信 shangxin цінувати щирість, поважати чесність. -
尚友 shangydu вшановувати найкращих представників попередніх поколінь.
编 shang.
網鞋 shdngxiS —上鞋 shSngxi泛. shao.
烧shSo 1)(使东西着火)палити кого-що.〜木柴 палити дрова. 2)—> 烧毁.〜成灰焊 згоріти дотла;全都〜了 усб згоріло. 3)(加热）гріти кого-що; палити кого-що.〜水 гріти (розігріти) воду;把水〜开 скип'ятити воду;〜 砖обпалити цеглу;不能把炉子〜得这样红не можна так розжарювати піч. 4)(煮，熬，烛) варити що (варіння); тушкувати що (тушкування);(烤，炸，煎）смажити що (смаження). ~ 汤 варити суп;于〜会即鱼 смажити карася;〜鸡 смажена курка. 5)(发 烧)з'явився жар; піднялася температура.病 人〜得厉害 у хворого висока температура; у хворого жар. 6)(高的体温)жар; температура -退 了 температура вже знизилася ;жар спав, shaobei <ft»> [хімічна] склянка.
烧饼 shao-bing корж, плескач.
烧病 shaobing лихоманка.
ІЙ茶 shaocha кип’ятити чай.
烧春 shaochiin 1) припікати {про весняне сонце). 2) тепла, лагідна весна. 3) шаочуань {назва вина).
烧瓷 shaoci вироби з бронзи з розписною емаллю, якими знаменитий Пекін, shaodanshu алхімія, shaodiao спалити.
烧断 sModuan —►烧坏.电线〜了 [електріічйий] дріт перегорів.
ШШ shaofan готувати (куховарити) обід.
shaogangyin податок на винокуріння.
烧光 shaoguang спалити що дотла; згоріти дотла; спопелити кого-що.
烧焊 shaohan〈技〉зварювання (зварити що).
烧灰 shaohul спалити, перетворити на попіл.
烧红 shaohong розпекти що; розжарити що.〜的 铁 розпечене залізо;把铁〜розпектіі (розжарити) залізо [до червоності];炉子〜了 грубка розпалалася (розжарилася).
烧化 shaohua спалити кого-що; згоріти.〜尸体 спалити труп.
烧坏sh§ohu&i перегоріти.防止显象管〜щоб уникнути згоряння кінескопа;灯泡〜了 лампочка перегоріла.
烧毁 shaohul спалити що; попалити що，розлі.; згоріти.把秘密文件〜*спалгіти секретні папери;房屋〜了 будинок згорів.
烧火shaohu6 розвести вогонь.〜作饭 розвести вогонь (затопити плиту) і готувати обід.
儀齊 shaojl смажена курка.
烧碱 sMojiSn <化> сбда-ка^стик ж.
烧焦 shaojiao обвуглюватися; пригоріти.把头


706
发〜了 спалити волосся;火旺，把肉〜了 на сильному вогні м'ясо пригоріло;木头〜了 дерево обвуглилося.
烧劫 shaojie палити та грабувати.
烧结 shaojie <冶> агломерація; спікання; наварка.
烧结工 shaojiegong агломератник.
烧结矿 shaojiekuang〈矿> агломерат.
烧酒 shaojiii китайська хлібна горілка; ханшин застар.\ ханжа прост” застар.;(乌国烧酒） горілка.
烧开 shaokai скип'ятити, довести до кипіння.
烧坑 shaokang топити лежанку.
烧垦 sh§ok6n пал.
烧蓝 sh§oldn <冶> воронування.
烧料 shaoliao силікатне скло.
烧实 shao-mai "шаомай" (пиріжки з заварного тіста з начинкою, приготовані на пару).
烧排 shaopai видовжені коржі з кунжутним насінням всередині.
烧瓶 stooping <化> кблба.
烧肉 shaor6u підсмажувати м'ясо.
烧烟 shaoruo стерти з лиця землі, знищити.
烧伤 shaoshang < 医 > обпалювати кого-що (опік); обпекти кого-що;(被腐蚀性液体烧伤) роз'їсти що; об'їсти що.大面积〜великі опіки; 〜病人хвбрий з опіками;他〜得很严重він отримав важкі опіки; його сильно обпекло;〜 面积达95%，其中三度〜面积达90% площа ураження опіками досягла 95%, і 90% складають ураження опіками 3-го ступеня; 他的手被硫酸〜了 сірчйною кислотою обпекло (роз'їло) йому руки.
烧石膏 shaoshigao обпалений гіпс.
烧水 shaoshu! кип'ятити воду.
烧汤 shaotang розігрівати, варити.
shaowang розгорітися, k〜了 вогбнь розгорівся.
ІЙ# shaoxiang розпалювати ладан; ходити на богомілля (指拜佛).
烧香会 shaoxianghui молитовне зібрання, богослужіння.
烧心 shaoxln сильно турбувати, тривожити, не давати спокою.
烧心 shaoxln <医> печіб.
烧心壶 shaoxlnhu самовар.
饶甲鸟子 shaoyazi смажити на вогні качку по-пекінськи.
烧烟 shaoyan палити опіум (для куріння).
ШШ shaoyao гончарна піч.
烧夷弹 shaoyidan 〈军> запальна гармата; запальна бомба.
ШШ shaozang кремація.
ШШ shaozao бути розгубленим, відчувати незручність.
烧纸 shaozhi палити жертовний папір; палити папір, спеціально приготований для жертвопринесення.
烧制 shaozhi випалиш що.〜木炭 випалиш деревне вугілля. J
shaozhil смажене порося.
烧火勺 shaozhuo припекти що (припікання); випалити що (випалювання).
烧灼术 shaozhuoshu <医> припікання; випалювання.
梢 shao.
Щ shao занести що\ передати кого-що (передача).有便і青〜去 занесіть (віднесіть), коли трапиться нагода;你回家时把这东西〜 给王同志 коли підете додому, то занесіть
(віднесіть) ці речі товаришу Вану;请你给他 〜个 口 信 прошу передати йому на словах;为 什么没有给我〜个信儿？ чому про це мені не повідомили?
梢带shaodM водночас; попутно; мимохідь; до речі; заодно розм.〜着了解一下村里的情况 попутно (заодно) дізнатися про становище в селах;〜着也把牲 口 喂一下 за одн“м заходом також нагодувати худобу;〜着也提到这一问 题 попутно (мимохідь, до речі) торкнулися і цього питання.
捎脚 shaojiao брати супутніх пасажирів (супутні товари); відвезти по дорозі (заодно) кого-що.
sMo.
梢 shao кінчик.鞭〜кінчик (хвостик) батога;头 发〜кінчики волосся.
梢头 shaotou верхівка; маківка.树〜верхівка (вершечок) дерева.
矛肖shao另见sh含о.
稍 sMo —> 稍微.〜大 ненабагйто більше;〜睡一 会儿 трохи (трішки, небагато) поспати;〜有 不t真 за найменшої необережності;〜有成就 便骄傲起来 задирати носа після першого успіху;〜力口驳斥 злегка розкритикувати; дати певну одповідь.
稍秣 shaomo фураж, корм (для худоби).
稍稍sh5osMo —>稍微.
手肖事 shaoshi дрібниця, щось незначне, життє ва рутина.
稍微 shaowei небагато (трохи, трішечки); ледве; трішки розм.; крапельку розм.; трохи просту злегка; по' 〜忍耐下 крапельку терпіння;〜 下点儿功夫трішки попрацювати; ~受了点 伤 злегка поранений;〜等——почекайте трішки (трохи, небагато);他〜好一些了 йом^ стало трішки краще;衣月艮〜长了点JL сукня трішки (небагато, трохи) задовга;他〜懂一点 він трошки знається на цьому; він хоч трохи (хоч скільки-небудь, хоч погано), та розуміється у чомусь;她脸〜红了 一下 вона злегка почервоніла;树叶〜动了动 листя ледь-ледь поворухнулося.
稍许shaoxfi ->稍微.
舊f shao.
宵 shao баддя; діжка; цебро, відро.打一〜7_К来 принести цебро води.
宵shaojl бамбукова плетінка [для промивання рису].
jl卣 shao.
艄 shao 1)(船尾）корма. 2)(蛇)кермо ч.掌〜 правити кермом.
艄公 sMog6ng 1)(掌舵的人)стерновий. 2)(撑 船的人）човняр
鞘 shao 另见 qi^o
鞘sMo (鞭子头上的细皮条）хвіст батога; кінчик бича (батога).
^\J shao.
勺 shdo 1)(舀东西的用具)ківш; чергйк; лбжка. 铁〜залізний ківш (черпак);茶〜чайна ложка; 汤〜столбва ложка. 2)(容量单位）"шйо" (міра, що дорівнює 0,01 літра).
勺刀 shaodao марно теревенити, безвідповідальні розмбви, порожні слова.
勺乎 shaohu бити, лупцювати (кого-небудь).
З 口 JL shaokouer кулінарне мистецтво.
勺状软骨 sMozhuAng ruangu <解> черпало- видний хрящ.
shao.
苟药 sMo-yao 1)〈植> півонія [трав'яниста]. 2) (指花）пеон.
shao.
врТ^ shaoguang 1) (#т^) прекрасна пора весни; весняні дні; весняний час. 2)(青年时代） світла (золота) пора молодості.
韶华sMohud—韶光.,
韶秀 shaoxiu <书> тонкий (тонкість); чарівний.
shao 另见 sMo.
少 shSo 1)(数量小）мало; небагато.〜得可怜кіт наплакав кого-чого; до смішного мало;这 太〜了 це збвсім мало (небагато);我的行李 很〜багаж^ в мене дуже мало (небагато);你 穿得太〜ви занадто легко одягнені;缺席的 人很〜збвсім небагато відсутніх;人手〜，也 得办 треба робити, якщо навіть людей не вистачає;他说得〜，做得多він мало говорить, та багато робить;很〜看见他发愁 його рідко можна побачити сумним;〜花钱， 多办事 більше справ з меншою витратою засобів; мало витрачено грошей, та багато зроблено;最〜也要一百元найменше (щонайменше) буде потрібно сто юанів; принаймні буде потрібно сто юанів;教学内 容必须贯士〜而‘的原则щбдо змісту навчання - варто запровадити в життя принцип "менше та краще". 2)(缺少） бракувати чого; нестача рот.] не вистачати чого; брак; без кого-чого.工厂里人手〜на заводі брак робочих рук (нестача людей); на заводі не вистачає робочої сили;〜了你， 他们也办得了 і без вас вони [теж] зможуть зробити; і без вас вони також обійдуться; 一点儿也不〜немає тут ніякої нестачі (недостачі);现在只〜他一个人了 тепбр тільки його одногб і бракує (не вистачає); тепер відсутній лише він один;〜写 了 一个 词 пропустив одне слово;〜付了 两块钱 не додати (не доплатити) два юані; дати менше на два юані;给顾客〜砰了 一斤 обважити покупця на цзінь. 3)(欠)винний; заборгувати.我〜І也五元 я йому винен (заборгував) п'ять юанів. 4) ( ій 失）
втратити кого-що (втрата).我〜了一本书 у мене залишилася лише одна книга;你是不 是〜了 东西？ чи не загубили ви що-небудь?
少安毋躁 shao an wu zao майте терпіння (будьте терплячі) у чеканні; почекайте і потерпіть трохи; майте терпіння і зачекайте трішки.
少安 shaoan спокій, короткочасна безпека, отримати корбткий відпочинок
(перепочинок).
少半 shaoban 1) менше половини. 2) одна третина.
少不得shSo-bu-de 少不了.
少不了 shao-buliao 1)(不可缺）не обійтися без кого-чого; не могти жити без кого-чого; бути необхідним; незамінний.这件事〜他 у цій справі без нього не обійтися; у цій справі він необхідний. 2)(免不了）доведеться з неозн. 〜要向他道歉 доведеться його перепросити.
少才 shaocai пересічний, посередній, бездарний.
少差 shSocha мало чим відрізнятись, невелика різниця.


707
少吃检用 shaochTjiany6ng їсти мало та бути економним у витратах.
少处 shaochu 1) недблік, відсутність. 2) не- чисельність.
少待 shaodSi почекати.〜片刻 почеі^йте (зачекайте) трішки (хвилинку).
少候 sMohdu —►少
少广 shaoguang {мат.) вираховувати квадратний кбрінь.
少间 shSojmn 1) незабаром. 2) деяке поліпшення (стану хвброго). 3) щілина, невеликий проміжок.
少ій多t圣 shao jian duo guai [хто мало бачив, тому все] у дивину (дивовижне).
少ЇЇГ shaoke як мінімум.
少礼shSolI 1)(请人不必拘礼）npouif без церемоній (не соромитися). 2)(称自己礼貌 不周）пробйчте мою нечемність (безцеремонність).
少量 shaoliang трохи, трішки.
少慢差费 shSo man cha fei мало, повільно, погано і неекономно; менше, повільніше, гірше і марнотратніше.
少陪 shaopei пробачте, що змушений вас залишити; дозвольте мені залишити вас.
少憩 shSoqi трохи відпочити, перевести подих.
少钱 shaoqian заборгувати, брак грошей. 一
少® sh^oqiSn незначне правопорушення.
少欠 shaoqian нестача, брак.
少时 shaoshi невдовзі; незабаром.他〜就来 він незабаром (невдовзі) прийде; ще трохи, і він приіде;〜雨过天晴 незабаром дощ
припинився, і небо прояснилося.
少І shaoshu (不到半数）меншість;(不多几个） деякі; жменя ж.; жменька рош.极〜крайня меншість;占〜б^ти в меншості;〜民族 національна меншина; нацмен розм.;
нацменка розм.(后面两个译法指个别人)；〜 表示反对 меншість висловилася проти;〜服 从多数 меншість повинна підкорятися більшості; семеро одногб не чекають;〜同志 请假 деякі товариші узяли відпустку;后进的 总是〜відстаючих завжди жменька (дуже небагато).
少思 shSosT 1) не обміркувати ретельно. 2) мало турбот, обмежувати себе в потребах.
少算 shaosuan 1) знизити ціну. 2) помилитись у розрахунках.
少头 shSot6u знижка, поступка в ціні.
少文 shSowen бути позбавленим зовнішнього лоску, без прикрас, простий, доступний.
少须 shSoxii трохи почекати.
少许sMoxti трошки; трохи.只带了〜必需的东 西 узяти із собою лише трохи необхідних речей;加〜食盐 додйти трошки (трохи) солі.
少有shSoydu рідкий (рідкість); рідкісний.〜的 傻瓜 рідкісний дурень;〜的事 рідкісний випадок;〜的好天气 на рідкість гарний день; 真是〜це прбсто рідкість;她有一副〜的好嗓 子 у неї рідкісний за красбю голос.
少云 shSoyiin <气> часткбво хмарний.〜天气 малохмарна погбда.
少知 shSozhT мано знати, обмежені знання.
^ shao 另见 sh5o.
少 shao 1)(印轻）молодий; юний.老〜十口 і старих і малих усього десять душ. 2)—> 少爷 2).阔〜багатий панич (паненя).
少艾 shaoai молодий і красивий.
少白头shaobaitou 1)(头发过早花白）рання
сивина; рано (передчасно) посивіти. 2) (Ш А) рано (передчасно) посивіла людина.
少辈儿 shaobeier молодше покоління в сім’ї.
少帛 shaob6 яскрава шовкова тканина.
少不更事 shao bu geng shi молодий і недосвідчений (неспокушений); молодий і мало що розуміє; молодое-зелене прост.
少成 shaocheng звичка, яка склалася ще в дитинстві.
少弟 shaodi молодший з братів.
少房 shaofang наложниця.
少妇 shaofii молода жінка; молодиця народно-поет.,місц.; молодичкаjw/сг/.;(后面 三个词一般指农戶). ，
少孤 shaogti залишитися в дитинстві сиротою.
少 Щ shaojiang 〈军〉генерал-майор; контр-адмірал.陆军〜генеріп-майбр; дивізійний генерал (用于法国）；空军〜 генерал-майор (用于美，苏，西德等国）； генерал-майор авіації (用于日本）； віце-маршал авіації (用于英国)；дивізійний генерал авіації (用于法国）；海军〜 контр-адмірал; віце-адмірал (用于法国).
少奶奶sMonSi-nai 1)(旧时称少爷的妻子） молода панночка. 2)(旧时剥削级的年轻已 婚妇女）молода пані. 3)(旧时尊称别人的儿 媳妇）Ваша невістка.
少年 sMonidn 1)(少年时期）юність; юнацтво; отроцтво; юнацькі роки.〜得志的将军 скоростиглий генерші. 2)(指人）юнак ч.; підліток; отрок застар.〜先锋队 піонерський загін;〜先锋队队员[ібний] піонер; піонерка.
少年宫 shaoniangong дитячий палац; палац піонерів.
少年老ksMonidn laocheng 1)(年轻而老练） досвідчений (розважливий, серйозний, солідний) не по роках.这个人〜ця людина, не по роках серйозна; цей молодий, але розважливий чоловік. 2)(年轻而缺乏朝气） пасивний (інертний) не по роках; молодий, та малоактивний.
少女 shaonu дівчина; дівка.
少日 sha огі в дитинстві.
少尉 shaowei 〈军〉молодший лейтенант.陆军 〜молбдший лейтенант (用于法，苏等国)； другий лейтенант (用于美，英等国）； лейтенант (用于西德)；підпоручик (用于日 本)；空军〜молбдший лейтенант (用于法，英， 苏等国）；другий лейтенант (由于美国）； лейтенант (用于西德);підпоручик авіації (用 于曰：ф _ 军〜молбдший лейтенант;
лейтенант (用于西德)；мічман 2-го класу (用 于法国).
少先队 shaoxiandui піонерський загін; піонер- загін.〜辅导员 піонервожатий; піонер- вожата.
少先队员 shaoxmnduiyuan піонер; піонерка.〜集 会 піонерський збір.
shaoxiang бути молодим на вигляд, shaoxiao <Щ> майор; капітан 3-го рангу. 陆军〜майбр;空军〜майбр; майор авіації (用 于曰本)；海军〜капітйн 3-го рангу (用于苏， 西德，Ф等国);лейтенант-командир (用于美， 英等国);капітан корвета (用于法国).
少爷shk»-ye 1)(旧6称主人的儿子）молодий пан; панич розм.9 у стар.\ паненя прост. 2) (旧(St剥削阶级的男性青少年）молодий пан; панич розлі., устар. 3)(旧命尊称别人的儿
子）Ваш син.
少壮 shaozhuang у розквіті сил; у розквіті років.
少壮不努力，老头!徒伤悲shaozhuang bu пйіі, laoda tu shangbei учися замолоду, а то в житті наплачешся; хто в молодості багато спить, той усе життя просвистить. shaozhuangpai молоді.
sMo.
ЩЩ. shaocheng спадкувати.
绍复 shaofu успадкувати (поновити, продовжити) справу предків.
绍接 shaojie перейніги, успадкувати.
会S 介 shaojie 1) рекомендувати, знайомити. 2) бути посередником.
绍述 shaoshu продовжувати, успадкувати.
绍兴酒 shaoxlngjiu шаосинське (рисове) винб.
绍衣 shaoyl наслідувати та впроваджувати в життя, успадкувати моральні принципи від предків.
哨 shk.
哨 1 sMo —> 哨所.观测〜спостережний пост;巡 逻〜дозбр;布〜виставити варту;挽〜вмінгіта варту.
哨 2shk> 1)(鸟叫)щебетати (щ6бет，щебетіння). 2) —►哨子.吹〜儿 дати свисток.
口肖棒 shaobang палиця (наприклад，для самозахисту в дорозі).
口肖兵 shaoblng <军> вартовий; варта; постовий; (巡逻哨兵)дозорець,
哨兵室 shaoblngshi караульне приміщення.
哨兵线 sMob了ngxiAn <军> кордбн.
口肖船 shaochuan 1) дозорний корабель. 2) навчальний корабель.
哨儿 shioer свисток.
口肖所 shaosu6 застава; пост.
哨子 shao-zi свисток.
Пп shao shao.
稍息 sh》oxT <军> вільно!
she.
奢侈 shechi розкіш ж. (розкошувати, розкошування), 生活〜жііти в розкошах (розкішно); розкошувати; вести марнотратний спбсіб життя.
奢侈品 sh5chIpTn предмети розкоші.
奢华 shehua розкіш ж. (розкішний); пишність (пишний).陈设〜розкішна (багата) обстановка; 月艮饰〜пишне (розкішне) вбрання.
奢丽 sheli вишуканий, вишуканість.
奢例 shelie неохайний.
奢靡sh6mi —>奢侈.
奢求 sheqiu надмірні (непомірні) вимоги.
奢 Ш shewang надмірні (надто великі) надії; претензія; домагання.抱有〜плекати надмірні надії; мати великі претензії (домагання);我不存任何〜я не маю ніяких надмірних надій; я не тішу себе ніякими надмірними надіями;他对此有特别的〜у нього щодо цього свої особливі забаганки (вимоги);解放前对我们穷人来说，想吃饱饭 荀J 是〜до звільнення для нае, бідняків, навіть бути ситими було немислимим рбзкошом.
sheyuan надмірні сподівання.
奢遮 shezhe 1) пригнічувати своїм авторитетом.
2) 	великий, ширбкий, простбрий. 3) спритний.
she.


708
餘sh6~>赊欠丨除购.这批货是〜来的ця партія товарів придбана (куплена, узята) у кредит.
赊多 sh6du6 (санск.) нірвана, небуття.
shehuo брати (купувати) товар у кредит.
餘购 shegou купити (придбати, узяти) в кредит (У борг).
shemai продавати в кредит, sheqian взяти в борг.
赌欠shgqiSn (买方延寸款）купувйти що в кредит (у борг);(卖方延期收款）продавати що в кредит (у борг).催收〜的帐款 стягнути гроші (суми) за відпущені в кредит товари; 现款交易，概不〜розрахунок готівкою без кредиту; тільки за готівку.
餘 shexiao продати (відпустити) товар у кредит (у борг).
P^ftshezhang (买方延期付款）（узіти) у кредит (у борг);(卖方延期收款）продйти (відпустити) у кредит (у борг).概不 ~ у кредит не відпускається; 是〜买¥的 це куплено в кредит (у борг).
Р^Ф^ІЙ shezhanghua довга, нудна розмбва.
猜 she.
猪猁 shSli <动> рись ж.
® she.
畲族 Shezii "ше" (одна з національних меншин Китаю).
she 另见 уй.
會she <书> (烧田里的草木作肥料）випалювання місц.
she.
舌shd 1)(舌头）Я3ИК.熏牛〜копчбний яловичий язик. 2)(象舌头的东西）язик.火〜вогнбнні язики; язики полум'я; II〜язичбк черевика. 3) (铃或铎中的锤)язичок.
舌敝唇焦 shS bi chun jiao говорити (перекбнувати, сперечатися) до хрипоти; остатбчно знесилитися через довгоу розмову (суперечку).
shedi^n говорити заїкаючись.
舌峰 shefeng сила вислову, гострота висловлювання, вміння розмовляти, shegen корінь язика.
舌根音 shegenyln <语> задньоязиковий.
舌耕 shegeng заробляти на життя інтелектуальною працею, заробляти на хліб ерудицією, інтелектуальна праця.
舌管 sheguan {китмуз) язичок (в духових інструментах).
舌尖 shejian кінчик язика.
舌尖音 shejianyln〈语〉апікальний; передньоязиковий.
舌剑唇枪 she jian chun qiang гострий язик (язичок); гострий (злий) на язик.
舌前音 sheqianyln <®> передньоязиковий.
舌人 sheren усний перекладач, товмач.
舌肉 sherdu язик (страва).
舌识 sheshi {будд.) смакова свідомість.
舌觸 sheta <动> морські мова.
舌苔shdtei наліт на язику.有〜язіік обкладений; язик обклало.
舌头 she-tou 1)(舌)язик.蛇的〜жало змії;伸〜 показувати (висолопити) язика;用〜藤 лизати кого-що язиком;〜发疼 язик чухається. 2)(捉来的敌人）язгік，捉〜 захопити язика;审 ifl〜допитати язика.
舌下 shexia під'язиковий; гіпоглоса спец.〜獎月中
<Щ> ранула;〜神经 <解> під’язикбві нерви.
舌下腺 shexiaxian <Ш> під'язикова залоза.
舌咽神经 sh6y§n-sh豸njTng <解> язикоглоткбвий нерв.
舌炎 sh6ydn <医> глосит.
舌姆 sheying <动> цецб невідм” ж.
舌战 shezhan вести полеміку з ким; запекла суперечка; запеклі суперечки; словесна війна.
舌状花 shezhuanghua〈植〉язичкова квітка.
折
she 另见 zhe; zhe.
折 she (断）зламатися (ламання); переломити кого-що (перелбм); розламати кого-що (розлам).〜成两截 переламати (розламати) навпіл; гілка зламалася.
折本 sheben зазнати збитку.〜生意 збиткова торгівля;〜出售 продати зі збитками;买卖拆 了 本 зазнати збитків у торгівлі, shecheng втрата у вазі.
拆耗 shSMo втрата;(于耗）усушка;(撒漏） утрушування;(漏失）вгітік.分量上〜很大 велика втрата у вазі;有百分之五的〜є втрата (усушка, утрушування, витік) на п'ять відсотків.
蛇 sh6. .
蛇 sh6 змія.他给〜咬 了 йогб вжааила змія;〜咬 有时含t致死 зміїний укус іноді смертельний.
蛇床子 shechuangzi плоди гірчі (у кит.мед. використовуються як лікарський засіб).
蛇舅母 shejiumii {зоол.) ящірки.
蛇莓 shSmSi <植> сунііця лісова.
蛇脱 shetui〈药〉шкіра змії, скинута під час линяння,
蛇纹石 shewenshi〈矿> змійовик; серпантин.
蛇无头不行 she wu tou bu xing без пастуха вівці не череда.
蛇蜥 sh6xT <动> жовтобркіх.
shexie змія; єхида ч.，ж., прост.', єхидна просту змія підколодна народно-поет.
蛇行 shexing <书> повзти; поповзом; повзти по-пластунськи.
蛇医 sheyl лікар-фахівець з лікування від зміїної отрути.
蛇足 shezu абсолютно зайве (надмірне, непотрібне); п'яте колесо у возі; потрібний як собаці п'ята нога прост.
sh6 另见 sh&
舍 sh6 1)—舍弃.〜短取长 відкинувши погане, узяти все гарне; викинувши негативне, відібрати все позитивне;〜此以外，别无他法 крім цього, немає іншого шляху; крім цьбго, іншого виходу немає;他们二人难〜难分їм важко було розставатися один із одним. 2) (施舍）пожертвувати що (пожертвування); подати що.〜药 пожертвувати ліки на користь бідних.
舍本 sheben 1) пожертвувати своїм капіталом. 2) зазнати поразки у справі (промисловій, торговій). 3) не хвилюватися про суть справи, забути про головне.
she ben zhu mo забувати основне (головне, найбільш істотне) і гнатися за дрібницями (за дріб'язком); займатися дрібницями, відкидаючи суть; загрузнути у дріб'язному, не бачачи головного (найбільш істотного); залишити основне і розмінюватися на дріб'язне; скнарість (дріб'язковість, скнара).
舍不得 she-bu-de шкода кому-чому, чого, з неозн.;
жаль кому-чому, чого, з неозн.; шкодувати кого-що; не знайти в собі сили з неозн.; не мати сил з неозн.〜扔掉 шкода (жаль) кидати;
〜钱 шкода (жаль) грошей; шкодувати грошей (гроші); бути скупим на гроші;〜离 开同志们 шкода (жаль) розлучатися з товаришами;我〜这样做 шкода (жаль) мені так робити; я не в змозі так вчинити; я не знайшов у собі сили так зробити;妈妈〜打他 мати занадто добра, щоб покарати його; мати не знаходить у собі сили покарати його.
舍得 she-de не шкода кому-чому, чого, з неозн.\ не жаль кому-чому, чого, з неозн.\ не шкодувати чого, що.你〜把і书送人吗？ тобі не шкода (не жаль) подарувати іншому цю книгу?〜花工夫 не шкодувати часу на що;〜 一身刚，敢把皇帝拉下马не боячись плахи ката, наважитися стягнути імператора з коня.
舍掉 shediao відкинути (щось), відмовитись (від чогось).
舍己 shSji поступатися своїми переконаннями, приносити особисте в жертву.
舍己为人 shb ji wei ren жертвувати (поступатися) своїми інтересами задля інших; самовідданість; самопожертва.
舍近求远 she jin qiu yuan відмовлятися від того, що під рукою, і гнатися за тим, що далеко; мудрувати, а не робити просто без витівок; від добра добра не шукають.
舍脸 sheli^n мати безсоромний вигшід.
舍命 sheming ризикуючи життям; з ризиком для життя; самовіддано.〜冲过封锁线 з ризиком для життя (ризикуючи життям,) пробитися крізь лінію блокади;〜干 працювати, не шкодуючи сил (не шкодуючи своїх зусиль); працювати з усіх сил (самовіддано, із самовідданістю).
舍奶 sh6nSi віднімати від грудей (про дитину).
舍弃 sheqi кинути кого-що; залишити кого-що; лишити кого-що; відмовитися від кого-чого
.(відмовлення).〜家庭 кинути (залишити, лишити) Батьківщину;〜个人利益 відмовитися від особистих інтересів;为了正 义的f业，我们可以〜自己的生命ми готові життям (собою) пожертвувати в ім'я справедливої справи (справи
справедливості).
舍身 sheshen пожертвувати собою; самовідданий (самовідданість, самовіддання).〜为 国 пожертвувати собою в ім'я Батьківщини.
舍生取义 she sheng qu yi жертвувати життям (собою) в ім'я оббв’язку (ідеї); віддати життя за правду.
舍М忘生 sh6 si wang sheng самовіддано йти на смерть; не шкодуючи живота свого; не шкодуючи життя.
舍象 shexiang {філос.) відволікатися від другорядних незначущих ознак (під час формування поняття).
舍置 shezhi відкласти в бік.
舍着 shSzhuo без жалю, нехай так і буде.
sh、
设 sh6 1) —►设立.〜陷讲 поставити (розставити) пастки;〜влаштувати засідку;总局〜 匕 Ж головне управління знаходиться в Бейцзині. 2) < 设若.3)(假设）
припустити (припущення).〜X 等于 5 припустімо, що X дорівнює п'яти.
设布 shebu розстилати, встановлювати, роз¬


709
ставляти.
设备shSbSi 1)(设置以备用）обладнйти що; обставити що.托儿所〜很好 ісла добре обладнані (обставлені). 2)(成套设备） устаткування; апаратура;(固定装置） установка. ІС 厂〜заводське устаткування;机 器〜машинне устаткування; машинерія; Й 术〜технічне устаткування;电气〜 електроапаратура; електрогосподарство;实 验室仪器〜апаратура (прилади й установки, устаткування) лабораторії;自来水〜 водо叩овідні установки;电控制〜апаратура електричного керування;全套无线电〜 радіокомплекс;〜维修 роббта по догляду за устаткуванням і його ремонтом;〜齐全的工 厂дббре обладнаний завод;〜齐全的住宅 квартира з усіма вигодами; опоряджена квартира;〜利用率 коефіцієнт використання устаткування.
设朝 shechao організувати прийом, надати аудієнцію.
设辞 sheci тебрія.
设定 sheding заснувати, встановити, внести (закон, правило).
设法 sh色值 вжити заходів; знайти спосіб.〜克月艮 困难 вжііти заходів (знайти спосіб) для подолання труднощів; ~ І? ^ IrI ^ вжити заходів (вишукати спосіб) для вирішення питання;应当〜说服他 трбба докласти зусиль (спробувати), щоб його вмовити.
设防sh姐ng зайняти оборону.在沿海〜зайняти оборону в приморському районі; будувати оборонну лінію (оборонні спорудження) на морських кордонах.
设伏 shSfii <书> влаштувати засідку.
设官 shegu§n заснувати посаду.
设或sh^iu6—设考=•不妨一试,〜成功，岂不更好 не завадить випробувати, адже буде дуже навіть добре, якщо вийде.
设计shSj丨1) <书> (筹划计谋）планувати що (планування); розробити план.〜破敌 розробити план розгрому ворога. 2)(工程设 it) проектувати що (проект, проектування); конструювати що (конструювання).〜人员 розроблювач;〜铁路 проектувати залізницю; 〜新式飞机 конструювати (проектувати) літак новбго типу; 的〜проект новбго
верстата;新机床的〜工作 конструювання (проектування) новбго верстата;施 ЛІ 〜 роббчий проект;毕业〜〈教〉диплбмний проект;达到〜能力 освбїти проектну потужність;超过〜能力 перевищити проектну потужність.
设计局 shSjijii конструкторське бюро.
设计师sh^jishT проектувальник; проектувальниця; конструктор;(工业品包装设计师）дизайнер. 设计图 sh句’itii проект; проектна схема.水电站~ проект (проектна схема) гідростанції.
设计院 sh句iyuan проектний інститут.
设计者 shqizh6 проеюувальник; проеюувальниця; проектант; конструктор. 水 电站〜 проектувальник гідростанції;潜水艇的〜 конструктор підводного човна.
设教 shejiao відкривати школу, проводити навчання, поширювати освіту.
设阱 sh^jlng влаштовувати засідку, рити яму (комусь), намагатись піймати (когось) у засідку.
设局 sh^jii заснувати бюро (управління), поставити засідку, обдурити.
设科 sheke (архит.) проводити іспити, атесто- вувати на посади чиновників.
设立 shell заснувати що (заснування); створити що (створення); влаштувати що (влаштування); відкрити що (відкриття).〜大使馆 відкрити посольство;〜行政机构 створити (заснувати) адміністративний апарат;〜博物 馆 заснувати (відкрити) музей;〜俱乐部 організувати (заснувати, відкрити) клуб;〜试 销品专柜 влаштувати прилавок пробних товарів.
设论 shelun 1) гіпотеза, припущення. 2) (літ.) трактат у вигляді запитань і відповідей, діалог.
设谋 shemou влаштовувати змову.
设譬 shepi навести приклад, наприклад.
设若sherud якщо; якби; краще, ніж можна було сподіватися.〜出了什么差错，怎么办？ як бути, якщо що-небудь трапиться?〜事先知道， 我就早想办法了 якбіі я заздалегідь знав, то давно б вжив заходів.
设色 shSsS пофарбувати (фарбування).这幅画〜 柔和 на картині вдало дібрано барви; на картині вдалий підбір барв.
设身处地 sh6 shen chu di поставити себе на місце іншого; зважити на чиє становище; влізти в чию шкуру.
设施shdsh了 заходи мн.文化教育〜просвітній; культурно-просвітні заходи;卫生〜санітарні заходи; 福利〜зйходи побутового обслуговування; заходи щодо поліпшення побуту; 7_К 力发电〜гідроенергетичні об'єкти; 军事〜військбве споруда.
设使shdsW —>设若.
ЙА shewei встановити, ввести.
设位 shewei відводити місце.
设席 shexi влаштувати бенкет.
设下 shexia організувати, заснувати.
设险 shexi^n організувати охорону стратегічного пункту.
设想 shSxiang 1)(想象，假想）уявити (думати) собі що; припустити що (припущення).〜战 斗时的情景уявгіти собі картину бою;〜各种 可含ь性 уявити собі різні можливості;不堪〜 страшно навіть подумати; неможливо навіть подумати (уявити); немислима річ;完全可以 这样〜цілкбм можливо так припустити; таке припущення цілкбм можливе; і青你〜——下我 的处境吧 уявіть собі моє становище;这不过 是一种毫无根据的〜це усього лише нічим необгрунтоване (лише одне голе) припущення. 2)(着想）піклуватися про інтереси; враховувати інтереси; зважити на чиє становище.处处替国家〜в усьому піклуватися про інтереси країни; завжди враховувати інтереси держави;仍^也替他〜一 Т увійдіть ви також і в його становище; побудьте ж ви й у його становищі (на його місці).
设今亍 shexing діяти, вдаватися (до заходів), робити.
设序 shexu розставляти по порядку.
设言 sheyan вимовляти слова, говорити, робити припущення.
设宴 sheyan робити (влаштувати) бенкет (обід). 〜招待贵宾 робити (влаштувати) бенкет на честь дорогих (почесних) гостей.
设疑 sheyi поставити (задати) питання, висловити сумнів (часто риторично).
设诈 shezha влаштовувати засідку, підлашту-
вати обман.
设治局 shdzhijii тимчасове управління (замість повітового, у прикордонних регіонах).
设置shSzhi 1)->设立.〜专І课程ввест“ [у програму університету] спеціальні дисципліни. 2)(装置)ставити що; встановити що (встановлення).〜铁丝网 стйвити дротяну загорожу;〜扩音器 встановити (поставити) гучномовець.
й ЙІ shezhuan подати на стіл, влаштувати званий обід，бенкет.
社
she.
社shd 1)(集体组织）товариство;(出版社） видавництво;(通讯社）агентство;(人民公社） народна комуна;(合作社）кооператив.报〜 видання газети; ШФ- агентство Синьхуа;文 学 〜 літературне товариство; союз літераторів; 结〜утворити (скласти, заснувати) товариство;集会结〜的自由；加入 生产合作〜вступити у виробничий кооператив. 2) (土神）бог землі;(祭礼） обряд жертвоприношення богу землі;(祭坛) вівтар для жертвоприношення;(祭曰)день жертвоприношення богу землі.春〜весняні жертвоприношення богу землі [заради дару врожаю];祈〜зробити жертвоприношення.
社仓 shecang суспільний склад.
社饭 shefan варений жертовний рис з припра- вами (для весняного жертвоприношення божеству Землі).
社果 sheguo муляжі плодів з тіста.
社会shehui суспільство.社会主义〜соціаліс- тичне суспільство;资本主义〜капіталістичне суспільство;新〜нове суспільство;国际〜 міжнародне суспільство;人吃人的旧〜старе суспільство, у якому людина людині вовк; 踏上〜 ввійти в суспільство; вступити в життя;〜制度 суспільний (соціальний) лад;〜 问题 соцішіьне питання; соціальна проблема; 〜发展规律 закони розвитку суспільства;〜意 识 суспільна свідомість;〜环境 соціальне середовище;〜风气 суспільні норми;〜秩序 суспільний порядок;〜分 ПІ суспільний поділ праці;〜活动 суспільна діяльність; ~活动家 суспільний діяч; громадський діяч;〜工作 суспільне навантаження;〜ї斗学 суспільні (соціальні) науки;〜科学工作者 громадський діяч;〜舆论 громадськість; суспільна думка; 〜实践 суспільна практика;〜青年 міські молоді люди без визначених занять;〜关系 суспільні відносини (指人们之间的关系)； особисті зв'язки (指个人的亲戚朋友关系);〜 越础 соціальна оснбва;〜根源 соціальне коріння (джерела);〜地位 соціальний стан;〜 福利 суспільне добро (добробут);〜变革 соціальний переворбт; 〜语 言学 соціолінгвістика; 〜法西斯主义 соціал-фашизм;新生的〜力量，总归要战胜腐 朽的〜力量 нові суспільні сили неминуче здобудуть перемогу над загниваючими силами суспільства. .
社会党 shehuidang соціалістична партія.
社会党人 shehuidSngr6n соціаліст; соціалістка; член соціалістичної партії.
社会帝国主义 shehui diguozhiiyi соціал-імперіашзм.
社会化 shehuihua усуспільнення (усуспільнити що).生产〜усуспільнення виробництва.
社会民主党 shehui minzhiidang соціал-демок-


710
ратична партія.
社会性 shehuixing суспільний характер; суспільна природа; громадськість.劳动的〜суспільний характер (суспільна природа) праці.
社会学shehuixue соціологія; суспільствознавство. 〜观点 соціологізм.
社会学家 shehuixuejia соціолог; суспільствознавець.
社会主义sh占huizhtiyi соціалізм.科学〜наукбвнй соціалізм;空想〜утопічний соціалізм;〜制度 соціалістичний лад;〜革命 соціалістична революція;〜改造 соціалістичне перетворення; 〜教育运动 рух за соціалістичне виховання;〜建设 соціалістичне будівництво; соцбудівництво;〜竞赛 соціалістичне змагання; соцзмагання;〜国家 соціалістична країна; країна соціалізму; соцкраІна;〜阵营 соціалістичний табір; табір соціалізму;〜阵 地 позиція соціалізму;〜所有制 соціалістична суспільна власність;〜现实主义
< 	文 > соціалістичний реалізм;〜的叛徒 соціал-зрадник.
社会主义么 shehuizhuyihua соціалізація (соціалізувати що). 生产〜 соціалізація виробництва.
社会主义者 shehuizhuyizhe соціаліст; соціалістка. 空次息〜соціаліст-утопіст.
社火 shehuo народні гуляння (ігри); святкове гуляння; гулянка прост.
社稷 sheji країна; держава.
社家 shejia знавець, спеціаліст.
社交 shejiao суспільство; світ.进行〜活动 бувати в суспільстві (на людях); під- тримувіти широкі знайомства; бувати у світі; 〜公开 воля жінок брати участь у суспільній діяльності; участь жінок у суспільному житті.
社君 shejun 1) імператор. 2) щур.
shelingxlng святкове частування {на свято Землі, готувалось з м'яса, птиці та локшини).
社论 shelun передова стаття; передовиця розм.
社庙 shemiao 1) храм предків (імператора). 2) храм божеству Землі.
社民 shemin члени (сільської*) спільноти.
社评shdping 社论.
社钱 sheqian суспільні загальні фонди.
社说 sheshuo редакційна стаття, передовиця. shetuan громадська організація.
社戏 shexi теаіральна вистава поблизу сільського храму.
社员 sheyuan член.合作社〜член (пайовик) кооперативу;人民公社〜комунар; член народної комуни.
社约论 sheyuelun теорія суспільного дбговору.
社友 sheyou член угруповання, організації.
夺土I shezhang статут товариства.
社长 shezhang завідував; директор,电讯社〜 завідувач телеграфного агентства; ЩіїІЙ：〜 завідувач агентства 出版社〜завідувач (керівник) видавництва; директор видавництва.
ЙІЙ： shezhi адреса редакції, адреса агентства (друку).
社主 shezhu голова (власник) агентства.
she 另见 shg.
舍 sh6 1)(房屋）приміщення; будинок.校〜 приміщення школи (інституту,
університету); шкільне (інститутське,
університетське) приміщення;畜〜скотйрня; 禽〜пташиний двір;茅〜хатина; хата. 2)—> 舍 1司.敝〜мій будинок; моє скромне житло. 3)(谦称比自己辈分低或年纪小的亲属）мій. 〜侄 мій племінник;〜弟 мій [молбдший] брат.
舍次 sheci зупинка військ на ніч.
舍监 shejian наглядйч (у гуртожитку).
舍间 shejian мій будинок; моє скромне житло. 请来〜一叙 прихбдьте, будь ласка, посидіти (у гості); заходьте, будь ласка, до мене [додому].
舍匿 sheni приховувати, таїти.
舍利塔 shdlita <宗> ступа.
舍利子 shelizi <宗> прах [від спалювання трупа доброчесного бонзи].
舍亲 sheqln моя рідня.
舍营 sheying (військ.) розташуватись на ніч.
舍长 shezhang нашадач, управитель двору, готелю.
涉sh&
涉shS 1)(从水中或水上经过）убрід.〜水而过 перейти [річі^] убрід;远〜重洋 перетнути (їхати за) моря-океани; їхати морем у далекі краї. 2)(经历）піддаватися.〜险 бути у небезпеці (ризику); піддавати себе ризику (небезпеці); ризикувати;〜世不深 малодосвідчений (недосвідчений) у житті; мало знати життя; мало життєвого досвіду.
3)—> 涉及.与你无〜це до вас віднбшення (стосунку) не має; це вас не стосується (не зачіпає).
涉笔 shebT <书> писати (писання); братися за перо.〜成趣 що не напише людина — усе цікаво.
涉川 shechuan переходити річку (убрі д).
涉及 sheji зачіпати кого-що; стосуватися кого-чого; мова йде про кого-що; мати віднбшення до кого-небудь. ~许多重大问题 зачепити ряд (торкнутися ряду) важливих питань;〜人命 мова йде про життя людини;〜 的范围很广 коло порушених питань дуже ширбке (дуже велике);这〜人的名誉 тут зачеплена честь людини; це стосується честі людини; тут мова йде про честь людини.
涉济 sheji 1) броди й переправи. 2) {діал.) переправлятися по воді.
涉览 shelan швидко продивитись (очима), не заглиблюючись у суть.
涉历 sheli пройти крізь, пережити.
涉猎shdlid поверхово знайомитися з чим; швидко переглянути що.对科学研究工作来说，偶然 〜几份资料当然是不够的 ДЛЯ науково-дослідної роббти випадкове і поверхневе знайомство з деякими
матеріалами, звичайно, недостатньо; для науково-дослідної роббти швидкий перегляд деяких матеріалів, звичайно, недостатній.
涉禽 shSqin <动> голінчасті.
涉然 sheran глибокий, місткий.
涉人 sheren човняр, перевізник.
涉世 sheshi 1) поширюватися по всьому світові. 2) набути життєвого досвіду.
涉事 shashi описувати (подію).
涉讼 shesong бути залученим до позову (до судово ї справи).
涉嫌 sh6xidn бути під підозрою.拘留〜人犯 затримати підозрюваних у здійсненні злочину;因〜被拘 заарештований за підозрою;避免〜щоб уникнути підозри.
1 涉 Р佥 shexian опинитися в небезпеці, ризику¬
вати, наражатися на ризик.
涉想 shexiang проникати в суть, уявляти собі.
涉血 shexue брести по коліно в крові, топити в крові.
涉足 shSzri <书>:〜名胜古迹 відвідати визначні пам'ятки; побувати у визначних місцях;〜其 间 мати причетність; бути причетним.
Ш she.
射sh6 1)(用推力或弹力送出）стрілити (стрілянина, стрільба); ударяти.〜箭 стріляти з лука; пускати стрілу;〜出一球 ударити по м'ячу;〜出三发炮弹 зробити три постріли (вистрілити три рази) із гармати;这枪能〜一 千步远 ця рушниця стріляє (б'є) на тисячу кроків. 2)(喷射液体）бііти; бризкати; викидати що (виверження, викид).管子裂了， 〜了 他一身水 труба тріснула, і його облило водою;水直往夕卜〜вода б'є фонтаном; вода так і б'є. 3)(放出）випромінювати що (випромінювання); лити що.〜出兴奋的目光 очі випромінювали радість;阳光〜进屋内 світло сонця ллється у кімнату; ллються в кімнату промені сонця; яскраві промені сонця заливають кімнату;刘兰充满愤怒 和仇恨的目光〜向匪军Лю Ху-лань кинула на бандитів погляд, сповнений гніву і ненависті.
shea радіоактивний.
射程 shecheng〈军〉дальність вогню (стрільби); радіус [польоту].炮弹〜діиьність польоту гармати;在〜以内 у межах досяжності вогню; на відстані пострілу;各种〜的火箭武器 ракетна зброя будь-якого радіусу дії.
射出 shbchii 1) випромінювати, випускати, вивергати (рідину). 2) стріляти.
射穿 shechuan прострелити кого-що.
射弹 shedan мітальна гармата.
射倒 sh色dao збити, підбити.
射的 shedi 1) стріляти в ціль. 2) мішень.
射电 shMiSn радіація; радіо-.〜流星 радіо-
'метеор; ~天文学 <天> радіоастрономія;〜望 远镜 радіотелескоп.
射电星 shScMnxTng радіозірка,〜亮度 яскрйвість радіозірок.
身寸高 shegao <军> висота траєкторії (обстрілу).
射宫 shegong павільйон для занять, робочий кабінет імператора.
射鹤 shdgii стріляти в ціль (у яблучко).
射光 sheguang випромінювати світло, випромінювання, еманація.
射击sh^ji 1)(用火，发射弹头）стрілити (стрільба); обстріляти кого-що (обстріл); робити постріл.开始〜відкргіти вогбнь;停止 〜припинити вогбнь;遭到〜потрапити під обстріл (під вогбнь);步枪〜стрільба з гвинтівки;实弹〜стрільба бойовими патронами; бойова стрільба;空弹〜холостий постріл;向目标〜стріляти в ціль;向飞机〜 стріляти по літаку;向敌人〜вести вогбнь (стріляти) по вброгу;远程〜стрілянина на далеку дистанцію;间断〜вогбнь з перервами; 夜间〜нічнй стрільба;〜练习 навчальна стрільба;〜训练 стрілецька підготовка; вогнева підготовка;〜姿势 полбження для стрільби;〜效果 дія вогню;〜阵地 вогнева позиція. 2) <体> стрілянина (стріляти).〜运 动 стрілецький спорт;手枪〜运动员 пістолетчик;碟紀〜运动员стендовнк;〜比赛


711
стріле 射击场:
рілецьке змагання.
shejlch5ng полігон; стрільбище.炮兵〜 артполігон.
射击术 shejlshu стрілецька справа.
射击学 shejlxue балістика.
射箭 shyiSn <体> стрільбі з лука,〜运动员 лучник.
射箭 sh^jmn пускати стрілу, стріляти з лука.
射角 sh^jiSo <军> кут ббстрілу.
射界 sh^ji6 <军> пбле ббстрілу.
射精 shSjTng < 生理〉вііверження сімені; сім'явиверження; сім'явилиття; еякуляція.
射利 shdi ганятися за прибутком.
射猎 sh色li合 полювання (полювати).
射流 shdiii <技> струменева течія; витікання.〜 技术 струменева техніка; пневмоніка;气体〜
技术
пневмоніка.
射落 shdu6 збити пострілом, югнем (наприклад, літак).
射门 shSmdn〈体〉бити по воротах; удар по воротах.〜时机 гольовий момент.
射目 shemCi засліплювати, сліпити.
射频shSpin <无线> радіочастоті 特低〜дуже низька радіочастота.
射气 shSql еманація.
射热 shere випромінювати тепло.
射杀 shesha застрелити, пристрелити. 一
射伤 sh色sh5ng підстрелити кого-що.
射生 shSsh6ng стріляти по живих цілях.
射手 shSsh6u стрілець.—等〜стрілець 1-го розряду;特等〜снййпер;机枪〜кулем打ник.
射死 shesl пристрілити кого; застрелити кого.
射踏子 shSt^zi (діал.) восьминіг, спрут.
射筒 shet6ng тонкий висбкий бамбук (із зовсім пустим стеблом).
射线 sh6xi&n〈理〉промінь, промені мн.; X〜 Х-промені; ікс-промені мн.; рентгенівські промені; а〜а-промені мн.; шіьфа-промені ш.\ 宇宙〜космічні промені.
射向 shexiang <军> віяло.
射倖 sh会xing виграти {наприклад, на скачках, у лотерею), виграний, випадковий {про прибуток).
射影 shSylng <数> проекція. 射油筒 shSy6ut6ng масничка.
射中sh占zh6ng потрапити [у ціль]; пробити.〜球 门 пробити у ворота; забити гол;没有〜д^ти промах; промахнутися; не потрапити в ціль; 子弹〜肩部 куля потрапила в плече.
赦sh&
赦 shS 赦免.大〜загальна амністія;特~ приватна амністія;〜他无罪 помилувати його; звільнити його від покарання.
ШШ shediao прощати, вибачати.
赦放 shefang вибачити і відпустити на волю.
赦过 shegu6 вибачати помилки.
赦令 sheling наказ про амністію.
赦免 shemiSn звільнити кого від покарання; амністувати кого (амністія); помилувати кого (помилування).
赦宥 shey6u милувати, пробачати, жаліти.
赦罪 shSzui амністувати, пробачати (провину).
慑sh、
慑 she < 书> злякатися; боятися кого-чого; поббюватися кого-чого.〜于人民的力量 поббюватися (злякатися) сили народу; злякавшись (побоюючись) грізної народної сили.
慑ffjj shebu бути охопленим панікою.
十聂 1Ф shedan тремтіти з переляку.
慑伏 shefti 1) покоритися зі страху, змиритись. 2) покорити, повністю заволодіти (чиєюсь) увагою.
慑1)(因恐惧而顺从）б知учи зляканим; скоритися кому-чому被压迫人民没有〜于殖 民主义者的武力пригнбблені народи не скорилися грубій силі колоніалістів. 2)(使 恐惧而屈服）залякйти кого (залякування); скорити кого-що (скорення).用〜的方法 шляхом залякування.
ШШ shehai перелякатись.
Ш 畏 shewei боятись, побоюватись, відчувати страх (перед чимось).
shexi перехопило дихання.
she.
摄 she~> 摄影.合〜——影 сфотографуватися (знятися) разом.
摄动 shedong <天> пертурбація; обурення.〜函 Ш пертурбаційна функція.
摄魂 shehiin викликати (матеріалізувати в іншому місці) душу (іншої людини).
摄理 shell 1) вести справи, виконувати обов'язки, заміщати. 2) (христ.) провидіння.
摄力 shell (фіз.) тяжіння.
摄谱仪 shSpuyi <理> спектрбграф.
摄取 shequ 1)(吸收）всмоктати що; засвоїти що (засвоєння).〜养料 засвоїти поживні речовини;〜氧气和水分 усмоктувати кисень і вологу;〜一切有价值的东西ВСМОКІІТИ (засвоїти) усе цінне. 2) (拍摄） фотографувати кого-що (фотографування); знімати кого-що (знімок, зйбмка).〜几个镜头 зняти кілька кадрів; зробити кілька знімків.
摄然 sheran спокійний, мирний, перебувати в спокої.
shesheng <^> охорона здоров'я.
摄事 sheshi розпочати виконання обов'язків.
摄氏 ShSshi Цельсій. -20 度 20。за Цельсієм; 20°С;〜温标шкаМ за Цельсієм;〜温度计 термометр за Ц^льсієм.
ШЛ shewei загартовуватись.
摄位 shewei регентствувати, заміщати (королівську особу).
摄养 sheySng вигодувати, виростити, виховати.
摄要 sheyao резюмувати, підводити підсумки, суть, підсумок, резюме.
摄口十 sheye нерівний, у зморшках.
摄影 sheying фотографувати кого-що (фотографування, фотографія); знімати кого-що (знімок, зйбмка).〜快速 прискорена зйбмка; рапід-зйомка ж.;摇镜头〜панорамна зйбмка; 航空〜аерознімйння;电影〜кінозйбмка;电视 〜телезйбмка;内景〜павіпьйбнна кінозйомка; зйбмка в павільйоні; ~技术 фототехніка; фотографія;〜测量 <测> фошвйбмка;〜测量 学 <测> фотограмметрія;〜航线 <测> фотомаршрут;〜比例尺 < 测 > масштаб фотографування;〜展览会 фотовиставка;〜记 者 фоторепортер; фотокореспондент; фотокореспондентка; фотожурналіст;
фотожурналістка.
摄影机 sheytngjl фотографічний апарат; фотоапарат; фотокамера; камера; апарат;(电 影摄影机）кінокймера;(‘种摄影) фотоприставка, 自动〜автоматичний фотоапарат; автоматична фотокамера;高速〜 рапід-камера ж.;电影〜кіноапарат;
кінознімальний апарат; кінокамера.
摄影家 sheyTngjia фотограф; фотомайстер;(电 影摄影家）оператор; кінооператор.业余〜 фотограф-аматор.
sheylngpeng павільйон.
摄影师 sheylngshT фотограф; фотооператор;(电 影摄影师）оператор; кінооператор;(电视摄 影师）телеоператор.艺术〜фотохудожник.
ШШ shezheng регентство.
ЙЙЇ shezhengwang регент.
摄制 shezhi робити зйбмку; знімати що (зйбмка).〜 影片 зйбмка фільму (кінокартини); виробництво фільму;新闻片〜人员 кінохронікф.
摄制组 shezhizu знімальна група.
Ш she.
Ш she 1) <动> [мускусна] кабарга. 2)—鹿香.
麝猫 shSm5o〈动〉вівбрра.
鹿煤 sh色тбі {поет) туш.
鹿墨 shemo ароматна туш.
鹿牛 sheniu〈动〉вівцебик; мускусний бик.
鹿香 shexiang〈药〉мускус; кабарговий струмінь; кабарговий мускус.
香草 shexiangcao 1) часник, чебрець.
鹿香鼠 sh会xi§ngshti <动> ондатра; мускусний пацюк.
申 shen.
申 кіібп —申述.以〜正义 в ім'я справедливості; заради (для) справедливості; з метою відновлення справедливості;重〜前令 підтвердити попереднє розпорядження (наказ); підтвердити колишній наказ.
申 2 shen "шень" (дев'ятий з 12 циклічних знаків).
申报 shenbao доповісти (доповідь); рапортувати (рапорт); донести.〜上级机关 донести (рапортувати, доповісти) вищій інстанції (начшіьству);向税局〜纳税 подати декларацію у податкове бюро для сплати податку.
申辩sh^nbian спростовувати що (спростування); виправдати кого-що (виправдання); захищати кого-що (захист).提出〜зробііти (дати) спростування;允і午〜дозвблити кому висловитися;无法〜чіімось виправдатися; немає виправдання; 为 自己〜 виправдовуватися; захищатися; говорити на свій захист;为自己的观点〜захищати свої пбгляди;替另і]人〜виправдовувати (захищати) іншого;对提出的责难加以〜спростувйти ці обвинувачення;向法院进行〜давйти пояснення суду; надати суду своє спростування.
申补 sh^nbii внести різницю, сплатити лаж.
申陈 shenchen (докладно) викласти, доповідати (за пуністами).
申呈 shencheng {усн.офіц.) доповідна, рапорт, доповідь.
串敕 shenchi робити попередження, попереджати.
申斥 shenchi виносити кому, рот. (догану); засуджувати кого (осуд); [винести] догану; [зробити] зауваження; [виразити] засудження, 受到上级的〜одержати догану (прочуханку) від начальства;因迟到而受〜кому перепало за запізнення;他受到了严ЇЙ的〜 йому винесли сувору догану; виразили йому суворе засудження; дали йому сувору прочуханку;他受到了 主任 ЙІї 〜йому перепало від завідувача.


712
串伤 shenchi I)(告诫）зауважувати кому; робити попередження (застереження). 2)—> 中斥.严力口〜вгінести сувору догану; висловити суворе засудження.
申重 shenchong неодноразово, знов.
申达 shenda {офіц.) довести до відома, повідомити.
申告 shengao подавати скаргу, оскаржувати.
申缴 shenjiao відіслати документи назад.
申结 shenjie зійтися, зблизитися.
申解 shenjie роз’яснити，дати пояснення.
申诫 shenjie застерігати.
串苟交 shenjing виявляти повагу.
申救 shenjiu відводити звинувачення, виступати на захист (ображеного).
串理 shenli довести правоту, реабілітувати.
申明 shSnming заявити що，про що (заява).〜拒 绝理由вмотивувйти відмову;〜自己的权利 заявити свої права на що;〜同意 заявити про згоду; заявити, що згоден.
申命 shenming сувбро покарати, вказати, сувбре розпорядження, вказівка.
申请 shenqlng подати заяву про що; просити кого-що, про кого-небудь, з неозн. (прохання); клопотатися про кого-небудь^ за кого-що (клопотання); зробити заяву на що.〜入党 подати заяву про вступ до партії;〜补助 клопотати (порушити клопотання) про посібник.
申 shenqmgshu заява; прохання; заявка. Ш. 出〜подйти заяву (прохання, заявку).
申时 shenshi час з 3 до 5 години дня.
申述 shenshu роз'яснити що (роз'яснення) викласти що (виклад).〜理由 мотивувати що викласти мотиви;〜来意 викласти мету свого приходу;〜自己的意愿 викласти свої побажання; заявити про своє бажання;对这 —问题需要作进一步的〜необхідні подальші пояснення щодо цього питання.
申说sh6nshu6 申述.委婉地〜几句кбротко і делікатно пояснити, у чому справа.
串送 shensong (офіц) подавати, посилати (документ) керівництву.
申诉 shensii <'法〉скарга (скаржитися); апеляція (апелювати),提出〜оскаржити (подати апеляцію).
申诉人 shensuren <法〉скаржник; скаржниця.
申诉书 sh6ns(isliii <法> cidpra.
串 і寸 shentao оголосити відкриту війну кому-чому\ заявити про нещадну боротьбу; таврувати ганьббю кого-що; бичувати кого-що.
申宪 shenxian апелювати (звертатися) до влади (закону).
申详 shenxiang {офіц.) відіслати пояснювальну записку, надавати письмове пояснення.
申 і射 shenxie виразити свою подяку (вдячність).
申信 shenxin І) передавати повідбмлення, повідомляти. 2) чітко довести свої права.
申叙 shenxii атестувати.
串胃 shenyan висловлюватись, заявляти.
申冤 sh6nyuan I)(洗雪冤屈）домогтгіся виправдання (виправдовувального вироку); зняти звинувачення (провину). 2)(中诉所受 的冤屈)скаржитися на несправедливість (на наклеп); скаржитися, що став безневинною жертвою.
申奏 shenzou доповідати, подавати доповідь.
身 shgn.
身sh5n l)(身体)тіло.全〜疼痛 усб тіло болить;
біль по всьому тілу;〜高一米八十 ростом 1,8 метри; випрямитися;挺起〜来 випростатись на весь зріст; випнути груди. 2)(自己,本身） сам.他〜为队长，自然应ik带头як бригадир, він зобов'язаний був сам подати приклад; будучи сам бригадиром, він повинен був зробити початок;〜在福中不知福живучи щасливим життям, не вважати це своїм щастям. 3)(物体的中部或主要部分):汽车车 〜іфов автомобіля;河〜русло ріки;船〜 корпус корабля;机〜кбрпус машини. 4)〈量 词 >:换了〜新衣服 переодягтися в новий одяг.
身败名裂 shen bai ming lie зазнати абсолютного краху і вкрити себе ганьббю (безчестям); віддати ім'я і честь на посміховисько; скомпрометуватися.
身板 shenban {діал.) 1) тіло, будова тіла, фігура, корпус. 2) {перен.) стан здорбв’я.
身边sh6nbiSn 1)(身体的旁边)біля себе.病人〜 需要有人照料 хворий потребує гарного догляду; потрібно, щоб біля хвброго постійно була людина;感到同志们就在〜 відчувати лікоть (підтримку) товаришів. 2) —身上2).
身不由己 shen bu you ji сам собі не хазяїн; підневільно; не від себе залежить; мимоволі.
身材 shencai фігура; стан; стать ж.\ зріст.中等〜 середній зріст;五短〜дрібнгій; низькорослий; 〜高大 рослий; зростом висбкий;〜苗条 тонка фігура (статура).
身"fe:sh6nchdng 1)(体高）зріст,〜多少？ якбго зросту?〜几乎有两米 3р6стом майже два метри. 2)(衣服长度)рбзмір одягу.
身 丁 shending дорбсла людина, сформована людина.
身段 sh6ndu&ii 1)(身体的姿态）стан; фігура.〜 匀称 струнюій стан;〜优美 красива і витончена фігура. 2)(表演动作）манера гри. 〜美妙 чарівна манера гри.
身法 shenfa техніка відпрацювання рухів (наприклад, у фехтуванні).
身分sh6n-fen 1)(社会上的地位）суспільне становище;(法律上的地位)юридичний стан; особистість.以±入的〜як хазяїна; як хазяїн; 以人民代表的〜як нарбдного представника; як народний представник;人的社会〜 соціальне (суспільне) становище людини;人 的法律〜юридичний стан людини;合法〜 легальне становище;〜不明 невідома (темна) особа; особу не встановлено;确定来人的〜 встановити особу відвідувача;各种不同〜的 人们лкіди різного стану. 2)(受人尊重的地 位）гідність.有〜з гідністю;矢〜BTpa4dTH гідність.
身分证 shen-fenzheng посвідчення особи.
身 Й shengao зріст людини.
身股 shengii преміальна акція {частина дивідендів, яку виплачують активному торговому працівникові) торговельного підприємства на паях.
身故 shengu померти (смерть); умерти від чого.
M'W shenhuai 1) таїти в собі. 2) мати при собі.
身后 shenhou після смерті; посмертний.〜萧条 після смерті не залишилося ніякого майна; не залишив після себе ніякої спадщини.
身家sh6nji5 1)(本人和家庭）сам і родина.〜性 命 своє життя і життя (добробут) родини. 2) (旧时指家庭出身）соційлміе похбдження.〜 清白 людина з порядної родини.
身价sh6njiA 1)(社会地位)гідність; ціна.自抬〜
набити собі ціну; хизуватися своїми здібностями;有〜的人 людина вагома. 2)(旧 社会人身买І的价格)продажна ціна [рабів].
身价百倍sh6nji^ bai bei —>声价百倍sh5ngj& bai bei.
身教 shenjiao показати особистий приклад.〜重 于言教 краще показати особистий прикладом, ніж давати настанови (вказівки).
身居 shenjti займати посаду.
身经百战 sh6n jlng bai zhan загартований у боях.
身框儿 shenkuanger зріст, комплекція, тілесна будова, фігура.
身量 shen-liang〈口〉зріст.大〜висбкий зріст;〜 不高 невеликий зріст.
身临其境 shen lin qi jing самому (особисто) побувати в тих місцях; бачити на власні очі; переконатися наочно.
身命 sh5nming 1) життя. 2) (будд.) тілесне життя.
身旁 shenpang при собі, біля, поблизу.
身强力壮 sh6n qiang li zhuang міцний і сильний.
身躯 sh6nqii 1)(身体)т^луб; корпус; стан; тіло. 2)—身材.
身儿 shener 1) комплект вбрання. 2) тіло，фігура, корпус, тулуб.
身上shen-shang 1)(身体上，肩上)：〜不舒服 нездужати;把希望寄托在青年〜покладати надію на молоде покоління;不能把责任推到 另ij 人〜не можна перекладати відповідальність на інших;责任落到了我们大家〜 відповідальність лягла на усіх нас (на наші плечі);你放心，包在我〜ви не турбуйтеся, я беру все на себе (я буду відповідати);她〜穿 ——件新衣月艮 вона була в новому одязі; на ній була нова с)осня. 2)(随身携带）при собі; із собою.〜没有钱 при собі (із собою) немає грошей; не при грошах; не захопив із собою гроші.
身世 shenshi минуле [людини]; [минуле] життя. 凄凉的〜сумнб минуле; сумне [минуле] життя;讲了 自己的〜розповістіі кому свою
* 	історію.
身手 shenshou здібності; талант.好〜великі здібності; великий талант. || 参阅“大显身手 da xian shenshou**.
身首 shenshou 1) тулуб і голова. 2) (перен.) питання життя і смерті, життєво важливий.
身受 sh6nshdu випробувати на собі.〜资本家的 压迫 випробувати на собі гнів буржуазії;〜种 种苦难 зазнати на своїй (власній) шкурі всі митарства (прикрості).
^ Ш shensi померти.
身体sh6nfil)丨人或动物的整个生理组织)тіло. 〜各部частгіни тіла;少年和青年正是长〜的 R寸期 підлітки і мблодь зараз саме перебувають у стадії свого розвитку. 2)(健 康状况）здорбв'я.〜弱слабке здоров'я;〜结实 людина міцного здорбв'я (статури);有害〜 шкідливо для здорбв'я;锻炼〜фізпідготбвка; загартбвувати здорбв'я;保重〜берегти здорбв'я; стежити за своїм здоров'ям;你〜好 吗？ як ваше здорбв'я?他的〜不大好 у нього здорбв'я погане.
身体力行 sh^n ti li xing випробувати на власному досвіді (на своїй шкірі) і серйозно (міцно) узятися за справу; втілювати у життя з усією енергією.
身夕卜之物 shen wai zhi wu справа наживна; маловажливий.


713
身无长物 sh6n wu chang wu за душею в кого немає нічого; голий як бубон.
身先士卒 shen xian shizu йти (бути) попереду [своїх] солдатів; борбтися в перших рядах бійців (солдатів).
身心 shenxln тіло і дух; фізично і духовно.〜愉 快 бадьбрий настрій;感到〜愉快 почуватися бадьорим;〜健康 бадьорий тілом і духом;〜 交摔 стбмлений і тілом і душею; у стані надзвичайної моральної і фізичної втоми.
身形 shenxfng І) тіло, фігура, будова тіла, фізичний стан. 2) абрис, контур, форма.
身影 shenymg тінь, силует (людини).
身孕 shEnyOn вагітність; при надії.有了 三个月 的〜вагітність (вагітна) на четвертому місяці; три місяці як вагітна.
МФ shen-zi <口>1)—身体 1).光着〜голий; догола; у костюмі Адама (指男人)；в костюмі Єви (指女人).2)—>身孕.
身章 shenzhang одяг, вбрання.
身重 shenzhdng завагітніти.
^申 sh6n.
伸shen 中出;伸开；伸展.〜舌头висунути (показати) язика;山脉〜向东北 гірській хребет тягнеться на північний схід.
伸出 sh6nchii простягнути що; просунути що; висунути що.向我〜手来 простягнути мені руку;〜援助的手 простягнути руку допомоги; подати руку [допомоги];用〜的双手托着 нести на витягнутих руках;从窗子里〜头去 висунути гблову у вікно; висунутися [головою] з вікна.
伸广 shenguSng розширяти, розтягувати, збільшувати.
伸肌 shenjl <Ш> екстензор; розгинаючий м'яз; розгинач; розгинаюча мускулатура.
伸开 shenkai витягнути що (витяжка); розкинути що.〜手拦着不让走 розкинувши руки, не пускати (не давати) піти;〜双手 розправити руки;把手指 ~ вііпрямити (розвести, розчепірити) пальці.
伸懒腰 shen lanyao простягнутися [утомленим тілом, у знемозі].
伸理 shenlil) доводити правоту. 2) викласти причини (мотиви).
伸欠 shenqian бути втомленим.
伸入 shenru засунути що; залізти розм.; запустити що, розм.把手〜衣袋 засунути (просунути) руку в кишеню; залізти в кишеню;把手〜水中 засунути (запустити, занурити) руку у воду; занурити руку у воду.
伸伸 sh 吞 nsh5n радісний, спокійний, задовблений.
伸手 sh6nsh6u 1)(伸出手）простягнути руки.〜 从树上摘一个苹果простягнувши руку, зірвати з гілки яблуко;〜递给他一盒火柴 простягнути йому коробка сірників. 2)(向人 要东西）просити що. Й上级ill关〜 звертатися за допомогою до вищої організації; просити чого-небудь у вищої організації; йти до начальства на поклін (із простягненою рукою);〜向家里要钱 просити грошей у сво'іх батьків;工人们不向国家〜，自 己就地“决设备，材料和资金@题нічбго не просячи в держави, робітники самі на місці розв'язували питання з устаткуванням, матеріалами і коштами;帝国主义到处〜，对 别国人民进行掠夺імперіалісти простягали свої щупальця і грабували народи інших країн.
伸 Ф 不见五指 sh6n shou bu jian wu zhl
"простягни вперед руку — і пальців не побачиш"; нічого не видно; [темно,] хоч око виколи; пітьма; пбвний морок; непроглядна темрява (пітьма).
伸手派 shenshoupai люди, що вміють тільки звертатися по допомбгу до держави; прихильники "жебрацтва".
伸述 shenshu викласти.
伸诉 shensu подати скаргу, скаржитись.
伸缩sh^nsud 1)(引长和缩短）рогші^рюватися й скорочуватися.心肌的〜розслаблення і скорочення серцевих м'язів;因温度关系而~ розширення та скорочення в залежності від температури;橡皮的〜性能 здатність гуми до розтягування і стискання; пружність (еластичність) гуми;照相0的暗箱能前后〜 міх у фотоапарата розсувний (розсовується, розтяжний, розтягується). 2)(规模，数量上 的变动）змінювати що (зміна).使无~余地 позбавити оперативності (гнучкості);对生 产定额有一定的〜权限мйуи право змінювати норми виробітку у визначених межах; мати право на зміну норм виробітку у визначених межах.
伸缩性 sh^nsu6xing гнучкість.政策的〜гнучкість політики;带〜的概念 широке поняття.
伸腿 shentui лізти прост.\ примазатися до чого, прост.资本家见哪里有务j，就向哪里〜де є вигода, туди і лізуть капіталісти; капіталісти завжди примазуються до вигідної справи, shenx^ бути вдячним.
伸延 shenyan розтягуватись, розширятись.
伸腰 sh6ny§o 1)(挺直身体）розігнути спину; розігнутися; випрямитися; випростатися. 2) (翻身）стати (встати, піднятися) на ноги.
伸冤 shenyuan —串冤 shenyuan.
伸展 shenzhan простягатися; розстелятися.麦 田〜到远远的天边 полі пшениці простягалися (тяглися) до самого обрію.
伸张 shenzhang поширити що (поширення); розширити що (розширення).〜自己的势力 поширити (розширити) свій вплив;〜正气 розвивати здорбвий дух.
伸长 shenzhang подовжувати.
#ІШ shenzheng явний доказ.
f申直 shenzhi випрямити що (випрямлення); розправити що; витягнути що (витяжка).〜腰 випрямити (розправити) спину; випрямитися; 〜两腿躺下去лягти, простягнувши ноги;身子躺在床上 випростатися на ліжку.
伸志 shenzhi ставити недосяжні цілі.
^申 sh6n.
呻吟 sh6nyin стогнати (стбгін).病人痛得〜了 一 夜 усю ніч хвбрий стогнав (охкав) від болю.
shen 另见 c5n; cen.
参 sh6n <植> женьшбнь ч.朝鲜〜женьшбнь корейський.
shengao паста з женьшеню (ліки).
参局 shenju фірма з виготовлення та продажу дорогих лікувальних засобів з женьшеню.
## shenshen 1) дбвгий. 2) густий, пишний (про рослинність). 3) нерівний, неправильний, неоднаковий.
参商shgnsMng <书> 1)(不能会面）pcwj^Ka.两 地〜жгіти в розлуці [вдалині один від одного]. 2)(不睦）не в ладах.
绅 sh6n.
绅董 shendong місцеві верховоди.
绅粮 shenliang (діал.) землевласник, пан.
绅奢 shenqi шеньши і впливові старійшини.
绅士 shenshi шеньши (місцеві впливові поміщики і відставні чиновники); джентри невідм. \ ч.;(资 本主义国家有身分的人)джентльмен.
shen.
萃萃 shenshen <书> численний; маса; безліч.〜 学子[численні] учні; безліч учнів.
^申 sh5n.
ї申 shen〈化〉миш'як (миш'яковий); арсенід.
砷化物 shenhuawu <化> арсенід. 石申黄铁矿 shenhuang-tiSkuang <矿> миш'яковий колчедан; арсенопірит.
砷酸钱 shensuangai <化> арсенат кальцію.
砷酸盐 sh6nsu3nydn <化> арсенат.
石申$!l 剂 shenzhiji миш'яковистий препарат.
sh6n.
深sh6n 1)(从上到下距离大）глибокий.很〜的 根 глибокі корені;这井很〜цей колодязь дуже глибокий;挖〜些 копати глибше. 2)(深 Й) глибина. невимірна глибина;
бездонний;河水〜五米 глибина ріки — п'ять метрів; ріка глибиною в п'ять метрів;房间宽 三米，〜五米 кімната має три метри завширшки і п'ять метрів завдовшки. 3)—> 深奥.由浅入〜від легкого до важкого;这本 书很〜，初学难懂ця книга дуже важка для початківців. 4)—深亥丨j.很〜和印象глиббке (сильне) враження. 5)(浓厚，密切）глиббкий; міцний (міцність),交 t#~ міцна (глиббка) дружба;情〜почуття було глибоким (великим, міцним);两家关系很〜міцні узи зв'язали ці дві родини. 6)(颜色浓）темний; темно-.〜蓝 тбмно-синій;〜灰 чорний-чбрний; 颜色太〜кблір занадто темний. 7)(距离开始 的时间久）глиббкий; пізній.〜秋 глиббка (пізня) осінь;夜〜了 час уже пізній; уже глибока ніч. 8)(很）сільно; глибоко.〜知 твердо знати (розуміти);〜表同情 висловити глибоке співчуття;〜为惋惜 висловити глибоке співчуття; глибоко шкодувати;〜受 广大工农兵欢迎 зустріти гаряче схвалення з боку широких мас робітників, селян і солдатів;〜为感谢 гліібоко вдячний;〜受殖民 主义的压迫зазніти важкого гноблення з боку колоніалізму;〜*序戒尤、бути увесь час напоготові; бути завжди насторожі;我也〜有 此感 я теж це глибоко (сильно) відчув.
深奥 sh6n3o глибокий; глибина.〜的哲理 філософська думка, що вирізняється своєю глибиною; глиббка філософська думка;其 中含义〜т^т криється свій глибокий зміст; 不应写得这样〜，使人难以理解не можна писати так мудро (хитромудро), щоб бути недоступним для розуміння.
深闭固拒 shen bi gu ju (守旧）твердолоба відсталість; закоренілий консерватизм;(固执） осляча впертість.
深藏若虚 shen cang ruo xu надзвичайно скрбмний; велика скромність; дуже соромитися.
深察 shencha глибоко досліджувати, аналізувати.
深长 shenchdng багатозначний (багатозначність). 情意〜глиббке почуття;意味〜的话 багатозначні слова;这样办用意〜зрбблено це з певним смислом (задумом); у цього вчинку є свій особливий зміст.
深沉shenchen 1)(程度深）глибокий.〜的哀悼


714
глибоке співчуття; глибока скорбота;〜的夜 глуха (глибока) ніч;暮色〜густі сутіни; сутінки погустішали. 2)(低沉）глухій; густий (густота).〜的声响п^ухіій (густий) звук. 3)(感情不外露）потайний (скритність,); непроникний (непроникність).脸色〜 обличчя було незворушним;这人很〜 людина він потайна.
深成岩 sh5nch如<ЖЩ> глибинні (абісальні, плутонічні, гіпогенні) породи; плутонати
深仇大恨 sh6n chou da hen люта (найсильніша) ненависть; непримиренна ворожнеча.对剥 削阶级怀着〜відчувати жагучу ненависть до експлуататорського класу.
深处 shgnchCi глибина; глиб ж.;(密处） гущавина.海洋〜морські глибини; глибина моря; морська глибина; ЇЕ — W ^ на глибині 200 метрів;在森林〜у глибині (у нетрях, у гущавині, у хащі) лісу;在思想у глибині (у надрах, у схованках) душі (серця).
深刺 sh6nci <医> глиббке голковколювання.
深度sh5n<l{i І)(深浅）глибина.河水的〜глибин焱 ріки. 2)(程度）глибині 理解的〜глибині розуміння.
深度if shenduji <技> глибиномір.
深房 shenfing внуїрішні кімната (споруди), глибинні апаргамеши.
深分 shenfen занадто, надмірно.
深更半夜 sh6ng€ng-t^ny〗 глибока ніч.
深耕 sh6ng6ng <农> глиббка бранка.〜农具 поглиблювач;〜细作 глиббка бранка і ретельна обробка.
深宫 shengong внутрішні покої палацу.
深沟局全 shen gou gao lei міцне оборбнне спорудження; добре укріплений; неприступний (неприступність).
深谷 shengii провал, ущелина, безодня.
深痼 sh6ng(i застарілий.
深广 shenguang глибокий, всеохбпний.
深闺 shengul жіноча половина; жінбче помешкання.
深海 sh6nh§i〈地理> абісйль ж.; батипелага- чеський. 深海区 sh6nhaiqQ〈地理〉абісальна область.
深厚 sh€nh6u I)(浓厚）глиббкий; міцний (міцність).〜的友谊（міцнй) дружба;〜的阶级 感情 глиббке класове почуття. 2)(坚实） твердий (твердість); міцний (міцність).基础 〜тверда (міцна) основа.
深劾 shenhe досконало розібрати (вчинки, провину), ретельно розслідувати (напр., злбчин).
深恨 shenhen глибою ненавидіти, глибока ненависть.
深呼吸 sh6nhiM <生理> пшббкий подих; дихати на повні груди.
深化 shenhua поглиблення (поглиблюватися). 矛盾的〜поглиблення суперечностей;认识 的〜поглиблення пізнання.
深计 shenji далекі розрахунки, детально розроблений план. .
深忌 shenji заздрощі, ревнощі.
深交 shgnji^o міцна дружба.
深究sh6njiil дошукуватися чого，розм.; докопуватися прост.\ копатися в чім.这种小事不必 〜не варто копатися в таких дрібницях;〜原 因何在 дошукуватися (докопуватися до) причини.
深居简出 sh6n ju jian chii жити відлюдно і ніде не показуватися (не з'являтися); жити в глибокій самоті; жити пустельником; у
чотирьох стінах сидіти (жети); сиднем сидіти; цілими днями сидіти вдома.
深刻sh5nkd 1)(达到本质的)глибокий.〜的矛盾 глибокі суперечності;〜的变化 глибокі (корінні) зміни;〜的检讨 серйозна (глиббка, ґрунтовна) самокритика;问题提得很〜 порушена сутність проблеми; торкнутися суті питання. 2)(感受矢）глибокий. ~的印象 глиббке враження;〜的感受 глибокі переживання;〜的教ІІІ| серйбзний урок.
深林 shenlin густий ліс, хащі.
深昧 shenmei темний, похмурий.
shenmiao непримітний, потаємний, прихований.
深渺 shenmiao далекий, віддалений.
shenmiao глибокий, пртайний, таємничий.
深明 shenming глибоко розуміти, досконало знати, бути добре обізнаним з...
深谋远虑 shenmou-yuanlu далеко йдуть плани (розрахунки); глибокий задум; глибокодумність; далекоглядність (далекоглядний).
深纳 shenna повністю прийняти (до уваги), цілкбм погодитись (з пропозицією).
深念 shennian бути в глибоких роздумах, міркувати.
深浅shenqian 1)—深度1). 2)(分寸)міра.不知 〜не знати міри;我有句不知〜的话у мене є нескромне питання;说话没〜говорііти，що спаде на думку; говорити, що завгодно; говорити недоречно.
深切sh6nqid 1)(深厚亲切）сердечний (сердечність); щирий (щирість).〜的关怀щгіра увага; зворушлива турбота;〜的问候іщірий (сердечний) привіт;〜的感谢щира вдячність. 2)(深刻切实）глиббкий.〜地了解гліібоко розуміти кого-що;〜关注 пильно стежити.
深情 shenqing глибоке почуття; любов ж.无限〜 безмежна любов;〜厚谊 почуття глибокої дружби; задушевні стосунки і міцна (глиббка) дружба; велика дружба.
ШШ shenqu секреї; особливість, дещо незвичайне.
深入sh5nrti 1)(达到事物的内部）заглгіб- люватися (заглиблення); вникати-проникати. 〜敌后 уклинитися (пробратися) глибоко в тил супротивника;〜破场 прийти на місце події;〜社会 проникати глибоко в усі сфери життя суспільства;〜下层 вхбдити в життя низових організацій; зближення з низами;〜 群众 йти в саму товщу (гущавину) мас; йти в маси;〜工农兵 йти в маси робітників, селян і солдатів;〜到火热的斗争中去з головою зануритися в кипучу боротьбу (у горно кипучої боротьби);做〜细Й的思想Й治工作 вести заглиблену кропітку ідейно-політичну роббту;〜人心глибоко увійти (проникнути) у свідомість (у серця) людей; опановувати розумом і серцями людей; пускати свої глибокі корені в серця людей; глибоко запасти в серця людей;运动继续〜подальше поглиблення руху;被压迫民族和被压迫人 民的革命运动更加〜розвивається революційний рух пригноблених націй і пригноблених народів;海湾〜海岸 затока глибоко врізалася в берег. 2)(深亥!І) глиббкий. 〜钻研поглиблене вивчення;〜检查 ретельний контроль; IE f乍不〜вгіявити поверхневе віднбшення до роббти; хапати по верхам; 了 解问题不够〜немйє дбсить глибокого розуміння питання; поверхневе розуміння справи; не вникати в суть питання; ковзати по поверхні чого.
深入浅出 sh^iriKji^nchU змістовність і популярність викладу; викласти змістовно і дохідливо; висловити сутність питання простими словами (дохідливо); сказати усе вичерпно і ясно.〜地讲解найглибші думки пояснити простою доступною мовою;这位 作家的文章和讲话从来都是〜的статті і твори цього письменника завжди відрізняються змістовністю і популярністю (простотою) викладу.
Ш ill shenshan глухі гори; у глибині гір.在〜老 #Ж у далеких горах і дрімучих лісах.
深深地 shSnsh5n-de глибоко. ~输 了 一躬 низько вклонитися;〜感谢 глиббка вдячність; щиро вдячний;〜感至І] глибоко відчути.
深生 shensheng глибинного походження, глибинний.
深水 shenshui глибоководний; глибинний.
弹 глибинна (гідростатична) бомба;〜航路 глибоководні магістралі;〜海岸 глиббкий берег;〜层 придонні шари води;〜鱼 глибоководні риби.
深识 shenshi глибокі знання.
深水港 shenshuigang глибоководний порт.
深水区 sh5nshulq0 <地理> плбсо.
深思 shensT глиббке міркування; вдумуватися, заглибитися в себе; {Й得〜треба добре вдумуватися (подумати, обміркувати); що заслуговує глибокого обд^Ьуіування;这些经 验教训，是值得人们〜的над цим досвідом і уроками варто глибоко задуматися;使人~ що викликає глиббке родуми; наводити кого на [глибокі] роздуми;好学〜допитливий і вдумливий.
深思、熟虑 shensl-shulu докладно (усебічно, ґрунтбвно) продумати що (обмірісувати що); глибокі роздуми; вдумливість (вдумливий).
深邃shgnsui <书> 1)—深 1). 2)—深奥.
深谈 sh^ntdn дружня бесіда.
深文周纳 shenwen zhouna драконівські закбни; пришити обвинувачення жарг.; злісно приписати що кому; пришити що кому-чому,
* 	грубий, прост.
深恶痛绝 shen wu tong jue почувати найглибшу відразу; глибоко ненавидіти (нехтувати) кого-що.
深信sh5nxin твфдо впевнений у чому, [глибоко] переконаний у чому.〜不疑 бути повністю переконаним; перекбнливо; більше ніж впевнена;〜自己的力量 тверда впевненість у своїх силах; тверда віра у свої сили;我〜他的 Ж Ш я переконаний (упевнений) в його щирості;我〜他会回来的 51 твердо впевнений (глибоко переконаний), що він повернеться.
深刑 shenxing тяжке покарання.
深省 shenxing прокинутись.
深夜 shenye глиббка (глуха, пізня) ніч.
深意 shenyi глиббкий зміст; глиббке значення; багатозначний.含有〜的话 багатозначні слова; є глиббкий зміст у чиїх словах;含有〜 的目艮神 багатозначні (виразні) пбгляди.
shenyuan прірва ж.; безодня; провалля.万 丈〜безбдня; бездонна прірва;面临〜б^ти на краю прірви (безодні);灾难的〜безліч нещасть;罪恶的〜безбдня гріхів;在旧社会 劳动人民挣扎,在无底А〜у старому суспільстві трудящі мучилися в бездонній прірві.
深远 shgnyuan глиббкий.〜的意义 глиббке значення;〜的影口向 глиббкий вплив; далеко


715
йде вплив.
深怨 shenyuan глиббка образа, ненависть.
深造 shenzao удосконалюватися в чому (удосконалювання); удосконалювати (поглиблювати) свої знання.在俄语方面〜 удосконалюватися (удосконалювати свої знання) російської мови;为 了 继续〜з метою подальшого вдосконалення: для подшіьшого поглиблення знань.
深宅大院 shenzhai dayuan великі будинки і великі двори.
深湛 shenzhan досконалий (досконалість).功夫 〜досягти досконшіості в чому.
深挚 sh6nzhi щирий (щирість).〜的友谊 щира дружба.
深重 shenzhong глибокий; важкий (вага); тяжкий. 罪孽〜важкіій злочин;危机〜важка криза;〜 的苦难 важке горе (нещастя).
shen.
糁sh6n І)(米粒）зерно. 2)(谷类磨成的碎粒） крупа.玉米〜JL кукурудзжа крупа.
shdn 另见 shi.
什么shSn-me l)(表示疑问）що; що таке; як; який.伯又要〜？ що вам потрібно (треба)? що ви хочете?你说〜？ що ти говориш? про що ти говориш? що?这是〜？ що це [таке]?这叫〜？ як це називається?你女生〜як ваше прізвище? 伯I[Fdk? хто ти за професією? яка в тебе професія?你〜地方人？ відкілі ти родом? з яких місць ти родом?他是〜人？ хто він такий? що він за людина?〜事？ що таке? у чому справа?出 了〜事？ що трапилося?你有〜事？ як у вас справи? що справа у вас? що у вас таке?他住在〜地方?де (у якім місці) він живе? 他到〜地方去了?кудіі (у яке місце) він пішов? 现在〜时侯?зйраз котра година?他是〜时候走 的？коли (о котрій годині, у який час) він пішов?这本书〜价钱？ якй ціна цієї книги? скільки коштує ця книга? ~ Ш Ж ?яка причина? що за причина? у чому (де) причина? 2) (Шй) щось; що-небудь; дещо; який-небудь.我饿了，想吃点〜я зголоднів (голодний), хочеться чого-небудь поїсти;他 们仿佛在谈论〜вонгі начебто розмовляють про щось;你听到〜了 吗？ ви що-небудь чули? іі果发生〜事，赶快通知якщб щось трапиться, то швидше сповісти; J頓便买点〜 заразом купити дещо (що-небудь, що-небудь) [з речей];她说了些〜，我也没注意вонй щось сказала, але я не звернув уваги. 3)(任指） що-небудь; який-небудь; усе; ніщо; нічбго; чогось (后面三个词用于否定句).有〜说〜 говори те, що є; говори все, як є;要〜有〜є усе, що хочете; що хочеш, те і є;栽〜树苗结〜 果，撒〜种子开〜& яке деревце посадиш, такі плоди пожнеш; яке насіння посієш, такі КВІТИ І Зірв6ш;你要〜就拿〜吧 беріі усе, що тобі потрібно; візьми що хочеш;他〜都怕 усього він боїться;这些年他〜事没经历过за ці роки з ним чого-тшьки не булб;〜都可以 усе можна;他〜也不知道 він нічбго (ні про що) не знає;〜事儿也不会有 нічбго не може трапитися;我们〜也不伯 ніщо нас не страшить; ми нічого не боїмося;没有〜可奇 怪的 чом夕 тут дивуватися; і не дивно; нічбго в цьому дивного немає;我们在这里没有〜事 可做 чим же ми тут можемо зарадити;这没 有〜法子可想 нічбго не придумаєш; отут
нічим допомогти не можна; що вже тут поробиш;这没有〜！ це нічбго! це нічбго не значить! це дрібниці! 4)(表示惊讶或不满） що! як же так!〜！己经五点多了，他还没有来 як же так! вже шоста година, а він усе ще не приходить;〜！难道已经来不及了吗？ що， невж谷 вже пізно (не встигне)? 5)(表示责难 或不同意对方的话）що.这是〜це що за розмбви? {尔哭〜？ що (навіщо) ж тут плакати? чого ти плачеш? до чого (чого) тобі плакати? 你懂〜！ що ти розумієш! нічбго ти не розумієш!这有〜奇个圣的 що ж отут дивного; 这是〜逻辑？！ що ж за лбгіка?! де ж тут лбгіка?!你说呀，装〜哑吧говори ж, чого мовчати;对你说有〜用 що тобі вже казати; 这算得了〜？ що ж тут такбго? 6)(表示列举不 尽)тощо;[як те...] і таке інше; та інше.〜送个 信А啊，跑个腿儿啊，我都能做Я можу робити усе: відправити що-небудь, збігати куди-небудь та інше, та інше (тощо, і так далі).丨丨参阅“没什么m6i shen-me,\
什么的shen-me-de тощо; отже далі; та інше.修 修机器，画个图样〜，他都行полагодити машину, зробити креслення тощо (і так далі, таке інше) — він усе може.
^申 shSn.
神shSn I)—神明；神仙I) 2)—神妙;神奇.3) (精神）：无〜的眼光застиглий (млявий) погляд. 4)->神情.瞧他那个〜儿，准І有什么 >已、事 судячи з вигляду ясно, що він чимось заклопотаний.
神采 shencai вигляд.〜突突 бадьорий, (квітучий) вигляд; пбвний бадьорості й енергії;〜突突 的眼睛жваві (швидкі) очі;没的眼睛 застиглі очі.
神差鬼使sh6n chai guT sh!—鬼使神差gui shi shen chai.
神出鬼没shenchii-guTmd [з'являтися і зникати], як у казці; невловимий, як привид.游击队员 〜，打击敌人 партизани з'являлися там, де їх не очікували, і робили раптові нальоти на ворожі об'є кти.
神道1 Sh6ndh 1)/迷信者指关于鬼神的道理） релігійно-містичне навчання [про божество і духи].〜设教 релігійне мракобісся; містичний дурман. 2) <口> —祌仙 1).
神道 2shendao (墓道)спеціальна дорбга» що веде до мавзолею.
神道碑 sh6ndk)b6i 1)(墓碑)надмогильна плита. 2) (碑上的文字）напис на надмогильній плиті.
shende 1) божествена чеснота, святість. 2) чуцові якості, довершеність.
字中shendian зал храму.
神都 shendu околиці столиці.
神断 shenduan 1) прийняти геніальне рішення. 2) справедливий вирок (в судових справах).
神幡 shenfan корогва ж.
祌方 shenfang чудодійний засіб, чудовий спосіб, довершений рецепт.
神福 shenfii 1) благословшня богів, щастя, дароване з неба. 2) {рит.) паперове зображення предметів й грошей (які спалюють під час жертвоприношення).
ЩЩ shenfii талісман.
神父sh6n-fU —>祌前.
神甫shSn-fti <宗> пйтер;(东正教的神甫） священик;(法国天主教神їй) абат;(波兰天 主教祌甫）ксьондз; (一® 称呼)(отець застар.).
#!§• shenge божественна природа, сутність.
祌工鬼斧shdn gong gu! fu 鬼斧祌工gui fu
shen gong.
I中个圣 shenguai духи мн.〜故事 розповідь про духів (про чаклунів).
神观 shenguan збвнішність, збвнішній вигляд, манера.
神光 shenguang чудове сяйво, таємниче світло.
祌乎其技 shen hii qiji верх майстерності.
神乎其神 shen hii qi shen чудесний (чудесність); дивовижний (чудбвий); надприродний.
神化 shenhua 1) божественне перетворення, чудова зміна. 2) таємничий вплив, духовний вплив. 3) обожнювання.
神话sh6nhu& 1)(关于祌仙或祌化英雄的故事） міф; казка; легенда.古希腊〜давньогрецькі міфи;民间〜нарбдні казки (легенди);〜故事 чарівні казки (легенди);〜世界 казковий світ. 2)(指无稽之谈,）казка розм.别相信这些~ чого вірити таким (усяким) казкам.
神魂 shenhun дух; душа.〜颠倒 без розуму; без пам'яті; утратити розум; впасти в екстаз;使〜 颠倒 звести з розуму; задурити гблову; смутити чужу душу;〜不定 душа не на місці; місця [собі] не знаходити.
神几 shenjl вівтар, жертовник.
神迹 shenjl сліди незвичайного, диво, дивина.
神机妙算 shen jl miao suan геніальний, тонкий розрахунок; чудовий план; чудесне передбачення.
祌交sh泛nji5o духовний зв'язок.我们〜已久 між нами вже давно існує (установився) духовний зв'язок.
神经 shSnjlng <解> нерв.〜细胞 нервбва клітина; 〜中枢 нервовий центр; ~ 系统 нервбва система;〜末梢 нервове закінчення;高级〜活 动 вища нервбва діяльність;衰弱〈医〉 невростенія; невродинамія; @ 〜
симпатичний нерв;脑〜черепномозкові нерви;脊〜спинномозкові нерви;刺激〜 збуджувати (подразнювати) нерви;〜兴奋 нервове збудження;〜过度紧张 нервбва перенапруга;〜错舌L несповна розуму; душевний розлад;〜官能症 <医> неврб3;〜战 术 тактика психічного впливу.
神经病shSnj了ngbing 1) <医> (神经系统中的疾 病)нервові хвороби; невропатія. ~ 患者 невропат; нервовохворий; нервовохвора. 2) (精神病的俗称）психопйтія; психоз; психогенні захворювання.别生他的气，他有 〜не ображайся на нього: він страждає психопатією;你简直是个〜！ ти прбсто психопат; який же ти псих!
神经过敏 shdnjTng gudmTn 1) <医> нерв6зність. 2)(容易激动）нервовий; нервувати;(多疑） надто підозрілий; недовірливий.干吗这么〜！ не можна так розпускати нерви! немає через що отут нервувати!
祌经节 shdnnjTgji6 <解> ганглШ; [нервовий] вузол.
神经瘤 shSnjTnglm〈医〉неврбма.
神经膜 shSnj了ngm6 <解> неврш^ма.
神经痛 shSnj了ngtdng <医> невралгія.
年中经学 shenjlngxue неврологія; нейрологія.妇 学斗〜нейрогінекологія.
神经学家 shenjlngxuejia невролог.
神经炎 shSnjTngydn <医> неврит.
神经原 shdnjTngyi^n <解> неврбн; нейон.
祌经质 shenjmgzhi〈生理〉нервовість; нервозність.
祌剧 shdnjCi〈音> ораторія.


716
神爵 sh6njue жар-птиця, фенікс.
神食 shenkan кіот.
神来 shenlai натхнення.
神理 shenlT всепідкорюююча правда, божественна істина.
神力 shenli надйриродна (чудотворна, чудодійна) сила.
神灵 shenling бог; божество; дух.
神马儿 shenmaer (рит.) паперова ікона.
神秘shdnmi таємничий (таємниця); загадкбвнй; містичний (містика); кабалістичний (кабалістика).〜现象 таємниче (загадкове) явище;〜人物 невідома рука;〜观点 містгічні пбгляди;举动〜загадкбво поводитися;〜莫测 的神色непроникне обличчя;何必这样〜？ до чого така таємничість?把科学〜化 робити з науки якусь містику (кабалістику); розводити шаманство навколо науки;科学 技术并不〜у науці і техніці немає нічбго таємничого.
神秘论 shdnmilCm <哲> містика.
神秘性 shenmixing таємничість (таємничий).
神秘主义 shdnmizhfiyi <哲> містищЬм.
神庙 shenmiao 1) храм предків. 2) синтоістсь- кий храм.
神妙 shenmiao чудесний (чудесність); дивний (дивовижність); дивовижний.〜莫测 так чудово, що розуму незбагненно;笔法〜 чудесний (дивний) почерк.
神明 sh^iming бог; божество; дух.奉若〜благоговіти, як перед божеством; обожнювати кого-що.
神女shSnnti 1)(旧时指妓女）бопіня. повія.
神疲 shenpi (мед.) нервова втома.
神品 sh丢прїп дивний (чудесний) твір (здобуток) мистецтва.
f申婆子 shenpozi знахарка, шаманка.
神奇 shenqi чарівний; казковий (казковість); чудесний (чудесність).〜的人物 легендарна особистість;這染上〜的色彩 додйти чому чарівний (казковий, чудесний) відтінок.
神器 shenqi 1) священний предмет. 2) царські регалії.
神气sh6n-qi 1) 神情.说话的〜特别认真 сказано з дуже серйозним виглядом;〜很严 Й-[зберігати] серйозний вигляд (серйозний вираз обличчя). 2)(精神饱,满）бадьорий (бадьорість).走起路来很〜йти бадьоро (бадьорим кроком). 3)(骄傲，得意)важливий (важливість, величатися розм.); гордий (гордість).〜活-现 пбвний (сповнений) пихи (апломбу);〜十足 з великим апломбом; з важливістю; ходити козирем; поводитися чванливо і зарозуміло;〜起来 завеличатися; запишатися; задерти ніс;受到称赞就〜起来 запишатися від похвали;他未免也太〜了 а гонору-то в нього скільки (хоч відбавляй).
神枪手 shenqimigshou вправний стрілець; снайпер.
神情 shenqing вигляд; вираз обличчя,愉快的〜 радісний вид; радісний вираз обличчя.
神权 sh彳nqudn 1)(祌的权力）влада бога (духа); неземна (надприродна) сила божества. 2)(政 教合一的统治权）теократія; влада релігії.〜 政治теократія;〜制度 теократичний лад;〜统 '/дтеократична влйда.
神人shSni^n 1)(道家指得道的人)круга людина. 2)(仪表不凡的人）людина показної зовнішності. 3)(极有预见的人）пророк; провидець; провісник майбутнього.
神色 shSnsS—祌情.〜匆忙 поспішно; квапливо;
із крайньою поспішністю (квапливістю);〜 自若 з холоднокровністю; холоднокровно; спокійно.
#^shensheng святий; священний.〜的职责 святий (священний) обов'язок;〜的权矛!J священне право;〜的国际主义义务 священний інтернаціональний обов'язок;〜 不可侵犯 священний і недоторканний;保卫 我国的〜захшцйти нашу священну теритбрію.
神食 shenshi амброзія.
神术 shenshu 1) чудове мистецтво. 2) біла магія.
神思shensT:〜故惚розсіяний;〜不定бути занепокоєним; сам не свій.
丰申>(以 shensi разюча - (дивовижна) подібність; як живий; як дві краплі води,
神速 shensu блискавично; з казковою швидкістю; надприродна швидкість. 4亍动〜 стрімка дія;收效〜домогтгіся блискавичного результату;进展〜просунутися з казковою швидкістю (з надзвичайною швидкістю).
神算 shensuan геніальний розрахунок; чудбвий план; чудесне передбачення.
神态 shentai вигляд; вираз.〜自若 бровою не повести;〜悠闲 пбвний спокою [вигляд]; спокійний вираз.
神通 shentong незвичайні здібності; надзвичайна майстерність.大显〜показати незвичайні здібності (надприродню майстерність).
神通广大 shentong guangda дивовижна чарівна майстерність; мати величезні здібності.〜的 人 проноза ч.，ж” розм.; пройдисвіт ч” ж” розм.; діставайло */., ж., розм.(指善于弄到 各种东西的人).
神童 shentong вундеркінд.
神王 shenwang надихатися.
字申往 shenwang мріяти про що, з неознач.令人〜 привабливий; чарівний.
神威 shenw^i грізна міць.
神位 shenwei свята табличка [божества]; табличка покійного.
神巫 shenwil чаїслун; шаман.
神武 shenwu〈书〉мудрий і могутній.
神物 shSnwCi <书> 1)(А奇的东西)дгівнаріч. 2) (神圣的东西）святиня.当4〜供养起来 зберігати як святиню. 3) —►神仙 1).
神悟 shenwu тонкий розум.
神仙sh豸n-xian 1)(仙人）святий дух; святі; небожитель 2)(能预料的人）прорбк; провидець; на диво прониклива людина. 3) (ік遥自在的人)безтурботна людина.日子过 得象〜жити，як птах небесний;.
神像 sh6nxi&ng 1)(神物的图像)образ; ікона. 2) (遗像）зображення (портрет) померлого.
丰中效 shenxiao чудодійний (чудодійність); чудотворення.
神学 shenxue〈宗〉богослів'я; теологія.
t中学# shenxuezhe богослов; теолог.
神医 shenyl дивний (надзвичайний; майстерний, досвідчений) лікар; лікар-чудотворець.
神异sh善пуі 1)(神學)духи мн. 2)(神奇） чарівний (чарівництво); казковий (казковість). 的境界 казкбвий світ.
神勇 shdny6ng виняткбво хоробрий (відважний, героїчний).
神；ІЙ shenyou <书> зробити уявну (у думках) подорож; у думках (в уяві) побувати де-небудь.
年申宇 shenyu <书> вигляд; вираз обличчя.
神韵 shenyun виразність.
神职 shenzhi духовне звання.〜人员
служителі культу особа духовного
священнослужителі мн;
(церкви); духівництво; звання.
神志 shenzhi розум.〜清醒 тверезий розум; при своєму розумі розм.; ясність розуму;〜不清 затьмарення свідомості; утратити розум; втратити здорбвий глузд; в очах (у голові) потьмарилос.
神智 shenzhi розум; розум.
神智学 shdnzhixud <哲>了60。64^.
神智学者 shSnzhixuSzhd теософ.
神州 shenzhou〈书〉Китйй.
神主 shenzhu свята табличка [предків].
申 sh6n.
审 1 shen 1)—审查.〜稿 переглядати рукопис. 2) —> 审讯.〜案 слухати справу; винести судбвий вирок; допитувати винних.
审 2sh6n <书> (知道）знати кого-що.
审案 shenan вести судове розслідування.
审册 shence документи слідства, справа.
审查 sh6ncha розглядати кого-що (розгляд); переглядати кого-що (перегляд); перевірити кого-що (перевірка).〜教材 перегляд навчальних матеріалів;〜计划 розгляд плану; 〜干部 перевірка кадрів;〜帐目 перевірити рахунки;〜批准 затвердити кого-що після розгляду;把问题提交委员会〜передати питання на розгляд комісії.
审察 shgncM 1)(仔细观察）розглядати кого-що (розгляд); розбирати кого-що (розбір). 2)-> 审查.
审处sh6nchii 审理.
审诗 shendil) докладний, детальний, довфшений.
2) грунтовно ознайомитись, ретельно вивчати.
审订 shending редагувати що (редагування);(最 后审阅）вичитувати що (вичитування) спец. 教材 редагувати підручник.
审定 shending затвердити що (твердження).〜生 产і十戈1j розглядати і затвердити виробничий план.
审读 sh^idii переглядати що (перегляд);(付印 前的审读）вичитати що.〜手稿 переглядйти рукопис;〜排样 вичитати гранки.
审断 shenduan виносити судове рішення.
审度 shenduo вивчати, досліджувати, оцінювати.
审核 shenhe розглядати що (розгляд).〜所有的 资料 розглядати всі дані;〜预算 розгляд бюджету;在〜中 бути на розгляді.
审级 shdnji <法> інстанція.诉讼〜судбва інстанція.
审计 shenji ревізувати, перевіряти, контролювати, ревізія.
审结 shenjie закінчити судову справу, винести вирок.
审勘 shenkan допросити, розбиратись.
审理 shenli < 法 > розбирати що (розбір, розгляд); слухати що (слухання); розглядати що (розгляд); вести слідство.〜案件судбвий розгляд; вести судове слідство; розбирати (слухати, розглядати) справу;〜杀人案件 вести слідство про вбивство;在〜中 знаходитися під слідством;重新〜нове слідство;案件定于五月十日〜спрйва призначена до слухання на 10-е травня.
审美 shenmei естетичне сприйняття.〜观点 естетичний погляд;〜能力 здатність сприймати прекрасне; смак.


717
审明 shenmmg розслідувати.
审判 shgnpan судити кого (суд).〜犯人 судити злочинця;交付法庭〜відцати під суд кого; віддати до суду кого;受法庭〜притягатися до суду (до судової відповідальності); бути під судом;公开〜суд при відкритих дверях;〜 机关 судові органи.
审判台sh6npintSi:押上历史〜віддйти кого на суд історії.
审判员 shgnpanyuan суддя ч.
审判长 shenpanzhang головний суддя.
审批 shenpl розглянути що і накласти резолюцію.
审期 shdnqT <法> 1) строк дії. 2) час слухання справи.
审慎 shenshen обачний (обачність); обережний (обережність).〜从事 бути надзвичайно обережним у своїх діях.
审时度势 shen shi duo shi зважаючи на все; з огляду на обстановку; з урахуванням загальної обстановки (ситуації); врахування часу й обстановки.
审视shgnshi розглядати кого-що; дивуватися; з викликом дивитися на кого-що.〜的目光 допитливий погляд;他对来人的面貌〜了一 番 він вдивлявся в риси обличчя того, хто прийшов. -
审问sh6nw6n -*■审讯.
审悉 shgnxT знати кого-що.
审细 sh泛пхі ретельний, докладний, детальний.
审详 shenxiang розбиратись, розуміти.
审讯 sh6nxiin <'法> догапувати кого-що (допит); судити кого-що; проводити (вести) слідство; слухання.〜案 4牛 слухання справи;〜@ 告 допит звинувачуваного;〜证人 допит свідків; 〜资料 слідчі матеріали.
审议 shenyi розглядати що (розглад).〜批准 розглядати і затвердити;提交 ~ поставити (представити) на розгляд;开始〜приступгіти до розгляду.
审阅 sh&iyu3 переглядати що (пер^пщц); читаючи, вивірити що.〜稿件 переглядати рукбпис.
晒 sh6n.
晒 shen〈书〉поблажливо посміхнутися.不值 —〜мбжна тільки поблажливо посміхнутися; що заслуговує тільки поблажливої посмішки; 不值一〜的薄礼 скромний (незначний) подарунок.
晒纳 shenna: і青〜npoiuf не відмовити в ласці прийняти [подарунок].
姊 sh6n.
姊母 shenmu дружина молодшого брата батька; тітка; тітка; тіточка пестл.
婶婆 shenpo жінка молодшого брата свекра; тітка; тітка; тітонька пестл.
肾 Sh6n.
肾 shSn〈解> брунька.
肾病学 shenbingxue нефрологія.
释病学家 shenbingxuejia нефролог.
肾结核 shSnjiShd〈医〉туберкульбз нирок.
If Ц shennang мошонка.
肾上腺 shenshangxian〈解〉наднирник; надниркова зіпоза.〜系统 адренйлова система.
肾上腺素 shSnsMngxiAnsCi〈生理> адреналін; епінефран; су叩аренін.惊棒 < 医 > адреналіновий страх.
肾石 shenshi <医> нирковий камінь; нефролат.
肾下垂 shSnxiichui <医> нефроптбз. 肾炎 shSnydn〈医〉нефрїіт.
肾盂 sh会пуй <解> нгірковий таз. 肾盂炎 shSnyiiydn <医> пієлйт; пієліт. 肾脏 shdnzAng —肾.
甚sh
甚 shen 1)(很，极）сильно; дуже; дуже; надзвичайно.〜佳 дуже (дуже) добре;〜是 цілкбм правильно; цілкбм правильно;〜为重 Щ надзвичайно (дуже, дуже) важливо;不〜聪、 明 не дуже (не така вже) розумна;悲痛过〜 чаша мук переповнилася;欺人太〜Д)Ьке скривдити кого-що; верх знущання (образи) 这简直是欺人太〜це вже верх знущання (образи)! 2)—> 甚于.曰〜一曰 з кожним днем (із дня на день) стає все сильнішим (усе більшим).
甚而shSn’dr —甚至. 甚或shSnhud <书> —甚至.
甚 II 尘上 shen xiao chen shang пішли всілякі розмови; розгорілися гарячі (запеклі) суперечки.
甚于shSnyii他关心同志〜关心他自己він піклується про товаришів більше, ніж про себе;我们热爱祖国〜一切ми любимо свою Батьківщину над усе.
shenzhi навіть; хоч; більше- (більше) того; а те і; а те навіть, 〜一^через
півроку, а те і (а те навіть) через цілий рік;〜 敌人也不能否认我们巨大的成就більше (більш) того, і ворогам довелося визнати наші великі успіхи;今天很暖和，〜觉得热 сьогбдні дуже тепло, навіть гаряче; ІЕ作这 么多，〜连(І觉的工夫也没有роббти стільки, хоч спати не лягай.
^中 shSn.
肿 shh <化> арсин.
、'^ shen.
渗sh6n ->緣入1).;渗透3).;房顶〜水дах протікає (пропускає воду);雨水从房顶〜下 Ж дощова вода просочувалася крізь дах;水〜 进了 地下室 вода просочилася (проникнула) в підвал.
渗出 shenchu 1)(慢慢地流出）просочитися (просочування).额上〜汗珠відступив піт на чолі;绷带上〜了 血 кров просочилася через бинт;松圆木上〜了松脂на сосновій колоді просочилася смола. 2) <医>〜作用 ексудйт.
渗出物 shenchuwu <医> транссудат; випар; ексудат.
渗出液 shenchuye 〈医〉транссудат; випар; ексудат.
ШШ shendan розчиняти, розбавляти.
ШЖ shendan <}^> азотизація; азотування; нітрування.〜作用 азотизація.
渗®^ shendu нанесення металевих покриттів (хромування).
、渗沟 shengou підземний водостік.
渗井 shenjing водостік.
渗坑 shSnk6ng〈地质> стічна яма.
渗流水 shenliushu! вадозна вода.
渗漏 shenlou 1) протікати, проникати 2) {перен.) витік.
渗锅 sheniu <冶> алитирування.
渗入shSnrii 1)(慢慢地流入）проникнути (проникнення); увібратися; усмоктатися. 7Х 〜ih# вода увібралася (всмокталася) у ґрунт;
水〜船舱 водй проникла у трюм. 2)(侵入） проникнути (проникнення).夕卜国资本源源〜 殖民地国家 іноземний капітал безупинно проникає в колоніальні країни.
ШШ shenshen пронизливий {про холод).
7参水 shenshui водопроникний.
ШШ shentan <7台> цементація; цементування. 过度〜перевуглецювання;再〜перевугле- цювання.
'渗碳剂 shentanji 〈冶〉карбюризатор; цемун- татор. ，
渗透 sh会ntdu 1) <理> фільтрація. ~作用 бсмос. 2) <医> транссудація. 3)(透过）просочитися (просочування); проникнути (проникнення). 雨水〜了 泥土 дощова вода усмокталася в землю. 4)(逐渐进入其他方面）проникнути (проникнення).文化〜проншснення культури; 美元中〜了世界劳动人民的鲜血 американський долар просочений (просочився) кров'ю трудящих усього світу.
渗透性 sh€ntdux'ing <理> проникність.
渗透压 shentouya <理> асматичний тиск.
渗析 shSnx了 <理> діаліз.
^眞 shSn.
t真 shen обачний (обачність); обережний (обережність).〜于择友 бути обачним (обережним, розбірливим) у виборі друзів; виявляти обережність (обачність, розбірливість) у виборі знайомих.
Ш 谨 shenjm 1) уважний, турботливий. 2) обережний.
慎儆 shenjing обережно й шанобливо.
十真密 shenmi докладний, детальний, ретельний.
f真罢犬 shenmo зберігати мовчання.
慎守 shensh6u ретельно оберігати.
十真4亍 shenxing бути обережним у діях.
1Я• shenzhe затягувати справу.
慎重shdnzhdng (细心不苟）докладно (докладність); (iHt真）обачно (обачність); обережно (обережність);(严肃认真)серйбзно (серйозність).〜考虑серйбзно обміркувати що; ретельно зважити що;处处〜б^ти у всьому обережним (обачним);这问题有待 ~^*§ьдане питання ще вимагає серйозного і докладного вивчення;对这个问题要特别〜 це питання варто ретельно зважити; у цьому питанні треба бути дуже обачним; це питання потрібно розглянути з особливою ретельністю.
shen.
疮 shen страшний.〜得 ffi страшно; який страшний.
sh^i.
蜃景 shenjing <气> міраж; марево.
Plllp shenge великі та малі двостулкові мушлі.
廢气 shenqi імла на морі.
shenqi жертовна посудина, прикрашена мушлями.
shenzao кухонна грубка в будинку рибалки.
5^ sheng. '
升1 sheng 1)(由低往高移动）піднімйтися (підйом); підвищуватися (підвищення).〜起 胜利的旗巾只вивісити прапор перемоги;汽球 〜到天上去了 аеростйт піднявся в повітря (до неба) 2)-> 升级 1);升学.〜大学 вступііти до університету (до вищого навчального


718
закладу);〜入中学二年级 перейтіі в другий клас середньої школи. 3)(提升）зробити з кого кого; підвищити кого по службі (у посаді).〜他为团长 зробити його командиром полку;他已〜为秘书 йогб перевели (він перейшов) з підвищенням на посаду секретаря.
升 2sh6ng 1)(公#) літр. 2)(市升）пшен" (міра сипучих тіл, що дорівнює одному літру). 3) (量器）ишен" (мірка для зерна місткістю в 1 літр).
升班 shengban < 口> 升级 1).
升补 sh6ngbfi заміщати вакансію.
升高 shenggao підніматися; підвищуватися.太 阳〜了 сбнце піднялося;温度〜了 температура підвищилася;飞机渐渐〜літак набирав висоту;水位〜了四十公分рівень води підвищився на 40 сантиметрів.
升沉 shengchen підйбм та спад, успіхи та невдачі.
升登 shengdeng підніматись.
升调 shengdiao просуватися по службі з підвищенням.
升格shgnggS —升级2).
升萊 shenggong <化> сулема; дво-; хлориста ртуть.
升官 shengguan одержати підвищення в посаді.
升官发财 sh6nggu§n facai кар'єра і багатство (нажива, гроші); [прагнути] зробити кар'єру і наживати грошей.〜的思想' кар'єризм і користолюбство (жадібність, жадоба до грошей).
升过 shengguo підвищуватись, збільшуватись.
升华 sh6nghuS <理> сублімйція.
升华器 sh^nghudqi субліматор; перегонщик.
升华物 shenghuawu <理> сублімат; перегін.
升火 shenghu6 розводити вогонь.
升级 shgngji 1)(学生升级）перейти до наступного класу (на наступний курс).〜考试 перевідні іспити (іспит). 2)(晋级）одержати підвищення; підвищитися (просунутися) по службі.不予〜не давати кому підвищення; обійти кого по службі. 3)(进一步发展） ескалація.战争〜ескалація війни;逐步〜 поступова ескалація.
升降 shengjiang піднімати й опускати що.〜装 置 піднімальна установка;〜連度表〈空〉 варібметр;〜副翼 <S>eneB6H.
Я* shengjiangduo <$> кермо висоти (глибини).
升降机 shengjiangjl підйомник; піднімальна машина; ліфт; елеватор, shengjiangtl ескалатор.
升结肠 shengjiechang <Ш> висхідна обвідна кишка.
shengke обкласти податком.
升空 shengkong піднятися в повітря.
升力 shengii підйомна сила.
升幕 shengmi зростаючий ступінь.〜祠F歹！] розташування багаточлена по висхідній.
升丽 shengou (діал.) невелика чашка.
升平 shengping мир і благоденство.〜世界 мир і благоденство на землі; мирний час; мирне життя.
shengqi підняти прапор.М церемонія підняття прапора.
升起 shengqi сходити, підійматись.
升迁 shengqian переведення (перевести, перейти) з підвищенням у посаді (на службі).
升荣 shengrong досягти високого становища.
升水 sh6ngshui <商> лаж.黄金〜лаж на золото.
升水器 shengshuiqi (тех.) елеватор.
升堂入室 sheng tang ru shi оволодіти всіма знаннями.
升腾shEngtdng —升11)火光〜вирвалося нагору (до неба) полум'я; полум'я бушувало (палахкотіло);〜起白蒙蒙的雾气піднявся густий молочний туман;〜起革命白勺火焰 запалахкотіло (завирувало) полум'я революції;—股热力А心里〜起来дриа (кров) прибула [у груди]; серце зайняли [у груди]; зайняти енергією; кого охопила наснага; бути натхненим чим.
弁天 shengtian піти (переселитися) у кращий (інший, інший) світ; царство (царство) небесне кому (W■死者 祝愿).
升厅 shengtlng прибути (з’явитись) на роботу (в установу).
升学 shengxue вступити [до навчального закладу]; перейти в що.
升压器 sh6ngy5qi〈电> бустер.
生^ sheng.
生 1 sheng 1)(生孩子）народити кого (народження); зробити кого, книжк.., дати життя кому; народити на світ;(出生） народитися;(生幼畜）принести кого.〜儿子 народити сина; у кого народився син; дати життя синові;〜在新社会，长在红旗下 народитися в новому суспільстві, рости під червоним прапором;他〜于一九五 О 年 він народився в 1950 році;猫〜了三只小猫 кішка привела трьох кошенят; кішка окотилася трьома кошенятами;母牛〜了 一只小公牛 корова привела бичка; корова отелилася бичком;母鸡〜蛋 кури несуть (кладуть) яйця; 他刚〜下就死了母杂мати його вмерла, як тільки він з’явився на світ;他俩是同一年〜的 обоє вони одногб року народження. 2)(生长） рости (ріст).〜芽 пустити паростки (бруньки); 〜牙 ріжуться (прорізуються) зуби;香篤〜在 南方 банан росте на півдні. 3)(生存）жити (життя ж.); існувати (існування). 4)(过日子） жити (життя ж.); існувати (існування).靠自 己的劳动为〜жити (існувати) своєю працею.
5)(生命)життя ж.丧〜позбавитися життя;〜 前 при житті. 6)(生平）життя ж; вік.此〜у цьому житті; за цей вік. 7)(长出）віірости; обрости чим，розм.〜虱子；〜虫 зчервивіти; стати червивим;〜蛆的肉 червііве м'ясо;〜疮 покритися болячками;客页上〜了一个疱 на чолі виросла (з'явилася) гуля. 8)(发生） виникнути (виникнення); з'явитися (поява); відбутися; трапитися.事情又〜了新的枝节 з’явилися нові ускладнення в цій справі. 9) (使燃烧）розвести вогонь; розпалити що; затопити що.〜炉子 затопити грубку; розвести вогонь у грубці.
生2 sheng 1)(未成熟）недостиглий; нестиглий (нестиглість); зелений.〜的水果нестиглі (зелені) фрукти. 2)(未煮熟）сиріій; недоварений.〜肉 сире м'ясо;〜菜 сирі овочі; 黄瓜可以〜吃 огірки можна їсти сирими;饭 有;рис трішки (трохи) недоварений. 3) (未力卩工锻炼的）неопрацьбваний; чорновий спец.〜І&чорновий свинець. 4)(生疏） незнайбмий.〜人 незнайома [людина]; чужий;到——个〜地方приЬсати в незнайоме місце; d、孩 JL 认〜дитгіна соромиться
незнайомих (чужих);他刚进工厂，工作很〜 він тільки-но прийшов на завод і збвсім незнайбмий з роботою. 5) (4艮）д^же; сильно. 手碰得〜疼 від забитого місця дуже болить (розболілася) рука.
生 3 sheng 1)(学生）Учень. 2) <剧> амплуй чоловічої ролі.
生搬硬套 shengban-yingtao механічно переймати що.
生变 shengbian відбулися зміни, виникла смута.
生另У shengbie розлучатись на все життя (назавжди).
生兵 shengblng новобранець, рекрут.
^ Ш shengbing занедужати (захворювання); захворіти; заслабнути.生 <1、病 приболіти розм.;防止〜вберегпі від захворювання (від зарази, від зараження);身体不好，容易〜 слабкий організм піддається хворобам (захворюванням).
生不逢辰 sheng bu feng chen народитися під нещасливою зіркою; народитися не у свій час.
生财 shengcai <方> інвентар ч.
生贝才有道 sheng cai you dao уміти заробляти гроші; уміти (уміння) заробляти гроші; уміти наживатися.
生菜 shengcai 1) свіжі овочі. 2) салат.
生产 shengchen 1) <经> виробництво (робити щось).〜关系 виробничі відносини;〜大队 велика виробнича бригада;〜资料 засоби виробництва;〜基金 виробничий фонд;〜工 具 знаряддя виробництва;〜过程 процес виробництва; виробничий процес;〜会议 виробнича нарада;〜指标 показники виробництва; виробничі показники;〜过剩 перевиробництво;〜救灾 ліквідація наслідків стихійних лих шляхом розвитку виробництва;〜自救 продуктивною працею домогтися засобів для життя;〜自给 розвиток виробництва для задоволення власних потреб; ~城市 місто-виробник;〜合 作社 виробничий кооператив;〜责任制 система відповідальності у виробництві;专 业化〜спеціалізбване виробництво;工业〜 промислове виробництво;投入〜стати до ладу; увести (пустити) що в експлуатацію; ввести що в дію;这个工厂是〜机床的на цьому заводі виробляються верстати; цей завод випускає (робить) верстати. 2)(生孩子） народження (народити кого); дітонародження. 她在下月就要〜了 наступного місяця вона повинна народити.
生产词 shengchanci <语> мотивуюче слово.
生产 Р人 shengchandui виробнича бригада.
生产力 shengchanli <经> продуктивні сили.社 会〜суспільні продуктивні сили,
生产率 sh6ngchanl6 1) <经> продуктивність.劳 动〜продуюпЬність праці. 2)(生产设备的效 率）продуктивність устаткування.
生？shengchanzhe виробник; виробничник; працівниця. <]、〜 дрібний виробник (виробничник);商品 товаровиробник.
生辰shgngchSn —生日.І贺您六十岁〜поз- доровляю вас із шістдесятиріччям.
生成 shengcheng 1) народжуватись, від народження, вроджений. 2) народити. 3) генетичний. 4) становлення, утворення.
生齿 shengchi прорізуються зуби.
生抽 shengchou столбва соя.
生凑 shengcou набирати абияк (без розбору).〜 的词句 набір слів.


719
生脆 shengcui сирий, зелений.
生存sh0ngc\in існування (існувати); життя ж. (жити),斗争 <生物> боротьбА за існування; 〜规摊 закони життя;〜空间життє вий простір; 〜权利прйво на існування;生物离开了空气， 阳光是不能〜的жива істота не може жити без повітря і світла;血液循环是人体〜最重要 条件之—кровообіг є однією з найважливіших умов життєдіяльності людського організму.
生道 shengdao незнайома дорбга.
生得 shengde вроджений, прирбдний, спонтанний.
生地 1 shengdi <Щ> реманна китайська.
生地2 shengdi <农> —生荒.
生丁 shengdlng сантим.
生动 shengdong жвавий (жвавість); наочний (наочність); пожвавлений.〜的伊j 子 наочний (красномовний, яскравий) приклад;〜的事实 красномовні (яскраві) факти;〜的 і吾言жива мова; живе слово; образна мова;〜的谈话 пожвавлена бесіда;〜的描写 живий (яскравий,) опис;〜有力的证明 наочне і переконливе свідчення;〜的比喻 образне порівняння;〜活泼 бадьоро і життєрадісно;〜 活泼的政治局面 життєств句)джвалі>на політична обстановка;会议开得〜活泼 пожвавлена політична обстановка; сесія (роббта з'їзду) проходила (протікала) жвавоі і бадьоро;上 了〜的—课 одержати наочний урок;用〜具体的事实证明довбти що на фактах;讲得很〜розказано дуже жваво, барвисто;对战士们进行〜的仏级教育на реальних фактах проводиться класове виховання бійців.
生端 shengduan провокувати розбіжності, викликати конфлікт.
生而知之 sheng ег zhl zhl мати знання від народження; народитися мудрецем; природжена мудрість.
生发 shengfa приносити, породжувати, приносити користь.
生番 shengfan дикун ч.\ дикунка застар.
生放 shengfang пускати в обіг, віддавати під проценти (гроші).
生分 shengfen ділити майно за життя батьків.
生粉 sh6ngfSn борошно з арахісу.
生分 shengfen 1) холодно, стримано поводитись з, чужий. 2) відштовхувати, викликати неприйняття.
生俘sh5ngfii~>生擒.
生格 shengge <语> родовий відмінок; генітив.
生根 shenggen пустити корені; прийнятися; укоренитися; вростися коренями.〜发芽 укоренившись, дати паростки;插条 ~ 了 живні прийнялися (укоренилися);共产主义 思想在人民心里І 了根ідбї комунізму прищепилися (укоренилися) у народі; ідеї комунізму пустили корені в народі.
生光 shengguang випромінювати світло, блищати, світитись.
生花之笔 sheng hua zhl Ьї талановите перо; висбка художня майстерність; худбжній дар; письменницький талант.
生 it shenghua біохімія.
生还 shenghuan повернутися (залишитися) живим; повернутися здоровим і неушкодженим.
生荒 shenghuang цілина; цілинні землі; цілинна земля.
生荒地sh6nghuangdi—生荒.
生活sh6nghu6 1)(人或生物的活动）життя ж.; побут; існування; буття висок.日常〜 повсякденне (буденне) життя; [повсякденний] побут; побут;家庭〜сімейне життя 社会〜громадське життя;经济〜；夜〜нічне життя;精+中〜духбвне життя;〜方式 спосіб (уклад) життя;〜作风 поводження; стиль поводження;〜习,赝пббут;〜经验життєвий досвід; життє ва мудрість;作家要深人〜 письменники повинні йти в гущавину життя. 2)(过日子）жити (життя с.); існувати (існування).靠自己的劳动〜жгіти (існувати) своєю працею;靠工资〜жити на зарплату; 跟群众〜在一起жріти серед мас;〜有保障 жити забезпеченим життям;在黑暗的旧社 会贫农给地主做工，过着牛马不如的〜' темному старому суспільстві бідняки наймитували в поміщиків, живучи гірше худоби. 3)(生存）існувати (існування); жити (життя ж.). 一个人命声了集就不能〜下去 у відриві від колективу людина не може існувати. 4)(衣，食，住的情况）побут; життя; життя розм.; життя-буття.关 群众的〜 піклуватися про побут мас;〜问题 побутове питання; питання побуту;〜特殊化 привілейованість полбження; відокремитися в житті;〜福利 добрббут;〜条件 побутбві умови;〜资料засоби до існування; засоби існування;〜指数；日常〜需要побутбві потреби;满足人民的日常〜盖要 задовольняти побутові запити населення;提 高人民的〜水平підвищувати життєвий рівень народу;〜必需品 предмети першої необхідності;〜月艮务站 пункт побутового обслуговування.
生活费 shenghuofei утримання; гроші на прожиття; витрати на життя; прожиткові кошти.〜标准 прожиткова норма;最低〜 прожитковий мінімум;家庭〜витрати на утримання родини;按月发给〜видати місячну зарплатню;发给一个月的〜вгідати гроші на прожиття на місяць.
生火sh6nghu6 1)(使燃烧）розвестіі вогбнь; розпалити що.〜做饭 розвести вогбнь і готувати обід;机车〜待发 паровоз готувався до відправлення. 2)(生炉子）затопити грубку.屋子里〜了 у кімнаті натоплено; у кімнаті натопили грубку. 3)(轮船上的司炉） кочегар [на пароплаві].
生货 shenghuo сировина, напівфабрикат.
生机 sh6ngj了 1) (І存的机能）існування; життя ж.—线〜прбблиски життя (надії); єдина можливість (єдиний шанс) [подальшого] існування. 2)—生命力.春风吹过，大地充满 了〜з першим весняним вітерцем ожила вся природа.
生tfl论 shSngjTKm〈生物> віталіш.
生计 shengji засоби до існування (до життя); джерела існування. ~ 问题 питання про засоби для життя;另谋〜знайтгі нові джерела існування; вишукати інші засоби до існування;为 了 维持家庭〜для забезпечення родини; щоб забезпечити родину.
生结 shengjie ладан найвищої якості, фіміам.
生境 shengjing ареал розповсюдження (рослин, тварин).
生就 shgngjKi від природи.〜这种脾气 такгій вже від природи; такий вже вродився;他〜— 张能说会道的嘴він від природи красно-
生角 shengjue амплуа літньої людини.
生恐sh6ngk6ng —>生怕.
生扩 shengkuang склеп, побудований при житті.
生拉硬拽shengHyingzhuM 1)(强使又依从自己） силоміць прост.; насильно.〜地把他请了来 силоміць (насильно) затягли йогб сюди. 2) (牵强附会）притягти за Bjbca.
生来 shenglai від народження; від природи; у крові;〜就聋 глухий від народження (від природи); народився глухим;〜就笨 бог розуму не дав; ~乐观 оптиміст по натурі;〜幸 运 народитися в сорочці (у сорочці); народитися під щасливою зіркою;他〜爱画 画 JL він з дитинства любить малювати;他〜 不爱卩昌歌 він ніколи не любив співати;他〜 勇敢 хоробрість у нього в крові; він хоробрий від народження (змалечку).
生老病死 sheng lao bing si життєві турббти; земна юдоль; прикрості і муки земного життя.
生冷 shenglerig сире і холодне.不吃~ не їсти ні сирого, ні холодного.
生类 shenglei 1) живі істоти, тварини. 2) живий світ (флора та фауна).
生离死另1J sheng li si bie назавжди розлучитися з ким; розстатися з ким навіки (навічно).
生理 sh6ngK фізіологія (фізіологічний)〜特点 фізіологічна особливість;〜现象 фізіологія;〜 溶液 <药> фізіологічний рбзчин.
生理学 sh6nglTxu谷 фізіологія.神经〜нейро- фізіологія.
生―学家 sh^ngllxu句І5 фізіолог.神经〜нейро- фізіолог.
生利 shengli 1) виробляти матеріальні блага, приносити відсбтки (прибуток), приносити користь, бути вигідним. 2) бути корисним для живих.
生力军shgnglijiin 1) <军> живі сили; свіжі сили; свіже поповнення; свіже підкріплення.出动 〜задіята свіжі сили. 2)(新参加工作的人） нові сили (кадри).我们厂里又来了~ у нас на заводі з'явилися нові сили;我们这里又添了〜 нашого полку прибуло.
生脸JL shengli^ner незнайбме обличчя, нова людина.
shengliao сировина; сировинні матеріали.
生灵 shengling〈书〉народ.
生灵涂炭 shengling tutan народ (населення) терпить неймовірні нещастя; народ кинуто у безодню страждань; народ приречений на загибель.
生龙活虎 shenglong-huohu наповнений бадьорістю, енергією і силами; з невтомною енергією; з гігантською силою і небувалою енергією; життєствердний; життєрадісний.
生虔 shenglfi захопити в полон, брати живим.
生路sh6ngKi 1)(活路）шлях до порятунку; порятунок;(生计）засоби (джерела) для існування.唯——的〜єдиний порятунок; єдиний шлях до порятунку;另谋〜шукйти нові джерела до існування;从包围中杀开一 条〜вирватися з оточення і врятуватися;
以夕卜，另丨J无〜крім цього, ігіших можливостей врятуватися нема. 2)(不熟悉的路）не:зна- йома дорбга.
生毛 sh^ngmdo волохатий, вкритий шерстю.
生煤 shengmei кам'яне вугілля.
生米煮成熟饭 sh^igmi zhiicheng shoufan справа зроблена; справа зроблена — не повернеш.


720
生绵 shengmian сира бавовна.
生面 shengmian новий вид, нове середовище, змінені умови.
生灭 shengmie народження та загибель, поява й зникнення.
生命shengming життя ж.人的〜житті людини; 弱小的〜квола істота;政治〜політіічне життя;有〜的 життє вий; біотичний;无〜的 мертвий; неживий;冒〜的危险 з ризиком для життя; ризикувати життям;牺牲〜 пожертвувати життям (собою); покласти життя (душу) за кого-що; заплатити головою; 不惜牺牲〜не жаліти свого життя (живота свого); голови не шкодувати; не Шкодувати накласти головою.
生命力sh泛ngmingli життєвість; життєва сила; життєздатність; живучість.有机体的〜 життєвість (життєва сила, життєздатність, живучість) організму;强大的〜величезна життєстійкість; могутня життєздатність;富 有〜сильний своєю життєвістю; живучий; життєздатний;富有〜的机体 життєздатний організм;富有〜的植物 живуча рослина;富 有〜的革命的社会主义життєствердний революційний соціалізм;社会主义制的伟 大〜велііка життєздатність соціалістичного ладу; могутня життєва сила соціалістичної системи;沄史经验证实了马克思列宁主冬的 ~ життєвість (життєва сила) марксизму-ленінізму підтверджена досвідом історії;优秀的艺术作品永远不会失去；^ кращі художні твори повік не втратять своєї цінності (життєвої сили),
生命线 shengmingxian життєва артгфія; джерелб життя.
生母 shengmu рідна мати.
生男育女 shengnan-yunu народжувати і ростити дітей; дати (залишити) потомство; народжувати [на світ] потомство.
生怕 shengpa [дуже] поббюватися; [понад усе] боятися; тільки і боятися.〜受责备 понад усе боятися осуду;〜跌倒 поббюватися, як би не впасти;〜大家不知道 тільки і боятися, що інакше люди не довідаються;他〜出事故 він нічбго не боявся так, як аварій і пригод; він дуже побоювався (він тільки і боявся), як би щось не трапилося.
生僻 shengpi маловживаний (маловживаність). 〜的字 маловживане слово; маловживаний ієрогліф;〜的字 маловживаний вираз.
生平sh6ngping (生活的整个过程)життя ж.〜事 迹 біографія; біографія (життя) письменника. (—辈子）життя ж.〜第一次 перший раз (уперше) у житті;〜没有骗过人 Зр6ду не обманював;〜打过不少仗 у свій час чимало боровся.
生漆 shengql необроблений (натуральний) лак.
生气 1 shengqi (发脾气）сердитися; дратуватися; дутися на кого-що, розм.; злитися; мати серце на кого; закопилити губи прост.〜地说 говорити сердито (роздратовано, з роздратуванням); 好〜的人 сердита (дратівлива) людина;〜的样子 сердитий (гнівний, роздратований) вигляд;生闲气 сердитися (засмучуватися) через дрібниці; лізти в пляшку прост.\ 生 |'^ 气 дутися; надутися,真НЦ 人〜！ як індик; прбсто зло бере! 他再生你的气 він ображається на тебе; він в образі на тебе; він має зуб проти тебе;另ij 叫 我〜не дратуй (не сердь, не зли) ти мене!
生气2 shengqi 生命力.充满〜пбвний життя;
сповнений енергії і сил; життєрадісний;没 有〜мертвий; безжиттєвий;有了 些〜настало деяке пожвавлення в чому.
生气勃勃 shgngqi Ь6Ь6 життєдайний; повнокровний; життєствердний; життя кипить; життя вирує.〜的社会主义建设бурхлгіве соціалістичне будівництво;〜的革命风格 живий революційний стиль;青年们〜的活动 кипуча діяльність молоді;人民群众的〜的首 仓1J精神 життєдайна ініціатива народних мас; 到处呈现着一派〜的景象ускіди панує напружена, життєдіяльна атмосфера;我们国 家І加巩固，更加强大，更加〜н^иадержйва стала ще більш міцною, могутньою і життєствердною;群众〜的‘造力是新社会 的越本因素 жива твбрчість мас — ось основний фактор нової громадськості.
生前 shengqian при житті; прижиттєвий.〜的版 本прижиттєве видання;作者〜出版的书 книги, видані при житті автора;雷锋〜在班 відділення, у якому служив Лей Фен.
生擒 shengqin піймати (узяти, захопити) кого живим (живим); узяти кого в полон.
生趣shingqti радощі життя .家里添了不少〜 додалися в родині радості життя.
生人 shengren незнайомець; незнайомка; незнайомий; незнайома.
生曰 shengri день народження; народження.他 几时〜？ коли його народження? коли день йрго народження?过〜святкувати день народження;做〜святкувати день народження; 去祝贺〜пітгі поздоровити кого з днем народження.
生色 shengse пожвавити що (пожвавлення); збагатити що (збагачення); додати блиск чому.这个节目为晚会〜示少цей номер пожвавив програму вечора;
大为〜ваша стаття дуже збагатііпа журніп.
生色精 sh6ngs句Ing <化> анілін.
生色团 shgngsStudn <化> хромофбр; хромофорна група; хромоген.
生湿 shengse важкий.词句〜важкгій (великоваговий, дубовий, незграбний) стиль;译文 і吾言〜важка мова перекладу.
生杀予夺 sheng sha yu duo право на життя і на смерть; необмежене право карати і милувати.
生石灰 shengshihuT негашене вапно.
生事 shengshi викликати сварки (непорозуміння, конфлікти); влаштовувати (робити, влаштовувати) неприємності,造谣〜брехати й інтригувати;以免〜щоб уникнути неприємностей (сварок, непорозумінь);他 是有意要〜він навмисне хоче викликати сварку (непорозуміння, конфлікт); він навмисне влаштовує неприємності.
生势 shengshi ріст рослин; стан росту рослин.
生手 shengshou новачок розм.
生疏 shengshu 1)(不熟悉）мало знайомий; не знайомий.АЙк- малознайбмий (незнайомий) з обстановкою і місцевістю; незнайома (малознайома) обстановка;业务〜не обізнаний зі справою (з технікою роббти);有 时会-到对我们完全〜的新问题ІНОДІ трапляються зовсім не знайомі для нас [нові] питання. 2)(不熟会系）відвикнути від чого, з неознач.; відучитися від чого, з неознач.技艺 〜втратити (втратити) технічні навички; втратити (втратити) вправність;我好久没有
动笔，写字都〜了 давнб не торкйвся пера й відвик (розучився) писати. 3)(疏远) відвикнути від кого-чого.孩子住在姑母家》
足艮父母f艮〜дитііна жила в тітки й відвикла від своїх батьків.
生水 shengshui сира вода.
Ц shengsl шовк-сирець.
生死 shengsl життя і смерть.〜博斗 сутичка не на життя, а на смерть; смертельна сутичка;〜 之交 вічна дружба;〜不明 невідбмо，мертвий чи живий; ні слуху ні духу про кого-що.
生死存亡 sh6ng si cun wang життя (і чи) смерть; жити чи не жити кому-чому; стояти на грані загибелі.〜的问题 питання життя і смерті; питання жити чи не жити; питання йде про подальше існування; життєво важливе питання;〜的斗争 боротьба не на життя, а на смерть.
生死关头 shengsi guantou питання життя чи смерті; критичний момент; фатальна хвилина; між життям і смертю; [бути] на волосок (на волосині) від смерті.
生态sh6ngtM 〈生物> екологічний.〜原子 екологічний фактор;〜平衡 екологічна рівновага;〜系统 екосистема.
生态学sh6ngt&ixu彳 <生物> еколбгія.动物〜 екологія тварин;植物〜еколбгія рослин; фітоекологія; 〜біонбмія; аутекологія; 细胞〜цитоеколбгія.
生态学家sh6ngt&ixu句Чй еколог.细胞〜цито- еколог.
生铁 shengtie чавун.
生吞活剥 sh6ngtQn-hu6b6 механічно переймати що; сприймати що некритично (без розбору).
生物 sh6ngw(i жива істота; біо-.〜带 біозбна;〜 型 бібн;〜电流（生理）біоелектргічний струм; 〜化学 біохімія; біосинтез; біопрепарати мн; біологічна зброя.
生物碱 <化> shengwujian алкалоїд.
生物界 shengwujie живий світ.
生物含ь shengwuneng біоенергетика.
生物圈 shgngwiiquSn <地质> біосфбра.
生物体 sh5ngwiill <生物>жив6 тіло.
生物学 sh6ngwCixud біологія.动物〜зообіолбгія.
生物学家 sh6ngwCixu句'іа біолог.
生息 1 sh自ngx了（取得利息）приносити відсотки.
生息2 shengxl <书> 1)->生活2).世世代代〜在 这块广大的土地上жріти століттями на цій великій території. 2 ) (繁殖） розмножуватися (розмноження); плодитися розм.; розплодитися. 3)(使生长）розвивати що (рбзвиток); зміцнювати що.〜力量 розвивати (зміцнювати, накопичувати) сили.
生橡胶 shengxiangjiao каучук.
生肖 shengxmo зодіакальний знак року народження.
生效 shengxmo набрати сили; вступити в дію; почати діяти; здійснювати вплив;(产生效果） дати результат.条约自签订日起〜договір набирає сили; вступає у дію із дня підписання;未〜的文件 неоформлений документ;他的话〜了 його слова набрали сили (дії); його зауваження подіяли;劝і兑未 能〜домовленості не дали результату;药〜 ліки подіяли.
生性 sh5ngxing натура; природа.〜好静 тііха натура; тихий від прирбди (від народження); 他〜固执 натура в нього вперта; він по природі упертий.


721
shengxiu іржавіти; покриватися іржею.做 —颗永不〜的螺丝钉стіти нержавійним гвинтиком.
生涯 shengya поприще книжк.; життя ж.革命 者的〜житт^і (поприще) революціонерів;他 从二十岁起开始7教书的〜Із двадцяти років він почав своє вчителювання (почав працювати на ниві освіти).
生# shen^ng〈口〉生育.他从来没有〜过У неї нікбли не було дітей; вона нікбли не народжувала.
生药 sh^ngy含о < 药 > рослинна лікарська сировина.
生业 shSng)^ заняття; професія.各安〜жити у мирі і благоденстві; жити мирним і спокійним життям; кбжний був зайнятий своєю справою.
生疑 shengyi сумніватися; відчувати сумнів.令 人〜викликйти підозру;我不由得心中〜 мимоволі мене взяв сумнів; мимоволі в мене виникла підозра; мимоволі я став сумніватися (відчувати сумнів).
生意511扣邮,生命力.毕地上,一片蓬勃的〜 скрізь (усюди) життя вирує; ожила вся природа.
生意 shSngyi (买卖）торгівля; комерція; бізнес розм.做〜торгувати кгім-чгім; займатися торгівлею (комерцією);〜兴隆 жвава торгівля; торгівля процвітає.
生意经 sh^ngyijTng комерційний розрахунок; справа комерційна; справа комерції.
生意人 sh6ng-yir^n торговець; торговка; купець; купчиха; комерсант; торговий люд; ділок; бізнесмен
生硬 shengying (不自然）шорспоій (шорсткість); незграбний (незграбність), незграбні рухи; 动作〜незгрйбність рухів;他的俄语讲#有 些〜він говорить російською мовою не так вільно (гладко);写得很〜напїісаний важко; незграбний (важкий) стиль, різкий (різкість); кутастий (незграбність).态度〜різкб (грубе) звертання; натягнутість у поводженні з ким; твердий підхід; неделікатність звертання.
生油 sh6ngy6u нетоплене сало (масло).
生油 sh6ngy6u (花生油）арахісова олія.
生育 shEngyi дітонароджуваність.节制〜 обмежити народжуваність; обмеження народжуваності; і十 М 〜планування дітонародження; планова народжуваність; 不〜的 безплідний; стерильний.
生育率 sh6ngy{ilfi відсоток народжуваності; дітонародження; приріст населення.
生造 shgngz^o довільно ствбрювати (видумувати). 〜出来的词句 слова і вирази, створені довільно.
生长 sh6ngzhang (长大)рости (ріст).〜激素〈生 理> гормон росту; ростовий гормон;春天和 Й天是植物〜时期вбсна і літо — час росту рослин.(出生合成长）вирости; рости (ріст), 他〜在北京він виріс у Пекіні;新生力量不断 〜безупинно ростуть нові сили.
生长点 sh5ngzMngdi5n <植> точка росту.
生长率 shengzhSnglti коефіцієнт росту.
生长期 sh6ngzhSngqT <^>вегетаційний період.
生长素 sh5ngzhSngsCi <植> ауксіін.
生殖 shEngzhi <生物> розмнбження.有性〜 статеве розмнбження;无性〜безстатеве розмнбження.
生殖期 sh^ngzhi qi <植> відгворювальний період; період репродукції.
生殖器 sh6ngzhiqi статеві органи; органи роз¬
з ще обив
множення.
生殖腺 sh6ngzhixi》n <解> статева залоза; гонада.
生猪 shgngzhii <^>свиня.
生字 shengzi незнайоме (нове) слово; незнайомий (новий) ієрогліф. ІБ 〜 учііти (запам'ятовувати) нові слова.
尸 sheng.
声 sheng 1) 声音 1).枪〜зв^ки пострілів рушниць;风〜шум вітру:钟〜звук дзвона;鼓 〜барабанний бій;哭〜плач;敲门〜стукіт у двері;赞扬〜вигуки схвалення; <1、〜说话 говорити тихо (напівголосно, пошепки); шепотіти;大〜卩4 喊 гблосно кричати; голосний лемент; репетувати рот.; гаркати прост.;听到风雨〜ч^вся шум вітру і дощу. 2) <量词> 喊了两〜крикнути два рази;大叫一〜 гаркнути;传来一〜枪响 пролунав постріл рушниці.
声辨 shengbian захищати кого-що (захист); виправдовуватися; заперечувати 为自己的观 点、〜захищйти (відстоювати) свою точку зору; 他还想〜，说他不是故意“的він хотів виправдатися тим, що він це зро( ненавмисно; він хотів пояснити, що це було зроблено ненавмисно.
声Ж shengb6 <Ш> звукова хвшія.
声部 shengbu <音> голос.第二〜другий голос.
声称 shengcheng заявити про що (заява).
声带 shSngdAi <|?>голосові зв'язки. <Щ> фонограма.
声命shengdiao〈音调>тон; голос.柔和的〜 м'який тон;提高〜підвищити тон;带着惊惶 的〜问着 запитати з тривогою в голосі.〈语〉 тони [у фонетиці китайської мови].
声东击西 sheng dong jl xi "створити видимість (підняти шум) на сході, а удар нанести на заході"; демонстрація (демонстративний) спец.\ диверсія (диверсійний); помилковий маневр (хід); завдати демонстративного удару.
声幅 shengfu <理> амплітуда звука.
声价 shengjia репутація.提高〜підняти кого в чиїх очах.
声价百倍 shengjia bai bei набути широкої популярності; стати популярним із запаморочливою швидкістю; акції чиї сильно піднялися; угору йти (підніматися).
声浪shenglang 1)->声波.2)(群长的呼声） голос [мас, народу].反殖民主义的〜гблос проти колоніалізму.
声夕目俱下 sheng lei ju xia із плачем і сльозами; говорити крізь сльбзи; говорити зі сльозами в голосі.
声门 shengmen <Ш> голосова щілина.
声名shengming популярність.享有很大的〜 мати велику популярність; мати гучне ім'я; з гучним іменем.
声名狼藉 shengming langji підмочена репутація; заплямоване ім'я; мати погану славу. К5 入〜 的境地 зіпсувати собі репутацію; стати горезвісним.
声明 shengming (公开表明）заявгіти про що (заява); оголосити що (оголошення).〜作废 оголосити що недійсним; анулювати що\
' денонсувати що, спец.;〜不同意 заявити (оголосити) про свою незгоду; 口头〜 зробити усну заяву; усно заявити про що;书 面〜зробити письмову заяву; письмово заявити про що\ 登报〜оголосити що через
газету; зробити заяву через газету.(文告) заява; декларація.联合〜спільна заява; спільна декларація;发表〜опублікувати заяву (декларацію); декларувати що; зробити заяву.
声母 shengmu <语> початковий приголосний звук [у фонетиці китайської мови].
声纳 shengna гідролокатор.〜技术 гідролокаційна техніка.
声谱 shengpCi <Ш> акустичний спектр.
声气 shengqi новина;" звістка 互通〜обмінюва- тися новинами (повідомленнями, інформацією); тримати зв'язок;不通〜не мати ніякого зв'язку з ким.
声请 shengqlng просити кого-що про що，з неознач.; звернутися з проханням; клопотатися про кого-небудь, за кого-що; подавати клопотання.因病〜і!职 просити (звернутися з проханням, клопотатися, подавати клопотання) про звільнення чфез хворобу.
声色 1 sh6ngs6 інтонація і вираз обличчя.丨丨参阅 “不动声色 Ьй dong shengse,>.
声色 2 shengse <书> музика і жінки.〜犬马 гультяяйське розпусне життя; розпуста; жити розпусно;沉湎〜віддаватися (при- страститися до) плотським втіхам.
Р'&ШШ sheng se ju li різким тоном і із суворим видом; різко і сувбро; грізно.
声势 shengshi міць і вплив; могутність.造〜 створити атмосферу могутності і впливу;虚 张〜безпідставні погрози; показна демонстрація; прийняти (напустити на себе) грізний вид; помилковий маневр;助长〜 лити воду на чий млин;〜浩大 могутній; грандібзний; величний; ~浩大的群众斗争 грандіозна (могутня) масова боротьба.
声嘶力竭 sheng si li jie зірвати голос (гбрло, глотку); вибитися із сил; до повної знемоги; несамовито; нестямно.〜地叫喊 кричати до хрипоти (із усієї сили); надриватися від крику; шалені (несамовиті) крики (лементи).
声速 shengsu〈理〉швидкість звука.
声讨 shengtao оголосити відкриту війну кому-чому; оголосити кого винуватцем; таврувати кого-що; засудити кого-що.〜反党 集团的滔天罪行 таврувати [ганьббю] тяжкі злочини антипартійного угруповання.
声讨会 shengtaohui агітаційно-пропагандистський мітинг із закликом таврувати ганьббю (засудити) кого.
声望 shengwang авторитет; популярність; ім'я; популярність.享有〜м^ги авторитет (популярність);有〜的学者 авторитетний (відомий) учений;〜提高 акції чиї підвищуються (піднімаються);〜降低 акції чиї падають;我国在国际上的〜益增长з кожним днем росте (піднімається) міжнародний авторитет (престиж) нашої країни.
声威 shengwei престиж книжну авторитет.〜大 振 дуже зріс престиж (авторитет) кого-чого; слава про кого прогриміла всюди.
声息shSngx了声音._悄悄地没一点〜стояла тиша, не чутно було ні звуку.声气.领导要和 群众〜相闻 керівники повинні мати (тримати) тісний зв'язок з масами.
声响shSngxiSng声音.巨大的〜гул; шум;爆布 发出巨大的〜лунйв (чувся) гул (ревіння, гучний шум) водоспаду;树叶飘落在地上没 有一点〜безшумно (беззвучно) падало листя


722
дерев.
声学 shengxue <Ш> акустика.
声学家 shengxuSjia акустик.
声言sh6ngydn声称
声音sh6ngy了n 1)(能听到的音波）звук; шум; гомін,脚步的〜звуки (шум, тупіт) кроків;说 话的〜3В&КИ (шум) голосів;银铃般的〜голос, схожий на дзенькіт срібного дзвіночка; мелодійний голос;心跳的〜тоніі (биття) серця;唱得〜悦耳 співати приємним (мелодійним) голосом;发出〜видавйти звук; 传来一阵说话的〜звучйти; роздався (почувся) шум (гомін) голосів;没有一点〜 почулися звуки голосів; [немає] ні звуку; безшумно; беззвучно;听到 口卩门的〜почув стукіт у двері;〜嗜杂 стояв шум і гам. 2)(意 见）голос.正义的〜гблос справедливості;听 取人民的〜прислухйтися до голосу народу.
声誉 sh6ngy(i слава; популярність,博得国际〜 завоювати світову славу (популярність); ~日 Т затьмарюється слава;〜ІЗЙк знеславитися; 使〜扫地 знеславити кого-що; розвінчати кого-що.
声援 shengyuan морально підтримати кого-що; надати моральної підтримки; на знак солідарності з ким.〜反殖民主义的斗争 морально підтримати боротьбу проти колоніалізму; надати моральної підтримки в боротьбі проти колоніалізму.
声乐 shengyue <音> вокальна музика.
声韵学 shengyunxue <语> фонологія.
声张 shengzhang розголошувати що (розголошення); сурмити про кого-небудь, рош.至І)处〜у труби (в усі труби) сурмити;这事千万不可〜 ні в якому разі не можна це розголошувати; 不要把消息〜出去не треба розголошувати ці дані.
声障 shengzhang <$>звуковий бар'єр.
声子 shengzi <理> фонон.
牲畜 shengchii худоба збірн.; скотина збірн., розм.; живий інвентар.公社的〜худбба (живий інвентар) народної комуни;良种〜 племінна худбба;饲养〜тримйти худобу;〜总 头数 поголів'я худоби;词料 корм для худоби.
牲粉 shgngftn <化> глікоген.,
牲□ sheng-kou робоча (тяглова) худоба; тягло збірн.用〜耕地 орати землю тягловою силою.
sheng 另见 sMng.
胜 sh6ng <化> пептид.
sheng.
Ш sheng "шен" (духовий музичний інструмент, що складається з 13 чи 17 труб різної довжини).
ШШ shengge <书> музика і спів (пісні).
田
甥 sheng.
甥 sheng син сестри; племікник.
甥女 shengnii дочка сестри; племінниця.
sheng.
绳 sheng (绳子）мотузка, вірьовка.细〜вірьовка, тонка мотузка;粗〜канйт，трос 麻〜， прядильна мотузка 钢〜сталбвий канат (трос) 用〜拥起来 зв'язати (стягти мотузкою); Іі〜 вити мотузку.(约束）зв'язати кого-що стримувати кого-що.〜以纪律 що тримати
кого в рамках дисципліни.
绳墨 shengmo 1) шнур (ланцюг; мотузка). 2) < 书 > правила мн.不中〜не відповідати правилам; не за правилами;拘守〜 педантизм; педантичність; неухильно (скрупульозно) дотримуватися правил.
绳索 shengsu6 канат; мотузка; трос спец.\ снасть ж.(指索绳).
绳梯 shengtl мотузкові (тросові) сходи; мотузковий трап.
绳子 sheng-zi мотузка.
省 shgng 另见 xing.
省 1 sheng 1) заощаджувати що (економія, ощадливість); ощадливість; ощадливість.〜 力 заощадити (заощаджувати) сили; не витрачати стільки сили; 〜 时 间 заощаджувати час;〜出一块料子 зекономитити цілий шматбк матеріалу;〜下 很多燃料 домогтися великої економії в паливі; заощадити багато пального;用钱f艮〜 ощадлива витрата грошей;这样〜钱 так буде ощадливіше; так менше буде потрібно грошей. 2)省略1).〜一道技术工序 скоротити технічний процес на одну операцію;这句话要紧，〜不得це важлива фраза, не можна її опустити (викинути).
省 2 sh6ng (行政单位）провінція; губернія.河北 〜провінція Хебей;〜政府 провінційний уряд.
省便 sh^ngbmn зручно; легко,这样伯М艮〜так робити дуже зручно (легко).
省城 shengcheng і会 ，
省吃俭用 sheng chi jian yong жити ощадливо, урізуючи себе в усьому (рахуючи кожну копійку); жити так ощадливо, що кожна копійка на рахунку.
省得 sheng-de щоб не...; щоб уникнути чого. 〜弓1 起误会 щоб уникнути непорозумінь; щоб не трапилися непорозуміння;早些回来， 〜口Ч 人着急 раніше поверніться (повертайтеся), щоб не змушувати людей турбуватися;暴而你门都在ikА里，〜我一个 —个找了 дббре, що ви усі тут зібралися, і мені не доведеться бігати за кожним 穿得暖 些，〜受凉 одягнися потепліше, щоб не застудитися.
省份 shgngftn—省 2.
省* shanghui головне місто провінції; провінційний центр; адміністративний центр провінції.
省shenglue 1)(除去）скоротити що (скорочення); виключити що (виключення); опустити що (опущення).〜不必要的手续 скоротити (виключити) непотрібні формальності;文章里有/І段可以〜дбякі абзаци статті можна опустити (виключити, викреслити, викинути);新的生产过程可以〜 两道 НІ 序 новий виробничий процес дає можливість виключити дві зайві операції. 2) <语> скорочення.
省略号 shgnglti会hao〈语〉три крапки.
省煤器 shSngmeiqi економайзер.
省人委 shengi^nwgi народний комітет провінції.
省事 shSngshi 1)(使简单化）спростити справу; прбсто; простіше.他指想〜йому тільки б спростити справу;他只 〜йому аби зробити простіше;这样可以省许多事так буде набагато простіше. 2)(方便）зручно;
легко; прбсто.最〜的办法 найпростіший (легкий, зручний) спбсіб (вихід);这样最〜 так найпростіше (найлегше, найзручніше); це найпростіше (легко, зручно);在食堂吃饭 @ 〜@ S? харчуватися в громадській їдшіьні і зручно, і ощадливо.
省委 shengwei провінційний комітет партії.〜书 记 секретар провінційного комітету партії.
省4、shengxln позбутися від зайвих турбот; не турбуватися.这样〜些 так буде менше клопоту (турбот, турбот);孩子进了 托儿所，
我〜多了 віддавши дитину в ясла, я позбулася багатьох турбот; дитина в яслах, і мені тепер набагато легше.
省长 shengzhang голова народного комітету провінції; губернатор.
sheng.
圣 sheng 圣手.诗〜гбній-побт; видатний поет; корифей поезії.
圣饼 shSngblng <宗> облйтка.
圣楚 shengcan <宗> причастя,进〜причащання; причаститися.
圣诞 shengdan <宗> день народження Христа; Різдво Христове.
圣诞节 Shdngd^nji谷 <宗> Різдвб; світо Різдва. 〜节期святки мн.
圣诞老人 SMngc^n І5огеп Санта-Клйус ч.; Дід Мороз; різдвяний (ялинковий) дід.
圣诞书 shengdanshu різдвяна ялинка.
圣地shSngdi 1) <宗> святиня. 2)(具有历史意义 的地方）священне (святе) місце; святиня 革 命〜延安 революційна святиня Яньань.
圣多美人 Shengduom6iren сантомієць.
圣、洁 shengjie святий; непорочний.
圣经 ShSngjlhg <宗> Біблія; Священне писання.
圣马力诺人 Shengmaiinuoren санмаринець (санмаринський); санмаринка.
圣明 shengming премудрий.
圣母 shSngmti 1)(女神）богіїня. 2) <宗>
Богородиця; Богомати ж; Мадонна.(只用于 天主教).
圣人 shengren мудрець; премудрий.
圣上 shengshang Його (Ваша) [імператорська] величність.
圣手 shengsh6u віртуоз; майстер (знавець) своєї справи.提琴〜скрипіпь-віртубз.
圣水 shdngshul <宗> святі вода. 圣徒 shengtii святий.
圣贤 shengxian мудреці мн.
圣像 shdngxiang〈宗〉ікона; образ.
圣油 shdngy6u <宗> миро.
圣 н shengzhi найвищий рескрипт (указ); найвище повеління.
胜 shSng 另见 sh6ng.
胜 1 shSng 1)—胜利 1).获〜而归 повернутися з перемогою (із тріумфом); із щитом повернутися;乘〜前进 уперед з перемогою; 足球赛甲队获〜комйнда А виграла (перемогла) на футбольному матчі;
футбольний матч скінчився^ перемогою команди А. 2)(战胜）перемогти кого-що (перемога); виграти що.我军大〜наша армія одержала велику (блискучу) перемогу;敌人 始终没有〜过一次 жодного разу супротивник не зміг перемогти;三盘棋我〜了 盘 із трьох партій у шахи я виграв одну;〜不骄，败不接 переможеш — не пишайся, зазнаєш поразки ——не падай духом. 3)(优越）перевершувати


723
кого-що; вище; краще; сильніше.才力〜人 перевершувати інших своїми здібностями; за своїмих здібностями вищий (д)Ькчий, кращий) від інших;事实〜于雄辩 факти — уперта річ. 4)(优美的）красивий (краса); прекрасний; дивовижний.〜景 прекрасний краєвид; красивий (дивовижний) пейзаж.
胜 2 sheng у силах; у змозі.数不〜数 ліку (рахунку) немає кому-чому; загубити лік кому-чому; незліченний;不〜其 1烦 маса (багато) турбот; не в силах (не в змозі) більше терпіти (далі зносити);损失不可〜数 збитки не можна підрахувати; збитки незліченні.
胜败兵家常事 sheng bai bmgjiachang shi перемога і поразка — звичайна справа для воїна; військове щастя мінливе.
胜朝 sh合ngchdo〈书〉попередня династія.〜贵 老 колишні імениті люди [попередньої династії].
胜地 shengdi мальовнича місцевість; красиві (чудові) місця.避暑〜мальовнгіча місцевість для літнього відпочинку; прекрасне (красиве, мальовниче) дачне місце; прекрасна дача; прекрасний курорт.
胜负 shengfii результат; перемога і поразка.不 分〜зіграти внічию: гра закінчилася внічию; 在决定战斗〜的刻у вирішальний момент бою;比赛的〜早巳注定результат змагання (матчу) давно вирішений;战事〜未分 бій не приніс (не дав) вирішального результату;战 ‘的〜涘定于战4的性质результат війни залежить від її суті;这是决定棋赛〜的一局 ця партія повинна вирішити (від цієї партії залежить) долю шахового матчу; це вирішальна партія шахового турніру.
胜过 sh会nggud перевершити кого-що; затьмарити кого-и{о; заткнути кого за пояс прост.; вище; краще; сильніше.他的艺术~其务的人 своїм мистецтвом він затьмарив всіх інших; 对他说考工作〜生活中的一切роббта для нього понад усе (стоїть вище від усьогб іншого в житті).
胜迹 sh色ngjT визначна пам'ятка.杭州的〜 визначні пам'ятки Ханьчжоу; визначні місця Ханьчжоу.
胜利 shengii перемога; торжество; успіх.战争 的〜перембга у війні;中国革•^的伟大〜 велика перембга революції в Китаї;马克思 列宁主义思想的〜торжествб ідей марксизму-ленінізму;从〜走向〜від перемоги до перемоги;〜果实 завоювання; плоди [перемоги];革命的〜перембжний прапор революції;〜进军 переможний марш; переможне повстання; тріумфальний хід 获 得〜здоб細 перемогу; увінчатися
перемогою; перемогти кого-що;思想斗争〜 здобри перемогу (перемогти) в ідеологічній боротьбі;〜冲昏头їй голова запаморочилася від успіхів; успіхи затьмарили гблову;不要 在一片〜声中变得飘飘然起来не дати можливості затьмарити себе;〜在望 перембга вже не за горами;最后〜属于我门！ перембга буде за нами!公产主义一定〜 комунізм [обов'язково] переможе;向新的〜 前进！ уперед, до нових перемог (успіхів)! успіх; перембга.〜的大会 з'їзд перемог;〜会 师[відбулася] переможна зустріч двох армій; з'єднання двох армій було успішно
завершене; успішно з'єдналися [разом] дві армії;大会〜闭播了 після успішної плідної
роббти збори були оголошені закритими; збори успішно закінчили свою роббту;他〜 地完成 了任务 він успішно (з успіхом) виконав завдання.
胜利者 shenglizhe переможець; переможниця.
ЖН壬 shengren справитися з чим; під силу. ШШ 〜的劳动посильна праця;这项工作彳І能〜з цією роботою він упорається (здатний упоратися); ця роббта йому під силу.
胜任愉快 shengren yukuai легко (з легкістю) упоратися зі своїми задачами; цілкбм під силу; бути на висоті становища.
ЙІ/f shengsu <'^> виграти справу; виграти [судовий] процес.
胜 % shengsuan < ^ > переможний план; хитромудрий задум (розрахунок, хід)操〜 мати переможний план;'〜可操 успіх забезпечений.
丈 shengzhang перембга.打 了 ——виграти бій (бій); перемогти в бою.
盛 sheng.另见 cheng.
盛 sheng 1) процвітати (процвітання); розцвітати (рбзквіт). 2) сильний.火势 f艮〜 сильний вогонь; вирує полум'я (вогонь);他 年轻气〜він через молодість [років] гарячий (запальний). З) —*■盛大.4)—> 盛行.旧社会 赌风很〜в старому суспільстві були сильно поширені азартні ігри; у старому суспільстві азартні ігри були у великій моді.
盛产 shengchSn буяти (рясніти) чим; [багатий чим.我国南方〜竹子південь Китаю буяє бамбуком;此地〜小麦 тут у достатку родить пшениця.
盛传 shengchuan ширбкий поголос; стійкі чутки; широке розповсюдження.这件事曾〜于本市 поголос про цю подію (події) обійшов усе наше місто.
盛大 shengda урочистий (урочистість); парадний (парадність).〜的宴会 парадний бенкет; 〜的招待& урочистий (парадний) прийом;〜 的 1苟兵式 урочистий парад; урочистий огляд військ.
盛典 shengdian свято; урочиста церемонія; Щ 庆三十周年的〜урочистий церемоніаи. урочиста церемонія на честь тридцятої річниці з дня утворення КНР.
盛為艮shengfu <书> 盛装
盛果期 shenggu6ql〈农〉фаза повного плодоносіння, плодоношення.
盛会 shenghui урочисті збори; численна громада.
盛举 shengju велике діяння.
shengkai [пишно] розцвісти; розпуститися. 玫瑰〜розцвіли (пишно цвіли) троянди;百花 〜квіти пишно розпустилися.
盛况 shengkuang урочиста обстановка; урочистість, 〜空前 небувало урочиста обстановка; небувшіий по урочистості (по грандіозності, по масштабах);今年的中—出口商品交易会 〜空前 ярмарок китайських експортних товарів цього року був небувало пожвавлений.
盛名 shengming ширбка популярність; велика популярність; [добра] слава.责有〜 користатися широкою популярністю (великою популярністю); з великим ім'ям;享 有世界〜的人物 всесвітньо відома знаменитість;我国素享〜的土、畜产品在出 口商品交易会上受到普通的赞扬місцеві продукти і продукти тваринництва Китаю, що користуються широким попитом,
зустріли загальне схвалення на ярмарку китайських експортних товарів.
盛怒 shengnu сильний гнів.〜之下[бути] у сильному гніві; згарячу.
盛气凌人 sheng qi ling ren поводитися зухвало зарозуміло (різко); зухвале зарозуміле поводження; нетерпимість і зарозумілість; нетерпимий і зарозумілий; різко і зверхньо, 任f可人决不可〜ніхтб не має ніякого npdBa триматися зарозуміло (зверхньо).
盛ЇЙ shengqing привітність丨 люб'язність; увага. 〜厚谊 доброзичливість; добре, дружнє ставлення; привітність і люб'язність; ласка і любов;〜邀і青 люб'язне запрошення;〜接待 [зробити] гостинний прийом;代表团说到中 国人民的热烈欢迎和〜接待делегація була гаряче зустрінута і привітно прийнята китайським народом;〜难却 незручно (ніяково) відмовлятися від чиєїсь гостинності;〜难却，我们毫不客气地和他们 呻起美酒来 не можна було не зважити на гостинність хазяїнів, і ми без жодних церемоній разом з ними попивали ароматну горілку.
盛世 shengshi епоха розквіту.太平〜епбха миру і розквіту.
盛事 shengshi велика (важлива) подія.成为文 坛〜стйти великою (важливою, цілою) подією в літературних колах.
盛署 shengshu найспекотніші (найжаркіші) дні; розпал спеки.
盛夏 shengxia самий розпал літа.
shengxing бути в моді; модно; бути дуже поширеним.流感〜іуліє грип;〜一时 один час був у моді (був дуже поширеним).
盛行风 shSngxingf^ng <化> вітер, що переважає.
盛宴 shengyan парадний банкет.
盛意shSngyi 盛情.
盛誉sh6ngyCi —盛名.在全世界享有〜користу- ватися популярністю (авторитетом) в усьому світі; із широкою світовою популярністю.
盛赞 shengzan віддати хвалу; величати кого-що (вихваляння); не нахвалитися ким-чим, розм.
盛装 shengzhuang святковий костюм; ошатна сукня; красиве (багате, святкбве) убрання; у повному (в усьому) параді.穿上〜парйдно (ошатно) одягтися (одягнений); нарядитися; 〜的姑娘门 ошатні дівчата; дівчата в красивих (багатих) убраннях;天安门披上 节目的〜Тяньаньмень у святковому вбранні.
乘丨J sheng.
Щ sheng залишитися (залишок, решток).〜@ залишок рису;吃〜的面包 недоїдки (недогризки) хліба;咬〜的苹果 недогріізок яблука;—点、布不〜залишався один спогад від чого\ 还〜五元钱 залишилося ще п'ять юанів;头家都走了,家里只〜我一个人yd пішли, удома залишився тільки я один (сам).
ЩШ shengci <理> залишковий магнетизм.
乘j 货 shenghuo залишки товарів; залишкові товари. *
剩下 sh6ngx& —剩.~的材料 залишкбвий матеріал; залишки матеріалів;没〜多少 мало що залишилося;离开动身的日子只〜不多几 天了 до від'їзду залишилося усього кілька днів.
乘U 余 shengyu надлишок, рештки; залишок (за¬


724
лишитися); надлишок,〜物资 надлишок товарів і матеріалів; надлишкові товари і матеріали;〜劳动〈经〉додаткова праця;产 品〈经> додатковий продукт;价值 <经> додаткова вартість;〜款项 залишок суми;向 国家出售〜粮食прбдаж надлишків хліба державі;无毫〜без залишку;略有〜з невеликим залишком (надлишком).
尸 shi.
尸毒 shTdii〈医〉тр知ні отрути; птомаїни мн.
尸骨 shTgti кості.
尸横遍野 shi heng bian ye земля засіяна трупами; побоїще засіяне трупами.
尸邊 shlla〈医〉м^мія.
尸首shT-shou —尸体
尸体 sMfi (人的尸体）труп; останки мн.;прах; (动物的尸体）падло we., збірн.〜解倍рсізтин трупа; автопсія; аутопсія
尸位 shlwei〈书〉займати високу посаду і б^гги бездіяльним; займати державну посаду і сибаритствувати.〜无国 бездіяльність влади принесла величезну шкоду країні.
尸疮素餐shTwSisCic^n — F位.〜的官僚们 чиновники-дармощи мн.
! shi.
失 shT 1)—失掉 1). 2) упустити що.〜了唯一的 机会 одержати єдиний шанс; якщо [справа] раптом зірветься, то як бути;事t青万一有〜， 如何是好 якщо справа не вигорить (не вийде), то що робити. 3) помилка,唯恐有〜 побоюватися, як би не помилитися (не наробити помилок, не допустити помилки).
失败 shlbai 1) поразка; програш (програти що). 比赛〜прогрйти матч;遭至!)〜зазніти поразки (краху, невдачі);在战争中遭到〜зазнати поразки у війні; програти війну;侵略战争注 定要遭到可ilh的〜агресивна війна приречена на ганебну поразку;起诉〜了 у позові кому відмовлено; позов програний;竟 选〜провалитися на виборах. 2) невдача; провал (провалитися розм.).遭至lj 〜зазнати невдачі (фіаско); промахнз^ися;注定要〜 приречений на провші (на невдачу);〜的经验 невдалий дбсвід;〜的作品 невдалий твір;〜的 原因 причини невдачі (неуспіху, провалу);计 划〜了 шйни провалилися;敌人的谋完全〜了 задум ворогів закінчився провалом (крахом).
失败І成Й之母 shlbM shi chenggong zhi mu поразка — мати успіху.
失败主义 shTbaizhuyi пораженство.
失败主义者 shlMizhtiyizhe пораженець.
失策 shlce прорахуватися (прорахунок); помилятися у своїх розрахунках; зробити ляпсус; промахнутися розм. (промах); допустити помилку; схибити рот.大大〜 допустити грубий , прорахунок (промах, помилку).
失察 shlcha недогледіти що, чого (недогляд); недостатність нагляду за ким-чим.稍一〜就 会造成损失 найменший недогляд уже несе за собою втрати.
失常 shlchang ненормальний (ненормальність). 举动〜повбдитися ненормально; дивні (незвичайні) вчинки; ненормальне
поводження;精神〜несповні розуму; ненормальний; розумовий (психічний)
розлад; не збвсім при здоровому глузді.
失宠 shlchong впасти в немилість; бути в не¬
милості (в опдлі) у когось\ бути не у фаворі в когось.
失传 shlchuan не дійти до нас; утратитися; бути забутим; бути втраченим; зійти зі сцени.
失措 shlcuo розгубитися (розгубленість); зніяковіти (зніяковіння); оторопіти розм.; дуже збентежитися.吓得 Ш 〜оторопіти від страху; розгубитися з переляку;
〜навести на ворога паніку.
失单 shldan список зниклих речей.
失当 shldaig недоцільний (недоцільність); неправильний (неправильність).举止〜неприс- тойне поводження;措施〜недоцільність дій; недоцільні заходи;事情处理〜справа вирішена неправильно (недоцільно).
失盗 shldao бути обікраденим.
失道寡助 sh了 dao gua zhu той, хто чинить несправедливість, позбавляє себе підтримки; хто не йде шляхом справедливості, той позбавляє себе підтримки; хто зійшов зі шляху справедливості, той позбавляє себе підтримки; хто не правий, тому не бачити допомоги з боку.
失地 shldi втратити територію, зайняті (окуповані) супротивником землі; зайнята (окупована) супротивником територія,收夏〜звільнити зайняті (окуповані) супротивником землі.
失掉 shldiao втратити кого-що (втрата); поз- -бавитися кого-чого (позбавлення); утратити що (утрата).〜知觉 знепритомніти; втратити свідомість; зомліти;〜记十乙力 втрйта пам'яті; 〜耐心 втратити терпіння;〜作用 втратити (втратити) своє значення;〜群众 втратити зв'язок з масами; втратити довіру мас;〜威信 втратити авторитет (престиж);〜联系 втратити зв'язок;〜自由 позбавитися волі; втратити волю;〜阶极性 декласуватися;你要 冷静些，不要〜理智будьте холоднокровні і не втрачайте розсудливості, упустити що.〜 机会 пропустити нагоду (можливість);〜时 机 упустити (пропустити) слушний момент.
失和 shihe розірвати дружбу; перестйта дружити; з'явилася натягнутість стосунків між ким.邻 居们〜стосунки між сусідами стани натягнутими; злагоди між сусідами не було; 不要为这些小事〜не можна сваритися через такі дрібниці.
失侯 shThou [я дуже] шкодую, що не дочекався вас.
失悔 shihui покаятися (каяття); шкодувати про що (жаль).
失魂落魄 shlhiin-ludp6 розгублений вигляд;(惊 Ш ^ Ш ) панічний (переляканий) вид; перелякатися на смерть,
失火 shlhuo пожежа; зайнятися.森林〜лісова пожежа; упав місц.;〜了 почалася (виникла, спалахнула) пожежа;房子 ~ 了 будинок зайнявся.
失机 shlji упустити (проґавити) шанс.
失计shfji —失策.
失і己 shTji 〈书〉забути кого-що, про кого-що. забути за давниною років.
失脚 shijiao остугштися (спіткнутися), оступившись, упасти;〜跌f到 оступитися й упасти;〜 扭了筋 оступившись, розтягти сухожилля.
失节 sMjie не виконати сюйс завдань, [подружня] зрада; зрадити [чоловіка]; порушити подружню вірність.
失禁 shTjin <医> нетримання.小便〜нетри- мання сечі.
失敬 shljing вибачте, будь ласка; вибачте вели¬
кодушно; прошу пробачення.
失口 shik6u—失信.
失礼 shill нечемність (нечемний); неввічливість; порушення етикету.举止〜зневажати етикет;木向主人告辞就走，这太〜ітгі, не попрощавшись з хазяїном [будинку] — це дуже не неввічливо.
失利 shili невдалий результат; невдача; поразка; програш (програти що).〜的原因 причііни невдалого результату (невдачі, поразки, програшу);战斗〜зазнати поразки (невдачі) у бою;比赛〜прогрйти матч;进攻〜невдалий результат атаки.
失恋 shllian нещасливий у любові; зазнати невдачі в любові,〜的人 закоханий невдаха.
失灵 shTling припинити діяти; стати нечутливим. 仪器〜прилад (апарат) припинив діяти (працювати).
失落 shlluo упустити що, розм.; утратити кого-що (утрата); загубити кого-що (утрата).
失迷 shlmi заблудитися; збитися зі шляху.
失密 shlmi видати секрет через недбалість.防 止〜ocTepirdraca видати секрет.
失眠 shTmidn безсоння.
失眠症 shimiandieng〈医〉безсоння.患〜страждати безсонням.
失明 shTming втратити зір; позбавитися зору; осліпнути; стати сліпим.双目〜осліпнути на обидва ока.
失陪 shlpei пробачте, що повинен залишити (залишити) вас.我有事，〜了 я зайнятий, пробачте, що повинен залишити вас; я зайнятий і, на жаль, повинен залишити вас; у мене є справа, дозвбльте мені залишити вас (відкланятися).
失窃shTqid失盗
失去 shlqu 失掉.〜信心 зневіритися в кого-що; утратити впевненість у кому-чому;〜效力 утратити силу; зійти (звестися) нанівець;使 〜效力 звестгі що на ніщо;〜依靠 втратити опору;〜工作含泛力 вийти (вибути) з ладу;〜自 制力 втратити владу над собою; втратити контроль над собою;〜任何意义 утратити (утратити) будь-який зміст (усяке значення); зійти (звестися) нанівець;使〜任何意义 звести що на ніщо.失掉.〜时机 упустити сприятливий момент.
失却shTqud失掉
失群 shlqun відбитися; приблудний застар.〜 之雁 дикий іусак, що відбився від зграї;〜的 牧口 приблудна худбба;母牛失了群 корова відбилася від череди.
失散 shlsan відбиватися.书都〜了 книги розгубилися; книги [були] розгублені;小孩在人 群中足艮父母〜了 у юрбі дитина відбилася від батьків.
失色 shTse бліднути; змінитися на обличчі.大惊 〜змініітися на лиці від сильного переляку; збліднути (сполотніти) від страху;相顾〜 злякано подивитися один на одного.
失闪 shT-shan непередбачене; несподіванка.决 不会有〜нічбго не може трапитися; нічбго несподіваного не трапиться (не відбудеться); нічбго непередбаченого не буде;倘有〜谁来 负责？ кому відповідати, якщо що-небудь трапиться?
失身 shishen 1)уграшги цноіу (цнотливісіь); падіння. 2)—失节
失神 shTshen 1) неуважність (розсіяний); неувага (неуважний).稍一，就会出事故


725
найменша неуважність (неуважність), і може статися аварія; найменша неуважність, і мбже бути аварія.2) млявий (млявість); сам не свій, млявий і затуманений погляд (погляд); очі дивляться тьмяно;他显然有些〜 样子 видно，що вона була сама не своя.
失 t具 shlshen необережність (необережний); необачність (необачний).讲话〜б^ти необережним у розмові; говорити без обережності; необережні слова;行动〜діяти (чинити) необачно; необачний вчинок.失火 失声 shTsl^ng мимоволі скрикнути, заплакати (заридати) у голос;他吓得〜叫 了起来 у неї вирвався крик [від] жаху; вона мимоволі скрикнула (закричала) від жаху, захлинатися; схлипувати.痛苦〜захлинатися від сліз (від ридань, від плачу).
失时 shjshi упустити час (терміни).播种〜 упустити час (терміни) сівби; спізнитися з
ПОСІВОМ.
失头 shTshi не відповідати дійсності; розходитися з дійсністю (з фактами); невірогідний (невірогідність).报导〜 інформація не відповідає дійсності; дані розходяться з фактами; звістки недостовірні; 传闻〜недостовірні слухи; слухи, що не відповідають дійсності.
失事 shTshi аварія; катастрофа 飞机〜з літаком відбулася аварія; авіаційна катастрофа;火车 〜залізнична катастрофа; катастрофа поїзда; 〜信号 сигнал небезпеки; аварійний сигнал; 车间〜起火 чбре3 аварію спалахнула пожежа в цеху.
失势 shTshi втратити (втратити) силу і вплив;
втратити владу; б>пги не в силі.
失手 shTsh6u через необережність; через незручність.〜打,碎了一个杯子 ч—ез необережність (через незручність) розбити склянку; упустити і розбити склііку.
失守sh了sh6u упасти (падіння).收复〜的城镇 звільнити зайняті (окупбвані) супротивником міста і села;要赛〜了 фортеця упала.
失水 shTshm〈农〉вологовіддача.
失速 shfsu〈理〉втрйта швидкості.
失算 sh了su&n 失大大〜зробити великий промах; допустити серйозний прорахунок; 敌人〜了 розрах知ки ворогів не виправдалися; вороги прорахувалися.
失态 shltai непристойно поводитися; негідне (непристойне) поводження.酒后〜сп'яну непристойно поводитися.
失调 shltiao 1) диспропорція; розлад,供求〜 диспропорція в постачанні і попиті; розрив (невідповідність) між попитом та пропозицією; 胃机能〜 розлад шлунку; порушення Функцій шлунку;大脑功能І统〜 неузгодженість роббти функціональних систем головного мозку. 2)відсутність гарного догляду; дистрофія,产后〜 післяпологова дистрофія; відсутність гарного догляду після пологів.
失望 shTwAng втратити (втратити) надію.不要 悲观〜не потрібно впадати в зневіру і розпач; розчаруватися (розчарування).〜而归 повернутися розчарованим; повернутися ні з чим;大失所望 глиббке розчарування;你的 话很使我〜твої слова дуже розчарували мене; 结果是令人〜的 результат розчарував усіх; результат приніс усім [тільки] розчарування; результат залишає бажати багато кращого.
失物 shlwu загублена (втрачена) річ; пропажа
розм.,交还〜повернути знахідку;找到 знайти пропажу; оголошення про знахідку; 招领处 бюрб знахідок (знайдених речей). 失误 shTwCi 叩бмах.发球〜робити помилку при подачі;〜不少 зробити чимало промахів.
失陷shTxiin —使守
失效 shTx诒о втратити (втратити) силу; стати недійсним,药物〜ліки не діють;这一证件已 琴〜了 цей документ уже недійсний (не має сили); цей документ уже втратив (утратив) свою силу (чинність).
失笑 shlxiao мимоволі засміятися; пирснути [зо сміху].
失信 shixin не стримати слова; порушити слово (обіцянку); не виконати (не виконати) обіцянки; не вірний своє му слову.
失修 shlxiG неремоіггований; вимагати ремонту.年 久〜的房屋 неремонтбвані за довгі роки будинки; багато років неремонтбвані будинки; будинки, що давно потребують ремонту.
失学 shlxue не мати можливості вчитися.
失血 sh了xud <医> кровотеча; втрата крові,〜过 多 втратити занадто багато крові.
失目 shlyan слова зірвалися з язика; проговоритися; обмовитися (обмовка); обмовитися (застереження); необережний на язик; наговорити зайвого.丨禹而〜випадкбво проговоритися (обмовитися); випадкова обмовка.
失业 shlye безробіття; втратити роббту; позбавитися можливості одержати роббту.〜工 人 безробітний; безробітна;〜津!^ допомога по безробіттю;〜基金 фонд допомоги безробітним;〜救济 робити допомбгу безробітним;资本主义国家的工人经常寧心 〜робітники в капіталістичних країнах завжди перебувають під загрозою безробіття; 旧中国那种“毕业既〜”的状况早已一去不复 返 7 безповоротно пішов в минуле той час, КОЛИ випускників навчальних закладів чекало безробіття.
失谊 shlyi〈书〉недоцільний (недоцільність).
失意 shlyi невдача (невдачливий) рош.;
невдача (невдачливий); не щастить кому. 失意者 shTyizh6 невдаха.
失音 shTyTn <医> афонія; утрата голосу.
失迎 shlying вибачте, що я вас не зустрів.
失约 shTyug порушити домовленість (слово); усупереч домовленості 请勿〜прошу дотримувати слова; прошу не порушувати слова; будьте вірним своєму слову;他们〜没 来 вони, незважаючи на домовленість, не прийшли.
失着sMzh§o，失策.这是他〜的地方у цьому Його помилка; у цьому полягає його прорахунок.
失真 shTzh6n неточність; перекручування.转述 〜нетбчна передача; передано неточно;录音 机〜магнітофбн неточно передає [запис].
失之东隅，收之桑榆shT zhl dong yu, shou zhl sang yu втратиш в одному, зате знайдеш в іншому; тут втратив, там знайшов;
失之交_ shi zhl jiao bi пропустити нагоду (можливість, момент) зустрітися з ким; впустити що; проґавити що, розм.; проморгати що, прост.
失职 shTzhi недогляд по службі; порушення службових обов’язків; несправно нести свій обов'язок.
失重 shMdng <理> невагомість; втрата власної ваги.〜状$ стан невагомості.
失主 shlzhu власник загубленого.
失踪 shTz6ng зникнути (пропасти) безвісти; без звістки пропасти; як (начебто, немов) у воду канув; як (ніби) крізь землю провалився.〜Й 小孩 зникла [безвісти] дитина;小孩〜了 дитина пропала [безвісти];这个人〜了 ця людина зникла безвісти; ця людина як у воду канула (як крізь землю провалилася). 失足 shTzii 失脚.二落水 оступитись，збитися зі шляху; спіткнутися розлі.; допустити (зробити) непрощенну помилку;〜的少女 грішна дівиця;〜青年 забл^дші юнаки; юнаки, що пішли блудним шляхом;—时〜 випадкбво спіткнутися (збитися зі шляху, припуститися помилки).
师 shT.
师 1 shT (教师）учитель; наставник застар.;(师 傅）м&й?тер.师徒 мАйстер і учень; майстер і помічник; / шанувати (поважати) майстра і любити учнів;尊〜爱磕 шанування майстра (повага до майстра) і любов до учнів.
师 2 shT дивізія.步宾〜піхотна дивізія.
师表 shibiSo <书> зраз<3к; приклад, гідний наслідування.〈书〉为人 б^ти прикладом, гідним наслідування; служити зразком.
师部 shTbti штаб дивізії.
师承 sh了<书> шкбла; виучка.有自己的〜 пройти певне навчання (виучку).
师出无名shT chu wu ming 1)(无理出兵）почати війну без достатніх на те причин; несправедлива (невиправдана, необгрунтована) війна. 2)(无故生事）нічим не можна виправдати; нічим не виправданий вчинок; нічим не виправдана дія.
师到尊f shldao ziinyan гідність вчителя; недоторканність абсолютного авторитету
вчителя.
师第Shidi 1)(称比自己拜师迟的人）молодший однокласник; молбдший підмайстер. 2)(师 父的儿子）син майстра; учень батька. 3)(老 师和学生)вчитель і учень.
师法 sh拖 1)(效法）б^ти послідовником [такої-то школи, такого-то вчителя]. 2)(0 徒相传的学问和技术）шкбла; виучка; успадковане (отримане в спадщину) від учителя.
师范shMn 1)(培养师资的）педагогічний.〜学 校 педагогічне училище; педучилище;〜学院 педагогічний інститут; педінститут; пед- розм.\ 〜教育 педагогічна освіта. 2)(师范学 校)педагогічне училище; педучилище. 3)〈书〉 —师表. 为世〜бри прикладом, гідним наслідування; служити зразком.
师父sh了-fii 1)—师傅.2)(对僧道的尊称） батько; панотець розм.; мати ж. матінка прост., застар.
师_ shl-fu 1)(传授技艺的人)учитель; майстер 拜〜піти на навчання до майстра;〜带徒弟 майстер навчає учнів. 2)(有技术的人） майстер.皮匠〜шевський майстер; кулінар; кухар. .
师母 shTmti дружина наставника (учителя, майстра).
师娘 shfnidng < 口 > —师母.
师其故智 shTqi giizhi іти брати приклад; наслідування когось; наслідувати кого-чого.
师事 shTshi <书> піти навчатися до кого; стати (бути) учнем чиїм.


726
师团 shTtudn <军> дивізія.
师心自用 shi xln zi yong рахуватися лише з власним розумінням (бажаннями); керуватися тільки своїми бажаннями і настроями; наполягати на своєму.
师兄 shDci6ng 1) старший однокласник; старший підмайстер. 2)(师父的儿子）син майстра; (父亲的徒弟)учень батька.
师兄弟 shlxiongdi однокласники мн.
师爷 shlye радник.
师长 1 shlzhang наставник застара учитель.
师长2 shlzhang〈军〉педагогічні (учительські) кадри; викладацький персонал (склад); педагоги мн.; викладачі лш.; вчителі мн.培养 〜підготбвка педагогічних кадрів;〜训练班 педагогічні курси; педкурси лш.;〜Р人伍 ряди педпрацівників.
诗 shi.
诗 shi вірші лш.; вірш; поема; поезія.
і寺歌 shlge поезія; вірші мн. читання
(читання, декламація) віршів.
诗话 shlhua критичні зауваження про вірші.
诗集 shlji збірка віршів (поезій).
诗句 shljil вірш.
і#Ж shlju <^t> драматична поема; драма у віршах.
诗篇 shlpian вірші мн.; вірш; поема; поезія.
诗情画意 shTqing-huayi поезія (поетичний); поетичність (поетичний).
诗人 shlren поет; поетеса; піїт книжк” застар. 抒情〜лірик.
і寺体 shlti поетика.
诗文 shlwen вірші і проза.
诗兴 shTxing поетичне натхнення.〜大发 у пориві поетичного натхнення;败人〜 псувати поетичний настрій (натхнення); розхолоджувати поетичний порив, (поетичне натхнення).
诗选 shlxuan обрані вірші; антологія спец.
诗学 shlxue поетика.
诗意shiyi побзія; поетичність,富有〜的风景 поетичний пейзаж;富有〜的画 картина, сповнена поезії;作品中的人物富有〜ббрази у творі багаті поетичністю;这种景色真富有 〜картина ця дуже мальовнича.
诗韵 shlyun рима.
Ші shi.
虱sM <动> вбша ж.生〜вошивий;够〜 собачий волосоід.
shT.
施sh了 1)—施行；实展.无计可〜не знати, що робити;无计可〜，只得同意нічбго не залишається (не залишилося), як погодитися; нічого не вдієш，доведеться погодитися;对 反革命分子决不〜仁政аж ніяк не провбдити доброзичливої ПОЛІТИКИ щодо
контрреволюціонерів. 2 )—施加.〜压力 натиснути. З ) 施舍.〜棉衣 жертвувати
теплий одяг (теплі речі) на кбристь бідних.
4)—施肥.给土地〜类 удббрити пбле гнбєм; угноїти поле.
施恩 shTen зробити благодіяння (милість); робити добро; облагодіяти кого.
施肥 sh浪і <农> удббрювати що (добриво); внесення добрив, zhi也〜удббрювання полів (ґрунту, землі);分期〜роздрібнене внесення добрив; 土表〜поверхневе внесення добрив.
施工 shlgong будівництво; побудова.〜і十戈U план будівництва (побудови);设计〜 роббчий проект;桥梁〜队 бригада мостобудівників; мостозагін; 全年〜 ціл олорічне будівництво;我国自行设计，自 行〜建І的南京长江大桥Вешікий Нанкінський міст через Янцзи, спроектований і побудований власними силами нашої країни.
施计 shlji застосувати хитрість.
施力口 shTjm зробити що.〜影响 вплинути на кого; 〜压力 натиснути (натиск) на кого-що.
施礼 shlli вклонитися;уклонитися кому.
施舍 shlshe подати (милостиню); жертвувати що (пожертвування).求人〜просгіти милостиню (милостиня);哀求〜випрошувати подачки;靠人〜度曰 жііти милостинею.
施事 shTshi <语> суб'є кт дії.
施威 shlwei показати силу (могутність).
施4亍 shlxing (实施）ввести в дію що; провести в життя що;(生效）набріти сили.应既日〜слід негайно запровадити (привести в життя);本 条例自公布之日起〜цей статут набирає чинності з дня його опублікування.(进4亍） проводити що (проведення);(用 4亍) застосувати що (застосування).〜点、种法 застосувати гніздовий спбсіб посіву;〜新的 办法 провбдити (застосбвувати) новий метод; 〜手术 робити операцію; оперувати кого.
施用 shlyong вживати що (вживання); користатися чим (користування); використбвувати чай (використання)〜药物 вживати ліки.
施与shTyfl —施舍
МЖ shlzhSn проявляти що (прояв); розгорнути що; виявити (розгорнути) [свої] здібності. 〜各种手段удітися до різних засобів;让他〜 所长 дати йому виявити себе (проявитися, розгорнутися).(实现）здійснити що (здійснення).〜阴谋 вести інтригу проти кого;〜抱负 здійснити заповітні прагнення.
施诊 shlzhSn надавати безкоштовну медичну допомогу бідним; безкоштовне лікування; лікувати безкоштовно.
施政 shizheng іфоюдиш адмінісірапівні (політачні) захсди. 〜纲领 програма
адміністративно-політичних заходів;
політична (урядова) програма;〜方针 основа адміністративно-політичної діяльності.
施主 shlzhti благодійник; благодійниця； добродій; благодійниця.
罄 shT.
ФІ shi <动> пбвзик ч. shT.
狮 shi лев; левиця.小〜левеня.
狮子博兔 shl-zi bo tu і на дрібиці навалитися всією силою; і за дрібниці узятися всерйоз; ніякими дрібниці не зневажати; ставитися серйбзно і до дрібниць.
狮子狗 shT-zigou болонка.
shT.
湿 shT мокрий; вологий; вогкий (вогкість).〜抹 布 мокра (вогка, волога) ганчірка;〜柴 сирі дрова;衬衫没有干透，还有点〜сорбчка не зовсім висохла小孩子哭了半天，他的眼睛 到现在还是〜的 дівчинка довго плакала, і очі в неї дотепер ще вологі (мокрі);街上很〜на вулиці мокро (вогко).
湿度 shldu вологість. 土壤的〜волбгість ґрунту;
空气〜волбгість повітря;〜测量 вологометрія
湿度表 shTdibiao <气> гігрбметр.毛^> волосний гігрбметр. 湿度计 shfdiiji <气> гігрбграф; вологомір. 湿度器 sMdCiq'i <气> гігроскбп.
湿淋林 shllinlm [наскрізь] мокрий.浑身〜的 мокрий до нитки; промбкнути до кісток; вимокнути до нитки.
湿渌渌 shllulu вологий (вологість); вогкий; мокрий.
湿 sh了qi 1)—湿疫.2)(指癬)лишай.
湿润 shlrun вологий; вогке (вогкість). ~的空气 вологе (вогке) повітря;〜的沙子 вогкий (вологий) пісок.
湿润器 shlrunqi зволожувач.空气〜зволбжувач повітря.
湿透 shltou промбкнути; вимокнути.全身〜了 вимокнути (промбкнути) до нитки:露水〜了 他们的衣月艮 роса наскрізь промочила їхній одяг;寒风钻进他〜的“衣крижангій вітер проникав крізь його промоклий ватник.
湿运 shlzhen <医> екзема.
嘘 shT另见хй.
墟shT 1)(表示反对）шикати (шикання).听众发 出〜的声音 слухачі почали шикати; слухачі зашикали. 2)(制止另ij 人讲话）шш! шикати на кого.〜，静一点！ шш! тихіше!大家都〜那 些讲话的人I叫他们别闹зашгікали на тих що розмовляють, щоб вони не шуміли.
十
shi.
十 shi (数目）десять; десяти-.〜年 десять років; десятиліття; ~ 个朋友 десять (десятеро) приятелів;〜个人在一起вдесятерьох;〜项运 动 десятиборство.(顺序）десятий.五月〜日 десяте травня; ~周年纪念 десята річниця; десятиліття.
十八 shiba (数目）вісімнадцять.(顺序） вісімнадцятий.
十乂、般武艺 shiba ban wuyi 1) мистецтво володіти усіма видами холодної зброї. 2) усілякі ремесла; будь-яка майстерність,他〜 件件昏精 вона майстер на всі руки.
十边地 shibiandi дрібні необроблені ділянки землі [по узбіччях полів, токів, дороги, каналу, ставка, садиби і так далі].
十边形 shibianxing <数> десятикутник.
十冬腊月 shi dong layue [у] зимові (самі найхолодніші) місяці року; у зимову (найлютішу) холоднечу.
十恶不赦 shi е bu she немає прощення кому; немає гідної кари для кого.
十二 shi$r (数目）дванадцять.(顺序）дванадцятий.
十二分 shi'erfen більше ніж; найвищою мірою， 〜赞成 обома руками підписатися під чим;她 感到的〜满意 вона була більше ніж (найвищою мірою, надзвичайно) задоволена; вона залишилася більш ніж (найвищою мірою) задоволеною;在我看来这个办法〜的 公平合理 по-моєму, цей спосіб більше ніж (найвищою мірою, абсолютно) доречний.
十二月 shi'dryue грудень ч.
十二月党人 shrdryi^dangrSn <史> декабрист.
十二指肠 shi'erzhTchang <解> дванадцятипала кишка.〜溃疡 < 医 > вріразка дванадцятипалої кишки.
十番乐 shifanyue музика у виконанні китайського національного оркестру.
十方 shifang <宗> десять сторін (8 головних


727
румбів компаса, зеніт і надир).
十分 shifen (完全)цілкбм; збвсім; цілковито; (很）д夕же;(极）украй; надзвичайно.〜昂贵 надзвичайно (вкрай) дорого;〜重要 вкрай (надзвичайно, дуже) важливо;〜可惜 дуже (надзвичайно) шкода;〜明显 цілкбм (збвсім) очевидно;〜流行的说法 дуже (надзвичайно) розповсюджене судження;〜委屈 найвищою мірою принизливо;感到〜高兴和满意 почувати велику радість і повне задоволення; 这 4〜必要的措Ій це збвсім (дуже, украй, надзвичайно) необхідна міра;这人〜天真 дуже вже наївна він людина;效果不〜好 результати не збвсім (не цілкбм) задовільні; 这表不〜准 ці годинники йдуть не збвсім (не дуже) точно;我有〜把握 я цілкбм переконаний; я цілкбм (збвсім) впевнений; 我不〜赞成 я не цілкбм (не збвсім) згодний; 中国人民以〜兴奋的心情热烈欢迎来自非洲 的朋友 китайський народ з величезною наснагою гаряче зустрів друзів, що прибули з Африки.
十个论头不能一般齐shi ge zhi-tou bu neng ylban qi "навіть пшіьці на руках і то неоднакової довжини"; абсолютної зрівняй- лівки не буває.
十九 shijiii 1)(数目）дев’ятнадцять. 2)(顺序） дев'ятнадцятий.
十进对数 shijin~duishCi〈数〉десятковий (звичайний) логарифм.
十进计数管 shijin-jishiiguSn декатрон.
十进位 shijinwSi <数> десяткова система [обчислення].
十六 shilm 1)(数目）шістнадцять. 2)(顺序） шістнадцятий.
十面体 shimmnff〈数〉декаедр; десятигранник.
十目所视，十手所指shi mu suo shi, shi shou su6 zhi найсуворіший нагляд мас; [знаходитися] під найсуворішим наглядом мас.
十拿九稳 shina-jiuwen справа вірна; напевно.
十年九不遇 shi nian jiii bu yu буває лише раз у десять років; занадто рідко буває (трапляється); найрідкісніший випадок.
十牵树木，百‘树 A shi nian shu mu, bai nian shu ren 1) "на те, щоб виростити дерево, потрібно десять років, а людину — то сто"; кадри створюються не прбсто, а роками. 2) "при плані на десять років — треба саджати дерева, при плані на сто років — треба ростити людей"; створення кадрів — справа капітальна.
十七 shiq了（数目）сімнадцять.(顺序）сімнадцятий.
十全 shiquan довершений (досконалий).天下没 有〜的东西 немає нічбго досконалого під Сонцем; ніщо не вічне під місяцем.
十全十ЗІ shiquan-shimei сама довершеність; бездоганний; бездоганний; найповніший і цілком завершений.
十三 shisan 1)(数目）тринадцять. 2)(顺序） тринадцятий.
十三撤 shisan zhe〈语〉13 видів римування арій і пісень.
十室九空 shi shijiii kong розорений (спустошений) край (район).
十四 shisi 1)(数目)чотирнадцять, 2)(顺序） чотирнадцятий.
十四行诗 shisihangshl сонет.
十万 shiwan 1)(数目）сто тисяч. 2)(顺序）сто- тисячний.
十万八千里 shiw^n baqian li дуже далекий; ней¬
мовірна далечінь; за тридев'ять земель.离题 〜абсолютно не на тему.
十万火急 shiwan huoji дуже терміново.〜的公 事 дуже термінова справа,
十五 shiwfl 1)(数目）п’ятнадцять. 2)(顺序） п'ятнадцятий.
Н shiyl 1)(数目）одинадцять. 2)(顺序）
одинадцятий.
~І—月 shiyTyue листопад ч.
十亿 shiyi мільярд.
十月 shiyue жовтень м:〜革命 Жовтнева революція.
十之九 shi zhi ba jiii переважна більшість; у більшості випадків, цілком ймовірно.
十字 shizi хрест; ієрогліф "десять". II参阅“画十 字 hu& shizi”.
十字镐 shizigSo кирка.
十字花科 shizihu5k6 <植> хрестоцвіті.
十字架 shizijia хрест.钉在〜上 розіпнути (розіп'ясти) кого на хресті.
十字街头 shizi jietou перехрестя.
十字军 Shizijiin <史> хрестонбсці мн.〜远征 хрестові походи.
十字路口 shizi lukou перехрестя; роздоріжжя. 在〜进її 宣传 вести агітацію на людних вулицях і перехрестях;站在〜на роздоріжжі.
十І丝 shizis了 <测> хрест.
十字头 shizitou <机> поперечка; повзун.
十字网 shiziwSng <测> сітка нитбк.
十足 shizii 1)(成色纯）чистий; чистопробний.〜 的黄金 чисте (чистопробне, червоне) золото. (十分重组的）стовідсотковий; зроблений; пбвний; найчистіший. ^ ~ бундючний (пихатий) вигляд;理由〜мйти усі підстави; 干劲〜з надзвичайно великим ентузіазмом;〜 的大国沙文主义чистий великодержавний шовінізм;〜的傻瓜 стовідсотковий (чистопробний, повний, круглий) дурень;〜 ШШ неймовірно дурний;〜的洋奴 вірний лакей іноземців;〜的议会迷 стовідсотковий парламентський кретинізм;他 і兑的是〜的老 实话 що він сказав — стовідсоткова (чиста) правда.
什 shi 另见 shen.
fl* # A shijianr нутрощі (потрух) мн. *炒〜 смажений потрух.
什锦 shijm суміш ж. асорті невідм., с.〜饼干 печиво-суміш;〜糖果 цукерки-суміш мн.〜巧 克力 шоколадне асорті;〜拼盘 холодні закуски із суміші різних страв;〜醫菜 суміш з різних солінь;素〜збірне пісне.
什物 shiwu пожитки мн 家用〜домашнє начіін- ня; домашній скарб; домашні пожитки; предмети домашнього побуту;把自己的〜打 个小包 зібрати свої пожитки у вузлик.
^ shi 另见 d4n.
石 shi (石头）камінь ч.〜桥 кам'яний міст;
石板 shiban 1)кам,яна плита 2)грифельна (аспідна) дошка.
石 ЙІЖІ shibanwa <5Й> шиферна черепиця； покрівельний шифер.〜房顶 шиферна покрівля.
石版 shiban <印1> літографський камінь.
石碑 shibei стела; кам'яний пам'ятник; могильний камінь (玄旨墓石)•
石笔 shibi грифель ч.
石莖 shican <植> дубровник япбнський.
石富蒲 shichangpu <植> лепеха трав'яниста.
石沉大海 shi chen da hai як корова язиком злизала; одвіту, ні привіту; шукай вітра в полі.
石习矛白 shidiaobai〈植> спаржа звичайна.
石雕 shidiao худбжнє різьблення на камені.〜佛 像 статуя Будди, висічена з каменю.
石方 shifang кубометр каменю, кам’яні роботи.
石膏shfgao гіпс.生〜сирий гіпс;〜雕刻品 скульптура з гіпсу; гіпс;〜模型 муляж з гіпсу; 〜绷带 гіпсова пов'язка; гіпсовий бинт.
石膏象 shigaoxmng гіпсова статуя; гіпс.
石工 shigong обробка каменю; каменярські роботи;(开山工程）скельні роботи, каменяр.
石斛 shihii 〈植〉дендробій (дендробаум) шляхетний.
石花菜 shihuacai〈植〉червоні водорості.
石花胶 shihuajiao <化> агар; агар-агар.
石灰 shihui вапно с.生〜негашене вапно;熟〜 гашене вапно.
石灰池 shihulchi одіяло.
石灰乳 shlhuini вапняний розчин; вапняне молоко; розчин вапна.
石灰水 shihuTshi〈矿> вапняк.
石灰岩 shihuTshuT вапняна вода.
石灰岩 shihuTydn <地质> вапняк.
石灰窗 shihulyao піч, в якій випалюють вапно; піч для випаровування вапна.
石灰质 shihuTzhi склад вапна.〜含量 вміст вапна,
石匠 shi-jiang —石工 2).
曰月 shijuemmg <Ш> раковина абалона.
石亥ij shike стела; камінь з висіченими написами; кам'яний барельєф.
石窟 shikO кам'яна печера.
石赌 shila <化> парафін.〜疗法 парафінотерапія; 往小桶上涂〜парафінувати барило.
石料 shfliao будівельний камінь.天然〜прирбдний камінь;人造〜штучний камінь.
石榴 shi-liu 1) <植> гранйт. 2)(指果实)граніт.
石榴石 shi-liushi〈矿> граніт; вениса.
石龙子 shil6ngzT <动> цинк.
石笼 shilong габібн.
石绿 shilu малахітова зблеиь.
石棉 shimian 〈矿> азбест.〜纤维 азбестове волокно;〜纤维塑料азбоволокніт;〜浙青 азбобітум; азбестобітум;〜混凝土 азбестобетон; 胃 азбестоцементна труба.
石木培瓦 shimianwa〈建> азбестова черепиця.
石棉纸 shimianzhi азбобумага.
石墨 shimo <矿> графіт.〜电极 графітний електрод;〜化剂 графіто-затор. shinaoyou нафта.
石破天IS shi po tian jlng дивовижний; разючий (разючість).
石器 shigi вироби з каменю.〜时代 <考> кам'яний вік.
石青 shiqlng азурит; гірська синь; мідна синь; мідна лазур; синій малахіт; шессилат.
石蕊 shirui 1)〈植> кпадбнія. 2) лакмус,〜试纸 лакмусовий папір.
石首鱼 shish6uyii <动> жбвтий горбиш.
石松 shlsong <й>плаун булавовидний.
石松 shisong〈植> плаун булавоподібний.
石松子 shis6ngzT <Ш> лікоподій.
石異 shisun〈矿> сталагміт.
石炭纪 shMnji 〈地质 > карббн; кам'яновугільний період.
石炭酸 hitansuan〈化〉фенол; карболова кислота.
石炭系 Shit^nxi〈地质> кам’яновугільна система.


728
石头 shi-tou —石，粗〜б^т;碎〜бУтий щебінь; 〜房子 кам'яний будинок;〜马路 кам'яна бруківка; вулиця, мощена каменем;心上压 着一块〜камінь на серці лежить;;已、上一块〜 落了地[немов] камінь з душі (із серця) звалився.
石头子儿 shi-touzTr〈口〉камінчик，камінець.
石盐 shiyan галит; буза; бузин; кам'яна сіль, shiyang <ЙЗ> куку-яман ч.
石印 shiyin літографія (літографувати що).〜油 墨 літографський лак;〜图画 літографія; літографія;彩色摄影〜фотохромолітографія.
石英 shiylng 〈矿〉кварц, кварцове скло; кварцова лампа.
石英岩 shiyTngyan〈地质〉кварцит.
石油 shiyou нафта ж.〜ІС业 нафтова промисловість; нафтопромисловість;〜工人 нафтовик;〜公司 нафтова компанія;〜工厂 нафтохімічний завод;〜基地 нафтова база;〜 力卩工工业 нафтоносні землі; нафтопереробна промисловість;〜蒸 厂 нафтоперегінний завод;〜产品 нафтопродукт;〜姻青 нафтовий бітум;〜化工专家нафтохімік;开釆〜 нафтовидобуток; нафтонбсний.
石油城 shiyoucheng нафтоград.
石油库 shiyouku нафтосховище; нафтобаза.
石钟乳 shizhongrii <矿> сталактит.
石竹 shizhu <|直> гвоздика китайська.
shi.
识 shi 1)(认识）знати кого-що, про кого-що.他〜 三千字 він знає три тисячі ієрогліфів. 2)(见 ІЯ) знання 有〜之士 знаючі люди.
识另丨J shibie розрізняти кого-що (розрізнення); відрізняти кого-що; розпізнавати кого-що (розпізнавання)考察和〜干部 перевірка (оцінка) і атестація кадрів;〜错误 розпізнати помилковий напрямок;〜善恶 розрізняти добро і зло;〜真假 відрізнити справжнє від фальшивого; розрізняти (знати), де правда, де неправда (брехня).
识大体shi dati поважати (розуміти, знати, враховувати) спільні інтереси.〜，顾大局 добре розбиратися в обстановці і висувати на перше місце спільні інтереси.
识货 shihuo розумітися на речах.不怕不〜，就 怕货比货 варто порівняти, і yde стане ясно.
识记 shiji запам'ятовування.意义〜значеннєве запам'ятовування;、机械 ~ механічне запам'ятовування;无意的〜ненавмисне запам'ятовування.
识见 shijian〈书〉кругозір; досвід і знання.
识荆 shij了ng <书> познайомитися [з вами].尚 未〜ще не мав честі (не було випадку) познайомитися з вами.
识破 shipo розгадати кого-що (розгадка); розпізнати кого-що (розпізнання).〜人家的尤、事 розгадати, що в людини на душі;〜谎言 розпізнати неправду;〜阴谋 розгадати підступні (темні) задуми; викривати підступні (темні) плани;〜秘密 розгадати, у чому секрет;〜真 ІШ 目 побачити справжнє обличчя;这是早已被人〜的卑仅俩це давно (уже) викрита ганебна махінація.
识趣 shiqu бути тактовним; виявити такт; знати своє місце.坐到这样晚还不走，他真太不〜
7 	сидить допізна і не іде, як це нетактовно з його боку.
识时务 shi shiwu знати (розуміти) дух часу; згідно з обстановкою; з урахуванням
обстановки.不〜не розуміти духу часу; не враховувати обстановки;〜者为後杰 герой той, хто крокує в ногу з часом; герой той, хто враховує дух часу.
识文断字 shiwen-duanzi уміння читати і писати; грамотність.
і只相 shixiang <方> знати своє місце; бути здогадливим.我劝你〜些 моя порада тобі: треба трохи знати своє місце;要〜些，另ij 自 找没趣 треба бути більш здогадливим і не напрошуватися на неприє мність;〜些，我们 走 И巴 під感мо，треба (пора) й честь знати.
识字 shizi грамотний (грамотність, грамота);〜 вивчитися грамоти, учитися грамоти;〜 的人 грамотна людина; людина, що вміє читати і писати 不〜не знати грамоти; неписьменний; безграмотний;〜不多 напівписьменний;他〜він грамотний; він уміє читати і писати.
і只字班 shiziban курси (гурток) з ліквідації неписьменнотності; гурток лікнепу.
shi.
时shi 1)—>时间；时候.古〜у давні часи; у давнину; у старовину; у нинішній час; ї见〜 тепер;必要〜у разі потреби; коли буде потрібно; коли буде потрібно；开始〜на початку; спочатку;〜不待人 час не чекає. 2) (钟点）час.上午八〜восьма година [ранку]; 〜下午五〜п’ята година пополудні. 3)(季节) сезон; пори року.应〜食品 сезонні продукти; 四〜昏春 цілий рік [стоїть] весна; благодатний клімат. 4) •时机.待〜而起 вичікувати зручного випадку (моменту);〜不 再来 упустиш момент і вже не повернеш. 5 ) <语>час.过年〜минулий час;现年〜 теперішній час;将来〜майбутній час. 6)—> 时而 2). ~快〜慢 то швидко, то повільно;斗争 〜R боротьба то наростає, то затихає.
时差 shicha <^к> рівняння часу.
时常 shichang часто; нерідко; найчастіше розм,; раз у раз (经常)завжди; постійно-.〜提防 бути постійно (завжди) насторожі;他们之间 〜发生误会 між ними часто (раз у раз) відбуваються непорозуміння;他〜帮助我 він часто (завжди) допомагає мені;这孩子〜哭 ця дитина часто (постійно) плаче.
时辰 shi-chen "шичень" (одиниця виміру часу, дорівнює 1/12 доби, тобто двом годинам; рахунок ведеться з 11-ої години ночі).〜八字 рік, місяць, день і година народження людини; гороскоп.
时代 shidai епоха; ера; період; століття; час; дні мн.; роки мн.五十〜період руху "4-ого травня";共产主义〜епбха комунізму;青年〜 молоді роки; дні юності;黄金〜золотб століття;新〜нова епоха (ера); новий час;划 〜的大事епохальна подія;〜精神дух часу;〜 气,密、дух епохи;〜的最弓虽音наймогутніший голос епохи;不落后于〜не відставати від віку;与〜并进 йти у ногу зі століттям;站在〜 前面 випереджати свій час.
时调 shidiao модна пісенька.
时而 shi'Sr 1) іноді; часом; час від часу.天空〜飘 часом (час від часу) пливли по небу легкі хмарини. 2)то..., то...; іноді..., а іноді...; часом..., а часом...;〜晴〜雨 погбда то сонячна, то дощова; часом (інколи) йде дощ, а часом світить сонце.
时分 shifen —时候.黄昏〜у сутінках; до вечора; 已经到了鸡叫的〜ужб проспівали перші півні.
时光 shiguang час;〜宝贵 час дорогий; час — золото; дорога кожна хвилина;〜飞逝 швидко летить (пролетів) час.时期.大好〜 найкращий (дорогоцінний) час; чудова пора; 美好的〜чудесна пора.
时侯 shi-hou час; година.在休息的〜під час (у години) відпочинку;在工作的〜під час (у години) роббти;现在什么〜котра година?〜 不早了 час вже не ранній; час вже пізній; вже не рано;到〜再看 а там (тоді) видно буде; а там (тоді) подивимося;是〜了 вже пора (час); 日下不是咱们争论的〜зйраз не час для наших суперечок; ЙЕ未至U〜ще не час; час не прийшов; час не настав;他来得正是〜він з'явився вчасно;他来的不是〜він прийшов не вчасно (недоречно); він прийшов у позаурочний час.
时机 shiji випадок; момент; можливість.抓紧〜 не упустити момент (можливість, випадок); 掌握〜скористатися моментом (випадком, можливостями); упустити [зручний] момент (випадок);错过〜упустити [зручну] можливість; проґавити випадок;寻找有利〜 шукати зручний момент (добра нагода);需 要不失〜:І加以解决的问题питйння，яке варто вирішити невідкладно;〜合适 зручний час;〜尚未成熟 час ще не настав; момент ще не настав;等待〜成熟 дочекатися години;— 旦〜成熟при першій же нагоді —有相当的〜 як трапиться нагода (момент).
时价 shijia ринкова ціна.
时I、司 shijian час; година.工作〜роббчий час; час роббти (занять);办公〜служббвий час; службові години;接待〜прийомні години; 门诊〜прийбмні години;业余〜вільний від роббти час;指定〜призначити час (годину); заощаджувати час;贏得〜виграти час;没有〜 немає часу; ніколи;找不出〜来 не (не можна) знайти часу;合理安排〜раціонально розподілити час;经受〜考验 іспит часом;〜紧 迫 часу обмаль;〜不容许 час не дозволяє (не терпить, не чекає, не буде чекати);〜于我们 有利час працює на нас;这只是〜问题це тільки [лише] справа часу.
时间表shij ianbiao 刻表
<ip-> shijianci слова, що позначають
час.
时 1、司'性 shijianxing тимчасовий характер.有〜 мати тимчасовий характер;有〜的商品 сезонний товар;这项工作没有〜ця роббта не має характеру терміновості (не обмежена часом).
时节 shijie 1)(节令）сезон; період; час.农忙〜 жнива; гарячий час; сезон (період, час) напружених сільськогосподарських робіт;
〜літні жнива; період збирання озимини. 2) 一>时候.那〜他才十岁тоді (у той час) йому було тільки 10 років.
时局 shiju політичне становище; політична ситуація (обстановка); потбчний момент.〜 动荡 нестійкість політичної обстановки (ситуації); стійке політичне становище;〜安 定 стійка політична ситуація (обстановка);〜 好转 поворот до кращого в нинішній обстановці;〜紧张 напружена політична ситуація; напружене політичне становище;〜


729
问题 питання поточного моменту;分析〜 проаналізувати обстановку.
时刻 shikS 1)~> 时间.关键〜відповідальний (критичний) момент. 2)(随时）постійно; завжди; увесь час,〜戒备着 бути увесь час напоготові;〜保持高度警惕 завжди (невсипно) зберігати високу пильність;〜"і己 Щ постійно (завжди, увесь час) пам'ятати; ~ 不忘 ні на хвилину не забувати;〜准备着 завжди бути готовим.
时刻表 shikebiao розклад.火车〜рбзклад поїздів.
时来运转 shi lai yun zhuan настіпа смуга удач; наступив поворот до кращого; прийшов час, і становище покращилося; час змінює становище; часи міняються.
时令 shiling час року; сезон.〜商品 сезонні товари;〜已交初秋 наступили перші дні осені; почався (настає) сезон осені (осінній сезон).
时令病 shflingbing сезонне захворювання; сезонна хвороба.
时髮 shimao мода (модний, модність); модерновий розм.\ модерний розм.\ бути в моді.〜 月艮装 модний костюм;〜人物 модна людина; 衣着〜одягнений по моді;变得〜起来стати (бути) модним; увійти в моду;最〜的 за останньою модою;最〜的式样 останній крик моди; найостанніша мода; супермода;不〜 вийти з моди; бути не в. моді;现在这类事很 〜зйраз такі речі в моді.丨丨参阅“赶时髦gSn shimdo”.
时评 shi'ping публіцистика.
时评家 shfpingj 诅 публіцист.
时期 shiqT період; час; пора; дні мн.战事〜 воєнний час; час війни; епоха воєн;在解放 战争〜під час (у дні, у період) визвольної війни; післявоєнний період;战后〜 післявоєнний час; післявоєнні дні;社会主 义建设〜період соціалістичного будівництва; 发育〜період розвитку;全盛〜період повного розквіту; час (період, пора) дощів; 多雨〜дощовий час; дощова пора;前一〜 попередній період; у минулі часи; за старих часів;—生中最幸福的〜щаслива смуга життя.
时圈 shiquSn <测> часові коло.
时区 shiqii часовий пояс.
时人 shirSn сучасник, герой того [нашого] часу; громадський працівник.
时白shiri час; термін.这需要一定〜на це потрібно визначений час; для цього потрібен певний строк.
时尚 shishang звичаї мн.; мода.不合〜не за звичаями; не в моді.
时时 shishi постійно; завжди.〜亥丨】亥丨】щогодини; щохвилини; у будь-який час;〜亥丨J刻密切联系 群众 щогодини, щохвилини бути в тісному зв'язку з масами;〜想起 постійно згадувати; 〜留意 завжди (постійно) мати на увазі;〜小 心 бути завжди (постійно) обережним; ~警 % бути постійно насторожі; завжди бути пильним.
时世 shishi 时代.〜变了 часгі змінилися.
时式 shishi мода (модний); новий фасон; останній крик моди; найостанніша мода; супермода; супермодний.
时事 shishi поточний момент; поточні події; політичні події; [сучасна] політика.〜简报 інформаційний бюлетень;〜报告 доповідь про поточний момент;〜短 і甲 політичний
огляд;〜学习 вгівчення сучасної ПОЛІТИКИ；国 际〜міжнарбдні події.
时势 shishi [сучасна] обстановка; [сучасне] сиановище.〜使然 до того змушує сучасна обстановка (обстановка часу); відбулбся (трапилося) у зв'язку із сучасною обстановкою.
时务shiw(i дух часу; обстановка.丨丨参阅识时务 shi shiwCi”.
时下 shixia тепер; сьогбдні; нині застар.
时鲜 shixian молода (свіжа) зелень; перші фрукти; сезонна риба.市场上有今年刚上市 的〜黄瓜 огірки, цього року вперше з'явилися на ринку; на ринку з'явилися перші огірки.
时贤 shixian вельмишановні (високоповажні) особи свого часу.
时限 shkiSn термін.〜紧 стислий термін;〜快到 了 термін закінчується;〜已过 термін прийшов;这项工作没有〜ця роббта не обмежена строком.
时效 shixiao 1)失去〜втратити (втратити) значення (силу);文章己失〜стаття втратила свою злободенність. 2)〈法> давнина.起诉~ задавнення позову; давність карного переслідування.
时新 shixln модний; сучасний.〜的式样 модний (сучасний) фасон.
时兴 shixTng бути в моді; бути модним (популярним). ~过一阵字 один час був у моді (модним, популярним).
时行shixing —时兴. 时样shiyang 时式.
时宜 shiyi що відповідає часові (моменту); що відповідає вимогам часу; своєчасний; вчасно. 不合〜не відповідати (не відповідати) духу (вимогам) часу; невчасно; несвоєчасно.
时5^ shiyi епідемія.
时运 shiyun доля.〜不济 не судилося; доля не посміхається; доля погана; не щастить;由于 〜不济 через нещасливий збіг обставин;〜享 通 доля усміхається; щастить.
时针 shizhen годинникова стрілка; стрілки на годиннику.
时滞 shizhi〈天〉витримка часу.
时钟 shizhong годинник мн.
时装 shizhuang 1) мода мн.妇女〜жінбча мода; 〜公词 ательє мод;〜杂志 журнал мод; виставка мод;〜展览会 виставка мод; парад мод. 2) сучасний одяг.
实 shi.
实shi 1)—实心2).河水冻〜了 промерзла [наскрізь]: річка; річка промерзла до самого дна. 2)—实在 1)” 2).〜不相瞒 говорячи відверто; не буду від вас приховувати; що (чого) гріха таїти;调查属〜розслідування показало, що усе виявилося правдою (фактом, правильним, достовірним); усе було підтверджено розслідуванням. 3)(事实） правда; факт.传闻失〜сл^хи не підтвердилися; слухи не відповідають дійсності; ^(言以为〜прийняти що всерйоз (не в жарт); прийняти що за чисту монету. 4)(果 实）плід.开花结〜цвістіі і дати плоди.
实报时销 shibao-shixiao представити звіт з додатком виправдувальних документів.
实变数 <数> shibiSnshCi вільна змінна.
实词〈语〉shici самостійні частини мови; самостійне (самостійне) слово.
实地 shidi 1) на місці.〜考察 обстукувати що на місці;〜试验 експериментувати (зробити
експеримент) на місці;〜演习 маневри на місці. 2) на ділі; справді; дійсно.要〜去做 потрібно справді так робити; треба справді так діяти (робити).
实干 shigan працювати по-діловому.发扬〜、苦 干、巧干精神 розвивати вміння працювати по-діловому, завзято і вміло.
实干家 shiganjia практик; людина практики.
实根 shigen〈数〉дійсний корінь.
shihua правда, ЇЙ 〜скаути правду; по правді говорячи (сказати); правду кажучи (сказати);〜实说 сказати все так, як воно є; сказати так, як є [насправді];我说的句句是 усі мої слова — чиста правда;没有——句是〜 немає жодного правдивого слова.
实惠 shihui 1 ) реальна кбристь; справжня вигода.得到〜мати з чого реальну (дійсну) кбристь. 2) практичний (практичність).又 经济，又〜дешево і практично; дешево і сердито;穿布的比穿調的〜для носіння бавовняна тканина практичніша (більш практична), ніж шовкова.
实际 shiji 1) решіьність (реальний); дійсність (дійсний); практика (практичний).〜f青况 [реальна] дійсність; дійсна (реальна) обстановка.〜调查 реапьне (реалістичне) дослідження;切合〜відповідати дійсності; реальний; і十划不切〜план нереальний (непрактичний);不顾〜незважаючи на дійсність;理论联系〜поєднання теорії з практикою;—切从〜出发 в усьому вихбдити з практики (з дійсності)结合〜пов'ізу^ати з реальністю. 2) практичний; фактичний; реальний; дійсний.〜-ЛІ 作 практична (конкретна, оперативна) роббта;〜工作者 працівники-практики мн.;〜措施 реальні (дійсні, практичні) заходи;〜活动 практична діяльність;〜经验 практичний досвід;〜生活 практичне життя;〜问题 конкретне (реальне, практичне) питання;她不会应付〜问题BOHd непрактична;〜生活问题 питання повсякденного життя; 〜应用 практичне застосування;〜控制 фактичний контроль;〜 工资 <经> реільна заробітна плата;〜资本 дійсний капітал;〜材料 фактичний матеріал; 〜力量 рейльна сила;〜效果 практичний результат (ефект);〜行动 реальна дія;广大干 部决心以〜行动响应党中央的伟大号召 широкі маси кадрових працівників сповнені рішучості своїми практичними справами відгукнутися на великий заклик Центршіьного комітету партії. 3) реальний (реальність); відповідати дійсності.〜的帮助 реальна допомога;你这想法太不〜了 ваші міркування занадто нереальні; у ваших міркуваннях немає реальності.
实际上 shiji-shang у дійсності; насправді; по суті [говорячи]; практично; фактично,〜这并 不奇怪 правду кажучи, це не дивно; ~不是这 么回事 насправді (фактично) це не так;〜这 个行不通 практично це нездійсненно, власне кажучи; по суті справи.这问题〜并不 ЯР么简单 питання, власне «кажучи (по суті справи) не таке вже просте.
实价 shijia справжня ціна; дійсна вартість.
实践 shijian 1) пракшка.毕业〜випускна практика; 革命斗争〜практика революційної боротьби; 〜把...付诸 проводити що на практиці;〜的 观点кут зору практики;在〜中得到证实


730
підтвердитися на практиці;有生产〜的经验 мати практичний дбсвід виробництва;〜出真 智 на практиці мбжна придбати справжні знання;〜是认识的基础 практика — оснбва пізнання. 2) здійснити що (здійснення); виконати ще (виконання); провести що в життя.
实践课 shijianke практичні заняття 乌语〜практичні заняття з української мови.
实践 ЙІ shijianxing практичність; практичний характер.
实据 shiju реальний (переконливий, обґрунтований) доказ,查无〜немйє реальних (переконливих, обґрунтованих) доказів; реальних фактів чого установити не вдалося.
实况 shikuang реальні обставини; фактичне становище (стан).当时的〜реальні обставини (фактичне становище) того часу; 〜报导 повідбмлення з місць;〜录音[зробити] звукозапис на місці;〜广播 радіорепортаж; 电视〜转播телерепортаж.
实力 shili міць ж.; [реальна] сила.〜政策 політика сили;〜地位 позиція сили;〜雄厚 могутня сила;军事〜військбва міць; ~保存 зберігати сили;扩充〜попбвнити [свої] сили; 加强国家的经济〜зміцнювати економічну міць країни;〜力卩强了 піднялася міць (сила).
实力派 shilipai групи, що володіють реапьними силами.
实情 shiqing правда; справжній стан речей (справ); дійсні умови,说出自己的〜сказйти правду про себе;透露出〜来了 вііявився істинний стан справ.
实shiquan влада ж.; реальні права. ШШ- стояти при влади; влада була [фактично] у руках кого;他并无〜у нього збвсім не було фактичної влади (реальних прав).
实施 shishl провести в життя що; здійснити що (здійснення).〜新的经济政策 провбдити (здійснювати) нову економічну політику;〜 新办法 провести в життя (здійснити) новий захід.
实事求是 shi shi qiu shi реально і практично; по-діловому; діловий; позитивний (позитивність). 〜的大纲позитивна програма;〜的 态度 діловий підхід; ділове ставлення; реальний і практичний підхід;〜的批 і平 ділова критика; критикувати по-діловому; 说话〜говорити так, як є; говорити по-діловому;对事 tn 〜діяти по-діловому (відповідно до конкретної обстановки); до справи підхбдити по-діловому (реально і практично);科学的态度是〜 науковий підхід означає прагнення розкрити в реальних фактах їхню справжню сутність.
实知 shishu <数> дійсне число.
实体 shifi <哲> субстанція.
实体性 shitlxing субстанціальність; субстанціональність. 物质的〜субстанціальність (субстанціональність) матерії.
实物 shiwCi натура.〜交换 натуральний обмін;〜 工资 <经> натуральна заробітна плата; зарплата натурою; зарплата в натуральній формі;〜收入 < 经 > натуроплата; натуральний прибуток; річ (предмет) у натурі.拿〜给学生看 показати учням річ у натурі.
实物税 shiwCishui〈经>.натуральний податок.
实习 shixi практика (практикуватися); практичні заняття.教学〜педагогічна практика;
生产〜виробнича практика;在工厂里〜 проходити практику на заводі;〜医师 лікар-практикант.
实习生 shixisheng практикант; практикантка.
实现 shixian запровадити в життя (у дійсність, у справу) що; провести в життя що; здійснити що (здійснення); реалізувати що; збутися. 〜国家工业化 здійснити індустріалізацію краши;〜马克思、歹У宁主义 的伟大理想 3робити дійсним (привести в життя) великі ідеї марксизму-ленінізму;能~ 的і十划 здійсненний (реальний) план;理〜 了 мрія збулася;全面地〜了党的路线булй всебічно впроваджена в життя лінія партії.
实象 shixmng справжнє зображення.
实效 shixiao ефективність.讲求〜звертати увагу на ефективність.
实心、 shixln щирий (щирість); відвертий (відвертість);〜话 щиросердий (щиросердість). щирі (щиросерді, відверті) слова; 〜实意іщіро; з відкритою душею;他是个〜人 він людина щиросерда.(非空心）цільний;丨〜 铁球 куля з цільного заліза; куля з цільного скла;〜轮胎 суцільна масивна шина; шина з цільної гуми; гусматик.
实 4亍 shixing здійснити що (здійснення); запровадити [у життя] що\ ввести в дію що; реалізувати що.〜工业化 здійснити (зробити) індустріалізацію; індустріалізувати що;〜计 划 здійснити (провести в життя) план;〜新规 章 запровадити нові правила;对反革命分子 〜无产阶级专政 здійснювати щодо до контрреволюціонерів диктатуру пролетаріату; 开始〜приступити до здійснення (до проведення, до реалізації); почати здійснювати (провбдити в життя) що;计戈1J 未 能〜не вдалося реалізувати (виконати) план.
实学 shixue істинні (справжні) знання,徒有虚 名，并无〜дутий авторитет без справжніх знань; люди, які відомі як вчені, а насправді нічбго не знають.
实验 shiyan 1) зробити експеримент (дослід); експериментальний; досвідчений.〜方法 експериментальний метод; 〜资料 експериментальні (дослідні) дані;〜物理学 експериментальна фізика;科学〜人员 експериментатор;农业大学〜农场учхбз;〜剧 院 експериментальний театр. 2) експеримент; досліди мн.化学〜хімічний експеримент; хімічні досліди;科学〜наукбві експерименти; 做〜зробити експерименти (досліди).
实验课 shiyanke лабораторні заняття.
实验室 shiyanshi лабораторія.化学〜хімічна лабораторія;天空〜скайлбб;〜ІЕ 作 лабораторна (практична) робота;在〜中检验 перевіряти лабораторно.
实验员 shiyanyuan лаборант; лаборантка.
实验站 shiyanzhan дослідна станція.
实4k shiye торгово-промислові підприємства; справа;〜团体 організації ділових кіл.
实业家 shiy句ій промисловець.
实业界 shiyejie торгово-промислові кола; ділові кола.
实用 shiyong практичне застосування, практичний; прикладний; утилітарний.〜的知 і只 практичні (прикладні, утилітарні) знання; практичне значення;〜医学 практична медицина;〜艺术 прикладне мистецтво;〜科 学 прикладні науки;〜教程 практичний курс;
很〜的东西д^же практична річ;美观，但不〜 красиво, але не практично.
实用主义 shiydngzhiiyi прагмапсм.〜哲学 прагма- тична філософія; філософія прагматизму.
实用主义者 shiyongzhiiyizhe прагматист, прашатак.
实在 shizai справжній; реальний; правдивий.〜 的本事 справжні (дійсні) знання; >11、目艮很〜 пряма душа; з відкритою душею;说〜的 правду кажучи (сказати);话说得很〜усб сказано суворо по суті кажучи.(的确）дійсно; справді; воістину; справді прост.〜太好了 воістину (дійсно, справді) прекрасно;〜是这 么回事дійсно (справді) так було;我〜不知道 я дійсно (справді) не знаю;〜不象个样子 ні на що не схоже; ні в які ворота не лізе.(其实） фактично; насправді; у дійсності.他说他懂 了，并不懂 він каже, що зрозумів, а фактично (в дійсності, насправді) збвсім не зрозумів.
实在论 shizailun реалізм.
实在论者 shizailunzhS реаліст; реалістка.
实则shize实在
实战 shizhan практика війни; справжня війна.〜 需要 бути потрібним на випадк війни;从〜出 发 виходити з розуміння на випадок війни (із практики війни).
实证主义 shizhengzhuyi позитивізм.
实证主义者 shizhengzhQyizhe позитивіст; позитивістка.
实职 shizhi штатна посада, штатні службовці.
实质 shizhi суть ж.; сутність; істота; єство книжк.;事情的〜zyjb (природа) справи;现 象的〜ситність явища;理解问题的~ зрозуміти суть питання看问题要看它的〜до всякого питання треба підхбдити з точки зору його сутності.
实质上 shizhi-shang власне кажучи [говорячи]; власне кажучи по суті справи; по суті справи.
实轴 shizh6u <数> спрівдня вісь.
实字 shizi〈语〉повнозначні слова.
实足shiz\i пбвний.他的〜年龄是二十岁їм повних 20 років;亩产〜二千斤 знято повних дві тисячі цзинів з одногб му.
炻 Shi.
拓器 shiqi гончарні [глазурні] вироби.
拾 shi.
拾 shi підібрати що; підняти що; збирати що (збір).〜柴 збирати хмиз;〜类 збирати гній (добриво);〜麦穂儿 збирати (підбирати) колосся;把掉在地上的东西〜起来підняти (підібрати) з підлоги речі, що впали.
拾到 shidao підібрати що (підбір); знайти що. 他〜别人遗失的一只表він знайшов (підібрав) загублений кимось годинник.
拾掇 shi-duo збирати що (збирання); прибирати що (прибирання).〜东西 прибирати речі;把 房间〜一下 прибрати (привести в порадок) кімнату.(修理）лагодити що (лагодження); виправляти що (виправлення).〜钟表 лагодити годинник;〜机械 виправляти (лагодити) механізм; 一切都已经〜好了 усб вже виправлено (полагоджено). ( Р ) покарати кого (покарання); взяти в оборбт кого.应当把这个坏秦伙好好地〜一下трбба як слід покарати цього негідника; потрібно міцно взяти в оборбт цього негідника.
拾荒 shihuang збирати ганчір’я і мбтлох.
拾金不昧 shi jln bu mei не привласнювати (не


731
брати) собі знайдені чужі гроші (цінності).
拾零 shiling уривчасті дані (дані); [короткі] замітки
拾取shiqii，拾.在海滨〜页壳збирйти (підбирати) мушлі на березі моря.
拾人牙慧 shi геп уа hui жити чужим розумом; повторювати (підхоплювати) чужі думки (слова, жарти); говорити з чужих слів.
拾遗 shiyi І)(拾人失物）підібрйти чужу загублену річ. 2)(补充遗漏）:〜4 阙 заповнити помічені недогляди і пробіли [у тексті] додатковими даними; зробити вставки і ремйрки.
拾音器 shiylnqi адаптер; звукознімач.
食 shi.
食 shi I)(吃)їсти що\ їсти що.贪〜жадібний на Ьку (до їжі);不饮不〜жадібність до їжі; не їсть і не п'є;〜肉 їсти м'ясо; харчуватися м’ясом. 2)—> 食物.素〜рослинна (вегетаріанська) їжа;肉〜м’ясне;面〜вироби з борошна;甜〜ссілодощі мн.; ласощі мн.;主 〜основні (головні) продукти харчування;消 〜开胃 сприяти (допомагати) травленню для збудження апетиту. 3)(饲料）корм,猪〜корм для свиней;鸡没〜了 У курей немає корму; 鸟儿出来打〜儿 птахи вилетіли на годівлю (по корм). 4)〈天〉затемнення.月全〜пбвне місячне затемнення (затемнення Місяця).
食变星 sWb&nxTng <天> затемнена [зірка]; затемнена перемінна [зірка]; затемнено- перемінна [зірка].
食到 shi’dAo ‘管
食分 shiftn <天> величина фази [затемнення].
食古不化 shi gii bu hua начотнищво; талмудизм.〜 的人 начотчик; начотчиця.
食管 sWguSn <解> стравохід. 食管炎 shiguanydn <医> е:юфагйт. 食火鸡 shihuSjT <动> казуйр.
食积 shij了 <医> поїзне травлення.
食既 shiji <天> другий контакт.
食具 shijfi столовий прибор; столовий посуд.
食客 shike нахлібник; дармоїд рот.
食粮 shilidng продовольство; хліб.〜储藏 продовольчі (хлібні) запаси;精神〜духбвна їжа; пожива для розуму;煤是工业的〜 вугілля — хліб для промисловості.
食量 shiliAng апетит.〜大的人 гарний їдець;〜不 小 гарний апетит.
shimi химус; харчова кашка.
食品 shfpln продукти [харчування]; харчові продукти.〜工业 харчова промисловість;〜工 业工人 харчовик;〜工厂 продуктова фабрика; фабрика-кухня; 〜商店 продуктовий (бакалійний) магазин; гастроном (指熟食商店)•
食谱 shipii кулінарна книга.
食甚 shishen 〈天〉момент найбільшої фази [затемнення].
食堂 shitang їдальня; буфет.工厂〜заводські їдальня;车站〜буф芑т на вокзалі;病人〜 дієтична їдальня;公共〜суспільна їдальня; 在学校的〜里搭伙харчувітися в університетській (інститутській, шкільній) їдальні.
食糖 shitang [харчовий] цукор.
食物shiwi Іжа; їжа; продукти мн.容易腐烂的〜 продукти, які швидко псуються;
的〜легкотравна їжа; нелегкотравна їжа;中 харчове отруєння.
食序 shixu <天> послідовність затемнень.
食言 shiyan не дотримати слова (обіцянки); відректися від своїх слів; відступитися від своїх слів.〜毁约 порушити угоду, не стримавши свого слова;不〜б^ти господарем (хазяїном) свого слова (своєму слову); вірний своєму слову;我决不〜слбво моє тверде; я слова свого дотримаю.
食言而月巴 shiyan er fei відступитися від своїх слів; цинічно порушити дане слово.
食盐 shiyan кухня (їдальня).
食蚁兽 shiylsh6u мурахоїд.
食用 shiy6ng їстівний.
食油 shiyou харчова олія.
食欲 shiyu апетит.〜旺盛 прекрасний апетит;〜 不振 немає (відсутність) апетиту;促进〜 збуджувати апетит.
食指 shizW І)(第三个手指）вказівний палець. 2) 〈书〉член родини.〜众多 багатосімейність. 蚀 shi.
蚀 shil)(损失）збііток. 2)—-食 shi 4).
蚀本 shiben зазнавати (нести, дати) збитків.
蚀本生意 shib6n sheng-yi 1)(指亏本）ізбитковй торгівля; справа збиткова. 2)(指吃亏的 事)[сгільно] прогадати.
蚀刻 shikS <印> витрівлюти щось;〜铜板
витравлювати мідне кліше;在 t〜花纹
витравлювати візерунки на чомусь.
鲥SW.
财 shi〈动〉оселедець-гільза ж.
史sM.
史 shi істбрія,古代〜стародавня історія; істбрія стародавнього світу; 〜сучйсна істбрія; 有〜以来 з моменту виникнення істбрії; на пам'яті істбрії.
史册 shice літопис ж.; анншіи мн.; істбрія.载人 〜увійтіі в історію.
史抄 shichao літопис ж.
史官 shTguan літописець.
史馆 shTguSn державний інститут літописання.
史迹 shiji історичні події (пам'ятки).成为〜 стати надбанням істбрії; увійти в історію.
史籍sWji —史书： ,
史料 shiliao історичні матеріали (дані); історичні джерела.〜编纂 укладання історичних матеріалів.
shlliaoxue джерелознавство.
史评 shTping критико-бібліографічні〜时代 дослідження з істбрії.
史前 shlqian доісторичний, доісторичні часи.
5^і寺 shishl епос; епічна поема; епопея.
史实 shTshi історичний факт.
史书 shlshii літопис ж.
史无前仅！J shi wu qian li небувалий (небачений, безприкладний) в істбрії; істбрія не знає; не мати прецеденту в істбрії; безпрецедентний. ~的行动 безпрецедентний акт.
史学 shlxue історична наука.
矢 shi.
矢 1 shT (箭）стріла.流〜випадксіва (сліпа) стріла;.
矢 2 shT клястися.〜以天日 кластися сонцем на небі.
矢 3 shi кал; випорожнення лш.; екскременти мн.
矢车菊 shTchgjii волошка (指花).
矢积 shfl了 <数> векторний добуток.
矢径 shljing <数，理》радіус-вектор.
矢 口 sh!k6u:〜否认 зав3^то заперечувати;〜抵赖 рішуче відмахуватися; придумувати всякі доводи, щоб відмахнутися.
矢量 shlliAng <理> вбктор.〜算法 вбкторне обчислення.
矢志不移 shi zhi bu yi дати обіцянку; заприсягтися в чому; з непохитною (з повною (твердою) рішучістю.
shi. г 、
豕 shi свиня.
驶 shT.
驶 sW 1)(车马等快跑）неспіся; мчатися. пронестися;〜急〜而过 промчйтися. 2)(行驶） курсувати (курсування). 临时停〜 курсування чого тимчасово припинилося (зупинилося); тимчасово припинив курсувати.
使sM.
使 1 shT 1) відряджати кого-що (відряджання).〜 人і青医生 послати людину по лікаря;〜人来 取行李 послати сюди людину по багаж. 2)— 使用；使得11).〜拖拉机耕地орйти трактором; ~ _ 月巴 удббрювати ріллю гноєм; використовувати гній для удобрення полів; користатися гноєм для удобрення;〜手腕 застосувати (ужити, пуститися на) хитрощі; 拿棍子、若头当Й器〜користуватися ціпками і каменями як зброєю;这支钢笔还 能〜ця ручка ще годиться (послужить);那支 钢笔不好〜ця ручка добре пише; той пензлик не слухається руки;我这支钢笔还 能〜了他十块钱还没有还я взяв у нього десять юанів і ще не повернув. З ) (it,口Ч) Ш 常用及物动词表达ДІТИ що; дозволяти з неознач.; ставити кого-що; привести до чого, у що; щоб; змусити кого-що з неознач.\ (促使） змусити кого-що з неознач.;(怕使） примусити кого-що з неознач.〜有可Ш дати можливість; дозволити;〜有机会 дати привіт; дозволити;〜有权利 дати (надати) право;〜人 为难 ставити людину в у скрутне становище; 〜发生混乱внбсти сум'яття;〜人人愤慨 обурити (призвести до озбурення)〜人感到 不安 в усіх вселити занепокоєння;〜儿童发 生兴趣 зацікавити дітей; викликати інтерес у дітей;〜局势零加尖锐化ще більш загострити становище; призвести до подальшого загострення ситуації;对共产主 义事业必定胜利的坚强信念，〜他精祌抖搂， 斗志昂扬 тверда впевненість у перемозі комунізму наповнює його невичерпною силою і волею до боротьби;任何Й辟势力都 不能〜历史车轮倒退ніякі реставраційні сили не можуть повернути назад колесо істбрії;中国革命的胜利〜国际阶级力量对比 发І 了 巨大的变化 перембга китайської революції призвела до величезної зміни у співвідношенні класових сил на міжнародній арені;我军的猛烈攻击〜敌人不 得不 Й：降 стрімкий натиск наших військ примусив (змусив) ворога здатися;他决心到 工农兵群众中去,〜自己的f场、思想、感情 来一彻底的变化 він набрався рішучості йти в гущу робітничо-селянсько-солдатських масс, щоб цілкбм змінити свою позицію,


732
ідеологію і почуття;锻炼能〜人坚强 загартування робить людину стійкою;〜大家 等你——个人 не змушуй усіх чекати тебе одного 情势〜然 обставини змушують; так змусили обставини; до цього змусили обставини;同志们提出了一系列的合邊化建 议，〜劳动生产率提高了数倍товариші внесли ряд раціональних пропозицій, що підвищило (і це дозволило підняти) продуктивність праці в кілька разів. 4)(假如） якщо; якби.
使2 shT—使节;使者.
使不得 shT-bu-de 1)(不能使用）не годиться; непридатний.发动机坏了，〜了 мотбр зіпсувався і вже непридатний [для
використання, для роботи];工作条件变了， 老方法II〜了 умбви роббти змінилися, і старі методи вже більш не годяться. 2)(不^于) не годиться;(不可以）не можна.这样办〜так поступати не годиться; так робити не можна.
使得 1 shi-de 1) годиться; придатний.这支笔虽 旧，倒还〜р^чка хоч і стара, але усе ще годиться;用这木盖房子〜使不得？ годиться (придатний) цей ліс на будівлю будинку? 2) годиться; можна.这样也〜так теж годиться; 这个计划好，完全〜цей план гарний і цілкбм годиться;你不参加如何〜? як можна без вашої участі?
使得2 shT-de —使》3).中国革命的胜利〜中国社 会生产力获得0底的解放перембга китайської революції призвела до повного вивільнення продуктивних сил суспільства в Китаї.
使馆 shlguSn <外> посбльство; місія.
使坏 shlhuAi〈口〉（出坏主意）капостити кому, прост. шкбдити, (капость розм.); робити шкоду (зло) кому; шкбдити кому; шкбдити кому, прост.; хитрувати (хитрощі).爱〜的家 伙 шкідник розм.; капосниця розм.; капосна (вредна) людина;这是他在我背后〜це він мені шкодить (накапостив).
使唤 shT-huan 1) командувати ким-чим，над ким-чим, розм.他喜欢〜人 він любить командувати;谁也不能〜谁 ніхто не може командувати іншою людиною. 2) <口> ―使 用.听〜слухатися; слухняний; легко керувати чші;这汽车很听〜цим автомобілем дуже легко керувати; це дуже слухняна машина; 这机器老不听〜ця машина постійно вередує;手脚冻得不听~了 від холоду руки і ноги перестали слухатися;插 秧机〜起来很方便кбристуватися рисо- саджальною машиною дуже зручно.
使节 shijie〈夕卜〉дипломатичні представники; (大{І* ) посол; посланець; повірений у справах; тимчасбвий повірений у справах. 驻华〜акредитовані в Китаї дипломатичні представники;罗马教皇的〜папський нунцій.
使劲 shijin сильно; з силою; з усієї сили; з усіх сил; щосили; що було сили (сил); напружитися; напружити всі сили; налягти розм.; натужитися розм.〜跑 бігти з усіх сил (щодуху);〜打 бити кого-що з усіх сил (щосили);〜戈Л налягти на весла; гребти веслами щосили;〜干f舌 налягти на роббту; працювати на повну силу;〜敲桌子 сильно вдарити по столу; ну сильніше!你〜地拉呀！ тягни дужче!不能使这么大劲не можна так
сильно; не можна з такою силою;再使一把 劲 налік (наполяж, піднатужся) ще раз;马怎 么〜也没有把车拉动як не напружувався кінь, але не зрушив воза з місця,
使君子 shijQnzi〈植，药> квискваліс індійський.
і^-рр shlming місія; покликання; призначення. 历史〜історична місія; історичне призна- чення; -崇高〜висбке покликання (призначення); висока місія.
使女 shmfi служниця； прислуга застар.
使徒 shM <宗> апбстол.
使性子 shi xing.zi злитися; гарячкувати; увійти в раж; вередувати; показувати [свій] норов. 小孩子又〜了 дитина знову вередує;他动不 动就对大家〜лбдь що, так на усіх злиться (так показує свій норов);有意见就好好地 讲， 何必〜не згодні — так скажіть це по-доброму, навіщо ж злитися.
使眼色 shi yan-se моргати [оком] кому; підморгувати кому (підморгування); підморгувати кому, розм.; подавати (зробити) очима знак. 他对我使了个眼色，不让我讲下去він підморгнув мені [оком], щоб я не говорив далі; 我向仏使过眼色，命是他没有理会я йому підморгував (кліпав оком), а він не зрозумів; 老王给$ ,叫他赶快出去Лао Ван підморгнув йому оком, щоб він негайно пішов.
使役 shiyi користування тягловою силою (тягловою худобою); використання живої тяглової сили [робочої худбби].
使用 shlyong користуватися чим (користування); ужити кого-що (уживання); застосувати що (застосування);或用第五格表达.〜干部 використбвувати кого-що (використання); використбвувати кадри;〜新的科学方法 застосувати (використати, ужити) новий наукбвий метод; користуватися новим науковим методом; вдатися до насильства (до сили);〜暴力 застосувати (ужити, використати) грубу силу; користуватися силою;不〜武力 незастосування сили;〜电力 开动机器 користуватися електроенергією для роббти машин;〜农业机器提高工作效率 застосуванням (шляхом застосування) сільськогосподарських машин домогтися підвищення продуктивності;〜恶毒的燒动性 的句 пустити в хід злісну демагогію;学会〜 字典 навчитися користуватися словником;: 合理〜资金 раціональне використання засобів; споживча вартість (цінність);东西 放着没人〜річ лежить без використання (без застосування);这种药得到了普遍〜ці ліки уже вживають;这个字现在不〜了 це слово вийшло з ужитку.
使用 shlyongquan <ft> право користування. 二Life〜право користування землею; ^ надати кому право користування.
ІЙ# shTzhe посланець, посланець народу.
始
;hT.
始 shi 1)(最初）початок; спочатку; уперше; початися.自〜至冬 від початку до кінця；不自 今日〜це почалося (бере свій початок) не від сьогбдні;不知〜于何日寸 невідомо, коли це почалбся;〜而不解，继而恍然спочатку усе було незрозумілим, а потім раптом настало для кого просвітління. 2) тільки; тільки тоді; <书> тільки так.游行至下午五时〜毕 демонстрація скінчилася тільки о 5 годині
дня;
那时我〜知来之非常
ТІЛЬКИ ТОДІ я
зрозумів (довідався), що домогтися цього було нелегко;不断拳习，〜能进步потрібно невпинно учитися, і тільки тоді (тільки так) можна домогтися прогресу.
始发站 shlfSzMn <铁路> відправний пункт.
始马 shTma <古生>еопіпус.
始末 shlmo початок і кінець; хід справи; історія питання.把事情的〜向大家说一適 розповісти усім історію всього цього питання (весь хід справи).
始业 shiye початок навчальних занять; початок занять у школах.秋季〜початок осіннього семестру.
始业式 shiyeshi урочисте засідання (світо) з нагоди початку навчання.
始终 shizhong від початку [і] до кінця; завжди; увесь час.我〜信任他 я завжди йому вірю;我 〜没去过 я нікбли не ходив туди (не бував там)我〜不去я так і не пішов;这件事他〜不 知道 він так і не (нікбли не) довідався про це; 那次会上他〜没发音на зборах він увесь час мовчав; від початку до кінця зборів він ні слова не вимовив;我们要〜贯彻这一方针ми будемо неухильно (від початку і до кінця, увесь час, завжди) провбдити цей курс.
$台终不愉 shizhong bu yu неухильно; незмінно (незмінність); бути (залишатися) вірним собі. 中国共产,党〜地忠实于无产阶级国际主义 Комуністична партія Китаю незмінно вірна пролетарському інтернаціоналізму.
始终如 一 shizhong ru yl послідбвний (послідовність); постійний, сталий (сталість); незмінний від початку до кінця.
始祖родоначальник; проб细ц (指某一系谱的始祖).
始祖鸟 shtziiniao археоптерикс.
始作俑者 shi zuo yong zhe [перший] заводій; перший, хто подав цей поганий приклад.
ihi.
尿 shi 1) кал; випорожнення лш.; екскременти лш.; ПОСЛІД.牛〜корбв’ячий кізяк;拉 〜випорожнятися. 2)耳〜[вушнй] сірка.
JL shi.
士 shi 士人 унтер-офіцер; унтер рот.; сержант.
士兵 shiblng солдати мн.; бійці ми.〜委员会 солдатський комітет.
士大夫 shidafu службовці; чиновництво; службовці й інтелігенція.
dr 女 shinu чоловіки і жінки. <艺> жіночий образ [на картині].
士 气 shiqi бойовий дух війск.〜/Й 落 занепад бойового духу у військах; деморалізація армії; зниження морального стану військ;〜 висбкий бойовий дух військ;〜і®?张 піднесення бойового духу;鼓舞〜підняти [моральний] дух військ;摧毁敌军〜 деморалізувати армію супротивника.
士人 shiren інтелігенція.
dr 夺中 shishen знати ж.当 ilk〜місцева знать.
士卒 shizu 士兵.身先〜йти попереду солдатів [під час атаки].
氏 shi.
氏shi 1)(姓)：张〜兄弟братії Чжани. 2)(旧时称 己婚妇女)：张王〜пані Чжан, уроджена Ван. 3)(对名人、专家的称呼)：摄〜温标шкалб Цельсія.
氏‘ shizu рід.〜制度 родовіій устрій;〜社会 родове суспільство;〜АЙ： родова комуна.


733
市
shi.
市shi 1)―市场.迷〜рисовий ринок;夜〜 нічний базар (ринок) у продажу (на
базарі) з’явилися помідори. 2) місто.北京市 місто Пекін;〜中心 центр міста.
市布 shibu полотно; [бавовняна]тканина, матерія.
市廛 shichan〈书〉магазііни і крамниці; торгові ряди застар.
市场 shichSng ринок; базар; пасаж 菜〜 овочевий ринок;国内〜внутрішній ринок;国 外〜збвнішній ринок;销售〜ринок збуту;自 由〜вільний ринок;〜流通 ринковий обіг;〜 价格 ринкова ціна; ціна на ринку;〜交易 комерційні справи;〜十і?况 кон'юнктура [ринку];帝国主义争夺世界〜的斗争 боротьба імперіалістів за світові ринки;〜繁 荣 велике пожвавлення на ринку; розквіт торгівлі;〜供应充足 ринки забезпечені товарами вдосталь; на ринках достатньо товарів;〜货跃 пожвавлення ринку;〜波动 коливання ринку;有——定的〜мйти свій визначений ринок збуту.
市尺 shichl "чи" (міра довжини, що дорівнює 0,33 метра).
市寸 shicun "цунь" (міра довжини, що дорівнює 0,33 дециметра). "
市担 shidan "данина" (міра сипучих тіл, що дорівнює 100 літрам).
市担 shidan "данина" (міра ваги, що дорівнює 50 кілограмам).
市电 shidi^n електроенергія, призначена для міського освітлення.
市斗 shid6u "доу" (міра сипучих тіл, що дорівнює 10 літрам).
市分 shifen "фень" (міра довжини, що дорівнює 0,33 сантиметра), "фень" (міра ваги, що дорівнює 0,5 грама), "фень" (міра площі, що дорівнює 0,0067 гектара).
市合 shig6 "ге" (міра сипучих тіл, що дорівнює 0,1 літра).
市毫 shihao "хао" (міра довжини, що дорівнює 0,033 міліметра), "хао" (міра ваги, що дорівнює 5 міліграмам).
市惠 shihui 〈书〉догодити кому; (догода); ублажати кого f розм.
市集 shiji 1) базар; ярмарок. 2)—市填.
市价 shijia ринкова ціна. й-Жв продавати за ринковою ціною;抬高〜підвищувати (роздувати) ціни.
市郊 shijiao околиця міста; передмістя.上海〜 околиці (передмістя) Шанхая;住在〜жити на околиці міста; жити за містом.
市斤 shijln "цзінь" (міра ваги, що дорівнює 0,5 кілограма).
市井 shijing вулиці мн.〜之徒 міщани мн.; обивателі лш.
市恰 shikuai міщанин; торгаш рот” зневажл.; філістер книжк.〜习气 міщанство; торгівля рош.;〜作风 міщанські замашки;〜行为 філістерство книжк.;〜哲学 міщанська філософія.
市厘 shili 1) "лі" (міра довжини, що дорівнює 0,33 міліметра). 2) "лі" (міра ваги, що дорівнює 5 сантиграмам).
市里 shill "лі" (міра довжини, що дорівнює 0,5 кілометра).
市立 shili міський.〜医院 міська лікарня;〜学校 міська школа.
市两 shiliang "лян" (міра ваги, що дорівнює 50 грамам).
市面 shimian ринок; [ринкова] кон'юнктура; стан ринку.〜繁荣 велике пожвавлення на ринку;〜萧条 депресія (застій) на ринку;〜Ц 定 стійкий ринок.
市民 shimin городянин; городянка; житель (населення) міста; міський житель; міське населення; міський прост.; міська прост.
市亩 shimti "му" (міра площі, що дорівнює 0,067 гектара).
市钱 shiqian "цянь" (міра ваги, що дорівнює 5 грамам).
市顷 shiqing "цін" (міра земельної площі в 100 му, що дорівнює 6,67 гектара).
市区 shiqu район (територія) міста.在〜内 в межах (у районі) міста.
市人委 shirenwei народний комітет міста.
市容 shirong вигляд (обличчя) міста. ~美观 місто має красивий вигляд.
市升 shisheng "шен”（міра сипучих тіл і обсягу, що дорівнює одному літру).
市丝 shisi 1)"си" (міра довжини, що дорівнює 0,0033 міліметра). 2)"си" (міра ваги, що дорівнює 0,5 міліграма).
shiwei міськком; міський партійний комітет.
市弓 I shiyln "инь" (міра довжини, що дорівнює 33,33 метра).
市用 _ shiyongzhi 市制.
市长 shizhang мер; міський голова;巴黎〜мер Парижа;伦敦〜лорд-мер Лондона.
市丈 shizhang "чжан" (міра довжини, що дорівнює 3,33 метра).
市镇 shizhen містечко; селище.
市政 shizheng питання міського управління; комунальний; міський; муніципальний 〜ІЕИ乍 роббта (справи) міського управління;〜经济 комунальне (міське) господарство;〜建设 комунальне (міське) будівництво.
市政府 shizhengfu міське управління; муніципалітет; муніципальна рада
市制 shizhi китайська система мір і ваг.
不 shi.
示 shi виразити що (вираження); виявити що (виявлення); виявити що (вияв); показати що (показ).以〜抗议 заявити протест; на знак протесту.
示波器 shiboqi <电> осцилограф; осцилоскоп. 心电〜електрокардіовйзор.
示范 shifan показати приклад: показовий; зразковий; зразково-показовий; зразковий. ~ 操作 показова роббта;〜动作 зразковий (показовий) рух;〜农场 показова (зразкова) ферма;起〜作用 бути прикладом (зразком);〜 作实物 використовувати наочні посібники.
示范课 shifanke <教> показовий урок.
示功器 shig6ngqi <机> індикйтор.
示警 shijing попередити про небезпеку; бити на сполох; бити тривогу.〜标志 застережний знак; застережний напис;鸣谬〜бити на сполох (бити тривогу) ударами в гонг;设红 灯 〜 ставити червбний ліхтар як попереджувальний знак.
示例 shili приклад; зразок; показовий;〜演出 показний, [дати] показову виставу.
示坡线 ship6xi&n <测> бергштрих.
示弱 shiruo показати свою слабкість; виявити слабкість.不甘〜не здаватися; не визнавати своєї слабкості.
示水器 shishulqi <技> водовказівник; водо- вказівна шкала.
示威 shiwei 1) демонстрація (демонструвати); маніфестація (маніфестувати).〜游行者 демонстрант; маніфестант;在〜游行者 демонструвати (маніфестувати) по вулицях міста. 2) показати свої сили.
示意 shiyi дати зрозуміти кому що; дати (подати, зробити) знак кому чим.招手〜，口Ц 大伙儿进去 Дйти (подати, зробити) знак рукою, щоб усі ввійшли;互相以目光〜 підморгнути один одному [очима];我以目光 〜，叫他不要再讲 я йому моргнув [оком], щоб він замовк;护士指了指门，〜他把门关上 сестра показала рукою на двері, даючи йому зрозуміти, що треба їх закрити.
示意图]shiyitii сх^ма; схематична карта.人造 卫星运行〜схема руху штучного супутника; 动机〜схема мотора.
示振器 shizhenqi віброграф.
示众 shizhong покарати кого привселюдно; виставити для загального огляду.
示踪原子 shizong-yuanzi мічений атом.
世 shi.
世 shi 1) [усе] життя.今生今〜на все життя; у цьому житті;不枉为人〜не дарма життя прожити. 2) коліно.第十〜孙 онук у десятому коліні. 3) дорогий; шановний, дорогий брат; 〜伯 шанбваний дядько. 4)世界 2).〜上 на світі; у світі;人生在~ живучи на світі (на землі);公之于〜опублікувати, щоб стало відомим у всьбму світі; опублікувати для загального відома.
世仇 shichou 1) багаторічна (вікова, родова) ворожнеча. 2) споконвічний [заклятий] ворог. 过去他们两家是〜у минулому їх родини були споконвічними ворогами.
世传 shichuan передавати з роду в рід.〜秘方 таємний рецепт, переданий з роду в рід.
世代 shidai 1) зі століття в століття;віками.多少 〜以来 протягом багатьох століть (поколінь). 2) з покоління в покоління; з роду в рід;〜相 传 у спадок [передаватися] з покоління в покоління (з роду в рід);〜务农 займатися землеробством з покоління в покоління (з роду в рід);〈生物 > 〜交替 метагенбз; метагенезис;世世代代受压迫，受奴役的劳 动人民见到了光％,见到了太阳трудовгій народ, що зазнавав з покоління в покоління гніт і поневолення, побачив свпло, побачив сбнце.
1ЙІІ shidao звичаї і мораль; віяння часу. ~^7 нині звичаї і мораль вже не ті, що були; нині звичаї і мораль змінилися; пішли нові віяння часу (звичаї і мораль).
世风日下 shifeng гі xia падіння моралі.
世故 shigii життєва мудрість.不通〜人情 не мати (не розуміти) життє вої мудрості;懂得〜 виявити практицизм; бути практичним;〜不 深 малодосвідчений (недосвідчений) у життєвих питаннях (справах); немає (без) життєвого досвіду;饱经〜пройти вогонь і воду [і мідні труби]; із семи печей хліб їсти; 老于〜的人 бувалий чоловік; тертий калач.
世故 shi-gu собі на думці.为人很〜людина собі на думці. *
世纪 shiji століття; сторіччя.公元前二〜др^те століття до нашої фи;在本〜初期 на початку цього (нашого) століття (сторіччя); 二十〜中 叶 у середині двадцятого століття (сторіччя); піввіку ч.; півстоліття с.
1Й乡己末 shijimo 1) кінець (остання чверть) 19


734
століття. 2) останні дні.
世家 shijia 1) родовита знать; знатний рід.〜子 弟 нащйдок (людина з) родовитої знаті (знатного рбду). 2) < 史 > хрбніка
князів-феодапів.
世间 shij і 如 на [білому] світі.〜少有 яюіх світ не бачив; яких [на світі] мало.
世交 shijiSo давній друг [з дідівських часів], традиційна дружба [між родинами]; дружба, що перейшла від батьків.
世界 shijiS 1) всесвіт; світ; космос книжк.〜之 大,яких тільки чудес не буває на білому світі! усяке буває (багато чуцес) на білому світі. 2) світ; білий світ.新〜новий світ;周游〜пбдорож навколо світу; ~霸权 світова гегемонія; світове панування;〜力占运 світова війна;〜市场 світовий ринок;〜记录 світовий рекорд;〜革命 світова революція;〜 舆论 світовй громадськість;〜闻名 всесвітньо відбмий;〜历史意义 всесвітньо-історичне значення;胸怀祖国，放 目艮〜жити інтересами Батьківщини і звертати пбгляди на весь світ. 3)你先想想现在是什么 〜，你怎么可以这样做 як ти можеш так поводитися, подумай спочатку, який тепер ‘ вік.幻想〜світ: мрій (фантазії);
фантастичний світ;神话〜казковий світ; світ казок;科学〜світ наук主观〜 < 哲> суб'єктивний світ.
世兵观shijiSgi^n світогляд.马克思列宁主义〜 марксистсько-ленінський світогляд;逐步地 树立共产主义〜поступбво формувати в собі комуністичний світогляд;自觉改造〜 свідоме перетворення світогляду.
世界时 shij і 色 shi <气> світовий час.
世界爷 shiji6y6 <植> мамонтове дерево.
世界语 shijidyti <语> есперйнто невідм.〜提倡 者 есперантист; есперантистка.
世界主义 shijiezhtiyi космополітизм.
世界主义者 shijiSzhtiyizhg <政> космополіт; космополітка.
世面 shimian:见见〜побачити світ; побувати на людях; йти в життя;见过不少〜багато бачив на світі; багато чого побачив на своєму віку; 见过〜的人 бувалий чоловік; побгав у бувальцях.;未见过〜的人 людина не з бувальців; людина нічбго не бачила на своєму віку.
世人 shiren люди мн.; народ.〜皆知 весь народ знає:
世上无难事，只怕有心人shi-shang wu nanshi, zhi pa убихіпгеп у світі немає важких справ— потрібні лише старанні люди; для наполегливої людини у світі немає важких справ..
世事sh丨sh'i (世上的事）події мн.(俗务）життєві справи.
世俗 shisu 1) міщанство, обивательщина.〜之见 міщанські (обивательські) забобони. 2) світський; земний.
世态 shital людські стосунки (взаємини); стосунки між людьми..
世态炎凉 shitai yanliang: взаємини лкщей залежали тільки від їхнього суспільного становища (тільки від того, хто багатий і хто бідний).
世夕卜桃源 shiwai Taoyuan земний рай; щаслива Аркадія.
世袭 shixi спадковий.〜爵位 спадковий титул;〜 贵族 спадкова аристократія; родова знать; спадковий дворянин;〜邻地 вбтчина;封建〜 思想 концепції феодального права
спадкування.
世系 shixi родовід; генеалогія.
ШШ. shiyl лікар з покоління в покоління.
世子 shizi 1) спадкоємець престолу; престоло- настуник; принц. 2) спадкоємець феодального князя.
"ft shi.
仕 shi бути (стати) чиновником.
仕宦 shihuSn бути (стати) чиновником.〜之家 родина чиновника; чиновницька родина;〜子 弟 діти з чиновницької родини.
仕进 shij in прагнути до висбкого титулу.不求〜 не мріяти про високі чини:
仕女 shinti придворна служниця.〈艺〉жіночий образ [на картині].这位画家以画〜见长цей художник — майстер писати жіночі образи (портрети).
仕途 shitu〈书〉життя (кар'єра) чиновника; шлях до кар'єри.
式 shi.
式 shi 1)(样式）зразок, модель; тип; фасон; стиль.新〜丨汽车 автомобіль нової моделі (новбго типу);旧〜家具 меблі старого фасону (зразка);西〜服装 бдяг європейського покрою (фасону);中〜房间 кімнйти， обставлені в китайському стилі;俄〜Ц російська кухня; російські страви;黄继光〜 的战士 боєць типу Хуан Цзи-гуана. 2)(典礼） церемонія; обряд.开幕〜церемонія відкриття. 3) (І然科学中的式子）формула; вираження,分子〜молекул—а формула;代 数〜алгебраїчний вираз. 4) <语> спосіб.命 邻〜наказовий спосіб.
式样 shiyang ~>式 1).〜і井究 вишуканий фасон; 设计衣服的〜змоделювйти сукню;衣服的〜 很美观 фасон (покрій) плаття дуже красивий.
式_ shi-zi 1)(姿势)поза. 2)—式 3).
似 shi另见si.
>(以的 shi-de як; немов; подібно до чого; начебто. 象雪〜那么白 білий як сніг; білий подібно до снігу;他仿佛睡着了 〜він начебто заснув;这 孩子的议论象大人〜 ця дитина міркує як (немов) дорослий;他跑得那么快，好象有人 在追〜він так швидко біг, начебто (немов) за ним була погоня.
试 shi.
试 shi прббувати що (проба); випробовувати кого-що (випробовування);(尝试） спробувати (спроба).〜大衣 приміряти пальто;〜鞋 поміряти взуття;〜嗓子 випробовувати голос;〜力气 прббувати (випробувати) сили;〜运气 пошукати щастя; 手扶施拉机〜耕дослідне випробування ручних тракторів; 用手指头一锋刀 спробувати лезо пальцем; 一看 спробуємо; спробуємо; подивимося;不妨一〜мбжна спробувати;先这样去一〜，再作决定 спочатку так спробуємо, а потім приймемо рішення.
试笔 shibi [перша] проба пера
试场 shichang екзаменаційний зал.
试车 shiche обкатування (обкатати спец.; випробування (випробувати що).机车〜 обкатування паровоза;汽车〜обкатування автомобіля;机床〜випробування верстата;〜
设产 пуск у експлуатацію в визначеному порядку.
试点 shidiSn зробити (проробити) роббту в експериментальному (дослідному) порядку; провести експеримент на окремих участках. досвідчена ділянка (пункт); піддослідна одиниця.
试飞 shifei випробувальний обліт; випробувальний політ.
试飞员 shifeiyuan льотчик-випробовувач.
试工 shigong проходити стажування; стажуватися; узяти кого на випробування. ~ 期间 випрообувальний термін роббти.
试管 shiguan <化> пробірка; пробірний циліндр.
试航 shihang пробне плавання.
试剂 shiji <化> реактив; реагент.重氮〜діазо- реактив.
试教 shijiAo <教> прббний урок.
试金石 shijmshi 1)〈矿> прббний камінь; базанат; оселок. 2) прббний камінь.实践是理论的〜 практика — прббний камінь теорії.
试華shiju <体> спрбба.第一次〜А有成功при першій спробі кому не вдалося.
试卷 shijuan <教> екзаменаційний білет; екзаменаційна роббта, 改 〜 перевірка екзаменаційних робіт.
试情畜 shiqingchu пробник.
试射 shishe <军> пристрілювання; пристріл. ~ 大炮 пристріл гармати.
试手shish6u 式工.
试探 shitan спробувати з'ясувати що; зондувати кого-що (зондування); зондувати ґрунт; промацати (намацати) ґрунт; закинути вудку. 〜性进攻 розвідницька атака; атака у вигляді розвідки;〜对方的意图 прозондувати (спробувати з'ясувати), що інша сторона має намір робити;〜有无可能 прозондувати (спробувати з'ясувати, зондувати ґрунт), чи є така можливість; 该先 一 Т треба спершу спробувати закинути вудку; спочатісу прозондувати ґрунт;他用〜的口气 问 він ретельно розпитав.
试题 shiti екзаменаційна тема.
试跳 shitiao <体> спроба [стрибка].
试图 shitii намагатися з неознач;. робити спробу; прббувати з неознач” 〜欺 намагатися (прббувати) обдурити;〜逃脱 спроба до втечі; намагатися втекти.
试问 shiwen пється; дозвольте запитати; поставимо наступне запитання.〜你怎么对 得起人 дозвольте запитати, як ви будете людям в очі дивитися;如果及时处理，怎么 会搞得这么糟 якби вчасно вжили заходів, то питається, як могло б так жалюгідно скінчитися.
试想shixiang уявити що.〜我当时的出境多难 уявіть тільки, в якому я був стані.
试销 shixiao продавати що в пробному порядку.〜 商品 пробні товари;〜专柜 прилавок пробних товарів.
试夺亍 shixing зробити (здійснити) що як дослід (у вигляді досліду).〜整理 спробувати (зробити спробу) упорядкувати;〜制造 пустити в пробне виробництво;〜规贝Ij правила, встановлені в дослідному порядку (як дослід);在各地〜запроваджувати в життя в різних районах у дослідному порядку (як дослід).
试验 shiyan випробування (випробувати що); проба (прббувати що); дослід; експеримент (експериментувати).化学〜хімічні досліди;


735
物理〜фізичні досліди;强度〜випробування на міцність;科学〜наукбвий експеримент; 下地核〜підземне ядерне випробування;拿 去作〜узяти кого-що на пробу;进 4亍〜робити дослід (експеримент); експериментаторство; 〜新机器 апробувати новий механізм; робити пробу нової машини;〜新方法 випробувати новий метод;〜演出 показувати в експериментальному порядку;〜大炮的射程 перевіряти далекобійність гармати;在〜阶段 у процесі досліду; бути на випробуванні;〜 成功了 дбслід удйвся.
试验品 shiyanpTn матеріал для експерименту.
试验室 shiyanshi експерименталка розм.
试验台 shiy^ntdl 〈技〉випробувальний стіл (стенд).
试验田 shiy^ntmn 1) дослідна ділянка; дослідні поля.高产〜високоврожайні дослідні ділянки;种〜завбсти (обробити) дослідний участок. 2) дослідна ділянка (пункт); піддослідна одиниця.
试样 shiyang <技> проба; дослідний (пробний) зразбк.
试舍shiyao 试剂.
试衣间 shiyljmn примірювальна [кабіна].
试印本 shiyinb6n екземпляр, що друкується на правах рукопису; друкується на правах рукопису (印剧品上发行〜五百册 видати п'ятсот екземплярів на правах рукопису.
试印样〈印〉shiyinyang чорновий відбиток.
试用 shiydng узяти кого-що на випробування (на випробний термін); випробувати кого-що на практиці (на роботі).〜合格 витримати випробування; пройти випробувальний термін; працівник на випробуванні;〜人员 працівник, що проходить термін випробування; стажист; стажистка.
试用期 shiy6ngqT випробувальний термін (стаж).
试针 shizh6n 〈医〉робити пробне голковколювання.
试纸 shizh! <化> реактивний папір.
试制 shizhi робити досліди на виробництві чого; зробити (виготовити, випустити) у дослідному (експериментальному) порядку. 〜新产品 освбєння виробництва нових видів продукції; виробництво нових видів продукції у дослідному порядку;〜化月巴 виготовляти в дослідному порядку хімічні добрива;实验〜基地 дослідно-експериментальна база.
视shi
视 shi 1)(看）дивіітися кого-що. 2)(看作） розглядати кого-що як...; приймати кого-що як...; дивитися на кого-що як...; вважати кого-що ким-чим^ за кого-що.〜为知已 дивитися на кого як на свого приятеля; вважати кого своїм приятелем;〜若神明 обожнювати кого-що.
视差 shicha 1) окомірна помилка. 2) паралакс.
视差尺 shich5cM〈测> паралактична лінійка; лінійка паралаксів. 视差杆 shichSgSn <测> лінійка паралаксів.
视差角 sh'ichSjiSo <测> паралактичний кут.
视察 shicha інспектувати, що (інспектування, інспекція).〜制度 інспектора;〜学校 інспектувати школу;国际〜міжнарбдна інспекція;在全国各地进行〜зробііти інспекційну поїздку в райбни краііни.
视察团 shichatuan інспекційна група.
视察员 shichayuan інспектор
视场 shichSng <理> пбле зору
视地平 <天> shidiping обрій.
视而不见shi 6гЬй』ійп—视若无睹. 视感控器 sh'igankdngqi <无线> перцептрбн; персептрон. 视高度 shig§odCi <测> видима висота, shihuangquan ретинен.
视角 shijiSo <测> кут зору (візування).
视距 shijCi <测> віідима відстань. 视距尺 shijCichT <测> далекомірна лінійка.
视距丝 shijCisT〈测> далекомірний волосок; далекомірна нитка.
视觉 shijuS <生理> зоровб відчуття; зір.〜器官 орган зору; 十乙 <^'Щ> зорова пам'ять;〜
表象 зорове уявлення.
视力 shili зір; гострота зору;〜正常 нормальний зір;〜衰退 послаблення зору;左眼〜达 0.6， 右目艮 1.0 гострота зору лівого ока [тепер] дорівнює 0,6, а правого ока — 1,0.
视力表 shilibiSo <医> таблиця для визначення сили зору.
视力计 shiHji <医> оптиметр.
视频 shipm <无线〉відеочастотй.〜波道 відео- каніл; ~验波器відеодетектор;〜扫描器 відеошукач;〜脉冲 відеоімпульс.
视频管 shipmguSn〈无线> відеолймпа.
视若具文 shi ruo juwen дивитися на що як на порожню формальність; ставитися як до простої проформи.
视若无睹 shi ruo wu сій дивитись крізь пальці на що; ставитися до кого-небудь з пбвною байдужністю.
视神经〈解> shishenjlng зоровий нерв.〜萎缩 атрофія зорового нерва.
视事 shishi прийняти справи.〜就职 зайняти посаду; вступити у виконання своїх обов'язків.
视死如归 shi si ru gul з відвагою (з готовністю) йти на смерть; не боятися смерті; дивитися смерті у вічі.〜革命气节 революційний дух безстрашності перед смертю;
意志，〜у комуніста воля сталева, смерть для нього лише закінчення боротьби на життєвому шляху.
视听shUTng 1)(所见所闻）крупхзір.〜以广3 метою (щоб) розширити кругозір. 2)〈教 > аудіовізуальний.〜课程 аудіовізуальний курс; 〜中心 аудіовізуальний центр.
视同儿戏 shi tong erxi приймати що за дитячу гру.
视同洪水猛兽 shi tong hongshul m6ng- shou боятися як вогню.
视同陌路 shi tong molu ставитися як до чужого.
视网膜 shiwangm6 <解> сітківка [ока]; ретина. 〜炎 запалення сітківки;〜坏死 некроз сітківки.
视为至宝 shi wei zhibao дивитися на що як на скарб.
视位 shiwei〈天〉видиме місце (розташування).
视线 shixian погляд; погляд; лінія бачення.〜水 平 <测> горизонтальний промінь візування; 〜转移 відвести погляд (око);〜避开 уникати пбгляду.
视星等 shbdhgd&ig 〈天〉віідима [зоряна] величина.
视学 shixue інспектор відділу нарбдної освіти.
视野 shiye поле зору; кругозір.广大〜роз- ширити поле зору (кругозір).
视准管 shizhiinguan <测> коліматор.垂直〜
вертикальний коліматор.
视准轴 shizhtinzh6u <测> колімаційна вісь.
视紫质 shizlzhi〈生理>зоровіій пурпур!
shi.
事 shi 1)—事情.国家大〜важшіве державне питання; важлива державна справа;〜Ш сімейні справи (питання);不当——回〜 вважати справи малоістотними (маловажними); дивитися на що як на дрібницю;〜关紧要 справа невідкладна;〜至ij 如今 якщо справа так повернулася, то...; якщо до цього дійшло, то...;〜已Й11І七 раз так сталося (вийшло, вийшло), то...;〜出意外 усе відбулбся зовсім зненацька; усупереч очікуванням;无〜可做 сидіти (залишитися, бути) без справи; немає ніякої роббти;这是 真〜це правда (факт)!绝不会І这样得〜！ бути цього не може!竟有这样的〜！ от так історія (справи)!这叫什么〜儿？ чи таке бачено?我只有一件〜不明白я тільки однієї речі не розумію; мені лише одна річ незрозуміла;有一件〜很使我奇怪мен谷 вражає (дивує) одне (одна річ);我有〜和你商 ж мені треба поговорити з вйми в справі;如 果有什么〜，你і还好了 якщб щось знадобиться, заходьте;怎么回〜？ у чому справа? що сталося?出 了—件个圣〜стіпося щось діівне;怪〜，他怎么来了 дгівна спрйва， навіщо це він прийшов;怪〜，怎么来的是他 дивно, чому саме він прийшов. 2)一事故.平 安无〜ус豸 благополучно і добре;不会有~ нічбго поганого не буде; нічбго такого не станеться;你别怕，甚么〜儿也没有не лякайтеся, нічбго [такого, неприємного] не трапиться. 3)(职业）роббта; служба.谋〜 шукати роббту (службу). 4) справа.这不是 我的〜це мене не стосується. 5) доглядати за ким (дбгляд).〜父母 доглядати за батьками. 6) (从事）займйтися чим终日无所〜事 ледарювати; нічим не займатися; сидіти без діла.
shi ban gong bei при малих зусиллях досягти великих успіхів (більшої ефективності); великі успіхи при малих зусиллях; малою силою (затративши малі зусилля,) домогтися великих успіхів; сил небагато, та успіхи відчутні.
事倍功半 shi bei gong ban при великій витраті сил [одержати] дуже скромний результат; на превелику силу (затративши великі зусилля,) домогтися мізерних результатів; праці багато, а результат незначний; гра не варта свічок.
事必身弓亲 shi bi gong qTn усе робити самому.
事变 shibi^n 1) події.芦沟桥〜події в Лугоу-цяо. 2) великі зміни у політичному житті (у військовій справі). 3) зміна.
事不关己，高高挂起 shi bu guan jT, gao-gao guaqi триматися від справи якнайдалі, коли вона не стосується теб么
事不宜吃 shi bu yi chi справа не терпить зволікання.
事出有因 shi chu уби yin були отут (малися до того) свої причини; мати свої причини (підстави); немає диму без вогню.
事端shidi5n —事故.
事非经过不知难 shi fei jlngguo bu zhi nan поки на своєму горбі не випробуєш — усієї ваги не пізнаєш; не покуштувавши, смаку не відчуєш.
事功 shigong діяльність і заслуги.


736
事故 shigu подія; аварія; нещасний випадок.工 伤〜нещасний випадок на виробництві;伤亡 〜нещасний випадок з людськими жертвами; 交通〜велична пригода; аварія на шляху [транспорті];特:另lj〜надзвичайна подія;责任 〜авйрія, що трапилась від недбалості того, хто працює;政治〜спровокувати політичний інцидент;追查〜дошукатися причини події; 车间里出了〜у цеху відбулася аварія;他家里 出了〜у нього нещастя вдома (у родині);我 们一路平安，没有出什么〜Ьсшш ми благополучно без будь-яких подій.
事过境迁 shi guojing qian становище нині змінилося, і усе стало по-іншому (іншим); обстанбвка вже не та, що була.
事后 shihou постфаюум книжк.; заднім числом.〜 宣布 оголосити про що постфактум;〜的批评 запізніла критика;〜报告 після закінчення справи рапортувати; запізнілий рапорт;他〜 才明白上当了 тільки заднім числом він зрозумів, що потрапив впросак.
事后诸葛亮 shih6u Zhiige Liang заднім розумом міцний.
事机 shiji 1) секрет; таємниця. 2) ситуація; кон'юнктура; шанс.
事迹 shiji справи мн,生平〜події з життя; біографія;搜集鲁迅先生生平〜збирйти відомості з життя Лу Сіня;解放军的光荣〜 славні справи визвольної армії;英雄〜 героїчні справи (подвиги);模范〜зразкбві вчинки.
事假 shijia відпустка в [особистих] справах; відпустка [з дозволу адміністрації].
事件 shijian подія; інцидент.国际〜міжнарбдні події;人类历史上的伟大〜велика подія в історії людства;意夕卜〜несподівана подія;边 境〜прикордонний інцидент; спровокувати інцидент.
事理 shili лбгіка речей.〜使然 природна лбгіка речей; за логікою речей так і повинно бути (трапитися);这人不通〜не розуміє ця людина, що таке лбгіка речей; немає в цієї людини ніякої логіки.
事例 shili приклад; прецедент книжк.,历史~ приклад (прецедент) з історії;实际〜 приклади (факти) з життя; живий приклад.
事略 shiltie корбткий життєпис; коротка біографія; життя і діяльність.死者的生平 життя і діяльність померлого.
事前 shiqian до цього; до того; завчасно; заздалегідь; попередньо.〜通知 заздалегідь (завчасно) сповістити кому про що; випередити кого, книжк.;〜检查 завчасно (заздалегідь, попередньо) перевірити кого-чого;〜请示 перед початком справи просити вказівок;〜准备好 завчасно (заздалегідь) підготуватися;应〜取得许可 випливає попередньо (завчасно, заздалегідь) одержати дбзвіл;〜大家都以为没有什么困“ до того (до цього) усі вважали, що ніяких труднощів не буде;这件事我〜不知道до цього я про це не знав.
事情 shiqing справа; випадок; річ ж.发生了 意外 〜стйвся несподіваний випадок; трапилось щось непередбачене;真是件奇怪的〜от дивно; от дивна річ;碰上一件〜потріпити в історію;〜很顺利 справи йдуть успішно;〜成 ЙТ справа вдалася;〜$必、含巨/Ж ЇЙ справа навряд чи вдасться (вигорить);〜糟了 погйні справи;〜是这样的справа в тім, що;这样会
出〜的 так може що-небудь трапитися;不会 出〜нічбго не трапиться; нічбго не може трапитися;他〜多极了 він дуже (украй) зайнятий; у нього справ по горло; у нього багато різних справ;他现在做什么〜？ чим він займається? якою справою він зайнятий? 在某些~上他还很幼稚у деяких речах він прбсто дитина;这类〜是有过的 траплялися подібні випадки (речі);到这里来是为了什么 〜？ у якій справі (з якого приводу) він приходив сюди?
事权 shiqudn компетенція книжк.
事实shishi факт.生活生的〜живий факт;铁的〜 залізні факти;既成〜здійснений факт;〜的教 训 практичний урок;〜的 і正人 свідок
живих фактів;〜证明 факти показують;〜具 在[усі] факти наявні;〜本身 самий факт; факт сам по собі; сам факт;〜本身足以说明 факти говорять за себе;符合〜відповідати істині (дійсності);歪曲〜перекручення істини; спотворити дійсність;故意歪曲〜 підтасовувати факти;抹煞〜ігнорувки факти;抹煞——切〜не рахуватися ні з якими фактами;隐瞒〜真相 приховати справжній (фактичний) стан речей;〜总是〜факт залишається фактом;〜已经回答了这个问题 життя вже дало відповідь на це питання;〜胜 于雄辩 факти 一 уперта річ.
事实上 shishi-shang насправді; фактично; факт, що...; де-факто невідм” книжк.〜做不到 практично (фактично) нездійсненно;〜他什 么都不知道 насправді він нічбго не знає;〜不 是这么回事 факт, що все було не так; насправді все було інакше.
事事 shishi усе; кожне питання; кожна справа〜 有着落 щоб кожне питання одержало свою відповідь;〜无着落 усе залишилося без будь-яких наслідків; усі питання (усі справи) зависли в повітрі;〜如意 повне благополуччя [у всьому];愿你〜如意；бажаю вам усього найкращого.
事态 shitm стан [справ]; хід подій.〜异常严重 становище вкрай серйозне;〜恶化 стан справи погіршився; події повернули на гірше; справа йде до погіршення;〜扩大了 події розгорнулися.
事体shitT 情.
事务 shiwCi 1)(事情）справи мн.; роббта.行政~ адміністративні справи;国际〜міжнарбдні справи;曰常〜повсякденна (поточна, технічна) роббта; поточні (повсякденні) справи;烦知的日常〜текучка;忙于日常〜 замотатися від текучки; засмоктала кого текучка;干涉内部〜втручатися у внутрішні справи;〜上的谈话ділова розмбва;接触 ділові контакти;〜繁忙 дуже багйто роботи (справ); перевантажений роботою (справами). 2)(总务）спільні справи спільне діловодство. ~工>(乍 господарчі справи;
任 завідувач господарського відділу.
事务所 shiwusu6 контбра; офіс.
事务员 shiwuyuan канцелярський служббвець; діловод; конторник застар.
事务主义 shiwuzhuyi діляцтво.
事务主义者 shiwuzhuyizhe діляга ч” розм.
事物 shiwi річ ж.; речі і явища.〜的性质 характер явищ;〜的本质 сутність явища;〜的 内部联• внутрішній зв'язок явищ;〜发展过 程процес розвитку мови;〜的矛盾法则
закон суперечностей, властивий речам, явищам;对〜的看法пбгляд на речі;客观〜的 内部规律 внутрішні закономірності об'єктивних речей і явищ.
事先shbci§n —事前
事项shixiAng пункт.措施中的重要〜важлііві пункти заходу;章程内规定的〜пункти， передбачені в статуті;注意〜пункти，що вимагають особливої уваги;对以Jt〜应力口注 意 треба звернути увагу на вищевказані пункти (питання).
事业 shiye 1) справа,共产主义〜справа комунізму; 继承革命先辈的〜продбвжити справу революційних попередників;英勇豪迈的〜 справа доблесті і геройства;从事科学〜 працювати на поприщі науки;从事文化〜 працювати на культурному фронті. 2)(非企 业）〜单位невиробнича одиниця；每—个〜单 位 кожна окрема установа; кожен окремий апарат.
事业费 shiyefei управлінські витрати.
事业）已、 shiyexln активність у справі; заповзятливість.〜强 велика активність у справі; бути заповзятливим.
事宜 shiyi справи мн.; питання jw//.审查经费〜 розглядати питання кошторису;商谈呈递国 书〜домовлятися щодо вручення вірчої грамоти.
事由 shiy6u 1) весь хід (вся історія) справи.把 〜向大家交代明白передйти усім, як усе було (відбувшіося); викласти перед усіма весь хід (всю історію) справи. 2)(公文用语） корбткий зміст документа (справи).
事有必至 shi you bi zhi усе це неминуче; у цьому є своя неминучість.
事与愿违 shi yu yuan wei усупереч бажанню (надіям, чеканням); не виправдалися [покладені] надії.
事在人为 shi zai ren wei все залежить від людини (від самих людей); усе у владі (у руках) людини.
寄主 shizhu <法> потерпілий; потерпіла.
势 shi.
势shii)—势力.2)(趋向）情况大有急转直 下之〜ус豸 говорить про те, що в ситуації відбудеться (буде) різкий поворот. З )(自然 界的现象):凤〜甚猛вітер страшної сили. 4) обстанбвка.〜所必然 так і повинно бути (мало статися); стати неминучим; природний наслідок розвитку подій; через певні обставини;不含ь 免 неминуче; непереборно;〜将成为众矢之的безсумнівно стане об'єктом осуду; 〜成燦原 розбушуватися, як степова пожежа (подібно до степової пожежі);〜不得己 обстанбвка змушує; умови примушують;趁〜猛追 скориставшись слушним моментом, кинутися навздогін за ким.
势必 shibi у ході справи; неминуче.〜女П 必 неминуче буде так;〜要办 неминуче доведеться робити.
势不可当 shi bu ke dang непереробна (нездоланна, нестримна) сила; нестримно.革命运 动测涌潔湃 революційний рух вирує, з нездоланною силою просувається вперед;世 界人民的革命洪流бурхливий потік революції народів усього світу наростає з непереборною силою.
势不两立 shi bu liang li непримиренна


737
ворожнеча; збвсім несумісно.我和他〜або я, або він — нам разом не жити.
势均力敌 shi jun li di рівні по силі; рівні сили; рівносильний.
势力 shi-liсилил/w.; вплив; владам.; могутність. 进步〜прогресгівні сили;民主〜демо- кратичні сили;资本主义〜капіталістичні сили;习惯〜сила звички;黑暗〜т^мні сили; влада пітьми;强暴〜засилля; груба сила;潜 在〜потенційні сили;资产阶级自发〜 буржуазна стихія; сили агресії; 1 〜
б^ти в силі; мати силу; займати висбке становище; мати великий вплив;有〜的人 впливова людина; поважна людина (з великим впливом); сфера впливу.
势利 shi-li ставитися до людей залежно від їхнього суспільного становища; ставитися з презирством (зі зневагою) до бідняків і дрібних сошок; презирливе (зневажливе) ставлення до бідних і маленьких людей.〜<J、 人 людина, що ставитися до людей залежно від їхнього суспільного становища.
势利眼 shi-liyan 1) дивитися (дивитися) з улесливістю в очі багатим і знатним людям; схилятися перед владою. 2) низькопоклонник; підлабузник.
势能 shineng <Щ> потенційна енергія. ,
势如破竹 shi ш рб zhu нестримна сила; нестримне прагнення вперед; нищівна сила; переможним маршем [йти, пройти]; від перемоги до перемоги; йти вперед, змітаючи усе на своєму шляху.
势如水火 shi ru shui huo бути на ножах; із усіє ю непримиренністю ставитися один до одного.
势头 shit6u <口> тенденція; ситуація.敌人一 不妙，就赶紧扫撒退ворог, побачивши, що сшуація складається несприятливо, негайно ж відступив.
势焰 shiySn (气焰）зарозумілість; пиха ж.; (Щ 力)сила; влада.〜黑天 безмежна сила і влада; мати необмежену силу і владу; бути у великій силі; 〜万丈 надзвичайна зарозумілість; зарозумілість не знала меж; звеличуватися (бундючність, пиха) через край.
饰S1
;hi.
饰 shi 1)(装饰）прикрашати кого-що (прикраса). 2)—饰物.3)(扮演）грйти кого-що; викбнувати роль; [виступити] у ролі; на амплуа.〜某——角色 викбнувати роль того-то; у ролі такого-то; грати кого- що.
饰词 shid відмовка; одні красиві слова; красивий (благопристойний) привід.
饰物 shiwu прикраса.
侍
shi.
侍从 shicong почет; камергер; камер-юнкер; охоронець.
侍奉 shifeng доглядати за ким-чим (догляд); ходити за ким-чим.〜老母 доглядати (ходити) за старою матір'ю.
侍侯 shihdm доглядати за ким-чим (догляд); обслуговувати кого-що (обслуговування); прислужувати (прислуговування).〜伤员 доглядати (ходити) за пораненими;〜…用饭 прислужувати за столбм; 〜顾客 обслуговувати відвідувачів (покупців).
侍郎 shildng <史> заступник міністра.
侍立 shili стояти [струнко, навитяжку].〜一旁 стояти біля (поруч, поряд).
侍女 shinu покоївка; служниця.
侍卫 shiwai захищати кого (захист); охороняти кого (охорбна). охоронець; придворна варта.
侍应生 shiyingshgng〈旧〉хлбпчик.
侍者 shizhe <书> прислуга; прислужник; обслуговуючий персонал; офіціант; офіціантка; гарсон.
室 shi.
室 shi кімната.〜内温度 кімнатна температура; 到〜内去піти до кімнати;到〜夕卜去піти (вийти) на повітря (надвір, на вулицю), відділ; відділення.人事〜відділ кадрів;科研 〜наукбво-дбслідне відділення.
室内乐 shineiyue〈音〉камерна музика.
^時 shi.
恃shi спиратися на що (опора).原子武器不足〜 атомна зброя — опора погана (ненадійна, мало надійна).
恃才傲物 shi саі, ао wu вихвалятися своїми здібностями (своїм талантом).
^Гр shi.
柿 shi <植> хурма східна.
柿饼 shibing сушена (суха) хурма.
柿子 shi-zi хурма.
shi.
拭 shi —拭去.〜泪 витерти (стерти) сльбзи.
拭目以待 shi mu уї dai чекати з нетерпінням; чекати не дочекатися; побачимо, і видно буде; треба зачекати, і буде видно, той, хто не вірить у це, зачекає і буде свідком;谓予不 信，~ той, хто не вірить у це, нехай почекає, і йому буде видно.
拭去 shiqu стерти що; витерти що.
是 shi.
是 1 shi <书> цей; цей книжк., застар., ірон.〜 月 цей місяць;〜日[у] цей день;〜人也 ця людина;由〜可知 з цього випливає (видно); звідси випливає (стає зрозумілим).
是 2 shi 1)(对，正确）прйвилмю (правильний); правий.你说得〜ви правильно сказали; слова ваші правильні; ви праві; ваша правда; 一无〜处 нічбго правильного (хорошого) немає; 〜б^це правильно (було
б правильніше) завчасно підготуватися; варто було б бути заздалегідь готовим;这就 是你的不〜了 от у цьому ви вже не праві. 2) (答应的词）так; так; слухаюся, так; так точно. 〜的，这是我作的так, це я зробив;〜的，你 没有弄错так, ви не помилилися;〜的，都对 так, усе правильно;"把逮捕的人带上来！" п〜!" "привести заарештованого!"
—"слухаюся (так)!""这么事是你送来的吗？ ""〜的？ " ви доставили ці документи?"— "так точно".
是 3 shi 1)(起联系作用）бути; це; бути ким-чим; являти [собою] кого-що; полягати в чому. Ц 克思歹彳宁主义不〜教条，而〜行动的指南 марксизм-ленінізм не догма, а керівництво до дії;社会主#社会〜一个相当长的历史阶 段 соціалістичне суспільство охоплює дбсить тривалий історичний етап;战争的决 定因素〜人不〜物вирішальним фактором результату війни є людина, а не річ;当前运 动的特点〜什么？ у чому полягає особливість НИНІШНЬОГО р)Ьсу? що є особливістю нинішнього руху?鲁迅的小说 “狂人日记”〜我国文学革命的第一声春雷
рбзповідь Jly Сіня "Щоденник божевільного" послужив першим весняним громом у літературній революції в Китаї;这 〜一种很复杂的机器це являє собою дуже складну машину 他〜我的姐姐 вон& моя старша сестра;他〜个什么样的人？ що він за людина? що він собою являє? 2)(起分类作 用）б^ти.这张桌子〜石头的цей стіл кам'яний;我〜来看他的 це (саме) його я прийшов відвідати;人民的国^~保护人民的 народна держава покликана захищати народ. 3)(表示陈逢某种情况）б>ти.公产党人〜_革 命的，如果不革命，那就不,马克思列宁主 义者 комуністи покликані зробити революцію, якщо вони не будуть вести революцію, то вони не будуть марксистами-ленінцями;我〜片好心 я [усе] це від щирого серця;院子里〜冬天,屋子里〜 春天 надворі стоїть зима, а в кімнаті тепло, як навесні;嘴上〜一套，心里又〜一套 говорить одне, а на душі збвсім інше;你这话 〜什么意居、？ що ви маєте на увазі під цими словами; що ви під цим маєте на увазі;意思、〜 说这—工作很重要 це значить (означає), що ця роббта дуже важлива;事情〜这样的 це, виходить, було так. 4)(表示存在)б^ти.屋子 前面〜花园 пфед будинком -сад (був сад);他 跑得满身〜汗 він увесь спітнів від того, що швидко біг. 5)(表示互不混靖）бути.去年〜去 年，今年〜今年，你当年年一t样哪！ минулий рік є (це) минулий рік, а нинішній є нинішній, а ти думаєш, щороку — це те саме! 敌〜敌，友，必须4清#限вброг є вброг, а друг є друг — необхідно проводити чітку меж^ між нііми;说〜说，做〜做，有意见І 能耽误干活儿 розмбва розмовою, а роббта роботою, аж ніяк не можна через суперечки затримувати роббту. 6)(表示让步）-то; хоч; хоча.,〜旧，可是还能用 річ хоч (хоча) і стара, але все-таки ще годиться; річ таки стара, але все-таки ще придатна;我去〜去，可是不在那 儿吃饭 піти-то піду (поїхати-то пощу), але не буду там обідати;诗〜好诗，就是了些 вірші хоч і гарні, але трохи задовгі. 7)(表示 坚决肯定）спрйвді;дШсно.他那天〜没去у той день він дійсно (справді) там не був;这 本书〜好，你可以看看ця книга справді гарна, ви її почитайте;我〜不失口道 я справді не знаю; 喂，〜这么一回事儿так, так воно і було;对， 当然〜这样так，звичайно так. 8)(加重语气） саме.〜谁告诉你的？ а хто саме вам сказав? 〜工人@农民在创造物质财富сйме робітники і селяни створюють матеріальні цінності. 9)(凡是）усякий; кбжний; будь-який.〜活儿他都干 будь-яку роббту він готовий викбнувати. 10)(适合）підходити; доречно; придатний.想的很〜路 доцільно придумано; знайдений вдалий вихід (ідея); придуманий так, що цілкбм підходить (підійде);现在下雨〜时候 зараз дощ саме вчасно; зараз дощ Д}Ьке доречний;东西放的 ~地方 речі складені, там, де потрібно; речі покладені на відведене для них місце. 11) (Я? 于选择问句、是非问句)або; чи.你~吃饭〜吃 面？ ви будете їсти рис чи (або) локшину?你 〜累 7 不〜? чи ти не втомився?
是不是shi bu shi 1)~>是否.〜说事情能成$? чи значить (чи означає) це, що справа вдасться (вигорить)?〜你想这样做？ чи ти так хочеш


738
зробити?你这〜在说我哪？ це ти про мене, чи що?你说〜？ чи не так? 2)(或许）мбже бути; можлгіво.'他〜不会来了？ він, можливо, не прийде?
是沾 shi-de —似的 shi-de.
是非 shifei 1) правда і неправда (брехня); істина і неправда.分淸〜проведення чіткої межі між правдою і неправдою;巧；分〜не роблячи ніякої різниці між правдою і неправдою;不 问〜曲直 не провбдити межі між правдою і неправдою;这是个〜问题 це питання про те, що правильно і що неправильно;〜自有公论 про правду чи про брехню скаже суспільна думка; суспільна думка і розсудить,а що брехня, що неправда. 2)( 口舌)плітки мн. (пліткувати); неприємність; лихо.惹〜 нажити [собі] неприємність; накоїти (наробити) лиха.参阅“明辨是_”ming-bi^n shifei;颠倒是非diandao shifei;搬弄是非 bannong shifei".
是否 shifou чи; чи не так; чи що.〜对 чи правильно? правильно чи ні (неправильно)? 〜这样？ чи не так? так чи не так (ні)?这件事 他〜知道？ чи знає він про це?不晓得他〜能 答应 невідомо, чи дасть він згоду чи ні;〜请 她给我们唱一段京剧？ чи не попросити її проспівати нам арію з Пекінської опери?
是可忍，熟不可忍 shikgrgn» shubukeren якщо навіть і це (таке) терпіти, то що ж тоді не терпіти? то хіба можна таке (це) стерпіти (винести)?
是味儿 shiwtir < 口> 1) прийтііся до смаку. 2) приємно.
shi.
适 shii)—适合.2)(恰好)до речі; саме; вчасно.
适才shicdi тільки що; щойно.〜因为有事，所 以来晚了一步 тільки що я був зайнятий, тому трохи запізнився.
适当 shidang належний книжк.; придатний; доцільний; відповідний; належний.采取〜胃 施 вжити належних (відповідних) заходів; 予以〜的处分 визначити відповідне до злочину покарання; накласти належне (відповідне) стягнення;找个〜的时机 знайтіі зручний (відповідний) момент;给他安排个〜 的工作 дати йому належну (відповідну) роботу;这个决定很 це рішення цілкбм доцільне; 问题得到了〜的解决питйнйя було належним (відповідним) чином урегульоване;话说得 不〜сказано недоречно (не до місця).
适得其反 shi de qi f^n [вийшло, сталося] саме навпаки; навпаки.
适度 shidu помірний (помірність); у міру.
ШШ shifeng з нагоди чого; збігтися в часі.〜国 庆之际 з нагоди національного свята;〜天气 好 саме видався (випав) гарний день;赴京时 〜全国农业展览会开藉мій приїзд у Пекін збігся за часом з відкриттям сільськогосподарської виставки.
适逢其会 shi feng qi hin саме так склалися обставини; збіг обставин; щасливий (вдалий, сприятливий) збіг обставин, сумний (жахливий, невдалий) збіг обставин
适合 shihe відповідати чому (відповідність); підхбдити.〜人民需要 відповідати потребам населення;这不〜当前的要求це не відповідає нинішнім вимогам;过去的经验 未必完全〜当前的情况колишня практика навряд чи повністю підходить до сучасних умов.
适可而止 shi кб er zhi знати міру; усе треба в міру; вчасно зупинитися; не можна (не) переборщити; треба (пора) і честь знати.
适□ shikou смачний; приємний на смак.
适量 shiliang помірний; у відповідній кількості.雨 下得〜випали помірні дощі; ліки можна приймати тільки у визначених дозах; пити треба помірно.
适领 shiling шкільний вік; призовний вік.
童 діти шкільного віку;〜青年 юнаки призовного віку.
适Й shishi вчасно (вчасність).要〜收获庄稼 треба забезпечити своєчасність збору врожаю; необхідно, щоб збирання хліба було проведено (відбулося) вчасно.
适宜shiyi —ik合.最〜ffi物的温度оптимальна (найкраща) температура для рослин;我不〜 于做这种工作 я не підходжу для такої роббти;我以为这样作不〜по-мбєму, недоцільно так робити;这样做于你不〜вам не личить так діяти;有了〜的机会我一定办 коли трапміься нагода, я обов'язково зроблю.
适意shiyi приємно; затишно.夏天洗冷水操〜 极 Т приємно улітку прийняти холодну ванну.
适应 shiying відповідати чому (відповідність); відповідати чомусь; застосбвувати (застосування); пристосовуватися (пристосування); пристосовуватися. 〜宫巨力 пристосовність;〜环境 застосовуватися (пристосовуватися) до навколишнього середовища;〜新形势 бути на рівні (піднятися до рівня) вимог нової обстановки; 〜需要 відповідати потребам; у зв'язку з потребами;和时代相〜的 співзвучний епосі; 使供应和需要相〜щоб пропозиція відповідала попиту; щоб попит та пропозиція були у взаємній відповідності; 工农业相〜гармонічний рбзвиток промисловості і сільського господарства;不 4〜йти врозріз з чим;上层建筑必须〜经济基 础 надбудова повинна відповідати її економічному базису;为了〜党和人民的事业 突飞猛进的发展，必须大量的培养和提%新 干部 для того, щоб йти в ногу з бурхливим розвитком справи партії і народу, необхідно готувати і висувати у великій кількості нові кадри;他们逐步〜了海上生活воніі поступбво звикли до життя на морі.
适应性 shiyingxing пристосованість.对生活的 ~ пристосованість до життя.
适用 shiyong годитися (бути придатаим); придатний; застосовний.本方针同样也〜于 戏剧方面 цією настановою можна керуватися й у театральному мистецтві; Ш 拉机不〜于小农经济у дрібному селянському господарстві трактор непридатний (не годиться).
适于 shiyu 适用.种 придатний для посіву; 这种木材不〜建筑цей сорт дерева непридатний (не годиться) для будівництва; 这种水〜饮用 ця вода придатна для пиття;甜 菜~作家畜词料 кормовий буряк йде в їжу худобі;这剧本〜上演 ця п'єса сценічна.
适值shizhi ~►适逢.
适中 shizh6ng 1) помірний (помірність); у міру. 气候冷热〜помірний клімат;速度〜помірна швидкість;身材〜норміпьний ріст. 2) центральний.地点 зручне (центральне) місце.
shi.
逝 shi 1)时光易〜швидко біжить час; час летить стрілою;岁月在艰苦的劳动中〜去у важкій праці проходили роки. 2) 逝世.病〜 померти від хвороби.
逝世 shishi кончина висок.; померти.〜一周年纪 年 роковини смерті.
莳 Shi.
府 shi〈书〉саджати що.〜花 саджати квіти.
铈 shi.
铺 shi <化> церій.
舌氏shi.
舌氏 shi лизати кого-що (лизання).
舌氏读情深 shi dii qing shen глибока батьківська любов.
shi.
溢 shi посмертне звання; посмертний титул.
释shL
释典 shidian <宗> с^тра.
释读 shidu коментарії до дослідження давньої писемності (давнього письма).
释放 shifang 1) звільнити кого-що (звільнення); випустити (відпустити) кого з-під арешту (на волю, на волю).刑满〜звільніїти кого після закінчення терміну покарання;期前〜 <法> дострокове звільнення. 2) випромінювати що.〜原子能 випромінювати атомну енергію.
释教 shijiSo <宗> буддизм.
释然 shiran 〈书〉заспокоїтися; стати спокійним. «<已、中〜на душі стало спокійно.
释疑 shiyi розсіяти сумніви (підозри).
释义 shiyi пояснення змісту; коментар; тлумачення; експлікація книжк., застар.
释藏 ShizAng < 宗 > с^три мм.; збірник буддійських канонів.
斌 shi.
試 shi вбивство (убити кого-що).〜父 батьковбивство.
嗜 shi.
嗜 shi пристраститися (пристрасть); захоплюватися (захоплення). 〜 书成癖 пристраститися до читання; захоплюватися читанням;〜酒如命 пристраститися до вина; 〜杀成性 божевільна пристрасть до знищення; кровожерність;〜杀成性的魔王 кровожерний диявол.
嗜好 shihao пристрасть; слабкість; захоплення; хоббі невідм., с.对音乐的〜пристрасть до музики; захоплення музикою;下棋是我的〜 шахи — моє захоплення.
嗜碱性 shijiSnx'mg <医> базофілія.
嗜眠症 shimianzhSng < 医 > летаргія; [хвороблива] сонливість; сонна хвороба.
嗜 shiyCi пристрасть ж.
誓 shi.
誓 shi дати клятву; клястися; заректися.〜为共 产主义奋斗终身 поклястися віддати усе своє життя боротьбі за комунізм;夺丰收 дати слово домогтися багатого врожаю;〜不 甘休 клянуся, що так [це] не залишу; нізащо не залишу, поки не зроблю (не доможуся); не я буду (я не я) якщо не досягну поставленої


739
不两位 shi bu liang li заприсягтися знищити ворога чи загинути; заприсягтися борбтися з ким до переможного кінця; заприсягтися борбтися не на життя, а на смерть; непримиренний.
皙词 sh'id текст (слова) присяги.跟着...宣读〜 повтбрювати за ким текст (слова) присяги.
哲师 shishl урочисті збори перед походом (перед боєм); привести війська до присяги перед походом (перед боєм).〜典礼 свято з нагоди складання клятви;〜大会 мітинг із нагоди складання клятви; збори для дачі зобов’язань.
誓死 shisi заприсягтися життям; заприсягтися вмерти.〜保卫祖国 устйти грудьми на захист Батьківщини; заприсягтися життям захищати Батьківщину; заприсягтися вмерти за Батьківщину;〜不屈 заприсягтися не здаватися; заприсягтися життям не здаватися.
誓死不二 shi si bu ег заприсягтися у вірності до смерті; дати клятву бути вірним до кінця (до смерті).
誓言 shiyan клятва; клятвена обіцянка; присяга.立 下庄严 дати урочисту клетву; прийняти присягу;信守〜дотріімати клятву; бути вірним присязі; вірність присязі;背弃 порушити клятву;终身不渝的〜заприсягтися у вірності до смерті; аннібалова (ганнібалова) кляггва книжк.;钢铁〜сталева рішучість.
誓愿 shiyiian тверда обітниця (зарік); тверде (міцне) слово.发下〜д^ти тверду обітницю (зарік); дати собі тверде (міцне) слово; заприсягтися.
誓约 shiyu6 клягвене зобов'язання (обіцянка).
唆 shi.
嗤 shi кусати кого-що.
噬菌体 shijiinfi〈生物〉фаг; бактеріофаг.
嗤菌作用 shijiin-zudy6ng бактеріофагія.
嗤脐莫及 shi qi mo ji пізніше каяття; пізно вже каятися (шкодувати); справа непоправна (загублена); кусати [собі] лікті.
Ш shi.
Ш shi жалити що-кого.
收 sh6u.
收sh6u 1)~>收集.向会员们〜会费збирйти внески з членів товариства;全部有关材料已 经〜齐了 усі потрібні матеріали вже зібрано; 有的税还未〜足 деякі податки ще не дібрані; залишилися ще недоїмки по деяких статтях обкладання. 2)(取）одержувати що; брати що; стягувати що (стягування).〜费 брати (стягувати) плату (гроші);房租〜费低廉 плата за квартиру низька;〜租金 стягувати оренду;〜佣金 брати (стягувати) комісійні;〜 出口税 стягувати (брати) вивізне мито;向债 户〜帐 одержати борг із боржників; за це гроші не беруть (не стягуються); це безкоштовно;分文不〜не брати жодної копійки; не брати нічбго;把工厂〜归国有 націоналізувати заводи і фабрики;进 І']〜票 квитки відбираються при вході. 3) 收获 1).; 收割.〜麦子 жйти (збирати) пшеницю;粮食 比取过〜得多 хліба зібрали більше, ніж торік; 每亩〜了三百斤黄米з кожного му зібрали (зняли) триста цзинів пшона. 4) помістити
що; скласти що.把东西〜起来 забрати і сховати речі;把书〜起来，放到¥橱里 скласти (помістити) книги в шафу;把碗〜去 прибрати посуд зі столу. 5)'(约束):〜起幻想 полишити нездійсненні мрії; перестати мріяти марно;地滑得〜不住脚 так слизько, що не втриматися на ногах;你把这套想法〜 起来卩巴 залишіть (покиньте) ці думки. 6)—> 收到1).〜了一份厚礼од芑ржати багатий подарунок. 7) приймати кого-що; брати кого-що.〜徒弟 приймати (брати) учнів;不〜 礼物 не приймати подарунків;照单点〜 прийняти що за списком. 8)~►收买 1).〜破烂 скупбвувати ганчір'я і мбтлох;破烂的人 скупник ганчір’я; ганчірник;上山〜药材 піти в гори для скуповування лікарських трав;以 〜旧货为生 торгувати старими речами. 9) закрити що (закриття); ліквідувати що (ліквідовано); скінчити що, з неознач.把生 意〜了 закргіти (ліквідувати) торгівлю; закритися; ліквідуватися;把活儿〜起来 скінчити роботу;这家商店打去年就〜了 цей магазин закрився (ліквідований) минулого року.
收报机 shoubaojl [телеграфний] приймач.
收编 shoubian зарахувати кого-що (зарахування). 〜投诚的士兵 зарахувати солдатів, що здалися, до армії.
收兵 shoublng 1) відкликати війська, 口鸟金〜 бити відбій. 2) скласти зброю; бити відбій. 不获全胜，决不〜не складемо зброї до повної перемоги.
收藏 shoucang 1) колекціонувати що (колекціонування); збирати що (збирання),〜古书 коблекціонувати старовинні книги. 2) зберігати що (збереження).北京图书馆〜的 善本书很多 у Пекінській бібліотеці зберігається величезна кількість унікальних книг.
收藏家 shoucangjia колекціонф; збирач; збирачка. 古画〜колекціонер стародавніх картин.
і&Шсрп shoucangpm колекція.
收操 shoucao закінчити стройове навчання (стройову підготовку, стройові військбві заняття).
收场 shouchang 1) закінчити що, з неознач.他 的话写了一打开就不容易〜як почне він говорити, то зупинитися не може (то кінця не видно);得了，该〜了 досить, пора закінчувати;只得匆匆〜довелося зім'яти і спішно закінчити. 2) кінець; результат; заключний аккорд.不好的〜жалюгідний кінець (результат);会有好〜добрбм не скінчиться; гарного кінця (результату) і не чекай (не буде).
收成 shou-cheng врожай.好〜гарний урожай;不 好〜пог焱ний урожай; неврожай; недорід;〜好 的年头 врожайний рік.
收存 shoucun зберігати що (збереження).〜在保 险柜里 зберігати в сейфі.
收到 shoudao 1) одержати що (одержання); надійти (надхбдження). ~ 消息后 після одержання (після надхбдження) цих зведень; 在〜通知以前 до одержання повідбмлення;〜 哥哥的来信отргіманий лист від брата;〜他的 —份申请书 від нього надійшла заява. 2) досягти чого; домогтися чого.〜成效 досягти (домогтися) результату (успіху);新的安装方 法〜很大效果 новіій метод монтажу дав чудові результати.
收发 shoufa 1) приймати і відправляти що.〜公 文 приймати і відправляти папери;〜工作 реєстраційна роббта. 2) реєстратор.
收发报机 shoufabaojl телеграфний апарат; прийо- мопередатчик.
收发室 shoufashi реєстратура.
收方 sh6ufSng <会> дббет.把...记入 дебету- вати що\ занести (записати) що в дебет.
收月艮 sh6ufii скорити кого-що\ підкорити собі кого-що.
收复 shoufLi повернути що; відбити що.〜失地 повернути втрачені (окуповані ворогом) території; відбити (звільнити) зайняті ворогом території.
收害!| shouge жати що (жнива); зняти що (зняття).〜庄稼 зняти (зібрати) врожай;机器 〜жйти машинами;手ЛІ〜жйти вручну;〜过 的田地стерня; прибране поле;麦子已经〜完 了 уся пшениця вже зібрана.
收割机sh6ug司ї комбайн; жниварка.谷物联合〜 зернокомбайн.
收工 shougong закінчити роботу.按时〜 закінчити роботу у визначений термін.
收购 shougou закупівля (закуповувати кого-що); заготівля (заготовити кого-що); скупка (скупбвувати кого-що).〜棉花 закупівля (заготівля, скупка) бавовни;〜价格 закупівельні (заготівельні) ціни;〜业务 закупівельні (скупні) операції;〜人员 агенти з закупівлі;〜і十划 план закупок (заготівель).
收购员 shougouyuan закупник; закупниця； скупник; скупниця; заготівник.
收购站 shougouzhan закупівельний (скупний) пункт; закупівельна станція.棉花〜 закупівельний пункт (закупівельна станція) по прийому бавовни;粮食〜хлібозакупівельний пункт.
收回 souhui узяти назад що; одержати назад що; повернути що; відібрати що (відбирання), одержати назад видану позичку;〜本钱 забрати свої гроші;〜成本 окупити собівартість;作者把原稿〜了 йвтор забрав свій рукопис назад;图书馆借出去的书已经~ 了 віідані книги вже отримані бібліотекою назад;成本收不回了 капіталу вже не (не можна) повернути, зняти що.〜原题案 зняти свою пропозицію;〜前言 бити відбій;〜自己 的意见 відмбвитися від своєї думки; узяти назад зроблене (видане) розпорядження; скасувати (анулювати) наказ.
收货人 sh6uhudr6i вантажоодержувач; товаро- одержувач; одержувач вантажу (товару).
收获 shouhuo 1) збирати врожай.丰富的〜 рясний (багатий) врожай;春天播种，秋天〜 навесні посієш, восени пожнеш. 2) досягнення мн.; успіхи мн.; плоди мн.; корисне; користь.多年勤劳的〜плоди багаторічної праці 科学方面的〜досягнення (успіхи) в галузі науки;〜很大 взяти для себе багато корисного (велику користь);我的政 治学习的〜те корисне,що дали (принесли) мені політзаняття.
收获量 sh6uhudli》ng врожайність; збір.粮食总 〜загальна врожайність хліба; валовий збір зерна; 氐的作物 низьковрожайні культури.
收获期 shouhuoql жнива; час збирання хліба.
收集 sh6uji збирати що (збирання).〜资料 збирати матеріали;〜意见 збирати думки;〜 情报 збирати інформацію;〜废品 збирйти утиль;


740
纪念邮票 збирати (колекціонувати) ювілейні марки.
收集者 shoujizhe збирач; збирачка; коллекціо- нер.民@〜збирйч народних пісень.
收监 shoujian відправити (відвести) кого до в'язниці.
收件人 shoujianren адресат; одержувач; одержувачка.
收缴 shouji^o узяти що; захопити що (захоплення).
收据 shouju квитанція, тимчасбва квитанція; офіційна квитанція.
收据簿 shoujubu квитанційна книжка.
收口 sh6uk6u 1) закріпити петлі. 2) затягтися; закритися.伤 口己〜рана затяглася (закрилася, зажила); рану затягло.
收款化 shoukuSnchu каса.
收款人 shoukuanren одержувач; одержувачка.
ШШщ shoukuSnyuan інкасатор.
收揽 shoulan піддобрити кого-що; приваблювати до себе кого-що.〜人；已、піддобрити нарбд; здобувати для себе прихильників.
收敛 sh6uli5n 1) послабити; зникнути.他的笑 容〜了 пбсмішка зникла з Й обличчя;她想到 这一层，就〜了 笑容 при думці про це вона переставала посміхатися (посмішка на її обличчі згасла);夕阳已经〜了 余辉 сбнце вже закотилося; сонце вже на заході; зникли останні промені сонця. 2) стриманість (стриманий).现在他的态度~了一些тепбр він став поводитися трохи стриманіше (скромніше);经过批评以后，他Й行为〜了 —些 критика послужила стримувальним чинником у його вчинках. 3)〈数〉збіжність. 〜级数 ряд, що сходиться; збіжність у середньому.
收政剂 < 药 > shoulianji в'язкий засіб (речовина).
收歹佥 shoulian класти в труну.
收留 shouliu дати притулок кому.〜孤儿 дати притулок сиротам.
收录 shoulu 1) прийняти кого-що (прийняття). 2) включити що (включення).选集中没有〜这 篇文章 у вибрані праці не включили цю статтю; ця стаття не увійшла у вибрані праці.
收录两用机 sh6uKi-HangydngjT магнітола.
收罗 shouluo 1) назбирати кого-цого, що, розм.; набирати кого-чого, що (набирання); збирати кого-що (збирання),〜到了 大量材料 зібрана (набрана) величезна кількість матеріалів. 2) залучати кого-що; набирати кого-чого, що (набирання).〜人才 набирати (залучати до роббти) здібних (обдарованих) людей.
收买 shoumai 1) скуповувати що (скупка). Ч日 书 скуповувати старі книги;〜废铜烂铁 скуповувати металевий лом. 2) підкупити кого-що (підкуп).〜人 乂匕、приваблювати людські серця; заманювати людей;
的叛徒 підкуплений ворогом зрадник.
收讫 shouqi одержати що сповна.
收清 shouqlng одержати що цілкбм (сповна).
收容 shourong дати притулок кому,〜又隹民 дати притулок біженцям;我方〜的战俘己经全部 遣送完毕 репатріація узятих (інтернованих) нами військовополонених уже цілкбм закінчена.
收容所 sh6ur6ngsu6 табір ч.\ притулок.战俘〜 табір для військовополонених;难民〜 притулок (табір) для біженців;儿童〜дит-
приймапьник;后送〜евакоприймальник.
收入 shouru 1) одержати що (одержання); надійти (надходження); помістити що (приміщення); уключити що (включення).〜 名单 включити (внести) до списку;〜目艮{氐 охопити що поглядом;把〜的现款_记在帐 上 записати готівку, що надійшла, (грошові надходження) у касову книгу; заприбуткувати отриману готівку;—孩子被 〜一勾三级 дитину прийняли у перший клас;这 些文章已经〜“鲁迅全集” ці статті уж泛 включені в "Повне зібрання творів Лу Сіня”.
2) 	прибуток; надходження; доход.国民〜 національний доход;贝才政〜фінансові прибутки;国家〜державні прибутки;劳动〜 трудові доходи; 预算〜бюджетні надходження;临时〜тимчасбві (випадкові) надходження;平均〜сер丟дній прибуток;总~ валовий прибуток;登在〜项下 записати що на прихід; заприбуткувати що;〜超过支出 приб)Лгок перевищує витрати.
收入额 shouru'e прибутковість; сума доходу; підсумок прибутку.
收生 shousheng акушф; допомогти при пологах; приймати пологи.
收生婆 shoushengpo повитуха застар.
收拾 shou-shi 1) забирати що (збирання); упорядкувати що.〜行李 упакувати багаж;〜 房子 приймати (упорядкувати) приміщення; 把房间〜一下прибрйти що в кімнаті;.把东西 〜至lj一处 зібрати речі в одне місце;把自己身 上一 прибрйтися;房间经常〜得很整洁 кімнати завжди виблискували чистотою. 2) виправити що (виправлення).〜残局 виправити становище; навести порядок;局 势已经无法〜становище таке, що вже нічбго не можна зробити (поправити). 3) лагодити що (лагодження).〜房顶 лагодити (ремонтувати) дах;〜皮鞋 лагодити черевики; 这皮鞋该〜一下 ці черевики треба буде полагодити (віддати в ремонт). 4) провчити кого.非〜他一下不可 треба буде обов'язково його провчити;——定要〜你 ти почекай, я ще тебе провчу; постривай, я справлюся з тобою (я ще тобі дам).
收束 sh6ushCi 1) стриматися.〜心神 зібратися з думками 把心思〜一下 зосередити думки; зосередитися. 2) закінчити що.我的信该〜了 пора мені закінчувати свій лист, упакувати що (упакування).〜巧亍李 упакувати багаж.
收税 shoushui стягувати (брати, збирати) мито (податки).
收缩 shousuo 1) скорочуватися (скорочення); стискуватися (стискування); усадка спец.; звужуватися;(缩水）сісти.织物的〜усйдка тканин;皮张的〜усадка шкурок;心脏〜 <药> скорочення серця; систола;肌〜скорбчення м'яза;血管〜 <药> вазоконстрйкція;受热膨胀， іМ & 〜розширюватися від тепла і звужуватися від холоду;衣料下7_К〜了 三公分 відріз від вимочування у воді сів на три сантиметри. 2) згорнути що; скоротити що (скорочення).〜兵分 згортати сили;〜战线 згорнути (скоротити) лінію фронту;把兵力〜 在交通线上 згорнути свої сили і стягти їх до ліній комунікації;使开支〜到最底限度, скоротити витрати до мінімуму; звести витрати до мінімуму.
收缩七 shousuolu <技> усйдка. 收缩性 sh6usu6xing <生理> скорбчуваність.
收摊儿 sh6ut§nr зібрати товари і закрити ларьок; закінчити роббту.
收条 sh6utido розписка.领款〜розписка про одержання грошей;开〜виписати (видати) розписку;凭〜交付 видати що під розписку.
收听 sh6ufing слухати що [по радіо].〜广播 слухати, радіопередачу;〜音乐 слухати музику по радіо;〜足球赛 слухати по радіо футбол;这架收音机效率小，杭州的产播〜 不至lj цей приймач слабкий, і Ханчжоу не чутний (і Ханчжоу не можна почути).
收尾 sh6uw6i кінець; висновок.文章的7 кінець (заключна частина, кінцівка, висновок) статті;建筑工程和〜阶段завершальна (кінцева) стадія будівництва;作完〜工作 доробити хвости;工作即将 роббта наближається (підходить) до кінця.
收文 sh6uwSn вхідні папери.〜登记 реєстрація вхідних паперів.
收文簿 sh6uw6nb(i журнал вхідних паперів.
收效 sh6uxi&o ефект; результат,这恐难〜навряд чи це дасть ефект (результат); це навряд чи буде ефективно;盲目行动是难以〜的вйжко розраховувати на успіх, якщо ми будемо діяти наосліп.
收信人 shouxinren адресат; одержувач.
收押 shouya узяти кого під арешт.
收养 shouySng пригріти кого книжк.; дати притулок кому.〜孤儿 пригріти (дати притулок) сироті.
收益 sh6uyi 1)—收入 2).纯〜чистий прибуток; 分配〜розпбділ прибутків. 2)—收袭 2).〜不 大 міло користі.
收音 sh6uyTn резонувати (резонанс).这剧场〜很 好 у цьому театрі гарний резонанс; глядацька зала театру добре резонує, радіоприймальний.电唱〜两用机 радібла.
收音机 sh6uyTnj了 приймач.无线电〜радіоприй- мач;半导体〜підлбги- провідниковий (транзисторний), приймач; транзистор.
收音网 sh6uyTnwSng радіоприймальна мережа.
收音员 sh6uy&iyuin радіоприймальний оператор.
收音站 sh6uyTnzMn радіоприймальний вузол.
收支 shouzhl прибуток і витрати; доход і витрати; прибутково-видатковий.〜帐户 підрахунок прибутків і витрат;〜预算 прибутково-видатковий кошторис;〜相抵 витрати збалансувалася з прибутками.
收支表 sh6uzhibiao відомість доходів і витрат.
收支簿 sh6uzhlb(i прибутково-видаткові книги.
收执 sh6uzhi 1)某某〜це свідоцтво (посвідчення) видане тому-то. 2) квитанція.邮局~ поштбва квитанція.
洋且 shouzu збирати орендну плату (оренду, ренту).
shou.
手 shou 1) рука.左〜ліва рука;握〜потиснути руку; взявшись за руки;пліч-о-пліч;,〜拿武 器 зі зброєю в руках;空〜而回 повернутися ліворуч;落到私人〜里 потрапити у власні руки; А政权掌握在自己〜І узіги владу у свої руки;真理在无产阶级〜里прйвда на стороні пролетаріату. 2)〈量词> 露一〜 показати себе (своє уміння);他有两〜є в нього такі таланти (здібності);这个老头真 两〜！ мастйк цей старий!反动统治阶级倚仗 的主要的一〜始终是暴力основніім методом (головним прийомом) реакційних панівних класів незмінно залишається насильство;这


741
——〜行不通 цей номер (це, ця справа) не пройде.
手виїі shoubanr лінійка [як знаряддя покарання]. 打 бити кого лінійкою по долоні (по руці).
手背 shoubei тильна сторона руки.他用〜抹去 额上的汗水він витер тильною стороною руки піт з чола.
手笔 sh6ubl І) рука; автограф; доробок.这是鲁 迅的〜це рука (автограф) Лу Сіня;这张画是 名画家的〜ця картина — доробок відомого художника. 2) майстерність [художнього слова].大〜майстер слова.
手边 shoubian під рукою; під руками; на руках. 这本书不在〜немає цієї книги під рукою (під руками); на руках немає цієї книги:
手表 shoubiao ручний (наручний) годинник; браслет.
手柄 shoubmg руків'я, держак.
手不释卷 shou bu shi juan не розставатися з книгами; засісти за книги; з головою піти (зануритися) у навчання (у науку); вічно сидіти за книгою; захоплюватися читанням; пристраститися до читання.
手册 shouce 1) довідник; пам'ятка.技术〜 технічний довідник;电 ІС 〜довідник з математики; пам'ятка електротехніка. 2) блокнот.劳动〜роббча (трудова) книжка. *
手车 shouche ручний візок; тачка.
手戳 shouchuo особиста печатка.
手底下 shoudT-xia під керівництвом; у підпорядкуванні; у кого,我一直在他〜工作я увесь час працюю 他〜人很多 під його керівництвом; я увесь час працюю в нього; під його керівництвом (у його підпорядкуванні) працює багато людей.
手电筒 shoudiantong кишеньковий (електричний) ліхтарик.
手段 shouduan 1) засіб; міра; спбсіб дії.强制〜 примусовий захід;合法〜закбнний захід; закбнний засіб; закбнний спбсіб дії;斗争的〜 прийоми боротьби;消灭敌人的〜засіб знищення сил супротивника;靠这种〜达不 到目的 такими способами (засобами) не досягти мети. 2) маневр; хитрощі; трюк.卑 鄙〜мерзенні трюки; підлі махінації;狡猜~ хитрий (підступний, спритний) маневр (трюк); махінація;不择〜будь-якііми засобами; не соромитися у виборі засобів; не зупинятися перед вибором засобів; не гребувати ніякими засобами;
неперебірливий у засобах; не гребувати нічим; усіма правдами і неправдами; пустити в хід нечесні прийоми; використовувати найбезсоромніші дії; вдатися до хитрощів;耍 了 个〜зманеврувати; викинути трюк;他是在耍〜це хитрощі (трюк) з його боку.
手、法 shoufa 1) прийом.艺术〜художній прийом; 作家的独特〜специфічні прийоми письменника;女少的〜майстерні прийоми. 2) ~>手段 2).两 Шї〜дворушництво^ подвійна гра; лукава позиція;玩弄两面〜займатися дворушництвом; вести подвійну гру.
手风琴 shoufengqin гармоніка; гармонь ж” розлі.; гармонія розм.; гармошка розм.; акордеон; баян.
手风琴手 sh6u侘ngqinsh6u гармоніст; акордеоніст; акордеоністка; баяніст.
手稿 shougao рукопис ж.; автограф.
手工 shougong 1) ручна роббта.做〜робити ручну роббту. 2) ручний; вручну; ручним
способом.〜劳动 ручна праця;〜排版 ручнгій набір;〜采煤 видобуток вугілля ручним способом;家庭〜надбмна роббта;〜做的 зроблений вручну (ручним способом); рукодільний;〜结的毛纸衣 вовняна фуфайка ручного в’язання;〜操作机械化 механізація ручнбї праці. 3) плата за рукоділля.
手工活 shougonghuo ручна роббта; кустарна роббта.
手工业 shougongye кустарна (реміснича) промисловість; ремісниче виробництво; ремесло; кустарний промисел.〜工人 ремісники;〜方 式 кустарщина; кустарництво;从事〜劳动 займатися кустарним промислом;〜生产合作 社 кустарно-промислова кооперація.
手工业品 shougongyepin ремісничі (кустарні) вироби; вироби кустарної промисловості.
手工业者 shougongyezhe кустар ч.; ремісник; ремісниця.
手工业主 shougongyezhu власник ремісничих підприємств.
手工艺 shougongyi рукоділля.
手工艺品 shougongyipm художні вироби ручнбї роббти; рукоділля
手鼓 shougu бубон; тамбурин.
手迹 sh6ujT автограф.
手脚 shoujiao:〜灵敏 спритний; розторопний; швидкий; моторний; неспритний; повільний у рухах; ~不利落 незграбна (неповоротка) людина;〜笨的人 телепень ч” розм.;束缚〜 зв'язувати кого по руках і ногах;使敌人慌了 〜викликати у вброга сум'яття (паніку, переполох); навести паніку на вброга; внести сум'яття (замішання) у рядах супротивника;人老了，〜不灵了 людгіна постаріла і стала неповоротка.
手紧 shou jm знати ціну грошам; ощадливий (ощадливість); розважливий (ощадливість). 这人〜людина він розважлива (ощадлива); ця людина знає ціну грошам;〜——,存 JL就可以 省下来 будь набагато бережливішим, і можна буде заощадити.
手巾 sh6u.jin рушник, витерти обличчя рушником.
手絹 shoujuan [носова] хустка.
手铐 shoukao наручники мн.; ручні кайдани.戴 上〜надіти наручники; закувати кого в ручні кайдани;戴着〜бути в наручниках (у ручних кайданах).
手快 shou kuai швидкі руки; швидкий; спірний розм.; моторний.干活儿〜працювати скоро (швидко); людина моторна (швидка, розторопна) у роботі;他〜，不费事 руки в нього швидкі, йому неважко.
手雷 shoulei〈军〉протитанкова граната.
手植弹 sh6uliiid&n 1) <军> [ручнй] граната; лимонка прост.掷〜мітити (кидати) гранату; гранатометання. 2) <体> (指运动器械）
граната. 3) <体> (指运动项目）метіння гранати.
手炉 shoulu мідна грілка [для рук].
手轮 sh6uliin <机> маховичбок.
手 tt 脚舌L shoumang-j iaoluan метушитися (метушливий, метушливість, суєта); тривога і занепокоєння; збитися з ніг; (суматошливий розм., метушня); нарізувач; складач; пороти гарячку.
手民 sh6umin < > (刻字工）різчиця;
прибиральниця.(排字工).
手摸sh6um6手印
手气 shouqi:他〜好 йому щастить в грі; у нього легка рука.
手枪 sh6uqiang <军> пістолет;(作轮手枪） наган; револьвер.
手巧 shouqiao умілі (спритні) руки; золоті руки. 她心灵〜вона дуже кмітлива і в неї золоті руки.
手勤 shou qin роботящі руки; руки не знають відпочинку; працьовитий (працьовитість); жадібний до роббти.他〜він роботяща людина; він працьовитий (жадібний до роббти); він не білоручка.
手轻 shou qing легенько; легка рука; дбайливо; обережно. Р 要〜бинтувати рани треба обережно (легенько).
手球 sh6uqiii 1) гандбол. ~运动员 гандболіст; гандболістка. 2)(指球)гандбольний м'яч; ручний м'яч.
手软 shou ruan руки не піднімаються.动手可不 能〜операцію треба робити так, щоб рука не здригнулася; операцію треба робити твердою рукою;他〜，办不了这种事У нього рука не піднімається на таку справу;对待敌 人他从来不〜стосбвно вброга в нього нікбли не здригнеться рука; у відносинах з ворогом у нього рука нікбли не здригнеться; на ворогів у нього рука тверда.
手势 shoushi жест.打〜жестикулювати [руками]; робити жести; J丁了 个〜зробити жест рукою; показати жестом [руки];民警手丁〜指 挥交通 міліціонер керує вуличним рухом рукою (руками).
手书 shdushii 1)(亲笔书写）написано власноручно; написано чиєю рукою. 2)(手札） власноручний лист.
手术 shoushu〈医〉операція.动〜робити операцію; оперувати кого-що; вдатися до оперативного (хірургічного) втручання;夕卜科〜хірургічне втручання;〜前的准备 передопераційна підготовка;不宜动〜的兵人 неоперабельний хворий.
手术室 shoushushi операційна [кімната]; операційна розм.
手术台 shoushutai операційний стіл.
手松 shou song не знати ціни грошам; неощадливий у витраті грошей.
手谈 shoutan <书> грати в облавні шашки.
手套 sh6ut^o рукавички мн.(连指手套),• рукавиці мн.;(露指手套）.戴上〜надяглі рукавички (рукавиці);手上戴着〜носііти [на руках] рукавички (рукавиці); руки в рукавичках (у рукавицях).
手_包 sh6utiMo сумка;(旅游袋）саквояж;(女 式手提包）[дамська] сумочка.
手提式 shoutishi портативний; ручний; переносний. 〜打字机 портативна друкарська машинка;〜机关 ручний кулемет.
手题箱 shoutixiang портативна валіза; ручний чемоданчик.
手头sh6ut6u 1) 手边.〜没有这本书під рукою немає потрібної книги. 2)(个人的经¥情况） 他现在〜宽裕він зараз при грошах;他〜颇紧 він у скрутному становищі; у нього грошові проблеми; у нього з грошима туго.
手_车 sh6utuTch6 —手车.
手腕sh6uw含n ―手段2).外交〜дипломатичний маневр.丨丨参阅“耍手腕 shuS sh6uwan,,<
手腕子 shouwanzi зап'ястя.
手无缚鸡之力 sh6u wu fu jl zhi li фізично вкрай слабкий; слабосилля (слабосильний).


742
手无寸铁 shou wu cun tie беззбройний; неозброєний; голими руками.
手舞足蹈 shou wii zu dao пуститися в танок (танцювати) з радості (від захвату); стрибати з радості.
手下sh6uxi& 1)—手底下.我曾经在他〜当技术 员 я працював техніком під його керівництвом. 2)—>手边.东西不在〜річ не під рукою (не під руками); під руками немає ціє ї р如і.,3)—手头2). 4)(下手的时候）〜留估• поставитися поблажливо (милостиво); бути поблажливим (милостивим); виявити поблажливість (милість).
手写体 shouxieti прописи ж.; лист від руки.
手心sh6uxTn 1)(手掌心)долоня ж. 2)(控制范围) рука,敌人逃不出我们的〜не вирватися ворогові з наших рук; ворог не викрутиться в нас; ворог у наших руках.
手续 shouxu формальність; порадок.入党〜 порядок (формальність для) вступу в партію; 选举〜порядок виборів;设票〜порадок (процедура) голосування;注册 порадок реєстрації;签约〜процедура (порадок) підписання договору;简单〜простотй процедури;避免不了 的〜обов'язкова [порожня] формальність (формалістика);办 〜офбрмити що виконати формальності;办 好合同〜офбрмити договір;简化不必同〜 спростити непотрібні формальності;照规定 〜办事 надходити за встановленим порядком; 这是一芽中〜такгій порядок; така формальність; це такий порадок;只要合〜就 行 аби була дотримана необхідна формальність; тільки би дотримувався необхідний порядок.
手癣 sh6uxuSn <医> лишйй [на руці].
手眼sh6uySn ~►手段.
shduyaozuan коловорот.
手艺 sh6uyi майстерність; ремесло.裁缝〜 кравецьке ремесло;学鞋匠〜учіітися шевському ремеслу; 〜він знає
кілька ремесел;〜这样好可不简单домогтііся такої майстерності не так вже й прбсто;他的 〜f艮好 він вправний майстер; він майстер свого ремесла; він добре володіє своїм ремеслом.
手艺人 sh6uyiren ремісник; ремісниця; масте- ровий.
手淫 shouyin онанізм спец.; рукоблуддя.
手印 sh6uyln 1)(手留下的痕迹）слід від руки. 2) (按在—约 的指纹）відбіїток великого папьця； дактилоскопічні відбитки.打〜 поставити відбиток пальця; прикласти палець; піддати дактилоскопії.
手语 sh6uyu дактилологія; ручна абетка.
手择 shouze пам'ять ж.; сувенір; пам’ятка застар.; автограф (指手迹）先人〜пйм'ять (пам'ятка), залишена нам попередниками (предками); сувенір， залишений нам попередниками (предками); автографи предків.
手扎 sh6uzha власноручний лист. sh6uzhSng долоня ж.
手杖 sh6uzhang тростинка; тростина ж.; ціпок.
手指甲 sh6uzh?jia〈口〉ніготь [на руці].
手指头 sh6uzhi.tou <口> 手治.
手植 sh6uzhi власноручно посадити що.某某人 〜的树 дерево, посаджене власноручно таким-то.
手纸 sh6uzhl туалетний папір.
手指 shouzhi палець.
手重 shouzhong занадто (дуже) сильно (різко). 不能这样〜не можна так сильно (різко); не можна з такою силою;〜了会弄坏的 якщо занадто сильно, то можна зламати.
手销 shouzhuo браслет.
手足 shouzu брати мн.〜之情 братерські стосунки (почуття); братерство (братство); 情同〜бути як брати.
手足无措 shou zu wu cuo бути в повній розгубленості (у повному збентеженні); зовсім збентежитися; повна безпорадність.
*\t" shou.
守 shou 1)(防守）обороняти кого-що (оборона); захищати кого-що (захист).〜要塞 обороняти (захищати) фортецю;住 Р车地 захистити (утримати, зберегти, відстояти) позиції;〜球 门захищйти ворота. 2)—守护1).医生在伤员 身边〜了一夜 лікар усю ніч прочергував біля пораненого;我哪能老〜着你не можу ж я увесь час бути з тобою (сидіти біля тебе)!
3)(遵守）дотріімувати чого (дотримання); триматися чого.〜纪律 підтримувати дисципліну; бути дисциплінованим;〜秩序〜 规矩 дотримуватися порядку; триматися правил;〜中立 тримати нейтралітет; бути нейтральним;〜时间 не спізнюватися; робити все вчасно;〜本分 знати своє місце; бути скромним; тримати себе в рамках [пристойності];使…〜本分 поставити кого на [своє] місце; вказати місце;〜信用 тримати [своє] слово; бути вірним [своєму] слову;严〜秘密 тримати в найсуворішому секреті (у найсуворішій таємниці); суворо зберігати секрет (таємницю). 4)(靠近）у кого-чого; біля кого-чого; поруч з ким-чим; при чому.稻子要种在〜着水的—方рис варто саджати біля води (поблизу води, коло води).
守备 shoubei оборона; охорона; сторожова охорона,力卩强〜підсилити оборону (охорону, сторожову охорону);夺取敌人〜薄弱的据点 взяти опорні пункти, що слабко охороняються супротивником.
守财奴 shoucainu скнара ч., ж”: скупий; скнара
ч., 	ж” скупердяй прост.; скупердяйка прост.
守车 shouche <铁路> кондукторський вагон.
守成 shoucheng 〈书>зберігйти створене; підтримувати справу на колишньому рівні.
守法 shoufa дотримуватися законів.
守宫 sh6ug6ng <^J> гекон.
守寡 shougua вдовіти; ходити вдовою (удівство); жити вдовою.
守fl吴 shouhou (等待）чекати кого-що, кого-чого; чекати на кого-що.〜着家乡的信息 чекати звісток (листа) з батьківщини.守护.
守护 shouhu 1)(看护）чергувати (чергування); (照料月艮侍）ходити за ким-чим; доглядати за ким-чим (догляд).〜病人 ходити (доглядати) за хворим; чергувати біля хвброго. 2)(守卫） охороняти кого-що (охорона); стерегти кого-що; вартувати кого-що (варта).〜畜群 стерегти (вартувати) череду.
守节 sh6ujie залишатися вірною пам'яті чоловіка; зберегти вірність покійному чоловіку.
守旧 sh6ujm консервативний (консервативність); відсталий (відстшіість); триматися старого (за старе).〜观点 консервативні (відсталі) погляди (переконання);〜的人
консервативна (відстала) людина; консерватор; прихильник старого; людина з застарілими поглядами;〜思想 консерватизм; відсталість.
守旧派 shoujiupai консерватори мн. консервативні елементи (угруповання).
守口 如瓶 shou kou ru ping сурово зберігати таємницю; сурово зберігати що в таємниці; німий як могила (риба); тримати язик за зубами; замкнутий у собі як скриня.
守灵 shouling стояти на варті біля труни; стати в почесну варту.
守门员 shoumenyuan <体> воротар ч.
守丧shousang守灵
守身 sh6ushen стежити за собою; шануватися.
守势 shoushi оборона.采取〜перейти до оборони; зайняти (стати на) оборону.
守岁 shousui гуляти у новорічну ніч.
守土 shoutu〈书〉захищати територію країни; 〜有责 захищати територію країни — обов'язок кожного; святий обов'язок - захист своєї землі.
守望 shouwang бути (перебувати) у дозорі; спостерігати за ким-чим (спостереження).
守望相助 sh6uwang xiang zhu взаємодопомога в охороні території й у спостереженні за ворогами.
守卫 shouwei охорона (охороняти кого-що); чати (чатувати). ~^г库 стерегти (охороняти) склад;〜国境 охорона державних кордонів; 担任〜нестгі варту (охорону);派一连人去〜 призначити роту у варту.
守孝 shouxiao бути в жалобі [по батьках].
守夜 shouye нічна варта; нічне чергування; вартувати (стерегти) вночі.〜的人 нічний сторож.
守约 shouyue тримати [своє] слово; бути хазяїном свого слова,不〜відступитися від своїх слів; порушувати слово (обіцянку).
守贝У shouze правила лш.学生〜правила для учнів.
守制 shouzhi віддалитися від справи на час .жалоби по батьках.
守株待兔 sh6u zhii dai tu чекати того, щоб щастя саме привалило; чекати з моря погоди.
旨 shou.
首 1 shou 1)(头）голова;颔〜кивйти головою;搔 〜шкребти потилицю. 2)~>首领 2).以...为〜的 делегація на чолі з ким; очолювана ким делегація. 3)—首先 1).〜开纪录 відкрити рахунок.
首 sh6u <量词> 一〜诗 один вірш.
首倡 shouchang ініціатива; почин; покласти початок чому.
首唱者 shouchangzhe ініціатор-заводій.
首车 shouche перший рейс.
首仓1J shouchuang покласти початок чому.〜乡己录 [першим] поставити рекорд;〜精神[твбрча] ініціатива; ініціативність; творчий дух;尊重 群众的〜精神 поважати ініціативу мас
首创者 sh6uchu^ngzh6 зачинатель.
首次 shouci перший; перший раз; уперше.〜上 演прем'єра;〜上映кінопрем’єра;这部影片 是〜上映 ця кінокартина демонструється вперше;我是〜来北京 я в Пекіні вперше; це перший раз як я в Пекіні.
首当其冲 shou dang qi chong першому опинитися під ударом; знаходитися під першим ударом; прийняти на себе перший


743
удар; у першу чергу впасти на чию гблову.
首都 sh6udu столиця.
首恶 sh6u'e головний винуватець; заводій.〜必 办，胁从不问，立功受奖головніше злочинців необхідно карати, тих, що скоїли злочин з примусу - не переслідувати, тих, що мають заслуги - заохочувати.
首犯 shoufan головний злочинець.
首府 shoufii 1)(右会)обласний (провінційний, губернський) центр. 2)(殖民的і家的政府所 在地)адміністративний центр [колонії].
首府 shSuft перший багатій; найбагатша людина
首级 sh6uji [відрубана] голова.
首ft shouk^n кивнути головою на знак згоди; ствердно кивнути головою; дати згоду; погодитися.
首领 sh6ulTng 1) <书> (头和脖子)голова [і шия]. 〜难保 не зносити голови. 2)(领导人）голова
ч., 	ж; вождь ч.; проводир; ватажбк.(团体或 政党首领)лідер;(匪帮头子)ватажбк отаман. 农民起义的〜 проводир (ватажок) селянського повстання;部落的〜вождь племені;匪帮的〜ватажбк (отаман) бандитів.
首难 shounan першим виступити
首脑 sh6unSo глава ч” ж.; вождь;政府〜глава уряду;〜人物 вожді лш.; ватажки мн.;非洲国 家〜会议 Нарада глав урядів країн Африки.,
首屈一指 sh6uqii ylzhi перше місце; найперший; один з найкращих; пальма першості.
首善之区 sh6u shan zhl qu головний культурний центр країни; головний центр культури; столиця.
首饰 sh6u.shi коштовність; [жіночі] приіфаси; ювелірний виріб.放〜的小厘 скринька для коштовностей;戴〜носііти (надягти) коштовності.
首饰店 sh6u-shidian ювелірний магазин.
首饰匠 sh6u-shijiang ювелір; золотих справ майстер.
首鼠两端sh6u shii liSng duan (迟疑不决）не вистачило духу (рішучості) у кого; не знати, на чому зупинитися;(动要不决）вагатися між двома рішеннями.
首途 sh6utii <书> виїхати (виїзд); відправитися (відправлення); відправитися в дорогу. Щ Р示 商务代表团〜来华міжнарбдна торгова делегація виїхала до Китаю.
首尾 sh6uw6i 1)(前面和后面）початок і кінець, 〜刁、相符 кінець не відповідає початку; кінець не сходиться з початком;〜一贯 сувора послідовність;作文时要注意〜呼应 коли пишеш статті, необхідно дбати про те, щоб існував взаємозв'язок між початком і кінцем (щоб початок і кінець сходилися, щоб початок і кінець були відповідними). 2) (始末）від початку до кінця.这次运动〜经过 了三个多月 цьбго разу рух від початку до кінця зайняв понад три місяці.
首位 sh6uw6i перше місце.提到〜поставити (висунути) що на перше місце;放在〜 ставити в основу;占〜зайняти перше місце; стояти на першому місці.
首席 sh6uxi (ІЙ的席位）почесне місце;客人 应当坐〜гбстеві найпочесніше місце.(职位 最Й的）перший; головний:〜代表 головній (перший) представник; головний делегат;〜 检察官 головний (старший, генеральний) прокурор.
首先 sh6uxiSn 1)(最先）перший; насамперед;
спочатку; спершу; у першу чергу.列宁关于 社会主义能够在一个国家〜$得胜利的理论 теорія Леніна про можливість перемоги соціалізму спочатку в одній країні;中国在任 何时候，任何情况下f不〜使用核武器 Китай нікбли і ні за яких обставин не застосує першим ядерну зброю;〜要把工作 做完 насамперед (спочатку, у першу чергу) треба закінчити роббту;〜要听人家说完，然 后再题不同意见спочйтку (спершу, насамперед) треба вислухати інших, а потім вже заперечувати;这个问题必须〜解决це питання необхідно вирішити в першу чергу (насамперед). 2)(用 4і 列举，表示第一） насамперед; по-перше.
首相 shouxiang прем'єр-міністр; прем’єр.
首要shduySo 1)(摆在第一位的）гірший; найперший; першорядний; першочерговий; головний; найповажніший.〜问题 питання першорядної ваги (першорядного значення); найважливіше (найголовніше) питання;〜任 务 перша (найперша, першорадне, першочергове, головне) завдання; найголовніше (найважливіше) завдання;〜意 义 примат книжк.;占〜займйтн перше місце; бути (стояти) на першому (самому головному) місці;提到〜地位 ставити (висунути) що на перший план (на перше місце);这是〜的 це найголовніше (важливіше); це перше. 2) 首脑
首义 shouyi <书> першими підняти повстання (піднятися на боротьбу); першими повстати.
首长 sh6uzhang начальство збірн.; начальник; галова ч” ж.各机^~ начальство (начальники, глави, керівники) установ;高级〜вище начальство;他是本机关的〜він начальник (глава, керівник) нашої установи.
首座 shouzuo почесне (належне голові) місце.
shou.
寿 shou 1)(长命）довголіття,福〜щастя і довголіття. 2)(年岁）вік; літа мн.高〜 дозвольте запитати, скільки вам років? 3)(生 命)життя ж. довге життя; довголіття. 4)~»•寿 辰.做〜святкувати (відзначати) день народження;祝〜поздорбвити кого з днем народження.
寿材 shoucai труна.
寿辰 shouchen день народження.
寿礼 shoul! подарунки (підношення) до дня народження.
寿面 shoumian локшина, що підноситься до дня народження як символ довголіття.
寿命 shouming тривалість життя; тривалість існування.人的〜тривалість життя людини; 机器〜термін служби машини;帝国主义的〜 不会令艮长 імперіалізму недовго залишилося жити; дні в імперіалістів уже полічені; імперіалізм уже недовговічний.
寿山石 shoushanshi〈矿> агальматоліт.
寿数 shou-shu тривалість життя, визначена долею.〜到 了 смерть прийшла.
寿桃 shoutao зроблені з тіста чи справжні персики, що підносяться як символ довголіття до дня народження.
shouxian страхування життя.
寿星 shdu.xing 1)(老人星）бог довголіття. 2)(称 被祝寿的人）немовля; новонароджений.
寿穴 shouxue склеп, влаштований при житті.
寿衣 shouyi поховальні шати [для небіжчиків].
寿终正寝shou zhong zheng qin 1)(年老而病死 家中）померти на руках рідних; померти серед близьких; померти своєю смертю. 2)(事物的消亡）помфти丨 навіки спочити; наказати довго жити; зійти нанівець.
u
叉sh
受 shou 1)(接受）одержати що (одержання); зустріти що;用被动态表示.〜教育отримати виховання;教育的权利 прйво на виховання; 〜过教育的人вихована людина;〜技术训练 мати (пройти) технічну підготовку;〜欢迎的 客人бйжаний гість;〜他领导б^ти в підпорядкуванні в нього; бути під його керуванням (керівництвом);〜他领导的机构 підлеглі йому організації;〜授国家 країна, що одержує допомбгу;〜礼 прийняти поздоровлення (подарунки);〜之有愧 навіть совісно від кого приймати;〜之无'№ гідна; заслужено;本书二度大〜欢迎 ця книга у свій час мала великий успіх;我〜过他的不少帮助 和好处 я бачив від нього чимало добра і допомоги. 2)(遭受)підцатися; одержати що; зазнати що; підцатися чому;(被）під що, чим; 用被动态表示.觉得很〜委屈почувйти себе дзоке скривдженим;〜攻击 піддаватися напйдкам;〜申斥 одержати догану (зауваження); перепасти кому від кого;〜人 侮辱 отримувати образи [від людей]; бути ображеним людьми; ~ 诱惑 піддатися спокусі);〜敌人的挑拨 піддйтися на провокацію ворога;〜官僚主义的压制 зазнавати утисків від бюрократів;〜修正丰义 影响 підцатися впливу ревізіоністів 主观主 义思想的毒害 піддйтися згубному впливові (виявитися отруєним отрутою)
суб'єктивізму;〜战争威胁 б^ти (виявитися) під загрозою війни;〜监视[бути] під наглядом; ~人利用 дати людям використати себе;〜审讯 перебувати (бути) під судом (під слідством);〜旱地区 райбни， що постраждапи від посухи;庄稼〜了 虫害 посіви постраждали від шкідників. 3)(忍受) терпіти що; знести що;(禁受）витримати що. 〜饥〜冻 терпіти голод і холод;〜考验 витримати спокусу (випробування);〜不住尖 平 не витримати катування; не стерпіти різкої критики;〜不了这种欺负和侮辱не витерпіти (не знести) такої образи;桥梁〜不 住这么大的压力міст не вгітримає такого великого навантаження;痛得〜不住 нестерпний (невимовний) біль; біль став нестерпним; світу не бачити від болю;我什 么都〜得了 я усе витримаю (стерплю);那些 苦真够他~的 ну і сьорбнув же він горя!
受病 shoubing нажити хворббу; занедужати (захворіти).
受潮 shouchao відволожитися (відвологлий).〜 的香烟 відволбглі сигарети;货物〜товари підмокли (відволожилися); 防止〜 запобігання вологості.
受宠若ISt shou chong ruo jing зраділий і здивований такою несподіваною милістю (прихильністю).
受如j激性 shducij了xing〈心理〉дратівливість.
受挫 shoucuo зазнати невдачі.
受到shduddo 受1).〜革命斗争的锻炼 одержати загартування (загартуватися) у революційній боротьбі; пройти школу


744
революційної боротьби; 〜 信 任 користуватися довірою;〜尊重 користатися повагою;〜支持 одержати підтримку; бути підтриманим;〜表扬 удостоїтися похвали; бути відзначеним;〜党的关,印 оточений (бути оточеним) турботою партії;他的影响 потрапити під його вплив; піддатися його впливу; під його впливом; гостей зустріли дуже привітно;客人〜热烈欢迎 гостім був улаштований гарячий прийом; ЙИ义〜普і®赞 扬 пропозиція зустріла загальне схвалення; пропозиція була зустрінута зі схваленням; пропозиція заслужила загальну високу оцінку. 2)~>受.〜损失 зазнати збитків;〜尖锐 的批评 зазнати різкої критики; бути розкритикованим;〜应有的惩处 понести заслужену кару (відповідне покарання);〜严 厉的驳斥 зустріти сувору відповідь.
受罚 sh6ufd понести покарання; бути покараним.
受粉 hduf^n <植> зашілення.
受害 shduMi 1)(受损害）страждати від
кого-чого;
в нестатках.无辜
безневинно постраждати. 2)(遭杀害） загинути від рук кого; бути вбитим ким.
受害人 shouhairen〈法〉потерпілий; потерпіла; жертва.
受话器 sh6uhu^qi <电> слуховй (телефонна) трубка; навушники мн.
受贿 shouhui брати (одержувати) хабаря; хабарництво; брати на лапу прост. бути підкупленим; хабарництво застар.; безгрішні доходи ірон.
受贿人 shouhuiren хабарник; хабарниця.
受戒 shoujie 〈宗〉прийняти постриг; постриг-тися в бонзи.
受尽 shoujin зносити що; перетерпіти що; натерпітися чого, розм.〜又艮苦 зносити (перетерпіти) страждання; випити гірку чашу;〜@ 凌 випити чашу образ;〜€ 楚 сьорбнути чимало горя;〜压迫 удосталь натерпітися гноблення.—百多年来中国人 民〜了帝国主义侵略和压迫的痛苦прбтягом більше ніж ста років китайський народ спбвна відчув на собі (зазнав усю) гіркоту імперіалістичної агресії і гніту.
受惊 shoujlng налякатися; злякатися.〜的敌人 наляканий ворог;〜不/J、натерпітися страху.
受精 shoujlng <动> запліднення; запліднення.
受精ІІ shoujlngnang <动> сім’єприймач.
受窘 shouji6ng потрапити в незручне становище; почувати незручність.
受苦 shouku страждати від чого, чим; мучитися чим, прост.; нудитися; терпіти муки (страждання);(生活艰苦）бідувати; життя сповнене горя.肉体上〜страждати тілом;精 神上〜страждати душею;〜受难的人们 страждальці мн.; мученики мн.;以前他受了 不少苦 у минулому він чимало намучився; у минулому у нього було чимало мук (страждань).
受累shdul€i (受到累）бути вплутаним;(无故受 累）б^ти втягнутим.不能使别人〜не можна інших вплутувати.
受累 shduldi (受到劳苦）стомитися (втома).〜要 口4 病人 не можна, щоб хворий стомлювався; хворого не можна втомлювати;叫你〜了 я， здається, стомив вас.
受理 shoull <法> прийняти [справу] на розгляд.
受凉 shouliang застудитися (застуда); схопити застуду.
受料台 shdulikrtdi платформа для прийому матеріалів.
受命 shouming за наказом; за вказівкою.〜开赴 前器 за наказом відправитися на фронт.
受纳器 shdunkji〈心理> рецептор.温度〜термо- рецептор;触觉 танго-рецегггор.
受纳作用 sh6un&-zudy6ng <心理> рецбпція. shounan терпіти нещастя. не
можна залишати кого в біді.
shoupian піддатися обману; бути обманутим. 〜上钩потрапити на вудку;不受敌人的 骗 не піддатися на обман ворогі.
受气 shouqi терпіти образи (утиски); зазнавати образ (знущань).
受气包 shduqibao забута людина.他是个〜він людина забута; для усіх він козел відпущення; кожний зриває на ньому своє зло.
受屈 shouqu терпіти образу; бути [несправедливо] скривдженим.
受权 shouquan надані повноваження; надане право; уповноважений.新华社〜发表声明 агентство Сіньхуа уповноважене заявити що.
受热 shdurS 1)(受І搞温的影响）від нагрівання; від високої температури. 土壤的〜程度 прогріття ґрунту;物体〜则膨帐 тіло розширюється від нагрівання (від високої температури). 2)—•受暑.
受招І面 shouremian поверхня нагрівання.
受伤 shoushang отримати поранення; поранений. 受$伤 отримати важку рану; бути важко пораненим;他腿部〜了 йбгб поранило в ногу; він був поранений (одержав поранення) у ногу.
受事 shdushi〈语〉об’є кт дії.
受暑 shoushu сонячний (тепловий) удар.
受胎shdutei —受孕.
受托 shoutuo за дорученням; одфжати доручення.
受托人 shoutuoren довірена особа.
受洗 shouxT <宗> прийняти водохрещення.
受降 shouxiang прийом капітуляції,〜权利 право на прийом капітуляції.
受训 shouxun проходити підготовку (курс навчання).
受业 shouye одержувати освіту; бути учнем кого, у кого; навчатися; учитися.
受益 shouyi одержати (мати) кбристь (вигоду)〜 匪浅 отримати немало корисного (користі); 这使我〜匪浅 це було дуже корисним для мене.
受用 shduydng (享受）скористатися чим;(得益） кбристь; корисно.
受孕 shouyun зачати (зачаття); завагітніти; запліднитися.
受罪 shouzui 受苦〜受句多了 натерпітися чимало горя і страждань; сьорбнути горя.
狩 sh6u.
狩猎 shoulie полювання (полювати).以〜为生 жити полюванням; займатися мисливським (звіроловним) промислом.
Щ shou.
兽 shou звір ч.; звірина збірн., розм.; дика тварина.
兽力 shouli жива тяглова сила; тягло збірн.用〜 运载 возити живою тягловою силою (гужем); 〜运输 гуж; гужовий транспорт; гужові перевезення;〜不足 нестача тяглової худбби.
兽力车 shouliche візок на живій тязі.
兽王 shouwang цар звірів.
兽行 sh6uxing (残忍行为）:звірство (звірству- вати); звірячий вчинок.法西斯的〜 фашистські звірства.(指弓虽奸）зґвалтування; (指；乱伦）кровозмішання.
兽性 shouxing звірині інстинкти.〜发作 звіріти; 激起〜будити в кому звіра.
兽医shduy了（兽医学).〜卫生检查ветсан- експертиза;〜санзаходи. (J旨医 生)ветеринар; ветеринарний лікар; ветлікар.
兽医学 shouylxue ветеринарія.
兽#站 shouyTzhan ветеринарний пункт; ветпункт.
兽疫 shouyi епізоотія.
兽欲 shouyu тваринна пристрасть; хіть ж.
兽仔子 shouzai-zi звір; звірятко.
sh6u.
授sh6u 1)0—授予.〜旗вручити прапор;〜以特 权 надати надзвичайні повноваження; надати (надати) особливі права. 2)(传授） дати що, книжк.; дати що; навчити кого чого (навчання); навчити кого чому.〜以初步技术 知 і只 дати (дати) елементарні технічні знання;这是S师І専亲自所〜цьбго [нас] навчив сам майстер.
授粉 sh6u位п〈植〉запалення.人工〜штучне запилення.
授sh6ug6i —授予.
授奖 shoujiang нагородження (нагороджувати кого-що); преміювання (преміювати кого-що).〜大会 збори для вручення нагороди;先进工作者〜大会урочгісті збори з приводу нагородження передовиків виробництва.
授精 shoujlng <动> запліднення.人工〜штучне запліднення.
授课 shouke викладати що (викладання); вести заняття; давати (вести) урок (用于中小学） читати лекцію (用于大学）〜计划 по^рбчний план;每周〜十六4、时 на тиждень шістнадцять навчальних годин 一 (уроків).
授命 sh6um'mg (献出生命）віддати своє життя; пожертвувати життям.
授命 shduming <书> (下命令）доручііти кому-чому що, з неознач. (доручення).〜组阁 доручити кому сформувати кабінет.
授权 shouquan уповноважити кого-що на що, з неознач. (уповноваження).〜便宜性事 надати (дати) право діяти на власний розсуд; дати карт-бланш;政府〜大使签署协舍уряд уповноважив посла на підписання договору.
授受 shoushou давати й одержувати що.
授意 shouyi подати думку; дати пораду;(指使） за підказкою; за вказівкою.这是别人〜他这 样 f故的 це інші подали йому думку так вчинити; він так вчинив за порадою (за вказівкою) інших;信是在王同志〜下写的 лист написаний за підказкою (за вказівкою) товариша Вана.
授予 shouyu присвоїтити що кому (присвоєння); удостоїти чого; вручити що кому (вручення); дати що.〜称号 присвоїти звання; удостоїти звання;〜励章 вручити (дати) орден;〜学位 присвоїти учений ступінь; удостоїти ученого ступеня;〜奖金 дати преміальні; преміювати кого-що;决定〜一* 等奖 присудити премію першого ступеня; винести постанову про ввдачу премії першого ступеня.


745
shou.
售 shou продавати що (прбдаж); торгувати чим.
售货亭 sh6uhudting кіоск.
售货员 shouhuoyuan продавець; продавщиця; працівник прилавка; прикажчик застар.
售价 sh6ujm [продажна] ціна.〜低廉 доступні (низькі) ціни; низька розцінка.
售票处 shoupiaochu квиткова каса.
售票员 sh6upmoyudn касир; касирка;(电车，公共 汽车的售票员)кондуктор; кондукторша.
shou.
绶 shdu —绶带.印〜шбвковий шнур [на стародавніх печатках].
绶带 shoudai стрічка [ордена].
瘦 sh6u.
瘦 sh6u 1)(肉少）худий (худнути, худорба).身 上〜了 спйсти з тіла; схуднути;〜得皮包骨头 шкіра та кістки; одна тінь залишилася від кого; можна всі ребра перерахувати;他〜多 了 він дуже схуд. 2)(脂肪少）неж^ірний; пісний рот.这S肉太肥，我要〜点儿侖цей шматок м'яса занадто жирний (масний), я хотів би не такбго жирного;我要〜羊肉 прошу дати мені пісну баранину. 3)(窄小） вузький (вузькість).轴子太〜рукавіі занадто вузькі 4)(不月巴沃）худий; неродючий (неродючість).〜地 худий (неродючий) грунт.
瘦骨憐_ shou gii linxun кістлявий; можна всі ребра перерахувати.
瘦果 sh6ugu6 <植> сім’інка.
瘦煤 shoumei непридатне вугілля.
瘦肉 shdur6u нежирне (пісне) м'ясо.
瘦弱 shouruo схудлий (схудлість, схуднути); худий (худнути).—匹〜的老马 сх^цла (худа) стара шкапа;身体变得非常〜сильно схуднути.
瘦小 shouxiao худенький.
瘦肖丨J shduxue сухорлявий (худорлявість); сухо- щавий (сухорлявість); сухий (сухість); сухопарий.〜的⑩ с>осорляве (сухе) обличчя.
瘦子 shou-zi худа людина.
shu.
书 shii 1)—书写.2)(书本）кшіга, нова книга;〜 书 писати книгу. 3)—书信.家〜лист від рідних (з дому).
书案 shii'an〈书〉письмовий стіл.
书包 shubao портфель ч.; сумка.
书包带 shiibaodai ремінець із застібкою [для книг].
书报 shubao книги, журнали і газети; книги і періодика;夕卜国〜іноземна періодика.
书背shiib6i书脊
书本 shub6n книга.〜知识 книжні знання;打开〜 розгорнути книгу;合上〜закргіти книгу;天 天翻〜увесь час копатися в книгах; піти з головою в книги.
书® shuchu книжкова шафа.
书呆子 shudai-zi „книжковий хробак” ірон.; начотчик; начотчиця； схоласт; схоластик; талмудист; педант.
书店 shudian книгарня; (<]、书铺）книжкова крамниця.
书赎 shudu переписування; кореспонденція.
书 Й shiidu книгощ. 书法 shiifa каліграфія.
书法家 shafSjia каліграф.
书坊 shilfang книгарня
书房 shufang кабінет.
书后 shiihdu післямова.
书画 shuhua каліграфія і живбпис.
书籍shiiji книги мн.;(有关某一科自的书籍） література.政治〜політична література;文 艺〜худбжня література;夕卜文〜книги (література) іноземними мовами.
书脊 shiiji корінець [книги].
书记sM.ji 1)(党、团中主奏的负责人)секретар ч.总〜генеральний секретар;区委〜секретар райкому. 2)(旧时称文员）діловод.
书记处 shii-jichu секретаріат, працівник (співробітник) секретаріату.
书架 shujia книжкова полиця; етажерка [для книг];(大型书架)книжковий стелаж.
书简 shiljiSn 书信.鲁迅〜переписування (листа) Jly Сіня.
书成shuju (出版社）видавництво;(书店） книгарня.
书卷气 shiiju^nqi інтелігентність.说话带~ відчувається інтелігентність мовлення.
书刊shiikan —书报.
书 口 shiik6u крайка книги (сторінки).
书库shiildi (І书馆书库）книгосховище;(书店 书库)книжковий склад.
书立 shiili власник книги.
书录 shulu бібліографія.
书眉 shumei верхнє поле сторінки.
书面 shumian письмовий; у письмовому вигляді; у писемній формі.〜作业 письмова роббта;〜测验 письмова контрольна роббта; 〜答复[дати] відповідь листом; відписати; дати відповідь у письмовій формі;〜请求 викласти прохання в письмовому вигляді (на папері);〜发言 письмовий виступ;发表〜声 明 опублікувати письмову заяву.
书面语 shiimianyu〈语〉книжна мова.
书名 shiimmg заголовок (назва) книги; титул спец.
¥ 名号 shiiminghao <ід-> знак для виділення заголовка чи книги статті.
书目 shiimii (某学科书目）бібліографія; каталог книг.
书皮 shiipi обкладинка [книги].
书癖 shupi книголюб; бібліофіл.
书评 shuping (评论）рецензія на книгу (про книгу);(简评）анотація.写〜рецензувйти (анотувати) книгу.
shupingjia рецензент.
书铺shGpCi —书店.
书签 shiiqian 1)(书名表签）етикетка (наклейка) на книзі. 2)(夹在书里面的小片)закладка.
书生 shushing (读书人）інтелігент;(迂儒） кабінетний чоловік.文弱〜зніжений інтелігент;〜之见 судження кабінетної людини; книжність погляду (судження); схоластичні міркування; думка
теоретика-книгаря.
书生气 shiishengqi інтелігенпщша ірон.; душок інтелігентщини; педантичний підхід; підхід, властивий інтелігентові.
书摊JL shiitanr книжковий ларьок.
书套 shutao футляр для книги.
书亭 shiiting книжковий кіоск.
书童 shiitong хлбпчик, що прислужує в кабінеті.
书屋 shuwil кабінет.
书物 shiiwu книги та інше.
书香 shuxiang інтелігентний.〜人 інтелігенція; інтелігентна родина;〜子弟 діти інтелігенції; виходець з інтелігентної родини.
书写 shiixie писати що (писання); лист.〜用纸 папір для письма;〜工具 письмове приладдя; 〜符号письмбві знаки; лист (以上两个译法 指*文字）розділові знаки 用钢笔〜писати що ручкою (пером).
书信 shiixin (往来的书信）лист; послання; листування; корерпонденція.〜格式 форма листа;〜往还 листування; обмін листами.
书信体 shiixintT <文> епістолярний стиль.
书页 shiiye сторінка.
书院 shiiyuan інститут; вища школа.
书札shiizhd书信 书斋shiizhai书房
书桌 shuzhuo письмовий стіл.
抒 shu.
抒 shu висловлювати що (висловлення).各〜已 见 кбжний висловлює свою думку;直〜脑 臆 відкрито сказати (висловити), що є на душі.
抒发 shiifa —»•抒.〜感t青 висловити свої почуття.
抒 t# shiiqing висловлювати свої почуття; ліричний.〜散文 лірична проза;〜歌曲 романс; ліризм;〜诗人 лірик; ліричний поет; 〜女高音ліричне сопрано;这段音乐〜味很重 у цій частині музики багато ліризму.
抒情诗 shuqingshl <文> лірика; ліричні вірші.
抒写 shuxie описати що (опис); передати що (передача); висловити що.〜感t青 висловити (описати, передати) [свої] почуття;这一段小 说所〜的主,乂公的思想感t声у цій частині роману описуються почуття і думки героя; у цій частині роману автор передає почуття і думки героя.
shii.
枢机主教 shtijT-zhtiji》o <宗> кардинал.
®Ш shuniii вузол.〜交Ж вузол (вузловий пункт) шляхів сполучення;联络〜вузол зв'язку;铁路〜залізничний вузол;经济〜 ключові позиції в економіці; ~ІЕ程 вузловий об'єкт.
枢纽站 shiinifizMn <铁路> вузлові станція.水 利〜гідровузол.
shu.
叔Shn 1)—叔父.2)—叔叔2). 3)(小叔_子） молодший брат чоловіка; дівер ч. 4)(排行第 三)третій [по старшинству серед братів].
叔{百 shu-bai двоюрідний [по бічній лінії].〜兄 弟 двоюрідні брати [по бічній лінії].
叔父 shufu молодший брат батька; дядько ч.
叔公 shiigong молодший брат свекра; дядько ч.
叔母 shiimd дружина молодшого брата бйтька; тітка.
叔婆 shupo дружина молодшого брата свекра; тітка.
叔叔 shii.shu <口> 1)―叔父.亲〜рідний дадько 堂〜двокірідний дядько. 2) дядько;
вуй
叔祖
shuzfi молодший брат діда; двоюрідний дід (дідусь).
叔祖母 shiiziimti дружина молодшого брата діда; двоюрідна бабуся.
shi


746
殊 shu 1)(差异）різниця (відрізнятися); відмінність (відрізнятися). 二者有〜є між ними різниця (відмінність); відрізнятися один від одного;与原本无〜немає різниці з оригіналом; не відрізнятися від оригіналу. 2)(特别）особливий,引为〜荣 вважати за особливу честь для себе;药有〜效 ліки особливо ефективні (дають особливий ефект). 3)(彳І) дуже; украй. ~觉歉然 д^же шкодую; про що дуже (украй) шкодую; ~Щ 可惜 це викликає особливий жаль;〜属不易 усе це не так-то легко дається (далося); не так-то прбсто це зробити (цього домогтися); 差异〜甚є величезна різниця；你们的斗争精 丰中〜可钦敬 ваш бойовий дух гідний великої поваги.
殊不知 shiibCizhT 1)(不知道）а (але, і) не знати (не розуміти). 乂们都不注意这一点，〜这有 多么危险 люди не звертають на це уваги, а (але), не знають (не розуміють), як це небезпечно. 2)(没想到）а (але, і, навіть) не Думати.我以&也还在北京，〜І星期他—走 Т я вважав, що він ще в Пекіні, а не подумав (і не думав), що він міг виїхати на минулому тижні.
殊礼 shiUT 1)(特优的礼遇）[виявляти] особливі почесті. 2)(不同的礼节）особливий церемоніал; особлива церемонія.
殊死 shusl не на життя (не на живіт), а на смерть; до останньої краплі крові.作〜的斗 争 вести смертельну боротьбу; борбтися не на життя, а на смерть.
殊死战 shusTzhan смертельна сутичка.作〜 битися не на життя, а на смерть; битися до останньої краплі крові
殊途同归 shii tu tong guT прийти до однієї мети різними шляхами; усе веде (йде, зводиться) до одногб; усі дороги ведуть у Рим.
殊励 shuxun <书> особливі (видатні, висбкі) заслуги.
倏 sha.
倏 shii —倏忽 1).〜己两周 два тижні пролетіли (пройшли) в одну мить; як мить, промайнули два тижні; умить промайнули два тижні.
倏地shii.di —倏忽1).飞机〜从头上飞过літ^к блискавично (в одну мить) пролетів над головою.
倏忽 shOhii 1)(极快）в одну мить; умить; миттю розм.; миттєво.〜不见 миттю (миттєво) зникнути; промайнути і зникнути. 2)(突然） раптово.气候〜变化 погбда раптово змінилася; раптова зміна погоди.
寂^ shu.
菽 shii бобові.
梳 shii.
梳 shu 1)~>梳子.2)(梳理)‘чесати що (чесання). 〜麻 чесати льон; чесання льону;〜头发 розчісувати (зачісувати, чесати) волбсся;把 头发〜平 зачесати волбсся; зачесатися;头发〜 得很整齐 волбсся акуратно причесане.
梳净 shiijing прочесати що; вичесати що (вичісування).把亚麻〜прочесати (вичесати) льон;把头发里的头垢〜вгічесати лупу з волбсся.
梳理 shiUT чесання; кардовання.机器〜 машинне чесання.
梳理工 shiilTgong чесальник; чесальниця.
梳理机 shulijl <机> чесальна машина; про- чісувач.
梳麻机 shOmdjf〈机〉чесіпка для гребінця льону; чесальна машина.
梳毛工 shiimaogong шерсточесальник.
梳毛机 shiimaojl〈机〉чесалка для гребінця вовни; чесшіьна машина.
梳fffi shumian чесання бавовни; кардочесання.
梳棉机 shumianjl〈机〉кардочесальна машина; чесальна машина; чесалка.
梳通 shutong розчесати що.把头发〜розчесати волбсся;〜розчесати волокна бавовни.
梳头 shiitou зачісуватися; робити зачіску; розчісувати волбсся, @ 的"[十么 яка в неї
зачіска? як вона причесана?
梳洗 shuxi причісуватися й умиватися.〜手丁扮 робити туалет; займатися туалетом.
梳妆 shQzhuang робити туалет.
梳状台 shiizhuangtai туалетний столик; туалет.
梳子 shii-zi гребінець; гребінь ч.
疏 shG.
疏 1 shu. 1)~>疏落〜星 рідкі зірки;〜林 рідкий ліс. 2)—疏远.3)—>疏忽.〜于防守знехтувати заходами оборони;〜于防范 послабити (утрачати) пильність. 4) скромний (скромність); мізерний (мізерність).才〜学浅 [мої] скромні (мізерні) знання і можливості.
疏2 Sha (封建时代给皇#的条陈）доповідь на найвище ім'я.上〜представити (подати) дбповідь на найвище ім'я.
疏导 shtidao відводити що (відвід) відкрити шлях воді.〜淮'河 відводити воду з ріки Хуайхе; відведення ріки Хуайхе; ~淮》可的工 程 будівництво (роббта) з відведення ріки Хуайхе.
ірії果 shiiguo <^> нормування молодої зав'язі.
疏忽 shii.hu (粗心大І：) недбалість (недбалий, неуважний); помилка (помилковий); неуважність (неуважний, неуважність);(忽 视）зневажливість (зневажливий, зневага, зневажати).偶然的〜випадкбва необачність (помилка);〜职守 недбале (зневажливе) ставлення до обов'язків; нехтувати своїми обов'язками;〜大意 величезна неуважність (недбалість);工作大意 недбшіо ставитися до роббти; працювати абияк;不可以这样〜职守 не можна бути таким недбалим (неуважним); 由于〜职守发生了事故чбрез недбалість (через недбальство) відбулася аварія;由于〜 职守而犯错误 зробити помилку через недбалість (через недбальство).
疏花 shiihua <农> нормування квітів.
蔬剪 shujian〈农〉проріджування; вирізання.
疏浚 shujun розчищення (розчищати що);(力口深) поглиблення дна; поглиблення (поглиблювати що).〜职守至丨J航道очищення (поглиблення) фарватера.
ШШ shiilan недбалість (недбалий); лінощі; лінь ж. (ледачий).克服自己身上的〜职守毛病 перемогти в собі (свою) лінь (лінь, недбалість).
疏漏 shiilou недогляд (недогледіти що, чого); недогляд (упустити що).发觉工作中有〜 помітити недогляд (упущення) у роботі.
疏落 shiiluo рідкий (рідкість); розсіяний.〜的树 林рідкий ліс;天і蔬蔬落邊的晨星розсіяні по небу рідкі ранкові зірки; рідке (розсіяне) населення.
Й'Й* shumiao <^> проріджування.
疏散shGsAn 1)~>蔬落.〜的村落рідкі (далекі одне від одного) села. 2)(撤ІЕ) евакуювати кого-що (евакуація)(分散）розосередитися. 〜人口 евакуювйти населення;〜城市人口 зменшення перенаселення міста; розвантаження міста;空袭瞥报一响，他们立刻〜开了 як почалася повітряна тривога, вони негайно розосередилися.
疏失 shush! помилка; недогляд.以免〜щоб уникнути помилки (недогляду);这是我的〜 це моя1 помилка; цей мій недогляд; це я зробив (допустив) помилку; це я схибив.
疏水性 shiishuTx'ing <化> гідрофбб.
疏水作用 shiishul-zudydng гідрофобізація.
疏松 shiisong 1)(松散）пухкий; розсипчастий (розсипчастість). 土质干燥〜ґрунт сухий і пухкий. 2)(弄松）розпушувати що (розпушення).〜土壤 розпушувати ґрунт (землю).
疏通shiit6ng 1)—疏浚.〜排水沟розчистити водостік. 2)(沟通，调解）залйгодити що (залагоджування); примирити кого-що (примирення);(说项）замовити слово.请你 替他〜一下 прошу вас замовити за нього слбво (слівце).
疏远 shiiyuan відчужуватися (відчуження, відчуженість, відчужений); віддалитися (відділення, віддалений).互相〜взаємне віддалення;在思想感情上〜ідеологічно і психологічно віддалятися від кого;近来他们 的关系〜了 в останній час з'явилася
відчуженість у їхніх відносинах (вони жили відчужено);也和老朋友渐渐〜起来він став поступбво віддалятися від старих друзів; поступбво він став триматися зі старими друзями відчужено;我故意和他〜я навмисно не хочу бачити його.
sha.
舒 shii 舒展 1.〜经活血 підселювати кровообіг і заспокоювати нерви;〜眉展眼 засяяти [з радості]; світитися радістю.
舒畅 shuchang приємно (приємність); легко.心 十青〜[ctIfio] приє мно і легко на душі; бути в прекрасному настрої;使人尤、情〜щоб усім було легко і приє мно; >11、情不〜тягар (важко) на душі; настрій поганий;免得大家心情不〜 щоб людям не було обтяжливо; щоб людині на душу не класти тягар.
舒服 shd.fii 1)(畅快安适）зручно (зручність); спокійно; приємно (приємність); добре 在圈 椅里坐着很〜в кріслі зручно (приємно, добре) сидіти;这色彩看着挺〜так6 забарвлення дуже приємне для очей; це найприємніше для очей забарвлення. 2)(无 病）здорбвий.我身体不〜я погано себе почуваю; мені нездужається; я почуваю себе нездоровим; я почуваю нездужання;你什么 地方不〜на що скаржитеся?
舒,序 shuhuai заспокоїтися (заспокоєння).
舒缓 shiihuan повільно і неквапливо.
舒卷 shujuan <书> 白云〜клубочгілися хмари; 〜自如 легко (вільно) розправлятися і згортатися.
舒适 shushi зручний (зручність); комфортабельний (комфорт); заташний (затишок, затишність).〜的旅馆 комфортабельний готель.环境〜，有助于休息затишність (затишок) обстановки сприяє відпочинку;房 间里很暖和，很〜у кімнаті дуже тепло і


747
затишно.
舒坦shiitan —舒服1).舒舒坦坦睡一觉зр)^чно поспати; спокійно виспатися.
舒展 shii.zhan 1)(不卷缩）розгладитися; розправитися. 下身子розім^тися;叶子〜开 了 розправилося листя дерев 高兴得连额上 的皱纹也〜了 від радості навіть зморшки розгладилися на чолі. 2)(安适）спокійний; безтурботний (безтурботність).心中〜多了 стало набагато спокійніше на душі,.
舒张 shiizhSng〈生理〉дійстола，血管〜дтстола серця; вазодилятація.
输 shii.
输1 sha —输送.
输 2 shu програти що (програш).〜了 一盘棋 програти одну партію в шахи;把钱〜光 了 програти всі гроші; програтися начисто (остатбчно); начисто програтися; ^.ІХ 自 了 визнати себе переможеним; визнати свою поразку;仗打〜了 прогріти битву (бій); зазнати поразки в бою;官司打〜了 nporpdra процес;〜了理 постати перед ким-чим у всій своїй неправоті;打赌〜了 прогрйти парі;打牌 〜了 прогрйти в карти;比赛〜了 програти матч;我队〜了两个球нйша команда програла два м'ячі;白旗要〜了 біііі програють.
输出 shiichii 1)(从内部到外部)виходити. 2) <ffi> експорт (експортувати кого-що); вивіз (вивозити кого-що).商品〜Експорт (вивіз) товарів;资本〜Експорт (вивіз) капіталу;〜超 过输入 експорт (вивіз) перевищує імпорт (увіз); активний баланс;革命不能〜，也不能 输入 революцію не можна ні експортувати, ні імпортувати. 3) <技> вихід.能量〜вііхід енергії;高频〜високочастотний вихід;〜功能 вихідна потужність;噪扰〜вихідні шуми.
йїЖ*® shuchu'e експорт; вивіз.
输出国 shiichiigu6 країна-експортер ж.石油〜 країна-експортер нафти; нафтоекспортуючі країни.
输出品 shuchupTn експортні (вивізні, експортовані) товари; предмети експорту (вивозу).
输电 shiidian електропередача.
输电量 shiidianliang вихідна (що виділяється) потужність.
输电网 shiicMnwSng електромережа ж.; електророзподільна мережа.
输电线 shudianxian лінія передачі (електропередачі); електролінія.
输将 shiijmng <书> надіти допомогу; пожертвувати що (пожертвування).慷慨〜 пожертвувати щедрою рукою.
输精管 shtijlngguSn <解> сім’явивідніій канал. 〜切除术〈医〉деферентектомія.
输精管炎 shiijTngguSnydn <医> деферентііт. 输卵管 shGluanguan <解> фалбпієва (маткова) труба; яйцепровід. 输尿管 shiiniAogi^n <解> сечовід. 输尿管炎 shiinmogi^nydn <医> уреурііт.
输入short 1)(从外部到内部）входити в що. 2) імпорт (імпортувати кого-що); ввіз (ввозити кого-що).商品的〜імпорт (ввіз) товарів;〜超 过输出 імпорт (ввіз) перевищує експорт (вивіз); пасивний баланс. 3)〈技〉вхід.同步〜 вхід синхронізації;差分〜диференціальний вхід.
输入额 shuru'e імпорт; ввіз.
输入品 shQriipTn імпортні (ввізні，імпортовані)
товари; предмети імпорту (ввозу).
输水道 shiishuTd&o водопровід.
输送 shusong транспортувати кого-що (транспорт, транспортування, перевезення); підвозити кого-що (підвіз, підвезення); доставити що (доставка); перевозити кого-що (перевіз，перевезення).〜货物 транспортувати (підвозити, доставляти, перевозити) вантаж;管道〜трубопровідний транспорт;由海道〜доставка (підвезення, транспортування, перевезення) морем;〜能 力 провозоспроможність;便于〜的 транспортабельний; зручний для перевезення;〜装 置 конвеєрна установка;〜管线 трубопровідна лінія;把粮食〜到城市里 підвозити хліб у міста;向工厂〜原料 підвозити (доставляти) сировину заводу;培 养和〜干部 підготувати кадри і висунути їх на різні посади;各学校每^给国ІЙ：毕业 生 щороку школи й університети дають країні величезну кількість своїх випускників.
输送带 shusongdai <技> стрічковий транспортер (конвеєр).
输送器 shiisongqi〈技〉конвеєр; транспортер.
ШіЙ- shiixue <^> переливання (трансфузія) крові; кровопереливання; гемотрансфузія.
输血学 shuxuexue гемотрансфузіологія.
输油管 shiiy6uguan нафтопровід.
蔬 shu..
蔬菜 shiicM овочі мн.; зелень ж.耐热〜 жаростійка овочева рослина;越冬〜 зимостійка овочева рослина;〜作物 овочева (городня) культура;〜栽培 овочівництво;〜储 藏库 овочесховище.
蔬食 shiishi 1)(素食）рослгінна (вегетаріанська) їжа. 2)(粗 І) груба Ька.
shii.
秫 shu гаолян.
林 shu jie гаолянове стебло; стебла гаоляну.
秫米 shumT гаолянова крупа.
衷I shu.
孰 shu <书> хто; який; що; котрий.〜是хто правий і хто ні? хто (який) з них правий?〜轻 〜重 що важливо і що менш важливо? що [буде] важливіше?〜优〜劣 якіій кращий, який гірший?〜能无过 хто без гріха; у кожного є недоліки; немає людей без вад.
孰若 shuruo <书> чи не краще; адже буде краще, якщо...
赎 shii.
赎 shii 1)—赎回.东西〜出来了 річ уже викуплена. 2)—赎非.
赎出sMchn —赎回.
赎当 shiidang викупити закладене (закладену річ).
赎回 shuhui викупити кого-що (викуп, викупний). 〜期限викупнгій термін;从当铺里把东 西 викупити речі з ломбарду.
赎回权 <法> shiihuiqudn викупне право.
赎价 shujia викупна вартість
赎金 shujln викуп; викупні грбші.缴内〜внестіі (заплатити) викуп.
赎买 shumai викупити кого-що (викуп).〜政策 політика викупу; політика відчуження [приватновласницьких засобів виробництва]
шляхом викупу.
赎身 shushen заплатити викуп за кого; викупити кого.
赎罪 shuzui спокутувати провину.立功〜 [новими] заслугами відпокутувати свою провину.
塾 shii.
塾 shu приватна домашня школа.〜家 приватна школа вдома.
塾师 shush! учитель приватної домашньої школи.
熟 shii.
熟 shu 1)(成熟）стигнути (стиглий, стиглість).〜 了的小麦стигла пшениця;小麦已经〜了 пшениця вже достигла;西瓜〜透了 кавуніі стигли;水果过〜了 фрукти переспіли;放〜的 苹果 лежані яблука. 2)(烧熟)зготуватися; (煮熟）зваритися;(煎熟）смажитися.米饭煮 〜了 обід уже готовий;米饭〜рис зварився (готовий);肉饼煎〜了 відбивна котлета засмажилася (готбва);肉还没有〜м’бсо ще не готове (не зварилося, не досмажилося). 3)(加 工过的）обрбблений; готовий.〜皮子 видублена (оброблена) шкіра;〜料 готовий (оброблений) матеріал;〜铜 кована (оброблена) мідь. 4)~>熟悉.〜地方 знай6ме місце; 这个人有些面〜обличчя цієї людини мені чимось знайоме; обличчя його здається мені знайомим;这条路我很〜ця дорога мені добре знайома; цю дорогу я добре знаю;我 和他不太〜я з ним не так близько знайомий; 他跟同志们已经很〜了 він уже звикся з товаришами;这个名字听起来很耳ім'6 щось дуже знайоме. 5)~>熟会东.记〜завчгіти що;弄 〜набути вправності (навичок).
熟谙Shl^n <书> —熟悉.对当地情况极为〜 прекрасно знати місцеву обстанбвку; гарне знайомство з місцевими умовами.
熟菜 shucai готові страви (продукти).买点〜下 饭 купити на обід (на вечерю) що-небудь готове з продуктів [їстівного].
熟道shiidAo —熟路.
熟地 shiidi <农> вибрані (оброблені) землі.
熟地 shiidi <药> ремйнія китайська.
熟读 shudu вчити (вивчити) напам'ять; завчити що (заучування).
熟荒 shuhuang〈农〉поклади ж.; перелогові землі.
熟客 shiikS постійний (частий) гість;(常来的顾 客）постійний відвідувач; завсідник.
熟练 shulian кваліфікований; досвідчений; навичка; вправність.〜技巧 висока майстерність;〜工 人 кваліфікований (досвідчений) робітник;〜 程度 кваліфікація;提高〜程度 підвищувати кваліфікацію;技术不〜некваліфікбваний;达 到〜程度 наб)пги вправності (навичок); набити руку;对这项工作很〜немає навичок цієї роббти; немає вправності в цій роботі; 他乌克兰语说得很〜він добре (швидко) говорить українською мовою;他驾驶汽车很 〜він має досвід (навички) у.водінні машини; він відмінно водить машину.
熟路 shiilu знайома дорога; уторована дорога; уторований шлях.
shu neng sheng qiSo майстерність приходить з досвідом (з нагромадженням досвіду і навичками); майстерність здобу- васться досвідом і навичкою; справа майстра боїться.


748
熟年 shunian врожайний рік.
突為 A shuren знайомий; знайома; знайома людина; знайомий розм.,他〜4艮多 у нього багато знайомих; у нього широкі знайомства.
熟稔shiirgn〈书>'—熟悉
熟石膏 shushigao штукатурний гіпс.
熟石灰 shushihul гашене вапно.
熟视无睹 shu shi wu сій дивитися і не бачити; закрити очі на що; пройти повз що.
熟识 shu-shi добре знати кого-що; знайомство (знайомий).彼此 f艮〜дббре знати один одногб; бути знайомими один з одним.
熟手 shushou досвідчений; досвідчений майстер (людина); досвідчена рука,事t青#〜办，可 放心些 спокійніше (більше впевненості), коли справа в досвідчених руках;〜不够 брак досвідчених людей (працівників).
熟水 shushui окріп; кипляча вода.
熟睡 shushui міцно (солодко) спати; спати міцним сном.
熟思 shusl продумати [всебічно] що; обміркувати детально (ретельно) що.
熟烫 shu-tang втратити свіжість; не першої свіжості.〜味^/匕 лежалий смак.
熟铁 shiiti6 залізо.
熟悉 shuxl добре знати кого-що; знайомитися з ким-чим (знайомство); у курсі чого.〜f青况 добре знати обстановку; знайомий (знайомство) з обстановкою;〜地形 знайомитися з рельєфом місцевості;〜马克 思主义 рсвбирйтися в марксизмі;事事都〜у курсі всіх справ;应当首先〜一*倩况 слід в першу чергу ознайомитися з обстановкою (з життям); насамперед треба детально довідатися про обстановку;厂里的事他晳时 还不〜він поки не в курсі справ заводу.
熟习 shiixi ірушовне (глибоке) знайомство; знаючий; прекрасно знати що.〜马歹ij主义理论 ґрунтовне знайомство (прекрасно знайомий) з теорією марксизму-ленінізму;〜技术问题 的人[людина] обізнана у технічних питаннях; 他〜印刷术 він прекрасно знає типографську справу.
熟油 shuyou фритюр.
熟语 shiiyfi фразеологія.
熟字 shuzi знайоме слово; знайомий ієрогліф.
shu 见另 zhti.
属 shii 1) рід.松〜рід сосни; сосна;植物的〜名 назви рослин;老虎是猫科的一〜тигр — тварина із сімейства котячих. 2)(隶属） підкорятися (підпорядкування, підлеглий); підвідомчий (підвідомчість).市〜各4亍政单位 всі адміністративні одиниці, підвідомчі (підлеглі) місту. 3)(归属）за ким-чим.胜利终 〜我们перембга буде за нами. 4)(是）查明〜买 все підтвердилося при розслідуванні; з'ясувалося, що усе відповідає дійсності;对 待已〜宽大 такб ставлення є більш ніж поблажливим;凡〜重要事项必须迅速办理 усе важливе слід вирішити в терміновому порядку; що важливо, слід вирішити в терміновому порадку. 5)(指生肖）народіітися під зодіакальним знаком чого.他〜马 він народився під зодіакальним знаком "коня".
属地 shfidi колоніальні володіння; колонія.
属格 shiige〈语〉генітив; родовий відмінок.
属国 shiiguo васальна держава; васальна країна.
属和弦 shtih^xidn <音> доміїйнта.
属团星系 shtituin-xlngxi <天> галактика скупчень.
属下 shiixia підлеглий; підлегла.
属相 shii-xiang <口> зодіакальний знак року народження.
属性 shuxing атрибут; властивість.社会〜 суспільна властивість;资本的〜атрибут капіталу; <经> 商品的有用〜кбрисна властивість товару.
属音 shuyln <音> домінанта.
属于 shuyu належати кому-чому; стосуватися чого.〜先进人士之歹У належати до числа передових людей;〜哲学范畴 належати (відноситися) до категорії філософії;中国〜 第三世界 Китай належить до третього світу; 土地〜国家земля належить державі;未来〜我 们 майбутнє належить нам (буде за нами);这 个建筑物是〜十四世纪的цей будинок зведено у 14 столітті.
属员 shuyuan підлеглі.
暑 shu.
Щ shii жара; спека.寒来〜往 час йшов, і жара змінилася холодом (і зима заступила літо); 西瓜可以解〜кав(н освіжує (прохолоджує, діє освіжуюче).
暑假 shujia літні канікули.去度〜вііїхати на літні канікули.
暑期 shfiqT літній канікулярний час.〜训练班 літні курси.
暑气 shuqi жара; спека. ~正盛 у саму спеку;〜 未肖 жара ще не спшіа; спека ще не спіла.
暑热shtird —署气.立秋了，〜还未退尽настала осінь, а усе ще стоїть жара (спека).
暑天 shutian жарка пора року.
shti.
黍 shii <植> прбсо.
泰米 shumi пшоно.
shu 见另 shii; shuo.
数 shti 1)(查点）порахувйти що; перерахувати кого-що.〜数目 порахувати числа;〜——〜钱 порахувати (перерахувати) гроші;〜清出席人数 порахувйти (перерахувати) присутніх; ~ 不清的人 незліченна кількість людей; ~ 不胜〜 незліченність; ім'я їм легіон. 2)(比较起来 最突出）краще від усіх; найкращий.论文 〜化水平就〜他高за своїм культурним рівнем він стоїть вище усіх.
数不着 shu-buzhao далеко кому до кого; де вже (там, отут) кому; куди вже (там, отут) кому.论射击技术可〜我що стосується техніки стрілянини, то далеко (де вже, куди вже) мені до інших.
数得着 shii-dezhao один із найкращих (з перших).在单位里，他是〜的积极分子в установі він один із найкращих активістів.
数典忘祖 shii dian wang zii забути про своє минуле; забути про те, звідкіля все це взялося (могло взятися); вилетіло з голови все минуле.
数伏 shufu початок літньої спеки.
数九 shujiu початок зимових холодів.
数来宝 shulaibao "шулайбао" (рід частівки під акомпанемент тріскачки).
数落 shiHuo <口> 1)(喷 А) говорити (базікати，розповідати) не вмовкаючи про що; перелічувати одне за іншим (по пальцях).他〜开了 він почав перелічувати одне за іншим (по пальцях); він говорив
(теревенив) не змовкаючи. 2)(责备） гарчати (бурчання); докоряти кого-що (докір); докоряти кому-чому (докір).不住 嘴地〜бурчати (докоряти) не зупиняючись; бурчати (докоряти) постійно.
数shushuo 1)(列举叙述）перелічувати що (перераховувати).〜他的一切过失 перелічувати всі його провини;在旧社会 里，穷愁万种，〜不完не перелічити всіх труднощів і негараздів, що були при старих соціальних порядках. 2)(责备） гудити кого (осудження); дорікати кому (дорікання); докоряти кому (докір).〜他几 句 сказати йому пару теплих слів;何必〜人 家 навіщо дорікати (докоряти) іншим.
数——数二 shu yl shu ег один із найкращих (з перших); надзвичайний; неабиякий; рідкісний.
^shu.
署 ^hu (办公处）управлінняя.总〜голови豸 управління.
署2 shti —署名.请〜上你的名字прош^ вас розписатися (підписатися, поставити ваш підпис).
署理 shui! 1) тимчасово викбнувати обов'язки (посада).〜省长 тимчасово викбнувати обов'язки губернатора. 2) тимчасово виконуючий обов'язки.〜省长 тимчасово виконуючий обов'язки губернатора.
署名 shtiming підписатися (підписання); поставити свій підпис.〜为…的文章 стаття за підписом кого.
蜀—
蜀葵 shiikui < 植 > алтбй [рожевий]; шток-троянда ж.
® 0 shu quan fei гі усе прбсто
дивовижно (у дивину).
蜀黍 shushfl гаолян.
蜀中无大将，廖化作先锋SMzh6ijgwiidgi^ig， Liao Hua zuo xianfeng на безлюдді і сидні в честі (і Хома дворянин); на безриб'ї і рак риба.
鼠 shu.
鼠 shti миша ж.(大老鼠）пацкік.家〜хітня миша (пацюк, щур).
鼠疮 shfichu5ng〈医〉скрофУли мн.
鼠窜 shucuan бігти в паніці; кинутися врозтіч.
鼠胆 shiidan боягузтво; боягузливий, як заєць.
鼠李 БЬйІЇ 〈植> жостір; жостір [даурський, япбнський].
鼠目寸光 shu mu cun guang далі [свого] носа не бачити; вузькість кругозору (поглядів).
鼠曲草 shtiqiicao <植> сухоцвіт.
鼠尾草 sMwgicSo <植> шавліі
鼠溪 shuxl <解> пах.
鼠疫 shiiyi <医> чум& чумна епідемія.〜患者 чумний; чумна.
暮 shii.
薯截 shuyu〈植〉ямс китайський.
曙 shti.
曙 shu 〈书〉розвиднюватися (світанок); світати.东方己〜на сході ширився і розливався світанок; настав (наступив) світанок; стало світати (розвиднюватися).
曙光 shiigimng 1)(清晨的日光）ранкова зоря; світанок.东方露出了一线〜на сході простягнулася (з'явилася) смуга ранкової


зорі; на сході показалися перші промені сонця;东方〜初S，庄严的天安门广已是 红旗似海 ще тільки з'являються на сході перші ранкові промені сонця, а урочиста і велична площа Тяньаньмень уже потопає в морі червоних знамен. 2)(已经在望的辛副） зоря.胜利的〜3ор4 перемоги;〜既在前头 зоря незабаром займеться.
曙色 shuse світанок.灰白的〜блідий світанок.
曙石器 shtishiqi <考> еоліт.
木 shii.
术语shiyfi термін;(某一学科的全部术语） термінологія.专门〜спеціальний термін;技 术〜технічний термін;科学〜наукбва термінологія;〜词典 термінологічний словник;定〜термінувати що.
术语学 shuyuxue термінологія.
束
shu.
束 shCi 1)(系）в'язати кого-що (в'язання).腰〜皮 带 підперезаний ременем;〜好要带 підперезатися; зав'язати на собі пояс; затягтися поясом;给孩子〜好要带 зав’язати (затягти) дитині пояс; підперезати дитину. 2) 〈量词〉一〜鲜花букет квітів; 一〜头发пасмо (пучок, жмут) волбсся; жмут (пук) сіна;文件 ——〜пачка (стос, в'язка) паперів.
束缚 shCiffi скувати кого-що; зв'язати кого-що; зв'язати руки кому; зв'язати по руках [і ногах] кого; пута мн.; кайдани мн.受〜б^ти зв'язаним по руках і ногах; руки зв'язані;
人免受〜розв’язати руки;摆脱〜скіінути пута (кайдани); звільнитися від пут (від кайданів);官І主义〜群众的ф动性 бюрократизм сковує (зв'язує) ініціативу мас; 苦І〜示了我们的拳Й труднощі не можуть скувати нас по руках і ногах.
束紧 shCijm затягти що; підтягти що. затягти (підтягти) пояс;〜Шй1 затягтися поясом; затягти тугіше пояс (живіт)(指节衣缩食).
束身自爱 shu shen zi аі шанувати свою честь (свою гідність; шануватися).
束手待毙 shu sh6u dai bi склавши руки чекати [свого] кінця; чекати загибелі, як приречений; покірно чекати загибелі.
束手就擒 shu shou jiu qin здатися без боротьби (без опору); здатися на милість переможця； скласти зброю [і здатися].
束手束ЇЙ shush6u-shujiao зв'язаний; боятися кроку [зайвого] зробити (ступити).
束手无策 shu shou wu се руки опустилися (оніміли); опустити руки; не знати, як бути; не знати, що робити; безпомічний
(безпорадний); неспроможний (безсилий), 感到〜почувйти повну безпорадність (повне безсилля); відчути повну безвихідь.
束滿 shuxiil < 书 > винагорода (плата)
учителеві.
束之高阁 shu zhl gao ge відкладати що в довгу шухладу; покласти що під сукно; здати що в архів.
束装 shuzhuSng〈书〉зібратися (спакуватися). 〜待发 зібратися в дорогу; сидіти на валізах.
述 shu.
述 shii викласти що (виклад); розповісти що (рбзповідь). 口〜викласти усно; розповісти; 路〜经过 кбротко викласти (розповісти), що відбулося; коротко передати хід подій;重〜一 遍 викласти (розповісти, повторити) що ще
раз; [усе] нижче викладене; 下所〜[усе] нижчевказане;上〜各项 викладені вище (вказані вище) пункти.
述评 shCiping огляд (оглянути що).国际时事〜 огляд міжнародних подій;摄影〜фотобгляд.
述说 shushuo викласти що (виклад); розповісти що (рбзповідь); пояснити що (пояснення).详 细〜他的生活变化докладно розповісти про зміни, що сталися в його житті;〜理由 пояснити (викласти) мотиви; мотивувати що.
述职 sMzhf [робити] дбповідь,大使回国 nocdu виїхав на Батьківщину для доповіді своєму уряду (з метою доповісти про свою роббту).
shCi.
树sh(i (木本植物）дфево.果〜фруктбве (плодове) дерево 小〜д条ревце; молоде дерево;种〜саджати дерева; деревонасадження. (种植）саджйти що;(栽培） вирощувати кого-що (вирбщування). 3)才对立
树碑立传 shu bei li zhuan споруджувати кому пам'ятники і писати біографію кого.
树杈 shucha розгалуження дерева.
树丛 shucong густий ліс; хаща.
树倒湖胁散 shii dao husun san "якщо дерево звалиться, і мавпи розбіжаться хто куди"; як не стане ватажка, так всі і розбіжаться; без ватажка усі [разом] розбіжаться.
树敌 shudi нажити собі ворогів.
树洞 shudong дупло [дерева].
树缴 shudun пень ч.
树蜂 shCifBng〈动> рогохвіст.
树干 shugan і [деревний] стовбур.
树根 shugen кбрінь [дерева].
йй shugua паморозь ж.
树冠 shCiguSn <林> крона.
树4亍子 shuhang-zi ряди дерев.
树胶shijiao 1)(橡胶）каучук. 2)(植物分沘的胶 质）камедь; гума..
树懒 shiilan <动> лінивець.
树立 shuli затвердити що (затвфдження); сформувати що (сформування); засвоїти що (засвоєння);(制定）установити що (устанбвлення); ввести що (введення).〜纪念 碑 поставити (спорудити пам'ятник;〜政治 上的统治地位 утвердити політичне панування;〜全心全意为人民服务的思想 затвердити в собі ідею самовідданого служіння народу;〜新的公产主义道德 утвердити (сформувати) нову комуністичну мораль; 圭思列主义世界观сформувйти
[у собі] (засвоїти) марксистсько-ленінський світогляд;〜正确观点 засвоїти (виробити в собі) правильний погляд;帮他〜信心 вселити в нього (зміцнити в ньому) впевненість;〜威 信 завоювати авторитет; домогтися авторитету;〜样板 створювати зразки;〜榜样 ставити кого-що в приклад; дати (показати) приклад;〜标兵 ставити кого в приклад;〜雄 心壮志 ставити перед собою велику мету;〜 敢于-登科/学技术高峰@雄心壮志 виробляти в собі волю до сміливого штурму вершин науки і техніки.
树凉儿shCilidngr ―树阴.
树林 shulin ліс.小〜гай; дрібнолісся; перелісок; 茂密的〜хаща; нетрі; пуща.
树萄 shumei <植> малина звичайна (садова).
树苗 shCimido саджанець;(未移植的秧苗)сіянець. 树木 shiimCi дерева мн.院子里太少 у дворі мало
зелені.
树木学 shumuxue дендрологія.
树皮shCipi [деревна](剥下的树叶）кора.〜鞋 постіл, личак.
树齡1 shuqu <动> туп^йя.
树梢 shushao верхівка дерева.
树条 shCitido прут.拿柳〜编筐 плестіі кошика з вербової лози.
йй shuwa деревина.
树秧sh(iyEng —树苗.
树叶 shCiyS листок;〜发绿了 листя збірн. листя дерев зазеленіло;〜调落 了 листа дерев опало.
树阴 shuyln тінь дерева.
树阴凉儿sMyTnlidngr —树阴.
树欲静而风不止 shCi уй jing er feng bu zhi "хотів би ліс спокою, так вітер не дає"; поза чиіх бажань.
树枝 shCizh了 гілка; галузь ж.;(大树枝）пагін.拾 干〜烧火 збирати хмиз (сухі гілки) на паливо.
树脂 shCizhT деревна смола.涂上〜смолііти що;
епоксидна смола; епокси-смола ок.; 甘〜гліфталбва смола;〜气味 запах смоли; смолянистий запах.
树种shCizh6ng 1)(树木的种类）порбда.主要〜 головна (основна) порбда;早实〜ранньо- плідна порбда;晚实〜пізньоплідна порбда; 乔木〜деруна порбда. 2)(树木的_子） насіння дерева.采集〜збирйти насіння дерев.
树粧sMzhuang —树缴.
树状突 shCizhu》ngta <解> дендрїіт.
竖 shi.
竖sM 1)(和地面垂直）вертикальний (вертикальність),〜着放 поставити ’ що вертикально (прямо, стійма). 2)(和横线垂直） вертикальний (вертикальність), нанести вертикальну лінію; писати що вертикально, зверху вниз. 3) 立；竖起.
竖笛 shCidi <音> сопілка ж.
竖杆 shCig如〈机〉стШка.
竖截面 sMiji^mi^n <机> вертикальний переріз.
竖井 shujmg〈矿〉вертикальна шахта; вертикальний стовбур.
竖立 shuli установити що (устанбвлення); поставити що;(竖立着）стоіти.〜旗杆 установити (поставити) флагшток;——根竹竿 〜在水里 у воді стоїть сторчма (стирчить) бамбукова жердина.
竖起 shuqT підняти що (підняття); поставити що [вертикально, у вертикальному положенні]. 米袋 поставити мішок з рисом сторч (на підлогу);〜一面红旗 підняти червбний прапор; 〜皮领子підняти хутряний комір;〜大拇指 підняти великий палець;〜儿朵来听 нагострити (насторожити) вухо (вуха); нашорошити вуха;头发〜了 волбсся наїжачилося.
竖琴 shuqin <音> арфа.
竖琴手 shuqinsh6u арфіст; арфістка.
竖式炉 shCish'ilii <冶> шйхта; вертикальна піч.
恕 shi.
恕 shCi 1)( — 种建道德）великодушність; полегкість. 2)(宽恕、пробачити кого-що (прощення); вибачити кого-що (вибачення). 这次〜他无罪 пробачити йому цього разу;罪 不可〜так夕 провину не можна прощати (вибачати); вина чия непрощенна; немає прощення (немає вибачення) таким провинам. 3)(套语)вибачте; пробачте.〜不远


750
送 вибачте (пробачте), що не можу провести вас далі;〜难从命 вибачте (пробачте), але я не можу на це погодитися; ви вже не ображайтеся, що я не можу послухатися вас.
恕道sMdb —怒1).
恕罪shCizui —怒乏).
庶 shCi.
庶sh(i <书> 庶几乎.〜免误会тільки так можливо уникнути непорозумінь;〜不致误 тільки так можна уникнути (не допустити) помилки.
庶出 shiichii діти від наложниці.
庶乎shiM <书> 庶几乎.〜可行мййже можливо; 实现之可能 майже здійсненне; майже близьке до здійснення.
庶几乎sh^ijTM <书> 1)(表示接近）мййже; близько.〜双方可以达成协议обидві сторони майже дійшли згоди; дві сторони були близькі до вирішення угоди. 2)(表示在上述 情况下才能)тільки так можливо.
庶民 shumfn < 书 > простолюдин застар. простолюд збірн. застар.; простий народ.
庶母 shumu наложниця батька; мати ж.
⑶务 shuwu 1)( ^ ) господарські справи;
господарство.管〜завідувати (відати) господарством (господарськими справами);〜К壬 завгбсп;〜人员 службовці господарського відділу. 2)(担任庶务的人）служббвець у господарських справах.
庶务科 shuwuke господарський відділ.
shu 见另 shii; shuo.
数 shCi 1)—数目.人〜кількість (число) людей; чисельний склад;岁〜вік;果果〜儿 перерахувати кого-що; порахувати кого-що.
2) 	<数> число,未知〜невідбме (шукане) число. 3) < 语 > число.单〜однина; Ж 〜 множина. 4)(命运）віірок; доля.在〜难逃 такий вже вирок долі; від долі не втечеш; так вже кому на роду написано. 5)(几）трохи.〜 天 кілька днів;〜次 кілька разів.
数词 shuci <语> числівник; числівники.
数额 shu'e сума; число.
数据 shuju цифрові дані; параметр.人造卫星的 遥测仪器不断地发回各种〜 радіотелеметрична апаратура на штучному супутнику Землі безупинно передає різні цифрові дані.
数量shCiliAng кількість,俟证产品的〜和质量 забезпечити кількість і якість продукції;上 的优势 кількісна перевага;〜界限 кількісні межі.
数量词 shAHSngd < 语 > лічіільне слово; індивідуалізатор.
数列shulie <数> числова послідовність.
数论 shCiKm <数> тебрія чисел.
数码shuma 1)一数字1). 2)—数目.
Ш 目 shumai число; сума.
数目字sh^imCizl —数字.
数位 shCiwSi <数> розрід.
数学 shuxue математика,高等〜вгіща математика; 应用〜приклади^ математика.
数学化 sh(ixu6hu& математизація.思维的〜 математизація мислення.
数学家 shuxuejia математик.
数以万计 shu yl wan ji обчислюватися десятками тисяч; незліченність; ім'я їм легіон.
数值 shiizhi <数> чисельне значення; числова
величина.
数珠 sMzhii <宗> чбтки мн.
数字shiizi 1)(数目的符号）цгіфра;阿拉伯~ арабські цифри;罗马〜ргімські цифри. 2)(数 量）цифри мн.; кількість.控制〜контрбльні цифри;夸大〜розд#і цифри;不要盲目追求 〜не слід сліпо гнатися за кількістю (за цифрами).
脆 shu.
)М( 7Z shuxue точка голкотерапії (для голковколювання).
sh。.
漱 shu полоскати що (полоскання).〜喉晚 полоскати горло.
漱 Р shukou полоскати рот.漱漱 Д прополоскати рот.
shu§.
刷1 shua 1)—刷子.2)(用刷子清除）чистити [щіткою] кого-що.〜衣月艮 чистити щіткою плаття;〜牙чистити зуби;〜去身上的土 змахнути із себе пил [щіткою]. 3)(粉刷） фарбувати що (фарба).〜墙 фарбувати стіни; 用石灰〜墙побілити стіни вапном;〜成灰色 пофарбувати (пофарбувати) що в сірий колір.
刷 2 shua <象声> шелест; шурхіт; шерех. 一地 下起小雨来了 із шелестом пішов дощик; зашелестів дощик;树叶一地响 шелестить листя дерев; чується шурхіт (шелест) листя.
刷拉shuMS <_•声>:突然〜一声，树丛中钻出一 个人来 раптом з-за кущів із шумом вискочила людина.
刷洗 shuSxi чистити що (чищення);(用水刷洗） мити що (миття); полоскати що (полоскання),用清水〜полоскати (мити) у чистій воді;用汽油把油腻〜掉вичистити (змити) жирну пляму бензином.
刷新 shuaxm обновити що (обновлення); освіжити що (освіження). ~ і己录 поставити новий рекорд; побити старий рекорд.
刷子shuizi (刷洗用刷子）щітка;(粉刷用刷子） щітка д/с.鞋〜щітка для черевиків (для взуття); щітка для чистки взуття;油席漆〜 малярська щітка.
shua.
耍shua 1)(玩)гратися.让孩子门〜去吧нехай діти підуть гратися;这可不是〜的 це не жарт; цим не можна жартувати (грати). 2)(舞动） махати чим (махання);(武术动作）фехтувати (фехтування);(杂技动作）жонглювати чим (жонглювання).杂技演员会〜$几只球 циркач уміє жонглювати кількома м'ячами.
3)(戏弄）грати ким-чим; дражнити кого-що. 用香蒸〜猴子 дражнити бананом мавпу.
耍笔杆 shua bigan займатися писаниною; розводити писанину.〜的人 писака ч” ж” розм.; 光会〜的人，碰到实际问题往往束手$策 людина, що вміє тільки розводити писанину, завжди безпомічна в справах.
耍猴 JL shua hour давати виставу за участю мавпочки.〜的人 поводир з мавпою.
耍花招 shua huazhao 1)(卖弄小聪明）мудрувати; (卖弄武术技巧）показати (зробити) трюк; трюкацтво;(卖弄魔术技巧）[показйти] фокус; фокусництво. 2)(施展诡诈手腕） пускатися на хитрощі; викинути фортель (трюк); штукарювати; маневрувати.
耍滑头 shua huatou фінтити розм.; хитрувати; крутити хвостом розм.; махлювати розм.; лукавити.别〜，说实话吧！ не крути хвостом, говори правду!他从来不会〜він нікбли не вмів хитрувати (удаватися до хитрощів).
耍赖shuSlM —耍左赖.
ЩЩ shuanong гратися з ким-чим; розіграти кого-що, розм.〜人 гратися з людиною.
耍脾气 shua pi-qi вередувати; показувати свій норов (характер). дитинитися;
вередувати по-дитячому;他好〜він примхлива людина.
耍贫嘴 shua pinzui <方> плескати (чесати) язиком.他就是爱〜великий майстер він плескати язиком; любить він плескати язиком.
耍手腕 shua shouwan хитрувати; вдаватися до хитрощів; дипломатія розм.耍尽手腕 вичерпати всі підступності;会〜的人 великий комбінатор;剧〜了，你直说吧 киньте дипломатію і говоріть прямо.
耍态度 shua tai-du показати свій норов (характер).
耍威风 shua weifeng пишатися; напустити на себе величність.
耍无赖 shua wulai бути нахабою рот. (нахабність); поводитися нахабно; чинити, як нахаба; хуліганити (хуліганство).
耍笑 БІшйхійо 1)(随意说笑）веселитися; весело провести час; забавлятися; розважатися. 2)(戏弄人以取笑）пожартувати над ким-чим розіграти кого-що, розм.
耍七、目艮JL shua xlnySnr хитрувати; вдатися до хитрощів; застосувати (пустити в хід) хитрість;вдатися до хитрощів.他在〜це хитрощі з її боку.
shuai.
衰 shuai слабшати (слабкий),年老体〜 старезний і немічний; древність; стареча немічність;风势渐〜вітер став слабшати (стихати); сила вітру почала поступбво
* 	спадати;作家的声望渐〜письменник，слава якого минає.
衰败shuaiMi —衰落.
衰变 shu5ibi&n <理> розпад.
衰减 shuaijiSn <%> згасання.
衰减器 shuaijianqi <无线> атенюатор.
衰竭 shiiaij记 <医> вііснаження.神经~ нервове виснаження;)已、肌〜виснаження серцевого м'яза;全身〜загальне виснаження [організму].
衰老 shuailao старезний (старезність, старіти); старий (старість, старіти).〜的人 старезний (старий) дід;〜的面容 старечі риси обличчя; —年年地〜下去старіти з кожним роком;她 已经显得十分〜на вигляд вона зовсім стара.
衰 Ш shuailuo занепад; падіння (падати); збідніти (збідніння); захиріти розм.; під гору йти (котитися).〜时期 період занепаду;资本 主义的〜занепад капіталізму; сутінкова пора капіталізму;家道〜родина розпадалася;日趋 〜занепадати.
衰弱 shuairuo 1)(失去精力）розслаблений (розслабленість, розслаблення); ослаблий (ослабшати, ослаблення); немічний (немічність); кволий (кволість); ГІПОСТЄН1Я спец. 丰中会全〜неврастенія; ослаблий (розслаблений) організм;病后体力〜 загальний занепад сил від хвороби;〜的身体 слабкість від хвороби; слабшати здоров'ям; здоров'я стало здавати;病人与Н 常〜хвбрий


751
сильно ослабнув (ослаб); хвбрий ледь стоггь на ногах;老人渐渐〜下去 старий поступово став згасати (слабнути). 2)(事物由强转弱） слабшати (слабкий).
袞讽shuaisa〈书〉І)—耍落.2)—耍额.
Ш shuaiti <书>—衰落.
Й颓 shuaitui занепад (занепадництво, занепадництво). 精神〜занепадницький настрій, дух.
哀退 shuaitu'i занепад; спад.革命意志〜 утратити революційну волю; економічний занепад (спад) у країнах капітігіу;资本主义 各国的经济〜економічна депресія в капіталістичних країнах;记忆力〜слабкість (ослаблення) пам'яті; слабшає пам'ять; пам'ять відмовляється служити; пам'ять притупилася;视力〜зір слабшає; ослаблення зору; зір притупився; ІЕ在〜中 знаходитися в стадії занепаду; під гору йти (котитися).
衰亡 shuaiwang відмирати (відмирання); умирати (умирання); віджити.
衰嚴shuaiwei —衰落.
衰歇 shuaixie〈书〉припинятися; слабшати.这 个影响至今仍未〜цей вплив не припинявся (не слабшав) до останнього часу.
shut
摔 shi^i l)(跌倒，掉下）упйсти; звалитися; полетіти.〜了——个跟头 спіткнутися й упасти; полетіти шкереберть;从马上〜了下来 упасти (звалитися, полетіти) з коня;从楼梯上〜了下 来 упасти (звалитися, полетіти) зі сходів. 2)—摔破.〜得粉碎розбитися вщент;我一不 小心把花瓶〜了 я ненавмисно впустив і розбив вазу. 3)(扔）жбурнути кого-що, ким-чим; кинути кого-що, ким-чим (кидання); кинути кого-що, чим (кидання). 把事愔〜Т不管закгінути справи;把衣服Й 床上一〜жбурнути (кинути, кинути) одяг на ліжко. 4)-> _打 І).
摔打 shu5i-da І)(硫打）трясти що; вибивати що, рот.\ вибивати що.〜衣服上的尖土 витрушувати пил з одягу;把地越〜干净 вибити килим;把高梁穗上的粒儿〜干净 бити гаолян; обмолотити гаолж. 2)(磨练） загартовуватися (загартування).
摔倒 shuaidSo упасти;(使摔倒）повалііти кого-що; звалити кого-що.他脚下一滑，〜了 він упав;我没有把他〜я не зміг повалити (звалити) його.
摔断 shuaiduan переламати що [при падінні]; перелом.他的腿〜了 падаючи, він зламав собі ногу; у нього перелом ноги.
摔坏 shuSihuM розбити що.把眼睛〜了 розбііти окуляри;表№在地上〜了 годгінник розбився об підлогу; годинник впав на підлогу і розбився.
摔交 shuaijiao l)(跌倒）упасти; спіткнутися й упасти;(滑倒）підсковзнутися й упасти.
2)(体)боротьба; реслінг.自由式〜вільна боротьба; класична боротьба;〜;Ш 动员 борець; реслер.
摔破 shuaipd розбити що.把腕〜розбгіти чашку; 把脸〜了 розбий собі обличчя до крові;盘子 了 тарілка розбііпася.
摔伤 shu§ish5ng розбитися [при падінні].
摔夕Е shuaisT розбитися на смерть.
思 shuSi.
甩 shuSi l)(抡，摆动）махіти чим (махання).〜
胳脾 вимахувати рукою; розмахувати руками;〜ІЙ 〒 махати (розмахувати) батогом;她用力〜了〜挂在额上的头发вонй одним рухом голови відкинула волосся, що спадало на чоло;她把袖子一~就走了 він, махнувши рукою на все, пішов (表示不管） він демонстративно пішов (表示不满).2)(扔） метати кого-що (метання); кидати кого-що (кидання); жбурляти кого-що (жбурляння); шпурляти кого-що (шпурляння),〜出窗子去 викинути кого-що у вікно;〜手植弹 метати (кидати) гранати;马把他〜了下去 кінь скинув його із сідла; кінь викинув його із сідла;从车子里〜了出去перекинутися (випасти) з екіпажа;掉石油工业落后的帽子 покінчити з відсталістю нафтової промисловості. 3)(使留在后边）залгішііти за кого-що.把他〜在后面 залишити його позаду.
思车 shuSichg <铁路> відчеплення [вагона].
思卖 shuaimai [дешевий] розпродаж; продавати за незькими цінами.
甩手 shu5ish6u 1)(手向后摆动）розмйхувати руками. 2)(扔下不管）покинути (залишити) кого-що напризволяще; махнути рукою на кого-що;(指摆脱责任)вмити руки розм.
^巾 shuM.
帅іішйі 1)(军队中最高指挥员）головнокомандувач; (元帅）мйршал. 2) <棋> корбль ч.
帅 2shuM (英俊）статечний; показний (показність); (潇酒)триматися вільно і невимушено; вишуканий.他字写得真〜він красйво пише; у нього каліграфічний почерк.
帅旗 shuaiqi штандарт (прапор) головнокомандувача.
^ shuai 见另
率1 shuai —率领.
率 2 shuai (布慎重）необачний (необачність); легковажний (легковажність); навмання.〜然 决定[прийняти] необачне (легковажне) рішення; вирішити навмання (необачно).
率尔 shuai'er 〈书〉легковажний (легковажність); необачний (необачність); необдуманий (необдуманість).〜应战 необачно вплутатися в бій.
率领 shuailmg вести кого-що (ведення); очолювати кого-що; командувати ким-чим (командування); головувати ким-чим. ~军队 очолювати (вести) військо; командувати військами; вести війська в наступ;
〜军队作战вбсти війська в бій;〜代表团 очолювати делегацію; на чолі делегації.
率由旧章 shuai you jiu zhang усе [ведеться] за встановленим порядком.
率真 shuaizhen щиросердий (щиросердість); щирий (щирість).待人〜ставиться до людей із усією щирістю; бути з людьми щиросердим (щирим).
率直 shuaizhi. прямий (прямота); відкрито; відверто,〜地说 говорячи відкрито (відверто); якщо сказати прямо (без натяків);〜的回答 пряма (прямолінійна) відповідь;她 格〜 вона за вдачею пряма; прямота у неї в характері.
円 shuan.
Н shuan 1)(门円）засув; замок [у дверях]; [дверна] засувка.上〜засунути засув (засувку);门上了〜двфі замкнені на засувку
(на засув, засувом). 2) —► П_Ь.
R 上 shuanshang замкнути що на засув (на засувку); бути замкненим.把门〜зачинріти двері на засув; засунути засув; тримати двері замкненими.
shuan.
拴 shuan в'язати кого-що (в'язання).用绳子〜 в'язати (зав'язати, зв'язати, прив'язати, обв'язати) кого-що мотузкою;〜在—起 зв'язати (зав'язати) кого-що разом;把马〜在 树上 прив'язати (припнути) коня до дерева; 把特‘用绳子〜起来зв^зйти шпигуна мотузкою;把狗〜住 тримати собаку на прив'язі (на ланцюзі).
shuan.
栓 shuan 1)(开关）кран.灭火〜пожбкний кран; 水表〜водомірний кран. 2)(枪栓） [рушничний] замок.
栓剂 shuanji <药> супозиторій.
栓皮 shuanpi пробка, корок.
栓皮栎 shu§npili <植> кбрковий дуб.
栓塞 shu5nsd <医> емболія.
栓子 shu5nzl <医> емббл.
爾!j shuan.
涮 shuAn 1)(在水里摆动）полоскАти що (полоскання).〜衣月艮 полоскати білизну;〜腕 полоскати посуд. 2)(冲洗器物内部） полоскати що (полоскання).用水〜下瓶子 виполоскати (полоскати) пляшку водою (у воді). 3)(烫—下就吃）злегка поварити що [у воді].〜羊肉 злегка проварити баранину [у воді];吃〜羊肉 їсти баранину, зварену в китайському самоварі.
shuang.
Ж shuang 1)(两个）пара (парний); обоє; два; подвійний; дво-.〜手 обидві (дві) руки; пара рук;举〜手赞成 обома руками підписатися під чим;〜翅 пара крил; обидва (два) крила; 层{氐〜подвійне дно;〜层木床 двох'ярусні нари;配成〜скласти (підібрати) пару;〜丰收 домогтися подвійного успіху. 2) <量词> пара; двоє.——〜手пара рук;——〜目艮睛пара оч^й;—— 〜靴子 пара чобіт;两〜袜子 дві пари панчох.
3)(偶数）пйрний. ~好 гарний номер. 4)(加倍 的）подвійний.给〜份 дати що в подвійному розмірі.
双辦 shuangban <植> махровий; дволистковий.
双胞胎shuangb3ot§i —双生.
双边 shuangbian двосторонній; двобічний.〜条 约 обопільна угсіда;〜协定 двостороння угода;〜会谈 двосторонні переговбри;〜会议 зустрічі керівних діячів на двосторонній основі;发展〜关系 розвиток двосторонніх відносин.
双边量 shi^ng bianliang <数> біварВнт.
双波段 shu§ngb6du^i < 无线 > подвійний діапазон.
双 shuangchatou <电> подвійний штепсель.
双翅果 shu§ngchigu6 <植> двукрилатка.
ЖШ shuangchong подвійний; двоїстий (подвійність). 〜领导 подвійне керівництво;〜任 务 подвійне завдання;〜国籍的人 людина з подвійним громадянством (підданством);〜 身份 двоїстий (подвійний) соціальний стан; 〜人格 двояка вигода; двоїстість людини.
双唇音 shuangchunyln <语> губно-губний;


752
білабіальний (двогубний) приголосний.
双手丁 shuangda <W> парна гра; змагання у парному розряді.男子〜чоловічий парний розряд;女子〜жінбчий парний розряд；混合〜 змішаний парний розряд.
双方 shuangfang обидві стброни; двосторонній; обопільний.缔约〜обидві договірні стброни; 〜的利益 обопільні (взаємні) інтереси (вигода);〜有利的 в:заємоврігідний;按照〜协 议 за обопільною згодою;经〜同意 за згодою обох сторін; за обопільною згодою.
双肺目 shuangftimCi <动> дволегенбві 规.
双分解 shu5ngfBnjiS <化> обмінне (подвійне) розкладання (заміщення).
双峰马它 shuangfengtuo двогорбий верблюд; бактріан.
双幅 shuangfu двополотенне (подвійне).〜被单 двоспальне простирадло.
双shuanggang 1) <W> вправи на перекладинах. 2)(指运动器具）паралельні перекладини.
双宫$ shuanggongjian двійники мн.
shuangguahao рекомендований лист зі зворотньою розпискою.
双关 shuangguan〈语〉подвійний зміст; подвійне значення; двозначний; каламбурний.
汉关і吾 shuangguanyii <语> каламбур; гра слів; двозначність.
双管齐下 shuang guan qi xia вжити заходів (зробити кроки) одночасно (відразу) у двох напрямках; братися (діяти) одночасно (паралельно).
双轨 shuanggui двоколійний,〜铁路 двоколійний шлях; двоколійна (двоколійна) залізниця.
双禅梨 shuanghudli <农> дволемішний (двокорпусний) плуг.双轮〜двоколісний дволемішний (двокорпусний) плуг.
双賛 shuanghuSng < 曲艺>，，шуйнку-ан" {один з естрадних номерів, коли один артист жестами і мімікою передає те, про що говорить інший артист, який сховався за його спиною).
双寶管 shuanghuSngguan <音> гоббй.
双季稻 shuangjidao 〈农〉двоврожайний мак.
双棱镜 shuanglengjing біпризма.
双料 shuangliao 1)(加倍用料的)подвійний. 2)(比喻与众不同）махрбвий; несусвітний; у квадраті жарт.〜的傻瓜 дурень у квадраті; махровий дурень; двічі дурень.
驭亲 shuangqln батьки мн.
双球菌 shuangqiiijiin <医> диплокбк. 双曲函数 shuangqti-MnsMi <数> гіперболічна функція.
双曲 ffi shuangqiimian <Ш> гіперболоїд.
双曲线 shuangqGxian <数> гіпбрбола.
双权 shuangquan є і те, й інше; володіти і тим,і іншим.父母〜батьки живі; і батько, і мати — обоє живі. J f
双人床 shuangrenchuang двоспальне ліжко.
ЖКШ shuangrenwu дуетний танець.
双日shu6ngri парне число.博物馆逢〜开放муз豸й відкривається по парних числах.
双扇门 shuangshanmen двостулкові двері.
双身子 shuangshen.zi〈口〉вагітна; при надії.
双身子 shuangsheng двійня; близнюки; близнята.
双# shuengsheng <1吾> алітерація.
双喜临门 shuang хї lin men подвійна радість.
双数 shuangshu парне число.
双糖 shuSngtdng <化> діозіід.
双体船 shuangtTchuan катамаран.
双筒枪 shuangtongqiang двостволка; двоствольна рушниця.
双向 shuangxiang двосторонній, двобічний.〜观 测 двостороннє спостереження;〜车场 двостороння парковка.
双相 shuangxiang <理> двофазний.〜发电机 двофазний генератор.
双星 shuangxlng〈天〉подвійна [зірка].
双悬果 shuangxuanguo <植> вислоплодник.
双目艮皮 shuangyanpi верхня повіка зі складкою.
双氧水 shuSngySngshuI <药> пергідрбль ч.
双翼机 shuSngyijT о біплан.
双音节 shuangylnjie <语> двоскладне.〜词 двоскладне слово.
双职工 shuangzhigong двоє чоловіків служать (несуть службу); чоловіки обоє працюють.
双子叶植物 shuSngzTyS zhiwu <植> двосім'я- дольна рослина.
shuang.
霜 shuarjg 1) <气> іній.树上蒙了 了层〜дербва покрилися інеєм; дерева вкрилися помо- роззю. 2)(象霜的东Й) білий наліт, білий наліт солі. 3)(比喻白色）сріблистий; сивий.〜 鬓 сиві скроні; срібляться скроні; скроні, вкриті сріблом (інеєм).
ШШ shuangdong <^,> заморозки мн.
霜降 shuangjiang "випадання інею" {18-ий з 24 сезонів місячного календаря, з 23 — 24 жовтня).
霜期 shuangql <农> морозний період; період морозів.
孀 shuang.
婦妇 shuangfu удова, вдова.
婦居 shuangjii вдовіти; жити вдовою (вдівство); вдова.
shuang.
爽 1 shuSng 1)(明朗）ясний (ясність); погожий. 2)(舒服）身体不〜нездужати; відчувати нездужання; почувати себе нездоровим; почувати себе погано.
爽2shuSng (差失）помилка.屡试不〜під- тверджується щоразу.
爽□ shuangkou приє мний на смак; смачний.
爽快 shuSng.kuai 1)(舒服痛快）веселий (веселощі); приємний (приємність).谈过话语后，他心 里〜些了 після розмбви на душі в нього полегшало (стало веселіше); після бесіди він трошки повеселів;他心里感到很不〜Йому стало [на душі] дуже неприємно. 2)(直爽） прямий (прямота); прямолінійний (прямолінійність); відвертий (відвертість); щиросердий (щиросердість).说话很〜，不绕 圈子 говорити прямо (прямолінійно, відверто); говорити без натяків;他是个〜人 він людина пряма (прямолінійна, відверта, щиросерда);爽爽快快地答应погбдитися без зайвих слів; відразу ж дати згоду; відразу погбдитися.
爽朗 shuSngiang 1)(明朗而畅快)ясний (ясність); погожий.空气〜живлюще (свіже) повітря; ясна погбда;户外比室内〜на вулиці дихається легше, ніж у кімнаті. 2)(开朗）з відкритою душею, 4、地〜душа на розпашку; 〜的人 людина з відкритою душею;〜的笑声 дзвінкий сміх.
爽利 shuSngli спритний (моторний).干活〜 спритний у роботі; справа (роббта) горить у
^укгху кого.
爽然 shuSngrdn <书> розгублений (розгубленість, розгубитися),〜若失 у повній розгубленості; сам не свій, shuangshenfen присипка.
爽性shuangxing краще вже.〜不说，也就完了 краще вже нічбго не говорити, і край;既然晚 了，〜不去 П巴 якщсі пізно, то краще вже не ходити.
爽约 shuangyue не дотримати слова (обіцянки).
爽 Ж shuangzhi прямий (прямота).个 〜 прямий за вдачею; прямота характеру.
谁si
hui.
谁shui 1)(什么人）хто;(谁的）чий.你找〜？ вам кого [треба]?他是〜？ хто він такий?这是〜 写的？ хто це написав? ким це написано?〜 的东西？ чиї це рбчі?让全世界人民思考，去 判断，〜是нехай народи усього світу самі подумають і вирішать, хто правий і хто неправий. 2)(表示没有人）хто; хто б; хто ж. 〜不说他好 хто міг би (може) його не хвалити; немає людини, яка його не хвалила б; кожен (будь-хто) його хвалить;〜不 ІШ 这个 хто ж цього не розуміє; кбжному (будь-кому) це зрозуміло;〜知道 хто знає; хто ж знав; хто міг знати; над сподівання; усупереч сподіванням (以上四个依法表示料想不秦丨J); 我原是跟他开玩笑的，〜知道他真的生气了 адже я пожартував з ним, хто ж знав (міг знати), що він справді розсердиться;〜想至!І 事情会变得这样阿糟хто міг припускати (кому могло спасти на думку), що справа так погано повернеться. 3)(泛指）хто;(不知道什 么人）хтось; хтось; невідбмо хто; будь-хто; хто-небудь;(任何人）кбжний.书不知道被〜 拿走了 хтось (невідбмо хто) забрав мою книгу;有〜能帮І我才好 булб б добре, якби мені хто-небудь допоміг; буде непогано, якщо хтось мені допоможе;〜都知道这是怎 么回事 усяка (кожна, будь-яка) [людина]
,знає, у чому справа;这里〜也没有来过ніхтб сюди не приходив; отут нікого не було;〜也 没有这种物质条件ні в кого немає таких матеріальних можливостей;这件事有〜知道 吗？ чи знає хто-небудь (хто-небудь) про це? чи відомо це кому-небудь?〜合适就派〜хто підходить, того і призначити.
ХК shui.
水 shuT 1)(—种液体）вода; водо-; гідро-.海〜 морська вода;淡〜прісна вода; стояча вода;活〜проточна вода; водопроточний; ~ 溶液водянгій рбзчин. 2)(江河等的通称） води ми.; ріка. 3)('?t) сік.朽1 檬〜лимбнний сік;这梨子〜很多 ця груша дуже соковита.
4)(洗的次数）раз.这І裳只洗过一〜цей костюм лише один раз був у пранні;这半斗子 洗几〜也不变色 цей матеріал не линяє навіть після повторного прання.
水坝 shuIM гребля; дамба.
7jC栗 shulbeng 〈机〉водяний насос; водяна помпа; водонасос; водопомпа.
水笔 shuTW [писальний] пензлик;(指写小措的 пензлик для малювання
水表 shutbiao <技> водомір.
7КШ shuTbie <tt> водокрас звичайний; лягу- шечник.
水鳖子 shu!bi5zi <动> щіітень ч.
7尺兵 shuiblng матрос.


753
水玻璃 shuTb6li рідке скло.
7尺彩 shuTc^i акварель ж.; акварельна фарба.
тК 彩画 shuTc^ihua акварель ж.; акварельний малюнок; малюнок аквареллю.〜画家 аквареліст; акварелістка.
水舱 shuicang водяна цистерна.
水草shuicSo 1)(有水源和草地方）луки мн.; пасовисько. 2)(水生植物）вбдорості мн.; водяні рослини; гідрофіти мн.
7К虿 shuTchai〈动〉личинка, бабки стрекози.
тК产 shuTch3n продукція водного господарства, 〜养殖аквакульт知а.
水产品 shuTchSnpIn продукти водного промислу.
水产业 shulch^nye морський і прісноводний промисли.
水车 shulch6 1) <农> водочерпіпка;(单库带水 车）чигир ч. 2)(带动石磨等的水¥) водяне колесо, 3)(运水的车子）водовозна діжка.
水成岩 shulchengyan〈地质〉осадбві гірські породи.
水池 shuichi басейн; ставок.
水处理 shuTchtill водообробка.
水键 shulchui гідравлічний удар; водяний удар.
水葱 shuTc6ng <植> очерет (схеноплектус) озерний.
水到渠成 shut dao qu cheng прийде час - y.ce влаштується; усьому [є] свій час.
水道 shuTdio 1)(河道）русло [ріки];(输水道） водовід; акведук. 2)—水路.3) доріжка для плавання.
水稻 shuldao [заливний, поливний] мак.
水滴石穿 shut di shi chuan крапля і камінь точить.
水底 shuTdT підводний.〜植物 фітобентбс;〜生物 бентофітилі».; підвбдні рослини; батибіонти мн.\ 〜电缆 підводний кабель;〜摄影 підводна кінозйомка.
7К 电站 shuldianzhan гідростанція; гідроелектрична станція; гідроелектростанція; ГЕС.
7К紹 shuWiSo〈动〉норка; норкова шуба; шуба з норки.
тКШ shuldou <^> вітряна віспа; вітрянка розм.
水碓 shuldui <农> водяна крупорушка.
水月巴 shuTfSi <农> рідке гнойове добриво.
水粉画 shuT侘nhu& гуаш ж.
水分 shuifen волога; волбгість. 土壤中的〜 волбгість ґрунту; відсоток вмісту вологи (води) у ґрунті;吸收〜поглинйти (усмоктувати) вологу;〜不足 брак вологи;〜 的空气 повітря, насичене вологою; вологе повітря; Й 4Й Ш ^ ~ рослини вимагають вологи.
тК沟 shulgou канава; водопротік.
水垢shuTgdu накип况.锅炉里的〜нікип у казані;清除锅炉里的额〜вичистити казан від накипу.
水妈妈 shuTgugii〈动,口〉гбрлиця.
水臌 shulgti <Е>асщіт.
水管 shuTguSn водопровід.
水果 shuTgu6 фрукти мн.; плоди 新鲜〜свіжі фрукти.
水果店 shmguddian фруктовий магазин.
水果糖 shu!gu6tang монпансьє невідм.\ льодяник.
水合物 shuThSw^i〈化〉гідрат.
水鹤 shuthe〈铁路〉гідроколонка; гідравлічний стовпчик.
水红 shuThong яскраво-рожевий.
水ж shuthu фляга;(病人用的水壶）поїльник.
水花 shulhua бризки [води]; водяний пил.
水化酶 shuThuSmSi <化> гідратіза; гідраза.
水火shulhud —水灾.
水火 shu!hu6 1)(水和火）вода і вогонь. 2)(比喻 不相容）антагонізм; несумісність,势同〜 непримиренні вороги; не терпіти один одного.丨)―水深А热.党拯救А民于〜之中 партія визволила народ з безодні страждань.
水火不相容 shui huo bu xiang rong несумісні, як вогонь і вода; антагоністичний; несумісний; взаємно виключають один одного.两种〜的 意识形态 дві несумісні (взаємовиключні) ідеології;〜的阶级 антагоністичні класи;两 者〜вони несумісні, як вогонь і вода;集体主 义思想和个人主义思想是〜的两种思想 колективізм і індивідуалізм ——несумісні поняття.
水火无情 shui hu6 wu qing вогонь і вода - сліпі
стихи; пожежа стихійні сили.
повінь
це страшні
水碱 shuijian накип.
水绕地 shu5iaodi <农> поливні поля.
水狡 shuijiao пельмені мн.
7jC解 shuijie〈化〉гідроліз (гідролізувати що， гідролізувати що); гідролітична дисоціація. 蛋白〜протебліз;〜作用 гідролізація.
水解气 shuijiSqi гідролізер.
水晶 shuTjTng〈矿> [гірський] кришталь.
水晶宫 shuijlnggong підводний (кришталевий) палац [морського царя].
水晶体 shuTjfngtT〈解〉кришталик.
7jC井 shuijlng колодязь.
水酒 shitfjiti IX淡酒)слабке вино. 2)(兼词）винце. 请喝杯〜вііпийте，будь ласка, чарку винця.
水 军 shrnjOn військово-морські сили; військово-морський флот.
水库 shuiku водоймище; [штучна] водойма, будувати водоймище (водойму).
水牢 shuTlao водяна темниця; в'язниця-підзе- мелля, покрита шаром води.
水雷 shutlSi <军> [підвбдна] міна.敷设〜 ставити підвбдні міни;扫除〜тралити міни.
7_К 力 shutli енергія води; водяна енергія; гідроенергія; гідро-; водяник.〜资料 гідроенергетичні ресурси; 〜装置 гідроапаратура;〜开釆 гідроввдобуток;〜发 电站 гідростанція; гідроелектрична станція; гідроелектростанція; ГЕС; 〜传动 гідропровід; гідропередача; 〜枢纽 гідровузол;〜发动机 гідравлічний (водяний) двигун.
Ж力# shuilixue гідравліка.
7_К力学家 shuTlixuejia гідравлік.
水利shum 1)(利用水力资源和防止水灾）водне господарство.〜土壤改良 гідромеліорація. 2)(水利工程）гідротехніка; гідротехнічні споруди.〜枢纽 гідровузол;〜建设 гідротехнічне будівництво;〜工程项目 гідроспорудження;力力 ％ прикласти великі зусилля в галузі будівництва іригаційних (гідротехнічних) споруд.
水和电力部 shu!li4ii^nlibii міністфство водного господарства й електроенергетики.
水利化 shifflihu^ іригація,农业〜здійснення іригації в сільському господарстві.
水疗 shuiliao <医> гідротерапія; водотерапія; водолікування.
水流 shullm 1)(江河）ріки лт.; [внутрішні] води. 2)(水的流速)швидкість течії [води].
水溜 shuiliu водостічна канава.
水龙 shuflong пожежний шланг.
水龙卷 shullongjuan <气> водяний смерч.
水龙头 shuTlongtou [водопровідний] кран.
7_К陆 shuilu водний і сухопутний.〜交通 водний і сухопутний транспорт; водні і сухопутні комунікації;〜两用飞机 літак-амфібія ж.;〜 两用坦克 танк-амфібія ч.
水路 shuilu водний шлях; вода,走〜Ьсати водою (по воді, водним шляхом);〜运输 водний транспорт; перевезення по воді.
水绿 shuilti блідо-зелений; ясно-зелений.
水轮机 shuTliinjT〈机〉гідротурбіна; гідравлічна турбіна.
水落管 shuTludguSn ринва.
水落石出 shut luo shi chu "спаде вода — оголяться камені"; спливла назовні (розкрилася) уся правда; виявився (виявилося, з'ясувалося) істинний стан речей; усе з'ясувалося.
水煤气 shuTmSiqi <化> водяний газ.
水煤性 shuTmdixing〈植> гідрофілія.
7_К 门 shulmen кран.
水密桃 shuunitao соковиті пфсики (сорт персиків, які вирізняються соковитістю).
水绵 shuimian <植> спірогіра.
水磨shuhn6见另shuim6 (加水细磨）шліфу- вання водою.
7_К磨工夫 shuimo gong-fu ювелірна роббта; тонка філігранна роббта.
水磨石 shuimoshi <建> штучний оселковий мармур; тераццо.〜і&Щ цементно-мозаїчна підлога.
水磨shulmd见另shulm6 (用水力带动的磨） водяний млин.
水墨画 shulmohua малюнок тушшю.
水母 shulmti <动> медуза.
水泥shuTni цемент.石棉〜азбоцемент;矿瘡〜 шлакоцемент;〜工厂 цементний завод;〜混 Ші цементний бетон.
水泥板 shulniban цементна плита.石棉〜 азбошифер.
shuTnian водяний каток.
水鸟 shuTniao водоплавний птах.
水牛shuTniii <动> (共水牛）буйвіл;(母水牛） буйволиця.
水泡 shuipao булька; банька ж.
水疱 shulpk) <医> пухир ч.
水平shipping 1)(跟水平面平面）рівень ч,; обрій, горизонт. 2)—水准器.3) (ik到的高度） рівень ч.; культура; клас (只用于体育方面） 生活〜життєвий рівень;经济〜рівень економіки; економічний рівень;文化〜 культурний рівень;矢卩 і只〜рівень знань;技术 〜технічна кваліфікація;生产〜культура виробництва;工作〜культура роббти;〜商业 〜культура торгівлі;提高人民的健康〜 сприяння зміцненню здоров'я народу;表示 出技巧〜 показати клас; 打出〜 демонструвати високу майстерність; показати культуру в грі; показати висбкий клас гри;球员们打出了〜гравці [були] у формі.
水平尺 shuTpingchl <建> віЬирка.
水平面 shiilpingmi^n 〈数 > горизошйльна поверхня. «■
水平线 shuipingxian <数> горизонтальна лінія; горизонталь.
水萍 shipping <植> ряска.
水枪 shuiqiang 1) <矿> гідромонітор; гідрогармата. 2)(消防用具）пожежна помпа; брандспойт.
水序 shulqin <植> омбкник водяний.


754
水禽shuTq〖n 水鸟.
水靑冈 shuIqTngg3ng <ffi> бук.
7_К球 shuTqiu 1)ватерполо невідм.\ поло водне.〜 运动员 ватерполіст. 2)(指球）м’яч [ватерполо].
水曲柳 <植> ясен маньчжурський.
7_К 渠 shulqu канал.灌概〜зрбшувальний канал.
水圈 shuTqu§n <地理> гідросфера.
水热 shuTrS <技> гідротерми мн.〜处理 гідро- термообробка.
水溶 shulrong водорозчинний.〜物质 водорозчинна речовина;〜染料 водорозчинні барвники.
水溶液 shulrongye водорозчин.
水溶性 shulrongxing водорозчинність.
水乳交融 shuT ru jiao rong установилися дуже дружні стосунки; тісно здружитися; [жити] душа в душу.
тК-h shuTshang гідро-; водний.〜人家 річкові жителі;〜运动 водний спорт;〜快艇 глісер;〜 飞机 гідролітак; гідроплан;〜飞机场 гідроаеродром.
7jC虫它 shuTshe водяна змія.
水深火热 shu! shen hu6 ге [терпіти] нестерпні муки і страждання; безодня нещасть; муки пекла; бути у вкрай тяжкому становищі.反 动政府使陷于〜之中реакційний уряд вкинув народ у безодню нещасть.
7К生 shuTsheng водяний.〜植物 гідрофіти мн., спец.; водяна рослина;〜甲虫 водяний жук.
水升学 shuishengxue гідроакустика.
水生学家 shuishengxu^jia гідроакустичний
水师shulshl 水军.
水饰 shuTshi〈地质> воднй ербзія.
水手 shuTsh6u матрос.
水手长 shulsh6uzMng боцман.
水刷石 shuTshu§shi <建> теразгіт.
水塔 shutta водонапірна башта.
水懒 shuM <动> відра.
水田 shuTtmn поливне поле.
水桶shuTt6ng (提水用的桶）відро, цебро;(装水 用的桶）діжка для води.
水头 shult6u 1)(落差)тиск (натиск) води; напір. 2)(洪峰）найвищий рівень води (паводка); пік паводка.
水土 shultti 1)(水和土）водй і земля (ґрунт).流 失〜ербзія [ґрунту];〜保持 боротьба з ерозією ґрунту; захист ґрунту від ерозії; водо-ґрунтозатримання; водозатримання і ґрунтозбереження; протиерозійний;〜保持林 ґрунтозбережний і водорегулювальний ліс. 2)(气fl吴）клімат; кліматичні умови.〜不月艮 не акліматизуватися; не пристосуватися (не звикнути) до нового клімату; не витримувати клімату.
水淫 shulwa калюжа.
水汪汪 shulwangwang виразний.〜的眼睛 виразні очі.
水位shulwd ,<水> Ґ)(江河等水面的高度） рівень води.平均高〜середній рівень висбкої води. 2)(地下和地面的距离）межа ґрунтових вод.这里的地下〜很高 підґрунтові води тут висбкі.
水位标 shulw会іЬіЗо <测> пбзначка урізів вод; футшток.
水位标站 shuTwSizMn водопост.
水文 shuiwdn〈地理> гідрографічний; гідро-.〜 地图 гідрографічна карта;〜测量 гідрографічна зйомка; гідрометричні спостереження;〜气象站 гідрометеоро¬
логічна станція;〜地理学 гідрографія; гідро- географія;〜地质资料 гідрогеологічні дані.
水文学 shulwenxue гідрологія.生物〜біогідро- логія.
shuTwenxudjia гідролог.
7К 文站 shuiwenzhan гідрологічна станція.
水螅 shuTxi <动> гідра.
水螅体 shuTxTtl <动> поліп.
水系 shulx丨〈地理> річковй система; водо- система.
水仙 shulxian нарцис.
水险 shuTxian страхування від нещастя на воді.
水线 shuTx诅п <船> ватерлінія.
水乡 shuTxi§ng місцевість, багата озерами і ріками.
水^苜 shuixiang <技> 1)(盛水装置)водяний бак; бак для води. 2)(令却用装置）радійтор.
水夕写 shuixie <医> водянистий пронос.
水泄不通 shuT xie bu tong l)(jk拥挤）Аблуку ніде упасти; гарматою не проб’єш.挤得〜的 广场 площа, повністю заповнена людом. 2)(指包围）оточгіти (обступити) щільним кільцем.敌人被包围得〜вброг був узятий (затиснутий) у лещата; вброг був оточений щільним кільцем.
水榭 shuixie павільйон [біля самої води]; альтанка [біля самої води].
水星 shuTxTng〈天〉Меркурій.
水‘性 shuixing уміння плавати.不识〜не вміти плавати;〜不错добре плавати;他〜令艮好він чудовий плавець.
水性杨花 shuixing yanghua легковажна [жінка]; жінка легкої поведінки.
水锈shuIxKi 1)~>水碱.2)(水浸后留下痕迹） накип ж.
水选 shuTxuSn <矿> мокре збагачення.
水循环 shuixunhuan водообіг.
水压 shuiyl гідротиск; тиск (напір) води.
水压机 shulyajl < 机 > гідравлічний прес; гідропрес. 一万二千吨自由锻ik〜 вільно-кувшіьний гідравлічний прес потужністю 12 000 тонн.
7_К烟 shuiyan тютюн [для кальяну].
水烟袋 shuiy^idM кальян.
水杨基 shulydngjl <化> саліцил.
shuiyangsuan <Vc> саліцилова кислота.
水银 shulyin ртуть ж.; меркурій, shuiyindeng ртутна лампа.
水银柱 shulyinzhu ртутна нитка; ртутний стбвпчик.
水印 shulyin (印刷方法）"шуйшь" {друкування водяними фарбами з дерев'яного кліше).
水印shuTyin (有明暗纹理的图形）водяний знак; філігрань ж.有〜的纸 філігрань; філігранний папір. 水宇 shuiyCi <植> білокрііпьник болотний. 水域shuTyti 1)(海，湖的一定范围）водшій простір. 2)(停泊和航行的水面）акваторія.
水源 shuiyuan 1) верхів'я ріки; вододжерело. 2)(用水来源）водопостачйння.民用〜 водопостачання населення;解决工业用水的 〜问题 розв'язати питання про постачання промисловості водбю.
水运 shuiyun водний транспорт; перевезення водою.
7jC灾 shuizai повінь.
水葬 shuizang поховання у воді.
水蚤 shuizSo <^1>дйфніїл^«.
水藻 shuizSo водорості мн.
水闸 shuTzha шлюз.〜槽 шлкізний жолоб;〜门 шлюзні ворота.
水污长船高 shui zhang chuan gao "чим вища вода, тим вище стоїть і човен"; одне обумовлює інше; одне ґрунтується на іншому.
тКШ'Ч shutzhengqi водяна пара.
水輕 shulzhi〈动〉п’зівка.
水中扮月 shut zhong lao yue гнатися за
примарою; черпати воду решетом. 场空
у воді ловити місяць — даремний намір.
水肿 shuTzh6ng〈医〉нйбряк.
水准shuTzhiin 1) <地理> рівень ч.〜测量 нівелювання;试验〜测量 прббне нівелювання;精密〜测量 точне (прецизійне) нівелювання;〜测量员 нівелювальник. 2)(要 求达到的标准)стандарт; рівень ч.
水准点 shuTzhtindi^n <测> нівелірний знак (пункт); нівелірна точка; пункт нівелювання. Щ 定〜постійний знак.
水准面 shuTzhtinmiSn <测> рівень [води].
水准器 shulzhfinqi <测> ватерпас; рівень ч.
水准仪shuizhtinyi <测> нівелір.工程〜 технічний нівелір;活镜〜нівелір з перекладною трубою;定镜〜глухіій нівелір.
水族ShuTzii "шуй"(我国少数民族之一)(одна з національних меншин Китаю).
水族 shuTzii (水生动物）водний тваринний світ; водна фауна.
水族馆 shuTzuguan акваріум; океанаріум; океанарій (后面两个译法+指海洋水族馆).
shui.
税 shui податок; мито; збір.农业〜 сільськогосподарський податок;营业〜 промисловий податок (збір);遗产〜податок на спадщину;进口〜імпортне (увізне) мито; 实物〜нарфіпьний збір;征〜стягувати податок (мито); обкладати кого-що податком (митом); оподатковування; накладення мита; 纳〜платііти податок (мито);免〜вільний від податків (від мита); безмитний.
税额 shui'e податковий оклад.
税级 shuiji розряд податку.
税款 shuikuan податкові суми.〜收入 податкові прибутки.
税率 shuilu тариф; податкова ставка; ставка обкладання,关税〜міітні тарифи.
税目 shuimCi стаття податку; найменування збору.
税收 shuishou податок; податкові надхбдження; 〜指标 податкові показники;〜政策 податкова поліція.
税务 shuiwu податкові справи.〜机关 податковий апарат; податкові установи;〜检查员 податковий інспектор;〜代办所 податкове агентство.
税务局 shuiwuju податкове бюро (управління).
税贝ij shuize податковий статут; полбження про податки і збори.
税制 shuizhi податкова система; система оподатковування.〜改革 податкова реформа.
税种 shuizhong види податкового обкладання.
shui.
睡 shui 睡觉.想〜/ош少 спати хочеться; кого хилить на сон; сон стуляє повіки; 一点也不 想〜збвсім не хочеться спати;〜了三个种头 проспати три години;〜得太多了 переспйти; 〜过头 проспати; погано (не) виспатися;没有 〜足 недоспати; не виспатися;微〜спйти легким сном;〜得很香 спати міцним


755
(глибоким) сном; спати солодким сном;〜得 恨死 сг^ти мертвим (непробудним) сном; спати як убитий;早〜早起 рано лягати і рано прокидатися.
睡菜 shu丨сйі < 植 > трифбль ж.; вахта;
трилисник водяний; трилистка.
睡袋 shuidai спальний мішок; спальник розм.
睡觉 shuijAo спати; лягати.该〜了 пора спати (лягати);你几点钟〜？ коли ви лягаєте [спати]?—夜没〜усю ніч провести без сну (не спати);哄小孩〜колисати (заколисувати) дитину;他〜很镜醒 він спить дуже чутко; у нього чуткий сон;那天夜里她怎么也睡不^ 觉 у ту ніч сон ніяк не йшов до неї (сон тікав від неї").
睡莲 shuilidn <植> латаття [мала, чотиригранна].
睡治 shuimao (男用睡帽）[нічний] ковпак;(女 用睡帽）[нічний] чепець.
睡梦 shiTimSng сон.从〜中醒来 пробудитися від сну; прокинутися;从〜中惊醒 прокинутися від шуму (з переляку);在〜中听见 чути крізь сон.
睡眠 shuimian сон.〜不足 недосипання; гіпо- гіпноз спец.\ 〜态度 ебнний стан;〜疗法 <医> лікування сном;八小时的〜8 годин на сон.
睡眠病 shuimidnbing <医> сонна хвороба.
睡魔 shuim6 [напала] сонливість.
睡乡 shuixiSng сон; сонне царство.进入〜 зануритися в сон; заснути.
睡醒 shuixmg прокинутися; пробудитися.
〜的样子 сонний (напівсонний) вигляд.
睡眼 shuiyan сонні очі.〜难开 повіки потяжчали; очі злипаються.
睡衣 shuiyT піжама; нічна сорочка.
睡意shu丨уі сонливість.他一躺下来，〜就消失了 як тільки він улігся, сонливість зникла.
睡着 shu丨zMo заснути.睡不着 не могти заснути; кому не спиться; сон не брав кого; сон не приходив до кого.
晚 shiin.
吮 shiin ссати що (ссання).〜？L ссати груди (молоко);〜橡皮奶头 ссати соску.
吮吸 shiinxT 1)—晚.2)(榨取）вичйвлювати що (витискати); висмоктувати що.解放前剥阶 级残酷地〜着劳动人民的血汗до звільнення експлуататорські класи вичавлювали всі соки з трудящих; до звільнення класи визискувачів висмоктували кров із трудящих.
吮痈甜疼 shiin yong shi zhi ходити (стоети) на задніх лапках перед ким; підлабузнюватися розлі. (підлабузництво).
Щ shun.
顺 shiin 1)(向着同一方向）попутний; по чому.〜 流而下 плисти (їхати) униз по ріці (за течією). 2)(沿着）по чому; уздовж чого.〜着 公路йти по шосе;〜着这个方向往йти в цьому напрямку на схід;水〜着水渠流去 вода тече по каналу;〜小路走较近 йти по стежині (стежиною) буде ближче;河岸种着 柳树 уздбвж берега (по берегу) ріки посаджені верби. 3)(使方向—致）уздбвж; у ряд.把小船〜过来 повернути човен уздбвж; 把卡车都〜过来 поставити вантажівки в ряд.
4)(使有条理）оброблювати що (обрббка); обробити що; виправити що.这篇文章还得〜 —〜стаття ще вимагає доопрацювання. 5)—>
顺便.6)—>顺遂.很不Ч也的意д^же йому не до душі; дуже йому не подобається. 7)(依次 往后)по порядку.〜着排 вишикувати (в ряд, по порядку);〜着往下说 говорити що по порядку; викласти що послідовно. 8)—顺从.
顺便 shunbian по дорозі; заразом; принагідно; до речі;(有机会）при нагоді.〜去看朋友 попутно (мимохідь) зайти до приятеля;〜解 决另一个问题 заразом (водночас) вирішити й інше питання;〜日后〜再办 зробити це при нагоді, у майбутньому;〜把信给他带去 по дорозі (заразом) віднести йому лист;你买书 的时候？〜,也给我买一本будете купувати книги, то купіть заразом і для мене; 邊示过是〜说说罢了 він згадав до речі (принагідно) і про це; про це говорилося лише мимохідь (принагідно);说到这里，我 可以〜提及以下事实оскільки цього торкнулися, то до речі (принагідно) вкажу на такий факт.
Р顷差 shuncha <商> активний баланс; активне сальдо,贸易〜активний торговий баланс.
jl顷畅 shunchang сприятливий.
顺磁体 shCincifi <理> парамагнбтик.
顺次 shunci по порядку; по черзі.〜排歹!І ставити кого-що по порадку.
顺从 shuncong послухатися (слухняність); скоритися (покірність).〜他的话 послухатися його слів;表示〜виявити покірність (смиренність, слухняність).
顺带 shundai ―顺ffi.
顺当shun-dang <口>—顺利.顺顺当当地过 日子 жити добре; 一切都很〜усб，як треба.
Ш 导 shundao вести кого-що правильним шляхом; дати правильний напрямок.
顺道儿shCindSor 顺路.
顺耳 shun'er приємно слухати (чути) що; приємний для вуха; приємний на слух.这话 听起来很不〜такі слова неприємно навіть слухати.
顺风shiin位ng 1)(顺着风向）за вітром.〜走省力 за вітром легше йти (їхати). 2)(跟行进方向相 同的风）попутний вітер.今天〜，船厅得快 сьогодні вітер попутний, і судно йде швидше; вітер доніс здалеку чудесну пісню.
1頓风耳 shunfeng'6r усезнаючий; усевідаючий ірон.
顺风转蛇 shun feng zhuan duo тримати ніс за вітром; йти, куди вітер віє.
顺脚shunjiao (І便)по дорозі.〜把东西捎去 відвезти по дорозі речі.顺利
顺 口 sh(mk6u 1)(念着流畅）лбгко читати (вимовляти) що. легко читається (вимовляється);念起来不〜вйжко (із труднощами) читається (вимовляється). 2)(没有经过考虑）навманнб розм.〜说ііі зірвалося [слово] з язика; сказати навмання (необдумано).
顺 口 溜 shCink6uliii частівка.
顺理成章 shun IT cheng zhang систематичність; порядок і система.
Ж 利 shunli успішно (успішність); благополучно (благополуччя); гладко (гладкість); на лад; ладитися;十分〜як по писаному; як по маслу;〜地完成任务 успішно виконати завдання;会开得f艮〜збори пройшли гладко; 工作〜роббта йде успішно;问题〜地і解决了 питання розв'язалося благополучно;事情进 {亍得不〜справи пішли на лад; справи йдуть дуже успішно; роббта не клеїться.
顺路 shCinlCi (顺便路过）по дорозі; мимохідь.〜 的车子попона машина;〜到上海побувати проїздом у Шанхаї; відвідати по дорозі Шанхай;〜到朋友家去看看мимохідь (по дорозі) зайти до приятеля.(指道路没有曲折） по дорозі.这样走我不〜так [йти] мені не по дорозі (мені доведеться зробити гак).
顺民 shunmin покірні вірнопіддані.
顺手sh(msh6u 1)—►顺利.事情办得相当〜 справи йдуть дбсить успішно (гладко);这/[牛 事我做着很〜це мбні зручно; це для мене легко (прбсто). 2)(随手）відразу; мимохідь; (轻易）лбгко; прбсто.〜摘一朵花 по дорозі зірвати квітку;他〜把门带上了 він відразу прикрив за собою двері;任何成绩不是〜检来 白勺 будь-який успіх дається не так легко і прбсто; мимоходом ніякого успіху не доможешся. 3)—顺便.〜把院子扫一扫 заразом підмести двір;我们把这几行字〜抄 下，供你们参考далі ми принагідо приводимо ці рядки, щоб ви взяли їх до відома.
顺手牵羊 shun shou qian yang скориставшись моментом (випадком), забрати (потягти) що;по дорозі прихопити (узяти) чуже (чужу річ).
顺水 shCmshuT за течіє ю.
只顷水人情 shunshui renqing звичайна люб'язність.
顺水推舟 shunshui tul zhou [діяти，] відповідно до обстановки (до обставин); піти шляхом найменшого опору.
顺遂 shunsui благополуччя (благополучно); йти на лад.—切〜пбвне благополуччя;, усе складалося добре; усе йшло на лад.
顺我者昌，逆我亡 shCin w6 zh6 chang, ni wo zh6 wang хто зі мною, той процвітає, хто проти мене, той гине.
shunxln до душі; до с^рця.诸事〜усе йшло так, як хотілося; усе було до душі (до серця).
顺序 shCmxCi 1)(次序）поріцок; черга ж.; черговість.不按〜позачергово; поза чергою; 按号码〜за порядком номерів. 2)(顺着次序） по черзі; один по одному; у порадку черги. 发给〜видавати що по чфзі (у порядку черги);〜前进 йти (рухатися) вперед по порадку (по черзі);〜完成 виконати що послідовно.
J顿延 shunyan відкладати (переносити) що в послідовному порядку.如遇天雨，比赛日期 〜至次 В на випадок дощу змагання переносяться на наступний день.
顺目艮 sh^mySn радувати (милувати) погляд (око); приємний.看着就不〜навіть неприємно (гидко) дивитися;这人我в■看不〜ця людина мені дуже несимпатична (неприємна);为什 么这总是顺你的眼？ чому це все тобі не до вподоби?
顺应 shunying відповідати чому (відповідність); відповідати чому.〜历史的发展 йти в ногу з історією; відповідати ходу історичного рбзвитку; йти у фарватері історичного рбзвитку.
顺嘴 shCmzuT ―顺 口. 、
shCin.
瞬 shun мить; миттєвість,
瞬间sh(mji5n —瞬息.
瞬息 shunxT в одну мить; миттє во; миттю розм.; умить.
瞬息万变 shCinxT wan bian мінятися з


756
блискавичною швидкістю; усе змінювалося миттєво; змінюватися на очах,战斗中，情况 是〜的 під час бою обстановка міняється блискавично.
瞬息间shunxlji§n —瞬息.
shuo.
说 shu6 1)(用话表达）говорити що; мовляв розм. (后面两个词表示引用人家的话）老实〜 говорячи чесно (відверто, як є); правду кажучи (сказати);比方〜для прикладу сказати;〜实话 говорити правду;〜傻话 говорити дурниці (нісенітниці);〜一〜经过 розповісти, як все було;〜来话长 довга історія; довга розмбва; довго розповідати; ну, це довга пісня; якщо розповідати усе по порядку — дня не вистачить;不准人〜 заткнути людині рот (пельку);这件事〜来f到 4艮简单 справа ця сама зовсім проста;〜来ІІ 不懂这个 якщо на те пішло, то хто ж цього не розуміє;这话真亏你〜得出口！ як тільки в тебе повернувся язик сказати таке!对他〜不 出口来 язик не повернеться сказати йому; “你满意吗？ ” “那还用〜” "ти задоволений?" —"ще б пак!"; Р付带〜一句 до слова б)пги сказано;硬〜безапеляційно стверджувати; завзято наполягати;〜了不少废话 наговорити багато зайвого;少〜废话 притримай свій язик; нічого язиком молоти; 〜着玩 говорити в жарт; жартувати;〜溜了嘴 зірвалося з язика;〜得天花舌L坠 пбвний мішок наговорити (набалакати);把话〜漏了 проговоритися;好话〜尽 наговорити солодких речей;当面〜得好听 в очі говорити приємні речі;你没有话〜吗？ ти нічбго не скажеш?这有什么〜的 нічбго тут не скажеш; 不能〜他不懂 не скажеш (не можна сказати), що він цього не розуміє;他的确是个能干的 А нічого не скажеш, він справді ділова людина;这不过一而已 це тільки слова; це тільки так кажуть;这话〜得有理 правильно (справедливо) сказано; це справедливі (правильні) слова;别乱〜тримайте язик за зубами;吓得不敢〜страх сковує язик;有人 这样〜，可是我不信так кажуть, але я не вірю; 你告诉大家，就〜今天的不开了 передййусім， що, мовляв, сьогбдні зборів не буде;〜什么现 在不是时候 мов, тепер не час; зараз, мовляв, не час;孩子的这句话，、把母亲〜乐了 словй синочка відразу ж викликали усмішку на обличчі матері;老大娘含着泪水，望着这位 战士，有〜不尽的感激зпбвнимислізочііма мати дивилася на бійця, не знаходячи слів, щоб висловити йому свою подяку;〜的一套， 做的完全是另一套на словах одне, а на ділі збвсімінше;〜畔马克思#义，行的自由主义 на словах вони марксисти, а в справах — ліберали;〜到做到 сказано ~~ зроблено; слово не розходиться з ділом; дотримати [свого] слова;〜干就干 робити так робити; працювати так працювати. 2)(解释）сказати що.—〜就明白 варто тільки сказати (розповісти), і усе стане ясно;怎么也〜不明 白 нііс не скажеш (не поясниш);书里面都〜 得很清楚 у книзі усе ясно сказано. 3)(责备） виказувати кому, розм.; докоряти кому (докір); дорікати кому (дорікання); зауважувати.〜他太吝裔 дорікати (докорити) йому щодо скнарості; ї兑不(也 мені лінь
робити йому зауваження;为这个他挨了〜він одержав за це догану; йому винесли за це догану. 4)—说合.〜娶家 сватати дівчину; сватати дівчині нареченого.
说白 shu6bdi <剧> (独白）монолбг; діалбг.
说不得 shu6.bu.de 1)(不能说）не можна говорити. 这是秘密，对任何人也〜це секрет, нікбму не можна говорити;这话太难听，〜слова ці дуже непристойні, їх не можна говорити (навіть вимовляти соромно). 2)(极其不堪） дані [їхати] нікуди прост” 情况糟得真〜 становище таке кепське, що далі нікуди.
说不定 shuo-buding може бути; можливо; чого доброго.〜会出事故 чого доброго, що-небудь ще станеться;〜他们在半路上要 遇到雨 чого доброго (може бути), їх у дорозі дощ застане;〜他会知道 чого доброго, він ще довідається; може статися, він довідається; можливо, що він довідається;〜他不来了 можливо, він і не приїде.
说不过去 shuo-buguoqu ні на що не схоже; на що [це] схоже?! нікуди не пасує; куди це пасує?! ні в які ворота не лізе.我们不答应， 怎么也〜це ні на що не схоже (нікуди не годиться), якщо ми не дамо згоду;如果落在 人家后边，那就太〜了 це нікуди не ГОДІТЬСЯ, якщо ми відстанемо від інших; це буде ні на що не схоже, якщо ми відстанемо від інших.
说不 Ж shuo-bulai не миритися; не бути в злагоді з ким; немає спільної мови; характерами не зійтися.我和他〜ми з ним не миримось; я не вмію з ним -ладити; у нас немає спільної мови; ми з ним характерами не зійшлися
说不清shu6-buq了ng 1)—说:f上1).〜谁是谁非 важко сказати, хто правий і хто неправий. 2)(谁知道）хто його знає; як знати.〜也在打 什么注意 хто його знає (як знати), що він там замислив. 3)(说不明白）як доведеш.有 理〜як доведеш, що ти правий; адже ніяк не (як отут，хіба отут) доведеш, що ти правий.
说不上shu6-bush&ng 1)(因认识不清不出） важко сказати; не могти сказати.我也〜мені важко сказати що-небудь; я, справді, не знаю, що сказати;我〜这些学校哪一个比较好些 мені важко (не можу) сказати, яка з цих шкіл краще. 2)(谈不至ij) не може бути і мови (розмови); не можна сказати.这些资料〜有什 么价值 про цінність цих матеріалів не може бути і мови;〜好，但也不坏не можна сказати, що це добре, але і не погано.
说长道短 shuochang-daoduSn пліткувати розм.; брехати; чесати зуби прост.; злословити; перемивати кісточки кому.
说唱 shu6chang 〈曲艺〉естрадний жанр зі співом і розповіддю.
说成 shuocheng виставити кого-що, ким-чим, розм.; зобразити кого-що; представити кого-що.把自己〜是个学者виставити себе вченим; вдавати із себе вченого;不含ь把另丨J人 的东西〜是自己的не можна видавати чуже за своє;决不能把一切都〜糟不可信…в якому разі не можна подавати (виставляти, зображувати) усе в непривабливому світлі (вигляді).
说出 shu6chii сказати що.坦白地〜віікласти що; відкрито (прямо) сказати;〜全部真情 сказати (розповісти) усю правду; ~ 道理来 дати задовільне пояснення; привести переконливі докази;〜自己的意思висловитися;〜自己的 意见скаути свою думку;激动得说不出话来
втратити мову від хвилювання.
说穿 shuochuan розкрити що (розкриття).〜人 的心事 розкрити таємні думки людини;〜 了，他就是不想去 кіжучи відверто, він не хоче йти;他把人家秘密给〜了 він своїми словами розкрив чужі секрети (таємниці).
说辞 shu6*ci (辨解理由）заперечення; виправдання;(推托理由)відмовка; привід. 找个〜придумати (підшукати) відмовку (привід, виправдання);作为〜виставити що як привід (відмовку);不成理由的〜пусті відмовка; нікчемний привід;没有〜немйє причини (немає підстави) заперечувати.
说道 shu6dao сказати; вимовити•党委书记想了 想〜：“应当这么办！” секретар парткому, подумавши, сказав (вимовив): "так і треба зробити!"
说到曹操，曹操就到Сао Сао, Сао Сао j*iu dao про вовка промовка; тут як тут.
说得过去 shu6 deguoqii (还不错）нічогб [собі]; (过得去）згодиться; прийнятно;терпимо розм.;(勉强能行）мбже.〜的条件стфпні (терпимі) умови;这对大家完全〜так буде цілкбм прийнятно (терпимо) для усіх;就这 样也〜зійде і так;他唱得还〜він наче нічогб собі (цілкбм терпимо).
说得来 shuo-delai миритися; б^пги у злагоді.
说得上 shu6*deshAng (可以说）можна сказати; (应当说）треба (слід) сказати.他〜是班里的 —个好学生 мбжна сказати, що він один із кращих учнів у класі;哪里〜куди там (отут); куди ж; де вже (там, отут);只有你有此本领， 我哪里〜це тільки у вас такий талант, куди там (куди ж, де вже) мені до вас.
说定 shuoding умовитися з ким-чим про що, з неознач/, домовитися.我们都已经〜了 про усе ми вже домовилися; про усе між нами вже домовлено.
说东道西 shuodong-daoxl теревенити; говорити усяку всячину.
说法 shu6fe (讲解佛法)проповідувати буддизм.
说法shu6-fa 1)(措辞)формулювання.这个意思 可以有两种〜ця думка може бути виражена двоїсто (двояким чином);原意未变，只是换 了—种〜而已 зміст залишився колишнім, змінили тільки формулювання; залишилося те ж саме, але тільки сказано іншими словами. 2)(意见）твердження; міркування; версія;(论点）полбження，т&а.我不同意这 个〜з цим (таким) положенням я не згодний; 这一〜毫无根据 це твердження (міркування) нічим не обґрунтоване;关于这事有几种〜 про це існує (є) кілька версій; про це люди говорять по-різному (різне);—个〜他在北 京，另—个〜他在新疆за однією версією він знаходиться в Пекіні, а за іншою він зараз у Сіньцзяні.
і兑月艮 shu6f\i переконати кого в чому (переконання). 〜# 胃 виховання шляхом (методом) переконання; виховати методом роз'яснення істини;〜的力методи переконання і виховання;用耐心解释的方法〜переконати шляхом терплячого роз'яснення;事实把他〜 了 факти йбгб переконали;只能〜，不能压月艮 можна лише перекбнувати, не можна примушувати; діяти тільки переконанням, а не примусом.
说月艮力 shuofuli переконливість; сила переконання. 缺乏〜непереконливість; непере¬


757
конливий; малопереконливий;他们的理由 很有〜їхні докази дуже переконливі;批评要 有〜，而且要恰如其分критикувати треба з переконливістю і в міру.
说合 shu6.he 1)(从中介绍）бути посередником (посередництво).〜亲事 сватати кого кому, за кого;请朋友们〜звернутися до посередництва друзів;这是由他从中〜才达 成协议的 угбда досягнута за його посередництвом. 2)—说和.
说合人 shuo-heren посередник; посередниця.
说和 shu6.he помирити кого-що.应当给他们一 треба буде помирити їх.
说黑道白 shu6h6i-d&obdi відчувати зло.
说话 shuohua говорити.爱〜的人 говірка людина; балакун; балакуха;不爱〜的人 неговірка (мовчазна) людина;〜和气 розмовляти чемно;听到〜声音 чувся гомін; почулися голоси (звуки голосів);〜不合逻辑 немає в словах логіки; говорити без будь-якої логіки (нелогічно);我得和他说两 句话 мені потрібно сказати йому два слова (пару слів);他们在〜哪 вони там розмовляють;不要〜！ не розмовляйте! мовчіть!他不跟任何人〜він ні з ким не вступив у розмову.
说谎 shu6huang говорити неправду (неправда); брехати (брехня).〜的人 брехун; брехуха;— 听就知道他在〜відразу видно, що він говбрить неправду (він бреше).
说教 shu6ji&o 1) <宗> проповідувати що
(проповідь ж” проповідування, проповідництво). 2)(空谈理论）теоретиізувйти (теоретизування); резонерствувати (резонерство).
说客shuoke 1)(善于劝说的人）порадник; порадниця; 2)(做劝说工作的人）посередник; посередниця.作〜виступити (бути) посередником.
说理 shu6ll 1)(说明道理）д^ги пояснення; навести докази;(辩论）вести полеміку (дискусію).〜的文章 полемічна (дискусійна) стаття;用〜的方法 шляхом наведення доказів; 进行〜的斗争 вести боротьбу (борбтися) методом переконання;进 4亍〜的批评 критикувати з наданням доказів;找他〜去 піти і порозумітися з ним;只有用〜的方法才 能解决思想问题 питання ідеологічного порядку можна вирішити тільки шляхом дискусії (переконання, роз'яснення). 2) (і并理) визнавати справедливими докази; рахуватися зі справедливими доказами.不含& 不〜не можна бути несправедливим; не можна не зважати на справедливі докази; не можна не рахуватися з істиною; не можна не зважати на правду; 这个人〜不〜！ Ти будеш рахуватися зі справедливістю чи ні?!
说媒 shuomei сватати кого кому, за кого (сватання).〜的人 сват; сваха.
说明 shuoming 1)(解释明白）роз'яснити що (роз'яснення); пояснити що (пояснення); ілюструвати що (ілюстрація).〜理由 мотивувати що; обґрунтувати що,〜真相 розповісти про справжній стан речей;〜事故 的原因 пояснити причину аварій;为了〜问题 щоб пояснити (роз'яснити, пояснити), у чому справа;能〜问题的数字промбвисті цифри;举例〜поясніти прикладом; ілюструвати; екземпліфікація;向群众〜政府
的决定 роз'яснити масам рішення уряду;不 须再力口〜подальших пояснень (роз'яснень) не потрібно; немає потреби далі пояснювати (роз'яснювати, пояснювати). 2)(解释意义的 话)пояснення; пояснювальний текст; пояснювальна записка; роз'яснення.报告的〜 пояснення (пояснювальна записка) до доповіді;图上附有〜креслення з поясненням (з текстівкою, з пояснювальним текстом). 3) (证明）свідчити про що; говорити; показувати що; доводити що.事实〜факти свідчать (говорять), що".;这并不〜任何问题 це нічого не доводить;这〜我们祖国的强大 це свідчить (говбрить) про міць нашої Батьківщини.
说明词 shuomingci текстівка.
说明书 shuomingshu пояснювальна записка; пояснювальний текст; пояснення; роз'яснення; лібрето невідм.(指戏剧说明书） проспект (指商品说明书);техумови мн.
说明文 shuommgwen пояснювальний текст; пояснення.
说破shu6pd~>说穿 说亲shu6qTn—说媒
说亲道热 shuoqln-daore обмінятися люб’язнос- тями з ким, розм.
说t青 shuoqing замбвити слово (слівце) у кого, перед ким за кого, про кого; клопотатися про кого-небудь, за кого (клопотання).托人〜 просити про що через своїх знайомих; просити людей замбвити добре слово.
说三道四 shu6san-daosi пліткувати розм.; займатися пересудами.
说时迟那时快 shu6 shi chi, na shi kuai ойкнути не встиг, як...
说头儿 shu6*tour 1)(可谈之处)розмбва; мова ж. 这没有〜про це немає мови;这件事还有个〜 отут є про що поговорити; отут є над чим задуматися;这有什么〜！ яка отут може бути розмбва!这人没有什么大〜ця людина не спричиняє якої-небудь розмбви. 2)—说辞
说完 shuowan сказати все [до кінця]; доказати що; договорити що.把意居、〜доказйти думку; 我没有来得及〜я не встиг сказати усе;让他〜 дайте йому доказати (сказати усе до кінця); 话是说不完的 говорити можна без кінця (безкінечно).
说闲话shu6 xianhua 1)(从旁说讽刺或不满意的 话)пліткувати розм.; займатися пересудами. 2)(闲谈）теревенити розм.说不完而闲话 нескінченні порожні розмбви.
说项shu6xiAng —说情.
і兑 Щ. shuoxiao весело розмовляти; [весело] жартувати, балагурити рот.大家在〜усі весело розмовляють (жартують);她喜欢说 说笑笑 вона любить поговорити і посміятися (пожартувати).
说一不二 shuo yl bu ег тримати [своє] слово; слово не розходиться з ділом.〜的人 людина слова; бути хазяїном свого слова (своєму слову);他〜що він не скаже, то вже твердо.
说嘴 shuozui вихвалятися (вихваляння).他不爱 〜він не любить вихвалятися;他一向爱〜він завжди був хвалькуватий;他有时爱说一说 Щ він любить іноді похвалитися.
烁
shuo.
烁 shuo блищати; виблискувати.目光〜бчі так і виблискують (блищать); заблищали очі; виблискуючий пбгляд; блискучі очі.
shu6.
朔 shuo 1) 〈天 >молодий місяць, місяць-молодик. 2)—朔日.
朔方 shuofang північ.
朔风 shuofeng північний вітер.
朔日 shudri день молодика; перше число місяця за місячним календарем.
Ш 望 shuowang сизигій; молодий місяць і пбвний місяць; перше і п'ятнадцяте число місяця по місячним календарем.
朔望月 shu6w^mgyu厶 <天> місячний місяць. 朔月 shudyue <天> молодий місяць.
shuo.
% shuo плавити що (плавка); розплавляти що (розплавлення).
银石流金 shuoshi-liujln нестерпна спека; нестерпна жара; розпечене повітря.
shuo.
硕大 shuoda величезний (величезність), гігантський.
硕大无朋 shuoda wu peng колосальний (колосальність); величезний [за розміром]; незрівнянної величини.
硕果shudgud 1)(大的果实）великі плоди.结〜 дати великі плоди. 2)(巨大的成绩）блискучі успіхи.〜累累 досягнути блискучих успіхів.
硕果仅存 shuoguo jln cun останні з могікан; останній з могікан.
硕士 shuoshi магістр.医学〜магістр медицини.
shuo 另见 shti; shu.
数见不鲜 shuo jian bu xian [це збвсім] не рідкість; звичайний; повсякденний; зовсім буденне явище; трапляється досить часто; скрізь (і) поруч; хоч греблю гати.
shuo.
蒴果 shudgu6 <^>кор6бочка.
shuo.
梨 shuo піка.
司ST.
司 sT 1)(主持经营）відати чим (відання).各〜其 实 кбжний відає (зайнятий) певною справою (визначеною роботою); 是其所〜 знаходитися в його віданні. 2)(部一级机关 的一个部门）департамент; відділ.人事〜 департамент особового складу (кадрів);中国 外交部亚洲〜Відділ країн Азії МЗС КНР.
司 Щ slcheng вагар; вагарка.
司铎 slduo〈宗〉патер; католицький священик.
司法 slfa юстиція; правосудця.〜制度 судоустрій; юстиція; суд; судова система;〜系统 юстиція; судові установи;〜机关 органи юстиції;〜当局 судові органи; судові влади;〜 改革 реформа суду;〜程序 судочинство; судова процедура;〜监督 судовий нагляд;〜 管辖 юрисдикція.
司法部 slfabu міністфство юстиції.〜部长 міністр юстиції. v
司法权 sifaquan юрисдикція; судова влада, 使〜здШснювати правосуддя, slhaoyuan сурмач.
司机s了j了（火车司也）машиніст;(汽车司机） шофер;(出租汽车司机）таксист;(公共汽车 司机）водій автобуса (电车司机）вагоновод; (汽车、电车、拖拉机等的司机)водій;(自卸


758
卡车司机）водій самоскида.
司机室s了jishi кабіна водія;(机车的司机室） будка [машиніста].
司祭 slji〈宗〉священнослужитель; священик.
司空见 t贯 slkoog jian guan справа звична (повсякденна, занадто знайома); буденне явище; стати звичним.
司令 slling командувач.军区〜командувач військового округу;兵团〜командувач військового з'єднання;警备〜комендант гарнізону;卫戍〜начальник гарнізону;阅兵 〜командувач параду.
司令部 sllingbu штаб; штаб-квартира ч.(指司令 部所在地).瞥备〜комендатура.
司令台sTHngtdi (旗舰的司令台）флагманський місток;(军舰的司令台）бойова рубка;(检阅 台）трибуна.
司令员sTlmgyuSn 司令.
司炉 sllu кочегар.
司马昭之心路人皆知STmS Zhao zhT xln, liirenjie zhi "задуми Сима Чжао уже відомі всім і кожному"; секрет полішинеля.
司替林 sl^Hn <化> стеаріін.
司务长 slwuzhang〈军〉старшина ч.
司仪 slyi церемоніймейстер застар.\ керівник церемоній.
司 slzhang начальник департаменту;
завідувач відділу.本匕宾司〜начільник протокольного департаменту; завідувач протокольного відділу; начальник протоколу.
丝SL
丝 si 1)(蚕丝）шовк; шовкове волокно;〜纺 шовкопрядіння;〜袜 шовкові панчохи. 2)(丝 状物）нитка; дріт.铁〜залізний дріт;雨〜 струмінчик (нитка) дощу. 3)(长度单位）”си" (міра довжини, що дорівнює 0,0033 міліметра). 4)(重量单位）"си" (міра ваги, що дорівнює 0,5 міліграма). 5)—丝毫.一〜不差 ні на йоту; жодної різниці; зовсім (абсолютно) точно; точнісінько; один до одного; як в аптеці; 一〜风也没有 повітря не ворухнеться; ні найменшого подуву вітерцю; 脸上® 出 一~笑意 на обличчі з'явилася легка усмішка; на обличчі з'явилося щось схоже на усмішку.
丝包线 slbaoxian 〈电〉дріт із шовковою ізоляцією. 双~ дріт з ізоляцією з двох шарів шовкової обмотки; дріт, ізольований шовком у два шари;単〜дріт з ізоляцією в один шар шовкової обмотки; дріт, ізольований шовком в один шар.
丝虫 sTch6ng <动> філірія.
丝虫病 slchongbing <医> філяріоз; філяріадоз.
丝绸 slchou шовк; шовкова тканина (матерія).
“丝調之路 ”sTch6u zhi lu "шовковий шлях" (дорога, по якій у давнину провозили шовк, починалася в Чанані - столиці династії Західна Хань, перевалювала через Памірське плато, проходила через Середню і Західну Азію і виходила прямо до портів на східному березі Середземного моря).
丝 Ш slgao пампушка з чумизного чи кукурудзяного борошна.
丝瓜 sTgua 1) ліофа циліндрична. 2) люфа.
丝瓜筋 slguajln люфа.
丝 Щ sThao найменший; найнікчемніший; крапелька; ледь.〜也不 анітрошки не; нітрохи не; ні крапельки; ніякою мірою; ні на йоту; ні на волосок;〜也不ih步 ні на йоту
не уступити; не робити ні найменшої поступки;〜没改变 залишитися без будь-якої зміни; нітрохи не змінитися; ні найменшої зміни;〜不能改变 анітрошки (нітрохи) не можна змінити;不容许有〜改变 не допускати ні найменшої зміни;〜不矢口 не мати жодного уявлення;〜刁〈假 абсолютна (щира) правда;不能有〜怀疑 не може (не повинне) бути ні тіні (ні краплі) сумніву в чому;〜也不能放松警惕н&віть найменшою мірою не можна послабляти пильність, slji <电> нитка розжарення.
丝棉 simian шовкова вата.
丝线 slrong оксамит.
丝丝入扣s了 sT ru kou 1)(文章做得细腻） стрункий (стрункість) 2)(表演细腻）з душею.表演得〜грйти з душею; злагодженість у грі; гарна зіграність; музика органічно зливається із сюжетом.
丝备 slxian 1)(丝做的线）шбвкова нитка (нитка); шовк; 2)(外科手术用的丝线） [хірургічний] шовк.
slzhlchang шовкоткацька фабрика.
丝织品 s了zhlpTn 1)(绸缎）шовк мн.; шовкова тканина (матерія). 2)(工艺品）вііроби із шовку.
丝竹 slzhu струнні і духові музичні інструменти.
私sT.
私sT 1)―私人1). 2)—私心.3)—私下1).〜舍 牢房 утримувати свої власні в'язниці. 4)(不 合法的）незаконний (незаконність). ~ 盐 контрабандна сіль;〜卖〜分 продавати продукцію наліво і ділити між собою виторг.
私奔 sTben самокрутка; втекти до коханого [з дому].
私弊 slbi зловживання.
私藏 slcang незаконне збереження.〜军火 незаконне збереження зброї і боєприпасів.
私产 slch^n приватна власність; приватновласницьке майно.
私娼 slchang жінка, що займається таємною проституцією.
私仇 slchou особиста ворожнеча (ненависть) до кого; особисті рахунки,报〜звести з ким особисті рахунки; особиста помста; мстити (помститися, відплатити) за особисті образи (образи).
私德 side особисті достоїнства.
私邸 sldi особняк; приватна квартира.
私法 slfa <法> приватне право.
私贩 slfan 1) займатися, контрабандною (незаконною, таємною) купівлею-продажем; торгувати з-під прилавку. 2) контрабандист; контрабандистка.
私访 slfang відвідувати інкогніто; таємно від- відувати.
私房 sl-fang особисті заощадження (指钱)особисті речі (指物).
私房话 sT.fanghua секрет; інтимна розмбва，说〜 довіряти один одному свої секрети; вести інтимну розмову.
私房钱srfangqidn —私蓄.
私愤 s描п особиста образа.泄〜займйтися зведенням особистих рахунків.
slgu приватновласницька частка; частка приватника [у справі, у підприємстві].
私g slhu》—私话.
私货 slhuo контрабанда; контрабандний товар. 贩卖〜займатися контрабандною (незаконною, таємною) купівлею-продажем;
торгувати з-під прилавку;贩卖修正主义的〜 збувати ревізіоністський контрабандний товар;贩〜的人 контрабандист; контрабандистка.
私交 sljiao особисті стосунки; особисті зв'язки.
私立 slli 1)(私人设立）заснувати що на приватні засоби. 2)(私人设立的）приватний. 〜学校 приватна школа; приватний навчальний заклад.
私禾U slli особисті інтереси; особиста вигода.追 求〜гонитва за власною вигодою; дбати про власні інтереси;不谋〜безкорисливість.
私了 sTliao улагодити що приватним шляхом; домовитися приватно; зам'яти що, розм.
私襄 slnang своя кишеня.抱〜загрібйти що у свою кишеню; класти що до своєї кишені.
私情 slqing 1)(交情）особисті стосунки; особисті зв'язки.不顾〜незважаючи на особисті стосзшки. 2)(奸 t青)любовний (інтимний) зв'язок.有〜знаходитися (бути) у зв'язку з ким.
私人 sTrSn 1)(个人）приватна особа;(个人的） приватний; особистий; власний.〜秘书 особистий секретар;〜通信 особиста кореспонденція; приватне листування;〜资 本 приватний капітал; 〜资本主义 приватно-господарський капіталізм;〜资本 主义经济 приватно-капіталістичне господарство;〜劳动 <经> приватна праця;〜 开业的医生привйтний лікар. 2)(个人和个人 之间的）особистий.〜关系 особисті СТОС)ОІКИ； 〜感情особисті почуття. 3)(关系密切的人） своя людина.任用〜допускати кумівство при доборі людей; оточити себе своїми людьми;〜关系 кумівство; кумівські стосунки;在旧社会І事全靠〜关系у старому суспільстві усе робилося по кумівству (усе було побудовано на кумівстві).
私商 s了shSng 1)(私营商业）приватна торгівля. 2) (商人）приватник; приватниця; приватний
-торговець (підприємець).
私生活 slshenghuo приватне (особисте) життя. 〜不大好 приватне (особисте) життя залишає бажати кращого.
fA slshengzi позашлюбна (незаконно-
народжена) дитина; незаконнонароджений.
矛Л— slshi особисті справи; справа особистого характеру.去办〜пітіі у своїхм власних справах;这是他的〜це його приватна (особиста) справа.
私塾 slshu приватна домашня школа; школа вдома.
私 slsu < > приватне обвинувачення;
приватна скарга.
私通 slt6ng 1)(私下勾结）вступити в тає мні зносини (у незаконний зв'язок).〜夕卜国 вступити в таємні зносини з іноземною
країною. 2)(通奸)перелюбодійство (перелюбодійствувати) застар.
私吞 sTOin привласнити що (присвоєння). ~钱财 привласнити чужі гроші.
私下 sTxA 1)(背地里）тайкомй; таємно; за спиною в кого; келійно; секретно від інших, 〜活动 діяти таємно (за спиною);〜告诉 сказати (повідбмити) кому про що тайкома (по секрету);这是背着人〜办的це зроблено таємно (келійно); зробили це за спиною чиєю;这是人家〜告诉他的це сказали йому довірчо (по секрету). 2)(不通过政府或群;^


759
的)приватний; приватно; у приватному порядку; приватний; приватним чином; у приватному порядку.〜调解 приватно (приватним чином, у приватному порядку) врегулювати суперечку.
私相授受 si xiang shou shou робити в приватному порядку (приватним способом); робити не на законній підставі; робилося без законних (формальних) до того підстав.
私心 sTxTn егоїзм; егоїстичність; самолюбство. 有〜6細 егоїстичним; з егоїстичною метою; 出于〜з особистих (егоїстичних) міркувань; 〜杂念 корисливі мотиви.
私信 slxin особистий (приватний) лист.
私刑 slxing самосуд; самочинна розправа; лінчування; суд Лінча (后面两个译法专指美 国的死刑）вчинити самосуд над ким;〜拷打 розправитися самосудом.
私蓄 sTxu особисті (власні) заощадження.
私营 slying приватний.〜企业 власне підприємство; 〜工商业 приватна промисловість і торгівля;〜经济 приватно-
господарський сектор.
私有 sly6u приватний; приватномайновий.〜经 济 приватне господарство;〜财产 приватна власність; приватне (приватновласницьке) майно;〜приватновласницькі землі;〜双 念 приватновласницьке ставлення;
приватновласницька ідеологія;〜意识 приватновласницька свідбмість;资产阶级的 〜4、理 власницька (приватновласницька) психологія буржуазії.
私有权 sly6uquan право особистої власності. 私有者 sTySuzhS власник; власниця.小〜дрібний власник; дрібна власниця；小〜的个体农民经 济 дрібновласницьке одноосібне, селянське господарство.
私有制 slyduzhi приватна власність.〜形势 форма приватної власності;〜社会 приватновласницьке суспільство;生产资料〜 приватна власність на засоби виробництва; 土地〜приватна власність на землю;废除〜 скасування приватної власності.
私欲 sTyu корисливість ж.; користолюбство. 私运 sTyun контрабанда; контрабандний провіз; провіз контрабандою; таємне перевезення; займатися контрабандою.〜进来 контрабандний ввіз;〜出去 контрабандний вивіз. 私章 slzhang особиста печатка.
私自 s了z'i 1) 私下.〜拿走 узяти що без дозволу; узети що нишком;〜逃跑 таємна втеча; таємно втекти. 2)(擅自）самочгінно.〜决定 самочинно вирішити що;〜活动 діяти самовільно; самовільні вчинки.
咝SL
咝 sT〈象声〉дзижчання (дзижчати); шипіння (шипіти).子弹一地从头顶上飞过к^пі дзижчіпи (із дзижчанням літали) над головою.
田-
心SI.
思sT 1)—思考.2)—思念.〜家сумувати (тужити) по будинку (по родині). 3)(忆念） спбгад.乡〜спбгад про рідний край.
思辨 sibiAn〈哲〉умоглід.〜哲学 умоглядна (спекулятивна) філософія.
思潮 S了сіійо 1)(思想潮віяння; [ідейний] течія.文艺新〜нове віяння (течія, напрямок) у літературі і мистецтві; 的〜сучасні
віяння;时代的〜віяння часу (століття);社会 〜суспільні течії. 2)(涌起的思想活动）думка ж. думки тіснилися в голові.
思忖s了сйп〈书>—思量.
思凡 slfan мрія (мріяти) про світські блага; мріяти (задумати) повернутися до світського життя.
思考 sTkao думати над чим; міркувати (міркування); мислити (мислення).〜问题 думати над питанням; міркувати над проблемою;认 真〜із усією серйозністю обмірковувати;反 复〜[усебічно] продумувати (обмірковувати); 独立〜мислити самостійно; самостійне мислення.
思量 si-liang думати про кого-небудь, над чим; обмірковувати що (обмірковування); задумуватися над чим. думати, як
бути;〜未来 думати про майбутнє; задумуватися над майбутнім; задумуватися над тим, що очікує;〜一下 подумати над чим; 再三〜д^мано - передумано; вже обміркували багато разів; 独立〜 обмірковувати наодинці; думати (міркувати) на самоті.
思路 sllu хід (нитка) думок.打断〜порушити хід думок; перервати нитку думок;〜混舌L сумбурний (безладний) хід думок;〜越来越 清晰 послідовність думок ставіла усе більш чіткою.
思虑 sllti продумати що; зважити що; обміркувати що (обмірковування).苦 >11、〜міцно задуматися; ~ 周到 продумано (зважено, обдумано) усебічно; ретельно продумати (зважити, обміркувати) усе.
思慕 sTmu відчувати повагу до кого; обожнювати кого-щсг，схилятися.
思、念 slnian згадувати кого-що (спбгад); сумувати за кимось; тужити за ким-чим, по кому-чому.〜故乡 сумувати (тужити) за Батьківщиною (за рідними місцями);〜自己 的子女 сумувати (тужити) за своїми дітьми; 他时常〜北京 він увесь час зітхає по Пекіну (згадує Пекін).
思前想后 slqian-xianghou зважити усі за і проти; всебічно обміркувати.
思索 slsu6 роздумувати (роздум) про кого-небудь, розм.; задумуватися над чим; ритися в пам'яті.〜问题 задумуватися над питанням;用 С、〜зосереджено роздумувати (думати); цілкбм поринути в роздуми;认真 地〜серйбзно задумуватися;不假〜не задумуючись; не роздумуючи; недовго думаючи.
思维 sTwdi 1) <哲> мислення; думка ж.〜器官 органи мислення;〜能力 розумова здатність; 〜过程 процес мислення; розумовий процес; 直观形象〜наочно-образне мислення;抽象〜 абстрактне мислення;逻辑〜логічне мислення;具体〜конкретне мислення. 2)(进 行思维活动）мислити; думати.〜正常的人 розсудлива людина.
思想 slxiang 1)(思维的结果）ідея; ідеологія; думка ж.无产阶级〜пролетарська ідеологія; 创作〜пбгляди на творчість;新的学术〜нова наукбва думка;先进的社会〜передова суспільна думка;先进〜передові ідеї;个人主 义〜індивідуалістичний настрій; індивідуалізм; 名利〜честолкібство і користолюбство; 依赖〜утргіманський настрій;马克 思列宁主义〜体系маркс^стсько-лбнінська
ідеологія;资产阶级〜意识буржуазна ідеологія;共产主义〜感t汽 комуністичний напрям думок і почуттів;〜作风 стиль мислення;〜спбсіб мислення; напрям думок; ~$础 ідеологічна (ідейна) оснбва; ідеологічний фундамент;〜内容 ідейний зміст;〜而貌 ідеологічний образ;〜情况 настрій [розумів];群众的政治〜情况 політичний настрій мас;〜深处 у глибині душі;政治〜7_К平 ідейно-політичний рівень; 〜懒汉 інтелекіуіпьні ледарі;〜教育 ідеологічне виховання;〜改造 ідеологічне перевиховання; ідейне перековування;〜转 变 психологічно перевиховатися;〜工作 ідеологічна (ідейно-виховна) роббта;〜武器 ідейна зброя;〜革命化 революціонізувати свідбмість; революціонізування свідомості; 〜——致 ідейна єдність; одностайність (єдність) у поглядах;〜障碍 ідеологічні перешкоди;〜包 І伏 ідейний тягар;〜混舌L ідеологічний розбрід; плутанина в голові;弓 | 起〜混舌L викликати сум'яття в розумах [людей]; викликати плутанину в голові;〜斗 争 ідеологічна боротьба; боротьба поглядів; 〜斗争很激烈 розгорілася запекла внутрішня боротьба;〜战线上的革命револібція на ідеологічному фронті;〜落后 політично нерозвинений; ідеологічно відсталий;〜不纯 хибні пбгляди;〜片面 однобічність погляду; однобічність у мисленні; однобокість
розуміння;〜ідеологічне притуплення; відсталість думки;〜腐化 ідеологічне
загнивання (розкладання);〜反动的 реакційно налаштований;〜上搞通 ідеологічно осмислити;〜上不对头 ідеологічно неправильно (помилково);从〜 上解除•••武装 ідбйно роззбрбїти кого;资产 阶级〜根源 кбрені буржуазної ідеології;批评 不正确的〜критика неправильних (помилкових) поглядів; критика помилкової ідеології;〜解放 звільнити свідбмість від забобонів;对错误的〜决不能姑息стосбвно помилкових поглядів абсолютно неприпустимі потурання;〜落后于实际 ідбї відстають від дійсності. 2)(念头）думка ж.〜 搞舌Іі 了 утратити послідовність думок; думки переплуталися в голові; створити плутанину в голові;没有其他任何〜не було ніяких інших думок;他早有这种〜了 такй думка виникла в нього вже давно;这〜对头 думка ця правильна;这是什么〜！ що це ще за думка!
思想家 slxiangjia ідеолог; мислитель. 大的〜 великий мислитель; гігант думки;无产阶级 革命的〜ідеблог пролетарської революції.
思想性 slxiangxing ідейність.〜很强 вирізнятися високою ідейністю;无〜деідеолбгія;〜问题 питання ідеологічного порядку; питання ідейності; питання ідейні.
思续sTxCi 1)—思路.〜纷繁клуббк думок. 2)(情 绪）настрій.〜不宁 неспокійно (тривожно) на
斯 si <书> 1)(这)цей; даний; дійсний; такий. 2) (于是）як... так; тоді.
斯多葛派 sTdu6g6p&i <哲> стоїціЬм.
斯拉夫人 Sllaftiren слов'янин (слов'янський); слов'янка.


760
斯拉夫语 sTlafujoi слов'янські мови.
斯里兰卡人 SUTlankaren шріланець; ланкієць.
斯洛伐克语 sllu6fiik6yii словацька мова.
ЙГ'Ж^Сір- slluowenyu словенська мова.
斯瓦希里.语 sTwaxTlIyfi суахілі невідм., ч.
斯文 s了w6n 另见 sPwen〈书〉1)(文化)культура. 2)(文人）інтелігент; інтелігентна (культурна) людина.
斯文扫地s了w6n sao di 1)(文化或文人不受尊重） неповага до культури чи інтелігенції. 2)(文 人堕落）моральне падіння (занепад) інтелігенції.
斯文 sPwen 另见 sTwdn (文雅）візований (вихованість); пристойний (пристойність).
厮ST.
厮手丁 sldS битися (бійка).
Ш\Ш slhun водити компанію з ким.
厮杀 slsha битися; борбтися (бій); рубатися (指
白刀厮杀
锶SL
银 si <化> стрбнцій.
澌SL
澌灭 slmie <书> зникнути (зникнення).
撕sL
Ш si рвати що.〜成两半 розірвати що навпіл (надвоє);〜的粉碎 порвати (розірвати) що на дрібні клаптики; подерти що на шмаття;当 心，另丨j 〜了 衣月艮 обережно (дивіться), не порвіть собі сукню;这种收据还有用，〜不得 цю розписку не можна рвати, вона ще потрібна;我无论怎么〜也没有能〜开як я не рвав, усе-таки не міг розірвати.
撕毁 sThui порвати що; розірвати що.〜和约 розірвати (порушити) мирний договір;〜合 1^1 розірвати контракт;任意〜共同协议 самовільно (самочинно) порушити спільні угоди.
撕破 slpo порвати що; розірвати що.裤子〜了 штани порвалися;我不小心把自己的衣服〜 了 я ненавмисно порвав собі одяг.
撕下 slxia вирвати що; відірвати що; зірвати що. 〜一张日历 відірвйти лист календаря;〜假面 具 зірвати маску з кого;把边〜обірвйти краї; 从本子里〜一页 вирвати (видерти) сторінку з зошита;从墙上〜зірвйти що зі стіни;怎么也 撕不下 не можна відірвати.
撕s了.
咖 si <书> (马叫）іржання (іржати).人喊马~ [стояв, чувся] гомін голосів і іржання коней.
撕 si <象声> дзижчання (дзижчати); шипіння (шипіти).
п斯哑 slya хрипкий (хрипкість, хрипіти); захриплий (захрипнути).嗓音〜хрипкий (захриплий) голос; хрипота у голосі;嗓音有 点〜хриплуватий голос;丨_得嗓子都〜了 захрипнути від лементу.
si.
死 si 1)(失 і 生命）смерть ж.; номер ги розм.\ загинути (загибель ж.); полягти книжк.; мертвий; здохнути (后面两个词只用于牲畜). 〜马 мертва (здохла, що здохла, дохла) коняка; 〜牲口 мертвечріназ邮н.;冻〜замерзнути;淹 〜потонути;杀〜убити кого.、умертвити кого; зарізати кого (指用刀杀死);刺〜закол6ти
кого;饿〜умерти (загинати) з голоду (від голоду);战〜полягти (загинути) у бою;打得 半〜побити кого мало не до смерті;送〜йти на вірну смерть (на явну загибель);作者〜后 出版的文集 посмертне видання творів кого; 牛〜了 корбва здохла (упала);鱼〜了 рііба заснула;树〜了 дерево загинуло (засохло);庄 稼干〜了 врожай загинув від пбсухи;他〜了 він умер; його немає в живих;他是得病〜的 він умер від хвороби;他〜在战场上 він загинув на війні; він поліг на полі битви;他~ 不 了 він не помре; він виживе;人总有一〜усі люди смертні; двом смертям не бувати, а однієї не минати; смерть усіх рівняє;〜有重 于泰山，有轻于鸿毛смерть буває важчою ніж гори Тайшань, буває легшою ніж гусяче перо;精神不〜безсмфтя. 2)―死命2).〜战 смертельний бій; смертельна сутичка; борбтися (битися) на смерть;〜抱住不放 чіпко ухопитися за кого-що;他〜不承认 він нізащо не хоче зізнатися; він рішуче відмовляється від зізнання. 3)(达到极点） смертельно; до смерті; на смерть.累〜 смертельно утомитися; смертельна утома; без задніх ніг;好看〜了 навдивовгіжу; на диво;笑〜了 мбжна померти зо сміху;〜不改 悔 категорично відмовлятися від каяття;〜顽 固 страшний упертюх; твердолобий. 4)―死 Ш.〜办法 шаблоновий метод;〜规矩 мертві правила; рутина; мертва буква закону. 5)(固 Й ) твердий.把开会Й*间定〜твфдо установити час засідань. 6)(不能通过） наглухо,把路堵〜наглухо перепинити шлях; 把洞堵〜ніглухо закрити діру;用钉子钉〜 забити що намертво (наглухо) цвяхами.
死板 stban 1)(不生动）мфтвий; неживий; бездушний (бездушшя); мертвечина розм.动 作〜скутість рухів;画上的人物很〜фігури на картині позбавлені життя. 2)(不会变通） схоластичний; педантичний (педантичність); педантичний.〜的形式主义 бездушний формалізм;做事〜немйє гнучкості в роботі; працювати за шаблонами (за трафаретом).
死背sTbSi 死记.
死不膜目 si Ьй mingmu навіть після смерті не буду (не будеш, не буде) знати спокою; не змогти вмерти спокійно; і зі смертю кому не буде миру і спокою.
死产 sichan < 医 > мертвонародженість; мертвонароджуваність.
死党 sidang завзяті [і вірні] спільники (прибічники); жагучі прибічники; твердолобі поплічники.
死得其所 si de qi suo умерти (загинути) гідною смертю; загинути з честю.
死敌 sidi смертельний (заклятий) ворог.
死地 sidi:置之〜приректи кого-що на загибель; підготувати погибель; кінчати кого, рот.
死点 sidian〈技〉мертва точка.
死对头sldultou —死敌.
死而后已 si er hou уї до останнього подиху.
死谷 slgii〈地理>м6ртва долина.
死鬼 sigui чорт прост.\ диявол; дідько прост.; чортовий син груб,, прост.; повішеник.
死胡同s!hiit6ng 1)(一头不通的胡同）глухій кут. 2)(绝路）безвихідне становище.走进〜 потрапити (зайти) у глухий кут.
死灰复燃 si huT fu ran "попіл зажеврів і став розгорятися'*; знову ожити і піднятися.
死活 slhu6 1)(痛苦的境遇)життя і (чи) смерть.
资本家残酷剥削，不顾工人的〜капіталісти жорстоко експлуатують робітників，незважаючи на те, як і на що робітники будуть жити (існувати). 2) <口> (无论如何）нізащо. 可是他〜不答应 а він нізащо не погоджується.
死火山 s!hu6sMn〈地质> згйслий вулкйн.
死记 slji втовкбвувати що, рот.; зубрити що (зубріння) розм.
死寂 slji <书> мфтва (гробова) тиша.—片〜 стоїть мертва (гробова) тиша.
死角 sTjiao 1)〈军〉мертвий простір; мертвий сектор. 2)(未影响到的地方）білі місця (плями).
死结 stjie мертвий вузол.打〜зав'язати що мертвим вузлом;解开〜розв'язйти мертвий вузол.
死劲儿 sljinr —死力.用〜напружити всі сили; старатися із всіх сил; надриватися; зі шкіри [пнутися] лізти (вилазити);〜钉着 невідступно слідувати, іти слідом за ким-чим; ходити за ким-чим по п'ятах.
死绝 sijue вимерти; вимерти (загинути) поголовно.
死啃 siken втовкмачувати що, розм.; зубрити що (зубріння) рот.〜书本 корпіти над книгою.
死扣儿s!k6ur <口>—死绝.
死里逃生 si IT taosheng вирватися з пазурів смерті; врятуватися від неминучої смерті; уникнути смертельної небезпеки.
死力sill 1)(最大的力量)усі сили.出〜прикласти (напружувати) усі сили; намагатися
зо 	всіх сил; зі шкіри пнутися. 2)(出大力） із всіх сил; розбитися у корж прост.〜抵 抗 стояти на смерть; чинити запеклий опір.
死路 silu згубний шлях; глухий кут; мат кому, прост.走上〜стйти на згубний шлях (на шлях загибелі); йти згубним шляхом;这是〜 一条 це згубний шлях (глухий кут, мат); це шлях, звідки вороття немає.
死马当活马医 si mS dang huo mS yl "лікувати мертвого коня, видаючи його за хвброго"; безнадійно, але треба зробити останню спробу.
死面 simian прісне тісто.
死命 sTming 1)(必死的命运）вірна смерть; явна загибель.致…于〜погубити кого; знищити кого; приректи кого на вірну смерть (на загибель). 2)(拼命)із всіх сил; усіма силами; що є (було) сили (сил); [хоч] кров з носа прост.〜地打 влаштувати смертний бій;〜挣 扎 битися (вибиватися) з останніх сил; запекло боротись (битися); битися як риба об лід.
死难 sman загинути; полягти.〜烈 士 герої-жертви мн.;向〜烈 士致敬 віддати почесті полеглим героям.
死脑筋 sTnSojTn 1)(不灵活）твердолобий розм.\ тупоголовий розм.;(不灵活的人）тупий рот. 他是个〜йому хоч кіл на голові теши; він непрохідний дурень. 2)(顽固）упертий; твердоголовий розм.; міцнолобий розм.
死皮赖脸 slpi-lailian без докорів сумління; з безсоромною настирливістю; забути сором і сбвість; нав'язливо (нав'язливість); настирливо (настирливість); нахабно і безсоромно. 〜地请求 набридливо (настирливо) просити.
死棋 sTqi 1) <Щ> програшні шашки (用于围棋)； мат (用于象棋).2)(必败的局面）безвихідне (програшне) становище; неминуча поразка;


761
死气沉沉 slqi chenchen неживий; бездушний (бездушшя); мертвотний (мертвотність); мертвий; бездіяльний (бездіяльність); мертвечина розлі.
死气白赖sI_qiWilM <方>—死皮赖脸.
死囚 slqiu смертник.
死球 siqiu〈体〉м'яч "поза грою".
死去活七 siqu-huolai до півсмерті.哭得〜убиватися в невтішному горі;打得〜побити кого мало не до смерті.
死人 siren мрець; мертвий; мертва; небіжчик; покійниця.睡得象〜一般 спати мертвим сном; спати як убитий.
死伤 sishang убиті і поранені.〜人数 кількість убитих і поранених (жертв, утрат);敌军〜人 数达一千人 супротивник втратив убитими і пораненими тисячу чоловік.
死神 slshdn смерть ж.
死尸 sTshT труп; мертве тіло.
死守 slsh6u 1)(拼死守住）стояти на смерть,〜阵 地 стояти на смерть на зайнятих позиціях; обороняти позицію до останнього подиху (до останньої краплі крові). 2)(墨守） чіплятися за що; рутинно ставитися до чого. 〜陈规 чіплятися за старе; триматися за старе; рутинерство; педантизм; педантичність;〜陈- 规的人 рутинер; рутинерка; педант; педантка.
死水 sTshui 1)(静水）стояча вода. 2) <地理> мертві води.
死胎 slt5i мертвий плід.
死亡 slwang смерть ж:，загибель ж. (гинути); падіж (упасти)(只用于牲畜)•临近〜на межі (на краю) загибелі (смерті); близька смертна година;走向〜йти до своєї загибелі;换就不 了〜的命运 не врятуватися від загибелі (від смерті).
死亡率 slwanglU смертність; відсоток смертності; відсоток смертних випадків: відсоток убитих (用于战争中的统计） відсоток смертності (用于牲畜).〜低 низька смертність; низький відсоток смертності;〜 高 висбка смертність; висбкий відсоток смертності;解本后儿童的〜降丨氏了 після звільнення дитяча смертність знизилася.
死无葬身之地 si wu zang shen zhT di ні дна ні покришки кому, прост.
死心 slxln примиритися [з неминучістю]; заспокоїтися; викинути з голови (з пам'яті, із серця) що.你死了这条心吧залишіть даремні надії; змиріться з неминучим; викиньте це зі своєї голови; і думати про це забудьте; чого даремно сподіватися;他还不 〜він продовжує усе ще сподіватися на щось; він усе ще не полишив цієї думки;办不到， 他决不〜пбки не доможеться, він нікбли не заспокоїться (не змириться).
死心塌地 slxln-tadi рішуче (остатбчно) і безповоротно; покірно і слухняно; беззаперечно; беззастережно.
死心眼儿 slxInySnr упертий як осел; твердолобий розм.
死信і sixin (无法投递得信）лист, не доставлений через незнахождення адресата.
死信2 sixin ~►死讯.
死刑 sking〈法〉смертна кара; страта.处〜 страчувати кого.，宣許】〜віінести смертний вирок; засудити кого до страти;执4亍死开!1〜 привести смертний вирок у виконання.
死讯 slxun звістка про смерть.
死硬 siying твердолобий.〜分子 твердолобі;〜态 度 твердолоба позиція.
死硬派 sTyingpai твердолобі; зубри мн.
死有余辜 si you yu gu навіть смерть буде кому малим покаранням; смертю не відпокутувати всіх злочинів (усієї провини); [цілкбм] заслужити своєї смерті; смерті мало; стратити і того мало.
死于-[^命 si yu fei ming помфги не своєю смертю; померти даремно; передчасна смерть; насильницька смерть.
死战 sizhan борбтися (битися) на смерть,决一〜 рішучий бій; вступити в смертельну сутичку.
死中求活 si zhong qiu huo триматися (борбтися за життя) до останньої хвилини.
死罪 sizui карний злочин; злочин, що карається стратою.
巳si.
В si "си" {шостий з 12 циклічних знаків).
巳时 sishi час від 9 до 11 години ранку.
四si.
四1 si 1)(数目）чотири; чотирьох.〜天 чотири дні;〜个孩子 четверо дітей;〜个小组 четвірка; 我们〜个人一起来的ми вчотирьох прийшли; 我们一共〜人 нас було четверо (чотири чоловіки);〜五得二十 чотири по п'ять — двадцять. 2)(顺序）четвертий.五月〜曰 четверте травня;〜点多种 п'ята година.
И 2 si "си" (китайський нотний знак); ля невідм.
四百 sibSi 1)(数目)чошриста. 2)(顺序)чотирьохсотий.
四边sibian ~►四周.
四边形 sibiSnxing <数> чотирикутник.平行〜 паралелограм;任意〜довільний чотирикутник.
四不象 sibuxiang ні два ні півтора; ні те ні се; ні риба ні м'ясо.搞成个〜вгійшло ні те ні се (ні два ні півтора).
四部曲 sibiiqti <文> тетралбгія.
四重唱 sich6ngchang <音> квартет.
四重奏 sichongzou〈音〉квартет.弦乐〜стр—- ний квартет.
四处 sichu скрізь і усюди; усюди; навкруги.〜都 是如此 скрЬь і усюди (усюди) так;〜都是山 навкруги одні гори.
四次方 sicifang <数> четвертий ступінь.
四大皆空 si da jie kong суєта суєт; мирська суєта.
四叠体 sidi甜〈解〉чсшіри пагорби.
四度音 sidCiyTn <音> квйрта.
四方1 si伤ng (指方向）стброни світу;(各处） усюди; скрізь і усюди.〜响应 усі відгукнулися; викликати (знайти) відгук по всій країні (усюди);走遍〜мандрувати по білому світу; обходити всі сторони світу.
四方2 sifang (ife方形的)квадратний;(立方体的） кубічний.〜的桌子 квадратний стіл;〜梁 чотиригранний брус; ~ 脸 квадратне обличчя.
四方步儿 sifangbur статечний (розмірений) крок. 迈着〜прямувйти статечними (розміреними) кроками; йти статечно і не поспішаючи.
四分 sifen〈数〉четвірка; добре невідм., розм. 打〜поставііти четвірку (добре);得〜 одержати четвірку (добре).
四分五裂 sifen-wiilie пбвний розкол (розбрід, розпад); остатбчно розколотися (розпастися); роздроблення на частини; тріщати по усіх
швах,帝国主义集团〜імперіалістичний блок тріщить по усіх швах.
[Щ 顾 sigupo33HpaTHCH навколо; оглядатися навкруги.〜无人[озирнувся] навкруги ні душі.
四遠 sihai (全世界)увесь світ;(全国）усі країна. 〜为家 жити між небом і землею; не мати постійного пристновища.
四海之内皆兄务 si hai zhT nei jie xiongdi yci люди 一 брати.
四行诗 sihangshl〈文> чотиривірш; катрен.
sihefang "сихефан" (типовий будинок старої китайської архітектури з квадратним двором у центрі і розташованими довкола нього чотирма флігелями).
四合院sihSyi^n —四合房.
四胡 sihu "сиху" {один з видів китайських музичних інструментів); китайська скрипка.
四环素 sihuansu <药> тетрациклін; тетрацин; десхлорбіоміцин.〜软膏 тетрациклінова мазь.
四极管 sijiguSn〈无线> тетрбд; чотирьох- електрбдна ламіта.
四季 siji чотири пори року; чотири сезони.—年 〜в усі пори року; весь (круглий) рік; пори року;〜常青 вічнозелений;〜女口春 у всі пори року тепло, як навесні.
四季豆 sijid6u 1) <^1>квас6ля звичайна. 2)(指 种子）квасоля звичайна.
四季海棠 siji haitang <植> бегбнія вічноквітна (місячна).
四郊 sijiao пригороди мн.; передмістя мн.; околиці [міста]. ：!匕京〜окблиці (передмістя) Пекіна.
四脚朝天 sijiao chao tian догори ногами.
四脚蛇 siji^osh丢 <^>іцірка.
四邻 silin сусіди мн.
四六风 siliCi侘ng <医> правбць немовлят.
四六体 siliM <文> високогірний.
四面 simian —四周.〜环水 отбчений [з усіх боків] водою;〜围攻 атакувати кого-що з чотирьох сторін;〜受敌 бути оточеним ворогом з усіх боків; потрапити в оточення (у мішбк, у кільце);〜包围 повне оточення.
ИШДЙ* simian-bafang скрізь і усюди; усюди; з усіх боків.走遍〜вгіходити уздбвж і впоперек;来自〜понаЬкджіш з усіх боків; прибути з усіх кінців світу;胜利的消息从〜 传来 звідусіль йшли переможні звістки.
四面楚歌 simian Chu ge бути оточеним ворогами [з усіх боків]; потрапити в оточення; потрапити в мішок (у кільце); бути в безвихідному становищі; повна безвихідь становища.
四旁 sipang скрізь поблизу; поруч і біля.
四平八稳 siping-baw^n гладко і без ускладнень; мир і спокій; гладесенько-рівнесенько, 1 故事 〜 діяти так, щоб усе було гладесенько-рівнесенько.
四起 siqi:枪声〜скрізь чуються постріли;烽烟~ скрізь (то отут, то там) спалахували війни.
四千 siqian 1)(数目)чотири тисячі. 2)(顺序） чотиритисячний.
四清 siqlng рух за "чотири чистки" (рух за соціалістичне виховання, що включає в себе політичне, ідеологічне, організаційне й економічне чищення).
“四人帮 ’’sii^nbang "угрупвання чотирьох"; "четвірка".
四人舞 sirenwCi падекатр.
四散 sisan розійтися [у різні боки]; роз¬


762
осередитися у всіх напрямках; врозтіч.〜奔 逃 кинутися врозтіч; розбігтися в усі боки; втративши гблову розбігтися в усі боки;大 家〜分离 усі роз'їхалися хто куди.
四舍五入 s'ishg-wiim <数> окр扣іення.
四声 sisheng <Щ> чотири тони (у складі китайської літературної мови).
四十 sishi 1)(数目）сорок.〜万 чотириста тисяч. 2)(顺序）сорокбвий.〜周‘ сорокова річниця.
四时s'ish丨—四季.
四体不勤 si ti bu qin збвсім непристосований до праці.
四通八达 sitong-bada зі зручними (розвинутими) шляхами сполучення.〜的城市 місто зі зручними шляхами сполученім;〜的邮电网 велика поштово-телеграфна мережа;〜的铁 路 мережа залізниць;〜的广场 відкрита площа.
四外siwM 四处.〜无人навкрупі ні душі;〜全 是草地 навкруги тягнувся степ.
四万 siwAn 1)(数目）сброк тисяч. 2)(顺序） сорокатисячний. 四围siwdi —四周.
四下里s^ciili —►四处.往〜一看дивитися навкруги (по сторонах); роззиратися навколо;〜都是人 навкруги юрмиться народ.
四乡 sixiSng навколишні села.
四言诗 s丨ydnsh了 <文> чотирисліні вірші; вірші з чотирма ієрогліфами в кбжному рядку.
四野siyS широчінь ж.; прбстір.〜茫茫，寂静无 声 удалині виднілася неосяжна широчінь полів, навкруги було тихо і безлюдно.
四月 siyue квітень ч.
四则 sizS <数> чотири арифметичні дії.整数〜 чотири арифметичні дії над цілими числами; 分数〜чотгіри арифметичні дії над дробами.
四肢 sizhl кінцівки мн.; члени мн.〜疲劳 утома у всіх кінцівках.
四至 sizhi межі [ділянки, поля].
四周 sizhou навколо; навкруги; навколишні.〜 的村庄 навколишні села;城市的〜окблиці міста;房子和院子的〜навкбло будинку і двору;环顾〜роззирн)Ь:иЬя навіфуги (по сторонах); обвести очима навкбло;〜是森林 навкруги стоїть дрімучий ліс;〜静悄悄的 навкруги все тихо;城市~都是果园 місто оточене (оперезане) фруктовими садами; навкбло міста — фруктові сади;他向〜的听 众瞥了 ——目艮 він обвів поглядом своїх слухачів.
寺si.
寺观 siguan буддійські і даоські храми (монастирі).
寺院 siyuan храм; монастир ч.\ храми і монастирі. 佛教〜буддійський храм (монастир).
似 si 另见 shi. J
似 si 1)(如同）як; немов; начебто; немов як;подібно до; неначебто; схоже.白〜雪 білий як сніг;快〜风 швидкий, як (немов) вітер;〜蓝非蓝，〜青非青не то синій, не то зелений;〜笑与b笑 подоба посмішки; крива посмішка;形〜串通 схоже на змову; схоже, що зговорилися, начебто (неначебто) зговорилися;湖水涨得好〜大海一样бзеро розлилося, немов (як) ширбке море;石播花 儿红〜火 немов (як) полум'я, червоніють квіти гранату;这孩子说话好象大人〜的цей
хлбпчик розмовляє, немов (подібно до) дорослий;你好象要说什么〜的ви начебто хочете щось сказати;他高兴得什么~的 він був наче (як) на сьомому небі; він не не міг отямитися від радості 2) 似乎.〜属可行 здається, прийнятно; начебто прийнятно;〜 варто було б прискорити справу; треба б негайно приступити до справи. 3)(超 过）一般用比较级表达生活一年强〜一，з кожним роком життя кращає; життє вий рівень підвищується з кожним роком;他们 工作起来个快〜一个працюють вони один швидше від іншого.
似懂非懂 si dong fei dong чи то розуміє, чи то ні; начебто розуміє, але і начебто не розуміє; наче й зрозумів, але не збвсім.
似乎 si.hu здається; начебто; ніби; схоже.他〜 知道 він, здається, знає; йому начебто відомо; схоже [на те], що він знає;这么办〜 也可以 так зробити, здається, (так зробити начебто) теж можна;这话〜不应该说не варто було б (начебто не випливає) це говорити;当时你〜不是这么说的свогб часу ти, здається, так не говорив; свого часу ти начебто так не говорив.
"(以是而非 si shi er fei правдоподібний; напівправда; так та не так; схоже на правду- не є правда; схоже на правду, але нічбго правильного тут немає; це лише удавана (віднбсна) правда; правдоподібно, але фактично помилково. 〜 的供词 напіввизнання.
祀Sl.
祀 si жертвопринесення; зробити жертвопринесення; приносити жертву кому.〜天 жертвопринесення небу;〜祖 ушанувати пам'ять предків жертвопринесенням; приносити жертву духам предків.
兒si.
9& si〈动，书> сймка носорога.
Ш si另见сі.
伺机 sijl <书> очікувати [зручного] випадку (моменту); чекати нагоди (моменту).〜蟲动 чекати нагоди, щоб розпочати путч;〜而动 виждати зручний момент і почати діяти.
伺隙 sixi <书> шукати лазійку; підстерегти момент; чекати нагоди.
伺si.
词料 siliao корм; фураж; кормові засоби.粗〜 грубий корм;精〜концентрований корм; концкорм;青〜зелений (силосований) корм; 混合〜комбінбваний корм; комбікорм; суміш; 〜不足 брак (нестача)кормів;〜作物 кормові (фуражні) культури.
饲养 siyang годувати кого-що (годівля); розводити кого-що (розведення); вирощувати кого-що (вирбщування).〜纯种牲畜 розводити (вирощувати) породисту худобу; 〜家蚕 розводити шовкопрядів;〜家禽 розводити (вирощувати) домашніх птахів; 用混合词料〜годувйти комбікормом.
词养场 siy^ngchang (畜牧场）тваринницька ферма;(养禽场）птахівницька ферма; птахоферма.
饲养动物 siy^ng-dongwu тварини, вирощувані в домашніх умовах. j
饲养员 siyangyuan скотар;(养马的人）конюх; (养猪的人）свинар v.; свинарка;(饲#家禽的
人）птахівник; птахівниця.
饲育siyii—词养.
俟Si.
俟 si〈书〉після того, як; як тільки. —备就 绪即行公开展出офіційне відкриття виставки відбудеться після того, як будуть закінчені підготовчі роббти; офіційне відкриття виставки відбудеться, як тільки будуть закінчені підготовчі роббти.
俟机 sijl <书> очікувати [зручного] випадку (моменту),〜进攻 чекати нагоди.
肆si.
肆1si~> 肆意.大〜攻击 вправлятися в образах;〜 加侮辱 обсипйти образами.
肆2 si (铺子）магазин;(小铺）крамниця.
肆虐 sintie лютувати (лютість); звірствувати (звірство).
肆无忌惮 si wu ji dan розгнузданість (розгнузданий, розгнуздатися); безсоромність (безсоромний); розперезатися.
肆意 siyi сваволя (свавільний); самочинність (самочинний). ~ 妄为 сваволити розм.; бешкетувати;чинити свавілля;〜攻击 безсоромно нападати на кого-що;〜诽 і旁 розгнузданий наклеп;〜横 остатбчно розперезатися.
嗣si.
嗣后 sihou згбдом; потім.〜再仪 потім обговоримо.
嗣位 siwei успадкування престолу.
嗣子 sizi 1)(嫡子）спадкоємець; старший син; рідний син. 2)(收养为子）усиновлення (усиновити кого).
松 song.
松丨 s6ng <Й> сосна.
松 2 song 1)(不紧）слабкий (слабкість, ослабнути);(松散）пухкий (рихлість, рихлішати).弦〜了 струни ослабли (опусти- -лись);那包东西捆得І〜,可能会散той вузол з пожитками зав'язаний так слабо, що може розв'язатися;结要打得~些，才容易解开 треба зав'язати вузли слабкіше, щоб було легше розплутати;这根电线拉〜了，垂下来 了 цей дріт слабко натягнутий і провис;螺丝 〜了，得 抒紧 гвинт ослабнув, треба загвинтити. 2)(使松）послабити що (послаблення); розпустити що
(розпускання); спустити що (спускання);(使 松散）розпушувати що (розпушування).〜— ~腰带 злегка послабити (розпустити) пояс; 我累了，让我〜口气 я втомився, дайте мені перепочити (відсапатися);危险ІІ去了， >(也〜 Т一 口气 небезпека минала, і він зітхнув з полегшенням. 3)—松动2).等我手头〜一些， 给Ї尔寄钱去 коли в мене з'являться вільні гроші, пошлю тобі. 4)(不坚实）пухкий (рихлість, рихлішати).这——带土壤很〜у цих місцях ґрунт пухкий; 土 耕〜了 землб рихлішає (розпушилася);杨木太不宜于 建筑 деревина тополі нещільна і не придатна як будматеріали. 5) •松她 2).检 І得很〜 дуже слабкий контроль;对我们的要求〜了 послабили вимоги до нас. 6)(解开） розв'язати що (розв'язка);(放开）відпустити кого-що (відпускання).把绳子〜了 розв’язати мотузку;你〜了他П巴 відпустіть ви його.


763
松绑 songbang розв'язати кого; розв'язати кому руки; розпустити (зняти) пута.
t公材 songcai дильс.
松弛 songchi 1)(不结实)в'ялий (в'ялість); млявий (млявість); розхлябаний розм.肌肉〜 в'ялі м'язи. 2)(不严格）слабкий (слабість). 纪作〜слабка дисципліна.
f公紹 songdiao <动> лісова куниця.
松动song-dong 1)(不拥挤）вільно.商场里只有 屮午比较〜些 на ринку тільки опівдні вільніше (немаєтовкотнечі). 2)(宽裕):现在他的生 活〜多 了 тепф у нього стало набагато легше з грошима;他手头不〜немає в нього вільних грошей.
松果体 s5nggu6fi <解> шишкоподібна (пінеіпьна) залоза; епіфіз; верхній придаток мозку.
松果腺s6nggu6xi&n —松桌体.
松花 songhua яйця, консервовані у вапні.
松妈 songjl <动> рябчик.
松焦油 s6ngji5oy6u〈化〉вар; сосновий дьоготь.
松节油 s6ngji6y6u скипідар; терпентин; терпентинна олія; теребентен; соснова живиця.
松紧 s6ngjTn:〜合适 саме; якраз; упору; по мірці.
松紧带 s5ngj!ndAi ластик; гумка; гумова тасьма.
松劲 s6ngjin послабити енергію; послабити що (послаблення); пропала енергія.〜情绪 демобілізаційні настрої;思想工作不能〜не можна послабляти ідеологічну роботу.
松开 songkai розпустити що (розпускання); відпустити що (відпускання); послабити що (послаблення); розтиснути що.〜拳头 розтиснути кулак;〜缰绳 відпустити (послабити) віжки;〜腰带 відпустити пояс; 你〜我的手 відпустіть мою руку.
松口 songkou 1)(张嘴放开）розкрити рот; розтиснути, упасти; випустити кого-що з пащі (后两个译法用于兽畜）2)(不坚持） перестати наполягати; не наполягати.不〜地 追问 наполегливо (завзято) розпитувати (допитуватися) кого-що;到最后他才松了口 лише під кінець він не став більше упиратися (упбрствувати);我一〜就答应了 я відразу уступив і дав згоду.
松快s6ng*kuai легко кому.我身上感到〜多了 мені стіпо набагато легше;;已、十青4艮〜легко [і весело] на душі.
松林 songlin сосновий ліс; сосновий бір.
松毛虫 s6ngm含och6ng < 动 > соснбвий шовкопряд.
松明 songming скіпа.
松墙子 s6ngqiang.zi жива огорожа [з туї].
松球 songqiu〈植〉соснова шишка.
松仁 s6ngi^n ядерце кедрового горіха.
松软 s6ngruan в'ялий (в'ялість); пухкий (пухкість, нещільність).
松散 s6ngsSn (结构示紧密）пухкий (пакість); розсипчастий (розсипчастість);(精神不集中） розсіяний (неуважність).文章写得很紧凑没 有〜的现象 стаття написана стисло (кбротко), і немає в ній розкиданості.
松散 s6ng.san (fe松舒畅）легюій; привільний, 〜的生活 легкб (привільне) життя;出去一 піти на прогулянку (вийти з будинку), щоб трохи розвіятися.
松手 songsh6u розтиснути пшіьці (руку); випустити з рук. 一〜东西掉了下来піяьці розтиснулися, і річ випала з рук.
松鼠 s6ngshti〈动> білка.
松树 s6ngshCi сосна.
松涛 songtao шум соснового лісу; шумить [сосновий] бір.
松土 songtu 1)(翻土) спушити (розпушити) землю; розпушування;(出苗前松土）шарування (шарувати). 2)(松质土壤）пухкий ґрунт.
松土 权 songtiijT < 农 > зрихлювач.深耕〜 глибокозрихлювач.
songxiang каніфоль ж.; соснова смола. Ш 〜каніфблити що; натирати каніфоллю що.
Ш songxie розхлябатися (розхлябаність) рош.\ розпуститися; послабляти що (ослаблення). 纪律〜розхитаність (розхитаність, ослаблення) дисципліни;使纪律〜розхитйти (розпустити, послабити) дисципліну;斗志〜 занепад бойового духу;学习从不〜нікбли не запускати навчання;绝不〜警анітрошки не послабляти пильність;不能麻搏〜не можна втрачати пильність і допускати розхлябаність.
松鸦 s6ngy5 <动> сбйка.
松元音 songyuanyih <i吾〉ненаголбшений голосний.
松针 songzhen соснова хвоя; соснові голки.
松月旨 songzhT гарпіус; соснова камедь (смола).
松子 songzi кедровий горіх.
song.
忿 恿 songyong підбурювати кого (підбурювання); штовхати кого на що, до чого; підбивати кого на що，розм.; нацьковувати кого, розм.〜打架 нацьковувати (підбивати) кого на бійку;〜...进行政治冒险 штовхати (підбивати, підбурювати, нацьковувати) кого на політичну авантюру.
惊 s6ng.
悚惧 songju тріпотіти (трепет); злякатися (переляк).
*陳然 songran у жаху; у страху; у переляку; із трепетом; злякано.
耸 song.
耸s6ng —耸立.烟囱〜入云霄висяться до піднебесся димарі.
耸动s6ngddng 1)(向上动）зв6сти чим.〜肩膀 повестіі плечбм. 2)(夸大实事，使人吃惊):〜 视听 зробити сенсацію; подіяти приголомшливо.
耸肩 songjian знизати плечима.缩头〜увібрйти гблову в плечі.
耸立 songli височіти; підніматися,四周群山〜 навкруги височіють (піднімаються) гори.
耸人听闻 s6ng геп ting wen сенсація (сенсаційний, сенсаційність); зробити сенсацію; подіяти приголомшливо; злободенний. 〜的新闻 сенсаційна (приголомшлива, приголомшуюча, злободенна) новина.
song.
讼 song 1)(打官司）позивати.涉〜звернутися в суд; справа перейшла в суд;成〜подйти позов; виникла судова справа. 2)(争辩） сперечатися(суперечка).
讼棍 songgun крючкотвор застар.; професійний заступник по судових справах.
і公!/帀 songshl адвокат; присяжний повірений.
讼事 songshi [цивільна] судова справа; судова суперечка; позов.
木 song.
宋体字 songtlzi популярний шрифт ієрогліфів у стилі Сунскої династії.
3^ song.
送 song 1)(拿去或送去）доставити кого-що (доставка, доставлення); відправити кого-що (відправлення); віднести кого-що;(运去） відвезти кого-що.〜报 розносити (доставляти) газети;〜公粮 здавати хліб державі;〜通知 розсилати повідбмлення;给ЛІ 人〜饭 носити обід робітникам;把炮弹〜上前线 достйвити (відправити, відвезти) снаряди на фронт;把〜 送给他 відправити (віднести, відвезти) йому лист;信件是昨天〜出去的лист був відправлений учора;补〜——份材料 дослати один екземпляр матеріалу;顺便〜——〜занестіі що; завезти що; доставити (відправити) попутно. 2)(赠送）подарувати кому що; презентувати що, розм” застар.;(奉送） піднести що (піднесення).〜礼物 зробити (піднести) подарунок;〜本书留作纪念 подарувати (презентувати, піднести) книгу на пам'ять;给每人〜——обдарувати кожного (усіх);把自己的书分〜给朋友 роздарувати свої книги друзям. 2)(伴送） проводжати кого-що (проведення мн.).目〜 проводжати очима;不〜不〜！ вибачте, що не проводжаю вас (не буду вас проводжати);〜 客 проводжати гостя;〜儿子参军 проводжати (збирати) сина до армії;〜弟弟上学 вести (проводжати) брата до школи;用汽车〜客人 上火车站 відвезти (відправити, доставити) гостей автомобілем на вокзал;天黑了，你一 她В巴 уже стало темно, ти її проведи.
送报员 songbaoyuan той, хто розносить телеграми.
送别s6ngbi豸—送行1).握手〜тгіснути руку на прощання; прощатися, обмінявшись рукостисканням.
迭 Ш songbin похорон мн.; проводжати в останню дорбгу кого; йти з труною.〜4亍歹ij похоронна (жалобна) процесія; похоронний (жалобний) хід;为某人〜б^ти на чиїх похоронах.
送出 sdngchii вивести кого-що; провести кого-що; відіслати що.把客人〜大门 проводжати гостей до дверей (до воріт);设 法把游击队员〜城外 ужити заходів, щоб вивести (провести) партизана за місто; —切 公文都〜了 усі папери уже відіслані.
送到s6ngd〗o 1)—送来；送去.把东西〜某人那 儿去віднести річ туди-то;把行李〜火车站 去 відвезти (відправити) багаж на вокзал;把 病人〜医院去 відправити (відвезти) хвброго в лікарню. 2)(到J 达）доставити що (доставка, доставлення).按时把包 ~ доставити посилку в строк.
送风 songfeng <冶> продувна; подача повітря; продування.
送风机 songfengjl〈机〉[нагнітальний] вентилятор.
送佛送到西天 song fo songdao xltian годував до вусів, годуй і до бороди; робиш приємне — то роби до кінця; допомагаєш — то допомагай до кінця.
送话器 songhuaqi <电> мікрофон, ларингофон.
送还 songhuan повернути [назад] кого-що; повернути кого-що (повернення).把他的书〜给他 поверніть йому його книги [назад].
送回 songhui віднести [назад] кого-що.把书〜图 书馆 віднести назад книгу до бібліотеки;把 孩子〜家去 проводити (відвести) дитину


764
додому.
送货 songhuo доставити товари.〜上门 доставка товарів додому.
送货员 songhuoyuan постачальник; постачальниця.
送交 songjiao вручити що кому (вручення); передати що (передача); здати кого-що (здавання); віддати кого-що (віддавання).〜 法院审士 віддати під суд;〜上级批准 перепровадити (послати, передати) що для підтвердження у вищі інстанції;把信〜某人 亲收 вручііти лист кому у власні руки;把原 稿〜编辑部 віднести (послати) рукопис у редакційний відділ;把东西〜行‘房起票 здати речі в багаж.
送进 songjin внести кого-що (внесення); доставити кого-що (доставка, доставлення).〜院 子виїсти у двір;把孩子~幼儿园віддйти дитину в дитячий садок;把一切反动派统统〜 坟墓 закопати в могилу реакцію всіх мастей; 汽车把我们〜了 城 автомобіль доставив нас у місто;反动派把大批青年〜了集中营 реакціонери кинули (відправили) велику групу мблоді в концентраційний табір.
送Й■千里，终须一别 sdng jiin qian ІЇ, zhong xu yl bie довгі проводи — зайві сльбзи.
送来 s6ng.lai (搬来）принестіі кого-що;(运来） привезти кого-що;(寄来）надіслати кого-що; (送到）доставити кого-що (доставка, доставлення).给孩子〜了 礼物 дітям принесли (привезли, надіслали) подарунки; 有人给你〜一封信 вам надіслали (принесли, привезли) лист;早上〜了 一车煤 вранці доставили (привезли) віз вугілля;十月革命 一声炮响给我们〜了马克思,列宁主义, гарматні залпи Жовтневої революції донесли до нас марксизм-ленінізм.
送礼 songCf зробити (піднести, послати) подарунок.
送命 songming занапастити своє життя.为钱送 了 命 занапастити своє життя через гроші.
送气 songqi 〈语〉придих; аспірація.〜辅音 аспірований приголосний;〜符号 аспер; знак придиху.
送气音 songqiyln <语> придиховий [звук]; аспірата.
送去 song-qu послати кого-що;(搬去）віднести кого-що (віднесення);(运孝)відвезти кого-що; відправити кого-що (відправлення); (寄去）відіслати кого-що;(送到）доставити кого-що (доставлення, доставка).派专人把 钱〜послати гроші з посильним;顺便把信给 她〜занестК (завезти) їй лист.
送人情 sdng renqing зробити красивий (ширбкий) жест.,不应拿公家的东西〜 не можна робити красиві (широкі) жести за рахунок держави.
送死 songsT < 口 > [йти] на вірну смерть (загибель).派去〜посилити кого в бій.
送信儿 songxinr < 口 > сповістити кому, про що. 给他去送个信儿піти і сповістити йому (повідомити його).
送行 songxing 1)(送另ij) проводжати кого-що (проводи мн.). і体同志到车站来给他〜yd товариші прийшли на вокзал проводжати його. 2)(钱行）улаштувати проводи.设宴〜 улаштувати прощальний бенкет.
送葬s6ngzAng —送滨.
送终 songzhong бути присутнім при смерті; закрити очі кому.
诵 s6ng.
诵 s6ng 1) •诵读.〜经 читати молитву (сутру). 2)(背诵）читати що по пам'яті (напам'ять); читати що напам'ять.熟读成〜завчати що назубок; вивчити ща напам'ять.
诵读 songdu читати що вголос; декламувати що (декламація).〜诗歌 декламувати вірш; виразне читання віршів.
s6ng.
颂sdng 1)—颂扬.2)—颂歌，颂诗.黄河〜пісня про ріку Хуанхе;红旗〜гімн червоному прапору; пісня про червбний прапор.
公页g songci привітальні слова; хвалебні слова; панегірик спец.; панегірична промова.致〜 виступити з привітальною промовою.
公页歌 songge хвалебний гімн; хвалебна пісня; кантата; пісня ж” спец.
公页古非今 song gu fei jTn оспівувати давнину (старовину) і чорнити (ганьбити) сучасність.
公页诗 songshl ода.
公页扬 sdngydng прославляти кого-що (прославляння); оспівувати кого-що; вихваляти кого-що (вихваляння); звеличувати кого-що; розхвалювати кого-що.〜人民 英雄 прославляти народних героїв;受到人 民的〜прославлений (оспіваний) народом.
搜 s6u.
搜 sou —搜查.〜山 влаштувати облаву в горах; ~遍所有的角落 обшукйти (обнишпорити) усі закутки і провулки;什么也没有〜着 нічогб не знайшли (не виявили) при обшуку.
搜捕 soubu розшукати і заарештувати кого; облава.
搜查 soucha обшук (обшукати кого-що); робити обшук.〜住宅 робити обшук у квартирі; обшукати квартиру;挨户〜повільні обшуки; 进行〜зробїіти (вчинити) обшук;〜到 знайти кого-що при обшуку;〜出许多私货 при обшуку виявлено (знайдено) багато
контрабандних товарів.
搜舌ij sougua грабувати кого-що (грабіжництво, грабунок).〜钱贝才 вибити (вичавити) гроші;〜 民月旨民膏 висмоктати (вичавити) усі соки (усю кров) з народу;从,人民身上〜І的才富 багатства, нажиті шляхом пограбування населення; здобуті через хабарництво багатства;反动派大肆〜人民реакціонери всіляко грабували (оббиршіи) народ.
搜集 souji збирати що (збирання); колекціонувати що (колекціонування).〜资料 збирати дані (матеріали);〜情报 збір інформації;〜由Р 票 колекціонувати (збирати) марки; філателія; філателізм;〜明信片的人 філокартист.
搜备s6uku6~>搜刮.
搜罗 sou-luo роздобути кого-що; добирати кого-що; нашкрябати що, чого, рош.〜资料 роздобути (роздобути) дані;〜人才 добирати талановитих людей (ділових працівників);〜 社会澄摔 набрати (завербувати) покидьків суспільства.
ШМ soushen [особистий] обшук.
搜索 sousuo пошуки мн.; розвідпошук; розшукувати кого-що (розшук).〜残敌[вести] пошуки рештків розбитого ворога;〜逃犯 розшукувати злочинця, що втік;夜间〜 нічний пошук;去进行侦察〜пітіі в (на) розвідпошук;目艮光四下〜шукйти кого-що очима навкбло; нишпорити очима навкруги.
搜索枯肠 sousuo кй chang ламати гблову над чим; вимучити що, розм.; муки творчості.
搜寻 souxun розшукувати кого-що (розшук, розвідка); пошуки мн.到旧书铺去〜珍本 ходити до букіністів на пошуки книг-унікумів;〜没有结果 пошуки не дали результатів.
嗖伽.
嗖s6u свист (свистіти),汽车〜的一声开过去了 із шумом промчався автомобіль;子弹再头上 一地响 кулі свистять над головою.
馊伽.
嫂 s6u 1)(饭菜变质)прокисати (прокислий).饭 菜〜了 стрйва прокисла. 2)(不高明）дурнгій. 〜主意 дурна (безглузда) порада.
@味 souwei прокислий запах.
s6u.
艘s6u <量词>:三〜商船три торгових судна;驱 击舰两〜два міноносці;敌舰十〜ворбжа ескадра в кількості (у складі) десяти вимпелів.
叟 s6u.
叟 s6u старий; старець книжк.
嫉 s6u.
嗾使 soushi підбурювати кого-що (підбурювання); штовхати кого-що на що，до чого; підбивати кого-що на що，розм.; підмовляти кого-що на що.
嗽―
嗽 sdu кашель ч. (кашляти).干〜сухий кашель.
苏su.
苏 sii 1)—> 苏醒.死而复〜ожити; воскреснути. 2)—苏维埃.〜区 радянські райбни. 3) (Sii, 苏联）Радянський Союз; СРСР; радянський.
苏ІТ siida〈化〉сода.
苏丹 sudan султан.
苏丹人 Sudanren суцанець (суданський); суданка.
Sugelanren шотландець (шотландський); шотландка.
苏里南人 Sulmanren суринамець (суринамсь- кий); суринамка.
苏联人 Sulianren радянський; радянська; радянські [люди].
苏铁 siitid <植> садівник.
苏维埃 sQwSi'ai рада (радянський).乌克兰最高 〜Верховна Рада України;〜国家 радянська країна;〜政权 радянська влада;〜制度 радянський лад.
苏醒 suxing опам'ятатися; опритомніти (у почуття, у себе); опам'ятатися; пробудитися. 从昏迷中〜过来опритомніти, прийти до тями;从蛰伏中〜过来пробудитися від сплячки;春天，大自然〜了 з настанням весни ожила (пробудилася) природа.
苏绣 suxiu сучжоуська вишивка.
苏子 suzi насіння першій (судзі).
穌su.
酥 sii 1)(松而易碎）рогсііпчастий (розсипчастість); пісковий. 2)(点心)пісочне печиво.桃〜пісочне печиво з волоськими горіхами; горіхове печиво;杏仁〜мигдальне


765
печиво. 3)—醉软.吓得浑身都〜了 заціпенів від страху.
醉脆 siicui розсипчастий (пісочний) і тендітний (хрусткий).
取麻 siimd затекти; оніміти (оніміння).觉得四 肢〜відчути оніміння в кінцівках;坐得久了 腿都〜了 ноги затекли (оніміли) від довгого сидіння.
穌软 stiruSn розм'якнути розм.; розімліти，роз- слабнути роїм.; ослабнути.累得她浑身〜了 він весь розм’якнув (обм'як) від утоми;吓得 他四肢〜了 від страху в нього оніміли руки і ноги.
醉 Й sutang халва.
醉油 siiy6u вершкове (пряжене) масло.
醉油茶 siiyoucha чай з вершковим маслом.
俗SO.
俗 sii 1)(风俗）звіічай; вдача мн.旧〜стірі (стародавні) звичаї;陋〜дикий звичай. 2)(通 俗）популярний (популярність); загальноприйнятий. 3)—俗气.〜不可耐укрйй вульгарний; бридко вульгарний;仪表不〜 неабияка зовнішність. 4)(没出家的人） мирянин; мирянка; світський.僧〜ченці і миряни; світські і духовні обличчя.
俗话siihuS < 口 >—俗语. -
俗名 siiming побутова назва.〜口4 做…у пббуті називається; побутова назва; по-простому називають...
俗气 sii.qi несмачний (безсмак, несмак розм.); вульгарний (вульгарність); міщанський (міщанство).打扮得很〜одягатися без смаку (вульгарно, по-міщанськи);人很〜вульгарна людина;这块布花色很〜забарвлення цієї тканини - повний несмак;这种见解未免〜це дуже обивательський (міщанський) погляд на речі.
俗尚 siishing мода.
俗套siit^o 1)(无聊的礼节）трафаретна ввічливість (церемонія). 2)(老一套） трафарет; шаблбн; банальність.不落〜не за шаблоном; не за трафаретом.
俗体字 siitlzi ієрогліфи ненормативного (повсякденного) написання.
俗语 siiyii (俚语)просторіччя; просторічні слова; (谚语)приказка.〜词汇 просторічна лексика.
俗字siizi—俗体字
夙si
夙 sii <书> стародівній (стародавність); давній розм.; споконвічний.〜志 споконвічне (давнє) бажання; заповітне прагнення (бажання);〜 Ік вікова (споконвічна, давня) ворожнеча.
夙世 siishi〈书〉стародавній (стародавність); давній розм.〜冤家 віковічні вороги.
夙兴夜寐 su xing ye mei працювати не покла- даючи рук; трудитися, не знаючи відпочинку; працювати дні і ночі (від зорі до зорі).
夙夜 suye <书> дні і ночі; вдень і вночі.〜操劳 трудитися вдень і вночі.
夙愿 5йуийп〈书> заповітне (давнє, споконвічне) бажання; таємне сподівання. (尝〜 збулося заповітне (давнє, споконвічне) бажання; збулося таємне сподівання.
诉
诉sii 1) 诉说.〜一〜委屈скаржитися на несправедливість (на образи);互〜褒情 впливати душу один перед іншим. 2)(指采
取某种方法来解决）скаржитися на кого-що (скарга); апелювати до кого-небудь.〜і者社会 舆论 апелювати до суспільної думки;〜诸武 力 удатися до зброї (до сили); пустити в хід зброю (силу).
诉苦sukii 1)(诉说遭受的痛苦）розповіді про пережиті страждання; вилити своє горе.老 贫农诉旧社会的苦стірий-біднік розповідав про пережиті страждання в старому суспільстві. 2)(发怨言)скаржитися (скарга); нарікати (нарікання); ремствувати (рементування); бідкатися на кого-що,розм.; плакати на плечі у кого.
诉说 sushuo виливати що; розповідати що (розповідь); викладати що (виклад).〜事倍经 过 розповісти (викласти), як було насправді; 〜自己的苦衷 поскаржитися; вилити своє горе.
诉讼 sCis6ng <法> [судовіій] процес.民事〜 цивільний процес; позов;刑事〜карний процес;提起〜подавати позов;〜程序 судовий процес; судочинство;〜案件 судова справа;〜法典 процесуальний кодекс.
诉讼法 susongfa <法> процесуальне право.
诉讼费 s{is6ngfti < 法 > судові витрати (витрати).
诉і公susongquan <法> процесуальні права.
诉状 suzhuang <法> скарга; заява [до суду],民 事〜позовна заява.
肃su.
肃反 sufan викорінювання контрреволюціонерів; боротьба щодо викоріненя контрреволюції; очистити від контрреволюційних елементів.
肃静 sujing повна тиша; тихо і спокійно. ~无哗 дотримуватися тиші; триматися тихо;〜 тиша! тихо! прохання дотримуватися тиші!
肃立 sCili стояти струнко в урочистому мовчанні. 奏国歌时全场〜при виконанні національного гімну усі стояли в урочистому мовчанні.
肃穆 sumu урочиста тиша.
肃清 suqlng очистити що (очищення); викорінити що (викорінювання); ліквідувати кого-що (ліквідація).〜反革命 ліквідувати контрреволюцію; 〜境内残敌 очистити територію від залишків вброга;〜资产阶级思想4余 викорінити (ліквідувати) пережитки буржуазної ідеології;〜流毒 ліквідувати згубний вплив.
肃然 suran з повагою; з пошаною.〜起敬 перейнятися повагою; [виявити, виявити] глибоку повагу (пошану); 4* 入〜@ @ викликати глибоку повагу в людей; уселяти людям глибоку повагу; імпонувати кому.
素su.
Ш su 1)(本色）нефарбований; натуральний колір;(白色）білий колір. білий шовк. 2)
(颜色单纯）одноколірний; однотонний.〜素 одноколірний (однотонний) паперовий матеріші. 3) — і 净.4) (Ш 菜类备品） рослинний; вегетаріанський. 〜 '汤 вегетаріанський (пісний) суп;三荤三〜три м'ясних (скоромні) страви і три рослинні (вегетаріанські). 5)—秦来;素常.〜兩深知це кому узагалі відбмо; хто завжди це знав;他〜 以宽大为怀він був завжди (узагалі) великодушним; він виявляв завжди великодушність;我和他~不相识 я взагалі
(зовсім) не знайомий з ним; я нікбли з ним не був знайомий;我们〜少交际 ми звичайно (узагалі) мало спілкуємося з людьми;肠山县 〜以产梨闻名 повіт Даншань здавна славиться своїми грушами.
素材 sucai <2>фактичний матеріал, узятий з життя.
ШШ sucai вегетаріанське блюдо.
ШШШ sucaiguan вегетаріанська їдшіьня.
素替sucan —素食.
素•常 suchang звичайно; зазвичай, як правило. 他〜是不大来的 йбгб звичайно (зазвичай) не буває тут; звичайно (як правило) він сюди не приходить;我〜不头喝'Ії,今天喝多了 я звичайно (зазвичай) мало п'ю, а сьогбдні випив зайвого.
素淡siid^i 素净.
素月艮 sufu [біле] жалобний одяг.
素净 su-jing скромний прост.月艮装〜одягатися скромно (прбсто); шити скромний костюм; ходити в скромному костюмі (у простому одязі). ,
素来sCildi узагалі; завжди.他〜就是这个样子 він узагалі (завжди) такий; це його звичайна манера;他〜不迟至Ij він нікбли (узагалі) не спізнюється.
素昧平生 su mei pingsheng нікбли не був знайомий з ким; абсолютно не знати кого.
素描 sCimido 1) <艺> нбрис; малюнок.木炭〜 малюнок вугіллям;铅笔〜олівцевий нарис. 2) 〈文〉[ескізний] нарис.
素朴 sip 1)(朴素）скрбмний (скромність); простий (простота).画面〜простоті малюнка; немає вичурності в малюнку. 2) (萌芽的）зародковий; первинний.
素曰dri—素常.他〜不爱说话今天话却多起来 了 звичайно (звичайно) він [буває] мовчазний (скупий на слова), а сьогбдні щось розговорився.
素食 stishi 1)(吃素）вегетарійнство; харчуватися рослинною (вегетаріанською) їжею; є тільки вегетаріанське. 2)(素發） вегетаріанський стіл.
素席 suxi вегетаріанський стіл.
素馨花 sCixTnhuS〈植 > жасмин великоквітний.
素雅 suyS скрбмний (простий), але вишуканий. 颜色〜спокійні тони фарб (фарбування);衣 着〜одягнений прбсто, але зі смаком.
素养 suyang підготовка; виучка.艺术〜худбжня майстерність; художня підготовка;具有政治 和军事〜的干部кйдри з політичним вишколом (виучкою).
素油 suyou рослинна олія.
素质 sCizhi 1)(本来的性质）природа; натура.身 体〜фізіічні якості;进一步提高政治和军事〜 подальше удосконалювання політичного та військового вишколу. 2)〈心〉діатез спец.\ задатки мн.
速і
速 si 1)(迅速)незабаром; швидко; стрімко.〜去 〜来[жваво, миттю, швидко] збігати; одна нога тут, інша - там; на одній нозі. 2) 速度. 高〜велика (висока) швидкість; f氐〜мала (низька) швидкість;全〜пбвний хід;声~ швидкість звуку;光〜швидкість світла.
速成 sucheng прискорений; короткостроковий. 〜教学 прискорена форма навчання;〜教练 прискорене навчання;工农〜中学 короткострокові середні школи для


766
робітників і селян; робітфак.
速冻 sudong швидкозаморожений.
速冻器 sudongqi скороморозилка.
速度 sCidCi 1) <理>11№“1(丨01^，平均〜середня швидкість;绝又才〜абсолкітна швидкість;相 对〜віднбсна швидкість;第二宇宙〜друга космічна швидкість. 2)(快慢程度） швидкість; темпи мн.; швидкість; хід.减f氏〜 знизити швидкість (темпи); 力口 快〜 збільшити швидкість; прискорити (збільшити) темпи;动作的〜швііідкість рухів; 列车运行〜швидкість руху потягів;高〜 висбка (велика) швидкість; висбкі темпи;高 〜发展 висбкі темпи розвитку;高〜行驶 рух на великій швидкості; f氐〜4亍驶 рух на малій швидкості;列车以每小时六十公里的〜前进 потяг йде зі швидкістю 60 кілометрів у годину.
速度表 sudubiao спідометр; покажчик швидкості.
速记 suji 1)(作速记）стенографувати що (стенографування). 2)(速记法）стенографія. 〜字母 стенографічний алфавіт;〜符号 стенографічний знак;〜记录 стенограма; стенографічний запис;〜打字 стенотипія;〜 打字机стенографічна машина;〜打字员 стенотипіст; стенотипістка.
速记员 sujiyuan стенографіст; стенографістка; стенограф.
速决战 sujuezhan швидкоплинна війна; швидкоплинні дії.
速率 s(il6 <理> швіідкість.
速溶 surong швидке розчинення; швидко- розчинний. 〜咖 швидкорозчинна кава; розчинне розм.
速效月巴料 suxiao feiliao швидкодіюче добриво.
速写 sOxiS 1)〈艺>нйчерк; замальовка. 2)〈文〉 нарис; замітка.
速战速决 su zhan s(i jue швидке завершення бойових дій.
5й31хій;хій.
宿1 sCi (过夜）ночувати (ночівля, нічліг),过〜 переночувати; стати на нічліг.
宿2 su 1) <书> (旧有的）старожгітній
(стародавність); давній розм.; споконвічний.
2)(年老的）маститий. маститий учений.
宿根 sugen <植> корені багаторічних рослин.
宿疾 sCiji закореніла (застаріла) хворбба.
宿习每 sujiang ветеран; досвідчений полковбдець. Ш і云〜[маститий] маестро шахової гри; гросмейстер.
宿命论 s^iminglCin <哲> фаталізм.
宿命论者 sCiminglCinzh6 фаталіст (фаталістичний); фаталістка.
宿舍 siish6 гуртожиток.〜大楼 будинок гуртожитку;工人家属〜гуртожиток для родин робітників; гурхожиток для сімейних робітників.
宿营 suying <Щ> отаборитися; стояти табором; зупинитися на постій; квартирувати; стояти біваком (на біваках).在庄上〜квартирувати (отаборитися, зупинитися на постій) у (на) селі; Щ 夕卜〜стояти біваком (на біваках); отаборитися.
Ш 怨 suyuan давня (стара) незабутня образа.
宿愿 suyuan заповітне (давнє, споконвічне) бажання; таємне сподівання.
宿主 sCizhG <生物> хазбїн.
rH-y"
果su.
粟 su <植> просо італійське; чумиза.
溯&
溯sii 1)(逆水行进）проти плину. ~流而上[йти, підніматися] нагору за течією. 2)(追溯) повертатися думками до кого-небудь; згадувати про кого-небудь, кого-що (згадування, спогад); відновити в пам'яті що. 回〜以往 повертатися думками до пережитого; згадувати про минуле; відновити в пам'яті, як (що) було в минулому.
ШШ sCiyuan досліджувати джерела (вихідні причини).追本〜дошукуватися до суті; шукати першопричину.
塑А
塑sCi—塑造1).用粘土〜的泥人фігурки, виліплені з глини.
ШІЙ sujiao <VCs> пластик; пластмаса.
塑半斗 suliao пластмаса; пластична маса; пластик. 〜制品 вііроби з пластмаси; пластмасові вироби;〜碗碟 пластмасові чашки і тарілки; посуд із пластмаси;〜工业 промисловість пластичних мас; пластмасова промисловість; 合成〜синтетична пластмаса; 热塑性〜 термопласт; термопластик;〜пінопласт; 弹性〜еластопМст;石棉乙烯〜асбовінил.
塑像 sCixiAng статуя.小的石膏〜статуетка з гіпсу.
塑造 suzao 1)(捏制）ліпити кого-що (ліплення). 〜一座半身像ліпити погруддя;〜艺术ліпне мистецтво;〜装饰 ліпнина. 2)(描写） ствбрювати кого-що (створення).〜新人物的 形象 ствбрювати образи передових людей;〜 典型 ствбрювати типові образи.
塑造术 siizAosM <艺> ліпка.
嗉А
嗉囊 sunang зоб.
歉su.
蔽歎 SUSU 1)(风吹树叶声）шелест (шелестіти); шурхіт (шарудіти).树叶〜作响 шелестіть (шарудять) листя дерев; чується шелест (шурхіт) листя;风吹得树叶〜作响вітер шелестить листями дерев; листя дерев шелестять від вітру. 2) ('if[泪状)：眼泪〜іі往 下落 сльбзи так і потекли з очей; сльбзи потекли струмком.
su5n.
酸1su§n 1) <化> кислоті 硫〜сірчйна кислота; 硝〜азбтна кислота. 2)(酸味）юіслий (кислота).〜的气味 кгіслий запах;味道~ кислий на смак;有点〜кислуватий; з кислинкою розм.; кисленький розм.;变〜 киснути;这些苹果没有熟透吃起来发〜ці яблука недоспілі і ще кислі на смак. 3)(悲痛） убиватися;(伤心）горювати (прикрість); засмучуватися (сум ж.). 乂С*、〜душа (серце) болить; у кого в серці щемить; страждати душею. 4)(迂腐）педантичний (педантичність).〜秀才 педант.
酸2SU^l~>酸痛；ф麻.腿站〜了 від довгого стояння затекли ноги.
酸菜 suancM (酸白菜）юісла (квашена) капуста; (酸的蔬菜）квашені овочі.
酸澄 si^nch6ng < 植 > помарйнча [гірка]; апельсин кислий.
酸楚 suanchu сум і прикрість.
酸度 su5ndCi <化> кислбтність; окислення.
酸軒 suangan〈化〉ангідріід кислоти; безводна кислота.
酸根 su§ng6n〈化〉кислбтний радикал.
酸化 suanhua〈化〉окислювання (окислитися); підкислення (підкислитися).
酸化剂 su§nhu》ji <化> подкгіслююча речовина (засіб).
Ш М І suanjian-gongye кислотно-лужна промисловість.
酸命溜 suSnliiilitl 1)(微酸）кислувітий (кислуватість); кисленький розм.; з кислинкою розм. 2) (妒意)ревнивий (ревнощі, ревнивість).心里〜的 мочитися ревнощами; ревнощі гризуть серце. 3)(悲醇） скорббтний (скорбота ж., уболівати); гіркий (горе, горювати). 4)—酸痛.
酸麻 suanma затекти; оніміти (оніміння).手臂〜 руки затекли (оніміли).
酸梅 suanmei сливи муме.
Ш 梅 Ш suanmeitang прохолодний напій з відвару слив муме.
酸奶油 suannaiy6u сметана.
酸牛奶 su5nniiinai кисляк; кисле молоко.
酸软 suanruSn ломота і слабість.觉得四肢〜 почувати ломоту і слабість у руках і ногах.
酸式盐 suanshiyan кисла сіль.
酸甜苦辣 su如 tian кй la усілякі (усякого роду) зміни в житті; мінливості долі.
酸痛 suantdng ломити що，безособ.', ломота; ломити кого-що, розм.; нити (ниття).骨头〜 ломить кістки; ниє в кістках;腰酸腿痛 ломота в ногах і попереку; ломить ноги і поперек; 身〜мене усього ламає; у мене ломота у всім тілі.
酸性 suanxing <化> кислбтність; окислість; кисла властивість; кислий характер.〜反应 кисла (кислотна) реакція;〜发酵 кислотне шумування;〜染料 кислотні барвники;〜溶液 кислий розчин;〜转炉 бесемерівський конвертер; бесемерівська піч.
酸率 suanzao 1)(植）унйби невідм., ч.; ююба; зизифус. 2)(指果实）плід унаби (ююби, зизифуса).
酸麥仁 su§nzaor^i < 药 > ун^би безостий (китайський).
酸中毒 suSnzhdngdii〈医〉ацидбз.
suan.
蒜 suSn 1) <植> часник. 2) ~►蒜头•
蒜 儿 suanbanr зубчик часнику.
蒜毫su》nMo 蒜薹.
蒜黄 suanhuang ніжні пагони часнику.
蒜苗 suanmiao молоді стрілки [часнику].
ШШ suanni товчений часник.
蒜墓 suantai стрілка часнику.
蒜头 suantou головка часнику; часникова головка,
Щ- suan.
算 suh 1)(计算数目）рахувати що (рахунок); порахувати що.〜出成本 обчислити (вирахувати) собівартість;〜出三角形的面积 визначити (обчислити) площу трикутника;〜 一〜需要多少时间підрахувйти，скільки потрібно часу;〜错了，多付了五元 прорахуватися на п'ять юанів; С、〜тримйти в голові;笔〜вважйти на папері; письмове рішення задачі по арифметиці;用算盘〜 вважати на рахунках;为了 准确重〜一次


767
перерахувати що ще раз для точності;把日寸 间〜准以免迟到 розрахув^ги точний час, щоб не спізнитися; УЛ 4" ~ ® вважаючи із
сьогоднішнього дня; вести лік із сьогбднішнього дня;从今天〜起，整整一个 月 рівно місяць， вважаючи із сьогоднішнього дня;给他多〜了 йому прирахували зайвого;少〜给他两元 обрахували його на два юані;你〜对 了 ви правильно порахували (підрахували, розрахували);我〜错了 я обрахувався; я помилився в рахунку;请〜一〜，我应该付多 少 підрахуйте (порахуйте), скільки з мене. 2) (计算进去）включаючи кого-що; маючи на увазі кого-що.〜上他共五个人 усього було п'ятеро, включаючи (вважаючи і) його;这不 〜在内 це не входить у рахунок; не включаючи (не вважаючи) цього;名单里也 把我〜上включати і мене в список;这笔款项 应当给他〜在帐内цю суму варто зарахувати йому в рахунок. 3)―算计 3). 4)(―作） вважати кого-що.他可〜是个好团员йбгб треба вважати гарним комсомольцем;好 И巴，
就〜你对 добре, будемо вважати, що ти правий;这〜什么医生 який же це лікар! що це за лікар! теж, лікар!这还不〜完 це ще не усе; не можна вважати, що на цьому усе кінчається;这〜不了 什么 це нічогб [не значить]; це ніякого значення не має; це нічогб не коштує. 5)(推测）припускати (припущення).我〜他今天晚上动身 припускаю (думаю), що він відправиться сьогбдні ввечері. 6)—算数.他说了 不〜，还 得伯飞说 його слова не в рахунок, останнє слово за вами;这—次不〜цей раз не в рахунок; це не вважається; і兑话要〜话 треба тримати своє слово; давши слово, тримайся.
算草 su^ncao <数> схема арифметичних дій.
算尺 sdncM рахункова (логарифмічна) лінійка.
算计 suan.ji 1)(计算）вважати що (рахунок); розрахувати що (розрахунок); підрахувати що (підрахунок); обчислити що (обчислення); обчислити що (числення); зробити підрахунок; зробити розрахунок.〜 —下供盖多少材料 підрахувати (розрахувати, обчислити), скільки усього буде потрібно матеріалів;每分钟都得〜 кожна хвилина на рахунку;开支全〜好了 усі витрати підраховані. 2)(考虑）думати над чили про що.〜一下今年要做的事подумати, що потрібно зробити цього року;她正在〜着 明天的工作 вони зараз думають над завтрашньою роботою (про роббту назавтра); 全都〜好了 ус豸 вже продумане (обдумане);这 还得це варто ще обміркувати. 3)(估 计) розрахувати що (розрахунок); припускати що (припущення).游击队员们〜 到敌人准从那条路来партизани розрахували, що вороги обов'язково підуть по тій дорозі. 4) (暗中谋划）замислити що, з неознач..， підступ розм.; підкопатися під кого. ЇЙ 人〜 боятися підступу;他在〜我 він щось проти мене замишляє.
算了 suan.le (作罢）нехйй;(够了）дбсить; буде розм.; вистачить розлі.; повно розм.〜，就这 样吧！ нехйй так і буде;〜，不要再争了 вистачить (дбсить, повно, кинь) сперечатися; 〜罢，用不着^白了 чогб там, чого виправдовуватися; 另！J再生气了 вгістачить
(буде), чого сердитися; буде тобі сердитися; 他不肯去/就〜раз не хоче він йти, ну і нехай; 你〜吧，没有的事丨залшші (кинь), будь ласка, нічогб подібного!难道就这样〜不成？ невжб так все і залишити?
算命 suanming ворожити (гадання); ворожити (ворожіння).〜先生 гадальщик; провісник майбутнього; оракул; ворожок.
算盘 si^n.pan 1)(计食工具）рахівниця лш.打~ рахувати (клацати) на рахівниці. 2)(打算） розрахунок; задум.〜打错了 прорахуватися; промахнутися;他的〜就错在这上面у цьому весь його прорахунок (промах);你显然是Я 错了〜от^т ви жорстоко (глибоко) прорахувалися; ви допустили явний промах.
算盘子儿 suan-panzir кістка ж.; кісточка [на рахівницях].
Ж Щ suanqlng розрахуватися з ким-чим (розрахунок); розрахуватися з ким-чим, розлі. 〜帐目закінчити рахувАти;和债权人完全〜了 欠帐 зрбблений пбвний розрахунок із кредиторами.
算式 suanshi〈数〉арифметичний вираз.
算术 suanshCi арифметика.〜级数 < 数 > арифметична прогресія;〜题 арифметична задача.
算数 suanshu зараховується; вважатися дійсним; залишитися в силі.以前的都不〜що було раніш, не вважається дійсним (не зараховується);说话〜тримйти [своє] слово; що сказано, те і зроблено; бути паном свого слова (своєму слову);说话不〜слова не грають ролі (не мають сили); слова не в рахунок; слово розходиться зі справою; кидати слова на вітер;我的话仍旧〜усі мої слова як і раніше залишаються в силі;我们 说话从来是〜的ми завжди вірні своєму слову; наше слово тверде (міцне); ми завжди стримуємо своє слово; ми не кидаємо слова на вітер.
算帐 si^nzMng 1)(计算帐目）вбсти лік (облік); підраховувати що.算细帐 скрупульозно підрахбвуватн; вести докладний рахунок; вести точний облік;我们之间还算什么帐！ які можуть бути між нами рахунки! чого там нам вважатися! 2)(清算）розрахуватися з ким, розм. (розрахунок); поквитатися з ким, розм.; розрахуватися з ким, розм.; звести рахунки. 和敌 人〜 розрахуватися (поквитатися) з ворогами;算旧帐 звести старі рахунки.
sui 另见 пійо.
尿 sui (小便）сеча; урина спец.
虽 sui.
虽suT〈书〉1)—虽事情〜小，意义却很大 справа хоч і невелика, але власне кажучи дуже важлива;房子旧〜旧，还干净будинок старий-старий, та чистий;〜有此;匕、，但无此 力 хоча і було таке бажання, та не було такої можливості; при всім бажанні не було в кого цієї можливості;任务〜重，但必须完成 задача нехай і важка, але необхідно її виконати; незважаючи на всі труднощі, він не падав духом;困难〜多，可他$没有丧失信 心 хоча і були великі труднощі, однак він не втрачав віри. 2)(纵然）якщо навіть; нехай навіть.事^〜难，但也难不到哪里去якщб навіть (нехай навіть) і є в цьому труднощі, але не бог зна які;〜死犹荣 так загинути —
справа честі; нехай він умер, але пам'ять про нього буде жити в серцях.
虽然 suMn хоча; хоч; нехай; незважаючи на що; -то; при чім.〜如此，可是也不那么简Ф так-то воно так, а все-таки не так це прбсто; 他〜知道，但是不说він хоча і знає, так не говорить;〜大家都反对,,可是他还是照自@ 的意思做了 незважаючи на те, що всі були проти, а він усе-таки зробив по-своєму;好〜 好，但只是... добре-то добре, а тільки…;他们 〜牺牲了，,但他们的名字将永垂不朽нехйй вони загинули, але імена їх будуть жити в століттях;丨也〜精力足，但一个人怎么也办不 了 при всій його енергії одному йому ніяк не справитися.
虽说suTshu6 <口>—虽然. 虽则suTz纟—虽然.
绥 sui.
缓 靖 suijing умиротворити кого-що
(умиротворення). 〜政策 політика
умиротворення;〜4亍 # кампанія за умиротворення; дія (діяльність) по
умиротворенню.
缓靖主义 suijingzhuyi політика умиротворення.
随 sui.
随 sui 1)(跟）випливйти за ким (проходження); [йти] слідом за ким; [йти] слідом.你〜我来吧！ випливайте за мною! йдіть слідом за мною!
2)—随顺.3)―随便1).去不去〜你чи підете, чи ні, це ваша справа;〜你怎么劝，他总是不 听 як його не вмовляли, він все-таки не послухався. 4) 随时 1). ~印〜发 друкувати і відразу ж розсилати (в експедицію); розсилати в міру того, як будуть друкуватися;公共备堂里大Ж〜到〜吃，谁也 不用等谁 у суспільних їдальнях, хто приходить, той відразу ж сідає за стіл, не очікуючи інших.
随笔？иіЬї <文> 1)(散文）нйрис. 2)(扎记） записки мн.
随便 suibian 1)(任意）завгодно; вільно; прбсто; самовільно; прбсто так; [за] добре живеш.〜 打人давати волю рукам;不可〜骂人не можна лаяти людину за добре життя;不可〜 糟踢粮食 не можна як попало (почім даремно) витрачати хліб;不能〜拿别人的东 西 не можна самовільно (без дозволу, без запиту) брати чужу річ;随{尔的便 як вам завгодно; як [ви] хочете; ваша добра воля; воля ваша; у вашій волі; справа ваша;可以〜 拿个数字来做例子для прикладу можна взяти кожну (яку завгодно) цифру;你可以〜 提意见 ви мбжете вільно висловлюватися (висловити свою думку);〜拿些什么给我吃 дайте мені чого-небудь поїсти;〜你怎么想， 事实总归是事实ви мбжете думати що завгодно (як завгодно), але факти залишаються фактами;这是他〜说说罢了 це він говорить прбсто так (так собі);我只是〜 说说，别无他意 я говорю це без усякої задньої думки, прбсто так;他没有事，不过〜 来坐坐 він не в справі,* а, прбсто зайшов посидіти;过去资本І〜甲除工人у минулому капіталісти звільняли робітників по своїй сваволі. 2)(不力卩考虑）навмання розм.; із плеча прост.\ як потрапити.〜5L说 говорити навмання (з кондачка); бовтати, що збагне на гблову (що попало); кидати слова


768
на вітер;要想一想，不要〜回答трбба подумати, а не відповідати навмання (як потрапило);解决问题不能太〜питіння не можна вирішувати з плеча (з кондачка); не слід приймати непродуманих рішень. 3)(不 拘礼）без церемоній; запросто розм.; недбало.请〜吃吧！ [прошу без церемоній,] їжте на здоров'я! і青〜好了 ！ будь ласка, без церемоній; залишіть свої церемонії; будьте (почувайте себе) як вдома!我们这里 很〜у нас тут запросто;他穿着很〜він одягнений прбсто і без претензій;他同我і井 话时很〜，象老朋友一样він розмовляє зі мною запросто, як із старим другом;他〜点、 了点头就走了 він, недбало кивнувши головою, пішов;你实在太〜了! дуже вже ти вільно (безцеремонно) поводишся. 4)(马虎) недбало; абияк; як-небудь розм.工作随随便 便 працювати недбапо (абияк); працювати абияк (недбіпо, із гріхом навпіл). 5)(无论） кожної; завгодно; би.〜给他什么任务，他都 要设法完成 яке би доручення йому не дали, вій усе намагається виконати; &〜吴 来都可以 мбжете приходити в будь-який час (коли завгодно); І 了革命需要，我〜哪里都 可以去 в інтересах революції я можу їхати в будь-яке місце (куди завгодно);〜什么工作他 都IE担任 він готовий узяти на себе кожну (яку завгодно) роббту.
随波逐流 sui bo zhu Іій плисти за течіє ю (з волі хвиль); віддатися плину.
随处 suicMi скрізь і усюди; усюди.新的楼房〜 可见 усюди (скрізь і усюди) видні нові будинки (можна побачити нові будинки).
随从 suic6ng 1)(跟随）супроводжувати кого (супровід). 2)(随员）супровідні [особи]; свита.
随大流 suidMm робити (робити), як усі.我不愿 〜я не хочу робити так, як усі.
随带 suidai 1)(随同带去）попутно; заоднб; разом з чим.把书也〜送去 віднести заоднб (попутно) і книги. 2)(随身携带）[узіти] із собою; [мати] при собі.
随地suidl—随4示准〜谈吐не можна плювати (харкати) де (куди) попало.
随风{到 suifengd^o тримати ніс за вітром; йти, куди вітер дує.
随风转舵 sui feng zhuan duo тримати ніс за вітром; йти, куди вітер дує.〜的人 флюгер.
随和 sui.he покладливий (лагідність).他脾气〜， 跟谁都合得来 Він людина поюіадлива, ладить з усіма; завдяки лагідності характеру він уміє ладити з усіма.
随后 suihou слідом за ким-чим; слідом за цим. 我先发了个电报，〜又写了封详细的信я спершу послав телеграму, а слідом за цим докладний лист;你先走，我〜就至！] спершу ви йдіть, а я прийду слідом за вами.
随机应变 sili jl ying bian лавірувати (лавірування); маневрувати (маневрування); застосбвувати (пристосовуватися,
пристосовуватися) до обставин (до умов); гнучкий (гнучкість); спритний (спритність); виверткий (спритність).〜的策略 гнучка тактика;〜的回答 спритна відповідь;〜的才 智 гнучкий (виверткий) розум.
随即suiji відразу; негайно ж.工作完了，我〜就 来 як закінчу роббту, негайно ж прийду.
ІШ Р suik6u навмання розлі.; з кондачка просту говорити зі стелі.〜回答 відповісти перше,
що прийде на розум;〜舌L讲 говорити так, як у гблову приходить; говорити, що втрапить у гблову; говорити без розбору, що потрапило;既然示知道，你辱别〜乱раз не знаєш, так чого говорити з кондачка (навмання);他〜答应了，后来又不办він з кондачку наобіцяє, а потім не робить; він, не подумавши, наобіцяє, а потім не робить;这 是А〜说的，事恬并不这样це він сказав зі стелі, справа була зовсім не так.
随群 suiqiin підтримати компанію.他很〜він людина компанійська.
随身 suishen із собою; [мати] при собі.〜行李 ручний багаж;〜携带 узяти із собою;〜携带 武器 мати при собі зброю; бути при зброї;这 类东西最好〜携带такі речі найкраще мати при собі.
随声附和I sui sheng fuhe підспівати; підцакувати розм. (піддакування); повторювати слова іншого; вторити кому; з чужих слів говорити; бути підголоском; в унісон співати; приєднатися до загального хору; куди кінь з копитом, туди і рак із клішнею.
随时 suishi 1)(任何时候）у будь-який момент; у будь-який час;(经常）завжди; постійно.使他 〜了 解十青况 постійно (завжди) тримати його в курсі справи;〜进 4亍检查 проводити постійну перевірку; постійно перевіряти (контролювати);〜准备着 завжди готовий;要 〜准4着，可能有紧急任务трбба завжди (постійно) бути готовим до того, що можливі термінові завдання;〜都会有新的问 题出现 у будь-який момент (у будь-який час) можуть устати нові проблеми;看天上的乌云， 〜要下大雨 судячи з хмар, того і чекай, піде злива;他〜都可能来 він у будь-який момент (із хвилини на хвилину) може прийти;必须 准备〜迎击敌人的袭击необхідно завжди бути готовим дати відсіч нальотам супротивника. 2)(有需要时）у потрібний момент; у міру потреби;(有可能时）у міру можливості;(及时）вчасно.发现问题，〜解决 вчасно розв'язувати питання в міру того, як вони виникають;应当〜表扬先进工4者 випливає в потрібний момент (вчасно) відзначати заслуги передовиків;生'活问题一 定要〜解决 питання побуту обов'язково потрібно розв'зувати вчасно й у міру можливості.
随时随地 suishi-suidi на кожнім кроці; що не крок; завжди і скрізь; усюди; безупинно.
随手 suishou попутно; заоднб.〜关门！ закривайте за собою двері!把书也〜送去 віднести заоднб (попутно) і книги;走出房间 时，要把ЙГ〜关Jh вихбдячи з кімнати, треба попутно (заоднб) виключити світло.
随顺 suishun послухатися (слухняність); коритися (покора).
随 同 suitong супроводжувати кого-що (супровід); разом з ким-чим.〜经济代表团前 来访问 прибути разом з економічною делегацією;实习生〜老工人进行勘察 практиканти супроводжують старих робітників у розвідці; практиканти разом зі старими робітниками ведуть розвідницькі роббти.
随乡入乡 sui xiang ru xiang у чужий монастир зі своїм статутом не хбдять; з вовками жити, по-вовчому вити.
随想曲 suixiangqd 〈音〉каприс; капрічіо невідм.; капрічо невідм.
随心所欲 sui xln suo yu робити усе, що кому заманеться (що кому хочеться, що душі завгодно); за примхою; по сваволі; пити так, як здумається; за своєю власною думкою; як (що, чого) моя (твоя, його) ліва нога хоче.
随夺亍 suixing супроводжувати кого (супровід).〜 人员 супроводжуюча [особа];有某某人〜у супроводі такого-то.
随意 suiyi за своїм (власним) бажанням; за своїм розсудом.〜选择 вибирати за своїм бажанням;〜谈笑 невимушено жартувати;〜 胡来 робити те, що збреде у гблову;你〜办吧 робіть, як ви хочете (знаєте); робіть за своїм розумом; робіть, як вам хочеться (як вам здаватиметься краще);地主〜打骂雇农的时 代己经一去不复返了 безповоротно пройшов той час, коли поміщики могли за своєю примхою ображати і бити батраків.
随意肌 suiyijT <解> поперечносмугастий м'яз.
随遇而安 suiyueran задовольнятися тим, що є.
随遇平衡su丨уй-pinghdng <理> байд知са рівновага.
随员 suiyudn 1)(随从人员）світа; супровідні [особи]. 2) <外> аташе невідм” ч.大使馆〜 аташе посбльства.
Ш Ш suizang поховання кого-чого разом з померлим.
随葬品 suizangpln похоронний предмет; похоронні приналежності.
随着 sui-zhe [разом] з кгім-чші; у міру чого; у міру того, як...; слідом за кгім-чим; рухатисяти за ким-чим.〜时代前进 йти в ногу з епохою (згодом);〜情况的改变[разом] зі змінами，що пройшли в обстановці; [разом]
зі 	зміною ситуації;〜社会主义建设А金展у міру рбзвитку соціалістичного будівництва; рухатися (услід) за розвитком соцбудівництва;我〜大家走 я піду слідом за усіма; я буду рватися за усіма;兴趣〜年龄而 改变 разом з віком міняються й інтереси людини; з роками міняються в людини і смаки;他〜人流，跑到河的对岸він слідом за юрбою (він, змішавшись з юрбою,) перебіг на той берег ріки;事情—件〜—件S生 події випливали одна за іншою;〜修正主义的出现， 反修正主义的斗争也就开始了 С появою ревізіонізму стала розгортатися і боротьба проти нього.
籠 SU1.
М sui 1)〈解〉(骨髓)кісткбвий мозок. 2) <解> (髓状物）мозок.脑〜головний мозок;脊〜 спинний мозок. 3) <植> серцевина.
髓磷脂suninzhP髄素. 、
髓素 suishi〈生理〉мієлін.
岁
SU1.
岁 sui 1)(年）рік.〜末 кінець року;〜入 річний прибуток;〜出річна витрата;辞旧〜,迎新年 проводжати старий рік і зустрічати новий. 2) (表示年纪）рік; літа мн.两〜的孩子дворічна (дворічна) дитина; 一 〜 的小牛 теля-одноліток;你几〜了 ？ скільки вам років? ви якого (якого) року народження?我二十〜 了 мені [виповнилося] двадцять років;他刚 刚二十〜出头 йому пішов двадцять перший рік; йому тільки що минуло двадцять років; йому вже 20 стукнуло;姊姊比他夫两〜 сестра старше за нього на два роки;妹妹比 @4、——〜сестра погодка; сестра молодша за мене на рік. 3)(年成）врожай.歉〜


769
неврожайний рік; неврожай; недорід.
岁差 suich§〈天〉процесія.
岁除 suichu переддень Новбго року.
岁杪 suimiao〈书>кін6ць року.
岁藉 suimu кінець року； наприкінці року.
岁首 suishOu на початку року; у січні.
岁数 sui.shu <口> вік; літалш.上了〜的人 літня людина; людина літнього віку; людина в літах;象他那样〜的小伙子хлбпець його віку; 〜不小了 ужб літній; роки вже чималі; уже в літах;他们〜相同 вони одних років; вони однолітки (однолітки).
岁星 suixlng [планета] Юпітер.
岁修 suixiii щорічний ремонт.
岁月 suiyue роки лш.; час.漫长的〜довгі роки; 在艰苦的〜里у важкі роки (дні);〜易逝час так і летить.
遂 sui.
遂1 sui 1)—遂心.以〜心愿 щоб задовольнити своє бажання; щоб вийшло так, як хотілося.
2)(成功）удатися; вийти,所谋未〜задумане не удалося (не вийшло).
遂2 sui <书> (就）відразу; відразу;(于是）тим самим; у такий спосіб.服药后疼痛〜止 після прийому ліків біль відразу (відразу) припинилась.
遂心 suixTn бути вдоволеним (задоволеним); по кому.〜如意 здійснення бажань; статися за бажанням; мрія збулася; справи йдуть абияк; 事不〜справи йдуть не так добре, як хотілося б;稍不〜，他就生气 ледве щось не по ньому, і він починає сердитися.
遂意suiyi―遂心•
遂愿 suiyuan досягти бажаного; бажання виповнилося; сталося так, як хотілося.
碎 sui.
碎SU'l 1)(破)：打〜розбити;打得粉〜розбити що вщент;敲〜розбити що; розколоти що; роздрібнити що;撕〜розірвати що; порвати що;切〜розрізати що; порізати що; розкромсати що, розм.\ 捨〜розкришити що; 捣〜роздрібнііти що; розкришити що;磨〜 розмолоти що; роздрібнити ЩО； Ч爵〜 розжувати що;尤、都〜了 душй (серце) розривається. 2)(不完整的）дроблений; битий.〜玻璃 бите скло;〜布 шматки мн. 3) (说话唠叨）буркотливий (бурчання);(话多） балакучий (балакати).闲言〜і吾 балаканина; 他嘴太〜він дуже буркотливий (балакучий); він дуже любить гарчати (бурчати).
碎步儿 suibur часті дрібні кроки.走〜 дріботати [кроками].
碎层云 suicengyiin 〈气〉розірвано-шаруваті хмари. 碎积云 suijTyiin〈气〉розірвано-кучові хмари.
碎块suikuai —碎片.
碎料 suiliao висічка.
碎煤机 suimeijT〈机〉вугледробильна машина; вугледробилка.
碎米 suimi січка рису.
碎片suipian уламок; осколок;(陶瓷器的碎片） черепок.
碎石 suishi щебінь ч.\ щебінка;(铺路用的碎石) макадам.〜粘 土 щебниста глина;〜路面 макадам; щебенева бруківка;铺〜路面 щебенити (мостити щебенем) бруківку; макадамизація.
碎石机 suishijl <机> каменедробилка.
碎石路 suishflu макадам; гравшка
碎铁 suitie залізний брухт.
碎铁机 suiti6jT <机> кбпер.
碎屑suixid крихта;(纤维物质的碎屑）клбччя збірн.
碎屑岩 suixieyan детритові породи.
碎雨云 suiyiiyun 〈气〉розфвано-дощові хмари.
碎澄机 suizhajl шлакодробилка.
碎砖 suizhuan бита (дроблена) цегла; [цегельний] щебінь.
Шзиі.
ІШІІ suidao тунель ч.;开〜пробити тунель;地 下〜підзбмний хід (тунель);铁路〜 залізничний тунель.
Ш sui.
Ш sui 1)(古代取火用具）древнє знаряддя для добування вогню. 2)(告警向锋火） сигнальне багаття.
燧石 suishi кремінь ч.
燧石器 suishiqi〈考古〉кремінне знаряддя.
邃 sui.
邃古 suigii < 书 >глибока стародавність (старовина).
sui.
穗 sui 1)(谷物的穗）колосся.麦〜колосся пшениці;抽〜колоситися. 2) 一手惠子.
穗状花序 suizhuSng huaxu <植> колбсся.
穗子sui.zi бахрома; кисті мн.宫灯上用的〜 кисті для китайських палацевих ліхтарів; 红]Ю 的〜бахрома на червоному прапорі; Щ 有〜的窗帘 фіранка з бахромою.
siin.
孙sGn 1)—孙子.2)(孙子以后各代)：曾〜 правнук; праправнук; +1Й〜нащадок у десятому коліні.
孙女 siinnii внучка.曾〜правнучка;玄 ~ праправнучка.
孙女婿 siinnfi.xu чоловік внучки.
孙媳妇 siinxi-fu дружина онука.
孙子 sun-zi внук.〜孙女 внучатами.
知(siin.
损 siin —损害.有益无〜тільки користь і ніякої шкоди; тільки корисно, а не шкідливо;无〜于 整体利益 без збитку для загальних інтересів у цілому;于你无〜без збитку (без шкоди) для вас;这会对事业有〜це буде на шкоду (на шкоду) справі;吸烟有〜健康 паління шкідливе для здорбв'я; паління шкідливо відбивається на здоров'ї; паління шкодить (завдає шкоди) здоров'ю;反动派总是以〜人开 始，以害己告终 реакціонери починають зі спроби ущемити інших, а кінчають незмінно тим, що шкодять самим собі.
损兵折将 sun blng zhe jiang зазнати страшних збитків у військах (у живій силі); страшні втрати в людях.
损害 sunhai збиток; шкодити кому-чому (шкода); псувати що (псування).〜自己的健康 псувати собі здорбв’я; губити своє здорбв'я;〜另lj人的 名誉 псувати людині репутацію; псувати репутацію людини; ганьбити ім'я (честь, репутацію) людини; компрометувати людину; 〜群众利益 шкодити (наносити шкоду, заподіювати збитки) інтересам мас;〜主权
ущемляти суверенітет;使事业受到〜завдати шкоди справі; нанести справі шкоди;不使群 众利益蒙受〜щоб не постраждали інтереси мас;这样容易〜视力 так легко зіпсувати собі зір.
损耗 sQnhao втрата.生产〜втрйта на виробництві; 重量〜втрата у вазі;(丨旨散体物的损耗） усушка (指干耗);чад (指金属溶炼时的损耗)； 商品〜товарна втрата;线路〜втрати [енергії] у лінії.
损坏 sunhuai зіпсувати що (псування); поламати що (поломка); зашкодити кому-чому (ушкодження). зіпсувати (поламати, зашкодити) машину;机器〜了 машина зіпсувалася (поламалася);发现发动机内部有 〜的地方 виявилася поломка (несправність) усередині мотора; виявилося ушкбдження усередині мотора.
损人利己 stin ren liji шкодити (наносити шкоду) іншим заради своєї користі (заради своїх інтересів, заради власної вигоди); на користь собі і на шкоду іншому (іншим); особиста вигода на шкоду інтересам інших; шкодити людям для власної вигоди; поживитися за чужий рахунок; чужими руками жар загрібати.
损伤sGnsMng 1),~>损害.〜群0的积极性 шкідливо відбитися на активності мас; вплинути на активність мас;她的自尊心受到 了 〜Й самолюбство було глибоко ображене (зачеплене). 2)—损夫.兵力〜很大 велгікі втрати в живій силі.
损失 sunshl утрата (утрачати що); збиток.物质〜 матеріальний збиток;遭受〜зазнати збитку втрати; постраждати від чого, через що;使遭 受〜завдйти шкоди (утрати) кому-чому;赔偿~ відшкодувати збитки (утрати);雨水过多并没 有使庄稼受到〜посіви не постраждшіи від чйстахдощів;火很快就扑灭了，只〜了 一些家 Д пожар був швидко погашений, частково постраждіпа лиш 谷 обстанбвка;这位同志的逝 世是国家的重大〜кончина цього товариша— велика втрата для країни.
损益 sunyi прибуток і збиток.计算〜обчислення прибутків і збитків.
损益表 sQnyibiao〈会〉відомість прибутків і збитків.
Щ 8йп.
Щ sun бамбуковий пагін; стрілка бамбука.春〜 весняний бамбуковий паросток;油 ІЙ 〜 тушковані в олії бамбукові паростки.
Ш 干 sungan сушений бамбуковий паросток (стрілка).
_瓜 siingu^ 1) <ffi> гарбуз великоплідний. 2) (指果实）великоплідний гарбуз.
算又鸟 sunjl курча; бройлер. ：!；乍〜смйжене курча.
隼咖.
隼 siin <动> сбкіл.
禅 son.
榫草 stincao паз; гніздо [шипа].
榫头 smi-tou шип. 榫眼stinySn —榫草.
莎 suo.
莎草 suocSo <植> сить кругляста (клубненосна, кругла); асселям-алейкум.
su6.


770
唆 使 suosht підбурювати кого-що (підбурювання); підбивати кого на що, з неознач., розм.; штовхати кого-що на що, до чого; підмовити кого на що，з неознач.\ інспірувати кого-що (інспірація, інспірування) книжк.; нацьковувати кого-що, розм. (нацьковування).〜犯罪 штовхати кого на злочин; підбурювати кого до здійснення злочину; підбивати кого на здійснення злочину;〜打架 підбивати (нацьковувати під'юджувати, підбивати) кого на бійку;〜叛 乱інспірувйти заколот;种族主义者〜白人迫 害黑人 расисти нацьковують білих на негрів.
SU6.
梭 SU6—梭子、高速〜швидкохідний човник;船 只如〜снукіть кораблі.
ШШ suobiao піка; спис.
梭梭 su6su6 <植> саксаул заїсанський.
梭巡 suoxun 〈书〉патрулювати що (патрулювання, патруль ч.).〜于国境线上 охороняти кордон; вартувати.
梭鱼 su6y\i <动> ніленгйс; пелінгас. 梭子 1 suo-zi <纺> човник.
梭子2 suo zi <军> 1)(弹夹）обойма. 2) <量词>: 打—〜子弹випустити всю обойму;打出一〜 机枪子弹 випустити кулеметну чергу; дати чергу з кулемета; 一〜子弹打倒五六个敌人 однією чергою покласти п'ять-шість ворожих солдатів.
梭子鱼 su6.ziy0 <动> червбна баракуда.
變 suo.
竣基 suojl <化> карбоксил; карбоксильна група.
竣酸 suosuan <化> карбоксильна кислота. su6.
蓑衣 suoyl дощовий плащ [із соломи, з пальмового волокна].
Щ suo.
Ш suo ссати що.
缩 SU6.
缩SU6, 1)—缩短；缩小；热胀冷〜 розширюватися від тепла і стискуватися від холоду;把这一整段〜成几句话звбсти весь абзац до декількох слів;这块布洗后〜了 一寸 відріз сів на один цунь від прання. 2)(缩进） увібрати що; утягти що.〜脖子 увібрати (утягти) гблову в плечі;把头〜进皮领子里 увібрати гблову в хутряний комір;把і舌〜了 回去прикусити язик;他把脑袋〜进被窝里 він прошмигнув під ковдру;乌龟的头老〜在 Ж Ш голова черепахи майже завжди увібрана під панцир (захована під панциром).
3)(滕缩）згорнутися; скулитися.冷的〜成一 团 скулитися (скбрчитися) від холоду;把身 子〜成一团躺着 лежати, згорнувшися калачиком (калачем, у клуббк, клубком). 4) (后退）退〜задкувйти; рватися задом (назад).
缩尺 su6cM масштаб.
缩短 suoduSn вкоротити що; скоротити що (скорочення). 〜期限 скоротііти (покоротшати) термін;〜会议时间 скоротити тривалість засідання;〜足巨离 скоротити (покоротшати) відстань;〜了 工作日 скорочений (укорочений) робочий день;把
一Ш укоротити (зменшити) рукава; ifE 文章〜一些скоротити статтю;劳动时间大大 〜робочий час було сильно скорочено; велике скорочення робочого часу;绳子因受 潮而〜了 мотузка скоротилася (сіла) від вогкості.
缩合 suohe <化> конденсація; конденсування.
缩减 suojian скоротити кого-що (скорочення).〜 编制 скоротити (згорнути, урізати) штати;〜 开支 скоротити (урізати) витрати.
缩减额su6ji5n¥ зменшення.〜为百分之三十
- зменшення сгслало ЗО відсотків.
缩手 su6sh6u 1)(手缩回来）забрати руку. 2)(不 敢再做下去）відступити перед чші; відмбвитися.
缩手缩脚su6sh6u-su6jiSo 1)(四支不舒展） зжатися (скулитися) від холоду. 2)(顾虑多） усього боятися; безпомічно тупцювати на місці; боятися і не знати, як підступети до чого; боятися і ставати нерішучим
(безпомічним); боятися і виявляти
нерішучість (безпорадність).
缩水 su6shuT сісти.〜织物 садкй тканина;不〜的 布 безсадка тканина;这块料子不〜ця матерія не сідає.
缩头缩脑 su6t6u-su6nao 1)(畏缩）полохливий (боягузливий), як заєць; боягуз. 2)(怕负责任) сховатися (вткіти) у кущі.
缩小 su5xiSo зменшити що (зменшення); скоротити що (скорочення); звузити що (звуження).照相〜фотозмбншення;〜领口 звузити (зменшити) комір;〜规模 зменшити масштаб;〜生产规模 згорнути виробництво; 〜业务згорнути операції;〜提问的范围 звузити постановку питання;〜工农差别 зменшити розходження між робітниками і селянами;〜地区差价 зменшити між районами різницю в цінах; зменшити різницю в поясних цінах;〜管理机关 скоротити управлінський апарат;销售市场 的〜звуження (скорочення) ринків збуту;出 口〜了 зменшився (скоротився) експорт; й 子洗过后〜панчбхи після прання сіли (звузилися);对优缺点既不夸大，也不〜не перебільшувати і не применшувати як достоїнства, так і недоліки.
缩小仪su6xiaoyi <测> змішувач.照相〜 фотозменшувач.
缩写 suoxie 1) <i吾〉скорочення; абревіатура. 2) (减少文章篇幅)скорочення.
suoxieben скорочене видання.
缩写词 suoxieci 〈语〉скорочене слово; абревіатура.
缩衣节食 suo уТ jie shi заощаджувати в усьому; бути ощадливим і скромним в житті.
缩印 su6yin <印> фотокбпія.
缩印本 suoyinben фототипічне видання.
缩影su6ylng 1) <全> ракурс. 2)(比喻相象的东 西）кбпія розм.; як у дзеркалі.这孩子简直是 他父亲的〜цей хлбпчик — точна копія свого батька; цей хлбпчик — вилитий батько. 3) (梗概）картина; загальна уява.这是资本主义 社会的〜це — капіталістичне суспільство в мініатюрі;这个阶级教育展览会是旧社会农 民生活的〜ця виставка класового виховання дає загальне уявлення про життя селян у старому суспільстві; ця виставка класового виховання показує картину життя селян у старому суспільстві.
所 SU6.
所丨su6 1)(处所）місце.住〜місце проживання; 安身之〜пристанище;集合之〜місце збору; місце, де збираються. 2)(机关名称）бюро невідм.\ пункт; будинок; відділення;指挥〜 командний пункт;诊疗〜медіічний пункт; медпункт;休养〜будіінок відпочинку;派出〜 відділення міліції. 3) <量词>:两〜房子 два будинки;三〜医院 три лікарні.
所2SU$ 1)(表示被动)：为人民〜爱好的歌曲 улюблені народом пісні; улюблені народні пісні; пісні, що подобаються народу;为仇者 〜快 на радість ворогам; те, над чим стануть зловтішатися вороги;看问题片面容，易被局 部现象〜迷惑 від вузькості поглядів легко бути введеним в оману подробицями явища; 敌人为我〜败ворог був нами розбитий;我深 深为同志的4怀〜感动я був глибоко вражений турботами товаришів;有些人为瑶 виявляється, деякі були збиті з користі помилковими слухами;资本主义国家为经 济危机〜笼罩 капіталістичні країни охоплені економічною кризою. 2)(表示中心词是受事 者} який;用形动g表;іі.琴;〜认识的5 усі знайомі мені обличчя; люди, з якими я знайомий; обличчя людей, які я знаю;你们〜 提的意见 висловлені вами зауваження;达到 〜预期的效果 домогтися передбачуваних результатів; домогтися результатів, що очікувалися (передбачалися);这是官方〜持 的意见 це погляд, якого дотримують офіційні кола;这是生活〜提出的$题і卩е задача, висунута (поставлена) самим життям; 想工人阶级〜想，备工人阶级〜急对мати про те, про що піклується робітничий клас, робити те, чого він бажає; знати думи і думки робітничого класу, знати, чого він бажає;这里〜指的是什么？ що під цим припускається? що мається на увазі під цим? 邊就是我〜要求的от я цього і хочу;我〜不明 白的就是这个от це я і не розумію. 3)(构成 体词结构的部分)：非我〜愿це не було моїм бажанням; цього я не хотів; це те, чого я не хотів;非我~能 не в моїх силах; я не в змозі; відповісти на це питання;答非〜问 це збвсім не відповідь;人〜共知 усім [це] відомо; загальновідомий [факт];〜作〜为 усі дії і вчинки; усе зроблене (зроблене); усе вчинене (爹指坏事)；闻〜未чути не чув; нечуваний; слухом не чути; 一无〜长 ніякими талантами не блищить; ніякими достоїнствами не володіє; нічим не чудовий; 〜见不广 мало що в житті бачив; знання дуже обмежені; вузький кругозір;〜余无几 мало що залишається;有〜不同 є [отут, у цьому] деяка різниця;〜不同的是[уся] різниця [полягає] у тім, що;不知〜从，不知〜向не знати, за що братися і чому слідувати;他们〜 到之处，充满了团结¥好的热烈气氛іускіди， де б вони не були, панувала атмосфера дружби.
所部 su6bu підлеглі кому-чому війська (загбни); військбва частина під чиїм командуванням.
所得 su6de дохід; прибуток.劳动〜трудові доходи;每月〜部分用4家庭生活费частина щомісячних доходів йде на нестатки родини.
РГїШШ suodeshui прибутковий податок.
所属su6shfi 1)(统食之下的）підвідомчий.国务 院〜各部 міністерства, підвідомчі державній раді;通令〜一体遵照 дйти (розіслати) циркулярне розпорядження підвідомчим


771
установам для виконання. 2)(自己隶属的)： 向〜派出所中报户口 прописатися у відділенні нарбдної міліції по місцю 叩оживання;你们应向〜部门上报ви повинні доповісти тій установі, якій ви самі підлеглі; ви повинні доповісти по лінії підпорядкування.
所谓suowei І)(解释上面所说的）так званий; коли [ми] говоримо про що...; те, що називається....〜...，就是... те, що називається..., є чим...; коли [ми] говоримо про що..., ми маємо на увазі...; під чим мається на увазі (ми маємо на увазі)...;这就 是〜原子 це і є так званий атом; це те, що називається атомом;〜感觉应该怎样理解 呢？ що мається на увазі під так званим відчуттям? 2)(不承认某些人所说的）так званий; з дозволу сказати; горезвісний; у лапках.〜学者 вчений у лапках; так званий "вчений".
所向披靡su6 xiang рїтї—所向无敌.人民军队 横扫开敌，〜нарбдна армія, переслідуючи залишки ворожих військ, стрімко
просувалася вперед.
所向无敌 su6 xiang wu di всепереможний; непереможний (непереможність);
переможний.
所以 su6y! l)(表示结果）тому; (і, а) тому; так * що; таким чином.他生病了，〜没有来він занедужав і тому (тому) не прийшов;我们以 前见过，〜还相识 у свій час ми зустрічалися, так що все-таки знайомі;他当过教师，〜教学 经验他是有的 він був викладачем, таким чином (отже, значить), педагогічний досвід У нього є;我急于要赶回家，〜没有能到你那 儿去 поспішйв додому, тому (так що) не міг зайти до тебе;我本不想去，〜就没有去я взагалі не хотів йти, а тому і не пішов. 2)(表 示原因)тому; чому.先进分子之〜先进，是因 为 передовики тому вважаються передовими, що. ік就是他〜拒绝的原因це і є причина, тому він відмовляється. 3) <口> (表示原因 就І这里)[от] то ж воно і (є).〜呀，要不然我 怎么这样说呢 бтож бо і воно, інакше навіщо мені було так говорити; то-то і воно (є), а то як би я міг так сказати;〜嘛,早就该这样 ото ж бо і воно, давно б так. 4)(适宜的举动)：不 知〜не знати, як надійти.
所以然 su6ylran чому (від чого) воно так.知其 然而不知其〜 хоча і знаєш, що воно так, та не розумієш, чому воно так; хоча і розумієш, що воно так, та не розумієш причини, у силу якої воно так; можна знати, та не розуміти чому;他说了 ,还是没有说出个二来бгіту годину він говорив, та так і не пояснив що до чого.
所有 su6y6u І)(领有）складйти чию власність. 归集体〜налбжати колективу; складати власність колективу;这些住房归学院〜ці житлові будинки належать інституту. 2)(领 有的东西）власність.尽其〜віддйти останнє; віддати усе, що мати. 3)(全部）усі;〜的人 усі
[без винятку, до єдиного]; кожний;〜的学生 усі [без винятку] студенти; кожний (усякий, будь-який) студент; і卖完〜的 45 прочитати всі книги до однієї;把〜的力量都贡献给祖国 віддати всі сили Батьківщині;把〜的事都办 完 закінчити всі справи.
所有权 su6y6uqudn <法> 叩йво власності.商品 〜право власності на товари.
所有制 su6y6uzhi〈经〉влйсність.〜形式 фбрма власності;生产资料〜власність на засоби виробництва;全民〜всенарбдна власність; 集体〜колективна власність;个体〜 одноособова власність;废除资本主义〜 скасування капіталістичної власності.
FJfW# suoyouzhe власник; власниця; власник; власниця.贝才产〜власник (власниця) майна; 土地〜земельний власник; земельна власниця; власник (власниця) землі.
所有主su6y6uzhd ―命有者.
所在 su6zM 1)(处所）місце; місцевість.在风景 优美的〜，І参建了工人疗养院у мальовничих місцях були добудовані санаторії для робочих. 2)(在明Р里）де; у чому [складається, полягає].—看就知道病因〜відразу видно, у чому причина захворювання;这就是问题的 〜от у цьому і полягає все питання (уся заковика); от у чому причина (суть питання); от де собака зарита.
所在地 suozaidi місцезнаходження; місце розташування.司令部〜місцезнаходження штабу.
所长 suozhang начальник бюро; завідувач відділенням.国际关系研究院〜директор інституту міжнародних відносин.
su6.
索1 suo (粗绳）канат; трос спец.;(链子）ланцюг ж.麻〜канйт (трос) з конопель; канат (трос, товста мотузка);钢〜сталевий канат (трос); сталевий ланцюг;船〜корабельний трос; корабельний ланцюг.
索2 suo 1)(搜寻）розшукувати кого-що (розвідка); шукати кого-що; пошуки мн.遍〜 不得 пошуки не дали ніяких результатів; шукали всюди (обшукали кожен куточок), але не знайшли; шукали, де тільки можна, і не розшукали. 2)—索取.〜价甚高 запросити (заламати) високу ціну;〜债 вимагати сплати боргу.
索佛細 suofona <药> сульфонал.
索具 su6jii <船> снасть ж.; такелаж.备用〜 запасна снасть; запасний такелаж;给船只装 〜споряджати (такелажити) судно.
索具工 suojugong < 船 > такелажник; такелажмейстер; упорядник.
索马里人 SuomalTren сомалієць; сомалійка.
索取 suoqii вимагати чого (вимога); зажадати кого-що (зажадання).〜贿赂 вимагати хабаря; 向大-溆〜更多的财富бр^ги в, прирбди якнайбільше багатств;向书店〜图书目录 вимагати в магазині каталог книг.
索然 sudrdn <书> нецікйшій; нудний.〜寡味
нудний (сухий) і нецікавий; нічбго цікавого; 兴致〜пропав настрій; настрій зіпсувався.
索性suoxing так вже; краще вже.干就〜干到底 якщо робити, так уже робити до кінця;找不 着〜就不必找了 краще вже не шукати, якщо не знайшли.
索弓丨 su6yTn покажчик; індекс.地名〜 географічний покажчик;人名〜покажчик імен; персоналія;书目〜індекс книг.
唤 suo. r
唢呐su6n》<音> соні.
琐 SU6.
琐事 suoshi дріб'язок; дрібниця розм.; дурниця розм.; малість розм.日常〜життєві дріб'язки; 家庭〜домашні (господарські) дріб'язки; дрібні домашні турботи (роббти);不值得为 —些〜烦恼 не варто засмучуватись через дріб'язки (через дрібниці, через дурницю, через такий дріб’язок).
琐碎 su6sui дріб'язковий (дріб'язковість); дріб'язковий; дрібний (дрібність); незначний (незначність); єрундовий прост.〜的闲话 дрязгимн.^розм.;〜的问题 дрібні (дріб'язкові, єрундові) питання;摆脱一切〜的事 й звільнити себе від усьогб дріб'язку (від усіх дрібних справ).
琐闻 su6wen маленька новина.
琐细su5xi—琐碎.〜的家务дрібні домашні справи.
琐屑su6xi6 <书> 琐碎.
锁恤.
锁 su6 1)(一种器具）зам6к.门〜дверний замок; Ш 〜висячий замок;弹横〜пружинний (французький) замок;上〜замкнути (закрити) що на замок (на ключ);开〜відімкнути: відкрити замок;用钥匙开〜відімкнути відкрити ключем. 2)(上锁）замкнути що замкнути що，застар” прост.〜门 замкнути двері [на замок, на ключ]; закрити двері на замок (на ключ);门〜着 двері на замку (під замком); двері замкнені (закриті на замок); 把这些东西〜在房间里замкнути все це в кімнаті; тримати все це в кімнаті під замком; 把狗用Й条〜起来прив’яМти (посадити) собаку на ланцюг; тримати собаку на ланцюгу;这些树五,‘成林,〜住了流沙ч^)ез п’ять років піднялися молоді ліси, що закріпили хиткі піски;双眉深〜насупити брови; насупивши; нахмурений. 3)(缝细法） мітити що.〜边 обмітати шов;〜扣眼 метйти петлі.
锁骨 suogu <解> ключиця; ключична кістка.
锁链su6li&n 1)(链条）ланцібг ж.用〜系起来 прив'язати ланцюгом (на ланцюг); посадити на ланцюг. 2)(束缚）ланцюпі мн.砸开封速 的〜розбити (розірвати) феодальні ланцюги; розбити окови феодалізму.
锁і月suoyue 1)(关键）ключ. 2)(军事要地）ключ місцевості; ключова позиція.


772
Т
它ш.
它 ta (称事务)він; вони; воно;(它的）його; її.这 杯牛奶你把〜喝了 от склянка молока, ти випий його.
它们 ta-men вони;(它们的）їх.
他
他ta 1)(男性第三人称）він;(他的）його. 2)(虚 指）от; ну.盖〜两三间猪圈от побудувати два-три свинарника (свинюшника);去〜的！ 你不要理他 ну його, ти не звертай на нього уваги! 3)(别一方面）інший; інший;(其他地 方）інше місце.〜去 піти (піти, поїхати, виїхати) [в інше місце];此人早已〜去 ця людина давно від нас пішла (звідси виїхала); 留作〜用 залишити для інших цілей (для інших потреб);另有〜就 знайти собі роботу в іншому місці;李同志已经〜调 товариша Jii [уже] перевели на іншу роботу. 4)(其他的） інший; чужий.并无〜事 немає інших справ;〜 年〜,月倘有机会的话我再$看你якщб коли-небудь трапиться можливість, я до вас прийду;我身无〜物 при мені нічбго іншого немає;其中别有〜故 от^т є своя особлива причина; у цьому (для цього) є інша (інша) причина.
他本人 tabSnren сам; самого; особисто;我看见 了他本人я бачив власне його;他本人那样说 він особисто це сказав.
他动 tadong збвнішній вплив (протилежне автоматизму).
他动词 taddngd <语> перехіднб дієслово.
他端 taduan особливий предмет, інше питання; інші плани. '
他方 tafang та (інша, протилежна) сторона.
他故 tagu інша (особлива) причина.
他国 t5gu6 інша країна; чужа держава;他国领 dr територія іншої країни, чужа територія.
他化自 І天 tahuSzizMtian〈宗〉шбсте небо (з шести), небо пристрастей
(Paranirmita-vasavartin; місцезнаходження бога Шиви).
他激 tajl (ел.) незалежне збудження.
他加禄人 ЦііЗІйі^п тагали '
他家 tajia чужа (інша) сім’я.
ШШ tajia він, вона, вони.、
他境 tajing у інших (незнайомих) умовах; незнайома обстанбвка, чужа країна.
他就 tajiu знайти собі інше місце (не змішувати з tajiu він же...; він тоді...).
他力 tali зовнішня (стороння) сила; сила іншого (напр. божества).
他律 talti (філос.) гетерономія.
他妈的 tam5.de чорт візьми (дери, забери, подери). 真倒霉！ чорт візьми, от не везе! 真〜见鬼！ чорт його забери (візьми)!
他们ta-men вони;(他们Й) їх.〜俩都是工人 обоє вони робітники;〜俩一起来的 вони прийшли вдвох;来了〜两个人 їх прийшло ДВОЄ；这不是〜的事 це не їхня справа; це їх не стосується.
他们俩 Штбпіій вони обидва.
他娘 taniang от чорт!, пропади він пропадом!
他人Шгбп інший; чужий.-中-指望〜^助的依赖 思想要不得 не можна розраховувати виняткбво на допомбгу інших (чужих
людей); не слід мати утриманські настрої;关 心〜比关心自己为重піклуватися про інших більше, ніж про себе.
他日 Шгі <-f$> інший день (раз); інший час;(有 朝一日）коли-небудь; j；将来)майбутнє;(以后) потім.〜重逢 коли знову зустрінемося (побачимося);〜再来 прийти як-небудь в інший день (раз);有待〜доведеться чекати іншого часу; як-небудь у майбутньому; коли-небудь потім;留待〜再议 відкласти обговорення на майбутнє.
他女口 tani щодо іншого (решти), як наприклад...
他色 tase аллохроматизм; аллохроматичний; гра кольорів (фарб напр. у самоцвітів).
他山 tesh§n та (інша) гора.
他山之石tSsMnzhTshi камінь з іншої гори {годиться для полірування яшми) (тобто: чужі слова годяться для виправлення своїх помилок).
他生 tasheng у наступному житті, у іншому (наступному) існуванні;他生末卜，此生休 ' майб^нє життя не заглянеш, а це життя минає.
他谁 tashui хто, хтось, дехто, якісь особи.
他他 tata у хаосі; у безлічі, зграями, натовпом.
他坦儿 Шйпг місце, пункт.
他往 tawang піти у інше місце.
他物权 tawuquan право на власність іншого власника (напр.: право орендатора на
користування землею).
他乡 t5xmng чужина; чужа сторона; чужий край.久客〜дбвго жити на чужині;〜遇故知 зустріти старого знайомого на чужині; зустрітися зі старим знайомим на чужій стороні.
他心通 taxlntong інтуїтивне розуміння намірів та думок оточуючих живих істот (одне з шести істотних обдарувань людини， Paracittajnana).
他形 taxing аллотріоморфізм; ксеноморфний, аллотріоморфний;他形结构 ксеноморфна (аллотріоморфна) структура.
他叙式 taxushi описовий жанр.
他用 tayong використбвувати у інших цілях; інше вживання.
他缘 tayuan уроджений ззовні (про якості природи людини).
flliiaA tazaoren протилежна сторона (у справі).
他志 tazhi інші цілі; особливі наміри, двоєдушність.
她Ш.
她 ta вона;(她的）її.
她们 ta.men вони;(她们的）їх.
趿衍.
趿脚鞋 tajiSoxie солом'яні шльопанці.
趿拉 й.іа носити матер'яні туфлі як пантофлі.〜 着拖鞋зашльопати тапочками;把鞋〜坏了 стоптати задники туфель.
趿拉儿 talar домашнє взуття без задників, шльопанці, капці.
ШШ tata йти, просуватися.
铊Ш.
鉈 ta <化> талій,
鉈盐 Шуйп <化> тіпієва сіль.
塌ta.
塌 Ш 1)(倒下）обвалитися (обвал); обрушитися (обвалення); провалитися (провал); звалити. 房顶要〜了 дах може обвалитися (обрушитися, провалитися, завалився);桥〜 了 міст провалився (обрушився, звалив);地〜 下去了 ґрунт (земля) провалилася. 2) ([Н]陷） упалий (запалість).〜鼻子 приплющений ніс; 瘦得眼睛〜进去了 так схуд, що очі впали (запіпи, провалилися);面团〜下去了 тісто сіло. 3)(安定）спокійно.〜下;已、去 душа в кого стала на місце; від серця у кого відлягло.
塌鼻 tabi плбский ніс.
塌鼻梁 tabiliang ніс з утиснутою переносицею; ніс з увігнутою перетинокою.
塌车 tache багажний (ручний) візок.
塌方 tafang <建> осип ж.; сповзання косогору (укосів).
塌火 tahu6 не стріляючий (напр. про кулю)’ непотрібний.
ШШШ takecai польова капуста, суріпиця.
塌讽 tasa 1) розчаруватися, впасти духом; 2) занепасти.
塌实 tashi 1) спокійний; заспокоїтися; 2) надійний, стабільний.
塌实 ta-shi —踏实 ta-shi.
塌台 Шйі звалити; потерпіти крах (фіаско); провалитися (провал).
塌塌儿t扼г коморка. 塌塌实实tat§shishi—塌实
塌天 tatian незвичайний, приголомшливий; надзвичайний; грандібзний;塌天大祸 величезна біда, надзвичайне горе.
塌陷 Шхійп осісти; сісти.墙基〜了 фундамент стіни осів (сів).
tayang засихати, в’янути (про рослини); занепасти (про справи).
塌中 t5zh6ng (повністю) загубити голос;
一 загубити голос.
不羽ta.
榻 ta пришивати (щось), обшивати (чим-небудь);〜綠子 обшити шнурком (тасьмою).
嗵Ш.
ta сьорбати, ковтати, не прожовуючи, ta 另见 ta.
踏实 ttshi 1)(切实）ґрунтбвно (обґрунтованість); сумлінно (сумлінність). 工作〜працювати сумлінно; ділові відносини до роботи;踏踏实实 по-діловому; копітко;踏踏实实地学习 учитися ґрунтбвно [і серйозно]; займатися ґрунтбвно і сумлінно.
2)(情绪安定）спокійно.睡不〜не могти спокійно заснути; спати неспокійним сном; забутися тривожним сном;睡得 4艮〜міцно заснути (спати);心里很不〜на душі було дуже неспокійно; серйозно (не на жарт) турбуватися;事情办完就〜了 от роббта закінчиться, тоді стане (буде) спокійніше;听 说病人的危险期己过，他的心g才〜了 коші він довідався про те, що криза в хвброго минула, душа в нього стала на місце (від серця в нього відлягло).


773
搭&
洛 ta〈化〉дьбготь ч.\ смола.
洛汕 t&y6u <化> дьбгтьова олія.
塔诏.
塔ta 1)(佛教的塔）пйгода;(清真寺的塔） мінарет. 2)(塔形建筑物）вежа; колона.干燥〜 сушильна вежа;〜式起重机 баштовий кран.
塔夫調 tSfilchou тафта; тафтиця розм.
塔吉克 tajik色 таджик, таджицький.
塔吉克人 Tajikeren таджик (таджицький); таджичка.
塔吉克族 Tajikezu таджики мн. (таджицький).
塔架стелаж.
塔尖 tSjian шпиль (башти).
塔蓝特拉Шбп绝Ш тарантела.
塔楼 t316u башта.
塔轮 Шйп <机> східчастий шків.
塔盛 t5po ступа, {намогильний (поминальний) монумент у вигляді пагоди).
塔式 tSshi типу башти, вежовий;塔式起重机 вежовий кран;塔式天线 вежова антена.
塔斯社 taslsh占 ТАСС (Телеграфне Агентство Радянського Союзу).
塔塔尔族 Tata'^rzu татари мн. (татарський).
塔台 Шйі〈空〉командна вишка. 一
獭tl
獭 ta <动> (水獭）віідра;(海獭）казлйн; камчатський бобр;(旱獭）сурок; тарбаган.
Ш& Шрі видра. ~і® видрова шапка; шапка з [хутра] видри.
Ш Щ ta.
Щ ta <动> косорбті лш.
嗒位.
搭 ta впасти духом; розчарований, вбитий.
嗒然 tkdn розчарований, вбитий, впасти духом.
Р?丧 tasang пригнічений; розчарований, вбитий; впасти духом, повісити голову.
遢ti
遏邋炫徂{також 邋遢）неохайний, брудний, недбалий.
鍺ti
结仏 1) набалдашник, наконечник. 2) підкувати, ок^и;〜足巨 одягнути металеві шпори (бойовому півню).
漯这.
潔这{скор. замість 潔河潔水）Тахб чи Ташуй {річка у провінції Шаньдун).
拓饴另见tu6.
拓泛,(把碑刻、铜器上的图文印下来）знімйти естампи (відбитки) з каменів чи бронзи.
拓本 taben відбитки написів (малюнків), зроблені з каменів чи бронзи; альбом естампів.
拓蓝纸 talanzhl копіювальний папір.
拓摹 tamo зняти відбиток.
拓片 t^pi^n естампи (відбитки) написів (малюнків), зняті з каменів чи бронзи.
拓翼 tayi опустити крила {тобто: розгубитися, бути збентеженим).
Щ ta.
闼这 1) двері, бокові двері; 2) проміжок між дверима та екраном за дверима; у дверях, на
порозі;在〜у кімнаті, у внутрішніх покоях; 3) пересувний екран (ширма) перед дверима.
胃饴另见сШ.
搭诅копіювйти—搭写.
挞这.
捉伐 t&fd <书> каральний похід.大张〜йти каральною війнбю проти кого; виступити в каральний похід; йти каральним походом.
拉末 tamo білий метелик з чорною спинкою.
捉市 tashi висікти на ринку; піддати публічній карі.
榻ій.
榻 ta лежанка.竹〜бамбукова лежанка;同〜 спати на одному ліжку.
榻板 taban верх лежака, дошки, ліжка.
榻布 tabu грубе (товсте) полотно.
榻登 tadeng килим на приступку (лавці) біля ліжка.
铪另见诏.
踏 ta (踩）топтати кого-що (топтання); наставати; ступити на що，розм.〜进门滥 переступити [через] поріг; ~脚取暖 тупотіти ногами, щоб зігрітися;被牲口〜倒的禾苗 затоптані худобою сходи.
踏板础如1)(踏脚版）підніжка,电车的〜 підніжка трамвая. 2)(脚踏）педйль 况•钢琴 的〜педіпь рояля;刹车的〜гальмова педаль; педаль гальма.
踏步 tabu:原地〜走！ на місці _ кроком руш (未 起步时喊的口令）на місці (行走时喊的口令)! 大〜前进 широкою ходою вперед.
踏动 tadong нажати ногою; привести у рух ногою.
踏碓 tadui рисообдирочний млин з ніжним приводом.
踏伏 tafu знайти та знищити засідку супротивника
踏歌 tage відбивати ногою ритм пісні.
踏肩 tajian один за іншим, безпосередньо один за іншим.
踏脚板 tajiaobSn педапь; підніжка (вагону).
踏勘 1) < 建 > рекогносцирувальне
вишукування. 进行〜 зробити рекогносцирувальне вишукування. 2)(查看 出事现场）оглянути (оглянути) на місці злочину.
踏看 takan [робити] огляд на місці.
踏破铁鞋无觅处，得来全不费功夫tAp6 tiexie wu mi chu, de-lai quan bu fei gong-fu вдень з вогнем не знайдеш, а отут саме в руки прийшло.
踏平 taping утрамбувати, зрівняти з землею, розтоптати.
踏破 tapo розтоптати, витоптати; зносити {про взуття).
踏青 taqlng робити заміську прогулянку навесні.
踏上 tashang ступити,〜台阶 піднятися на ґанок; 〜征途 відправитися (пуститися) у шлях;〜丰且 国的土地ступити на рідну землю;〜工作岗 位 улаштуватися на роббту; стати (устати) на роббче місце; почати працювати.
踏月 t^yue тинятися місячною ніччю, прогулюватися при місяці.
ра
Щіа.
踢 ta ступати, попирати ногами; топтати,
відбивати ногою ритм.
胎诏і.
胎1 Ші 1)(胎儿）плід; зародок.足月〜 доношений плід;不足月〜недонбшений плід; 过月~ перенбшений плід. 2)(怀孕或生育次 数)：头〜пбрвенець; первісток;末〜мізинок; остання дитина в родині;第二〜друга вагітність; другі пологи;生第 二〜родити вдруге;母猪一〜生了十:^只小赞свиня принесла дванадцять поросят за один опорос.
3) 	(Й-?) заготівля; сирець.泥〜заготівля (сирець) із глини.
胎2 tai шина;(车轮外胎）покришка;(车轮内胎） камера.
胎包ШіЬйо ->胎盘
月台胞 taibao плацента.
月台产# taichanxue акушерство.
月台动 taidong рух дитини в утробі.
月台毒 taidu хвороба, яка одержана в утробі матері, уроджена хвороба.
月台 JL tai'er утробна дитина (плід); зародок.
胎发Ші位—胎毛.
月台类 taifen меконій.
胎骸 taihai дохлятина.
月台记 taiji родима пляма; родимка.
胎块 tSikuM родимка.
月台络带 tailuodai пупочний канатик, пуповина.
月台毛 taimao волоски немовляти..
月台面 taimian протектор (верхній пласт автопокришки).
胎膜 taimo <Ш> навколоплідна (плодова) оболбнка.
胎盘 taipan <Ш> плацента; послід; дитяче місце.〜循环 плацентарна циркуляція; плацентарний кровообіг.
胎盘球金白t5ipdn qiudanbai <药> плацентарний глобулін.
胎盘炎 taipanyan плацентит, запалення плаценти.
月台气 tai.qi реакція на вагітність.
胎生 t5ish6ng <生物> живородіння; вівіпарія.〜 动物 живородні [тварини];〜植物 живорбдна рослина.
taishengyu живородні риби.
月台歪 taiwai хирлявий, слабкий (фізично).
胎位 tSiwdi <医> полбження плоду.〜不正 не- правильне полбження плоду.
月台衣 taiyl <Ш> плацента (послід) і навколоплідна (плодова) оболбнка.
胎孕 taiyun бути вагітною.
胎疲tSizhi—胎记.
胎坐t5izu6—胎盘
月台座 taizuo <ffl> сім'янбсець; плацента.
台 tai.
台Ш 1)(平面高的建筑物）вишка.临И搭一个 木板的〜спорудити тимчасові дерев'яні підмостки (тимчасбвий дерев'яний поміст). 2) (舞台）сцена; підмостки мн.;(露天舞台） естрада;(讲台）трибуна; кафедра;(主席台） стіл [президії].上〜表演 виступати на сцені.
3)(底座）підставка.磨〜підстйвка для жернова;烛〜свічник; підставка для свічок.
4) <技> стенд; пульт.〜式车床 верстачний токарський верстат;试验〜іспитовий стенд (пульт);操纵〜пульт (стенд) керування;
〜диспетчерський пульт;检查〜контрбльний пульт. 5)〈量词>:三〜机器три машини;四〜 机车 чотири паровози. 6)(桌子）стіл.梳妆〜


774
туалет; туалетний столик.
台安 taian Ваш спокій, Ваше благополуччя; ваше здорбв’я (з завершальної формули листа).
台背 taibei сутулий, згорблений {тобто: старий). '
台本 taiben п'єса, перероблена (перероблена) для постановки на сцені; постановочна п’єса.
台布 taibu скатертина ж.
台步 taibu театральна хода (хода).
台枰 taicheng платформні (настільні) ваги.
台词 taici 〈居lj> мовний матеріал; слово ролі; роль ж.背〜розучувати роль;背熟〜завчити (вивчити) роль;提〜суфлірувати;演员〜记得 不熟 артист погано знає свою роль.
台辞 taici тирада, сценічна репліка.
台灯 taideng настільна лампа.
台地 tdid丨 <地理> платфбрма.
□* % taidian ваша телеграма.
台度 tdidii <建> панель ж.
台端 taiduan ви; Ваша милість (честь) застар. 谨聘〜为顾问 сьогбдні запрошуємо Вас на посаду радника (консультанта).
台风 йі传ng <气> тайфун.〜路经 траєктбрія (шлях) тайфуну; ~转向 поворбт тайфуну;十 二级〜тайфун у дванадцять балів.
台风儿 taifengr манера гри [артиста]; манера триматися на сцені.
台风眼 tdi侘ngySn <气> око тайфуну.
台甫 taifii Ваше ім'я.
台阶tdijiS 1)(供人上下的踏级）схбди мн.; ґанок.站在〜上 стояти на ґанку; стояти на сходах. 2)(下场的机会）лазівка; пригожий привід.
台 口 tdik6u〈剧〉авансцена.
台历 taili настільний календар.
台球 tdiqiii 1)(打弹子游戏）більярд; більярдна гра.打〜гр^ти в більярд (на більярді);—盘〜 партія в більярд;〜桌 більярдний стіл;〜杆 кий. 2)(弹子球）більярдна куля.
台球房 taiqiufang більярдна.
台上tdisMng (指在舞台上）на сцені;(指在讲台 Jt) на трибуні.在〜演出 грати на сцені;在~ 作报告 робити з трибуни (з кафедри) дбповідь; виступати з трибуни.
台湾民主自治同盟TSiw5n minzhu zizhi tongmeng Ліга демократичної автономії Тайваню.
台下Шхій у [зоровому] залі.〜响起了暴风雨般 的掌声 у [зоровому] залі (у публіці) роздалися бурхливі оплески.
台原 tdiyudn <地理〉плоскогір’я.
台柱子taizhu-zi 1)(剧团中主要演员）прем'єр; прем’єрша;(歌剧的女主角）примадбнна; ("k蕾舞剧女▲角）прима-балерина. 2)(指团 体中的骨干）.стовп застар.\ кит розм.; міцний кістяк. J
台子tdi.zi (台球桌)більярдний стіл;(兵兵球桌） стіл настільного тенісу.
台钻 taizuan свердлування на верстаті.
抬 tdi.
抬 tdi 1)(举起）підняти кого-що підйбм;(猛抬） підкинути що.〜手 підняти (підкинути) руку; 〜头 підняти (підкинути) гблову;〜起担架 підняти носилки;箱子太重，〜不动 шухляда дуже важка, її не підняти;不要把他〜得过高 не слід так звеличувати його. 2) (ft) нести кого-що.〜轿 нести паланкін;〜担架 нести
носилки;把桌子〜过来 перенести стіл сюди; 把东西〜到三层楼去віднести речі на третій поверх;〜到下面去 віднести (знести) кого-що вниз;〜进院子里 внести кого-що в двір;〜出 винести кого-що;〜来 принести кого-що;〜去 віднести кого-що;〜开 віднести кого-що [убік]. 3)—抬杠.〜起来參有个完 сперечатися (сперечатися) без кінця.
抬爱 taiai виділяти (робітника), виказувати довіру (честь).
抬 榜 taibang опублікувати список (екзаменаційних оцінок).
抬动 taidong піднімати, відривати від землі.
jptt taigang <口> сперечатися (суперечка); прирікатися (сперечання); сваритися розм.; сперечатися (сперечання). 女子〜的入 сперечальник рош.; сперечальниця розм.; аматор (аматорка) посперечатися;他总爱和 人〜у нього дух протиріччя;他们总不免要抬 个/J、杠 між ними іноді відбувалися невеликі незгоди.
抬杠辩嘴 taigangbianzul сперечатися, сперечатися з піною біля рота.
抬高 taigao підняти що (підйбм); підвищити що (підвищення); підняти кого-що (узвишшя). 投机商〜物价 спекулянти підняли ціни на товари;〜自己的身价 набити собі ціну; звеличити себе;〜¥ І/і4 підняти кого в суспільній думці; звелгічувати кого\ 打击另lj 人，〜自己 нападати на інших (принижувати інших), щоб підняти себе; звеличувати себе за рахунок приниження інших.
抬鼓弄 taigunong заштовхати; збити з ніг, повалити.
抬价 taijia піднімати (підвищувати) ціну; роздути ціни.
抬肩 tai-jian пройма.
抬举 tai-ju (称赞）зробити знаки уваги кому; робити честь кому; цінувати кого;(提拔） висунути кого (висування).不识〜не цінувати (не розуміти) доброго до себе віднбшення;你太〜我了 ви робите мені занадто багато честі!
抬钱 taiqian позичати.
抬枪 taiqiang пищаль.
抬儿 tair оберемок, купа; ноша, тягар.
抬手动脚 taish6udongjiao піднімати руки та рухати ногами (тобто: братися за справу, приступати до справи; до чого не приступити, на кбжному кроці).
抬头 taitou 1)(举起头）підняти (підкинути, задерти) гблову.〜一看 глянути, піднявши (підкинувши) гблову; підняти очі на кого-що; 他羞得抬不起头来від сорому він не міг підняти голови. 2)(不受压制）підняти гблову. 不让保守思想重新〜не можна, щоб консервативні пбгляди знову відродилися; 解放后穷人们才抬起头来тільки після звільнення бідняки підняли гблову. 3)(书信 的玲头）новгій рядок;(单据的ім'я обличчя (установи).
抬头纹 taitouwen зморшки на лобі.
抬眼 tdiySn величне (вражаюче) видовище.
抬走 taiz6u віднести, винести.
骀 tdi.
马台 tai 1) кляча, поганий кінь; 2) тупиця; поганий, нездібний, тупий (про людину).
ftai.
苔 tai <植> печіночники мн.
苔钱 taiqian лишайник (круглої форми).
笞藓 taixian мох.〜植物 мохоподібні; мохи мн.; 〜动物 моховинки мн.
笞蘇学 taixianxue бріологія.
笞癖taixuan〈医〉皿шйй.鳞状〜лускатий лишай;毛发〜волосяний лишай.
苔原 tdiyudn <地理> тундра.
笞纸 taizhi папір з моху.
食^ tai.
炱 tai сажа, кіпоть; як сажа, чбрний, закоптілий 其色〜кблір у нього - як сажа.
目这 tai 另见пАі, neng, tai.
能 tai замість 台(кит. астр. Тай, три пари зірок у сузір’ї 北斗，див.三台).
路 tdi.
胎 tai топтати, топтати ногами.
鱼台tai.
In tai 1) японська скумбрія (Scomber japonicus);
2) 	плямиста спина; плямистий, старечий {про спину); 3) старий;〜稚 старі та малолітки, старі та діти.
臺 tai.
薹1 tai <植> осока.
薹2 tai (蔬菜的细莲）стрілка.蒜〜стрілка часнику;抽〜іти у стрілку.
tai 另见сій; dai.
大 tai занадто; збвсім, повністю;〜憨生 занадто дурний, збвсім без розуму;〜狂生 у надзвичайній скаженості, збвсім не в собі.
大和 taihe велика благодать, велика гармонія.
大上 taishang найвищий; найдосконаліший (правитель, мудрець).
大肩、taixl 1) глибокий вдох; глибоко вдихати; 2) великий відпочинок, дбвгий перепочинок.
大一taiyl велика єдність; первісна речовина; первісна єдина субстанція.
太 tai.
Ж tai 1)(过分）занадто; надто; зайво; боляче просту до чого.〜天真 надмірна (крайня, зайва) наївність;质量〜差 занадто (надто) низька якість; по якості занадто (надто) низько;水〜烫 вода надто (занадто, боляче) гаряча;这可〜糟了 до чого (боляче вже) кепсько сталося;这孩子实在〜聪明了 до чого розумна ця дитина;这〜过分 了 ！ це вже занйдто!这〜奇怪了！ д夕же (занадто, надто) вже усе це дивно! це прбсто дивно!这〜不象 话了 це ні на що не схоже! це прбсто (таке) неподобство! це ні в які ворота не лізе;这家 伙〜滑头 цей тип боляче (надто) хитрий;/[尔〜 谦虚了 ви зайво (надто, занадто) скромні;他 的话〜多 він занадто (надто) балакучий (багато говорить);价钱〜贵了 кбштує надто (занадто) дорого; непомірно висбка ціна;衣 月艮穿得〜脏了 бдяг надто заносився; збвсім заносити плаття;这〜平常了，何必奇怪усб це занадто звичайно, щоб дивуватися; це так прбсто, нічбго немає простіше (важкого);你 〜客气了，我真过意不去ви так люб'язні, що мені прбсто совісно. 2)(很）дуже; дуже; надзвичайно; боляче прост.〜好了！ відмінно! прекрасно! чудово!这办法〜好了 яка чудова (прекрасна, чудова, щаслива) ідея!她Р昌得〜


775
好了 воніі чудово печуть;他不〜聪明 він не особливо (не дуже, не боляче) розумний; у нього розуму не дуже (не боляче) багато; він не з розумних;我〜满意了 я надзвичайно (дуже, пребагато, по-диявольському) задоволений;能见到你〜我高兴啦! я надзвичайно (несказанно) радий, що зміг вас побачити.
太白星 t&bdixTng <^с> Венера.
太半 taiban більше половини, більша частина.
太冲 taichong велике недіяння, духовний спокій, пбвний душевний спокій (абстрагованість від реальності).
太阿倒持 ТУб dao chi віддати зброю (владу) у чужі руки і цим поставити себе під удар; віддати себе у владу іншого.
太夫人 taifu-ren Ваша матінка.
太高 taigao предки.
太古 t^igii глиббка старовинність (старовина); сива старовина.在〜时代 у далекій давнині; у глибоку старовину; у сиву старовину.
太古代 TAigtidai〈地质> археоізбй; архейська (археозойська) ера.
太古界 TMgiiji色〈龜质〉архейська гр夕па.
太后 t&h6u імператриця-мати ж.
太极 taiji велика (первісна) межа (перед виділенням сил інь - жіночої та ян — чоловічої), вищий початок, початок всіх начал.
太极拳 taijiquan "тайцзицюань" {різновид китайських гімнастичних вправ, що слугує для самозахисту, а головним чином для зміцнення здоров'я).
太监 taijian євнух.
太空 taikong ефір
太庙 taimiao храм імператорських предків.
太平 taiping спокій (спокійний); мир (мирний). 〜盛世 період миру (благоденства) і процвітання;〜观念 демобілізаційні настрої; 〜无事у&гарйзд;我为了求个〜，也就同意了 я погодився, щоб мати спокій.
太平鼓 taipinggu "тайпингу" {різновид бубна, тамбурина).
太平间 taipingjian покійницька; покійницька розм.
太平门 taipmgmen запасний вихід.
太平鸟诏ipingniSo <动> омелюх [звичайний].
太平梯仏ipingtT пожежні (аварійні) сходи.
太平天国 TAiping tianguo < 史 > "Тайшін Тяньго" ("Небесна держава великого благоденства").〜革命 Тайпїінська революція.
ЖШ taiqlng 1) небо; 2) вища чистота (один з трьох вищих світів); 3) Дао.
太人铪 ігбп матуся.
太上皇tAisMnghudng 1)(皇帝的父亲） імператор-батько, що передав свій престол спадкоємцю. 2)(指实际统治者）волбдар застар..，цар і бог; фактичний заправила; всехозний владика.
太 й taishen надмірний, непомірний, величезний; занадто, забагато; зайвий.
太师椅 taishlyl крісло.
太瘦生 t^ish6ush6ng особливо худий; слабкий, виснажений.
太岁 tMsui Юпітер.
太岁头上动土 taisui tou-shang dong tu лізти чорту на роги; лізти на рожон.
太太炫i_tai 1)(旧时称女主人）пані; бариня. 2) (西方上层社会指已婚女子）дама застар.\ (旧时称呼已婚女子）пані застар.\ 3)(旧时
对某人妻子的尊称）пані; мадам ж.李〜ійні (мадам) Лі. 4)(旧时指对方的妻子)дружина; (指自己或第三者的妻子）дружина, жінка.请 向您〜问好 передайте привіт вашій дружині.
太肩、taixl <书> важкий подих; важко зітхати.
太项 taixiang вільний член.
太学 taixue <史> університет.
太阳 tdiydng 1) <天> Сбнце; геліо-.〜物理学 геліофізика; сонячна фізика;〜黑子 сонячні плями. 2)(指太阳光）сонце.晒〜грітися на сонечку (на сонці);今天有〜сьогбдні сонячно;〜出来了 сбнце зійшло;〜落下去了 сонце сіло;〜当头 сонце в зеніті;〜晃目艮 сбнце б'є в очі.
太阳虫 t&iySngch6ng <动> сбнце.
太阳灯 taiyangdeng 〈医〉ртутно-кварцова лампа; гірське сонце; соллюкс.
太阳地儿taiyangdir на сонці.在〜里工作 працювати на пригріві;在〜里取暖 грітися на сонечку;在〜里晒干 сушити що на сонці.
太阳膏 taiyanggao пластир від головного болю {кладеться на скроню).
太阳黑子 taiyangheizi сонячні плями.
太阳镜 t》iydngjing <天> геліоскбп.
太 Р日历 taiyangli сонячний календар.
% Р曰 Ш taiyangneng сонячна енергія; геліоенергія.〜电池 батарея сонячної енергії; геліобатарея;〜发电站 геліостанція; геліоелектрична станція;〜热水器 геліо-водонагрівач; 〜 动力学 геліо-енергетика.
太阳年 taiyangnian <天> сонячний рік.
太阳旗 taiyangqi япбнський прапор.
太阳鸟 taiyangniao <^]> нектарниця; нектарка.
太阳日 tMydngri <天> сонячна доба.
太阳时 t^iydngshi <^> сонячний час.
太阳系 taiyangxi〈天> сонячна система.
太阳穴 tMydngxu6 <Ш> скроня.
太阴月 tMyTnyue місячний місяць.
太爷 taiye дід; дідусь ч.
太一taiyl 1) первісна речовина, первісна єдина субстанція; 2) верховний владика, бог.
太医 taiyl〈史〉придворний медик (лікар); лейб-медик.
太阴历 taiylnli місячний календар.
太 子 taizl спадкоємець престолу; престолонаслідник;(俄国的太子）царевич; цесаревич;(英国的太子）принц (Уельський).
tai 另见di
tk. tai хвиля.
J\k tai 另见shi.
伏 tai марнотратство, тринькання;侈〜无度 бути марнотратним без міри.
汰 tai 1) мити; очищати;〜金 намивати золото; 2) вимивати; чистити, відсіювати (непотрібне); забирати (погане); позбуватися (чогось);沙 之〜之 відсіяти це та відмити це;〜兵 відсіювати поганих воїнів; 3) підсковзнутися; ковзати;〜而仆地 підсковзнутися та впасти на землю. 4) зайвий, надмірний; через міру; 〜虐 надмірна жорстокість. 5) замість 太 (поважний; шановний). 6) хвиля;击〜 вдаряти по хвилях (веслах).
态
tai.
态t&i <语> стан.主动〜активний стан;被动〜 пасивний стан.
态度 tai-du 1)(举止）поводження; манери мн.\ (待人接物）звертання.〜拘谨скрбмне поводження; скромні манери; бути скромним;〜大方 тримати себе вільно (невимушено);〜生硬 грубі манери; грубе звертання (віднбшення);我们决不能釆取老 爷式的〜ми не повинні поводитися по-панськи;他对我〜很冷淡 він ставиться до мене дуже холодно; він звертається до мене дуже холодно. 2)(看法）пбгляд; ставлення (立场）позиція;(釆取的行动）підхід.马克思 歹！J 宁主义的〜марксистсько-ленінський підхід; марксистсько-ленінська позиція;科 学〜наукбвий підхід;劳动〜віднбшення до праці;对问题的正确〜правильне ставлення (правильний підхід) до питання;表示〜 виразити [своє] віднбшення; показати [свою] позицію; висловити [свій] пбгляд;采取观望 的〜зайняти вичікувальну позицію;采取不 信人的〜ставитися з недовірою до кого;持敌 对〜зайняти, ворожу позицію; вороже ставитися до кого-небудь; бути вороже налаштбваним до кого-небудь;〜坚决 завзято відстоювати свою позицію (свої погляди); твердо стояти на своєму;不知釆取什么〜才 好 не знати, як поводитися; не знати, яку лінію вести. 口参阅“耍态度 shua tai-duM.
态势 taishi полбження й обставини.
态势语 taishiyu мова жестів, кінетична мова; жестикуляція задля передачі думки.
态状 taizhuang стан; вигляд.
狀促.
肽⑶ <化> пептид.
肽键 tMjiSn <化> пегшідний зв'язок.
胎酶 tiimSi <化> пептидйза.
钦 tai.
钛 <化> титан.
钛白 tMMi <化> титінові. 钛钢 t^igSng <化> титанова сталь.
钛酸 t&isu5n〈化> титанова кислота.
taitiekuang <^Г> ільменіт; вашингтоніт; кібделофан; титанисте залізо; титанистий залізняк.
泰^ tai.
泰斗 taidou корифей.
泰风 taifeng західний вітер.
泰国人 Taiguoren таїландець (таїландський); таїландка.
泰矛П taihe величний спокій, загальний мир.
泰亨 taiheng успішний, благополучний, квітучий.
taimi'eryu тамільська мова, tailiiguyii телугу мова.
泰然 tairan спокійно (спокій).〜处之 поставитися збвсім спокійно; зберегти пбвний спокій; поставитися з байдужістю (байдуже);〜自若 як ні в чому не бувало; залишитися абсолютно спокійним (рівним， як завжди); не втрачати щиросердечної (внутрішньої) рівноваги. ‘
泰山 tMsh§n 1)(敬仰的人）великий, людина; надійна опора; оплот;(重大的事务）велика справа; велика річ. 2)(岳父)тесть ч.
泰山北斗 taishan beidou корифей.
泰适 taishi знаходитися у стані душевної


776
рівноваги (абсолютного спокою); спокійний, врівноважений; у чудовому здорбв’ї.
泰西 taixl Захід; західний світ; Європа та Америка.
泰语 taiyii мови тай; сіамська мова.
泰真 taizhen первозданна реальність (субстанція).
泰族 taizii народність тай.
tdi 另见 neng; tai.
能 tai —►态 (позиція, поведінка， стан, полбження).
TTTf І .
酞
酞 йі <化> фталеїн.
酞酸 tMsuan <化> фталева кислота.
坊 tan.
奶 tan і丹塌.墙〜了 стінй обвалилася
(розвалилася, обру шилася).
坊方 tanfang <Ш> осип ж.; сповзання косогору (укосів).
奶塌 tanta розвалитися (розвал); обвалитися (обвал); обрушитися (обвалення спец.).河岸 〜了 береги ріки обвалилися (оповзли);桥由 于架〜而倒下来了 міст звалився внаслідок обвалення ферм;房屋完全〜了 будинки зовсім розвалилися (були в руїнах).
Щ о tantai 1) розвалитися, обвалитися; занепасти;殖民统治迟早必然要讲台 колоніальне верховенство рано чи пізно неодмінно занепаде; 2) втратити обличчя, зганьбитися, осоромитися; потерпіти фіаско.
ЩШ tantui прийти у запустіння (занепасти); крах, падіння, занепад.
tan.
贪 tan 1)(求多）жадібний на що, до чого (жадібність); ласий на кого-що, до кого-чого. 〜钱 жадібний до грошей; ласий на гроші; кбристь ж.; користолюбство; жадати багатства;〜睡 сонливість;〜睡的人 сонлива людина;〜玩 бути ласим на розваги;〜看热 闹，舍不得走 так захопитися видовищем, що шкода іти. 2)(追求）гнатися за чим, розм. (гонка); жадати чого, з неознач. у книжк.〜快 гнатися за швидкістю;〜名 жадати зливи.
贪爱 tanai 1) палко любити; 2) домагатися (чиєїсь) любові.
贪 Ш tanbao жадібний та жорстбкий, ненажерливий та нелюдяний, жадібний та грубий.
贪杯 tanbei бути жадібним до чарки; любити випити, звикнути до вина.
贪 1$ tanbei 1) ненажерливий та непокірний; жадібний та непокірний; 2) порушувати (встановлений порядок) через жадібність (жадобу, пожадливість).
贪贝才 tancai папко бажати багатства; жадібно прагнути до збагачення; гнатися за наживою.
贪贝才黑卖货 tancaiduhuo жадоба багатства та грошей; невгамовна жадібність; гнатися за багатством та грошима.
贪@ tanchan ненажерливий; жадібний (до їжі); прожерливий; ненажерливо, жадібно.
贪吃 tanchl жадібно їсти; жадібний до їжі; прожерливий.
贪大求 ч?羊 tan da qiu yang прагнення до масштабності й іноземщини; захоплюватися великими масштабами й іноземщиною.
贪呆 tandai жадібний та тупий; скнара та
дурень.
贪得无厌 tan de wu yan безмірна (непомірна) жадібність (жадібність); безмірна
(непомірна) корисливість; ненаситний
(ненаситність).
贪多嚼不烂 Шп duo jiao bu lan поскупишся — не розжуєш; за двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш; погнався за скибою, а без крихти залишився; в одній руці двох кавунів не втримаєш.
贪多求'决 tan duo qiu kuai погоня за кількістю і швидкістю.
贪夫 tanfu жадібна людина; жаднюга; скупий.
贪夫徇财 tanfuxuncai жадібна людина готова віддати й життя заради розкоші.
贪官污吏 tanguan wuli продажні чиновники; чиновники-казнокради і хабарники.
贪红尘 tanhongchen мріяти про червоний пил {тобто: прагнути до людських задоволень).
贪贿 tanhui хабарництво; хабарничати; корупція. 乂
贪货 tanhuo прагнути скарбів; гнатися за багатством.
贪祸 tanhuo накликати біду через бажання (до чогось).
贪见 tanjian ілюзії (омана), що породжуються пристрастями.
贪酒 tanjiu бути охочим до вина, любити випити; п’яниця.
贪快 tankuai прагнути веселощів, прагнути до задоволень.
贪懒 tanlan лінуватися; прагнути до гультяйства; бездіяльно жити.
贪禾!J tanli прагнути до наживи; гнатися за зиском; наживатися
贪婪 t5nMn < 书 > жадібний (жадібність, жалувати розм.); жадібний (жадібність).〜的 目光 жадібний (жадібний) погляд (погляд);〜 的殖民主义者жадібні колонізатори;〜地读 书 жадібно (з жадібністю) узятися за книги (за навчання);〜地望着 дивитися на кого-що жадібно (жадібно, з жадібністю, з
жадібністю); пожирати кого-що очима (очима, поглядом).
贪利忘害 tanliwanghM у гонитві за (наживою) забувати про небезпеку.
贪恋 tanlian прихильність (прив'язаний, прив'язатися); пристрасть (пристраститися); потяг;(舍不得）не в силах розстатися з чим. 〜酒色 пристраститися (прихильність) до пияцтва і розпусти; ~富贵 потяг до багатства; не в силах розстатися з багатством;〜风景优 美 захопитися красою прирбди (місцевості); 几十对眼睛都〜地盯着за нею жадано стежили десятки поглядів.
贪墨 tanmo <书> хабарництво; корупція.
贪名 Anming прагнути слави; домагатися популярності; шукати славу.
贪溺 tanni звикнути (до чогось).
贪女色 Шппйзб похітливий (хтивий).
贪便宜 tan pian-yi 1)(贪小）спокуситися (погнатися за) дешевизною; вигадати що.贪 小便宜 прагнути вигадувати на всяких дрібницях. 2)(图省力）гнйтися за легким успіхом.
贪十奇 tanqing дізнатися обставини.
贪食好酒 tanshihSojiii любитель поїсти та випити; прожера та п'яниця.
贪食症 tanshizhSng <医> поліфйгія.
贪生 tansheng тремтіти за своє життя; чіплятися за [своє] життя.
贪睡 tanshui любити поспати; соня.
贪生怕死 tan sheng pa si тремтіти за свою шкіру.
贪天乏功 tan tian zhT gong приписати (привласнити) собі заслуги інших.
贪头 tantou предмет обожнюваня.
贪图 tSntii прагнення (прагнути) до чого; бажання (бажати що, чого, з тознач.)\ жадібний на що, до чого，до чого; ласий н译 кого-що, до кого-чого, до чого,〜名利 прагнення до слави і вигоди (б^гатстра); жадібний до слави і вигоди (багатства); ласий на почесті і грощі; ~安逸 прагнення до легкого і дозвільного життя; бажати собі легкого і безрбльного життя;〜享乐 прагнення скористатися вдім^ благами життя; схильність до погоні за задоволеннями;〜便利 прагнути поменше утрудняти себе;他〜凉快，伤风了 він спокусився тим, що прохолодно, і застудився.
贪污 mnwU (非法侵占）розкрадання книжк.; казнокрадство;(受贿）хабйрнццтро; хабарничати; корупція, ~公款 розкрадання (розкрадання) суспільних грощей; казнокрадство;〜公共财物 розкрадання (розкрадання) державного (суспільного) майна;〜分子 казнокрад; розкрадач; хабарник; 〜现象 казнокрадство; хабарництво; корупція; продажність;在旧社 会官僚〜成风 у старому суспільстві казнокрадство і корупція (продажність) чиновників стйли повсякденним (побутовим) явищем.
tanxiang пристрасно прагнути (чогбсь); постійно мріяти (про щось),
贪小 tanxiao намагатися урвати де щр можна; ганятися за дрШною вигодою; прагнути вигадувати на всяких дріб'язках.
贪小失大 tan хШо shT da поженешся за малим, упустиш велике; поскупишся ц малому, втратиш у великому.
贪心 ШпхТп 1)(不知是）Жадібний (жадібність). 你真〜！ який ти жадібний! 2)(贪多的欲望） жадібність.〜不足 ненаситна (безмежна, непомірна) жадібність; бчі завидющі, руки загребущі;〜不足的人 людина ненаситної жадібності; жаднюга ч., ж.，прост,\ 剥削阶 级的〜是不会满足的жадібність (жадібність) експлуататорського класу не м在є (не знає) меж,
贪 5® tanzang хабарництво; хабарничати; корупція，〜丰王 & корупція (хабарництво) і беззаконня; хабарничати і робити беззаконня.
贪者 tanzhe скупий, скнара.
贪嘴诏nzuT жадібний (ласий) до їжі (на ；іжу); обжерливий (обжерливість); ненажерливий (ненажерливість); обжерливість; ненаситний,
您 tan.
Ш tan вони {замість він);〜岁数儿大了 воніі (він) вже немолоді,
tan另见如.
探 tan пробувати руками; прощупувати; попадати рукою (у що-нббудь);见不善如汤 при виді дурнбго (відсахнутися), ніби попав рукою у окріп.
tan 另见chSn.
曜曜 tantan 1) фиркати, хропіти {про коня); 2)


777
задихатися від щастя; радіти; радісний; 3) пбвний; багаточисельний.
滩 t5n.
滩 tan 1)(靠岸的滩）обмілина ж.; прибережна мілина.沙〜піщйна обмілина. 2)(水中的滩） обмілина ж.;(河中石滩）поріг.险〜 небезпечний поріг; небезпечна обмілина.
滩、沙 tansha піщаний намул, піщана мілина.
滩盐 tanyan усадочна сіль.
滩子 tanzT бурлак.
摊伽.
摊 t§n 1) 摊开.两手一〜розвести руками;把 凉席〜在床上 розстелити (розкласти) циновку на ліжку;把豆子〜在场地上晒一晒 розсипати боби на току для просушки на сонці;把问题〜出来讲清会викласти питання і внести повну ясність; викласти питання, як вони є. 2)(售货的滩子）лоток; ларьок; ларь ч.;(一排_子）ряд;(售货亭） кіоск; намет.水果〜фруктбвий ларьок;肉〜 м'ясний ларьок (ряд); лоток (ларьок) з м'ясом; 饮食〜обжорний ряд; обжорна крамниця;旧 书〜ларьбк букініста;报〜газетний кіоск. 3) 〈量词〉калкіжа. —〜稀泥 калкіжа [бруду];— 〜血калюжа крові;地板上有一〜水на підлозі калюжа [води]. 4)(烹妊法)：〜煎饼 пектіі млинці;〜又鸟蛋 жарити (готувати) яєчню. 5) (分担）розкладати що (розкладка); верстат що (верстка).费用由大家来〜нбсти витрати по верстці; витрати розкласти на усіх;这一 顿饭每人〜两角钱цей обід кбштує двадцять феней із брата.
摊场 tanchang сушіння зерна [на повітрі, на сонці].
摊贩 tSnf^n лоточник; лоточники.〜生意 лоткова торгівля;做〜生意 торгувати з лотка; лоткова торгівля.
瘫疯诏nfBng параліч.
摊黄菜 tanhuangcai підсмажені яйця, яє чня.
瘫痪 tanhuan параліч.
摊开 tankai розгорнути що (розгорнення); розкласти що.〜地筵 розгорнути (розкинути) килим;〜书本 розкрити (розгорнути) книгу; 在桌子上〜地图розстелити на столі карту;把 草药〜розкласти цілющі трави; ЇС网〜Ш——晒 розгорнути (розкласти) мережу для просушки на сонці.
摊牌 tanpai розкрити (відкрити) свої карти; у відкриту.
摊派 tanpai розверстка (розверстати що); розкладка (розкласти що). 平均〜 розверстати (розкласти, розподілити) що нарівно;按户〜розверстка (розкладка) по родинах (по дворах); розкласти що на кожну родину (на кожен двір);〜捐税 розверстка (розкладка) податків і зборів.
摊手 tan-zi 1) —►摊 2).旧货〜товкачка; товкучий ринок; барахолка прост.;—排卖 鱼的〜рибний ряд. 2)(规模):〜不要铺得那么 大 не треба так широко розкидати своє господарство. □参阅“摆摊子 bai Шп.гі”.
瘫Шп.
瘫Шп—瘫痪.躺在床上，她好象〜了似的不能 动弹 вона опустилася на ліжко і, як у паралічі, не могла поворухн}пгися.
瘫痪 tanhi^n 1) <医> паріпіч.四肢〜параліч (паралізація) кінцівок; кінцівки оніміли;他〜
了 він розбитий (уражений) паралічом. 2)(机 构不能正常工作）бути паралізованим.处于〜 状态 бути (знаходитися) у паралізованому стані;经济危机是世界资本主义市场处于〜 状态 економічна криза паралізувала ринки капіталістичного світу.
擁软 Шпшйп слабкий (слабість).手脚〜слйбість у кінцівках.
瘫子 tan-zi паралітик розм.; паралітичка рош.; паралічний; паріпічна.
fc? tan.
坛1 tdn 1) (土堆成的台子）насип ж.; насипна площадка.花〜кл夕мба. 2)(文艺界）поприще; арена; кола мн.艺〜у світі мистецтва; у колах діячів мистецтва.
坛2 tan —坛子.酒〜посудина.
і云曼 tanman плоский, рівний.
坛漫 tanman простбрий, безкрайній.
坛子 tan-zi глиняна посудина пузатої форми.瓷 ~ фаянсова посудина..
坛子肉 tdnzlrdu м’ясо тушковане у горщиках.
县 tan.
•Я•花 tanhua <植> епіфілюм гострий-пелюст- ковий.
昙花一现 tanhua yl xian швидко розцвісти і зів'янути; скороминуче; мигнути, щоб зразу зникнути.〜的人物 герой на годііну.
昙摩 tanmo драхма.
Ш 曰 tdnri похмурий день, захмарений день.
Щ■昙 tan tan хмарний, похмурий; затягнутий хмарами.
昙天 tan tian похмуре небо; захмарений день.
谈t虹
谈 tdn 1)(讲话或讨论）розмовляти (розмбва); розмовляти; говорити.空〜[вести] порожню розмову;〜不通 не зговоритися; не можна зговоритися;〜不上 нема чого і (навіть) ГОВОрїГГИ； і мови немає; і мови бути не може; не може бути і мови;〜得拢 зійтися в думках; 〜不挽 розмбва не клеїться;不必再〜не варто далі розмовляти; далі вести розмову вже не варто;没有什么好〜的 ні про що розмовляти (говорити);〜不到——块 JL 去 не знайти спільної мови; не зговоритися;〜自己的看法 говорити про свою думку (про свої погляди); викладати (висловити) свою думку (свої пбгляди);〜到政治问题 мова зайшла про політику; розмбва торкнулася політики;谁 先〜？ хто ж візьме слово першим?〜一〜我们 的工作问题 поговоримо (поговоримо) про нашу роббту;不知不觉〜了两小时за бесідою (за розмовою) непомітно пройшло дві години;我们应当〜一下这个问题нам варто зупинитися на цьому питанні;他们在〜正经 事 вони розмовляють (розмовляють, говорять) про серйозне; у них йде серйозна розмбва (серйозна бесіда);来！好好地〜一〜 давайте гарненько подумаємо! сядемо рядком та поговоримо ладком;算 了，我们不 〜这个 ну (вистачить, дбсить), кинемо говорити про це;我跟他〜了一个晚上я розмовляв (розмовляв, вів бесіду, говорив) з ним цілий вечір;离开中国的特点来〜4克思 主义，只是抽象的空洞的马$思主义якщб ми будемо трактувати марксизм у відриві від особливостей Китаю, то це буде абстрактний, вихолощений марксизм. 2)(所
说的话）ббсіда; розмбва.无稽之〜 нісенітниця; дурниця, tanban співрозмовник.
谈 锋 tanfeng балакучість; говіркість; балакучість.他〜甚健 він балакуча (говірка, балакуча) людина.
谈怪 tanguai казати дивовижні речі, вести дивні розмбви.
谈f可容易 tan he rongyi не так [вже] це прбсто (легко); жарт [чи] сказати.
谈虎色变 tan hu se bian одна розмбва про що вже наводить жах; жахатися від одногб згадування про що; від одногб лише згадування вже стає страшно (страх пробирає).
谈话 tanhua 1)(交谈）розмовляти (розмбва); завести розмову; розмовляти (бесіда).他们 在〜воніі там розмовляють (розмовляють); 他们两人闹意见已经Р天没有7了 от уже кілька днів, як вони посварилися і не розмовляють один з одним;关于他工作中的 缺点我去砰他谈一次话про недоліки в його роботі буду мати з ним бесіду. 2)(所谈的话） бесіда; розмбва;(和记者的谈话）інтерв’кі невідм.，с.友好的〜дружня бесіда;发表〜 дати інтерв'ю; опублікувати інтерв'ю (指公 布谈话向记者发表电视〜дйти телеінтерв'ю кореспонденту.
谈话会 tanhuahui 1) прес-конференція; симпозіум; бесіда; інтерв，к5;发表谈话 давати інтерв’кі; 2) приватна нарада, співбесіда.
谈论 tanlun міркувати (міркування); тлумачити розм.; розмовляти.〜另(J 人的隐私 ритися (копатися) у брудній білизні інших;另lj〜这些 не варто міркувати про це;重要的不是〜，而 важливі не слова, а справи;
什么？ про що ви там міркуєте?大家都在〜这 件事 усі говорять (тлумачать, пустилися в міркування) про цю подію; ця подія в усіх на вустах.
谈命 tanming пророкувати (віщувати) долю.
谈判 tanpan переговори мн.; домовлятися,和平 ~ мирні переговори;停战〜переговори про перемир'я;举行〜почати переговори;进行〜 вести переговори;中断〜перерв 含ти переговори;破坏〜зірвати переговори;当面 〜[вступііти в] особисті переговори; почати особисті переговори;直接〜безпосередні переговори; почати безпосередні переговори.
谈判桌 tSnp&nzhu6 стіл переговорів.在〜上解决 这个问题 розв'язати це питання за столбм (шляхом) переговорів;迫使敌人坐到〜上来 змусити супротивника сісти за стіл переговорів (почати переговори).
谈兑爱 tanqing-shuo'ai займатися амурами; пошептувати любовні слова; взаємне пояснення в любові.
谈天 tantian вести легку, невимушену розмову; бовтати що，розлі.; судачити розм.
谈天说地 tantian-shuodi бовтати про усякі всячини; посудачити про те про се.
谈吐 tantti мова ж.〜文 ришуканість мови (вираження); говорити літературно і вишукано; розмовляти вишуканою мовою (вишуканою мовою).
谈吐风生 tan tufengsheng вміти говорити; захоплювати слухачів; вести захоплюючу рбзповідь.
谈羡 tanxian хвалити, схвалювати.


778
谈笑 tanxiao розмовляти та сміятися; говорити сміючись; шуткувати; жартівливо говорити.
谈笑风生tdn xiao feng sheng (谈话有风趣） балагурити (баляси);(谈得高兴）йшла жива і цікава бесіда.
谈；Сі、 tanxln весТи задушевну бесіду; вести сердешні розмови; розмовляти (розмовляти) по душах.个另ij〜індивідуальна бесіда.
谈叙 tanxu розмовляти, теревенити; викладати.
谈言微中 tdn yan wei zhong тонко і справедливо сказано.
谈助 tanzhu предмет (тема) для бесіди.以资〜 послужити темою (предметом) для бесіди (для розмови).
郯咖.
鄰 tan Тань {князівство на території сучасної провінції Шаньдун).
谈鈿.
谈 tan І спокійний, сумирний;谈然 спокійно， тихо.
II викуп за смертний вирок; /[炎钱 відкупні гроші {монети дин. Хань).
tan 另见 сійп.
弹 t^i 1)(弹射)стріляти [з рогатки].用弹弓〜鸟 стріляти (бити) птахів з рогатки;用弹弓〜石 •? стріляти каменями з рогатки. 2) 旨） клацати [пальцями] кому-чому.在他额上〜了 ——下 клацнути його по чолі; дати йому щиглик по чолі;把桌子上的胡桃克 збити щигликом зі столу горіхову шкарлупу; 〜去烟灰 стряхнути попіл із сигари. 2)(拔弄） грати що，на чому (гра).〜钢琴 грати на роялі; 〜一首进行曲 виконати (зіграти) марш;大 〜“缓和”的滥调 на всі лади повторювати стару пісню про "розрядку". 3)(打松）збити що (збивка).〜棉花 збивати вату; розтріпати (розбити) бавовну.
弹词 tanci "таньци" (один з видів народних наспівів Китаю).
弹冠相庆 tan guan xiang qing тріумфуючи (насолоджуватись своїм торжеством), взаємно поздоровляти один одного; взаємно поздоровляти один одного з успіхом.
W Ш tanhe висунути звинувачення [чиновникам у службовій провині]; звинувачувати кого в службовій провині; винести імпічмент кому.
弹劾权 tanhequan право обвинувачення [офіційної особи], право порушення справи проти чиновника {одна з функцій контрольної власті, за Сунь Ятсена).
弹簧t—g пружина;(车辆上缓冲用的弹簧） ресора.〜床塾 пружинний матрац;〜测力计 пружинний динамометр (силовимірювач);〜 塾圈 пружинна (пружна) шайба; шайба Гровера;门上装个〜прилаштувати до дверей пружину. "
tanhuangcheng пружинні ваги; грамометр.
弹簧钢 tanhuanggang пружинна (ресорна, ресорно-пружинна) сталь.
弹寶门 tdnhuangmSn пружинні двері.
弹回 tanhui відскочити; рикошетом.
弹纟Ч tanjiu подавати до суду (на офіційну особу), звинувачувати в службовій провині.
弹空说嘴 tdnk6ngshu6zui безперестану теревенити, казати дурниці.
弹力tanli <理> сила пружності; пружність.〜 不足слабкй пружність;车子的弹簧〜很好
ресори добре пружинять.
弹力素 tdnHsCi еластин.
弹力袜 tanliwa еластичні (безрозмірні) носки (панчохи); носки-нейлон мн.;
панчохи-нейлон мн.
弓笮率 tanlii мбдуль пружності.
弹染 tanran зафарббвувати; забарвлювати (обприскуванням).
弹 Ш tanshe катапультувати кого-що
(катапультування).〜装置 катапульта;〜座椅 катапультуюче крісло (сидіння);〜舱口 катапультний люк;〜飞船的降伞装置 відстрелити парашутну систему корабля;飞 行员〜出来了 льбтчик катапультувався.
弹射器 tdnshSq丨 <空> катапульта.
弹跳力tdntiAoH стрибучість.〜好的排球运动员 стрибучий волейболіст.
弹涂鱼 tdntiiyii〈动〉стриб扣.
弹性 tanxing 1)〈理〉пружність; еластичність; пружинність.热〜термостійкість;〜材料 еластичні матеріали;〜地基 еластичний фундамент;〜纤维 еластичні волбкна;〜变形 пружна деформація;〜限度 межа пружності; 〜接触‘еластичний контакт;〜理论 тебрія пружності; 具有〜 б^ти пружнім (еластичним). 2)(事物的伸缩性）гнучкість; еластичність在某些问题显示一定的〜 виявити відому гнучкість (бути трохи гнучким) у деяких питаннях.
弹性波 tdnxingb6 <理> пружні ХВЇІЛІ.
弹压 tanya придушити кого-що (придушення); утихомирити кого-що (утихомирення).
弹章 tanzhang письмова скарга на офіційну особу; письмове звинувачення.
弹指 tanzhi мить.〜之 f司 в одну мить; у ту ж мить; умить; миттю; в одну мить; у мить ока.
弹指顷 tanzhTqing миттєвість, мить.
弹治 tanzhi закликати до порядку, змушувати підкорятися.
弹奏 tanzou грати що, на чому (гра).
痕 tin.
Ш tan мокротиння; плювок.吐〜плювйти; відхаркати мокротиння;不准随地吐〜 плювати на підлогу забороняється.
痰喘 tanchiian астматична задишка.
ШШ tanhe туберкульоз, бугорок.
痰厥 tanjue 〈医〉припадок ядухи; непритомність від ядухи.
痰咳 tanke мокрий кашель.
ШШ. tanmi епілепсія, падуча.
痰嗓儿 tansangr ядуха, задуха, задишка з мокротами.
疯嗽 tansou кашель з виділенням мокроти; відхаркування мокроти.
痰桶 tdn tong смітник.
痰盂 tanyu плювальниця; плювальниця прост.
ШШ tanzheng патологічні виділення мокроти {відповідає різним захворюванням дихальних шляхів).
潭 tdn.
潭 tan водбйма.泥〜драговііна ж.; топке болото; ІЯЖ〜штучна водойма; яма для стоку (для затримки) води.
潭奥 tanao 1) глиббкий, потаємний; 2) глибина мудрості; ключ до пізнання.
潭报 tanbao скорботна звістка; скорботне сповіщення.
ШШ tanshen бездонний, найглибший (також про ерудицію).
軍 tan.
Ш tan І дбвгий, протяжність; простягатися, тягнутися; тривалий.
II тань (13-та рима тону 下平 в римуваннях; 13-те число в телеграмах); Тань {прізвище).
覃敷 tanfu скрізь розповсюджуватись.
覃覃 tan tan простиратися; стелитися; рівний, ширбкий.
棺 tan.
檀 tdn <植> карк&с Татаринова.
檀板 tdnbSn < 音 > "таньб^нь” {ударний музичний інструмент у виді двох поздовжніх дерев'яних пластин, службовець для командирування такту).
檀林 tanlin буддійський монастир.
檀香 tdnxiSng 1)(植）савдіп; сантап.〜肥阜 сандалове мило. 2)(指木材)сандалове дерево.
檀香木 tdnxi5ngmii~>檀香 2).
檀香扇 tanxiangshan сандалове віяло.
7^ tan.
志志 tante трепет (тріпотіти); хвилювання (хвилюватися); тріпотіти від хвилювання.〜 不安的心情 трепет (хвилювання) душі; щиросердечне хвилювання;心、里〜不安 із щиросердечним трепетом (хвилюванням); із трепетом; тремтливо.
坦 tan.
坦白 ШпЬйі 1)(直率）відвфтий (відвертість); прямий (прямота); щиросердий
(щиросердість, щиросердість книжк.); відкритий.〜诚恳的自我沾评прямй і чесна самокритика;〜地说 відверто говорячи; поклав руку на сбрце [сказати];〜承认错误 відверто (відкрито, щиросердно) зізнатися в помилках; щиросердно (прямо) визнати свою провину;胸襟〜щиросердечні; душа нарозпашку;他这个人很〜він людина відверта (пряма); він любить різати ' правду-матку. 2)(如实说出）зізнатися (зізнатися) у своїх помилках (злочинах); визнати [свою помилку, свою провину].〜交 持 цілкбм зізнатися (зізнатися) у своїх злочинах;自动〜добровільно зізнатися (зізнатися) у чому;假〜самообмова.
坦白交代 tanbaijiaodai відверто признатися [в своїх злочинах]; покаятися.
坦诚 tSnchdng відвертий, щирий;坦诚地说 відверто казати; відверто кажучи.
坦床 tanchuang зять.
坦荡 tand&ng 1)(宽广平坦）ширбкий і рівний (гладкий).〜的大路 ширбка і рівна дорога. 2) (纯洁无私）відкритий; щиросердий (щиросердість, щиросердість).胸怀〜 відкрита душа (натура); щиросердість.
坦tanhuai зі щирою душею, з відвертою душею.
坦 І tanke <军> танк.轻型〜легюій танк;重型 〜важкій танк; 7К陆两用〜танк-амфібія ч.; танк, що плаває;〜部队 танкова частина; танки лш.;〜连 танкова рота; танкрота;驾驶〜 водити танк; танководіння.
坦克兵 tSnkSbbg 1)(指兵种)танкова частина. 2) (指军人)танкіст.
坦克手 tankSsh6u танкіст.
坦然 tanran спокійно; холоднокровно.〜无 *興 триматися з повним спокоєм [і


779
холоднокровністю]; пбвний достоїнства і безстрашності;〜自若 бути абсолютно спокійним; залишитися збвсім спокійним; як ні в чому не бувало.
Щ ^ 2ІИ Л Tansangniyaren танзанієць (танзанійський); танзанійка.
坦率 tanshuai прямий (прямота); відвертий (відвертість); (прямодушність).〜的人 пряма (відверта, прямодушна) людина;〜的性格 прямий характер; пряма натура;〜的谈话 відверта розмбва;〜地批评 піддавати кого-що відвертій критиці;〜地回答 відповісти з усією (з повною) відвертістю; відповісти прямо і відверто;认真和〜的会谈 серйбзні і відверті бесіди.
坦坦 tSn tanl) рівний，гладкий; 2) спокійний, безтурботний.
坦途 tantii рівна (гладка) дорбга.走上光明的~ стати на світлий шлях;走_Ь胜矛U 的〜вгійтн на широку дорбгу перемоги;他面前出现了 胜利的〜пбред ним відкрилася дорбга до перемоги.
坦婿 tSnxii ваш зять.
坦易 tanyi спокійний.
坦直 tSnzhi відкритий та чесний, відвертий та прямий; відверто, чесно, прямо; відвертість.
袒t虹 —
袒 tan —> 袒露.~着领子 з розстебнутим коміром.
袒护 t§nhu покривати кого-що (поривання); вигороджувати кого-що.〜孩子的过错是害 孩子 покривати провини дітей — це псувати дітей;这分?月是他的过错,你不要〜他це явно його провина, ви його не покривайте (не вигороджуйте).
袒露 t^nlu оголити що (оголення).〜着肩膀 оголити (оголити) плечі.
袒裸 tSnluo голий, оголений, непокритий.
袒跣 tanxi^n роздягнутий та роззутий, оголений та босий.
袒胸 tSnxiong оголити (оголити) груди.〜的衣 月艮 пМття [з] декольте.
祖胸露臂 tan xiong lu bi оголити (оголити) груди і руки.〜的衣月艮 плйття [з] декольте; декольтоване плаття.
Ita,
Ж Шп 1) молоді пагони очерету, комишу; 2) колір паростків очерету; світло-зелений колір.
组t如.
钽 tSn <化> тантал.
组酸 tSnsuSn〈化〉танталова кислота.
钽酸盐 tansuSnySn < 化 > танталіт; танталовокисла сіль.
Ш t3n.
^tan (身上盖的-子）ковдра;(铺设用的-子） килим.地〜килим;壁〜стінний килим; гобелен.
毯子 tan.zi ковдра.厚〜тбпла ковдра.
叹t》n.
叹诅11 1)(叹气）подих (зітхнути).长〜глиббкий подих;悲〜смутно (сумно) зітхнути;可〜 гідно жалю. 2) —►叹赏.〜为奇迹 захоплюватися [як] чудом (чудесним досягненням); захоплюватися
надзвичайністю.
叹词 tAnci <语> вигук.
叹凤 tanfeng гірко зітхати [що не прилітає] фенікс (скорбіти по відсутності в країні гідного правителя).
叹月艮 tanfu схилятися [із замилуванням].令人〜 викликати [може тільки] поклоніння;他的技 艺令人〜його майстерність скорила всіх.
叹苦经 tankujlng займатися порожніми скаргами.
叹美 tanmei захоплюватися; захоплення.
叹气 tanqi зітхати (зітхання); охати (охання).叹 —口气[важко, тяжко] зітхнути;唉声〜бхати і зітхати; охи та подихи; ахи й охи.
叹赏 tanshang захоплюватися ким-чим (замилування); захоплюватися (захват).〜不 已 не перестаючи захоплюватися;齐声〜 захоплюватися (хвалити) одностайно (в один голос).
叹为观止 tan wei guan zhi визнати (вважати) неперевершеним; сама довершеність.
叹息tAnxT <书> —叹气.
叹异 tanyi дивуватися, захоплюватися (чому-небуць небаченому доти).
叹誉 tanyu зітхати від захоплення; захоплюватись, хвалити, підносити.
tan.
炭 tan деревне вугілля.
炭棒 tanbang〈技〉ґнотове вугілля.
炭笔 tanbi〈艺〉рашкуль ч. -
炭笔画 tanbihua малюнок вугіллям.
炭层 tanceng 〈矿> пласт вугілля; вугільний пласт.
炭厂子 tanchangzl вугільна фірма; склад деревного вугілля.
炭黑 tanhei 1) газова сажа; 2) чбрний як вугілля.
炭化 t&nhuS 1) <地质> вуглефікйція. 2) <化> вуглобпалюваня.
ШШ tanhua <2> малюнок вугіллям.
炭灰 tanhiii зола, попіл (від деревного вугілля).
炭火盆 tanhuopen жаровня.
炭墼 tanjl вугільний брикет циліндричної форми.
ШШ tanji <^> вугільний електрод.
炭精 linjfng <化> електровугілля ч.〜变阻器 <电> вугільний реостат.
炭精棒 tanjlngbang <技> вугільний стрижень.
炭精粉 tanjlngfen〈化〉вугільний порошок.
炭疽 tanju <医> антракс; сибірська виразка.
炭疽病 tinjiibhig <农> антракнбз.葡萄〜 антракноз винограду.
炭坑 tankeng вугільна шахта (штольня).
炭块 tankuai вугільний блок.
炭盆 tanpen жаровня.
炭 田 tAn tian поклади вугілля; кам’яновугільний басейн (район), родовище вугілля.
炭密 tanyao вуглеобпалювальна піч.
炭油 tanyou кам'яновугільна смола.
炭纸 tanzhi копіювальний папір.
炭石专 tanzhuan 1) вуглеводна цегла; 2) <тех.> вугільний брикет (блок, цегла).
炭命页岩 tanzhi уеуап <地命> вуглистий сланець.
探加.
Ш tan 1)(试图发现）розвідувати що (рбзвідка). 〜路піти на розвідку дорбги;用竹竿〜路 намацувати дорбгу бамбуковою тростиною; 〜源 дошукуватися витоків;〜ti?况 з'ясувати
обстановку;深山〜宝 шукйти прирбдні багатства в горах; рбзвідка (пошуки) природних багатств у горах. 2)—深听.3)(测 量）вимірювати що (вимір); визначати що (визначення).用竹竿来〜河的深g вимірювати (визначати) глибину ріки бамбуковим тестом. 4)―探望 2).〜病 відвідати (провідати) хвброго. 5)―探出 3).
另її〜深窗外 не треба висуватися з вікна;小兔 从洞口〜一即亥j缩回去了 кроленб висунуло гблову з нори і зараз же сховалося назад.
探并 tanbing (англ. dumping) демпінг.
探病 tanbing відвідувати хвброго.
探测 t^ncS < 理 > зондування (зондаж, зондувати що); детектування (детектувати що).〜海的深度 зондування глибини моря;
〜<1> аерологічне зондування; 〜 <气> зондаж балоном.
探测器tine纟qi <技> зонд; шукач.热〜 термощуп;无线电金属〜радіометалошук^ч.
探查 tancha пошуки мн. (шукати що).矿岩〜 рудопошуки.
ШШ tancha шукати, вишукувати; розвідувати, розпитувати.
探差 tanchai шпигун, вивідач.
探出 tAnchil 1)(探听到）віівідати що，розм.; випитати що， розм.〜秘密 вивідати (випитати) секрет;〜真情 вивідати (випитати) правду. 2)(测出）вііміряти що (вимір); визначити що (визначення). 3)(伸出） висунути що; виставити що.从窗口〜头去 висунути (виставити) гблову з вікна.
探春 tanchiin〈植〉калина пахуча.
探访 tSnf^ng 1)(访求)навідатися розм.去〜新闻 піти за новинами; 记者常来〜消息 журналісти часто навідуються
(приїжджають) сюди за новинами (за інформацією). 2)(探望）відвідати кого-що\ відвідати кого-що (відвідування).〜朋友 навідатися до приятеля; відвідати (відвідати) друга. ,
探访队 tanfangdui оперативна група.
探访局 tanfangju розшукове управління, tangewu танго невідм.
探钩 tangou тягнути жфеб.
ШШК tanhaideng прожектор (морський).
探监 tanjian відвідати заарештованого (арештованого).
探井 tanjing〈矿> [розвідницький] шурф.
探究 tanjiu досліджувати що (дослідження).〜 原因 досліджувати причини;〜反射 дослідницький рефлекс.
探阅 tanjiu 1) тягнути жереб; 2) гадати.
探看 tankan оглядати; виглядати.
探勘 tankan рбзвідка (розвідати); вишукування мн. (вишукувати що, книжк.).
探空气球 tankongqiqiu куля-зонд.
探空仪 tankongyi <气> збндовий метеорограф. 无线电〜радіозбнд.
探口风如 kou-feng зондувати ґрунт; дізнатися (з'ясувати), що люди скажуть (людина скаже). »
探矿 tankuang〈矿> рбзвідка корисних копалин; рбзвідка запасів рудних залягань.
探路 tanlu шукати, вишукувати (розпитувати) дорбгу, шлях.
探路灯 t》nlCid5ng фара.
探雷器炫nldiqi <军> міношукйч.
探马 tanmS кінний розвідник.


780
探襄取物 tan nang qii wu легше легкого; брати голими руками кого-що; раз плюнути кому, просту нікчемна справа.
探亲 tanqln відвідати (провідати) рідних; з'їздити додому до рідних.
探亲假 tanqlnjia відпустка на поїздку до рідних.
探求 tanqiii—探索.〜真理 дошукуватися істини (правди).
探取 tanqii брати авансом.
探伤 tanshang <技> дефектувати що (дефек- тівка); дефектоскопія; дефектоскопіювання. 磁力〜магнітна дефектоскопія; магнітне дефектоскопіювання; X 光〜рентгенівська дефектоскопія;超声波〜ультразвукова дефектоскопія;〜检查 перевірка дефектоскопом.
探伤器 t^nshSngqi <Й> дефектоскоп.
探生器 tanshengqi звуковловлювач.
探视 tanshi 1) поглядати, потай заглядати; 2) відвідувати.
探索 tansu5 досліджувати що (дослідження); шукати що (шукання); вишукувати що, книжк. (вишукування).〜新的方法 вишукувати новий метод; шукання новбго методу;〜匪踪 вистежувати бандитів;〜大自 然的 И秘 дослідження таємниць природи;〜 宇宙проникнення в космос;〜宇宙空间 дослідження космічного простору;经过长期 〜才找到真理 після довгих пошуків удалося знайти істину.
tansudzhe шукач. ЖИ〜шукйч правди; 宇宙〜 космопроходець; 星球〜 зіркопрохбдець.
探讨 tantao дослідження й обговорення.〜问题 вести дослідження над проблемами;会上对 艺术问题进行了〜на нараді провели обговорення питань мистецтва.
探听 tantlng дізнатися що，розм.', вивідати що， розм.〜夕肖,& роздобути (зібрати) зведення;〜 虚实 зондувати ґрунт;〜某人意图 розвідати про чиї наміри;〜详细情况 дізнатися всі подрббиці;设法〜постаратися дізнатися (вивідати);从旁〜дізнатися (вивідати) стороною;把一切都〜清楚 про все дізнатися; 没有〜到 не вдалося дізнатися (вивідати);他 千方百计〜你是到哪里去的він усе допитувався, куди ви їдете;你去〜下是怎 么回事 підіть і дізнайтеся, у чому справа (що відбувається, що сталося, що відбулося).
探і探脑t^n6u-t&nnao 巴头無脑 batou-tann^o.
探头缩脑 tan tousuonao боязко озиратися.
探望tanwang 1)(伸出头去看）висунувши (висунувши гблову), дивитися.向窗夕卜〜 дивитися, висунувши (висунувши голову) з вікна. 2)(看望）відвідати кого-що; провідати кого-що, розлі.; відвідати кого-що (відвідування).〜父母 відвідати (провідати) батьків;〜朋友 відвідати (провідати, відвідати) друга.
探问这nwSn 1)(试探着询问）розвідувати що; розпитувати кого-що (рбзпити мн.); дізнаватися що, рош.〜所要知道的一切事情 розвідувати (розпитувати, дізназатися) про все, що було потрібно;必须〜明白，哪里可以 过夜 треба розпитати (дізнатися, розвідати), де можна переночувати. 2) 一探望 2).
探悉 tanxl дізнатися що; довідатися кого-що, про кого-небудь.
探先 tanxian раніше, завчасно.
探险 tanxian експедиція.北极〜експедиція на Північний полюс.
探险队 tanxiandui експедиція.〜队员 член експедиції.
探险家 tanxianjia дослідник.
探向器 tanxiangqi пеленгатор.
Ш 信 tanxin дізнаватись новини, добувати свідчення.
探讯 tanxun розвідувати, дізнаватись, прощупувати.
探‘t&nxiin—探问 1).
tanzhaodeng прожектор.
探针 t&nzh6n <技> міряльник.
探子1 tan-zi (古代侦察军情的人）розвідник; вивідувач застар.
探子2 tan-zi <医> зонд.
探钻机 tanzuanjl〈矿> бур, свердло.
tan.
碳饴11〈化〉вуглець.
碳 if tangan <化> вугільний ангідрид.
碳黑 tanhei <化> вуглецева (вугільна, газова) сажа.
碳化 tanhua〈化〉карбонізація (карбонізування, карбонізувати що); обвуглювання (обвуглювати що); углеродистий.
碳化韩 tanhuagai〈化〉карбід кальцію.
碳化桂 tanhuagul 〈化〉карбід кремнію; карборунд.
碳化氧 tanhuanqlng вуглеводень.
碳化物 t螽nhu^wi <化> карбід; вуглецевий зв'язок.
碳气 tanqi <化> вуглекислий газ.
碳氢化合物铪叫了ng-huMiSwii〈化〉вуглевбдень; вуглекисневий зв'язок; вуглеводний водень.
碳 Ж 化合物 t》nshuI-huMi6wCi вуглевод.
ШШ tansu <化> вуглець; вуглецевий.
碳素钢 tansugang〈冶〉вуглеродна сталь.
碳酸 tansuan 〈化〉вуглекислота; вугільна кислота.
碳酸纳 tansuanna <it> вуглекислий натрій; [вуглекисла] сода; карбонат натрію; вугленатрієва сіль.
碳酸钠石 t^ns5nn》shi <化> прирбдна сода.
碳酸气 tansuanqi вуглекислий газ; двоокис вуглецю.
ШШШМ\ tansuanqlngna <化> двовуглекислий натрій; двовуглекисла сода;
двовугленатрієвая сіль; гідрокарбонат натрію.
ШШШ tansuan tong <it> вуглекисла мідь.
碳酸岩 tansuanyan карбонатні породи.
碳酸盐 tansuanyan <化> карбоніт; вуглекисла сіль; сіль вугільної кислоти,
碳酸银 tansuanyin〈化> вуглекисле срібло.
碳酰基 tanxianjl〈化〉карбоніл; карбонільна група.
汤啊.
汤 t3ng 1)(热水）гаряча (кип'ячена) вода.温〜 тепла вода. 2)(、汤 7十）відвар; бульйон.米〜 рисовий відвар;肉〜бульйбн; м'ясний відвар.
3)(下饭菜的Й) суп;(蔬菜汤）щі лш.;(红Ш 秦汤）борщ;(清肉汤）бульйбн;(浓南汤) консоме невідм” спец.又鸟〜корячий бульйон; 鱼〜ріібний суп; юшка;蘑薛〜грибний суп; суп із грибів;青菜〜зелені щі;喝〜їсти， куштувати суп; пити бульйон.
、汤包 tangbao парові пиріжки з бульйоном.
'汤饼 tangbing варена перепічка; корж; варена локшина (вважається символом довголіття,
основне блюдо на святі третього дня після народження дитини).
、汤匙 tangchi їдальня; (супова) ложка.
ШШ tangdian лазня.
汤锅 tangguo бойня.
汤壶 tanghu [металева, керамічна] грілка.
汤剂tengji—汤药.
汤井 tangjing гарячий ключ.
汤力卩人 Tangjiaren тонганець (тонганський); тонганка.
汤面 tangmian локшина (вермішель) із супом.
、汤模子 tangmiizi форма для фігурної локшини.
汤沐 tangmu купатися, митися (гарячою водою); лазня, гаряче купання.
、汤盘 tangpan глиббка (супова) тарілка.
、汤泡饭 tangpaofan рис в бульйоні, варений рис із бульйоном.
汤盆 tangpen глиббка тарілка.
汤瓢 tangpiao [суповий] ківш.
汤泉 tangquan гаряче (термальне) джерело.
汤儿 tangr відвар, бульйон.
'汤勺 tangshao розливіпьна ложка; ополоник.
汤儿事 tangrshi 1) пустота, одна видимість (липа); 2) пуста справа, пустяк, дрібниця.
汤水 tangshui 1) гаряча рідина; гарячий відвар; гарячий бульйон (суп); окріп; 2) становище, багатство.
汤头 t§ngt6u < 医 > рецбпт [китайської медицини].
ШШ tangwan супник; супова миска; миска для супу; супова чашка.
汤羊 tangyang баранчик, відварений в шкірі.
汤药 tangyao <医> декбкт застар.、відвар з лікувальних трав.
汤圆 tSngyuan галушки [з рисового борошна чи з начинкою].
、汤夕十 tangzhl відвар, бульйон.
汤子 tangzl відвар, бульйон.
锡 ting.
Ш tang〈音〉мйлий гонг (діам. близько 100 мм).
嗤 tang.
嗤 teng <象声> бац розм.; бах рош.锻打得一 地响 луніпи (чулися) дзвінкі удари гонга.
ЧДгГу
琢 tang.
Ш tang <化> карбоніл.
锁化法 tanghv^fS <化> карбонільний спбсіб.
碳基 <化> карбоніл; карбонільна група.
〜化合物 карбонільне з'єднання.
碳酸 tangsuan <化> карббнова кислота.
镗伽g.
Ш tang 1)〈动,机〉розтбчувати; розточувати отвір. 2)〈象声 > звуконаслідування ударів барабану, гонгу; бум!; гриміти, грохотати;
3) 	звуконаслідування ударам, пострілам、 трах!; бац!; вдаряти [ногою]; штовхати, штурхати.
Ж tang.
Ш tang (涉水）[йти] убрід; [йти] бродом.〜水过 河 перейтіі ріку убрід (бродом);—下雨就得 〜水 як пройде дощ, так і приходиться шльбпати по воді.
Ш tang (翻土）лащити що (лущення).〜地 лущити поле.
Ш 田诏ngtidn <农> лущення.
tang.


781
趟 t5ng 〈动〉І) ступати, ходити, бродити, шльопати (напр. по воді，траві, бруду, снігу); йтк (переходити) вбрід;趟了 一 段河 перейшли річку вбрід;两脚趟水 ходити (шльопати) обома ногами по воді; <]、孩爱趟 水 діти люблять бродити (шльопати) по воді; 2) обробляти; орати;趟地 обробляти (орати) землю; 3) топтати, розтоптувати; 4) лізти в брудну справу, брати участь в поганій (недобрій) справі; 5) сунутися, намагатися, спробувати; ризикувати;趟一水 сунутися у воду, ризикнути;趟（一）趟 спробуцати.
ІЙ tang.
唐菖滞 tangchangpu <植> гладіблус; (Gladiolus gandavensis Van Houtte).
fMit tanghua оранжерейні (тепличні) квіти.
唐皇 tanghuang просторий, великий; величний.
唐捐 tangjuan викинути як непотрібне.
唐帽 tdngn^o < 剧 > тійра.
唐唐 tang tang безмежний, великий.
唐突 tdngta I)(冒犯)образити кого (обр4з^). 2) (冒失）безцеремонний (безцеремонність); необачний (необачність).〜的举动 зовсім безцеремонні вчинки;这也未免太〜了 це, мабуть, занадто безцеремонно необачно).
唐园仏ngyi^n город.
呈 tang.
堂 thg I)(大厅）зал. 2)(公堂）суд. 3)(堂房） двоюрідний [по батьку].〜兄弟 двоюрідні брати [по батьку];〜叔 двоюрідний дадько [по батьку]. 4) <量词> (用于成套家具） гарнітур; комплект. 一〜红木家具 гарнітур (комплект) меблів з червоного дерева. 5) < 量词〉(用于教学时间):一〜课один урок.
堂奥仏ng'Ao <书> 1)(堂的深处)глибина залу. 2) (腹地）внутрішні (центральні) райбни; глиб кращи. 3)(深奥的道理）глиббка істину.
堂场 t^ngao низина, впадина; поглиблення.
堂榜 tgngbang дршка (вивіска) із назвою зали.
堂布 tangbu полотнина, ряднина.
堂而皐之 tang er huang zhT явно; відверто; нічим не приіфито; у відкриту.
堂房 tangfang -> 堂 3).
堂费 tpngfei судові витрати.
堂幅 t^ngfii панно з висловлюваннями (вірщами) в парадній кімнаті.
堂鼓 tanggii барабан.
堂规 tanggul сімейні устої, сімейний уклад.
堂^ tanghua парникова (теплична) квітка.
堂化 花 tdnghul
堂皇 tanghuang чудовий (пишнота); розкішний (рбзкіш ж.)\ пишний (пишність).富丽〜 пишнота і рбзкіш.
堂贸 tangjiu двоюрідний дадько (по матері).
堂票 tangpiao судбва повістка, письмовий виклик (до суду); ордер.
堂期话ngqT день суду, день слухання справи.
堂上 tangshang 1)(旧式指父母）батьки мн. 2) (旧式称审判的官吏）пан суддя.
堂食 tdngshi <застар.> казенний стіл.
堂堂 tdngtdng 1)(容貌庄严）представніій (показність) 相貌〜 представницька зовнішність. 2)(有气概）мужній (мужність). 〜男子 чоловік; мужня людина. 3)(壮大） величний (величність).〜之陈 грізні ряди бійців.
堂堂正正tangtangzhengzheng 1)(光明正大） шляхетний. 2)(仪表出众）мужній
(мужність).
堂威 tangwei судовий пристав.
堂屋 tangwti парадна кімната.
堂下之言 tangxiazhlyan влучний вираз, дотепне слово.
tangxian вище чиновництво.
堂兄 tangxiong [старший] двоюрідний брат (по батьку).
堂族 tangzii свояки, рідня дружини.
堂尊 tangzun голова закладу; посадова особа.
堂 Ш tangdi <ffi> слива японська (Prunus japonica Thunb).
堂球子 tangqiuzi〈植〉глід клиноподібний (Cru taegus cunea te Sied. e t Zucc).
珀ng.
棠梨 tdngli 1) <植> грУїщ березо-листяна. 2) (指果实)груша.
塘 tang.
塘 tang напіврідкий.
tangxln всмятку.〜鸡蛋 яйце всмятку.
塘便 tdngbiAn <中药> рідкгій стул.
塘浃 tangjia розсипчасте печиво, tangxlndan яйце всмятку.
塘诏ng.
塘 tdng 1)(堤岸）дймба.河〜річкова дамба;海〜 морська дамба. 2) (7К'ЛЬ) ртдвої?. ставок, покритий (зарослий) очеретом;活水〜ставбк із проточною водою;死水〜ставок зі стоячою водою;〜边长满 了青草 ббреги ставка заросли травою. 2)(浴池)лазня.洗操 ~ лазня.
塘坝tdngM <水> 一塘堰.
塘堤 tangdi гребля, дамба, запр夕да.
塘月巴 <农> добриво зі ставкового мулу.
ШШ tangni ставковий мул.
塘堰 tdn卩уйп <水> загата.
塘鱼 tangyu ставкова риба.
塘子 tanggzi <方> ставок, водоймище, басейн.
塘组ng.
搪1ting 1)(抵挡）заслонити що.〜风 заслонити (захистити) що від вітру;〜上一块木板 заслонити дошкою. 2)—塘塞.
ffi2tang (涂）покрити що (покриття); обмазати що (обмазка).〜炉子 обмазувати глиною камеру печі;用 〜покрити шаром глини; обмазати глиною.
糖3 tang <技> розточення (розточити що, розточувальний).
塘床 tangchuang <机> розточувальний станок, розточувальний 臣卜 式〜
горизонтально-розточувальний верстат.
塘瓷 tangci емаль ж.〜器皿 емальований посуд; 〜制品 емальовані вироби;〜盆 емальований таз;〜车 I、司 емалювальний цех;上〜
емалювати що;杯子上的〜裂了 еміпь на кружку потріскався.
Ш tangcigong емалювальник.
ШЛ tangdao <Й> розточувальний різець.
搪工 tanggong <技> розточник.
塘孑L tangkong〈技〉розточення (розточити що).
Ш tangmo < Й > хонінг (хонінгування, хонінгувати що).
搪磨工 tangmogong хонінговщик.
擴靡机 tdngm6jT < 机 > хбнінг-станбк хонінгувальний верстат.
搪塞 tangse обробитися чим, розм. зуби заговорювати прост.你别给我支吾〜ти мені зуби не заговорюй;他想用一些空话〜过去 він намагався годувати порожніми обіцянками;她想用一句笑话〜过去вонй спробувала зробити зустрічний жарт;怎么也 〜不过去！ ніяк не відвертітися!
搪拖 tang tuo уникати, ухилятися.
徑 tang.
樘 tang 1) <建> рама.门〜дверна рама;窗〜 віконна рама. 2) <量词 >:—〜玻璃门
двостулкові засклені двері.
塘 tdng.
瑭 tang тан (сорт грубої яшми).
臆诏ng.
膛tdng 1)(胸腔）груди ж.胸〜груди;开〜剖肚 розкрити внутрішності. 2)(炉灶的腔） камера;(枪炮的膛）канал.炉〜кймера печі; 炮〜канйл стовбура артилерійського знаряддя.
腊长 tangchang <军> довжина каналу дула.
腔 口 tangk6u отвір; жерло, дуло.
ItJL tangr 1) середина; порожнина; камера; 2) нутро; серце;脸儿里头 на душі, на серці.
tangsangr глиббкий та дзвінкий голос; [співати] грудним голосом.
脸线 tangxian <军> наріз канапу ствола; нарізний.
膛压 tangya〈军〉тиск в каналі ствола.
糖 tdng.
糖 tang 1) <化> вуглевод; цукор.乳〜молочний цукор;葡萄〜глюкбза; виноградний цукор. 2) (食糖）цУкор.蓆〜очер打яний цукор;加〜 покласти цукор у що; цукрити що, розм.;往 牛奶里力口—点〜підц夕крювати (підсолодити) молокб;含〜的 цукристий; утримуючий цукор; з цукром;制〜业 цукроваріння. 3)—> 糖果.奶〜іргіс;夹心〜карамель ж.\ цукерки з начинкою;巧克力〜шоколйд;弹子〜дражй невідм.; 7jC^：~ монпансьє невідм.
精醋 tangcu підсолоджений оцет, маринад.
精豆 tangdou 1) цукрові боби; 2) монпанрьє, ДР^же.
糖粉 tangfen цукрова пудра.
糖缸 tanggang цукерниця.
糖膏 tanggao патока.
糖瓜 tanggua 1) цукрова диня; 2) [круглі] ячмінні льодяники (для жертвоприношення духу домівки).
Ш tangguo цукерка.〜Г цукеркова фабрика;〜部 кондитерське відділення [магазину].
tangguodian кондитерська.
糖胡芦 tanghu-lu зацукровані ягоди [на павичці].
糖化 tdnghu》〈化〉оцукрювання. 糖化物 tSnghuawCi <іі> сахарид.
ШШ tangjiang 1) <药> сироп.甘草〜сироп [з] солодкового кореня;大黄〜ревеневий сироп.
2)(熬成的糖溶液）цукровий сироп.
糖酱 tangjiang варення.
糖精 tdngj了ng <化> сахаріін.
糖酒 tdngjm ром.
糖量计 tdngliSngj丨 < 生理 > сахаргіметр. 糖萝卜 tdnglu6.bo <口> цукрбвий бурбк. 糖蜜 tdngmi патока;(词料的糖蜜）меласа.


782
糖尿病 tangniaobing [цукровий] діабет; цукрова хворбба.
糖尿病学 tangniaobingxue діабетологія.
tangniaobingxuejіа діабетолог.
糖皮 tangpi 1) желе (десерт); цукрова оболонка [пігулка]; цукрова полива.
糖球 tangqiu драже.
糖人儿 tangrSnr цукрові фігурки; фігурні льодяники.
糖食店 tangshidian кондитерська.
糖水 tangshul сироп; підсолоджена вода.
糖酸 tangsuan〈化〉цукрова кислота.
糖血症 tdngxuSzh^ig <药> глікемія.
糖衣 tangyl [цукрова] глазур.
糖衣炮弓笮 tangyl paodan заряд у цукровій оболонці.
糖元 tdngyudn <化> глікоген. 糖原 tdngyi^n < 化 > глікогбн.〜分解 глікогеноліз. 糖原酶 tdngyuSnmSi <化> глікогеназа.
糖® tangzha цукровий жом.
糖渍 tangzi підсолоджений.
酷 tdng <化> вуглевбд.
镜 tang.
ШШ tangchuang —> ЙЙс tangchuang.
Ш.И tanggong —► ЙХ tanggong.
ЩЖ tang.
媳臂当车 tdng bi dang che "вирішив прочанин колісницю зупинити"; проти рожна перти.
ІІЙР tanglang прочанин.
媳螂捕婢，黄雀在后tdngldng Ьй chan, huangque zai hou "коли прочанин накинувся на цикаду, його підстеріг чиж"; бачити лише поживу і не бачити небезпеки.
帮 tang.
带 tang < 书 > скарбниця.国〜державна скарбниця.
带库 tangku скарбниця, казначейство.
倘 tSng.
倘tang <书> —倘若.〜有苦难，一定要克服 якщо зустрінуться труднощі, треба їх перебороти; ~ ^ 领！1 якщо трапиться
що-небудь несподіване.
{尚来之物 tang lai zhi wu випадкові (несподівані) для кого гроші.
倘然tangrdn —倘若.
倘若 tangruo якщо; у випадку, якщо; у випадку чого.他〜拒绝了，就自己办у випадку, якщо він відмовиться, то зробити самому; у випадку його відмови зробити самому;〜下 雨，就可以不来 якщб піде дощ, можна не приходити; у випадку дощу можна не приходити;〜早知道的话，就本会出问题了 якби знали раніш, то нічого б не сталося;〜 错过$个机会，р悔就来不及了 якщб упустити цю можливість, то вже пізно буде шкодувати.
倘使tangshT —倘若.
>(尚要 tangyao якби...; якщо негайно.
悦 tSng.
位 tSng 1) випадковий, незаслужений; неочікувано; випадково; ненароком 悦来 неочікувано прийти (дістатися); 2) вільний, нічим не зв'язаний; 3) розчарований, сумовитий; впав духом; в розчаруванні; в смутку. 4) якщо, якби; f党布开诚布公 якщо
не бути відвертим, важко буде дійти згоди. 痛 tang.
淌 tang текти (плин); литися.身上直〜汗 обливатися потом; піт так і ллється;〜了 一地 的水 на підлогу натекло багато води;水桶漏 了往外〜水цббер дирявий 一 тече;伤口不住 itk-ifiL з рани увесь час тече (капає, сочиться) кров.
淌白 tSngbai <方> шахрайка; повія.
滴尘 tangchen запилитися, вкритися (припасти) пилом.
SfP tanghan обливатися (стікати) потом; піт котиться.
淌牌tangpdi —淌白
淌目艮抹泪 tangySnm61 合і плакати, лити сльбзи.
軸 tang.
耥 tang боронити що (бороньба); боронувати що (боронування).
耥 IE tangpa борона.
躺 tang.
躺 tang лежати; лягти.〜在床_h лежати на ліжку (у постелі);半〜在沙发上 напівлежати на дивані;〜JL分钟 прилягти на кілька хвилин; 在医院里〜了三个月пролежйти три місяці в лікарні;在床上舒舒服服〜一会儿 поніжитися в постелі;让我安安静静地〜一会 JL дай мені спокійно полежати;都〜下了吗 що, усі вже лягли?你〜一会儿歇歇吧！ приляж, відпочинь!伸直身子〜在沙发上 розтягтися на дивані;〜着起不来 лежма лежати прост.; лежати в лежан (指患重病）； 他已经〜下睡了 він уже ліг спати; він вже в постелі;不能〜在过去的成绩上не можна попивати на лаврах.
躺不住 tangbuzhu не лежиться. tangchuang пролежень.
躺倒 tangdao валятися (в ліжку); валитися (на ліжко); звалитися, злягти (про хворого).
їй f到不干 tangdao bu gan відмовлятися працювати.
躺€ tangyi (可折的躺椅)шезлонг;(沙发式的躺 椅）кушетка.
躺下 tangxia 1) лягти, прилягти, влягтися;躺下 好好地休息 відпежйтись; 2) впасти, звалитися, злягти;他们想把咱们躺下вони хочуть, щоб ми звалилися від голоду.
锐 tang.
敗 tang тризуб (зброя).
烫 t^ng.
烫ting 1)(温度高）гарячий.这水太〜，对点儿 вода занадто гаряча, треба б розбавити її холодною. 2)(烫痛）обпекти кого-що.把手〜了 обпектіі собі руки (пальці); 热得〜手 такий гарячий, що доторкнутися [рукою] не можна (що руки обпалює);〜起 了 水泡 підхопився пухир від опіку;茶〜了嘴 обпекти собі губи чаєм. 3)(力口热）підігрівати що (підігрівання).〜酒 підігрівати вино. 4) (М) прасувати що (глажка); гладити що (прасування).〜衬衫 прасувати (гладити) сорочку;褽斗把衬衣〜了个洞пропалгіти білизну праскою. 5) 一烫发.电〜електріічна завивка [волосся]; перманент.
烫得 *慌 tangdehuang стоїть п'янка спека; неможливо (страшно) спекотно.
М 斗 tangdou праска.
烫发 tangfa завивка [волосся]; завивати волосся; робити завивку (перманент).化学〜хімічна завивка [волосся].
烫饭 tangfan розігрівати кашу; підігрітий варений рис (в окропі).
烫金 tangjln золочене (позолочене) тиснення.〜 封面 обкладинка з позолоченим тисненням.
烫金机 tangjlnjl позолочений прес.
烫酒 tangjiO підігрівати вино (в гарячій воді).
烫錯 tangla полірувати, натирати воском (до блиску).
烫面诅ngmi各п заварне тісто.〜校儿 пельмені з заварного тіста.
烫泡 tangpao пухир (від опіку).
烫平 tangping виутюжити що; вигладити що; розгладити [праскою] що.
烫热 tangre сильно розігріти, розкалити.
烫伤 tangshang опектися; обпектися; опік;(被 开水烫伤）обшпйрити що，розм.被烫 обпектися праскою;第三度〜бпік третього ступеня.
烫死 tangs! 1) вмерти від опіків (окропом); 2) обварити до смерті.
'汤药 tangyao варити лікувальний відвар.
烫 Ш tangyun прасувати, розгладжувати (праскою).
ШШШ tangyunban дошка для прасування.
汤月中 tingzh6ng пухир (від опіку).
锡麵.
Ш tang〈旧〉рубанок.
/НШ. tang.
趟t&ng <量词> раз.你到北京去过几〜？ скільки разів ви бували в Пекіні?还得再运三四 -доведеться возити ще раз три-чотири;只好 再让你辛苦一〜 доведеться ще раз потурбувати вас;今天夜里还有一〜车 сьогбдні вночі ще буде один потяг;我是坐这 〜车来的 я приїхав цим потягом.
趟雪牛 tangxueniu мисливські чоботи, шкіряні унти для полювання.
趟子车 tangzlche рейсова машина, регулярний автобус.
Ш 子 tangzi рейс, маршрут; рейсовий, регулярний, маршрутний; черговий.
叨tao另见dao.
叨惠 taohui незаслужено користуюсь вашою добротою.
叨光 taoguang [я вам] дуже вдячний за що; [я вам] дуже вдячний за що.
叨教 taojiao спасибі за пораду (урок).
叨窃 taoqie 1) привласнити по-злодійськи, незаслужено отримати (напр. владу); 2) зганьбити (напр. своє незаслужено високе звання).
叨扰 taorao спасіібі за гостинність! дуже вдячний за прийом (за зроблений мені прийом)!
Щ tao ta скупий та лінивий.
叨贪 tao tan скупий, алчний.
tao.
涛 tao вал.波〜хвііпі мн.; вали [хвиль].
涛波 taobo водяні вшіи, великі хвилі.
涛濑 taolai бистрина, бистрінь.
涛澜 taolan великі хвилі, водяні вали.
涛声 taosheng шум (плескіт) хвиль.


783
缘Шо.
绕虫 t5och6ng <动> солітф.
绦带taodai —练子.
绕绳 taosheng мотузка для зв’язки письма, паперу.
缘丝 taosl плетений тонкий шовковий мотузок; шнурок.
练子 tao-zi (带子）облямівка; тасьма; стрічка; (花边）мербкиво;(金坂绦带）позумент.
秦诏о.
Ш tao〈动〉покривати, укривати.
掏 t5o.
掏 t5o 1)—掏山.〜麻雀窝 спустбшити гніздо горобців;从口袋里〜钱 вийняти (витягти, дістати) гроші з кишені. 2)(挖）вигребти що. 〜灰 вигребти попіл [із грубки].
掏出 t5ochii вийняти що витягти що.从公事包 里〜两封信 вийняти (витягти) з портфеля два листи;从耳朵里〜耳垢 витягти з вуха вушну сірку;〜工作证 вийняти з кишені службову книжку.
掏地 taodi обробляти (скопувати, орати) землю.
掏坏 taohuai лукавий, хитрий, підступний.
掏换 taohuan 〈方〉діставати, добувати, відшукувати.
掏灰 taohul 1) вигрібати попіл; 2) снохачествувати.
掏灰机 taohulpa снохачесіБувати.
掏taolao поводитись розпутно.
掏取 taoqu виймати, вибирати, діставати.
掏腰包炫о yaobao <口> [прийняти витрати] на чий рахунок; за чий рахунок; [заплатити] з wwd. кишені.
滔 t5o.
滔荡 taodang 1) широко розливатися; ширбкий, безкраїй; 2) бурлити, вирувати, бушувати; бурхливий (про почуття).
滔风 taofeng східний (вологий) вітер.
滔滥 taolan виходити з берегів.
滔滔诅0诏0 1)(滚滚）клуботітися;(油涌） бушувати.江水〜клуббчеться (вирує) ріка; 白浪〜бушують хвилі з білими гребенями. 2) (话多不断）без угаву.〜不绝的话语 нескінченні слова; слововилив;〜不绝і也і兑 ллються слова; говорити (бовтати) без угаву (безупинно).
滔滔然 tao taoran 1) важко зітхнути, з важкими зітханнями; 2) нашвидкуруч, наспіх, як-небудь.
滔月І tao teng розливатися; заливати, затоплювати.
滔天 taotian:波浪〜злітіпи до неба величезні вали; море бушувало;〜罪行 волаючі (найбільші, дивовижні, тяжкі) злочини; нечуване (дивовижне, тяжке) лиходійство (злодіяння); смертний гріх;〜大祸 страшне лихо; жахаюче нещастя.
滔宛 tao tiSo не заповнювати; неповний, нещільний.
輪 tao.
韬含 taohan приховувати в собі; тримати в пам'яті, пам'ятати.
韬光 taoguang приховувати свої таланти.
韬光养晦 tao guang yang hui прагнути нічим не виявляти себе; замкнутися в собі і нічим не виділятися; триматися в тіні.
摇晦 taohui—> 韬光养晦.〜тйктика ховйти себе.
Ш 略 taoltie військове мистецтво; тактика і стратегія.
饕І
签腹 taofu 1) ненажера, ненаситна утроба; 2) об’їдйтися.
黎戾 taoli скупий, алчний; ненаситний; жадоба.
黎替tSoti会1)(传说中的恶兽）міфічний хижий звір. 2)(凶恶的人）страшний лиходій. 3)(贪 吃的人）жахливий (страшний) ненажера; пожиратель; пожирательниця.
洮如.
挑 tao 1) омиватися; очищуватися; вимити руки та вмити обличчя; 2) помити, вимити;挑发 мити волбсся; 3) очищувати, чистити;姚米 очищати рис. 4)挑水 Таош夕й {річка в провінції Шансі);挑河 Таох豸{річка в провінції Шансі); 兆齐铁路 залізна дорбга Таонань - Ціцікар;挑索铁路 залізна дорбга Таонань - Солунь.
逃 tao.
逃 tao бігти (утеча); піти; сховатися; [знаходитися] у бігах.罪各Е〜了 злочинець біг (сховався); не піти від законної кари (від руки правосуддя);难〜法网 не уникнути законної кари (руки правосуддя);〜不过人民 的目艮睛 від очей народу нікуди не сховаєшся; 不让敌人〜掉не дати вброгу піти;他〜不了 йому не піти (не утекти, не удасться не зникнути); йому нікуди подітися.
逃：!匕 tiob§i втекти, кинутися навтьоки (про розбите військо); втікати.
逃奔 taoben бігти.〜他乡 бігти в чужі краї.
逃避 taobi уникати чого, з неознач. \ ухилятися; увілівати розм.; відлинювати прост.〜斗争 ухилятися від боротьби;〜工作 ухилятися від роббти; 〜贵任 ухилятися від відповідальності;〜现实 не сміти (боятися, уникати) дивитися правді в очі (в обличчя); 他〜不了责罚 йому не уникнути покарання; не позбутися йому від покарання.
逃兵tdobTng 1)(逃跑的兵士) дезертир. 2)(因怕 困难而脱离工作岗位的人）дезертир.我们绝 不当〜ми нікбли не станемо дезертирами (не дезертируємо).
逃藏 taocang переховуватися [потай], втекти, укритися, сховатися.
逃出 tdochii бігти (утеча); піти.〜监狱 бігти (утекти, збігти) з в'язниці;〜虎口 врятуватися від (уникнути) смертельної небезпеки;〜重围 пітгі (вийти) з оточення;反 革命分子逃不出人р的法网 контрреволюціонерам не втікти від караючої руки народу; контрреволюціонери рано чи пізно потраплять до рук народу.
逃辞 taoci 1) уникнути відповіді, знайти відмовку; 2) відмовка; виправдання.
逃窜 taocuan кинутися (обернутися) у втечу; кинутися (пуститися) навтьоки; дати (задати) стрекача прост.; дати ноги прост.四处〜 розбігтися хто куди; розбігтися в різні стброни; кинутися врозсип;敌军狼狈〜 ворог біг у паніці (звернувся в панічну втечу).
逃丁 taodlng той, хто ухиляється від [трудової, військової] повинності; дезертир.
逃遁tdodCin —逃跑;逃避.仓皇〜бігти в паніці;
任何狡猾的特务分子都无可〜地现出原形
ніхто з підступних шпигунів не зможе увильнути, і усі вони обов'язково відкриють своє справжнє обличчя.
逃躲 taoduo ухилятися, вивертатися; переховуватися, таїтися.
逃反 taofan бігти від безладу під час заколоту.
逃犯 taofan швидкий [злочинець]; утікач.
逃伏 taofii переховуватися, втікати, залягти.
逃河 taohe пелікан.
逃荒 taohuang бігти від стихійних лих; бігти з голодних місць; г бігти з рідних місць, рятуючись від голоду.
逃监 taojian втекти із в’язниці.
逃军 taojiin 1) кинути свою армію; 2) частини, що втекли; дезертири.
逃开 taokai уникнути (чогось); втекти, сховатися [від].
逃课tdokS—逃学.
逃名 taoming втікати від слави, уникати популярності.
逃命doming —>逃生.只顾自己〜тільки думати про порятунок власної шкіри.
逃难 taonan бігти з району, охопленого війною; бігти від стихійних лих.
逃匿 taoni укритися; бігти і ховатися (ховатися). 四处〜укритися хто де [може];〜乡 f司 бігти і ховатися в селі.
逃跑 taopao бігти (утеча); піти.准备〜 готуватися до втечі;〜未成 втеча не удалася; не вдалося бігти (утекти, збігти).
逃跑主义 taop^ozhuyi утеча; дезертирство.釆 取右倾〜方针 почати установки правого опортунізму на втечу.
逃去 taoqu втекти.
逃人 taoren втікач, дезертир.
逃散 taosan розбігтися [в усі стброни, у різні стброни].城里的為军都〜了 у місті маріонетне військо розбіглося.
Ш 4 taosheng рятуватися [утечею].歹Е Ж 〜 врятуватися від смерті; викарабкатися з пазурів смерті;无处〜нікуди бігти, щоб врятуватися; немає [шляху] порятунку.
逃taotuo—> 逃跑;避.〜Щ责 зніти із себе відповідальність за зроблені злочини; ухилятися від відповідальності;世界上— 切反动派都〜不了灭亡的命运світовій реакції не втекти від (не уникнути) загибелі.
逃亡 taowang бігти (утеча).〜国夕卜 бігти (утекти) за кордон;〜地主 швидкий (що утік, що біг) поміщик.
逃亡者 taowangzhe утікач; утікачка; швидкий; швидка.
逃往 taowang соватися, втекти (кудись).
逃席 taoxi піти з банкету, не попрощавшись; ушитись (утекти) з банкету.
逃学 taoxue ухилятися від занять; прогулювати (пропускати) уроки (заняття);(中途逃学） бігти (збігти) з уроку;(不去上学）не ходити на уроки; не бути на заняттях.
Ж Щ taoyang втекти, улизнути, втекти (відлітати) в далекі краї.
逃‘ taoyi <书> —逃跑.
逃隐 taoyln втекти та заховатися безслідно; сховатися. Втекти.
ЙІ f责 taozhai ухилятися від сплати боргів; втікати від кредиторів.
逃之夭夭 tao zhl yaoyao сховатися; ушити розм.; тільки і бачили кого; [і] слід чий простиг (пропав); [і] був такий; поминай як звали; утекти; дати драпу (драпу) прост.


784
逃走tSoz6u 逃跑.
逃罪无门 tdozuiwiimen кари (покарання) не уникнути.
tdo.
桃 tao 1) <植> персик. 2)(指果实）персик.
杉匕符 taofu новорічні написи [на воротах].
桃红 taohong рожевий.
桃花 taohua квіти персика; персикові квіти.
桃花讯 taohuaxun весняний паводок; весняні води.
桃金娘 tdojTnniSng <植> мирт.
桃李 taoli учні лш.; вихованці мн.〜盈门 у кого безліч учнів і вихованців;〜满天下 у всіх куточках країни (всюди і скрізь) є (працюють) [його] учні і вихованці.
桃t taoren 1)(桃核知仁)лущені адра персика; ядро персикової кісточки. 2)(核桃仁） очищені [волоські] горіхи; ядро горіха.
桃色tdo# 1)—桃2)(旧时指不正当的男女 关系）романтичний; любовний.〜纠纷 конфлікт (зіткнення) на романтичному (любовному) ґрунті;〜新闻 романтична новина.
桃树 taoshu персик; персикове дерево.
桃讯Мохйп —桃花讯.
桃子 tao-zi -> 桃 2).
陶觔.
陶 tdo -> 陶器.彩〜кольорбва кераміка.
陶遨 taoao розважатися, бути безтурботним.
Р甸场 taochang гончарня; гончарна майстерня, taoche гончарне коло.
Р甸 出 taochG виявляти, виказувати;
висловлювати.
陶瓷 taoci кераміка і порцеляна.〜工业 керамічна і порцелянова промисловість;〜材 料 керамічний матеріал;〜长石 керамічний польовий шпат;〜刀具 кераміко-ріжучі інструменти;〜甜锅〈冶〉глііняний тигель; 金属〜кермбтил^.;含铁〜залізокерйміка.
陶瓷刀 tdock^o〈机〉керамічний різ泛ць.
陶瓷学 taodxuS кераміка.
陶工 taogong гончар.
陶瓷工业 taocigongye фарфоро-фаянсова промисловість.
陶管 tdoguSn < 建 > гончйрна (керамічна, керамікова) труба.
Р甸匠 tdojiAngroH4dp.
陶钧tdojihi <书> 1)(制陶器的转轮）гончарний круг. 2)(造就人才）готувати кадри (працівників). 陶粒йоіі <建> керамзит.〜混凝土 керамзитобетон.
陶炼 taolian обпалювати та закаляти; рафінувати; виковувати; формувати.
Р甸器 taoqi гончарні вироби; кераміка.〜制造厂 кераміковий завод; т* 生产 гончарне (керамічне) виробництво.
陶情 taoqing тішитися, втішатися, радувати [своє] серце; розважатися.
Р甸然 taoran бути у веселому настрої.
Р甸入 taoren 1) гончар; 2) голова гончарного виробництва (за “Чжбу лі”).
陶人矿 tdorSnku^ng < 机 > грубозернистий свинцевий блиск (для виготовлення зеленої глазурі).
Р甸Р甸 taotao весело; радісно.其乐〜对же весело (радісно).
陶土 taotii〈矿> гончарна (горшечна) глина.
陶瓦 taowa〈违〉гончарна черепиця.
taoye виховувати кого-що (виховання).〜 性情 виховати (виробити) у собі характер.
Р甸 f甬 taoyong керамічна статуетка.
陶写 taoxie втішатися, розважатися;
стряхнутися, від душі розважитися.
陶郁 taoyu туга, сумний (пригнічений) настрій； тужливий, похмурий.
陶育 taoyu виховувати; культивувати; розвивати (напр. в собі якісь якості).
陶蒸 taozheng створювати^ формувати;
утворювати.
陶质 taozhi кераміка; керамічний.
陶石专 taozhuan керамічна плитка.
Ш taozui упиватися чгш, книжк.; захват; упоєний; сп'яніти (сп'яніння).令人〜的春天 п’янка весна;自我〜самообман; зваблювати самого себе;不要〜于自己的成绩не треба впиватися досягнутими успіхами; не треба п’яніти від досягнутого успіху; не треба почивати на лаврах.
йо.
淘 tao 1)(洗去杂质）промити що (промивання); відмити що (відмивання розм.^ спец.).〜米 промити рис;〜金沙 ВІДМИТИ ЗОЛОТИЙ пісок; Й泥沙〜4 відмити пісок і бруд. 2)(清除污水 等）чистити що (чищення).〜阴沟 чистити (очистити) стічні канави;〜井 зробити чищення колодязя (очистити колодязь) від мулу.
淘河 tdoh6 <动> пелікйн.
淘金 taojln промивання (відмивання) золота, taojlnzhe золотошукач.
淘箩 taoluo решето для промивання рису.
淘气 taoqi пустувати (витівка, пустотливість, пустотливий); балуватися розм. (пустощі).〜 的孩子 пустун; пустунка;好〜的孩子 пустотливий (пустотливий) хлбпчик;另lj〜！ не пустуй! не бешкетуй!
淘气鬼 taoqigui паливода; запеклий пустун.
淘神 tdoshen〈口> занепокбєння (турбуватися); турбота (піклуватися),这事不用你〜про це вам не потрібно турбуватися (піклуватися); 这些琐事Ж够人〜Й скільки занепокбєння (турббт) заподіюють людям усі ці дріб'язки.
淘汰 taotai відсіяти кого-що (відсів); бракувати кого-що (бракування); добір.〜老 І署耕畜 бракування негідної робочої худоби;自然〜 природний добір (підбір);被〜 <体> вибути з гри;—切旧的和落后的事物都被现实生@〜 了 усе старе і відстале було відсіяне самим жиггш;有些手工业已被机器生f所〜了 деякі кустарні промисли уже витиснуті машинним виробництвом.
淘汰赛 t^otAisM <体> :вмагйння (змагання) з відсіванням слабших (з вибуванням тих, що програли).逐级〜змагання з поступовим відсіванням слабших.
淘汰制 tdotSizhi <体> система змагання з поступовим вибуванням тих, що програли.
t5o.
讨 tao 1)(索取）просити його, про що; вимагати чого.〜房租 прийти за квартирною платою; вимагати сплати за квартиру;地主向 f田农〜 租逼债 поміщик ножем до горла пристав до селян-орендарів, вимагаючи сплати оренди і заборгованості;向恶霸地主〜还血债 відплатити нелюду-поміщику (розплатитися з нелюдом-поміщиком) за пролиту кров
[полеглих];孩子向妈妈〜糖果吃дитина просить у матері цукерки. 2)(招若） напроситися на що，розм.; викликати що на кого; нажити що (以上三个词只用于不愉快 的场合）викликати що.〜人喜欢 викликати (уселяти) до себе симпатію;〜人喜欢的人 симпатична людина;你简直是〜打了 ти прямо-таки напрошуєшся на побої； тй прбсто хочеш, щоб тебе побили. 3)(娶)：〜老 婆 узяти собі дружину; женитися.
讨伐 taofa похід проти кого-чого; йти війнбю на кого-що,〜叛匪 похід проти заколотників; йти війною на бунтівників.
讨饭 taofan просити милостиню (милостиня); ходити з протягненою рукою;(讨饭为生） злидарювати (жебрання); розм.; піти (ходити) по світі.
讨饭的 taofan-de жебрак; жебрачка; старчиха； прошак.
讨好 taohSo 1)(迎合别人）догодити кому, на кого (догода); догодити кого-що’ розм.; піддобрити кого; в угоду кому-чому.两面〜і нашим і вашим; догодити і тим, і іншим; догодити і тій, і цій стороні;两头Jii不〜ні від однієї, ні від іншої сторони спасибі не отримаєш;用送礼来〜піддобрііти подарунками;狗腿子为了〜他的主子什么都 干得出来 в угоду своєму хазяїну прихвостень готбвий [йти] на усе. 2)(得到好 效果）вдячний.费力不〜багйто (маса) турббт, і ніякої користі; праць багато, та користі (пуття) ніякого; тягти вола за хвіст;费力不〜 的事 сізіфова роббта; сізіфова праця; невдячна справа; невдячна праця.
讨价 taojia запросити що (запит); заламати що， прост.〜二十元 запросили (заламали) двадцять юанів.
讨价还价 taojiA-hudnjia торгуватися.不管分配 他什么工作他从不〜як^ би робоїу йому не дали, він нікбли не торгувався.
讨教 taojiao запитати (просити) ради; звертатися за порадою до кого.向老工人〜 питатися поради в досвідченого майстра; звертатися за порадою до старих робітників; учитися в старих робітників; радитися зі старими робітниками.
讨论 taolun обговорення (обговорити що); суперечки мн.;(公开辩论)дискусія (дискутувати що, про що);(学术讨论） диспут (диспутувати). 〜 新方案 обговорювати новий проект; і果堂〜семінйр; 学术〜наукбю дискусія;〜语言和思维的关і 问题 обговорювати питання (дискусія) про зв'язок мови і мислення;开始〜приступити до обговорення; почати дискусію (обговорення);参力口〜взяти участь в обговоренні (у дискусії, у суперечках);〜候 选人名单 обговорення списку кандидатів;对 报告展开〜відкрити суперечки по доповіді; 把草案提交大家〜посіівити проект на загальне обговорення;本文想〜一个问题 у дійсній статті ми хотіли б зупинитися на наступному (одному) питанні.
讨论会йоїйпіші диспут;(国际性的科学问题讨 论会）симпозіум.遗传学问题〜симпбзіум з питань генетики.
讨论题 taolunti дискусійне питання.
讨便宜 tao pian-уі поживитися (пожива) рот.; поживитися за чий рахунок.他在这个问题上 讨不了〜йому не вдасться поживитися на


785
цьому.
І寸乞taoqT—讨饭.
і寸巧 t3oqi5o вигадати що; виграти що.没有〜的 地方 не на чому вигадувати (вигравати); нічбго не можна вигадати (виграти).
і寸俏 tSoqmo домагатися [дешевого, легкого] ефекту.卖好〜дешевим ефектом домагатися похвали (схвалення).
讨饶 tSorao просити пощади (прощення); молити (благати) про пощаду (про прощення).
讨乂嫌taoi^nxidn —>■讨厌1).别在这里〜чогб тобі отут людям очі мозолити; чого тобі отут вертітися під ногами (на очах, перед очима).
讨厌炫оуйп 1)(令义生厌）докучливий (осоружний, набридливість, набриднути); нудотний; надокучливий (докучний, докучливість, докучати кому чиму розм.); настирливий (настирливість); занудливий (занудливість) прост.这家伙真〜！ який він докучливий (нудотний, надокучливий,
настирливий) тип! 是老——套，К~! увесь час те саме, як це набридло!老在眼前转来转 去，真〜！ увесь час вертишся під ногами (на очах, перед очима), набрид. 2)(厌恶） набриднути; огиднути; противний.我是〜这 种人 терпіти не можу (не переношу я) подібних типів;我〜№ 老爱如谎 мені набридло (огиднуло, огидно), що він увесь час бреше. 3)(难办）важкий; складний. ЖЛ 作很〜роббта ця дбсить кропітка (складна, важка); з такою роботою не так легко (дуже важко) справитися; з такою роботою важко буде (не так-то легко) справитися;问题很~ питання дуже (дбсить) важке і складне;
很〜така хвороба важко виліковується;要是 机器坏了 就〜了 погйно (кепсько) буде, якщо машина зіпсується.
讨债 tSozhai стягнути борг (заборгованість); вимагати сплати боргу.
讨帐tSozhang —讨债.
套 tao.
套位0 1)(套子）чохбл; футляр;(尖的套子） наконечник.沙发〜чохол для дивана; диванний чохол; # 〜чохбл для матраца; матрацна оббивка;枕头〜наволочка;铅笔〜 наконечник для олівця；汽缸〜сорбчка циліндра. 2)(罩上）надягти що; натягнути що.〜上一件毛衣 надягти (натягнути) вовняну фуфайку;〜沙发套 натягнути чохол на диван; зачехляти диван;〜钢笔套 надягти наконечник на ручку. 3)(牲口套）扣ряж ж. 4) (用巷栓系）запрягти кого-що; упрягти кого-що; закласти кого-що. ~ 马 запрягти коня;〜马车 запрягти (закласти) екіпаж; запрягти (упрягти) коня в екіпаж;用套马索 把马〜住 заарканити коня; захлиснути арканом коня;给马〜上笼头 надяглі (накинути) вуздечку;侵略者这样做，只会把 绞索〜士自己的脖子上цим агресори тільки накинуть (надягнуть) петлю собі ж на шию.
5)(模仿）копіювати кого-що (копіювання); відтворювати що\ робити за трафаретом (за шаблоном, за штампом).〜公式 робити по формулі;这是从别的文章上〜卡来的це перефразування іншої статті. 6)(探出） вивудити що, прост.想法〜他的话 намагатися що-небудь з (у) його вивудити; намагатися вивудити з (у) його всю правду. 7)
(拉拢):就是〜交丨й也办不到навіть пустивши в хід свій зв'язок, і то цього не домогтися;这 不是〜交怙的事儿такі речі не робляться по дружбі;他想和人家〜上交倩він намагається нав'язатися (напроситися) людям у друзі. 8) <量词> комплект; набір; гарнітур.—〜家具 гарнітур меблів;——〜茶具 чайний сервіз;——〜 史学丛中〕комплект наукових книг по історії; —〜邮票серія поштових марок; 一〜地质标 本 підбір зразків геологічних порід; —〜工具 набір інструментів;整〜机器 пбвний комплект машин;提出一整〜方案 висунути цілий ряд варіантів (проектів);他穿着—〜灰 色西服він був у сірій парі;这一〜看法不对头 усі ці пбгляди неправильні;说起话来总是那 —〜як почне говорити, так вічно повторюється (так усе одно і те ж);嘴里说得 是一〜，而实际丨故得又是一~м6воюодн6，ана ділі — інше; говорити одне, а робити зовсім інше.
套版 tAoban <印> 1)(排版）верстйти що (верстка). 2)—套色版.三色〜кліше в три фарби.
套车 taoche запрягти (закласти) візок (екіпаж).
套耕 tAogSng <农> подвійна оранка.
套购 taogou 〈商〉скупка товарів з метою спекуляції; арбітраж.
套管 tAoguSn 1) <f/L> надставка;(弯形的套管） патрубок. 2)〈电〉втулка. 套话tAohu》—套语. 套环 tiohudn〈技> коуш.
套汇 taohui валютний арбітраж.
套间 taojian бокова кімнйта; суміжні кімнати.
套裤 taoku довгі наколінники.
套犁tAolh套耕.
套马索 t&omSsu6 аркан. ,
套曲 t^oqti〈音〉дивертисмент.
套色 tAoshai <印> кольорбва печатка.〜印刷 кольорова печатка;〜木亥!） кольорбва
гравюра.
套色版 tdosMib5n <印> багатокблірне кліше.
套索 t&osu6 (捕野兽的套索）аркан; ласо невідм/, (捕鸟和小野兽的套索）сільце.
套鞋 taoxie галоші мн.; калоші мн.
套袖 taoxiu нарукавники мн.
套印tSoyin — І色.
套 用 taoyong перефразувати що (перефразування)：〜读语 перефразувати прислів'я;他在〜别人的话，而Ж〜得彳艮高明 він займається перефразуванням чужих слів і притому дуже вдало.
套语 taoyii звичайні (трафаретні, шаблонові) слова ввічливості; звичайна (шаблонова) увічливість.
套种 taozhong 〈农〉підсів; міжрядний посів. 粮、棉〜[провести] міжрядний посів пшениці на бавовняному полі.
套子 tkrzi 1) 套 1). 2)—套语.俗〜банальні (побиті) слова ввічливості. 3)(陈丨曰的方法） застарілий метод; відживша міра.
特论.
特1诒1)—特别1),大错〜错глгібоко помилятися; груба помилка;〜大丰收 надзвичайно (винятково, особливо) багатий врожай. 2)—特地.3) ~►和」•.务 t—wu.
特2 te <书> (只）тільки.不〜此也 не тільки це.
特别tebie 1)(与众不同）особливий;(特殊） особливий;(不寻常）надгзвичійний;(独特）
своєрідний;(新奇)оригінальний;(令人奇怪） дивний;(非常特别的)надзвичайний; екстраординарний.〜的式样 оригінальний (своєрідний) фасон;〜的意见 особлива думка;〜任务 особливе завдання;他的脾气~ характер у нього особливий (своєрідний, дивний, оригінальний);你这人真〜яка ви дивна людина!发生的事非常〜відбувся надзвичайний (екстраординарний) випадок; відбувся вкрай дивний випадок;这没有什么 ~ 的 нічбго особливого (незвичайного, дивного) отут немає;说话的语调有些〜 слова сказані з якоюсь особливою (незвичайною) інтонацією;他的相貌很〜у нього своєрідне (оригінальне) обличчя. 2) (格夕卜）особливо;(特殊）незвичайно;(非常） винятково; надзвичайно.〜重要 особливо (незвичайно, винятково, надзвичайно) важливо;〜照顾 виявити особливу турботу;〜 实劲 виявити особливу ретельність (старання); завзято узятися за діло;气七吴〜干 燥 клімат' на рідкість сухий;做得〜出色 зроблено винятково (надзвичайно) добре;他 命上显得〜不满的表情на обличчі в нього з’явилося незвичайне вираження невдоволення;话剧演得〜成功п’єса пройшла винятково (надзвичайно) успішно; п'єса пройшла з винятковим успіхом;他晚 _Ь〜忙 він особливо зайнятий по вечорах;要〜 注意这——点 треба звернути особливу (незвичайну, виняткову) увагу на це;大家对 这件事〜重视 усі надають цій справі особливо важливе значення;大家〜高兴的 是，不但完成;г定额，，而且还提高了产品的 质量 усі були особливо раді тому, що не тільки виконали норму, але і підвищили якість продукції. 3) 地.会后厂长〜把他 留下来研知技术上的问题пірля, зборів директор заводу спеціально залишив його, щоб поговорити про технічні питання. 4) (# 常白勺）надзвичайний; екстрений.〜会议 надзвичайне (екстрене) засідання;〜开支 надзвичайні (екстрені) витрати;〜委员会 надзвичайна (особлива) комісія;〜戒严 облогове полбження; 宣布城市〜戒严 оголосити місто на облоговому положенні.
特别是 tSbiSshi особливо; зокрема.〜要注意以 T-S-^ особливо треба звернути увагу на нижченаведене;每个人，〜我自己，必须提高 政治觉кожен, і особливо я сам, повинний підвищити свою політичну свідомість.
特产 techan продукція, якою славиться [дана місцевість]; особливі продукти.北京〜 продукція, якою славиться Пекін; особливі продукти Пекінського виробництва.
techang особливо сильний у чому', відрізнятися чим; виділятися; компетенція книжк. W Й Й А людина, особливо сильна у техніці; особа, що виділяється своїми знаннями по техніці;这是他的〜у цьому він особливо сильний; він цим відрізняється (виділяється);我不是画家，画 ІШ不是我的〜я не художник, малювання не в моїй компетенції (в малюванні я не сильний).
特出 tSchii—突出 tiichii.
特此 t会сї〈书> цим.〜通知 цим доводиться до Вашого відома;〜奉闻 цим повідомляю Вас [про викладене].
^№等 tedeng вищий ступінь; вищий клас (сорт).


786
〜功臣 особливо заслужений воїн;〜射手 снайпер;〜房 І司 номер-люкс; люкс розм. tedengcang каюта-люкс ж.
特等功 tedenggong особлива заслуга.
特等奖 tedeng[iang премія вищого ступеня; спеціальний (особливий) приз.
特等品 tedengpln товари найвищого сорту.
特地 tedi спеціально; зі спеціальною метою.〜 派人就地调查 відряджйти людину зі спеціальною метою вивчити усе на місці;没 有必要〜派个人去немйє необхідності посилати спеціальну людину;他是〜为这个 去的 він спеціально для цього (з ціє ю метою) і пішов;我是〜来通知你的я спеціально (для того і) прийшов, щоб сповістити вас.
特点 tediSn особливість; своєрідність; специфіка; риса.科学工作的〜спецііфіка наукової праці;社会主义生产的〜спещіфіка соціалістичного виробництва;艺术的〜 специфіка (своєрідність) мистецтва;先进人 物的〜відмінна риса (риса) передовиків;时 代的〜особливості (риси) епохи;共同〜 загальні особливості;研究汉і吾的〜вгівчати специфіку китайської мови;他的〜是性格直 爽 він відрізняється прямотою характеру; прямота - це його відмінна риса (особливість);这机器有什么〜？ чим відрізняється ця машина? у чому особливості цієї машини?这就是汉语的一 些〜у цьому полягають деякі особливості китайської мови.
特定 tMing 1)(特别指定的）особливо (точно) установлений.应于〜时期内完成необхідно виконати в точно встановлений срок. 2)(—— 定的）вибачений; відбмий.在〜的场合下у відомих випадках;在〜的环境和条件下у визначеній обстановці і при відомих умовах;
•只有存〜历史时期$才有这种可_ це можливо тільки у визначений історичний період.
特工 tegong спецслужба.〜机关 спецслужба;〜 人员.
特惠 tehui преференція (преференційний); пільга (пільговий).〜关税 преференційні (пільгові) мита;〜条款 пільгові умови;经济 上的-економічні преференції.
特级 tdji екстраклас; екстра невідм.〜油 олія екстра; -olnj какао екстра; викладач
екстракласу.
特辑间і—特刊.
特技邮1)(武术等特殊技能）акробатизм.〜表 演 акробатичний номер;〜飞行 〈空〉 пілотаж; фігура; фігурний політ. 2) <影> трюк.〜表演 трюк;〜摄影 комбінована зйомка;〜场面 трикова сцена;〜镜头 комбінований кадр.
特价 tejia знижений у ціні; здешевлений; знижена ціна; ціна з уцінкою (зі знижкою).〜 货 знижені в ціні (здешевлені) товари;〜出售 продаж [товарів] за зниженою ціною; продавати з уцінкою (зі знижкою).
特干ij tekan спеціальний випуск (номер); спеціальне видання;(纪念性特刊） ювілейний випуск (номер); ювілейне видання.
特快车 tekuaiche експрес; кур'єрський потяг.超 〜суперекспрес.
特立尼达人 telinidaren тринидадець (тринидадський); тринидадка.
特丽纟仑 telilun терилен.〜薄膜 териленові
плівки.
特依!I teli винятковий (особливий) випадок.
特洛伊木马 Т合ludyT muma троянський кінь.
特命tSm'mg надзвичайний.〜全权大使 надзвичайний і повноважний посол.
特'派 tepai особливо (спеціально) відряджати кого-що.〜і己者 спеціальний кореспондент; спецкор;〜某某人前来商谈 відрядііти такого-то [до вас] для переговорів.
特派员 tdpMyuan уповноважений.夕卜交部〜 уповноважений міністерства закордонних справ.
特屈儿 tSqii'dr <^>тетрііа.
特权 tdqudn привілей;(特有权力）прерогатива книжк.〜思、想 думка про привілеї; прагнення до привілейованого полбження; претензія на привілей;〜阶级 привілейований клас;〜阶层 привілейований прошарок; привілейований стан;〜地位 привілейованість [положення]; привілейоване полбження;资本阶级〜 буржуазний привілей;夕卜交官的〜 дипломатичні привілеї;外交人员不受侵犯 的〜дипломатичний імунітет;军事当局的~ прерогативи військової влади;享有 ~ користатися привілеєм;不要求任何〜не вимагати ніяких привілеїв.
特任 teren чиновник першого класу (рангу).
特色 tese самобутність; особливість; характерна (відмінна) риса. 民族〜 самобутність народу; національна
особливість;富有民族〜的 у національному стилі.
特赦 teshe〈法〉приватна амністія.
特使 teshl 〈夕卜 > представник [глави країни, уряду, країни]; спеціальний посланець (представник).
特殊 teshu особливий; відособлений; винятковий; незвичайний; надзвичайний; своєрідний; екстраординарний; специфічний. 〜形态 своєрідна форма;〜现象 екстраординарне (надзвичайне) явище;〜情 况 особливі (відособлені) обставини;〜地位 відособлене (особливе) полбження;〜才含巨 виняткові (видатні, незвичайні) здатності;〜 遭遇 надзвичайні пригоди;〜装置 спеціальне пристосування;〜治疗 специфічне лікування; 〜试剂 специфічний реагент;在〜场合у виняткових випадках;并无〜困难 немає (не представляє) особливих утруднень (особливих труднощів);打扮〜вдягйтися оригінально (екстравагантно);他有他的〜风 格 у нього свій особливий (своєрідний) стиль;水下工作的条件〜умбви підвідних робіт специфічні.
特殊钢 tSshiigang〈冶> спецсталь ж.
# 	Йс ifc teshuhua відокремлення
(відокремитися); привілейованість.使〜 ставити кого в привілейоване полбження;处 于〜地位 бути на привілейованому положенні;不搞〜відмовлятися від відособленості;反对〜виступати проти привілеїв;他处处严格要求自己，生活上一 点、也不〜вона строго відноситься до себе, не вимагає ніяких привілеїв у житті.
特殊性 teshiixing специфічність; особливість; специфічні особливості; винятковість;
незвичайність; своєрідність.
特为—特地.
特务tSwi (军队中的特殊任务）спеціальне призначення; особливе завдання. ~ 营
батальйон особливого призначення.
特务 te.wu (间谋）шпигун (шпигунський); шпигунка; шпикрозлг.; агент; агентура збірн. 〜机关 брган особливої служби;〜活动 шпигунство; шпигунська діяльність;〜组织 агентура; шпигунська організація;〜头子 ватажбк агентури;派遣〜заслйти агентуру (шпигунів).
特效 texiao діючий (дієвість); ефеїсгивний (ефективність).〜预防 специфічна профілактика.
特效药 texiaoyao специфічні засоби.
特写бхю 1) <文>11知1«;.电视〜теленарис;〜题 材 нарисова тематика. 2)〈影〉великий план. 细部〜велгікнй план деталі.
特性 texing властивість; характерна риса.植物 的〜властивість рослин;磁石有吸铁的〜 магніт має властивість притягати залізо.
特许t纟хй —特准.〜发行дйти спеціальний (особливий) дбзвіл на випуск (на видання); видання (друкується) з особливого дозволу.
特邀 teyao спеціально запросити кого-що\ за особливим запрошенням. 〜代表 персонально запрошений делегат; делегат за особливим запрошенням.
特异位уі 1)(‘别优异）видатний.成绩〜 видатні досягнення. 2) 特殊.各有〜的风格
у кожного свій особливий (своєрідний) стиль. 3) <医> ідіосинкразія; ідіокразія.
特异质 teyizhi <医> ідіосинкразія; ідіокразія.
特意特地.他是〜这样七的він сказав так з особливим значенням (зі спеціальною метою).
特 有 teyou властивий; притаманний; специфічний; характерний; самобутній.〜文 化 самобутня культура;〜的性能 специфічна властивість;金属〜的性能 специфічні властивості металів; властивості, притаманні металам;碘的〜气味 специфічний запах йоду;东亚〜的动植物 ендеми Східної Азії;针灸是中医〜的疗法 голкотерапія є самобутньою галуззю китайської медицини;秧歌舞是中国〜的民 间舞蹈，，янгУ — характерний китайський народний танець.
特病teyue-)>特邀.〜演员 гастролбр; гастролерка; 〜记者 спеціальний кореспондент;〜稿 спеціальна стаття; спеціальна кореспонденція.
特征 tezheng прикмета; [відмінна] ознака; [відмінна] риса; характерна риса.驻本〜 основні прикмети (ознаки, риси);性格的~ особливість характеру;人物的性格〜 характерні риси людини; відмінні риси в характерах людей;草原地区的〜是气候干_ степові райбни характеризуються сухим кліматом; сухість клімату характерна для степових районів;热爱劳动是中国又民的一 个〜працьовитість - характерна риса китайського народу.
特种 tSzh6ng спеціальний.〜部队 спеціальна частина; спецчастина ж.;〜工程部队 спеціальна інженерна частина;〜合金 спеціальні сплави;〜炸弹 бомба спеціального призначення;灭绝人性的“〜战 争 ” нелюдяна "особлива війна";〜煤油 спеціальний газ;〜乳钢机 < 冶 > стан спеціального призначення;旧影 спеціальні способи зйомки;〜手 ЛІ 业 специфічний промисел;〜用途 спецзастосування.
特种兵 tSzh6ngbTng 1)(指兵种）спеціальні роди


787
війск. 2)(指士兵）боєць зі спеціальних військ.
特准 tezhCin [дати] особливий (спеціальний) дозвіл на що.〜通行 дйти дозволу адміністрації;这是行政上〜的 на це дано (отримане) особливий (спеціальний) дозвіл адміністрації.
斌te.
U. te <化> тербій.
爐 teng.
熥 t5ng (蒸）підігрівйти що над паром;(烤） підпекти що\ підсмажити що.〜馒头 підігріти пампушки на парі.
疼 tdng.
疼 Mng 1) 疼痛.牙〜зуб болить (ниє); зубна біль;头〜голова болить; головний біль;头~ 得厉害 голова розболілася (сильно болить); 〜得厉害 стрйшно (нестерпно) болить;〜要命 так боляче, що хоч варто кричати;孩子把头 撞〜了 дитина боляче стукнулася (ударилася) головою;我把手碰得很〜я боляче забив свою руку;气候一变我的关节_〜пбред зміною погоди в мене завжди суглоби ломить (біль у суглобах). 2)—疼爱.老祖母 对孩子可〜得厉害бабуся так гаряче любить своїх внучат, що прбсто тремтить над ними (що душі в них не чає).
疼爱纪ng’M гаряче любити кого; тремтіти над ким; приголубити кого, розм., народно-поет. 〜子女 гаряче любити своїх дітей; тремтіти над своїми дітьми; приголубити (приголубити) своїх дітей;百般〜не чаяти душі в кому.
疼痛 t6ngt6ng болить (боляче, біль ж.)\ (酸痛） нити (ниття);(骨、关节或肌肉痛)ломгіти що (ломота).全身〜усе тіло болить; ломота у всім тілі;骨头〜лбмить кістки; ниє в кістах; 伤口〜рйна болить (ниє);伤口〜得更加厉害 了 рана зовсім розболілася (стала боліти ще сильніше);不觉得〜біль не відчувалася; перестати почувати біль (ломоту).
誊
誊Mng 誊写.把上面写的〜下来списйти те, що там написано;这稿子要〜一遍 цей рукопис потрібно буде переписати.
誊录纪ngKi—誊写.〜文稿 переписувати папери; переписування (переписування) паперів.
誊淸 tengqlng переписати що набіло (начисто).
誊淸本化ngqTngbSn чистовий екземпляр.
誊淸稿 tengqmggao чистовик.
誊写 Wngxi6 переписати що (переписування).〜 笔记 переписати свої записки (записи) начисто;〜—份副本зняти копію;〜钢板 сталева дошка для листа на восківці.
誊写员 tengxi6yuan переписувач; переписувачка.
腾
腾 teng 1)(上升)піднятися нагору; злетіти; здійнятися. 2) 腾出.〜地方 звільнити (очистити) місце;〜点时间写封信 вііділити (викроїти) час, щоб написати лист.
腾出 tengchii звільнити що (звільнення); спорожнити що; виділити що (виділення).〜 房 I、司 звільнити кімнату;〜R\J' 1、司 знайти (виділити, викроїти, урвати) час;〜器皿一作 别用 спорожніїти посуд для інших цілей;〜
—点地位刊登这篇文章виділити (надати) місце для цієї статті;〜手来 визволити руки для чого;腾不出手来 немйє часу; руки не доходять.
腾翻tengfan〈体〉(滚翻）кульбіт;(空翻） сальто-мортале невідм.
腾贵 tenggui сильно подорожчати; підскочити. 物价〜сильно подорожчали ціни; ціни підскочили.
腾空 tengkong підніматися (злетіти, здійнятися) угору (нагору).气球〜而起 повітряна куля злетіла (здійнялася) угору.
НІЛ tengnuo перекинути що (перекидання); перемістити що (переміщення); пересунути що (пересування).把桌椅〜一下 перемістити (пересунути) столи і стільці;把仓库里的货 物〜到别处去 перекинути (перемістити) товари зі складу в інше місце;公款不得任意 〜забороняється використання (перекидання) асигнувань не по прямому призначенню.
腾腾 tengteng клуботатися; підніматися.雾气〜 клубочеться (стоїть) густий, як молокб, туман;烟雾〜клуббчеться дим;杀气〜дух винищування; атмосфера війни.
腾云驾雾 teng yun jia wu піднятися в повітря; унестись у позахмарну далечінь; літати; злетіти.
藤 teng.
藤 teng батіг ж.; лоза.葡萄〜виноградна лоза;〜 椅子 плетений стілець;〜篮 плетений кошик.
藤本植物 t6ngb6n zhiwCi ліана.
藤黄 tdnghudng 1) <植> гарцинія. 2)(指颜料） гуммигут.
藤萝 tengluo гліцинія.
藤牌 tengpai ліановий щит.
藤箱 tengxiang плетена з лози скринька.
騰 teng.
縢 t6ng <^Й>звіздір.
体tT另见tL
体己t了*ji 1)(个人积存的财物）особгісті заощадження (гроші); особисте майно. 2)(特 另1J 亲密）серцевий.〜人 наперсник; повірниця; наближений; наближена;说〜话 перевіряти таємні думки (таємниці).
剔tL
剔tr 1)(刮下来）скребти що.把骨头〜得干干净 净 зіскребтіі все м'ясо з кісток. 2)(从缝隙里 向夕卜挑）колупати чим, розм.〜指甲 чгістити нігті;用牙签〜牙 колупйти в зубах зубочисткою;从缝里〜出来 виколупати з ЩІЛИНИ. 3)—易,!І除.把烂水果〜掉 відсортувати (викинути) усі зіпсовані фрукти.
易|J除 tlchu відкинути що; викинути що.〜次货 бракувати;〜糟粕，吸取精华відкгінути (викинути) усе непотрібне (усе негідне) і залишити тільки краще; відсіяти всяку лушпайку і зберегти (залишити) тільки краще.
易！)庄货 tlzhuanghuo знижений у ціні товар; шлюб; відбраковування.
梯行.
梯tT~>梯子.竹〜бамбукові сходи;绳〜 мотузкові сходи; мотузковий трап; Of 〜 [складна] драбина; сходи-драбина;螺旋〜 кручені сходи;救火〜пожбкні сходи;上〜
підніматися по сходам (по трапу);下〜 спускатися по сходам (по трапу).
梯队 tldui <军> ешелон; лад уступами.
梯恩梯 t76ntT <化> тринітротолубл; ТНТ; тротил.
梯河 tThe терасований канап.
梯级 tTji 1)(楼梯的级)ступіні [сходів]. 2) <水> каскад.
梯己tl-ji —体己tT.ji.
梯田 tTtmn 〈农〉терасовані (терасові,
терасовидні) поля; тераси мн.开〜ствбрення терасованих полів;使山坡〜化 терасувати гірські схили.
梯形 tlxing < 数 > трапеція; трапецоїд;
трапецієподібний; трапецієдальний.〜截面 трапецієподібний (трапецієдальний)
перетин.
梯子trzi (绳梯，折梯)сходи; драбина;(船上或 飞机上用的梯子）трап.把〜靠到树上 приставити сходи (драбину) до дерева.
镑ti.
梯 tT〈化〉сурмй; антимоній.
铺白 tTbdi сурм'яні білила.
梯华 tlhuS <矿 > сурм’яні квіти; біла сурма; сурм'яна охра.
梯 ft物 tlhuaw^〈化〉антимонид.
镑黄 tihudng <化> сурм’яна жовта фарба.
梯矿 tlku&ng〈化>сурм'іні руди.
梯酸 tlsuSn <化> сурм'яна кислота.
梯酸盐 tisuSnydn < 化 > антимоніт; сурм'яно-кисла сіль.
踢tT.
踢 ti ударити (бити) ногою; пинати кого-що; лягати кого-що; брикати (后面两个词指有蹄 的动物踢).〜足球грйти у футбол;用有脚〜球 ударити м'яч правою ногою;把球〜回去 відбити м'яч ногою;他〜了 我一脚 він ударив (штовхнув) мене ногою; він дав мені стусана ногою;这马〜人 цей кінь лягає (брикається); 马在〜蹄 коні били копитами землю;你为什 么〜人？ що ти брикаєшся! 一脚〜开 грубо відшвирнути ногою;—脚把人〜f到了 збгіти людину ударом ноги;〜开前进路上的浮脚石 забрати (відкинути) камінь спотикання зі шляху просування вперед.
踢燈 tl-deng 1)(脚乱踏乱踢)скакати і стрибати. 这个孩子—天到晚老〜цей хлбпчик цілий день скаче і стрибає. 2)(挥霍）шпурляти на вітер; мотати що, розм,; тринькати що，розм.
3)(处理）приводити в порядок.花了一早晨 才把这些事〜完 потрібен був цілий ранок, щоб привести всі ці справи до ладу.
踢皮球 ti piqiu 1)(游戏）грати в м’яч; грати у футбол. 2)(推卸责任)відсторонитися від справ (від відповідальності) шляхом відсилання їх по інстанціях; футболити розм.
踢腾trteng —►踢踏.
涕ti.
缔 ti щільний шовк; щільна шовкова матерія.
鹈U. *
鹤鹕 tihii <动> пелікйн. ti 另见 сії.
提 ti 1)(垂手拿着）тримати що; нести що..手里 〜着个篮子 тримати (нести) у руці кошик;我 去〜水 я піду за водою; я піду і принесу води;


788
你把箱子〜过来 принесіть сюди чемодан. 2) —提高.3)—提出.我没有意见可〜у мене немає питань (немає зауважень); 义是 〜的 пропозиція внесена (висунута) нами;大 家—个接一个地〜问题усі, один за одним, ставили (задавали) питання;我们暂 BL不〜这 个问题 залишимо поки це питання [осторонь]; не будемо поки про це говорити (згадувати). 4) ~►提取 1).〜货 одержати вантаж;〜犯人 привести ув'язнених;从银行〜 款 узети (одержати) гроші з банку. 5)—提到
1).不〜这些 не будемо згадувати про це;只字 未〜не обмовитися про що ні словом; обходити мовчанням;值得一〜варто згадати; 过去的事不必再〜не варто згадувати минуле; 旧事重〜[знбву] підняти старе питання; нагадувати про старе (про минуле). 6)(暗中 提示）підказати що (підказка розм.).〜台词 <剧> суфлірувати;让Іі自己想，别〜^也нехай він сам подумає, не підказуй йому.
提案 ti'an пропозиція; резолюція.提出紧急〜 внести (висунути) термінову пропозицію.
提案国 trangu6 країна-автор резолюції.共同〜 країна-співавтор резолюції.
提拔 ti-ba висувати кого (висування); дати хід кому, розм.; вивести в люди кого.〜干部 висування кадрів;从工人中〜的技术员 технік-висуванець з робітників.
提包tib5o (旅行包）сумка; саквояж;(女用提包） [дамська] сумочка.
提倡 tichang заохочувати що (заохочення); агітувати (агітація).〜储蓄 заохочувати внески в ощадкаси;〜节约 агітувати (ратувати) за режим економії; борбтися за економію;〜技术革新 заохочувати (агітувати закультивувати) технічне новаторство;这一 方法值得普遍〜цей метод варто широко популяризувати (поширювати, рекламувати); 要〜辩证唯物论和历史唯物论，反对唯心论 和形而上学 потрібно стояти за діалектичний матеріалізм і історичний матеріалізм, проти ідеалізму і. метафізики.
提成 tichdng 〈会〉[робити] відрахування; відрахувати що.利润〜відрахування від прибутків;社会保险〜відрахування на соцстрах;追力口〜до-відрахування.
提出 tichil поставити що; запропонувати що (пропозиція); представити що
(представлення); пред'явити що (пред'явлення); внести що (внесення); висунути що (висування).〜任务 поставити задачу;〜问题 поставити (підняти, висунути) питання;〜要求 пред'явити (виставити) вимогу;〜述议 висунути (внести) пропозицію;〜紧急动议 внбсти позачергову пропозицію;〜条件 поставити (виставити) умову;〜口号 кинути (висунути) гасло; вважати що гаслом; прийняти що за гасло;〜 证据 представити (пред'явити) доказ;〜论证 аргументувати;〜主席团名屯 запропонувати список кандидатів у президію;〜辞呈 подати У відставку; подати заяву про відхід з роботи; 〜抗议 заявити протест; виступити з протестом;〜控诉 пред'явити (висунути) звинувачення;〜谴责 віінести осуд кому;〜照 会 вручііти ноту;〜方案 висувйти проекти;党 向我们〜的各项战斗任务是光荣而艰巨的 бойові задачі, поставлені перед нами партією, є почесними і разом з тим важкими.
提纯 tichiin <技> очистити що [від домішок].〜
金属 очистити метал від домішок;〜洒精 очищення спирту;〜的洒精 очищений спирт.
提纯塔 tichiinta <技> колбна для очищення.
提词t丨сі <剧> суфлірувати.〜的人суфл泛p.
提存 tfciin〈法，财> депонування (депонувати щд)\ внести що в депозит.习每租金〜 депонувати орендну плату; внести орендну плату в депозит.
提Ф tidan накладна;(海运提舉）коносамент.
提到 tidao 1)(说道）згадувати про кого-що, спогади про про кого-що\ стосуватися кого-чого.〜昨天发生的事 згадувати про учорашній випадок; 谈话中〜某人 торкнутися в розмові. 2)(使达到）підняти кого-що; поставити що.〜应有的高度 підняти на належну висоту;〜日程上 поставити в порядок денний;〜第——位 ставити що на перше місце.
提调 1)(调іІ) tidiao розпорядливість.他善于〜 у нього велика розпорадливість; він розпорядницька людина; він уміло розпоряджається. 2)(指挥者)розпорадник. 总〜головний розпорядник.
提法 tifS формулювання.〜不明确 формулювання неточне;这〜不对 така постановка питання неправильна.
提防 tifang остерігатися; ужити заходів обережності; бути насторожі; бути обережним; бути напоготові.〜暗算 остерігатися підступу;你要〜着些 будьте насторожі (напоготові, обережні)!〜敌人的 破坏 бути напоготові у відношенні підривної діяльності ворогів.
提纲 tigang тези мн.; конспект.报告〜т&и (конспект) доповіді;发言〜конспект промови.
提纲挈领 ti gang qie ling виділити сутність (істотне); підкреслити саме головне й основне; конспективно.
提高 tigao підвищити кого-що (підвищення); підняти кого-що (підняття, підйбм); змінитися до.〜思、Ш 水平 підвищення (підняття) ідеологічного рівня;〜认识 підвищити (підняти) свідомість;〜积极性 підняти (підсилити) активність;〜勇气 піднімати мужність;〜产品质量 підвищити якість продукції;〜耕作技术 поліпшувати (підняти) техніку землеробства; ~ 工资 підвищити (збільшити) зарплату;〜威信 підняти авторитет;〜警惧 підсилити (підвищити) пильність;劳动生产率不断〜 безупинно підвищується продуктивність праці.
提供 tigong надати кого-що кому-чому (надання); постачати кого-що чим (постачання).〜参考 надати (служити) як довідки;〜证据 дати (надати) докази;〜一切 必要的材料 надати всі необхідні матеріали; постачати всіма необхідними матеріалами;〜 更多的可能性 відкрити додаткові можливості; ~ 种种方便 створити всі зручності;为农业〜现代化机器постачання сільського господарства сучасними машинами;去年这一ііІ区为国家〜了 二亿四 千万斤粮食 торік цей район дав державі 120 тисяч тон (240 млн. цзиней) зерна;工农Ук生 产的飞速发展，为扩大商品流通,，繁荣市场 〜了雄厚的物质基础стрімкий розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва створює надійну матеріальну
базу для розширення товарообігу і
подальшого пожвавлення ринку.
提行 tihang з новбго рядка.
提盒 tihe судки лш.
Й Vi tihua < 纺 > жаккардове ткацтво;
жаккардове виробництво.
提花机 tihuajl 〈纺〉Жаккарда машина; жаккардова машина.
提货单ШшбсШп —提準.
提及tiji—提到1).
提交 tijiao представити що (представлення).把 问题〜全体大会讨论представити (передати, перенести) питання на загальні збори.
提炼 tilian екстрагувати що (екстрагування); екстракція; відгін (відігнати що); рафінація (рафінування, рафінувати що) спец.〜厂 екстрактовий завод;〜松节油 відгін скипідару;从香料植物中〜香精екстрагувати ефірні олії з пряних рослин;科学是从无数经 验中〜出来的 наука викристалізовується на ґрунті незліченних дослідів.
提梁 tiliang дужка.
提煤机 timeijl вуглепідйомник.
提 名 timing виставляти кандидатуру; пропонувати кандидата.
提S^tiqT 1)—提到 1). 2)(拿起)підняти кого-що (підняття). 3)(鼓起）підняти що (підняття).〜 精神 підбадьбритися; піднявся настрій; піднявся дух.
提前 tiqian достроково; раніше терміну; прискорити що;(事先）завчасно; заздалегідь; (早一些)раніше.〜完成任务 виконати задачу достроково (раніше терміну);〜三年完成计 划指标 показники плану були виконані на три роки раніш терміну;〜实现 достроково здійснювати;〜出发 прискорити від'їзд;把完 成期限〜三个月 прискбрити термін виконання на три місяці;〜两年开发了林区 на два роки раніше терміну освоїли лісовий масив;请你〜来приходьте раніше;能〜知道 好 добре б, якби знати завчасно (заздалегідь).
提挈tiqi〗 <书> —提携.
提亲 tiqln сватати кого кому, кого за кого.
提琴tiqin (小提琴）скрипка;(中提琴）альт;(大 提琴）віолончель ж.\ (低音提琴）контрабас. 拉〜гр^ти на скрипці.
提琴手 tiqinshou скрипаль; скрипачка.第一〜 перша (ведуча) скрипка; перший скрипаль; концертмейстер.
提请 tiqmg запропонувати кого-що; просити кого-чого; представити кого-що кому-чому.〜 注意 просити (запропонувати) звернути увагу;〜审核 представити що на розгляд; Щ 草案〜代表大会讨论подйти на розгляд з'їзду проект.
提取 tiqu 1)(取出）узяти що; одержувати що (одержання).〜货物 одержати вантаж (товари);〜存款 узяти (вийняти) внесок з банку;到火车站去〜行李йти на вокзал за багажем; йти на вокзал, щоб одержати багаж; 从盈余中〜一定的比例узіти (відрахувати) із прибутків відомий відсоток.
提取法 tiqQfa екстрагування; екстракція.
提取器 tiqtiqi〈技〉екстрактор.
提取液 tiqiiye рідкий екстракт.
提神 tish豸п бадьорити кого-що' прибавити бадьорості.咖啡能〜кава бадьорить [людину].
提审tish6n <法> 1)—提讯.2)(上级法院提来自


789
审）вимога (вимагати кого-иіо);(上级法院提 来堂审）перегляд (переглянути що).
提升 tfsheng 1) 高职位等）підвищення (підвищити кого-що); висування (висунути кого-що).予以〜дйти підвищення;得到〜 одержати підвищення;人员的〜просування особового складу;〜为组长 висування кого на посаду бригадира. 2)(用机器往高处送） підйбм.〜设备 піднімальний механізм;这台 卷扬机只能〜五吨ця лебідка розрахована на підйбм вантажу вагою в п'ять тон.
提тк tishi 1)(提出来告诉人)вказати на кого-що. 〜要点 указати на саме головне (істотне). 2) —提醒.
提桶 tft6ng цебро.
提问 tfwen порушити питання; опитування (опитати кого).向学生们 口头〜усне опитування учнів; порушити питання учнів.
提携 tixie 1)(领着;^ вести за руку. 2)(扶助} заохочувати кого-що (заохочення); виявити турботу; надати підтримку; покорятися кому-чому.
提心吊胆 tixln-diaodan із завмиранням серця; з серцем, що б’ється від жаху; із тривогою; переляканий на смерть; у смертельному страху; зі страхом; із трепетом; бути в страшній тривозі; сильно стривожений.
提醒 tixlng нагадувати що (нагадування).要是 我忘了，请你〜我 якщб я забуду, так ти мені нагадай.
提选 tixuan вибрати кого-що (вибір). ~好品种 вибрати кращий сорт;〜他当工会主任 вибрати його завідувачем профспілкою.
提讯 tix(m〈法〉виклик [ув’язненого] на допит.
提要 tiyao конспект.
提议 tiyi 1)(提出主张）запропонувати що (пропозиція); внести пропозицію.〜—— 个专门委员会 запропонувати створити спеціальну для цього комісію; внести пропозицію про створення особливої комісії.
2)(提出的¥张）пропскшція.同意这项〜 погбдитися з ціє ю пропозицією.
提早tizSo —>•提前 .〜准备 завчасно (заздалегідь) підготуватися;他想〜动身 він хоче прискорити свій від'їзд; він хоче раніше виїхати.
提制tizhi-»-提炼•
啼Н.
啼 t丨 1) 啼哭.悲〜гірко плакати; плакати від горя;用不着哭哭一 ні до чого плакати; чого нюні розпускати. 2)(鸟兽叫）лбмент (кричати).又乌〜кукарікання (лемент) півня; спів півнів;鸡〜二遍他就醒了 він прокинувся ще з другими півнями;鸟〜 щебет птахів; співають птахи;猴〜лемент мавпи; кричить мавпа.
啼饥号寒 ti jl hao han [сльози і] стогони від голоду і холоду; плач голодних і стбгін бездомних.
啼哭 tikii плакати (плач); рознюнитися прост.\ розрюмсатися прост.
啼笑皆非 ti xiao jie fei і смішно, і сумно; [і] сміх і горе (гріх); трагікомічно.
缇Н.
堤 ti〈书〉жовтогарячий [колір].
题ti.
题til) 题冃.作文〜тбма для твору;出〜 задати тему;离〜人远 відійти від теми; не
власне кажучи;不要离〜太远 блгіжче до теми;他讲了些〜外的话 він трохи відступив від теми; він дозволив собі відступ. 2)(写上） написати що.在纪念册上~几句话написати кілька фраз в альбомі.
题跋 tiba передмова і післямова.
题材 ticdi тема; сюжет (指情节).
题词tici 1)(题写）зробити напис.在照片上〜 зробити напис на фотографії; написати кілька слів на картці. 2) напис ж.;
(作者亲笔题词）автбграф. 3)(序文） передмова; епіграф.
提花 tihua віньєтка.
题解 tijie 1)(解释）пояснення; примітка. 2)(解 答)ключ до задачника.平面几f可〜ключ до задачника по планіметрії.
题名 timing підписатися; поставити підпис; написати своє ім'я і прізвище.
题目tMi 1)(文章的标题）тема.报告的〜тбма доповіді. 2)(习题）задача; питання.考试〜 екзаменаційні питання.
题签 tiqian написати назву добутку [на його обкладинці].
题字tizi 1)(题写）зробити напис.在石壁上〜 зробити напис на скелі. 2)(题写的字）напис ж.;(作者亲笔题的字)автбграф.
醍ti.
醒蝴 tihu <书> 1)(乳脂) ,вершюі мн. 2)(佛法） правильний (справедливий) закон буддизму.
醒蝴灌顶 tihii guan ding змусити опам'ятатися; просвітліло на душі.
蹄ti.
蹄 ti копито.马〜кінське копито.
蹄筋 tijln сухожилля ніг [свині, корови, барана].
蹄形磁铁 tixing citie підковоподібний магніт.
鍵ti.
錫 ti <动> анчбус; хамса.
体
另见tL
体ії 1)(身体）тіло;(体质）організм.〜弱 слабкий організм; фізично слабкий;
слабосильний;〜弓虽 міцний організм; фізично міцний (сильний). 2) < 理 > тіло.发声〜
звукове тіло;几何〜геометричне тіло. 3)(书 写字体）лист;(印刷字体）шрифт.粗〜 жирний шрифт;斜〜курсивний шрифт;草〜 скоропис ж. 4)—> 体裁.新闻〜газбтний стиль;叙述〜оповідапьний стиль; і寺〜4、і兑 роман у віршах. 5) < 语 > вид.完成〜
зрбблений вид.
体壁 ttbi〈生物> интегумбнт.
体哉ticai (指所用语言）стиль 4.’ (指结构等） жанр; форма.旧诗〜старий віршований стиль;散文~ у стилі прози;民歌〜жанр народних пісень.
体操 tlcao гімнастика.自由〜вільна вправа;广 ІІ 〜р^ціогімнастика; 〜гімнастика на снарядах (на апаратах);医疗〜лікувальна (лікарська) гімнастика.
体操队 ticaodui гімнастична команда; гімнасти мн.
体察 tTcha вникати; уважно розбиратися.〜自U1W вникати в усі деталі справи;有待〜необхідно ще вникнути (уважно розібратися).
体罚 tTfa тілесне покарання.
体格 tlge статура; склад; фізичний стан.强壮的
〜міцна статура; 尔的〜струнка статура; М 梧的〜богатирська статура;〜检杳 медичний огляд; медичний огляд; соматоскопія;〜М全 здорбвий фізичний стан; міцна статура;〜锻 & фізичне загартування.
体会 tthui 1)(体验领会）зрозуміти і уявити що собі; міркувати; обмірковувати що (розуміння).切身〜到 пізнати що на собі (на особистому досвіді); переконатися в чому (побачити що) на власному досвіді (по своєму досвіді); переконатися на собі (по собі);〜人民‘众的思想感ti? зрозуміти почуття і думки народних мас;这件事使我〜 到…цей випадок показав мені...;他开始〜到 劳动的重要性 він почав розуміти й уявляти собі важливість праці;—下子〜不出他的话 是什么意思 важко відразу зміркувати (зрозуміти), що він цим хотів сказати. 2)(对 事物的领会)уявлення; розуміння; розуміння. 交流〜обмін дбсвідом;我们的主要〜наш головний досвід;和同志们交谈〜поділїітися з товаришами враженнями; 〜мйти
особистий досвід;有深亥!І〜мйти (одержати) ясне уявлення;〜не мйти чіткого уявлення; не було глиббкого розуміння; ШШ 个人〜висловити своє розуміння (своє розуміння);这只是我个人的〜це лише моє особисте розуміння (уявлення, розуміння); 经іі几年工作我W这么一点〜за ці роки роббти я прийшов до такого висновку.
体积tijl обсяг.球的〜обсяг кулі;〜百分比 об'ємний відсоток; ~ 比率 об'ємне віднбшення;〜密度 об'є мна щільність.
体积计 tljTji стереометр.
体力 Ші фізична сила.〜劳动 фізична праця;〜 劳动者 працівник фізичної праці;〜不支 фізично не в силах (не в змозі) витримати;〜 弓虽 міцний фізично;〜强的人 людина великої фізичної сили.
体till (文章体例)форма;(编写格式)порядок.
体谅 ti-liang зрозуміти кого-що (розуміння); зважити на становище.〜另丨J人的苦丧 зрозуміти утруднення іншого; зважити на важке становище іншого.
体面 tl-mian 1)(体统和身份）пристойність; достоїнство; декорум.有〜的人 пристойна (гідна，порядна) людина;有矢〜втратити достойність; непристбйність; 会隹持〜 дотриматися декорум (збвнішня пристойність). 2)(光彩）красивий; порядний; (光荣）славний (слава); почесний.不〜 безславність; неблаговидність; непристойно; 不〜的行为 непорядний (некрасивий, ганебний) учинок;这是/f牛不〜的事 це була некрасива справа; усе вийшло дуже некрасиво (непорядно):这在我们楚件〜事це для нас справа почесна (славна). 3) (№Ш) приємний (приємність); благовидний (благопристойність) застар.长得很〜 приємна (благовидна) зовнішність.
体念 tlnian зрозуміти кого-що; пам'ятати що; зважити на становище. *
体膨月艮 tipengzhang <理> об'ємне розширення.
体 Ш tipo організм; здоров'я і дух.锻炼〜 загартбвувати свій організм (своє здоров'я і ДУХ). ,
体腔 tlqiang〈解〉порожнина тіла; цілому, tishi〈动〉платтяна воша.
j本式 tishi лист.


790
体视 tlshi стереоскопія (стереоскопічний).〜效 应 стереоефект;〜映象 стереозображення;〜 绘图仪 стереоавтограф.
体视镜 tlshijing стереоскоп.
体视术 tishishu стереографія.
体态 titai фігура.〜轻盈 тонка і гнучка (струнка) фігура;从〜举动看来，他还非常年g судячи з його манер і фігури, він ще дуже молодий.
体贴 titie дбайливість (турботливий); увага.〜 入微 виявити виняткову дбайливість і увагу; 〜话 турботливі і ласкаві слова;她对大家都 很〜вона дуже турботлива (уважна) до усіх.
体统tlt6ng 1) —> 士制1). 2)—体面1).这太不 成〜了 це ні на що не схоже; це верх непристойності.
体外循环器 tlwSi-xiinhudnqi〈医〉оксигенАтор. 体味tlwdi —►体会.
体温 tTw6n <生理> температура [тіла].〜高 температура висока;〜过低 гіпотермія;量~ поставити кому термометр; виміряти температуру.
体温表fiw6nbiSo —>体温计.
体温计 tlwenji термометр; градусник розм.
体无完肤fi wu wan fu 1)(浑身受伤）живого місця немає (не залишилося) на кому. 2)(被 责骂批评得很厉害）у пух [і порох]; каменю на камені не залишити від чого.批评得〜 критика нищівна; 驳得〜 начисто спростувати;他把我所有的论点驳得〜він перетворив усі мої докази в ніщо; він розбив мене дощенту по всіх пунктах.
体系 ttxi система; побудова.政治〜політична система;经济〜економічна система;殖民主 义 〜 колоніальна система; система колоніалізму;哲学〜філосбфська побудова; філософська система;思想〜ідеологічна система; і吾法〜граматичний лад.
体细胞 йхіЬйо <生物> клітка тіла; соматична клітка.
体现 tlxian утілювати кого-що (утілення); виявляти що (прояв).充分〜出党的空前团结 пбвною мірою демонструвати небувалу згуртованість партії;〜出党的领导 втілювати в собі партійне керівництво;〜出爱国主义的 精神 утілення (прояв) духу патріотизму;友 谊的生动〜живий показник дружби; яскравий прояв дружби;这〜出了人民的革命 意志 це виявило (виразило) революційну волю народу;书中〜了作者的思想у книзі позначилася (проявилася) ідеолбгія автора; 这种相互援助有;^地〜了社会主义的国际主' 义原贝U у цій взаємній допомозі знаходить свій діючий прояв принцип соціалістичного інтернаціоналізму.
体形 tlxing обриси частин людського тіла; форми мн., розм.(多用于女性).
体型 tixing статура; конституція.
体恤 tixu зважати на становище; шкодувати кого-чого; співчувати кому чому.
体循环 tTxiinhudn < 生理 > велгіке коло кровообігу.
体验 tlyan 1)(经历)переживання (переживати що); іспит (випробувати що)亲身〜особисте переживання (іспит). 2)(认识）пізнати що; зазнати що; осягти що.〜生 '活 [на особистому досвіді] пізнати (осягти) життя; наблизитися до життя; познайомитися з життям.
体液 tly6〈生理> рідинй організму.
体育 1)(体育运动）фізкультура; фізична культура; спорт.〜事业 справа фізкультури і спорту;〜运动спорт;航空〜运动авіаспбрт;〜 用品 спортивний інвентар; спортінвентар ч.; спорттовари лш.;〜干事 фізкультурний організатор; фізорг;〜医疗 лікувальна фізкультура;〜疗法 фізкультурне лікування; 〜Ж факультет фізичного виховання;〜<]、会且 гурток фізкультури;〜运动委员会 комітет зі справ фізкультури і спорту;〜俱乐部 спортивний клуб;体操是一个群众性的〜项 目 гімнастика є одним з видів масового спорту. 2)(—种教育）фізіічне виховання; фізвиховання.
体育场 tTyuchang стадіон; спортивна площадка; спортмайданчик.
体育城 tlyucheng спортмістечко.
体育馆 tiyuguan спортивний (фізкультурний) зал; спортзал;(大型体育馆）спортивний палац; палац фізкультури.
体胀系数 < 理 > коефіцієнт
об’ємного розширення.
体制tTzhi 1)(组织制度）система.领导〜керівнй система; 行政管理〜 система адміністративного керування;办学的〜 система навчання. 2)(文章的格局）форма; структура;(体裁）стиль ч.; жанр.
体质 tizhi конституція; комплекція; організм; здоров'я.人的〜КОНСТИТУЦІЯ ЛЮДИНИ；〜的 А людина слабкого здоров'я (слабкої комплекції);增强〜зміцнювати організм (здоров'я);每天坚持作操可以收到‘强〜的 效果 взявши в звичай робити гімнастику щодня, можна домогтися гарних результатів у зміцненні здоров'я.
体重 fizh6ng вага [тіла].〜增加 додйти у вазі;〜 втратити у вазі; Щ 自 G 的〜зважитися; 我的〜是六十公斤я важу 60 кілограм.
屉ti.
屉 ti 1)(笼屉）ґрати [для варіння на пару].—〜 馒头 ґрати з пампушками. 2) ~►屉子 2).
屉子ti.zi 1)(盛器）ґрати мн. 2)(活动6^面儿） сітка. Ж 〜сітка для ліжка; @ 〜сітка з пальмового лика.
剃化
弟О ti голити кого-що (гоління).〜胡子 голити бороду і вуса; голитися;〜光头 голити гблову наголо; виголити гблову.
弟ij刀 tidao бритва.电动〜електробргітва.
剃度 ticKi <宗> пбстриг.
剃头 tit6u 1)(剃去头发)голити гблову. 2)(理发） стригтися.
涕ti.
涕 ti 1)(目艮泪）сльози мн. 2)(鼻涕）соплі мн., прост.
涕泣 tiqi〈书〉заплакати з горя; лити сльози від горя.
悌ti.
悌 ti < 书 > любов молодшого брата до старшого.
倜ti.
倜位 titang 〈书〉[триматися] вільно; [поводитися] невимушено.风流〜триматися добре і вільно.
惕
ti.
惯厉 till бути насторожі (напоготові); б作и пильним; бути зібраним.日夜〜увесь час (дні і ночі) бути насторожі (бути пильним, бути зібраним);回忆过去，〜将来б^ти насторожі (бути пильним), пам'ятаючи свій минулий досвід.
替d.
替ti 1)替代.由别人〜他замінгіти його іншим;我来〜你ЛІ作 я буду працювати замість вас. 2)(为）за когось; для когось.〜解 放军作向导 б^ти провідником Народно-визвольної армії;〜…开脱罪责 поділити чий злочин;我们很〜他高兴ми були дуже раді за нього;这是专〜你办的 це зробили винятково для вас;我〜你洗衣月艮 я виперу білизну за вас;请〜我买张电影票 прошу купити для мене (мені) квиток у кіно; 同志们决定〜他送行товариші вирішили улаштувати йому проводи (піти його проводжати).
替代 tidai замінити кого-що ким-чим (заміна); 用新的〜丨日的замінити старе новим.
替工tig6ng 1)(代替别人做工）замінити кого (заміна); замістити кого ким. 2)(指人)заміна; заступник; заступниця; підмінний робітник. 找到〜знайтіі заміну (заступника);给他做一 天〜на один день його замінити (замістити).
替换 ti.huan перемінити кого-що (зміна); перемінити кого-що (зміна).他带了三套〜衣 月艮 він захопив із собою три зміни (зміни) одягу; - білизну треба часто
(частіше) зміняти (змінювати);他太累了，要 〜他一下 він дуже утомився, треба його змінити.
替身 tishen заміна; заступник; заступниця;(替 死鬼)козел відпущення.没有〜，我走不开не можна іти (не піти), поки не буде заміни;拿 另1J 人作〜звалгіти усе на інших; зробити іншого козлом відпущення.
替死鬼 tislgul <口> ко:з6л відпущення.寻找〜 .вишукувати собі козла відпущення.
替续器 tixtqi <%> реле невідм.
替罪羊 tizuiyang козел відпущення.
嚏ti.
嗔喷 ti.pen чихрозм.; чхання.打〜чихати. tian.
天 tian 1)—天空.抬头望〜подивитися на небо; підняти очі до неба; звести очі (очі) до небес; 对〜立誓клістися небом;〜朗气清Асне небо, чисте повітря;〜阴下来了 небо стало похмурим;〜上阴云密布 небо затяглося (покрилося) хмарами;我〜黑以前就走到了 я дійшов засвітло;蓝蓝的〜上白云飘на блакитному небі плили білі хмари;这时〜上 没有月亮，很黑 у цей момент на небі не було місяця, і було темно;〜夕卜有〜за далечінню далечінь;两种社会两种〜два суспільства 一 дві долі. 2)(曰子）день ч.;(——昼夜）доба лш. 第二〜[на] другий день; назавтра;过Лі〜 через кілька днів; 一〜一〜地 з дня в день; з кожним днем; день від дня;他ft 了 一〜він цілий день був зайнятий (працював); 一〜有 二十四小时 у добі двадцять чотири години.
3)(时间）час.〜还早呢 година ще рання; година ще рання; пора ще рання. 4)(季节） сезон; пора.冷〜холбдний сезон; холбдна (зимова) пора;春〜весна; весняний сезон;


791
сезон весни. 5)(天气）погода.〜冷 холбдна погода;〜热 жарка погода;〜阴 похмура погода;〜晴 ясна погода;〜旱 посушлива погода; посуха;〜干'太梁 суха погода. 6)(自然） природа (природний); стихія (стихійний).〜 灾 стихійне лихо.
Л $ fl Tian'anmen Тяньаньмень ч.〜广场 площа Тяньаньмень.
天崩地坼tM)6ng-dichd~>天Й地陷.
天边 ti§nbian I)(极远处）край світла; за тридев'ять земель народно-поет., розм.远在 〜на краю світу;如每党叫我去，就是〜我也 去 хоч на край світу (за тридев'ять земель) і то піду, якщо партія призве (зажадає). 2) —*■ 天际.
天 StiSnMng —天资.
天不怕，地不怕 tian bu pa, di bu pa не знати страху; нічбго не боятися; кому нічбго не страшно; безстрашність (безстрашний); море по коліно (по коліна) кому, розм.; сам чорт не брат кому, розм.〜的人 зірвиголова ч.， ж.，розлі.; забубенна (запекла) голова прост.
天才 tiancai І)(指能І?) геній; геніальність; талант; талановитість. 2)(指人）геній; талант.
天蚕 tiancSn <动> гусениця око павича. 天蚕蛾 ti§ncdn，6 <动> око павича.
天长地久 tianchang-dijiii споконвічний (одвічність); віковічний; на віки вічні; на століття; на віки; повік застар.
天车 ti5nch6 мостови кран.
天窗 tianchuang стельове (верхнє) світло; вікно верхнього світла; ліхтйр ч., спец.
天窗 kai tianchuang”.
天道tiandao I)—天理.2)(自然规律）закон природи.
天敌 tiandi〈生物> прирбдний ворог. 天底 ti如сії <天> надир.
天底下tiSndbcia < 口 > —天下1).〜竟有这样的 事 невже так буває (таке може статитися) на світі;〜的事没有那么容易усб не так прбсто робиться на світі.
天地 tiSndi 1)(天和地）небо і земля; природа; світло; мир.〜之间无奇不有усяке буває (стається) на світі; і те буває, що вівця вовка з'їдає. 2)(活动范幽）сфера; мир.科学研究的 新〜нова сфера науково-дослідної роботи;奔 向农村广阔的〜покати у великі сільські райбни;农村是广阔的〜село є безмежним, обширним полем діяльності.
天地头 tianditou〈印〉верхнє і нижнє поле [сторінки].
天电 tiandian атмосферна електрика.
天顶 tiSndlng〈天> зеніт.
天顶仪 tiandingyi <天> зенітний телескоп; зеніттелескоп; зенітна труба.
天鹅 tian'e лебідь ч.
天鹅线 tian'erong оксамит.
天蛾 till’d〈动〉колобрбдка.
天翻地搜 tianfan-difii 1)(闹得很凶）нагору дном (ногами); тарарам розм. |Щ)得〜усе пішло нагору дном; підняти тарарам; наробити тарараму; підняти дим коромислом. 2)(变化 很大）колосальні (корінні) зміни.〜的时代 епоха корінного ламання всього старого; століття соціальних катаклізмів і перетурбацій.
天分►天资.
天府之国 tian fu zhi guo благословенний край; земний рай; рай на землі; райський куток.四
川土地肥沃，物产丰富，素有“〜”的,称 провінція Сичуан славиться своїми родючими землями і багатими природними ресурсами, тому вона одержала красиву назву "небесне царство (рай на землі)
天赋 tianfii 1)(自然赋予）прирбдний; уроджений; природжений; прирбдний.〜人 权 прирбдні права людини. 2) •天资.
f 〒 tiangan знаки десятого циклу.
天里星 tiangangxlng Велика Ведмедиця.
天高地厚 tiangSo-dihdu 1)(恩情深）благодіяння застар. 2)(事个害复杂)як важко і важкий; довідатися, почому фунт лиха.不知〜не знати, як важко і важкий; не знати, почому фунт лиха.
天高皇帝远 tian gao huangdi yuan до бога високо, до царя далеко.
天公tiang6ngбог.〜不作美,天天下雨погбдане сприяє, увесь час йдуть дощі;〜不作美，下起 雨来了 як навмисно (як на зло), пішов дощ.
天公地道 tiangong-didao більше ніж справедливо; верх справедливості.
天宫 tiangong небесний палац; палац небожителів.
天沟 tiangou <建> розжолобок; надстінний жолоб.
天光tianguang —►天色.
天国 ti§ngu6 1)〈宗〉царство небесне; рай. 2) (理想世界）рай; обітбвана земля; обітований край.
天》可 tianhe Чумацький Шлях.
天侯 tianhou клімат.
天花1 tianhua <医> натуральна віспа; вариола.
天花2 tianhua〈农〉мітла кукурудзи, tianhuaban потовк.
天花舌L坠 tian hua luan zhui розписувати що, розм.; приукрашати що чим, розм.; пбвний мішок [наговорити]; на словах городи бере; підносити (звеличувати) кого-що до неба.
天荒地老 tian huang di lao віки-вічні; повік застар.
天昏地暗tian hun di an 1)(指景象）"небо покрилося чорною завісою хмари, і безпросвітна імла висіла над землею"; і небо, і земля — усе зникло в імлі.狂风大作，一霎 时〜піднявся страшний вітер, і раптом усе зникло (потонуло) у кромішній пітьмі (імлі); 战场上打得〜на полі брані від хмари пилу усе покрилося імлою. 2)(政治黑暗）царство беззаконня.旧社会是一个〜的世界CTdpe суспільство було суцільним пеклом.
天A tianhu6 1)(因雷电等引起的火)пожежа від блискавки. 2)(找不到原因的火灾）пожежа [від невідомої причини].
天机 tianjT небесні таємниці.〜不可泄漏 це страшний секрет.
天际 tianji 1)(天空）небокрай; позахмарна (піднебесна) височінь; небозвід. 2)(天地交 接处)обрій; лінія обрію.
天际线 ti§njixi&n〈地理〉обрій; лінія обрію.
天芥菜 tianjiScAi < 植 > геліотрбп [європейський].
天经地义 tianjlng-diyi непорушна (свята) істина; непорушне полбження; збвсім закономірно; сама природна [справа]; і нормально, і природно; у порадку речей; немає нічбго більш природного.
天井 tianjlng 1)(院中空地）внутрішній дворик.
2)(屋顶上开的洞）віддушина (отвір) у даху, tiankong небо; небозвід.
天賴 tianlai глас природи; музика сфер книжк.
天蓝 tianlan голубий; небесний колір.
天狼星 tiSnldngxTng <天> Сиріус.
天老儿 tian.laor альбінос.
天理 tianlT:〜难容 небо не попустить (не допустить); бог не дасть;〜照彰 істина (правда) переможе.
天良 tianliang сбвість ж.丧尽〜утратити всяку сбвість; без зазору совісті.
天亮 tianliang світати безособ.\ розвидніти безособ. (світанок).〜了 ужб світає; уже розвидніло; ~ 之，前 до світанку; перед світанком; до світла;天刚亮 ледь світло;〜起 устати на світанку; уставати зі світанком; 他天还没亮就出门了 він вийшов з будинку ні світло ні зоря; 天一亮他就动身走了 ЯК ледве розвидніло, він відразу виїхав.
天灵盖 tianlinggai тім'я; тім’яна кіста.
天伦 tianlun 〈书>:享〜之乐 насолодзкуватися сімейним щастям; бути щасливим у сімейному колі.
天罗地网 tianluo-diwang тенета, з яких не піти. 布下〜розставляти сіті (тенета); оточити (обкласти) з усіх боків;逃不出〜не вирватися з тенет (з кільця оточення);敌人 逃脱不了我们布下的〜ворогйм не вирватися з тенет, розставлених нами.
天门冬 tianmendong〈植，药〉спаржа блискуча.
天明ti如ming ->天亮.天还没大明стйла займатися зоря.
天命 tianming "веління (воля) небаи; доля; фатум; доля; перст долі (провидіння, долі) книжк” застар.
天幕 tianmCi 1)(关空）небозвід; небо. 2)(舞台后 面的大布幔）декорація з зображенням неба.
天南地3匕 ti5nnan-dib6i із усіх кінців країни (світу); в усі кінці земної кулі (країни, світу); у всіх кутах (місцях) країни (світу).
tiannanxlng <ffi> аризема японська.
天年 tiannian століття.尽其〜віджііти своє століття.
天牛 tianniu〈动〉дроворуб; вусань.
天怒人怨 tian nu ren yuan загальне збурювання (обурення).
天疱疮 ti5np^ochu5ng <医> пемфиг^с.
天棚ti§np6ng навіс; тент (植帆布的天棚)•
tianping [тарілкові] ваги. 〜аналітичні ваги;精密〜тбчні ваги;超微量〜 ультрамікроваги мн.;在〜的——端 на одній тарілці ваги.
天气 tiSnqi погода.潮湿的〜мбкра (сира) погода;〜很冷 холод;〜暖和 погода тепла;〜 干燥 погода суха;〜分析 аналіз погоди;〜形 势 синоптична ситуація; синоптичне полбження;〜予页@ бюлетень (пророкування, прогноз) погоди.
tianqitu <^> синоптична карта.〜分析 аналіз карти погоди.
天气学 tianqixue 〈气〉синоптична метеорологія; синоптика.
天 Ш tianqian прирбдний бар'єр; природна перешкбда.
天桥 tianqiao віадук; пішохідний міст (містбк).
天琴座 tianqinzuo <天> Ліра.
天青 tianqlng темно-фіолетовий (темно-ліловий) колір.
天青石 tianqlngshi〈矿〉целестин.
天弯 tianqiong небозвід.
天$ tianqiu небесна сфера.
天球仪 tianqiuyi〈天〉небесний глобус.
天然 tianran прирбдний (природність);


792
природний; стихійний; натуральний; самородний.〜财® прирбдні багатства;〜资 Ш прирбдні ресурси;〜磁铁 прирбдний магніт; магнітний залізняк; 〜金属 самородний метал;〜纤维 натуральне
волокно;〜牧场*叩叩бдне пасовище;〜现象 стихійне явище;〜的样子 прирбдний
(натуральний) вид;〜Й勺联系 прирбдний зв'язок; зв'язаний природними узами;〜播种 〈农〉запліднення; самосів;〜免疫〈医〉 прирбдний імунітет.
天然矿 tianrankuang <矿> самородок.
天然气 tianranqi <化> прирбдний газ; блакитне паливо. ~蕴藏 запаси блакитного палива; газообладнання.
天壤ti5nrSng <书> 1)—天地1). 2)—天渊.〜 之另ij [відрізнятися] як небо від землі; небо і земля; земля і небо; збвсім незрівняний з чим.
天色 tianse колір неба.〜尚早 ще рано; година ще рання;〜已晚 вже пізно; година уже пізня; 〜入幕смеркає;看〜怕要下雨судячи з неба (по кбльору неба), схоже на те, що буде дощ.
天杀的 tiansha-de проклятий.
天山草 tiSnsMncSo < 植 > тяньшйночка парасольконосна. 天山桧 tiSnsMngui < 植 > яловець зеравшйнський.
天神 tianshen бог; божество; небожитель.
天生 tiansheng прирбдний; вроджений; природжений.〜的缺陷 прирбдний недблік; 〜的一对урбджена пара; 4巧不是〜的，是锻 炼出来的 природженої (уродженої) навички не буває, а вона приходить з дбсвідом.
天师 tmnshT 〈宗〉духовний глава лаоської релігії; божествений наставник.
天时 tianshi 1)(气候条件）час; кліматичні умови. 〜сіяти треба вчасно; не
Можна упускати час (сезон) сівби. 2)(时机） випадок.
天使 tiSnshT <宗> Ангел.
天书tianshii 1)(迷信称神仙写的书）письмена небожителів. 2)(难认难懂的文字）книга за сьома печатками; тарабарська грамота.
天数 tianshu фатум; доля; невідворотна доля.
天奶地陷 tiantan-dixian катастрофа світу; катаклізм; катастрофа. ,
天坛 Tiantan Храм Неба.
天堂 tiantang 1)〈宗〉рай; Царство небесне; небо.〜небо і пекло; Я*〜потрапити в рай (у царство небесне). 2)(幸福的—活环境) рай; обітована земля; обітований край.
天体 tianti 〈天> небесне тіло (світило).〜力学 небесна механіка; астромеханіка;/理学 астрофізика;〜地质学 астрогеологія;〜演化 学космогонія;〜照相仪астрограф; ~分光光 度测量 астроспектрофотометрія.
天天 tiantian щодня; з дня ведень.〜早晨[щодня] вранці.
天4： tiantiao закон 1)(迷信者指老天爷所定的 戒禅）неба; божий закон. 2) <史> (禁令） табу.
天庭 tianting частина чола між бровами.
天头 tiantou〈印〉верхнє поле [сторінки].
天图 tiantii〈天〉карта неба.
天王星 tianwangxlng <天> Уран.
天网十灰,陕 tian wang hul hul небо (бог) покарає; не піти (не врятуватися) кому від небесного суду; не уникнути кому відплати.
tianwen 1) небесні тіла і явища.
〜望远镜 астрономічний телескоп; астротруба;〜气 fl关 <气> сонячний клімат; ~ 气候学астрокліматолбгія. 2)—天文学.〜数 字 астрономічна цифра.
天文点、tianwendian〈天〉астрономічний пункт; астропункт.
天文馆 tianwenguan планетарій.
天文日 tmnwenri〈天〉астрономічна доба.
天文В寸 tianwenshi 〈天〉астрономічний час.
天文台 tianwentai обсерваторія.
天文学 tianwenxue астрономія.
天文学家 tianwenxuejia астроном.
天文仪 tianwenyi астроскоп.
天文钟 tianwenzhong <天> астрономічний годинник.
天无绝人之路 tian wu jue ren zhl lu [на світі] абсолютно безвихідних положень не буває; світ клином зійшовся; земля клином зійшлася.
天下 tianxia 1)(指中国）весь Китай; уся країна; (指世界）увесь світ; піднебесна застар” народно-поет.\ всесвіт; на землі; на світі; на земній кулі; у світі.〜大舌L повне безладдя в піднебесній; колосальні потрясіння на землі; 〜太平 загальне благополуччя і загальна благодать; панує мир і спокій;〜第——"перше обличчя піднебесної"; перший у світі; першість в усьому світі;〜无双 єдиний у своєму роді;走遍〜找不到 в усім світі не знайти;这样的人〜少有的це була людина, яких мало земля родить. 2)(指统治权)влада ж.; панування.得了〜зайняти всю країну; захопити владу; уся країна підпала під чию владу;今天是劳动人民的〜сьогбдні працюючі стали господарями країни;当时敌 產的广大地区都是人民іЙь у той час великі райбни в тилу ворога знаходилися під контролем народу. □参阅“сШ tianxia,\
天下为公 tianxia wei gong світ належить народу.
天下乌鸦一般黑 tianxia wiiya ylban hei "на світі усі ворони чорні"; одним [тим же] миром мазані.
天下无难事，只怕有心人〖Шпхій wiiпйп-shi, zhl pa youxlnren у світі немає важких справ — потрібні лише старанні люди; на світі немає нічбго нездійсненного, була б лише наполегливість і рішучість; немає на світі нездоланного, потрібно тільки бути завзятим; терпіння і праця усе перетруть.
天仙tiSnxian 1)(吴上的仙І) богиня.〜化人 [жінка] неземної краси. 2)(美女）писана красуня.
天险 tianxian прирбдна перешкода; прирбдний стратегічний пункт.
天线ti5nxi&n <电> антбна.无线电〜 радіоантена;室内〜кімнатна антена;室夕卜〜 збвнішня антена;定向〜променева антена; 5F ^ ~ рамкова антена; рамка; Ш ~ установити (натягнути) антену.
天线座 tianxianzuo〈电〉підставка антени.
天象 tianxiang астрономічні явища.
天象仪 tianxiangyi <天> планетарій.
天性 tianxing природа; натура; єство застар.
5^^ tianxing на щастя; на щастя; по щастю; щастя.
tianxuan-dizhuan усе кружляється в кого в очах; усе завертілося перед очима; голова крутиться (закрутилася).
天?Ж tianya край світу; неймовірна далечінь.
天涯海角 tianyd-haijmo край світу; за тридев'ять
земель; казна-де (на рогах) прост. 5!杏遍〜 виходити всю країну (увесь світ) від краю до краю.
天阉 tmny5n недорозвиненість чоловічих статевих органів.
天衣无缝 tian yl wu feng бездоганність (бездоганний); комар носа не підточить.
天意、tianyi провидіння; веління неба; божа воля.
天鹰座 tianylngzud <天> Opdn (сузір'я).
天有不测风云 tian you bu ce feng yun [усі ми] під богом ходимо; не ціла година, усе може трапитися (відбутися); чим чорт не жартує! гра долі.
天tianyuan (喻差别大）велика різниця;(喻距 离大）велика відстань.〜之另ij [відрізнитися] як небо від землі; небо і земля; земля і небо; збвсім незрівнянний з чим;〜之隔 бути (жити) удалині один від одногб; так далеко, як на краю світу.
天灾 tianzai стихійні лиха.
天 Щ tianzang звичай залишати труп на поїдання птахів.
天造地设 tianzao-dishe ідеальний від природи; прирбдний (прирбдний) і ідеальний.这块大 石奚简粵І〜瞭望台величезний камінь прямо-таки ідеальний витвір природи, може служити спостережливою вишкою.
天真 ti5nzh6n 1)(心地单纯）наївний (наївність); безпосередній (безпосередність); безневинний (безвинність); свята простота.〜无邪 безневинна наївність; по простоті щиросердечній;〜的孩子 безневинне дитя;〜 烂漫 із прямою і відкритою душею; наївний і безпосередній; свята простота;〜烂漫的青年 нашна недосвідчена молодь;儿童的〜 безпосередність (безвинність) дітей. 2)(头 脑简单）наївний (наївність); простодушний (простодушність); свята простота.〜的想法 наївне (простодушне) уявлення;〜的回答 простодушна (наївна) відповідь;对敌人不能 想得太〜з ворогами не можна бути настільки наївним (простодушним).
天之骄子 tian zhl jiao zi улюбленець долі (щастя); щасливець; щасливчик рот.
天职 ti§nzhi [священний] борг;(使命） покликання.孝中圣的〜священний обов'язок; священне покликання;保卫祖国是人民的〜 захист Батьківщини — обов'язок народу.
天轴 tianzhou〈机〉трансмісійний вал.
天诛地灭 tianzhii-dimie нехай саме небо покарає кого; побий мене бог прост.; провалитися мені на цьому (самому) місці прост.
天竺桂 tianzhugui <ffi> коричник череш- чатий.
天竺葵 tiSnzhiikui <植> герйнь пеларгонія.薇 薇〜розанбль ж. 天竺牡丹 tiSnzhii-mti.dan < 植 > георгіна; георгин.
天竺鼠 tianzhushu〈动〉морська свинка.
天主教 ti§nzhCiji》o <宗> католицтво; католицизм.
天主教徒 tianzhujiaotu католик; католичка.
天资 tianzl обдарованість; дар; талант.
天子 tianzl "Син Неба"; імператор.
天字第一号 ti§n zi diyl hao перший серед перших; кращий із кращих.
tian.
添 tian додати що, чого (додавання); додати що,


793
чого (додаток); підкласти що, чого.〜点汤 додати супу; -ШШ додати грошей; -iLalfl 床 додати кілька верстатів;往炉里〜些柴 підкласти в грубку полін (дров);〜烦恼 псувати кров кому;〜麻烦 заподіювати занепокбєння;对不起，给您〜麻烦了 вибачте за занепокоєння!
添补 Mivbu поповнити що (поповнення); прикупляти що, чого (прикупання розм.).〜 衣月艮 попбвнити свій гардероб; прикупляти для кого，кому дещо з одягу.
添 丁 ti§ndTng родити сина; поповнення сімейства.
添购tiangou —天置.
添箱 tianxiang весільний подарунок [нареченій від її родичів].
添枝加叶 ti§n zhT jia ye додати те, чого [навіть і] не було; вносити (уставляти) відсебеньки; розписати що, розм.; прикрасити що; прибрехати що.
添置 tianzhi докупити що, чого; прикупляти що, чого (прикупання розм.).〜生产工具 докупити (прикупляти) знаряддя виробництва;〜家具 прикупляти меблі.
黏 tian.
貼鹿 tiSnlCi лань ж.\ даніель ж.
田 tian.
田 tMn—田地 1).水〜холбдне поле;稻〜ріісове поле;种〜обробляти землю;〜头会 п'ятихвилинка (збори) на місці польових робіт (у поле).
田畴促nch6u <书>—田地1).
田地tidndi 1) f种植用的土地）поле;(耕过的土 地)рілля; нива. 2)(地步)стан; полбження.弄 到这种〜довести що до такого стану (полбження); дійти до такого стану (полбження);还没有到不可不救的〜 полбження ще не дійшло до того, що не можна вже його поправити (що воно вже стало безвихідним).
田赋 tianfu поземельний податок.
田梗 tiang6ng межа.
田鸡 tidnjl 1)(指鸟）болотна (водяна) курочка. 2) (青娃）зелена жаба.
田间 tKnjmn поле.〜劳动 польові роббти; 叩ацювйти (трудитися) у полі;〜管理 дбгляд за посівами (за полями); польовий дбгляд;力卩 强〜管理 поліпшити дбгляд за полями.
田界 tmnjiS межа.
田径 ti含njing <体> легкй атлетика.〜运动 легка атлетика;〜运动员 легкоатлет; легкоатлетка.
田径炎 tianjingsai легкоатлетичні змагання; змагання по легкій атлетиці.
田猎 tianlie〈书〉полювання (полювати).
田鹨 tidnlm〈动〉польовий щеврик
Ш 螺 tianluo〈动〉живородка; лужанка.
田亩 tianmu поля лш.; рілля лш.
田赛 tiansai 〈体〉змагання по стрибках і метанню [диска, списа і т.д.].
田鼠 tianshD <动> польова миша; [звичайна] полівка; кріт.
田野 tidnyS поле. 一望无际的〜безкрайнє 卩бле; 火车穿过〜пбтяг йшов серед полів.
田鹬 tidny^i <^J>6eidc.
田园 tianyuan село; село.〜生活 сільське життя; ідилічне сільське життя;〜之乐 ідилічні задоволення. ,
田园曲 tianyuanqti〈音〉пастораль ж.
田园诗 tianyuanshl 〈文〉ідилія; буколіка; буколічна поезія; пастораль ж.
田庄 tianzhuang маєток; маєток.
田字草 tidnzic&o <植> марсилія.
<活 tian.
fS* tian як ні в чому не бувало; спокій (спокійний).〜不知 Ш: безсоромний;
нахабний; цинічний; утратити сором і совість; з нахабною безсоромністю; без зазору сбвісті рот.;这真是〜不知耻 це межа цинічності!〜不为怪 незворушно; з незворушністю; холоднокровно поставитися до кого-небудь.
•淡 tiandan (欲望少）далекий від пристрастей і захоплень; скрбмний у бажаннях;(不羡蘇富 贵）далекий від корисливості і кар'єризму.
t5* 静 tianjing тихий; спокійний (спокій); безтурботний; флегматичний (флегма).
恬然 tianran байдуже (байдужність).处之〜 поставитися до кого-небудь з пбвною байдужністю.
适 tianshi <书> затишок і спокій; затишно і спокійно.
甜 tian.
甜 tidn 1)(指味道）солбдкий (насолода).弄〜些 підцукрувати що, розм.; підсолодити що;弄 得太〜了 перецукрити що, розм.; пересолодити що, рот.; занадто солодко приготовлено;比蜜还〜солбдшемеду;味道〜 得发腻приторно солбдкий смак;她爱吃〜的 вона любить солодке (сласті); вона ласунка (ласун);他说得倒〜говбрить він дуже солодко. 2)(睡得塌事）солодко (насолода);. 孩子睡得很〜днтана солодко спить.
甜菜 tidnc^i 1) <植> буріс.食用〜овочбвий (їстівний, червоний) буряк;糖用〜цукрбвий буряк;饲用〜кормовіій буряк. 2)(指食用根） буряк.
甜度 tiandu цукристість; дигестія.
甜瓜 ti含ngim 1)〈植〉диня. 2)(指瓜）дїіня.
甜津津tidnjTnjTn —甜丝丝.
甜酒tidnjiti (果子甜酒）наливка;(烈性甜酒） лікер.
甜_ tianmei 1)—甜1).淳种苹果多汁而〜 яблука цього сорту соковиті і солодкі. 2)—> 甜 2).睡得很〜солодко спати.
舌甘蜜 tianmi солбдкий (насолода); солодкий.〜 的生活 солодке (щасливе, приємне) життя;〜 的回十乙 солбдкий (приємний) спогад.
ШШШ tianmianjiang густий солбдкий бобовий соус.
甜品 tianpln солодке.
甜食 tianshi солодке; сласті лш.; насолоди мн.
甜丝丝 tiSns了sT 1)(微甜）солодкувйтий; солоденький. 〜的茶 солодкуватий (солоденький) чай;有点儿〜的味道мйти ледве солодкуватий (солоденький) смак. 2) (甜蜜）солбдкий (насолода); сладостний. •»!!、 里〜的 солодко (приємно) на душі; відчути насолоду в серці.
甜头tiSivtou 1)(甜的味道）насолода.这种葡萄 虽大，但是〜不够цей виноград хоча і великий, але не дбсить солбдкий. 2)(女子处） насолода розм/, смак; ж.，прост.尝到〜 входити в смак;给点〜尝尝 робити щось приємне (вигідне) як принаду.
甜言蜜语 tidnydn-m'iyti солодкі (медяні, медоточиві) слова.
tian.
填tian 1)—>填赛;填满;填平.〜沟засипати рів; 〜坑 засипати (завалити, зарівняти) яму;〜裂 Ш закрити (закласти) щілину;〜缺 口 закрити (забити) пролом; ШЙ把门〜起来 закрити двері цегельною кладкою. 2)—填写.〜调查 表 заповнити анкету.
填报 tianbao докласти у відомостях (у бланках, у зведеннях).
填补 tidnbti заповнити що; заповнити що (заповнення); доповнити що (доповнення). ~ 缺额 заповнити штат;〜亏空 покрити (заповнити) дефіцит;〜空白点 заповнити пропуск;〜知识的不足 заповнити прогалини в знаннях;〜窟Й затикати діри;把缺少的〜上 доповнити відсутнє.
填充 tianchong 1)—填补.2) <教> заповнити пропуски.〜题 вправа на заповнення пропусків.
填词 tianci писати (складати) вірші по древньому -китайському поетичному жанрі "ци".
填房 tmn.fang друга дружина.娶〜женіітися вдруге після смерті дружини.
土真空 tiankong 1) 缺）зайняти вакансію. 2) —►
填料 tianliao <技> набивання; заповнювач; забутовка.
填满 tianman наповнити що (наповнення); заповнити що (заповнення); завалити що; засипати що.
填平tiSnping зарівняти що.〜路面上的坑洼 зрівняти усі вибоїни на дорозі.
填赛 tiansai набити що чим (набивання розм.); заткнути що; закласти що (закладення); закрити що (закладення); завалити що.
填土 tiantu〈建〉засипання; насип ж.
填闲 tidnxidn < 农 > пожнивний.〜作物 пожнивні культури.
填写 tianxie заповнити що (заповнення).〜表格 заповнити відомість (зведення);〜入党志愿 书 заповнити заяву-бланк для вступаючих у партію.
填鸭tidnya спбсіб 1)(养鸭子的一种方法） посиленої годівлі витік; примусова відгодівля качок.〜式地灌输知识2)(指鸭子） Пекінська примусбво відгодована качка.
填字 tianzi заповнити буквами (ієрогліфами).〜 游戏 кросвбрд.
恭
tian.
恭 tian мати честь.〜在相知之列 мйти честь бути знайомим з вами;〜歹丨J 门墙 мати честь бути вашим (його) учнем.
蚬tian〈书〉—舰颜.
舰颜 tianydn <书> сбромно; сбвісно.
ШМШі tian-zhe lian придушуючи в собі почуття сорому; відкинувши всякий сором; безсоромно.
5^ tian.
Ш tian лизати кого-що (лизання).用舌头〜 лизати що язиком;〜干净 вилизати що;猫〜 爪子кішка лиже лапу;她用舌尖在信封口上 〜了——〜вона провела язиком по конверті.
tian.
添ti&n вирівняти кисть.蘸了墨要〜一〜笔


вмочивши кість, варто вирівняти її об тушницю.
匕 ti5o.
挑鄉 tiaobo <书> легкодумство (легковажний). 佻他ti5ot& <书> 徘簿.
挑 tiao 另见 tiao.
挑1 tiao —挑选.〜一本心爱的书вибрати собі улюблену книгу;〜毛病 чіплятися до кого-небудь; вишукувати помилки (недбліки);百里〜一 зі ста вибрати одногб; один зі ста.
挑2 tiao 1)(用肩膀担）носріти кого-що [на коромислі, на плечі].〜水 носити (тягати) воду [на коромислі];〜着两Ш土 нести на коромислі два кошики землі;〜在肩上 носити що на плечах; звалити що на плечі;〜 起担子 підняти на плече ношу на коромислі (指挑东西)；нести що на [своїх] плечах; узяти [на себе] відповідальність (以上指负责 任)；敢于〜重担 мати сміливість звалювати на себе важку ношу;干革命就得〜重担вбсти революцію — значить брати на себе важку ношу. 2)―挑子.挑〜儿 носити на коромислі.
3) 	<量词>:—〜儿白菜 два кошики капусти.
挑灯夜战 tiao deng ye zhan боротися вночі при світлі ліхтарів.
挑定 tiaoding обрати кого-що (обрання); вибрати кого-що (вибір); зупинитися на кому-чому.
挑肥拣瘦 ti5of6i-jiansh6u коверзувати (вередування, вибагливий, вередливість) розм.
挑夫 tiaofii носій.
挑拣tiSojiSn —>挑选.
ШШІ tiao-ti чіплятися до кого-небудь (причіпка, причепливість); коверзувати (вередливість) рот.喜欢〜的顾客 розбірливий (вибагливий) покупець; 百般〜усіляко чіплятися (коверзувати); причепливо критикувати кого-що;无可〜ні до чого причепитися; комар носа не підточить.
挑选 tiaoxuan вибрати кого-що (вибір);(按一定 的标准挑选）підібрати кого-що (підбір).〜干 部 підібрати кадри;〜职业 вибрати професію; 〜衣料 вибрати . (підібрати) матеріал на костюм;〜好马 відібрати (відсортувати) гарних коней;请随便〜от вам на вибір; вибір за власним бажанням.
挑子 tiao-zi ноша.
挑字目艮儿 tiao ziyanr чіплятися до слів.
条^ tiao.
条tiao 1)(细长的树枝)гілка;(无叶的软树枝） прут.枝〜гілкр! мн.\ 柳〜вербовий прут. 2) —► ‘子 1).布〜儿 смужка матерії. 3)(项目） стаття; пункт.宪法第三〜трбтя стаття конституції; перший пункт статуту партії. 4) <жІ5]>： 一〜鱼 одна риба;——〜одна вулиця； 千万〜视线усі погляди;提纲中的一〜од“н [пункт] з тез;报纸上有一〜这样的简讯у газеті є така замітка.
条案 tiao'an дбвгий стіл.
条播 t&ob6 <农> рядовгій посів.
条播机 tidob6jT <机> рядкова сівалка.
备 % tiaochang < > гладко (гладкість);
складно (складність).文笔〜писйти гладко (складно і гладко);写得不够〜напіісане із шорсткостями.
条陈 tidchdn 1)(分条陈述）відкласти що по пунктах. 2)(陈述意见的文件）доповідна записка.
条顿族 TidodCinzii < 史 > тевтбни мн. (тевтонський).
条分缕析 tiao fen їй xi розібрати що ретельно по пунктах; детально проаналізувати що.
条几tidojT—無案.
条件tidojih 1)(客$的因素）рбва.先决〜 попередні умови;有利〜сприятливі умови; 必要〜необхідні умови;劳动〜умбви праці; 生'活〜умбви життя;仓1J造〜створити умови; 具备〜дозволяють умови;〜成熟 дозріли умови;〜剌激 <生理> умбвне роздратування; 〜反射 < 生理 > умбвний рефлекс; умовно-рефлекторний. 2)(提出如要求） умова; вимога.投降〜умбви капітуляції;讲 和〜умбви миру;互惠〜взаємно вигідні умови;无〜地 беззастережно;无〜投降 беззастережна капітуляція;有〜的同意[дати] умовну згоду; погодитися умовно;提出合理 〜пред,явііти (виставити) законну вимогу;接 受〜прийняти вимоги (умови);不接受 ~ відхилити вимоги (умови);讲〜домовлятися про умови;提供不附带〜的经济援助надйти економічну допомбгу без умов. 3)(状况） умови лш.这个工厂〜很好на цьому заводі дуже гарні умови.
条款 tiaokuan статті лш.; умови ми.法掉〜статті закону;合同〜умбви контракту;罚款〜пункт про штрафну неустойку; 保留 ~
застереження;特另І)〜особлива стаття.
条理 tiaoll порядок; система.〜分明 у чому чіткий порядок; у чому чітка система;没有〜 немає порядку； немає системи; безладно; безсистемно; безглуздо; безладно;
недоладно;办事有〜у роботі (у справі) є порадок (система); усе робиться систематично (у строгому порядку);说话有〜 говорити зрозуміло (складно).
条 Щ tiaoli устав; полбження; правила мн.; статут.海关〜митний статут;税务 ~ податковий статут;劳动保险〜устйв трудового страхування;选举〜полбження про вибори;励章颁发〜статут ордена;暂行〜 тимчасбвий статут (статут); тимчасове полбження; тимчасові правила.
条令 tidoling <军> устйв.军事〜військбвий статут;纪律〜дисциплінарний статут;野战〜 польовий статут; Р人歹丨J〜стройовий статут;内 务〜устАв внутрішньої служби;步兵战斗〜 бойовий статут піхоти.
条目 tmomCi стаття; пункт; параграф.
条施 tiaoshT〈农〉рядкове добриво.
条条框框 tiaotiao kuangkuang усякі рамки і шаблони.打破〜зламйти (відкинути) усякі рамки і шаблони.
条文 tiaowen стаття. 〜статті закону.
条纹 tiaowen смужка.〜印花布 ситець у смужку.
条纹布 tiaowenbu смугаста матерія; матерія в смужку.
条锈病 tidoxiCibing <农> іржа жовта.
条约 tiaoyue договір; пакт; трактат.互不侵犯〜 договір (пакт) про ненапад;互助〜дбговір про взаємну допомбгу;通商〜торгбвий дбговір;多边〜багатобічний дбговір;签订〜 укласти дбговір;破坏〜порушити, дбговір; 废除不平等〜анулювати нерівні (нерівноправні) договори.
条子ti^zi 1)(狹长的东西）смуга.红色Р纸〜 смуга червоного паперу. 2)(便条）записка. 写张〜给他留在这里написйти і залишити йому записку.
tiao.
迢迢 tiaotiao далечінь ж.; далеко.千里 ~ неймовірна далечінь; така (таку) далечінь розм.
tiao另见服0.
调似0 1) 调习.饮食失〜рбізладтрйвлення;月 经不〜менструації проходять ненормально; ненормальності менструацій. 2)—调配.牛 奶里加点糖〜一下додати в молоко цукру і розмішати його.
调处tidochft —调解.从中〜виступити посередником;这事多亏你的〜це завдяки вашому посередництву.
调幅 tidofii〈理〉амплітудна модуляція.
调羹 tiaogeng [їстівна] ложка.
调和tido.he 1)(配合均习适当）гармоніювати (гармонія, гармонічний, гармонійний). ШЖ 〜вчасно випали дощі;色彩〜гармбнія фарб; 〜级数 <数> гармонійний ряд;〜函数 <知> гармонійна функція;不〜дисгармоніювати; 这条围巾配ік件衣服很不〜цей шарф не йде до цього плаття. 2)—调解.3)(妥协） миритися з чим; примиритися з ким-чим (примирення).难以〜的矛盾 непримиренні протиріччя;无原则的〜态度 бегпринцііпна примиренська позиція;进行不〜的斗争 вести непримиренну боротьбу;阶级〜 примирення класів;阶级矛盾不可〜 непримиренність класових протиріч.
调和主义 tiao-hezhuyi примиренство.搞 ~ насаджувати примиренство.
调护 tiaohu харчування й догляд.
调剂1 tiaoji <药> готувати ліки за рецептом.
调剂2 tiaoji (适—调整）регулювйти що (регулювання);(配置）розподіляти що (розподіл).〜精神 дйти [трохи] розсіятися (відвернутися);各款角途可自行~ призначення тих чи інших сум можна регулювати за своїм розсудом;物资的〜需要 有精密的і十划 необхідний строгий план у регулюванні і розподілі матеріальних ресурсів.
调焦 tiaojiao 〈理〉фокусування; установка на фокус.自动〜самофокусування.
调节 tiaojie регулювати що (регулювання); регуляція.〜作用 регулююча роль;空气〜 кондиціонування повітря; 温度 ~ регулювання (регулювання) температури; терморегулювання; терморегуляція;光〜 фоторегуляція; 自动〜 автоматичне регулювання;自动〜电流 автоматичне регулювання струму;〜望远镜焦距 фокусування телескопа;闸门〜装置 запірно-регулююча арматура;新陈代谢〜 регуляція обміну речовин;市场〜ринкове регулювання;〜商品价格 регулювання (регулювання) товарних цін; регулювати ціни на товари.
调节器 tidoji^qi <技> регулятор; вивірник.风动 〜пневматичний регулятор; 液压〜 гідравлічний регулятор;室内空气〜 кліматизер.
•УІ Ш tiaojie мирити кого; примиряти кого (примирення); улагодити що (улагод¬


795
жування); врегулювати що (врегулювання); посередництво.〜纠 улагодити (врегулювати) конфлікт (суперечка);没有〜成功 примирення не удалося (не відбулося);用不 ‘〜，他们自己会和解的не потрібно мирити їх, вони самі помиряться.
调解人 tiaojieren посередник; посередниця; примиритель; примирителька.
调侃 tiaokan жартувати над ким-чим.
调理 tiSo.li 1)调养.2)(安排）налагодити що (налагодження); улаштувати що (улаштування);(管理）в€сти що.〜膳宿问题 налагодити (улаштувати, організувати) справу з житлом і харчуванням;伙食〜得很 好 питання харчування налагоджено (організовано) добре.
调料〖ійоїійо—调味品.
调弄他on6ng 1)—调笑.2)(整理） упорядкувати що;(摆弄）возитися. 3) 调 唉.
调配 tidopSi 另见 diAopSi (配制）дозувати що; скласти що (складання); приготувати що (готування).〜скласти фарби;〜15^0 дозувати (приготувати) ліки.
调皮 tidopi 1)(顽皮）пустувати (витівка); балуватися (баловство); пустувати (бешкетництво, бешкетний) розм.〜的孩子 бешкетний хлопчисько; пустун; пустунка. 2) (不驯服）вередувати (каприз, примхливий). 〜搞蛋 пустувати розв.; вередувати. 3)(狡猾） лукавити (лукавство, лукавий); хитрити (хитрий).〜的眼神лукАвий погляд;〜的微笑 лукава посмішка;话说得有些〜сказано лукаво.
调情 tiaoqing фліртувати з ким (флірт); загравати розм. (загравання); любовні інтрижки; [завести з кші] каверзи.
调人tidorSn —调解人.
调三 Й 四 tmos§n-w6si брехати (плітка); пліткувати (склока); сіяти розбрат.
调色 tidosS змішувати фарби; варіювати що (只 用于摄影).
调色板 tidosSban <艺> палітра.
调色液 tidos色уб <Ш> віраж.
调摄tidoshS <书> —调养.
调速器 tiaosuqi〈机〉регулятор швидкості.
调唆 tiao.suo настроїти кого; підбурювати кого-що (підбурювання); провокувати кого-що на що (провокація).〜他们二人不只 настроїти їх обох один проти одногб;〜他打 架 підбурювати його до бійки; провокувати його на бійку.
调停 tido.ting 1)—调解• 2)〈外，法〉медіація.
调停人ti^HingrSn —调解人. 、
调味 tiaowei приправити що (приправа); заправити що чим (заправлення).
调味品 tmow会ірїп приправа; заправлення; підлива; підлива (后面两个译法指液汁调味 品).
调戏 tiao-xi загравати (загравання) розм.; приставати [до жінки].〜妇女 загравати з жінкою; приставати до жінки;不〜妇女 не допускати вільностей з жінками.
调相 tidoxmng〈电〉фазова модуляція.
调笑 tiaoxiao жартувати (жарт); забавлятися чим (забава); загравати (загравання) розлі.
调谐 tidoxiS 1)(和谐）гармонія (гармонійний, гармонічний). 2) < 电 > настроїти що
(настроювання). Й 动〜автоматичне настроювання; самонастроювання.
tiaoy^ng поправити здоров'я. ІІ Ж ~ стежити за здоров'ям;为了 〜身体 щоб поправити здоров'я; для поправлення здоров'я; jlli〜Й1 了 він поправився; здоров'я його поправилося.
调匀 tiaoyun розмішати що; промісити що.把'沙 子和石灰〜розмішйти (промісити) пісок з вапном.
调整 tidozhgng (调配）регулювйти що (регулювання, регулювання);(变动，改定） перешикувати що (перебудова); переглянути що (перегляд);(整顿）упорядкувати що (упорядкування);(调准）відрегулювати що (відрегуліровка); настроїти що
(настроювання). 〜指标 регулювати показники;〜ЛІ 资 регулювати зарплату;〜价 格 регулювати ціни;〜工资率 перешикувати (переглянути) тарифні ставки;〜螺丝 <机> регулювальний гвинт; 〜 发动机 відрегулювати мотор;〜收音机的频率 настроїти (відрегулювати) радіоприймач;〜 组织 перешикувати організацію;〜运输工作 врегулювати (перешикувати) роббту транспорту;〜车间的工作 упорядкувати (перешикувати) роббту цеху;〜相互之间的关 系 упорядкувати (врегулювати) взаємини;〜 工业和农业命关系 врегулювати співвідношення (взаємозв'язок) між промисловістю і сільським господарством; 院系〜упорядкування організації інститутів і факультетів;采取有效的〜措施ужііти діючих заходів по регулюванню (по врегулюванню);〜、巩固、充实、提高的方 针 курс по принципах врегулювання, зміцнення, поповнення і підвищення;〜工资 制度 перешикувати (переглянути) систему оплати праці; 自动 〜装置 самонастроювальний пристрій.
调整器 tidozh6ngqi〈技> регулятор.
调治 tiaozhi лікуватися і поправити здоров'я.
调制 tiaozhi 1)(配制）скласти що (складання); приготувати що (готування).〜颜料 змішати фарби;〜药品 приготувати ліки. 2) <技> модуляція.
调制器 tidozhiqi <技> модулятор.
调嘴学舌 tiaozuT-xueshe займатися плітками; брехати; перемивати кісточки кому; чесати язики (язиками) про кого.
苕 tido.
笤帚tido.zhou віник; мітла (指带长把的大扫 帚)•
tiao.
髫龄 tiaoling〈书〉дитгінство.〜时 у дитинстві; у дитячому віці; у дитячі роки.
髫年tidonidn <书>—髫龄.
挑 tiao 另见 tiao.
挑 tiao 1)(支起）підняти кого-що (підняття).把 帘子〜起来підшіти фіранку. 2)(拔出） виколупати що;(抬起）підняти що (підняття). 把针从缝里〜出来виколупати голку з щілини;拿竹竿把蛇〜起来підніти змію бамбуковим ціпком. 3)(刺绣）вишивати що (вишивання). 4)(刺进去再劐破）проколоти що.〜针眼 проколбта ячмінь;〜刺 витягти скалку. 5)—挑拔;挑动.〜得大家不和сіяти негаразди (розбрати) серед людей;〜起争і仑 спровокувати сварку;〜起公开论战
провокувати відкриту полеміку; ~起武斗 підбурювати до боротьби силою;〜边界事端 провокувати прикордонні інциденти;蓄意〜 起争端 свідомо намагатися викликати суперечку;〜起民族纠纷 розпалювати міжнаціональні звади і ворожнечу;他的话真 ~人的火儿 його слова прбсто обурливі; його слова кого завгодно розсердять (обурять).
Ш 拨 tiaobo провокувати кого-що на що (провокація); сіяти розбрати; убити клин між ким.〜胃# роздувати (сіяти) розбрати; 〜…关系 псувати відносини; убивати клин між кші;〜干部和群众的关系сіяти розбрати (убити клин) між кадрами і масами;不受人〜 не піддаватися на провокацію.
挑拨离间 tiaobo Hjian займатися провокаціями і сіяти розбрати; провокувати розкбл; підбурювати на розрив; сіяти розлади і вносити розлад; провокаційна і розкольницька діяльність.
挑拨性tiSob6xing провокація.〜的声明 провокаційна заява;〜的问题 провокаційне питання.
挑拨者 tiSobdzhS палій; провокатор.
Ш tiaodong провокувати кого-що на що; підбурювати кого-що (підбурювання); розпалювати що.〜分裂 підбурити до розколу;〜战争 спровокувати (розпалити, розв'язати, викликати) війну;〜群众斗群众 підбурювати одну частину мас до боротьби проти іншої їхньої частини; тихою сапой нацьковувати одну частину мас на іншу.
挑逗 tiaodou дражнити кого-що.，підбити кого-що, розм.; розохотити кого-що, розм.
挑花 tiaohua вишивка (вишивати що).
挑唆 tiSo.suo настроїти кого проти кого-чого; підбурювати кого-що (підбурювання); провокувати кого-що на що (провокація).
挑衅 tiaoxin провокувати кого-що на що\ провокація; улаштувати провокацію.〜4亍为 зухвале (провокаційне) поводження;〜的口 气 зухвалий тон;武装〜збрбйна провокація; —副~的样子з викликом; зухвало;敌人在不 Щ?〜увесь час продовжуються провокації ворогів.
挑战 tiSozMn 1)(向他人挑衅）викликати на бій; провокувати війну; провокація війни; кинути рукавичку кому-чому.遇到〜 зштовхнутися з викликом;公开的〜 відкритий виклик. 2)(鼓动对方参加竞赛） викликати на змагання; посилати (кинути) виклик.早班向夜班〜ранкбва зміна викликає вечірню зміну на змагання;响应〜 прийняти виклик.
挑战书 tiaozhanshu виклик [на змагання].
眺—.
眺 tik) 眺望.登高〜远 дивитися в далечінь з висоти.
眺望 tiao wang дивитися вдалину; оглянути поглядом далечінь. 从山顶上向四下〜 дивитися вдалину (оглянути поглядом далечінь) з вершини гори. v
tiao.
粜 tiao продаж (продавати що).〜粮 продаж зерна (хліба).
跳 tiao.
跳 tiao 1)(跳跃）стрибати (стриббк); скакати


796
(стрибка).〜上岸 стрибнути на берег;〜进小 船 вискочити в човен;〜上马 підхопитися (сплигнути) на коня;〜下马 зіскочити (зістрибнути) з коня;〜开 встрибнути;〜到一 旁 відскочити убік;〜过板墙 перестрибнути (перескочити) через огорожу (загородь);〜过 水法 перескочити через калюжу;〜出小圈子 вийти (вирватися) з вузьких рамок;从台阶 上〜下4 зістрибнути з ганку;从屋里〜出去 вискочити з кімнати;向后〜відскочити назад; 单腿〜стрибйти (скакати) на одній нозі;高兴 得直〜стрибки з радості;她往上〜了一下， 没有够到 вона підстрибнула і не дістала;高 兴得心儿都〜起4 了 сбрце застрибало (забилося) з радості. 2)(向上弹起来） підстрибнути; підскочити.皮球〜得挺高 м'яч підстрибнув (підскочив) високо. 3) •跳动. 七、〜сбрцє стукає (б'ється, б'ється);脉搏每分 钟〜七十五次 пульс відбиває 75 разів за хвилину. 4)(越过）пропустити кого-що;
перескочити що, через що.
一行
пропустити рядок;〜过两章 пропустити (перескочити) дві глави.
跳班 tiaoban <教> перескочити через клас.
跳板ti^oMn 1)(供人і的长板)сходи Л#«. 2)(军 事据点、трамплін.把...作为侵略的〜 використбвувати... як трамплін для агресії; перетворити що в трамплін для агресії. 3) < 体 > трамплін.从〜上跳水 стрибйти з трампліна у воду.
跳虫 ti&och6ng 〈动〉под知а.水〜под^ра водяна.
跳{^来tibchiHai 1)(从里面往外挑） вистрибнути; вискочити.从窗 口里〜 вистрибнути (вискочити) з вікна. 2)(公开出 来进行活动）вискочити на сцену і проявити себе в діях.
跳到黄河洗不清ti》od》o Huanghe хї bu qing немає можливості виправдатися від наклепу; отут ніяк не вибілишся; ніяк уже не виправдаєшся.
跳动 tidoddng битися (биття); стрибати.心在猛 烈〜сбрце б'ється (сильно б'ється);心脏停止 〜сфце перестало битися;只要我的心还在 〜，我就要为党工作я буду працювати для партії, поки буде битися моє серце;熊熊的 火光在猎人的脸上〜відблиск пблум’я бігав по обличчях мисливців.
跳房子 tiao fang-zi [грати в] класи.
跳高 tiAogSo <体> стриббк у висоту.〜运动员 стрибун у висоту; стрибунка у висоту;撑竿〜 стриббк із тестом;创〜的新纪录 установити новий рекорд по стрибках у висоту.
跳高架 tiaogaojia <体> стійки для стрибків у висоту.撑竿〜стійки для стрибків із шестом.
跳行 tiAoMng 1)(漏去一行）пропустити рядок. 2)(另起一行）з новбго рядка. 3)(改行） перемінити професію (заняття).
跳级tiAoji—►跳班.
跳脚 tiaojiao затупотіти ногами.气得〜 затупотіти ногами від гніву;他急得不住地〜 він усе тупотів ногами з нетерпіння (від хвилювання).
跳井 tiaojlng кинутися.〜自杀 кинутися в колодязь, щоб покінчити із собою.
跳梁小丑 tiaoliang хіаосЬби блазень гороховий; безумець.
跳马 tiaoma 1) <体> стриббк через коня без упряжі. 2)(指运动器械）кінь без упряжі.
跳鋪 tiaonan <动> личинка сарани.
跳棋 ti&oqi <棋> гйльма; шишки мн.(指俄国跳 棋).
岿匕伞 tiaosan 〈体〉стриббк з парашутом; парашутизм.〜运动 парашутний спорт;〜运 动员 парашутист; парашутистка.
跳伞塔 ti&osSnta <体> парашутна вишка. 跳伞术 ti&osansh(i <体> парашутигм.
跳神 tiaoshen шаманити; шаманський танець.
跳绳 tiaosheng стриббк зі скакалкою; скакати через шнурок; стрибати через скакалку (через шнурок).
跳鼠 tiSoshd <动> тушкйнчик.
跳水 tiAoshul <体> стриббк у воду.〜运动员 стрибун у воду; стрибунка у воду.
跳台 tiSotdi <体> вгішка.
跳舞 tiAowti танцювати що (танці мн.);(民间舞 蹈)танцювати що, розм. (танець).
跳箱 tiAoxiang 1) < 体 > стриббк через
перекладину. 2)(指运动器械）гімнастична перекладина; плинт.
跳远 tiAoyuan стриббк у довжину. ~运动员 стрибун у довжину; стрибунка в довжину; 三级〜потрійний стриббк;立定〜стриббк у довжину з місця;急行〜стриббк у довжину з розбігу.
因匕跃 tiaoyue стрибати (стриббк); робити стрибки; скакати (стрибка).
跳圣 tiaozao <动> блоха.
№ tie 另见 ti6; tie.
帖月艮 〈书〉слухняний; бути слухняним.
贴 tie.
贴 ti6 1)(粘）наклеїти що (наклейка); приклеїти що (приклейка); наліпити що， розм.; приліпити що.〜墙报 наклеїти (повісити, вивісити) стінгазету;〜膏药 накласти пластир; заклеїти (заліпити) що пластиром; прикласти пластир до чого.，〜上由Р 票 наклеїти (наліпити) марку;〜在下面 підклеїти знизу;〜得不牢 неміцно приклеєне (наклеєне);墙上〜着布告 на стіні наклеєне (висить) оголошення. 2)(紧挨）прикласти що.〜着墙走 йти, тримаючись самої стіни; йти біля самої стіни;紧〜着墙放 поставити щільно до стіни;我和广大翻身农奴劳动在 一起，学习在一起，>已、〜在一起я пращбю й учуся разом зі звільненими кріпаками, і серце моє б'ється в унісон з їхніми серцями; 孩子把头〜在母亲胸前дитгіна пригорнулася (припала) головою до грудей матері. 3)贴 补.每月〜他钱 щомісяця субсидіюють його; йому надають грошову допомогу (надають субсидію) щомісяця. 4)(津贴费)додаткові допомоги.米〜和煤〜додаткбві субсидії на рис і вугілля. 5) <量词 >:两〜膏药 два
пластири.
ІИііІ tiebian обшивання.
贴补 tig.bu 1)(资助）матеріально допомогти кому-чому; надати матеріальну підтримку (допомогу) кому-чому\ [видати] допомогу кому; субсидіювати кого-що. 2)(弥补） додавати з заощаджень; покривати за рахунок заощаджень.〜家用 додавати на витрати по дому з заощаджень; покривати домашні витрати за рахунок заощаджень.
贴换 tie-huan обміняти товар (річ) з доплатою. ~ 一架无线电 обміняти радіо з доплатою.
贴金НбДп (指夸耀）хваліітися;(指美化）
позолотити кого-що, застар” прикрасити кого-що, розм.往自己脸上〜хвалгітися [соббю];这帮家伙自吹自揺，尽往自己脸上 〜，简І不知人间有羞耻事ці пройдисвіти в самохвшіьстві і нескінченному припудрюванні своєї фізіономії не знають ні сорому, ні сбвісті.
贴近 tiejin приставити кого-що; пригорнути кого-що; тиснутися; прикласти що.身子〜墙 根 пригорнутися (тиснутися) до стіни;耳朵〜 门边叩иклйсти вухо до дверей;把桌子〜墙 壁放 приставити стіл до стіни.
贴切 tieqie належний книжк.; відповідний; доречний (доречність).〜的比喻 належний (відповідний) приклад;比喻要用得〜трбба， щоб приклади були до речі (доречними).
贴身ti5shen 1)(紧挨着身沾的）натільний; тільний розм.〜的令寸衣 натільна білизна. 2) (称随从左右的)：〜人наперсник застар.; повірниця застар.
贴水 ti6shui <®> лаж; преміум.
贴题tieti на тему; до теми.说的虽不多，却都〜 хоча небагато сказано, але на тему (до теми).
贴fi、tiexl 1)〈商〉дисконт векселя; врахувати вексель. 2)(利息）дисконт;(国际贸Ь中的贴 息）сконто невідм.
贴现 ti6xi&n <财> дискбнт.〜政策 дискбнтна політика;〜银行 обліковий банк.
贴 ї见率 tiexianlti дисконтний (обліковий) відсоток.
贴心、tiexln задушевний (задушевність); сердечний (сердечність); інтимний (інтимність).〜话 інтимні (задушевні, сердечні, близькі до серця) слова; інтимна (задушевна, сердечна) розмбва; ~ 的朋友 задушевний (інтимний) друг.
蔽 tie.
蔽 tie <化> терпбн.
№ tis 另见 tie; tid.
帖 tie 1)(请帖）запрошення; запрошувальна
* 	картка. 2)(庚帖）свідчення. 3)(写着字的小 纸片）записка.字〜儿записка;房〜儿 оголошення про здачу квартири. 4) <量词> прийом.——〜药 ліки на один прийом.
帖子ti6*zi —帖1丨，2)，3).下〜请客吃饭розсшйти запрошувальні картки (квитки) на обід.
铁 ti6.
铁ti6 1)(金属元素）залізо.〜栅栏з— ґрати (огорожа);〜锅[чавунний] котел. 2)(坚硬的） залізний.〜脚板 справжній ходок; міцноногий. 3)(确定不移的）залізний.〜的意 志 залізна воля;〜的纪律 залізна дисципліна; 〜的事实 залізні (незаперечні, безперечні) факти;用〜的事实证明 на залізних (незаперечних, безперечних) фактах довести.
铁案如山 tie an ru shan незаперечний вирок; рішення незмінне, tieban листове залізо.
铁板一块 tieban yl kuai монолітне ціле; [цільна] монолітність.
铁笔 tiebl 1)(雕刻刀）різець [гравера]. 2)(刻赌 板的笔）ручка [для листа на восківці].
铁饼 ti6blng 1) <W> метання диска.掷〜运动员 дискобол; метальник диска. 2)(指投掷器械) диск [для метання].掷〜метйти диск.
铁杵磨成针 tiechu mocheng zhen терпіння і праця усе перетруть.


797
铁窗tiechuang.解放前他尝尽了〜风味в'язнііця до звільнення він дбвгий час нудився у в'язниці (за ґратами).
铁і4], tiedan <化> залізний сурик.
铁道ti6dSo —>铁路.
铁道兵 ti6d&obTng 1)(指兵种）залЬніічна частина. 2)(指军人）боєць залізничної частини.
铁ІІ部 tiedaobu міністерство залізниць.
铁 定 tieding твердий; непохитний; незаперечний.〜的事实 незаперечні (безперечні) факти;〜的局Шї стійке (тверде) полбження.
铁帆土 〈矿> боксит.
铁饭碗 tiefanwan вірний (забезпечений) шматок хліба.
铁工 tigg6ng 1)(指工作）ковальські роботи. 2) (指工人)коваль.
铁轨 tiegul рейки мн.
铁合金 ti6hejln <冶> феросплав; залізний сплав.
铁环 tiehuan [залізний] обруч. Ш 〜катйти обруч.
铁活 tiShu6 1)(铁制附属物）металеві деталі. 2) —铁工1).
铁疾黎 ti6ji.li <军> колкічий дріт.
铁甲 tigjia 1)(古代战衣）лати мн. панцир ч. броня. 2)(铁的外壳）броня; броньо-.〜^车 броньовик; броньовий автомобіль; бронеавтомобіль ч.; бронемашина;〜歹(J 车 бронепоїзд; броньований поїзд.
铁甲车 ti6ji5ch6 броньовик.
铁Й： tie.jiang коваль.
铁筋ti6jTn <建> арматура;(指未经加工的铁筋） арматурне залізо
铁块 tiekuai чушковий (штиковий) чавун; чавун у пацях (у багнетах).
铁矿 tiekuang залізна руда; залізняк.
铁矿苗 tiekuangmiao залізооруденіння.
铁链Нбіійп залізний ланцюг.用〜锁住双脚 надіти ланцюга на ноги.
铁流 tiSliii залізний потік.
铁路 tiSlCi залізниця; залізничний.〜运输 залізничний транспорт;〜用地 смуга відводу; смуга відчуження;〜线 залізнична лінія;〜员 工 залізничник; залізничниця;〜管理局 керування залізниці;〜枢纽 залізничний вузол;多线〜багатоколійна лінія;窄轨〜 залізниця вузької колії; вузькоколійна залізниця; вузькоколійка розм.;宽轨〜 залізниця широкої колії; ширококолійна залізниця; ширококолшка розм.;筑〜 прокладка залізниці.
铁马1 tiemS —►铁骑.
铁马2 (宫殿庙宇屋檐下的金属片）tiema "тема" (фігурні металеві пластинки, навішені для дзенькоту під стріхами храму чи палацу).
钦面无私 tie mian wu si безсторонній; безсторонній (неупередженість);
незважаючи на обличчя.
钦木 <植> залізне дерево.
“铁猫，’ti6m(i "залізна завіса".
铁tieniu трактор.
铁盘 tigpdn <^Р>тіпер.
钦皮 tigpi залізо ж.包一层〜оббїіти залізом.
铁骑 tieqi <书> [могутня] кавалерія.
钦器 tieqi залізний виріб; залізяка прост.〜日寸代 <^> залізний вік.
钦钎 tieqian шампур.
铁锹 ti6qi§o заступ.
铁音 tieqTng:气f导脸色〜обличчя позеленіло від гніву.
铁拳 tiequan залізний кулак.
铁砂 tiesha 1)(矿砂）залізняк; дріб ж., збірн. 2) (猫枪子弹)дріб ж” збірн.
铁杉 tieshan <植> тсуга китайська.
^ ^ Щ] tie shi xlnchang кам’яне
(твердокам'яне) серце; серце як камінь; камінь, а не людина; кам’яний.
铁树 tieshu <植> саговник, що никне; цикас.
铁树开花 tieshu kaihua "коли саговник, що никне, зацвіте"; рідкісна справа (явище); неймовірна (важко здійсненна) справа; коли (поки) рак свисне.
铁水 t运shuT <冶> рідкий чавун.
铁丝 ti6sT дріт.
铁丝网 1) < 军 > ti6s了wSng дротове
загорбдження; колючка розм.通上电流的〜 дротове загородження з пропущеним струмом; колючий дріт, по якому пропустили електричний струм. 2)(铁丝编 的网）залізна сітка; залізна оцинкована сітка; дротяна межа.
铁索 tiesu6 залізний ланцюг.
铁索道 tiSsu6d&o канатка розм.
铁塔 tieta залізна опора.
铁蹄 tieti [залізна] п'ята; ярмо; куті чоботи.在〜 之下 під п'ятою кого, чиєї，у кого; під чоботом кого, чиїм, у кого; під каблуком кого, чиїм, у кого\沦落在敌人〜之下потрйпити під п'яту (під кутий чобіт) ворогів;从法西斯 匪徒的〜下解放出来звільнитися з-під залізної п'яти (з-під ярма) фашистських загарбників.
铁腕 tiewan сильні руки.
铁锨 ti6xi5n лопата.
铁屑 tiexie залізні обпилювання; залізна стружка (ізгарь).
铁心tigxTn <电> сердбчник.电磁铁〜 сердечник електромагніта.
铁诱 гібхій іржа.
铁证 tiezheng незаперечний (переконливий) доказ; незаперечні докази.〜如山 дбкази незаперечні
№ tie 另见 tig; tie.
帖tie (临摹的样本）пропис ж.习字〜прбпис. ІТ ting.
厅 ffng 1)(大房间）зал.会议〜зал засідань; конференц-зал;音乐〜концертний зал;客〜 вітальня;饭〜їдальня. 2)(机关部门的名称） керування.办公〜адміністративний відділ; 教育〜керування освіти;财政〜фінансове керування.
厅事 tTngshi зал.
厅堂 tTngtdng —厅 1).
汀 ting.
汀 ting <书> мілина ж.沙、〜піщана обмілина.
'?Т Ш tlngxian лінія морського берега.
汀洲 tlngzhou обмілина ж.
听邮
听 1 ting 1)(用耳朵听）слухати кого-що (слухання).〜广描 слухай радіопередачу;〜报 告 слухати доповідь;〜了许多闲话 наслухатися всяких пліток; наслухатисяся з усяких пліток;留祌细〜уважно (в усі вуха) слухати; нагострити (насторожити) вуха;不 注意〜слухати неуважно;〜得不甚分明
погано було чутно;〜错 недочув;把话〜明白 了 зрозуміти усе, що сказали; зрозуміти почуте;好话〜不;Ші去 залишатися глухим до дбброго слова; добрі слова (добра рада) до кого не доходить;要〜〜群众的意见треба послухати (вислухати), що скаже маса; треба прислухатися до думки (до голосу) мас;他 的话我一句也没〜清жбдного слова я не розчув з того, що він сказав;你的话我已经〜 清楚了 я розчув (зрозумів) усе, що ви сказали. 2)—> 听从.不〜从人劝 не слухатися (не слухати) ради; залишитися глухим до ради. 3) — фі1诊.给病人〜心肺послухати серце і легені в хвброго.
听2 ting —听任.〜其自流 пустити кого-що на самоплив;〜其自然 будь що буде; надати що природному ходу (以上用于指事物)；надати самому собі; дати волю (以上用于指人);〜人 玩弄 бути іграшкою в чиїх руках;〜人摆才疗 танцювати під чию дудку; танцювати по чиїй дудці;〜其言而观其行[пЬнає'ться людина] не по словах, а по справах; [судити про людину] не за словами, а за справами.
听3 ting <量词>:—〜沙丁鱼 корббки сардинок; 两〜煤油дві банки газу; 一〜罐头бінку з консервами.
听便 tlngbian як [буде вам] завгодно; як хочете (хочеш); воля вйша (твоя).〜自取 беріть, що хочете; можете брати на свій вибір.
听差 tlngchai〈旧〉слугй ч.; служитель застар.
听出tingchii розчути що\〜是父亲的声音 розрізнити що; розчути (розрізнити) голос батька.
听从 tlngcong послухатися кого-чого; коритися кому-чому.〜指挥 слухатися розпоряджень; коритися розпорядженням; у розпорядженні кого-чого;〜劝告 слухатися ради; прислухатися до ради; піддатися домовленості;只要他说得有道理，我当然〜 якщо він скаже до діла, то я, звичайно, послухаюся (буду слухатися).
听到tTngd》o —听见.
听道 №igd》o <Ш> слуховий прохід.
听得tTng.de —>听见.我〜一叫喊声я почув лемент.
听地器 tTngdiqi <地质，*>геоф6н.
听懂 tlngd6ng зрозуміти що; розібратися.我〜他 的意思了 я зрозумів (розібрався), що він хоче;他说的话我始终听不懂я ніяк не міг зрозуміти, що він говорив;说方言我完全听 不І® коли говорять на місцевому діалекті, то я збвсім не розумію.
听骨 tTnggti〈解> слухова кісточка.
听惯 tlngguan прислухатися розм.\ звикнути слухати.
ФН矣 tlnghou чекати чого; очікувати (чекання). 〜命令 чекати наказу;〜决定 чекати рішення.
听话 tlnghua слухняний; шовковий розм. ~的孩 子 слухняна дитина; ї见常〜теп芑р він став шовковим (дуже слухняним).
听话JL tlnghuar чекати відповіді.
听见 tTng-jian чути кого-що (чутно).〜一个声音 почути звук;我没有〜枪声 я не чув пострілу; 只当没有〜пропустити поза вухи;听得见 чутно;听不见炮声 не чути гармат; не чутно гармат;他耳朵费，听不见 він глухий і не чує; 因为太远，听不见тому що дуже далеко, тому і не чутно (не можна почути, не можна розчути); А这91可以〜邻室的谈话声звідси чутно, як розмовляють у сусідній кімнаті;我


798
说的话你〜了吗？ ти чуєш, що я говорю?他〜 吵闹，便走;UL课堂 приткнутий шумом, він ввійшов у клас.
听讲 tlngjiang слухати лекцію (дбповідь).去〜 піти на лекцію (на дбповідь);用尤、〜увйжно слухати лекцію (дбповідь);——ІШ〜，——Щій® 记 слухати лекцію (дбповідь) і відразу робити записи; робити записи, слухаючи лекцію (дбповідь).
听觉 ffngjuS〈生理> слух.〜器官 брган слуху; слуховий орган;〜і己十乙 слухова пам'ять;〜灵 敏 мати гострий слух; (寸〜абсолкітний слух.
听课 tlngke відвідування лекції (уроку).
听力 ffngli слух; процентний слух (指听闻率).
听 命 tlngming коритися кому-чому, послухатися кого-чого.
听凭tTngping ->听任.
听取 tlngqii прислухатися; вислухати кого-що; заслухати кого-що.〜群众意见 вислухати (заслухати) думки мас; прислухатися до думок (голосу) мас; ~工作报告 заслухати звіт (дбповідь про роббту).
听任 tlngren〈书〉надати кому-чому що, з неознач. (надання); примиритися з чим; нехай.〜自流 пустити кого-що на самоплив; надати справі [його] природного плину; надати самому (самим) собі (只指人);〜支配 надати в чиє розпорядження; 一切〜权宜处理 надати все це [вашому] розсуду;听之任之 [терпіти що і] дивитися на що крізь пальці.
听神经 tTngshSnjTng <解> слуховий нерв.
听事tlngshi〈书〉1)—听政.2)(大厅)зал.
听说 tlngshuo говорять, що...; як говорять...; чутно, що...; за чутками...
听讼 tlngsong <书> слухати справу [у суді]; розбір справи [у суді].
听天由命 ting tian you ming скоритися своїй долі; віддатися на сваволю долі; віддатися
Г • 9 • * • * 9
волі долі; плисти за течією; покластися на долю; як бог (господь) дасть; будь що буде.
听筒 tTngt6ng 1) <电> [телефбнна] трубка. 2)— 听诊器. ，
听闻 tTngw6n〈书>:以广〜розшіірити кругозір; збагатити розумовий багаж (свої пізнання).
听写 tlngxiS <教> диктант; диктування розм.
听信tTngxin 1)(听到而相信）повірити кому-чому.不〜谣言 не вірити слухам;〜坏人 的话 повірити словам негідника. 2)(听侯消 息）чекати (очікувати) звістки.
听厌 tlngyan набридло слухати кого-що; продзижчати (прогудіти, прокричати, протрубити) вуха кому; вуха тріскотять від кого-чого, розм.
听音计 tTngyinji <医> аудіометр.
听诊 tTngzhgn < 医 > вислухбвування; аускультація.给病人〜вислухати хвброго.
听诊器fingzh6nqi <医> стетоскбп.扩音〜 фонендоскоп. J
听政 tlngzheng правити країною (державою).垂 帘〜прйвить країною імператриця-вдова.
听众 tlngzhong слухачі мн.; публіка збірн.; аудиторія збірн.广大〜ширбка публіка (аудиторія).
И/fS tlngzhuang упаковуватися в банки; у банку; у банках.〜奶®} сухе молоко в банку (у банках).
经 ting.
径 ting <化> вуглеводень; вуглевбдневий зв'язок.
程 ting.
程子 tTng.zi 1)(把手）р?чка.锥〜р^чка шила. 2) (蔬菜的花ift) цвітонос.
廷 ting.
廷 ting імператорський палац.
^ ting.
亭 ting 1) 一亭子.竹〜бамбуковий павільйон. 2) (象亭子的小房子）кіоск.邮〜поштбвий кіоск; 书〜книжковий кіоск.
亭台楼І阁 ting tai lou ge павільйони і тераси; альтанки і павільйони.
亭亭 tingting〈书〉височіти; здійматися.树木 长得〜如盖 дерева нависли наметом.
亭亭玉立 tingting yu li струнка витончена фігура [жінки]; стрункий (以上支女子身材 витягнутий угору (指花木挺拔).
亭午 tingwfi〈书〉полудень ч. 亭匀 tingyiin <书> 停匀 tingyiin.
亭子 ting-zi альтанка; павільйон.
亭子间 ting-zijian комірка; [підсходова] клітка; прикомірок.
庭 ting.
庭ting 1)—庭院.2)(法庭）суд.今天开〜 сьогбдні відбудеться (на сьогбдні призначене) засідання суду.
ШШ tingql <Ш> сесія.
庭审日 tingsh6nri〈法〉день засідання суду.
庭园 tingyuan садок; палісадник.
庭院 tingyi^n двір.
tingzhang голова суду; голова суду.
廷 ting.
筵儿 tingr стебла [трави].麦〜стебла пшениці; пшенична солома (指干麦莛)•
停 ting.
停1 ting 1)—> 停止 1).雨〜了 дощ перестав (припинився);表〜了 годинник став (стоїть, зупинився);发动机〜了 мотбр відмовив;机 器〜了昼夜 машина простояла добу;不〜地 工作 працювати не зупиняючи (не відриваючись); працювати неспинно (без зупинки); працювати і працювати; працювати не покладаючи рук. 2) ~►停留.火 车在这里〜十分钟 потяг отут стоїть (простоїть) 10 хвилин;在一家书店前〜下了 脚步 зупинитися біля книгарні;我不能在此 久〜я не можу тут довго затримуватися (залишатися). 3) —►停放.靠岸〜船 пристати (причалити, пришвартуватися) до берега;汽 车应该〜在路东边машини повинні стояти (ставити машини потрібно) по східній стороні вулиці.
停2 ting <口> (―份）[одні] частина.十〜儿有九 〜JL 是好的 з десяти дев'ять гарних; дев'яносто відсотків придатних (гарних).
停摆tingbai ->停顿1).事情〜十справа застопорилася (стала).
停板 tingban закрити біржу.
停表 tingbiSo секундомір.
停泊 tingbo пришвартуватися до причалу; стояти [на якорі]; стати [на якір].码头上〜着 许多轮船 у причала стоять багато
пароплавів.
停车 tingch6 1)(停止行车)зупинка [руху].火车 在下一站〜五分钟 на наступній станції потяг рббить п'ятихвилинну зупинку (зупиниться
на п'ять хвилин);因修路〜三天 закрити (зупинити) рух на три дні з нагоди ремонту дороги. 2)—停放.3)(机器停it转动） зупинити машину.〜修理 зупинити машину для ремонту;自动〜装置 самозупин.
停车场 tingchechang стоянка; станційний парк. 室内〜закрііта стоянка;汽车〜автостоянка.
停车站 tingchezhan стоянка.三轮车〜стоянка велорикш;自行车〜велостоінка.
停当 ting.dang як слід; бути в повній готовності; закінчити що. 一切准备〜усе підготовлено; усе в повній готовності; усе на лінії готовності;事情办〜了 справа закінчена;先 想〜了再办 спершу обміркувати гарненько (як слід), а потім вже робити.
停顿 tingdun 1)(停止）зупинитися (зупинка); припинитися (припинення);(中断） перерватися;(暂停）призупинитися (припинення).〜状态 <经> стагнація; застій; 工程〜了 будівництво зупинилося (припинилося, перервалося);事情〜了 справа стала (зупинилася);工 j乍 Т 會巨〜не можна зупиняти (припиняти, припиняти, переривати) роббту. 2)(说话时的向歇)пауза. 他〜了 一下然后说він зробив паузу (примовк), а потім сказав.
停放 tingf^ng стояти; ставити що.汽车无处〜 нікуди ставити автомобіль; ніде машині стояти;把卡车〜在院子里 поставити вантажівку у дворі.
停工 tinggong простій; зупинити (припинити) роббту; перестати працювати; загоряти рот. 〜待料 простий (зупинка) через відсутність сировини;防止机器的〜现象боротьбі з простоями машин;工厂〜了 завбд стоїть (став); завод не працює; роббта на заводі зупиншіася;我们产解放后从来没有停过工 після звільнення в нас на заводі нікбли не було випадків простою.
停航t丨ngMng відмінити рейс.因气候恶劣〜 через погану погоду рейс відмінили (відміна);这条航线〜了 ця [повітряна, пароплавна] лінія більше не працює.
停火 tinghuo припинити вогбнь; припинити воєнні дії.〜不到三天，敌人就违反停战协定 向我们开火 не пройшло і трьох днів після припинення воєнних дій, як ворог, порушивши перемир’я， знову відкрив вогбнь.
停机场 tingjlchang стоянка літаків.
停经 tingjlng <医> припинення менструації.
停干lj tingkan припинити видання [журналу і газети].杂志自下期起〜з наступного номера видання журналу припиняється (журнал не буде більше видаватися).
停靠 tingkao (船停靠)пришвартуватися до причалу; причалити до чого; стояти [на жорі]; стати [на якір];(车停靠）зупинитися (зупинка).火车在这个站不〜пбтяг на цій станції не стоїть (не зупиняється, не зупиниться).
停课 tingke припинення занять у навчальних закладах (у школах, в інститутах, в університетах).我们今天〜у нас сьогбдні немає (не буде) занять.
停灵 tingling поставити труну кудиу де [до поховання].
停留 tingliii зупинитися (зупинка); затриматися (затримка); стояти; залишитися.在北京〜了 一周 зупинитися (затриматися) на тиждень у


799
Пекіні; 〜了 一天 затриматися в справі на
один день; 一步也不〜地向前走着йти вперед неспинно (не зупиняючись, без зупинки);不能〜在己有的成就上не можна зупинятися на досягнутому.
呤炉 tinglii <冶> зупинка печі.
食 tingshi нетравлення шлунка.
停妥tingtu6用完成体і达.收拾〜усб приготовлено; усе в порядку;料理〜 приведено в порядок; усе в порядку;商议〜 домовилися; домовлено.
停息tingxT—停止1).雨一〜，社员就下地了 ледь дощ перестав (припинився), як комунари вийшли в поле.
停歇 tfngxi6 1)(歇业）закритися (закриття).商 店亏本〜магазин закрився через збитковість.
2)―停止 1). 3)(停住休息）зупинитися на відпочинок; перепочити розм.; перевести дух.队伍〜在树林里загін зупинився на відпочинок (на привал) у лісі.
停学 tingxuS 1)(停止上学）перестати (кинути) учитися; кинути школу.因病〜перестати учитися (кинути школу) через хворобу. 2) (―种处分）позбавити права відвідування школи.
停业tingyS 1)(暂时停止营业）[тамчасбво] закритися.各商店〜两天 усі магазини закриті на два дні. 2)(歇业）закритися (закриття).
停匀tingyiin <书> (指形体匀称）струнюій (стрункість);(指节奏均匀）мірний (мірність).
停战tin纟zMn перемир'я.订立〜协定уклйсти перемир'я.
停职 tingzhi відсторонити (відсторонення) від посади.
停止 tingzM 1)(不再进行）3УПИНИТИСЯ (зупинка); припинитися (припинення);(中断) перерватися.在〜状态中 знаходитися на мертвій крапці;呼吸〜了 пбдих зупинився; 工作暂时〜了 роббта призупинилася;所有这 些思想，实质上都是~的论点усі ці думки, власне кажучи, і є теорією застою. 2)(使停 止)зупинити кого-що; припинити що; перервати що; перестати з неознач.; покласти кінець чому.〜政治迫害 покласти кінець політичному переслідуванню;〜谈判 перервати (припинити) переговбри;〜工作 припинити (зупинити, перервати) роббту;〜 学习 перестати учитися; перервати (залишити) навчання.
停止器 tingzhlq丨 <机> останов.
停滞 tingzhi застій; стояти; на точці замерзання. 经济〜застій в економіці;生产〜застій у виробництві;处于〜状态 знаходитися в стані застою; стояти на мертвій точці (на точці замерзання); дійти до повної бездіяльності; 〜不前 знаходитися в стані застою; пбвний застій; стояти (залишатися) на одному місці; 工作〜不前роббта стала.
寧 ting.
葶房 tingli〈植〉крупка переліскова (дібровна).
挺 ting.
挺Ifing 1)—挺直.〜着脖子випрямивши (витягнувши) шию. 2)(使凸出）вгіпнути що， розм.〜着月匈 грудьми вперед;〜胸 випнути (виставити) груди;〜着大肚子 випнувши великий живіт. 3)(勉强支撑）витримати що;
стерпіти що; триматися.痛得〜不住 такий біль, що неможливо витримати (стерпіти); 不管多么困难也得〜到底як не важко, але треба триматися (витримати) до кінця;你们 不要为我担心，我能〜得住не турбуйтеся за мене, я витримаю;硬〜着不下火线твердо (міцно) триматися і не іти з лінії вогню. 4) (很）д^же; дуже.〜高兴 д》же (дуже) радий; 花儿〜香 квітка дуже приємно пахне;情况〜 好 полбження дуже (дуже) гарне;干活〜卖力 气 працювати дуже старанно (з великим старанням).
挺2 ting〈量词>:一〜机枪 одіін кулемет.
挺拔 tmgba 1)(挺立高出）стрункий і висбкий.〜 的白杨树 стрункі і висбкі тополі. 2)(坚强有 力)міцний (міцність); сильний.笔力〜 сильний (твердий) почерк;他年纪虽老，但 站在那儿还是那么〜він хоча і старий, але як
і 	раніше тримається прямо.
挺杆 tlnggan〈机〉попербчка.
挺进 tingjin форсований марш; йти форсованим маршем; стрімке настання.部队马不停蹄地 向前〜війська неспинно йшли уперед форсованим маршем.
挺举 tTngjCi <体> поштовх; штовхання.第 二次〜 他举起了九十二公斤другим поштовхом він штовхнув 92 кілограми.
挺立 tingli стояти прямо (випрямившись).松树 ~在山坡上 на схилі гори височіють сосни.
挺身 tlngshen устати (стати, стояти) грудьми. ~ 保卫祖 S устати грудьми на захист Батьківщини;〜而出 сміло виступити (заступитися); сміло виступити вперед; виступити з відкритим забралом; сміло піднятися на боротьбу.
挺秀 tingxiu стрункий і красивий.
挺直 tingzhi випрямитися; витягнутися.〜身子 випрямитися; витягнутися; устати на весь зріст;〜身子躺在沙发上витягнутися на дивані; випрямити (розігнути) спину.
挺 ting.
梃 ting 1) <书> (棍棒）ціпок. 2) <建> —梃子• П 〜дверний кісяк.
梃子 tlng-zi〈建〉кісяк.
ting.
挺而走险 ting er zou хіЗп стрімголов піти на ризик; піти на безрозсудну авантюру; пуститися [від безвихідності] на авантюру; лізти (перти) на рожон.
艇 ttng.
艇 ting човен;(小艇）шлюпка;(汽艇）катер.橡 皮〜надувний човен;救生〜рятувальний човен (шлюпка);鱼雷〜торпедний катер.
ЗМ tong 另见 t6ng.
通t6ng 1)(可以穿过):把墙打〜пробути стіну і зробити прохід;山洞就要〜了 тунбль незабаром буде пробитий наскрізь;管子是〜 的трубй наскрізна;管子塞住了，不〜水了 труба закупорилася і не пропускає воду; М 个房间是〜的 дві кімнати з'єднані дверима (одна з іншою); дві кімнати з’єднуються. 2) (使不堵塞)：〜阴沟 очищення [підземної]
водостічної канави;把烟头
下
прочистити трубку;用通条一炉子，好使他 通风 шурувати в грубці коцюбою, щоб дати доступ повітря. 3)(有路达到）вести; йти.〜北
京的干线 магістраль, що йде (ведуча) на Пекін;这条干线〜北京 магістраль йде (веде) на Пекін;〜往共产主义的康庄大道прям^ дорога до комунізму;这间屋子〜厨房ця кімната з'єднана з кухнею (має хід на кухню);这条路不〜城里 ця дорога не йде (не веде) у місто;这条小路〜山后ця стежина веде (цією стежиною можна пройти) на ту сторону гори; її七路不〜шлях заіфитий; Кй 已冲坏，火车不〜了 шлях розм“тий, і пбтяги не йдуть (і залізничне сполучення перервалося);那里不〜汽车 туди автобуси не хбдять; туди немає автобусного повідомлення. 4)(相来往)зноситися (зносини); зв'язатися з ким-чим (зв'язок); спілкуватися;(交流）обмінятися ким-чим (обмін).私〜таємно зв'язатися (зноситися); 互〜情报 ббмін інформацією. 5) ~►通知 1).彼 此〜消息 інформувати один одного; повідомляти один одному. 6) (ffi#) знати що; розуміти що (розуміння).粗〜文墨 малограмотний;〜今博古 ерудиція книжк/,〜 人情 знати (розуміти) життя; людина розуміюча;不〜人情 не по-людськи; не розуміти нічбго людського; не знати, що таке людське ставлення;马〜人性 кінь [розумна тварина і] усе розуміє (розуміє людину);他〜三国文字 він знає три мови. 7) (专家）знавець;中国〜знавець Китаю; китаєзнавець;日本〜знавець Японії; японовед. 8)—> 通顺.这话很〜сказано дуже грамотно (指iU頓)；дуже логічно сказано; ці слова правильні (справедливі)(后面两个译 法指合理)；这能ij得〜吗?！ хіба це резонно?! 文章写得不〜статті написана неграмотно (нелогічно). 9)(全部）весь. ~国皆知 уся країна про це знає; відбмо всьому народу; по всій країні стало відбмо (відомим). 10)〈量 is], ^>:——〜одна телеграма;——〜 один документ.
通报t6ngb》o 1)(用书面通知）довбсти до загального відому; повідомляти усім; циркулярно сповістити (повідомити, сповістити) кого. ~表扬 оголосити подяку;〜 批评 оголосити догану;〜全国 циркулярно сповістити всю країну. 2)(文件)зведення; бюлетень ч.; циркуляр. 3)(干1J物)бюлетень ч.\ вісник.科学院〜бюлетень (вісник) Академії наук, доповідати.
通 病 tongbing загшіьна хвороба; розповсюджена хвороба; загальний недостаток, d、资产Р介级的〜властива дрібній буржуазії хвороба;这是好多人的〜це недолік багатьох; це загальний недолік [людей].
通才 tongcai різнобічний розум; майстер на всі руки.
ІШ.常 tongchang звичайний (звичайність); звичайний; повсякденний (щоденність); як звичайно; як правило.〜的办法 звичайна міра; звичайний спбсіб;最〜的现象 саме повсякденне явище;并不都按〜的办法做не усе робити в звичайному (прийнятому) порядку;〜不这样 звичайно (як правило,) так не буває;跟〜一样як звичайно;他〜睡得很晚 він звичайно (як звичайно) лягає спати дуже пізно.
通畅 t6ngch^ig 1)(运行无阻)безперебійний.交 通〜безперебійний рух;血液循环〜кров вільно циркулює в судинах. 2)(流畅）вільно.


800
思路〜д^мки течуть (йдуть) вільно;文字〜 володіти складом; написано легким стилем.
通车 t6ngch5 1)(开始行车）відкритті сполучення; відкрити рух.〜典礼 церемонія відкриття сполучення;铁路全线〜відкрити рух по всій лінії залізниці; відкрився рух по всій лінії залізниці. 2)(有车相通）йде потяг (автомобіль).从这里到广州〜吗？ чи йде звідси в Гуанчжоу потяг (автобус)?
通称 t6ngch6ng 1)(通常称 4 ) прийнято називати що. 2)(通常的名称） загальноприйнята (загальновживана) назва (найменування).胆帆是硫酸铜的〜"мідний купорбс" є загальноприйнятою (загальновживаною) назвою сірчанокислої міді.
通达 tongda розуміти що (розуміння); ширбкий; розумний.〜A tra розуміння людей; розуміння людських особливостей (слабостей);见解〜[мйти] широке (глибоке) розуміння чого; триматися широкого погляду на що.
通道 tongdao велика дорбга; битий шлях місц.\ прохід.
通敌 tongdi [мати, тримати] зв'язок с ворогом; [мати] зносини з ворогом; передавати відомості супротивнику.
通电 t6ngd@n 1)(通电流）пропустити струм; проводити електрику; (导电 ） електропровідність, послати циркулярну телеграму; телеграфний циркуляр. 2)(通电 报）〜послйти циркулярну телеграму; телеграфний циркуляр.〜各省 послати циркулярну телеграму (дати телеграфний циркуляр) усім провінціям. 3)(电报） циркулярна телеграма; телеграфний
циркуляр.发出〜послйти циркульну телеграму (телеграфний циркуляр);收到〜 одержати циркулярну телеграму
(телеграфний циркуляр).
通都大邑 t6ngdii-d^yi великий центр (місто).
通分 tongfen < 数 > приведення дробів до загального знаменника.
通风 t6ngfBng 1)(使空气流通）провітрити що (провітрювання); вентиляція (вентилювати що).〜装置 вентиляція; вентиляційна установка;〜系统 вентсистема;〜管道 вентиляційна труба;〜zj、窗 кватирка;房 f司要 经常〜кімнйту треба частіше провітрювати (вентилювати). 2)(透气儿）пропускати повітря. М 〒 $ 〜у кімнаті не вистачає (немає доступу) повітря; кімната задушлива.
3)(透露消息)передати відомості кому; поінформувати кого.
зШДШіга tongfeng-baoxin доставити потрібні відомості.〜的人інформатор;〜的反革命分 子 контрреволюціонер-інформатор.
ІШ•风管 tongfengguan <机> сапун; вентиляційна труба. "
通成机 t6ngfBngjT 1)〈机〉вентилятор.祸轮〜 турбовентилятор. 2) <冶> повітродувка.
通风机室 t6ngf^ngj了shi венткбмера.
通风口 t6ng侘ngk6u 1) <机> саі^н. 2) <冶> фурма; віддушина.
通告t6ngg》o 1)—>通知1).〜周知довбсти до загального відома. 2)(公文）оголошення; повідбмлення; повідбмлення.政府〜урядбве повідбмлення;贴〜повісити оголошення;出 〜опублікувати повідбмлення.
通共 tonggong усього; разом.〜花了 一百元 разом (усього) витрачено сто юанів;我们〜三
人 нас всьогб три чоловіки; нас всьогб троє.
通古斯人 TonggusTren тунгус (тунгуський); тунгуска.
通古斯语 tonggQsTyu тунгуські мови.
通过 t6nggud 1)(经过某地点）проходити [через] що переходити [через] що; перетинати що; через що; крізь що.〜隧道 проходити тунель; 〜边界 переходити (перетинати) кордон;〜能 力пропускнй здйтність;我们的路“要〜森林 наш маршрут проходить (йде) через ліс;这 里卡车通不过 тут вантажівкам не пройти; вантажівки отут не проїдуть (не можуть проїхати);有三条铁路〜我 три залізниці
перетинають (проходять через) нашу провінцію. 2)(经过人或事物）через кого-що; (用某种方法）шляхом чого; за допомогою чого.〜翻译交谈 вбсти бесіду (розмбви) через перекладачі;〜外交途径 дипломатичним шляхом; шляхом дипломатичних переговорів;〜认真石开究 шляхом серйозного вивчення;〜各种关系 за допомогою різних зв'язків; за посередництвом зв’язків;〜证人了 解 дізнатися що, про гцо-чім, кому-чому через свідка;〜协ЙЙ到一致的观点досягати єдиних поглядів шляхом (за допомогою) консультацій;〜实践发现真理 чбрез практику відкривати істини;中国代表团〜比 赛和交往，增进了同世界各-运动员之间的 友谊 у ході змагань і шляхом особистих контактів китайська делегація сприяла зміцненню дружби зі спортсменами всіх країн світу;这只能〜实践分能达到цьбго можна досягти лише завдяки практиці;十月 革命的道路，就是无产阶级〜暴力革命争得 无产阶级专政的道路шлях Жовтневої революції є шлях завоювання пролетаріатом диктатури пролетаріату за допомбгою насильницької революції. 3)(征求同意) випросити згоду (дбзвіл); з дозволу; по твердженні.这问遠要〜领导才能解& це питання потрібно вирішувати з дозволу (по твердженні) керівництва. 4)(同意）прийняти що (прийняття); пройти розм.〜决议 прийняти резолюцію (постанова);草案没有 ~ проект не пройшов (не прийнятий);这事 1W 通不过справа не пройде;恐怕难以〜боїбся， що навряд чи пройде;强4亍〜提案 насильно протягти пропозицію.
通过税 tongguoshui транз“тне мито.
通函 tonghan циркулярний лист.
通航 t6nghdng ( “ 船通航）навігйція; судноплавство;(飞机通航）є (працює, мається) повітряна лінія.〜的运？可 судноплавний канал;开女台〜відкрити навігацію; 那里飞机不〜 немає там повітряної лінії; там повітряна лінія не працює; там повітряної лінії не має; туди літаки не літають;这样浅的河不能такі дрібні ріки недоступні для навігації.
通好 tonghao <书> бути в гарних відносинах; бути в дружніх (мирних) відносинах.两国〜 обидві держави були між собою в мирних і дружніх відносинах;与各国〜б^ти у світі (бути в дружніх відносинах) із усіма країнами.
通红 tonghong червбний (червоніти).脸冻得~ обличчя розчервонілося (стало червоним) від морозу;羞f导满脸〜червбний до коренів у чолі (до вух) від сорому; почервоніти як
рак від сорому;炉子烧得〜грубка розжарилася дочервбну;高炉照得满天〜усе небо палахкотіло (почервоніло) від блискавиць домен.
通话 t6nghu& 1)(通电话）звістися по телефону; говорити (переговорити) по телефону; телефонувати.无线电〜装置 радіопереговорний пристрій;进4亍无线电〜 вести радіопереговори. 2)(交谈）розмовляти; вести розмову.
通婚 tonghun вступити в шлюб.禁止〜заборбна на шлюб (на вступ у шлюб).
通货 tonghuo <经> валюта.稳定〜стабілізація валюти;〜紧缩 дефляція;〜危机 валютна криза;〜贬девальвація;〜策 валютна політика;〜膨胀інфляція;〜膨胀恶性发展 інфляція прийняла жахаючі розміри (стала невтримною).
通积分 tongjlfen〈数〉загальний інтеграл.
通缉 tongjl [віддати] циркуляр (циркулярний наказ) про арешт.
通缉令 tongjlling циркуляр про арешт.
通家 tongjia знайомі будинками.〜之好 знайомі будинками; дружба (дружба між) родинами.
通假 tongjia <语> взаємозамінність ієрогліфів; заміна одногб ієрогліфа іншим.
通奸 tongjian перелюбство застар” зв'язок; бути в зв'язку; вступити в зв'язок.
通解 t6ngji6 <数> загільне рішення.
通栏标题 tonglan-biaoti шапка; газетний заголовок великими буквами у всю ширину сторінки.
通力 tongli загальними (спільними) силами; об'єднати зусилля.〜合作 усебічне (повне) співробітництво.
Ш Ш tongli загальноприйняте (загальновстановлене, установлене) правило; загальноприйнятий (загальновстановлений, установлений) порядок.
通连 t6nglidn з'єднуватися.房间〜卧室 кімната з'єднується (з'єднана) зі спальнею.
Щ tonglian зв'язок; переписування
-(листуватися розм” застар.); з'єднатися; обмін листами; письмбві відносини.〜工作 роббта зв'язку.
通亮t6ngli^lg —通明.照明弹照得满天〜 освітлювальна ракета опромінила все навкруги (небо).
通令 t6ngling 1)(发出命令）віддати циркулярне розпорядження (циркулярний наказ).〜全国 відцати циркулярне розпорядження по всій країні. 2)(发出的命令）цир^улір; циркулярне розпорядження; циркулярний наказ.接到上级〜отріімано циркуляр (циркулярний наказ) від вищого органа.
通路t6ngKi~>通道.必经的〜дорбга，по якій обов’язково доведеться їхати (йти).
通论 t6ngl(in 1)(通达的议论）ділове (розумне) судження. 2)(全面的论述）загальний огляд; (用作书明）введення в що.史学〜введення в історію.
通明 t6ngming яскраве світло; яскраво горіти.〜 的电灯光 яскраве світло електричного освітлення;工на будмайданчнку усе було яскраво освітлене; на будмайданчику усе залито (освітлене, осяяно) яскравим світлом.
通年 tongnian цілий рік.〜不在家 цілий рік не бувати в будинку.
通盘 tongpan у цілому; усебічно; загальний; цілкбм; в цілому.〜安排 улаштувати


801
(налагодити) усе в цілому;〜筹划 проектувати (розробити) що в цілому;〜考虑 згідно з усім;从〜利益出发 вихбдити з загальних інтересів;为〜利益打算 врахувати всі інтереси в цілому;问题有‘〜研究 питання повинно бути вивчене всебічно (у цілому);问题已〜解决 питання вже цілкбм (цілкбм) дозволене; питання вже одержало свій всебічний дбзвіл.
通票 t6ngpi&o —»•联运票 lidnytmpiAo.
通气 t6ngqi I)—> 通风 l)，2). 2) <农> аерйція. 3) (互通声气）[мати, тримати] зв'язок.某些部 门互相不〜не налагоджений зв'язок між деякими відділами.
ІШ气管 tongqiguSn <|fl> повітропровідна труба; сапун; повітропровід.
通气孔 tongqik6ng < 机 > віддушина; відцушник.
通穷 tongqiao зрозуміти що (розуміння).
通十存达理 tongqing-dall розважливий (розважливість); розсудливий (розсудливість); справедливий (справедливість); розуміючий.
通衝 tongqu магістраль ж.
通权达变 tongquan-dabian бути гнучким і оперативним; виявити гнучкість і оперативність; не триматися мертвої точки.
通人 tongren великий ерудит; людина з великою ерудицією; знаюча (знаюча) людина.
通融 t6ngTong І)(给人方便）компроміс; потурання розм. Ж $ 〜Й4 & піти на компроміс; прийняти компромісне рішення; 毫不〜не давати (не робити) ніякого потурання. 2)(借钱）зайняти що; взети в борг; припозичити прост.〜二 十块钱 зайняти (взяти в борг, припозичити) у кого
20 	юанів.
通商 tongshang торгбві знбсини; торгувати що-чім-чом, кіш-чим, з кші-чим (торгівля).〜 关系 торгбві відносини;〜条约 торговий дбговір;〜口岸 торговий порт;与各国〜 установити торгбві відносини (вести торгівлю) із усіма країнами.
通身 tongshen весь; усе тіло; від голови до ніг.〜 白毛的小猫кішечка вся біла;〜是汗весь у поту; усе тіло покрилося потом;他〜湿淋淋 的 він весь промок (мокрий); він мокрий від голови до ніг.
通史 t6ngsM загальна істбрія.中国〜загальна істбрія Китаю.
通式 tongshi <化> загальна формула.
通书 tongshii календар ч.; літопис ж.
通顺tongshun (语法上通顺）грамотний (грамотність);(逻辑上通川页）логічний (логічність).文理〜написано грамотно;文章 写得不〜твір написаний неграмотно (малограмотно, безграмотно); твір написаний нелогічно;讲得〜говорити складно.
通俗 tongsu популярний (популярність); загальнодоступний (загальнодоступність).〜 的哲学论文 популярна (зрозуміла) філософська стаття;〜文学 популярна художня література;〜读物 популярна література; 讲 得 〜 говорііти
загальнодоступною (популярною) мовою; говорити дохідливо.
通 f谷 化 tongsuhua популяризація
(популяризуватися).
通体t6ngtT 1) —> €身.他〜翔黑він весь
смаглявий; у нього все тіло смагляве. 2) {Ш 个）весь; цілкбм; цілкбм.水晶〜透明 кристал весь прозорий. -
通天t6ngti3n 1)(形容极高）видатний.〜的本事 видатні здібності; велика майстерність. 2) (与上层有耳义•系)мати зв'язки у верхах; у кого є рука у верхах.
通条 tongtiao коцюба.
tongtong усе; цілкбм; цілкбм; цілкбм; у цілому; збвсім.〜付淸 заплатити все (цілкбм); розплатитися сповна;〜符合 цілкбм (збвсім) збігатися; усе збігається; усе (збвсім)
правильно;〜烧毁 згоріло усе; згоріло цілкбм (цілкбм, збвсім, збвсім); згоріти дотла; 土匪〜 消灭了 бандііти усі до одногб знищені; 一切 魔鬼〜都会被消灭усіка погань буде цілкбм знищена.
ІМ 同 tongtong бути в змові; у співучасті з ким.〜 作弊 бути в злочинній змові; робити зловживання (злочин) у співучасті з ким;〜 一气 бути в змові; бути заодно.
通统t6ngt6ng —►通通.
Жзй tongtu <书> велика дорбга; стовпова дорбга.
通脱 tongtuo <书> немає педантичності й обивательщини; ширбка натура.
通向t6ngxi&ng —通3).〜卧室Й楼梯схбди，що ведуть у спальню.
通宵tongxiao усю ніч; цілу ніч.电手艮局〜月艮务 телеграф працює цілодобово (цілодобово); 他们干了 个〜воніі працювали всю ніч (цілу ніч);打夯声〜不停 вночі безперервно не вщухало ухання трамбувальної машини.
通宵达旦 tongxiao-dadan від зорі до зорі; ночі безперервно
通晓 tongxiao добре знати що; добре володіти чим; знаючий; знати (розуміти) користь у чому.〜俄语 добре знати російську мову; добре володіти російською мовою;〜技术 знати користь (знаючий) у техніці; добре знати техніку;〜本地情况 добре знати місцеві умови.
通心粉 tongxlnfen макарони мн.
ІШ 信 tongxin листуватися (переписування); кореспонденція.〜手必密 таємниця листування; 〜政络зв’язбк;〜地址[поштбва] адреса;我和 他好久不〜了 ми з ним вже давно не листуємося;久未〜，请原谅 прошу вибачити за довге мовчання.
通信兵 t6ngxinbTng < 军 > зв’язк6шй; зв'язковий.
通信处 t6ngx'mch(i адрес.邮件〜поштбва адреса.
ІШ.信鹤 tongxinge голуб зв'язку; поштбвий голуб.
іі 	f言员 tongxinyuan посильний; зв'язківець; працівник зв'язку.
通行t6ngxing 1)(在交通线上通过）прохід (проходити, ходити); проїзд (проїжджати).〜 无 Р且 вільний проїзд (прохід);矣,it〜шлях закритий;车辆禁止〜проїзд закритий;此桥 禁止〜прохід через міст закритий; забороняється ходити (їздити) через міст;这 条电车路线今日开始〜трамвйй (тролейбус) по цьому маршруті ходить перший день; 4亍 人车马禁止〜ні проходу, ні проїзду. 2)—通 用.〜的办法 загальноприйнятий порядок;〜 的教科书 підручник, прийнятий у всіх школах країни;〜全国 мйти прохід по всій країні.
通行证 tongxingzheng перепустка.
通宿 t6ngxiti ~►通‘Й*.
通学生 t6ngxudsh6ng <数> прихідні учні.
通讯 t6ngx0n 1)(传递消息）зв'я:з6к; повідомлення.〜地址[поштбва] адреса;〜设 备 устаткування зв'язку;〜工具 засіб зв'язку; 无线电〜радіокомунікйція. 2)(报道性文章） повідомлення; кореспонденція.无线电 ~ повідомлення по радіо;新华社〜 повідомлення агентства Сіньхуа;北京〜 кореспонденція з Пекіна.
通讯班 tongxunban <军> зв'язне відділення.
通讯稿 tongxungao прес-реліз.
兰 tongxunlan відділ листів читачів.
ІШДТІ录 tongxunlu адресна книга.
通讯社 tongxunshe агентство.新华〜агентство Синьхуа.
通讯网 tongxunw^ng мережа зв'язку; мережа інформації.
通讯员 tongxunyuan кореспондент; кореспондентка. 本报〜власкбр; власний кореспондент.
通夜t6ngyS—通宵.
通译 t6ngyi 1)(翻译）перекладгіти що (переклад). 2) (і$й) перекладач.
Щ 用 t5ngyong загальноприйнятий; загальновживаний; мати ширбке поширення; дати ходу; ходячий. 全国〜 загальноприйнятий (загальновживаний, мати ширбке поширення) по всій країні;全 国〜的货币 валібта，що має ходу по всій країні;〜的语言 загальноприйнята мова;〜的 成语 ходячі висловлювання.
通由Р tongyou мати поштбвий зв'язок.
通则 t6ngz6 (规章）статут;(法则）загйлі»не правило (полбження); загальний закон.组会只 〜організаційний статут.
通知№ngzhT 1)(把事项告诉人知道)сповістити кого-що; сповістити кого-що\ повідомити що, про що; повідомити кого-щсг, довести до відома; доводити до відома кого. □头〜 сповістити (повідомити) усно;无线电 ~ радіозвістка;〜全体会员 сповістити (повідомити, сповістити, довести до відома) усіх членів суспільства;〜有关各方 довести до відома (доводити до відома) зацікавлених осіб;〜开会曰期 сповістити (сповістити, повідомити) про день засідання;把大会决议 〜他们 повідомити їм постанову загальних зборів;请把你的意见〜我прошу повідомити мені вашу думку;〜他，我们明天就动工 сповістити його (повідомити йому), що завтра приступимо до роббти. 2)(文书） повідомлення; оповіщення.发〜розіслати повідомлення (оповіщення); 口头〜усне повідомлення (оповіщення).
通知书 tongzhlshu [письмове] повідомлення; [письмове] сповіщення.
tong.
痫病在抱 t6ng guan zai bao турбота (піклуватися) про нестатки народу; приймати до серця насущні інтереси народу.
问 t6ng.
同 tong 1)(相同）однаковий (однаковість); тотожний (тотожність); той же самий; такий же; одне-; єдино-.〜部族的 одноплемінний; єдиноплемінний;〜村人 односільчани мн.\ односільчанки мн.; з одногб села; з одногб


802
села; 〜 父异母 єдинокровний; єдиноутробний;〜意义的词 рівнозначні слова; слова тотожного (одного) значення;〜 时代的人 сучасники лш.; сучасниці мн.; люди одного покоління;〜口径的步枪 однокаліберні гвинтівки;〜一天 в один [і той же] день;条件不〜умбви неоднакові (різні). 2)(一齐)разом;(共同）спільно;(同样） нарівні.我和你〜去 ми разом з тобою підемо (поїдемо). 3)(用于引进动作的对象）з kum-чші.有事〜群众商量 рйдитися з масами з усіх питань;〜修正主义决裂розірвати (порвати) з ревізіонізмом;〜群众共甘苦 розділити загальну долю з масами; поділяти з усіма радість і горе. 4)(用于引进比较的对 象)з ким-чим; як.他〜我一样 він такий же, як і я;今年〜往年不一样цього року не те, що в минулі роки (у минулому). 5)(和）і; з ким.老 师〜学生вчителі й учні;我〜你一起去办移交 ми разом з тобою підемо здавати справи.
同班t6ngb5ii 1)(同在一个班级里）в одному класі; в одній групі; (ffi—в одній зміні.〜上课 учитися в одному класі (в одній групі);〜工作 працювати в одній зміні. 2)(同 班同学）однокласник; однокласниця (以上用 于中小学)；однокурсник; однокурсниця (以 上用于大学).
同伴 tongban компаньйон; компаньйонка; супутник; супутниця; співтовариш.
同йк tongbao 1)(同父母）рідні [від одних батьків].〜兄弟 рідні брати. 2)(同国人） співвітчизник; співвітчизниця; співгромадянин; співгромадянка.港澳〜співвітчизники, що проживають у Сянгані й Аомині.
同辈 tongbei [люди] одного покоління.
同病相怜 tong bing xiang lian страждаючі однією і тією ж хворобою (товариші на нещастя) співчувають один одному; співчувати один одному; співпереживати (співпереживання) книжк.〜的人 людина, що співпереживає.
同步 tongbu <理> синхронізм; синхронізація.〜 观测 синхронне спостереження;〜变流机 синхронний перетворювач;〜力口速器 синхротрон;〜回旋力卩速器 синхроциклотрон; 〜指示器 синхронометр; синхроноскоп.
同步器 t(5ngb{iqi <机，电> синхронізатор.
同步性 t6ngbibdng < 理 > синхрбнність; синхронізм.
同仇敌汽 tong chou dikai єдиним фрбнтом виступити проти загального вброга; бути єдиним у своїй ненависті до загального вброга; об'єднатися в боротьбі проти ненависного вброга; загальна ненависть до ворога.我国各族人民〜，给侵略者以坚决的 反击 обурювати загальною ненавистю до вброга, народи нашої країни дали агресорам рішучу вщсіч.
同出一撤 tong chG yl zhe начебто (немов) по одному шаблоні; того самого порядку (зразка); точно так, як...; точнісінько; точно так само.
同窗 t6ngchu3ng~> 同学.
同床异梦 tong chuang yi meng у загальній справі переслідувати різні цілі; справа одна, та задуми різні; кожний переслідує свою мету.
同道t6ngd&o 1)—>同调2). 2) —►同行 tonghang2).
同等 tongdeng рівний; однаковий (однаковість).
〜学力 < 教 > рівний за рівнем знань; однакове (рівне) утворення;〜价值 рівноцінний;〜重要 однаково важливий;〜地 位 рівне (однакове) полбження;〜又寸 Щ однаково відноситися до кого-небудь; рівняти з ким-чим; ставити кого-що з ким-чим на одну дошку;〜成分 однорідні члени [речення].
同调 t6ngdiSo 1)(志趣相同）однодумність. 2) (志趣相同的乂) однодумець.
同恶相济 tong e xiang ji рука руку
同房 t6ngfdng 1)(过性生活）зробити статевий акт. 2)(家族中同支的）двоібрідний [по батьку].〜兄弟 двоюрідні брати [по батьку].
同分异构体 t6ng伝n-yigdufi <it> ізомер.
同甘共苦 tong gan gong ku поділяти [один з одним] радість і горе (радості і негоди).—切 革命干部琴和人堯群众〜усі революційні кадри повинні поділяти горе і радість з народними масами.
同感 tonggSn аналогічне почуття.我也有〜у мене таке ж почуття, як і у вас.
同根词 tonggenci <语> однокорінні слова.
同庚 tonggeng одного віку.
同工同酬 tong gong tong chou рівна оплата за рівну працю; рівна оплата рівної праці.社会 主义的〜原贝ij соціалістичний принцип рівної плати за рівну працю;在生产中，必须实现 男女〜 на виробництві необхідно дотримувати принципу рівної оплати за рівну працю для чоловіків і жінок.
同归于尽 tong gul yu jin загинути разом з ким-чим; кого спіткав загальний кінець.
同行t6ngMng另见t6ngxing 1)(行业相同） однієї професії; однопрофільний.〜企业 однопрофільні підприємства. 2)(同行业的 人）товариш за професією; побратим; колега ч.，ж” книжк.
同行语 t6nghdngyii〈语> жаргон.
同呼吸，共命运 t(3ng hiixT, gong mingyun дихати одним подихом і жити однією долею (поділяти долю, бути зв'язаними єдиною долею中国人民全世界被压迫人民~ китайський народ і пригноблені народи усьогб світу дихають одним подихом і розділяють загальну долю.
同化 t6nghu& 1)(变得相同）асимілювйтися (асиміляція);(使变得相同）асимілювати кого-що (асиміляція).〜过程 асимілятивний процес. 2) 〈生物 > асимілювати що
(асиміляція).〜作用 асимілідія. 3)〈政> асиміляторство.〜政策 асиміляторська політика. 4)〈语〉асиміляція; уподібнення.
同化物 t6nghu&wii <植> асиміліг.
同伙t6nghu6 1)(共同参加某种组织)у компанії. 2) (t/c#) співтовариш; товариш по роботі; колега ч.， ж.， книжк.; компаньйон;
компаньйонка; партнер; партнерка;(同谋） співучасник; співучасниця.
同居 tongjii 1)(住在一起）жити разом (спільно, під одним дахом); (співжиття). 2)(姘居） співжиття; зійтися з ким; бути в зв'язку з ким.
同类 tonglei однорідний.〜专业 однорідні спеціальності.
同类项 t6ngl6ixi&ng <数> подібний член.
tongliao колега ч.，ж” книжк.; товариш по службі.
同流合污 tong liu he wu ставати спільником злочинців у брудних справах; низько упасти
і виявитися з ким-чим в одному болоті; мімікрія книжк.
同路 tonglu по шляху; по дорозі; побіжний.我 和你 ~ мені (нам) з вами по шляху (по дорозі).
同路人 tongluren попутник; попутниця; супутник; супутниця.革命的〜non細ик (попутниця) революції.
同门t6ngm6n 1)(受业于同一老师）учитися в одного наставника. 2)(受业于同一老师的人） однокласник.
同盟 t6ngm6ng 1)(一致行动）союзний (союз); загальний.〜罢工 загальний страйк;〜条约 дбговір про союз. 2)(形成的整体）сокіз; коаліція; альянс.军事〜військбвий союз;国 际间的〜коаліція між країнами;缔结〜 укласти союз.
同盟国 tongmengguo союзник; союзні країни.
同盟军 tongmengjun союзна армія; союзні війська; союзник.革命的〜союзники в революції;被压迫民族的革命是无产阶级革 命不可缺少的〜революції пригноблених націй обов'язковий союзник пролетарської революції. ,
同盟着 tongmengzhe союзник. ~ 的义务 союзницькі зобов'язання;可靠的〜вірний (надійний) союзник.
同 S tongming (名称相同）однойменний;(名字 相同）тбзка */., ж” розм.〜的工厂 однойменний завод;我和他〜я його тезка; ми з ним тезки;这部电影是根据鲁迅的〜小 说改编的 цей кінофільм — інсценівка однойменного оповідання Лу Сіня.
同谋 t6ngm6u 1)(共同谋划）спільництво; співучасть.否认自己〜заперечувати своє спільництво (співучасть);他由于〜而受审判 його залучили до суду за спільництво (за співучасть); він був притягнутий до суду за спільництво (за співучасть). 2)—同谋者.
同谋犯 tongmoufan спільник (співучасник) злочину; спільниця (співучасниця) злочину; співумисник; співумисниця.
同谋者 tongmouzhe співучасник; співучасниця; спільник; спільниця.
同年 tongnian 1)(同一年）у тому ж році.〜六月 у червні того ж року. 2)〈方> —同岁• 3)(科 举Й"代同一 的人）осбби, що
одержали учений ступінь в одному році.
同旁内角 t6ngp&ng-n6ijiSo <数> однобічні внутрішні кути. 同旁外角 t6ngpSng-w&ijiao <数> однобічні збвнішні кути.
同期 tongql відповідний період; той же період.
同情 tongqing співчувати кому-чому (співчуття); симпатизувати кому-чому (симпатія); чуйний (чуйність); участь.〜他解命前的遭ік співчувати (співчутливо віднестися к) його прикростям до звільнення; ~并支持非洲人 民反殖民主义的斗争 співчувати антиколоніальній боротьбі народів Африки і підтримувати її;〜的目艮光 співчуваючий (розуміючий) погляд;〜的态度 співчутливе (чуйне, співчутливе) віднбшення;表示深切 的〜вислбвлювати глиббке співчуття; виявити глибоку симпатію (глиббка участь); 怀着〜的心情[поставитися] зі співчуттям; [поставитися] з участю; [поставитися] із симпатією;得到大家的〜знайти співчуття в усіх;争取〜завоювйти симпатію;引起各国 人民的〜викликати в народах усьогб світу


803
симпатію (співчуття).
同估心 tongqingxln чуйність; співчуття; участь; симпатія.富有〜的人 чуйна людина; чуйна душа.
同恪者 tongqingzhe співчуваючий; співчуваюча.
同人 tongren колега ч., ж., книжк.; товариш по службі; співробітник; співробітниця.
同仁tongren 同人.
同上 tongshang дивися вище; як [зазначено, сказане] вище ' (以上两个译法用于填表)； там же (用于引证同一作品)；він же (用于引 证同一个人).
同生死，共-患难 tong sheng si, gong huan nan жити однією (загальною) долею, поділяти [між собою, спільно] горе і радість (труднощі і нещастя, негоди і радості),他们 俩是〜的式友 вони соратники, що живуть загальною долею і поділяють горе і радість.
同声 t6ngsh6ng [усі] в один голос.大家〜赞同 усі в один голос висловили свою згоду (схвалення);他们〜反对 вони в один голос запротестували (заперечували).
同声传译 tongsheng-chuanyi синхронний переклад.
同声相应，同气相求tong sheng xiang ying, tong qi xiang qiii люди одногб напряму думок швидко знаходять спільну мову; рибалка рибалку бачить з далеку.
同声译员 t6ngsh6ng-yiyudn синхроніст.
同时 t6ngshi (同时候)одночасно (одночасність); в один час; поряд з чим.〜开始 почати в один час (одночасно);〜发生的现象 одночасні явища;这是〜发生的 це відбулося одночасно (у тей самий час);我们要在继续提高产品质 量、增加品种的〜，大大地增加产量пбряд з подальшим поліпшенням якості продукції і розширенням її асортименту ми повинні домогтися значного збільшення обсягу виробництва. 2)(表示有所补充）одночасно; у той же час; разом з тим; поряд з цим.他们 是学生，〜又是先生вони учні й у той же час учителі;这是非常重要的，〜也是十分艰巨的 {壬务 це надзвичайно важлива, але одночасно (разом з тим) і украй важка задача.
同事 t6ngshi 1)(—同工作）разом працювати; співробітничати з ким (співробітництво).我 们〜已经多年 ми вже багато років працюємо разом (співробітничаємо один з одним). 2) (指人）товариш по службі; співробітник; співробітниця; товариш по роботі (по службі); колега ч., ж” книжк.
同室操戈 tong shi сао ge міжусобиця; міжусобиця; міжусобна (цивільна) війна; братовбивча війна.
同素t6ngs{i:〜异形体 <化> алотрбп;〜异形现象 〈化〉алотропія; алотропізм.
同素体 t6ngs0tT〈生物> гомеомерія.
同岁 t6ngsui одногб (однакового) віку; одних років.〜的人 ровесник; однолітка; одноліток розлі.\ 我们〜ми з ним одногб року (одних років); ми з ним ровесники (однолітки);她和 我妹妹〜вонй була одних років з моєю молодшою сестрою.
同位角 t6ngweijiSo〈数> відповідні кути.
同位素t6ngw€isCi〈理，化> ізотбп.〜分离器 ізотопний сепаратор;〜探伤仪 ізоскоп;铀的
〜ізотбп урана;放射性〜радіоактивний ізотоп.
同位相{以 tongwei-xiangsi〈数〉гомотетія.
同位语t6ngwSiyii <语> додйток，独立〜 відособлений додаток.
同温 tongwen ізотермія.
同温层 t6ngw吞ncSng <^> стратосфера.
同喜 tongxT бажаю того ж і вам.
同系物 t6ngxiwCi <化> гомблог.
同乡 tongxiang земляк; землячка.
同乡会 tongxianghui земляцтво.
同心同德 tongxln-tongde єдність і згуртованість; ідейна єдність; одностайні прйгнення.
同心线 tongxlnxian <Ш> ізоцентри мн.
同心协力 tongxln-xieli у пбвному єднанні і загальних зусиллях (силами); рука об руку; одностайно співробітничати.
同心圆 tongxlnyuan <数> концентричне коло.
同行 tongxing 另见 tonghang йти разом.
同形词 tongxingci <语> омограф.
同性t6ngxing 1)(性别相同）однієї статі.〜恋爱 гомосексуалізм.、2)(性质相同）однорідний; однойменний.〜相斥 однорідні заради відштовхуються [одне від іншого].
同姓 tongxing однофамілець; однофамільниця. 他们〜вони однофамільці.
同学 tongxue 1)(—起学习）рйзом учитися; учитися в одній школі (в одному інституті, в одному університеті). 2)(指人）[шкільний, університетський] товариш; однокашник рот.; однокласник.同 〜однокласник; однокласниця; однокурсник; однокурсниця.
同样 tongyang однаковий (однаковість); рівний; той самий; той же [самий]; такий же; так само.〜大 4、однакового (рівного, одногб) розміру; такого ж (того ж) розміру;〜的概念 тотожне (ідентичне, однакове) поняття;两个 〜重要的问题 два однаково важливих питання;还有另一^і4〜重要的问题є ще інше однаково важливе питання;在〜条件下 при тих самих (однакових, ідентичних) умовах;〜 看待 однаково (дорівнює) ставитися до кого-небудь; однакове (рівне) ставлення до кого-небудь;采取和大^〜的 $骤 почйти ті ж самі (такі ж, подібні ж) кроки, що і всі інші; 发生和他〜的变化перетфплювати такої ж зміни, як і в нього (ті ж самі зміни, що й у нього);遭到和他〜的命运розділити його (з ним) долю;这对他〜适用 це і до нього так само підходить (застосовне);汉语俄语讲得〜 流利 говорити однаково вільно китайською і російською;他讲俄语象讲祖国语言〜$利 він говбрить російською мовою так швидко, як своєю рідною мовою;这是〜的事JL це те саме.
同业 t6ngyS~> 同厅 t6nghdng.〜公会 гільдія.
同一 tongyl одне-; єдино-; однаковий (однаковість); той самий; той же [самий].〜 式样 одноманітний; однаковий;〜问题 той самий (те ж саме) питання;〜类型 однотипний; 〜性质的问题 питання однакового (того ж) характеру;在〜条件下 тих самих (тих же самих) умовах;〜目 t示 єдина мета; та ж [сама] ціль;〜内容 однаковий зміст; того самого змісту; Ш〜又ІЙ 点、мати однакові погляди.
同一体 tongyllli〈逻〉закон тотожності.
同一性 tongylxing <哲> тотожність; тожество.
同义词tongyici <语> синонім;(同义词词汇） синоніміка.
同意 tongyi згодний з ким-чим (згода, погодитися); схвалити кого-що (схвалення). 表示〜висловити (виявити) згоду;征得〜 запросити згоду;征求对方的〜погбдити питання з іншою стороною;〜大家的意见 погодитися ' з г загальною думкою;
приєднатися до думки усіх;大家〜这项建议 усі згодні (погоджуються) з цією
пропозицією;这样办我〜я нічбго не маю проти цього; я згодний, щоб так зробили;我 〜你的意见 я згодний з вами (з вашою думкою);领导上〜了这一建议керівництво схвалило цю пропозицію (дало свою згоду на цю пропозицію);没得到领导上的〜не була отримана згода (схвалення) з боку керівництва;这一建议我们是可以〜的ця пропозиція для нас прийнятна;他不〜він не згодний (не погоджується, не дає згоди);这 是经他〜而做的це зроблено з його згоди (схвалення, відома).
同音 t6ngyTn <Щ> унісон.
同音词t6ngyTnci〈语>(同音异义的词）ом6нім; (同音异形的词）омофон.
同源 tongyuan〈生物〉гомологія; гомойологія. 〜器官гомологічний орган;〜染色体 гомологічні хромосоми.
同源词 t6ngyudnci <і«> дублет.
同志t6ngzhi 1)(同一理想的人）товйриш; однодумець.〜关系 товариські відносини; товариство;〜的感情 почуття товариства;〜 式的批评 товариська критика; критикувати по-товариському;他是我党的老〜він старий член нашої партії;在这一问题上我们是〜у цьому питанні (відношенні) ми з вами однодумці. 2)(对4і部的称呼)товариш.县里 派 _ 了 三位〜з повіту направили до нас трьох товаришів. 3)(用于称呼)товариш.王〜 товариш Ван;工人〜们 товариші робітники!
同质t6ngzhi:〜异能素 <化> ізомф;〜异晶现象 <化> параморфізм.
同舟共济 tong zhou gong ji спільність долі диктує необхідність спільних дій; перебороти труднощі спільними зусиллями.
同宗 tongzong з одногб роду; у спорідненні.我 不知与他是否〜я не знаю, чи є в мене з ним спільні предки;我和他同姓不〜ми з ним однофамільці, але не з одногб роду (не в спорідненні).
同族词 tongzuci <语> родинні слова.
形 tong.
般 tong < 书 > яскраво-червоний.〜云 яскраво-червоні хмари.
筒 tong.
茼嵩 t6ngh5o < 植 > зларцвіт вінцевий; хризантема корончата.
桐 tong.
桐油 tongyou тунгова олія.
桐油树 tongyoushu〈植> тунг; тунгове дерево; тунг Форда.


804
桐子 tongzl насіння тунга.
轮 tong.
轮 tong <违> бетон.
铜 t6ng. '
铜 tong мідь.〜锁 мідний замок;〜制品 мідні вироби;采〜віідобуток міді;锻〜〈技>;铸〜厂 мідноливарний завод.
铜氣丝 t6ng'5nsT <化> мідно-амійчний шовк.
铜版 t6ngb5n <印> мідне кліше. 铜版画t6ngbanhuS <艺> офбрт.〜画家 офортист.
铜棒 tongbang〈冶〉штикові мідь.
钢厂 tongchang мідноливарний завод (指铸造 厂);міднопрокатний завод (指压延厂).
铜臭 tongchou торгашеський дух.满身〜разріти торгашеським духом (торгашеством); перейнятий торгашеським духом; помішаний на грошах.
钢键 tongding <冶> чушкбва мідь.
铜肥 t6ngfSi〈化〉мідні добрива.
铜粉 t6ngf^n <化> мідний порошбк.
铜钢 t6ngg§ng <冶> мідна сталь; сталь із присадкою міді.
铜焊 tonghan пайка міддю; пайка міцним (твердим) припоєм.
铜号 t6ngMo <^> фанфари.
铜合金 tonghejln мідні сплави.
铜活 t6nghu6 1)(铜制器物）мідні деталі (частини). 2)(制造铜器的工作）мідницька роббта; виготовлення і лагодження виробів з міді.
铜匠 tong jiang мідник.
铜匠间 tong-jiangjian мідницька.
铜矿 tongkuang мідна руда.
铜蓝 tonglan <矿> ковелин; мідне індиго.
铜绿t6ngHi 1)(铜表面所生的一层绿色粉质） патина. 2)(喊式醋酸铜）мідна зелень.
铜模t6ngmii <印> мйтриця.铸造〜 матрицювати що.
Ш ^ tongqi мідні вироби.古〜стародавня бронза;〜时代 <考> бр6н:ювий (мідний) вік; 〜铭文 написи на бронзі.
铜钱 tongqian чох.
铜墙铁壁 t6ngqidng-ti6bi незламна твердиня (стіна); неприступний (неприступність).筑 成一道人民战争的〜створити незламну стіну на базі народної війни.
铜丝 tongs! мідний дріт.
铜酸盐 tongsuanyan〈化〉куприт; мідно-кисла сіль.
tongtiekuang делафосит.
铜像 t6ngxi&ng [бронзова] статуя;(半身铜像） [бронзовий] бюст.
铜元 tongyuan мідяк розм.; мідна монета; мідь ж” збірн.,розлі.
里 tong.
21 	tong хлбпчик; діти мн.顽〜бешкетний (пустотливий) хлопчисько; бешкетник; пустун;〜叟无欺 без всякого обману.
童低音 tongdlyln <音> альт.
童高音 t6nggaoyTn〈音〉дисконт.
童工 tongg5ng робітник-підліток，雇佣〜 наймати робітників-підлітків; користатися дитячою працею.
童话 tonghua казка [для дітей]; дитячі розповіді. 〜的 tS•节 казкбвий сюжет;〜世界 казкбвий світ; світ казок.
童话片 tonghuapian <影> фільм-казка ч.
童蒙 tongmeng <书> нетямуща дитина (маля).
ШЩ tongnan незайманний.
童年 tongnian дитинство; дитячі роки,〜时代 дитинство.
童女 tongnti незаймана.
童山 t6ngshan лиса гора.
童声 tongsheng дитячий голос.
童七、tongxin дитяча душа; дитяче серце.
童养媳 t6ngyangxi дівчинка-підліток, узята за наречену в будинок майбутнього чоловіка. 他七岁的姐姐被卖给人家做~ його семирічну сестру продали в чужий будинок як дівчинку-наречену.
童谣 tongyao дитяча пісенька.
童贞 tongzhen невинність; цнотливість; безвинність.
Ш.Ш tongzhuang дитячий одяг.
童子 tongzl хлбпчик.
童子鸡 tongzljl <方> курча; бройлер.
童子军 tongzljun бойскаут; скаут.
童子瘦 tongzilao <医> дитячий туберкульоз легень.
爾 t6ng.
酮 t6ng <化> кетон; алкон.
酮化作用 t6nghu& zuoyong <化> кетизйція.
酮尿 tongniao <医> ацетонурія; жетонурія.
酮酸 t6ngsu§n〈化〉кетокислоті 体 tongti <化> ацетонові (кетонові) тіла.
_ 血症 t6ngxu6zhdng < 医 > ацетонемія; кетонемія.
睦 t6ng.
瞳孔t6ngk6ng <解>3丨1«^.放大的〜розширені зіниці.
瞳人t6ngr6n ->瞳孔.
统 t6ng.
统 №ng весь.这些〜归你用 нехйй усе це буде у вашому розпорядженні; усім цим ви мбжете розпоряджатися за свій розсуд.
统舱 tongcang <船> загальна каюта; трюм; трюмне приміщення (后面两个译法一般指 货舱).
统称 t6ngch6ng 1)(总的名称）загальна назва. 2) усе носить загальну назву; усе
називається.
统筹 tongchou єдине планування.〜全局 планування за єдиним планом (у єдиному порадку); враховувати ситуацію в цілому.
统筹兼顾 t6ng chou jian gu єдине і всебічне планування; централізоване планування [з обліком кожного із секторів],〜，全面安排 усебічний устрій шляхом централізованого планування з урахуванням інтересів [обох] сторін.
统共tonggong усього.我们〜十个人нас всьогб десять чоловік.
统购 tonggou 〈商〉централізовані закупівлі; централізація закупок.〜统销 централізація закупівель і збуту; централізовані закупівля і збут; закупівля і продаж у централізованому порядку;〜统辛肖政策 політика централізації (централізованих) закупівель і збуту;〜统销 合同 контракт на централізовані закупівлі і збут усієї продукції приватного підприємства;粮食及А他主要农产品由国 家实 4亍〜з谷рно й інші основні сільськогосподарські продукти
закуповуються державою в
централізованому порядку.
统计 t6ngji 1) <统> статїістика.〜方法
статистичний метод;〜资料 статистичні дані; 〜报表статистична звітність; 出生率〜 статистика народжуваності;根据六月份的〜 відповідно до статистики (статистичним даним) на червень;〜平均值 середні величини в статистиці;〜物理学 <理> статистична фізика;〜地图 < 地理 > картограма. 2)(总括地计算）врахувати кого-що (облік); підрахувати що (підрахунок).无法〜не піддається обліку;根 据初步〜по попередньому підрахунку;据不 完全〜по неповним статистичним даним;请 你〜一下出席这次会议的人数підрахуйте (порахуйте) число присутніх на цих зборах.
统计表 tongjibiao <Ш> статистична таблиця (відомість).
统计局 tongjiju статистичне бюро (керування). 国家〜державне статистичне керування;中 央〜центральне статистичне бюро.
统计学 t6ngjixu6 <统> статгістика.生物〜 біостатистика;词汇〜лекснкостаттістика.
统计员 tongjiyuan статистик; облікбвець; обліковець.
ШЖ tongjue <^已、> аперцепція.
统括 tongkuo резюмувати що (резюме невідм.). 把意见〜起来резюмувати думки.
统铺t6ngpCi нари мн.到了班里，营长就和战士 睡在一个〜上 знаходячись у відділенні, комбат спав на одних нарах з бійцями.
统属t6ngshti підвідомчість.他们彼此不相〜 вони взаємно непідвідомчі.
统|І巾 t6ngshuai 1)(主将）головнокомандуючий; полководець, 最高〜 верхбвний
головнокомандуючий; главковерх. 2)(统率) командувати.
jl巾部 tongshuaibu головнокомандування; ставка головнокомандуючого.最高〜 верховне командування; ставка верховного командування.
统率 tongshuai очолювати кого-що; очолювати. 〜全国武装力量очблювати збройні сили країни;在…〜下 під головнокомандуванням кого; під командуванням кого; під
водійством кого.
统统t6ngt6ng весь.〜知道знйти усе;我〜明白я все [прекрасно] розумію;人〜来了 усі прийшли.
ШШ tongxia командувати чим (командування). 〜全军 командувати всією армією.
统f肖 t6ngxiao <商> централізований збут; централізований розпбділ.


805
统一 t6ngyT 1)(联合成一个整体）об'єднатися (об'єднання); єдність.全 М 〜об'єднання всієї країни;恢Й〜возз’є'днання;为民族解 放和祖国〜而战 борбтися в ім'я національного звільнення і возз'єднання Батьківщини;内音和形式的〜єдність змісту і форми;对立的〜є дність протилежностей. 2) (使—致）домогтися єдності; уніфікувати що (уніфікація).〜认识 домогтися єдності в думках (у поглядах); прийти до єдиної думки; домогтися єдності поглядів; уніфікувати пбгляди;〜行动 домогтися єдності в діях;〜思、iffl прийти до ідейної єдності; створити ідейну єдність;〜税率 уніфікувати тарифи;〜标准 уніфікувати норми. 3)(―或的）єдиний.〜战线 єдііний фронт;〜的整体єдііне ціле;〜的意志єдоіна воля;〜的理解ЄДїІне розуміння;〜的认识过 程 єдиний процес пізнання;〜领导 єдине (централізоване) керівництво; єдиноначальність; 〜处理日常工作у єдиному порядку вести поточну роббту;〜规划，〜安排 єдине планування і єдиний розпбділ;〜调配 розподіляти кого-що в єдиному порядку;国 家〜分配的物资 матеріали, що розподіляються державою в централізованому порядку; ІШ的国家现在是空前二 的 у даний час наша держава єдина як нікбли.
统一工人党 tongyl gongrendang об'єднана роббча партія.波兰〜Польська об'єднана роббча партія.
统一社会党 tdngyT shehuidang соціалістична єдина партія; єдина соціалістична партія; партія соціалістичної єдності.德国〜 Соціалістична єдина партія Німеччини.
统一体t6ngyTO <哲>€^狀.
统了性t6ngpxing єдність.世界的〜和多样性 єдність і різноманіття світу.
统战 t6ngzhan єдиний фронт.
统战部 tongzhanbu відділ по лінії єдиного фронту.
统治 t6ngzhi панувати над чим (панування); правити ким-чим (правління); володарювати (панування) застар.，висок.〜阶级 правлячі (пануючі) класи;〜集团 правлячі кола; правляча верхівка; пануючі угруповання;反 动〜реакційне правління; панування реакціонерів;建立〜установити владу;推翻 〜скинути панування;维持〜підтргімувати чиє панування; триматися у влади;政治的 〜地位політичне панування;在殖民主义者 的〜下 знаходитися під пануванням (під пануванням, під владою) колонізаторів; при пануванні колонізаторів;资产阶级〜的回家 країна, де панує (панує) капітал;在国民党~ 时期 у період панування (панування) гоміньдана; у період гомінданівської влади; 进步思想占〜地位прогресивна ідея займає домінуюче полбження.
统治权 tongzhiquan панування; панування застар., висок.; влада ж.
统治者 tongzhizhe правитель; правителька; володар застар.; володарка застар.; владар висок.
统制 t6ngzhi контроль ч. (контролювати що).军 事〜військбвий контроль;经济〜контрбль в економіці.
捕 t6ng.
捅 tong 1) (Sc) тикати кого-що, розм.; колбти кого-що.用刺刀〜敌人 колбти вброга багнетом;—〜就破 тикнеш, і порветься;不当 心纸上〜了
一个洞 по необережності проткнути дірку в папері. 2)(触动）тикати чим; штовхати кого-що (штовхання).用胳膊肘〜人 тикати (штовхати) ліктем людину;这一问，〜到 了我 的伤处 це питання взяло мене за серце. 3) (戳穿）викрити кого-що (викриття);(说出） викласти [начистоту] що.他把想到的都〜了 出来 він виклав усе, що він думає;把他的黑 暗勾当给〜出来了 викрили (виклали начистоту) усі його темні справи.
捅娄子 tong lou-zi наробити (накоїти) лихо.
捅马蜂窝 tong mafengwo ворушити осине гніздо; розтривожити вулик.
桶 t6ng.
桶t6ng (有提梁的水桶）цебро; баддя;(封口大 桶）бочка;(双耳大桶）цебер;(大木桶）діжка; (有盖的铁桶）бідбн.大汽油〜ббчка для газоліну; <J、汽油〜бідбн для (з-під) газоліну; 水泥〜ббчка для (з-під) цементу;牛奶〜 бідон для молока;——〜水 цебро води; баддя з водою;两〜煤油 два бідони з гасом.
W tong.
筒 tong труба; циліндр.烟〜димйр;笔〜 стаканчик для кісточок (для ручок);竹〜 бамбукова труба; сурми з бамбука;由Р 〜 поштова тумба;〜状 трубчастий;把纸卷成〜 скрутити папір трубкою.
筒管tdngguSn <纺> шп知я;(粗纱筒管） котушка.
筒瓦 tongwa <建> жолобчаста черепиця.
筒状花 t6ngzhi^nghu5〈植〉трубчаста квітка.
筒子 tong-zi 1)—筒.2) <纺> бобіна.
恸 t6ng.
恸哭 tongkii гірко плакати (ридати); [лити] пальні сльози.
ЗЩ tong 另见 t6ng.
通 t6ng〈量词〉раз.打 了 三〜鼓 три рази били в барабан;他挨 了——〜儿і兑 його вилаяли; йому зробііаи догану.
痛 t6ng.
痛 tong 1)(疼痛）боліти (біль ж. боляче); нити. 隐隐作〜мозжгіть; відчувати тупу (тягучу) біль;把…弄〜зробгіти кому боляче;忍住~ перенести біль; >已、口〜болить (ссе, щемить) під ложечкою;他碰〜了 手 він боляче ударив руку;伤口〜得厉害起来了 рАна стала (почала) сильно боліти;不〜了 біль пройшов; уже не боляче (не болить);你哪儿〜啊？ що (де) у тебе болить?腹〜如绞 нестерпний біль у животі. 2)(>悲痛)горе (горювати про кого-небудь).〜说苦难家史 з болем у серці розповідати про гірку історію родини;〜不欲 生.
ШШ tongbi <Е> артральгія; артродинія.
痛斥 tongchi різко (суворо) засудити кого-що;
суворо відповісти; різко таврувати кого-що. ~帝U主义的侵略行径різко засудити агресивні дії імперіалістів;〜叛徒 різко таврувати зрадника революції.
痛楚tdngchfi ->痛苦.
痛处 tongchu хворе місце.触及〜зачепити (торкнутися) кого за хворе місце; торкнутися (зачепити, забрати) кого за живе.
痛打 tongda побити кого-що (побиття); жорстоко випороти (висікти) кого-що (指用 鞭子抽). r
痛定思痛 tong ding si tong мучитися сумними спогадами; із щиросердечним каяттям згадувати (дорікати себе); з гіркотою згадувати; каятися.
痛风 t6ngf^ng <医> подйгра.〜现象 подйгричні явища;〜病患者 подагрик розм.
痛改前非 tong gai qian fei рішуче (твердо) узятися за виправлення своїх (минулих) помилок; вирішити в корені (докорінно) виправитися.
痛感 tonggan гостро відчути (відчути) що.〜前 非 гостро відчути (відчути) свою неправоту.
ШШ tonghen люто (сильно, жагуче) ненавидіти кого-що; зненавидіти кого-що; відчувати ненависть.〜敌人 люто ненавидіти вброга; мати люту (сильну) ненависть до вброга; зненавидіти вброга; ~ Ш 说 сказати з ненавистю.
痛力口 tdngjia:〜批判 піддавати кого-що суворій (нещадній) критиці; розкритикувати кого-що;〜驳斥 дати різку віддповідь; різко засудити кого-що; суворо спростувати що.
痛击 tongjl завдати нищівного удару; нещадні удари,迎头〜розбити кого-що наголову;侵 略军遭到游击队的〜загарбницька армія одержала чуттєвий удар від партизанів.
痛经tdngjTng <医> дисменорбя.子宫性〜 маткова дисменорея;痉挛性〜спастична дисменорея.
痛觉 tongjue <生理> відчуття болю; болюче відчуття; болюча чутливість; альгестезія.〜 扩散 іррадіація болей;〜过敏 підвищена болюча чутливість; гиперальгезія.
痛哭 tongkii ридати (ридання); гірко плакати; виплакатися; проревітися прост.失声〜起来 заридати; гблосно заплакати;〜'流'涕 лити гіркі сльози; плакати гіркими сльозами; обливатися слізьми;〜亡友 оплакувати ' покійного друга.
痛苦 tongku мука (мучитися); страждання (страждати чим, від чого); горе (горювати, гіркий); негода,〜的样子 страждальницький (мученицький) вигляд;〜的曰子 гіркі (болісні) дні;〜的经验 гіркий досвід;〜的磨 练 болісний процес перековування;己往的〜 минулі негоди;饥饿的〜м^ш голоду;肉体 上的〜фізичне страждання;精神上的~ щиросердечне (моральне) страждання; щиросердечні муки;精神上受〜страждати душею; мучитися душею; мучитися каяттями сбвісті;〜极了 Кф(а мученицька (мученська); пекельні муки;〜不堪 нестерпний біль; нестерпне страждання; неймовірно важко і важко;使人受到 ~ піддавати людину катуванням; мучити кого; 忍受〜терпіти муки;经受了很大的〜 пережити велике горе.


806
痛快 tong-kuai 1)(舒畅）веселий (веселість, веселощі); приє мний (приємність).心屮感 到〜весело (приємно) на душі; зазнавати насолоди;他的样子好象不大〜вигляд у нього не такий, щоб дуже веселий;发生了 一 牛不〜的事 трапилася неприємна історія; відбулася неприємність;这话口Ц人听 了不〜 такі речі навіть неприємно чути. 2)(尽光） досхочу розм.; удосталь рот.谈个〜 наговоритися досхочу;吃个〜наїстися вдосталь. 3)(爽，决)прямий (прямота); відвертий (відвертість), і兑话不〜тягти слова; мимрити;痛痛快快地讲出来відкласти що начисту;他这人 f艮〜він людина пряма (відверта).
痛骂 tongma пробрати кого-що, розм.; сильно вилаяти кого; сильно налаяти кого; посваритись з килі，розм.; лаяти (сварити, розносити) кого на всі кірки прост..，лаяти кого на чому світ стоїть; лаяти останніми словами; дати прчухана кому, розм.; намилити кому гблову прост.
痛切 tongqie швидко; серйозно.〜地感到 гостро відчути (відчути) що; швидко усвідомити що; 〜地反省 серйозно подумати про свої провини.
痛惜 tongxT шкода кого-чого.令人〜д^же шкода.
痛心 tongxln гірко кому; боляче; обтяжливо кому; гіркота ж.; засмучення; душа (серце) ниє.十分〜地说 сказати з глибоким засмученням (з великою гіркотою);感到莫 大的〜відчути найсильнішу гіркоту; випробувати невимовне засмучення; журитися серцем;对自己的错误感到〜 зненавидіти себе за свої помилки (промахи); 最可〜的是…особливо гірко і боляче те, що...; саме образливе — це...;使人〜заподіяти кому засмучення; засмутити кого;令人〜的景 象 тяжке видовище;看了 使人〜гірко (боляче, обтяжливо) [і кривдно] бачити кого-що.
痛心疾首 tdngxTn-jish6u зненавидіти (ненавидіти) до глибини душі; горіти ненавистю.
痛痒 tongySng 1)(疾苦）страждання; прикрість. 关心群众的〜піклуватися про нестатки мас; приймати до серця насущні інтереси населення; вникати в нестатки мас; не забувати про прикрості і страждання мас;〜 相关 кровна зацікавленість. 2)(紧要） істотність,说些不关〜的话 вести несуттєву (малозначну, порожню) розмову.
痛饮 tongyin напитися; досхочу випити.
偷
偷 tou 1)(偷窃）красти кого-що (крадіжка); розкрасти що (злодійство); потягти що, розм.; стягнути що.〜钱 красти (крастися, потягти) гроші;〜光 розкрасти що; розкрасти що，розм.;〜走一头牛 украсти (погнати, повести) корову;〜来的东西 крадені (крадені) речі; крадене;〜自行车的人 викрадач велосипедів. 2)(瞒着人作）таємно; тайком. 〜越国境 таємно (тайкома) переходити границю.
偷 安 tou'an уникнути занепокбєння; забезпечити собі тимчасбвий спокій.苟且〜 [w/об] як-небудь зберегти спокій; аби не було (уникнути) занепокбєння;这只能〜——时 це
дасть лише тимчасбвий перепочинок.
偷盗 t6uddo —偷 1).〜公款 розкрадання державного майна; обікрасти скарбницю.
偷工减料t6u gong jian liao 1)(偷减；料） несумлінне виконання державних підрядів і замовлень; несумлінне виконання замовлень і приховування (розкрадання) матеріалів. 2) (工作不负责)недбалість у роботі.
偷换 touhuan підмінити кого-що (підміна).〜概 念 <Ш> підміна поняття.
偷鸡t6ujf <纸牌> блеф.
偷鸡不着蚀把米 t6u jf bu zhao shi ba mi "курки не украсти (украдеш), так у додачу втратиш (утратиш) жменю рису"; мітить, не потрапити 一 заряд потрапив; пішли по вовну, а повернулися стриженими; невигідна справа; невигідна угода.
偷鸡摸狗t6u j了 тб gou 1)(小偷小摸)займатися дрібною крадіжкою; тягати усе, що погано лежить; надійти як дрібний злодюжка (шахрай); красти дріб'язки. 2) —►偷tit. •
偷看 toukan підглянути; підглядіти; нишком (тайкома) подивитися (глянути, заглянути); запустити очі кудиу прост.
偷空 toukong урвати (приділити) час (хвилинку) на що.〜看点书 урвати (приділити) час на читання; @〜1亍# я з працею урвав вільну хвилину, щоб укласти речі.
偷懒 toulan ледарювати розм.; лінуватися з неознач.; філонити прост. НІ 作〜халйтно (недбало) ставитися до роботи; ледарювати (лінуватися) під час роботи (на роботі); ухитритися не працювати; [ухитритися] волинити на роботі.
偷梁换柱 tou liang huan zhu пересмикнути (підтасувати) і підсунути [під сурдинку] що; підтасування (підтасувати що);
перетримування (пересмикнути що);
підтасування і перекручування; грати крапленими картами.〜的卑鄙伎俩 мерзенне підтасування.
偷跑 t6up3o 1)(偷偷地跑掉）таємна втеча; сховатися. 2) <体> передчасний старт.
偷窃 t6uqid—偷 1).〜行为 крадіжка; :злодійство; 揭发〜行为 викрити кого-що в крадіжці (у злодійстві).
偷情 touqing таємно завести амури; нишком займатися амурами.
偷生 tousheng аби бути живим; аби жити; аби не вмерти; аби як-небудь проіснувати; аби перебитися; тягнути жалюгідне існування.
偷税 toushui ухилятися від сплати податків.
偷天换日t6u tian huan ri—偷梁换柱.〜的手法 шляхом підтасування; підтасуванням; 〜的 手法 пустити в хід шулерські прийоми.
偷听 touting підслухати кого-що., тайкома (нишком) прислухатися.这里可以谈谈知心 话吗？没有人〜吗？ мбжна тут поговорити по душах? зайвих вух немає?
偷偷 toutou тайкома; нишком; непомітно.〜地做 робити тайкома (нишком, непомітно);〜地溜 走 непомітно (тайкома, нишком) піти; ушити; 〜地走近 непомітно (нишком) підійти; підкрастися; підібратися;〜地提示 підказувати що; суфлірувати.-
偷偷摸摸 toutoumomo тайкома; нишком; тишком-нишком.用不着〜чогбсь ховатися
(таїтися);〜到处乱跑 злодійськи нишпорити, де кому здумається;这不是〜的事 цього
під сурдинку (під сурдинкою, нишком) не роблять (не можна робити); ця не така справа, щоб робити його нишком (під сурдинку, під сурдинкою).
f俞Ш touxi раптовий напад; вилазка.
偷闲t6uxiSn —偷空.忙里〜урвйти час, незважаючи на [усю свою] зайнятість (перевантаженість);每天〜看书 щодня уривати час на читання.
偷目艮 t6uyan глянути (подивитися) на кого-що нишком. ~望望他 нишком кидати погляди на нього.
偷营 touying зробити вилазку [на ворожий табір].
偷运 touyun контрабандний (таємний) провіз; провезти кого-що контрабандою
(контрабандним шляхом).〜违禁品 контрабандний (таємний) провіз заборонених товарів (предметів);〜军火 контрабандний провіз зброї.
偷嘴 t6uzuT красти їстівне.
头
tou.
头 t6u 1)(脑袋）голова.光着〜відкргіта голова.
2)(头发式样）зачіска.她梳的什么〜？ яка в неї зачіска? 3)(物体顶端）голівка.葱〜 голівка цибулі;另1】针~ голівка шпильки;火柴 〜儿 голівка сірника;船〜ніс корабля; бак;绳 子的两〜обіцва кінці мотузки;在床〜в узголів'я; у головах. 4)(起点)початок;(终点） кінець,起个〜дйти (покласти) початок;你提 个〜儿 почніть ви; ви зробіть почин;事情没 有做到〜не довести справу до кінця. 5)(残余 部分）залишок.布〜шматбк; залишок матерії; 錯〜儿 недогарок; залишок свічки;香烟〜儿 окурок. 6)头领；头目•李〜儿 старший Jii; 他是我们的〜儿він наш старший; він усім нам голова. 7)(方面）стороні站到我们这〜
一来 стіти на його сторону;他们是一〜，我们 是一〜воніі одна сторона, а ми — інша. 8)(领 头的）головний.〜车 головний вагон (вантажівка); головна машина (віз). 9)(前面 的）перший.〜几排 перші ряди; перші кілька рядів;〜三个月 пфші три місяці;〜一次 уперше; [у] перший раз;他和队长见面这是〜 ——回 зустріч його з начальником бригади відбулася вперше. 10)(在以前）до чого.〜吃 饭要洗手 треба мити руки перед тим (до того), як сісти за стіл (їсти);〜五点就得动身 треба виїхати до (раніш) п'яти [годин]. (11) (约数）приблизно.三〜五百 приблизно триста чи п'ятсот;十〜八块 приблизно вісім-десять юанів. (12) <量词> голові (用 于牲畜)；голівка (用于蒜).几〜蒜кілька голівок часнику;两〜牛 дві корови;牲畜按〜 і十胃 рахунок худоби ведеться по головах; поголовний рахунок худоби.
头部 t6ubCi~> 头 1).他〜受伤了 він поранений у гблову.
头彩 toucai головний виграш.
头寸t6ucCm <商> 1)(银行等拥有的款项)грбші мн.; засоби мн.缺〜недостача коштів (сум); 拆〜зробити короткострокову позику; узяти тимчасову ссуду. 2)(银根）грошовий обіг.〜 'М депресія на грошовому ринку.


807
头灯t6ud6ng 1)(车辆的前灯）фара;(机车的前 W) прожектор [локомотива],汽车Й勺〜фари автомобіля. 2) <矿> лобовий прожектор
(світильник) [для шахтаря].
头等 toudSng першокласний; першосортний; першорозрядний; першорядний.〜旅馆 першокласний (першорозрядний) готель;〜 舱 каюта першого класу;〜大事 справа першорядної (першої) важливості; найважливіша подія;〜重要的意义 головне (першорядне) значення;〜重要的任务 найперша задача; задача першорядної важливості.
头顶 toudlng тім’я; верхівка; маківка рош.秀〜 лиса голова; лисий.
头发 tou-fa волбсся л/н. чорне волбсся; 一根
〜одна волосина (волосок);〜式样 зачіска;〜 稀 волбсся рідке.
头伏 toufu перша декада; початок "літньої жари".
头盖骨 tougaigu мозковий череп.
头骨 t6ugii〈解>чфеп.
头号 t6uMo 1)(第一号）перший; головний; першої руки.〜敌人 перший (найголовніший) ворог; ворог номер один;〜坏蛋 перший^ (запеклий, запеклий) негідник; мерзотник першої руки. 2)(最好的）перший сорт; першосортний; першокласний.〜面粉 першосортне борошно; борошно першого сорту.
头昏脑胀 tou hiin nao zhang голова кружляється (пухне, йде навкруги); у голові шумить,事情 多得令人〜голова йшла навкруги від безлічі турбот.
头昏眼花 tou hiin yan hua кружляється голова, сутеніє в очах.饿得〜від голоду розпливалося в очах.ч
头奖 t6ujiang перший приз (виграш).
头角 t6ujmo дарування.〜崎蛛 обдарований; талановитий. |丨参阅“露头角 Ш t6ujiao”.
头巾 t6ujih [головний] хустка;(三角头巾） косинка.围上〜закататися в хустку; накинути на гблову хустку (косинку); 着〜 носити на голові хустку (косинку).
头盔t6ukuT шолом.摩托车运动员〜 мотошолом.
头里 tou-li 1)(前面）перед; у голові.走在〜йти перед (у голові). 2)(事前）заздалегідь; завчасно.这话已说在〜це вже сказано заздалегідь; про це вже попередили.
头领 toullng ватажбк ч.; ватажбк; вождь ч.; царьок; проводир; проводирка.
头项 toulu голова.抛〜скласти [свою] гблову.
头路t6uKi—头等.
头马 touma головний кінь [каравану].
头目民 t6ummn 〈养莖〉перша сплячка [шовкопряда].
头而人物 toumian renwu особа з видним положенням; людина видна; видатний діяч; іменита особа; важлива персона; велика (важлива) шишка.
头而 t6u.mian головні прикраси.
头目 t6umii (头领)вождь ч.; ватажбк ч.;(―帮人 的头儿)голова ч.,ж.，чого, кому-чомуурозм.; старший; старшой прост. 土 НЕ〜голова зграї (бандитів);部落〜вождь племені;工会〜
профспілковий лідер; профбос.
头脑 t6unSo 1)(脑筋）р6:зум; голова.〜清楚 світлий рбзум; світла голова; мати гблову на плечах;〜Ш тверезий розум; твереза голова; холоднокровний;〜清0?的人 твереза (тверезомисляча) людина; людина тверезого рбзуму (із тверезою головою);保持淸醒的〜 зберігати тверезість розуму
(холоднокровність);〜健全 здорбвий розум; розсудливий;〜发热 голова горіла;有〜的人 розум; людина з розумом (з царем) у голові, з головою;有政治〜的人 політично мисляча людина;这人有〜у цієї людини [є] голова на плечах;没有〜немає царя в голові в кого; без царя в голові хто;没有〜的人 людина без розуму;.〜简单 примітивний [розум]; розум корбткий;〜简单的人 простаті розм.; простодушна (нехитра) людина;〜不清楚 дурнуватий; каша в голові;这个人〜不清楚 ця людина дурнувата; у цієї людини не вистачає гвинтиків у голові; у цієї людини каша в голові;政治〜політичний розум; політична прозорливість;战略〜стратегічне мислення;客观现#在我们〜中的反映 відображення об'єктивної дійсності в нашій свідомості;胜利冲昏〜夕спіх закрутив гблову; запаморочення від успіхів;等我〜清 醒时候再做功课 пбтім на свіжу гблову буду готувйти (учііти) урбки. 2) ~►头绪•事情摸 出〜来了 ввійтіі в курс справи;摸不着〜ніяк не можна розібратися, у чому справа; не можна угадати; дивуватися; розуму не прикладу.
头皮t6upi 1)(头上的皮肤）:烧〜чесйти потилицю (у потилиці);硬着〜去 набратися хоробрості і піти;硬着〜答应下来попри серце погбдитися;只 Й1 石更•〜І JEM була не була, а треба йти до нього. 2)—> 头皮屑.
头皮屑 toupixie лупа ж.
头破血流 tou po xue liu розбити гблову до крові (до крові); розквасити обличчя.碰得〜 розбити до крові (до крові) свою гблову; звернути гблову (шию) собі; зламати [собі] шию (гблову) на чому; зламати [собі] шию на чому;打得〜побііти кого до крові; побити так, що живого місця немає (не залишається) розбити кого-що наголову (дощенту)(指打 垮).
头人 touren глава ч” ж.; голова ч.，ук., розм.; проводир; родовий староста; племінний ватажбк.
头生 t6ushgng (头胎生的）первородний застар.; першонароджений. 2)(头生儿）первісток; перша дитина.
tousheng шнурок для волбсся.
头虱 toushl〈动〉волосяна воша.
头疼t6ut6ng ->头痛.
头痛 toutong головний біль; голова болить; церебралгія спец.; цефалалгія спец.令人〜的 V справа, від якої голова болить; найболючіше питання; найболючіша справа.
头摘医头，М痛医脚 t6u tong yl tou, jiao tong yl jiao паліатив; півзахід.
头痛粉 toutongfSn〈药〉порошбк від головного болю; цитрованілін; цитрованіль ж.
头头是道 tou tou shi dao дуже до діла; дуже складно; толково і до діла; логічно і переконливо.讲得〜говорити бездоганно.
头陀 toutuo <宗> [бродячий] чернець.
头衔 t6uxidn звання;(官衔）чин; ранг.博士〜 звання доктора.
头像 touxiang скульптура голови.
头胸部 t6uxi6ngbii <动> головогр夕дь
头绝 touxu:茫无〜у хаотичному (безладному) порядку;找出〜знайти (витягти) кінець нитки; ввійти в курс справи;整理出〜 упорядкувати; розібратися, що до чого;事t淳 有 了些〜справа починає налагоджуватися; 三$来他们没有辦察到一点〜за три дні вони не знайшли нічогб, що могло б послужити дороговказною ниткою.
头癖 touxuan <Ш> парша; стригучий лишай, touyang баран-ватажок.
头油 touyou брильянтин.
头重脚轻 tou zhong jiao qlng голова важка, ноги слабкі; нерозмірність; диспропорція.
头状花序 t6uzhuSng huaxu <植> голівка.
头子 tou-zi ватажбк ч.; заправила ч” прост.帝 国主义〜головна країна імперіалізму;法西斯 〜фашистський ватажбк (заправила); 土匪〜 ватажбк розбійників;反动〜们 заправили реакції.
头足纲t6uziig3ng <动> головонбгі.〜软体动物 головоногий молюск.
投
tou.
投 t6u 1)—投掷.〜石 кинути (кинути) камінь. 2) —投入.把信〜进信箱опустгіти лист у поштову скриньку. 3)(跳进去）кинутися; кинутися,〜河 кинутися (кинутися) у ріку [з метою покінчити із собою];〜井 кинутися (кинутися) у колодязь [з метою покінчити із собою]. 4)—投射2).影子〜在地上тінь падала (лягала) на землю. 5)—> 投递.6)—> 投合.脾气相〜зійтися (підійти) характерами; 〜其所好 знайти слабку струну людини; грати на слабкій струні людини; догодити кому, на кого\ подавай те, що кому подобається; чини, як кому подобається.
投案 tou'an з'явитися (прийти) на суд.〜自首 прийти з винною на суд.
Й # touben направитися; йти; шукати притулок (притулок); примкнути до кого-небудь.
投笔从戎 tou Ьї cong rong перейти з цивільної служби на військову.
投鞭断流 tou bian duan liu шапками закидаємо.
投标 toubiao подати заяву на торги; взяти участь у торгах.
投产 touchan здати (увести, пустити) що в експлуатацію.
投诚 toucheng перейти на чию сторону; добровільно здатися.敌团长率部向我军〜 командир полку ворожої армії перейшов на нашу сторону (здався нам) разом зі своїм полком.
投弹 t6ud》n <军> (投炸弹）бомбометання; бомбування розм.; скидання бомб; скинути бомби;(投手植弹）гранатометання; метати гранати.
投弹器 t6ud&nql <军> скидіч; бомбоскидач.
投敌 toudi віддатися (продатися) вброгу; перебігти (примкнути) до ворога;
переметнутися в табір (на сторону)


808
супротивника; кинутися в обійми вброга.〜 卖国的勾当 зрадницькі і капітулянтські дії.
投递 toudi доставка (доставляти кого-що); вручення (вручати що кому).〜信件 доставка (вручення) листів;〜报干U доставка газет і журналів (періодики);无处〜нікуди доставляти.
投递员t6ud丨yudn листоноша; постачальник; постачальниця.电报〜рознощик телеграм; телеграмоносець.
投放 toufang 1)(扔下去）скинути що; спустити що. 2)(供应商品）постачати кого-що чим (постачання).
投稿 tougao посилати статті у видавництво (у редакцію).欢迎〜з вдячністю (охоче) приймаємо статті; вітається надсилання статей.
投合 t6uh6 1)(合得来）зійтися в чому, чим.性情 〜зійтися характерами;意见〜зійтися думками. 2) (ІШ o') догодити кому, на кого; приладитися розм.〜口味 догодити смакам кого; по смаку.
投賛t6uhu&ng 1)(钥匙适合锁簧）підійти.钥匙 不〜ключ не підходить (не підійде) [до замка]; ключ невідповідний. 2)(比喻切合实 际）придатний; діючий; реальний.〜的办法 придатна (діюча, реальна) міра;这一剂药总 算〜了 ці ліки усе-таки виявилися придатними.
投机t6uj了 1) 投合1).话不〜розмбва не клеїлася (не удалася); говорити різними мовами; немає загальної мови; сердечної розмови не вийшло. 2)(谋取私利） спекулювати чим (спекуляція).〜取巧 спекулювати; займатися спекуляцією; пускатися на спекуляцію (в афери);〜倒把 спекуляція; ажіотаж;〜买卖 спекулятивна угода (торгівля);取缔〜买卖 припинити спекуляцію;〜商人 спекулянт; спекулянтка;〜 分子 пристосованець; політичні спекулянти; 混进党内的〜分子пристосбванці，що проникнули в партію;〜革命 примазатися до революції;股票〜біржова спекуляція (гра); 政治〜політична авантюра;做布匹〜生意 спекулювати мануфактурою;利用差价〜 спекулювати на різниці в цінах.
投军 toujOn йти в армію; піти на військбву службу.
投考 t6ukSo складати вступні іспити.〜大学 складати вступні іспити в університет.
投靠t6uldo (依靠别人生活）шукати притулок (притулок);(卖身投笼）ставити себе під егіду кого; примкнути до кого-небудь; продатися; віддатися кому.〜反动派 примкнути (примазатися) до реакціонерів; зробити орієнтацію на, реакцію; кинутися в обійма реакціонерів;〜敌人 продатися (віддатися) вброгу; перебігти (примкнути) до вброга; переметнутися в табір супротивника;〜亲戚 шукати притулку в рідних (у родичів).
投篮 toulan <体> кидок у кошик; кидати м'яч у кошик.跳起〜кидбк у кошик у стрибку;近距 离〜кидбк у кошик із близької відстані;远足巨 离〜кидбк у кошик з далекої відстані;他〜 很准 він дуже влучно кидає [м'яч у кошик].
ЙМ toupiao голосувати (голосування); подати
голос; подача голосів; балотувати кого-що (балотування, балотування).〜вибрати голосуванням; балотувати; ~ @ @
голосувати за кого-що\ 〜反对 голосувати проти кого-чого;〜表决 голосувати; балотувати; вирішити голосуванням (подачею голосів);公开〜відкрите голосування; відкрите балотування;无记名〜 таємне голосування; тає мне балотування; 投信任票вбтум довіри;投不信任票вбтум недовіри;全民〜плебісцит; референдум; усенародне голосування;你投谁的票？ за кого ви голосували (подали свій голос)?
投契t6uqi <书> —投合1).
投枪 touqiang спис.
投亲 touqln шукати притулку в родича; оселитися в родича.
投 A touru 1)(放入)укласти що в що (вкладення); опустити що в що.把信〜信箱 опустити (кинути) лист у поштову скриньку; 把双皮〜垃圾箱 викинути шкірку фруктів у сміттєвий кошик;把资金〜国家建设 вкладення капітану в будівництво країни. 2) (参力口）кинутися; вступити.〜战斗 кинутися (кинутися, вступити) у бій; включитися в битву;〜生产 вступити в стрій; здати (пустити) що в експлуатацію;积极〜运动 взяти активну участь в русі;以空前振奋的战 斗精神〜春耕生产 з небувало високим бойовим духом вести весняні польові роббти; 一批批新油井不断〜生产ввбдяться в експлуатацію все нові і нові сили.
投射tckishS 1)->投掷• 2)(射到)падати.阴影〜 在小路上 тінь падала (лягала) на доріжку;人 们对他〜出惊讶的目光усі кидали на нього здивовані пбгляди.
投射器t6ush€qi 〈理〉прожбктор.电子〜 електронний прожектор.
投身 toushen віддатися; віддати свої сили; присвятити своє життя.〜于革命 присвятити своє життя (віддати свої сили) [справі] революції;积І及〜于无产阶级领导的革命斗 争 взяти активну участь у революційній боротьбі, що розгорнулася під керівництвом пролетаріату.
投生t6ush6ng ->投胎.
投师 t6ushT піти в учні до кого.
投鼠忌器 t6u shu ji qi "кинути б каменем у мишей, так як би посуд не перебити"; поббюватися, як би рикошетом не зачепити інших (безневинних).
投宿 tousu зупинитися [на нічліг].
投胎 toutai переселення душі померлого.
投桃报李 tou tao bao IT віддарити кого-що за подарунок.
投下t6uxi》скинути кого-що.从飞机上〜大米з літака скинули рис;〜影子 відкинути тінь.
投降 touxiang капітулювати (капітуляція); піти на капітуляцію; здатися в полон.缴械〜 скласти зброю;无条件〜беззастережна капітуляція; Р介级〜政策 політика класового капітулянтства;〜哲学 капітулянтська філософія;不向困难〜не здаватися (не капітулювати) перед труднощями;迫使敌军 〜примусити супротивника до капітуляції;接 受〜прийняти капітуляцію;如果敌人不〜，就
把他们消灭干净 якщб ворог не здається, то його треба знищити.
投降派t6uxidngpM капітулянти мн.揭穿〜的面 目 огблити вигляд капітулянтів.
投降主义 touxiangzhiiyi капітулянтство.〜分子 капітулянт;〜路线 капітулянтська лінія;右倾 〜прйве капітулянтство.
投效 t6uxi纟о <书> йти на службу.
投影 t6uylng 1)(投下影子）проектувати що (проектування); проектувати що.〜几何 проективна геометрія;〜装置 проекційний апарат;〜镜箱 проекційна камера. 2)(投射的 影子）проекція.垂直〜вертикальна проекція; 水平〜горизонтальна проекція;中心〜 центральна проекція; центральне проектування;方位〜азимутальна проекція; 地图〜картографічна проекція;透视〜 перспективна проекція.
投 Ш ЙГ touymgdeng проекційний ліхтар; проектор.
tduyTngfS проекція.
投影器 touyingqi проектор; проекційний апарат; діапроектор.航测〜аеропроектор;制图〜 картографічний проектор.
投影图 t6uyTngtii проекція.
投缘t6uyudn ->投合1).
投掷 touzhi кинути що (кидок); кидати що, чим (кидання); метати що (метання).〜石块 кидати (кидати) камені; <*4示枪 метати спис; 向敌人〜手植弹 кидйти (кидати) гранату у вброга;相互〜雪球грйти в сніжки;用力〜із силою кидати (кидати, метати) що; шпурляти що, чим;〜运动 <体> метання;〜 运动 М метальник.
投掷区 touzhiqu <体> місце для метання.
投中 touzhong потрапити в що (улучення).
投资 t6uzT 1)(投入资金）уклйсти [капітал];
інвестувати що, спец,〜一亿元 укласти -(інвестувати) сто мільйонів юанів;〜于建设 事业 укласти капітші у будівництво. 2)(投人 企业的资金）вкладення; капіталовкладення;
-інвестиція спец. 工业〜вкладення (капіталовкладення, інвестиція) у промисловість;基本〜капітальні вкладення; 肖丨J减〜урізати капіталовкладення;基本建设 〜Й* 额 загальний обсяг капітальних вкладень; сума капіталовкладення в капітальне будівництво;需要大量〜的国民经济部门 капіталомістка галузь народного господарства.
投资者 t6uzTzh6 інвестор.
透 tern.
透t6ul)透过.寒风〜骨пронюуючий (пронизливий) вітер;风雨不〜захищений від (непроникний для) вітру і дощу. 2) 透露
1). 了个信儿Мти знати. 3),—透‘猜不〜 губитися в здогадах; ніяк не розгадати (зрозуміти) кого-що;识〜他的意思 проникнути в його думки; розкусити, про що він думає;我摸〜了他Й脾А я добре довідався (розкусив) його характер, 4)(饱满， 充分)：煎〜прожйрити що;煮〜проварііти що; 全身湿〜весь промок до кісток (до нитки, наскрізь); ЇМ〜ненавидіти до глибини душі; 天黑…了 збвсім стемніло;糟〜了 дуже кепсько. 5)—>透露2).面色白里〜红кров з


молоком;眼中〜出了愉快的神色бчі випромінювали радість.
透民石 t6ucMngsh丨〈地质〉санідин.
透彻 tduch会 вичерпний книжк.讲解得〜дйти вичерпне пояснення; 把问题研究〜 достеменно вивчити питання;理解得很〜 проникнути в суть справи; зрозуміти до кінця (усе);对国际局势的〜见解 проникливий пбгляд на міжнародне становище; ясне уявлення про міжнародну обстановку.
透磁台金 t6ud-h句йі <冶> пермалбй.
透顶 t6udlng украй; до мозку кісток.聪明〜 разюче розумний; дивно розумний; проникливий розум; премудра голова у кого; І是荒谬〜！ це — верх абсурду!腐败〜 промоклий до мозку кісток;愚蠢〜дурна як пробка;反动〜украй реакційний; реакційний до мозку кісток;反动〜的梦吃 наскрізь реакційний; наскрізь реакційне марення.
透风 toufeng тягти (протяг).窗户〜у вікно дме; 使房间透透风провітрити кімнату;这房间不 〜у цій кімнаті не тягне (немає протягу).
透光 touguang світлопроникний; пропускати світло.〜玻璃 світлопроникне скло;这个窗 帘〜ця штора пропускає світло. *
透过t6ugu6 проникнути.光线由隙缝里〜чербз щілину проникав (протягало) світло; Й*
窗帘 світло проходить (проникає) через штори;水〜屋顶瞒下来 крізь дах протекла (пройшла) вода;〜现象看本质 за явищем побачити суть (істоту).
透辉石 tduhuTshi〈地质> диопсгід.
透胶 toujiao прозорий клей.
透景画 t6ujmghv^ <艺> діорама.
透镜 t6ujing〈理〉лінза; сочевиця.
透镜轴 t6ujingzh6u <理> оптіічна вісь лінзи.
透亮 tou-liang 1) ~> 透明.2)(明白）зрозуміло. 经你这么一说，我心里就〜了 від вАших слів у мене на душі просвітліло.
透漏t6uldu —透露1).
透露 t6uKi 1)(泄露）просочитися розм.; розголосити що (розголошення); видати що (видача); вибовкати що， прост.•, проговоритися. 〜机密 розголосити (вибовкати) таємницю;〜内幕 відкрити завісу; видати закулісну сторону чого;〜消息 відомості просочилися; видати відомості;据 外国报纸〜за повідомленнями іноземної преси;报上〜过这样的消息у газетах промайнуло таке повідбмлення;真相〜出来 了 істина виявилася. 2) (MS) злегка виявлятися; помічатися; прослизати. д^т^Ж 微微〜出责备的意思у цих словах відчувається (прослизнув) докір.
透明 t6uming прозорий (прозорість).〜的玻璃 прозоре скло;〜胶板вініпрбз;〜画面特技摄 影 <影> транспорантаа кінозйомка;〜软骨 <解> гіаліновий хрящ.
透明板 t6umingbSn〈技>пал6тка.
透明度 toumingdu прозорість; транспорент- ність.水的〜проз6рість води;大气的〜 прозорість атмосфери.
透明体 t6umingtT〈理〉прозоре (транспарантне) тіло.
透辟tdup'i—透彻.
透平tduping —>透平机.〜机械турбомашііна.
透平机 tdupingjT <机> турбіна.
透气 touqi пропускати повітря; витік повітря. 关得一点不〜закрита що герметично;不〜的 封口 герметична закупорка;房间要透透气 треба провітрити кімнату.
透热і十 tdurSji діатермометр. 运热疗法 t6ur^-lidofS <医> діатермія.
透热 14 tourexing <理> теплопрозорість.
透闪石 tdushSnshi〈矿> тремоліт.
透射 tdush会〈数〉гомолбгія.
透湿性 toushlxing вологопрозбрість.
透石膏 toushigao〈矿> селеніт.
透视 tdushi 1) <测> перспектива.〜摄影
перспективна зйомка;〜平面 <Ш> площина перспективи;〜画法 закони перспективи;〜 缩影 ракурс;中心〜центральна перспектива; 直线〜лінійна перспектива. 2) < 医 >
просвічування (освітити кого-що).月市部〜 просвічування легенів. 3)(洞察事物本质）
• 	проникнути (вникнути) у суть чого.
透视图 tdushitii перспективне креслення.
透视性 tdushixing <数> перспективність.
透水 toushui водопроникний (водопроникність); пропускати воду.不〜водонепроникний;瓶 子有裂缝,〜了 пляшка з тріщинкою і пропускає воду.
透水层 t6ushuk泛ng〈地质〉водопроникний пласт.
透水岩 t6ushulydn〈地质> проникна порода.
透音性 touylnxing〈理〉звукопроникність.
透雨 touyu рясні дощі.下了 一场〜випали рясні дощі.
透照器 t6uzh&oqi <医> діафаноскбп.
透支 t6uzh了 <财> онколь ч. -
透支户 tduzhihCi〈会〉онкольний рахунок.
凸to.
凸版 tQban〈印〉фбрма високого друку; кліше з рельє фними друкуючими елементами.
凸出 tQchil опуклий (опуклість); рельєфний (рельєфність).〜的花纹 рельєфні візерунки; 〜的汉李 опуклі (рельєфні) ієрогліфи;〜的眼 睛 опуклі (випнуті, рачачі) очі; очі навикат (навикаті);〜部分 виступ; звис (指向下凸出).
凸度 tudu опуклість.
凸角 tiijiao виступаючий (вихідний) ріг.
凸焊 tuhan <技> рельєфне зварювання; зварювання виступами.
凸轮 tOliin <机> кулак.
凸轮轴tQliinzh6u <机> кулачковий вал; розподільний вал.
凸面 tiimian опукла поверхня.〜玻璃 опукле скло.
凸面镜 tumianjing〈理〉опукле дзеркало.
凸面体 tumiant! опукле тіло.
,凸起 tiiqi витріщити що，розм.; випятити що, розм.; опуклий.
凸透镜 tOtdujing〈理〉оплела лінза
凸纹布 tiiwenbu піку невідм.
凸缘 tiiyudn 1) <技> фМнець. 2) <铁路> реборда.
秃
tu.
% tu 1)(无毛发)лисий (лисіти); плішивий (плішивість, плішивіти); облізлий (облізти) розм.〜尾巴 облізлий хвіст; куций;〜猫 облізлий кіт;头顶有点〜了 голова стала трохи ^ лисою (плішивою); голова трохи облисіла (оплішивела). 2)(无枝叶，无树木） голий; лисий (лисіти).〜树 голі (оголені) дерева;山完全是〜的 гора була збвсім лисою (голою). 3)(失去尖端）притупитися.笔头〜 了 кінчик пензлика обліз;(指毛笔头);кінчик пера притупився (指钢笔知.4)(结S不完整） відсутня цілісність; незакінченість (незакінчений).文章有点〜стаття страждає відсутністю цілісності (деякою незакінченістю).
秀斑 tuban залисина.
秀笔 tub! 1)(毛笔）облізлий пензлик;(钢笔） тупе (тупокінцеве) перо. 2)(文笔）слабке (незграбне) перо.
秀疮 tuchuang парша; стригучий лишай.
秀顶 tiidmg 1)(秀头顶）лисина; плішина ж.; плішина прост. 2)(头发脱落)лисіти (лисий); плішивіти (плішивий).
秀发病 tiifabing плішивість.
秀鹤 tQgi^n <动> марабу невідм” ч.
秀鸾 <动> б^рий (чбрний) гриф.
秃头秀脑 tutou-tunao немає ні початку, ні кінця; без початку і без кінця.
秀子 tQ.zi лиса [людина]; плішива [людина].
突Ш.
突突然.产量〜增виробшіцтво різко збільшилося.
突变 КіЬійп 1)(突然的变化)раптбво змінитися; (急剧的变化）різка зміна; різкі зміни; різко змінитися (перемінитися); стрибок. 2) <哲> стрибкоподібна зміна. 3)〈生物〉мутація.辖 身寸〜радіомутйція;〜基因 мутантні гени.
突变型 tiibi》nxing〈生物〉мутант.
突出 tOchii 1)(鼓出来）виступити; витріщитися розм.目艮珠〜бчі навикаті; опуклі (випнуті) очі;房屋〜在街上 будгінок виступає (видається) на вулицю;〜部分 виступ; навіс; звис (指向下突{І). 2)(特别显露）виділитися. 〜的表现зразкове поводження;〜的例子 разючий (яскравий) приклад;异常〜的事例 надзвичайна справа; 几个最〜的问题 найбільш важливі питання;成绩很〜夕спіх був разючий; 4亍动〜виділитися своїм поводженням;个人〜вискочка ч.，ж., розм.; випинання [своєї, власної] особистості;〜自 己самовипинйння;他的才干表现得很〜його здібності проявилися з усією силою;这些矛 盾显得成〜дуже вже гостро виступають (позначилися) ці протиріччя;没有什么〜的 地方 нічбго особливого; нічим особливим не виділятися;史学研究中应〜农民战争у вивченні історії варто висувати на перше місце селянські війни;这^作品的〜的№点 головні достоїнства цього твору;这个特点 现在更力Q 〜тепйр ця риса виявляється з особливою силою (виступає особливо виразно);这些要求提得不够〜ці вимоги висунуті недостатньо чітко;这是一个〜的例 夕卜 це служить різким виключенням.


810
突山体 ШсІїіШ <植> емергенець.
突飞猛进 Ш fei meng jin різкий (гігантський) стриббк уперед; йти гігантськими (семимильними) кроками вперед; стрімкий (бурхливий) ріст; розвиватися стрімкими темпами; зробити колосальні успіхи.获得 了 〜的发展 зробити величезний крок уперед; 社会主义违设事业在〜соціалістичне будівництво йде на всіх парах;社会主义制 І促使我国生产力〜地发展соціаліспічний лад викликав бурхливий розвиток (сприяє стрімкому рбзвитку) наших продуктивних сил.
突击 tOjT 1)(猛烈攻击）штурмувати кого-що (штурм); ударити (удар).〜兵力 удйрні сили; 〜方向 напрямок удару;〜部队 штурмові групи;侧 Ш 〜фланговий удар; ударити у фланг;空中的密集〜масбваний удар з повітря;白刃〜штикова атака;向要塞〜 штурмувати фортецю; йти на штурм фортеці. 2)(力卩快НІ作）ударний; в ударному порядку. 〜工作月 удйрний місяць;〜任务 ударна (термінова) задача (роббта); прагнути до якнайшвидшого виконання задачі (роббти); 〜运动ударництво;三天的任务在一天内〜完 成 в ударному порядку виконати триденну роббту в один день;我们〜播种了小麦ми ударно посіяли пшеницю.
突击点 tOjldian місце удару.
突击队 tQjTdui 1)(指部队）штурмові група; ударний загін. 2)(指工作队）ударна бригада.
突击手 tiijlshSu ударник; ударниця.
突击周 tujlzhou ударний тиждень.
突厥 TGju6〈史>тк5рюьш/.
突厥学 tujuexue тюркологія.
突厥学家 tujuexuejia тюрколог.
突厥语 tiijueyu тюркські мови.
突尼斯人 TunisTren тунісець (туніський); туніска.
突破 tiipd 1)(打开缺口）прорвйти що (проривши).〜封锁 прорвати блокаду;〜敌军 战线 прорвати ворожий фронт;中间〜 зробити прорив у центрі;有了 重大的〜 домогтися великого прориву в тил;敌军防线 被〜了 лінія оборони супротивника прорвана (прорвалася). 2)(打破，超越)перевищити що (перевищення); перекрити що (перекриття). 〜定额 перевищити (перекрити, перевиконати) норми;〜指标 перекрити (перевершити, перевиконати) показники;〜 记录• побити рекорд;〜一点，取得经验 пробити перший пролом в одному місці і придбати тут досвід; спершу домогтися успіхів в одному і на цьому придбати потрібний дбсвід; ~重点，带动全面 зосередити всі сили для рішення ключових питань і тим самим підтягти усе в цілому;〜 工作中的薄弱环节підтягти слабкі ланки в роботі;〜困难 переборбти труднощі.
突破口 Юрбкби прорив.防线上的〜проргів (місце прориву) у лінії оборони.
突起 tuql 1)(突然兴起）раптово з'явитися; раптово виникнути.异军〜з,явіілася сила, що новозароджується; виникли свіжі сили. 2) (高耸）здійматися.峰恋〜здіймаються вершини гір. 3)(象痛子的东西）бугбр; виступ.
突然 tiiran зненацька; раптово.〜袭击 несподіваний (раптовий) напад;〜搜 15 раптовий (летучий) обшук;〜愣住了 остовпіти від несподіванки;〜起 了大风 раптово (раптом) піднявся сильний вітер;〜 逝世 раптово померти; раптова кончина;他 来得t艮〜він прийшов збвсім зненацька;游击 РА ~ Ж Щ 7 наскочили (раптово прийшли, зненацька з'явилися) партизани;我〜起 я раптом згадав;战争〜爆发 раптово вибухнула (спалахнула) війна;温/2 〜_Ь 升 температура підскочила;她〜病了 вона зненацька (раптово, раптом) занедужала.
突如其来 tu. гй qi lai неждано-негадано; відкіля не візьмись; як сніг на гблову розм.; раптовість (раптовий).
突入 tQrCi увірватися.〜敌人的战壞 ввірвйтися у ворбжі окопи.
突突 ШШ <象声> тук-тук; тук-тук-тук; тукання (тукати) розм.心〜地跳 серце б'є ться тук-тук; серце скажено билося (застукало);
地响 стукав мотор; стукання мотора;摩托车 〜地响 торохтів мотоцикл; тарахтіння мотоцикла;烟 地冒烟 клубами валив дим з труби.
突围 tuwei прорвати оточення; пробитися з оточення; прорвавши оточення.〜出来 прорватися (вирватися, пробитися, вийти) з оточення; вихід з оточення.
突兀 tuwu 1)(高耸)підніматися; височіти.奇峰 〜піднімаються (височіють) дикі скелі і вершини; дивовижні камені і скелі надзвичайної форми. 2)—> 突然.
图
tu.
图tii 1)—图样；图画.机器〜креслення машини;第四〜фігура 4; фіг. 4; малюнок 4; мал. 4;正视〜вид спереду;侧视〜вид збоку; 看~识字 навчатися ієрогліфам по картинках (по ілюстраціях). 2)(贪图）гнйтися за чим, розм.; погнатися (погоня); щоб; з метою.〜名 利 гнатися (погнатися) за славою і вигодою (грошима); ~ 省事 з метою спрбщення; з метою полегшити; щоб спростити; щоб не перевантажувати себе зайвою роботою;〜& квапитися; щоб скоріше закінчити що;有利 可〜є чим поживитися.
图案 орнамент; рисунок;花布〜малюнок тканини;绘制〜орнаментувати що.
图版 tiiban <印> клішб не识
图表 tubiao графік; діаграма; таблиця.生产〜 виробничий графік;统计〜статистичні діаграми і таблиці;辅助〜підсббний графік; 工业发展的〜діаграма росту промисловості, tuce атлас [креслень].
图钉 tudlng кнопка.
图画 tiihuA (彩色画）картина;(素描画）малюнок; (写生画）живопис ж.画〜малювйти;〜文字 <语> піктографія; піктограма; піктографічний лист; письмена у виді малюнків.
图画纸 tuhuazhi малювальний папір
图籍 tuji〈书〉карти і дані про населення.
图记 tiiji печатка ж.
图解 1)(用图表解释）пояснювати що за допомогою діаграм.〜词典 картинний (ілюстрований) словник; 〜解析法
графоаналітичний метод;〜研究 графічне дослідження. 2)(示意图）діаграма; схема; графічне зображення.列线〜номографія.
图景 tiijTng 1)(画上景物）пейзаж; картина. 2) (理想景况）ідеал.
图例 tuli умовні знаки (позначення); експлікація спец.\ легенда спец.注上〜 експлікувати що.
图谋 tumou замах на кого-що, з неознач. (замах); замислити що, з неознач. (задум).〜4亍凶 замах на вбивство; зазіхати на чиє життя;〜 私利 прагнути до власної вигоди;〜报复 прагнути помститися;〜不轨 замислити переворот; замишляти бунтувати; готуватися до узурпації влади.
图襄 tiinang планшет.
图片йрійп 1)(画片）картина,〜展览 експонування (виставка) картин. 2)(照片） фотознімок; ЗН1МОК-СЮЖЄТ.
图谱 tiipfi атлас.
图穷匕首见 tii qiong bishou xian виймати кинджал після провіпу усіх своїх трюків; під кінець усе виявилося (розкрилося).
图示 tushi графічно зобразити що; діаграмне зображення.〜仪器 графічний інструмент.
图示法 tushifa графічний метод (спбсіб).
图书 tiishii (书籍)кнгігилш.〜分类 класифікація книг;〜目录 катшіог книг; бібліографія;〜编 号 шифр;〜资料 матеріапи і посібники.
图书馆 tushuguan бібліотека.公共〜публічка розм.;科学院〜академіка розм.; научка розм.; 流动〜пересувна бібліотека;〜业务 бібліотечна справа;〜管理员 бібліотекар ч.\ бібліотекарка.
图书馆学 tushuguanxue бібліотекознавство.
图书学 tushuxue бібліографія; книгознавство.
图书学家 tiishiixu句'Ш бібліограф; книгознавець.
图说 tushuo книга з картинками (з ілюстраціями).
图腾 tuteng тотем.〜崇拜 культ тотемів; тотемний культ; тотемізм; 〜社会 тотемістичне суспільство.
ШШ tuxiang зображення.
图形 tuxing 1)—图像.2) <数> фігура.
图样tliyang (平面图）креслення;(有比例尺度的 平面图）план;(示意图）схбма.〜规范 стандарт креслень;打〜креслити план (схему); робити креслення.
图章 tiizMng 1)(印章）печатка за.; штемпель ч. 私人〜особііста печатка;机关〜печйтка установи;橡皮〜каучукова печатка; каучуковий штемпель;盖〜прикласти печатку; поставити штемпель; 亥!І 〜
вирізувати печатку (штемпель). 2)(图章的痕 迹）печатка ж.; штемпель ч.文件上缺〜на папері немає (не вистачає) печатки
(штемпеля).
图纸 tuzhi креслення.施工〜роббче креслення.
涂rt.
tu 1) —► 涂抹 1).〜肥鸟 намшіити кого-що;〜 药膏 намазати (обмазати) що маззю;〜口红 нафарбувати губи;〜上一层油漆 пофарбувати (покрити) що олійною фарбою. 2)(抹去）зафарбувати що; стерти що.把写错


811
的字〜抄 стерти (закреслити) неправильно написане;把墙上的字〜禅 стерти (зафарбувати) написане на стіні.
涂改 tugai переправити що (переправляння); підчистити що (підчищення). ~ 证件 переправити (підчистити) документ.
涂料 tuliao (油漆、颜料等）барвна речовина; фарба;(白樂、灰泥等）замй:зка; обмазка.
涂抹tiim5 І)(涂抹颜料、油漆等)фарбувати що (фарба розм.); покрити що (покриття); накласти що (накладення);(涂药等)мазати кого-що чим (мазання).〜颜料 фарбувати (покрити) фарбою;〜清漆 покрити лаком; накласти лак;用碘洒〜伤口 мйзати рану йодом. 2)(随意画上）розсіяно креслити що. 信‘笔〜розсіяно креслити пером (олівцем, кистю).
涂色机 tusejl покрасочні апарати.
涂饰tiishi І)->涂抹І).墙壁还没有〜过стіни ще не пофарббвані (ще не оброблені). 2)(粉 刷）білити що (побілка).
涂炭 tutan〈书> нещастя; тяжке полбження.
涂鸦 tuya <书> карлючки мн.; потворний почерк.
涂乙 йуї < 书 > правити текст (статті); виправити помилки.
涂脂抹粉 tii zhi тб fen фарбуватися і мазатися; рум'янитися і пудритися; прикрашати кого-що.这实际І是为也会主义者〜 фактично це означає прикрашання
опортуністів.
茶tu.
茶毐 tudu <书> губити кого-що; отруювати кого-що (отруєння).〜生灵 губити життя людей; отруювати життя людям.
途til
途 tu шлях ч.\ дорога,中~ у середині шляху; на половині шляху;长〜дбвгий шлях; довга дорога;半〜півшлях夕 ч.\ півдороги ж.
途程 tiichdng шлях ч.革命的〜шлях революції.
途次 tiici <书> зупинка в шляху; під час зупинки в шляху.
途径 tiijing шлях ч.; дорога.前进的〜шлях (дорога) до прогресу;发展的〜шлях розвитку;解决问题的〜шлях (спбсіб, підхід) до вирішення питання;采取谈的〜обрати шлях переговорів; 通过夕卜交〜 дипломатичним шляхом; через
дипломатичні канали;根本〜корінній шлях; 通过协商〜达到一致的观点досягати єдиних поглядів шляхом консультацій;中西医结合 是我国医学发展的正确〜сполучення китайської і європейської медицини — це правильний шлях розвитку медицини в нашій країні.
途屮 tiizh6ng дорогою; у дорозі; на шляху; проїздом розлі.出国〜у дорозі за кордон;从 І：海前往乌鲁木齐的〜дорбгою з Шанхаю до Урумчі.
徒їй.
徒1 tii 1)—徒然.〜费口舌 дармА говорити; даремна розмбва;〜费工夫 даремно втратити час. 2)(仅仅）тільки; один.〜有其表 одна [тільки] красива зовнішність; одна [тільки]
видимість;〜有其名 одна [тільки] назва; тільки за назвою; дуте ім'я; одне (тільки) звання прост.; незаслужена популярність;〜 有形式 порбжня формальність; для проформи; одна [лише] проформа.
徒2 tii 1)—徒弟.尊师爱〜повага до майстра-вчителя і турбота про учнів. 2)(人) елемент. І〜шиб芑ник розм.; 〜
злочинні елементи.
徒步 tubu [йти] пішки; пішохідний; піший; пішим ходом; пішли прост.〜旅行 подорож пішки;〜旅冬亍者 турист-пішохід;〜4亍军 йти в пішому ладі;〜回家 повернутися додбму пішки.
徒巧tu-di учень; учениця；(满师的徒弟）
виученик/702Л/.； ВИуЧЄНИЦЯ
徒歌 tuge спів без акомпанементу.
徒工 tugong підмайстер ч.
徒劳 tulao дарма; даремні старання; даремна праця; даром; даремно розм.; марно розм.〜 往返 дарма туди ходити;这是〜的 це даремна праця; усе це буде тільки марним (даремно, впусту).
IS ^ Й tulao wu gong даремна праця； даремне старання (зусилля); шукай (доганяй) вітра в полі; носити решетом воду; товкти воду [у ступі]; сизифова праця; сизифова роббта,
徒劳无益tiiMo wu yi—徒劳无功.
徒然 turan дарма; даром; даремно розм.; по-даремному розм.; впусту розм.; марне; безрезультатно.〜@ 力 марні (даремні) зусилля;想抵赖也是〜даремно відмикатися; 应动派的一切淨扎都是〜的усі зусилля реакціонерів залишаться втуні (марними).
徒涉 tushe <书> переходити (переправлятися) убрід.
徒涉场 tiishdchSng <军> брід.
徒手 tushou голі (порожні) руки; рукопашний.〜 Щ-Ц- рукопашна сутичка; рукопашний бій;〜 训练 навчання без зброї;〜体操 вільні рухи; вправи без снарядів.
徒托空言 tu tuo kong yan тільки на словах; це лише порожні слова; оброблятися порожніми обіцянками; вербалізм.
徒刑 tuxing 〈法〉тюремне ув'язнення.无期〜 безстрокове (довічне) ув'язнення;判有期〜三 年 присудити до тюремного ув'язнення на три роки.
徒长tiizMng <农> (树林徒长）жирувйти (жирування); ( W Щ Ш ^. ) проростати (стовбуріння).
徒长枝 tuzhangzhl <农> жировий (водяник) паросток; волочок.
徒子徒孙 tuzi-tusiin учні і послідовники; годованці і прісні.
徒自 tiiz'i—徒然.〜惊扰 * лякатися марно (по-порожньому).
屠 tii.
ШШ tucheng улаштувати в місті криваву лазню; вирізувати все населення міста.
屠刀 йсШо 1)(宰牲 口的刀）сікйч різника; ніж м'ясника. 2)(杀人的刀）меч ката.
屠夫 1)(屠户）різник. 2)(刽子手)кат.
屠户ЙІїй (宰牲口的人）рЬніік;(卖肉的人）
м’ясник.
屠戮Лій <书> 屠杀.〜无辜жорстбке і безглузде винищування великого числа людей; гекатомба.
屠杀 tusha винищити кого-що (винищування); перебити кого-що,大〜масове винищування (убивство); гекатомба; бойня; різанина; улаштувати (учинити) різанину;血腥的〜 кривава різанина (бойня);反动派〜工人 реакціонери перебили (винищили,
вирізували) робітників; реакціонери
учинили криваву розправу над робітниками.
屠宰 tuzai забій; колбти кого-що, різати кого-що (різання); забивати кого-що (забивання).〜工 人 різак; різник.
屠宰场 tiizaicMng бойня; бойня.
屠宰税 tuzaishui податок із заббю худбби.
屠宰Mk tuzaiye скотобійний промисел.
土 й.
土 tti 1)(泥土）земля; ґрунт.〜块 грудки землі;〜 山 земляний пагорб; ~堆 купа землі;〜墙 глинобитна стіна;掘〜рііти (копати) землю. 2)(尘土）пил ж.—身〜весь у пилу; весь запилений;把玻璃上的〜擦去стфти пил зі скла. 3)(限于某一地区的）місцевий.这字眼 太〜了 це слово — стовідсотковий провінціалізм. 4) —> 土法.〜糖 цукор кустарного виробництва;〜农药 саморобні ядохімікати;〜技术员 т^хнік-самоучка ч.\ 〜 机器 нескладна машина;〜设备 примітивне устаткування;〜医院 лікарня спрощеного типу. 5)(指不时髮）провінціалізм; провінціальність (провінційний).这利式式 〜了 цей фасон дуже вже простий; цей фасон такий селючний. 6)(鸦片）опіум.
土规 tCiba земляна гребля (дамба).
土包子 ШЬао-zi селючка прост., зневажл.; провінціші розм.; провінціалка розм.
土豹 ttiMo <动> сйрич.
土 崩瓦解 tubeng-wajie катастрофа; розпад; валитися (розпастися, розсипатися), як картковий будиночок; піти (розсипатися, розлетітися) порохом; цілкбм розвалитися; виявитися в стані нестримного розкладання.
土拨鼠 tQb6shii <动> тарбагйн.
土布 tubu тканина кустарного виробництва; домоткана матерія.
土层 tiiceng шар [ґрунту, землі].
土 产 tQchSn 1)(某地出产的）місцевий; місцевого виробництва. 2)(某地著名产品） місцеві продукти.
dt堤 tudl вал; [земляний] насип.
土地 Wdi земля.〜所有 землеволодіння;〜所有 制 власність на землю;〜国有制 державна власність на землю;〜私有制 приватна власність на землю;〜革命 аграрна революція;〜改革 аграрна (земельна) реформа;〜问题 аграрне (земельне) питання; 〜问题专家аграрник;〜丈量员землемір;〜占 有 # землевласник;〜^ худий ґрунт (земля);〜使用法 закон про землекористування;〜{Зї ЛЗ право
землекористування;〜盐 М ft* засолення ґрунтів;〜规划 землевпорядження;分配〜 розпбділ землі;没收〜конфіскація землі;征


812
收〜реквізііція землі;缺乏〜безземелля;大块 〜земельний масив;月巴;白勺〜гладкий (жирний) ґрунт (земля).
土地法 tiidifa аграрні закони; закон про землю; земельне право; земельний закон.〜大纲 основні полбження земельного закону.
土 і也税 tudishui земельний (поземельний) податок.
土 地 і正 tudizheng посвідчення на право
володіння землею; свідчення на землю.
土豆 tudou <口> картбплярозм” збірн.
土缴 tiidtin бугор; курган; насип ж.
土 耳其人 Tii'erqiren турок (турецький); туркеня (турчанка). 土耳其语 tii'erqiyu турецька мова.
土法 tufa місцевий (традиційний, кустарний) метод (спосіб).〜生产 виробництво місцевим (традиційним, кустарним) методом;〜选矿 збагачення руд кустарним методом.
土方1 ttifSng 1)(计算車位）кубометр.做了多少 〜？ скільки кубометрів вироблено? 2) (土方 工程）грабарства.
土方 2 tafang (民间药方）народний рецепт.〜治 ff народний метод лікування.
土房 ttifang глинобитний будиночок; землянка.
土匪 tufei бандит; розбійник.〜军 частини, що складаються з бандитів.
土风 tufeng місцеві звичаї (вдачі).
土改 tiigai земельна (аграрна) реформа. ttigSng [земляна] насип.
土棍 tugun хуліган.
土豪 tuhao тухао невідм” ж.; мирощ розм.〜劣 绅 Tyxdo і лешень; миро'іди мн.;打倒~劣绅 скинути чиновників-мироїців.
土 话 tQhua діалект; місцевий прислівник; місцевий говір; провінціалізм.
土皇帝 tiihuangdi царьбкрозм., ірон.
土黄 tuhuang землистий [колір].
І.Ш tuhuang <z^i> нестадна сарана.
土货 tiihuo товар місцевого виробництва.
土墼 tujl цегла-сирець; необпалена цегла.
土籍 tuji родовище. (
土家族 TQjiazu "туцзя" (одна з національних меншин Китаю).
土库曼人 Tukumanren туркмен (туркменський); туркменка.
土库曼语 ttikumanyu туркменська мова.
土牢 Шіао в'язниця підземелля ж.; яма застар.
土浙靑 tuliqlng [прирбдний] асфіпьт.
土路 tulu ґрунтова дорбга; ґрунтовка розм.
土霉素 <药> тераміцин.
±名 turning місцева назва.
土 木 tiimu будівельні роботи; цивільне будівництво.〜工 Ш. будівельні роботи; цивільне будівництво; 〜 工程师 інженер-будівельник.丨丨参阅“大兴土木 сій xing йтй”.
土綠 tunian [земляна] насип.拦河〜загата.
土 4і Шпій штабеля землі, заготовлені для ремонту дамб.
土f舆 Ш'би [глиняний] ідол.
土 还 tup! цегла-сирець; необпйлена ц谷гла;
土气 Ш-qi провінціалізм; провінціальність.
土壤 tiirang ґрунт.〜月巴沃：родючий (гладкий, жирний) ґрунт;〜沉降 осад ґрунту;〜瘡瘦 худий ґрунт;〜袞竭 ґрунтовтома;〜流失 ґрунтова ербзія; ербзія ґрунту;〜结构 структура ґрунту;〜形态学 морфологія ґрунту;〜溶液 ґрунтовий розчин;〜分析 аншііз ґрунту;〜形成 ґрунтоутворення;〜侵蚀 ербзія ґрунту;〜持水量 вологоємність ґрунту; 〜改良 меліорйція;农业〜改良 агромеліорація; 〜改良学меліорйція;〜改良学家меліорйтор; 石质〜кам'янистий ґрунт; кам'янистий ґрунт.
土壤水 ttirangshuT <地质> ґрунтові вода (волога).
土壤图 tiirangtu ґрунтова карта.
土壤学 tQrSngxu6 ґрунтознавство,农业〜 агрогрунтознавство.
土 壤学家 tiirangxuejia ґрунтознавець;
ґрунтовед.
土人 Шгеп тубілець; тубілка.
土特产 ttitechan місцеві особливі продукти.
土色 tiise землистий.面如〜облгіччя [живого] немає на кому.
土生 土长 tiisheng-tuzhang корінний; споконвічний.
土 司 tusl "туси" (вождь племені); місцевий племінний ватажбк.
土 头土脑 tutou-tiinao провінціалізм;
провінціальність (провінційний).〜的人 провінціші.
tutun <动> папський трубкозуб.
土围子 tuwei-zi [земляний] вал.
土温 tuwen <农> температура ґрунту. •
土星 tuxlng〈天〉Сатурн.〜光环 кільце Сатурна; 登上〜присатурнитися.
土性taxing склад ґрунту.这里的〜适宜种菜[по своєму складу] ґрунт тут придатний під город.
土腥气 tu-xingqi випар (запах) землі.有〜пйхне землею.
土燕 ttiyin <^fj> тиркушка.
土洋结合 tu yang jiehe сполучення
простого (кустарного) методу (способу) із сумісним.
± 药 tuyao народне зілля; народний лікувальний засіб.
土音 tuyln місцева вимова; місцевий акцент.他 满口〜він говбрить з місцевим акцентом.
土语《іуй — 土话.
і 	Щ tQzang поховання померлого; звичай ховати померлого в землі.
土 纸 tuzhT папір, виготовлений кустарним способом.
土质 tuzhi ґрунт.〜测定器 ґрунтометр.
tiizhixue <ШШ> ґрунтознавство.
土 著 ttizhu корінні (споконвічні) жителі; старожили л/н.; аборигени лш.; автохтони л/н.; тубільці мн.
土专家 tiizhuanjia фахівець-практик; фахівець-самоучка ч.
土族 Tuzu "ту" (одна з національних меншин Китаю).
ftfc tu 另见 й.
吐Ш 1)(使从嘴里出来）плювати;(使从嘴里仲 出来）вгісунути що.把核儿〜出来виплюнути кісточку;〜舍头вгісунути язик;把痰〜到成盂 Ж виплюнути мокротіння в плювальницю; 不要随地〜痰! не плюйте де потрапило!不 要舌L〜瓜子壳 не можна плювати лушпайку гарбузового насіння куди потрапило; {也往手 心上〜了几口唾沫，拿起铲子干起来了 він поплював в долоню (в руку) і взявся за лопату. 2)(说出）виговорити що; висловити що.〜字清楚 вимовляти виразно (чітко); чітка (виразна) вимова;〜字不清 вимовляти слова невиразно (нечітко); каша в роті в кого; ковтати слова (指说话快讲不淸
吐蕃 Тййп <史> "туфйнь" (одне з древніх племен Тибету).
吐根 tugen〈植〉блювотний кбрінь; іпекакуана.
吐根胺 tiig6n'&n <药> еметамін.
吐根素 ttig自nsCi <药> еметтін.
吐故纳新 tu gu па хїп ввдалення негідного й обирання новбго.
吐苦水 tu kushui дати вихід своїм скаргам (своєму горю); скаржитися на образи; викласти усі свої прикрості; розповісти про свої страждання (лиха).
吐露 tulu вилити що, книжк.〜月市腑 вилити душу;〜真情 викласти всю правду; розповісти все начистоту; відкрити істину;〜 了 自己的心事 віілити душу (серце); висловити усе, що кого турбує (турбує).
吐气1 tQqi 1)(卩й气）Зітхн^ти，轻松地吐了一口 气 зітхнути з полегшенням. 2)(发泄胸中的 委屈）відвести душу; дихати повними грудьми.申冤〜вилити (висловити) усі свої образи.
吐气 2 tQqi〈语> придих; експірація.
吐弃ttiqi відкинути що.修正主义迟早要为全 .世界人民所〜ревізіонізм рано чи пізно буде відкинутий народами усього світу.
吐缓鸡 ttlsh6ujl <动> індик; індичка.
吐穗 ttisui <农> колоситися.
吐絮 tuxu〈农〉розкриття коробочок бавовни.
钍Ш.
tu <化> торій.
社射气 tfishSqi <化> торон.
社石 ttishi〈矿> торит.
社盐 tfiy^n〈化> торієва сіль.
fth tu 另见 ш.
吐 tu 1)(呕吐）рвати чим, безособ., розм. (блювота).恶心要〜надить і рве;上〜下湾 блювота і понос. 2)(退还）повернути що (повернення); повернути що.把脏物都〜出 来 повернути (повернути) усе крадене.
吐剂 tuji блювотний засіб.
吐沫 tu-mo слина.吐〜виплюнути слину; плюватися слиною.
吐血 tiixie харкати кров'ю; гематемез; кривава блювота.
吐渴 tuxie блювота і понос.
兔
tu.


813
兔唇 tuchun заяча губа.
兔夕匕狗烹 tu si gou peng мавр зробив свою справу, мавр може піти.
兔死狐悲 tu si hu bei "за вбитим зайцем і лисиця плаче"; одногб поля ягоди, от і співчуває.
兔脱 tutuo <书> вислизнути; ушити; збігти.
兔患子 tuzai-zi курячий син; куряча дочка; курячі діти; сукин син; собачий син.
兔子 tu-zi заєць.
菟і
英丝子 tCisTzI〈植〉повилика.
端 tuan.
瑞急 tuanji стрімкий (стрімкість).水流〜 стрімкий (бурхливий) плин.
湍流 tuanliu 1) <书> стромовина; бистрина; бурхливий потік; 2) <^> турбулентний
потік; турбулентність.〜理论 <理> теорія турбулентності.
团 tuan.
团 tuan 1)(圆）круглий.〜脸儿 кругле обличчя; круглолиций. 2)(揉成球形)брати що; катати що (катання).〜泥球 катати кульки з глини.' 3) (工作或活动的集体):主席〜президія;代表〜 делегація;夕卜交〜дипломатичний корпус;军 事1^ 表〜військбва місія; JL 童〜дитяча дружина. 4)(军队编制）полк.步兵〜 стрілецький полк;骑兵〜кавалерійський полк. 5)(共青团）комсомбл.〜刊 комсомольська печатка (газета);力口强〜的建 设 підсилювати будівництво комсомолу;提 高〜组织的战斗力підвищувати боєздатність комсомольських організацій. 6)〈量词〉 грудка; клуббк.—〜纸 грудка папера; 一〜线 клуббк ниток;缩成一〜згорн細ся в грудку (у клуббк); згорнутися грудкою (клубком); 也纸备成一〜зім’іти папір.
团拜 tuanbai колективне поздоровлення [з Новим роком].
团报 tuanbao комсомольська газета.
团丁 tuandlng охоронці мн. (реакційні збройні сили).
团费 tuanfti комсомольські внески..
团粉 tuanfen крохмаль.
团徽 tu含nhm комсомольський значок.
团籍 tuanji комсомольська приналежність.开除 〜виключити з комсомолу.
团纪 tuanji комсомольська дисципліна.〜处分 комсомольське стягнення.
团结 tuSnjiS 1)(互相结合）об'єднання (об'єднати кого-що); зімкнення (згуртувати кого-що, згуртованість); солідарність; єднання. ~淡散 рбзпад єдності;〜大多数 згуртувати величезну більшість;—切可以〜 的力量 втрачати всі сили, що можуть бути згуртованими (які можна згуртувати);政治〜 політичне єднання;亲密的〜дружнє єднання; співдружність； 批评一〜的公式 формула
"зімкнення — критика 一 зімкнення"; ~批评 的教育方法 метод виховання шляхом критики з метою зімкнення;兄弟股的〜 братерська солідарність;力卩强〜кріпгіти згуртованість (єдність);破坏〜підривати (порушувати) згуртованість;〜就是力量 у
єднанні сили;〜——致 зімкнення і єдність; повне зімкнення;〜$ 一 fc згуртуватися воєдино; триматися разом; 〜对敌 згуртуватися для боротьби проти ворогів;〜 在党的周 ШІ згуртуватися воєдино на боротьбу проти ворога; об'єднатися (згуртуватися) навкбло партії;〜起来反又寸共 同的敌人 згуртуватися проти загального ворога;〜起来，4取更大的胜界гуртуйтеся на завоювання ще більш великих перемог! 军民〜——ШШ армія і народ спаєні як одна родина. 2)(友好）дружний; дружній (дружність); дружелюбний.不〜的现象 недружнє явище; недружелюбність.
团聚 tuanju зібратися разом.全家〜з夕стріч (зібратися) у сімейному колі; уся родина була в зборі; побачитися з родиною.
团课 tuanke комсомольське навчання.
团矿 tuankuang〈矿> брикетування.
团粒 tudnli <农> грудка; комочок.〜结构土 грудкуватий ґрунт.
团龄 tuanling комсомольський стаж.
团围Шйпкійп пбвний. 一轮〜的明月пбвний місяць; круглий диск місяця； повня.
团旗 tuanqi комсомольський прапор.
ЩШ tuanshan кругле віяло.
团体 tudnfi колектив; організація.〜旅行 групова поїздка;人民〜нарбдні організації; 社会〜громадські організації.
团体操 tuanticao〈体〉колективна гімнастика; групова вправа. 〜表演 масовий гімнастичний виступ.
团体赛 ti^nfisSi < 体 > командне змагання (змагання);(团体冠军赛）командна (загальнокомандна) першість.女子〜жінбча командна першість;男；командні змагання серед чоловіків і жінок; чоловічі і жіночі командні змагання;男子〜冠军 командна першість у чоловічому змаганні.
团团 tuantuan навкбло кого-чого.〜转 вертітися вовчком; так і крутитися (вертітися);
〜转 бігати навкруги (навкбло) дерева;足艮着 指挥棒〜转 надходити (діяти) по вказівці; вертітися за вказівкою жезла;〜围住 оточити кого [з усіх боків].
团委 tuanwei комсомольський комітет.大学 〜[комсомбльський] комітет вузу; вузівський комітет комсомолу.
团校 tuanxiao комсомольська школа.
团鱼 tuanyu <动> далекосхідна черепаха.
团员tudnyi^n 1)(成员）член.代表团〜член делегації. 2)(共青固员）комсомблець; комсомолка, ffi 龄〜дорбслий комсомолець; доросла комсомолка.
团圆 tudnyudn зустріч після розлуки.久别后骨 肉〜[відбулася] зустріч членів родини після довгої розлуки;夫і失散了十解放后才 得〜пройшло 10 років, як чоловіки втратили один одногб з виду, і тільки після звільнення вони зустрілися знову.
团藻 ti^nzSo <植> вбльзокс.
团章 tuanzhang утомившись від комсомолу.
团长 tuanzhang 1) <军> командир полку. 2)(某 个集体的领导）глава ч., ж” чого.代表团〜 глава делегації; 夕卜 交团〜 декан дипломатичного корпуса.
团子 tuan-zi галушки мн.
Вщ tuan.
疃 tuan село.
推
tul.
推 tuT 1)(使向前移动）штовхати кого-що (штовхання).〜铅球 штовхати ядро;〜车子 штовхати перед собою тачку;把自行车〜出 去 винести велосипед;〜磨 обертати вручну мірошницький жернов;把门〜开 штовхнути і відкрити двері;〜出门夕卜 виштовхнути кого-що за двері.粗暴地〜出去 вигнати (прогнати) кого в поштовхи;把抽屉〜进去 засунути (всунути) шухладу столу;把小船〜 到水里 зштовхнути (зіпхнути) човен у воду; 〜入泥坑 зіпхнути (зштовхнути) кого-що в яму;轻轻地〜一下 підштовхнути кого-що;把 运动〜向新的高潮підняти рух на нову висоту; просунути рух до новбго підйому; розгорнути новий підйбм у русі;她使劲把他 往前——〜з розмаху вони зсунули його вперед. 2)(磨）розмолоти що; намолоти що，чого.〜 了点儿面粉 помолоти небагато пшениці. 3) (剪,肖U) стріігти м/о (стргіжка).〜头 стригти волбсся;用包lj 子〜стругйти що рубанком. 4) 推让.既然选了你，你就别〜了 вас
вибрали, то чого відмовлятися (відмовлятися). 5) —♦推卸.把责任〜得一干 二净 скинути із себе усяку відповідальність; відмовлятися від усякої відповідальності;把 过失〜在另lj人身上 звалити провину на іншого;张三〜李四，李四〜王五ІвАн киває на Петра, а Петро на Сидора. 6) —►推托.〜病不 来 послатися на хворобу і не прийти (не з'явитися); відговоритися нездоров'ям і не прийти; не прийти під приводом хвороби. 7) —推迟.往后〜几大відкласти що на кілька днів. 8)—> 推选.〜为佳作 визнати що шедевром.
推本溯源 tul Ьбп su yuan шукати першопричину; дошукатися до суті справи.
推波助澜 tul bo zhu lan лити воду на чий млин; грати на руку кому-чому; підлити олії у вогбнь.
推测 tulce припустити що (припущення); робити припущення (здогад).〜不出 губитися в здогадах;结果难以〜про результати поки важко судити; важко вгадати (передбачати), які будуть результати; 这一切只不过是〜而已усб це лише одні припущення (здогади); усе це дуже (дуже) приблизно.
推陈出新 tuT chen chu xln відкидати застаріле і відкривати нове; відмирання старого і розвиток новбго.
推诚相见 tul cheng xiang jian віднестися з усіє ю щирістю; з відкритим (чистим) серцем.
推迟 tulchi відкласти що (відкладення); відстрочити що (відстрочка); відсунути що, розм.考试〜一星期举行 відклйсти (відстрочити, відсунути) складання іспитів на тиждень; пересунути термін іспитів на тиждень.
推斥力 tuTchili <理> відразлива сила.
推崇 tulchong схилятися (преклоніння); почитати кого-що (шанування),〜备至 виявляти велике благоговіння; усіляко


814
робити (виражати) своє шанування (повага); 鲁迅先生技作深受读者〜Д0КЄ високо цінують читачі доробок Jly Сіня; доробок Jly Сіня користується широким визнанням серед читачів.
推辞 tulci відмовитися (відмовлення); ухилитися (відхилення); відмовлятися розм. 他〜不去 він [чемно, м'яко] відмовився поїхати (від повдки); 'Щ 力〜усіляко відмовлятися (відмовлятися).
推戴 иїїсШ < 书 >:竭诚〜надйти широку підтримку; 一…为领袖；琴到人民的〜 користатися любов'ю і підтримкою народу; мати авторитет і підтримку серед народу.
推挡 tufdang <体> хавволбй.
推倒 tufdao l)(使倒 T) звалити кого-що.， повалити кого-що; перекинути кого-що. 2) —推翻.
推动 tuldong просунути що; сприяти кому-чому; стимулювати кого-що (стимулювання); зрушити з місця що; дати поштовх чому.〜工 作 просунути (стимулювати, зрушити з місця) роббту;〜作用 стимулююча (рушійна) роль;〜全局 сприяти загальному розвитку;〜 整个农业的发展дйти поштовх (сприяти) розвитку сільського господарства;〜社会向 前发展 стимулювати рбзвиток сільського господарства;〜人们更ік一步去认识客观世 界 будити (рухати) суспільство до прогресу; спонукати людей до подальшого пізнання об'єктивного світу;相互〜взаємно стимулюючий вплив;蒸汽的力量〜了活塞 сила пари надає руху (штовхає) поршень.
推动力 tuldongli рушійна сила.
推断 tulduan [зробити] висновок; [вивести] висновок; прийти до висновку (до висновку). 〜革命的前途зробити висновок про майб}пгнє революції;这种〜是有根据的цей висновок обґрунтований; обґрунтоване судження.
推度tuTdu6~>推测.
推翻 tuTfHn I)(用武力打挎）скинути кого-що (скинення); звалити кого-щоt розм.\ скинути кого-що (повалення) книжк.〜反动统冶 скинути (звалити) реакційне панування;〜专 制制度 скинути (скинути) самодержавство; 〜资本主义制度 скинути (звалити, скинути) капіталістичний лад;被〜了 的剥削者 скинуті визискувачі;无产阶级必须用革命的暴; 反革命的暴力 пролетаріат повинен революційним насильством скинути контрреволюційне насильство. 2)(根本否定) відкидати що; спростовувати що (спростування).〜对方理由 спростувати доводи іншої сторони;〜原有计划 відкинути колишній план;〜前言 відмовитися від своїх колишніх слів.
推月艮 tuTfii схвалювати і схилятися.
ШҐ tulguang поширювати що (поширення); упроваджувати (упровадження);
популяризувати що (популяризація). ~先进 经验 поширення (упровадження) передового досвіду;〜新的科研方法понурювати (упроваджувати, популяризувати) нову методику наукового дослідження;〜新式农 具 упроваджувати нові види сільськогосподарських знарядь; 齊遍〜загіпьне поширення;全面〜усебічно впроваджувати;
两年前，在这里〜了这项新技术два рбки тому тут стало впроваджуватися це нововведення.
推广站 tulguangzhan станція по поширенню чого.农业技术〜станція по поширенню агротехнічних знань.
推己及人 tui ji ji ren поставити себе на місце іншого.
推 荐 tuljian рекомендувати кого-що (рекомендація); висувати кого-що (висування).〜商品 рекомендувати товар;〜 一本好书 рекомендувати одну гарну книгу; 〜的教科书 рекомендбваний підручник;〜的 书目 рекомендаційний список літератури;〜 他当秘、书 рекомендувати (висувати) його на місце секретаря;〜他担任更重要的工作 висувати його на більш відповідальну роббту.
推襟送抱tuTjTn song bao —>推诚相见.
推进 tuTjin 1)(使前进）просувйти що (просування); рухати що вперед.把工作向前 〜一步просувати роббту;〜到一个新的阶段 підняти що на новий ступінь; привести що до новбго етапу. 2)(向前进）рухатися вперед; просуватися (просування),我军向正南〜 наші війська просуваються (рухаються) на південь (до півдня).
推进器 tuTjinq丨 <机> пропелер.
推究 tuljiu розслідувати що; розслідування.〜原 因 розслідувати причини.
推举1 tuTjii —>推选.〜为小组长вгісунути кого груповодом (групоргом).
推举 2tuTjti〈体>жим.
推理 tullT <逻> умовивід.
推论 Пйійп 1) <逻> умовивід; висновок.似是而 非的〜удйвана правильність умовиводу (висновку). 2)(从—想得出结论）робгіти висновки.依次〜下去 робити висновки в послідовному порядку.
推拿 tulna 〈医〉масаж (масажувати кого-що). 电〜електромасаж.
推敲 tulqiao зважувати що (зважування); всебічно обмірковувати що.〜每一个字眼儿 зважувати (всебічно обміркувати) кожне слово.
推求tuTqiii дошукуватися розм.〜其中的道理 дошукуватися, у чому справа (причина).
Ш 去Р tulque відмовлятися (відмовлення); відмовлятися рот.〜胃^壬 відмовитися взяти на себе відповідальність; відмовитися відповідати за що; звалити відповідальність; 婉言〜чемно відмовитися (відмовлятися).
推让 tulrang чемно (м'яко) відмовлятися; ввічливе відмовлення; поступати що (поступка).互相〜поступитися один одному.
推三阻四 tulsan-zusi всіляко ухилятися від кого-чого; усіляко відмовлятися; придумувати різні відмовки; під різними приводами відмовлятися.
推食解衣 tuT shi jie yT-> 解衣推食 ji6 yl tui shi.
推事 tulshi судця ч.
推算 tulsuan розрахувати що (розрахунок); обчислити що (обчислення); зробити розрахунок (обчислення).
推头 tultou стригти [волбсся].推平头 стригти бобриком;推光头 стригти наголо.
推土机 tuTtCjT <机> бульдбзер.
推托 tultuo послатися на кого-що (посилання); відговоритися (відмовка).〜生病 послатися на хворобу; відмовитися хворобою;你总有 话〜відмбвок у тебе завжди вистачало.
推脱ШЇШб—推卸.
推委 tulwei валити що на кого, розм.〜责任 валити (звалити) відповідальність на інших; 他老〜说不知道 він ухилявся, говорячи, що йому нічбго невідомо.
推问tuTwSn —推究.
推想tuTxiSng —推测.不难〜而知лбгко (не так важко) здогадатися;从一件小事可以~到一 般 на маленькому прикладі уже видно (можна догадатися, можна судити), що буде взагалі.
推销 ййхто < 商 > збувйти що (збут); реалізувати що (реалізація); поширювати що (поширення).〜滞货 збути залежаний товар; 〜土产 реалізувати місцеві продукти;〜公债 поширення (реалізація) позики;〜新书 поширювати нову книгу;〜买办洋奴哲学 проповідувати компрадорськохолопську філософію плазування перед іноземщиною.
推销员 tulxiaoyuan комівояжер.
推销站 tulxiaozhan збутова база.
推 @ tulxie звалити що; зняти із себе що; скласти із себе що (додавання).〜责任 звалити (зняти із себе, скласти із себе) відповідальність.
推4、置腹 tui xln zhi fu з щирим (чистим) серцем; розкрити свою душу кому, перед ким; відкрити душу (серце) кому; розгорнути душу перед ким; викласти душу кому.
推行 tulxing поширювати що (поширення); упроваджувати що (упровадження); провбдити що.〜全国 поширитися по всій країні;〜汉语拼音方案впроваджувати в життя проект фонетичного алфавіту китайської мови.
推许 tuTxu хвалити кого-що (хвала, похвала); схвшіювати кого-що (схвалення).值得〜 заслуговувати похвали; варто похвалити; гідний схвалення (похвали).
推选 tulxuan вибирати кого-що (вибирання).〜 他为会议主席 віібрати його головою зборів.
推延 tulyan відкласти що (відкладення); відстрочити що (відстрочка).〜婚期 відкласти (відстрочити) весілля;把夺亍期〜三 日 відкласти (відстрочити) від'од на три дні.
推演 tulyan зробити висновок шляхом дедукції; робити припущення.
推移 tulyi пересувати що (пересування).随着时 间的〜плин часу; згодом;友情随着时间的〜 Щ 曰见增进 дружні відносини з часом (з дня в день) міцніють.
推重 tulzhong визнання; загальна повага; висока оцінка; цінувати кого-що.受至(1 大家 的〜заслужііти визнання (загальну повагу, високу оцінку); користатися загальною повагою;我们头：家都很〜这部作品усі ми дуже цінуємо цей твір.
推子 tul-zi машинка для стрижки волбсся.
颓
tui.
颓败 tuibai〈书〉занепадати; занепасти; занедбаний (занепадництво); гнилий


815
(гнилість).
颓放 tuif^ng < 书 > (散漫）недбайливий (недбайливість); халатний (недбалість);(放 纵）нечемний (неввічливість).
颓废 tuifei занепадницький (занепадництво); упадочний (занепадництво).〜的人生观 занепадницький світогляд; 〜文学 занепадницька література; 〜的人 занепадник;〜心理 занепадництво.
ШШ.Ш tuifeipai <^t> декадент; декадентка.
颜废主义 tu说izhtiy'i <文> декадентство.
颓废主义者tuifdizhtiy'izh6 —颓废派.
硕风 tuifeng <书> занепадні вдачі; дурні (кепські) звичаї,挽回〜зжити занепадні вдачі; відмбвитися від дурних звичаїв.
颓然 Uiirdn 〈书〉у розладі і знесиллі; з подавленим і знеможеним видом; з розчарованим видом.
颓 丧 tuisang занепадний (занепад); пригнічений (пригніченість); убитий.〜的情 绪 занепадницький (подавлений, сутінковий) настрій; ® 字中〜занепад духу.
颜唐 tuitang млявий (млявість).〜的神态 млявий вигляд; млявий настрій.
颓垣断壁 tui yuan duan bi руїни мн.; руши мн.
腿 tul.
MtuT l)(人和动物的腿）нога.大〜стегнб;小〜 гомілка ж.;前〜передня нога;后〜з^дня нога. 2)(器物的腿）ніжка.桌子〜ніжки столу;椅 子〜ніжки стільця. 3)(火腿）шинка.
腿带 tuidai стрічки для підв'язування колош.
腿肚子 tuIdCrzi <Р>ікрилш.
腿脚tuljiao ноги мн.这位老人的〜倒很利落 старий ще міцний на ноги; старий ще легко (міцно) тримається на ногах.
腿腕子 tuiwan-zi щиколотка; щиколотка.
腿子 tui-zi < 口 > поплічник книжк.; прислужник розм/, лакей; прихвостень ч., розм., лайл.; холуй прост., лайл. 务〜 шпигун;当〜б^ти поплічником (слугою, лакеєм); прислуговувати.
退 tui.
іі 	tui 1)(向后移动）відійти назад; відступати (відступ);(倒退）задкувати.〜两步 відійти назад (відступити) на два кроки; [зробити] два кроки назад;往门 ЯР 边〜задкувйти до дверей;向后〜задкувйти назад;〜无可〜 відступати далі стало неможливо; далі відступити вже нікуди;〜居其次 зайняти друге місце; мати другорядне значення;边打 边〜відступйти з боями;不战而〜відступити без бою. 2)(使退):〜敌 відбити ворога; відбити напад супротивника;把子弹〜出来 розряджати рушницю. 3) 退出.〜团 вихід з комсомолу.4)(减退，下降):颜色〜了 ф^рба вилиняла;夕可水〜了 вода в ріці спала (збула, пішла на зменшення);热度已经〜了 температура знизилася (упала); жар спав;月中 不〜пухлина не розсмоктувалася. 5) 退还. 〜房子 відмбвитися від квартири;〜钱 повернути гроші;〜寄地址 віддати гроші назад;〜寄地址 ізворбтня адреса;〜稿子 повернути рукопис. 6)(把已—的事撤销） відмбвитися від чого (відмовлення).
退保 tuibao відмбвитися від поручительства; відмбвитися бути поручителем.
退避 tuibi ховатися за спиною; ухилятися від чого.
ій Н # tuibi san she піти на поступки; зробити поступку.
退兵 tuibTng 1)(撤军）відв彳сти війська.传令〜 наказати військам відступити; відкликати війська наказом. 2)(迫使敌军撤退） відтіснити кого-що; змусити кого-що відступити.
退步 ШіЬй 1)(落后）регрбс (регресувати).学习 成绩〜了 регрес в успішності. 2)(后步） лазівка.留个〜забезпечити (зберегти, залишити) шлях відступу (лазівку).
退潮 tuichao відлив.〜时|司 відпливна година.
退程 tu丨chdng〈机> відхід.
退出 tuichii виходити (вихід).〜战场 залишити бойовйще (позицію);〜战斗 виходити з бою; 〜国民党 вийти (піти) з гоміньдану;〜会场 піти із зали засідань; залишити зал засідань; 〜子弹розрядки рушницю;任何反动阶级都 决不会自动〜历史舞台жбден реакційний клас нікбли не сходить добровільно з історичної арени.
退磁 tuici демагнетизація.
退磁器 tuiciqi демагнетизатор.
退刀 tuidao <|fl> відвід різця.
退股 tuigu вийти з числа акціонерів.
退后 tuihou відступити (відступ); відійти назад. 〜几步 відійти назад (відступити) на кілька кроків.
退化 tuihuS 1)〈生物〉редакція; виродження. 马铃薯〜виродження картоплі;器官的〜 редукція органів;〜器官 регресивний орган; 〜组织 дегенеративна тканина. 2)(由好变坏） виродження (виродитися, вироджуваність); регрес (регресувати); деградація (деградувати).智力〜розумбвий регрес.
退还 tuihuan повернути що (повернення, повернення); повернути що; відцати назад що.原物〜повернути (повернути, віддати назад) те, що отримано; повернути що у повній цілості.
退换 tuihuan поміняти [куплену річ].
退回tuihui 1)退还.无法投递，〜原处за неперебуванням адресата відіслати (доставити) що назад;把稿子〜给作者 повернути рукопис автору. 2)(返回原来的地 方）відійти (відхід); відступити (відступ).〜 原来的阵地 відійти (відступити) на вихідні позиції.
退婚 tuihiin відмбвитися від шлюбного контракту; розірвати заручини
(домовленість про шлюб).
退火 tuihu6 <技> палити (відпалити що).〜过程 відпалений процес;〜钢淀 відпалений злиток.
退火炉 tuihu61\i піч.
退伙 1 tuihud (不再搭伙）перестати їсти в кого.
退伙 2 tuihu6 (退出帮会）вгійти із секти (із братерства).
退货 tuihu6 1)(把货退回）повернути куплений товар. 2)(退回的货物）повернуті товари.
退 Ж tuijiang < 纺会只 > розшліхтування; розшліхтовка.〜工人 розшліхтовщик.
退路tuiKi 1)(退回去的道路）шлях відступу.切 断敌军的〜відрізати супротивнику шлях відступу. 2)(后路）ла:зівка.给自己留个〜 забезпечити собі лазівку (шлях відступу).
退!)© tuipei повернення і компенсація.
退票Піірі合о 1)(退回车票、戏票等）повернути невикористаний квиток у касу; відмбвитися від купленого квитка.等〜дйти зайвий квиток [при вході в кіно чи театр]. 2)〈经〉 відмовлення в акцепті векселя; несплата в термін за векселем.
退坡思想 tuipo slxiang пасувати перед труднощями.
退亲tu'iq了n 退婚.
退却 tuiquS 1)(部队撤退）відійтіі (відхід); відступити (відступ); ретируватися.掩护〜 прикривати відступ; 敌军向森林〜 супротивник відійшов (відступив) до лісу. 2)
—退缩.
退让 tuirang уступити що (поступка); зробити поступку. 处处〜 уступйти (бути поступливим) в усьому;在原则问题上对敌 人一步也不能〜у принципових питаннях не можна робити ні найменшої поступки (потзфання) ворогу.
退热迟烧.
退热剂 tuireji〈药〉жарознижуючий засіб.
退色 tuishai линяти (линяння, линялий розм.); вицвітати;(晒得退色）вигорати.退了色的布 линяла (злиняла, що вицвіла) матерія;不〜的 染料 міцна фарба;易〜的 линяючий розм.;这 块布筑起来不〜ця матерія не линяє у воді (від мийки);日光晒不〜не вигорати (не вигорати) на сонці.
退烧 tuishao температура упала (знизилася); жар спав; лихоманка пройшла.
退缩 tuisu6 відступити (відступ).不在困难面前 ~ не відступити (не пасувати) перед труднощями.
退堂 tuitang вийти з зіпу суду.
退堂鼓tuMnggti丨丨参阅“打退堂鼓tuitanggu^.
退位 tuiwei зректися престолу.
退伍 tuiwO демобілізуватися (піти) з армії; відставка (відставний).〜军人 відставний військбвий;〜军官 відставник розм.
退席 tuixi піти (вийти) [із засідання, з банкета], 有事提前〜піти раніше в справі.
退休 tuixiu вийти на пенсію; піти на спокій; відхід на пенсію.〜工人 робітник-пенсіонер.
退休金 tuixiiijln пенсія.
退学 tuixue звільнитися (вибути) зі школи (з університету),勒令〜звільнііти кого зі школи (з університету).
ilff tuiya повернути заставу.
退——步 і兑 tui yl bu shuo припустимо навіть.
退役 tuiyi <军> відставка.〜上校 полкбвник у відставці.
退隐 tuiym <书> жити (бути) на покої (на пенсії, на заслуженому відочинку).
退职 tuizhi звільнитися зі служби, піти у відставку; відхід у відставку.申请〜подати у відставку.
退职金 tuizhijln перша допомога.
煺ШІ.


816
煺 tui обварити кого-що., обдати окропом кого-що.〜毛 обварити й обскубати (общипати) кого-що;〜猪 обварити й общипати свиню.
蛾і tui. *
脱 tui 1)—> ‘皮.2)(脱下的皮）скіінутий збвнішній покрив.蛇〜зміїна шкіра.
虫兑变 tuibiAn 1)(转变）перербджуватися (переродження); змінюватися. 2) <Ш>
рбзпад.
虫兑化 tuihua перербджуватися (переродження). 思〜ідейне переродження;〜变质分子 переродженець; переродженка;〜为资产阶 级分子 переродитися з буржуазних елементів.
虫兑皮 tuipi линяти (линяння), tun.
吞 tOn 1)(整个咽下）проковтнути кого-що.〜丸 药 прийняти (проковтнути) пігулку;把目艮泪 往肚子里〜ковтати сльбзи. 2)—>吞没1).
吞并 tiinbing захопити що (захоплення); поглинути що; анексувати що (анексія).〜令Р 国 анексувати сусідню країну;以武力〜别国 领土 захопити (анексувати) чужу теритбрію збройною силою;许多小公司都被垄断组织 〜了 багйто дрібних фірм були поглинені монополістичними об'єднаннями.
吞金 tunjln проковтнути золото, щоб покінчити з собою.
吞没 Шптд 1)(据为己有)привласнити кого-що (присвоєння); заволодіти чим.〜公款 привласнити суспільні засоби (державні гроші). 2)(淹没）поглинути кого-що (поглинання).海水把小船〜了 мбре поглинуло човен;雪崩〜了 一 切 сніжна лавина підхопила усе на своєму шляху;火焰 把房子〜了 п6лум，я пожирало будинок;流沙 乘着西北风，不断向东南移动，〜了一片片农 田 сипучі піски пустелі, переміщувані північно-західним вітром на південний схід, на своєму шляху знищували поля.
吞声 ttinshSng <书>:〜饮泣 ковтйти сльбзи;忍 气〜[мбвчки] знести образу. 吞食 tiinshi—吞 1).
吞嗤tOnshi 1)~>吞1).、无情的烈火〜了他们的家 园 безжалісний вогбнь пожирав їхнє житло (житло). 2) < 生物 > фагоцитбз.〜作用
фагоцитоз;〜细胞 фагоцит.
吞吐ШпШ 1)(吞进吐出):车站昼夜不停地〜着来 往的旅客 і вдень, і вночі на станції відбувається безупинний круговорот пасажирського руху;这些新的水利j工程4秒 钟能〜一万三多立方米的流量ці нові гідроспорудження здатні пропустити в секунду 13 тисяч кубометрів [паводкових] вод. 2)(支吾）мимрити прост.; м'ятися рош. 吞吞吐吐不敢直说марити (м'ятися) і боятися сказати прямо;吞吞吐吐地回答说 нерішуче відповісти.
吞 И土 量 tiintuliang пропускна здатність; вантажообіг.〜占全国首位 по пропускній здатності (по вантажообігу) займати перше місце в країні.
屯
tun.
屯 兵 tunblng розформувати війська;
розквартируватися.
屯 聚 tunju накопичувати що, чого
(нагромадження); запасатися (запас).
屯垦 tunken колонізація цілинних земель військовими переселенцями.
屯粮 tunliang запас зерна (хліба); запасатися хлібом; накопичувати хліб на складах.
屯田 tiintidn〈史〉обрббка землі військовими поселенцями.
屯扎 tunzha розквартируватися.
Щі tiin 另见 сійп.
囤 tun (储存）запасти що，чого (запас); заготовити що (заготівля).〜货 запасти (заготовити) товар; зробити запас товару;〜 米 запасти (заготовити взапас) рис (рису); запастися рисом;〜煤过冬 запасти (заготовити) вугілля на зиму; запастися вугіллям на зиму.
囤积 tunjl притримати товар з метою спекуляції.
囤积居奇 tunjl juqi дотримувати товари для роздування цін; тримати товари з метою спекуляції; тримати товари, щоб спекулювати на них.
rtn.
Ш tun 1)(小猪).2)(猪）свині 〜蹄 свиняча ніжка.
豚鼠 tiinshti <动> морськй свинка, шо*
臀 tiin.
臀 tun зад; сідниці мн.
臀部йпЬй~>臀.
臀饒 tunqi〈动〉заднепрохідний (підхвостовий, анальний) плавець.
tun.
褪tin (使脱离）зняти що.〜下炮衣зніти чохол зі знаряддя;〜下——只袖子 вийняти руку з рукава;套)L〜下来 了 петлі зіскочила.
托 tu6.
托 1 tuo (向上承着）підтримувати кого-що (підтримування); підхопити кого-що (підхоплення рот.); підперти що.〜起箱子 підхопити тумбу; 用手〜着箱子 підтримувати руками тумбу;两手〜着下巴 підперти гблову (підборіддя) руками.
托 2 tuo (请别人代办）довірити кому чому кого-що, з неознач.; доручити кому-чому кого-що, з неознач.〜人领钱 довірити кому одержати гроші;〜人买东西 доручити кому купити річ;〜人送一封信 доручити кому доставити лист.
托庇 tuobi завдяки чиїм турботам {чийому заступництву).
托病 tuobing під приводом хвороби; посилаючись на хворобу.
托叉 tuocha <机> підтримуюча вилка.
托辞 Шбсі 1)(找借口）під приводом; посилаючись на гцо.〜谢绝 відмбвитися під пригожим приводом. 2)(借 Д ) привід; відмовка.找了 个~ знайтт} привід;以事情忙 为〜під приводом того (посилаючись на те), що дуже багато роббти; під приводом
зайнятості; посилаючись на зайнятість;这完 全是〜це — порбжня відмовка.
托儿所 tuo'ersuo [дитячі] ясла; дитяслалш.
托福 tuofu вашими молитвами; вашими турботами; з вашої (твоєї) легкої руки.〜— 切好 вашими молитвами усе добре;托您 的福，事情都解决了 з вашої легкої руки (вашими турботами) усе вже улагоджено.
托 # tu5fu доручити кому-чому кого-що, з неознач.; довірити кому-чому кого-що, з неознач.; довірити кому-чому кого-що.把孩 子和家事〜自己的好&友доручііти (довірити, довірити) дітей і турббти по будинку своєму близькому другу.
托古女 tuogu під приводом.他〜不来 він не прийшов під якимсь приводом; він знайшов (придумав) привід, щоб не прийти;他总是〜 不答应 він під тим чи іншим приводом нікбли не погоджується.
托管 tu6guSn <政> опіка.国际〜міжнарбдна опіка;在〜之下 під опікою.
托管地 tuoguandi〈政〉підопічна територія.
托架 tuojia підпора; підпірка; тумба; каретка; кронштейн.
托拉斯 ШбШй <经> трест.泥炭〜торфотрест.
托里拆利真空tu6lTch§m zhenkong <理> Торричелієва порожнеча.
托洛茨基派 tu6luddj了рйі <政> троцькісти мн.
托洛茨基主义 tuNuddjTzMyi <政> троцькіш.
托梦 tuomeng небіжчик приснився (з'явився уві сні).
托派Шбрйі ->托洛茨基派.
托盘 tuopan підношення.
托生 tuosheng переродження.
托熟tu6shii люди свої.他〜，所以把礼物收下了 тому що всі були люди свої, то він прийняв подарунок.
托叶 Шбуд〈植> прилисток.
托运 tuoyun довірити кому-чому перевезення (транспортування).
托住tu6zM—托1.
托子 tuo-zi підставка.茶〜підсклянник;枪〜 ложа (ложі) гвинтівки.
tu6.
拖 tu6 1)(牵弓І) тягти кого-що; тягти кого-що; волочити кого-що,〜驳船 тягти на буксирі (брати на буксир) баржу;把驳船~进河口 втягти баржу в гирло ріки;把行李〜到旁边 відтягнути багаж убік;把大木头〜上岸 витягнути (витягти, виволокти) колоду на берег; 一 个人〜不动 одному з місця не зрушити (не стягнути) що;〜去看戏 тягти (тягти) кого в театр;勉强〜着两腿走 ледь тягтися; ледь ноги волочити;他用手〜了 我一 把 він потягнув мене рукою. 2) 拉着） звисати.衣月艮〜着 і也 плаття тягнеться по підлозі;狗〜着尾巴跑了 собака，підібравши хвіст, утекла. 3)—拖延.把工作〜到下一季 度 затримати роббту до наступного кварталу [року];工作〜了一个星期 роббта розтягайся на тиждень;工作不含ь〜роббту затягувати не можна;病已〜了 一个月 хворбба тягнеться вже місяць;病人〜不过今天晚上了 хвбрий не доживе до ранку;时间不允许再〜了 час


817
вже не дозволяє тягти далі; час не терпить; 爱国武,力量〜住了殖民军патріотичні збройні сили сковують колоніальні війська.
ШІБ tuoba швабра.
拖长 tuochang розтягти що (розтягування).
拖车 tuoche причіп; причіпний вагон.汽车~ автопричіп.
拖 Йо tuochuan буксир; буксирний катер (пароплав).
拖带 ПібсШ-►拖 І).
拖后腿 tuo houtul утримувати і чинити препони: утримувати і не відпускати кого: перешкоджати кому-чому (перешкода) ставити (чинити) перешкоди (препони); уставляти (ставити) ціпка в колеса.
拖坏 tuohuai волочити що, прост.
拖拉 tuola марудити (марудь ж.) розм.; волинити (волинка) прост.; тягти гуму розм. Ч乍风 тяганина;作风〜的人 марудник розм.; 做事〜марудити з роботою.
拖拉机 tuolajl трактор.履带式〜гусеничний трактор;轮式~ колісний трактор; колісник розм.\ 手扶〜ручний трактор;〜供应 тракторопостачання.
拖拉机手 tuolajTshou тракторист; трактористка.
拖累Шбібі тягар; турбота.托儿所使许多父母 免除了孩子的〜ясла дали батькам можливість звільнитися від турбот про дітей; ясла дали батькам можливість звільнитися від тягаря, пов'язаного з дітьми.
拖轮tu6l\in —拖船.
拖泥带水 tuo ni dai shut немає чіткості; тягти (розводити) канитель; тягти волинку.
拖欠 tu6qiAn затримувати сплату [боргів]; тягти з виплатою боргів.
拖人下水 tuo геп xia shut утягти кого в брудну історію (у брудну справу).
拖沓tu6t&~>拖拉.
拖网 tu6w5ng бридель ч.; трал.电〜 електротрал.
拖网船 tuowSngchuan тралер; тральщик.〜Р人 трал флот.
拖鞋 tu6xie пантофлі мн.
拖延 tuoyan тягти що; гаятися розм.; заволоюги що.〜谈判 тягти (затягувати) переговбри;〜 时间 відтягати час; катуватися виграти час; 事们〜了 好几年 справа тягнеться роками (指 仍未完成)；тяглося кілька років (指已完成)； 战争〜了四年 війна затяглася на 4 роки.
拖曳 tu6y会 тягти кого-що; тягти кого-що, розм. \ буксирувати що.
拖走 tuozou потягти кого-що, розм.; волокти кого-що, прост.狼把绵羊〜了 вовк потяг (поволік) вівцю.
脱 tu6. ’
脱 tu6 l) ~► 脱落.树叶早已〜尽ЛЖГПІ ^ деревах вже обпали; дерева уже зняли своє літнє вбрання; усе листя вже обпало з дерев. 2)(除去）：зняти що (зняття).〜衣服 роздягнутися; зняти [із себе] одежу;给小孩〜 衣月艮 роздягнути дитину;〜皮鞋 зняти (стягнути) черевики. 3) —♦脱漏.这一行里〜 了 三个词 У цьому рядку пропущено три слова.
脱靶 ШбЬа промах (промахнутися).
脱产 tuochan у відриві від виробництва; зі звільненням від роббти.〜人员 звільнений від роббти штат;〜干部 кадрові працівники у відриві від виробництва;〜学习 учіітися без відриву від виробництва.
脱垂 tuochui <医> пролапс.子宫〜метроптбз; гистероптоз; випадання матки.
脱磁 tuoci демагнетизація.
脱磁器 tuociqi демагнетизатор.
脱氮 Шбсійп <冶> деазотування.
脱党 tuodang вийти (вибути) з партії; відколотися (відійти) від партії.〜分子 відколовся від (що вийшов з) партії.
脱发 tuofa < 医 > плішивість; облисіння; випадання волбсся.
ІЙЯІ tuogang〈医〉випадання прямої кишки.
脱稿 tuogao написати що.小说尚末〜роман ще не написаний (не закінчений).
月兑光 tuoguang роздягнутися догола (指衣月艮Я兑 光)；випасти; вилізти (以上两个译法指毛发 脱光);злиняти (指羽毛脱光).
脱轨 tu6guT <铁路> сходити з рейок.〜道忿 скидальна стрілка. 脱轨器 tu6guTqi <铁路> скидач; скидальні черевики.
脱衆 tuojiang〈技〉безкрохмальний.
脱缰 tuojiang вирватися з-під повідна; зірватися з прив'язі.有如〜之马 у, як кінь без вузди;通 货膨胀如〜之马невтримна інфляція.
脱胶tu6ji5o 1)(附着物脱落）облЬти; відклеїтися.因受潮而〜облізти (відклеїтися) від вогкості;墙上的颜色〜了 фйрба на стіні облізла. 2) <化> клеїти (склеювання).
脱节 tuojie розрив, розрив.供求〜між попитом та пропозицією;理论与实践〜розріів між теорією і практикою; 工作上的〜现象 непогодженість у роботі.
脱q tuojiu <医> —脱位.我的脚〜了 я вивихнув собі ногу.
脱 口而出 tu6 kou er chu брякнути просту бухнути що; мимоволі вирватися; зірватися з язика (з губ).
脱!© tuola депарафінізація.
脱离 tuoli відрив (відірватися).〜生产劳动 відрив від продуктивної праці;〜工农群众 відрив від робочо-селянських мас;〜组织 відійти (відколотися) від організації;〜实际 втекти від дійсності;〜现实 бути (витати) у хмарах;〜生活 відірватися від життя; виявитися осторонь від життя;〜接触 роз'єднання;〜危险 уникнути небезпеки; врятуватися від небезпеки; небезпека минала;〜低级趣味 відректися від низинних інтересів;〜家庭 піти з (відколотися від) родини;〜夫妻关系 чоловіки розійшлися; порвати зв'язок із дружиною (з чоловіком);〜 正确的机道 зійти з правильного шляху.
脱粒 tuoli <衣> молотьба (молотити що).
脱粒场 tu6lichSng <农> теж. 脱粒机tu6lij了 <农> молотарка.机动〜 молотарка з мотором; 电力〜 електромолотилка.
脱憐 tu6lin < 冶 > зафосфорюувйння; дефосфоризувати що.
脱硫 tuoliu〈冶〉обезсірування; десульфурація;
десульфування; десульфуризація;
девулканізація.
脱漏 tuolou пропуск (пропустити що).〜一个词 пропуск слова; одне слово пропущене;〜的 地方 прбпуск; лакуна;增补〜的地方 доповнити пропущене.
脱氯 Tuolti〈化〉дехлоризувати що.
脱落 tu6lud випасти.油漆〜了 фйрба зійшла;泥 灰〜下来了 штукатурка відвалилася;书的封 面〜了 обкладинкагвідстйла від книги;由Р票〜 了 марка відклеїлася;纽扣〜了 ґудзик відірвався (відскочив);头发〜了 вблосся випало (вилізло); облисіти;牙齿〜了 зуби випали.
脱盲 tuomang стати грамотним.
脱毛 tu6mdo 1)(动物脱毛）линяти (линяння, линяння). 2)(皮革脱毛）обезволожування [шкіри].
脱帽 tuomao зняти шапку (головний убор).
脱敏 tuomin <Щ> десенсибілізувати що.
脱敏剂 tu6mTnji <药> десенсибілізатор.
脱还 tuopl〈技〉заготівля цегли-сирцю.
脱皮 tuopi лупитися; лущитися;(虫兑皮)линяти. 脸上〜шкіра на обличчі лущиться.
脱坡 Шбрб <水> рсхшгів дамби.
脱期 tuoql прострочити що (прострочення).
脱铅 tuoqian〈冶〉відсвинцування.
脱 Ш tuoqlng 〈化〉дегідрування; дегідрогенізація; зневоднювання.
脱氣酶 tu6qTngmSi < 化 > дегідрйза; дегідрогеназа.
脱色 tu6sS 1) <技> знебйрвлення. 2) 退色 tuish^i.
脱色剂 tuoseji знебарвлюючий засіб.
脱身 tuoshen звільнитися (звільнення); вирватися.从困境里脱出身来випутатися зі скрутного становища;工作太忙，不能〜нііс не звільнитися від роббти; не вдається вирватися з роббти;使妇女从家务工作中脱 出身来 звільнити жінок від роббти по дому; щоб жінки звільнилися від домашнього господарства.
脱手 tu6sh6u 1)(脱开手）випустити з рук.他用 力一扔，石块〜飞出去了 кгінутийїмк—із силою вилетів з його руки. 2)(卖出）продати кого-що (продаж); збути кого-що з рук; сплавити кого-що, прост.陈货〜了 сплавити (збути) з рук залежаний товар.
脱水 tu6shuT 1) < 医 > :знев6днювання;
дегідрація. 2) < ft, > дегідратація;
дегідратирування; ангідризація.〜汽油 збезводнений бензин; 〜作用 дегідратирз^вання; ангідризація;泥炭〜 зневоднювання торфу. 3)(去掉水分） збезводнити (зневоднювання).〜菠菜 збезводнений шпинат.
脱水剂 tu6shu5i <化> дегідрат^юча речовина (засіб); дегідратуючий реагент.
脱水器 tuoshuTqi〈化> зневоднювач; дегідратор.
脱俗 tuosu зі смаком; без міщанства.布置得相 当〜обставлено (прикрашено) зі смаком.
脱胎 tuotai народитися; вийти з чого; вирости з чого.社会主义社会是从资本主у社会〜而出 的 соціалістичне суспільство вийшло з надр капіталістичного суспільства.


818
脱月台换骨 tuo tai -huan gu повне перербдження; збвсім переродитися; цілкбм змінити колишній вигляд.
脱碳 tuotan <7台〉безвуглежирування.
tuotanji <?р>; безвуглююча речовина.
脱逃 tu6tdo бігти (утеча),被俘后〜бігти (утекти) з полону;临阵〜дезертирувати перед самим боєм.
脱铜 tuotong〈冶> обезмщювання; без мене.
脱位 tu6wSi <医> вивих (вивихнути що).外伤 性〜 травматичний вивих; 病理性〜 патологічний вивих.
脱误 tuowu пропуски і помилки.
ДЙ(^ tuoxian уникнути небезпеки; врятуватися від небезпеки; небезпека минала; вийти з небезпечного полбження.病人终于〜了 криза в хвброго пройшла; небезпека для хвброго минала.
脱线 tuoxian розпоротися.
脱硝 tu6xi5o〈化〉денітрйція.
脱硝器 tuoxiaoqi денітратор.
脱销 tuoxiao розпродати що (розпродаж).商品〜 недостача товарів; перебої в постачанні товарів;这些书早已〜了 ця книга давно розпродана.
脱卸 tuoxie скласти що (складання); зняти що (зняття).〜责任 скласти (зняти) відповідальність.
脱锋 tuoxln〈冶〉обезцинкування.
脱盐Шбуйп 1)(除去盐分）знесолення.电力〜装 置 електробегсольовй установка. 2) (土壤脱 盐）розсолення.
脱氧 tu6yang < 冶 > розселення; знескисложирення. 脱氧度 tu6ySngdd <冶> розкисленість.
脱衣舞tu6yTwii стриптиз.〜女演员 стриптизерша ж.; стриптизерка розм.
脱银 tuoyin〈冶〉знесеребрування.
脱颖而出 tuo ylng er chu виявити свій талант (своє дарування, свої здатності); показати себе.
脱羽Шбуй ->脱毛1).
脱月旨 tuozhl знежирення.〜奶粉 сухе знежирене молоко.
脱脂棉 tu6zhTmidn <医> гігроскопічна вата; гігровата.
脱脂乳tu6zhMi <衣>06卩紅
ЦК tu6 另见 dud.
狀 tuo в'ючити кого-що; нести що на спині.把 行李~在驴背上 в’кічити поклажу на осла;往 马上〜了四袋面粉 на коня нав*ючили чотири мішки борошна;把病人〜到家里віднести хвброго на спині дбдому.
狄包 ШбМо вьюк.
歌轿 tuojiao носилки, що нав'ючуються на тварин.
ЦкЦ tuoma в'ючний кінь.
驮运 tuoyun перевозити що вьюками (на в'ючних тваринах).
歌载 tu6z3i в'ючити кого-що.〜的牲口 в’кічна тварина.
陀
tuo.
ШШ. tuoluo 1)(玩具）вовчок; дзиґа.抽〜пускати вовчок (дзиґу). 2) < 技 >:〜装置
гіроустаткування;〜仪表 гіроприлад;〜摆 гіромаятник.
沱Ш6.
佗茶 tuocha чай, пресований у формі чаші.
轮 tuo.
垃子tu6*zi (成堆的东西)купа; купа;(成块的东 西）шматок; ком.泥〜кбм землі (глини);沙~ купа (купа) піску;盐〜сіль у купі; соляна купа.
马它tuo.
马它 tu61)(骆5它)верблюд. 2)(背弯曲）горбитися; сутулитися.他的背有点儿〜він (його спина) ледве сутулиться; він трохи горбиться.
马它背 tuobei горб; горбатий.变成〜горбйтіти.
驼峰Ш6户ng 1) (¥驼背的隆起部分）горб верблюда; верблюжий горб. 2)〈铁路> гірка. 半〜полуторка;〜调车场гірка.
马它鹿иібій〈动〉лось
马它线 tuorongl)(胳5它线）ворсиста байка [для підкладки]. 2)(骆马它毛）верблюжа вовна.
马它 色 tuose жовтувато-коричневий; жовтувато-бурий.
马它员 tuoyuan верблюжатник; погонич верблюдів.
马它子 tuo-zi горбань; горбата; горбатий; горбата.
柁Ш6.
佗 tuo поперечина; балка. ’
5它 tuo.
Ш tuo 1)(砰陀）гііря. 2)(碾陀）жбрна; жорновий постав. 3)(用砂轮打磨） шліфувати що (шліфування).
矿子 tuo-zi шліфувальне коло.
鸟它tuo.
轮鸟 иібпійо <动> стрйус.〜的伎俩 страусовий прийом;〜政策 страусова політика.
tuo.
橐 1 tu6 <书> (袋）мішбк; сумка.
橐 2tu6 <象声> тук-тук; тикання
橐马它 tuotuo верблюд.
鼍Ш6.
電 tuo <动> китайський алігатор.
要 tuo.
妥 tu6 1)—妥当.~为照料 подбйти як випливає; виявити належну турббту;〜为解决 дозволити належним чином; прийняти відповідне рішення;这样处理十分不〜так робити украй незручно. 2)(停当）用动词完 成体表达•款已备〜грбші уже приготовлені; 我和他已经说〜了 я ужб домбвився з ним.
妥当 tuo-dang належний; доречний (доречність); зручний; вдалий; належним чином; як випливає; як покладено; як треба.采取〜办法 ужити належних заходів;把工作安：№ 〜 налагодити належним чином роботу;办得十
分〜усе зроблено належним чином (як випливає); зроблено дуже (дуже) вдало;办得 不〜зроблено невдало; зроблено не так, як було треба; не зробили як випливає (як ведеться, як було б треба); 一切准备得妥妥 当当 усе підготовлено честь честю (честь по честі);这个 R寸 I、司最〜цей час був дуже вдалим (зручним);措施不够〜зйходи не такі вдалі; 这些话说得不〜слова ці сказані недоречно; 办法不〜невдіпа міра;用词不〜невдалий вираз;麻烦夕卜人不〜незручно турбувати чужих;这样提问题未必〜наврід чи доречно (зручно) так порушувати питання;最〜的是 先让病人住院 найкраще - це помістити хвброго в лікарню.
妥靠 tuokao надійний (надійність); вірний (вірність). ~的助手 надійний помічник;派个 〜的人去 послати туди вірну (надійну) людину.
妥善 tuoshan як слід; належним чином; належний; вдалий,〜处理 ужити належних заходів;〜安}^工作 налагодити як слід (належним чином) роботу;复员军人都得到 〜声置 усі демобілізовані були належним чином влаштовані.
妥实 tu6shi реальний (решіьність).计划不〜 план нереальний;办法〜可靠 міра абсолютно (збвсім) реальна.
妥帖妥当.剧本内的细节安排得不够〜 деталі п'єси розроблені недостатньо вдало.
妥协Шбхіб угодовство (指用让步方法避免斗 争)；компроміс (指用折中方法避免争执).〜 政策 угодовська політика; угодовство;〜分子 угодовець;采取〜办法 піти на компроміс; прийняти компромісне рішення;绝不〜ні в якому разі не йти на компроміс;不〜的态度 безкомпромісне ставлення.
妥协派 tuoxiepai угодовці jwh. угодовська група.
妥协，性 tuoxiexing угодовство; угодовська природа.
妥协主义 tuoxiezhuyi угодовство.
妥协主义者 tu6xi彳zhfiyizh6 угодовець.
良 tuo.
Й tuo маховий сажень.
補 tu6.
椭球面 tu6qiiimi&n <数> еліпсбїц.
椭圆tu6yuan <数〉1)(平面上的椭圆）еліпс.〜 变换 еліптичне перетворення;〜轨道 <天> еліптична орбіта;〜几何学 еліптична геометрія;〜座标 еліптична координата. 2) ->椭圆体.
椭圆度 tu6yudnd(i еліптичність. 椭圆规 tuoyuangul еліпсбграф. 椭圆体 Шбуийпй <Ш> еліпсоїд.
#1 圆形 tuoyuanxing овал (овальний); еліптична форма,〜的桌子 овальний стіл.
Й tud另见铪.
拓荒 tuohuang підняти цілину.
拓荒者 tudhuangzh6 <书> ціліінник.
拓扑学 tudpGxu6 <Ш> топологія.
析 tuo.


819
析 tu6〈书〉стукалка [нічного сторожа].
唾 tu6.
唾 Шб плювати.
唾骂 tudma паплюжити кого-що (ганьблення).
唾面自干 tuo mian zi gan зносити плювки на свою адресу; знести образи.
唾沫 tud.mo < 口 > слині 〜四派 бризкати слиною;说话时〜四派плюватисярот.;蘸点 〜наслюнити що, розм.', послюнявити що, розм.
唾弃 tuoqi відкинути кого-що [з відразою].为人 民所〜відкинути народом.
唾手可得 tu6 shou кб de брати голими руками;
раз плюнути кому, прост.
唾液 tuoye слина.分必〜виділення слини;咽~ проковтнути слину.
唾液腺 Шдубхійп <解> слинні залози.
棒tuo
箨 tuo <书> кора молодих паростків бамбука.
W
洼
wa.
洼І)—洼陷.这地方太〜це місце занадто низинне (низьке). 2)(凹陷的地方）западина; поглиблення.
注地 w5di западина; низина; виїмка.
桂陷 w5xm І) (Щ陷下去）упасти; звалитися; 叩овалїітися. 2)(凹陷的）нюіінний; заглиблений.
挖wi
挖 l)(掘）копати що (копання); рити що (риття); колупати що，розм. (ковиряння).〜坑 копати (рити) яму; ~ 井 копати (рити) колодязь;〜土 копати (рити) землю;〜土工人 грабар;〜泥 драгування; землечерпання;〜泥 工人 драгф;〜马铃著 вирити (викопати) картоплю;〜耳朵 колупатися у вухах;战壕〜 好了 окбпи вириті. 2)(亥！І) видовбувати що. 在石头上〜槽 видовбувати паз (жолоб) на камені. 3)(发掘)розкрити що (розкриття); виявити кого-що (виявлення);(揪出） вивести на чисту воду.〜潜力 виявити сховані резерви (можливості);
використовувати потенційні сили (можливості, резерви);把一小撮反革命分子 〜Ж 来 вивести на чисту воду жменьку контрреволюціонерів.
挖补 wabti забрати і закрити що; вирізувати і залатати що.
挖出 wSchii 1)(掘出）віікопати що; вирити що; виколупати що. 2)(刻出）видовбати що. 3)—> 挖3).
挖掉 wadiao зрити що; ковиряти що’ рош.
挖沟机 w5g6ujT дитчер.
wahaojl траншеєкопач.
挖掘 w^jud 1)—挖 1). 2)—挖 3).
挖掘机 wajuejl екскаватор. 〜制造 екскаваторобудування.
挖空心思 wa kong xlnsl ламати собі гблову; висмоктати з пальця що; [робити] болісні потуги; усіляко витончуватися
(вивертатися).
挖苦 w§-ku уражати; знущатися з кого-небудь (знущання); знущатися з кого-небудь (знущання, глузування рот.); підсижувати кого，розли; єхидствувати рош. (єхидство); пустити (підпустити) шпильку.〜话 в”ідливі (їдкі) слова;这是她在〜我 це він уражає (єхидничає, підпускає шпильки) на мій рахунок; це він знущається (глумиться) наді мною.
挖 Ш Йр wanichuan драга; землечерпііжв; землечерпательниця; грязечерпалка;
землечерпальний снарад; землеснарад；
земснаряд.
挖泥机 wanijl драга, землечерпалка; грязечерпательниця.
控墙脚 wa qmngjmo ламати фундамент стіни; підкопуватися під кого-що,挖社会主义墙脚 розм.; вести підкоп під кого-що. підкопуватися (вести підкоп) під соціалістичний лад;我没有挖过他墙脚я йому ями не копав.
挖渠机 waqu jl каналокопатель.
挖肉补疮 wa гой Ьй chuang тришкин каптан.
挖 дЩ watong прорити що (прориття, проривання); прокопати що (прокоп, прокопування).〜沟渠 прорити (прокопати) канаву.
挖土机 watujl 〈机〉екскаватор; землерийна машина. "
凹і
凹 wa западина, поглиблення; яма, вибій.
笟細.
Й wa 1) низина, западина, поглиблення; 2) низький.
w5.
蜗皇 wahi^ng <4> бопіня Нюйвй (女蜗 cecw/沿 казкового імператора Фусі, побудувала небозвід).
口兒 W5.
Р兒 Р区 wa'ou 1) дитячий белькіт; 2) сюсюкати; заколисувати.
w5.
魄 wa {кінцева частка речення, яка підсилює емоційне забарвлення).
搲細.
搲 wa схопити рукою; взяти.
wa 另见 *wa.
唾 〈象声> уа. —乱叫 кричйти (репетувати, волати) благим матом прост.;孩子一地哭了 ”уа! уа!" — заплакала дитина;他〜的一声把 吃的东西都吐了出来йбгб із шумом вирвало.
哇啦 wala < 象声 > крикливо; крикливим голосом. 一 地大声说话 говорити (розмовляти) крикливим голосом;孩子一地 哭起来 дитина крикливо (голосно) заплакала.
蛙
wa.
蛙 wa жаба.〜鸣 квакання жаб; жаб’яче квакання.
蛙泳w§y6ng <体> брас.〜比赛за брасом;〜运 动员 брасііст; брасистка.
娃wd.
娃娃 wa*wa дитина; дитя.胖〜опецьок розм.;泥 〜глиняна лялька; [іграшкова] лялька з глини.
娃娃生 wa-washeng <剧> амплуа хлбпчика.
娃娃鱼 w^wayii < 动，口 > велетенська саламандра.
Йі wa 另见 wa.
瓦1 wS 1)(建筑材料）черепгіця.〜屋顶 черепичний (черепитчатий) дах;制〜厂 черепичний завод;碎〜черепкіі лш.;玻璃板〜 склошифер. 2)(用泥土烧成的）глііняний; гончарний.〜子 глиняний горщик.
瓦2 wS <电> 瓦特.
瓦房 wafang будинок з черепичним д^хом; будинок під черепицею; будинок, критий черепицею.
瓦工wSg6ng 1)(指工作）кладка. 2)(指工人） муляр.
瓦匠 wa.jiang —> 瓦工 2).
瓦解 wSjig 1)(崩溃）розгустися (рбзпад, розпадання); розвалитися (розвал); розкластися (розкладання); дезорганізація; катастрофа.加速殖民主义紅系的〜 прискорити рбзпад (катастрофа) системи колоніалізму;敌军〜了 ворбжа армія розіслалася;联盟〜了 коаліція розпалася (розкололася);旧的殖民体系在迅速〜йде швидкий рбзпад старої колоніальної системи. 2)(使刚溃）розюйсти кого-що (розкладання); розвалити що (розвал).〜敌军 розкласти армію супротивника;〜斗争意志 розкладати бойовий дух (бойову волю), w^li руїни мн.—片〜к^па руїн.
ЖШШ walich^ng руїни мн.
瓦研、堆 waliduT купа руїн.
瓦垄 walong жолоб [черепичного даху].
瓦秒 wamiao〈电〉ватт-секунда.
瓦盆 wapen глиняний таз (горщик).
瓦器 wSqi глиняні (гончарні) вироби.
瓦圈 wSquan <机> ббод.
瓦全 waquan бути б живим; аби бути живим.宁 为玉碎，不为〜зволіти вмерти стоячи, а не жити на колінах.
瓦时 wSshi <电> ватт-годгіна.
瓦斯wSsT газ.毒〜отрутний газ;催泪〜 сльозоточивий газ;〜工厂 газовий завод.
瓦松 wSsong〈植〉горноколосник.


820
瓦特 wate <电> ват.〜小时 ват-год“на.
瓦特计 wStSji <电> ватметр.
瓦特小时计 wate-xiaoshiji <电> лічильник ват-годин.
wayao (制Hi炉）піч для випалу черепиці; (制瓦厂）черепичний завод.
ІМі wa.
佤族 Wazu ива" (одна з національних меншин Китаю).
另见 wa.
瓦 wa (盖）крити що.〜瓦 Крити що черепицею.
瓦刀 wadao кельма; лопатка.
wa.
袜袜子.线〜 нитяні панчохи (носки);厚〜 теплі панчохи.
袜带 wadai підв'язки мн.
袜底 wadi підошва панчохи (носка).
袜套 watao носки мн.
袜筒 watong паголенки [панчоха].
袜子w^zi (长袜子）панчбхи мн.;(短袜子） носки мн.—双〜пйри панчох (носків);穿〜 надягти панчбхи (носки);脱〜зніги панчбхи (носки).
wl
月显肋咨 w&n》sh6u <动> морськгій кбтик.
Bjt wa 另见 w5.
哇-wa (表示语气）ну же.你怎么还不走〜？ чому ж ви усе ще не йдете?
歪 wai.
歪 wai кривий (кривитися); косий (косити що); косо; навскіс.〜嘴 кривий рот; криворотий;〜 鼻子 косий ніс;〜着头 схилити гблову набік; нахилити гблову;〜戴着帽子 носити шапку набакир; із шапкою (у шапці) набакир; заламати шапку;帽子〜到——边 капелюх збився (з'їхав) набік;画挂〜了 картина повішена косо (криво);门〜了 двері покосилися (скособочилися).
歪才 waicai ні на що путнє не здатний; здатний тільки на різні дрібниці.
歪缠 waichan приставати до кого-небудь, розм. (приставання); прив'язуватися до кого-небудь, розм. (прив’язаність).
ШІЇЇЕШ wai da zheng zhao [на щастя,] крива вивезла (винесла); мабуть же, вийшло; випадково потрапити в крапку.
wai feng шкідлива пошесть; шкідливий плин (напрямок); шкідлива тенденція; порочний стиль; перекручення; струмінь затхлого повітря. наносити удари по
[усякого роду] перекрученням; борбтися зі шкідливою пошестю (з порочним стилем); 打击资本主义 〜наносити удари по шкідливих капіталістичних тенденціях.
歪风邪气 waifeng xieqi шкідлива пошесть і різного роду перекручення; [шкідлива пошесть і] порочна тенденція; усілякі кепські.煞住〜покінчити зі шкідливою пошестю і різного роду перекрученнями, її wai її неправда; мнима (удавана) правда;
неспроможний аргумент; хибне твердження; кривда народно-поет.
歪路 wailu помилковий шлях.
iHffi waiqii спотворити що (перекручування); зіпсувати кого-що (перекручення); скривити що (скривлення); у перекрученому виді викласти що; представити у фальшивому світлі.球意〜довільно спотворювати,竭力〜 усіляко псувати;故意〜підтасувйти що: навмисно спотворити (зіпсувати, скривити) 〜历史 перекручування (перекручення, фальсифікація) історії; псувати історичні факти;〜真理 спотворити (зіпсувати) істину; 〜真相 дати мінливу картину;〜事实 зіпсувати (підтасувати) факти; спотворити дійсний стан справ;〜马克思主义 спотворювати марксизм;〜政治路线 скривити політичну лінію;〜得不成样子 спотворити (зіпсувати, скривити) до невпізнаності;这й不存〜的§观事实це об'єктивний факт, що не допускає перекручення.
歪诗 waishl crauidTa лт., розм.
歪歪扭扭 waiwainmniii криво і навскіс; навскіс і криво.
歪斜 waixie кривий (кривитися); косий (коситися).窗外的烟囱〜了 трубй за вікном скособочилася.
wa.
歪 wai підвертати, вивертати.
崴 wai 另见 w6i.
崴wSi (扭伤）підкрупіти що.把脚给〜了 підкрутити [собі] ногу; нога підкрутилася.
外wM.
夕卜 wm 1)(表面的）збвнішній (збвнішність). 2) —外А;外1).在门〜等候чекйти за дверима (надворі);住在城〜жііти за містом (поза містом);到城〜去 виїхати за місто;扔至lj 窗〜викинути кого-що за вікно;站在窗〜 стояти за вікном;往〜走 вийти назовні;党~ непартійний; безпартійний; позапартійний; 党〜人士 безпартійні;在六百里地〜 знаходитися за 600 чи;不能置身于斗争之〜 не можна триматися осторонь від боротьби; не можна триматися (стояти) поза
боротьбою. 3)(别的）чужий; інший.〜校 інша школа; інший інститут (університет). 4) —外国.5) 外带 2.6)(以外)крім кого-чого;
за винятком кого-чого; не вважаючи кого-чого; поза чим; понад що.在范围〜пбза межею;在职权范围〜пбза компетенцією; поза колом обов'язків.
外摆线 wMbaixiSn〈数〉епіциклбїда.
夕卜币 wMbi іноземна валюта.〜储备 інвалютний запас.
外边Whbian 1)(某一范围以外的地方） зовнішня сторона; поза чим\ за чим, що.窗子 〜за вікно; за вікном;院子〜пбза двором; за двором;〜有人敲门 хтось там стукає в двері; 他是本地人，但在〜工作він з місцевих, але працює на стороні. 2)(表而）поверхня; збвнішність. 2)在行李卷〜包一层油布 обгорнути багаж зверху клейонкою.
夕卜表 waibiao збвнішність; збвнішній вигляд.从 〜上看 судячи з виду (по зовнішності); на
перший пбгляд;从〜看起来，他没有改变 зовнішньо (зовні) він не змінився;只见事物 的〜бачити тільки збвнішність (зовнішню сторону) речей;看〜容易看辛昔 збвнішність омана; $几器的〜很失观 збвнішній вигляд машини дуже красивий.
夕卜宾 waibln іноземні гості.
外部\уйіЬй 1)(某一范围以外）збвнішня частина; збвнішність.〜敌人 збвнішній ворог. 2)(表而）поверхня; збвнішність.〜联系 збвнішній зв'язок між чим;事物的〜标志 зовнішні ознаки предмета.
夕卜waibu іногородній; інше місто, jtli是〜来的 він приїхав з іншого міста; він іногородній.
外财waicai 外快.
夕卜层 waiceng збвнішній шар.〜空间 космічний (заатмосферний) простір;〜空间航行 заатмосферні польоти.
外场wAichdng товариський.他是个〜人儿він людина товариська.
夕卜出血 waichuxue〈医〉збвнішня кровотеча.
外传wSichudn另见w&izhu&n (向外人传播） поширити що (поширення),请勿〜не підлягає оголошенню;不得〜поширення не допускається; не підлягає розголосу.
夕卜错角 waicuojiao <数> зовнішні протилежні кути.
外带 1 wMdAi (外胎）покришка.
夕卜带2 waidai (又力口上)крім того; вдодатокрозм.; У (на) додачу,他在厂里当学&，〜上夜校念书 він працює на заводі учнем і крім того учиться у вечірній школі;我没赶上火车,〜把 车票也丢了 яспізніівся на потяг та до того ж (вдодаток) ще згубив квиток.
夕卜道 waidao〈宗〉іновірство застар.; єресь лс.
夕卜敌 waidi збвнішній ворог.
夕卜地 waidi чужина; чужі (інші) місця. ~来的人 приїжджий; нетутешній;到〜去 їхати на .чужину (у чужі місця).
夕卜电路 waidianlu〈电〉збвнішній ланцюг.
夕卜电阻 waidianzu <电> збвнішній опір.
夕卜调 waidiao 1)(调出）перекинути кого-що (перекидання).〜商品 товари, призначені для перекидання в райбни;完成日用品的〜任务 виконати план (завдання) з постачання в інші міста (райбни) товарів другого ґатунку. 2)(夕卜出调查）відрядження для наведення довідок.
外毒素 wMdiisCi <医> екзотоксин.
夕卜耳 wai'er зовнішнє вухо.
外耳道w&i’6rd》o —外听道.
夕卜耳门 wai'ermen <Ш> збвнішній слуховий отвір.
夕卜分泌、waifenmi〈生理〉збвнішня секреція.
夕卜分泌腺 waifenmixian <解> екзокринні залози; залози зовнішньої секреції.
夕卜碎 waifu〈植〉збвнішня квіткова луска.
外敷 w》ifQ <医> утирйння.
夕卜敷齐！J wai fuji〈药〉зовнішні [ліки]; втирання.
夕卜Ш waigan <^> застуда.
夕卜港 waigang аванпорт.
外公w》ig6ng —>外祖父• 外公切线 w&ig6ngqi6xdn < 数 > Мвнішня загштьна дотична.


821
外功 waigong I) <理> збвнішня роббта. 2)(武 术）вправи для розвитку мускулатури.
外骨胳 waigtige <解> екзоскелет; ектоскелет; зовнішній кістяк.
夕卜观 waiguan [зовнішній, зовнішній] вид; зовнішність; зовнішність.房 了的〜 зовнішній вигляд (зовнішність) будинку;大 桥的〜雄伟壮丽 велична зовнішність моста; міст має величний вид.
外轨 wMguT <铁路> збвнішня рейка.
夕卜国 waiguo іноземна (закордонна) держава; закордонні країни; закордон рот.从〜来 через границю;到〜去 за кордон;在〜за кордоном;〜制造 зроблено за кордбном; закордонні вироби;〜ЯН友 закордонні друзі; 〜报界 закордонна печатка;〜干涉 іноземне втручання;和〜作比较 порівняти з закордоном.
夕卜国货 waigu6hud закордонний (іноземний) товар.
夕卜国人 waiguoren іноземець; іноземка.
外国语 waigu6yQ іноземна мова.〜学院 інститут іноземних мов.
外果皮 waiguopi〈植〉екзекарпій; внеплодник.
外行 w^Mng І)(无经验）недосвідчений; недосвідчений,说〜话 говорети як профан; 完全〜пбвний (зроблений) профан (невіглас);
内行 недосвідчені стали знавцями. 2)(指 人）профан; невіглас ч.，ж.对音乐我是〜я профан (невіглас, недосвідчений) у музиці; І这方面他的确是〜у цій галузі він дійсно недосвідчена людина.
外号 wMMo прізвисько; кличка.起〜прозвйти кого-що; дати прізвисько (кличку).
外滑 wMhuS <空> занбс.尾部〜замет хвоста.
外踩 wAihudi〈解〉збвнішня щиколотка.
夕卜患 waihuan навала (вторгнення) вброга; збвнішня навала; збвнішні ускладнення.
外汇 waihui іноземна валюта; інвалюта спец.; валюта збірн.; девізу спец.〜政策 валютна (девізна) політика;〜基金 валютний (інвалютний) фонд;〜平价 валютний паритет; 〜管制 валютні обмеження; 〜收入 надходження в іноземній валюті.
外籍 waiji іноземне підданство (громадянство).
外寄生 wMjish泛ng 〈生物 > збвнішній паразитизм.
外加 waijm у (на) додаток розлі.; поверх того; у (на) додачу.
外家 wMjm будинок (родина) батьків матері.
外间waijian 1)(通外而的房间）передпокій; передня. 2) <书> —外界.
夕卜交 waijiao дипломатія,〜运父 ® збвнішня політика;〜使节 дипломатичного корпуса;〜 部长 міністр закордонних справ;〜信使 дипломатичний кур'єр; 〜人员
дипломатичний персонал; 〜途 @
дипломатичні канапи; 〜礼节 дипломатичний протокол; дипломатичний (міжнарбдний) етикет; 〜 豁免权 дипломатичний імунітет; 〜词令
дипломатичні фрази;〜攻势 дипломатична диверсія;遥控〜теледипломйтія;耍〜手段 дипломатичні обороти; грати в дипломатію; it 立〜关系 установити дипломатичні стосунки.
夕卜交部 waijiaobu міністерство закордонних справ; МЗС.〜工作人员 працівник міністерства закордонних справ. ,--
夕卜交官 waijiaoguan дипломат.
夕卜交家 waijiaojia дипломат.
夕卜交界 waijiaojie дипломатичні кола; дипломатична сфера.
夕卜交团 waijiaotuan дипломатичний корпус; дипкорпус.〜团长 дуайен дипломатичного корпуса.
夕卜角 waijiao〈数〉збвнішній (збвнішній) кут.
夕卜接 waijie <数> зовнішнє торкання; опис; описаний.
夕卜接圆 waijieyuan <数> описана (виписана) окружність.
夕卜界 waijie збвнішній мир.〜人士 сторбнні; чужі;〜的空气压力 збвнішній (зовнішнє) тиск [повітря];在〜的压力下 під зовнішнім
ТИСКОМ； ПІД ТИСКОМ ЗЗОВНІ.
夕卜景 waijmg <影> натура.拍〜зйбмка з натури; натурна зйбмка;〜镜头 натурний кадр.
夕卜舅 waijiu тесть
外科 w&ik6 1) < 医 > хірургія.矫形 ~
ортопедична хірургія;心脏〜кардіохірургія; 〜医生хірург. 2)(指医院部门）хірургічне відділення.
外科学 w&ik5xu6〈医〉хірургія.
夕卜壳 waike збвнішня (зверхня) оболбнка; шкірка.
夕卜客 waike не з близьких друзів.
夕卜快 waikuai побічний (випадковий) доход; калим прост.榜 ~ гнатися за довгим карбованцем; калимити прост.;拂 ~ 的人 калимщик прост.
夕卜来 wailai ззовні.〜干部 кадри, що прибули ззовні; варяги мн” рот.;〜的进攻 напад ззовні;在〜的影响下 під впливом ззовні; під іноземним впливом (指外国来的影响)；反抗 〜侵略 боротьба проти агресії ззовні (проти чужоземної, чужинської агресії).
夕卜来语 wailaiyu 〈语〉іноземне (іншомовне) слово.
外力 wSili 1) <理> збвнішня сила. 2)(外来的力 量)стороння допомога; збвнішня сила.〜支 援 допомога ззовні (з боку).
外流wAilm витік.人才〜відплив умів;劳动力〜 витік робочої сили;农村劳动力 ~ відхід робочої сили із села;黄金〜вгітік золота за кордон.
外路wailu—>•夕卜地•
夕卜路货 wailuhuo привізний (привозний) товар.
夕卜路人 wailuren стороння людина.
外貌w》im》o —►外表.
外酶 wAimSi < 生物 > еоофермбнт.细胞 ~ ектоензим.
外面wSimiAn另见wMTnian —>外表.这台机器 看〜不错 ця машина на збвнішній вигляд не погана.
夕卜面儿光 waimianrguang один (тільки) збвнішній лиск; одна красива зовнішність (видимість).
外面wai-mian另见waimian —>夕卜边.〜冷得很 на вулиці (надворі) мороз;到〜去 вийти на повітря;从〜锁上 I、J замкнути будинок зовні.
夕卜膜 waimo〈解〉адвентиція.
外师 Ш waipeiceng 〈生物 > ектодфма;
'一 ектобласт; епібласт.
夕卜胚"I 外胚层.
外皮 'vaipi <解> епідерма.
外务waipo—>外祖母.
夕卜戚 waiql рідня імператора з боку дружини і матері.
夕卜弓虽中干 wai qiang zhong gan сильний на вид, але слабкий власне кажучи; збвні сильний, а фактично слабкий; зовні здається сильним, але фактично гнилий зсередини; за видимою могутністю ховається гниле нутро; колос на глиняних ногах.—切反动派都是〜усі реакціонери мають видимість міці, під якою ховається гниле нутро.
夕卜侨 waiqiao іноземні резиденти (громадяни).
夕卜切 waiqie <Ш> зовнішнє дотикання; опис; описаний.〜多边形 описаний багатокутник.
外勤v^iqin 1)(在外面进行工作）
служба.〜记者 репортер. 2)(指人）роз'їзний агент.
夕卜人 wairen 1)(非亲非友）чужий; чужинець розм.; сторонній.这里没有〜，全是自己人 отут сторонніх (чужих) немає — усі свої;我 们都不是〜усі ми люди свої; ми один одному не чужі. 2)(某个范围或组织以外的人） чужий; чужинець розм.] сторонній.这话不 要对〜说 не можна говорити це стороннім (чужим); нехай це залишиться між нами;不 愿意当着〜说 не хотів говорити при сторонніх (при людях). 3)—夕卜国人.
外伤wSisMng <医> трйвма.受了〜的手 травмовані руки;〜疗法 травмотерапія;〜止 血药 травматичний кровоспинний засіб.
外肾 wAishdn <解> яєчко.
夕卜省 waisheng інша провінція.〜人 людина з іншої провінції;至Ij〜去工作 їхати на роббту в іншу провінцію.
夕卜甥 wai-sheng син сестри; племінник.
夕卜甥女 wai-shengnu дочка сестри; племінниця.
外事 wSishi 1)(外交事务）іноземні справи.〜机 关 установа по іноземних справах; установа по справах іноземців. 2)(夕卜边的事）сторбнні справи.管〜займатися сторонніми справами.
夕卜事 waishi утриманка.
外水w》ishul 外快.
夕卜孙 waisiin син дочки; онук.
夕卜孙女 waisunnii дочка дочки; онучка.
夕卜胎 waitai покришка; шина, 自行车〜 велопокришка; велошина; 汽车〜 автопокришка; автошина;飞机机轮〜 аеропокришка; аерошина.
夕卜套 waitao пальтб невідм.
外听道 w&itTngd&o <解> збвнішній слуховий проход. 外头wai-tou —>夕卜边• 外推法 wSituTf^ <数，统> екетраполіція.
夕卜围 waiwei 1)(周围）навколо; оточення; периферія.城市和它的〜місто і його периферія;违筑物的〜是一片草地навкбло будинку був газон. 2)(周围 勺)навколишній; периферійний.党和它的〜组织партія і навколишні її організації; 〜战争


822
периферійна війна.
夕卜文 waiwen іноземна мова.
外屋w&iwO—外间1).
夕卜悔 waiwu утиск від (з боку) іноземців; іноземне вторгнення; іноземний гніт; навала ззовні.抗御〜пручатися навалі ззовні; вчинити опір чужоземцям-ворогам.
外务wAiwCi 1)(本身职务口外的事）сторбнні справи. 2)(国际乐务）іноземні справи; зовнішні відносини; дипломатична роббта.
夕卜聲 waiwu 〈书> відволікатися сторонніми справами.
夕卜县 waixian інший повіт.
外线 wMxian 1) <军> збвнішня лінія.〜作战 вести бойові операції (воєнні дії) на зовнішніх рубежах (лініях). 2)(电话线“):接 〜д^ти (перевести телефон на) міську лінію; з'єднати [мене, телефон] з містом.
夕卜乡wMxi§ng —夕卜地.〜人 нетутешня (стороння) людина; людина з іншої місцевості;〜口音 нетутешній акцент;他从 小就生长在〜він з дитинства ріс на чужині.
夕卜项 waixiang <Ш> крайні члени.
夕卜销 waixiao експорт.〜物资 експортні товари.
夕卜七、waixln 1)(不忠、诚）зрада (зрадити кому-чому). 2) < 数 > центр описаної
окружності; збвнішній центр.
夕М亍星 waixingxlng <^к> верхня (збвнішня) планета.
夕卜形 waixing контур; збвнішній обрис [предмета].〜尺寸 габарит.
外姓w&ix丨ng 1)(本族以外的性氏,）за походженням не з одногб роду; чужинець розм. 2)(夕卜姓的人)людина з іншого роду.
夕卜延 waiyan <Ж> об'єм, обсяг.
夕卜焰 waiyan〈化〉окисне полум'я.
夕卜洋 waiyang заморські краї; чужоземні країни.
外衣w%T 1)(穿在外面的衣服）верхнє плаття; верхній одяг. 2)(蒙在外і的事物） зовнішність.披着“合法”的〜під прикриттям "законності";绿化给城市披上"f鲜艳 озеленіння додало місту красиву зовнішність (красивий вигляд);修正主义者 披着马克思主义的〜ревізіоністи виряджаються в тогу марксистів.
夕卜因 waiyln 〈哲〉збвнішня причина.〜论 метафізична теорія зовнішньої причини;〜发 生论 <生物> ектогенез.
夕卜用 waiyong для зовнішнього вживання.
夕卜用药 waiyongyao зовнішні ліки.
外语w%a —外国语.
外遇wiiyd 1)(不正当的男女关系）адюльтф застар.\ подружня невірність. 2)(指人） коханець; коханка.
夕卜国内方 wai yuan nei fang поступливий на вигляд, а собі на розумі.
夕卜援 waiyuan допомога ззовні; допомога з боку; іноземна допомога,不能依赖〜не можна розраховувати на допомбгу ззовні.
夕卜在 waizai збвнішній.〜的原因 збвнішня причина.
夕卜债 waizhai збвнішня (іноземна) позика; збвнішній борг.
外展肌 wSizhSnjT〈解〉абдуктор.
外展神经 wAizMn-shSnjTng〈生理> нерв, що відводить.
夕卜罩 waizhao халат.
夕卜质 waizhi〈生物〉ектоплазма; ектоплазма.
外质膜 w》izhim6 <生物> ектоплйст.
夕卜胃 waizhi <Ш> збвнішній геморой.
外传 wAizhi^n 另见 wAichudn (别传)неофіційна біографія [історичної особи].
夕卜资 waizl іноземний капітал.
夕卜子 waizi чоловік.
外族 wMzii 1)(其他家族)інший (чужий) рід. 2) (其他民族）інша національність. 3)(外国人） іноземці мн.; чужоземці мн., застар.〜入侵 вторгнення чужеземців.
夕卜祖父 waiziifii дід [з боку матері].
夕卜祖母 waizumii бабуся [з боку матері].
wan.
弯 w§n 1) 弯曲.一的 口 毛 дугообрйзні брови;
брови дугою;把铁丝扭〜зігнати (зігнути, гнути) дріт;树枝被雪压〜了 гілки зігнулися під вагою снігу. 2)(使弯曲）зігнати що; зігнути що.〜下腰来 нагнутися; зігнутися;半 〜着腰 знаходитися в напівзігнутому положенні; напівзігнутися; ~下身来吞地图 нахилитися (схилитися) над картою;泰山 Бі 顶不〜腰 нас не зігне і гора Тайшань. 3) 弯 子.竹竿有个〜儿бамбуковий ціпок має кривизну (із кривизною) 4)(拐弯）загорнути. 船〜进了港 口 чбвен загорнув у бухіу.
弯钢机 wSngangjl <tH> бульдозер.
弯管机 wanguanjl〈机〉трубогибочна машина; трубогиб.
弯路 wanlu манівець; обхідна дорбга; гак розм.
丨丨参阅“走弯路z6u wanlu^.
Щ 曲 wanqii звивистий (звивистість); вигнутий (зігнутість); крива; петлиста розм. (вигин, згинання); петлистий.海岸〜的地方 лука (звивина) морськбго берега;弯弯曲曲的树 枝вгігнуті гілки;弯弯曲曲的小河звивиста (вигнута, петлиста) річка;小溪弯弯曲曲地 ШМ річка тече згинами (ізвиваючи);
<理> деформація вигину;这条路太〜了 ця дорбга занадто вигнута.
弯曲机 wSnqiijf <tfl> загибстан.
弯腰曲背 wanyao qubei гнутися (зігнутися) у три погибелі.
弯子 wan-zi вигин; кривизна;звивина; закрут.
宛丨J wan.
宛!) wan вирізувати що (вирізка); виколупати що， розм.〜骨头上的肉 зрізати м'ясо з кісток;拿 刀子〜出桃核来 вирізувати кісточки з персика ножем.
宛!1 肉补疮 wan rou bu chuang тришкин каптан.
wan.
湾w§n 1)(水流弯曲的地方）зйкрут; вигин; звивина; лука. 2)(海湾)затбка;(不大的海湾） бухта;(港湾）гавань ж.辽东〜Ляод夕нська затока. 3)(使船停住）причалити що (причал). 把船〜在岸边 причалити судно до берега.
w5n.
婉!^ wmiyan вигинатися; вигнутий; зміїтися;
зміястий.—条〜的小溪 вигнутий струмок;道 路〜в“гнута дорбга; дорбга вигинається;溪 水〜而流 в'ється струмок; струмок тече кривизною.
w§n.
豌豆 wandou 1)〈植〉горошок зелений; горох городній. 2)(指种子）горох збірн.
ШШЖ wandouxiang <动> горохова зернбвка.
wan.
关 wan натягувати (лук).
貫 wan.
貫 wan зігнути (лук); натягнути (надіти) тятиву (лука).
w§n.
蜿 wan обрізки, шматки (тканини).
wan.
ШШ wanna жирний, пухкий.
w§n.
腕肋 wanhuan відвбдити погляд, відвбдити очі.
^li wan.
丸wdnl)~>丸子.2)—丸药.3) <量词>:三〜 药 три пігулки.
丸剂wdnji—丸药.
丸药 wanyao пігулка.吞〜проковтнути пігулку.
丸子 wan zi кулька; катиш прост.肉〜 фрикаделька;鱼〜фрикаделька з риби.
wan.
wan тонкий шовк.
执挎子弟 wanku zldi золота молодь; фат; піжон розм.; франт.
РіШ wanshan шовкове віяло.
7ЙІ wan.
元ij wan 1) різати кути; закруглювати; 2) вирізьблювати; гравірувати.
wan.
艾兰 wanlan 〈植〉 метаплексис японський (Metaplexis japonica Thunb.).
І/Uwan.
抚 wan 1) принизити; осадити; 2) виснажувати.
l|j7Ii wan.
阮 wdn висбкий.
7Ij wan.
完wSn” —完全；完2)(没有剩余)віійти; скінчитися; не залишитися,信纸〜了 весь поштбвий папір закінчився (вийшов);时间〜 了 час скінчився; 〜了 дрова закінчилися; дров більше не залишилося;钱花〜了 витрачені усі гроші;材料部用〜了 вгітратили усі матеріали; нічбго з матеріалів не залишилося;子弹打〜了 розстріліш усі патрони. 3) 完结；完成.读〜中学 закінчити середню школу;听〜物理课程 прослухати курс фізики;走〜——条街 пройти усю вулицю; 一封没有写〜的信 незакінчений лист;信还没有写〜лист ще не


823
кінчений (не закінчене);他已经写〜了 він вже закінчив писати; вона вже написала;事 情还没有办〜роббта ще не закінчена (не закінчена, не зроблена); роботу ще не закінчили (не завершили, не зробили);办,就 要办〜робити — так треба робити (довести) до кінця;你听〜了再说 ти дослухай, а потім говори;我们听他说〜了再走послухаємо，що він скаже, а потім підемо;他说会来就没有 个〜як [він] почне говорити, так кінця не видно (немає). 4)—完蛋.〜了！〜了！ пропіпо! ус泛пропіпо卜了！再没有指望了 немйнам/о більше сподіватися.
完备 wanbSi пбвний (повнота),巧物品种〜 пбвний асортимент товарів; великий вибір товарів;这里的家具很〜от^т меблів цілкбм достатньо; з меблів отут є усе, що необхідно; 草案内容颇为〜зміст проекту досить пбвний; 这份草案过有不〜的地方цей проект ще страждає неповнотою (недоробленістю); у цьому проекті ще не вдалося усе охопити;车 间设备不够〜недостатня комплектація устаткування в цеху;因为资料不〜，所以难 以作出结论 тому що матеріали і дані не повні, те важко робити з цього висновки.
完毕 wanbi~> 完结.工作尚未〜роббта ще не закінчена (не завершена, не зроблена, не закінчилася);我们等会议〜舍再谈ми поговоримо після закінчення засідання.
完壁归赵 win bi guT Zhao повернути річ [законному власнику]; повернути у повній цілості (неушкодженості).
完成 w含nchSng завершити що (завершення); виконати що (виконання); закінчити що; зробити що (здійснення).〜任务 виконати завдання (задачу);〜伟大的事业 зробііти велику справу;〜使命 виконати роль;超额〜 计划перевиконати план;按期〜工作 завершити (закінчити, виконати) роботу в термін;四年〜了五年计划 п’ятирічка була довершена (виконана) у чотири роки;这篇文 章—天就可〜цю статтю можна закінчити (написати) за день.
完成体 wanchengti〈语〉збвнішній вигляд.
完蛋 wand^n〈口〉какік прост.; кришка прост.; капут невідм., прост.; кінець; усе пішло (полетіло) до чорта розм.彻底〜потерпіти пбвний крах;他们的交情就此〜了 на цьому їхня дружба і скінчилася (до чорта полетіла); 反动派迟早要〜рейкції рано чи пізно прийде кінець;他马上就要〜了 відразу йому і капут (кришка, каюк);我的事情〜了 спрйва моя прогоріла (полетіла до чорта).
完工 wang6ng закінчити роботу (будівництво).
完稿 wdngSo написати що.
完好 wanhao цілий; справний; у порядку.机器 用了多年，仍然〜如新машина проробила багато років, а справна, як нова;玻璃杯掉在 地上，依然〜无损склянка упала, але залишилася цілою.
完婚 wdnhiin〈书> одруження.
完结 wanjie скінчитися; завершитися; закінчитися.始终不得〜нііс не кінчається; усе якось не мбжна завершити; усе не мбжемо зробити;工作明天可以〜роббта завтра буде завершена (закінчиться);事їй早 已〜справу давно завершено; з ціє ю справою вже завершено (завершили);斗争还没有~
боротьба ще не закінчена.
完聚 wanju〈书〉зібратися разом; зійтися.—家 ~ уся родина була в зборі (зібралася разом).
完竣 wanjun закінчитися.修理〜рембнт закінчився.
完粮 wanjiang внести натуральні податки (продподатки).
完了 wdnliao 完结.
完满wdnmSn (令人满意的）задовільний (задовільність); благополучний;(良好的） позитивний;(全而的）вичерпний книжк.〜的 结果 задовільний (позитивний) результат; благополучний результат;〜的答S! [цілкбм] задовільна (позитивна) відповідь; вичерпна відповідь;问题得到〜的解决питйння одержало свій задовільний дбзвіл; питання розв'язалося цілкбм задовільно.
完美 wanmei ідеальний (ідеальність) розм.; зроблений (досконалість); бездоганний (бездоганність); бездоганний (бездоганність). 〜的表演 ідеальне (бездоганне) виконання;文章写得很〜статті написана ідеально (бездоганно).
完美无缺 wanmei wu que сама довершеність.
完全 wdnqudn 1)(齐全）пбвний.〜小学 пбвна початкова школа;实验室的设备很〜 лабораторія обладнана всіма потрібними приладами; у лабораторії наявне повне устаткування (усе потрібне);我的话还人有 说〜я ще цілкбм (цілкбм) не висловився. 2) (全部）пбвний; цілкбм; збвсім; абсолютно; рівно розм.; украй розм.; із усіма потроху прост.; повно-.〜平等 повна рівноправність; 〜支持 цілкбм підтримувати кого-що; ~#清 цілкбм сплатити що (розплатитися);〜同意 цілкбм (абсолютно, повною мірою) згодний з ким-чим; ~ 符合 цілкбм (повністю) відповідати чому (збігатися з чим);〜Ш 要 збвсім (абсолютно) необхідно;〜失望 украй (збвсім) розчаруватися;〜相反 повна протилежність;〜新的 збвсім (абсолютно) новий;〜对 абсолютно (збвсім) правильно;〜 不懂 рівно (збвсім, абсолютно) нічбго не розуміти; повне нерозуміння;〜站起来了 встати на весь зріст;〜没有关系 нічбго не значить;〜对立的 діаметрально протилежний;〜社会_义性质的高级合作社 кооператив вищого типу, що носить цілкбм (абсолютно) соціалістичний характер;〜摆脱 资产阶级思想影响пбвне звільнення свідомості від пережитків буржуазної ідеології;〜献身于革命 віддати себе цілкбм (присвятити себе повністю) революції;完完 全全 цілкбм і цілкбм; 完完全全错了 гліібоко помилятися;〜不可能 абсолютно (збвсім) неможливо;我〜不知道 я збвсім не знав;我 自己也不〜相信я сам не збвсім вірю;这孩子 〜象他父亲 цей хлбпчик точнісінько схожий на батька; хлбпчик весь у батька; хлбпчик точна копія свого батька; цей хлбпчик — вилитий батько.
完全花 wdnqudnhua <植> пбвна квітка.
完全句 wanquanju <语> повне речення.
完全叶 wdnqudny会 <植> типовіій лист.
完人 wanren високоморальна (бездоганна) людина.他远不是一个〜він далекий від досконалості.
完善wdnshAn —完美.设备〜的医院 укомплектована лікарня;装备〜的工厂 прекрасно обладнаний (укомплектований) завод; й 趋〜 удосконалюватися (поліпшуватися) з кожним днем;达至!)〜的地 步 досягти досконалості; довести що до досконалості;办得十分〜зрбблено бездоганно.
жМ wanshi справа закінчена (завершена).〜大 o' справа з кінцем прост.\ справі кінець просту 你完了事没有？ ти покінчив з роботою чи ні? чи закінчив ти роботу?总算〜 Т нарешті з цим покінчено; із пліч (з рук) геть.
完税 wanshui платити податки (мито).
完4、wanxiao повна початкова школа.〜教育 повне початкове утворення.
完 Ш wanzheng цілісний (цілісність); закінчений (закінченість); цільний，〜的概念 цілісне поняття;〜的印象 цілісне (цільне, закінчене)' враження;〜的学说 закінчене навчання;〜的理论 закінчена тебрія;〜的工业 体系 цілісна система промисловості;领土~ територіальна цілісність;主权〜цілісність суверенітету;东西还〜可用 річ ще ціла і придатна.
完整性 wSnzh6ngxing цілісність.
J/L wan.
玩 1 wan 1)—> 玩耍.出去〜一趟 вийти погуляти (прогулятися, на прогулянку);到野夕卜去〜 зробити прогулянку за місто;到黄山去〜 зробити (поїхати на) екскурсію в Хуаншань. 2)(作游грати в що (гра).〜纸牌 гр^ги в карти;〜皮球 грати в м'яч;〜玩具 забавлятися (потішатися) іграшками; 〜得着迷 розігратися; захопитися грою;今天我没兴趣 〜сьогбдні мені не грається. 3)(使用不正当 手段）пустити в хід що.〜花招 хитрити; пуститися на хитрощі (на хитрування, на виверти); пустити в хід хитрість; викидати трюки.
玩2 wan 1)(用不严肃的态度对待）грати чим (гра); жартувати чим (жарт).这可不是〜的 цим грати (жартувати) не можна; це тобі не гра (не жарт); ця справа не жартівна. 2) 玩 赏•〜月 милуватися місяцем.
玩够 wangou награтися; натішитися [грою]; грати (забавлятися) досхочу.
玩 忽 wanhu недбалість (халатний);
манкірування застар., книжк. (манкірувати чим, книжк.).〜манкірування (зневага) службовими обов'язками; халатно (недбало) ставитися до обов'язків; недбалість;
недбалість; недбайливість;〜职守的干部 недбайливі працівники.
玩火 wanhu6 жартувати (грати) з вогнем.
玩火自焚 wan huo zi fen хто грає з вогнем, той від вогню і згорить; граючий з вогнем від вогню і загине; хто посіє вітер，[той] пожне бурю; згоріти у вогні, розпаленому
власними руками. *
玩具 wanju іграшка; гра. 童〜дитячі іграшки; гри (іграшки) для дітей;〜枪 іграшкова рушниця.
玩具店 wanjudian магазин іграшок.
玩弄 wannong 1)(戏弄）грати ким-чим (гра). ~


824
女性грйти жінками;这样〜人真卑鄙низько і підло так грати людьми;把他们〜于股掌之 _L обвести їх навкбло пальця. 2)(施展) пустити в хід що.〜两面手法 дворушничати; 〜阴谋 плести інтриги; жонглювати темними задумами;〜和平阴谋 вдаватися до темних змов під ширмою світу;〜花 ff- йти (пускатися) на всілякі жарти (витівки, витівки); штукарить прост.;〜手段 хитрити прост” пустити в хід хитрість; будувати підступ;〜欺骗手段 вдаватися до шахрайських прийомів; пускати в хід обман; 〜皮革命的两手 жонглювйти контрреволюційною подвійною тактикою;〜 刀笔 крутійство. 3)(搬弄）грати чим (гра); жонглювати чим (жонглювання).〜词句 грати (жонглювати) словами.
玩偶 wan'ou лялька.
玩JL命 wanrming 〈口〉жріти кому набридло; життя кому набридло.你是存心〜还是怎么着？ а що, тобі жити набридло, чи що?
玩儿票 wanrpmo брати участь в аматорському спектаклі; бути артистом-аматором.
玩儿完 wdnrwdn <口> 1)(拷台）каюк прост.; кришка прост.; капут невідм., прост.; кінець. 马上就要〜от^т йому і каюк (кришка, кінець, капут). 2)(死亡）каюк прост.; кришка прост.; капут прост:，простягнути ноги; відправитися на той світ.
玩 赏 wanshang любуватися ким-чим (милування); насолоджуватися ким-чим.〜风 景 любуватися (насолоджуватися) красою пейзажу;供〜的花木 декоративні рослини і квіти.
玩世不恭 wan shi bu gong нехтувати світлом (світом); зневажливо (презирливо) відноситися до усьогб (до існуючого порядку, до життя).
玩耍 wdnshua 1)(游戏）грйти (гра); забавлятися (забава).孩子们在院子里〜діти грають (забавляються) надворі. 2)(游玩，泊遣） гуляти; розважатися.在花园里〜гуляти (прогулятися) у саду.
玩味 wanwei міркувати (міркування).〜他说的 话 задуматися над змістом (над значенням) його слів;值得〜навбдити на міркування;他 话中有话，值得〜у його словах щось є, треба
б 	помислити; у його словах є щось, що наводить на міркування (від чого мимоволі задумаєшся).
玩物wanwu 1)(供观赏的东西）дрібничка. 2) (供玩耍的人或东西）іграшка.成了...手中的 〜б^ти (стати) іграшкою в чиїх руках.
^ М wan wu sang zhi стати рабом пристрастей (своїх захоплень); надмірне захоплення на шкоду справі.
玩狎 wdnxid <书> ipdm ким (гра).
玩笑 wanxiao жарт.〜话JL жарт; жартівлива розмбва;〜归〜жарт жартом; жарти жартами; 这不是〜цЄ зовсім не жарт; ця справа не жартівна. |丨参阅“开玩笑 кйі wanxiao**.
玩意儿wdnyir <口> 1)~>玩具.2)(东西)卩丨4：?^; штука розм.这是什么〜？ що це за штука (за річ, за музика)?这〜不好对付 з такою річчю (музикою) нелегко буде справитися; з такою штукою не жартуй.
顽
wan.
顽敌 wandi запеклий (закоренілий) ворог.
ЩЩ wandun тупий (тупість); дурний (дурість).
顽梗 wangeng твердолобий розлі.; надзвичайно впертий; крайня упертість. 〜不化 безпросвітня відсталість.
顽固 wdngCi 1)(思想保守）упертий (упертість); твердолобий розм.〜态度 упертість;〜不化 безпросвітна відсталість;〜的家伙 упертюх рот.; упертий розм. 2)(立场反动）упертий (упертість).〜立场 твердолоба (уперта) позиція;〜分子 твердолобі розм.\ ретроград книжк.;极端〜分子 Ультра твердолббі елементи.
顽固派 wangupai кліка твердолобих; твердолббі розм.; твердолббі елементи.
顽辉石 wdnhuTshi <矿> енстатит.
顽抗 wankang [зробити] запеклий опір.
顽皮 wanpi бешкетний (пустувати) розлі.; пустотливий (пустотливість, пустувати).〜的 孩子 бешкетний хлбпчик; бешкетник розм.; пустун; паливода розм.;〜透顶 ні на крок без витівок.
顽强 wanqiang наполегливий (наполегливість); завзятий (завзятість).〜地学习 завзято (із завзятістю) учитися;〜的斗争 завзята боротьба;〜抵抗 завзятий опір;〜的精神 дух завзятості; завзятість; наполегливість;他很〜 він дуже завзятий (наполегливий).
顽石点头 wanshi diantou настільки перекбнливо, що найупертіша (дурна) людина і та погодиться; з великою переконливістю; найбільша сила переконання.
顽童 wantong пустун; бешкетник розм.; паливода розм.; пустотливий (бешкетний, пустотливий) хлбпчик.
wan.
^ wan <it> алкан; парафін.
wanjl 〈化〉алкала; алкальна група; алкальний залишок.
焼属经 wanshutlng —►焼.
宛wSn —宛然.音容〜在ббраз чий живе в серцях.
宛然 wanran немов [як]; точно; [як] начебто.〜 是老大哥的口气 говорити тоном старшого; говбрить так, немов (начебто) [він] старший (старшой).
宛如wanni—宛然.
宛转 wanzhuan — wanzhuSn.
wSn.
挽 1 wan 1)(拉)тягти що.〜弓 натягнути лук;〜 车 тягти (тягти) візок;〜着手 узяти під руку кого]手〜着手走 йти під руку з ким. 2)(卷起） засукати що; загнути що; завернути що,рот. 〜起袖子 засукати (загнути, завернути) рукава.
挽2 wan шанувати чию пам'ять.〜词 надгробне слово.
挽 3 wan (绕起来打结）зав'язати що (зав'язка рот.).〜个扣儿зав'язйти вузол;把头发〜起 来 зав'язати волбсся вузлом; підібрати волбсся.
ШШ wange похоронні пісні.
挽回 wSnhui 1)(扭转）повернути що (повернення); поправити що (поправлення); надолужити що.〜僵局 зрушити з мертвої точки; врятувати полбження;〜危局 ліквідувати небезпечне полбження;〜颓势 поправити полбження, що похитнулося;〜损 失 надолужити (повернути) втрати;不可〜的 错误непоправна помилка;不可〜的损失 безповоротна втрата;事己至此，不能〜 зробленого не повернеш. 2)(收回）узяти назад що; повернути що.〜权禾U відновити свої права.
挽救 wanjiu 1)(極救）врятувати кого-що (порятунок); рятувати кого-що від кого-чого (рятування).〜生命 врятувати життя. 2)—挽 回 1).〜危局 врятувйти небезпечне полбження;不可〜的后果 непоправний наслідок;局势已无法〜полбження вже не врятувати (не можна поправити); полбження стало безвихідним (непоправним).
挽联 wanlian жалобні парні полотнища з виразами.
挽留 wSnliii умовляти залишитися.〜客人 не відпускати гостей;再三〜увесь час умовляти залишитися; нізащо не відпускати.
挽 wSn.
Ш wan 1) приємний; 2) покірний, wan.
苑 wan квітучий, розкішний, w^n.
婉晚 wanwan 1) захід; 2) в похилому віці, wan.
院 wan ясний, світлий, w^n.
畹 wSn вань (стародавня міра землі, що дорівнює 12, 20 або ЗО му).
wSn.
豌 wan гнутися, згибатися.
wan 另见 guSn.
莞尔 wSn'6r < 书 > л^цве (ледь помітно) посміхнутися; з легкою (з ледве помітною) пбсмішкою.不觉~ мимовблі посміхнутися.
^婉 wan.
ІЙІн wanxl (йПн) шкодувати про кого-небудь (жаль);(同情)співчувати кому-чому (співчуття).表示〜висловити співчуття (співчуття) кому; співчувати кому.
晚
wan.
晚 wSn 1)(黄昏）вечір.今〜сьогбдні ввечері;从 早至!)〜з ранку до вечора;天色已〜справа йде до вечора; вечоріє; темніє. 2)(较后的）пізній. 〜清 останній період Цінської династії. 3)(迟） пізно.〜起 пізно встати;来〜的客人 спізнілий гість;时间已经〜了 вже пізно; на час пізніше; 他来〜了 він пізно прийшов; він запізнився (спізнився); він замешкався зі своїм приїздом;你稍微〜一点再来прихбдьте набагато пізніше;他来得最〜він прийшов пізніше усіх;现在最〜不过三点钟зйраз


825
тільки третя година;火车〜了 一个钟头 потяг спізнився на годину; потяг запізнюється (йде з запізненням) на годину;请你另її来〜了 прошу без запізнення; прошу вас не спізнюватися (не запізнюватися).
晚安 w如•如 спокійної (доброї) ночі.彼此道了〜 就去睡觉了 побажали один одному доброї ночі і пішли спати.
晚半天儿 w5nMnti5nr < 口 > до вечора; надвечір.
晚报 w^nbao вечірня газета; вечірка розм.
晚辈 wSnbSi молодше покоління.
晚场 wanchang вечірній сеанс;(指电影）； вечірній спектакль (指戏剧).
晚车 w^nche вечірній потяг.
晚祷 wSndao <宗> вечерня; повечерниця； цілодобове пильнування.
晚稻 wand^o <农> пізній рис.
晚点ч w^ndian спізнитися; запізнитися; йти з запізненням (із запізненням).飞机起飞〜 літак вилетів із запізненням; літак спізнився з вильотом.
晚饭 wanfan вечеря.吃〜вечеряти;在吃〜сидіти за вечерею;吃〜的时候 за вечерею; під час вечері.
晚会wSnhu'i вечір;(小型晚会）вечірка;(大型舞 会)бал. І 2 〜літературний (худбжній) вечір;跳舞〜бал; танцювальний вечір; танцювальна вечірка;文娱〜вечір художньої самодіяльності;除夕〜зустріч Новбго року; 鲁迅纪念〜вбчір пам'яті Лу Сіня;开〜 улаштувати вечір (вечірку);举行〜欢迎外国 贵宾 улаштувати вечір на честь почесних іноземних гостей;参力口〜б^ти присутнім на вечорі.
晚婚 wanhiin пізній шлюб.
晚间wSnjian —>晚上.
晚节 wanjie честь до кінця свого життя; чистота до останніх днів життя.保持〜берегти честь до кінця свого життя.
晚近 wanjin у (за) останні роки; за останні кілька років.
晚景 wSnjlng 1)(傍晚景色）вечірній пейзаж.欣 赏城市〜любуватися вечірнім видом міста (на місто). 2)(明年景况）життя на схилі років; старість.
晚礼服 wSnllfti смокінг.
晚年 wSnnmn останній період життя; у старості; на схилі віку (життя); на старості років; на схилі років (днів, життя); вечір ЖИТТЯ.愉快 \ 地度过〜дббре (радісно) провести залишок життя;将近〜на старість;在他的〜в останні роки його життя.
晚期 w5nqT останній період; останні роки.〜作 品 дббутки останнього періоду;十九世纪〜 останній період (останні роки) XIX століття.
晚秋 wanqiu пізня (глиббка) осінь; пізно восени. 〜作物 <农> пізня культура.
晚上 w3n.shang (黄昏)увечері;(夜里)уночі.每 天〜по вечорах; по ночах;〜再谈口巴 поговоримо ввечері;〜一点钟我才睡觉 я ліг спати о першій годині попівночі.
晚熟 wSnshii <农> пізньостиглий; пізній.〜品种 пізньостиглі (пізні) сорти.
晚熟性 wSnshuxing пізньостиглість.
ЙЩ wanshuang <^с> весняні заморозки.
晚霞 wanxia вечірня зоря.
晚香玉 wSnxiSngyii < 植 > тубербза; клубненосна.
晚宴 wanyan [вечірній] банкет.
wan.
婉辞1 wanci->婉言.
婉辞 2 wanci (婉言拒绝）м’іко (чемно) відмовити (відмбвитися).
婉商 wanshang домовитися по-гарному (по-доброму); чемно поговорити.
婉顺 wanshun <书> покірний (покірність); слухняний; поступливий (поступливість).
婉婉wanwan <书> 婉顺.
婉谢 wanxie чемно (делікатно) відмбвитися.
婉言 wanyan дипломатичні вирази; м'яко (м'якість); чемно (ввічливо); тактовно (тактовність); дипломатично (дипломатичність). 〜拒绝 дипломатично (м'яко, чемно, тактовно) відмовити (відмбвитися); [дати] відмовлення в дипломатичній формі; 〜相劝 дипломатично порадити; радити (давати раду) в дипломатичних (м’яких) виразах; м'яко (чемно) умовляти кого-що, з неознач..，〜相告 сказати що в м'якій формі (м'яко, чемно, тактовно).
婉转wanzhuan 1)(温和而曲折）тактбвно (тактовність); м'яко (м'якість); чемно (увічливість); делікатно (делікатність).〜地 指出错误 тактбвно (чемно, м’яко) вказати на помилки;〜的说法 евфемістичне вираження; 说得不够〜сказане недостатньо м'яко (чемно); сказано без достатньої тактовності; у словах немає потрібного такту;话说得虽 然〜，但很坚定 усе було сказано хоча і м'яко (у м’якій формі), але проте твердо. 2)(歌声动 听）заливний; заливистий; з переливами.听 至1J〜的歌声 роздавилася мелодійна заливна (заливиста) пісня; чулися переливи пісні;〜 悠扬的笛声 ніжні і дзвінкі звуки флейти.
馆 wan.
结 wan зав'язати що (зав'язка).〜—个扣儿 зав'язати вузол;把头发〜起来 зав'язати волбсся вузлом; підібрати волбсся.
wan.
Ш wan чашка. 4、〜чашечка;茶〜чайна чашка; рисова чашка; чашка під рис;胃〜 порцелянова чашка;—〜茶 чашка чаю.
碗橱 wanchu буфет; посудна шафа.
J\j wan.
JJ wan 1)(数目)десять тисяч.几〜десятки тисяч; кілька десятків тисяч;几十〜сбтні тисяч;〜吨轮 судно водотоннажністю [у] 10 тисяч тонн. 2)(顺序）десятитисячний. 3)(约 数）тисячі лш.; (І艮多）величезна безліч;(全 部）усі.〜国 усі краііш світу (світу);〜炮齐鸣 гримлять залпами тисяча гармат;〜事齐备 усе готово; усе в повній готовності;〜人大会 багатотисячний (багатолюдний) мітинг;上〜 的人 тисячі (безліч) людей; тисячна юрба. 4) —► 7175.〜没有想到 пбнад усяке чекання; всупереч усім чеканням; ніяк не думав (не припускав); от вже не очікував (не думав).
万般 wSnbSn 1)(竭力）усіляко розли., усіма способами.〜劝解 заспокоювати кого всіляко (усіма способами). 2)(与卜:常）надзвичайний; крайній; дуже.〜为难 бути в надзвичайному (крайньому) утрудненні;〜无奈，只好如此 хочеш не хочеш, а доведеться так зробити; нічбго не поробиш; нічбго не попишеш;真 "Ні 入〜це ставить мене (нас) прбсто в безвихідне полбження;他被逼得〜无奈，最 后才同意了 будучи притиснутим до стіни, він, нарешті, погодився; на нього так натиснули, що волею-неволею довелося йому дати згоду.
万变不离其宗 win bian bu li qi zong [як би ні мінялася,] а суть (сутність) залишається незмінною; залишитися вірним самому собі.
万不得已 wanbudeyl у крайньому випадку; у випадку крайньої нужди; при крайній необхідності; на худий кінець.
万测仪 w纟псбуі <测> пантбметр.
万端 wanduan тисячі мн.; різноманітний (різноманіття).头绪〜[от^т] тисячі всіляких (усяких) справ (питань); не знати, з якого кінця і починати;感慨〜впасти в сумний роздум; кого охопив сумний роздум; тисяча сумних думок тіснилися в голові (поглинали думи);变化〜[перетерпіти] тисячі (незліченну кількість; безліч) усяких змін і перемін; незліченні зміни; калейдоскоп;事 件变化〜калейдоскоп (калейдоскопічна зміна) подій.
万恶 wan'e [тричі] проклятий; ненависний.〜的 旧社会 прокляте старе суспільство;〜的殖民 主义者 прокляті (ненависні) колонізатори;〜 不赦немає кому прощення;〜不放的历史罪 人 закляті злочинці істбрії.
wan-er-baqian близько десяти тисяч; приблизно (майже) десять тисяч.
万分 wanfen надзвичайно; украй; дуже; найвищою мірою.〜高兴 надзвичайно (дуже) рад; надзвичайно зрадіти;〜当;已、бути вкрай обережним; будь обережним; - Ш Ш зачепити до глибини душі; надзвичайно (глибоко, дуже) зачепити; нескінченно вдячний; їй 恐〜б^ти в страшній тривозі; бути вкрай (страшно) стривоженим;这是〜 必要的 це вкрай необхідно; є в тім крайня необхідність;局势紧张〜обстанбвка надзвичайно (вкрай) загострилася; полбження стало найвищою мірою загостреним.
万福 wanfu уклін [зі складанням рук нижче правої сторони груди як знак вітання з боку осіб жіночої статі].道〜зробити уклін; поклонитися.
万古 wangti вічно; навік (навіки); [на] віки вічні. 〜不变 встановлений раз і назавжди; навічно; вічний.
万古长青 wangti chang qlng вічнозелений; жити вічно; жити в століттях.
万古流芳 wangu liufang прославитися на віка вічні; залишити вічну пам'ять (славу);вічна слава кому. '
71 贯 wanguan дуже багатий; величезне багатство.有〜家私 мати величезне багатство; надзвичайно багатий.
万花筒 wanhuatong калейдоскоп.
7J Ш ІТ ik wan jia denghu6 в усіх домах


826
світилися вогні; усе місто (селище) у вогнях; різнобарвними вогнями сяяло місто (селище).
万箭钻 ^ wan jian zuan хїп "простромлене болем (стрілою) серце"; серце кров'ю обливається. '
万劫不 £ wanjie bu fu ніколи вже кому-чому не відродитися знову; ніяк вже не відновити; зруйнований навіки.
万金油 w^ijTny6u 1)〈药〉ментолова мазь. 2) (比1喻万事通）всезнайка ч.，ж” розм” ірон.
万藏俱寂 wanlai ju ji [стояла, панує] повна (мертва) тиша.在〜的深夜у глуху ніч;在〜的 春長响起了轮船的$笛声гудбк пароплава пролунав у повній тиші весняного вечора.
万隆会议 W&nl6ng huiyi Бандунгська конференція.
万隆精祌 W合nl6ng jingshen дух Бандунга.
万马奔腾 wan ma benteng "нестримний і стрімкий біг десяти тисяч коней"; бурхливий (бурхливість); стрімкий (стрімкість).
万难 wannan (与Р常难）надзвичайно (украй) важко;(无法）неможливо; немає можливості; ніяк не можна (не).〜办 Щ надзвичайно важко (немає можливості) зробити;所清〜照 准 із проханням важко погодитися;我〜同意 при всім бажанні (ніяк) я не можу погодитися;这事〜同意 з цим ні в якому разі (ніж) не можна погодитися;关系已经破裂 了，〜挽回 розрив уже відбувся, і відносини неможливо (немає можливості, надзвичайно важко) знову відновити.
万难 wAnnSn (各种困难）усілякі (усілякі, усякі) труднощі.排除〜переборбти (усунути) всілякі труднощі, перебороти всілякі (усякого роду) труднощі.
万能 wanneng 1)(无所不能）всемогутній (всемогутність); 2)(有多种用途的） всемогутній (всемогутність), універсальний (універсальність).〜机床 універсальний верстат; 〜计算机 універсальна обчислювальна машина;〜钥匙 відмичка.
万能胶 wannengjiao універсшіьний клей.
万含巨钳 wannengqian < 机 > пасатижи мн.; універсальні щипці.
万能仪 wannengyi <天，PJ> універсал. 万年wannian —万古.
万年历 wannianli календар-довідник ч.
万念皆空 wan nian jie kong занурюватися в нірвану.
wan nian ju hui зовсім упасти духом.
万千 wanqian тисячі мн.; багатообразний (різноманіття); різноманітний (розмаїтість). 气象〜різноманіття (розмаїтість) явищ,变化 〜калейдоскбп; калейдоскопічна зміна.
7J 全 wanquan усебічний; надійний.〜之策 самий вірний (найкращий) план; усебічні [і надійні] міри;计出〜прийняти всі запобіжні заходи;为〜计 щоб передбачити все, щоб усе було передбачено (враховане).
万人空巷 wan геп k5ng xiang усі (тисяча людей) вийшли на вулицю.
万世 wanshi навіки; століттями; віковічний; вічний.千秋〜на віки вічні.
万世师表 wanshi shfbiao віковічний зразок (приклад).
万事大吉 win shi daji (指顺利）щастя й удача [у всіх справах]; усе йде благополучно; все добре; повне благополуччя; мир та благодать;
щасливий (благополучний) кінець (результат); увінчатися повним успіхом; кінець — [усій] справі вінець; справа в капелюсі прост.
万事亨通 wan shi hengtong усе йде благополучно (успішно); як по маслу.
万事起头难 wan shi qT tou nan найважче - це почати; у будь-якій справі початок важкий; лиха біда початок; перший млинець кбмом.
万事通 wanshit5ng всезнайка ч.，ж. (всезнайство) розм” ірон.; ходяча енциклопедія.
万寿菊 wanshouju <植> чорнобривці низькі; тагетес розпростертий.
万寿无疆 wan shou wu jiang довголіття; довге життя. 祝…万心无疆 бажати кому довголіття.
万水干山 wanshuT-qmnshan тисячі рік і гір; через [неприступні] гори і долини.
万死 wansi:罪该〜немає кому гідної кари; волаючі злочини;〜不辞[готбвий, піти] у вогонь і у воду; [готбвий] життям пожертвувати; [готбвий битися] до останньої краплі крові;〜——生 врятуватися від [майже] вірної смерті; врятуватися від неминучої загибелі (смерті); вирватися з пазурів смерті.
万岁w〗nsui 1)(永远存在)хай живе (用于祝祷)； ура (用于欢呼).中华乂民共和国〜！ хай живе Китайська Народна Республіка!高呼〜 кричати "ваньсуй" ("ура"). 2)(旧时称呼皇帝) Ваше (Його) [імператорське] величність.
wanwan обов'язково.〜要і兑明 обов'язково треба пояснити (роз'яснити) що;〜不可 ні, ні в якому разі (ніяк не можна); ні в якому разі не можна;〜不可粗心大意 ніяк не можна (ні в якому разі не, нікбли не) допускати недбалість;你〜别到那儿去 заради бога не ходіть туди;这事〜不能让人知道ні в якому разі не можна (ніяк не можна), щоб люди про це довідалися.
万无一失 wan wu yl shT ніякої помилки (похибки) не буде; нічбго не трапиться; нічбго не може статися; є абсолютна (повна) впевненість; абсолютно впевнена.
wanwu всі істоти; усе суще.〜之灵 цар природи; розум природи.
万物有灵论 w^iwCi youlinglun <哲> анімізм.
万向接头 wanxiang-jie-tou <技> кардан.
万象 wanxiang уся природа.〜更新 повне віднбвлення; усе відновилося; усе стає збвсім новим (оновленим); усе пішло (стало) по-новому;〜回春 уся природа оживає навесні; усе відродилося (відроджується) до життя.
万幸 wanxing до великого (великому) щастя; завдякіі щасливому випадку.文件没有被烧 掉，总算〜до великого щастя (завдяки щасливому випадку), папери не згоріли при пожежі; це ще велике щастя, що документи залишилися цілі від пожежі.
万一 wAny了 1)(形容极小部分）мільйбнна (незначна) частка; незначна частина; хоч скільки-небудь (мало-мшіьськи).非笔墨所 能形容其〜хоч скільки-небудь (мало-мальськи) передати словами і те
неможливо; важко знайти слова для опису; пером не описати; невимовний. 2)(意外变化） випадок; випадковість.以备〜про усякий випадок; на всякий пожежний випадок жарт.;以防〜щоб уникнути усяких випадків (несподіванок). 3)(表不假设）у [крайньому] випадку; якщо; [якщо] (понад, проти всякого) сподівання книжк. ~有什么 事у випадку чого;〜有什么意外，请马上通 知我 у випадку чого (у випадку чого-небудь екстреного) негайно повідомте мене;〜她不 来，那怎么办？ якщб паче сподівання що-небудь трапиться, негайно сповістіть мене; якщо (якщо паче сподівання) вона не з'явиться, то як тоді бути?
万应灵'^ wanying-lingdan усезцілювальний (універсальний) засіб; панацея книжк” ірон.
万有引力 \\^пуби-уїп1і <理> всесвітнє тяжіння; сила тяжіння.
万丈 wAnzMng (指很高）найвищий; височенний прост.; (J旨f艮深）найглибший; бездонний.〜高楼 неймовірної височини будинок; найвищі (височенні) будинки;〜深 渊 бездонна прірва; зяюча безодня;光芒〜 променистий; яскраво сяючий.
万众 wanzhong усі; весь народ; уся народна маса.〜欢腾 загальна (усенародна) радість; зрадів увесь народ.
万众一wanzhong уїхіп [усі] як один; [усі] як одна людина; одностайна (єдність).
7з 状 wanzhuang страшний розм.; жахливий розм.; нелюдський.痛苦〜стрйшні (жахливі, нелюдські) страждання;恐慌〜обійнятий жахом (страхом); бути в невимовному жаху; бути в жахливому сум'ятті;情况危险〜 полбження ставало вкрай загрозливим.
Л ^ і1 wanzi-qianhong море квітів; гама фарб (відтінків); різнобарвний; строкатий (строкатість); розцвіли сто квітів усіх фарб і відтінків; розцвіло море квітів усіх фарб і відтінків. ~ 总是春 пишно розпускаються
"квіти - сповіщання весни.
wan.
І7П wan жадати.
wan.
抚 wan грати, розважатися.
腕*.
Ш wan зап'ястя; рука.
腕骨 wangu〈解〉зап'ястя; кістки зап'ястя.
腕力 wanli сила руки.
腕足动物 wanzu-dongwu плеченогі; брахіоподи мн.
wan 另见 man man.
蔓win (能缠绕的莲)лоза.
尤 wang.
尤 wSng каліка, кривоногий.
wang.
旭 wang 1) виродок з вип’яченою груддю і запрокинутою головою (страждаючий лордозом); 2) вимучений.
低 wang.
Ж wang 1) виродок із випнутими грудьми та


827
закинутою головою (страждаючий на лордоз);
2) 	вимучений, слабкий.
汪 wang.
江1 w5ng〈量词>:—〜水калюжа води;—〜血 калюжа крові;两〜眼泪 бчі наповнилися сльозами.
汪 2 wang 〈象声> гйвкіт (гавкати); гавкати; брех (брехати) місц., прост.,狗一叫 собака гавкає (гавкає, бреше).
汪汪 wangwang у сльозах; зі сльозами.目艮泪〜 весь у сльозах; зі сльозами на очах.
汪洋 wSngydng безмежний; неосяжний.—片〜 безбережна (безмежна, неосяжна) водяна широчінь; безбережний (безмежний, неосяжний) водяний простір;〜大海 безбережне море; відкрите море; неосяжний океан;陷入'民战¥的〜大海之中б^ти (будучи) скинутим у безодню нарбдної війни;敌人胆敢来侵犯，我们就把他们消灭 在人民战争的〜大海之中якщб вороги насміляться напасти на нас, то ми потопимо (поховаємо) їх у безбережному морі нарбдної війни.
汪着 w§ng.zhe зібратися.地上〜水 на землі зібралася вода;眼睛里〜眼泪 зі сльозами на очах.
亡 wang.
亡wkg 1)亡失.2) —亡故•伤重身〜умфтивід важкої рани. 3)(死去的）покійний; померлий. 〜弟 покійний (померлий) брат;〜友 покійний (померлий) друг. 4)(灭亡）заггінути (загибель ж.).
亡故 wdngg{i вмерти; смерть ж.; померти (кончина).父母〜后 після кончини (після смерті) батьків;他父母早已〜батькіі в нього давно вмерли (померли); він давно втратив батьків.
亡国 wanggu<3 загибель країни; втратити свою національну незалежність; країна втратила (утратила) незалежність.〜之祸 погроза (нещастя) втрати незалежності країни;〜灭 种 кінбць державного і національного існування; як нація, так і держава перестали існувати;这有〜的危险 це загрожує загибеллю країни; так країна може загинути.
亡国奴 wanggu6nii раби мн.\ раби окупантів; колоніальні раби.
亡魂 wdnghiin дух; душу.
亡灵 wangling дух; душі,(幽灵）примара.
亡命 wdngming 1)(流亡）бігти (утеча); врятуватися втечею; опинитися в бігах.〜国 外 бігти за кордон; жити у вигнанні. 2)(不顾 性命）запеклий.〜之徒 шибеник розм.; зірвиголова ч.，ж.,розлі.; запекла голова.
亡失 wdngshT втратитися; загубитися.
亡羊补牢 wang yang Ьй lao "лагодити кошару тоді, коли уже виявлена пропажа вівці"; спізніле, розсудливість все-таки краще повної відсутності розсудливості; краще пізно, ніж нікбли.
忘 wang.
忘 wdng втрата пам'яті.
忘八 wangba 1) черепаха; 2) рогоносець; дурень.
忘八蛋 wdngb5dAn 1) яйце черепахи; 2) сволота, негідник.
wang.
惹 wang канатник {рослина, з якої виробляли мотузки).
T, wang.
王 wang 1)(君主）король ч.;(亲王）князь ч.;(首 领）цар ч.; голова */., ж., чого、кому-чомуу рот.百兽之〜цар звірів;百鸟之〜цар пірнатих. 2) <棋> корбль ч. 3)〈纸牌> король ч.
王八wdng*ba 1)(乌龟或鳖）черепаха. 2)(骂人 的话）рогоносець розм.
王朝 wangchao династія.
王储wSngcM (王子）принц;(王位继承人） спадкоємний принц; принц-спадкоємець; престолонаслідник; спадкоє мець престолу.
王道 wangdao доброчесне правління.
王法 wangfa [державні] закбни.目无〜не рахуватися ні з яким закбном;简直没有〜了 ！ зневажати закбном; ні закону, ні порядку!
王府 wangfu князівський палац.
王公 wdngg6ng (王爵和公爵）князі і герцоги; (泛指显贵爵位)іменита аристократія (знать). 〜大臣 князі і вельможі.
王宫 wanggong [королівський] палац.
ЗЕЖ wangguan корона.
王国 w^nggu6 1)(国家）королівство. 2)(指被某 种精神、现І所占*的地方）цйрство，自由〜 царство волі;必然〜цйрство необхідності;暗 无天日的〜цйрство беззаконня;他的灵魂深 处还是小资f阶级的〜у глибині душі в нього як і раніше панує дрібнобуржуазна психологія. /
王侯wdngh6u (王爵和侯爵）князі і маркізи;(泛 指显贵爵位）іменита аристократія (знать).
王后 wdnghdu 1)(王的妻子）королева. 2) <棋> королева; ферзь ж.; дама. 3) <纸牌> дама.
王牌 wdngpdi〈纸牌> кбзир •出〜ходііти з козиря; бити козирем; козиряти розм. 2)(指 最强有力的人物、手段等）к6зир м\ колір чого, книжк.手里的一张〜кбзир у руках у кого;最后一张〜останній козир;敌人的〜军 колір (добірні частини) ворожої армії.
ЗЕхК wangshul <VC> царська горілка.
王孙1 wdngstin (王公的子孙）нащадки родовитої знаті; діти з родовитих (знатних) родин; дворянчики і барчуки.
王孙2 wangsun <植> воронячі очі.
王位 wangwei трон; престол.登〜вступііти на трон (на престол);争夺〜боротьба за корону (за престол).
王爷 wang-ye Ваше (Його, їх) сіятельство.
王子 wangzi принц; королевич застар” народно-поет.
王族 wangzu члени правлячого дому.
网 w^ng.
网 wSng 1)(一种用具）тенета; сітка.角〜 рибальська сітка; невід;排球〜волейббльна сітка;织〜плбсти сітку; сіткоплетіння;撒〜 закинути сітку (невід);下〜ставити невід (сітка; тенета);球落〜м'яч у сітці; м’яч потрапив (полетів) у сітку;用〜捉住 піймати кого-що в сітку; піймати кого-що сіткою. 2)
(系统)мережа ж.电话〜теле^бнна мережа; 交通〜мербка шляхів сполучення;灌溉〜 зрошувальна мережа; мережа зрошувальних каналів;铁路〜мербка залізниць; залізнична мережа;商业〜торгбва мережа;医疗卫生〜 мережа охорони здоров'я. 3)(捕捉）ловити кого-що (лов). ~ 鱼 ловити рибу сіткою (неводом);〜得了 多鱼 виловити (піймати) масу риби. 4)(笼罩着）покритися сіткою.睡 眠不足，眼里〜着红丝від недосипання очі покрилися сіткою червоних жилок.
网究wangdou 1)(装东西的究子）сітка розм.; сітчаста сумка; авоська прост. 2)(鱼网的一 个部分)матня.
网巾 wSngjTn сітчаста хустка.
网开三面 w^ng kai san mian "розкривши сітку (тенета), дати рибі (звіру) піти"; виявити поблажливість (великодушність); бути поблажливим (великодушним); не бути дуже суворим.
网篮 wSnglan [плетений] кбшик [із сіткою].
网罗 wanglu6 1)—网 1). 2)(招致)залучгіти кого (залучення); вербувати кого (вербування).〜 人材 залучити (вербувати) талановитих людей.
网膜 wangm6〈解〉1)(肠网膜）саиьник. 2)(视 网膜）сітчаста оболбнка [ока]; сітківка; ретина.
网目 wSngmCi〈印〉сітка; меш. ~玻璃版 растр; 〜铜版 меццо-тинто невідм.
网屏 wangping <印> напівграфічний растр; напівтонове кліше.
网球 wangqiii 1) <休> теніс.打〜rpd™ в теніс;〜 比赛 тенісний матч;〜运动员 тенісііст; тенісистка. 2)(指球）тенісний м'яч.
网球场 wangqiuchang [тенісний] корт; [тенісний] майданчик.
网球拍 wangqiupai [тенісна] ракетка.
网眼 wangySn ячея [сітки].鱼网的〜ячеб невода.
网目艮衫 wangySnshan [натільна] сітка.
网状 wangzhuAng < 解 > ретикулярний; сітчастий; сіткоподібний; сетевидний.〜组织 ретикулярна (сітчаста) тканина.
网状脉 wangzhi^ngn^i <植> сітчаста жилка; сітчатонервова нервація; сітчастий нерв.
刼子wang.zi 1)(象网的东西）сітка. 2)(发网） сітка для волбсся; головна сітка [для зачіски].
w5ng.
枉 wang 1)(不合正道）несправедливо; неправильно; перекручено. 2)(使歪曲） зіпсувати що (перекручення); спотворити що (перекручування). 3)(冤屈）наклеп розм.; обмова розм.; несправедливе обвинувачення. 〜杀好人 страчувати безневинного (невинного); дарма страчувати людину;不〜 .杀一个好人 щоб не було ні одного безневинно (несправедливо) втраченого. 4) —* 枉然.〜花钱 витрачати гроші марно (на вітер).不〜我教你这一场не дарма (недаремно) я навчав тебе стільки років; j也〜 活了几十年，连这么简f的道理都不懂він даремно (марно) прожив стільки років на світі — навіть таких простих речей не розуміє.


828
枉法 wangfa порушувати закони; робити беззаконня,贪赃〜корупція (хабарництво) і беззаконня; хабарничати і зробити беззаконня.
枉费 wangfei даремно (даром, дарма) витрачати що.〜工夫 даремно витрачати час; дарма (даремно) гаяти час;〜>已、机 даремні (марні) старання (спроби, зусилля); скінчилося повним провалом; усе пішло на вітер; товкти воду [у ступі]; носити решетом воду;〜唇舌 даремно витрачати слова; дарма сперечатися.
枉然 wangran дарма; даремно розм.', даром; даремне роїд/.; марно; марне争辩也是 〜даремно сперечатися; сперечатися тут даремно (дарма);如果他不答应，还是〜усб (це) буде дарма (даремно), якщо тільки він не дасть згоди.
/j3E wang 另见 w^ng.
往wSng 1)(去)йти;’Ьсати (用于乘车、船)•徒步 而〜йти пішки;乘船前〜'ікати пароплавом (морем). 2)(向某处去)йти; їхати (_于乘车、 船)；направлятися; відправлятися. ^意欲f可 ~? куди ви збираєтесь [йти, їхати]?你〜哪里 去? Куди ви йдете (їдете, направляєтеся)? 3) (过去）минулий.
往常 wangchang звичайно (звичайність); завжди.,照〜的办法 у звичайному порядку;〜 不这样звичайно не так;不象〜一样не так, як звичайно;比〜回来得晚 повернутися пізніше, ніж звичайно (звичайно, завжди).
往返 wangfan туди і назад; в обидва кінці.为此 事〜奔走 бігати по цій справі;徒劳〜 праворуч бігати; даремна біганина;〜共五公 里 туди і назад (відстань в обидва кінця) п'ять кілометрів;〜票价六元 квитбк туди і назад (в обидва кінці) кбштує шість юанів; 公共汽车每日〜八次автббус рббить туди і назад 8 рейсів у день;到那里〜只要一天 щоб з'їздити туди і назад, потрібно лише один день;上海和青岛之间有轮船〜між Шанхаєм і Ціндао курсують пароплави.
往复 wangm— 往返.〜运动 поперемінно-поворотній рух; зворотньо- -поступальний рух;循环〜циклічний рух.
往还 w^nghudn —往来 2).有书信 ~ листуватися; вести переписування (кореспонденцію) з ким.
往来 wanglai 1)(来去）іти і приходити; [йти] туди і назад.街上〜的人4艮多на вулицях маса народу; на вулицях великий рух [пішоходів];郊区〜Й人很少 на окраїнах мшіо перехожих;我〜一般都是坐公兵汽车 звичайно я завжди їжджу автобусом. 2)(互 相联系）зн6сини лш.; зв'язок 友好 -[підтримувати] друзкні зв'язки (контакти); 我国人民同各国人民的友好〜更加广泛 розширяються дружні відносини між нашим народом і народами інших країн;业务上的〜 ділові відносини; діловий зв'язок;金钱〜 грошовий зв'язок;有〜мйти відносини з ким; підтримувати зв'язок з ким;同许多国家发展 经济、文化〜розвивати економічні і культурні зв'язки з багатьма країнами;不和 别人〜триматися на відльоті;朋友们都不和 他〜了 друзі відмовилися, від нього; друзі порвали з ним. 3) <会> контокорентний;
потбчний.〜帐户 контокорентний (потбчний) рахунок; контокорент;同业〜帐户 кореспондентський рахунок.
往年wangnidn у минулі роки;和〜大不相同 стшіо збвсім не так, як було; різко змінилося в порівнянні з минулим; різко змінилося в порівнянні з тим, що було в минулі роки (у минулому, раніш, колись).
往曰 wSngri у минулі дні; у минулому; колись.
往时 wangshi за старих часів; у минулому; раніш; колись.〜不大注意这些у колишні часи (у минулому, колись) на це не так зверталася увага; 一如〜усе залишилося як і раніше (по-старому); усе залишилося так (так само залишається), як і за старих часів (у минулому, раніш).
往事 wangshi минулі справи; минуле; колишнє; минуле.回首〜спбгади (думи) про колишнє (про минуле, про минулі справи);〜云烟 було, та загуло; було,та за водою пішло;— 症桩〜浮上他的心头картини минулого життя одна за іншою проходили перед його очима;现在这一切都已成了〜теМр усе це позаду.
往往 wangwSng часто; у більшості випадків; раз у раз; найчастіше рош.〜如此 так буває суцільно; так буває дуже часто.
往昔 wangxl у минулому; раніш; колись.
т .
ГЧІ wang
罔 v^ng 1) сітка, тенета; 2) ярмо, тягар.
罔不 wangbu немає таких, які б не...; всі, кбжний; завжди.
罔极 wangji не знати межи.
罔利 wangli намагатися нажити капітп.
罔闻 w^ngwSn не слухайте!
悄 wang.
惘然 wangran сам не свій; бути у [повній, крайній] розгубленості; розгублений.
辆 wang.
辋 w^ng обід.
魍W如g.
想魉 wangliang злий дух; нечиста сила; люті, застар.\ погань ж.; збірн., прост.
Т. wang
王 wang 1) царювати, керувати імперією; 2) бути вище, возноситися, розквітати; 3) відправлятися в шлях; 4) блискучий, яскравий.
wang
廷 wang йти, відправлятися.
妄 wang.
妄 wang (荒谬）безглуздий (безглуздість); абсурдний (абсурд);(狂妄）безрозсудний (безрозсудність, нерозсудливість); навіже- ний (навіженство).〜加猜疑 вгіявити безглузду (абсурдну) підозрілість; будувати безглузді (абсурдні) здогади;〜加干涉 нагло втручатися; нахабне втручання; ~ ±
сваволити розм/, сваволити розм.
妄动 wangdong безрозсудні (навіжені, необачні) дії; необачність; безрозсудність.不可这样- не можна діяти (надходити) та
нерозважливо (необачно, безглуздо).
wangnian нечисті помисли; брудні думки.
妄求 wangqiu божевільні (непомірні) претензії (вимоги).
妄人 wangren 〈书〉шаленець; безумець; навіжена (безрозсудна) людина.
妄图 w^ngtii марно [безглуздо] намагатися,〜复 辟 будувати навіжені (божевільні) плани реставрації; плекати ефемерну (марну) надію на реставрацію;〜称霸世界 безглуздо намагатися володарювати над усім світом: спроби установити своє панування над світом.
妄为w^ngwdi —妄动.胆大〜навіженство; шаленість застар.; божевілля; крайня нерозсудливість.
妄下雌黄 wang хіа cihuang говорити (тлумачити) [так], як кому здумається; критикувати криво і наскрізь; судити так, як заманеться.
妄想wSngxiang (不能实现的打算）неізб^тні мрії (надії, ілюзії)； ефемерна надія; порбжня витівка; марні надії;(荒谬命打算） безрозсудні (навіжені) спроби; порожні нісенітниці; маревні ідеї; божевільні наміри (плани).痴心〜дурні незбутні мрії; божевільні ілюзії; марні ідеї.
妄想狂 w纟ngxiangkudng〈医〉паранбя.
妄言wSngydn —妄语.
妄语 wAngyfi 1)(说假话）говорити неправду; (胡说）нести (говорити, пороти, городити, молоти) дурницю. 2)(虚妄的话）дуртіця розм.; абсурд.
妄自菲薄 wang zi feibo самознищення; самоприниження; вважати (визнавати) себе незначним (незначністю).
¥ 自胃 wang zi zun da самозвеличення; чванливість (чванство, чванливий, чванливий, чванитися); кичитися.
wang.
忘 wang —►忘і己.难〜的一天незабутній (незабутній) день;念念不〜з голови (з розуму) не йти (не вихбдити);〜得一干二净 абсолютно (остатбчно, збвсім) забути; вилетіти з голови (з пам'яті); з розуму (з голови, з пам'яті) геть;把自己的永西〜Й4 车上了 заб扣и і залишити свої речі в трамваї; 不能〜了别人的好处не можна (не) забувати [людське] добро;不温习就会〜забудеться без повторення;慢慢会〜的 мбже поступбво забутися;我一辈子也〜不了 я століття не забуду; нікбли мені не забути; я все життя буду пам'ятати;作者〜了一个重要的情节 автор випустив з уваги одну важливу обставину.
忘本 wangben забути [своє] минуле; забути, ким був.〜的人 людина, що не пам'ятає споріднення; людина, що забула, ким він був у свій час;不能〜не забувати своє минуле (про своє походження); не забувай, ким ти був у минулому; повинний пам'ятати своє минуле; повинний пам'ятати, ким ти був і хто ти є.
忘掉w》ngdi》o 忘记.〜疲劳забути утому; не знаючи утоми; без утоми; 7ІС远忘不拉党对 我们的关怀 нікбли не забудеться турбота Партії про нас.


829
忘恩负义 wang'en-fuyi відплатити кому чорною невдячністю; бути (виявитися) невдячним.
忘乎所以 wang hu suoyi поза собою; не пам'ятати себе від чого; запаморочилася голова; запаморочився розум.乐得〜поза собою (не пам'ятати себе, запаморочилася голова) з радості;胜利 了，不要〜не втрачати голови від перемоги.
忘怀 w&nghuSi —忘记.难以〜вйжко забути; не забувається;留下了难以〜的印象 залишилося від чого незабутнє враження;使 人不能〜 кому нікбли [цього] не забути; нікбли не забудеться.
忘记 wSngji забути кого-що, про кого-що, з иезнач.; повернути в небуття що; пустити в непам'ять що, розм.完全〜了 збвсім (абсолютно) забути; випустити з голови (з пам'яті); з розуму (з голови, з пам'яті) геть;〜 锁门заб^ти замкнути двері;〜告诉大家 забути усім сказати;〜自己的责任 забути свій борг;别〜,今天支部开会не забудьте (не забувайте), що сьогбдні нарада осередку;我 们永远不会〜，我们的胜利是革命烈士用鲜 血换来的 ми нікбли не забудемо, що наша перембга добута кров'ю полеглих революціонерів.
忘年交 wangnianjiao друзі (дружити), незважаючи на різницю в роках.
忘情 wAngq丨ng 1)(无动于衷）у змозі забути кого-що, про кого-небудь; байдуже відноситися до кого-небудь. не В ЗМОЗІ забути;不能〜не в змозі байдуже відноситися. 2)(感情不能节制）у самозабутті.〜地歌唱 б^ти в самозабутті (із самозабуттям).
忘却 w合ngqu色一> 忘记.被〜викреслити з пам'яті; 许多往事早已〜了 багйто чого з минулого вже давно позабувалося (забулося);他无法〜 她所说的话 він ніяк не міг забути (стерти з пам'яті) сказані нею слова.
忘我 wangw6 самозабутній (самозабуття книжк.); самовідданий (самовідданість); беззавітний.〜精神 самовідданість; самозабуття книжк.;〜劳动 самовіддано трудитися; трудитися до самозабуття;〜地为 人民服务 беззавітно (самовіддано) служити народу.
忘形 w^igxing забутися; поза собою від чого; не пам'ятати себе від чого.丨|参阅“得意忘形 deyi wangxing”.
忘性 wang.xing безпам'ятність.〜大 слабка пам'ять; дірява голова (пам'ять).
旺 wang.
旺w^ng—•旺盛.火燃得很〜яскраво запалав (палає) вогонь;炉子〜起来了 гребка розгорілася (запалала);购销两〜ширбко проводиться закупівля і прбдаж;花开得正〜 квіти пишно (бурхливо) розцвіли;斗志甚〜 сповнені бойового духу.
旺季 сезон пожвавлення; [самий] сезон. 西瓜〜[сйме] сезон кавунів (кавунам);营业〜 сезон торгового пожвавлення; період
пожвавлення в торгівлі;现在正是水果的〜 тепер сезон фруктів (фруктів); зараз самий сезон для фруктів.
E^wangsheng кипучий; полум'яний; висбкий. •的精力кипуча енергія;〜的革命精神
полум’яна революційність;〜的革命热情 висбкий революційний ентузіазм (підйбм); 士气〜висбкий бойовий дух;花园М的花弃 得十分〜сад у пбвному кольорі;我国人民的 革命精神越来越〜з усе більшою силою виявляється революційний дух нашого народу.
ЙЕЯ wangyue місяці пожвавлення в торгівлі.
wang 另见 wang.
往 wang (朝):〜里看 дивитися усередину;〜前跑 бігти вперед;〜左转 повернути вліво (ліворуч);〜回走 йти назад (назад); вертатися; ~家里走 йти (повернутися) [до себе] додому; 〜城夕卜去 виїхати за місто;〜山下去 спускатися з гори;〜东而去 відправитися (піти, поїхати) на схід (до сходу);〜明Р里去？ куди йти?
往后 wanghou надалі; у подальшому майбутньому.〜可要努力 наділі треба намагатися;〜的曰子还要好过життя надалі (у майбутньому) стане ще кращим.
望*g.
望 1 w&ng 1)(往远处看）дивитися [вдалину] на кого-що.登山远〜дивитися вдалину з гори; 向天上〜了〜подивитися (глжути) на небо; 急忙地对他〜了 一眼швидко глянути на нього; кинути на нього швидкий пбгляд;从 这里〜不至її大海 звідси море не видно; звідси моря не бачити (не побачити). 2)(探望） відвідати кого-що; провідати кого-що, розм. 回乡〜父母 приїхати на Батьківщину відвідати (провідати) батьків. 3)(希望） сподіватися на що，з неознач. (надія); бажати чого, з неознач.大喜过〜б^ти (почувати себе) на сьомому небі від радості; надзвичайно зрадіти; 一无所〜ні на що не сподіватися (розраховувати);丰收有〜є надія (можна сподіватися) на багатий врожай;难〜成功 важко сподіватися (мало надії) на успіх;我〜 他早日归来 бажаю, щоб він раніше повернувся. 4)—望子.5)(对着）用第三格 表达.〜我点点头кивнути мені [головою];〜 他笑了 笑 посміхнутися йому.
望2 w&ng 1)(夏历每月十五日的月相）повня. 2) —望日.
ШШ wangban [дерев'яний, плитковий] настил даху.
望尘莫及 wang chen mo ji кому далеко до кого; недоступно для кого; сильно відстати від кого-чого; [ніяк] не погнатися за ким-чим.
望穿秋水w&ng chuan qiu shui ->望眼欲穿.
望而却步 wang er que bu спасувати ким-чим; відступити перед ким-чим.
II Щ -Щ： wang ег sheng wei випробувати боягузливе почуття побачивши кого-чого; виявити боягузтво перед кому-чому\ злякатися перед ким-чим; злякатися побачивши кого-чого.
望风 wangfeng бути готовим; спостерігати кого-що, за ким-чим (спостереження).
М Д ЇЇП wang feng ег tao при першому наближенні ворога бігти, куди очі дивляться (бігти без оглядання, дати стрекача).
望风披靡 wang feng plrnT бігти в паніці при першому наближенні ворога; відступити в беспорадку (звернутися в панічну втечу)
побачивши супротивника.我军所到之处，敌 А 〜усюди， куди вступає наша армія, супротивник звертається в панічну втечу.
望见 wangjian побачити кого-що.
望楼 w&ngl6u <建> бельведер.
望梅止揭 wang mei zhi ke потішати себе порожньою надією; паліатив книжк.\ паліативна міра.
望日 wangri 15-е число по місячному календарі.
望文生义 wang wen sheng yi тлумачити (розуміти) що тільки буквально.
望目艮欲穿 wang yan yu chuan все переглянути (прогледіти); виглядіти ока прост.; у болісному чеканні.
望洋兴叹 wangyang xing tan визнати (вважати) що для себе недосяжним (недоступним); розписатися у своєму безсиллі.
望远镜 wangyuanjing зорова (підзорна) труба; (双筒望远镜）бінокль ч.天文〜телескбп;反 射〜рефл豸кт9р;照相〜фототелескбп;〜制造 телескопобудування.
望月 wAngyuS <天> повня.
望子 wang-zi полотняна вивіска [у вигляді прапора].
望族 wangzu <书> знать ж.; знатний рід.
危
wei.
危 w6i 1) —►危险.转〜为安 запобігти небезпеці; вивести кого-що з небезпечного полбження.
2)(使处于危险境地）загрожувати (погроза).
3)(临死)бути при смерті.病〜хвбрий при смерті;临〜пбред смертю.
危殆 weidai 〈书〉вкрай небезпечний; бути на краю загибелі; бути на краю труни (могили) (只用于指人).
危地马拉人 гватемалець;
гватемалка.
危驾 weidij <书> агбнія.病情〜стан хвброго дає найсерйозніші побоювання [за його життя]; хвбрий лежить в агонії (при смерті).
危害 weihai шкодити кому-чому (шкода); губити кого-що; загрожувати (погроза).〜分 子 шкідницький елемент; шкідник;〜健康 губити здорбв'я; шкодити (заподіяти шкоду) здоров'ю;〜生命 згубити чиє життя; зазіхнути на чиє життя;〜安全 ставити під загрозу;〜社会秩序 порушити суспільний порядок;〜社会的行为 соціально небезпечні дії.
危害性 weihaixing шкідливість; згубність.
危机 weijl кризис.经济〜економічна криза;资 本主义总〜загальна крііза капіталізму;转嫁 〜 перекладання криз; [перекладати, звалювати] із хворої голови на здорову;〜四 伏 усюди криються небезпеки (підводні камені); з усіх боків загрожують небезпеки; переживати всебічну кризу; небезпека підстерігає на кожному куті; загрожує небезпека на кожнім кроці.
危及w6iji—危害.〜人民利益на шкоду народним інтересам; нанести (заподіяти) збиток інтересам народу;〜安全 загрожувати життю; ставити під загрозу життя.
危急 weiji загрозливий; критичний.在〜中 бути в небезпеці; бути в критичному положенні; tf?势〜полбження критичне (загрозливе);伤 Щ 〜вкрай серйозне поранення;〜关头


830
критичний момент; грізна година;〜万分 у смертельній небезпеці; на краю загибелі; між життям і смертю.
危局 weijti небезпечне полбження; небезпека.
ІоІ'Щ weiju страшитися.
危难 weinan лихо; серйозна небезпека.在这〜的 时亥!1 у ці важкі (важкі) дні; у цей серйбзний момент; у грізну годину;在祖国〜的时候 у момент смертельної небезпеки для Батьківщини; у грізну годину іспитів для Батьківщини;从〜中救出 вііручити/сого-м/с? з лиха; врятувати кого-що від смерті.
危如累卵 w6i ru lei luan [створилося] загрозливе становище; полбження стало загрозливим; вкрай небезпечно; на волосок [від загибелі]; на волоску [від загибелі]; висіти (триматися) на волоску.
危亡 weiwang смертельна небезпека; смертельно небезпечний; загибель ж. (згубний).
危险 weixiSn небезпека (небезпечний); погроза; (可能发生的危险）риск.〜标志знак небезпеки;〜物品 небезпечний предмет;〜人 物 небезпечна людина; 亍为 небезпечна дія; 〜的道路 небезпечний шлях; небезпечна дорога;病得很〜небезпечно занедужати;遭 受〜піддаватися небезпеці (ризику);预防〜 попередити небезпеку;冒着生命〜з ризиком (з небезпекою) для життя; ризикуючи життям;没有〜ненебезпечно，безпечно;这没
# 	ft & 〜нем^є в цьому якої-небудь небезпеки (якого-небудь ризику);这建筑物 打倒 W 的〜цьбму будинку грозить (загрожує) обвап.
危险性 w^ixiSnxing небезпека; ризик,毫无〜без усякого ризику; безпечно;有某种程度的〜є деякий ризик;有发生水灾的〜існ^є (є) погроза повені; загрожує повінню.
危象 weixiang <医> криза; криз; перелбм.
危言耸听 w6i yan song ting лякати добрих людей [усякими неіснуючими страхами]; розповідати всякі пристрасті; роздутий (роздути що) розм.
Ж 夕 wei zai danxl є смертельна небезпека; бути (знаходитися) на краю загибелі.
威 w5i.
威 wei —»•威风 1).〜震全国 врізити всю країну; 〜震一日寸 ім'я чиє в той час гриміло по всій країні (по усьому світі).
威逼 weibl загрожувати (погроза); насилувати кого-що (насильство); неволити кого-що, рот.〜利诱[діяти] шляхом погроз і обіцянок (підкупу); погроза і спокуса; не карбованцем, так дрюччям; не погрозою, так обіцянками.
威风Wgif^ng 1)(使人敬畏的声势或气派） величний (бравий, значний) вигляд; міць ж.; могутність.大显〜показати свою міць (свою могутність);摆〜бравірувати чим;〜凛凛 бравий; войовнича постава; войовничий вигляд;打掉反动资产阶级的〜зн^ти пиху з реакційної буржуазії;〜被打掉了 могутності кого покладений кінець;把他弄得〜扫地 розбити (розвіяти) дощенту його колишній престиж;这就大夭资产阶备的〜，大长革命 人民的志气 цим була остатбчно знята пиха з буржуазії і також сильно піднятий бойовий
дух революційного народу. 2)(形容有威风） величний; значний; бравий; грізний,他穿_Ь 军装显得很〜у військовій формі він має дуже бравий вигляд.丨| 参阅“耍威风 shuS weifeng,}.
威吓 weihe залякувати кого-що (залікування); лякати кого-що (лякання); грозити; загрожувати (погроза),用手枪〜грозити (загрожувати) кому револьвером;他们〜不倒 我们 не залякати їм нас.
威力 weili могутність; міць ж.; сила.国家〜 могутність (міць, сила) країни;军事 ~ військбва сила (міць);〜无穷 невичерпна міць; всесилля книжк.;〜无比 незрівнянна міць;有无比〜не мати собі рівного по силі (по могутності);无比巨大的〜ні з чим не порівняна колосальна сила;在抗灾斗争中发 挥了〜у боротьбі зі стихією позначилися (проявилися) чиї могутні (могутні) сили.
威名 weiming висока репутація; бойова слава. ~ 四震 бойова слава (ім'я чиє) гримить на увесь світ.
威权 weiquan [могутність і] влада; всесилля влади.凭 f昔〜користуючись могутністю і владою; спираючись на силу влади.
威慑 w6ishS злякати кого-що (лякання),〜力量 що лякає (стримуюча) сила;〜政策 політика лякання (залякування, стримування);〜手段 стримуючий засіб.
威士忌 weishiji скроні.
威望 weiwang престиж.崇高〜висбкий престиж; 为 了 保持〜для збереження престижу;有〜的 人 людина з престижем;〜降低了 низько упав престиж;我国的国际〜日益增高 міжнарбдний престиж нашої країни з кожним днем (неухильно) підвищується.
威武 weiwu войовничий (войовничість); бравий.才目貌~ войбвничий (бравий) вид;战 士军容〜бравий вид бійців; браві бійці;以〜 严整的阵容向前行进йти в бойовому порадку (ладу).
威武不屈 weiwil bu qii кого не зломити ні погрозою, ні силою; не здатися перед насильством; не злякатися погроз; стійкий; безстрашний.〜的精神 безстрашний дух; стійкість; безстрашність.
威胁 w6ixi6 загрожувати (погроза).使…受到〜 ставити під загрозу кого-що;受到严重的〜 поставлене під серйозну загрозу;在...〜之下 під страхом чого; під загрозою кого-чого;采 取〜手段 діяти погрозами; прибігати до погроз;用武力相〜загрожувати силою зброї; брязкання зброєю;〜的目光 загрозливий (грізний) погляд;不怕〜не злякатися (не злякатися, не побоятися) погроз; не піддаватися погрозам.
威胁 14 weixiexing загрозливий [характер].〜的 声明 загрбзлива заява.
威信 weixin авторитет; престиж книжк.政治〜 політичний кредит (авторитет);〜今艮高的人 людина з великим ім'ям (впливом); впливова людина; 享有很高的〜мйти великий авторитет у кого;提高〜підняти престиж; підвищити авторитет;丧失〜втратити авторитет;破坏〜підірвати авторитет (престиж); дискредитувати кого-що; ~降;(氐 впустити авторитет;〜扫地 остатбчно
втратити авторитет; авторитет чий низько упав;使…〜扫地 дискредитувати кого-що; 使自己〜扫地 скомпрометувати себе в очах кого.
威严w6iydn 1)(有威力而严肃的样子）владний (владність); грізний (грізність).〜的目艮神 владний (грізний) погляд;神色〜мйти владний (грізний) вигляд;水兵们...地站在 甲板上 матроси грізно стояли на борту. 2) (威风）грЬність (грізний).封建家长的〜不再 存在了 остатбчно зникла (пропала) уся грізність глави феодальної родини (феодального роду).
weiyi величавість.
隈
限 wei 1) закрут; звивина; 2) закуток.
激 W6i.
微 wei мілкий дощик. w6i.
根 wei n，5rrd дверного шарніру.
薇 W6i.
薇 w6i 1)〈植〉чистоУст япбнський (Osmunda japonica Thunb.)； 2) горошок; 3) родова морфема для ряду рослин.
銀 w6i.
賴 wei 〈动〉червона солдат-риба, червона білка-риба (Holocentrus ruber).
g w6i 另见 w6i.
萎w6i (衰落)：气〜занепйсти духом;买卖〜了 застій у торгівлі;价钱〜下来了 ціни понизилися.
逢 w6i.
逵迤 weiyi звивистий (звиватися); витися.出路 ~ звивиста гірська дорога; в'ється дорога серед гір.
催 w6i.
假w6i —假依.〜在母亲的怀里горнутися (тиснутися) до грудей матері.
假依 weiyi горнутися до кого-небудь; тиснутися; притискатися до кого-небудь.
蔵 wei.
ШШ weirui <书> густий (густота); густолистий; густолистий.
崴 wei 另见 wai. weiwei висбкий.
煨
wei.
煩 wei 1)(煮）млбїти що (томління спец.); гасити що (гасіння); варити на повільному вогні що.〜鸡 млоїти (гасити) курку; варити на повільному вогні курку. 2)(烤）пекти що. ~甘薯 пекти батат.
微 wgi.
微w6i 1)—>微小；微细；微微1).〜动 ворушитися; дещо чув; краєм вуха чути;相 差甚〜невловима (незначна) різниця. 2)(主 单位的百万分之一)мікро-.
微安 w6i•如 <电> мікроампер.


831
微安计 wei'anji мікроамперметр. 微波 w6ib6 <电> мікрохвііля.
微砘 weibo скромний (скромність); убогий (убогість).〜的收入 мізерний (незначний) прибуток;〜的工资 скромний заробіток;〜的 Й金вбогі засоби; ffi愿意尽士〜的力量я готовий прикласти свої скромні зусилля.
微不足道 wei bu zu dao настільки незначно (мізерно, малозначно), що нема що говорити. 〜的人 незначна людина; незначність; порожнє місце;〜时问题 малозначне питання;我个人的作用是〜的моб особиста роль отут занадто незначна, не варто про неї і говорити.
微程序 w6ichdngx(i <技> мікропрогрйма.〜装置 мікропрограмні пристрої; 〜设计 мікропрограмування.
微词 weici <书> схована критика; тонкий натяк [на недоліки]; невдоволення.
微电池 wgidiAnchi <电> мікроелемент
微电极 weidianji <电> мікроелектрод.
微电路 wgidianKi <电> мікросхема.
微电子学 weidianzixue мікроелектроніка.
微法 <电> мікрофар^да.
微分w6i位n <数> диференціал.〜方程
диференціальне рівняння.
微分器 w6ifBnqi диференціатор.
微分学 weifenxue < 数 > диференціальне числення.
微风w6ifBng l)(轻微的风)[легкий] вітерець. 2) <气> вітер у 3 бали; слабкий вітер; бриз спец.
微伏 w6ift <电> мікровбльт.
微观 wgiguan <理> мікро-.〜世界 мікросвіт; мікрокосм;〜现象 мікроявище;〜经济 мікроекономія;〜经济模式 мікроекономічна модель.
微亨 weiheng〈电〉мікрогенрі невідм., ч.
微乎其微 wei hii qi wei мікроскопічний (мікроскопічність); мізерний (мізерність); надзвичайно (мізерно) мало.
微积分 wgijTfBn <数> диференціал й інтеграл; диференціальне й інтегральне числення.
微积分学 w6ijT侘nxue <数> диференціальне й інтегральне числення.
微贱 w6ijmn низький; низи лш.，розм.
微晶 w6ijTng <矿> мікроліт; мікрокристал.
微居里 wgijiiW <理> мікрокюрі невідм., ч.
微克 w6ik 会 микрограм.
微粒 w6ili I) <理> корпускула спец.\ тільце; частка. 2) <生物> мікросбма.
微量 weilmng мікродоза; мікрокількість; мікро-, 〜化学мікрохімія;〜元素мікроелемент;〜天 平 мікроваги мн.
微米 wiimT мікрон.
微秒 weimiSo мікросекунда.
微妙 w5im&o тонкий (тонкість); делікатний рот. (делікатність).两国关余中的〜时刻 своєрідний момент у відносинах двох країн; 问题相当〜питання дбсить тонке (делікатне, лоскітливе);他们的关系很〜відносини в них не такі вже прості.
微末 w6imd незначний (незначність); скромний (скромність); дріб'язковий (дріб'язок).〜的贡
献 незначний внесок (скромний внесок; скромна лепта);〜的细节 дріб'язкові подрббиці; дріб'язки лш.;〜的成/就 незначний (незначний) успіх; успіх дуже скромний.
ШШШ weirongliang мікролітражка.
微写і weiruo слабкий (слабість).〜的声音 слабкий звук;〜的 Р日光 слабке світло сонця; 〜的希望ббязка надія;〜的多数незначнй більшість.
微商 w6ish§ng <数> похідні
微升 weisheng мікролітр.
weishengwu мікроб; мікроорганізм, weishengwuxue мікробіологія.
微生物学家 weishengwuxuej іа мікробіолог.
微调 w6itido〈无线> підстрбювання.自动〜 автопідстроювання.
微瓦 weiw3.〈电〉мікроват.
微瓦计 weiw^ji микроватметр.
微微 w6iw6i 1)(稍微）злегкй; ледь; ледве; мало-мало.能〜听到的声音 ледь чутаий звук; 〜一Щ ледь посміхнутися; листя
дерев злегка (ледь помітно) погойдувалися; 麦穗〜下垂 злегка (ледве) звішувалося колосся пшениці. 2)(主单位的一万亿分之一) мікромікро-.〜法拉 мікромікрофарада.
Ш Ш weixi тонкий (тонкість); дрібний (дрібність).〜的管子 тонка трубочка;〜的事 情 дрібні справи;〜的嗓音 дріб'язок; ріденький голос.
微 <1、 weixiSo незначний (незначність); найменший; малюсінький розм.明Р 怕是〜的 进步也应该重视нехйй прогрес навіть і незначний (дуже малий, малюсенький), але все-таки варто звернути на це належну увагу.
微笑 weixiao посміхатися (посмішка).报以〜 обдарити посмішкою;欣然〜щгіро посміхатися;会心的〜розуміюча посмішка.
微 型 weixing мікролітражний; сверхмініатюрний; мікро-. 〜汽车 мікролітражний автомобіль;
мікроавтомобіль; ~电动机 мікродвигун;〜零 件 мікромініатюрні деталі;〜火箭 мікроракета;〜电视机 мікротелевізор;〜电子 计算机 мікрокомп’кггер.
微型化 weixinghua мініатюризація; мікромініатюризація.无线电电子器材的〜 мікромініатюризація радіоелектронної
апаратури.
微血管 wSixuSguSn <解> капіляр.
微言大义 wei yan da yi глибокий зміст [слів].
微音器 weiylnqi <电> мікрофон.
微震 weizhen мікроземлетрус.
微质点 w6izhidian <理，化> мікрочастинка.
wei.
巍蛾 wei'e величний (величчя); величезний (громадність); висбкий.〜的群山 веліічні (величезні, висбкі) гори.
巍然 weiran високо і велично.〜蛇立 високо і велично підніматися (підніматися); велично (величаво) височіти.
巍巍w5iw6i —巍蛾.
为
wei 另见 wei.
为 1 w6i 1)(做，行）діяти (дія); надходити (вчинок); робити що.所作所〜усе, що хто зробив; усі «ші. вчинки (дії); усе зроблене ким. 2)(充当）як; у якості кого-чого;用第五格表 达.聘请老工人〜顾问запросити старого робітника в якості (як) консультанта; запросити консультантом старого робітника; 选他〜代表обрйти його депутатом;任他〜秘 书 призначити його секретарем;以…〜馆 він був призначений секретарем; користатися чим як принадою ^як принаду);以此〜例 узяти це як приклад; ставити це в приклад; 以...〜借口 під приводом чого;以助人〜乐 знахбдити задоволення (задоволення) у допомозі іншим;以…〜条件 ставити що умовою; за умови; під умовою;以…〜依据 вихбдити з чого; спиратися на що; на підставі чого; на основі чого;无产阶级领导 的、以工农联g〜蕋础的国家держйва， керована робітничим класом і заснована на союзі робітників і селян;以建立共产主义〜 目的的革命 революція, яка поставила своєю метою створення комунізму;以延安〜中心的 革命根据地 революційні збройні бази з центром у місті Яньань- 3)(成为） перетворитися в що; звернутися в що.合而〜 一 з'єднати, що воєдино;化〜乌有 зійти на нівець;变沙漠〜良田 перетворііти пустелю в родючі поля;分〜若干项 розділити на параграфи;每十人〜——组 кожні десять чоловік складають одну ланку. 4)(是）є.小心 〜是 будь обережний! обережність нікбли не заважає;长〜两米 довжина — два метри;〜时 尚早 довжиною в два метри; зараз ще рано; тепер ще не час;期限〜三个月 термін — три місяця; терміном на три місяці;假期〜一个月 час відпустки — один місяць;运费每吨公里 〜五元 плата за перевезення — п'ять юанів за тоно-кілометр; плата за перевезення обчислюється в розмірі п'яти юанів за тоно-кілометр;中每人良共和国首都〜北京 столицею Китайської Народної Республіки є Бейцзин;关心他人比关心自己〜重 піклуватися про інших більше, ніж про себе.
为2 we| (被）一般用动词的被动态形式表达.〜 实际所必需 диктується (диктуємий) фактичною необхідністю;〜仇者快，亲者痛 викликати радість у ваших ворогів і засмутити наших близьких;他〜人所骗 він був обманутий [іншими]; його обдурили [інші];这种艺术形式〜广大人民所喜闻f见 цей вид мистецтва користується великою популярністю серед широких народних мас.
为3 wei <书> (表示疑问)：何以家〜？ до чого тоді Батьківщина? навіщо тоді потрібна батьківщина?
为非作歹 w6if§i-zu6dSi діяти чорні (темні) справи; діяти (зробити) дивовижний (важкий) злочин; чинити (діяти, робити) усякого роду зло; робити численні (усілякі) злодіяння; чинити беззаконня.
为富不仁 wei fu bu ren жадібний і жорстокий (безсердечний),〜的地主 жадібні і жорстокі поміщики.
为害 weihai шкодити кому-чому (шкода); принести шкоду кому-чому.〜人民 принести шкоду (на шкоду) народу;〜非浅 заподіяти великої шкоди; нанести чималий (значний) збиток.


832
为难wSindn 1)(难应付）затруднення,感到〜 почувати затруднення;感到有点〜трбхи здивований [і не знає, як бути];使人〜 ставити людину в складне (в скрутне полбження);左右〜бути (знаходитися) в складному і не знати, як бути;脸上显出〜的 神色 почуття складності з'явилося (написане) на обличчі кого\ 他的处境很〜він опинився в дуже скрутному положенні;你有什一么〜的 事，可以说出来 ви мбжете сказати, які у вас [є] проблеми. 2)(习难）створити складності кому; робити неприємності кому.故意〜 навмисно створити проблеми (зробити неприє мності) кому; зробити що на зло: стати (стояти) впоперек дороги ко. вставляти (ставити, кидати) ціпка в колеса: 这是照章办事，不是故意跟你〜так покладаються за правилами, а не те, що робиться вам на зло.
为入 weiren вести (тримати) себе; триматися.〜 IE'Ж вести (тримати) себе добре; триматися добре; людина порадна;他〜很公正 він як людина дуже справедлива.
为生 weisheng жити чим, на що; годуватися чим. 无以~ чимось (нема на що) жити;靠打猎〜 помишляти (жити, годуватися) полюванням; 靠卖文〜жііти літературною працею:解放前 他父亲靠卖菜〜до звільнення його батько годувався продажем зелені в роздріб.
为首 w6ish6u очблюваги/сого-гг/о.以…〜的代表 团 делегація, очолювана ким; делегація на чолі з ким; делегацію очолював хто.
为所欲为 wSi su5 yu wei робити усе, що хочеться (прийде в гблову); робити все, як заманеться (здумається); діяти по своїй сваволі; дати собі повну волю; сваволити розм.; сваволити розм.; своя рука владика.不 能~ не могти діяти, як кому взд夕мається; не в змозі діяти вільними руками;殖民主义在与Ь 洲〜的时代已经一去不复返了 навіки пішов той час, коли колоніалізм міг сваволити в Африці.
为伍 weiwu вести компанію з ким; бути в рядах кого,羞与〜 вважати для себе ганьбою (ганебним) бути в рядах кого.
为止 weizhi по що; включно; до чого,自一曰起 到十五日〜з 1-го по 15-е [включно];到今日〜 донині; до сьогоднішнього дня;展览会展出 到三十日〜вііставка триватиме до 30-го включно.
wei.
□
口 wei знак, що заміняє пропущений в тексті ієрогліф.
韦 wei.
韦 wei 1) м'яка шкіра; м’який, слабкий; 2) захищати.
闱 wei.
闱 wei 1) бокові ворота; 2) царські палати; 3) внутрішні приміщення буцинку.
wei.
tt wei духм，яна подушечка.
^围 wSi.
涠 wei стояча і каламутна воді wei.
fia wei 1) твердий; 2) висбкий, шановний, wei.
嵬 wei 1) висока гора; вершина гори; 2) пляшка для вина.
Щу/еі.
墟w6i另见w6i.
薇 w6i.
薇W占另见W6i.
魏W钆
魏wSi另见wSi.
摯і
Ш wei великий бик.
w6i 另见 хй.
好田 weitmn 〈农〉заливні поля, захищені насипами.
ЙР 垸 weiyuan дамба.〜工程 спорудження (будівництво) дамби.
坪子w6i*zi 1)(防水护田的堤岸）дамба; насип і.围子 w6i-zi 1).
3^. wei.
违wei 违反；违抗.〜令непокора (не підкоритися) наказу;〜警 порушувати міліцейські (поліцейські) правила;有〜原і义 розходитися (йти врбзріз) із прийнятим рішенням; суперечити первісній постанові.
违勘 wei'ao суперечити розм.; ослухатися розм.; перекірливий.〜父母 суперечити батькам; ослухатися батьків;〜命令 ослухатися наказу.
违糊症 wSi’AozhSng < 医 > негативізм; контралізм.
违背w6ib& —违反.〜良心йти проти сбвісті;〜 本意 проти власної волі;〜真理 грішити проти істини; суперечити істині; розходитися з істиною;〜人民的意志 всупереч (йти всупереч) волі народу; йти врбзріз з волею народу; йти проти волі народу;〜诺言 порушити слово; не стримати слово.
违法 weifa порушити (переступити) закбн; протизаконний (протизаконність).〜行为 протизаконний вчинок; правопорушення спец/, ~ 舌L 纪 порушення закбнів і дисципліни; беззакбння;又才于〜舌L乡己分子及 时地给以应得的处分вчасно і належним чином карати порушників закбнів і дисципліни.
违法者 weifazhe правопорушник спец.; порушник закону.
违反 weifan порушувати що (порушення); [йти] проти чого; йти всупереч чому; йти врбзріз з чим; грішити проти чого; усупереч чому; відходити від чого (відхід).〜交通规贝1J порушити правила вуличного руху;〜政策 відходити від політики; йти врбзріз з політикою;〜党纪 порушити партійну дисципліну;〜常规 порушити звичайні правила; вийти з рамок; відступити від звичайних правил;〜常 і只 всупереч (огидно) здоровому глузду; грішити проти (йти проти) здорбвого глузду;〜历史发展规体 суперечити закону розвитку історії; ~马克思 列宁主义签本原理відхід від основних
положень марксизму-ленінізму;这是根本〜 他的意愿的 це в корені йде врбзріз з його бажанням.
违犯 weifan порушити що (порушення); переступити що, книжк.〜国法 порушити (переступити) державний закон.
违禁 weijin порушити заборону; всупереч забороні.他身上带着一卷〜的文件при ньому був згбрток паперів заборонного характеру.
违禁品 weijinpm3a6op6HeHi предмети (товари).
违抗 weikang не підкорятися кому-чому; непокора; протидіяти кому-чому (протидія). 〜命令не підкоритися наказу;〜上级指示 протидіяти (не підкорятися)
розпорядженням начальства.
违心之论 wei xln zhT lun говорити не те, що сам думаєш (думає); говорити всупереч сбвісті і переконанню; грішити проти сбвісті.
违约 weiyue порушити дбговір.
违约金 w€iyu6jfn <法> неустбйка.
围
wei.
Щ wei 1)(圈обнести що; огородити що (обгородження).用筒色把花园〜起і обнести (огородити) сад огорожею. 2) 围 攻；围困.被〜потрапити в оточення; виявитися в оточенні; бути оточеним. 3)—> 围绕1)，2);囤拢.团团〜全сісти в коло. 4)(襄 起来）закутати кого-що; загорнути кого-що; пов'язати кого-що.〜上围巾 закататися (пов'язатися) шарфом (хусткою). 5)〈量词〉 обхват; охват.大树有几〜粗 тбвсте дерево в кілька обхватів (охоплень).
围捕 weibii обкласти кого-що (обкладання); влаштувати облаву на кого-що.〜狗熊 влаштувати облаву на ведмедя.
围场 weichang місце полювання [для імператора й аристократів].
Щйі weicheng міцність (місто) в облозі.
围攻 weigong осадити що (облога); оточити кого-що; взяти в обхват кого-що; концентричне настання.〜% Аї осадити місто;〜敌军主力 оточити (взяти в обхват) головні сили супротивника;遭到〜піддйтися оточенню і нападу; абсурдні міркування відразу стали об'єктом загальної критики.
围歼 weijian облава.
Шй weijiao каральний похід; облава.〜土匪 влаштувати облаву на бандитів.
围巾 wSijfn кашне невідм.., шарф;(女用围巾） хустка; шаль ж.
围困 wdikCm обкласти кого-що (обкладання); оточити кого-що (оточення); взяти змором (на змор) кого-що.〜要塞 обкласти (оточити, взягги змором) фортецю;团团〜 <军> повне оточення; взяти (загнати) в казан(мішок) кого.
Н^§ weilie облава.
围拢 weilong обступити кого-що\ оточити кого-що (оточення).〜在故事员的周围 обступити (оточити) оповідача.
围盘 weipan 〈机〉обведення розм., спец.; обвідний апарат.
围屏 weiping ширма.
围棋 weiqi 1) <棋> облавні шашки (гра між білими і чорними шашками на дошці,


833
розділеної 19 подовжніми і поперечними лініями).下〜грати в облавні шашки. 2) (f旨 棋子）шашка [для гри в облавні шашки].
围墙 weiqiang забір; огорожа.
围裙 weiqun фартух.
周绕 weirao 1)(环绕）оточувати що (оточення); обгинати що (огибання); оперізувати що (оперізування).海》¥〜着大陆 моря й океани оточують (оперізують) материк;公路〜着山 的四周 шосе обгинає гору (йде навколо горіі). 2)(出着转）навколо чого.〜着轴旋转 обертатися навколо осі;〜着运动场跑步 бігати навколо спортивного майданчика. 3) (针对）навколо чого,〜着这一个问题进行辩 论 дискусія велася (йшла) навколо одногб цього питання;谈话始终〜着一个话题 розмбва ведеться увесь час на ту саму тему.
Ш 网 wdiw3ng невід.
围涎weixian —围嘴儿.
围岩 w泛іуйп 〈地质 > що вміщає (бічна, навколишня) порода.
围住wdzhCi—,围1)，2)，3)，4).用围巾〜脖子 закутати шию шарфом; замотати шарф навколо шиї; 一大群人〜了 他 його оточила велика юрба;孩子们〜了女教师діти обступили вчительку;敌人被团团〜вброг потрапив у повне оточення (у мішок, у казан).
围子 wizi 1) (土围子）вал;(墙围子）огорожа. 2) -> 帷子 w6i*zi.
围嘴儿 weizuir [дитячий] нагрудник; слюнявчик рот.
诡 wei.
桅灯 weidgng 〈船〉топовий (клотиковий) вогонь; клотиковий ліхтар.
桅项 wdidlng <船> топ щогли; клотик; клот.
桅杆wSig§n 1)(挂帆的杆子）щогла. 2)(船上挂 信号等的高щогла.
桅桁 wSihdng <^А>ранг6ут.
桅樯weiqiang —桅杆.
惟“і.
惟 wdi <fi> тільки; лише.
惟独 wSidu єдино; тільки; лише.〜为此 єдино через це;大家都走了，〜我留了下来усі пішли, і тільки (лише) я один залишився;入 家都睡了，〜他还在工作усі вже сплять, він єдиний, хто ще продовжує працювати; усі вже СПЛЯТЬ, ТІЛЬКИ він один продовжує працювати.
惟恐 weikong тільки і боятися (побоюватися) з неознач.\ єдине побоювання.〜落后 тільки і боятися (побоюватися), як би не відстати від інших; єдине побоювання в кого — це стати (бути) відсталим;〜天下不舌L усіляко прагнути до створення у світі хаосу і безладдя； тільки і потрібно кому, щоб були безладдя; тільки до того й прагнуть, щоб були безладдя.
惟利是图 wei li shi tu меркантильний підхід (дух); погоня за наживою (за користю); спрага наживи (до наживи); меркантилізм книжк.; користолюбство.
惟妙惟肖 w6i miao wei xiao ні дати ні взяти; точнісінько; як живий; як дві краплі води [схожий на кого].
惟命是从 wei ming shi cong покірно підкорятися; беззаперечно слухатися (підкорятися); незмінно підкорятися волі кого; сліпа покора; танцювати під чию дудку (по чиїй дудці).
fS我独尊 wei wo du ziin ставити себе вище усіх.
惟一 wSiy了 єдиний.〜可行的道路єдиний можливий шлях;〜正确的路线 єдино правильна лінія;〜合法的政府 єдиний законний уряд;这是〜的办法 це єдиний вихід; це єдине, що можливо зробити;他是〜 知道这事的人 він єдина [людина], хто про це знає;社会实践是检验；理的〜标准 суспільна практика — єдиний критерій істини.
惟有 w6iy6u тільки; лише.〜一条出路 залишається тільки (лише) один вихід;〜他 人知道 тільки (лише) він один знає;〜这样 才行 тільки так і можна.
wei 另见 w6i.
“唯成分论 'Veichengfenlun "однобоке випинання класової приналежності".
唯理论 \у6Ш1йп <哲> раціоналізм. 唯理论者 w6ilHCinzh6 раціоналіст; раціоналістка.
唯利是图w6i li shi tu—>惟利是图w石li shi tu.
唯灵论 weilinglun〈哲〉спіритуалізм, weilinglunzhe спірітуаліст.
唯美主义w€im6izhtiyi <文> естетизм,〜观点 естетство. 唯美主义者 wSimgizhiiyizhS естет.
唯名论 wSimingKin〈哲〉номіналізм.
唯名论者 weiminglunzhe номіналіст.
唯能论 weinenglun <哲> енергетизм.
唯能 і仑者 weinenglunzhS енергетик.
“唯条件论” wSitidoji^nKin тебрія "умови — передумови у всіх справах"; тебрія "умова для умови"; фетишизація умов.
唯我主义 w6iw6zhtiyi <哲> соліпсіізм.
唯我主义者 w6iw6zhtiyizh6 соліпсист.
‘‘唯武器论”wSiwtiqiKin "тебрія всемогутності зброї"; "теорія безмежної сили збро'Г'; тебрія "зброя вирішує все".
唯物 wSiwO <哲> матеріалістичний.〜辩证法 матеріалістична діалектика. 唯物论w丨iwtiKm <哲> —唯物主义. 唯物史观 wSiwCi shiguan <哲> матеріалістичне розуміння історії.
唯物主义 wSiwiizhtiyi <哲> матеріалам，辩证〜 діалектичний матеріалізм;历史〜історичний матеріалізм; 机械〜 механістіічний (механічний) матеріалізм; 〜 观 点 матеріалістична точка зору.
唯物主义者 w6iwiizhfiy'izh6 матеріаліст; матеріалістка. 唯心wSixTn <哲> ідеалістичний.这种看法是〜 的 це ідеалістична точка зору.
唯心论wdixInKin <哲> 唯心主义.
唯心史观 wSixTn shiguan <哲> ідеалістіічне розуміння історії.
唯心主义wdixTnzhiiyi <哲> ідеалізм.主观〜 суб'єктивний [ідеалізм;客观〜об'єктивний ідеалізм;〜世界观 ідеалістичний світогляд.
唯 С、主义者 weixlnzhiiyizhe ідеаліст; ідеалістка. 唯意志论 wSiy'izhitAn <哲> волюнтаризм. 唯意志论者 w6iy'izhilCinzh6 волюнтарист.
帷―
帷 wei полог.
帷幕 weimu завіса; драпіровка.挂上〜завісити що задрапірувати що.
帷幄 wSiwd) намет.
中隹〒 wei-zi фіранка.
參隹wei.
维持 weichi зберігати що (збереження); підтримувати що (підтримування).〜生活 підтримувати існування (життя); жити на що; годуватися чим;〜现状 зберегти існуюче полбження (колишній вигляд);〜秩序 дивитися (спостерігати) за порядком; охороняти (дотримувати, підтримувати) порядок;〜友好关系 підтримувати дружні відносини з ким-чим;能〜多久？ як довго протримається?这些钱〜不了一个月цих грошей не вистачить на місяць;历史上所有 的统治阶级都是依靠暴力〜统治的з історії всі панівні класи трималися у владі, спираючись на насильство;反动派的政权已 经〜不下去了 реакціонери вже не в змозі протриматися (залишатися) при владі.
维管束 wdiguSnsM < 植 > [судинно-волокнистий, провідний,
судинний]пучок.
维护 wdihCi 1)(维持保护）захищати що (захист); відстоювати що; охороняти що (охорона книжк.); дотримувати що; зберігати що (збереження).〜正义 захищати (відстоювати) справедливість;〜团结，反对分裂 борбтися в захист згуртованості, проти розколу;〜民族 独立 захищати (відстоювати, охороняти) національну незалежність; ~两国人民的友 谊 зберігати дружбу між народами двох країн;〜公共利益 охороняти (дотримувати, захищати) суспільні інтереси;〜社会治安 боротьба за суспільні інтереси; охорона суспільного порядку;为了〜祖国统一和民族 团结 в ім’я захисту єдності Батьківщини і національної згуртованості. 2) <机> догляд (доглядати) за чшг, обслуговування (обслуговувати що).技术〜технічне обслуговування; техобслуговування;设备的 〜дбгляд за устаткуванням.
维妙维肖 wei miao wei xiao 惟妙惟肖wd miao wei xiao.
维尼论 weinilun вінілон.
维生素wSishgngsCi <药> вітамін.含〜的植物 вітаміноносні рослини;〜А вітамін А;〜В1 вітамін В1; тіамін; аневрин; анейоин;多种〜 полівітамін;〜缺乏 вітамінонедостатність;〜 缺乏病 авітаміноз.
维生素学 weishengsuxue вітамінологія, weishengsuyuan провітамін.
维吾尔人 Weiwu'erren уйгур (уйгурський); уйгурка. 维吾尔语 weiwu'6ryu уйгурова мова. 维吾尔族 W6iwii’6rzii уйгури лш.
维系 weixi зберігати що (збереження); підтримувати що (підтримування).〜人心


834
підтримувати (зберігати) є дність у народі.
维新 weixln реформа; віднбвлення.〜运动 рух за реформи.
维修 weixiu обслуговування (відхід) і ремонт. 机器〜обслуговування і ремонт машини.
w6i.
Ш wei <动> косйтка.
芦 wSi.
芦 wei бутон, wdi.
Й wei палаючий, блискучий, wei.
玮 wei дорогоцінний, wei.
诿 w6i 1) турбувати; 2) доручати; 3) звалювати вину на іншого.
療 wei.
痏 wei рубець, шрам.
魄w钆
隗 wei стрімкий, wgi.
軌 wei 1) переплітатася; 2) збиратися; накопичуватися. wSi.
顔 wdi спокійний; тихий; заспокоюватися.
題 w6i.
題 w6i 1) справедливий; 2) погоджуватися; давати згоду; так! правильно, вірно!
嗥 wSi.
暗 wdi блискучий, сяючий; сяяти.
服 wSi.
月畏wei另见нііжче
月畏月委胺 w^ineitu! 1) жирний, гладкий; 2) нерухливий.
碼 wSi.
碼 w6i коток для обмолоту. wSi.
Щ wei 〈动〉мечоносний осетр (Psephurus gladius); 2) тунець.
w6i.
伪 w6i 1)(虚假的）помилковий (неправда ж.); фальшивий (фальш ж.); підроблений (підробка); липовий прост.; лже-; псевдо-; квазі-.〜科学 лженаука; псевдонаука;〜艺术 псевдомистецтво;〜学说 псевдовчення; помилкове навчання;〜理论 лжетебрія;去〜 存真 відкинути помилкове, зберегти щире. 2) (不合法的）незаконний (незаконність);(傀僻) маріонетковий.〜组织 незаконна організація; 〜政府 маріонетковий (незаконний) уряд.
伪币 wgibi фальшива монета; підроблені (фальшиві) гроші.
伪紗 wgich5o 1)(假钞）фапьшііві (підроблені) гроші. 2)(伪政权发行的钞票）папербві гроші, випущені маріонетковою владою.
伪称 wgicheng видавати себе за кого-що.
伪古典主义 wSigtidianzhtiyi <文>
псевдокласицизм; лжекласицизм.
伪卷云 weijuanyun <气> лжепір，ясті хмари; помилковий сиррус помилкбві (грозові) пір'ясті хмари.
伪军 weijun маріонеткові війська;(伪军士兵） солдати маріонеткових військ; маріонеткові солдати.
伪君子 weijunzi лицемір; лицемірка; ханжа ч., ж” розм.; фарисей; фарисейка; лицемірна людина.
伪 # weishan лицемірний (лицемірство, лицемірити); святенницький (святенництво); фарисейський (фарисейство); лжедобро- чесність ж. (лжедоброчесний); облудність (брехливий).〜的面孑L фарисейський вид; під пригожою маскою (личиною);〜的话 лицемірні (фарисейські) фрази;〜行为 лицемірний (святенницький, фарисейський) вчинок; лицемірне (святенницьке, фарисейське поводження; лицемірство; святенництво; фарисейство.
伪书 weishil підроблена (підроблена) книга; книга несправжня, у ній ім'я автора (рік видання) викликає сумнів.
伪托 weituo видати що за що; під ім'ям кого; під чужим ім'ям.这部小说〜是名作家的作品цей роман був виданий як здобуток відомого письменника.
伪造 weizao підробити що (підробка); фальсифікувати що (фальсифікація); підлог. 〜文件 підробити (фальсифікувати) документ; підробка документа;〜货币 підробити гроші; виготовлення фальшивих грошей; фальшивомонетництво; 〜历史 фальсифікувати історичні факти; фабрикувати (фальсифікувати) біографічні дані; написати помилкову біографію;后面两 个译法指伪造个人р史);〜的证4 фальшиве (підроблене липове) посвідчення;
фальшивий (підроблений) документ;证件原 来是〜的 посвідчення виявилося фальшивим (фальшивкою).
伪 证 weizheng помилкове показання; лжесвідчення спец.
伪证人 weizhengren лжесвідок; лжесвідок.
伪政权 weizhengquan маріонеткова влада.
伪装 w6izhu§ng 1)(假装）прикидйтися (удаваний, удавання, удаваність);
маскуватися (маскування, маска); видати себе за кого-що.〜виряджатися в тогу революціонерів; ~ 进步 прикидатися (маскуватися) передовим; видавати себе за передового; 〜积极 прикидатися (маскуватися) активістом; видавати себе за активіста;〜中立 мнима нейтральність; маскуватися нейтралітетом;〜马克歹0宁主 义 маскуватися під марксизм-ленінізм;坏人 总是〜-己，搞阴,谋，耍两而派шкідшіві елементи завжди діють під маскою, інтригують і порушують;帝国主义的〜全被 揭穿了 були зірвані всі маски з імперіалістів; була викрита вся облудність (удаваність) у поводженні імперіалістів. 2) 〈军〉
маскування (маскуватися).入工〜штучне маскування;天然〜прирбдне маскування; 大炮〜起来маскувати знаряддя. 3)(伪装的东 西）маскування; маскарад; маска.这迫使侵 略者撕掉自己的〜Це змусило агресорів скинути із себе весь маскарад; це змусило
агресорів зірвати свою маску.
伪装月艮 weizhuangfu маскувальний костюм; масккостюм; маскхалат.
weizhuangwang <Щ-> маскосітка ж.
伪足 weizu〈动〉ложноніжка; псевдоподія.
w6i.
伟大 weida великий (велич); величний (величчя).〜的祖国 велііка Батьківщина;〜的 党велгіка Партія;〜的社会主义建设великі (велетенські, грандіозні) будівництва соціалізму;〜的场面 величне видовище;〜的 气魄велетенський рбзмах;社会主义的〜胜 禾!1 великі перемоги соціалізму.
І$Ш weijl великі подвиги (досягнення); великі справи.作出空前的〜зробііти небувалі в істбрії великі подвиги.
伟晶岩 w6ij了ngydn〈矿> пегматит.
伟人 weiren велика людина.
业 weiye <书> великі справи; великі діяння (подвиги, досягнення).
Щ wei.
Щ wei —華子.〜席 цинбвка з очерету; очеретяна цинбвка.
Щ 范 weibo фіранка з очерету; очеретяна (очеретяна) фіранка.
華塘 weitang зарослий очеретом ставок.
wei-zi <tt> очерет болотний (звичайний).
尾wei另见уї.
尾 w6i 1)—尾巴 1)，2).鱼〜риб*ячий;机〜хвіст літака;船〜корма;无〜的безхвбстий;秀〜的 куций; 2)(末端）кінець.无头无〜без початку і без кінця. 3)(没有 了结的事情）залишок; хвіст/юзуи. 4)〈书，量词>:三〜鱼 трирііби.
尾巴w6iba 1)(动物的尾巴）хвіст.有〜的 хвостатий;摇〜вертіти (виляти) хвостом;夹 着〜підкрутити (піджати) хвіст;夹着〜逃跑 "бігти, піджавши хвоста. 2)(物体的尾部） хвост.飞机〜хвіст літакй; хвіст комети.
指跟在别人后面跑的人）хвіст; луна.他到 明UL，你也$艮到哪儿，简直成了他的〜了 кудаі він — туди і ти, ти прбсто став його тінню (хвостом). II参阅“翅尾巴 qiao w6iba”.
尾巴主义 wgibazhtiyi <政> хвостизм.
尾巴主义者 weibazhtiyizhe хвостист розм.
尾部 w6ib(i 1)(动物尾部)хвостовий відділ.鸟的 〜的习习毛 кермові (хвостові) пера в птаха. 2)(物体尾部）хвіст; корма.列圭的〜хвіст потяга.
尾大不掉 wei da bu diao громіздкість, при якій важко керувати.
尾骨 weigu <解> куприк спец.; копчикова кіста; хвостець; зфостиль ч., спец.
尾花 weihua кінцівка; віньєтка [наприкінці книги, глави, статті, смуги і т.д.].
尾矿 weikuang <矿> хвости лш.
ЖШ weiqi <动> хвостовий плавець.
尾欠w6iqiAn 1)(有一小部分没有偿还或交纳） недоплата (недоплатити що, чого). 2)(没有 偿还或交纳的一小部分）ЗІПИШОК заборгованості; рестант спец.; недоїмка (指 税款尾欠).
尾声w6ish6ng 1)(乐章的最后一部分）кінцівка. 2) <文> епілог; кінцівка. 3)(结束阶段） кінець; заключний акорд. 接近〜 наближатися (підходити) до кінця; 7_К库工程 接近〜буцівниціво юдбймища наближається до


835
завершення (добігає кінця).
尾数 w6ishii 1) <数> мантиса. 2)(零数）
залишок суми; залишкова сума.
尾随 w6isui переслідувати по п'ятах; йти слідом.
weiyi <^> [хвостове] оперення.
讳wei
纬w6i 1) <纺>—纬纱.2)<地理>—讳度.南 〜південна широта; ：!匕〜північна широта;:}匕 〜五十五度四十五分55°45’ північної широти.
纬度 w6id{i〈地理〉широтй спец.\ градус широти.地理〜географічна широта;天文〜 астрономічна широта;〜相同[знаходитися] на одній широті з чим.
纬度圈 w6id(iqu5n〈地理，气〉кбло широт; широтний (рівнобіжний) коло.
纬纱 w6ish5 <纺> утік збірн” спец.; утокова нитка (пряжа).
纬线wgixi^n 1)—炜纱.2) <地理，气> паралель ж” спец.; широтна лінія.
委 wei.
委1 wgi 1)~>委托.〜以重任доручити кому важливу справу; призначити кого на відповідальний пост. 2)—委弃.~之于地 кинути що на землю (на підлогу). 3)(推卸) звалити що на кого-що, розм. \ перекласти що на кого-що.〜罪于人 звалити (перекласти) провину на інших; із хворої голови на здорову [звігіювати, перекладати]. 4)(委员 会）-кому.党〜парткбм.
委2w6i <书>—委实.〜系实情дійсно (насправді) це було так; це суща правда.
委顿 w6id(in утомлений (утома); млявий (млявість).
委 过 waiguo звалити (перекласти) відповідальність (провину) на кого; із хворої голови на здорову [звалювати, перекладати].
委陵菜 weilingcai <植> перстач китайський.
委靡 w6imi (意志消沉）занепадницький (занепадництво); пригнічений (пригніченість); занепад духу;(没有精补）млівий (млявість); що розкис розм.精神〜 стомлений вигляд;〜不振 впасти в прострацію; знаходитися в прострації; бути в упадочном настрої; бути в подавленому стані; випробувати занепад духу; почувати себе подавленим;〜不振之气 атмосфера упадку і зневіри.
委内瑞拉人 Weineiruilaren венесуелець (венесуельський); венесуелка.
委派 weipai призначити кого (призначення).〜 职务 призначити кого на посаду; надати (дати) кому посаду (роббту);〜…在大使馆工 作 призначити кого на роббту в посольство.
委弃 w6iqi кинути кого-що.〜不顾 кинути без жалю; залишити без уваги.
委曲 w6iqii 1)(弯曲）звгівистий (звивистість, ізвиватися); зиґзаґоподібний.〜的溪流 звивистий (зиґзаґоподібний) струмочок. 2) (曲折）звивистий; зиґзаґоподібний; складний.〜і羊尽 складний і ретельний.
委曲求全 wSiqu qiu quan поступитися (пожертвувати) своїми інтересами заради загальної справи.
委屈 w6iqu 1)(冤枉）[незаслужена] образа.觉 得〜 оборюватися несправедливістю; образитися; 一 肚子〜пбвний образи; бути вкрай скривдженим;诉〜виливати скарги;
викласти (вилити) свої образи. 2)(让人受到 委屈）скривдити кого-що.对不起，〜你久等 了 вибачте, що змусив вас довго чекати;谁 也不会〜你 ніхто тебе не скривдить.
委任wSirSn 1)—委派.被〜为... одержати призначення; бути призначеним ким;〜统治 <政> мандат;〜统治地 <政> підмандатна теритбрія;〜统治国〈政> мандатарій. 2)(旧 时指官阶）посада чиновника останнього розряду (класу).
委任状 weirenzhuang мандат.
委实w6ishi дійсно; справді.要做好〜不那么容 易 дббре це зробити дійсно (справді) не так легко.
委琐 weisuo <书> 1)(琐碎）дріб'язковий (дріб'язковість); дрібний (дрібність); незначний (незначність); дріб'язковий прост. 2)—狼weisuo.
委托 weituo доручити кому-чому що，з неознач. (доручення); довірити кому-чому що, з неознач.; акредитувати когось-щось (акредитування) спец.选民对代表的〜накйз виборців депутату;接受〜прийняти доручення;受人〜бути повіреним у чому; за дорученням кого;受…的全权 за уповноваженням чиїм;撤销〜 <商> ревокація; 〜他送一封信 доручити йому доставити лист; 〜…领钱 довірити кому одержати гроші; 〜... 代办 доручити (довірити) кому справу; уповноважити кого на ведення справи; покласти на кого комісію; акредитувати кого (后面两个译法用于代理收款或进行交易)；〜 他管理的财产довірене йому майно.
委托人 weituoren довіритель; довірителька; комітент спец.
委托书 w6itu6shii довіреність.领款〜 довіреність на одержання грошей;取消〜 знищити довіреність.
委婉 weiwan тактовний (тактовність); делікатний (делікатність); дипломатичний (дипломатичність).〜的借口 делікатний (слушний) привід;〜的答复 делікатна (тактовна, стримана, дипломатична) відповідь;〜地指出错误 тактовно (делікатно) вказати на помилку;〜动听 сказано делікатно (м'яко), але перекбнливо;〜词语 <语> евфемізм.
委员 wgiyudn 1)(委员会成员）член [комітету, комісії]; комітетник прост.筹备委员会〜 член підготовчої комісії;政府〜член уряду; 党委〜член парткому;常委〜член бюро; член постійного комітету;中共中央〜член ЦК КПК. 2)(特派员）комкор.人民〜 нарбдний комісар; військовий комісар.
委员会w6iyudnhui 1)(地方政府或政府部门的 名称）комітет.革命〜революційний комітет; 体育运动〜комітет зі справ фізкультури і спорту. 2)(集体领导组织）комітет.中国共产 党 中央〜 Центральний комітет Комуністичної партії Китаю;常务〜 постійний комітет; &支~ бюрб об'єднаних осередків;越层〜первинний комітет;编辑〜 редакційна колегія. 3)(为完成一定任务而设 的专门组织）комісія.资格审查〜мандатна комісія;特另ij〜спеціальна комісія;选举〜 виборча комісія;联合〜змішана комісія;筹 备〜комісія з підготовки чого;学术〜вч豸на
рада;由五人组成的〜комісія в складі 5 чоловік.
委员长 weiyuanzhang голова комітету (комісії).
委罪 weizui звалювати (перекладати) провину на кого; із хворої голови на здорову [звалювати, перекладати].
娓
wei.
妮娓 weiwei красномовний (красномовність). 说得〜动听 розповідати захоплююче (цікаво); сказано красномовно і перекбнливо; заливатися солов'єм жарт.;〜不倦 говорити красиво і без угаву.
萎
wei 另见 wei.
weihuangbing <^> хлороз спец.; хлороанемія спец.; бліда неміч.
萎靡 wdiml —委靡 wSimT.
萎蔫 weinian 〈植〉зів'янення (в'янути); зав'ядання (зав'ядати); чахлий, хирлявий.
萎缩 weisu5 1)(干枯）зів'янути; зав'янути; зачахнути; атрофуватися (атрофія спец.).老 年〜стареча атрофія;子宫〜атрофія матки; 视神经〜атрофія зорового нерва;人〜了 людина збвсім зачахла;花草都〜了 завинули всі квіти і трави. 2)(衰退）падати (падіння); 资本主义经济日趋〜занепйсти. еконбміка в капіталістичних країнах з кожним днем занепадає.
萎陷 w6ixi&n〈医〉спад (спасти).静脉〜спад вени;〜疗法 колапсотерапія.
萎谢 weixie зав'ядати (зав'ядання) в'янути (в'янення); марніти; відцвітати
(відцвітання).
РШ wei 另见 w€i.
weiwei <^> шанобливо підтакувати кому-чому; так, так.
唯唯诺诺 w6iweinuonuo підтакувати розм. (підтакування).
Ш
wei.
狼琐 w6isu6 паскудний (паскудність); вульгарний (вульгарність).为人〜людііна з паскудними (вульгарними) манерами.
狼褒 weixie непристойний (непристойність); паскудний (паскудство, соромітництво) прост., сальний (сшіьність).言语〜[говорііти] непристойні (паскудні) речі (слова); говорити непристойності (паскудства, сальності); здійснювати непристойні (некрасиві) вчинки; • допустити
непристойність; паскудничати прост.
凄 wSi.
痿 w6i〈医〉атрофія.
~R wei.
卫 wei —> 卫护.保家〜国 оборбна батьківщини і захист домашнього вогнища.
卫兵 weiblng варта; вартовий охоронець рот.
卫道 weidao захист старих моральних засад.
卫道士 wbidAosh丨―卫道者.资本主义忠实的〜 вірний поборник капіталізму.


836
Л it # weidaozhe охоронець моральності; поборник книжк.
卫队 weidu охорона; варта застар.
卫护 weihu захищати кого-що (захист); охороняти кого-що (охорона); відстоювати що (відстоювання); на варті чого [стояти, бути]; встати на варту чого, висок.〜人民的 利益 захищати (охороняти, відстоювати) інтереси народу; стояти на варті народних інтересів.
卫矛 wdimdo <植>6606001 打.
卫生w6ish5ng 1)(保护健康，预防疾病）гігієна; охорона здорбв'я.〜习惯 звичка до чистоти; 不〜的习惯антисанітарні звички;〜常识 елементарні знання з гігієни;〜防疫站 санітарно-епідеміологічна станція;〜体操 <体> гігієнічна гімнастика;群众性爱国〜运 动 масовий патріотичний рух за дотримання правил санітарії і гігієни. 2)(合乎卫生的情 况)санітарія; гігієна.饮食〜гігієна харчування;劳 〜гігієна праці; if 胃〜 суспільні санітарні умови;〜情况 санітарний стан;有〜设备的房子 квартира із санвузлом; 检查〜санітарна перевірка; перевірка гігіє ни і санітарії;讲〜дотримувати правила гігіє ни; 注意公共〜стежити за санітарними умовами.
卫生部 weishengbu міністерство охорони здорбв'я.
卫生带 weishengdai гігієнічний бинт.
卫生间 weishengjian ванна і вбиршіьня; санвузол.
卫生裤 weishengku теплі трикотажні кальсони.
卫生王求 weishengqiu нафталін [у кульках], weishengxue гігієна.
卫生学家 weishengxuejia гігієніст.
卫生衣 weishengyl теплий трикотажний тільник.
weishengyuan санітар; санітарка.
卫生院 weishengyuan здравпункт; лікарня.公社 〜лікарня народної комуни.
卫生纸 weishengzhi туалетний папір.
卫士 weishi—卫兵.
卫戍 weishu:〜部队 гарнізон;〜司令 начальник гарнізону;〜司令部 штаб гарнізону.
卫星 weixlng 1) <天> супутник; сателіт спец. 2) (附属的）-супутник; -сателіт.〜城 місто-супутник; місто-сателіт; 〜 国 країни-сателіти мн.; держави-сателіти мн. 3) (人造卫星）супутник.人造地球〜штучний супутник Землі;通讯〜супутник зв'язку;生 物〜біосп細ик;气象〜метеорологічний супутник; метеоспутник; 〜气象学 суп^тникова метеоролбгія;〜式飞船 корабель-супутник ч.;放〜запустити супутника;〜进入轨道 супутник виведений на [свою] орбіту.
wei 另见 wdi.
为wdi 1) —►为了.〜祖国增光прославляти Батьківщину;不〜名利 не ганятися за особистою славою і вигодою;〜革命多打粮 робити більше зерна заради революції;〜真
理而奋斗борбтися за істину;〜革命事业献 出生命 віддати життя за справу революції;〜 劳动人民的幸福而工作працювати заради блага трудящих; працювати на користь трудящих;〜便于工作起见для (з метою) зручності роботи;〜艺术而艺术 мистецтво для (заради) мистецтва;这是〜集体的利益做 的 це зрбблено в інтересах колективу (у колективних інтересах);我们必须〜实现这 —任务尽最大的努力для здійснення цієї задачі ми повинні докладати максимальних зусиль. 2)(给，替）для кого-чого;用第三格 表示.〜人民服务слушіти народу;〜人民飽 身弓尽摔 віддавати народу усі свої сили:〜人民 立功 робити подвиги в ім'я народу;〜…效劳 зробити послугу кому;这是〜谁买的？ це для кого (кому) куплено?大家〜他着急 усі хвилювалися за нього; усі турбувалися про нього;他〜我创造了必要条办він створив мені (для мене) потрібні умови.
为何 weihe що; чому отчого; навіщо; для чого; заради чого; до чого.
为虎傅翼 wei Ьй fu уі сприяти темним силам (діянням); підсилити (збільшити сили)
ЛИХОДІЯ.
为虎作伥 wei hu zuo chang допомагати лиходію в його злочинах; бути посланцем зла (лиходія, ворога, у злодіяннях).
为 了 w合і.іе для чого; заради чого; в ім’я чого; щоб; для того, щоб; потім; щоб; так, щоб; з метою чого; з метою чого, з неознач.\ за що; на предмет чого.〜赢得时间[для того,] щоб згаяти час;〜共同事业 заради (в ім'я, для) загальної справи;〜в інтересах спільної боротьби проти ворога;〜祖国的荣 誉 в ім'я честі і слави Батьківщини;〜完成计 戈ij з метою (з метою) виконання плану; щоб виконати план; для того (з тим), щоб виконати план;就是〜完成计划 потім (так), щоб виконати план;〜表示友好 в знак дружби;〜表示感谢на подяку;〜避免误会 щоб уникнути непорозумінь; для того, щоб не було непорозумінь;〜自已的卑鄙目的у своїх брудних цілях;〜人民的利益 в інтересах народу;〜纪念鲁迅 у пам'ять Лу Сіня;〜摆脱会困，改善生活щоб позбутися від нестатку і поліпшити життя; 一切〜革命 усе заради (для) революції;〜抢救国家物资， 与山洪英男搏斗 вступити в єдиноборство з гірським потоком, щоб врятувати майно країни;解放前〜找口饭吃，他矛:得不给地主 干活 до звільнення через шматок хліба (до звільнення，щоб як-небудь прокормитися，） він змушений був піти працювати на поміщика.
为人作嫁 wei ren zuo jia [працювати] на чужого дядька.
为什么 w6ish6ivme що;(问原因）чому; від чого; (问目的）навіщо; для чого; заради чого; до чого.〜他花了这么多钱？ чом夕він витратив стільки грошей?〜他要这么多钱？ навіщо (для чого, до чого) йому потрібно так багато грошей?你〜这_大叫大喊？ що ти так розкричався?我不懂他〜说这话мені не зрозуміло, до чого (для чого, навіщо) він так говбрить; я не розумію, чому (для чого) він це сказав;我真不明$，你〜会这样想я прбсто не розумію, чому ти так думаєш;这 不1і1观点〜一直能存在呢？ на чому тримався і
тримається такий пбгляд? “你今天别去 了!” ,，〜?’，"сьогбдні туди не ходіть!" — "а що (чому)?"
为淋І驱鱼 wei yuan qu yu "гнати рибу туди, де глибше"; "гнати рибу в річковий глиб"; лити воду на чужий млин; деспотія тільки жене народ від себе; деспотія може тільки погнати народ на сторону [свого ж] ворога (недруга).
为着whzhe—为了.这是〜适应国家日益增长 的需要 він переслідує мету (робиться з метою) задоволення постійно зростаючих потреб держави.
未
wei.
未 1 wSi (没）не; не-.〜付款项 невгіплачені суми; 〜成年的人неповнолітній;〜办妥命事 незакінчені (незакінчені) справи;在大家〜到 之前把材料准备好підготувати матеріали до того (перед тим), як усі прийдуть; підготувати матеріали, поки усі не прийшли; 这种事情从〜有过таких випадків взагалі (ще) нікбли не було;他〜能办到 він не зміг зробити (домогтися). 2)(不)не можна; не.〜 可信以为实 не можна приймати всерйоз (за чисту монету);〜力卩可否 не сказав ні — так ні -немає; не дав точної відповіді;〜敢应允 не зважився (побоявся) дати згоду;〜敢苟同 дозвбльте мені думати інакше (триматися іншої думки).
未 2 wei (地支）"вей" {восьмий з 12 циклічних знаків).
未必 weibi навряд чи; чи навряд рот..，не обов'язково.〜可能 навряд чи (навряд чи, чи навряд) можливо;〜尽然 може [бути], і не збвсім так; навряд чи все це так [і є]; навряд чи воно так і є;〜有这样的机会навряд чи буде така нагода;他〜知道 він навряд чи (наврад чи, чи навряд) знає;这例〜це збвсім не обов'язково;这些消息〜可靠 відомості ці навряд чи достовірні.
未便 weibian незручно; недоречно.〜开口 незручно (недоречно) про це говорити;〜求 人незручно людей просити;我们〜擅自处理 незручно нам вирішувати самим (самостійно, самовільно).
未卜先知 w占і bu xian zhi передбачати (увадати) що заздалегідь; дар передбачення; як (начебто, немов) у воду дивився (дивився).
未曾wSic泛ng не.历史上〜有过的небувйлий (небачений) в історії;他〜来过 він сюди не приходив; він тут не був;这话我从来〜说过 цього я нікбли не говорив.
未尝weichang 1)(未曾）не.这事他〜知道він про це не знає;终夜〜合眼 цілу ніч не зімкнув очей. 2)(不，没有）не.〜不可 мбже бути, і можна;〜不是这样 можливо, що і так; це так і є;〜没有根据не без того;这〜不是一 条出路 не без підстав; не можна не сказати (не бачити), що це вихід (є виходом) з полбження;但也〜没有缺点однйк，не без недоліків.
weidinggao проект; нарис, і果7^〜 проект підручника; Щ 的〜нарис картини;计 划的〜[незатверджений] проект плану.
未定之天 wei ding zhi tian важко вгадати, чим усе скінчиться; у тумані невідомості; бабуся надвоє сказала.


837
未婚 weihiin неодружений;(指未婚男子)； незаміжня (指未婚女子)•
未婚夫 weihiinfu наречений.
未婚妻 weihiinqT наречена.
未经wSijTng не; без; не-.〜法律规定не передбачений законом;〜双方同意 не було погоджено обома сторонами;〜双方同意不 生效 без згоди обох сторін не має сили;这是 〜许可就办的 це зроблено без дозволу.
未决犯 wSijuSftn <法> підслідний; підслідна;
(指在侦І删中的犯人)；підсудний; підсудна (指在审判朋巾的犯人).
未可厚_卜:wei ke hou fei не можна так строго судити про кого-небудь; не можна бути настільки вимбгливим.
未来wSiMi 1)(就要到来的）майб打ній; найближчий.在〜的二十四小时内 у найближчі (майбутні) 24 години;〜的幸福生 活 майбутнє щасливе життя. 2)(将来） майбутнє; майбутність;美好的〜прекрасне майбутнє; прекрасна майбутність;人类在向 光明的〜迈进 людство йде до світлого майбутнього.
未来学 weilaixue футурологія.
未来学家 weilaixuejia футуролог.
未来主义 weilaizhiiyi <文> футуризм.
未来主义者 weilaizhtiyizhe футурист; футуристка.
未老先衰 wei lao xian shuai бути в похилому віці; рання старість.
未 7 weiliao незакінчений (незакінченість); незакінчений (незакінченість).〜事项 незавершені справи;手续〜формальності не завершені (не виконані).
未免 wSimian чи не занадто; чи не надто; занадто (дуже) вже.买得〜多了 些吧？ чи не занадто (чи не надто) багато накупили?现在 去〜过早 зараз йти (відправлятися) туди ще рано;这类想法〜太天真了 подібні пбгляди (ідеї), мабуть, занадто наївні;你说得〜过于生 硬吧？ чи не занадто (чи не надто) різко ви сказали?
未能免俗 wei neng mian su триматися дідівських правил і звичаїв; бути [у всім] таким же, як і усі; як і усі.
未时 weishi час від 13 до 15 годин.
未始wSishT —未尝2).〜不可一试мбже бути, можна і спробувати.
未遂 weisui здійснилося;谋杀〜замах на убивство;〜政变 невдалий переворот.
未遂犯 weisuifan <法> робити замах на кого.
未遂罪 weisuizui <法> замах.杀人〜зймах на чиє життя (на убивство).
未完咸体 w会iwdnchdngtl <i吾〉недосконалий вигляд.
未详W合ixi^ng невідомий.本书作者〜dBTOp книги невідомий; невідбмо, хто автор книги; 病因〜невідбма причина хвороби.
未雨調缪 wei yu choumou завчасно вжити заходів; бережися лихих, поки їх немає.
未知鹿死谁手 w6i zhl lu si shui shou ще невідбмо, хто переможе (візьме верх, буде переможцем); бабуся надвоє сказала.
未知数 weizhlshu <数> невідоме [число];求〜 шукане [число], найти невідоме.
位 wei.
位1)—位置•把党的利益放在第一〜 ставити інтереси партії на перше місце (на перший план, вище усього). 2)(数码所占的 位置）розряд,个〜пбрший розряд; одиниці мн.;十〜другий розряд; десятки мн.,розм. 3) <量词>:4〜同志！ товйриші!诸〜先生！ господи!又来 了两〜прийшли ще двоє;你们 一共/L〜？ скільки вас усього людей?
位场 weichang <Ш> потенційне поле.
位力 w占ili〈理〉потенційна сила.
位能 weineng〈理〉потенційна енергія.
位移 weiyi <理> зсув; переміщення; зрушення спец.
位于 weiyu〈书〉знаходитися; розташуватися, 我国〜亚洲大陆东南部нйша країна знаходиться (розташована) у
південно-східній частині Азії.
位置wSi’zhi 1)(所在或所占的地方）місце; полбження.地理〜географічне полбження; 确定船的〜визначити полбження корабля;按 指定的〜坐下来 сісти за належними місцями. 2)(地位，职位)місце; полбження,给他一个 会计的〜Мти йому місце (посаду) рахівника; призначити його на місце (на посаду) рахівника;这本书在文学中占有重要〜ця книга займає важливе місце в літературі.
位子 wei-zi місце.空〜вільне (зайве) місце;占〜 зайняти місце;给他留个 залишити йому (для нього) місце;〜不够 місць (стільців) не вистачає.
味
wei.
味 wei 1)味道 1).鱼〜смак риби;苦〜гірюій смак;走〜втратити смак (запах). 2)(气味） запах.咸鱼〜запах солоної риби;煤油~ запах гасу; гасовий запах;香〜аромйт; запашний запах;臭〜дурний запах; сморід ж., розм., душок розм.;〜儿很好闻 приємний (гарний) запах; приємно (добре) пахнути. 3)(意味，趣味):艰湿无〜的语言 суха (безбарвна) мова;这本书枯燥无〜ця книга нудна; книга написана сухо і нудно;这 件事有点不是〜儿отут щось не те; справа [отут] не та. 4) <量词>:一〜药 смак ліків.
味道 wei-dao 1)(滋味)смак.〜酸 кислий на смак; кислий смак;略带酸的〜з кислим присмаком;尝〜прббувати на смак;〜不好 несмачний; неприємний на смак;这个菜〜І艮 好 це блюдо дуже смачне; це блюдо прекрасно приготовлено. 2)(意味）присмак; душок розм.带有自由主义的〜с ліберальним душком (відтінком);带打浪漫 主义〜的诗 вірші з присмаком романтизму; вірші з відтінком романтики;他说的话〜不对 у його словах чується (є, почувається) щось негарне; від його слів пахне чимось негарним;心里有种说不出的〜у душі діялося таке, що і сказати неможливо.
味精 weijlng смакова приправа "вей-цзин".
味觉 weijue 〈生理> смак; смакове відчуття; почуття смаку. органи смаку; смакові
органи.
味同嚼蜡 wei tong jiao la повний несмак; несмачний.
田
"PC wei.
畏w6i ->畏恨.〜之如洪水猛兽боятися як вогню;不〜艰险，不怕困难не боятися ризику, не страшитися труднощів;不〜强暴 бути безстрашним перед насильством; не страшитися ніяких звірств і насильств.
畏光 w会iguSng <医> фотофббія; світлобоязнь
weiji зі страхом і недовірою.
畏惧 weiju страшитися (страх); боятися (острах ж.)\ злякатися (переляк).无所〜нічбго не страшитися (не боятися); небоязкий; безстрашний;在困难面前无所〜не злякатися труднощів; не пасувати (не відступати) перед труднощями;彻底的唯物 主义者是无所〜的послідбвні матеріалісти не знають страху.
畏难 weinan боятися (злякатися) труднощів.〜 f青绪 настрій остраху труднощів; боязкість (боягузтво), побачивши складності; острах (страх) перед труднощями.
畏怯 weiqie боятися (боязкий, боязкість).
畏首畏尾 w6ish6u-wdiw6i усього боятися; усякі страхи в гблову лізуть; боягузливий (боягузтво).不要〜не потрібно боятися всіх і вся.
畏 缩 weisuo малодушничати розм.
(малодушність); малодушничати; боятися (боязкий, боязкість); трусити (боягузливий, боягузтво); боятися (боязкий, боязкість).〜不 前 зупинятися (малодушничати) у нерішучості; малодушничати і тупцювати на місці; боятися кроку [зайвого] зробити
(ступити);从不〜нікбли не боятися.
畏途 wditii <书> небезпечний шлях.视为~ приймати що за небезпечний шлях;
знахбдити (вважати) що небезпечним для себе.
畏葸w&xi <书> —畏惧.
畏友 weiyou суворий і вимогливий друг; добрий, але вимогливий друг
畏罪 weizui злякатися наслідків свого вчинку.〜 潜逃 бігти (сховатися), злякавшись
кримінальної відповідальності; бігти (сховатися) від страху покарання;〜自杀 злякавшись наслідків свого вчинку, покінчити життя самогубством.
胃 wei.
胃wSi <解> шлунок,〜切除术 < 医> гастректомія. 胃癌 wSi’Si〈医〉рак шлунка.
胃病 weibing <医> гастропатія; гастроз.
胃病学 weibingxue гастрологія.
胃 Лі® weichangbing гастроентеропатія.
胃肠病学 wdicMngbingxuS гастроентерологія.
胃肠病学家 wSicMngbingxu句’ій
гастроентеролог.
胃肠炎 wdichdngydn〈医〉гастроентерит.
胃出血 wdich0xu6 <医> гастрорагія спец.\ шлункова кровотеча.
胃蛋白酶 wdic^nbdimSi < 生理 > пепсіін; мукотрат.
胃疫挛 wSijingludn < 医 > гастроспйзм; гастроспазма.


838
胃镜 wSijing <医> гастроскбп.
胃口 w色ікби 1)(食欲）апет“т.〜很好 гйрний (великий) апетит; вовчий апетит;〜不好 відсутність (без, не мати) апетиту; поганий апетит. 2)(兴趣)смак; апетити мн.对〜до смаку кому;这不合我的〜це не в моєму стилі; це мені не до смаку 丨|参阅“倒胃口 dao wei.kou”.
胃溃疬 weikuiyang <医> виразка шлунка.
胃扩张 wdiku6zhang <医> ро:зширення шлунка; гастроектаз спец.\ гастроектазія спец.
胃石 wdish丨 <医> гастроліт.
胃酸 wSisu5n〈生理> шлункова кислота,〜过多 < 医 > підвищена кислотність шлункового соку; гастроксія спец.\ гіперхлоргідрія спец.\ гіперхлоридрія спец.
胃痛 weitong〈医〉гастралгія; гастералгія.
胃胺 weiwan порожнина шлунка.
胃下垂 weixiachui <医> гастроптоз; опущення шлунка.
胃腺 w色іхійп <解> шлункова заноза.
胃炎 wSiydn <医> гастргіт，急性〜гбстрий гастрит;慢性〜хронічний гастрит. 胃液 wSiyS〈生理> шлунковий сік.
ЩШ weiyi <Ш> переповнення шлунка.
胃灼热 w€izhu6re <医> печія.
谓 wei.
谓w6i 1)(说）сказйти.此次进兵，可〜神速 можна сказати, що операція цього разу проведена непогано. 2) 乍)називатися; є.
何〜自由主义？ що таке (що є) лібералізм?
谓语 wSiyii〈语〉присудок.〜副句 підріхний присудок (присудок);合成〜складений присудок. ,
谓语句 weiyuju <语> присудок (присудок) пропозиція.
і胃语 tt weiyuxing < і吾〉предикативність; присудок.
wei.
Ш■胃 weiguan <^> молодші офіцери.
wei 另见 уі. '
遗 wei < 书 > (赠与）подарувати кому що; зробити кому подарунок; дати що в подарунок; піднести кому що (піднесення).
喂wd.
喂1 w6i (表示招呼）гей; послухай-но (以上用于 招呼А); ало (衧电话时用);ну; ану (以上用 于表示催促).〜，你是哪里？ ало, хто говбрить (відкіля говорять)?〜，谁在那里？ ей, хто там? 〜，快点！ ну (ану), скоріше!〜，你来呀！ гей, йди-но сюди! 你禅了东西啦！ послухай-но (гей), ти щось упустив!〜，你可别忘了！ послухай-но, тільки [ти] не забудь!
Р畏2 wei 1)(饲养）годувати кого., дати корм кому. 〜牲 口 годувйти худббу; дати корм худобі;家 里〜着一条狗 у будинку тримали з баку. 2) (把食物送到人嘴里）годувати кого (годівля). 给孩子〜奶 годувати дитину грудьми; дати груди дитині;用匙子给病人〜饭годувйти хворого з ложки.
喂养 weiyang прокормити кого (прокормрот.;
прогодування).
猜И
猜 wei <动> їж^к.
猜集 weiji <13j> зібратися (зібратися) у безлічі, 诸事〜безліч справ (роббти); тьма всяких справ (турбот).
蔚 wei.
蔚蓝 weilan блакитний; народно-поет.〜的天空 блакитне (блакитне) небо;〜的海洋 блакитне (блакитне) море;〜的目艮睛 блакитні очі.
蔚然成风 weiran cheng feng [міцно] ввійти в побут (в життя).
蔚然可观 weiran keguan є на що подивитися; повний пишноти.
蔚为大观 wSi wei da guan [являти собою] чудове (грандіозне) видовище.
慰
wei.
慰 wei 1)(安慰）утішити кого-що (розрада); заспокоїти кого-що (заспокоєння).聊以自〜 хоч цим утішитися; для (заради) власної розради. 2)(欣慰）задоволення; радість.告〜 з радістю сповістити; радий сповістити; із задоволенням повідомляти;得 f言甚〜я з задоволенням прочитав ваш лист; від вашого листа я отримала велике задоволення (велику радість); я був дуже радий (я дуже зрадів) вашому листу.
慰藉 wSijiS <书> розрйда.得到〜знайтгі велику розраду.
慰劳 weilao висловити подяку за працю (за службу).把东西送到前线去〜战士 відправити подарунки бійцям на фронт як подяку за їхню службу.
慰劳品 w会ildopTn подарунки мн.
慰问 w色iw色п відвідати [і виразити турботу й увагу].〜前方战士 відвідати бійців на фронті [і виразити їм турббту й увагу];〜病人 відвідати (провідати) хворого;致电〜 послати (відправити) телеграму з вираженням співчуття кому-чому.
慰问团 weiwentuan делегація для вираження турботи.派出〜вислати групу для вираження турботи.
慰问信 weiwenxin лист із вираженням турботи.
慰唁 weiyan виразити співчуття; співчувати кому-чому.
wei.
碟 wei лимонник китайський.
渭 wei.
渭 wSi (скор. зам.渭河）Вейхб {річка і Шеньсі, притока Хуанхе). •
娟 wei.
媢 wei молодша сестра. w&.
妹 wei кунджа (риба).
^wei.
轄 wei кінці осі екіпажу.
蔚 wei.
蔚 wei сітка для лову птахів.
пров.
製wd.
Щ wei загортати.
魏і
魏 wei висбкий; (в транскрипції власних назв).
蔚 wei.
т (про хмари).
т wei густии; важкиї
觸^ wei.
Щ wei 〈动〉морська собачка (Blennius).
顆鱼 weiyu зубатка.
響і
Щ wei сонне марення; нісенітниця, безглуздість.
曰
ПТТ wen.
显 wen теплий, сердечний, wen.
温 wen теплий відтінок кольору; помаранчевий. w6n.
媪 wen спільний екіпаж; похоронна колісниця.
ІШ. wen.
温 w6n 1)(不冷不热）теплий (теплота).〜水 тепла вода. 2)(温度）температура.气〜 температура повітря;体〜температура [тіла]; 水〜температура води. 3)(稍微加热） підігріти що; розігріти що.把酒〜一下 підігріти вино;已经冷了，要〜一下 треба розігріти. 4) •温习.〜课 повторити урок;把 一生的事细细〜过一遍думкою перебирати всі події свого життя.
温饱 wenbao бути ситим і одягненим; жити в ситості і теплі,解р前劳动人民生活不得〜 до звільнення трудящі терпіли (виносили) і голод, і холод.
温差 wencha температурна різниця.
温床 w6nchudng 1) <农> парник.〜作物
一 парникові культури;〜栽培 парникарство;〜 栽培专家парниковбд. 2)(有利于坏‘物的环 境）вбгнище; розсадник.官僚主义的〜 вогнище (розсадник) бюрократизму;资本主 义复辟的〜зручннй плацдарм для реставрації капіталізму;垃圾堆是传染病的〜 смітники — розсадник зарази.
温存 w自псйп 1)(殷勤抚慰）ласкавий (ласка). 2) (温柔）ніжний (ніжність).〜体贴 ніжна дбайливість; бути ласкавим і турботливим.
温带 wendai <地理> помірний пояс; помірна зона.南〜південний помірний пояс;北〜 північний помірний пояс.
温度 wendu температура.〜系数 температурний коефіціє нт;〜调节器 терморегулятор;保持 一定的〜зберігйти (підтримувати) визначену температуру;〜上升五度 температура піднялася на 5 градусів;〜下降五度 температура впала на 5 градусів.
温度计 wenduji термометр; градусник розм.摄 氏〜термбметр Цельсія;华氏〜термбметр Фаренгейта; Щ 氏〜термбметр Реомюра;水 银〜 ртутний термбметр; 气压 ~ баротермограф;遥测〜телетермбметр.
温故知新 wen gu zhi xln повторюючи старе, осягнеш (довідаєшся) нове; повторення — мати навчання.


839
温和w6nh6另见w6rvhuo 1)(气候暖和）теплий (теплота).天气〜тбпла погода;气候〜 помірний клімат. 2)(平茅口) м'який (м'якість), tti格〜м’який характер; лагідна (тиха) вдача; iS Й[〜м'яке (ласкаве) звертання; 4寺入 ~ відноситися до людей м'яко (з м'якістю);〜的 色彩 яскравий колорит; Ijl*得〜一点 сказати пом，якше; м'яко виражаючи.
温厚 wenhou добродушність (добродушний); м'який і дббрий.
温和w6ivhuo另见w6nhe (物体不冷不热） теплий (теплота).粥还〜каша ще тепла.
温觉 w6nju6 〈生理〉відчуття тепла; тепловідчуття.
温暖 wgnnuSn 1)(暖和）теплий (теплота).天气〜 7 погода покращилася; вже потеплішало. 2) (亲切)теплота (теплий); тепле віднбшення (почуття),〜的关怀 тепла участь; серцева турбота;感到革命大家庭的〜відчути тепло революційної родини.
温疱 wennUe <医> лихомйнка.
温情 wenqing сентиментальничати; ніжитись розм.; розводити сентименти розм.; зглянутися книжк.; прекраснодушність застар.对错误绝对不能讲〜ніяк не можна зглянутися до помилок;对敌人不能讲〜з ворогом не можна сентиментальничати (ніжитись).
温 t青 І wenqingzhuyi сентиментальність;
м'якотілість; прекраснодушність застар.
温泉 wenqudn 〈地质〉терми мн., спец.; термальне (гаряче) джерелб.〜疗养地 курорт із мінеральними водами; бальнео- терапевтичний курорт;〜疗养法 < 医 > курортотерап/я; лікування водами.
温柔 wenrou ласкавий (ласка); ніжний (ніжність).性格〜ласкавий по натурі; ніжна (жіночна) натура; по натурі в кому багато ніжності.
温润winmn 1) —►温和wgnhd 2).〜的笑容з м'якою посмішкою на обличчі. 2)(温暖潮湿） теплий і вологий.气 fl吴〜тбплий і вологий клімат.
温室 w6nshi 1)(指房间）теплиця； оранжерея. ~ 植物 тепличні (оранжерейні, кімнатні) рослини;日光〜геліотеплгіця. 2)(比喻环境） теплиця.在〜中长大的人 теплична квітка; теплична рослина; людина, що виросла в тепличних умовах;在〜里培养出来的东西， 不会有强大的生命力шірощене в теплиці не може мати великої життєстійкості.
温顺 wSnshCm лагідний і слухняний.
温汤wgntang 1)(温水）т^пла вода.〜浸种 <农> обробка насінь у гарячій воді. 2)〈书〉—»•温 泉.
温吞水 wgntiinshuT 1)(温水）теплувйта вода. 2) (不彻底，不好不坏)серединка на половинку (на половинці); середина на половину.
温文尔雅 wen wen er ya коректний і культурний.
温习 wenxi повтбрювати що (повтбрення).〜功 课 повтбрювати урок (пройдене);再〜一遍 повтбрювати ще раз.
温胞wenxu—>温暖1).
ifiL wenxue dong wu теплокрбвна
тварина.
温驯 wenxun лагідний і слухняний.
棍[wen.
wen -po 1) <ffi> айва [звичайна, довгаста]. 2)(指果实）айва.
wen.
Si wen 1)(急性传染病）чума; зараза.猪〜чума свиней; 1 二〜чума великої рогатої худоби. 2) (戏曲沉闷乏味）нудний.这个戏很〜ця п'єса дуже нудна.
痕病 wenbing 〈医〉епідемічне захворювання; інфекційна хворбба.
痕神 wenshen злий дух; зараза; чума лайл” прост.地地进道的战争〜дбмон (злий дух) війни в пбвному змісті цього слова;送〜 вигнання злого духу.
痕疫 wenyi епідемія; епідемічні захворювання (хвороби); пошесть застар.., мор застар” прост.
癌疫 wenzhen <医> сип ж.
隹显wen.
ШШ wenjlng <动> голубий кит; полосатик.
Sc. wen.
文 w6n 1)(文字）мбва.俄〜російська мова;英~ англійська мова. 2)—> 文章 1).短〜маленька стаття. 3)—> 文言.半〜半白 напівкнїіжно і напіврозмовно;写得太〜了 написано дуже вже книжковою мовою. 4)(非军事的） цивільний.〜武全才 знавець і по цивільної, і по військовій частині; знавець і по цивільним, і по військовим питанням; усім взяв і розумом, І СИЛОЮ；〜不〜，武不武 непристосований ні до розумової, ні до фізичної праці; непристосований ні до чого; ні до чого не навчений. 5) <量词> гріш.——〜 钱 один гріш;分〜不取 ні гроша не брати;— 〜гроша мідного (ламаного) не коштує; гріш ціна кому-чому.
wenben текст; варіант.
文笔 wenbl перо книжк/, скшдзастар.; стиль ч. 〜流芣!J жваве перо; жвавий склад; легкість пера;〜优美 прекрасний склад;〜简 '/я стислість і простота в стилі; лапідарний (лаконічний) стиль.
文不对题 wen bu dui ti не на тему; не по темі; не власне кажучи; не до місця; ні до села, ні до міста.
文不力卩点 wen bu jia dian писати [швидко] без єдиної помарки.
文才 wencai літературне дарування; літературний дарунок (талант).有〜мйти літературне дарування; мати літературне дарування; обдарований літературними здібностями.
文采wdncSi 1)(华丽的色彩）чудбве фарбування. 2)(文艺方而的才华） талановитість (обдарованість) у літературі (у мистецтві); літературний талант.
文昌鱼 wenchangyu <动> амфіокс; ланцетник.
文场 wenchang <刷> струнний і духовий оркестр [китайського театру]; струнні і духові інструменти.
文抄公 wenchaogong плагіатор.
文辞 wenci мова.〜优美 красномовний; написана красивою (блискучою) мовою.
文从字ШІ wen cong zi shun написано гарною мовою.
文牍 wendu 1)(公文）папір; справа.处理〜 займатися діловодством; вести канцелярські справи;来往〜вхідні і вихідні папери. 2)(办 公文的人）діловод.
文赎主义 wenduzhuyi канцелярщина; канцелярська тяганина; бумаготворчість.
文檢主义者 wSndiizhtiyizhS кабінетчик.
文法 wenfa〈语〉граматика.
文风 wenfeng стиль [у літературі].〜不正 відхилення від правильного стилю в літературі; 整顿〜 упорядкування
(виправлення) стилю роботи в літературі;改 造〜змінити стиль в галузі літератури.
文风不动 wen feng bu dong як (немов) вкопаний; ні на йоту не зрушитися з місця; як поросший у землю; збвсім нерухомий.
文稿 wengao чернетка; чорновий текст; [чорновий] рукопис ж.; чорнова застар.
文告 wengao оголошення; публікація.
文工团 wengongtuan самодіяльний художній колектив; кружок художньої самодіяльності.
文官 wenguan цивільні чини (чиновники).
文冠果 wenguanguo〈植〉чекалкин горіх.
文过饰非 wen guo shi fei виправляти [свої] помилки (недбліки); виправдовувати недогляди.
文 Ш wenhao корифей (світило) літератури; майстер слова.
文化wSnhu》1)(精神财富）культура.〜洛后 культурна відсталість; малокультурний;〜落 后的民族 культурно відстала народність; малокультурний народ; малокультурна нація; ~发达 високорозвинена культура; культурно розвинений;〜不发达的国家 культурно нерозвинена країна; країна, яка нерозвинена в культурних відносинах;〜遗产 культурна спадщина; спадщина культури;〜战线 культурний фронт;〜领域 культурна сфера;〜 建设 культурне будівництво;〜交流 культурний обмін; культурне спілкування; культурний зв'язок;〜合作 культурне співробітництво; ~协定 культурні угоди;〜尖 兵 авангард культурного фронту;〜工作 культробота;〜工作者 культробітник; культробітниця;〜艺术代表团 делегація діячів культури і мистецтва;〜福利事业 культурно-побутове обслуговування;〜用品 культтовари мн.;精祌〜духбвна культура. 2) <考> культура. 韶〜яншабська культура. 3) (知识）освіта; знання.学〜учитися грамоті;〜 教员 викладач загальної освіти;〜程度 рівень загальної освіти; ступінь освіченості; освітній ценз;〜程度高[висбка] освіченість; високоосвічений;〜程度f氐 низька освіта; неосвічений;有〜的人 утворена (культурна, грамотна) людина;〜素养 культура; культурність; культурне виховання;〜素养很 高的人 висококультурна людгіна.
文化部 wenhuabu міністерство культури.
文化宫 wenhuagong будинок (палац) культури, wenhuaguan будинок культури.
文化界 wenhuajie культурно-просвітні кола; кола культробітників.
文化课 wenhuake загальноосвітній предмет.


840
文久 wenhu6 повільний (помірний) вогбнь. 〜 煮 варити що на повільному (помірному) вогні.
文集 wenji зібрання творів; збірник.鲁迅〜 зібрання творів Лу Сіня.
文件 w6njAn 1)(公文）папір; документ.重要〜 важливий документ; важливий папір; ІЕ式〜 офіційний документ;事务性〜діловий папір; 纲领性〜програмний документ;证明〜 документ; свідчення; посвідчення;批阅〜 переглядати папери; 以〜证 明... документувати що. 2)(学习资料）матеріали мн. 科学技术〜наукбво-технічна документація;阅读学习〜вивчити матеріали політзанять (з політзанять).
文件夹 wenjianjia реєстратор спец.\ папка [для паперів, для документів].
文 教 wenjiao культурно-просвітній; культурно-виховний. 〜 部 门 культурно-просвітні установи; органи, що відають питаннями культури й утворення;〜 事 业 культурно-просвітня справа; культурно-просвітня роббта; 〜工作 культурно-просвітня роббта; культробота;〜 工作者 працівник культури й освіти; культпрацівник; культпрацівниця；〜队伍 загін працівників культури й освіти.
文教界 wenjiaojie літературні (літературно-художні) і педагогічні кола; кола працівників культури й освіти.
文静 wenjing спокійний [характер]; тиха [вдача].〜的姑娘 дівчина з тихою вдачею;〜 的色彩 спокійні (неяскраві) відтінки фарб.
文句 wenju мова статті.
文 具 wenju письмові (канцелярські) приналежності.〜商店 паперовий магазин; магазин письмових (канцелярських, паперових) приналежностей.
文科 wenke гуманітарні науки; відділення гуманітарних наук.〜大学 інститут гуманітарних наук.
文库 wenku бібліотека; серія.科技〜бібліотека (серія) науково-технічних книг.
文莱人 Wenlairen брунеєць (брунейський); брунейка.
文 Ш wenll грамотність.〜f Щ написано безграмотно; написано грамотно.
文盲 wdnmdng 1)(不识字的人）неписьменний; неписьменна.摘掉〜帽子 зняти із себе ярлик неграмотності; позбутися від неграмотності. 2)(不识字的 ї见象）неграмотність; безграмотність. 扫除〜 ліквідація безграмотності; лікнеп.
文明 wenmmg 1)(文化）цивілізація; культура.〜 史 істбрія цивілізації;物质〜матеріальна культура;社会主义精神〜соціалістична духовна культура. 2)(有高度文化的） цивілізований; культурний; освічений.〜国 家 цивілізована (освічена) країна;〜社会 цивілізоване суспільство;举止〜повбдитися культурно;不〜некультурність; безкультур'я розм. 3)(丨日时指新式的）новіій; сучасний.〜 Ш цивільний шлюб, вчинено не по давньокитайскому звичаю.
文明棍 wenminggun очеретж\ тростинка.
文墨w6nm6 1)(指写文章）грамотність.祖通〜 малограмотний; недостатня грамотність; Ш
〜的人людііна грамотна.(属于脑力劳动的） розумовий.〜事儿 розумова роббта.
文凭w^iping диплбм (用于大学、中专);атестат (用于中小学).
文气 wenqi склад; експресивність; експресія.
文契 wenqi купча; купча міцність.
文权 wenquan керівництво в області культури.
文人 wenren (作家）письменник; письменниця; літератор;(——般知 і只分子）інтелігент; інтелігенція збірн.帮闲〜продажні писаки.
文弱 wenruo знижений (зниженість).〜书生 інтелігент; м’якотіла інтелігенція.
文身 wenshen татуювання (татуювати кого-що).
文石 wenshi〈矿> арагоніт.
文史馆 wenshiguan палата по вивченню істбрії і культури.
文书 wenshu 1)(公文)ділові папери.〜工作 писарство розм. 2)(文赎人员）діловбд; діловодство; писар ч.; листовод застар.\ канцелярист застар.
文思 wens! літературний задум; натхнення,〜大 进 надійшло натхнення.
文坛 wentan літературні круги; літературне поприще; літературний світ; світ літераторів (письменників); світ художнього слова.〜闻 名 відбмий у літературному світі (у літературних колах);驰聘〜просуватися на літературному поприщі; широко розгортати свою діяльність [користатися популярністю] на літературному поприщі.
文体 went! стиль ч.政论〜публіцистичний стиль; 报章〜 газ打ний стиль;〜简洁 лаконічний (лапідарний) стиль.
文玩 wenwan дрібнички мн.;(古玩）антикварні речі.
文物 wenwu пам’ятник [культури]; культурні цінності.历史〜історгічні пам’ятники;古代〜 древні пам'ятники; пам'ятники старовини; 出土〜стродавності мн.; археологічні пам’ятники (знахідки).
文献w^ixiAn 1)(有历史价值的图书） документи ми.; писемність.历史〜історичні документи; 〜давня писемність; 片〜 фотодокумент;光辉〜блискучі документи; 有历史意义的〜документи історичного значення; історичні документи. 2)(某—学科 的资半斗）документація; література.科技〜 наукбва і технічна література;关于鲁迅的〜 література про Лу Сіня.
文选wdnxuan (读本）хрестоматія;(某一类的文 选）альманах;(某一个人的文选）ббрані добутки.
文学 wenxue література.〜仓1J 作 літературна творчість;〜作品 літературний твір;〜语言 мбва худбжньої літератури;(指文艺语言）； нормативна (літературна) мова;(指标准语)； 〜遗产 літературна спадщина (спадщина);儿 童〜дитяча література;民族革命战争的大众 〜масова література націоншіьно-револю- ційної війни; “国防〜” "література національної оборони".
文学家 wenxuejia літератор; літераторшарозм” застар.\ містер слова.
文学界 wenxuejie літературний світ; літературні кола.
文学史 wenxueshi істбрія літератури.
文 雅 wenya вихований (вихованість);
вишуканий (вишуканість).人很〜людмна з [культурним] лиском; культурна людина; людина з вишуканими манерами;举 jt 〜 тримати себе виховано; вишукані (виховані) манери;谈 Пі 〜вгішуканість мови; вишуканий у розмові.
文言 wenyan "веньянь"; стара літературна мова Китаю.
文言文 wenyanwen добутки на "веньяні" (на давній літературній мові Китаю).
文艺w如уі 1)(文学和艺术）література і мистецтво.无产阶级的〜пролетарська література і мистецтво;资产阶级现代派〜 література і мистецтво буржуазного модернізму; буржуазна модерністська література;〜工作者 діяч (працівник)
літератури і мистецтва;〜晚会 худбжній вечір;〜思、想 ідеї в області літератури і мистецтва;〜会演 огляд худбжньої
самодіяльності;〜宣传队 культбрні^да;电视 〜节目телемист^цтво;〜为工农兵服务 література і мистецтво стає у пригоді робітникам, селянам і солдатам. 2)(文学） [художня] література; витончена література; 〜літературна течія;〜Jthi平 літературна критика;〜批评家 літературний критик;〜作 品 худбжній (літературний) добуток.
文艺Ж兴 wSnyi fuxlng〈史〉Відрбдження; Ренесанс.
文艺观 wenyiguan погляд на літературу і мистецтво.无产阶级〜пролетарський пбгляд на літературу і мистецтво.
文艺界 wdnyijie кола (світ) літератури і мистецтва.〜人士 діячі культури і мистецтва, wenyixue літературознавство.
文艺学家 wenyixuejia літературознавець.
文娱 wenyu самодіяльність; культурні розваги. 〜晚会 вбчір самодіяльності;〜团体 самодііпьний кружок (колектив);参加〜活动 брати участь у самодіяльності,
文责 wenze відповідальність за [свої] статті.〜自负 редакція за статті відповідальності не несй;(指编者不负 责）；друкується в дискусійному порядку (指由作者本人$责). ,
文章wSnzhang 1)丨短篇论著)стаття; твір.科学〜 наукбва стаття; учений твір;写一篇〜 написати статті;学写〜вчіітися писати твори; 会写〜володіти пером; вміти писати. 2)(暗含 的意思）схований зміст (натяк).这话里有〜у цьому щось е (сховано, криється); у цих СЛОВАХ Є ЯКИЙСЬ схований ЗМІСТ (н^тяк). II# 阅“做文章zu6 wenzhang;表面文章Ьійот細 wenzhang,\
文ЦД wenzhi цивільна служба (посада).
文质彬彬 wen zhi blnbln вихований (вихованість); культурний; культурний лиск (вигляд); делікатний (делікатність); коректний (коректність).
文绝绝 wenzhouzhou інтелігентний; інтелігентський; по-інтелігентному; культурно.他样子〜 的 у нього інтелігентаий (інтелігентський) вигляд;他讲话〜的 він гозорить по-інтелігентному (культурно),
文竹 w^nzhu <植> аспарагус пір’ястий,
文字 wenzi 1)(书写符лист; письменй лш.; письмові знаки; писемність, й 意〜 ідеографія; ідеографічний лист; ідеографічна писемність;象形〜[еламська] ієрогліфіка; ієрогліфічна писемність;表音〜


841
фонограф;拼音〜фонетичне (звукове) письмо;甲背〜напис на кістах; ієрогліфічні письмена на кістах і черепахових щитках;〜 改革 реформа писемності (письма);〜方程式 <数> буквенне рівняння. 2)(文章形式)склад; стиль ч.〜;й 通 написаний грамотно і літературно; написано гарним складом; написано стильно. 3)(字句）вирази і обороти. 〜上有毛病 недоліки (шорсткість) в оборотах і вирази;〜上有出入 є розбіжність у формулюванні.
文字狱 wdnziyti < 史 > необґрунтбване переслідування інтелігентів за їхні добутки.
文 宗 wenzong основоположник (родоначальник) літературної школи (літературної течії).—代〜основополбжник літературної школи (літературної течії) цілої епохи.
^С. wen.
纹理 wenli прожилка; візерунок; текстура спец.
纹路儿w6ivlur ->纹缕儿. 纹缕儿 w^vltir складка.
纹丝不动 wen si Ьй dong ні на йоту не зрушитися (ворушитися). 一片寂静，连树叶 ЙР〜тиша, не ворухнеться жоден лист.
纹银 wenyin чисте срібло.
办 wen.
尨 wen твір, стаття.
玟 w 豸 п варити на маленькому вогні;
тушкувати.
圍 wen.
阌 w6n дивитися вниз, опустити очі.
笑 wen.
雯 wen візерункові хмари.
鳩 w6n.
鸡 wen перепелиця.
闇 wen.
И wen дивитися вниз, опустити очі.
歐 w6n.
wen плямистий пацюк.
闻 w6n.
闻 w6n l)(听见)ч^ти кого-що.所见所〜бйчене і чуте;远处雷声隐约可〜чується віддалений грім; удалині ледве чутно, як гуркоче грім. 2) (名声）репутація.移〜ганебна репутація. 3) (唤）нюхати що (нюхання); нюхати що (нюх); вчуяти [запах].〜鼻烟 нюхати тютюн; табаконюхання;〜出气味来了 відчути (вчуяти) запах;〜不出是什么味儿не міг рознюхати, що за запах;鼻子〜不出味儿 погано чути носом; нюх притупився;〜一〜， 多香啊 понкіхайте，як добре пахне;他已经〜 惯了烟草味儿 він вже звик до запаху тютюну.
闻到 wendao почути що; вчуяти що.〜臭味 почути (вчуяти) дурний запах;勉强可以〜的 气味 ледь уловимі запахи.
闻风而起 wen feng er qi відгукнутися за першим покликом. 一接到指示立即〜після одержання вказівки негайно приступити до справи.
闻风而至 wen feng er zhi прибігти (прибути) при першій звістці; налетіти, як мухи (用于 贬义).
闻风丧胆 wen feng sangdan страшно перетруситися (сильно перелякатися, душа пішла в п’яти) при першій звістці про що.
闻名 wSnming 1)(听到名声）знати понаслишку. 2)(马也名）відбмий (популярний); прославитися чим.〜世界各地 користатися світовою популярністю; прославитися на весь світ; відбмий в усьому світі;以勤劳〜 відбмий [своєю] працьовитістю;这个城市 以轻工业〜це місто славиться своєю легкою промисловістю;鲁迅是举世〜的作家Лу Сінь — всесвітньо відбмий письменник; Лу Сінь — письменник зі світовим ім?ям.
闻人 wenren відома людина.
闻所未闻 wen suo wei wen жодного разу не приходилося чути; слухом не чути (не чуване) прост.; нечуваний.
w6n.
蚊香 wenxiang курильна свічка від комарів.
蚊帐 wenzhang комарник; москітна сітка; москітний полог; полог (сітка) від комарів.
蚊子 wen-zi комар.〜咬 укус комара.
w6n.
吻 wen 1)(接吻）цілувати кого-що (цілування). 〜手цілувйти руку;〜了〜孩子的脸颊 поцілувати дитину в щочку;相互〜了〜 поцілуватися; поцілувати один одного;热烈 地〜了一阵розцілувйтися. 2)(动物的嘴） паща ж.; пащека застар” місц.
吻合 wenhe збігтися з чим (збіг); цілкбм (цілкбм, абсолютно) відповідати (відповідати) чому.与实际情况不相〜не відповідає дійсності; не збігається з дійсним положенням речей.
wen.
素 wen 素乱.有条不〜зразкбвий порядок; у зразковому порядку.
斎舌L wenluan плутанина; хаос (хаотичний); сумбур (сумбурний); безладдя (безладний); плутангінарозм.; не в порядку.事务中的〜观 象 плутанина у справах;脑筋〜плутангіна (сумбур) у голові;情况〜хаотичний стан;秩 序〜пбвне безладдя; немає ніякого порядку; 房 I、司里〜不堪 у кімнаті повне безладдя (хаос, безлад).
wen.
稳 wen 1) 一 稳定；稳当 1).〜产 стійкі врожаї; ~ 产高产田 стійкі високоврожайні поля;达至Ij 了〜产高产 домогтися стабільності високої врожайності;放〜гарненько (стійко) поставити що;站〜твердо стояти; твердо триматися на ногах;站〜无产阶级立场 твердо стояти на позиціях пролетаріату; лЕ 场很〜стоіги на твердих позиціях; стійко триматися на позиціях чого;步子t艮〜ходііти твердими (впевненими) кроками; тверда (впевнена) хода;站不〜нбги не тримають кого. 2)—>稳重.3)—>稳妥.~、准、狠地扣 击敌人 впевнено, влучно і нещадно бити ворогів.
稳便 wenbian 1)(安稳方便）надійний і зручний. 2)—>稳妥.
wenbu впевнено; впевненими кроками.〜 前进 впевнено (впевненими кроками) йти
вперед;〜上升 неухильно підніматися (йти) нагору.
Іі,当 wen-dang 1)(平禾急）впевнений (упевненість); твердий (твердість).孩子才两 岁，但已经走得很〜дитині тільки 2 роки, але він уже твердо і впевнено ходить. 2) —►
〜可靠的人 надійна людина, на яку можна покластися.
稳定 wending 1)(稳固安定）стабільний (стабільність, стабілізація); стійкий (стійкість).〜的物价 стійка (стабільна) ціна; 〜平衡 <理> стійкй рівновага; ~的多数 міцна більшість;局势〜стійких положень; стійка обстановка;暂时〜тимчасбва стабілізація (стабільність);相对〜віднбсна стабільність; 物价〜，市场繁荣 ціни на товари стабільні, на ринку достаток продуктів, стабілізувати що; стабілізувати що (стабілізація).〜通货 стабілізувати (стабілізувати) валюту;〜物价 стабілізувати (стабілізувати) ціни на товари; 〜战局 стабілізація полбження на фронті; ~t青 绪 внести заспокоєння в розумах.
稳定器 wendingqi <技> стабілізатор.自动〜 автостабілізатор.
稳定性 wendingxing стабільність; стійкість.资 本主义经济的不〜нестійкість капіталістичної економіки.
稳固 w6ng(i 1)(安稳而巩固）стійкий (стійкість); міцний (міцність).地位〜стійкі (міцне) полбження;知识〜міцність знань;〜的经济 基础 міцна економічна база. 2)(使稳固） усталити що (зміцнення) книжк.; зміцнити що (зміцнення).〜地位 усталити полбження; 〜政权 зміцнити владу.
稳健 wSnjiAn 1)(稳而有力）впевнений (впевненість).〜的步子 впевнений крок;〜地 大踏步前进 впевненою ходою стрімко йти вперед. 2)稳重.应当〜一点 варто бути більш обачним.
ШШ wenlian [мати] навичку; з навичкою.
稳流器 wenliuqi 〈电〉стабілізатор струму; барреттер; барреттерний стабілізатор.
婆 wenpo повитуха застар” місц.\ бабка застар., місц.
稳妥 wentuo надійний; вірний.〜的 надійні міри; вірний спбсіб;〜的 it 划 надійний (вірний) план.
稳压器 wenyaqi 1)〈电〉стабілізатор напруги. 2) 〈机〉стабілізатор тиску.
IHU急手丁 wenzha-wenda бити (діяти) напевно; впевнено просуватися вперед; вести боротьбу, маючи під ногами твердий ґрунт; крок за кроком закріплювати кожну завойовану позицію.
Ііч Ж wenzhong серйбзний (серйозність); статечний (статечність); солідний (солідність); обачний (обачність).他为人〜 він людина серйозна (статечна, солідна, обачна).
稳住 wenzhu непомітно затримати кого,把他〜 непомітно затримати його;〜阵脚 зміцнити розхитані позиції.
勿!j wen.
勿丨J wen перерізати (горлянку); відрубати (напр. ноги); зарізати.
抆 wai.
抆 w§n 1) витирати сльози; 2) терти, розтирати.
月容wen.


842
月2 wen 1) стуляти (губи); 2) співпадати.'
问 v^n.
问 wen 1)(询问）запитувати кого-що; задавати питання.〜楚 розпитати кого-що; дізнатися що, рот.;〜不出 не в змозі домогтися відповіді;〜不出所以然来 нічого не вдалося довідатися; нічого путнього не домогтися;用不着〜ні до чого (не для чого) запитувати;再〜一遍 перепитати кого-що; запитати кого-що ще раз;〜遍所有的人 перепитати (опитати) усіх;不懂就〜[раз] незрозуміло, так потрібно запитати; що незрозуміло — запитуйте;答非所〜 відповідати не на питання;这话〜不出口米 совісно про це запитувати (розпитувати); совісно задавати подібні (такі) питання; язик не повернеться задавати такі питання;〜——〜 也没有关系 що страшного, якщо і запитати; слово не лихо;你为什么不一人 чому ви в людей не запитаєте?他已经〜过我全件事 вже запитував мене про це; він вже задавав мені питання з цього приводу; він вже звертався до мене по цій справі;她{十么都要 一вона любила розпитувати про всіх і не заспокоювалася, поки не домагалася вичерпних відповідей. 2)(管）цікавитися ким-чим.什么事也不〜нічіім не цікавитися; 不〜政治 аполітизм; аполітичність; не цікавитися політикою; стояти осторонь від
ПОЛІТИКИ.
问安w6n3n —问候.
问案 wdn’in (刑事问案）допит; зняти допит з кого., слідство; вести слідство;(民事问案） розбір справи (позову); розгляд справи (позову).
П 卜 wenbu гадання (ворожити); ворожіння (ворожити).
问长问短 wenchang-wenduan пішли опитування та розпитування; докладно розпитувати про се та те.见面时〜при зустрічі почалися опитування (опитування та розпитування).
问答 wenda питання і відповіді; діалог.
问答题 wSnddti < 教 > питйльно-відповідна задача.
问道 wendao запитати кого-що; поставити запитання кому; звернутися з питанням.
问道于盲 wen dao yu mang запитувати дорбгу в сліпого; запитувати в того, хто сам нічого не знає.
问好wenhao —►问候.
问号 wSnMo 1) <语> питальний знак. 2)(疑问） питання.事情是否成功还是个〜[спрйва] чи вийде ні, це ще [більше] питання.
问候 wenhou 亲切的〜привіт; уклін; кланятися, серцевий привіт;向你〜дар^о вам привіт;请 代为〜прошу передати привіт від кого\ 请代 我向同 Ш if]〜передайте, будь ласка, усім товаришам привіт (уклін); кланяйтеся від мене товаришам.
问津 wenjln〈书〉затягувати про що.不敢〜не сміти навіть і запитати;价格昂贵，无人〜 ціни такі висбкі, що підступу немає (що підступитися не можна, що не приступишся).
问荆 wSnjTng <植> хвощ польовий.
问句 wenju <语> питальна пропозиція.
问明 wenming розпитати кого-що; точно дізнатися,〜情由 розпитати (точно дізнатися) причини (мотиви).
问难 wennan дебатувати що; консультуватися з
ким-чші.质疑〜з，яс6вувати і дебатувати питання.
问世 wenshi вийти у світ; вийти друком.
问题wSnti 1)(需回答的题目）питання;(试题） тема,提〜поставити запитання;回答〜 відповісти на запитання;这次考试共有五个 〜на іспитах буде усього п，ять тем. 2) 角罕 决的矛盾）питання; справа;(复杂问题） проблема,提出〜підняти (висунути, збудити, поставити) питання;研究〜вивчйти питання; 分析〜аналізувати питання;解决〜 розв’язати питання;民族〜національне питання; 〜ідеологічні питання;生〜 побутові питання;个人〜особисте (приватне) питання;关键〜ключове питання;根本〜 корінне питання;枝节〜несуттєве питання; 干部〜питання про кадри;领导权的〜 питання про гегемонію;革命的首要 ~ питання, що має першочергове значення в революції;有政治历史〜的人людгіна з темним минулим; прокляте (головоломне, хворе) питання;伤脑筋的〜проклята (головоломна) проблема;有待解决的科学~ наукова проблема, що чекає свого вирішення;这只是时I、司〜це лише справа часу;吸烟是习 1®〜паління — справа звички; 这是应当注意的〜це те, на що варто звернути увагу; це питання, на яке треба звернути увагу;这有什么〜？ як芑 отут може бути питання?我们面临着下列〜перед ними стоять наступні питання (проблеми);这对我 们不成〜для нас це не проблема (не питання); 如何消除这一矛盾，在我们确是个〜як усунути це протиріччя — це дійсно є для нас проблемою;这不角罕决〜це питання (справа) не дозволяє;〜得到了解决 питання вирішене; питання одержало своє вирішення. 3)(缺；, 毛病）недолік; неполадка розм.〜不大 недолік не такий великий; недбліки не настільки серйбзні;工作中存在着某些〜 маються деякі недбліки у роботі;机器出 了〜 почалися (з’явилися) недбліки в машині;在 这方面是没有〜的у цьому відношенні [у нас] усе добре. 4)(困难)питання; труднощі,好象 没有什么〜начебто питань немає; начебто нічбго важкого (ніяких труднощів) немає; 我最成〜的是数学с^мий важкий для мене предмет (питання) — це математика; сама важка для мене справа — це математика. 5) справа; питання; штука розм. не в цьому справа (суть);〜不在于什么名称 справа не в назві;〜就在于他不愿意уся проблема (уся справа) у тім, що він не хоче; 〜只是如何推广ік—经验справа (питання) лише в тім, як поширити цей дбсвід. 6)(疑难） сумнів.有〜б^ти (знаходитися, стояти, ставити) під сумнівом; ставити під питання; 认为有〜брйти під сумнів;不成〜мбжете (можна) не сумніватися;毫无〜немає ніякого питання (сумніву); без (поза) [усякого] сумніву;你的意见很有〜вйша думка дуже спірна. 7)(事情）справа; річ ж.; питання.片 j®地看〜однобічний пбгляд на речі;谈——个〜 поговорити про одну справу; поговорити з приводу одногб питання;把这一〜作为悬案 залишити це питання відкритим;〜真棘手 справа дуже важка; питання дуже важке;我 不愿谈这个〜я не бажаю розмовляти на цю тему (з приводу цього);他对这些〜不熟悉
він не компетентний у таких речах (питаннях, справах). 8)(事故）авАрія.车间里 出了〜у цеху сталася (трапилася) аварія. 9) (意外）несподіванка (несподіваний).不会有 〜нічбго не трапиться;另ij 出了〜як би чого не відбулося.
问心无 *№ wen xln wu kui з чистою (зі спокійною) совістю; сбвість чиста; сбвість спокійна.为了〜для очищення совісті.
问心有愧 wen xln you kui [почувати] каяття совісті,这个做法使他感到〜цей вчинок лежить на його совісті.
问讯 wenxun 1)(打听）довідатися про кого-небудь; довідатися. 2) —»•问候.
问讯处 wenxunchu довідковий стіл; довідкове бюро.
问 住 wenzhu спантеличити кого [питанням]; поставити кого в глухий кут [питанням].
问罪 wenzui закликати до відповіді кого-що.
Sc. wen.
文w6n另见w6n.
汉 wen.
汉 wen 1) (скор. від 汶河）Веньх泛(річка в провінціїШаньдун)\ 2) Вень {прізвище).另见 men.
Уи wen.
免 wen свіжий, доброякісний.
闻 wSn.
闻w€n另见wdn.
斋 wen.
斎wen另见wdn.
wen.
統 wen 1) мотузки; 2) траурне вбрання, wen.
揾 wen натискати.
豐 wen.
璺 wen тріщина.碗上有—道〜чйшка з тріщинкою; на чашці [є, з’явилася] тріщина; 碗裂 了道〜чашка дала тріщину; чашка тріснула.
公
羽 weng.
翁 w5ng 1)(老头儿)старий. 2)(父亲)батько. 3) 的свекор.〜йї свекор і свекруха. 4)(妻子的父亲）тесть ч.〜婿 тесть і зять.
翁仲 wengzhong кам’яні статуї людей перед могилою.
徐 weng.
Ym weng й JAL weng Венцзян {назва річки в провінції Гуандун).
weng.
口翁喷 wengweng < 象声 > дзижчати; гудіти (гудіння).蜜蜂〜地飞 с дзижчанням літапи бджоли;飞机〜地响 літак гуде; чулося гудіння літака;耳朵〜作响 у вухах гуде (шумить);头脑〜发响 голова гуде; у голові шумить; у голові [стоїть] шум.
weng.
鹤 weng <动> мухоловка-пеструха.


843
蔚 weng.
藉郁 w6ngyii〈书> пишно рости (розростися).
涂Jvwdng.
渝 weng клекотати, пінитися.
weng.
埭 weng пил, порох.
食 weng.
Й weng великий пузатий горщик.
赞城 w会ngchSng напівкругла стіна, що захищає ворота міста.
^ Р Ш Н wengsheng-wengqi утробним голосом.
瓷中之整 weng zhong zhl bie [як] черепаха, накрита горщиком, нікуди не збіжить (не дінеться).
瓮中捉整 weng zhong zhuo bie брати голими руками; нікчемна справа; раз плюнути кому， прост.
Ш weng.
蕹菜 w合ngc& 〈植〉іпомея водяна (Ipomoea aquatica Forsk.).
Ій weng.
SI舁儿whgbir 1)/因鼻孔堵塞发音$清）гнус;^ гугнявий (гугнявість, вити); говорити В HOC. 2)(指人)гугніва (гнуслива) людина.
祸wo.
涡虫 woch6ng〈动〉турбелляріїл^н.; хробаки.
涡动 y6d6ng〈理〉вгіхор ч.; вихровий рух; завихрення.
涡度 w6dCi < 理 > зав“хреність.绝对 ~ абсолютна завихреність.
涡流 w6liii 1)(游祸）вир; завихрення; вихор ч. 2) 〈电〉вихровий струм; струм Фуко.
涡流器 w5liuqi завихритель.
涡轮 w6liin〈机〉турбіна; турбінне колесо.〜发 电机 турбогенератор;〜鼓风机 турбоповітродувка;〜机船 турбохід.
涡轮机 w6liinj了 <机> турбіна; турбомашина.〜 制造 турбінобудівнііцтво;〜制造厂 турбобудівний завод. 涡轮机手 wolunjTsh6u турбінист.
祸旋 woxuan <理> вихор ч.; вихрова лійка; вир; вортекс.
涡旋层 w6xudnc泛ng <气> вихровий шар.
萬wo.
莴苣 w6ju 1) < 植 > салйт звичайний
(культурний, спаржевий); салат-латук; латук-салат. 2)(指食用的莲叶）салат.
莴笋w6sthi —莴苣.
倭wo.
倭寇 w6k6u〈史〉япбнські пірати
倭竹 w6zhii <植> шибат泛я.
窝W6.
Й w6 1)(鸟窝，昆虫窝)гніздо;(兽窝)лігвище; нора;鸟〜пташине гніздо;蜂〜[бджолиний] вулик; бджолине гніздо;狗〜будка;狼〜 вовче лігвище;蚂蚁〜мурашник;搭〜звііти гніздо. 2)(坏人聚居的地方）кубло гнізда.贼 〜злодійське кубло; злодійське (осине) гніздо; 土呸〜розбійницьке гніздо; бандитське кубло; бандитське лігвище; лігвище бандитів. 3)(凹iit去的地方）западина.眼〜
очна западина; очниця;夹肢〜пахва; пахвова западина (ямка). 4) —>•窝藏.5)(郁积）таїти що.〜着一肚子气 повну образу; затаіти образу. 6) <量词> виводок; гніздо.—〜小鸡 виводок курчат;——〜4、鸭子 качиний виводок; 一〜狼вовче гніздо;同一〜的小狗щенята одногб окоту;兔子一年下三四〜小兔子у кроликів буває 3-4 окоти (окроли) в рік;母猪 下了一〜小猪 свиня опоросилася.
窝藏 wocang укрити кого-що (укриття, приховування).〜反单命分子 укрріти контрреволюціонера;〜赃物 укрити крадені речі.
窝工 wogong простій (простояти).
窝家 wojia приховувач; приховувачка.
窝襄 wonang 1)(烦闷）образливо; почувати (таїти) образу. 2)(怯懦无能）никудишній прост:, нікчемний (нікчемність) розм.
窝襄货 wo-nanghuo ганчірка розм., ірон.; нікудишня (нікчемна) людина.
窝襄气 wo-nangqi образа.受〜відчувати (почувати) образу. 窝棚w6.peng шалаш.牧羊人的〜чабарня. 窝铺w6p(i—窝棚.
窝头 wotou пампушка з кукурудзи (з гаоляну); кукурудзяна пампушка
窝“ wo-wotou 窝头.
窝赃 wozang укрити крадені речі.
窝主w6zhii —>窝家.
Ш w6另见б.
喔 wo〈象声〉кукуріку; кукурікання; 一啼
кукурікати; 一 的啼声 кукурікання;
кукуріку.
挺w6.
M wo {тільки у сполученні з 老提 Лаос).
WO.
趟 wo вир.
踐W6.
踐 w6 1) спотикатися, оступатися; 2) зламати.
w6.
蜗杆 wogan < 机 > хробак; нескінченний (хробачний) гвинт.
蜗居 woju〈书〉комірка; закут; закуток місц,
蜗轮 w6liin <机> хробйче колесо.〜传动 черв’ячна передача. 蜗牛 w6niii 〈动〉рйвлик.〜壳 ріковина равлика.
wo.
我w6 1)(称自己)я;(我的）мій.〜家моя родина; мій будинок;〜的意思 по-моєму; я хочу сказати...;〜同意你的看法 я згодний з вами (з вашою думкою);〜看可以这样办 по-моєму, можна так зробити;〜和他知道这件事ми з ним розмовляли про це;〜和你意见一致 у нас з вами одна думка. 2)(我们的)наш.〜国 наша країна;〜校наш інститут;他是〜方代表 він представник нашої сторони (від нас);〜家 五口人 в нашій родині п’ять чоловік.
我们wo-men ми;(我们的）наш.〜祖国наша Батьківщина;〜之中的一人 один з нас;〜一共 五人нас [було] п’ятеро;〜担负着建设社会主 义的重大责任 на нас лежить велика відповідштьність за побудову соціалізму;〜决 心斗争到底 ми сповнені рішучості борбтися
до кінця;胜利属于〜перембга за нами.
我行我素 wo xing wo su як робив, так і буду робити; щоб не говорили інші，а я буду продовжувати свою лінію (робити по-своєму); буду робити так, як знаходжу потрібним.
媒
媒 wo служниця, прислужниця.
矮 W6. r
矮 wo вишуканий.
沃w6.
沃 wo 1)(饶）поливати що.〜田 поливйти (зрошувати) поля. 2)(月巴沃）родючий; гладкий.〜野千里[тягнуться, простираються] безмежні гладкі поля; плодорідні края.
沃土 w6№ родючий (гладкий) ґрунт.沙丘荒原 变成绿妙Н〜з піщаних степів утворилися зелені оазиси.
^卜 w6.'
臣卜 wd 1) (ІЙ下)лежати. {印〜лежйти горілиць; лежати на спині (обличчям нагору);俯〜 лежати ниць; лежати на животі; лежати обличчям униз;侧〜лежати на боці;〜床不起 злягти; хвороба прикувала кого до постелі. 2) (使躺下）юйсти кого-що.把小孩〜在床上 класти дитину на ліжко. 3)(动物机着） лежати.小猫〜在火炉旁边кішечка лежала (прилягла) біля грубки.
臣卜病 wobing злягти [у постіль]; занедужати.〜 一月 злягти на цілий місяць; прохворіти місяць.
臣卜车 woche 1)(寝车）плацкартний (спальний) вагон. 2)(轿车)легковий автомобіль; лімузин.
卧倒 wddSo лягти; лягай (用作 口 令)！
卧房wdftng 卧室.
臣卜轨 wogui лягти під паровоз.
臣卜具 woju постільні речі; постіль.
臣卜铺 wopu плацкартне (спальне) місце; полка.
臣卜铺票 wopupiao [спільний] плац; карта; плацкарт для лежання.
臣卜室 woshi спальня.
卧榻 w6t^〈书〉ліжко ж.; кушетка.
臣卜薪尝月旦 wo xln chang dan переборбти всі труднощі, готуючись до помсти; с завзятістю [і самовідданістю] готуватися до реваншу (до помсти); завзято готуватися до того, щоб змити національну ганьбу.
臣卜游 woyou <书> зробити думкою подорож, читаючи шляхові записки (розглядаючи картину).
握w6.
Ш wo тримати що; затиснути що.〜楽 хват весла;紧〜手中枪 тримати гвинтівку міцно в руках;把铅笔〜在手里 затиснути (тримати) олівець у руці.
Ш 另1J wobie пожати руку (потиснути один одному руки) на прощання; простягнути руку на прощання.
握紧 wdjln зжати що (стиск)：〜拳头 зж^ти кулак.
握手 woshou пожати кому руку; рукостискання. 〜言欢 радіти зустрічі; радісна зустріч;相互〜 потиснути один одному руки; потиснути один одному руки;热烈地〜міцно потиснути руку; міцне рукостискання.
握住 wozhu тримати що\ затиснути що.很难〜


844
важко вдержати що\ 紧紧〜міцно зжати що; 〜步枪 тримати (затиснути) гвинтівку в руках.
月亏W6.
月亏 wo〈化〉оксім.
{屋 wo.
Ш wo обмежений, вузький.
У屋 wo.
Ш wo вологий; блискучий; рясний.
硪W6.
® wo баба [для трамбувальних робіт]; трамбування. 〜трамбувати [землю трамбувати].
戟^ wo.
輯旋 woxuan бути посередником розм. (посередництво); помирити кого з ким; примирити кого з ким (примирення); добрі послуги.从中〜мирити (помирити, примирити) що сперечаються; виступити миротворцем (посередником) у суперечці; 请人〜просити посередництва; просити кого бути посередником.
гЬ«
Щ WO.
龌朗 wochuo <方> брудніій (бруд ж.).〜的手 брудні (нечисті) руки;衬衣已经〜了 білизна вже брудна (забруднилася).
wQ 另见 wCi.
乌饭树 wQftnshCi〈植〉вакциніум.
乌干达人 Wiigandaren угандієць (угандійський); угандійка; угандець (угандський); угйндка.
乌龟wQguT 1) <动> черепйха.走‘秦〜爬似的 повзти, як черепаха; йти черепашачим шагом. 2)(指妻子有外遇的人）рогоносець розм.
乌合之众 wu he zhi zhong неорганізована юрба; сбродна компанія (команда); череда розм.; збіговисько; череда баранів прост” ірон.
乌黑 wuhei чбрний; воронові крила; як вороново крило; чорно; темно.〜的目艮睛 темні очі;〜的头发 чорне волбсся; волбсся кольору воронового крила;〜的浓烟 густий чбрний дим. ,
乌呼wOhii—呜呼wOhii.
乌荆子 wiijTngzi〈植> злива колюча; злив-терн ж.; терник.
乌桕 wujiu 〈植〉дерево сальне китайське; дерево воскове; дерево свічкове.
乌克兰人 Wukelanren українець (український); українка.
乌克兰语 wukelanyu українська мова.
乌體 wOll〈动> змієголбв.
乌亮 wiili&ng чбрний і блискучий.〜的冲锋枪 воронений автомат;,〜的头发 волбсся кольору воронова крила.
乌菱 wOling <植> чилим; водяник (болотний) горіх дворогий.
乌溜溜 шйіійіій чорний і блискучий.〜的眼睛 чорні, блискучі очі.
乌伦第语 wOliindiyQ урунди невідм., ч.
乌梅 wiimei сушена слива муме.
乌木 wumu <植> чорне дерево.
乌七乂、糟 wtiqlbazao бедлам рот.; розгардіяш розм.\ плутанина; хаос.
乌纱帽wiisMm》o 1)(古代的官帽）чбрний флеровий капелюх, що носився
чиновниками до Цинської династії; чиновницька шапка. 2)(指官职）кар’єра.为 了保住自己的〜з метою збереження своєї кар’єри.
乌头 wutou <植> аконіт китайський; борець.
乌涂wO.tu 1)(不凉不热）теплуватий. 2)(不爽 利）мимрити прост.
—wutuobang утопія.
乌托邦主义 wiituobangzhuyi утопізм книжк.
乌托邦主义者 w0tu6b§ngzhiiyizhS утопіст; утопістка.
乌鸦 wiiya ворона.
^ ЛЗ 0 wiiyan-zhangqi дим коромислом (стовпом); розгардіяш розм.; нездорова (задушлива) атмосфера; свистопляска розм. 搞得〜ствбрювати нездорову (задушливу) атмосферу; отруювати атмосферу [отрутними міазмами]; підняти скажену свистопляску.
乌油油 wuyouyou чбрний і блискучий; темний і глянсуватий.〜的 土壤 чбрний, жирний ґрунт; чорнозем;〜的卩十子 темні і глянсуваті листи.
乌有 wiiydu <书> немйє; нема.化为〜зватися до нуля; зникнути безвісти (як дим).
乌鱼wOyii—乌體.
乌鱼蛋 wuyiidan яйце каракатиці.
乌云 wuyun [чорна, темна] хмара.〜四合 з усіх боків набігли [темні] хмари;〜密布 небо заволокло (затягнуло) темними хмарами.
乌贼 wiizei〈动〉каракатиця; сепія.
乌孜别克人 WtizTbiSk^^n узбек (узбецький); узбечка.
乌孜别克语 wQztbi纟кбуй узбецька мова.
乌孜别克族 WiizTbi^^zii узбеки мн. (узбецький).
、РЗ WU.
污 wii 1) 污点，污垢.血〜кривава пляма. 2)
污移.3)(不廉洁）продажний.贪官〜史 продажні чиновники і хабарники.
污点wOdiSn 1)(沾染的污垢）пліма.墨水〜 ляпка; чорнильна пляма;弄_L〜заплямувйти що;弄得满是〜заплямувати що^ розм. \洗去〜 змити (вивести) плями. 2)(不光彩的事情） [чорна] пляма.历史上的〜тбмна (чорна) пляма в минулому;在名誉上留下〜покласти пляму на доброму імені (на добрій репутації); заплямувати добре ім'я (добру репутацію).
污垢 wiigou бруд ж.; багно збірн., книжк., застар.\ брудність.指甲缝儿里容易存留〜 під нігтями легко нагромаджується бруд; ® 想里藏着〜на душі багато бруду.
污移 wQhui < 书 > брудний (бруд ж.); неохайний (неохайність); кепський.〜的衣月艮 брудне (неохайне) плаття;〜的 4亍为 бруд; кепський вчинок.
污蔑 wQmiS 1)-> 诬蔑 wOmiS. 2) (Й 污） опоганити кого-що (опоганення); заплямувати кого-що.，бруднити кого-що.
污泥 wQni [густий] бруд.活性〜активний іл;荡 漆〜油水 очиститися від каламуті і бруду.
污七八糟wOqTb^zao —>乌七八糟wil-qTb5z§o.
污染 wuran забруднити кого-що (забруднення). 放射性〜радіоактивне зараження;〜伤口 забруднити рану;空气〜забруднення повітря; загазованість [повітря];
体〜空气的问题розв’язйти питання з забрудненням (із зараженістю) повітря шкідливим газом;使汰水不受〜щоб не забруднити питну воду; щоб питна вода не
забруднилася.
污辱 шйгй 1)(侮辱）обрйзити кого-що (образа). 莫大的〜найбільша образа;受〜б^ти ображеним; одержати образу;肆力卩〜 обсипати образами; шельмувати кого-що, розм. 2)(站污）ганьбити кого-що (ганьба); покрити ганьбою кого-що, книжк.; заплямувати кого-що\ забруднити кого-що.
污水 wiishui брудна вода; помиї мн.; стік спец.; стічні води.〜处理场 очисна станція.
污水管 wushulguan стічна (каналізаційна) труба.
污水坑 wiishuTkeng помийна (вигрібна) яма; смітник розм.
污池 wtizhu6 1)(浑池）митний (мутність).河 水〜不清 річкові вода мутна. 2)—> 污垢.洗 去手上的〜очистити (відмити) руки від бруду.
wO.
巫婆 wupo чаклунка; відьма.
巫师 wilshf чаклун.
巫术 wushu чаклунство.施〜чаклувати.
巫医 wuyi знахар ч.; знахарка.
wQ.
呜 wO <象声>:一地哭 ревм^ ревіти прост.;轮 船的汽笛一直叫безупинно гудів пароплавний гудок; [чувся] безупинний гудок пароплава;汽车〜的一声开过去了 з ревінням пронісся автомобіль.
呜呼 wOhii <书> 1)(表示叹息）на жаль; ах. 2) (死掉）померти розм.; вмерти.—命 ~ випустити дух.
呜呼哀哉 wiihii-aizai умерти.
呜咽 wiiyS 1)(低泣声）схлипування (схлипувати). 2)(流水声）дзюркіт (дзюрчати).
wO.
上亏wi
乌P wu.
乌P wii У (назва місцевості в князівстві Чжен епохи Чуньцю на території сучасної пров. Хенань).
^5 WU.
朽 wu штукатурити.
於wo.
於 wQ о!
於择 wtize тигр.
挎wa.
Щ vm калюжа, болото.
WU.
恶 wQ о!, ах!
恶乎 wOhii 1) як?, яким чином?; де?
剧wO.
1У wu відцати на страту (особу високого рангу). іМ WU.
诬wO—诬告；诬赖.〜良为盗звбсти на безневинну людину обвинувачення в розбої (у злодійстві).
诬告 wugao наклеп (обмовляти кого-що); безпідставне обвинувачення; помилкбвий донос; обмова (обмовити кого-що) розм.\ звести наклеп на кого; наклепати на кого,


845
роз.\{.\ голослівне (безпідставне) обвинувачення. 〜f言 наклепницький лист;〜好人 звести безпідставне обвинувачення (наклеп; нашепт, наговір, примову етн.) на безневинну людину; обмовити ні в чому не винну людину,
і巫告罪 wOgaozui 〈法〉[свідомо помилковий] наклеп.
wiihai труїти кого (цькування).
і巫赖 wiilai наговорити на кого-що (обмова) розли\ обмовити кого-що (обмова) розлі.; вішати собак на кого.
诬蔑 wiimie обмовляти на кого (наклеп); звести наклеп; облити кого брудом (помиями); змішати з брудом кого; утоптати (затоптати) брудом кого.〜人民群众的;k动观点 реакційні погляди, що чорнять нарбдні маси; 进行无耻的〜нагло обмовляти; зводити нахабний наклеп.
诬蔑性 wiimiexing наклепницький характер; характер наклепу.〜的言论 наклепницькі вигадництва;〜的宣传 наклепницька кампанія (пропаганда);带有〜нос“ти наклепницький характер (характер наклепу).
诬陷 wOxmn злісно обвинуватити кого в чому; злісний наклеп.
屋wu.
屋 wO 1)(房子）будинок; будівля.〜前 перед будинком;〜后 за будинком; позаду будинку; 同〜住 жити в одному будинку; жити під однією покрівлею (дахом); жити під одним дахом. 2)(房间)кімната.里〜внутрішня кімната; спальня (指臣卜室）；夕卜〜парідна кімната; вітальня;(指客堂)；同〜住 жити в одній кімнаті.
屋顶 wiidTng дах; покрівля.盖〜настиліти дах; 瓦〜черепичний дах (покрівля);〜花园 дах-тераса.
屋脊wOji коник.帕米尔高原是世界〜Памір — "дах світу".
屋架 wOjm <Ш> кроква; кроквяна ферма.
屋面 \уйтійп〈建〉покрівля.石棉瓦〜азбестова покрівля;油毛粒〜рубероїдова покрівля.
屋上架屋 wu shang jia wu зайве накопичення органів і установ.
屋檐 wuyan стріха; карниз покрівлі.
屋宇 wuyii будинок мн.; будинки ЛІН.
屋子wO’zi кімната.住宅里有三间〜 трьохкімнатна квартира.
辑-
wu.
Щ wu〈化〉врльфр—.
妈钢 w0g5ng〈冶〉вольфрамова сталь.
钨矿 wiikuang〈矿> вольфрамова руда.
Щ 丝 wiisT вольфрамова нитка.〜灯泡 вольфрамора лампочка.
无wu.
无 wu 1)(没有）немає; не; без кого-чого; ні; не-; без-.〜纪徘 відсутність (ні, без) дисципліни; 〜虑 недисциплінбваний; без побоювання; 〜息贷款безпроцентні кредити;〜损于人без збитку для інших;〜准备 підготовки; не підготуватися; непідготовлений; немає підготовленості;〜结果 безрезультатний; немає (без) результату;〜偿还能力 некредитоспроможний; 〜 甚才能 малоздібний; немає (не мати) особливих талантів (здібностей);〜此必要 немає в цьому необхідності;已〜必要 необхідність
відпала;万里〜云 на небі ні хмарини;〜阶级 的共产王义社会 безкласове комуністичне суспільство;〜——例夕卜 усі без винятку; усі до одногб;全〜消息 немає ніяких звісток (відомостей);绝〜此意 абсолютно не було такбго бажання (наміру); навіть у думках цього не було; ~ 求于人 ні від кого не залежати;〜词可答 нічбго в інших (у людей) не просити; чогось заперечити; крити чимось просту〜话可说，只得答应нічбго не скажеш, доведеться погодитися;弄得我〜话 可说 так що мені було що заперечити;我和 他不熟，〜话可说я з ним мало знайомий, нема про що нам говорити;〜计可施 не знати, як бути; нічбго не можна було придумати (зробити); не було ніякого виходу;〜丝毫怀 疑 не було ні найменшого сумніву;我〜此经 验 у мене немає (я не маю) такбго досвіду; у цьому я недосвідчений;他们〜时〜刻不在想 这件事 немає дня і години, коли б про це вони не думали;资本家〜休止地榨取劳动人 民的血汗 капіталісти безупинно (безупинно) вичавлювали всі соки з трудового народу. 2) (不论）незалежно від чого; безвідносно до чого; байдуже.事〜大小 незалежно від того (байдуже), велика чи маленька ця справа; безвідносно до ступеня важливості справи. 3) —> 毋 wu.
无比 wiibi незрівнянний; непорівнянний; безприкладний; незрівнянний; рівного немає кому-чому; немає подібного кому-чому.社会 主义的〜优越性 неізрівнянна перевага соціалізму;达到〜的繁荣 досягти небувалого (незрівнянного, безприкладного) розквіту;〜 愤怒 [прийти в] крайнє (найбільше) збурювання;〜激动 охоплене величезним хвилюванням;〜愚蠢 нечувана дурість;〜英 勇 безприкладний героїзм; безприкладна відвага;强大〜незрівнянна (непорівнянна могутність; безприкладна (незрівнянна) міць; не мати собі подібного по силі.
无边无际 wiibi5n-wiiji неосяжний; безбережний; безкрайній; безмежний; нескінченний;
неозорий.
无柄叶 wiibTngy合 <植> сидячий лист.
无病啤吟 wu bing shenyin удавані ахи та подихи; даремно скаржитися; манірничати розм.; маніжити розм. (манірність).〜的人 скиглій розм.
无补 wiibft даремно; не допомогти кому-чому. 于事〜справі не допоможе; для вирішення справи буде даремним; від справи користі не буде;空谈于事〜однііми розмовами справі не допоможеш; від порожньої розмбви користі не буде.
无不 wubu немає такбго, котрий (хто) би не...; немає нічбго такбго, що б не; усі [без винятку];〜称快 усі без винятку були раді; усі зраділи;〜感动万分 усі [без винятку] були розчулені до глибини душі;大家〜赞同 немає такбго, хто б не погодився; усі без винятку дали свою згоду;你的话我〜赞同 я в усьому згодний з вами; немає нічого такбго у ваших словах, з чим я був би не згодний.
无产阶级 wuchan jieji пролетар; клас пролетаріату.〜专政 диктатура пролетаріату; 〜国际主义 пролетарський інтернаціоналізм; 〜立场 пролетарська позиція,
无产者 wuchanzhe пролетар; пролетарка.
无常 1 wiicMng (变 4 不定）хитливий
(нестійкість); непостійний (мінливість); мінливий (мінливість); мінливий (мінливість) розм.变化〜的天气 хитлива (непостійна, мінлива, перемінна) погода.
无常 2 wuchang (鬼名）посланець царства смерті.
无偿 wiichdng безкоштовний.〜使用 безкоштовне користування; безкоштовно користатися чшг,〜援助 безкоштовна допомога;〜归还 повернути що кому безкоштовно.
无耻 wuchl безсоромний (безсоромність); безсоромний (безсоромність); цинічний (цинічність, цинізм); втратив усяку сбвість. 〜行为 безсоромний вчинок; безсоромність; 〜勾当ганебне поводження;〜的阴谋诡计 нахабний (безсоромний) підступ;〜之徒 безстидник, соромітник розм.; безстидниця розм.; нахаба; цинік; безсовісний проходимець; безсоромні очі;〜叛徒 безсовісний зрадник;〜谰言 нахабні вигадництва;〜之尤 верх безсоромності; крайня безсоромність; його безсоромності не було границь;卑鄙〜підлий і цинічний;你 % 〜！ сброму в тебе немає! який ти безстидник! ти всякий сором втратив!
无出其右 wu chii qi you неперевершений; вище усього.
无处 wuchu немає місця, де (куди)...; ніде; нікуди.〜休,& ніде відпочивати; немає місця, де можна було б відпочити;〜可去 нікуди піти; немає місця, куди можна було б сходити;〜可问 не в кого (ніде) запитати;〜 藏身 нікуди сховатися; нікуди не дінешся.
无从 wucong зневідкіля; ніде; ні з чого.〜取得 зневідкіля (ніде) дістати;〜知道 зневідкіля [було] знати;〜下手 нема з чого починати;事 情复杂，令人〜下手справа настільки складна, що не знаєш, з чого (з якого кінця) починати; 没有工人的劳动，资本家就〜取得利润 капіталістам зневідкіля (ні з чого) було б діставати прибуток, якби не було праці робітників;时代久远，〜查考 за давниною часу вже немає можливості досліджувати (вже не піддається вивченню).
无敌 wudi непереможний; не мати собі рівних [по силі].天下〜не мати собі рівних в усьому світі;人民的力量是〜的сили народу — непереможні.
无底 wiicK 1)(极深）бездбнний.〜深渊 бездбнна прірва. 2)(没完没了）без кінця.
无底洞 wudTdong прірва розм.; бездбнна бочка жарт.
无地自容 wii di zi rong не знати, куди подітися; місця [собі] не знаходити; готбвий [крізь землю] провалитися.
无的放矢 wu di fang sM пускати стріли без усякої мети; стріляти (вистрілити) по неіснуючій мішені; діяти наосліп (навмання); безпредметний (безпредметність);
безцільний (безцільність).
无定向 wiidingxiang астатичний.〜电流计 астатичний гальванометр.
无定形wudingxing〈化〉амбрфний.〜现象 аморфізм;〜结构 амор'фна (аморфічна, безформна) будівля; аморфна (аморфічна, безформна) структура.
无定形碳 wudingxingtan〈化〉амбрфний вупіець.
无定形性 wudingxingxing <化> аморфність.
无动于丧 wu dong yu zhong залишатися (бути) байдужим (глухим, безпристрасним);


846
залишитися байдужим глядачем; і оком (бровою) не повести.
无独有偶 wiidii-y6u’6u не одноразовий випадок; не один-єдиний; не єдиний у своєму роді; знайшовся такий же, як...
无度 wudu невтримний; не знати міри; без міри; божевільний розм.; не знати меж у чому,挥 遥〜невтримне (божевільне) марнотратство; не знати міри (не знати меж) у марнотратстві; тринькати без міри; смітити грошима.
无端 wuduan безпричинний; необгрунтований (необгрунтованість); без приводу; без усякої причини; без усякої підстави; ні з того ні із сього.〜发愁 безпричинна скорбота; безпричинний сум; засмучуватися без видимої причини (без якого-небудь приводу); 〜指摘 необгрунтовані (безпричинні) докори (причіпки); дорікати кому без приводу (без усякої причини);〜殴打 ні з того ні із сього (без усякого приводу) побили кого.
无і化wii’S—无误.
无恶不作 wu e bu zuo немає такого зла (злочину), на яке б хто не пішов; робити всілякі злодіяння; здатний (готовий) на всякого роду злодіяння' (підлості); злочинний (підступний, злочинницький) і готовий на усе.〜的坏蛋 страшенний негідник.
无法 wufa не; неможливо; не можна; немає можливості; не-; без-.〜解决 не (неможливо, не можна, немає можливості) дозволити що; нерозв’язний;〜理解 не (неможливо, не можна; немає можливості) зрозуміти кого-що; незрозумілий;〜解释 не (неможливо, не можна, немає можливості) пояснити; непояснений;〜形容 не (неможливо, не можна, немає можливості) описати кого-що; немає можливості виразити словами; невимовний; слів ні, як...; 〜挽救 не (неможливо, не можна, немає можливості) врятувати кого-що; непоправний; поставити хрест;〜可нічбго не можна поробити; нічбго не можна (не) придумати;〜否认 немає можливості (неможливо) заперечувати що;〜生存下去 чимось (нема на що) жити; немає можливості далі жити (існувати);〜预料 неможливо (важко) передбачати що; непередбачений;〜消除的矛盾,непереборне (невикорінне) протиріччя; протиріччя, яке не можна (неможливо) усунути;〜摆脱的经 济危机 нерозв’язна (неминуча) економічна криза;〜想、象 не можна (уявити) собі представити; важко собі представити;他们〜 反驳这些论点 вони не в змозі (у них немає можливості) спростувати ці полбження.
无法无天 wufa-wutian повне беззаконня; крайня беззаконність; діяти беззаконня; нагло чинити беззаконня; бешкетувати; немає нічбго святого для кого,他们真是〜 вони — беззаконники і нечестивці; для них немає нічбго святого; до чого дійшла їхня розгнузданість!
无方 wufang невміло.经营〜недотепне ведення справ; недотепне хазяйнування.
无妨 wufang нічбго; не заважає кому, з неознач.; 〜—试 не заважало б кому, з неознач.; можна з неознач. не заважає (не заважало б) спробувати;即使拒绝他也〜якщб навіть відмовити йому, і то нічбго;如果你不同意， 就〜直说 якщо ти не згодний то не заважає (не завадило 6，можна) сказати це прямо.
无非 wufei не інакше, як...; не більш як...; ніщо інше, як...; не без того, щоб...; усього лише; і тільки; усього-навсього.〜是装模作样而已 ніщо інше, як удавання; це одне удавання, і тільки; це усього лише (усього-навсього) удавання;袋里装的〜是些木柴у мішку ніщо інше, як дрова;园子里长的〜是些乱草в саду ростуть одні тільки бур’янисті трави.
无风 wufeng <气> затишність; штиль ч.
无风不起浪 wii feng bu q! lang немає хвилі без вітру; без вітру вода не колишеться; немає диму без вогню; диму без вогню не буває.
无风三尺夕良 wu feng san chT lang "коли немає вітру, і то бурхливі хвилі"; багато шуму через ніщо.
wufeng gangguan безшовна труба; суцільнотягнена сталева труба.
无Ф wiigan—无关.这是我一个人的错误，跟 另！]人〜я один винуватий, а інші отут ні при чому.
无功受禄 wu gong shou lu незаслужена нагорода; нагорода [отримана] не по заслугах; нагорода отримана незаслужено.
无辜 wiigii 1)(没有罪）безневинний (безвинність); безвинний; невинний (невинність); ні в чому не винний.〜的人 ні в чому не винна людина; ~受过 безневинно постраждати; бути безвинно винуватим;〜的 牺牲者безневинна жертва;〜的受害者 безвинно винуватий; безневинно (безвинно) потерпілий. 2)(无罪的人）безневинна [людина]; невинна [людина].
无故 wiigu безпричинний; без поважної причини; без усякого приводу.〜迟至ll запізнення без поважної причини; ~ 闹事 скандалити без усякого до того приводу; безпричинні хвилювання (скандали).
无个圣 wuguai не дивно; недарма; немає нічбго дивного (дивного); що отут дивного (дивного).〜ftki兑... недарма він сказав, що...; 他上北京了，〜总是见才;到他він виїхав у Бейцзин, не дивно, що його не видно; він виїхав у Бейцзин, його не видно;他受了委屈， 〜这样生气 його скривдили, то він такий надутий;〜房间里有风，原来是,窗子开了 не дивно, що в кімнаті дує, виявляється, вікно відчинилося.
无关 wuguan не стосуватися кого-чого; не віднбситися до кого-небудь; справи немає до кого-чого; ні при чому.〜紧要 нічбго важливого [ні, не буде]; [це] не суть важливо; незначно; несуттєво; це ——справа десята; маловажно; неважливо; малоістотна;把他看 作一个〜紧要的人вважйти його за ніщо;这 与 f尔〜це вас не стосується; це до вас не відноситься; це до вас віднбшення не має; ви отут ні при чому;我们跟这件事〜ми непричетні (не маємо стосунків) до цієї справи.
无轨电车 wugui dianche тролейбус.
无害 wuhai нешкідливий (нешкідливість); нешкідливий. 〜的娱乐 безневинні задоволення;这与人〜це не принесе ніякої шкоди людям;这些话又、t你〜ці розмбви тобі не зашкодять (нешкідливі для тебе).
无核区 wuheqii без'ядерна зона.
无花果 wuhuaguo 1) <植> інжир; смоківниця. 2) (指果实）винна ягода.
无机 wujl <化> неорганічний, мінеральний.〜 化学 неорганічна хімія;〜化合物 неорганічне з’єднання;〜月巴料 мінеральне
(неорганічне) дббриво;〜染料 мінеральні барвні речовини.
无机界 wujljie беззбройне царство; неорганічна природа.
无机酸 wujlsuan〈化〉неорганічна (мінеральна) кислота.
无机物 wujlwu <化> неорганічна речовина.
无机盐 wujlyan〈化〉мінеральна сіль.
无稽 wujl ні на чому не обґрунтований.〜谰言 наклепницькі вигадництва; інсинуація книжк.;〜之谈 нісенітна балаканина; ні на чому не обґрунтовані розмбви (вигадництва); дозвільні плітки; пбвний абсурд; бабусині (жіночі) казки.
无几 wujl дуже мало; дуже небагато; незначна кількість.所余〜мало що залишається; залишилося дуже мало (незначна кількість); 相差〜дУже маленька різниця; різниця незначна.
无脊椎动物 wiijTzhuT dongwu <动> безхребетні.
无 і己名 wujiming безіменний; анонімний; пред’явницький.〜股票 безіменна акція; акція на пред’явника;〜投票 таємне голосування; таємне балотування.
无济于事 wu ji yu shi справі не допоможе; даремно для справи; [усе це] взапас не йде; користі не принесе (не буде); не давати ніяких результатів; як мертвому припарки [допоможе].
无家可归 wu jia ke guT виявитися (очутитися) на вулиці; не мати даху над головою; ніде (нікуди) гблову прихилити; бездомний; безпритульний; залишитися без даху.
无价之宝 wu jia zhl bao безцінний, (неоціненний) скарб; ціни немає чому.
无坚不摧 wu jian bu cuT усеперемагаючий; переможний; нищівний.
无间 <fl> 1)(密切）нерскзріівний.亲密〜
的友谊 нерозргівна дружба. 2)(不间断） безперервно; без перерви; безупинно.寒暑〜 не припинятися ні взимку, ні влітку; безперервно взимку й влітку.
无 尽无休 wujin-wuxiu безупинно; безперестанку; безперервно; безупинно.
无精打Ж wujlng da саі —►没精打Ж mei jing da саі.
无拘无束 wuju-wushu нічим не зв’язаний; не зв'язаний нічим; вільний; вільний, як птах.〜 的人 сам собі хазяїн (пан); вільний птах; вільний козак.
无可 wuke не-; без-; неможливо; не можна.〜争 Щ безперечний; незаперечний;〜报答 чимось віддячити кому-чому;〜比拟 не мати собі рівних в істбрії чого; непорівнянний;〜 字旨 ЇЙ бездоганно; бездоганність; бездоганний;〜挽回的失败непо叩йвна поразка;〜辩驳的事实 не:вапер6чні (незаперечні) факти;〜否认 не можна заперечувати що;〜与1^议 не можна (ні за що) засуджувати кого-що; немає нічбго негожого; немає слуг нічого поганого; бездоганний.
无可厚非 wu ke hou fei ні за що (не можна) різко засуджувати кого-що; не можна кого особливо обвинувачувати (дорікати); це не повинно викликати дорікань.
无可奈7(可 wu ke naihe нічбго не поробиш;(迫不 得已）волею-неволею; мимоволі.
无可奈何花落去 wi) ke naihe hua luo qii нічбго не поробиш, квіти обпадають.
无可无不可 wu ke wu bu кб все одно; абсолютно байдуже.我〜мені однаково


847
(абсолютно байдуже).
无可wu ке zhi уі безсумнівно; не підлягає сумніву; поза всяким сумнівом.
无孔不人wii kong bu ru немає лазівки，через яку хто б не проліз; проникати в усі області життя; користатися всякою лазівкою; пролазливий (пронозливість, пронозливість роїм.).
无愧 wukui не соромно; не сбвісно; совість чиста (спокійна); з чистою (спокійною) совістю; по достоїнству.〜于人民 не соромно (не сбвісно) перед народом; совість чиста перед народом.
无赖w^i 1)(恶劣行为）хулігйнство.〜已极 верх нахабності. 2)(品行不端的人）хуліган; проґщисвіт розм” лайл. ||参阅”耍无赖 shuS wulain.
无礼 wuli безцеремонний (безцеремонність); нечемний (неввічливість); нечемний (нечемність).〜态度 безцеремонне (нечемне, нечемне) поводження;休得〜！ не смій грубити!他也太〜了 це верх нечемності з його боку.
无 理 wuli необгрунтований
(необґрунтованість); без усякого приводу.〜 要求 не обґрунтована ні на чому вимога;〜行 为 невиправдані дії;〜扣留 необгрунтовано затримувати кого-що;〜挑衅 необгрунтовані провокації;〜取 І闹 затіяти навмисно сварку; влаштувати великий скандал; скандалити (потворити) без видимої до того причини; заварити бузу;这是用〜取闹的手段k替严肃 的争论 це значить підмінювати серйозну дискусію потворним перекручуванням.
无理方程 wiill fangcheng <数> ірраціональне рівняння.
无理根 w\ilTg6n〈数〉ірраціональний корінь.
无理函数 wiilT hanshu <数> ірраціональна функція.
无理式 wiillshi <Ш> ірраціональний вираз.
无理数 wiillshCi <数> ірраціональне число.
无力wiili 1)(没有力气）безсріпля (неспроможний); [загальна] слабість; астенія спец.体弱〜слабкий здоров'ям;软弱 〜слабосильний;四肢〜рУки і ноги ослабнули; не в силах рухати руками і ногами; ~的批评 безз々ба критика; ~的叫喊 немічний крик. 2)(办不至Ij) не в силах з неознач.; не в змозі з неознач.; не під силу; неспроможний.〜应付 не в силах (не в змозі) справитися з чим\ 我〜给你帮忙 я не в силах (не в змозі, неспроможний) вам допомогти; мені не під силу вам допомогти.
无立拖之地 wu li zhu! zhi di ні кола, ні двора в кого.
无量 wiiliAng ~►无限.前途〜[відкриваються] необмежені можливості в майбутньому; [має бути] блискуча майбутність; майбутнє безмежне осяйно.
无聊 wiiMo 1)(闲得烦闷）нудно; нудьгувати; нудьга; позіхати.十分〜нестбрпна (страшна) нудьга;—个人在屋子里很〜д^же нудно одному сидіти в кімнаті. 2)(没有意义） безглуздий; порожній; нісенітний розм.;(乏 味的）нецікавий; нудний.〜文人 писака, ч.， ж., розм.\ 〜的事 нецікава (нудна) справа;〜 的话 нецікаві (нудні, нікчемні, порожні) розмови; нікчемні порожні слова;〜的争吵 нікчемні суперечки;〜的生活 безглузде (нецікаве) життя;真〜！ яка нісенітниця (безглуздість, нудьга)!
无聊赖wiilidolii <书> 1)(十分无聊）жахлива (велика) нудьга; дуже нудно. 2)(僚倒失意） невдача.
无论 wulun... би [те] не було; ні; кожної; всякий; завгодно; байдуже. •么人 хто б [то] не був; хто ні...; кожна (усяка) [людина]; хто завгодно; байдуже хто;〜什么事 що б [то] не було; що не...; кожна (усяка) справа; що завгодно; байдуже що;〜从明Р—方面 з якої би сторони ні...; з будь-якої сторони;〜在什 么情况下 в усякому разі; у будь-якій обстановці; у якій завгодно обстановці;〜用 什么方法 будь-якими засобами; байдуже яким (яким завгодно) образом; яким би то ні було образом;〜多么困难 як би важко не було; як не важко;〜什么样的困难问题 будь-які (які завгодно) важкі запитання;〜谁 都会 кожний (усякий) це вміє; хто завгодно це вміє; усі це вміють;〜谁见了 都会惊讶 хто не побачить, здивується; хто б то не був (будь-який, усякий), побачивши, здивується; 〜派谁都可以 мбжна послати кожного {кого завгодно); байдуже, кого посилати;你〜怎么 说，我都不信 як не (що не) говори, а я все-таки не повірю; як (що) би ти не говорив, а я все-таки не повірю;〜什么时候，你来好 了 прихбдьте в будь-який час; прихбдьте коли завгодно (коли хочете);〜明Р—天都可以 можна в будь-який день (у який завгодно день);〜在政治方面还是经济方面як в політичних, так і в економічних відносинах; і в політичних, і в економічних відносинах;〜 城隻还是农村，到处都可以看到一幅幅р宣 传画 тут і в селищах, і в селах — усюди побачиш плакати;〜是我们还是他们，—没有 同意 ні ми, ні вони не дали згоди; як ми, так і вони не погодилися.
无论如何 wulun ruhe будь-що-будь; так чи інакше; ніяк; у всякому разі; нізащо; ніяк; ні в якому (якому) випадку (最后三个译法与否 定语连用).〜І完成计ІУ будь-що-будь (так чи інакше) треба виконати план;〜——
至!і дістати з-під землі (з дна морського);〜他 还是个孩子ніяк, він усе-таки дитина;〜不能 答应 ніяк (нізащо) не можна погоджуватися; 〜你得去 як би то не було, а доведеться тобі піти;〜不可以这样办ні в якому разі не можна так робити;〜事实总是事实 як би там не було, факт залишається фактом.
无煤层 wumeiceng〈地质> безвугільна свита.
无米之坎 wu mi zhi chuT подібно тому, що без рису готувати рисову кашу; головоломна задача; неможлива справа.
无名wiiming 1)(没有名称的）безіменний.〜小 河безіменна річка. 2)(姓名不为人知的） невідомий (невідомість); безвісний
(безвісність).〜英雄 безіменний (безвісний, невідомий) герой;〜<1、卒 незначна
особистість; маленька (маловідома) людина; пішак розм.;〜尸体 труп невідомого. 3)(无缘 无故的）без всяких основ і причин; безпричинно; ні з того ні з сього; за здорово живеш прост.〜损失 зазнавати втрат ні з того ні з сього (здорово живеш);〜的恐惧 страшитися без всяких основ і причин.
无名氏 wumingshi невідоме обличчя.
无名数 wiimingshii <Ш> абстрактне число.
无名中占 wummgtie анонімний лист.
无名 f旨 wumingzhi безіменний палець.
无明火 wuminghuo гнів; лють.〜起
розлютуватися; вибухнути гнівом.
无奈 wunai 1)(无可奈何）нічбго не можна поробити; нічбго не поробиш (не попишеш). 出于〜від безвихідності; поневолі; тому що нічбго не можна поробити; бути змушеним; 万般〜вблею-невблею. 2)(可惜)шкода; на жаль.我们本来要+公园去，〜下起雨来，只 好回家了 ми пішли булб в парк, але на жаль, пішов дощ, так що довелося нам повернутися додбму.
无 Ш wuneng бездарність (бездарний); безталання (безталанний); безпорадність (безпомічний). 软弱〜 м’якотілість; безпорадність;在工作中表现得〜на роботі показати свою бездарність (безталання).
无能为力 wu neng wei li не в змозі допомогти кому-чому; не в силах посприяти; неспроможний (не в змозі) що-небудь зробити; не бачити виходу з полбження; безпомічний.
无宁 wuning —毋宁 wuning.
无期徒刑 wuql tuxing 〈法〉безстрокове (довічне, вічне) тюремне ув’язнення.
无奇不有 wu qi bu you, яких тільки чудес не буває; чого тільки не буває; чудеса в решеті.
无牵无挂 wuqian-wugua нічбго не зв'язує; безтурботно; безтурботно; ніяких забот.
无巧示成书 wu qiao bu cheng shii вдалий (щасливий) збіг; по щасливому збігу обставин.
无情wiping 1)(没有感情）байдужий (нечутливість);(冷酉告）безжалісний (безжалісність); безсердечний
(безсердечність). 2)(不留情)нещадний (нещадність); безжалісний (безжалісність); жорстбкий (жорстокість).〜的打击 нещадний (безжалісний, жорстбкий, нищівний) удар;〜的现实 невблаганна дійсність;〜全ji理 сувбра правда;要同机会 主义进行〜的斗争потрібно вести нещадну боротьбу з опортунізмом;历史是〜的 історія нещадна;事实是〜的 факти безжалісні.
无穷wiiqi6ng (没有穷尽）невичерпний;(没有 Р艮度）нескінченний (нескінченність); безмежний (безмежність); необмежений (необмеженість); безмежний (безмежність). 〜的精力 невичерпна (невичерпна) енергія; ~ 的力量 невичерпні сили;〜的忧虑 нескінченні побоювання;〜的潜力 необмежені (безмежні) потенційні можливості;〜级数 <Ш> нескінченний ряд; 〜小数 <数> нескінченна [десяткова] дріб;力 大 ~ надзвичайно сильний; могутній; мог作ній;群众的智慧是〜的безмбжний (невичерпна) мудрість нарбдна.
无穷大 wuqiongda <数> нескінченно велика величина.
无穷 4、 wuqiongxiao <Ш> нескінченно мала величина.
无权 wuquan не в праві; немає (не мати) права (повноважень); безправ’я (безправний, безправність).〜这样办 не в праві (немає права) так робити;〜过问 не в праві (немає права) втручатися;这我〜处理 це не в моїх правах; я не маю (у мене немає) таких прав.
无人 wuren ніхто; жодна людина; когось.〜知it ніхто (жодна людина) не знає кого-чого, про що-чим-кому-чому;〜可问 когбсь (не в кого) запитати;〜可代；〜可派когбсь послати;〜商 m не з ким порадитися; немає жодної людини, з ким можна порадитися;〜领导


848
залишитися без керівництва; безвладдя;〜监 督 ніхто не контролює; немає ніякого контролю; безконтрольний; безконтрольність; 〜售货 система самообслуговування в магазинах; самообслуговування;〜售货商店 магазин на самообслуговуванні; універсам; 〜提取的货物незапитаний вантаж;〜驾驶的 飞机безпілбтний літак;信件〜领取，已退还 原寄件人 незатребуваний лист повернутий відправнику;屋里〜у кімнаті нікого (жодної людини, ні душі) немає;这件事〜过问 ніхтб (жодна людина) не цікавиться цією справою.
无人称 wiir6nch6ng <语> безособбвий.〜动词 безособове дієслово. 无人称句 wiir6nch6ngjCi < 浯 > безособбве речення.
无人区 wurenqu безлюдний район.
无任 wuren 〈书〉невимовно; несказанно; надзвичайно; дуже.〜感激 надзвичайно (невимовно) вдячний;〜欣喜 дуже (несказанно) радий; надзвичайно задоволений.
无如wiini—无奈2).
无色 wuse безбарвний (безбарвність); ахроматичний спец.〜液体 безбарвна рідина.
无伤大雅 wu shang daya великого лиха [у тім, у цьому] немає.〜的怪癖 безневинні чуда.
无上 wushang вищий; неперевершений.我军的 〜光荣 велика (неперевершена) слава наших військ;引为〜光荣 вважати для себе великою честю;〜权力 в^іща (верховна) влада.
无神 wiishSn безжиттєвий.〜的目光 безжиттєвий пбгляд.
无神і仑 wushenlun <哲> атеЬм.
无神论者 wiishSnlCinzhg атеїст; атеїстка.
无声 wusheng беззвучний; німий.〜电影 німе кіно;—个〜的镜头німіій кадр;〜的责备 німий докір;寂静〜німа (мертва, глиббка).
无声片 wiish6ngpi&n <影> німіій фільм.
无声无臭 wusheng-wuxiu жити в безвісності; нічим не виявляти себе; безіменний.
无时无刻 wiishi-wOkS ні секунди не; ні на секунду не; увесь час; щохвилини; щогодини.
无视 wushi зневажити чим, з неознач. (зневага); ігнорувати кого-що (ігнорування); не вважатися з ким-чим; закрити [очі] на що.〜 事实 ігнорувати (закритй очі на) факти; не вважатися з фактами;中国人民〜敌人的无耻 і非镑 китайський народ зневажив нахабним наклепом ворога.
无事不登三宝命 wii shi Ьй deng san-baodian без справи хто до кого не приходить.
无事生非 wu shi sheng fei багато шуму через ніщо; влаштовувати неприємності через дурницю; затівати цілу справу з нічбго.
无 й wushu 1)(难 Й 计数）не:зліч泛нний (незліченність); незлічимий;' незліченний; сила-силенна розм.; пропасти кого-чого, розм.; море чого; прірва прост.〜的人 народу була сила-силенна; пропасть (прірва) народу; море людей; незліченні юрби людей; незлічима (незліченна) кількість людей;〜的 财富 незліченні багатства;〜的事实 незліченні факти; море фактів. 2)(不知底细） не мати достатні дані в чому; не бути в курсі чого; бути необізнаним у чому; не розбиратися в чім.在这个问题上他心中〜він не мав достатніх даних в цьому питанні; він не був у курсі цього питання; він плавав у
цьому питанні, тому що не розбирався в ньому.
无 Ж wushuang єдиний; незрівнянний; непорівнянний; неповторний.
无霜期 wushuangqT <气> безморозний період.
无丝分裂wiisT-侘nliS〈生物> амітбз.
无私 wusl безкорисливий (безкорисливість); далекий від користі.〜的援助 безкорислива допомога.
无私有弊 wusl-youbi давати привід підозрам.
无梭织机 wusuo zhTjf <纺> ткацький станок без човника.喷气式〜пневматичний ткацький верстат без човника.
无所不包 wu suo bu bao всеосяжний; універсальний.
无所不能 wu suo bu neng спромогтися зробити все (що завгодно); немає того, чого б не міг; всесильний; всемогутній; майстер на всі руки.
无所不为 wu suo bu wei не зупинятися ні перед чим; бешкетувати; звірствувати.
无所不用其极 wu suo bu yong qi ji не гидувати (не гребувати) нічим [у виборі засобів]; не зупинятися ні перед чим; правдами і неправдами; прибігати до крайностей.
无所不知 wii suo bu zhi немає того, чого б не знав; усевідаючий; усезнаючий.
无所不金wu suo bu zhi 1)(没有达不到的地巧■) немає місця, де б не був; немає місця, куди б не проникнув (не проникав). 2)—> 无所不 为.
无所事事 wu suo shi shi сидіти (бовтатися) без справи; ледарювати; бити байдики.〜的人 гулящий.
无所适从 wu suo shi cong не знати, як бути; не знати, кого слухатися (за ким йти).
wu suo weiju безстрашний (безстрашність); безстрашний (безстрашність); не знати страху,〜的共产主义战і безстрашні борці за комунізм.
无所谓 w\isu6wSi 1)(说不上）не можна (важко) сказати про що-чім-кому-чому\ немає мови; немАє і розмбви.没有坏，就〜好，没有好，
/就〜if без поганого немає і гарного, а без гарного немає і поганого;这种事〜好坏 у таких справах (питаннях) не може бути мови (не можна говорити, важко сказати) про те, що добре і що погано;只是家常便饭,〜请客 усього-навсього домашній обід, це частуванням назвати не можна (тут і розмбви немає про якийсь банкет). 2)(不在 乎）усе рівно; байдуже; хоч би що.〜的态度 байдуже віднбшення; відноситися байдуже; 你愿办就办，我〜хочете робити, так робіть —мені все рівно (мені байдуже);人家批评 他，ЇЇіИ也去口〜йогб критикують, а йому хоч би що;他反正〜а йому і горя мало.
无所用心 wu suo yong xln безтурботний (безтурботність); безтурботний (безтурботність). 饱食终日，〜без справи сидіти, як у порожній кут дивитися.
无题 wuti без назви.
无条件 wutiaojian безумовно; беззастережно; категорично.〜投降 беззастережна капітуляція;〜月艮从 беззаперечно коритися (підкорятися) кому-чому^ 〜刺激 <生理> безумовне роздратування;〜反射" < 生理> безумовний рефлекс.
无痛І娩 wiit6ng fenmian〈医〉безбблісні (знеболені) пологи; знеболювання пологів.
无头案 wutou^n заплутана справа.
无往不利 wu wang bu li кому супроводжує (кого супроводжує) в усьому успіх (вдача); скрізь проб’є (відкриє) собі дорбгу.
无妄之灾 wu wang zhi zai неждане-негадане лихо; неждане-негадане нещастя (нещастя); неждйнно-негйданно потрапити в лихо.
无望 wuwang безнадійний (безнадійність);成 功〜немає надії на що. без надії (не можна розраховувати) на успіх.
无微不至 wii wei bu zhi навіть у [найнікчемніших] дрібницях; вникати (входити) в усі дрібниці (подробиці); аж до дрібниць; усебічний; усілякий.〜的关 серцева (усебічна) забота.
无为主义 wiiwdizhiiyi <哲> квієтизм.
无为主义者 wuweizhiiyizhe квієтист.
无味 wuwei 1)(没有滋味)несмачний (безсмак); несмачний.淡而〜прісний і несмачний. 2) (没有趣味）нецікавий; нудний; сухий;言语〜 прісна нудна (нецікава) розмбва (指说话)； нудна (суха) мова (指文字).
无谓 wiiwSi (没意义)безглуздий (безглуздість); даремний;(不值得）не варто.作〜的牺牲йти на безглузді жертви;避免〜的牺牲 уникати даремних (безглуздих) жертв;〜的争吵 дріб^зкові сварки;为了小事争吵，真是 що за нісенітниця сваритися через дрібниці!
无误 wuwu помилок немає; вірно,证明.•.〜 засвідчити що; підтвердити вірність чого;核 对〜звірене, помилок немає.
无І®可乘 wu хі ke cheng немає лазівки, якою можна було б скористатися; немає ні найменшої можливості; немає ніякого (жбдного) шансу.使〜не давати кому можливості (шансу).
无暇 wuxia ніколи; брак часу; не вистачає часу. 〜顾及 не до цього; нема часу для цього; руки не дійшли (не доходять); нікбли (нікбли) думати (піклуватися) про це.
无限 wiixmn безмежний (безмежність); —необмежений (необмеженість);
нескінченний (нескінченність); безмірний (безмірність); без кінця.〜光明、〜美妙的最 高理 іШ безмежно прекрасний і світлий вищий ідеал;〜高兴 безмірна радість;〜幸福 щастя без границь і меж; ~的威力 нескорима сила;〜的权力необмежена влада;〜的可能性 невичерпні можливості;〜公司 <经> повне товариство;〜股份公司 <经> акціонерна компанія (акціонерне товариство) з необмеженою відповідальністю;〜花序〈植 > необмежене (невизначене) суцвіття;对党〜 忠诚 беззавітна (безмежна, безмежна) відданість Партії;前途〜光明 чбрез необмежені можливості; блискуче майбутнє.
无限大wiixiindA—无穷大.
无限期 wuxianql безстроковий (безстроковість). 〜4吏用 безстрокове користування; користатися чим безстроково;〜休会 відкласти на невизначений час;把问题〜地拖 延下去 відкласти справу в довгу шухляду.
无限小wiixi》nxiSo —>无穷小.
无 限 制 wuxianzhi необмежений (необмеженість);〜输入 без обмеження, необмежений увіз; увозити що без обмеження.
无线 wuxian <无线> бездротовий; радіо-.〜电 报 радіотелеграф; радіотелеграма; радіо¬


849
грама; бездротовий телеграф;〜电话 радіотелефон; радіофон; бездротовий телефон;〜电台 радіостанція; радіомовна станція;〜电波〈理〉радіохвилі л/н.
无线电wiixi&ndiSn 1)(指技术设备）радіо.〜工 程 радіотехніка;〜广播 радіопередача; радіомовлення;〜零件 радіодеталь ж.;〜线路 радіолінія;〜通话 радіопереговбри;〜信号 радіосигнал;〜设备 радіоапаратура збірн.; радіоустановка; радіоустаткування; радіо- засоби;〜导航 радіоводіння; радіонавігація; 〜导航台радіомаяк;〜控制室радіобюрб невідм.;〜发射机 радіопередавач;〜定位 радіолокація;〜传真 радіофотографія;〜电子 学 радіоелектроніка;〜物理学 радіофізика;〜 爱好者 радіоаматор. 2)(收音机）радіо невідм., розм.; радіоприймач; приймач.听〜 слухати радіо (радіопередачу, по радіо);〜收 听者 радіослухач.
无线电化 wuxiandianhua радіофікація (радіофікуватися).
无效 wuxiao недійсний (недійсність); неефективний (неефективність); не мати [ніякої] сили.证件过期〜свідчення недійсне (не має сили, втрачає сили) після закінчення терміну;该项决议对我方〜зазнйчене一 рішення з приводу нас (стосбвно нас) сили не має;治疗〜лікування не допомогло; лікування виявилося безуспішним;经医治 〜，他不幸逝世了 незважаючи на всі зусилля лікарів, він помер;调解〜примирення сторін не досягло успіху.
无懈可& wu xie ke jl важко до чого-небудь причепитися; не можна ні до чого причепитися; комар (носа) не підточить; бездоганний, досконалий.
无心 wiixTn 1)(没有心思）не хочеться чого, з неознач.; кому небажання з неознач.，розм.; немає бажання з неознач.; душа не лежить до кого-небудь; не до кого-чого.现在他忙得〜看 戏了 тепф він так зайнятий, що йому вже не до театру;我根本〜干这种事у мене абсолютно немає бажання (мені збвсім не хочеться, я не маю наміру) робити такі речі. 2)(不是故意）ненавмисно; без наміру; без наміру; несподівано. ~ 开错 ненавмисно (несподівано) припуститися помилки;〜说的 сказано без наміру (несподівано, ненавмисно);这是〜做的 зроблене це було ненавмисно (без наміру).
无形wiix丨ng 1)(看不见的）невидимий; непомітний; схований.〜的战线 невидимий і (непомітний) фронт;〜的枷锁 невидимі окови;〜的损耗 <技> морйльний знос;其中 有着它〜的区别є в цьому своя непомітна (схована) різниця. 2)—无形中.
无形中 wiixfngzh6ng непомітно; невідчутно.〜 产生 了影响 непомітно стало впливати; позначився маленький вплив.
无性 wiix丨ng < 生物 > безстатевий;
вегетативний спец.〜生殖 безстатеве (вегетативне) відтворення (розмноження); агамія спец.\ асексуальна репродукція;〜杂 交 вегетативна гібридизація.
无须 wiixii немає необхідності; немає потреби; не потрібно; не слід.〜等待 чекати нема чого (немає необхідності, немає потреби, не потрібно);〜留在那儿 залишатися нам нема чого;〜归还 повертітися не потрібно;〜忧虑 нема чого турбуватися;〜治疗 немає
необхідності лікувати;这〜多 і兑 немає необхідності (немає потреби) про це розповідати; немає необхідності (немає потреби) багато про це говорити.
无烟 wuyan бездимний.〜火药 бездимний порох;〜燃料 бездимне паливо.
无烟煤 wuyanmei антрацит; антрацитове вугілля.
无恙wiiyAng <书> (无病）здорбвий;(无损） непошкоджений (неушкодженість).安然〜 цілий і непошкоджений; цілий і непошкоджений; [залишитися] у цілості і неушкодженості; усе добре; усе гаразд;安然 〜地回来 повернутися цілим і непошкодженим;另ij 来〜？ [давнб не бачилися,] як ваше здоров'я?
无依无靠 wuyl-wukao залишитися без підтримки й опори; осиротіти; безпритульний (后两词用于小孩
无疑 wuyi без (поза) сумнівом; безсумнівно (безсумнівність); безумовно (безумовність); й мови немає.确凿〜,就是这样без (поза) усяким сумнівом це так; немає (не може бути) ніякого сумніву, що це так;〜是他不对 безсумнівно (безумовно, безперечно) неправий він.
无以Й力口 wii уї fii jia далі [їхати, йти] нікуди; донезмоги.
无以为生 wu yi wei sheng нема на що жити; чимось жити.
无以自解 wu yi zi jie не знахбдити собі виправдання; немає кому виправдання.
无异 wuyi (等于)ніщо інше，як...; те ж, що і...; (无差别）немає різниці.这就〜于全盘承认це ніщо інше，як повне визнання; це те ж (все рівно), що повне визнання.
无益 wuyi марний (марність); немає (без) користі; даремний.〜之举 марне заняття; даремна праця; № # ~ даремні старання; марні зусилля; дарма; марне;这样不但〜，而 且有害 це не тільки даремно, але (а ще і) навіть шкідливо; від цього не тільки не буде користі, а вийде одна лише шкода;这样对Щ 情〜так не буде користі для справи; для справи це даремно.
无意 wuyi 1) 1).〜〒# не має наміру
втручатися в що;他既然〜去，就不必勉强раз не хочеться йому йти, так чого людину змушувати. 2)->无心2).花瓶是我打坏的， 但我是〜的 це я розбив вазу, але це вийшло ненавмисно.
无意识 wuyishi несвідомо (несвідомість); беззвітно (беззвітність); без звіту; ти усвідомлюєш, що.〜的动作 несвідомий (беззвітний) рух.
无意中wiiyizh6ng —>无心2).〜害了人сам того не бажаючи, підвів людину;这是〜发现的 це було виявлено випадкбво;我〜成了 他的助手 я мимоволі став його помічником.
无翼鸟 wiiyiniSo <动> безкріілий.
wuymgdeng безтіньова лампа.
无影无踪 wuylng-wuzong безвісти зникнути (пропасти); як у воду канути; як крізь землю провалитися; сліду нема; шукай (доганяй) вітру в полі.
无庸 Wiiy6ng —> 毋庸 Wiiy6ng.
无用 wiiydng 1)(没有冷）марний (марність); непридатний (непридатність); нікчемний (нікчемність) розм.〜之辈 ніяка (нікчемна) людина;丝毫〜збвсім марний (непридатний, нікчемний). 2) —►无须.
无忧无虑 wiiyou-wulU ні суму, ні турбот; безжурно і безтурботно; безтурботний; безтурботний; без турбот; з легким серцем. 无由Wliy6u <书> —圭从.
无与伦比 wii уй lunbl не ЙТИ ні в яке порівняння; незрівнянний; незрівнянний; непорівнянний; над усяке порівняння; поза конкуренцією; поза конкурсом.
无冤无仇 wuyuan-wuchou ні ворожнечі, ні ненависті; немає ніякої ворожнечі чи ненависті; не ворогувати з ким-чим.
无原贝1j wuyuanze безпринципність.〜纠纷 безпринципні склоки; 〜 的迁就 безпринципне пристосування; ~ 的妥协 безпринципне користолюбство; невдалий компроміс.
无原子区 wuyuanzTqu безатомна зона.
无缘 wuyuan не мати щастя (честі); ні долі кому-чому з неознач.〜相识 не мати щастя (честі) бути знайомим;两次造访，都〜得见 двічі був у вас, але так і не довелося побачитися;解放前穷人的孩子与学校是〜的 до звільнення дітям бідних не було доступу до школи.
无缘无故 wuyuan-wugu без усяких пояснень і причин; безпричинно; ні з того ні з сього; [за] ЗДбрОВОЖИВбш/7/70С7И.世上决没有〜的爱，也 没有〜的恨 на світі не буває прбсто любові, як не буває і безпідставної ненависті.
无源之水，无本之木wii yuan zhl shui, wu ben zhl mu як ріка без джерел, так і дерево без коренів; позбавлений твердого ґрунту; не має під собою бази (ґрунту).
无政府工团主义 wiizhSngfQ gongtuan-zhuyi анархо-синдикалізм.
无政府工团主义者 wiizhSngfQ gongtuan-zhfiyizhe анархо-синдикаліст.
无政府主义 wiizhSngfiizhtiy丨 <哲> анархізм.
无政府主义者 wiizhSngfiizhtiyizhS анархіст; анархістка.
无政府状态 wuzhengfu zhuangtai анархія; стан анархії.生产〜анархія виробництва.
无知 wuzhl неосвічений (невігластво); неуцтво; (不їй事）нерозумний (нерозумність).〜妄і兑 нікому не потрібна балаканина;〜之徒 неук розм.; невіглас ч” ж.;他的~就在于此 у цьому полягає його неуцтво.
无中生有 wii zhong sheng you висмоктати з пальця що; копирсатися в порожніх домислах; вигадувати небилиці; багато галасу з нічбго.〜的捏造 дозвільні (порожні) вигадництва; необгрунтована вигадка.
无主 wuzhfl не мати хазяїна; безхазяйний; безхазяйний рот.; нічий; нічийний рош.〜 的土地 безхазяйна земля;〜贝才产 безхазяйне (безхазяйне) майно;这东西是〜的 річ ця нічия (без хазяїна).
无主语句 wuzhuyuju <语> невдала пропозиція.
无足轻重 wu zu qlng zhong маловажний (маловажність); не настільки (не суто) важливо; не мати значення.
无 罪 wuzui невинний (невинність); безневинний (безвинність),认为〜визнати невинним;对被告宣判виправдати підсудного; винести виправдувальний вирок підсудному.
无坐力炮 wiizu61ipao <Щ> відкатне знаряддя.
毋鈮.
毋wu〈书〉—毋庸.~存芥蒂щоб у душі не залишилося ніякої образи.


850
Й宁 wuning краще (скоріше) вже..., ніж...与其 说是奇迹，〜说孕历史的必然产物замість того, щоб говорити про якесь чудо, скоріше треба сказати, що це природний хід історії.
毋庸 wuyong ні до чого; нема чого розлі.; не мати рації;' немає потреби; не треба; не потрібно; немає потреби.〜:без сумніву; поза всяким сумнівом;〜讳言 до чого (чогось, нема чого, ні до чого) ховати; навіть нема рації (немає потреби) ховати; що (чого) гріха таїти;〜赞述 ні до чого (не варто) поширюватися; вважати зайвим довго говорити на цю тему; немає потреби розповсюджувати; ні до чого багато говорити.
吾wu.
吾wu (我)я;(我们）ми;(我的）мій;(我们的） наш.
吾辈 wiibSi <书> ми.
无wu.
宪wii 1)(乱草丛生的地方）місце, що заросло бур*яном і бур’янами. 2) —►芜杂.〜词 хаотичне накопичення слів.
宪移 wuhui зарослий бур*яном (бур’янами).荒 凉〜的园地 пустир, що заріс бур*яном і бур'янами.
宪著 wiijTng 1) <植> ріпа городня (овочева, їдальня);(饲用宪齊）турнепс спец. 2)(指食 用的根)ріпа; турнепс спец.
完杂 wuza безладний (безладдя); хаотичний (хаос).文章内容〜статті хаотична по змісту.
天wu.
吴茱萸 wuzhilyu〈植〉еводія шкуронасінна
梧 Wli.
梧桐 wutong <植> фірміана проста; стеркулія платанолистова.法国〜плаїін східний.
鹤wu.
Щ wu <动> вівсянка [звичайна], wu.
蜈松 wu-gong <动> сколопендра; стонога розм.
L wu. wu не {зам.无). ,
亡归 wugul втратити надію на повернення; не повернутися.
亡罪 WUZU1 невинний.
WU.
唔 wu у!, еге!, м-гм!
W口 WU.
雜鼠 wiishti〈动 >летіга.
ifr wu.
五1 wti 1)(数目）п’ять; п’яти-，〜个人一起 вп'ятьох;〜级记分法 <教> п’ятибіпьна система;〜器居Ij п'єса в п，ять6х діях; п’ятиактова п’єса;〜项运动 п'ятиборство; ~ 吨卡车 п'ятитонна вантажівка; п’ятитбнка рот.〜年计划 п’ятилітній план; п’ятирічка; 〜人小组п’ятірка;〜星红旗пятіиірковий;经 过〜天〜夜的奋战，他们盖了t间І子Цін6к) п*ятисдобової боротьби вони побудували 10 будинків. 2)(顺序）п’ятий.〜妹 п’ята сестра; 〜月〜日п，іте травня;〜点多钟шоста година.
S 2 wu〈音〉"у" {китайський нотний знак); ля
невідм.
五百 wtibai 1)(数目）п’ятебт. 2)(顺序） п'ятисотий.
五保户 wubaohu особи, охбплені системою "п’ять забезпечень" ("п'ять забезпечень"— здійснюваний народною комуною захід з метою надання допомоги і підтримки членам комуни — старим, слабким, сиротам, бобирям й інвалідам, що втратили працездатність; ’ять забезпечень"— забезпечення їх харчуванням, одягом, паливом, турбота про виховання їхніх дітей і забезпечення похорону; кошти на це йдуть із суспільного фонду комуни).
五倍子 wubeizl міцний горішок.
五彩 wucai різнобарвний; кольорбвий.〜气球 різнобарвні (кольорові) повітряні кульки.
五重唱 wtich6ngchang <音> квінтет. 五重奏 wuchongzou〈音〉квінтет.
五斗橱 wiidouchu комод.
五短身材 wiiduan-shencai низькорослий; малорослий.
，，五反” wufan рух "проти п’яти зол" (тобто підкупу, ухиляння від сплати податків, розкрадання державного майна,
несумлінного виконання державних підрядів і замовлень і розкрадання державної економічної інформації).
五方杂处 wufang za сЬй змішане населення.〜 的城市 місто з багатомовним населенням.
五分 wufen <教> п’ятірка.打〜поставити п’ятірку;乌语得〜одфжати п’ятірку з україської мови;功课门门〜круглі (одні суцільні) п’ятірки.
五分制 wQf^nzhi <教> [цифровй] п'ятибальна система.
五分钟热度 wti fen zhong redu пороху вистачило тільки на п’ять хвилин.
五谷 wiigu хлібні злаки; зернові хліби (культури),〜不分 не розбиратися в хлібних злаках (у зернових культурах);〜丰登 багатий (рясний) врожай усіх зернових культур;〜满仓 повна комора зерна; повні комори зерна.
五官 wiiguan органи відчуття.〜端正 правильні риси обличчя.
五光十色 wQguang-shise різнобарвний; різноманітний (різноманітність, розмаїтість); барвистий (барвистість).〜的調子 шовк має найбагатшу палітру відтінків; різнобарвний (різноманітний, барвистий) шовк;〜的节曰 盛装 барвисте святкбве вбрання; барвисте святкбве оздоблення.
五 А № wuhang-bazuo усілякі
(найрізноманітніші) види ремесел і професій.
五湖四海 wuhu-sihai в усіх кінцюс (куточках) краши; в усіляких куточках країни.我 1 门都是 来自〜ми прийшли з усіляких куточків країни.
五花 乂、门 wuhua-bamen різноманітний (різноманітність); усілякий,〜的货物 найрізноманітніші товари; товари усіляких сортів і видів; багатий (великий) вибір товарів;〜的玩艺儿 усілякі (різноманітні) види розваг.
五极管 wfijiguSn <无线> пентод.
五力口 wOjm〈植〉акантопанакс колючий.
五角大楼 WtijiSo dalou Пентагон.〜人士 пентагоновці мн.
五角星 wiijiaoxing п'ятикутна зірка.
五角形 wiijiSoxing 〈数〉п’ятикутник;
Пентагон.
五金wujln метали мн.〜工人металіст;〜制品 металовироби мн.; металеві вироби;〜商店 залізничний магазин; магазин залізничних товарів.
五绝 wujue <文> чотиристопний вірш.
五里雾 wfilTwCi туман.如堕〜中 як у тумані; як у чаду і тумані.
五律 wiilti〈文> восьмистопний вірш.
五伦 wulun п’ять основних норм людських відносин при феодалізмі (між володарем і підданими, батьком і синами, старшими і молодшими братами, чоловіком і дружиною, між друзями).
五面体 wiimiantl <Ш> п’ятигранник; пентаедр спец.
五内wtinSi <书> —五脏.〜如焚сбрце горить (щемить, ниє); душа (серце) палає; душа сколихнулася; серце замокало.
五千 wuqian 1)(数目)п’ять тисяч. 2)(顺序） п'ятитисячний.
五日京兆 wti гі jmg zhao каліф на годину ірон.; без року тиждень бути на посаді.
五蕊柳 шйшїіій <植> чернолоз.
Wu-sa yundong рух ЗО травня [проти імперіалізму].
五色五彩.〜斑彌різнобарвний; багатоколірний спец.\ майоріти (переливатися) усіма барвами веселки;〜续纷 строкатий.
五十wfishi 1)(数目）п'ятдесят. І〜年经验мйти великий досвід. 2)(顺序）п'ятидесятий.
五十步养百# wushi bu xiao bai bu недалеко пішли один від одного; не чванься горох перед бобами, будеш сам під ногами.
五四运动 Wii-si yundong рух "4 травня".
五体投地 wu ti tou di схилятися (преклоніння); падати ниць.
五万 wtiwAn 1)(数目）п'ятдесят тисяч. 2)(顺序） п^тидесятитисячний.
五味 wiiwei п’ять смакових відчуттів {солодкий, кислий, гіркий, гострий і солоний); різні смаки.
五味子 wiiweizi <Й> лимонник китайський; шизандра.
五线谱 wiixianpu〈音〉[нагний] стан; нотоносець спец.
五香 wtixiang пряність (пряний); спеція.〜瓜子 насіннячка, прожирення з додаванням спецій;力И〜佐料 додати спеції.
五行 wfixing "усін” {п'ять стихій — основних елементів природи за давнім китайським ученням —метал, дерево, вода, вогонь, земля).
五言诗 wuyanshl〈文〉пя’тистбпні вірші.
五—节 Wii-yljie Перше травня; Першотравень.
五月 wOyue травень.红〜червбний травень.
五脏 wiizang внутрішності мн.; внутрішні органи.
五指 wtizM п’ять пальців руки.伸手不见〜 нічбго не видно (не бачити); хоч око виколи.
五中wiizh6ng <45> —>五Й.铭感〜б扣і ображеним до глибини душі.
WU.
午 wfl 1)(地支）ПУ" {сьомий з 12 циклічних знаків). 2)(中午）південь ч.
午餐шйс5п <书> —> 午饭.
午饭 wflf^n обід,〜时间 час обіду; обідня година;吃〜обідати;请吃〜запросііти кого на обід.
午后 wuhou після полудня; після обіду; у другій половині дня.
午觉 wiijiao пообідній сон. R обіду; спати після обіду.
-подрімати після


851
午前 wOqian до полудня; до обіду; перед обідом; у першій половині дня.
午时 wushi час від 11 годин до години дня.
午睡 wushui І)(午觉）пообідній сон. 2)(睡午觉） Подрімати після обіду.
午休 wuxiu обідня перерва.〜时间 тиха година.
午夜 wfiye північ ж.〜日、J 分 в опівнічну годину; 〜后 запівніч; після напівночі;工作到〜 працювати до запівночі.
伍WU.
伍 wti І)(军队）війська мн.\ армія. 2)(伙伴） компаньйон,羞与为〜викладатися; бути серед кого; викладатися бути заодно (нарівні) з ким\ 甘心与…为〜охбче водити компанію.
仵wfl.
仵作 wCzu6 оглядач трупа убитого; судовий експерт.
抚 wii.
怃然 wuran <书> розчарований (розлад).他为 此〜良久 він дбвгий час був цим розчарований; він довго від цього був у нервовому розладі.
忤
wu.
忤逆 wiini неповага до батьків; не шанувати батьків; нешанобливий до батьків; ніякої поваги до батьків.
妖wfi.
妩媚 wumei чарівний (чарівність); чарівний (чарівність); чарівний (принадність).〜的姿 态 виховані манери;〜地一笑 чарівно (ласкаво) посміхнутися; з чарівною посмішкою.
武wu.
武wti I)(关于军事的)військбвий. 2)(关于技击 的)фехтувіпьний.
武把子 wtiba.zi <剧> акробатика [у театрі]; акробатична майстерність.练〜акробатичні вправи.
武备 wubei <书> військбва справа.〜学堂 військбве училище.
武场 wtichSng < 剧 > удйрні інструменти [китайського оркестру в театрі].
武丑 шйсіїби〈居lj> амплуа коміка-акробата.
武打 wuda〈剧〉акробатика.
武旦 wtidan〈剧〉амплуа військової героїні.
武斗 wudou пускати в хід силу.
武断 wfiduan безапеляційний (безапеляційність); догматичний (догматичний, догматичність); довільний (сваволя).〜的结 论 довільний (догматичний) висновок;〜地 决定一切 безапеляційно вирішувати усе;采 取〜态度 зайняти безапеляційну позицію;对 任何问题都不容许采取〜态度догматичність
і 	безапеляційність у будь-яких питаннях не叩ипустимі;他的论点异常〜йогб судження вкрай довільні (догматичні);批if 要防止主观〜 критику необхідно застерігатися від безапеляційних суб'єктивістських суджень;说话不能这样〜не можна говорити так безапеляційно.
武夫wfifU І)(合勇力的人)воїн; хоробрий. ШШ 〜хоробрий воїн. 2)(军人）військбва людина. 彼——介〜він людина військбва; він простий вояк.
武工 \vGg6ng〈剧〉театральна акробатика.
ДІРА wiigongdui збройний робітник загону.
武功wugong І) 武工.2) <书> (军事上的功 绩)військбві заслуги.
武官 wuguan I)(军宮）офицер. 2) <外>
військбвий аташе,大使馆〜військбвий аташе при посольстві.
武行 wuhang <剧> військбві ролі [у театрі].
武火 wflhu6 сильний вогонь.用〜炒 жірити що на сильному вогні.
武库 wuku арсенал.
武力 wiili І)(暴力)сила; насильство.使用〜 застосувати силу (насильство). 2)(军事力量） військбва сила; збройні сили; сила зброї.诉 і者〜вдйтися до військової сили (до сили зброї);用〜威胁 бряжчйти зброєю;
загрожувати силою зброї (військовою силою);妄想用〜干涉别国内政плекйти незбутні мрії про військбве втручання у внутрішні справи інших країн.
武器 wiiqi зброя.轻〜стрілбцька зброя;原子〜 атомна зброя;核子〜ядерна зброя;热核〜 термоядерна зброя;自卫〜особиста зброя;常 规〜звичайне озбрбєння; звичайні види зброї; озбрбєння звичайного типу;防御 ~ зйсіб оборони;强大的思想〜могутня ідейна зброя; 拿起〜братися за зброю; підняти зброю; взяти в руки зброю;拿起〜进行防御 захищатися зі зброєю в руках;必须掌握批评 和自我批评这个〜необхідно приймати критику і самокритику як зброю.
武人 wuren військбвий.
武生 wdsh5ng <剧> амплуй військового героя.
武士 wiishi І)(宫廷卫兵）палйцевий страж; палацевий охоронець. 2)(勇士）богатир ч.\ лицар ч.; воїн висок.
wushidao самурайство; бусидо невідм.〜 精神 самурайський дух; дух бусидо.
武术 wushu [китайська] національна гімнастика "ушу".
武戏 wuxi військбва п’єса.
武艺wflyi—武术.〜高强висбка
майстерність у фехтуванні й боксі;十乂、般〜， 件件精通 досконало володіти усіма видами [холодної] зброї.
武装wiizhu5ng 1)(军事装备）озбрбєння.〜力量 збройні (військбві) сили;〜部队 війська мн.\ 〜斗争 збройна боротьба;〜起义 збройне повстання;〜又 захоплення влади збрбйним шляхом;〜中立〈夕卜> збрбйний нейтралітет;〜干 '涉 збройне втручання; [військбва] інтервенція;〜入侵 збройне вторгнення;〜挑紳 збройна провокація;反革 命〜叛舌іі контрреволюційний збрбйний заколот;〜特务 збрбйні спецагенти;解除〜 роззброїти кого-що', демілітаризувати кого-що;全畐丨J 〜у пбвному озброєнні озброєні з голови до ніг; озброєні до зубів; 非〜区域демілітарюбвана зона. 2)(使具有武 装）озброїти кого-що (озбрбєння); поставити під рушницю кого-що.〜到牙齿 озброєний до зубів;重新〜переозброїти кого-що;全民〜 起来 озброїти весь народ.
{每 wti.
侮will) —侮辱.头可断，血可流，祖国的尊 严刁〈可〜гблови складемо, кров проллємо, але честь Батьківщини захистимо. 2)(侵犯) агресія; зазіхання книжк.御〜відгородити [країну] від зазіхань; захиститися від агресії;
оборонятися від вторгнення (від нападу).
tS tS wuman образити кого-що (образа); принизити кого-що (приниження).
侮辱 wurii образити кого-що (образа); принизити кого-що (приниження); поглумитися над ким-чим (наруга).〜人格 образити (принизити) людське достоїнство; 〜女性поглумитися над жінкою;莫大的〜 грубе, гидке знущання;忍受〜терпіти (зносити) образи (приниження);我受її】〜я піддався образам г(приниженням); мене образили (принизили);他认为自己受到了〜 він вважає (рахував) себе ображеним (приниженим).
侮辱性 wiiruxing образливість; принизливість. 〜的言词 образливі слова.
务 wti.
务 wii образа.
房wu.
Ш wu 1) крита галерея, веранда; 2) дах.
抚wn.
wu розгублений; здивбваний.
注шй.
іі 	wu 1) зустрітися; 2) бути антиподом.
Й 逆 wiini 1) непокірний; 2) порушувати; зневажати.
З® wu.
斌 wu камінь схожий на яшму.
儸 wti.
Ш wu танцювати.
梧 wii.
梧 wu закрити що (закриття); затиснути що (затиснення); прикрити що (прикриття).双 手〜着耳朵затііснууи вуха долонями;〜着嘴 笑 сміятися, прикривши рот рукою;用手指〜 住鼻子затиснути ніс пальцями;用手绢〜住 眼腈зав’язйти очі хусткою;用帽子把脸〜上 прикрити обличчя капелюхом;另lj人的嘴是〜 不住的 людям рот не затиснеш; немає можливості усім затиснути рот;〜住阶级斗 争盖子 не дати розкрити істину класової боротьби.
А гі р
舜wu.
舞 wti 1)—舞蹈 1).歌〜пісні й танці (танці);剑 〜тінець (танець) з мечем;民间〜нарбдний танець; нарбдний танець;古典〜класгічний танець;因6—个〜станцювати якийсь танець. 2) 舞动 1).〜剑 фехтувати [шпагою, мечем]; займатися фехтуванням;〜t 火丁 грати [штучним] драконом.
舞伴 wGMn (女 ЙЙ半）дама; партнерка для танцю; (Шїї#) кавалер; партнер для танцю.
多$ 弊 wubi зловживання; зловживати; афера; шахрайство (шахраювати). 〜!亍 为 зловживання; шахрайство; афера.
舞!^者 wubizhe шахрай; шахрайка; аферист; аферистка. '
舞场 wuchang дансинг.
舞 池 wuchi танцювальна площадка; танцмайданчик.
舞蹈 wtidSo 1)(一种艺术形式）танець; танець; танок розм.(后而两个译法多指民间舞蹈). 民族〜національний танець; національний


852
танок; народний танець; народний танок; ~ 艺 术 хореографічне (танцювальне) мистецтво; майстерність танцю;〜 хореографічне училище; школа танців. 2) (©Уї) танцювати що; викбнувати танець; танцювати що, розм/, пуститися в танок (后 而两个译法多指跳民间Я).
舞蹈病 wtidaob'ing <医> хорбя спец.; витовий танець; танець святого витта.
辄蹈家 wudaojia артист балету; балерина;(以上 两个译法指芭莆舞演员）；танцівник; танцівниця; хореограф.
舞蹈固 wudaotuan хореографічний ансамбль.
舞动wfid6ng 1)(挥舞）махйти чим.〜鞭子 розмахувати (махати) кнутом. 2)(摇摆） коливатися (коливання); качатися (хитання). ЗІ ЙР ІШ К ~ вербові гілки колишуться (коливаються) від вітру.
舞会 wiihui бал; танцювальний вечір; вечір танців;(小型舞会）танці мн.; танці прост., 假面〜бал-маскарйд; маскарад;化装〜 костюмований бал;举 4亍〜д^ти бал; влаштувати танцювальний вечір.
舞剧 wtijCi <剧> балбт. 舞剧片 wGjiipi^i <影> фільм-балбт.
舞客 wiike відвідувач дансингу.
舞弄 wOnong маніпулювати чим (маніпуляція).
舞女 wunu професійна партнерка для танців.
舞曲 wiiqti танцювальна музика; танцівна музика (пісня)(后面两个译&指民间舞曲).
舞台 wutai 1)(戏台）сцена.〜造型 сценічне оформлення;〜设і十 мизансценувати що;〜美 术 сценічне (театральне) мистецтво;〜生活 сценічна діяльність;〜纪录片 〈影〉 фільм-спектакль ч. 2)(活动场所）сцбна; арена; поприще.历史〜історична сцена (арена);国际〜міжнарбдна арена;世界〜 світова арена;政治〜політична арена (сцена); 夕卜交〜дипломатичне поприще; 登上〜 виступити (з’явитися，вийти) на сцену (на арену);退出〜зійти (піти) зі сцени (з арени); Й产阶级绝不会自‘退出历史〜буржуазія не зійде добровільно з історичної арени.
舞厅wtitTng 1)(专供跳舞用大厅） танцювальний зал; танцзал. 2)—舞场.
舞文弄墨wa wen nong mo 1)(在字句上弄鬼).〜 的反动文人 реакційні писаки, що займаються словесним жонглюванням. 2) (玩弄文字）гра словами.
7Ті wu.
兀鸾 wujiu〈动〉гриф; сип білий.
兀立 wull стояти прямо
兀臬 杌陛 wunie.
7C Й wuzi усе ще; як і раніше.
wu 另见 wO.
-ij 拉 w{i.h "ула" (зимове шкіряне взуття, розповсюджене в північно-східних провінціях Китаю).
\уй.
勿 \уй не; не треба,请〜吸烟 прохання не палити; Ф ін ~ А прохання без запрошення не входити;〜谓言之不预 не говоріть тоді, що вас не попереджали.
勿忘草 wuwangcao 〈植〉незабудка гірська (лісова).
戊 wCi.
戊 wix 1)(天干）"У” (п яппш з 10 циклічних знаків). 2)(第五)п’ятий; літера мди. wuchun <化> амиловий спирт.
戊戍变法 WCixii bianfa реформа 1898 року.
务wu.
wu 1) (Ш 务）справа; роббта; [壬务）задача; завдання.公〜службові справи; справи служби;不急之〜справа не до поспіху; немає в цьому особливої потреби. 2)(从事） займатися чим. 3)(追求)ганяти за чим.〜虚 名 ганятися за дешевою популярністю. 4)—> 务必.除恶〜尽 зло потрібно викорінювати обов^зково (неодмінно);〜恳早日赐 Й переконливе прохання не відмовити у швидкій відповіді.
务必 wubi обов’язково; неодмінно; усе щоб не трапилось, 请你〜来——次 прошу вас обов’язково (неодмінно) прийти;〜办到 будь-що-будь (обов'язково, неодмінно)
потрібно зробити;明天的会请你〜出席 обов'язково (неодмінно) прихбдьте на завтрашнє засідання;这项工作〜在今天办完 треба обов’язкбво (неодмінно，будь-що-будь) закінчити цю роббту сьогбдні.
务农 wunong займатися землеробством (хліборобством, сільським господарством).
务请 wuqing переконливе (настирливе) прохання; переконливо (настриливо) просити кого-що, чого, про кого-небудь, з неопр,〜Ж Й" # І[й переконливе прохання (переконливо просити) не спізнюватися; переконливе прохання (переконливо
просити) прийти без запізнення (вчасно).
务实wtishi (从事具体的工作）займйтися конкретною (практичною) стороною справ; (讨论具体的工作）обговорювати, підходячи з конкретної (практичної) сторони; обговорити.〜的人 людина справи.
务须wCixil—务必.
务 Й. wuxu займатися ідейно-політичною стороною [питання]; [виходити] із принципових установок; з ідейно-
-політичної (принципової) точки зору.反复〜 всебічно обговорити [питання] з ідейно-політичної сторони; всебічно обговорювати, виходячи з принципової точки зору; всебічно обговорювати з ідейно-політичної точки зору.
务正 wuzheng займатися [сьогоденням]
справою; робити справи.
玛wu.
妈 w(i 1)(山玛）улоговина [гір, у горах].村子在 山〜的东边 село знаходилося на східній стороні улоговини. 2)(船鸡）док.船入〜了 судно ввели в док;船出〜了 с^цно вийшло з доку.
妨wu.
荷 wu〈化〉флуорен. wCi.
杌党 wudeng табуретка.
机陛 wunie 〈彳$> занепокоєння (неспокійний), 心情〜不安 бути в неспокійному стані; на душі неспокійно; із сум’яттям у душі.
杌子wCrzi —杌觉.
wii.
Ш wu 1)(东西）річ ж.; речовина.公〜суспільне майно;稀有乏〜рідкісна річ. 2)(内容）суть
ж.言之有〜дар говорити;空洞无〜немає (не торкнутися) самої суті [питання].
物产 wuchan продукція; продукт.本地〜місцева продукція;我 ІЯ〜丰Й у нашій країні пбвний достаток усіх продуктів; наша країна багата (буяє) своєю продукцією.
物腐虫生 wu fu chong sheng гнити завжди починає зсередини.
物各有别 wii ge you bie ворожнеча.
物故 wiigii <书> умфти. 物候wiihdu <生物> фенологічний.〜现象 фенологічне явище. 物候学 wiih6uxu纟 <生物> фенолбгія.
物fl吴学家 wuhouxuejia фенолог.
物化 w^huA
物换星移 wu huan xing yi час йде своє ю чергою; йде час.
物价 wujia ціни [на товари]; товарні ціни.〜f旨数 індекс цін;〜昂贵 дорожнеча;〜低廉 дешевизна;〜'波@ коливання цін;〜ЇІЇІ张 небувала дорожнеча; ріст (подорожчання) цін; ціни сильно підвищилися; усе підсилюється дорожнеча;〜稳定 стабілізація цін на товари; ціни на товари є стабільними; ціни на товари стабільні;降 f氏〜зниження цін; 提高〜 підвищення цін; 调整〜 врегулювання цін.
物极必反 wu ji bi fan дійшовши до крайності, річ неминуче перетворюється у свою протилежність.
物片wujian річ ж.; предмет,这是他随身带的〜 це річ, що він завжди носить при собі.
物竞天择 wu jing tian ze прирбдний підбір (добір).
物镜wCijing <理> об’єктив.摄影〜 фотооб’єктив.
物wul! 1)(事物的内在规律)зак6ни природи; прирбдні закони.这是人情〜це в порадку речей. 2)(物理学）фЬика.〜变化 <理> фізична зміна;〜性能 фізична властивість;〜 实验室фізична лабораторія;〜研究室 фізкабінет;〜疗法〈医〉фізіотерапія; фізіатрія спец/,〜诊断 <医> фізичний діагноз; фізична діагностика.
物理量 wMliAng〈理〉фізична величина.
物理学 wiilTxu6 фізика.热〜теплофЬика;宇宙〜 космофізика. 物理学家 wiilTxu句Чй фізик; учений-фізик.宇宙 〜космофізик;核〜ядерник,
物力 wuli матеріальні ресурси (засоби, сили). 必须爱惜人力〜необхідно берегти людські (живі сили) і матеріальні ресурси
(матеріальні засоби).
物力论 шйШйп <哲>31««\1丨3\1.
物力论者 w{iHlCmzh6 динаміст.
物品 \уйрїп річ ж.; предмет.贵重〜коштбвні речі; цінності лш.;购买曰用〜купувати речі (предмети) щоденного побуту.
^Й+又 wuquan <fi> речове право.
物色 wuse вибирати кого-що (вибір); підбирати кого-що (підбір); доглянути кого-що\
облюбувати кого-що.〜人才 підбирати (вибирати, доглянути) придатних людей (здатних працівників).
wu shang qi lei тварини співчувають собі подібним; поббюватися аналогічної долі.
物事 wCishi <书> справа.
物体 wutl тіло; предмет.气态〜газоподібне тіло; 夕卜界的〜предмети зовнішнього вжитку.
wu wu jiaohuan тіньова торгівля;


853
бартер.
物以类聚，人以群分wCi уШі jCi，гбп уї qiin f^n речі збираються по родах (по видах), а люди по категоріях; усе на світі сортується за принципом подоби; рибак рибака бачить здалеку; свій свого шукає; кінь до коня, а молодець до молодця.
物以稀为货 wu у! хі wei gui чого мало, те і дброго (на диво, у дивину); рідке (рідкісне) завжди цінується дорожче.
物议 wiiyi суспільний осуд,免遭〜щоб уникнути суспільного (загального) осуду; щоб не бути засудженою суспільною думкою.
物欲 wuyu прагнення до матеріального благополуччя.
物证 wiizh合ng〈法〉речовий доказ.
物质w(izhi 1)(客观存在的东西）матфія; речовина.〜世界 матеріальний (речовинний) світ;〜构造 будівля речовини;〜名词 <语> ім’я [іменник] речовинне;〜守恒定律 <理> закон збереження речовини (маси, матерії); 导电〜провіднй речовина. 2)(指金钱、 资料会）матерія; речовина. 〜利益 матеріальна зацікавленість; 〜越石出
матеріальна база;〜力量 матеріальні сили;〜 财富 матеріальні багатства;〜保证 матеріальне забезпечення; 〜享受
матеріальне благополуччя;〜损耗 речовинні втрати;〜朿Ij 激 матеріальне стимулювання; матеріальні стимули;〜奖励 матеріальна (грошова) нагорбда;
鼓励 матеріальний побудник; матеріальне заохочення (спонукання);〜福禾U матеріальне благо (добробут);〜分配 розподіляти матеріальні блага;〜技术基础 матеріально-технічна база.
物质性 wuzhixing матеріальність; речовинність. 世界的〜матеріальність світу.
物种 wizhdng <生物> вид.〜起源 генеалбгія.
物主 wOzhfi власник; власниця.〜代词 <语> присвійний займенник.
物资 wOzT матеріальні ресурси,战略〜 стратегічні ресурси;城乡〜交流 товарообмін між містом і селом.
妖wu.
Щ wu 1)(错）помилка.以免有〜щоб уникнути помилок; щоб (щоб) не булб помилки;其中 有〜є в цьому помилка;显然有〜існ^є явна помилка;〜写了—个字；〜入歧途збитися з правильного шляху. 2)(耽误）спізнитися (запізнення); пропустити (пропуск).〜了 上班 спізнитися на роббту;〜了上课 пропустити урок; спізнитися на урок;时间还早，怎么也 〜不了 ще рано, (ніяк) не спізнишся; часу ще багато, позаочі встигнеш. 3)(使受害） заподіяти (принести) шкоду; напсувати кому-чому.〜人不'浅 принести людям чималу шкоду;你其是〜人不浅 як ти усім (людям) напсував! як здорово ти усіх підвів! fk，〜人 помилки поширюються і
поглиблюються, і людям наноситься чимала шкода.
误差 wucha < 数 > погрішність; помилка; відхилення.〜定作〈测〉закон помилок;绝 对〜абсолютна погрішність (помилка);相对 〜віднбсна погрішність (помилка);容许〜 припустима погрішність (помилка);越本〜 основна погрішність (помилка);平均〜 середня погрішність (помилка);计算〜 рахункова помилка; погрішність обчислення; 角度〜кутові помилка.
误场 wuchang〈居lj> пропустити вихід на сцену.
误车 wuche спізнитися (запізнитися) на потяг; пропустити потяг.
误点、wudian спізнитися (запізнення).火车〜二 十分f中 потяг спізнюється (йде з запізненням) на 20 хвилин.
误会w(ihu丨1)(误解对方的意思）неправильно (перекручено, невірно， помилково) зрозуміти що.我〜了他的意思я його неправильно (перекручено, невірно,
помилково) зрозумів. 2)(对对方意思的误解） непорозуміння,出于〜через непорозуміння; 解释〜роз’яснити непорозуміння;消除〜 розсіяти непорозуміння;弓丨起〜викликати непорозуміння;以免〜щоб уникнути непорозуміння; щоб не було непорозумінь;
〜відбулбся непорозуміння; це
явне непорозуміння.
误解w(iji6 1)(理解得不正确）помилкбво (невірно) зрозуміти що; ввести в оману.你〜 我的意思了 ви мене неправильно зрозуміли; ви помилково зрозуміли мої слова;他可能会 〜він може зрозуміти не так, як треба. 2)(不 正确的理解）помилкове (невірне) розуміння; омана.这显然是一种〜це явна омана; це очевидне помилкове (невірне) розуміння.
误干ij wukan〈印〉помилка.
误排 wupai <印> помилка в наборі.
误期 wuql пропустити термін; спізнитися.支付 〜пропустити термін платежу; спізнитися зі сплатою.
误杀 wusha〈法〉ненавмисне (ненавмисне, ненавмисне) вбивство.
误伤 wushang ненавмисно (не має наміру але, ненавмисно) нанести ушкодження кому-чому.
误事 wushi зіпсувати справу; зашкодити справі. 这只会〜 це може тільки зіпсувати справу (зашкодити справі); від цього буде тільки шкода;西凶洒最〜пиідтво сильно (завжди) шкодить справі; від пияцтва одна шкода справі і роботі.
ІО WU.
悟 wu зрозуміти що; зрозуміти що.他终于〜出 这个革命的道理він нарешті зрозумів цю революційну істину.
悟性 wu-xing тямущість; кмітливість.
恶wu另见б;合
恶 wu (讨厌）відраза; антипатія;(憎恨） ненависть ж. (ненавидіти кого-що).好〜 симпатія й антипатія.
悟wu.
焐 wu зігріти кого-що.用热水袋〜一〜手 зігріти руки грілкою;手〜热 了 р^ки зігрілися.
wii.
晤晤而.多日未〜 давно не бачилися(не бачилися, не зустрічалися); Я\і ін ——〜 буде час, заходьте до мене.
晤面 wumian бачитися з ким; побачитися розм. (побачення); зустрічатися (зустріч).我们是 初次〜ми бачимося (зустрічаємося) з вами вперше;我很想和他〜я дуже хочу з ним побачитися (зустрітися).
晤谈 wutan побачитися і поговорити (поговорити); зустрітися для бесіди; зустрітися, щоб поговорити; поговорити особисто; поговорити при зустрічі.
瘡WU.
痕子 wu-zi родимка.
(5twu
PJC PM wunie неспокійний, тривожний, небезпечний.
污і
污 wu мити, прати.
机 wCi.
杌 wu трясти, коливати, хитати.
Jpt wu.
tt wu голий, лисий (про гори).
连 w(i.
违wCi另见wii.
3^ wu.
ДІ wu прокинутися, пробудитися.
I 口 WU.
悟w ->抵悟.
抵悟 dlwu протистояти.
婆 wCi.
孽 wu красивий, прекрасний.
gfe ,
Лд wu.
ті^ wu 1) прокинутися, пробудитися; 2) йти проти; 3) зрозуміти.
鋈wd.
М wu 1) білий метал; 2) покривати металом (нікелем, сріблом).
Щг wu.
奚 wu туман.浓〜густий (сильний) туман;簿〜 легкий (слабкий) туман; димок тумана;起〜 了 піднявся туман; затуманилося;〜了 туман розсіявся;大海〜茫茫 море сховалося в тумані;今天沐子上-# 〜сьогбдні на морі сильний туман.
雾气wiiqi—雾.〜腾腾туманитися.
雾舱 wusong <气> паморозь ж.
鹜і
Щ wu <书，动> домйшня качка.


X
夕Хт.
夕 хТ 1)(傍晚）вечір; ввечері.朝发〜至 ранком виїдеш, а вечором вже там;朝〜相见 зустрічатися щодня (постійно). 2)(夜晚）ніч ж; уночі.
夕阳 xTyang західне сонце; вечірнє сонце.〜西下 сонце хилилося до заходу; сонце заходить; сонце на заході (на заході).
夕照 xlzhao захід.
西xl.
西 хТ 1)(方向）зйхід (західний); вест спец.市〜 区 західні райбни міста;位于城〜 знаходитися на заході від міста;由〜往东 с заходу на схід. 2) —►西洋.学贯中〜у кого велика ерудиція як у китайських, так і в європейських науках; [людина,] що одержала і китайську, і європейську освіту.
ШЙЇЛ XTbanyaren іспанець (іспанський); іспанка.
西班牙语 хїЬапуауй іспанський язик.
西半球 xTbAnqiii〈地理> згідна півкуля.
西北 хїЬбі північний захід (північно-західний); норд-вест спец.
西北风 xTbeifeng північно-західний вітер; норд-вест спец.\ норд-вестовий вітер спец. II参阅“喝西北风xlbeifeng,\
西хТ-bian 西 1).
ffi 部 xlbu західна частина; західний район; захід,中国〜західний Китай; захід (західна частина, західний район) Китаю.
西部片 хїЬйріап вестерн.
西菜хїсйі 西餐.
西發 хїсап європейський обід (стіл); європейська страва.
西替馆 xlcanguan європейський ресторан.
® ^ xldian європейські тістечка і насолоди (сласті).
西法 xifa європейський спосіб.
西番莲 xlfanlian <植> 1)(大丽花）георгіна; георгин; далія застар. 2)(一种藤本植物） пишноцвіт; пасифлора.
西方 xTfSng 1)西 1). 2) (XTfang,欧美各国） країни Європи й Америки;(西欧和美国） Західна Європа і США.〜国家 країни Західної Європи і、США;〜文明 вестерн-цивілізація. 3) 西天.
ffi方化 xlfanghua вестернизація.
西非 XTfei західна Африка; західно- африканський.
西风 xlfeng західний вітер; вітер із заходу; вест спец.
©月艮 xlfu європейський костюм; костюм (одяг, плаття) європейського покрою.
西瓜 xfgua 1) <植> гарбуз. 2)(指瓜）кавун.
西瓜子 xlguazi кавунові насіннячка.
西红柿 xTh6ngshi 1) <植> помідбр; томат
[їстівний] спец. 2)(宇旨果实）помідор; томат спец.
西胡芦 хїЬй.Іи 1) <植> кабачбк; гарбуз
звичайний. 2)(指果实）кабачок; гарбуз.
ffi ft* xlhua європеїзація (європеїзуватися),全盘 〜усебічна європеїзація.
西画xThu〗—西洋画.
西经 X了jfng〈地理> зйхідна довгота.〜102 度 102° (сто два градуси) західної довготи.
西历 хТІі європейський календар.
西ІШ хішіап захід; західна сторона.在ill 的〜на західній стороні гори; на захід від гори.
ШШ хіпап південний захід (південно-західний); вест-зюйд-вест спец.
西南风 xlnanfeng південно-західний вітер; вест-зюйд-вест спец.\ зюйд-вестовий вітер спец.
西欧 ХГби Західна Європа; західноєвропейський.
西皮 хТрі〈剧〉псипГ' (одне з найменувань наспівів Бейцзінської опери).
西晒 xlshai [влітку в кімнаті] пекуче від того, що вікна виходять на захід.
西式 xlshi європейський.〜楼房 європейський будинок.
西天 xltian рай.上〜відправитися на той світ (у рай).
西西 хіхі кубічний сантиметр; мілілітр.
西席ХЇХІ 1)(旧时指家;Й教师）домашній вчитель. 2)(旧时指幕友）особистий секретар.
西学 xlxue західні (європейські) науки.
西亚 ХТуа Західна Азія; західно-азіатський.
西洋 XTyang Захід (західний); Європа й Америка; європейський і американський. ~ 各国 західні країни; кра'ши Європи й Америки.
Щ # і® xlyanghua європейський живбпис (картина).
西洋景 xTy^igjmg 1)(画片）райок; райошник. 2) (_人品把戏）фокус. &穿〜3ірвАти маску; викрити шахер-махер (фокуси); розібратися в мудрому фокусі; розшифрувати мудрий фокус.
ffi## xlyangshen женьшень п’ятилисткбвий (північноамериканський).
西药 хіуао ліки (препарати) європейської медицини.
西医 хТуТ 1)(指医学）європейська медицина. 2) (矛旨医生)лікар європейської школи; лікарі, що знають європейську медицину.
西乐 xlyue європейська музика.
西装xTzhu5ng —西服.〜革履одягнений по-європейськи; одягнений в усе європейське.
吸Хї.
吸 хї 1)(引入休内）утягувати що; ссати що (ссання); вдихати що (вдихання),〜奶 ссати молоко;〜水 усмоктати воду;〜进气体 усмоктувати (утягувати) газ; ~— 口 新鲜空气 подихати свіжим повітрям;月市〜进新鲜空气 легені вдихають свіже повітря;用鼻子大声〜 气 чмихати носом;〜纸烟 курити сигарету; 他点了支纸烟，〜了几口 він закурив сигарету, зробив кілька затягувань;反动政府〜人民的 血汗（п’є) народну кров. 2)—吸收 1),2)，3).〜 尘 пилесбсити що, розм.;海绵能〜水 і^бка усмоктує воду. 3) •吸引.
吸尘器xTch6nqi пилосос (指清洁家具、地德、 衣服的吸尘器）；пиловловлювач; пилоочисник (后面两个词指清洁空气的吸 尘器).电气〜електропилосбс.
吸虫 xlchong <动> сосальщик.
吸 毒 xTdu захопитися наркотиками; наркоманія.
吸靑者 xlduzhe наркоман.
吸附 хїїй < 化 > адсорбувйти що;〜作用 адсорбція.
吸附剂 хЇЇЇу”і <化> адсорббнт.
吸力 хШ 1) <理> притягання; тяжіння спец.地 ;已、〜земн豸 притягання (тяжіння);磁铁 ~ притягання магніту;毛细管〜капілярне притягання. 2)—吸引力.
吸墨纸 xlmozh! промокашка; вимочка.用〜把 墨点吸掉 зняти ляпку шматком
промокашки.
吸泥船 хТп丨chudn землесмок.
吸泥机 xlnijl землесмок; рефулер.
吸盘 х了рйп <动> присбсок.
吸气辅音 xTqi ftiyln < 语 > всбсний
приголосний.
吸气机 xlqijl повітросмок; газосмок.
吸气音 xlqiyTn〈语〉усмоктувальний звук.
吸取 xlqu витягти що (витяг); черпати що (черпання); тягти що.〜力量 черпати сили;〜 教训 приготувати урок;〜历史教训 приготувати урок з історичного минулого;〜 经验 перейняти (придбати) дбсвід;〜一切有 益经验 запозичити все корисне з досвіду кого-чого;不能单从书本上〜知识не можна черпати знання тільки з книг;批评地〜一切 合理部分 критично витягати (черпати, сприймати) усе раціональне;植物利用根〜土 壤中的水分 рослііна коренями усмоктує (тягне) вологу з ґрунту.
吸人 хТгй 1)—吸 1).〜气流 утяглі струмінь повітря; підсмоктування повітря. 2) <医> інгаляція.
吸入法 хїгйй <医> інгаляція.
吸入器 xMqi <医> інгалятор.
吸湿器 xlshlqi вологосбірник; вологопоглинач.
吸湿性 X了shTxing гігроскопічність,〜物质 гігроскопічні речовини;〜棉花 гігроскопічна вата.
吸收xTsh6u 1)(吸到内部）всмоюіти (усмоктування); усотати що.从土壤中〜水分 усмоктати (усотати) вологу з ґрунту;大地保 存着白天〜的暖气землі зберігає тепло, зібране за день. 2)〈生理〉усмоктування; засвоєння,〜营养 усмоктування живильних речовин [організмом];他吃得虽多，但不〜 хоча він багато їсть, але організм не усмоктує живильних соків з їжі. 3) <理，化> абсорбція (абсорбувати що, спец.);. поглинання (поглинати що).〜光 і普 спектр поглинання;〜育巨力 поглинаюча здатність;氧 的〜поглинання кисню;光的〜абсбрбція світла;能的〜абсбрбція енергії;音的〜 абсбрбція звуку;有色玻璃能〜通过它的光线 кольорове скло поглинає промені, що проходять через нього. 4)(接受）прийняти кого-що (прийняття); залучити кого-що (залучення).〜先进分子入党прийняти в партію передових елементів;〜无产阶级的新 鲜血液 висмоктати свіжу, пролетарську кров; 〜大家参加工作залучати усіх до роботи;正 确的意见就〜，不正确的意见就不〜д^мки правильні — приймай, думки неправильні —відхиляй;布置〜党员的任务Мти вказівки розширяти ряди партії; дати завдання по залученню нових членів у ряди партії;〜夕卜国


855
迸步文化的有益部分по:зичйти корисне в світовій культурі;汉语中〜了不少外来语у китайській мові чимало засвоєних іноземних слів; 5) <经> у китайській мові засвосно (запозичено) чимало іноземних слів.〜游资 залучати що (залучення), залучати вільний капітал;〜存款 залучення внесків.
吸收剂 xlshouji поглинач; поглинаючий (абсорбуючий) засіб; поглинапьна речовина.
xlshouqi поглинач.
吸收塔х了sh6utS —吸收柱. 吸收杜 X了sh6uzh(i < 化 > абсорбційна (поглинаюча) колона. 吸k石 xltieshi магніт.
吸血縱 xlxueguan〈医〉кровососна судина.
吸血鬼 xlxuegul вампір; кровожер ч., ж.; живоглот прост.
吸烟 хїуйп курити що (паління).用烟斗〜 курити трубку; і青勿〜прохання не курити 禁止〜;паління (курити) забороняється.
吸烟室 xlyanshi курильна [кімната]; курилка прост.
吸弓І хТуТп утягувати кого-що в що (залучення); залучати кого-що (залучення).〜客人们参力口 谈话 залучати гостей до розмбви;把敌人的 主力〜到自己这方面来прийшгги на себе головні сили супротивника;〜大家的注意 привертати загальну увагу.
吸弓І 力 хТуїпІі привабливість; притягальна сила; сила притягання; шарм.具有很大的〜 мати величезну притягальну силу;他的发 言有极大的〜його мова володіє великою притягальною силою.
吸奋 xlzhu 1)(晚吸住）присмоктйтися; усмоктатися.水輕〜了 腿 п’явки присмокталися до ноги (всмокталися в ногу). 2)(吸弓І 住）заволодіти ким-чим\ потягнути кого-що.〜听众的注意 заволодіти увагою слухачів;这中S画〜了 他的 В艮光 ця картина привернула його увагу.
希Хї.
希罕х了^ап 1) —►希奇，〜事儿дивна річ;这有 什么〜! що за дивина! що отут дивовижного! яка дивина! от дивина! 2)(认为希奇而喜爱） здивувати кого-що.谁〜这个 кого цим здивуєш! кому це треба (потрібно)!我不〜 你的地位 я плюю (плювати мені) на твої чини!大家都〜得什么似的усім було в дивину (у дивину). 3)(希罕的事物）рідкість; дивина.太•看〜当〜вважати що рідкістю (дивиною).
希兹xlji〈书〉—> 希望.чанка.
希月pi吾 хТІауй грецька мова.
希帝 xlqi дивний; дивовижний розм.〜古怪 дивовижний і дивний;这不是{卜么〜的事 нічбго дивного (дивного) у цьому немає; це не рідкість; це не в дивину.
希少 xlshao —稀少 xlshao.
希世奇珍 хї shi qi zhen унікальна річ; унікум; коштовність.
希阁 xltu намагатися; замислити що, з неознач. 〜逃跑 замислити втечу; намагатися бігти.
希土金属 xftii-jfnshti —稀土金属 хїШ jfnshti. 希土元素 хїїй-уийпзй—> 稀土元素 хїШ-уийпзй.
希望 xfwAng 1)(内心想望）сподіватися на що， з неознач. (надія); бажати чого, з неознач. (бажання); хотіти чого, з неознач.〜成为党
І/д бажання (хотіти) стати комуністом;〜朋 友们帮助 сподіватися на допомбгу друзів;〜 成功сподіватися на успіх;〜今天不下雨 бажано, щоб сьогбдні не було дощу;他〜你 він сподівається, що ви повернетеся; він бажає, щоб ви повернулися. 2)(所寄托 的对象）надія;靑印人是国家的〜мблодь — надія країни; 3)(愿望)побажання; надія;衷 心的〜щіірі побажання;把〜寄托在青年人 身 _h покладати надії на мблодь;〜实现 了 мрія здійснилася. 4)(可能性）надія; можливість;(前途）перспективи л/н.,最后 ——线〜остання іскорка надії; єдиний шанс; остання соломинка, за яку ще можна схопитися;有〜подйти надію; мати можливість (перспективи);有〜完成 мати можливість виконати;有〜的青年人 багатообіцяюча мблодь;使感至lj有〜вселити в кого надію;没有〜безнадійний; відсутність перспективи; немає можливості;完全没有〜втратити всіляку надію.
希有 xlyou рідкий (рідкість).〜金属〈化〉рідкі метшіи; 〜金属矿 рідкометальні (рідкометалеві) руди;〜气体〈化〉рідкий газ;〜元素 <化> рідкі елементи-;〜的珍贵物 品музбйна рідкість;这样的事是非常〜的 надзвичайно рідкі.
dt±i
曰xL
昔 xf у минулому; колись; раніш.今〜对比 порівняти сьогодення з минулим;抚今迫〜 подивитися на сьогодення (узяти сьогодення) і згадати те, що було в минулому;远非〜比 стйти збвсім іншим, чим колись.
昔年 xlnian минулі роки.
昔日 хТгі колишній; за старих часів.〜的生活 колишнє життя;〜的荒山已经变成富饶的果 园 пустельні в давні часи гори тепер стали квітучими фруктовими садами.
析хї.
析出 xfchii 1)(分析山来）аналЬувАти що (аналіз). 2) <化> виділення (виділити що).
析气 xlqi газовиділення.
析象管 xlxiangguan дисектор.
析疑 хіуі〈书〉розв’язати всі сумніви.
砂хі.
石夕 хі〈化〉кремній.
石夕肺 xTfSi <医> силікбз.
石夕钢 xlgang < 冶 > кремениста
(трансформаторна) сталь.
砂钢片 xlgangpian кремнестальний лист.成卷 冷车 L 〜 холоднокатаний рулон із кременистої сталі; холоднокатана
кремениста листова сталь.
xlzaotO <і也质> інфузорна земля; діатоміт.
兮хТ.
兮 хі {емфатична частка, має підсилюючу функцію).
汝ХІ.
艰 хі вечірній приплив.
BAV _
ДТ XI.
肸 хТ 1) поширюватися (про звук, запах); 2) впорядковувати.
朌XL
脸 хі 1) поширюватися (про звук, запах); 2) впорядковувати.
栖хї.
в хі непокоїтися, хвилюватися.
娱хї.
Ш хі грати, розважатися, гт
Щ ХІ. г
П希 хі 1) сохнути, висихати; 2) світати; розвиднятися; 3) зникати.
師发 xlfa просушувати волбсся (на сонці).
ВЙ和 xlh6 теплий; тепло.
師块 xlkuai суха земля.
师日 xfri сушити на сонці.
師土 хТШ суха земля.
師微 xlwei передсвітанкові проміні сонця.
蹄曜 хіуао сушити на сонці.
歡X了.
欷 хі схлипувати; зітхати.
欷吁 хїхй ох! {звуконаслідування)', зітхати.
晰х了.
晰 ХІ ясний, чіткий.
蹄хТ.
蹄 хТ 1) дивитися вдалечінь з надією; 2) жадати.
腊хі.
腊 хї 1) в’ілений, сушений; 2) тріщини на шкірі.
俱хТ.
溪幸 xlxing 1) висміювати, знущатися; 2) страждати.
裼 хі оголюватися (роздягатися) до пояса; оголювати плечі.
溪Хї.
Ш хі 1) стежка; 2) сподіватися; чекати.
僖хТ.
Ш хТ 1) радісний, веселий; веселитися; 2) обережний; обачливий.
鳴^ хі.
Пй хі 1) вдихати; 2) збирати; зводити разом.
鳴 Рф хіхіа 1) ссати; висмоктувати; 2) розвіюватися.
羞-
xi.
Ш хі {замість 伏義）Фу-Сі (легендарний імператор).
ШШ хГе богиня сонця і богиня місяця.
義皇 xlhuang імператор Фу-Сі.
義经 xfjTng канонічна книга Фу-Сі ("Іцзін"易经 "Книга Змін").
藥瑟 xTsd гуслі Фу-Сі.
義阳 xlyang сонце.
ШШ хіуао сонячне світло; сонце.
唏 хї. .
哺 хТ скалитися; хіхікати.
囉嘘 хїхй <书> схлипувати (схлип).
奚Хї.
奚 хТ 1) що це таке?; яка річ?; яке місце?; 2) раб. хТІио знущатися з кого-небудь (знущання,


856
глузування розм.). 〜了一屯页 він мене
на сміх пробив (вичитав);应该好好劝说，不 应该〜人 треба вмовляти по-доброму, а не знущатися з людини.
Агтґ:
牺 хї. .
НЙ xlsheng 1)(古代祭祀用的牲畜)жертва. 2) (舍弃）пожертвувати ким-чим (жертва); принести себе в жертву (на вівтар); поступитися чим\ упасти жертвою.〜生命 пожертвувати життям;〜个人利益 пожертвувати (поступитися) своїми (особистими) інтересами;〜了两天假日 пожертвувати двома вихідними днями; 争中〜б^ти жертвою в боротьбі;为国〜 принести себе в жертву Батьківщині; принести своє життя на вівтар Батьківщини; 光荣〜померти славною смертю;英勇 ~ полягти смертю героя;自我〜пожертвувати собою; самопожертва; самовідданість;遭到 〜понести колосальні жертви;富有〜 精祌 перейматися духом самопожертви (духом самовідданості);我们为了觉的益 不惜〜一切 ми готові на всякі жертви заради інтересів партії;帝国主义推行强权政治，〜各 国人民的利益 імперіалісти проводять політику сили за рахунок інтересів народів світу.
牺牲品 xTshEngpTn жертва.
牺牲者 х了sh6ngzh6 жертва.
息хї.
息хї 1)(呼吸时进出的气）подих. 一〜尚存，此 志不懈 триматися до останнього подиху. 2) (停止）припинити що (припинення); перестати з неознач.\ зупинити кого-що (зупинка).自强不〜постійно працювати над собою;斗争不〜неухильно (безупинно) борбтися за що;风 it 雨〜вітер затих, дощ перестав;经久不〜的掌声 тривалі (безугавні) оплески. 3)(休息）відпочинок (відпочивати).
4)(利息)ВІДСОТКИ ЛІН.存〜відсотки по внеску;借〜відсбтки по позиці;还本付〜 повернути борг із відсотками.
肩、兵 xlblng припинити воєнні дії.
息金 xljln відсбтки з капіталу.
息怒 xTnu перестати сердитися; стримати гнів, і青〜прошу покласти (перемінити) гнів на милість.
息票 х了рійо <财> купбн.
息肉 xTrdu <医> поліп.鼻〜поліп у носі.
息事宁人XT shi ning ren 1)(从中调解） улагодити справу (інцидент, питання) до загального задоволення; зам'яти справу. 2) (在纠纷中自行让步丨уступити (йти на поступки), щоб уникнути подальших неприємностей.
息息相关 хі хі xTang guan дихати кил卜чим; кровно зв’язано з ким-чим; існує (мається, є) найтісніший зв'язок.
淅хі
ШШ ХІІІ 〈象声〉шелест (шелестіти); шурхіт (шарудіти).小雨浙浙沥沥地飘洒_ з шелестом йшов дрібний дощик; Р介前的落 口十 被风吹得一直响 пбред ґанком шелестіли (шаруділи) від вітру опалі листи.
惜Хї.
惜 хї 1)(重视）берегти кого-що; цінити кого-що. 〜寸阴 цінити час; цінити кожну хвилину. 2)
(舍不得）шкодувати чого; щадити кого-що. 不〜工本 не шкодувати ні сил, ні витрат;不〜 牺牲生命 не щадити (не шкодувати) життя; 牺牲一切，在所不〜не пошкодувати пожертвувати усім; ціною будь-яких жертв; 不〜承担最大的牺牲не зупинятися перед найбільшими жертвами. 3)(可їй) шкода; на жаль.〜未成功 шкода, що не домігся успіху.
惜另ij xtbie важко розставатися з ким. 着〜的 засмучений майбутньою розлукою.
惜老怜贫 хі lao lian ріп бути дббрим і чуйним до старих і бідних; шкодувати старих і бідних.
ШЛ хПі шкодувати сили.干ії不〜працювати, не шкодуючи сил.
稀хї.
хї <ft.> алкен.
砸XL
砸 хї <化> селен.
悉хТ.
悉 хі знати кого-що, про /сого-небудь; ознайомитися з чим (ознайомлення), t青况已 〜я вже ознайомився з положенням; обстановка мені вже ясна (відома);来函敬〜 я вже ознайомився з Вашим листом.
悉力 хПі усіма силами; щосили.
悉数 xfshti (完全列举）перелічити кого-що (перерахування).不可〜не (не можна) перелічити.
悉数х了sh(i <书> (全数）цілкбм.〜交清здйти цілкбм (цілкбм);款子己〜收到 грбші отримані сповна.
悉心 хТхТп напружувати усі свої розумові здібності; з ретельністю; старанний.〜研究 вивчити що з ретельністю (ретельно); напружувати усі свої розумові здібності， щоб вивчити що.
犀XL
渾 хі <动> носоріг.
渾角 xljiao ріг носорога.
渾利 хПі гбстрий (гострота).〜的武器 гостро відточена зброя; [саме] діюча зброя;文笔〜 гостре перо;谈锋〜гостре слово;目光〜 гбстрий погляд.
犀鸟 хіпіао <动> птах-носоріг ж.
犀牛хїпій—犀.
漏ХІ.
翁动xTddng <书> ворушитися.〜着鼻與 здригатися ніздрями;嘴唇〜了 几下 засмикалися (заворушилися) губи.
翁然 хМп <书>:〜相从 б^ти зі всім згодним; слухатися в усьому.
氣 ^ xlzhang < > то закриватися, то
відкриватися.
稀хТ.
稀хї 1)—稀少.2)—>稀疏.地广人〜величезна теритбрія з рідким населенням; 寻〜
些розрідити розсаду;树木栽得〜了一些 дерева посаджені трохи рідко (жидко). 3)(含 水多）рідкий.粥太〜了 каша занадто рідка; каша не крута;只准病人吃〜的дозволили хворому (їсти) тільки рідке (рідку їжу).
手希播 xlbo <农> розріджений посів.
Ш гф" хТЬо розріджений (розрідитися); рідкий (рідіти).〜的空气 розріджене повітря;茫'茫
的白算渐渐〜了 рідіють бліді тумани.
稀饭 xlfan [рідка] каша; рисова каша.成〜 варити кашу.
稀罕 xT.han —希罕 xT.han.
稀客 xlkS рідкий гість.
稀烂 хШп 1)(极烂）розварений (розваритися). 肉煮得〜м’ясо розварилося. 2)(极破碎） вщент; на дрібні шматочки.把信撕得〜 розірвати (порвати) лист на дрібні шматочки; 把杯子砸得〜розб卩ти склянку вщент;把敌 人打个〜;鸡蛋№在地上，摔了个〜яйце упало на землю і перетворилося в рідину.
稀溜溜 хїіійіій ріденький.
稀奇xTqi—希奇xTqi.
稀少 xlshao рідкий; 4亍人〜мйло перехожих;人 烟〜невелике населення; уббгість населення.
稀释 xlshi розбавити що чим (розбавка); розлучити що чим; розрідити що (розрідження).
稀释剂 xlshiji <技> речовина, що розріджує.
稀疏 xTshu рідкий (рідкість); рідкий (рідина); розріджений.〜的庄稼 розріджені посіви;〜 的牙齿рідкі зуби;〜的头发рідкіій (ріденький) волос;林木〜рідкий (рідкий, розріджений) ліс.
稀松 xTs6ng 1)(不起劲）інертність (інертний). 他们干起活来从不〜стосбвно роббти вони нікбли не були (не дозволяли собі бути) інертними (пасивними). 2)(无关紧要） повсякденний (щоденність); неважливий; дріб’язкбвий;(不充实）рідкий (рідина).〜平 常的事 пересічна (звичайна) справа;别把这 些〜的事儿放在心里спрйва дріб^зкова (річ повсякденна), і нема чого це до серця приймати;报告〜得很 незначна доповідь (неважлива, дріб’язкбва); у доповіді багато води.
稀土金属 xTtti-jfiishii <化> рідкозембльний метал. 稀土元素 хТШ-yuansu 〈化〉рідкоземельні елементи.
稀稀拉拉хГхіШШ —稀疏.天上只有~的几颗晨 星 на небі виднілися лише ранкові зірки.
稀稀落落хГхіїибІид—稀疏. 稀有 хїуби —> 希有 хїуби.
稀植 xTzhi <林，农> розріджена посадка.
溪xL
溪 хТ струмбк.
溪洞 xljian гірський струмбк.
溪流 хТІій гірський потік.
锡XL
锡 ХІ олово.
锡安主义 xT’Snzhtiyi <政> сіонізм.
锡伯族 Xib6zii "сібо" (одна з національних меншин Китаю).
锡范 хТЬо 1) <技> станіоль V.; олов’яна фольга. 2)(祭祀用的纸）олов’яний папір, що служить для жертвопринесення.
锡匠 хТ.jiang олов’янщик застар.
锡金人 XTjTnren сиккимець; сиккимка.
锡矿 xlkuang олов’іна руда; олов'яний рудник.
锅器 xlqi олов’яні вироби.
锡石 xlshi <矿> олов’яний камінь; каситерит.
锡纸 xlzhl олов’яна фольга.
媳хТ.
熄 хї (灭火）гасити що (гасіння);(熄灭）гйснути.
灯 гасити (гасити) лампу (світло);火势已〜


857
пожежа вже стихає (угасає, гасне).
媳焦塔 xlji^ota <冶> пожежна вежа
媳火xTmie гаснути; вгасати.赞火正在〜 багаття вгасає (гасне);希望的火花〜了 іскри надії згасли;阶级斗争并没有〜ще не припинилася класова боротьба; класова боротьба не вгасне.
熙XL
熙来拨往xllai-rangwang —»•熙熙攘攘.
照熙攘18 xlxlrangrang пожвавлення; життя б’є ключем; снувати.路上行人〜 поживавлений рух [пішоходів] на вулицях; на вулицях життя б’є ключем; на вулицях панувіпо пожвавлення; пішоходи юрбами снують по вулиці;眺望街上〜的景象 дивитися на вуличну штовханину.
稀X了.
稀签 хіхіап <值> сигезбекія східна.
,Г. Гг*
晰XL
蜥蜗 хіуі <动> іцірка.
媳xL
АЙ хї 1) цвіркун; 2) гідра.
誤хї.
Ж хі стидатися; ганьбити.
誤詢 xlgou ганьбити.
誤概 xlke зганьбитися.
溪xL
Ш xi кабанчик.
t.
xi.
釐 хї радість, щастя;恭贺年楚 з Новим роком!
ШхТ.
肖 хї оберт колеса;五S п’ять обертів колеса {також відстань на п’ять обертів колеса).
嵌周 xlzhou зозуля.
巇'
被 хі уривчастий; небезпечний.
巇道 xTdao важкий і небезпечний шлях.
蛾检 хіхіап небезпечний, важкий (про гірський шлях).
ЩхТ.
Щ хі єдиноріг.
纗хї.
蝴 хі гігантська (морська) черепаха.
蚴龟 xlguT супова черепаха.
觸А
蛾 хТ кістяне шило для розв 'язання вузлів.
餓年 хіпі an неповнолітній; юнак.
嘻XL
嘻 хї хи-хи; хі-хі-хі; хіхікати (хихикання).
嘻嘻哈哈 xlxlhaha хи-хи так ха-ха; шуміти і реготати.孩子们一天到晚〜круглий день діти шумлять і регочуть.
膝Хї_
膝 хТ〈解〉коліно.双〜下跪 ст^ти на коліна; стояти на колінах;泥疗没〜бруд по коліно; 小孩坐在母亲〜上дитина сиділа в матері на колінах.
膝部 хїЬй коліна иш.
膝盖xTg^ii ->膝. 膝盖骨 x了gSigil <解> колінна чашка.
月衮关节 xlguanjie 〈角军〉колінний суглоб.
月衮离 xlwo підколінний.
膝下1)(对父母的敬称)：母亲大人〜 дорога (люба) матінка. 2)(指父母身边)：〜 犹虚 бути бездітним;〜有二男一女 у мене два сини й одна дочка.
嬉хї.
嬉皮笑脸 xlpi-xiaolian фривольна міна (пика); із фривольним глузуванням; хихоньки та хахоньки; пустотлива міна (пика)(多用于 指儿童). ，
Ш 戏 xlxi < 书 > забавлятися (забава); веселитися (веселощі); потішитися чим, застар. (потіха).
嬉笑 хіхіао шуміти і реготати; [бурхливо] веселитися.传来〜声 доносився шум і регіт (шум веселощів).
鳩笑怒骂 xlxiao-numa жвавий (бойкий) на мову; гбстрий на язик (以上指言谈)；жваве перо (指文笔).
翁
添хі.
Ш 宰 xlsii < 象声 > шблест (шелестіти); пришаркувати; підшаркувати,可以听至lj 蓮І Й窣翠li动纸张的声音чається шелест сторінок.
景XT.
嘉微 xlwei <书>:〜的晨光 перший проблиск світанку; досвітня (бліда ранкова) зоря.
蛾хі.
蛾蜂 х了shuAi <动> цвіркун.斗〜бій цвіркунів; підбурювати цвіркунів до бою;看斗〜 спостерігати за боєм цвіркунів;
спостерігати, як б，к5ться (кусаються) цвіркуни.
蛾蜂草 xTshuaicSo <植> елевзіна індійська. хТ 另见 qT.
Щ хі <书> 溪径 1).荒〜заіфцена
(пустельна) тропа; стежка; доріжка.
溪径 xljing <书> 1)(小路）стежина; доріжка. 林间〜лісовй стежка. 2)(比喻方法).另辟〜 прокладати новий шлях (нову стежку).
ШШ xlsui стежина, прохід.
ШШ хіуао важливий пункт (на дорбзі).
Ш.
XI.
醯 хі <化> ацил. хі.
Ш хТ <书> [сонячний] світ. ранкбвий світ, світло
騷ХІ.
縣鼠 xTshti〈动> хатня миша.
习XI.
习 хі 1)(练习）займатися чим.自〜 самостійно займатися. 2)(熟习）знати що. 不〜水性не вміти плавати;不〜此行 незнайбмий з цією професією. 3) —>•习十贯
1).这已相沿成〜це перейшло в звичку (у звичай); це стало звичним.
习司卜:Ш* 是 хі fei cheng shi дурне [стало звичним і]; коли дурне стає справою звичною, то усі знаходять (вважають) це цілкбм правильним і в порядку речей.
习惯xigdn 1)(逐渐养成的行为）зви、ка; звичай; звичай.〜上如此 це в силу звички; так робиться за звичаєм;成为〜ввійти в звичку (у звичай); зробитися звичкою;成 为生活〜узвичйїтися (в побуті);旧社会〜 势；^的影и向 вплив сили звички старого суспільства;养成劳动〜виробити навичку до праці;使儿童养成守4序的〜 привчити дітей до порядку;改掉坏〜 кинути дурні звички;没有改不掉的〜；这 是我们这儿的〜цегв нас у звичаї;他有饭 后睡觉的〜у нього звичай (звичка) спати після обіду; він має звичай (звичку) спати після обіду. 2)(成为经常性的行4) звикнути до кого-небудь, з неознач.\ звикнути просту звикнути з ким-чим; привчитися; зжитися з ким-чим, розм.〜 早звикнути рано вставати; @不〜这样 做 це не в моїх звичках; я до цього (так) не звик;他对新、工作已经〜了 він уже зжився з новою роботою; він привчився до нової роботи.
习 ІШ 成自然 хі guan cheng ziran звичка понад нас дана; звичка — друга натура.
习惯法 xiguAn伎〈法> звичййне прйво.
习见 xijian постійно зустрічатися; докучати; стати звичним.〜的现象 звичайне (звичне, що постійно зустрічається) явище.
习气 xiqi звичка розм.; замашки мн., розм.; мода прост.官僚〜звички (замашки) бюрократа; 军阀〜 мілітаргібтські замашки;、流tR；〜хуліганські звички;坏〜 дурні звички;沾染上坏〜заразитися дурними звичками;养成了骂人的〜узяти моду лаятися;我们没有这种〜у нас немає такої моди.
习染 хігап〈书〉1)(沾染）переймати [дурну звичку]; заражатися чим. 2)(坏习惯） дурні звичаї; кепська звичка.
习俗 xisii звичай.民间〜нарбдний звичай;新〜 нововведення; новий звичай;这是西方的〜 це притаманне (традиційне) для західних країн.
习逢xiti вправа; задача (指数理习题).做〜 робити вправу; вирішувати задачу;〜》匚编 збірник вправ; задачник.
习习 хіхі віяти (віяння).微风〜віяв легкий вітерець.
习性 xixing властивість.改造植物的〜 видозмінювати прирбдні властивості рослин; 骆蛇有耐旱的〜верблюд має властивість довго виносити спрагу.
习焉不察 хі yan bu cha звикнути [до чого] і не бачити (і не зауважувати) у тім нічбго особливого (поганого).
习以为常 хі уї wei chang ввійти в звичай (у звичку, у побут); стати звичним.
习用 xiyong широко вживаний; ходячий.〜语句 ходяча фриза.
习与性成 хі yu xing cheng звичка — друга натура.
习字 xizi краснопис; вправа в листі; навчатися каліграфії.
习作 xizud 1)(练习写作)учитися писати. 2)(练 习的作业）письмова роббта.
席Хі.
席хі 1)(草、ЗД、竹等的编织物)циновка; мат.草 〜очеретяна цинбвка; очеретяний мат;编〜 плести циновку (мат). 2)—席位.来宾〜


858
місця для гостей;主宾〜почесні місця;在议 会屮获得三百六十〜одержати 360 місць у парламенті. 3)(酒席）банкет. 4) <最同> :摆 一〜們 влаштувати банкет.
席巧〈Н段暖 хі bu хіа nuan у бігах; розриватися на частини від безлічі роббти.
席次xid порядок місць, f表们按照得定〜入孪 представники розмістилися по своїх місцях [за списком].
席地 xidi на землі; на підлозі.〜而坐 сидіти на землі (на підлозі).
席卷 xijuan охопити що (охоплення); захлиснути що.〜一*空 обібрати що дочиста; 以〜之势 змести усе на своєму шляху; з нищівною силою;革命的浪潮〜全国хвіпя революції захлиснула (охопила) усю країну.
席面 ximian частування (страви) на банкеті.
席位xiwSi місце.中国在联合国的合法〜已经恢 Ж законне місце Китаю в ООН уже відновлено.
袭
хі.
袭 1 хі (袭击）налетіти на кого-що (наліт); атакувати кого-що (атака); напасти на кого-що (напад); обдати кого-що (字旨发出某 种气охопити кого-що (指充满某种感情). 夜〜нічний наліт; нічна атака; нічний напад; 偷〜раптбвий напад; Щ风〜'沪 ураган налетів на місто Шанхай;香气〜人 обдати ароматом; 我感到寒气〜人мбне обдало холодом;为恐 怖所〜кого охопив страх;睡意向他〜来 навалилася на нього сонливість.
袭 2 хі 1)(照样作）наслідувати кому-чому (наслідування); копіювати кого-що (копіювання). ~人故智 жити чужим розумом; наслідувати інших; копіювати чужий приклад. 2)〈书，量词> комплбкт.—〜寒衣 комплект зимового одягу.
袭击 xijT 1)(打击敌人)налетіти кого-що (наліт); атакувати кого-що (ат^ка); напасти на кого-що (напад); рейдувати (рейд) спец.(指 对后方或侧眞袭击).突然〜раптбвий наліт; 武装〜 збрбйний напад; 骑兵〜 кавалерійський рейд;〜敌人要塞 напасти на ворожу міцність. 2)(突然而来的打击) раптбвий удар; натиск.寒潮〜вторгнення холодного плину;经济危机的〜нАтиск фінансово-економічної кризи;瞥揭资产阶级 糖衣炮弹的〜б夕ти готовим у відношенні натиску буржуазії, що застосовує знаряддя в цукровій оболонці; 经得起天灾的〜 витримати раптово вибухнули стихійні лиха.
袭取1 хЦй (出其不意地夺取）[раптовим ударом] захопити що; [раптовим ударом] узяти що.
袭取 2 xiqii (沿袭і也采用）іти за прикладом; йти по чиїм стопам; перейняти що.
袭用 xiyong застосовувати що.〜古方 застосовувати стародавній рецепт.
媳X丨. ^
媳 xi—媳妇 1).婆〜和睦 свекруха і невістка живуть у ладі (дружно).
媳妇xift 1)(儿子命妻子）невістка; сноха (专用 于翁称媳).娶〜叩ивести у будинок невістку. 2)(晚‘亲属的妻子）：侄〜дружііна племінника;孙〜дружина онука.
媳妇儿xifiir <方> 1)(妻子）дружина.娶〜 женитися. 2)(已婚年:轻妇女）молодиця народно-поет., місц.\ молодайка місц.', молода заміжня жінка.
檄хі.
檄书xishii—檄文.
檄文 xiwen 1)(晓喻的文书）[письмовий] наказ; оголошення.发布〜оголосити наказ. 2)(声讨 的文屮〕）обвинувачувальний акт; відозва.
觋X丨
Щ хі шаман, чаклун.
摺х丨
溜 хі віддзеркалення, тінь.
隰X丨
Ш хі низька заболочена місцевість.
霤Хі
霄 хі злива.
ШШ хіхі ллє дощ.
錯ХІ
食習 хі в’юн.
洗Хї.
洗 хї 1)(去脏）прати що (прання); мити кого-що (миття); умивати кого-що (умивання)(用于 洗手、脸).〜衬衫прйти сорочку;〜脸вмивйти обличчя;〜伤 Р обмити (промити) рану;〜碗 Ш мити посуд;〜淋浴 приймати душ;〜衣工 人пріпя; І服〜出窟窿来了 прасувйти білизну до дір;新衣服容易〜нова білизна гарно прасується;晚上没事她就一衣服у вільний вечір вона займається пранням;污迹 怎么也〜不掉 пляма ніяк не відмивається;以 泪〜面.2) —►洗礼1).受〜прохбдити водохрещення. 3)(除去）змити що.〜冤 зняти з кого наклеп;〜不掉的耻辱 незмивний позор. 4)(大屠杀）винищити кого-що (винищування); вирізувати кого-що; різанина; масові вбивства.〜城 винищити (вирізувати) усе населення міста; зробити різанину (масові убивства) у місті. 5) <摄> проявити що (прояв).〜胶卷 проявити плівку; 〜半打照片 надрукувати багато карток. 6)—> 洗牌.把牌重“〜一遍зйново перетасувати карти.
洗尘 xlchen дати банкет на честь приїжджого.
洗漆хїсИ ―洗1).
Ш Ш Т. xidigong мийник; мийниця; промивальник; промивальниця.
洗 $ 机 xidijl мийка спец” розлі.; мийна (промивна) машина.
洗 Ш 剂 xidiji детергент; смивка,合 J发〜 синтетичний детергент.
洗漆器 xldiqi промивалка; промиватель.
洗耳恭听 хТ ег gong ting з чемністю й увагою прислухатися; прихилити слух (вухо) книжк” застар.\ уважно (шанобливо) слухати кого-що.
f先发/К xifashui шампунь ч.; рідке мило.
洗剂 xTji〈医〉примбчка.
洗劫 xijie розграбувати що (розгарбування).〜 一空 дочиста розграбувати.
洗净 xljing обмити кого-що (обмивання, обмивка розм.).〜伤口 обмити (обробити) рану.
洗矿机 xikuangjl <矿> промиватель.
洗礼 хїії 1)〈宗〉водохрещення; крестини мн. (指洗礼仪式).2)(指参加某种活动） водохрещення,接受战斗〜одержати бойове водохрещення;经过革命〜的屮国人民
загартований у горні революції китайський народ.
洗脸盆 хїііапреп умивальний таз.
夕先毛ЛІ xlmaogong шерстомийщик.
洗毛机 xlmaojl шерстомийка; шерстомиєчна машина.
洗煤 хїшеі <ГГ> збагачення вугілля.
洗煤厂 xlmeichang вуглемийна.
洗牌 хіраі тасувати карти.
洗片机 xipianjl〈摄〉проявочна машина.
洗去хїдй 1)->洗1).〜衣服上的墨迹шііти чорнильні плями з плаття. 2)—洗 3).〜污点 змити ганебну пляму.
洗手 xlshou залишити що; кинути що;〜不干偷 窃勾当 перестати (кинути) займатися крадіжкою; перестати (кинути) красти.
洗刷 xishua 1)(用水洗）чистити що; мити що (миття); віддавати що в чищення.〜锅炉 чистити казан;〜地板 мити підлогу. 2)(除去） змити що; обілити кого-що, рот.〜污点 змити ганебну пляму;为自己〜罪名；把自己〜 得一干二净 зображувати себе бездоганно чистим. 3) <і也质〉вимивання; змивання.
洗碗机 xiwanjl посудомийна машина; посудомийна рош.
洗心、革面 xi xln ge mian глибоко покаятися і перемінитися на краще; [виправитися і] стати новою людиною; збвсім переродитися; заново переродитися.
洗雪 хїхиб змити що.〜耻辱 змити ганьбу.
хїуТЬап пршіьна дошка; дошки для прання.
洗衣店 xlyldian пральня.
洗衣粉 xiylfen пральний (мильний) порошбк.
洗衣机 xiyljl пральна машина.
洗衣盆 хїуїреп корито.
洗印 хїуіп <摄> обрббка. .
洗印间 xTyinjiSn < 摄 > лаборатбрія; кінофотолабораторія.
ШШ xlzao купатися (купання); приймати ванну; митися.给孩子〜купйти дитину;每天〜 купатися (приймати ванну) щодня;在操堂里 洗个操вимитися;洗冷水深купатися в холодній воді; приймати холодну ванну; Ш 海7_К深 купатися в морі; морське купання;〜 的人 купальник; купальниця.
洗操盆 xTzSopdn ванна.
洗濯 xizhu6~> 洗 1).
桌хї.
臬麻 хїтй <植> плбскінь ж.
葸хї.
Ж хї 1) боятися; 2) бути незадоволеним.
棻Хї.
Ж хї конопля.
蓰хї.
Ш хї п'ятикратний.
Щ Ш хіхі 1) різнобічний в дрібницях; 2) тонкий.
年吾хї.
їй хї щастя, благополуччя; щасливий; Ш 年 щасливий рік.
禧庆 xiqing щаслива подія; радість.
хї.
悬 хї 1) радіти; з радістю; 2) любити; знахбдити задоволення.


859
ЖЛн xllie любити полювання, захоплюватися полюванням.
ШШ хіуои любити подорожувати.
鞭、хї.
规艘 хіхі засмучений, заклопотаний.
雛хї.
Й хї солом'яні сандалії; взуття.
聖хї.
М хї печатка імператора. хТ 另见 хШп.
洗 хї〈技〉фрезерувати що (фрезерування, фрезерування).
铣床 xlchuang〈机〉фрезерний верстат,立式〜 вертикшіьно-фрезерний верстат.
洗刀 xldao <机> фреза; фрезер.
xlgong 1)(指ZH乍）фрезерування; роббта на фрезерному верстаті. 2)(指工人） фрезерувальник; фрезерувальниця.
铣切xTqi5~>铣.
徙хї.
徙动 xld6ng〈理，化> мігрщія，离子〜мігрйція іонів.
徙屈 xljii переселятися (переселення).
喜XL
喜 хї 1)(快乐，高兴）радість (радісний, радуватися); веселощі (веселий). ~在>已、里 радуватися в душі; душа радується; заграла душа; заграло серце;〜溢眉梢 радісний блиск в очах; очі зайнялися від задоволення (від радості);〜不自胜 бути з собою в радості; 他为人深沉，〜怒不形于色скрутна людина, на обличчі його нічбго не побачиш. 2)(可庆 贺的)радість (радісний, радуватися).〜上加〜 подвійна радість;〜;щастя як з неба звалилося; неждана-негадана радість;〜获第 —次丰收 на славу вийшов перший врожай. 3) (爱好）любити що, з неознач.性〜音乐 любити музику; нахил до музики;好大〜功 непомірне честолюбство;〜人奉承 любити лестощі; любити, щоб люди лестили. 4)(适 宜于）любити що.有的植物〜阴不〜阳дбікі рослини люблять тінь (тіньолюбні) і не люблять сонця.
喜爱 хГ含і любити кого-що, з неознач. (любов
ж).〜运动 любити спорт; займатися спортом;极其〜без душі від кого-чого;惹人 〜викликати симпатію;真惹人〜такіій，що прбсто не можна не любити;惹人〜的小孩子 симпатична дитина;〜的书 улюблена книга; 这些商品楚广大群众所〜的такі товари знаходять ширбкий попит у населення.
喜报 xibao (喜讯）радісна звістка (повідомлення); радісна звістка;(写有喜讯 的纸）лист з радісним повідомленням.
喜冲冲 xlchongchong радісно; у радісному зворушенні; на радостях.
喜出望夕卜 хї chu wang wai бути поза собою (бути на сьомому небі) від несподіваної радості; прийти в захват від приємного сюрпризу.
喜光性 xiguangxing〈植〉світлолюбний.
喜光植物 xiguang zhiwu світлолюбна (фотофільна) рослина; світолюби мн.
菅好 xlhao любити кого-що, з неознач.; захоплюватися чим (захоплення).〜音乐
любити музику; захоплюватися музикою;他 〜象棋 він любить грати в шахи; шахи — його захоплення.
喜欢xPhuan 1)(有好感，有兴趣）люб“ти кого-що, з неознач.\ подобатися кому; почувати симпатію до кого.他〜吃辛辣的食 物 він любить гостру їжу; йому подобається гбстра їжа;他不〜这个人 він не любить цієї людини; він таїть ворожість до цієї людини; 他〜听表扬 він небайдужий до заохочень; № 不〜本承 ВІН не любить (не переносить, не терпить) лестощів;你的行为我不〜мені не подобаються твої учинки;我很〜他 я дуже люблю його; він мені дуже подобається; я почуваю велику симпатію до нього; у мене душа лежить до нього; у мене симпатія до нього; й @ 〒 Ж і寸入〜яка симпатична (славна) дитина! 2) (йтч) весело; радісно Ш весело [і радісно] провести весняні свята;你唱个歌叫大家一 порадуйте нас і проспівайте м/о-небудь.
喜酒 xljiu весільний пир.吃〜гуляти на весіллі; 请吃〜запросити кого на весілля (на весільний бенкет).
喜居|J X1JU <刷> комедія.〜演员 комік; комічний актор;讽朿丨J〜сатирична комедія. 喜剧片 xTjCipi》n <影> кінокомедія.
喜联 хїііап парні написи [з нагоди весілля].
喜气 xlqi веселий (радісний) настрій; веселощі; радість,满脸 ~ із сяючим виглядом (обличчям);〜盘然 пбвний (сповнений) радості і пожвавлення; з великою радістю;〜 洋洋 радісний; веселий; панує радісна атмосфера; у веселому настрої; охоплений радісним хвилюванням.
喜钱 хТ-qian чайові.
喜庆xlqing 1)(值得喜欢和庆贺的）святковий (святкування); радісний (радість). ~ V JL радісна подія;〜的曰子 святковий день; святкова дата. 2)(值得喜欢和庆贺的事） радісна подія.
喜昔乌 хТ-que сорока.
喜人хігеп милий; чарівний.这东西十分〜[ця] річ чудова (чарівна).
喜色 xise радісний вигляд; щасливий вираз обличчя. ЇШ 有〜з радісним виглядом; із щасливим виглядом; із сяючим обличчям.
喜事 xTshi 1)(高兴的事）радості мн. радісна подія. 2)(含吉婚)весілля.办〜готуватися до весілля; влаштувати (справити) весілля.
喜糖 xitang весільні цукерки.给亲友分送~ роздавати близьким друзям і родичам весільні цукерки.
喜闻乐见 xlwen-lejian улюблений ким; більше всього по душі кому; відповідати чиїм смакам; подобатися більше всього кому; користатися широкою популярністю в кого. 人民〜的艺术形式уліоблена серед народу форма мистецтва.
喜笑颜开 хї xiao yan kai з радості (від щастя) обличчя розпливлося в посмішці (у посмішку, пбсмішкою).
喜新厌旧 хї xln yan jiu немає в кому сталості, і любити тільки те, що ново; мінливість [почуттів]; непостійний у своїх схильностях (звичках, прихильностях).
喜形于色 хї xing yu se сіяти з радості; сіяти радістю (задоволенням); радісний (веселий, оживлений) вигляд; у кого відверта радість на обличчі.
喜讯 xlxun радісна звістка; радісна звістка.各
地传来丰收的〜звідусіль надходили радісні звістки про багатий врожай.
喜阳 ffi物 xlyang zhiwu геліофільні рослини; геліофіли мн.
Щ # # xiyangyang радісний; веселий; панує радісна атмосфера; у веселому настрої; охоплений радісним хвилюванням.
喜阴性 хїуйіх丨ng <植> тіньолюбний.
喜阴植物 xTyTn zhiwu тіньолюбна рослина; тенелюби мн.
喜雨 xlyu благодатний (своєчасний) дощ.普降〜 повсюдно випали благодатні дощі.
喜悦 хїуие захват; радуватися кому-чому; радість (радісний).万分〜надзвичайно (сильно) зрадіти; прийти в захват; відчувати захват (радість);怀着〜的心情 в радісному (захопленому) настрої;七、里充满着〜із серцем, переповненим радістю;他掩不住心 中的〜не міг сховати своєї радості.
喜中章 xTzhang шовкове панно [з поздоровленням з нагоди весілля].
喜滋滋 xizlzl- сповнитися радістю.七、里〜的 заграла душа; заграло серце.
展хї.
屣 хї <书> взуття ж.
戏ХІ.
戏 хі 1)(玩耍）гра (грати в що)\ забава (забавлятися). 2)—戏剧 1);戏曲 1).日〜 денний спектакль; денна вистава;——出〜 одна п'єса;去#~ піні на спектакль (на п’єсу); піти в театр;她的〜演得很好 вона добре грає на сцені;这场〜演得很精彩п’єса пройшла (була розіграна) чудово.
戏班 xiban театральна трупа; драматичний колектив.
戏报子 xibao.zi афіша; анонс.
戏本 xiben лібрето невідм.
戏出 li xichur намальована (виліплена) сценка з п’єси.
戏词 хісі текст опери (п’єси).
戏法 xifa фокус.变〜показати фокус.
戏法人人会各有巧妙不同хі伤renren hui bian, ge you qi^omiao bu tong будь-який фокус нескладний, та у кожнім свій секрет; хитрити кожний уміє, та тільки хитрість хитрості рознь.
戏剧 xiju 1)(表演艺术）театр; спектакль ч.; драма.〜艺术 театршіьне (драматичне) мистецтво;〜会演 театральний фестиваль;〜 学院 театральний інститут; ~ 小组 драматичний кружок;〜工作 сценічна (театршіьна) діяльність;〜工作者 працівник сцени. 2)(剧本创作）п’єса; драматургія.
戏剧化 xijuhua драматизація; театралізація.
ЖШ\Ш xijujia майстер сцени.
戏剧片 хуйрійп <影> кінодрйма.
戏居丨J性 xijuxing драматизм; театральність.富有 〜пбвний драматизму; драматичний.
戏居^学 xijuxue театрознавство.
xijuxuejia театрознавець.
戏考 xikao збірник оперних п’єс.
戏码хіта 戏目. *
戏迷 хіті завзятий театрал.
7^ 目 хітй репертуар; програма театральної вистави.
戏弄 xinong потішатися над ким-чим; посміятися над кші-чим\ жартувати над кил卜чим; розіграти кого-що^ розлі.; зіграти


860
жарт із ким.;命运的〜ірбнія долі.
戏票 хіріао театральний квиток.
戏曲x'iqii 1) (І专统戏剧形式）тейтр; опера і драма.〜学校 студія національної опери і драми; національне оперне і драматичне училище. 2)(杂剧和传奇的曲女)драма; п’єси JWH.
戏耍xishuS —>戏弄.
戏台 xitai <Р> сцена; підмостки
戏文xhvdn 1)->戏剧1).2)—戏词.
戏 Ш хіхие балагурити (баляси) розм.; жартувати (жарт).
戏言 хіуап жарт.洒后~ жарт (пожартувати) сп’яну;这是〜，不能认真 це сказано в жарт, і не можна приймати цього всерйоз.
戏衣 хіуТ театральний костюм.
只戈 xiyuan-zi театр.
戏院 xiyuan театр.
戏照 xizhao фотографія артиста (артистки) [у театральному костюмі, у якій-небудь ролі].
戏装 xizhuang театральний костюм.
戏子 xi-zi〈旧〉актбр; акторка.
^ хі 另见 j'l.
系1 хі 1)—系统1).太阳〜сбнячна система;水〜 річкова система; споріднення по
прямій лінії;旁〜亲属 спорідненість по бічній лінії. 2)(高校教学行政单位） факультет; фак розм.历史〜історичний факультет;〜主任 декан факультету. 3) <ШШ> система.断М〜система скидання. 4) (^R) стосуватися кого-чого; залежати від кого-чого.名誉所〜питання йде про репутацію людини; це стосується репутації людини;成败〜于此举 удача чи невдача від цього і залежить. 5)(捆住后往下送)зв'язати і спустити кого-що;(捆住后向上吊）зв’язйти і підняти кого-що.从城墙上把他〜下去 зв'язати і спустити йогб з міської стіни.
系2 хі <书> (是）б^ти.纯〜谎言усб чиста брехня;确〜实情 це дійсний факт; це дійсно є фактом;此项工作纯〜试验性质ця роббта носить чисто іспитовий характер.
系词 хісі 1) <逻> зв’язування. 2)〈语〉
зв'язування.
系带 хісШ <解> вуздбчка.
系缆桩 xU5nzhu5ng <船> пал.,
系膜 хітб <解> мезентерій.
系念 хіпійп < 书 > (想念）нудьгувйти про що-чім-кому-чому， по кому-чому ^ по
що-чім-чому-ким-чим;(不放,已、)турбуватися (занепокбєння).
系数 xish^i < 技 > коефіцієнт.未定〜 невизначений коефіцієнт;测距〜коефіцієнт далекоміра; коефіціє нт нитяного далекоміра; 膨胀〜коефіцієнт розширення.
系统xitong 1)(同类事物组成的整体）система; лінія.商业〜система торгівлі;灌概〜 зрошувальна система;神经〜нервбва система;党的〜партійна;亲属〜лінія споріднення. 2)(有条理的，有系统的） систематично.; систематичний.〜语法 систематична граматика; 〜教学 систематичне навчання; 〜地学习 систематично вчитися чому;〜地叙述 систематичний опис;〜发育 < 生理 > філогенез; філогенія.
系统化 xitonghua систематизувати що (систематизація); звести що в систему.使知 识〜систематизувати знання;把理论〜зв泛сти
теорію в систему.
系统性 xit6ngxing систематичність.工作中的〜 систематичність у роботі.
系统学 xitongxue системологія.
细хі.
细 хі 1)(横剖面小）тонкий (тонкість).〜腰 тонка талія;〜颈 тонка шия;〜颈）f瓦 вузкогбрла пляшка;〜丝 тонкий дріт;〜线 тонка нитка;〜毛线тонка вовна;把线捻〜些 зменшити нитку; зробити нитку тоншою (більш тонкою). 2)(窄）вузький (вузькість); тонкий (тонкість).〜屑 тонкі брови;曲折的 小河〜得象腰带річка в’ється вузькою стрічкою. 3)(颗粒<J、）дрібний (дрібність).〜 沙 дрібний пісок. 4)(音量小）слабкий (слабість); тоненький.嗓音〜слабк“й голос; 她〜声〜气地说сказала вона тоненьким голоском. 5)(精细）тонкий (тонкість).〜瓷 тонка порцеляна;〜呢子 тонке сукно;活儿干 得〜роббта зроблена тонко (мистецьки). 6) (仔细）уважно (уважність); ретельно (старанність);(详细）докладно (подробиця); детально (детальність);〜看 уважно розглядати (розглядати) кого-що; вдивлятися в кого-що;〜问 [докладно, детально] розпитувати кого; 〜 听 [уважно] прислухатися до кого-небудь; услухуватися в що; вся увага;〜说 докладно розповісти що; 〜想 ретельно продумати що;深耕〜作 глиббка бранка і ретельна обробка;他这人心 很〜людгіна він дуже уважна (допитлива). 7) —细小•〜事JL дрібні справи; дріб’язок.
细胞хіМо <生物> клітка,动物〜зооблАст;无 粒〜агранулоцит;〜组织клітковина;〜学说 клітинна тебрія;〜色素 цитохром; ~形态学 цитоморфологія.
细胞壁 xibSobi <生物> клітгінна стінка. 细胞核 xib§oh6 <生物> ядрб клітки; цитобласт.
细胞膜 хіМотб <生物> клітинна оболбнка.
细胞体 xiMofi <生物> тіло клітки. 细胞学 xibSoxuS <生物> цитолбгія.
细胞学家 xiMoxu句цитолог.
细胞液 xibaoyS 〈生物 > клітинний сік; цитолимфа. 细胞质 xiMozhi <生物> цитоплйзма.
细布 xibu тонка полотнина; тканина щільного переплетення.
细部 хіЬй <艺> деталі мн.
Щ 长 xichang довготелесий розм.] тонкий (тонкість).〜的手指тбнкі пальці;个子〜的人 довготелеса людина; здоровань ч., ж” розм.
细锉 xicud <机> мелкоз^бка.
细大不捐 xi da bujuan нічого не випустити ні в малому, ні у великому; не зневажати навіть самою малістю.
细度 xidu <纺> тонкість; тонина застар.
细纺 xifang <纺> прядіння (прясти що).
细高挑儿xipotiaor〈方〉1)(细"k身材） довготелесий розм. 2)(指人）здоровань ч.， ж” розм.
细工 xigong тонка (митецька, філігранна, ювелірна) роббта.
细古夂 xigu малість розм.; дріб’язок; дрібниця розм.为〜而争吵 сваріітися через малість (через дріб’язок, через дурницю).
细活 xihuo тонка (митецька) роббта.
细节 xijie частковість; дріб’язок; деталь ж.; подробиця,生'活—〜дріб’язки життя; життє ві дріб’язки;无关紧要的〜малоістбтна
(незначна) частковість; дріб'язкові подробиці;不注意〜не звертати уваги на частковість;涉及〜вдаватися в деталі (у подробиці);洞悉一切〜знйти все досконально (у всіх подробицях);事情的〜我 并不知іі подробиці (деталі) питання мені збвсім не відомі;只叙一般情况，3、谈〜 викласти загальну обстановку без подробиць (без подробиць).
细菌х丨jiin <生物> бактерія.发光〜
фотобактерія; ~月巴料 <衣> бактеріальне добриво;〜武搭 <军> бактеріологічна зброя.
细菌素 xijiinsCi бактериоцин.
细菌性痢疾 xijiinxing li-ji <医> бацилярна дизентерія.
细菌学 xijunxue бактеріологія.
细菌学家 xijiinxu句Ш бактеріолог.
细粮 xiliang рис і борошно.
细毛ximdo 1)(贵重毛皮）коштбвний (високосортний) мех. 2)(细羊毛）тонка вовна.
细密 хіті 1)(精细仔密）щільний (щільність). 布很〜щільна тканина. 2)(仔细）ретельний (старанність); сумлінний (сумлінність).〜的 分申斤 зробити ретельний аншііз; ретельно проаналізувати що;做事〜бути сумлінним у роботі.
细木工 xim(ig6n| столяр.〜手艺 стблярство;〜 制品 столярні вироби;做〜的活儿 столярувати.
细目хітй рубрика; підрозділ.核对帐单上的〜 перевірити рахунки по рубриках;规章第二 другий розділ статуту містить 5 підрозділів (поділяється на 5 рубрик).
细腻 хіпі 1)(精细光滑)тонкий (тонкість).活儿 做得真〜роббта зроблена тонко і мистецьки. 2)(细致入微）тонкий (тонкість).演员的〜表 情тбнкість гри артиста;描写得〜而生动 описано все дуже тонко й жваво.
细嫩 xinen ніжний (ніжність),皮肤〜ніжна шкіра;鱼肉十分〜смак риби дуже ніжний.
细巧 xiqiao митецький; тонкий (тбнкість).〜的 图案 митбцький (тонкий) орнамент;〜的雕刻 мистецьке (тонке) різьблення.
细球菌 xiqiiijtin <生_> мікрокбк.
细软 xiruan [коштовні] речі.珠宝〜коштбвні речі;收拾〜зібрати свої коштовні речі.
Щ хігйп ніжний (ніжність); ТОНКИЙ
(тбнкість).
细弱 хігио ніжний (ніжність); слабкий (слабість); тонкий (тбнкість).〜的柳条 тонкі лозини верби;〜的身子 ніжне (кволе) додавання;声音很〜звук був ледь чутним (ледь чутним, дуже слабким).
细纱 xish§ <纺> пріка〜车间 прядіільний цех.
细会少机 xishajl бавовнопрядильна машина.
细石器 xishiqi <考> мікроліт.
细水长流 xi shui chang liu "малий струмочок, та постійно тече";(节约使用）ощйдливо витрачати;(少而不间断）крапля за краплею; крапля по краплі; безупинно.
细命 xisui дробовий (дробовість).〜的脚步 дробові кроки.
细4 хі-tiao —> 细挑.
ШШ xi-tiao висбкий і тонкий.〜身材 струнка витончена фігура [жінки].
ШШ xiwei незначний (незначність); маленький; тонкий (тбнкість).〜的变化 незначні (маленька) зміна;字义的〜差别 тбнкі


відтінки в значенні слбва.
细线条 xixiantiao штрих.
细香葱 xixiangcong <植> цибуля скорода.
细小 хіхіао дрібний (дрібність).〜的雨点 дрібні краплі дощу;〜的事估 дрібні справи;〜的嗓 音 слабкий голос.
细 ^ хіхіп уважний (уважність); ретельний (старанність); вдумливий (вдумливість).〜地 观察 уважно спостерігати за ким-чим;〜核对 ретельно перевірити що\ 〜照顾病人 уважний (ретельний) догляд за хворим;〜研 究 вдумливо вивчати що.
细辛 хіхїп <Й> копитень зибольда.
细腰蜂 хіу§о侘ng <动> бси，що риють.
Ш РІ хіуй дрібний дощ; мжичка ж. рясніє дощик; сіється мжичка; крапає хирлявий дощ; накрапає дрібний дощик;望 着笼罩在蒙蒙〜中的江岸дивитися на обриси берегів ріки, що огорнулися мжичкою.
细贝1J xize докладні правила; інструкція; полбження.工作〜інструкція;法律施行〜 інструкція про застосування закону.
细桂 xizhan фетр.〜帽 фетрбвий капелюх.
细帐 xizhang докладні розрахунки.算〜зробгіти докладні розрахунки; зробити докладний підрахунок.
细针密—xizhen-тіій ретельний; із усією старанністю; скрупульозний
(скрупульозність).
细枝末节 xizhl-mojie малоістотні деталі і подрббиці; дрібниця; дріб’язок.
细致 xizhi (仔Й) ретельний (старанність);(又 细心又耐心）кропіткий (копіткість),〜的思想 教育工作 кропітка ідейно-виховна роббта; 做耐心〜沾思想政治工作терпляче і докладно проводити ідейно-політичну роббту;〜的讲理的方法м打оди кропіткого роз'яснення істини;活儿做得真〜роббта була виконана з великою старанністю.
细作xizu6 (旧时指暗探);（旧时指间谍）шпигун; шпигунка.
阋 X'l.
阋墙x'iqidng丨|参阅“兄弟阅墙xi6ngdi xiqidng”.
隙x丨.
隙 xi 1)(缝隙）щілина ж.; проміжок;(裂缝） тріщина.墙〜тріщина (щілина) у стіні;门〜 щілина в дверях;云〜прбміжки серед хмар. 2) (空闲）вільний,趁农〜скористатися часом, вільним від сільськогосподарських робіт. 3) (机会）випадок; можливість.无〜可乘 добра нагода ніяк не випадала; не було випадку, яким можна було б скористатися;乘〜突 Щ пробитися з оточення, користуючись зручним випадком. 4)(感情 І 的裂痕） тріщина; негаразди лш.; розлад.他们两人有 〜між ними утворилася тріщина; у них негаразди (розлад).
隙地 xidi вільне місце (прбстір).利用〜种树 використовувати вільне місце, (прбстір) під посадку дерев.
ЦИ
Жхі.
册 хі сорок.
^Лхі.
іпі хі 1) зерно, хліб; 2) утримання (грошове); 3) жертовна (худоба).
饩稍 xish5o матеріальне забезпечення.
昤
хі.
目兮 хі дивитися з ненавистю; ненавидіти.
哇X丨.
1至 хі гоготати.
郤4
邵 хі 1) щілина; 2) розлад, розбрат.
谷РЯС хіхие нора.
络хі.
络 хі рядно.
寫хі.
Щ хі 1) взуття на подвійній підошві; 2) приморський солончак; 3) кам’яний фундамент колони.
Щ Й хіШ приморський солончак; неродюча земля.
ЩЩ. хіуі великий і прекрасний.
倉хі.
翁 хі 1) складати (крила); з’єднувати;
закривати; 2) бути в гармонії.
翁动 xidong рухати (губами).
翁合 xihe з’є днуватися.
翁忽、xihu швидкий, миттєвий.
翁霍 xihuo то закривати то відкривати.
翕然 хігап одностайно.
氣习 хіхі м，який，спокійний, тихий.
翁协 хіхіе гармонійний; стрункий.
禊хі.
換 хі обряд очищення.
模月 xiyue третій місяць (за місячним календарем).
士 fr,
测хі.
Ш хі 1) багряний; 2)голий, лисий, хі.
'潟 хі приморська земля; приморський солончак.
潟湖 xihu лагуна.
潟利盐 xiliyan 1) гірка (англійська) сіль; 2)〈矿〉 епсоміт.
潟 Й хіШ (приморський) солончак.
潟土 xitu солончак.
歇 хі 1) вдихати; 2) бути в гармонії.
习 хіхі 1) м，який，спокійний, тихий; 2) бути в близьких стосунках; 3) бути відомим, хіхі червбний, багряний.
衋хі.
親 хі душа болить; страждати.
寵然 хігап душа болить; страждати.
хіа.
虫下 хіа <动> рак;(小虫下）креветка; чилімси мн. 虫下兵蟹将 xiabTng-xi^jiAng 1)(爪牙）поплічники лш” книжк.; лакеї лш.; агенти мн. 2)(不中用 的兵将）небоєздатний збрід; вояки; горе-вояки лш.； ЛИПОВІ вояки.
虫下米 хіа-mi лущені і сушені раки.
虫下皮 хіарі сушені чилімси.
虫下 t хіагеп лущені чилімси.火少〜смйжені лущені чилімси.
虫下〒 xiazl ікра раків.〜®?Й соя з чилімсовою ікрою.
呷&
呼 хіа втягувати; пити.
呵喂 xiachuo втягувати в себе; пити.
Рф 呼 хіахіа 1) ках-ках; кахкати; 2) шуміти,
ГОМОНІТИ.
睦-
Н古 хіа.
瞎хій 1)(丧失视觉）осліпнути,右眼〜了 осліп на праве око;他〜了一只眼暗 він осліп на одне око. 2)(胡乱）наосліп; будь-як.〜干 робити (діяти) наосліп (будь-як);〜吵 скандалити [ні з того ні із сього];〜指挥 командувати наосліп. 3)(徒然）дармй; даремно.〜费劲儿 даремно намагатися; дарма витрачати сили; даремні старання; даремна витрата сил;另її〜着急 чого даремно хвилюватися.
瞎猜 хіасаі ворожити наосліп; говорити навмання.
瞎扯 xiache базікати даремно; порбжня балаканина; плести дурниці (нісенітниці); городити [нісенітницю] прост.这都是〜，你 不要信У为真 ти не вір, усе це порбжня балаканина (пусті теревені);你〜什么！ що за дурницю (нісенітницю) ти плетеш!另ij〜не говори дурниць (нісенітниці); чого язиком молоти.
瞎 І闯 xiachuang сліпо лізти напролом.
瞎吹 xiachul порожні хвастощі; хвалитися розм.
xiahua брехня розм.; неправда ж.; брехні (побрехеньки) мн., прост，说〜брехати; говорити неправду;他从来不说〜він нікбли не дозволяв собі сказати неправду; він нікбли не бреше;这都是毫无根据的〜усб це нічим не обґрунтована брехня (не обґрунтована неправда).
瞎忙 xiamang безглуздо метушитися; як білка в колесі вертітися (крутитися).
瞎奶 хіапаі 1)(乳‘Т陷）втягнений сосок. 2) (吸不出奶的乳房）грудна залоза, що не виділяє молока; груди, що не даіоть молока.
瞎闹хіапйо (没有意Зс的行为）пуста [справа]; дурниця розм.](舌L 来）робити наосліп (аби-як);(无理取闹）скандалити; бешкетувати розм.种地不上肥料才是〜呢ця ж марна [справа] (це ж дурниця), якщо сіяти без добрив;事情重大，可〜示得спрйва серйозна, і не можна робити наосліп (аби-як); 你规矩些，另[J〜повбдься як слід і припини скандалити.
瞎碰 xiapeng йти навмання; на либонь.
瞎说xiSshu6—瞎扯.不了解情况，不要〜якщо' не в курсі справи, то чогб даремно базікати.
瞎 Ш xiazhua діяти, (робити) наосліп (як потрапило).
瞎子xi§zi сліпий; сліпець.不识字的人，象个睁 目艮〜неписьменна людина все одно що сліпа.
瞎子摸鱼 xiazimoyu "подібно до сліпого, навпомацки ловити рибу"; робити навмання; діяти наосліп.
厘 хій.
匣хій 1)->匣子.2) <量词〉корббка.—〜糖果 коробка цукерок. .
匣子 xia zi шухлядка; корббка; скринька; футляр; шкатула (指精_的匣子）.钱〜 грошова шухлядка;珠宝〜скріінька (шкатула) для збереження коштовностей;糖 果〜корббка для цукерок.
侠 хій.


862
侠 xid 1)—侠客.游〜мандрівнгій лицар. 2)—> 侠义.仗义行〜 вчинити лицарський вчинок.
ft IFF 义 US xiaganyidan шляхетна лицарська душа.
i%^r хіаке [шляхетний] лицар.
侠气 xiaqi лицарство.
侠义 xidyi лицарський.〜精神 лицарство;〜行为 лицарський вчинок;〜С、肠 лицарська душа.
狎 хій.
狎妓 xiaji мати справу з повіями.
狎昵 хіапі фамільярничати з ким-чим, розм. (фамільярний, фамільярність);
фривольничати (фривольний, фривольність).
峡仏.
峡 xia щелина.
峡谷 xiagii ущелина; міжгір’я; каньон.山中〜 гірська ущелина; межигір’я.
峡湾 xiawan <地理> фібрд.
押хіі
神 xia клітка для диких тварин.
押板 xiaban кийок, палиця.
驅 xia.
驅 xia білий кінь з рудими яблуками.
狭 Хій.
狹 狭窄.路面太〜дорбга занадто вузька (тісна);他的心眼儿很〜у нього характер дріб*язковий; він на характер дріб'язковий.
狭‘ хіа*аі 1)(狭窄）вузькій (вузькість),〜的山 道 вузькй гірська стежка. 2)(不宽广宏大） вузький (вузькість); обмежений (обмеженість).见闻〜обмежений кругозір; вузькість кругозору;心胸〜дріб’язкбва душа; вузька (обмежена) натура;〜@ [недоречна] вузькість поглядів;〜的 <1、团体 замкнута групка; вузьке коло осіб;〜的民族 感怙.вузьконаціональні почуття;〜的生活经 验 обмежений житгє вий досвід;〜的经验主 义вузький емпіризм;〜地方主义观点ву- зьколокальний погляд.
狹长 xiachang вузький і дбвгий.〜的山谷 вузька і довга долина.
狭路相 3^ xialuxiangfeng немов вороги зійшлися (зустрілися， зіштовхнулися) на вузькій доріжці. 、
狭小хіахіао —>狭窄.
狭尤、症 xiaxlnzheng стенокардія; грудна жаба.
Ш X хіауі вузьке (буквальне) значення; у вузькому розумінні; вузький.〜的解释 вузьке тлумачення.
狭窄 xiazhai 1)(宽度小）вузький (вузькість); тісний (тіснота).〜的往ї ії вузька (тісна) вулиця;地方〜мйло (не вистачає) місця. 2) (不宏大宽广）вузький (вузькість); обмежений (обмеженість).眼界〜вузькість кругозору; обмежений кругозір; розумова обмеженість;气量〜дріб’язкбвий характер; 4、地〜дріб，язк6ва душа; вузька (обмежена) натура; 地〜的人 вузька (недалека) людина.
遐 xia.
遐迩 хіа*ег〈书〉скрізь; усюди.
遐迩闻名 xia'erwenmmg користатися широкою популярністю.
ІШ龄 xialing <书> похилий вік.
дШШ xiaxiang витати у світі ілюзій; поринути в мрії.
瑕 хій.
瑕хій 1)(王上斑点）пляма. 2)—瑕庇.
瑕不掩瑜 хіаЬйуапуй недоліки не можуть применшити достоїнства; достоїнства превалюють над недоліками.
ШШ хіасТ недолік; дефект; вада; хиба.无〜的 бездоганний;不无〜не без недоліків;小小的 〜掩盖不了 成绩 маленький недолік не применшує значення успіху.
xiayuhujian в усьому є свої переваги і недоліки.
暇 xid.
暇 xia дозвілля; вільний час.公余之〜у вільний час; на дозвіллі;无〜ніколи; немає часу.
辖说.
辖хій 1)(车轴上的铁棍）чекй. 2)(管辖） керувати чим (керування); відати чим (відання); підпорядковувати кому-чому (підпорядкування);(受管辖）підвідомчий кому-чому.省〜市 підвідомче провінції місто; 所 ~ і也区 район управління; підвідомча теритбрія.
辖制 xiazhi справитися з ким
霞 xia.
霞 xia зоря.早〜ранкбва зоря;晚〜вечірня зоря.
Ш 光 xiaguang промені зорі.〜万道 променистий.
霞石 xiashi〈矿> нефелін. ш-Ь
ІО хіа.
Іи хіа <书> лукавий; хитрий.
黯智 xiazhi <书> хитромудрий (хитромудрість); тямущий (тямущість).
卜 хіа.
下 1 хій 1)(位置在低处的）НИЖНІЙ (низ); під чим. 〜嘴唇 нижня губа;山〜під горою; біля гори; 窗〜під вікном; біля вікна;在Й"〜看书 читати при лампі;站在树〜сто4ги під деревом;住在 楼〜жити внизу; жити на нижньому пбверсі; 脸朝〜обличчям униз (донизу); долілиць ниць;从上往〜看 дивитися зверху вниз. 2) (次序或时间在后的）наступний; майбутній. 〜届 майбутня сесія; чергові збори;〜——部分 наступна (інша) частина;〜星期三 у наступну середу; у середу наступного тижня; 〜—个月 наступний (майбутній) місяць; наступного місяця; у майбутньому місяці;〜 半年 друге півріччя; у другій половині року; 〜——уА наступна станція (зупинка);〜——^ наступний крок;〜一代 майбутнє
(прийдешнє) покоління;〜——个是谁？ хто наступний? 3)(在一定的范围、情况、条件 内）під чим; при чому.在党的领导〜під керівництвом партії;在社会主义制度〜при соціалізмі;在无产阶级专政条件〜в умовах диктатури пролетаріату; при диктатурі пролетаріату;在这种情况〜у такому становищі; у такому випадку. 4)(当某个时节）під час; у день.年〜під час новорічних свят; у новорічні дні; під Новий рік;节〜під час свят; удень свята; напередодні свята. 5)(表示方而 或方向）сторона.往四〜IP.一看 подивитися в усі чотири сторони;两〜里都同意 обидві сторони погодилися (дали згоду); досягнута
обопільна згода.
下 2 хіа 1)(由高到低)спуститися (спуск); зійти з чого.〜山 спуститися (зійти) з гори; іти з гори;〜楼梯 спускатися зі сходів (по сходах); 〜楼 спуститися з верхнього поверху;〜火车 зійти (вийти) з потяга;〜轮船 вийти з вагона; висадитися з потяга; зійти (вийти) на берег; висадитися на берег;〜矿井 спуститися в шахту;顺流而〜спуститися [униз] по ріці (за течією). 2)(降落）йти; падати (падіння).〜露 水 випадання роси;〜雾 спустився (піднявся) туман;〜毛毛雨 мрячить; сіється мжичка;夕卜 面在〜雨[на вулиці] йде (ллє, пішов) дощ;昨 天〜过雷雨 учора була (пройшла) гроза;只〜 了 几滴雨就停了 дощ тільки покрапав (побризкав) і перестав;正月里才〜雪 сніг випав тільки в січні. 3)(颁发）віддати що; (投递）послати що.〜命令 віддати (дати, видати) наказ;〜：ІЩ 知 розіслати (послати) повідомлення;〜条子 дати розпорядження; послати записку. 4)(进入)піти; поїхати.〜车 间 піти і працювати в цеху;〜馆子 піти в ресторан;〜乡 поїхати (йти) у село. 5)(退场） піти з чого;从舞台的右边〜вийти з чого. вийти (піти) із правої сторони сцени;不夕肖灭 敌人决不〜战场пбки вброга не знищимо, поля бою не покинемо. 6)(放入):〜本钱 укласти капітал (гроші);〜网扮鱼 поставити невід;〜错 кинути якір;〜狱 кинути (посадити) кого у в’язницю;〜面条 варити (готувати) локшину;米〜厂锅 засипали рис у котел. 7)(卸除，取下）зніти що (зняття); забрати що.〜帆 прибрати вітрила; ~ 货 вивантажувати товари;把窗户〜下来 зняти віконну раму;把俘虏的枪〜了 роззброїти полонених; відібрати в полонених зброю. 8) (作出）зробити що; дати що,〜决,已、[твердо] зважитися; прийняти тверде рішення; виявити рішучість;〜论 зробити висновок; 〜批语 дати оцінку (відгук);〜定义 дати визначення;〜注解 коментувати що. 9)(使用）： 〜工 $ прикласти зусилля; покласти багато праці; працювати над собою;〜力气 прикласти сили; нама-гатися;〜奇手 учинити [жорстоку] розправу; жорстоко (по-звірячому) розправитися з ким;〜瑪药 підсипати (усипати, домішати) отруту; отруїти кого-що. 10)(动物产仔）родити кого、 (‘类下蛋)нестися;(鱼类、虫类下子)метати ікру.〜小猪 опороситися;〜小牛 отелитися; принести теля. 11)(攻陷）зайняти що\ узяти що.我军连〜数城 нйшими військами був зайнятий (був узятий) ряд міст, 12) <退让> поступитися.相持不〜Ж(3ден не хотів поступитися; ніхто не йшов на поступки; один одному не поступалися, 13)(少于） менше; менш, f 〜二〒入 не менше (не менш) трьох тисяч чоловік. 14)(>[氐于）нижче чого. 零〜二度 два градуси нижче нуля. 15)(弈棋) грати в що (гра).〜棋 грати в шахи;〜一盘棋 зіграти партію в шахи;他们〜了一晚上棋 цілий вечір вони грітій (боролися) у шахи. 16)(用在动词后，表示由高往低）用动词完成 休表达.坐〜сісти;躺〜лягпі;低〜头 поникнути головою;摘〜一个苹果 зірвати яблуко. 17)(用在动词后，表示能容纳）用动 词完成体表达.容得〜вміститися;放得〜 поміститися;地方小，睡不〜місця мало, і не влягпіся. 18)(用在动词后，表示动作完成或


863
结果）用动同完成体表达.打〜站础заклйсти фундамент;定〜і|*策 розроблений був план; 准谷〜材料приготувати матеріали;只留〜孩 子们在家 залишити в будинку самих дітей; удома залишилися одні діти.
下 3 хій 1) <贵词> раз; небагато.钟打了两〜 годинник пробив два рази; пробила друга година;让我再看——〜дайте мені подивитися ще раз (небагато, разок, трошки). 2)(表示本 领、技能):他其有两〜ну і мастак (зух) же він! 我看你就这么儿〜по-мбєму，це все, на що ти здатний. •
下巴 xiSba 1)(下颂的通称）нижня щелепа. 2) (领的通称）підборіддя.双〜подвійне (друге) підборіддя.
下巴领儿хійЬакбг—下巴2).
下摆хіМі пола;(长衣服的下摆)поділ.大衣的 〜пола (поділ) пальта;裙子的〜поділ (пола) спідниці; _t衣的〜пбли піджака.
下班 хійЬ§п (工作结束）закінчення роботи;(离 开工作场所）йти з роботи (зі служби).〜回来 повернутися з роботи (зі служби);〜后 j也还 在工作 він залишився працювати після закінчення робочого дня (часу); &〜后就走 7 він пішов після закінчення роботи; він пішов, коли закінчився роббчий день.
下半场 xiabanchang <休> другий тайм; друга половина гри.
下半旗 xiabanqi приспустити прапор.〜致哀 приспустити прапор на знак жалоби.
下_晌 xiaMnshSng < 口> —下午.
下半天xiabantian —下午.
下半夜 xiabanye друга половина ночі; опівночі. 〜四点钟 о четвертій годині по півночі.
下辈 хійЬбі 1)(指子孙）нащадки; діти jwh. 2)(家 族中的下一代)молодше покоління.
下辈子 xiabeizi у майбутньому [після переродження] житті; у новому житті, куди переселиться чия душа.
下本儿 xiabenr укласти капітал (гроші); зробити витрати.
下笔 xiabi почати писати; узятися за перо.〜千 言 писйти швидко і з талантом;〜千言，离题 万里 узятися за перо і написати цілу статтю, але усе не на тему; закласти фундамент; писати швидко та споро, але далеко від теми; 在〜以前 перед тим, як почати писати; перш ніж узятися за перо (за пензель).
下边xia-bian—>下面..
下不为依!J xiabuweili це не повинно послужити (бути) прецедентом у майбутньому; щоб більше цього не було; тільки цього разу.
下部 хійЬй 1)(书籍卡卷）останній том; остання частина. 2) 下身 1).
下不来 xiabulai 1)(不能下来)могти спуститися (зійти). 2)(难为情）ніяково (незручність); совісно; не знати, куди подітися;
бентежитися (збентеженість, зніяковілість); конфузитися (конфуз).几句话说得他脸上很 〜від усього почутого йому стало дуже ніяково; ці слова дуже збентежили
(сконфузили) його.
下操 хіасао 1)(出操)[проходити] військбве навчання. 2)(收操）повернутися з військових навчальних занять.
下策 хіасе неправильний (негідний) шлях; негідні засоби; найгірший план.
下层 xiaceng низові [організації]; низи мн., розм.〜工作人 О низовий працівник;〜情况 становище в низах;〜民众 нарбдні низи;社
会〜низи суспільства;出身社会〜вийти з народних низів;力口 强〜підсилити низові організації (низи).
下场xiAchang另见xilchang (演й或运动员退 场)зійти (піти) зі сцени (зі спортивного майданчика).
下场j 门 xiachangmen вихід зі сцени; лівий вихід [зі сцени] для артистів у китайських операх.
下;xiachang 另见 xiAcMng (人的结局）кінець; фінал; розв'язка.悲惨的〜трагічна розв’язка; жалюгідний (сумний) кінець (фінал);可耻的 〜ганббний кінець;不会有好〜погано (кепсько, сумно) скінчити; нічим гарним (добрбм) не скінчиться;不可能有别的〜[це] нічим іншим не може скінчитися;玩弄 Р月谋 的人是没有好〜的хто живе інтригами, той добрбм не скінчить.
下车伊女台 xiacheylshi ледь зійти з колісниці; відразу по приїзді на місце призначення (роботи).
下沉 xiachen 1) (PS下去）осісти (осідання)； осад. 地基〜бсад фундаменту;房子〜了 будинок осів (дав осад). 2)(沉没）затон細.船〜了 судно затонуло.
下处 xiachu готель; будинок для приїжджих.
下垂 xiachui провиснути; обвиснути (обвислий розм.); опущення спец.内脏〜〈医〉 опущення внутрішніх органів;两腿〜щоки відвисли;嘴角〜опущені куточки губ.
下次 хіасі наступного (іншого) разу.〜再说 поговоримо наступного (іншого) разу;〜不许 这样 щоб наступного (іншого) разу цього не було.
下存 xiacun [мається] залишок; залишитися.存 折上还〜—百元 на ощадній книжці ще залишилося сто юанів (є зіаишок у сто юанів).
下达 xiada спустити що (спуск).〜命令 спустити наказ;〜指示 спустити директиву.
下蛋 xiadan нестися; нести яйця; класти яйця. 正是喜鹤〜的时候сйма пора сорокам відкладати яйця.
下等 xiadeng низькосортний; низького сорту.〜 货 низькосортний (неякісний) товар;〜人 чернь ж., застар.; простолюд збірн” застар. \ 〜植物 <植> нижча рослина.
下地xiadi 1)(到地里去）вийти в поле.〜劳动 вийти (піти, відправитися) на польову роботу;〜害1J 麦 вийшли (відправитися) у поле на косовицю пшениці. 2)(起床）устати [з ліжка]; піднятися [після хвороби]; почати ходити [після хвороби].病人已能〜хвбрий уже встає (піднявся після хвороби).
下店 xiadian зупинитися на нічліг (ночівлю).
下定 xiading піднесення подарунка нареченій [у день заручин].
Т® xiading ставати (стати) на якір.
下腭 xm’d <动> максилли лш.
下凡 xiafan зійти з неба; спуститися з раю на землю.
下饭xiSfSn 1)(就着菜把主食吃下去）і'сти рис з чим.没有菜〜їсти рис нема з чим. 2)(适宜于 和饭一同吃）:这个菜很〜з цією стравою можна більше з’їсти рису; це блюдо викликає і підвищує у людини апетит.
Т房 xiafang челядня (людська).
下放 xiafang 1)(权力_厂放）передача низовим організаціям (органам) права на що. 2)(干部 下放）направити кадрових працівників у низові організації (у низи); спустити кого
[униз].〜科室人员 направити в низи (спустити вниз) працівників відділів;〜干部 кадрові працівники, спрямовані в низи;干部 〜劳动 напрямок (направити) у низи кадрових працівників на фізичну працю;把 部分人员〜到农村направити (спустити) частину штату на роботу в село;〜农村进行劳动 ШЙ відправити кого в село для трудового загартування;他〜至її 工厂去了 його направили на роботу на завод.
下风 xiAfBng 1)(在Й向的下方）під вітром; підвітряна сторона. 2)(劣势)невигідні умови; несприятливе становище.居〜 виявитися (бути) у невигідних умовах (у несприятливому становищі).
下相"xiagan 1) <Ш> 1)(―种tt病）шанкр,软性 〜м’якіій шанкр. 2)(专指硬性下府）твердий шанкр.
下工 xiagong іти з роботи (після закінчення роботи).工人〜后还去学习після закінчення роботи робітники йшли ще на навчання.
下海хійМі 1)(到海上去）вийти в море. 2)(旧时 指业余演员成为职业演员）сііти артистом-професіоналом; з аматора стати професіоналом.
下颂 xiahe〈解> підборідок.〜骨 нижня щелепа.
下怀 xiahuai мої бажання.正中〜[сйме] збіглося з моїм бажанням; саме для мене.
下回ХІМшІ—下次.
下级 xiaji нижчестоячий; нижчий; низовий.〜组 会只 нижчестояча (низова) організація;〜机关 нижчестояча (нижча) інстанція; нижчі органи;〜军官 молодший командний склад; 〜月艮从上级 нижча інстанція підкоряється вищій; підпорядкування нижчих інстанцій вищим.
下家 xiajia партнер, що сидить ліворуч [у картковій грі]; партнер, що сидить праворуч [у "мацзяні" і в інших видах гри].
下甲板 xiajiaban <船> ловерд泛к.
下贱 xiajian низький (низькість); низинний (низовина).在新社会里劳动不І是〜的事情 了 у новому суспільстві праця більше не вважається чимось принизливим.
下江 xiajiang низбв’я ріки Янцзицзян.
下降 xi^jiAng 1)(移長低处）падати (падіння); знизитися (зниження); понизитися
(пониження); опуститися (опускання); спуститися (спуск),地壳〜опускання земної кори;飞机开始〜літйк пішов на зниження (на посадку). 2)(降低，减少）падати (падіння); знизитися (зниження);
понизитися (пониження); йти на спад.急居lj〜 різке падіння;购买力直线〜різке падіння купівельної сили;温度〜температура падає; 晴雨表〜барбметр падає;物价〜зниження (зниження, падіння) цін;〜花序 < 植 > низхідне суцвіття.
下脚 1 xiAjiao (插脚)ступііти [ногою].东西堆得 连〜的地方都没有了 так завалили речами, що навіть нікуди [ногою] ступити (ногу поставити).
下脚2 xiajiao (加工后剩下的部分）відходи мн.; залишки мн.\ покидьки мн.石油〜нафтові відходи; ІЕ业〜промислбві відходи.
TMffi xiaji^ohuo залишки товарів.
下界 xiajie 1)(人间）далекий світ. 2)—下凡.
下酒хій」‘ій 1)(就着菜喝酒）закусити що чим.〜 的菜 закуска;用花生〜закусити горілку земляним горіхом. 2)(适宜于和洒一起吃）


864
годитися для закуски.鱼很〜риба гарна для закуски (під закуску) з вином.
下课 xiake кінець уроку.〜后 після уроку;还有 十分钟就〜7 через десять хвилин буде кінець уроку; залишилося ще 10 хвилин до закінчення уройу.
下款 xiakuan підпис ж.
下来 хій_1аі 1)(由高到低）спуститися (спуск); злізти.从房顶上〜спуститися (злізти) з даху; 一只鹤子落在房顶上，半天不〜гблуб сів на дах і довго не спускався на землю;昨天省里 〜两位干部 учора прибули (приїхали) два кадрові працівники з провінційного центру. 2)(用在动词后，表示由高而下,，由$而近)： 把苹果从树枝上摘〜зірвіти (зняти) яблуко з гілки;派〜新任务 спустили нам нові завдання;河水从上游流〜з верхів’я ріка тече вниз. 3)(用在动词后，表示继续到现在或继 续到最后）:古代流传~的故事казк^，що перейшли до нас з глибокої старовини;大家 都坚持〜了 усі вистояли (протрималися) до кінці4)(用在动词后，表示动作的完成^结 果）用动词完成体表达.把钱省〜заощадити гроші;把一切情-况记录〜загшсйти всі обставини події;车子停了〜машііна зупинилася;剩〜的时间不多了 залишилося небагато часу. 5)(用在形容词后，表示程度 增加）用动词未完成体表达.天色渐渐黑〜 стало сутеніти; вечоріло;说话的声音慢慢低 了 〜гомін поступбво стихав.
Т Ж E A xialibaren популярна художня література.
下联 xialian друга половина парного подвійного напису.
下歹(J xialie нижчеперелічені; нижченаведені; наступні.〜任务 нижче перераховані (нижченаведені, наступні) завдання;当选的 是〜一些同志 обрані нижчеперелічені (нижченаведені, наступні) особи.
下流 хШій 1)下游 1).长江〜низбв’ярікгіЯнцзрі.
2)(卑鄙龌駆）низький (низькість); підлий (підлість); мерзенний (мерзенність); непристойний (непристбйність); капосний (капость) розм.〜行为 низький (підлий, мерзенний, гидкий) учинок; свинство; хамство;〜的家伙 низька (підла, мерзенна, гидка) людина; паскуда ч.，’ ж:，说〜话 говорити непристойності (мерзенності); нести паскудство;〜无Щ: цинізм і нахабність.
下略 xialtie нижче (далі) опущено.
下落хійіиб 1)(寻找中的人或物所在的地方） місцеперебування.手丁听他的〜дізнаватися, де він і що з ним;〜不明 місце перебування невідоме; без вісті пропасти. 2)—下降.
下马 xiama 1)(跳下马来）зійти з коня; злізти з коня,命令骑兵〜спішити кавалерію. 2)(停止 工作）припинити (призупинити) роббту;(退 出工作）піти з посади; зійти зі сцени.
下马 Я*花 xiamakanhua "помилуватися квітами, злізши з коня"; йти в низи, щоб усе вивчити (обстежити) на місці.
xiamawei острашка; із самого початку. 来个〜для перестраху; дати острашку; пристрахати (пристрашити) кого, розлі.; показати свою силу (владу) із самого початку свого приїзду; показати себе з перших же днів.
下而 хіашіап 1)(低处）низ; під що, чим.在桌子 〜знахбдитися під столбм;放到桌子 ~ поставити під стіл;住在〜жгіти внизу;站在
大树〜стояти під деревом;小桥〜溪水渥海地 响着 дзюрчить під мостом струмок. 2)(后而） нижче; нижче-; наступний.〜提及的 нижчезгаданий; 〜;^名的 підписаний нижче;应该 照〜这个办法处理трбба зробити так;这点将 在〜况到 про це буде сказано нижче. 3) —> Т 级. ，
下奶 хіапаі стимулювати молоко [у породіллі].
下盘 хіарап <地质> лежача брила; лежачий бік; лежаче крило.
下品 хіарїп нижчий сорт; низькопробний розм. 下坡路хіАрбІй 1)(向卡倾斜的道&) )Ь(ил.〜要 慢开 сповільнювати швидкість на схилах;火 车正在〜上走пбтяг йде під схил. 2)(没落的 道路）занепад; рбзпад. ||参阅“走下坡路z6u хійрбій”.
下欠 xiaqian 1)(尚欠）залишитися винним; ще винен кому.我还了 五元，~三元 я повернув вже п’ять юанів і ще винен три юані. 2)(下欠 的款项）залишок боргу (заборгованості).我 还清，并无〜я розплатився сповна [без залишку].
下情 xiAqing 1)(下面的情况）стансівище в низах.〜得以上达 становище в низових організаціях стало відомим вищим органам; 了解〜б^ти в курсі становища (справ) у низах; мати уявлення про те, що відбувається в низах. 2)(称自己的情况）моє становище.尚希体谅〜прош夕 вас зважити на моє становище (побути на моє му місці).
下去 xiAqu 1)(由高往低）спустіітися [униз]; зійти [униз].〜看看 спуститися [униз] і подивитися;领导干部每月~几天керівні кадри щомісяця на кілька днів йшли в низи. 2)(用在动词后，表示由高而低或由近而远） —般用动词完成体表达；уніЬ.顺着这条路 走〜спуститися (йти) по цій дорозі вниз;把 敌人的火力压〜придушити вогбнь (вогневу силу) супротивника;石头从山上滚〜了 камінь скотився з гори [униз];你把东西拿〜 віднесіть речі вниз;你把碗盖拿〜吧 мбжете забрати [посуд] зі столу. 3)(用在动词后，表 示Й续到将Ж): продбвжити що; дані,斗争〜 продбвжити боротьбу; борбтися далі;维持〜 продбвжити (протриматися) так далі;我说不 〜了 я не можу вже продбвжити; я не знаю, як продбвжувати. 4) ($在形容词后，表示程度 继续增加）用形容词比较级表她的身体 在一天天坏〜її здорбв’я стає усе гірше і гірше.
下人 хіагеп〈旧〉слугі ч.у ж.; служниця.
下身 xiashen 1)(身体下部）нижня частина тіла. 他〜穿着一条黑长裤на ньому були чорні штани. 2)(指阴部).3)(裤子）бркіки мн.; штани лш., розлі.
下神 xiashen чаклунство (чаклувати); спіритизм.
"F Ш xiasheng низькопробний рош. (низькопробність). 〜作品 низькопробний (бульварний) твір; твір на міщанські (обивательські) смаки.
下乘lj xiasheng〈口〉залишок; залишитися.〜的 人们部到哪里去了？ куди пішли всі інші?〜 的都在这里了 це весь залишок; це все, що залишилося.
下士 xiashi <军> молбдший сержант.陆军〜 молбдший сержант (用于 3);联)；капрал (用于 美国)；молбдший унтер-офіцер (用于円本)； 空军〜молбдший сержант;(用于苏联-);
сержант (用于美国）；ка叩in (用于英M); молодший унтер офіцер авіації (用于 Н 本)； 海军〜старшині 2-ої статті (用于苏联)； старший фахівець старшина 3-ої
статті (用于日本).
下世 xiAsh'i 1) <书> (去世）помфти; умерти. 2) (迷信指来世）у майбутньому [після переродження] житті; у новому житті, куди переселиться душа.
下手1 xi&sh6u 1)(表示较次的位置）по праву руку (按中国传统)；по ліву руку (按西方传 统).2) —下家.
下手 2 xiashou〈口 > (助手）підручний.打〜б^ти (працювати) підручним;我是他的〜я його підручний.
下手 хіа shou (动手）почати що; приступити до чого; прийнятися за що;(害人）підняти руку на кого-що.不知从何〜是好 не знати, з чого і починати; не знати, як узятися (прийнятися) за справу; не знати, як приступити до справи; 不忍、〜рука не піднімається.
下书 xiashii послати лист.
Т属 xiashu підлеглий; підлегла.
下水xiAshuI另见xiSshui (向下游航行)йти вниз по ріці (за течією).〜船只 кораблі, що йдуть униз (у низов'я).
下水 xiSshuI 另见 xiSshui 1)(入水）спустгіти на воду; ввійти у воду.〜典礼 церемонія (торжество) спуску судна [на воду];新船〜 спуск новбго судна на воду. 2)(作坏事） низько упасти; котитися по похилій площині; опуститися на дно.拖人〜втягнути (затягнути) людину в брудну справу; штовхати людину на підлість.
下水道 xi^shuldk) <建> каналізація.城市〜 міська каналізація;安装〜каналізувати що; 有〜的住宅 квартира з каналізацією.
下水xiAshui另见xiSshuT; xiashui (食用的牲畜 内脏）тельбухи, нутрощі.
ТШ xiata <^$> зупинитися; залишитися на нічліг; заночувати.我们来到北京后，〜北京 -饭店 прибувши в Бейцзин, ми зупинилися в готелі "Бейцзин".
下台 xiatai 1)(下舞台）зійти зі сцени;(下讲台） зійти з кафедри. 2)(交出政权）відхід (піти) від влади; зійти з арени; піти (зійти) зі сцени.
3)(摆脱困难的处境）[знайтіі] вихід з [неспритного] становище.下不了 台 не знати, куди подітися; готовий крізь землю провалитися; 想法〜 шукати вихід з несприятливого становища; підшукувати привід, щоб з честю вийти зі становища.
下体хМ <书> —下身1),2).
下中占 хі^іб розіслати запрошення.〜请客 розіслати запрбшення гостям.
下头xia-tou 1)—下面1).山〜有个村庄під горою (унизу гори, біля підніжжя гори) знахбдиться селб. 2)—下级.听取〜的意见 прислухатися до думки низів (мас).
下晚儿 xiawanr〈口〉у сутінках; надвечір.
下痿 xiawei <医> параліч нижніх кінцівок.
下文xiaw6n 1)(文章某一段或某一句以后的部 分）нііжче; далі; у наступному,这一点〜另有 说明 про це буде сказано нижче (далі, у наступному). 2)(事情的发展或结果)：〜怎么 样？ все чим скінчилося?我托你的事怎么还 没有〜？ чом夕 немає ніяких звісток по тій с叩Аві，яку я вам доручив?但后来没有〜，消 息没有得到证实 алЗ потім все застопорилося, отже чутка не підтвердилася.


865
下午 xiawu друга половина дня; після обіду; після полудня; пообідній час; пополудні (与 数字连用，表示钟点).在〜三点О З годині дня (пополудні);〜-太- піти після обіду (у
пообідній час, у другій половині дня).
下弦 хіахіап〈天〉остання чверть [місяця].
下限 xmxi含п мінімум; нижня межа; нижня (найменша) межа.
下乡 xiaxiang йти в село; побувати в селі.
下行 xmxing 1)〈铁路> непарний напрямок.〜 歹ij车 потяг непарного напрямку. 2) ([ніТї5І 行驶）йти вниз [по ріці]. 3)(公文І往下级)： 〜公文 папери, направлені в низові організації.
下行线 xiAxingxiAn〈铁路> непйрний шлях.
下旬 хіахйп третя декада; двадцяті числа місяця. 正月〜трбтя декада січня; 在本月〜у двадцятих числах цього місяця.
下压力 хійуШі〈理〉тиск зверху вниз.
下药 хійуйо 1)(用药）прописати (дати) ліки.对 症〜через хворобу прописуються і ліки; на кожну хворобу потрібно своє (відповідне) лікування; прийняти потрібні (відповідні) міри. 2)(下萄药)підсипати отрути.
下野 хіауе зійти з політичної арени; відійти від політичного життя.
下议院 хійуіуиап〈政〉нижня палата.
下意识 xiSyishi підсвідомість.〜的动作
ПІДСВІДОМИЙ (ІНСТИНКТИВНИЙ) рух.
下游 хійуби 1)(海流下游）нюбв’я ріки; низовий.〜一带 низов'я;〜城市 низові міста. 2)(落后地位）відсталість.不要甘居〜не можна миритися зі своєю відсталістю; не бути відсталим [людиною]; не плестися в хвості.
下余хі^уй—下剩.〜的我不知道я не в курсі іншого; все інше мені невідомо.
下葬 xmz^ng поховання (поховати кого-що).灵 柩还没有〜труна ще не закопана.
下肢 xiAzhT〈解〉нижні кінцівки.
下中农 xiazhongnong нижчий шар середняків; нижчий середняк.
下中天 xiazhongtian〈天〉нижня кульмінація.
下种 xiazh6ng сів (сіяти що).
下注xiAzhO 1)(下赌注）робити ставку.你下的 注输了 вйша ставка бита. 2)(下注解） коментувати що (коментар).
下装 xiazhuang розгримуватися і переодягтися.
下子 xilzi —下 31).这〜可好了 ну，так цей раз усе буде добре (в порядку); тепер-то вже все піде на лад;随便弄几〜就行от^т дещо потрібне; 一〜就可以做完 pd30M (за один раз, відразу ж) можна закінчити; раз — два і готово.
下作xiizuo ―下流2).
吓xm另见he.
吓 xia (使齊怕）лякати кого-що (переляк); страшити кого-що (страх); жахати кого-що (жах).〜得目瞪口呆 остовпіти (заціпеніти, завмерти) з переляку (від страху, зі страху);〜 得半夕ІІ мертвіти від страху (зі страху); ні живий ні мертвий;〜得发抖 з переляку кого охопило тремтіння;〜得魂不附体 збожеволіти від страху (зі страху); душа в п'яти пішла [від страху];〜得胆战心惊 сбрце завмерло; охопив жах;〜得不敢出声 не сміти (боетися) дихнути;〜破了 fl旦 переляканий на смерть; злякатися до смерті;〜得她说不出话 来 вона так злякалася (жахнулася), що
втратила мову (дару мови);〜了我——跳 я злякався;小孩〜得哭起来了 дитина заплакала від страху (від переляку);这事使 他〜得要夕Е він був до смерті (жахливо) наляканий цим;困难〜不住我们труднощі нас не лякають (не страшать).
吓 Ш xiadao злякати кого-що (переляк); налякати кого-що.这吓不倒我 мене на переляк не візьмеш; цим мене не злякаєш;困 难吓不 f到英 Щ 汉 труднощі не злякають героїв;伟大的中国人民并没有被严重的困 难〜великий китайський народ не був зляканий серйозними труднощами.
吓唬 xiahu <口> лякйти кого-що., шантажувати кого-що (шантаж); лякати кого-що (лякання, застрашливий).把人〜住 налякати (злякати) людей;用手枪来〜人 погрбжувати кому пістолетом;他想一人 він хотів налякати людей; він вирішив узяти людей на переляк; 这只能〜小孩 цим можна лише дітей налякати; 你〜不住我ти мене не залякаєш;超级 大国妄想拿原子弹来〜％世界人民 наддержави намагаються зробити з атомної бомби страшилку для народів усьогб світу.
吓跑 хіарао розполохати кого-що, розм.; віджахнути кого-що; злякати кого-що, розм.\ з переляку (у переляку) бігти.
吓人 хіагеп 1)(可怕）страшно; жахливо; грізно. 〜的样子 страшний (застрашливий, жахливий, грізний) вигляд;〜的景象 жахи мн.;〜的场面 жахливе видовище. 2) —►吓唬. 〜战术 тактика залякування.
хіа.
Ж хій—,夏季.〜初 початок літа;初〜раннє літо.
夏柏 xiabai <植> кипарис літній.
夏布 xiabu [лляна] полотнина.
ЖШ% xiahouniao <动> літні перелітні птахи.
夏季 xiaji літній сезон; літо; влітку.〜衣月艮 літній одяг; літає плаття;〜攻势 початок літа.
夏枯草 xiakucao <植> чорноголовка звичайна.
夏历 xiali місячний календар.
xialing 1) —► ЖФ.〜літня санітарія;〜 时间літній час. 2)(夏季的气候）літня погбда.
夏令营 xialingying [літній] табір.
夏收xi》sh6u 1)(夏季收割农作物）Збір (збирання) літнього врожаю. 2)(夏季的收成) літній врожай.
夏熟作物 xiashuzuowu літні культури.〜丰收 рясний врожай літніх культур.
夏天 xiatian літо; улітку; літні дні.
夏衣 хіауі літній одяг; літнє плаття.
夏耘 xiayun〈农〉літня культивація.
ЖМ xiazhi літнє сонцестояння.
夏至草 xiazhicao <植> шандра надрізана.
Ж 至点、xiazhidian < 天 > точка літнього сонцестояння.
夏至线 xiazhixian <天> трбпік Раку.
夏不中 xiazhong літня сівба.
夏装 xiazhuang літній костюм; літнє плаття.
厦х诅.
厦 хіа (скор. від 厦门）Сямбнь.
罅说.
Щ хіа <书> щілина ж.; тріщина;(间隙） проміжок.云〜с豸ред хмар;石〜тріщина на камені (у скелях).
觸漏xialou <书> недоліки мн.〜之处，有待订 补 у роботі є недоліки, які ще необхідно виправити.
鱗隙 хійх'і <书> щілина
хі5п.
{lij jl* xiandan життєвий еліксир застар.; еліксир життя застар.\ жива вода;
філософський камінь; панацея книжк” ірон.
仙方 xianfang панацея книжк” ірон.
仙姑x^ngG 1)->仙女.2)(从秦迷信职业的妇 女)чаклунка.
仙鹤хійпМ 1)(白鹤）журавель ч. 2)(仙人所养 的白鹤）журавель небожителя.
仙鹤草 xiSnhScSo <植> реп’ях аптечний.
仙后坐 xi§nhduzud <天> Кассіопбя.
仙境 xianjing чарівне царство; казкбва країна; райське місце; емпірей.
仙客来 xiankSldi <植> цикламен.
仙女 хійппй богиня; [добра] фея; [добра] чарівниця.
仙女座 xiannuzuo〈天〉Андром^ца.
7[山人 xianren небожитель книжк.; бог; [добрий] чарівник.
仙人球 xianrenqiu 〈植〉кактус їжаковидний округлий.
仙人掌 xianrenzh^ng <ffi> кактус; опунція
звичайна.
仙逝 xianshi піти (переселитися) у кращий світ; відійти у вічність; померти.
仙术 xianshu чарівництво; біла магія.
仙王座 хі如wdngzud <天> Цефей.
仙药 хіапуао чудодійний еліксир.
仙子хШпгї —仙女.
xian.
先 xian 1)(时间次序在前）колись [усього]; першою справою; у першу чергу; спочатку; спершу.〜人后己 ставити загальні інтереси вище особистих; у першу чергу для інших, а потім вже для себе;〜难后易 важко [лише] спочатку, зате буде легко потім; лихий; лихий початок;应当〜办这件事 треба насамперед (у першу чергу, спочатку, спершу) це зробити;你〜听完再反驳 спочатку (спершу) вислухай, а потім заперечуй;〜把主無问题解决передусім (у першу чергу, у першу гблову) розв^зати основні питання;必须〜讲好 необхідно спочатку (спершу) домовитися;我们有约在 〜ми ж з вами домовилися про це;我有言在〜 я про це вже попереджав;这外事我比你〜知 道 я давно вже про це говорив; я про це довідався раніше за вас;我〜谈谈经过情形у першу чергу я зупинюся на тім, як була справа; S W者么须〜受教育виховйтелі повинні першими одержати виховання; вихователі насамперед повинні бути вихованими самі. 2)(尊称死者）покійний.〜 父[мій] покійний батько;〜慈[моя] покійна мати. 3) <口> 先前.现在的生活比〜强多 了 життя тепер набагато краще, ніж [було] раніше;你〜怎么不告诉我？ чом^ ти раніш мені не сказав? *
先辈xi§nb6i попередники мн.继承革命〜的事 业 продовжити (успадкувати) справу революції, залишену нам попередниками.
先成?可 xianchenghe антецеденти і ріки.
先导 xiandao вести кого-що.
xianduweikuai поспішати (квапитися) ознайомитися з чші; намагатися швидше


866
побачити що (прочитати що, ознайомитися з чим).
先发制人 xianfazhiren захопити (узяти) ініціативу; напасти першим; випередити кого.〜的手段 превентивний захід.
先锋 xianfBng авангард.开路〜авангйрд;革命的 开路〜авангард революції;无产阶级〜战士 передовий пролетарський борець;共产党员 的〜作用 авангардна роль комуністів. ||参阅 “打先條сШхіап传ng”.
先锋队 xianfengdui авангард; передовий загін. 起〜作用 відігравати роль авангарду;共产党 是工人阶级的〜компартія — авангард робітничого класу.
xianfengpai <^І> авангардизм.〜 абстракціоністське мистецтво;〜艺术家 авангардист.
先后 xianhou 1)(先和后）до і після; перший і останній; у різний час.〜矛盾 одне суперечить іншому; внутрішні протиріччя; суперечливий; непослідовний;〜发生的事件 події, що мали місце (які відбувались) у різний час;事故的〜до і після події;分〜 установити черговість;事情应有个〜слід， щоб усе було (робилося) у свій час. 2)(前后 相继）ПО Ч03І.他的画将〜在北京、上-展出 його картини будуть по черзі виставлятися в Бейцзині і Шанхаї.
先见之明 xianjianzhlming дар передбачення (провидіння); уміння все передбачати (передбачити, вгадати); передбачливість.
先进 xianjin передовий.〜思、передові ідеї;〜 人物 передові люди;〜集体 передовий колектив;〜ІС作方法 передовий метод праці; 〜工作者 передовик;〜单位 передовий колектив; ~经验 передовий дбсвід;达到世界 〜7_К 平 домогтися передового світового рівня.
先决 xianjue попередній (попередність); вирішити що в першу чергу,〜条件 попередню умову; [обов’язкова] передзимова;〜 问题 питання, які треба вирішити (розв’язати) в першу чергу.
先觉 xianjue людина прогресивних (передових) поглядів і переконань.
xianlaihoudao у порядку черги.
先字L* 后兵 xianlllioublng (діяти) спершу мирно і добре, а потім вже силою.
先例 xianli прецедент книжк.史无〜 безпрецедентний (безприкладний) в історії; історія не знає [такбго] прикладу; не було в історії такого прецеденту (прикладу);开了〜 служити прецедентом у чому;这在世界上是 没有〜的 цього (такбго) ще не було на світі.
先^^ xianlie полеглі герої; загиблі борці.继承~ 的遗志 успадковувати завіти загиблих борців; продовжувати справу, залишену полеглими героями.
先令 xianling шилінг. J
ШЗ xianql завчасно; достроково.〜1U ІЯ завчасно (достроково) повернутися на Батьківщину;〜完工 закінчити будівництво (роботу) достроково (до терміну, раніш терміну);候选人名单应〜公布кандидатські списки повинні бути завчасно опубліковані.
xianqian раніше; колись.〜同 # ми у свій час були однокашниками;〜不是这样 的 колись (раніш, за старих часів) було не так.
先造 xianqian передовий; головна частина.〜部
队 передовий загін.
先驱 xianqu провісник; першопрохідник; перша ластівка; попередник; предтеча ч.,ж., книжк., застар” висок/, піонер.巴黎公Ц是 十月革命的〜Паризька комуна — предтеча Жовтня.
先驱者xi5nqGzh6 —先驱.革命的〜попередник революції; 技术革新的〜 піонер (першопрохідник) технічного новаторства.
先人 xianrSn 1)(祖it) предки мн. 2)(称亡父） покійний батько.
xianrong <+j> попередньо поставити кого до відома; попередити кого; попередньо рекомендувати кого, кому; замбвити слово за кого-що.
先入为主 xianruweizhii сформована думка важко піддається зміні (впливу); перше враження завжди сильніше від [усього]; триматися сформованого погляду; мати упереджену думку; мати упереджений пбгляд.
先入之见 xianruzhTjian упереджена думка; упередженість; заздалегідь сформоване уявлення.
先声 xiansheng передвістя; провісник; перша ознака.
先声夺人 xianshengduoren перевагою (авторитетом) придушувати іншого; сурмити про свою перевагу (вплив), щоб натиснути на іншого.
先生 xiansheng 1)(老师）вчитель; вчителька; наставник застар..，наставниця застар. 2) (敬称）пан; містер (用于英美).大使〜пан посол. 3)(对人称-己的丈夫）[мій] чоловік; (称别人的丈夫）[ваш, її] чоловік. 4)(旧时称 管帐的人）бухгалтер; конторник. 5)(旧时称 从事迷信职业的人）：外命〜гадальник.
先天 xiantian <医> природжений; уроджений. 〜不足 від природи слабкий здоровим;〜的缺 陷 уроджений недолік (дефект). 2)—> 先验.〜 逻辑学 трансцендентальна лбгіка. 3)〈心〉 апріорі.〜的й比念 апрібрне поняття. 4)(莲础 或本质）прирбда.资f阶级〜的_摇性від природи буржуазії властива мінливість.
先天论 xiantianlun <^> апріоризм.
先天下之忧而忧，后天下之乐而乐ХІ5П tianxiazhlyoueryou, houtianxiazhlleerle
першим думати про горе народне й останнім про радості для себе; там, де важко, бути першим, блага ж одержувати — останнім; насамперед уболівати за народ, а потім уже думати про себе.
先天性 xiantianxing 1) <医> уродженість
(вроджений).〜免疫 вроджений імунітет;〜
>已、脏病 вроджений порок серця. 2) <^> апріорність.认识形式的〜апрібрність форм пізнання.
先头хійтби 1)(位置在前的）передній; головний.〜部队 головний загін; головна (передова) частина; авангард загону. 2)(以前) колись; раніш.〜我怎么没听他说过？ чом》 цього я раніш не чув від нього? 3)(前头） перед; передній.
先下手为强 xianxiash6uweiqiang виграє той, хто почне першим; перемагає той, хто [першим] захопить ініціативу; хто ціпок узяв, той і капрал.
先贤xi5nxidn 先哲.
先小人，后君子 xianxiaoren, houjunz! заздалегідь усе обумовити, щоб не було розмов потім.
先行 xianxing 1)(走在前而的）передувати чому (попередній); йти перед чим.政治〜 висунути політику на передній план;思、ЙІ〜 насамперед вести ідеологічну підготовку. 2)
(Ш Й1: ) попередньо; у попередньому
порадку.〜试办 попередньо провести іспит; ~ 通知 попередньо сповістити кого-що про що; повідомити кому-чому про що завчасно (заздалегідь).
先今亍官’ xianxingguan командир авангарду.
% 者 xianxingzhe попередник; піонер; зачинатель.伟大的革命〜великий піонер (зачинатель, предтеча) революції.
先验 xianyan <哲> трансцендентальний.〜哲学 трансцендентальна філософія;〜唯心主义 трансцендентальний ідеалізм.
马金 і仑 xianyanlun <й> трансценденталізм; апріоризм.唯心论的〜ідеалістіїчний апріоризм.
先意承志 xianyichengzhi [старатися] догодити і попередити кожне (найменше) чиє бажання; догодити кому (догідництво).
车斤后 # xianzhanhouzou спочатку стратити, а потім доповісти; дати (надати) повну свободу дій; дати (надати) карт-бланш,给它 个〜поставити перед фактом, що стався.
先 % xianzhao передвістя; прикмета; знак; ознака.战争的〜передвістя війни;不祥的〜 погана прикмета; погана ознака; поганий знак; передвістя (провісник) недоброго.
先哲 xianzhe колишні (древні) мудреці.
先知xianzhT 1)(比别人4知道的人）провидець книжк.; що передбачає книжк. 2)〈宗〉 [святий] пророк.
先失口先觉 xianzhlxianjue провидець книжк.
хШп 另见 qi^n.
乡千4 xianchen пилинка. на чому жодної
пилинки.
纤度 хШпсІй <纺> деньє.
纤毫 хШпМо найтонший; волосок.刻得〜毕见 найтонше різьблення; так тонко вирізане, що видно кожен волосок; 描写得〜不漏 найтонше зображення; зображено якнайтонше.
纤毛 xianmdo〈生物> вії мн.
纤毛虫 xi5nmdoch6ng <动> інфузбрія.
纤巧 xianqiao митецький; тонкий (тбнкість).
纤弱 xianruo ніжний (ніжність); субтильний розм. (субтильність),〜的柳条 тонкі лозини верби;〜的身子 ніжної (тендітної) статури; субтильна фігурка.
纤维xi§nw6i волокно;(麻类纤维）луб.〜植物 волокнисті рослини;〜作物 прядильні культури;人造〜штучне волокно;合成〜 синтетичне ВОЛОКНО；玻ЗЙ〜скляне волокно; скловолокно;神经〜 <生理> нервове волокно; 〜玻璃фиберглйс;〜塑料волокнііт;〜蛋白< 生理> фібргін;〜蛋白原 <生理> фібриноген.
纤维板 xiSnwdiban <建> фіброліт; фібролітові (деревостружечні) плити.
纤维瘤xi5nw泛ііій <医> фібрбма,血管〜 гемангіофіброма.
纤维素 xianweisu〈化〉целюлоза; клітковина, 水合〜гідратцеллюлбза.
纤细 хійпхі тонкий (тбнкість).笔 ШІ]〜тонкий почерк; тонкі штрихи.
纤小хШпхійо —纤细.
xian.


867
氣 xian〈化〉ксенбн.长弧〜灯 довгодуговй ксенонова лампа.
xian.
妖教 xianjiao <宗> парсизм; вогнепоклонство; вогнепоклонство.
相1 xian.
杣稻 xiandao скоростиглий мал.
杣米 xianmT рис (зерно) скоростиглого сорту.
掀 хШп.
掀 xian підняти що (підняггтя).〜盖子 підняти кришку;〜帘子підняти завісу;把帽子〜在后 脑壳上 зсунути шапку на потилицю;把这一 页〜过去перегорнути сторінку;楼顶被炮火〜 了 дах знесло (зірвало) снарядом.
掀开 xiankai відкинути що; відкрити що (відкриття).〜箱子盖 відкинути (відкрити) кришку шухляди;〜窗帘 відсунути фіранку; 〜被子 відкинути ковдру.
掀起 xianqTl)—掀.2)(涌起）вирувати; здійматися.大海〜了 波涛 вир# (забурлило) море; здіймалися і клекотали сердиті хвилі. 3) (大规模地兴起）підняти що\ розгорнути що. 〜生产高潮 розгорнути боротьбу за підйбм виробництва;〜了大规+莫的群众运动 піднявся (розгорнувся) ширбкий масовий рух.
Ш Xian.
掀 xian лопата.
xian 另见 хШп.
Sf xian 1)(新鲜）свіжий (свіжість).〜鱼 свіжа риба;〜蛋 свіжі яйця;〜肉 свіже (парне) м'ясо. 2)(滋味好）смачшій.这鸡汤І〜！ який смачний курячий бульйон! 3)(鲜美食物） свіжі продукти; продукти новбго врожаю.
鲜果 xi5ngu6 свіжі фрукти (плоди).
鲜红 xianhong червбний; яскраво-червоний. ~ 的锻带 червбна (яскраво-червона) шовкова стрічка;〜的朝霞рум’ііа зоря; ~的围巾 яскраво-червоний шарф.
鲜花 xi5nhu§ свіжі (живі) квіти.—束〜букбг квітів;〜盛开的时候 пора повного цвітіння [квітів].
鲜货 xi§nhu6 свіжі продукти.
鲜美 хі§птбі смачний.〜可口 смачний; приємний на смак.
鲜明 xianming 1)(明亮）яскравий (яскравість); помітний рот.〜的颜色 яскравий (помітний) колір. 2)(显著）ясний (ясність); яскравий (яскравість); чіткий (чіткість).〜的轮廊 чіткі обриси; чіткий контур;〜的对比 різка протилежність; яскраве зіставлення;〜的立 场 ясна і визначена (чітка) позиція;〜的阶级 性 яскраво виражений класовий характер;〜 的例子яскравий приклад;〜生动的艺术形象 яскравий (рельєфний) і живий худбжній образ;具备•〜的地方色彩м^ги яскраво виражений місцевий колорит;成为我们的〜 旗中只 стати для нас яскравим прапором;主@ 提得很〜тбма поставлена чітко (ясно);印象 至今仍很〜дотепер враження ще свіже (залишається свіжим).
鲜嫩 xiannen свіжий (свіжість); ніжний (ніжність).〜的羊肉[свіжа і] ніжна баранина; 〜的莲子 свіжі [і ніжні] зерна лотоса.
І•羊血 xianxue кров ж. пролити кров за кого-що;〜淋滴закривавлений;沾淌〜的双 手 руки, обагрені кр6в，ю; закривавлені руки;满身〜весь у крові;〜从伤口里涌出来 кров заюшила (бризнула) з рани;我们的胜 利是用〜换来的нАша перембга здобута кров'ю.
Щ 艳 xianyan барвистий (барвистість); яскравий (яскравість); соковитий (соковитість).〜的颜色 барвистий (яскравий) колір; соковиті фарби;〜夺目 сліпуче красивий (барвистий);小姑娘们打 扮得象花朵一样〜дівчітка були в барвистих, як квіти, убраннях.
tij xian.
tir xian 1) височіти; 2) пустельник.
)次 xian.
饮 xian радіти; відповідно до бажання.
xian.
莶 xian 1) сигезбекія [трав’яна рослина); 2) гіркий.
xian.
括 xian лопата; заступ; острога.
括利 xiSnli гострий.
括锐 xianrui гострий, загострений.
醜 хШп.
xian 〈化》ацил; Z^Wt ацетил.
酷基 xi^ijT〈化〉ацгіл.
xian.
ЇЙЙЇ xianxian кружитися (крутитися).
嗎 xian.
Ш xian радісний; весело.
嗎嗎 xianxian радісний; радіти.
xian.
裔 xian літати; носитися.
騫飞 xianfei летіти; поспішати, бігти.
SB xianteng високо підніматися (летіти).
ШШ xianzhu злітати; підніматися.
xian.
暹 xian схід сонця; ранкбва зоря, xianluojl сіамський півень.
暹罗人 xianluoren сіамець, таїландець.
纖 хШп.
孅 xian детальний, ретельний.
闲 хійп.
闲 xian 1)(空闲）вільний; дозвільний розм. (дозвілля).〜着没事 сидіти без діла; нічбго не робити; бути вільним від справ; ледарювати; бути на дозвіллі; плювати в стелю розм.; лежати на боці (на печі); рахувати зірки (мух) розм.;我不得〜мені ніколи (нема коли); у мене немає вільного часу; я не вільний;他很少得〜він рідко [коли] буває вільний (має вільну хвилину); у нього мало вільного часу;今天我〜着 сьогбдні я вільний (не зайнятий);她整天的做，似乎〜 着 /就无耶Р вона працювала не покладаючи рук, здавшіося, неробство гнітить її. 2)(搁置 起来3、使用）стояти.〜房 незййнятий (пустий) будинок;房间〜着 кімната пустує (не
зайнята); 〜胃 машина стоїть (не діє, не працює).
闲不住 xianbuzhu не могти сидіти без діла.他是 一天也〜的 без діла він не міг провести і дня; 甚至星期天他还〜，总要找些活儿千НЙВІТБ по неділях він не може сидіти без діла: завжди шукає якої-небудь роббти.
闲扯xi&nch6 —闲谈.
闲荡xidndAng —闲逛.满街〜тинятися (валандатися, тинятися без діла) по вулицях.
闲饭xidnftn II参阅“吃闲饭chTxiSnftn”.
闲工夫 xiangongfu вільний час; дозвілля.——分 钟的 ~ 也没有[немйє] жодної вільної хвилини;我没有〜去玩 мені ніколи (ніколи, немає часу) гуляти.
闲逛 xianguang гуляти; прогулятися; побродити розм.; тинятися розм.; валандатися прост.; штовхатися [без діла] рот.; собак ганяти; гранувати бруківку застар.
闲逢xianhua 1)(与І事无美的话）балаканина розм.; марнослів’я; дозвільні (пусті, марні) розмбви.〜少说 дбсить плескати язиком! вистачить плескати про дрібниці! без зайвих слів (розмов, натяків);他们说了一会儿〜 вони поговорили про те про се; роббта в розпалі, нікому вже не до балаканини;工作 正紧张，谁也顾不得说〜роббта в розпалі, нікому вже не до того, щоб ляси точити. 2) (不满的话）пересуди мн., розм.; розмбви лш., рош.另її理这些〜не звертайте уваги на всі ці пересуди (розмбви);对他有各种各样的〜 йдуть різні пересуди (розмбви) про нього; 免得人家说〜не дати (щоб не було) приводу для пересудів (для розмов);也许人家说了 他一些〜може, і зайве про нього говорять. 3) <书> —闲谈； ， ，
闲居 xianjii жити без діла; жити (бзп'и) на покої застар.
闲空 xiankong дозвілля; вільний (дозвільний) час.
闲聊xianliao 闲谈.
闲气 xianqi:生〜сердитися (бути в розпачі) через дрібниці.
闲钱 xidnqidn <口> зййві (вільні) гроші.
闲情逸 xianqingyizhi добросердий (безтурботний) настрій.
闲人 хійпгбп 1)(无事的人）гуліка; гульвіса розм.农忙季节，村里没有一个〜у гарячу пору в селі немає жодної незайнятої людини (гуляки). 2)(无关的人）сторонні [особи].〜免进 вхід стороннім забороняється; без справи не входити (не входь); стороннім особам вхід заборонений.
闲散xiansan 1)(空闲而无拘束）ледарство (ледарювання).过着〜的生活 жити в ледарстві; вести дозвільне (ідилічне) життя; 〜差使 синекура книжк.; 〜几天 прохолоджуватися кілька днів; побути кілька днів у ледарстві. 2)(未加使用的） вільний; незайнятий (незайнятість).〜人员 незайнятий штат; незайняті люди;〜资金 вільний (незайнятий) капітал.
闲事 xianshi сторонні справи; чужі справи.管〜 займатися сторонніми справами (не своєю справою); лізти (втручатися) не у свою справу; сунутися (сунути ніс) у чужі справи; сунути своє свиняче рило в чий город прост.
闲适 xidnshi мирний і безтурботний.〜的心情 мирний і безтурботний настрій;〜的生 мирне і безтурботне життя.


868
闲 _t5 xianshu легке читання; книги для легкого читання.
闲谈 xiantan плескати (балаканина) розм.
闲暇хійпхій—闲空.
闲（、xianxln [мирний і безтурботний] настрій. 我无此〜я не в такому (не в настільки доброму) настрої; у мене немає того (такого) настрою;大家都忙着，没有〜上4院yd зайняті, і їм не до театру.
闲雅 xidnyS —)> 娴雅 хійпуй.
闲言闲语 xianyan-xianyu пусті плітки; чутки мн.
闲杂 xianza без визначеного кола об6в，язків.〜 人员 штат без визначеного кола обов'язків; службовці установ, що залишилися без роббти.
闲章 xianzh5ng печатка [з нарізаним афоризмом чи віршем].
闲职 xianzhi синекура книжк.
闲置xidnzh'i не діяти; стояти.不让机器~在那儿 не давати машинам простоювати; не давати машинам не діяти.
弓玄xian.
弦xian 1)(弓弦)тятива [лука].〜绷得不够紧 тятива натягнута ще не туго. 2)(乐器的弓玄） струна.〜g рокотання струн. 3) <Ш>
圆肩上两点知直线）хорда. 4) <数> (直角三 角形的斜边)гіпотенуза.
弦马 xianma <音> підставка; кобилка застар.
弓玄夕卜之音 xianwaizhlyln тонкий натяк; у словах чується (звучить, відчувається) натяк.
弦线хійпхі旮п струна,〜静电计 <电> струнний електрометр;〜电流 і十 < 电 > струнний
гальванометр.
弓玄乐 Р人 xianyuedui струнний оркестр.
弓玄乐器 xianyueqi струнний інструмент.
弦柱 xidnzhCi < вг> колбк.
弓玄子 xianzi "сяньцзи" {триструнний щитовий музичний інструмент із довгим грифом і круглим корпусом-резонатором).
贤 xidn.
贤 xian 1)(有德行的）доброчесний; високоморальний; моральний; гідний;(有才含ь的) талановитий; здібний; обдарований. 2)(有德 4亍的人）доброчесна (високоморальна, моральна, гідна) людина;(有才能的人） талановита (здібна, обдарована) людина.大~ мудрець;选〜举能 висувати гідних і здібних людей; висувати доброчесних і талановитих [людей];求〜шукйти гідних і здібних людей; шукати мудреців; 访 〜 відвідувати
доброчесних і талановитих людей. 3)(敬舌辛） шановний; дорогий.〜弟 шановний і дорогий брате;〜侄 дорогий племіннику;〜妻 дорога дружино; моя дорога.
贤达 xianda вельмишановні (високоповажні) особи, 社会〜 стовпи суспільства;
вельмишановні (високоповажні) члени суспільства; відомі суспільні діячі; світла особистість; видатні діячі суспільства.
贤德 xiande чеснота ж.
贤惠 xianhui доброчесний.
贤良 xianliang доброчесний.
贤路 xidnKi〈书 >:开〜дйти дорогу гідним (мудрим і доброчесним) людям;避〜 звільнити дорогу талановитим і гідним людям.
贤明 xidnming мудрий (мудрість).〜的领导 мудрий керівник.
贤能 xianneng доброчесні і талановиті [люди]. 另举〜висувйти більш гідних [людей].
贤妻良母 xianqlliangmii вірна дружина і доброчесна мати.
贤人 xianren людина високої моралі (чесноти).
贤淑xiinshii <书> —贤湛.
贤哲 xianzhe мудрець; мудра людина.
J寻 xian.
挦 xian вискубувати що.〜鸡毛 вискубувати пір’я в курки.
хіап.
涎xidn —>涎水.流〜слиновиділення; 口角流〜 потекла слина від жадібності.
诞沫 xianmo слина розм.; піна.
涎皮赖脸 хійпрПМІіап набридливий (набридливість); нав’язливий (нав’язливість); настирливий (настирливість); причепливий розм. (причепливість); надокучливий (докучливість) розм.
xianshi <Ш> слинні камені.
涎石病 xidnshibing 〈医〉слинокам’яні хвороба.
涎水 xianshu!〈方〉слина розм.
涎腺 xianxian〈解〉слинна залоза.
鹏 xian.
鹏 хіап сріблястий фазан.
赚 xidn.
嗛 xian 1) тримати в роті;鸟嗛肉 птах тримає в дзьобі м*ясо; 2) шкодувати.
хіап.
咸 1 xidn (象盐的味道）солоний (солоність).〜水 солона вода;〜鱼 солона риба;〜肉 солонина; 嘴里发〜у роті солоно;稍带〜味的 солонуватий;鱼腌得太〜了 риба посолена занадто круто;菜汤太〜了 щі занадто солоні; 菜太〜了，简直不能吃стріва така солона (страва така пересолена), що їсти не можна.
咸 2 хіап <书> (全)усі. ~受其益 усім на кбристь; 老少〜宜 придатний (підходить) для усіх віків.
ЙС 菜 хіапсаі солоні овочі; соління розм.; солоне.
咸淡 xiandan солоність.〜怎样？ солі дбсить?
咸津津 xidnjTnjfn солонуватий.〜的味道 солонуватий присмак.
咸水湖 xianshuThu солоне озеро; солонець місц.
хійп.
娴хійп <书> —娴熟.〜于辞令володіти красномовством; красномовний; володіти словом (даром слова).
娴静 xianjing спокійний [характер]; тиха [вдача].
娴熟 xianshu кваліфікований; мати досвід (навички, вправність),技术〜мйти досвід з технікою; з високою майстерністю.
娴雅 хіапуа вихований (вихованість); вишуканий (вишуканість); лиск.举 it 〜 триматися виховано (вишукано); вишукані (виховані) манери; видно лиск у манерах (у тім, як тримається).
舷—.
Ш хіап <船> борт.左〜лівий борт;右〜правий борт.
М窗 xianchuang <Лр> [бортовий] ілюмінатор. 肢台 хійпйі <^й>обн6с.
肢梯 xiantl <船> бортовий (збвнішній, забортний) трап.
хіап.
衔1 хійп (用嘴含）тримати що в роті.训练狗〜 东西навчити собаку носінню;他〜着烟斗沉 思、着 він, тримаючи в роті люльку, поринув у роздуми.
衔 2 хіап (级别）ранг; звання.学〜учене звання; 军〜військове (воєнне) звання;官〜ранг;授 予_L校〜присвбїти звання полковника.
衔恨 xianhen таїти злість (ненависть).
衔接 xianjie зв'язати що (зв'язок), з’єднати що (з’єднання); прилягати (прилягання); стулятися (стик).〜的地方стик;使前后〜 зв’язати кінці з кінцями;使铁路和港口〜 з’єднати порт із залізницею; провести залізницю до порту;铁路和港口〜着 залізниця підходить до порту; залізниця зв’ізана (з’єднана) з портом;两个阶段密切〜 два етапи тісно зв’язані (пов’язані) між собою;书的前后两章互不〜пбрша і друга частини книги не зв'язані між собою; між двома частинами книги немає прямого зв’язку.
衔枚 хійптбі <书>:〜疾走 йти безшумно форсованим маршем.
衔叙 xiantie <电> якір ч.
衔冤 xianyuan терпіти наклеп (несправедливість); бути несправедливо скривдженим.
痛 xidn.
痫 хіап <医> падуча; епілепсія, xidn.
嫌 xidn 1) 嫌疑.避〜ушікнути (щоб уникнути) підозр;有挑拨之〜пйхне провокацією; запідозрений у провокації. 2) ~►嫌怨•挟〜报复 помститися кому за стару образу;消释前〜забути старі образи. 3) 嫌 恶.不〜脏，不怕累не боятися бруду і не тяготитися фізичною роботою;大家都〜她太 喷叨 усім набридла ЇІ балакучість; усі були
-незадоволені її балакучістю;大家〜他脾气不 好 усі були незадоволені його кепським характером;他〜这里太闹 йом々 огидно, що отут так галасливо;文章还〜罗唆 стаття багатослівна;决不可以，事情麻烦难办，推 出门夕卜了事 ні в якому разі не можна відмахуватись від справи, нехтуючи тим, що справа клопітлива і важка в здійсненні.
嫌弃 xianqi антипатія; ворожість ж.; відраза.我 知道他是〜我 мені відбмо, що я йому антипатичний (противний); мені відбмо, що він відчуває до мене антипатію (ворожість); я знаю, що він ставиться до мене з ворожістю (з антипатією);如果你不〜的话， 就请住在我们这里якщб вам не буде так уже неприємно (якщо ви удостоїте мене такої честі), то прошу зупинитися в нас.
嫌恶 xianwu гребувати кого-чого, ким-чим, з неознач.\ гидувати (бридливий); відчувати відразу; ставиться до кого-небудь з відразою. *〜之感бридке почуття;令人〜的人противна (докучлива) людина.
嫌隙 хіапхі ворожість ж.; невдоволення один одним; не в злагоді; [чорна] кішка пробігла (проскочила) між ким.
嫌疑 хіапуі підозра.有〜б^ти під підозрою; падає тінь на кого;有冬й罪的〜підбзрюватися в злочині;有偷窃的〜підбзрюватися в крадіжці;消除〜розсіяти підозру.


869
嫌疑犯 xKnyif^n < 法 > під6зрюваний [у злочині]; підозрювана особа.
嫌怨 xianyuan образа; невдоволення,不避〜не побоятися образи (невдоволення) [з боку] кого;七、*印~ таїти образу (невдоволення).
险 xian.
险 xian 1)(危险）небезпека (небезпечний);(灾 难)нещастя.遇〜зазнати аварії; [відбулася] катастрофа;历〜пережити багато пригод;奸 〜啊！ який ризик!巡堤查〜оглядйти дамбу, перевіряючи, чи немає небезпеки [прориву].
2)—险要.无〜可守немйє опорної місцевості для оборони. 3)—> 险些.〜遭不测 ледве не стався нещасний випадок;他〜遭毒 手 він ледве не (ледь не) став жертвою зловмисника.
险地 xiSndi 1)(险要之处）важкопрохідні місця； недоступні (неприступні) місця. 2)(危险的 境地)небезпечне становище.
险恶 хШп，6 загрозливий; критичний.处境〜 бути в критичному становищі; загрозлива (критична) обстанбвка; загрозливе (критичне) становище;病情~ стан хвброго став критичним.
险工 xiangong небезпечна ділянка греблі (дамби).
险峻 xmnjun стрімчастий; крутий (крутість).〜 的高山 висбкі стрімчасті (круті) гори.
险滩 xiantan небезпечні мілини.绕过〜обійти небезпечні мілини.
险些х这пхіб ледве не; ледь не.我〜把碗打碎[я] ледве не (ледь не) розбив чашку;他〜摔倒 [він] ледве не (ледь не) упав.
险要 хіапуао важливий і неприступний [стратегічний пункт], і也势〜місцевість неприступна; місцевість украй важко доступна.
险诈 xiSnzha підступний (підступність); віроломний (віроломність).
险症 xianzheng небезпечна (важка) хворбба.
险阻 xianzti труднощі мн.; перешкоди мн.\ ускладнення мн.不怕任 К 〜не боятися ніяких ускладнень (труднощів і перешкод); 崎〜的山路 звивиста і важка гірська дорбга; 革命的道路是崎$而3^〜的шлях революційної боротьби тернистий, пбвний небезпек.
显 xian.
显xian 1)—>显明.治疗效果还不〜результйт лікування поки ще не так помітний (не виявився, не позначився). 2) —►显示.〜本领 вражати талантом (майстерністю); показати майстерність (себе);大〜祌威 показати (виявити) грізну міць; у всій грізній міці.
显出 xiSnchii— ііиШ； й示.〜男气来 виявити відвагу;〜真相 постати у своє му справжньому вигляді; виявилася (проявилася) суть; скинути маску;〜优越性 виявляти переваги;脸上〜密怕的样子 обличчя набуло зляканого виразу.
М达 xianda знать ж.; знатність.
显得 xi^nde здаватися; виглядати; виявлятися. 他的脸色〜很痛苦на обличчі його було написане страждання;他看起来〜比岁数年 轻 він виглядає (здається) молодшим за свої рбки;十月一日那天天安门广场〜格外雄作 壮丽 першого жовтня площа Тяньаньмень виглядає особливо величною;孩子上学去 7,家里〜淸静多了 діти пішли до школи, і в
будинку стало не так галасливо (набагато тихіше);在群众的高度干劲而前，G些顾虑〜 楚多余的 при високому ентузіазмі мас усі ці побоювання виявилися зайвими.
显而易见 xianeryijian ясно видно; легко побачити; збвсім очевидно; легко переконатися; гранично ясно; неважко бачити; само собою зрозуміло.他的恶意本 来是〜的 і так злий його намір був збвсім очевидний для усіх; і без того вже можна було легко переконатися в його злому намірі; 这是〜的道理 це очевидна для всіх річ (істина).
显贵 xiangui знать ж.; знатність,封建社会的~ знать (знатні люди) [з] феодального суспільства.
xianhe гриміти чим; славитися чим.〜——时 прогриміти; прославитися;声势〜гриміти (славитися) знатністю; гриміти силою і впливом; славитися високим становищем у суспільстві; голосна слава.
显花植物 xianhuazhiwii <植> квіткові.
显害谷 xianhuo ясний (ясність); чіткий (чіткість); виразний (виразність).内容〜ясність (чіткість) змісту;这句诗的意思不十分〜 зміст цього вірша не збвсім ясний (чіткий); у цьому вірші зміст виражений не так чітко.
显见хі^ійп ясно; очевидно.她〜是个勤快的姑 娘 збвсім ясно (очевидно), що вона дівчина старанна.
显灵 xianling явище духу.
显露 xianlu знайти що (виявлення); проявити що (прояв); виявити що (виявлення); виказати що, розм.〜出高兴的神色 виявити радість;〜自己的才能 виявити (виявити, показати) свої здібності;真相迟早会〜出来 чи рано, чи пізно, а правда спливе назовні (нагору).
显明 xianmmg ясний (ясність); помітний; яскравий (яскравість).〜的 ІІЕ Ж яскравий доказ;〜的又寸яскраве зіставлення;〜的 ясний (яскравий) приклад;山的轮廓逐渐〜起 来 обриси гір поступово ставали ясними (стали прояснятися).
显目xiSnmii—显眼.
显然 хіапгап явно; очевидно; помітно.这〜是谎 言 це явна неправда;气{і吴〜不同了 клімат помітно (різко) змінився;其中有〜的不同之 处 у тім є явна (очевидна) різниця;他〜是不 来了 очевидно, він не прийде;这〜是不对的 це явно неправильно;这〜与事实不符це свідомо суперечить фактам;我们的工作成 绩是〜的，毫无疑义的^спіхи нашої роботи очевидні і безперечні.
显圣 xiansheng〈宗〉явище [дбброго духу].
М 示 xianshi виявити що (прояв); показати кому-чому що (показ); викривати кого-що; демонструвати кого-що (демонстрування).〜 自己的泛 виявити (показати) свій талант; 〜自己的优点 показати себе з кращого боку; показати товар обличчям;社会主义度〜了 它的巨大优越性соціалістичний лад виявив (показав, продемонстрував) свої величезні переваги; Л民群众在灾*4争中〜出它的无 比威力 у боротьбі зі стихійними лихами проявилися невичерпні сили народних мас.
显微 xianwei мікро-; мікроскопічний.〜结构 мікроструктура;〜解咅丨j 学 мікроскопічна анатбмія;〜夕卜矛斗мікрохірургія;〜电影摄影 мікрокінозйомка;〜相片 мікрознімок;〜相片
印刷 мікротипія.
JS.微 Ія xianweijing мікроскоп.〜# +斤 мікроскопічний аналіз;电子〜електронний мікроскоп;四十万倍电子〜електрбнний мікроскоп зі збільшенням у 400 тисяч разів.
显现 xianxian спливти; вимальовуватися; устати.他那英勇的形象重又〜在我面前 перед і мною знову сплив його героїчний образ.
显象管xianxiangguan кінескоп.微型电子〜 мікрокінескоп;彩色〜телехрбм.
Ш.Ш xianxing показати своє обличчя (свою личину, свою сутність); виявилася щира сутність; розкрилася прирбда.
显眼xianyan (容易被看到）бути на очах; видний;(弓І 入注目）привернути увагу; упадати в око.举止乖张，异常〜дикість поводження так і впала в око;站在最〜的地 方 стояти на найвиднішому місці.
显要 хіапуао панство; вельможність.
显影 xianying <Ш> виявити що (прояв).
显影机 xianymgjT〈摄〉проявна машина.
显影剂 xianylngji <摄> проявник, xianylngpen <S> кюветка.
显影师 xijanyingshl проявник.
Ж Ш ^ xianymgyao <Ш> речовини, що проявляють.
显影液xiSnyTngyd—显影剂.
МіШ xianzheng <^5> яскравий доказ.
显著 xianzhu значний (значущість); помітний; видний; наочний (наочність); явний.特另ij〜 的例子 разібчий (наочний) приклад;经济上 的〜成就 явні (помітні, значні, видні для всіх) успіхи в економіці;〜的进步 явний (помітний, певний) прогрес;占〜地位 відігравати важливу роль;工业有了 〜的发展 промисловість значно (помітно) розвинулась; промисловість одержала значний (помітний) розвиток;商品舍应状况〜改善 постачання товарами значно (помітно) покращилося.
洗 xian.
冼 xian мити, прати.
省 xian.
省 xian осіннє полювання.
蚬хі虹
蚬 xian 〈动)теллина річкова (Corbicula leana, різновид устриці).
xian.
选 xian вибирати, відбирати.
验 xian.
猃 xian довгомордий собака, xian.
烫 xian 1) пожежа в полі; 2) полум'я (війни).
xian.
洗xian另见хї.
洗铁 xianti6 <冶> чав^н. * xiSn.
跌 xian <书>:〜足 босий.
xian 另见 xi5n.
鲜xian —鲜有.寡廉〜耻не знати (немає) ніякого сорому; утратити сором і сбвість;


870
відверта безсоромність.
鲜见 xianjian рідкісний; рідко (мало, не часто) що зустрічається.〜的版本 рідкісне (рідко зустрічається) видання;〜的病症 рідкісна (рідко зустрічається, рідка) хвороба; хвороба, що рідко (нечасто) зустрічається;〜的大丰і|父 на рідкість багатий врожай.
鲜有 хійпуби рідкий (рідкість).〜的机会 рідкісний випадок;〜的事情 рідкість.
-ш
鲜 xian.
藓 xian <植> мох.
xian.
览菜 хіапсаі〈植〉амарант; щириця, xian.
县 xian округ.〜政府 повітова управа; повітове управління.
县城 xiancheng повітове місто (центр).
县份 xianfen повіт.
xianguan начальник повіту.
县人委 xianrenwei народний комітет повіту, xianwei партком повіту; повітком партії.〜 书记 секретар парткому повіту.
县长 xianzhang начальник повіту.
县志 xianzhi повітовий довідник.
хійп.
现 хійп 1)—> 现在.〜阶段 сучасний (даний) етап.
2)(临时)：〜编的歌子 експрбмтом складена пісня;(故的午饭 тільки що приготований обід;〜烘的面包 свіжий хліб; хліб свіжої випічки;〜冤〜卖 не затоварюватися; без затоварення; купити і відразу пустити в продаж (в обіг);〜用〜买 купувати тоді, коли потрібно [буде];〜烧火，〜砍柴 робити [усе] в останню хвилину; поки грім не прогримить.
3)—现出.〜原形 видати [себе] з головою; оголити своє справжнє обличчя; маска з кого зірвана; король-то голий.
现场xiSnchSng 1)(肇事地点）місце події.保护〜 узяти під охорону місце події;来到〜 прибути на місце події;在〜维持秩序 підтримувати порядок на місці події. 2)(工 作地点）місце роббти.深入〜йти на найпередовішу лінію виробничого фронту;〜 参观 відвідування місця роботи;〜会议 нарада (літучка) на виробничому майданчику; наради на місцях;开〜会议 проводити (скликати) [виїзну] нараду безпосередньо на місці роббти;围堰决口，河 水涌进施工〜відбувся прорив допоміжної дамби, і річкова вода ринула на місце роббти (у район, де велися роббти);在学农基地进行 〜教学 на сільськогосподарській базі проводиться наочне навчання на полях.
xianchao наявні; чисті гроші,付〜платити готівкою; розрахунок готівкою.
xiancheng готовий; недалеко ходити (йти). 〜的服装готбвий одяг;〜的物品готбвий виріб;〜的书本知识 знанні，що здобуваються в готовому вигляді з книг;尊〜 користуватися (задовольнятися) готовим; ® 是〜的，就可以吃обід готбвий, можна вже їсти;有~的汽车，马上可以走є готова машина, можна відразу їхати;要自己做，另ij 净等〜儿的 треба робити самому, а не чекати готовенького;这有〜的例子 за прикладом ходити недалеко.
现成饭 xianchengfan на всьбму готовому.吃〜 жити на всім готовім (на готових хлібах); нічбго не робити розм.\ бути дармоїдом;要 ПИ乍，不能坐着吃〜трбба працювати, а не сидіти на всім готовім.
现成话 xianchenghua слова, які ні до чого не зобов'язують; безвідповідальні слова.说〜 критикувати з боку; говорити слова, які ні до чого не зобов’язують (безвідповідальні слова).
现出 xmnchii з’явитися; виднітися.脸上〜笑容 на обличчі з’явилася посмішка;脸_Ь〜红晕 обличчя засяяло (опромінилося) посмішкою; обличчя покрилося (залилося) рум’янцем; 远方〜点点火光 удалині виднілися (з’явилися) вогники.
现存 хійпсйп наявність (наявний).仓库内〜的货 物 наявність товарів на складі;货物的〜数量 наявна кількість товарів.
现代 xiandai сучасний (сучасність); ново-.〜文 学 новітня (сучасна) література;〜汉语 сучасна китайська мова;〜，希腊 і吾 новогрецька мова;〜生活 сучасність; сучасне (нове) життя;在〜的条件下 у сучасних умовах;将我国建设成为一个具有〜农业，〜 工业，〜g防和〜科学琴术的社会主义-家 перетворити нашу країну на соціалістичну державу з сучасним сільським господарством, сучасною промисловістю, сучасною обороною і сучасною наукою і технікою.
现代化 xiandaihua модернізація (модернізувати); осучаснення; сучасний (сучасність); модерний (модерновий, модерновість) рош.农业〜модернізація сільськбго господарства;〜武器 модернізована зброя;最〜的飞机 ультрасучасний літак;〜大生产 сучасне велике виробництво; 〜的技术 сучйсна техніка;〜的军队 модернізована (цілкбм сучасна) армія; модернізувати (осучаснити) армію.
xiandaipai〈文,2> модерн; модернізм.
现代史 xiandaish! новітня істбрія.
ї见代戏 xiandaixi п，єса на сучасну тему.
现代主义 xiAnd》izhfiyi <文，艺>\1(^011丨：3\1.
ЩШ xianhuo наявний товар.
现今хійіу.їп ->现在.
现金 xiAnjLi [грошова] готівка;(出纳的现金） каса; наявні [гроші]; чистоган, прост.〜收人 грошові надходження; касові доходи;〜交易 продавати що за готівку;〜支付 готівково-грошовий платіж, xianjlnzhang касова книга.
现款 хійпкийп —现金.库存〜кйсова готівка; каса;交库存〜зМти касу;收库存〜прийняти касу;清查库存〜перевіряли касу;收到〜五十 元 отримано 50 юанів готівкою.
现钱xi^nqidn <口> —现金.付的都是〜усе оплачено готівкою (чистоганом).
现任 xianren 1)(现在担任)нині перебувати ким; тепер працювати ким.〜禾必书之 Щ нині перебувати на посаді секретаря; нині перебувати (тепер працювати) секретарем. 2) (现在职的）теперішній.〜总统 тепбрішній президент.
Щ 身 і兑& xianshenshuofa показати на особистому прикладі; переконати особистим прикладом.
现d xianshi—»> 现在.
现实xi^ishi 1)(客观存在的事物）реальність; реалія; дійсність; ява ж.; актуальність.〜生
rS1 реальна дійсність; дійсність життя; реальне (живе) життя;〜威胁 реальна погроза;客观〜об’єктивна реальність (дійсність);世界〜реіпьна обстановка в усьому світі;正视〜дивитися правді в обличчя (в очі);脱离〜відірватися (у відриві) від дійсності;忽、视〜закривати очі на дійсність;成为〜перетворитися на дійсність (втілитися в життя); стати явою;人民的世代 理想已经成为〜вікова мрія народу вже перетворилася на дійсність (стала явою);从前 以为未可能的，现在Р成为〜те, що раніш вважалося неможливим, зараз стапо реальним. 2)(切合实际的）реіпьний (реальність).〜政策 реальна політика;〜意义 актуальне (практичне) значення;这是一个 比®〜的解汝办法це реальний захід для вирішення питань;这种 Si 法不〜yd ці припущення (судження) малореальні.
现实感 xmnshigan відчуття реального.丧失〜 втратити відчуття реального;毫无 ~ позбавлений відчуття реального.
现实性 xianshixing дійсність; реальність; актуальність.政策的〜реальність політики.
现实主义 xiinshizhtiyi〈文〉реалізм,批判~ іфитичний реалізм;社会主义〜соціаліс- тичний реалізм;〜作家 реалістичний письменник; письменник-реаліст; ~ Д Й- реалістичний стиль.
现实主义者 xi^nshizhiiyizhe реаліст; реалістка.
现世 1 xianshi (今生）у цьому житті; на своєму віці.
现世 2 xianshi (丢脸）осорбмлюватися (сором) розж; оскандалюватися розм. (скандал); ганьбитися (ганьба),活〜прямо сором (ганьба); прбсто ганьба і сором;够了，另U 再〜
7 	дбсить тобі осоромлюватися (ганьбитися).
现世报 xianshibao справедлива (негайна) відплата.
现下хіАпх诅<口> —现在.
现象 xianxiang явище; феномен спец.自然〜 явище природи;社会生活〜явище громадського життя;正常〜нормальне явище;特殊〜надзвичайне (особливе) явище; 不良〜нездорбве явище;客观存在的〜 об'єктивна дійсність;脱离群众的〜прбяв відриву від мас;罗列〜перерахування фактів (явищ).
现象论 xi^nxhngKin <哲> феноменалЬм.
现象论者 xianxianglunzhe феноменаліст.
Щ象学 xianxiangxue <胃> феноменологія.
现行 xianxing 1)(现在施行知）діючий [нині].〜 法令чіінні закони. 2)(现在进行犯罪活动的） діючий.〜反革命分子 діючий контрреволюціонер; контрреволюційні елементи, що займаються в даний час підривною діяльністю.
Щ^ТШ xianxingfan <法> діючий злочинець.
现役xiSnyi <军> 1)(正在服的兵役）дійсна [військбва] служба.月艮〜[перебувати] на дійсній військовій службі. 2)(正在月艮兵役 的)：〜军人 військовослужбовці (що служать) їоковій службі;〜士兵 солдат строкової сби.
хіапуби —> 现存.〜人员 наявний штат (склад працівників);〜的建筑材料 наявні будівельні матеріали; будматеріали, що маються в наявності.
на стро служби 现有хійг


871
现在 xianzai тепер; нині; зараз; у даний час; у цей момент.〜的靑年人 теперішня (нинішня) мблодь;〜的纲领 програма на сьогбдні;在〜 的恪况下 у теперішніх (за нинішніх) умовах; за нинішньої ситуації;我〜很忙 я зараз зайнятий;他〜的健康tS•况如何？ як його здоров'я останнім часом?〜劳动人民是我们 国家的主人 в даний час (тепер, нині) трудящі є господарями нашої країни;〜[尔 的 тепер справа за вами.
现状 xianzhuang існуюче (сучасне) становище; існуюча обстановка; існуючий порядок речей; нинішній стан; становище (обстановка) на сьогбдні; статус-кво невідм”
ч., 	спец.边界〜існуюче полбження на кордоні; статус-кво на кордоні;打破〜зжити існуюче становище (існуючий порядок);改 变〜перемінити існуюче становище (існуючий порядок);维持〜зберігати існуюче становище; зберігати статус-кво;不 安于〜не миритися з існуючим становище (порядком речей);不能满;£于~ не можна задовольнятися досягнутим.
见хіап另见』ійп.
见 хіап І) виявлятися; 2) бути в наявності; 3) вставати в цілий зріст; 4) виходити на політичну арену.
见在 xianzai бути ще в живих, жити в теперішньому часі.
岘і
岘 хіап невисока, проте крута скеля.
日見хійп.
晛 xmn сонячне тепло, тепло сонячних променів; сонячне світло.
目見хіап.
目見皖 xianhuSn прекрасний, чарівний.
晛晛 xianxian поглядати.
хіап 另见 хіап
鲜 xmn підносити, приносити в жертву.
撒 хіап.
Ш хіап холостити півня.
限 хіап.
限ХІ&П. І)—限度.有〜обмежений;无〜 необмежений. 2)—限定.人数不〜кількість (число) людей не обмежується;〜本人使用 без права передачі; тільки для особистого користування.
限定 xiangding обмежити кого-що (обмеження). 〜参观人数 обмежити число відвідувачів;〜 价格 таксувати що; лімітувати ціну;〜的价格 лімітована ціна; лімітна ціна;〜发言时间 обмежити ораторів часом;〜范[Ц обмежити обсяг.
限度 xiandu межа; міра.最低〜мінімум; принаймні (щонайменше);最高〜максимум; найбільшою мірою;超过〜вбити за межі; переходити межу;不知〜не знати меж;无〜 немає меж; безмежний;有〜мйти свої межі; 在可能〜内у межах можливого;最大〜地孤 立和打击一小撮最顽固的敌人максимально ізолювати жменьку найбільш твердолобих ворогів і завдати удару по них.
限额 хіап'е ліміт; квота спец.最大〜 максимальний ліміт;输入〜ліміт імпорту;
імпортний ліміт; імпортна квота;贷款〜 ліміт кредитування;移民入境〜міграційна квота;规定〜встановити ліміт; лімітувати що;〜以上的工程 понадлімітне будівництво; 〜以上的建设项目 понадлімітний [будівельний] об’єкт.
限界 xi^njiS <Й> габарит.机车车辆〜габарит рухомого складу; 载货〜 габарит
навантаження;建筑〜будівельний габарит; габарит будівель.
限量 xianliang лімітувати що (лімітування); обмежити що (обмеження).不〜без обмеження кількості (ваги);前途不可〜 перед ким-чим відкриваються необмежені можливості (ширбкі перспективи).
限期 xi^iqT І)(限定白期）обмежити що терміном; дати (призначити) термін.〜完成 Ц обмежити виконання завдання
терміном; дати (призначити) термін на виконання завдання. 2)(指定的日期）термін. 〜一年 терміном на рік; у межах року;〜已满 термін минув;给4也三天的 поставити йому триденний термін; дати (призначити) йому три дні строку.
限于 xianyu обмежитися чим (обмеження); вичерпуватися чим.〜知识水平 обмежений у своїх знаннях;〜时间，我不能去чере3 обмеженість у часі, я не зміг піти;权利应〜 定范围之内 права повинні бути обмежені (обмежитися) визначеними рамками.
限制 xianzhi обмежити кого-що (обмеження).〜 军备 обмеження озброєнь;〜权利 обмежити права (у правах);〜政策 політика обмеження; 〜输入 лімітувати імпорт; обмежити ввіз;〜与 反〜обмеження й опір обмеженню;取夕肖〜 скасувати обмеження;无〜地 без [усяких] обмежень;〜发言时间 обмежити час кожного виступу; обмежити виступи ораторів часом.
хіап.
线хійп І)(棉线、麻线等）ніітка ж.棉~ бавовняна нитка (пряжа);丝〜шовксіві нитки; 毛〜вовна ж.; вовняна пряжа;锦论〜 капронові нитки; мерон;缠〜мотйти нитки; 搓〜сукйти (крутити) нитку;开〜шов розпоровся;〜抹 нитяні шкарпетки;〜舌L 了 нитки переплуталися;〜打结了 на нитці зав’язався (утворився) вузлик. 2) <Ш> лінія; риска.直〜прямй [лінія];曲〜кривй [лінія]; 折〜лймана [лінія];斜〜похила лінія;平行〜 рівнобіжна лінія;细〜тонкі лінія (риска);粗 〜жрірна лінія (риска);划一条〜провести лінію (риску);斜〜本子 зошит у скісну лінійку. 3)(光线）прбмінь.紫夕卜〜 ультрафіолетові промені;爱克司射〜 рентгенівські промені. 4) траса;
лінія.铁路〜залізнична лінія;京沪〜 залізнична лінія Бейцзин ——Шанхай;单4亍〜 одноколійний шлях; одноколійка роп;选〜 〈测〉трасувйти що;沿〜各地 місця, що знаходяться уздбвж траси (уздбвж залізничної лінії). 5)(边际）край.在和亡〜上 挣扎 битися (метатися) на краю загибелі; потуги на краю загибелі;百分之四十家庭的 生活水平低于贫困〜рівень життя 40 відсотків родин був нижче порога бідності. 6) < 量词>:-一〜光明прбмінь світла; 一〜希望 промінь надії.
线虫纲 xi&nch6ngg3ng <动> круглі хробаки; струнці мн.; нематоди мн.
线段 xianduan <数> відрізок.
线桄子xiAngi^ngzi мотовило.把线缠到〜上 намотати нитку на мотовило.
线规 xiangul <电> дротовий калібр.
线卡 xianka ниткове хакі; хакі з нитки.
线粒体 хійпІШ <生物> хоідріосом.
线路 xianlu лінія; мережа ж.电报〜телеграфна лінія (мережа);电缆〜〈电〉кабельна лінія; 无线电〜радіблінія;高压〜 < 电> високовольтна мережа (лінія);架空〜〈电〉 повітряна мережа (лінія);〜敷设 〈电〉 прокладка лінії;〜标志〈铁路〉колійні знаки; 〜设备 <铁路> шляхові господарство;无接 缝〜〈铁路〉безстиковий (оксамитний) шлях.
线路图 xmnlCitii схема мережі.
线麻 xianma <植> коноплі [посівні].
线膨胀 xiAnpSngzl^ng <理> лінійне розширення.
ШШ xianquan <电> котушка; обмотка.
线绳 xiansheng шнур.
线速度 xiansudu <理> лінійна швидкість.
线索 xiansuo дороговказна (ведуча) нитка до розуміння (до розгадки) чого; аріаднина нитка книжк.破案的〜ведуча (дороговказна) нитка до розкриття справи;毫无〜немає ніякої дороговказної нитки;找到 了 理解问题 的〜знанні нитку (ключ) до розуміння питання.
线德 xiantan бавовняна ковдра; в’язане покривало.
线条 xiantiao <艺> штрих; штрихування.粗〜 товста (груба, жирна) лінія; груба риса;细〜 тонка лінія (риса); штрих.
线头 xi^nt6u 1)(线 Й] 一命)кінець нитки. 2)(很 短的线）обривки ниток.
线图 xiintii <数> епюр; епюра.
ШШ xiantuan клубок [ниток].
线香 xianxiang фіміам.
线形 xiAnxing <植> лінійний.
线形纲 xiAnxingg5ng <生物> волосйтикові.
线形叶 xiAnxingyS <植> лінійний лист.
线性 xidnxing <数> лінійний.〜方程 лінійне рівняння;〜函数 лінійна функція;〜规划 лінійне програмування.
线衣 хіапуі в'язана фуфайка (кофта); в，язка прост” місц.
线胀系І xianzhangxishu〈理〉коефіцієнт лінійного розширення.
线轴儿 xianzhour котушка; шпулька.
线装书 xianzhuangshu китайська стародавня книга.
УСі хіап.
宪兵 xianblng жандарм; жандармерія збірн.起 国际〜的作用 відігравати роль міжнародної жандармерії.
xianblngdui жандармерія.
宪法 xianfa конституція; конституційний закон. 〜草案 проект конституції;〜大纲 основні конституційні полбження;中华人民共和国〜 Конституція КНР.
宪章 xiAnzMng 1)〈书〉（典章制度）звід правил; звід закбнів. 2)(有宪法作用的文件）хартія. 入民力〜Нарбдна хартія; 国〜^твбрення
ООН;英国自由大〜 <史> Вел丨丨ка хартія вільностей в Англії;大西洋〜Атлантична хйртія;〜运动 <史> чартизм;〜运动者 <史> чартист.
宪政 xianzheng конституційне правління.


872
xianzhi <-|$> конституційний лад.
陷 xian.
陷хійп 1) —>•陷入.〜到沟里провалитися (потрапити) в канаву;〜到雪里 тонути в снігу;〜在事务堆里 засмоктали кого повсякденні справи; заїла кого текучка;——只 脚〜在水坑里了 потрапити в калюжу ногою; 〜身图圄 потрапити (бути кинутим) у в’язницю;汽车〜泥里了 автомобіль загруз (зав'язнув) у бруді. 2)(凹进）впасти; ввалитися. 0艮睛〜进去了 бчі впали (увалилися, стали впалими);两颇〜进去了 щоки впали (увалилися, стали впалими). 3) —陷害.〜人于罪 рити (копати) кому яму.
陷 Ш xianhai цькувати кого (цькування); підкопуватися під кого (підкопи мн.) розм.; рити (копати) яму кому.〜好人 труїти (ганьбити, підкопуватися під) чесних людей; отруювати чесних людей;〜无辜 труїти ні в чому не винних людей; рити яму безневинним;提防不怀好意的人〜 остерігатися підкопів з боку недоброзичливців;反动当局〜进步人士 реакційні влади ведуть цькування прогресивних діячів.
陷B^xiSnjTng 1)(捕捉动物的坑）пастка.设下〜 поставити пастку;老虎扑进〜里 тигр потрапив у пастку. 2)(害人的圈套）пастка; пастка. 3)〈军〉вовча яма.
陷坑 xiSnkgng -►阶阱 1),2).
陷落хійпіиб 1)—陷入1).〜在深渊里 потрапити в безодню (у вир). 2) 陷 2).两腿 〜щбки впапи (увалилися). 3)(沦陷）упасти (падіння).
陷入 хіапгй 1)(掉进）потрапити в що; упасти в що.〜坑中 провалитися (потрапити) в яму;〜 污泥中тонути в бруді;两脚〜污泥中нбги зав'язнули (загрузли) у бруді;卡车〜污泥里 不能继续前进 вантажівка застрягла (зав’язнула, загрузла) в липкому бруді і не могла далі їхати;整个城市〜黑暗 усб місто занурилось у морок (у темряву). 2)(落入不 利的境地）потрапити в що; упасти в що; зав'язнути розм.; загрузнути; увалитися розм.〜ШЙ потрапити в пастку (у пастку);〜 ШШ потрапити в скрутне становище; сісти на мілину (в калюжу, в калошу); скочити на слизьке; вийшов конфуз;使〜窘境 посадити кого-що на мілину (в калюжу); приперти кого до стіни (до стінки); підвести кого під монастир прост.;〜绝望的境地 упусти в розпач;使‘国主义〜绝望的境地ввігнути імперіалістів у розпач;〜机会主义如泥坑 опинитися в болоті опортунізму;〜被动 втратити (утратити) ініціативу; ініціатива була віддана в чужі руки;〜擁疾状态 впасти в стан паралічу;〜了革命人民的包围中 опинитися в кільці оточення революційних народів. 3)(进入某种思想活4) зануритися в що.〜沉思 зануритися в міркування;〜回忆 之中 зануритися в спогади.
陷于хійпуй виявитися. ~人民战争的汪洋大海 之中 виявитися в безбережному океані (морі) народної війни;〜空前 5Н 立 виявитися в небувало ізольованому становищі;反动派曰 益〜困境 усе більш важким стає становище реакції; k动政府#人民〜水深火热之中 реакційний уряд кинув народ у безодню нещасть;资І主义经已〜І法Р脱的危机
之屮 капіталістична економіка вже втягнута в нерозв'язну кризу.
令自xian.
馅 xian фарш; начинка.填〜фарширувати кого-що;甜〜солбдка начинка;肉〜4)арш (начинка) з рубаного м^са; м'ясна начинка; 肉〜儿的包子 м’ясні пиріжки; пиріжки з м'ясною начинкою;作〜儿的肉 начиняльне м’ясо.
馅儿饼 xianrblng пиріжок.
羡 xian.
羡慕 xianmu заздрити кому-чому (заздрість ж.); завидки беруть кого, прост” ліісц.令人〜 завидний;〜他的成就 заздрити його успіхам; 有什么可〜的чому отут заздрити!
xian.
献 xian віддати кого-що; піднести що; [урочисто] піднести кому що,〜哈达 урочисто піднести білосніжний хадак;〜花圈 покласти вінок;〜上——束花 піднести (урочисто піднести) букет квітів;〜上珍贵的 礼物 піднести (зробити) коштовний подарунок;把靑春〜给祖国 віддйти молодість Батьківщині;为祖国〜出自己的生 命 відцати своє життя в ім’я Батьківщини; принести своє життя на вівтар Батьківщини.
献І xianbao 1)(献出珍贵命品）піднестіі коштовний подарунок (коштовну річ). 2)(提 供宝贵经验）поділитися цінним досвідом; зробити (внести) цінну пропозицію;(提供宝 贵意见）висловити цінну думку. 3)(显示自 己的东西）показувати всім що; хвастатися рідкісною річчю.
献策хійпсб—>献计.
献丑 xianch6u зробити що заради сміху.既然你 们要我唱，我只好〜了 раз ви так наполягаєте, то я сміху заради проспіваю;你晓得我不会 写，f可必要我〜ти ж знаєш, що я не вмію писати, навіщо ж виставляти мене на осміяння.
献词 хіапсі привітальна мова; вітання; адреса (指书面的献词).新年〜виступ до Новбго року.
献花 xianhua піднести (подарувати) квіти.
献计 xianji внести пропозицію; запропонувати план. А А ~ кбжний вносив цінні раціональні пропозиції; кбжний став давати свої поради.
献技 xianji 1)(演员表演）виступ артистів естради; виступити з естрадними номерами.
2)(武术表演）показати свою майстерність в чому.
献礼 xianli піднести подарунок (дарунок).向群 英会〜піднести подарунок зльоту героїв праці.
媚 xianmei загравати (загравання) розм.; кокетувати (кокетування); догодити; догоджати розм.
献旗 xianqi піднести почесний прапор.
献身 xianshen присвятити (віддати) себе (своє життя).〜革命事业 присвятити (віддати) себе (своє життя) справі революції;〜于革命 的 А подвижник революційної боротьби; людина, що присвятріла себе (своє життя) революції.
iMifl xianxue донорство; віддати кров.〜的人 донор.
献殷勁 xian ylnqin підслужуватися розм.; прислужуватися (прислуговування); догоджати розм. (догідництво); догодити кому-чому ; підлещуватися перед ким-чим. 向上司〜присл細уватися начальству (підслужуватися до начальства); догоджати начальству.
хійп.
腺 xian <Ш> запоза.
腺癌 xianji <医> аденокарцинома.
腺瘤 хійпіій〈医〉аденбма.
腺鼠疫 xmnshfiyi〈医> буббнна чумі 腺炎 xiSnydn <医> аденіт.
xian.
Ш xian дріт.漆包〜оліфбваний (емальований) дріт.
散 xian.
嵌 xian <气> сніжна крупа.
薇弹 xiandan <军> картеч ж.
乡 xiang 另见 xiang.
乡 xi5ng 1)—乡村.下〜їхати в село. 2)(故乡） Батьківщина; рідний край; рідне село.回〜 повернутися на Батьківщину (в рідне село).
3)(行政区划）вблость.模范〜зразк6ва волость.
乡愁 xiangchou туга за Батьківщиною.
乡村 xiangcun село.〜生活 сільське життя;〜教 师 сільський учитель.
乡间xiangjian —>乡村. 乡井 xiSng^ng <书> —乡 2). 乡里 xiSngll 1)(家乡）рідне село; рідний (отчий) край. 2)—> 乡亲 1).
乡僻 xiangpi далеке і глухе село.
乡亲 xi5ngqfn 1)(同乡人）земляк; землячка; односельчанин; односельчанка. 2) (М农才寺中 当地人民的称呼)земляк.〜们！ земляки!
乡曲 xiangqii〈书〉глушина; глуха провінція.
今 Щ xiangshen джентри (знать) села.
乡思 xiangsT туга за Батьківщиною.触动〜 навести на кого (викликати в кого) тугу за Батьківщиною.
乡谈 xiangtan місцева говірка.
乡土 xiangtu рідний край.〜观念 прихильність до рідних місць; вузькомісцеві інтереси.
乡下 xi5ng*xia〈口>—乡村.
xiangyi <书> дружба (дружній зв'язок) між земляками.
乡音 xiangyln місцевий говір; місцева говірка; [місцевий] акцент.
乡愿 xiangyuan <书> лицемір; ханжа ч” ж” розм.; фарисей.
乡长 angzhang волосний староста.
乡镇 xiangzhSn 1)(乡和镇）вблость і сблище. 2) (小市镇）містечко.
ffi xiang 另见 xiSng.
相 1 xiang 1)(互相）один одного; взаємно; з ким-чим; -ся.〜对抗 на противагу;〜抵触 йти врозріз з чим;〜视而笑 з посмішкою обмінятися поглядами;不〜往来 не знатися; не підтримувати зв’язку;不〜_h 下 немає істотної різниці;认识和实践〜脱离відрив навчання від практики;主观和客观〜分裂 відрив між суб’єктивним і об'єктивним;与 工农兵〜结合 єднання (єдність) з робітниками, селянськими і солдатськими масами;真正的爱国主义是与国际主义〜结


873
合的 дійсний патріотизм має прямий зв’язбк (зв’язаний нерозривно) з інтернаціоналізмом. 2)(―方对另一方的动作）多用及 物动词表达.〜托 довірити кого-що; кому-чому, з неознач.; доручити кого-що; кому-чому\ 〜助 допомогти кому-чому;〜责 докорити кого-що\ дорікнути кому-чому;〜请 просити кого про що, з неознач.;实不〜瞒 правду сказати; власне кажучи; не стану ховати.
相 2 xiang (亲自观看）пригледіти кого-що^ розм. \ придивитися кого-що.〜女婿 пригледіти (видивитися) нареченого.
相爱 xiang’M полюбити один одного; злюбитися прост.., взає мна любов.
相安 xiang’an мирні взаємини; дружно жити. ~ 无事 жити (перебувати) в мирі; жити в злагоді.
相比 xiangbl порівняти кого-що з ким-чим (порівняння); порівнювати з килі-чим, розм. 在爱好$动这点上，他$能和你〜за працьовитістю йому не зрівнятися з тобою; 你怎么能和他〜де тобі рівнятися з ним!
相称 xiangchen відповідати чому (відповідність); підходити чому; до лиця кому; личити кому-чому.这件衣服你穿很〜це плаття тобі до лиця (підійде);才力与职务不 〜здібності людини не відповідали займаній нею посаді;做这种工作他很〜він підходить для такої роббти;他们两人很〜вони обидва гідні один-одного.
相持xiangchi рівновага сил.处于〜阶段 переживати етап рівноваги [сил].
相持不下 xiangchibuxia не йти на поступки; стояти на своє му.双方意见〜обидві сторони не йшли на поступки; кожна сторона стояла на своє му; обидві стброни ніяк не могли зійтися в думках.
相处 х诅ngchii бути (жити, працювати) разом. 和睦〜б^ти в мирних і дружніх відносинах; жити у злагоді;难以〜важко ужитись (ладнати) з ким;容易〜的人 легка людина;〜 甚久 пуд солі з’їсти з ким,
相传 xiSngchuan 1)(传说）говорять легенди (за повір’ями).〜这是名家的手笔говбрять (розповідають), що це рука відомого майстра. 2)(传授）передавати що.世代〜 переходити з покоління в покоління; передаватися від батька до сина.
相当хі如gdSng 1)(对当）рівний,地位〜 однакове (рівне) становище;年龄〜підходити за віком;现在一天〜于过去二十年 один день у даний час дорівнює 20 рокам у минулому. 2)(合适的）відповідний; придатний;(应有的）належний.〜的人选 придатний кандидат (людина);找——个〜的字 眼 підшукати відповідне слово;占〜的地位 зайняти належне місце (становище). 3)(表示 程度高）дбсить; порядний; значний.〜成功 дбсить успішно;〜艰巨 дбсить важко;〜大的 款项 значнй сума грошей;〜远的距离 значні відстань;在〜大的程度上значнбю мірою;在 〜长的时期内 прбтягом дбсить тривалого часу;有〜丰富的学识мати великі знання;具 有〜重要的意义 мати велике (важливе) значення;受到〜大的损失 зазнати значних (дбсить великих) збитків;研究得〜彻底 вивчено дбсить грунтовно;数字〜可观 цифри дбсить солідні (значні);他写得〜好 він пише гарно (дбсить добре);他〜疲倦了 він дуже
втомився;他〜聪明 він дбсить розумний; він дуже недурний.
射1 得益彰 xiangdeyizhang одне доповнює (відтінює) інше.
相等 xiangdeng рівний (дорівнювати чому, рівність).数量〜рівна кількість;条件〜рівні (однакові) умови;距离〜рівність відстані;力 量〜рівність сил;完全〜адекватний.
相对 xiangdui 1)(互相对立）контрастувати з ким-чіш (контраст).美与丑〜прекрасне контрастує з поганим. 2)(非绝对的） відносний.〜稳定 віднбсна стабілізація;〜优 势 віднбсна перевага;〜真理 <哲> віднбсна істина;〜剩余价值 <经> відносна додаткова вартість;〜贫困化 відносне зубожіння;〜湿ffi 〈理〉віднбсна вологість;〜运动 <理> відносний рух;〜高度 <测> віднбсна висота; 〜Н 照时间 〈气〉відносна тривалість сонячного сяяння (сіяння, променіння, зоріння). 3)(面对面）візаві; навпроти.〜而 Ш. сидіти візаві (один навпроти одного).
相又寸论 xiangduiliin <理> теорія відносності.
相对数 xiangduishii <数> віднбсне число.
相对性 xiSngduixing <哲> віднбсність.〜原理 принцип відносності.
相对主义 xiSngduizhtiyi〈哲〉релятивізм.
xiangduizhiiyizhe релятивіст.
相反 xiangfan 1)(对立）протилежний (протилежність); зворотний; контрастний (контраст, контрастувати з ким-чим).〜的见 Ш протилежний пбгляд;〜的意见 протилежна думка;〜的方向 протилежний напрямок;〜的意思、протилежне значення;〜 的效果морбтний результат;截然〜 діаметральна (повна) протилежність;与此〜 на противагу цьому; йти врозріз з цим; усупереч цьому;她為她的同志们完全〜вона становить пбвний контраст зі своїми товаришами;顽固派所得Й结果，总是和他 们的愿望〜у твердолобих завжди виходить зворотне тому, на що вони розраховують. 2) (表示跟上І所说意思相反）навпакгі; усупереч,恰恰〜як раз навпаки.
相反相成 xiangfanxiangcheng одне обумовлює інше; протилежні, а один одного породжують.
相仿 xiangfang схожий; бути подібним до кого-чого.夕卜貌〜бути схожим за зовнішністю; 年纪〜приблизно однакові за віком.
相违 xiangfeng зустрітися (зустріч).
相符 xiangfu відповідати кому-чому (відповідність); збігатися (збіг);
коресподуватися з чиліу чому, книжк.; в'язатися з чим.名实〜форма відповідає змісту;消眉、与事实不〜дані не збігаються (не узгоджуються) з фактами;彼此不〜однб не в’ікеться з іншим.
相辅而行 xiangfuerxing одне доповнює інше; взає мно доповнювати один одного.
相辅相成xiangftxi^igchSng (互相补充）од# доповнює інше; взає мно доповнювати один одногб;(互相配合）погодженість дій; взаємодія (взаємодіяти);(互相影响)одне сприяє іншому; взаємно сприяють один одному (одне іншому).
-р xianggan стосуватися: кого-чого
(стосунок).说不〜的话 говорити слова (речі), що не стосуються справи;这与f尔有什么〜！ яке тобі діло до цього!这与我毫不〜це до
мене не має ніякого стосунку (віднбшення); я тут ні при чому; мене це анітрошки не стосується; при чому тут я!
相隔 xiangge 1)(时间相隔）проміжок [часу]; через що” 前后〜三天 проміжок у три дні. 2) (空间相隔）проміжок між чим; на відстані. ~ 两公里 на відстані двох кілометрів.
相关 xiangguan бути зв’язаним з чим; перебувати у зв'язку з чим; корелятивний (кореляція) книжк.〜的概念 корелятивні поняття; корелят спец.\ 密切〜мати тісний зв’язбк (перебувати в тісному зв'язку, тісно зв’язане) з чим.
ШШ xianghao 1) дружити з ким; бути в
гарних (близьких) стосунках; близький (близькість); інтимний (інтимність).〜的朋 Ж близький (інтимний) друг. 2) (ШЖ) близький друг. 3)(一般指不正当的恋爱） зв'язок; бути в зв'язку. 4)(餅头）коханець; коханка.
相合 xianghe збігатися (збіг).意见〜збіг думок; 观点〜збіг поглядів;假定与事实〜 припущення збіглося з дійсністю.
相互 xianghu взаємний (взаємність); один одного; взаємо-.〜作用 взаємодія;〜原则 <夕卜> принцип взаємності; 因果的〜关系 взаємозв'язок причини і наслідку;供求的〜 关系 взаємодія попиту та пропозиції; взаємозв’язок між попитом та пропозицією; 〜谅解 взаєморозуміння; взаємне розуміння; 〜合作 співробітництво; 〜依赖 взаємозалежність;〜勉励 підбадьорювати один одного; ~制约 взаємозумовленість;〜之 间的正常关系нормальні взаємини;〜之间的 感情взаємність;〜之间有说有笑розмовляти і жартувати між собою;改善双方的〜关系 поліпшити взаємини сторін;支援是双方面 的，是〜的 підтримка має двосторонній взаємний характер.
相继 xiangji [випливати] один за другим.代表 们〜发言 один за іншим стали виступати делегати [з промовами];〜完工 закінчили роббту один за одним.
相见 xiangjian побачитися; зустрітися.不得〜не вдалося побачитися (зустрітися);〜ЇЙ шкодувати (шкода), що раніш не побачилися (не зустрілися).
相见以诚 xiangjianylcheng бути щирим (відвертим) один з одним; ставитися один до одного з повною щирістю; з відкритим (чистим) серцем.
相间 xi§ngjiSn 1)(间隔）чергуватися; перемежовуватися чим, з чим.桃柳〜 чергуючись (упереміж) росли персикові дерева і верби. 2)('混杂）змішаний (змішаність).大陆性•^海洋性〜的气侯 континентально-морський клімат.
相交хШпаШо 1)(交支）перетнутися.两线〜于 一点 дві лінії перетинаються в одній точці. 2) (做朋友）дружити. ЇЇ；们〜已久ми давно подружилися.
相接 xiangjie стикатися (зіткнення); суміжний книжк.〜的地段суміжні діянки;地区〜 ділянки стикаються. .
相近 xiangjin близький; родинний (споріднення). JE 角军〜майже однакові (близькі) пбгляди;思想〜споріднення ідей; споріднені між собою ідеї;〜的科*学 споріднені (суміжні) науки;〜的概念 споріднені (суміжні)


874
相敬如宾 xiangjingrubln чоловіки живуть, поважаючи один бдного; чоловіки живуть у взаємній повазі.
相距 xmngj{i бути на віддаленні; на відстані.两 才才〜不 @ села розташовані на невеликій відстані одне від одного; два села знаходяться на близькій (на недалекій) відстані одне від бдного;我们住的地方〜很 近 ми живемо близько один від одного.
相连 xianglian з’єднатися (з’єднання).沟渠〜在 —起 канали зв*язані між собою; канали з'єднуються;两条河之间由运河〜дві ріки з’єднані (сполучаються) каналом;彼此〜 взаємно (один з одним) з’єднані (зв'язані).
相碰xiSngpSng —相撞.
相亲xiangqTn оглядини мн.(指男方看女方)； знайбмство нареченої і її родичів з нареченим (指女方看男方).
相亲相爱 xiangqlnxiangai [жити] душа в душу; розуміння та любов (用于祝词).
相去 + 里 xiSngqOqiSnlT (路程远）далеко від кого-чого;(区另ij 大）далеко кому до кого; як небо від землі; небо і земля.
相去无 Ді xiangquwujT недалеко [піти] від кого-чого; немає істотної різниці між ким-чим.
相劝 xiangquan (劝告）радити кому що, з неознач.\ умовляти кого з неознач.; перекбнувати кого в чому, з неознач.;(劝解） мирити кого-що.好七、〜д^ти добру пораду; по-гарному радити (умовляти).
相扰 xiangrao заважати кому; турбувати кого. 各不〜одне не заважає іншому;无事不敢〜не смію без діла вас турбувати.
相忍为国 xiSngr6nweigu6 йти на поступки в інтересах Батьківщини.
相容 xiangrong сумісний (сумісність); терпіти кого-що.彼此不〜не терпіти (не переносити) один одного;资产阶级思想和无产阶级思想 是完全不〜的 буржуазна ідеолбгія збвсім несумісна з ідеологією пролетарською.
相商 xiangshang радитися; переговорити.我有 要事〜у мене є важлива справа, щодо якої треба буде порадитися (переговорити) [з вами].
相识xi§ngshi 1)(彼此认识）знайомий.不〜的人 незнайома людина;从4、〜б^ти знайомим з ким з дитинства. 2)(熟人）знайомий.老〜 старий знайомий;成了〜стати знайомими.
相思、xiangsl тужити [за коханою людиною].屯 〜люббв без взає мності; нероздшена любов; 害〜病 переживати муки любові; страждати від любові.
相思树 xiangsTshii <植> акйція; мімоза.
相 >(以 xiangsi подібний (подібність); схожий (схожість) розм.; подібний до кого-чого (подоба),性 tn 〜подібність характерів; подібні (схожі) характери;意义〜的词 подібні (схожі) за значенням слова;〜角 М <数> подібні трикутники;只是在外表上〜є лише збвнішня подібність (збвнішня схбжість);毫无〜之处；ніякої подібності з чим.
相似形 xiangsixing <数> подібні фігури.
相提并-论 xiangtibinglun ставити знак рівності між кил卜чшг, ставити на одну дошку кого-що з кіш-чилі; валити що в одну купу; прирівнювати кого-що (ототожнення); ототожнювати кого-що (ототожнення).
相通xiangtong:无产阶级І乍家的思想感情和广 大人民群众的思想感怙是〜的пролетарські
письменники завжди об’єднані спільністю думок і почуттів із широкими народними масами; думки і почуття пролетарських письменників завжди тісно пов’язані (йдуть в унісон) з думками і почуттями ширбких народних мас.
ffl І司 xiangtong однаковий; тотожний (тотожність); ідентичний (ідентичність) книжк. 〜点' подібність; подібні риси; подібне місце; 见解〜однакові пбгляди; тотожність (ідентичність) поглядів;信念〜однакові переконання;内容〜的文件 однакові (тотожні, ідентичні) за змістом документи; 毫不〜немає нічбго подібного.
相投 xi3ngt6u зійтися в чому, чим.性情〜 зійтися характерами;志趣〜зійтися у своїх прагненнях;气味〜зійтися в смаках.
相位差 xiangweicha〈电〉різниця фаз.
相向 xiangxiang один навпроти одного; візаві.〜 而坐 сидіти один навпроти одного (візаві);〜 而行 йти в зустрічному напрямку (назустріч один одному).
相象xi5ngxi&ng —相仿.
相信 xiangxin вірити кому-чому, у що; довіряти кому-чому (довіра).〜群众 вірити в маси;〜人 民群众的力量 вірити в сили (упевнений у силах) народних мас;要〜同志 потрібно довіряти (вірити) товаришу; потрібно мати довіру до товариша;绝对〜упевнитися в чому; твердо (абсолютно) вірити (довіряти) кому-чому;不〜自己的耳朵 не вірити своїм вухам;不〜鬼 не вірити в існування парфумів; 我〜能成功 я упевнений в успіху; я вірю в успіх;此人不可〜цій людині не можна довіряти (вірити);难以〜这是真的 важко повірити (важко віриться), що це правда;我 们坚决〜党的领导ми твердо віримо в правильність керівництва партії.
ШШ xiangxingjianchu бліднути перед
ким-чим; багато втрачати при порів-нянні з кил卜чим; ніяк не можна порівнювати; не витримувати порівняння; програвати при порівнянні; багато (багато в чому) поступатися; здасться малозначним перед ким-чим.
相形之下 xiangxingzhlxia при порівнянні з ким-чші; при зіставленні з ким-чим.
Ш 沿 xiangyan переходити (передаватися) з покоління в покоління.〜成风 перейти в традицію; узвичаїтися; стати традицією.
相依 xiangyl бути опорою один одному; жити ким.
相依为命 xiangylweiming бути опорою один одному; жити один одним.母女俩〜мйти жила дочкою, а дочка 一 матір'ю; мати і дочка жили нерозлучно разом.
相宜 xiangyi придатний (підхбдити); належний (личити); до лиця.日寸 І司不〜момент, що не підходить для цього; 饭后运动不〜 займатися спортом після обіду не корисно; 这种举动对你不〜вам не личить (не до лиця) робити такі речі; такий учинок вам не до лиця;你做这工作很〜ви людина, що підходить для цієї роббти;给他找个〜的工作 знайти йому належну роббту; підшукати йому роббту, що підходить.
相应 xiangylng (应该）теперішнім; про що і... (用做结尾语).〜函达цим (про що і) доводимо до вашого відома; цим (про що і) повідомляємо (засвідчуємо); ~ 咨复 у відповідь на ваше віднбшення сьогоденням
ПОВІДОМЛЯЄМО.
相应 xiSngying (相适应）відповідно; відповідним чином.〜地降f氏成本 відповідно знизити собівартість;采取〜的步骤 почати відповідні кроки (заходи).
xiangyingchenghul красиво (яскраво) відтіняти один одного.
相映 АЙ 趣 xiang ying cheng qu вишуканий (цікавий) контраст.
相与хі如gyG —相处.这种人很难〜з подібними людьми важко мати справу.
相遇xiangyi—相逢.
相知xiangzh了 1)—相交2).〜有素дружні (добре знають один бдного) віддавна;
他〜较晚 ми з ним подружилися (стали близькими друзями) відносно недавно. 2) (好Ж) близький (гарний, інтимний) друг.
相中 xiangzhong вибирати кого-що; сподобатися кому, рот.; сподобатися кому.她〜了 这个勤快忠厚的小伙子їй сподобався цей чесний і працьовитий хлопець; її вибір припав на цього чесного і працьовитого хлопця.
相 Ш xiangzhuang зіштовхнутися з ким-чим (зіткнення).迎头〜зіткнутися чолами;汽车 同电车〜автомобіль зіткнувся з трамваєм.
相左 xi5ngzu6 <书> 1)(不相遇）розминутися з ким, розм. 2)(违反）йти врозріз з чим;(不一 致）розійтися з ким у чому.意见〜розійтися (розбіжність) у думках;和大家的主张〜йти врозріз (розійтися) із загальною думкою.
香 xiang.
香xi§ng 1)—>香喷喷.这花真〜яка ароматна (запашна, пахуча) квітка. 2)(味道好的） смачний; апетитний.很〜的烤饼 смачний (апетитний) пиріг. 3)(胃口 好）з апетитом.这 两天我吃饭很〜у ці дні в мене гарний апетит (я їм з апетитом);我不饿，吃什么也不〜я не голбдний, і немає в мене ніякого апетиту. 4) (睡得踏实）солбдкий (міцний, глиббкий) сон. 他睡得正〜він спить солодким (міцним, глибоким) сном. 5)(受欢迎）цінуватися.这 种货物在农村很〜у селі такі товари дзЬке ходові (у великому попиті). 6)(迷信用品） фіміам; ладан;(细条状的香）курильні свічі, 烧—炷〜запалити в’язку курильних свічок; запалити фіміам (ладан);上〜слівити курильні свічі.
xiangblnjiii шампанське.
ШШ xiangcai <Ш> коріандр; кишнець.
香草 xiangcao < ffi > лядник пахучий (запашний); зубрівка пахуча (запашна).
香草酸 xiangcaoquan <化> ванілін.
ШМі xiangchang сосиска;(大香肠）ковбаса.
香橙 xiSngchdng <植> кізу; юнос.
Щ-Ш xiangchun 1) <ffi> цедрела китайська. 2) (手旨嫩枝 молоді (ніжні) листки цедрели.
香ffil xiangfei <ffi> торрея [велика]; торрейя [велика].
香粉 xiangfen [туалетна] пудра.
香粉盒 xiangfenhe пудрениця.
香馥馥 xiangfufti ароматно; запашно; (пахощі); запашність (пахощі) книжк.
香附子 xiSngfiizT < 植 > сить кругляста (клубненбсна, кругла); добрий день.
香薇 xianggii <植> гриб; печериця.
香瓜 xi5nggu§ 1)〈植〉дііня. 2)(指瓜）дііня.
S xianghua запашні (ароматні, запашні, пахучі) квіти.辨另ij 〜与 # 草 відрізняти


875
"пахучу квітку" від "отруйної трави".
香灰 xianghul попіл від курильних свіч; ладанний попіл.
香火х这nghu6 1)—香烛.2)(照料香火的人） чернець-прислужник; прислужник [у храмі].
3)〈口>(佛事）богослужіння.
香英兰 xi§ngjidMn <植> ваніль ж.
香蕉 xiangjiao 1) <植> банан. 2)(指果实） банан.
香精 xiSngjTng 〈化〉есенція.玫瑰〜есбнція з троянд; лимонна есенція.
香精油 xi§ngj了ngy6u ефірна (летка) олія,〜植物 ефіроносні рослини.
香客 xiangke прочанин; прочанка; мандрівник застар.; мандрівниця застар.
香料 xiangliao 1)〈化> ароматичні (запашні) речовини. 2)(化妆品）парфумерія збірн.〜与 化妆品工业 парфумерно-косметична промисловість. 3)(调味品）пряність; спеція, 〜植物 пряні рослини.
香炉 xi§ngl\i курильниця.
香茅 xiangmao <植> мальмороза.
香喷喷 xiangpenpen ароматний; запашний (以 上用于花草);апетитний; смачний (以上用于 食物)•〜的花儿 аромйтні (запашні) квіти;〜的 炸鸡 смачна смажена курка;〜的味儿 апетитний (запашний, ароматний, смачний) запах.
香片 xiangpian квітковий чай.茉莉〜квітковий чай з жасмином.
香蒲 xiangpii〈植〉рогіз східний.
香气 xiangqi ароматний (приємний) запах; пахощі; аромат.玫瑰花发出〜троянда пахне.
香序菜 xiangqincai 〈植〉петрушка кучерява (листова, зелена, садова).
香水 xi§ngshul парфуми мн. 一瓶〜флакбн з парфумами;〜走味了 парфуми вивітрилися; 往身上洒点〜надухмянитися; пирскати парфумами;往手帕上洒点〜попирскати носову хустинку парфумами; напахтити (злегка надухмянити) носову хустинку.
香水瓶 xiangshulping флакон для парфумів.
香甜 xiangtian 1)(又香又甜）солодкий і пахучий.〜可口 的苹果 солбдке і смачне яблуко. 2)(睡得踏实）сблодко.睡得十分〜 солодко спати; спати солодким (міцним) сном.
香味 xiangwei пахощі; аромат.花的〜пйхощі (аромат) квітів;酒的〜бук^г вина;茶的〜 букет сподівань;食物的〜апетитний запах їжі (страв);有茉莉花的〜пйхне жасмином.
香® xiangxun —►香菇.
香烟1 xi5ngy5n 1)(烧香所生的烟）дим ладану. 〜统绕 димить фіміам (димок фіміаму). 2)(指 子孙）нащадки лш.; [наступне] покоління.接 续〜продовжувати рід.
香烟2 xiangyan (纸烟）сигарета;(带纸嘴的香烟) цигарка.〜销子 тютюновий магазин;抽〜 курити сигарету (цигарку).
香烟盒 xiangyanhe табакерка.
香烟头 xiangyantou недопалок.
香油 xiangyou кунжутна олія.
香橼 xiangyudn <植> цитрон; цедрат.
香云纱 xiangyunsha "сяньюньша" {шовковий матеріал, покритий лаком особливого складу).
香鸟 xiangzao туалетне мило.
香汗-xiangze ароматний (приє мний) запах; пахощі; пахощі книжк.; аромат.
香獐子 xi§ngzh5ng.zi〈动> [мускусна] кабарга.
香烛 xiangzhu фіміам (ладан).
厢 xiang.
厢房 xiangfang флігель ч.
湘 x^ng.
湘妃竹 xiSngfBizhii <植> плямистий бамбук.
湘帘 xianglian фіранка, зроблена з плямистого бамбука.
箱 xiang.
箱xiang 1)(箱子）шухляда；(装衣物的大箱） скриня;(手提箱）валіза,木〜дерев’яна шухляда;皮〜шкіряна валіза; 〜дорбжня валіза;钱〜грошова скринька;信〜поштбва скринька;弹药〜заріцна шухляда;垃圾〜 сміттєва шухляда;装进〜去 укласти що в шухляду (у валізу). 2) <机> картер; коробка.
箱底 xiSngdl 1)(箱士 的底部）дно шухлади. 2) (班底）склад трупи.〜齐全 гарний склад трупи.
箱笼 xianglong дорожні валізи і кошики.
箱子 xiang.zi —► fl.
多 xiang.
萝 xiang 1) аромат; 2) яловиче нутряне сало.
多"脯 xiangfu ароматичне м5ясо (тонкими скибочками).
'ЩЩ- xiangze аромат, ароматний запах.
湘 xi5ng.
湘 xiang шовкова тканина.
缃囊 xiangnang чохол з жовтого шовку (для книг-звитків).
ШШ xiangpiao 1) ясно-жовта шовкова тканина; 2) книга (в шовковій оправі).
缃素 xiangsu книга-звиток.
湘帙 xiangzhi оправа книги (з ясно-жовтого шовку).
xiang.
勅 xiang допомагати.
_ xiang.
藤 xiang 1) кінь з білою задньою ногою; 2) закидати (гблову) {про коня);譲首 закинути гблову; 3) злітати;龙藤 дракон злетів.
讓腾 xiangteng скакати галопом.
xiang.
Ш xiang підвіски на поясі.
ЗШ xiang.
Щ xiang 1) прикраси на попрузі; 2) інкрустація; прикраси.
壤宝 xiangbao рідкісна річ; дорогоцінність; рідкісний, дорогоцінний.
瓖奇 xiangqi рідкісна річ, дорогоцінність; рідкісний.
襄 xiang.
襄xi5ng <书> —褒助.共〜义举сприяти (посприяти) добрій справі (гарному починанню); спільно (загшіьними зусиллями) зробити добру справу.
ЩЩ xiangli другий помічник директора банку (підприємства).
襄助 xiangzhu спршгги кому-чому (сприяння); допомагати кому-чому (допомога ж.).
缠-
ІЩ xiang.
镶 xiang (嵌）встйвити що (вставка);(加框）
оправити що (оправа спец.)\ (力II 边） оторочити що; кантувати що.在戒指上〜钻 石 вправити (уставити) у кільце (у перстень) алмаз;给肖像〜上边条уставити портрет;在 裙子上〜花边 обшити (оторочити) поділ спідниці мереживами.
壤边 xi§ngbi§n облямівка,天鶴线的〜окса- митна облямівка.
镶砌xiSngqi облицювати що.用大理石〜墙面 облицювати стіни мармуром.
镶嵌 xiangqian вставити що (вставка); інкрустувати що (інкрустація).
壤牙 xiangya уставити [штучні] зуби.
详 xiang.
详 xiang 1)—> 详细.〜谈 детально розповісти; розповісти з усіма подробицями (у всіх подробицях);〜知底细 зн含ти у всіх подробицях; знати всі таємниці; знйти як свої п’ять пальців;不厌其〜чим докладніше, тим краще. 2)(说明）пояснити що (пояснення).,余容后〜інше поясню (буде пояснено) наступного разу. 3)(淸楚）ясний (ясність); відомий.内容不〜зміст невідомий; 生卒年月不〜Д^ги народження і смерті не встановлені (не з'ясовані).
详解 xiangjie тлумачити що (тлумачення).〜词 典 тлумачний словник.
# 	尽 xiangjin найдокладніший; детальний (детальність);(无遗漏）вичерпний.〜的记载 найдокладніші (детапьні) записи;予以〜的答 复Мти вичерпну відповідь;进行〜的讨论 провести детальне обговорення.
详密 xiangmi докладний (докладність).〜的计 戈і) докладний план.
详明 xmngming ясно (зрозуміло) і докладно.他 讲得很〜він пояснює зрозуміло і докладно.
xiangqing подробиці мн.; детшіі мн.查明〜 з'ясувати всі подробиці (деталі);〜容后面谈 про подробиці (про деталі) поговоримо при особистій зустрічі.
详实 xiangshi—»• 实 xiangshi.
详 Ш xiangxi докладний (докладність); детальний (детальність); ґрунтовний (ґрунтовність).〜的叙述 докладний (детальний) виклад (опис);〜的报告 докладний звіт;〜的分析 детальна (доскональна) розмбва;〜调查 докладно (детально) оглядати кого-що;〜地研究问题 опрацювати питання； докладно (детально) вивчити питання;详详细细 найдокладнішим чином; у всіх подробицях; із усіма подробицями; із усією докладністю.
库 xiang.
1$ xiang сільська школа (дин. Чжоу).
序 xiangxu сільські школи; школи.
xiang.
Ш xiang парума.
降 xidng.
Щ- xiang заціпнути.
1^ xiang 另见
Щ xiang 1) (ІЙ 降）здатися; здати (скласти) зброю. 2) —»•降伏.谁也〜不住他ніхтб не може з ним справитися.
降g xiangbiao <~1$> грамота про капітуляцію.
降伏 xiangfu справитися з ким; упоратися з ким, розм.这马的性子野，很难〜кінь норовистий,


876
дуже важко з ним справитися (упоратися). 降月艮 xiangfu (投降）здатися; здати (скласти) зброю; (ініШ) скоритися; підкоритися.
降龙伏虎 xianglongfuhO "у силах перемогти і дракона, і тигра"; усеперемагаюча,
величезна сила、
xiangshun здатися і підкоритися; скоритися.
祥 xiang.
样瑞 xiangrui щаслива прикмета; щасливий знак; гарна прикмета.
翔х沾ng.
翔 xiang парити.
翔实 xiangshi докладний і точний (уточнений). 〜的材料 докладні і точні (детально уточнені) дані.
xiang.
享 xiang пригощати.
享xiang —享受.共〜胜利果实поділити плоди успіхів (досягнень) з ким; спільно користатися плодами перемоги;不能光〜权 ЇУ，не можна користатися правами і не мати ніяких обов'язків.
享福 xiangfu благоденствувати (благоденство застар.)\ жити щасливо і в достатку; насолоджуватися щастям (життям); блаженствувати; жити в розкошах; як у Христа за пазухою; як вареник в маслі кататися.
享乐 xiangle насолоджуватися чим (насолода); жирувати застар.; зривати квіти задоволення ірон.〜思想 прагнення до задоволень (до насолод життя); епікурейська ідеологія; епікурейські пбгляди на життя; епікурейство книжк.;资产阶级〜思想 буржуазні прагнення розкошувати (до розкошів); епікурейські пбгляди буржуазії на життя;追求〜погбня за насолодами (за задоволеннями життя);我们是来工作的，不 是来〜的 ми прийшли сюди трудитися, а не насолоджуватися (не зривати квіти задоволення).
享乐主义 xi^nglezhiiyi епікуреїзм книжк.
xiSnglezhQyizhe епікуреєць книжк.; жуїр застар.
享年 xiangnian:Ь十•五岁 помер на 76-му році [свого] життя; померлому було 75 років.
$ S. xiSngshou користуватися чим (користування); насолоджуватися чим (насолода).〜公费医疗 користатися правом на безкоштовне лікування;〜平等权利 користатися рівними правами;〜劳动的 快 насолоджуватися радістю фізичної праці;〜 特殊待遇 користатися особливими пільгами; 不能只顾个人〜не можна думати (піклуватися) тільки про особисті задоволення. ^
享用 xiangyong користатися чим (користування).
享 W xiangy6u користуватися чим (користування); мати що; володіти чим.〜权利 користатися (володіти) правом;〜І名的/[乍 визнаний (видатний, прославлений) письменник;在人民中间〜很高的威信 користатися високим авторитетом серед народу;我_妇女〜眼男子一疗的平等权利у нашій країні жінці надаються рівні з чоловіком права;我国劳动人民〜真іЙ的自由 у нас працюючий народ користується
справжніми свободами.
П[п) xiang.
响 xiang 1)(发出声音）дзвонити (дзвінок); дзенькати (дзенькіт).电话铃在〜телефбн дзвонить;水壶在〜чайник шумить;铃〜了 пролунав дзвінок;枪〜了 пролунав постріл з рушниці; рушниця вистрілила;锁哗啦——〜 замок клацнув;小铃丁 当作〜дзенькає дзвіночок; І柴在炉内费啪作〜дровй тріскотять у печі;树叶沙沙作〜шелестить листя;我叫他，可是他一声不~кліічуйог6，а він ні звуку;大家坐着——声不〜усі сиділи в повному мовчанні;〜起了 欢呼声 пролунали захоплені вигуки. 2)—响亮.他说话йїі声音 很〜у нього дзвінкий (звучний) голос;请你 说得〜一点 говоріть, будь ласка, голосніше. 3) (使发声)：〜枪 вистрілити з рушниці;〜♦罗 бити в гонг;〜一下鞭子 ляснути батогом.
响板 xiangban〈音> кастаньєти ми.; тріскачка.
响鼻xiangbi丨|参阅“打响鼻da xiSngbi”.
响彻 xiangche оголосити що.掌声〜大厅 зал вибухнув оплесками;欢呼声〜夜空 радісні вигуки сколихнули нічне повітря;〜云胃的 凯歌 лунюій тріумфальний гімн;战斗的歌 声〜云® бойова пісня летить угору.
响动xiSngdong звук.夜很静,一点〜也没有тііха ніч, навкруги ні звуку;听见有什么〜，赶快叫 我 якщо що-небудь почуєш, зараз же поклич мене.
响度 xiSngdCi 1) <理> гблосність. 2) <语> сонорність.
响缴 xiSngdiin <铁路>петйрда.
响遏 4亍云 xiangexingyun гучний; лункий книжк., застар.
响辅音 xiangfuyln <语> сонорний (звучний) приголосний.
响箭 xiangjian стріла зі свистулькою.
响亮 xiangliang дзвінкий (дзвінкість); звучний (звучність); гучний (гучність)(只指嗓音)•〜 的嗓音 дзвінкий (звучний, гучний, голосний) голос;〜的歌声 дзвінка пісня;〜的耳光 дзвінкий (гучний) ляпас;这架大钢琴声音很 〜цей рояль дуже звучний.
响马 xiangmS лицар великої дороги; бандит; розбійник.
响器 xiSngqi ударні музичні інструменти.
响日青 xiangqing ясний (ясність); безхмарний (безхмарність).〜的 $ 空 ясне (безхмарне) небо.
响声xiSng.sheng звук,沙沙的〜шелест;—点〜 也没有 немає (не чутно) ні звуку.
口向尾虫它 xiangweishe 〈动〉гримуча змія;
гримучник.
ПЙ вґ xiangyln <іа> сонорний звук; сонант.
响应 xiangying відгукнутися (відгук) на що.〜 党的号召 відгукнутися (у відповідь) на заклик партії; піти на заклик партії;积极地〜 号召 гаряче відгукнутися на заклик;〜挑战 приймати виклик;他的倡议得到了广泛的〜 його ініціатива зустріла (знайшла,
викликала) ширбкий відгук.
饰I xiang.
饱 xiang 1) <书> (款待）пригощати，частувати кого чим (частування). 2)〈口 > (俸给)платня. 月〜місячна платня;关〜видача (виплата) платні.
飨
xi^ng.
乡食 xiang < 书 > пригощати кого чим (частування).〜客 пригощати гостей;以〜读 者[написати] для читачів.
乡 xiSng 另见 xi§ng.
xiang 1) звук; 2) пригощати.
乡 xiang.
萝 xiang звук, шум.
xiang.
想 xiang 1)(思索）думати про кого-небудь, над чим; міркувати.〜办法 придумати який-небудь вихід; ужити заходів; вишукувати засоби (способи);〜尽办法 будь-якими способами (засобами, мірами); усіляко;脑子里都是在〜постійно думати; постійно в роздумах; з голови не йде; думка про що не полишала кого\把问题〜得全面些 обміркувати питання з усіх боків; продумати питання до кінця;我不愿去〜这事мені не хочеться думати про це;我对这件事已经〜过 了 я над цим (про це) вже думав;我〜了 半天 也没有〜出个主意来я довго думав (міркував), але нічбго не придумав;怎么办 更好些，我也〜不出来а як краще зробити, навіть не знаю;他〜着〜着就睡着了 з цією думкою він заснув;你心里在〜什么呢？ що в тебе на дімці?要好好地一 треба гарненько подумати (розкинути мізками, задуматися); 现在还不晚，你好好地一吧опам’ятайся (схаменися), поки не пізно;先要认真〜一〜， 然后再办 треба спершу серйозно подумати (помізкувати, порозмірковувати), а потім тільки робити;他〜来〜去，总拿不定主意він думав, думав, але ні на що не міг зважитися; 一过І的黑暗，看看今天的光明згадйй темне минуле і глянь на світле сьогбдні; порівняти світле сьогбдні з темним минулим. 2)(认为）думати; вважати.我〜必须通知他я думаю (вважаю), що необхідно йому повідомити;我〜愈快愈好 я думаю (мені
.думається), чим скоріше，тим краще;你〜可 以不可以呢？ як ви думаєте (гадаєте, вважаєте), можна чи ні? 3)(希望，打算） думати з неознач.; хотіти чого, з неознач.; бажати що, чого, з неознач.; помишляти про що, з неознач. 一心〜усімй фібрами душі прагнути до чого;〜当个飞行员 думати (хотіти, бажати) стати льотчиком;我〜见见他 я бажаю (хочу) побачитися з ним;你〜什么时 候动身？ коліі ви думаєте (збираєтеся, маєте намір) їхати?我〜R垂觉 мені хочеться спати; мене тягне (хилить) на сон;我们确实这样〜 过 думати ми дійсно так думали; хотіти ми саме так і хотіли. 4)(想、念)думати про кого-небудь; скучити за ким-чим\ тужити.〜 老月月友 нудьгувати за старими друзями;〜家 тужити за будинком;时时刻刻〜着自己的工 作 щогодини думати про свою роббту.
想必 xiangbi треба думати; треба вважати; має бути.〜如此 треба думати (треба вважати), [що] це так;他〜是有事找你повинно бути (безсумнівно, напевно), у нього є справа до вас;他〜不来了 трбба думати (очевидно, можливо), він не прийде.
想不到 xiangbudao понад сподівання; усупереч чеканням; не можна було очікувати.真〜！ от уже й не сподівався (не думав);怎么也〜事情 会不成功 ніяк не можна було очікувати, що


877
справа не вийде;〜故乡的面貌改变得这样快 хто б міг подумати (ніхто не очікував), що вигляд Батьківщини так швидко змінився;〜 他竟然拒绝了 усупереч сподіванням він відмовився;这是我〜的事 для мене це було сюрпризом; цього я ніяк не очікував;谁也〜 йі会来 ніхто не очікував, що він прийде; для усіх було сюрпризом, що він прийшов.
Ш 不 Я" xiangbukai не в силах позбутися [неприємних] думок про що; не вистачає широти поглядів; страждати вузькістю поглядів; приймати [близько] до серця.他又寸 这件事〜це не укладається в його голові (у його свідомості); це для нього справа немислима.
想出 xiangchG придумати що; знайти що; додуматися; затіяти що, з неознач., розм.〜办 法 придумати (знайти) спосіб;〜借口 придумати (знайти) відмовку;想不出是什么 道理 я не можу зрозуміти, у чому справа;他 想不出别的办法він не міг придумати іншого виходу;他忽然〜了一个好І意йогб осінила блискуча думка.
想当然 xiangdangran пусті домисли; ґрунтуватися на власних здогадах.你这个推论也 无非〜罢了 ваш висновок не що інше, як пустий домисел; цей висновок ґрунтується У- вас лише на власних здогадах;主观主义者总、 喜欢〜地看问题 у своїх судженнях суб’єктивісти завжди схильні до пустих домислів.
想到 xiangdSo спасти на думку кому.忽然~ раптом спало на думку;〜什么，就说什么 говорити усе, що прийде на думку;〜什么， 就干什么• робити усе, що прийде в гблову (спаде на думку);我真没有〜你会来я ніяк не очікував, що ви прийдете;她根本就没有〜过 出嫁 у неї й у помислах (у думках) не було виходити заміж.
想得到xiangdedAo уявити собі.这是很难〜的 дуже важко це собі уявити;过去明Р能〜——个 詨民会成为科学І呢у минулому хіба можна було уявити собі, що якийсь селянин стане вченим.
想得开 xiangdekai у силах позбутися [неприємних] думок; мати широту поглядів; не приймати [близько] до серця.他能〜，对这些 小事毫不在意 він має таку широту поглядів, що подібні дрібниці не бере до уваги.
想法 xiangfa (设法）придумати який-небудь вихід; ужити заходів; вишукати засоби (спосіб); постаратися з неознач.〜克服困难 ужити заходів (знайти способи) до
подолання труднощів;〜给我找些必奏的材 料来 постарайся дістати мені потрібні матеріали.
想法xiSng.fa (思索所得的结果）розуміння; уявлення; думка ж.没有矛盾的〜是不符合客 观实际的天真的〜уявлення про те, що суперечності відсутні, є наївним, не відповідає об’єктивній дійсності;的〜太天 真了 ваша думка надто наївна;关于这件事 他的〜怎样？ що він думає про це? як він уявляє собі це?关于这点我有我自己的〜У мене є своя думка з цього приводу.
想见xiangjiAn здогадатися.就从这一点上可以 〜他的为人 виходячи з одногб цього, уже можна здогадатися, що він за людина.
想来xiangldi мабуть; очевидно.〜是这个道理 видимо (очевидно, має бути), у цьому вся
справа; "fill这і舌〜是不令昔的 слова його, мабуть (очевидно), справедливі.
想念 xiangniSn —►想 4).〜祖国 тужити за Батьківщиною;〜亲人 нудьгувати за рідними; 不再〜переспіти думати про кого-небудь; викреслити зі свого життя;我没有一天不〜 4尔们 не було дня, щоб я не думав про вас.
起 xiangqi згадати кого-що，про кого-небудь; викликати у своїй пйм’яті; спасти на думку кому.偶然〜випадкбво згадалося; кому\ 忽然 〜раптом спшіо на думку;〜——件要事 згадати про важливу справу;这封信使我〜了往事 цей лист нагадав мені про минуле;这件事他 早就忘了，等他〜来已经晚了 він про це давно забув, і коли спохватився, то було вже пізно;我现在想不起了 тепбр я вже не можу згадати;完全不起了 пам’ять остатбчно кого зрадила; збвсім у кого вийшло з голови.
想入非非 xiangrufeifei віддаватися безглуздим фантазіям; занадто далеко заходити в припущеннях; давати волю своїй уяві; занестися в мріях; витати в хмарах (в емпіреях); витати між небом і землею; невтримна фантазія.
SB 通 xiangtong зрозуміти що; осягти що; усвідомити що; розуміти що; укладатися в голові (у свідомості),这一点我怎么也想不 通 усе це ніяк не укладається в моїй голові.
想头 xi3ng*tou <口> 1) 想法 xi5ng*fa.放不下 这一〜не залишати цієї думки. 2)(希望） надія.有〜є надія;只当没〜了 будемо вважати, що надії більше немає.
想望 xiangwAng 1)(盼望）мріяти про кого-небудь, з неознач.; хотіти чого, з неознач.; бажати чого, з неознач.她当时〜当 一个拖拉机手 вонй мріяла (у неї була мрія) стати трактористкою. 2)〈书〉（仰慕） благоговіти (благоговіння) перед ким-чим; схилятися (преклоніння) перед ким-чим.〜ІД Ж наповнений благоговіння перед вами; схиляюся перед вами.
想象 xiSngxiSng 1) <心> yba. 2)(设想）уяв“ти кого-що (уява); уявити собі що.可以〜到的 мислимий; уявлений;不可〜的 неуявний; немислимий;难以〜в^жко уявити собі (уявити);这不象你所〜的那么困难це не так важко, як ви собі уявили;这只是在〜中才会 如此 це тільки в уяві буває так.
想象力 xiangxiangli уява; фантазія.丰富的 ~ багата уява; багата фантазія;缺乏〜брак уяви.
向
xiang.
向 1 xiAng 1)(方向）напрямок.风〜напрямок вітру. 2)(对着）прбти кого-чого.枪口〜着敌 人 направити зброю проти ворога;窗子〜南 вікна виходять на південь;面〜太阳坐着 сидіти проти сонця;房子面〜河 будинок стоїть фасадом до ріки;我们的心永远〜着党 наші серця завжди звернені (спрямовані) до Партії. 3)(同怙•）співчувати кому-чому;(袒护) упереджено (небезсторонньо) відноситися до кого-небудь; покровительствувати кому-чому; підтримувати кого-що (підтримка); бути на боці чиєму; стояти за кого-що; стояти за спиною чиєю, у кого; стояти за ким.穷人〜穷人 бідні завжди стоять за бідних (підтримують бідних);〜理 不〜人 стояти за правду, а не прбсто за людину.(表示动作方向)：〜熟人点头кивати
знайомим [головою];〜演员鼓掌 аплодувати актору;〜四Шї张望 дивитися (оглядатися) по сторонах;〜П Р прямувати (піти) до виходу;〜敌人冲去 кинутися на ворога;〜东 走 йти на схід;〜坦克射击 стріляти по танках; 〜山里跑бігти в гори;〜大家示意дати усім зрозуміти;〜同志们看齐 рівнятися на товаришів;〜先进工作者学习учитися в передовиків; брати приклад з передовиків;〜 听众 і井话 звернутися до аудиторії (до слухачів) з промовою;〜世界各国人民呼吁 звернутися із закликом до народів усього світу;〜人民负责 нести відповідальність перед народом;〜反面转化 зазнавати зворотнього перетворення;〜朋友借钱 взяти в борг у приятеля; стягнути з
нього борг;〜群英会献旗 передати прапор зльоту (зібранню) героїв праці;〜来宾们致敬 вітати гостей;〜Я民群众宣传党的方针政筑 пропагувати серед народних мас курс і політику партії;〜祖国的保卫者致以S斗的 敬 礼 бойовий привіт захисникам Батьківщини;决不〜困难低头 ні в якому разі не схиляти гблову перед труднощами;从胜 利走〜胜利від перемоги до перемоги;葵花〜 ЖГО,入〜胃 соняшники тягнуться
до сонця, серця людей лежать до Компартії.
向2 xiang <b> —>向来.〜无此例не було взагалі таких прикладів;〜不过问 нікбли не цікавитися чим.
向背 xiangbei симпатії й антипатії; позитивне і негативне ставлення до чого.人;已、〜симпйтії й антипатії народу.
向壁虚构 xiangbixugou даремні здогади; марна (пуста) фантазія; вигадництво (вигадати Що).
向导 xiangdao 1)(带路）проводити кого-що. 2) (带路的人）провідник; провідниця; провожатий; ватажбк; вожатий застар. \ (旅 ‘向导）гід; гШссарош.共产党是人民群众 的〜Компартія — керівник (провідник, ватажбк) народних мас.
向地性 xiAngdixing <植> геотропізм.
向光性 xiangguangxing <植> фототропізм.
向后 xianghou назад; задом.〜转 повернути назад; зробити поворот кругом; навкруги; (用于口令)！〜转走！ кругом марш!身+〜退 задкувати; йти назад (назад, задом);〜退三步 три кроки назад; ~ іі ——点、 податися (відсунутися) небагато назад; 〜 仰 відкинутися назад;把军队〜撤退 відвести війська [назад].
向来 xiangiai завжди.〜如此 завжди було так;他 作事〜认真 він ставиться до роботи завжди сумлінно;他〜不抽烟 він нікбли не курив.
向例 xiangli звичайний (прийнятий, заведений) порядок; звичай; як правило; звичайно.〜如 此 це звичайний порядок; так вже заведено; 我们这里〜起得早у нас отут, як правило, встають рано.
[ц]й xiangliang <Ш> вектор.
向流性 xihgliiixing <植> реотропізм.
向慕 xiangmu поважати [авторитет].
向前 xiangqian вперед.〜看 дивитися вперед; сумирно (用于口令)！〜迈进一步зробити крок уперед;我国的农业在迅速〜发威наше сільське господарство швидкими кроками йде вперед (угору).
向日 xiangri〈书〉у минулому; у минулі дні;


878
колись; раніш.
向日葵 xi^ngrikiH < 植 > сбняшник.〜子 соняшник; соняшникове насіння.
向日性 xiangrixing〈植〉геліотропізм.
向上 xiangshang 1)(朝上）нагору; вгору; догори. 〜望一望подйвитися вгору;眼睛〜抬起 підняти очі догори; ~ Й підкидати (підкинути) м’яч вгору. 2)(朝好的方向走)до кращого; до добра; йти вгору.有 >已、〜 намагатися бути кращим; прагнути до досконалості і добра;我们的生活天天〜 наше життя з кожним днем йде до кращого (угору).
向上爬 xiangshangpa підніматися нагору по суспільних сходинках.
向水性 xiSngshuTxing <植> гідротропізм.
向夕卜 xiangwai назовні.〜走 вийти назовні;〜探 头 висунутися назовні;从门后〜看 визирати із-за дверей.
向往 xiangwang мріяти про що, з неознач.; плекати мрію (надію); дивитися з надією; серця і думки звернені до чого.〜共产主义社 会 мріяти (плекати мрію) про комуністичне суспільство;〜未来 дивитися з надією на майбутнє;〜美好的未来 мріяти (плекати мрію) про прекрасне майбутнє;台湾人民对 曰益强Зс的社会主义祖国无限〜серці тай- ванців звернені до усе більш могутньої соціалістичної Батьківщини;中国各族人民〜 着 北 京 погляди народів усіх національностей Китаю спрямовані до Бейцзину (звернені на Бейцзин); народи всіх національностей Китаю прагнуть до Бейцзину.
向"F xiangxia униз; донизу. ~ ijf ^ обстежувати становище в низах;〜看 дивитися вниз;应该眼睛〜，不要昂首望天 потрібно звертати свій погляд униз, а не задирати гблову догори.
向斜层 xiangxieceng <地质> синкліналь ж.
向斜谷 xiAngxiSgQ < 地质 > синклінальна долина.
向心 xiangxin < 理 > доцентрбвий.〜运动 доцентровий рух;〜力口速度 доцентрове прискорення.
向心力 xiangxlnli〈理> доцентрова сила.
向阳 xiangyang до сонця; до півдня.坐在〜的地 方 сидіти проти сонця;窗子〜вікнб виходить на південь;住宅〜квартира виходить на південь. '
向右 xiangyou праворуч; вправо.〜转 поворот праворуч; праворуч (用于口令)！〜转走！ ліве плече вперед марш!〜看齐！ Рівняйсь праворуч!
向隅 xiangyu 〈书〉залишитися осторонь; залишитися обійденим; залишитися ні при чому.〜而、)立 залишається кому оплакувати свою долю; залишитися ні при чому (ні з чим);他们终于成了〜@泣的可怜虫воші зрештою були відкинуті народом і перетворилися в жалюгідних істот, яким залишилося лише оплакувати свою долю;— 人〜，举座不欢 усі присутні не будуть раді, якщо одна людина залишиться осторонь.
向着xi&ngzhe 1)(朝着）виходити.葵花〜太阳 соняшник тягнеться до сонця. 2)〈口> —> 向 1 3).八路军总是〜穷人的Вбсьма армія завжди на боці бідняків;他显然〜自己人 він явно упереджений (небезсторонньо ставитися) до своїх.
向左 xiangzuo ліворуч; уліво.〜转 поворот
ліворуч; ліворуч (用于□令)！〜转走！ праве плече вперед марш!〜歹(JP人！ шикуйся вліво!
项 xiang.
项 1 xiang (5页后部）тильна частина шиї; шия.
项 2 xiang 1) <量词> пункт; об’єкт; вид.五〜原 贝ij п’ять принципів;十〜越本建设工程10 об’єктів капітального будівництва;三〜游'泳 比赛 три види змагання з плавання;九〜产品 超额完成 перевиконані виробничі плани у 9 видах продукції;第五4第二款第了〜 перший пункт другого параграфа [з] п’ятої статті; і义程的第——~ перший пункт повістки; 这〜条文 ця стаття; цей пункт статті;注意以 下各〜звернути увагу на наведені нижче пункти;采取各〜必要办法прийняти всі необхідні заходи;我们有一〜重大任务пбред нами стоїть одне важливе завдання;这〜款子 不得动用 цю суму не можна витрачати (використбвувати);这三〜内容是互相联系的 усі ці три аспекти взаємозалежні. 2)(款项)： 用〜віітраги;进〜дохбди мн.;欠〜 заборгованість;存〜готівка;在工资〜下预借 взяти аванс у рахунок зарплати. 3) <数> член.自由〜вільний член.
项链 xianglian намисто; кольє невідм.珍珠~ перлове кольє (намисто).
项目 xiangmu стаття; пункт; рубрика; об’єкт; вид.建设〜об’єкт будівництва;收入〜 прибуткові статті;支出〜видаткбві статті;工 农业各〜промислбві і сільськогосподарські об’єкти;新的生产〜нові види продукції;运 动〜之—один з видів спорту;歹！1入开支〜 віднести на рахунок витрат;增力口月艮务〜 розширювати сферу обслуговування;把数字 分歹ij 在各〜中 рознести цифри по рубриках (по статтях).
项圈 xiangquan шийний обруч; намисто.
xiang 另见 Mng.
巷xi》ng (小街)провулок.陋〜заволок;大街小~ вулиці і провулки. 巷战 xi^ngzMn <军> величний бій; бій на вулицях.
相 xi^ig 另见 xiang.
相 xiSng 1)(外貌）вигляд;(相貌）збвнішність. 可怜•〜жалюгідний вигляд;各良狈〜панічний вигляд. 2)(姿态）манера; постава; жест; вигляд.坐没坐〜，站没站〜не вміти триматися. 3)(观察，判断）визначити кого-що; оглянути кого-що.〜马 визначити (оглянути) стан коня.
Ш 2 xiang 1) ($甫助）допомагати (допомога ж.).
2)(宰相）канцлер. 3)(日本等І官名）міністр. 夕卜务〜міністр іноземних справ. 4)〈棋〉 слон.
相机 1 xiangjl (照相机）фотографічний апарат; фотоапарат.
相$几 2 xiangjl (察看机会）за обставинами; відповідно до обстановки (до моменту).〜行 事 діяти за обставинами; діяти відповідно до обставин (до моменту); діяти (зробити, почати) при нагоді.
相貌 xianghmao збвнішність; обличчя; вигляд. 〜好 приємна збвнішність (вигляд);〜不好 непоказна збвнішність (вигляд);〜堂堂 видний (показний, ставний, солідний) чоловік;〜平常 непримітна (нічим не примітна) збвнішність.
相面 xiangmian ворожити за рисами обличчя (по обличчю).〜先生 фізіономіст.
相片 xiangpian фотографія; знімок;(小尺寸相 片）картка.
相声 xiang.sheng 〈曲艺〉"сяншен" (гумористика естрадного жанру); гумореска; гумористичний діалог.〜演员 естрадний гуморист;说〜виступити з гумористичним діалогом.
xiang.
象 xiang 1) <动> слон;(母象）слониха. 2) <棋> слон.
象鼻虫 xiangbichong <动> плосконіс ч.; довгоносик; слоник.
象房 xiangfang слоновник.
象龟 xiangguT <动> слонова черепаха.
象皮病 xiangpibing <医> слонова хвороба; слоновість; елефантіаз.
象棋xiangqi шахи мн.国际〜шйхи;中国〜 китайські шахи;〜棋子 шахові фігури;〜棋盘 шахівниця;〜比赛 шаховий турнір;下——盘〜 грати в шахи; шахова партія; партія в шахи.
象棋手 xiangqishou шахіст; шахістка.
ШШ xiangsan <^> астигматизм.
象声词 xiangshengci 〈语〉звуконаслідувальне слово.
象 Р艮 xiangxian <Ш> квадрант; чверть ж.第一〜 перший квадрант; перша чверть.
象限角 xiangxianjiao <^!j> румб.
象形 xi^ngxing <语> символи мн.〜文字 ієрогліф ієрогліфічна писемність; ієрогліфічний лист; ієрогліф.
象牙 xiangya слонова кістка.
象牙之塔 xiangyazhlta вежа зі слонової кістки. 把自己关在〜里заточити себе у вежу зі слонової кістки.
象牙质 xiAngydzhi <生理> дентин.
象征xi》ngzh6ng (用具体事物来表现） символізувати що; знаменувати собою що. 高尔基用海燕的形象来〜将要到来的革命 Горький образом буревісника символізує "прийдешню революцію. 2)(借以表现的具体 事物）символ (символічний); емблема (емблематичний).〜意义 символіка; символічне значення.
象征 xiangzhengxing символістика.〜部队 символічні війська.
象征主义 xiangzhengzhuyi <文> символізм.
ЮІІІ# xiangzhengzhuyizhe символіст.
{象х诅ng.
像 xiAng 1)(画像)портрбт;(雕像)стітуя;(全身 雕像)статуя;(半‘І像)бюст. 2)(有共同点） у кого-що; схожий (походити) на кого-що; подібно до кого-чого; як; наче кто-що.〜大 家—样干'活-працювати, як і всі інші;孩子活 〜他的哥哥 хлбпчик як дві краплі води схожий на свого старшого брата; 子〜母 亲，女)L〜父亲 син у матір, а дочка в батька; син схожий на матір, а дочка — на батька;共 产党〜太阳 Комуністична партія подібна до сонця;他〜你一样，一贯办事认真він так само як ти завжди ставиться до роббти серйбзно;今日的中东活~ 一个义药桶 сьогоднішній Середній Схід нагадує порохову бочку;危机就〜一座火山，每天都在 威胁着帝国主义 іфїіза，подібно до вулкану, увесь час загрожує імперіалізму;在^^日下 坐在地上就〜坐在火炉上一样сидіти на


879
землі під променями палючого сонця було все одно, що сидіти на грубці, яка пашіє жаром. 3)(好象）[як] начебто; немов; як.〜要 下雨了 схбже [на те], що буде дощ; начебто буде дощ;他〜是要到北京去він начебто збирається їхати в Бейцзин;这不〜你做的事 це на тебе не схоже. 4) ( І:匕女П) як; як наприклад. ~刘胡兰、黄这样知英雄人 物是永远活在人民心中的ббрази таких героїв, як Лю Ху-лань, Хуан Цзи-гуан, назавжди залишаться в пам’яті людей;〜他ЯР ft•的人不太多 людей, подібних до нього, не так багато. 5)〈理〉зображення.
像话 xianghua пристойно рош.太不〜ні на що не схоже; нікуди не годиться; дуже вже непристойно;弄得太不〜виходить чорт знає що;这哪〜！ на що [це] схоже! куди це годиться! хіба так можна!这佳!J还〜от це ще куди не йшло.
像金有介事 xi&ngsMy6uji&shi зробити глибокодумний вигляд; з робленою (навмисною, показною) серйозністю; начебто є щось істотне (важливе, серйозне); прикинутися украй заклопотаним; із найсерйознішою міною; начебто насправді.
像样 JL xiangyangr пристойно розм.; дбсить Дббре.〜的服装；他文章写得很~ він пристойно (дбсить добре) володіє пером.
像章 xiangzhang значок із зображенням.
橡 xi^ng.
橡 xi^ig〈植> 1)(栋)дуб. 2) —►橡胶树.
橡胶 хійпа.Шо 1) (І奋胶）каучук;(熟橡胶） гума.天然〜натуральний каучук;合成〜 синтетичний каучук;人造〜штучний каучук; штучна гума;聚硫〜вулкопМс;〜植物 каучуконос;〜植物栽培业 каучуківництво;〜 制品 вироби з каучуку (з гуми); гумотехнічні вироби. 2)(胶橡皮的胶水）гумовий клей.
橡胶草 хійп^Шосйо <植> коксагііз.
橡胶厂 xiangjiaochang каучуковий (гумо- вотехнічний) завод. •
橡胶树xiingjiaoshii <植> гевбя;(印度橡胶树） фікус еластичний; каучукове дерево.
橡& xiangpi 1)(橡胶)г^ма.〜轮胎 г^мош шина; 〜管 гумова трубка;硬〜ебоніт; рогова гума; 耐热〜теплостійкі гума. 2)(擦字用的文具） гумка розлі.; ластик.
橡皮戟 xiangpichuo каучуковий штемпель.
橡皮ft xiangpigao <医> липкіій пластир.
橡皮筋 xiAngpijTn 1)(指用具）[кругла] гумка. 2) (指—种游戏）гумова скакалка.跳〜стрибати через гумову скакалку (гумку).
橡皮泥 xiangpini мастика.
橡皮球 xiangpiqiu гумовий м’яч.
橡皮圈xi^igpiquSii —►橡皮筋1).
橡皮树xi》ngpishCi—橡胶树.
橡皮糖 xiangpitang жувальна гумка.
橡皮艇 xiangpiting надувний [гумовий] човен.
橡皮线 xiangpixian дріт з гумовою ізоляцією.
橡皮枕 xiangpizhen надувна подушка.
橡实 xiangshi жолудь ч.
飯 xiang.
詬 xiang скарбничка (глиняна); глиняна карнавка.
Ш xiang.
Ш xiang скарбничка, карнавка.
xi^ng.
橡饰 xiangshi 1) прикраса на пишному одязі; 2) прикраса для голови.
xihg.
Ш xiang шовковицевий хробак.
хто.
染 xiao <动> сич.
首 xiaoshou < 书 > відрубати гблову і повісити її до палі; страчувати і виставити гблову на пагію.
xiaoxiong <书> несамовитий честолюбець (властолюбець); владар висок.
хіао.
拷腹从公 xiaofuconggong голодувати, але залишатися на посту; сидіти голодним, але працювати.
хШо.
晓将 xiaojiang 〈书〉доблесний (відважний) полководець.
xiaoqi 〈书〉брава (доблесна) кавалерія.
Ш Щ xiaoyong < 书 > бравий, молодечий (молодецтво); хвацький (хвацькість); доблесний (доблесть) висок.; відважний (відвага).〜善战 вирізнятися військовою доблестю; хоробрий (відважний) воїн; вояк ч” розм.
肖!J хіЗо 另见 хиб.
削 хіао (去表皮）чистити що (чищення); тесати що (тесання); застругати що.〜铅笔 застругати олівець;〜木头 тесати колоду;〜 苹果 чистити яблуко;〜黄瓜皮 чистити з огірка шкірку.
肖1j光 xi5ogu5ng обтесати що (обтісуваннярозм., спец.); витесати що.把圆木头〜обтесати колоду.
肖1xiaohao начинити чого, розм.; начистити чого; натесати чого.〜的铅笔 заструганий олівець;〜一公斤马铃碧 начистити кілограм картоплі;〜一些圆木头 натесати колод.
肖1J 尖 xiaojian затесати що; застругати що.把铅 笔〜застругати (загострити) олівець;把木桩 〜затесйти кілок.
肖ij 平 xiaoping зрити що; знести що.把一座小山 〜зрріти (знести) гірку.
пй
хіао.
晓1Й 不休 хіаохіаоЬйхій [вести] нескінченні суперечки (сперечання); сперечатися без кінця.
消 хі5о.
'/Й хіао 1) Ш 失.酒意未〜хміль ще не пройшов; 红月中已〜почервоніння і пухлина розійшлася (розсмокталася, зникла). 2)—> 消除.3)(需 要)треба; потрібно.何〜三天 не буде потрібно (не треба, не потрібно) і трьох днів.
УЙ 沉 xiaochen пригнічений (пригніченість); падати духом; впасти в зневіру; піддаватися похмурим настроям.意志〜пригніченість; пригнічений настрій; бути в пригніченому стані; занепад духу;从不因困难而〜нікбли не падати духом (не впадати в зневіру) через труднощі;失败没有使她〜невдача не змусила її пасти духом (впасти в зневіру).
消愁 xiaochou розвіяти (розсіяти, прогнати) сум (тугу).〜解闷 розвіятися від важких думок (переживань); абстрагуватися від
туги (від суму, від горя); розважитися від нудьги.
Ш хіаосЬй знищити що (знищення); усунути що (усунення); ліквідувати що (ліквідація, ліквідування).〜战争威胁 ліквідувати (усунути) загрозу війни;〜Р章碍 усунути перешкоди;〜分歧 усунути (зжити) розбіжності;〜Щ 想 розсіяти (усунути) побоювання;〜隔闽 пробити стіну між ким;
一ЛШ® позбавити нашу партію від великого зла; ^冲突的基本原因 лікві- дувати основні причини зіткнень.
消萄 xiaodu 1)(消除毋物）дезинфікувати що (дезинфікування, дезинфекція); знезаражувати що (знезаражування); стерилізувати що (стерилізація);(消除毒气）дегазувати що (дегазація, дегазаційний);(种子消毋） протравлювати що (протравлювання, протравлення).〜牛奶 стерилізоване молоко; 把水〜гнегарйжувати воду;把病人的衣服〜 дезинфікувати одяг хвброго;〜器械 стерилізаційний апарат;消过毒的绷带 стерильний бинт;用甲酸水把谷种〜 протравлювати (знезаражувати) зерно формаліном. 2) (йі■清坏影响）ліквідувати пагубний вплив.
消毒剂 xiSodiiji < 药 > деїзинфікувіпьний (знезаражувальний) засіб. 种子〜 протравлювач.
消毒器 xiaoduqi стерилізатор.
夕肖毒室 xiaodushi дезинфекційна камера; дезкамера.
消防 xiaofang пожежна профілактика; пожежний; протипожежний. 〜措施 протипожежні заходи; ~ХД протипожежні засоби;〜龙头 брандсбойт;〜演习 навчальна пожежа.
Щ 防车 xiaofangche пожежна автомашина (машина).
肖防 PA xiaofangdui пожежна команда; пожежники; пожежна частина; пожежне депо;队员 пожежник; каскадер.
》肖费 xiaofei споживатися (споживання); витрачатися (витрата). 〜城市 місто-споживач;〜地区 споживчий район;〜 资料 <经> зйсоби споживання;〜合作社 споживча кооперація; споживкооперація;个 А 〜особіісте споживання; 4 t йі 〜 виробниче споживання; 一 个月的燃料〜 споживання (витрата) палива на один місяць; 人民的〜水平不知提高безупинний підйбм рівня народного споживання;材半斗〜得不 & 理 матеріали споживаються (витрачаються) нераціонально.
消费量 xiaofei liang міра споживання.
消费品 xmoftipm предмети споживання; споживчі товари.
消费者xiaofSizhg споживач,满足〜的需要 задоволення споживчих нестатків.
'消耗 xiaohao витрачати що, розм. (витрата); споживати що (споживання).〜敌人的有生 Л 量 перемолоти (підточити, виснажити) живу силу супротивника;〜物力 витрачати матеріальні засоби;〜精力 витрачати (затрачувати) силу й енергію;〜殆尽 висохнути; виснажитися; на результаті;劳动 力的〜витріта праці;军队的〜和补充втрйти і поповнення військ;这项工作〜了许多精力 ця роббта поглинула багато сил і енергії; ця роббта вимагала великої витрати сил і


880
енергії;为解决这一问题〜了不少符•力на вирішення цього питання було витрачено чимало зусиль (енергії*);这种氯化群〜料多 хлоратор такбго типу вимагає великої витрати сировини (сировинних матеріалів).
УЙЙі® xiaohaozhan <军> війна на виснаження.
消化 xi§ohu& 1) < 生理 > трйвлення;
перетравлювати що (перетравлювання); засвбювати що (засвоєння).〜系统 <Ш> система травлення;〜过程 травний процес;〜 不良 диспепсія спец.; гіпопепсія спец.; нетравлення [шлунка]; розлад травлення; страждати на погане травлення;使食物〜 перетравити (засвбїти) їжу;容易〜的食物 легко перетравлювана (легкотравна) їжа;饭 后散步能帮助〜моцібн після прийняття їжі допомагає травленню; прогулянка після їжі сприяє травленню. 2) <\^> робити що
(утворювати).〜石灰 робити (гасити) вапно.
3)(领会）засвбювати що (засвоєння); переварювати що (переварювання).不容易〜 的功 і果 важкий для засвоєння урок;她—下 子不能~这么多理论书籍вонй не могла відразу засвбїти безліч теоретичних положень.
消化剂 xi§ohuAji <药> 3dci6，що поліпшує травлення.
消化率 xiaohualti перетравність; засвоюваність.
消化器 xiaohuaqi <解> травні органи; травний апарат.
消魂 xiaohun ―销魂 xiaohun.
肖火检 iaohuoshuan пожежний кран.
消极хі豆oji 1)(不求进取，消沉）пасивний (пасивність); інертний (інертність).〜情绪 пасивний (інертний) настрій;〜防御 пасивна оборона;〜抵抗 пасивний опір;〜怠工 пасивність у роботі і ухиляння від неї;遭至lj 挫折就〜пригніченість у випадку невдачі;不 管遇到什么困难，他А来不〜зустрічаючи які-небудь труднощі, він нікбли не сумує (не падає духом). 2)(否定）заперечний (заперечність); негативний (негативність).〜影响 негативний вплив; ~作用 негативна роль; негативна дія;〜手段 негативні методи;化〜 因素为积极因索перетворити негативний фактор на позитивний.
肖 3耳 хіаоші ліквідувати що (ліквідація).〜战祸 ліквідувати нещастя війни; 〜冲突 ліквідувати (припинити) зіткнення;设'法〜水 患、ужити заходів для ліквідації результатів (наслідків) пбвені.
消 灭 хіаошіе винищити кого-що (винищування); знищити кого-що (знищення); ліквідувати кого-що (ліквідація, ліквідування).〜t Щ І знищити безробіття;地〜资产阶级思想残余 ліквідувати пережитки буржуазної ідеології; 〜痕迹 замітати сліди; кГнці у воду; ховатися (ховати) кінці;〜街虫 винищити (знищити) комах-шкідників;〜虫害 ліквідація псування сільськогосподарських культур шкідниками; 〜老鼠和崎螂 винищити (вивести) пацюків і тарганів;〜血及虫病 покінчити із шистоматозом;〜人剥削人的现象зниіщіти експлуатацію людини людиною;〜彻底 докорінно знищити (ліквідувати, винищити) кого-що; стерти (змести) кого-що з лиця землі;以革命战争〜位略战争знищити агресивну війну революційною війнбю;〜了 十五万多名敌军вивели з ладу більш 150
тисяч ворожих солдатів;敌人一个师全被〜 了 дивізія супротивника була цілкбм знищена (винищена). 2)消失•幻想〜了 ілюзія розсіялася;某些古代动物早己〜了 дбякі древні тварини давним-давно зникли з лиця землі.
消磨хійотб 1)使逐渐消失підтбчувати що.〜 意志 підточувати волю;〜力量 підточувати сили. 2)度过 коротати що, розм.〜间 коротати час; гаяти час; убити час;徒然〜时 І司 марно (нікчемно) провбдити час; даремно втратити час;岁月 коротати дні.
Ш xiaoqian розважатися (розвага). Т Ш розважатися грою в шахи;我们的戏不是演 着供人〜的 ми ставимо спектаклі не для того, щоб розважати людей (не для розваги).
ШШ» xiaorong 〈气〉танення [льодів і снігів].
消散 xiaoshi—消失.雾〜了 тумйн розтанув (розсіявся, зник);〜香水的香味经久不〜 аромат парфумів довго тримається (не зникає);疲劳完全〜утома остатбчно пройшла (зникла).
М xiaoshi зникнути; пропасти; згинути розм.; сховатися; пройти: піти; розтанути;
розсіятися.〜不见 зникнути; згинути з очей; 〜在夜色 розтанути (сховатися, зникнути, пропасти, розсіятися) у нічній імлі;完全〜了 безвісти зникнути (згинути); наче й не було кого-чого; 〜了 канути у вічність; канути в Лету;飞机在云中〜了 літйк зник у хмарах; 疼痛〜了 біль пройшов (зник);笑容〜了 посмішка зійшла з обличчя;恐'Щ ;已、〜了 страх пройшов (минув);悲痛之感〜了 почуття горя згладилося (зникло);这件事早 已从记个乙里〜了 це давно пішло (згладилось, зникло, вивітрилося) з пам'яті; 印#_@、又隹 以〜погане враження ніяк не проходило (не розсіювалося, не зникало, не могло згладитися);怀疑的神色从她脸上逐渐〜了 вираження недовіри поступово зійшло (зникло) з її обличчя;最后的希望已经〜 згасли (пропали, зникли) останні надії.
消石灰 xi§oshihuT〈化〉ганене вапно.
消食 xiaoshi сприягги травленню.
消逝xmoshi消失.〜火车幵走了，隆隆的声音慢 t曼〜了 пбтяг пішов, повільно стих його гуркіт;—抹晚霞渐渐在天边вечірня зоря стала вгасати (танути, зникати) на обрії;岁 月 роки пролетіли (проходять).
消释xiaoshi消除.〜前嫌заб扣і стару ворожнечу (образу);——В зникли всякі непорозуміння; Ш 虑 побоювання зникло.
Ж 受 xiaoshou насолоджуватися чимось (насолода); користуватися чимось (користування).无福 не настільки щасливий, щоб скористатися [цим]; немає щастя мати кого-що (володіти ким-чим).(亭受）терпіти що (терпіння); витримувати що; зносити що.
УЙ Ш xiaoshou худнути (худий); охляти (охлялий) розм.; схуднути (схуднення, схудлий, змарнілий); спасти розм.; спасти з обличчя (з тіла, у тілі) прост.〜面容 змарніти;〜得 сильно схуднути (охляти, схуднути); схудлий (охлялий) вигляд; одна тінь залишилася від кого;渐渐变〜下去 поступово став худнути;目艮fl■病人曰渐〜下
去хвбрий тане на очах;病后他〜得多了 він сильно схуд (схуднув, охляв) за час хвороби.
消器xiaoshii —消夏.
消损 xiSosiin 1)(逐渐减少）втрачати що. 2)(消 麽而损失）знос (зноситися); підточити що. 精力 підточити силу й енергію; зноситися; 机器的〜знос машини.
УЙ ІЕ хіаоші ( яі ) спасти; ослабнути; зменшитися; зникати; пропадати.
署热〜了 спека зникла;疼痛〜了 біль зменшився (пройшов, зник);笑容不得〜了 посмішка зійшла з обличчя.
yB't xiaowang умерти (вмирання); відмерти (відмирання); зникнути (зникнення).国家的 〜відмирання держави;正义事业是不会〜的 праве діло не вмре;旧习惯在逐渐 старі звичаї почали поступово відмирати (зникати).
消 fi、хіао-хі звістка;(报导）повідбмлення; інформація;(情报）зведення;(新闻）новина; (音讯）звістка ж.官方〜офіційні повідомлення (зведення, дані);新华社〜 повідбмлення [агентства] "Сіньхуа";最近〜 останні звістки (зведення); свіжі новини;重 要〜важливі зведення;胜利〜звістка про перемогу;可靠〜достовірні зведення; повідбмлення з достовірного джерела;参考〜 [довідкова] інформація;手丁 听〜довідуватися; 获得〜інформуватися; одержати інформацію; 据北京〜за повідомленнями (як повідомляють) з Бейцзина;根据报纸〜за зведеннями (за повідомленнями) газет (пр^си);〜灵通 поінформбваність; інформованість;〜灵通人 士 обізнані (поінформовані) люди;有什么~ 吗？ що чутно? що новбго?他那里有碍〜吗？ що чутно від нього?于他有什么〜吗？ що чутно про нього?你到了之后通个别〜дайте звісточку (знати) про себе, коли доїдете;关 -于,他的І1一点出了都没存про нього немає ніяких звісток (ніяких повідомлень).
Ч?Й Ж хіаохіа провбдити літо на дачі (на курорті).到靑岛去〜поїхати в Ціндао на курорт.
夕肖闲 хіаохіап провбдити час; провбдити дозвілля (час); відпочивати.为了 〜解闷 щоб розважитися (розвіятися); для розваги.
消炎 хіаоуап розсмоктувати запалення; запалення розсмокталося (припинилося).
肖炎药 хіаоуапуао протизапальний засіб.
Щ W^xiaoyTnqi звукоглушник; звукопоглинач.
消灾 xiaozai позбутися від нещасть (від бід, від лих); уникнути нещастя (біди, лиха).为人〜 позбавити людей від нещасть і лих.
肖长 xiaozhang падіння і ріст (зростання); зміна. 双方力量的〜зміна в співвідношенні сил сторін;文化影响的〜падіння і ріст культурного впливу.
肖 xiao.
肖 хійо підхбдити до кінця, зникати.
Щ хіао.
口号 хіао пустий, оманливий, нікчемний, хіао.
Ш хіао 1) ревіння тигра; 2) хоробрий; 3)


881
розгніваний; 4) вдарити; стукнути.
她阚 xi§ohan І) хоробрий; 2) лютішати.
хіао.
Й хіао сова.
Щ'\ хіаоке сови (Strigidae).
鸦首 xiaoshou виставлена (підвішена на дереві) голова (злодія).
號 хіао.
猇 хіао І) ревіння тигра; 2) гавкіт собаки.
條хШо
脩 хіао швидкий, стрімкий; поспішний.
脩然 xmordn швидкий, стрімкий; нестися.
脩讽 xiaosa шуміти (про дощ), завивати (про вітер).
ЙЙ хіаохіао І) ушкоджений, поламаний; 2) пишний.
蛸-.
蛸 хіао восьминіг.
蛸枕 х适ozhSn 〈动 > Clypeaster japonicus (різновид морських їжаків).
魈-.
魈 хто мавпоподібний хижий звір; злий гірський дух; одноногий диявол.
嫌 хіао.
蟏销 xiaoshao 〈动〉Tetraguatha praedonii (довгоногий невеликий павук).
馨 хіао.
S хіао великий кам’яний гонг.
宵
宵 хіао ніч ж.通〜усю (цілісіньку) ніч.
宵禁 xiaojin комендантська година; заборона руху по місту в нічний час; заборона на нічне пересування.实 4亍〜оголосити комендантську годину.
宵小 хіаохіао 〈书〉1)(盗贼）розбійник; грабіжник;(小偷)грабіжник. 2)(坏人） підла (мерзенна, ница) людина; мерзотник лайл.; негідник розм.
宵衣肝总 хіао yl gan shi трудитися (працювати) з ранку до ночі; ретельність у роботі; працювати не покладаючи рук.
逍 хіао.
逍遥 xiaoyao < 书 > блаженствувати; благодушшя.他在后方〜了三个月три місяці просидів він у тилу у своє задоволення.
逍遥法夕卜 xiaoyaofawai залишитися безкарним; гуляти на волі; уникнути покарання (кари) за закбном 任其〜залишити його на волі; залишити його безкарним.
逍遥 Й 在 xiaoyaozizai бути вільним (вільним) як птах; жити як птах небесний; блаженствувати (блаженство, блаженний).
哮 хШо.
哮喘 xiaochuSn <医> йстма.
绡
хіао.
绡 хіао〈书〉1)(生丝）шовк-сирбць. 2)(生丝 织成的纲子）тканина із шовку-сирцю.
萧：хіао.
萧 хіао китайська сопілка.
萧规曹随 Хійо gul Сао sui наслідувати в усьому свого попередника; дотримуватися встановлених правил.
萧然 хійогап ~►萧条 1).四壁〜в домі нічого немає;意态〜у пбвній зневірі; у пригніченому стані.
萧瑟 xiaose 1)(声音凄凉）шурхіт (шарудіти); шерех; шелест (шелестіти).秋风〜шумить осінній вітер. 2)(景色凄凉）сумовитий (сумовитість).气象〜сумовитий пейзаж; сумний ландшафт; сумовита картина.
萧嗦 xiaosuo 萧条 1)气象 мати запустілий вид; віяло пусткою і занедбаністю.
萧条 xiSotido 1)(冷落）запустіти (запустіння); затихнути (затихлий).〜的景象 мерзенність запустіння;城市空旷而〜місто порожнє і глухе. 2) <经> застій; депресія.经济〜
застій в економіці; економічна депресія;工 业〜застій промисловості;商业〜застій у торгівлі; тиха торгівля;〜时期 депресивний період;资本主义国家中的〜现象депрбсія в країнах капіталу.
萧萧 хШохійо <书> (风声）свист (свистати); (马撕声）іржання (іржати).风〜свііще (шумить) вітер; свист (шум) вітру;马鸣〜 [чулося] іржання коней.
硝:
硝 хіао 1) 硝石.2)鞋制 дубити що. дубити шкіру.
ft. xiaohua <ft> нітрування (нітруватися); нітрифіцирування (нітрифіцируватися); азотування (азотуватися).〜作用 нітрування; нітрація; нітрифікація; 〜甘油 нітрогліцерин; нітролеум; 〜 纤 维 нітроклітковина;对陶器进行〜处理 нітрувати глиняні вироби.
硝化棉 хШоїшйтійп <化> піроксилін.
硝•基酷 xiaojlfen <化> нітрофбн.
硝镪水 xiaoqiangshul 硝酸.
硝石 xiaoshi〈矿> селітра.智利〜чилійська (натрієва) селітра.
石肖酸 xiaosuan 〈化〉азотна кислота; азотнокислий.
硝酸铵 xi§osu5n2n <化> аміачна селітра; азотнокислий амоній; азотоамонієва сіль.
硝酸钾 xi5osu§njiS <化> азотнокислий калій; азотнокалієва сіль; калієва селітра; нітрат калію.
硝酸甸勺 xiaosuanna <化> азотнокислий натрій; азотнонатрієва сіль; нітрат натрію.
И酸盐 xiaosuanydn <化> аготнокисла сіль; нітрат.
销-.
辛肖 хіао 1)(焰化）плавити що (плавка); виплавляти що (виплавка). 2)—* 销售.供〜 постачання і збут;—天安〜了不少货 прбдали (збули) за день чимало товарів;货物~不掉 товари погано продаються (розходяться).
销 хіао 1) ~►销子.2)(插上销子）скріпити що нагелем.
销订xiaodlng —销子.
销毁 xiSohuT (毁拉）знищити що (знищення);(焚 спалити що (спалення); розплавити що (розплавлення спеі[).〜核武器 знищити ядерну зброю;〜物证 знищити (спалити) речовий доказ.
销魂xiaohun <书> 1)(极度悲愁）крайній ступінь горя (суму); безпросвітне горе; безпросвітний смуток (туга). 2)(极度欢乐） екстаз; на сьомому небі.
销货 xiSohud збут (прфдаж, реалізація) товарів.〜 if 划 план реалізації товарів.
销假 xiaojia повернутися з відпустки; явка на службу після відпустки.
销路 xiaolu збут.〜很广 мати ширбкий збут; бути у великому попиті; крам;〜不广 не знахбдити [собі] широкого збуту;没有〜немає краму;这 钟货物没有〜немає попиту на цей товар; такий товар не має збуту (ринку);开辟新〜 відкрити новий ринок збуту;为 了 增力卩〜для більшої витрати чого;这书的〜很好 ця книга добре розходиться.
销声匿迹 xiaoshengniji зникнути і сховатися; зникнути безвісти; зникнути (пропасти) з виду чийого.
(辛肖售 xiaoshou збути що; реалізувати що (реалізація); продати що (продаж).产品〜збут продукції;〜单位 збутова організація;〜一批 货物 збути (реалізувати, продати) партію товарів.
销售额 xiaoshou'e обіг із продажу (за реалізацією).
销售站 xiaoshouzhan база збуту; реалізаційна база; реалбаза.
销行xiSoxfng —销售.〜全国各地мйти широкий попит (збут) по всій країні;〜不广 не знахбдити [собі] широкого збуту.
销帐 xiaozhang списати що з рахунку.
销子 xiao zi чеки; нагель ч.; шпонка.
іЩ хіао.
潇洒 xiaosa триматися вільно; з гідністю.
潇潇хійохіао 1)(刮风下雨)；风雨〜срІльні пориви бурі; бушувала непогода. 2)(不下雨） мрячив дощик; йшов дрібний дощик.
хіао.
霄 хіао небо.
霄汉 хійоМп небо.
宵壤 xiSorSng〈书> нббо і земля.
宵壤之别 xiSorangzhlb记[відрізнятися] як небо від землі; небо і земля.
хіао.
看І 张 xiaozhang розгул; розперезатися розм.; шаленіти; скаженіти розм.反动势力的〜 розгул реакції;〜万分зовсім розперезатися; шаленіти (сказитися) щосили;小资产阶级自 发势力〜起来 почався розгул дрібнобуржуазної стихії; розперезалася (шаленіла) дрібнобуржуазна стихія;侵略者的 〜气焰被彻底丨了,下声了 непомірну зарозумілість (біснувата пиха) агресорів були остатбчно збиті.
хіао.
潘惑视听 xiaohuoshitlng збурювати гро¬


882
мадськість суспільну думку); уводити кого-що в оману; каламутити воду.
хіао.
狡 хіао (скор. від 没河）Сяохб (річка в пре. Хебей). '
^J、ХІЗо.
<]、хіао маленький; дрібний; малий; мало-; -ець; -иця; -ок.〜城市 маленьке місто; містечко;〜 企}Ik дрібне підприємство;〜路 доріжка; стежина;〜桥 маленький міст; місток; 可 [маленька] річка; струмок;〜桌子 малбнький стіл; столик;〜镜子 маленьке дзеркало; дзеркальце;〜词典 малбнький словник; словничок;〜商人 дрібний торговець;〜牛 теля;〜马 лошй;〜猪 порося;〜羊 баранчик;〜 狗 собачка; щеня;〜猫 кішечка; кошеня;〜鸡 курча;〜鸭 каченб;〜身材 малій (маленький) зріст;〜口径 малокаліберний;〜体积 малогабаритний;〜马力 малопотужний; малосилий;〜国家малй країна;款额不〜 гроші не малі;〜工资很不 дбсить непоганий (значний) заробіток;价钱〜ціна низька; дешевий;码〜得多 набагато менший за розміром;面积〜得多 набагато менший за площею;那间房间比这间〜та кімната менша від цієї;地方太〜місце занадто маленьке;她的孩子一个比一个діти в неї малий малого менший;他比我〜两岁 він молодший від мене на два роки;这鞋我穿嫌 ці черевики мені малі (малуваті);风〜了 вітер слабшає;雨〜了 дощ слабшає. 2)(短时间）на корбткий час; по-,〜住 жити (зупинитися на) корбткий час;〜坐 посидіти трошки;〜睡 подрімати. 3)(排行最末的）наймолодший.〜 儿子син; мізинчик прост.;他是我的〜弟弟 він мій наймолодший брат.(年纪小的人） діти мн.; дитина; малий; маленький.—家大 〜з усіма чадами і домочадцями;不分老〜від малого до великого; старий і малий; і старе, і мале;他上有老，下有〜у нього на шиї і старі, і діти. 5)(妾）налбжниця книжк., застар.做 〜б>и наложницею. 6)(谦词）мій.〜女 моі дочка;〜店 моя (наша) крамниця.
小白菜 хШоЬйіс^іі <植> кап夕ста китайська.
百货 xiaobaihuo ширвжиток збірн.; галантерея; галантерейні товари.
小班xiSobSn <教> 1)(指幼儿园的班级） молодша група [дитячого садка]. 2)(从一个 班级分出А的小组）підгрупа.分〜上课вбсти урок у підгрупах.
zj、半 xiaoban менша половина; менша частина, xiaobei молодше покоління.
小本经营 xiaobgnjTngying вести дрібну торгівлю; торгувати дрібницями.
小便 хійоЬіАп 1)(排尿）мочитися; сечовипускання спец.; сечовиділення спец.; маленька потреба прост. 2)(尿）сечі 3)(男 子的生殖器)статеві органи.
小便池 xiaobidnchi пісуар 小辫儿 xiaobianr кіска.
小辫子xiaobian-zi 1)小辫儿2)(把柄）у вразливе (слабке) місце; ахілесова п'ята.抓〜 знайти уразливе (слабке) місце; причепитися розм.; причепитися до чого.
小柴 xiaobo <植> барбарис амурський.
小步舞曲 xiSob(iwCiqCi <音> менует.
小菜хійосМ 1)(醜制的菜蔬）соління. 2) <方> (泛指鱼肉蔬菜)овочі, м*ясне і рибне. 3)〈方〉 (菜肴）страви і закуски.
小册子 xiaocezi брошура.通俗~ популярна брошура.
4、产 xiSochan <医> аборт спец.; викидень; передчасні пологи.
小肠 xiSochdng <Ш> тонка кишка.〜串气 <口> грижа.
小抄儿 xiaochaor〈口〉шпаргіпкарот.
小车xi5och6 1)(手推车)візок;(独轮小车)тачка. 2)—小轿车.
小乘 xilochSng <宗> хинаяна.
小吃хійосії了 1)(饭馆中廉价菜）чергові страви і закуски в ресторанах; дешеві ресторанні страви. 2)(点心)пбчиво,. тістечка.(冷盘) холодна закуска.
小吃部 xiaochTbu закусочна; буфет.
小丑 xiSoch6u 1)(丑角）кбмік; блазень;(杂志小 丑）клбун; паяц застар. 2)(不庄重的人） блазень розм.\ паяц.
小丑{^梁 xiaochoutiaoliang блазні розперізуються; авантюра блазнів; авантюрний захід безумців; на авантюрі далеко не виїдеш (не підеш).
小春 хійосМп 1)(吓历十月）жбвтень за місячним календарем; "мала весна" (10-ий місяць за місячним календарем); жіноче літо. 2)(小春作物）озимі культури.
小词 хіаосі <逻> менший термін.
小葱 xiaocong зелений луг.
小聪明 xiaoc6ngming слабкий розум ч. дешева дотепність. 要 ~ розумувати; грати банальною дотепністю;有〜є в кого деякий слабенький розум; мати банальну дотепність.
小道 xiaodSo 1)小径.羊肠〜звивиста стежина (стежинка). 2)(非正式的）неофіційний.〜消 息 новини з неофіційного (недостовірного) джерела; неофіційні новини; офіційно не підтверджені новини (зведення).
小第 xiaodi 1)(幼小的第第）наймолодший брат. 2)(用于谦称)я.
小调xiaodiao 1)—小曲儿.黄色〜еротична пісенька;流行〜шлягер. 2)〈音〉мінор.
У、动作 xiaodongzuo непорядний (некрасивий) вчинок.上课做〜на уроці нишком займатися сторонніми справами;不要做〜не підставляй ногу іншим.
小豆 xiSoddu <植> квасбля кутаста.
小肚子xiaodCrzi〈口>小腹.
小队 xiSodui ланка; бригада.少先队 ~ піонерська ланка;生产〜виробнича ланка; виробнича бригада.
队长 xiaoduizhSng ланковий; ланкова; бригадир.
小额 хіао'е дрібний; незначна сума, дрібна позичка.
xiao'enxiaohui подачка [і милостиня]. 施〜робити дрібні подачки.
小儿хі5о•泛г另见хіаог 1)儿童діти мн.〜病症 дитячі хвороби;〜麻瘦症 <医> дитічий параліч. 2)(谦称自己的儿子）мій син.
小儿科 хіао•泛гкб <医> педіатрія.〜医生 педійтр;
лікар по дитячих хворобах. 2)(医院部门） дитяче відділення.
」、贩 xiSofan дрібний торговець; торговка; торгаш розлі.;(街头摊贩）лотбчник; лоточниця;(沿街叫卖的小贩）рогнбщик; рознощиця; вуличний торговець.
小方脉科xiaof5ngm&ik6 —小儿科1).
4s 费 xiaofei чайові розм.给〜дати чайові; давати що на чай;不收 не брати на чай; не брати чайових.
小分队 xiaofendui бригада; загін.文艺〜 бригада худбжньої самодіяльності;医疗〜 медико-санітарний загін.
小粉 xiaof^n крохмаль.
小腹 xiaofu нижня частина (ділянка
)живота.
小工 xiaogong різнороб; чорнороб; чорно- робочий.
У、股子 xiaogii zi < 口 > молбдша сестра чоловіка; зовиця.
<]、掛 xiaogua [китайська] сорочка.
小广播xiaoguangb6 1)(随便传播消息） розголошувати що (розголошення); розтрубити що, прост.; роздзвонити що, прост.不知是谁〜的 невідбмо, хто все це розказав. 2)(随便传播消息的人）ходіча (жива) газета.
小鬼xiaogui (鬼神的差货）чорт. 2)(小孩） шибеник розм.; чортеня; паливода розм.; зірвиголова жарт.; пацан груб., прост.你这 个〜ах ти шибеник (чортеня, паливода)!
果蠹 xiaoguodu плодожерка.
,J、孩 JL xiaohair < 口 > дитгіна; діти мн.; маленький рот.; маленька розлі.
寒 xiaohan "малий холод" {23-ій з 24 сезонів місячного календаря, з 5-7 січня).
小号 xiaohao <音> сурма.
小户xi5oh(i 1)(九时指无钱无势的人家）бідні родини.〜人家的女儿 дівчина з бідної родини. 2)(人 口少的人家）маленька родина. 花脸 xiaohualian комік; блазень.
/j、黄鱼 xiaohuangyu малий жовтий обапіл, xiaohui подачка розм.; милостиня.
火子 xiaohuo-zi <口> хлбпець ч.,〜молодгій хлопець;他这〜真不错 він хлопець (парубок, малий) хоч куди;〜们，跟我来！ хлбпці，за мною!
小集团 xiSojituan угрупування; вузька групка, xiaoji〈植〉бодяк щетинистий.
小家碧玉 xiaojia biyu красива дівчина з бідної родини.
小家鼠 xmojiashti <动> хйтня миша.
小家子气 xiaojia-ziqi міщанство (міщанський); дріб'язковість (дріб'язковий); зайва сором’язливість.
zj、建 xiaojian корбткий місяць {29 днів за місячним календарем).下月〜наступний місяць корбткий, 29 днів.
小将 xiaojiang збитий штурмовик.
<1、脚 xiaojiao забинтовані ніжки.〜女人 жінка з забинтованими ніжками.
Ф 轿车 xiaojiaoche легковий автомобіль; лімузин.
小节xiaojie 1)(小事情）дріб'язок ч.生活〜


883
життєві дрібниці; дрібниці життя;中旬泥于 розмінюватися на дрібниці (на дрібну монету);不矛旬〜не дріб'язковий; не звертати уваги на дрібниці.2)〈音〉такт.
小结 xiSojiS 1)(临时总结）корбткий підсумок. 2) (作小结）підвести корбткий підсумок.把一 个月的工作〜一下 підбити корбткий підсумок місячної роботи.
小解xiaojig —小便і).
小姐xiaojie 1)(剥削阶级家庭的女儿)панянка. 娇生惯养的зманіжена панянка;请你把〜架 子收起来，好不好просив би не вдавати з себе зніжену панянку. 2)(帝俄对少女的称呼） панянка;(英美对少女的称呼）міс невідм., ж.; (法国对少女的称呼）мадемуаМль невідм., ж.
小襟 xiSojTn вузька (права, нижня) пола.
小尽xiSojin —小建.
小径 xiaojing стежина; стежинка розм.; доріжка.
小九九 xiaojiujiii [римоване] правило множення.
小舅子 xmojiCizi < 口 >，мол6дший брат дружини; шурин.
小卡 xiaokS <理> мала калорія.
小楷 xiaokai 1)(手写措书）ієрогліфи дрібного статутного листа (написання). 2)(小写字母） рядкова (мала) друкбвана літера.
小看 xmok^i < 口 > нехтувати ким-чим (презирство); зневажити ким-чим (зневага); дивитися зверхньо на кого-що.〜人 дивитися на людей (ставитися до людей) зверхньо (із презирством, зі зневагою);可你也不要〜自己 тільки ти себе даремно дешево ціниш;这是 —个不可〜的原则问题це принципове питання, яким не можна зневажати.
小康 xiaokSng безбідний; статок (достатній).〜 之家 безбідна родина; родина середнього статку;家道〜жііти в статку (безбідно); безбідне існування.
小老婆 xmolSo.po наложниця книжк., застар.; конкубанка.
小乐胃 xiaolewei 〈方〉невеликі особисті задоволення.〜思想 гнатися за невеликими особистими задоволеннями.
小两 口 xmolmngk6u < 口 > молодята мн.; молода подружня пара; молоді чоловіки.
小炉儿匠 xmoliiijmng вуличний слюсар.
小萝卜 xiaoluobo 1)〈植〉редиска; редис; редька посівна. 2)(指食用的块根）редиска; редис.
小锣 хтоіиб маленький тамтам (гонг).
小麦 хійотйі 1) <植> пшениця.春〜ярріця;冬〜 озима пшениця; 2)(指子实）пшениця.
下卖 хіаотаі холодні закуски.应时〜прбдаж сезонних холодних закусок.
小卖部 хіаотаіЬй буфет; крамниця.
小满 xmoman "малий статок" {8-ий з 24 сезон місячного календаря, з 20-22 травня).
小猫熊 xiaomaoxiong <动> панда.
小毛 xmomao короткошерстне хутро.
小帽 xmomao чорна атласна [мандаринська] шапка з маленьким помпоном; кругла шапочка.
小米 хійотї чумиза.
胃 хіаотїсао <ffi> очанка татарська.
<]、米面 xiaomTmian борошно з чумизи.
小名 xiaommg зменшувальне ім'я; дошкільне ім'я дитини.
小拇指xiao-muzhi <口>小指.
小脑 xiSonSo <解> мозочок.
小年 xiSonidn 1)(节日名称）день проводів старого року (23 грудня за місячним календарем). 2)(指果■歇枝，竹子等生民慢 的年分）маловрожайний рік [для фруктових дерев і бамбука].
小农 xiaonong одноосібник; одноосібниця.〜经 济 дрібне (одноосібне) селянське господарство.
便宜 хіаоріапуі дрібна вигода.贪〜ганятися за всяким дріб'язком (за дрібною вигодою); старатися урвати де можна.
<1、票 хіаоріаог дріб’язок; дрібні (розмінні) гроші.
小品 хіаорїп 1)(佛经的简本）сутри (буддійські канони) у скороченому вигляді. 2)(短小形式 的作品）мініатк^ра.历史〜мініаткіра на історичну тему;广播〜мініатібра，передана по радіо;电视〜телефейлетбн;音乐〜еткіди мн.
小品词 хійорїпсі <©>чйстка.
小品文 xiaopmwen мініатюра;作者 ~ фейлетоніст.
小铺儿 хіаорйг крамниця.
小器作 xiaoqizuo столярна [майстерня]:
<1、气 xiaoqi скупий (скнарість); скаредний (скаредність, скнарити) розм.该用钱的地方 他一点也不〜коліі потрібно, він анітрошки не скупиться.
小气鬼 xiaoqigu! скнара ч., ж.; скнари ч., ж.; скупий;скупитися.
气候 xiaoqihou мікроклімат. 4、气f1 吴学 xiaoqihouxue мікрокліматологія.
前提 xiaoqianti менша посилка.
小钱 xiSoqidn 1)(小钱币）дрібна монета. 2)(少 量钱财）невеликі гроші; дріб'язок ч” збірн. 说大话，使〜наобіців пбвний мішок, а зробив мало, хабар.
4、巧 xiaoqiao тонкий (тбнкість); компактний (компактність); витончений (витонченість); мініатюрний (мініатюрність).〜的机器 компактна машина;〜的雕象 мініатюрна (витончена) статуетка;〜的收音机 витончений і компактний приймач;〜白勺 身材 мініатюрна (витончена) статура, xiaoqlngwa [китайська] черепиця.
小球藻 xiaoqiuzao <植> хлорела.
小曲儿 xiaoqiir народна пісенька; частівка.
小圈子xiSoqi^nzi 1)(狭小的生活范围）вузьке (замкнуте) коло.走出家庭〜вийти з вузького кола родини. 2)(小集团）групівщина; гуртківщина; (<J、团体）замкнута корпорація. 搞〜розлучити групівщину (цехівщину).
小儿 хіаог 另见 xiSoir 1)(指幼年）дитинство. 从〜з дитинства. 2)(男性婴儿）грудна дитина. *
小人 xiaoren низька (підла) людина; низька (підла) особистість.〜得志 підла людина в силі; коли підла людина ввійде в силу.
7J、人Н劣 xiaorenrshu〈口〉книжки-картинкилш.,. серія малюнків. 、
人物 xiaorenwu дріб'язкові люди; дріб'язок ч.
小日子xiaori.zi життя сімейки.〜过得挺和美 жити (життя сімейки йшло) щасливо і дружно.
zj、嗓JL xiaosangr <居^> фальцет; фальцетний голос.唱〜співйти фальцетом.
小商品 xiSoshangpTn дрібні товари.〜经济〈经〉 дрібнотоварне господарство; 〜生产 дрібнотоварне виробництво.
小舌 xiSoshd <解> язичбк.
小生 xiaosheng 〈居lj> амплуа молодої людини; роль молодого героя.
生产 xiaoshengchan дрібне виробництво.
<]、生产者 xiaoshengchanzhe дрібний виробник.
<J、时 xiaoshi час.——〜半 година й тридцять хвилин;—〜的休、息 годинна перерва; перерва на годину;八〜的工作 восьмигодинна роббта; вісім годин роботи. 时fl吴 xiaoshi-hou <P> у дитинстві.
小市 xiaoshi (旧货市场）стихійний ринок;(杂货 市场)базар; ринок.
小市民 xiaoshimin міщанин; міщанка; міщанство збірн.
<J、试牛刀 xmoshinmdao уперше виявити своє уміння; уперше виявити, на що здатен; уперше виявити (показати) себе.
小视xiSoshi ―小看.
Ф®1 xiaoshi дрібниця; дріб'язок ч.; дрібниця розм.; малість розм.; нісенітниця розм.; дрібна (нікчемна) справа.犯不着为这点〜生 气 не варто сердитися через таку дрібницю (через таку нісенітницю);这点〜不值得一提 це така дрібниця (такий дріб'язок, така нісенітниця), що і говорити не варто.
小手工业者 xiaoshougongyezhe дрібний ремісник.
小手小脚 xiaoshouxiaojiao (不大方）виявити дріб'язковість; не вистачає пороху.
<1、叔子 xiaoshil-zi < 口 > молбдший брат чоловіка; дівер ч.
<J、暑 xiaoshu "мала спека" (один з 24 сезонів місячного календаря, з 6-8 липня).
<1、树 xiaoshu <数> десятковий дріб.
小数点 xiSoshiidian <数> кома.
小说 xiaoshuo белетристика;(长篇小说)роман; (中篇小"Й) повість ж.;(短篇小说)розповідь; новела спец.
小说家xiaoshuojia белетрист;(长篇小说家） романіст; романістка.(短篇小说家）новеліст.
小私有经济 xiSos了y6ujfngj丨 дрібне приватновласницьке господарство.
私有者 xiaoslyouzhe дрібний власник.
/J、厮 xiaosl хлбпчик; слуга-підліток ч.
小苏打 xiaosuda 〈药〉бікарбонат натрію; двовуглекисла сода; двовуглекислий натр (натрій); двовугленатрієва сіль.
算盘 JL xiaosuanpanr дріб'язковість; дріб'язковий (дрібний) розрахунок.打〜бути дріб'язковим; заощаджувати (вигадувати) на дрібницях;打〜的人 дріб'язкова людина;专 爱打〜завжди (тільки) виходити з дріб'язкових розрахунків;他有他的〜у нього є на те свій особистий розрахунок, xiaotanr лоток; ларьок.


884
小提琴 xmotiq丨n <音> скрипка.
小提琴手 xiaotiqinshou скрипаль; скрипачка.
小提大做 xiaotidazuo багато шуму з нічбго; робити з мухи слона; роздування з мухи слона.
小天地 xiaotiandi шкаралупа; маленький світ; замкнута (вузька) сфера діяльності.住在自 己的〜里 замкнутися (ховатися, іти) у свою шкаралупу; жити у вузькому, маленькому світі.
小偷 xiaotou злодій; злодійка; шахрай.
小偷小摸 xiaotou-xiaomo дрібна крадіжка.
小团体主义 xiaotuantTzhuyi групівщина.
小腿 хійоиїї <解> гомілка ж.
,J、我 xiaowo особисте; особисті інтереси.
xiaowujiandawu виглядати дрібною сошкою в порівнянні з ким; дрібна сошка проти кого.
/ЬЗИ xiaowujln скобяні вироби (товари).
小戏 хіаохі сценка; скетч; п'єса-мініатюра.
zj、先生 xiaoxiansheng учень-репетитор; репетитор [з учнів].
小小不言 хійохШоЬйуйп < 口 > незначшій (незначність); дріб'язковий (дрібниця).
小写 хійохіб 1)(数目字小写）китайські цифри в простому накресленні. 2)(拼音字母小写） рядковий; рядкове написання.〜字母 рядкова (мала) буква.
,J、心、 хіаохіп обережний (обережність); обачний (обачність); розважливий (ощадливість);(注意）увйжний (увага); дбайливий (дбайливість);(留神）берегтися кого-чого, з неознач., розм.; остерігатися кого-чого;(当;Сл) дивися; дивитися,由于不〜 через необережність; через необачність; від неуважності;〜着凉！ остерігатися застуди! 特另її 〜дивитися пильно; бути вкрай обережним (обачним);〜地护理病人 дбайлїіво ставитися до хворого; уважно доглядати за хворим;母亲〜地把孩子抱手里мАти дбайливо (обережно) взяла дитину на руки; 门窗应该〜些 нашорошити вуха; треба краще замикати двері і вікна;你给我〜些！ Дивися ти в мене!〜从事 діяти з обережністю (з обачністю); 二切事情他都很 〜у всіх справах він дуже розважливий (обачний, обережний);〜，别弄坏了 не зіпсуй; обережно, як би не зіпсувати;〜火车来了！ бережіться, потяг іде!参阅”赔小心""рбі хіаохіп".
小尤、目艮儿 хіаохіпуапг дріб'язковість (дріб'язковий); дріб'язкова душа.这家伙 У цього типа дріб'язкова душа;你不要这样〜не будь ти настільки (таким) дріб'язковим.
小尤、М 翼 xiaoxlnyiyi надзвичайно (сугубо, украй) обережно; з усіма застереженнями.
喜行星 xiSoxingxfng <天> астербїд спец.; мала планета; планетоїд.
小行星带 xiaoxingxfngdM < 天 > кільц泛 астероїдів.
小型 xiaoxing малий; мініатюрний; малого (невеликого) рбзміру; мало-; мікро-.〜车床 малогабаритний верстат; верстат малого (невеликого) рбзміру;〜汽车 малолітражний автомобіль; малолітражка розм.;〜钢铁企业 малі металургійні підприємства;〜戏居Ij малі
форми спец. \ 〜油 іЩ мініатюрний живопис;〜 畜牧场 маленька тваринницька ферма;〜水 力发电站мікрогес.
小熊猫xiaoxi6ngm§o —小猫熊.
小熊座 xiSoxi6ngzu6 <天> Малй Ведмедиця.
<J、修 хіаохій поточний ремонт, хіаохие початкова школа.
4、学生 xiaoxuesheng школяр; школярка.
<1、雪 хіаохие "міпий сніг" (20-ий з 24 сезонів місячного календаря, з 22-23 листопада).
小循环 хіаохйпЬийп < 生理 > малб коло кровообігу. 小样 xiaoyang <印> макбт.
小叶 xiaoyd <®> листочок.
小叶儿茶 xiaoyercha чай із найніжніших листків чайного куща.
小叶杨 xiaoyeyang <植.топбля китайська.
xiaoyezhii дрібний власник (хазяїн); хазяйчик.
小夜曲 xiSoySqii <音> серенада.
小姨 T xiaoyi-zi 〈口〉 молбдша сестра дружини; своячка.
小意思 xiaoyi-si дрібниця розм.; дрібничка; скрбмний (незначний) подарунок.这是我的 —点〜，送给你作个纪念це мій скрбмний подарунок (ця дрібниця) вам на пам'ять;这 点〜，不值一谢 така (суща) дрібниця - не варто подяки (指礼物)；за настільки (таке) скромне частування не варто навіть дякувати.
小阴唇 xiSoyTnchiin <解> німфа.
<)、弓丨 хійоуїп корбткий вступ
小影xiaoying —小照. 小雨 хійоуй 1) <气> дрібний дощ. 2)(雨量不大 的雨）дощик; невеликий дощ.
小酿 хіаоуй <动> гаршнеп.
小月хШоуиб (三十或二十九天的月份）ко- роткий місяць (ЗО днів за новим календарем чи 29 днів за місячним календарем).
小月 хШо.уие <流产〉викидень; аббрт.
й： xiaozao стіл першого розраду. ^ 〜 столуватися за першим розрядом.
小帐xiSozMng <口>小费.
M xiaozhao < Р > картка; фотографія; [фотографічний] знімок.
小指 xiaozhl мізинець.
zj、注 xiaozhu примітка; коментар.
小传 xiaozhuan корбтка біографія.
築 xiaozhuan "сяочжуань" (один з видів китайського давнього письма).
小资产阶级 xiaozlchanjieji дрібна буржуазія; дрібнобуржуазний.
小子 xiao-zi〈口> 1)(男孩子)хлоп'я с. 2)(对男 子的蔑称）тип розм.这〜形迹很可疑це дуже підозрілий тип;这〜一定不是好人цей тип напевно не з порядних людей.
小宗 xiaozong маленька (незначна) партія.〜货 Ш маленька партія товарів.
小组 xiaozu гурток; група.文学〜літературний гурток;戏居Ij 〜драматичний гурток;〜 партгрупа;团〜комсомольська група;共产主 义〜комуністичний гурток;政治学•习〜гр^па політнавчання;活动 гурткове заняття;〜讨论
гурткове обговбрення;〜组员 член гуртка; гуртківець.
小组会 xiaozuhui збори гуртка (групи).
小组 \k xiaozQzhang керівник гуртка, групи; партгрупбрг;共青团〜комсбрг;工会〜 профорг.
хШо.
晓хійо 1)(天刚亮的时候）світанок.鸡鸣报〜 проспівали вже півні, незабаром світанок;〜 4亍夜宿 на світанку вирушали в дорогу, а вночі робііпи зупинку; 2)(使人知道） показати кого-що.〜以利害 показати кому кбристь і шкоду.
晓得 xiaode знати кого-що; розуміти кого-що. 谁〜是怎么回事 хто його знає, у чому справа; 我〜你的意思я вас розумію.
晓风 xiaofeng ранковий вітер.
晓市 xiaoshi ранковий базар.
晓示 xiaoshi оголосити що (оголошення); пояснити що (пояснення).
晓谕хіаоуй <书>~>晓示.
箓―.
Ш хіао низькорослий (тонкий) бамбук.
察悬木科 xiaoxuanmuke 〈植 > платанові (Platanaceae).
察子 xiaozi учні, послідовники.
хіао.
筱 хіао 1) низькорослий тонкий бамбук; 2) маленький (в іменах).
хіао.
孝хійо 1)(―种封建伦理道德）шанувйти батьків і слухатися їх; шанобливий і слухняний. 2) р日时指居丧的事)траур. 3) —► 孝衣.戴〜носити трйур;穿〜бути в траурі.
孝服xiaofu 1) 孝衣.2)(服孝期）термін трауру.〜已满 закінчення терміну трауру; припинити носіння трауру.
孝敬 xiaojing шанобливо піднести що кому.
孝顺 xiSoshCin ―孝 1).
孝心 хіаохіп синівська любов.
孝衣 хіаоуТ траур; траурний костюм; траурне плаття.
孝子xiiozl 1)(孝顺父母者）шанобливий (зразковий) син. 2)(对父母服丧者）людина в траурі [по батьках].
孝子 J1 质 # xiaozlshunsun вірні і шанобливі нащадки.
宵
хіао.
肖楠 xiaonan〈植〉річковий кедр [китайський, крупнолусковий].
肖像 xiaoxiang портрет.全身 портр打 на весь зріст;半身〜портрбт до пояса;给…画〜 портретирувати кого, спец.
宵像画 xiaoxianghua портретний живопис; портрет.
宵像画家 xiaoxianghuajia портретист; портретистка.
削х诅。.
肖У хіао 1) піхви; 2) землі на відстані від двохсот до трьохсот лі від столиці {дин. Чжоу).


885
敦—.
教 хіао 1) вчити, наставляти; 2) прозрівати.
效 хіао.
效хійо ―效力1;效果1).证件过期无〜після закінчення терміну документ недійсний (втрачає силу);治疗已见〜лікування дано ефект (пішло на користь);条约自签字之日 起生〜дбговір набирає сили (чинності) з дня його підписання.
效 хто (仿效）наслідувати кого-що (наслідування); копіювати кого-що (копіювання).
效法 хтой наслідувати кого-що (наслідування); брати приклад з кого-чого; наслідувати чий приклад.值得〜гідний наслідування; заслугбвувати наслідування.
效果xiaoguo 1)(结果）ефект спец.医产〜 виробничий ефект;医疗〜ефект лікування; 产生〜дйти (створити) ефект;不问〜не цікавитися питанням про результати;批і平的 〜дієвість (ефективність) критики. 2) <剧> е中泛кти мн.舞台〜сценічні ефекти;音响〜 шумові ефекти; світлові ефекти.
效劳 хтоїйо служити кому-чому; удружити кому-чому, розм.; прислужити кому-чому; зробити послугу кому; послужити службу кому; грати на рур кому.甘心为…〜 добровільно служити чиїм інтересам; добровільно працювати на чию користь.
效力丨 xiaoli (作用）дія; дійсність; сила; ефект. 文件的〜чгінність документа;条约的〜дія дбговору;发生〜вступііти (увійти) в силу (у дію);失去〜втратити силу;有同等〜мйти однакову силу;药剂没有〜ліки не діють (не дали е 中 бісту).
效力2хійо1і —效劳.
效率 хіаоїй 1)〈机〉коефіцієнт корисної дії. 2) (单位时间内完成的工作量）ефективність; продуктивність. 工作〜ефектіівність (продуктивність) роббти;劳动生产〜 продуктивність праці;〜і®产 продуктивність висбка.
效命 xiaoming віддати [своє] життя; пожертвувати своїм життям; не жаліти життя; самовідданий.
效能 xiaoneng оперативність; дієвість.工作〜 оперативність у роботі;批评的〜дієвість критики.
效犬马之劳 xmoquanmazhTldo бути вірним слугою кому; служити кому вірою і правдою.
效死xi&osl —效命.
效验хбоуйп ефект; дія.药剂没有任何〜ліки не дали ніякого ефекту; ліки не діють.
效益 хіаоуі користь.经济〜економічна ефективність;大有〜з великою користю.
效应 xmoying <理> ефект. 效应器 xiAoyingqi〈生理〉ефбктор.
效用 xiaoy6ng дія; ефект.发挥〜дбти ефект.
效用论 xiaoyonglun〈经〉теорія корисності.
效尤 хіаоуби копіювати кого-що (копіювання); наслідувати кого-що (наслідування); піти по чиїх стопах.以儆〜щоб не кортіло.
效忠 xiaozh6ng бути відданим (вірним) кому-чому
хіао 另见 jik>.
校1 хійо (屮，小学)шкбла;(中等技校)училище; (学院，专科学校）інститут;(大学） університет.全〜уся школа; весь інститут (університет);内〜у школі; в інституті; в університеті; у стінах школи (інституту, університету);〜夕卜 пбза школою; поза інститутом; поза університетом; позашкільний;〜办工厂 завбди і фабрики при вузах (при школах); вузівські (шкільні) завбди і фабрики.
校2 хіао —校官.
校风 xiaofeng шкільні правила (порядки).
校 Ш"" xiaoguan старший офіцер; старший
комсклад; особа старшого командного складу.
校夫见 xiaogul правила для учнів.
校 Ш xiaohui шкільний (інститутський,
університетський) значок.
К 干U xiaokan шкільне (університетське)
видання.
校庆 xiaoqing ювілей школи (інституту,
університету).庆祝〜святкувати (справляти) ювілей школи (інституту, університету).
校舍 xiaoshe будинок школи (інституту, університету); шкільний (інститутський, університетський) будинок.
校务 xiaowu справи школи (інституту, університету). 处理〜відати справами школи (інституту, університету);会议 засідання педагогічної ради.
医хіаоуТ шкільний лікар.
校友хтоуби колишній учень школи; колишній студент; [колишній] вихованець школи (вузу).
校 \к xiaozhang директор школи (інституту); (综合性大学校长）ректор [університету].副 〜заступник директора; проректор
笑..
笑 хійо 1)(愉快的表情）сміятися (сміх);(大笑） реготати (регіт); посміхатися (посмішка); посміхатися (усмішка); гірко посміхатися; гіркий сміх;冷〜глузлива посмішка; посміхнутися;情地〜насміятися розлі.;哄堂 大〜вибух реготу; заливатися сміхом;
〜сміятися на весь рот;引得大家哈哈大〜 викликати у всіх регіт;吃吃地〜хихикати; ~ 出眼泪 сміятися до сліз;〜痛肚子 надірвати животи [від сміху]; надірватися від сміху; ~ 得要死 умерти (померти) зі сміху;太好〜了 дуже вже смішно; прямо (прбсто) сміх; сміх та й годі; Й〜的 сміхотливий; ♦入 S；〜的 смішний; сміховинний;住下〜придушити сміх;刁;得〜кешу не до сміху;对…不值——〜 над чим навіть сміятися не варто; [і]
сміх і гріх. 2) (і几笑）осміювати кого-що; висміювати кого-що; глузувати з кого-небудь; насміхатися над ким-чим.
笑柄 xiaoblng предмет (об'є кт) глузувань; посміховище.成为〜ст^ти посміховищем (предметом глузувань); потрапити на зубок; дати привід людям знущатися і сміятися;
笑№大牙 xiaodiaodaya курям на сміх;
笑哈І洽 xiaohaha з веселим (радісним) сміхом.
笑话 хійоїіиа 1)(戏言）жарт;(趣闻）анекдот;(可
笑的）сміх; сміхота.说〜жартувати;爱说〜 жартівлива людина; жартівник; жартівниця;讲 个〜розповістіі анекдот;真是〜！ прбсто сміх! як смішно!这简直是〜! це прямо сміх! це сміх та й годі! 2)(耳止笑)насміхатися над ким-чим (глузування); глузувати з кого-небудь; осміювати кого-що\ висміювати кого-що.另lj〜 人家! не тузуй з інших!叫人〜виставляти себе на посміховище іншим. II参阅“闹笑话” naoxiaohua,\ 笑话百出 xmohuabaichti вічні анекдоти стати посміховищем.弄得〜наробити (накоїти) (усяких) сміховинних дурниць.
笑剧 xiaoju фарс.
笑里藏刀 xiaollcangdao на вустах мед, а на серці лід.
笑脸 хійоїійп посмішка.带着〜招呼人 посміхаючись, привітатися з ким; з посмішкою привітатися з ким. ||参阅“赔笑脸 р^іхійоїі^п”. 笑骂 xiaoma висміювати і сварити кого-що; паплюжити кого-що.〜由他 нехай собі лається; лайка на комірі не висне; махнути рукою на всі глузування (на чужу критику).
笑昧昧 xiaomlml посміхаючись; з милою посмішкою; зі смішинкою.
笑面虎 xiaomianhu "усміхнений тигр"; лукавий (лицемірний) лиходій.吃人的〜усміхнений тигр-людожер.
笑纳 хіаопа: прошу прийняти мій скромний подарунок.
笑气 xiaoqi <化> звеселяючий газ.
笑容 xiaorong посмішка.满面〜обличчя розцвіло (просяяло) посмішкою; обличчя розпливлося в посмішку; з радісним обличчям (виглядом); посміхнутися всім обличчям; з посмішкою на обличчі; на обличчі з'явилася посмішка;脸 _Ь 常带〜 посмішка не сходить з обличчя.
笑容可掏 xiaorongkeju з милою (приємною) посмішкою.
笑声xiaosheng сміх;(大笑声）р^гіт.传笑〜 пролунав сміх (регіт);她发出银铃般的〜 вона розсміялася сріблястим сміхом.
笑谈xiAotdn —笑柄.
笑窝xi》ow6 —笑擺1).
笑嘻嘻 xiaoxlxl з радісною (веселою) посмішкою; радісно (весело) посміхаючись.
хіаоуап —завжди, ходити з веселим виглядом; мати усміхнене обличчя; посмішка не схбдить з обличчя.
笑虛 хіаоуе〈书>1)(酒虛儿）ямочки на щоках. 2)—笑脸.
笑擺花 xiaoyehua <ffl> спірея сливолисна.
笑逐颜开 xiaozhuyankai обличчя розпливлося в посмішці (посмішкою, від посмішки); просяяти посмішкою; по обличчю промайнула усмішка; сяючий з радості.
хійо.
丨讲 хіао 1)(打口 喷）свистіти.长〜一声 видати протяжливий свист. 2) (•兽叫）ревіння (ревіти); рик (рикати); ричання (ричати).虎〜 ричання (рик) тигра.
嘯聚 xiaoju < 书 > скликати кого, розм.\ збиратися.盗匪〜бандгіти збиралися в зграї.
些说


886
些 xie якийсь; трохи; яке-.前〜日子 кілька днів тому;去买〜东西 піти купити деякі речі; піти і купити дещо;有〜人没有来 деякі (кілька людей) не прийшли;有一〜时候我也这样想 часом (іноді) [буває так, що] я теж так думаю; 要办得好〜треба зробити трохи краще;感至丨J 有〜难为情 відчувати деяку незручність;我 怕有〜不便 боюся, що буде трохи незручно; 他身体好〜了 здоров'я його трохи поправилося.
些个 xi6.ge <口>~>•些.
些微 xi5w6i 1)(―点儿)трішки; ледь-ледь.我感 到〜的凉意 мені стало трішки прохолодно. 2) (略微）трбхи，ледве.〜有点儿痛（ледь-ледь， трохи) болить.
些须 хіехй незначний; невеликий.〜小事 суща дрібниця； така (настільки) маленька справа.
模 хіб.
換 xie забивати (цвях).
ШМ xiexing клинчастий; клиноподібний.〜文 字 <і§> клинопис ж.
換子xi6zi 1)把一个〜打进圆木вбііти клин у колоду;在两国关系上打进一个〜вбити клин у взаємини між двома країнами. 2)竹〜木头〜 дерев'яний кілочок; бамбуковий кілочок. 3) (小说，戏剧等的引子）пролог; прислів’я.
хіб.
歇хіб 1)歇息.坐在路旁〜一回儿присісти з дороги і передихнути. 2)(停止）припинити що (припинення); зупинити що.
歇班 xieban вихідний.今天是她〜вона сьогбдні вихідна.
歇顶 xieding плішивіти (плішивий); лисіти (лисий).
歇乏 xiefa перерва в роботі; перекур розм.; розігнати втому; відпочивати (відпочинок) після праці.
歇伏 xiefu відпочивати влітку; [провбдити] літній відпочинок.
歇工 xiegong припинити (зупинити) роббту; відпочивати (відпочинок).
歇后语 xi^hduyti < 语 > недомбвка; натяк; недоговорений вислів. ,
歇肩 xiejian опустити ношу, щоб відпочити.
歡脚 xiejiao зробити привал для відпочинку; зупинитися на привші [для відпочинку].
歇晌 xieshSng пообідній відпочинок; відпочинок (відпочивати) після обіду; сієста; мертва (тиха) година.
歇手 xieshou припинити (зупинити) роббту.
欺斯底里xiesldlll 1)(愿病）істерія. 2)(情绪动， 举止失常）істерія.战争〜військбва істерія;〜 大发作впадати в істерику;法西期的〜叫嚣 істеричні крики фашистів.
歇宿 xiesu ночівля (ночувати); зупинитися на ночівлю.
歇腿хШШЇ歇脚.
歇肩、xiexi 1)(休肩、）відпочивати (відпочинок). 2)—歇宿.
歇夏xiexia 歇伏.
歇;Jk хіеуе закрити (ліквідувати) справу.
枝 xiezhl не плодоносити; падіння плодоносності (на другий рік після рясного плодоносіння).
хіб.
蝎虎 хібіїй〈动〉ящірка.
蝎子 xi6.zi <动> скорпібн.
蝎子草 xiezicao <植> кропива кульконоса.
ХІ6.
协定 xieding угода, f亭战〜угбда про перемир’я; 贸易〜торгбва угода;由Р 政〜угбда про поштбвий обмін;缔结〜укласти угоду.
协会 xiehui суспільство;(联合会）спілка; об'єднання; асоціація; товариство.作家〜 спілка письменнників;农民〜селіїська спілка;体育〜спортивне товариство;对夕卜友 好〜товариство дружнього зв'язку з закордоном;科学工作者〜асоціація (спілка) науковців;科学知识普及〜товариство пошіірення наукових знань.
协理 хібІЇ 1)(协助办理）працювати (бути) помічником; сприяти кому-чому (сприяння). 2)(旧时指协经理主持业务的人） віце-директор; помічник директора (керуючого).
协力 xieli спільні зусилля.
协商 xieshang узгоджувати що; домовлятися з ким; переговбри мн.; радити (нарада),对条 件进行〜домовлятися про умови; вести переговбри щодо умов;与对方〜细节 домовлятися (радитися) з іншою стороною про подробиці (про деталі);民主〜демокра- тична консультація;〜一致的原贝ij принцип вироблення єдиних поглядів шляхом консультацій;中国人民政治〜会议Нарбдна політична консультативна рада Китаю;我们 已经都〜好了 ми вже домовилися про все (погодили все);关于这一点我们以后_〜про це ми будемо домовлятися згодом;谈判开$台 的时间正在〜中нині узгоджується дата початку переговорів.
协调 xietiao узгодженість; скоординованість; відповідність.〜一致 повна узгодженість (скоординованість);工作完全〜пбвна злагодженість у роботі;使各方面行动〜 координувати (узгодити) дії сторін; ZL作得 很 ~ домогтися повної узгодженості (скоординованості) в роботі;使互相〜 привести у відповідність що з чим;批除工作 中的不〜现象 усунути різнобій (неузгодженість) в роботі.
协同 xietong спільно; заоднб; узгоджено.〜行动 спільні (узгоджені) дії; взаємодія; ДІЯТИ спільно (спільно, узгоджено, заоднб);〜做战 взаємодія (взаємодіяти) в бою; комбіновані дії військ; координувати свої дії в боях;使4亍 动〜一致 координувати дії;与…〜一致 тісно співробітничати з ким.
协议хібуі 1)—协商.2)(协商后的一致意见） угода; домовленість.共同的〜загальна домовленість;达成〜досяглі (домогтися) домовленості; дійти згоди; домовитися; домовитися з ким;条约草案已达成〜проект договору вже погоджений.
协议书 xiSyishii угода.
协约国 xi6yu6gu6 <政，史> Антанта.
协助 xiezhu сприяти кому-чому (сприяння); сприяти кому-чому.在人民群众的〜下при сприянні народних мас;〜完成і十戈її сприяти
виконанню плану;积极〜地方工作 надавати активну допомогу в роботі на місцях;请予以 〜прош夕 посприяти;希望你〜чекаю від вас сприяння; сподіваюся (розраховую) на ваше сприяння.
协奏曲 xi6z6uqti <音> концбрт.钢琴〜концбрт для фортепіано з оркестром (у супроводі оркестру); концерт для фортепіано з оркестровим акомпанементом;
фортепіанний концерт.
协作 xiezuo співробітництво (співробітничати). 生产〜співробітничати у виробництві;互相〜 взаємодіяти;〜之风 стиль взаємодії;高度的 共产义〜精神 дух високого комуністичного співробітництва;同意和大家〜погбдитися співробітничати (на співробітництво) з усіма.
xiezuozhe співвиконавець.
叶ХІ&
叶 xie бути в гармонії; гармоніювати.
絜说.
絜 хю 1) міряти; вимірювати; 2) впорядковувати.
緊令 xieling закбни і накази.
絜知 xifehT передбачати.
娃х记.
ШШ хіесаі рибна страва. хіб.
撷 xie збирати, підбирати.
總 xie.
趣 xie згода, гармонія.
裸 xie.
擷 xie брати в поділ.
^15 хі&
邪 xie 1)(不正当）непорядний (непорядність); безчесний (безчесність); злий (зло).改〜归正 виправитися і стати на праведний шлях. 2) (不正常）ненормальний (ненормальність); неправильний (неправильність);〜不胜 ІЕ зло [нікбли не перембже добро].
邪道 xiedao помилкбвий (безчесний) шлях.
邪恶 хіе'е зловорожий (зловорожість); злий (зло).〜4亍为 злобливі дії; злі вчинки.
邪教 xiejiao єресь ж.; єретичне навчання.
邪教徒 xiejiaotu єретик; єретичка.
邪路хібій—邪道.
邪魔 xiemo злий (нечистий) дух; нечиста сила прост.,〜夕卜道 єресь ж.у застар.
邪念 xienian брудні (мерзенні) думки; підступні помисли (задуми).
邪气 xieqi шкідлива (злоблива) пошесть; шкідливі настрої; порочний дух; негативні явища.〜下降 шкідлива пошесть (шкідливі настрої відступають) минає; Л # 〜 покінчити зі шкідливою пошестю (настроєм); ліквідувати нездоровий дух (негативні івища);资本主义的〜打下去，社 会主义的正气来 шкідливу пошесть капіталізму було придушено, здорбвий дух соціалізму взяв гору.
邪说 xieshuo єресь ж.; шкідлива точка зору.
牙|5胃 xiesui мара.


887
邪行 xiexmg непорядність; непорядний вчинок.
胁хі么
胁 хіб〈解〉бік.两〜обіідва боки; боки мн.
胁持 xiechi примусити кого-що (примус).
胁从 xiecong підкоритися під погрозами.〜不问 злочини, зроблені під примусом, не переслідувати;〜分子 мимовільний (змушений) співучасник.
胁肩谄笑 xiejianchanxiao з улесливою посмішкою на обличчі; запобігливий вигляд; підлещуватися перед ким; розсипатися (вертітися) дрібним бісом перед ким.
胁迫 хіерб спонукати (змусити) кого погрозами (під погрозою); погрожувати (погроза).用武 力〜погрбжувати зброєю (збройною силою).
胁强 х记qidng <理> напруга.
挟
xie.
挟 xie нести (тримати) кого-що під пахвою.胳 脾下〜着一本书 нести (тримати) книгу під пахвою.
挟持 xidchi 1)(从两旁抓住）схопити (тримати) кого [за руки] із двох сторін. 2)(用威力强迫） примусити кого-що (примус). 一
挟嫌 хіехіап <书> затаїти образу (злість, ненависть, ворожість); відчувати ворожнечу. 报复 мстити кому за образи; зводити особисті рахунки;〜і巫告 зробити брехливий донос (звести безпідставне обвинувачення) на кого зі злості (через вороже ставлення).
挟制 xiezhi примусити кого (примус); спонукати кого (спонука); змусити кого; прибрати кого до рук.
谐Хі
:іе.
谐 ХІ6 (商量好)домовитися;(办妥）улйгодити; налагодити.诸事已〜про все вже домовлено; все вже улагоджено (налагоджено);事〜之 后， 就可动身 як справа улагодиться (налагодиться), відразу можна буде їхати.
谐波 хіеЬб〈理〉гармонічна хвиля; гармоніка.
в 和 xiehe гармонія (гармонічний, гармонійний); мелодійність (мелодійний); милозвучність (милозвучний); згодний.歌 声不〜дисгармбнія (різноголосся) у співі;乐 队奏得不〜в оркестрі немає гармонії;〜地结 合在一起 гармонічно сполучатися; гармонійне сполучення.
谐频 хюріп〈无线>、гармонічна частота.
谐声 xi6sheng〈语〉фонограми мн.
谐谑 xiexue жартівливий гумор; з гумором і жартами.
谐谑曲 хібсі^й <音>0^)1^0.
谐音 хюуТп молозвучність.
谐振 xiezhen〈无线> резонанс.
谐振器 xiezhenqi〈无线〉резонатор.
斜хі&
斜 xie косий (косити); косо; навскіс; навскоси розм.〜若身子坐在桌旁ббком сидіти біля столу;〜胃 € 〒 боком обпертися на поручень;〜着往东南走 йти навскоси на південний схід; Ш--ШТ Ш 一 目艮 він скоса глянув на мене; він покосився на мене;小姑 娘的—只眼是〜的У дівчинки одне очко
косить; дівчинка косить (коса) на одне око.
斜边 хібЬі如 <数> гіпотенуза.
斜长石 xiechangshi〈矿〉плагіокла; анортоз.
斜度 xiddCi нахил.
余年对Ш xieduimian навскоси рот.; навскіс.房 子在由Р局的〜будгінок знаходится навскоси від пошти;她住在〜вона живе навскоси через вулицю (через коридбр).
斜杆 xidg5n <建> розкіс. 斜高 xiSgao <数> апофбма.
斜交层理 xi6ji§oc6nglT <地质> діагональне розшаровуватися(розшаровуваність).
斜角 хі句Чйо <数> кут косий.
斜井 xiejing похила шихта; похилий стбвбур.
斜率 хібій <数> кутовій коефіціє нт.
斜面 xiemian〈理〉похила площина (поверхня); схил; спадистість.
斜坡 хіеро ухил; укіс; схил; спуск. 斜坡道 xi6p6dSo <技> пандус.
斜射хі彳shS 1)(不垂直地照射）пйдає косо промінь.〜的日光 косі промені сонця. 2)〈军〉 косоприцільний вогонь.
斜视 xieshi 1)〈医〉косоокість; страбізм; косий. 2)(斜着目艮看）коситися; скоса дивитися на кого-що.
斜体字 xietTzi курсив; похилий шрифт.
斜纹xiSwSn 1)(斜的纹路）саржй.〜组织 саржеве (каперне) переплетення. 2) ~►斜•纹 布.双面〜рівностороння саржа.
斜纹布 xiewenbu саржа; капер; каперна тканина.双面〜рівносторбння саржа;单面〜 однобока (нерівностороння) саржа.
斜线 хібхійп <数> похила лінія.
斜眼xiSySn 1)—斜视1). 2)(患斜视的人）косе око,косоокий;косоока.
МШ xieyang призахідне сонце; сонце на заході. 秋天的〜косі промені осіннього сонця.
偕
偕老 xielao разом жити до старості.白头〜 щасливо дожити до глибокої старості.
偕同 xietong разом з ким; у супроводі кого.
偕行 xiexing спільно (разом) з ким поїхати; спільна поїздка.
颉
xie.
吉页顽 xiehang <书> однаковий за рівнем.与...相 〜стояти на одному рівні з килі.
.іе.
携 хіб 携带.〜家带口 із усіма чадами і домочадцями;〜着[разом з] усією родиною.
携带 xiedai нести із собою що; мати при собі що; з ким-чші.未曾〜现款 не мати при собі готівки;行李太笨重，〜着不方便багЗж дуже громіздкий, і його незручно везти (возити) із собою.
携手 xi6sh6u 1)(手拉手）рука до руки; під руку з ким; узятися за руки.〜同行 йти під руку; йти рука в руку. 2)(合作）рука до руки.〜并 行 йти вперед рука в руку.
十
粧хі么
鞋 xie взуття ж.便〜домашні туфлі;女〜жіноче
взуття; жіночі туфлі (черевики);高І?艮〜 туфлі на високих підборах;皮〜 черевики мн.;凉〜сандалії мн.\ 才|ї 〜 туфлі з тканини;布底〜туфлі на підошві з тканини;草〜сол6м，яні сандалії; fS〜 ватяні туфлі;跑〜бігове взуття;塑料〜 пластмасове взуття.
鞋拔子 xieba-zi ріжок.
鞋帮xiSbang 1)(鞋的鞋底以外部分）верх взуття;(长简鞋帮)тхаліва. 2)(鞋的两侧面） бічні частини верху [взуття].
鞋带 xiedai шнурки для черевиків.
鞋底 xiedi підошва.〜用皮 шкіра для підошви.
鞋垫 xiedian устілка.
鞋钉 xiedlng підбивний цвях.
鞋跟xidgen (鞋底的最后部分）каблук, підбір; (鞋帮的最后部分)задник; задок.
鞋粉 xiefen порошок для туфель.
鞋匠 xie.jiang швець.
鞋脸 xieliSn носки взуття; передки мн.
鞋面 xiemian верх взуття.
鞋铺 хіерй взуттєвий магазин.
鞋暄子xi6xu》nzi колодка.把鞋子楦上〜 надягти черевики на колодки.
鞋样 xieyang викрійка туфель.
鞋油 xieyou гуталін; крем для взуття;(黑鞋油） вакса.
鞋掌 xiezhSng підметка.打〜підбити підметку.
鞋子 xiezi 鞋•穿〜надягти черевики (туфлі); узутися;给孩子穿〜уз^ти дитину.
ХІ6.
хіесао <Й> валеріана лікарська; маун
хіе另见хі色.
写 хіб 1)(书写）писйти що (писання).〜草字 писати скорописом;手〜的一份畐1J 本 рукописний (писаний) екземпляр копії; ЖШ 〜переписати що; написати що по-новому (наново);〜不题词зробгіти напис;把一张纸〜 满 了 списйти весь лист;他还没〜完 він ще не написав (не скінчив писати);〜上,免得忘记 了 запшші，щоб не забути;笔尖旧了，所以不 好〜перб старе і тому погано пише;他会念， 但不会〜він читає, але не пише;这个字是怎 么个〜法？ як пишеться слово? 2)—写作 1).〜 诗 писати (складати) вірші;〜小说 писати (складати) повість;〜日记 вести (писати) щоденник; ~ f言 писати лист;〜f言通知 повідомити листом;报告尚未〜成 доповідь ще не написана (не складена). 3) зображувати що (зображення), ~ опис (зображення) природи.
写本 xieben рукопис ж.; рукописний екземпляр.
写错 xiecuo написати неправильно; написати з помилками.
写生 xiesheng < 艺 > писати (малювати) з натури.〜画家 живописець.
写生画 xidsh6nghu& <艺> жиивсіпис ж.
写实 xieshi реалістичний опис (зображення); писати що реалістично.
写实派 xi6shipai〈文〉реалістичний напрямок.


888
写实主义 xieshizhiiyi реалізм.
写意 xieyi <艺> "вільний стиль" у китайському живописі, у якому ідейний зміст превалює над формальною подібністю.
写照 xiezhao зображення; картина; портрет (用 于指人的场合）.旧社会的〜（г&рне зображення) старого суспільства.
写真 xi6zh6n 1)(画人像）писати портрет. 2)(画 的人像）портрет. 3)(如实描绘）тбчне (реалістичне) зображення; точна (реалістична) картина.
写Й实论 xi6zh6nshilCin <文> фотографЬм.
写字台 xiezitai письмовий стіл.
写作 xiezuo 1)(写文章）писати що (писання, письменство розм.); складати що (твір). 2) (文学创作）твбрчість (діяти що).〜士■法 творчий метод;〜技巧 майстерність письменнника.
rflt xie 另见 хиб.
ifiL xie < 口 > кров ж.吐〜харкати кров'ю; кровохаркання.
хіе 另见 хіб.
写 хіе розпрягати; відв’язувати; звільнювати.
烛
烛 хіе свічка, що догоряє; недогарок.
Ш хіе
хіе 1) заздрити; 2) знищувати.
хіб
迦 хіе випадкбво зустрітися.
迦遁 xiehou несподівано зустріти; випадкова зустріч.
аггі
Щхіе
Ш хіе 1) мотузка; 2) зв’язувати.
契А
契 хіе Сс (в іменах людей).
渫说.
Ж хіе 1) чистити; 2) розсипати, розкидати; 3) виливати, проливати.
Ж雨 хіеуй поливати дощем. ,
Ш хіе.
赦 хіе стискати (зціплювати) зуби.
蝶 хід.
Ш хіе 1) триматися несерйозно (легковажно); 2) зневажати.
媒賴 xiedu 1) зневажати; 2) загравати, фамільярничати.
媒t曼 xieman зневажливо звертатися, зневажати.
媒狎 хіехіа зневажати. ,
解 хіб.
角牟 хіе 1) державна установа; 2) краб.
解垢 xiegou < філос. ) софізм, парадокс; гра словами.
解后 xiehou 1) випадковий, несподіваний; 2) непродуманий, натягнутий.
解盐 хіеуап сіль з Сє {видобувається в повіті Сєсянь пров. Шаньсі).
解豸 xiezhi олень-єдиноріг {символ правосуддя).
角罕豸冠 xiezhiguan головний убір судді (з зображенням оленя-єдинорога).
樹ХІ&
榭 хіе 1) намет; 2) зал (храм) без внутрішніх перегородок.
榻хі匕
榍 хіе поріг.
榍石 xieshi〈化〉титаніт, кремнієтитановий кальцій.
線 хіе.
‘媒 хіе повідець; мотузка.
懈 хіб.
澥 хіе затока, бухта, хіб.
Ш хіе водяний горіх, хіе.
Ш хіе гірська долина; тіснина.
懈谷 xiegu гірська долина.
懈хі匕
懈豸 xGzhi (казкбвий) олень-єдиноріг {символ правосуддя).
變хі匕
變 хіе гармонійний; у злагоді.
變和（调）xiehe (tiao) узгоджувати; приводити в гармонію.
變理 хіеІТ налагоджувати; впорядковувати.
變變 хіехіе послідовно, поступбво, помалу.
ЩЖ хіеуби слухняний, покірний; м'який.
躞说.
Щ хіе стрижень валика.
踐踐 хіехіе йти маленькими кроками.
泻说.
Щ хіе 1)(很快地流）стрімко текти.—〜千里 стрімко несеться бурхлива ріка. 2) пронос.
湾肚 xiSdCi 写2).病人〜хвброго слабить; у
хвброго пронос.
渴根 xiegen〈植〉переступень ч.
湾湖 xiShii〈地质〉лагуна.
泻剂х间і—泻药.
写盐 хіеуап〈化> англійська (гірка, іпсомська) сіль; ІПСОМ1Т.
ШШ хіеуао <Ш> проносне; пургатив.
泄 хіб.
泄底 xiedT видати секрет; видати себе; розголосити всю таємницю.
泄愤 xiefen вилити гнів (жовч) на кого\ зірвати злість (злість, зло) на кому-чому;(迁怒） зігнати злість (досаду, образу) на кому; зірвати серце на кому-чому.泄私愤 зводити особисті рахунки; займатися зведенням особистих рахунків.
泄恨xiShSn —泄愤.
泄劲xiejin —泄气.
ШЛ xieli <І> знижувальний трансформатор.
泄漏 xielou розголосити що (розголошення); видати що (видача);(无意说出）виляпати гцо, прост.; проговоритися; просочитися розм.〜 ISI 家机密 розголошення державної таємниці; 别跟他说,他会〜出去的не говоріть йому, він може проговоритися (проговоритися, усе
виляпати розм.).
泄露ХІНй—泄漏.
泄密 xiemi розголосити (видати) таємницю (секрет).
泄气 xieqi 1)(丧失干劲）зневіритися (зневіра, сумовитий);〜松劲 падати духом; похнюпити носа, падати духом;象泄了 气的 ——ff як проколотий міхур;另lj〜！ не сумуй! не кисни! не падай духом! ніс не вішай!在困难面前他并不〜він не падав духом перед труднощами; труднощі не збивали його з пантелику. 2)你——天五十里 路都走不到，太〜了 у тебе кишка тонка, за весь день навіть не пройшбв 50 чи.
泄水 xieshui скидання води.
УІтКіІ xieshuldao скидання.
泄水孑L xieshuikong водовипуск.
泄殖腔 xiSzhiqiSng <动> клойка.
卸
хіе.
卸хіб 1)(从运输工具上卸下）вивантажити що (вивантаження); звантажити що (звантажування);(从牲口上卸下） розв'ючити кого.〜火车 розвантажити вагон; розвантаження вагона;把货物〜下来 вивантажити (звантажити) товари; зняти в’їбки з верблюда;她仿佛〜了 一肩重担似的 ІЙ 了 ——口 1 вона глибоко зітхнула, начебто в неї гора з пліч звалилася. 2)(把）зняти що з чого (зняття); розібрати що (розбирання); розняти що. спец, розбирання апарата;把车 床的一个零件〜下来зняти деталь з верстата, xieche розвантажити що (розвантаження'
卸车线 xi6ch5xi&n <铁路> вивантажний шлях
卸货 xiehuo вивантажити [товари]; виван таження [товарів]; вивантажити товар. 话儿 розвантажувальні роббти;〜车站 розвантажувальна станція;自动〜裝置 саморозвантажувальний пристрій.
卸货 И& xiehuochuan розвантажувальне судно.
卸货机 xiehuojl навантажувач.
卸肩 xiejian скласти обов'язки (відповідальність).
隹Р 料工 xieliaogong звальщик.
卸料器 xidiAoqi <冶> скидйч.
隹Р煤机 xiemeijl розвантажувач вугілля.
Si 任 хіегеп зняти із себе службові обов'язки; вийти у відставку.
S1 责 xieze зняти із себе відповідальність;(把责 任推给别人）ізвалгіти на інших відповідальність (провину).
隹口妆 xiezhuang зняти убрання і прикраси.
卸装 xiezhuang зняти грим (розгримуватися) і переодягтися.
屑хі、
屑 хіб (创屑）стружки мн.;(粉末）пил ж.木~ деревні ошурки (стружки);铁〜залізні ошурки (стружки);煤〜вугільний пил.
хіб.
械 хіе зброя.缴〜роззбрбїти кого-що.
械斗 xiedou сутичка (загальна бійка) з використанням зброї; різанина розм.


889
亵
xie.
亵续 xiedu профанація (профанувати що) книжк.; блюзнірство (блюзнірський).对艺 术的〜профанація мистецтва;〜神圣 блюзнірство над усім святим.
谢
xie.
谢 хіб 1)(感谢)дякувати кому-чому (подяка).不 值一〜не варте [подяки];用不着〜немає за що [дякувати]. 2)(闕谢）перецвісти.
谢病 xiebing〈书 > під приводом хвороби.
谢忱 xiSchSn вдячність; [щира] подяка.表示〜 висловити вдячність (щиру вдячність); принести свою подяку;以表〜на знак подяки (вдячності).
谢词 хібсі слово вдячності.
谢电 xiSdmn телеграма з подякою.
谢涵 хі会han лист із подякою.
谢绝 xiejue [чемно] відмовитися від чого, з неознач. увічлива (делікатна) відмова;〜参观 відвідування чого стороннім забороняється!
谢礼 хіМї подарунок [на знак вдячності].送〜 зробити (піднести) подарунок на знак вдячності. 一
谢幕 xiemu виходити на виклики [глядачів]; розкланюватися перед публікою.演员〜四五 次 [після виступу] глядачі викликали артистів чотири-п'ять разів.
谢世 xieshi <书> піти (переселитися) у кращий світ; померти; скін.
谢天谢地 xi6ti5nxiMi слава богу.
谢帖 хі&іб картка з подякою.
谢谢 хіе-хіе спасибі; дякую.〜你 спасибі вам; дякую вам;〜你的报助 спасгібі (дякую) за вашу допомогу (за вашу послугу);〜你的好 意 спасибі за ваше добре ставлення; спасибі на доброму слові;他连〜都没有说 він навіть спасибі не сказав;〜你，我可不干这件事 дякую покірно, я на такі речі не піду.
谢意 хібуі подяка; вдячність.以表〜на знак подяки (вдячності).
谢罪 xiezui принести вибачення; просити вибачення в кого, перепросити кого.
懈х浥
懈 хК недбайливий (недбайливість).不〜的努 力безперервні зусилля;进行不〜的斗争не послабляти зусиль; вести безперервну боротьбу.
懈怠 xiedai недбайливий (недбайливість); недбалий (недбалість); ледачий (лінуватися з неознач.).毫不〜地НІ 作 працювати не покладаючи рук; 工作上绝不能〜 недбайливість і лінощі у роботі абсолютно неприпустимі.
藤хі、
Ш хіе <植> цибуля китайська.
邂х记.
邂遁 xiehou〈书〉несподівано зустріти кого; випадково зустрітися; несподівана (випадкбва) зустріч.
蟹хі、
Ш хіе краб. /лі~ самець краба; самка краба; краб-самець;
蟹粉 xiefen <方> крабова ікра і м!ясо; ікра і м'ясо краба.出〜вийняти (узяти) ікру і м'ясо з краба;太少〜смажені ікра і м'ясо краба.
Мїї xiehuang крабова ікра; жовток краба.
蟹靑 xieqlng сірувато-зелений.
;Ll、xln.
心xln 1)—心脏1). 2)(指思想，感情）серце; душа; совість ж. серце не камінь;〜
存烧幸 сподіватися на щасливий збіг обставин;于〜不安 совість мучить; совість не знає спокою. 3)(中间）центр; середина;在 江〜у середині (на середині) ріки;在湖〜у центрі (у середині, на середині) озера.
>已、爱 хіп'аі улюблений (коханий).〜的人 кохана [людина]; коханий;〜的女 уліоблена дочка; 〜的书 улюблена книга.
;已、安理得 xlnanlide зі спокійною душею; з усвідомленням виконаного обов'язку; з почуттям морального задоволення; вважати, що так і повинно бути; вважати нормальним.
心包 xlnbao <解> перикард; навколосерцева сумка; серцева сорбчка.
xlnbaoyan перикардит.
心病 xlnbing 1) душевний (серцевий) біль (туга). 2) хворе місце; сердечна таємниця.说 至(J 〜上 торкнутися вразливого місця
(сердечної таємниці).
心博хїпЬб биття серця,〜过缓 < 医> брадікардія;〜过速 < 医 > тахікардія; тахірітмія.
;已、不在焉 xlnbuzaiyan неуважний (неуважність); з пбвною байдужністю; без будь-якої уваги й інтересу; з відстороненим виглядом
(виразом обличчя).〜的目光 відсутній погляд.
xlnchang 1) (Й^') душа; серце.好〜дббра душа; добре (золоте) серце; добросердя;坏〜 брудна (ница) душа; II〜чорна душа; 2)(指 受感动Йї难易）серце. 3)(兴趣)настрій,没有 〜去看戏 немає настрою (немає бажання) йти в театр.
'已、潮 xlnchao сильні душевні хвилювання.
尤、慈面软 xlncimianruan душевна м'якість і доброта; добра і м'яка натура; жалісливий (жалісливість).
;已、得 xlnde досягнення мн.; плоди мн.读书〜 плоди читання;参观展览会〜враження від [відвідування] виставка;你在政治学习上有 什么〜？ що корисного ви взяли з політнавчаїшя? яких успіхів ви досягли у політнавчанні?
心地 xlndi душа; серце.〜坦白 відкрита душа; відкрите серце;〜单纯 проста душа; простодушний; простота душі;〜兽良 добра душа; добре серце;〜开朗 оптимістичний характер; оптимістичний настрій;〜纯正 праведна душа.
>Січ 电图 xlndiantu〈医〉електрокардіограма.
心动图 xTnd6ngt\i <医> кардіограма.
4、毒手辣 xfndiish6ula жорстокосердий (жорстокий) і нещадний; твердий (нещадний), і рук含 не здригнеться.
心耳 хїп'бг <解> [серцбве] вушко.
心烦 xln fan нервувати; роздратуватися
(роздратування).为小事〜нервувати (дратуватися) через дрібниці;这事真叫人〜 мене ця справа прбсто нервує (дратує).
^ 房 xlnfang 〈解〉передсердя.左〜ліве передсердя;右〜праве передсердя.
^ 月艮 口 月艮 xlnfukoufu повірити кому-чому (погодитися з ким-чим) не тільки на словах, але й у душі; остатбчно переконатися в чому (визнати що); цілкбм повірити кому-чому (погодитися з ким-чим).
心浮 xlnfu поверховий (поверховість); легковажний (легковажність).〜的人 поверхова (легковажна) людина;办事〜 поверхово (легковажно) ставитися до роббти; ковзати по поверхні (по верхах).
心腹 хйійі 1)(亲信的人）віддана (близька) людина; наближений; присні розлі.看作自己 的〜вважати кого своєю відданою людиною. 2)(藏在七、里的）задушевний (задушевність). 〜话 задушевна розмбва; щирі слова;说〜话 вести задушевну розмову; по душах (по душі) поговорити (розговоритися); відкрити душу;〜事 секрет; таємна справа.
心腹之患 xlnfuzhThuan смертельна (прихована) небезпека; внутрішній ворог.
甘情愿 xlnganqingyuan готовий усією душею; зі своєї доброї волі; по своє му охоті; охоче.为人民吃苦受累，〜для народу ми готові на будь-які втрати.
心肝 xTng5n 1)(良心）совість ж.; серце.没有〜 的人 безсовісна (безсердечна) людина;要是 W——якщо є хоч крапля сбвісті; немає ні краплі сбвісті;你真没有〜у тебе немає серця (немає сбвісті). 2)(称最心爱的 人)серце (зблотко, золотце) [ти] моє; серденько [моє]; голубчику [мій],我的〜宝见 儿 серце, зблотко ти моє .
4、高气傲 xlngaoqiao гордий і зарозумілий; багато гордості і зарозумілості.
Г" # № xlnguangtipan роздобріти від привільного життя.
^ Ш xlnhen жорстокосердість (жорстокосердий, жорстбкий книжк., застар.)\ жорстбкий (жорстокість); злостивий (злостивість).
心花怒放 xlnhuanufang душа радіє; зраділа душа; зраділо серце; душа розцвіла [з радості]; серце розцвіло [від радості]; розцвісти серцем (душею, радістю).
心怀 xlnhuai (心中存有)відчувати що; таїти що в душі.〜刁<满 таїти в душі невдоволення;〜 И!测 замишляти [за спиною] злі підступи; плекати таємні задуми; тримати камінь за пазухою на кого, проти кого.
心怀xlnhuai ~►心愿2).，3).;心情.
^ Ш xlnhuang хвилюватися (хвилювання); ніяковіти (зніяковілість).初次上台讲话，不 免有点〜коли вперше виступаєш перед публікою, то мимоволі станеш хвилюватися (ніяковіти).
;已、慌意乱 xlnhuangyiluan тривожно на душі; на душі сильна тривога і повне сум'яття; бути в повному сум'ятті; бути в пбвній розгубленості; прийти в повне сум'яття; охоплений панікою; не в собі.
Ж Ш ЙЙ xlnhulyilan впасти в прострацію; перебувати в прострації; повна апатія; почувати повну апатію до усього; остатбчно


890
розкиснути розм.
>已、火 xlnhuo роздратування; обурення; гнів; лють; викликати роздратування (обурення, гнів, лють).
心机 xlnjl: вишукувати усілякі способи; докласти всіх зусиль (старань); вжити всіх заходів.
4、肌 xlnj І <解> міокард; серцевий м'яз.
心肌炎 xfnj了уйп <医> міокардііт.
心迹 xlnjl душа.表明〜показати чистоту своїх намірів; показати свою щирість; розкрити свою душу (своє серце).
;已、急 xlnji хвилюватися (хвилювання); нервувати.〜于事无补 хвилюванням справі не допоможеш; нервувати даремно; нервувати ні до чого 另її〜，t曼t曼来 не нервуй (не хвилюйся), а роби спокійно; не будь нетерплячим, не поспішай (не квапся).
心计 xlnji тонкий розрахунок; намір.工于~ відрізнятися тонким розрахунком;用〜діяти з розрахунком;你那点儿〜是瞒不住人的 своїх жалюгідних намірів ти від людей не сховаєш.
七、悸 xlnji 1)〈医〉серцебиття; пальпітація спец. 2) <书> (心里害怕）почуття страху.今人〜 викликати (уселити) почуття страху.
心、焦 xlnjiao нервувати; хвилюватися (хвилювання). 你另ij〜ти не нервуй (не хвилюйся).
心绞痛 xlnjiaotong 〈医〉стенокардія; стенокардійний біль; грудна жаба.
心、惊月旦战 xlnjlngdanzhan тремтіти від жаху; тремтіти від страху; пробирало кого нервове тремтіння; із тривогою і страхом.
心惊肉跳 xlnjlngroutiao бути в страшній тривозі; у страху не знаходити собі місця; серце завмерло від жаху; пробирало кого нервове тремтіння; піджилки трясуться в кого; кого кинуло в жар і трепет; серце тривожно забилося.
心、静 xlnjing спокійно; тихо на душі.
心境xlnjing心情.着几天他〜不大好усі ці дні він був не в дусі (він був у поганому настрої); усі ці дні настрій у нього був поганий.
心坎 xTnkSn 1)(心口）сбрце. 2)(内心深处)душа; серце.他的话打中了我的〜йогб слова глибоко запали мені в душу (у серце); його слова лягли мені на душу.
4、口 хТпкби серце; підкладка; під ложечкою.〜 Ш болить (ссе, щемить) під ложечкою.
4、口如—xlnkouruyl що на розумі (на серці), те і на язиці; слова не розхбдяться з ділом.
旷卞中 1ft xlnkuangshenyi бути (почувати себе) у прекрасному стані духу (настрої).
心亏 xlnkul відчувати свою неправоту; усвідбмлювати свою провину.
心劳曰拙 xlnlaorizhuo підступ (злостиві, наміри) приведуть тільки до зворотних результатів; капостити (шкодити, фальшивити) буде (стає, стало) чим далі, тим важче; усі намагання будуть даремними. 反动派毕意是〜的 даремні старання реакціонерів.
心理хТпІЇ〈心〉психіка.健全的〜здорбва психіка;〜特点 психічний склад; психічна особливість;〜活动 психічна діяльність;〜卫 生психогігіє на. 2)(思想感估的表现） психологія. Jl/胃〜дитяча психологія; Ш
психологічна особливість; 〜描写 психологізм; зображення психологічних, душевних переживань;〜疗法 < 医 > психотерапія;这是大多数人的〜це [загальна] психологія більшості людей.
心理学 xlnlixue психологія.神经〜нейро- психологія;老年〜геронтопсихолбгія.
心理学家 xlnlixuejia психолог.
心力 xlnli:费尽〜вичавити із себе останні сили;
вичавити все, на що здатні; прикласти всі
зусилля;〜衰竭 < 医 > занепад серцевої
діяльності.
心力交瘁 xlnlijiaocui смертельно втомитися; втомитися і фізично, і душевно.
心里xln-li 1)(胸膛里）серце.〜发疼серце ниє (болить). 2)(思想里）у душі; у серці; у розумі.记在〜увесь час пам'ятати що; тримати що в пам’яті; твердо запам'ятати що; 〜?恩 про себе думати про що;〜高兴 серце радується; стало радісно на душі (внутрішньо);〜难过[у душі] мучитися; защеміло в грудях; защеміло серце;〜有病 сбвість не чиста;〜暗笑 посміюватися в душі; 他〜一算він прикинув в умі;你〜在想什么？ що в тебе на умі?〜承任认着个青年说得对у душі він відчув правоту слів цього юнака.
心、里话 xln-lihua слова, затаєні в серці; те, що на умі.说出了我们的〜віісловити наші думи (слова, затаєні в наших серцях); сказати те, що в нас на умі.
xln lian хїп серця б'ються в унісон.
之间〜серця кадрових працівників і [серця] народних мас б'ються в унісон;我们中国工 人阶级同全世界工人阶级〜серці китайських робітників б'ються разом із серцями робітників усього світу.
心灵1 xlnling (头脑）серце; душа.在〜深处у глибині душі;劳动热潮激>着广$群众的〜 трудовий ентузіазм охопив серця широких мас;这在她р〜上刻下了#以磨灭的印象це залишило в її душі незабутнє враження; це на неї справило незабутнє враження.
心灵2 xTnling ―心灵学.〜医术парамедицина;〜 诊断 парадіагностика.
心灵3 xlnling (心思灵敏）кмітливий (кмітливість); тямущий (тямущість) розм.〜的 <J、 孩 кмітлива (тямуща) дитина;〜手巧 світла голова і золоті руки;做这种工作要〜手巧для такої роботи потрібні кмітливість і майстерність;这人〜得很 у цієї людини світла (ясна) голова.
心灵学 xlnlingxue парапсихологія.
>С*、灵学家 xlnHngxuejia парапсихолог.
领 xlnling дуже вдячний, але все-таки дозвбльте мені відмбвитися.
心领神会 xlnlmgshenhui осягти (схопити) зміст (думка, сутність, суть); прекрасно зрозуміти; зрозуміти й осягнути щирий зміст і дух слів.
心路 xlnlu розумові здібності; розум. ~宽广的 人 людина великих розумових здібностей (великого розуму).
心乱如麻xTnluannima кішки шкребуть на душі (на серці) у кого; моторошно на душі; думки плуталися в голові; серце було в сум'ятті.
'її、Ш 意足 xlnmanyizu почуття повного задоволення; відчути повне задоволення; надзвичайно задоволений; цілкбм вдоволений.
>已、明目艮亮 xlnmingyanliang мати ясне уявлення; усвідомлювати що; ясний розум і зіркі очі; розум стає ясним, а пбгляд - проникливим. 在阶级斗争中〜завждіі бути зірким (проникливим) у класовій боротьбі;通过学 习，我们个个〜завдяїоі навчанню в кожного з нас на серці стало світліше，а погляд став проникливішим.
心目хїптй 1)(观赏的心情）душа.以娱〜щоб душа насолодилася. 2)(指记忆）пам'ять ж. 犹在〜ще свіже в пам'яті; ще стоїть в очах (у думках). 3)(对人或事物的想法和看法）у душі; у думках; в очах.不放在〜中 ні в що не ставити (не вважати); ні за що не вважати; ні в гріш не ставити;〜中没有另ij 人 у душі ні в що не ставити людей; не думати про інших; не рахуватися з іншими;在他的〜中这是微 不足道的в його очах це ніщо;我〜中还没有 相宜的人 у мене немає на увазі придатної для цього людини;在他的〜中只有党和人民 的利益 у його думках тільки інтереси партії і народу.
心内膜 хТппбітб〈解〉ендокард; ендокардій. 心内膜炎 xTnn6im6ydn <医> ендокардит, хїпрі <|1> плодолистик.
4、平气和 xlnpingqihe тихо і мирно; спокійно і з витримкою; у спокійному стані духу; з повним спокоєм; умиротворення; умиротворений стан; виявляти велику стриманість і миролюбство.
心窍xTnqik:马克思:主义的理论打开了他们的 〜тебрія марксизму дала їм ключ до вирішення питання.
;已、Ш xlnqing настрій; переживання мн.; почуття; стан духу; душевний стан.兴奋的〜 піднесений (захоплений) настрій;声痛的〜 сумні переживання;怀着激动的〜у хвилюванні; у зворушенні;怀着高兴的〜з почуттям радості; з радістю;表达自己的〜 висловити свої почуття;〜愉快 гарний (веселий, райдужний) стан душі; у веселому (мажорному) настрої; у душі;〜舒畅[стіпо] легко і радісно на душі; [прийти в] радісний стан душі;个人〜舒畅 особиста невимушеність; ШЖ похмурий (мінорний) настрій; з важким серцем (почуттям); з тягарем на душі; лягти свинцем на серце (на душу),〜不佳 поганий настрій; бути не в настрої; не в дусі; бути не у своїй тарілці; устати з лівої (не з тієї) ноги;无此〜душа (серце) до цього не лежить; не до цього;我没
# 	〜二у мене немає ніякого настрою (бажання) це робити; мені збвсім не до цього; 他的〜很使我担心йбгб душевний стан викликає в мене сильне занепокбєння.
心曲 xTnqti 1)(内心）душа. 5L 我〜порошити душевний спокій;〜已舌L [було] неспокійно (моторошно) на душі. 2)心事.
心如刀害!I xTnrudaoge як ножем по серцю; ніж гбстрий кому.
^ 软 xlnruan м'якосердя (м'якосердий, м’якосердечність); розчулення (розчулитися).
'已、_h 人 xlnshangren найближча (близька) людина; друг серця; коханий; кохана.有了〜 серце зайняте.
心上 xTn.shang —心电2).放在〜брати [близько] до серця що;压着—块石头 на серці камінь


891
心神 xTnsh^i I)(心思精力）душевні (духовні) сили. 2)(精神状态）душа; серце.〜不定 неспокійно на душі; неспокійно на серці; у душевному сум'ятті; душа (серце) не на місці; турбуватися; хвилюватися;〜恍惚 сум'яття ДУХУ-
心室 xfnshi〈解〉шлуночок серця.左〜лівий шлуночок серця；右〜правий шлуночок серця.
心事 xrnshi задушевні справи; турбота; камінь на душі (на серці).〜重重 багато (маса) турбот; тривожать незліченні (усякі) турббти; сповнений турбот; охоплений турботами; сильно заклопотаний;去了一件 〜звалився камінь із грудей; 了 却—件〜 можна буде покінчити з однією турботою; 他好象有什么〜似的він, здається, чимось заклопотаний; у нього начебто якийсь камінь на душі;想〜的样子[мати] заклопотаний вид;他坐着想 він сидів заклопотаний (заглиблений у важкі думи).
心术 xlnshu душа.〜不正 чорна (темна) душа.
心思 xTn.si І)(念头）对мка ж.; намір.坏〜 погана думка;我们俩的〜完全不同у нас з ним думки збвсім різні;谁知道他是什么〜 хто його знає, про що він думає (які в нього думки в голові, що в нього за наміри, що він там замишляє);同志们猜着了他的〜 товариші розгадали його думки (наміри);我 根本没有这种〜у мене такого й у думках не було. 2)(祌思)：用〜ворушити мізками; ламати гблову над чим;用不着白费〜чогось дарма (даремно, марно) гблову ламати. 3)— 心情.
心酸 xTnsuan щемить у грудях; серце щемить. 一阵〜защеміло в грудях; серце защеміло.
心算 xlnsuan рахувати подумки.
心碎 xTnsui душа (серце) розривається; серце розбите.
心疼 xlnteng уболівати (серцем) за;〜小孙子 уболівати за онученятом; душею (серцем) уболівати за онука.
心田 xTntian серце; душа.他〜今艮好 він людина доброї душі (з доброю душею).
心跳 xlntiao серцебиття; серце б'ється (стукає, тріпоче б'ється).
心头 xTnt6u —心里2).牢记〜міцно (твердо) запам'ятати (пам'ятати) що;〜火起 спалахнути від обурення; розлютуватися.
心土 хТпШ <农> підґрунтя.
心土层 xmtuceng 〈农〉підорний пласт (шар); підгрунтовий пласт.
心外膜 xTnw&im6 <解> епікард.
心外膜炎 xTnwam6ydn епікардит.
心窝儿xTnw6r ―心口.
心无二用 xlnwueryong не можна розпорошуватися; треба з головою поринути (зануритися, піти) у що; треба цілкбм віддатися чому.
心细 хіпхі уважний (уважність); ретельний (ретельність).为人〜людина уважна;作事〜 бути уважним у роботі.
心弦 xlnxian струни серця (душі).触动〜 зачепити (торкнутися) струн серця; @ 入〜 дух (подих) захопило (захоплює);动人〜白勺 що захоплює; зворушливий.
心向往之 xlnxiangwangzhl заздрість бере; прагнути до чого, з неознач. (прагнення); мріяти (мрія); відчувати заздрість.
4、;已、念念 xlnxinniannian засіла кому в гблову думка; міцно сиділа в кого в голові (у розумі) думка; усім серцем (усією душею) прагнути до чого, з неознач.
心心相印 xlnxlnxiangyin серце серцю звістку подає; [жити] душа в душу.
心胸 xTnxi6ng І)(气量）натура.〜狭窄 вузькість натури; нетерпимість;〜开阔 ширбка натура; великодушний. 2)(抱负）висбкі прагнення; ідейний (ідейність).有〜的人 людина з високими прагненнями; ідейна людина.
心虚 хїпхй 1)(怕人知道）сбвість не чиста; совість мучить.〜胆怯 у кого сбвість не чиста, і кого охоплює страх;他〜，所以不敢见人у нього сбвість нечиста (його сбвість мучить), тому він і боїться показуватися. 2)(缺乏自信 七、）непевність (невпевнений).在新的工作面 到胃点〜почувати себе невпевненим на новій роботі.
心绪 xTnxu 心情.〜不宁 неспокійно на душі; неспокійно на серці;〜万端 у голові тісниться безліч самих різних думок;〜很舌L мбторошно на душі; кішки шкребуть на серці.
心血 хїпхиб —心神 1).费尽〜витратити чимало крові;他把毕生〜“给了教育秦业ус丨життя і всі сили він присвятив справі освіти.
心血管病 xlnxueguanbing серцевосудинні захвбрювання.
心血来潮 xlnxuelaichao піддаватися хвилинному настрою; у натхненні; раптово прийшло кому в гблову; раптом осінило кого; сяйнула кого думка; зблисла в кого думка.
心眼儿хїпуапг 1)(内心）душа; серце.从〜里憎 恨敌 Аненавидіти ворогів усім серцем (усіма сшіами душі, усіма фібрами душі);打 〜里高兴рйдіти від душі;她&〜里喜欢儿媳 妇 вона від усієї душі (від усього серця) полюбила невістку;你的话说到我〜里І 了 ти немов мені в душу зирнув. 2)—心地.死〜 вперта людина; осел лайл.;没安好〜з поганим наміром; з поганими думками; зі злим наміром;〜好 з добрим серцем; з доброю душею. 3)(机智）тямовитість; кмітливість.缺个〜не всі вдома в кого; гвинтиків (клепок) не вистачає (бракує) [у голові] у кого,长点〜прост.; будь обачним; 很有〜的人людина собі на умі;他〜真多ну і хитра ж людина; у нього тисячі підступів;弟 兄四个中，就数他有〜з чотирьох братів він найбільш тямущий (кмітливий, спритний, метикбваний). 4)(顾虑）他人倒不错，就是〜 多 людина він непогана, тільки занадто вже недовірлива (підозріливий). 5)(气量)натура. 〜小 вузькість натури;〜窄的人 обмежена людина. 6)(想法）д^мка ж.他跟我一个〜 наші думки збіглися; ми про них тієї ж думки;全厂职工一个〜，一股劲робітниюі та служббвці заводу живуть однією думкою - усі сили віддати загальній справі.||参阅‘‘耍 心眼儿 shua xTnySnr”.
心萍 xlnyang жагуче (нестерпне моє) бажання; непреборна спокуса.〜难搔 почувати жагуче (нестерпне) бажання; почувати непреборну спокусу.
心仪 хіпуі 〈书〉благоговіти (благоговіння) перед ким-чим; схилятися (схилення).〜已久 давно вже схиляюся перед вами; я завжди відчував глибоку повагу до вас; багато про вас чув.
心意хТпуі 1)(意思)думка ж.表达不出自己的〜 не змогти висловити свою думку. 2)(情意） почуття мн.用以表示对同志们的〜і цим висловити свої почуття до товаришів. 3)(愿 望）побажання.合〜до душі; до серця;这不 合我的〜це не відповідає моїм бажанням; це не в моєму дусі; це мені не до душі (не до серця)；按着大家的〜办 робити відповідно до загального побажання.
心音хїпуїп <生理> тон серця.〜描记法 фонокардіографія;〜фонокардіограф.
心音图 хТпуїпй〈医> фонокардіограма.
乂已、硬 xlnying жорстокосердість (жорстокосердий).
心有灵犀一点通 X了n you lingxl yldiSn tong 1)—► 心心相印.2)(彼此心领神会)зрозуміти один одногб серцем і розумом.
心有未甘 xlny6uweigan усі почуття говорили (були, бунтували) проти кого-чого; не могти примиритися з чим; не миритися [у душі] з чим.
心有余而力不足хйі уби уй ег li bu zu —心余力 绌.
心有余淨 xlny6uyuji і після цього страх не залишав кого.
心余力出 xfnyOlichu при всім бажанні не мати можливості (не в змозі, не в силах) зробити що (допомогти кому-чому); і радий би зробити що (допомогти кому-чомуХ та не в силах (та не в змозі); хочеш, та не можеш; бажання багато, та сил обмаль; бажання-то є, але сил немає.
心猿意马 xfnyuanyimS бунтівливість душі; бунтівна душа; бунтівний; бентежний; думки (думи) чиї [у цей час] були далеко; голова зайнята була збвсім іншим.
Щ xlnyuan заповітне (таємне) бажання; заповітне прагнення.人民的〜заповітне прагнення (бажання) народу; $ 了 >[也的〜 здійснилося його заповітне бажання.
心悦诚月艮 xTnyuech芑ngfii щиро визнати кого-що (погбдитися з ким-чим; схилятися перед ким-чим).
心杂音 xmzayln〈生理〉серцевий шум.
心脏xfnzAng 1) <解> сбрце.〜跳动正常биттб серця правильне;〜夕卜科学 кардіохірургія;〜 外科医І кардіохір夕рг;她的〜有毛_ У неї хворе серце. 2)(中心）серце; центр.工业〜 центр промисловості;在敌人的〜里 у самому лігвищі ворога; у самому центрі ворожого розташування;姿本主义的〜地带псер- цевина" капіталізму; у самому центрі домінування капіталізму;北京是我们祖国的 〜Бзйцзгін — с^рце нашої Батьківщини.
ДІ Ш xlnzangbing серцева хвороба; кар- діопатія спец.器质性〜порбк серця;〜病人 сердечник розм.; сердечниця розм.
>11、窄 xlnzhSi немає (не вистачає) широти в характері; вузькість характеру.
xlnzhaobuxuan зрозуміти один одногб без слів; стало зрозуміло (ясно) для кого без жодних слів; мовчазна згода; посмішка авгурів; посміхатися, як авгури.


892
直口快 xlnzhikoukuai прямий і відвертий; нестриманий (швидкий) на язик; що на умі, те на язиці.
心中xTnzh6ng —心里2丨.烈士们永畢活在我们〜 полеглі герої завжди будуть жити в наших серцях;〜暗想 думати про себе;〜不安 неспокійно на душі; на серці не було спокою; 〜无数 не мати (немає) ясного (чіткого) уявлення; не знати (не розуміти), що до чого; почувати себе погано підкованим
(непідготовленим); не усвідомлювати;〜有数 мати повне уявлення (думку); знати, що до чого; собі на умі; усвідомлювати;〜有鬼 совість не чиста;〜郁郁不乐 на серці туга;他 〜不赞成 він у душі проти.
xlnzhou〈机> оправлення (поправлення).
心子 xlnzi центр.
心醉 xlnzui зачаруватися розм. (зачарування); захоплюватися (замилування).为之〜прийтіі в замилування; бути зачарованим
(захопленим);今人〜的 чарівний; чудовий.
辛
хїп.
辛 хїп "синь" {восьмий з 10 циклічних знаків).
辛迪加 xTndijia <经> синдикат.
辛苦 xlnku 1)(身七、劳苦)завзята праця; утомитися (утомлений, утома).辛辛苦苦 не шкодуючи сил; у поті чола;辛辛苦苦地干活 трудитися в поті чола; трудитися, не шкодуючи сил;〜你了 спасгібі за [ваші] труди; спасибі за [ваші] турботи;你一定〜得 很 у вас, звичайно, багато турбот;你〜了，休 肩、——下口巴 Ви досить потрудилися, відпочиньте, будь ласка; Ви, напевно, утомилися, відпочиньте, будь ласка. 2)(做劳苦的事） потурбувати кого-що.还得你〜一下 доведеться ще раз потурбувати Вас;我想请 你再〜一下 я хотів би Вас ще раз потурбувати.
辛辣 xlnla різкий (різкість); гбстрий (гострота); їдкий (їдкість); уїдливий (уїдливість).〜的批 评 різка (гбстра) критика;〜的讽刺 їдка (у*ідлива) іронія;〜的言词 гбстра мова; їдкі (пекучі) слова.
辛劳 хіпіао завзята праця; втомитися (втомлений, втома).曰夜〜дні і ночі [завзято] трудитися;忘了一天的〜забути всю [денну] втому.
辛勤 xlnqin ретельний (ретельність); не покладаючи рук.〜的старанна праця;〜 劳动 трудитися, не покладаючи рук;〜工作 самовіддана роббта.
辛酸 xlnsuan пбвний (сповнений) гіркоти; сумний; гіркий.〜的回忆 повні гіркоти спогади; сумні (гіркі) спогади;〜的心情 душевна гіркота; гіркота душі;历尽〜випити до дна чашу страждань;在旧社会饱'尝~ натерпітися (напитися) горя в старому суспільстві.
$54 хіпуі <Й> магнолія лілейна.
欣 Хйі.
欣 хїп радий; з радістю.〜悉 з радістю ознайомитися; радий довідатися, що...;〜逢 俾节 з нагоди свята.
欣然 xlnran <-|$> радісно; зраділо; з радістю; охоче.〜接受 з радістю (радісно) прийняти
що.
欣赏х了nshSng 1)(领略其中的趣味）милуватися ким-чим, на кого-що (милування);
насолоджуватися ким-чим (насолода).自我~ самовтіха;〜音乐 насолоджуватися музикою; 〜大自然 любуватися (насолоджуватися, захоплюватися, милуватися) природою;〜画 家的作品 любуватися (захоплюватися) витвором живописця. 2)(认为优美） захоплюватися ким-чим (захоплення).他很〜 这本书 він був захоплений цією книгою.
欣慰 xlnwei задоволення.〜的微笑 посмішка задоволення.
欣喜 xlnxl радість (радуватися).十分〜сильно зрадіти;〜若狂 нетямитися від радості (від захвату);〜异常 прийти в захват.
欣羡 xlnxian 〈书〉заздрити кому-чому (заздрість ж.).
欣欣 xlnxln радісний (веселий) вигляд.〜然有喜 色 бути в радісно-збужденому стані.
欣欣向荣 xlnxlnxiangrong бурхливий розквіт (процвітання); бурхливо розцвітати; [переживати] бурхливий рбзквіт (підйом); процвітаючий; йти до розквіту; панує пожвавлена атмосфера.〜的景象 картина бурхливого розквіту;〜字土#±1§?&才寸 квітучі нові соціалістичні села; нові соціалістичні села, що йдуть у гору;社会主 义国家〜соціалістичні країни знаходяться на бурхливому підйомі; іі；国社会主义经济〜， 蒸蒸日上 у соціалістичній економіці Китаю спостерігається безупинний підйом, картина процвітання.
欣幸 xlnxing радуватися (радість).
梓 хїп.
锋 хїп <化> цинк, цинкувати що.
锌白 xTnbdi цинкові білила.
锌版 хйіЬйп <印> ціінкове кліше. ~制造术 цинкографія.
锌版画 хїїіЬйпІшй <艺> офбрт. 锌板术 xTnbSnsM <印> глиптогрйфія.
锌钡白 xTnbeibai 〈化〉баритоцинкові білила; літопон.
锌华xTnhud —锌白.
锌矿 xlnkuang〈矿> цинкова руда.
•sVrt
Щ хїп.
新хїп 1)(刚出现的，好的，进步的）новий; ново-; свіжий; свіжо-; непро-; передовий.〜夕肖息、 свіжі новини;〜方法 новий метод (спбсіб);〜 面貌 новий вигляд;〜风格 новий стиль;〜事 物 нові речі і явища;〜人物 носії нових віянь; нові люди;〜纪录 новий рекорд;〜社会 нове суспільство;〜生活 новий побут; нове життя; 〜思、нові (передові) ідеї; нова ідеолбгія;〜 文学 сучасна література; Р介段 новий етап; нова стадія (ступінь);〜气象 нові віяння; нова атмосфера; новий дух;〜建筑 новобудова;〜发明 новинка; новина; нововведення; нове (останнє) слово;技术上 的〜发明 нове слово в техніці; новинка (нововведення, новина) у техніці;绵羊的〜品 种 нова порода овець;要的〜设施 важливе нововведення;作家的〜作品 новий твір письменнника; 革命〜秩序 новий
революційний порадок;当社会主义的〜农民 стати селянами новбго, соціалістичного типу.
2)(没有用过的）новий.〜本子новіій (чистий) зошит;这g衣月艮是全〜的костюм збвсім (абсолютно, збвсім) новий; костюм з голочки. 3)(刚，新近）тільки що; знову; уперше; ново-.〜成立的机构 тільки що (уперше) заснований орган; нововідкрита (новостворена) установа;〜发生的问题 уперше виникле питання;〜任的秘书 новопризначений секретар;〜到的旅客们 новоприбулі (знову прибулі) пасажири;〜到 的杂志свіжий журнал;〜开垦的土地впбрше освоєна земля;〜独立的国家 країна, що недавно домоглася своєї незалежності;〜发 明的机器нововгінайдена машина;〜投产的 合成橡胶车间 нововведений в експлуатацію цех синтетичного каучуку;〜出炉的面包 свіжоспечений хліб;〜做好的米饭 свіжоприготований рис;我是〜来的 я тільки що прийшов (прибув, приїхав).
新陈代谢 хїпсІїбпсШхід 1) <生理> метаболізм; обмін речовин.促进〜стимулювання, обміну речовин. 2)(新带旧）нове замінює старе; заміна старого новим; старе іде - на зміну приходить нове; нове приходить на зміну старому.
新柏拉图主义 xTnbailStiizhtiyi <哲> неоплатонізм.
新兵 xlnbing 1)(新入伍的士兵)новобранець. 2) (军衔）рекрут;(用于美国陆军，英国-军)； матрос-рекрут;(用于美国海军）рядовий (用 于英国陆，空军).
新春 xlnchiin перші дні січня за місячним календарем.
新词 хіпсі〈语〉неологізм спец.; нове слово.
新词语 хіпсіуй <语> неологізм.
新达尔文主义xTndd’6rwSnzh(iyi <生物> неодарвінізм.
新大陆 ХТпсШй Нове світло; Америка.发现〜 відкрити Америку.
新第三纪X了ndis如ji〈地质> неогбн.
新房 xlnfang спальня молодих.
新法西斯主义хїп伤xMzhtiyi неофашизм.
新古典主义 xlngudianzhfiyi 〈文〉неокласицизм.
新黑格尔主义 xfnh6ig6'6rzhQyi <哲> неоге- гельянство.
新婚 xlnhiin молодий.〜夫妇 молоді; молоді розм.; молода пара; молодята мн.
新几内亚人 xlnjmeiyaren новогвінеєць (новогвінейський); новогвінейка.
新纪元xTnjiyudn нова ера.人类历史的〜нова ера в історії людства.
新力口坡人 XTnjiaporen сингапурець; (синга- пурський) сингапурка.
新交 xTnjiSo новий друг (знайомий).我和他是〜 ми з ним недавно познайомилися.
新教 xlnjiao <宗> протестантство; протестантизм.
新教徒 xlnjiaotu протестант; протестантка.
新近 xlnjin недавно; днями.这是〜的事 це відбулбся недавно (днями), xlnjii новосілля.
新康徳主义 xlnkangdezhtiyi неокантіанство.


893
新郎 xlnlang щойно одружений; молодий.
新浪漫主义 xlnlangmanzhuyi неоромантизм.
新К主主义 xlnminzhiizhiiyi нова демократія; новодемократичний.〜革命 новоде- мократична революція.
新纳粹主义 xlnnacuizhiiyi неонацизм.
新年 xTnnidn Новий рік; новорічний.〜联欢晚会 новорічний вечір; провести Новий рік;〜前 夕 під Новий рік.
新娘 xTnnmng молода; щойно одружена.
新奇 xTnqi новий (новина); оригінальний (оригінальність); у новинку. ~ 的式样 оригінааьний покрій;穿得〜оригінально вдягатися ;这不算怎么〜це не така вже новина (новинка); це вже не так ново;他初 到工厂，处处觉得〜він вперше потрапив на завод, і усе було йому в новинку (усе йому здавалося новим).
新人хйігбп 1)(有新道德品质的人）новй (передова) людина.培养共产主冬的〜 виховання нової людини комуністичного суспільства (складу). 2)(新出现向人物）нова людина; свіжі сили.文艺〜нова людина (свіжі сили) у літературі. 3)(新郎新娘） молоді розм.; молодята мн. -
新人新事 xlnrenxlnshi нові люди і нові справи (явища).
新生1 xlnsheng 1)(刚产生而有发展前途的） новий.〜力量 нові (що народжуються, зростають, розвиваються) сили;〜——代 нове (підростаюче) покоління;〜事Йї новина ж.; нове; нові речі і явища;社会主义〜事物 соціалістична новина;任何〜事物的成长都 要经过艰难_折的道路усб нове розвивається звивистими шляхами й у боротьбі з труднощами. 2)(新生命）нове життя.获得 了 〜знайтгі нове життя.
新生2 xlnsheng (新入学的学生）новачок розм.; новенький розм. новенька рот.
新生代 XTnsh6ngdM <地质> кайногбй спец.; кайнозойська ера.
新生儿 xlnsheng'er новонароджений.
新生界 XTnsh6ngji6 <地质> кайноз6йська група.
新诗 xTnshT вірші сучасною китайською мовою.
新石器时代 xTnshiqishidAi < 考 > неоліт; неолітична епоха; неолітичне століття (період).
新实在论 xTnshizailun неореалізм.
新式 xlnshi новий; новий вид; нова модель (конструкція); новий зразок (тип);(以上两个 译法用于指ІД*器等）новіій фасон (покрій); новомодний (以上两个译法兔于指服装等). 〜步® новий вид плуга; плуг новбго зразка (типу); удосконалений плуг (指改良的步犁)； 〜农具 сільськогосподарські знаряддя новбго зразка (новбго типу, нової моделі); сучасні сільськогосподарські знаряддя (指现代农具); 〜机床 новий верстат; верстат нової конструкції;〜武器 зброя новітніх зразків;〜 帽子 новомодний капелюх; капелюх новбго фасону;〜裙子 спідниця новбго фасону (покрою).
新手 xlnshou новачок розм.
新 ІІ) xlnshii 1)(親新的书）нова книга. 2)(将山
版或刚出版的书）книжкові новинки (новини).
3)(现代的著作）сучасні твори.
新 ИЧ 军 XTnsijOn Новий 4-ий корпус.
新闻 х了nwdn 1)(报章上的消息）хроніка; новина; звістка мн.电视〜теленовини телевізійні новини;政治〜політичні новини;国际〜 Міжнарбдна хроніка;〜中心、прес-центр;〜专 栏 відділ хроніки; хроніка;〜记者 кореспондент; кореспондентка; журналіст; журналістка; репортер (指当地命采№ 员);专 员 〈夕卜> прес-аташ芑 невідм., ч.; ~报导 репортаж;〜公报 інформаційне комюніке;〜 发布会 прес-брифінг; брифінг;〜电讯 прес-бюлетень м:战线 фронт журналістики; 〜记者招待会прес-конфер彳нція ж:〜工作者 协会 організація журналістів;〜传真机 телефотографічна машина;担任釆访〜的ЛІ 作 працювати репортером; займатися репортерською роботою; працювати репортером. 2)(新事 t青）новина.〜人物 герой дня;耸人听闻的〜злободенна новина;有什 么~吗？ які є новини [на сьогодні]?有件〜？ що новбго є; яка [остання] новина?
新闻处 xlnwenchu прес-бюро невідм., с.
新闻稿 xlnwengao повідбмлення преси; прес-реліз.
新闻界 xlnwenjie журналістські кола; преса.
新闻片 xTnwSnpmn < 影 > кінохрбніка; хронікальний фільм; хроніка; киноін- формація.
新闻纸xTnwdnzhl 1)(报纸）газбта. 2)(白报纸） газетний папір.
新西兰人 ХїпхїШпі^п новозеландець (новозеландський); новозеландка.
新媳妇儿xTnxffUr <口>—新娘.
新现实主义 xlnxianshizhflyi неореалізм.
新鲜 xTn.xian 1)(存放不久的）свіжий (свіжість). 〜蔬菜свіжі овочі;〜鸡蛋свіжі яйця;〜牛奶 свіже молоко;〜的肉类 свіжина;〜不大 не дуже свіжий; не першої свіжості. 2)(指花朵 没有枯萎）свіжий (свіжість).〜的花朵свіжі квіти. 3)(指空气经常流通）свіжий (свіжість); чистий (чистота)呼吸〜空气 подихати свіжим (чистим) повітрям. 4)(新生的）новий. 〜事物 новинка; нова річ; нові явища;并不~ не блищати новизною;天下竟有这么多〜事 儿 на світі так багато цікавих речей!我们大 会的代表有老一辈的无产阶级革命家，也有 大量的〜血液 сбред делегатів нашого з'їзду є і пролетарські революціонери старшого покоління, і велика кількість свіжої крові.
新兴 xlnxlng новий; що зароджується.〜阶级 клас, що зароджується; клас, що піднімається;〜力量 нові (що народжуються) сили; нові сили, що розвиваються;〜力量国 家 країни знову народжуваних сил;〜工业城 市 нові промислові міста.
新星 xlnxlng〈天〉нова [зірка].
新型хїпх丨ng 新式.〜的飞机літйк нової
моделі (нової конструкції, новбго типу);〜的 政党 партія новбго типу;〜武器 новбго виду зброя; новий вид зброї;建立〜的师生关І установити нові стосунки між вчителями й учнями.
хіпуа приросток розм.
新印象派 xlnyinxiangpai 〈文 > неоімпре-
新 Ш xlnying абсолютно новий; свіжий (свіжість); оригінальний (оригінальність).〜 的思想 свіжа думка;题й 〜абсолютно нова тема;式样〜оригінальний фасон (покрій).
新约 хТпуиб <宗> Новий завіт.
新月xfnyud 1)(形状如钩的月亮）молодий МІСЯЦЬ; МОЛОДИЙ (новий) місяць; молодик. 一弯 серп місяця. 2) <天> початкова фаза Місяця.
新针疗法 xlnzhenliapfa нові методи голкотерапії (голковколювання).
新正 xlnzheng січень за місячним календарем.
新殖民主义 xTnzhiminzhiiyi неоколоніалізм, неоколоніалістична політика.
新殖民主义者 xTnzhiminzhiiyizhS неоколо- ніаліст; неоколонізатор.
§ГЙ xlnzhl нова адреса.
хїп.
飮羡 xlnxian,〈书〉заздрити кому-чому (заздрість ж.).
хїп.
薪 хїп 1)(柴火）дрсіва мн. 2)(工资）зарплата; оклад; заробіток,年〜річний оклад (заробіток);高〜висбкий оклад (заробіток); висбка зарплата; великий заробіток;低〜 низький оклад (заробіток); низька зарплата; маленький заробіток;力卩〜збільшити зарплату (оклад);减〜зменшити (зменшити) зарплату;双〜подвбєна зарплата.
薪额 хіп'е оклад утримання.
薪俸xTnfdng —薪水.
薪给制 xlnjizhi система заробітної плати.
薪金xTnjTn 薪水.
薪尽火传 xlnjinhuochuan наступність знань; переходити з покоління в покоління.
薪水 xlnshui платня; оклад; заробіток.领〜 одержати платню (заробіток);预支〜 одержати аванс у рахунок платні.
析 хїп.
忻 хїп 1) заохочувати; розвивати; 2) радіти, веселитися; 3) Сінь (прізвище).
折 ХЙ1.
圻折 хіпхіп сліпучий; жаркий.
昕 ХЇП.
昕 хїп світанок.
昕夕 хіпхі вдень І ВНОЧІ; ПОСТІЙНО.
宰 хТп.
宰 хїп копитень {лікарська рослина).
хїп.
鑫 хїп сянь (потроєння знаку стихії Металу, щасливий знак для власних імен, що натякає на багатство та процвітання).
馨 ХЇП. .
馨香xTnxiSng <书> 1)(烧香的香未）зйпах ладану (курильних свічок).〜祷祝 запалити пахощі і молитися; денно і нбщно уповати на що. 2)(芳香）аромат (ароматний); запашний.
хт 另见 хйп.


894
寻死 xinsi покінчити із собою (життям); шукати смерті.
寻死觅活 xmslmihuo намагатися (спроба) покінчити із собою; хотіти накласти на себе руки; грозитися покінчити із собою.
寻思 xinsi думати над чим, про що; міркувати.
f.rrrf
xin.
Щ xin 1) Сінь (прізвище); 2) нижня частина ефеса; 3) корбткий меч.
囟 хіп.
囟门 xinmSn <解> тім’я.
芯 xin.
芯xin 芯子.烛〜ҐНІТ свічі;爆竹〜гніт хлопавки.
芯子 xinzi 1)(中心部分）сердечник; ГНІТ ч. 2) (蛇的舌头）[змі'іне] жало.
信 Xin.
信1 xin 1)(确实）достовірний (достовірність); вірогідний (вірогідність).〜而有征 вірогідно, є те доказ; абсолютно вірогідно. 2) 信用.3) (相信）вірити кому-чому, у що (віра); довіритися кому-чому (довіра).〜以为真 прийняти що на віру; прийняти що за чисту монету;〜不〜由你 чи вірити не вірити - ваша воля;此人不可〜цій людині не можна довіряти (вірити，довіритися);另lj〜他的话 не можна вірити (не вірте) його словам. 4)—信 奉 1).〜佛教 сповідйти буддизм. 5)-> 信息.那 事儿还没〜儿呢ще нічбго не відомо у тій справі. 6)(信书）лист.写〜написати лист;寄 〜посилити (відправляти) листа;迭〜 доставляти (розносити) листи;接到〜 одержати листа;折〜розкрііти лист;父亲写 来лист від батька; _给我的〜лист на моє ім’я;写给母亲的〜лист мйтері.
信2 xin —信石.白〜білий миш'як.
信笔 xinbl швидко, наспіх написати; наквдати що.〜在纸上写了几个字наюідати на папері кілька ієрогліфів.
信步 xinbu куди ноги несуть; йти куди очі дивляться; йти світ за очі '
信步所之xinb(isu6zhT —信步.
信差xinchai <旧> 1)(递送公文信件的人） кур’єр. 2)(由Р递员）листонбша.
f言从 xincong йти за ким за переконаннями; беззаперечно підкорятися; беззаперечно слухатися.
信贷 xindai 〈经〉кредит.〜业务 кредитні операції.
f言ШЛ xinderen синдхі невідм., ч.
信德语 xindeyii мова синдхі.
信风 xinfeng〈气〉пасатні вітри; пасати мн.〜 逆温 пасатна інверсія.
信风带 xinfengdai <^> зона пасатів; пасатна зона.
信风流 xin侘ngliii <气> пасатні течії.
信封 xinfeng конверт.封上〜запечатати конверт.
信奉 xinfeng 1)(信仰和崇奉）сповідувати що (сповідування) книжк.; вірити в кого (віра); вірувати в кого-що (вірування мн.).〜越督教 сповідувати християнство (християнську
віру);不〜上帝 не вірити (не вірувати) у бога.
2)信守.твердо і неухильно дотримуватися п'яти принципів мирного співіснування.
信服xinfii переконатися в чому.这是难以令人 〜的 важко переконати людей у цьому;事实 使人〜社会主义制度的优越性с^кги переконують нас у перевазі соціалістичної системи.
信鹤 xinge поштбвий голуб.
信管 xinguSn <军> підривйч; трубка.定时〜 дистанційний підривач; дистанційна трубка; 弹头 головний підривач; головна трубка.
信号 xinhao сигнал; махало.灯光〜світло- сигнал; електросвітові сигнали;联络 ~ сигнальний зв'язок;〜设备 сигналізація; сигнальний пристрій;火丁 光〜设备 світлосигналізація; 遇难求救〜сигніи небезпеки; 发〜дйти сигнал; сигналити кому-чому чим; сигналізувати.
信号兵 xinMob了ng <军> сигнальник.
{言号弹 xinhaodan 〈军〉сигнальна ракета; сигнальний снаряд.
信好弹手 xinMod》nsh6u <^>рак6тник.
信好灯 xinhaodeng сигнальна лампа.三色〜 триколірна сигналізація.
信好旗 xinMoqi <军> сигніпьний прапор.
信好器 xinhaoqi <军> сигнальний апарат; семафор.
信好枪 xinhaoqiang <军> сигнальний пістолет; ракетниця.
信好手 xinhaoshou сигнальник; сигналіст;(挥 手发信号的人）махіпьний; махальник застар.
信好所 xinh^osu6 <军> сигнігіьний пункт.
信汇 xinhui поштбвий переказ.
信笺xinji如і —信纸.
信件 xinjian листи мн. пошта; кореспонденція збірн. ІЕ 式〜офіційний лист;航空〜 повітряна пошта;由Р 寄〜поштбва кореспонденція.
信 Р ’ xinkou навманні.〜说出 говорити навмання;〜回答 відповісти навмання.
信 口雌黄 xinkoucihuang безвідповідальні перекручення; безвідповідальна критика; безглузді випади; суцільна вигадка; повна брехня.
信口开、河 xinkoukaihe плести що заманеться; плести (говорити) що спаде на думку; язик без кісток у кого; говорити навмання; говорити, що бог на душу поклав.
信赖 xinlai сподіватися на кого-що; вірити кому-чому; покластися на кого-що; довіритися кому-чому.最可〜的朋友 найбільш надійний (вірний) друг;石丁以〜的入 людина, на яку можна покластися (кому можна довіритися).
f言念 xinnian переконання мн.; кредо невідм., книжк” 政治〜політичне кредо; політичні переконання;坚持自己的〜захищати свої переконання;〜坚定的人 людина твердих переконань.
信女 хіппй <宗> буддистка.
信皮儿xinpir <口>—信封.
信任 хіпгеп довіра (довіряти кому-чому).〜群众 вірити в маси;相互〜взаємна довіра;令人〜
вселити довіру;给予〜виявляти довіру;〜骗 取 втертися в довіру до кого\ 失去〜утратити довіру з боку кого;〜Й：票 <Ш> вотум довіри; 〜的口气довірливий тон;辜负同志们的〜 зловжити довірою товаришів; не виправдати довіри товаришів;被得领导上的〜 користатися довірою (завоювати довіру) керівництва;大家都〜他 усі довіряють йому; усі ставляться з довірою (відчувають довіру) до нього.
信赏必罚 xinshangbifa нагороджувати за заслугами і не давати спуску винним; сувора (тверда) дисципліна.
信石 xinshi〈化〉білий миш'як.
信实 xinshi добропорядний (добропорядність); сумлінний (сумлінність).
信史 xinshi літопис, що заслуговує повної довіри; достовірна істбрія.
Ш 使 xinshi кур'єр.夕卜交〜дипломатичний кур'єр.
信士 xinshi <宗> буддист.
信誓旦旦 xinshi dandan урочисто клястися; клігва чия для кого священна.
信手拈来 xinsh6unianldi експромтом.
信守 xinshou бути вірним чому; дотримувати що (дотримання);〜誓言 стримати що. дотримувати (стримати) клятву; бути вірним своїй клятві.
信宿 xinsu〈书〉[чфез] дві доби; дві ночі. 信天翁 xinti5nw5ng <动> альбатрбс.
信条 xintiao незмінне правило; незмінний принцип; кредо невідм., книжк.作为所遵循 的〜покласти собі за правило (правилом).
信筒 xintong поштбва тумба; поштбва
скринька.
信徒 xintu послідовник; послідовниця;
прихильник,忠实〜правовірний послідовник; 新的〜прозеліт.
新托 xintu6 1)(信任托付）довірити кого-що
一 кому-чому, з неознач.; доручити що кому-чому, з неознач. 2)(经营别人委托购销 的业务） комісійний (комісія); посередницький (посередництво).〜公司 комісійна (посередницька) контора;〜业务 комісійні (посередницькі) операції;承办〜业 务 брати на комісію.
信托部 xintuobu комісійне (посередницьке) відділення.
信物 xinwu свідчення.作为〜знак чого; служити свідченням.
信息 хіпхї 1)(音信，消息)звістка ж; зведення. 他去了很一直没有〜він давно виїхав, і все немає від нього звісток (відомостей). 2) 〈理〉інформація.〜语言 інформаційна мова.
信息论 хіпхїійп теорія інформації.生物〜 біоінформація.
信息学 xinxlxue інформатика.
信箱 xinxiang поштбва скринька.
信心 xinxln віра; впевненість.坚定的〜почутті впевненості; тверда віра;对胜利的〜віра в перемогу;使更有〜вселяти що велику віру;
〜перестати почувати себе впевненим; втратити ґрунт під ногами; втратити віру (впевненість); переконатися в кому-чому, розм/,缺乏〜недблік (відсутність, немає) віри (впевненості); маловір'я;满怀〜з


895
повною впевненістю; повним впевненості (віри);〜百倍 із глибокою вірою; стовідсоткова впевненість; з непохитною впевненістю;号召人民要建立起革命必胜的 〜закликати народ перейнятися впевненістю в неодмінній перемозі революції.
信仰 xinySng сповідати що (сповідання) книжк.; віра; кредо невідм., книжк.; переконання мн. ЇЙ 治〜політичні переконання; політичне кредо;宗教〜 віросповідання; релігійність; 〜相同 єдиновірство;〜自由 вбля віросповідання; воля сбвісті;不分〜незалежно від віросповідання.
信仰主义 xinySngzhtiyi <哲> фідеЬм.
信义 хіпуі вірність.进〜б^ги вірним слову (обіцянці); дотримуватися вірності;不进〜 віроломство.
信用 xinyong 1)(说到做到）довіра; вірність,进 〜дотримуватися слова; залишатися вірним даному слову;有〜користатися довірою;他 的〜更提高了 довіра до нього ще більш зросла. 2) <经> кредит.〜证券 акредитив;〜 合作 кредитна кооперація;〜合作社 кредитний кооператив;贷款〜кредити мн..; 国际〜Міжнарбдний кредит. -
信誉 хіпуй репутація;〜卓著 мати гарну репутацію.
信札 xinzha лист мн.; листування; кореспонденція збірн.
信纸 xinzM поштбвий папір; папір для листів.
衅 хіп.
衅端 xinduan причина суперечки; яблуко розбрату книжк.
7\ xing 另见 xing.
兴 xing 1)(创立，发展）створгіти що (ствбрення); підняти що (підняття); розгорнути що (розгортання); розвивати що (рбзвиток).〜利除弊 розвивати усе вигідне і корисне, знищувати все шкідливе і непотрібне;大〜地方工业 розгорнути в ширбких масштабах місцеву промисловість; підняти місцеву промисловість;大〜共产主 义协作之风 широко впроваджувати комуністичний стиль співробітництва;大〜 调查研究之风 широко практикувати досліди і вивчення. 2) 兴盛.新~ 城市 знбву виросле (виникле) місто. 3)(流行） поширений (поширення).现在已不〜这一套 了 тепер це вже не прийнято (не в моді);以 前很〜这一套 у минулому це було дуже поширене; у свій час це мало поширення (було в моді).
兴办 xTngban створити що (ствбрення); влаштувати що (пристрій); заснувати що (установу).〜人民福利事业почіти організацію справи матеріально-побутового обслуговування населення; організувати справу щодо покращення
матеріально-побутового становища
населення;〜新工厂 створити нові фабрики і заводи;各哲市县〜的中小型企业середні і невеликі підприємства， створені силами провінції, міст і повітів.
兴兵 xTngbfng почати воєнні дії.〜付 йти війною.
兴奋 xlngf^n 1)(精祌振奋）піднесеність (піднесений); збудженість (збуджений); наснага.〜的 >ll、tn піднесений настрій; радісно-збуждений стан;〜得ВІ不着觉 не могти заснути від збудження (від хвилювання);〜ІІ/Й екзальтація книжк.; крайня збудженість;感至ij 〜відчути піднесеність (наснагу);讲得很〜говорити з підйомом (з натхненням);大家都很〜усі були в піднесеному настрої (у радісному збудженому стані). 2)〈生理> збудження.
兴奋剂 xlngfenji〈药〉збудливий засіб.
兴风作浪 xlngfengzuolang займйтися підбурюванням; провокувати інциденти; замишляти зле (лихе); сіяти смуту (розбрати); будоражити і підбурювати народ.
兴革 xlngge <书> ствбрення новбго і знищення старого.
兴工 xlnggong приступити до будівництва; почати роббту.
兴建 xlngjian приступити до буцівнііцтва (до ствбрення).〜钢铁莲因工程地приступііти до будівництва (до ствбрення) бази чорної металургії; будівництво (ствбрення) бази чорної металургії.
兴隆xTngl6ng 兴盛.生意〜пожвавлена торгівля; торгівля процвітає; процвітання торгівлі.
兴起xTngqT 1)(开始兴盛起来）виникнення і ріст.亚非国家的〜ріст і посилення країн Азії й Африки;社会主义的〜和资本主义的没落 是不可抵抗的历史规律cxijj соціалізму і захід капіталізму - це непереборна історична закономірність. 2)(因感动而奋起）піднятися. 闻风〜відгукнутися і піднятися; слідом піднятися.
兴盛 xlngsheng процвітання (процвітати); рбзквіт (розцвітати)国家〜країна в розквіті (процвітає); ~的国家 квітуча (процвітаюча) країна;〜时代епбха розквіту;资本主义无可 挽救地没有落下去，社会主义地〜起来 капіталізм безнадійно занепадає, а соціалізм нестримно йде в гору.
兴师xTngshT —►兴兵.〜问罪йти війнбю; виступити з осудом; закликати до відповіді.
兴师动众 xlngshldongzhong тривожити (турбувати) народ (людей); скликати народ (людей).何必〜для чого тривожити (турбувати) стільки народу;用不着〜ні до чого скликати таку масу людей.
兴衰 xlngshuai рбзквіт і занепад; підйом і падіння.
兴亡 xlngwang ріст і загибель.
兴旺 xlngwang —兴盛.人丁〜велика родина; щільна населеність (指地区人口多)；六畜〜 процвітання тваринництва; ріст поголів'я худбби;市场一片〜на ринках спостерігається велике пожвавлення;
现一派生气勃勃的〜景象житті усюди б'є ключем; усюди можна бачити картину бурхливого процвітання;我们的国家一天天 〜起来 наша країна процвітає з кожним днем.
兴修 xfngxitl —兴建.〜水利 рбзвиток іригації; будівництво (приступити до будівництва) іригаційних споруджень;群众性的〜水利运 动 вести іригаційні роббти; масовий рух за іригаційне будівництво.
兴学 xlngxue ствбрення шкіл.
兴妖作怪 xlngyaozuoguai робити всілякі каверзи кому, проти кого; проробляти диявольські викрутаси; усіляко каверзувати.
Ж Xing.
星хйі^ 1)(闪烁发光的天体）Зірка.北极〜 Полярна зірка;晨〜ранкбва зірка;无〜的夜 беззоряна ніч. 2)(细碎的东西)：火〜儿іскрй; вогненні бризки. 3)(砰杆上的标记） розпбділ.
星标 xTngbiao <印> зірочка.
星表 xlngbiao <天> зоряний каталог.
星辰 xlngchen зірки мн.日月〜сбнце, місяць і зірки.
星虫 xlngchong <动> сипункулид.
Ж等 xlngdeng <^> [зоряна] величина.
星斗 xlngdou зірки мн.满天〜нббо засіяне (засіялося) зірками.
星光xTnggu5ng світло зірок.在一个〜灿烂的夜 晚 збряною ніччю;在〜照耀下 при світлі зірок.
Ж Ч xlnghao зірочка. _L 〜відзначити зірочкою.
星河 xTnghd〈天> Чумацький Шлях.
星火1 xlnghuo (微小的火）іскра.〜僚原з іскри розгориться (може розгорітися) пожежа; з іскри займеться полум'я.
星火2 (急迫)：急如〜xTnghu6 дуже термінбво; негайно; із гарячковою поспішністю.
星际 xlngji міжпланетний; міжзоряний.〜旅行 міжпланетна подорож;〜飞 4亍 міжзоряний політ;〜介质〈天〉міжзоряне середовище;〜 物质 <天> міжзоряна матерія; міжзоряна речовина.
星际线 xlngjixian міжзоряна лінія.
星际站 xlngjizhan міжпланетна станція.自动〜 автоматична міжпланетна станція; АМС. xlngkong [нічне] зоряне небо.
星历表 xTnglibiSo <天> ефемерида.
星链 xlnlian <天> зоряний ланцюжок.
星流 xlngliu <天> зоряний потік.
星罗棋布 xTngluo-qibu широкою мережею розкинутися; покритися густою мережею; густо засіяний чим.
星盘 х了ngpdn <天> астролябія.
星胚 xlnpei〈天〉протозірка.
星期 xlngql 1)(―周）тііждеш». —〜内 прбтягом тижня;在本〜内 на цьому тижні; наступний тиждень;在上〜на минулому тижні;在下〜 наступного тижня;今天〜几？ який день сьогбдні?—〜有七天 у тижні сім днів. 2)—> 星期曰.〜休肩、відпочивати в неділю.
星期二 xlngqter вівторок.
星期六 xTngq了Іій субота.
星期曰 xTngqfri неділя.
xlngqlsan середа.
星期四 xfngqTsi четвер.
星期五 xlngqlwO п’ятниця.
星期一xlngqlyl понеділок.
星球xTngqip〈天〉зірка.另一个〜上的人 інопланетянин; інопланетник.
星球车 xlngqiuche планетохід.


896
星散 xlngsan розсіятися; роз'їхатися.朋友 们〜于各地 друзі розсіялися (роз'їхалися) по всій країні.
星体 xlngtT〈天〉небесне тіло (світило).
星图 xfngtu <^>.зоряна карта; зоряний атлас.
星团 xTngtudn <天> [з6ряне] скупчення.疏散〜 відкрите [зоряне] скупчення.
星位角 xTnweijmo <天> паралактичний кут.
星系 xTngxi〈天〉галактика.祸旋〜спіральна галактика;〜天文学 позагалактична астрономія.
星相 xlngxiang астрологія і фізіономіка.
ШЖ xlngxiang астрологія.
ЖШ xlngxie <天> [зоряна] асоціація.
星星xTngxTng另见xTngxing (细小的点点）
крапка; іскра.
крапки лш.; іскорки;-
薄云也没有жодної хмарини.
星星之火，可以燎原х了ngx了ngzhlhu6，key! liaoyuan з іскри може розгорітися пожежа.
星星 xlngxing 另见 xlngxlng 星 1).小〜зірочка.
星形线 xTngxingxi^n <数> астрбїда.
星宿xTngxiCi ~►星座.
星夜 xlngye вночі.〜赶来 поспішити прийти відразу вночі. <
星移斗转 xlngyidouzhuan настали інші часи; настала нова епоха; часи інші, вже не ті, що раніш; часи змінилися.
星云 xlngyun 〈天〉туманність; радіоту- манність.
星子 xTng.zi —星2).火〜[вогненні] іскри;唾沫〜 бризи слини;吐唾沫〜бризкатися слиною.
ЖШ xlngzu <^к> зоряне населення.
星座 xlngzuo <天> сузір’я.
惶 Xing.
tMfe xlngsong заспаний розм.; сонний.睡目艮〜 заспані (сонні) очі.
惺惺 xfngxTng 1)(清醒)твердий (тверезість). 2) (聪明）розумний.
惺惺惜惺煙 xlngxlng xi xlngxlng тільки розумний розумного і цінує; свій свого шукає; свій своєму поневолі брат.
Ш ^ xlngxlngzuotai вдавати з себе
безневинного (простачка); робити вигляд.
xing.
各星红 xlnghong багршіий; шарлаховий.
猩红热 xTngh6ngr^ <医> скарлатина; скарлатинозна гарячка.
猩猩 xlngxing <动> орангутйнг; горила (指大
猩猩).
渥猩草 xlngxingcao <植> ейфорбія різно- листна. "
胜 xing.
独 xing орангутанг.
腫 xing.
月黾臭 xlngchou сморід ж” розм.
脾气 xTngqi 1)(鱼 ill下气味）поганий запах; сморід ж” розм.; рибний запах.发出鱼〜 пахне (смердить) рибою; І 〜видалити рибний запах (запах риби). 2)(有月吊气） смердючий; жахливий запах.这鱼很〜У цієї
риби жахливий запах.
腥滕xlngsao —腥膻.
月呈月亶 xlngshan цапиний (баранячий) запах.发出 〜的І# пахне (разить) бараниною.
刑 Xing.
刑xing 1) <法〉—刑罚.〜满释放звільнити кого після закінчення терміну покарання;〜满释 放分子 елемент, звільнений після закінчення терміну покарання; Щ 处极〜засудити до вищої міри покарання (до страти). 2)(对犯 人的体罚）катування.用〜катувйти кого;上〜 застосбвувати знаряддя катування;受〜 піддаватися катуванням;受〜不过 не винести (не витримати) катування; Ф Щ ІТ 〜 вимучити катуваннями; піддати кого нелюдським (звірячим) катуванням.
刑场 xingchang місце страти.
刑车 xingche тюремна машина.
М 罚 xingfa <'Ш> покарання; міра покарання.
刑法 xingfS 另见 xing.fa <法> карне право.
刑法典 xingfadian〈法〉кримінальний кодекс.
刑法 xingfa 另见 xingfS —►刑 2).
刑具 xingju (手铐）наручники мн. ручні кайдани;(脚镣)ніжні кайдани.(逼供的器具） знаряддя катування; знаряддя муки;(死刑开!] 具)знаряддя страти.戴上〜надягти наручники; закувати в кайдани.
刑名xingming 1)(法律）закон. 2)(刑罚名称） вид покарання. 3)(墙代主管的)：师爷 радник з кримінальних справ.
刑期 xingql термін покарання.〜己满 термін покарання вже минув.
刑事 xingshi <法> кримінальна справа.〜法庭 карний суд;〜案件 кримінальна справа;〜责 任 кримінальна відповідальність;〜诉讼法典 кримінально-процесуальний кодекс;〜诉讼 程序 карне судочинство.
刑事犯 xingshifan 〈法〉карний злочинець; карна злочинниця; кримінальник; кри- мінальниця; указник розм.
刑事罪 xingshizui <法> карний злочин; розм.
开!1 讯 xingxun <法> допит під катуванням.
刑讯室 xingxunshi катівня.
<丁 xing 另见 Mng.
行 xing 1)(行走）йти; їхати; поїздка.走步而〜 йти пішки;北京之〜поїздка в Бейцзин 我们 不虚此〜[у] цей раз недарма (не даремно) ми з'їздили (сходили); поїздка наша не пропала даремно;有理І遍天下，无理寸步难〜 справедливому всі шляхи відкриті, а несправедливому і кроку не ступити. 2)(作， 办）робити що; діяти (дію); займатися чим. 论知和〜的关系про зв'язок знання дії;他们 是f昔维护和平之名，〜反革命之实ng приводом збереження миру вони виступають проти революції. 3)—行为.兽〜 звірячий вчинок; звірства лш. 4)(表示进4亍某 项活动）：另〜通知сповістити особливо (окремо); буде [послане] особливе повідбмлення. 5)(可以）мбжна;(表示同意） добре; нехай буде так.〜，你就这样办吧 добре (нехай буде так), ти так і зроби;没有 他也〜мбжна [обійтися] і без нього;没有你 们可3、〜ніж не можна (не обійтися) без вас;
这样做〜不〜？ чи можна так [робити]?那怎么 〜？ як же так можна?!你随便什么时候来都〜 можна (можете) приходити в будь-який час; 只要把事情说@白就〜了 поясніть тільки, в чому справа, і все (буде добре). 6)(含ь行，合 适)справитися з чші; підхбдити (придатний); (能干）здатний.不能说他干什么都不〜не можна сказати, що він ні до чого не пристосований (що він нічбго не вміє);干这 个你不〜ти не підходиш (не придатний) для цієї роботи; з цією роботою ти не справишся;用这种材料完全〜цей матеріші цілкбм підходить (придатний);演员演得不〜 артист не справився з роллю; артист зіграв невдало;我们新来іЙ教员很〜[новий] учитель трапився нам дуже гарний;他数学 不〜він не сильний у математиці;这年轻人 真〜ця молода людина дуже здібна. 7)(表示 拦住，止住）буде.〜了，别再说了 дбсить，не потрібно (не варто) більше говорити.
1亍不得 xingbude не слід робити; не можна робити; неприпустимо.
1亍不通 xingbut5ng не можна здійснити (виконати, втілити в життя) що; не здійснити чого; не виконати чого; не втілити в життя чого; нездійсненний; не пройде; виявитися непридатним,所谓和平过渡的道路是〜的 так званий шлях "мирного переходу" є нездійсненним;这ПМ故法是〜的 цей спосіб дій приречений на пбвний провал; 这个主 意〜те，що ви пропонуєте, нездійсненне.
行藏xingcdng <书> 1)(对有关名节的事情的态 度) питання принципу; [виявити] принциповість [зайнятої позиції]. 2)(形迹） вид; поводження.露〜видати [себе] з головою;不露〜навіть виду не показати;看 破〜розкусити кого; розгадати чиє поводження.
行车 xingch6 рух; їзда (їздити).〜强度 <铁路> інтенсивність руху потягів;〜时刻表〈铁路〉 рбзклад руху потягів;安全〜безпека руху (їзди, пересування).
行程 xingchdng шлях ч.; перехід (指一天或一昼 夜的行程)•离这里有三天〜[знахбдиться] у трьох днях шляху (у трьох переходах) звідси; звідси ще три дні ходу;从上海到那里还有两 昼夜〜від Шанхаю до того місця залишилося ще два переходи.
行朿Ij xingci [зробити] замах на кого; таємне вбивство.
行道树 xingdaoshu дерева на тротуарі (уздовж тротуару).
行得通 xing-detong можна здійснити (виконати, втілити в життя) що; здійсненний; пройде.
行动xingddng 1) 行走.他年老多病，〜不便 він старий і хвбрий і вже рухається з трудом; 部队连续〜了八天загін рухався вперед протягом восьми днів. 2)(进行活动）дія (діяти); демарш (指外交上的行动).〜纲领 програма дій; платфбрма;〜方针 лінія дій;〜 f旨南 керівництво до дії;〜协调 погодженість дій;〜白由 воля дій; воля рук; руки вільні;不 准自由〜ступнеш не дають;〜委员会комітет дії; ІІ 自〜самовільний вчинок;积极〜 активні виступи (дії);统一〜єдність дій;仴 і者〜провести що в життя; здійснювати що на ділі;〜起来 почати діяти; узятися за діло;以〜 来证实 довести що своїми конкретними


897
діями; довести що на ділі;蓄谋已久的 ~ давно запланований акт;希望这一〜成为别 人的榜样 сподіватися, щоб цей крок став прикладом для інших;大家都在谈节约，但 重要的不是谈论，而是〜про економію говбрять усі, але зараховуються не слова, а справи;义的一切^都受着j-定思想的支配 у всіх діях людина дотримується певної ідеології.
厅方便 xingfangbian робити добро; допомагати кому-чому; робити кому допомбгу.给人〜 робити добро людям; допомагати іншим; надавати людям допомбгу;请/[尔令亍个方便 будьте ласкаві, допоможіть мені (нам).
行房 xingfarg статевий акт; статеві знбсини.
行宫 xinggong заміський палац; тимчасовий палац.
行好 xinghao робити добро,行行好吧 зробіть добру справу; будьте милосердні; виявіть божу милість; Христа ради.
厅贿 xinghui дати хабара; підкупити кого (підкуп); дати що на лапу прост.
行将xingpng <书> підходїіти.大会〜结束зїзд підходить до кінця;〜竣工 роббти підходять до кінця;资本主义〜崩溃 капіталізм наближається (хилиться) до своєї загибелі; капіталізм уже напередбдиі свого краху.
行将就木 xmgjiangjiumu на краю могили (труни); стояти однією ногою в могилі (у труні); дивитися у могилу.
行脚 xingjiao мандрувати.〜僧 мандрівний чернець.
行劫 xingjiS грабувати кого-що (грабіж).
行进xingjin йти вперед;(庄产地行进） прямувати книжк. (хід, шествування книжк.); марширувати (марш, марширування, крокування). маршрут;部 Р人
在公路上〜 війська йшли (рухалися) вперед по шосе.
行经 1 xingjTng〈医〉менструація.
行经2 xingjlng їхати (йти) через що.
行径х丨ngjing —行为.罪恶〜злочинні діяння (вчинки, дії); злочинна діяльність;可耻〜 ганебний акт;强烈遗责敌人的强盗〜сувбро засудити піратську акцію ворогів.
行军 xingjiln <军> марш (марширувати); похід. 〜队形 похідний порадок;〜警戒 похідна охорбна;〜装备 похідне спорядження;〜纵队 похідна колона;夜〜нічний марш;强〜 форсований марш;战备〜бойовий марш;侧 敌〜фланговий марш.
行军床 xingjunchuang похідне (розкладне) ліжко; розкладачка рот.
行军灶 xingjiinzao похідна кухня.
行乐 xingle <书> веселитися (веселощі).
行礼 xingli (行举手礼）віддавйти честь кому-чому; козиряти; зробити під козирок; поклонитися; зробити уклін; робити доземний уклін; зробити земний уклін; кланятися до землі; бити чолом;(西方女子 if 安）робити реверанс (кніксен); салютувати кому-чому.
行李xingli багаж.随身携带的小件〜ручн^ поклажа;当作〜托运 відправити що багажем. 、
仃李车 xinglichg <铁路> багажний вагон.
行•李袋 xinglidai портплед.
行李房 xinglifang багажна каса; багажне відділення.
行李卷儿 xinglijuanr згорнута [запакована] постіль.
xinglipiao багажна квитанція.手丁〜зд^ги в багаж.
4亍猎 xinglie 〈书〉полювати (полювання) на кого-що, за ким-чим.
4亍旅 xinglfi подорожани лш.; мандрівники мн.〜 往来 пожвавлений (жвавий) рух [по дорогах];〜称便 було великою зручністю (стало дуже зручним) для подорожніх (для мандрівників).
xingnang <书> дорожній мішок; речовий мішок; речмішок.
行聘 xingpin заручення; заручини застар.
4亍期 xingqT термін (день) виїзду (від'їзду).〜已 定 день від'їзду вже призначений.
行乞 xingqT < 书 > злидарювати; просити милостиню; піти з торбами.
行窃 xingqie 〈书〉красти що (крадіжка); красти кого-що (крадіжка).
行® xingqie〈书〉дорожня валіза.
4亍人 xingren пішохід; перехожий.
行人情 xingrenqing бути (поїхати, піти) з вітальним візитом (指庆贺）；бути на похороні; піти на похорон; віддати останню шану покійному (后面三个译法指吊丧).
行若无事 xingruowushi наче нічбго й не сталося; як з гуски вода; начебто нічбго не трапилося.
行色 xingsS:〜匆匆 пбспіх перед від'їздом;以壮 〜піднести подарунок і влаштувати проводи кому.
行善 xingshan робити добро (добродійність); займатися добродійністю.
行商 xingshang мандрівний торговець.
行尸走肉 xingshTz6urdu живий труп; не люди, а лише живі трупи; не люди, а якісь безголові дурні.
行时xingshi (指事物正流行）ходовий розм.; модний (мода); бути в моді; {ЩКаЕШЩ) [бути] у силі; забрати силу; ввійти в силу; [бути] у зеніті слави (могутності).
驶 xingshi йти; їхати; плавати.〜执 М посвідчення на право їзди [по місту];公共汽 车整天来往〜автббуси курсують прбтягом усього дня;火车在一小时内〜七十公里 потяг йде (рббить) 70 кілометрів на годину; 该轮〜于上;fe、宁Ж之间цей пароплав курсує (плаває, ходить, рббить рейси) між Шанхаєм і Нінбо.
使 xingshi здійснювати що (здійснення); користуватися чим (користування); викбнувати що (виконання).〜权力 здійснювати (застосовувати) владу;〜ЦЯ 权 здійснювати права; користатися правом; викбнувати функції.
行事 xingshi 1)—行为.2)(办事）вести справи. 书 xingshu найбільш уживаний скоропис [ієрогліфів].
4亍署 xingshii [адміністративне] управління.
行•头 xingtou 1)(戏装）театральний костюм. 2) (泛指服装）одяг;.
行为 xingwei поведінка; вчинок; акт; справа;
дія.正直的〜чбсний вчинок;高尚的〜 шляхетна справа; диверсія; підривна діяльність;破坏〜ворбжий акт;敌对〜 ворбжа дія; акт ворожості;干涉〜акт втручання;可耻的〜ганебний вчинок; ганебні дії;不体面的〜непорядний вчинок; 不友好的〜недружній акт;扩张主义的〜акти експансії; акти, спрямовані на здійснення експансії;〜不端 погано поводитися; погана поведінка;〜不检 вести аморальне життя;〜 能力 <法> ДІЄЗДАТНІСТЬ,
行为主义 xingweizhOyi <心> біхевіоризм.
行文xingw6n 1)(组织文字）писати що.〜要简 单清楚 писати потрібно прбсто і ясно;〜流畅 писати гладко і добре. 2)(发公文）послати віднбшення; відправити офіційний папір.
行销 xingxiao збут (збувати кого-що).〜全国 мати збут по всій країні.
行星 xingxlng <天、планета.大〜гігйнтська планета; планета-гігант ж.;人造〜штучна планета сонячної системи;〜际飞行 міжплан^гнмй політ;〜际物质 міжпланетна речовина; міжпланетна матерія; міжпланетне середбвище.
行星学 xingxlngxue планетологія; планетознавство.
4亍星学家 xingxlngxuejia планетолог; планетознавець.
夺亍刑 xingxing привести смертний вирок у виконання.
行凶 xingxi6ng (杀害）здійснііти вбивство;(殴 打）влаштувати бійку.〜肇事 хуліганити;〜作 恶 чинити зло; робити лиходійства (лиходійства, злодіяння); 法 порушувати закони і зазіхати на чуже життя.
今亍医 xingyl займатися медичною практикою; практикувати застар.
行营 xingying ставка; польовий штаб.
行辕xingyudn —•行营.
行云流水 xingyunliushuT написано (викладено) жваво; жвава манера; вільний стиль.
行者 xingzh6 1) <书>~>行人.2)〈宗>черн6ць.
行政 xingzheng адміністрація.〜当局 адміністрація; 〜机关 адміністративний орган (апарат);〜单位 адмінастративна одиниця;〜 区戈ij адміністративний розпбділ;〜人员 адміністративний склад; адміністратори мн.; 〜干部 працівник по адміністративній лінії; 予以〜处分 накласти адміністративне стягнення;有管理〜的才能 мйти адміністративні здібності.
xingzhengfa адміністративне право.
行政区xingzhSngqii 1)(没有政权机关的地区） адміністративний центр. 2)(行政区域） адміністративний район.
行 Lt xingzhi〈书〉1)—行踪.2)(品行) поведінка.
Ш xingzhuang дорожні речі (приладдя); дорожнє спорядження.装理〜спорядитися в дорогу. *
4亍状 xingzhuang некролог.
令亍踪 xingzong сліди лш.; місцеперебування.〜 не мати постійного місцеперебування; 〜1〈明 місцеперебування чиє невідоме; сліди 4W/'втратилися; поводитися якось приховано
і 	підозріло; одержати (добути) дані про


898
місцеперебування.
行走 xingz6u ходити; рухатися (рух).桥上禁止 〜забороняється ходити по мосту; рух по мосту закритий;〜自女口 самостійно і вільно рухатися.
形 xing.
形 xing 1)—形状.圆〜кругла форма. 2)(形本） форма.有〜в“димий;无〜невидимий.
形变 xingbi^i <理> деформйція.
形成 xingcheng утворення (утворитися); формування (формуватися); скластися.〜—— 个新的学派утворилася нова школа;〜偏见 склалося упередження;〜一 Щ ^ Ш- створилося враження;〜了 完整的体系 склалася цілісна система;他的坚强性格是在 严峻的斗争生活中〜的йбгб сильний характер сформувався в суворому житті боротьби.
形成层 xingchengceng <植> камбій.
形单影只 xingdanymgzhl самбтній; один як пшіець; самітність.
形动词 xingdongci〈语〉дієприкметник.
形而上学 xing’纟rshSngxuS〈哲〉метафізика.
形格势禁 xinggdshijin бути зв'язаним обстановкою; ні обстановка, ні обставини не дозволяють.
形骸 xinghdi <书> тіло.
形迹xingj了 1)(礼貌)：不拘〜вільно і без формальностей. 2)(举动，神色）віігляд; поводження.〜可疑 підозрілий вигляд; підозріла поведінка;不露〜нічим не виказати себе; нічим себе не виявити (не показати).
形容 xingr6ng 1) <书> (面容）збвнішність;〜憔 t卒 вигляд; змучений (стомлений) вигляд. 2) (描述）описати кого-що (опис); зобразити кого-що (зображення).〜尽致 майстерно описати (зобразити);无法〜невимбвний; непередаваний;非笔墨所能〜не можливо описати对这种做法，彳艮难找到恰当的言语 来〜вйжко знайти цьому належне визначення.
形容词 xingrongci <语> дієприкметник.性质〜 якісний прикметник;关系〜відносний прикметник;全尾〜пбвний прикметник; повна форма прикметника;短尾〜корбткий прикметник; корбтка форма прикметника.
WP xingsheng <1吾> фонограми
形胜 xingshSng (地势险要）зручне місце розташування [для захисту]; (Д красива місцевість.
形式 xingshi фбрма; тип.斗争〜форма боротьби;组织〜організаційна форма; форма організації;艺术〜хуцбжня форма;民 族〜націоніпьний за формою;生产关系的甚 本〜основні типи виробничих відносин;〜与 内容的统єдність форми і змісту;用书面〜у письмовому вигляді; у писемній формі;〜_h формапьно;〜上的手续 пуста формалістика; 〜逻辑 <逻> формадьна логіка;共产党是无 产阶级的阶级组织的最高〜комуністична партія є найвища форма класової організації пролетаріату.
形式主义xingshizhuyi формалізм.〜的态度 формальне ставлення до чого;〜的观点
формалістична точка зору;工作中的〜 формалізм у роботі.
形式主义者 xingshizhiiyizhe формаліст; формалістка.
形势 xingshi 1)(地势）рельєф.山川〜рельєф місцевості;〜险要 стратегічно важливий пункт. 2)(状况）становище; обставини; обстановка; ситуація.革命〜революційна ситуація;国际〜Міжнарбдна ситуація (обстановка); Міжнарбдне становище;国内 〜ситуація (становище, обстановка) у країні; 客观〜об’єктивна обстановка; об'єктивні обставини;目 Йї〜сучасна обстановка; 〜
розібратися в ситуації, що склалася;在这种〜 下 за такої обстановки; у цих умовах;〜好得 很 становище дуже хороше; обстановка дуже гарна;〜十分有利 обстановка дуже сприятлива (вигідна);〜紧张 напруженість обстановки (становища);〜逼人 обставини змушують; обстановка змушує;大好 ~ небувало сприятливі обставини;整个的革命 〜好的很，越来越兮революційна ситуація, у цілому дуже сприятлива, поліпшується день за днем;今天世界上是一片大好秦命〜нині у світі склалася (спостерігається) чудова обстановка, сприятлива для революційної боротьби.
形似 xingsi бзп'и схожим на когось.
形态xingtM 1)(形状表现）фбрма.意识〜 ідеолбгія; форма свідомості;物质〜форма матерії;社会经济〜суспільно-економічна формація. 2) < 语 > морфолбгія.〜结构
морфологічна будова;〜分析 морфологічний розбір;〜构词法 морфологічний словотвір.
形态学xingtMxu谷1) <生物> морфолбгія.生物 ~ біоморфологія. 2) <语> морфологія.
形体xingtl 1)(形状和结构）фбрма.文字的〜 форма письма. 2)(人的夕卜貌）збвнішній вигляд людини.
形象xingxiang 1)(具体形状或姿态）образ; вигляд.英雄〜ббраз героя;工农兵的英雄〜 героїчні ббрази робітників, селян і солдатів; 通过〜来发展儿胃认识事物的能力 розвивати в дітей здатність до пізнання за допомогою зображення. 2) <文> образ.塑造 〜створити образ;〜鲜明 яскравий образ.
Ш Ж VC xingxianghua образне уявлення (оформлення).〜的句子 образний вислів.
形象派 xingxiangpai <文> імажинізм.
形象性х丨ngxiAngxmg образність.文艺作品的〜 образність художньої літератури.
形形色色 xingxingsese різноманітний (різноманітність); усілякий; усякої тварі по парі; усіх видів (мастей); різних видів і мастей.〜 的资产阶级分子（різноманітні) буржуазні елементи;〜的资产阶级的唯心І义 буржуазний ідеалізм всіх мастей (різних барвів і відтінків);清除〜的殖民主义 покінчити з колоніалізмом усіх форм і мастей.
形影不离 xingyingbuH нерозлучні; тінню ходити (слідувати) за ким; два Аякси; водою не розіллєш.
形影相吊 xingylngxmngdi含о бути самотнім; нудитися (жити) на самоті.
形影相随 xingylngxiangsui слідувати тінню (як тінь).
形制 xingzhi форма і структура.
形状 xingzhuSng форма; обрис 地球的〜фбрма Землі.
形"左••实右 xingzu6shiy6u "лівий" по формі, але насправді правий.
型 xing.
型 xing 1)(模子）[глііняна] форма для лиття. 2) (样式)тип; модель ж.; зразбк; форма.流线〜 火车 пбтяг обтічної форми 重〜坦克 важкий танк; танк важкого типу;新〜拖拉机 трактор нової моделі (новбго типу, новбго зразка);新 〜的无产阶级革政党революційна пролетарська партія новбго типу.
型材 xingcai <冶> профіль ч.
型钢 xinggang〈冶〉профільна сталь; профіль ч.
型号 xinghao〈枝〉типаж спец.; тип; артикул.
型模 xingmii <机> фбрма.
型砂 xingsha <机> [формувальна] земля; формувальний пісок.
型心 xingxln <tfl> шишка.
那 xing.
邢 xing 1) Сін {прізвище)', Сін (столиця Іньського царства в XVI-XVст. до н.е.).
扬 xing.
扬 xing цукор; солодощі; патока, xingse каламутний (про очі).
扬粥 xingzh6u холбдна солбдка кйша з рису і пшениці.
险 xing.
陸 xing 1) прохід (в горах); перевал; 2) ущелина;
3) 	обрив.
研 xing.
妍 xing посудина для вина.
砸 xing.
硎 xing точильний камінь.
^ xing 另见 sh6ng.
省察 xrngcha перевіряти що (перевірка).〜自己 的思想观点 перевірити свої пбгляди і думки; піддавати себе перевірці.
省墓 xlngmu <书> відвідати могили батьків.
省亲 xlngqln відвідати батьків (рідню) на Батьківщині.
省视 xingshi відвідати кого.〜父母 відвідати батьків.
哲问 xTngwen〈书〉відвідати кого.
省t吾 xingwu усвідомити що (усвідомлення).
醒 xTng.
醒 xing 1)(睡醒）прокинутися; пробудитися зі сну; 一吧，该起来了 протерти очі. прокинься, настав час уставати;我还〜着呢 я ще не заснув;他还没有〜він ще не прокинувся; він ще не прокинувся зі сну. 2) ШШ.猛〜раптом усвідомив (прозрів). 3)(醉后醒来） протверезитися; потверезіти.酒醉未〜ще не протверезився (не потверезів, не протверезився) після сп'яніння.
醒豁 xlnghuo ясно і зрозуміло.
醒酒 xtngjiu протверезити кого (протверезіння,


899
叩отвербкення).吃个梨醒醒酒 зїси грушу, і ти протверезишся.
醒酒汤 xTngjiiitang витверезний напій.
醒目 xmgm(i впадати в очі; тримати пбгляд (увагу); помітний.〜的标题 помітний заголовок.
醒肿xlngpi 1)(消遣解闷）розсіятися. 2)(拿人 丌心）потішатися над ким; грати кого, розм.
醒悟 xingwu усвідомити що (усвідомлення); прокинутися; прийти до тями прост.; пробудитися.
搏 xing.
搏 xmg сякати; висякати носа. ~ 搏涕 висякатися розм.; висякати носа;用手絹〜換 涕 сякати в носову хустинку.
xing 另见 х了ng.
兴 xing 兴趣.没有酒〜немк настрою пити; 助〜підняти настрій.
兴冲冲 xingchongch6ng радісно; з радістю.〜地 跑去 радісно (з радістю) побіг.
兴高采烈 xinggSocSilie радіти (радість); у радісно піднесеному настрої; у радісному зворушенні; мати вигляд іменинника；- переживати моральний підйбм; тріумфувати.
兴会 xinghu丨 нйстрій; вірш.—时〜вірш знайшов (накотив).
兴趣 xingqu інтерес;感到〜смак, ставитися до кого-небудь з інтересом; цікавитися кил卜чим; мати смак до чого-небудь; входити в смак; 个人〜особистий смак (інтерес);不感〜душа (серце) не лежить до кого-небудь; не мати охоти до чого.、并不那么感〜не так вже цікавляться;怀着极大的〜з великим (жвавим) інтересом;〜完全消失了 інтерес до чого збвсім пропав.
兴头 xingtou запал; порив; ентузіазм.
兴头上 xingtoushang у запалі (у пориві) захоплення; з жаром; з ентузіазмом.
兴味x'mgwSi —兴趣.
兴致 xlngzhi 兴趣.〜好 в ударі; у гарному настрої;〜勃勃 з великим інтересом; у піднесеному і радісному настрої; збуджений; не тямлячи себе з радості;〜索然 без інтересу; втратити збвсім інтерес.
杏 xing.
杏 xing <植> абрикбс. 2)(指果实）абрикос.
杏脯 xingfQ курага.
杏红 xinghong оранжево-червоний.
杏黄 xinghuang оранжево-жовтий.
杏仁 xingrdn мигдаль ч,
性 xing.
仕Xing 1)(在思想，感怙等方面的表现） характер; -ість.民族〜народність, нарбдний характер;党〜партійність;阶级〜класовість; класовий характер; 乡己律 ~ дисциплінованість;批评〜的意见 заув& ження критичного характеру. 2)(物质所具有 的性能）властивість;(物іі因含有某种成分 所产生的性质）зі вмістом чого; з домішкою; -ість.药〜властивість ліків; маслянистість; зі вмістом (з домішкою) олії;酸〜кислбтність;
带酸〜的 зі вмістом кислоти. 3)—(性格).4) (脾气):"""时〜起 розсердитися; розлютити; у пориві роздратування; спересердя (з серця); 驴犯了〜了ocdji вперся. 5) <生理〉стать.〜土 活 статеве життя;〜行为 статевий акт; злягання. 6) (ЙІ另!)) стать. 33〜чоловіча стать; 女〜жінбча стать. 7)〈语〉рід.阳〜чоловічий рід；阴〜жінбчий рід;中〜середній рід.
йі另1J xingbie стать; статеве розрізнення.无〜的 безстатевий;不分〜和年龄 без розрізнення статі і віку.
性病 xingbing <医> венеричні хвороби.〜医生 сексопатолог.
性病学 xingbingxue 〈医〉венерологія; сексопатологія.
性病学家 xingbingxuejia <医> венеролог.
ЙЙ- xingge характер; натура; темперамент; норов.〜坚强的人 вольова людина; у людини вольова натура; людина з характером;他的〜刚强 у нього мужній характер.
性激素 xingj了sCi〈生理> статбвий гормон.
性急 xingji нетерплячий (нетерплячість, нетерпіння); гарячковитий (гарячитися, гарячність).他是个〜的人 він людина нетерпляча;你另І]〜ти не гарячкуй (не поспішай); будь терплячим.
性交 xingjiao статевий акт; статеві зносини; злягання.
性灵 xingling <书> дух; натура; характер.陶冶 〜виробити (розвити) у собі характер (дух чого).
性命 xingming життя ж.〜之虞 загроза життю; смертельна небезпека; загрожувати життю; грозити кому смертельною небезпекою;〜攸 关 питання життя і смерті; життєво важливе питання;〜难保 не зносити голови кому;保 ft 〜врятуватися від смерті; у живих залишитися.
性宫巨 xingneng властивість; характеристика. Ш 石有吸铁的〜у магніта є властивість притягати залізо.
性器官 xingqiguan <Ш> статеві органи.
性情 xing.qing —性格.〜乖张 химерний; лихий; 〜善良 дббрий за вдачею;〜相投 зійтися характерами.
性腺 x'mgxi^n <解> статева залоза.
性学 xingxue сексологія.
性学家 xingxuejia сексолог.
性欲 xingyu статева пристрасть; статевий (сексуальний) потяг; сексуальність книжк.; лібідо невідм” спец.
性质 xingzhi характер. 土壤的〜характер ґрунту; 屮国革命的〜характер китайської революції; 按问题的〜за характером справи;〜不同的工 作 різнохарактерні роботи;〜形容词〈语〉 якісний прикметник.
性状 xingzhuang вид і властивість.
性子 xingzi 1) •性格.急〜запальнгій характер;
запальний за характером (за вдачею). 2)(酒、 药的刺激性）властивість.这药〜平和це ліки не ІЗ СИЛЬНО ДІЮЧИХ.II参阅“逞性子;使性子 cheng xingzi; shTxingzi”.
幸 xing.
^ xing 1) 〜未 Jj兑& дешево позбавилися
великого лиха (від великого нещастя);〜有栏 杆挡住，他才没有跌下去на щастя, ближні його затримали, і він не упав униз; добре, що ближні його затримали, і він не упав вниз. 2) —幸福.有〜有不〜усякому своє щастя; кому як пощастить; кожному своя планида. 3) <屮〕> (希望)сподіватися на що, з неознач. сподіваюся, що ви не відмовитеся. 4) фавор книжк.得〜б^ти у фаворі; потрапити у фавор; користатися благоволінням (фавором). r г
幸存х丨ngciin випадково вціліти.〜的敌人己溃 不成军 випадково вцілілі ворожі ряди було розладнано.
幸而xing'Sr —幸亏.
幸福Xingfil 1)(称心如意的生活)щастя.我们的 〜是革命4烈们流血得来Й наше щастя добуте кров'ю полеглих героїв революції. 2) (称心如意）щаслгівий.〜的生活щаслііве життя;生活在新中国是多么〜！ яке щастя жити в новодіу Китаї;〜刁〈忘共产党 коли живеш щасливим життям, не забувай про компартію!
幸福论 х丨ngfiiKin <哲> евдемонізм.
幸好xinghSo —幸亏.
幸进 xingjin〈书〉зробити несподівану кар’єру.
幸亏 xingkul на щастя; добре, що...; спасибі, що…〜邻居帮忙 спасибі, що сусід допоміг; 我〜走得早 добре, що я раніш пішов; на щастя, я раніше пішов.
幸免 xingmian щасливо уникнути чого (позбутися від чого);〜于难 дешево позбавитися чого, дешево відбзпгися і лишитися в живих; щасливо уникнути смерті; пронесло; ця чаша минула кого;但愿 〜ця чаша минає кого; не уникнути чого; не вдалося уникнути чого; так дешево не позбутися чого; так з рук не зійде;难以〜не зносити голови кому.
幸喜xingxl 幸亏.
幸运 xingy^n 1)(好运气）щйстя; щасливий випадок; щаслива можливість.无此〜не було щасливого випадку;我无此~ не дано мені такбго щастя. 2)(称)如意）відчути повне задоволення; цілкбм вдоволений.
幸运儿 xingyun'er щасливець; щасливиця; щасливчик розм.; мазунчик (долі).
幸灾乐祸 xingzailehuo радуватися чужому лиху; зловтішатися (зловтішний).〜的 >已、 зловтіха; зловтішне почуття;这消息使他〜起 来 ця звістка принесла йому зловтіху.
姓 ХІП]
姓 xing 1)(姓氏）прізвище.贵〜？ як ваше прізвище?娘家的〜дівбче прізвище. 2)(姓氏 是)на прізвище，我〜王 моє прізвище Ван;有 个〜王的人来找^[尔прийшов до вас хтось на прізвище Ван; прийшов до вас якийсь Ван.
姓名 xingming ім'я і прізвище.
姓氏 xingshi прізвище.
恃 xing.
W'W xingxing сердито; злобливо.〜而去 пішов сердитим (злим); залишив кого-що в роздратуванні;他话也不说,〜地坐在一边він мовчав і сидів із сердитим виглядом збоку.
g.


900
Xing.
?r xing болотоцвітник.
菩 xing.
容菜 xingcai- болотоцвітник (Nymphoides peltatum Kuntze).
摔 xing.
W xing водяний прбстір; ширбкий; вести.
娃 xing.
娃 xing 1) прямий (про людину);性娃刚洁 характер прямий, непохитний; 2) щасливий.
凶 xiong.
凶xiong 1)凶恶.很〜的样子дуже злий вигляд; 你〜什么！ що ти лютуєш! 2)(利害）сильно; серйозно.闹得很〜скандалити щосили;病势 很〜занедужати дуже серйозно (небезпечно).
凶暴 xiongbao лютий (лютість);性f淳〜звіриний, лютий на вдачу;〜的帝国主义 озвірілі імперіалісти;〜如猛兽 звір-звіром.
凶残 xiongcan лютий (лютість); злий і жорстокий.〜@14 лютий (злий і жорстокий) за вдачею.
凶多吉少 xiongduojishao не до добра; не передвіщати нічбго гарного.
凶恶 xiong'e злий (злість); злісний (злісність); звірячий; лютий (лютість).〜成性 лютість;最 〜的敌人найлютіший ворог;〜的面目 звірячий вигляд; лиховісна фізіономія.
凶犯xi6ngftn 凶手.
凶月艮 xi6ngfti <书> жалобний костюм.
凶焊 xionghan лютий (лютість).
凶狠 xionghen злостивий (злостивість); злий (злість); разлютуватися.〜的敌人 злісний (лютий) ворог.
凶 f黄 xiongheng нахабний (нахабність); лютий (лютість).
凶 Ш xiongmeng лютий (лютість); хижий (хижість).〜的野兽 лкітий (хижий) звір;呢风 来势〜зі скаженою (пекельною, страшною) силою налетів ураган.
Ш /sf- xiongnian голодний (неврожайний) рік; лихоліття.
凶器 xiongqi знаряддя вбивства.
凶杀 xiongsha вбивство (вбити кого).〜案 справа про вбивство.
凶煞xi6ngsh& —凶祌.
凶神xiongshen 1)(凶恶的祌）злий бог. 2)(凶恶 的人)зла людина; лиходій; звір ч.〜їЦЙ погань і звірина.
凶事 xiongshi похорон; поховання.
凶手 xiongsh6u вбивця ж.; душогуб.
凶死 xiongsl загинути (вмерти) неприродною смертю.
险 xiongxian небезпечний (небезпека).病势〜 стан хворого дуже небезпечний.
凶信 xiongxin [сумна] звістка про смерть.
ЙЙ1 xiongxiang звіряче (хижацьке) обличчя.〜 毕 Ш показати своє звіряче (хижацьке) обличчя; виявилася звіряча сутність;他干吗 老楚摆山—副〜？ навіщо він раз у раз показує зуби?
凶焰 xiongyan звірство.〜万丈 не було меж
звірствам.
xiongzhai будинок із примарами.
凶兆 xiongzhao поганий знак; лиховісна прикмета.
xiong.
兄 xiong 1)(哥哥）старший брат.〜妹 брат і сестра;〜嫂 брат зі своє ю дружиною. 2)(朋 友间的尊称）шановний друг.
兄弟xi6ngdi另见xi6ngdi (哥哥和第第） старший і молбдший брат; брати лш.〜关系 братерські узи;〜情谊 братерство; братерське почуття;〜企业 братерське підприємство;〜国家 братерська країна;〜般 的团结 братбрство; братерський союз;〜般的 友谊 узи братерської дружби; братерські відносини [дружба];〜民族 братерські нації; 阶级〜братіі по класу;他们是〜вони брати.
兄弟阅墙 xiongdixiqiang братовбивча війна; внутрішня боротьба.
兄弟 xiongdi 另见 xiongdi <口> 1)(第第） молбдший брат. 2)(称呼年纪比自己小的男 子）брат; браток; 3) я.
兄长 xiongzhang ―兄 2).
xiong.
匈奴 Xi6ngn\i <史> г^нил/н.
匈牙禾U 人 Xiongyaliren угорець (угорський); угорка.
匈牙利语 xiongyaliyu угорська мова.
ТЙ xiong.
油油 xiongxiong 1)(波涛的声音）бурхливий; стрімкий (стрімкість).江涛〜бурхліівий плин ріки; стрімкий річковий потік. 2)(凶猛 的样子）загрозливий; грізний.气势〜з загрозливим (грізним) виглядом; загрожуючи; грізно; люто; із гнівом; зі злістю; з лютістю;来势〜грізний (загрозливий, стрімкий) натиск. 3)(争论的 声音）；议论-[ходили] всілякі (усілякі) розмбви і слухи; [йшли] бурхливі (галасливі, збуджені) суперечки. 4) (&犹的样子):群情〜 почалися (відбуваються) збудження серед мас; народ був збуджений; юрба була дуже збурена.
Щ 涌 xiongyong вирувати (бурхливий); бушувати.〜的急流 бурхливий потік;〜漆湃 бурхливий; вируючий; могутній; нестримний; [розгортатися] суцільною лавиною;〜漆濟的大海бурхливе море;〜漆 濟的罢工浪潮 могутня хвиля страйкового руху;〜丨彭群的民族独立运动наростаючий рух за національну незалежність;伟大革命 运动〜丨彭湃的时代епбха бурхливого підйому великого революційного руху;〜潔群的革命 Ш 潮 наростаюча революційна буря; наростаючі революційні хвилі;全世界无产 阶级和各国人民的革命运动在〜澎湃地向前 发展 бурхливо розвивається [уперед] революційний рух пролетаріату і народів усіх країн світу;海涛〜мбре вирує (бушує); 海水〜起来 море розбушувалося (розігралося).
胸
胸xiong 1)(身体的一部分）груди ж.挺〜面出
xiong.
стояти (стати, устати) грудьми. 2)(胸襟） душа.〜fF 大志 перейматися високими прагненнями;〜怀祖国 жити інтересами Батьківщини; узяти до серця всю країну;〜屮 ЇЙ* 全局 мати уявлення про становище в цілому.
胸碧 xi6ngbi <解> грудна перепона.
胸部 xi6ngbCi 胸 1)〜疼痛 біль у грудях.
胸次 xi6ngci <书> на душі; на серці.〜舒畅 легко і радісно на душі; радісно-спокійний стан душі, грудина спец.;
胸骨 xi6nggii〈解〉груднй кістка.
胸怀 xi6nghudi душа.〜狭窄 вузькй натура;有无 产阶级的宽阔〜м^ги пролетарську широту душі.
胸肌 xi6ngjT〈解〉грудні м'язи.
胸襟 xi6ngpn 胸怀.〜开阔 мйти широку натуру; виявити широту поглядів; прямий;
відкрита душа.
胸 口 xi6ngk6u ложечка; ямка під грудьми. біль під грудьми; болить (ссе, щемить) під грудьми.
胸廓 xi6ngkud <解> грудна клітка; торакс.
ЙШ xiongmo <Ш> плевра спец.; підреберна (грудна) пліва.
胸膜炎 xi6ngm6ydn <医> плеврит спец.
胸脯 xiongpu груди ж.挺起〜випрямити груди; 拍拍〜бііти [себе] у груди.
ЩЩ xiongqi〈动〉грудний плавець.
胸腔 xi6ngqi§iig <解> груднй порожнина; торакс.
胸墙 xi6ngqidng <军> бруствер.
胸饰 xiongshi брошка ж.
胸膛 xi6ngtdng —胸 1).宽阔的〜ширбкі груди; груди колесом.
胸围 xiongwei об’єм грудей.
胸无城府 xiongwuchengfu прямодушний (прямодушність); прямий (відкритий)
* 	характер; відверта натура; відкрита душа.
胸无点墨 xiongwudianmo не мати ніякої освіти; абсолютний (пбвний) неук; голова в кого не обтяжена знаннями.
胸腺 xiongxian <Щ> вилочкова(внутрішня, зобна) залоза.
胸像 xiongxiang портрет по пояс; погруддя (指 雕像).
胸臆 xi6ngyi душа.直抒〜віілити (відкрити) душу.
月ї有成竹 xiongyouchengzhu мати готбвий план у голові; мати на що готову відповідь; є сформована думка (сформований пбгляд); бути цілкбм до чого підготовленим.
胸罩 xiongzhao бюстгалтер; ліфчик.
胸椎 xi6ngzhuT <解> грудні хребці.
与 xiong.
Щ xiong гирчовник піхвовий (Conioselinum vaginatum Thell).
^陶?d6ng.
恂 xiong тривожний.
詢 xiong.
詢 xiong 1) сперечатися; шуміти; 2) лютий; жахливий.
詢詢 xiongxiong 1) шуміти; 2) скажений.


901
1Щ xiong.
雄xiong I)(公的，阳性的）самець.〜野鸡 самець фазана; фазан-півень;〜Й півень;鸭 ~ селезень ч.;〜棘 кит-самець. 2)(强国） держава.战 И 〜сім держав періоду "Воюючих царств";称〜стйти гегемоном;称 〜世界 стйти великою державою (великим гегемоном) світу.
雄辩xi6ngbidn І)(强有力的辩）гаряча суперечка; жарка полеміка; красномовство. 事实胜于〜факти переконливіші за будь-які слова; факти - уперта річ. 2)(有说服力） красномовний (красномовство,
красномовність).〜地证明 з усією переконливістю (красномовно, безперечно) показує (свідчить, доводить) що;事实是最〜 的 факти красномовніші за все.
雄辩家 xiongbianjia полеміст; красномовний оратор.
雄兵 xiongblng могутні війська; могутня армія.
雄才 xiongcai великий талант.
雄才大略 xiongcaidalue видатний розум і талант.有〜的政治家 талановитий (великий) політичний діяч.
雄蜂 xi6ngf^ng <动> трутень ч.
雄厚 xionghou потужний (потужність); могутній; могутній (могутність).〜的资本 капітал;〜的兵力 могутні військбві сили;实 力〜потужність ресурів;我们的物质技术基 础从来没有象现在这样〜 матеріально-технічна база нашої країни могутня як нікбли.
雄花 xionghua〈植〉чоловіча квітка.
雄黄 xi6nghudng〈矿> реальгар; сандарак.
雄黄酒 xionghuangjiii настійна на реальгарі (на сандараку).
雄浑 xi6nghiin сильний,笔力〜сіільний почерк.
雄健 xiongjian бравий; молодецький;笔力〜 твердий (сильний) почерк;〜的步伐 брава (молодецька) хода;〜的气魄 мужність.
雄精xi6ngjTng —雄黄.
ffiMM xiongjiujiii бравий; мужній (мужність); молодецький (молодецтво),〜的气概 бравий (мужній, молодецький) вигляд;〜的战士 бравий солдат;以〜的步伐行进 йти твердою і гордою ходою.
雄蕊 хібі^шї 4Й>тичгінка.
雄师xi6ngsh了 —雄兵.
雄图 xi6ngtu грандібзний план; ширбкий задум.
雄伟 xiongwei величний (велич).〜的场面 величне видовище; велична картина;〜的і十 划 величний план; велична програма;〜的气 魄величний дух;天安门广场й得〜壮丽 площа Тяньаньмень має величний вигляд; площа Тяньаньмень постала у всій своїй вбличі і красі.
雄心 xiongxln сміливі (великі) дерзання; висбкі прагнення (цілі).〜大志 великі цілі і задачі; сміливі дерзання і висбкі прагнення; + 对立〜 大忐 ставити перед собою великі цілі і завдання; набути сміливі прагнення до високого [і великого];我们一备要有无产阶 级的〜壮志 ми повинні озброїти себе великими прагненнями і високими цілями
пролетаріату.
Ш tt xiongzhuang могутній; відважний (завзятий).〜的歌声 наспів пісні; хвацька пісня;〜的游行队伍 могутні ряди демонстрантів.
Щ 姿 xiongzl войовничий вигляд; величний вигляд.长江大桥的〜величний вигляд моста через Янцзи;战士们的〜войовничий вигляд бійців.
賁泠xiong.
熊 xi6ng <动> ведмідь ч.
熊蜂 xi6ng侘ng <动> джміль ч.
Ш Ш xiongmao <动> бамбуковий ведмідь; панда
ШШ xiongxiong палаючий; бурхливий.〜烈火 палаючий (бурхливий) вогонь; палаюче (бурхливе, буйне) полум'я;革命的〜烈火 буйне полум'я революції.
ШШ xiongzhang ведмежа лапа.
调 xi6ng.
坰 xiong розвідувати; підслуховувати.
坰察 xiongcha відстежувати, нишпорити.
坰逻 xiongluo розвідувати, нишпорити.
徊伺 xiongsi нишпорка.
复 xiong.
Ж xiong далекий; віддалений; далеко.
复古 xionggu глиббка давнина, далеке минуле.
Ж Ш xiongxiong І) рости, підростати; 2) вдивлятися.
負远 xiongyuan далекий，віддалений; далеко.
休
хій.
休 хій 1)(停止）перестати з неопр; припинити що (припинення); покінчити з чим.争论不〜 сперечатися без кінця. 2)(另丨J) не; нічого.〜要 取笑 не треба сміятися (насміхатися);〜问此 事 нічого тобі про це запитувати;〜提此事 не варто більше згадувати (говорити) про це;你 〜怪我多嘴 не ображайтеся на мої слова.
休耕制 xiugengzhi < 农 > парова система землеробства.
休会 хіШші перерва [між засіданнями]; відкласти [засідання].〜一星期 відкласти засідання на тиждень;〜期间 у проміжку часу між сесіями;宣才|了〜оголосити перерву; 无限期〜відкласти засідання без вказівки строків;谈判无限期〜перерва в переговорах на невизначений час;大会临时〜тимчасбва перерва в роботі сесії.
休火山 xiiihu6sh§n < 地质 > вулкйн，що тимчасово погас.
休假 xiujia відпустка; побивка розм.; канікули мн.(指学校的假期)•两个月的〜двомісячна відпустка; двомісячні канікули; відпустка (канікули) на два місяці;〜期间 під час відпустки (канікул); у відпускний (канікулярний) час;去〜виїхати у відпустку (на канікули, на побивку);因病〜перебувати у відпустці через хворобу.
休假证 xiiijiazheng відпускне свідоцтво (посвідчення); відпускний квиток (jfl 于军 队).
休克хійкд <医>1)(指病疲）ШОК.创伤〜 травматичний шок;〜状态 шоковий стан. 2)
(发生休克)бути в стані шоку.
休目民 хійтійп〈生物〉спокій; сплячка; анабіоз спец.〜状态 стан спокою (сплячки);自然〜 природний спокій.
休眠期 xiiimdnq了 <生物> період (фаза) спокою; (动物休眠期）період сплячки.种子〜період спокою.
休眠芽 хійтійпуй <植> спляча брунька.
xiuqlxiangguan бути кровно і тісно зв'язаними; життєво зв'язані один з одним; зв'язані узами кревних інтересів; жити одними інтересами; тісно зв'язати своє життя; піклуватися одне про одного.
休戚与共 xiuqlyugong поділяти з ким радість і горе; завжди з ким і в радості, і в горі.〜的亲 密战友 близькі соратники, зв’язані загальними інтересами і спільною долею.
休憩xiiiqi —休息.
休息 хійхі відпочивати (відпочинок); перерва. 课间〜перфва [між уроками];工间〜перекис розм.; ®间二〈剧〉антракт;该〜了 настйв час відпочивати (зробити перерву);〜十分 [зробити] перерву на десять хвилин;丝毫不 得〜ніколи було навіть перепочити; не було ні хвилини відпочинку;中途停下来〜半小时 влаштувати привал на півгодини;百货商店 星期天不〜універмаг працює і по неділях.
休肩、日 хійхігі день відпочинку; вихідний [день].
休息室 xiiixishi кімната відпочинку,教员〜 учительська;工人〜битбвка розм.;观众〜 фойє невідм.
休闲 хійхійп <农> пар.半〜зайнятий пар;完全 〜незайнятий пар;绝对〜чистий пар;绿月巴〜 сидеральний пар;春耕〜ранній пар;秋耕〜 чбрний пар;短期〜напівпйр;使田地〜一冬 залишати землю під паром на цілу зиму.
休闲地 xiuxiandi 〈农〉пар; земля під паром; парове поле;(长期休闲地）переліг;(短期休 闲地）напівпар.
休想 xiuxlang чого [навіть] і думати з неознач. (сподіватися на що, з неознач” мріяти про що, з неознач.); тримай кишеню [ширше]!不 ‘去旧的事物，就〜建立新Й поки не знищити старе, нічого навіть і думати, що можна побудувати нове;反革命分子〜逃出 人民的法网 нех^й контрреволюціонери і не мріють, що вони вислизнуть від законної кари народу; контрреволюціонерам не вислизнути від законної кари народу;这个 尔〜на це тобі нічого навіть і сподіватися (розраховувати); про це тобі нічого навіть і думати (мріяти).
休学 хійхие тимчасово залишити школу (інститут, університет) [зі збереженням права на продовження навчання].因病〜 тимчасово залишити школу через хворобу.
休养 xiiiyang 1)(休息调养）поправлятися (поправка) розм.; відпочивати (відпочинок). 回家〜поїхати (виїхати) додбму на поправку (на відпочинок);在乡下〜відпочивати в селі. 2)(:陕Й并发展经济力量）відновііти і підняти добробут.
xitiySngshengxT відновити добробут країни; оправитися від чого, після чого.使同 家在战后能句多〜дйти країні оправитися від наслідків війни.


902
休养所 xiuyangsuo будинок відпочинку; здравниця; санаторій.
休业 хійуб 1)(停止营业）закритися (закриття); припинити справи. 2)(结束学习）закінчити що; пройти курс навчання.
休战хійгіїйп перемир'я.前线处于〜状态 передній край знахбдиться в стані бездіяльності.
休整 xiiizheng відпочивати й упорядковувати; відпочинок, упорядкування і навчання; перепочинок і поповнення своїх військ.(专 指军队).把军队,调往后方〜відвід військ у тил на відпочинок і переформування (і поповнення).
休止 xiiizM 1) <书> (停止）припинитися;
зупинитися.这坐火山已进入〜状态цей вулкан припинив свою дію (перестав діяти); цей вулкан недіючий. 2) <音> пауза.,总、〜 генеральна пауза.
休止xiuzhifu〈音〉пауза; паузний
хій.
咻
咐咐хійхій 1)(喘气的声音):〜的鼻息хропіння; 〜地喘/气задихатися. 2)(某些动物的叫声） писк (пищати).小鸟〜的口Ц 声 писк пташенят; 小鸭〜地叫着Іжа для каченят
修 хій.
修 хій 1)修理 1)〜机器 ремонтувйти машину;〜 桥补路 лагодити мости і дорбги. 2)(编写） складати що (складання); писати що.〜史 писати історію. 3)修行.4)修建.〜水库 спорудити водоймище;〜工事 будувати (споруджувати) оборонні укріплення; зводити оборонні споруди.铁路尚未〜通 залізниця поки ще не добудована;新〜了 一条 运河 побудували (провели) новий судноплавний канал; побудований новий судноплавний канал. 5)(剪或肖lj) підстригти що; полагодити що.〜矛旨甲 підстригти нігті; [зробити] манікюр кому. 6)(修正主义） ревізіонізм.变〜стйти ревізіоністом.
修补хійЬй 1)(修理破损的东西）лагодити що (лагодження); підремонтувати що.〜渔网 лагодити сітку;〜衣月艮 лагодити білизну;〜房 屋 підремонтувати будинок (дім). 2) <医> репарація.
修长 xiuchang висбкий； дбвгий.身材〜的人 струнка людина високого зросту.
修车库 xiiich自кй <铁路> вагбнне депо.
修辞 хійсі <语> стилістика,〜特征 стилістична ознака;〜色彩 стилістичне забарвлення;〜手 段 стилістичний прийом; стилістичний засіб.
修辞格 xiiicige <语> риторична (стилістична) фігура. J
修辞学 хійсіхиб <语> стилістика.
修辞学家 xiiicixuejia стилістик.
ШШ xiudao вивчати віровчення якої-небудь релігії і сувбро йому слідувати в житті.
修道院 хій(ійоуийп <宗> монастир ч.〜院长 настоятель; ігуменя; ~Л піти (поступити) у монастир.
修订 xiuding переглянути що (перегляд); переробити що (переробка).〜章不？ переглянути статут;〜教学计划 переробити
навчальний план;〜合同 пересклити дбговір.
修і丁本 xiudingben виправлене видання.
修短 xiiiduan <书> висоті; зріст.〜合度 стрункий.
修复xiiift 1)(修理使灰复完整）відновити що (віднбвлення); реставрувати що (реставрація)(用于指修Й受损的艺术品).〜 被破坏了 的水库 відновити зруйноване водоймище;〜古迹 реставрувати пам'ятник; реставраторство. 2) <医> репарація.
修改 xiiigai виправити що (виправлення); переробити що (переробка).〜作文 виправити твір; ~ 章程 переробити (переглянути) правила; переглянути статут; внести зміни до статуу;〜і并稿 переробити лекцію;〜党章 перегляд статуту партії;〜画稿 переробити (виправити) ескіз;〜居丨j 本 переробити (виправити) п'єсу;〜设计 переробити (виправити) проект;力卩以〜 внести виправлення.
修好 xiuhao <书> установити дружні стосунки [між державами].
修剪 xiujian підстригти що; підрізати що (підрізування).〜树木 підстригти (підрізати， підчистити) дерева;〜胡子 підстригти вуса.
修建 xiiijian будувати що (будівництво); споруджувати що (спорудження); звести що (зведення).〜水坝 звести (будувати, споруджувати) греблю; 〜水 电站 споруджувати (будувати) гідростанцію;〜职 工宿舍 будувати гуртожиток для робітників та службовців;〜铁路 будувати (прокладати) залізницю.
修脚 xiiijiao [зробити] педікюр.
修旧利废 xiiijiulifei ремонтувати старе устаткування і не використбвувати непридатне.
修竣 xiujun очистити що (очищення), ~河道 очищення річкового фарватеру [від мулу].
修理хійІЇ 1)(使灰复原状或作用）ремонтувати що (ремонт); полагодити що (лагодження); виправити що (виправлення).〜钟表 лагодити годинник;〜自来水管 ремонтувати водопровід;〜船只 ремонтувати судно;〜机 器 ремонтувати машину;〜工人 ремонтник; 大〜капітальний (великий) ремонт; d、〜 потбчний (дрібний) ремонт;把手表送去〜 віддати ручний годинник у ремонт. 2)—修 剪.
修理部 хіШТЬй ремонтний відділ.无线电〜 радіомайстерня;电视机〜телеательє невідм.
修理厂 xiiilichang ремонтна майстерня; ремзавод.轮胎〜шинорембнтний завод.
修理费 xiullfei витрати на ремонт (на лагодження); плата за ремонт (за лагодження).
修明 хійт丨ng <书> мудрий (мудрість).政治〜 мудра політика.
修女 xiunti〈宗〉черниця; монахиня.
修配 хійреі ремонтувати що (ремонт).
修配厂xiiipSichang修理厂.衣具〜майстфня ремонту сільськогосподарських знарядь;汽 车〜авторембнтний завод.
修两己站* xiupeizhan ремонтно-складальна
станція, 1/1 М станція ремонту і
складання сільськогосподарських машин і
знарядь.
修葺 xiiiqi 修绪•.〜一新 обновити, що; підновити що; обробити що заново.
修绪-xiushan ремонтувати що (ремонт).〜工不х роботи з ремонту; ремонтні роботи.
修身 xiiishen самовдосконалення (вдосконалюватися); працювати над собою.
修士 xiiishi〈宗〉чернбць.
修饰 xiushi 1)(修整装饰）обробити що (обробка); опрацювати; прикрасити що (прикраса),把一切〜一新 зробити все по-новому;房子全部〜一新 будинок був цілкбм відремонтований (підновлений). 2) (妆梳手丁扮）робити туалет; займатися своїм туалетом; займатися собою; чепуритися.对 镜 ~ робііти туалет (чепуритися) перед дзеркалом;她不爱〜вона не любила чепуритися;她并没有什么〜，但却很利落 вона не особливо займається собою, але акуратно одягнена (завжди акуратна). 3)(修 改润饰)обробити що; обробити що (обробка).〜文章 опрацювати статтю.
修饰语 xmshiyd <语> епітет; визначальне слово.
修书 xiiishii 1)(编纂书籍）складання збірників. 2)(写信）написати лист.
修行 xiiixing відлюдництво.出家〜пітіі в ченці і вести відлюдне життя.
修养xifiySng 1)(学识水平)пізнання;(艺术水平） майстерність;(知识水平）підготовка.艺术~ художня майстерність;语言〜культура слова (мови);有文学〜的人 людина із широкими знаннями в галузі літератури; людина, що володіє високою літературною
майстерністю; людина з гарною літературною підготовкою. 2)(正确的待人 处事态度）виховання.他很有〜він людина вихована (дуже вихована). 3)修身.自我〜 самовдосконалення.
修业 хійуе навчатися чого, з неознач. (навчання); учитися (навчання).〜年限 термін навчання;〜期满 закінчити своє навчання в школі (в університеті).
修造 хійгйо 修建.〜厂房 будувйти цех (завод); 〜水库的工程 роботи зі спорудження (з будівництва) водоймища.
修整 xiuzheng відремонтувати що; підновити що (підновлення).〜农具 відремонтувати й упорядкувати сільськогосподарські
знаряддя;〜果树 підрізати фруктові дерева;〜 家具 підновііти меблі;机器〜如新 маїшіна відремонтована і стала як нова.
修正 xiiizheng 1)(改正）поправити що (виправлення); виправити що (виправлення). 〜错误 поправити (виправити) помилки;作七、 要的〜внести (зробити) необхідні виправлення (корективи);草案已经〜проект уже виправлений (переглянутий). 2) (®0() ревізувати що (ревізія).这和错误论点实质 上是公开地〜马克思列宁主义学说це помилкове полбження, власне кажучи, є відкритою ревізією марксистсько- -ленінського учення.
修正案 xiOzhdngSn виправлення.决议的〜 виправлення до резолюції.
修 JH值 xiuzhengzhi <技> виправлення.
修 IF.主义 xiuzhengzhQyi <政> ревізіонізм.


903
修正主义者 xiuzhengzhuyizhe ревізіоніст.
修竹 xiuzhu стрункий бамбук.
修筑xidzhCi —修述.〜铁路будувати (прокладати) залізницю;〜机场 будувати аеродром;〜码头 будувати пристань;〜防御 工取 звести оборонні споруди.
麻хШ.
庥 хій 1) тінь, покров; захист, заступництво; 2) щастя; благоговіння.
馐 хій.
® хій страва; пригощати.
хійуао частування; страва. xiQzhuan частування; страва.
髹 хій.
髹 хій 1) темно-червоний лак; 2) покривати лаком; лакувати.
髹漆 xmqf нітроцелюлозний лак.
髹漆 xiiiql покривати лаком, лакувати.
хій.
羞 хій 1)(害羞）соромитися кого-чого (сором); соромно кому; соромитися кого-чого; НІЯКОВІТИ (зніяковілість).〜红了脸 почервоніти від сорому (від ЗНІЯКОВІЛОСТІ)；〜 于启齿 соромитися попросити кого-що про що;我Й为你〜死了 я прбсто згоряю від сорому за тебе; мені так соромно за тебе. 2) (使难3^倩）соромити кого.你别再〜她了 ти більше її не сором. 3) 羞耻.遮〜сховати свою ганьбу; ховати свій сором.
羞惭хійсйп羞愧.〜得无地自容[від сорому] не знати, куди подітися; [від сорому] готбвий крізь землю провалитися;满面〜згоріти від (з) сорому.
羞耻 хійсМ викладатися кого-чого, з неознач. (сором); соромно кому; совіститися рот. (сбвість ж.).不知〜не знати сорому; безсоромність; цинічно; совісті вистачило; 不知〜地扯流безсбвісно брехати;毫无〜之心 немає ні совісті, ні сорому;不知人间有〜事 розгубити останні залишки людського сорому.
羞答答 xiiidada соромливий (соромливість); сором'язливий (сором'язливість).〜的样子 сором’язливий вигляд;〜地笑了 笑 сором’язливо посміхнутися;〜地低下头去 соромливо опустити гблову;小姑娘〜地不肯 唱 дівчинка засоромилася і не хотіла співати.
羞愧 хійкиі соромно кому (сором кого-чого, з неознач.).〜难当 згоряти від (з) сорому;他犯 了错误,心里十分〜йому стало дуже соромно за нароблені помилки.
羞明 xiiiming <医> світлобоязнь ж.; фотофобія.
羞怯 xiiiqie сором’язливий (сором’язливість); засоромитися розлі.; зніяковіти від сором'язливості.小侄儿〜地打量着我 племінник соромливо (ніяково) поглядав на мене.
羞人 хійМп соромити кого, розм.; соромно 这 多么〜哪！ як усе це соромно (ганебно)!
羞人答答 xiiirendada соромно кому; совісно кому.
іі 	辱 хійгй 1) ( lflt 辱）ганьба; сором; посоромлення. 2)(使受耻辱）ганьбити
кого-що; осоромлювати кого-що зганьбити кого-що, розм.他这是〜我们所有的人〜він цим посоромив нас усіх.
羞湿 xiuse зніяковілий (зніяковілість); сором’язливий (сором'язливість); боязкий (боязкість). ~ 的笑容 збентежена (сором’язлива, зніяковіла) посмішка.
羞恶 xiuwii почувати відразу.〜之心 почуття сорому і відрази.
羞与为伍 xiuyiiweiwu соромно мати справу (мати що-небудь спільне) з ким.
偶хШ.
倘留乌 хійіій〈动>совй.
朽 хій.
朽 хій гнити (гнилий).
朽木 хійтй 1)(烂术头）гниле дерево (колода). 2) (比喻无用的人）нікчемна людина; безнадійна [людина]; кінчена людина.
ft*不хійшйЬйкбсііао ,"із гнилого дерева виробу не зробиш"; від гнилого дерева не чекай пуття; від кінченої людини нічбго і не можна чекати; дурня учити - що мертвого лікувати,
朽木異土 хійтй —朽木2).
хій 另见 s(i; хій.
宿 хій <量词> ніч ж.住了一〜провбсти ніч;谈 了半〜до глибокої ночі (до півночі) розмовляти;三天两〜три дні і дві ночі.
滿хій
漪 хій 1) рисова вода; 2) відмочувати в рисовій воді;淌米 відмочувати рис.
秀 хій.
秀1 хій —秀穗.
秀2 хій 1)秀丽.〜外慧中красива і розумна;眉 清目〜витончені брови і красиві очі; тонкі риси обличчя. 2)(优秀）ридатніій.后起之〜 висхідна зірка; висхідне світило; нові сили з підростаючого покоління; видатний у новому поколінні.
秀才 хійсаі 1) <史> (生员)"сюцай" {назва ученого ступеня у феодальному Китаї, що привласнюється після іспитів у повіті) 2) (读书人）інтелігент.黑〜чбрний борзописець.
秀才不出门，全知天下事хійсаіЬйсІїііт泛n， quanzhTtianxiashi "сюцай, не переступаючи порога свого будинку, може знати про всі справи піднебесної".
秀丽 xiuli чарівний (чарівність); красивий (краса); витончений (витонченість).〜的字迹 витончений (красивий) почерк; Lh 水〜 красива (чарівна) панорама; красивий (чарівний) вигляд;这个,丨、姑娘生得很〜 дівчинка чарівна (гарненька).
秀美хійтеі 秀丽.
秀媚 хійтеі чарівний (чарівність); витончений (витонченість).
秀气 xiuqi 1) ( й:秀）тонкий (тонкість); витончений (витонченість).周目艮长得很〜у кого тонкі риси обличчя; у кого витончене (чарівне, миловидне) обличчя. 2)(文雅） вишуканий (вишуканість); вихований (вихованість). 3)(小巧灵便）витончений
(вишуканий); мініатюрний.很〜的茶具 витончений чайний сервіз.
秀® xiusui колоситися (колосіння).
хій.
袖 хій 1) 袖子.农〜рукйв;氏〜дбвгі рукави; 短〜короткі рукави. 2)(藏在袖子里）сунути що в рукави.〜春手 сунути руки в рукави.
袖口 хійкби обшлаг; манжета (指带有活动扣子 的袖口). ^
袖手旁观 xiushoupangguan триматися осторонь; дивитися склавши руки; [склавши руки] спостерігати збоку; палець об палець не вдарити; пальцем не ворухнути; залишитися (бути) стороннім спостерігачем; бути байдужим глядачем.
袖套 xiutao нарукавники ми.
袖筒xhit6ng 袖子.
袖章 xiuzhang нашивки на рукавах; шеврон спец.; нарукавний знак.红〜червбна нарукавна пов'язка.
袖珍 xiuzhen кишеньковий.〜词 ift кишеньковий словник;〜收音机 кишеньковий приймач;〜电视机 мініатюрний телевізор.
袖子 xiu-zi рукав.
хій 另见 ch6u.
臭 хій 1)(气味)запах.无〜的气体 газ без запаху. 2)(唤）нюхати що (нюх).
臭味相投 xiuweixiangtou нашого (одногб, свого)
поля ягода; одним миром мазані; обоє рябоє.
хій.
绣 хій 1)(刺绣）вишивйти що (вишивання, вишивка).在枕套上〜对蝴蝶вишити на наволочці пару метеликів. 2)(朿[| 绣品） вишивка; вишивання.苏〜сучжбуські вишивки (вишивання); Ш 〜хунаньські вишивки (гаптування).
绣房 xiufang дівочий терем; дівоча спальня.
绣花 xiuhua вишивати що (вишивання, вишивка),〜被子 вишита (вигашувана) кбвдра; кбвдра з вишивкою;〜手 ф розшитий рушник;在桌布上〜вишивати візерунок на скатертині.
绣花鞋хійІпШхіб —绣鞋.
绣花针 xiCihuazhen вишивальна голка.
绣花枕头xKihuazhgntou 1)(绣花的枕头） вишивана (вишита) подушка; подушка з вишивкою. 2)(徒有夕卜表的人）зовні шик, а усередині пшик.
绣球 xiuqiu куляста прикраса із шовку.
绣球花 xiCiqiiihua <植> гордовина. 绣线菊 xiCixiSnjii < 植 > спирбя (таволга) японська.
绣像хійхі含ng 1 )(刺绣的人像）відшитий (вишиваний) портрет. 2)(画工致的人像） портрет тонкоїроббти.
绣鞋 хійхіе вишиті (вигаптувані) парчеві туфлі; туфлі з вишивкою.
хій 另见 sCi хій.
宿 хій <天> сузір’я.
хій.


904
锈хій 1)(铜铁表而的氧化物）іржа. 2)(生锈） покритися іржею; іржавіти. 3) 绣病.
诱病xiCibing <农> іржі谷类作物的〜хлібна іржа;黄〜жбвта іржа.
岫 хій. '
山由 хій 1) гірська печера; 2) скелясті вершини гір. хій.
诱 хій сю {різновид самоцвітів). хій.
褎 хій рукав; обшлаг рукава.
溴А
溴 хій <化> бром.
溴化钾 xiuhuajia <化> бромід калію; бромистий калій.
溴化钠 хійІіийпА <化> бромід натрію; бромистий натрій.
漠化铜 xiuhuatong <冶> бромід міді; бромиста мідь.
溴化物 хій1шй\уй <化> бромід.
溴水 xi(ishuT〈化> бромна вода.
хій.
嗔 хій нюхати що (нюхання); нюхати що. <1、狗 在我腿上〜了〜собічка понюхав мій ніс;狗 能〜出禽兽的气味собйка чує дичину; собака може зачути дичину;让我〜一〜дййте мені
понюхати.
嗔觉 хій〗и6 <生理> нюх; нюхове чуття;(动物 的嗅觉）нюх; чуття.〜器官брган нюху;〜灵 敏 тонюій нюх (чуття); 2)(辨别力）гарний (чуйний) нюх. чуття.政治〜політичне чуття; 提高政治〜розвити [у наших товаришів] тонке політичне чуття; 反革命〜 контрреволюційний нюх.
嗅神经 xiiish芑njfng <Ш> нюховий нерв.
胃1 хй另见w6i.
抒 хй <方> (集市）ірмарок.赶〜Ьсати на ярмарок.
戌хй.
戌 хй "сюй" {одинадцятий з 12 циклічних знаків).
戌日寸 xushi час від 7 до 9 годин вечора. хй 另见 уй.
吁хй〈书〉1)(叹气）зітхати.长〜短叹охи та ахи. 2)(表示惊异）ах; ох.
吁吁 хйхй:气 Р耑〜задихітися; важко дихати; засапатися рот.
胥хй.
胥吏 хйН <书> дрібний чиновник.
须хй.
须хй 须要.〜注意以下各项обов’язково потрібно звнрн>пги увагу на наступне;〜作充 分准备 необхідно (потрібно) як слід підготуватися;我〜亲自去一趟 мені необхідно особисто туди поїхати.
须 хй 1)(胡子）вуса мн. 2)—须子.
须疮 xuchuang <医> сикоз.
须发 xufa вуса і волбсся.
须根 xugen <植> мичкуватий корінь.
须眉 хйшеі〈书〉чоловік ч.
须生 xusheng〈居lj> амплуа літньої людини.
须要 хйуао потрібно кому-чому, з неознач/, необхідно кому-чому, з неознач.〜有决心 потрібно мати рішучість;〜有此勇气 потрібно, щоб на це вистачило духу;〜采取 紧急措施 потрібно (необхідно) [буде] вжити термінових заходів;你〜想个办法才好вам потрібно щось придумати;话〜讲清楚，以免 误会 необхідно все сказати чітко, щоб не було непорозумінь;这〜得到领导的许可для цього потрібно мати (потрібно) дозвіл керівництва;工作中的不Ь调现象，〜早日消 除 якомбга швидше усунути різнобій у роботі;教育儿童〜有耐心у справі виховання дітей необхідно (потрібно) мати терпіння.
须臾хйуіі <书> мить; мить.〜之间雨过天晴 умить (в одну мить) небо прояснилося;〜不 可离 ні на хвилину не можна піти.
须知xGzhl： 1)(通告或指导性的文件）правила мн.; інструкція; керівництво; провідні вказівки; до виконання.安全技术〜 інструкція (керівництво) техніки безпеки;参 观〜правила для відвідувачів; до проведення відвідувачів;游览〜супутник екскурсантів; до проведення екскурсантів;初学〜провідні вказівки для початківців. 2)(一定要知道） треба розуміти/ потрібно знати що.〜此事不 宜立艮Р 公开 треба розуміти (потрібно знати), що не слід це відразу оголошувати;〜稼稽之 不易 треба розуміти, що кожне зерно доб^е селянською працею; треба розуміти, яка важка селянська праця.
须子 xuzi вусики мн.
虚
хй.
虚 хй 1)虚空.2)(心虚)совість не чиста; совість мучить. 3)(徒然）рармй; даром.不〜此行 не дарма (недарма) з'йдив (сходив); поїздка не була даремною;箭不〜发 стріляти з лука без промаху. 4)虚假.5)—虚弱.血〜недокрів'я; 他身子很〜вонрі слабкого здоров'я; у неї слабке здоров'я; вона слабка здоровим. 6) (指政治方面的道理）політика.,务〜 займатися (цікавитися) ідейно-політичною стороною питання.
虚报 хйЬао помилкове повідомлення; повідомляти помилкові дані.〜数字 давати фіктивні (дуті) цифри;严格禁止〜成绩стрбго забороняти завищувати дані про успіхи.
虚词 хйсі〈语〉службове (допоміжне) слово.
虚度 xudu прожити даром (дарма).〜光阴 проводити час попусту;〜一生 животіти все життя; прожити безплідно свій вік; порожнє існування;不〜此生 не прожити впусту; ЇЇ；〜 四十岁 мені сорок років.
虚浮 xufu нереальний (нереальність); дутий.〜 的 і| 划 нереальний план;〜的数字 д$ті цифри;作风〜непрактичність у житті (у роботі).
虚根 x(ig6n <数> д^гий корінь.
虚构 xiigou вимисел (вигаданий); вигадка (вигаданий); фікція (фіктивний); фантазія (фантастичний).〜的愔节 вигаданий сюжет; 凭空〜чиста вигадка; порожнє вигадництво;
вигадати; висмоктати з пальця;纯属〜це чистий (суцільний) вимисел; це чиста (суцільна) вигадка (фікція,中антізія).
虚汗 xuhan холодний піт; піт від слабості організму.出〜покритися холодним потом; спітніти від фізичної слабості.
虚怀若谷 xuhuairuogii надзвичайно (незвичайно) скромна; виняткова скромність; охоче прислухатися до чужої думки.〜的人 людина ширбких, без упередженості, поглядів; людина з великою терпимістю до чужих думок.
Й.幻 xuhuan платонічний; фантастичний; примарний; ілюзорний (ілюзорність).〜的愿 望 платонічні бажання;〜的梦斤息 платонічні мрії;〜的梦境 ілюзорний (примарний, фантастичний) сон.
虚假 xujia помилкбвий (хибність); фальшивий (фальшивість, фальш ж.); фіктивний (фікція).这些消息〜不实 дйні ці помилкові і не відповідають дійсності;资本主义社会里 出现的经济繁荣是〜Р，是暂时的рбзквіт в економіці капіталістичного суспільства є фіктивним (помилковим) і тимчасовим.
虚价 xujia ціна з попитом; дута ціна.
Й.Ш xujiao непомірне зазнайство.
虚惊 xujlng помилкова тривога.受了—场〜усе обійшлося (обмежилося) помилковою тривогою.
虚空 xukong порожнеча; марність книжк. застар.; суєта книжк” застар. (суєтність книжк., суєтний книжк. застар.; суєта суєт книжк” застар,
虚夸 xukua роздутий розм. (роздувати що); перебільшений (перебільшити що, перебільшення).〜的报道 роздуті дані.
虚礼 хйії умбвність.
虚名 xiiming дута (незаслужена) слава (репутація), мати дуту славу (репутацію); про кого йде помилкова слава; одне звання; тільки звання; одна слава.
虚拟 хйпТ 1)(假设）можливий (можливість); фіктивний (фіктивність).〜的结果 можливий результат;〜的资本 <^>фіктивний капітші. 2)虚构.
Ш 胖 xiipang пухкий розм.; брезклий (брезклість).
虚飘飘хйріЗорШо:两腿无力，身子有点〜 почувати слабість у ногах, і немає впевненості в рухах.
虚情xuqing 1)(假的情意)вдаваність,〜假意 вдаваність і лицемірство; фарисейство 2)(假 Kji青 f) неправда ж.; вигадництзо.
虚荣 xiirong марнославство,追求〜горіти марнославством,
虚荣心 xurongxln марнославство (марцо- слйвність); честолюбство,
虚弱 хйгуб І)(不结实）кволий (кволість)розм\ слабкий (слабкість); хворобливий
(хворобливість).〜的老人 кволий старий;〜 №] Щ Ш кволий (хворобливий, рдзбкий) хлбпчик;身体〜слабке здоров'я;身体〜不堪 у чому душ焱тримається;感到全身〜无力 почувати слабість у всім тілі, слабкий (слабість);堪 у чому душа тримається;感到 全身〜无力 почувати слабість у всім тілі, слабкий (слабість); неспроможний
(безсилля), слабкі військбві сили; слабість


905
військових сил;敌人加紧扩军备战，决不表 示#们的”强大"，相反却证明了他们的〜 посилення гонки озброєнь і підготовки до війни ворогами збвсім не говбрить про їхню "могутність", а, навпаки, свідчить про їхню слабість.
虚设 xushe існувати лише для проформи; фіктивний (фікція); номінальний.形同〜це було лише фікцією.
虚实 xiishi внутрішня обстанбвка; дійсне полбження речей. 探听〜дізнатися внутрішню обстановку; з'ясувати дійсне полбження речей.
虚数 xGsh(i 1)〈数> уявне число. 2)(虚假的数 字)фіктивні цифри.
虚岁 xiisui вік по старокитайському численню. 小孩儿〜三岁 дитині по старокитайському численню три роки; дитині ще немає повних трьох років.
虚套子 xiitao-zi [чиста] умовність.
虚脱хШиб <医> 1)(突然衰竭的症状)колапс. 2) (发生虚脱)бути в стані колапса.
虚妄 xiiwang нісенітний (нісенітність) розм.; безглуздий (безглуздість).〜的宣传 нісенітна (безглузда) пропаганда.
虚伪 xiiwei лицемірний (лицемірство);一 брехливий (облудність); фальшивий (фальш ж.); помилковий (неправда ж.).〜的供述 помилкові (брехливі) показання;〜的声明 брехлива (лицемірна) заява;〜的口号 лицемірне (брехливе) гасло;〜的人 фальшива (лицемірна) людина;他的话一点 也不〜у його словах немає ні неправди, ні фальші (нічого брехливого і фальшивого).
虚位以待 хй wei yi dai тримати вільним почесне місце (почесну посаду) для кого.
虚温 xtiwen〈气〉віртуальна температура.
虚文 xiiwen 1)(具文）порожня формальність (форма).徒具〜одна лише порожня формальність. 2)虚套子.〜浮礼 всякі умовності; зайва ввічливість.
虚无 xiiwu небуття; ніщо; порожнеча.
虚无绩渺 xuwu piaomiao мрячний (туманність); неясний (невиразність); примарний (примарність).
虚无主义 xuwuzhiiyi нігілізм.
虚无主义者 xuwiizhiiyizhe нігіліст; нігілістка.
虚线 xuxian 1) <数> уявна лінія. 2)(以点连成 的线)пунктир; пунктирна лінія,力卩〜 пунктирувати що.
虚线图 xiixiantu пунктирне креслення.
虚像 xGxiang〈理〉уявне зображення.
虚心 хйхТп скромний (скромність).〜学习 скромно вчитися; вчитися з особливою скромністю;〜向工人学习 сумлінно вчитися в робітників;〜体察情况 неупереджено вникати в обстановку;〜研究 вдумливе вивчення;〜吸取别人的经脸скрбмно (щиросердно, зі скромністю) вчитися на досвіді інших;〜接受同志们的意见виявляти скромність (бути скромним) і прислухатися до думок товаришів;〜听取群众意见 з відкритим серцем (без упередженості) прислухатися до думок (до голосу) мас.
虚应故$ хй ying gushi манкірувати роботою (заняттями, обов'язками); недбало (халатно, байдуже) відноситися до чого.
хй уби qi biao одна тільки видимість; усе це показне.
虚与委蛇 хй уй weiyi робити що для проформи; удаване обходження; зовні (лицемірно) підтримувати гарні відносини.
虚张声势 хй zhang shengshi порожня погроза; грозитися впусту; із грізним видом; пил в очі пустити; зробити помилкову демонстрацію.
虚轴 xiizh6u〈数> уявна вісь.
虚字xuzi 1)虚词.2)(辅助性词素）службові морфеми. 虚字眼儿хйгіу5пг —虚词.
i-і—V
需Хй.
需хй —需要.采办材料〜款甚巨на закупівлю матеріалів буде потрібна (знадобиться, потрібна буде) величезна сума грошей.
需求 xuqiu потреба; попит; запити мн.社会〜 суспільний попит;〜很广 бути у великому попиті;满足〜задовольняти потреби.
需水量 xushuiliang водоспоживання.
需氧菌 xilyangjiin〈生物> аербб; аеробіонт.
需要 хйуао 1)(必须有）вимагати чого, з неознач.; бідувати; потрібно кому-чому, з неознач., кого-що; знадобитися; коли знадобиться (буде потрібно, потрібно буде); у випадку нестатку (потреби);根据革命斗争 〜 у разі потреби, продиктованою революційною боротьбою;〜友好的帮助 потребувати дружньої допомоги; потрібна (буде потрібно, знадобиться) дружня допомога;〜仔细研究 мати потребу в ретельному розгляді;病人〜安静 хвбрий вимагає спокою; хворому потрібний спокій; хвбрий має потребу в спокої;她很疲倦，〜休 息 утомлена, вона мала потребу у відпочинку;亚非拉各国人民〜结成:І广泛沾 统一战线 народи різних країн Азії, Африки і Латинської Америки повинні створити найширший єдиний фронт;旧的矛盾解决了， 又新的矛盾产生，〜用新的$法解决колгі старі протиріччя вже знято, неминуче виникають нові протиріччя, що вимагають свого вирішення новими методами. 2)(对事 物的要求)нестаток; потреба; запити мн.; інтереси мн.经济上的〜економічні потреби (вимоги);精神上的〜інтелектуальні запити; 革命的实际〜дійсні інтереси революції;物质， 文化上的〜матеріальні і культурні потреби (запити);满足居民的〜задовольнити нестатки населення;—切工作都要从群众〜 出发 уся роббта повинна виходити з потреб (з нестатків, із запитів) мас.
需要量 xuyaoliang необхідна кількість, хй.
墟 хй 1)(废墟）руїна. 2)〈方〉(集市）ярмарок. 赶〜кати на ярмарок.
嘘 хй另见shT.
ffi хй 1) (її土气)[повільно] видихати що.〜口气 зробити видих. 2)(吸气）зітхати. 3)(黛炙） розігріти що;(烫痛）обпекти кого-що; обшпарити кого-що, розм. Йї * _h розігріти на вогні;为热气所〜обшпарило паром;手给子〜了 гріти собі руки об грубку.
•ШЙ И Ш xuhan-wennuSn обігріти кого теплою турботою.
軟хй.
欽欷 хйхТ <书> схлипувати (схлипування).暗 自〜нишком схлипувати.
许хй.
许 хй великий.
许谟 хйшо грандібзні задуми.
盱 ха. ，
盱 хй 1) схід сонця; ранок; 2) великий.
肝 хй 1) широко розкрити очі; дивитися в очікуванні; 2) засмучуватися.
盱衡 xUheng дивитися з напругою; широко розкрити очі.
盱阋 хйхі морщити чоло, корчити гримасу.
її1 目于 хйхй не зводячи очей.
Щ хй.
陶 хй дихати; дути.
陶滿 хйгй допомагати один одному в біді.
响喊 хйхй дути, видихати.
峋谕 хйуй 1) вимушено люб’язний; 2) люб'язний; 3) сприяти; благодіяти.
欽хй.
欸 хй 1) раптом; 2) пихкати, сопіти.
欸忽 xiihu ШВИДКИЙ, ПОСПІШНИЙ; швидко.
欸然 хйгап раптом, раптбво, несподівано.
软吸 хйхі раптом, раптбво, несподівано.
欸飲 хйхй пересуватися.
嬰妨.
嬰 хй стйрша сестра.
嬰女 хйпй сузір’я Нюй (10-е з 28 китайських зодіакальних сузірЧв; 3-є з 7 сузір，їв північного сектора неба, складається з чотирьох зірок зодіакального сузір ’я Водолія).
精хй.
糈枒 хйуа кокосова пальма.
魆хй.
М хй 1) тьмяний; 2) схований; тайний.
稩хй.
糈 хй стиглий рис.
徐хй.
徐 хй <书> ПОВІЛЬНО； ТИХО； легко. ~步 ЙТИ ТИХИМ (повільним) кроком; ПОВІЛЬНО ЙТИ (ходити, прогулюватися);清风〜来 дув (віяв) легкий вітер.
徐娘半老 Xiinidng ban lSo жінка
бальзаківського віку.
徐徐 хйхй <书> повільно; тихо; легко.列车〜开 动 потяг повільно (тихо) рушив з місця.
许хй.
许 хй 1)(称赞）хвалити кого-що (хвала); схвалити кого-що (схвалення).〜为佳作 одержало (заслужило)* визнання;
користується 2)许诺.以身〜国 визнанням, присвятити себе Батьківщині; віддати своє життя Батьківщині;他〜过我请我看电影він обіцяв запросити мене в кіно. 3)许可.特〜 особливо вирішити що\ по особливому вирішенні; -jtkif йому дозволили


906
відпустку на три дні;只〜看，不〜动手 можна тільки дивитися, але не можна торкатися руками;戏院 IP:不〜吸烟 у театрі не дозволяється курити (палитирозлі.);主人不〜 客人们走 хазяїн не дав (не дозволив) гостям піти. 4)—>许配.姑娘已〜了 人了 дівчіЛна вже засватана (заручена). 5)(也 і午）ймовірно; бути може.他没来开会,〜是不知道йбгб не було на зборах, бути може, він про це не знав; 他〜不来了 він, імовірно, не прийде.
许多 xuduo багато; безліч;(非常多）рій; вагон розли; маса;〜日寸间 багато (маса) часу;〜工作 багато (купа, безліч, маса) робіт;〜东西 багато (купа, безліч, маса) речей; і午і午多多 新机器 численні (різноманітні) нові машини; 有〜问题急待解决цілий ряд (безліч, купа) питань чекає свого термінбвого вирішення; 聚集了许许多多的人зібралася пітьма (маса) народу;讲过〜次了 багато (тисячу) раз говорено (говорив);我有〜话要说 У мене є багато чого, що треба сказати;他知道〜事情 він знає багато (безліч, масу) речей;〜人有这 种想法 багйто хто так думає (вважає);他比 以前胖了〜він став набагато повнішим，ніж був раніш; він набагато поповнів у порівнянні з колишнім.
许婚хШійп (女方家氐许婚）дати згоду дочці вийти заміж за кого (узяти шлюб з ким);(女 的本人许婚）погбдитися вийти за кого.
许久xiijm довго; давно.这是〜以前的事.це було давно; це було задовго до цього; це давній випадок; це давноминулі події;他〜〜 没来了 уже давно (довго) він не був у нас;我 们〜没有见而了 ми довго (давно, дбвгий час) не бачилися;我们讨论了〜也没有得出结果 来 ми довго обговорювали, але ні до чого не прийшли;我们讨论了〜，终于取得了一致的 意见 після довгого обговорення, нарешті, ми прийшли до єдиної думки.
许可 хйке дозволити що до чого, з неознач. (дозвіл); дозволяти чому-кому, з неознач. (дбзвіл); допустити що (допущення).请求~ попросити дбзвіл (дбзвіл);得到〜од芑ржати дбзвіл (дбзвіл);在条件〜命情况下за умови, якщо [тільки] обстановка дозволить;这是未 经〜就办的 це зроблено було без запитування (без дозволу);,要得到领导的〜才能Ік样办 можна так робити лише з дозволу (за згодою) керівництва;按我们的规矩这是不〜的це не дозволяється (не допускається) за нашими правилами.
许可证 xOkezheng дбзвіл; свідчення; посвідчення; ліцензія, ilt 口〜ліцензія (дбзвіл) на імпорт;山口~ ліцензія (дбзвіл) на експорт; 输入〜дбзвіл (ліцензія) на ввіз;输出〜дбзвіл (ліцензія) на вивіз;旅行〜дбзвіл на поїздку; 括留〜дбзвіл на проживання;入境 дбзвіл на в'їзд;出境〜дбзвіл на виїзд.
і午诺 хйпио обіцяти що, з неознач. (обіцянка). 是他亲口則我〜的 він мені особисто обіцяв (дав обіцянку).
许配 хйреі посватати кого, застар/, заручити кого з ким, за кого (заручини) застар.
许愿хйуийп 1)(答应酬谢祌佛）дати обітницю Будді. 2)(答应给人好处）пообіцяти кому-чому, з неознач. (обіцянка прост.),光〜， 还 Щ давати всякі обіцянки і не викбнувати їх; годувати сніданками.
栩
xu.
ШШ хйхй живий (жвавість),.
ЯК ЖИВИЙ.
醋хй.
醋 хй 醋剂.樟脑〜кймфорний спирт.
醋剂 xuji <药> спирт; спиртовий рбзчин.
许хй.
і午і午 хйхй великий, величезний.
іЗЗ хй.
і羽 хй 1) говорити з достоїнством; показувати свої сильні стброни; 2) поширюватися всюди.
і羽 і羽 хйхй 1) збиратися зграєю, накопичуватися; 2) ляскати крилами; 3) вихвалятися.
狗хй.
狗狗 хйхй 1) люб'язний, теплий; 2) радісний, щасливий.
滑хй.
沿 хй фільтрувати вино.
Щ VW хйхй 1) рясний; пишний; 2) віяти, шелестіти.
胞хй.
胞 хй 1) гріти, зігрівати; 2) обертати очима; 3) теплий, ласкавий.
煦伏 xufu 1) висиджувати пташенят; 2)
вихбвувати.
火 xuhuo злегка підсмажений.
胞仁子义 хйгеїуіеуі незначні вияви гуманності і справедливості.
胞胞 хйхй робити дрібні благодіяння.
糈хй.
精 хй 1) рис в зернах; хліб, зерно; 2) провіант.
旭і
jfi 日 хй висхідне сонце.〜东升 на сході зійшло (піднялося) сонце.
序Хй.
序 хй 1)(次序)порядок; черга ж.顺〜по черзі; один по одному; у порядку послідовності;以姓 氏笔划为〜[стісок додається] по числу рис ієрогліфа прізвища. 2)—序文.作〜написати передмову;自〜передмбва автора.
序跋 xuba передмбва і післямова.
序齿 xuchi〈书〉по старшинству; за віком.
序歹!J xulie порядок; черга ж.; послідовність.战斗 〜бойовгій порадок;〜分析 <Ш> послідовний аналіз.
序论 xulun введення; вступ.
序藉 xumu 1) <剧> пролог. 2) <音> інтродукція. 3) (事件的开端)прелюдія до чого; пролог; початок; переддень.大战的〜пролбг кампанії війни;大革命的〜переддень великої революції; 揭开了技术革命的〜прелюдія до технічної революції почалася.
序曲 хйцй 1) <W> увертюра; прелюдія. 2)〈开端〉 прелюдія до чого; пролог; початок; переддень.
序数 xushu порядкові ЧИСЛІВНИКИ.
序文 xuwen передмова.
序言хйуап —序文.条约的〜преамбула.
序战 хйгЬйп <军> вступний бій.
序奏 xuzou〈音> вступ.
恤хй.
恤金 XlljTn пенсія, хй.
叙 хй 1)叙述.〜家常 вбсти невимушену розмову (невимушену бесіду); поговорити про те, про се;闲言少〜давайте перейдемо до справи. 2) —序 хй.
叙另丨J xubie попрощатися.
叙功 xugong 〈书〉обговорення подвигів [і нагородження]; обговорення подвигів [і розпбділ нагород].
叙旧 хй』ш розмовляти (поговорити) про минуле.
叙利亚人 Хйііуйг^п сірієць (сірійський); сірійка.
叙事 xushi викладати (описувати) справу (подію); оповідати про подію (про справу).〜小说 оповідання.
叙事曲 xCishiqti〈音> балада. 叙事诗 xCishishT <文> балАда;(史诗）бпос; епічна поема.
叙事文 xushiwen оповідальний нарис; оповідальний твір; опис; виклад.
叙述 xushu оповідати про що (оповідання); розповісти що (рбзповідь); викласти що (виклад); описати що (опис); обрисувати що (окреслення).〜往事 оповідати про минуле (про події минулих днів);〜经过 описати, як усе відбулося;详细〜докладно викласти (розповісти, описати, змалювати); 系统的〜систематичний виклад;摘要〜书的 内容 реферувати книгу.
叙述句 xushuju <语> розповідне речення.
叙述体 xtisMfi <文> рсшіовідні форма; розповідний стиль.
叙说 xushuo викладати що (виклад); переказати що (переказ); розповісти що (рбзповідь).
叙谈 xutan розмовляти з ким (бесіда).
叙文 xuwen передмова.
叙言 хйуап передмова.
畜хй另见chCi.
畜产x(ich5n —畜产品.
畜产品 xuchanpm продукти тваринництва.
畜牧 xumu скотарство; тваринництво.〜工作 者 тваринник; скотар;〜生产合作社 тваринницький (скотарський) виробничий кооператив.
畜牧场 xumuchang тваринницька (скотарська) ферма.(指企业）скотарський (тваринницький) вигін; пасовище.(后面两个译法
指放牧场).
畜牧区 xumuqu скотарський (тваринницький) район.
畜牧学 xumuxue тваринництво; зоотехнія; зоотехніка.
畜牧学家 xumuxuejia зоотехнік; тваринник; скотар.
畜牧业 xumuye скотарство; тваринництво.育种 〜племінне тваринництво (скотарство).
畜养 xuyang тримати кого-що; містити кого-що (зміст).〜牲 I」тримати худобу;〜家禽


907
тримати домашніх птахів.
酗А
酗洒 xujiii пиячити (пияцтво, пиятика); пити запоєм; зловживання спиртними напоями.〜 闹琪 сваритися у п’янці.
動хй.
勖勉 хйтіап 〈书〉заохочувати кого-що (заохочення).〜有力П посилено (неодноразово) заохбчувати.
绪хй.
结论 хйійп введення.
续хй.
续 хй 1)(接续）продовжуватися (продовження). 〜编продбвження;各种摇传〜有所闻усікі слухи продовжувалися (продовжували поширюватися). 2)(添）доповнити що (доповнення); додати що (добавка).〜煤 додати вугілля;〜水 долити води.
续航 xiiMng (般续航）продбвжити плавання; (飞机续航）продбвжити політ.〜时间 тривалість часу плавання (польоту).
续航力x(ihdngli <交> (般的续航力）тривалість 一 плавання;(非机的续航力）тривалість польоту.
续假 xujia продбвжити відпустку.请求〜三天 просити продбвжити відпустку на три дні.
续弓玄 xuxian женитися вдруге (у другий раз) [після смерті дружини]; вторинний (другий) шлюб.
婿
хй.
婿 хй 1)(女婿)зять ч.翁〜тесть і зять. 2)(丈夫） ЧОЛОВІК.夫〜[МІЙ] чоловік;妹〜чоловік молодшої сестри.
絮
хй.
絮хй 1)(弹松的棉花）вата.被〜кручена для ковдри. 2)(絮状物）пух; пластівці мн.柳〜 пух від Верби; Вербові пластівці. 3)(铺棉花） підкласти вату; зробити на ваті; підбивати що ватою.〜被窝 підкласти вату в ковдру; підбивати ковдру ватою.
絮叨x(rdao дзижчати розм.老在耳边〜 дзижчати над вухом; продзижчати (прогудіти, прокричати, протрубити) вуха; k说Й话古絮絮女І叨的він говбрить нудно і без кінця.
絮烦 xu-fan докучливий (набриднути); нудотний розлі.这些话我早就听〜了 мені набридло такі речі слухати.
絮聒x(igu6 1)—絮叨.〜得叫人不耐烦доучйти (набридати) людині своїми розмовами; прокричати людині вуха. 2)(麻烦人） доставити турботи (занепокоєння); турбувати кого; докучати кому чим.老来〜你， 真有点不好意思 мені прбсто сбвісно, що так часто докучаю вам (турбую вас).
絮棉 хйтіап вата.
絮语хйуй 1)絮叨.2)(絮叨的话）надокучливі розмови.
蓄А
І хй 1)蓄积.2)(留起）відпустити що\ (留有）
носити що.〜发 відпускати волбсся;〜须 відпускати вуса;〜着胡子 носити бороду.
蓄电池 xCicMnchi < 电 > акумулятор; акумуляторний елемент; акумуляторна батарея (指蓄电池组)•
ШШШ xufenchi велика вигрібна яма.
蓄洪 xuhong затримка паводкових вод.〜工程 роббти зі спорудження (по будівництву) водоймища.
蓄洪量 xuhongliang ємність водоймища.
蓄洪区 xuhongqu район для затримки паводкових вод.
蓄积 xujl (积蓄）нагромаджувати що (нагромадження);(储存）запасти що, чого.
蓄谋 xumou замишляти що, з неознач. (задум); виношувати план.〜已久 це замишлялося вже давно; це було задумано давно;〜已久侵 略 давно задумана агресія;〜陷害 замишляти (виношувати план) погубити кого.
蓄念 xunian задумати що, з неознач.他〜已久 це було задумано їм давно; такий намір був в нього вже давно.
蓄热室 xingshi <冶> регенерйтор.
蓄水池 xushulchi [що акумулює] резервуар; водойма; водозбірник.
蓄 养 xuy^ng нагромаджувати що (нагромадження).〜力量 нагромаджувати сили.
蓄意 хйуі замислити що, книжк., (намір); затаїти що.〜不良 злісний намір;〜破坏 навмисне (з наміром) шкбдити; навмисне саботувати;〜报复 замислити (задумати) помститися;〜挑起争端 свідомо викликати суперечку; замислити піти проти народу.
蓄志 xuzhi мати прагнення (намір, бажання); ставити собі мету (метою).
芊А
竿 хй 1) жолуць; 2) дуб.
"frfll хй.
恤 хй тиша, спокій.
洫хй.
УЙ1 хй 1) канава; 2) кам'яний шлюз, хй.
顼顼 хйхй повісити гблову; з сумовитим видом.
猶хй.
歹血 хй лопатися, тріскатися (про яйця).
激хй.
溆 хй 1) берег; 2) (скороч. від 澈水）Сюйш^й {річка в провінції Хунань).
稿хй.
稽 хй збирати, накопичувати.
穑积 xujl запасати, накопичувати.
猶хй.
Ш хй скажений; буйний.
冬商狂 xukuang злий безголовий демон.
轩昂 xuan'ang величний (величавість).气宇 величний вигляд.
xuanchang ширбкий і світлий.
轩然 xuanran:〜大波 надзвичайна (велика) подія; серйозне зіткнення (непорозуміння); серйозні тертя;弓 І 起〜大波 викликати цілу бурю
轩轾 xianzhi (高低）висбкий і низький;(好坏） гарний і поганий.难分〜вйжко сказати, що краще; 〜немає істотної різниці.
占
曰-xuan.
шМ xuanbu оголосити що, чим (оголошення); проголосити що (проголошення); декларувати що (декларування).〜开会 оголосити збори відкритими;〜散会 оголосити збори закритими;〜开学日期 оголосити про початок навчапьних заняггь;〜 独立 проголосити незалежність;〜大赦 декларувати загальну амністію;〜条约无效
< 	夕卜 > денонсувати дбговір; оголосити дбговір недійсним; 反动当局〜宵禁 реакційна влада ввела комендантську годину.
宣称 xuancheng заявити про що (заява).
宣传 xuanchuan пропагувати що (пропаганда); поширювати що (поширення);(鼓动） агітувати (агітація).〜知产主义思想 пропагувати ідеї комунізму;〜活动 пропагандистська діяльність; 〜干部 пропагандистські кадри; 〜工作 пропагандистська (агітаційна) роббта;〜鼓动 工作 агітаційно-пропагандистська роббта;〜 电影 агіткіно невідм.; агітаційний фільм;〜 车 агітаційна машина;〜歹(J 车 агітпоїзд;〜进 вести агітацію (пропаганду);力事〜вести широку агітацію; Й人民群А〜党的方针政 策 пропагувати серед народних мас політичний курс партії.
ж # дР xuanchuanbu агітпроп; відділ пропаганди й агітації;
агітаційно-пропагандистський відділ.
宣传弹 xuanchuandan <军> агітаційний снаряд; агітаційна бомба.
К专 Р人 xuanchuandui агітбригада; бригада по пропаганді.
宣传画 xuanchuanhua агітка розм.; [агітаційний] плакат.
宣传品 xuanchuanpln агітаційно-пропагандистський матеріал; агітка рот.
宣传员 xuanchuanyuan агітатор; пропагандист; пропагандистка.
宣传 xuanchuanzhan агітпункт; агітаційний пункт.
宣读 xuandu оголосити що (оголошення); зачитати що.〜决议 оголосити резолюцію; ~ 判决书 оголосити вирок;〜命令 зачитати (оголосити) наказ;〜大会主度团名取 оголосити (зачитати) склад президії зборів.
宣告xi^ngA卩—宣布.〜成立马克；主义的政党 проголосити ствбрення марксистської партії; 〜共和国成立проголосити республіку;〜无 罪 <法> виправдати кого;〜无罪命判决 виправдувальний вирок; виправдання;〜不 受法作保护 оголошення поза закбном;〜无 效 оголосити недійсним; анулювати що;〜破 产 оголосити себе банкрутом; оголошення про неспроможність.
xuanjiang пропагувати і роз'ясняти що.〜 节约的重要性 пропагувати і роз'ясняти


908
важливість режиму економії.
ЖШ xuanjiao пропаганда і виховання.〜工f乍 роббта з пропаганди і виховання.
宣判xuanpan 〈法〉(民事宣判）винести рішення;(刑事宣判）винести вирок.〜死刑 винести смертний вирок.
宣示 xuanshi офіційно (відкрито) заявити що\ декларувати що.
Ж Ш xuanshi присягати (присяга); клястися (клятва); дати (принести, прийняти) присягу. 举手〜дати присягу (присягати), піднявши руку;庄严地〜урочисто дати клятву;〜忠于 Ш ffl присягати (клястися) на вірність Батьківщині.
宣泄хіШпхід 1)(使积水流出）спустити що (спуск); відвести що (відвід).〜注地积水 спустити (відвести) воду з низин. 2)(吐露） вилити що，книжн,〜怒气 вилити свій гнів.
宣叙调 xu如xiidiSo <音> речитатгів.
宣言 xi^nydn маніфест; декларація. “共产党〜” "Маніфест Комуністичної партії”；人权〜 декларація прав людини;政府〜урядбва декларація;政府发表〜уряд виступив з декларацією.
宣扬 xuanyang пропагувати що (пропаганда); сурмити про що кому, розм.大肆〜почати на всі лади рекламувати що; завзято проповідувати.
宣战 xuanzhan оголосити війну.〜理由 pd3yc беллі;向资产阶级思想意识оголосити війну буржуазній ідеології.
宣纸 xuanzhi "сюаньчжи" (кращий сорт паперу з провінції Ань-хой).
xuan.
xuancao <Ш> лілейник рудуватий.
揎 хийп:〜拳捋袖 засукіти рукава.
Р 日 xuan.
喧ХІЙП喧闹.谬鼓〜天гриміли гонги і барабани; бій барабанів і гонгів струшує повітря.
喧宾夺主 xuan bln duo zhu "галасливий гість хазяїна затер"; господарювати в чужому будинку; ставити другорадне на перше місце.
喧哗 xuanhua шум (шуміти); гомін рот. (гомоніти прост.), гамір розм.
悬^ xuan.
悬 xuan 1)—►悬挂.倒〜висіти головою вниз (指 动物).висіти дном нагору (指物体);太阳〜在 高空 сонце високо стоїть на небі. 2)—> 悬$.〜 着腿 тримати ноги у^ висячому положенні; звісивши ноги. 3)—> (无着落）невиріщений.〜 而未决 залишитися невирішеним; зависнути (висіти) у повітрі.
悬案xudn'An 1) (&有解决的案件）невирішена справа. 2)(没有解决的问题）невгіріщені (відкриті, спірні) питання.
悬臂 xu&nbi <机> консбль ч.外伸〜висувний консоль;舌节〜нарний консоль.
悬臂桥 xuanbiqiao консольний міст.
悬垂 xuanchui <体> вис.
悬垂线 xuanchuixian <Й> стрімка лінія.
悬 їй 彩 xuan deng jie cai розмальовано ліхтарями та кольоровими шовками; святково прикрасити [будівлю].
悬浮 xuanfu <Щ> суспензія; завись ж.〜分离 器суспешійний сепаратор;使石膏成为〜状 态 суспендувати гіпс.
xuanfuti <Ш> суспензія; завись.
悬搁 xuange відкласти що (відкладання); залишити що нерозв’язаним.把问题〜下来 відкласти вирішення питання; залишити питання невирішеним.
悬隔 xuange віддалений.两地〜знаходитися в відділених один від одногб місцях.
xuangouzi <tt> малина [прекрасна].
悬谷 xuangii <і也直> висяча (зрізана) долина.
悬谷 口 xuangfikdu〈地直> висяче гирло.
悬挂 xuangua повісити що; вивісити що.〜国旗 вивісити (повісити) державний прапор;在船 桅上〜本国的国旗на щоглі корабля повісити свій національний прапор;墙І〜着主人的,照 片 на стіні висить фотографія господаря;把 灯〜在棚低下 повісити (підвісити) лампу під навісом.
悬空 xuankong висіти (повиснути) в повітрі.〜 伸着手臂 повісити руки, випроставши їх уперед.
悬链面 хийпіійптійп〈数> катеноїд.
悬链线 xuanlianxian <Ш> ланцюгова лінія.
悬梁 1 xudnlidng (上吊）повіситись.〜自尽
ПОВІСИТИСЬ.
悬梁2 xuanliang <建> підвісна балка.
悬铃木 xudnlingmCi < 植 > чинйр; платан східний.
悬拟 xuanni вигадати що; висмоктати з піпьцю.
悬念 xuannian <书> думати про кого-що; турбуватися про кого-що.颇为〜д^же скучити за ким; сильно турбуватися про кого.
悬桥 xuanqiao підвісний (висячий) міст.
йй xuanshang оголосити грошову винагороду; офіційно обіцяти нагороду.〜缉拿 оголосити нагороду за спіймання кого;〜征求 оголосити конкурс на що.
悬殊 xuanshu велика (разюча) різниця; сильна (разюча) розбіжність; сильно відрізнятися. 力量〜при великій нерівності сил;双方的力 量对比是多么〜якй величезна різниця в співвідношенні сил обох сторін;众寡〜 кількісна (за кількістю, у кількісному відношенні) різниця занадто велика;收支~ сильна (значна, разюча) розбіжність між доходами та витратами.
悬想 xuanxiang уявити кого-що (уява); уявити собі кого-що.〜战斗的 t青景 уявити собі картину бою;〜南方的夜景 уявити картину південної ночі.
悬崖 xuanya стрімка скеля; стрімкий схил.〜绝 壁 стрімкі скелі і стрімчаки (кручі).
xuanya Іе та "осадити коня перед самою прірвою"; "вчасно осадити коня біля прірви"; "осади коня на кр^ю прірви"; одуматися в останній момент.〜，为_•未晚 осадити коня, що летить до прірви, ще не пізно.
悬雍垂 xudny6ngchui <解> язичок.
悬池夜 xuSnzhu6yd <化> суспензія.
xuan.
漩祸 xuanwo —旋祸 xudnw6
xuan.
选 xuan 1)—选择.〜衣料 вибрати матеріал на костюм;〜教材 підбір навчальних матеріалів;
本书看看 вибрати книгу для читання;百 中〜一[тільки] один зі ста. 2)—选举.普〜 загальні вибори;补〜додаткбві вибори;〜他 为委员 вибрати його в члени комітету;把他~ 上了 вибір припав на нього; його вибрали (обрали);他被〜为代表 він був обраний у депутати. 3)(被选中 了 的）б^ти вибраним.当 〜вибір припав на кого; бути обраним;落〜 бути забалотованим;新〜的 новообраний. 4) —选集.民歌〜збірник народних пісень.
选拔 xuanba відбирати кого-що (добір).〜委员 会відбірна комісія;从知识分子中〜І秀分子 到各级领导岗位上来висувйти на різні керівні посади переважно кращих представників інтелігентів.
xuanbasai <W> відбіркові змагання.
选本 xuanben обрані твори (твори).
选出 xuSnchii вибрати кого-що (вибір); відібрати кого-що (добір); підібрати кого-що (підбір),被〜担任І重參职务的人们осбби， обрані на самі відповідальні посади.
选定 xuanding обрати кого-що (обрання); вибрати кого-що (вибір).〜职业 вибрати (обрати) професію;〜方向 вибрати (обрати) напрямок;〜化学为自己的专业обрйти своє ю спеціальністю хімію.
选购 xuangou робити покупку на вибір; вибіркова закупівля.
选集 xuanji обрані здобутки (твори) “毛泽东~” "Обрані твори Мао Цзедуна"; “鲁迅〜” "Вибрані праці Лу Сіня".
选辑 xuSnji 1)(编选辑录）робгіти вибірки і редагувати. 2)—选集.影片〜кіноальманйх.
选举 xuanju обирати кого; вибирати кого (вибори мн.).〜制度 виборча система;〜运动 виборча кампанія;〜程序 виборча процедура; 〜资格 виборчий ценз;〜名单 виборчий список;〜代表 обирати (вибирати) представника;〜某人当代表 обрати (вибрати) кого в депутати;〜动员大会 передвиборні збори;进行〜провести вибори;重新〜 перевибори мн.;直接〜прямі вибори;间接〜 непрямі вибори;投票〜балатувйти кого-що; 〜采用无记务投—的方式вибори проводяться шляхом тає много голосування.
选举法 xuanjufa виборчий закон.
3S ^ /R xuanjuquan виборче право; право виборів;〜与被选举权 право обирати і бути обраним
选举制 xuanjiizhi <政> виборність.
选矿 xuankuang <矿> збагачення [викопної сировини].
选矿厂 xuankuangchang збагачувальна фабрика.
选矿机 xuankuangjl < 机 > збагачувальна машина; [рудний] сепаратор.
选民 хиапщіп виборці ми.〜登记 реєстрація виборців.
К: ІІЕ xuanminzheng посрідчення на право голосування.
xuanpai призначити кого (призначення); послати кого.〜代表参加大会 призначити


представників для участі в роботі з'їзду;〜留 学生出国 послати студентів за кордон.
选票 xuanpiao виборчий (балатувальний) бюлетень.
选区 xuanqii виборчий бкруг (ділянка).
选取xuanqii 选择.
选手 xuansh6u представник.兵兵球〜 представник гравців з настільного тенісу;种 子〜найсильніші гравці.
选修 xuanxiu вибрати факультативний предмет. 〜法语 вибрати французьку мову як факультативний предмет; 〜学科 факультативна дисципліна; факультатив розм.
选修科 xuanxiiike факультативний предмет (курс); факультатив рот.
选择 xuSnze вибрати кого-що (вибір); відібрати кого-що (відбір).〜职业 вибрати професію;. 〜适当的机会вибрйти зручний момент;〜适 当的时间вибрати зручний час;任其〜 надати кому вибір; покладатися на чий вибір; 自然〜прирбдний добір;人工〜штучний добір;作出〜зробити вибір; вибрати; відібрати;不加〜без розббру;没有〜的余地 немає вибору;使无〜余地 не залишати вибору.
选择器xuSnzdqi <电> селектор.脉冲〜 імпульсний селектор.
选择性 xuSnzexing селективність; вибірковість. 〜扩散 < 心理 > селективна (виборча) іррадіація;〜泛化 < 心理 > селективне узагальнення;频率〜 < 理 > частотна вибірковість.
选种 xi^nzh6ng <农> відбір.泥水〜обрббка насінь у розчині глини.
选中 xuanzhdng зупинити свій вибір на кому-чому; вибір припав на кого-що.
xuSn.
癣 хшп〈医〉лиіі^й.手〜лишйй на руках;发〜 волосяний лишай;牛&〜лускйтий лишай; псоріаз спец.
法 xuan.
法然 xuanran виступили сльбзи на очах; у сльозах; крізь сльбзи.泪下〜залитися сльозами; полилися (потекли) сльбзи з очей.
券xuan另见qu^n.
券 xuan <Й> арка.
炫 xuan.
炫xuan〈书> 1)(使目眩）зімкнути [очі].光彩〜 目 сліпучий; сліпучий блиск (світло). 2)炫耀 2).自〜其 Ш виставляти напоказ свої достоїнства (здібності); хизуйтися (хвастатися) своїм умінням.
炫示xianshi —炫耀.
炫耀 xuanyao 1)(光线强烈）сліпучий; сяючий. 2) ( ^ Щ ) хвалитися (хвастощі) прост.\ виставляти що напоказ; афішувати що; хвастатися чим; хизуватися чим, розм. (хизування); красуватися чим; пил в очі пустити.〜Й 己的学识 хизуватися (хвалитися) своїми знаннями; ~ Ж Л бряжчати зброєю.
会旬xuan.
xuanlan строкатий квітчастий; яскравий (яскравість).〜的1ШШ рум'яна ранкбва зоря; 〜多彩的月艮装 яскраві (квітчасті, строкаті) убрання.
Ш Ш xuanli прекрасний; строкатий (строкатість).〜斑斓的色彩 строкаті і яскраві фарби;〜的民间 € # прекрасне народне мистецтво.
0^ xuan.
眩хийп 1)(昏花）рябііть у очах.头晕目〜 закрутилася голова, і стало рябити в очах. 2) (迷惑)осліпнути.〜于名禾！] осліплений (захоплений до осліплення) кар’єрою.
ШШ xuanyun <^> запаморочення.
方定xuan另见xudn.
旋 іийп (旋转地肖(1) точити що (виточка); обточити що (обточування).〜主轴 точити корінний вал техн.\ 〜成圆球形 виточити що у формі кулі; ~光配件 обточити деталь;用小 刀〜下梨子的皮 зрізати (зчистити) ножиком шкірку груші.
旋 2хийп (临时）експрбмтом.〜用〜买 купити, коли буде потрібно.
旋床 xuanchuang〈机〉токарський верстат.
旋风 xu^if^ng <气> вихровий вітер,革命的〜 вихор революції;汽车〜般地在І：路上飞池 машини вихром понеслися по широкому проспекті.
旋工 xuangong токар ч.金属〜тбкар по металі; 〜活儿 тбкарська роббта;做〜活儿 токарювати розм.
旋子 xuan*zi мідний таз.
ЇЖ xuan.
這染 хиапгйп 1)(涂抹画面）розфарбовувати що [тушшю чи фарбами]. 2)(夸 І：形容） розписувати що, розм. (розписування); прикрашати що, розм.; згущати фарби.大事 〜розписувати (прикрашати) з всіх сил;过分 〜зайве згущення фарб; зайво згущати фарби; 大肆〜本身的作用усіляко (на всі лади) афішувати (розписувати) свою особисту роль;资产阶&宣传机器4此大肆〜у зв'язку з цим буржуазна пропагандистська машина підняла свистопляску.
xuan.
楦 xuan 1)(撑大）надягти що на колодку;〜鞋子 надягти черевики на колодку. 2)楦头.
楦头 xuan-tou [взуттєва] колодка.
楦子xuan.zi —楦头.
0^ xu 細.
眩 xuan 1) сонячне світло; проміні сонця; 2) вводити в оману.
眩曜 xuanyao бентежити, приводити в замішання.
TZi xuan.
钱 xuan тичина (жердина) для перенесення великих триніжків (символів державності).
xuan.
inЇН xuanxuan блискучий; блискати.
&&J xuan.
Щ xuan рябити; темніти в очах.
目旬焕灿烂 xuanhuancanlan засліплюючий, яскравий, блискучий.
跑詢 xuanxuan 1) темніти (в очах), рябіти (в очах); темно, неясно; 2) м'який, ніжний.
闽转 xuanzhuan темніти (в очах).
xuan.
街 xuan 1) поширювати (товар); рекламувати, рекламувати (свій товар); 2) вихвалятися.
ШШ xuanlou вихвалятися, виставляти напоказ, підкреслювати (свої якості).
xuanmai хвалити (рекламувати) свій товар.
銜女 xuann вихвалятися своєю зовнішністю; кокетка.
街学 xuanxue виставляти напоказ свою вченість.
銜异 xuanyi вихвалятися своїми здібностями (оригінальністю).、
個f xuan.
贊 xuan 1) сюань {сильна, люта тварина схожа на собаку, пров. Цінхай); 2) різнитися, відрізнятися.
肖!J xue 另见 хі5о.
肖І]臂 xuebi стрімка скеля; крутий обрив.
削发 хиб伤 постриг (постригтися).〜为僧 постригтися в ченці.
肖1J 价 xuejia зменшити (знизити) ціну.〜商品 знижені в ціні товари.
肖1j 减 xuejian скоротити кого-що (скорочення); урізати що (урізка розм.).〜预算 скоротити бюджет;〜开支 скоротити (урізати) витрати.
削球 xi^qiii <体> різати; різаний удар.打出低 而转的〜робити низьке й обертове підрізування м'яча.
肖1J 写导 xueruo послабити кого-що (ослаблення); знесилити кого-що.〜敌人的力量 послабити (знесилити) ворога.
肖І]职 xuezhi <书> звільнити кого з посади; відсторонити кого від посади.
削足适履 хиб zu shi їй "підрізати ноги, щоб підігнати їх до туфель"; укладати на прокрустово ложе; насильно підганяти під готову схему (під трафарет).
靴-.
靴 xue чоботи мн.高筒〜висбкі чоботи;皮〜 шкіряні чоботи;链〜вілянки мн.; валяні чоботи.
ШШ хиеуао халява.
薛 хиб.
薛 хие ПОЛИНЬ.
Ш 越 хиеуие 1) кидати як непотрібне; 2) неважливе, другорядне.
穴 xue.
穴 xue 1)(岩洞）печера;(兽穴）нора; лігвище; лігвище;(窺）гнізд6 2)(墓穴）склеп. 3)穴道. 禁深朿ij〜тбчка, протипоказана для глиббкого голковколювання.
穴播 xuebo <农> гніздовий посів.
穴道 хибсійо < 医 > тбчка [для голковколювання].
穴 xuejii жити в печерах.〜生;^ печерне


910
穴J拖 xueshl〈农〉гніздове добриво.
穴位 xuewei ~►穴道•针刺〜місце для уколу.
子 xue. .
学xue l)―学习.〜文化учитися грамоті;〜技术 учитися техніці;〜ЛІ，〜农，〜军 прилучатися до промислової і сільськогосподарської праці, військовій справі;〜手艺 учитися ремеслу; вивчати ремесло;跟老师傅〜手艺 прохбдити виучку в майстра; поступити до майстра на виучку;送去〜手艺 віддати на виучку;〜先进，赶先进，超先进учитися в передових, доганяти передових і переганяти передових;〜至(J 手，〜至I]家 міцно-міцно засвоювати що;他只〜到四年级 він довчився (провчився) тільки до п'ятого класу;你们在 一年级〜些什么？ що ви проходите на першому курсі?我们〜到许多东西багато ми навчилися;从哪里〜来这样的习惯？ відкіл^ набрався таких звичок? 2) ( t莫仿） наслідувати кому-чому (наслідування); слідувати кому-чому (слідування); дивитися на кого-що.〜他走路的样子 наслідувати його ході;〜他的样子 узяти з нього приклад; ~时 髮слідувати моді;孩子们的行4往往〜大人 的样子 діти у своїх учинках часто дивляться на дорослих
学报хибЬйо науковий журнал.北京大学〜 вісник Пекінського університету, xuechao студентські хвилювання.
学而不厌 xue ег bu yan вчитися з жадібністю (з ненаситністю); вчитися, не знаючи насичення; ненаситність до знань; ненаситна спрага знань.
学而优则仕 хиб ег уби ze shi хто добре встигає в навчанні, тому забезпечується служббва кар’єра; одержати освіту і потрапити в чиновництво.
学阀 xuefa учений-сатрап.
学费хибШ І)(缴给学校的费用）плйта за навчання. 2)(个人求学费用）Мсоби на навчання.
学分制 xuefenzhi <教> система здачі заліків.
学风xu6f^ng стиль у навчанні.养成向实践学习， 向群众学习的好виробити чудовий стиль - учитися на практиці, учитися в мас.
学府 xuefu шкбла; навчальний заклад.最高〜 вища школа; вищий навчальний заклад; храм науки.
xuegun стукач.
学会ixudhul (学术团体）учене суспільство.
学会2xu6hui (学后能掌握）навчатися чому з неознач.; вивчитися чому, з неознач.〜ЙІЙС навчитися плаванню;广骑 ІІИ亍车 вивчитися їзді на велосипеді;〜进俄语 навчитися говорити російською мовою;〜手艺 одержати спеціальність; вивчитися ремеслу.
学籍 xueji право на одержання освіти в школі (в інституті, в університеті).
学究 xuejiii педант.老〜старий педант;女〜 синя панчоха.
学究气 xuejiuqi педантизм; начотництво; школярство.
学科 xueke І)(科学门类）галузь знань (наук); дисципліна. 2)(教学科目)дисципліна; навчальний предмет. 3)(知识性科冃）
теоретичні дисципліни (предмети), xueli наукові принципи.
学力хибІЇ 1)(学问上的造诣）розумовий багаж. 2)(学生的课业水平）рівень знання.
学历 xueli освітній ценз.
学 й令 xueling ШКІЛЬНИЙ ВІК.〜jii 童 діти шкільного віку;〜前 童 дошколята мн., розм.
学名xuSming 1)(科学上的专门名称）наукбва назва. 2)(入学时使用的正式名子）шкільне ім'я.
学年 хибпійп <教> навчальний рік (用于中小 学)；академічний рік (用于高4学&).〜办数 річна оцінка;〜考试 перехідний (курсовий) іспит.
学年制 xuenianzhi . <教> курсова система навчання.
学派хі^рйі школа.语言学的新〜новй школа в лінгвістиці;柏拉图〜〈哲，史> академЬм.
学期xudqT <教> семестр (用于大学)； навчальне півріччя (用于中小学).〜考试 семестрові іспити;在本〜内 на цьому семестрі; у цьому навчальному півріччі.
学前 xudqidn < 教 > дошкільний.〜教育 дошкільне виховання.
学舌xuSshS 1)(模仿别人说话）наслідувати манери чужої мови.鹤踏〜.2) <口> (嘴不严 紧）дбвгий язик; не вміти тримати язик за зубами.他就受〜в нього дуже дбвгий язик.
学生xuS.sheng 1)(在学声学习的冬} учень; що учиться; учень; учениця； школяр; школярка; (大学 І ) студбнт; студентка.函授杀校 заочник; заочниця;军事学校 вихованець військового училища;青年〜учнібська мблодь;〜腔 школярська мова; школярські манери (звички);〜时代 шкільні (студентські) роки. 2)(向别又学习的人）учень.只有做群 众的〜，分能做群众饿先生уільки ставши учнем мас, можна стати їх вчителем.
学生证 xue-shengzheng учнівський (студентський) квиток.
学生装 xue* shengzhuang учнівський
(студентський) кітель; учнівська (студентська) форма.
学识 xueshi знання; [розумовий] багаж.〜肤浅 поверхневі знання (пізнання);〜渊博 глибокі знання; ширбкі пізнання;有〜的 освічений; 无〜的 неосвічений.
学时 xueshi академічна година (用于大学） навчальна година (用于中小学). xueshi бакалавр.
学塾 xueshu приватна школа; школа вдома.
学术 xueshu наука.〜团体 наукове (учене) суспільство;〜论文 науково-дослідна стаття; 著作учбні праці;〜委员会учбна рада;研究〜 займатися наукою.
学术界 xueshujie світ учених; учений світ; учена громадськість.
学术 ЙІ xueshuxing учений.〜争论 учена суперечка;〜干її 物 науково-дослідне видання.
学і兑 xueshuo навчання; тебрія; доктрина. ШШ і卜争〜тебрія класової боротьби; навчання про класову боротьбу; 〜тебрія
соціалістичної революції;关于无产阶级革 tip ~ навчання про пролетарську
революцію;关于宇宙的〜навчання про космос;军事〜військбва доктрина;剩佘价值 〜тебрія прибавочної вартості.
学同 xuetong школяр.
学徒 xuetu учень.〜当 б^ти в учнях; працювати учнем.
学徒工 xuetugong підмайстер ч.
学位 xuewei учений ступінь. 二〜учений ступінь доктора;〜论文 дисертація;授予〜 присуджувати учений ступінь;获得〜 одержати учений ступінь; зробитися розсудливим розм., жарт.
学问хиб.wen 1)(系统知识）наука; знання.这是 一门新兴的〜це нова галузь знань (науки). 2) 学识.有〜的人 освічена (знаюча) людина;这 里头大有〜це вимагає великих знань; у цій справі вимагаються чималі знання.
学习 xu6d учитися чому (навчання); навчатися чому, з неознач. (навчання); займатися чим (заняття); вивчати що (вивчення).〜文化 навчатися (учитися) грамоті;〜夕卜语 учитися (навчатися) іноземним мовам; займатися іноземними мовами; вивчати іноземні мови; 〜时事вивчйти поточні події;〜先进经验 переймати (вивчати) передовий досвід;〜ІЕ 人阶级Й彻底革命精神учитися послідовності революційного духу робітничого класу;〜成绩 успішність;〜成绩 优良 відмінні успіхи в навчанні;政治〜 політнавчання;业务〜заняття за фахом;业余 〜навчання без відриву від виробництва;大 学生的〜生活студентське життя;相互〜 учитися один у бдного;向群众〜учитися в мас.
学习班 xuSxibSn курси мн.外语〜 короткострокові курси по вивченню іноземних мов.
学衔 xuexian учене звання.
学校 xuexiao школа; навчальний заклад;(专门 性中等学校）учіілище;(艺术专科学校） студія;(中等邊术学校）технікум.高等〜 вища школа; вищий навчальний заклад; вуз; 技工〜 ремісниче училище; 师范〜 педагогічне училище;军事〜військбве училище;职业〜професійна школа;业余〜 вечірні курси; вечірня школа;〜纪律 шкільна дисципліна;〜生、活 шкільне життя;〜教育 освіта;〜当局 шкільна адміністрація.
学校网 xu6xiaowang шкільна мережа.
学业 xueye навчальні заняття.〜成绩 успішність;〜成绩考查 бблік успішності;荒 废〜закидати (запускати) заняття.
学以致用 хиб уї zhi yong застосбвувати на практиці отримані знання; знання здобуваються для застосування їх на практиці; знання заради практики.
学员 хибуиап курсант; курсантка; слухач; слухачка.
学院 хиеуиап інститут.夕卜国语〜інститут іноземних мов;师范〜педагогічний інститут.
写长 xuezhang дорогий товариш.
学者• xuezhe учений.
学制 xuezhi шкільна система.〜改革 реформа шкільної системи навчання; @ fe 〜 скоротити термін навчання.
踅
xue.


911
Ж xue ходити; валандатися.〜人茶坊 зайти в чайну;他在大门U〜来〜去він ходить взад і вперед біля воріт.
SIg] xuehuf повернутися з півдороги.
據xul
噱头xuetou <方> l)(引人发笑的话或动作） жарт; блазнівські витівки. 2)(花招）фортель
ч., 	розм.; трюк.摆〜викинути фортель (трюк); трюкацтво.
їй xue.
tit xue кам’яниста гора.
Sit xue.
Ж xue джерелб, що взимку пересихає.
栄捎 xu6sh5o шум води.
张潘 xuezhuo рокіт хвиль.
鸟XU&
® xue І) снігур східний (азіатський, Pyrrhula griseiventris); 2) синиця.
茑鸠 xuejiil горлиця.
Ш
Щ xue.
% xue обробляти ріг.
雪 хиб.
雪 xue сніг,初〜пбрший сніг;下〜了 йде (падає) сніг;下了 一天鶴毛大〜весь день йшов (падав) густий пухнастий сніг;鶴毛大〜漫天 飞舞 сніг, як пух, кружлявся в морозному повітрі;寒风呼嘯，大〜纷飞шаленів морозний вітер, падав лапатий сніг;
而下雨，忽而下〜цілий день то дощ, то сніг; цілий день то дощить, то сніжить;今年冬天 〜多 в цьому році зима сніжна; у цю зиму випало багато снігу.
雪白 xuebai білосніжний; сніжна білизна.〜的 牙齿 білосніжні зуби;〜的台布 скатертина сніжної білизни.
雪豹 хибЬйо <动> барс.
雪暴 xuebao 〈气〉хуртовина; заметіль ж.; сніжна буря; сніжний шторм.
雪崩 xueb6ng〈气〉лавина; сніжний обвал.
雪冰 xueblng〈地质> фірн; сніговий лід.
雪层 xuScSng <气> сніжний шар.
雪耻 xuechl змити [із себе] позор.报仇〜 помститися і змити ганьбу.
雪地 xuedi снігове поле; фірнове поле спец.
雪堆 xuedul купа снігу; сніжні замети.
雪害 xu6hai〈农> випрівання.
S花 xuehua сніжинка; сніжні пластівці.
雪花膏 xuehuagao крем [для обличчя].
雪舶 xuejia сигара.〜烟味 сигарний запах;〜烟 盒 табакерка.
雪晶 xuejlng〈气〉сніжний кристал.
雪犁 хибіі <农> снігопад.
雪里红 xuellhong І)〈植〉гірчиця шпинатова. 2) (指食用的茎和叶）гірчиця.
雪述纸 xuelianzhT "сюеляньчжи" (сорт китайського паперу для письма).
xueliang яскравий (яскравість); блиск.电 灯〜яскраве світло електрики;把汽车擦得〜 надати машині блиску;群众的眼І®楚〜的 бчі мас усі блищать.
雪柳 хиеіій <植> фонтанезія форчуна.
雪盲 xuemang <医> снігова сліпота; сніжниця.
雪片 xuepian сніжні пластівці; сніжинка.各方 电如〜飞来 вітальні телеграми посипалися з усіх боків, як з рога достатку.
ЩШ xueqiao сині мн.
xueqlng ліловий; бузковий.
雪球 xueqiu сніжок; груда снігу; сніжна груда, грати в сніжки; наростати (збільшуватися), як сніжна груда.
雪人 xueren снігова (сніжна) баба.堆〜ліп“ти снігову (сніжну) бабу; ліпити снігурку
雪山 xueshan снігова гора.
雪上力П 霜 xue shang jia shuang нещастя за нещастям; одне лихо за іншим; прийшло лихо 一 відчиняй ворота; лихо не приходить одне.
雪松 xuesong <Й> кедр гімалайський.
雪线 xuexian 〈地质〉снігова лінія (границя). 我$把帐篷扎到海拔四千五百米的〜上 досягши снігової лінії на висоті 4500 метрів над рівнем моря, ми розбили базовий табір.
雪压花 xueyahua <植> горобина хубейська.
雪冤 хибуиап довести свою невинність; відновити справедливість.
雪云 xueyun〈气〉сніжні хмари.
雪中送炭 xue zhong song tan допомогти людині в біді; надати допомбгу в саму важку хвилину; дороге яєчко до Христового дня.
鳕 хиб.
Ш хие <^]> тихоокеанська тріска.
映XU&
№ xue тихенько СВИСТІТИ.
各戍xue.
狨 xue тікати, бігти наляканим.
咸 xue.
烕 xue знищити, зруйнувати.
[ffl. xue 另见 хіб.
血 xue (血液）кров ж.出〜кров тече; кровотеча; крововилив; геморрагія;鼻子出〜з носа йде (тече) кров;止〜зупингіти кров;失〜утрата крові; 输 〜 переливання крові; кровопереливання; гемотрансфазія спец.\ 放 ~ пускати кров; кровопускання;抽〜 крововилучення; брати кров;浴〜大战 кровопролитні (криваві) бої (битви);为祖国 流〜пролити кров за Батьківщину;〜的教训 кров'ю оплачені уроки; уроки, за які заплачено кров'ю;墨写的谎言掩盖不了〜写 的侵略事实 неправда, написаний чорнилом (тушшю), не може прикрити факт агресії, просочений кров'ю.
ifl案 xue'an вбивство; справа про вбивство. Ж 生〜відбулося вбивство.
lf[L$ xueben капітал.
ifl Ж xuebeng < ІМ > метрорагія; маткова кровотеча.
血滴石 xuedlshi〈矿> геліотроп; кровавик.
血防 xuefang профілактика і лікування шистоматоза (схистозоматоза).〜L作 роббта з профілактики і лікування шистоматоза;
роббта з попередження шистоматоза; ~Р人伍 ряди медичних працівників по профілактиці і лікуванню шистоматоза.
血粉 xuefen кровні муки.
血管 xueguan <角早> кровоносна судина; жила розм.〜收缩 вазоконстракція;〜舒张 вазодилятація;痉寧〈医〉ангіоспазм; вазоспазм;〜麻癖 〈医〉ангіопаралич; ангіосклероз;〜纤维瘤 ангіофиброма;〜造影 术 ангіографія;〜切除术 <医> ангіектомія.
血iS1 瘤 xueguanliu〈医〉ангіома; гемангіома.
ifiL胃# xueguanxue ангіологія.
血海深仇 xud hai shen chou смертельна ненависть (ворожнеча).
血汗xu6Mn піт і кров.粮食是农民用〜换来的 хліб добувається потом і кров'ю селян, xuehanqian кровні грбші розм.
血汗症 xu6Mnzh6ng < 医 > гематидрбз; кривавий піт.
血红 xuehong, багряний; кривавий.〜的夕阳 багряний (кривавий) захід.
血红素 xu6h6ngsCi〈生理> гематин.
血迹 xuejl кривавий слід; слід крові.〜斑斑 закривавлений; кров'ю заплямований.
血衆 xuejiang〈生理> плйзма [крові].
ІЙ. Д ИЙА xue kou pen ren мерзенно (злісно) ганьбити (чорнити) кого; мерзенний наклеп; злісний наклеп.
血库 xueku〈医〉кровне діло; діло крові.
ЙЖ xuekuai згусток крові.
血亏 xuekul <医> недокрів'я; анемія.
血泪 xu说і кров і сльбзи.〜伪 кровна помста;〜 斑斑的家史 залита кров'ю і сльозами історія родини;记下一本〜帐 зберігати в пам'яті (вічно пам'ятати, нікбли не забувати) все багатство пролитих сліз і крові.
血流成》可 xueliu cheng he рікою текла (лилася) кров.战场上〜ріки крові ллються на полі брані.
血流漂件 xue liu piao chu море крові; рікою текла (лилася) кров.
血流如注 xue liu ru zhu кров б'є фонтаном.
血淋淋 xuelmlin кривавий; закривавлений.
血脉хибтйі 血统.〜相通кр纟вний зв'язок.
血襄肿 xu6ndngzh6ng <解> кров’янй грижа, xueniao <Ш> гематура спец.; мочекрів，я.
血泡xu纟рйо криваві пухирі.手上磨起了〜 долоні покрилися кривавими пухирями.
血泊 xuepo калюжа крові.侄ij 在〜中 лежати в крові; лежати в калюжі (у калюжах) крові.
血气xu6qi 1)(精力）енергія; задор.〜方刚的青 年 мблодь, сповнена енергії і запалу; мблодь у стані живої юності (у розквіті років і сил, у розквіті сил). 2) 血性.
JllL S xueqln кревне споріднення.〜失系 кревний зв'язок.
ifiL'/R xueqlng <І^і> сироватка; серум.抗 Щ〜 антитоксична сироватка: 灸疫〜
імуносироватка;〜疗法 серотерапія.
血淸病 xueqlngbing〈医> сироваткова хворбба.
血淸素 xuSqTngsCi <医> серотонін. 血清学 xuSqfngxuS <医> серолбгія.
xueqiu 〈生ЙІ> кров'яні кульки (тільця);


912
гемоцити мн., спец.红〜червбні кров'яні кульки (тільця); еритроцити мн., спец.\ 白〜 білі кров’яні кульки (тільця); лейкоцити л/н., спец. '
血肉xuerou І)(血液和肌肉）кровна плоть. ~之 躯 плоть 'ж.; тіло; весь у крові; закривавлений;〜横飞 розірвало (рознесло) кого на шматки (на частини) вибухом; у повітря злітають жмути розірваних тіл. 2) (亲密关系)：〜相连 кровний зв'язок; кровно зв'язаний з ким; плоть від плоті; кістка від кістки;党和人民〜相连пйртія плоттю і кров'ю зв'язана з народом; партія має кровний зв'язок з народними масами.
ifiLfe xuese кривавий колір.无〜знекрбвлений; безкровний;脸上一点〜也没有 ні кровинки на обличчі; рум'янець збвсім пропав;他脸 〜很好 У нього квітучий вигляд (рум'яне обличчя).
血色素 xuSsSsCi <生理> гематохрбм.
IfiL石 xueshi <矿> кривавий камінь.
IfiL书 xueshu лист, написаний кров'ю.
血栓 xuSshu如〈医〉тромб.
血栓病 xu6shu5nzh6ng <医> тромббз.
血水 xueshu! кров ж.
血丝虫病 xu6s了ch6ngbing〈医〉філарю3.
血糖 xuStdng〈生理〉глюк6за крові.
血统xWt6ng 1)(人类因生育而自然形成的#系) кревне споріднення; кров ж.〜关系 родинні зв’язки; узи крові. 2)(字且4专的）спадковий.〜 ІА спадковий робітник;〜矿ZC спадковий гірник.
血吸虫 xuexlchong цистозома; схистосома.
血吸虫病 xu6xTch6ngbing <医> шистоматбз; шистозоматоз; схистозматоз; схистозоматбз. 〜防治所 протишистозоматозна станція; протишистозоматозний пункт;〜的防治工作 роббта з профілактики і лікування шистоматоза.
血象 xudxiAng〈医〉гемогр^ма.
血zJ4板 xuexiaobSn <生理> кров’яні пластинки; тромбоцити лш., спец.〜减少 < 医 > гіпотромбоцитоз.
血xuexlng кривавий.〜的手 руки, обагрені кров'ю;〜罪行 кривавий злочин;〜手段 кривавий метод (спбсіб);进行〜镇座 учинити криваву розправу, xuexlngqi запах крові.
血型 xuexing <生理> група крові; кров'яна група.
血性 xuexing [сангвінічний] темперамент.有〜 的 А темпераментна людина; людина з темпераментом.
血胸 xuexiong〈医〉гематоторакс; гемоторакс.
血循环 хибхйпішйп < 生理 > кровоббіг; циркуляція крові.〜系统 кровоносна система; 〜发生故障 порушення кровообігу.
血压 xueya <生理>кров，яний тиск.
血压计 xueyaji сфигмоманбметр; гематометр.
血液 xueye l)—血.〜病理学 гематопатологія; гемопатологія. 2)(主要成分或力量）життє ва сила.石油是工业的〜нафта — життє ва сила промисловості;吸收无产阶级的新鲜〜 увібрати свіжу кров пролетаріату.
xueyebing гематопатія; гемопатія.
血液学 хибубхиб <生理>гематол6гія. xueyexuejia гематолог.
血衣 хиеуі закривавлений одяг.
血印xudyin 1)(皮下血印）синець. 2)—血迹.
血友病 xueyoubing 〈医〉гемофілія; гематофілія.
血缘 xueyuan узи крові; кревне споріднення; родинні зв’язки.
血晕 xueyun непритбмність від кровотечі після родів.
ЙИ责 xuezhai убивство; криваві злочини.〜累累 за ким багато карних злочинів (убивств); багато крові на чиїх руках;〜要用血来还 кров за кров;偿还〜розплатитися за криваві злочини;向敌人讨还〜розрахуватися з ворогом сповна за його криваві злодіяння.
I&L 战 xuezhan кривавий (кровопролитний) бій; кривава (кровопролитна) битва.〜到底 битися до останньої краплі крові.
血肿 xu6zh6ng〈医〉гематбма.
血族хибгй—>血统. 、
xue.
ІІІ而不虐 xue er bu ntie необразливий жарт; жартувати, не переходячи границі.
励 хйп.
勋绩xiinjT—勋劳.
勋爵xGnjiiS 1)(爵位)титул. 2)(英国贵族头衔） лордство; лорд.
励劳 xunlao подвиг.
励业 хйпуе〈书〉подвиг і заслуга.
励章 xunzhang орден; знак відмінності. А——〜 орден "Перше серпня”;荣获〜нагорбджений орденом.
хйп 另见 yin.
窨 хйп (熏茶叶）класти квіти [жасмину] у чай для аромату.
熏 хйп.
黑хйп 1)(烟气法在物体上）коптити що.天花 板给〜黑了 стіїя закопчена;〜房间消毒 окурить кімнату для дезінфекції. 2)(黑制食 物）коптити що (копчення, копчений).火腿 коптити окіст;肉已〜透 м’ясо вже прокоптилося. 3)(气味刺激人）:被煤气〜得 头痛голові болить від чаду;被毒气〜得昏过 去了 знепритомніти від отруєння газом;被 油烟〜得喘不过气来задихйтися від чаду.
熏风 xiinfeng <书> теплий південний вітер.
ШУк хйпгап потрапити під [поганий] вплив; заразитися чим.受环境的〜потрапити під вплив навколишнього середбвища;〜上坏习 气 заразитися дурними звичками.
Ж 人 хйпгеп разити чим, прост” 烟味〜так накурили, що дихати нічим;臭气〜разить дурманним смородом; страшний (дурманний) сморід так і бив у ніс;酒气〜від кого так і разить винним перегаром; так і несе спиртом (горілкою, перегаром).
Ж 肉 хйпгби копчене м’ясо.
熏陶 xuntao під сприятливим впливом; потрапити під [гарний] вплив.
旗兔 хйпуй копчена риба.
黑蒸xiinzh6ng 1)(闷热难受）задушливо.辑气〜 задушливо і парить. 2)〈农〉фумігація.
爾蒸剂 xiinzhgngji <农> фуміг^нт.
熏制 xiinzhi—熏 2).
蒸 xOn.
Ш хйп 1) <|fi> лаванда звичайна (аптечна). 2) (香气）пахощі.
“真理 шукати правду;
蒸莸不同器 хйп you bu tong qi гарне і дурне — речі несумісні.
廳 хйп.
Ш хйп хмеліти розм. (хміль ч.)； п’яніти.微〜 бути в легкому сп’янінні (хмелю); злегка сп’яніти (схмеліти).
хйп 另见 xin.
寻 1 хйп (古代长度单位）"сюнь" (древня міра довжини в 8 чи, тобто 2,67 метри).
寻2 хйп —寻找.
寻常 xunchang звичайний (звичайність); звичайний (звичайність); повсякденний (щоденність),和〜——# як звичайно (звичайно, повсякденно); 〜незвичайний; незвичайний; неповсякденний;异乎〜 вихідний із ряду геть;这是件很〜的事情це саме звичайна (звичайна, повсякденна) справа.
寻访 xunfang розшукати і відвідати кого.〜亲友 розшукати і відвідати рідних і знайомих.
寻根究底 хйп gen jiii dT докопуватися до щирої причини; докопатися до суті.
寻觅xunmi—寻找.
寻求xiinqm—寻找. пошуки правди.
寻事xiinshi—寻衅.
寻事生司N xun shi sheng fei улаштовувати скандали; шукати сварки.
寻味 xunwei:耐人〜навбдити кого на міркування.
寻衅 хйпхіп шукати приводу для скандалу (для сварки); задиратися.
寻找 xunzhao шукати що, чого (шукання); пошуки лш.; розшукувати що (розшук).〜出 路 шукати (знайти) вихід;〜机会 шукати випадок;〜失物 розшукувати зниклу річ;〜一 所合适的房屋 підшикувати (пришукувати) відповідне приміщення;〜一个助手 підшукати собі помічника;前去〜піти шукати (розшукувати); відправитися на
.пошуки (на розшук).
寻章摘句 xun zhang zhai ju погоня за красивою фразою.
驯 хйп.
驯хйп 1)—驯服1). 2)广驯服2).〜虎 приборкати (приручити) тигра.
驯月艮 xunfu 1)(顺从）приручгітися; приборкатися; утихомиритися; ручний; покірний; шовковий розм.〜І 具 слухняне знаряддя；狮子〜了 лев приборкався. 2)(使顺 从）приручити що (приручення); приборкати що (приборкування); прибрати що до рук; узяти що в руки.老虎终于被〜了 тигр під кінець був приручений (приборканий, утихомирений).
驯 \ks xunhua приручити кого (приручення); одомашнити кого (одомашнення).
马ІІ| 良 xunliang лагідний; ручний; смирний.
驯鹿 хйпій <#>північний олень.
驯马 xunma смирний кінь.
驯 兽 者 xunshouzhe приборкувач;
приборкувачка.
xunxiang ручний (приручений) слон.
驯养 xunyang міститися; тримати що.
^0 хйп.
旬 хйп 1)(十曰)декада; десятиденка рот.上〜 перша декада;屮〜др^га декада;下〜третя


913
декада. 2)(十岁）десятиліття.八〜老母 восьмидесятилітня мати.
旬干1j xunkan десятиденна печатка; декадне видання.
巡士.
巡 хйп <量词>:洒过三〜після третьої чірки. 巡按 хйп’йп <史> ревізбр.
ЖІІІЙ xunbianyuan <W> суддя.
巡捕 хйпЬй поліція рот.; поліцейський (指个 别的巡捕).
巡捕房 xiinbiifdng поліцейське управління; поліцейська ділянка.
巡查 xuncha обходити що (обхід); перевіряти що (перевірка); патрулювати що (патрулювання).〜岗哨 перевірити пости.
巡道 хйгкійо <铁路> шляховій обхід. 巡道工 xiind&og6ng < 铁路 > [шляховий] обхідник.
巡风 xunfeng стояти (бути) на стрьомі прост.; йти на стрьомі прост.
巡抚 xiinfQ <史> губернатор.
巡航 xunhang <军> крейсувати (крейсерство).〜 导弹 літак-ракета ж.; літак-снаряд; крилата ракета.
巡回 xunhui виїзний; пересувний.〜宣传 агітаційна повдка;〜展览 пересувна виставка; Ж гастроль ж.; гастрольна поїздка; виїжджати на гастролі;〜图书馆 пересувна бібліотека; виїзна сесія
суду;〜医疗 лікувальний обхід; обхідне лікування;下乡〜医疗 медико-санітарний обхід у селі;〜修理,】、组 виїзна ремонтна бригада.
巡替 xiinjing поліція рот.; поліцейський (指个
别的巡警).
巡礼 хйпії 1)(朝拜圣地）богомілля застар.; прочанство застар. 2)(观光)відвідування (відвідати що); екскурсія.
巡逻 хйпіиб патрулювати що (патрулювання); нести патрульну службу; дозор застар.; обходити дозором.在城郊〜патрулювати окраїни міста;空中〜повітряний дозор;执行 〜任务 нести патрульну службу; бути (знаходитися) у дозорі.
巡逻兵 xunluoblng〈军〉патрульний; дозорець.
巡逻船 xunluochuan〈军〉патрульне судно.
巡逻队 xiinlu6dui <军> патруль ч.; дозор.摩托 车〜мотопатр>ль;伏击敌人的〜атакувйти з засідки ворбжі патрулі.
巡逻机 xunluojl〈军> патрульний літак.
巡哨xiinshSo 巡逻.
巡视 xiinshi робити інспекторський огляд; обходити що (обхід); робити інспекторську по'іздку.〜病房 робити обхід хворих.
巡行xiinxing —巡回.
巡洋舰 xunyangjian〈军〉крейсер.
巡夜 xunye ходити нічним дозором; нічний дозор (варта, обхід).
询 хйп.
询问 xiinwen запитати що, у чого; звернутися за довідкою; навести довідку.〜道路 запитати про дорогу.
得 хйп.
УІ хйп〈书〉берег.江〜берег ріки.
淘 хйп.
洵хйп < |J> справді; дійсно.有此成绩，〜属可资
справді (дійсно) дуже цінно, що домоглися таких успіхів.
噚 хйп.
І1# хйп морський сажень, хйп.
枸子 xunzl〈植> кизильник багатоквітковий.
循 xun.
ШШШШ xiinguT-daojii строго притримуватися існуючих правил; триматися в рамках пристойності; не дозволяти собі зайвого.
循环 xunhuan обертання (звертатися); циркуляція; круговорот; круговий рух; цикл. 〜小务 <数> періодичний дріб;〜常数 <数> циклічна постійна;〜系统〈生理〉система кровообігу; кровоносна система;〜运动 циркуляційний рух;〜发展 циклічний рбзвиток;〜论证 <逻> зачароване коло;〜过 程 циклічність;〜往复的过程 проїде циклічного повторення;恶性〜порбчне коло; 血液〜кровоббіг; обертання (циркуляція, круговий рух) крові;水分〜влагооборбт;物 质、круговорбт речовин.
循环赛 xunhuansai〈体〉турнір; матч-турнір.象 棋〜шйховий турнір.
循例 xunli за звичаєм; по старинці.
循名责实 xun ming ze shi щоб сутність (дійсність) відповідала назві; вимагати, щоб робилося по суті, а не тільки за формою.
хйпхй один по одному; послідбвно.〜渐进 один по одному; послідбвно; крок за кроком; поступбво рухатися (просуватися) уперед; послідовність; поступовість (后面两个译法 专用于教育).
Ш Ш Ш ^ xunxun shan you уміння зацікавлювати учнів; бути терплячим і митецьким наставником (учителем).
хйп.
Щ хйп〈动〉осетр.小〜стфлядь ж.
Щ 鱼 хйпуй— Щ .〜汤 чеч^жна уха;〜肉 осетрина; стерляжина.
TR* хйп.
讯 хйп повідомлення.新华社〜повідомлення агентства Сіньхуа.本报〜влісна інформація газети.
讯问 xOnwen 1)(问）запитати що, у чого;(细问） розпитати кого (розпит). 2)(审问）допитати кого (допит); опитати кого (опит).〜被告 допитати обвинувачуваного; 〜证人 допитати (опитати) свідків.
训 хйп.
训 хйп 1)(教导，训诫）наставити кого чому, на що (наставляння); прочитати нотацію; повчати кого.〜了 他——顿 прочитали йому нотацію; зробили (дали) йому наганяй; винесли йому сувору догану;他给人〜了 —— 顿він одержав наганяй. 2)(教导或训诫的话） наставляння, ій 〜завіт;家〜сімейне наставляння. 3)(法贝!|) закон; правило.不足 为〜не можна брати за зразбк; не можна ставити як приклад.
ijl| 斥 xunchi читати нотацію (наставляння); зробити догану.被人〜了 •一番 одержати від кого [належне] уселяння.
训词 xunci мова [начальника]; слово [начальника]; наставляння [начальника].
训导хйпсШо —训诫1).
ІІІ| '沾 xungu коментарі древніх текстів.
ІІІ| 话 xunhua звернутися з промовою [до підпорядкованих]; дати наставляння (наказ) підлеглим.
训诲 xCmhui <书>~>训 1).
训诫 xCinji6 1)(教导和告诫）повчати кого чому (повчання); наставляти кого (наставляння); умовляти кого (умовляння). 2) < 法 >
громадський осуд.
切| 练 xunlian навчити кого (навчання); підготовляти що (підготовка); тренувати кого-що (тренування); виучка.〜干部 навчати (підготовляти) кадри;〜运动员 тренувати спортсменів;〜马匹 наїздка (виїждження, дресирування, тренування) коней;〜野兽 дресирування звірів;〜猎犬 дресирування мисливських собак;受〜 проходити вишкіл (підготовку, школу);军事 〜вишкіл; військове навчання;进4亍夜战〜 проводити навчання з нічного бою;飞4亍〜 навчальний політ; польотне тренування;身才 击〜вогнева підготовка;重新〜перенавчати що; перепідготувати що;受过〜的民兵 підготовлені (навчені) ополченці;受过严格〜 的足球运动员тренбваний футболіст;这需 要专门〜це вимагає спеціального тренування (підготовки, вишколу);这狗是专 门〜过的 собака цей був спеціапьно вимуштруваний.
训练、班 xunlianban [короткострокові] курси; студія,夕卜语〜к夕рси іноземних мов;宣传员〜 курси для підготовки пропагандистів;绘画〜 художня студія;色蕾舞〜балатна студія;戏 剧〜драматична студія.
训令 xunling директива; інструкція.下〜дати директиву (інструкцію).
讯 хйп.
讯 хйп повінь; розлив.桃花〜весняна повінь;伏 〜літня повінь (розлив);秋〜осінній паводок (розлив);防〜боротьба з повінню;春季渔〜 到来了 настала весняна путина.
讯期 xunql сезон повеневих вод; сезон розливу ріки.在〜前 до повені; до повеневих вод; до розливу ріки.
jfi. xun.
xunji зараз; у туж мить; відразу; негайно; моментально; відразу.
迅急 xunji швидко; стрімко; спішно; поспішно.
迅捷 xunjie жваво; із жвавістю.
迅雷不及掩耳 хйп lei bu ji ySn 6г раптово; блискавично; із блискавичною швидкістю; бути захопленим зненацька; як сніг на гблову.太平军以〜之势р克了南京 Тайпінська армія штурмом узяла Наньцзин.
迅猛 xunmeng стрімкий (стрімкість).
迅速 xunsu швидкий (швидкість); стрімкий (стрімкість).工业的〜发展 швидкий (стрімкий) ріст промисловості;革命和建设〜 发展的头好形势 виняткбво гарна обстановка стрімкого розвитку революції і будівництва;〜前进 швидко (стрімко) йти вперед;在这里，一个大型石油化工生产莶地 JE 在〜h父长起来 тут на пбвний хід йде будівництво великої нафтохімічної виробничої бази.
逊 xun.


914
逊 хйп І)(谦虚)скромний (скромність).出言不 〜не почувається скромності в словах;傲t曼 不〜пихатий і нескромний. 2)〈书>—逊色•
逊色 xCinsS I)(不及之处）поступитися кому в чому; бліднути [перед килі-чим.毫无〜нічгім (анітрошки)' не поступатися; ні на йоту (нітрохи) не поступатися. 2)(差劲）того; слабенький.有点儿〜трбхи того;并不〜не слабше.
逊位 xunwei зректися від престолу, xun.
^Jtn xunqing <书>—徇私.
徇私 xunsl небезсторонність застар. \ кумівство рот.
Щ хйп.
狗 хйп віддати життя; пожертвувати життям; загинути.
狗道 xundao віддати життя за ідею.
Ш Ш xiinguo загинути (віддати життя, пожертвувати життям) за Батьківщину.
狗教 xunjiao〈宗〉загинути за віру; прийняти мученицький вінець.
Ш # xunjiaozhe страстотерпець застар.; страстотерпиця застар.
殉节x(mji6 1)不愿投降而牺牲）пожертвувати життям (загинути) в ім，я боргу і честі. 2)(妇 女抗拒凌辱而死）загинути в ім'я збереження жіночої честі. 3)(在封建礼教下妇І在丈夫 死后自尽）покінчити самогубством (із собою) після смерті чоловіка.
狗难 хйппйп (为国牺牲)загинути за Родіну;(为 正义而死)пожертвувати життям за справедливість;(死于国难）бути вбитим під час ворожої навали.
狗倩 xunqing покінчити самогубством після смерті улюбленого (коханого); покінчити самогубством через нещасливу любов.
ЩЩ xunzang поховання чого разом з умершим. 帝国主义的奴才，到头来只能为帝国主义〜 раб імперіалізму в кінцевому рахунку буде похований разом з імперіалізмом.
狗职 xunzhi загинути на бойовому посту.不幸 以身〜передчасно загинути на бойовому посту.
xun.
蕈 хйп〈植〉гриби мн.
Y
丫 уі
丫 杈 桠杈 уЗсМ.
丫 鬟 ya-huan дівчина-камеристка; дівчинка-служниця; дівчинка-прислуга (指 干粗活的丫 _).
丫 角 yajiSo косички (зачіска).
Т 童 yatong хлбпчик, хлопчисько.
丫 头 yttou 1) 丫鬟•2)(女孩)дівчисько розм.;
дівчатко розм.
丫 头片子 yatoupianzi <жарт> бешкетниця (у звертанні).
丫 枝 yazhl роздвоєна гілляка.
丫 子 yazi 1) ступня; 2) пальці ноги.
JE уй 另见 уй.
Ш уа 1)(施压力）давити когось, на що (тиск); жати що.用手〜давити (надавити) рукою;当 心另丨J把手〜了 дивіі，не отдави (не придави) собі руку;推倒〜在人民头上的封_制度 скинути феодалізм, що ярмом давить на народ;这件事老〜在她的心头上каменем давило на її серце (лежало на її серце);你用 东西把纸〜起来，别让风吹跑了 придавіі чим-небудь арісуші паперу, щоб їх не здуло вітром;雪把房顶〜塌了 дах' під вагою снігу обвалився. 2) —ІЕ制\反动派妄想把群众运 动〜下去 реакціонери тщетно намагалися зірвати масовий рух;把资产阶级的妖风彻底 〜~F і остаточне подолання буржуазного нечистого вітру;中国人民是〜不跨的 китайський народ не може бути покірним. 3)
(使稳定，使平静)зупинити що\ стримати що; утримати що.〜着火儿 придушити в собі гнів; 喝口水〜咳嗽 випити води, щоб зупинити кашель. 4)(逼近):太阳〜山 сонце хилиться (схилилося) до гір. J5) (f只压)затримати що (затримка).把事十杏〜下 затримати (відкласти) справу. 6) —ІЕ 宝.
压板 yaban 1) <印> тигель; 2) <技> пресшпан, tfl yabanjl <印> тигельна друкарська машина.
Ш 宝 yabao йти на авантюру, братися за ризиковану справу; грати ва-банк.
压宝 yabSo ставити гроші на що.
Шй yabiSn розплющити що.
压布 yabu <医> компрес.
压舱物 yac^igwti <海> баласт.
сит. орлянку на двох той, хто викидає
BIR. yacha яча {гра в і монетах, перемагає старшу комбінацію).
压车 yache особисто супроводжувати (охороняти) візок з вантажем; перевозити під охороною.
压评yacheng важкий від ваги.这些獎柴太湿， 所以〜ці дрова занадто сирі і тому важчі [на вагу];稻草不〜рисова солбма легка по вазі.
压尺 yacht лінійка-прес.
压出 yachil видавити що; надавити що, чого.〜 汁来 видавити сік; надавити соку;在马口铁 上〜记号 видавити знак на жерсті.
ШЙс yachuang <Й> прес.
压 @J yadao перевершити що; здолати що (подолання застар” скроня.)； придушити що чим; одержати верх над ким-чим.〜对方 придушити (здолати) противника;〜的优势 гнітюча перевага; величезна перевага сил (指优势力量);〜的多数перевйжна більшість; 以〜多数通过决议переважних більшостей голосів була прийнята резолюція;〜所有的人 заткнути усіх за пояс;有〜一切敌人的英雄气 概 мати героїзм, що здатний здолати усіх ворогів;所有这些/^重的困难并没有把@们 〜усі ці серйбзні труднощі збвсім не зломили нас;不是东风〜士风，就是西风〜东风абб вітер із Сходу довліє над вітром із Заходу, або вітер із Заходу довліє над вітром із Сходу.
压道车 yadaoche контрольний потяг (потяг, що перевіряє безпеку там, де буде їхати поважна особа).
压f氏 yadl знизити що (зниження); збити що.〜 价格 збити (знизити) ціну;〜声音 приглушити голос;按资І主义国家官方〜了 的数字 за заниженими цифрами офіційних кіл капіталістичних країн;他怕得〜了嗓子竭 力表白 гблосом，що упав від страху, він намагався виправдатися.
压电 уй(Мп〈理〉п’єзоелектрика.〜现象 п’єзоелектрика;〜效应 пьєзоелектричний ефект; пьєзоефект;〜晶体 пьєзокристал.
压冬 yadong〈方〉китаєць (Філіппіни).
DISJ： yadu проклинати, сваритися.
ШЙ yadu інтенсивність (ступінь) тиску, тиск.
ІЕШг yaduan ламати своєю вагою.
ПІ段 yaduan <йс> штампувати; штампування
压断法 yaduanfa штампбвка.
压队 yadui конвоювати що (конвоювання).
压发 yafa <方> шпилька для волосся.
压伏 yafii 1) притискати; нажимати; 2) бути під тиском.
压月艮 yafii підкорити що (підпорядкування); скорити що (скорення); придушити що (придушення).用武力〜підкорити (скорити, придушити) силою зброї;只能说服，不能~ потрібно діяти переконанням, а не примусом.
压根儿 yagenr завжди; нікбли ні, до цих пір ні, ні в якому разі (в заперечних реченнях).
压害 yahai задавити, задушити.
压痕 yahen штамп; клеймо.
yahou замикати; ар'єргард, що замикає тилове прикриття, yahua тиснення.
压花調 yahuachou тиснений шовк.
Ш 花纹 yahuawen тиснений орнамент, тиснення.
压坏 yahuai роздавити що; продавити що.把椅 〒〜了 продавити стілець; ■〜了 валіза
продавилася (була продавлена);苹果给〜了 яблука роздавилися;当心别把我的手表〜了 диви, не роздави мені годинник.
压机间了 <技> 叩ес.
压价 y5ji& збити (знизити) ціну.在旧社会，地 主、奸商为了剥削农民，在粮食收获季节〜 收购 старому суспільстві поміщики і перекупники, щоб вичавлювати соки із селян, у врожайний сезон різко знижували закупівельні ціни на зерно.
压紧 yajln пресувати що (пресування, пресовка); стиснути що (стиск); обім’яти що (обмин спец.).〜干草 пресувати сіно;〜海绵 стиснути губку.
ШЙІ yajlng дати [людині] заспокоїтися; щоб розсіяти страх (переляк).
压境 yajing загрожувати безпеці кордонів.强敌 〜[сильні] ворожі війська підступають (наближаються) до границь; нависла над країною погроза ворожої навали; бути під загрозою навали (вторгнення) інтервентів; сильний ворог напав на країну.
压静 yajing тихіше!
Ш 卷 yajuan перший; найкращий.〜之作 найкраща стаття з усіх поданих [робіт].
压!块 уакийі брикет.


915
DE力 yali l) <理> тиск.〜强度 інтенсивність тиску;大气〜атмосферний тиск;对锅炉进行 〜试4 спресувати казан. 2)(制服人的力量） тиск; натиск,在舆论的〜下 під тиском (під натиском) громадськості;施加政治〜 зробити політичний тиск на кого; зробити політичний натиск на кого;需要对他们施加 —点〜трбба надавити на них;在我军〜下，敌 人后退了 противник відступив під натиском наших військ.
QI力表ySHbiao —压力计•汽油〜 бензоманометр.
压力锅 y5Hgu6 <技> автоклйв.
压力机 yalijl〈机〉прес; пресова машина.真空 〜вакуумний прес; вакуум-прес;空气〜 повітряний прес;自动〜прес-автомат;振动〜 вібропрес.
压力计 yaliji манометр.水银〜ртутний манометр;真空〜мановакууммбтр.
НІ力室 yalishi барокамера.
压路机 〈机〉[дорбжній] коток.蒸气〜
паровий коток;柴油〜дизель-котбк ч.\ 内燃 式〜мотокоток.
压滤机 y5l6jT 〈机〉фільтрпрес; фільтрувальний прес.架式〜рімковий фільтрпрес;螺旋式〜черв’ячний фільтрпрес.
压模 yamu 〈机〉прес-форма; штамп.四格〜 чотиримісна прес-форма.
压平 y5ping плющити що (плющення); випрасовувати що (прасування).
压迫у郎6 І) ( 制别入服从）гнбблення (гнітити що); гніт.〜阶级与被〜阶级 гнітібчі класи і пригнбблені класи;民族〜 чужеземний гніт;资本主义国家劳动群众所 受的社会〜соціальна пригніченість працюючих мас у капіталістичних країнах; 在…〜之下 під гнітом кого; під п'ятою кого; під каблуком кого; під чоботом кого;为反又、j* 殖民主义的〜而斗争борбтися проти гнбблення з боку колоніалізму;哪里有〜，哪 里就有反抗 де є гніт, там виникає й опір. 2) (对有机体加上压力）давііти на що (тиск); жати що.
压迫者 yapozhe гнобитель; гнобителька.〜和被 压迫者 гнобителі і пригнбблені.
压气 yaqi заспокоїти [розгнівану людину].
压强 ySqmng〈理>тиск; сила тиску.
压热器 ySreqi <Й>автоклав.
压杀 задавити до смерті.
压山 y5sh5n сідати за гори (про сонце).
压伤 y^shang отдавити що; роздавити що (指严 重压伤).
压舌片 y5shepian〈医〉шпатель, лопаточка.
压声儿 yashengr понижувати голос; впівголоса.
压手 yash6u прижати ручку ("позолотити ручку") (зверт. в знач.: поділитися з
ким-небудь своїми грошима).
压水柜 ySshuTgui гідравлічний прес.
压死 yasi задавити що; роздавити що.墙榻了，〜 了 Лі 个入 стіна повалилася і задавила (роздавила) кілька людей.
压岁 yasui проводжати старий рік (дарувати дітям гроші і солодощі в канун Новбго року).
压岁盘 yasuipan новорічне блюдо (подарунок дітям).
压岁钱 yasuiqian грошовий подарунок дітям на Новий рік.
压碎 yasui роздавити що; розплющити що.
ПІ缩 y3su6 І)(使缩小）стиснути що (стиск);
пресувати що (пресування); ущільнити що (ущільнення).〜木材 пресувати деревину;〜 空气 стискати повітря;〜饼干 пресоване печиво; концентрат-печиво с.;<医> колапсотерапія;〜式压力计 компресійний манометр;〜限度 <理> межа стиснення;局部 〜<И> місцеве стиснення; термоком- пресія. 2)(减少人员、经费、jii‘幅等） скоротити що (скорбчення).〜编制 скорбчення штату;〜开支 скорочувати витрати;〜完成—货的期限ущільнити (стиснути) терміни виконання замовлень;把 文章〜一下 скоротити статтю.
压缩机ySsu6jI〈机〉ком叩бсор; прес.空气〜 повітряний компресор;干草〜сенопрес.
压缩力 yasuoli <Щ> сила стиску; стискальна сила.
压条 yatiao <植> відсадок.垂直〜вертикальний відсадок;水平〜горизонтальний відсадок.
压痛yatdng І)(使疼痛）отдавгіти що.〜脚 отдавити ногу. 2)〈医〉біль, що давить; відчуття болю при [легкому] надавлюванні.
压弯 yawan прогнути що (прогин); продавити що.搁板给书〜了 полиця прогнулася під вагою книг.
压蔓 yawan < 农 > відсадок [баштанних культур].
压箱 y^xmng {.театр. гардероб.
压箱底儿 yaxiangdir придане, посаг.
压延 уауап <冶> прокатка; прокатування.
压腰儿 уауаог придане.
压抑 уауі затиснути що, розм. (затиск); придушити що.什么力量也~不住ніякій силі вже не стримати.
压印 уауіп <印> тиснення (відбивати що); відбивання.〜版样 тиснення відбитків;〜铁 板тигель ч.;在书脊上〜书名відбивати назву книги на корінці.
压韵 yayun <文> римуватися; римувати що. yayunfa <jt> римування.
压载 yazai <船> баласт,有效〜активний баласт; 无效〜пасіівний баласт;〜水舱 баластовий танк.
压梓 yazha 1)(压取汁液）пресувйння (пресувати що).〜油菜子 пресування рапсових насінь;〜"В" # пресування цукрового очерету. 2)(剥削或搜刮） грабувати що (грабіжництво, грабіж); вичавити з кого всі соки.在苟捐杂税的〜下 під тиском податкового пресу.
压梓机 yazhajl давилка.甘蔗〜очеретяна давилка.
压枝ySzhT—►压条.
压纸 yazhT 1) спалювання паперу (в монастирському обряді поховання); 2) прес-пап’є.
压制 1 ySzhi (强力限制）затиснути що,розм. (затиск); придушити що.〜持不同意见的人 затискати інакомислячих;〜积极性 душити (затискати) активність;禁止〜批评的行为 забороняти дії, що затискають критику; заборонити затискування (затиск) критики; 〜批评的人глушитель критики;示合理的规 章制度〜了工人群众的积极性和创,性 нераціональні правила і розпорядки сковували (придушували) активність і творчу ініціативу робітників;亚洲、非洲、 拉丁美洲各国的革命斗争是,不可7的 революційну боротьбу в країнах Азії, Африки і Латинської Америки не можна
утримати.
压制 2 yazhi <Й>пресування (пресувати що). ¥ 〒〜напівсухе пресування;〜@ ЙІ пресшпан; 〜 车 间 пресувальний (пресовочний) цех.
压h子y^zh6irzi <剧> 1)(排作倒数第二个节 目）поставити що передостаннім номером програми. 2)(倒数第二 出戏）передостанній номер програми.
压住 y§zh(i 1)(用东西压好）придавити що; притиснути що (притиснення).用石头〜 придавити (притиснути) каменем. 2)(使稳 定，使平静）зупинити що; стримати що; утримати що.〜已、头的怒火 стримати себе (свій гнів); придушити в собі лютий гнів;〜 敌人的火力 придушити вогонь противника; 这件事谁也压不住他ОТ^Т уже ніхто не зможе зупинити його; від цього ніхто його не утримає.
压铸 yazhu <冶> литті під тиском.空气〜литті під повітряним тиском.
压桌 yazhuo 1) закуска перед обідом; 2) лишатися останнім (за столом).
^ 另见‘уа.
呀уй 1)(表示惊异）ой! а!〜！下雪了 ой! сніг пішов!〜!你怎么搞的！ ой, що ти наробив! 2) 〈象声>:门〜的一声开了 двері відкрилися зі скрипом.
押А
押 1 уа 1)(抵押）закласти що (застава, закладення застар.)\ віддати що в заставу [під позичку]; під заставу чого.以有价证券 作〜дйти б заставу цінні папери; під заставу цінних паперів;把房子〜出去 закласти будинок;这能〜多少钱？ за скільки можна це закласти? 2)(拘留）затримати кого (затримка); узяти (укласти) кого під варту. Й 肇事的人〜起来 затримати (узяти під варту) призвідників;在〜б^ти (знаходитися, міститися) під стражею (під арештом). 3)—> 押解.〜赴刑场 повести кого під конвоєм на страту;把Ші人〜上来 привести злочинця;把 犯人〜下去відвбсти злочинця；把犯人〜到公 安局 перепровадити злочинця під конвоєм у міліцію;织1 人已经〜到 злочинець уже доставлений.
押 2 у5 1)(签字）поставити підпис; підписатися (підписання); розписатися (розписка); (ІШІ+ 字）постйвити хрестик. 2)(所签的字）підпис ж.;(十字)хрест.
押宝yaMo—压宝ySMo.
押标金 yabiaojln застава, внесена учасником торгів.
押兵 yablng конвоїр.
押车警 yachejlng конвойний офіцер поліції.
押当 yadang закласти що в ломбард.
押抵 yadl закласти (нерухомість).
押典 yadian закласти (в ломбард).
押定 yading давати завдаток (під розписку).
押队yadui—压队yadui.
押й" yafeng накласти арешт на власність.
押柜 yagui [грошова] застава.
押侯 yahou попереднє ув’язнення.
押汇 уШіиі товарний переказ (через банківський акредитив); переказний вексель.
押解 yajie конвоювати кого-що (конвоювання); вести кого-що під конвоєм.
押金 yajln [грошова] застава.交〜внести


916
[грошову] заставу.
押款 уШшап <商> 1)(借钱）узіги позичку (зробити заєм) під заставу. 2)(借得的款子） позичка (позика) під заставу;(以不动产为抵 押借得的款子)іпотека.
押令 yaling примушувати.
押票 yapiao 1) ордер на арешт; 2) закладна квитанція.
押瓶费 yapingfei заставні гроші за пляшки.
押虽钱 yasuiqian грошовий подарунок молодшому (на Новий рік).
押摊 yatan робити ставку {напр. в картах).
押头 yS.tou <方> застйва.
押尾 yaw6i підписатися під чим.
yaxiangqian придане (грошима).
押运 yayun перевозити що під охороною; супроводжувати [вантаж].
押^ yayun —压韵 ySyCin.
押韵& yayunfS 压南法 уйуйпй.
ff yazhang застава; забезпечення позики.
押质 yazhi віддати під заставу.
押字 yazi підписувати; підпис.
押租 yazu застава (задаток) [при аренді].
鸦А
鸦 уа ворона.
Д yachaoshengfeng і в гнізді ворона народжується фенікс.
鸦胆子 yadanzi <植> бруцея яванська (Brucea javanica Merr.).
鸦虎 уаЬй сокіл (різновид).
鸦鬟 yahuan 1) служниця； 2) чбрний шиньйон.
鸦鸟 уапі^о ворона.
鸦片 уаріап опіум; опій.吸~ варііти опіум (опій);〜烟馆 курильня.
鸦片精 yapianjlng сік (концентрат) опіуму; морфій.
鸦片—yapianyan опіум.
鸦片战争 Y郎І&П zhanzheng <史> розумна війна.
鸦雀无声 уа que wu sheng стоііа (запанувала) мертва (гробова) тиша; чутно, як муха пролетить; так тихо, що муха пролетить, і то чутно.
鸦山 ySshan яшань (сорт чаю з гір Яшань пров. Аньхуей).
鸦头 yatou 1) служниця; 2) {ввічливе) моя донька.
鸦嘴笔 уйгиТЬї рейсфедер.
木亚уа.
桠杈уЗсМ 1)(树枝分出的地方）рсхзвііпка; розвилок рош. 2)(形容树枝歧出） розгалужуватися (розгалуження).
yi
哑時 yazha 1) щебетання (птахів); 2) шум, гам (людських голосів).
Щ уа.
鸭 yS качка.公〜селезень ч.;雌〜кйчка;野〜 дика качка; кряква; домашня качка;й смажена качка.
鸭翅席 ySchixi <菜> банк打 з головними блюдами з качки та акулячих плавників.
鸭雏 ySchii каченя.
甲鸟蛋 yadan качине яйце.
鸭蛋脸 уЗсійпІійп [красиве] овальне обличчя.
甲鸟蛋靑 yadanqlng блідо-синій колір.
JL Ш уа，ег1і пекінська груша (велика і соковита).
鸭梨 yali Бейцзінська груша.
鸭棚 yapeng качатник.
鸭片 уаріап <菜> скибочки м*яса качки.
鸭域 yarong качачий пух.〜被子 кбвдра з качиного пуху; пуховик; перина.
鸭肉 уйгби качатина.
鸭舌帽 y5sh6m&o кепка. 鸭条 yatido <菜> тушковане м'ясо качки. 鸭圆 у§уийп еліпс, овал.
鸭妬草 yazhicao < 植 > камелія звичайна (Commelina communis L.).
鸭肺 yazhun пупок качки.
鸭嘴笔 y5zu!bT рейсфедер. 鸭嘴兽 y^zuTshdu <^J> качкодзьоб.
牙уа.
牙yd 1)—牙齿.乳〜молбчні зуби;门〜 передній зуб; різець; Й~ корінний зуб; it- ікло; бічний зуб;猿〜ікло; бивні мн.;假〜 уставні з夕би丨 зубний протез;——排假〜штучні щелепи;姓〜карюзний зуб;长〜з夕бки ріжуться;换〜дивна зубів;刷〜чистити зуби; 治〜зуболікування;〜痛 зубний біль; 2)(象牙） одонталгія спец, слонова кістка.〜筷 палички зі слонової кістки.
牙板 ySban 1) ряд зубів; 2) <音> уі^рні
пластини зі слонової кістки.
牙帮骨 ydMnggti щелепи.
牙帮儿 yabangr хитрун.
牙保 yabSo посередник у торгівлі.
牙病 yabing одонтопатія спец.; зубні хвороби,〜 治疗 одонтотерапія спец.; зуболікування;〜 预防 профілактодонтія;〜防治所 профілакторій проти зубних хвороб.
牙槽 уйсйо〈解〉зубний осередок (альвеола).
牙槽炎 уісйоуйп <医> альвеоліт，одонтоботріт.
牙_ ya-chen 1)(嚼到沙子）хрумтіти на зубах. 2) (言语粗鄙）різати слух; вухо (вуха) ріже (дере).亏你不伯〜як тобі не соромно говорити такі непристойності (непотрібні речі).
牙齿ydcM зуб;(撩牙）ікло;(外露的动物牙齿） бивні мн.咬紧〜стгіснути зуби;露出〜 оголити ікла;〜锋利 гбстрі зуби; зубастий; ~ 有姓洞 у зубі дупло.
牙床 ydchudng <解>»:肪.
牙床子 yachuangzi ясна, уасі зубна емаль.
牙雕 yadiao〈艺〉гравюра (різьблення) на слоновій кістці.
牙 JL уа'ег новонароджене немовля.
牙粉 yafen зубний порошбк.
牙缝 yafeng щілина між зубами.
牙府 yagan <医>116\^. yagao зубна паста.
牙根 yagen кбрінь зуба.
牙狗 yagou пес.
牙垢 yagou <医> одонтолит спец.; зубний камінь.
牙关 yaguan суглоб (зчленування) верхньої і нижньої щелепи.咬紧〜стріснути зуби; із стиснутими зубами;〜紧团 <医> тризм.
牙冠 yaguan коронка зуба.
牙行 yahang посередницька контора.
牙合 yahe прикус, оклюзія.
牙黄 yahuang світло-жовтий.
牙祭 yaji м’ясний стіл, обід з м’ясом.
牙科yake 1)—牙科学.〜医生зубний лікар; дантист; дентист; одонтолог;〜诊所
зуболікарня; зуболікарський кабинет. 2)(指 医院部门）зуболікарське (зуболікувальне) відділення.
yakexue <^>дентиатрія; одонтологія.
牙口 yd.kou 1)(牲畜年龄）зуби [хуцоби]; вік [тварин]. 2)(阻嚼力)зуби мн.〜很好 міцні зуби.
牙□儿 yakour зуби (у старих людей).
牙会 yakuai комісіонер, посередник; маклер.
牙郎 yalang маклер, комісіонер, посередник.
牙瘤 уйіій〈医〉одонтбма.
牙瘘 уйіди〈医>зубнй фістула.
牙轮 уаїйп <机> зубцювате колесо; зубчатка; шестірня.
牙买加人 Yammjiaren ямаєць (ямайський); Ямайка.
牙猫 yamao кішка.
牙襄 ydnang <解> зубньій мішечок.
牙襄肿 ydndngzh6ng <医> зубнй кіста.
牙牌 уараі доміно невідм.
牙签 yaqian зубочистка.
牙钱 yaqian комісійні гроші.
牙人 уагеп комісіонер, торговий посередник.
牙嫂 ydsSo сваха.
牙色 yase колір слонячої кістки; солом'яний (палевий) колір.
牙刷 yashua зубна щітка.
牙髓 ySsuT〈解> іфшіа з夕ба.
牙髓炎 ydsulydn〈医〉пульпіт.
牙套 yatao коронка.
牙中占 yatie ліцензія (патент) на проведення комісійних операцій.
牙牙 уіуі <象声，书〉белькотати що (белькіт, лепетання).〜学 і吾 дитячий белькіт; дитяче лепетання.
牙炎 ydydn〈医〉одонтіїт.
牙库 yayang скреготати зубами (від люті).
5F Ш уауТ зубний лікар; дантист; дентист; одонтолог; зубодер прост.，ірон.
牙銀 ydyin <解>士^.
牙印 уауіп печатка зі слонової кістки.
牙釉 yayou зубна емаль.
牙猜 ydzh5ng〈动〉водянгій олень (Hydropotes inermis).
牙质 ydzhi 1)(用象牙制的）із слонової кістки. 2) 〈生理 > дентин.
牙子 ya-zi маклер; торговий посередник.
讶уа.
f牙 уа <方> він, його.
讶子 yazi <方> дитина.
^Уа.
芽 уа паросток; утеча; брунька; відросток; зачаток; зародок,种子发〜了 насіння пустило паросток;树木发〜了 на деревах розпустилися бруньки (паростки);移植幼〜 стік.
芽孢 ydbao <生物> суперечки; гема.
芽抱襄 ydMondng <植> спорйнгій.
芽孢子 ySMzl <植> бластоспора.
芽变 yabian〈植>бруньк6ва варіація.
芽茶 yacha чайні бруньки.
芽接 yajie〈植〉окулірування (окулірувати що); щеплення вічком (брунькою).
芽接苗 yajiemiao окулянт.
芽莖 yajing〈植〉столбн.
芽鳞 уйііп〈植> цибулина. 芽球 ydqm <动> геммул.
芽生& yashengfa <生物> бластгенез.


917
芽生菌 yashengjun〈生物> бластоміцети.
芽胎 уйШі <生物>ембрі6н. 芽体ydtl〈生物>нгірка. 芽目艮 уауап вічко; очко.
Щ уа.
Щ уа <动> попелиця.棉〜бавбвняна попелиця; 烟〜тютюнбва попелиця.
蚜虫 yachong -*Щ.
Шуа.
厓 yd <简> І) від 崖（скбля，урвище); 2) від 睚 (гнівно дивитися); 3) {займенник, гуандун- ський діалект) я; мій.
涯уі
Шуа І)(水边）берег. 2)(边际）грань ж.; край; кінець.——望无〜безбережний; безкраїй; безмежний; кінця-краю немає чому; ні кінця， ні краю [немає].
涯岸 уа’йп берег; межа; кордбн.
涯际 ydji межа; кордбн.
涯涘 yasi І) берега (річки); 2) межа, кінець;3) доля.
涯岸 уй’йп 1) стрімкий; 2)〈перен.> пихатий, висбкої про себе думки.
崖作 •'
ffi уа урвище; скеля; круча.山〜скеля;悬〜 урвище; стрімка скеля; стрімчак.
崖壁 ydbi стрімка стіна берегових стрімчаків.
崖滨 уйЬТп 1) берег; 2) межа; кордони.
崖柴 yachai скалити зуби.
崖巅 уйсІШп вершина скелі.
崖分 yafen чітко намічатися; чітко намічений.
崖腹 yaffi в глибині гір, серед скель.
崖谷 ydgti прірва, безодня.
崖峤 ydjmo стежка, стежка серед скель.
崖口 уШЗи ущелина в скелі.
崖垒 ydlSi накопичення скель.
崖溜 уаіій падаючий зі скель потік, водоспад.
崖拔 yal6ng куполоподібна скеля.
崖略 уаШе < 书 > головне (загальне) утримування; загальні риси.
崖蜜 у含mi 1) мед диких бджіл; 2) <诗> вишня, уарап кінець, межа.
Ш 然 уагап 1) пихатий, самовпевнений, чванливий; 2) схвильований, розсерджений.
虔头 ydt6u над урвищем.
jffi穴 yaxue печера в скелях.
崖盐 уйуап кам’яна сіль.
睚уа.
眶 уа 1) куточки очей; 2) гнівно дивитися; грізний, проникливий, проймаючий (про погляд).
睚 ВЙ yazi 1) гнівно дивитися; розгніваний (незадоволений) пбгляд; 2) негаразди, розлад; 3) <神> Яй-цзи {сьомий із синів дракона, що прагне вбивства).
睚 ВЙ 必报 yazi bi bao дріб'язкова мстивість; мстити [навіть] за всяку дрібницю.
衙У、
衙门 yimen наказ; присутність застар.
衙役 уа.уі [наказовий] служитель.
哑уа.
哑уа 1)(不能说话）німий (німота).生来就〜 німий (німота) від народження;变〜оніміти; 装〜прикидатися німим;敌人的机枪给我们
打〜了 ворбжий кулемет замовк під нашим обстрілом. 2) (# 哑)сипнути (сиплий); хрипіти (хрипкий).〜着嗓子说话 говорити хрипким (сиплим) голосом;嗓音〜了 гблос осип (пропав);减得嗓子都〜了 схрипнути від лементу; кричати до хрипоти. уа-Ьа німий; німа.
№ya-ba chT huanglian проковтнути пігулку; з’їсти шиш.
哑巴亏 yabakul невимовний біль, страждання, на які нема кому пожалітися.
哑巴物儿 уйЬа\уйг <骂> пень безсловесний, німий стовп (від якого не дочекаєшся відповіді).
哑口八得儿 yabader тихо, нечутно, безшумно.
哑板 yaban {жаргон) фальшива срібна монета.
哑病 yabing німота.
哑尔 уй，ег зі сміхом; гблосно (сміятися).
哑法 yafa <佛> аскетична практика мовчання.
哑号JL yahaor таємний (умовний) знак.
哑剧 yaju пантоміма.
哑 口 уйкби німий.
yS кби wu уап оніміти; позбавитися мови; мова віднялася; проковтнути мову; язик прилип до гортані в кого; нічим крити прост.; нічого заперечити; нічого було сказати у своє виправдання; не знайтися, що відповісти.
哑铃 yMing <体> гантель ж.; гиря.
哑键 уаші загадка.打〜говорити загадками.
哑幕 уашй пантоміма.
哑然1 уйііп <书> (形容寂静)：〜无声пбвна (мертва) тиша.
哑然2 уагап <书> (形容笑声):〜失笑піірснути зі сміху; так і пирснули.
哑嗓子 yasang-zi сиплий (хрипкий) голос.
気уа.
氩 уа <^Н>арг6н.
雅作.、山，
雅 yS 1)(优美高尚）витончений (витонченість, делікатність); вишуканий (вишуканість); елегантний (елегантність). 2)(敬舌辛）Ваш.〜 Ш Ваші слова (наставляння);〜意 Ваше побажання; Вашої думки.
雅拜 yabai вітати (схиливши одне коліно); уклін з опущенням на одне коліно.
雅步 yabu граціозна хода.
雅材 уасаі блискучі здібності.
雅操 yacao 1) бездоганна поведінка; цнотливість; 2) класичний мотив, класична мелодія.
Ш іі yadao 1) ортодоксальність; 2) вишуканість.
范 yafan 1) {епістолярне) ви, ви самі; 2) світлий образ.
雅歌 yage співати класичні пісні; декламувати канонічні вірші.
雅各宾党人 ySgSbTndangi^n <史> якобінець.
级各宾派 yagSbTnp& <史> якобінці.
雅各宾主义 ySgSbTnzhttyi <史> якобінство.
雅 Ш yaguan презентабельний (презентабельність); пристойний (пристойність); естетичний (естетичність).样子不〜м^ти непрезентабельний (непристойний) вигляд; виглядати непрезентабельно;不大〜не так (мало) естетично.
雅号1)(对他人名字的尊称）Ваше [друге] ім’я. 2)(绅二号）прізвисько.
雅好 yahao 1) захоплюватися; 2) заповітна мрія.
雅怀 yahuai шляхетний потяг.
雅洁 yajie вишуканий, тонкий; чистий.
雅静 yajing ідилічна тиша.
Ш 客 yake 1) нарцис; 2) естет; людина з вишуканими смаками.
安 yalian арійська раса; арієць.
雅量 ySli^ig 1)(宽宏 А气度）великодушність; поблажливість. 2)(大的酒量）уміти пити.
ЦІІ仑 yalun 1) вишукана мова; 2) (ввіч.) Ваше судження.
雅人 уагеп естет; людина зі смаком.
Ш ІЩ yarn ортодоксальний вчений (конфуціанець).
雅司病 ySsTbing <医> фрамо^ія.
ЇШ俗井赏 уа su gong shang естетично і до того ж загальнодоступно (доступно для широкої публіки).
ШІтс yawan вишукані розваги.
雅兴 yaxing настрій; інтерес.无此〜не в [такому] настрої; немає для цього настрою; збвсім не розташований [до цього];〜不浅 проявити великий інтерес; із великим інтересом.
ШШ уйхие витончений жарт; тонке глузування (насмішка); аттічна сіль перен.
雅裕 уауй великодушний.
雅正 ySzhSng 1) <书> (规范的）нормативний (нормативність). 2)(文雅正直）вихований (утворений) і чесний; коректний (коректність). 3)(请指正）прихильній увазі чиїй.
雅郑 ySzheng канонічна і вульгарна музика.
雅致 ya zhi витончений (витонченість, делікатність); елегантний (елегантність).〜 的月艮装 витончений (елегантний) костюм;房 间布置得很〜кімната обставлена зі смаком.
雅座 ySzuo окремий кабінет [у ресторані].
症уа.
ffi уй німий.
车L #另见gt zha.
乳 1 ya (滚压）катати що (катання); укотити що (укочення); розкотити що (розкочування, розкат); прокатати що (прокатка, прокат). ~ 路 катати (укатати, розкатати) дорбгу;〜棉花 бавовноочищення; волокновідділення
[бавовни].
轧2 уа <象声 > скрипіти (скрипіння); гудіти (гудіння).车声一 скрип візків;机声一 шум (стукіт) верстата.
光 yaguang〈纺〉каландрування; лощіння (лощити що).
乳光机 yaguangjl <机> каландр.皮каландр для [прокатки] валиків;三綿〜тривальний каландр; ШШ фрикційний каландр.
车І花厂 yahuachang бавовнозавод; бавовноочисний завод.
乳花机 yahuajl〈机〉волокновіддільник.
乳件 yajian прокат.
乳空 yakong грати на підвищення або на пониження цін (на товари).
车іі车乐 yali 1) переїхати, роздавити (колесами); 2) {перен.) не жити в мирі, бути на ножах; не терпіти один одного.
乳路机 yMCijT <机> [дорбжній] коток.
轧涵 yase заїкатися.
亚уі
亚1 1)(次一等）др^ий. 2)(较差） поступатися кому-чому; гірше.勇敢不〜于任


918
何人 нікому не поступатися в хоробрості; хоробрий ЯК НІХТО. 3) <化> -ИСТИЙ； -ИСТО-； -іт; -ит; -итний; -итовий.〜格酸 хромиста кислота;〜铬酸盐 хромистокисла сіль; хроміт;〜азотиста кислота;〜Й 酸盐 азотистокисла сіль; нітрит.
亚2 Ya (亚洲）Азія (азіатський).〜非人民团结大 会 Конференція солідарності народів Азії й Африки.
亚矮星 уй’йіх了ng〈天〉субкйрлик.
亚北极уйЬбі』丨 < 地理> субарктичний,
субарктика.
亚次 уасі другорядний.
亚碘 уйсііап <化> йбдистий.
亚纲 y&g5ng <生物> підклйс.
亚光速 yaguangsu 〈理〉субсвітова швидкість. 〜飞行 субсвітовий політ.
亚寒带 уйМпсШ < 地理 > субйрктика; субарктична зона. 亚核 уйііб <理> суб’ядрб. 亚巨星 yajuxlng〈天〉субгигант.
亚军 yajun друге місце; віце-чемпіон ч.获得〜 зайняти друге місце.
亚科 уйкб <生物> підродііна.
亚硫酐 y》liiig5n <化> двобкис сірки.
亚麻 уйтй І) <植> льон [культурний].纤维用〜 довгунець; льон-довгунець;油用〜кудряш; льон-кудряш;〜产；Ш： льнопродукція;〜产区 льонарський район;〜专家 льновод. 2)(指纤 Ш) льон.〜织物 лляні тканини; ~Х^Ік лляна промисловість;〜纺织厂 льонопрядильна фабрика; льонопрядильня;〜力卩工厂 льнообробна фабрика.
ЗИЙФ yamabu лляне полотно.
亚麻色 yamase лляний.〜白勺头发 лляне волбсся.
亚麻业 yamaye льонарство.
亚麻油 yamayou лляна олія. yamazT лляне насіння.
亚美利力卩人种 yameilijiarenzhong американська раса, червоношкірі.
亚美尼亚人 Уйтбіпіуйгбп вірмен (вірменський); вірменка. 亚门 уйтбп〈生物>підтііп. 亚目 уйтй〈生物> підзагін.
亚匹 yap! гідна пара.
亚铅уйціЗп <化>取》«. 亚热带уагМйі <地理> субтрбпікилт.〜农作物 субтропічні культури. 亚属 yAshii <生物> підрід.
亚述人 yashuren ассирієць.
亚土壤 yaturang підґрунтя.
亚微观 yaweiguan <理> субмікроскопічний.〜 世界 субмікроскопічний світ;〜粒子 субмікроскопічні частки.
亚音速 yaylnsu〈理〉дозвукова швидкість.〜轰 炸机 дозвуковий бомбардувальник.
亚原子yAyuSnzT <理> субйтомний.〜物理学 субатомна фізика;〜粒子 субатомні частки.
亚 A yazhong <生物> підвіід.
亚洌 1 人 Yazhouren азіат (азіатський); азіатка.
亚洲 1 司 yazhousl <І> Азіатський департамент (Російського Міністерства закордонних справ).
亚子 yazl другий син.
Шуй另见у5.
yagenr 〈口〉в корені; збвсім; геть.〜是 你的错 ти збвсім неправий; від самого початку це була твоя помилка;〜没有这回事
нікбли цього не бувало (і не було);〜忘了 збвсім (геть, начисто) вилетіло з пам'яті.
ЙИ уа
ЙН卖 yamai нав'язувати покупку.
ЙЕ相知 y^xi§ngzhT наполягати на знайомстві.
班уа.
Щ уа лощити що (лощіння); полірувати що (полірування); шліфувати що (шліфування).
砑光 yAguang — Щ.
班光机 yagu5ngj了〈技〉каландр.
班金 yajln золотити, зробити позолоту.
规уа.
妞 уа свояк.
规姥 yacha кокетливий; граціозний, вишуканий; жіночий.
ШШ yahuan служниця.
婭婿 уйхй свояк.
Мі уа.
氩 ук <化> аргбн (Аг).
If уа.
Ш уа м'яке залізо.
揠#
揠苗助长уй miao zhu zhang 拔苗助长bd miao zhu zhang.
揠苗助长 yamiao zhuzhang підтягувати руками паростки (маючи намір прискорити їх ріст).
御уй.
御 уа виходити назустріч.
呀-уа另见уа.
呀-уа —> 啊.а.快来〜！ йди (йдіть) же скоріше! 你怎么不学一学〜？ чому ж ти не вчишся?他 〜，恐怕不行 він-то навряд чи зможе (справитися)!是〜! ну так!花〜，草〜，都长起 来了 виросли і квіти, і трави.
恢У如.
^ Ш уапуап < 书 > хворий; хворобливий (хворобливість).病〜хворий (хворобливий) вигляд.
态-
yan.
奄 yan 1) зам.淹 зупинити, затримати, затягнути; 2) одразу, в цілому, всюди; 3) швидко, миттєво; раптом, несподівано; 4) ' довго, довготрившіо; 5) євнух.
奄迟 yanchi затримуватися, yan ег хлопчик-кастрат.
奄宦 yanhuan дворовий євнух.
奄留 yanliu довго не наважуватися.
奄,营、yanxl зупинитися; раптово перестати.
奄有 yanyou повністю отримати, цілковито заволодіти (територією).
Щ уап 另见 #п.
咽 yan <解> зів; глотка; фаринг-; фаринго-.〜痛 <医> фарингалгія;〜麻瘦 фарингопараліч.
咽喉 уШіїїби 1) <解> глбтка. 2)(交通要道） ключовий пункт; ключ чого, спец.〜要地 ключ місцевості;帝国主义列强在金融、财政 上扼住了旧中国的〜імперіалістрічні держави взяли старий Китай за горло в справі грошового обігу і фінансів.
咽喉炎 yanhouyan фаринголарингіт.
咽镜 y5njing <医> фарінгоскбп.
咽科学 у^пкбхиб <医> фарінгологія.
咽痛 y5nt6ng <医> фарінгалгія.
咽头y5nt6u —>咽. 咽头炎 yant6uydn <医> фарингіт.
咽峡炎 у5пхійуйп <医> ангіна; жаба.
咽炎 уапуап фарингіт; запалення глотки.
烟у虹
烟уйп 1)(物质燃烧时产生的气体）дим;(油烟） чад.轻〜легкий дим; димка; димок;农〜 густий дим;—缕缕的〜струмрінки диму;— 团团的〜кл^би диму;烟囱冒〜труба димить; 炉子漏〜піч димить. 2)(刺激眼‘）роз’їдати очі.〜了眼睛 дим роз’їдав очі. 3) —►烟草.4) (纸烟）сигарета;(带纸嘴的纸烟）цигйрка; (烟丝）трубковий (кришений, курильний) тютюн.装〜набивйти трубку [тютюном];吸〜 курити;戒〜кинути курити. 5)(鸦片）опіум; опій.禁〜заборбна куріння опію.
烟霜 уап^і <书> серпанок [туману].在蓝蓝的 〜中 у синявому серпанку.
烟饼 yanblng пресований тютюн, тютюн в брикетах.
ІШ 草 уапсао тютюн; куриво прост.〜Ш тютюнництво.
烟草花 yancaohua < Й >тютюн духмяний (Nicotiana affinis Moore).
烟草精 yancSojlng нікотин.
烟草素 y§nc5osCi нікотин.
烟冲 y5nch6ng <方> димохід.
烟 @ yancong димова труба.
烟袋 уйпсШ курильна трубка;(长烟袋）чубук; (水烟袋）кальян.装〜набііта трубку [тютюном];抽〜курити трубку.
烟袋锅 yandaiguo чашечка курильної трубки.
烟道 yandao димохід.
烟蒂头 yanditou недокурок, недопалок розм.
烟斗 yand6u [курильна] трубка.
*烟斗丝 yandousl трубковий тютюн.
烟膏 yangao опійна пйста.
烟鬼 yangui опієкурильщик; опієкурильщиця; курець опіуму (опію).
烟盒 yanhe портсигар; сигаретниця.
烟荷包 yanhe-bao кисет (гаман, капшук) для тютюну.
烟黑 уШЛбі сажа.
烟户 yanhu курці опіуму (що надлежать реєстрації).
烟花 yanhua 1) наповнений життям; 2) проститутка, шльондра.
烟花巷 yanhuaxiang квартал публічних будинків.
烟灰ySnhuI [тютюновий] попіл.弹掉雪舶上的 〜струсити попіл із сигари, yanhulgang попільниця.
烟火y§nhu6另见ySirhuo 1)(炉灶的烟火） кухонні вогонь і чад.动〜готувати обід; куховарити розм.;严禁〜вогненебезпечно; суворо забороняється курити. 2)(熟食） світська Ька.不食人间〜відмовитися від світської їжі.
烟火气 yanhu6qi (尘俗）земний; мирський; людський;(庸俗）обивательський; міщанський.
烟火у如-huo另见y5nhu6 (焰火）феєрверк.放〜 улаштувати (пускати) феєрверк.
烟碱 у如j ійп <化> нікотин.
烟碱酸 yanj і ansuan нікотинова кислота, вітамін РР, ніацин.


919
烟禁 yanjin заборона вживання опіуму.
烟具 yanjO курильне приладдя.
烟卷儿 ySnjuanr сигарета; цигарка (指带纸嘴的 纸烟)•
'ШШ yanlong курець опіуму.
烟煤 y§nmei кам’яне вугілля.
'ІЙІЇЇ уапшіао паростки маку.
烟愚 yanmo туш із сажі.
烟幕 yanmu І)〈军〉димова завіса; димзавіса. 放〜пускйти димову завісу; димопуск; задимлення. 2)〈农〉димова завіса; завіса диму. 3)-> 烟知弹 2).
烟冪弹 yanmudan І) <军> (炮弹)димовий снаряд;(炸弹)димова бомба. 2)(用以掩饰的 言4亍）димова завіса.
烟农 yannong тютюнник.
烟屁股 yanpigii недокурок.
烟气 yanqi І) дим, сморід; 2) колір обличчя курця опіуму.
烟枪 yanqiang трубка для куріння опіуму.
烟水 ySnshuTl) (поет.) жовтуватий туман над водою; жовті хвилі на воді; 2) тютюнний настій (для знищення комах).
烟丝 y5nsT трубковий (кришений, курильний) тютюн.
烟酸 <it> yansuan никотинова кислота; нікотин; вітамін.
烟炱 ySntdi кіптява.
烟田 ySntian тютюнова плантація.
烟筒yan.tong —烟囱.
烟头 yantou недокурок.
烟土 у§пй сирий опіум.
烟味 yanwei тютюновий запах.闻至lj一股〜ч^ти тютюновий запах; пахне тютюном.
烟雾 yanwu туманна димка; серпанок туманний; імла.〜腾腾 туманний; туманитися; імлистий; 河面上升起〜туман димиться над рікою;远 处〜弥漫 далечінь заповнюється туманом;房 间内〜弥漫 у кімнаті було сильно накурено.
烟雾腾天 yanwutengtian суцільний туман (в знач, заплутана справа).
烟霞痼疾 yanxiaguji любов до краси природи.
烟消云散 yan хіао yun san розсіятися (розвіятися) як дим; не залишиться й сліду від чого; зникнути безслідно; розвіятися в прах; піти (розсипатися, розлетітися) порохом.
烟熏器 yanxunqi фумигатор.
烟班 уапуа тютюнова попелиця.
烟叶 у巨пуе тютюновий лист; [листовий] тютюн. 买半公斤〜купгіти півкіла листового тютюну.
烟夜蛾 уапуе'е тютюнова совка (нічниця).
烟癮 yanyin пристрасть (звичка) до куріння.上 7〜звикнути курити.
烟雨 уапуй дрібний дощ; завіса дощу.
烟云 у§пуйп чудовий пейзаж.
烟云供养 yanyun gongyang насолоджуватися витворами мистецтва.
烟撑 yanzhang отрутні випари; нездоровий клімат.
烟针 у巨nzh5n〈方〉уколи морфію.
烟子 yan.zi кіптява ж.; сажа.
烟嘴儿 yanzulr мундштук.
焉 yan.
焉y5n <书> I)(于此)：乐莫大〜нем&є більшої радості для кого, чим це; немає нічого, що було б більше такої (цієї) радості. 2)(怎么） як; де.〜知 де (відкіля, як) було [кому] знати;
〜能不去？ як так можна не йти?〜有今日？ хіба було б те, що є сьогбдні? хіба могло б бути так, як сьогбдні?
胞У虹
月因 yan косметика.
月因霜 yanshuang притирання.
胭脂 y5n.zhi рум’яна мн.脸上搭〜натерти (фарбувати, покрити) щоки рум’янами; рум’янити собі щоки.
胭脂虫 y5n.zhich6ng <动> кошеніль ж.
胭脂红yairzhih6ng <技> (由胭脂虫制成的红 色颜料)кармін.
Wi yan 另见 уйі.
W& yanhong темно-червоний.
yan.
淹у如І)—>淹没.河水把田〜了 pid залила (затопила) поля. 2)(使皮肤 _ 到难受） роз’їдйти що.
'Ж!®С yanbai зіпсуватися у воді.
淹毙 yanbi втопити.
淹博 yanbo < 书 > ерудиція (ерудбваний) книжк.; великий (просторість);
універсальний (універсальність).学问〜 великі (універсальні) знання; велика
ерудиція.
Ш Ш yanchan 1) довго хворіти, страждати хронічною хворобою; 2) баритися.
淹该 yangai глибоко розуміти, добре знати.
淹灌 yanguan 〈农〉полив затопленням; лиманне зрошення.
淹晷 yangu! баритися; марудитися; відтягувати час.
淹煎 yanjian тужний; засмучений, зажурений.
淹蹇 yanjian затриматися, опинитися у важкому стані.
淹践 yanjian зіпсувати.
淹留 yanliu <书> затриматися на дбвгий час.
淹茂 yanmao (кит. астр.) Юпітер.
淹没 yanmo залити що; затопити що (затоплення).牧场被水〜了 пасовище залило (затопило) водою;他的话为掌声所〜йогб слова потонули у шумі аплодисментів;〜Й 人民战争Ь汪洋大海之中ууон^ти в безмежному океані народної війни;违背历 史潮流者，必定被历史潮流所〜той, хто йде проти історичної течії неодмінно буде нею потоплений.
淹溺 yanni втопитися.
淹润 yanrun стидатися, соромитися.
淹深 yanshen глибина занурення.
淹识 yanshi велика ерудиція.
淹死 yansl утопитися; потопитися.〜的人 утопленик; утоплениця;小孩掉在水里差点 JL 〜дитина впала у воду й ледве не втопилася.
淹速 yansu повільний і швидкий.
淹懈 уапхіе ледачий, недбайливий, уапуа глибокі знання.
淹月 yanyue прбтягом цілого місяця.
阐 yan.
阉 yan 1)—阉害(J 1).2)(阉割过的）кастрований; холощений.
阉割 yang5 1)(割去生殖腺）каструвати кого (кастрація); оскопити кого; вихолостити кого; каплунування (专用于家禽)• 2)(除去） вихолостити що.修正主义着~马克思列宁主 义的革命灵魂 ревізіоністи вихолостили
революційну душу марксизму-ленінізму; ревізіоністи витравили революційну душу з марксизму-ленінізму. yanjl каплун.
阁人 yanren кастрат; скопець;(太监）євнух.
阉寺 yansi євнух.
阁尹 yanyin старший євнух. 1
阉猪 yanzhii кабан.
їМ yan.
ШШ yanmie зникнутиг (зникнення); пропасти. 使〜зв豸сти що нанівець.
煙没 yanmd 1)(埋没）залишатися незнаним; канути у воду (у вічність).〜无闻 залишитися невідомим; бути забутим; канути в небуття. 2) 〈理〉анігіляція
(анігілювати).
煙没无闻 ySnmdwiiw泛п як у воду канути; пропасти безвісті; загинути.
腌 уШі另见і 、
腌 yan 1)(盐腌）засолити, солити що (засол); посолити що, чого (посол);(盐腌制的） солоний.〜鱼 посолити (засолити) рибу;〜一 桶菜 насолити діжку капусти;〜菜的桶 солильний чан; ї肖微〜一〜присолити що, розм.; трохи посолити;新〜的 свіжий засол; свіжого засолу;〜鸭蛋 солоні качині яйця;〜 牛肉солонгіна;〜猪肉бекбн. 2)(糖腌） зацукрувати що взапас;(糖腌制的） зацукрований.
уапсаі солені овочі, соління.
腌藏 yancang солити.
腌肉 y§nrdm солонина.
腌鱼 уапуй солити рибу.
腌制 y5nzhi—腌.〜车间 солгільний цех.
腌猪肉 ySnzhiirou бекон.
嫣 yan.
嫣 yan кокетливий, чарівний; веселий. Ш yanhong〈书〉яскраво-червоний.
嫣然 уапгап〈书>:〜一笑 мило посміхнутися; чарівна посмішка.
曰 yan.
s* yan 1)(话)слово. 一〜一кожне словр і кбжний крок; 一 〜不发 не промовити ні слова; уперто зберігати мовчання; набрати води в рот;无〜以对 нічого заперечити; крити немає чим;有〜在先 попередити заздалегідь. 2)(说）говорити.换〜之 інакше кажучи; іншими словами;总、而〜之 словом; одним словом;事无不可对人〜нічого приховувати від людей. 3)(——个汉字） ієрогліф; слово.全书近二十万〜у всій книзі біля 200 тисяч ієрогліфів.
言必有中 yan bi you zhong слова б’ють [прямо] у ціль; говорити по суті; рідко та влучно.
言不二价 yanbu erjia ціна без запиту.
言不符实 yanbufushi слова не відповідакль фактам.
言不及义 yan bu ji yi ні про що серйозне й розмовляти не вміє (не вміють); займатися балаканиною; тріпатися прост.; ходити навкбло (навкруги, довкола).
言不尽意 yan bu jin yi словами усього не передаси (не скажеш); немає [ніякої] можливості все передати словами; навіть важко все передати (сказати).
言不由衷 yan Ьй you zhong нещирі (лицемірні) слова; одні бездушні фрази; сказано без щирості (не від душі); слова ці не від душі.


920
言差语错 yanchayiicuo не зв'язувати кінці з кінцями, нести нісенітницю, плутатися в словах.
言出即4亍 yanchujixing сказано — зрбблено.
言传 yanchuan передавати на словах; формулювати словами.
言传身教 yan chuan shenjiao наставляти (вчити) кого і словами, і особистим прикладом; учити кого словом і справою.
言辞 уапсі слова мн.; вирази мн.; мова ж,〜恳 切 щирі, задушевні слова; щирість слів;〜过 火 різкіі слова; різкість слів (мови);〜激 наговорити [цілу низку] різкостей; у вкрай різких виразах;说得〜婉转 сказано в м’яких виразах.
WiM yandao говорити [про...]; вести розмову [про...].
言订 yanding домовитися; укласти усну угоду, yandui вести діалог, спілкуватися.
胃多必失 yan duo bi shT мовчання — золото.
yan er уби xin бути вірним слову; давши слово, виконуй; тримати [своє] слово; слово чиє міцне.
言符其实 yan fu qi shi сказане відповідає дійсності; слова відповідають фактам.
言归于好 yan gui yu hao знову (знову) помиритися; відновити добрі (мирні, приятельські) стосунки; викурити трубку миру.
言归 ІЕ传 yan gui zheng zhuan повернутися до [основної] теми; перейти до справи; давайте по суті (по-діловому); жарти недоречні (геть).现在我们〜тепф відновимо перервану нитку нашого оповідання; тепер повернемося до нашого оповідання; тепер повернемося до головної теми перерваної нашої розмбви (оповідання).
言过其实 yan guo qi shi говорити більше, ніж є [насправді]; сильно перебільшувати що; крайнє препобільшування; перебрати міру.
言和 yanhe помиритися з ким-чим.双方〜 помиритися один з одним;让双方〜 помирити обидві сторони;停战〜припинити воєнні дії і відновити мир.
言简意赎 yan jian yi gai коротко і ясно; стиснуто і точно; лаконізм (лаконічність, лаконічний).
言ijf yanjiang вести переговбри.,
言近旨远 yan jin zhi yuan простими словами роз'яснити глиббкий зміст.
言教身教уйпjih shenjiao言传身教.
言路 yanlu суспільна думка; гласність.广开〜 заохочувати [у всім] гласність; відкрити ширбкий шлях слову; заохочувати вільне висловлення думок; не допускати затиску критики;堵塞〜затиск критики; затиснути рот кому.
s* ife yanlun судження; висловлення; виступ; слово.〜自由 вбля слова;错误〜помилкбві судження (слова);反动〜реакційні висловлення (виступи);在报纸 _Ь 发表〜 виступити в друку;从〜转为行动 перейти від слів до справи.
言论家 yanlunjia публіцист.
言貌 yanmao мова і збвнішній вигляд; манера триматися.
s*ti? yanqing романтичний; любовний.〜zhi兑 роман про любов; романтична новела (повість).
s* Й yanquan (іф) потік слів (мови).
言签 yanquan словесна оболонка; вираження (думки).
"S*三三і吾四 yansanyusi даремно чіплятися.
言誓 yanshi принести (скласти) присягу, дати клятву.
言谈 yantan мова ж.; слова мн.; висловлення; судження.〜#ih мова і судження.
言听计从 yan ting ji cong прислухатися до кожного слова; приймати всі поради; почувати необмежене довір'я до кого; мати повну довіру кому. yantuo домовитися.
言夕卜之意 yan wai zhi yi схований зміст слів; підтекст; цим дати зрозуміти, що...; цим натякати на те, що...
言为尤、声 yan wei xln sheng у словах звучить голос серця; слова суть відображення (відтворення) думок людини; у словах завжди позначається (чується, звучить) те, про що людина думає.
言无不尽 yanwubujin якщо почав, то говори до кінця; відвертий, щирий.
yanwuerjia ціна без запиту.
言下之意 yan хіа zhi уі мати на увазі кого-що; натякати на кого-що; закидати про кого-що. 〜是完全拒绝під цими словами мається на увазі повне відмовлення.
言笑 уапхіао жартувати.
言4亍 yanxing слова і вчинки; висловлення і дії. 反,社会主义的反革命〜контрреволюційні висловлення і дії, спрямовані проти соціалізму;注意自己的〜стежити за власними словами і вчинками;〜——致 слова не розхбдяться зі справою; єдність слова і діла;要〜——致 слова зобов'язують до справ;〜 不一致 говорити одне, а робити інше; справи не сходяться зі словами; справи зі словами розхбдяться; розбіжність слова зі справою.
言犹在耳 yan you zai 6г свіжі ще в пам'яті чиї слова; слова усе ще звучать у вухах [людей]
言语 уйп^й слова мн.; мова ж.〜粗鲁 грубий і нестриманий на язик;〜见诸行动 перетворити слова на дію (у справу, у життя); щоб слова стали справою.
s' іо'іі yanyudaoduan язик відмовляється виразити глибину думки.
言і吾学 yanyuxue мовознавство, лінгвістика.
言语 ydn.yu <方> (招呼）дйти знати; сказати; (回答）відповісти (відповідь);(开口） говорити.你走的时候〜一声ти дай знати (скажи), коли будеш іти;人家问你话呢，你 怎么不〜？ лкіди тебе запитують, чому ти не відповідаєш?问他，可他始终不〜йбгб запитують, а він нічбго не говбрить (а він усе мовчить).
言喻 yanyu показати на прикладі.
言者无心,听者有意ydnzhS wu xln, tTng-zh5 you yi спроста сказано, та не спроста почуто.
言者无罪，闻者足戒ydnzh6 wu zui, wen-zh6 zu jie застережливому - не в докір, слухаючому -у повчання; тому, хто говбрить, не ставити за провину (у докір), а слухаючому нехай послужить наставленням.
言者博谆，听者親貌yanzhe zhunzhiin, tlngzhe miaomiao, той, хто говбрить, зі шкіри геть лізе, а слухаючий і вухом не веде; а Васько слухає та їсть.
言之 ДЙ 理 yan zhi cheng IT от це правильні (справедливі) слова; цілкбм обґрунтовані
слова (твердження); цілкбм справедливо; абсолютно правильно.
言之无物 yan zhi wu wu безпредметне (порожнє) просторікування; суцільне безпредметне марнослів'я.〜的文章 писання, заповнені безпредметними
просторікуваннями.
言之有物 yan zhi you wu говорити справу (власне кажучи); говорити цілкбм обґрунтовано; говорити не без підстав.
言重 yanzhong занадто сильно сказано.未免〜 це вже занадто сильно сказано; це вже занадто (надто).
严 yan.
严ydn 1)(紧密）щільно; наглухо.把盖子盖〜 закрити кришку наглухо;门窗都关得一的 вікна і двері були щільно закриті;他的嘴很〜 він уміє мовчати (тримати язик за зубами); він нікбли не скаже зайвого. 2)(严格）строго; (严厉）сувбро.规矩很〜жорстбкі (дуже строгі) правила;〜守中立 дотримувати строгий нейтралітет;〜守秘密 тримати в строгому секреті; строго зберігати таємницю;〜守纪律 строго (неухильно, свято) додержуватися дисципліни;〜力口 申诉 винести сувору догану;责已〜，责人宽 б^ти вимогливим (строгим) до себе і терпимим до інших. 3)(旧知指父亲）батько.家〜мій батько, •
严办уйпЬйп严惩.
严惩 yancheng строго покарати кого-що; сувбро карати кого-що.〜不贷 строго покарати; сувбро карати без будь-якої полегкості; покарати по всій строгості [закону].
严斥 yanchi категорично відкинути.
严辞 уапсі сувбро, категорично.
严词 уапсі суворі слова.〜拒绝[дати] рішуче (категоричне) відмовлення; категорично відмовити.
f2# yandan боятися.
严冬 yandong сувбра (люта) зима.
严罚 yanfa сувбре покарання.
严防 yanfang прийняти строгі (усілякі) запобіжні заходи проти кого-чого; серйозно остерігатися кого-чого.〜失火 вжити строгих заходів обережності проти вогню;〜泄密 вжити всіляких заходів обережності, щоб не видати секрет;〜阶级敌人的破坏усіляко запобігати підривній діяльності класових ворогів.
严父 yanfa батько; панотець ч., застар.
严格 yange суворий (суворість); строгий (строгість); штивний (штивність);(要求严格） вимогливий (вимогливість); прискіпливий (прискіпливість).〜说来 говорячи строго;〜 要求自己 бути стрбгим (вимогливим, прискіпливим) до себе;〜执行命令 беззаперечне виконання наказу;不〜的 US 督 нестрогий (невимогливий, слабкий) нагляд; ——¥比——¥1^力口〜的€$ жорстокіші рік від року вимоги;产品出厂前进行〜检验пбред випуском із заводу продукція проходить ретельну перевірку;必须〜区分两&不同性 质的矛盾 варто чітко розрізняти два неоднакових за своїм характером типи протиріч.
严寒 yanhan мороз; сильний (міцний, суворий,


921
тріскучий) мороз; холоднеча; нестерпний (пекельний) холод; собачий холод; [морозна] холонь,刺骨的〜★得他们透不气染від пекучого холоду захоплювало їхній подих; пронизуючий холод захоплював їхній подих.
严棘 yanji в’язниця.
严夕吉 yanjie бездоганно чистий.
严谨 ydnjln дуже обережний (обачний).他为人 〜він поводиться дуже обережно (обачно).
严禁 yanj in [накласти] строгу заборону; строго (категорично) заборонити що, з неознач.〜逼， 供，信 строго забороняється змушувати визнання і вірити таким визнанням;〜烟火 вогненебезпечно; строго забороняється курити.
严紧 yan.jin наглухо; щільно.
РЙ yanju строгий допит.
,亚君 yannjun І) батько; тато; 2) батьки.
严峻 yanjun суворий, жорсткий.
严峻 yanjun строгий (строгість); суворий (суворість).采取〜的手段 застосбвувати тверді (суворі) міри;中国人民的无产阶级国 际主义精神经受住了〜的考验 пролетарський інтернаціоналізм
китайського народу витримав суворий іспит.
严亥1J yanke суворий, грубий, жорстбкий.
严酷 yanku жорстбкий; тиранічний; суворий.
严酷 уйпкй 1)(严厉）суворий (суворість).〜的 事实 сувбрий факт;〜的考验 сувбрий іспит; 在〜的战争年代里у сувбрий час війни. 2)(残 酷）жорстбкий (жорстокість).〜的压迫 жорстбкий гніт; жорстбке гнбблення;〜的剥 削 жорстбка експлуатація.
严冷 yanleng сувбрий, холодний; неприступний, відчужений.
严厉 yanli сувбрий; непохитний; жорстбкий.
严厉 yanli строгий (строгість); сувбрий (суворість); різкий (різкість).〜申斥 зробити сувору догану; різко (з різкістю)
засуджувати кого; ~对待 строго відноситися до кого-небудь; суворо поводитися з ким-чилг,〜的措施 строгі (суворі, круті) міри; 予以〜批评 піддати кого-що сувбрій критиці; суворо (різко, строго) розкритикувати кого-що]给以〜处分 накласти строге (суворе) стягнення на кого;应当受到最〜遗责 заслуговує самого суворого осуду; 口气夺艮~ сказано дуже суворим (строгим) тоном;何必 这样〜呢？ до чого такі строгості?
严丽 yanli величний і прекрасний; витриманий, стильний.
严令 yanling строгий наказ.
严密 yanmi 1)(紧密）щільно; наглухо; накріпко. 〜地关闭 щільно (наглухо, накріпко) закрити що\〜的火网щільний вогонь;使党的组织更 力卩 ~ забезпечити велику невразливість партійних організацій;小道防守〜стбкка оточена густою сіткою захисту;今天的岗哨 布置得很〜сьогбдні вже дуже густо розставлені варти. 2)( >(子细）уважно; ретельно.〜的计划 ретельно розроблений план;〜考虑ретельно продумати;〜监视敌人 уважно стежити за діями вброга;经过〜审查 піддати кого-що строгому розгляду; проходити строгу перевірку;消息封锁得很〜 дані тримаються в строгому секреті.
严密行 yanmixing герметичність.
严明 yanming строгий і справедливий.赏罚~
бути справедливим і в нагородженні, і в покаранні;乡己律〜відрізнятися високою дисциплінованістю; дисциплінований; дотримувати строгу дисципліну.
严命 yanming 1) сувбрий наказ; 2) воля батька.
严气正tfe yanqizhengxing непохитний дух.
严审 yanshdn суворе розслідування.
严师 yanshl 1) поважати вчителя; 2) сувбрий вчитель.
严霜 yanshuang густий іній.
严肃 ydnsCi 1)(令人敬畏）строгий (строгість); сувбрий (суворість).〜的生活方式 строгий (сувбрий) спбсіб життя;为人〜людина строгих правил. 2)(不随便）серйбзний (серйозність).〜对為婚姻问题 серй6:зно (із усією серйозністю) відноситися до питань одруження (шлюбу);〜认真 бути строгим і вимогливим;〜批评 критикувати кого-що з усією серйозністю;不〜несерйозний; жартівливий.
严刑 yanxing жорстбке катування.〜拷打 піддати кого жорстоким катуванням; мучити кого.
严阵以待 yan zhen yi dai зустріти [вброга] у всеозброєнні; бути (знаходитися) у всеозброєнні; стояти в пбвній бойовій готовності; тримати зброю напоготові; тримати порох сухим; бути напоготові [до відсічі]; завжди готовий дати відсіч,中国人 民~，坚决打击侵略者китайський народ тримає порох сухим і дасть рішучу відсіч агресору, що насмілиться вторгнутися на їхню територію.
严整 yanzheng підтягнутий (підтягнутість); стрункий (стрункість); строгий (строгість); цільний (цілісність).〜的理论 струнка (цільна) тебрія;结构〜的句子 струнка фраза; 军容〜підтягнутий (дисциплінований) вигляд бійців; бійці відрізняються підтянутістю і поставою.
严IE yanzheng строгий (строгість); серйбзний (серйозність); сувбрий (суворість).〜的警告 строге попередження;〜的遗责 сувбрий осуд; 〜的立场 тверда і справедлива позиція;〜的自 卫行动 рішучі дії з метою самозахисту;给以 〜的Jtbi平 піддати кого суворій (серйозній) критиці;中国政府〜要求... китайський уряд із усією серйозністю вимагає...
严重 ydnzhdng 1)(危急）серй6:зний (серйозність); критичний; важкий.〜问题 серйозне питання;〜关头 критичний (важкий, відповідальний, гбстрий) момент;〜局势 серйозне (критичне, важке) полбження; важка обстановка;病况〜важкий стан хворого; хвороба важка (небезпечна);
越〜 ставати усе більш серйозним (критичним, важким); годину від години не легше. 2)(程度深）серйбзний (серйозність); важкий.〜的后果 серйозні (важкі) наслідки; 〜的罪 4亍 тяжкий (волаючий) злбчин;〜 важкий збиток;〜страшне нещастя; серйозна погроза;予以〜注意 звернути на що серйозну увагу;提出〜抗议 заявити рішучий протест; рішуче (у самий рішучий спбсіб) протестувати проти чого;犯了 〜错误 допустити серйозну (грубу) помилку;可能 产生〜影口向 може серйбзно (важко) відбитися на чому.
严重性 yanzhongxing серйозність.局势的〜
серйозність полбження.
世
兀 yan.
完萎 yan-sui <植> коріандр; кишнець посівний, уап.
延уап 1)延长.2)延期.大会遇雨顺〜мітинг у випадку дощу перенбситься на наступний день. 3)延聘.〜医 запросити (викликати) лікаря.
延挨 уап'аі відкладати, баритися.
延长 yanchang продбвжити що (продовження); продбвжити що (продовження); подовжити що (подовження).〜期限 продбвжити (подовжити, пролонгувати) термін; відстрочити що;〜假期 продбвжити (подовжити) відпустку;〜工作时间 подовжити роббчий день (роббчий час);〜公 路线 подовжити (продбвжити) лінію шосе; 寒冷的天气可能〜到三月底холоді можуть протривати (протриматися) до кінця березня. '
延长号 yanchanghao <音> фермата.
延长器 yanchangqi <电> продовжувач.
延迟 yanchi відкласти що (відкладення); відстрочити що (відстрочка); затримати що (затримка); сповільнити що (уповільнення); пересунути що.把考试日期〜到下_ пересунути терміни іспитів на наступний тиждень;〜婚期 відкласти (відстрочити) весілля;淫雨使播种〜了 затяжніій дощ затримав сівбу.
延岩 yandang затримати що (затримка); затягти що (затягування); маринувати що (мариновка) розм.; дротик розм.; тяганина. 有意〜навміісно маринувати (тягти) [справу]; 〜不办 відкласти в довгу шухляду； класти під сукно.
延道 yandao підземний хід до усипальниці.
延吨公里 ydndiing6ngK <铁路> тонно-кілометр.
延搁ydngg —延宕.事情一直〜¥今天还没有办 справа дотепер [усе ще] лежить під сукном.
延胡索 ydnhiisu6〈植> чубарка сумнівна.
延胡索酸 ydnhiisu6su5n 〈化 > фумйрова кислота.
延缓ydnhuSn —延迟.〜执行сповільнити виконання; затримати приведення в життя;〜 假期 пересунути відпустку на якийсь час.
延会 yanhui відкласти збори (засідання).
延及 yanji дотягуватися до...; поширюватися на...; торкатися.
延接 yanjie приймати (візитерів); давати аудієнцію.
延颈企举踵 yanj!ngqijuzh6ng витягувати шию і вставати на кінчики пальців (в знач, жагуче очікувати).
延久 уаіуій прбтягом довгого часу; назавжди.
延揽 yanlan запрошувати, вербувати.
延历 yanli продбвжити існування.
延龄 yanling продбвжити життя.
延留音 уйпіійуіп <затримка.
延曼 yanrnan поширюватися, простягатися.
延命菊 yanmingju〈植〉маргаритка багаторічна (Beilis perennis L.).
5Ш 纳 yanna приймати, запрошувати (напр. гостей).
延年益寿 yan nian yi shou продбвжити життя;


922
сприяти довголіттю.
ІШ聘 yanpin <中]> запросити кого (запрбшення). 〜顾问запросити радника;〜老农为顾问 запросити старих селян як радників.
延期 yanqi відстрочити що (відстрочка); відкласти 'що (відкладення); перенести термін.〜出版 відстрочити видання;〜支付 відстрочка платежу; відстрочити платіж;〜两 年 відстрочити (відкласти) на два роки;案件 已〜审理 справа відкладена слуханням;决定 会 і义〜召 Jp прийняти рішення про відстрочку (про відкладення) скликання засідання;因人数不足〜开会відклйсти засідання за відсутністю кворуму, yanqi вічно приносити щастя.
延请 ydnqTng 延聘.〜律师 запросііти адвоката.
延人工里 ydnr6ng6ngU〈铁路 > пасажиро- -кілометр.
延入 yanru запрошувати увійти.
延赏 yanshang насолоджуватися.
延烧 yanshao розпалюватися; вогбнь (пожежа) поширюється.
延伸 yanshen продовжитися (продовження); розтягтися (розтягання).铁路一直〜到国境 线 залізниця тягнеться (розтяглася) до
самого кордону.
延伸率 yanshenlti розтяжність; відносне (питоме) подовження.
yanshenxing тягучість.
延 jlip yanshi найняти вчителя.
延隨 ydnsui <解> довгйстий мозок.
延误 yanwu запізнитися з чим, з неознач. (запізнення); сповільнити з чим, з неознач. (уповільнення);〜затриматися (затримка).〜 军 机 затриматися (запізнитися) з
виконанням військового наказу;毫不〜без усякого зволікання; без усякої затримки; негайно;稍有7就回会Ш响计划А完成 найменша затримка (найменше запізнення, найменше уповільнення) може відразу відбитися на виконанні плану.
延性 yanxing <Щ> дактильність; тягучість.
延续 yanxu продовжуватися (продовження); тривати; тягтися.〜六年 продовжуватися (тривати, тягтися) шість років.
延誉 уапуй прославляти; створювати популярність.
ШШ y^nyuan повільно рухатися.
延展ІІі yanzhanjl〈技 > тягйч.
延展性 yanzhanxing <理> тягучість і ковкість.
研 ydn.
Ш yan <中〕> краса (красивий); принадність (чарівний).百花争〜розпустилися всі квіти; 不辨〜独 не розуміти (не розбирати), що красиво і що бридко.
研蛋 yanchl красота і неподобство.
ШШ уапіі вишуканий.
奶皮 уапрі прекрасна зовнішність.
уап另见у厶п.
沿 уйп 1)(顺着）по чому; уздбвж чого.〜小巷走 去 піти вузькою вуличкою (вулицею);〜着^可 边走 йти по березі ріки; йти уздбвж берега ріки; йти берегом ріки;〜着十月革命的道路 HU iit йти вперед по шляху Жовтневої революції. 2)沿袭.世代相〜переходити з покоління в покоління;相〜成习
передаватися з покоління в покоління і стати традицією. 3)—沿边儿.4)(边）край.床〜 край ліжка; 〜поля капелюха, yan'an узбережжя.
沿岸地 yanandi узбережжя.
沿魃 yanba дух (демон) посухи.
沿边JL yanbianr обшити що чим (обшивання); обмережити що (облямівка); окантувати що (окантовка).给领子〜обшити (обмережити) комір [кантом].
沿革 yange істбрія (процес) рбзвитку; історичний процес; еволюція.历史〜істбрія; 社会风俗的〜істбрія вдач і звичаїв суспільства.
沿海 ydnhSi (沿海地区）помбр’я; примор'я; морське узбережжя; приморські райбни; (Ж 近海岸）прибережний (прибережжя).〜岛均 прибережні острови;〜居民 приморські жителі; жителі біля моря ми.;〜航4亍 каботаж; каботажне плавання;〜航行的船舶 каботажне судно; каботажник розм.;充分利 用〜工农业 повне використання промисловості приморських районів.
沿海国 ydnhSigu6 приморські країни.
沿洒 yanhiii вверх і вниз за течією.
沿阶草 yanjiecao <ffi> офіопогон японський.
沿街 yanjie по вулиці; уздбвж вулиці.〜的房屋 будинок, що виходить прямо на вулицю;〜叫 卖 торгувати (продавати) вроздріб; торгувати з рук.
沿径 ydnjing〈技〉радіальний.
沿路 yanlu по дорозі; по шляху; уздбвж дороги; уздбвж шляху; пришляховий.〜的花木 пришляхові дерева і квіти;〜都种&术 уздбвж дороги посаджені дерева і квіти.
沿溯 yansu за течією і проти течії.
沿条儿 yantiaor <方> облямівка; бордюр.
沿途ydntii沿路.〜的村庄побіжні села.
沿习 уапхі за звичкою; по-старому.
沿袭 уапхі застосбвувати за традицією.
沿袭 уапхі перейняти традицію; іти за прикладом; йти (слідувати) по стопах (слідами) кого, чиїми.不能〜老;^子 не можна випливати старим методам;从资本主 义国家〜过来的这套印染技术已经完全没有 用 了 технолбгія фарбування і друкування (друку), запозичена в капіталістичних країнах, тепер уже нікуди не годиться.
沿线 yanxian уздбвж лінії залізниці; уздбвж шосейної дороги.铁路〜的城镇 міста уздбвж залізничної лінії.
沿用 yanyong продовжувати користатися чим; продовжувати застосбвувати що; успадкувати що.这种方法已经〜了五，六十 年 такий метод застосовується вже 50-60 років.
炎 ydn.
炎 yan <医> запалення.月市〜запіпення легень; пневмонія;静脉〜флебіт;结肠〜коліт;发〜 запалення;запалитися.
炎病 yanbing〈医》запалення.
炎 风 yanfeng 1) сильний вітер; північно-східний вітер; 2) пекучий вітер, yanhuang південні окраїни, yanliang мінливість; несталість. 〜 мінливість (несталість) людських відносин
[у залежності від соціального стану].
炎热 yanre жара; жар; спека. ~的日子 пекучий (жаркий) день;夏天的〜літня спека;中午的〜 полуденна спека; полуденний жар;难以忍受 的〜нестерпна жара; спека, що млоїть;连曰 天气〜усі дні стоїть жара.
炎暑 yanshii пекуче літо.
炎天 yantian південь.
炎夏уйпхій炎暑.
炎炎 yanyan палати; пекти.赤日〜сбнце пече (палало спекою).
炎 Р曰 yanyang літня спека.
炎原 yanyuan 〈医〉флогоген.
炎症 yanzheng〈医〉запалення; флогоз.
炎月中 yanzh6ng 〈医〉запалення.
山
石 yan.
岩 yan 岩石.火成〜магматичні породи; мігматит;花岗〜граніт;悬〜стрімчйк;山〜 скеля;〜的 кам'янистий; скелястий;造〜的 породоутворюючий.
岩白菜 yanbaicai 〈植 > бадан пурпуровий (Bergenia purpurascens Hook, et Thoms.).
岩层 yanceng гірські породи; шар; товщина.〜 потужність шару; fl!合〜складнгій шар; 坚硬〜скельні породи.
岩尘 yanchen <地质> кам'яний пил.
yandong грот; гірська печера; западина.
岩粉 ydnf^n <地质> каміні мука.
岩高g yangaolan <Й> водянка чорна; шикша.
岩蓮 yanjl <地质> батоліт.
岩衆yanjiang <地质> мйгма.〜气体 магматичний газ.
岩衆岩 yanjiangyan <地质> магматичні породи; мігматит.
岩楽源 yanjiangyuan <地质> магматичний (магмовий) басейн.
岩礁 yanjiao шхери лш.〜海岸 шхерний берег;〜 区航道 шхерний фарватер.
岩居穴处 yanjiixuechu жити в усамітненому місці, бути пустельником.
岩 口 ydnk6u вхід у грот, ущелина в скелях.
岩窟 yankti грот, печера {також в значенні помешкання пустельника).
岩块 ydnkuAi〈地质> брила.
岩流 yanliu <Ж№> лавовий потік.
岩脉 yanmai <地质> жильна порбда.
岩泥 уйппі <地质> каламуть ж. 岩盘 уйпрйп <地质> лаколіт.
岩石 yanshi [гірська] порбда; скеля; камінь ч.; петрографічний; літологічний.〜Ш 力 породний тиск; ~成分 петрографічний склад; 〜性质 літологічна властивість;〜化学 петрохімія;〜成因 петрогенез; петрогенезис.
岩石圈 ydnshiquan <地质> літосфера.
岩石学 yanshixue < 地质〉петрографія; петрологія. ~ Щ ій петрологія; ~
літологія; петрографія осадових порід.
岩系 уапхі <地质> петрографічна серія.
岩屑ydnx诒 <地质> детрііт.
岩心 уапхїп〈地质〉керн.〜分析 аналіз кернів; кернорватель.
yanyan галит; кам'яна сіль, yanyang <^]> куку-яман ч.


923
治邑 уапуі неприступне місто.
告技 ydnzhT <地质> апофіза.
埏 ydn.
诞 yan 1) межа, кордбн, край землі; 2) підземний хід до склепу.
уйп.
研 ydn 1)(细靡）розтерти що (розтирання).〜墨 розтирати туш;〜成粉末 розтерти що в порошок; фарби не розтираються.
研钵 ydnbo ступка.
研船 ydnchuan ступка (для розтирання ліків).
研光 ynguSng полірувати.
研核 ydnhe ретельно досліджувати, глибоко вивчати; вникати.
研诘 yanjie робити дізнання.
研精 yanjlng відшліфувати, удосконалити.
研究уйіу’ій 1)(探求事物的规律）вивчйти кого-що (вивчення); досліджувати кого-що (дослідження); працювати над чим; займатися чим.〜自然规律 досліджувати закони природи;〜历史 вивчати історію; працювати над історією;〜古代文献 працювати над древніми документами;〜问 题 вивчити (розібрати) питання;〜原因 досліджувати причини;〜国家大事 вивчення різних державних проблем;学术〜наукбве дослідження;科学〜ІЕ 作 науково-дослідна роббта;科学〜能力 здатність до науково-дослідної роботи. 2)(考虑） розглядати що (розгляд); (商讨) обговорювати що (обговорення).你的报告 领导班子上正在〜ваша дбповідь на розгляді керівництва;会议只〜两三个主要问题на засіданні буде обговорюватися (буде розглянуте) тільки два-три важливих питання.
研究科 yanjiuke аспірантура.
研究生 yanjiiisheng аспірант; аспірантка.
研究室 yanjiiishi науково-дослідний кабінет.
研究所 yanjiusu6 [науково-дослідний] інститут. 船舶制造〜[наукбво-дбслідний] інститут суднобуцування;纺织〜[науково-дослідний] текстильний інститут.
研究员 уйп】ійуийп науковий співробітник.
研磨 уйптб 1)―研.2)〈技〉шліфувйти що (шліфування, шліфовка); притирати що (притирання); (ШШ) доведення спец.
研 Й 机 yanmojl 〈机〉притирочний (доводочний) верстат.
研磨器 yanmoqi < 技 > воронувшіо; притирання.
研末 yanmo розтирати в порошок.
研碎 yansui розтирати.
研讨 yantao вивчити й обговорювати що; розглядати що (розглядання), yanzuan глибоко вникати.
盐 yan.
Ik yan 1)(食盐）сіль ж.; соле-.粗〜кухонна сіль;精〜їдальня (поварена) сіль;煮〜 солеваріння;洛〜工人 солевар;晒〜 градирування (випарювання) солі; М 〜 вироблення (виробництво) солі;制〜工业 соляна промисловість; покласти
солі в суп; посолити суп;〜方і{得太多
пересолити що. 2) <化> сіль ж.复〜подвійна сіль.
盐巴уйпМ <方> —盐.
盐栗 yanbeng солесос.
盐剥 yanbo〈化〉бертолетова сіль.
盐场 yanchang солепромисел; соляний промисел; солерозрббки мн.; солеварня; варниця застар.
盐夕也 yanchi соляне (солоне) озеро, yanding солевар.
盐分 yanfen солевміст; солоність.
盐肤木 yanfumu <ffi> торбах яванський.
盐赋 yanfu податок на сіль.
盐湖 yanhu соляне (солоне) озеро.
盐花 ydnhu§ 1)(少量的盐）щіпка солі; сольця. 搁点儿〜посипати сольцею. 2) <方> —盐霜.
盐越 yanjl <化> підстава.
yanjiandi солончакові поля; солончаки мн.把〜改造成稻田 перетвбрення солончаків у рисові поля.
盐碱土 yanjiSntii солончаковий ґрунт; солончак.
盐井 yanjmg соляна шпара.
盐矿 yankuang соляний рудник; соляне родовище.
盐类 ydnlSi〈化〉сблі.
盐 Й уапШ [соляний] розсіл.
盐民уйптіп (以煮盐为业者）солевар;(以挖盐 为业者）солекоп.
盐木 уйптй <植> саксаул.
盐木林 yanmulm саксаульник.
盐瓶 yanping сільничка; пляшка із сіллю, yanqishui соляна содова вода.
ЙЖ yanquan соляне джерелб.
盐商 yanshang торговець сіллю.
盐生植物 ydnshgng-zhiwii <植> галофіти мн.
盐霜 yanshuang сольові вицвіти; вицвіти солі; наліт солі.
盐水 yanshuT соляна (солона) вода.
盐水瓶 yanshulping балон (склянка) для фізіологічних розчинів.
盐酸 yansuan О соляна (хлористо-воднева) кислоті
盐滩 yantan ділянка під випарювання солі; солерозрббки ми.
盐 Ш yantian соляний басейн; соляні промисли.
盐务 yanwu служба соляної монополії.
盐析 yanxl〈化〉відсолювання (відсолити що); висолювання (висолити що).
盐脆 yanyan солити.
盐岩 yanyan <地质> соляні шари.
盐业 уапуе солепромисловість.
盐忠 yanzhong солонка.
盐渍化ydnzihuA <农> засблення.防止土壤〜 боротьба з засоленням ґрунтів.
yanzitii засолена земля (ґрунт).
睑一
_ yan скелястий.
铅 ydn.
铅 yan дотримуватись {чогось).
阁一.
阎罗 Ydnlu6 <宗> ямарйджа; владика пекла.
阎魔虫 ydnm6ch6ng < 动 > вид жука- -карапузника (Hister jamaltus).
阎王Yhwang 1)阎罗.2)(极凶恶的人） недолюдок; виродок; лиходій; сатана ч.; диявол; живоглот прост.; шкуродер прост.
|司王殿 yan-wangdian палац володаря (владаря; владики) пекла.
阎王好见，小鬼难当YSn.wang baojian, xiaogui nan dang дарує цар, та не милує псар; не страшний сам, а страшний зам.
阎王爷 yanwangye <+中〉Волбдар Яньван (про володаря пекла).
|荀王帐 yan-wangzhang < 口 > лихварство; лихварські борги. 方 〜 займатися лихварством;欠下了〜б$ти в боргу в лихваря; залізти в борг лихварю.
уап.
№蚰 yanyou слизень ч.
筵 уйп.
筵ydn —筵席.喜〜весільний бенкет;寿〜 банкет в день народження; банкет з нагоди дня народження.
筵会 yanhui бенкет.
筵席 уапхі банкет; бенкет; бенкет; званий обід. 摆〜улаштувати звйний обід (бенкет); дати банкет.
Ш ,
毕 уап.
擊 уап прощупувати; досліджувати.
颜 ydn.
颜 ydn 1)(脸）обличчя;(脸上表情）вираження обличчя.和〜悦色 с привітним обличчям (видом);开〜一笑 обличчя розпливлося в посмішці. 2)—颜面2).无〜见人 соромно показуватися людям; соромно людям в очі ДИВИТИСЯ. 3)—颜色 ydnsS 1)五〜六色і строкатий; різнобарвний.
颜厚 yanhou товстошкірий; безсоромний.
颜料 yanliao фарба;(染料）барвник.水彩〜 акварельна фарба;油画〜олійна фарба;〜工 业 промисловість з виробництва фарб.
颜面yanmian 1)(脸部）обличчя.〜神经 лицьовий нерв. 2) (ІШ子）обличчя; престиж. 顾全〜зберегти (врятувати) обличчя (престиж);〜扫地 остатбчно втрачати всяку повагу;〜何在！ як кому не соромно! сорому не збудешся!
颜面骨 уйптійп§й <解> кістки обличчя.
ШШ уапро енергійний вираз обличчя.
颜容 yanrong риси (вираз) обличчя.
颜色 y^is色 1)(色）колір;(色泽）фарбування.鲜 艳白勺〜яскравий колір; яскраве фарбування; 柔和的〜ніжний колір; ніжне фарбування;各 种〜的 різнобарвний; розфарбований; Jt~ фарбувати що; офарбити що; розфарбувати що. 2)(利害的脸А) острашка розм.给…看〜 показати кому, розм.; провчити кого, рот.; дати острашку; дати по руках кому, прост.; показати кому, де раки зимують прост.; показати кому "кузькину мати" груб., прост.
颜色 ySivshai <口> —颜料.
AJbU
擔 yan.
檐 yan 1)(房檐）карниз;(木房的檐）стріха


924
(острішок，острішшя).宽〜ширбкий карниз; 〜下鸟窝 гніздб під стріхою. 2)(帽檐）полб мн.;(硬帽檐）козирок.
檐沟 yangou <建> водостічна канава.
檐鼠 ydnshti кажан.
檐子 y&ivzi <口>~>•檐.
杏-
FEi yan.
yanbu компрес.
帝忽.yanhu〈书> мить; мить.〜已过十年десять років пролетіли, як мить (як одна мить).
®然 yanran раптово, несподівано; швидко.
范奄一肩、уапуап у! хї при останнім конанні книжк.; на ладан дихати розм.; ледь дихати розм.; ледь-ледь душа в тілі прост.; на грані смерті.
і?2 уап
yanke строгий і шанобливий.
化然yanrdn <书> 1)(形容庄严）веліічно; важливо.望之〜виглядйти велично (статечно). 2)(形容齐整）струнко.屋舍〜 стоять стрункі будинки. 3)(形容很象)точно; немов; начебто; збвсім схожий на кого-що; нагадувати кого-що.他〜以指挥员自居він поводиться [так], точно (немов, начебто) він командир;他的样子〜是个老头儿на вид він збвсім схожий на старого; по ввду він нагадує старого.
如 ySnni —1^然3).〜白昼 як удень, уапуа величний і вишуканий.
衍 уап.
衍变 yanbian еволюція (еволюціонувати книжк.); рбзвиток (розвиватися).
衍 化 yanhua розвитися (рбзвиток); еволюціонувати (еволюціонування) книжк.
衍射ySnsh会 < 理> дифрйкція.〜光栅 дифракційні ґрати; 电 子〜法 електронографічний метод.
衍射计 <理> ySnsh^ji дифрактбметр.
衍生 ySnsh6ng <化> похідніій.
衍生物 yansh6ngw^ <化> похіднй [речовина]; дериват.
份ї 文 yanwen зайвий текст, що набраний при наборі; зайві слова і фрази, що написані при переписуванні.
衍盈 yanying достаток; статок.
刻у如.
剡锐 yanrui гбстрий, загострений.
庚У如.
赓彦 yanyl дверний засув.
琉 yan. ;
谈 yan 1) дорогоцінна яшма (для скіпетра); 2) 28 число в телеграмах.
玻圭 yangui яшмова загострена пластина.
谈琰 yanySn блискучий, сяючий.
賺У如
Ш уап урвище, крутий схил.
擒уап
擒 уап 1) покривати, закривати, покривати; 2) приховувати; 3) потрапляти в халепу.
у5п.
掩 уап 1)(遮掩）прикривати кого-що (прикриття); заслоняти кого-що; заткнути кого-що;(撤住）затиснути кого-що (затиснення). ~ 口而笑 ховаючи посмішку; сміятися в бороду; сміятися в кулак; заткнути (зажати) вуха;用手〜着脸 прикривати (заслоняти) обличчя руками. 2) (合上）прикрити що (прикриття).〜门 прикрити двері;〜卷 закрити книгу;〜上窗帘 заслонити завісу.
掩蔽 yanbi 1)(择急蔽）закрити кого-що що (закриття); укрити кого-що (укриття).找个〜 的地方 знайти місце, де можна укритися; знайти закрите місце, куди можна сховатися.
2)(掩蔽的地方）прикриття; укриття; заслін.
掩蔽部 уйпЬіЬй〈军〉блінМж.
掩藏 yancang сховати що.
掩耳盗铃 yan ег dao ling "красти дзвіночок, затикаючи собі вуха"; обманювати не інших, а самого себе; нікчемний самообман; політика страуса.
掩盖 ySngM 1)(盖住物体）покрити кого-що (покриття).大雪〜了 道路 снігом замело (занесло) дорогу. 2)(隐藏）прикрити що (прикриття); сховати що; приховати що; замовчати що; завуалювати що.〜矛盾 прикрити протиріччя;〜真相 приховати (замовчати, завуалювати) правду;〜事实 сховати (завуалювати) факти;自己的真实意 图 сховати (прикрити) свої щирі наміри;把 自己参与某&事的情况〜起来затушувйти участь у якійсь справі;在漂亮词句的〜下під прикриттям (під ширмою) красивих фраз;谎 言〜不 了现实 неправдою не прикрити дійсності;要注意一个倾向〜着另一个丨顷向 треба брати до уваги те, що за однією тенденцією ховається інша тенденція.
掩护 уйпіїй 1)(保护）прикргіти кого-що (прикриття); заступити кого-що.〜撤退 прикрити відступ;〜左翼 прикрити лівий фланг;〜大部队转移 прикрити перехід головних сил загону в інший район;用炮兵〜 步兵进攻 прикрити артилерією наступ піхоти;以开茶馆为〜під видом власника чайної;在飞机〜下 під прикриттям літаків; 在夜色〜下 під дахом (під покривом) ночі;用 身体〜自己的同志заслонити (прикрити) собою свого товариша. 2)(掩护物）заслін; укриття; прикриття. 3)(暗中保护）укрити кого-що (укриття).〜地下工作者 укрити підпільників. II 参阅“打掩护 сШ yanhuM.
掩埋 yanmai зарити кого-що; закопати кого-що; поховати кого-що.
掩人耳目 yan геп ег mu ховати від людей (від людського ока); для відводу очей; втерти окуляри кому, розм.; окозамилювання розм.
椅杀 yansha <书> напасти раптово на кого-що; раптово обрушитися на кого-що.
掩饰 yanshi замазати що, розм. (замазування); прикрити що (прикриття); затушувати що (затушування).〜错误 замазати помилки;〜缺 点 прикрити (замазати, затушувати) недоліки.
掩体 yanti <军> укриття; заслін.
掩映 yanying надати віддінок кого-що\ виділяти
кого-що.
庵 уап.
庵 уап <动> кришечка.
眼 уйп.
眼ySn 1) 眼睛.左〜ліве око;近视〜 короткозорі очі;眨〜мигйти (ляскати) очима; 看一〜глінути одним оком; мигцем глянути; 亲〜看见 побачити навіч (власними очима, своїми очима);肉〜看不见 не видно неозброєним оком; яскраві промені сліплять (ріжуть) ока; ：)^@Ш〜яскраві промені б，ють в очі; 一夜没合〜цілу ніч не зімкнув ока;两~ 无神 тьмяні очі; тьмяний погляд;不放在〜里 дивитися на кого-що надмірно (як на порожнє місце); ігнорувати кого-що; не вважати за потрібне рахуватися з ким-чим; ні в що не ставити кого-що;闭〜不看事实 закривати очі на факти;他〜里没人呀丨2)(小 洞，孑L) адже він нас за людей не вважає!针〜 отвір; дірка, голкове вушко;鼻子〜儿 ніздрі мн.;鱼网的〜бтвір невода;钻〜个〜！ просвердлити отвір (дірку);袜子上破了 个〜 з’явилася дірка в панчосі; панчоха продірявилася в одному місці. 3)(拍子）такт. 走了〜збитися з такту. 4) <量词>:一~井 одна криниця.
眼巴巴уйпММ 1)(急切地盼望）з нетерпінням; нетерпляче; прогледіти (переглянути) всі очі. 〜地等他回来 з нетерпінням (нетерпляче) очікувати його повернення. 2)(无可奈何） ляскати очима.
眼白 ySnbdi <方> білбк [ока].
目艮病 yanbing хвороба очей; офтальмопатія спец.
目艮波 yanbo живі очі.
眼不见，心不烦 ySn bujian, xln bu fan як з очей, так і з думки.
目艮盆 yancha обізнатися розм.
目艮目多 yanchi засохлі ввділення з очей.
眼虫 ySnch6ng <动> евглбна.
目艮底 yandi очне дно.
眼底下ySndPxia 眼眼前•
目艮,存 yandian <动> очна пляма.
目艮福 yanfu:〜不浅 пощастило це побачити; хто мав щастя це бачити;以饱〜щоб насолодитися видовищем чого; щоб побачити і познайомитися з чим.
眼干燥症 yang^izAozhdng <医> ксерофтадьмія; ксерома.
目艮高手 f氏 yan gao shou di хочеться, та не можеться; багато бажання, та мало уміння; високо моститися, так низько лягати.
眼光ySnguang 1)(视线）погляд;.大家的〜都集 中到他身上 усі пбгляди були звернені (спрямовані) на нього. 2)(眼界）кругозір.〜 Ш '浅 короткозорий; недальновидний; не бачити далі свого носа; 〜远大 далекоглядний; мати ширбкий кругозір; відрізнятися широтою кругозору;把〜放远 些 дивитися (дивитися) уперед, у майбутнє.
3)(识别能力)проникливість; дар передбачення; (Ш ) погляд; очі мн.政治〜 проникливість у політиці; політична прозорливість; W 〜 проникливий; прозорливий; спостережливий;老〜старі


925
(старозавітні, старомодні) пбгляди;这要着 用什么〜石问题 це залежить від того, якими очима дивитися на речі.
目昆红 yanhong 1)(羡慕）очі лопаються від заздрості; очі розгорілися (горять) на що; заздрити кому-чому (заздрість ж.); заздритися на кого-що, прост/, завидно (із заздрістю, з жадібністю) дивитися на кого-що.使人〜завидки беруть кого, прост” місц.; завидно стшіо кому,见钱〜заздритися на гроші; очі розгорілися на гроші. 2)(激怒） розлютуватися; озлобитися.
眼花 yanhua очі погано бачать; у очах рябить (пестрить).头昏〜каламутиться в голові і рябить в очах;他老得耳聋〜він від старості став погано бачити і чути.
目艮花 Ш 5L yanhua liaoluan очі розбіглися; пестрить в очах; мельтешня розм.〜的感觉 відчуття мельтешні;五彩续纷的烟火使人〜в очах пестріло від різнобарвних феєрверків; 鲜艳夺目的服装І■得他〜у нього в очах зарябіло від строкатих (яскравих) костюмів.
目艮尖 yanjian гострий зір; зірке око; глазастий рот.
眼睑 yanjm〈解〉віко.上〜вбрхнє віко;下〜
нижнє віко.
目艮见得 yanjmn.de 〈方〉очевидно; ясно; очевидно; як очевидно.是这么回事 очевидно (ясно), це так; справа ясна (очевидна); 7革і的重声就落在你肩上 тягар революції, як очевидно, ляже тобі на плечі.
目艮角 yanjiSo ріг очної щілини.
跟睫毛 ySnjiSmdo〈口〉вії мн.
眼界 ySnji合 кругозір.〜狭窄 вузький кругозір;〜 宽广 великий (ширбкий) кругозір;开JF•〜 розширити кругозір.
眼镜 yanjing окуляри лш.夹鼻〜пенсне невідм.; 长柄单〜лорн打；лорнетка розм.;防护~ захисні окуляри;平光〜окуляри з простим склом;远视〜окуляри для далекозорих;近视 〜окуляри для короткозорих;深度近视〜 окуляри для дуже короткозорих людей; й[数 深的〜сильні окуляри;太阳〜сонцезахисні (темні) окуляри; консерви лш.;〜镜片 очечне скло;戴上〜надіти окуляри;他戴〜він носить окуляри; він в окулярах; він очкатий; він очкарик;不可带着有色〜看问题не можна з упередженістю дивитися на речі; не можна дивитися на усе крізь рожеві окуляри.
目艮镜盒 yanjinghe футляр для окулярів; окулярник розм.
眼镜脚 ySnjingjiao дужки [окулярів].
目艮胃 fll yanjingkuang оправа для окулярів; очкова оправа.
眼镜蛇 ySnjingshS <动> кббра; очкова змія.
月艮睛 yanjing око ; баньки; (балухи; сліпи; сліпаки; вирла) лш” згруб” прост.睁开〜 відкрити очі;闭上〜закрити очі;瞪着〜 випячувати очі;眨〜моргйти очима;睁大〜看 дивитися у всі очі;〜瞎了 стйти сліпим; осліпнути;〜冒花 іскри з очей посипалися; 逃不过群众的 не потаїти (не сховати) від мас; 群众的〜是雪亮的нарбд усе бачить, нічбго від нього не сховаєш; очі в мас зіркі, від них не сховаєшся.
眼开眼闭 yankai-ySnbi дивитися (глядіти,
зорити рот.) крізь пальці на що; закривати очі на що.
眼看уйпкйп 1)(亲眼看见）на очах.我~他长大 的він виріс у мене на очах;〜病人越来越瘦 хвбрий танув на очах. 2)(马上）от-от розм.; на носі прост.; того і диви (чекай).〜冬天就 到 7 зима на носі; не сьогодні-завтра (не нині - завтра) наступить уже зима;〜
雨了 от-от піде дощ;墙〜就要塌啦стінй от-от (того і диви) обвалиться. 3)(坐视） байдуже ставитися до чого; байдуже дивитися на що.不能〜他落后 не можна байдуже ставитися до його відсталості; не можна байдуже дивитися на його відсталість.
眼科yanke 1) 眼科学.〜医生очний лікар; очник розм.; окуліст; офтальмолог. 2)(指医 院部门）очне (офтальмологічне) відділення.
眼科学 уйпкбхиб <医> офтальмологія.
眼眶 yankuSng орбіта; орбіта [очі].〜里含着泪 水 із сльозами на очах; на очі навернулися сльбзи;〜Р自下去了 бчі впали.
目艮泪 yanlei сльбзи мн.流〜проливйти (лити) сльбзи;嘴着〜на очі навернулися сльбзи; із сльозами на очах; крізь сльбзи;〜汪汪 з очима, повними сліз;笑出〜сміятися до сліз; 〜往肚子里咽ковтйти сльбзи;他眯缝起眼睛 不让〜流出来 він замружився, щоб сховати власні сльбзи.
眼力 ySnli 1)(视力）зір.〜好 гбстрий (гарний) зір; гбстрі (вірні) очі;〜差 слабкий (поганий) зір. 2)(辨另ij 含ь 力）проникливість; дар передбачення. 〜过人 відрізнятися проникливістю.
目艮帘 yanlian поле зору.投入〜потрапити в поле зору; впасти в око.
目艮眉 yanmei〈方> брбви лш.
眼明手快 yan ming sh6u kuai вірність очей і спритність рук; швидко і спритно; розторопний (розторопність).男[З 个战士〜，〜 连打死了几个匪4 той боєць, мужній і спритний, підряд убив декількох бандитів.
目艮目 уйптй спостерігач книжк” застар.
眼内压 yanneiya <生理> внутрьоочний тиск.
眼泡 ySnpao верхнє В1КО.肉〜пухле В1КО；〜哭肿 了 очі опухли від сліз.
眼皮ySnpi—眼睑.
眼皮子ySnpi*zi —眼睑.〜底下під [самим] носом;就在〜底下溜走 втік з-під самого носа; 〜底下的事他都看不见нйвіть того, що під самим носом, і то він не бачить;〜浅 недальновидний; короткозорий; вузькість у поглядах; не бачити далі свого носа.
目艮前 yanqian 1)(面前）перед очима; на очах; під носом.近在〜рукбю подати до чого;出现在 观众〜стати перед глядачами;东西就在小〜 річ лежить у вас на очах (під рукою, під носом). 2)(当前）потбчний; сьогоднішній; стоячий перед ким.〜的问题 сьогоднішнє (хвилинне) питання; стоячі перед нами питання;〜Щ М. інтереси хвилини (сьогоднішнього дня); поточні інтереси;只 顾〜піклуватися тільки про інтереси хвилини (сьогоднішнього дня); жити тільки сьогоднішнім днем;〜我们有件重要工作 перед нами стоїть (нам має бути) важлива роббта;他〜还不知道 він у даний час (поки)
ще не знає.
眼球 ySnqm <解> бчне яблуко.
眼圈ySnquan 眼眶.〜乌黑бчі обведені чорними колами;〜里含着目艮泪 із сльозами на 〜都ЙС 了 навіть віка почервоніли.
眼热yanrS—眼红
眼色ySnsS II参阅“看眼色кйп ySnse;使眼色shT yanse,\
目艮梢 yanshao <方> край (краєчок) очей.
眼祌yanshen 1)(眼睛的祌态）вираз очей; пбгляд.严厉的〜сувбрий пбгляд;惺忪的〜 осовілий пбгляд; напівсонні очі;从〜里可以 看出来 по очах (по виразу очей) очевидно (бачити). 2) <方>—眼;^ 1).
眼祌经 yanshdnjlfng〈解〉бчний нерв.
月艮生 yansheng здаватися незнайомим (новим).
眼屎ySnsM〈方>—眼目多.
目艮熟 yanshu здаватися знайомим.
目艮®Ь yantiao віко смикається.
目艮窝 ySnwo орбіта; очна западина; орбіта [очі].
眼下уЗпхій—>眼前2).
目艮下窝 yanxiawo під очима.
目艮线 yanxian навідник; навідниця.
目艮斜 ySnxie косити очима, косоокий.
眼炎 уапуйп〈医〉офтальмія.
眼药水 yanyAoshuT очні краплі;(洗眼药水） примбчка для очей.滴〜накапати очні краплі в око.
眼晕 yanyun каламутиться [світ] в очах; в очах сутеніє; кола пішли перед очима.
眼睁睁 ySnzh6ngzh6ng на очах; [у розгубленості] ляскати очима.
目艮中钉 yanzhongdlng:看作〜як бельмо на оці.
眼珠子ySnzhii_zi < 口 >1)—眼球.〜打转 обертати очима;家保护^—样 берегти як зіницю ока; берегти зіницю ока.2)(指最珍爱 的人）серце; золотко рош.
眼拙 ySnzhu6 не дізнатися кого.恕我〜，您贵 姓？ перепрошую, [я щось не впізнаю вас,] як ваше прізвище?
核 ySn.
Ш уап глід {різновид з крупними їстівними плодами).
偃у虹
fltt yanbai <植> ялівець лежачий.
ШІк yanfu преклонятися, схилятися.
偃旗息鼓yan qi xi gu 1)(秘密行动）"маневр (марш) із згорнутими стягами і барабанами, що замовкнули"; учинити потайливий маневр; таємно від супротивника.2.(停止战 斗）засурмити відбій; припинити військові дії. 3)(停止攻击）припинити нападки; перестати нападати;(停止批评）припинити критику; перестати критикувати.
偃然 уапгап лежати спокійно.
fl 松 y^nsong < ffi > стланик (стланець) кедровий.
fl臣卜 уйп\у6 〈中〕> лягти [горілиць]; розтягтися розм.
偃武修文 yan wu хій wen перехід від політики війни до політики миру; переключитися від військових готувань на мирне будівництво


926
(на мирну працю).
МЙч уапхі лягати відпочивати.
假休 уапхій лягати відпочивати, вкладатися спати.
ЛІФ yanyang лежати на спині (обличчям до гори).
偃俠 yanyang догоджати; безпринципний.
{І液 уапуе гній (як дббриво).
偃月 yanyue півмісяць; напівкруглий.
fl 月 ZI yanyuedao алебарда; крива шабля.
уйп.
уап неясний; темний.
В® 忽、 yanhii швидко, одразу, раптбво, несподівано.
ЙВ® yanyan похмурий (день, погода).
累 уап.
Ш 1 уЗп〈书〉покрити що (покриття).热〜法 〈医〉гаряча примочка.
'Ш 2 уап сільця, мережі; ловити в сільця.
锻布 уапЬй〈医〉компрбс.
Щ 法 yanfa лікування примочками (компресами).
$画 ySnhua кольоровий малюнок; малюнок фарбами.
уйпуа прикладати компрес.
演у如.
演уЗп —演戏.〜得活龙活现вхбдити в роль;〜 得过火 переграти роль; виходити зі своєї ролі;戏连〜三个钟头 спеюікль продовжувався три години;演员〜得不错 артист непогано грає; артист недурно виконав свою роль.
演变 yanbian еволюціонувати книжк. (еволюція); розвиватися (розвиток).局势的〜 круговорот подій;不断〜безупгінно еволюціонувати (розвиватися); безупинна еволюція;和平〜мирна еволюція.
演兵 ySnblng <军> військбві навчання.
演唱 ySnchang музичне виконання; виконати що (виконання).由合唱团〜у виконанні хору; виконується хором.
演唱者 yanchangzhg виконавець; виконавиця. ySnchang розповідати; оповідання.
演山 yanchu виступ (виступити); уявлення (уявити що); постановка (поставити що, постановчий); спектакль ч.; грати (гра).〜节 目 нбмер (програма) [виступу];全体〜人员 склад виконавців; постановчий колектив;登 台〜вистудити (грати) на сцені;初次〜 перший виступ; деб’ют;〜戏居lj ставити спектакль;文艺团体常到工地〜худбжні ансамблі і трупи час від часу дають концерти робітникам на будівництві;巡回〜гастрблі ж.; гастролювати; Ук余〜що виконується аматорами;戏在 І晚上〜спектаклі йдуть увечері.
演出本 yanchub^n сценарій; лібретто невідм.
演词 уйпсі промова, звертання.
演 Р人 yandui навчати війська.
演放 yanfang учбова стрілянина.
演化уЗпІшй—演变.
演化论 yanhualun тебрія еволюції, еволюційна тебрія; еволюціонізм.
演讲员 yanjmngyuan лектор; доповідач.
演技 yanji гра [актбра].
演讲yanjiang —演说.
演 进 yanjin прогресувати (прогрес); еволюціонувати книжк. (еволюція); рухатися вперед.艺术的〜еволібція мистецтва;随着时间的〜із часом; згбдом;历 史总、是在〜的 історія увесь час рухається вперед.
演枪 yanqiang тренуватися зі списом.
演禽 yanqin <星> гадання по зіркам і тваринам календарного циклу, yansa затягати, звабити.
演 示 yanshi демонструвати що (демонстрування); показати що наочною уявою.
演说 yanshu6 1)(当众说话）вііс^гупити з промовою; сказати слово; виголосити промову. 2)(演说词）промова ж.; виступ; слово.
演说家 yanshuojia оратор.
演算 yansuan 〈数〉вирішувати [задачу]; зробити обчислення; числення.
演武 yanwu навчатися військовому мистецтву; тренуватися (тренування).
演习 уапхі маневри мн. (маневрувати) спец..\ (练习）тренування (тренуватися); репетиція (репетирувати що).军事〜маневри лш.;海军 〜морські маневри;实弹〜навчальна стрілянина бойовими патронами;对抗 ~ двосторонні маневри;检阅前的〜репетиція параду.
演戏 уапхі [ставити] спектакль; оперна і драматична вистава,〜的姿势 театральні жести;村子里经常〜у селі регулярно ставляться спектаклі.
演义 уапуі історичний роман.
演择 уапуі <逻> дедукція (дедукувати що)..
演绎法 yanyifa 〈逻〉дедукція; дедуктивний метод.
М 员 yanyuan артист; артистка; актбр; акторка; виконавець; виконавиця.滑稽〜комічний артист (актор);杂技〜цирковгій артист (актор); циркач розм.; акробат;电影〜 кіноартист; кіноартистка;扮演工人的 ~ виконавець ролі робітника; 〜
артист-професіонал.
演奏 yanzou викбнувати що (виконання); грати що, на чому (гра).〜钢琴协奏曲 викбнувати (грати) фортепіанний концерт; & Jf 〜 концертувати.
演奏会 yanzouhui концерт.
yanzouzhe виконавець; виконавиця； концертант; концертантка.
魔声
Ш уап кошмар; побачити жахливий сон; [кого] душив (давив) кошмар.
魇魅 yanmei вбити людину заклинаннями (ворожбою).
ШШ yansi 〈神〉налякатися в сні до смерті, померти (в сні) від злого сну.
Щ уап.
躍у5п <动>叩丨1\ • уап.
ФМ уап хохлата цикада.
姬艇 yanting <动> ящірка сімейства геконів
(Hemidactylus bowringii). уап.
Ш уап〈动〉амурський сом (Parasilurus asotus).
ЙЙуап.
飯 уап 1) керамічний казан триніжок із двома відділеннями (внизу для варіння на вогні, вверху - на пару); 2) гора двох’ярусної форми.
іЩ уап.
Ш уап синювато-чорний, синій аж чорний розм.
厌—.
厌 уап 1) ~>厌烦.看〜了 /ссш少 набриднуло дивитися;百看不〜не можна досита надивитися; нікбли не набридне дивитися; 令人生〜набрііднути кому; наскучить кому; прискочить кому, розм. 2)—厌恶
厌烦 yanfan набриднути кому; наскучить кому; прискочить кому9 рот.令人〜的调子 докучливий мотив; усім мотив уже надокучив;令人〜的事情 нудь ж” прост.\ 再 三再四地请求，使人〜набрщ^ти [своїми] проханнями;跟他谈话从来不会感到〜з ним говорити нікбли не набридне.
R Ш yanjuan апатія (апатичність); пересичення (пересититися).对…感到〜 впасти в апатію до чого; почувати апатію до чого;令人〜викликати апатію; ввергнути кого в апатію.
^ yanqi відвернутися (відвернутися) із презирством від чого.遭人〜люди з відразою відвернулися від кого; бути на поганому рахунку в людей.
厌食 yanshi <医> анорбксія.
厌世 yanshi песимізм; відраза до життя.
厌世者 yanshizhS песиміст; песимістка.
厌世主义 y^nshizhiiyi песимізм.
厌恶 yanwu гребувати чого, чим, із неознач.; гидувати чгш; відчувати відразу до чого; ставитися до чого з відразою.〜的目光 бридливий пбгляд;〜之感 бридливе почуття; почуття відрази;令人〜вселяти кому відразу (антипатію); із душі поверне (рве, тягне) прост.; огидний; антипатичний.
厌战 yanzhan відчувати (почувати) відразу (ненависть) до війни; ненавидіти війну.〜情 绪 пересичення війнбю.
уап 另见 уйп.
沿 уап (ІІ) узбережжя; край.夕可〜берег ріки;坑 〜край ями.
诞诞 yanyan блискучий, глянсуватий, уйп.
砚 уап—砚台.笔〜письмбві приладдя; письмовий прилад;雕亥!1 石〜кам’яні тушечниця з рельє фним орнаментом.
砚台 уйп-tai тушечниця.
Щ 友 уапуби товариш по школі; шкільний товариш; однокашник розм.
咽 уап 另见 у5п.


927
咽 ySn (使东西边过烟头）ковтати що (ковтання). 〜下唾沫 ковтйти (проковтнути) слину;不能 下〜у рот не візьмеш;把话〜下去 了 закусити
(прикусити) язик; слова застрягли в горлі;他 把痛苦往肚子里〜він притаїв щиросердечний біль (скорботу).
Щ 气 yanqi перестати дихати; подих припинився.
彦 уйп.
彦 уап обдарований вчений; високоосвічена людина.
彦会 yanhui зібрання мудреців; суцвіття талантів.
彦 士 yanshi високоосвічена (талановита) людина.
宴咖.
宴 уап 1)(请吃饭）почастувати кого обідом; запросити кого на обід (на бенкет).〜客 запросити гостей на обід; дати бенкет; задати бал. 2)—宴会.设〜дйти (влаштувати) бенкет (званий обід); задати бенкет;赴〜 бути присутнім на бенкеті;盛〜урочіістий (пишний) бенкет; парадний обід.
宴安鸦瑪 yan'an zhendu ледарство (лінощі)- загибель для людини.
宴尔 уйп，бг ти пригощаєш твою нову дружину ("Шицзін"; звер. в знач.: новий шлюб, друге одруження, нова дружина).
宴会 yanhui бенкет; парадний (званий) обід; бенкет.答谢〜відповідний прийом (бенкет); 在〜上致词 виступити з промовою на бенк打і; 举行盛大〜招待外宾Мти (влаштувати) на честь іноземних гостей урочистий (пишний) бенкет.
宴请 yanqing запросити кого на бенкет (на обід); чествувати кого бенкетом; почастувати кого обідом.
宴席 уапхі банкетний стіл; бенкет книжк., застар. ,
艳 уап.
艳1)—艳丽.布的花色太〜了 кольоріі ситцю занадто яскраві. 2)(香艳)любовний; романтичний.
艳婢 yanbi красива служниця.
艳称 yancheng звеличувати; захоплюватися.
艳丽 yanli яскравий (яскравість); чарівний (принадність ж.)\ прекрасний; гарний (красота).〜夺目 осліпііти своєю красотою (яскравістю фарб); сліпуча красота.
艳情 yanqing роман розм.
艳诗 yanshl любовний вірш.
艳史 yansM романтична історія.
艳羡 yanxian 〈书〉заздрити чому (заздрість ж.).
艳阳 yanyang тепле яскраве сонце.
艳阳天 yanyangtian прекрасна весняна погбда.
艳遇 yanyu романтичні (галантні) пригоди; любовна зустріч.
验 уап.
验 уап 1)(检验)перевірити що (перевірка).〜货 перевірити якість товарів;〜工 перевірити роббту;〜证件 перевірка документів;〜明正 身 встановити особистість засудженого. 2)
(灵验）ефективний (ефективність); діючий (дієвість).
验布 yanbu контрбль якості текстильної продукції.
验潮器 ySnchdoqi <海> футшток, мореограф.
验电器 yandianqi < 理 > гальваноскоп; електроскоп; реоскоп.
验方 yanfang <医> ефективний рецепт; діючий засіб.
验费 yanfei витрати, пов’язані з перевіркою.
验风器 yanfengqi анемограф.
yanguheshui провести оцінку товару і встановити розмір податку.
验官 yanguan прокурор; слідчий.
验光 yanguang перевірка зору для підбору окулярів.
验货 yanhuo 1) бракераж товару; 2) митний огляд товару.
验乳器 yanrDqi лактометр.
yanshang <^і> визначення вологості грунту.
验尸 yanshl огляд трупа; автопсія.
验尸所 y&nshTsu6 морг.
验湿表（器）yanshlbiao (qi) гігрбметр; гігроскоп.
验收 yanshou приймання (приймати що).〜货物 приймання товарів;〜工作 приймання; приймальна роббта;〜委员会 приймальна комісія;质量〜якісне приймання.
验收员 yanshouyuan приймальник; приймальниця.
验收站 yanshouzhan приймальний пункт.
验收证 yanshouzheng приймальний акт; акт приймання.
验算 yansuan〈数〉перевірка (перевірити що).
验血 yanxue аншііз (дослідження) крові; досліджувати кров. 告 результат аналізу крові; довідка про аналіз крові;〜诊断法 гемодіагноз.
验证 yanzheng перевірити що (перевірка).
验治 yanzhi провести слідство і суд.
验左 yanzuo доказ.
唁 yan.
唁 уап співчувати чому (співчуття).吊〜 висловити співчуття.
唁电 yandian телеграма з вираженням співчуття; жалобна телеграма; жалобне послання.
晏 уап.
晏出 yanchii пізно (з запізненням) виходити.
晏寂 yanji тиша, спокій.
晏驾 yanjia смерть імператора.
晏起 yanqi пізно підводитися.
晏寢 yanqln пізно лягати спати.
晏青 yanqing <动> скакун китайський (жук) (Cicindela chinesis).
晏然 yanran спокійний.
晏曰 уапгі ясний день.
晏食 yanshi 1) затемнення сонця ближче до вечора; 2) пізнє приймання їжі.
晏岁 yansui кінець року.
晏息、уапхі спокійно відпочивати.
уап.
Ш уап 吾."Й■〜стародавнє прислів'я; &〜
селянське прислів，я.
И yanwen корейська абетка.
Ш 语 yanyu прислів’я.成为〜ставати прислів'ям.
阎 уйп.
Ш уап красивий, прекрасний; блискучий.
众 уйп.
綠 уап іскри; пблум’я; яскравий засліплюючий; талановитий. г
焰У虹
焰 уап пблум’я; язики вогню.
焰火 yanhuo <方> феєрверк.放〜влаштувати феєрверк.
焰色反应 y》ns6f^nying <化> рейкція пблум’я.
焰心 yanxln〈化〉полум'я, що не світить.
ІЙ уап.
Ш уап загата; дамба; грббля.
雁
雁 уйп <动> діікий гусак.
雁行ydnMng 1)(雁飞时的行列）косіс диких гусаків; йти гуськбм; випливати один за одним. 2)(弟Ії的总称）усі брати.〜折翼 одного з братів уже немає в живих.
雁行失序 y》nMngshTxCi <诗> роїзставйння братів у зв*язку зі смертю одного з них.
雁户 yanhu 1) родина без певного місця проживання; 2) перекотиполе.
雁来红 y&nMih6ng < 植 > амарйнт меланхолійний.
ШШ уапхіп〈诗〉звісточка.
唼咖.
Ш уап грубий, низький, підлий.
уап.
W уап міцний (міцність).茶太〜了 чай занадто міцний.
默
уап.
默 уап 1) наїдатися досита; пересичуватися; 2) закривати, перепиняти шлях.
yjrb
Щуап.
itt уап справедливо вирішувати справи (в суді); розбирати (розкривати) важку справу; виносити вирок; рішення суду.
yandu протокол судового засідання.
ЩЩ уапуап правильний; говорити прямо.
漱语 уапуй формулювання (текст) вироку.
無 уап.
燕 уйп <动> ластівка.
燕 уап відпочивати; бути спокійним; фамільярничати.
燕安 yan an 1) добре самопочуття; 2) зручний; комфортабельний.
燕蝙蝠 уйпЬШпй <*>кажйн..
燕菜 уапсаі страва з ластівчиного гнізда.
燕好 yanhao згода, гармонія в сім’ї.
燕徜 yanheng <动> тиркушка.
燕 jL yanji простий столик.
燕京 ydnjTng <书> Пекін.
燕居 yanju жити у спокої.


928
燕麦 уйптйі 1) <植> овбс. 2)(指麦粒)овес, yanmaifen толокно.
yanmai ml вівсянка розм.; вівсяна крупа; (营养用燕麦米）геркулес.
燕麦粥 yanmaizhou вівсянка розлі.; вівсяна каша.
燕女 yannu пристрасть до жінок.
燕雀 yanque <动> юрок; в’юрбк.
燕雀处堂 yan que chii tang живучи в спокійній обстановці, загубити (втратити) пильність.
燕食 yanshi обід і вечеря.
燕说 yanshuo 1) натягнуте пояснення; 2) пекінський говір.
燕尾服 ySnwgifii фрак.
燕窝 yanwo гнізда салангани; гнізда ластівок.
燕窝汤 yanwotang суп з ластівчиних гнізд.
燕戏 уапхі весело проводити час.
燕衣 yanyl домашній одяг.
燕语 уапуй жіноче базікання.
燕子y^vzi ―燕.
燕子花 yanzThua < 植 > ірис (касатик) гладенький (Iris laevigata Fisch.).
坐 yanzuo сидіти спокійно.
уап.
游 уап струмлива вода; хвилі, що кбтяться.
廣咖.
赝本уйпЬ5п підробка.这幅古画是〜це підробка під стародавню картину; ця стародавня картина підроблена.
膜币 уйпЬі〈书>підр6блена монета.
腰碱 ySnjiSn <化> алкалбїд.
腰 品 yanpin підробка; фальсифікація;
фальсифікат книжк.
央 yang.
央告yang.gao —央求.
央求 yangqiu благати кого; молити кого (моління книжк.);(再三请求）просити кого (прохання).〜援助 благати (молити) про допомогу;不管我怎么〜，他总是不答/і як я не просив його, він [усе ж] не погодився.
央托 yangtuo просити кого [зробити що-небудь].
央亡 yangwang <方> хитрий, лукавий.
央央 yangyang ширбкий, великий.
央中 yangzh6ng звернутися до чийого посередництва.
她 -
•СК yang.
泱泱 y^igy^ig <书> 1)(水面广阔）простбрий (прбстір); великий (широчінь), величний (велич); 2)(气‘弘大）величний (величавість).〜大国 велика держава.
狹舛叩.
^jk yang 1) (ЖШ) бідування; нещастя; біда; напасть ок” рот.遭〜терпіти бідування; потрапити в біду; кого осягнуло нещастя. 2) (使遭殃）шкодити чому; заподіяти шкоду чому; губити що.
狹У如g.
秧y§ng 1)(幼ІЇЇ) розсада;(木本植物的秧） саджанець;(用4子培育的秧）сіянець.树〜儿
саджанець;苹果〜儿 саджанець (сіянець) яблуні;白菜〜儿 розсада капусти; капустяна розсада;插〜саджати розсаду (саджанець). 2) (稻 №•) рисова розсада. 〜посадка [розсади] рису. 3)(莲)стебло;(爬蔓）пЗгін ч.瓜〜пйгін гарбуза;豆〜бобове стебло. 4)(初生小动物)： 鱼〜мальбк; малявка.
秩 Ш yang-ge "янге" (китайський народний /тшнсж).扭〜танцювйти "янге".
秧哥欠居1J yang-geju "янгецзюй" {народна п，єса з піснями і танком).
秧歌舞yang.gewQ —秧歌.
秩鸡 yangjl <动> деркач ч.; дергач.
秧龄 yangling〈农〉тривалість росту (термін вирбщування) розсади рису.
秧苗ySngmMo <农> рс^с^ца;(稻的秧苗） рисова розсада.
秧田 yangtian 〈农〉поле, відведене під розведення рисової розсади.
秧子 yang-zi 1)—秧 1). 2)—秧 3). 3)秧 4).猪〜 порося.
羊 yang.
羊ydng (母绵羊)вівця;(公绵羊)баран;(母山羊） коза;(公山羊）цап.
羊哀 yang'ai безоар {тверде кругле утворення в шлунку гірського козла).
yangbanzi пастух, чабан.
卜 ydngbti гадання по тріщинах на баранячих кістках.
羊肠线 yangchangxian кетгут.
yangchang-xiSodao звивиста стежина (доріжка).
车齿 yangchi <植> папороть чоловіча.
羊痘 ydngddu <兽医> віспа овець.
羊肚营 ydngdiix(m <植> змбршок дійсний.
羊肝色 yangganse темно-коричневий колір.
yanggao (<1、绵羊）ягня; агнець книжк.， застар.., баранчик;(小山羊）цапеня.〜皮 баранчик; смушок;〜皮领子 комір із баранчика; мерлушковий (смушковий) комір.
羊工 yanggong [найманий] вівчар (чабан), yangguan вівчар; чабан.
羊毫 yanghao пензель із баранячої шерсті для письма.
羊狠狼贪 ydnghgnldngtiin впертий (як козел) і жадібний (як вовк).
羊胡子草 yanghu-zicao <植> пухівка піхвова; болотник піхвовий.
羊月甲熟 yangjiashu (доки) зварилась бараняча лопатка (ніч вже минула) (обр. про час, що непомітно плине).
羊角疯 yangjiaofeng 1) вихор, смерч; 2) епілепсія.
羊角风ydngjiaof^ng —羊痫风•
羊圈 yangjuan кошара; овчарник місц.; овечий загін.
羊?1yangluo 1) айоан; 2) бринза.
羊毛 yangmao овеча шерсть; руно; вовняний,细 〜тбнке руно;剪〜стрижка овець;收购〜 шерстезаготівля;〜头巾 вбвняна хустка.
¥ 毛衫 yangmaoshan вбвняна фуфайка; вовняний светр.
羊毛脂 yangmaozhT <药> ланолін.
羊膜 ydngm6〈解〉амнібн.
羊排骨 ydngpdigti <菜> раг^ з баранини.
羊皮 ydngpi (无毛的羊皮）бараняча (козляча, овеча) шкіра;(有毛的羊皮）баріняча (козляча, овеча) шкіра; бараняче (козляче, овече) хутро.熟〜овчина; шевро невідм.\ 软〜 шеврова шкіра;精制〜сап’ян; ~袄 баранячий (овчиний) кожух; бараняча (овчинна) шуба.
羊皮纸ydngpizhl 1)(古代书写用纸）пергамент. 2)(包装用纸）пергамент; пергаментний папір.
羊肉 yangrou баранина; козлятина (指 ill 羊肉）.
羊舍 yangshe вівчарня.
羊霜肠 ydngshuSngcMng 〈菜〉ковбаса з баранячої крові і мозку.
羊水 ydngshm <生理〉навколоутробні води.
羊头车 yangtouche велика тачка.
羊痛风 yangxianfeng епілепсія спец.', падуча [хвороба].〜患、者 епілептик; епілептичний хвбрий;〜发作 епілептичний напад.
yangyou бараняче нутряне сало.
月旨ЗІ yangzhlyu біла яшма.
羊掷踢 yangzhizhu <植> азалея м*яка.
羊左 yangzuo друзі навіки.
扬 yang.
® yang 1)(升）підняти що (підйбм, підняття); змахнути.〜手 підняти руку; змахнути (зметнути) рукою; ~起鞭子 змахнути кнутом. 2)(扬场）віяти що (віяння).〜谷物 віяти зерно;谷物〜得很干净зернб добре провіялося. 3)(传播出去)поширюватися (поширення).名〜全国 слйва про кого-що облетіла всю країну.
扬波 yangbo 1) піднімати хвилі, хвилювати; 2) хвилюватися; 3) підніматися на хвилях (навколишнього світу).
扬长而去 yangchang ег qu преспокійно піти; взяти і піти.
扬场 yangchang〈农〉віяння (віяти що).
扬程 yangcheng〈机〉висота підйому.
扬帆 ydngfSn 〈书〉підняти (розпустити) вітрила.
扬饭 yangfan дати їжі охолонути.
扬花 yanghua〈农〉запилення.
扬眉吐气 ydngm6i-ttiqi підняти гблову; піднестися духом; сповнений почуття гордості і захоплення.中国人民〜的一天终 于来到了 нарешті наступив день, коли китайський народ покрокував із високо піднятою головою.
扬名 ydngming стати відомим; набути імені (популярність); одержати широку популярність.〜于天下 ім，я прогриміло по всій країні (по усьому світі).
扬旗 yingqi <铁路> семафбр.〜落了 семафбр відкритий.
扬气 yangqi пихатий, бундючний.
扬琴 yangqin〈音〉цимбали мн.
扬琴手 yangqinshou цимбаліст.
扬人抑己 yangrenyiji славити інших，а себе принижувати; ставити себе нижче за інших.
扬声器 ydngsh6ngqi < 无线 > гучномбвець; репродуктор.无线电〜радіорепродуктор.
扬水 yangshui водопідйом.
扬水机 ydngshuIjT < 机 > водопідйбмннк;


929
водопідйомна машина; водогін.
扬水站 yangshuizhan насосна станція.
扬汤止沸 yang tang zhi fei паліатив, що справі не допоможе; паліативами нічбго не доможешся.
扬言 yangyan відкрито заявляти що, про що; нагло кричати про що; мусирувати що (мусирування) книжк.
扬扬ydngydng:得意〜的祌色самовдовблений (тріумфуючий) вигляд;〜得意 бути без меж з радості; бути на верху блаженства; торжествб; ходити (виступати) гоголем; ходити козирем; самовдоволено; із самовдоволеним виглядом;〜得意地说 сказати урочистим тоном (із торжеством).
扬抑格 yangyige <书> хорей.
扬子鳄 ydngzli〈动> китайський алігатор.
阳У—
阳 yang 1)(阴阳的阳）"ян" {чоловічий початок у природі по древній натурфілософії). 2)(太 阳）сбнце.窗子向〜вікнб виходить на сонце (на південь);房屋向〜的〜面 сбнячна сторона будинку. 3)(山的南面）південний схил [гори];(水的北面）північний берег [ріки]. 4)
< 	电 > позитивний,〜电极 позитивний електрод. 5)(男性生殖器）чоловічий статевий орган.
阳春 yangchiin весна.
阳春白雪 yangchun baixue "білий сніг сонячною весною"; література (мистецтво) тільки для обраних.
阳春面 yangchiinmian лапша з цибулею.
阳春月 y^ngchilnyue десятий місяць (за
місячним календарем).
阳电 y^ngdian〈电〉позитивна електрика.
阳电荷 ydngdiinhd < 电 > позитивний
[електричний] зарад.
阳电子 yangdianzi〈电〉позитрон; позитивний електрон; антиелектрон.
阳奉阴违 yangfeng-ylnwei формально
підпорядковуватися, а по суті пручатися; дворушничати (дворушницький,
дворушництво); лукавство (лукавий,
дволичність); лицемірство (лицемірний).
阳沟 yanggou поверхнева [відкрита] канава.
阳关大道 yangguan dadao ширбкий шлях; стовпова дорбга.
阳光 ydngguang промені сонця; сонячне світло; сонячні промені; сонце.有〜的屋子 сонячна кімната;〜灿烂的 И 野 залиті сонцем поля;把 花放在〜下 виставити квіти на сонце.
阳极ydngji <电> анод; позитивний полюс.〜射 线 анбдні промені;进行〜处现 анодирувати що. 阳极板 ySngjibSn <理> анбдна плиті
阳间 yangjian на цьому світі; у світі живих.
阳骄 yangjmo дух засухи; засуха, спекота.
阳离子 yangliz!〈电〉катіон; позитивний іон.
阳历 yangli новий стиль; григоріанський календар.
阳平 yangping 〈语〉другий тон у стилі сучасної китайської літературної мови; висхідний тон.
阳坡 yangpo південний схил [гори]; сонячна сторона.
阳起石 yangqishi〈矿> актиноліт; променистий камінь.
Р曰伞 yangsan парасолька.
阳朔 yangshuo перше число десятого місяця (за місячним календарем).
№ •& yangtai балкон.
阳童 yangtong померлий неповнолітнім нащадок роду.
阳瘘 yangwei < 医 > статеве безсилля; імпотенція.
阳文 yangwen опуклі письмена; рельє фний орнамент.
阳物 yangwu (статевий) член.
阳性 yangxing 1) <医> позитивний (позитивність). 〜反应 позитивна реакція. 2) <语> чоловічий рід. 3) <植> світлолюбний.〜植物 світлолюбна рослина.
阳阳 yangyang 1) безтурботний; 2) яскравий.
阳韵 yangyun <语> чоловіча рима.
阳 Ф yangzhong середина сонячного сезону; (перен.) весна.
阳走石 yangzoushi азбест.
杨 yang.
杨 yang —杨树•银白〜біла (срібляста) тополя; 黑〜осокір ч.\ чорна тополя.
杨花 yanghua тополиний (тополевий) пух.
杨柳 ydnglki 1)(杨树和柳树)тополя і верба. 2) (柳树）вфба.
杨护 yanglu〈植〉дієрвілла японська (Diervilla japonica DC.).
杨梅 yangmei 1) <植> восковник [червбний]. 2) (指果实）восковник.
杨梅疮 yangmeichuang сифіліс.
杨树 yangshu тополя ч.
杨桃 yangtao 〈植〉актинідія китайська (Actinidia Chineses Planch.).
ШШ yangtong <ffi> еврія японська (Eurya japonica Thunb.).
杨校鱼 y^ngzhiyii < 动 > морськй голка; голка-риба.
样 yang.
佯 yang прикидатися чим (удаваний, притворство); прикинутися чим, розм.; робити вигляд.〜作震*原 удавано жахатися;〜 作不知 робііти вигляд, що не знає; прикидатися (прикинутися) необізнаним; глядіти (дивитися) крізь пальці на що;〜装不 见 робити вигляд, що не бачив (не помічав); закривати очі на що.
#病 yangbing удавана хворбба; симуляція.
佯常 yangchang (мати) незалежний вигляд.
佯攻 yanggong 〈军〉демонстративна помилкова атака.
佯狂 yangkuang 〈书〉прикидатися божевільним.
佯 Ш yangshan прикидатися добрим, лицемірити.
佯睡 yangshui прикидатися сплячим.
佯死 yangsT прикидатися мертвим.
佯言 ydngy&n <书> (说假话）сказати завідому неправду; навмисно говорити неправду;(托 词）під приводом.
#酉辛 yangzui прикидатися п'яним.
yang.
洋 ydng 1)(海洋）океан.太平〜Тііхий океан;出〜 виїхати за кордбн;远渡重〜переплисти океан;放〜вгійти в море. 2)(夕卜国的） закордбнний; заморський застар.,розм.〜商 іноземні купці. 3)(现代化的）сучасний.〜办 法 сучасний засіб (метод); 土 〜结合 сполучення традиційного (кустарного, простого) методу із сучасним. 4)—洋钱.罚〜 —百元 оштрафувати кого на сто юанів.
# 	А 股 yangbagu , заморські шаблони [у літературі].
洋白菜 yangbaicai кочанна капуста.
洋贝才 yangcai нажива. S ~ нажитися непорядним шляхом (нечесно), yangcai агар-агар.
洋场 yangchang європеїзоване місто.
ч)羊车 yangche 1) рикша; 2) <方> велосипед.
洋葱 y6ngc6ng 1) <植> циб^пя ріпчаста. 2)(指 鳞莲）голівка ріпчастої цибулі. 一个〜одна голівка [ріпчастої] цибулі.
洋大头 yangdatou земляна груша, топінамбур.
洋盗 yangdao пірат.
洋地黄 yangdihuang 〈植〉наперстііка [пурпурна]; дигіталіс [пурпурний].
洋缎 yangduan сатин.
洋房 yangfang будинок у європейському стіілі; будинок європейської архітектури.
洋月艮 ydngfii європейський одяг.
洋橄榄 gnggSnian 1) <植> маслина. 2)(指果实） маслина.
洋鬼子 yanggul-zi заморський чорт (диявол).假 〜підрбблений заморський чорт.
洋行 yanghang іноземна фірма.
'洋红 yanghong кармін (кармінний, карміновий).
洋槐 ydnghudi <植> акйція біла [псевдо]; робинія псевдоакацієва.
洋货 yanghuo іноземний (закордбнний) товар.
洋碱 ydngjiSn <方> мило.
洋姜 yangjiang < 植 > топінамбур; груша земляна.
洋框框 yangkuangkuang іноземний шаблон. 手丁 破〜розбити (ламати) іноземні шаблони; покінчити з іноземними канонами.
великі гроші, велика
洋拂yanglao <方> здобич.
夕羊流 yangliu <地理> океанічний плин.
洋麻 ydngmd <植> кеяйф.
洋萄 yangmei суниця.
洋奴 yangnu холопи іноземних імперіалістів; той, що плазує перед чужоземщиною.〜思想、 раболіпство (плазування, схиляння, преклоніння, уклінності) перед чужоземщиною; 买办〜哲学 компрадорсько- -холопська філософія плазування перед чужоземщиною.
洋盘ydngpdn <方> (外行）профан; (土头士脑 的人）селючка ч” ж” прост:, зневажл.十足 〜пбвний (зроблений) профан.
洋片 yangpian райок.拉〜показувати райок.
洋气 y^igqi 1)(西洋的派头）чужоземщина рот. 2)(带І洋气的）із відтінком (із душком) чужоземщини.
羊钱 yangqian <口> срібний долар.


930
洋琴 ydngqin 扬琴 yangqin. yangqiang карабін. 洋琴手 yangqinshou —扬琴手 yang-qinshou.
洋人 yangren іноземець; іноземка; чужоземець застар. \ чужоземка застар.
洋 lJ І 寺£ yangshanyu картопля.
洋松 yangsong〈植〉лжетсуга тиссолиста. yangsurnu <ffi> кампешеве дерево.
洋娃娃 yangwa-wa лялька.
洋为中用 yang wei Zhong yong ставити іноземщину на службу Китаю.
洋梧桐 yangwutong платан.
洋相ySngxiing丨丨参阅“出洋相chii yang-xiang''.
洋绣球 yangxiuqiu <植> [герань] пеларгонія.
洋輩 yangxun <植> печбриця.
洋洋ySngy^ng 1)(众多，丰盛):〜万言об’є'миста праця. 2)—扬扬 y&ngydng.喜气〜сііти радістю; сяючий (радо-збуджений) вигляд.
洋'洋大观 yangyang daguan величне (грандіозне, значне) видовище; безліч.
洋溢 yangyi пбвний чого, чим; сповнений чого, книжк.热情〜 пбвний (сповнений) ентузіазму;热情〜的讲话 глибоко відчута промова;〜着淸新的气息віє свіжістю;欢迎 会上〜着友好的气象зустріч була дружня; вітання було дружелюбне;机场上〜老两国人 民团结方好的气氛на аеродромі царює атмосфера згуртованості і дружби між народами двох країн.
洋银 yangyin мельхіор; германське срібло.
洋绘 yangzhou шовк, шовкова тканина (іноземного виробництва).
洋装1 ydngzhi^ng (四服）європейський костюм.
洋装2 yangzhuang (西式装订方法）палітурка; оправа; обкладинка.
洋装书 yangzhuangshu переплетена книга; книга в плетінні.
洋钻 yangzuan алмаз (для різки скла).
楊 y^ig.
裼 yang виганяти злих духів.
仰 yang.
仰 yang 1)(脸向上）обличчям нагору; горілиць; наверх.〜着身子躺着 лежати горілиць (обличчям нагору, на спині);往椅背上一〜 відкинутися на спинку стільця;〜天大笑 розреготатися, закинувши гблову;〜天一交 упасти горілиць;〜起头来 задерти (підняти) гблову. 2)―仰® •久〜大名 багйто про вас чув.
ІФАХ ySngbacha горілиць.
j印给 y5ngji залежати матеріально від кого.〜于 人 залежати матеріально (бути в матеріальній залежності) від інших.
仰角 ySngjiao <Ш> кут узвишшя.
ІФ/С yangkang висбкий (про місцевість).
ІФ 赖 yanglai під заступництвом чиїм; по милості чиїй.
f卬 ® yangmu благоговіти (благоговіння) перед чим; схилятися (схиляння) перед чим.
仰念 yangnian думати, згадувати (з захопленням).
仰人鼻息 yang геп ЬіхТ бути (знаходитися) у залежності від кого; бути залежним; йти на приводові в кого; танцювати під дудку чию.
ІФ Іп І ft. Yangshao wenhua яншаоська культура (одна з культури-неоліту в Китаї, названа по Імені Яніиао - місця її виявлення в 1921 році).
仰食 yangshi бути на утриманні.
仰事俯畜 yangshifuxu служити батькам, утримувати дружину і дітей.
仰望 yangwang 1)(抬头看）дивитися вгору на що.〜天空 дивитися вгору на небо. 2)〈中〕> (敬仰而有所期望）дивитися на що з надією; [усі] пбгляди звернені (спрямовані) на що. 全国各旅人民〜北京пбгляди народів Китаю звернені на Пекін, yangxian заздрити.
仰泳 yangyong <体> плавання на спині.〜运动 员 спиніст..
ІФ 仗 yangzhang спиратися на що; розраховувати на що.〜大力 дуже розраховую (сподіваюся) на вашу допомогу (підтримку).
俠У如g.
怏 yang зігнутий, горбатий.
养 yang.
养 yang 1)(供养）годувати що; утримувати що (утримання).儿І：有义务〜父母діти зобов’язані утримувати своїх батьків. 2)(饲 养）тримати що;(繁殖）розводити що (розвід, розведення);(培植)ростити що.〜猪 розводити (тримати) свиней; свинарство;〜 鸡 розводити (тримати) курей;〜蚕 розводити шовкопрядів;〜种马 розводити породистих коней;〜花 ростити (вирощувати) квіти;〜狗 тримати собаку. 3)(生育 родііти кого (народження);(生小动物）приносити кого. 4)(调养）відпочивати (відпочинок).他 的病虽然好了，但还须^—个时期BiHX04di видужав, але усе ж на якийсь час йому потрібний відпочинок. 5)(留长）відростити що; відпустити що.〜胡髭 відростити вуса.
养艾 ySng'ai підтримувати старих (батьків).
养卑 yangbei годувати сина і молодшого брата.
养兵 yangblng утримувати (тримати) війська.
养兵于日，用兵一时 yang bing qian ri, yong bing yl shi тисячу днів держати військо，щоб використбвувати його в одному бої; для того і тримають війська, щоб бути готовим до війни; тримати напоготові, щоб використовувати в потрібний момент.
Ш Ш yangbing поправлятися (поправка); лікуватися; відновити своє здорбв’я.回 今〜поїхати у своє село для відновлення здор6в，я (на поправку); поїхати до себе на батьківщину, щоб поправити здорові.
ySngcanye шовківництво;.
养成 yangcheng виробити що\ виховати що в кому; прищепити що кому.〜习виробилася навичка; прищепити навичку;〜早起的习惯 привчити себе рано підводитися;〜劳动习惯 виховувати в кому (прищеплювати кому) навичку до праці;〜于联系群众的作风 виробився стиль зв，язк> з масами.
养月巴 yangf<§i відкормити кого (відгодівля); розгодувати кого.把猪〜відкормити (розгодувати) свиней;牛〜了 корбва нагуляла
жиру.
养分 yangfen живильні речовини.丨及收〜 витягати живильну речовину;有〜的食物 поживна їжа;没有〜немає поживності; непоживно; немає живильних властивостей; 牛奶很有〜молокб дуже поживне (містить багато поживних речовин),
养蜂场 yangfengchang пасіка.
养蜂业 yangfengye бджільництво; пасічницьке (бджолине) хазяйство.
泰狄 yanhan заводити коханців.
养祸 yanghuo зрощувати зло.
养虎遗患 yang Ьй уі huan пригріта змію на грУдях.
养护 yanghu утримання.公路〜工作 роббти з утримання шосе.
养活 ySng-huo < 口> 1)(膽养）утримувати що (утримання); годувати що; напувати і годувати.〜全家 годувати усю сім'ю;她自己 〜自己 вона сама заробляє собі на життя;长 工给地主一天干到晚还〜不了自己的子女 батрак працював на поміщика від зорі до зорі, але усе ж не міг прокормити своїх дітей. 2)(饲养）тримати що;(繁殖）розводити що (розвід, розведення).
养家活口 ySng jia huo kou утримувати (годувати) сім’ю (усіх своїх домашніх); підробляти на сім’ю; заробляти на хліб для сім’ї.
养精蓄锐 yangjlng-xurui накопичувати сили; набиратися сил.
养寇 yangkou підтримувати злочинців.
养老ySngl^o 1)(奉养老人)угри 2)(年老闲▲休养)жити і
养老金 yanglaojln пенсія.领取〜одержувати пенсію;领〜的人 пенсіонер; пенсіонерка,
养老院 yanglaoyuan притулок для пристарілих; богадільня.
养料 yangliao живильні речовини;水里的~ поживні речовини у воді;水是植物的主要〜 основна їжа рослин - вода.
养路 yanglu тримання шляху (шосе).〜工人 колійний робітник; лінійний робітник дорожної служби; 公路〜ІЕ 人 автодорожник.
养路处 yangluchu управління тримання шляхів.
养名 yangming піклуватися про добре ім’я.
养母 yangmu приймачка (названа) мати.
养目 yangmu берегти очі.
养女 yangnu приймачка (названа) дочка.
养气yangq丨1)(培养品德）вгіховати (культивувати) [у собі] висбкі моральні якості. 2)(增涵养功夫）розвивати [у собі] витримку (силу витримки).
养禽场 ySngqinchang птахоферма; птахофабрика. (大型养禽场）птахокомбінат.
养禽业 yangqinye птахівництво.
养人JL yangrenr власниця будинку розпусти.
养日 ySngri дбвгий день (влітку).
养赡费 yangshanfei витрати на утримання сім’ї; аліменти.
养伤 yangshang лікуватися після поранення; гоїти рану.
养祌 yangshen відпочивати (відпочинок).闭目〜 відпочивати, закривши очі.
^ di yangsheng зберігати здорові; підтримувати (берегти) здоров'я;


931
піклуватися про здорбв’я.他很懂得〜之道 він знає, що треба робити, щоб зберегти здорбв'я.
养血 yangxue укріплювати кров (життє ві сили).
养羊Ук yangyangye вівчарство.
养痈成忠 yang yong cheng huan "запущена болячка стане серйозною хворобою"; попуск (потурання) чому не скінчиться добрбм.
养鱼》也 yangyuchi виросний (риборозплідний) ставок.
养鱼业 yangyuye рибництво; рибницьке господарство; рибгосп.
养育 yangyu ростити кого;(抚养成人） виростити кого; зростити кого, висок.〜孩子 ростити (виростити, зростити) дітей;〜孤JL випоїти і викормити сиріт.
养欲 ySngyu задовольняти бажання.
养殖 ySngzhi розвести що (розведення).淡水〜 риборозведення в прісних водоймах.
养殖场 yangzhichang рибозавод.
养志 yangzhi виховувати волю.
养猪场 yangzhiichang свинарська ферма.
养资 ySngzT засоби до існування.
养子 yangzl народити дитину.
养子 ySnzl прийомний (названий) син. -
养尊处优 yang mn chu you жити в достатку і розкоші; жити легким життям; сибаритство (сибаритнічати, сибаритський).
氧 yang.
氧yang —氧气.
氧割 ySngg6 <冶> киснбве різання.
氧化 ySnghuA 〈化〉окислювання (окисляти що); оксидіювання (оксидіровка, оксидувати що).〜作用 окислювання; оксидірування; оксидація;〜过程 окисний процес.
氧化带 y5nghuk^i <冶> окііслена (окисна) зона.
氧化氣 yanghuadan <化> бкис азоту.
氧化度 ygnghi^dCi <冶> окисленість.
氧化剂 yanghuaji <化> окислювач; оксидатор.
氧化铅 yanghualu <化> бкис алюмінію.
氧化皮 ySnghi^pi <冶> окалина.
氧化物 ySnghi^wCi <化> бкисел; окис ж.; оксид.
氧化焰 yanghuayan окисне полум'я.
氧气 yangqi кисень.工业用〜технічний кисень; 〜不足 нестача кисню.
氧气爭於 yangqidan кислородна бомба.
氧气瓶 yangqiping кисневий балон; балон із киснем.
氧炔吹管 y5ngqu6 chulguan киснево-ацетиленовий пальник.
库 ySng.
疼 yang чесатися (чесотка розм.); зудіти розм. (сверблячка),搔〜чесатися; чесати що;怕〜 боятися лоскоту; 〜спина чешеться
(зудить);伤 口发〜рана свербить;喉晚发〜 першить (лоскоче) у кого в горлі;发〜的感觉 щекотливе відчуття.
#感 y^nggan лоскоти.
痒痒 ySng.yang < 口 >—痒.
炀
yang.
扬 yang І) гріти, зігрівати; 2) знаходитися біля вогню.
场和 yanghe піклуватися про гармонію.
Ш И: yangzao заслоняти вогонь вогнища,
стояти біля вогнища.
LA： yang.
^ yang І) незадоволений; 2) впевнений в своїй правоті.
'映 yangyang невдоволений.〜而去 піти незадоволеним;〜不乐 не в дусі; в поганому настрої.
至
心 yang.
恙 ySng <书> хворбба; нездужання,他偶染微〜 у нього легке нездужання;安然无〜усб було (зійшло) благополучно;另ij 来无〜як ваше здорбв’я?
恙病 yangbing хворбба, слабкість.
恙虫病 y&ngch6ngbing <医> тромбодійзис.
т ，
什 yang.
样yhg I)—样子1).我们两年不见，但他还是 ЯР个〜ми два роки не бачилися, а він залишився таким же.2.—样子 3)•货〜зразки товйрів. 3) <量词>:买几〜东西 кушітидбякі речі;各 ~ 货物 усі види товарів; усілякі товари;今天只有一〜菜 на сьогбдні є тільки одне блюдо.
样板 yangban 1) <技> еталбн; шаблон. 2)(学习 的榜样）：зраз6к; [зразковий] приклад.搞出好 的〜来 створити гарні зразки.
样板刀 yangbandao〈技〉фасонний різець.
样板田 y^ngbantidn показове [дослідне] поле; показова ділянка.
样本 y&ngb6n 1)(商品的样本）[ілюстрований] каталог; альбом зразків; товарні зразки. 2) (出版物的样本）прббні відтиски; макет книги.
yangdan каталог товарів.
样品 yangpln зразок; проба.货物〜зразки товарів;金属〜прбба металу;取〜узіти пробу.
样式 yangshi фасон; зразок.时兴〜мбдний фасон.
## yangyang весь. усе вміти; на всі
руки майстер;〜都好 усе добре;〜都有 усе є; є усе, що потрібно; усього вдосталь.
样张 yangzhang спробні листи.
样子 yang-zi 1)(形状）вид;(样式）фасон; зразок; (模型）модель ж.衣服的〜很好看фасбн сукні має гарний вид (виглядає красиво);此 地的房子都是一个〜усб в будинку отут на один зразок; усе в будинку тут [на вид] однакове;这真不象〜це ні на що не схоже; це прбсто неподобство (жахливо);他是个什 么〜人？ яюій він із c泛бе (指外表)？ що він за людина (指为人）？ 2)(神情）вид; вираження. 高高兴兴的〜 радісний вигляд. 3)(榜样)приклад, ^(故个〜дати (показати) приклад.丨| 参阅“摆样子 bai yang-zi; zhuang yang-zi;
kan yang.zi”.
潇 yang.
Ш yang 1)(水面微微动荡）рябити; затягнутися
рябизною. 2)(液体外溢）розливатися.酒〜出 来了 вино розлилося. 3) (ЖЖ) розливатися. 脸上〜山了笑容 по обличчю розлилася посмішка;他心上〜着喜气він відчув, як радісно забилося в нього серце.
ШШ yangnai зригнути молоко.
уао.
幺
么 уао один.
么 уао маленький. ^
幺凤 yaofeng фенікс.
卩 yaohe один і три
幺麽 yaomo 〈书〉незначний (нікчемність, незначність). ~ 4、丑 огидний паяц; незначність; нікчемність.
么弱 yaoruo маленький і слабий.
夭 уао.
夭 уао 1) квітучий; 2) нещасливий.
夭 Ш yaoju < 医 > злоякісні пухлини (в потиличній частині голови).
夭厉 yaoli епідемія.
夭鸟 уаопіао нічний (зловісний) птах.
夭 绍 yaoshao легкий, граціозний, витончений, вишуканий, елегантний (про жінку).
天亡yaowang ―夭折•
夭斜 уаохіе несерйозний, фривбльний.
^І/f yaozhe померти в молодому (ранньому) віці; передчасна (рання) смерть.
口么 уао.
吃 уао гблосно кричати.
吃喝 y§cvhe (大声喊叫）кричати (лемент); окликнути що (окрик); (口Ч 卖）зазивати розм. (зазивання); викрикувати (вигук); закличні викрики.传来小贩〜的声音лунали вигуки (лемент) рознощиків;听到赶车人的〜声 чулися окрики (покрики) візників.
纟lj уао另见уиб.
约 уйо < 口 > (用稗称）звйжити що.给我^—Jf 肉 зважте мені один цзінь (півкілограма) м’яса;-—〜有多重 зважити, щоб дізнатися, скільки важить.
妖界о.
妖 уао 1) дивний; 2) підступний; 3) привабливий.
妖变 yaobian диво, дивні зміни.
妖道 yaodao <方> хитрий; людина, що вміє крутити людьми (про жінку).
妖道 yaodao лаоський чернець-чарівник; чернець-чаклун; теург.
妖恶 уао’е злий, підступний.
好法 yaofa чорна магія; чаклунство; теургія.
妖氛 yaofen вплив злих сил.
妖风 yaofeng чбрний (злочинний) вихор; нечистий вітер.煞住〜припинити чбрний вихор;战胜〜迷雾 здолати люті вітри і рясні тумани;顶住〜відстояти -перед чорним вихрем.
妖妇 yaofu відьма.
妖个圣 yao.guai чудовисько; перевертень ч.; нечистий прост.\ нечиста сила прост” застар.; нечистий дух прост” застар.; погань ж” збірн” прост.; відьма; потвора (以上两个词丨旨女会)；бука ч.，ж.，розлі”


932
застар.(用于吓小孩).
妖鬼 yaogul нечисть, демон.
妖彗 ySohu丨 1) комета (як провісник біди); 2) чари, вроки.
妖精ySo.jing 妖怪.2)(指不正派的女人） вакханка застар.; спокусниця застар.
妖里妖气 yao.liyao.qi непристойна кокетливість. 妖媚уЗотбі —妖艳.
妖魔妖怪.
妖魔鬼怪 уйотб guTguai погань ж” збірн., прост.; нечиста сила прост” застар.; нечистий дух прост” застар. \ потолоч роду людського.—切〜都将被消灭干净усіка погань буде начисто знищена.
妖孽y5onid 1)(不样的事物）лкіта сила; лиховісний признак. 2) 妖怪.3)(专作坏 率的人）пбгань ж” збірн.法西斯〜 фашистська пбгань.
妖烧 уйогйо <书> чарівний (принадність ж.); чарівний (чарівність).
妖人 уаогеп чаклун; чарівник.
妖术 yaoshu чорна магія; чаклунство; чарівництво; чарівництво застар.\ чари мн., застар.施〜чаклувйти.
妖物 yaowu пбгань ж” збірн” прост.; нечиста сила прост” застар.; нечистий дух прост., застар.
妖言 уаоуап злісні плітки (чутки); злісна обмбва，〜惑众 каламутити (спокушати, вводити в спокусу) народ злісними плітками; закопилювати людей усякого роду небилицями.
妖艳 уаоуап звабливий (звабливість); чарівний (чарівність);月艮饰〜кокетливий (кокетство, кокетливість), кокетливе (чарівне) убрання; 〜的笑容 чарівні (гарні) посмішки.
妖冶уЗоуб —妖艳.
^ уао 另见 уйо.
ШШ yaocha розслідувати, з'ясовувати.
要功 yaog6ng —邀功 yaog6ng.
要侯 yaohou вихбдити на зустріч.
要击ySojT—邀击yaojl.
要结 yaojie домовитися; укласти дбговір.
要绝 yaojue ділити посередині.
要勒 уаоїе вимагати; пригноблювати.
要盟 yaomeng примушувати до угоди.
要眇 yaomiSo красивий; дивний.
要钱 yaoqian вимагати гроші.
要求 yaoqiu потребувати що, чого，із неознач. (вимога); потреба; запити мн.时代的〜 вимоги епохи;文化〜культурні запити (потреби); II本〜основні вимоги;政治〜 політичні вимоги;提出严格的〜пред’явііти суворі вимоги;〜入党 просити про прийбм до партії;〜答复 потребувати відповіді;严格 〜自己 б^ти вимбгливим до себе;不高〜 невимогливий;满足〜задовольняти потреби; 同意〜погбдитися на вимоги;扩张主义者的 领土〜претензія експансіоністів на чужу теритбрію;我离这个〜还差得很远до такої вимоги я ще далекий;我们所做的一切与党 的〜还相去很远прорбблене далеко не відповідає тим вимогам, що пред’являє нам партія.
要束 yaoshu угода, домовленість, умова.
要挟 уаохіе шантажувати що (шантаж); погрожувати чому', загрожувати чому (погроза); натиснути; примусити що (примус); узяти кого за горло (за глотку, за зябри) прост.; схопити кого за горло; наступити кому на горло (на глотку) прост. 在〜下答应 дати згоду під тиском (з примусу); 以断绝邦交为〜погрбжувати (грозитися) розірванням дипломатичних відносин.
Ш 账 yaozhang вимагати оплату (заборгованості) по рахунку.
要之 yaozhl по суті; короче кажучи.
要质 yaozhi чесно дотримуватися укладеної угоди.
咬 у5о.
咬口圭 yaowa лірична (любовна) пісня.
訣 у5о.
訣 уао 1) підступний, лукавий, спокусливий; 2) дивний, чарівний.
ШЖ уао，е підступно спокутувати.
訣恶 уао’е злий, підступний.
蓮- '
安 уао.
葜 уао 1) < 植 > тландіанта сумнівна
(Thladiantha dubia Roem.)； 2) густий, соковитий {про траву).
葵绕 уйог^іо <植> істбд тонколистий (Polyqaia tenuifoliaWilld.).
ШШ yaoyao густий, пишний, соковитий (про траву).
嚶舛。.
Щ уао (звуконаслідування писку (комара), дзижчанню {комах)) дзижчати, пищати.
喫喝 ySohe 1) голосно кричати; 2) виголошувати товар; 3) дзижчати {про комах).
yaoyao стрекотати.
腰舛。.
腰 у§о 1) <解> поперек; талія.细〜тонкі талія; 〜粗膀宽 товсті в талії і ширбка у плечах;搂 着〜обійняти за талію;〜痛 біль у попереку; люмбаго невідм” спец.;〜酸 ломить поперек; 他〜酸背痛йогб усього ламає;两手叉〜—带 підбоченитися; упертися руками в боки; фертом стоягги;弯〜нагнатися; зігнутися;直 випрямитися; розпрямитися; 〜
вода (глибина води) кому по пояс; 的
雪地中行走 прокладати собі шлях по снігу глибиною в пояс. 2)(裤腰）пбяс. 3) 腰包.~ 里没有钱 при собі немає грошей; не при грошах;我〜里还有些钱у мене в кишені ще залишилося грошей. 4)(事物的中间部分） середина.山〜середина гори;在故事的半中 〜у середині розповіді.
月耍白 yaobai білий траурний пояс.
腰板儿 уйоМпг 1)(腰和背）поперек і спина.挺 着〜走路йти, випрямившись;他〜挺得很直 тримався він прямо. 2) статура. Ш
於〜挺硬朗的 у нього міцна статура.
11要yaobao гаманець; калитка.застар.; кошель
ч., 	застар..，портмоне нескл” застар. викласти (заплатити, вийняти) із власної кишені; розщедритися розм.;落入另lj人的〜 потрапити в чужу кишеню.
11耍ft yaobei поперек і спина.
В要牌 yaobi поперек і стегна.
月要另ll yaobie〈方〉невеликий кинджал.
Я耍部 yaobu пояснична ббласть; поперек.
ШШ уаосаі жіночий начеревник.
腰缠 yaochan гроші (цінності), що знаходяться при собі.
腰带 yaodai пояс; кушак; поясний ремінь.皮〜 шкіряний пояс;調子〜шбвковий кушак;束〜 підперезатися; оперезатися;束紧〜затяглі пояс; туго підперезатися;解〜розперезатися; 用〜根绳子作〜підперезатися мотузкою.
腰腹 yaofu 1) поперек і живіт; 2) важливе (головне) місце.
腰干 yaogan〈方〉клімакс.
腰吁子yaogan.zi 1)—腰部.挺着〜 випрямившись; випрямити (розігнути) спину;几千年来当牛做马的广大贫雇农直 起了〜ширбкі маси бідняків і батраків, що тисячоліттями гнули спину на поміщиків, розправили плечі. 2)(靠山）р^си рот.; підтримка; заручка прост.〜硬 мати руку (заручку, підтримісу); бабуся ворожить кому; 撑 〜 підтріімувати кого-що; кому; заступитися за що.
腰鼓 yaogu 1)(小鼓)маленький китайський барабан. 2)(—种舞蹈）танок із барабаном.
腰锅 yaoguo <方> горщик для плавки заліза.
腰果 yaogu6〈植〉анакардія зйхідна; анакард.
腰花 yaohua 1) <菜> фігурно нарізані баранячі (свинячі) нирки; 2) <方> коробочки бавовни на середині куща.
腰筋 yaojln <医> поперекові мускули.
腰颈 yaojing поперек і шия.
腰胯 yaokua поперек і стегна.
腰领 yaoling поперек і голова.
腰内 уЗопеі за пазухою, в кишені.
腰身 yao-shen талія.〜太月巴 у талії занадто вільно;上装的〜太<1、піджак вузький у талії.
腰痛 yaotong <医> поперекові болі; люмбаго.
腰腿 yaotui гибкість, рухливість (попереку і ніг).
腰马它 yaotuo горбань.
腰目艮 уаоуап поперек.
腰舆 у5оуй паланкін.
腰折 yaozhe зігнути спину.
腰椎 ySozhuT <解> поясничні хребці.
腰子 yacrzi <П>ніірка.
腰子病 yao-zibing < 口 > хворбба нирок; ниркова хвороба.
邀鄉.
邀 уао 1) 遨请.〜客 запросити (покликати, скликати) гостей; запросити (покликати) кого в гості;应〜за запрошенням;特〜代表 делегати по особливому запрошенню. 2)(求 得，得至丨J) домагатися чого; одержати що.〜 买人心 домагатися [дешевої] популярності; 谅〜同意 сподіваюся одержати від вас згоду.
邀宾 yaobln запрошувати гостей.
邀定 yaoding вказувати, розпоряджатися.
yaogong привласнити (приписати) собі чужу заслугу.〜请赏 привласнити собі чужу заслугу і претендувати на нагороду.
邀会 yaohui запрошувати, залучати до співробітництва.
邀击 yaojl перехопити по дорозі і напасти на


933
邀集 yaoji скликати кого; зібрати кого.
邀驾 yaojia запросити.
邀请 yaoqlng запросити що (запрошення); скликати що; покликати що.〜出席代表大会 запрошувати кого на з’їзд; просити кого взяти участь у засіданнях (у роботі) з’їзду;接 受〜прийняти запрошення;〜来的客人 запрошені (звані) гості;他〜我们吃饭 він запрошує (просить) нас на обід.
邀і青赛 yaoqTngsai запрошувальні змагання. X 非兵兵友好〜азіатсько-африканські дружні запрошувальні змагання з настільного тенісу.
邀赏 yaoshang претендувати на нагороду.
邀幸 ySoxing по щасливому випадку, на щастя.
邀约уаоуиб—邀请.
邀招 yaozhao запрошувати.
邀准 yaozhiin домогтися згоди (твердження); одержати дозвіл.
微 у§о.
徼 уао 1) просити, домагаїися; 2) затримувати; перепиняти шлях.
徼福 yaofu молити про щастя.
3tyao.
爻 ydo 1) риска в гексаграмі ("Іцзіна"); 2) пояснення до гексаграм. it 辰 yaochen гексаграми "Іцзіна" і циклічні знаки дванадцятирічного циклу.
爻辞 уаосі пояснювальний текст (коментар) до гадшіьних рисок "Іцзіна".
爻闾 уаоїй великий царський намет.
^уао.
売 уао 1) висбкий; стрімкий; 2) видатний; величний.
尧舜 ydoshCin < 神 > Яо і Шунь (перші легендарні імператори Китаю).
务売 уаоуао дуже висбкий.
肴 уао.
肴 уао м’ясні і рибні блюда (страви).菜〜страва; 酒〜закуска до вина;佳〜смачні страва (блюдо); страви мн.
#核 yaohe страви різних видів (крім злаків). 肴蔽 yaosu закуски (м’ясні і овочеві).
肴撰 yaozhuan страви лш.; страва.
Йуао.
й уао висбкий, стрімкий.
紹#0.
紹 уао легка карета.
轺传 yaozhuan поштова четвірка (кращих коней).
晓 уйо.
晓 уао висбкий, стрімкий.
晓崎 yaoqi звивини.
晓烧 уаоуао висбкий, стрімкий.
姚咖.
姚 уао 1) чарівний; 2) далекий.
姚姚 уаоуао прекрасний, квітучий.
姚冶 уйоуб звабливий.
姚远 yaoyuan віддалений, далекий; далеко.
挑 уйо.
王兆 уао дрібна річкова устриця; раковина річкової устриці (для прикрас).
уіо.
陶 уао Яо (іл/ ’я легендарного судді).
陶陶遂遂 yaoyaosuisui у відчаї (у подавленому стані) слухняно іти.
滑 уао.
Ж уао 1) забруднитися, мугитися;〜水 брудна вода; 2) змішувати, переплутувати; змішаний, хаотичний; неясний.
Ш 舌L yaoluan бути в безладі; знаходитися вперемішку; хаос.
У# Ш yaowen переплутатися, перемішатися; бути в безладді; хаотичний.
杂 yaoza переплутаний; неясний.
蜜 уао.
Ш уао 1) гончарна піч; 2) гончарна майстерня; 3) гончарні вироби; 4) печерне житло; 5) публічний будинок.
密уао 1)(烧制砖瓦的建筑）випалювальна (обпалювальна) піч; піч для випалу чого.砖〜 цегло-обпалювальна піч; цегельний завод (指车厂);石灰〜піч для випалу вапна. 2) (土 法生产命煤矿）вугільна шахта. 3)—窗洞.
密调 yaodiao непристойна пісня.
密洞 yaodong печера [для житла].
密洞子 yaodongzi вугільна ийхта.
密工 yaogong гончар.
密姐 ydojiS〈南方> проститутка.
密坑 yaokeng гончарна яма.
密痞 уаорї сутенер.
Й碎儿 yaosuir служник при проститутці.
密印 уаоуіп клеймо, штамп (на керамічному виробі).
密子 yaozi 1) бордель; публічний дім; 2) підземелля, льох.
уао.
谣 уао <南方> каватина.
摇 уйо 1)(歌谣)нарбдна пісня. 2) —►摇言•造〜 пустити чутку (плітку); брехати;新华社辟〜 спростування агентства Сіньхуа.
遥传 уйосішйп 1)(遥言传播)є (хбдять, носяться) чутки. 2)(摇言）чутки мн.; поголоска; толки мн., розм.这是〜，不要相信 це [помилкові] чутки, не можна їм вірити.
yaoge нарбдна пісня; спів; співати.
谣讴 уао’би пісня; співати.
谣诵 yaosong пісня，спів; співати.
摇俗 yaosu звичаї.
瑶言 уаоуап сатирична (нарбдна) пісня.
ІШ д* уаоуап чутка; плітка; качка. ЇЙ # 〜 політичні чутки;揭穿〜викрити плітку (злісні чутки);制造〜фабрикувати чутки;放 〜пустити плітку (злісні чутки, помилкові чутки, качку); займатися плітками;〜公司 фабрика брехні;〜四起 пішли (йдуть) усякого роду чутки (плітки);令人不安的〜在 全村传开了 по селу поповзли тривожні чутки.
摇咏 yaoyong співати.
Ш Ш yaozhuo < 书 > обмова; наклепницькі вигадування.
殼ydo
殽 уао 1) змішувати，переплутувати; 2) рагу,
м'ясна закуска.
殷夕牛 yaochuan помилятися; помилкбвий.
殷蒸 yaozheng нарублене м*ясо з приправами, yaozhuan закуска до вина.
摇 уао.
摇ydo~>摇摆；摇动2).〜尾巴вилети хвостом; 用手〜纺车 крутити (вертіти) рукою прядку; 〜摇篮качати колиску;把药水〜匀збовтйти мікстуру;把苹果从树上〜下来СТрЯСТїІ яблуко з яблуні.
摇把ydoba —摇手2.
Ш S yaobai коливатися (коливання); валандатися (хитання); качатися (хитання); (微微摇摆）колихатися (колихання);(挥动） махати чим (махання).〜着手 махати (розмахувати) рукою;走起路来摇摇摆摆 ходити врозвалку (вперевалку, врозкачку); розхлябана хода;、валандатися (виляти) на ходу (指脚步跟&);在两个决定之间〜不定 коливатися між двома рішеннями;思、上的 〜不定ідейне хитання;在政治路线上左右〜у питанні політичної лінії ухилятися то вліво， то вправо; ^ очерет колишеться
(качається, коливається) на вітрі;
地左右〜着 візок хитапо (кидано) із сторони вбік.
Ш Ш Ш yaobaiwu рок; рок-н-рол. 〜 танцювати рок.
摇摆 ti yaobaixing хитання, коливання, нестійкість.
yaochuan гребти; сісти за весла.
摇床 yaochuang люлька.
摇唇鼓舌 yaochungushe молоти язиком.
Ш Ш yaodang колихатися (колихання); погойдуватися (погойдування).小船在河上 〜човен колишеться (хилитається, погойдується, колихається, колисається) на ріці.
摇动 yaodong 1)(不稳定）валандатися (хитання); коливатися (коливання); качатися (хитання); колихатися (колихання). 2)(播之 使动）коливати що; хитати що (хитання); хитати що (хитання); трясти що (трясіння).
摇杆 yaogan <机> хитний ричаг.
摇拐 ydoguSi <技> куліса.
摇撼уйо.ііап—摇摆；摇动2).大风吹来，把树 木〜得东倒西歪 дербва качалися зі сторони в сторону від сильного вітру.
摇晃ydo’huang —招摇；摇动2).〜着旗子和鲜 花 махати (розмахувати) стягами і квітками; 〜的桌子 хитюій (розхитаний) стіл;另ij〜桌子 не тряси (не качай) стіл;人影〜миготіли тіні [людей];树影〜колгішуться Т1НІ від дерев;小 桥在脚底下直〜містбк хитався під ногами; 身子〜了 一下，几乎跌倒похитнутися і ледве не впасти;轮子左右〜колесо виляє;他走起 路来摇摇晃晃 він ходив врозкачку; він валандається на ногах.
摇角 yaojiao <技> кут відхилення (коливання).
摇篮yaolan 1)(婴儿睡的家具）колиска ж.; колиска; качалка місц. 2)(比喻发源地） колиска ж., чого，висок.革命〜колііска революції:文化〜колгіска культури;企图把 新政权扼杀在〜里намагатися задушити нову владу в зародку (у колисці), yaolange колискова.
摇篮曲 у 焱 oldnqfi колискова пісня;


934
заколисування.
摇铃 yaoling дзвонити [у дзвіночок].
摇楼 yaolou〈农〉струшувати сівалку.
摇落 yaoluo опадати; в’янути, yaomi відкачування меду.
摇旗呐喊 уао qi nahan видавати войовничий клич, розмахуючи стягами; підбивати і підбадьорювати; стати трубадурами.
摇签 yaoqian гадати про долю.
摇钱树 yaoqianshu ’’чарівне дерево достатку"; ріг достатку; джерелб засобів; дійна корова прост.(指能挣钱的人或物).
摇筛 yaoshai просіювати (крізь сито).
ШШ yaoshan махати віялом.
摇身—变 уао shen yl bian обертатися в що, чим; перевтілитися; переметнутися.
摇手1 ydosh6u (挥手）махати рукою.〜不让他说 махати рукою, щоб він не говорив.
摇手 2ydosh6u〈机〉р^іка.
摇头 yaotou качати [негативно] головою; мотати головою.〜不以为然 заперечливо качати (мотати) головою;〜不赞成 качати (мотати) головою в знак незгоди;人家劝他， 他总、是〜йогб умовляють, а він усе мотає головою.
摇头摆尾 yaotou-baiwei самодовольний (самовдоволення).
摇头晃脑 yaotou-huangnao самовдоволено (самовдоволення); самовпевнено (самовпевненість); самонадіяно (самовпевненість).
уао wei qT lian виляти хвостом перед ким, прост.; стояти (ходити) на задніх лапках перед ким; пресмикатися (плазування) перед ким.
摇蚊 yaowen <动> комарі-дергуни мн.
ШШ yaowen говорити.
摇摇 уаоуао хвилюватися, не знаходити собі місця.
摇摇欲坠 уаоуао yu zhui ледве-ледве тримається; от-от повалиться (впаде);
' погрбжувати обвалом; напередодні розладу (розпаду); тріскотіти по усіх швах розм.; висіти (триматися) на золосині (на ниточці). 〜的房子хибкий будинок; ~ Й垄断地^ монопольне полбження, що похитнулося;〜 的殖民统治 колоніальне панування, що розхиталося до основи.、
Ш ^ уаоуе колихатися (колихання); погойдуватися (погойдування).烛光〜 колишеться пблум’я свічки.
ШШ уаоуї качалка; гойдалка.
摇钟 yaozhong дзвонити в дзвіночок.
摇座 yaozuo <技> балансир.
遥 уао.
Ш уао <书>~>遥远.〜望 дивитися вдалину;千 里之〜неймовірна далечінь; така далечінь; край світу; за тридев’ять земель.
іШ；^ yaobai кланятися.
遥测 yaoce < 测 > телеметричний вимір; телевимірювання; телеметрування.〜仪器 телеметричний прилад;无线电〜系统 радіотелеметрична система; 光度 ~ телефотометрія;生物〜біотелеметрія;播送〜 讯号 передавати радіотелеметричні сигнали.
遥测法 yaocefa телеметрія.
遥测员 yaoceyuan телеметрист; телеметристка.
遥荡 yaodang вештатися туци-сюди.
遥d yaokong телеконтроль ч.; телекерування; дистанційне керування; теле-.〜力学 телемеханіка;〜电动机телемотор;〜发电站 телекерована електростанція;〜夕卜交 теледипломатія; телекерована дипломатика.
遥临 yaolin наближатися; прибути здіпеку.
遥领 yaoling здалека керувати，здалека здійснювати контроль.
遥邈 уаошіао далекий, віддалений.
遥眺 yaotiao дивитися вдалечінь.
遥夕 уаохі довга ніч.
遥遥 ydoydo 1)(很远）далеко.〜领先 набагато (далеко) випередити кого-що., стояти (знаходитися) далеко перед; дати сто (десять) очків уперед кому;〜相对 знаходитися далеко (у віддаленні) один від одного. 2) (长久）дбвгий.〜无期 справа довга; справа далекого майбутнього; [невідомо,] ще коли буде; після дощика в четвер прост.
遥远 yaoyuan віддалений (віддаленість); далекий; дальній (дальність).〜的地方 далечінь ж.; край світу; за тридев'ять земель; за горами, за долами народно-поет.;〜地区 дальні (віддалені) райбни;〜的未来 далеке (віддшіене) майбутнє;路途〜дальній (далекий) шлях; дапьність шляху.
іШ уао.
Ш уао трудова повинність.
摇戍 yaoshu прикордбнник.
摇-役 уаоуі <史> дарова примусова праця на панівний клас у древньому Китаї; трудова повинність; панщина (指俄岁期农奴—时代 的摇役
瑶у虹
瑶 уао 1) дорогоцінний камінь; 2) <ввіч.> ваш {особливо в листі).
瑶草 уаосао <夺中> чудодійна трава.
瑶池 Yaochi "Яочи" {місце проживання богині Сиванму на небі); рай.
ЩЩ yaohan <епіст> ваш лист.
瑶华 yaohua 1) дорогий, дорогоцінний; 2) ваш, вісточка від Вас.
瑶族 Yaozu ияо" (одна з національних меншин Китаю).
缺(і уао.
Щ уао гнутися під вітром.
Ш уао 1) примусовий труд; 2) (народна) пісня.
II 戍 yaoshu прикордонна служба.
鋪 ydo.
Ші уао〈动〉（звичайні) скати.
ШЙ уаоуй летюча риба.
夭 уао.
夭 уао 1) кривий, зігнутий; 2) вмирати в молодому віці.
夭阔 уао'е 1) зламати; затримати, зупинити; 2) недовговічний.
夭遏 уао，е зупинити, нашкодити.
夭昏 yaohun померти в ранньому дитинстві.
夭没 yaorno померти в молодому віці.
夭寿 yaoshou коротке життя.
杳 уао.
її уао темний; скритий; далекий. уао，аі вечірня імла.
杳冥 yaoming темний, неясний.
杳然 уаогап таємничий, невідомий.
杳如黄鹤 уйо ru huanghe як (ніби, немов, точно) у воду канув; без звістки пропасти; безвісти зникнути.
itf无音信 уао wu ylnxin немає ніяких звісток (даних); ні слуху, ні духу про кого-що; ні відповіді, ні привіту.
音 уао.
窗 уао 1) темний, неясний; 2) розчарований, засмучений.
眘霜 уао’аі далекий.
ШЙ' уаошіао далеко, вдалині.
眘冥 yaoming темний, таємничий.
窗窗 уаоуао 1) дуже далекий; 2) таємний; глиббкий.
咬 уао.
咬 ySo 1)(用牙齿咬)кусати що (кусання);(咬碎） гризти що;(衔）тримати що в зубах.〜指申 покусувати нігті;〜了 一 口面包 відкусити шматок хліба; куснути хліб;这核桃太硬，〜 不 JF цей горіх дуже міцний і не розгризається; собака тримає в зубах кістку; 他给狗〜了 йогб вкусила собака;身上叫蚊字 〜遍了 весь покусаний комарами;衣月艮口Ч 耗 子〜了 个洞 миша прогризла дірку в костїомі.
2)—咬住 2).,3). 3)(狗叫）гавкати (гавкання). 狗〜собака гавкає; гавкання собаки. 4)(牵扯 不相关的人）звести наклеп на кого; звалити провину на кого.舌卜好人 звести наклеп на безневинну людину;他倒反〜了别人一口 а він, навпаки, звалює провину на інших.
5)(读音）вимовляти що (вимова).这个字 我〜不准 не можу вірно вимовляти це слово.
咬穿 yaochuan прогризти що\ прокусити що; проїсти що.狗一口〜了我的靴子 собйка прокусила мені чобіт.
咬定 yaoding завзято (рішуче) говорити (заявляти) що, про що.他一口〜不足他于的 він завзято говбрить (рішуче заявляє), що це не він зробив.
咬断 yaoduan відкусити що; перекусити що.〜 线 перекусити нитку.
咬耳朵 уао er-duo < 口 > говорити (сказати, шепотати) на вухо; шептатися; шушукати розм.
咬坏 yaohuai згризти що; вигризти що; прокусити що.老鼠把口 袋〜了 миші згризли мішок.
咬紧牙关 yaojin yaguan зціпити зуби.
咬破уЗорб—咬坏.
咬群 yaoqiin <口>1.(家畜叨斗）забіякуватий (забіякуватість); норовистий прост. 2)(常闹 纠纷）склочничати (склочництво) розм.; задиратися розм.好〜的人 склочник розм.', задира ч., ж., розм/, забіяка ч., ж., рот.
咬人ySor6n 1)(用牙咬人）кусатися.这只狗〜 цей собака кусається. 2) ~>咬 4)
咬伤 yaoshang укусити що (укус); прокусити що (прокус).
咬舌儿 yaosher 1)(吐音不淸）шепелявити. 2)


935
(吐音不淸的人)шепелява людина.
咬死 yaosi загризти кого; заїсти кого.
咬碎 yaosui розкусити що; розгризти що.
咬文嚼字 yaowen-jiaozi буквоїдство ірон.; займатися буквоїдством.〜的人 буквоїд ірон.
咬牙 уйоуй 1)咬牙齿 скреготіти зубами; зціпити (стиснути) зуби.〜忍痛 зціпити зуби, щоб винести біль;恨得直〜скреготати зубами від ненависті;他 ~~ 答应了 він скрипівши серце погодився. 2)(熟睡时磨牙） скрежет зубів у сні.
咬牙切齿 yaoyd-qiSchT скреготати зубами; зубний скрегіт.
咬住ySozhCi 1)(用牙齿夹住）схопити що зубами; тримати кого-що в зубах. 2)(夹住） схопити що\ захопити що; стиснути що; тримати що.用钳子〜схотіти (захопити, стиснути, тримати) щипцями. 3)(齿轮等互 相卡住）зчепитися.齿轮〜了 цистерні зчепилися.
咬字儿 yaozir дикція.注意〜приділити увагу дикції;〜正确 мати прекрасну дикцію.
咬字眼儿 уао ziyanr чіплятися до кожного слова; дріб’язкбві причіпки до слів.
窈 уао.
窈窕 yaotiao 〈书 >1)(美好）чарівний (чарівність); чарівний (принадність ж.). 2) (幽深)усамітнений (самотність).
Й уао.
舀 уао черпати що (черпання).〜汤 черпати суп; 〜一些水начерпати води;把小船里的水〜出 去 вичерпати воду з човна.
ШТ yao-zi ківш; черпак; черпалка розм.
乐 уао.
乐 уао любити.
乐群 yaoqun бути товариським.
乐水乐山 yaoshuiyaoshSn любити річки і любити гори.
уйо 另见 пііб.
疟子 уйо-zi〈口> малярія; болотна лихоманка. 〜发作приступ малярії;他在发〜у нього малярія; його морозить.
М уйо 另见 у5о.
务
要 1 уао (II 要）важливий; головний, важлива справа; головна задача.
要2 уйо 1)(希望得到或保持）потрібно чому, із неознач., що, чого. Ш-—枝钢笔 їй потрібна ручка;说〜，马上非〜不可вийми та поклади прост..,我们〜和平，但不怕战争ми прагнемо миру, але не боїмося війни;国家〜 独立，民族〜解放，人民〜$命，这已成为不 可抗拒的历史潮流краІки прагнуть до незалежності, нації прагнуть до звільнення, народи хочуть революції - це стало вже нестримним плином істбрії. 2)(索取） просити що, чого; потребувати що, чого.你 给我〜点儿纸来 попросіть для мене паперу; 他跟我〜钢笔він просить у мене ручку;他们 进了茶馆，〜了壶茶 вони увійшли в чайну і замовили чай;简直象是〜了他们的命似的їм здається, що ми робимо замах на їхнє життя.
3) 	(і青求）просити що, чого, про кого-що, із
неознач. (прохання);(要求)потребувати що, чого, із неознач. (вимога).她〜我替她写信 вона просила мене написати для неї листа; 他〜我告诉他 він хоче (бажає), щоб я йому сказав;〜高山低头，〜河水让路нехАй хилять голови гори, нехай розступаються ріки. 4) (表不作某事的意忐）хотіти чого, із неознач.\ бажати чого, із неознач.他〜学溜冰 він хоче вчитися їздити на коньках;我〜足艮 1也谈谈 я хочу (бажаю) із ним поговорити. 5)(须要) потрібно чому, із неознач.; потрібно чому, із неознач/, необхідно з неознач.\ 用动词完成 体将来时表达；（应该) повинен із неознач.; випливає з неознач.〜特另lj 小 А、 потрібно (треба, випливає) бути особливо обережним; дивитися в сто очей;〜永远同人民站在〜起 треба завжди бути разом із народом;〜听党 的话 потрібно (слід) слухатися партії;你〜把 这件事承担起来 ви повинні (вам належить) узяти це на себе;会议〜到傍晚才结束нарйда закінчиться тільки увечері;这〜有决七、на це необхідно (треба мати) рішучість. 6)(将要） буде; 一般用动词完成体将来时表达.〜下大 雨了 б^це гроза!快〜下雨了 незаб&ром буде (піде) дощ;不久我们〜参加竞赛у недалекому майбутньому ми приймемо (збираємося приймати) участь у змаганні. 7) (为了某一目的）щоб.所有殖民地和附属国〜 取得民族革命的胜利，首先必须依靠本国人 民群众自己的革命斗争щоб здобути перемогу в національній революції, усі колоніальні і залежні країни в першу чергу повинні спиратися на революційну боротьбу своїх народних мас. 8)(表示估计，用于比较): 屋子里很热，树荫底下一凉快得多укімнйті дуже жарко, у тіні дерев буде набагато прохолодніше.
要3уйо 1)—要是.明天〜下雨，我就不去了 якщо завтра буде дощ, то я не піду;〜不是你 来帮忙，事情就办不成не будь вашої помочі (якби ви не допомогли), то справи б не вийшло. 2)—要就.
要隙 уао’аі командна позиція; командна висота;
важливий стратегічний пункт.
要不 yaobu а то; а не то; інакше; на крайній випадок; або ж.〜你自己去〜趟吧а то (а не то, або ж) сходіть ви самі;快跑吧，〜就迟到了 біжгі скоріше, а то (а не то, інакше, у противному випадку) спізнишся;事情大概很紧І,〜他哪S 会夜里打电话来 справа, напевно, важлива - інакше він не став би дзвонити вночі;详细点讲 吧，〜会有许多地方不清楚опишіть докладно, інакше залишиться багато неясного.
要不得 yao.bu.de нікуди не дається; не можна припускати; неприпустимо.这种举动真〜так поводитися (подібне поводження) нікуди не дається;这是完全〜的 це абсолютно неприпустимо; цього ніяк не можна припускати.
要不然y》cvbmin —要不.
要菜 уаосаі 1) хвалитися, пускати пил в очі;
замовляти блюда (в ресторані).
要差 yaochai важлива посада; важливе службове доручення, yaocheng важливе місто.
要冲 yaochong вузол шляхів сполучення; вузловий пункт; підступ.通往要塞的〜 підступ до фортеці;兰州是西北交通的〜 Ланьчжоу — вузол шляхів сполучення
(вузловий пункт) на північному заході Китаю.
要处 yaochu 1) вузький прохід; 2) важливе місце; 3) туалет.
Ш it yaodao найважливіший шлях [сполучення]; важливі комунікаційні лінії; артерія; ( it要指水上通道）.交通〜 найважливіші комунікації.
要得 yAodS <方> (表示赞美）прекрасно; чудово; (表示同意）але; добре; згоден.〜，就这么办 прекрасно (чудово,^ладно, добре, згодний), так і зробимо!
要地 yaodi важливе місце; важливий пункт.战 略〜важливий стратегічний пункт (район).
要点 yAodiSn 1)(主要内容）основне полбження; основний пункт; суть ж.报告的〜основні полбження (пункти) доповіді;抓住问题的〜 схопити саму суть питання; схопити саме головне в питанні. 2)(重要的据点） важливий пункт.
Ш 电 yaodian важлива телеграма.
要扼 уао’е важливий стратегічний пункт.
ШШ yaofan важливий (головний) злочинець.
要饭 yaofan просити милостиню (милостиня); злидарювати (жебракувати); побиратися розм.; жебрати (жебрування) застар.; ходити з протягненою рукою.
要府 yaofu важлива державна установа.
要 Ш yaogang 1) < 军 > військбвий порт;
морська база; 2) важлива гавань.
要乖乖 yaoguaiguai <розм> цілуватися.
要归 yaogul висновок.
要害 уйоМі 1)(致命部位）життєво необхідні центри; життєві центри; життєво важливе місце; саме головне;(主要的危害）головне зло;(弱点）хворе (уразливе, слабке) місце; ахілесова п'ята.正中〜потрапити в хворе місце (в уразливе місце); не в брову, а в око; 击中〜的文章 статті, що потрапляють прямо в ціль;打中了反动派的〜влучно вдарити по життєво важливому місцю реакціонерів;〜 问题 ключове питання;这是〜！ у цьому суть питання; важлива позиція; 2)(军事上重要的 地点）стратегічний пункт.
要好 уйоМо 1)(努力求好）старйтися бути краще (гарним); ринутися до
прогресу. 2)(相好）дружити з ким; бути в дружбі; б^и дружнім.他们两人从小就〜 вони товаришують (одностайні, у дружбі) із самого дитинства.
ШШШ уао haokan ставити кого в пікове полбження; осоромлювати кого; посадити в калошу кого.真要我的好看 от вже дійсно посадили мене в калошу.
要价 yaojia назвати (призначити) ціну; просити розм.〜还价 торгуватися;漫天〜заламйти втридброга; запросити нечувану ціну;这布 你〜多少？ скільки ви просите за цей матеріал?他还没有〜він ще не назвав своєї ціни.
要价还价 yaojiahuanjia торгуватися.
要件 y^oji^i 1)(重要文件）важливий документ. 2)(重要条件）важлива умова.
Ш Ш yaojiang якщо говорити про...; що стосується.
yaojln <^> висбке полбження; важливе місце; відповідальний пост.位居〜займйти відповідальну посаду (висбке полбження,


936
важливе місце).
要紧 yaojm 1)(重要）важливий (важливість); перший.最〜的任4 перша задача;这件事很 〜справа ця дуже важлива;最〜的是—切要办 得及时 найважливіше - це щоб усе було зроблено вчасно. 2)(严重)：不〜的！ нічбго! погано! не має значення! не біда! дрібниці! нічбго особливого!
要就 yaojiu або..., або...; або..., або...〜办，〜不 办，不能犹豫不决 або (або) роби, або (або) ні, не можна бути таким (настільки) нерішучим.
要领 yaoling 1)(要点）головне; основне; істотне; суть ж.不得〜не домогтися нічбго істотного; не уторопати що;他的话叫人听了不得〜він так говбрить, що важко зрозуміти, де головне (у чому суть);谈判不得 ~ переговбри не дапи нічбго істотного (не призвели до чого-небудь істотного). 2)(动作 的甚本要求）головні (основні) вимоги; основний початок; саме головне.学过了，但 是未能掌 11 〜вчився, але не засвоїв саме головне (основне, істотне).
要略 yaoltie 1) важливий план; 2) корбткий нарис; конспект, резюме.
要么y^vme 要就.
要面子 уао mian-zi боятися загубити обличчя; піклуватися про збереження обличчя.
要命yAoming 1)(使丧失生命）вбети кого; знищити кого (знищення); винищити кого (винищування); позбавити кого життя. 2)(极 厉害）до смерті; смертельно; вбивче; смерть прост.\ смерть як прост. 胃〜смерть як боляче;疲倦得〜смертельно втомитися; утомитися до смерті; [кого охопила] убивча втома;渴得〜смерть як пити хочеться;慢得〜 вбивче повільно; вбивча повільність;热得〜 смерть як боляче; вбивчо пекуче; вбивча жара; жара вморила кого.,他一天下来累得〜 він стомився за день. 3)(着急或抱怨时用语） смерть моя; прбсто смерть прост. \ смерть та й тільки прост/, от кара; прбсто кара; кара [мені, тобі] із кем.真〜，〜切都完了 смерть моя (прбсто смерть! смерть та й тільки!)，все пропало!这孩子真〜！ от кара, що це за дитина! ну і дитина! прбсто кара ця дитина! кара [мені, тобі] із цією дитиною!
要弓里 yaoqiang самолюбство (самолюбний). Ш 4艮〜，不肯落后 вона самолюбна і не хоче бути відсталою.
要囚 yaoqiu 1) допит затриманого; 2) важливий затриманий.
Ш А уаогеп значний діяч; важлива (відповідальна) особа; персона книжк., застар., ірон.; особа застар.，ірон.国家〜 значний діяч країни;社会〜значний діяч суспільства; 政府中的〜важлива (відповідальна) особа з уряду.
要塞 yaosai міцність; форт спец.
要塞区 yaosaiqii укріплений район.
要会召 yaoshao 1) викривлений, зігнутий; 2) граціозний, вишуканий {про жінку).
要事 yaoshi важлива (серйозна) справа.
要是yScvshi якщо; якби;用动词命令式表达.〜 来不及怎么办？ що робити, якщо не встигнемо?〜这样，就不成问题了 будь це так (якби це було так), то не було б і питання; ~ }尔处在我їй地位，你怎样决定呢？ будь ви на
моєму місці, як би ви вирішили?
要死 yaosT ~♦要命 2)，3).
Ш Ш yaosu необхідний (основний) елемент; необхідний (головний) чинник.成功的〜 необхідний чинник успіху;氮、隣、钾是组 成化学肥料的三个〜азбт，фосфор і кйлій є трьома необхідними (основними)
складовими елементами хімічних добрив.
要闻 yaowen важлива звістка.
要胁 yaoxie 1) поперек і ребра; 2) пригноблювати.
要言不 *烦 уао yan bu fan лаконічний (лаконічність, лаконізм).
要样儿 yaoyangr пускати пил в очі.
要员 yaoyuan вельможа ч” застар.; важлива особа (персона); відповідальний чиновник.
要贼 yaozei крупний крадій, грабіжник, бандит.
要知道 уао zhl-dao адже; бачиш; бачиш (бачите) чи.〜，他并不是故意说的ідже він сказав це без усякого наміру;〜，问题不象你想的那么 简单 адже питання не таке просте, як ви собі гадаєте.
要旨 yaozW очна ідея (думка),计戈(1 的〜головна ідея плану;文章的〜головна думка (ідея) статті.
yaozhu покупець.
要自 yaozi в основному, в сутності.
药 уао.
药 уао 1)(药物）ліки; засіб; медикаменти мн.; фармпрепарат.止咳〜ліки (засіб) від кашлю; 特效〜специфічний (чудодійний) засіб;丸〜 ліки в пілюлях;月艮〜приймати ліки;煎〜 варити ліки;敷〜намазати ліками (маззю); присипати що чим (指敷药粉).2)(用药毒死） цькувати кого.〜老鼠 цькувйти мишей, уаосаі лікарська сировина.
药草 уаосао лікарські трави (рослини); цілющі трави.
药典 yaodian фармакопея.
药方 yaofang рецепт.开〜прописати ліки; написати рецепт.
药房 yaofang аптека.
药粉 yaofen порошок; ліки в порошках.杀虫〜 порошки від (проти) шкідників; інсектициди мн” спец.
药膏 yaogao мазь ж.;,敷〜敷〜утирйти мазь; намазати маззю.
药ЙІ子 yiogu^vzi 1)(煎药用的 _子）горщик для готування ліків. 2)(指多病的人)вічно хворий.
ШШ yaoheng англо-американські аптекарські міри ваги.
药齐1J yaoji 〈药〉ліки; лікарський засіб; медикаменти мн.; фармпрепарат.〜拌种 <衣> обробка насіння хімікаліями.
药剂师 y^ojishT провізор; фармацевт; аптекар ч., застар” прост/, аптекарша прост.
药齐！J子 yaojizi доза ліків.
药金 yaojln штучне золото (алхіміків).
药敬 yaojing гонорар лікаря, плата за лікування.
药酒 yaojiti лікарська настойка; лікарське вино.
药理学 у&оіїхиб фармакологія,植物〜 фітофармакологія.
药理学家 yaolixuejia фармаколог.
姿j力 yaoli дія ліків.
药棉 уаошіап медична (гігроскопічна) вата.
药面уйотійп ―药份.
药捻子 yaonian-zi тампон.
药农 yaonong селяни, що займаються розведенням лікарських рослин.
Ш й* уаоріап таблетка.
药品 уаорїп медикаменти мн.\ ліки мн.\ фармпрепарати мн.化学〜хімікалії мн.
药铺уйорй—药房.
泉 yaoquan цілюще джерелб.
药石之言 yaoshi zhi yan добра (корисна) рада.
药鼠李 y》oshfilI < 植 > жостір (Frangula purshiana Coop.).
药水yAoshuI (内服药水）мікстура;(外用药水） розчин для зовнішнього вжитку.止咳〜 мікстура від кашлю.
药死 yaqsi витравити що (витравлення).
ШШ yaosi аптека.
药丸 yaowan пілюля.
药味yAowdi 1)(中药方中的药）найменування [ліків]. 2) (1^的气味）запах ліків.
药喂的 yaoweide отруєна зброя.
药物 yaowu медикаменти мн.; ліки мн.; фармпрепарати мн.〜疗法 < 医 > фармакотерапія.
药西瓜 yaoxlgua гірка тиква (Citrullus colocynthus Schrad.).
药箱 yaoxiang аптечка; ящик із ліками.
药性 yaoxing дія (властивості) ліків.这场〜很猛 ці ліки дуже сильно діють.
药性气 yao-xing qi запах ліків.
药学 yaoxue фармацевтика; фармація.
药烟 уаоуап опіум.
yaozao медичне мило.
药疫 yaozhen <医> медикаментозна висипка.
药珠 yaozhii терта перлина (додається в ліки).
药资 yaozi плата за ліки.
钥 уйо.
钥匙 yao-shi ключ.门上〜ключ від дверей;开钟 的〜ключ для годинника.
軸咖.
Ш уао:靴〜儿халява;高〜儿袜子панчохи мн.
ш ,
уао.
鹤 уао <动> яструб; перепелятник.
ЩШ yaoylng перепелятник, шуліка.
鹤鱼 уйоуй <动> скат (Batoidei).
语乌子 yaozi 1) малий яструб; 2) паперовий змій.
曜 уйо.
曜 уао сонячне світло, блиск, відблиск, осліпляти.
曜兵 yaoblng показувати військбву міць.
曜奇 yaoqi освітлювати подвигом.
曜威 yaowei хвалитися своєю військовою силою.
曜眼 уаоуап засліплювати очі.
曜质 yaozhi жити на світлі.
耀
уао.
耀 уао 1) сяючий, блискучий; 2) почесний;
слава; честь.


937
耀斑 yaoban <天> хромосферний спалах.
耀兵 у含obTng демонструвати військову міць.
耀德 yaode бути прикрашеним чеснотами.
耀发 yaofa показувати себе в усьому світлі.
耀价 yaojia піднімати ціну.
耀名 yaoming прославляти своє ім’я.
іЩ武扬威 yaowu-yangwei бряжчати зброєю.
耀眼 yaoySn зліпити очі; сліпучий.光芒〜світло било в очі; сліпуче (яскраве) світло;灯光亮 得〜осліплююче горить лампа.
耀映 yk>ying 1) випромінювати світло; 2) (перен.) чудова якість.
胃Р у5另见у么
耶稣教 yesiijiao християнство; християнська релігія.信〜сповідати християнську релігію.
Ш. уе另见
掖у吞（塞进）сунути що; заткнути що.把书〜在 怀里 сунути книгу за пазуху;把钱~在 口 袋里 сунути гроші в кишеню; 纸条从门缝里〜
进去 просунути лист паперу через щілину в дверях; 裤脚〜在靴筒肖засунути (заправити) штанину в халяву;他把枪〜在腰 里 він заткнув пістолет за пояс.
椰片.
椰菜 уесаі капуста.
椰油 убуби кокосове масло.
椰麥 yezao <植> фінік пальчатий; пальма фінікова.
椰子 yg.zi 1)〈植〉кокос; пальма кокосова. 2) (指果实）кокос; кокосовий горіх.
椰子猫 yezimao 〈动〉пальмова куниця (Paradoxurus hermaphroditus).
暍уб
暍 уе страждати від спеки.
暍病 yebing сонячний удар.
暍人 уегеп хвбрий лихоманкою.
暍死 yes! вмирати від сонячного удару.
喧уб.
Ш уе 1)(实物堵住喉晚）придушіітися.他吃得 太快，给饼〜着了 він вдавився блинбм，то# що занадто швидко їв. 2)(因迎风而呼吸困 задихатися.风大，得气也诱不过来 задихатися від сильного вітру.
噎嗝 <医> рак стравоходу.
噎呕 уе’би 1) ригати; відрижка; 2) сміх; геготні.
噎喑 уеуіп давитися; оніміти.
噎住 y6zhCi стати поперек горла; подавитися.
爷#
爷 уМ) <jj> (父亲）бйтько.〜娘 батько і мати; батьки лш. 2) <方> (祖父）дід; дідусь. 3)(对 长辈的尊称）панотець ч” застар.\ дядько ч” розм.
爷儿убг <口> (父与子）батько і син;(叔与侄） дядько і племінник;(祖与孙）дід та онук.他 们〜俩都来了 вонгі，батько і син (дадько і племінник, дід і онук), обидва прийшли.
爷儿们 у芑rmen <口> стйрші і молодші.
爷们 yemen 1) чоловіки; чоловіча половина роду людського; 2)〈方〉чоловік.
爷儿俩 уегііа (загальна назва для двох членів
роду - старшого і відповідного молодшого) батько з сином (донькою), батько і син (донька); дід і онук (онучка); дядя і племінник (племінниця).
爷台 у細і <ввіч> Ви; тато.
爷爷 уе*уе <Р> 1)(祖父)дід; дідусь ч. 2)(对祖 辈釦命)дідусь ч.
耳Р уе另见уб.
耶 уб <书> чи.是〜非〜чи не так? чи вірно? чи правильно.
揶#
揶揄 уеуй〈书〉знущатися з кого (знущання); насміхатися над чим (глузування).用〜的口 吻 знущальним (глузливим) тоном;受到〜凌 Щ піддаватися знущанням (глузуванням) і образам.
也уб.
也'уе〈书〉1)(表示判断或解释):非〜[немає,] це не так;不可不慎〜не можна бути таким необережним. 2)(表示疑问或反话）хіба; невжб; чи;用疑问&词表达.何〜？ а чому? 何许人〜？ хто він такий?汝不知〜？ хіба (невже) ви не знаєте?化道难〜不难？ вже чи не важко це?未知是〜不是？ не знаю, чи так це? 3)(表甲停顿> 吾生〜有涯,，而知〜无涯 наше життя має межі, а знання не має меж.
也2уб 1)(表示同样)теж; також; і.这我们〜同意 ми теж (також) згодні з цим; і ми згодні з цим;原来这里〜没有地方виявляється, тут теж (також) немає місця; здається, і тут немає місця;革命不能输出，〜不能输入 революцію не можна ні експортувати, ні імпортувати;核武器的出发，并没有，〜木可 f巨解决当代世界的各种基本矛盾поіва ядерної зброї не розв'язала, та й не може розв*язати основні протиріччя сучасного світу;他学习好，工作〜好він добре вчиться, а також добре працює;既然他做得到，我〜 做得到 раз він може, то і я зможу. 2)(表示并 列）і...，і...; не тільки..” але і...他〜看书，〜看报 він читає і книги, і газети;〜有好的，〜有坏的 є і гарні, і погані;在这间屋子里〜上课，〜开会 ця кімната не тільки клас, але і зал засідань; ця кімната служить і для навчальних занять, і для зборів. 3)(表示无论这样或那样） як...，.такі...;і...，і...动物〜好，植物〜好，没有 太阳不能生存 як тварини, так і рослини не можуть жити без сонця;她〜好，他〜好，两 个人都不对 і вони, і він - обидва [вони] неправі;我左想〜不对，右想〜不对я і так і сяк прикидав, усе виходить погано; як я не прикидав, усе виходить погано. 4)(表示转折 或让步）і в цьому випадку; усе ж; усе рівно. 好在离家〜不远блйго，від будинку не так вже далеко;即使不愿意，〜得这样хочй і не хочеш, але все рівно треба так робити;艮Р 使 你不说，我〜会知道的якбіі ти не сказав, я все рівно б дізнався; якщо навіть не скажеш, я все рівно буду знати;我虽然没有见过，〜听 人说过 хоча я і не бачиВі але усе ж чув. 5)(表 示强调）і те...; і; навіть; же; уже; ні (用于强 调否€语气）.一点儿〜不错абсолютно (цілкбм) правильно;他什么〜不会 він нічого абсолютно (таки) не вміє; він нічого і не вміє; 他连这些道理〜不懂нйвіть таких простих речей і то він не розуміє;我一个例子〜找不
到 не можу знайти жбдного прикладу;我连 想〜不想я і думати-то не думаю;既然连他〜 不能告诉你，那就谁〜不会告诉你了 якщб вже Він нічбго не зміг вам сказати, то більше ніхто не скаже; 一句话〜别再说了 ні слова більше! 6)(表示委婉）мабуть.这倒〜罢了 це ще куди не йшло;这倒〜不怕 цього-то я, мабуть，не боюся;〜只好如此 мабуть, доведеться так зробити.
也罢1 убЬй (表示不以某种情形为条件）і..., і...; як..., так і...; ні..., ні.：.; або..., або...; чи... або... 艺术家〜，作家〜，_要深入生活кбжний, незалежно від того, художник він або письменник, повинен іти в гущавину життя; 你去〜，我去〜，反正是一样чи ти під纟ш，чи я піду, різниці ніякої немає.
也罢 2убЬй (表示容忍)так і бути; куди не йшло. 〜，就按І尔的意思^>吧так і бути (куди не йшло), нехай буде по-вашому;〜，他既然不 去，去 куди не йшло, раз він не йде, так піду вже я;这种事儿不说〜про такі речі краще не говорити.
也好1 yehao —也罢L
也好2 уеЬйо —也罢2.这样办〜що ж, нехай буде так.
也门人 Yemenren йєменець; йєменка.
也许 уехй можливо; може бути; бути може; може розм.; може статися; могти з неознач.\ може розм.(用于表示希望);ходрі прост.(用 于表示可能性$大);хіба (用于表示犹豫).他 〜会来 можливо (може бути, бути може, може, може статися), він прийде; він, ходи, прийде;〜我能贏 може статися, [що] я виграю; може я і виграю;〜我们不致达到 може не спізнимося;〜有人会说... можуть сказати, що...;〜只有他一人知道хібй що тілько він один знає;要仔细找，〜能找到 треба як слід пошукати, може (може бути) знайдеться.
冶уе.
冶金 yejln металургія.〜工业 металургійна промисловість; 釆矿〜联合工厂 гірсько-металургійний комбінат;〜工作者 металург.
冶金学 ySj了пхиб металургія.黑色〜чбрна металургія;有色〜кольорбва металургія;福 射〜радіометалургія.
冶炼 yelian плавити що (плавка); виплавка.〜金 属 плавити метші;〜技术 техніка плавки;〜设 备 металоплавильне устаткування;电〜 електроплавка.
冶炼工 yeliangong плавильник.
野片.
野 уе 1)(野生的）дикий; що дико росте.〜羊 дика коза;〜苹果树 дика (що дико росте) яблуня. 2) (IS#) дикий (дикість); грубий (грубість); зухвалий (зухвалість).这人说话 真〜як грубо (зухвало) він розмовляє. 3)(放 纵）розбовтатися розм.; розпуститися розм. 这孩子一个夏天玩〜了 хлбпчик збвсім розпустився за літо.
野菜 уесаі [що дико ростуть] їстівні трави.
野發уесап 1)(带食物去野外吃）пікнік.到城外 去〜'іздити за місто на пікнік. 2)(指食物）іжа


938
野莖yecan 1)(野生委的统称）дикі шовкопради. 2) <动> дикий (дубовий) шовкопряд.
і?胃 уесао бур'яниста трава; бур'ян.
野地убсГі поле.周围都是荒山〜навкруги дикі [глухі] місця; навкруги дикі гори і поля.
野调无腔 ySdik>wiiqiang безцеремонний, грубий, некультурний.
І?yefang польова квітка.
野夫 yefu пустельник.
yefu 1) дика качка; 2) проститутка.
野鹤 <Й> дикий голуб.
野葛 y6g6 <植> пуерйрія Тунберга.
ШШ yegou бездомний собака.
野郝 yegti <植> егінетія індійська (Aeginetia indica L.).
野果 yeguo ягода.
野孩子y6Mi‘zi 1)(无家可归的孩子） безпритульний; безпритульниця； бездомні діти. 2)(不守纪律、不听教导的孩子） розбещений хлбпчик.
野汉子 yehanzi <вульг> коханець, хахаль.
野花 yehua польові квіти.
Шік yehuo пал місц.; степова (лісова) пожежа. 放〜пустити пал (пали);森彳І因〜受到很大损 失 ліси сильно постраждали від лісової пожежі (від палу).
野鸡 ydj了 1) <动> фазйн.〜毛 фазйняча ручка;〜 肉 фазанина. 2)(旧时指私倡）проститутка; вулична дівка груб, прост. 3)(不标准的）用 表卑的后缀表达.〜船пароплйв [не рейсовий];〜学校 погана школа, що переслідує цілі наживи.
野鸡脖儿 ySjlb6r черемша.
野鸡冠 ySj了gu§n 〈植〉цел63ія срібляста (Celosia argentea L.).
野驴 убій <动> онйгр.
野麻 убтй 1) <植> дикі (що дико ростуть) коноплі (лш.) . 2)(指莲皮纤维）волбкна диких конопель.
ЩЦ уета дикий кінь.
野蛮 ygmdn 1)(不文明）дгікий (дикість); первісний (первісність); варварський (варварство).〜时期 первісні часи; первісний період;〜的习 f谷-первісний (варварський) звичай; первісні (варварські) звичаї;侵略者 对待文物的〜态度вйрварське віднбшення агресорів до пам’ятників культури; вандалізм агресорів стосбвно культурних цінностей;真〜! яке (що за) варварство! яка (що за) дикість! 2)(蛮横残暴）звірячий (звірство); варварський (варварство); бузувірський (бузувірство).〜的统治 звіряче панування;〜的拷问 бузувірські катування;〜 的行为 бузувірство; звірство; варварство; звірячий (варварський) вчинок;〜地迫害 звірски (варварськи) гнітити кого;耍 ~ безчинствувати; бешкетувати; скандалити; 旧中国的反动统治是极端〜的панування реакціонерів у старому Китаї відрізнялося крайнім варварством.
野蛮人убтйпі^п 1)(未开化的人）дикун ч.; дикунка; варвар. 2)(残暴的人）канібал книжк.; варвар; бузувір; бузувірка; звір ч.
野猫 уешао здичавіла (дика) кішка.
野男人 убпапгеп негідник.
野娘们 y^niangmen розпусниця (розпутниця);
野yeniu <动> дикий буйвіл;(北美野牛） бізон.
野炮 уерао <军> польове знаряддя; польова гармата.
野葡萄 убртИао 1) <植> діікий (що дико росте) виноград. 2)(指果实）дикий виноград.
野蔷薇 yeqiangwei〈植〉троянда поліантова (багатоквіткова); шипшина.
野球 ygqhi <运动>бейсб6л. yeque сорока.
ШТА уегеп дикун.
野桑 y6s3ng <植> дика шовковиця.
野生 yesheng що дико росте; дикий.〜的梨树 дика груша;〜树木 дерева, що дико ростуть; 〜植物 що дико ростуть (некультурні) рослини;〜有益植物 дикороси мн.
野食儿yeshir 1)(禽兽找到的食物）корм. 2)(非 本分的财物）пожива розм.; нажива.找点儿〜 поживитися чим-небудь.
野史 yeshT неофіційна хроніка (літопис).
野兽 yeshou дика тварина; звір ч.; звірина збірн” рот.〜般的 4亍为 звірячий вчинок; звірство; поступити ПО-ЗВ1рСЬКИ；象〜一般的敌人 озвірілий ворог.
野鼠 y6shti <动> польовй миша.
野兔 убЛ <动> дикий заєць; ковильник.
野夕卜 yewai польовий; на лоні природи.〜演习 < 军> польові навчання;〜作业 польова роббта; 〜考察队польовй експедиція;出城到〜去 виїхати за місто в поле.丨丨参阅“打野外 da yewai".
野і床 yewei дичина ж.
野七、уехіп жадність; жадібні устремління (задуми); претензіїпретензія; прагнення; честолюбство.侵略〜агрес“вні устремління (прагнення);制止和粉知帝,国І义的侵 припинити і розгромити агресивні устремління імперіалістів;扩张〜прагнення до експансії; жадібні експансіоністські устремління; експансіоністські прагнення; 狂妄的〜божевільні прагнення;个人〜свої жадібні прагнення; свої кар’єристські
розрахунки;独霸世界的〜прйгнення до світового панування; 帝国主义者的〜 жадність (вовчий апетит) імперіалістів;从不 可告人的 ~ 山发 виходячи з непорядних жадібних устремлінь;〜勃勃 непомірна (дика) жадність; непомірне (дике)
честолюбство; непомірні (дикі) претензії; сп’янілий від жадібних стремлінь (прагнень); 无限的〜неприббркане честолюбство; неприборкана алчність;没有〜的人 людина без претензій (без домагань);他是个有〜的人 він людина честолюбна (із великими претензіями); він великий честолюбець (кар’єрист).
yexlnjia кар'єрист; честолюбець.资产阶 级个人〜буржуазний індивідуалістичний кар’єрист (честолюбець).
Щ 性 yexing дика вдача; дика натура; перекірливий (перекірливість).
野鸭 убуЛ〈动> дика качка.
野营 yeying табір ч.\ бівак; бівуак.扎〜 розбити табір; стояти табором; стояти біваком (на біваках); ~ 训练 табірне навчання; ііі;号亍〜ІЛІ 练 провести бойові заняття в польових умовах.
ЩЩ, yezhan <军> польова війна; польовий.〜 司令部 польовій штаб;〜医院 польовіій госпіталь;〜阵地 польові позиції;〜条例 польовий статут.
野战军 y€zhAnjtin <军> польовй армія. 野猪 ySzhii <动> кабйн; вепр ч.〜肉 кабанятина. 叶У匕
叶 1 yS 1)―叶子 1).白菜〜каї^стіний лист;桑~ тутове листя. 2)(象叶子般的蒲片）платівка. 铜〜мідна платівка. 3)(页）сторінка.
叶2 уе (时期的分段）період.中〜середній період; середина; 二十世纪初〜у початковому періоді (на початку) двадцятого сторіччя; 朝末〜наприкінці (в останній період) царювання Цинської династії.
斑病 yebanbing <ffi> плямистість листя.
叶柄 ySWng <植> черешбк [листа].
叶虫 ySch6ng <植> 皿стоїц. 叶蜂 ySf^ng <动> пилильщик.
叶公好龙 Ydg6ng hao long "Є-гун - аматор драконів лише на словах1'; несправжній (липовий) аматор.〜式的 人物 подібні людишки, що нагадують Є-гуна, аматора драконів лише на словах.
叶褐素 у^і&й <植> діатомін; феофіл.
叶红素 yehongsu <化> еритрофіл; каротин.
叶黄素 yShudngsii〈化〉ксантофіл; луте'ш.
叶蜡石 yelashi <矿> пірофіліт.
叶绿素 убІЇЬй <植> хлорофіл.
叶绿体 yeluti <植> хлоропласт; хлоропластид.
nf 轮 уеійп 〈机〉крильчатка; крильчате (лопатеве) колесо; імпелер.
叶落归根 ye luo guT gen закономірний фінал; тільки цим (так) і могло завершитися; так чи інакше, але повернеться в рідний край (на рідну сторону ).
叶脉 убтйі <植> жііпка [листя].
叶面 yemian лицьова (лицева) сторона листа.
叶脑盖 ySnaogAi <方> чоло.
叶片 у会рійп 1) <植> платівка листа;
аркушева платівка. 2) < 机 > лист;
лопатка; лопата.
叶鞘 yeqiao <植> аркушева піхва.
叶肉 убгби <植> м'якуш листа; мезофіл.
叶酸 yesuan <化> фолієва кислота.
叶甜菜 у&ійпсйі < 植 > буряк аркушевий; мангольд; салат римський. 叶箨yStu6 —叶鞘. 叶锈病 ySxmbing <植> бура (карликова) іржа.
Hh If yexu < ffi > листорозміщення; листкорозміщення.
叶芽 yeya <植> аркушева (ростова) нирка.
叶腋 уеуе〈植> пазуха листа; аркушева пазуха.
叶语 уеуй легенда.
叶枝 yezhl〈农〉стерильна голка (голочка).
叶状 yezhuang листоподібний.〜植物 талпофіти лш.; таллбмні рослини.
叶子 ye zi 1) (II І ) лист; листя збірн.嫩〜молодб листя; 了〜дерева одяглися листям.
2)(纸牌)карти.
叶子戏 yezixi гра в карти.


939
业片
业'ye 1)(行业）промисел; господарство.手工〜 кустарні промисли;衣林〜сільські і лісове господарство;各行各〜різноманітні промисли; усі види промислів;机器制造〜 машинобудівна промисловість;汽车制造〜和 匕机制造〜автомобілебудівні і літакобудівна галузі промисловості. 2)(职业)професія; ремесло.以著述为〜письменник за фахом; 就〜одержати роббту; влаштуватися на роббту. 3)(事业）спрйва.未竟之〜 незакінчена справа. 4)(从事）займатися чим. 〜商 займйтися комерцією.
业业已.〜蒙允准вже затверджено.
业地 yedi діяльність і полбження (у суспільстві).
业_ yehai〈佛教> окейн (поганої) карми (де гине людина).
业会贵 yejl досягнення; подвиг.战бойовий подвиг;伟大的〜великі досягнення.
业经 y^jTng вже.〜呈报在案 вжб повідомлено (донесено) начальству; вже подано на розгляд і затвердження; про що вже було своєчасно [вам] повідомлено;〜通令取缔 відданий вже наказ про накладання- заборони;〜整顿 уже приведено до ладу.
业精于勤，荒于精 yS jing yu qin, huang yu xi при ретельності майстерність вдосконалюється, а при несумлінному відношенні - знижується; ледарство - початок усіх бід.
业镜 ySjing <佛教> дзбркало карм (в якому) віддзеркалюються карми всіх істот.
业师 yeshl вчитель; вчителька.
业务 y6wCi 1)(本门工作）фах; основна кваліфікація; професія.〜知识 фахові знання; 〜йійь фахова майстерність;〜ЖТ рівень кваліфікації; 〜能力 кваліфікація; працездатність;〜学习 фахове навчання;掌 握本门〜опанувати свою професію (фах);埋 头〜пітіі (зануритися) із головою у свій фах. 2)(事业）господарство; справа;(营业） операція.〜JC 作 оперативна роббта;〜会议 оперативна (виробнича) нарада;银行〜 банкова операція;由Р政〜поштбва операція; 给营〜вбсти справи (господарство); хазяювати;发展企 Ук ~ розвивати справу (роббту, операції) підприємства;〜上发生困 难 виникнули труднощі в справах (у господарстві).
业已 уеуї уже.〜准备就绪 усе вже підготовлено (готово);工作〜结束 роббта вже закінчена.
业因 убуйі <佛教> кйрма.
业余 уеуй 1)(工余）позаслужбовий; неробочий; вільний від роббти; на суспільних засадах.〜 时间 нероббчий (позаслужбовий) час; вільний від роббти час;〜教育 навчання без відриву від виробництва; навчання, проведене у вільний від роббти час;〜学习 навчання (займатися, учитися) без відриву від виробництва;〜学 1$ школа, де навчання ведеться у вільний від роббти час;〜收人 приробіток. 2)(非专业的）самодіяльний (самодіяльність); аматорський.〜文娱、活动 художня самодіяльність;〜文娱小组 самодіяльний гурток; гурток самодіяльності; 〜剧闭 трупа аматорів; аматорська трупа;〜演 出的戏剧аматорський спектакль;〜文艺会
演 огляд художньої самодіяльності;〜文艺晚 会 вечір самодіяльності; 〜作家 письменник-аматор;〜爱好者 аматор; непрофесіонал.
>lk^ yeyuan <лайл.> покарання за гріхи мої, гріх мій, суще покарання.
yezhang <ж> гріх; гріхи мішають (не пускають).
>lk І yezhii власник. <J、〜влйсник дрібного підприє мства.
页У、
页 уе 1)(纸页）сторінка; лист.—〜一〜地读 читати сторінку за сторінкою;在书的第一〜 上 на першій сторінці (на першому листі) книги;全书共有〜百六十〜кнііга на 160 сторінок; у книзі 160 сторінок;历史上光荣 的一〜славнозвісна сторінка історії;在中国 历史上打开了新的^〜відчинилася нова сторінка в історії Китаю. 2)〈印〉смуга.
页码 yema <印> пагінація; номер сторінки.编〜 зробити нумерацію сторінок; нумерувати сторінки.
页数 yeshu сторінка.多少〜？ скільки сторінок?
页岩ySydn <地质> сланець.〜炼油厂 сланцеперегонний завод.
曳У、
曳船索 y6chudnsu6 <海> буксіір.
曳光弹 y6guangc^n <军> трасуюча куля (指枪 弹);трасуючий снаряд (指炮弹).
曳网 ySwSng трал.
曳物线 ySwCixi&n <数> трактріса.
曳弓丨 уеуїп 1) буксирувати, тягнути; 2) тягловий.
曳杖 yezhang вільно гуляти.
卹架 yejia 1) книжкова шафа; 2) <ввіч.> ваша (багата) бібліотека, yewa черепиця.
夜穴•
夜 уе ніч ж.; вночі.深〜глиббка (глуха, пізня) ніч; пізно вночі;黑〜темна ніч; темної ночі; 白天黑〜і вдень і вночі; дні і ночі; [і] день і ніч;半〜півночі ж.;午〜північ ж.;除夕〜 вночі проти Новбго року;彻〜[усні] цілу ніч; 每〜щоночі; по ночах; із ночі в ніч;—〜之间 за [одну] ніч;过〜на ніч; ночувати;熬〜•；〜深 Т уже пізня ніч;昨〜下过雨 вчора вночі був дощ.
夜班 yeban нічна зміна.〜工作 працювати (роббта) у нічній зміні; ~ X А роббчий нічної зміни; Ш 〜нічне чергування; чергувати вночі; 力口〜працювати надурочно вночі.
夜半 yeban північ ж.〜时分 опівночі.
夜叉 yecha 1)〈宗〉чорт; диявол; сатана ч. 2) (丑陋凶恶的人）чудовисько.
夜叉鬼 yechagui демон, диявол; злодій.
ШШ yecha нічна варта.
夜长梦多 уе chang meng duo "довше спиш - більше і снів"; чим далі в ліс, тим більше дров; будеш відкладати - обстановка (полбження) зміниться; якщо довго тягти, то можливі всякого роду ускладнення.
衣场ydchSng (电影夜场）вечірні сеанси;(戏剧 夜场）вечірній спектакль.
夜车 yeche нічний поїзд.乘〜走 їхати нічним поїздом. І丨参阅“开夜车 k5i yeche,\
夜宇丁 yeda працювати вночі.
夜大学 yedaxue вечірній вуз (університет).
夜朵 yedi скнара; скупий; жадібний до тупості.
夜店 yedian нічліжка，нічліг.
夜度娘 yeduniang нічна фея, проститутка.
® Й ^ yediizl плата проститутці за ніч; витрати на проституток.
夜蛾 ySY <动> нічниця; сова.
夜і反 yefan〈方〉вечеря,吃〜вечеряти.
夜分ydf^n <书>—夜半.
夜歌 ySgg
夜格 <方> вчбра.
夜工 yegong нічна роббта.做〜працювати в нічній зміні; працювати вночі.
夜光表 yeguangbiao годинник зі світним циферблатом.
夜光虫 yeguangchong <动> освітлення вночі.
夜光粉 yeguangfen речовина, що світить.
夜光云 yeguangyun〈天〉сріблисті хмари, у ehao плакати по ночах.
夜合花 yShShua <植> магнблія коко (Magnolia coco DC.).
夜合钱 yeheqian плата (проститутці) за ніч.
夜壶ydhii нічний горщик;(病人用的便壶） судно; утка.
夜会月艮 y^huifii вечірня сукня, смокінг.
夜І司 ye-jian ніч ж.; нічний час; вночі.〜工作 працювати в нічний час (вночі);〜飞？亍 <空> нічний політ;〜降落 <空> нічна посадка;〜行 动 діяти по ночах;〜两点钟起来 підвестися о другій годині ночі;四月三日〜уночі 3-го квітня; у ніч на 4-е квітня;他是昨天〜动身的 він виїхав учора вночі.
夜惊（症）ySjTng (zheng) <医> нічні страхи (дітей).
ШШШШ уе jing geng shen глуха (глиббка) ніч. 果 yeke вечірні заняття (уроки).
夜来 yelai 1) вчора, вчора ввечері; 2) вночі, прбтягом ночі; нічний.
夜来香 yddixiang <植> тубербза.
夜阑人静 ye lan ren jing у тиші ночі; у нічній тиші.
夜郎自大 Yelang zida непомірне зазнайство; безсоромні хвастощі (зарозумілість).
夜里уНі~>夜间.今天〜该你值班сьогбдні вночі вам чергувати.
ЙШ yemang <Ш> нічна (курина) сліпота; никтотіфлоз.
ШШ1? yemaozi сова.
夜明表 yemingbiao годинник з циферблатом, що світиться.
夜明珠 yemingzhu промениста (промениста) перлина.
夜藉 yemu ніч ж.; нічна (вечірня) імла; нічна темнота.〜笼罩了 大地 земля покрилася нічною імлою; усе занурилося в нічну темноту; спустилася ніч над землею.
夜尿症 y6nik)zh€ng <医> нию^рія.
夜禽 yeqin нічні птахи.
夜勁 yeqin нічне чергування.
夜曲 у0й <乐> нокткірн.


940
夜儿个 ySrge <^Г>вч6ра.
夜市 yesh丨 нічний базар.
夜啼 yeti нічний плач (дитини).
夜天光 yetianguang <天> світло нічного неба; світіння нічного неба.
夜晚 yewan 1)—夜间• 2)(晚上)вечір; ввечері. 〜个〜就做完了 зробити (закінчити) за один вечір.
夜戏 уехі вечірній спектакль.
Ш W уехіао легка закуска перед сном.吃〜 закусити перед сном.
夜校 уехіао вечірня школа; вечірні курси, вечірник прост.\ 〜学生 вечірниця прост.;政 治〜вечірня політшкола.
夜行军ySxingjiin нічний марш.为了适应夜战， 大家背着背包摸黑〜щоб уміти вести нічні бої, бійці з спорядженням за спиною влаштовують нічні марші.
夜巡 yexun нічний дозор (патруль); нічний сторож.
夜目艮 убуйп людина, що бачить у темряві.
уеуап нічна ластівка (обр. в знач.: а) кажан;
б) 	нічний садовий злодюжка).
夜以继日 уб уї ji гі [і] день і ніч.
夜莺y%Tng <动> соловбй.〜的啼啦трелі солов’я.
夜游神 у色y6ush6n опівнічник розм.
夜战 yezhan нічний бій.
夜总会 yezonghui нічний клуб.
夜作 yezuo—►夜工.打〜працювати вночі; працювати в нічну зміну.
咽yb.
咽塞 yesai поперхнутися; захлинутися.
Р® уеуе {звуконаслідування краплям
надаючого дощу).
咽住 yezhu подавитися.
烨#
婢 уе блискучий, сяючий.
俾煌 уеуй звучний {про інструменти).
哗#
哗 уе 1) засліплюючий; 2) рясна рослинність.
液片. ’
液成矿床 ySchSng-ki^ngchudng < 地质 > гідатогенне родовище.
液萃 yecui рідкий екстракт.
液果 yeguo <Й>соковитий плід,
yehua 1) <Ш> скраплення (скраплювати що). 〜气体 скраплений газ; 气体〜 скраплення газів. 2) <医> розрідження;
скраплення.
液剂 у eji мікстура. j
液面计 yemianji <技> рівнемір.
液泡 уерао вакуоля ж.
液食 ySsh丨 тальк.
液态 yetai <理> рідкий стан; рідкий.〜空气 повітря в рідкому стані; рідке повітря.
液体 уМ <理> рідині; рідке тіло,〜燃料 рідк芑 паливо (пальне); пальна рідина;〜月巴阜 рідке мило;〜推进剂火箭 ракета на рідкому паливі.
液 Л уеуа 〈技〉гідравлічний.〜装置 гідроустановка;〜传动 гідропередача;〜活门
гідроклапан;〜制动器 гідротормоз.
液压栗 yeyabeng <机> гідронасос; гідропбмпа.
液压机 yeyajl 〈机〉гідравлічний прес; гідропрес.电动〜електрогідравлічний прес.
液t十 yezhl сік; рідина.
уе.
谒刺 уесі візитна картка.
谒告 yegao просити відпустку.
谒见 yejian (拜访）завдати візит;(觀见） одержати аудієнцію в кого; бути на аудієнції в кого; бути на прийомі в кого; піти на прийом.〜国王 одержати аудієнцію (бути на аудіє нції) у короля;〜市长 бути на прийомі у мера; завдати візит меру; представитися меру.
谒觐 yejin отримувати аудієнцію.
掖 уб另见уб.
披 уе (扶掖）підтримувати кого під руку.
掖门 yemen бокові ворота.
ШШ yeyuan бокова стіна палацу.
掩уд.
掩叶 уеуе лежати шарами.
爐у、
уе носити обід в поле; підношувач їжі.
胺У'匕
腋уб 1) <解> п^сва.〜下夹着一本书нбсти книгу під пахвою; із книгою під пахвою. 2) <植> пазуха,叶〜пйзуха листя.
腋臭 yechou бромідроз пахової ями.
Ш毛 yemao пахове волосся.
腋窝 yewo пахова западина (яма).
腋芽 у会у焱〈植〉пазухова нирка
盾У&
展 уе ямочка [на щоках].脸上现出笑〜на щоках ямочки від посмішки.
一V.
—4 1)(数目）один; одиниця;用名词单数表 达；одно-.〜颗红星 одна червбна зірка;〜把 剪子 одна пара ножиць; пара ножниць;〜畐ij 目艮镜 пара окулярів;〜条裤丁 пара штанів;〜 卷的 однотомний;〜层的 одноповерховий;〜 天的假期 одноденна відпустка; 一，二，三！ один, два, три!〜部分学‘已经回家了 [однй] частина учнів уже пішла додому;买〜本杂志 在路上看看 купити часопис, щоб почитати в дорбзі (дорогою). 2)(顺序)перший.〜点多钟 друга година;〜级运动员 спортсмбн першого розряду;五月〜日 пбрше травня;〜 贝ij...，二贝lj." по-перше..., по-друге.... 3)(同 ——)однаковий; один.象他——类的人 подібні йому люди;这不是一码事 це не те саме. 4) (另一）інйкше.长江〜名扬子江Чанцізін інакше називається Янцзицзян (річка Янцзи).
5)(全）весь; цілий.屋一子都是人 уся кімната заповнилася народом; у кімнаті повно народу;—冬没有下雪 усю (цілу) зиму не було снігу;我〜夜没睡 я всю ніч не спав; 他工作 了 一早晨 він проробив цілий ранок. 6) (表示动作是一次或者是短暂的）用动词一次 体表达； трошки рош.\ ПО-.笑了〜关
посміхнутися;闻〜闻 понюхати що;到街上 走〜走 погуляти трошки на вулиці. 7)(表示先 做某个动作丨:他〜脚把小偷邊倒了 він одним ударом ноги звалив злодія з ніг;小孩子〜跳 跳了上去 хлбпчик одним махом скочив нагору;他在旁边〜站，再也不说什么він підвівся убік і більше ні слова не сказав. 8) (表示动作前后紧接）як тільки; лише тільки; ледь тільки; тільки; коли,〜学就会 можна відразу навчитися; дуже легко навчитися;〜 请就到 тільки попроси (як попросиш), він негайно прийде;〜说就 ffi із півслова зрозуміти;〜推就倒 тільки (як) торкнеш, відразу впаде;这花儿〜开就谢 ці квіти дуже швидко відцвітають;我们〜有机会就办 зробимо, як тільки з'явиться можливість; зробимо з першою нагодою;纸老虎〜戳就穿 тільки тикни паперового тигра, і проткнеш його наскрізь. 9) <书>(竟然）виявитися; взяти і (та, та й); навіть.事态之严重，〜至于 полбження виявилося (стало) дуже серйозним. 10)(万一）у випадку, якщо....; раптом.〜不小心 при найменшій необережності (хибі); того і диви;〜有什么 意外，请马上通知我у випадку чогб (раптом що-небудь трапиться), негайно повідомте мені.
—2 у!〈音>"і" {китайський нотний знак); сі невідм.
—把手 yibashou 1)(一员）партнбр-компаньбн.
не вистачає одногб партнера для бриджу;咱们搭伙干，你也算_£〜б^дем? діяти спільно，за компанію і ти прийми участь;干这个他也可以算〜у цій справі він теж може стати одним з учасників (партнерів, компаньйонів). 2)(含ь 干的人） гарний робітник.他干什么都是〜він майстер на всі руки; він гарний робітник для будь-якої роботи.
一把抓 yTb^zhim 1)(掌握一切）[любііти] самому братися за усе; прибрати усе до своїх
* рук； В35ГГИ усе у свої руки. 2)(不分轻重缓一 齐下手）братися (хапатися) відразу за усе.在 看问题的时候要抓住问题的实质，不能眉毛 胡子〜при розгляді питань треба схопити їхню сутність, а не охоплювати їх в цілому; 你精力大分_了，不能眉毛胡子〜呀ВИ вже занадто розкидуєтесь, не можна ж займатися усім відразу.
一百 ylbai 1)(数目）сто; сто-; сотня.〜卢布 сто рублів; сотня розм.; 胃 сотня яєць; Ш 至 1]〜рахувйти до ста;百分之〜сто відсотків;〜 倍 у сто разів; у сто крат; сторазовий;〜余万 мільйон з надлишком. 2)(顺序）сотий.
一百个不依 ylbai-ge bu yl нізащо; ніяк.
一败如水уї bai ru shui 败涂地.
一败涂地 yl bai tu di бути розбитим наголову (у пух і прах); потерпіти повну поразку (аварія); потерпіти пбвний крах; потерпіти фіаско; закінчитися ганебним провалом.
一般 ylban 1)(同样）однаковий; із кого-що; як; такий же, як...象亲人~ як рідні;气力大得象 猛虎〜сгільний, як тигр;有拳头〜大рбзміром із кулак;有指头〜粗 товщиною з пшіець;和 我〜高рбстом (висотою) з мене;对所有的同 志〜看 f寺 ставитися до всіх товаришів однаково;河水涨得跟岸〜高了 водА в ріці піднялася рівно із берегами;他们长得〜高


941
вони однакового зросту;我也矛ІМ尔〜і я такий же, як і ти; і я абсолютно як ти. 2) (??通) загальний; рядовий; взагалі;〜人 пересічна людина; [усі] люди;〜人都 了角军 більшість людей розуміють;〜成员 рядовий член;〜原 理 загальне полбження;〜现象 загальне явище;〜/К平 середній (загальний) рівень;〜 趋势 спільна тенденція;〜的意见 поширена (загальна, узвичаєна) думка;〜没有任何限制 взагалі немає ніяких обмежень;〜地说 як правило; у загальному; узагалі говорячи;〜地 说，这是对的 загалом кажучи, це правильно; 作了〜的指示 зробити декілька загальних вказівок (зауважень);〜所і胃 як говориться;〜 有两米宽 у середньому два метри завширшки;这就是〜的国际形势такб загалом міжнародне полбження;对于犯错误 的干部，〜应釆取说服的方法，帮助他们@正 错误 стосовно тих робітників, що вчинили помилки, як правило, варто застосбвувати метод переконання, допомагаючи їм виправляти ці помилки. 3)(—种):别有〜滋味 з іншим смаком.
一般化 ylbanhua бути таким, як усі [інші]. 使…〜зробити що звичайним; призвести що до одного шаблону. —
一般见і只 ylban jian-shi кидати себе і вступати в суперечку з кем.另ij 和他〜не кидай себе і не сперечайся з ним; не будь таким, як він.
_ 般无二 yiban-wu^r цілкбм ідентичний; абсолютно однаковий; повна подібність; цілкбм однаковий; як дві краплі води; ні дати, ні взяти; точнісінько.
一般性 ylbanxing загальний характер; рядовий; звичайний (звичність).〜辩论 загальні суперечки; загальна дискусія;〜的问题 загальне питання; питання загального характеру; ~的关系 звичайні стосунки;具有 〜носити загальний характер.
—板一眼 уї ban у! уап охайно та пунктуально; послідовно і систематично.
一半 ylban половина; половинка рош.; наполовину.〜多 більш (більше) половини; 少〜на половину менше;〜对〜тогб й іншого порівну;房子〜是空的 будинок наполовину пустий;工作做好了 〜половина справи зроблена; роббта наполовину зроблена;事情 做了〜就放下了 кіінути справу на середині; 水和酒各〜，換和在一起：шішувати воду навпіл із вином.
—半天 ylbantian день-другий.过〜我就来 через день-другий і я прийду (прищу).
一帮子 ytbang.zi група; партія; збіговисько розлц юрба.〜小孩 група (партія) дітей;〜走 狗 шайка посіпак;〜叛徒、特务 ціла банда зрадників і шпигунів.
一包在内 yl bao zai nei всі разом (гуртом); включаючи усе.
一报还——报 уї bao huan yl bao відплатити (сплачувати) тією ж монетою; як аукнеться, так і одізветься; зробити що в помітку.
—辈уТЬбі І)(平辈）однб покоління.我和他是〜 ми з ним одного покоління. 2)(一世代） покоління.父来这〜покоління батьків;老〜的 А люди старшого покоління;我们这〜Hdiue
ПОКОЛІННЯ.
〜辈子 ylbei-zi〈口〉усе життя; у своє му житті;
за все життя; на своєму віці.活了〜прожити свій вік;〜见过好多事 багато побачив на своєму віці;〜忘不了 вік не забуду; повік не забути;〜记住 назавжди запам’ятати що;〜爱 А 民 любити народ до гробової дошки; усе життя любити народ;祖父过了〜苦曰子 дідусь усе життя прожив у нужді;改造世界 ЩІ〜的¥ перетворення світогляду - справа суті життя.
——本万利 yl ben wan Іі на незначний капітал витягти скажений прибуток; золоте дно.
一本正经 yl ben zheng jing серйозно; із самим серйозним видом; із серйозною міною.他〜 地说了 起来 він заговорив без дурнів.
鼻孑L 出气 уї bikong chuqi діяти заодно; добре зійтися; дути в дудку кого, чию (в одну дудку з ким)-, в одну дуду (дудку) дудіти прост.
一笔勾销 yl bi gouxiao забути старі (минулі) рахунки; перекреслити (ліквідувати, закреслити) що одним розчерком ручки.
一笔抹煞 yl bi mosha звести нанівець що; зводити до нуля що; скинути (зняти) із рахунку (із рахунків) що.
—壁уїЬ丨—一边3).
一臂之力 уТ bi zhl li подати (протягнути) руку помочі кому; зробити посильну поміч.
一边уіЬШп 1)(―面）стороні大街向阳的〜 сонячна сторона вулиці;木板有〜不光滑 одна сторона дошки негладка;优势在我们这 〜переваги на нашому боці. 2) (ЙІІ) сторона. 站在〜СТ05ІТИ осторонь;把椅子^到〜去 поставити стілець убік;把顾虑丢在〜 відкинути убік усі побоювання. 3)(表示同时 进行）一般用未完成体副动词表达.〜胞，〜喊 кричати на бігу;〜做，〜改正错误на ходу виправляти свої помилки;他〜走,〜想书记说 的话 він йшов і думав про слова секретаря; він йшов, розмірковуючи над словами секретаря.
一边 f到 yTbiandao триматися однієї сторони; орієнтуватися виключно на одну сторону.
—秉大公 уї bing da gong поступити (діяти) по справедливості і правді.
一并 ylbing заодно розм.\ одночасно.〜办理 зробити (розв’язати) що одночасно;〜缴销 здати що заодно.
—波未平，一波又起 yl bo wei ping, yl bo you qi одна біда ще не пройшла, а інша вже насунулася; нещастя випливали одне за одним.
—不怕苦，二不怕死 уТ bu ра кй, er bu ра si не боятися труднощів, не боятися смерті; не страшитися ні незгод, ні смерті.
——不{故，二不休 yl bu zuo, ег bu хій сім бід, одна відповідь; узявшись за гуж, не говори, що не дуж.
一步登天 yl bu deng tian одним махом (з одногб маху, із маху) домогтися усього; зробити запаморочливу кар'єру.
—步—t4 脚印JJL yl bu yl ge jiaoyinr ділове (сумлінне) віднбшення; по-діловому.
—部教学 ylM-ji&oxu6 < 教 > однозмінне заняття.
一草一木 уі сао yl mu кожна травинка і кожне дерево.战士们对海岛的〜都有着深厚的感情 бійці з любов'ю ставляться до кожної травинки, кожного дерева на острові.
——差二 ylcha-ercuo припуститися помилки
або відбудеться щось несподіване.万一有个 〜не дай боже, якщо щось трапиться; паче сподівання, що-небудь трапиться; якщо, понад чекання, щось трапиться; якщо, паче сподівання, що-небудь трапиться.
—场空 ylchangk5ng впусту розлі.; дарма; залишитися ні з чим; виявитися у розбитого корита; повернутися до розбитого корита,落 Щ 〜залишитися ні з чим; виявитися у розбитого корита; повернутися до розбитого корита; залишитися голіруч.
——唱——和 yl chang yl he одностайний дует; співати дуетом; підспівувати один одном.
一尘不染у了 chen bu гйп 1)(非常淸洁）ні порошини; як вилизаний. 2)(比喻人很纯'洁） кришталево-чистий; [людина] кристальної душі.
一成不变 yl cheng bu bian незмінний (незмінність); страждати зашкарублістю.世 界上〜的东西是没有的нічбго незмінного (споконвічного, разом назавжди встановленого) на світі не буває.
—*程子 ylcheng-zi〈方〉час; період; якийсь час. 那〜我不在这里 у той час (у той період) мене отут не було;我在上海住了〜я прожив якийсь час у Шанхаї;这〜你在哪里呀？ де ти був у цей час?有〜他住在国外 одіін час він жив за кордоном.
—筹莫展 yl chou mo zhan нічбго не в змозі придумати; ніякого виходу не знахбдити; не знати, як бути; не знати, що почати; безпомічний; безвихідний; як рак на мілині.
—触艮Р 发 yl chu ji fa вибухнути від одногб необережного поштовху; вибухнути (спалахнути) у будь-який момент; як порохова бочка,战争〜запахло порохом [війни]; нависнула погроза війни; найменший поштовх, і вибухне (спалахне) війна.
一传十，十传百 уї chuan shi, shi chuan bai із вуст у вуста [передаватися, переходити];
моментально (швидко) поширитися.
—次体 yicitT〈语> однократний вид.
一蹴而就 уї сй 6г jiu [скінчити, зробити] одним (єдиним) махом; з одногб (єдиного) маху; як по помаху чарівної палички; раз-два й у дамки; раз-два і готбвий; легкий успіх.为 了 解决这些问题，必须依靠经验的积累和实践 的考验，不可能〜вирішувати ці питання необхідно шляхом накопичення досвіду і перевірки практикою, їх неможливо
розв'язати в один прийбм.
一寸光阴 寸金 уТ cun guangyln yl cun jm час - гроші; дорожити кожною хвилиною (берегти кожну хвилину).
一搭两用 JL yl da liSng yongr подвійна користь (вигода).
——旦 yldan 1)(一天）один день.毁于〜усе повалилося (звалилося) за один день; усе пропіпо за один день. 2)(忽然）рйптом.相处 三年，〜别离，怎么能不“惜？ трирбкибуліі разом, і раптом треба розставатися, як отут не шкодувати? 3)(如果）коли; одного прекрасного дня; одного прекрасного ранку; у випадку чого.〜有可能 коли буде (випаде) така можливість; із першою нагодою;〜时机 成熟 при першому зручному випадку;〜实现 коли [це] здійсниться; одного прекрасного


942
ранку; (одного прекрасного дня;), коли це перетвориться в життя;〜有事，大家会帮助 你的 у випадку чого усі тобі допоможуть.
—旦被蛇咬，三印怕井绳уїсійп bei she yao, san nian pa jing sheng обпікшись на молоці, будеш дути і на воду; лякана ворона і куща боїться.
一党制 yldangzhi однопартійна система.
——刀两断 yl dao liang duan рішуче відмежуватися від чого; рішуче порвати з чим (покінчити з чим); пбвний розрив.和错 误思想〜рішуче порвати зі своїми помилками.
—刀切 уТ dao qie міряти все одним аршином; підходити до всього з одною міркою.
一道yldao —»•一齐；——同.
一得之功 уї de zhi gong випадковий (малюсінький, незначний) успіх; крупинка успіху.
—得之愚 yl de zhi уй моя скромна думка; по моєму скромному розумінню.
—^JL yldianr 1)(表示不定量）трохи; декілька: скільки-небудь.在〜好处 є деяка кбристь;应 当有〜耐心 треба мати деяке терпіння (трохи терпіння);多少给〜线 дати трошки грошей; 他有〜惊奇 він був трохи здивований. 2)(些 微）трохи; декілька; ледве; незначний; мало. 多〜трбхи більше;高〜трбхи (декілька, ледве) вище;稍微大〜л丢две (трохи, декілька) більше;应该虚心〜вйрто було б бути трішки (трохи) скромнішим;这么〜礼物 настільки (такий) незначний подарунок;储蓄〜钱 відкласти малу дещицю грошей;只要有一良 七、якщо є хоч крапелька сбвісті;这么~，分 不过来 настільки (так) мало, що не вистачить для розподілу;只剩下那么〜 тільки стільки і залишилося;〜也不象 анітрошки не схожий на що; ~也不错 цілкбм правильно; абсолютно вірно; от саме; так точно;〜也不可怕 ані крапельки не страшно; 我〜也不反对 я анітрошки (нітрохи, збвсім) не запер豸чую;他〜也不让步 він ні на йоту не хотів уступити;我〜也不知道 я збвсім (нічбго, ні про що) не знав;你〜也不信任我 们 ти нам ні на копійку не довіряєш;他〜过错 都没有 ні душею, ні тілом він не винуватий; 我很愿意帮你〜忙допомогти вам крапельку щиро бажаю;这〜也不违背规章це анітрошки (ні в найменшому ступені) не суперечить правилам.
—yldianliin односторонній підхід.
—丁点儿 уйі了ngdiSnr <方>—一点儿 2).
一定 ylding 1)(拟定）визначений; відбмий.在〜 的时间和〜的地点у свій час і у своє му місці; 在〜的历史阶段 на визначеному історичному етапі;在〜的条件下 при визначених (відомих) умовах;在〜的场合 у відомих випадках. 2) (利3 当的）визначений; відбмий; відповідний. 有〜的收获 є визначені (відомі) успіхи;在〜 程度上 деякою мірою; у відомій мірі;起了〜 的作用зігрйти визначену роль;保持〜的距离 триматися на чемній відстані;到了〜的年龄 у визначеному віці;这刘质量有〜的影响це у відомій мірі впливає на якість;需要〜数量的 大工厂 необхідно мати визначене число значних підприємств; 已采取〜的措施 прийняті відповідні (визначені) заходи. 3)
(固定不变）непорушний (непорушність) книжк.; незмінний (незмінність). 4)(必定） неодмінно; обов’язково; напевно рот.他〜 来 він напевно (неодмінно, обов’язково) прийде;这样〜会犯错误 це неодмінно (обов’язково) призведе до помилок;事f聋〜会 усе обов，язк6во так і буде (трапиться); усе неодмінно (напевно) до цього і прийде; ~ 要把革命进行到底 обов’язково (будь-що-будь) потрібно довести революцію до кінця;这〜是他说的 не інакше як він це сказав; не хто інший, як він, це сказав. 5)(规 定的）встановлений;(确定的）визначений; відбмий.这有〜的程序 для цього існує установлений (визначений, відбмий)
порядок;每天的工作和休息都有〜的时间на кожний день точно встановлений час роббти і відпочинку.
—— 定不易 ylding-buyi непорушний (непорушність) книжк.; незмінний
(незмінність); непорушний (непорушність) книжк.
一定之规 ylding zhi gul визначені правила (以上 指——定的规贝1J); твердо встановлене правило тверде (прийняте) рішення (指打定的主意〕.
—动 yTd6ng ледве що.他一就发脾气 лбдве що, він уже сердиться (починає сердитися);你—— 我就摇倒你 укладі (покладу) тебе при першому твоє му виступі.
—® yTdu 1)(一次）раз.—年〜раз на рік; буває один раз на рік. 2)(曾经有一次)один час; якось.〜失学 один час не мав можливості вчитися; 产量〜下降 один час продуктивність знизилася;〜他想离开上海 один час (у свій час) він хотів поїхати із Шанхая; ■这个问逢，他〜产生过怀疑 якийсь час я сумнівався в цьому питанні; був час, коли він сумнівався в цьому питанні.
——^ ylduan одна сторона, lit Й 〜це одна сторона питання (проблеми, задачі).
—而再，SMH уіег zai, zai ег san знову і знову; разом за разом; не раз і не два.
一二 уї’дг 1)(少数)декілька; деякі.除〜老人外， 都不认识他 крім деяких (декількох) старців, мало хто його знає. 2)(——些）щось; декілька. 我略知〜я щось знаю (чув); я трішки в курсі справи.
—二.九运动 YT’Sr-jiii yundong виступ "9 грудня".
一发千钩 уї fa qianjun висіти (триматися) на волосині (на ниточці); дамоклов меч книжк. 在这〜之际у цей критичний момент;〜的时 亥ij настала фатальна хвилина.
—帆风顺 уї fan feng shun ні полінчика, ні задирки; без сучка без задирки; як по маслу [йти, палити, котитися]; благополучно; ні пуху, ні пера; у добрий час (后面两个译法用 作祝词).总、是〜усб йде як по маслу; усе відбувається при зустрічному вітрі;祝你〜 бажаю вам усякого добра;在违设社会主义 事业中，要想不经过艰难曲折，，总是〜，这 种想法，只是幻想мірною ілюзією було б думати, що в справі будівництва соціалізму можна обійтися без труднощів і звивистих шляхів і що усе відбувається без задирки;革 命的发展并不是〜的шлях розвитку революції збвсім не гладкий.
-一一分货 yl fen jia-qian уї fen huo яка
ціна，такии і товар.
—分为二 yl fen wei ег роздвоєння єдиного.以~ 的唯物辩证法去分析矛解决矛盾за допомогою матеріалістичної діалектики роздвоєння єдиного аналізувати і вирішувати протиріччя;事物都是〜的 усі речі і явища являють собою роздвоєння єдиного.
—风吹 ylfengchul перекреслити (закреслити) усе одним махом; рознести по вітру.这些人 犯了罪，我们一定要追究，不能〜необхідно притягти до відповідальності цих людей, що учинили злочини, не може бути, щоб ці злочини вивітрилися із нашої пам'яті.
—夫多妻制 yTfti-du6qTzhi полігамія; багатошлюбність. —夫—妻制 уіШ-yIqTzhi моногамія; одношлюбність.
—改故辙 уї gai gu zhe внести корінні зміни; вступити на шлях змін; стати на шлях праведний.
——概 ylgai усе; цілкбм; без винятку.〜不问 нічбго знати не хотіти; ні в що не втручатися; нічим не цікавитися; справи немає кому;〜$ 定 заперечити усе без винятку (без розбору цілкбм); огульне заперечення;你的意见我〜 接受 я приймаю цілкбм усі твої зауваження; 过期证件〜作废 прострочені документи усі без винятку вважаються недійсними.
一概而论 ylgai ег lun підходити до усього з одною міркою (з одним мірилом); стригти [усіх] під одну гребінку; ставити [усіх] на одну дошку; підганяти [усіх] під один колір. 不能〜не можна підходити до усьогб з одною міркою; не можна судити про всіх огульно (огулом); не можна давати загальне (огульне) судження; загальна мірка отут неприпустима; не можна стригти усіх під одну гребінку.
—干 ylgan усі [причетні до чого].〜人犯 всі особи, причетні до злочину.
一干二净 ylgan-erjing начисто; без залишку; не лишати нічогб; як корбва язиком злизала.推 得〜умити руки;杀得〜перебити усіх до єдиного; вирізувати кого начисто;把自己洗 刷得〜зображувати себе безмірно чистим;把 说过的话忘得〜забути абсолютно усе, що говорив;把马克思列宁主义最基本的原则抛 弃得〜цілкбм відкинути основні принципи марксизму-ленінізму.
—个 ylge 1)(—个个体)один;(每个)кожний.〜 人留下залишитися одному;有〜时期один час;有〜人在等你 якась людина (хтось) тебе чекає;孩子们一都到外边去了 усі хлопчики повиходили на вулицю. 2)(同一)однаковий; один,〜尸寸 однакового рбзміру;〜版本 відтиски з одного кліше;住在〜地方 жити в одному місці.
一个劲Jii yl-gejinr без перерви; безупинно; не перестаючи; так і.〜地于 працювати, не покладаючи рук;〜地往前跑 бігти без перепочинку;大雨〜地下 дощ так і хлеще.
—个心、目艮 JL yl-ge xlnyanr упертий як осел.
一的胃/R ylgen teng-shang de kugua гіркі плоди, що виросли на одному корені.
一共 ylgong всього; разом книжк/, у результаті; все разом.〜花了 五元 всьогб (разом, у результаті) витрачено п’ять юанів;我们〜
个人 нас було всього шестеро (шість


943
чоловік).
—骨碌 yTgii.lu швидко повернутися.他〜从床上 爬起来 він швидко повернувся і разом підхопився з постелі (із ліжка).
—股劲儿 yTgtijinr 气 1).〜猛干 енергійно
узятися за діло (за роботу);他们〜开了一百 二十宙荒地 вони в один раз освоїли 120 му цілини.
—股脑儿 yTgQnSor <方> [разом] усе; усе гуртом (разом, цілкбм); огульно.〜部卖了 продати усе гуртом;他把要讲的话〜都讲出 来了 він разом виклав все, що думав.
—鼓作气 yl gii zuo qi одним духом; гаряче (із полум'ям) узятися за що; одним (єдиним) махом; із маху.全厂工人〜连续攻破二十项技 术难关 робітники одним духом розв’язали
20 	технічно важких проблем.
一胃 4і ДД уї guan ban zhi казенне містечко (місце); чиновницьке крісло; полбження і звання.
—贯 ylguan послідовно (послідовність); неухильно; незмінно (незмінність); постійно. 〜的作风незмінний стиль роботи;〜的立场 постійна позиція;〜的思想 незмінна ідея;〜 的政策 незмінна (послідбвна, постійна, непорушна) політика;〜的原贝lj незмінний принцип;〜遵循 неухильно додержуватися що; прийняти що до неухильного виконання; 〜主张 завжди виступати (стояти) за що;〜坚 持 незмінно притримуватися чого;我们〜执 行这种方针 ми послідовно (неухильно) проводимо цю лінію;我们党和政府的对外 政策是〜的 збвнішня політика нашої партії й уряду є послідовною
—棍子打死 yl gun-zi dasi убити (покінчити) кого одним ударом палиці; цілкбм і огульно заперечити що.
—锅粥 ylguozhou 〈方〉повна плутанина; [дійсний] бедлам (кавардак); пбвний розлад.
—国三公 yl guo san gong "три верховних правителі в одній країні"; багатовладдя; відсутність єдиноначальності; занадто багато всяких хазяїв; у семи няньок ди*ґя без очей.
一哄而їй yl hong ег san мигом розбігтися; кинутися врозсип; із шумом кидатися (кидатися) врозсип.
—呼百应 уї hu bai ying збиратися сотнями на перший поклик; зустріти (знайти) загальний (гарячий) відгук.
—忽儿 уТЬйг <方> рйптом; то..., то...〜就不见了 раптом зник;〜这样，〜另Р 样 то так, то сяк (сяк).
—晃ylhuSng (很快一闪）мигнути.窗外有个人 影，〜就不见了 повз вікна мигнула (промайнула) тінь (людини).
—晃ylhuAng (表示时间快）промайнути.〜就是 几年 непомітно промайнули (пролетіли, пронеслися) роки; 夏天〜就过去了 промайнуло літо;童年〜就过去了 пронеслося (минало) дитинство.
—挥而就 yl hui er jiu одним помахом ручки; за одним присідом; одним духом; без великих зусиль; раз-два і готово.
—会儿ylhuir 1)(很短的时间）хвилііна; хвилинка; трохи; трошки розм.咱们歇〜 давайте відпочинемо трохи (трошки);我睡〜 я трохи (хвилинку, крапельку) посплю;你再
坐〜посидьте ще трохи (хвилинку);你稍等〜 ти зажди хвилинку (трошки);请你到我这里 来〜прошу тебе зайти до мене на хвилину; 他对我看了〜декілька секунд він дивився (подивився) на мене;我沉默了〜я помовчав із хвилину;探照灯亮了〜на корбткий час засвітив прожектор;〜工夫就可以了 достатньо мати декілька хвилин; 〜工夫也 不愿等 він ні [однієї] хвилини не хотів чекати;他过〜来 він прийде трохи згбдом;过 了 〜他也来了 хвилиною пізніше (трохи згбдом) він теж прийшов;过了〜大家都到齐 7 через якийсь час усі були в зборі; пройшло трохи часу, і усі зібралися;他才Щ 了〜він щойно прийшов. 2)(在很短的时间内） зараз; незабаром.他〜就回来 він зараз (незабаром) повернеться;我〜就完 я зараз (незабаром) закінчу;这不难，我〜就能做好 це не важко, я в один момент зроблю;〜就好 одна хвилина, і усе буде готове;〜і也 起了 一 层雪 в одну мить (вмить) земля покрилася прошарком снігу. 3)(表示两种情 况交替）то."，то...天气〜晴〜阴то погода, то непогода; небо то проясниться, то затягнеться хмарами;〜冷〜热 то холодно, то жарко; ~这样，〜男Р样 то так, то сяк (сяк);〜这 样说，〜那样说 говорити сьогбдні одне, а завтра - інше.
— 	В ylji особистий.〜之私 особиста користь; особисті інтереси.
—技之长 yl ji zhi chang кваліфікація; фах; спроможний на що; сильний у чому; знаючий у якому фаху.有〜мйти яку кваліфікацію (фах);无〜немає кваліфікації в кого; немає фаху в кого; ніякими талантами не відрізнятися (не блищати).
—家人 yljiaren члени сім’ї; домашні.他们是〜 вони з однієї сім’ї;咱们是〜ми люди свої;军 民〜йрмія і народ живуть одніє ю сім'є ю.
一见倾心у了 ji》n qlngxln ——见钟情•
一见如故 yl jian ru gu подружитися з першої зустрічі; зустрітися як старі (давні) приятелі.
—见钟情 уї jian zhongqing покохати (любов) із першого погляду; закохатися з першої зустрічі.
—箭双雕 yl jian shuang diao однією стрілою убити пару орлів; одним пострілом убити двох зайців.
—箭之地 yljian zhi di дуже близько; усього два кроки; рукою подати до чого.
——yljlng варто тільки; як тільки.〜发现 як тільки з’явиться (виявиться);〜说明，一切都 明白了 варто тільки пояснити, і усе стане зрозуміло.
——举 yljii одним (єдиним) махом; з одногб (єдиного) маху; із маху.〜Ш/Ж одним махом (з одногб маху, із маху) зробити що (домогтися чогд)\ 〜击落两架敌机 з одногб (першого) заходу збити двох стерв’ятників; 成败在此〜від цього залежить усе; або пан, або пропав; пан або пропав.
——举成名 yl ju chengming швидко зробити запаморочливу (блискочу) кар’єру; відразу ж знаходити популярність; скочити в знаменитості.
—举两得 yl jii liang de [одним пострілом, одним ударом] убити двох зайців; витягти подвійну користь із чого.
一举手之劳 уї jiishou zhi lao легше легкого; пару дрібниць; легка справа.
一举—动 yljii-yldong кбжний крок (учинок).
—决雌雄 yljue сі xiong вирішити питання "хто кого"; вступити (вийти) у єдиноборство; вийти на поєдинок; вести рішучий бій.
一Ш^Ш уї jue bu zhen потерпіти остаточний крах [без надії на відновлення]; не змогти (не в змозі) оправитися.把敌人的一个师打 得〜розгромити ворожу дивізію так, що вона не зможе оправитися; знекровити ворожу дивізію.
——亥！І千金 yl ke qian jln дорога кожна мить (час); час дорогий; час - золото; час - гроші.
—孑L之见 yl kong zhi jian вузькість поглядів (кругозору, діапазону); із своєї дзвіниці дивитися на що; дивитися на небо крізь соломину; мати вузький діапазон; поверхневі уявлення; вузький кругозір.
一口气yik6uqi 1) (―口气息）подих.只要我还 有〜，就要为人民工作пбки живий, буду працювати для народу. 2) —气 1).〜把文章 写好 написати статтю в один присід;〜写好 ——封长信 із маху написати дбвгий лист;〜念 完 одним духом прочитати що;〜说完 висловитися в один дух;他〜把书读完了 не відриваючись, він прочитав усю брошуру до кінця;小孩〜跑回了家 хлбпчик вихрем примчав додому.
—口钟 yik6uzh6ng <方> плащ.
—块儿 уїкийіг ――起 1)，2).
—来二去 yllai-erqu поступово; помапу.
览 yllan довідник; огляд.
一览表 yllanbiao [зведена] таблиця; специфікація спец.\ табель ч.\ відомість.收 支〜відомість (перелік, розпис) прибутків і витрат; 配套〜 комплектувальна специфікація.
一у! Шп wu уі охопити усе з першого погляду; обійняти усе одним поглядом; із [висоти] пташиного польоту.
—揽子 yllan-zi купа.〜і十划 комплексний (всеосяжний) план.
—劳永逸 yl lao yong уі раз потрудитися - сторіччя не знати турббт; потрудитися раз і справитись назавжди; раз [і] назавжди розм. 思想改造没有〜的事спрйва з ідеологічним перевихованням не може бути зроблена раз назавжди.
一力 ylli усіма силами; щосили; із усісї сили; що є (було) сили (сил); прикласти всі зусилля; напружити всі сили.〜成全 усіма силами допомагати чому;〜承担 взяти усе на себе.
一连 yllian підряд; безупинно.〜几天 декілька днів підряд；雨〜下 了三天 дощ йшов три дні підряд (безупинно).
一连串 yilianchuan ряд; ланцюг ж.; низка.〜的 问题 цілий ряд питань;〜的事实 низка (дбвгий ряд) фактів;〜的事故 ланцюг подій; ряд подій;〜的想法 низка (ряд, рій) думок;— 的回忆рій спогадів;取得〜的胜利одбржати ряд перемог;到〜的失败 потерпіти цілий ряд невдач.
一连气儿 yllianqir <方>—>—it.
——TH7 уї Іійо bai Ііао розв’яжеться основне - розв’яжеться і все інше; кінець - усій справі


944
вінець.
—鱗半爪 уї lin ban zhao уривчасті дані (дані); уривки лш.; шматки мн.〜的印象 розрізнені враження.
—六零五 ylliulmgwii 〈农〉тіофос (НІУІФ-100).
—溜儿уїіійг 1)(一排)ряд.〜的菜摊子овочбвий ряд;,这〜的十间房是宿舍весь цей ряд у 10 будинків (10 будинків у цьому ряду)- гуртожиток. 2)(附近一带）поблизу від чого; біля чого.刃Р〜поблизу від (біля) того місця.
一溜歪斜 yTliCiw5ixi6 < 方 > хитаючись; вихляючи зі сторони убік.
—溜烟 ylliuyan швидко; миттєво; як вітер [понестись].〜@ 了 як вітер умчатися; у мить улітучитись; тільки п'ятки заблискали (блискають);〜爬上松树 миттєво злетіти (блискавично взвитися) на сосну;〜跑出帐幕 кулею вилетіти з намету;〜不见了 миттєво (швидко) зник (сховався); і був такий; і була така; М ~ ^ Л П вона прошмигнула в І1ІД’’ЬД;他〜跑回村里，把事情跟大伙说了 він стрілою примчав до себе в село і розповів людям про все, що відбулося.
—龙一猪 yl long у! zhu [як] небо і земля по своїх можливостях (даним).
一路 уіій 1)(整个行程）весь шлях; уся дорбга.〜 上风景很好 весь шлях проходив по гарній місцевості; уся дорбга лежала серед гарної місцевості;〜上说说笑笑 під час pjbcy (усю дорогу) вели веселу розмову; 一上多保重 бережи себе в дорозі. 2)(同一类）одногб роду.他是拘谨〜的人 він із тих людей, хто в усьому обережний. 3)―一起 2).
—路货 ylluhuo одногб поля ягода (ягоди); одним миром мазані; два чоботи пара.这两 个人是〜ці двоє одногб поля ягода.
一路平安 yllu ping’an щасливої дороги; у добрий час.
一路人 ylluren однодумець.
一路顺风 уТІй shCinfBng щасліівого шляху; побіжного вітру.
一律 yllti 1)(相同）однаково; одноманітно (одноманітність).不必强求〜ні до чого вимагати, щоб усе було одноманітно (щоб усі були як один);〜看待 однаково (рівно) ставитися (підходити) до усього; обходитися однаково з усіма; ставити що в однакове полбження (на одну дошку); стригти усіх під одну гребінку; підвести (підігнати) що під один ранжир. 2)(无例夕卜） без винятку; усе.〜禁丄t повна (загальна) заборона; безумовна заборона; усім строго забороняється; заборонятися без винятку 大 家〜都应该参加劳动усі без винятку повинні брати участь у фізичній праці;各民族〜平等 усі національності рівноправні.
—落千丈 yl luo qian zhang різке (навшіьне) падіння; різко (стрімко) упасти (падати); різкий стрибок, униз; йти (котитися з гори униз) під гору (під ухил); падати з катастрофічною швидкістю.声誉〜замбвкла (відгриміла) чия слава.
一马当先 yl та dang xian вирватися вперед; йти в авангарді (на чолі, у перших рядах); бути перед. ~,万马奔腾 за одним ватажком мчиться весь [тисячний] табун; "один кінь очолює нестримний і навальний біг десятьох
тисяч коней".
一马3РЛІ yl та pingchuan рівне місце.
一脉相承 уї mai xiang cheng ——脉相传.
——脉相传 yl mai xiang chuan зв’язували кого узи духовної кревності і братерства; мати той самий [спільний] кбрінь; передаватися в спадщину від кого; успадкувати що; прийняти естафету; прийняти що по естафеті; безпосередній (спадкоємний) зв’язбк.
一yl mao bu Ьа безмірна скнарість; не випросити снігу серед зими в кого; і волосок-то в себе шкода вирвати; і ломаного гроша не дасть.他吝裔得很，简直〜він людина скупа, від нього і подушки не дочекаєшся.
一面уїті》п 1)(物体的一个面)сторона.房屋朝 北的〜північна сторона будинку;纸张光的〜 гладка сторона паперу. 2)(—方面）[одна] сторона.相反的〜протилежна сторона; Й1 的 〜гйрна сторона. 3)(表示同时进行)一般用未 完成体副动词表达.〜走，〜唱йти і співати;〜 当先生，〜当学生бути і вчителем, і учнем;他 说着话，〜朝窗外看він розмовляв, поглядаючи у вікно; він розмовляв і одночасно поглядав у вікно. 4)(会——次面） [один] раз.我们见过〜одногб разу ми якось зустрічалися (бачилися).
—面倒уйпі纟псШо —►一边倒.
一面JL理 ylmianrli одностороння (суб’єктивна) думка (твердження). 老讲自己的〜 рахуватися тільки зі своєю суб’єктивною думкою.
一面之词 ylmian zhl сі одностороння (суб’єктивна) думка (твердження); докази (аргументація) тільки однієї сторони.这只 是你的〜це усього лише докази з твоєї сторони.
—面之交 yl mian zhl jiao поверхневе (скороминуще, випадкове) знайомство.
一鸣 ЇЙ人 уї ming jlngren раптом уразити [усіх] своїми успіхами (досягненнями); зненацька проявити себе; рідко, і влучно.
一命卩鸟呼 yl ming wuhu відправлялися на той світ (до предків, до праотців); наказати довго жити; спустити дух; віддати богу душу застар.., розстатися із життям; віддати кінці прост.; дати дуба прост.; протягнути ноги прост.; зійти в могилу.
一年莫一样 ylmu-ylyang [як] вилитий; точнісінько; точно так само; як дві краплі води [схожий]; ні дати ні взяти; на одне обличчя; на одне копилля прост.; на один покрій; одногб покрою; крапля в краплю.和 这个〜точнісінько такий (самий) же;他跟父 亲〜він вилитий батько; він у точності походить на батька; він точна копія свого батька;他们的孩子都〜всі діти в них на одне обличчя.
一目了然 yl mu liaoran ясно і зрозуміло з першого погляду; усе ясно відразу; очевидно відразу; достатньо швидкого погляду; самоочевидно.
—-目十 4亍 уї mu shi hang пробігти очима; дуже побіжно прочитати.
-一年半载 ylnian-banzai рік-інший.
一年到头 уї nian dao tou цілий рік.
一年生 у了nidnshSng <植> однолітній,〜植物
однолітня рослина; однолітник;〜草本植物 однолітня трав’яниста рослина.
—年四季 ylnian-siji цілий рік; весь (цілий) рік.
—年之计在于春 yl nian zhTji zaiyu chun навесні день годує рік; весна - вирішальна пора року.
—念之差 yl nian zhl cha фатальна помилка; хибний крок.
一诺千金 уї nuo qian jln вмовляння дорожче грошей.
——拍艮Р 合 yl раі ji he швидко і легко зійтися; відразу ж знайти спільну мову.
一派胡言 yl pai hu уап чиста нісенітниця; найчистіша (суцільна) нісенітниця； цілковита нісенітниця.
一盘散沙 уї pan san sha як сипучий пісок; пбвний розбрід; повна неорганізованість (розкиданість); сили розрізнені і розпилені.
—偏 ylpian односторонній (однобічність); однобокий (однобокість). 〜之见 односторонній (однобокий) пбгляд;〜之 і仑 одностороннє (однобоке) судження.
—片 уїріап:〜青翠 навкруги усе покрито смарагдовою зеленню;〜漆黑 навкруги кромішна (абсолютна, непроглядна, рясна) тьма; не було видно ні зги;〜丹безмежно відданий; віддане серце; 〜 好 ^ добромисність; благі (добрі) наміри;〜口Ч 好 声 вигуки схвалення;〜欢腾 велика повсюдна радість;今,天北京城〜欢腾 сьогбдні в Пекіні царює радість і веселощі; 在国р外〜大好形势下в умовах виняткбво сприятливої внутрішньої і зовнішньої обстановки;场内〜掌声 у залі роздався шум оплесків;草原上夜间〜寂静нічнА тиша панувала на лузі;海上白漆漆的〜мбре було суцільно біле;被反动派糟蹋过的村庄，~凄 凉 села, розорені реакціонерами, спустіли.
一瞥 ylpie 1)(—看）глянути на що\ кинути пбгляд на що.就在这〜之间，我已看出7(^是 .什么人来了 з одногб (першого) погляду вже зрозумів, що він за людина. 2)(概况)огляд. 国际局势〜бгляд міжнародного полбження; міжнародний огляд.
——贫如洗 у! ріп гй хі ні гроша (ні алтану, ні копійки, ні списа, ні полушки, ні обола) за душею немає; голий як сокіл; ні кола, ні двора в кого; ні олії, ні каші в кого; ні сирівця, ні закваски в кого; бідний як церковний пацюк; залишитися в одній сорочці; свистіти в кулак.
一暴十寒 yl рй shi han день працювати, а десять [днів] відпочивати; працювати уривками без усидливості; швидко загорятися й остигати.
——齐 ylqi одночасно; разом; хором; дружно; спільно.〜鼓掌 дружно зааплодувати;〜起哄 в один голос кричати;你们不要〜说话не говоріть гуртом (усі разом);大家〜动手 усі разом (дружно, разом) узялися за справу;队 伍〜出动 одночасно (разом) виступили усі військй;大家〜出动，冒着零у三十度的严寒 上山伐木 усі до одногб вийшли на рубку лісу на горах у 30-градусний мороз.
—-起 ylqi 1)(一处）разом; воєдино книжк.在〜 生'活 жити разом (в однім місці);坐在〜 сидіти разом (поруч);》匚合在〜з’єднатися (злитися) воєдино;团多吉在〜згуртуватися воєдино. 2) —>•一 同.〜4亍动 діяти спільно (заодно);我和你〜去 я піду разом із тобою;


945
同广大中小国家〜战斗вести боротьбу пліч-о-пліч із численними середніми і малими країнами. 3) <方>~>—共.〜值多少 钱？ скільки усьогб коштує?费了两个月？ всього витратили на це два місяці. 4)〈方〉 (——伙）група; компанія; купка.那〜人刚走， 这〜人又来了 не встигла піти одна група (компанія), як прийшла інша.
一气 ylqi 1)(不间断）одним (єдиним) духом; не перериваючи (не переводячи) подиху; у (за) один присід.〜儿跑了五里路[одні{м духом] відмахати 5 лі;〜儿从清早干到天黑із ранку до вечора працювати без перепочинку;〜喝 完 випити що одним духом (залпом, одним ковткбм). 2)(同一伙）：串通〜стакнутися прост.\ бути в змові. 3) —*■—阵.瞎闹〜 влаштувати скандап.
—气呵成ylqi he cheng 1)(首尾贯通） зв'язковий (зв，яз6к); зграбний (статурність). 2)(不间断）одним (єдиним) духом [закінчити що]; у (за) один присід (прийом).
—干 ylqian 1)(数目)тисяча. 2)(顺序） тисячний.
—钱不值 yl qian bu zhi ломаного (мідного) гроша не вартий; торішній сніг; ні гроша не вартий; виїденого яйця не вартий; гріш ціна- чому; гроша мідного (ломаного) не вартий. 看得〜ні в гріш не ставити що; ні в що не ставити що.
—钱如命 уї qian гй ming тремтіти кожною копійкою.
—穷不通 yl qiao bu tong абсолютний (пбвний) профан; абсолютний (пбвний) неук; нічогб [в очі] не знати; ні бе, ні ме [не знати] прост.; ні бум-бум [не знати, не розуміти] прост.; ні в зуб [штовхнути] прост.; ні бельмеса не розуміти прост.我对于数学〜я пбвний неук у математиці; я ні "бе", ні "ме” в математиці; я ні бельмеса (ні аза) не розумію в математиці; я нічбго не розумію в математиці; я математики і не нюхав.
—切yTqiS 1)(全部）весь.〜修正主义者 ревізіоністи всіх мастей;〜权力 вся влада;用 〜方法 усіма (усілякими, різноманітними) засобами;揭穿敌人的〜假面具зривйти усе і всілякі мйски з вброга;调动〜积极因素 мобілізувати всі активні чинники;团结〜可 以团结的力量 з’єднувати всі сили, що можна згуртувати. 2)(各部事物或行动）усе. 〜都好 усб йде добре; все в порадку;〜都考虑 过了〜все обдумано;〜的〜все і вся; все і всілякі;〜为 了 党 все в ім’я (для) партії;人民 的利益高于〜інтереси народу вище всього; 不惜牺牲〜нічбго не жаліти; готовий пожертвувати усім;不要轻易肯定〜或者否定 〜уникйти загального схвалення або заперечення усьогб і вся.
一淸二楚 ylqlng-erchu ясніше ясного; ясно як божий день; як двічі два; ясно, як чорним по білому.
—清早 ylqlngz^o із самого ранку; раннім ранком; раннім-рано.他〜就起床了 з першими променями сонця він уже був на ногах.
—穷二 白 уї qiong ег bai бідність і відсталість; бідний в економічному і відсталий у культурному відношенні.改变〜的面貌 змінити відсталий і бідний образ.
一丘之絡 yl qiu zhi he одним (тим же) миром
мазані; одного поля ягода (ягоди); хрін редьки не солодший; один чорт розм., вульг.; барсуки з одного лігвища; і іже з ним (з ними); ірон.
一去不复返 yl qu bu fu fan ніколи не повернеться (не повернеться); безповоротно (назавжди) пішло (пройшло); канути (відійти) у вічність; відійти в минуле,'帝国主 义在旧中国横行霸道的时代已经〜了, безповоротно минув той час, коли імперіалісти могли безкарно бешкетувати в старому Китаї.
瘸拐 ylque-ylguai кульгати; покульгувати.
一人班 ylrenban один за всіх; один виконує всі роббти.
—人做事一人当 yl геп zudshi у! геп dang "сам зробив - сам і відповідь тримай"; хто в гріху, той і у відповіді.
一仍旧贯 yl reng jiu guan no старовині.
—仍其旧 уТ reng qi jiu усе залишилося як і раніше (по-старому); усе залишилось так, як і було (раніш).
一日千里 у! гі qian її семимильними (гігантськими) кроками йти (рухатися, розвиватися) надзвичайно (казково) швидко; не щодня, а щогодини рости (розвиватися, збільшуватися).中国的社会主义建设正〜、 突飞猛进地向前发展соціалістіічне будівництво в Китаї йде вперед семимильними кроками (розвивається навальними темпами).
一日三秋 уї гі san qiu день здається роком.
—日之计在于晨 у! гі zhi ji zaiyu chen ранок вечора мудріший; ранок весь день визначає.
一如既往 уї гй ji w^ng і надані; як і колись.中国 政府和人民将〜，为巩固和发展各国人民的 友谊和团结而努力知яд Китаю і китайський народ буде, як і колись, прикладати свої зусилля до зміцнення і розвитку дружби й згуртованості між народами різних країн.
一ЙШЛі уї sao er guang знищити начисто (дочиста); ліквідувати цілкбм; під віник вимести (вичистити) прост.菜肴〜із блюд усе як вітром здуло.
一色 у了sS 1)( 一 样颜色）в один цвіт; одноколірний. 2)(全部一样)одні мн.; однаковий (однаковість); суцільно.〜的 1C房 одні (однакові, суцільно) цегельні будинки.
—В 向 ylshang —>—会 JL 1)•工作 了 〜попрацювати деякий (корбткий) час.
一身两役 yl shen liang yi нести подвійне навантаження; нести паралельно два обов'язки; роздвоїти увагу; розкинути рот.
一身是胆 уТ shen shi dan беззавітно хоробрий; беззавітна хоробрість; справжнє уособлення відваги й мужності.
—神教 у了sh6njik> < 宗 > єдиноббжжя; монотеїзм книжк.
一生 ylsheng усе життя; [весь] свій вік; коло життя книжк.度过〜провести все життя (весь свій вік, свої дні);劳苦〜протрудитися все життя;〜见过好多事багато побачив за свій вік;〜未作坏事 нічбго поганого не зробив за все життя;〜没有骗过人 зроду нікого не обманював;结束 了这〜завершити (закінчити) свій життє вий шлях; вчинити коло життя;张思德光辉的〜，是全心全意为 人民服务的〜чудбве життя Чжан Си-де - це
життя людини, що служить усім серцем і всіма помислами народу.
一牛一世 ylsheng-ylshi—>一生.
——声 ylsheng:〜不响 ні звука; ні гугу; мовчати; не проронити (не видати) ні звука;〜令下 при першому наказі; за першим наказом;总工会 〜号令，全线工人都罢了工назйкликГенради профспілки забастували всі робітники на лінії.
—失足成千古恨 уТ shTzu cheng qiangii hen усе життя розплачуватися за допущену помилку (за хвилину падіння); фатальна помшіка, про яку прийшлося все життя шкодувати; один промах може викликати безкінечні розкаяння сбвісті; на час рбзуму не стане, а на сторіччя дурнем прославишся.
一时ylshi 1)(一个时期)один час.此〜,彼〜нині не те, що раніше; тепер не такий час; це лише один час був так;〜无出其右 один час не було людини, що була би краще за нього. 2)(短时间）тимчасово; поки; ненадовго.〜的 热情 миттє вий порив;〜的误会 скороспішні, поспішні непорозуміння; 〜之快 скоромину ще задоволення;〜之需 хвилинна необхідність;〜的痛快 скоромин 夕 ща примха; 〜的冲动 хвилинний порив [гарячого почуття]; спалах почуттів на мить; ~还用不 着 поки не потрібно;只顾〜жити тільки сьогоднішнім (теперішнім) днем;这是〜的现 象 це тільки тимчасове (короткочасне, скороминуще) явище;这只能隐瞒〜 приховувати це можна лише недовго;他有病， 〜不能工作 він хворий і тимчасово (поки) не може працювати. 3)(偶然）випадково; раптом; раптово.〜之错 випадкбва помилка; тимчасова помилка;〜高兴 раптом прийшла охота; примха ж.;〜激动 спрожогу; у хвилинному пориві;〜性起 раптом (раптово) сказитися. 4)(时而）то..., то...〜晴，〜雨 то сонце сіяє, то дощ йде;〜冷，〜热 то хблодно, то спекотно.
—时半亥！1 ylshi-banke тимчасово; поки; на якийсь час.
——时——事 yl shi yl shi один якийсь період діяльності й окремий факт.
一事无成 yl shi wu cheng нічого не вийшло в кого; нічбго не вдалося зробити (домогтися); не мати (не одержати, не домогтися) ніякого результату; безрезультатний; залишитися (сидіти) на бобах.离开群众贝1J〜у відриві від мас нічбго не зробиш.
视同仁 уї shi tong геп однаково ставитися до усіх без винятку; підходити до усіх з одною міркою; рівне віднбшення до усіх; рівний для всіх; ставити на одну дошку кого з ким; стригти усіх під одну гребінку; підганяти усіх під один колір.
一手yTsh6u 1)(―种技能或本领):学会〜,好枪法 опанувати мистецтвом стрілянини з гвинтівки; навчитися чудово стріляти; зробитися прекрасним стрілком;这人真有〜 儿 талановита (митецька) людина, нічбго не скажеш; хлопець хоч куди;他打得〜好弹子 він чудово грає в більярд. 2)(耍的手段)：你 另1J足艮我来这〜ти лиши при собі свої викрути; кинь (перестань) ти зі мною крутити. 3)(单 独）одноосібно; єдиновластно; сам.〜包办 прибрати все до своїх рук; прибрати усе до своїх рук; одноосібно розпоряджатися усім;


946
один (самий) вершить усім;〜造成 цілкбм зрбблено (створено) руками кого; виявитися цілкбм справою рук кого; по милості кого. 4) (指同时）одночасно; з однієї сторони..., а з іншої...; одною рукою..., а іншою...
—手遮天 уГ shou zhe tian "одною долонею заступити все небо"; провести (надути) усіх [шахрайським шляхом]; утерти всім очі.
—瞬 ylshun вмить; в одну мить; мігом розм.; в одну мить; у мить ока.短暂的〜стисла мить; 在同〜间і в ту ж секунду;〜间的印象 скороминуще враження;〜千里 робити тисячу (кілометрів) в одну мить (в одну мить).
—丝不苟 yl si bu gou скрупульозно; із усією старанністю; із усією педантичністю; не припускати ні найменшої недбалості; не прогаювати жодної дрібниці.他以〜的精神 对待工作він виявляє скрупульбзний підхід до роботи.
—丝不挂 уї si bu gua голяком розм.; цілкбм оголений (голий); у чому мати родила прост.; у костюмі Адама (指男人);в костюмі Єви (指女人).
——丝——Ш ylsl-yihao найменший; крапелька; крупинка; чуточку рот.; саму малість,我〜 也不怀疑 я ні на волосок (нітрохи) не сумніваюся; у мене немає і тіні сумніву;这 些行为，难道有〜国际主义的气味吗？ усі ці дії мають хоч що-небудь спільне з духом інтернаціоналізму?
一死几 ylsir〈方〉упертий [як осел, як бик].
一塌糊涂 yltahutu [повна] плутанина; [дійсний] бедлам (кавардак); каша. 〜
білизна, шкарпетки - усе порвалося ущент; 把市情说得〜зображувати справу в самому темному світлі;这被搞得〜це перемішалося в загальному хаосі.
—体(一昼夜)yltT 1)(一个整体)одне ціле.成为 〜склйсти єдине ціле. 2)(全体）ус& 〜遵照 прийняти усе до виконання.
一yltlhua інтеграція.经济〜економічна інтеграція.
一天уї tian 1)(一昼夜）добалін.〜二十四小时у добі 24 години. 2)(—个白天）один день; одноденний.〜——夜 ціла доба; 一地 день за днем; із кожним днем; день від дня; день у день; із дня день. 3) (-Ж一天)якось; в один прекрасний день.〜夜里 якось уночі; в одну прекрасну ніч. 4) <方> (整天）цілий
(круглий) день.
一天到晚 yl tian dao wSn із ранку до вечора; день-деньський; цілий (круглий) день; цілими днями.
一条龙 yltiaolong 1)(一个行列）дбвгий ряд; довга черга.辱览年前人们排成〜перед павільйоном люди вистроїлися в довгу чергу; 走廊里凳子摆成〜走廊里凳子摆成〜у коридорі стояв дбвгий ряд лавок. 2)(矛旨紧密 的联系和配合）єдиний ланцюг.〜大协作 повне координування; повна координація;〜 的生产操作程序 єдиний ланцюг виробничих процесів.
一条 A、yltiaoxln єдність; однодумність; одна думка; єдині душею.众人〜однаково билися серця людей; повна єдність в усіх людей;他 们不是〜немає в них одностайності;大家〜в усіх була лише одна думка; усі були
одностайні;全国人民〜全国人民〜у народу всієї країни одне лише прагнення; до цього ринеться одностайно весь народ;军 К：〜 воїни і жителі єдині.
—同 yltong разом; спільно; заодно.〜做 робити разом (спільно);〜去 разом піти;请他足艮我一 吃早饭 запропонувати йому розділити зі мною сніданок;和大家〜参加工作брати участь у роботі спільно (разом, заодно) з усіма.
一统 yltong під єдиним керуванням; об Єднати що (об’єднання).〜天下 об Єднати всю країну; уся країна під єдиним керуванням; уся країна була об’єднана.
一头儿yTt6ur:孩子〜扑到母亲怀里хлбпчик кинувся в обійми матері;她〜倒在床上 вона кинулася на ліжко;〜钻进业务工作 із головою (цілкбм) піти в оперативну роботу.
一团和气 уї tuan heqi повна добродушність; пбвна ідилія; сповнений доброзичливості; усе тихо і гладко.待人〜ставитися до людей із повною доброзичливістю;他们之间〜між ними царюють мир та спокій; у них повна ідилія.
一团糟 yltuanzao повна плутанина; дійсний бедлам (кавардак); пбвний розлад (хаос). Щ 情搞得〜у справах утворився дійсний бедлам (кавардак); довели справу до повного розладу.
—退六二五 yl tui liu ег wu ухилятися; [і] чути не хоче.
—万 yTw》n 1)(数目）десять тисяч. 2)(顺序） десятитисячний.
一网手丁尽 уТ wang da jin виловити усіх; відразу виловити усіх; одним ударом знищити (винищити) усіх; повна ліквідація.
一往情深 yl wang qing shen глибоке вподобання.
一往无前 wang wu qian неухильно йти (просуватися) вперед; не знати перешкод; ринутися вперед.发扬〜的精神 виявляти дух прагнення просуватися вперед;我们的军队 具有〜的精神 наша армія завжди безстрашно йде вперед.
——ІІЇЇІЇ 失口 у! wang ег zhi усе ясно з першого (одногб) погляду; усім впадати в око; швидкого погляду достатньо, щоб...; на чолі написано в кого.
一望无际 yl wang wu ji не видно було ні кінця, ні краю; неозорий (неозорість); неосяжний (неосяжність); неоглядний; безмежний (безмежність); безбережний (безбережність); кінця краю немає чому.〜的大海 неозоре (безбережне) море; неозора (безбережна) широчінь моря;远处是〜的稻田вдалині， наскільки сягає око, простираються рисові поля.
一位数 yl wei shu <Ш> однозначне число.
一味 yTw色і тільки; увесь час; один; тільки і знати, що...〜追求私利 тільки і знати, що (тільки, увесь час) мати на меті свою користь;〜迁/就 тільки і знати, що (увесь час, без кінця) пристосовуватися;〜顺从 в усьому беззаперечно коритися;〜胡搞 тільки і знати, що чинити безчинства;只是〜嘲笑 усього лише одне зубоскальство;——拒绝合理建і义 знову і знову відхиляти раціональні пропозиції;如果_己不努力，їй是〜依赖外
国援助，述设是搞不好的якщб самим не докладати зусиль, а лише (тільки і знати, що) спиратися на іноземну поміч, то будівництво не буде мати успіху.
——文不名 yl wen bu ming ні гроша (алтини, копійки，списи) немає; [ні] гроша за душею немає; свистить у кишені прост.
一问三不知уї wen san bu zhi 1)(什么也不 知道)що не запитаєш - нічбго (ні чорта) не знає; і знати не знає; необізнаний. 2) (不肯 回答） відмовлятися (відговорюватися) незнанням; і відповідати не хоче.
—Й蜂 yTwofeng скопом розм.; валом; юрбою розм.〜地拥去віпом повалили;〜地拥进房间 юрбою ввірвалися в кімнату;〜闯进院子里去 ~ І'^І ІЙ ^ Ж і і вся орава ввалилася на подвір’я.
一yl wu ke qu немає нічбго гідного уваги; немає нічбго позитивного (гарного); ніяких плюсів немає; ніякими гідностями не блищить.
一无是处 yl wu shi chu немає нічбго правильного (позитивного, гарного); позбавлений усяких гідностей; одні (суцільні) хиби (помилки, пороки).
—无所长 yl wu su6 chang ніякими можливостями не відрізнятися; нічим не блищати.
一无所得 уї wu suo de залишитися ні з чим: нічбго не одержати (не домогтися) залишитися (сидіти) на бобах прост. залишитися (виявитися) при піковому інтересі; залишитися з носом.
一无所有 yl wu suo you нічбго не було за душею; хоч протокою покатай; гол як сокіл.
一无所知 уї wii suo zhi нічбго не знати (не розуміти, не тямити); не мати ніякого уявлення про що; не знати ні "а" ні "б".
—五—卜 yl wu yl shi найдокладнішою уявою; із усіма подробицями; в усіх деталях; надзвичайно докладно.
————Щ yl wu xiang yl wu на усе знайдеться (над кожним є) своя управа.
一息уїхї ——口气1).战斗到生命的最后〜 борбтися до останнього подиху.
一 尚存 yl хі shang cun поки серце не перестане битися; до останнього конання (подиху); поки ще є подих; поки не перерветься (обірветься) подих.
——/SiS yl хі hua усе це слова; вся розмбва.
等于白说 уся ця розмбва була ні до чого.
—系列 уїхШб [цілий] ряд; [ціла] серія.〜的问题 цілий ряд (ціла серія) питань;〜的重大政策 ряд важливих політичних установок;这件事 弓丨起了〜的变化це викликало ряд змін;述立 了 〜的化ЛІ побудований цілий ряд хімічних заводів.
一下уї хіа (表示一次或ї,肖微）一般用动词完成 体表达 по-.看〜подивити на що; подивитися на що;想〜[трбхи] подумати про що;打〜铃 подзвонити;打听〜是怎么回事вивідати, у чому справа;应当教他〜варто [трохи, малість] повчити його.
一下 уїхіа (片刻间，突然）відразу; раз розм.; раптом; за раз розм.; у (за) один прийом; у (за) один присід; одним (єдиним) махом; з одногб маху; за дві секунди.〜就可以结束 можна за дві секунди (одним махом, з


947
одного маху) закінчити що;〜全吃掉 з’їсти все за раз (в один прийбм, в один присід);〜 都坏了 усб раптом зіпсувалося;〜打死 убити кого наповал;问题〜就解决了 питання відразу (в один прийбм) розв’язалось.
一下子 ylxia-zi —一下 ylxia.
—先一后 уї xian yl hou один слідом за іншим.
—线 уїхіап промінь; просвіток; проблиск.〜阳 光 сонячний промінь;〜灯光 смужка світла; 〜光明 просвіток; промінь світла;〜希望 промінь (проблиск, іскра) надії; просвіток; мізерна надія.
—相估愿 yl xiang qmgyuan суб’єктивний підхід; одностороннє бажання (прагнення); суб'єктивне побажання.不能把计划建立在〜 的驻础上 не можна будувати свої плани на базі бажаного.
—向 yTxmng 1)(从过去到现在）завжди; відвіку; із давніх часів; незмінно.〜如此 завжди так було; так заведено з давніх часів (відвіку);〜 认为 завжди (незмінно) вважати (знахбдити), що...;他〜好 він завжди був гостинним. 2)(最 近以来）за останній час; останнім часом.你 这〜好啊？ як ви поживаєте? як ваше здорбв’я?你这〜干什么啦？ що ви робили за останній час?这〜他没来过 останнім часом він не приходив. 3)(过去某一段时期）один час; в минулому.前〜雨水多 нещодавно (один час) [день у день] стояла дощова погбда.
—笑置之 yl хіао zhi zhl відповідати сміхом (посмішкою); не стати на що звертати уваги.
—些 уТхіб 1)(不多）трбхи; декілька; деякий;用 名词第二¥表达.大〜декілька більше;再加 上〜糖 додати ще трохи (деяку кількість) цукру;只有这〜了只有这〜了 тільки стільки і залишилося;这 f到有〜对了 от це до деякої міри вже правильно;给我拿〜木柴来 принеси мені дрова. 2)(某些)дбякий.他给我 介绍了〜新的情况він ознайомив мене з деякими новими обставинами.
—泻千里yl хіе qian IT 1)(水流迅,速) нестримний (бурхливий) потік; бурхливий плин [ріки]. 2)(文笔奔放）з широким (великим) розмахом.
—蟹不如一蟹 yl хіе burn у! хіе чим далі, тим гірше.
—心 уМп 1)(专心）цілкбм віддатися чому', вкладати всю душу в що; на розумі в кого; усією душею; усім серцем; зосередити всю увагу на чому.〜想 тільки і думати про що;〜 想成名мріяти про славу; І也〜想去打猎у нього тільки полювання на розумі;〜为公 цілкбм віддати себе загальній справі; безмежна відданість суспільним інтересам; 〜为人民 цілкбм віддатися справі служіння народу; присвятити всі сили справі народу; 〜向往 усією душею (усім серцем) ринутися до чого, із неознач.; мати одне прагнення; тільки і мріяти про кого, із неознач. 2)(齐乂已、) одностайно (єдність).万众〜як одна людина; усі як один;人民〜拥护共f党нарбд одностайно підтримує Комуністичну партію Китаю.
—心不能二用 уї xln buneng er yong за двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш.
ylxTn-ylde одностайно; повна єдність; [усе] як один; як одна людина.
—^—意 уІхТп-уТуі усіє ю душею; усім серцем; усіма помислами; усіма фібрами душі; цілкбм; віддаватися чому цілкбм.〜为人民 усім серцем і всіма помислами служити народу.
—星半#UL ylxlng-bandianr сама малість; дуже незначний; крихітка; крихітний; малюсінький.
—星儿yTxTngr ——星半点儿.桶里连〜水都没 有了 у чані не залишилося ні краплі води.
—夺亍ylxing компанія.〜人众компанія;带领〜人 等动身南下 р^зом із супровідниками (у компанії, компанією) відправлятися на південь;代表团〜二十一人 делегація в складі
21 	особи.
—言不发 уї yan bu fa берегти повне мовчання; не вимовити ні єдиного (жодного) слова; набрати води в рот прост.
—言既出，驷马难追 уТyanji chu, si ma nan zhu! слово не горобець, вилетить - не впіймаєш; що написано ручкою, того не' вирубаєш сокирою.
——言难尽 yl yan nan jin кбротко, двома словами не розповіси; цього не скажеш двома словами!
—言堂 ylyantang монополія слова; монополізм під час обговорення і рішення питань.我党 历来提倡“群言堂”，反对“〜” наша партія незмінно виступає за "демократизм" і проти "монополізму" під час обговорення і рішення питань.
一言为定 yl yan wei ding умовляння дорожче грошей; тримати своє слово; по руках бити (ударяти)(声一译法声说定君子' чесні (порядні) люди завжди тримають своє слово; у чесної людини слово не розходиться зі справою.
—言一行 у! уап уї xing кожне слово; кбжний крок; в усіх своїх діях (учинках).
—言以蔽之 у! уап уї bi zhl одним словом.
—眼 yTySn з першого погляду; при першому погляду.我〜便看出是他ПІЗН&В його з першого погляду;广大群众〜就识破了敌人 的阴谋诡 і十 широкі маси з першого ж погляду розпізнали темні задуми ворогів.
一氧化氮 ylyanghuadan <化> окис азоту.
—ylyanghua'erdan <\^C> закис азоту.
—氧化碳 ylyanghuatan〈化〉окис вуглецю.
一ff ylyang однакові (однаковість); усе одно; як; все одне; усе єдино.高良〜однакової висоти;大小〜однакового розміру;和…〜так само, як...; такий же, як;象雪〜白 білий як сніг;完全〜збвсім однакові; як дві краплі води;他说的话和你说的完全〜він говорить те ж саме, що і ти;大体的意见和我〜ви однієї думки зі мною;他和大家〜地工作着 він працює так, як всі; він працює нарівні з усіма;对我来说都是〜мені все рівно (усе єдино); для мене все одно;手续和以前完全〜 порадок точно такий же, як (що) і колись;大 家象一个人〜всі як один;哥儿俩相貌〜，可 是脾气不〜в обох братів однакова зовнішність, але по характеру (характерами) вони різні;他同另ij人不〜він не такий, як всі інші;他的神色与往常不〜він самий на себе не схожий.
—叶蔽目уї уе Ьі тй~►—叶障目，不见泰山.
—叶障目，不见泰山yl ye zhang mu, bu jian Taishan "за листочком перед очима не бачать гори Тайшань"; за деревами (через дерева) лісу не бачити; за малим не бачити великого.
一叶知秋 yl уе zhl qiu "падаючий лист сповіщає настання осені"; по першій (одній) ознаці вже можна передбачати, що піде (буде) надалі (далі).
уіуі один по одному; один за одним.广看过
один по одному (однин за одним) переглянути усе;〜记在心里 твердо запам'ятати усе (усі подрббиці);夕卜地〜介绍 познайомити його по черзі з усіма;些细节问 题这以不〜说明не будемо тут докладно торкатися всіх частин питання.
——衣带水 ylyldaishu! бути розділеними малим простором води; відділений смугою води.
一意孤行 yl уі gu xing зробити свавільно, не рахуючись ні з чим; діяти самовладно (деспотично по-своєму); усупереч (усупереч) усьому; діяти (йти) напролом; довільно і самовлістно.敌人如果〜，必将玩火自焚，遭 到可耻的失败 якщб вороги будуть далі діяти усупереч усьому, то вони згорять у вогні, розпаленому ними самими, і потерплять ганебну поразку.
一饮而尽 yl yin ег jin випити що враз (заппом, одним ковтком).他把酒〜він вихилив чарку.
—应ylylng весь; усе.〜俱全усе є;〜大小事务і значні та дрібні справи;〜工具都准备好了 всі інструменти вже зібрано.
隅三反 yl yu san fSn укласти (вивести) за аналогією; зробити відповідні висновки за аналогією.
一语道破уї yu dao р6~>—针见血.
—语破的уТ уй po di~>—针见血• 一元方程 у了уийп fangcheng <数> рівнішя з одним невідомим.
一元化 ylyuanhua уніфікація (уніфікуватися); однаковість; єдиноначальність; централізація. 〜领导 єдине (централізоване) керівництво.
一元论уїуийпійп <哲> монізм.唯物主义〜 матеріалістичний монізм;唯心主义〜 ідеалістичний монізм.
——仑# ylyuanlunzhe моніст.
一元酸 ylyuansuan <化> одноосновна кислота.
一院制 ylyuanzhi〈政> однопалатна система.
—月 ylyue січень.
一再 ylzai не разом; неодноразово; ще і ще разом; знову і знову; знов-таки.〜说 не раз (неодноразово) говорити;我〜劝他 я неодноразово умовляв його;他〜多В 错误 він знову і знову (знов-таки) робив помилки.
ylzao із [самого] ранку; рано (раннім) вранці.他〜就走了 він із самого ранку (рано вранці) пішов.
一& 一 yl zhang yl chi напруженість то посилювалася, то слабшала (падала).
一长制 ylzhangzhi єдиноначальність.
—着不慎，满盘皆输 уї zhao bu shen, m5n pan jie shu один необережний хід може погубити всю партію; достатньо одногб необережного кроку, щоб усе звести нанівець.
一朝 у了zMo ——旦.


948
—朝—夕 yTzh5o-yTxT один день; день-другий; день-два.此非〜之功 ця справа не одного дня; у день-інший цього не зробиш;真正的彻底 的社会主义革命不是7可以成功的,дійсна послідовна срціалістична революція не може успішно завершитися за один ранок або ніч.
一针见血 yl zhen jian хіб потрапити в саму точку; не в брову, а в око.〜的评语 дивовижно влучне зауваження;〜地揭穿他们 的丑恶而目和反动本质не в брову, а в око викривають їхнє огидне обличчя і реакційне нутро.
一ft一@ yl zhen у! хіап навіть голка і нитка; навіть у дрібницях.不拿群众〜не брати в населення нічбго, навіть голки і нитки.
—阵pzhSn вибух (用于声音);порив (用于风)； приступ (用于衣痛）；ПО-. 一的风 поривчастий вітер;〜笑声 вибух реготу;〜掌 声 вибух оплесків;〜痛 напад болю;〜咳嗽 напад кашлю;〜尤、酸 серце стиснулося; душа стиснулася;〜战栗 охопило кого трепетом; трепет пробіг по тілу;〜接〜地发射 стріляти пачками;〜风把帽子吹掉了 поргівом вітру зірвало капелюх;她高兴得说〜笑〜із радості вона без умолку то базікала, то сміялася; Ж 呼声〜高过〜безупинно роздаються громоподібні вигуки.
—阵风 ylzhenfeng вихрем; стрімголов.他〜走上 了 长堤 він стрімголов (вихрем) помчався до дамби.
一只耳朵进，一只耳朵出уї zhT ег-duo jin, уї zhi ег-duo chu в одне вухо входить (увійшло), в інше виходить (вийшло) ^
一知半解 ylzhl-banjiS знати щось і абияк; поверхневі (обривкові) знання; дилетантство; дилетантизм; полузнайстворозм.; розуміти з п'ятого на десяте;不能满足于〜не можна задовольнятися обривковими знаннями (шматками погано засвоєних знань).
—直 yTzhf 1)(不拐弯地）прямо; навпростець розм.; навпрямки розм. ~ 走 йти прямо (навпростець, прямиком) 2)(不间断地）без відпочинку; аж до чого; [доти,] поки не; увесь час.〜工作至(J 深夜 працювати без перерви до глибокої ночі;〜到现在，问题尚 未解决 аж до теперішнього часу питання усе ще не вирішене;他〜等到我来 він чекав доти, поки я не прийшов;他〜讲了两个钟头він безперервно говорив цілих 2 години;他〜在 学习він увесь час учиться;对这些看法，我 们〜是有不同意见的стосбвно цих поглядів ми завжди притримувалися іншої думки.
一纸空文 yl zhi kong wen порожній клаптик паперу; [бути, залишатися] на папері.这个 协定只不过是〜ця угода являє собою усьогб лише порожній папір.
—致 у了zhi 1)(相同）одностайний (єдність); одноголосний (одноголосність); єдиний (є дність).〜的意见 одностайна (одноголосна) думка; однодумність;〜的目标 єдина мета;〜 决定 одностайне рішення;〜赞同 одноголосно (одностайно) схвалити що;〜拥 护 одностайна (загальна) підтримка;通过〜 прийняти що одноголосно;完全〜 одноголосно; абсолютно солідарна; повна єдність;团结〜згуртуватися воєдино; згуртованість і єдність; солідарність;举й〜
уся країна підвелася єдиним фрбнтом;取得〜 домогтися (досягти) єдності;思ЙІ〜ідейна єдність;思、次忍不〜ідейна розбіжність; ідейно непослідовний (指思想不连贯）；观点〜 єдність поглядів; єдині пбгляди; пбгляди сходяться; сходитися в поглядах;利害〜 спільність інтересів; інтереси збігаються (сходяться); 4亍动〜єдність дій; погоджені дії; діяти заоднб (єдиним фрбнтом);全体〜всі одностайно;通过协商达到〜вироблення єдиних поглядів шляхом консультацій;意见 不〜-д夕мки розходяться (не сходяться); розбіжність у думках;言行不〜слова розходяться зі справою; говорити одне і робити збвсім інше;这是同各іі人民革命斗 争的利益〜的 це відповідає інтересам революційної боротьби народів усіх країн; 无产阶级的利益同广大劳动人民的利益是〜 的 інтереси пролетаріату і ширбких мас трудящих єдині;坚持团结和坚持原则是〜的 відстоювання згуртованості і відстоювання принципів не суперечать один одному. 2) <і吾〉 узгодження (узгодитися).时间问〜узгбд- ження часів.
一致性у了zhixing єдність.理论和实际的〜 єдність теорії і практики;党的利益和人民利 益的〜єдність інтересів партії і народу.
—掷千金 yl zhi qian jTn кидати (кидати, жбурляти) гроші на вітер; смітити (кидатися, сипати) грошима.
专多含巨 уї zhuan duo neng не тільки спеціаліст в одній області, але й майстер на всі руки; не тільки стати спеціалістом в одній галузі, але й набути майстерності в багатьох інших; знати свою справу в досконалості, а також володіти іншими спеціальностями.
一准 ylzhiin ―一定 4).〜办得到 неодмінно вийде; повинно вийти;你放心，他〜能行 ви не хвилюйтеся, він дійсно впорається.
—字不漏 yl zi bu lou слово в слово; від слова до слова; буква в букву; дослівно (дослівний, дослівність).
一字长蛇阵 yl zi changshezhen дбвгий ряд; дбвгий ланцюжок; лінійний порядок (лінійна побудова) [військ].书店前面排着〜 перед книгарнею дбвгий хвіст черги.
一字一板 уї zi yl ban ясно й чітко.她〜地说 вонй серйбзно сказала, чітко вимовляючи кожне слово.
—总 ylzong 1)(总、起来）у цілому; усе разом [узяте].〜算В巴 треба буде рахувати все разом; 办这件事〜要两百块钱на це буде потрібно в цілому (усьогб) двісті юанів; усе разом узяте зажадає двісті юанів. 2)(都）усі.〜是我的错 JL в усьому я один винний (винуватий).
衣Уї.
衣уТ 1)衣月艮.夕卜〜верхній одяг;内〜нижня (натільна) білизна 睡〜піжама; нічна сорбчка (сорочина розм.). 2)(包在外面的〜层东西） збвнішній покрив; шкірочка. збвнішній покрив (шкірочка) бамбукових пагонів;炮〜 чохол [на знаряддя]. 3)—衣胞.
衣胞 уГЬао < 解 > плацента (послід) і навколоплідна (плодова) оболбнка.
衣钟 yibo спадщина; регалії мн.继承...〜йти стезею кого; одержати спадщину від кого; успадкувати регалії кого; прийняти естафету
з рук кого.
衣不蔽体 yl bu bi ti ходити в лахмітті; одягнений в лахміття.
衣樹 ylchu шафа для одягу; гардероб.
衣蛾 уГ6 <动> сукбнна моль.
衣服уГйі одяг; костюм; сукня (不包括衬衣).定 做的〜бдяг (сукня, костюм) на замовлення; 现成的〜готбве плаття;旧〜нбшений одяг; стара сукня;破旧的〜обнбски мн., розм.; порваний костюм;穿〜вдягатися; одіти костюм (сукню);脱〜роздягйтися; знімати одяг (сукню).
衣钩 yTgou гачбк-вішалка ч.
衣冠楚楚 ylguan chuchii презентабельний вид; добре одягнений; одягатися з лоском.
衣冠禽兽 ylguan qinshou двонога тварина; людина-звір ч.; звір у людській подобі.
衣冠冢 ylguanzhong могила, де похований одяг померлого.
衣架 уЩій вішалка;(肩形的衣架）плечики.
yljia-fannang нікудишня людина.
衣镜 yljing трюмо.
&中口 уікби ґудзик; застібка.
衣料 ylliao [пошивний] матеріал; суконні тканини.毛货〜вбвняний матеріал;—件〜 відріз [на костюм, на сукню]; купон (指妇 女、儿童的绣花衣料).
衣领 yllTng комір; вбрання.
衣帽间 ylmaojian гардероб; гардеробна; роздягальня; роздягальна.
衣铺 уірй магазин готового одягу.
衣裘 ylqiu одяг і теплий (хутряний) халат.
衣衫 衣服.〜禮楼 ходити в лахмітті;
ходити в дранті.
衣裳ylshang <口>—外衣服.
衣食 ylshi засоби до існування (до життя).〜丰 足 мати в достатній кількості засобів до життя (на харчування й одяг);不必为〜担尤、 не треба турбуватися про засоби до існування.
衣食住 ylshizhu одяг, їжа і житло (основні засоби існування).
衣食住4亍 yl shi zhu xing усе необхідне для життя.
衣物 ylwu пожитки MH.f розм.; скарб збірн., розм.; одяг і предмети домашнього побуту; носильні речі і повсякденні предмети.
衣箱 ylxiang скриня; валіза.
衣袖 уїхій рукав (сукні).
衣鱼 уіуй <动> книжковий хробак.
衣藻 ylzao〈植〉хламідомонади.
衣庄 ylzhuang магазин готового одягу.
衣着 yTzhu6 одяг; сукня (不包括衬衣）вбрання (多指节日服装);одіяння застар., жарт.〜整 齐 акуратно одягнений;〜华丽 ошатно одягнений; ошатний одяг (одіяння); франтівське убрання.
衣资 ylzl сукня, костюм; одяг.
伊
Уі-
伊 у了 (他）він;(他的）йогб;(她）BOHd;(她的）її. 伊比利亚人 уТЬПіуйі^п іберійці.
伊壁鸠鲁派 уіЬуійрйі епікурейська школа.
伊刹尼 ylchani {санскр. Iksani) магічне мистецтво читання чужих думок.


949
伊甸园 уйійпуийп <宗> Едбм.
伊豆軸 yldouyou морський окунь.
伊迩 уГег близько, недалеко; збвсім поруч.
伊个yTge <东方>той.
伊洪 y!h6ng <化> ібн.
伊克 уїке <монг.> великий.
伊克度 уїкбсій іхтіол.
伊拉уТШ〈东方> вони.
伊拉克人 Y了Шкбгбп іракці мн.
伊朗人 yllangren іранець (іранський); іранка.
伊玛目 уТтатй (араб. Imam) імам.
伊玛尼 yTmSni (араб. Ішап)〈东方> імйн, віруючий (мусульманин). 伊人 уїгбп <书> вон“.
伊斯兰教 ylsllanjiao іслам (ісламістський); мусульманство (мусульманський); магометанство (магометанський).
伊斯兰教历 ylsllanjiaoli мусульманський календар.
伊斯兰教徒 ylsllanjiaotu мусульманин; мусульманка; магометанин; магометанка.
伊蚊 у了w6n <动> комар-кусака ч.
伊优 ylyou підлабузничати, улесливий.
医Уї.
医 YI 1)(医生）лікар; доктор.中〜лікар китайської медицини; 西 ~ лікар європейської медицини;军〜військбвий лікар;牙〜зубний лікар;兽〜ветеринйр;延〜 ходити за лікарем (за доктором). 2)(医学) медицина.中〜китайська медицина;西〜 європейська медицина; 学〜учитися медицині; займатися медициною. 3)医治.就 〜звертатися до лікаря;有病要〜коліі хвбрий, то потрібно лікуватися.
医案 уї’йп історія хвороби {документ).
医道 yldao методи лікування; мистецтво лікування; лікарська практика.高明〜 прекрасні пізнання в медицині.
医馆 ylguan кабінет лікаря.
医国 yTgu6 лікувати державу {обр. в знач.: добре керувати державою).
医国手 ylguoshou крупний політик, державний діяч.
医好 ylhao вилікувати кого-що; виходити кого-що, книжк. (лікування); залікувати що (指伤 口 愈合)•完4〜повне лікування.
医匠 yTjmng лікар.
医金 yljln гонорар лікаря.
医救 yljiu врятувати, вилікувати.
医科 уїке медичний факультет,〜大学 медичний університет.
医理 уТІТ тебрія медицини.
医疗 ylliao лікування.〜机构 лікувальний заклад;〜卫生机构 лікувально-санітарні установи; 防 S 所 ~ лікувааьно-профілактичні пункти;〜设备 лікувальна апаратура;〜体 лікувальна фізкультура (гімнастика);.〜救护 медична допомога;效果〜ефективність лікування;〜 无效 безуспішне лікування;公费〜 безкоштовне лікування за рахунок держави; безкоштовна медична допомога; безкоштовне медичне обслуговування;巡回 〜 лікувальний обхід; медичне обслуговування на місцях;城市医务人员分 批到农А进行巡回〜міські медпрацівники
по черзі проводять обхідне лікування в селах.
医疗队 ylliaodui медико-санітарний загін; медична бригада; медбригада; медичний загін.
医疗网 yTliaowSng медико-здравоохоронна мережа, 农村〜 сільська медико- здравоохоронна мережа.
医疗站 ylliaozhan медичний пункт; медпункт. 巡 @〜пересувний медпункт.
医 П уішеп медицина.
医生 ylsheng лікар; медик; доктор; лікар застар” прост/, ескулап застар” жарт.住 院〜постійний лікар; ординатор;女〜 жінка-лікар;产科〜акушер; акушерка;眼科〜 очний лікар; окуліст;夕卜矛斗〜хірург;妇矛斗〜 гінеколог; лікар по жіночих хворобах;赤脚〜 босоногий лікар;主 4壬〜головний лікар; головлікар; старший ординатор;实习〜 лікар-стажист; і青〜в“кликати лікаря; піти за лікарем (за доктором).
医师 у了shT лікар; доктор,营养〜диєтлікар; лікар-дієтолог.
医 士 ylshi фельдшер; фельдшерка.随机〜 бортфельдшер.
Ш 书 ylshii лікарський порадник застар.; медична література; книги по медицині.中 夕卜〜вітчизняна й іноземна медична література.
医术 ylshu мистецтво лікування.
ylwu лікування; лікувальна справа.〜IfP门 лікувальна установа;〜工медпрацівник; медичний персонал.
医务室 у了wAshi амбулаторія.
医学 ylxue медицина.实验〜експериментальна медицина;航空航天〜авіаційно-космічна медицина.
医学院 ylxueyuan медичний інститут.〜学生 студент медичного інституту; медик рот.
Ш. Щ уіуао: Ж і只〜популярні пізнання в медицині.
ШМШ ylyaofei плата (витрати) за лікування.
医药学 ylyaoxue медицина і фармакологія.
医院 уїуийп лікарня (多指专科医院)；госпіталь (多指军事医院)；лазарет;(指小型的部队医 院).市立〜міська лікарня;地段〜дільшічна лікарня;野战〜польовий госпіталь; 4亍军〜 похідні лазарети;后送〜евакогбспіталь ч.\ 目艮 科〜бчна лікарня;住〜лягти в лікарню;送〜 покласти кого в лікарню (у лікарню);出〜 виписатися з лікарні (з госпіталю).
医治 ylzhi лікувати кого-що (лікування).〜病人 лікувати хвброго;〜无效 перед хворобою медицина виявилася неспроможною;〜战争 的创伤залікувйти рани війни;他被送进医院 〜він був госпіталізований.
医嘱 yizhti <医> розпорядження лікаря.遵照〜 по розпорядженню лікаря.
医助 ylzhu фельдшер.
依У了.
依уї 1)—依雜1).〜渔猶为生жріти (промишляти) рибальством і полюванням. 2) (答应)погодитися на що, з чим, з неознач.\ дати згоду кому на що.劝他休息，他怎么也 不〜йому радять відпочити, а він ніяк не
погоджується;谁敢不〜？ хто посміє не підкоритися? 3)—> 依照.〜我看 на мій пбгляд; по-моєму;〜法惩处 покарати (карати) кого за законом (відповідно до закону, згідно з законом, відповідно до закону);〜我的 1№气 на мій характер.
依黑音 yl*an постійна туга.
依傍 yMng 1)—依靠 1). 2)(该仿）наслідувати кому-чому (наслідування); копіювати кого-що (копіювання).不要〜味〜前人 не слід в усьому наслідувати минулого.
依次 уїсі один за одним; по черзі; у порядку черги,〜进 4亍 робити що один за одним (у послідовному порядку);〜就诊 прийом хворих згідно черги;〜上车 сідати у вагон (в автобус) по черзі.
依 从 ylcong підкоритися кому-чому
(підпорядкування); коритися кому-чому (покора); слухатися кого-чого.
依存 ylcun залежати від кого-чого (залежність). 这地区的畜牧业与农业是相互〜的 скотарство і землерббство в цьому районі залежить одне від одного (знаходяться у взаємній залежності).
Ш Н уГе приєднатися, примкнути
безпринципно.
依阿两可 yr6li3ngkS погоджуватися з будь-якою думкою.
依法 yTfa згідно з законом, на підставі законів.
依附yTft —依赖1).〜帝国主义的民族资产阶 级的少数右翼分子нечисленне праве крило національної буржуазії, що примикає до імперіалізму.
依 Р付性 ylfuxing залежність, підлеглість.
依归 ylgul спиратися; бути впевненим.
依旧 yTjm як і раніше; по-старому; як колись (раніш); усе ще; усе-таки. 一 切〜усб залишилося як колись (як і раніше， по-стйрому);他虽然年纪大了，可是4і劲〜很 足 хоча він і старий, але в ньбго як і раніше (по-старому, усе ще, усе-таки) багато енергії.
依据yTj(i 1)(根据）ґрунтуватися на чому; на підставі чого; відповідно до чим; відповідно до чого, з чгш; по чому,〜文件精神 за духом документа;〜党的决议 згідно (у
відповідності) з рішенням партії; згідно (по) рішенню партії; на підставі рішення партії. 2) (作为根舍Л事物）підстава.理论〜 теоретичне обґрунтування; 4乍为〜служити підставою;有十么〜？ на якій підставі? які для цього підстави? на чому це ґрунтується? 毫无〜без усякої підстави; немає ніяких підстав.
依靠 уїкао 1)(凭 спиратися на кого-що; покладатися на кого-що.〜全党的团结 спиратися на згуртованість усієї партії;〜人 民群众 спиратися на нарбдні маси;不能只〜 别人帮助 не можна розраховувати (сподіватися) тільки на чужу допомбгу;这种 人〜不得 на таких людей не можна покластися;民族解放革命的胜利，主要〜各 国人民群众自己的革命斗争перембга в національно-визвольній революції досягається головним чином революційною боротьбою народних мас тієї чи іншої країни. 2)(依务的人或物）опора.—家的〜 опора для родини;老来有〜мати опору в старості.
依赖уїШ 1)(不能自立或自给）залбкати від


950
кого-чого; знахбдитися в залежності від кого-чого.〜父母〜别人为生сидіти (бути) на шиї в батьків; жити на чужі кошти; бути на хлібах в іншого;〜自己的助手 виїжджати на своєму помічнику;〜夕卜 1ЇЇІІ1： 口 за рахунок імпорту (ввозу через кордон); залежати (бути в залежності) від імпорту;〜夕卜援 покластися на допомбгу ззовні;〜思、 психологія залежності; утриманська психологія; утриманський настрій. 2)(互为 条件)залежати від кого-чого (залежність). 互相〜взаємна залежність; залежати один від одного; знахбдитися у взаємній залежності.
ЙсіЙИ yllaiguo залежна країна; залежні країни.
依赖性ylbixmg залежність.对外援的〜 залежність від зовнішньої допомоги.
依礼而行 yllferxing ДІЯТИ ВІДПОВІДНО із встановленими правилами.
依恋 yllian прив'язатися до кого-небудь (прихильність); горнутися до кого-небудь.〜 故土 прив’язатися до рідних місць.
依米丁 ylmldlng <Ш> емітин.
依慕 yTmu думати з благоговінням.
依凭yTping—依靠.
依然 yMn 依旧.〜如故 усб залишилося, як [було] колись; усе залишилося як і раніше (без зміни); усе залишилося, як і було колись (раніш); ~故我 яким був, таким і залишився; залишився тим же, ким був; нітрохи не змінився; залишився колишнім; залишився таким, як був раніш; так продовжиться і далі; 她〜活着вонй залишилася жива;战争的危险 〜存在 небезпека війни усе ще існує.
依然如故 ylranrugu по-старому.
依人作活 ylrenzuohuo залежати від інших.
依仁 уігеп ґрунтуватися на гуманності.
依实 ylshi спиратися на факти.
依属 ylshu залежати.
依顺ylshiin 依从.
依随 ylsui йти за...
依托yTtu6 —依靠.
依假 ylwei пригорнутися; пригорнутися до кого-небудь.〜在母亲怀里 прижатися (пригорнутися) до грудей матері.
依违两可 уї wei liang ke [не говорити] ні "так", ні ”ні"; і так, і сяк.
依 Щ уїхі неясний; невиразний; смутно (невиразність).〜记得 смутно пам'ятати про кого-небудь; 只 начебто знайомий;〜看出 远处的海岸轮 удалині смутно виднілися обриси морськбго берега.
依 Р艮 уїхіап вчасно.
依样画胡芦 уТ yang hua hu-lu рабсько копіювати кого-що; сліпо наслідувати кому-чому; повторювати кого-що в точності; мавпувати розм.; по шаблону; за аналогією; точно так само; тим же самим способом.
依依уТуї 1) <书>(微微摆动）колихйтися (колихання).杨柳〜колихйлися вербові лози. 2)依恋.〜不舍 не мати сил розстатися; ніяк не могти залишити; шкода розставатися з ким; важко розстатися з ким; прив’язатися до кого-небудь.
{衣约 ylyue неясний, нечіткий.
依允 ylyun погоджуватися; обіцяти.
依仗 yTzhang спиратися на кого-що; покладатися на кого-що.
依 ylzhao відповідно до чого, з чим; відповідно чому, З ЧШ1\ по чому; відповідно до чим; згідно чому, з чим.〜法律的规定 у порядку, установленому законом; по статтях закону.
喷уТ.
丨咿唔yiwii <象产> чшіння співучо,呼晰唔唔 的念起诗来 став читати співучо вірші.
呀 уїу§〈象声>:〜学语 пбрший дитячий белькіт;〜的奖声 глухий скрип (плескіт) весел;隔壁发出卩贝卩贝呀呀的提琴声ч^вся за стіною приглушений звук скрипки.
依уТ.
Ш уі <化> іридій.
银金笔 yljlnbl авторучка з іридієвим пером (кінчиком пера).
Уї.
揖另丨j уїЬіе відкланятися, розстатися.
揖客 ylke відвідувач (гість).
捐让 ylrang <书> взаємно вітати [один одного].
揖і射 уїхіе відкланятися, проститися.
揖逊 ylxun 1) розкланюватися; взаємно вітати;
2) 	уступати.
壹Уї.
壹 у! один, перший,壹圆 одгін юань.
壹气 ylqi зосередитися на одному.
жМ ylshi як правило, без виключень.
壹意 уіуі зосередити думки на.
壹郁 ylyu горювати.
漪yL
滴 уТ 1) хвиля; 2) берег річки; 3) хвилюватися.
滴澜 уТШп <书> брижі; хвилі.
嫛У了.
嫛 уТ новороджений.
娶弥 ylmi новороджений; дитина.
Ш _
骂уі
鸾 уТ 1) чайка; 2) фенікс.
嘻уТ.
噫 у! жаль.
噫乎 уіЬй ах!, на жаль!
в意欠 ylqian відрижка і позіхання.
噫嘻 ум жаль.
噫哑 уіуа карр! {звуконаслідування карканню); каркати.
噫亦 уїуі все таки.
tpjrt.
緊уї.
緊уТ цей, це;—起死人р肉白骨也це все одно, що воскресити мерця і вдягнути плоттю білі кістки.
繁格 ylge дитячий нагрудник, слинявчик.
夥уї.
Ш уТ чбрний; темний.
Шуі.
區 уі посудина для миття рук.
台У丨.
台 уі 1) я; мій; 2) що?, як?; 3) задовблений.
仪А
仪 уі1)~> 仪式.养〜похоронний обряд; церемоніал похорону; похоронна церемонія; ритуал поховання. 2)(礼物）подарунок.贺〜 подарунок.
仪уі—仪器.
仪表yibmo (人的外表）зовнішність; [збвнішній] вигляд.堂堂〜шляхетна зовнішність (постава); мужній (шляхетний,
представницький) вигляд; значна (вражаюча) зовнішність; ~优雅 благопристойність.
仪表yibiSo (仪器）прилад.领航~ аеронавігаційний прилад; 狈！J ж 〜 вимірювальний прилад;航空〜авіаприлад.
仪表工 yibiaogong приборист; прибористка.
仪从 yicong супроводжуючий; особа, що входить до складу офіційної делегації (що супроводжує офіційну делегацію).
仪 Й yidi мета.
仪典 yidian правила етикету.
仪范 yifan правила етикету, норми поведінки.
仪月艮 yifii форма одягу, що передбачається етикетом.
仪捡 yijian 1) правила строгого етикету; 2) стримувати себе правилами етикету.
仪器 yiqi прилад; інструмент; апарат; апаратура збірн.结构复杂的〜прилад (апарат) складної конструкції;化学〜хімапарат^ра;精密〜 точний прилад;校正〜повірити прилад (апарат).
仪器舱 yiqicang приладовий
仪器差 yiqicha〈技〉інструментальна похибка; похибка лічильника.
仪器厂 yiqichang приладобудівний завод.
仪容 yirong вигляд; образ; збвнішній вигляд.
仪式 yishi церемонія; церемоніал; обрад； ритуал книжк.开会〜церембнія зборів;大会 开幕〜церемоніал відкриття з’їзду;签字〜 церембнія (церемоніал) підписання [протоколу];结婚〜весільний обряд; весільна церембнія; церембнія весілля (одруження);宗教〜релігійний ритуал;授奖 〜 церембнія (церемоніал, ритуал) нагородження; викбнувати обряди;履行〜 улаштовувати церемонію;〜урочистий церемоніал (обряд, ритуал).
仪态 уіЧйі <书> манйри мн.
仪贝!J yize встановлені правила; ритуал; звичай; еталон.
仪仗yizMng 1)(帝王将相外出用的仪仗） атрибути почесного ескорту [імператора, сановника]. 2)(游行用的{І {І) прапори, транспоранти з гаслами, щити з діаграмами і макети [під час демонстрації].
仪仗队yizMngdui 1)(执行某种礼节任务的小 部队）почесний караул.三军〜почесна варта, що складається з трьох видів армії;检阅〜 обходити почесну варту; обходити стрій (фронт) почесної варти. 2)(游行队伍前手持 仪仗的队伍）колона прапороносців.
仪止 yizhi поведінка; манера тримати себе; осанка, гідність.
夷
Уі.
夷 уі 1)(平安）спбкій; благополуччя.化险为〜 небезпека минула, і усе стало благополучно (і настав мир). 2)(破坏）зруйнувати що


951
(руйнування).〜为3严地 зруйнувати; зрівняти з землею; каменю на камені не залишити. 3) (灭 №) винищити кого-що (винищування); знищити кого-що (знищення);(杀尽） вирізувати кого-що; страчувати кого.
夷уі І)(屮国古代称东方的部族）східні народності. 2)(旧手旨夕卜闺）чужа країна; чужина;(旧指夕卜国人）іноземка застар.', чужоземець; чужинка; іноземець; іноземка.
臾白 yibai миролюбний і щирий.
臾床 yichuang ліжко для тіла померлого.
夷更 yigeng велика проїзна дорбга.
夷戮 уіїй вбивати; карати; страчувати.
夷漫 уітйп знищувати.
夷人 yiren 1) рядова (проста) людина; 2) іноземець; варвар; дикун.
夷愉 уіуй тихий, спокійний.
夷悦 yiyue радіти.
ifiyi.
记 уі міст.
沂уі.
沂 уі І {прізвище).
祂уі.
祂 уі липа.
宜уі.
宜 у і випливати безособ” кому-чому, з неознач.., треба кому-чому, з неознач.不〜操之过急 не слід квапитися; 〜справа не терпить зволікання; не випливає далі (не можна більше) відкладати.
宜当 yid5ng бути корисним.
ЖШ yijia нести щастя в дім чоловіка.
宜母子（果）yimiizT (guo) <гуанчжоуський діал.> лимон.
宜人 yiren привабливий (привабливість).景物〜 привабливий пейзаж;气 fl吴〜райський клімат.
宜适 yishi годиться; підходити; відповідати.
宜室宜家 yishiyijia приносити щастя всій родині.
宜样 yixiang щастя (Вам) і удачі!
宜子 yiz! легко плодити дітей; плодовита (про жінку).
怡
Уі.
怡 уі радіти, веселитися.
怡荡 yidang невтримно веселитися.
怡然 уігап радісно; весело.
怡然自得 уігап zide на горі блаженства;
блаженствувати.
怡色 yise веселий вираз обличчя; задоволений вигляд.
怡声 yisheng м’який (ласкавий, веселий) голос. 怡怡 уіуі радісний; радіти.
怡悦 yiyue радісний; радіти.
饴Уі.
饴 уі сироп; солодощі.
饴色 yise колір патоки; коричневий (колір). 饴糖 yitang солодовий цукор.
饴盐 уіуап столбва сіль.
咦
Уі.
咦уі ой; ого.〜，你什么时候来的？ ой,
коли прийшов? 这是怎么回事？ ой, що сталося? ой, що отут таке?
荑Уі.
荑 уікосити.
赌
уі.
贻 уі <书>1. подарувати що кому. 2)(遗留） залишити що (залишення); заподіяти що (заподіяння).
贻贝 yibSi <动> мідія.
贻害 yihai заподіяти (принести) шкоду.〜无穷 принести (нанести) непоправну шкоду; залишити за собою незлічимі дурні наслідки; 坏影片〜青年 порочний фільм впливає на мблодь.
贝台患、yihuan грозити лихом (нещастям).
贻厥 yijuS нащадки.
贻累 yilei вплутати; затягати.
贝台谋 yimou залишити нащадкам поради.
贻人 口 实 уі ren koushi дати (подати) привід до розмов (до пересудів); стати предметом розмови у сторонніх; стати (бути) притчею в язиках.
贝台送 yisong дарувати.
贝台误 yiwu заподіяти (нанести) шкоду.〜工作 нанести шкоду своїй роботі; загубити справу; 〜终身загубити своє життя;不仅〜自己，也 要〜另丨J 人 заподіяти шкоду не тільки собі, але й іншим.
贝台笑大方 yixiao dafang [може лише] викликати глузування знавців (знаючих людей);
потрапити в смішне становище; очутитися в смішному становищі; [кого ж можуть] підняти на сміх; зробитися (стати)
посміховищем (посміховиськом) розм.
贻羞 уіхій знеславити себе.
贝台训 yixun афоризм.
贻映 yiyang спричиняти нещастя.
贻遗 уіуі передавати в спадщину.
贝台赠 yizeng дарувати.
迁уі.
迁录 уіїй 〈书〉списати що; переписати що (переписування).
姨Уі.
姨 уі 1) своячка; 2) тітка (сестра матері); 3) другорядна дружина батька; 4) <ввіч.> ви, тітонька (в звертанні між жінками).
姨表 yibiao двоюрідний (по лінії матері і її сестер).
姨表 yibiao двоюрідний [по жіночій лінії],〜兄 九 двоюрідні брати;〜姊姊 двоюрідні сестри.
姨表亲 yibiaoqln споріднення по матері.
姨弟 yidi молодший двоюрідний брат (син сестри матері).
姨夫 yifu чоловік тітки [з боку матері]; дядько [з боку матері].
姨父（丈）yifu (zhang) дядько (чоловік тітки по материнській лінії).
姨夫 yifu дядько (а) чоловік тітки по лінії матері; б) клієнти однієї проститутки при зверненні один до одного). ,
姨姐 yijie своячка, старша сестра дружини.
ШШ yima 1) тітка (по материнській лінії); 2) (ввіч.) ви, тітонька (в звертанні між жінками).
姨姝 yimei своячка, молодша сестра сестри.
姨母 уішй 1) тітка, тітонька (по лінії матері); 2) другорядна дружина батька.
姨奶奶 yinainai налбжниця.
姨娘 yiniang налбжниця батька.
姨甥 yisheng <ввіч.> я твій дядько (про себе).
姨太太 yitai-tai < 口 > налбжниця книжк” застар.
姨兄 yixiong старший двоюрідний брат (син сестри матері).
姨兄弟 yixiongdi двоюрідні брати (сини сестри матері). г
姨子 yizi двоюрідні брати і сестри (діти тітки по материнській лінії).
姨子 yi.zi своячка.大〜старша своячка;小〜 молодша своячка.
宦уі-
宦 уі 1) вигодовувати; 2) північно-східний кут будинку (де готується ша).
移уі.
栘 уі 1) слива；青栘 зелена слива; 2)〈方〉верба;
3) 	стайня.
栘样 yiyang〈植〉ірга азіатська (Amelanchier asiatica С. Koch).
姨yi.
胰 yi 1) мило; 2) підшлункова залоза; 3) філейна частина; 4) (в складних термінах) панкреа-/
胰蛋白酶 yidanMim6i < 生叩 > трипсйза; трипсин.
胰岛素yidSosCi <牛理> інсулін.结晶〜 кристалічний інсулін;人工合成〜штучно синтезований інсулін; штучний синтез інсуліну;具有生物活力的〜інсулін з біологічною активністю; 〜疗法 інсулінотерапія.
胰淀粉酶 уісіійпйптбі <生理> амілопсин. 胰酶 yimSi〈生理> панкреатин.
胰腺 уіхіап <Ш> панкреас; підшлункова (панкреатична) залоза
胰腺炎 yixianyan <医> панкреатит.
胰液 yiyb < 生理 > підшлунковий (панкреатичний) сік. 胰脂酶 yizhTmSn <生理> стеапсгін.
膀子 yi*zi〈方〉мило.
胰子盒 yizihe мильниця.
蛇уі.
蛇蛇 уіуі гучний; претензійний {про слова).
痰уі.
痰 уі <书> рйна.
移Уі.
移уі 1)移动.〜山填沟вирівнювати гори і
засипати яри;把椅子往前 підсунути
стілець трохи вперед;炮兵连〜到了新[^地 батарея перемістилася на нову позицію. 2) —移植1).把花〜到花与：里去пересадити квіти в горщики. 3)(改变）перемінити кого-що (зміна); змінити кого-що (зміна).坚 定不〜б夕ти твердим до кінця; бути непохитним.
移变 yibian міняти місцями; міняти співвідношення.
移病 yibing 1) заражати; 2) подати у відставку, пославшись на хворобу.


952
移车台 yichStdi <铁路>віз6к.
移调 yidiao < 音 > транспоніровка; транспозиція; транспорт.
移媒 yidie <офіц> посилати офіційне
сповіщення (в рівну інстанцію).
移动 yidong пересунути кого-що (пересування); рухати кого-що (рух); перемістити кого-що (переміщення)，〜桌子 пересунути (переставити) стіл;冷气流向南〜холбдний плин повітря рухається (пересунулося, перемістилося) до півдня;歹її 车开 $台〜了 потяг рушив.
移防 yifang 〈军〉перекидання військ;
передислокація.
移风易俗 yffeng-yisu змінити старі звичаї; зжити (викорінити) відсталі звичаї.
移复 yifu посилати відповідь.
移国 yigu6 захопити владу в країні.
移行 yihdng <语> перенбс (перенесення).词的 〜перенбс слова;〜符号 знак переносу.
移花接木 уі hua jie mu підмінити кого-що (заміна, підміна).
移祸 yihuo перекласти свою біду на іншого.
移籍 yijf міняти місце прописки.
移交уЦШо 1)(转移给有关方面）передйти кого-що (передача); здати кого-що (здача), 把事情〜给新工在人员здйти (передати) справи новому працівнику;将案件〜法院处 理 передати справу в суд. 2)(离职时移交工 №) здати справи.办〜здйта справи.
移近 yijin присунути що 稍微〜一点 піде夕нути що;把期限〜几天 наблизити терміни на кілька днів.
移居 yiju переселитися (переселення);〜市区 переїхати (переїзд), переселитися (переїхати) у місто.
移开 yikai відсунути що; зрушити що.
移苗 yirniao висадити (пересадити) розсаду.
移民yimin 1)(迁移到外地或国外)переселення (переселити кого).〜垦荒 переселити народ, щоб його силами підняти цілину. 2)(居到夕卜 地或国外的居民）переселенець; переселенка.
移民区 yiminqii колонія.
移年 yinian через рік. ,
移栖 yiq了〈生物> мігрйція; міграційний.
移迁 yiqian переїжджати, змінювати місце проживання.
移日 уігі протягом довгого часу.
移入 yiru переселятися; імміграція.
移山倒海 yi shan dao hai зрушити гори й осушити моря; перевернути (посунути) гори
Ш $ yishen < '/І > передавати справу на перегляд до касаційної інстанції.
移时 yishi через деякий час.
移书 yishu відіслати лист. “
移送 yisong відправляти, пересилати, передавати, транспортувати.
移提 yiti викликати в суд (підсудного з іншого судбвого органа).
移天易曰 yitmnyiri підмінити небо і сонце (обр. в знач.: узурпувати владу).
移檄 уіхі сповіщати.
移徙 уіхі 1) переселятися; 2) пересаджувати (напр. рослину).
移项 yixiang <Ш> перестановка [членів рівняння].
移孝作;^ yixiaozuozhong змінити повагу до батьків на вірність.
移液管 yiyeguan піпетка.
移译 уіуі перекладати (з мови на мову); переклад.
移植 yizhi 1) < 衣 > пересадити що
(пересадження); висадити що (висадження). 疏苗〜пікірбвка;〜秧苗 пересадити (висадити) розсаду;把温床里的植物〜在坑 上 висадити рослини з парників на грядки. 2) <ІЖ>пересадження (пересадити що);〜皮陕 трансплантація (трансплантувати що).
трансплантація (пересадження) шкіри;
пересадити шкіру;角膜〜пересадження роговиці;同种〜гомопластична трансплантація; гомотрансплантація; ^ 脏〜 пересадження серця;再〜ретрансплантація.
移植片 yizhipiAn <医> трансплантат.
移植术 yizhishu〈医〉пересадження; трансплантація.
移殖 yizhi 1) пересаджувати (напр. рослини); переселяти; 2) колонізувати.
移置 yizhi 1) переносити, переставляти; транспортувати; 2) (тех., мат.) транспозиція; транспонований.
移住 yizhu переселятися; імміграція.
移转 yizhuan 1) змінювати; переробляти; 2) < 法> передавати (право); передача (права).
移转管辖 yizhuanguSnxid <法> передавати справу на розгляд компетентного суду (що має право юрисдикції).
移咨 yizl {офіц.) офіційно повідомити.
移 f尊 yizun піднести свій кубок вина (гостю в знак поваги).
移搏就教 уї zun jiu jiao звернутися до кого за порадою.
ІЙуі 另见 wd.
遗爱 уі’аі заслужити любов нащадків.
遗笔 уіЬї рукбписи, що лишилися після смерті автора.
遗策 уісе 1) промах, прорахунок; 2) традиційна політика.
遗产у丨chSn 1)(死者留下的财产）спадщина; спадкоємне майно.留下很多〜заліішити велику спадщину;接受〜одфжати спадщину;继承〜успадковувати кому, що від кого. 2) ГЙ■代遗留的财富）спадщина.文 化〜культурна спадщина.
遗产税 yichanshui податок зі спадщини.
遗臭万年 уі chou wan nian бути проклятим навіки; навіки залишити по собі дурну славу; залишити сумну пам’ять про себе; покрити себе незмивною ганьббю; слава (лаври) Герострата; геростратова слава.
遗传 yichuan <生物> спадкування; спадкоє мна передача,〜现象 явище спадковості;〜的特性 спадкоємні риси характеру;〜工程 генетична інженерія;〜因子 ген;这病会〜ця хворбба передається в спадщину.
遗传病 yichuanbing спадкоє мна хворбба.
遗传型 yichudnxing <生物> генотип; ідіотип.
遗传性 yichudnxing <生物 > спадкбвість.
遗传学 yichudnxuS <生物> генбтика,细 胞〜цитогенетика;辖身才〜радіо- генетика.
遗存 уіейп залишок; сальдо.
遗毒 yidu пережиток; зла спадщина.资本主义 的〜пережитки (зла спадщина) капіталізму; 根除旧制度的〜зжііти шкідливі пережитки старої системи.
遗芳 yifang залишити по собі добру славу; добра пам’ять {про покійника).
遗风 yifeng дух старовини; старі звичаї (удачі); пережиток старого звичаю.
遗腹子 yifuzi дитина, що народилася після смерті батька.
遗稿 yigao посмертні рукбписи.
遗孤 yigu сирота ч., ж.
遗骨yigti—遗骸
遗光 yiguang відблиск.
遗骸 yihai тлінні останки.
遗憾 yihan шкодувати про що (жаль).〜 висловити співчуття;表示〜令人〜викликати жаль; гідно жшію;最〜的是 до глибокого (великого, превеликого) жалю;未含巨相见,感 到十分〜я дуже шкодую, що [нам] не вдалося побачитися.
遗 Ш yihen жаль.死无〜готбвий умерти (життям пожертвувати) за що; умирати без жалю.
遗火 yihu6 несподівано підпалити будинок.
遗迹 yijl пам’ятник; руїни мн., книжк.; слід.历 史〜історичні пам，ятники;古代〜пам’ятник старовини;古城的~ руїни (сліди, залишки) древнього міста; городити;在文学上留下了 不可磨灭的〜зашішііти незгладимий слід у літературі.
遗教yijiSo —遗训.
遗金 yijln гроші, що залишені в спадщину.
遗精 yijlng < 医 > сперматорея; нічне сім’явиділення.
遗捐 yijuan кидати, викидати.
遗老yilao 1)(效忠于旧协代的老年人)старий прихильник скинутої, поваленої
(повергнутої, старої*) династії; колишні люди. 封还阶级的〜遗少зйлишки феодального класу. 2) <书> (经历也变的老人）людина, що багато пережила (перенесла) за свого життя; людина, що вижила після воєн і нещасть.
遗类 yilei нащадки.
遗留 yiliu залишити [після себе, у спадщину] що.旧社会〜下来的残余пережитки, що залишилися (успадковані) від старого суспільства;他死后〜下许多著述він залишив після себе багато праць;这个问题 是历史〜下来的 це питання залишене історією.
遗留物 yiliiiwii спадщина.
遗漏 yilou пропустити що (пропуск).这里〜了 ——个字 отут пропущене одне слово;他回答 得很完全，一点也没有〜він，нічбго не пропустивши, дав вичерпну відповідь;他把 益的意见在不〜地吸收了 він прийняв цілкбм усі коштовні ради.
遗民yimin 1)(效忠旧朝代的人）людйна, віддана колишньої династії. 2)(大乱后遗留 下来的人民）нарбд, що вижив після воєн чи нещасть.
遗墨 yimo автографи (листа, добутку), що залишилися після смерті кого.
遗尿 yiniao〈医〉нетримання сечі; никтурія.


953
遗弃yiqi 1) кинути що.敌军〜辅重无数вброг кинув незліченний обоз. 2)(抛开不管） кинути кого-що; залишити кого-що; облишити кого-що (залишення).〜家庭 кинути (залишити, залишити) родину;〜妻儿 кинути (залишити, залишити) дружину і дітей.
遗缺 yique вакансія; вакантна посада.
遗却 yique забувати, залишати (річ).
遗容yir6ng 1)(人死后的容貌）облііччя померлого.瞻 j卬〜з благоговінням дивитися на (вдивлятися в) обличчя померлого; віддавати кому данину побожної поваги. 2) 遗像
遗失 yishT втратити що (утрата); загубити що (утрата); упустити що, розм.钱包〜утратити (упустити) гаманець;〜钥匙 утратити (упустити) ключ;〜的东西 загублені речі; пропажа розм.;〜声明 оголошення про втрату;找到了 〜的书 знайшов загублену книгу;手稿〜了 рукбпис загублений (загубився);〜皮夹子一只，请拾得者赐还хто знайшов загублений гаманець, прохання повернути.
遗世独立 уі shi du Іі відокремитися від зовнішнього світу; замкнутися в особистому житті (у собі); не від світу цього. 一
遗事 yishi діяння висок.; справа.革命烈士的~ діяння загиблих героїв революції.
遗书yishG 1)->遗著.2)(临死时留下的_) передсмертний лист.留下〜заліішгіти передсмертний лист.
ШШ yishuang вдова.
遗体 yitl 1)(人的尸体）тіло [небіжчика]; останки мн.; прах.向〜告另!j попрощатися з покійним;向烈 士〜告另[J попрощатися з тілом полеглого героя. 2)(动植物的遗体） останки мн.
遗忘 yiwang забути щось，про когось.完全〜 збвсім (абсолютно) забути; вилетіти з голови (з пам’яті); з розуму (з голови, з пам’яті) геть; 她怕儿子件事〜了 вонй боялася, як би син про це не забув.
遗忘yiwangzheng амнезія.
遗物 yiwii реліквія.祖先的〜сімейна реліквія; 古代〜археологічний пам'ятник; реліквія стародавньої культури.
遗误 yiwu помилятися.
遗像 yixmng портрет (фотографія) небіжчика.
遗训 уіхйп заповіт висок.歹і]宁〜заповіт Леніна; 倍守歹！J 宁〜свято дотримувати ленінський заповіт.
遗言 yiydn заповіт.
遗余 уіуй залишки.
遗赠 yizeng заповідати що’ з неознач.; відписувати що， застар” прост.; відказувати що，застар.把…〜给国家 заповідати (відписати) що державі.
遗占 yizhan заповіт.
遗殖 yizhi нащадки.
遗址 yizhi руїни руїни лш., книжк.古庙的〜
руїни (руїни) древнього храму;
木〜неолітіімна стоянка.
遗志 уігЬізавіт (воля) померлого; остання воля. 继承先烈的革命〜прийняти революційний заповіт полеглих героїв.
遗嘱 yizhii 1)(临死时嘱咐）заповідати що，з
неознач. 2)(遗言)заповіт.立〜зробити заповіт;写〜написати заповіт.
遗著 yizhu посмертне видання надбань.
遗族 yizu потомство (родина) покійного (померлого, загиблого).
У丨.
顾 уі щока;支 підперти щоку рукою;解〜 обличчя розпливлося в посмішці (від посмішки).
颐颌 yihan підборіддя.
顿和园 YihSyuSn Парк Іхеюань {колишній Літній імператорський палац).
顾神 yishen зміцнювати дух.
顾养 yiyang берегти здорбв’я; піклуватися про здоров'я.〜精神 відпочити; відновити свої сили.
顾指气使 уі zhi qi shi пбвний зарозумілості (гордовитості); із зарозумілістю; з гордовитістю; зарозуміло; гордовито.
疑^
疑 у")疑感.2)—疑问.存〜ставити щось під сумнів; залишитися під сумнівом.
疑案уі’йп 1)(〜时难以判决的案件） недозволена справа. 2)(真相不明的事） загадкова справа.
疑兵 yiblng демонстрація спец.
疑病 yibing скептицизм.
疑惑 yihu6 (不明白）сумнів (сумніватися);(不 相信）недовіра; відчувати недовіру до кого. 消除〜розсіяти сумнів (недовіру);对这件事 我还有点〜у мене є ще деякі сумніви по цьому питанню.
疑惑论 yihuolun скептицизм.
疑忌、yiji підозрювати кого (підозра).七、*!^ 〜 відчувати підозру до когось; поставитися до кого з підозрою.
疑虑 yilti сумнів (сумніватися); занепокоєння (турбуватися).消除人们的一切〜усунути у людей усі сумніви;请你不必〜，指^示〜定可以 达到 прошу не сумніватися в зазначених показниках, їх можна досягти.
疑难 yman складний (складність); важкий (труднощі); скрутний (скрута).〜杂症 складна і малозрозуміла хвороба; складне і важко виліковне захвбрювання;〜问题 складне питання; гордіїв вузол;内心存在着 不易解决的〜у серці нерозв’язні сумніви;学 习中如有什么〜，可以去问他мбжна запитати його, якщо зустрінуться які-небудь складності (труднощі) у навчанні.
疑难事体 yindnsWtl <方> складнй справа.
疑人 уігеп манекен.
疑神疑鬼 yishen-yiguT підозрілістю довести себе до галюцинацій; віднбситися до усього з підозрілістю; украй підозрілий; у страху очі великі.
疑似 yisi так та не так; подоба правди; схоже на правду.〜之 |司 начебто правильно; щось схоже на правду; якась подоба правди; двозначні слова; підозрілі сліди;〜癌症的月中 瘤 підозріла на рак пухлина.
疑团 yituan сумнів; підозра.打'消〜розсіяти сумнів (підозра);满腹〜сповнений сумнівів (підозр);满腹〜都消释了 р03СІЯЛИСЯ (3НИКЛИ) усі сумніви.
疑问 yiw^n сумнів; питання.大有〜під великим сумнівом [бути, залишатися, знаходитися]; 毫无〜немає ніякого сумніву (питання); поза (без) усякого сумніву; безсумнівно; безперечно;解决——切〜розвіяти всі сумніви; 〜代词 <ір-> питальний займенник.
疑问句 yiwenju <语> питальне речення.
疑心 yixln 1)(怀疑的念头）підозра; недовіра; сумнів.弓 І 起〜збудити підозру (недовіру, сумнів); 2)(怀疑）підозрювати кого-що, сумніватися.〜其Ф有阴谋 підозрювати в цьому підступ;我〜他在骗人я його підозрюю в обмані.
疑心病 yixlnbing злі помисли; хвороблива (зайва) підозрілість.
疑心疯 yixlnfeng іпохондрія; хвороблива підозрілість.
疑信参半 уі xin canban вірилося і не вірилося; важко повірити.
疑玄 yixuan мати сумніви.
疑异 уіуі 1) сумніви; 2) підозрілий.
疑义 уіуі—疑问•毫无〜без [усякого] сумніву; поза [усякого] сумніву; безперечно; безсумнівно; виразно.
疑云 yiyun підозра; сумнів.
疑阵 yizhen позиція, улаштована з метою ввести супротивника в оману.故布〜щоб ввести кого-що в оману; з метою заплутати кого-що; навести тінь [на тин, на ясний день].
葬Уі.
Ш уі стародавній кубок.
葬典 yidian незмінний порядок, закон.
彝器 yiqi ритуальне начиння.
Ш 宪 уїхіап твердо встановлені закони; незмінні правила.
彝方矣 Yizu "і" (одна з національних меншин Китаю).
乙уї.
乙1 уїі)(天干馆二位）"і” {другий з 10 циклічних знаків). 2) другий; літера "б"; четвірка
乙 2 уї〈音〉"і" {китайський нотний знак); сі невідм.
乙 @1 yichun <VC> метилкарбінол; етацбл; винний (зерновий, етиловий) спирт.
乙基液 уїЛу会 <化> етилова рідина.
乙类 уїіді група (розряд) Б;乙类工业 промисловість групи Б.
乙醚 уїші <化> сірчаний (етиловий) ефір.
乙女 yinu <天> Діва {зодіакальне сузір ’я).
乙醒 yiquan 〈化 > [оцтовий] альдегід; ацетальдегід.
乙快yique <化> ацетилен; етин.乙稀基〜 винілацетилен.
乙酸 yisuan〈化〉бцтова (етйиова) кислота.
乙糖 yMng〈化〉дибза.
乙焼 ylwan <化> етан.
乙烦 ylxT <化> етбн; етилен.〜树脂 вінілові СМОЛИ； ВІНІЛ1Т, вініловий спирт.
乙酸胆碱 уїхШп-сШіуЧйп〈化〉ацетилхолін. 乙酰胺 уІхШп&п <化> ацетамід.
乙种 yizh6ng:〜射线 <理> 6-пр6мені. мн.; бета-проміння мн.;〜粒子 <理> В -частка; бата-частинка; вітамін В.


954
乙状结肠 ylzhu&ng jiechang〈解〉Сігмовіідна (сігмовидна обвідна, S-образна) кишка.
已уї.
己 уї 1)(停』t ) зупинитися (зупинка); припинитися (припинення); перестати. 2) —► 已经.〜父尾声[справа] уже йде (підходить, наближається) до кінця; R、J I、司〜过 і час уже минув; питання вже 问题〜角？决 вирішене.
已毕 ylbi закінчитися.
己 定 ylding зумовити; визначений, встановлений.
已而 уїег 1) звичайно!; певна річ!; 2) згодом.
已耳 уГег і тільки!，і все!
已夫 yifti і тільки!，і все!
已故 yigu померти; покійний.
己婚 уТЬйп одружений (指男子已婚)；заміжня (捐女子已婚).
已经yljing [от] уже.大家都〜走了 усі вже піїшш (виїхали);我们〜五年没见面了 отужб п，ять років, як ми не бачилися; llli〜
7 йому [уже] більше п^тидесяти років.
已决犯 yTjuSf^n <法> засуджений.
已来 yilai з того часу.
已诺 ylnuo погодитися.
已然уігап [завершений] факт.与其补救于〜，不 如防患于未然 краще попередити, ніж ставити перед [завершеним] фактом; краще вжити профілактичних заходів, ніж виправляти скоєне.
已日 уТгі в подальшому, згодом.
已甚 yishen занадто.
已往 ylwang минуле.
已矣 уТуї всьому кінець!
已知 ylzhl знати завчасно.
已知量 ylzh了li^nng < 数 > відбма (задана)
величина.
已知数 yTzhfshii <数> відбме [число]; задане число.
已知项 ylzhlxiang〈数〉відбмий член.
以уї.
以1 уї 1)(用，拿）般，第五格表达〜计谋取胜 брати військовою хитрістю;〜排山倒海之势 суцільною лавиною; ~ нР ^ Й ^ як міністра; як міністр;〜…自居 загордитися, назвати себе кіш; іменувати себе килг,〜劳动 为光荣 праця — справа честі; вважати працю справою честі;〜助人为乐 розглядати надання допомоги іншим як радість для себе; розглядати допомогу іншим як свою радість; 〜根本利益为重дорожити корінними інтересами;〜国家利益为重 ставити в основу інтереси країни;〜平等的态度待人 відноситися до інших як до рівного; ~Н 际:І£ 义和爱国主义相结合的精神教育全体劳动者 виховання всіх трудящих у дусі сполучення інтернаціоналізму з патріотизмом;他们〜损 人开始，〜害己告终воніі починають зі спроби ущемити інших, а кінчають тим, що шкодять самим собі. 2)(依）відповідно до чого, з чим; по чому; відповідно до чим; згідно чому, з чим.〜次就坐 сідати один за одним. 3)何知之？ звідкіля ви знаєте? з чого ви взяли, що...? 4) 以便.〜待时机[для того,
щоб] чекати зручного випадку;〜壮声势 щоб підтримати дух;〜资弥补 для покриття чого; щоб покрити що.
以2уї (表示时间、方位、数量的界卩艮工〜 南 південніше (на південь від) ріки Янцзи.
以#易# уї bao уі bao заміна одного тирана іншим; зміна деспотів (деспотій); хрін редьки не солодший.
以备不虞уї bei Ьйуй—以防万一.
以便 yibian [потім, для того, з тим] щоб.他亲自 前去，〜就地调查 він сам пішов туди потім, щоб усе вивчити на місці.
Й ІД] й Й уТ сі hai уі форма вираження затьмарює думку.
以此 уїсї 1) через це; завдяки тому; 2) цим; це.
以此为例 yicTweili вважати це прикладом.
以次 уїсі 1)(依次序）по черзі; один за одним; у порадку черги. 2)(某处以下）нижче; наступний.參意看第三节和〜各节дивііся 3-ій параграф і наступні параграфи.
以德报怨 yi de bao yuan відплатити добром за зло. ,
以,存带面 yi dian dai mian головною ланкою підтягувати всі інші ланки.
以毒攻毒 yl du gong du застосбвувати отруту як протиотруту; клин клином вибивати.
以 і化传讯 уТ е chuan е слухи, переходячи з вуст у вуста, усе далі ідуть від істини; що один збреше, те й усі перебріхують.
以耳代目 уї бг dai mu очі вухами заміняти; приймати усе, що говориться, на віру.
以防万—уТ fang wanyl на всякий [крайній] випадок; на крайній випадок; бути готовим до всяких несподіванок.
以攻为守 уї gong wei shou атака — це краща оборона; наступ з метою оборони.
以故 yigu з цієї причини.
以后 ylhou після кого-чого; потім; надалі; згбдом;下班〜після служби;两小时〜за дві години;经过五年〜через п’ять років;〜再谈 吧після (потім) поговоримо;从今〜你要小心 надалі (уперед) будь уважніше;〜他一次也没 有到去过 пізніше він жодного разу не ходив туди;〜的事我就不知道了 що було після цього (потім), я вже не в курсі справи; 总结列宁逝世〜无f阶级专政的历史经验 узагальнити історичний досвід диктатури пролетаріату за період після смерті Леніна.
以还 yihuan з тих пір.
以及 а також [і]; а дорівнює [і].〜其他 а також і все інше.
以己度人 уї ji duo геп судити по собі [про інших]; міряти кого на свій аршин.
以假舌 L 真 уї jia luan zhen неправдою затуманити істину; видати неправду за правду; підсунути фальшиве за сьогодення.
以1 故效尤 уТ jing xiaoyou щоб іншим не було повадно; бий свого, щоб чужі боялись; для острашки.
以$ yilai з часу; з моменту; за час; прбтягом чого,解方夂〜з моменту (з часу) звільнення;建 国〜з часу утворення нарбдної республіки; 几年〜за минулі роки;长期〜прбтягом (прбтягом, у продовження) довгого часу;今 年〜прбтягом цьбго року; з початку поточного року;开春〜з початку весни;自古 〜з давніх давен; із древніх часів; здавна;半 个世纪〜в останні піввіку.
以理月艮人 уї IT fu ren переконання аргументами; перекбнувати людей обґрунтованими
аргументами (вагомими аргументами); перекбнувати людей шляхом роз’яснення істини.
以年L 相待 уї її xiang dai приймати когось, як заведено, згідно етикету; чемно приймати (зустрічати) когось.
以邻为整 yi lin wei he приносити в жертву ближнього; рити яму ближньому; робити іншого козлом відпущення; підкопуватися під сусіда.
以卵 Й：石 уї luan tou shi яйцем камінь не проб’єш; лізти (перти, йти) на рожен проспи; проти рожна перти (йти) прост.; батогом обуха не переб’є ш; битися чолом об стіну.
以貌取人 yl mao qii ren судити про людину за його зовнішнім виглядом.
以免 уїшіап щоб уникнути.〜误会 щоб уникнути непорозумінь;〜重复 щоб уникнути повторення.
以内 уїпбі у межах чого.十五年〜у межах 15 років;五十人〜у кількості 50 чоловік;本省〜 у межах нашої провінції.
以其人之道，还治其人之身уї qi ren zhi dao, huan zhi qi ren zhi shen поводься з людиною так, як він поводиться з тобою; бити супротивника його ж (його власною) зброєю; відплатити тією ж монетою рот.
以前 ylqian раніш; колись; до чого; перед чим; тому назад; у минулому; до чого.很早〜у далекому минулому;解放〜до звільнення;在 此〜пбред цим; до цього; Д点〜集合 зібратися до восьмої години;晚饭〜回来 повернутися до вечері;〜Я；不Ц这些 раніш (колись, до цього, у минулому) я цього не розумів; 〜треба мити руки перед їжею;这是我入学〜的事це було перед моїм приходом до школи;在未得到保证~，我不 会同意 доти, поки не одержу гарантії, не погоджуся.
以求一退 yi qiu yl cheng з метою здійснення своїх думок.
以ІІІІі弓虽 уї ruo sheng qiang здобути перемогу над переважаючим ворогом.
以色列人 YTselieren ізраїльтянин (ізраїльський); ізраїльтянка.
以上 yTsMng 1)(超出某〜点）понад що; вище чого, більше чого; понад що. 一吨〜понад (більше，більш) тонни;五年〜більше п’яти років; більше, ніж п’ять років;五岁〜的孩子 ЇЇ] діти від п’ятіі років і вище;县〜的各级党 партійні комітети від повіту і вище. 2)〔前面) вище; вище-.〜所述 вищесказане; вищезгадане; вищевикладене;〜所举的事实 вищенаведений (вищевказаний) факт;〜已经 谈到 вище вже сказаний.
以少胜多 уї shao sheng duo малим числом перемагати велике.
以身狗职 уї shen xunzhi пожертвувати життям в ім’я справи; передчасно загинути на бойовому посту.
以身作贝1J уї shen zuo ze показати (подати) особистий приклад; бути особистим (зразковим) прикладом; особистим прикладом.处处〜скрізь і усюди (в усьому) подавати особистий приклад.
以神卜 yTshdnbii гадати про волю богів.
以势压人 уї shi уа ren силою підкорити собі інших.


955
以太 уМі ефір.
以汤 ih沸 yl tang zhT fei підливати олії у вогонь.
以退为iit уї tui wei jin перехід у відступ для наступу.
以脱 yltuo <化> (етиловий) ефір.
以脱林 уїиібііп <化> етил泛н.
以夕卜 yhvai понад що; поза чим; крім кого-чого; крім кого-чого; крім як; за винятком кого-чого; за що 在市区〜знаходитися за містом;离这道线五步〜 за п’ять кроків від цієї лінії;这在他的职权范围〜це поза межами йогб обов’язків; надпланове асигнування;除此〜крім цього (всьогб іншого); крім того;除了他一人〜，大家都去 yd підуть, крім (за винятком) його одного; 除他〜谁也不知道крім нього, ніхто не знає про це;除上班〜我哪里也不去я нікуди не ходжу, крім як на службу.
以往 ylwSng колись; у минулому; раніш.回个乙〜 的事情 згадувати минуле (пережите); згадати те, що було раніш (колись);这里是〜 片沙漠 у минулому (колись, раніш) тут була пустеля;产品质量比〜大有提高Якість продукції стала набагато краща в порівнянні з минулим; якість продукції стала набагато краща, ніж раніш (ніж колись).
以为 ylwdi вважати кого-що ким чгім; думати; мати на думці; вирішити.〜自己很不错 надто багато думати про себе (надто заноситися);你〜怎样？ як ви вважаєте (думаєте)? як вашим-вашій-по-вашому?我〜 他是对的 я вважаю (думаю), що він правий; по-моєму, він правий;大家都〜不能这么办 усі вважають, що не можна так робити;我不 Іі»为什么他〜不全有人反对я не розумію, чому це він думає (думає, вирішив), що ніхто не стане заперечувати;原来是你，我还 〜是周 І司志11 尼 виявляється, це ти, а я думав, це товариш Чжоу.
以谓 yTwSi називати це (так-то), говорити про це (так-то).
以我所见 yiw6suojian з моєї точки зору; на мою думку.
以下 уїхіа 1)(不到某〜点）нижче чого; менше чого\ менш чого; до чого.中等〜нижче середнього; 五十〜 менше (менш) п’ятидесяти;十四岁〜的儿童们ДІТИ до 14 років;气温在零度〜температура нижче нуля.
2)(下面）нііжче; нижче-.〜所说的 нижческазане; нижчевикладене;〜所提到的 人们 нижчезгадані особи.
以先 у їх ian раніше.
以小人之心，度君子之腹уї xiaoren zhi xln, duo jiinzi zhi fu карлик міряє своєю міркою учинки велетня; по своїй дріб'язковості так судити людей із ширбкою натурою; міряти на свій аршин.
以虚带实 уі хй dai shi практика повинна будуватися на політиці; керуватися в практичній роботі політикою; політика повинна очолювати практику; політична підготовка повинна бути основою в роботі.
以血还血 уї xue huan xue кров за кров.
以牙还牙уї уа huan уй—以眼还眼，以牙还 牙.我们要〜，要以两倍、三倍的打击来还 击敌人对我们的每一个打击тр泛ба відповідати ударом на удар, на кожен удар ворога — двома, трьома ударами.
以眼还眼，以牙还牙уї yan huan yan, yl ya huan ya око за око, зуб за зуб.
以一当十 уТ yl dang shi один коштує десяти; одному стояти проти десяти.〜，以十3百 один коштує десяти, а десять — сотні; одному стояти проти десяти, а десятку —— проти сотні.
以一儆百 уі уї jlng bai показовим покаранням одногб застерегти сотню інших; покарати одногб, щоб неповадно було іншим.
以逸待劳 у! уі dai lao знаходячись у прекрасному стані, чекати супротивника, що вимотався; вичікувати, щоб час сам спрацював в чию користь; вичікувати зручного моменту; вичікувати час.
以怨报t舊 у! yuan bao de відплатити злом за добро.
以至 yizhi 1)(表示延伸）аж до чого; навіть і.〜 无穷до нескінченності;考虑到今年和明年〜 很远的将来 думати про нинішні й майбутні роки і навіть про далеке майбутнє. 2)(表示 结果）навіть.情势发展十分迅速，〜使很多人 感至1J Ш 奇 події розвивалися з такою стрімкістю, що багато хто навіть були прбсто вражені. .
以致 yizhi у результаті чого; привести до чого. 工作疏,忽，〜发生事故халатне віднбшення до роботи привело до аварії; у результаті недбалості в роботі відбулася аварія;大雨下 个不停，〜泛滥成灾безупинні зливи спричинили пбвені (у результаті сильних дощів сталася повінь).
以子之矛，攻子之盾уї zi zhi mao, gong zi zhi dun бити (разити) супротивника його ж (його власною) зброєю.
钇Уї.
紀 уї <化> іттрій.
另见 w6i.
尾 УЇ 1)(马尾上的毛）кінсьісий волос. 2) хвостове шило цвіркунів.
矣уї.
矣 уї:悔之晚〜пізно вже шкодувати
迤уї.
迤 уТ до чого.天安门〜四 до заходу (у західному напрямку) від Тяньаньменя.
ШЖ yidou затягати; підбурювати.
迤 邐 ylll звивистий (звивистість); зиґзаґоподібний (зиґзаґ).沿着婉ЙІ的山协~ 而行 йти зиґзаґами по звивистих плаях, ylwei звиватися.
迤迤 уТуї зиґзаґоподібний.
蚁уї.
蚁 уї <动> мурйха.
蚁垂 уїсап <动> молодняк шовковичного хробака.
蚁诚 ytcheng щиро.
蚁堆 yldul мурашник.
蚁封 yifeng мурашник.
蚁寇 ylkou жалюгідний злодюжка.
蚁ІШ уїкйп щирий; щиросердно, з повагою.
蚁 Ш ylquan < 化 > мурашиний альдегід; метаналь ч.; формальдегід.
蚁视 yishi зневажати.
蚁酸 ylsuan <化> мурашина (метанова) кислота.
蚁穴 ylxue мурашник.
倚уї.
倚 уї 1)(靠)притулитися до кого-небудь; обпертися на кого-що.〜着栏杆стояти, притулившись до поручня (обпершись на поручень);〜门而望 з нетерпінням чекати кого-чого; притуливдіись до дверей. 2) •倚 tt .〜势欺人 пригноблювати людей, користуючись правом сильного (своїм службовим становищем); кривдити інших， користаючись тим, що сильніший.
倚界 ylbi розраховувати на.
倚薄 уТЬо насідати, тіснити.
f奇负 уТШ спиратися на..., триматися за...
f奇І绍 ylge залишити як було.
倚借 yijie спиратися на..., мати підтримку.
倚靠 уїкйо 1)—倚 1).2.—依靠 уї-ldo.
倚赖 уїіаі залежати від кого-чого.〜，已、理 утриманські настрої;处处〜另lj 人 залежати в усьому від інших; бути в повній залежності від інших;在经济上不〜夕卜国в економічних відносинах не залежати (бути незалежним) від інших країн.
倚老卖老 уї lao mai lao грає на тім, що [він] людина стара і зі стажем; хвалитись своїм багаторічним стажем (досвідом); тикати в очі (у ніс) своїм стажем (віком); придушувати інших своїм віком і досвідом. S有任何权利在人民面前〜не мати ніякого права хвалитись перед народом своїм багаторічним стажем.
倚马可待уї ma ke dai —倚马干言.
倚马千言 уї mS qian yan жваве перо в кого.
倚声 ylsheng складати слова до музики.
倚音 ylyln〈音〉форшлаг.
倚仗 ylzhang спиратися на кого-що\ покладатися на кого-що; користатися чим. 〜...作靠山 знаходити собі опору в кому;地主 〜官势，无恶不作 спираючись на підтримку (користуючись підтримкою) владу імущих, поміщик накоїв усяких беззаконь.
倚重 ylzhong цінувати кого-що; дорожити ким-чим.
倚注 ylzhu бути прихильним.
倚装 ylzhuang сидіти на скринях (валізах; бути готовим у шлях).
酗уї.
酗剂 yTji <药> еліксКр.
椅уї.
椅 уТ —椅子.〜背 спинка стільця;圈〜крісло.
椅背 ylbei спинка стільця.
椅搭 yida покривало на стілець.
椅垫子 yidianzi подушка (сидіння) стільця.
椅枕 ylzh^n подушка спинки стільця.
椅子 уТ-zi стілець.
旖 Уї. *
旅旋 ylnl <书> ніжний (ніжність); зніжений (зніженість);〜风光 дивовижний пейзаж (ландшафт).
乂 У1.
乂 уі 1) регулювати; керувати; 2) видатна особа;


956
здібний, талановитий.
)L •长 уі，ап наводити порядок; благоденство;
пбвний порядок.
乂宁 yining користатися миром і спокоєм.
乂粟 yisu <方> маїс; кукурудза.
亿Уі
亿 уі сто мільйонів.
亿测 уісе передбачати.
亿度 yiduo здогадуватися, передбачати.
亿万 yiwan мільйони мн.〜人民 багато мільйонний народ; 〜革命君羊众 багатомільйонні революційні маси;〜人的创 造ji劳动 творча праця мільйонів людей.
亿万斯年 yiwan si nian на віка видно; повік; багатовіковий.
亿中 yizhong правильно передбачити.
义У丨.
义1 уі 1)(〜种封建道德）справедливість (справедливий); правота (правий); правда; принцип. 2)(情谊）дружба; дружні відносини; дружні почуття (відносини).有情 有〜сердечні дружні відносини; глибокі дружні почуття;无情无〜的人 байдужа людина; людина, для якої немає нічбго святого.
X 2 уі (MSL) зміст; значення.词〜значення слова.
义不容辞 уі bu rong сі так велить обов'язок; оббв’язок не дозволяє відмовлятися; мати за свій оббв’язок з неознач.\ [ніхто] не в праві відмовлятися; священний (неухильний, прямий) оббв’язок; прямий обов'язок.
义仓 yicang суспільне зерносховище [на випадок неврожайного року].
义诚 yicheng справедливість і відданість.
义齿 yichi вставні (штучні) зуби; зубні протези.
义从 yicong добровільний, доброволець.
义胆 yidan шляхетна, справедлива душа; вірне (віддане) серце.
义德 yide 1) високо розвинуте почуття справедливості (оббв’язку); висбкі моральні якості.
义地yidi;(旧时埋葬穷人的公共墓地） суспільний цвинтар [для бідних].
义渡 yidu громадський паром.
义方 yifang принципи справедливості і оббв’язку.
义愤 yifen справедливий гнів; законне обурювання (обурення).表示极大的革命〜 виразити найглибше революційне обурення; 激于〜оббритися від справедливого обурення;法芦斯暴,行激起世界人民的〜 звірства фашистів викликали справедливий гнів (законне обурення) народів усього світу.
义愤填腐 yifen tian yTng кипіти священним гнівом; сповнитися (сповнений) справедливим обуренням; пбвний (переповнений) священної ненависті.
义父 yifu названий батько.
义妇 yifu доброчесна жінка.
义国 yigu6 країна, що будує політику на засадах справедливості.
义和团 YihStudn <史> "Іхетуйнь" {дружини повстанців 1900 p.).〜起义 Іхетуаньске повстання.
yijiao штучна нога (протез).
义节 yijie правила поведінки，етикет.
义举 ylju добродійність; добра справа; благодіяння застар.
yijuan добровільні пожертвування.
义绝 yijue розрив дружніх стосунків.
义理 уТІЇ логіка і принциповість.
义卖 yimai благодійний базар; благодійна лотерея; продаж із благодійною метою.
义民 yimin чесні люди.
义母 yTmu прийомна мати.
义女 yinu прийомна дочка.
X Ш yiqi прапор правої справи; прапор справедливості.
义气 yi.qi 1)(正义感）почуття справедливості.
2)(对朋І的热情）шляхетність;(江湖义气） честь вільної братії.不讲江湖〜пор夕шити честь вільної братії;这人很讲〜д^же шляхетний (вірний) у дружбі.
义趣 yiqu значення.
义犬 yiquan вірний пес.
义人 уігеп справедлива людина.
义少 yishao здібний (начитаний) юнак.
义师 yishT війська, що встали на захист справедливості (правої справи).
义士 yishi борець за праву справу; [шляхетний, великодушний] лицар.
义手 yishou штучна рука (протез).
义塾yishii—义学.
义无反顾 yi wu fan gu справа зобов*язує, і немає місця для оглядок; без усяких коливань; не повинно бути місця для сумнівів.
义务 yiwu 1) <法> обов'язок; неухильність; зобов’язання.公民的〜和权利 оббв’язок і право громадян;〜兵役 обов'язкова військбва служба; військбвий обов'язок;〜教 育 обов’язкове навчання (освіта). 2) оббв’язок; неухильність; зобов’язання.国际 主义〜інтернаціональний обов'язок;社会〜 суспільний оббв’язок;尽〜виконати свій оббв’язок;人人都有保护公共财产的二 кожна людина зобов’язана берегти суспільну власність. 3) добровільний; безкоштовний; на суспільних правах.〜劳动 участь у фізичній праці в порядку суспільного обов'язку; добровільна праця; $产主义周末〜劳动комсуббта;社会〜活动 діяльність на суспільних правах;〜演出 безкоштовний спектакль;〜宣传员 добровільний пропагандист.
义形于色 уі xing yu se обличчя палало [справедливим] обурюванням (обуренням).
义学 yixue безкоштовна школа.
ХШ. уіуап безкоштовний виступ; благодійний спектакль.
X Ш yiyong шляхетність (благородство) і відвага; вірність і хоробрість.〜之气 шляхетність і відвага; дух шляхетності і відваги.
义勇军 yiy6ngjiin добровольці мн.\ добровільний загін.
义赃 yizang хабар, підкуп, хабарництво.
义战 yizhan справедлива війна.
义正词严 уі zheng сі уап справедливі й суворі слова; слова суворої істини, iit 4亍〜的批 і平 піддати кого-що суворій, але справедливій критиці.
义肢 yizhT <医> протез.
义冢 yizh6ng суспільна могила [для бідняків]. 义子 yizi прийомний син.
戈уі.
уі 1) стріляти з лука; 2) полювати; захопити;
3)чбрний.
戈获 yihuo 1) підстрелити і схопити (дичину); 2) схоплення злодія.
戈人 уігеп мисливець.
戈身才 yishe метати стріли, стріляти.
戈练 yiti чбрний атлас.
忆УЬ
十乙 уі згадувати кого-що, про що (згадування).
忆怀 yihuai тримати в пам’яті.
十乙苦饭 yikufan обід, що нагадує про гірке минуле (їжа з листів і коренів рослин і інших неїстівних речовин, яку їли бідняки до звільнення).吃〜влаштбвувати обід, що нагадує про гірке минуле.
忆苦会 yikuhui збори спогадів про гірке минуле.
忆苦思甜 уі кй si tian зіставлення гіркого минулого з нинішнім (сьогоднішнім) щасливим життям; спбгад про гірке минуле й оцінка нинішнього щасливого життя.开展 〜活动 організовувати бесіди про тяготи минулого і радості сьогодення; розповідати про класове горе в старому суспільстві і зіставлягги її із сьогоднішнім щасливим життям.
忆念 yinian пам'ятати.
忆起 yiqi згадувати.
忆识 yishi запам'ятовувати.
艺yi.
艺 yi 1)(技能)майстерність; мистецтво. 2) 艺 术.
艺高月旦大 yigaodanda талановитий і сміливий.
艺妓 yiji гейша.
艺林 yilin світ літератури і мистецтва.
艺龄 yiling стаж артиста.
艺名 yiming псевдонім.
艺人 уігеп 1)(演员）актор; акторка; артист; артистка. 2)(手工艺工人）майстер; ремісник.
艺事 yishi майстерність, мистецтво.
艺术yishti 1)(文学、美术等的总称)мистецтво. 民间〜нарбдне мистецтво;建筑〜будівельне мистецтво;造型〜образотвбрче мистецтво;〜 作品 худбжній твір; твір мистецтва;〜剧院 худбжній театр;剧院的〜指导 худбжній керівник театру;〜形象 худбжній образ;〜技 巧 художня майстерність;〜方法 метод худбжньої творчості;〜展览会 художня виставка;许多建筑具有高度的〜水平багато архітектурних споруд знаходяться на висоті зодчества. 2)(富有创造性的方法)мистецтво. 作战〜військбве мистецтво; мистецтво ведення війни;领导〜мистецтво керівництва,
3)(独特而美观的）худбжній (художність),这 棵松树的样子挺〜вид у цієї сосни майже худбжній; сосна ця має виняткбво красиву форму.
艺术家 yishujia художник; художниця; майстер мистецтва.


957
艺术界 yishujie світ мистецтва; кола діячів мистецтва.
艺术片 yishupian <影> худбжній фільм.
艺术品 yishupin худбжній твір; твір мистецтва.
艺术团 yishCituan ансамбль ч.
艺术性 yishuxing художність.〜较高 стояти на відносно високому художньому рівні.
艺术学 yishuxue мистецтвознавство.
艺术学家 yishuxuejia мистецтвознавець.
艺树 yishu саджати дерева.
艺徒 yitu підмайстер ч.; учень [по ремеслу]; учениця [по ремеслу].
艺玩 yiwdn іграшка.
艺园 yiyudn світ літератури.
艺苑 уіуийп світ літератури і науки.
艺苑уіуийп 艺林.
XlJ уі.
Ц уі КОСИТИ що (косовиця).〜草 КОСИТИ траву; сіножать.
М 草机 yicaojl <tfl> косарка; сінокосарка.
刈钩 yig6u <方> серп, коса.
刈禾 yih6 жати хліб.
刈取 yiqiijT косарка.
议уь 一
议 уі 1)—议论. радити; переговорити; радитися.〜而不决，决而不行обговбрювати і не приходити до рішення, вирішувати і не запроваджувати в життя.
议案 уі’ап пропозиція.提出〜внести пропозицію;〜以多数通过 пропозиція прийнята більшістю голосів.
议场 yichang зал засідань.
议程 yicheng порядок (порядок) дня.提至І]〜_Ь поставити що на порядок (у порядок) дня.
议单 yidan контракт; дбговір; письмова угода.
议定 yidrng домовились.
议定 yiding вирішити що，з неознач. (рішення); домовитися.〜条件 домовитися про умови.
议定书 yidingshG〈夕卜〉протокбл.〜протокбл про товарообмін.
і义 ® yiduan законопроект.
议罚 yifa визначати міру покарання.
і义和 yihe вести переговбри про мир; мирні переговбри.
议和会 yihehui мирна конференція.
议会 yihui парламент; національний конгрес,联 邦〜федеральний парламент;人民〜народні збори; 国民〜 національні збори; національна рада; національна асамблея; М 院制〜двопалатний парламент;〜制度 парламентарний лад; 〜 代表团 парламентська делегація; ~ ІМ ^ парламентський шлях;〜斗 #• парламентська боротьба.
议会迷 yihuimi страждаючий парламентським кретинізмом.
议会制 yihuizhi < 政 > парламентаризм; парламентарна система; представницька система.
议会主义 yihuizhiiyi〈政〉парламентаризм.
议价 уЦій 1)(议定价格)домовлятися про ціну. 2) (议$ 的价格）домовлена ціна.
议据 yiju контракт.
议决 yijue ухвалити що з неознач. (постанова); вирішити що, з неознач. (рішення); прийняти резолюцію.
і义决& yijuequan право вирішального голосу.
议论 yilun 1)(谈论）говорити про кого-що; тлумачити про що, розм.\ обговбрювати що (обговбрення); міркувати (міркування мн” розм.).交相〜в усіх на вустах;〜纷纷 судити так виряджати; розмови та (і) пересуди; бурхливі пересуди;人们〜纷纷 серед людей пішли суперечки і пересуди; люди пустилися в міркування;他是〜多而作事少 він багато міркує та мало робить;大伙儿都〜 着这件事 усі говорили (тлумачили) про цю справу; усі обговорювали це питання;不要 在背后〜не слід займатися пересудами за спиною в людини. 2)(评论的意见)судження; міркування.发表〜висловити своє судження; 你又在发〜了 ти знову виголошуєш промову.
议论文 yilunwen критична стаття.
议明 yiming домовлятися.
і义 Щ yishi вести обговбрення (суперечки); засідати (засідання).〜曰程 порядок дня;大 会〜日程порядок засідання;列入〜日程 поставити що на порядок (у порядок) дня.
і义事录 yishilu протокбл засідання.
议题 yiti предмет обговбрення.
议席 уіхі місце [у парламенті]; мандат; лави мн.
议员 yiyuan депутат; депутатка; парламентарій; член парламенту; конгресмен, депутат парламенту.
议院yiyuAn—议会.
议长yizMng голова [палати];(英国下院议长） спікер. 众议 院〜 голова палати представників; спікер (指美国众议院议长)； 国民议会〜голова національних зборів.
艾Уі.
艾 уі 1) серп; 2) різати; 3) керувати.
艾安 уі，ап наводити порядок.
4乞 Уі.
{乞 уі 1) хоробрий; міцний; сильний; 2) підняти гблову.
j乞然 уігап відважний; хоробро.
іїііїх уіуі 1) хоробрий; міцний, сильний; 2)
亦
уі.
亦 уі〈书〉теж; також; і. 此〜佳 так теж буде прекрасно;反之〜然 та й навпаки буде теж саме;非此〜非彼ні той, ні інший;〜工〜农і робітник, і селянин; займатися і промисловістю, і сільськогосподарською працею.
уі bu уі qu йти слідом за ким-чим; йти по чиїх слідах; випливати (наслідувати) в усьому кому; як інші, так і [він]; по стопах кого.
亦都护 yiduhu <ввіч.> владика щйстя.
亦发 yifa у загальному підсумку; так або інакше; прямо, одразу.
亦复 yifu знову.
亦且 yiqie до того ж; крім того.
亦然 уігап таким же чином.
衣уі.
农德 yide намагатися показати себе як доброчесного.
衣褐 yihe носити грубий одяг.
仡Уі
讫 уі не любити, не терпіти, не виносити.
异уі.
异уі 1)(不相同）розхбдження.〜母弟兄 єдинокровні (зведені) брати;〜父弟兄 єдиноутробні (зведені) брати;〜中有同 при всіх розходженнях є спільні моменти. 2)(奇 异）дивно; чудно;(特别）особливо.〜于寻常 понад звичай; щось особливе; надзвичайний; 奇才〜能 дивні здібності; дивний талант. 3) (惊奇）дивуватися (подив); дивуватися (здивування); уражатися.深以为〜сильно дивуватися; украй здивований; уражений; здивований.
异邦yibSng—异国.
异倍体 yibSitl <生物> гетероплбїд.
异表 yibiao відмінність.
异才 уісаі незвичайні (дивні) здатності; видатний талант; надзвичайно (дивно) талановитий.
异彩у'юйі 1)(奇异的光彩）дивний (дивовижний) блиск. 2)(突出的成就） блискучі (видатні) успіхи.大放〜дйти блискучі (видатні) успіхи; показати себе в усій красі.
异常 yichdng 1)(不同于寻常）незвичййний (незвичайність); надзвичайний (незвичність); аномалія спец.〜的现象 незвичайне (надзвичайне) явище;〜的目艮神 очі із бісятами;出了 一件〜的事情 відбулася надзвичайна подія;他今天的行动有些〜 сьогбдні він поводиться якось незвичайно (дивно). 2) (#Ж) виняткбво; неймовірно; дивно; надзвичайно; на рідкість розм.〜十夬 надзвичайно (дивно, неймовірно) швидко;〜 日月 М ясно як божий день;〜成功 винятковий успіх; надзвичайно успішно;〜艰巨 неймовірні труднощі; неймовірно (надзвичайно) важко;〜勇敢的人 на рідкість (виняткбво) смілива людина;〜光辉灿烂的 前途 найясніші (блискучі) перспективи;〜喜 悦的心情 невимовна радість;〜强调 сильно підкреслювати що; робити наголос на що;处 境〜窘迫 знаходитися у виняткбво (неймовірно, надзвичайно) важких умовах.
异城 yicheng закордон.
异词уісі—异言.
异 Щ yideng видатний талант, людина виключних здібностей.
胃і也 yidi чужина; чужа сторона, f
немає відчуття, що живеш на чужині; почувати себе як на Батьківщині.
异丁條 yidlngxl〈化〉ізобутілбн.
异读 yidu різночитання.
异端 yiduan єресь ж.; єретицтво спец.〜邪说 псевдовчення; єретичне вчення.
异构体(物)yig6utT (wu) <化> із'омбр.
异国 yigu6 іноземна держава; чужа країна; чужина.〜风味 екзотика;〜风俗 іноземний звичай.
异国情调 yiguoqingdiao екзотика.
界花传粉 yihu5-chudnf^n <植> перехресне запилення; перезапилення.


958
异花受精 yihu5-sh6ujTng < 植 > перехресне запліднення, аллогамія; чужозапліднення.
异化y'lhud 1)(变得不相似）розхбдитися (розбіжність).〜作阳 <生物> дисиміляція. 2) 〈哲〉відчуження.自我〜самовідч^ження. 3) < 语 > дисиміляція; розподібнення (розподібнюватись).
异化і仑 yihualun тебрія відчуження.
异极矿 yijikuang〈矿〉галмей; геміморфіт.
异己 yijl далекий.〜思、далека ідеологія; інакомислення;〜分子 далекі елементи; чужинець розм.; інакомислячі;政治〜分子 політично далекі елементи;阶级〜分子 класово далекі елементи;工人阶级的阶级~ 分子 далекі робітничому класу елементи; Ш 斥〜витісняти інакомислячих.
异教 уУійо 1)(不同教派）іновірство застар. 2) 异
异教徒у丨jiAotii 1)〔不同教的教徒）іновірець застар.\ іновірка застар. 2)(信异端邪说的 人）єретик; єретичка.
异军突起 yi jun til qi стати (бути) новозароджуючою (новоявленою) силою; з'явилися (зародилися) свіжі сили.
异 口同声 уі кби tong sheng усі в один голос; одноголосно.
异类уіШ 1)—异族.2.(不同种类)різнорідний (різнорідність); сторонній; іншого роду (виду).
异曲同工 уі qCi tong gong пісні хоча й різні, але кожна з них чудова у своєму роді; той же результат, але досягнутий різними шляхами.
yiqu неоднакові (різні) інтереси; різні (несхожі) смаки; інтереси розхбдяться.
异染色体 yirSns訊〈生物> гетерохромосбма， аллосома, аллозома. 异人 уігбп 1)(术士）чарівник; маг. 2)(古怪的 人）дивна людина; оригінал; дивак.
异日 уігі не сьогбдні; в інший день.以待〜 відкласти що на інший час.
异时 yishi інший час.
异体 укї <生物> сторбннє тіло.
异体字 yitTzi різнбпис ж.
异同yit6ng 1)(不同和相同之处）yit6ng розбіжність і подібність.分另Ij〜розібратися (з'ясувати), у чому розбіжність і подібність.
2) 	<%>—為议.（іі已决定，不宜再有〜якщб рішення вже прийняте, то не слід більше заперечувати.
异位 yiwei〈医〉ектопія; дистопія.
异味yiwd 1)(美味）делікатес. 2)(特殊气味） специфічний запах.
异物 yiwu дивна річ.
异物 yiwii 1) <医> сторбннє (чуже) тіло.伤口 里可能有〜у рані, може бути, залишилася стороння речовина. 2)〈书>(死人，%,) душа померлого; примара, it为〜померти; умерти; піти в кращий світ.
异乡уіхі如异地.
异乡人 yixiangren чужоземець застар.\ чужинка застар.
异香yixiang дивний аромат.这些花发出阵阵〜 чудно пахнуть ці квіти.
异想天开 уі xiSng tian kai дика думка; дивні фантазії; дивна (безглузда) ідея; дозвільні домисли; надумана незбутня мрія; марна
фантазія; піддаватися марній фантазії; занестися в мріях; спало на думку (на розум).
异 七、 yixln віроломство; лукавство; двоєдушність застар.
异型 yixing <技> фасбнний.〜铸造 фасбнне лиття.
异性yixing 1)(性别不同的人)різної статі. 2) <Й> різнойменний.
异烟肼 yiyanjing 〈药〉риміфон; ізоніазид; неотебен; фтивазид.
异胃 уіуап заперечення.有〜м^ти заперечення; триматися іншої думки;毫无〜не мати нічбго проти; абсолютно не заперечувати (не проти); немає ніякого заперечення.
异样 yiyang 1)(两样）неоднаковий; різниця.我 和他多年不见，但看不出他有什么〜ми з ним багато років не бачилися, але він анітрошки не змінився. 2)(与寻常不同）незвичайний (незвичайність); надзвичайний (незвичність); незвичайний. 〜的 і兑法 надзвичайне вираження; незвичайний зворот; 他今天有些〜 сьогбдні він виглядає незвичайно.
异议 уіуі заперечення; особлива думка; розбіжність; протест.检察员的〜протест прокурора;无〜заперечень немає; W'ySW 〜？ чи є заперечення?
异域уіуй—异国.
异在 yizAi <哲> інобуття. 异质接合性 y'lzhijiehSxing <生物> гетерозиготність. 异质同象 yizhit6ngxi&ng〈地质> ЬоморфЬм.
异种 yizhong різнорідний; сторонній; іншого роду (виду).〜交配 <生物> метизйція; метисація.
异族 yizu чуже плем^; іноплемінний застар.
异族人 yizuren іноплемінник застар.\ іноплемінниця застар.
乞уі另见g6.
蛇立 yili непохитно (міцно, твердо, прямо) стояти.〜不动 устояти; вистояти; міцно стояти;纪念碑〜在广场上на площі височіє (піднімається) пам’ятник;他们象暴风雨里 的青松一 _挺然〜воніі були подібні могутнім соснам, що гордо піднімаються, незважаючи ні на які бури й урагани;字上会主 义中国〜于世界的S方соціалістичний Китай стоїть гігантом (у весь гігантський ріст) на сході земної кулі.
蛇然 уігап твердо; міцно.
译Уі.
译 уі перевкласти що (переклад); перекладний; розшифрувати що (розшифровка)(用于译电 码）.〜密码电报 розшифрувати секретну телеграму; 口 〜усний переклад;笔〜 письмовий переклад; Ж 〜дослівний (буквальний) переклад; 意〜вільний переклад;他〜错了 він неправильно переклав; він набрехав у перекладі;这是由 俄文〜出来的 це перекладено з російської мови.
yiben переклад.
译笔 уіЬї зміст перекладеного твору.〜流畅 перекладено гарним чином;〜拙劣
перекладений кепсько; кепський переклад.
译电员 yidmnyuan шифрувальник; кодувальник.
译码机 yimajl транслятор.
译码员 yimajoian декодувальник; декодер.
译名 yirning назва, перекладена з іншої мови. 汉语〜нйзва，перекладена з іншої мови на китайську.
yiwen переклад; перекладний текст.〜ІЕЙ& переклад вірний;〜中有错误 у переклад закралися помилки.
译意风 yiyifeng навушник радіо.
译音 уіуіп транслітерація; транскрипція.
і?员 yiyuan перекладач; перекладачка.
译者 yizhe перекладач; перекладачка.
译制 yizhi < 影 > дубляж; дублювання (дублювати що).〜工作者дублер;〜演员 дублер;〜组 дублерна група.
译制片 yizhipian <影> дублікат; дубль-фільм ч.; дубльований фільм.
抑Уі.
抑按 уі’ап натискати.
抑挫 yicuo принижувати.
抑菌作用 yijiin zuoyong〈医〉бактеріостаз.
抑留 yiliu зупиняти.
抑强扶弱 yi qiang fu ruo приборкувати сильного і підтримувати слабкого.
抑扬yiydng ->抑扬顿挫.
抑扬顿挫 yiyang duncuo мелодійно, yiyiyangge анапест.
抑郁 уіуй пригнічуватися; пригноблений і подавлений; бути в пригніченому (подавленому) стані.〜不欢 тужливий настрій; як (начебто, немов, точно) у воду опущений;〜不平 подавлений і обурений;〜 而死 умерти від туги.
抑止yizhT—抑制2).
抑制 yizhi 1) <生理> гальмування. 2)(控制） упокорити що (смиренність); приборкати що (приборкування); стримати що; здержати що; придушити що; приборкати що.〜怒火 упокорити (стримати, приборкати) гнів;〜欲 望 приборкати лють; угамовувати пристрасті; 〜住心中的恐惧придушити в собі страх (острах);〜住激动的心怙 вгамувйти хвилювання; угамувати (стримати) хвилювання.
贬уі.
呓语 уіуй марення.〜мйрити уві сні.
邑уі.
邑 уіі)(城市）місто. 2)(县）повіт.
邑邑 уіуі 1) слабий; легкий {напр. про вітер); 2) засмучений; 3) кожне поселення; кожне місто.
佚Уі.
佚 уі 1) губити, втрачати; 2) бігти; 3) помилка;
4) 	насолода; 5) красивий.
佚宏 yidang нестриманий; розпусний.
佚荡 yidang спокійний，повільний.
佚忽 yihu раптбво, несподівано.
佚居 yijii жити в ледарстві.
佚乐 yile радіти; насолоджуватися життям.


959
佚女 уіпй 1) красуня; 2) гуляща жінка, розпусниця.
佚游 yiyou не знати міри в розвагах. ,
役Уі.
役 уі 1)—役使.2)(战争）війна; бій; битва; операція.
役差 yich§i посилати у службове відрядження.
役畜 yichu робоча худоба; тягло збірн.
役丁 у idTng служитель.
役龄 yiling призовний вік.
役使 yishT примусити (змусити) кого працювати; примусові роббти; примусова праця.
役使动物 yishTd6ngw{i домашня худоба.
役属 yishfi поставити в залежність від себе.
诣уі.
诣 уі <书> піти; поїхати; відправитися.〜烈士 墓参谒 відвідати могилу полеглих героїв.
決У丨.
泱 уі розпусний, нестриманий.
怿У丨.
怿 уі радіти; бути задоволеним. 一
释УЬ
Р道 yidao поштбвий тракт.
驿館 yiguSn приміщення для проїжджаючих на поштовій станції.
驿站 yizhan поштбва станція.
易Уі.
易1 уі (容易）лбгко.〜爆物品 вибухонебезпечний вантаж; вибухонебезпечні речовини;简便〜行 легко і прбсто робиться; дуже легко зробити (виконати);得 来不〜дісталося нелегко; дісталося не так прбсто й легко.
易 2 уі 1)(改变）змінити кого-що (зміна); перемінити кого-що (зміна).〜地疗养 перемінити клімат для поправлення здорові; 〜地以处 помінятися місцями; поставити себе (стати) на місце іншого. 2)(交换） змінювати кого-що; обміняти кого-що; обмін. 以货〜货товароббмін;以物〜物натуральний обмін;〜货协定 угода про обмін товарами.
易变 уіЬійп змінюватися; непостійний.
易地 yidi міняти місце перебування.
易货 yihuo товарообмін.
易染奋 yirantl〈生物〉хромосома.
易燃物 yiranwu вогненебезпечні (легкозаймисті) речовини; пальний
матеріал.
易合金 yirong hejln легкоплавкий сплав.
易如反掌 уі ru fan zhang легше легкого розм.; легко й прбсто; справа нікчемна; раз плюнути кому, прост.
易伤 yishang уразливий.
易受性 yishouxing сприйнятливий, вразливий.
易信 уіхіп бути довірливим.
易言之 yiyanzhl інакше кажучи.
易于уіуй—易h
易辙 yizhe знаходити інші шляхи.
坪Уі
绎 уіі) кінець нитки; 2) порадок, послідовність;
3) 	втома.
绿穷 yiqiong досліджувати досконально.
绎如 уігй без перерви.
择骚 yisao бути охопленим тривогами.
泽思 yisT твердо пам’ятати.
择味 yiwei дістатися суті.
突Уі.
突突 уіуі бадьорий (бадьорість),神釆〜 бадьорий (квітучий) вигляд; пбвний бадьорості й енергії.
奔 У'і.
奔 уі〈书〉1)(围棋）облавні шашки. 2)(下棋） грати в шахи (у шашки).
疫
Уі-
疫 уі—疫疬防〜боротьбй з епідемією.
疫病yibing ->疫疬
疫病 yili дизентерія.
疫疬 yili епідемія; епідемічні захвбрювання (хвороби); чума; пошесть застар.; мор застар” прост.
疫苗уітійо <医> вакщіна.•三联预防〜 тривакцина.
疫个青 yiqing загальний стан з епідемією.
疫区 yiqti епідемічні райбни.
疫症 yizheng епідемія.
泄Уі.
泄 уі 1) весло; 2) гребти веслом.
轶
轶 уі обганяти; вириватися вперед.
轶材 уісаі геній.
轶荡 yidang вільний.
铁闻 yiwen притча.
悒Уі.
悟悟 уіуі сумовитий (смутність); обтяжений.〜 不乐 тужливий настрій; впасти в зневіру (у нудьгу); хандрити.
谊уі.
谊 уі відносини мн.; зв’язки мн.
jffil уі.
益 1 уі (好处）користь (корисний).对事有〜 корисно (з користю) для справи; є пуття справі;获〜良多 одержати (принести, витягти) багато користі (корисного).
益 2 уі 1)(增加）збільшити що (збільшення); підвищити що (підвищення).延年〜寿 зміцнити здорбв’я і подовжити життя; сприяти довголіттю. 2)(更力口）ще; тим.多多〜 善 чим більше, тим краще.
益虫 yichong корисні комахи.
益处 yi.chu користь; користь розм. 一点儿〜也 没有 немає ніякої користі (вигоди); з цього не вийде ніякої користі;于身体有〜коріісно для здоров'я;有何〜？ що користі (користі)?
fii发 2 2).
益母草 уішйсао <植> пустирник.
益鸟 уіпіао корисні птахи.
益友 yiyou корисне знайомство; турботливий
друг.
抱уі.
挹 уі <中〕> черпати що (черпання).〜彼注兹 попбвнити (заповнити) одне за рахунок іншого.
抱注 yizhu поповнювати недблік в одному місці за рахунок надлишку в іншому; покривати нестачу в одному місці надлишками з іншого.
翊Уі ^
翊 уі захищати, підтримувати.
翔戴 yidai почитати і допомагати.
翔翔 уіуі поважати.
翔赞 yizan допомагати, підтримувати, сприяти.
翌уі.
翌晨 yichen <书> на наступний ранок; завтра ранком.
翌年 yinian $书> прийдешній (майбутній, наступний) рік.
翌日 уігі〈书〉завтра; назавтра рош.\ на іншій (наступний) день.
逸Уі.
逸 уі 1)(安乐）комфорт (комфортабельний); спокій (покійний). 2)(逃跑）бігти (утеча); піти; сховатися; втеча.该犯己〜той злочинець втік (сховався). 3)(散失） розгубитися; втратитися; пропасти.其书己〜 зазначена книга загублена (не збереглася).
逸民 yimin (隐土）анахорет книжк., застар.\ пустельник; самітник книжк.;(遗民） дворяни, що позбавилися впливу; старі; відсторонена знать.
逸事 yishi подія, не зареєстрована в офіційній істбрії; переказ; минуле ж.
逸闻 yiwen переказ; легенда.
溢、
ІШІ уі.
溢 уі розливатися (розливши, розлиття книжк.); переливатися [через край]. М 水四 ~ ріка виступила (вийшла) з берегів; ріка розлилася.
溢洪道 yihongdao <水> водозлгів; скидання.
溢 美 yimei перехвалити кого-що (перехвалювання); надмірна (непомірна) похвала; надмірно розхвалити кого-що.
思уі.
意уі 1)—意思1).你〜下如何？ як на вашу думку? як по-вашому?词不达〜слова не виражають потрібної думки; не збвсім точно (удало) виразитися. 2) 意愿.非其本〜не по
своїй волі;我有〜去一趟北京я хотів би (у мене є намір) з’їздити в Пекін. 3) 意料.自 在〜中 цього треба було очікувати.
意表yibiao —意夕卜• 山人〜ус扣ереч чеканню; понад чекання.
、意大利人 УісШігбп італієць (італійський); італійка.
意大禾！1 语 yidaliyu італійська мова.
意符 yifii〈语〉ідеограма; ідеографічний знак.
意会 yihui осягнути розумом (думкою); сприйняти зміст (значення).只可〜，不可言 传 можна лише осягнути розумом (відчути),


960
але немає можливості передати словами (на словах).
意见 ybjian 1)(看法或想法）д^мка; погляд; відкликання; зауваження; точка зору.对于提 案的〜відповідь на пропозицію;恰如其分的 〜дорбчне зауваження;据同志们的〜на думку (по відкликанню) товаришів,征求〜 запитувати (вислухувати) думки; збирати відгуки; звернутися за порадою;发表〜 висловити думку;对这个报告发表了很好的 〜висловили доречні зауваження по цій доповіді;提出〜представити свої роздуми; 交换〜обмінятися думками;考虑〜врахувати зауваження;保留〜застереження別《.;保留自 己的〜залишитися при своїй думці;〜分歧 розбіжність; розбіжність у думках (у поглядах); думки розходяться; -一~ 致 одностайна думка; однодумність; сходитися в думках; думки сходяться; я одної з вами думки;我和你产—致 я дотримуюсь однакової з вами точки зору;赞同大家的〜 поділяти загальну думку; погодитися (солідаризуватися) із загшіьною думкою;听 取群众的〜прислухатися до голосу мас (до думок мас);回答所有这些〜并不难 відповісти на всі ці твердження неважко. 2) (不必意的想法）зауваження; заперечення,他 对你有〜він на вас у претензії (в образі);人 家对你〜可大啦 усі дуже незадоволені вами; 我没有〜у мене немає заперечення. || 参阅 “闹意见 n&o y'rjia”.
意见簿 yi-jianbu книга відкликань (пропозицій, скарг).
意见书 yi-jianshu думка (пропозиція), викладена в писемній формі.
意见箱 yi.jianxiang шухлада для відгуків (для пропозицій).
意yijiang задум [добутку]; план [добутку].
意境 yijing загальний дух; настрій; ідея; задум; думка ж.作品的〜з^дум (загшіьний дух) твору.
意料 yiliao чекання (очікувати чого); припущення (припускати що).完全出于〜之 夕卜всупереч усім очікуванням;这原是〜中的 事 цього і треба булб очікувати;没有〜到他 会说这样的话 я нікбли не очікував (не припускав), що він може так сказати.
意念yinian помисел; думка ж.大家只有一个〜 в усіх була тільки одна думка; в усіх був лише єдиний помисел.
意气yiqi 1)(意志和气概）вбля; дух.〜高昂 піднятий дух. 2)(性格和志趣）характер.〜相 投 зійтися характерами; зійтися в смаках (у думках, у поглядах). 3)(偏激的情绪）амбіція. 丨І参阅“闹意气Mo yiqi”.
意气风发 yiqi fengfa із твердою волею і величезним ентузіазмом; надихнутися; піднестися духом; піднятий дух; висбкий пафос; сповнитися небувалим ентузіазмом; відчути духбвний підйом.广大工么群众〜地 掀起一个社会主义建设的新高潮ширбкі маси робітників і селян з небувалим ентузіазмом розгорнули новий підйом соціалістичного будівництва; ~ ,斗志扬 виявляти дух завзятої боротьби, працювати з великим ентузіазмом;我国人民从来没有象 现在这样〜，斗志昂扬наш народ нікбли не був охоплений таким революційним пафосом і бойовим духом, як сьогбдні.
意气用事 yiqi yong shi піддатися своєму настрою; закусити вудила і нічбго не хотіти знати; з особистого капризу.〜的人 людина настрою.
意ЇМ yiqie задоволений.
意情 yiqing душевні почуття.
意群 уіцйп <语> синтагма.
意色 yise вираз обличчя.
意生 yisheng подумки створювати.
意识yishi 1)(对客观世界的反映)свідомість.阶 级〜класова свідомість;无〜地 ненавмисно; несвідомо. 2) усвідомити що; усвідомитися в чому.〜到自己的错误усвідомити свою помилку. II参阅“有意识 уби yishi”.
Й ІЯ ^ ^ yishi xingtai ідеолбгія; форма суспільної свідомості.〜方问谁胜谁负的问 питання "хто кого" в області ідеології;〜上的 分歧 ідеологічні розбіжності.
意思ylsi 1)(意见，想法)думка; гадка ж.大家 的〜都一样у всіх однакові думки;我的〜和 你一样у мене така ж думка (така ж думка), що й у вас;我从来没有ik种〜нікбли не було в мене такої думки; у мене навіть думки такої не б\л6;这是什么〜？ що це значить (означає)?你这话是什么〜？ що ти хочеш цим сказати? 2)(要求或愿么）вііди мн.; плани мн.; розрахунки мн.; бажання.这正符 合领导上的〜це саме відповідає видам (планам, розрахункам, бажанням) керівництва. 3)(尤、意）знак [уваги]; свідчення [вдячності].这不过是我的一点小 〜це усьогб лише в знак (як свідчення) моєї вдячності до Вас. 4)(趋势或在人）усе йде до чого; справа йде до чого; пахнути чем.天有 点下雨的〜здається，буде дощ; треба очікувати，що підб дощ;春天来了，树木有点 JL发绿的〜了 наступила весна, і усе йде до того, що дерева незабаром зазеленіють;已经 三月了，丨旦是一点#天的〜都没有ужб березень місяць, а весною і не пахне. 5) (Ш 味)інтербс;(用处)кбристь розм.说这些有什 么〜？ що користі про це говорити?就是办 了也不会有什么〜якщб навіть і зробиш, то теж НІЯКОЇ користі не буде. II 参阅“有意思 you yi.si”.
意图 yitu намір; задум; прагнення.主观〜 особисте прагнення; злочинний задум; злочинне прагнення;领会领导的〜розуміти намір керівництва;敌人的〜很明显 зАдум ворогів цілкбм ясний; плани і наміри ворогів цілкбм ясні.
意夕卜 yiwai 1)(意料之夕卜）несподіваний (несподіванка); непередбачений; понад чекання.〜风波 несподівані ускладнення; непередбачені неприємності; нещасливий (екстраординарний) випадок;〜的开支 непередбачена витрата; 〜 的 消 息 несподівана звістка. 2)(意外的不幸事件） нещасливий (екстраординарний) випадок; випадковість.以免发生〜щоб уникнути усяких випадків; у випадку чого;如果有什 么〜якщб трапиться що-небудь [несподіване, бкстрше];手术前，我们做好了种种防止〜的 准备 перед операцією ми підготувалися до запобігання будь-якій випадковості.
意望 yiwang надія.
意味yiw6i 1)(含蓄的意思)відтінок; натяк.〜深 长的微笑багатозначна посмішка;〜深长地
说 сказати що багатозначно;他的话〜深长 його слова явно змушують глибоко задуматися;话里带有讽刺的〜скАзано з відтінком іронії;文章至毫无批判任何人的〜 у статті немає навіть натяку на критику кого б то не було;这些话里含有威胁命〜під цими словами розуміється погроза. 2)(情调，情趣） смак; жанр; дух; настрій; інтерес.〜无穷 багатство настрою; багатий настроєм;富有 文学〜висока літературність; відрізнятися літературністю;生'活〜смйк до життя.
意味着 yiwei-zhe значити що; означати що; мати на увазі що; пахнути чим，розм.(最后〜 译法多指坏的这〜什么，你明白不明白？ чи розумієте ви, чим це пахне (що це значить, що це означає)?
意、想 yixiang чекання (очікувати чого); припущення (припускати що), у житті часто буває багато несподіваного;生活中常常有许 多事ЇЙ 是〜不至!J 的 у житті часто буває багато того, чого не очікуєш;事情不象我〜的那样 Р质禾!] справа йде не так гладко, як я очікував (припускав, думав).
胃向 yixiang намір; задум; прагнення; ціль ж. 共同的〜загальне прагнення; загальна мета; 〜不明 ціль не ясна.
意、兴 yixing інтерес.з великим інтересом; із захопленням;〜索然 без інтересу; інтерес пропав; втратити всякий інтерес до чого.
意义уіуі 1)(思想和内容）знйчення; зміст.字面 〜буквальне значення; 兑 у
цьому змісті;有几个〜的词 слово, що має кілька значень; багатозначне слово;每个词 都表示一定的〜кбжне слово має визначений сенс (визначене значення). 2)(价值） значення. #胃〜виховнб значення;社会〜 соціальне значення;现实〜реальне (актушіьне) значення;深远的〜глиббке значення; далеко йде значення;人生的〜 зміст людського життя;〜重大的事件 багатозначні (знаменні) події.
意译 уіуі 1)(按大意译)вільний переклад. 2)(按 词的意义译）перекладати за змістом слів.
意愿 yiyuan бажання; намір; прагнення мн.; воля; сподівання книжк.表达人民的〜 виражати волю (сподівання) народу;表示出 谈判的〜продемонструвати готовність вести переговбри.
意在言夕卜 уі zai yan wai [робити] натяк; говорити натяками; цим робився натяк на що; прихований зміст у чиїх словах.
意旨 yizhi бажання, прагнення; воля.遵队〜 виконати чию волю;秉承〜відповідно до вказівок;违 〜усупереч волі; проти волі; наперекір з волею.
意志 yizhi воля.坚弓虽的〜сильна (тверда) воля; 钢铁股的〜залізна воля;斗争〜вбля до боротьби; бойовий дух;〜坚定 тверда воля;〜 Ш 弱 безвільність; слабохарактерність; слабкий характер;〜夕肖沉 прострація книжк.; упасти духом;不以人们的〜为转移не залежить від волі людей.
意志力 yizhili сила волі.
意智 yizhi спритність.
意中人 yizhongren улюблений; кохана; коханка місц. у народно поет.


裏У丨
Ш. уі мочити, намочити.
裔Уі.
裔 уі нащадок; потомство.华〜китаєць по крові;
діти китайської крові.
裔末 yimo останні нащадки.
裔刹、yisun далекі нащадки.
裔裔 уіуі ритмічний.
肄Уі.
肄业уі穴вчитися.他曾在北京大学数学系〜两 年 він вчився на математичному факультеті Пекінского університету два роки.
缢Уі.
缢 уі < 书 > повісити кого (повішення); задушити [мотузкою] кого.自〜повіситися; задушитися прост.
瘗уі
連 уі ховати в землі; похований; поховання.
瘗藏 y'icdng ховати в землю.
瘗位 yiwei місце поховання дарунків Землі.
鹈уі.
鹤 уі велика біла чапля.
毅
Уі.
毅力уШ воля; сильна (тверда) воля; сила волі; енергія; енергійність; рішучість.有〜的人 вольова (енергійна, рішуча) людина;用无比 的〜来完成计划виконати план з неперевершеною енергією;他〜不足.у ньому немає достатньої енергійності; йому не вистачає сили волі (твердої волі, рішучості); пороху не вистачає в кого.
毅然 уігап рішуче; твердо; не коливаючись; без коливання.〜改变其态度 без коливань змінити своє віднбшення;〜拒绝 рішуче відмбвитися від чого, з неознач.\ дати рішуче відмовлення.
毅然决然 yiran-jueran із твердою (з беззавітною,
із 	усією) рішучістю.
薏уі.
薏 уі горішки лотоса.
薏米 уітї зерна іовлевих сліз.
薏攻 уіуї іовлевові сльбзи; кбїкс лакримайобі.
殪Уі
殪 уі 1) помирати, гинути; 2) вбивати, винищувати.
殪没 уітб загинути (в бою).
噎У丨
ІЙ у і похмурий, імлистий.
©瞪 уіуі темний, імлистий.
ш
騎уі.
翳 Yi 1) <书> (遮蔽)затінити кого-що; сховати кого-що. 2)〈医〉помутніння роговиці; більмо.
翳毛 уітйо 1) вії; 2) цвіль.
翳昧 уіт会і неясний; тьмяний; нечіткий.
翳灭 yimi色 зникнути, загинути; померти.
翳 yiniSo птиця-фенікс (різнбвид фенікса).
Щ 形 yixing зникнути, згинути, стати невидимим.
ШШ уіуі 1) схований; 2) темний; неясний.
駿Р章 yizhang 1) укриватися; укриття; 2) більмо на оці.
翼У丨.
翼 уі 1)(翅膀）крило.鸟〜крила птаха;机〜 крила літака. 2)—报侧.由左〜进攻 наступати з лівого флангу (крила);两〜包抄 охоплення флангів.
翼侧 уісе <军> фланг; крило.〜突击 фланговий удар;〜迁回 обхід із флангу.
翼助 yilei <空> нервюра.
翼龙 yilong〈古生〉птерозавр; літаючий ящір.
翼手龙 yish6ul6ng < > птеродактиль ч.
翼手目 yish6um(i <Ші> рукокрилі.
翼型 yixing <空> прбфіль [крила].
暗
ІШ
Уі.
臆 уі 1) груди; 2) душа, серце; 3) думки, почуття, погляди.
臆 测 уісе суб，єктгівне припущення;
суб’єктивний здогад.
臆断 yiduan судити апріорі; апрібрне твердження; довільно вирішувати що; зі стелі [узяти, сказати].
臆决 yijue довільно вирішувати.
臆见 yijian суб’єктивний пбгляд; особиста думка.
臆论 yilun тебрія.
臆判 уірап довільно вирішувати.
臆说 yishuo говорити без підстав; відсебеньки, домисел.
臆想病 yixiangbing <医> гіпохондрія.
臆造 yizao вимисел (вигадати що, застар.)\ вигадка (видумати що); надумати що, розм.; висмоктати з пальця.这完全是〜ус豸 це чистий вимисел (чиста вигадка); усе це цілкбм вигадано (вигадане); усе це висмоктано з пальця;社会发展律是不能〜 的 видумати закони суспільного розвитку не можна.
瘡уі.
癔病 yibing <医> істерія.
镱уі.
镱 уі <^>іттфбій.
懿у丨
Ш уі 1) прекрасний, чудбвий; довершений; 2) доброчесний; 3) глиббкий; 4) захоплюватися;
5)〈перен.> імператриця.
懿德 yide прекрасна якість.
懿范 yifan дббрий приклад, прекрасний зразок (ідеал).
ШШ yikuang глиббка корзина.
阴 уїп.
阴 уТп 1)(阴阳的阴）“інь” {жіночий початок у природі по древній натурфілософії). 2)(天空 被云遮住）понурий; похмурий (похмурість); хмурий (хмурість, супитися); сірий.天〜 день похмурий (похмурий, хмурий, сірий). 3) (不见阳А的地方）тінь ж.丨对〜тінь від дерева;坐在背〜的地方сидіти в тіні. 4)(山的 北面）північний схил гори;(水的南面）
південний берег ріки. 5) ( f?M) зворотний бік.碑〜зворотний бік пам’ятника. 6) —> ІЯ 险.这个人〜得很 ця людина дуже підступна.
7) <电> негативний.〜电极 негативний
електрод.
阴暗 уїп，йп похмурий; безрадісний, невеселий (похмурість); хмурий (хмурість, супитися); сірий, темний (темрява); похмурий (похмурість).〜的天气 похмура (хмарна, хмура, сіра) погода;〜的天空 хмуре (сіре, похмуре, темне, хмарне) небо;〜的景色 похмурий пейзаж;〜的脸色 хмуре (похмуре, Clpe) обличчя；〜的похмурі думки;〜的 角落тбмні закутки;地下室里〜潮湿у підвалі темно і мокро;天色~，下起雪来了 спіло похмуро (сутінно) і пішов сніг;她的脸色突 然变得〜起来 рйптом обличчя її стало хмурим (насупилося); раптом вона стала похмурою.
ШВаШ yln'anmian тіньова (негативна) сторона; темні сторони; зворотна сторона медалі.
阴兵 ylnblng 1) жінка-воїн; жіноче військо; 2) воїнство царства пітьми, воїнство духів.
阴部 ylnbu <Ш> сиромітна (статева) частина.
阴曹地府yTncdo-difii —阴间.
阴沉yTnchdn 阴暗.〜的目光похмурий (похмурий, хмурий, насуплений) пбгляд; Й 色〜地说 сутеніючи обличчям, говорити;脸 色〜下来 обличчя спохмурніло.
Р月 ylnchonglao черепаха.
阴愁 ylnchou похмурий (про небо).
阴唇 yTnchlin〈解> сиромітні губи.
阴错阳差 yTncud-ydngchS [відбулася] неможлива плутанина; [сталася] якась плутанина.
阴丹士林 yTndanshilin 1)(指染料）індантрен. 2) (指布）паперова тканина, пофарбована в індантрені.
阴道 yTnd^o <解> піхва.
阴道病 yTndk>bing〈医〉вагінопатія.
阴道炎 у了псійоуйп <医> вагініт.
阴德 ylnde благодіяння, що зарахується на тім світі. 积〜зробити благодіяння, що зарахується на тім світі.
阴地植物 yTndi-zhiw^i тіньова рослина.
阴蒂 уїпсіі <解> клітор.
阴电 ylndian <电> негативна електрика.
阴电荷 ylndianhe〈电〉негатгівний заряд.
阴电子 ylndianzT〈电〉негативний електрон.
Р月毒 ylndu єхидний (єхидство); підступний (підступництво, підступність); підступний (каверзний) книжк” застар.\ злобливий (шкідливий).为人〜людина єхидна (підступна, злоблива).
阴风 ylnfeng 1) зимбвий вітер; північний вітер; 2) загробний вітер; повів загробного світу (ніби при появі нечистої сили); 3) затхлий струмінь.
阴伏 ylnfii секрети; таємниці; інтимне.
阴符 ylnfu талісман від хвороб*.
阴府 ylnfu судилище в пеклі.
阴阜 yinfil <解> лобок.
І明干 ylngan висушити що [у тіні, на вітрі].
阴沟 ylng5u [закрита, підземна] водостічна канава; [закритий, підземний] водостік.
Ш Й, ylngul душа померлого.


962
阴 Її* ylnhai тає мно шкодити.
阴核 yTnhS <解> клітор.
阴戶уїпіій*—阳门.
阴画 уїпііий <摄> негатив.
阴魂 yTnhiin дух.
阴魂不散 ylnhiin bu san живий ще дух чого; дух чого і не думає зникати; дух чого усе ще залишається.
阴极 ylnji〈电〉катбд; негативний полюс.〜射 线 катбдні промені;〜射线管 електронно-променева трубка.
阴极栅 yTnjizM <电> катбдна сітка.
阴 і十 ylnji підступний (темний) план, чбрний задум.
阴甲 ylnji а презерватив.
阴间 ylnjian царство тіней; загробний світ; той світ; потойбічний світ.
阴莖 ylnjlng 〈解〉чоловічий (статевий) член (орган).
阴莲癌 у了njTng’Si < 医 > рйк епітельної
оболонки полового члена.
阴莲瘤 yTnjfnglm <医> фаллокарцинбма.
阴莲套 ylnjlngtao кондом; презерватив.
阴离子 ylnlizT <电> аніон; негативний іон.
阴礼 ylnll 1) жіночий етикет; правила поведінки жінок; 2) весільні церемонії.
阴历 ylnli місячний календар (стиль).今天是〜 六月十六 сьогбдні шістнадцяте число шостого місяця (16-е червня) за місячним календарем.
阴凉 yTnlidng 1)(凉爽）прохолбдний; тінистий (тінистість). 2)(阴凉的地方）тінгісте і прохолодне місце.找个〜儿歇一歇 знайтіі тінисте і прохолодне місце, щоб трошки відпочити.
阴霞 ylnmai 1)(霾）імла ж.; туман. 2)—阴 暗.天气〜погбда похмура (хмура).
阴门 уїптбп <解> вульва.
阴面子 ylnmianzi лицемір.
阴谋 уїптби 1)(暗中策划）замислити що, з неознач. (задум); інспірувати що (інспірування) книжк.; каверзувати розм.; каверза розм;扩张主者〜制造边逢事件 експансіоністи замишляють спровокувати прикордбнний інцидент. 2)(做坏事的计谋） змова; інтрига (інтриганство); підступ мн: [злий, таємний] підступ; каверзи лш., розм. підступні мотиви. ~ 诡计 злі підступи; підступні інтриги; підступна гра; темний задум і підступні плани, темні плани і трюки; чбрний підступ; махінації і змови; махінаторство;进行〜活动 інтригувати проти кого-чого; вести проти кого-чого інтригу; будувати підступ (підступ, каверзи) проти кого-чого; складати змову проти кого-чого;反革命〜设团 контрреволюційне змовницьке угрупування; Ш М 〜ш^сти мережу своїх інтриг;〜破产了 темний план провалився.
阴谋家 ylnmoujia змовник; змовниця; інтриган; інтриганка; махінатор.
阴模 уТптй <Й> матриця.
阴 HyTnndng〈解>мош6нка.
阴 5F ylnping перший тон у складі сучасної китайської літературної мови\ рівний тон.
Р月气 ylnqi жіноча сила природи.
阴器 ylnqi статеві органи.
阴儿 ylnr тінь.
阴人 ylnren жінка (під час місячних).
阴森 ylnsen похмурий (похмурість); похмурий (похмурість).〜的похмурий (похмурий) ліс.
阴山背后 ylnshan-beihou затишне містечко.
阴虱 yTnshf <动> лббкова воша.
阴世 ylnshi потойбічний світ, пекло.
阴室 ylnshi особисті апартаменти.
阴私 ylnsl непорядні [погані] справи.谈论邻居 的〜ритися (копатися) у брудній білизні сусідів.
阴天 ylntian похмурий (хмурий, сірий) день; похмура (хмура, сіра) погбда.
阴挺 yTntTngl) <解> клітор; 2) <医> випадіння матки.
阴痿 yTnwSi <医> імпотенція.
М 文 ylnwen врізані письмена; відбиток печатки білими знаками на кольоровому тлі.
阴险 ylnxian підступний (підступництво, підступність).〜的举动 підступний вчинок; підступництво;〜的计谋 єхидний задум;〜的 人 єхидний прост.; аспід прост.; змія підколодна народно-поет” лайл.;种种〜狡诈 的手段 різні змовницькі, підступні махінації; 以最〜的手段 сАмим підступним чином (способом);〜地笑 єхидно посміюватися.
阴向游子 yrnxi&ngy6uzT <化> катюн.
阴邪 ylnxie прихбване зло.
阴血 ylnxie кров.
阴性 yTnxing 1) 〈医〉негативний
(заперечність).〜反应 негативна реакція. 2) <语> жіночий рід. ,
阴虚 уїпхй <医> недокрів’я.
阴阳怪气 ylnyang-guaiqi дивацтво (дивацький, дивачити, чудити розм.); чудність (струнний); примха (вигадливий розм.).〜的 人 людина з дивною поведінкою (примхами).
阴阳教 ylnyangjiao зороастризм.
P月一套，阳一套 уіп уї tao, yang уї tao робити на очах одне, а потай інше; на словах одне, а на ділі інше.
阴影 ylnylng тінь ж.; силует; примара (指幻影). 树林的〜тінь лісу;山的〜силубт гори;失望 的〜тінь розчарування;月Ф〜〈医〉тінь легень; 投上〜кидйти тінь на що;蒙上〜покритися мороком чого.
阴雨 уіпуй непогожий (негода); дощовий.〜天 气 непогожа (дощова) погбда;〜连绵 затяжні дощі;〜连绵的秋天 непогбжа осінь.
阴雨天 ylnyOtian негода.
阴郁 уТпуй 1)(天气阴沉）похмурий; хмурий (хмурість, супитися); похмурий
(похмурість); сірий;(气氛不活跃） безжиттєвий (безжиттєвість), 天气〜 похмура (хмура, хмарна, сіра) погбда. 2)(忧 郁）похмурий (похмурість); важкий (вага). ;已、十青〜похмурий (поганий, важкий) настрій.
阴云 ylnyun хмара.〜密布 небо затяглося (покрилося) хмарами.
阴韵 ylnyun <文> жіноча рима.
阴中 ylnzhong осінь; восени, в сезон дощів.
因 уїп.
因уїп —因由.事出有〜були свої причини
(підстави) для цього; усе відбулося (сталося) не без причини.因为.〜病请假 У3^ТИ відпустку через хворобу;会议〜故改期 по непередбаченій обставині (з деяких причин) збори перенесені на інший день.
因变量 ylnbianliang〈数〉залежна змінна [величина].
因变数 yTnbiAnshii <数> залбкна змінна [величина].
因材施教 уїп саі shT jiao викладати по індивідуальних здібностях учнів; навчати учнів відповідно до їх здібностей; індивідуіпьний (диференційований) підхід до учнів.
因此 уіпсї тому; чому; у зв’язку з цим; через це; у силу цього; звідси випливає.〜才采取 了 下 歹У措施 на цій підставі (у зв’язку з цим) були прийняті наступні заходи;我急着要赶火车， 〜没有等你 я поспішав на поїзд і тому (і тому) не став чекати тебе;我没有你的通讯地址,〜 没有给你写信 у мене не було вашої адреси, чому я і не писав вам.
国地制宜 yin di zhi yi застосовуватися до місцевих умов; [діяти] з врахуванням (у залежності від) умов місця; [діяти] згідно з реальною обстановкою; відповідно до конкретних місцевих умов; виходити з конкретної обстановки на місцях; з огляду на конкретні місцеві умови.〜开展体育活动 займатися спортом з урахуванням місцевих умов.
因而 yln'er тому; тому; отже; у зв’язку з цим; через це; у силу цього; так що; стало бути.〜 我认为有此必要так що (тому) я вважаю це необхідним;他当过教师，〜他有教学经验він був викладачем, виходить (отже), у нього є педагогічний досвід.
因公 ylngong по службі; по службовій справі.〜 负伤 травмуватися на роботі (на виробництві); бути пораненим (одержувати поранення) під час виконання службових обов’язків;〜牺牲 загинути на службовій посаді; віддати життя заради суспільного добра;〜夕卜出 вийшов по службовій справі.
因果 ylngu6 1)(原因和结果)причина і наслідок. 〜关系 причинний зв'язок; причинність;〜依 存性 причинна залежність. 2)〈宗〉карма.
因果论 ylnguolun〈哲〉теорія причинності.
因果律 ylnguolU закон причинності.
因果性 yfngu6xing 〈哲〉причинність; каузшіьність.
因祸得福 yin huo de fu не було б щастя, так нещастя допомогло.
因可 уїпкд чорнила.
因利 ylnli керуватися вигодою.
因利乘便 yin li cheng bian використовувати зручний випадок; скористатися (користатися) слушним моментом (сприятливою обставиною).
因陋就简 уїп lou jiu jian на скромній базі наявних засобів; використовувати те деяке, що є; користатися тим, що є в наявності; використовувати примітивне устаткування.
因儿 ylnr причина.
因人成事 yin ren cheng shi виїжджати на інших; силами інших (сторонніх людей); чужими руками [робити що].
因时制宜 yin shi zhi yi враховувати момент (час); діяти, погоджуючись з умовами моменту.


963
囚式 yTnshi〈数〉дільник.
因車制宜 уїп shi zhi yi враховувати характер (особливості) кожного окремого питання; діяти в залежності від характеру кожного окремого питання.
囚势利导 уїп shi li dao вести (рухати) справу, дотримуючись природного ходу речей; діяти відповідно до обставин, що розвиваються.
因数 yTnsMi < 数> дільник; множник.〜分解 розкладання на множники; 换算〜 перекладний множник.
因素yTnsCi 1)(内在要素)фактор; момент.时间〜 фактор часу;现实〜реіпьний фактор;有利〜 сприятливий фактор;决定〜вирішіпьний фактор;起作用的〜діючий фактор;调动一切 积极〜надав焱ти руху всім позитивним факторам;尽可能4消为积极〜усілісо перетворювати негативні фактори в позитивні;社会发展的重要〜важливий фактор у розвитку суспільства;这是提前完 成生产计划的重要〜це важливий момент у достроковому виконанні виробничого плану. 2) <化> аг^нт; фактор.
因素论 yTnsCiKm тебрія факторів.
因头 yTntou причина, підстава.
因为 yTrvwei тому що; бо; завдяки чому унаслідок чого; тому що застар” книжк. оскільки; по чому; від чого; з чого; через що: через що; з нагоди чого; у силу чого; у зв'язку з чим.〜期限己满 том^ що (бо) термін минув; за витіканням терміну;〜家庭 关系 з родинних обставин;〜有此必要 тому що (бо) є в цьому (у тім) необхідність; у силу необхідності;〜天气不好 через (з нагоди, у зв'язку з) погану погоду; тому що (тому що) погбда погана;〜严寒将至 через майбутні морози:〜下雨 з нагоди (через) дощ; тому що дорбга далека;〜路远 через дальність дороги; 〜他不知道，所以也难怪他оскільки він не знав, то і важко його обвинувачувати;〜不 了 解情况，他才这么说的він так говбрить тому, що не розуміє стану речей;他〜生病没有来 він не прийшов, тому що хворий; він не прийшов унаслідок хвороби (через хворобу); 我们决不可〜胜利而放松自Р的革命警惕性 ми ні в якому разі не повинні у зв*язку з перемогою послабляти свою революційну щільність;我国建设之所以获得成就，是〜在 我国有社会主义制度Успіхи нашого будівництва пояснюються наявністю
соціалістичного ладу в нашій країні.
因袭 ylnxi за традицією; переймати що.〜Р东规 за старою традицією; у традиційному порядку; за заведеними правилами;〜前人 йти по стопах попередників;不肯巨〜资本主义 的经营方法 не можна переймати капіталістичні способи ведення
господарства;这个习惯是〜许多世代以来的 旧传统 цей звичай був прийнятий за старими, освяченими століттями традиціями; цей звичай йде від старих, освячених сторіччями традицій.
因小失大 yin хі5о shi da через мале утратити більше; погнавшись за малим, утратити велике; погнавшись за дріб’язком，можна упустити головне; мале пошкодуєш — велике втратиш; через мале поступитися великим.
囚循 ylnxun 1)(沿袭）перейняти традицію; іти
за прикладом; йти по стопах (слідами) кого, чиїм.〜旧习 [здійснювати, робити] по старинці; дотримувати відсталого;〜守旧 рутина і відсталість; косніти на старовині; консервативно робити по старинці. 2)(迟延 ШЙ) тяганина; відтягнення розм.〜误事 тяганиною (відтягненням) зіпсувати всю справу.
因噎废食 yl уе fei shi "перестати їсти тільки тому, що чимось раз подавився"; через випадкову невдачу поступитися принципом; розсердившись на бліх, то й усю шубу в піч.
因应 ylnying реагувати {на що-н.).
因由 уїпуби < 口 > причина; підстава; привід.
因缘 yTnyudn 1) <宗> причина. 2)(缘分）дбля; зв’язбк.他从小就跟文学结下了〜з дитинства доля його зв’язана (доля зв'язала його) з літературою.
因制 ylnzhi дюйм.
因子yTnzT 1) ~►团式.2) ~►因数.
烟 уїп.
洇уїп这种纸不好，容易〜цей папір поганий, на ньому чорнило розпливається;纸〜透了 папір промок наскрізь.
：±Ї1
曰 Уїп.
音 уїп 1)(声音)звук; голос. 2)(消息)звістка ж.\ звістка.佳〜рйдісна звістка; радісна звістка.
音变 ylnbian <语> фонетична (звукова) зміна.
音标 yTnbiSo < 语 > транскрипція.国际 ~ міжнарбдна фонетична транскрипція.
音波 ylnbo〈理 > звукова хвршя.
音步 ylnbu〈文〉стопа.
音叉 ylncha <Ш> камертон.
音长 ylnchang довгота звуку.
音程 ylncheng〈音〉інтервал.
音调 ylndiao <音，语> інтонація; мелодія.〜上 升 мелодійний підйом;〜下降 мелодійний спуск.
音符 у了nfii 1)〈音> нбта. 2) <语> фонограма.
音高 ylngao <理，音> > висота звуку.
音画 ylnhua музикальна картина.
音级 ylnji〈音> ступінь ж.
音阶 ylnjie〈音〉гама.自然〜діатонічна гама; 大调〜мажбрна гама; <]、调〜мінбрна гама.
音节 ylnjie〈语〉склад,〜划分 складорозділ;〜 文字 складовий (силабічний) лист; силабізм.
音量 ylnliang <Ш> голосність; волюм.〜控制 волюмконтроль ч.
音歹У ylnlie 〈音〉звукоряд.自然〜натуріпьннй звукоряд;五音〜пентахбрд.
音律уїпій <音>乃8只.
音名 ylnming〈音〉літерне позначення.
音片 ylnpian фонограма.
音频 ylnpin 〈理〉частота голосу; звукова частота.
音品уїпрїп 音色.
音强 ymqiang < Ш> сила (інтенсивність) звуку.
音区 ylnqu регістр.
音儿уїпг <方> 1)(声音）голос.他急得连说话 的〜都变了 від хвилювання в нього навіть голос змінився. 2)(话里微露的意思）натяк. 露出点〜来 зробити тонкий натяк; дати
зрозуміти кому що;〜听话听〜слухай та вслухайся (прислухайся).
"Ш:容 ylnrong〈中〕> голос і збвнішність.〜已査 кого немає в живих.
音色 у了nsd <理> тембр.
音势у了nshi—音强 ，
音素yinsCi <语> аллофбн.〜文字 буквено-фонетична писемність.
音速 ylnsu〈理〉швидкість звуку.
音 11土 ylntu манера говорити; тембр голосу; тон розмови.
音尾 ylnwei протяжність вимови.
音位yTnwSi〈语> фонема.〜变体аллофбн;〜系 统 система фонем.
音位学 ylnweixue < ip- > фонеміка; фонемологія; фонологія.
音问yTnw^i 音信.
音系 ylnxi <语> фонетична система.
音响 ylnxiang звук; шум.〜效果〈居lj> шумові ефекти; акустичність.
音响度 ylnxiangdu гучність звуку.
音响学 ylnxiangxue〈音〉акустика.
音信 ylnxin лист; звістка ж.查无〜немає ніяких звісток; ні слуху, ні духу про кого-що, від кого.
音序 ylnxu фонетичний порядок.照〜排歹!І у фонетичному порядку.
音学 уїпхиб 1) <物理> акустика; 2) <语言 фонетика.чч
音讯уїпхйп —音信.
音义 ylnyl вимова і значення ієрогліфів.
音译 ylnyi транслітерація; транскрипція (транскрибувати що).
音域 уїпуй <# > діапазон.
音乐 ylnyue музика.〜作品 музичний твір;〜і平 论家 музичний критик;〜学校 музичне училище;〜学院 консерваторія;〜晚会 музичний вечір; концфт-вечір-концерт;电 子〜електрбнна музика;复调〜поліфонія.
音乐会 ylnyuehui концерт.
音乐家 ylnyuejia музикант; музикантка розм. ylnyuemi меломан.
音乐台 ylnyuetai концертна естрада.
音乐厅 ylnyuetlng концертний зал.
S1 ylnyunxue фонологія.
音障 ylnzhang <理> звуковий бар’єр.
音值 ylnzhi звукове значення; якість звуку.
音质ylnzhi—音色.
音缀yTnzhui—音节.
音组 yTnzti звукосполучення.
уїп 另见 yin.
荫 уїїі (树荫）тінь [від дерев].树已成〜дерева виросли і стали тінистими.
荫蔽 уїпЬі 1)(遮蔽）заслонити кого-що; закривати кого-що (закриття). 2) укритися (укриття); сховатися; * причаїтися; конспірація (конспірувати).〜的斗争 прихована боротьба.
荫翳>^11/1<书> 1)—荫蔽1).河边柳树~берегй ріки були в тіні верб. 2)(枝口十繁茂）пишний (пишність).


964
因 yin.
茵 уТп мат; підстилка.芳草如〜зелбний килим пахучих трав; килимом росла трава.
茵 Й:高 ylnchenhao полинь волосоподібна.
姻 уїп.
姻 уТп шлюб.联〜з’єднатися шлюбом; зріднитися.
姻伯 уїпЬб тесть брата; свекор сестри.
姻購 yTng6u 1) брати шлюб; шлюбний зв’язбк;
2) 	рідня.
ШШ ylngu рідня і друзі.
姻母 уїптй теща брата.
姻亲yTnqTn 1)(指亲戚关系）родство.他和她是 〜він [перебуває] у родстві з нею. 2)(指人） свояк; своячка.他是我的〜він мені свояк.
姻翁 ylnweng батько зятя (невістки)..
姻缘 уїпуийп шлюб.
氣 уТп.
氤氲 уіпуйп клуботітися.云烟〜клуббчуться хмари.
栖Уйі
裀 yin матрац.
惰Уїп
f音 уїп спокійний, мирний.
十音駿 уіпуі спокійний; слухняний.
煙уїп
^ уїп 1) валитися; приходити в запустіння; 2) тонути.
堙嗳 уїп’Аі ховатися; темний.
煙废 ylnfei затягуватися (мулом).
煙灭 ylnmie 1) затонути; зникнути; сховатися; загинути; 2) затоплювати; знищувати; 3) підробляти.
煙塞 ylnsai перегороджувати греблею.
煙郁 ylnyu бути подавленим, тужити.
煙室 ylnzhi завіпювати, забивати.
堙阻 ylnzu завалювати, перегородити.
禋 УТп.
уТп жертвоприношення небу.'
裡祠（祀）уїпсі (si) очищуватися перед жертвоприношенням.
裡享 ylnxiang молитися; приносити жертви з чистим серцем.
殷
уїп 另见 у5п.
殷уйі 1)—殷切.期望甚〜покладйти на кого-що великі надії. 2)—殷勤.
殷钢 yTngSng <冶> інвйр; інварна сталь.
殷红 ylnhong бордо, темно-червоний.
殷鉴 yinjiAn урок.〜不远 за прикладами недалеко ходити.
殷雷 ylnlei сильний грім.
殷满 ylnman численний.
殷盼 ylnpan великі сподівання.
殷切 ylnqie щиро; щиросердно; від душі; гаряче.〜希望 гаряче бажати що, чого、з неознач.; щиро (щиросердно, від душі) сподіватися на що;〜关怀 виняткова турбдта.
殷勤 ylnqin привітний (привітність); люб’язний (люб’язність); уважний (уважність); галантний (галантність).〜招待
[зробити] привітний (люб’язний) прийом; радо (люб’язно) зустріти що;对客人很〜 бути уважним (люб’язним) до гостей; поставитися ДО гостей ІЗ привітністю. II参阅 “献殷勤 xian yTnqin”.
殷实 ylnshi заможний (заможність); матеріально забезпечений; із деяким достатком.〜人家 заможна (забезпечена) родина.
殷殷 yTnyTn —殷切.〜期望 гйряче бажати що, чого, із неознач.
殷忧 ylnyou глибоке занепокбєння.
姻 уТп.
铟 уїп <化> індій.
Щ уїп.
暗哑 уіпуа <书> схрипнути (захриплий розм.); осипнути (осиплий); загубити голос; сиплий (сиплість); хрипкий.
gn.
ЩуТп.
盤勤 ylnqin —殷勤 yTnqin.
吟 yin.
吟 yin —吟咏.〜诗 декламувати (скандувати) вірш.
吟уіп’6—吟咏.
吟风弄月 yin feng nong yue [ідилічна, пасторальна] творчість; займатися творчістю.
吟味 yinwei декламувати що, смакуючи кожне слово.
吟咏 yinyong декламувати що (декламування); скандувати що (скандування).
根 уіп.
根 yin〈书〉границя； край.平沙无〜[тягнуться] безкінечні піски;— 一望无〜безмежний (безкраїй) простір; кінця краю немає чому; ні кінця, ні краю немає.
猜 yin.
ШШ yinyin <书> гав (гавкать прост.); тяв (дзявкати).〜的吠声 гавкання (тявканння) собак; ~狂吠 заливисто гавкали (дзявкали) собаки.
寅 yin.
寅 yin "інь” {третій із 12 циклічних знаків).
寅吃卯粮 yin chi mao liang жити за рахунок завтрашніх прибутків; ледь (ледь, аби як, не) зводити кінці з кінцями.
寅时 yinshi час від 3 до 5 годин ранку.
уіп.
Ш Ш yindang розпуста (розпусний, розпусничати).〜的眼祌 маслений пбгляд.
Ш Й yinfu розпусниця; шльондра прост.; потаскуха груб., прост., лайлив.
淫棍 yingiin розпусник.
淫移 yinhui 1)~>淫乱.2)(狼褒）непристойність (непристойний); непристойність
(непристойний).〜的动作 непристойні рухи тіла;〜的笑话 непристойний (непристойний) анекдот;说〜的话 говорити непристойності.
3)(色恬的）порнографічний.
Ш 舌 L yinluan розпусний (розпуста,
розпусничати); блудний застар. (блуд застар., блудити прост.).
淫书 yinshu порнографія.
yinwei зловживання владою; свавілля.反
动派的〜激起了人民的愤慨свавбля реакції викликала обурення народу.
淫狼yinw6i —淫移
淫褒yinxie->淫移'2).
淫雨 уіпуй обложний (затяжний) дощ.〜连绵 увесь час лили дощі.
银 уіп.
银 уіп 1)(―种金属）срібло.〜發具 столбве срібло; ~质奖章 срібна медіпь; срібло рот.; 硝酸〜 <化> азотнокисле срібло. 2)(银白色） срібний; сріблястий (сріблястість); срібло〜 须вуса в сріблі;河水泛着〜光вода в ріці блищить серебром.
银白 yinbdi сріблястий (сріблястість).〜色的月 7*6 сріблясте світло місяця.
银白杨 yinbaiyang < 植 > тополя срібляста (біла).
银本位 yinbenwei < 财 > срібний стандарт; срібна валюта.
银本位制 yinb6nwSizhi < 财 > срібний монометалізм.
银币 yinbi срібна монета.半卢布〜 півкарбованець.
银舍昌 yinchSng <动> риба-дзеркало ж.; пампус.
银道 yindao <天> галактичний екватор.
银道圈 yindSoquSn <天> кільці Чумацького Шляху.
银锭 yinding 1)(银元宝）срібний слиток. 2)(锡 箱元宝）ритуальні гроші з фольги, службовці для жертвопринесення.
银盾уіпсійп (用作灸品的银盾）срібний щит; (用作礼品的银盾）настільна прикраса із серебра [у формі щита].
银耳 уіп，бг <植> білий гриб на дереві.
银根 ying6n〈商〉грошовий обіг.
银汉yinMn <书>~>银河.
银行 yinhang банк.国家〜державний банк;中 国人民〜Нарбдний банк Китаю;〜业务 банківська операція;〜@ банківський кредит;〜利息 банківські відсбтки;〜汇款 банковський переказ;〜工作人员 банківський працівник (служббвець).
银行家 yinMngjia банкир.
银行界 yinhangjie банківські кола.
Щ # yinhangquan < tx. > банкнот; банківський білет.
银行团 у丨nhdngtudn < 经 > банківський консорціум.
银号 yinhao банківський будинок.
银河 yinh6 <天> Чумацький Шлях.〜星团 галактичне (зоряне) скупчення;〜星云 галактична туманність;〜新星 галактична нова [зірка];〜变星 галактична перемінна [зірка].
银河系 yinhdxi〈天〉Галйктика; галактична система; система Чумацького Шляху.
银红 yinhong рожева фарба з домішкою киноварі.
银狐 yinhii <动> сріблясто-чорна (канадська) лисиця.
银灰 yinhui сріблясто-сірий.
银婚 yinhun срібне весілля.
银极 yinji <天> галактичний полюс.
银匠 yinjiang ювелір; золотарь ч., застар.; срібляр, сріблильник.
银角子 yinjiao-zi <方> дрібна срібна монета; срібло збірн.
银经 yinjlng〈天〉галактична довгота.
银聚度 yinjudu〈天〉галактична концентрація.


965
yinkuang срібна руда.
银两 yinliang срібний лян; таель срібло збірн.
银楼 ymlou ювелірний магазин.
银器 ymmu екран.宽〜ширбкий екран; широкозкран;立体〜стереоекран;多立体〜 поліекран.
银踏 уіп’би <动> сріблиста чайка.
银器 yinqi срібло збірн.
银钱 yinqian гроші мн.
银色 yins会 1)(颜色）сріблистий кблір; срібло.〜 的月光 сріблястий колір місяця. 2)(银子成 色)проба срібла.
银鼠 yfnshii <动> горностай.
银鼠皮 yinshupi горностаєве хутро; горностай.
银纬 yinwSi <天> галактична широта.
银杏 у丨nxing 1) <植> гінкго невідм. 2)(指果实） гінкго невідм.
银洋yinyang —银元.
银样锻枪头 yin yang la qiangtou "спис із сріблястим олов'яним наконечником"; тільки так здається; усе дуте.
银鱼 уіпуй〈动〉саланкс; локшина-риба.
银元 yinyuan срібний долар.
银朱 yinzhU〈化〉кіновар ж. ясна.
银子 yiivzi срібло.
断У丨п
訢 yin ясна.
訢聘 уіп'е ясна.
断断 уіпуіп сперечатися.
銀 yin.
銀 yin〈解>6сна.
龈瘤 уіпіій <医> епуліс. 龈脓肿 yinn6ngzh6ng <医> флюс. 龈炎 уіпуйп <医> запалення ясен.
®痒 yinyang печіння в яснах (при прорізуванні зубів).
夤ym.
夤夜 уіпуб <书> глибока (пізня) ніч.
夤缘 yinyuan домагатися протекції (користатися протекцією) тих, хто має владу.
霪А
霪雨уіпуй <书>—淫雨уіппуй
蟫 yin.
蟑 yin 〈动〉книжковий хробак (Lepisma saccharina).
囂 Уіп.
Щ yin 1) нечесний; 2) глупий.
闇暗 уіпЗп простуватий, глупий.
餚猜 yinhua підла і глупа людина; нахаба.
闇母 уіптй погана мати.
駡讼 yinsong скаржитися без приводу.
駡喑 ymyln німий.
尹 Уїп.
尹 уїп керувати; начальник.
尹寺 yTnsi євнух.
弓 I уїп.
引 уїп 1) •引导.〜上正路 направити кого на шлях істини;〜水灌田 відвести воду для поливання на поліс;〜水上山 підняти воду
на схил гори. 2)(拉)тягти кого-що.〜车 тягти візок;〜弓 натягнути лук. 3)(伸着）витягати що.〜颈而望 дивитися, витягнувши шию. 4) —弓 І 起.〜人注目 прикувйти (залучити, викликати) увагу людей до себе;〜人注目的 文化 помітні зміни;〜人深思 наводити на глибокі роздуми; змушувати глибоко задуматися;他的话〜得大家都笑了 йогб слова викликали загальний сміх. 5) ~+弓|1正. 〜鲁迅的话цитувати Лу Сіня. 6)(市‘长度单 位）"інь" {міра довжини, рівна 33,33 му).
弓 1 爆 уїпЬйо <技> ініціювання.
弓I 柴 ylnchai розпалювання збірн.，розм.
引导 ylndSo 1)(带领）вбсти що (ведення).他〜 我们去参观车间 він повів нас оглядати цехи. 2) вести кого-що (ведення); направити кого-що (напрямок).〜群众运动沿着正确轨 道前进 направити масовий рух по правильному руслу;党〜我走上了 ¥命的道 足各 Партія вивела (направила) мене на революційний шлях;只有党能〜我们由胜利 走向胜利 тільки Партія може вести нас від перемоги до перемоги.
引导星 ymdaoxlng〈天〉ведуча зірка.
引得 yIndS індекс.
弓 І 动 yindong викликати що; збудити що; розбудити що (пробудження); розтривожити що.〜好奇心、викликати (збудити) цікавість; 这几句话〜了他的心事 ці слова розтривожили його серце.
弓丨逗 yTnddu 1)招惹)дражнити кого-що. 2)—引 诱.
引渡 ymdu〈法〉видача (видавйти кого-що); екстрадиція спец.〜犯人 видача злочинця.
弓 І 对 yindui викликати на прийбм.
弓1 而不发 уїп ег bu fa "натягати тятиву, але стрілу не пускати"; чекати до часу.
弓 І 分 yinfen 1) брати вину на себе; 2) покінчити життя самогубством.
弓 І 月艮 уїпй наговорити на себе.
引港yTngSng 1)—引水.2)〜引水员•
弓 I 构 ylngou втягнути.
弓I 坑高歌 уїп hang gao ge гримнути дзвінку пісню; співати у весь голос; в усе горло розспівувати пісню.
弓 І 号 ylnhao 〈语〉лапки мн.大上〜поставити що в лапки.
弓 І、河 yinhe рити [що підводить] канал.
弓卜汗 ytnhuai звабити.
弓 І 火 ylnhuo розпалити (запалити) вогбнь.
引火烧身уїп huo shao shen м:) 1)(白取灭亡）на свою гблову; лізти на рожен прост.; перти проти рожна прост. 2)(弓 І 人批评）викликати на себе вогбнь критики.
引火线 уїпішбхійп <军> гніт ч.
弓 І 疾 ylnji під приводом хвороби.
弓 І 见 ylnjian познайомити кого з ким; рекомендувати кого кому; представити кого кому.
引荐 ylnjian рекомендувати кого-що.
引接 ylnjie приймати (гостя).
引进yTnjin 1)—引荐.2)(从外地引入） запозичати що (запозичення).〜新品种 запозичати нові сорти (породи);〜夕卜国先进 伎术 вивести передову техніку через границю; перейняти (сприйняти, залучити,
запозичувати) закордонну передову техніку.
弓 І 经据典 ylnjlng-judian обґрунтовувати що цитатами і витримками з книг; з посиланням (посилатися) на класиків; цитатництво (后一 译法用于贬义
引颈就戮 уїп jmg jiu їй з піднятою головою зустріти смерть (страту).
引咎自责 уїп jiu zi ze узяти провину на себе; визнати свою провину (помилку); визнати (усвідомити) провицу і звинувачувати себе.
引粮入室 уїп lang гй shi пустити вовка в кошару; пустити цапа в город.
弓 І 理 уїпії лема.
弓 І 力 уїпГі тяжіння; гравітація.地球〜сила земного тяжіння;月球〜гравітаційні сили Місяця.
引力场 уїпі丨chSng < 理 > пбле тяжіння;
гравітаційне поле.
引力子 ylnlizT <理> гравітбн. 引领 yTnlTng <书> чекйти не дочекатися.〜而望 чекати кого-що, чого з нетерпінням.
弓I、流 уїпіій <Ш> дренування; дренаж.
弓 І 路 уїпій показати дорогу; в^сти кого-що.他 可以给你〜він вас може провести (вести); він може вам показати дорогу.
弓 І律 уїпій посилатися на закон.
引论 yinlun введення; вступна частина.
弓 І 年 ylnnian продовжувати роки життя.
弓 І 起 yinqi викликати що; збудити що (порушення); розбудити що (пробудження); зробити що, уселити що кому; залучити що; зародити що; заронити що; внести що; навести кого на що.〜不满 викликати невдоволення;〜同情 викликати співчуття〜 怀疑 викликати (збудити, зародити) підозру; 〜注意 залучити (викликати, прикувати) увагу; розбудити (збудити) інтерес;这个问 题〜了全世界的注意це питання приковує до себе увагу усього світу;〜 阅读兴趣 розбудити в кому бажання до читання;〜争执 внести (викликати) розбрат;〜家庭不和 внести розлад у родину;〜惊慌 викликати (зробити) переполох;〜恐惧 викликати (вселити) страх;〜反感 вселити відразу;〜麻 烦заварити кашу;战争〜革命війнй призводить до революції;你的话〜我的另一 个 法 ваші слова навели мене на іншу думку.
引想 yinqian брати вину на себе.
引桥 yTnqiao естакада; підхід [до мосту].公路~ підхід до шосейного ярусу моста.
弓 І 擎 ylnqing двигун.
弓 І 惹 ylnre збуджувати; зваблювати; спокушати.
弓І 人入胜 уїп геп ru sheng захоплюючий (захопливість); що захоплює; цікавий
(цікавість); привабливий (принадність); привабливий (привабливість); чудово
красивий (后面两个译法用于指k景).
弓 I 人线 ymruxian 〈电〉уведення; дріт, що вводиться.
弓 І 申 yTnsh6n розширити [значення, зміст]; у переносному значенні [слова]; поширити що. 词的〜意义 переносне (інше) значення слова; 不应当把和平共处〜到被压迫民族和压迫民 族、被压迫国家和压迫国家、被压迫阶级和 Ш迫阶级的关系方面не слід поширювати


966
мирне співіснування на відносини між пригнобленими і гнітючими націями, пригнобленими і гнітючими краї нами, пригнобленими і гнітючими класами.
弓 І 调 yintiao дражнити.
弓І 水 ylnshui проведення [судів].
引水员 ylnshulyudn лбцман.
弓 І 退 yintui подати (піти) у відставку.
弓І文 ylnwen цитата; цитація збірн.; посилання.
引线уІпхіАп 1)(导火线）запал. 2)(作媒介的人 或物）посередник. 3) <电> підведення. 3) <方> (缝衣针）голка.
弓 I 向 yTnxiang направити кого-що (напрямок).〜 IE 路 направити кого-що на правильний шлях;〜把…3^ 路 завести кого-що на помилкбвий шлях;把…〜革命道路 направити кого на шлях революції.
弓 І 信 уїпхіп <军> трубка; детонатор.
弓 j 言 уїпуап введення; вступ; передмова.
弓 І 以 уїпуї вважати що за що.〜为荣 вважати (мати) що за честь для себе;〜为戒 витягти (взяти) з чого належний урок.
引用 yTnydng 1)(援弓І) послатися на кого-що (посилання); наводити що; цитувати кого-що (цитація).〜书中的文句 наводити цитату з книги; посилатися на (цитувати) слова книги;〜数目字 наводити (посилатися на, цитувати) цифрові дані;不能〜个另ij 的事 例来替白己辩护не можна посиланням на окремі приклади виправдовувати себе. 2)(任 用）прийняти кого на роббту; призначити кого на службу.〜私人 прийняти на роббту (призначити на службу) по знайомству.
弓 І 用文 yinyongwen цитйта.
弓 І і秀 уїпуои спокусити кого; (спокушання); затягти кого; заманити кого, розм.; увести кого в спокусу.〜…离开正路 спокусити кого-що з істинного шляху;〜敌人进入圈套 заманити супротивника в пастку;〜…去做另ij 的工作 зманити кого на іншу роббту;妄图〜 群众离开革命 намагатися відвернути маси від революції;〜少女 спокусити (затягти, заманити) дівчину;以金钱〜спокусити (затягти) кого грошима.
弓 І 语 уїпуй〈语〉мбва ж.直接〜прямй мова;间 непряма мова.
弓 І 喻 уїпуй наводити приклад.
引证 ylnzheng цитувати кого-що (цитування); посилатися на кого-що (посилання); наводити що на доказ.〜过的话 наведені слова;〜 歹!J宁的话 цитувати (посилатися на) [слова] Леніна; наводити цитати з праць Леніна:〜书 里的话 посилатися (робити посилання) на книгу;〜的资料 цитатний матеріал.
弓 І 种 ymzhong інтродукція.
弓І 子 yln-zi 1) вступний монолог. 2) <音>
інтродукція. 3)(引起正文的话）вступнб слово;вступ.
口引 ym.
11引哚 yinduo〈化〉індбл.
уїп 另见 yin.
饮 уїп (喝）пити що (питво).〜酒 піііти вино;〜水 пити воду;狂〜пити запоєм; запивати розм.
饮弹 yindan <书> поранений кулею.〜身亡
убитий кулею.
饮恨 ylnhen затаїти злість (образу).
饮饯 yinjian прощальна гулянка.
饮率斗 yinliao питво; напій.可口的~ смачний напій; гй 凉〜прохолбдний напій;软〜 безалкогольний напій; Ш 用〜лікарське питво.
饮片 ylnpian < > лікарська сировина,
нарізана скибочками.
饮泣 ymqi ковтати сльози.〜吞声 беззвучно заплакати; схлипувати.
饮食 ymshi харчування; їжа.〜制度 режим харчування;〜疗法 < 医 > дієтотерапія; дієтичне лікування; 注意〜卫生 дотримуватись гігієни харчування;公共〜 общепит; @ 入〜дієтхарчування.
饮水 ylnshui питна вода.
饮水思、源 уїп shui si yuan "п’єш воду, пам'ятай про джерело"; бути вдячним; пам’ятати добро.
饮徒 ymtu собутильник.
饮血 yTnxue ковтати криваві сльози.
ЇХШ тК yinyongshul питна вода.
饮章 ymzhang анонімний рукопис.
奴Щ ylnzhen отруїтися.
饮鸠止渴 уїп zhen zhi ke "отруєним вином спрагу втамувати*'; паліатив, що загрожує незлічимими нещастями.
饮子 yln-zi <药> [охолоджене] лікарське питво.
隐 уїп.
隐比 уїпЬї метафора.
隐蔽 yinbi укритися; причаїтися; затаїтися; сховатися.〜的敌人 прихований ворог;〜起 来的炮兵连укрита батарея;以〜的形式у завуальованому вигляді;不拿枪的敌人，比 拿枪的敌人更〜，更狡猾，更阴险，更-辣 ворог без зброї в руках ще більш потайливий, хитрий, підступний і злісний, ніж ворог зі зброєю в руках.
隐蔽所 ylnbisuo притулок; укриття.
隐藏 yincang ховатися; укриватися; таїтися.〜 在房子里 ховатися (укриватися) у будинку; 〜在蒂后ховйтися за кулісами;〜在党内的叛 徒 пролізший у партію зрадник;敌人不过暂 时〜起来了 вороги лише поки причаїлися; 坏事是〜不住的дурне ніяк не сховаєш (не приховаєш); Ж他的话里〜着深刻的意思в його словах таї ться глиббкий зміст;在他平 静的外,表后面，巧妙地〜着内心的激动за його видимим спокоєм мистецьки заховане щиросердечне хвилювання.
隐ЇЙ уїпсе жаліти; співчувати.
隐朿丨J уіпсі таємно підбурювати.
ШШШШ уїп е yang shan ховати чужі недоліки і вихваляти ч)ркі переваги; про чуже добро в труби сурми, а про чуже зло, як могила, мовчи.
隐伏yTnfii—隐藏.
ylngaozheng <^> крипторхізм.
隐函数 yinhanshu неявна функція.
隐花植物 yinhua-zhiwu тайношлюбні рослини.
Ritt» ylnhua померти.
隐祸 ymhuo неочікувана біда.
隐患 ylnhuan [схована, таємна] погроза; небезпека, що затаї лася,最大白勺〜найбільша
схована небезпека;清除〜ліквідація небезпеки, що затаї лася;消灭了 发生水灾的 〜усунуто загрозу повені.
韦 yTnhui приховати що; ховати що 毫不〜地 і兑 сказати, нічбго не ховаючи (не
приховуючи);共产党人从不〜自己的缺点和 错误 комуністи нікбли не ховають (не ховують) свої недоліки і помилки.
隐晦yTnhu'i похмурий.这些诗十分〜вірші ці дуже похмурі (малозрозумілі).
隐疾yTnj丨дурна хвороба;(先天性的隐疾） природний генітальний порок.
隐晶岩 ylnjTngydn <地质> афан^т.
隐居 ylnjQ жити в тиші (у самоті, у спокої); жити пустельником; самітництво; жити затворником; жити удалині від політичного життя.
隐君子 yinjunzl завзятий (запеклий; заповзятий; завзятущий підсил.;розм.) наркоман.
隐力 ylnli потенційна енергія.
隐漏 ylnlou ухилятися від сплати податків.
隐瞒 yTnman приховати що (утайка рот.)\ сховати що (приховання).〜真相 приховати (сховати) правду;〜罪 4亍 приховання злочину; 〜自己的企图 ховйти (вуалювати, маскувати) свій намір;毫不〜地都说了 сказйти усе без утайки;反对〜缺点 боротись проти замазування недоліків;他把最主要的〜了 він приховав саме головне;别想在他面前〜від нього не можна було нічбго сховати (приховати).
隐秘уїпгпі 1)(隐蔽不外露）сховати що (приховання); приховати що (утайка рот.). 〜不说 сховати свої думки;把事〜起来 сховати (приховати) справу. 2)(秘密事） секрет (секретний); таємниця (таємний);揭 人〜розкрііти чужу таємницю (чужий секрет).
隐悯 yinmin таємне співчуття.
隐没 уїптд сховатися; загубитися 城市〜在晨雾 之中 місто завуальоване ранковим туманом; місто покрите серпанком ранкового туману; 小屋〜在绿树丛中будиночок потопає (тоне) в зелені;太阳渐‘〜到雪山后面сбнце почало ховатися за сніговий хребет.
隐匿уїппі <书>—隐藏.〜赃物укрити крадене.
隐匿器 ylnniql інкубаційний період.
隐僻 уїпрі віддалений.
隐情 yinqing сховані (таємні) причини (обставини).
隐忍 уТпгеп затаїти що в душі; сховати свої почуття.
疼急射 ylnshe мати на увазі кого-що; думати про кого-що.
yTnshencao ширма.
隐士 yinshi пустельник; самітниця; анахорет книжк” застар.; пустельник книжк.
择急私 yinsl [особистий, приватний] секрет; [таємна] таємниця.
隐痛 ylntong затаєне (щиросердечне) горе; схований біль; хворе місце.
隐姓埋名 yinxmg-mdimmg сховати своє справжнє (сьогоденне) ім'я; жити під вигаданим ім’ям; інкогніто.
隐隐уїпуїп —隐约.可以听到〜的雷声чається


967
глухий (приглушений) рокіт грбму;筋骨〜作 痛 кістки трохи (трошки) ломить; кістки мало-мапо (трошки) ниють;远处青山 ~ удалині виднілися силуети гір; виднілися неясні (нерозрізнені, мрячні) обриси далеких гір.
隐优 ylnyou тає мні турббти; щиросердечне занепокбєння.
隐语 ylnyu натяк; загадка.
隐约 уїпуие розпливчастий (розпливчастість); неясний (невиразність);(专指声音） приглушений.〜iQ得 смутно пам'ятати про кого-небудь, кого-що，про кого-що;大厦的轮 廓在晨雾中〜可见у ранковому тумані виднілися розпливчасті (неясні) обриси будинків;两山之间〜可见一片蓝色的森林 проміж гір ліс синіється;远处隐隐约约有个 人影 удалині показався силует людини;传来 隐隐约约的音乐声почулася приглушена музика.
隐丧 yinzhong особисті причини (такі обставини), про які нікбму не скажеш.
瘤 уїп.
Ш уїп 1)(习惯性）пристрасть до чого; пристрасть ж” до чого, з неознач.烟 ~ пристрасть до паління;烟吸上了 〜 пристраститися до паління;喝酒有了〜 пристраститися до вина (до спиртних напоїв). 2)(浓厚的兴趣）пристрасть ж” до чого，з неознач.\ пристрасть до чого.戏〜 пристрасть до театру;棋〜пргістрасть до шахів;书看 _L 了〜пристраститися до читання.
瘾头yTnt6u —> Ш .喝酒的〜很大сіільно пристраститися до вина你们下棋的〜真不 小! ну і (така) пристрасть у вас до шахів!
印 уіп.
印 уіп 1)(图章）печатка ж.钢〜сталева печатка; 盖〜ставити (накласти, прикласти) печатку. 2) 印子 1).脚〜відбиток (слід) ноги. 3)(印上 痕迹）друкувати що; тискати що, спец.〜书 друкувати книги;〜报 друкувати газети;〜相 片 друкувати (відтворювати) фотознімок;〜 上商标 надрукувати (віддрукувати) фабричну марку;〜了 一百份 віддруковано сто примірників. 4)(铭记）запам’ятатися; врізатися.〜在脑海里 запам’ятатися в пам'яті; врізатися (запасти) у пам’ять; зарубати що собі на носі (на носі);〜在>已、里 запам'ятатися в серці; врізатися в серце; запасти в душу.
印把子 yinba-zi влада ж.掌握〜б夕ти при владі; 〜掌握在人民手里нарбд тримає владу у своїх руках.
印本 yinben друкований примірник.
印次 уіпсі〈印〉завод.
印地语 yindiyu хінді невідм., ч.
印第安人 Yindi'anren індіанець (індійський); індіанка.
卬度教yindCijiAo 〈宗〉індуї зм.〜经文 індуїстичні тексти.
印度教徒 yindujiaotu індус; індуска.
印度羚 yinduling гарна.
卬度貌 yindumo чепрачний (індійський) топор.
印度尼西亚人 YmdCinixfy^^n індонезієць (індонезійський); індонезійка. 印度尼西亚语 уіпсІйпіхТу&уй індонезійська мова.
印度人 Yinduren індієць (індійський); івдіанка.
印发 yinfa надрукувати і поширювати що\ видати що (видання).〜传 Ф* надрукувати і поширити листівки;小册子是宣传部门〜的 брошура видана відділом пропаганди.
印痕 yinhen відбиток; слід.
印花 yinhua 1) <技> друкування; ситцедрук; набити що. 2)(印有花纹的）набивний.
印花 yinhuS (印花税票）гбрбова марка; гербовий папір.
Вр 花布 yinhuabu ситець; набойка; набивні тканини.
yinhuachou набивна шовкова матерія.
印花工 yinhuagong ситцедрукар.
印花机 yinhuajl ситцедрукарська (друкарська) машина.
印花税 yinhuashui гербовий збір.
印迹 yinji відбиток.
印记 yinji маркування.
印鉴 yinjian відбиток печатки.
印咖 yink5 інки.
印模 уіптй <印> відтиск.
印泥уinnf —印色.
印片 уіпрійп <摄> печйтка ж.
印染 уіпгап печатка і фарбування.〜工人 набивачі і фарбарі.
印染厂 yinranchang фарбувально-друкована фабрика; набивна фабрика, yin-se штемпельна фарба.
印数 yinshu <印> тирйж; наклад.
印刷 yinshua друкувати що (друкування, друк.). 〜传单 друкувати листівки;〜工人 друкар; типограф; типографщик; поліграфіст.
印刷电路 yinshua dianlu <无线> друкбвана схема.多层〜板 багатошарові друковані плати.
印刷机 yinshuajl типографський (друкований) верстат; друкбвана машина.三色〜 трьохфарбова машина.
印刷品yinshi^pTn 1)(印刷成的书报等） друковані видання. 2)(由Pfl1) бандероль ж.; друкбвана (写在邮件上作注明用)•挂号〜 замовлена бандероль;把这本书按〜邮寄 відправити цю книгу бандероллю.
印刷术 y'mshuashCi поліграфія.玻璃板〜 склографія.
印刷所 yinshuasuo друкарня.
印刷体 yinshuati〈语> друкований шрифт.
印刷业 yinshuaye поліграфія; печатка ж.
印台 yintai штемпельна подушка.
印堂 yintang надпереносиця.
印相纸 yinxiangzhl фотографічний папір; фотопапір.
印象 yinxiang враження; ефект.总的〜загіпьне враження;留下深亥！1 的〜залишилося глибоке враження;产生不可Й灭的〜3робгіти незгладиме враження.
印象派 yinxiangpai <艺> імпресионізм.〜名术 家 імпресионіст.
印信 yinxin [казенна] печатка;机关〜печатка установи.
印行 yinxing видати що (видання); випустити що з друку.这部书〜了五千册ця книга була видана пятитисячним накладом.
印油 yinyou штемпельна фарба.
印张 yinzhang < 印 > друкований аркуш; відбиток.
印章 yinzhang печатка ж.
印证yinzhang 1) <证明与事实相符） підтвердити що (підтвердження).材料己〜过 дані перевірені і підтверджені;这还有待〜це ще чекає свого підтвердження; ще треба це [чимось] підтвердити. 2)(用 4 印证的人物） підтвердження.书本知识在实践中得到〜 книжкові знання одержали своє підтвердження на практиці.
印子 y'm.zi 1)(痕迹)відбиток; слід.地板上踩了 许多脚〜на підлозі залишилося багато слідів від ніг;脸上留下了痛苦的〜відбїіток (печатка) пережитого горя був помітний на обличчі. 2)—印了钱.
印子钱 yin-ziqian лихварство.放〜займйтися лихварством; давати гроші під лихварські відсбтки;借〜позичати гроші в лихваря.
уіп 另见 уїп.
饮уіп (给牲畜水喝）напувйти кого-що.〜马 напувати коня;到河边去〜牲口 вбсти (гнати) худобу до річки на водопій.
却 уіп.
印 уіп <化> інд泛н.
^ уіп 另见 уТп.
荫уіп <口>〜前凉.这间屋子太〜了 у цій кімнаті занадто прохолодно.
荫庇 yinbi заступництво (сприяти кому-чому).
ЇЙ凉 yinliang прохолодний.
窨 уіп 另见 хйп.
會 уіп (地下室）підземелля.
窨井 yinjlng <建> контрольний (оглядовий) колодязь.
脚 yin.
Щ yin смугасте прилипагіо.
ylng 另见 ying.
应 1 ylng 1)(答应）відгукнутися; відповісти.喊 他不〜він не відзивається (не відгукується, не відповідає) на поклик. 2) 应许.这事是 我〜下来的 це я дав на те згоду.
应2 ylng 应该.〜尽的责任непорушний борг;
本〜如此 так і випливало (треба було);〜买的 потрібне усе-таки варто купити.
应 /|с ylngcheng погодитися; взяти на себе; визнати.
应存 ylngcun <会> підлягає зарахуванню; залишок. *
应当у了ngdang —应该.这是大家〜做的事це те, що усім належить (слід) робити.
应分 ylngfen покладатися; покладений; належати безособ” кому-чому з неознач” книжк.
应该 ylnggai слід кому-чому; належати безособ., кому-чому з неознач., книжк.\ покладатися;


968
потрібно кому-чому; треба кому-чому.〜 так і треба; так і слід;〜推广先进经验 потрібно (слід, необхідно) поширити передовий досвід;〜付你多少？ скільки [вам] з мене?本来〜早说 потрібно було (слід було) б раніш сказати;说不〜说的话 сказати (бовкнути) зайве;本来就不〜这么办із самого початку не варто було б так робити; 你〜明白这一点 ви повинні це розуміти;你〜 承认自己的错误вам належить (треба) визнати свою помилку.
应继分 ylngjifen〈法> частка спадщини.
应届 ylngjie майбутній.〜毕业生 випускники [цього року]; майбутній випуск;(指全体毕 业生）абітурієнти [цього року](指中学应届 毕业生
应免 ylngmian звільнювати від податків.
应名儿 ylngmmgr одна назва.
应声yTngsheng另见у了ngshgng〈口>(出声回答) відгукнутися; відгукнутися.他敲了一阵门， 里边没有人〜він довго стукав [у двері], але ніхто не відгукнувся.
应税 ylngshui підлягає оподаткуванню.
应许 yTngxii 1)(答应）обіцяти з неознач. (обіцянка); погбдитися з неознач. (згода); дати обіцянку (згоду).他〜明天来 він обіцяв (погодився) прийти завтра. 2)(允许） дозволити що, з неознач. (дбзвіл); дозволити з неознач., застар” прост.
应用 ylngyong 1) належний; потрібний; 2) застосувати, застосування.
应有 ylngyou належний; потрібний; необхідний; заслужений.〜的公民权利 необхідні цивільні права;予以〜的注意 зверн^ти належну увагу;取得〜的教训 вгітягти належні уроки;给以〜的回击 дати належну відсіч;实行〜的监督 вбсти належний контроль;起到〜的作用 зіграти належну роль;受到〜的尊重 користатися заслуженою повагою遭到不〜的惨重牺牲нбсти важкі жертви, яких могло б і не бути.
应有尽有 ying you jin you є усе, що потрібно (потрібно); чого отут тільки немає! тільки пташиного молока бракує (не вистачає).
应允yTngytin —应许.未经首长〜без дозволу начальника.
央 ying.
英 ying 1)(花）КВ1ТИ мн 落〜опіпі пелюстки квітів. 2)—> 英雄.3) Англія (англійський).
英镑 ylngbang фунт [стерлінгів]; англійський фунт;〜集团 стерлінговий, стерлінговий блок.
英镑区 yTngbangqii〈经〉стерлінгова зона.
英尺 ylngcht: фут.
英寸 ylngcun дюйм. J
英吨 ylngdun довга (велика) тонна.
英多 ylngduo видатний, талановитий.
英风 ylngfeng авторитет.
英国管 ylngguoguan <音> англійський ріжок.
英国人 Yingguoren англієць (англійський); англійка.
英 Ш ylnghao герой; видатна особистість; молодець розлі. орел.——代〜видатна особистість (видатний герой) епохи.
英侯 ylnghou прислужувати, догоджати.
英华 ylnghua 1) слава; популярність; 2) англо-китайський.
英汇 ylnghui курс переказів на британську валюту.
英杰yTngjiS—英豪.
英俊 ylngjun 1)(才能过人）талановитий (талановитість); видатний. 2)(容貌俊秀） представницький (показність); видний рот. 〜的 伙子 представницький (видний) хлопець.
英里 ylngll англійська миля.
英两 ylngliang унція.
英灵 yTngling 1)(灵魂)душ# Дух. 2) <书> (才 能出众的人）талант; високообдарована (талановита) людина.
英烈 ylnglie героїчно загиблий; загиблий лютою смертю.
英名 ylngming грізне ім’я.
英明 ylngming мудрий (мудрість).〜的领袖 мудрий вождь;〜的领导 мудре (геніальне) керівництво;在共产党的〜领导下під мудрим керівництвом комуністичної партії; 〜的政策мудра політика;〜的决定м$дре рішення;—系列〜的决策 м^дрі основні настанови.
英亩 ylngmii акр.
英气 ylngqi молодецтво; доблесть ж” висок” 〜 勃勃 пбвний молодецтва.
英人 ylngren видатна особистість.
英 武 ylngwii бравий; молодецький (молодецтво); мужній (мужність, сміливість).
英雄 yTngxidng 1)(英勇的人）гербй. герої-богатирі мн.;〜好汉 герої-молодці мн. 2) (为$众利益而英勇斗争的人）герой.〜气概 герої зм; дух героїзму; героїчний дух; геройство;〜业绩 героїчний (геройський) подвиг;〜辈出 з’являється ціла плеада (ціле покоління) героїв; А 民〜нарбдний герой;民 族女〜національна героїня;劳动〜гербй праці; невідомий (безіменний) герой;塑造〜 形象 створити героїчні образи; героїзація. 3) (具夸英_品质的）героїчний. 中国人民 героїчний китайський народ.
英雄榜 ylngxiongbang дошка пошани.
英雄所见略同 yTngxi6ng suojian lue tong великі розуми сходяться.
英雄无用武之地 у了ngxi6ng wu yongwii zhl di ніде молодцю (героям) розгорнутися; ніде розгорнути (виявити) свій талант; не знахбдити застосування свої м силам.
英雄主义 ylngxiongzhuyi героїзм,个人〜 індивідуалістичний героїзм; погоня за особистою славою; |祠个人〜вііставляти себе героєм; вважати себе пупом землі.
英英 ylngylng світлий, легкий (про хмари).
英勇 yTngy6ng доблесний (доблесть ж.) висок.; герої чний (геройство); мужній (відважність, мужність); відважний (відважність)〜精神 героїзм; доблесть ж.〜朽1 为 геройство; герої чний (мужній) вчинок;〜的军队 доблесні війська;〜的战 dr відважний (мужній) воїн;〜的榜样 зраз6к героїзму;〜牺 й загинути (пасти) смертю героя;〜 мужньо і непохитно прийняти смерть;〜ііі攻 доблесне (відважне) настання; уміння〜战
доблесно вести бій; доблесно (відважно) борбтися;〜不屈 герої зм і непохитність; мужній і непохитний;〜顽强的战斗作风 бойовий стиль —мужність і стійкість;在 Ь匕 价赛中表现了〜顽强的风格показйти на чемпіонаті сміливий і напористий стиль гри.
英语 ylngyu англійська мова.
英征 ylngzheng підлягає оподаткуванню.
英姿 ylngzl бравий (молодецький, мужній) вигляд.〜勃勃的—炼工人бадьбрі й енергійні плавильники;连长〜讽爽 у командира роти був бравий і молодецький вигляд.
鸾 ying.
莺 ying іволга.
莺颠燕狂 ylngdianyankuang перекидаються іволги та кидаються ластівки (обр. в знач.: шаленство, палкість кохання).
莺粉 ylngfen жовта пудра.
ymggelU алойне дерево.
莺粟 ylngsu мак.
鸾桃 ylngtao вишня.
婴 ying.
婴 ying 1) новонароджений; 2) оточувати; 3) вішати; вдягати на шию; 4) нести на собі; 5) додавати; підсилювати; 6) торкатися.
婴病 ylngbing страждати від хвороби.
婴儿 ylng^r дитина; крихітка ч., ж.; грудна дитина розм.初生的〜немовля; дитина.
婴JL园 ylngeryuan дитячий садок.
婴孩yTngMi 婴儿.哺乳〜немовля.
婴记号 у了ngjbhao <音> дієз.
婴舌 ylngshe дикий виноград.
婴桃 yTngtdo вишня.
婴稚 yingzhi дитя.
婴罪 ylngzui зробити злочин.
姨 ying.
痪 ying панянка, дама.
瑛 ying.
艰 ying прозорий дорогоцінний камінь.
搜》ng.
撄 ying наближатися.
ylngning очистити серце від хвилювань.
搜怒 ylngnu стримати гнів.
嘤
喂 ying〈象声，-t$> щебетання (щебетати).
Ш -
-ш ying.
Ш ying глечик; сулія; ваза.
蟹击 ylngfbu глечик.
響粟 ylngsu <植> мак звичайний (опійний, снотворний).
黑粟碱 yTngsCijiSn <药> папавергін.
II子桐 ylng-zitong〈植〉тунг [Форда]; тунгове дерево.
Ш ying.
缪 yfng —缴子.红〜枪 піка з червбними китицями (бахромою).
缀子yTng*zi 1)(下垂的穗状饰物）китиця ж.; бахрома;(直立的饰物）султан;(羽饰）


969
плюмаж.帽〜юітиця (бахрома, султан, плюмаж) на капелюсі. 2)(象缕子的东西） султан; бадилля.胡萝卜〜султанчик моркви; морквяне бадилля.
環 ying.
玫 ying 1) камінь схожий на яшму; самоцвіт; 2) намисто.
疫洛 ylngluo намисто.
瑕珠 ylngzhu бусинки з самоцвітів.
楼々ng.
楼 ying вишня.
楼草 yTngcSo〈植〉примула Забольда.
楼唇 ylngchiin вишневі губи, червоні вуста.
樱花 ylnghua <植> сйкура.
楼 Р yTngk6u ротик як вишня, червоні вуста.
楼色 ylngse вишневий колір.
® 狩 ylngshou прогулюватися з метою помилуватися цвітом вишні.
櫻辨 ylng-tao 1) <植> вишня. 2)(指果实） вишня.
搂桃 口 yTngt^ok6u вишневі губки.
櫻桃李 yTng.taolT〈植〉алича; ткемалі невідм” с.
楼桃园 yTng.taoyuan вишняк; вишневий сад.
櫻粥 yTngzh6u відвар з червоною квасолею.
鹤 ying.
鹦哥yTng*ge —鹤鹤.
鹦哥绿 ylng-gelu яскраво-зелений.
S® ylngwu <动> папуга; какаду невідм., ч.; (灰鹤鹤)жакб невідм” ч.
鹤鹤病 ylngwflbing <医> пситтакбз.
鹦鹤螺 yTngw0lu6〈动〉коріблик.
鹦©学舌 ylngwii xueshe попугайничати розм.; вторити, вторувати (повторювати) як папуга; говорити (співати) з чужого голосу.
雾 ying.
Ш ying 1) мокрий сніг, сніг з дощем; 2) сніжинки.
曆 ying.
膺 ying удостоїтися чого.
Ш ylngcheng карати; йти походом (на кого-н.).
膺期 yTngqT протистояти ударам долі.
膺受 ylngshou приймати, сприймати, користуватися; отримувати.1
膺选 ylngxuan бути обраним.
鹰 ying.
鹰 yTng орел; яструб; сокіл; шуліка.
鹰鼻辟目艮 yTngbi-yaoySn звіровадний; звіроподібний; люта збвнішність; лютий вигляд.
鹰风 yTngfeng осінній вітер.
鹰钩# ylnggoubi орлиний (яструбиний) ніс.
鹰架 ylngjia сідало яструба.
鹰派 ylngpai яструби мн.〜人物 ястребісти мн.
鹰犬 ylngqu^n прихвостень ч.，розм” лайл.; найманець.
鹰!1 帀 ylngshl ловчий соколиного полювання.
鹰视 ylngshi дивитися шулікою (з хижим і гострим поглядом).
鹰隼yTngsfin〈书> (凶猛的人）хижак;(勇猛的
人）сокіл.
ylngxiao голконога сова.
ШШ ylngyang злітати орлом.
鹰夕羊 ylngyang мексиканський долар.
鹰银 ylngyin мексиканський долар.
Ш 曾鸟 ymgzhan орли та яструби (в знач.: а) хижаки; б) карателі).
鹰爪 ylngzhao тримати в кігтях.
Щ Ж Й ylngzhaogong мистецтво орлиної хватки.
ylngzhaomaor каракуль ч.
鹰准 ylngzhun орлиний ніс.
鹰嘴豆 yingzuTd6u〈植〉нут [польовий]; горох баранячий.
迎 ying.
迎 ying 1)—迎接.出〜виходііти назустріч; ~ 新年 зустріч Новбго року; зустріти Новий рік.(对着）назустріч кому-чому; зустрічний. 〜着朝霞 назустріч зорі.
迎拜 yingbai вітати, вклонятися (при зустрічі).
迎报 yingbao оголошувати, сповіщати.
yingblnguan палац для почесних гостей; резиденція.
迎宾曲 yingbTnqfi туш.奏〜грйти туш; грати зустріч (用于幸队中).
迎晨 yingchen світанок.
迎春 yingchun <植> жасмин голоцвітний.
ІШ待 yingdai приймати {напр. гостя).
迎挡 yingdang дати відсіч.
迎敌 yingdi зустріти вброга, йти назустріч вброгу.
迎阿 ying，e догоджати.
迎风 yingf^ng 1)(对着风）прбти вітру; навітряний, 〜的——Щ навітряна сторона;〜走 йти проти вітру. 2)(随风)на вітрі.红旗〜招展 червоні прапори розвіваються на вітрі;麦子 〜摇摆 пшениця колишеться на вітрі.
迎合 yinghe догодити кому-чому, на кого-що; догоджати перед ким-чим, розм. (догідництво); догоджати кому-чому, розм.; трафити кому-чому, проспи; приладитися до кого-небудь, розм.; в угоду кому-чому^ йти назустріч кому-чому.〜需要 задовольняти потреби;〜顾客心理 догодити (в угоду, йти назустріч) смакам покупців; спекулювати на смаках покупців; приладжуватися до смаків покупців;〜主子心意 догодити (трафити, приладитися) хазяїну; догоджати хазяїну.
迎候 yinghou зустрічати кого-що (зустріч).
迎会 yinghui влаштовувати релігійну процесію.
迎击 yingjT завдйти зустрічного удару; прийняти бій.〜敌人 завдати зустрічного уд^ру супротивнику;必须准备随时〜反革命 的袭击 необхідно завжди бути готовим дати відсіч нальотам контрреволюції.
迎接 yingjie зустрічати кого-що (зустріч); вітати кого-що.〜贵宾 зустрічати (вітати) дорогих гостей;〜五一节 зустріч першотравневого свята;隆重〜урочйста зустріч;〜明年的春天 назустріч весні майбутнього року;以新的成Йі〜国庆 новими успіхами зустріти національне свято.
迎客 yingke зустрічати гостей.
ІШШ yingmian зустрічний; назустріч кому-чому \ в обличчя.〜JP来白勺火车 зустрічний поїзд;〜
向我跑来бігти до мене назустріч;〜吹来的 风 зустрічний вітер; вітер дув в обличчя.
迎屯 yingnian 1) молитися про врожай; 2) зустрічати Новий рік.
迎娶 yingqii женитися.
迎刃而解 ying ren er jie відразу (разом) розв’язатися; швидко й успішно розв’язатися.—切问题〜了 улаштувалися всі питання самі собою.
迎日 yingri астр9номічні розрахунки на майбутнє.
迎岁 yingsui зустрічати Новий рік.
迎头yingt6u •迎面.
yingtou genshang нагнати кого-що; догнати кого-що.
迎头痛击 yingtou tongjl завдати нищівного удару [у чоло]; зустріти (прийняти) кого-що в багнети.会合入〜нанести чуттєві удари по вброгу; атакувати супротивника в чоло.
迎祥 yingxiang <ввіч.> будьте щасливі.
迎新 yingxln зустріч нових товаришів (студентів, службовців, співробітників).
迎迓yingyA—迎接.
迎延 yingyan зустрічати.
迎养 ylngyang турбуватися про свої х батьків.
ІШ ЙЙ yingzhan зустріти [вброга] вогнем; прийняти бій 准备〜приготуватися до зустрічного бою.
^ ying.
圭 ying цвинтар.祖〜родовгій цвинтар предків.
圭地yingdi—至
至坟 yingfen могила; цвинтар.
至记 yingji корбтка епітафія.
至墓 yingmu могила.
至田 yingtidn фамільний цвинтар.
至土 yingtfi фамільний цвинтар.
圭域 yingyu могила; родинний цвинтар.
焚 ying.
荧ying <书>—> 焚突.〜灯.然лімпа тускло мерехтить.
焚 光 yingguang флуоресценція;
флуо-ресценування,发〜флуоресценувйти.
焚光灯 yingguangdeng флуоресцентна
(люмінесцентна) лампа; люмінесцентний світильник.
焚光粉 yingguang位п люмінофори мн.;
порошок, ЩО СВІТИТЬ.
焚光黄 yingguanghuang <i^> флуоресценція.
焚光计 yingguangji <理> флуорометр.
焚光镜 yingguangjing〈理> флуороскоп.
焚光屏 yingguangpmg флуоресцентний
(люмінесцентний) екран.电视机〜блаюітний екран; екран телевізора; телеекран.
%光素 yingguangsu <\ki> флуоресцеїн.
焚惑 yinghuo <书> каламутити кого-що' збити кого-що з толку; увести кого-що в оману.〜人 1 心 каламутити народ; .збити народ з панталику; увести народ в оману.
焚惑星 yinghudxTng <天> Марс.
Щ'Ш yingliao мерехтіння, слабке світло.
焚然 yingran мерехтіти.
焚台 yingtai вулкан.
焚焚 yingying мерехтіти (мерехтіння).明星〜


970
зірки мерехтять;—盏油灯，〜如豆 т^скло мерехтів (світився) вогонь з каганця.
3^郁 yingyu пишний, розкішний (напр. про рослинність).
SR ying. <
荥 ying мілина; мілководдя.
盈 ying.
盈 ying наповнитися; пбвний чого，чим.热？目〜 Ш очі наповнилися сльозами.
盈大 yingda бундючний; пихатий.
盈耳 ying’Sr наповняти вуха, зачаровувати слух.
盈月巴 yingf^i товстішати; повнота, тучність.
盈丰 yingfeng рясний, багатий.
盈怀 yinghuai наповнювати душу.
盈积 yingjl 1) накопичуватися; накопичування; надлишок; 2) бути в безлічі.
盈架 yingjia заповнювати полиці (книжками).
盈可yingkuT 1)(月亮的圆和缺）пбвний і збитковий місяць.2)(赚钱或赔本）прибуток і збиток,自负〜ЬамооплАтність.
盈利yingH—赢利yingli
盈利率yinglilA—赢利率yinglili
盈门 yingmSn нема відбою від відвідувачів.
盈千累万 yingqian-leiwan незліченна кількість; незліченний (незліченність).
盈塞 yingsai заповнювати, наповнювати.
盈庭 yingting заповнювати подвір’я; бути в безлічі.
盈味 yingwei 1) задовольняти смак; 2) приємний смак.
盈厌 yingyan повністю задовольнятися; задовольняти всі свої примхи.
盈盈 yingying 1) прозорий, чистий; 2) легкий.
盈余 yingyii 1)(剩余）залишкові суми; сальдо невідм., спец.〜十元 на рахунку є залишок (сальдо) у 10 юанів; на рахунку залишається 10 юанів. 2)(利润）прибуток.
盈裕 yingyu вистачати.
ШШ yingyue пбвний місяць.
莖 ying.
莹 ying шпат.
Ш 白 yingbai блискучий; світлий; прозорий.
Ш.Ш yingche кристально чистий.
莖拂 yingfu 1) шліфувати і відтирати; 2) просвіщати; освіта.
yingjie блискучий; чистий.
ШШ yingmo шліфувати, полірувати.
І润 yingrun блискучий, яскравий.
莖 ying.
莖 ying〈动〉світляк; світлячок.
$案 ying?an 1) столик, що освітлений СВІТЛОМ світлячків; 2) <перен> вчені в тяжких умбвах.
蛮虫 yingchong світлячок.
莖窗 yingchuang 1) вікно, що освітлене світлом світлячків; 2) <перен> кабінет (кімната) для занять; 3) завзято займатися навчанням.
$光灯 yingguangdeng флуоресцентна лампа, люмінесцентна лампа.
萤火 yinghuo 1) світло світлячків; 2) завзято займатися навчанням.
蛮火虫 yinghu6ch<3ng —蛮.
莖蛆 yingqii світлячок.
堂石 yingshi < 矿 > флюорит; плавик; плавиковий шпат.
ШШ yingying вогник світлячка.
莖烛 yingzhu вогник світлячка.
营 ying.
营 ying 1)(军队驻扎地)табір ч.; казарма;满营） бівак; бівуак.军〜військбвий табір; розбити табір;扎〜стояти табором (біваком);回〜 повернутися до табору (у казарму). 2)(军队 编制）батальйбн; дивізіон (指炮兵、骑兵、 坦克等的营).步兵〜стрілецький батальйон; 工兵〜 саперний батальйон; 炮兵〜 артилерійський дивізіон;坦克〜танковий дивізіон.
营表 yingbiao план розташування.
营部 yingbu штаб батальйону (дивізіону).
营地 yingdi табір ч.; місце стоянки (постою); місце розташування [військ].
营贩 yingfan займатися дрібною торгівлею.
营房 yingfang казарма.
营畐yingfu помічник командира батальйону.
营千 yinggan вживати заходи.
营勾 yinggou обманювати; заманювати; спокушати.
营构 yinggou будувати.
营护 yinghu захищати.
营火 yinghuo багаття.
营火会 yinghuohui багаття.
营惑 yinghuo вводити в оману.
营疾 yingji доглядати за хворим.
营建yingji&n —营造.
营救 yingjiu врятувати кого-що (порятунок); виручити кого-що (виторг) розм.设法〜 ужити заходів до порятунку; ужити заходів, щоб врятувати (щоб виручити); вишукувати шляхи і засоби для порятунку (для виторгу).
营垒 yinglei табір ч.革命〜революційний табір (оплот).
营矛U yingli дохідній, комерційний.
营利 yingli дістати прибуток; витягти користь. 単纯的〜观点 дивитися виняткбво з погляду одержання (зиску) прибутку; чисто підприємницький кут зору.
营盘 yingpdn —营 1).
营魄 yingp6 душа.
营生 yingsheng (谋生活）заробляти на життя; знаходити засоби до існування; працювати; займатися чем.解放前/Й•户们‘年在水上〜 до звільнення човнярі все життя працювали (проводили) на воді.
营生 ying’sheng <方> (职业，工作）роббта; професія; заняття.
营私 yingsl зловживати з корисливою метою; діяти у своїх особистих цілях.
营私舞弊 yingsl wflbi корупція; займатися корупцією і хабарництвом; зловживати з метою особистого збагачення (з корисливою метою).
营 Ш yingtian обробляти поле.
营养yingyang 1)(维持身体生长发育）живити кого-що (живлення),食物能〜身体 і'жа живить організм. 2)(养分）поживність.〜丰 富的饭食 живильний стіл;〜价值 поживність; 〜刁гіпотрофія; недостатність харчування; 由于~不足而身体消瘦вгіснаження організму від недостатнього харчування (від
недоїдання);’富于〜відрізнитися поживністю; 增加〜посилити харчування;病人〜很好у хвброго харчування гарне;又好吃，又富有〜
смачно 丨 поживно.
营养期 yingyangql вегетаційний період.
营养素 yingyangsu живильні речовини.富于〜 багатий живильними речовинами.
营养物 yingyangwu поживні речовини.
营养学 yingyangxue дієтетика.
营养学家 yingyangxuejia дієтолог.
营业yingyS 1)(进行商业活动）роббта (працювати); торгівля (торгувати чим).〜时 间 години роботи (торгівлі);延长〜时间 збільшити робочі години (роббчий час); продбвжити години роботи (торгівлі);扩充~ розширити роботу (торгівлю);商店从早晨八 点开始〜магазин відкривається (відкритий, працює, торгує) з восьмої години ранку;他 们星期曰照常〜воші по неділях працюють (торгують), як звичайно.
营业部 yingyebu операційний зал.
营业额 yingye'e торговий обіг.
营业费 yingyefei експлуатаційні витрати.
营业税 yingyeshui промисловий податок; податок з обігу.
营业员 yingyeyuan продавець; продавщиця.
营造 уіпрйо 1)(经营建筑）будувати що (будівництво); спорудити що (спорудження). 〜工程 будівництво; будівельні роботи. 2)〜森 林 лісонасадження; лісопосадка.
yingzaochang будівельна контбра.
营造物 yingzaowu споруда.
yingzaoxue архітектура.
营长 yingzhang командир батальйону
(дивізіону); батальйонний (дивізіонний) командир; комбат; комдив.
营帐 yingzhang [літерний] намет.
营子 yingzi селище (у монголів).
紫 ying.
萦 ying приставати <书> рот.; смикати кого, розм.琐事〜身 зав'язнути (загрузнути) у дріб’язках; бути зв'язаним усякого роду дріб’язками.
紫flF yinghuai не виходити (не йти) з голови; цвяхом засісти (сидіти).
萦回 yinghui кружлятися; вертітися.有一个疑 问在我脑中〜одне питання не виходить у мене з голови; одне питання в мої й голові цвяхом сидить (засіло).
萦绕yingrao —萦回. ying.
植 ying колони [у входу].
植栋 yingdong крупний діяч.
© yinglian парні написи на колонах [у входу].
©柱 yingzhu стовп.
潔 ying.
Щ ying 1) кружлятися; 2) великий потік.
潆洄 yinghui вир; крутіння (кружлятися).
ying.
姆 ying муха.〜踊 лялечка мухи.


971
№Й yingpai хлопавка [для вбивання мух]; мухобійка.
蝴蚋 yingrui мухи й комарі.
蝴头 yingtou незначний (незначність); мізерний (мізерність); малюсінький розм.〜微利 незначний (мізерний) прибуток;〜4、t皆 бісерні ієрогліфи.
妮营狗苟 ying ying g6u gou пролазливість pom., (пролазити)〜之辈 пролаза (пройдисвіт ч., пройдисвітка ж” пройда, проноза) ч., ж； розлі.
蝴子 ymgzi <方> муха.
麻 ymg.
Ш ying 1) з надлишком; 2) виграти; отримати перемогу; 3) надлишок..
т ying виграти що (виграш); здобути перемогу. 甲队〜了乙队两分комйнда А виграла в команди Б два очка (гола);他一定〜він обов'язково (неодмінно) виграє;他〜了 у нього вірний виграш; він виграв; він у виграші.
礙细 yingchu надлишок і нестача.
贏得 yfngde виграти що (виграш); одержати що\ здобути що; завоювати що (завоювання).〜 国家的独立 завоювати незалежність країни; домогтися незалежності країни;〜战争的胜- 利здобути перемогу у війні;〜人民的信任和 拥护 здобути собі довіру і підтримку народу; 〜光荣的称号заслужити почесне звання;〜同 Іії здобути (завоювати) симпатію; заслужити (залучити) співчуття; ~ 时间 виграти час;〜全场欢呼喝彩викликати бурхливі овації в залі.
贏利 yingli 叩иб^ток.
贏利率 yinglilu <经> рентабельність.
赢满 ymgman наповнювати.
Ж缩 yingsuo прибуток і збиток.
贏细 yingchu надлишок і нестача; плюс і мінус.
蔬勾 yinggou заманювати, затягати, обманювати.
贏金 yingjin резервні засоби.
шШ yingli заробляти; рентабельний.
贏钱 ymgqian вигравати гроші.
贏输 ymgshu 1) виграти або програти; заклад; парі; 2) виграш та програш; перембга і поразка.
贏熟 yingshu перестиглий.
贏益 yingyi прибуток.
赢余 yingyii—盈余 yingyii.
赢 ying.
Ш. ying океан, море.
ШМ yinghai океан, море.
液衰 yinghuan море і суша.
液眷 yingjuan <ввіч> Ваша родина.
ffi換 yingruan морський берег.
& ying 1) плетений кошик з бамбука; 2)〈方〉 підставка для паличок для їжі.
鄙 ymg.
їЩ ylngjiang майстер-віртуоз своєї справи.
那曲 yingqu народні пісні.
郢人 ylngren чудбвий виконавець народних пісень.
景 ymg.
最 ying тінь; силует.
MJA yTngcong піти як тінь; твердо примкнути;
приєднатися.
景 yingfu йти тінню; тісно примикати; повністю приєднатися; бути солідарним.
颖 Wng.
颍 ying <地理> (скор. зам.颖河）Інхб {річка в провінції Хенань).
ylngduan кінчик пензля.
颖果 ylngguo зернбвка,
ї贞慧 yinghui розумний; здатний.
颖毛 ylngmao кінчик пензля.
ШШ ymgmln розумний, кмітливий, дотепний, тямущий.
颖脱 ylngtuo проявити себе.
颖悟yTngwi—颖慧.
颖秀 yingxiu талановитість і оригінальність.
颖异 yingyi видатний, винятковий, чудбвий.
颖哲 yingzhe мудрий, проникливий, кмітливий.
影 ying.
影 уїп¥ 1)影子 1).树〜тінь [від]人〜тінь людини. 2)―影子 2). 3) —►影子 3).水上 有〜个小桥的倒〜У ВОД1 виднілося відображення містка. 4) фотографія; [фотографічний] знімок,合 ~ груповий знімок.
影本 yingben зошит із прописами.
影壁yTngbi 1)(门内作屏蔽的墙壁)цегляний чи дерев’іний пересувний екран, що знаходиться усередині воріт чи за хвірткою внутрішнього двору. 2)(照壁）цегляний екран, що стоїть навпрбти воріт будинку. 3) (Й有形象的墙壁）стіна з барельєфами.
影带 yingdai〈天〉тінь, що біжить; поле тіні.
ШІЇ ymgdeng святкбвий ліхтар (з паперовими фігурками тварин, що рухаються по колу під дією гарячого повітря).
影 Ш yTnggai підробляти товарний знак; продавати товар під маркою чужої фірми.
影格儿 yTnggSr пропис ж.照〜写字 писйти по прописах.
影迹 ylngjl тінь і слід; слід, натяк.
影集 yingji альбом [для фотографій, з фотографіями].
影迷 ymgmi кіноаматор.
影片 ylngpiAn 1)(拷贝）кінокопія; фільмокопія. 2)(电影）фільм; кінофільм; кінокартина; картина розм.; стрічка. 宽银幕〜 широкоекранний фільм;电视〜телефільм; 艺术〜худбжній кіновитвір;立体〜 стереофільм;摄制〜знімати фільм.
yingpianku синематека. .
影评 yingping рецензія на фільм (про фільм); кінорецензія.
影身才 ylngshe мати на увазі кого-щсг, натякати (натяк).〜地说 говорити натяками;〜地攻击 в алегоричній формі нападати на кого-що;作 者所塑造的―人公就是〜他він послужив автору прототипом героя його роману; і兑 的ї角〜的是一个历史人‘ під ім*ям головного героя роману автор мав на увазі одну історичну постать.
ШШ ylngshi нереальна справа, химера.
影戏 ymgxi тіньовий театр.
影戏人子（儿）ylngxirenzi (ег) паперові людські фігурки в театрі тіней.
影响yTngxiSng 1)(对事物起作相）впливати на кого-що; відбитися на кому-чому; позначитися на кому-чому 相互〜взаємний вплив;以身作则来〜儿童особистим прикладом впливати на дітей;以此来〜人们 的思想і цим впливати на розуми;这可能〜工 作 це може вплинути на роббту; це може відбитися (позначитися) на роботі;
地〜了 他的健康 хворбба сильно позначилася на ньому;不要因追求数量而〜质量не треба гнатися за кількістюг на шкоду якості. 2)(所 起的作用）вплив; дія.国际〜міжнарбдний вплив;政治〜політичний вплив;深远的〜 сильно (значно) впливати;疚病的〜наслідок хвороби;在阳光的〜下 під дією (під впливом) сонячних променів;产生良好的〜зробити благотворний вплив (дію);受到环境的〜 потрапити під вплив середбвища;肃清恶劣〜 ліквідувати згубний (шкідливий) вплив;气 候对表业生产是有〜的клімат впливає на врожайність. 3)(传闻的）необгрунтований (необгрунтованість).模糊〜之谈 необгрунтовані і розпливчасті судження (розмбви).
影响半径 ylngxiangbanjing <技> радіус впливу.
影像 yingxiang 1) відображення в дзеркалі; 2) фотографія, портрет.
影印 yingyin 〈印〉фотолітографія; фотографічна репродукція.
ylngyinben фотолітографічне видання.
影印机 yingyinjl фотостат.
影影掉绰yIngyTngchu6chud неясний.〜地看到 увижатися; нудитися.
影院 ytngyuan кінотеатр; кіно рош.
影占 ylngzhan приховувати, ховати, прикривати.
影锥 ymgzhul <天> конус тіні.
影子yTng*zi 1)(物体映出的形象）тінь ж.灯罩 的〜тінь від абажура. 2)(踪影）нйтяк; слід.连 他的〜也不见了 а його і сліду нема;过去那里 连个工厂的〜都没有там навіть і натяку на завод не було. 3)(镜中、水中的形象） відображення.在І中看见自己的〜 побачити своє відображення в дзеркалі.
影子内阁 yTng.zi neige тіньовий кабінет.
影子戏 yingzixi <方> кінофільм, кінокартина.
瘦 yTng.
Щ ying 1) <医> зоб. 2) <植> напліів; наріст.
ШШ yingliu зоб; шишка, пухлина (на шиї).
瘦人 ylngren німий.
瘦月中 yTngzh6ng пухлина щитовидної залози.
f^L ying 另见 yTng.
应 ying 1)(回答）відповісти. 2)(接受）прийняти що; по чому.〜政府邀请 за запрошенням уряду; прийняти запрбшення уряду.
应昂 ying’ang відповідати.
应变 yingbiin (应付本变）пристосуватися до нової обстановки (ситуації); пристосуватися до нових умов.善于〜уміти пристосуватися до нової обстановки (ситуації); уміти пристосуватися до нових умов.
应变 yingbian <Щ> деформація; деформування.
应步 yingbu плавна хода.
}蛀承 yingcheng узяти на себе що; погбдитися. 把这事їй〜下来 узяти цю справу на себе;


972
погодитися (дати згоду) на цю справу.
应酬 ying.chou 1)(交际）бувати (обертатися) у суспільстві; підтримувати знайомства; займати гостей.席间〜[підтргімувати] розмову за столом; {也不爱〜він рідко буває в суспільстві;他不会〜客人 він не вміє займати (приймати) гостей. 2)(私人！Й-会） банкет; обід今天晚上我有个〜сьогбдні ввечері я запрошений на банкет (на обід).
应酬话 ying-chouhua слова і фрази заради ввічливості; увічливі фрази.
应答 yingda відповідати на що.〜如流 відповідати без запинки; відповідати, як по писаному.
应敌 yingdi зустріти вброга у всеозброєнні; дати відсіч супротивнику; завдати зустрічного удару вброгу.
应典 yingdian здійснити пророцтво.
应电荷 yingdianhe〈电〉індукбваний заряд.
应电流 yingdianliu індукбваний 〈电〉(індукційний) струм.
应对 yingdui відповісти на що.善于〜уміти відповісти;不知如何〜не знати, як [на це] відповісти; не знати, що і відповідати.
应对女卩流 yingduiruliu відповідати без зупинки.
应奉 yingfeng виконати наказ.
应付 ying.fU 1)(采取措施）справитися з ким-чим.〜经济困难 виправити економічні труднощі;不要紧，这А工作我们〜得了 нічбго, ми справимося з такою роботою;
况复杂，难以〜обстановка складна, і这种事 儿他〜不 了 йом& не справитися з такого роду справами; такі справи йому не по зубах (не під силу);在这种情况下我不知怎样〜是# я не знаю, як поводитися в такій обстановці. 2) (敷衍了事）[робити] для годиться.办事应该 认真，不能只і并〜працювати треба серйбзно, а не тільки для однієї видимості 3)(将就） зійти.这作衣服还能穿，今，可以〜_过去 цей костюм ще можна носити, на цей рік цілкбм зійде.
应付主义 yingfiizhuyi халтура; роббта тільки для годиться.
应鼓 yinggu маленький барабан.
应和 yinghe перегукуватися з ким (переклик).
应化性 yinghu》xing <生物> хемотропізм.
应活 yinghuo братися за потрібну роббту.
应机 yingji вміти пристосовуватися до умов.
应机立断 yingjlliduan негайно приймати рішення відповідно до обстановки.
应激能 yingjlneng збудливість.
应急 yingji на випадок екстреної потреби; у випадку особливої терміновості; на всякий [пожежний] випадок.〜і十戈ij план на випадок непередбачених обставин.
应接 yingjie приймати; реагувати.
应接不暇 yingjie bu xia так багато роббти, що не справитися (що не впоратися, що рук не вистачає); збитися з ніг.
应节 yingjie <音> в такт.
应届 yingjie своєчасний.
应景 yingjmg 1)(适合节令）до світа; по сезбну〜食品 стрйва до свята. 2)(适应环境） для виду. 〜він п'є для виду.
应考 yingkao складати іспит; екзаменуватися.
应 Р yingk6u 1) відповідати; 2) заперечувати; 3) виконувати обіцянку.
应力 yingli напруга; зусилля; стрес.
应令 yingling за наказом; у відповідності з наказом.
应龙 yinglong <神> крилйтий дракон.
应律 yinglti за правилами; за закбном.
应卯 yingmao 1)(听候点卯)з’явитися на переклик. 2)(到场应付一下）піти (прийти, бути) із ввічливості (заради пристойності).
应募 yingmu завербуватися.
应诺yingnu6—应承.
应聘 yingpin прийняти запрошення на роббту; ангажуватися застар.
/Йі青 yingqlng виконати прохання.
应身 yingsh6n <佛教> втілення Будди в людському образі.
应声yingsheng另见yingsheng (随着声音） відразу.他〜而至 він відразу прийшов; 一枪 打І,麻雀省就〜落地了 роздйвся пбстріл, і горобець відразу упав на землю.
应声虫 yingshengchong підспівшіа ч., ж.; підголосок.资产阶级的〜підголбски буржуазії.
应时 yingshi 1)(适合时令）сезонний; по сезону. 〜果品 сезонні фрукти;〜货品 сезонний товар; товар по сезону. 2)(马上）відразу; відразу [же].
应试yingshi—应考.
应事 yingshi виконувати службові оббв’язки， займатися справами.
应唯 yingwei погодитися.
应问 yingwdn відповідати на питання.
应许 yingxu 1) погоджуватися; обіцяти; 2) дозволяти; санкціонувати.
应验 yingyan підтвердитися; виправдатися; збутися. @ "й■〜了 пророкування збулося (виправдалося);实际上没有〜на ділі не підтвердилося.
应 Ш yingyao за запрошенням; прийняти запрошення.〜而来 прийти за запрошенням; 许多外宾〜参加我国国庆典礼багйто іноземних гостей за запрошенням брали участь у торжествах нашого національного свята.
应用 yingydng 1)(使用）застосувати що (застосування); ужити що (уживання).〜新技 术改进生产 застосувати (ужити) нову техніку для поліпшення виробництва;完全 可以〜的方法 цілкбм застосовний спбсіб;带 上随身〜的东西узяти із собою усі свої повсякденні (потрібні) речі;革新者的经验 得至!J 了普遍的〜дбсвід новаторів набув широкого застосування; досвід новаторів став широко застосовуватися. 2)(实用） прикладний.〜化学 прикладна хімія;〜科'学 прикладна наука;〜科学家 прикладник.
应用文 yingyongwen ділова мова.
ЙіШ yingyuan йти на підтримку кого.
应运 yingyun час настав; вчасно.
应战yingzMn 1)(应付战斗）прийняти бій.准备 〜б^ти готовим до бою;沉着〜спокійно і цепохитно прийняти бій. 2)(接受挑战） прийняти виклик; відповісти на виклик; дати відповідь на виклик.
应真 yingzhen архат.
应诊 yingzhen приймати хворих.
应征 yingzheng 1)(应征入伍）поступити на
військбву службу за призовом; призиватися [в армію]; призовник. 2)(响应征求）подати роббту на конкурс; пошукацтво.
映 ying.
映 ying відбитися (відображення).月光〜入窗 户 через вікно ллється місячне світло;人影 f到〜皿 у воді виднілося відображення фігури людини.
映彻 yingche бути кристально чистим.
映率寸 yingchen відтінювати що; виділятися на тлі чого.互相〜віддзеркіпювати один одного.
映带yingdM <书>—映衬.
映画 yinghua〈日语> кіно, кінокартина.
映媚 yingmei гармоніювати.
映山红 yingshanhong рододендрон < 植 >; азалія.
映射 yingshe осяяти кого-що (осяяння); освітити кого-що (освітлення); випромінювати. 强烈的阳it〜在江面上яскрйві промені сонця освітили ріку.
映象 yingxiang образ; уява.
映照yingzMo —映射.
硬 ying.
硬 ying. 1)(坚硬）твердий (твердість);—块〜面 包шматок твердого хліба;又〜又干的黏土 тверда засохла глина. 2)(刚强，坚决） твердий (твердість); непримиренний (непримиренність).〜到底 бути твердим до кінця； триматися до кінця；〜挤过去 протиснутися (проштовхнутися) силою;〜干 діяти напролом;〜凑 із працею зібрати (набрати) що; із гріхом навпіл сколотити що; 〜套 підганяти що під готову схему; нав'язувати що;〜拼 вперто лізти на рож谷н; 说话〜говорііти твердо;他态度很〜він був твердий (непримиренний); він виявив твердість (непримиренність);他〜不走 він -завзято (уперто, нізащо) не іде;他〜要我答应 він завзято (що б там не сталося) жадає від мене згоди; він наполягає, щоб я погодився; 在这一问题上他突然〜起来了 ' цьому питанні він раптом заупирався, виявивши твердість і непримиренність; у цьому питанні він раптом зайняв непримиренну позицію; у цьому питанні він раптом узяв тверду лінію;如果敌人〜要把战争强加ilj我 们仏上，我们一定奉陪琴底якщб ворог, незважаючи ні на що, нав'яже нам війну, то ми будемо борбтися з ним до самого кінця. 3) (不动 感情） холоднокровність (холоднокровний). 4、肠〜черстве (холбдне) серце; холоднокровність. 4)(质量好） високоякісний; чудовий.货色〜товар високоякісний (чудовий). 5)(勉弓虽） ледве-ледве; із трудом.〜ледве-ледве триматися;〜爬上去 із трудом залізти нагору; 〜着头皮 мимоволі; мимохіть; змушений.
硬搬 yingban виселяти; насильно перенбсити.
硬版纸 yingbanzhl картон.
ЩШШ yingbangbang твердий (твердість).
〜的，象石头一样 хліб твердий, як камінь.
硬逼 yingbl примусити силою кого; змусити силоміць кого. Ій着脖子〜узіги за горло кого; схопити за горло кого; наступити на горло кому; з ножем до горла пристати.


973
{ijO i]j yingbi тверда валюта; металеві гроші; дзвінка монета.
硬变 yingbiAn <医> склербз.
@缠 yingchan наполегливо (нахабно) приставати.
硬打挨 yingda'ai через силу.
硬币机 yingbijl" монетник.
硬度 yingdCi <理> твердість.
硬度计 yingduji <技> склерометр; твердометр.
硬对儿 yingduir сильний супротивник.
硬腭 ying’6 <解> тверді небо.
硬辅音 yingftiyTn〈语〉твердий приголосний.〜 字母 тверда приголосна буква.
硬钢 yinggang тверда сталь.
硬弓 yinggong тугий лук.
硬骨头 yinggu-tou міцна кістка; стоїцизм (стоїчний); стійкість (стійкий); МІЦНИЙ； (^0 А) людина міцної кістки; стійка людина; стоїк, 〜连 рота міцної кістки;〜精神 дух міцної кістки.
硬骨鱼 y'mggtiyii〈动〉кісткбві [риби].
硬;)t yingguang різке світло.
硬汉 yinghan міцний мужик; стійка (вольова) людина; людина сильної (твердої) волі; стоїк.
硬合金 yinghejin твердий сплав.
硬红 yinghong рубін.
硬化 yinghui 1)(由软变硬）затвердіння (тверднути); (骨硬化）окостеніння (окостеніти); (夕卒火硬化）загартування (загартувати що); (机休硬化）склерб3.骨豁 ~ окостеніння кістяка;血管〜склербз кровеносних судин; 动脉〜артеріосклербз;静脉 веносклероз;生 橡胶遇冷容易〜при холоді каучук легко твердне. 2)(停止发展）застій (застійний).
硬件 yingjian апаратне забезпечення (оснащення).
硬胶 yingjiao ебоніт.
硬结 yingjiS 1)(结成硬块）затвердіти (затвердіння). 地如果长期不耕，容易〜якщб землю дбвгий час не переорювати, то легко відбувається затвердіння ґрунту. 2) <医> склерома.
硬赖 yinglai звалити провину (помилку) на іншого.
硬朗 ying.lang < 口 > бадьорий (бадьорість); міцний (міцність).老汉六十多了，但还很〜 старий вже за 60 років, але він ще бадьорий (міцний).
硬铝 yinglu дюраль.
硬毛 yingmao щетина.
硬面 yingmmn круте тісто.用~做的 зроблений з крутого тіста.
硬木 yingmu дерево твердої породи; тверде дерево.
硬碰硬 ying peng ying нашла коса на камінь.
硬皮病 yingpibing <医> склеродермія.
硬片 yingpian〈摄〉пластинка; фотопластинка.
硬抬踏脖 yingqia'ebo примушувати силою, примусовий.
硬抢 yingqiang віднімати силою.
硬砂й yingshayan <地质> anorpdT.
硬石膏 yingshigao〈矿> ангідрит.
硬实 y'ingshi <方> сііпьний.
硬手 yingshou чудбвий (прекрасний) працівник; майстер.
硬水 yingshuT <化> тверді вода.
硬说 yingshuo безапеляційно затверджувати.
硬糖 yingtang тверді цукерки. 1
硬挺 yingting триматися; кріпитися.〜到底 триматися до останнього (до кінця);已经〜不 "F і 了 уже незмога (немає можливості) триматися далі;有病不要〜着不治якщб занедужав, так не можна прбсто кріпитися і не лікуватися.
硬席 yingxi <交> тверді сидіння.〜卧铺 тверд丢 плацкартне місце;〜臣卜铺票 плацкарта у твердому вагоні.
硬席车 yingxiche <交> твердий [пасажирський] вагон.
硬A、yingxln 1) упертість; упертий; 2) безжалісність; бездушність; безсердечність; жорсткий; безжалісний.
硬橡皮 yingxi》ngpi <化> вулканіт.
硬性 yingxing твердий.〜规定 тверді (непохитні) правила.
硬音符 yingylnfu <语> твердий знак.
硬玉 yingyu〈矿> жадеїт; жад.
硬仗 yingzhang бій на виснаження живої сили. 打〜вести (йти на) жорстокий нерівний бій; вести завзяту боротьбу.
硬脂 yingzhl <化> стеарин.
硬月旨酸 yingzhlsuan <化> стеаринова кислота.
硬Ж yingzhi прямолінійний, різкий.
媵 ying.
媵 ying 1) проводжати; 2) посилати в подарунок; 3) супроводжувати наречену.
媵觚 yinggii підносити чашу з вином.
哟 уб另见уо.
哟уб (表示轻微的惊异):〜，她害臊了丨ой, як вона засоромилася (зчервоніла, зашарілася)! 〜，你踩在我脚上了 0民 ви мені наступили на нбгу.
哟*уо 1)(表示祈使的语气)ну.大家一齐用力〜！ ну, узялися разом!你快些来〜！ ну, йди ж скоріше! 2)(作衬字)：呼儿略〜гей, ухнемо.
ІШ yong 另见 y6ng.
佣 yong (雇佣）наймати когось (наймання).
佣保 yongbao найнятися на роботу.
佣兵 yongblng наймане військо.
佣丐 yonggai жебрак.
佣工 yonggong найманий робітник; найманець застар/, найманка застар.
佣雇 yonggu наймати.
佣书 yongshu переписувати за гроші.
佣资 yongzl заробітна плата.
佣作 yongzuo роббта по найму.
拥 y6ng.
拥 убп号 1)(抱）обійняти кого-що 2)(围着） оточити кого-що (оточення).〜被而臣卜 лежати (спати), накрилися ковдрою;—群学 生〜着教师从教室里走了出来，група студентів, оточивши викладача, вийшла з аудиторії. 3)(挤着走）протиснутися; проштовхнутися розм. 一 〜而入 юрбою ввірватися;人们纷纷〜上甲板усі висипали на палубу;大家都〜到前去了 усі
протиснулися вперед. 4)—拥护.
拥抱y6ngb》o обійняти кого.母亲紧紧地〜着女 JL мати пригорнула дочку до серця; мати міцно обійняла дочку; мати уклала дочку в обійми;他们哭着〜起来воші з плачем обійнялися (кинулися один одному в обійма).
拥被 yongbei натягувати на себе ковдру.
拥蔽 yongbi перегороджувати дорбгу.
МЙ yongdai підтримувати і любити кого.
Ш ЗМ yong'e затримуватися, зупинятися на місці.
拥护 yonghu підтримувати кого-що (підтримка); вітати кого-що; схвалювати кого-що (схвалення); цінувати кого-що за що.〜新的 决定 вітати (схвалювати, стояти за) нове рішення;表示〜新方案 висловитися за новий проект;热烈〜我国政府的庄严声明гаріча підтримка урочистої заяви нашого уряду;受 到人民群众的〜мйти підтримку в народних масах; одержати (зустріти) підтримку з боку народних мас; 人民〜共产党 народ підтримує Комуністичну партію Китаю.
拥护者y6ngh(izh6 прихильник;他是新教学法 的〜він прихильник (прибічник) нової методики.
拥挤 y6ngji 1)(挤在〜起）тіснитися; тиснява. 2) (人很多）товкотнеча розм.; штовханина розм.; штовханина.入 口处很 тКснява (товкотнеча, штовханина) біля входу;每到 星期天百货商店手总是非常〜ПО неділях в універмазі завжди товкотнеча (штовханина); 车厢里〜得І艮 вагбн битком набитий; у вагоні страшна тиснява;岸上人І艮〜берег аж кишів людьми.
拥剑 yongj ian 〈动〉береговий краб.
拥军爱民 yong jiin ai min підтримка армії і турбота про населення.
拥军优属 yong jun you shu підтримка армії і турбота про родини військовослужбовців.
拥塞 yongse загородити що; загатити що; затор. 道路被大车〜住了 дорбга загачена (загороджена) возами;入口处〜不通 біля входу утворився затор (утворилася пробка).
^13 ЛІ yongwei захищати; захист.
拥有 yongyou розпоряджатися чим, книжк.; володіти ким-чим (володіння); мати кого-що. 〜原子武器的国家держави, що володіють атомною зброєю;〜数万平方公里的面积 мати площу в кілька десятків тисяч квадратних кілометрів;中国〜巨大的水电资 源 Китай володіє (має) величезними гідроенергетичними ресурсами;中国是〜个 由多民族结合而成的〜广大人口 р国家 Китай — багатонаціональна країна з величезним населенням.
yong zheng аі min підтримка органів влади в турботі про населення.
痛 y6ng.
痈 y6ng〈医> карбункул
痈病 y6ngbing <医> карбункульбз.
痈疮 yongchuang нарив, гнійник.
痈疽y6ngjG~>痈.
痈疡 yongyang виразка.
痈月中 yongzhong нарив, гнійник; гнійна пухлина.


974
謹I yong.
里 yong 1) блокувати, закривати; 2) місто зі стіною, що обведена ровом з водою; 3) мир; спокій.
昆剧y6ngj{l〈剧〉 ' юннінська музична драма (з мелодіями півдня пров. Гуансі і Гуандун).
Ш.Ш. yongyong гармонійний, мирний.
Ж yong.
庸1 y6ng—庸碌；庸俗.
庸2 yong <书> (用):无〜细述вдаватися в подрббиці.
庸安 y6ng’an {часто в риторичному питанні) як?; яким же чином?; чому?; звідки?
庸暗 yong'an неосвічений, темний.
庸保 yongb^o найматися на роботу.
庸鄙 yongbi простий, некультурний.
庸才 y6ngc&i <书> бездйрність; пересічна (бездарна) людина.
庸常 yongchang звичайний, ординарний, пересічний.
庸夫俗子 yongfu-suzi обиватель; філістер книжк.
庸狗 yongg6u підлий пес. 庸何 y6ngh泛 як?; яким чином?; чому?
庸碌 yonglu пересічний (заурядний); посередній (посередність); сірий (сірість).〜无能 бездарність; пороху не вистачить; зірок з неба не хапають;〜之辈 прозаї чні люди;〜—— 生усе життя небо коптити;庸庸碌碌，随波 逐流 б六и посередністю і плисти за течіє ю.
庸人 yongren філістер книжк.; обиватель; паскудник; бездарна (пересічна) людина; бездарність; бездара ж” прост.资产阶级〜 буржуазний філістер (обиватель);〜观点 точка зору філістерів.
庸人自扰 yongren zi гйо хвилюватися через дрібниці.
庸俗 yongsu вульгарний (вульгарність); міщанський (міщанство); вульгарний (вульгарність); обивательський (обивательщина); філістерський (філістерство) книжк. 〜的见解 міщанський (обивательський, вульгарний, філістерський) пбгляд; банальна істина;〜的行为 міщанство; філістерство;〜 的想法 тривіальні думки;〜作风 вульгарні (обивательські) звичаї;〜习气 філістерство; обивательщина;〜的年匕仪 міщанський ритуал;〜的捧场 вульгарні компліменти;〜的 小资产者 дібжинний дрібний буржуа;〜的事 务主义者；趣味〜вульгарні (міщанські, обивательські) смаки;沉溺在〜的生活里 загрузнути в обивательщині (у міщанстві);〜 进化论вульгарний еволюціонізм;〜的社会学 观点 вульгарний соціологізм.
庸俗化 yongsuhua вульгаризувати кого-що (вульгаризація); дрібніти.他把别人的意思~ 了 він вульгаризував чужу ідею;这种生活方 式只会使人们逐渐〜від такого способу життя люди можуть тільки дрібніти з кожним днем.
yongwang ганебно бігти (напр. з поля бою).
庸言 yongyan банальні слова (фрази).
庸医 yongyl коновші.
庸 Я? yongyong маленький, незначний, мізерний.
庸作 yongzuo роббта по найму.
/ШР yong.
Ш5 yong стіна; насип.
雍 y6ng.
Ш yong 1) мирний, спокійний; 2) приємний, гармонійний; 3) сніданок; 4) ставок.
雍阏 yong'e 1) затримуватися, зупинятися; 2) зупиняти, заважати.
雍矛口 yonghe мир і злагода; жити в мирі.
雍雎 yongjii виразка, фурункул, гнійник.
雍睦 yongmu дружба, злагода.
雍穆 yongmu мир і злагода; дружба.
雍容 yongrong вишуканий (вишуканість); витончений (вишуканий).〜华贵 пишнота; 态度〜вишукані (витончені) манери; гідний вигляд; вільно триматися.
雍熙 y6ngx了 мир.
ШШ yongxian спокійний і культурний.
ШШ yongyong мелодійний, тихий, гармонія.
'Ш yong.
Ш yong ледачий, недбалий.
惰 yongduo ледачий; лінуватися.
慵懒 y6nglSn ледачий.
yongzhuangji недбало зроблена зачіска; розпатлане волбсся.
塘 yong.
墙 yong фортеця.
塘城 yongcheng <神> обрітель безсмертних (в горах Куньлунь).
墉宫 y6ngg6ng <#> палац небожителів.
塞 yong.
壅 yong 1) завігіювати, засипати, затикати; 2) удббрювати; 3) ізолювати; позбавляти інформації; 4) тупик.
壅鼻 yongbi заклйло ніс.
壅闭 y6ngbi 1) закривати, затикати; 2) відрізати, затикати.
ШШ yong'e затримуватися, зупинятися.
塞月巴 y6ngfSi <农> вносити дббриво; удобрювати що (дббриво).
ШШ yongge відділяти, відгороджувати, відрізати; розділяти.
壅疾 y6ngji <医> хворбби ніг.
壅塞 yongse загатити що; загородити що; закупоритися; затор; пробка.小河被大量泥 沙所〜річка загачена великою кількістю мулу і піску.
壅土 yongtu〈农〉підсапувати що (підгортання). 给马铃碧〜підсапувати картоплю.
壅阻 yongzu перегородити (напр. дорогу).
Ш yong.
镛 yong великий дзвін церков, {напр. на дзвіниці).
擁 y6ng.
臃 yong пухлина.
臃肿y6ngzh5ng 1)(过度肥胖，转动不灵） гладкий (тучний); незграбний (неповороткий) від тучності. 2)(机构庞大)роздутий; набряклий.机构〜апарйт роздутий;国家机 构〜важкість (неповороткість) державної машини.
yong.
Ш yong <动> чбрний (строкатий) товстолоб.
W yong.
饔 yong 1) сніданок; 2) ритуальні м’ясні страви, yongsun 1) сніданок і вечеря; 2) готова їжа.
隅 y6ng.
隅 yong роззявляти рота; виставляти гблову з води.
隅隅 yongyong 〈书〉тихо; шопотом розлі.; пошепки.在一旁〜私语[тихо] шепотітися в куточку; шопотом (пошепки, тихо) розмовляти в куті.
颗 y6ng.
ШШ yongwang з надією дивитися; сподіватися.
颗颗 yongyong ставитися з повагою.
颇颗然 yongyongran поважний; з повагою; з глибокою повагою.
颗坐 yongzuo сидіти з манірним виглядом.
Ж yong.
Ж y6ng вічно; завжди; назавжди.〜不知足 вічно (завжди) незадоволений; нікбли не буває задоволеним;〜无休止 без кінця; кінця немає (не видно); нікбли не припиниться (не скінчиться); не буде кінця; безупинно; без (немає) кінця; нескінченний; немає
(без) межі; безмежний;.〜志不忘 вічно (завжди) пам'ятати; запам'ятати назавжди; нікбли не забувйти; вічно (завжди) зберігати в пам'яті (у душі, у серці);〜不磨灭的丰功伟 绩 немеркнучі великі подвиги.
7ІС 安 yong'an вічний спокій; безпека на віка; (також компанія Вінгон 永安公司， найбільша компанія універмагів в Шанхаї - Кантоні).
永保 y6ngbao завжди берегти; завжди захищати.
永另1J y6ngbie розстатися назавжди з ким-чим; піти назавжди.他和我们〜了 він пішов від нас назавжди;〜了 прощай навіки.
7ІС不 y6ngbu нікбли не...; в подальшому нікбли не...
7欠垂不朽 yong chui bu хій вічна пам’ять кому; вічна слава кому; безсмертя висок.\ буде вічно жити.革命士〜！ вічна слава героям, що загинули за справу революції! пам’ять про гербів, що вмерли за справу революції, буде жити в століттях!
永代 yongdai на всі часи; навіки.
7欠^[田 y6ngdian <法> вічна спадкова оренда (землі).
7І<. f田权 yongdianquan 〈法〉право вічної оренди.
7ІС 冻层 yongdongceng шар вічної мерзлоти, вічна мерзлота.
7欠动机 y6ngdongjT вічний двигун, перпетуум-мобіле.
тК恒 yongheng вічний (вічність).〜的友谊 вічна дружба;〜的爱情 незгасна любов.
永久 yongjifi вічний (вічність); довговічний (довговічність); довгостроковий; постійний (сталість).〜使用 довговічне користування;〜 工事 довгострокові зміцнення;〜磁铁 постійний магніт.
永久积雪 y6ngjiftjTxuS <地理> вічний сніг. 永決y6ngjue->永别. 永生y6ngsh6ng безсмертя висок.为单命事业而 牺牲的烈 士 们〜！ безсмертя героям, що


975
вмерли за справу революції!
тк久生存 yongsheng-yongshi повік; назавжди; навіки.
тК世 ydngshi—永远.〜难忘 до смерті не заб細 чого; навік (назавжди) не забути чого.
永续犯 y6ngx{if^n <法> рецидивіст. 永续盘存 y6ngxCipdnciin < 会 > сальдовий рахунок.
永言 yongyan вічно, постійно.
永夜 ydngy色 1) довга ніч; 2) <地理> полярна ніч.
7ІС远 yongyuSn завжди; назавжди; навічно; на все життя; навік; навіки; повік,〜ії!住 за- пам^тати назавжди (на все життя, на весь залишок свого життя);〜要记住这一点 завжди пам'ятати про це; назавжди запам'ятаєте це;〜纪念 увічнити пам’ять;这 〜也不可能 цього навіки (нікбли) не буде;〜 得不到як своїх вух не бачити;〜跟着共产党 走 завжди йти за Комуністичною партією Китаю;革命先烈的光辉形象〜活在5民心里 блискучі ббрази героїв, що загинули за справу революції, вічно будуть жити в серцях народу.
7欠租 y6ngzu вічна оренда.
甬 y^ng.
甬道 ydngdao брукована доріжка; проїзд.
泳 y6ng.
Ш y6ng плавати (плавання).娃〜брас.
咏 y6ng.
咏 y6ng 1)(咏读）декламувати що (декламування); скандувати що (скандування).〜诗 деюіамувати (скандувати) вірші. 2)(用诗来叙述）співати.〜雪的诗 вірші про сніг.
咏叹 yongtan оспівати кого-що.
咏叹调 y6ngt^ndi&o〈音> арія.小〜арієта. 咏叹曲 y6ngt&nqti арія.
咏言 y6ngyan висловлювати думки в пісні.
咏瞩 ydngzhii декламувати, дивлячись прямо перед собою.
Щ y6ng.
Щ y6ng 勇敢.智〜双全 відважний і розумний;
〜往直前 хоробро (сміло, відважно) йти вперед; уперед без страху і сумніву.
勇敢 yonggSn хоробрий (хоробрість); мужній (мужність); відважний (відвага); сміливий (сміливість). ~的军队 хоробре військо;〜的 革命战士 хоробрий (відважний, мужній) воїн революції (борець за революцію);〜的人 хоробрий; сміливець; хоробра (мужня, відважна, смілива) людина;〜的精 І中 хоробрість; мужність; відвага;〜的 1 亍动 сміливий (відважний) учинок;〜地面又寸现实 хоробро дивитися фактам в обличчя;〜地斗 争 мужньо борбтися.
勇猛 y6ngm6ng зухвалий [і безстрашний].他们 踢起球来非常〜вони грають у футбол дуже сміло і рішуче.
勇气 y6ngqi сміливість; мужність; хоробрість; відвага; молодецтво ж. зібратися з
духом; набратися хоробрості;〜百倍 в десятеро більшою відвагою; в десятеро більшою мужністю;〜不足 не вистачило мужності (відваги, духу);他是个有〜的人 він людина смілива (відважний, мужній);要有〜 承认自己的错误 треба мати мужність
визнати свої помилки.
Йі yongshi богатир ч.; хоробрий.
Щ Й yongwu войовничий (войовничість); бравий.
Щ 于 yongyu сміло; мужньо.〜承认错误 хоробро визнавати свої помилки;〜创造 хоробро діяти.
桶 y6ng.
俑 yong похоронні статуетки.陶〜гончарні (керамічні) похоронні статуетки.
涌 y6ng.
涌y6ng 1)(冒出）заюшити; бити.血从伤口往外 直〜кров так і заюшила (била) з рани;目艮中〜 出泪水 з очей хлинули сльози. 2)(浮现） з’явився(появгівся)•雨过后，空中〜出一轮明 月 після дощу з’явився (піднявся) на небі яскравий місяць;脸上〜出 了 笑容 на обличчі з'явилася посмішка 3)涌现.从四面八方〜向 天安门广场 з усіх кінців стікаються на площу Тяньаньмень人们〜上街头举行抗议 示威 люди вийшли на вулицю на демонстрацію протесту;学生们潮水般地〜进 教室 студенти хмарою сунули в аудиторію; 往事忽然〜上心头раптом нахлинули спогади про минуле.
涌贵 yonggui піднятися в ціні; подорожчати.
涌水孑L yongshutkong артезіанська свердловина.
yongxian з’явитися (поява); нахлинути; нахлин.运动中〜出来的积极分子активісти, що виявилися в ході руху;无产阶级革命事 业的接_人正在斗争f〜出来' ході боротьби в масовому порядку з'являються продовжувачі справи пролетарської революції;具有无限十命力的对全市іс新生 事物在我国辽阔的士地上到处〜на неосяжних просторах нашої країни скрізь і усюди народжується соціалістична новина, що володіє безмежною життє вою силою.
蕾 yong.
营 yong напиватися без міри; п，яне буйство. 踊 y6ng.
蛹 y6ng <动> лялечка.
踊期 y6ngqT <动> стідія лялечки.
踊 y6ng.
踊 y6ng 1)—踊跃 1). ~身一跳 підстрибнути.
踊贵 yonggui піднятися в ціні, подорожчати.
踊女 y6ngnfi <动> морський рачок (Corycaeus).
踊塔 yongta пагода.
踊跃 y6ngyuS 1)(跳跃）стрибати (стрибання).〜 欢呼 радіти (радість). 2)(情绪热烈）гаряче; активно;(争先恐后）навперебій;〜参加 наввипередки прийняти діяльну (активну) участь; активно брати участь;人家都〜发言 відбувся живий обмін думками; усі стали гаряче (навперебій) висловлюватися;请大家 〜发言 просимо усіх прийняти саму гарячу участь в обговоренні; просимо усіх висловити думки;广大青年〜参军 ширбкі маси молоді активно надходять в армію.
用 yong.
用 y6ng 1)(使用）застосбвувати що (застосування); вживати що (вживання); використбвувати кого-що (використання); користатися чим (користування); служити
чим\ за допомогою чого; шляхом чого\ на що, чим; для чого; з чого; під що;用名词第五格 表达.〜科学方法 застосувати (ужити) наукбвий метод; користатися науковим методом; науковим шляхом (методом);〜油 煎жйрити що на олії;〜电力开动机器 використовувати для роббти машин електроенергію;〜牛耕地 орати на волах;〜 毛笔写字писйти пензликом;〜鲜血取得的胜 禾!J 果实 плоди перемоги, завойовані ціною крові;〜共产主义思想教育新的一代 виховувати людей новбго покоління в комуністичному дусі;〜谈判来解决争端 шляхом переговорів розв’язати спірні питання;〜革命А争戾对反革命战争 відповісти революційною війнбю на війну контрреволюційну;〜无产阶级专政代替资卢 阶级专政 замінити диктатуру буржуазії диктатурою пролетаріату;〜突然袭击的方式 удатися до несподіваного нападу;把全部力 量〜在革命事业上віддйти всі сили справі революції;'把房间拨做教室〜відвести цю кімнату під клас;〜全力去做 намагатися з усих сил;〜尽一切力量 усіма силами; зі шкіри геть лізти;〜尽一切办法 усіма доступними засобами; використбвувати всі можливості; усіма правдами і неправдами; 一切可能的办法均已〜尽усі можливості уже вичерпані;〜自己娘家的姓носити своє дівоче прізвище;〜政府的名义 від імені уряду; ім'ям уряду;〜计 удатися до хитрощів; хитрити; хитрістю;节约〜电 ощадливо користатися електрикою; заощаджувати (ощадливо витрачати) електроенергію;画画 〜的颜色фйрби для малювання;〜手帕包起 来 загорнути в хустку;把门〜锁锁上 замкнути двері на замок;〜词不当 недоречне вживання слів;手术是〜针刺麻醉进行的 операція проводиться при голкоанестезії; Ж 是〜什么做的？ з чого це зроблено?在这件 事上我们正〜得着你от у цій справі ви нам саме і потрібні (необхідні);这是〜金钱买不 到的 цього на гроші не купиш (не купити); 这是过节〜的це для свята;这部旧机器还可 以〜一个时期 ця стара машина ще послужить якийсь час; '沙发可以当床〜диван можна використбвувати як ліжко; диван може служити постіллю. 2)(耗费)витрачати що (витрата); витрачати що (витрата; витратити що (витрати мн.). 一共〜了 多少钱？ скільки усьогб витратили грошей?要节 ft、着〜треба витрачати (витрачати) розсудливо;储备均已 〜完 усі запаси вийшли (витрачені, вичерпані). 3)(费用)витрати, видатки мн.; Щгрбші на дрібні витрати;曰〜щоденні витрати (витрати, витрати);家〜домашні (господарські) витрати. 4)—用处.一点〜也 没有 немає ніякої користі; абсолютно марний; ні на що (ні до чого) не придатний (не годиться);〜非所学 працювати не за фахом. 5)(需要）потреба (потрібний); необхідність (необхідний); вимагати; потрібно.你〜不着担七、вам ні до чого (немає потреби, не потрібно) турбуватися;天还很 亮，〜不着开灯 ще світло, не потрібно (нема чого, немає потреби, ні до чбго) включати світло;你〜不着去 вам нема чого туди йти; 这本书你还〜不〜？ чи потрібна вам ще ця книга? 6)(吃）丨'сти що\ (喝）пїіти що.请〜饭


976
їжте, будь ласка; і靑〜茶 випийте, будь ласка, чаю.
用兵y6ngb了ng (作战）вести війну;(指挥军事） командувати (командування).善于〜уміло командувати..
用不得 yongbude не годиться; непридатний для вжитку.
用才 yongcai використбвувати на службі здібних людей.
用场ydngchSng —用处.派〜знайтіі застосування;还有别的〜це потрібно для іншої мети;有哈〜？ яке ж в цьому застосування?
用处 yong-chu призначення; застосування.〜不 大 не мати широкого застосування; не так потрібний;说明新工具的〜пояснити призначення нових інструментів;这个东西 毫无〜й ця річ ні на що не потрібна (не придатна);这还会有〜це ще може згодитися; 这不会有〜的 від цього користі (вигоди) не буде;每件东西都有它的〜кбжен предмет має своє призначення;求人有什么〜，应当自 己动手 яка користь просити інших, треба самому робити.
用度 y6ngdCi витрати мн.;每月的〜щомісячні витрати;家里人多，因此〜也大родіна велика, тому і витрати (витрачання) великі.
用费y6ngf6i 用度.把〜准备好приготувати гроші на витрати.
用功 yonggong старанний (старанність); добросовісний, сумлінний (сумлінність).〜 的学生 старанний (сумлінний) учень.
用户 yonghu абонент.电话〜абонент телефонної мережі;〜线路 абонентська (абонентна) лінія.
用劲 ydngjin з усих сил; із силою.要大家一齐 〜，才含巨抬起来 треба усім напружитися, тоді можна буде підняти;多用一€劲就办得到 можна зробити, треба тільки прикласти більше зусиль.
用进废退论 ydngjinftituiKin <生物> тебрія градації і деградації (органів).
用具 yongjй приналежність; прилад; снасть ж.; начиння ж.化妆〜туалетна приналежність; 木工〜столярська снасть;绘图,〜креслярські приналежності; креслярський прилад;坎事〜 кухонне начиння;渔猎〜рибальські й мисливські приналежності (снасті).
用力 ydngl'i—•用劲.〜喊叫 кричйти зі всієї сили; 〜把门推了 一下 із силою штовхнути двері.
用品 y6ngpTn приналежність; предмет.生活〜 предмети побуту;文化〜культінвентір ч.;教 学〜навчальні приналежності.
用人 yongren 1)(选择人员）підібрати людей; (使用人员）використбвувати людей.〜不当 невдало підібрати собі людей (працівників); невдалий вибір працівників;善于〜уміло підібрати людей; раціонально використовувати людей. 2) 要入丐мати потребу в людях; потрібні робітники (робочі руки).
用人 yong-ren (仆人）слуга ч., ж.，застар..， служниця; прислуга.
用事 ydngsh丨 1) <书> (当权）б^ти при владі. 2) (行事)：咸ti?〜піддатися настрою хвилини; 意气〜піддатися своєму настрою (особистим почуттям); склочничати; з особистої примхи; за кого примхою.
用头 yongtou 1) користь; 2) використання.
用途y6ngtii—用处.橡胶在工业上〜很大 каучук має широке коло застосування (широке застосування) у промисловості.
用武 yongwu застосувати силу; пустити в хід силу; діяти силою.
用项y6ngxi》ng —用度.增加〜збільшити витрати.
用心ydngxTn 1)(集中注意或思考）старанно; уважно; ретельно.〜的学生 старанний (уважний, добросовісний) учень;〜准备功课 старанно готувати уроки;〜学习 ретельно учитися;〜听讲 уважно слухати лекції;〜研 % уважно (старанно, ретельно) вивчати. 2) (居>已、）намір; задум; спонукання; ціль ж.〜 良苦 ламати собі гблову; лізти геть зі шкіри; 险і乍〜злісний задум; злий намір; підступні спонукання;他的〜我完全知道я цілкбм розумію його думки (спонукання); я цілкбм розумію, чому він це зробив (так поступив).
用意ydngyi—用心2).〜不良не з добрим наміром; не з добрбм; не з добрих намірів; 我这话的〜ціль моїх слів;我讲此话并免其 to〜я сказав це без задньої думки.
用印 yongyin прикласти печатку.
用语 y6ngyii 1)(揞辞）сформулювати що; формулювання.〜不当 невдале формулювання; невдало сформульоване. 2)(专用词语) термінологія; термін; лексика; мова; вираз. 文学〜літературний вираз; f斗学〜наукбва термінологія; науковий термін;日常生活〜 побутова мова; побутовий (повсякденний) вираз; Щ 业〜професійна термінологія (лексика); професійний термін (мова); професійний вираз.
用主 yongzhu 1) споживач; 2) власник.
yong 另见 y6ng.
佣金 yongjln комісійні [гроші]; преміум.
you.
优1 уби —优良.新厂在设备上〜于旧厂новгій завод по устаткуванню коштує більше старого заводу (перевершує старий завод).
优2 you —优伶.
优庇 youbi надавати щедру підтримку.
优长 youchang перевага.
优待убисШ 1)(给以好的待遇）(дати, надати), пільгу кому-чому.〜军属 робити (дати, надати) пільгу родинам військовослужбовців; піклуватися про родини військовослужбовців; 〜办法 пільгові правила;〜条 件 пільгові умови. 2)(好的待遇）пільга; привілей.受到特别〜користйтися [особливими] привілеями (пільгами);给予〜 дати (надати) пільгу кому-чому.
优待券 youdaiquan пільговий квиток.
优待生 youdaisheng студент, що має пільгові умови (за успішність і хорошу поведінку).
优待室 y6ud》ishi приймальня.
优等 youdeng перший сорт (розряд); першосортний; першокласний.
优等生 youdengsheng відмінник; відмінниця.
优点 youdian достоїнство; позитивна сторона; перевага; плюс розм.指出〜указувати [на] достоїнства (переваги);有〜也{-і 缺点 маються і достоїнства, і недбліки; маються і
плюси, і мінуси;他宵很多〜у нього багато достоїнств;这架机器有很多〜ця машина має ряд достоїнств;这个方案有很多〜цей проект має багато плюсів (позитивних сторін);要看到别人的〜трбба знаходити в людині його позитивні сторони (якості).
优抚 youfu зробити допомбгу.〜工作 допомога (роббта з надання допомоги) родинам героїв, родинам військовослужбовців, інвалідам війни.
优厚 youhou:待遇〜висбка (щедра) винагорода; 条件〜на вигідних умбвах.
优弧 y6uhii <数> дугй，рівна більш ніж 180。.
优惠 y6uhui пільга.〜条件 пільгові умови;〜贷 款 пільговий кредит; пільгове кредитування; кредит на пільгових умбвах;〜税率 податкові пільги на що; кращий тариф;〜待遇〈法〉 преференції мн.
优惠制 youhuizhi система преференцій.
优级 youji перший розряд; першокласний.
优级数 y6ujishCi <数> мажорйнтний ряд.
优价 youjia пільгова ціна; ціна зі скидкою.
优例 youli привілеї, пільги, пільгові правила.
优良 youliang відмінний; кращий; прекрасний; дббрий.〜的工作作风 прекрасний (здоровий) стиль у роботі;〜品种 кращі сорти насіння (指种子)；кращі породи худоби (指牲畜);性 能〜чуцбві властивості;学习成绩〜відмінна успішність;解放军的〜传统是大家学习的榜 样 відмінні (прекрасні, добрі) традиції НОАК є прикладом для усіх;保持〜传统 зберегти кращі традиції.
优伶 youling актор; акторка; артист; артистка.
优美 youmei прекрасний; красивий (краса); витончений (ізящність, добірність).〜的艺术 прекрасне мистецтво; прекрасна
(красива) архітектура;〜的音乐 прекрасна (красива) музика;〜的嗓子 красивий (прекрасний) голос;〜的风景 прекрасний
- 	(красивий) пейзаж;〜的姿态 витончені манери.
优柔寡断 you rou gua duan малодушність і нерішучість; безхарактерність (безхарактерний); повна відсутність рішучості; крайня нерішучість.
优生 yousheng народження здорового потомства.
优生学 y6ush§ngxuS <生物> євгеніка.
优胜 y6ushSng першість.〜红旗 червбний прапор на першість;〜ilk {立 виграшне полбження;争取〜борбтися за першість;获 得〜завоювати (одержати) першість.
优胜者y6ush色ngzh6 переможець.象棋比雜〜 переможець по шахах; переможець, що завоював першість по шахах.
优势 youshi перевага.军事〜військбва перевага; перевага у військовому відношенні;数量_Ь 的〜чисельна перевага; кількісна перевага; ДИ到〜гнітюча перевага; величезна перевага; Ш ~ ядерна перевага;占〜мати перевагу; узяти верх;兵力占〜перевйга у силах;占〜的 意见 переважна думка;〜地位 домінуюче полбження;获得对敌人的〜одержати перевагу над ворогом;集中〜兵力 зосереджувати переважаючі сили.
№ убихіап перевага; позачергово.〜; зарахувати кого на службу в першу чергу;〜


977
购票 купити квитки позачергово;〜发展 переважний розвиток.
youxianquan переважне право; перевага; пріоритет.给…〜віддати кому перевагу.
优性 y6uxing <生物> домінйнта.
优秀 youxiu кращий; відмінний; чудбвий; видатний.〜品质 відмінні (чудові) якості;〜 作品 чуцбві (видатні) добутки;〜成绩 відмінна успішність;〜演员 чудбвий (відмінний, видатний) актор;全国的〜人物 кращі люди країни;他们曾经把自己〜的子弟 送去参加八路军 вони віддшіи своїх кращих синів у 8-ю армію.
优选法 youxuanfa метод оптимального пошуку; оптимізація. 〜і卜算 оптимизаційні розрахунки.
优异 youyi чудовий; видатний.〜的成绩 видатні успіхи;〜的贡献 чудбвий внесок.
优游 убиуби〈书>:〜岁月 вбсти довільний спбсіб життя;〜自在 як у Христа за пазухою [жити].
优裕 youyu статок; заможність (замбжний),生 活〜жити в достатку;生活〜的家庭замбжна родина.
优遇убиуй―优待•格外〜привілбй.
优越убиуиб —优势；优良.条件〜існують (є) чудові умови; бути в кращих умовах;社会主 义制度比资本主义制,度〜得多 соціалістичний лад має велику перевагу перед капіталістичним;我们反对大国〜于小 国，小国依附于大国的帝国主义和殖民主义 的理论 ми виступаємо проти імперіалістичної і колонізаторської теорії переваги великої країни над малою і залежності малої країни від великої.
优越感 youyuegan почуття переваги; зарозумілість; манія величності.
优越性y6uyu^dng перевага.有很大的〜мйти велику перевагу;这充分显示了社会主义制 度的无比〜це переконливо свідчить про незрівнянні переваги соціалістичного ладу.
优质 youzhi високоякісний; високої якості; покращений.
优质钢 y6uzhig5ng <冶> Якісна сталь.
忧 уби.
忧уби 1)—忧愁.〜劳成疾здорбв’я похитнулося від [життєвих] турбот і хвилювань. 2)(使人士愁的事)турбота.人无 远虑，必有近〜якщб не подумаєш про відділене майбутнє, то будеш незабаром мати горе; заздалегідь не подбаєш — потім наплачешся; якщо завчасно не подумати, так лих не обереться.
忧愁 youchou засмучуватися (сум, сумний); сумувати (смуток, смтний); тужити (туга, тужливий); горювати (горе).〜的目艮祌 сумний (тужливий, смутний) пбгляд;与Ь常〜 сильно засмучуватися (тужити); у глибокому сумі (тузі);这使大家很〜це сильно усіх засмучує; це наводить на всіх сум; 切〜都 烟消云散了 увбсь сум (прикрості) розсіявся, як дим; не залишилося і сліду від суму.
忧患 y6uhuan горе; прикрості мн.; страждання мн 饱会全〜випробувати багато (натерпітися, пережити) горя і страждань.
忧火 youhuo глибокий сум.
忧惧 y6uj{i боятися.
忧虑 убиїй турбота; тривога (тривожитися).有 所〜的样子 мати заклопотаний (стривожений) вигляд;对事态的发展表示〜виражати заклопотаність розвитком подій;母亲的病使 他很〜йогб сильно турбує (тривожить) хворбба матері.
忧 І闷 youmen нудитися (нудьга); тужити (туга). 心中〜на душі; душевна нудьга.
忧伤 youshang горе (горювати); туга (тужити, тужливий).眼睛里流露出〜的神情бчі видають смуток (тугу); в очах журливість; 你为什么这样〜？ що вже ти затужився так?
忧心 youxln <书> заклопотаність; тривога; занепокоєння.〜忡仲 з душевним занепокоєнням; у сильному занепокоєнні;〜 如焚 в пекучій тузі; у болісній тривозі; в серце смуток;〜国事 турбуватися про долю країни; тривожитися за долю країни.
ШШ убихй 1) горювати; 2) жаліти; жалість, убиуй смутний (смуток); похмурий (похмурість); сумний (сум ж.); тужливий (туга); меланхолійний (меланхолія).〜的目 # смутний (похмурий, сумний, тужливий) пбгляд;〜的歌 сумна (смутна) пісня;〜的心情 смутний (сумний, тужливий, похмурий) настрій; 常〜чбрна меланхолія; смертельна туга;面带〜的神色 із сумним (смутним) виглядом.
忧郁症 y6uyCizh6ng〈医〉меланхблія.
ШвМ youyuzhi меланхолік; меланхолійннй.
哟 уби.
哟 уби ой.〜，碗怎么破了 ？ ой! Від чого це чашка тріснула? 你来干什么？ ой，ти-то навіщо прийшов?
|^[ уби.
уби'аі глухомань, нетрі.
幽暗 уби'ап темний (темрява); тьмяний (тьмяність). 星光〜тьміні зірки;找遍每一个〜的角 Ш обшукати кожен темний куточок.
幽闭убиЬі 1) 幽禁.2.(深居不出）жгіти затворником; сиднем сидіти.
幽蔽 youbi небезпечний (напр. про гірський шлях).
幽城 youcheng пекло.
幽宫 yougong могила, склеп.
幽谷 yougu глиббка долина.
幽鬼 yougui примара.
幽会 youhui таємне побачення; рандеву невідм., середню таємно зустрітися.
幽魂y6uhiin —幽灵.
幽寂 youji відокремлений (самітність).
幽禁 y6ujin (软禁）віддйти кого під нагляд; посадити (віддати) кого під домашній арешт; тримати кого взаперті;(囚禁）посадити (віддати) кого під арешт.
幽静 youjing відокремлений (самітність); тихий (тиша); затишний (укромність).〜的地 方 тихе (відокремлене, затишне) місце;夜色 〜тііха ніч; нічна тиша.
幽居 youju жити в самоті; жити затворником.
ШЩ. youling примара; тінь ж.
幽门 youmen <Ш> вхід [шлунка]; пилорус.
幽明 y6umhig <书> цей і той світ.
幽默 убитд гумор (гумористичний),说话〜 говорити з гумором;〜作品 гумор; гумористика; гумореска спец.;〜<1、说 гумористична (ком) рбзповідь;〜作家 гуморист; гумористка.
幽默感 youmogan почуття гумору.
幽til youqing глибокі (таємні) почуття.
幽趣убіцй самота; самітність.山地风景的〜 самітність гірського пейзажу.
幽人 убигеп пустельник.
幽深 youshen глибокий і тихий; темний і глибокий.〜的山谷 глиббка тиха долина.
幽思 y6us了 1)(深思）[впусти в] глибокі роздуми; [впасти в] глибокі міркування. 2)(隐藏在内 心的思想感情）таємні (скриті, глибокі) думи і почуття.
幽邃y6usui <书>—幽深.
幽微 youwei слабкий (слабість).
幽闲 youxian лагідний (лагідність).
幽香 youxiang тонкий аромат; ніжно ароматний.
幽雅 youya витончений (добірність，витонченість); недратівливий; ненав'язливий; спокійний.景致〜ненав’язливий краєвид (пейзаж);〜的小房子 відокремлений будиночок.
幽咽убиуб <书>1)(低微的哭声）схлипування (схлипувати). ~的哭泣 тихе схлипування. 2) (低微而流水声）дзюркіт (дзюрчати).溪水〜 дзюркіт струмочка; дзюрчить струмочок.
幽忧 убиуби < 书 > гбре (горювати); туга (тужливий, тужити).
幽幽убиуби 1)(声音、光线等微弱）слабкий (слабість).〜喂泣 тихо схлипувати;〜的路灯 слабке (тьмяне) світло вуличного ліхтаря. 2) <书 >—幽深.
幽怨 youyuan щиросердечне страждання (горе).
幽真 youzhen таємниця природи.
幽执 youzhi бути схопленим.
幽阻 убигй 1) глибока ущелина; 2) важкий, недосяжний.
уби.
鹿 you самка оленя.
ШШ youju займатися кровозмішенням, уби.
悠长：youchang тривалий (тривалість); дбвгий (довгота).〜的汽笛声тривалий гудок;〜的岁 月 довгі роки.
悠荡y6ud》ng качатися (хитання).孩子们在秋 千上来回〜діти гойдаються на гбйдалці.
悠忽y6uhii<¥>—悠悠忽忽1).
悠久 youjiu давній (давнина); дбвгий час.〜的 文化传统давня культурна трад“ція;〜的友谊 вікова (багатовікова) дружба; ^ ~ з
незапам'ятних часів; з незапам'ятної давнини;这件事有一段〜的历史ця справа має свою довгу (давню) історію.
悠然 убигйп спокійний.〜自得的生活 спокійне і привільне життя; жити приспівуючи;〜神往.
/!§ № youxian безтурботний (безтурботність); добросердний (благодушність).态 безтурботний вигляд;他〜地坐在沙发上翻阅


978
ІЙІ报 він відпочивав на дивані, перегортаючи ілюстрований журнал.
悠扬 youyang переливчастий (переливи мн.).〜 的曲调 переливчаста музика (мелодія);隔岸 传来〜的歌声 з іншого берега ріки плила (доносилася) переливчаста пісня.
悠悠 youyou неквапливий (неквапливість).
悠悠荡荡 youyoudangdang качатися (хитання). 在水上〜тихо погойдуватися на воді (на хвилях);病中他有时感到〜під час хвороби йому іноді здавалося, що навкруги усе качається (пливе).
悠悠忽忽y6uy6uhiihii 1)(悠闲懒散） ледарювати.她不愿〜浪费时间вонй не хотіла ледарювати і витрачати попусту час. 2) (祌志恍惚）мутний (каламутитися, каламутніти).
悠远убиуийп 1)(时间远）давкий.〜的童年 далекого дитинства. 2)(足巨离远）віддалений (віддаленість).澄净而〜的苍空 відділене чисте небо; віддалений чистий небозвід;〜的 地方 віддалені мости.
~)\л you.
尤 1 уби 1)(特异的）особливий (особливість); винятковий (винятковість).无耻之〜 неперевершена (вишггкова) безсоромність; самий ганебний. 2)—尤其.
尤 2 you 1)(过失）провина.效〜брйти дурний приклад; наслідувати дурному. 2)(怨恨） ненавидіти кого-що (ненависть ж.); звинувачувати кого-що.不怨天，不〜人 ні на кого і ні на що не нарікати; не звинувачувати нікого.
尤垢 yougou сором.
尤悔 youhuT провина.
其 youqi особливо; тим більше; ще більш; тим паче.〜重要的是…особливо важливо те, що...;〜严重的是... ще більш серйозним є те, що...;既然如此，〜需要小心раз це так, то тим більше (особливо, ще більш) треба бути обережним; раз так, тим більше потрібна обережність.
youxi неприязнь; ворожість.
Ж# youzh6 краще, чудове.
尤重 youzhong особливо цінувати; надавати особливого значення.
尤子手儿 youzishour тямуща людина.
由 уби.
由 уби 1) 由于.2)(经过）чбрез кого-що; по
чому.〜此往右走 ЙТИ відтіля (від того місця) праворуч;〜树林子走要近得多йти через ліс (лісом) набагато ближче;他是〜海道去的 він пої хав туди морем. 3)(听从，丨顷随）нехйй; нехай буде.事不〜己 мимо чиєї волі; хочеш не хочеш;〜着伯乂 口巴 нехай буде по-вашому; воля ваша; робіть, як знаєте; як
хочете, так і робіть;去不去〜你 піти чи ні — справа твоя (хазяйська); підеш чи ні — воля твоя;〜他们去吧 нехай вони як собі хочуть; нехай варяться у своє му власному соці;这种 小可不能〜着彳也的性儿闹у таких справах ніяк не можна давати йому волю (робити так, як йому заманеться). 4)(归）на кого-що; по чиєму; під чиїм.工作〜他领导 роббта йде під його керівництвом;出 了事〜你负责 якщо щось трапиться, відповідальність [впаде] на
вас; 一切责任〜我来负я беру усю відповідшіьність на себе;费用〜他负担 витрати віднести на його рахунок. 5) залежати від кого-чого., по кому-чому.〜此可 JE... ЗВІДСИ виявляється, що...; звідси видно (ясно), що...; з цього випливає, що...;〜此看 来，事情能够成功судячи з цього, справа вийде;〜实践得来的知识знання，отримані напрйктиці;〜这一点出发，可以得出以下结 论…виходячи з цього полбження, можна прийти до наступного висновку:货价〜货 色而定 ціна товару залежить від його якості.
6)(表示起点）від чого; з чого;〜上而下 зверху вниз;〜下而上знизу нагору;〜东往西 зі сходу на захід;〜'浅入深 від простого до складного;〜点至(J 面 з одного пункту поширюватися в усі сторони;〜表及里 [переходити] від зовнішнього до внутрішнього;〜此及彼[переходити] від однієї сторони явища до іншої;〜f氐级到高级 від нижчого до вищого;革命力量〜小到大，〜 弱变弓虽 революційні сили виросли З МШІОЇ величини у велику, зі слабких у сильні.
由不得 y6u-bu-de 1)(不能依从）не в чиїй волі; не залежить від кого-чого.这件事可〜你 ну це уже від тебе не залежить; от це вже не у твоїй волі;那可〜他! чи мало що він хоче (не хоче)! 2)(不由自主地）мимовблі.她〜哭了起 来 вона мимовблі заплакала;见到这样不平 的事，叫人〜气忿起来побйчивши таку несправедливість мимовблі (поневолі) обуришся.
由此 уоисї звідси; з цього; тому; внаслідок цього.
由打 youda з тих пір, як...; починаючи з...
由来убиійі 1)(从发生到现在):〜已久це давня історія; це має свою довгу історію; це існувало здавна (уже давно); ця справа давнього походження. 2)(发生的原因） причина; джерелб.分歧的〜виникнення розбіжностей.
由头y6u*tou привід.为了找到一个〜儿щоб знайти привід.
由由 youyou 1) спокійно, впевнено, радісно; 2) мати сумніви.
由由然 youyouran з задоволеним виглядом; спокійно, впевнено.
由于убиуй завдяки чому (表示有赖于)；у результаті чого (表示结果)；внаслідок чого; через що; з чого; по чому; від чого; з нагоди чого; через що (以上表示原因)；в силу чого (表示原因和结果);В3В'Я：жУ3 ЧЇШ (表示关系). 〜疾病 унаслідок (через) хворобу; через хворобу;〜嫉妒 з (через, від) заздрості;〜怕 负责 зі страху за відповідальність;〜悲痛 з (від) горя;〜高兴від (з) радості;〜日光的作 用 від (під дією) сонячних променів;〜必需 у силу (через) необхідності; по необхідності; ~ 这一'况 унаслідок (у силу) цієї обставини; у зв'язку з цією обставиною;〜大家的努力 у результаті загальних зусиль; завдяки загапьним зусиллям;〜群众的支持 завдяки підтримці мас;〜当时的特殊情况，事情只得 缓办 виходячи з особливих умов того часу, справу довелося відкласти;〜他的过错，出 了 事故 по його провині відбулася аварія;〜这个 原因，我只得答应з цієї причини мені залишається тільки погодитися;〜大气不好， 飞机没有起飞 чбрез дурну погоду (через
кепську погоду) літак не вилетів;〜严寒将 至，要赶紧采取措施чбрез майбутні морози треба ужити термінових заходів;〜装修内 部，本店暂停营业з нагоди ремонту [наш; цей] магазин тимчасово закритий;〜世界力 量对比的变化，帝国主义已经不能为所欲为 了 унаслідок зміни співвідношення сил у світі імперіалісти вже не можуть діяти, як їм здумається.
由缘 youyuan 1) походження; джерелб; першопричина; 2) спбсіб.
由表 youzhong сердечно; щиро; від душі; від усього серця.〜之言 сказано від усього серця; щирі слова; серцева рада;〜的感谢 серцева подяка;〜的高兴 непідроблена радість;〜地 期望 бажати від душі.
邮咖.
邮уби 1)(有关邮务的）пошта (поштовий).军〜 військбва пошта; польова пошта;空 ~ повітрянапбшта.2)—邮寄；邮汇.给弟弟〜 去五十元 відправити молодшому брату п'ятдесят юанів поштою.
由Р"& youbao поштбва посилка.
由Р差 youchai〈旧〉листонбша; поштар.
由Р 船 youchuan поштове судно; пакетбот застар.
由youchuo поштбвий штемпель.
由Р递 youdi доставляти що поштою.
由Р 递员 youdiyuan листоноша; поштальонка розм.
№ 电 youdian поштово-телеграфний.〜支局 відділення зв'язку.
由Р 电部 youdianbu міністерство зв'язку.
由Р 电局 youdianju поштово-телеграфна контора;
контора зв'язку.
邮费y6uf6i 邮资.
由Р 购 yougou купити поштою (замовити) що післясплатою;(由Р 购业务）операції по посилці товарів накладним платежом.〜图书 купувати книги поштою (через пошту).
由youhua <Й*> (поштбва) марка.
由Р'ЯІ youhui поштовий переказ.
由Р 寄 youji відправити (послати) що поштою.
由 1И牛 youjian пошта; [поштові] відправлення.本 〜місцбве відправлення;夕卜〜іногороднє відправлення;保价〜коштбвне відправлення; відправлення з повідомленням;欠资〜 доплатне відправлення;快递〜відправлення з нарочним;无法投递〜не роздані відправлення; ■〜відкрите відправлення; 小包〜дрібні посилки (пакети).
邮局y6ujii~>邮政局.
由Р票 youpiao [поштбва] марка.纪念〜ювілейна марка.
由Р亭 youting поштбвий кіоск.
由Р 筒 youtong поштбва тумба.
由Р 务 youwu поштбвий зв'язок.〜工作人员 працівники пошти.
由 15箱 youxiang поштбва скринька.
由Р政 youzheng пошта; поштові операції.
邮政车 y6uzhSngch6 <铁路> поштбвий вагон.
由Р 政局 youzhengju пошта; поштбва контора; (由Р 政总局）поштамт; головне поштове управління.


979
由Р 资 y6uzT поштова такса.包襄〜збір за посилки;〜已付 збір оплачений;〜已收 збір стягнений.
犹 you.
犹уби <书>1)—犹如.2)(还，尚且)ус6;ус6ще; ще.记忆〜新 свіже в пам'яті; усе ще (усе-таки) добре пам'ятається.
犹大 Y6ud& Іуда ч.
犹古自 y6ugtizi до того ж; на додачу [ще...].
犹女 убипй племінниця.
犹如 убигй [збвсім, точно] как.〜白昼 світлий [збвсім, точно] як удень;这孩子〜大人一样， 什么都会自己做 цей хлбпчик збвсім (точно) як дорослий, усе уміє робити сам;画得〜活的
-般
намальованим як живии.
犹尚 youshang і все-таки.
犹太复国主义 y6utM ftguozhuyi <政> сіонізм. 犹太复国主义者 убиШ fiiguozhuyizhe сіоніст; сіоністка. 犹太教 youtaijiao іудейство.
犹太教徒 youtaijiaotu іудей; іудейка.
犹太人 Youtairen єврей (єврейський); єврейка.
犹言 youyan 1) як кажуть; можна сказати; 2) наприклад; аналогічно. -
犹疑 you-yi бути в нерішучості; вагатися; вагуватися.毫不〜без найменших вагань;〜 不决，不知如何是好вагатися (бути в нерішучості) і не знати, як бути.
犹犹 youyou врівноважений.
犹豫убиуй—犹疑.〜观望вичікувати в нерішучості; зайняти вичікувальну позицію; 毫不〜地说 сказати без усякого коливання; сказати з повною впевненістю;他又开始〜起 来 він знову почав коливатися;他有点〜він мав сумнів.
犹之乎y6uzhlhii <书>—犹如.
犹子 y6uz了 племінник.
油 you.
Ш you 1)(脂肪）олія; жир.植物〜рослинні олії; 矿物〜мінеральні олії;动物〜тваргінні жири; 豆〜сбєва олія;奶〜вершкбва олія;鱼肝〜 риб'ячий жир;鞋〜шевська мазь; крем для взуття;润滑〜мастііло;含〜的 масляніістий; 榨〜бііти олію. 2)(用油涂抹）маслити що, розж; змазати [олією] що.〜窗户 фарбувати [олійною фарбою] вікна;〜机器 змазати машину;把桌子〜成棕褐色пофарбувати стіл у коричневий колір (коричневою фарбою). 3) (被油弄脏）засалити що\ замаслити що.把衣 月艮〜了 засілити (замаслити) одяг. 4)—油滑.
油泵 y6ubeng 〈机〉масляний насос; масляна помпа; маслопомпа.
油表 y6ubiSo〈技〉маслопоказник.
油饼1 y6ublng (饼状的油瘡)макуха.
油饼 2 youblng (油炸面饼）корж, смажений в олії.
油布 убиЬй клейонка; промаслена [тунговою олією] тканина.
油彩 уоисйі грим.
油菜убисйі <植> 1)(―种油料作物）рапс; суріпиця.〜子 насіння рапсу. 2)(―种蔬菜） капуста польова.
油舱船 youcangchuan танкер.
油槽车 youcaoche цистерна.
油层 youceng нафтоносні шари.
油茶 youcha <植> камелія олійна.
油池 y6uchi амбар [нафти].
油虫 youchong тарган.
油船 youchuan танкер; нафтоналивне судно.大 型〜супертанкер.
油少丁 youdeng світильник; плошка; масляна лампа; каганець.
油坊 youfang маслоробня; маслодільня; маслоробка розм.
油封 y6uf^ng <机> сальник.
油膏 yougao мазь ж.
油管 youguan нафтопровід.
Ш it youguang блискучий; лискучий; глянсовий; глянсуватий (глянсуватість).〜的新机 器 нові з глянцем машини; ~的桌面 глянсова (глянсувата) поверхня столу;〜的袖子 лискучі (сальні) рукава.
油萌芦 убігІшШ <动> польовіій цвіркун.
油滑 youhua виверткий (спритність); верткий (верткість); [хитра] лисиця.这家伙真〜цей тип дивно хитрий і виверткий; цей тип —— така [хитра] лисиця.
油画 youhua картина олією; полотнина; холст. 〜颜料 олійні фарби; олія;〜肖像 масляний портрет;画〜писйти олією (олійними фарбами).
油灰 youhul замазка; шпаклівка.
油伙儿 youhuor помічник кухаря.
油匠 youjiang маляр.
油井 youjing нафтова шпара; нафтове джерелб. 〜射孑L перфорація шпари.
油枯убикй—油饼\
油矿y6uku》ng 1)(开采石油的矿场）нафтові промисли. 2)(产石油的地方）нйфтове родовище. 3)(石油矿藏）нафтові поклади.
油亮y6uli》ng —油光.雨后，树叶子都是一 的 після дощу листя на деревах стало глянцевим (глянсуватим).
油半斗 youliao олійна сировина.〜作物 олійні культури.
油绿 youlu глянцево-зелений; смарагдовий, youmaozhan <Ш> толь; повсть.
油门 убитбп〈机〉газ.〜操纵 газоуправління; 加大〜дйти газ;减小〜змбншити газ;开足〜 на пбвному газі (газу).
油苗 youmiao〈矿> вихід нафти.
油墨 youmo типографська фарба.
油母页岩убитй-убуйп 油页岩.
油泥 уоипі змити бруд [на тілі].
油腻убипі 1)(含油多的）жгірний.〜的汤 жирний суп;〜的嘴唇 губи, що замаслилися. 2)(含油多的食物）жирне; жирна їжа.忌〜 забороняється їсти жирне.
油盘 youpan підношення.
油瓶 youping пляшка для олії; пляшка з-під олії.
油漆 y6uq了 1)(涂料）[масляна] фарба;(漆)лак; (亮漆）політура.〜未干 фарба ще не висохла; пофарбована (用于告示)!一剥落了 фйрба зійшла (стерлася). 2) <方> (用油漆涂抹） фарбувати що (фарбування, фарба);
пофарбувати (покрити) що фарбою; лакувати що (лакіровка); полірувати що (полірування).〜地板 фарбувати (пофарбувати) підлогу; 把家具〜一下 пофарбувати (лакувати, полірувати) меблі;〜 车间 малярський цех.
油漆布 youqTbu лінолеум.
油漆工 youqlgong мшіяр.
油枪 y6uqi5ng <>f/L> прес-масельничка.
油腔滑调 youqiang-huadiao фривольність; фривольні (легковажні, вітряні, несерйозні) слова.
油 Ж youquan нафтова свердловина.
油裙 you-qun фартух; передник.
油然убигйп 1)(自然而然）мимовблі.敬慕之心， 〜而生 мимовблі зародилася повага. 2)(云气 上升)：〜作云 з'явилися (поплили) хмари.
油杉 y6ush3n <植> кетелеєрія [форчуна].
油石 youshi сланцеве точило.
油柿 y6ushi 1) <tt> какі дикоростуче. 2)(指果 实）дикоростуче какі.
油饰 youshi пофарбувати що (фарбування).房 屋已经〜一新 будинок уже пофарбований заново.
油水y6irshui 1)(饭菜里的脂肪质）жир.菜的〜 很足 блюдо гарно заправлене олією (салом). 2)(肥己的好处）пожива розм.想在这上面舍 一笔〜замгіслити на цьому поживитися;找〜 шукати поживи;弄到一个有〜的职位 одержати хлібне містечко.
油松 yousong <植> сосна китайська.
油酉衣 yousu слойоний.
油酸 yousuan <化> олеїнова кислота.
油桃 убийо <植> пбрсик нектарин.
油田 y6utidn нафтове родовище;(已开釆的油田） нафтовий промисел; нафтовий басейн.
油条 youtiao печиво з однієї товстої смужки тіста, зажареного в олії.
油桐 youtong〈植〉тунг; тунгове дерево.
油头菜 youtoucai ріпа.
油头粉面 youtou-fenmian прилизана зачіска і нафарбоване обличчя; намаслена голова і напудрене обличчя; із претензією на кокетливість і пікантність; франтівство.〜的 人 франт; франтиха; піжон; чепурун ч.; чепуруха.
油头滑脑 y6ut6u-hudnao в'юнкий (верткий) і фривбльний (легковажний, вітряний).
油箱 youxiang бензиновий (масляний) бак; бак з горючим.〜畐ij підвісний бак.
油鞋 youxie промаслені туфлі; непромокальне взуття.
油性 youxing маслянистість
油烟убиуШі сажа.〜气味чад.
油椰子y6uy6_zi ~►油掠.
油页岩 уоиуеуап〈地质> нафтоносний (пальний, бітумінозний) сланець.
油印 youyin друкування на ротаторі (на мімеографі).
油印机 y6uyinjT ротйтор; мімеограф.
油渣 youzha шкварки мн.
油粒youzhan —油毛粒.玻璃纤维〜 склорубероїд.
油月旨 y6uzhT жири й олії.


980
油纸 youzhi промаслений папір.
油忠 youzhong <技> масельничка.
油子 you-zi грузла (тягуча, липка) маса.烟袋~ грузла маса нікотину [у трубці];膏药〜липка маса пластиря..
油棕 y6uz6ng <植> пальма масляна.
油嘴убішії 1)(说话油滑）верткий; 2)(油嘴的 А) вертка людина.
优 уби.
Ш you <医> бородАвка.
you 另见 уби.
柚木 youmu〈植〉тик; тикове дерево.
获 уби.
获 you <植> каріоптерис [сивий].
轴 уби.
铀 уби〈化〉уран. 铀后元素 y6uhdu-yudnsCi <化> трансуран.
^由 уби.
蚰诞 убиуйп〈动> мухолбвка.
蚰诞草 y6uydncSo <植> деревій.
游 уби.
游 уби 1)(在水中行动）плйвати (плавання); плисти.仰〜плавати; плисти на спині;向对 岸〜过去 плисти (поплисти) не до того берега; 〜过河去 переплисти через ріку;〜了一百米 пропливти 100 метрів;鱼在水中〜рііби плавають у воді. 2) 游览.〜山 екскурсія (зробити екскурсію) у гори;周〜天下 подорож навкбло світу. 3)(江河的一段） плин.上〜верхній плин ріки;中〜середній плин ріки;下〜нижній плин ріки.
游敖 уби'ао гуляти; розважатися; мандрувати.
游伴 youban компаньйон; компаньйонка.
游标 убиЬійо〈测〉нбніус; верньєр.
游船 youchuan яхта; туристське судно.
游辞 y6ud пусті слова.
游 Ш youdang тинятися розм.; валандатися прост.; шлендати груб, прост.在城里〜 тинятися (валандатися, шлендати) по місту.
游方 youfang мандрувати (мандри).〜和尚 мандрівний чернець.
游峰 youfeng трутень.
游逛 youguang гуляти (гулянка); прогулятися (прогулянка).
游棍 yougun бродяга.
游击 youji партизанство.〜活动 партизанство; партизанські дії; дії партизанів;〜Р人员 партизан; партизанка; член партизанського загону;〜作风 партизанщина; партизанські витівки;〜运动 партизанський рух;〜战术 тактика партизанської боротьби. || 参阅‘‘打 游击 сШ youjr*.
游击队 youjldui партизанський загін.
游击区 y6ujTqii райбни партизанських дій; партизанські райбни.
游击战 youjlzhan〈军〉партизанська війна.
游记 youji дорожні замітки; подорожі мн.他喜 欢读〜він любить читати про подорожі.
游街 youjie водити злочинця по вулицях [для загального огляду].〜示众 водити злочинця по вулицях для показу юрбі.
游客убикд (远来的游览者）турист; туристка;
(公园的一般游人）публіка; відвідувачі мн.
游览 youlan екскурсії; [екскурсійний] туризм. 至!)杭州去〜пої хати на (зробити) екскурсію в Ханьчжоу;〜北京名胜 робити екскурсію (прогулянку) по визначних місцях Пекіна; пої хати на огляд визначних пам'яток Пекіна; 〜风景 гуляти і любуватися природою;〜向导 екскурсовод; гід.
游览区 youlanqu туристський район.
游览者 youlanzhe екскурсант; екскурсантка; турист; туристка.
youlang галерея; веранда.
游离 youli 1) <化> іонізація (іонізаційний); вільний; незв'язаний.〜$ 态 вільний (незв'язаний) стан;〜氧 вільний (незв'язаний) кисень. 2)(脱离）відколбтися，〜分子 відщепенець; відщепенка;处于〜状态 бути у відриві від кого-чого.
游离层 youliceng іоносфера.
游离基 youlijl <化> вільний радикал; вільна група.
游历 youli подорожувати (подорож); мандрувати (мандри).他一生〜了许多地方воні багато подорожувала на своєму віку.
游猎 youlie полювати.
游侣 убиїй супутник, компаньйон.
游码头 you ma-tou скитатися (мандрувати) по світу; вести життя бродячого акробата (фокусника).
游民 youmin декласовані елементи.
游牧 youmu кочовий (кочувати); номадний спец.〜生后 кочовий спбсіб життя; номадизм спец.;〜民族 кочовий народ; кочівники мн.; номади мн” спец.
游禽 y6uqin <动> водоплавні птахи.
游人убигбп —游客.
游刃有余 you ren you уй вільно справлятися з чим; володіти в досконалості чим; з великою майстерністю.
Ш 日 youri вільний день, день відпочинку (розваг).
游山玩水 youshan-wanshuT розважальна екскурсія (прогулянка); гуляти, любуючись красою природи.
游卩肖 y6ushao дозор; патруль.
游手好闲 y6ush6u-h&oxidn ледарювати; бити баклуші; сидіти паном; філоніти прост.
ЙІ7Х youshui плавати (плавання).
游说 youshui відвідати і переконати кого в чому; піти порадити; йти із порадою.派人去〜对方 відряджати людину, щоб він відвідав іншу сторону і переконав її.
游丝 y6usT 1)(蜘蛛丝）павутгінка. 2) <机> [пружинний] волосок.
游艇y6utTng 游船.
游玩y6uwSn 1)—游戏.2)—游逛.
游戏youxi 1)(娱乐活动）гра; забава.儿童〜 дитяча гра (забава);做捉迷藏〜грати в схованки. 2)(玩耍)грати в що; забавлятися.
游俠 youxia мандрівний лицар.
游乡 y6uxi5ng водити злочинця по селу [для
загального огляду].
游翔 youxiang літати.
游行 y6uxing 1)(到处漫游）мандрувіти (мандри). 2)(结队而行）хід (прямувати); демонстрація. 〜队伍 хід; ряди демонстрантів;〜示威 демонстрація [протесту];五—节〜першотрашібвий хід; першотравнева демонстрація.
Ш 兴 youxing тяга (потяг) до подорожей; настрій [піти] гуляти.
游学 youxue навчитися на чужині.
Ш Ш youyi коливатися (коливання).〜f & коливатися (бути) у нерішучості;毫不〜без [усякого] коливання; з (із усією) рішучістю.
游犬 youyi крейсувати.
游艺 youyi культурна розвага.
游艺场 youyichang місце культурних розваг.
游艺会 youyihui вечір самодіяльності; вечір культурних розваг.
游艺室 youyishi куточок самодіяльності.
游泳 y6uy6ng 1) 游水.2) <体> плйвання.狗 〜плавання собачкою.
游泳表 youyongbiao годинник-ватерпруф.
游泳池 youy6ngchi плавальний басейн.
游泳裤 youyongku плавальні (купальні) трусики; купальник розм.
游泳衣 youyongyl плавальний (купальний) костюм; купальник; бікіні.(专指女式游泳 衣).
游娱 youyu гуляти, розважатися, веселитися.
游虞 youyu гуляти, розважатися, веселитися.
游预 youyu гуляти, розважатися, веселитися.
游豫 youyu гуляти, розважатися, веселитися.
游园 youyuan гулянка в парках.国庆〜活动 масова гулянка в день національного свята.
游园会 убиуийпЬиі гулянка в парках.日内将举 行〜дніми відбудеться (буде улаштована) гулянка в пйрках.
游资 youzl вільний капітал; вільні (не знаходяться в обороті) гроші.
游子 youzi 1)〈书〉мандрівник; бродячий. 2) (Ш) іон.
游走子 y6uz6uzT <生物> зооспбра.
酰 Уби.
猷 you план, задум.
縣 you.
Щ you шлях; вчення.
you.
鱿
犹鱼 убиуй <动> кальмйр.
友 you. *
友 you друг; подруга; приятель; приятелька.战 〜товариш по зброї; бойовий друг; соратник; 笔〜побратими по перу;好〜веліікий (гарний) друг (приятель);密〜близький (задушевний, закадичний) друг.
友爱 убиЗі дружба (дружний, дружній); дружелюбність (дружелюбний).团结〜 дружба і згуртованість;各民族〜的大家庭 велика і дружна родина всіх національностей (народів);发扬阶级〜кріпііти (виявити) класову дружбу.


981
友邦 youbang дружня краї на.
友好 youhao І)(好朋友）гарний (закадичний, інтимний) друг. 2)(亲近和睦）дружба (дружній, товариський); дружелюбність (дружелюбний).〜协会 товариство дружби;〜 条约 дбговір про дружбу;〜关系 дружні стосунки;〜往来 дружні зв'язки (зносини); дружній контакт;〜访问 візііт дружби; дружній візит;〜相处 жити в дружбі;对…表 示〜；不〜的行为недружелкібний акт;在〜融 洽的气氛中 в атмосфері дружби і взаємної доброзичливості.
友军убційп (关系友好的军队）дружня армія; (共同作战的军队）сусідня частина; сусідні війська.
友 tS youqing дружба; дружнє ставлення; приязнь ж” книжк.旧曰的〜д^вня дружба (приязнь).
友人 youren друг; подруга; приятель; приятелька. 国际〜закордонні друзі.
友善y6usMn <书> І) ~►友好2).〜的态度 дружелюбність; дружні відносини. 2)(交好） дружити з ким-чим.他们素相〜воніі давно дружать.
友谊убиуі дружба.兄弟般的〜братфська дружба;战斗〜бойова дружба; бойове товариство; М女口的〜дружба міцна, як моноліт;〜的纽带 узи дружби;巩固〜кріпііти дружбу;结下 了深厚的〜устанбвилася міцна дружба;伸出〜的手 по-братньому протягати руку кому; простягнути кому руку в знак дружби.
友谊赛 youyisai <体> дружнє (товариське) змагання; дружній (товариський) матч; дружня [спортивна] зустріч.
有
you.
有 уби 1)(领有）б^ти; є; мати кого-що;(拥有） обладати чші; з чим.〜胜于无[мати щось] усе-таки краще, ніж нічбго;〜健康的体格 мати гарне здоров'я;〜劳动权利 мати право на працю; користатися правом на працю;〜 威望 мати великий авторитет (вплив);〜学问 мати знання; є знання;〜贡献 мати заслуги;〜 靠山 мйти руку (заручку); бабуся ворожить кому;〜丰富的工作经验мати багатий досвід роббти; мати багатий досвід у роботі;〜经验 的干部досвідчений працівник;〜影响的国 家впливбва краї на;很〜希望的排球运动员 багатообіцяючнй волейболіст;〜才含巨的人 здатна людина; людина зі здібностями;〜出 息的人людина, що подає надії;〜社会主义 觉悟的、〜文化的劳动者культурні трудящі, що володіють соціалістичною свідомістю;〜 选举权 користатися правом обирати; мати 叩йво обирати;等我〜了时间 коли в мене буде час;〜一句说—句 що думати, те й говорити;没有，也不可能〜немйє і бути не може;如果我〜技术知识будь (якби були) у мене технічні пізнання;头上〜了 白头发 на голові з'явилося сиве волбсся (з'явилася сивина);她〜一副好嗓子 у неї гарний голос; вона має гарний голос; вона має гарний голос;他〜这个毛病 у нього є (за ним водиться) такий гріх;我们〜足够的力 у нас [є] дбсить сил; ми маємо у своєму розпорядженні достатні сили;工人阶级〜无 穷的贺慧和力量робітничий клас має
невичерпний розум і силу;我们要〜信心，〜勇 气，去克服一切困难ми повинні бути сповнені впевненості і сміливості переборбти всі труднощі;外国〜的，我们要 〜，外国没有的，我们也要〜те, що є за кордоном, ми будемо мати, і те, чого немає там, ми все-таки будемо мати;我国〜极丰富 的天然资源 у нашій країні є багаті природні ресурси; у нас [є] найбагатші ресурси; наша країна володіє найбагатшими природними ресурсами;只有在马克思列宁圭Ії的越础 上，才会〜无产阶级的真正团结справжня згуртованість пролетаріату можлива лише на основі марксизму-ленінізму;我国的民族 资产阶级〜两面性національній буржуазії в нашій краї ні присущий двоїстий характер;〜 了 @强的战斗意,志，就能守住阵地гір” наявності непохитної волі до боротьби можна удержати позицію. 2)(存在）існувати; є.〜计划的安排планомірний розпбділ;〜组 织、〜计划、〜领导地进行工作вбстироббіу організовано, за планом і під належним керівництвом;〜这种可能 існує (є) така можливість;厂内共〜五千工人на заводі [є] всього п'ять тисяч робітників;池子里〜鱼 у ставку водиться риба;花园里〜许多花 у саду ростуть квіти;天上〜许多星星 небо засіяне зірками;那里样样都〜чогб там тільки не було!从前〜个老头JL» давним-давно жив-був старий;不会〜这种人 таких людей не буває; 这是经常〜的事儿це (так) часто буває;全市 ~几千所学校 у місті [є, нараховуються] тисячі шкіл;车站右边〜所学校праворуч від вокзалу знаходиться (стої ть) школа;我家附 近〜条公路 близько від нашого будинку проходить шосе;到车站还〜三里路до станції ще [залишилося] три лі (1,5 км);关于 这件事〜新的决定є нове рішення по цьому питанню;〜此一说 так говорять; є така версія; 机会总会〜的 можливості завждК будуть;这 样做很〜意义 є великий сенс так зробити;信 里〜重要的消息 у листі є важливі звістки; лист містить (укладає в собі) важливі звістки; 你的孩子〜我lik管，放心吧не турбуйтеся, я буду дивитися (подивлюся) за вашими дітьми;从“共产党宣言”问世以来，己经〜一 百多年了 з появи "Маніфесту Комуністичної партії" пройшло вже понад сто років;人家同 意了，但〜个条件 вони дали згоду, але за однієї умови;这种思想如果发展下去，便〜 脱离*众的危险подальший рбзвиток подібних ідей чреватий небезпекою відриву від мас;〜；^必肃，〜错必纠 є контрреволюціонери 一 викорінюй, є помилки — виправляй. 3)(发生，出现） спостерігатися; виникати (виникнення); з'являтися (поява).形势〜了 新发展 обстановка одержала новий рбзвиток;可能〜 新的困难 можливо, що будуть (виникнуть, з'являться) нові труднощі;—〜问题，就应该 去解决 у випадісу виникнення (появи) питань їх потрібно відразу і вирішувати;他 的俄文〜了些进步він зробив (у нього спостерігається) деякий прогрес у російській мові;物价〜了显著下降 спостерігається значне зниження цін на товари;他们之间〜了误会 між ними виникли непорозуміння;这以后人们就对他〜了反感 після цього в людей виникла (з'явилася)
ворожість до нього. 4)(表示多)：他〜了年纪 він людина літня; він вже в роках (у літах); йому уже чимало (багато) років. 5)(某） якийсь; один.〜一天晚上 одного разу (якось раз) ввечері;〜一天你要后悔的в один прекрасний день (в один прекрасний час, коли-небудь) ви ще пошкодуєте [про це];〜 一次我问过他这件事ісось раз (одного разу) я його запитував про це;〜个时期大家都很忙 один час усі були .дуже зайняті;〜个时候我们 在一起工作过 ми з вами колись працювали разом;〜个人来问过{尔 хтось (якась людина) приходила і запитувала вас;〜个老头儿过去 住在这里 колись був один старий, що жив тут; колись тут жив один старий. 6)—有的•
有备无患、you bei wu huan немає місця побоюванням, коли заздалегідь підготуєшся; подготоване лихо не загрожує; бути готовим до усяких випадків; готуй сані влітку, а віз узимку; б>пги підготовленим — значить не боятися ніяких несподіванок.
有病 y6ubing хворий; нездоровий.〜要医 хворий, так потрібно лікуватися;他〜不能来 він хворий (нездоровий), так що не може прийти.
有产者 youchanzhe імуща (заможна; маюча) [людина].
有成 y6uch6ng <书> ^спіх; удатися.可望〜 можна сподіватися (розрахбвувати) на успіх; 三年〜вийде (полупиться) за три роки; доможеться (досягне) успіхів за три роки.
有待 youdai чекати чого; мати потребу в чому; вимагати чого.〜友人的帮助 потребувати допомоги друзів;这一切还〜证明 усе це ще чекає (очікує) свого підтвердження;问题〜进 —步研究 питання вимагає подальшого вивчення (має потребу в подальшому вивченні);许多困难〜克服 багйто труднощів чекають свого вирішення; ІЕ作〜&进 роббта вимагає (чекає) ще подальшого поліпшення; 事情〜于Й；们继芦努力справа жадає від нас подальших зусиль.
有得 y6ude [маються] досягнення (плоди).学习 〜досягнення в навчанні; плоди читання.
有的 y6u.de деякі; яке-; інші; хто..., хто...; що..., що...〜时fl吴 іноді; часом; коли; іншим разом;〜地方 у деяких місцях; подекуди; ~А 不喜欢这个 іншим (деяким людям, декому) це не подобається;读者对这部小说的反& 并不相同，〜赞赏，〜否定читачі по-різному поставилися до цього роману: хто схвально, хто негативно; читачі по-різному поставилися до цього роману: деякі (інші) схвалюють (хвалять), а деякі (інші) ні;〜人想、 当飞行员，〜人想当坦克手，〜人想当炮兵одні хбчуть бути льотчиками, інші танкістами， треті артилеристами;〜困难己经克服，〜不久 也就会克月艮 деякі труднощі вже переборені, деякі (інші) незабаром будуть переборені;他 记性不好，〜记得，〜就忘了 у нього погана пам'ять: що пам'ятає, а що і забуде;我〜知道， 〜不知道 я дещо знаю, а дечого і не знаю; деякі речі мені відомі, а деякі ні;这些问题，〜 可以马上解决，但〜还需要作进一步的研究 серед цих питань деякі можуть бути відразу дозволені, але є і такі, котрі вимагають подальшого обстеження (вивчення).
有的是 you-deshi дуже багато; маса; хоч відбавляй.我们图书馆里书〜у нас у


982
бібліотеці маса книг;咱们这儿人〜людей у нас дуже багато (хоч відбавляй);用不着担心， 这种机会〜чого турбуватися: таких можливостей дуже багато.
有底 убисії 1)(知道底细）б^ги в курсі чого; мати [точне, ясне] уявлення про що; знати (зрозуміти), у чому справа.厂里的事他心中 〜він у курсі всіх заводських справ; він мав ясне уявлення про справи на заводі. 2)(有把 握）упбвненість (упевнений).我心里完全〜， 办得到 я цілкбм упевнений, що можна буде зробити.
有的放矢 you di fang shi пускати стрілу, маючи перед собою ціль; пускати стрілу в ціль; цілити в саму точку; бити в ціль; цілеспрямований (цілеспрямованість).
有点 y6udian 1)(不多）небагато.〜希望 дбяка надія є;锅里还〜剩饭 у каструлі залишилося ще небагато рису;我还〜时间 У мене є ще небагато часу; 1也〜# він трохи знає техніку. 2)(略微）небагато (трохи) якось; щось; якийсь; малість прост.; мшіо-мало. Ж 〜不对头щось отут не так;我〜累了 я трохи (трохи, щось, мало-мало) утомився;我稍微〜 不舒月艮 мені мало-мало (трішки) нездужається;这个人〜古 t圣 він якийсь чудна; він людина чудакувата;事 t青〜糟 якось недббре (кепсько) виходить;天才〜亮， 他马上就走了 лбдве посвітліло (як мало-мало посвітліло), він відразу пішов;他 讲得〜离题了 він трохи (трохи) відвернувся, відійшов від теми.
有Щ youdu отрутний (отруйність).
有方 youfang уміло.指挥〜уміло розпоряджатися чим (командувати ким-чим);教导〜 вміло вчити кого-що;对工作领导〜уміло керувати роботою; уміле керівництво роботою;他领导一 у нього є уміння керувати.
有夫之妇 you ffi zhi fu заміжня [жінка].
有福同享，有难同当уби fu tong xiang, you nan tong dang поділяти і щастя, і негоди; поділяти і горе, і радість; поділяти долю (доля).
有妇之夫 you fu zhi fu одружений [людина].
有根 yougen 1) міцний;2) досколально розбиратися; добре знати.
有哏 y6ugen цікавий, веселий.
有关 youguan 1)(有关系）зацікавлений; відповідний; мати віднбшення (стосунок, причетність) до чого; стосуватися кого-чого. 作家的〜著作 відповідні праці (роботи) письменника;中国人民解放军〜部门 відповідна влада;各〜方面 усі зацікавлені сторони;与大家〜的重大问题найважливіші питання, що представляють загальний інтерес;去找〜的 ЙІ 关 звернутися у відповідну установу;通知〜部门 довести що до відома зацікавлених відомств (установ, органів);把此事告知〜的人повідомляти тому, кому треба;否认与这事〜заперечувати свою причетність (свої віднбшення) до цієї справи;这事也与^[尔〜це має віднбшення і до вас; це і вас стосується; до цього і ви теж причетні;最好是〜方面讨论一下добре б обговорити де треба. 2)(关涉到)щодо кого-чого; про кого-що; по чому; щодо кого-чого.〜总、路线的报告 доповідь щодо генеральної лінії; доповідь про генеральну
лінію;〜夕卜交政策的质问запит з питань зовнішньої політики;商量〜工作的问题 радитися щодо (з приводу) роботи;接至lj〜建 厂工程的指示 отримані вказівки щодо (віднбсно) будівництва заводу.
有光纸y6uguangzM папір;(单面有光纸） однобічний [офсетний] папір.
有轨电车 youguT dianche трамвай.
有过之无不及 you guo zhi wu buji перевершити і ні в чому не уступати; ще сильніше (краще, гірше), ніж було; і навіть набагато перевершувати кого; сильно (далеко) перехизувати кого в чому; не тільки не уступати, а ще перевершити кого.
有害 youhai шкідливий; згубний, тлінний книжк.〜物质 шкідливі речовини;〜无益 шкідливий і [абсолютно] марний;不但无益， 而且〜не тільки даремно, але й шкідливо;极 为〜的影响тлетвбрний вплив;这是一种〜的 理论和观点 це шкідлива тебрія й точка зору; 吸烟对健康〜куріння шкідливе для здорбв'я (шкодить здоров'ю); курити — шкідливо;黄 色小说对人的心理$为〜порнографічні романи згубно впливають на психіку людей.
有十亘 youheng наполегливість (наполегливий); сталість (постійний).学习要〜у навчанні вимагають наполегливість і сталість.
有会子 y6uhubzi < 口 > давнб; дбвго.他走 了可〜 啦 уже давно він пішов; пройшло багато часу, як він пішов;我等了 可〜啦 дуже довго вже я чекаю.
有机 y6ujT 1) <化> органічний.〜玻璃 орга- нічне скло;〜月巴料 органічне дббриво; органіка збірн” розм.;〜合成 органічний синтез;〜化合物 органічна сполука;〜化学 органічна хімія;〜染料 органічний барвник. 2)(指事物的相互联系）органічний.〜联系 органічний зв'язок;〜配合 органічне сполучення;资本的〜构成 органічний склад (органічна структура) капіталу;把…〜地结 合起来 домогтися органічного злиття чого з чим.
有机界 youjljie органічний світ.
有机酸 youjlsuan <化> органічна кислота.
有机体 y6ujW <生物> організм; органічна істота (тіло); біонг.
有机物 youjlwu органічні речовини; органіка розм.
有机质 youjlzhi органічні речовини.
有己无人 уби jl wu геп думати тільки про себе [і забувати інших]; збвсім не рахуватися з іншими; егоїзм (себелюбивий).
有加利 y6ujiali <植> евкаліпт.
有力口无已 уби jia wu уї усе більше і більше; усе зростаючий; ще більш підсилитися.
有价证券 youjia zhengquan цінні папери.
有奖 youjiang виграшний.〜储蓄 виграшні внески.
有借有还，再借不难уби jie уби huan, zai jie bu nan борг платежем красивий.
有旧 y6ujm <书> зв'язаний старою дружбою; кого зв'язує старе знайомство.我和他〜ми з ним старі знайомі; мене з ним зв'язує давнє знайомство; ми з ним зв'язані старою дружбою.
有救 youjiu є порятунок; можна врятувати
кого-що\ (有办法）є вихід; можна знайти вихід.病人还〜хвброго ще можна врятувати; 事情还〜є вихід (можна знайти вихід) з полбження; можна врятувати справу (полбження).
有奸 youjian вступити в незаконний зв'язок; перелюбство.
有孔虫 y6uk6ngch6ng <动> форамініфера.
有空 youkong вільний; у вільний час; на дозвіллі.晚Jbffi；〜увечері я [буду] вільний; ввечері в мене є (буде) вільний час;你〜吗? ви вільні? чи є у вас вільний час?〜请到我们 这JL来 заходьте до нас у вільний час (на дозвіллі); заходьте до нас, коли будете вільні; 我一〜京尤去 як буде вільний час (як звільнюся), я зараз же піду.
有 口皆碑 you kou jie bei кожний хвалить (підносить хвалу); усенародне визнання; згадувати добрбм (добрим словом) кого-що; ввійти в прислів'я.
有 口难分 you kou nan fen піди і доведи; [а там, потім] доведи, що ти не верблюд.
有 口无心 you kou wu xln без усякої задньої думки; простодушний.
有来无回 уби lai wu hui безповоротао.敌人胆 敢来犯，定叫它〜，彻底灭亡якщб ворог насмілиться вторгнутися, то ми його впустимо, але не випустимо — ми його остатбчно знищимо.
有赖 youlai залежати від кого-чого.
有劳 youlao будьте ласкаві (люб'язні); зробіть послугу (люб'язність).这件事太〜你了 цим ви мені зробили велику послугу; це дуже люб'язно з вашого боку;〜你走一趟 будьте ласкаві (зробіть послугу); сходіть, будь ласка.
有理 убиїї 1)(有道理）прйвий (叩авотй); справедливий (справедливість); резонний 谁〜？ хтопрйвий?〜、有利、有节的政 策 політика, заснована на принципах
-правоти, користі й міри;〜的论据 справедливі (обґрунтовані) доводи;证明自 己〜довести свою правоту;讲得〜 справедливо (правильно) сказано;他的话听 来似乎〜，其实也是错слова його зовні здаються резонними, але в дійсності теж помилкбві. 2) <数> раціональний.〜分数 раціональний дріб;〜函数 раціональна функція.
有理走遍天下，无理寸步难行убиїї z6ubi^n tianxia,wuli cun bu nanxing правому всі шляхи відкриті, а неправому й кроку не ступити.
有理式 youllshi〈数〉раціональний вираз.
有理数 y6ullsh(i <数> раціональне число
有力 youli сильний; могутній; потужний (потужність); (有说月艮力）перекбнливий (переконливість).〜的 і仑据 сильний (перекбнливий) довід;〜的回答 ефективна відповідь;〜的揭露діюче викриття;〜的批评 що викриває (нищівна) критика;予以〜的打 击 нанести сильний (могутній) удар;得到〜 的支持 користатися діючою підтримкою;〜 地巩固$产阶级专政ДІЄ'во зміцнити диктатуру пролетаріату;这篇文章简短〜 стаття ця відрізняється лаконізмом і силою своєї переконливості;社会主义竞赛运动的 开展，一地促进了全国工业_产的发展 соціалістичне змагання послужило діючим


983
поштовхом у рбзвитку промисловості країни.
有利 youli вигідний (вигідність); сприятливий (сприяти кому-чому); на користь кого-чого.〜 的地位вигідне полбження;〜的条件 сприятливі умови;〜的形势 сприятлива сіпуація; ~的因素 сприятливий фактор;〜有 弊 є отут і плюси, і мінуси; мати і гарну (позитивну) сторону, і погану (негативну); мати свої переваги і свої недоліки;〜无弊 тільки користь, і немає ніякої шкоди; тільки корисно, і немає нічбго шкідливого; корисний і нешкідливий;〜于人民的人 людина, що приносить користь народу;这— 切都〜于发展生产усб це сприяє рбзвитку виробництва; усе це вигідно для рбзвитку виробництва; 〜це у ваших інтересах
(вигодах); це вам на руку;这对双方都〜це в інтересах обох сторін;时间对我们〜час 叩ацібє на нас;情况变化对我们〜полбження змінилося на нашу користь;形成了 对我们〜 的国际形势 створилася вигідна (сприятлива) для нас міжнарбдна ситуація;世界力量对比 越来越〜于全世界被压迫人民和$压迫民族 співвідношення сил у світі, стає усе більш сприятливим для всіх пригноблених народів і націй. 一
有利必有弊 уби li bi you bi у ВСЯКОЇ ВИГОДИ є і зворбтна сторона; ціпок на два кінці.
有利可图 уби li ke tu прибутковий (прибутковість); вигідний (вигідність).
有脸 убиііап:哪〜见人！ з якими очима з'явитися (показатися); як людям дивитися в очі!
~求人替他隐瞒 до того ж він не постидився (у нього совісті вистачило) просити інших покрити його!
有两下子 you liangxia-zi молодець рот.; з великими здібностями; не ликом шитий.他 真〜молодець він; він хлопець хоч куди; він свою справу знає.
有零 y6uling більше; із хвостиком.人数百~ більше ста чоловік;他已经四十〜了 йому років 40 із хвостиком.
有名 y6uming відбмий (популярність); видний; знаменитий (знаменитість).赫赫〜широко відбмий; користуватися широкою популярністю; з голосним ім'ям;世界〜 відбмий (знаменитий) по усьому світі; користатися світовою популярністю;〜的作 家 відбмий (видний, знаменитий) письменник; письменник з великим ім'ям;〜 的骗子 завзятий (записний, відбмий) шахрай.
有名无实 уби ming wu shi одна (тільки) назва; одна тільки видимість (фікція); щось чисто номінальне; порожній звук; номінальний; фіктивний; не всяк чернець, на кому клобук.
有目共睹 уби mu gong du видно і ясно усім; бачать усі, хто має очі; бачить кбжний, у кого є очі; це кидається усім в очі; це ясно кбжному, у кого є очі; усі бачили (переконалися) навіч; очевидний (очевидність).
有目共赏 уби mu gong shang усі, хто тільки бачив; одержати загальне визнання; користатися широким успіхом.
有奶便是娘 уби паі bian shi niang "усяка, хто може молоком годувати, та і рідна мати"; крайня безпринципність; продажність.
有年убипійп〈书〉багато років.他在此厂工作 ~ уже багато років [як] він працює на цьому заводі.
有凭有据 уби ping youju на обличчі і докази, і докази; маються (є) незаперечні докази.
有期 youqT:〜徒刑 тюремне ув'язнення на певний термін;三年 ~ 徒刑 тюремне ув'язнення (позбавлення волі) терміном на три роки;后会〜будемо сподіватися на швидку зустріч; будемо сподіватися, що незабаром зустрінемося.
有其父必有其子уби qi fu bi you qi zi який батько, такий і син; яблуко від яблуні недалеко падає.
有气无力 you qi wu li виснажений; вибитися із сил.
有钱 youqian багатий; грошовий; із грошима; з коштами.〜有势 багатий і впливовий;他是 个〜的人 він людина багата (грошова, із грошима); він багатій.
有情有义 уби qing уби уі із глибокою любов'ю; у вірності і відданості.
有顷 youqing <书> трохи згбдом; через деякий час.
有请 youqing просити кого.主任〜завідувач вас просить.
有求必应 you qiu bi ying задовольняти будь-які прохання, про що б не просили; не уміти відмовити комусь; погоджуватися без відмовлення; украй чуйний; крайня чуйність.
有趣 youqu цікавий;(好玩的）забавний (кумедність);(引人入胜的）цікйвий (цікавість);(引起好奇的）зацікавлений;(巧 妙的）вигадливий (вигадливість).〜的故事 цікава (забавна) рбзповідь;〜的孩子 забавна дитина;〜的魔术 вигадливий (зацікавлений, цікавий) фокус;讲得很〜цікаво (забавно) розказано; Ж〜！ як цікаво (забавно)!
有权 y6uqudn 1)(有权利）мати право на що; є право на що; вправі;〜要求 у праві мати право (вправі) вимагати чого;"(也〜这Й(Ч故 він має право (у праві) так зробити. 2) мати владу; є влада; у владі; мати владу.〜决 定 у владі (владний) вирішити що, з неознач.
有权有势 you quan you shi обраний владою і користується впливом; владний; у праві і силі; великі світу цього.
有染 youran бути в інтимних стосунках.
有人y6urSn (某人）хтось; хто;(有这样的人） деякі.〜敲门хтось стукає в двері;〜说没有这 样的事儿 говбрять, що нічбго подібного;〜对 我说过这件事 хтось (якась людина) мені вже говоріів про це [цю справу];〜这么说，我可 так говбрять, але я цього не бачив; 〜认为不应这样j故деякі знаходять, що не варто цього робити; є люди, що вважають, що не варто цього робити;就是〜反对，也是 少数 якщо хто і проти, то таких (їх) небагато; 这件事〜知道，〜不知道про це одні знають, а інші - ні;你们中间〜懂英语吗？ сбред вас хто-небудь розуміє англійською?我们这里〜 懂英语 у нас деякі знають англійську.
有日子 you ri-zi 1)(有好些天）багато днів; давно.他出去有些日子了 він давно виїхав; пройшло вже чимало днів, як він виїхав; Н自 们〜没见而了 давнбнько ми з вами не
бачилися! скільки років，скільки зим! 2)(定 日子）день назначений.你们结婚〜了没有？ чи призначений день весілля у вас?
有色 youse кольоровий.〜金属 кольорові метали;〜人种 кольорові раси.
有伤 youshang шкодити.
有身 y6ush6n завагітніти.
有神ydushdn:两只眼睛很〜в очах світиться (світилася) енергія.
有神教 youshenjiao монотеїзм. 有神论 y6ushdnlCin <哲> теїзм. 有神论者 y6ush丨nlCmzh6 теїст.
有生力量 y6ush6ng-liliang <军> живй сила.歼 灭敌人的〜знищити живу силу ворога.
有生以来уби sheng уїіаі зроду.〜没有见过 зроду не бачив.
有生之年 you sheng zhl nian залишок життя; роки свого життя, що залишилися.
有声 yousheng звуковий.〜电影 звукове кіно.
有声片 y6ush6ngpiAn <影> звуковіій фільм.
有声有色 уби sheng уби se жваво і цікаво; з великою експресією (виразністю, жвавістю). 〜地描绘 в усіх фарбах описувати; барвистий опис; і兑得〜мальовниче оповідання; говорити зі жвавістю.
有识之士 you shi zhl shi знаючі люди; далекоглядні (далекозорі) діячі.
有时 youshi іноді; часом; час від часу; від часу до часу; іншим разом.〜会发生这样的事情 іноді бувають такі випадки;〜也有这种情形 так теж буває; часом буває і так; @ 入〜入• 不省 хвбрий часом (іноді) впадає в непритомний стан, непритомніє;我〜不知怎 么办才好 я часом не знаю, що мені робити;〜 可以,〜不可以 іноді можна, іноді не можна;〜 冷，〜热 буває то холодно, то гаряче;他〜早 _Ь 工作，〜晚上工作він працює коли ранком, коли увечері;斗争时起时伏，〜甚至很激烈 боротьба то наростає, то затихає, а часом приймає дуже запеклий характер.
有始无终 you shT wu zhong почати почав, та не закінчив; не довести до кінця.
有女台有终 you shT you zhong довести почате до кінця; довести до завершення; почати і довершити почате; від початку до кінця.
有事 youshi у справі; справа є до кого，прост. 我〜找你я до вас у справі;〜要对你说cnpha є до вас;〜没事地往城国跑і в справі, і без справи їздити в місто;〜大家商量 спрйви вирішувати усім;〜大家一起做 є роббта 一 так усім разом її і робити.
有恃无恐 уби shi wu kong почувати за спиною підтримку; мати підставу, щоб бути впевненим; чогось поббюватися.
有数 y6usMi 1)—有底.心中〜знати, (розуміти), у чому справа; мати ясне уявлення. 2) ($ 多) небагато; трохи.剩下〜的几天 залишилися лічені дні; залишилося збвсім мало часу; залишилося усього лише кілька днів.
有司 y6usT офіційна особа. *
有损 y6usun заподіяти (завдати) шкоду (збитки); на шкоду кому-чому.〜国家的利益 завдати шкоду інтересам держави;〜尊严 принизити себе; підірвати свій авторитет і полбження;〜形象 принизити (спотворити) чий образ.


984
有所 yousuo дещо; деякий.〜觉察 дещо помічене;要〜作为 потрібно що-небудь (дещо) зробити;〜不同 є (мається, існує) деяка різниця (деяке розхбдження) у чому, між кіш-чим\ наявність якоїсь різниці;我们 的意见〜不同.у наших поглядах є деяка (певна; відбма) розбіжність;人力〜不逮 [дещо] людям не під силу; це не в силах людей;你〜不知 ти [дечого] не знаєш (не розумієш);在这一方Щ他难S〜怀疑у цьому відношенні в нього неминуче будуть деякі (якісь, відомі) сумніви; з цієї сторони він неминуче буде в будь-якій мірі сумніватися.
有所借鉴 уби suo jiejian здобути (мати; винести; дістати; здобути) з чого корисний урок (науку).
有蹄类 y6util纟і <动> копитні.
有条不g you tiao bu wen у повному порядку [і без поспішності]; в ажурі розм.] систематично (систематичність); організовано, грамотно.
有条有理 уби tiao уби її складно; систематично; і грамотно, і до діла; у повному порадку.
WM y6uwang можна чекати чого; є надія; можна сподіватися на що; мати перспективи на що; мати шанси на що. 4、麦丰收〜є надія (можна сподіватися) на багатий врожай пшениці.
有为 youwei багатонадійний (великонадійний; багатообіцяючий; багатообіцяльний); той, хто подас надії.〜的青年 багатообіціоча молода людина;年轻〜молодій і дуже здібний (діловий).
有喜 убихї <口> у [цікавому] положенні.她〜 五个月了 вона вже п'ять місяців як у положенні.
有隙可乘 уби хі ke cheng є (знайшлася) лазівка; представився випадок.
有限 убихіап обмежений (обмеженість).资金〜 обмеженість (уббгість) засобів;存款〜 обмежений (небагатий) запас заощаджень; 学识〜знання в обмеженій кількості; обмежена кількість знань;因为时间〜за обмеженістю часу; тому що час обмежений; 〜公司 акціонерному товариству (акціонерна компанія) з обмеженою відповідальністю;〜 花序 <植> обмежене суцвіття;〜小数 <数> кінцевий десятковий дріб;在这方面我的水 平〜у цьому відношенні рівень знань у мене обмежений (низький);遗憾得很，成绩是很〜 的 успіхи, на жаль, дуже скромні.
有限数 y6uxi&nsh(i <数> кінцбве числб.
“有限主权”论 убихійп zhQquanlun тебрія "обмеженого суверенітету".
有线 убихіап мережевий; по дроту.〜广播 мережеве віщання; радіомовлення по мережі; 〜广播网 радіотрансляційна мережа;〜通讯 зв'язок через дріт;〜电话 телефон;〜电报 дротовий телеграф.
有线电厂 youxiandianchang завод засобів зв'язку.
有效 убихіао ефективний (ефективність); діючий; корисний.〜的措施 ефективні (діючі) міри; ефективний (діючий) захід;〜的灌概面 积 корисна площа зрошуваних земель;〜功 率〈理〉активна (ефективна) потужність;〜 波长 <无线> ефективна довжина хвилі;〜射 程 <军> дальність прицільного вогню;〜月巴力 〈衣〉ефективна родючість;—次〜的票证
одноразовий талон;最〜地利用资源 найбільш ефективне використання ресурсів; щонайкраще використбвувати ресурси;条约 仍然〜дбговір зберігає свою силу (свою дію); дбговір залишається [як і раніше] у силі;更〜 地贯彻执行农业发-纲要3 успіхом запроваджувати в життя основні полбження розвитку сільського господарства;票子在两 天之内〜квитбк дійсний (придатний) на два дні;这药治咳嗽〜ці ліки допомагають від кашлю.
有孝 убихіао бути в жалобі.
有效期 youxiaoql термін дії (придатності).
有些 убихіб 1)(有的）деякі; інші; одні.〜地区 у деяких (інших) районах;〜人 деякі (інші) люди;我听见〜人说过я чув від декого;他的 错误，〜是原则性的，〜是关于具体工作的 деякі з його помилок носять принциповий характер, а інші зв'язані з конкретною роботою. 2)―有点•
有心 убихїп 1)—有意 1). 2)(留意）звертйти увагу на що; брати на замітку що; мотати [собі] на вуса; прийняти [близько] до серця що.言者无意，听者〜той, що говбрить сказав між іншим, а слухаючий на замітку взяв (близько до серця прийняв). 3) 有意 2).这 不是〜这样干的 це зроблено без наміру (без усякого наміру).
有心人убихїш如1)(有某种目的的5) людина, що поставила собі [певну] мету; цілеспрямована людина. 2)(肯动脑筋的人）вдумлива людина;(随时留意的人）уважна людина.
有形 youxing помітний; відчутний (відчутність); відчутний (відчутність).无形的收获 有时比〜的士获更头невідчутний успіх іноді перевершує відчутний; невидимі для ока досягнення іноді більші того, що помітно для усіх.
有性 y6uxing <生物> стать.〜生殖 генеративне розмноження; статеве відтворення; сингенез; 〜杂交 статева гібридизація;〜分裂 статевий розпбділ.
有血有肉 уби xue уби гой живий (жвавість); убраний у плоть і кров.小说创造了〜、有思 想有性格的人物 ромйн дасть ббрази, убрані в плоть і кров, з їх переживаннями і їх характерами.
有言在先 you yan zai xian заздалегідь умовитися; заздалегідь домовлено; завчасно попереджати.
有眼不识泰山 you yan bu shi Taishan слона не примітити.
有目艮无珠 you yan wu zhu хоча є очі, але нічбго не бачити (але так само як і безокий).
有一搭没—搭 youylda-meiylda займати кого розмовою; підтримати бесіду.
有一得一 you yl de уі так, як воно є [у дійсності, насправді]; по-діловому; діловий; позитивний (позитивність).
有益 убиуі корисний (користь); доброчинний (доброчинність).〜的书 корисна книга;〜的 活动 корисна діяльність; 〜的影响 сприятливий вплив;〜于健康 корисний для здоров'я; цілющий;运动〜于健康 спорт корисний для здоров'я; спорт благотворно (цілюще) діє на здоров'я;〜于国家和人民 корисно для країни і народу;办得于事~ зроблено з користю для справи.
有意 убиуі 1)(有心思)має намір неознач.; мати намір; є намір; хотіти чого, з неознач.他〜去 ——匕 Ж він має намір (хоче) з'ї здити в Пекін. 2)(故意）навміісно; з наміром.这话是 〜说的 це сказано з наміром, навмисно;他是 不是〜这样做的？ чи не з наміром (не навмисно) він це зробив? 3)—有意思 3)•他 俩心里—〜，只是还没说出口 BOHli подобалися один одному, але тільки цього не було сказано вголос.
有意识 уби yishi свідомий.〜的行动 свідбмі дії; 〜地这样做 зроблено це було свідомо.
有意思 уби уі-si 1)(意味深长）багатозначний (багатозначність).话讲得虽短，但很〜словй корбткі, але багатозначні. 2)—有趣.故事很 〜д^же цікава казка;真〜，他怎么不来цікйво， чому він не прийшов. 3)(有好感）подобатися кому; розрахбвувати на кого.你是不是对她 〜？ мбже бути, у тебе є плани на (стосовно, щодо) неї?
有意无意 you уі wu уі між іншим; чи то навмисно, чи ні.
有勇无谋 you yong wu mou безрозсудна хоробрість; бравада.
有用 y6uyong потрібний; придатися, знадобитися кому-чому; придатний прост.〜的人 потрібна людина;〜的东西 потрібна річ;这 本书我还〜ця книга мені ще потрібна;他的 主意对大家都〜його порада усім придатна.
有余 убиуй 1)(有剩余）з надлишком; у надлишку.绰掉〜більш，ніж дбсить; позаочі вистачить (дбсить); вистачить з надлишком.
2)(有零)• 一百〜сто з чимось (із хвостиком розм.);十年〜десять із лишнім (з гаком розм.) років.
有孕 youyun у [цікавому] положенні; вагітність (вагітна).
有则改之，无则加勉убу ze gai zhi, wu ze jia miSn якщо в тебе є помилки, виправляй їх, якщо помилок немає; є помилки — виправляй, а немає — будь напоготові.
有增无减 уби zeng wu jian безперфвно росш; безперфвно збшьшуєіься; невпинно зростаючий.
有朝——日 уби zhao у! гі настане такий день, коли; в один прекрасний день.
有着 y6irzhe мати що; існувати; є.〜重大的意 义мйти важливе значення;眼前〜两条道路 перед ними є два шляхи;中国人民〜光荣的 革命传统 китайський народ володіє славними революційними традиціями;两国
人传统的战斗友谊нарбди двох країн зв'язані узами традиційної бойової дружби.
有职有权 уби zhi уби quan мати обов'язки і права; мати не тільки обов'язки, але й відповідні права.
有志者事竟成 y6uzhizhg shi jing cheng вольовій людині завжди поталанить; буде воля — буде й успіх; хто має волю, той свогб досягне; і тихий віз буде на горі.
有助 y6uzhu сприяти кому-чому; сприяти кому-чому.〜于加强团结 сприіги зміцненню згуртбваності;〜于社会主义建设сприяти будівництву соціалізму.
有罪 y6uzui винний (винна); грішний розм.〜的 人 винна (грішна) людина;确定〜 установити винність;承认自己〜визнати себе винним; визнати свою винність;否认自


985
己〜заперечувати [свою] провину (винність).
酉 уби.
酉 уби "ю" (десятий з 12 циклічних знаків).
酉初 убисЬй 5 годин вечора.
酉时 youshi час від 5 до 7 годин вечора.
酉月 youyue Восьмий місяць (за місячним календарем).
酉正 youzheng 6 годин вечора.
自 you.
卣 you глечик для вина (середніх розмірів).
牖 уби.
脑 уби 1) вікно; 2) вчити; наставляти.
И下 youxia'l) під вікном; 2) у себе вдома.
奏 уби.
莠 уби 1)—美草 1). 2)(坏人)н^люд; негідник; плевели мн.良〜不分 не відрізняти плевели від пшениці; не розрізняти хто гарний, хто дурний.
莠草 убисйо 1) <植> (狗尾草）мишей зелений; щетинник зелений; брица. 2)(杂草） бур'яниста трава; бур'ян; плевел.
铕 уби. —
箱 уби <Vc> європейський.
鐵 уби.
黝黑 y6uh6i 1)(皮肤黑）смаглявий (смуглявий; смаглявість; смагліти);(晒黑）засмаглий (засмагнути).〜的脸 смагляве (засмагле) обличчя;皮肤〜的姑娘 смаглявка розм.; смаглява дівчина;皮肤〜的男孩 смугляк розм.; смаглявий (смуглолиций) хлбпчик; Н® 得〜засмагнути на сонці. 2)(黑暗）темний (темрява).〜的天空 темне небо.
又 уби.
又 уби 1)(再）зн6ву; ще;(重新）зн6ву; знов-таки;(重复）так; за. —次〜一次 раз за разом;错 了〜错 помилка за помилкою;劝了〜 劝，他还是不听 його умовляли-умовляли, а він усе-таки не послухався;他想 了 〜想，总是 想不出办法 він думав-думав і все-таки нічбго не міг придумати;男Р—位同志〜来了 той товариш знову прийшов;天〜下雨了 знову пішов дощ;他〜重复了一遍 він знову (ще раз) повторив;此后，我们〜去过三次 після цього ми ходили туди ще три рази;我 国工业〜前进了 一步наша промисловість ще зробила крок вперед;这是中国人民的〜一伟 大胜禾!J це нова велика перембга китайського народу;中国共产党领导中国人民取得了一 个〜一个的胜利 Комуністична партія Китаю веде китайський народ від перемоги до перемоги. 2)(表示几种情况或性;同时存在) і.〜便宜〜好[і] дешево і сердито;说得〜好〜中 肯сказано гарно і влучно;联合〜斗争的政策 політика і союзу, і боротьби;这既是反帝斗 争,〜是争取解放的斗參це було як боротьба проти імперіалістів, так і боротьба за звільнення;他的话里不但有批评，同时〜有 自我批评у його словах не тільки критика, але в той же час [є] і самокритика;既要有冲 天的干劲，〜要有科学分析的精神 необхідний як неабиякий висбкий ентузіазм,
так і науковий аналіз подій і явищ. 3)(表示 意思上更进一层）так ще; притому; до того ж.他年纪大，〜有病він старий і до того ж хвбрий;他人聪明，〜爱劳动він розумний і працьовитий;冬季日短，〜是下雪天，所以很 快就天黑了 узимку дні короткі, до того ж пішов сніг, і швидко настали сутінки. 4)(表 示在某个范围之外有所补充)ще Й；普通行李 之外，他〜带了几本书крім звичайного багажу він узяв із собою ще й кілька книг;工 厂〜派去了——批工人завод відправив туди ще одну партію робочих. 5)(表示整数之夕卜， 再加零数)і. 一〜三分之二 одна і дві третини.
6)(表示^盾）теж.她〜想去看电影,〜想不去 він хоче і не хоче йти в кіно;不去不好，去呢 〜没有时间 незручно не йти, а от йти і немає часу. 7)(可是）ал€; так.想说，〜忘了 хотілося сказати, але (та) забув; 6)去看足球赛吧，〜怕 天下雨 піти на футбольний матч, та якби дощ не пішов. 8)(加强语气）же; ж; ще.你〜 不是小孩子! ти ж не дитина!我〜不是故意的 я ж без усякого наміру; я ж не навмисно;这〜 何必呢？ це ще до чого (навіщо)? до (для) чого ж усе це потрібно?为了大家的利益，多 于些@儿〜算得了什么呢！ що ж отут особливого, якщо в загальних інтересах попрацювати побільше!这〜有什么不好？ що ж тут поганого?他〜不知道这些事，所以 不含bt圣他 він вдобавок (до того ж) не знав про це, тому не можна його звинувачувати.
又复 youfu знову.
又红又专 you hong you zhuan червоний та кваліфікований.成为〜的干部 стати гарним і кваліфікованим працівником; зробитися і революціонером, і фахівцем.
又及 youji постскриптум книжк.
又兼 youjian одночасно.
又卩Ч youjiao називатися інакше.
又名 youming інше ім'я.
又一youyl ще один.
又有 youyou все ще є; до сих пір є.
右
you.
右ydu 1)(右面）правий.〜脚права нога;河的〜 岸 правий берег ріки; правобережжя;靠〜走 йти по правій стороні;向〜转 повернути (звернути) праворуч;从〜到左 праворуч, ліворуч. 2) 右倾.3.―右派2)•反〜4争 боротьба проти правих елементів.
右 Ш you-bian права сторона; правобічний; правий.路的〜на правій стороні дорбги; праворуч (з правої сторони) від дорбги;往〜 走 йти праворуч (у праву сторону).
右地 youdi західні землі.
右面youmian 右边.
右派убир&і 1)(保守派）праві;(属于保守派的） правий.〜观点праві погляди;〜社会党人 правий соціаліст. 2)(反动分子）правий елемент.资产阶级〜буржуазні праві елементи.
右戚 youql високо ставити рідню.、
右契 youqi дублікат контракту; другий екземпляр дбговору.
右 ® youqlng правий ухил.〜S права ідеологія;有〜思想的人 лкіди，що дотримуються правомірних поглядів;〜保守 思想 правомірні консервативні погляди;〜的
错误 правомірні помилки;〜机会主义 правий опортунізм;〜机会主义分子 правий опортуніст;〜分子 правомірність.
右券 youquan другий екземпляр дбговору.
右手 y6ush6u 1)(右边的手）права рука. 2) 右
Ні.他坐在我〜він сидить праворуч від мене.
右首ydush6u—右边.
右文 youwen шанувати літературу.
右武 youwu шанувати військбве мистецтво.
右姓 youxing аристократія, панство.
右翼 youyi 1) <军> правий фланг; право¬
фланговий; праве крило. 2) <体> правий крайній нападаючий; правий край. 3) <®> праве крило.党的〜праве крило партії.
右与 уоиуй допомагати, підтримувати.
右职 youzhi висбка посада.
右族 youzu відоме прізвище; знатна родина.
уби.
幼 you 1)—幼小•〜树 молоде дерево; парост;〜 鸟 пташеня; підліток;〜畜 приплід; молодняк збірн.; дитя. 2) —JL.老〜і старий, і молодий; старий і малий;女3〜ЛІ 4 гігієна материнства і дитинства. 3)—幼年.自〜已 然 звикнути з колиски (з пелюшок, з малих років, з раннього дитинства).
幼艾 you'ai юність.
幼齿 убисМ дитячий вік.
幼虫 youchong лічинка.
幼JL you'er дитина; крихітка ч., ж.; маленька дитина.〜教育 дошкільне виховання;〜师范 学校 дошкільне педучилище.
幼儿期 y6u’6rqT〈教〉дошкільний вік.
幼JL园 you'eryuan дитячий садок; дитсадок.〜 的男孩 дитсадовський хлбпча.
幼科 удикб〈医〉педіатрія.
幼林 youUn молодняк; поросль [молодого лісу, молодих дерев]; парост; молодий ліс.
幼苗 youmiao <植> сходи мн.; сіянець.
幼年 younian дитинство.
幼僧 youseng черниця.
幼 youxiSo маленький; дитячий.〜的 >已、灵 дитяча душа;〜的孩子 маленькі (малі) діти.
幼芽 youya <植> паросток; брунька; вічко; відросток.
幼稚 yduzhi 1) j]年纪小）малолітній. 2)(头脑简 单) дитячий (хлоп'яцтво); дитячий (дитячість); дитячий; наївний (наївність); незрілий (незрілість).〜的行为 дитічий (дитячий, наївний) вчинок; хлоп'яцтво;〜的 议论 дитячі (дитячі, наївні, незрілі)
міркування;看法〜дитячість (незрілість, наївність) розуміння;政治上〜політична незрілість (недосвідченість); політично незрілий (наївний);〜无知 наївний до безпорадності (до неуцтва); вкрай наї вний; 〜可笑до смішного безпомічний;这想法太〜 так думати було б хлоп'яцтвом; було б занадто наївно так думати.
幼稚病 y6uzhibing 1) <医> інфантилізм. 2) <政> дитяча хворбба. “ 左，，派〜дитяча хворбба "лівизни".
youzhyiaoyu дошкільне виховання.
幼稚型 yduzhixing <医> інфантилізм.
幼株 youzhii〈植〉сіянець; мблодь ж” збірн.


986
幼子 youzl менший (молбдший) син.
信 уби.
Ні you пригощати.
侑洒 y6ujid пригощати вином.
侑觞 youshang пригощати вином.
佑食 youshi запрошувати до столу; пригощати.
有 you.
宥 you〈书〉вибачити кого-що (вибачення); простити кого-що.尚希见〜дуже сподіваюся, що ви вибачите мене; сильно сподіваюся на вашу милість; сильно сподіваюся, що ви будете поблажливі до мене.
宥恕 youshu пробачати; не пам'ятати зла.
уби.
诱уби 1)—诱导1).循循善〜уміння зацікавлювати [учнів]. 2)—诱惑；诱骗.〜入 圈套 затягти (заманити) кого-що в [свої ] тенети;〜敌深入 заманити супротивника в глиб території;把敌人〜入森林затяглі (заманити) ворога в ліс.
诱变 убиЬійп < 化 > мутагенний.〜物质 мутагенні речовини;〜化合物 хімічні мутагенні сполуки;〜性能 мутагенність;〜发 生 мутагенез.
诱虫ЙГ youchongdeng лампа-пастка для комах.
诱导 убисШо 1)(劝诱教导）зацікйвити кого; надихати кого.〜学生 зацікавити (надихати) учнів;〜孩子爱好劳动пршцешіти дітям любов до праці. 2)〈理〉індукція. 3)〈生理〉 індукція.
诱导酶 убисШоїг^і <化> адагшівний фермент (ензим).
诱导圈 youdaoquan〈电〉індукційна котушка.
诱电体（物）y6udi^ntT(wi!i) <фіз.) діелектрик.
诱馆 you'er принада; наживка.
诱供 yougong хитрістю домагатися показань [обвинувачуваного].
诱拐 youguSi викрасти кого (викрадення); увести обманом кого.〜小孩 викрасти дитину [принадою];〜妇女 увести жінок обманом (облудою рот.)
诱惑 y6uhud 1)(引诱）спокусити кого; ввести кого в спокусу (у спокусу); спокусити кого. 为金钱所〜спокуситися на гроші; спокуситися грошима;不受〜устояти проти спокуси (перед спокусою); кого калачем не заманиш. 2) ~►诱人•
诱惑力 youhuoli спокуса; шарм; спокуса; притягальна сила.音乐的〜притягальна сила музики; ~ ffi 大 спокуса велика; спокуса велика;对我毫无〜мене це анітрошки не приваблює.
诱奸 youjian спокусити кого\ обдурити кого.
诱蕊 youmu спокушати, спокуса.
诱骗 youpian затягти кого; заманити кого.〜小 孩 затягти принадою дітей.
诱 A youren звабний (спокусливість); привабливий (привабливість); притягальний (привабливість); привабливий (принадність); звабливий (звабливість).〜的建议 приваблива (звабна) пропозиція;〜的未来生 活 приваблива (звабна) картина майбутнього життя;〜的大自然景色чарівний краєвид (природа).
诱降 youxiang схилити [супротивника] до капітуляції.
诱 Ш уоиуе наставляти й підтримувати; вихбвувати.
诱致 youzhi спричинити [за собою] що; викликати що.伤口不洁会〜化脓 забруднення рани може викликати нагноєння.
you 另见 уби.
tt you 1) <植> помело; помпельмус; [грушоподібний]. 2)(指果实）помпельмус.
柚子ydirzi ―柚.
囿 уби.
囿уби <书> 1)(养动物的园子）заповідник.鹿〜 оленячий заповідник. 2)(局限）обмежений (обмеженість); зв'язаний (зв'язаність).〜于成 见 зв'язаний (обмежений) своїми упередженнями; з упередженими думками; 〜于见闻 обмежений і мало обізнаний; з вузьким кругозором.
蚴 уби.
蝴 уби <动> лічинка.
轴 уби.
釉 you глазур ж.上~ глазурувати що; покрити (облити) що глазур'ю;上〜的器皿 глазурований посуд.
釉质 yduzhi〈生理> [зубнй] емаль.
釉子y6irzi —釉.
軸 уби.
Ші you <动> тхір.
Ші 獾 youhuan (动〉 південно-китайський борсук (Helictis moschata).
融皮 youpi тхоряче хутро.
迂уа.
迂уй 1)—迂回1).〜道拜访友人зробііти гак (дати гаку), щоб відвідати друга; зробити гак (дати гаку) і відвідати друга. 2)—迂腐•这 个人〜得4艮 він великий педант; він украй педантичний.
迁诞 уйсіап абсурдний, помилковий; перебільшення.
迂夫子 yufuzl педант; буквощ ірон.
迂腐 yufu педантичний (педантичність).〜习气 педантизм; педантство;〜的态度 педантичне (старанне) віднбшення.
迁缓 yiihuSn повільний (повільність). 4亍动〜 повільний (повільність) у діях.
迁回 yOhui 1)(回旋）звивистий (звивистість); зиґзаґоподібний.〜曲折的道路 звивистий (зиґзаґоподібний) шлях; обхідна дорбга; кружний шлях;〜t亍进 йти зиґзаґами; лавірувати. 2) <军> обходити (обхід).侧翼〜 обхід флангу;〜运动 обхіднгій рух;〜到敌人 背后 обходити ворога з тилу.
迂回线 уШшіхійп <铁路> обхідний шлях.
迂见 yujian помилковий пбгляд, помилковий підхід; упередження.
迂久 yujiti після довгого часу, довго.
迂阔 yukuo непрактичний (непрактичність); відвернений (абстрагованість).〜之论
непрактичний вислів; відвернене міркування; абстрагованостілш.
і£ЙІ уйіои дурний, неосвічений, темний.
ії і仑 yulun непрактичний вислів; обернене міркування; абстрагованість мн.
迂曲 yQqii звивистий (звивистість, ізвиватися). 山路〜звивиста гірська дорбга; дорбга в'ється (звивається) серед гір.
迂儒 уйгй педант.
迁拙 yiizhuo непрактичний і незграбний.
纡УО.
纡 уй 1) звиватися, гнутися; 2) обходити; 3) носити на поясі.
纡缠 yOchan обвивати; обволікати.
纡结 yujie скорботний.
纡橘 yujue звивистий.
纡盘 уйрйп звиватися.
纡佩 уйреі носити на поясі.
纡说文 yiishuowen перифраз, уйхй повільний.
淤УО.
淤уй 1)—淤积.院f里〜了一层泥двір занесений (двір покрився) шаром бруду. 2) —游泥.河〜річковий мул. 3)(血_命通） застій.血〜住 了 був застій крові.
游塾 yOdmn бути затягнутим мулом.
游淀 yudian осад мулу.
ШШ yiiguan зрошувати поля мулистою водою.
游积 yiljT замулення;泥沙〜відкладення мулу й піску.
游泥 уйпі мул.〜肥料 мулисте дббриво.
游肉 уйгди гниле м'ясо.
游塞 yuse засмітитися (забруднитися, затягтися) мулом і піском.
游'沙 yusha наливний пісок.
уйхие застій крові; застійна кров.
游滞 yuzhi сповільнитися (закупоритися) від відкладення (від нагромадження) мулу й піску.
游摔 yiizi осад, відстій.
菸уа.
薛 уй зав’янути, засохнути.
瘀УО.
疲 уй 1) синець; 2) довга хворбба.
疲疾 yiiji застій крові.
癖肉 уйгди гниле м'ясо.
疲血油 yuxueshan грижа від застою крові.
于уй.
于 уй 1)(在)у що, чому; на що, чому.〜其赴京 之时 під час його поїздки до Пекіну;〜其赴 京之前 перед його від'їздом до Пекіну;〜十 个月以内 прбтягом десяти місяців; за десять місяців;〜今年二月间 у лютому цього року; 苏州位〜沪宁之间місто Сучжоу знаходиться між Шанхаєм і Нанкіном;马克思、生〜一А一 八年 Маркс народився у 1818 році;会议定〜 明天举行 засідання призначене на завтра. 2) (给)一般用第三格表达.光荣归〜中国共产党 слава Комуністичної партії Китаю;取之〜民， 用之〜民 усе від народу народу ж і йде; береться від народу і віддається теж народу; 嫁祸〜人 звалити вину на інших; зробити


987
іншого козлом відпущення;腐朽的势力不会 自动让位〜新生的势力гнилб і віджиле не іде і не звільняє дорогу новому по добрій волі (добровільно). 3)(向）у кого-чого; до кого-небудь.求救〜人 просити допомоги в людей; звертатися до інших за допомогою;
十〜我 звернутися до мене за порадою; просити в мене поради. 4) (Х^)для кого-чого. 忠〜人民 відданий народу;〜人有益 корисний для людей;〜事无补 справі не допоможе; залишитися марним;〜不忍 серце болить з жшіості не могти (не хотіти) з неознач.] шкода безособ” з неознач.;〜我何 干？ мені яка справа [до цього]; яке має до мене віднбшення? як це мене стосується?世 界形势〜我们有利міжнарбдне становище нам сприяє; міжнарбдне становище на нашу кбристь; 5)(自）出〜不得已 змушений; примушений;出〜白 Ш по свої й (добрій) волі; по своєму бажанню; за власним бажанням;救民〜7_К 火 визволити народ з тяжкого становища. 6)(表示比较）чим;用第 二格表达.大〜більше ніж що; більше чого; 小〜менше ніж; менше чого;人民的利益高〜 一切 інтереси народу вище усього. 7)(表示 被动）：见笑〜人 бути осміяним усіма (людьми); стати посміховищем для людей; піддаватися глузуванням людей;甲平队败〜 乙队 команда А зазнала поразки від команди Б.
于安 yu'an бути в спокої; насолоджуватися миром.
于归 yugul вийти заміж; переї хати в дім чоловіка.
于今 yujln 1)(到现在）донині висок.; до цієї пори; дотепер.工作〜仍未完成роббта і донині (до цієї пори, дотепер) не закінчена; 北京一另Ij,〜十年 сьогбдні вже пройшло 10 років, як ми розсталися в Пекіні; пройшло вже 10 років з тієї пори, як ми розсталися в Пекіні. 2)(如今)тепер; нині.
于思 yusai мати великі вуса.
于是yushiяк...,так.•.;тоді.大家都同意，〜他也 不反对 了 усі були згодні, і (тоді) він теж не став заперечувати;他让步了，〜问题解决了 він пішов на поступки і питання було вирішено.
于于 yuyu 1) йти, переступати; 2) неосвічений;
3)задоволений.
于兹 yuzl тут, в цьому місці.
〒уй另见уй.
予уй〈书>(我)я.
予取予求 уй qu уй qiu чого моя (твоя, його) [ліва] нога хоче.
余 1 уй (我）я.
余2 уй 1)—余下.尚〜一百元ще залишилося сто юанів;所〜之百分之三十ЗО % з залишку.
2)(零数）із зайвим; із хвостиком; з невеликим.—百〜人 більше ста чоловік; понад сто чоловік;他已有五十〜岁 йому вже більше п'ятдесяти років. 3)(某种事情、情况 以外的时间）у вільний час від чого.工作之〜 у вільний від роббти час;兴奋之〜，高歌一曲 загорітися від надлишку почуттів. 4)(其余的 东西):〜类推і так далі.
佘波 yubo відгомін; останні відзвуки.战争的〜 відгомони (останні відзвуки) війни (військових подій).
余车 yuche ручний візок.
余齿 yuchT залишок життя.
余П溝 yuchuan останній подих.
余存 yucun залишок.
余党 yudang залишки лш.; наслідувачі; послідовники; охвістя.匪徒的〜залишки банди; 法西斯〜наслідувачі (послідовники) фашизму.
余地уйсИ місце; можливості мн.不容有存在的 〜немає місця кому-чому; не повинно бути місця кому-чому;回旋的〜можливість маневрувати (лавірувати, маневрування);给 他有充分考虑的〜ДІТИ йому можливість гарненько подумати;没有调和的〜немає місця примиренню;不留〜не залишати місця;留有〜забезпечувати собі [достатні] можливості маневрування;在订计划的时 候，必须发动群众，注意留有充分的〜при розробці плану потрібно піднімати маси і стежити за тим, щоб він здійснювався з достатнім запасом;办事要留有〜не слід доводити справу до крайності.
余毒 yudu пережитки мн.封建〜пережитки феодалізму;〜未清 пережитки поки ще не знищені (викорінені); '/Й 除〜подолання пережитків.
余额 уй’6 1)(指名额）вакансія; вільне місце. 2) <会> сальдо невідм.
余割 yiig6 <数> косеканс.
余辉 yuhul останні залишки сонця; гаснуча зоря, g 日白勺〜заграва заходу.
余淨 yuji страх не полишав кого,犹有〜і після цей страх не полишав кого; ще не оправитися від переляку.
余姆 yujin зола; попіл.煤白勺〜вугільна зола; зола від вугілля;纸烟的〜пбпіл від цигарок; 劫后〜попелище війни.
余款 yiikuSn (余下的款项）залишок суми (від суми); залишкова сума;(多余的款项） надлишки суми; зайві (вільні) гроші.
余力 yuli надлишок енергії (сил).
余利 yuli бариш застар. \ прибуток.
余沥 уйіі <书> 1)(剩酒）зйлишки вина; недопите вино. 2)(分到的一点小利） залишки чогось гарного {порівняння).
yuliang надлишки зерна (хліба). кожен селянський двір має надлишки зерна.
余年 yunian остаток життя; останні роки життя. 在乡里居住，以终〜жити і доживати свій вік в селі; провести залишок життя (останні роки життя) у селі.
余孽 yunie наслідувачі; послідовники.封建〜 вилупки феодалізму; феодальна погань.
余票 уйріао зайвий квиток.
余钱 yiiqidn (余下的钱）зіпишок грошей; залишкові гроші;(多余的钱）надлишки грошей; зайві (вільні) гроші.我没有〜办这些 事 У мене немає зайвих (вільних) грошей на такі речі.
佘切 yiiqig <数> коїінгенс.
佘缺 yiiqu6:调剂〜взаємний обмін.
余热 уйге викідне тепло.利用〜утилізація викідного тепла.
余生 yusheng 1)(晚年）пізній період життя; захід життя; залишок життя. 2)(烧幸保全的 生命)уцілілий.虎口〜врятуватися від неминучої загибелі; уникнути вірної смерті; 劫后〜вціліти від воєн і (та) нещасть.
余剩 yusheng надлишок; залишок.〜的货物 надлишок товарів; залишкові товари;
年有〜У кожнім році (щорічно) наявні надлишки хліба.
余数yiishCi <数> 1)(除法余数）остаток. 2)(减 法余数）різниця; розбіжність.
余外yuwai <方> інший.〜的你别管в інше ви не втручайтеся.
余威 yuwei [останній] залишок впливу (сили). 十月里尚能感至丨j夏曰的〜у жовтні усе ще почувалася колишня сила літнього сонця.
余味 yuwei що залишається смак.〜无穷 нескінченне зачарування; невичерпна чарівність.
余暇 уйхіа дозвілля; вільний час.你倘有〜якщб у вас є вільний час.
余下 уйхіа залишитися.只〜两天 залишилося тільки два дні;这要利用〜的时间трбба для цього використбвувати час, що залишився, (залишок часу);十块钱没有〜多少від десяти юанів мало що залишилося.
余弦 yiixiSn <数> кбсинус.
余闲уйхійп 余暇.
余兴 yiixing 1)(未尽的兴致）б^ти в настрої (гуморі). 2)(余兴节目）концфт; дивертисмент; (业余文艺演出）вгіступ самодіяльності.会后有〜节目 після зборів відбудеться концерт; по закінченні зббрів буде виступ самодіяльності.
余音 yuyln зачарування від чудесної музики (від чудесного співу).〜绕梁 чарівна музика потягнула (чарівний спів потягнув) усіх слухачів; бути в повному зачаруванні від чудесної музики.
余勇可贾 уй yong кб gii є ще порох у порохівницях; запопадливості (старання) хоч відбавляй.
余裕 уйуй надлишок; достаток.有〜的时间 є дбсить часу; часу дбсить.
余月 уйуие 4-й місяць місячного календаря.
余澄 yuzha залишки мн.石油的〜нафтові залишки.
孟
yu.
Ж уй чашка; 〜чашка для води; Шг плювальниця.
鱼
уй.
鱼 уй риба.海〜морськй риба;淡水〜 прісноводна риба;〜汤 рибний суп; юшка;〜 尾 риб'ячий хвіст;〜池 рибоводний ставок; f勺〜вудити рибу; вуження;字丁〜ловрЬги рибу; рибальство.
鱼白1 уйМі (鱼的精液）молока.
鱼白2 уйЬйі 鱼肚白.东方一线〜，黎明已 经到来 показалася смужка молочно-білого світла — настав світанок.
ШШ yubiao гарпун.
鱼螺 yubiao <动> плавальний міхур.
鱼丙 yublng риблячий хвіст.
鱼叉 уйсМ ості.用〜捕鱼 бгіти рибу остями.


988
鱼翅 yuchi акулячі плавці; плавці акули.
鱼虫 yiich6ng <动> дафнія (Daphnia).
鱼唇 yuchun губи акули.
鱼刺 уйсі риб'ячі кістки.这鱼尽是〜ця риба дуже костиста (у цієї риби дуже багато кісток). '
鱼肚уйсШ (用鱼螺制的食品）риб'ячий міхур. 鱼肚 yiid(i (鱼腹部的肉）тешка (теша); риб'яче черевце.
鱼 Ш：白 yudubai білий-молочно-білий колір [світанку].天边显出了〜край неба вже посвітлів.
鱼馆 уй'ег наживка (принада) [для риби].
鱼粉yiif^n рибне борошно.制〜的设备 рибомучна установка.
鱼封уй位ng лист.
鱼肝油 yuganyou риб'ячий жир.
鱼竿 yOgan вудка.
鱼缸 yiigang акваріум.
鱼钩 yugou рибальський гачок.
鱼狗 yiig6u <动> голубій зимородок.
鱼鼓道情 yugudaoqing декламація під барабан і кастаньєти.
鱼贯 yuguan гуськбм; низкою; один слідом за іншим.〜而4亍 йти гуськом (низкою, один за одним).
鱼户 yuhu рибалка (рибак).
鱼花уйііий—鱼苗.
鱼胶 yujiao риб'ячий клей.
鱼具 yuju рибальське приладдя.
鱼 口 уйкби <医> буббнна виразка.
鱼雷 yulei <Щ-> торпеда.原子〜йтомна торпеда; 〜飞机 торпедоносець;〜发射器 торпедний апарат;发射〜торпедометання; торпедувати Що. 、
鱼雷兵 yiildibTng <军> торпедгіст. 鱼雷艇 yiilditlng <军> торпедний кйтер. 鱼类学 уйШхиб <动> іхтіолбгія.
鱼鳞 уйііп риб'яча луска.
鱼鱗坑 yulinkeng зрошувальна мережа водоймищ.
鱼龙混杂 yu long hunza усякий народ трапляється, отут є і чесні люди, і покидьки суспільства.
鱼米之乡 уй mT zhi xiang край, що буяє рибою і рисом; багате і рибою, і рисом село; благодатний край.
鱼苗 yumiao мальки мн.; мблодь ж., збірн.
鱼目混珠 уй mu hun zhu підсунути риб'яче око (скло) за перлину; щоб риб'яче око зійшло за перли; видавати фальшиве за дійсне.
鱼漂 уйріао поплавець.
鱼肉 уйгди гнітити кого (гноблення); тиранити кого, розм.〜人民 тиранити (гнітити) народ (населення); по-звірячому (жорстоко) поводитися з народом (з населенням).
鱼鲍 yusai зябра риби.
鱼石脂 yOshizhT〈药> іхтібл.〜软膏 іхтіблова мазь.
鱼松 yusong суха риба у вигляді вати.
鱼竖 yiishii рибак.
鱼水十青 yushuiqing невіддільні, як риба і вода. 军民〜^рмія і нарбд невіддільні, як риба і вода.
鱼塘 yutang рибоводний ставок.
鱼藤 yiitdng〈植〉д泛ррис [еліптичний].
鱼网 yiiwang рибальська (рибацька) сітка;(大 鱼网）невід;(密鱼网）частик спец.(袋形鱼网） сежа спец.会只〜плести сіті (невід).
鱼腊 уйхі сушена риба.
鱼舍羊 yuxian продукція водяного господарства.
鱼讯 yuxun путина.
鱼秧子уйу如g_zi 鱼苗.
鱼鹰 yiiyTng <动> 1)(鹤）скопа. 2)(鸿鹤） баклан.
鱼翼 уйуі плавець, плавник (риби); перо розм.
鱼游爸中 yu you fu zhong доля риби, що потрапила в казан; доля чия заздалегідь визначена; призначена кому вірна (неминуча) загибель.
鱼子 yuzi ікра.
谀沖.
і臾辞 уйсі лестощі ж.
^Суй.
娱 уй 1)(使快乐）розважити кого; розвеселити кого; побавити кого.聊以自〜щоб трошки розважитися. 2)(快乐）задоволення; розвага.
娱老 yulao насолоджуватися старістю.
娱乐 yule розвага; звеселяння; утіха розм.群众
14 	的〜масові розваги (утіхи); І & 〜 культурна розвага;〜场所 розважальний заклад;下食是他爱好的〜гра в шахи — улюблена його розвага;停止一切〜活动 скасувати всі розважальні заходи.
娱乐场 yulechang місце відпочинку.
渔уй.
渔 уй 1)—渔业.2)(谋取）гнатися за чим.
ШЩ yuba мироїд-власник рибних промислів.
渔捕 уйЬй ловити (рибу).
渔叉 уйсМ гарпун.
渔产 yuchan продукція рибного господарства. ~ 力卩 ІС技术 рибопромислова техніка.
渔场 yuchang рибний промисел; рибне угіддя; тоня (指河流等可以撒网捕鱼的地方).
渔船 yuchuan рибацький (рибальський) човен; (装有起网机的渔船)сітепідіймач.
渔夺 yuduo грабувати.
渔港 yugang рибальська база; рибальський порт.
渔火 yuhuo вогні (ліхтарі) на рибальських лодках.
渔具уй」їі ―鱼具уй』й.
渔扮 уйіао рибалити (рибальство).
渔利уіШ 1)(事取不正当的巧益）гнйтися (у погоні) за вигодою; поживитися чим, розм. 从中〜покористуватися з цього; поживитися за чужий рахунок; чужими руками жар загрібати. 2)(不正当的利益）[незаконна] вигода.坐收〜чужими руками жар загрібати.
渔猎 yulie рибальство і полювання.
渔轮 уйійп рибальське судно;(围网渔船）сейнер.
渔民 yumin рибалка; рибачка.
渔期 yuql путина спец.\ рибний сезон.
渔区 yuqu рибальська зона.
渔人得利 yuren de li у сутичці виграє третій.
渔色 yiise пристрасть до жінки.
渔业 уйуе рибальський промисел; рибне господарство; рибна промисловість;(捕鱼业） рибальство;(养鱼业）рибництво.〜大队 рибальська бригада;〜协定 рибальська угода; 国家的〜很发达 у країні сильно розвинуте рибне господарство (розвинуті рибні промисли); у країні розвинуті рибальство і рибництво.
隅沖.
隅уй 1)(角落）кут.墙〜кут стіни; 一〜之地 куточок; містечко. 2)(边）край.海〜 примор'я.
偷沖.
渝 уй зрадити кому-чому (зрада).始终不〜 неухильно; незмінно.
渝盟 yumeng порушувати дбговір, розірвати дбговір.
渝约 yuyue порушувати умови (дбговору).
揄弃 yuqi відкидати.
愉
愉уй—愉快.面有不〜之色невесблий (незадоволений) вигляд; з незадоволеним видом.
愉快 yukuai радісний (радісність, радість, радіти); веселий (веселість); приємний (приє мність).〜的——天 радісний день;〜的会 见 приємна (радісна) зустріч;〜的谈话 приємна розмбва;〜的性格 веселий характер; 〜的微笑радісна (весела посмішка;令人〜的 消息 радісні (приємні) звістки;感到 ~ відчувати радість;心情〜б^ти в радісному (веселому) настрої;心中不〜стйло неприємно на душі;摆脱很不〜的局面 вибратися з дуже неприємного становища; 见到你我觉得很〜мені дуже приємно вас бачити; я дуже радий вас бачити;在他目艮中 -闪过—道〜的目光в його очах заграли радісні вогники;这一天我们过得非常〜ми провели цей день дуже весело (приємно).
愉悦уйуи^~)•愉快.
偷Уй.
揄扬 yuyang хвалити кого-що (хвалення); вихваляти кого-що (вихваляння).过分〜 звеличити кого-що;大事〜розхвалювати кого-що щосили.
笛уй另见sh6.
畲地 yudi 〈书〉новопооране поле; піднята цілина.
隅уй.
喁隅 уйуй тихим голосом, пошепки.
隅уй.
隅 уй каньйон; гірські звивини.
隅谷 yugu місце, де сідає сонце.
隅夷 уйуі східна окрйїна древнього Китаю (також назва Шаньдунського півострова або Кореї).
逾уй.
ІЙ уй 1)—逾越.〜额 перевищити норму;他已


989
年〜六十 йому перевалило за шістдесят [років]; йому понад шістдесят років; йому за шістдесят років. 2)(更力卩）ще більш.
逾常 yuchang незвичайний;(不寻常）надзвичайний (незвичайність);(非惯常） незвичайний (незвичайність); незвичний (незвичність). 热 Ш 〜 надзвичайне пожвавлення;力 ІС @ 胃〜усі були надзвичайно (незвичайно) раді.
逾城 yucheng перелізти через стіну міста.
逾渡 yiidCi переправлятися через ріку.
逾法 уйй порушувати закон.
逾分 уййп перебільшити свої можливості (повноваження).
逾分 yufen надмірний; перейти міру в чому; заходити занадто далеко; надміру; над міру. 〜的要求 надмірні вимоги;要求〜вимагйти понад усяку міру (над міру); заходити занадто далеко (перейти всяку міру) у свої х вимогах.
逾格 yuge перебільшити ліміт.
逾期 yuql прострочити що (прострочення),〜未 付 прострочити платіж; прострочення платежу;〜三天 прострочити три дні; прострочення на три дні.
逾日 уйгі через день.
逾闲 уйхтп порушувати етикет.
逾越 yuyue перейти що; переступити що; перевищити що (перевищення).〜职权 перевищити свої права (повноваження);〜常 规 перейти (переступити) границі дозволеного;不可〜的界限 межа, яку не можна переходити (переступати).
逾越节 yuyuejie єврейська паска.
腴А
腴 уй 1)(胖）пбвний (повнота). 2)(肥沃） родючий (родючість).
输уй.
Ш уй радіти, розважатися, насолоджуватися.
蝓生 yusheng весело жити.
揄娱 уйуй веселитися, розважйтися.
瑜уй.
瑜 уй <书> 1)(美玉）нефрііт. 2)(优点） достоїнство; перевага. 瑜伽 yiijm йога.
瑜伽派 yujiapai секта Йогів.
瑜然 уйгап красивий, прекрасний.
偷沖.
榆уй <植>8’只3.
榆耳 yu'Sr гриб, що росте на в'язі (дереві).
榆荚 yujia візовий стручок.
榆钱yiiqidn <口>—榆荚.
榆叶梅 yuyemei〈植〉мигдаль махровий.
虞沖.
虞 уй 1)(忧虑）поббювання (поббюватися); занепокоєння (турбуватися). 旱无〜 забезпечений від [погрози] посухи і повені; 无冻傻之〜чогб поббюватися (турбуватися), що залишишся голодним і холодним. 2)(欺 骗)обман (обманювати кого-що); шахрайство (шахраювати); обдурювати розм.
虞美人 уйшеігеп〈植〉мак-самосійка.
愚уй.
уй 1) 一愚笨•〜人 дурна (тупа, тупоумна) людина; дурень; тупиця ч” ж.,розм.; дурень; дубова голова (голова) прост., лайл.〜不可及 непрохідна дурість; дурна як пробка; пбвний ідіотизм; неймовірно дурний; дурень дураком. 2)—辱弄.头人 ІГї 〜б#и обманутим; виявитися обдуреним; залишитися (бути) з носом; залишитися в дураках. 3)(谦词）мій.〜见 на мій пбгляд; на мою скромну думку; по моєму простому розумі.
愚笨 yuben дурний (дурість); тупий (тупість); дебільний (дебільність).
愚Й yuchun —>愚笨.〜的行为 дурнгій (дурний) вчинок; дурня розм.;他有些〜він трошки дурнуватий (тупуватий, дуракуватий).
yudun дурний; недоумкуватий; тупий.天 性〜відсутність природного розуму.
愚公移山 Yiig6ng у і shan "Юй-гун пересунув гбри"; воля і наполегливість можуть гору вивернути; терпіння і праця усе перетруть.
愚鲁уйШ~>愚笨.
愚 ft yumei неосвічений (неуцтво); темний (темрява).〜f 矢Ц的入 невіглас ч., ж.; темна людина;处于〜无知的状态знахбдитися в стані неуцтва і темряви; у мброці неуцтва; у повній темряві.
愚民 уйтіп 1)(愚人)темний народ (людина).2) (使人民处于无知状态）тримати народ у темряві.〜教育 навчання народу з метою його обдурювання; виховання, що обдурює народ, (навчання);〜政策[політика] тримати народ у темряві; політика одурманення (обдурювання) народу; обскурантистська політика.
愚弄 yunong дурити кого, рош.; водити за ніс кого; наставити (натягнути, наклеїти) ніс кому; залишити з носом кого; залишити в дурнях кого; розіграти кого; обдурити кого, прост.\ пудрити мізки кому, розм.被人〜了 виявитися обдуреним; залишитися з носом; залишитися в дурнях;不再受〜не давати себе водити за ніс.
愚顽 yuwan неосвічений і норовливий (упертий, самовпевнений); дурний і впертий; впертий як віслюк; ослина впертість.
愚妄 yuwang юродивий (юродство, юродствувати).
愚拙 yuzhuo дурість і тупоумство.
舰уй.
觎 уй 1) жагуче бажання; жадати; 2) підглядати.
М Ш yushi підглядати, видивлятися, намагатися побачити.
觎;已、yuxln жадібність.
欽уй.
軟 уй 1) пісня; 2) задоволений; щасливий; радісний.
舆А
舆 уй〈书〉1)(车)екіпаж.舍〜登舟 пересісти з екіпажу в човен. 2)(轿）паланкін; носилки мн.
舆地 yiidi земля.
舆地图 уйсШй географічна карта.
舆地学 yiidixuS географія (наука).
舆地志 yudizhi підручник з географії.
舆论 yulun суспільна думка; громадськість.世 界 ~ громадськість усього світу; світова громадськість;〜指责 осуд громадськості;制 造〜обробляти суспільну думку в чию користь; підготувати суспільну думку;〜哗 然 суспільні кола обурилися і запротестували; запротестували народні маси; зрив суспільного протесту.
舆论界 yulunjie громадськість.
舆情 yuqing суспільна думка.洞察〜б細 в курсі суспільної думки.
舆厮 yusl нести поранених.
舆图 уйй <书> географічна карта;(地图集） атлас.
窗yu.
Щ yu порожнеча, порожнина, дупло.
輸уй.
輸 уй 〈动〉садбвий равлик (Meghimatium bilincatum).
•%уй 另见 уй.
与1 уй 1)(给）дати що кому-чому; надати що кому-чому,用第三格秦示.赠〜友人 подарувати що другу;把信交〜他本人 дйти лист йому в руки;〜人方便 старатися, щоб людям було гарно. 2)(交往)спілкуватися з ким (спілкування);(友好）дружити з ким (дружба, дружній).〜国 др^жї^ краї на;他们 相〜多年 вони дружать давно (багато років).
3)(赞许)схвалювати кого-що (схвалення); (赞助）сприяти кому-чому (сприяння); підтримати кого-що (підтримка).
与 2 уй 1)(足艮）з ким-чим; до кого-чого; для кого-чого.〜困难作斗争 борбтися з труднощами; ~ 时俱增 збільшуватися з кожним днем; ~ 群众共甘苦 поділяти з масами і горе, і радість;〜此同时 до того ж; разом з тим; одночасно;〜lit & саме навпаки; усупереч (на противагу) цьому;〜时 代精神不符 не відповідає духу часу не сходиться з духом часу;〜世隔绝 ізолюватися (відокремитися) від зовнішнього світу;〜我无关 ніякого віднбшення (стосунку) до мене не має;我〜他素不相识я нікбли не був з ним знайомий. 2)(和）і; з ким-чим.工 业〜农业 промисловість і сільське господарство; промисловість із сільським господарством;批评〜自我批评 кріітика й самокритика.
与夺 yiiduo давати і віднімати.
与格 ytige〈语> давальний відмінок; датав.
与国 yuguo союзна держава.
与虎谋皮 yu hu mou pi "просити тигра, щоб він віддав свою шкіру"; згубна (незбутня) справа.
与会 yuhui брати участь у нараді (у конференції). 〜国家 країни-учасниці конференції; 〜政府首脑учасники-главй урядів;〜人数 число учасників конференції.
与会者 yuhuizhd учасник наради (конференції).
与及 yQji разом.
与料 yuliao дані, матеріали.
与民更女台 yu min gengshT приступити до


990
реформ і перетворень у співробітництві з народом.
与谋 уйшби обговорювати.
与其 ytiqi чим [би]; замість того, щоб; не СТІЛЬКИ..., скільки…〜责人，毋宁责已чим звинувачувати інших, краще звинувачувати себе;他犯错误〜说芦没有g验，还不如说是 过于自信 він зробив помилку не стільки від недосвідченості, скільки від самовпевненості.
与人 уйгеп бути популярною людиною.
与人为善 yu геп wei shan заохбчувати добрі задатки в людині; сприяти доброму починанню (справі).
与 0 俱增 yiirijuzeng збільшуватися з кожним днем.
与商 yushang радитися.
与属 yushu приєднуватися.
与数 yushu підраховувати.
与同罪 yutongzui співучасть у злочині.
与众不同 yu zhong bu tong на відміну від інших; не в приклад іншим; своєрідний; виділитися.
与助 yiizhu допомагати; сприяти.
〒уй另见уй.
予 уй (给):免〜处分 залишити без стягнення; стягнення не накладати;授〜奖状 вручити похвальний лист (похвальну грамоту).
予人口实 уй геп k6ushi дати (подати) привід кому.
予以 уйуї 1)(给以）дйти що кому-чому; зробити що кому-чому.〜答复 дати відповідь (згоду); 〜支持надати підтримку;〜自新之路дати (надати) можливість виправитися і почати нове життя. 2)(力卩以)：〜表扬 відцати кому належне (хвалу); удостоїти кого похвали (заохочення); відзначити кого-що;〜批 W піддати кого-що критиці;〜打击 завдати удару кому-чому;〜承认 визнати кого-що;〜 协助 забезпечити кому-чому сприяння; сприяти кому-чому;〜研究 піддати що вивченню;〜必要的说明 супроводііти що необхідною приміткою (поясненням);〜注意 звернути увагу на кого-що; приділяти увагу кому-чому.
宇уй.
宇 уй 1)(空间）простір. 2)(世界）всесвіт; світ.〜 内 у всесвіті; у світі.
yuhangxu^ астронавтика; космонавтика. 生物〜біоастронавтика.
yuhangyuan астронавт; космонавт, yuliang характер; душевні якості.
宇宙ytizhdu 1)(包括一切天休的空间）всесвіт; космос; світ; світобудова книжк.〜空间 космічний простір;〜射线 космічні промені; космічне випромінювання;〜火箭 космічна ракета;〜航行 космонавігація;〜飞行 космічний політ;〜飞行•员 космонавт;〜飞船 космічний корабель;〜电视；〜速度 космічна швидкість;〜起源 походження світу;〜的构 造 будівля всесвіту;〜之链 загадка світобудови. 2)(世界）світ.
宇宙尘 yuzhouchen <天> космічний пил.
宇宙月艮 yQzhdufii космічний скафандр.
宇宙观 yfizhduguSn < 哲 > світбгляд; світосприйняття; світорозуміння.辩 ЙЕРШ4Й
主义的〜діалектико-матеріалістичний світогляд.
宇宙诘 yQzhoujie космографія.
宇宙论 yuzhoulun космологія.
宇宙线 yuzhouxian космічні промені.
宇宙学 ytizhouxue космологія. 宇宙学家 yQzhouxuejia космолог.
宇宙 і吾 yuzhouyii ланкос.
羽уй.
羽1 уй—羽毛.
羽 2 уй〈音〉"юй" (п'ятий звук у древній китайській гамі).
羽党 yiidang помічники; співучасники.
羽缎 уйсіийп (纺）листок.
羽 Ш yuguan <动> чубчик; султанчик.
羽化 1 уШшй <动> вііхід [з ліпечки].
羽化 2 yuhuk (成仙）стйти небожителем.
Щ 客 yuke пустельник.
羽翔 yCiling крила.
羽毛уйтйо 1)(鸟类的毛）оперення; перо.〜未 丰 неоперений;〜已丰 оперитися; змужніти; 〜丰满цілкбм оперився. 2)(比喻名誉1 репутація; реноме невідм.爱〜берегти свою честь (свою репутацію, своє реноме); дорожити свої м ім'ям (своєю репутацією).
羽毛缎уйтйосіийп 羽缎.
羽毛球 yfimdoqiii 1) <体>叩3 у волан (у
бадмінтон).〜运动员 бадмінтоніст; бадмінтоністка. 2)(指球)волан; бадмінтон.
Щ ^ yfisha шбвкова саржа. ~ Ж 〒 саржева підкладка.
羽扇 yiishan віяло з пір’я.
羽 士 yOshi даос; лаоський пустельник.
羽翼уйуі 1)(比喻辅佐的人）прихшіьники мн.; прибічники мн.; послідовники мн. 2)(比喻 辅佐力量)：〜己成 цілкбм (уже) оперився; ввійшов у силу; виросли крила.
羽卮 yflzhT винний кубок.
羽月旨腺 yuzhlxian хвостова залоза.
羽族 yuzu птахи.
均уй.
崎 уй острівець.
枢уй.
伛伏 yufii зігрівати своїм тілом.
伛拊 ytifii пестити.
伛偻 yulu <书> горбатий (горбатість); сутулий (сутулість).
妪уй.
妪 уй 1) зігрівати своїм тілом; пестити; виховувати; 2)горбань.
妪胞 уйхй зігрівати свої м тілом; пестити, ніжити; оберігати.
胃уй另见уй.
雨 уй дощ ч.要下〜了 збирається дощ; незабаром буде дощ; піде дощ;下〜йде (падає) дощ; дощить;下大〜йде злива; йде (ллє) сильний (заливний) дощ; дощ ливнем ллє;下 〜йде дрібний дощ; накрапає дощ; 下毛毛〜дощ мрячить (крапає);晴天下〜 грибний дощ; сліпий дощ;〜夹雪 дощ зі
снігом;〜下个不停 дощ йшов без кінця; зарядив дощ;〜停 了 дощ перестав [йти, падати];避〜укритися від дощу;遇上了〜 потрапити під дощ;—阵大〜过去 了 пройшов сильний дощ;冒〜而去 йти під дощем.
М* yudian дощова крапля; дощинка рот. № 起〜来了 став накрапати [дрібний] дощ; накрапляти.
雨盖 yugai дощова парасолька.
雨过天晴 уй guo tian qing "небо прояснилося після дощу"; "після дощу сонечко світить"; усе пішло (піде) до кращого.
雨后春異 yu hou chun sun "як бамбукові пагони після дощу"; як гриби після дощу.新人新事 新风尚如〜一般木断涌现НОВІ люди, нові справи і нові вдачі з'являлися, як пагони бамбуку після весняного дощу.
雨后送伞 уй hou song san після вечері гірчиця.
雨季 yQji дощовий сезон; дощовий час.
雨脚 yujiao сітка дощів.
雨巾 yfijTn каптур.
雨具 yuju предмети для захисту від дощу.
雨量 yuliang〈气〉висота шару дощу; опади мн.; кількість [що випали] опадів,〜中等 дощ помірний;〜中到大 кількість опадів середня та вище.
雨量计 yiiliangji дощописець; плювіограф.
雨量器 yiiliangqi дощомір; плювіометр.
雨露уйій 1)(雨和露）дощ і роса. 2)(恩患） благодіішя; добро.
Ffifi уйшао непромокальна кепка (капелюх).
雨情 yuqing дані про випадання опадів; кількість опадів.
雨伞 yusan дощова парасолька.
雨水 1 yiishuT (雨）дощ ч.; дощова вода.去年〜很 足 торік були рясні дощі.
雨水 2 yiishuT (节气）ипочйток дощів" (2-ий з 24 сезонів місячного календаря, з 18 — 20 лютого).
雨水管 yushulguan водостічна трубка.
雨天 yutian дощова погбда; дощовий день.
雨鞋 уйхіе непромокальне взуття;(胶鞋） галоші мн.; калоші мн.
雨星儿 yuxlngr мижичка.
雨肠 yuyang погбда.
雨衣 уйуї дощовик розм.;(胶布雨衣)макінтбш; (雨披）непромокальний (дощовий) плащ.
雨意уйуі:有〜збирається дощ;东方有〜зі сходу йшов дощ; схід обіцяв дощ.
雨意云情 yuyiyunqing пристрасть.
雨云 yuyun〈气〉німбус спец.; дощова хмара.
雨珠 yuzhu дощові краплі.
语 уй. '
语 уй 1)(话）мова; мова ж.\ слово.本国〜рідна мова;夕卜国〜іноземна мова;汉〜китайська мова;俄〜російська мова;标准〜літературна мбва;古代〜древня мова; 口〜усне мовлення. 2)(说）говорити.低〜говорити пошепки; шепотіти;默默不〜зберігати повне (гробове) мовчання; мовчати;默默不〜地坐着 сидіти в повному мовчанні (мовчки, безмовно). 3) (Ш 语）прислів'я.〜云 прислів'я каже. 4)(信号） семафор; сигнал.灯〜світловий семафор


991
(сигнал).
语病 yubing ляпсус; дефекти мови; шорсткості стилю.
语词 уйсі слова лш.; словосполучення мн.
语调 уйсШо 4#>інтонйція.正确的〜правильна інтонація;平淡的〜інтонація, бідна відтінками; 〜抑扬顿挫 мірна мова; 升〜 інтонація з підвищенням голосу;降〜 інтонація з падінням голосу.
语段 ytiduan〈语〉синтагма; фраза.
语法Уйй І)(语言的结构方式）граматика.〜范 畴 граматична категорія;〜规贝У граматичне правило;〜f音误 граматична помилка;〜分析 граматичний розбір. 2) 语法学.理论~ теоретичний курс граматики; теоретична граматика;实践〜практичний курс граматики; практична граматика;转换〜 трансформаційна граматика; 历史〜 історична граматика,
语法学 уй伤хиб <语> грамйтика.
语法学家 yufaxuejia граматик; граматист.
语风 yiifeng стиль, мова (письменника).
语感 yug5n почуття мови; мовне чуття.
语管 yuguan рупор.
语汇 yuhui лексика; лексикон.书面〜лексика (лексикон) письмової мови;〜丰富 багата лексика.
语汇表 уйЬиіЬіао словник.
语句ytiju фраза.〜单位фразеологізм;〜连贯 зв’язна розповідь.
语流 уйіій <语> потік мови; мовний потік.
语录 уйій цитата; витримка; виписка; висловлення; словам//.
语闹 уйп&о гомін.
语气ytiq丨1)(说话的口气）тон.〜冷淡говорііти байдужим тоном;〜不连贯 немає послідовності в мові (у викладі); незв'язність у мові (у викладі);听他的〜с^цячи з його тону;以命令的〜тбном наказу (наказу). 2) < 语> інтонація.
语气词 yQqici〈语〉чАстка.
语态 уШйі〈语〉стан.主动〜актіівний стан;被 动〜пасивний стан.
语体文 ytifiwSn 1)(指文体）сучасна китайська мова; 2)(指文章）проза на сучасній китайській мові.
语文yUwdn 1)(语言和文字)грамотність.〜程度 ступінь грамотності. 2)(语言和文学） філологія.〜学会 філологічне суспільство.
语文学 yuwenxue〈语〉філологія.
语文学家 yuwenxuejia філолог; філологічка розм.
语无伦次 yu wu lunci сумбурність мови (у викладі); непослідовність викладу; безсистемність у словах; безладно; з п'ятого на десяте.
语系 уйхі <语> родина мов; мовна родина.
语系学 уйхіхиб <语> глосогрАфія.
语序 уйхй〈语〉порядок слів.
语焉不详 уй yan Ьй xiang недомовка; недомовленість.
语言 уйуап мова ж.\ слово.本国〜рідна мова; 人R:群众的〜мбва народних мас;作家的〜 мова письменника;〜科学 лінгвістична наука;
〜单位 мовна одиниця; глоссема спец/,〜修养 культура слова (мови);〜风格 мовний стиль; 〜现象мбвні явища;〜矫正法логопедія;找到 共同的〜знайтіі спільну мову.没有共同~ говорити різними мовами; немає спільної мови;说不同〜的人群різномбвна юрба;通晓 几国〜знйти трохи іноземних мов.
і吾言学 yuyanxue < і吾〉лінгвістика; мовознавство.比较〜компаративістика^ 民族 〜етнолінгвістика;心理〜психолінгвістика; 辅助〜паралінгвістика.
і吾言学家 yuyanxuejia лінгвіст; лінгвістка розм.; мовознавець.
语义уйуі <语>сшйнтика.〜哲学 < 哲> семантична філософія.
语义学 уйуіхие <语> семантика; семасіологія.
语音 уйуїп <语> фон打ика; звуки мови.〜系统 фонетична (звукова) система;〜变化 фонетична (звукова) зміна;〜错舌L каколбгія.
语音学уйуїпхиб <语> фонбтика.实验〜 експериментальна фонетика.
语语 уйуй радіти.
语源 yuyuan етимологія слова.〜词典 етимологічний словник.
语源学 yuyuanxue〈语〉етамологія.
语重心长 yu zhong xln chang сказано щиро, із глибокою сердечністю; з почуттям і вагомо (правдиво і сердечно, багатозначно і проникливо) сказано.
语助词 yiizhuci〈语〉частка; допоміжне слово; службове слово.
语族 yuzu група мов.
俣уа.
俣 уй великий.
圉Уй.
圉 уй <书> кінний завод; стайня.
ЩШ yuban затримати (злодія).
圉禁 yAjin затримати.
圉人 уйгбп <书> кбнюх.
圉余 уйуй 4-й місяць місячного календаря.
瘐уа.
瘦死 yOsT <书> вмфти у в’язниці.
窥уй.
硫败 уйЬйі <书> зіпсуватися.
麻惰 ytidud <书> лінь ж.
уйііе <书> поганий; кепський.
与уй另见уй.
与 уй приймати участь; мати віднбшення.
与参 yucan приймати участь.
与会 yuhui бути присутнім на засіданні.
与闻 yuwen брати участь у чому (участь); причетність.〜其事 взяти участь (бути учасником) у цій (тій) справі; причетний (мати причетність) до цієї (тої*) справи.
ї. уй.
玉р <矿> (软玉）нефрит;(硬玉）жадеїт;(碧玉) яшма.〜锡 нефритовий браслет;〜瓶 нефритова (яшмова) ваза. '
玉鬂 yubin сиві скроні, сивина.
玉蟾 yuchan яшмова жаба {обр. про місяць).
ЗІ yucheng [ваша] допомога; [ваше] сприяння.深望〜此事 покладаю великі надії на те, що ви посприяєте мені в цьому; сильно розраховую на вашу допомбгу в здійсненні моїх надш.
玉葱 yucong〈植〉цибуля ріпчаста (Allium сера L.).
玉雕 yudiao різьблення по нефриту.
玉斗 yudou 1) дорогоцінний кубок; 2) Велика Ведмедиця.
yufu (ввіч.) Ваша відповідь.
玉舉 yugao колодязний журавель.
玉皇大帝 YCihudng dadi <宗>狀6601沛 цар; верховний владика неба.
玉架 yujiang 1) напій безсмертя; 2) чудбвий напій.
玉娇 yujiao чарівний, жіночний.
玉菱 yujiao <方> кукурудза.
玉节 yujie кбрінь лотоса.
玉》吉冰清 yujie-blngqlng шляхетний і бездоганний; чистий і безневинний, yukuai рагу з риби.
玉兰 yulan 1)〈植〉магнолія гола (оголена). 2) (指花）магнолія.
玉醋 yulT еліксир безсмертя.
玉麦 yumai кукурудза.
ЗЕ Ш yumao 1) прекрасна збвнішність; 2) (ввіч.) Ваша збвнішність.
玉米уйтї —►玉蜀黍.
玉米面 yumTmian кукурудзяне борошно.
玉米螺 yumlming < 动 > кукурудзяний (стеблевий) метелик.
玉目 уйтй дорогоцінний камінь.
玉弯 yunu падаюча зірка; метеор.
玉女 уйпй 1) фея; 2) красуня; 3) Ваша донька.
玉器 yiiqi вироби з нефриту (з яшми).
玉魄 уйро місяць.
玉色 yuse (绿色）нефритового (яшмового) кольору;(淡绿色）зеленуватий;(乳白色） молочно-білий.〜的围巾 зеленувйтий шарф; шарф нефритового (яшмового) кольору.
玉石yCishi〈口 >—玉.〜雕成的人像нефргітова (яшмова) статуетка; статуетка з нефриту (з яшми).
玉石不分 уй shi Ьй 侘п "не відрізняти нефриту від простого каменю"; без усякого розбору.
玉石俱焚 yu shi ju fen і гарне, і погане — усе загине; усе, не перебираючи, буде знищено вщент.
玉食 yushi делікатеси.
玉蜀黍 yCishilshti 1) <植> кукурудза; маі'с. 2)(指 子实）кукурудза збірн.; маї с. 玉树 y^ishCi〈植> евкаліпт.
玉碎 y{isui упасти з честю; пожертвувати собою в ім'я честі (із принципу, за принциповість).
玉体 уМ про ваше здорбв'я.奉悉〜违和 мені стало відомо (до мене дійшли звістки) про вашу хворобу.
玉兔 уйій <书> місяць.〜东升 зійшбв (піднявся) [зі сходу] місяць. .
玉团 yutuan <植> калина звичайна (Viburnum opulus L.).
玉讳 yuwdi п’ять планет.
玉心 yuxln чисте серце.
玉液 уйуе сік довголіття.
玉黎 yuyong ласощі, делікатес.


992
玉簪 y^iz如 1)(玉制的簪子）нефритова (яшмова) шпилька. 2) <椬> госта. 3)(指花）госта.
玉真 yuzhen пустельник; святий.
玉真子 yuzhenzT 〈植〉лічжи китайські (Litchi chinensis Sonn.).'
玉座 yuzuo трон.
幸уй <方>
聿 уй <方> знаряддя письмі
ФЖ yuhuang швидкий.
驭冲.
驭手 y(ish6u їздовий.
芋УО.
芋虫 ytich6ng <动> гусениця.
芋芳 yunai 1) <植> таро невідм. 2)(指块莲） таро.
泪yu.
泊 уй 1) стрімкий, швидкий; 2) чистий.
Ш 越 yuyue 1) блискучий, світлий; 2) упорядковувати.
卩于уй另见хй.
吁请►吁求•〜社会各界大力支持волати до всієї громадськості про всебічну підтримку.
吁求 yuqiii волати до кого-небудь про що.〜援 助 волати про допомбгу.
妪уй.
妪 уй <书> баба.
育А
育月巴 y^f(§i відгодівля (відгодувати кого)-
育龄yiling дітородний вік.已婚的〜妇女 замужня жінка дітородного віку.
育苗 yumiao < 农 > вирбщування сіянців; виховування підлітків.
育婴堂 yuymgtang сирітський будинок.
育种 yuzh6ng〈衣〉селекція (селекціонувати що).农作物的〜селбкція сільськогосподарських рослин;〜工作 селекційна роббта;〜畜牧业 племінне тваринництво;〜 用的公牛 племінний бик.
育种场 yuzhongchang племгосп; племзавод.国 营〜госплемгбсп.
育种家 yuzhongjia селекціонер.
育种学 yuzhongxue селекція
育种站 yuzhongzhan селекційна станція.
胃уй另见уй.
М уй йти, падати з неба.
ШШ yubao йде град.
雨泪 уйібі лити сльози.
MS уйхие йде сніг.
雨雪 yuxuS дощ зі снігом.
郁沖.
ЙШ уй'аі густий, важкий (про хмари).
ШШЖ yiichenchen глибокий, yufen обурення; гнів; лють.
ШШ yufu сильний аромат.
郁积уАІЇ—郁结.
yujie нагромадитися (нагромадження).〜
在胸中的不平之气 почутті，що нагромадилося на душі, образи.
郁金 yujln〈植〉куркума довга (Curcuma longa L.).
郁金香 y(ijTnxi§ng 1) <植> тюльпйн. 2)(指花） тюльпан.
郁李 yuli <植> слива японська (Prunus haponica Thunb.).
郁烈 yulie густий.〜的香味 густий аромат.
有P# yulin густий ліс.
郁闷 yumen туга (тужливий); душевне томління.〜的心情 тужливий настрій;心中 感到很〜з тугою на душі.
郁穆 yumu красивий, уйпао звивистий.
郁怒 уйпй гнів; лють.
郁屈 yuqii меланхблія.
郁热 уйге духота (задушливий); ядушлива жара. 天气〜стоіпа ядушлива жара; погбда була задушлива; було дуже задушливо.
郁胸 yuxiong камінь на серці.
郁血 уйхиб <医> застШ [крові].
郁郁 уйуй <书> 1)(茂密）прІшний (пишність); розкішний (розкіш ж.); густий.——片〜葱葱 的树林шішний (розкішний) ліс;眼前展现出 一片〜葱葱的树林пбред поглядом усе відкривається в лісовому уборі;花园里的树 木长得〜葱葱 у саду пишно (роскішно) ростуть дерева. 2)(苦『呀的样子）тужливий (тужливість); смутний.〜不乐 тужити; не в настрої; сумувати; смутно;〜寡欢[бути] у похмурому настрої; впасти в меланхолію (у нудьгу).
郁云 yuyun густі хмари.
郁滞 yCizh'i <@>стаз.
狱Уй.
狱 уй 1)(监狱）В'ЯЗНІІЦЯ.入〜б^ти ув'язненим у в'язницю;下〜вкинути (посадити) у в'язницю;越〜втекти з в'язниці. 2)(官司） судбвий процес; судова справа.
狱案 yu'an судова справа (документ).
狱词 уйсі вирок.
狱囚 yuqiu підсудний; підслідний; ув’язнений.
狱讼 yiisong судова справа.
狱卒 yuzu тюремник застар.
浴沖.
@ уй купання (купатися); ванна. 〜холбдна ванна;海 тК 〜морські купання; 0 光〜 сонячна ванна;入〜прийняти (узяти) ванну.
场 yuchang купальня; купання.海滨〜 морський пляж.
浴池 y^chi 1)(洗澡设备）купальний басейн. 2) (操堂)лазня.
yugang <Уо> ванна.
浴盆 уйрбп <方> ванна.
浴日 уйгі купатися в сонячних промінях.
浴室 y^ishi ванна [кімната];(公共浴室）лазня. 公共〜комуніпьна лазня.
浴香 yuxiang ладан.
浴血 уйхие пролити кров; кровопролитний; кривавий,〜奋战 вели кровопролитний (кривавий) бій; йшов кровопролитний (кривавий) бій;〜'沙土勿 пролити кров на полі бою (битви).
浴衣 уйуі купальний халат.
预沖.
预уй—预先.〜祝演出成功побажАти успіхів у майбутніх виступах; за успіхи майбутніх виступів!
®Ш yubao прогноз; прогнозування.天气〜 прогноз (пророкування) погоди;飞行天气〜 авіаційний прогноз;气象〜метеорологічний прогноз;农业气象〜агрометеорологічний прогноз;水文〜гідрологічні прогнози;地震〜 прогнозування (прогноз) землетрусу;〜明天 的天气прогнбз погоди на завтра;准确地〜天 气 правильно пророчити погоду.
预备 yubei 1)(准备）готувати що (готування розм.); приготувати що (готування);
підготувати що (підготовка).〜功课 готувати (підготувати) уроки;〜晚饭 готувати (приготувати) вечерю;〜材料 підготовляти матеріали;〜发言 підготуватися до виступу; підготувати річ для виступу;〜出发 готуватися до пої здки; готуватися до походу; підготуватися до виступу (后面两个译法用 于军队、集体).2)(事先的，非正式的） підготовчий; підготовчий; попередній
(попередність).〜工作 підготовчі роббти;〜 会议 підготовче (попереднє) засідання;谈判 的〜会议 попередні переговори;〜党员 кандидат у члени партії;在〜党员的〜期间 прбтягом кандидатського стажу;〜班 підготовчі курси.
预备队 yubeidui резерви лш.; запасні війська.出 动〜去支援 рушити резерви на підтримку.
预备役уйЬбіуі <军> 3andc спец.〜军官 запасний офіцер;月艮〜служба в запасі.
预卜уйЬй—预断.
预测 уйсе вгадати що; прогнбз; прогнозування. 〜到敌人的企图вгаяти наміри ворога;对政 局的〜прогнбз політичного полбження.
预产期 yCichSnqf <医> родовий період.
预订 yuding замовити що (замовлення).〜货物 замовити товари;〜剧院座位 забронювати (резервувати) місце в театрі;〜明年的期刊 виписати журнали на майбутній рік; підписатися на журнали на майбутній рік.
预定 yuding намітити що; призначити попередньо (заздалегідь, завчасно); намітити що; визначити що.〜开会的曰期 намітити (призначити попередньо) день засідання;〜时间 намітити (призначити попередньо) час;在〜的时间内完成виконати в намічений (призначений) термін;按〜的步 骤进行 робити в наміченому порядку;不符 合〜的计划 не відповідати наміченому (попередньому) плану;这项工作〜在三年内 完成 цю роббту намічено виконати в три роки;会议〜在星期三举行зббри призначені на середу.
预断 yuduan угадати що; передбачати що (передбачення).
预防 yufang запобігати чому (запобіження); відвертати кого-що від кого-чого (запобігання); профілактика спец.\ обережність.〜疾病 відвертати хворобу; охороняти від захвбрювання; профілактика захворювань;〜发生冲突 запобігти зіткненням;〜各й 罪 запобігти злочину;


993
превенція cneif.;〜火灾 попередити пожежу; 〜自然灾击 запобігати стихійним лихам;〜传 染 охоронити від зарази;〜受潮 охоронити від вогкості;〜措 Мі запобіжні заходи; попереджувальні (запобіжні, превентивні) міри; обережності мн.;〜接种〈医〉 превентивне щеплення;〜注射 < 医 > профілактичне (запобіжне) щеплення; “〜为 主”的方针курс "натиск на профілактику".
预防剂 yufangji <^>профілактичний засіб.
预付 уйй видати аванс; видати що авансом; передоплата,〜二十元 видати двадцять юанів авансом;〜定钱 внести задаток.
预付金 yCiffijTn〈商》оплата вперед.
预付款 yCifiikuan аванс.
预感 yig^n 1)(事先感觉）передчувати що; чути що,розлі.; відчувати книжк.她〜到一桩严重 的事情就要发生了 вонй передчувала, що трапиться щось серйозне:他己经〜到不久即 将离开这里 У нього було передчуття, що незабаром доведеться виїхати звідси. 2)(事 先的感觉）передчуття; передчуття.不祥的〜 лиховісне передчуття (передчуття);他心中 怀着一种沉重的〜йогб долали важкі передчуття.
预告 yCigSo 1)(事先通告）попередити кого-що (попередження); пророчити що
(пророкування); повідбмити кого-що
(попередження) застар.\ випередити
кого-що, книжк” застар.; передвіщати що (пророкування) книжк” застар. \ анонсувати ЩО (专用于戏剧、电影).2)(事先的通告） анонс.新片〜анбнс про нові фільми.
预购 yugou закупівля авансом; контрактація (контрактувати що).
预估 y(igii попередньо оцінювати.
预后 уйііби <医> прогнбз，〜良好 сприятливий прогноз.
预计 yuji по попередніх підрахунках; [заздалегідь] розрахувати.〜这一工作需要十 天才能完成 попереднім підрахункам буде потрібно десять днів, щоб закінчити цю роббту; було попередньо розраховано, що потрібно десять днів, щоб закінчити цю роббту;这一计划〜到今年年底就能完成цей план по попередніх підрахунках буде виконаний до кінця нинішнього року.
预见 yCijiAn 1)(预料将来）передбачйти що (передбачення); передбачити що.〜到一切可 能的情况 передбачити всі можливі випадки; 〜事件的进展 передбачати (передбачити) хід подій. 2)(预料将来的见识)передбачення.科 学的〜наукбве передбачення; 有〜的人 завбачлива людина;革命的〜实现了 революційне передбачення збулося.
预见性 yujianxing передбачливість.表现出〜 виявити передбачливість.
ШШ yujiao внести завчасно (авансом).
预借 yujie брати авансом (гроші в борг).
预戒 попереджати.
预科 уйкб <教>11仏1'01'684丨 курси.
预料 уйіійо 1)(事先推测）вгадйти що; припустити що (припущення); передбачати що (передбачення); очікувати що (чекання). 〜到事恬的发展вгадйти (передбачити) рбзвиток подій;结果怎样是不难〜的якіій буде результат, неважко припустити;我从来 也没有〜到я [цього] ніяк не очікував;革命形
势的发展，比人们〜的要快些революційна обстановка розвивається швидше, ніж передбачалося. 2)(事先的推测）припущення; передбачення; чекання.果然不出他的 ~ вийшло (сталося) саме так, як він і припускав (очікував);据他的〜，事情定能成 功 по його припущеннях справа обов'язково вийде.
予页谋 yumou <法> замислити що (намір); навмисність.〜抢劫 замислить грабіж;这件 事是有〜的 це зроблено навмисно (з наміром);杀人〜已被证实навмисність убивства доведена.
预期 yuql передбачуваний; очікуваний.产生〜 的效果 дати очікувані (бажані) результати; 计划完成得比〜的早план був виконаний раніш передбачуваного терміна; план був виконаний раніш, ніж передбачалося.
预赛 yusai <体> попереднє змагання.
预审 yushen〈法〉попереднє розслідування; підготбвче засідання суду.
预示 yushi передвіщати що (пророкування) книжк., застар.; судить що.乌三〜着将有大 雷雨到来 хмари передвіщали (судили) грозу;
都〜着我们将有更f福的未来yd судить нам ще більш щасливе 太阳升起来了， 〜着将有一个炎热的白天сбнце піднімається, обидва жаркі дні;第七个五年计划〜着我国 国民经济的迅速发展сьбмий п’ятилітній план відкрив перспективи швидкого розвитки народного господарства нашої країни.
预试 yushi попередній іспит.
预售 yushou запродажа (запродувати що).〜谷 物 запродажа зерна;〜合同 дбговір про запродаж.
预算 yusuan бюджет; коштбрис.国家〜 державний бюджет;收支〜коштбрис прибутків і витрат;〜年度 бюджетний рік;〜 科目 підрбзділ бюджету; кошторисний підрозділ;〜拨款 бюджетні (кошторисні) асигнування; асигнування з бюджету;〜赤字 бюджетний дефіцит;〜资金 бюджетні ресурси (засоби);〜夕卜的投资 позабюджетні вкладення;编造〜скласти коштбрис;超出〜 вийти з бюджету; перевитрата проти кошторису.
预算案 yusuan^n <财> кошторисні пропозиції.
预习 уйхі 〈教〉попереднє ознайомлення з матеріалом.
yuxian заздалегідь; завчасно; попередньо. 〜通知 заздалегідь (завчасно) сповіщати що про що;〜准备 завчасно готуватися до чого; 〜声明 заздалегідь заявити що, про що;〜规定 заздалегідь визначити що;必须〜得到许可 необхідно попередньо одержати дозвіл.
预想yCixiSng —预料.
预行 yuxing заздалегідь; завчасно.〜准备 завчасно готуватися до чого;〜® 胃 заздалегідь попередити що про що.
预选 yuxuan попередні вибори; вибрати в попередньому порядку; вибрати кандидата; вибори першого туру.
预言 уйуйп 1)(预先说出）пророкувйти що (передбачення); пророкувати що; прорікати що (прорікання) книжк.; пророкувати що, книжк.〜未来 пророчити майбутнє;〜敌人一 定会灭亡 пророчити (пророкувати) загибель вброга. 2)(预先说的话）передбачення;
пророцтво,科学的〜наукбве пророцтво;他 的〜被证实了 йогб передбачення виправдалося;Щ 了 передбачення збулося.
预言家 yuyanjia провісник; пророк; віщун книжк.; оракул книжк.
预演 yuyan спробна постановка; [попередня] репетиція; генеральна репетиція.
预约 уйуие записатися на що (запис ж.)〜挂号 записатися на прийом до лікаря; попередній запис.
预展 yuzhan закритий перегляд; попередній показ; попередня експозиція; вернісаж (专 J旨 艺术展演会).
预兆yCizMo 1)(预先显露的迹象）звістка; предзнаменування. # 的〜дурне предзнаменування; 灾 祸的〜 предзнаменування бідування; # Д* 胃的〜 передвістя бур. 2)(预先显露出）передвіщати що; предзнаменувати що, книжк., застар. 大雪〜丰 *1^ великий сніг обіцяє багатий врожай.
预支 y(izhT—预付.（预领）одфжати аванс;〜 工资 одержати що авансом; одержати аванс у рахунок зарплати; ~ 五十元 одержати п’ятдесят юанів авансом.
预制板yOzhibSn панель ж.钢筋泡沫混凝土〜 армопенобетонна панель;胶合〜фанербвана панель;〜骨架结构 каркасно-панельна конструкція.
偷уй.
谕 уй 谕知•面〜особгіста вказівка; особисто
наказати чому з неознач.;手〜лист; записка; 上〜імператорський наказ.
谕知 yCizhT 1)(告诉）сказати що; поставити кого у відомість. 2)(吩咐）дати вказівку; розпорядитися; повеліти з неознач., книжк., високий.
域沖.
域 уй область д/с.〜内 у межах країни;〜夕卜 за границею; за межами країни;异〜чужі країни; чужина;绝〜край світа.
欲作.
欲 уй 1) 欲望•求知〜спрага знань; прагнення (тяга) до знань. 2)(想要）хотіти чого; бажати що, чого, із неознач. (бажання).(需要）треба чому з неознач.胆~大而心〜细 треба бути і сміливим, і обачливим. 3)(将要):东方〜晓 на сході ледве мерехтить світанок.
欲罢不能 уй ba bu neng і хочеш [зупинитися], так не можеш; хочеш не хочеш, а роби.
欲盖弥彰 уй gM mi zhang білими нитками шите; чим більше ховати, тим стане (утворюється) гірше; спроба сховати дала зворотний результат.
欲塾难填 yu he nan tmn бездонну бочку (таку прірву) не наповниш; непомірну жадібність не утолить (не задовольнити).
欲加之罪，何患无词уй jia zhT zui, he huan wu d було б бажання [обвинуватити людину], а привід завжди знайдеться. *
欲念уйпійп 欲望.
欲擒故纵 yu qin gu zong розпустити вожжі з тим, щоб пізніше ще міцніше прибрати до
,рук.
欲取失予 yu qii xian yu спершу поступитися (віддати), щоб потім повернути з лишком.
欲速贝0不达 yu su ze bu da поспішиш ——людей


994
насмішиш.
ШШ yuwang бажання; спрага; тяга, f受田各#的〜 是无止境的 прагнення агресорів безмежні; 这一切还没有满足他的〜усб це не задовольнило його; усе це не задовольнило його бажанй.
禹yu.
寓 уй 1)—寓所.某〜квартира 2)(含有)містити що (будинок) такого-то.; мати що.〜有深意 мати глиббкий зміст.
寓公y0g6i|g (旧时指东民外乡的退职官大） відставний чиновник, що живе на чужині; (逃亡政外的官僚、地主、资本家）чин6вник (пан, капіталіст), що сховався за кордоном.
寓居 yujii [тимчасово] проживати.鲁迅晚年〜 上海 у старості Jly Сінь жив в Шанхаї.
寓目 уйтй 〈书〉розглянути що (розгляд); переглянути що (перегляд).此文已由李同志 〜ця стаття була уже розглянута товаришем Лі;来稿编辑命尚未〜рукбпис ще не переглянутий редакцією;厅内展品我已大致 〜експонати в залі я вже переглянув.
寓所 yusuo квартира; житло; будинок.
寓言 уйуйп 1) (4■所寄托的话）іносказання; алегорія; притча. 2) <文> байка; притча,〜作 家 байкар.
寓意 уйуі схований зміст; іносказання; алегорія. 寓言中的〜мораль байки;他的话〜很深у його словах є глиббкий схований зміст;这篇 文章是否另有〜？ чи немає в статті якого-небудь алегоричного змісту?
裕度 yudu припуск.力卩工~ прііпуск на обробку; 收缩〜припуск на усадку.
裕固族 Yuguzu "юйгу" {одна з національних меншин Китаю).
Ш 女卩 yuru легко; без праці. Лй # 〜мбжна справитися легко (без праці).
遇уй.
іМуй 1)(遭遇)зустрічатися з ким-чим (зустріч); потраплятися розм.〜雨 потрапити під дощ; 〜机会 при нагоді;访友不〜не застати друга вдбма;不期而〜несподівана зустріч;〜事同 群众商量 у будь-якій роботі радитися з масами. 2)(对待）поставитися до кого.优〜 добре поставитися до кого.
遇便 yubian знаходити (мати) можливість.
遇到y(id》o~>外遇见.〜不幸потрйпити в лихо;〜 挫折зазнати невдачі;工作上〜困难 зіштовхнутися в роботі з труднощами; зустріти під час роботи затруднення;劈面〜 зіштовхнутися віч-на-віч;这祥的事 t青经常 含ь句多〜такі випадки зустрічаються часто;我 在街上〜几个熟人я зустрівся на вулиці зі старими знайомими.
遇害уйМі бути вбитим. '
遇合уйііб 1)(得到赏识）випадок.不寻常的〜 незвичайний випадок. 2) —
遇机 yujl мати можливість.
遇救 yujiu рятуватися.
遇见 yujian зустрітися з ким-чим; зустріти кого-що; потрапитисярозм.; знайтися.〜熟人 зустрітися зі знайомим; зустріти знайомого; 他们终于在沙漠里〜了水нарбшті їм у пустелі трапилася вода; {尔昨天〜谁 了 ？ когб ви вчора зустріли? хто учора вам зустрівся?
—路上几乎遇不见人烟на всьбму шляху навіть живої душі не можна було зустріти.
遇救у^у’ій бути врятованим;落水的孩子已经〜 дитина, що упала у воду, була врятована.
ІМ坎 yukan потрапити в скрутне становище.
遇雷 yulei наскочити на міну.
遇难уйпап загинути; умерти.失事R寸三人〜під час аварії загинули три чоловіки.
遇上 yushang місце зустрічі.
遇赦 yushe потрапити під амністію.
遇事生风 yu shi sheng feng сіяти розбрати (займатися підбурюванням, провокувати) при всякому зручному випадку.
遇险 yuxian потерпіти аварію.
遇险地 yuxiandi місце катастрофи.
喻уй.
喻уй 1)(说明）пояснювати що (пояснення); розтлумачити що, розм.; переконати кого.〜 之以理 переконати логічними доводами;不 可理〜не слухатися ніяких доводів; ніякими доводами не переконати; впертий як осел;不 可言〜словами не поясниш (не пояснити). 2) (明白）розуміти що.不言而〜сйме собою розуміється (ясно, зрозуміло).
喻话 yuhua метафора, порівняння.
喻教 yujiao пояснювати.
喻言 уйуап алегорія; метафора; порівняння; іносказання.
喻意 уйуі говорити натяками.
御
Уй.
御1 уй (旧时指与皇帝有关的）імператорський; лейб-;〜赐 імператорський подарунок;〜医 лейб-медик.
御2 уй (防御）захищатися (захист).〜寒 для захисту (щоб захиститися) від холоду;〜敌 захищати Батьківщину від ворога; відбивати ворога; чинити опір ворогу; дати відсіч ворогу.
御敌 yudi давати відсіч ворогу.
御寒 yuhan захищатися від холоду.
御捍 yuhan протистояти.
御黄李 yuhuangll слива, жбвтий ренклод.
御寇 yukou захищатися від розбійників.
御李 уйії〈植〉слива китайська (Prunus salicina Lindl.).
御林军yCilinjiin лейб-гвардія ж.
御容 yurong портрет імператора.
御手 yiish6u їздовий.
御侮 yiwti чинити опір зовнішньому нападу; захищати честь своєї країни; пручатися агресії; дати відсіч агресорам.
御用yiiydng 1)(丨日时帝王用的）імператорський.
2) 	(І反动派服务的）рептильний.垄断资产 阶级的〜报干її рептильна преса монополістів; 〜文人 казенні пера; рептильні (слухняні) писаки.
御主 yuzhti волбдар.
誉А
誉уй 1)(名誉）слава; популярність.〜满全国 слава про кого-небудь поширилася по всій краї ні; придбати популярність (стати відомим) по всій країні; прославитися на всю краї ну. 2)(称赞）хвалити кого-що (хвалення).〜不绝口 усіляко хвалити;
розточати похвали;八班的阵地被全连〜为 “钢铁 Р车地” позиція 8-ого відділення відома в роті (військовому підрозділі) як "сталева позиція".
ЩШ уйгпао відомий (вчений).
誉善 yushan хвалити.
yuwang прекрасна репутація.
煌уй.
煜 уй блискучий.
煌惜 уйуі яскраво горіти.
煜煜 уйуй блискати.
愈уй.
愈1 уй (痊愈）поправитися; видужати.病〜 поправитися [від хвороби]; видужати;矛肖〜 підправитися.
愈2 уй (越）чим ...，тим •••; усе більш.〜多〜好 чим більше，тим краще;〜陷〜深 загрузнути в чому і, чим далі, тим глибше;〜来〜难 чим далі, тим сутужніше;〜来〜糟 година від години не легша;〜来〜迫切 ставати усе більш актуальним; ставати усе актуальніше; 〜战〜强 ставати все більш сильним у боях;声 音〜来〜大 шум усе більш і більш підсилювався;全世界又民团结得〜紧密，他 们的力量也〜大 чим тісніше з'єднані народи усього світу, там міцніша ї хня сила.
愈仓1J 木 yuchangmu < 植 > гваякове дерево; бакаутове дерево; бакаут.
愈疮 yuchuang загоювати болячки (нариви, виразки).
愈多愈好 yuduoyuhao чим більше, тим краще.
愈好 yuhao ще краще.
愈合 yuhe 〈医〉загоєння (загоюватися); натяг спец.初期〜первинний натяг;没有〜的伤口 відкрита рана; 口〜загбїти рану; ІЙ 口〜 了 рйна загоїлася (затяглася, заросла);伤 口 的〜很正常 загоєння рани йшло нормально.
愈加ydjia ще більш; ще.现在北京比从前〜美丽 了 тепер Пекін став ще гарнішим, ніж був раніше.
愈人 yuren перевершувати інших.
愈甚 yushen ще більш, все сильніше.
愈愈 уйуй скорботний.
уй.
通 уй 1) продовжити, передати (справу, традицію); 2) кривий; перекручений; неправильний.
Щуй 另见 уйп.
褽帖уйНб 1)(用词妥贴）вдалий.用词〜вдіпо виражено. 2)(心里平静）приємно.心里十分 〜приє мно на душі.
奠沭
Ж уй дикий виноград.
奧李 уйії <植> слива японська (Prunus japonica Thunb.).
焕уй.
燠 уй теплий, спекотний.
燠热 yure〈书〉задушливо і пекуче.天气〜 задушлива і жарка погода.
鹬А
辭уй <动> кулгік.


995
鹬蚌相争，渔翁得利уй bang xiang zheng, yuweng de li коли двоє б'ються — радується (виграє) третій; тільки третьому і вигідно.
鸾 yu5n.
®yuan <动> шуліка.
鸯尾yu5nw6i <植> ipiic.
冤yu5n.
冤 уіШп 1)—冤枉 1).喊〜воМти про справедливість; скаржитися на несправедливість; 含 〜 бути несправедливо обвинуваченим;鸣〜подати в суд [на кривдника]. 2)—冤仇.3)—冤枉2).
冤案 yuan'an справи, сфабриковані на підставі надуманих обвинувачень; підроблена справа.
冤仇yu5nch6u ворожнеча,他们之间有〜між ними ворожнеча.
冤仇宜解不宜结 yuanchou yi jie bu yi jie чим ворогувати між собою _ краще помиритися; худий мир краще доброї сварки.
冤大头 yuandatou роззява ч.，ж” рот.当〜бути роззявою; потраплятися на в夕дку.
冤魂 yuanhun дух безневинно загиблої людини; лярва.
冤家 yuSnjiS 1)(仇人）вброг; противник.〜对头 непримиренний (лютий) ворог (супротивник). 2)(称似恨ііії实爱知人)：你这个〜呀！ нещастя ти на мою гблову! горе ти моє!真所 谓不是〜不聚头 дійсно вже: "разом тісно, нарізно нудно".
冤家路窄 yuanjia lu zhai "вороги (супротивники), як на зло, часто сходяться на вузькій доріжці"; доля, як на зло, часто зіштовхує ворогів (супротивників) один з одним.
冤孽 yuannie гріх.
冤孽病 yuanniebing невиліковна хворбба.
冤屈yuSnqii 1)—冤枉,1).说他故意，可真有点〜 бачити в цьому якийсь його намір — це ж наклеп (несправедливо). 2)(不公平的待遇） несправедливість; образа.受〜терпіти несправедливість (образу).
冤头 yu3nt6u ворог.
冤枉 yuaivwang 1)(妄加罪名）даремно (дарма, несправедливо) обвинувачувати кого; наклеп розлі.; зводити наклеп на кого-що.〜好 А зводити наклеп на безневинну людину; обвинувачувати ні в чому не винну людину; зводити на людину несправедливі (даремні) обвинувачення;〜官司 судбва помилка;受〜 терпіти наклеп; бути несправедливо обвинуваченим;他口Ч 人〜了 його даремно обвинуватили. 2)(不值得）дарма.这钱花得 真〜грбші викинуті (витрачені) абсолютно даремно.
冤枉路 yuan-wanglu даремний крок.走〜 зробити даремний крок.
冤有头，债有主 уШп you tou, zhai уби zhii всяка образа має кривдника, усякий борг — свого боржника; хто зробив, той і у відповіді; хто винуватий, тому і відповідь тримати.
冤狱 уиапуй судова помилка.平反〜виправити судову помилку.
胃 yuan.
鸯侣 yu5nlu подружня пара.
驾盟 yuanmeng шлюбний союз.
% 鸯 yuan-yang 1) < 动 > мандаринка;
мандаринна долька. 2)(比喻夫妻）щасливе (ніжне, дружнє) подружжя.
辑鸯被 yuanyangbei двоспальна кбвдра.
有 yuan.
眢词 yuanci марнослів’я.
^丨 уіШп.
渊 уиШі 1)(深水）діти пропасти; безодня.深〜 глиббка (бездонна) пропасть. 2)(深） глибокий; бездонний.〜泉 глиббке джерело.
№ yuanbo ерудиція (ерудованість, ерудбваний); ученість (учений).学 і只〜 велика ерудиція; глибокі й ширбкі пізнання; 学问〜的人 ерудит; людина з великою ерудицією; людина великої вченості; людина глибоких знань; дуже обізнаний учений;他在医学方面学问如常〜У нього незвичайно велика ерудиція в області медицини.
讲І 海 yuanhai глиббке море.
渊静 yuanjing глиббка тиша.
渊虑 yuanlii мудрий задум.
沙И 黑尺 yuanmo мовчазний.
渊谋 yuanmou глибокі задуми.
渊 Ш yuanshen глибокий; ширбкий.学识〜 глибокі знання; ширбкі пізнання;计虑〜 великий задум.
渊薮 yuansou вир; безодня; зосередження; центр.罪恶的〜вир злочинів; безодня гріхів.
渊源 yuanyuan джерело; оснбва; початок; відправна точка;家学〜успадкбвана від родини ( вченість; родом з інтелігентної родини;历史〜історична причина; історичні джерела (корені);文化〜джерелб (початок) культури;事_的发展必有其〜у рбзвитку речей завжди мається початок (першоджерело).
yuan.
ЩШ yuanchu жовтий фенікс.
鸫扶 yuanfu заєць.
鹓鸾 yuanlu жовті фенікси і білі чаплі.
J\a yuan.
元1 уийп 1)(第перший.正月是〜月 січень — перший місяць у року. 2)(为首的）головній. 〜恶 головний злочинець.
元2 yuan (货币单位）юань.
元宝 yuanbao "юаньбао" (срібний злиток у 50 лян чи золотий злиток у 5 ——10 лян).
元宝客 yudnbSok丨 <方> каж^н.
元本 yuanben 1) основний капітал;2) початок; кбрінь.
元辰 yuanchen перший день року за місячним календарем.
元春 yuanchiin перший день весни; перший день Нового року за місячним календарем.
元旦 Yuandan [перший] день Новбго року; новорічний день.
元德 yuande основні чесноти.
元,存 yuandian атом; молекула.
元妃 yuanfei перша дружина.
元古代 Yudngtidai〈地质> протероізбйська ера; протерозой спец.
元后 yuanhou імператор; володар.
元会 yuanhui банкет в перший день Новбго року.
元件 yudnji^n <机> елембнт.
元老 yuanlao заслужений державний діяч.学，界 〜ветеран науки.
元老院 уійпШоуийп <史> сен^т.
元麦 yudnmM 1) <植> ячмінь голозерний. 2)(指 麦本立）ячмінь голозерний.
元命 yuanming перший рік життя.
元年 yuannian перший рік царювання, yuanpei перша дружина.
元气 yuanqi життєвість; життєва сила; життєздатність. 〜旺盛 пбвний життя;大伤〜 підірвати сили; у корені підірвано;恢复〜 відновити [колишній вигляд]; відновити що; підкріпити сили; відновити здоров'я.(手旨'陕 复健康);工厂遭到破坏，还未恢і〜завбдбув зруйнований і ще не відновлений (не приведений у колишній стан);战后没有几年 就已经恢复了了 після війни за кілька років усе зруйноване відновлено.
元 曲 yuanqttK^HCbKa драма; драма
монгольського періоду
元戎 yuanrong〈书〉головнокомандувач; вождь ч.
元首 yuansh6u глава [держави].国家〜глава країни; перший громадянин держави; правитель держави.
元帅 yudnshuAi <军> мйршал.陆军〜мйршал; фельдмаршал (用于英国);空军〜мйршал авіації; маршал королівських ВПС (用于英 国);海军〜адмірал флоту;炮兵〜мйршал артилерії;〜的称号 маршальське звання; маршальство.
元素 yudnsii 1)(要素）елембнт. 2) <数> елембнт.
3) 	<化> елемент,化学〜хімічний елемент; 放射性〜радіоаіспівшій елемент;〜分析 елементарний аналіз.
元位 yuanwei стандарт (напр. Золотий).
元宵уийі^хіао 1)—元宵节• 2)(〜种食品）
"юаньсяо" (страва з рисового борошна з начинкою).
元宵节 Yuanxiaojie свято в ніч на 16-е січня по місячному календарю.
元凶 yuanxiong ватажбк заколоту; призвідник; головний злочинець.
元勋 yuanxun славний піонер; заслужені люди. 革命〜CTdpa гвардія революції.
元音 yuanyln <语> голосний; голосний [звук]. 〜字母 голоснй буква;〜体系 вокалізм; система голосних;鼻化〜назалізбваний голосний.
元鱼 yudnyii <动> китайська аміду; м'яка (далекосхідна) черепаха.
兀兀本本 yudnyudnbSnb6n —* 原原本本 yuanyuanb6nben.
yuanyue січень ч.
园 yuan.
园yuan 1)(花园，果园)сад;(菜园)город. 2)(游 览场所)парк; сад.公〜парк; міський сад;动 物〜зоопарк; зоологічний парк (сад).
园地yuandi 1)—四1).2.(活动的范围）поле діяльності; поприще; куток.艺术〜поприще мистецтва;科学〜наукбве поприще;文学~ літературне поприще;文奴〜червбний куточок;这地方成了学生们的文k〜це


996
місце стало для учнів куточком самодіяльності;为...开辟广阔的〜відкрііти кому широке поле діяльності.
园丁 yuandlng садівник.
园林 yuanlin сад; парк.〜艺术 садове мистецтво; садівництво.
园圃уийпрй (花果圃）сад;(菜圃）город.
园田 yudntian город.
园艺 уиапуі садівництво
园艺家 yuanyijia садівник
园艺学 yuanyi'xue садівництво.
园囿 yudnydu <书> (公园）парк; міський сад; (动物园）зоопарк; зоологічний парк (сад).
园子 уийп.гі —园 1).菜〜горбд.
贝 yuan.
员yudn 1)(工作或学习的人):学〜#ні;店〜 служббвець магазину;裁〜скорбчення штату. 2)(成员）член.党〜член партії;工会会〜член профспілки.
员额 yuan'e штат,补充〜попбвнити штат;缩减〜 скорочення штату.
员工 yuangong робітники та службовці.
员司 yuansl служббвець.
员外 уийплуйі 1)〈史〉（官职）другий секретар міністерства. 2)(地主豪绅）поміщик.
^Лі yuan.
抚 yuan юань (дерево, різновид каштану з товстою корою, гіркий червоний сік якого захищає плоди від псування).
抚子 yuanzl качині яйця, консервовані в соці дерева юань.
yuan.
垣 yuan 1)(墙)стіна.短〜невисока стіна;城〜 стіни міста. 2)(城）місто.省〜провінційний центр.
垣堵 yuandu стіна міста.
原 yuan.
原1 yudn 1) 原始1). 2)原来1).〜作者йвтор;〜 ШАЦ колишній (старий) колектив (склад) співробітників;〜定计划 первісний план;脱 产干部要-常回7单位参加劳动кадрові працівники повинні часто займатися виробничою працею там, відкіля вони були висунуті. 3)(未加工的）неопрацьований.〜煤 неопрацьоване вугілля;〜油 сира нафта;〜夕十 натуральний сік.
原2уийп—原谅.
原版 yuanban перше видання.
yuanbSnpian <Ш> оригінал (першоджерело) фільму; фільм в оригіналі.
ШШ yuanbei <УІ> позивач і відповідач.
原本 1 yudnbgn 1)(底本）рукбпис червбний; оригінал.画像的〜оригінал портрета
2.(初刻本)перше видання. 3)(翻译所根据的原 书）оригінал.
原本2 yudnb6n~►原来1).我〜是不同意的на початку; спочатку, спочатку я не погоджувався (я був проти); ftil〜;^
的 у свій час (колись, раніш) він займався землеробством.
原币 yuanbi основи焱(розрахункова) валюта.
原变态 yudnbi〗ntM < 生物 > первгінний метаморфоз.
原材料 yuancailiao сировина; сирий матеріал. 节约〜економія сировини.
ШШ yuancha розслідувати.
原肠胚 yudncMngp5i <生物> гаструла.
原成岩 yuanchengyan <地质> первинні породи.
yuanchong <医> протозоа невідм., мн.; найпростіші.
原处 yuanchu колишнє місце; на місці.放回〜 покласти на [колишнє] місце;书柜已经不在 〜книжкбва шафа вже не на [колишньому] місці.
Ш ^ yuandang закладена річ.
原导体 yuandaoti〈技〉кондуктор.
原地 yuandi—»•原处•〜休肩、відпочивати на місці; 〜踏步 тупцювати на місці; ні кроку з місця.
原定 yuanding намітити.
原动机 yuandongjl двигун, мотор.
原动力 yuandongli рушійна сила.
原封 yuanfeng:〜退回 повернути у повній цілості;〜保存 зберегти в недоторканому вигляді;〜未动 залишитися у повній цілості; залишитися як і раніше (по-старому); залишитися без змін (у колишньому стані); усе залишилося в збвсім недоторканому (недоторканному) вигляді.
Ж® yuangao рукопис ж.; оригінал.
原告yi^ngAo <法 > (民事原告）позивйч; позивачка;(刑事原告）обвинувач.
Жи'А yuangaoren <Й> позивач; обвинувач.
原故yudngCi—原因.
原光 yuanguang неполяризоване світло.
原函数 yuanhanshu〈数〉первісна (початкова) функція.
原籍 yuanji 1)(祖籍）родом з якогось місця; за походженням.他〜河北 він родом із провінції Хебей. 2)(出生地）місце народження.他〜上海 він уродженець [з] Шанхая.
原价 yuanjia первісна ціна.按〜出售 продати за первісною ціною.
原 Ж yuanjiang 〈生物 > протоплазма; протоплазматичний.
原矿 yuankuang руда.
原来 yudnldi 1)(起初）первісний (першоджерельний); колишній; спочатку; у свій час; колись.〜的草案 первісний проект; 〜的计划первісний план;〜的地方колгішнє місце;改变〜的生活方式змінити колишній спосіб життя;这里〜杂草丛生，一片荒完 недавно тут був пустир, який заріс густим бур'яном;这山上〜连青拿都不长у свій час (колись) на цій горі навіть трава не росла;我 〜就不知道 я цього спочатку (колись) не знав; 军备竞赛使帝国主义国家的劳动人民〜就很 苦的生活状况愈来愈恶化了 гбнка озброєнь день від дня погіршує і без того важке життя працюючих краї н імперіалізму. 2)(表示发现 І实情况）виявлятися.〜他倒很能干він виявився дуже здібним;这〜很简单 виявляється, що це дуже прбсто;他们〜早就 认і只了 вони, виявляється, давно знайомі;〜 如此! от як! от що! от у чому справа!〜是这 么 回事 геть воно що; от (геть), виявляється, у чому справа.
原理 yuanli полбження; початок; принцип.原子
物理的遥本〜основні полбження атомної фізики;马克思列宁主义的基本〜основні початки марксизму-ленінізму; корінні (основні) полбження марксизму-ленінізму; 惯性〜принцип інерції;相对性〜принцип відносності.
原立子 yuanliz! раніше всиновлена дитина (до народження спадкоємця).
原 Ц yuanliang необмолочене (неочищене) зерно.
原і京 yuanliang простити (прощення); вибачити кого-що (вибачення).可以〜的错误 помилка; 请〜вибачте, будь ласка;希望你1〜我 сподіваюся, що ви мене вибачите; №还4、，可 以〜він ще малий і йому пробачно (можна пробачити);对你是不会〜的.
原料 yuanliao сировина; сирий матеріал.工业〜 промислова сировина;农业〜сільсько- господарська сировина; сільгоспсировина; ~ 基地 сировинна база;〜资源 сировинні ресурси (запаси);〜市场 ринок сировини;〜 输出国 країна-експортер сировини;〜消耗 витрата сировини.
原陵 yuanling рівнини і пагорби.
原流 yuanliu джерелб, ключ.
原陆 yuanlu поле; земля, що обробляється.
原煤 yuanmei неопрацьоване (кам'яне) вугілля.
原本帛 yuanmian бавовна-волокно ч.
原本 yuanmu колода; лісова (деревна) сировина.
原牛 yuanniu〈动〉тур; первісний бик.
原判 yuanpan рішення суду першої інстанції.
原酉己 yuanpei перша дружина.
原气 yudnqi 1)〈哲〉 першооснбва; першоджерело всіх речей; 2) життєвість, натхненність.
原器 yuanqi еталон (напр. метра).
原禽 yuanqin степові птахи, (напр. фазани, ластівки, горобці).
原泉 yuanquan джерелб, ключ.
原人 yuanren пітекантроп.
原色 yuanse основні кольори.
原色布 yuansebu сувбра тканина; суров'є спец.
原赦 yuanshe пробачити, помилувати.
原始代 yudnsMdM <地质> проторогбйська ера. 原始界 yudnshljid〈地质> архбйська група.
原始型 yuanshixing прототип.
原始性 yuanshTxing примітивізм.
原审 yuanshen 〈法〉попередня інстанція [у суді]; перше (первинне) слухання справи.
原生动物 yuansheng-dongwu перший
原生动物学 yuansheng-dongwuxue протистологія; протозоологія.
yuanshengkuang <^Г> первинна руда.
胃与三石广 yuansheng-kuangchuang корінне родовище.
原生矿物 yuansheng-kuangwu первинний мінерал.
原生岩 yuanshengyan〈地质〉материнська порода.
原生质 yuanshengzhi〈生物〉плазма; біоплазм; протоплазма.
原女台 yuanshi 1)(最初的）первісний，початковий; первинний (первинність).〜积累 первісне нагромадження;〜记录 первинні записи;资


997
料 вихідні (первісні, первинні, неопрацьовані) матеріали. 2)(最古老的） первісний (первісність); примітивний (примітивність).〜社会 первісне суспільство; 〜公社 первісна комуна;〜共产主义 первісний комунізм;〜生活 первісне життя; первісний спбсіб життя;〜部落 первісні (примітивні) племена;〜森林 незайманий (віковий) ліс; тайга. 3)(落后的）кустарний (кустарність); примітивний (примітивність). 〜机器 примітивні машини (механізми);〜的 工作方 кустарний (примітивний) спбсіб роббти;〜形式 примітивна форма.
原始群 yuanshlqiin первісна череда.
原始生物 yuanshi shengwu протести мн.
原兽 yuanshou первісні дикі тварини.
原书 yuanshu 1) оригінал твору; 2) книга, про яку йшлася мова.
原诉 yuansu〈法〉зустрічний позив.
原素 yudnsCi 1)〈化〉елемент; 2) елемент, фактор (напр. економічний).
原头 yuantou 1) поле, рівнина; 2) джерелб, початок.
原图 yuantii карта-оригінал ж.
原委 yuanw6i усі подробиці [справи]; всі обставини [справи].说明〜пояснгітк причину; пояснити, що і чому; пояснити всю справу від початку до кінця;只有他一个人 知道事情的〜тільки він у курсі всіх подробиць (обставин справи);他把事情的〜 告诉了我 він повідомив мені всі подробиці (всі обставини справи).
原文yuSnw^i 1)(翻译所根据的文章)оригінал; справжній (оригінальний) текст.读马克思著 作的〜читіти праці Маркса в оригіналі;翻译 应当传达〜化精神пербклад повинний передати дух оригіналу. 2)(引证所根据的文 章)оригінал; оригінальний текст.根据〜核对 引文 звірити цитату з оригіналом.
原物 yuanwu〈法〉власність, що дає приріст.
原 先 yuanxian колишній; первісний (первісність); колись; раніш.〜的样子 колишній (первісний) вигляд; й?、〜的І十戈1j 办 діяти за первісним планом;我〜不矢口道 спочатку (спочатку) я не знав;他〜身体很好 раніш (колись) він мав гарне здоров'я; раніш (колись) він був дуже здорбвий (міцний).
原线圈 yuanxianquan〈电〉первинна обмотка.
原形 yuanxing щирий вигляд (вид); щира сутність; справжнє обличчя.现出〜знанні свій щирий вигляд (вид); показати свою щиру природу; оголити своє справжнє обличчя;〜毕胃 оголитися; показатися (з'явитися) у всій свої й наготі; спливла назовні щира сутність.
原形体 yuSnxingtl <生物> плазмодій.
原形质yi^nxingzh'i—原生质.
原型 yuaonxing прототип; прототип книжк.; оригінал; архетип; первісний зразбк.
原羊 yuanyang 〈动〉альпійський кам'яний козел (Capra ibex).
原盐 yuanyan сіль ж.
原样 yuanyang старий зразбк; колишній вигляд. 照、〜по-старому; як і раніше; як колись.
原野 yuanye (平原)рівнина;(草原)степ ж.; (Ш 野）поле.
原意 yuanyi первісна ідея (думка); первісний (прямий) зміст (задум).
原因 yudnyTn причина.失败的〜причгіна невдачі (поразки);由于某种〜по тій чи іншій причині;没有任何〜немає ніяких причин;〜 何在？ чим це пояснити? у чому [криється] причина? де причина?是什么〜赢得了这样 大的胜利呢？ у чому криється ключ до таких великих перемог?
原因论 yuanylnlun〈哲)тебрія каузальності.
原音 уійпуїп 1) голосні звуки; 2)〈物理> основний тон діапазону.
原由yudny6u—原因.
原油 yuanyou [неочйщена, сира] нафта.
原有 yuanyou що мався [раніше]; первісний (первісність).〜的形式 первісна форма;在〜 的基础上 на наявній основі.
原宥yudny6u—原谅.
原有学 yuanyouxue онтологія.
原原本本 yuanyuanbenben від початку до кінця; систематично і докладно; із усіма подробицями; у всіх подробицях; без усяких скидок.〜地叙述 представити в чистому вигляді;〜地转达 передати стенографічно (слово в слово).
原约 yuanyue погоджений раніше.
原造 yuanzao <法> позивач.
原贝ij yuanze принцип; початки мн.不可动摇的 ~ непорушний принцип;党的组织〜 організаційний принцип партії;掌握〜б^ти принциповим; зберігати принциповість;根 据自愿〜за принципом добровільності;有〜 的人 принципова людина;没有〜的人 людина без принципів;基于平等〜на засадах рівності;〜上我同意 в принципі я згодний;:〜上我不同意 принципово я не згодний;马克思主义者决芣拿，宇做交易 марксисти ні на яку торгівлю принципами не підуть.
原贝її上 yuanzeshang принципово.
原贝丨J 性 yuanzexing принциповість.〜的错误 принципова помилка; помилка принципового характеру;〜的问题 принципове питання;〜分歧 важливі принципові розбіжності (розходження); розбіжності принципового характеру; 无 〜 безпринципність;坚持〜відстбювати (зберігати) принциповість.
原知 yudnzhl інтуїція.
原职 yuanzhi колишня посада; колишня посада; колишнє місце.恢复〜відновити кого в колишній посаді (на колишній посаді); повернути кого на колишню посаду.
原 ЙЬ yuanzhi колишня адреса.
原质 yuanzhi <化> проста речовина, елемент.
原质团 yudnzhituSn <生物> плазмодій.
原种 yudnzh6ng〈农> еліта.
J京主 yuanzhfl закбнний (колишній) власник (хазяїн).物归〜 повернути річ законному хазяїну.
原著yi^nzhCi—原作2).
原著者 yuanzhuzhS автор (оригіналу, напр. книги).
原状 yuanzhuang первісне полбження; статус-кво невідм., ч.恢复〜відновити статус-кво;维持〜зберігати статус-кво.
原子 yuanzl атом.〜€吉构 будівля атома;〜分裂 атомний розпад;〜і化і乍 атомний шантаж;〜 反应 і隹 атомний реактор;〜序数 атомний номер; атомне число;〜动力学 атомна енергетика;〜破冰lift атомний криголам;无〜 武器区 вільна від атомної зброї зона;回旋力口 速器 атомний циклотрон.
原子笔 yuanzibl кулькова авторучка.
原子尘 yuanzichen радіоактивні залишки.
原子船 yuanztchuan атомохід.
原子弹 yuanztdan йтомна ббмба.
原子反应堆 yuanzlfanyingdul атомний реактор, yuanzihe <Ш> атомне ядро; ядро атома. 〜反应 ядерна реакція.
原子化 yuanzihua атомізація.
yuanzijia <ifc> валентність, yudnzlliang <VCi> атомна вага.
原子能 yuanzmeng <Щ> атомна енергія.〜发电 站 йтомна електростанція; атомка розм.
原子热 yuanzTre енергія, що виділяється при термоядерній реакції.
原子时[代]yuanzishi[dai] час за атомним годинником.
原子说 yuanzTshuo втомна тебрія.
yuanzTtuan <化> атомна група.
原子钟 yuanzizhong атомний годинник.
原作yudnzud 1)〔诗文唱和的最初一篇〕 перший вірш, що дає рими наступним віршам.(译文和改写本的威文)оригінаи.
yuan.
Ш yuan саламандра (один з видів), fee 膏 yuangao сало (жир) саламандри (використовується для освітлення).
圆
yuan.
圆уийп 1)(圆形的）кр扣ІИЙ.〜月кр扣шй (пбвний) місяць;变〜круглішати розлі.; круглитися розм.; округлитися; ії $ 〜 круглити що,розм.; округлити що, 2)〈数>—> 圆周.3)(球状的）кр扣шй.象球一样〜 круглий, як куля; кулястий;滴溜〜 абсолютно (збвсім) круглий. 4)(周全） докладний (докладність).话说得很〜усб було сказано так, що комар носа не підточить;事情作得很〜справу зроблено з великою докладністю (тактовністю); справа зроблена дуже задовільно (тактовно, бездоганно). 5)(使周全):不能自〜其说сам не міг привести переконливих доводів (дати задовільне пояснення). 6)(货币单位)юань ч. 美〜[американський] долар;值人民币五〜 коштує п'ять юанів женьминьба.
圆才白 yuanbai < ffi > яловець китайський (Juniperus chinensis L.).
圆半径 yudnMnjing 〈数〉радіус.
ID 场 yuanchang помирити кого з ким; примирити кого з ким. || 参阅“打圆场（Ш yuanchSng”.
圆成 yuancheng сприяти • кому в чому; допомагати кому в здійсненні чого.
圆唇化 yuanchiinhua лабіалізація; лабіалізувати.
圆醋栗 уийпсйіі < 植 > йґрус звичайний (Grossularia reclinata Mill.).
yuancuo <技> круглий напилок.
圆顶 yuandtng купол.


998
圆房 yuanfang почати жити подружнім життям.
ЩШ yuanfei візниця.
圆坟 yuanfen відвідати могилу (на третій день після поховання).
圆钢 yuangang <冶> кругла сталь; прутбк.
НІ 拱门 yuangongmen вхідна арка.
圆拱桥 yuangongqiao арковий міст.
圆光 yuanguang німб, ореол.
圆规 yuangul циркуль ч.
[Ц 果 yuanguo нірвана.
圆 Щ yuanhua дипломатичний (дипломатичність). 〜地回答 дипломатично відповісти на що; дати дипломатичну відповідь;说话〜 говорити дипломатично;作事〜的人 дипломат; дипломатка; політик; політикант розм.
Ш Ш yuanhuang сховати (покривати) обман; виправдовуватися.
圆寂 yudnji <宗> нірвана.
ЩШ yuanjiao вчення Махаяни.
圆径 yuanjing діаметр.
圆就 yuanjiu повністю домовитися.
圆剧场 yuanjuchang амфітеатр.
Щ 灵 yuanling небо, небеса.
圆满 yuanman задовільний (задовільність); благополучний; успішний.〜的答案 Задовільна відповідь; 〜 的结果 благополучний (задовільний) результат; успішне завершення; 〜 的结局 благополучний результат;取得〜成功 домогтися повного успіху;问题得到 了〜的解 决 питання було благополучно (успішно) вирішено;大会〜地结束了 з’їзд пройшбв успішно.
yuanmeng тлумачення (пояснення) снів.
圆盘 yuanpan [тарілчастий] диск.〜阀 тарілчастий клапан.
圆盘IE yuanpanba <农> дискова борона.
圆圈 yudnquan коло,画一个〜намалювйти коло; 水面上出现了一个个〜на воді з'явилися кола.
圆日 уийпгі повня.
圆融 yuanrong повна гармонія; гармонійний.
圆润 yuanrnn соковитий (соковитість); дзвінкий (дзвінкість).〜的歌喉 соковитий (дзвінкий) голос.
圆通 yuantong гнучкий (гнучкість),做事〜 виявляти гнучкість у справах; № 为入〜він людина гнучка.
圆筒 yuantong циліндр; рол спец.
圆舞曲 yudnwtiqti вальс.
圆心 yuanxln <数> центр кола.
圆心角 yuanxlnjiao центральний кут.
Ш#| yuanyuan вир. 丄
Ш Ш yuanyuan горіх, каштан.
圆周 yuanzhou коло.
圆周角 yuanzh6ujmo <Ш> вписаний кут.
圆周率 yudnzh6uKi〈数〉числсі "пі" невідм” с.; віднбшення довжини кола до діаметра.
圆珠笔 yuanzhiibT кулькова авторучка; кулька рош.
圆柱 yudnzhu 1)〈数〉[круговий] циліндр. 2) <5£> колона.〜大厅 колонний зал; зал з колонами.
圆柱体 yudnzhCifi <数> циліндр.
圆维 yuanzhul <Ш> [круговий] конус.
圆锥花序 yuSnzhuT huaxu <植> волоть.
圆锥体 yudnzhuTfi <数> конус.
圆锥形 yuanzhulxing конус.
圆桌 yudnzhu6 круглий стіл.〜会议 <外> кон- ференція круглого столу; нарада за круглим столбм; засідання на рівних правах; круглий стіл.
圆桌面 yuanzhuomian [складна] кругла стільниця; [знімальна] кришка круглого столу.
圆子 yuan-zi рисові галушки [з начинкою], yuan.
電 yuan < 动 > далекосхідна черепаха; китайська аміду.
援
yuan.
援 yuan надання допомоги закордонним краї нам.
援拔 yuanba витягати.
援笔 yuanbi починати писати.
援救 yuanjiu врятувати кого-що (порятунок); виручити кого-що.〜伤员 рятувати поранених; ~朋友виручити друга;赶来〜 поспіти на допомбгу.
援军 yuanjun підкріплення,增派〜надіслати підкріплення.
援例 yuanli по прецеденті; на підставі (на основі) прецеденту; за прикладом минулого.
援手 yuanshou <书> подати руку [допомоги]; простягнути руку допомоги.
援引 уийпуїп 1)(引用）посилатися на кого-що (посилання); мотивувати що; привести що; цитувати (цитування).〜依!J 证 привести докази;〜条约的条文 посилатися на текст дбговору;〜歹!J宁的话 посилатися на слова Леніна; привести (цитувати) слова Леніна. 2)(举荐或任用亲信）рекомендувати [свої х близьких]; призначити [свої х близьких]; прийняти [свої х близьких].〜自己的亲戚当 秘书 рекомендувати свого родича на посаду секретаря; призначити свого родича секретарем.
援用yudny6ng—援引1).
援助 yuanzhu підтримка (підтримувати кого~що); допомога ж. (допомагати кому-чому); робити допомбгу (підтримку) кому-чому.〜全世界被压迫阶级知被压迫民 族的革命斗争надіти допомбгу пригнобленим класам і пригнобленим націям усього світу в їхній революційній боротьбі;已经获得革命胜利的人民，应该〜 正在争取解放的人民的斗争，народи, що одержали перемогу в революції, повинні надавати підтримку і допомбгу народам, що борються за звільнення.
A6L
yuan.
缘yudn 1) 缘分.我们有一面之〜доля звела мене з ним лише один раз; ми бачилися тільки один раз; 2)(没着）по чому; уздбвж чого.〜水而行 йти уздбвж ріки. 3)(边）поле; облямівка; рант. Ц〜полА капєлкіха.
缘分yudn位п доля;咱们他又在一起了，真有〜 ми з вами знову зустрілися разом, видно, це доля;我跟音乐没有〜музика (займатися
музикою) не моя доля; мене анітрошки не цікавить музика.
缘故 yudngii причина.不知什么〜з якоїсь причини; чомусь;这就是其中的〜це і було (послужило) причиною.
缘木求鱼 yuan mu qiu yu "забратися на дерево, щоб рибу добути"; нікчемна (марна) справа; даремна праця; марна спроба; шукати вчорашній день (учорашнього дня).
缘起yuanqi 1)(事情的起因）причина. 2)(说明 发‘缘А的文字）мотивування.本协会成立〜 мотивування створення нашого союзу.
缘由уийпуби—缘故.
源
yuan.
源 yudn 1)(水源）джерелб.河〜джерелб ріки. 2) (来源）джерелб;(原因）причііна.光〜 джерело світла;病〜причина (джерело) хвороби;万恶之〜джерелб (кбрінь) зла;同出 —〜виходити з одногб джерела;其~盖出于 敌人的恶毒宣传 усб це бере свій початок від злісної пропаганди ворогів.
源流 yuanliu походження і розвиток; джерело. 祖国文学的〜похбдження і розвиток рідної літератури.
源泉 yuanquan джерело;知识的〜джерелб знань;无穷力量的〜джерелб невичерпної (необмеженої) сили;党是我们力量的〜 Партія ~джерело нашої енергії.
源头 yuantou оснбва; джерелд; початок.
源源 yuanyuan безупинно; неспинно.〜不绝 безупинно; безупинним потоком;〜而来 надходити (прибувати) безупинно (неспинно); хмарою суне;新鲜蔬菜〜上市 ринок завжди забезпечений (безупинно забезпечується) свіжими овочами;取得了〜 不断的人力和物力后备безупгін^о (неспинно) йшло поповнення людських матеріальних сил.
源源本本yudnyu纟пЬбпЬбп—原原本本 yuanyuanbenben.
源远流长 yuan yuan liu chang мати довгу (давню) історію; з незапам'ятних часів.这个 国家的文化〜культура в цій краї ні має довгу (давню) історію; культура в цій краї ні почала розвиватися з незапам'ятних часів.
fe. yuan.
猿 yuan <动> [людиноподібна] мавпа.
ШШ yuanhou мавпа.
猿人 joianren питекантроп.爪口圭〜явантрбп;北 京〜синантроп;海德堡〜гейдельбфгська людина.
猿子 yuanzi〈动〉снігур (Carpodacus roseus). 園 yuan.
園土 yuantu візниця.
辕 yuan.
辕 yuan голобля,驾~ запрігти (закласти) у ярмо; бути запряженим у ярмо; у ярмі ходити.
ШЦ yuanma корінник; корінний кінь; корінний; корінна.
_门 yuanmen присутність; керування вищої провінційної влади.
辕子 yuan*zi <口> голббля.车〜голбблі воза, архар; аргалі.


999
源 yi^n.
I?:羊 yuanyang <动> архар; аргалі невідм., ч.
Я5 yuan.
远yuSn 1)(距离或时间长）давкий.不〜 недалеко;为时不〜недалеко той час, коли близький день, коли…；他家离我们不〜він живе недалеко (неподалеку) від нас;离家已 经不〜了 до будинку вже недалеко;这枪的射 程很〜ця рушниця бере далеко;〜的不说 не будемо говорити про [далеке] минуле;要看 得〜一点 трбба дивитися вперед (далі);我们 已经做的和客观形势所要求于我们的，还相 距很〜прорбблене нами далеко не відповідає тим вимогам, що пред'являє об'єктивна обстанбвка. 2)(血统关系疏远）далбкий; віддалений.〜亲 далекий родич. 3)(差别程度 大）далеко, —超过 набагато (значно, далеко) перевершити кого-що', далеко залишити кого-що за собою (позаду);我〜不如他 мені ще далеко до нього; я набагато (значно) слабший його; я далеко не такий здібний (сильний), як він; він куди краще (сильніше) мене; де мені рівнятися з ним;他〜没有完成 自己的任务 він далеко не виконав своє завдання. 4)(不接近)цуратися кого-чого. Щ 而〜之 триматися на шанобливій відстані від кого.
远程 yuancheng далекий.〜航 4亍 далеке плавання; далекий рейс;〜运输 далеке перевезення;〜导弹 далекобійний кербваний снаряд; кербваний снаряд далекої дії;〜火箭 далекобійна ракета; ракета далекої дії.
远处 yuanchu далечінь ж.; далеке місце.〜现出 —片森林удалині виднівся ліс;〜传来了炮声 здалеку докотився гуркіт знарядь;〜可以听 到歌声 звіддаля (з далека) доносилася пісня; 他站在大门口，眼睛望着〜він стояв біля воріт і дивився вдалечінь;从〜看，这一切都 成了 另一种形状 у перспективі все це мало інший вигляд.
远大 yuanda ширбкий; великий.〜白勺计戈ij ширбкий план; план далекого прицілу;实现 共卢1主义的〜理想、здійснити великий ідеал комунізму;前程〜велике (величезне) майбутність; широкі (необмежені) перспективи; величезне майбутнє; велике прийдешнє; далеко піти;他目光〜він людина далекоглядна.
远道 yu5ndk) далекий (дбвгий) шлях.他们〜而 来 вони прибули сюди здалеку.
远道 yuandao досягнути хорошого стану, зробити кар’єру，далеко піти (про людину).
远地点 уиапсіісИйп <天> апогбй.
远东 Yuandong Далекий Схід.
远动化 yuandonghua телемеханізація.
远动学 yuandongxue телемеханіка.
远方 yuanfang далечінь ж.; далека краї на.〜的 来信 лист здалеку; лист з далеких місць;在〜 удалині; вдалині;向〜看 дивитися вдалину; 从〜здалеку.
远房 yuanfang далека рідня.〜亲戚 далекий родич; далека рідня;〜叔父 дадько у далекому (дальньому) спорідненні; четверо- юрідний дядько.
远隔 yu^nge віддалений; на великій відстані.
@ 古 yuangii глиббка минувщина; далека (сива) старовина; віддалені часи.〜的神话 стародавній міф;〜时代 глиббка стародавність; незапам'ятні часи.
远海区 yuanhaiqii пелагіаль.
远航 yuanhang далекий рейс.
远见 yuanjmn далекоглядність; прозорливість.〜 卓 і只 дивитися далеко вперед;
далекоглядність;有 ~ 的人• далекоглядна (прозорлива, завбачлива) людина;有〜的政 治 Ш далекоглядний (далекозорий,
прозорливий) політик;有〜的政策 далекоглядна (завбачлива) політика;无〜 короткозорість; недалекоглядність;缺乏〜 відсутність далекоглдцності; не бачити далі свого носа.
远交近攻 yuan jiao jin gong політика нападу на сусідні країни і союзу з далеко лежачими краї нами.
远近yuSnjin 1)(远处和近处)скрізь; усюди.〜闻 名 широко відомий; користатися великою популярністю. 2)(足巨离）відстань.量——量〜 вимірювати відстань;这两个地方离这里〜差 不多 ці два місця знаходяться майже на однаковій відстані.
远近画 yuanjinhua перспективний живбпис.
远近线 yuanjinxian〈天〉лінія апсид.
远景yuSnjlng 1)(远处的景物）перспектива.海 上的〜вид на море [у перспективі];从阳台上 可以看到绝美的〜з балкона відкривається чудова перспектива (панорама). 2)(将来的 景象）перспективи мн.; майбутність; майбутнє.社会主义事业的灿烂〜блискучі перспективи (блискуча майбутність, блискуче майбутнє) справи соціалізму;〜规 戈！J перспективний план.
远镜 yuanjing телескоп.
远足巨离 yuanjuli далека (велііка) дистанція; велика дальність.〜橾纵 телеконтроль ч., спец.; телекерування cneif.; керування на відстані; дистанційне керування;〜射击 далекий вогонь; стрілянина на велику дистанцію.
远客 yuanke гості з далеких місць; гість, що приї хав здалеку.
远足各 yuanlu дбвгий шлях.
远虑 yuanlti думати про майбутнє; дивитися вперед 无〜的人 людина непередбачлива;—— 个人要有〜люднні треба думати про майбутнє.
远门 yuanmen:出〜відправитися в далекі краї (у далеку дорбгу).
远谋 yuanmou далекоглядний план.
远亲 yuanqin далекий родич; далека рідня; віддалене споріднення.我们是〜ми далекі родичі; він мені далекий родич.
远亲不如近邻 уийгщїп Ьй гй jinlin близький сусід краще далекого родича; ближній сусід краще далекої рідні.
远人 yuanren іноземець.
远日 уийпгі дні далекого минулого.
远涉 yuanshe ї хати далеко.
远射程 yuSnshSchSng <军> далекобійність;〜炮 далекобійне знаряддя; далекобійна артилерія.
远识 yuanshi далекоглядний, прозорливість.
远视 yi^nsh丨 < 医 > далекозбрість.〜眼镜
окуляри для далекозорих.
远视目艮 yuanshiyan далекоглядність.
远水救不 了近火 yuSn shut jiu bu liao jin huo "водою здалеку не залити пожежі поблизу”； допомога далека, а лихо на носі; спізніла допомога в пуття не йде.
Ш 算 yuansuan глиббкий розрахунок, далекоглядний план.
远Й、yuansun далекі нащадки.
远途 yuantia дбвгий шлях.
远图 yuantu далекоглядний план.
远限 yuanxmn дбвгий термін; довгостроковий.
远向 yuanxiang <^j> давно, довго.
远>已、yuanxln центробіжний.
远心器 yuanxlnqi центрифуга.
远行 yuSnxing відправитися в далеку дорбгу (у далекі краї ); далека пої здка.
远 '洋 yuanyang далекий океан.〜轮船 океанський пароплав; трансокеанське судно; лайнер;〜捕鱼 рибальство (ловля риби) у відкритому морі; океанічне (океанське) рибальство;〜航4亍 океанський рейс; далеке плавання.
i^^lk yuanye велика справа, уиапуі далекі нащадки.
远意 уиапуі глибока думка, yuanyln далека причина.
远犹 yuanyou далекоглядний план, ширбкий задум.
远游 yuanyou далеко мандрувати.
远月点 уийпуидсііап <天> апоселеній.
远征yuanzhgng (远道出征）експедиція;(长途行 军）далекий (великий) похід.十字军〜 <史> Хрестовий похід.
远征军 yuanzhengjun Експедиційні війська; експедиційна армія.
远志 yuanzhi 1)(远大的志向）далеко йдуть прагнення. 2) <植> істод тонколистий.
远走高飞 yuan zou gao fei бігти в далекі краї; сховатися [у невідомі країни]; втекти (бігти) подалі за тридев'ять земель; бігти куди очі дивляться.
远足 yuanzu екскурсія [у похідному порядку, пішки].
远足会 yuanzuhui туристичне товариство.
ЙІІ. yuanzu далекі предки; пращур.
夕II yuan.
苑yuan〈书> 1)(花园)сад; парк;(养兽的地方） розплідник; звіринець застар” розм.御〜 імператорський сад; 2)(荟萃之地),центр.文 〜літературний центр; Парнас;艺〜центр мистецтва.
yuanfeng вихор, шквал.
苑结 yuanjie неспокійний, тривожний.
苑囿 yuanyou 1) парк; 2) звіринець, розплідник.
ІЬіі yuan.
院 уийп 1)(院子）двір.独〜儿 окремий двір;前〜 передній двір;后~ задній дворик. 2)(机关和 公共处所名奋):学〜інститут;法〜суд;国务〜 Державна Рада; Держрада;科学〜академія; 医〜лікарня;居Ij〜тейтр;电影〜кінб невідм., розм.; кінотеатр.
院画 yuanhua картини галереї, музейні (найкращі) картини.
院君 yuanjiin 1) титуловані дами; 2) (ввіч.)


1000
дружина (чиновника, поважної людини).
院落 уийпіиб—院 І).
院 士 yuanshi академік. 通讯〜 член-кореспондент; членкор розм.; членкор. рот.
院$ yuantao〈方彡 дім, житло, оселя.
院庭 yuanting двір; сад навкбло дому.
院宅 yuanzhai житло, дім; особняк.
院民 yuanzhang президент; директор.科学院〜 президент академії наук;学院〜директор інституту;医院〜завідувач лікарнею;最高人 民法院〜голова Верховного народного суду; 天主教修道院〜абат.
院子 уийп.гі —院 І).
уийп.
怨 уийп 1)(仇恨）ненависть ж.; ворожнеча.私〜 особиста ворожнеча (ненависть);结〜стйти ворогами; бути у ворожих відносинах; бути на ножах з ким;我们无〜无仇 поміж нас немає ні ненависті, ні ворожнечі. 2) (jfi怨） нарікати на кого-що (ремствування); ображатися; ремствувати; скаржитися;(责备) нарікати на кого-що; дорікати кому-чому;(个圣 罪）звинувачувати кого-що;(愤恨） досадувати; обурюватися.〜命不好 нарікати (скаржитися) на долю;用不着〜别人 чогб нарікати (ображатися, нарікати) на інших; чого дорікати іншим, звинувачувати інших;
1尔只含巨〜自己 нарікай на себе; звинувачуй (дорікай) тільки (одного) себе; ти можеш, нарікати (ображатися) тільки на себе; ні на кого сердитися, крім як на себе;死而无〜 умерти без ремства.
怨і旁 yuanbang злобний наклеп.
怨悲 yuanbei засмучуватися, шкодувати, співчувати.
怨不得 yuAn.bu.de (难怪）не дивно; недарма; (不能抱怨）не приходиться ображатися.白 己不好，〜另1J人 сам винуватий, не приходиться ображатися на інших; сам винуватий, чого скаржитися на інших;〜他 不答应，原来他怕负责任не дивно, що він відмовляється; виявляється, він бої ться відповідальності..
怨仇 yuanchou ворожнеча, ненависть.
怨敌 yuandi ненависний ворог.
怨毒 yuAndii <书>~>怨 1).〜甚深 відчувати до кого глибоку ненависть (сильну ворожнечу).
怨怒 yuandui ненавидіти; ненависть.
怨徘 yuanfei злосний наклеп.
怨妇 yuanfu стара діва.
怨憾 yuanhan ненавидіти.
怨恨 yuanhen—怨.〜之心 почуття ненависті (ворожнечі);怀着万分的〜із глибокою ненавистю;他〜自己把一个很好的机会错讨 了 він досадував на себе за те, що упустив такий гарний шанс.
怨旷 yuankuang стара діва і старий холостяк.
怨女 yuannu стара діва.
怨偶 yuan'ou <书> недружня пара; недружнє подружжя.
怨 Н yuanqi образа; досада; ненависть ж.; невдоволення.悠着一肚的〜таїти в душі образу (досаду, ненависть); з образою; з досадою; з ненавистю; з невдоволенням;出 一 口〜зірвйти серце на кому-чому; виразити невдоволення, що нагромадилося.
怨 yuanqing невдоволення, збурення.
怨声载 ій yuan sheng zai сійо〜загальне невдоволення народу; загальне народне ремство; усюди лунає ремство невдоволення і обурення.
怨天尤人 yuan tian you ren нарікати на всіх і вся; проклинати увесь світ.
怨隙 yuanxi привід для невдоволення.
怨 s* yuanyan ремство; нарікання; воркотня розм.; скарга. 口出〜нарікйти; ремствувати; скаржитися;毫无〜без ремства; безмовно; без скарги.
怨艾уийпуі <书>—怨.
yuanze ображатися, стогнати від образи.
知П yuan.
垸田 yuantidn〈方〉рисові поля.
橡 yuan.
橡 yuan дрібний чиновник.
橡属 yuanshu підлеглий.
媛 yuan красуня.
JS yuan.
愿 yuan 1)(希望）бажати з неознач. (бажання).〜 你早日恢复健康бажйю вам скоріше видужати; [бажаю вам] швидкого видужання; 〜祖国繁荣昌盛нехйй живе і здравствує наша Батьківщина!这是我平生之〜це було мої м заповітним бажанням; це було бажанням (сподіванням) усьогб мого життя. 2) —►愿意.非我所〜я цього не хотів; це не було мої м бажанням;谁〜去就谁去 хто хоче, той і піде;我很〜到边骚去参加祖国建设я охоче поїду на окраїну, щоб там взяти участь у будівництві нашої Батьківщини. 3) —愿心•许〜Мти обітницю;还〜виконати обітницю.
ШЖ yuancong охоче коритися.
愿谨 yuanjtn розсудливість, yuanli сила, бажання, yuanshu петиція, прохання.
ІЕМ yuanwang бажання; надія; сподівання; прагнення книжк.;世世代代的〜вікові (заповітні) сподівання;主 Щ 〜суб'єктивне бажання;真诚〜щире прагнення; Ш 足〜 задовольнити (виконати) бажання;违反〜 проти бажання;符合人民的〜відповідати сподіванням народу; відповідати народним прагненням;符合乂民的〜的社会制度 бажані народу суспільні порядки;符合人民 的〜的社会制度вихбдячи з прагнення до з’єднання;〜实现了 виповнилося бажання; збулися сподівання.
愿心 yuanxln обітниця.
愿言 yuanyan завжди.
愿意 yuan-yi 1)(乐意）охоче; готовий; хотіти чого, з неознач.; завгодно кому.表示〜帮助 виразити готовність допомогти;不管〜不~ хочеш не хочеш; незалежно від власного бажання; волею-неволею;〜的人并不多 бажаючих виявилося не так багато;你〜怎样 办就怎样办 як хбчете, так і робіть (поступайте); робіть як вам завгодно; робіть як хбчете;谁〜发言？ кому завгодно висловитися?如果你〜，我们〜起去吧якщб [вам] завгодно, поїдемо разом. 2)(希望） бажати з неознач. \ хотіти чого, з неознач.我
不〜见他 не бажаю (не хочу) його бачити.
愿欲 yuanyu дуже хотіти.
曰 yue.
曰 yue〈书>1.(说)говорити що.皆〜不可 усі говорять, що не можна. 2)(叫做)називати кого-що kum-чші.名之〜农民学校 називати селянською школою; дати (привласнити) назву "селянська школа".
纟$ уиб另见у^).
约уиб 1)(互相遵守的条文）дбговір; контракт; (说定的事）обіцянка; домовленість 和〜 мирний дбговір;立〜уклйсти дбговір (контракт);违〜порушити дбговір (контракт, обіцжку);践~ вііконати обіцянку; стримати слово;我们有〜在先 у нас [є] домовленість; між нами було домовлено. 2)(预先说定） домовитися про що; умовитися про що, з неознач.〜一个曰子 домовитися (умовитися) про день (про дату); призначити день (час). 3) (邀请）запросити кого (запрошення).〜朋友 来吃饭 запросити друзів на обід (обідати). 4) (大概）біля чого; приблизно; з (із) що. ~一年 з рік;〜五公斤重 вагою з п'ять кілограмів; вагою [щось] біля п'яти кілограмів;〜十公里 біля десяти кілометрів; приблизно (приблизно) ДЄС5ГП» кілометрів; кілометрів десять;生产增长了〜Ь分,之二十 виробництво збільшилося приблизно на 20 відсотків;参加大会的〜有两千人беруть участь у роботі з'ї зду приблизно дві тисячі чоловік;他看上去〜五十岁йо# можна дати приблизно п'ятдесят років; на вигляд (на вид) йому років п’ятдесят. 5)〈数〉скоротити що， на що (скорбчення).〜分数 скоротити дріб; 5/10 可以〜成 1/2 5/10 можна скоротити на 5, і вийде 1/2.
yuebao піднімати на сміх.
会勺:ф： yuebSn оригінал договору.
ЩЩ- yuedan письмова угода.
约旦人 Yuedanren йорданець (йорданський); йорданка.
约定 yueding домовитися про що; вмовитися з ким-чим про що, з неознач.〜出发的日期 вмовитися (домовитися) про термін від'ї зду; ~见面的地方 домовитися (вмовитися) про місце зустрічі;在〜的时亥!І у домовлену годину;他们〜一起去参观物馆воніі домовилися (умовилися) разом піти в музей.
约定利率 yu6dinglil{i <法> договірна норма відсотку. 约定论 yuedingKin 〈哲学〉конвенціоналізм.
约定俗成 yue ding su cheng загальноприйнятий； обумовлений звичаєм; неписаний закон (розпорядок); вживання за загальним визнанням.
约法 yuefS тимчасова конституція.
约法 yuefa ввести закон.
约法三章 yue 铒 san zhang [установити] обов’язкові для всіх правила; твердо домовитися на [наступних] умовах.
约分 yuefen <数> скорбчення дробу.
会勺 М yuegul договірні правила.
约好 yuehSo домовитися про що; умовитися про що，з неознач.; умовитися з ким-чим, з неознач., рот.他们〜在工厂门口见面воніі умовилися зустрітися біля воріт заводу;我足艮


1001
他〜了 去看戏 я домовився з ним піти в театр; 我们〜一同到北京去ми домовилися про спільну пої здку в Пекін.
约会 yu6’hui І)(约定相会）при:шйчити побачення; домовитися (умовитися) про зустріч. 2)(约定的会晤）побйчення; [домовлена] зустріч; рандеву невідм” с.， розм” застар.赴〜йти на побачення;今天我 和—朋个友有〜сьогбдні в мене призначене побачення (призначена зустріч) з одним знайомим.
约集 yueji скликати кого; зібрати кого.〜亲友 скликати (зібрати) родичів і друзів.
约计 yueji навкбло чого; приблизно; за приблизним підрахунком.〜一小时 буде потрібно біля години (приблизно годину).
约价 yuejia приблизно оцінювати.
约具 yueju <方> дбговір, контракт.
约勒 yuele обмежувати; зобов'язувати.
约略 yuelue загалом; у загшіьному; до відомого ступеня.这件事他己〜跟我说过了 він уже загалом (вцілому) розповів мені про це;〜知 道一些 до відомого ступеня знайомий з чим.
约莫 уиб.то біля чого; приблизно; який-небудь. 〜有—公斤重 вагою [щось] біля кілограма; вагою з кіло;过了 〜一小时 пройшло біля години; пройшла приблизно година;到车站 〜还有一公里 до станції залишається ще який-небудь кілометр;他在这里住了〜一星 期 він прожив отут з тиждень (біля тижня, приблизно тиждень).
约期 yugqT 1)(约定日期）домбвитися (домовитися) про день (про час); установити термін; призначити день (час).〜会谈 призначити день (час) переговорів; умовитися про час, щоб переговорити. 2)(约 定的曰子）призначений день; установлений термін.误了〜пропустили встановлений термін. 3)(契约的限期）термін [дбговору].〜 己满 термін дбговору минув.
约请 yueqlng запросити кого (запрбшення).〜他 来参加会议 запросити його на засідання;接 到正式的〜одфжати офіційне запрбшення.
约束 yueshu зв'язати кого-що чим;(约制) стримувати кого-що; обмежити кого-що; приборкати кого-що; тримати кого-що в руках.处处受到〜б^ти (почувати себе) у всьбму зв'язаним;不受条约关系的〜кого не зв'язують які-небудь договірні відносини; не зв'язаний договірними відносинами;有某些 情况〜着我 мене зв'язують деякі обставини; 应当〜自己并遵守纪律трбба стримувати себе (стримуватися) і бути дисциплінованим.
约束力 yu吞shCili обов'язкова (стримуюча) сила. 契约的〜обов’язкбва сила дбговору; єднальна сила дбговору.
约数yu6shCi 1)(大约的数目）прибліЬна кількість. 2) < 数 > дільник.最大公〜
найбільший загальний дільник.
约言 уибуйп слово; обіцянка;(双方的约言） домовленість; злагода.实行〜стримати слово; виконати (стримати) обіцянку;大家都 得照〜行事 усі повинні поступити відповідно до домовленості.
约指 yuezhi каблучка.
约制 yuezhi обмежувати; обмеження.
Ш yue.
Ш yue маленька флейта.
Р岁 yue.
口岁yue 1) <象声>:他〜的一声吐了 йогб сильно вирвало. 2)〈口〉（呕吐）хто блює (блювота). 心里发〜надити; відчувйти нудоту; нудбта підступала до горла.
月yu&
月 yue 1) 月亮.新〜молодик; серп місяця;圆 〜пбвний місяць. 2)(计时单位)місяць.本〜 цей (потбчний, дійсний) місяць;——个〜的假 期 місячна відпустка; відпустка на місяць; —кожен місяць; щомісяця；按〜і寸款 плата буде видаватися щомісячно;每〜的收入 помісячний прибуток;订出下〜计划 виробити план на наступний (майбутній) місяць;上〜计划已完成 план минулого місяця (за минулий місяць) уже виконаний. 3) (每月的）щомісячний,〜产量 щомісячна продукція. 4)(一个月І期的某种公共活动） місячник.
月白 yudbdi світло-блакитний; блідо-голубий колір.〜衬衫 світло-блакитна сорочка; сорочка блідо-голубого кбльору.
月半 yueban 15-е число [місяця].
月报 уибЬйо 1)—月刊.“新华〜” "Щомісячник Сіньхуа". 2)(按月汇报）місячний звіт.
月报表 yuebaobiao місячна відомість (звітність).
月饼 yuebing корж із начинкою [до осіннього свята]; місячний корж.
月孛 yuebo {астрологічне) Юе-бо (дев ’яте з 11 головних світил, що робить коло по небу за 9 років).
月波 yuebo юебо (сорт вина).
月布 уиеЬй гігієнічний пояс; менструальний бинт.
月长石 yuechangshi <矿> місячний камінь.
月尘 yuechen лунатик; сновида.
月初 yuechu початок місяця; перші числа місяця.他〜到 він приїде на початку (у перших числах) місяця.
月旦 yuedan 1) день молодика, 1-е число місяця (за місячним календарем); 2) критикувати; оцінювати людей.
月底 yuedT кінець місяця; ультимо невідм” спец. 〜结算 розрахунок наприкінці місяця；到〜до кінця місяця;〜以前 до кінця місяця.
月度 yuedu місяць (місячний).〜і十划 місячний план;〜预算кошторис на місяць;〜商品周转 客页 місячний торговий обіг.
月额 yue'e місячний підсумок (баланс).
月费 yuefei місячні витрати.
月份yu战п місяць.五〜трйвень;七〜的产量 продукція за липень.
月份牌 уибйпрйі <口> календар ч.
月工 yuegong робітник з щомісячною оплатою.
月宫 yuegong місяць; місячний палац.
月光 yueguang світло місяця; місячне світло.在 〜下 при світлі місяця; при місячному світлі; 院子里〜很亮надвбрі місячно.
月光门 yueguangmen круглий прохід; вхід круглої форми.
月桂冠 yueguiguan лавровий вінок.
月桂树 yueguishu <植> лавр [шляхетний].
月桂酸 yueguisuan〈化〉лауринова кислота.
月桂叶 yueguiye лавровий лист.
月害 yuehai Юе-хай (назва несприятливих сузірь і злої сили).
月黑天 yueheitian безмісячна ніч.
月黑夜уи^ібіуд—月黑天. 月华 yuShud 1)—月光.2) <气>вінбць навкбло місяця.
月辉 yuehul місячне сяйво.
月吉 yueji перший день місяця (за місячним календарем).
月给 yueji місячна платня.
月计 yueji місячний підсумок.
月计表 yuejibiao〈会〉місячний баланс.
月忌 yueji щомісячні заборонні дні (5, 14 і 23 числа місяця за місячним календарем несприятливі).
月季 yueji 1)〈植> троянда чайна (китайська). 2) (指花)троянда.
月间 yuejian прбтягом місяця; за місяць; кбжний місяць.
月角 yuejiao права частина чола (в термінології фізіогномістів).
月脚 yuejiao місячні проміні.
Я 结 yuejie місячний баланс.
月尽头 yuejintou останній день місяця.
月经 yuejlng〈生理〉менструація; регули мн.; місячні прост.〜期 менструальний період;〜 失调 розлад місячних (менструального циклу);〜过多 меноррагія; менометроррагія; 〜过少 гіпоменоррея спец.; убога менструація.
月经布 yuejlngbu ГІГІЄНІЧНИЙ пояс.
月经带 yuejlngdai гігієнічний бинт.
月敬 yuejing місячна винагорода, місячний гонорар.
月干lj yuekan щомісяця; щомісячний журнал.
月窠儿 yueker місячний вік (дитини); на першому місяці життя (про дитину).
月客 yueke місячний гість (про менструацію).
月库 yueku палацева скарбниця.
月老yu他о сват.
月历 yueli табель-календар ч.; місячний календар.
月利 yueli місячні відсбтки; відсбтки за місяць; місячна процентна ставка.
月亮 yue-liang місяць; місяць.
月亮门儿 yue-liangmenr луноподібні двері; круглі ворота.
月临花 yuelinhua квіти китайської яблуні.
月令 yueling〈天〉вплив місяця (сприятливий або несприятливий).
月轮 yuelun диск місяця; луни.
月满 yueman пбвний місяць.
月盲 yuemang періодичне запалення очей (у тварин).
月杪 yuemiao останній день місяця.
月明瓜 yuemmggua < 植 > кавун столовий (Citrullus edulis Spach.). *
月末yu6md~>月底.
月内j yuenei післяродовий період.
月票 yuepiao місячний квитбк.
月钱 yue-qian кишенькові гроші.
月琴 yueqin "юецинь" (китайський струнний


1002
інструмент із круглою декою).
月球 yuSqm <天> Місяць.〜火箭 л知ник розм.; 〜航行员селенавт.
月球学 yueqiiixue селенологія.
月球学家 yueqiiixuejia селенолог.
月球仪 yueqiiayi глобус Місяця.
月色yuSsS—月光.
月石 yueshi〈化〉бура; боракс.
月蚀 yueshi〈天〉місячне затемнення.
月食 yuSshf <天> гатьмйрення Місяця; місячне затьмарення.
月水 yueshui менструальні виділення.
月台yu%i l)(不，的石头平台)перон. 2)(铁路) перон; [пасажирська] платфбрма.
月台票 yuetaipiao перонний білет.〜售票处 перонна каса.
月头儿yuetour <口> І)(满〜个月）місяць到〜 了，该交房钱了 виповнився місяць, треба внести плату за квартиру. 2)—月初.
月尾 yuewei кінець місяця.
月息уибхї—月利. 月下老人 уиехіа Іаогеп сват. 月相 уибхі含ng <天> фада Місяця.
月薪 yuexln місячний заробіток; місячна платня; помісячна зарплата.
月 ^[言 уиехіп менструації.
月牙 уиеуа〈口〉серп місяця; молодик.
月夜 yueye місячна ніч.
月夜狂yuSySki^ng <医> лунатизм;〜患者 сновида; лунатичка.
月曜[日]уиеуао[гі] понеділок.
月月红yu6yu6h6ng —月季.
月晕 yueyun〈气〉гшіо навколо місяця； місячне гало.
月帐 yuezhang місячний підсумок (баланс).
月朝 yuezhao початок місяця.
月震 yuezhen місяцетрясіння (трус).
月支 yuezhl щомісячні витрати.
月中 yuezhong середина місяця.
月终yu6zh6ng—•月底.
月子 yud-zi I)(产后第一个月）післяполбговий період; стадія після родів.坐〜відпочинок після родів. 2)(分娩时期）час (термін) родів. 快到〜了 настає термін родів.
月子病 yue-zibing < 医 > родильна гарячка; післяпологова лихоманка.
月资 yuezl місячна платня.
月总 yuezong місячний баланс.
уиб另见І匕
乐yue (音乐）музика.交响〜фонія;奏〜музика грає.
yuechi оркестр. J
乐调 yuediao музикальна мелбдія.
乐队 yuedui оркестр.管〜духовий оркестр;弓玄〜 струнний оркестр;交响〜симфонічний оркестр;民族〜оркестр із національних інструментів;〜伴奏 оркестровий супровід спец.', оркестрове акомпанування; оркестровий акомпанемент.
乐府 yueftl〈文〉"юефу" (древні китайські пісні на народні мотиви).
^ Ш yuege спів у супроводі оркестру (з оркестровим супроводом).
乐户 yuehu <5t!> публічний дім.
乐妓 yueji співачка.
乐居丨J yueju опера.
乐理 yueli тебрія музики; музикознавство.
乐律 yuelu <音> лад.
乐谱 yuepu ноти мн.
ЯН普# уиерйхие нотографія.
乐器 yueqi музичний інструмент.吹奏〜 духовий інструмент;吹奏〜удйрний інструмент;弓玄〜струнний інструмент;民族〜 національні музичні інструменти;你会奏/[卜 么〜？ на чому ви граєте?
乐曲 yueqii композиція; п'єса; музичний твір.
乐声yuSshSng звуки [музики].远处传来了进行 曲的〜здалеку доносилися звуки маршу.
乐亭 yueting естрада для музикантів.
乐团 yuetuan оркестр.交 п向〜енмфонічннй оркестр;中央〜центральна філармонія.
乐舞 yuewu танець виконується під музику.
乐音 yu^yTn 1)〈理〉музичний звук.2.〈音〉тон.
乐章yudzh§ng <音> частина ж.交响乐第一〜 перша частина симфонії.
則
月lj yue відрізати; відрубати.
月1j跪 yuegui вирізати колінну чашечку.
月І]脚 yuejiao відрубати ступні.
钥 yue.
Щ yue прекрасна перлина.
S 	yue.
岳 yue 1)(高山）висбка, велика гора. 2)(妻的父 母）батьки дружини.
岳父 yuefu тесть.
岳家 yuejia родина дружини.
岳母 yuemu теща.
ййй yueweng тесть.
•fei yuezhang тесть.
钥yu、
钥 yue замок, затвір, ключ.
钥牡 уидтй ключ.
悦уи、
悦 yue радуватися (радість).大〜сильно зрадіти; велика радість;不〜之色 незадоволений вигляд.
ІЙ*从 yuecong з радістю коритися.
悦耳 yue'er мелодійний (мелодійність); милозвучний (милозвучність).〜的声音 милозвучний (красивий, приємний, музичний) голос;〜的曲调 мелодійний наспів; мелодія, що ніжить слух;幽雅〜的笛 声 тихі солодкі звуки сопілки;莺声〜 солодкий спів соловейка;〜的і寺句 мелодійні (милозвучні) вірші;他的歌声〜він порадував нам слух співом.
悦月艮 yuefii перекбнливий (переконливість).他 的话令人〜йогб слова цілкбм переконливі; 你这种理由难以令人〜ці ваші докази мшіо переконливі.
悦好 yuehSo полюбити.
悦 口 уі^кби смачний.
悦目 уибтй радувати око (пбгляд);鲜明〜的晚
Ш красивий; яскрава, красива вечірня зоря; 美景使人赏心〜красивий вид радує око.
悦慕 yuemu полюбити.
悦色 yuese веселий вираз обличчя.
悦心 yuexln радіти, приносити радість.
悦意 yueyi приємний.
悦志 yuezhi бути задоволеним.
阅
阅 yuS 1)阅读.〜报 читйти газету. 2)(检阅） огляд; парад. 3)(经过)продовжитися.试4亍 已〜三月 іспит продовжується вже протягом трьох місяців.
阅兵 yi^bTng огляд (парад) військ; військбвий парад; приймати парад.〜典礼 військбвий парад.
І竞]兵式 yueblngshi парад.
阅读 yuedia читати що (читання).〜小说 читати роман;〜Нь力 читати.
阅核 yuehe перевіряти.
阅卷 yuejuan перевірити екзаменаційні роботи.
ШШ yuekan проглядати, перевіряти.
阅览yuSian —阅读•
阅览室 yuelanshi читальний зал; читальня.
阅历 yueli 1)(体验）пройти школу життя.〜过很 多事 пройти велику школу життя; багато бачити (зазнати) на своє му віку; бачити види; із семи печей хліб їсти.(由经历得来的 知识)〜浅 мало досвіду; малодосвідчений;〜 f艮深 багато досвіду; великодосвідчений; бачити види;〜丰富的人 життєпроходець;颇 有〜的工程师бувйлий інженер.
yuenian через рік, наступного року.
І到世 yueshi〈书〉здобувати життєвий дбсвід,〜 甚浅 не\^є (мало) життєвого досвіду;〜渐深 здобувати усе більший життєвий дбсвід.
阅视 yueshi оглянути.
阅岁 yuesui через рік.
阅验 yueyan перевіряти, випробовувати.
锁yu&
® yue сокира; алебарда.
跃yu、
跃 yue стрибати (стрибок).—〜而起 підхопитися на ноги;〜马上阵 підхопившись на коня (сплигнувши на сідло), кинутися в бій;—〜而变为先进企业одним стрибком (ривком) стати передовим підприємством;〜 居世界第一位 висунутися (вийти) на перше місце у світі.
跃进 yu句”іп 1)(跳着前进)скакати вперед. 2)(比 喻极快地前进）стриббк.大〜велікий стрибок.
跃然yuSrdn жваво; так і.义愤之情〜纸上 почуття справедливого збурення так і позначилося в усьому написаному.
跃蹄 yueti гнати коня.
跃踊 yueyong стрибати (з місця і на місці); стрибки.
跃跃 yueyue збуджений.
跃跃欲试 yueyue yu shi жадати чого, з неознач. (спрага); чешуться (горять) руки в кого, розм.; з нетерпінням рватисігдо чого.
越
yue.


1003
Ш 1 yue 1) 越过.〜墙 перелізти через огорожу; 翻山〜岭перевалііти гори. 2) 越出.〜职 перевищити свої права; братися не за своє діло.
越2yu6 (愈）用形容词比较级表达.〜干〜有劲 працювати з усе більшим і більшим (зі зростаючим) ентузіазмом;〜是困难的地方，〜 是要去 прагнути потрапити туди, де більше труднощів;天气〜来〜热 погбда стає усе теплішою;问题〜来〜多 чим далі, тим більше питань;群众干劲〜大，〜要关心群众生活чим вищий в мас ентузіазм, тим більше потрібно піклуватися про ї хній побут (побутові умови);我们的朋友〜来〜多у нас з'являються усе більше;事实〜来〜证明我国外交政策的 正确性 факти все перекбнливіше підтверджують правильність дипломатичної політики нашої країни.
越出 yuechG вийти за рамки (за межі); з рамок; з меж.〜题目的范围 вийти за рамки теми;〜 权限之夕卜 перевищити повноваження; вийти за рамки повноважень.
越次 yueci позачерговий.
越冬 yuedong зимівля (зимувати); на з“му.〜作 物 〈农〉зимостійка культура; озима культура; озимі;准备牲畜〜词料 заготовити на зиму корми для худбби.
越冬 14 yuedongxing зимостійкість.
越发 yi^fS ще більше (більш); усе більш і більш; усе.天气〜冷了 погбда стає усе холодніше (усе більш і більш холодною);他〜生气 了 він став ще більше (ще сильніше) сердитися;他 的决心〜坚定了 рішучість його стала ще більш твердою;夜越黑，星〜明亮чим темніша ніч, тим яскравіше зірки.
越方 yuefang знахарство, шаманство.
越分 yuefen переступати межу.
越轨 yuegul перевищити дозволене; вийти за рамки [дозволеного]; вибитися з [звичайної] колій; заходити далі, ніж слід; вийти з рамок [дозволеного, загальноприйнятого].〜的4亍为 дії, що вихбдять з рамок дозволеного; епатаж.
越过 yueguo перейти що, через що; перетнути що; перевалити що; перелізти через що.〜马 路 перейти (перетнути) вулицю;〜国界 перетнути (перейти) кордон;〜山岭 перевалити гори (гірський хребет);〜围墙 перелізти через огорожу.
越鸡 yuejl курча, курка.
越级 yueji минати проміжні інстанції; [звертатися] через проміжну інстанцію; через гблову. збудити справу у вищій судовій інстанції, минаючи нижчу;〜起诉 збудити справу у вищій судовій інстанції через гблову нижчої.
越境 yuejing незаконно перейти (перетнути) границю; незаконний перехід границі.
越橘 yu^jii 1) <植> брусниця. 2)(指果实 брусниця збірн.
越剧 yueju шаосанська опера.
越礼 yuell порушувати етикет.
越南人 Yuenanren в'єтнамець (в'єтнамський); в'єтнамка.
越南і吾 yuenanyu в'єтнамська мова.
越鸟 yueniao 1) південні птахи; 2) павич.
越权 yuequan перевищення влади; перевищити
свої права.
Ш 日 yueri через день.
ЙШ yuesu після ночі.
越王头 yuewangtou кокос, кокосова пальма; кокосовий горіх.
越野恭yueyesai <体> крос.自行车〜 велосипедний крос; велокрос;〜运动员 кросмен.
越野赛跑 уибуб saipao <体> крос.
уиеуби yuansu <it> трансуран.
越狱 уиеуй втекти з в'язниці.
ЙЛ yueyue через МІСЯЦЬ.
ШШ yueyue легкий, безтурботний.
越俎代庖 yue zQ dai pao братися не за свою справу; втручатися не у свою справу; сунути [свій] ніс [туди,] куди не слід; сунутися зі свої м носом, де кого не питають.
nfer
粤 yue.
粤剧 yueju кантонська опера.
粤і吾 yueyu гуандунський діалект.
滴^ yue.
漁 yue 1) варити, заварювати; 2) замочувати.
偷茗 yuemTng заварювати чай.
Щуие.
Ш уие линяти, блякнути, вицвітати.
І^уие.
燒 yue палати, горіти; освітлювати, випромінювати світло.
уйп 另见 уйп.
晕 уйп~>晕 уйп 1).他感到头〜уйп він відчув запаморочення; у нього голова крзпгиться; йому стало дурно. 2)(昏迷）зрепритомніти. 他倒在地上，〜了过去він впав на підлогу в непритомному стані (і знепритомнів).
晕係j yundao зомліти; знепритомніти.
晕厥 yunjue〈医〉непритомність; синкопа спец. 〜状态 непритомний стан.
晕头转向 уйп tou zhuan xiang відчути запаморочення; голова крутиться в кого、 голова йде (ходить) кругом.小船把我摇晃得 〜мбне закачало на маленькому човні;他被 奉承得〜від улесливих слів у нього запаморочилася голова.
уйп.
уйп м’який, рівний.
Ім jm уйпуйп тухнути, слабнути; рівний,
СПОКІЙНИЙ.
~7л уйп.
云 1 уйп (白云）хмара;(乌云）хмара.浮〜пливучі хмари;雨〜дощові хмари;密〜щільні хмари; 多〜的天空хмірне небо;无〜的天空 безхмарне небо.
云 2 уйп (说）говорити що, про що.他的话简直 不知所〜він сам не розуміє, що він говбрить; він прбсто несе (городить) нісенітницю (казна-що, дурницю).
云 if yun'an похмурий, затьмарений, захмарений.
云鬂 yunbin пишні скроні.
云彩 уйп.саі〈口 >—云 1
云层 yunceng хмари мн.; хмарний шар спец/, хмарний ярус спец.\ хмарний покрив спец.\ хмарність.〜胃товщина хмарності досягла декількох тисяч метрів;高及〜 височіти під хмарами (у піднебессі, у хмарах); висотою до хмар;灰色的〜低低地压 在森林上面 сірі хмари низько висять над лісом.
云豆 yundou —芸豆 yiandou.
云端 yiinduan хмара; піднебесся.飞机从〜甲飞 出来літік вилетів із хмар;鹰在〜里飞翔opdm парить у піднебессі.
云观 yunguan лаоський монастир.
云贵 yungui провінції Юньнань і Гуйчжоу.
云海 yunhai море хмар.
5? yunhan прапор.
云汉 yunhan〈书〉Чумацький Шлях.
云集 yunji з'ї хатися; зібратися; наплив.各地代 表〜;1 匕京 делегати з'ї халися в Пекін із усіх кінців країни;来宾〜маса відвідувачів; зібралася маса відвідувачів.
云誠 yunjian лист.
云锦 yunjin світанок. •
云精 yunjlng слюда.
云柩 yunjiu труна.
云谬 уйпіио "юньлб" (китайський ударний музичний інструмент, що складається з десяти маленьких гонгів різних тонів).
云母 уйптй <矿> слюда; жінбче скло.〜片 слюдяна пластинка.
云泥之另1j yun ni zhi bie відрізнятися як небо від землі; небо і земля.
云气 yunqi легкий серпанок.
云雀 yunque <动> жайворонок.
云仍 yunreng правнуки у 8-му і 7-му поколіннях.
云杉 yunshan <植> ялина [шорсткувата].
云梯 уйпИ 1)(攻城梯）штурмові сходи. 2)(消防 用梯）пожежні сходи.
yunwu хмари і тумани. 〜Ж## пронеслися хмари і знову засяяло сонечко; тумани розсіялися, небо прояснилося (проясніло).
云霞 yunxia красиві (барвисті) рожеві хмари.
云 肖雾散 yun хіао wu san розсіятися (розвіятися), як дим; зникнути безвісти.
5 	W уйпхіао надхмар'я; за хмарами. Ж_Ь 〜 піднятися в надхмар'я;歌声响彻〜 розносилися звуки дзвінких пісень.
云烟 yunyan дим.过目艮〜знгікнути (розсіятися), як дим; зникнути безвісти.
云阳市 yunyangshi місце страти.
云液 yunye 1) слюда; 2) вино.
云衣 yunyl ряса.
云驗 уйпуі більмо.
云游 уйпуои мандрувати.〜四海 мандрувати по світу.
云М уйпуй чайний лист.
云玉 уйпуй зелена яшма з Юньнані.
云云 уйпуйп〈书> і так далі; та інше; тощо.据 说问题很不简单〜говбрять люди, що питання не таке просте і так далі.
云中君 yunzhongjun <祌> Юньчжун, Володар хмар.
云子 yunzT <#> їжа безсмертних; хмара.
云搏 yunzun винна чарка з орнаментом у


1004
вигляді стилізованих хмар, yun.
匀 yun 1)(均匀）рівний (рівність); відмірений. 知搏很〜рівний пульс;纺得很〜的纱 рівномірна пряжа;迈着很〜的脚步йти відміреним кроком (плавною ходою);颜色 调得很〜фарби добре змішалися (змішані); 棉布染得很〜 матфія пофарбована рівномірно. 2)(使均匀）перерозподілити нарівно що; розмірити що.把力量〜一〜 перерозподілити нарівно сили; зрівняти сгіли;^&班级的学有‘有少，应当〜一〜Учнів в одних класах багато, а в інших класах мало, треба перерозподілити їх порівну.
勾称 yunchen стрункий (стрункість); ставний (ставність).〜的身 W струнка (ставна) фігура; стрункий (складний) стан; пропорційна статура; 一排排很〜的树 стрункі ряди дерев; 字写得很〜написано рівно.
匀出 уйпсіїй виділити кого-що (виділення); приділити що.〜一座房子办托JL所 виділити один будинок для ясел;〜半小时时间 години часу;他〜时间来看我 він вирвався і приї хав відвідати мене.
匀兑yiiirdui —匀出.
匀合 yunhe однаковий; рівномірний.
勻和 yiiivhuo〈口 >—匀 2).
匀净^injing рівний (рівність),她纺线纺得很〜 пряжу вона пряла рівно;这块布染得很〜ця матерія пофарбована рівно, yunlian припудрити обличчя.
匀溜 yunliu достатньо; те, що треба (про якість).
匀实 yiin.shi < 口 >—匀 1). 匀速运动 yiinsCiyCmddng〈机〉рівномірний рух.
匀调 yuntiao однаковий, рівний; порівну.
yunzheng рівний (рівність) вимірений. Ш 着〜的脚步 йти рівним (виміреним) кроком.
坛 yun великі хвилі (на річці); вирувати, пінитися.
yunyun бурлити, пінитися.
芸 уйп.
芸编 yunbian книги, література.
芸草 yuncao < 植 > рута душиста (Ruta graveolens L.).
芸储 yunchu зібрання книг.
yunchuang домашня бібліотека, кабінет.
芸豆 yundou 1) <植> квасбля [турецька,
звичайна]. 2)(矛旨豆粒）квасбля ж” збірн. yunguan бібліотека.
芸局 yunju державне книгосховище.
芸省 yunsheng державне книгосховище.
芸薹 yuntai <植> суріпиця.
芸香 Yunxiang〈植〉рута запашна (садова).
芸芸 yunyun <书> безліч.〜众生 усі живі істоти.
芸帙 yunzhi книги.
yun.
乡云绘 yunyun найрізноманітніший; усілякий; криво і навскіс.
贝 yun.
员 yun падати.
员员 уйпуйп 1) швидкий, поспішний; гострий (про біль); 2) делікатний; ввічливий.
畴f yun.
的 yun проміні сонця.
昀 yun.
购峋 yunyun піднімати цілину, yun.
耘 yun полоти що; очищати від бур'янистих рослин, культивація спец.; прополка; полоти (сапати) город.
摩云胃 уйпсао полоти траву, бур'ян.
耘働 yunchu культивувати.
幸云钥(j yunchu〈农〉легка мотига.
転爪 yiinzhao сапка для прополки рису.
绮 уйп.
Щ уйп бамбук; бамбуковий. .
菌篁 yunhuang зарости бамбуку.
哲
уйп.
ЖШ yundang гігантський бамбук.
鎏 уйп.
Ш уйп золото.
允 уйп.
允 уйп —允许.不〜所请 відповісти відмовою на прохання.
允诚 yuncheng щирий, правдивий.
允从 yiincong прийняти, погбдитися, не мати заперечень.
允当 yundang доречний; до місця; у місці.话说 得不甚〜сказано недоречно; слова сказані не до місця.
允定 yiinding санкціонувати.
允月艮 yOnfu погоджуватися.
允合 yunhe відповідно.
允肯 yunken погбдитися; дозволити.
允诺 yunnuo обіцяти що кому-чому (обіцянка); погбдитися на що (згода).欣然〜охбче обіцяти (погбдитися); з охотою дати згоду (обіцянку).
允协 yunxie чесно співпрацювати.
允谐1 уйпхіб ПОГОДИТИСЯ.
允许 уйпхй дозволити що, з неознач. (дбзвіл); дозволити кому що, з неознач. (дбзвіл); допустити що.情况不〜我这样做обставини не дозволяють мені так робити;这是得到领 导上〜的 це [робиться] з дозволу керівництва; 压制批评是绝对不〜的ні в якому разі не можна допускати (дозволяти) затиск
критики; строго забороняється (не
дозволяється) затиск критики;请〜我向你们 致以衷心的谢意дозвбльте мені виразити вам сердечну подяку;对决议如有不同意见， 〜保留 у випадку незгоди з рішенням можна (незгодні з рішенням можуть) залишатися при свої й д^мці.
允准 yiinzhun дозволити.
Р贝 yun.
限落 yunluo падати [з неба, з міжпланетного простору].
隅灭 уйптіб 1)(掉下而毁灭）упасти з "неба" і вбитися. 2)(丧命）загинути; позбавитися
陨石 yQnshi <天> аероліт спец.;
асидерат спец. \ кам’яний метеорит.
陨石雨 yiinshiyii〈天〉метеоритний дощ.
'Р员泗 yQnsi плакати.
Р员?弟 yunti плакати.
陨铁 yuntie〈天〉залізний метеорит; сидерит застар.
陨星 yunxlng〈天〉метеорит.
Р员星坑 yOnxTngkeng кратер від падіння метеорита.
限 Ш уйпуие 〈书〉[зробити] службовий недогляд; провинитися по службі.
陨坠 yunzhui падати.
损 уйп.
歹员灭уйптіб—预命.
歹员命 yunming〈书〉загибель ж.; загинути; припинити земне існування.
歹员没 уйпшо загинути; зникнути. (
歹员泣 ytinqi плакати.
歹员石 yiinshi метеорит.
歹员殪 уйпуі загинути, померти.
孕 yun.
孕 yun вагітність (вагітний).有〜вагітна; у [цікавому] положенні; важка прост.;避〜 попередження (запобігання) вагітності;受〜 вагітніти.
孕另ij yunbie народити.
孕妇 yunfu вагітна [жінка]; важка [жінка].
孕蕾 уйпібі <植> бутонізадія.
孕期 yunql〈医〉вагітний період; вагітність.
孕穗 yinsui <农> вііхід у трубку.
孕吐 yuntu〈医〉блювбта вагітних.
孕育 yunyu вагітний; виношувати кого-що.〜着
更尖锐、更激烈的矛盾和斗争таїти в собі ще більш гбстрі, більш запеклі протиріччя;〜 -中的计划 виношуваний план; план у зародковій стадії; зародок плану;暴力是每 一个〜着新社会的旧社今的助产婆 насильство є сповитухою всякого старого суспільства，коли воно вагітно новим;资本 主义国_〜着秀产阶轉革f В капіталістичних країнах живуть зародки пролетарської революцієї.
孕珠 yunzhu завагітніти.
3S yun.
运 1 yun —运输.空〜повітряний транспорт;〜出 国夕卜 вивезти на транспорті кого-що за кордон;先把行李〜去 спочатку відвезти багаж;这是最近从北京〜来的це привезли недавно з Пекіна;这些货〜到哪儿去？ куди ж перевезти (транспортувати, доставити) ці вантажі?
运 2уйп~»•运气•好〜щаслива дбля (фатум; судьба розм.);恶〜погана доля (доля); нещастя; сумний жереб застар., поет.; 走〜пощастило; кому випало щастя.
运笔 yunbT писати.已学会〜в“вчився писати.
运筹 yunchou розробляти план (стратегію).
运筹帷幄 yunchou weiwo розробити план кампанії (війни); скласти стратегічний план війни.〜之中，决胜千里之外план, складений


1005
у наметі полководця, визначає перемогу за тисячу лі від нього.
运筹学 yunchouxue дослідження операції; тебрія операції.
运单уйпсШп накладна;(商船上的运单） коносамент.铁路〜дорбжня накладна.
运到 yundao довезти кого-що; підвезти кого-що (підвіз, підвезення),把4亍李〜车站 відвезти багаж на станцію; довезти багаж до станції; 今天市场上〜许多蔬菜сьогбдні підвезли на ринок багато овочів.
运道yCiivdao〈方 >—运气.
运动yimd6ng另见yiiirdong I) <理>рух.等速〜 рівномірний рух;旋转〜обертальний рух. 2) <哲> рух.〜形& форма руху;〜本身就是矛盾 рух саме є протиріччя. 3) <体> атлетика; спорт.田径〜легка атлетика;重竞技〜важка атлетика;滑雪〜лижний спорт;无线电〜 радіоспорт;水上〜водяний спорт;冬季〜 зимбвий спорт;健将〜майстер спорту. 4) (Ш 众性的活动)рух.五四〜р^х "4 травня" [1919 року];整风〜рух за упорядкування стилю [у роботі]; 国际共产主义〜міжнарбдний комуністичний рух;选举〜вііборча кампанія; 学习〜кампанія за навчання.
运动场 yundongchang спортивна площадка; спортмайданчик;(有观众席的大型运动场） стадіон.
运动月艮 yOnddngfii спортивний костюм; спортивний одяг; спортодяг.
运动会 yundonghui спортивні змагання; спартакіада.全国〜всекитайська спартакіада; 奥林匹克〜олімпійські ігри; олімпійка;国际 大学生〜універсіада.
运动觉.yiinddngjuS < 心 > кінестезія; кінестетичні (рухові) відчуття.
运动量 yCmd6ngli&ng < 体 > [рухове] навантаження.
运动失调 y(md6ngshTtido <医> атаксія.
运动性 yundongxing мобільність.
运动学 y(ind6ngxu6 <理> кінемйтика.
运动员 y(ind6ngyudn спортсмен; спортсменка. 等级〜розрядник; —级〜спортсмен першого розряду;三级〜третєрозрядник;长跑〜ст焱єр; 短跑〜спринтер;少年〜юнібр; юніорка.
运动战 yCinddngzMn〈军〉манбврена війна.
运动y(m_dong另见ydnd6ng (钻营奔走） клопотати про що.
运费 уйп^і плата за перевезення (за провіз); провізна плата; тарифи перевезень;
7^运运费).
运费表 yunfeibiao такса на перевезення.
运河 yunhe [судноплавний] канап.
运货 yunhuo перевозити товари.
运进 yunjin ввозити, імпортувати.
运柩 yunjiu перевозити труну з тілом на Батьківщину померлого.
运赁 yunlin фрахт.
运路 yunlu маршрут перевезення.
运率 yunlti тариф перевезень.
运命 yunming доля, фатум.
运命论 уйптіг^ійп <哲> фаталізм.
运气 yCinqi 1)(命运)дбля.好〜щасл^іва доля;〜 不好не везе. 2)(幸运）щйстя.这是你的〜до вашого щастя; на ваше щастя; це вам пощастило.
运球yiinqiii <体> дриблінг.他〜技巧高超він славиться чудовим дриблінгом.
运入 yunru ввозити, імпортувати.
运输 yunshu транспорт (транспортувати що); перевезення,铁路〜залізничний транспорт; 电力〜електротранспорт;航空〜повітряний транспорт; 7_К上〜водяній транспорт;短途〜 короткопробіжне перевезення;粮食的〜 транспорт (транспортування, транспортування, перевезення) хліба;对流〜з夕стрічні перевезення;〜货物 транспортувати (перевозити) вантажі;〜能力 перевозо- спроможність; перевізна спроможність транспорту;〜工/(乍入员 транспортник;〜•^司 транспортна лінія;〜工具 транспорт; транспортні (перевізні) засоби;〜ЛІ具不足 бракувало (брак, недостача, нестача) транспорту (транспортних засобів).
运输车 yiinshiich6 транспортна машина.燃料〜 бензовоз;牲畜〜скотовбз;火箭〜ракетовбз.
运输机 yunshujl транспортний літак.
运输量 yCinshiiliang обсяг перевезень.货物〜 вантажообіг.
运输线 yunshuxian лінія перевезення.
运输业 yCmshiiyd транспорт.
运送 yunsong везти кого-що\ перевозити кого-що (перевезення); транспортувати кого-що (транспортування).〜货物 везти (транспортувати) товари;〜旅客 перевезення пасажирів;〜大军南下 перекинути війська (перекидання військ) на південь;〜月巴半斗下乡 доставити (везти, відправити) дббриво в село.
运算 уйішійп <数> дія; операція.基本〜 основна операція;科学〜наукбрі розрахунки; 力卩法 ~ адцитгівна операція;〜方法 операційний метод.
уйпхіао вивіз і збут; перевезення і прбдаж. 〜国夕卜 вивезти (експортувати) за кордбн для збуту.
运行 yunxing рух; хід.列车的〜рух потягу;〜参 Ш траєкторія; параметри руху. 运行图yCinxingtii <铁路> грйфік руху.列车〜 графік руху потягів. 运行线y6nxingxi》n <铁路> лінія ходу.列车〜 лінія ходу потягів.
运用 yunyong застосбвувати що (застосування); впроваджувати що (впровадження).〜—切手 段пустити в хід усі засоби;在生产中〜新的 劳动方法 впроваджувати у виробництво нові методи праці;〜马克思列宁主义的立 场、观点和方法 стоягги на позиціях марксизму-ленінізму і застосбвувати марксистсько-ленінський підхід і методи;〜 革命现实主义和革命浪漫主义相结合的创作 方法 за допомогою творчого методу сполучення революційного реалізму революційним романтизмом;〜理论来解决 实际问题 застосбвувати теорію до рішення практичних проблем.
运用自如 yCmy6ng ziru володіти чим у досконалості; мистецьки (уміло, вільно) застосбвувати що.
运载 yunzai носити що; носій, носій.〜火箭 ракетоносій;〜工具.
运照 yunzhao ліцензія; транзитне свідоцтво.
运转yCmzhu&n 1)(沿着轨道行动）хід; рух;
обертання (обертатися); звертатися книжк. 月球绕地球〜Місяць обертається навколо Землі. 2)(机器转动）хід; рух; обертатися.机 器〜рух машини;高速〜швидкий хід;马达〜 良好мотбр працює добре;祸轮机的叶轮飞 快地〜швидко обертається робоче колесо турбіни.
运走 yunzou відвезти кого-що (увбз); відвезти кого-що (відвезення).东西他们已经〜了 рбчі вони вже відвезли.
уйп 另见 уйп.
晕 уйп 1)(头脑发昏）запаморочення; дурно кому, з ким.头昏目艮〜кружиться голова, і стемніло в очах; ffi；头发〜У мене кружиться голова (запаморочення); я почуваю себе дурно; мені стало дурно; у мене голова обертом йде; мене заколисало (指乘车、船时 发‘).2) <气>1^0.
晕车 yunche закачувати кого від їзди на пбтязі (на машині, ра автобусі, на трамваї).我乘电 $ІЙМ〜м谷не закачала навіть їзда в трамваї.
晕池 yunchi зомліти [під час купання в гарячій воді].
晕船 yunchuan морська хворбба; страждати морською хворобою; закачатися (закачати кого) на пароплаві (на човні)我从来不〜я нікбли не страждав морською хворобою; мене нікбли не закачувало.
晕高儿 yCingaor <^Г> боятися висоти.
晕海 yunhai страждати від морської хвороби.
晕头转向 уйп tou zhuan xiang голова в кого кружиться (йде навкруги).
晕眩 yunxuan головокружіння.
酝 yun.
酝酿 yunniang виношувати що; підготовлятися (підготовка); назрівати.〜新的办法 підготовляти нововведення;〜技术革新 готуватися до новаторства в техніці;〜着战 争 назрівйє війна;进行思想〜вбсти ідеологічну підготовку;经过群众充分〜 робити пбвний обмін думками серед мас;这 个思想早已在他脑中〜&熟了 ця ідея давно назріла (виношена) у його голові;这个问题 先要在小组里〜下до цього питання треба спершу підготуватися в групі;资本主义国家 正在〜着新的更大Й革命风暴у капіталістичних краї нах починається нова, ще більш сильна революційна буря; капіталістичні краї ни характерні ще більш сильною революційною бурею.
J區 yun.
傾ї 羝 yundl запах під пахвами; міцний запах поту.
愠忽 уйпсІйі відчувати гнів.
温恚 yunhui бути розгніваним (на кого).
媪怒 yunnu гніватися.
їй然 yunran гнівний; обурений.
温色 yunse сердитий вираз обличчя; гнівний вигляд.面有〜з незадоволеним (гнівним) видом.
韵 yun.
韵уйп 1) j；好听的声音）мелодійний звук.笛〜悠 扬 доносилися мелодійні звуки флейти;松声 竹〜лірично шепотяться сосни і бамбуки.


1006
2)~>韵母.押-римувйти.
韵白 уйпЬйі <剧> (X、J* 白）римований діалог;(独 白)римований монолог.
韵度 yundu вишукані манери.
韵符 yunfii голосна літера.
韵脚 yunjiao рима.
韵律 уйпій ритм; метр спец.诗的〜ритм вірша; 抑扬格〜ямбічний метр.
韵律学 yunluxue <і^> метрика спец.; ритміка.
韵母 уйптй 〈语〉фінал; складотворний голосний звук.
韵人 yunren елегантна людина.
韵事 yunshi історія, повна зачарування і поезії.
韵调 yuntiao тональність.
韵头 yuntou початок рими; медіаль.
韵图 уйпй фонетичні таблиці китайських складів.
韵味yimwSi зачарування; смак.文章写得很有〜 стаття написана зі смаком;另(J有〜мати своє зачарування; мати особливий смак.
韵文 yunwen римований добуток, yunxue фонологія.
韵宇 уйпуй вишукані манери.
韵语 уйпуй римований вірш.
韵致 yunzhi вишуканість; зачарування; шарм книжк.
уйп.
媪 уйп прасувати.
塭斗 yundou праска.
уйпуйп слабнути; спокійний (про вогонь).
уйп.
Ш уйп зберігати у футлярі; ховати.
ШШ зоїпсЬйп наї вний, дурний, примітивний.
温椟 уйпсій 1) ховати в скрині; 2) (перен.) заривати в землю свій талант.
уйп.
уйп'аі густий, щедрий.
蕴奥 уйп'ао глибокий зміст.
蕴藏yimcdng (蕴藏在地下）залягати (залягання);(蕴藏在内心）таї ти в собі; таї тися.石油〜量запйси нафти;群众中〜着 极大的社会主义的积极性у масах схована найбільша соціалістична активність;好多地 方〜着丰富的矿产 у багатьох місцях
залягають багаті корисні копалини;人民屮〜 着无穷无尽的力量нарбд таїть у собі невичерпні сили;在他们心中〜着对共产主 义事业的无限忠诚у їхніх серцжс таї ться безмежна відданість справі комунізму.
蕴楼 yundu приховувати.
蕴含 yunhan охоплювати; включати.
蕴积 yunji збирати; накопичувати.
蕴藉 yunjie 〈书〉затаєний; схований.意【未〜 багатозначний.
ШШ yunpu прихована дорогоцінність.
蕴蓄уйпхй—蕴藏.
蕴蕴 уйпуйп жаркий.
蕴藏 yunzang запаси; нйдра.
蕴蒸 yunzheng пари, випари.
熨 yun另见уй.
ЗІ уйп (烫平）прасувати що (прасування, прасування).〜裤子 прасувати штани;衣月艮〜 得 4艮平 плаття гарно випрасувано (вигладжено).
烫斗 yundou праска.电〜електрична праска.
Z
另见 zh§; zha.
JL za (束）в'язати що (в'язання, в'язання); зав'язати що (зав'язкарозм.).〜辫子 заплести косу;〜鞋带 зав'язати шнурки черевиків; шнурувати черевики;〜扫帚 в'язати віники;〜 绷带 бинтувати кого-що; обмотати кого-що бинтом;〜个蝴蝶结зав’язйти бант;腰里〜一 条皮带підперезатися ременем;头上〜着白 头绳 волбсся на голові були зав'язані білим шнурком;把绳子〜在萝筐上прив’язати (прикрутити) мотузку до кошика;把东西〜起 来 зв'язати (грузнути) речі.
扎彩 zacai прикрасити що, розм.; прикрасити що (прикраса); декорувати що (декорування). ,
扎紧 zajm туго зав'язати (зв'язати, перев'язати) що.
扎伊尔人 ZayTgrren заї рець (заї рський); заї рка.
ІШ. za.
胆 za 1) <书> (周）бберт.绕树三〜облетіти (обійти) три рази навкбло дерева. 2) <电> виток.
阻地 zadi〈书〉скрізь; усюди.柳荫〜скрізь лежали тіні від верб.
И|М za.
哑 za 1)(用嘴唇吸）叩игубити кого що; ссати; смоктати що (ссання, смоктання),他〜了 一 口 酒 він пригубив чарку;马蝴〜牲 口的血 гбдзі ссуть кров худбби. 2)—哑嘴• 3.(辨别滋味） смакувати що, рот. (смакування).
哑嘴z§zuT чавкати;.他满意地咂了一下嘴він причмокнув від задоволення.
拶纽.
梭 za тіснити, витісняти; насідати.
杂za.
杂 1)(多种多样）різноманітний (розмаї тість); різнорідний; строкатий (строкатість).管的事情很〜нбсти самі різноманітні обов'язки;这布颜色太 ~ ця матерія занадто строката;深沟旁峭石〜陈 на крані глибокого яру нагромаджуються кам'яні брили. 2)(換杂1) мішати що (змішання); перемішати що.草丛中还〜有野 花 серед гущавини трав ростуть (майорять) польові квіти;他脸上露Ж 了 І悦而〜有惊讶 的神色 обличчя його виражає радість, змішану з подивом.
杂拌儿 zabanr 1)(杂干果）зацукрбвана фрукт-суміш. 2)(杂凑而成的事物）суміш ж.; вінегрет розм.; мішанина розм.; усяка всячина розм.
杂草 zacao бур'ян; бур’яниста трава. усе
заросло бур'яном (бур'янистою травою).
杂凑 zacou зібрати (підібрати) що.
杂月巴 zdfdi <农> залишки, використбвувати як добриво.
杂费 zdfti 1)(零碎费用）різні дрібні витрати. 2) (向学生收的一种费用）плата, стягнута з учнів на покриття дрібних витрат.
杂感 zdgSn 1)(零星的感想）уривчасті враження.
2)(〜种文体）замітка; нотатки лш.
杂j：会zahui 1)(菜肴)селянка. 2)(杂凑的事物） суміш ж.\ мішанина розм/, вінегрет розм.; усяка всячина розм.
杂货 zahuo дріб'язкові товари; дріб'язок; галантерея (‘服饰用品).买卖〜торгувати дріб'язковими товарами (дріб'язком).
杂货店 zahuodian дріб'язкова крамниця; галантерейний магазин (指服饰用品店).
杂记z句Ч 1)(—种文体）нотатки мн.; 2)(笔记） замітки мн.; запис.; записки.
杂技zaji цирк.〜节目цирковий номер;〜演员 цирковий артист; артист цирку; циркач розлі.; акробат; жонглер.
杂技场 zajichang цирк.
杂技团 zdjitudn циркова трупа.
杂交 zajiao <生物〉гібридизація; схрещування. 有性〜статеве гібридизація; статеве схрещування;无*注〜вегетативна гібридизація; 〜7尺稻 гібридний риг.
杂居 zaju жити разом (по сусідству).民族〜地 区 район зі змішаним населенням з різних народностей.
杂粮 zaliang другорядні зернові; різні другорядні (круп'яні) культури.
杂舌L zaluan безладдя (безладний); хаос; плутанина; плутанина розм.〜的脚步声 безладні кроки; метушлива біганина;大厅 中人声〜СТОяв шум у залі.
杂舌іі 无章 zaluan wu zhang повна безсистемність; цілковите безладдя; плутанина розм.; розгардіяш розм.; хаос; плутанина.事ІШ〜пбвне безладдя (хаос) у справах; повна плутанина (плутанина, безсистемність) у справах; і兑话〜говорити плутаниною (незв'язно);文章写得〜стаття написана безглуздо.
杂面 zamian локшина з бобового борошна.
杂牌 zapai різномарочний (різномарочність).
杂牌军 zapaijun різношерсті військбві частини.
zaql-zaba усяка всячина розм.; усе не перебираючи.〜的人 різношерста публіка;〜 地乱 і井 говорити усяку всячину (усе не перебираючи);堆着〜的在东西звіаена в купу усяка всячина.


1007
杂樣 zdrou суміш ж.古今〜с>міш (мішанина) сучасного з давнім.
杂色 zase строкатий (строкатість); різнобарвний. 〜的花才строката матерія.
杂食性动物 zdshixing dongwu всеїдні [тварини].
杂耍 zashua естрада і цирк; мистецтво малих форм.
杂税 zashui додаткбві податки і збори.苟捐〜 усякі (непосильні) побори.
杂碎 zd.sui потрух мн.
杂皆杂乱.
杂文 zawen [публіцистичні] замітки.
杂务 zaw(i господарські справи.
杂务工 zawugong різнороб; різнороббча.
杂音гйуїп І)(噪声）шум.心脏〜 <医> серцевий шум; шуми в серці;收音机发出〜рйдіо шумить; радіо дає сторонні звуки. 2) <音> какофонія.
杂院儿 zayuanr двір з халупками.
杂志 zazhi І)(期干lj) журнші,电影〜кіножурнал; 文学〜літературний журнал;订〜під- писатися на журнал. 2)(笔记)записки мн.; 旅行〜замітки; шляхові записки.
杂质 zazhi домішка ж.
杂种 zazhong І) <生物> гібрид; помісь ж.; метис; бастарди мн., спец 〜绵羊 вівці;有性〜 статевий гібрид;无'性〜вегетативний гібрид; вегетативна помісь;〜优势 гетерозис. 2)(骂 人话).
杂种学 zdzh6ngxu6〈生物> гібридолбгія.
Р自zd另见zdn.
咱家 zdjm ми.
砸zl
砸 zd l)(摘击，敲打）бгіти що; довбати що\ ударяти що, у що，по чому; бити що, по чому， у що.〜地基 трамбувати (утрамбувати) фундамент;〜蒜 товкти часник;使劲〜门 зі всієї сили бити (стукати) у двері;用铁镇〜 довбати киркою;用键子把钉〜进去забііти (вколотити) цвях молотком. 2)(落下打着） вдарити кого-що, у що, по чому; бити кого-що.手指给锤子〜了 забити собі палець молотком;砖头掉下来，〜了他的脚цбгла впала і вдарила його по нозі (у ногу). 3)(打 破）бити що (биття); розбити що (розбивка, розбиття книжк., застар.); розколотити що, прост.〜个稀巴烂розбити вщент;碗〜了 чашка розбилася;我把杯子〜了 я розбив склянку;风把窗子上的玻璃〜了 вітром розбіиіо (побило, вибило) скло у вікнах.
砸饭碗 za fanwan вилетіти зі служби; втратити службу (роббту).
砸锅卖铁 za gu5 mai tie віддати [свою] останню сорочку; усе до [останньої] нитки [віддати].
砸开 zakai вибити що; вибити що, розм.; виламати що (вилом); проломити що (пролам). 〜门冲进房间 проломити лід; вибити (вибити, виламати, проломити) двері і ввірватися в кімнату.
砸伤 zashang забити кого-що (забите місце); розбити кого-що (розбивка, розбиття книжк., застар.).把他的腿给〜了 забило (роздавило) йому ногу.
砸死 zasl роздавити (убити) кого на смерть.
砸碎 zasui роздрібнити що (роздроблення); розбити що (розбивка, розбиття книжк., застар.)\ розколотити що, прост.—定要〜 这吃人的虎穴狼窗обов'язково потрібно рознести на шматки це людожерське логвище.
za 另见 zM.
咋 za〈方〉（怎么）як; що; чому; навіщо; яким чином.〜办？ що робити? як бути?你〜不 去？ а чому ти не йдеш?〜好这样？ як так можна!
灾
zai.
灾z5i І)灾害.火〜пожбка;风〜нещастя, заподіяна ураганом;虫〜нещйстя від комах-шкідників; 防 〜 боротьбі зі стихійними лихами; запобігання стихійних лих;救〜допомбга потерпілим від чого. 2) (不宇的事} нещастя; лихо.小孩于没病没〜 дитина цілкбм здорова; у дитини немає ніяких хвороб.
灾害 zaihai нещастя.水旱〜нещастя від повеней і посух;遭受自然〜постраждати від стихійних лих;战月生自然〜подолання стихійних лих.
灾 0 zaihuan—害•
灾荒 zaihuang неврожай; недорід.闹〜 страждати від неврожаю; почався голод;同〜 作斗争 боротьба з неврожаєм (з недородом).
灾祸 zaihuo лихо; нещастя; катастрофа.
灾民zaimin потерпілі;(从灾区逃出来的人） біженець; біженка.遭受水灾的〜потерпілі від повені.
灾难 zainan нещастя; страждання; лихо; нещастя,〜临头 лихо висить над головою; гроза вибухнула над головою; хмари зібралися (нависли) над ким;〜深重 тяжкі нещастя; надзвичайні (болісні) страждання; багатостраждальний; змучений;从〜中救出 来 виручити кого з лиха; врятувати кого від нещастя;帝国丰义战争给又民带来了无穷的 〜імперіалістичні війни заподіяли народам незліченні нещастя (страждання).
灾情 zaiqing нещастя; рбзмір нещастя.
灾区 zaiqu постраждалі райбни; райбни, охоплені стихійними лихами.救济〜 допомога потерпілим районам.
灾星 zaixlng зла доля.
灾殃 zaiyang—受〜потрапити в лихо; постраждати від чого.
甾浼.
甾 zai <化> холйн.
栽
zai.
栽 1 z§i 1)—栽种.〜树 саджйти дерева;〜化 саджати квіти;补〜的植物；花坛〜满了花 клумби засаджені квітами;树没〜好，得另〜 дерево погано посаджене, треба пересадити заново. 2)(插上）стйвити що.〜电线杆 ставити стовпи. 3)(硬给安上）приписати що кому; приплести що кому, прост.; припаяти що кому, прост.〜上罪名 приписати (приплести, припаяти) провину; наклеп розм; звести наклеп на кого; злісно
обвинуватити кого в чому; 4)—哉子.桃〜 саджанець персика.
栽2 zai —栽倒.从马上〜下来упйсти з коня;从 车上〜下来вивалитися з машини;〜在水沟里 звалитися в канаву;他一头〜进母亲的怀抱 він кидався в обійми матері;敌机——头〜进了 大海 ворбжий літак упав (врізався) у море.
ШШ zaidao впасти; повалитися, 天〜впасти на спину; перекинутися.
栽跟头zSi gen-tou 1) 栽倒.这一拳打得敌人〜 个跟头栽在烂泥*里удйр був такий різкий, що ворог шкереберть полетів у калюжу. 2) (失败）потерпіти фіаско (невдачу);(出丑） вдарити обличчям у бруд; сісти в калошу.免 得〜щоб не сісти в калошу.
栽培 zaipei 1)(种植培养）вирощувати що (вирбщування); культивувати що (культивування, культура).〜果树 вирощувати плодові дерева; ~植物 культурні (культивовані) рослини;蘑?S〜грибовбдство;蔬菜〜 овочівництво; огородництво. 2)(培养）ростити кого-що; вирощувати кого-що (вирощування); вихбвувати кого-що (виховання). 〜人才 ростити (вирощувати, виховувати) кадри. 3)(旧时¥旨照拂提拔） заступництво.多蒙〜д^же вдячний за заступництво; дякую Вам за ваше заступництво.
ШШ zairong плюш; тканина зі стоячим ворсом; ворсова тканина.
栽赃 zaizang підкинути що; підкинути що; підкласти що.
栽植z5izhi~>栽种.〜护田林带посадка полезахисних смуг.
栽种 zaizhong посадити що (посадка).〜花草 посадити квіти і дерева;在院子周围〜灌木 обсадити двір кущами.
栽子 zai zi (秧苗）розсада;(树苗）саджанець.
宰浼.
宰 1 zSi (官）чинбвник;(大官）санбвник.为官作 〜бути у чинах; складатися (бути) на державній посаді.
宰 2 zai (杀）бити кого; різати кого (різання); колоти кого; забій.〜一头猪 заколоти (зарізати) свиню;〜牲畜 забій худоби;杀鸡~ 鶴 різати (бити) курей і гусей.
宰害!І zaige роздягнути (розділити що); розчленовування (розчленувати що).任意〜 розпоряджатися за своїм розсудом;任人〜 дати іншим розпоряджатися свої ми долями; 亚洲各国人民任人〜的时代已一去不复返7； безповоротно пішов в минуле той час, коли над азіатськими народами безкарно діяли сваволю.
宰杀zSisM—宰2
宰相 zaixiang〈史〉канцлер; великий візир.
仔 zai.
仔 zSi 1) дитинча; 2) син.
载 zSi 另见 z^i.
载 1 z3i (年)рік.三年五〜之后 чбрез кілька років; від трьох до п'яти років;离家三〜мин夕ло вже три роки, як розстався з родиною; вже три роки, як виїхав з дому.
载 2 гйі (记录)помістити що (розташування);


1008
надрукувати що.〜人史册 ввійти в історію; 转〜“人民日报”社论передова стаття передрукована з газети "Женьмінь жибао"; 这篇女章〜于“人民日报，’ця стаття розташована (надрукована) у газеті "Женьминь жибао"; Ь定中〜有互相提供商 品的规定 угода передбачає взаємне постачання товарів.
载明 zSiming передбачити що; обумовити що. 这类愔况在契约中没有〜у контракті такі випадки не передбачені.
嵐 zai.
嵐子 zai-zi (幼小的动物）дитинча; молодняк; (小野兽）звір розм.\ 猪〜поросі;狗〜щені
再 zai.
再 zM 1)(又一次）знову; ще раз; ще; 一而~，〜而 三 знову і знову; раз за разом; безупинно; неодноразово;〜等几天 почекати ще кілька днів;〜唱——遍 проспівати ще раз (знову); проспівати на біс;〜坐—会JL посидьте ще [трошки];〜不要为了一点小事吵嘴не потрібно більше сваритися через дрібниці; 我们几时〜见面？ коли знову побачимося? 现在〜也没这种情况了 тепбр таких явищ більше не буває 2)(表示更加）ще;用比较级 表达.必须〜快一些необхідно ще скоріше;〜 明白也没有了 усб було ясніше ясного;办得〜 了 зрбблене вже як не можна краще; 这样〜好没有了 так буде найкраще; це буде найкраще;芦料能〜“一点就好了 булб б добре, якби було [ще] більше (побільше) матеріалів і даних. 3)(表示如果—续怎样） якщо.〜不走，就要赶不上火车了 ми не встигнемо на потяг, якщо не відправимося негайно;现在〜不设法，那就来不及了 якщб і тепер не вжити заходів, тоді ніяк не 4).(表示 两个动作的先后关系）тоді; а там; потім; потім,工作一会儿〜休息 попрацюємо, потім (а там, тоді) і відпочинемо;自己先学会了〜 教另1J 人 спочатку самому навчитися, а потім вже учити інших;搜集和准备好了材料〜动 笔 зібрати і підготувати матеріали, і тоді можна буде писати. 5)(表示另外有所补充） крім того.花,园里种着S药、¥莉，〜就是玫瑰 у саду росли півонії, жасмини і, крім того, троянди. 6)―再现•、良机难〜такбї [сприятливої] нагоди вже більше не буде.
再版 zaiban перевидати що (перевидання); видати що вдруге.这本书是在1958年〜的ця книга була перевидана в 1958 році.
再版本 zaibanben друге видання; перевидання.
再不 zai-bu <Р> може бути; чи; чи що.〜我也 去,以备万一 може бути, і мені теж піти, так, на всякий пожежний випадок; щоб уникнути усяких випадків і мені піти, чи що?
再度z》idCi 1)—再1).〜发生冲突знбву відбулося зіткнення; 91 % ^ ffi нова
девальвація американського долара;
义国家〜发生经济危机ще раз вибухнула економічна криза в краї нах капіталу. 2)(第 二次）вдруге (вторинний); повторно (повторний); у другий раз.〜出国 вдруге виїхати за кордбн;〜登台演出 вдруге виступати на сцені;〜声明 повторно заявляти що, про що.
再犯 zaifan рецидив спец.\ вторинний
(повторний) злочин.
再分配z&if^npdi <经> перерозпбділ.国民收入 的〜перерозпбділ нарбдного доходу. 再会zSihui—再见.
再婚 zaihiln повторний (другий) шлюб;(男子再 婚)вдруге женитися; повторне (друге) одруження;(女子再婚）вдруге вийти заміж; друге заміжжя.
再嫁 zaijia повторне заміжжя; вдруге вийти заміж.
再见 zaijian до побачення;明天〜до завтра;— 会 〜до побачення, незабаром побачимося.
再醮 zaijiao вийти заміж після смерті чоловіка.
再接再厉 zaijie-zaili додавати безустанні зусилля; не зупинятися на досягнутому; зі зростаючою енергією.〜去争取更大的胜利 множити свої сили для завоювання ще більш великих перемог.
再结晶 zaijiejlng 〈化〉перекристалізація; рекристалізація.
ЦН zaisan неодноразово; багаторазово.〜留 наполегливо (настійно, раз за разом) просити (умовляти) кого залишитися;〜提醒 неодноразово (багаторазово) нагадувати;〜 解释 багаторазово (неодноразово) пояснювати; 〜考虑 не раз задумуватися над чим; знову і знову роздумувати про що\ думати і передумати;言之〜не раз (неодноразово, багаторазово) говорити.
WHSИ zaisan-zaisi знову і знову; не раз; неодноразово.
再审 zaishen 1)(重新审查）переглянути що (перегляд). 2) <Ш> перегляд справи.
再生 z&ish6ng 1)(复活）воскреснути (воскресіння); ожити. 2)〈生物〉регенерація (регенераційний, регенеративний). ~ 组会只 регенеративна тканина. 3) <技> регенерація (регенеративний).〜橡胶 регенерат; регенеративний каучук;废油〜车间 цех регенерації олій.
再生草 zSish6ngcSo <农> отіва.
再生产 zMsh6ngchSn <经> відтвбрення，简单〜 просте відтвбрення;扩大〜розширене відтвбрення;社会主义〜соціалістичне відтвбрення;固定资产〜відтвбрення основних засобів;〜过程 відтворний процес.
Щ Ш zaishengdao < > отавний рис;
рис-самосів.
再生父母 zaisheng Шшй рятівник.
zaishengqi <й> регенератор.
再生性 zaishengxing < 化 > регенеримість (здатність до регенерації).
再衰三竭 zai shuai san jie повний занепад духу; остатбчно впасти духом.
再说z&ishu6 1)(留待以后办理或考虑）видно буде; подивимось,回头〜пбтім (після) видно буде (подивимося);怎么办，到那时〜там (тоді, на той час) видно буде, що треба робити; тоді подивимося, як нам бути;这事 先搁—搁，过两天~ пбки відкладемо це, а дня через два (через пару днів) подивимося (видно буде). 2)(况且）притім; втім; більш того; тим більше; до того ж.东西不怎么好， 〜也太贵了 річ не така гарна і до того ж (притім) коштує дорого;〜我的知识也不够 більш того, у мене і знань для цього не
вистачає; тим більше，що в мене і знань для цього не вистачає.
Щ- Щ zaixian знову з'явитися; повторитися (повтбрення); відтворитися (指在回忆或想 象中再现).
再现部 гМхійпЬй <音> реприза.
再则 zaize 1)—再说 2). 2)(其次）по-друге.今 天我不去看电影，一则没有空，〜天下雨 сьогодні я не піду в кіно: по-перше, зайнятий, а по-друге, йде дощ.
再植 zMzhi < 医 >реплантйція.断手〜 реплантація (з'єднання) відсіченої руки (кисті);断肢〜возз’єднання відсічених кінцівок.
zai.
在 гйі 1)(存在，生存）жііти; існувати; бути (залишитися) живим.精神永〜вічно буде жити; буде жити в століттях;父母都还〜 батьки ще живі;祖母已经不〜了 бабуся вже вмерла; бабусі вже немає в живих; бабусі вже не стало;这棵树至今还〜дотепер ще залишилося (живе, росте) це дерево. 2)(表示 人或事物的位置）бути; знаходитися.他〜不〜 家里？ чи удома він?他〜不〜厂里？ він на заводі чи ні?他不〜我们厂里了 він не (не працює вже) на нашому заводі;你的位子〜第 七排 ваше місце [розташоване] у сьомому раді. 3)—在于 2).事〜人为 ус豸 залежить від людини; усе в руках людини. 4)(表示处所， 范围）у чому;.〜房子前面пбред будинком;〜 房子后面за будинком; ~屋子里всередині будинку; у будинку;〜尤、里 у душі;〜桥下 під мостом;〜月光下 при місяці; при місячному світлі;〜阳光下під сонцем;连我〜Й включаючи і мене;〜思想战线上 на ідеологічному фронті;〜政治上有所准备 бути готовим у політичних відносинах;〜— €意义上у визначеному змісті;〜无产阶级领 导下的工农联盟 сокіз робітників і селян, кербваний пролетаріатом;我住〜学校附近 я живу біля школи;他住〜郊夕卜 він живе за містом;不要〜困面前低头не відступати перед труднощами. 5)(表示时间)у чому, що; за що, чим; за чим, що.〜这以前 перед цим; до цього; дотепер;〜这以后 після цього;〜第 一个五年计划期间 за період (під час) першої п'ятирічки;〜晚上工作 працювати по вечорах (увечері);〜最近一个时期我哪儿也 没有去 у (за) останнім часом я нікуди не ходив;会议〜下午四点钟开зббри відбудуться о четвертій годині; Ж览会将〜下 周开幕 виставка відкриється наступного тижня;他〜第二天才赶到 він приї хав тільки наступного дня;他〜Н—■岁时到了上海він приї хав у Шанхай, коли йому було одинадцять років;我喜欢〜吃饭时看报я люблю читати газету за обідом;孩子〜半夜 醒了 дитина прокинулася серед ночі. 6)(正 在）一般用动词现在时表达.他〜晒太阳він гріється на сонці; Ш〜3$钢琴？ хто грає на роялі?他们现在〜上课 вони зараз на уроці (на заняттях).
zai'an знаходитися в справі.
在场 zaichang бути присутнім (присутність); бути на місці.我们谈话时他不〜він не був присутній при нашій розмові;讲这话时我〜


1009
це було сказано в мої й присутності.
在朝 zaichao складатися (бути) сановником [при дворі]; стояти (знаходитися) при владі.
在行 zaihang компетентний (компетентність) книжк.; знаючий; бути знавцем у чому; бути майстром чого, на що\ розуміти (знати) кбристь у чому; собаку з'ї сти в чому，на чому; добре розбиратися в чому. П П~ майстер на всі руки;经济问题他很〜він компетентний в економічних питаннях;这种事他很〜у таких речах він знає толк (собаку з'їв);
大〜у цьому я мало компетентний (мало що розумію).
在乎z&i*hu І)—在于.2)—在意.
在即 zaiji незабаром; от-от; на носі; не за горами. 1亍期〜незабаром буде від’ї зд; від'ї зд на носі (не за горами).
在家 zaijia 1)(在家里）бути (знаходитися) в будинку.我今天晚上〜сьогбдні ввечері я буду у себе;大家，走了，р有我一 + 〜усі пішли, тільки я один залишився в будинку. 2) (没出家).
在家人 zaijiaren миржин; мирянка.
在教 zMjBo〈口> 1)(信教）віруючий; віруюча; вірити; вірувати; бути релігійним.(专指信伊 斯兰教）вірити в іслам.
在劫难逃 zai jie nan tao від [своєї] долі не втечеш; чому бути, того не минати; від лиха не сховаєшся.
在理 zaill розумний (розумність).作事〜робити розумно;说得〜розумно (логічно) сказано.
在世 zaishi при житті кого; бути (залишитися) живим.当祖父〜的时候при житті дідуся; коли дід був ще живим;要是你妈还〜якбіі ваша мати була живою.
在所不辞 zai suo bu сі не відмовитися від чого; готовий йти на що; бути готовим [йти] на що.
在所不惜 zai suo bu xi не пошкодувати ким-чим, кого-чого; не зупинитися перед чим.为了革 命牺牲生命也〜не пошкодувати життя віддати (життям пожертвувати)_ в ім'я революції.
在所又隹免 zai suo nan mian цього іноді важко уникнути; не без того; неминуче. 一个人犯 错误〜，重要的是认识改正错误，从中吸取 教训 ЛЮДСК1 помилки цілкбм природні (те, що людина робить помилки — явище природне), важливо усвідомити, виправити помилки і зробити з них урок з них.
在逃zaitdo (已经逃走）бігти;(还未捉到）не арештований; не пійманий,凶牙убивця ще на волі; злочинець біг (не пійманий).
在望 zaiwang 1)(可以望见）видно; виднітися. 远处〜座座井架隐隐〜вдалечині видніються (видні) неясні обриси бурових вишок. 2)(艮Р 将到来）близький; не за горами.胜利〜вже близька перембга; уже близько день перемоги; перембга не за горами;全国农业 丰收〜в усій краї ні очікується рясний врожай;麦浪翻滚，丰收〜мбре пшениці, що хвилюється, обіцяє багатий врожай.
在位 zaiwei царювати (царювання); бути при владі; сидіти на престолі.
在下 zaixia ваш покірний слуга застар.
在先 zaixian раніш.
在押 zaiya бути (знаходитися, міститися) під вартою; бути (знаходитися, сидіти) під арештом; бути (знаходитися, сидіти) за гратами.〜罪犯 затримані злочинці; злочинці, що знаходяться під вартою.
在野 zaiye бути (знаходитися) в опозиції.〜反对 派 опозиція.
在野党 zaiyedang 〈政〉опозиційна партія; опозиція.
在意 zaiyi звертати увагу на кого-що; прийняти [близько] до серця що.毫不〜дарма для кого, кому, розм. \ як ні в чому не бувало; хоч би що кому; як у вус не дутий прост.;这些小事他 是不会〜的 на таку дрібницю він не стане звертати увагу; усе це дрібнички, і він не прийме їх близько до серця.
在于 zaiyu 1)(是）полягати в чому.问题〜… питання полягає в тому, що справа в тім, що питання зводиться до того, що 特 点〜…особливість складається (полягає) у тім, що…；我们的力量〜人民у народі наша сила. 2)(决定于）залежати від кого-чого.成 败全〜我们自己успіх чи невдача — усе залежить тільки від нас самих;去不去〜你 自己 йти чи ні, це залежить від тебе самого.
在在 zaizai < 书 > усюди; скрізь; повсюдно; скрізь і усюди.办工厂，修‘路，〜都需要钢 铁 чи будувати фабрики і заводи, чи прокладати залізниці — скрізь і усюди потрібна сталь.
在职 zaizhi знаходитися (складатися, бути) на службі.〜干部 кадри, що складаються на роботі;〜进修 підвищувати кваліфікацію (удосконалюватися) без відриву від виробництва. -
在制品 zaizhipin заготівля; оброблюваний виріб.
在座 zaizuo бути присутнім (присутність).〜各 位присутні;〜6^还有来自4地的代表буліі присутні ще делегати, які приїхали з різних місць;有客人〜，她不好意思唱у присутності гостей (при гостях) вона соромиться пекти.
载 zai 另见 z^i.
载 zai обнести стіною.
Ш zai 1)(装载）вантажити що; навантажити що (навантаження).船上满〜货物 чбвен навантажений товарами. 2)(充满）занести що.风雪〜途 усі дороги були занесені снігом; снігом занесло всі дороги.
载波 z&ib6 <无线> нес^ца хвиля.
ШЖШ.Ш zaige-zaiwu з піснями і танцями; у піснях і танцях; співати і танцювати.〜迎接 贵宾 з піснями і танцями зустрічати дорогих гостей.
zaihe навантаження.
载体 zaiti <化> переносім; переносник.
载重 zaizhong вантаж; навантаження.〜汽车 вантажівка; вантажна автомашина;〜二万五 千吨的货轮 судно вантажопідйомністю в 25 тисяч тонн;—节车皮〜多少吨？ якй вантажопідйомність вагона в тоннах?
载重量 zaizhongliang вантажопідйомність.额定 〜 номінальна вантажопідйомність, розвантаження.
傲zM.
傲 zai вантаж,卸〜.过〜перевантаження.
戴zM.
戴 zai оцет.
糟 z5n.
糟粑 zan-ba "цзамоа" (борошно з прожареного голозерного ячменя в тибетців).
習 zan.
簪zanl. 1)—替子.2)(插在头发上）приколбти що до волбсся; застромити що у волбсся.〜 花 застромити у волбсся (приколбти до волбсся) квітку.
Щ-f- zan-zi [головна] шпилька.
咱 zdn 另见 zd;zan.
咱咱们1).〜穷人都翻身了 ми，бідняки, домоглися звільнення.
咱们 zdn-men 1)(我们）ми з вами; ми.〜俩 ми обоє; нас двоє;〜是同乡 ми з вами, земляки;
一Т ми з вами порадимося;〜
去 підбмо разом. 2)(我）я;(你）ти;〜是工人， 讲话不会转弯抹角я робітник, нікбли не говорю натяками;〜别哭，妈妈出去就回来ти не плач, мама вийшла - зараз повернеться.
拶і
搂 z^n затискати (пшіьці руки).
拨子 zanzi тиски для пальців (знаряддя для катування).
zan.
Ш zan швидкий, поспішний, квапливий.
播 zan.
揹 zan збирати (гроші).
JjMfc
ІЩ zan 另见 cudn.
攒 z5n (积聚）збирйти що; збирати що (збір).〜 钱 збирати гроші;〜裝 збирати (нагромаджувати) гній.
mzan.
Ш zan швидко йти; поспішати.
ШШ zancheng квапитися.
趨迟 zanchi сповільнити крок.
趨路 zanlu швидко йти, поспішати.
暂і
暂z含п—暂时.〜借узяти на час що; тимчасово зайняти (узяти в борг) що;〜住 几天 зупинитися на кілька днів;这封信可以 〜不答复 на лист можна поки не відповідати.
暂缓 zanhuan [тимчасово] відкласти що; відстрочити що (відстрочка).应当〜一时 варто відкласти (відстрочити) на якийсь час; треба тимчасово відкласти (відстрочити);〜 一月 відкласти (відстрочити) на один місяць. -
暂且zAnqiS поки; поки що;这个问题可以〜不提 про це поки (поки що, покуда) не будемо говорити; поки що залишимо це питання осторонь;你〜等一等 поки почекай (зачекай).
暂日寸 zanshi тимчасбвий; минулий книжк.; на


1010
час; поки; поки що; прост.〜的困难 тимчасові труднощі;〜的利益 хвилинні інтереси;〜白勺 IFJi 利 ефемерний успіх; тимчасбва перембга;〜体会 збори тимчасово відкладені (відкладаються);〜还不清楚 поки що (поки ще) не відомо;我〜不走 я поки не іду (не ї ду);这是一种〜的现象 це тимчасове явище;这只是〜的办法це усього лише тимчасбва міра; ця міра тільки тимчасбва.
暂停 zSnting І)(暂时停止）тимчасбво зупинитися.使机器〜片刻 зупинити машину на корбткий час. 2) <休> хвилина перерви; тайм-аут.要求〜узяти тайм-аут.
暂4亍 zanxing тимчасовий.〜条例 тимчасові полбження (правила);〜办法 тимчасові міри; модус вівенді (用于外交)；〜代理科长职务 тимчасбво викбнувати обов'язки (посаду) завідувача відділом.
馨 zan.
整 zan I)(凿）довбати що (довбання);(刻） гравірувати що (гравірування, гравіювання); вирізувати що (вирізка).〜花 вирізувати (гравірувати) візерунки (орнаменти);〜金 гравірування на золоті. 2)―馨子•
ШЛ zandao різець.
整子 zan.zi долото.
赞細.
赞zAn —赞美；赞许.〜不绝口 хватати (звеличувати, розхвалювати) кого-що без кінця; розхвалювати кого-що пристрасно (не перестаючи); безупинно висловлювати схвалення; співати акафісти кому; невтримне вихвалення.
赞比亚人 Zanbiyaren замбієць (замбійський); замбійка.
赞成 zancheng І)(同意）погбдитися (згода); схвалити кого-що (схвалення).〜大家的意见 приєднатися (примкнути) до загальної думки; схвалити (розділити, підтримати) загальну думку;表示〜віірази! згода;举双手 〜обома руками підписатися під чим;投票〜 голосувати (подати голос) за кого-що;不〜не погоджуватися； незгода; не схвалювати кого-чого; несхвалення;普遍不〜загальна незгода; загальне несхвалення;我不〜采取这 种办法 я не прихильник (не шанувальник) застосування таких мір;谁〜，谁反对? хто за, хто проти?这个我不〜з цим я не згоден. 2) < 书〉(帮助使完成)сприяти кому-чому.
赞歌 zange хвалебна пісня; ода; хвалебні вірші (后面两个译法指诗).
赞礼гйпії I)(宣读行礼项目）проголбшувати порадок церемонії. 2) ( $ 礼的人） церемоніймейстер застар.
赞美 zanmei вихваляти кого-що (вихваляння); хвалити кого-що (хвала, похвала).〜新中国 славити (прославляти) новий Китай;〜英/人隹 的功绩 славити геройські подвиги;热乾!〜 захоплена похвала.
赞美诗 z&nm6ish了 <宗> славослів’я книжк.; псалом.唱〜співйти славослів’я (псалом); славословити кого-що，книжк.
赞赏 zansh^ng захоплюватися чим-ким (замилування). 对她的歌唱，大家非常〜усі прийшли в захват від її співу.
赞叹 zanta захоплюватися ким-чим (замилування); захоплюватися ким-чим (захват).连声〜 обсипати кого-що похвалами;令人〜ви- кликати захоплення (захват).
赞同z&nt6ng ―赞成І).〜决议草案схвалити проект резолюції;完全〜这个建议 цілкбм приєднатися до цієї пропозиції;得至(J——致的 〜зустріти одностайне схвалення;在大家的〜 下 при загальному схваленні.
赞许 zanxij схвалювати кого-що (схвалення).〜 的微笑схвальна посмішка;〜地点点头 схвально кивати головою;他的提议得到了 普遍的〜йогб пропозиція зустріла загальне схвалення;对么琴新措施领导上尤为〜 керівництво особливо схвально поставилося до цих нових заходів.
赞扬 zanyang славити кого-що\ хвалити кого-що (хвалення, хвала, похвала).受到〜 удостоїтися похвали;热烈〜гаряче схвалювати кого-що;博得普遍的〜 заслужити загальне визнання;〜先进工作者 的成就 славити (прославляти) досягнення передовиків;〜工人的政治警惕性хвалііти політичну пильність у роботі;他的行为值得 〜його вчинок гідний похвали, zanyii похвала; хвалебні слова.
赞誉Мпуй—赞美.'
赞助 zanzhu підтримувати кого-що (підтримка); допомагати кому-чому (допомога ж.); схвалювати кого-що (схвалення); сприяти кому-чому (сприяння).予以〜посприяти (підтримка, допомога);得到领导上的〜和支 持 зустріти сприяння і підтримку з боку керівництва;获得群众的〜мати підтримку в народних масах; завоювати підтримку з боку мас.
z^n.
鄭 zan 1) цзань (сільська громада в 4 里，100 дворів, дин. Чжоу); 2) Цзань (князівство на території сучасної пров. Хубей, дин. Хань).
漬-
Щ zan обляпати.
3^ zan.
Щ zan чаша з нефриту і каменя, zkn
趱 zan спонукати.
卩自zan另见zd; zan.
咱 zan час, момент.
赃
zang.
Й zang —іі〜повернути крадене (награбоване, викрадене);追〜вимагйти повернення краденого (розкрадених сум);〜 证俱在 усі докази в наявності; маються (є) усі речові докази.
赃 官 zangguan продажний чиновник; чиновник-хабарник.
赃款 zangkuan розкрадені гроші; награбований капитал.
赃物zangwii (盗窃来的东西）крадене; крадені речі;(抢劫来的东西）награббване [добро]; награбовані речі;(贪污来的东西） розкрадене майно.收买〜скуповувати
крадене;窝藏〜прихбвувати крадене.
脏 zang 另见 z^ng.
脏 zang (不 M 洁)брудний; замазаний; замараний.〜衣月艮 брудна (забруднена, замарана) білизна;把书弄〜забруднити книгу;把手弄〜забруднити руки;淡颜色的 布容易〜світла матерія дуже марка (легко брудниться).
脏字 zangzi непристойне (вульгарне) слово; непристбйність.
7і¥ zang.
脾 zang вівця.
胖云 zangyun хмари незвичайної форми (як дурний знак).
5& zang.
胆 zang груба роббта.
马且園 zanghe торговий ряд; ринкова вулиця.
驵头 zangtou тупоголовий.
驵子 zangzi комісіонер-спекулянт.
类 zang.
^ zang товстий (про людину).
减 zSng.
Ш zang 1) накопичення; запаси, резерви; 2) внутрішні органи.
臧否 zangpi〈书〉оцінити кого-що; дати оцінку кому-чому.〜人物 дати оцінку людям.
脏 z^ng 另见 zSng.
脏 zang (内脏）нутрощі мн.; нутро прост.五〜 六腑 внутрішні органи [людини].
MM zangfu нутрощі лш.; внутрішні органи [людини].
脏器 zangqi < 解 > вісцеральні (внутрішні) органи.
脏躁症 zAngzSozhSng <医> істерія.
葬 zang.
葬 zang хоронити кого-що\ ховати кого-що (поховання). ~入坟墓 ховати (закопувати) у могилу;他〜在公墓里了 він був похований на цвинтарі.
Ш 礼 zangli похоронний обряд; церембнія поховання.参力П〜бути на похороні.
ШМ zangshen:〜大海 потонути в морі; клаптик землі (місце) для могили;这就是侵 略者的〜之地 це стане могилою для агресорів;中国人民定叫侵略者〜在人民战 争的汪洋大海之中китайський народ потопить агресорів в океані народної війни.
葬送 zangsong занапастити; погубити кого-що. 〜前途 погубити майбутність.
藏 zang 另见 cdng.
Ш1 zang 1)(储存大量东西的地方):库〜схбвище; 宝〜скарб. 2) <宗> (佛教经典）буддійський канон;(道教经典)лаоський канон.
藏2 Z》ng—藏族.
藏红花 z&ngh6nghua 1) < 植 > шафрйн
[тібетський]. 2)(指花）шафранна квітка, zanglan лілувато-синій.


1011
藏历 zangli тібетський календар.
藏靑 zangqmg темно-синій.
藏文 zangwen тібетське письмо.
藏语 zangyu тібетська мова.
藏族 Zangzu тібетці (тібетський).
遭担。.
遭1 遭受;遭遇1).〜毒手бути вбитим; пасти (бути) жертвою;必〜失败 бути приреченим на провал;敌人必〜灭亡 вороги приречені на загибель.
遭2z5o <量词> 1)(回，次)раз.有生以来第一〜 уперше (перший раз) у житті;饶 了 他这 吧 простіть його на цей раз. 2)(——周）оборбт; круг.用绳子绕两〜обмотатися мотузкою два рази;绕运动场跑三〜儿пробігти три кола навколо стадіону.
遭到zSodAo—遭受.〜破产потерпіти крах (банкрутство); провалитися;〜危险 піддатися небезпеці;〜不幸 потрапити в лихо; кого осягло нещастя;〜g 罚 понести покарання; кого осягла кара;〜拒绝 одержати (зустріти) відмову;〜坚决反对 зустріти завзятий опір;〜义正词严的遗责заслужити (зустріти) справедливий і строгий (суворий) осуд.
遭逢 z5of6ng —遭遇 1).〜盛世 тоді був період повного розквіту; в епоху (була пора, була епоха) розквіту і відродження;谁想得到会〜 这样不幸的事呢？ хто ж міг подумати, що відбудеться (трапиться) таке нещастя?
遭劫 z5oji6 постраждати від страшних нещасть; потрапити в лихо.
і® 难 zaonan терпіти нещастя; переносити нещастя (негоди); потрапити в халепу; кого осягло нещастя; потерпіти аварію 遇难).〜的人потерпілий;〜的船потерпів аварію; судно потерпіло аварію.
遭受 z5osh6u піддатися чому; потерпіти що.〜 挫折 зазнати невдачі;〜失败 зазнати поразки (невдачі);〜字丁击 піддаватися нападкам;〜压 迫 терпіти гніт; потрапити під гніт;〜损失 понести (потерпіти) збитки;使..•〜损失 нанести (заподіяти) кому-чому збитків;〜特 大洪水的突然袭击раптбво піддатися надзвичайно сильній пбвені;资本主义世界 正〜着严重的经济危机капіталістичний світ переживає важку економічну кризу.
遭殃 zaoyang страждати; потрапити в лихо; терпіти нещастя.
遭遇 zaoyu 1)(遇到）зустрітися з чим; трапитися.〜不幸 кого осягло нещастя; трапилось з ким лихо;〜至lj 困难 виникли труднощі;突然〜到不痛快的事нарватися на неприємність; відбулася несподівана неприємність. 2)(不幸的事）нещастя; лихо; (命运，经历）дбля;亲身〜особисто пережите; 旧社会的悲惨〜гірка доля (доля) у старому суспільстві;与某人的〜相同 розділити долю з ким; розділити долю такої-то людини;他的 〜很不幸 багато нещасть він бачив у житті; важкий жребій випав на його долю.
遭遇战 z§oyCizh含п <军> 3夕стрічний бій.
愉
糟 z5o.
糟zao 1)(酒洽子）барді 2)(糟腌食物）
виготовляти що на барді.〜肉 мУсо, виготовлене на барді. 3)(腐烂)гнити (гниття, гнилий); розкладатися; псуватися;(身体不 结实）кволий (кволість).木头〜了 д豸рево гниле (прогнило);他身奋很〜，经常生病від кволого здорбв'я він часто хворіє. 4) 糟糕. 〜得很 Д^же кепсько; геть [погано]; далі їхати нікуди; це ж жах що таке; це ж прбсто скандал якийсь;事t古〜透了 справи як сажа білй;〜了,书丢了 ！ отлгіхо: кшігазагубі{лася! 事 弄得 f艮〜спрйви йдуть дуже погано.
糕 zaogao < 口 > погано; кепсько; лихо; пропасти розм.真〜прбсто лихо; от халепа; І〜，他上哪儿去了？ кудіі його нелегка занесла?哎呀，真〜！我ff么都记不得了 от лихо! нічбго не пам'ятаю;〜，我误了火车了 от лихо, я на потяг спізнився;情况很〜 справа погана (кепська); справа труба; справи з рук геть погані;可要〜了 пахне лихом; кепсько [усе це] скінчиться.
糟糠 zaokang груба їжа.
糟糠之妻 zaokang zhi qi дружина, що поділяє негоди з чоловіком.
糟粕 z§opd ПОКИДЬКИ Л/Н.； СМІТТЯ； МОТЛОХ розм.; лузга.社会〜пбкидьки (босота) суспільства; ^■建〜феодальний мбтлох;剔除文学遗产中 的一切〜викин^и з літературної спадщини усе, що є сміттям і мотлохом;取其精华，去 其〜узяти зерно (усе найкоштовніше) і відкинути лузгу.
糟踢 zao-ta 1)(损坏）псувати що; ламати що; губити що;(浪费)нищити що,〜身体 губити (псувати) собі здорбв'я;〜东西 нищити майно; псувати речі;〜і午多钱 розтринькати масу грошей;白白〜粮食 дарма нищити хліб; 2) (侮辱）ганьбити кого-що; ображати кого-що (образа); зневажати що; дратувати кого-що， розм.; мучити кого-що.〜别人的名誉 ганьбити добре ім'я; ображати честь людини; 不可以这样〜人 не можна так ображати людину.
糟心 zaoxln горе; досада; неприємність.真是〜 яка досада (неприємність); прямо (прбсто) горе;这事真卩Ц 人〜прімо горе з цією справою;偏偏遇到这样〜的事як на зло вийшла така неприємність; як на зло вийшла неприємна справа.
zao 另见 zu6.
凿 zao 1) 凿子.2)(打孑L) довбати що (довбання);(挖掘）копати що (копання); рити що (риття).〜井 рити (копати) колодязь; 〜一道槽 видовбати виїмку (паз);〜门洞 проробити (пробити) двері в стіні;在墙上〜 个洞 продовбати отвір у стіні; прорубати стіну.
凿穿 zaochuan продовбати що\ прорубати що (прорубка).把墙壁〜прорубати стіну.
ffi Й tfL zaoyanjl < tfl > перфоратор; камнебурильна машина.
凿子zdcvzi (木工用的凿子）долото; стамеска; (石工，金属工用的凿子)3убїіло.
早
zan.
早zSo 1)—早晨.清〜[рйннє] рано;从〜到晚з ранку до вечора; ~>IL起床 уставати рано ранком; вставати раненько;〜ранкбвий
поїзд. 2)—早先.〜知如此，何必多此〜举якб“ знали раніш (заздалегідь), то ні до чого було б і город городити. 3)(很久以前)давно.很〜 很〜以前 давним-давно;他〜走了 він давно вже пої хав. 4)(时间在先的)ранній.〜开的花 ранні квіти. 5)(比一定的时间提前）раніш; раніше; рано.〜—个月 на місяць раніш;〜睡~ 起 рано вставати і рано лягати;尽量〜些 якомога раніше;最〜也要过个月 не раніше, ніж через місяць;你为什么不〜说？ що ж ви відразу не сказали?今年春天来得〜цьбго року весна рання (наступила рано);他起得 很〜，我起得比他还〜він прокинувся (встав) рано, раніше за нього;穷人的孩子〜当家 рано лягає на плечі дітей турбота про сім'ю у бідних людей. 6)(用作套语）дббрий ранок; доброго ранку.
早安 zao'an дббрий ранок; дбброго ранку.
■Щ-Ш zaoban ранкова зміна.
旱半天儿 zSob》nti5nr <口> до обіду.
早餐zSoc§n 早饭.
zaocao ранкова заріцка (гімнастика).
早茶 zSocha ранкбвий чай; сніданок.
zaochan <医> передчасні пологи.
jL zaochan'er недоношена дитина; недоносок.
早场 z^ochang ранкбвий сеанс;(指电影）； ранкова вистава; ранкбвий спектакль; ранок (后面三个译法指戏剧).
早晨 zao.chen ранок.〜六点钟 шбста година ранку;第二 天〜на наступний ранок; ранком;每天〜по ранках;呼吸一下〜的新 鲜空气 подихати свіжим ранковим повітрям.
早春 zSochtln провесна.
早稻 zSodao〈农> ранній (скоростиглий) рис.
早点 z^odian ранкбвий чай; сніданок.
早饭 zaofan сніданок,吃〜снідати.
早寒 zaohan ранні заморозки.
早婚 zaohun ранній шлюб.(早娶）раннє одруження;(早嫁）раннє заміжжя.
早就zSojm—早已.〜应该这样давнб б так;这件 事〜该办了 nop纟було це зробити;这事我〜知 道了 я давно знав про це.
早年 z^onian раніш; колись; у колишні роки; (年轻时）у молодості.他,〜曾经当过教员 раніш (колись, у колишні роки) він працював учителем; у молодості він був учителем.
早期 zSoql ранній;〜作品 ранні добутки.
早曰 zaori у найближчі дні; раніше; скоріше.〜 实现 буде здійснено в найближчі дні;祝你〜 '陕复健康 бажаю вам якнайшвидшого видужання.
早上zSo-shang —早晨.
早熟 ZSoshii 1) <生理> рбзвиток не по літах.〜 的孩子 рано розвивається дитина. 2) <农> скоростиглість (скоростиглий); ранньостиглість (ранньостиглий).〜苹果 скоростиглі (ранні) яблука; яблука-скороспілки мн.
早衰 z^oshuai <生理> сенилізм спец.\ раннє старіння; зістаритися не по літах.〜白勺人 передчасно постаріла людина.
早霜 zSoshuang ранні заморозки; ранній іній.


1012
早退 zaotui іти до закінчення роббти (зміни); недосидіти до кінця; самовільно піти.上课〜 піти з середини уроку;开会〜пітіі до закриття зббрів.
早晚zaowSn 1)(早晨和晚上)ранок і вечір.百货 商店〜月艮务 відділення ранкового і вечірнього обслуговування при універмазі; 他〜都在家 він буває в будинку зранку і ввечері (ранком і ввечері). 2)(迟早）рано чи пізно.我们〜会见面的побачимося рано чи пізно.
早霞 zaoxia ранкбва зоря.
早先 zaoxian раніш; колись.比〜好 краще, ніж було раніш (колись); краще колишнього;〜他 住在乡下 колись (раніш) він жив у селі.
早泄 zSoxiS <医> проспермія. 早型星 zSoxingxTng <天> рбння зірка.
早已 zaoyi давно [уже].式样〜过时 фасон давно уже вийшов з моди (застарів);这——方法〜过 时 метод цей застарілий (давно вийшов із ужитку).
早在zSoz》i ще.他〜星期前就走了 він виїхав ще за тиждень назад.
早早儿zSozSor раніше; скоріше.要做就〜做 якщо хочеш робити, то роби раніше (скоріше).
гйо.
Щ zao 1)〈植〉фінік китайський; ююба; унабі невідм” ч.; зазифус. 2)(指果实）фінік.
車 红 .zaohong темно-червоний; коричнювато-червоний.
麥泥 zaoni пюре (начинка) з фініків.
麥树 zaoshu фінікове дерево.
麥椰 zaoye <植> пальма фінікова.
zao.
蚤 zSo <动> блохі zao.
Ш zao купатися (купання), Ш Ж 〜морські купання;洗个冷 7jC 〜купйтися в холодній воді.
操盆 zaopen ванна. '
澡堂 zaotang лазня; купальня.〜月艮务员 банщик; банщиця. '
操塘 zSotang 1)(浴池）басбйн. 2) 操堂.
zao.
繰 zao шовк фіолетового (темно-червоного) кольору.
燥 zao.
操 zao нефритові прикраси.
藻咖. ^
藻 zao〈植〉вбдоростіjwh.水〜вбдорістьж.;海 ~ морська водорість, zaojing <^> кесон.
藻类 гйоїбі < 植 > вбдорості мн.〜植物 вбдорості мн.
藻饰 zaoshi <书> обробити що (обробка).
灶^ zao.
І I： zao вогнище; піч ж.; плита.煤气〜газова
плита;行军〜похідна кухня.
灶君z》ojiin —灶祌. 灶马 zioma <动> цвіркун.
灶祌 zaosh6n божество (заступник) домашнього вогнища.
患 zao.
皂 zao 1)(黑色)чбрний.〜鞋 чорні туфлі. 2)(月巴 烏）мило.
白 zaobai чорне і біле; правда і неправда.〜不 分 не відрізняти чорне від білого; не відрізняти де правда, а де неправда.
阜化 zaohua〈化〉омилення; сапонифікація.〜 硬月旨 сапонифікйтний стеарин.
阜化剂 z^iohu&ji〈化>з&сіб，що змилює;混合〜 омиляюча суміш.
阜荚 zAojid 1) <植> гледііча китайська. 2)(指荚 果）боби китайської гледичи.
阜隶 zaoli〈史〉служителі суду.
阜片 zaopian стругане мило.
За zao.
造 1 zao 1)(制作）будувати що (будівництво); споруджувати що (спорудження).〜房屋 будувати (споруджувати) будинок;〜机器 будувати (робити, виготовляти, робити) машини. 2)(编制）складати що (складання). 〜名册 складати список;〜清册 інвентаризувати що; інвентаризація;〜财产清册 складати опис майна; інвентаризувати (переписати) нерухомість;〜预算 складати коштбрис. 3)(捏造）складати що (твір); видумувати що (вигадка); вигадувати що (вигадництво).这完全是~出来Йї усе це лише вигадка; усе це вигадано; усе це склали.
造 2 zao (培养）ростити кого-що; готувати кого-що; підготовляти кого-що (підготовка). 可〜之才 людина, що подає великі надії.
造3 zao (指相对两方而的人）стороні两〜 обидві сторони;甲〜сторона А.
造币厂 zaobichang монетний двір.
造成 zaocheng (带来）принести що (приношення); створити що (ствбрення);(弓 І 起)привести до чого; зробити що; спричинити за собою що,〜损失 принести збиток;〜灾害 спричинити до нещастя (до лиха);〜困难 привести до скрутного становища;〜浪费 привести до марнотратства; 〜混舌L викликати сум'яття;〜危机 викликати кризу;〜假象 створити видимість; викликати (створити) ілюзію;恶劣影响 породити (зробити) пагубний вплив;〜严重 后果 спричинити за собою серйозні наслідки.
тй ІЙ zaochuan кораблебудування; суднобудування.〜工 суднобудівна
промисловість;〜工人 суднобудівник; корабель;〜工程 jl帀 інженер-корабле- будівник.
造 j© 厂 zaochuanchang суднобудівний завод; корабельня; судноверф ж.
Ш №а ^ zaochuanxue кораблебудування; суднобудування.
造 Йр 业 zaochuanye кораблебудування; суднобудування.
造次zk>ci <书> 1)(匆忙）пбспіх.〜之间у поспіху; 2) (##) необачно; нерозважно,不 可〜не можна діяти нерозважно; не можна діяти похапцем.
造反 zaofan бунтувати (бунт); підняти бунт (заколот).
造访 zaofang нанести (зробити) візит до кого; відвідати кого; відвідати кого (відвідування). 登门〜б^ти в кого з візитом; прийти до кого з візитом.
造福 zaofii ощасливити кого-що; створити благоденство застар.; створити матеріальні блага; облагодіяти кого-що, застар., ірон.〜 后代 принести щастя наступним поколінням; ощасливити (облагодіяти) майбутні покоління;为人民〜дати (принести) щастя народу; на благо народу.
造府 zaofu〈书〉прийти з візитом до кого; нанести візит кому.〜拜访 прийти з візитом; нанести візит; ~ і青教 прийти додому за порадою.
造化 z&ohu& 另见 zAo’hua <书> (自然）прирбда.
造化弄人 zaohua nong геп іронія долі.
造化 zkvhua 另见 гйоїшй (福气)щйстя; фортуна книжк.这是你的〜вас щастя (фортуна) супроводжує; це прбсто тобі пощастило.
造价 zaojia вартість будівлі (спорудження, будівництва), 十〜проектна вартість^ в5? 方米〜вартість кожного квадратного метра.
造就 zaojiu 1)造诣• 2)(培养)готувати кого-що; підготовляти кого-що (підготовка).〜人才 підготувати (готувати) кадрових працівників; 培养和〜无产阶级革命事业接班人 виховання і підготовка зміни в справі пролетарської революції;为革命〜一代新人 готувати зміну в ім'я революції.
造句 zaoju будувати (складати) фразу; побудбва (складання) речення.
造林 zaolin лісопосадка; лісонасадження; лісорозведення.〜成活率 приживлюваність лісопосадок;广泛展开〜运动широко проводити лісопосадку по всій краї ні; широко розгортати роббти з лісонасаджень; 仅І冬今春已〜约二百万亩тільки минулої зими і нинішньої весни було зроблено лісонасадження на площі в 2 мільйони му.
造陆运动 zAolCiy^nddng〈地质> епейрогеничні рухи.
造孽 zaonie робити гріх; діяти (робити) зло; грішити.
造山运动 zdosMn yundong〈地质〉орган丨чний рух.
造田 zaotmn ствбрення сільськогосподарських угідь.拦海〜шляхбм спорудження дамби відвоювати в моря землю;几年来〜—万—千 亩 за останні кілька років створено 11000 му нових сільськогосподарських угідь, zaowu творець.
造物主 zAowCizhti〈宗〉творбць; бог.
造像 zaoxiang <艺> скульптура; статуя.〜艺术 скульптура; скульптурне мистецтво.
造型 zaoxing 1) <技> формування (формувати що, формовий).粘土〜формування в глині;
Ж 〜машинне формування;〜工 формувальна. 2) <2> (创造物体形象）
зобразити кого-що (зображення).〜艺术


1013
образотворче мистецтво. 3)〈艺〉（仓丨J造出来 的物体形象)зображення; скульптура; статуя; образ; тип.
造型工 zaoxinggong формувальник; формувальниця.
造型机 zaoxingjl <机> формувальна машина.
造摇 zaoyao розпускати плітки (плітка); вигадувати (фабрикувати, поширювати) помилкбві чутки; складати плітки; складати казки.〜破坏 пускати (мусувати) чутки і займатися підривною роботою;〜中伤 пускати в хід інсинуації і вигадництва; обмовляти на кого-що; займатися кляузами; 〜污蔑 наводити брехню і наклеп на кого; фабрикувати наклепницькі вигадництва;〜惑 众 розпускати чутки і каламутити народ; мусувати чутки і сіяти смуту;〜生事 нісенітними вигадництвами (наклепом) спровокувати що;〜专家 пасквілянт; шептун; стукач розм.
造诣 z^oyi майстерність; ерудиція книжк.', кваліфікація.〜很深 з великою майстерністю; з великою ерудицією; висбкої кваліфікації; 精湛的〜вища майстерність (досконалість).
造纸 yaozhl паперове виробництво; виробництво паперу.〜工业 паперова промисловість.
造纸厂 zaozhichang паперова фабрика.
造纸机 zaozhljl паперова машина.
造纸业 zaozhiye паперова промисловість.
f造 zao.
愤然 z^ordn раптом, миттєво.
t造f造 zaozao щирий; чесний; вірний; надійний.
危 zao.
篷 zao І) помічник; супроводжуючий; 2) збиратися.
篷弄 zaon6ng другорядна мелодія.
ШШ zaoshi друга дружина.
噪 zao.
噪zk> 1)(鸟叫）гбмін.群鸦乱〜стоїть воронячий гомін. 2)(大声吵嚷）підняти шум (гамір).鼓〜шум і гамір.
噪辅音 z^ofDyTn〈语> дзвінкий приголосний.
噪声zaosh6ng шум.放大器的〜шум підсилювачів;大气〜атмосферний шум;〜不 绝 стої ть постійний шум.
噪音 гйоуїп <理> шум.
fei zao.
燥 zao сухий (сухість).北方天气〜клімат на півночі сухий.
燥热 zaore спека.
躁і
躁 zko запальний (запальність); гарячий (гарячність).戒骄戒〜остерігатися (щоб уникнути) зазнайства і необачності;这人不 错，就是性子有些〜людина він непогана, тільки характер у нього трохи запальний (тільки характером гарячий).
则z么
则 1 z芑 1)(规贝lj) правило; порядок.总〜загальні
правила. 2)〈量词>:新闻两〜дві інформації; 试题三〜три теми для іспиту.
则2 ze <书>1.(表示两事在时间上相承）як тільки..., так і...炮弹坠地，〜火光迸裂як тільки впали снаряди, [так і] спалахнули вогні.(表示因果命情理上的政系）якщ6..., то...; коли то...饥〜食 коліі голодні;物体热~ 涨，冷〜缩 предмет розширюється при його нагріванні і звужується при його охолодженні;如无if划，〜将陷于盲动якбгі не було плану, то ми діяли б наосліп. 3)(表示 对比）а; але.今〜不然 а тепер уже не так; але тепер справа обстої ть вже інакше. 4)(表示 让步)хоча; -то.好〜好，只是太少гйрно (хоча
і) 	добре, але тільки занадто мало. 5)(表示歹ij 每):一〜觉悟高，二〜技术好по-пбрше，він політично свідомий, а по-друге, висококваліфікований.
贝lj 声 zesheng:不〜ні звуку не вимовити; мовчати.
泽z6.
泽 Z谷 1)(聚水的地方）водяний прбстір; озеро. 深山大〜висбкі гори і великі озера. 2)(恩患） благодіяння застар.\ милість; добро.
泽国dgu6 <书> 1)(河流、湖泊多的地区） місцевість, що буяє озерами і ріками. 2)(受 水淹的地区）затбплений район; район повені.
泽兰 zelan <Й> сідач китайський.
泽 Щ zexie < 植 > частуха подорожникова (звичайна).
责ze.
责 1)—责任.尽〜виконати свій обов'язок;保
卫祖国，人人有〜захшдйта Батьківщину — обов'язок кожного громадянина (людини). 2) (要求）вимагати чого, з неознач. (вимога); зобов'язати кого-що.〜己从严 бути
вимбгливим (вибагливим) до себе. 3) 责 备.苟〜зробити сувору догану.
责备 zebei докоряти кому (докір); дорікати кому (докір); звинувачувати кого (обвинувачення); вичитати кого, рош.; робити кому
зауваження; винести осуд кому; кинути камінь (каменем) у кого.〜自己 нарікати на себе; докоряти (дорікати, обвинувачувати) себе;〜他不诚实 докоряти йому в нещирості; вичитати йому за нещирість; ~ 的目光 докірливий пбгляд;〜的话 докірливі слова; 没有〜过他一句 не сказати йому в докір жодного слова;受到良心的〜відчувати каяття совісті.
责成 zecheng зобов'язати кого-що; покласти відповідальність (обов'язок) на кого-що; зобов'язати кого-що.〜各有美单位如期完成 计戈ij зобов'язати відповідні організації
виконати план у термін; поставити відповідним організаціям в обов'язок
виконати план у термін.
责打 zeda бити кого (биттярозм.).
责罚 zefd покарати кого (покарання); стягнути з кого (стягнення); накласти кару (стягнення) на кого.
责 М zeguai скаржитися; звинувачувати кого-що.我们怎能〜他们呢？ що ми ставимо їм у провину?
责骂 zema висварити кого,〜不休 намилити
гблову кому, прост.
责难 zenan дбкори і нападки; засуджувати кого-що (осуд).他为此受到 了 〜йому дісталося за це.
责任 zSrSn 1)(分内应作之事）відповідальність; обов'язок;.道义上的〜моральна відповідальність (обов'язок); моральний обов'язок;〜不明 знеосібка;尽〜викбнувати свій обов'язок; і兑话不负〜говорити безвідповідальні ррчі;〜更力口重了 ще більш збільшилася відповідальність;〜重大的岗位 відповідальний;这是不负〜的决定це безвідповідальне рішення;他认为自己有〜 він вважає своїм обов'язком так поступити; 这不是他的〜це не його обов'язок; це не входить у його обов'язки;我 们的〜，是向人民负责наш обов'язок 一 нести відповідальність перед народом. 2)(应 承担的过失）відповідальність.〜事故 авйрія， викликана недбалістю; аварія, викликана відсутністю відповідальності (безвідповідальним поводженням);追究〜залучііти кого-що до відповідальності; призвати (притягти) кого-що до відповіді;负法律上的 〜нбсти відповідальність перед законом;承 担事故的〜нести відповідальність за подію (за аварію);〜在他身上 відповідальність лежить на ньому (на його плечах). 3)(负责任 的）відповідальний,〜编辑 відповідальний редактор;〜内阁 відповідальне міністерство (УРЯД).
责任感z^^ngSn —责任心.
责任;已、zerenxln почуття відповідальності.没有 〜ні почуття оббв’язку; не почувати відповідальності;力口强〜підсилити почуття відповідальності;〜不强 безвідповідальність.
责任制 zerenzhi система відповідальності.生产 〜система виробничої відповідальності.
责问 z6w会п запитати кого-що з докором; виступити з докором.对他提出〜відступити з докорами проти нього;纷纷〜посипалися дорікання (докори).
责无旁贷 ze wu pang dai непорушний обов'язок; це прямий обов'язок (прямий обов'язок); нема чого валити відповідальність на інших; не уникнути (не піти від) відповідальності.
另见 zhai.
择 ze (挑选）вибрати кого-що (вибір); обрати кого-що (обрання).两者〜其—вибрати одне з двох; альтернатива.
择吉 zeji вибрати щасливий (вдалий, сприятливий) день.〜ІШ娶 вибрати щасливий день для одруження.
择交 zejiao вибирати собі друзів.慎重〜б細 обережним у виборі друзів.
择善而从 ze shan er cong обрати краще й ним керуватися; обирати і переймати краще.
喷 ze. .
Р责有烦言 ze you fan yan відкрите ремство і нарікання; загальне невдоволення; багато хто виразив своє невдоволення (незадоволення).
啧喷 zeze клацати язиком.〜称羡 захоплювати-


1014
咋А
昨 ze кусати; гризти;昨舌 прикусити язик.
咋舌 zeshe оніміти; дух захопило.
3^ ze. '
迭 ze І) тіснити; 2) швидко, поспішно; 3) вузький.
炸Z么
і!乍II盂 zemeng човник.
幢у.
Ш ze пов'язка для голови, тюрбан.
齡У.
鮮 ze кусати, відкушувати, гризти. аа- 风ze.
箦 ze бамбукова цинбвка.
鰂zl
鰂 ze каракатиця (Sepia esculenta).
赜A
Ш ze таємниця； таємничість; складність.
IK ze.
K ze <语>~>厌声.
厌声 zesheng <语> другий, третій і четвертий тони в складі давньокитайскої мови.
员尨.
员 ze наклонятися, схилятися; друга половина
дня.
贼
zei.
贼z6i 1)(偷东西的人)злодій. 2)(作大坏事的人) шкідник;(叛徒）зрадник.奸〜страшенний шкідник; злісний зрадник;卖国〜зрйдник Батьківщини. 3)(不 IE、派）злодійкуватий; шахрайський. 4)(狡猜）хитрий (хитрість); лукавий (лукавість).老鼠真〜миша прямо до жаху хитра.
贼巢 zeichao злодійське кубло.
贼出关门 z6i chu guan men заднім розумом міцний; після бійки кулаками не махають.
贼喊捉贼 zei han zhuo zei злодій кричить: "тримай злодія”.〜的伎俩 прийом самого злодія, що кричить: "тримай злодія".
贼头贼脑 zeitou-zeinao злодійкуватий; шахрайський.〜的丰羊-子 злодійкуватий (шахрайський) вид.
贼尤、zeixln темні задуми; підступний намір.〜 不死 не відмовлятися від своїх підлих (злісних) задумів; не залишати своїх злих намірів; кого від підлості не відучиш.
贼星 zeixlng метеор.
贼眼 zeiyan злодійкуваті очі.
贼赃 zeizang крадене; крадені (викрадені) речі; злодійський здобуток.
鱼则zei.
鰂 z6i <动> каракйтиця.
怎
zen.
怎么z6n.me 1)(询问性质，状况,方式等）як; що; яким чином;(询问原因）чому; чому.〜办？
як бути? що робити?〜你又在这儿了 ？ як (що), ти знову тут?这是〜回事？ у чому отут справа? що [отут] трапилося?这件事他〜知 道的？ яким способом (як) він про це довідався?你的眼睛〜啦？ що у вас зробилося (трапилося) з очима? що з вашими очима?你看这个问题该〜解决？ як, по-вашому, треба розв'язувати це питання? 他〜还不回来？ чому він дотепер не повертається?你有话〜不讲？ є в тебе що сказати, так навіщо ж ти мовчиш? 2)(泛指性 质、状况、方式等)як.靴子〜也穿不ічбботи ніяк не лізуть; чоботи не лізуть, та й усе;〜 劝，他总、是不听 як його не переконували, він усе не слухав;我〜也没料到秦情的结局竟会 这样! я ніж не очікував такбго результату справи!你们愿意〜办，就〜办робіть так, як хбчете. 3)(用于否定走，表示І一定程度)не так; не те щоб,孩子还不〜会走路дитина ще не так упевнено ходить;他唱得不〜好 він співає так собі; він співає не так, щоб дуже дббре.
怎么样z6ivmey纟ng 1)—怎样.今年收成〜？ який буде врожай цього року?近来〜？ як справи?他从前〜，现在还是〜яким він був, таким і залишився; який він був, такий і залишився;你能把我〜! ну і що ви можете зі мнбю зробити? 2)(用于否定式，代替某种说 不出$的情况或动作）ікось.他画得也并不〜 малює так собі;就是他不对，也不好〜他 нехай він і не правий, але все-таки якось незручно його докоряти (про це говорити).
怎么着z^vme’zhe 1)(询问动作或情况）як; що. 你打算〜？ що ти збираєшся зробити? як збираєшся ти поступити?他是生气 了，还是 〜？ він сердиться, чи щось інше з ним трапилося? він сердиться (розсердився), чи що?你猜〜？他竟灸答应了 і що ж ти думаєш 一 він взяв і погодився. 2)(泛指动作—情况） так; що.该〜就〜що потрібно, те і робити; як треба, так і робити;不能想〜就〜не можна поступати, як хочеш;不管〜ніяк; як би то не було.
怎奈 zennai нічбго не можна поробити; нічбго не поробиш (не попишеш); на жаль.〜天色已 晚，无法赶路 але нічбго не можна було поробити (на жаль), стемніло і вже не можна було йти далі.
怎样z6ny&ng 1)(询问性质、状况、方式等)як; що; яким способом.你们的戏排得〜了？ як йдуть справи з вашою репетицією?如果他 不来，那会〜呢？ що ж буде, якщо він не прийде? 2)(泛指性质、状况、方式等)як; що. 示知该〜做分好не знати, як бути;夫家都知 道，他是〜忘我地工作的усім відомо, як він самовіддано працює;想想从前〜，再看看现 在〜згадйти, що було раніш, і подивитися, що стало тепер.
>ИГДІ
潛z如.
谮言 zSnydn〈书〉наоюп.
曾z6ng另见dng.
曾Zgng (中间隔两代的亲属关系）〜外祖父 прадід [з боку матері];〜夕卜孙 правнук; онук дочки; син онучки.
曾孙 zengsiln правнук.
曾孙女 zgngsiinnfi правнучка.
曾祖 zengzii прадід ч.
曾祖母 zengzumu прабаба.
0І5 zeng.
曾К zeng 1) Цзен (князівство на території сучасної пров. Шаньдун); 2) Цзен (місцевість на території сучасної пров. Хенань); 3) Цзен (прізвище).
繼 zeng.
错 zeng 1) шовкові тканини; шовк; 2) зв'язати, міцно перев’язати; 3) Цзен (князівство епохи Чуньцю); 4) прізвище.
憎 zeng.
憎 zeng звивати гніздо.
憎称 zengcheng принизливе (зневажливе) звертання.
憎恨 zenghen ненависть ж. (ненавидіти кого-що); відчувати ненависть до кого-небудь.〜敌人 ненавидіти ворога; відчувати ненависть до ворога;令人〜 викликати ненависть;〜的眼光 пбгляд, що ненавидить;用〜的眼光看 дивитися на кого-що з ненавистю.
憎恶 zengwu відчувати відразу (огиду, гидливість) до кого-небудь; гребувати ким-чим. з неознач.感到〜почувйти відразу; 令人〜вселіги кому відразу; огидний.
增
виробництво
zeng.
增zeng—增加.产量与日俱〜 збільшується з кожним днем.
增补 zgngbti додати кого-що, чого (додавання); доповнити кого-що (доповнення); поповнити кого-що (поповнення).给军队〜生力军 попбвнити армію новими силами;作者在第 二版中〜了新的内容др^ге видання автор доповнив (поповнив) новим змістом.
增补本 zengbuben доповнене видання.
增产 zengchan збільшити виробництво (用于工 业)；підвищити врожай (用于农业).〜节约 збільшення виробництва (підвищення врожайності) і дотримання режиму економії; 〜增收 зростання виробництва і надходжень; 〜措施 заходи щодо збільшення виробництва і врожайності;〜潜力 резерви збільшення виробництва;农、林.牧、副、渔全面〜 усебічне збільшення виробництва в землеробстві, лісівництві, тваринництві, підсобному і рибному господарстві.
增多z6ngdu6~>增加.
增订 zengding виправити і доповнити що.
增订本 zengdingben виправлене (перероблене) і доповнене видання.
增高 zenggao підвищення (підвищитися).体温 〜підвищення температури.
增光 zengguang прославити кого-що (прославлення); робити честь кому-чому.我国运 动—以杰出的成绩为祖国〜відмінні досягнення наших спортсменів роблять честь Батьківщині (прославляють Батьківщину).
增力口 z6ngjm збільшити кого-що (збільшення); підвищити кого-що (підвищення).〜投资 збільшення капіталовкладень;〜积累 збільшення нагромаджень; 〜收入
збільшення (підвищення, множення)


1015
доходів;〜工资 підвищення (збільшення) зарплати;〜委员会的人数 розширити склад комітету;〜商 ш 品种 розширення асортименту товарів;〜体重 набрати ваги;〜困难 збільшити труднощі;〜信心 вселити віру;〜 火力 збільшити (підсилити) потужність вогню;〜抵抗力 підсилити опірність;〜轮子 的转数 збільшити число оборотів колеса;工 作效率〜了一倍 підвищилася ефективність роббти;产旱比战前〜了两倍以上 збільшився випуск продукції в три з зайвим рази в порівнянні з довоєнним рівнем;工人 人数从三百人〜到五百人числб робітників збільшилося з трьохсот до п'ятисот;居民又、t 商品的需要不断〜ростб попит населення на товари.
增进 zengjin поліпшити що (поліпшення); зміцнити що (зміцнення).〜健康 поліпшити (зміцнити) здоров'я;〜各国人民之间的友谊 和了解 зміцнити дружбу і розуміння між народами світу;〜食欲 збудити апетит.
增刊z6ngk如（刊物增发的单行本）додатковий номер (додаткове видання) журналу;(刊物 中增添的一页）вкладний лист; вкладиш.
增量 ZgngliAng <数>36^111>11^111«1.
增辟 z6ngpi:〜航线 відкрити нову лінію;〜财源 вишукувати нові джерела доходів (фінансових надходжень).
增强 zengqiang (使强壮）зміцнити що (зміцнення); підсилити що (посилення);(提高） рости (ріст),〜团结 зміцнити згуртованість;〜 人民体质зміцнити здоров'я народу;〜劳动观 念 зміцнення любові до праці;〜劳动人民的 思想感情 зміцнити почуття, властиві трудовим людям (трудящим).
增删 zengshan переробити що (переробка).有 所〜аботан.
增生 zengsheng〈医> гіперплазія; проліферація; розростання.
增添 z6ngti5n —墙加.〜家具 прикупляти меблі; 〜麻烦 додати кому клопоту (турббт);〜了新 的篇章відкрити нову сторінку;为社会主义 建设〜一份力量улііти нову силу в будівництво соціалізму;广大工农群众以自 己生产上的优异成绩为节日〜了新的#彩 широкі маси робітників та селян свої ми чудовими успіхами у виробництві надали новий блиск цій славній даті.
增压器 zengyaqi нагнітач.
增益 zengyi збільшувати що; підвищувати що; доповнювати що; збільшення.
增音器 zengylnqi звукопідсилювач; транслятор.
增援 zengyuan дати (послати) підкріплення.〜 部队 підкріплення, що йдуть на допомогу військам; підоспілий підрозділ;以一个团的 兵力〜该师 кинути полк на допомогу цій дивізії.
增长 z6ngzhang (使提高）підвищити що (підвищення);(长大）рости (ріст);(增多） збільшити що (збільшення); прирости (приріст). 〜知识 підвищити (помножити) знання; 〜才干розвивати свої здібності;牲畜总头数 的〜збільшення (ріст) поголів'я худбби;人 口 的〜приріст населення.
墙长率 zengzhanglU приріст 人口 自然〜природний приріст (ріст) населення.
zengzhi <贝才> ревальвація; подорожчання.
增殖z6ngzh丨1)—增生.2)(使繁殖)розводити кого-що.〜役畜 розводити робочу худббу. 3) (使增多）розмножити кого-що (розмноження);(增多）приріст.〜贝才富 збільшити (множити) багатство;〜因素 фактор, що розмножує;资本〜приріст (зростання) капіталу;人口〜приріст населення.
增殖腺 zengzhixian〈解〉глбткова мигдалина.
zeng.
zenggui стрімчастий (про скелі).
/_.ДЛ
糟 zeng.
Я 矢 zengshi прив'язана стріла (дротик з шовковою ниткою для полювання на птахів).
増戈 zengyi прив'язані дротики і стріли.
zengzhuo стріла з прив'язаною шовковою ниткою (для полювання на птахів).
-
曰 zeng.
Ш zeng рибальська сітка на розпірках; сачок.
z6ng 另见 z6ng.
综 zeng <纺> зівостворювач.
综丝 zengsT <纺> [ремізне] галево.
程 zeng.
程 zeng блискучий, сяючий.
程光 zengguang блиск, сіяння.
程亮 zengliang блискучий, засліплюючий.
曽瓦zeng.
曾瓦 zeng 1)(瓦器)глиняний горщик [для варіння ї жі]. 2)(蒸桶）діжка для варіння рису на парі.
3)(烧)к) колба.
曾瓦子zdng’zi —飯2).
赠 zeng.
赠zSng —赠送.某某敬〜від такого-то.
赠答 zengda дарувати й віддарувати.以礼物〜 обмін (обмінятися) подарунками;以诗文〜 обмінятися віршами.
赠品 zengpln подарунок; дарунок; премія (指买 东西时附送的东西
赠送 zengsong подарувати кому кого-що; зробити кому подарунок; дати кого-що в подарунок; піднести кого-що (піднесення, підношення).〜一本纪念册给朋友留念дйти (подарувати) товаришу альбом на пам'ять; 这+书是我离开北京时李同志〜给我的цю книіу мені подарував (дав у подарунок) товариш Лі, коли я їхав з Пекіна.
赠言zSngydn (分别时互相说的话）прощальні слова; слово на прощання;(对临走的人说的 话）напутнє слово.
赠 Й] zengyue подарувати книгу; дати книгу в подарунок.这І书是出版社〜的це подарунковий екземпляр від видавництва.
zha 另见 z5; zha; zh5.
扎 zha (朿Ij) колбти кого-що\ кусати кого-що; кусатися.手上〜了 个朿Ij занозити собі руку; 针〜了 她的手指 гблка уколола їй палець;卫 生衫〜皮肤 фуфайка шерстить (кусає, кусається);他心里象针〜似的难过У нього в серці важко защеміло.
zhachuan проколоти що; проткнути що. 脓疮〜проколоти нарив.
扎耳朵 zM er-duo <口> різати слух; вухо ріже; огидно слухати.
扎根 zMg6n 1)(生根）укорінюватися; пускати корені.插条还没有〜черешкгі ще не закоренилися; черешки ще не пустили корені в землю. 2)(深人）укорінятися; пускати корені,在农村〜пустити корені в селі; остатбчно облаштуватися в селі;在群 众中〜укоренитися в масах;新风尚已经在生 活中〜了 нова неправда укоренилася в пббуті; “自力更生”、“艰苦奋斗”的方针己在干_和 群众中牢牢〜курс "опори на власні сили", "завзятої і самовідданої боротьби" глибоко пустив свої корені серед кадрів і народних мас.
zha meng-zi поринати (пірнання).
扎破 zhapo уколоти кого-що.钉子〜了 脚 уколов собі ногу цвяхом.
扎实zhishi 1)(结实）міцний.〜的身体міцн泛 здоров'я; міцний організм;他身体很〜він міцно складений; він людина міцної статури. 2)(踏实）акуратний (акуратність); ретельний (старанність); ґрунтовний; по-діловому; по-справжньому.〜的工作 акуратна (ретельна) роббта;〜的措施 конкретні заходи; 他工作〜він акуратно працює; він акуратний працівник.
扎手 zMsh6u 1)(刺手）колбти руку.松针〜хвбя коле руку; хвоя колеться;留神〜будь обережний, не уколи собі руку. 2)(难办） утруднення (скрутний).感到〜відчути, що все це дуже важко (не так прбсто); випробувати труднощі; утруднятися;〜的事 М* важка (скрутна) справа; справа
виявляється скрутною; горіх не по зубах.
扎眼 zhSySn 1)(刺眼）різати очі; бити в очі.花 布的颜色很〜колір ситцю ріже очі (б'є в очі). 2)(惹人注意）упасти в око.
扎针 zhazhen <Ш> введення голки; голковколювання.
zh5.
咋呼 zhahu шуміти; кричати.
昨昨（然）zhazha (ran) гблосно; у весь голос.
掩zM.
Ш Щ zhasha 1) розкрити; розкритися (про квіти); 2) розводити руками.
ШШ zhazha розкритися, розсунутися.
zha.
查 zha глід.
zh5.
揸 zha 1) згрібати (пальцями). 2) вчепитися.
獲zM
獲 zha чжа (вид борсука).
zha.
澄 zha 1)―澄滓 1).豆〜боббві вижимки;炉〜 шлак;煤〜гар; гариво ж. 2)(碎屑）крихта.面 包〜кріїхти хліба.
ШШ zhaz! 1)(榨剩的东西）вижимки мн.\ (沉淀 物）бсад; відстій; (& 物）.2)(指 І 人） покидьки мн.〜пбкидьки суспільства.


1016
液子 zM.zi <口>—渣滓 I).迚鹿〜вііжимки від цукрової тростини.
Ш. zh§ 另见 chS.
喳喳 zh5zh5 另见 cMch5; cha-cha < 象声 > верещати (вискотіння); тріскотіти; щебетати (щебетання).小鸟〜地叫 верещіпи (тріскотіли, щебетали) пташки.
zh5.
Ш zha японська айва.
植子 zhazi подрібнене кукурудзяне зерно.
储 zh§.
Ш zha розкидистий, великий.
厳zhi
鈹 zha червбні плями (прищі) на носі (обличчі).
zh§.
ЙІ zha червбні плями (прищі) на носі.
zha 另见 zha.
扎 zha (驻扎）розташуватися (розташування).〜 野营 стояти біваком (на біваках); розбити табір.
扎营 zhaying розташуватися табором; розбити табір.
村j zha.
札 zhd 1)(写字用的木片)дощечки для листа. 2) (信件)лист; переписування.
札记 zhaji нотатки мн.; замітки мн.;做〜 занотовувати (нотатки); робити виписки.
车ll zM另见gtyi
车L zha (压制）прокатати що (прокат, прокатка). 〜铁板 прокатати листи заліза.
车1^才 zhacai <冶> прокат; металопрокат.
乳钢 zhdgSng 1)(压制钢材）прокатка (прокат) сталі.〜车间 сталепрокатний (прокатний) цех;〜工人 сталепрокАтчик. 2)(乳成的钢） прокат-сталь ч.
车L 钢机 zhagangjl < 冶 > прокатний стан; прокатка розм.
乳箱 zhagiin <冶> [прокйтний] валок.
车іі件 zhajian <冶> смуга; прокат.
乳制 zhazhi прокатка (прокат, прокатування, прокатати що).〜钢轨 прокатка (прокат) рейок.
闸
zha.
闸zM 1)(水闸）шлю3，在河上设〜шлкхзувйти ріку. 2)(把水截住）перекрити воду. 3)(制动 器）гальмо.手〜р夕чне гальмо;脚〜ніжне гальмо;风〜повітряний (пневматичний) тормоз. 4) <口> (电闸）рубильник.
f司板 zhaban шибер; щит.
闸刀 zhddSo <电> ніж [рубильника].
闸阀 zMfd <机> ішібер.
阐 口 zhdk6u прохід шлюзу.
闸门 zhamen шлюз; шлюзні ворота;开〜 відкрити шлюз;开〜放船通过 шлюзувати судно.
闸瓦 zhawa〈机〉[гальмова] колбдка; галь- мовий башмак.
$乍zha另见zM.
炸 zhd 1)(煎）смажити що (печеня).〜肉饼 смажити котлету;〜鱼 смажити рибу; смажена риба; риба фрі;鸡〜透了 курка прожарилася (просмажилася, засмажилася).
2)(煎过的）смажений,油〜鱼 см&жена риба; 〜牛排 біфштекс;〜猪排 відбивна котлета зі свинини.
铡 zhd.
铡 zhd 1) 铡刀.2.(切）різати кого-що (різання).〜草 різати солому.
钡ijHTL zhacaojl січкарня.
zhachuang <机> довбіпьний верстат.
Щ7] zhadao ручна січкарня.
基J zha.
& zha дрібна цикада, zha.
碟口甲 zh^xia харчуватися (про птахів); дзьобати.
zha 另见 z§; zha; zha.
扎 zha 1) зупиняти; 2) стримувати.
扎风 zhafeng вимушена зупіінка пароплава під час урагану.
手L住 zhazhu 1) зупинитися; 2) зупинити; стій!
笮zM.
草 zhacao < 植 > кушир занурений (підводний).
zha.
№ zha 1)(用手量)вимірити п'ядями. 2)(指长度) п'ядь ж.三〜宽 три п'яді в ширину.
眨_ zha.
眨 zhS мигати (миготіння).—眼不〜地望着 пильно дивитися на кого-що; дивитися на кого прямо в очі; очі не зводити з кого-чого; 他向我〜了〜眼睛він мені мигнув очима.
眨眼zhSyan 1)(眨眼睛）мигати очима.他向我〜 示意，让我走 він підморгнув (мигнув) мені, щоб я пішов. 2)(瞬间）мить; мить. 4、司 в
одну мить; миттю; за одну мить; миттєво.
砟
zha.
石乍 zha:石〜щ泛бінь ч.; бруковий бій;煤〜 вугілля-насіннячко ч.; дрібне горіхове вугілля; іі〜баласт;炉灰〜[топковий] шлак; жужільний пил.
炸子zha.zi —昨
蚱zM.
Ш zha <书> солбна риба, zha.
乍zM 1)(刚开始）тільки що; спершу.我新来〜 到，一切都不熟悉 я щойно тикав (я нова тут людина) і ще не в курсі всіх справ;〜一 看，他有五十来岁на перший пбгляд (з першого погляду) йому років п'ятдесят;〜—— 看，弄不淸楚是怎么回Із першого погляду (відразу) не зрозумієш (не розберешся), у чому справа;〜一见面，我想不起来他是谁 спершу (у перший момент) я не міг згадати,
хто він такий. 2)(忽然）то., холодно, то спекотно.
,то...〜冷〜热то
诈
zha.
诈 zhA 1)诈骗.其中有〜крається отут якесь шахрайство (якийсь обман); є в цьому щось шахрайське, (假装） прикинутися; симулювати що (симуляція).〜病 симулювати хворобу; прикинутися хворим;〜死 прикинутися мертвим. 3)(试探）виманити в кого секрет.他想拿话来〜我він хоче виманити в мене секрет.
诈骗 zhapian виманити кого-що, прост.\ вимагати кого-що, чого (вимагання); шахраювати (шахрайство).〜钱财 виманити (вимагати) гроші; ~ 4亍为 вимагання; шахрайство; крутійство; шантаж;〜的勾当 шахрайські витівки; шахрайські (шантажистські) прийоми.
诈骗各й zhapianfan шахрай.
诈降 zhaxiang удавано капітулювати; мнима (фальшива, помилкова, удавана) капітуляція.
і乍胃 zha-yu неправда ж.; брехня, f吏〜；брехати що,розм.; говорити неправду.
zh》另见过.
0^^ zhashe оніміти; бути приголомшеним; дух (подих) захоплює.令人〜захбплює;杂技演 员的险表演使观众为之〜дух у публіки захопило (публіка оніміла) від запаморочливих трюків циркачів; публіка була приголомшена запаморочливими трюками циркачів.
zh》另见zhd.
炸 zh& 1)(突然破裂）лбпнути; вибухнути (вибух).玻璃杯〜了 склянка лопнула;炮弹〜 了 віібухнув (розірвався) снаряд. 2)(爆破） підірвати що;(炮击，轰炸）бомбардувати кого-що (бомбардування); піддати кого-що бомбардуванню; бомбити кого-що (бомбування) розм.(专指轰炸）.〜碉:І підірвати форт (міцність);〜城市 бомбити (бомбардувати) місто;把城市〜为平地 зрівняти місто з землею шляхом бомбування.
3)〈口〉（发怒）вибухнути розм.; спалахнути гнівом.他一听就〜了 ледь почувши це, він вибухнув гнівом.
炸弹 zMdAn бомба.定时〜ббмба уповільненої дії;重型〜ббмба великого калібру;投〜скидати бомби; бомбити кого-що, розм.
炸毁 zhahui підірвати що (підрив); підірвати що (вибух);(轰炸）розбомбити що, по- бомбити кого-що, розлі” 〜桥梁 підірвати (розбомбити) міст;〜敌人的防御工事 підірвати оборонні спорудження ворога.
炸裂 zhMi色 розірватися (розрив).锅炉〜了 казйн розірвався; казан розірвало.
炸药 zhayao вибухові речовини; вибухівка розм. 甘油〜динаміт;硝氨~ амоніт; амоніті;苦味 酸〜мелініт; лидіт.
zhayaobao вибух-пакет.
ЩЗ* zha 另见 sh5n.
栅 ►栅栏•木〜дерев'яні ґрати;铁〜залізні ґрати.
栅栏 zha.lan палісадник; огорожа ж.; ґрати;


1017
частокіл.窗上装了 铁〜вікнб забите залізними ґратами;花园夕卜面围着〜сад оточений огорожею (палісадником, частоколом).
zha.
奪 zha відкривати.
時 zha.
時 zha І) гнівно кричати; 2) чавкати; 3) сильно жаліти (кого-н.У, 4) знаряддя для тортур.
唆叉 zhacha схрещувати руки.
咤叱 zhachi гнівно кричати.
咤時 zhazha стукати зубами від холоду.
痒zhi
作US zha-sai〈医〉свинка; епідемічний паротит.
zhi
zhameng <动> кбник.
榨zhi
榨 zha I)(压出液、汁）жати що; вичавлювати що (вижимання); давити що (тиск); видавлювати що.〜油 жати олію;〜甘鹿 жати (давити) цукровий очерет;〜梓檬汁 вичавити (жати) сік з лимбна. 2)(压榨器具） гніт; віджимний прес.油〜маслоорббний гніт (прес).
梓菜 zMcAi 1) <植> видозмінена гірчиця
сарептська. 2)(指制成的副食品） промаринований коренеплід сарептської гірчиці.
榨床 zhachuang прес.
榨取zMqti 1)(压榨而取得）вичавити що (вижимання).〜梓檬夕十 вичавити сік з лимона. 2)(剥削）вичавлювати (жати, тягти, ссати) сік (соки) з кого; викачати що, прост.〜钱财 вичавлювати гроші;资本家〜工人的血汗 капіталісти вичавлюють (висмоктують) усі соки з робітників.
榨油厂 zhayouchang маслоробний завод; маслозавод; маслоробня.
榨油机 zhayoujl прес для вижимання олії; маслоробка.
榨'汁器 zhazhlqi соковижималка; давилка.甘鹿 〜очеретяна давилка.
蚱zM.
鮮 zha медуза.
酿zhi
Ш zha прес для вина.
Zhai.
齐 zhm 1) перекбнливий; 2) очищуватися постом.
齐戒 zhaijie постити.
齐舍 zhaishe оселя пустельника.
^ zhai.
斋 1 zhai 1)—斋戒.2.(素食）пісна їжа.吃〜 дотримувати посту; поститися.
斋 2 zhai (屋子）будинок;(书屋）кабінет;(宿舍） гуртожиток;(商店）магазин.书〜кабінет;第 三~ гуртожиток номер 3.
斋戒 zhaiji色 <宗> поститися дотримувати посту.
斋戒日 zhaijieri <宗> пісний день.
斋月 zh5iyue〈宗〉рамаз含н.
zliSi.
摘 zhai 1)(取下）зняти що (зняття);(折）зірвати що;(采集）збирати що (збирання).〜花 зірвати квіти;〜茶 збирати чай;〜棉花 збирати бавовну;把灯泡〜下来 зняти лампочку;把画从墙上〜下来зніти картііну
зі 	стіни;从树枝上〜了 一个苹果зі卩вйти яблуко з гілки. 2)(选取）вибрати що (вибір); виписати що (випискарозм.,).从经典著作中 〜了 几段引文 виписувати цитати з класиків; 〜自“列宁全集” взіто (цитату) з "Повного зібрання творів Леніна1'. 3) —
摘抄zhaichao 1)—搞2). 2) ~►摘录2).日记〜 уривки з щоденника.
摘车 zh§ich6 <铁路> відчеплення вагонів.
摘记 zMiji 1)(摘要记下）записати що, виписати що (випискарозм.)〜报告中的要点 записати (виписати) головні пункти доповіді. 2)—摘 录2).
摘借 zhaijie узяти гроші в борг; узяти в борг; позичити.
摘录 zhaiKi 1)—摘 2). 2)(记下的东西)запис лс.; записки мн.;(抄录的东西）виписка застар.; виписка.
摘帽子 zhai mao-zi зняти ярлик з кого.摘掉文盲 帽子 зняти назву "неписьменний".
摘要 zhaiyk) 1)(摘录要点）виписати основні полбження (головний зміст).〜发表 опублікувати головний зміст. 2)(摘录的要点) головний зміст; корбткий виклад змісту; резюме невідм.\ конспект; $胃〜конспбкт (резюме) доповіді;会议〜резюм泛 засідання (зборів);谈话〜головшій зміст бесіди;文章 内容〜виклад (скорочений текст) статті; стаття в скороченому вигляді. “政治经济 学，，——书的〜конспект "Політичної економії".
摘由 zh^iy6u резюме [справи].
j=£j zhai.
宅 zhai житло; квартира; дім.〜边自留地 присадибна ділжка землі.
宅门 zhaimen 1)(大门）ворота мн. 2)(指人家)： 大〜儿 багатий будинок; житло знатної особи.
zhaiyuan будинок із двором.
zMi 另见 Z&
择不开 zMi.bukai 1)(解不开）не розв'язуватися; не розплутуватися. 2)(摆脱不开）не відв'язатися; не звільнитися від кого-чого; (抽不出身).忙得一点工$也〜так зайнятий, що ніяк не може звільнитися; так зайнятий, що ні одної хвилини вільної немає.
zhaicai чистити овочі.
择席 zhaixi кому не (погано) спиться на новому місці.
zhai.
窄 zhai 1)(不宽）вузький (вузькість); тісний (тіснота).房间里地方很〜у кімнаті тісно;路 太〜了 дорбга занадто вузька. 2)(狭隐） вузький (вузькість).胸襟〜обмежена натура; дріб'язковий;目艮界〜вузькіій (обмежений)
кругозір. 3)(不宽裕）важкий.手头很〜мйти потребу в грошах;以前我们日子过得很〜，现 在可好了 ！ раніш ми жили у важких матеріальних умбвах (у нестатку, у бідності， у злиднях, у скруті), — зараз набагато краще!
窄轨zhaigul <铁路> вузькй колія.〜铁路 вузькоколійна залізниця; вузькоколійка розм.
J75 zhai. т
责 zhai 1) борг, позика; 2) брати в борг.
Ш zhai.
债 zhai борг;.公〜державна позика;夕卜〜 збвнішня позика;欠〜бути в боргу в кого, перед ким; бути винним;还〜віддйти борг; сплатити борги; розплатитися з боргами;借 〜уз^ти грбші в борг; взяти в борг;解放前他 们я〉能靠借〜度,曰 перед звільненням їм доводилося (вони мусили) жити тільки в борг;—身是〜б^ти скрізь в боргу; всім навколо винен; скрізь боржник.
债额 zhai'e рбзмір зобов'язання; сума заборгованості (боргу).
债户 zhaihu боржник; боржниця; дебітор спец.; заборжник розм.
债票 zhaipiao боргове зббов'язання.
>(责:R zhaiquan <'/І>зобов'язшіьне право.〜转it цессія.
债权国 zhaiqudngu6 <Ш> держава-кредитор ж.
债权人 zhaiquanren〈法〉кредитор.
债券 zhaiquan 1)(公债券）облігація державної позики. 2)(领取本息的凭证)облігація.
债台高筑 zhai tai gao zhu у боргах по вуха (по горло) бути (сидіти) просту увійти (улізти, залізти) у борг; заплутатися в боргах; обтяжений боргами; у боргах по вуха.
债务 zhaiwii борг; боргове зобов'язання.清偿〜 розплатитися з боргами.
债务国 zhMw(igu6〈法〉держава-дебітор.
债务人 zhaiwuren〈法〉дебітор спец.\ боржник; боржниця.
债主 zhaizhii кредитор; позикодавець застар. zhai.
寨 zhai 1)(防守栅栏）оборонний частокіл. 2) (营地)табір ч. 3)(山寨）міцність. 4)—寨子. 本村本〜рідне село.
zhaizhu [розбійницький] ватажбк; ватажбк бандитів.
寨子 zhai-zi село, оточене частоколом; укріплені села.
^ zhai.
柴 zhai частокіл; укріплення, військбвий табір.
瘵 zMi.
Ш zhai 1) туберкульоз легень; 2) приносити нещастя. *
瘵雕 zhaidiao пбвний занепад сил.
zMn 另见 zMn.
占卜 zh§nbd ворожити (гадання); ворожити (ворожіння).
占卦 zhangua ворожити (ворожіння) за


1018
триграмами.
占课 zhanke гадати (гадання); ворожити (ворожіння).
占梦 zhanmeng відгадати (витлумачити) сон.
占星术 zhanxlngshu астрологія.
Y占 zhan.
沾 zhSn I)(浸湿）змочііти що;(蘸）мочити що (мочання); умочати що;(浸入）занурити що (занурення). 2)(附上）пристати; прилипнути до чого.衣服上〜了点泥 бруд пристав до одягу; одяг забруднився;双手〜满鲜血 руки обагрені кров'ю. 3)(碰上）стосуватися кого-чого (торкання); зачепити кого-що, за що.脚不〜地 ногами землі не торкатися;滴 酒不〜не брати в рот ні краплі спиртного;茶 饭不〜не доторкатися до їжі. 4)(分享) поділити що.利益均〜скористатися вигодою на рівних засадах.
沾边 zhanbian 1)(接近事实）недалеко від істини. 你讲р 点也沾不上边儿те, що ви говорили, абсолютно не відповідає істині; ваші слова далекі від істини. 2)(象样子） нічогб собі;他卩昌得还〜він нічогб собі співає.
沾光 zhanguang виграти; завдяки зобов'язаний кому-чому.
光 ми цим, власне, зобов'язані всім товаришам; 这都是沾你的光це все завдяки тобі; цим зобов'язаний тільки тобі.
沾亲带故 zhanqln-daigu [мати] родинні і дружні відносини.
沾染 zhanran 1)(染到）заразитися чим (зараження). 〜细菌 заразитися хвороботворними мікроорганізмами; одержати заразу від бактерій. 2)(受影响）заразитися чим (зараження); засвоїти що (засвоєння); набратися чого.〜坏习惯 заразитися дурними звичками; набратися дурних звичок; засвоїти погану звичку;〜酿酒的习惯 занадитися пити;〜资产阶级思想 заразитися буржуазною ідеологією;〜官僚主义的习气 перейняти бюрократичні замашки;不要〜官 僚主义作风 не заражайтеся бюрократизмом.
'沾湿 zhanshT намочити що; змочити що.把抹布 〜змочити ганчірку;衣月艮都〜了 одяг намокнув. 、
沾手 zMnsh6u 1)(用手接触）доторкнутися (торкнутися) рукою,雪花一〜就化了 сніжинка відразу тане при першому дотику руки. 2)(参与）узятися за що\ прийнятися за що.什么活儿他一〜就会будь-як夕роббту він швидко засвоює, варто лише йому за неї взятися (прийнятися);他什么事都要〜він в усе втручається; усюди він сує свого ніса;这 事我沾不上手 мені важко за це братися.
ЙГ?占自喜 zhanzhan zi хї із самовдоволенням; із самозамилуванням.
zhan.
Ш zhan; фетр (指细链).柏油〜дегтекартон спец.
ШШ zhanfang юрта.
ШШ zhanmao фетровий капелюх.
链鞋 zhanxie повстяне взуття; повстяні туфлі.
ШШ zhanxue валянки мн.
链子 zhan.zi повстина.
旅 zhan.
旃 zhan прапор.
旅檀 zhantan <植> сандалове дерево.
遭 zhan повертати (назад).
這回 zhanhui тупцювати на місці.
遑徊 zhanhui кружляти.
zhan另见nMn.
粘 zh§n 1)(附着）клбїтися; липнути.几张纸〜在 一起了 листи папера склеїлися (злиплись); 纸〜在桌子上了 папір склеївся (приклеївся) до столу. 2)(使粘合）клбїти що,〜信封 склеїти конверт;〜клеїти коробки з картону;信封〜得不牢 конверт погано заклеївся.
半占连 zhanlian < Ш. >зрощення; спайка.肠〜 кишкове зрощення.
粘贴 zhantie наклеїти що (наклейка); розклеїти що (розклеювання).〜广告 розклеїти афіші.
zhan.
擔妄zh5nw》ng <医> марення,病人处在〜状态 хворий у маренні; хворий марив.
谵语 zhanyu〈书〉марення.说〜марити.
zh§n.
瞻顾zMngCi <书>—瞻前顾后.
瞻礼 zMnli <宗>1)(节日）ка+блицьке свято; церковне свято католиків; 2)(星期）дні тижня.〜二 понеділок.
瞻前顾后 zhanqian-guhou діяти з всією обачністю (з оглядкою); бути дуже
обережним; виявити обережність (обачність); усього боятися; боятися за кожен свій крок (后面两个译;^指顾虑多).
瞻望 zhanwang дивитися (заглядати) [уперед]. 全国人民满怀信心地〜着未来нарбд усієї краї ни з пбвною впевненістю дивиться в майбутнє.
Щф zhanyang відвідати що，щоб засвідчити свою повагу.〜遗容 з благоговінням дивитися на (вдивлятися в) обличчя померлого; віддавати кому данину побожної поваги;〜革命烈、士墓 відвідати мавзолей загиблих революціонерів;〜鲁迅故居 відвідати Будинок Лу Сіня.
亶乌zhan.
鹤 zhan яструб перепелятник.
食置zhan.
鳢 zhan осетер.
zhan.
斩 zhan рубати кого-що (рубання); сікти кого-що (перетин).
斩草除根 zhan сао chu gen вирвати що з коренем; начисто викорінити що; припиняти що в корені; викорчувати [усі корені]; цілкбм знищити (ліквідувати) кого-що.
斩钉截铁 zhan ding jie tie рішуче і безповоротно; категорично; навідріз; із усією рішучістю.〜地说 сказати (заявити) самим рішучим (категоричним) образом; безапеляційним тоном сказати; сказати, як сокирою відрубати.
斩断 zhanduan відрубати що; відітнути що (відсікання).〜魔掌 відрубати (відітнути) диявольські лапи;〜侵略魔爪 вирвати [диявольські] кігті у агресорів.
斩尽杀绝 zhan jin sha jue усіх перебити; перебити усіх до єдиного; поголовно винищити (знищити).
$幵首 zhanshou відтинати кого-що; відрубати гблову,〜示众 відтяти і виставити на показ юрбі.
斩头去尾 zhan tou qu wei перетримування (пересмикнути що).〜加以歪曲 пере- смикнути і спотворити що.
т
zhan.
№ zhan колисати, хвилювати.
zhan.
盏
盏 zhSn 1)(小杯）чашка; чашечка. 2) <量词>:一 〜Й* одна лампа.
zhan.
展 zhan 1)―展开 1).〜卷 розгорнути (відкрити) книгу;愁眉不〜хмурий, як хмара; хмара хмарою. 2)(施展）рсвгорн^ти що.大〜经给 широко розгорнути свій талант. 3) 展缓.4) 展览.画〜відставка картин;预〜 попередній показ [експонатів].
展翅 zhanchi розправити (розпростерти, розкрити, розпластати) крила.〜高飞 розправивши крила, спурхнути вгору.
展出zhanchil—展览1).
展缓 zMnhuSn 1)(推迟）відстрбчити що (відстрочка); відкласти що (відкладення).〜 行期 відстрбчити (відкласти) від’ї зд. 2)(放 宽) продбвжити що (продовження); пролонгувати що (пролонгація) спец.〜工作 期限 продбвжити термін роббти;〜护照的有 效期 пролонгувати паспорт.
展开 zhSnkSi 1)(张开）розгорн^и що (розгорнення, розгортання); розкрити що (розкриття).〜画帽 розгорнути (розкрити) сувій з картиною;眼前〜一片广阔的田野 перед очима розгорнулося широке поле;这 种新发明为〜了产阔的远景цеі^ новий винахід розкрив ширбкі перспективи для виробництва. 2)(大规模进行）рс^горн^ти що (розгорнення, розгортання).〜社会主义 竞赛 розгорнути соціалістичне змагання;〜 活动 розгорнути (розвити) діяльність;〜辩论 розгорнути (відкрити, почати) дискусію;〜批 评和自我批评 розгорнути критику і самокритику;〜群众性的批判 піддавати що масовій критиці;〜攻势 розвивати наступ;—— 场战斗轰轰烈烈地〜了 почався грандіозна битва.
展览 zMnlSn 1)(陈列）експонувати що (експонування); виставляти що (виставка); показувати що (показ),展览会上〜着各种机 器 на виставці показуються (експонуються) різні машини. 2) —►展览会.新А汽车〜 автосалон;飞机〜аеросалбн;摄影〜 фотовиставка.
展览馆 zhSnlanguan виставковий павільйон; палац виставки.汽车〜автосалбн.
展览会 zhanlSnhui виставка.国际〜міжнарбдна виставка; експо невідм” ж.;雷锋事迹〜


1019
виставка, присвячена славним діянням Лей Фена;农业〜сільськогосподарська виставка; 流动〜пересувна виставка; улаштува¬
ти виставку;参观〜оглянути виставку; піти на виставку.
展览品 zhanlanpin експонат.
展览厅 zhanlantlng демонстраційний (виставковий) зал.
展览周 zhanlanzh6u тиждень демонстрації.电 影〜тиждень демонстрації кінофільмів.
展品zhSnpIn —>展览品.
展期 zhanqf I)(推迟）відстрочити що (відстрочка); відкласти що (відкладення).〜 fj 款 відстрочити платіж;〜个月 відстрочити (відкласти) на місяць;准予〜дйти відстрочку.
2)(展览时期）час (період) виставки (показу).
展示zhSnshi—展现.〜出十分广阔的前景 відкриваються виняткбво ширбкі перспективи.
展望 zhanw&ng l)(往远处看〕оглянути що, книжк. (огляд); оглянути поглядом (очима) що\ оглянути що (огляд).向四周〜оглянути окблиці; озирнутися 2)(对事物发展前途的 预测) заглянути вперед; оглянути перспективу.〜未来 заглянути вперед; заглянути (дивитися) у майбутнє; кинути пбгляд на майбутнє; оглянути поглядом майбутнє; прозрівати майбутнє
(майбутність, прийдешнє);〜今后几年 заглядати на кілька років уперед;〜国际形势 огляд (оцінка) перспектив міжнародної обстановки; стежити (спостерігати) за розвитком міжнародних подій.
展现 zhSnxian відкритися; розгорнутися.—片 广阔的原野〜在我们面前пбред нами відкрилася ширбка рівнина.
展限zhanxiAn ―展期1).
展销 zhSnxiao виставка-продаж.
展销会 zhSnxiaohui виставка-продаж товарів; ярмарок.
展性 zhSnxing тягучість; ковкість.
展转 zhSnzhuan —►玲展转 zhanzhuSn.
薪 zhan.
薪然 zhanran 〈书〉висбкий; що піднімається (підніматися).〜露头角 виділятися серед навколишніх; на гблову вище інших.
SSf zhSnxrn збвсім НОВИЙ； НОВІТНІЙ； з голочки (指衣着).〜的社会主义大学соціалістичні вузи новбго типу;〜的阶段 збвсім новий етап; —排排〜的大厦 цілі ряди збвсім нових будинків;他穿着一套〜的衣服він одягнений з голочки.
zhan.
搌 zhSn витерти що; утерти що.
搌布 zhan.bu кухонне рушник-ганчірка.
辆 zhan.
辗转 zMnzhuan 1)(翻来复去）перевертатися з боку на бік.〜不目民 перевертатися з боку на бік від безсоння;〜不安 метатися [зі сторони убік]. 2)(经过许多人的手）передаватися з рук на руки; ходити по руках;(经过许多地 方)об，ї здити багато місць; прибути манівцями.
辆转反 ft!l zh^nzhuan fan ce перевертатися (перевалюватися) з боку на бік від безсоння.
占* zhan 另见 zh5n.
占zMn 1)—占领；占据；占有1).攻〜高地
атакувати і зайняти висоту;强〜别人的财物 привласнити чуже майно силою. 2)占有 2).〜 бути в меншості; скласти меншість (меншу частину);〜多数 бути в більшості; становити більшість (велику частину);〜优 Щ мати перевагу перед ким-чим;〜НІf到优势 мати велику перевагу;〜第——位 зайняти перше місце;〜"ifМі也ft бути на першому плані;〜统治地位 займати пануюче (домінуюче) полбження;〜百分之二十 складати двадцять відсотків. 3)—占用.读 报每天〜一 时 щоденних читань газет займає (бере, віднімає) годину часу.
占据 zhanju заволодіти ким-чим; опанувати ким-чим (оволодіння); захопити кого-що (захоплення).战斗场Йї的描写在这部小说М 〜很大的篇幅 опис [картини] битви (бою) займає в цій повісті велике місце;该书主人 公的琴雄形象〜了我的思想мен纟цілком захопив доблесний образ героя цього роману.
占领 zhanling зайняти що (заняття); окупувати що (окупація); опанувати чим (оволодіння). 〜城市 зайняти (окупувати) місто;军事〜 військбва окупація;敌军阵地已全被我军〜 ворбжі позиції уже зайняті нашими військами.
占领军 zhanlmgjiin окупаційна армія; окупаційні війська.
占领区 zhanlmgqii зона окупації; окупаційний (окупований) район.
占领者 zhanlmgzhe окупант.
占便宜zMn pian-yi 1)(四分外的利益）вигадати що; поживитися за рахунок кого; влізти в чужу кишеню.占 了 便宜卖了乖 безвинність дотриматися і капітал придбати. 2)(条件好） виграти; бути у виграші; мати перевагу перед ким-чим.他们肯定会〜від цього вони безумовно виграють;你个子高’打篮球〜у тебе ріст висбкий, це твій виграш у грі в баскетбол.
占去zMnqii—占用.这~ 了我三个钟点це зайняло (відняло) у мене три години часу;办 这件到处〜很多时间ця роббта займе (відніме, візьме) багато часу; на цю роббту піде багато часу.
占上风 zhan shangfeng узяти (одержати) верх над ким-чим; зайняти виграшне полбження; зайняти вигідну позицію; перевершити кого-що; стати (виявитися) господарем становища.我们占了 上风 ми узяли верх; наша взяла.
占先 zhanxian зайняти перше місце; бути (виявитися) перед; випередити кого-що (випередження); одержати верх.在这方出我 们〜了 у цьому відношенні ми випередили інших (виявилися перед, зайняли перше місце, одержали верх);他比我占了 先 він випередив мене.
占线 zhanxian зайнято.电话〜телефбнна лінія зайнята.
占用 zhanyong займати що (заняття); брати що 工厂〜了一大片土地 завбд зайняв велику ділянку землі;房间无人〜кімната ніким не зайнята;家具〜的地方太多мбблі займають (беруть) занадто багато місця.
占有 zhanyou 1)(持有）володіти ким-чим (володіння);(据为己有）привласнити кого-що (присвоєння)合法〜закбнне володіння;非法〜незакбнне привласнення;〜
财物 володіння майном;〜生产ЛІ具 володіти знаряддями виробництва; 〜产品 привласнювати продукти;〜土地 володіти землею;〜形式 форма присвоєння;〜方式 спбсіб присвоєння. 2)(处止某种地位）що (заняття).农业在国民经济中〜下地位 сільське господарство займає важливе місце в народному господарстві. 3)(掌握） володіти чим (володіння); володіти чим (володіння); мати в руках що.〜原料来、源 володіти джерелом сировини; мати в руках сировинне джерело;详细地〜材料，加^斗学 的分析和综合的研究ретельно засвоїти матеріал і піддати його науковому аналізу й узагальненню;科学研究必须〜大量资料для науково-дослідницької роббти необхідно мати в руках величезну кількість даних; щоб вести науково-дослідну роббту, треба володіти великою кількістю матеріалів.
占有权 zhany6uquan право володіння. 土地〜 право володіння землею.
占有者 zhanyduzhe власник; власниця.合法〜 законний власник.
占有制 zhanyduzhi присвоєння.奴隶〜 рабовласництво.
钱zl
:han.
栈（栅栏）zhan 1) загін.羊〜загін для овець. 2) 找道.3)栈房.存〜поміщйти що в склад; зберігати що на складі; складирувати що.
找单 zMndan <商> варрйнт.
ІЙШ zhandao настил на гірських переходах (на гірській дорозі).
栈房 zhanfang комора; склад.
ШШ zhanqiao [причальна] естакада.
Й5 zhan.
战'zhan 1)—>战争；战斗.游击〜партизанська війна;持久〜затяжна війна;总、体〜тотальна війна;世界大〜світовй війна;经济 ~ економічна війна. 2)(作战）борбтися.血〜 кривавий бій;夜〜нічний бій;为祖国而〜 борбтися за Батьківщину;不宣而〜відкрити воєнні дії без оголошення війни;勇〜洪水 відважно борбтися з паводком; двобій з паводком;班自为〜，人自为〜діяти самостійно кожному відділенню 1 кожній людині.
战2zhan —战抖.
zhanbai 1) потерпіти поразку; бути
переможеним; програти війну. 2)(取得胜利） перемогти кого-що; здобути перемогу над ким-чим; виграти війну (бій).
战败国 zhanbaiguo переможена краї на; краї на, що потерпіла поразку у війні.
战报 zhanbao зведення воєнних дій; військбве зведення; військбве комюніке; оперативне зведення про хід воє нних дій.
战备 zh》nb6i 1)(准备打仗）бойова готовність (підготовка). 2)(防备敌人侵略）підготовка на випадок війни.〜粮 резервне зерно на випадок війни 力口 强〜підсилювати підготовку на випадок війни.
战场 zhanchSng поле бою (битви); фронт; театр війни.在〜上 на полі бою; на війні;上〜йти в бій; відправитися на фронт;下〜піти з пбля бою.
战车 zhanche військбва колісниця; колісниця війни.
战刀 zhSndSo <军> іі^бля.


1020
战地 zhandi зона (район) воєнних дій; фронт; (接近交战区的地方）прифронтова смуга.〜 ifl # військбвий кореспондент;〜法庭 польовий (воє нно-польовий) суд.
战抖 zhandou тремтіти (тремтіння); трястися (трясіння книжк.); тріпотіти (трепет).两膝 不住〜коліна усі тремтять;声音〜тремтіння у голосі; голос тремтячий.
战斗 zhandou І) <军> бій (борбтися).〜条例 бойовий статут;〜乡己律 бойова дисципліна; ~ 部署 бойова дислокація; угруповання бойових сил;〜演习 бойові навчання;〜洗礼 бойове водохрещення;〜准备 боєздатність; боєпідготовка;〜动作 воєнна операція;〜і•卜 戈ij план бою;〜部队 стройові частини;〜历程 пройдений бойовий шлях;〜决 >已、бойова готовність;〜英雄 герой війни; воїн-герой; боєць-герой;〜生活 військбве життя; військбві будні;进入〜вступати в бій;继续〜 продовжувати боротьбу;〜到最后一滴血 борбтися до останньої краплі крові;处于〜状 态 бути (знаходитися) мобілізованим. 2)(有 斗争性的）бойовий.〜精神бойовіій дух;〜任 务 бойове завдання;〜另 бойовий заклик;另 令 бойове розпорядження; бойовий наказ;〜 口号бойовий клич (гасло);〜的唯物主义者 войовничий матеріаліст.
战斗机 zhandoujl винищувач.
战斗力 zhandouli боєздатність; бойова міць.军 队的〜боєздатність армії;有〜的部队 боєздатні частини;增强党的〜зміцн“ти (підняти) боєздатність партії.
战斗 ti zhandouxing бойовий характер; боєвитість.党组织的〜боєвіітість парторганізації;〜的文章 бойова стаття.
战斗员 zMndduyudn боєць; солдат.
战ШІ zhanfan військбвий злочинець.
战俘 zhanfu військовополонений; полонений, 遗返〜репатріювати військовополонених, zhange бойова пісня.
战功 zhangong військбві заслуги; військбві (бойові, ратні) подвиги.立〜зробити військбвіподвиги.
ййй zhangu барабан. 〜бііти похід; бити атаку; гблосно бити в бойові барабани.
战果 zhanguo [бойові] успіхи; результат воєнної операції (кампанії); плоди перемог. 扩大〜розвити успіх воєнної операції; &结〜 підсумувати результати бою (кампанії).
战Ш zhanhao окоп; траншея. Й〜відрити окоп (траншею).
战壕热 zMnhdore <医> траншейна (окопна) лихоманка.
战火 zMnhu6 пожежа (пблум’я) війни,侵略的〜 вогонь агресивної війни;扑 k 〜гасїіти (придушити) пожежу війни;〜纷飞的年代 роки запеклих битв.
战祸 zhanhuo військбві нещастя; нещастя війни.
战机 zhanji слушний момент для атаки.
战会贵 zhanji бойовий успіх; військбвий подвиг; результати бойових дій.〜辉煌 блискучі бойові успіхи.
战舰 zhanjian〈军〉військбвий корабель.
战局 zhanju військбва обстанбвка; військбва ситуація; театр війни (воє нних дій).
战具 zhanjCi зброя.
战况 zhankuang бойова обстанбвка.
战利品 zMnlipIn [військбві] трофеї; військбвий
видобуток. Й 获大量〜узяти багаті трофеї.
战栗 zMnli—战抖.全身〜тремтіти всім тілом; 令人〜кинути кого в тремтіння; привести кого в трепіт.
zhanliejian лінкор; лінійний корабель.
战舌L zhanluan заворушення під час війни.在〜 中 в неясні роки війни.
战略zMnlti6 <军> стратегія.〜部署 стратегічний план;〜意思、стратегічна ідея;〜 路线 стратегічна лінія;〜目标 стратегічна мета;〜地位 стратегічне полбження;〜基地 стратегічна [військбва] база; стратегічний опорний пункт; стратегічний оплот; плацдарм;〜要地 стратегічні пункти;〜方针 стратегічний курс;〜物资 стратегічні матеріали (ресурси);〜后方 стратегічний тил; 〜性进攻 стратегічне повстання;〜转移 стратегічне перебазування (пересування);〜 防御 стратегічна оборбна;〜头脑 стратегічне мислення; стратегія гнучкого
реагування.
战略家 zhanluejia стратег.
战马 zhanma бойовий (стройовий) кінь.
战zhanqin бойове завдання.
战区 zhanqu <军> військбва зона; театр (район, зона) воєнних дій.
战胜 zhansheng 1)(获胜）перемогти кого-що; здобути перемогу над ким-чим; виграти війну (бій); восторжествувати.〜敌人 здобути перемогу над ворогом; перемогти противника;不可〜的军队 непереможна (непереборна, нескорима) армія;能〜一切的 力量усеперемагйюча сила;社会主义和资本 主义之间还存着“谁〜谁”的问题ще стоїть питання "хто кого" у боротьбі між соціалізмом і капіталізмом. 2)(克月艮） перебороти що (подолання); перемогти що. 〜困难 перебороти труднощі;〜天灾
перемогти (приборкати) стихію;理智〜了 感 情 розум переміг над почуттям.
战胜国 zhanshengguo краї на-переможниця,成 为〜вийти переможцем у війні.
战时 zhanshi воєнний час; під час війни; у війну.〜状态 воєнний стан; полбження воєнного часу;〜编制 штати (формування) воєнного часу;〜内阁 кабінет воєнного часу; 〜他几次上过前线під час війни (у війну) він не раз побував на фронті.
战史 zhanshi військбва істбрія.
战士 zMnshi 1) (士兵）боєць; воїн висок 前线〜 фронтовик.当一名〜служити в армії солдатом. 2)(参加某种正义斗争或正义秦业 的人）боєць.白衣〜медичний працівник;革 命文艺〜революційні працівники літератури і мистецтва;共产主义〜борці за справу комунізму.
战事 zhSnshi—战争.〜结束了 скінчалася війна.
战术 zhAnshii <军> тйктика.〜训练 тактичні заняття;〜侦察 тактична рбзвідка;〜上的错误 тактична помилка;包抄敌人的〜тйктика охоплення супротивника;近战歼敌〜 тактика ближнього бою. zhanshujia тактик.
战歹Е zhansi загинути на полі бою; упасти в бою.
ЙЙ ^ 4- Йк zhantian-doudi вести боротьбу з небом і землею; боротьба (вести битву) із природою.〜改造自然 вести боротьбу з небом і землею, перетворюючи природу; боротьба з природою і [боротьба] за її
перетворення.
战无不胜 zhan wu bu sheng усеперемагаючий; непереможний.
战线 zh含пхійп 1)(前线）лінія фронту; фронт.西 部〜західний фронт;缩短〜скорбтити лінію фронту;〜太长 надмірна (велика) протяжність фронту. 2)(战斗的领域）фронт, 政治〜 політичний фронт; 经济〜 економічний фронт;文化〜культурний фронт;财贸〜торгбво-фінансово-торгбвий фронт;思想〜ідеологічний фронт.
战役 zhanyi 〈军〉біітва; бій; кампанія; операція. # _ 〜；Хуай-хайська операція (битва);〜部署 угруповання сил в операції.
战友zMny6u 1)(―同战斗的人）бойовіій товариш; товариш (побратим) по зброї; соратник висок. 2)(―同斗争的人）соратник висок.., сподвижник книжк.; сподвижниця киижн.亲密的〜близький соратник (сподвижник)—条敌壕的〜соратники (товариші по зброї) в одному окопі.
战云 zhanyun хмари війни.〜密布 згустилися хмари війни;驱散〜розігнати хмари війни.
战战—棘zMnzMnj了ngjTng 1)(害怕印样子）b трепетом; у страху; по струнці ходити в кого, перед ким. А〜地走ік屋子里вонй з трепетом увійшла в кімнату. 2)(小心谨慎的 样子)з обережністю; з усіма обережностями (осторогами); з усією сторожкістю (бачністю розм.).
战争 zhanzheng війна,游击〜партизйнсмса війна;地面〜назбмна війна;民族解放〜 національно-визвольна війна;〜贩子 підбурювач війни;〜狂人 маніяк війни; войовничий маніяк; помішаний на війні;〜狂 热 військбва істерія;〜卩4 ^ військбвий галас; заклики до війни; “〜边缘”政策 політика "балансування на грані війни"; політика "на грані війни";处于〜状态 знаходитися в стані війни з ким;〜爆发 спалахнула (почалася) війна.
zhan.
站'zhan 1)(直立）стояти.〜一会 постояти;〜了 一个早晨 простояв весь ранок;〜在旁 стояти (триматися) осторонь;〜着不动 стоягги нерухомо; стояти на місці;〜着吃东西； 〜着睡着了 заснути на ногах (стоячи);〜到这 里来！ стань сюди!〜到地德上来стйти на килим;〜起来了 стйти (встати, піднятися) на ноги; стояти на своїх (власних) ногах; встати; встати на весь зріст;非洲人民〜起来了 африканські народи стали на ноги; африканці стоять на своїх ногах;百万农奴〜 起来了 мільйбн кріпаків випрямилися у весь ріст. 2)(持某种态度）стояти.〜在正义方面 стояти на стороні справедливості;〜在人民 的立场上 стояти на позиціях народу;〜在民 族民主革命运动的最前列стояти (йти) у найперших рядах національно-демократичного революційного руху;坚定地〜在保 卫马克思列宁主义的І前列незмінно стояти на самій передовій лінії боротьби в захист марксизму-ленінізму 孩子们都~在她 这边 хлопці усі взяли її сторону; хлопці усі стояли на її стороні.
站2zMn 1)->站住.火车还没有〜_，他就跳下 去了 пбтяг ще не збвсім зупинився, як він уже вистрибнув з вагона. 2)(火车站）станція;


1021
вокзал;(电车.汽车站）зупинка.电车〜 трамвайна (тролейбусна) зупинка;长途汽车 〜автовокзал; ：!匕京〜станція Пекін; Пекінський вокзші;在下一〜下车 виходити на наступній станції (зупинці). 3)(机+句） пункт; база 力卩油〜заправний пункт;保健〜 пункт охорони здоров'я;粮〜продовольча база.
站不住zhan-buzhu 1)(不能直立）ноги не тримають; ледь (з трудом) триматися на ногах.他已经累得〜了 він так утомився, що ноги його не тримають (що не може триматися на ногах); від утоми він ледь тримається на ногах;山坡太陡了，〜схил гори такий крутий, що на ньому не устояти (не втриматися). 2)(待不下去）не може залишатися; втрачати землю під ногами. 3) —站不住脚4). ,
站不住脚 zMn.buzhCijiao 1)(站不稳）не устояти на ногах. 2)(不得停息）бути в невпинних турботах; не знати ні відпочинку, ні перепочинку; як білка в колесі вертітися (бігати); [увесь час] на ногах.—天到晚忙得 〜круглий день на ногах (бути в невпинних турботах, не знати ні відпочинку, ні перепочинку); увесь час як білка в колесі вертітися. 3) 不住2).殖民主义在全世界 范围内越来越〜з кожним днем колонізатори в усьому світі втрачають землю під ногами.
4)(不能成立）не витримувати критики,〜的 理论 неспроможна (необгрунтована) тебрія; 这论据〜ця концепція не витримує ніякої критики (не має під собою ніякої основи); цей погляд рішуче (збвсім, абсолютно) безпідставний; цей погляд ні на чому не заснований.
站场 zhanch^ng〈铁路〉станційна площадка.
站得高，ШШШ. zhan-de gao, kan de yuSn вище станеш - далі бачиш; бути більш проникливим.
站得住 zMn.dezhCi 1)(能待着）встбяти; втриматися [на ногах].虽然滑，但还〜хоча слизько, але можна встояти (втриматися на ногах). 2)(能成立）ґрунтовний (обґрунтованість); вагомий.没有一个〜的理 由 не було ні одного ґрунтовного (вагомого, переконливого) доводу; немає жодного доводу, що міг би витримати критику.
站得住zhan-dezhuji^o —>站得在2).在社会上 〜зайніти полбження в суспільстві;他们歹!j 举的种种”理由”没有一条是〜的жбден із приведених ними "аргументів" не є вагомим.
站 &人 zhandui 1) ( $ 成行列）ставати (вибудовуватися) у чергу. 2)(站在某一边） стати на чию лінію (сторону); стояти на чиєї лінії (стороні).站错队 стати на неправильну (помилкову) лінію; стоягги на неправильній (помилковій) лінії.
站岗 zhangang стояти на посаді (на чатах, на стражі).
站柜台 zhan guitai стояти за прилавком; працювати прикажчиком; обслуговувати покупців.
站票 zhanpiao квиток на стояче місце.
站台 zhantai перон; [станційна] платформа.
站台票 zhantaipiao квиток для виходу на перон..
уА Ш zhanwen міцно (твердо) стати.〜JW 足艮 міцно (твердо) стати на ноги; міцно триматися на ногах; встоети (міцно стояти) на ногах;〜无产阶级立场твердо стати на пролетарську позицію; твердо триматися
пролетарської позиції.
站长 zhanzhang начальник станції.
站住 zhanzhu зупинитися.〜！ зупинися! зупиниться! стій! стійте!他走 了儿步就〜了 він зробив кілька кроків і зупинився;她在商 店ffi 窗前面〜了 вона зупинилася у вітрини магазину.
zhan.
zhan (裂开）розірватися; роз，ї хатися;(脱线） розпоротися; розшитися розм.;(开花） розпуститися.
zhan.
湛 zhan 1) глиббкий; густий; 2) чистий.
湛淡 zhandan стрімкий.
薩 zhan.
蘸 zhan умочити що,〜糖 умочити що в цукор;〜 墨水умочити перо в чорнило;抹布上〜点水 змочити ганчірку.
蘸火 zh》nhu6 < 口 > гартувйти що (загартування).
zh^n.
颜 zhan 1) тремтіти; 2) вібрувати.
张 zhang.
张 zMng 1)—张开.〜嘴 розкрііти (роззявити) рота;〜伞 розкрити парасольку;〜帆 підняти вітрило;〜弓射箭 натягнути лук і випустити стрілу. 2)—张大.3)—>张望.向门缝里〜一〜 заглянути в дверну щілину. 4)(商店开业） відкрити що (відкриття).开〜відкрити магазин. 5) <量词>:—〜嘴 один рот;—〜梨 [один] плуг;四〜床 чотири ліжка;五〜桌子 п'ять столів;两〜纸 два листи паперу; /І*〜铁 皮 кілька аркушів заліза.
张本 zh§ngb6n 1)(预作安排）підготувати ґрунт для чого，до чого. 2)(伏笔）випередити що， книжк.; дати (зробити) попередній натяк на що.
张 大 zhangda роздути що, розм.; перебільшувати що (перебільшення); збільшити що (збільшення).〜其词[зайво] перебільшувати;〜其事 роздути справу.
张冠李戴 Zhang guan LT dai не за адресою зробити (приписувати); Федот, та не той.
张皇 zhanghuang 〈书〉розгубитися (розгубленість, розгублений),神色〜з розгубленим виглядом.
张皇失措 zhanghuang shlcuo сильно розгубитися і не знати, як бути; бути в паніці; впасти в паніку; утратити розум.
张开 zhangkai розкрити що (розкриття); розкинути що\ розпростерти що.〜双臂 розкинути (розпростерти) руки; розкрити кому обійми;〜翅膀 розкрити (розпростерти) крила;〜目艮睛 розкрити очі;〜巾长蓬 розкинути намет (намет);〜鱼网 розкинути мережу.
张口 结舌 zhang кби jie she утратити дар мови; позбавитися мови; слова застрягли в горлі; язик присохнув до горла в кого.
张狂 zhangkuang вітрений (легковажність); легковажний (легковажність, легкодумство).
张力 zhSngH <理> 1)(表面张力）[поверхневий] натяг; сила [поверхневого] натягу. 2)(拉力） розтягання; сила розтягання.〜水泥 що напружує цемент.
张力if* zhangliji <理> теюбметр.
张罗 zh§ng.luo 1)(料理）клопотйти (турботи
мн.); возитися розм.; готувати що (готування розм.).〜家务 клопотати по господарству; возитися з домашнім господарством;〜食 заметушитися з обідом; клопотати у вогнища, щоб приготувати обід;〜路上要用 的东西 приготувйти дорожні речі;免得临时 〜щоб в останній момент не клопотати (не було турбот). 2)(筹戈ij) дістати що，чого; роздобути що, чого, розм.请给我〜百十来块 钱 прошу дістати (роздобути) мені юанів сто.
3)(应酬）клопотати (турботи мн.); займати кого (займання).
张目 zMngmCi 1)(睁大眼睛）рсвкрііти (витріщити) очі.〜嗔视 дивитися на кого-що з гнівом (із гнівним поглядом); гнівно подивитися на кого-що. 2)(帮腔叫 ії) відкрито підтримувати кого-що; підспівати кому-чому,розм.; лити воду на чий млин.
张三李四 Zhang San Li Si кожний; усякий; кожний.不管〜，都不准 ие дозволяти, хто б він не був;派个人去，〜都可以послуги туди можна кожного.
张三推李四 Zhang San tui LT Si Іван киває на Петра.
张贴 zhangtie розклеювати що (розклеювання). 〜标语 розклювати гасла;〜宣传画 розклеювати плакати;〜广告 розклеювати
оголошення.
5长望 zhangwang дивитися навкбло себе; дивитися вдалину. И Т ~ озирнутися (оглянутися).
张牙舞爪 zhang уа wu zhao показати пазурі; ощирити ікла і розмахувати свої ми лапами; бряжчати зброєю книжк.
张 扬 zhangyang розголошувати що (розголошення). 四处〜 усюди розголошувати;故意把别人的秘密〜出去 навмисно розголошувати чужу таємницю.
张嘴 zMngzuI 1)(说话）розкрити (відкрити) рота; заговорити,他刚要〜一寻思又停住了 він тільки що зібрався розкрити (відкрити) рота, але подумав і утримався. 2)(请求） просити кого-що, чого, про кого-небудь, з неознач.他不知意思Й入家〜йому було ніяково просити людей.
_~^Уі
zhang.
章zMng 1)(文章段落）глава.第一〜перший розділ. 2)(条目）статті约法三〜 обнародувати закон у трьох статтях; укласти дбговір; дійти згоди. 3)章程.党〜статут партії;简〜корбткі правила;违〜порошити правила.
章 zhang 1)(图章）печатка ж.私〜особиста печатка;公〜печатка установи;盖〜 прикласти печатку до чого; накласти печатку. 2)(徽章）значок; знак розхбдження (відмінності); нашивка.领〜петля; нашивка [на комірі].
章草 zhangcao статутний скоропис.
章程 zhangcheng статут; полбження; статут; правила мн. 中国共产党〜 Статут Комуністичної партії Китаю;选举〜 полбження про вибори; ~ правила
перевезення товарів.
章法 zh5ngf^ 1)(文章结构）композиція; план; структура; будівля.〜後舌b композиційно заплутаний;文章写得没有〜статті написана безладно. 2)(办事程序）порядок і система. 舌L 了〜заплутатися; спантеличитися; немає


1022
ні порядку, ні системи.
章回体 zhanghuitt рід літературного твору, у якому кожна глава має свій заголовок.
章回 4、说 zhanghui-xiaoshuo роман, у якому кожна глава має свій заголовок.
章节 zhangjie главй і параграфи; розділи мн.
章鱼 zhangyu <动> восьминіг; спрут.
章贝ll zhangze полбження і правила; регламент.
zhang.
彰 zhang ясний (ясність); очевидний.〜〜在人耳 目 в усіх на очах; ясно й очевидно усім (для усіх).
彰明较著 zhang mingjiao zhu збвсім очевидний; самий наочний; ясний як день.
猜 zhang.
Ш zhang <动> [китайський] водяний олень.
猿头鼠目 zMng tou shu mu вид пройдисвіта (бестії). ,
緯 zhang.
嫜 zhang <书> свбкор. zhang.
鄣 zhang Чжан {князівство епохи Чуньцю). zhang.
樟 zhang <植> камфорне (камфорне) дерево; лавр камфорний (камфорний).
Ш Ш zhangcan камфорний (камфорний) шовкопряд.
樟脑 zhSngnSo <化> камфора.
樟脑丸 zhangnaowan нафталін.
棒脑油 zhangnaoyou камфорна (камфорна) олія.
Щ zhang.
蜂鄉 zhangldng тарган.
ІХ. zhang 另见 chang; zhang.
长kMng 1)(年纪大)старший.他比我〜两岁він старше мене на два роки;我们中间她最年〜 серед нас вона сама старша за віком. 2)(排行 最大）самий старший. ~兄 самий старший брат. 3)(辈分大）старше покоління.叔叔比 侄子〜一辈 дадько старший племінника на одне покоління. 4) 导入）глава ч.，ж.; начальник; директор.家〜глава родини; старший у родині;厂〜начільник (директор) заводу;校〜директор школи;连〜командир роти;船〜капітан пароплава.
长2zhSng 1)(生）рости (ріст),花园里~着樱桃в голові саду росте вишня;小路上〜了许多草 на стежині наросло багато трави;头上〜了 — 个瘤вгіросла шишка;田里〜着绿油的小苗儿 поле вже покрилося зеленими сходами;我们 田里的庄稼〜得很好У нас поля в квітучому стані;胡子又〜起来了 вуса відросли;小儿子 〜牙 了 у маленького сина прорізалися зубки. 2)(成长)вирости (виріст прост.).这树〜得真 ft дерево виросло дуже швидко;这孩子〜得 真胖！ якою повною ця дитина виросла! 3) (增长）розвивати що (розвиток); збільшувати що (збільшення).〜知识 збільшувати (розвивати) знання; прогресувати в знаннях;〜见识 розширювати (збільшувати) кругозір;〜智力 розвііти розум; 〜自己的忐气，灭敌人的威风піднімйти свій бойовий (моральний) дух, збивати пиху з ворогів.
长辈 zhangbei старші; старше покоління.
Ш zhangbiao обростити жиром; нагул (нагуляти).羊〜вівці обростають жиром.
氏出 zhangchii вирости (виріст прост.); завитися (поява).树上〜了 幼芽 на деревах з'явилися (виросли) бруньки.
长大 zhangda вирости (виріст прост.).〜成人 стати дорослим; подорослішати);孩子们都〜 了 Діти уже виросли;他们在农村〜的bohjJ виросли в селі.
长房 zhangfang старша лінія (галузь) роду.
长官 zMnggu§n начальник (用手 І 官） командир (用手武官);пан; Ваше благородіє застар.; Ваше високородіє застар (后面三 个译法旧时用于称呼).
长机 zhangjl〈空〉ведучий літак.
长进 zhangjin прогресувати (прогрес); удосконалюватися в чому (удосконалювання).知识 有了〜прогресувати в знаннях;绘画有了〜 удосконалюватися в живописі;有不少〜 зробити великий прогрес;丝毫未见〜 зробити великий крок уперед; ніякого прогресу (успіху) не було видно;不〜 відстати від життя; відсталий; відсталий;不 求〜миргітися зі своєю відсталістю.
长老 zhanglao 1)(老人）старший; поважний старий. 2)(老僧）настоятель храму; старець; старший чернець.
长老会 zhanglaohui〈宗〉пресвітеріанство.
长满 zhangman зарости; обростати; покритися чим.〜杂草的田野 зар6сле бур'яном поле;牧 场上渐渐〜了杂草луггі позаростали бу’іном;〜金色谷物的肥沃田地родккі ниви в золоті врожаю;路上〜青笞 дорбга заросла мохом;脸上〜胡须 все обличчя заросло (обросло) бородою і вусами.
长亲 zhangqln старший родич; родич зі старшого покоління.
长势zMngshi ріст рослин.麦苗〜很好 пшеничні посіви добре ростуть.
长孙 zhangsun [самий] старший онук.
长相 zhangxiang〈口〉вид; вигляд; зовнішність. 从~上看 на вид; на вигляд; ззовні;〜难看 не вийшов обличчям; виродливий;他的 艮象 我的弟弟 своїм виглядом він д)оке нагадує мого брата; він дуже схожий на мого брата.
长者zhSngzh6 1)(年长的人）старший. 2)(年高 有德的人）поважний (гідний, шляхетний) старець (старий).
长子 zhangzi [самий] старший син.
ІДі zhang.
仇 zhang Чжан {прізвище).
У张 zhang 另见 zMng.
涨 zhang (升高)піднятися (підняття); підвищитися (підвищення). 7К ~ 了 вода піднімається; рівень води підвищився;物价 〜了 товари піднялися (підвищилися) у ціні.
涨潮 zhangchao прилив.开J台〜了 починається приплив; вода піднімається.
涨风 zhangfeng тенденція до підвищення цін.
涨价 zhangjia дорожчати; підвищуватися в ціні. 在资本主义国家里，金价=涨，原料也跟着〜 了 у капіталістичних краї нах як тільки ціни на золото піднімаються, сировина зараз же дорожчає.
zMng.
掌zhang 1)(手掌）долбня ж.击〜为定бгіти
(ударяти) по руках. 2) —►掌握 2).〜兵权 військбва влада в чиїх руках; війська знаходяться в чиїх руках. 3)(动—的脚掌） лапа.熊〜Мпа ведмедя. 4)(鞋掌）підметка; (后掌）наббйка.钉一块〜儿 ставити (підбити) підметку. 5)(马蹄铁）підкбва.马该换〜了 коня потрібно буде перекувати.
掌班 zhangban керівник трупи; завідувач трупою.
掌社 zhangdeng 1)(拿着灯）тримати (нести) [у руці] лампу (ліхтар). 2)(点灯)запалити світло (вогбнь, лампу).
掌蛇 zMngdud 1)(把舵）стоіти біля керма; сидіти за кермом; правити (керувати) кермом; тримати кермо.叫水手〜поставити матроса біля керма. 2)(掌舵的人）кермовий.
掌骨 zhSnggii <解> п’ясткова кіста.
掌故 zhanggu стародавні билиці; билиці минулих років; колишнє.文坛〜минувшина (колишнє) з літературного життя минулих років.
掌管 zhangguan відати чим (ведення); завідувати чим (завідування); керувати чим (керування); розпоряджатися чим (розпорядження).〜厂内事务 керувйти (завідувати, відати) справами заводу;这是谁 〜？ хто відає (завідує，розпоряджається) цим?
掌柜 zhanggui хазяїн (власник) крамниці.
掌权zMngqudn 1)—掌管.2)(掌握政权） тримати у свої х руках владу; перебування у влади 工人农民掌了权 робітник^ і селяни узяли владу у свої руки.
掌上明珠 zhang shang mingzhu улюблена дочка; дочка-улюблениця ж.
掌勺 JL zhangshaor відати кухнею.〜的 шеф-кухар; кухар.
zhangsheng оплески мн.; рукоплескання мн.稀稀拉拉的〜рідкі оплески;〜如雷 бурхливі (гарячі) оплески; злива оплесків; зрив оплесків;全场〜雷动，经久不息зал наповнився бурхливими оплесками, що довго не змовкають.
掌握zhSngwd 1)(能充分支配和运用） опанувати чим (оволодіння); освоїти що (освоєння); засвоїти що (засвоєння).〜最新 技术 освоїти новітню техніку; опанувати новітньою технікою;〜理论 опанувати теорією; засвоїти теорію;〜知识 опанувати знаннями; засвоїти знання;〜原贝І) бути принциповим; знати (засвоїти) принципи; ~ 情况 б^ти в курсі обстановки;〜第一手材料 мати (одержувати) матеріали з перших рук 没法〜敌 t青 ужити заходів, щоб добути зведення про супротивника;〜规律 знати (засвоїти) закономірності;〜真理 володіти істиною. 2)(控制)тримати що у свої х руках. 〜政权 тримати владу у свої х руках; узяти владу у свої руки; бути (стояти) у влади;〜 主动权 взяти ініціативу у свої руки; тримати ініціативу у свої х руках;〜自己的命运 б^ти хазяїном своєї долі; узяти свою долю у власні руки;〜足够的粮食储备мйти в руках достатні хлібні запаси;善于〜时间 уміти розподілити час;牢牢地〜国家的经济命脉 міцно взяти у свої руки командні висоти в економіці краї ни;〜斗争方向 дотримуватися напрямку боротьби;粮食市场完全由国家〜 зерновий ринок цілкбм контролюється державою; хлібний ринок цілкбм


1023
знаходиться в руках держави. 3)(主持） керувати чим (керівництво)〜会场j вести збори; керувати зборами.
掌心zhangxTn І)(手掌)долбня ж. 2)(控制范围） рука.在…〜之¥ у чиїх руках;特务分子逃不 出人民的〜шпигунам не піти (не вислизнути) з рук народу.
掌印 zhangyin (主特事务）відати всіма справами;(掌握政权）стояти (бути) у влади.
掌Іі： zhangzao відати кухнею.
掌子 zhSng.zi <ЦГ> вибій.
掌嘴 zhangzui бити (ударити) по щоці; дати ляпас.
丈 zhang.
丈 zMng 1)(长度单位）"чжан" (міра довжини, рівна 3,33 метри).—〜花布 один "чжан" ситцю. 2) •丈量•清〜замір землі;全村的 地都〜完了 закінчили обмірювання землі села; обміряли всю землю села.
丈 zhang 1)(老人）дід; дідусь ч. 2)(丈夫） чоловік.姐〜чоловік сестри.
丈二和尚摸不着头脑zMng er he-shang mo-buzhao tounao зовсім збитися (бути збитим) з толку.
丈二金刚 zhang erjlngang велетень.
丈夫zMngfil (成年男子）чоловік;大〜 справжній чоловік;有〜气 показати себе чоловіком.
丈夫 zhang-fu (夫）чоловік.
丈量 zhangliang обміряти що (обмір, обмірка рот.); вимірювати що (вимір).〜地亩 обміряти ділянку [землі]; 重新〜 переобміряти.
丈量员 zhangliangyuan землемір.
丈母 zhang.mu теща.
丈人 zhang-ren тесть ч.
长 zhang 另见 zhang; chang. •
长 zhang надмірний, непотрібний.
长物 zhangwu зайва річ.
仗 zhang.
仗 kMng 1)(拿）тримати що [у руці].〜剑 тримати меч. 2)(凭借）користатися чим спиратися на що.〜势 користатися своїм положенням (впливом); спиратися на силу; зловживати владою;势欺人 пригноблювати (кривдити) людей, спираючись на силу; зловживати свої м положенням і пригноблювати людей; кривдити інших на правах (по праву) сильного;〜主人的势 користаючись (скориставшись) впливом (заступництвом) свого хазяїна:〜着有钱 користатися свої м багатством; користатися тим, що багато;这全〜你 了 тепер уся надія на вас;〜f人手多，事情一下子就做完了 завдяки тому, що було багато робочих рук, відразу усе закінчили.
仗 2zhang (战争)війна; боротьба.打政治〜вести політичну боротьбу;打经济〜вести економічну війну (боротьбу);打了 三年〜 воювали (провоювали) три роки 不打无准备 的〜не починати бою без підготовки;这一〜 打得 Ш 亮 домоглися блискучих успіхів; блискуче провели операцію (справу, роботу).
仗恃 zhangshi—►仗丨2).
仗义疏财 zhang yi shu cai щедрий (щедрота рот” щедрість).
仗义执言 zhang уі zhi уап [виступити] в ім?я справедливості; сказати слово в захист правої справи.
杖 zhang.
杖 zhAng 1)(手杖）ціпбк; тростина ж.;(长的拐 杖）посох.抹〜而4亍 йти, спираючи на ціпок (на тростину, на ціпок) 2)(棍棒）ціпок.拿刀 动〜пустити в хід і ніж, і ціпок; удатися до
ножа і ціпка.
张 zhang.
张 zhang 1) виславлятися, пускати пил в очі; 2) пухнути.
帐 zMng.
帐zhAng —►帐子;帐蓬.
帐 zMng 1)(帐目）рахунок спец.;(帐簿）кшіга， 分户〜особбвий рахунок;现金〜рахунок каси;现金出纳〜касова книга;总〜головна книга;请记在我的〜上запишіть на мій рахунок. 2)(债）борг.欠〜заборгувати; бути винним. 3)(恩怨）рахунки лш.我们和这个人 还有一笔旧〜у нас з цією людиною свої рахунки;普天卡被压迫的人民都有一本血泪 〜пригнбблені народи в усьому світі ведуть рахунок сліз і крові.
帐本zMngbdn —>帐簿
帐簿 zhangbu бухгалтерська (торгова) книга:
帐单 zhangdan рахунок.开〜виписати (подати) рахунок.
帐房zhangfang 1)(旧时指帐房间）контбра. 2) (旧时指管帐的人)бухгалтер.
帐户 zhAnghCi <会> рахунок.往来〜потбчний рахунок;贷款〜позичковий рахунок;开——个 〜відкргіти рахунок.
帐款 zhangkuan заборгованість.应付 ~ кредиторська заборгованість;应收〜 дебіторська заборгованість.
帐目 zhangmCi звітність; рахунок.分布〜 публікація звітності;清理〜привести звітність у порядок; упорядкувати звітність; 〜不清 звітність не в порядку.
帐幕zMngmCi—帐篷.
帐篷zMng.peng намет; тент;(游牧民族的帐篷） юрта.搭〜розбити намет.
帐桌 zhangzhuo конторка.
帐子 zhang.zi полог.
胀 zhang.
胀 zhang 1)(膨胀)розширюватися (розширення); здутися (здуття); роздутися (роздуття);(月中胀）спухнути; розпухнути.小 汽球〜大了 повітряна кулька здулася (роздувся). 2)(发胀的感觉):І脑发〜голова розколюється в кого 我肚子发〜я відчуваю, що в мене живіт здуває.
zMng 另见 zhSng.
涨 zhang 1)(泡涨）набухнути; набрякнути; розбухнути; спухнути; розпухнути. 2)(充血） кров вдарила кому в гблову.〜红了脸 почервоніти [від хвилювання]; обличчя розчервонілося; обличчя палало; кров вдарила в обличчя;他忿然〜红了脸 йогб обличчя почервоніло ВІД ЗЛ1СТІ. 3)(多出） [стіпо] більше.把钱花〜了 зробїіти (допустити) перевитрату; витратити більше, ніж відпущено;把才її 一 ж,出半尺 коли заміряли матеріал, то вийшло зайвих півчи (вийшло на півчи більше).
Р早 zhang.
障碍 zMng’Ai 1)(阻挡）перешкоджати (перешкбда); перепинити що (перегородка). 2)(障碍物）перешкбда; препона.人为的〜 штучна перешкбда;工作中的〜перешкбда (гальмо) у роботі;思想、〜ідеологічні перешкоди;运动〜 <医> дискинезія;〜赛跑 <体> бар’єрний біг; біг з перешкодами;〜重 重 численні перешкоди;遇至Ij 〜зустріти перешкбду;克月艮、перебороти перешкбду; 设置〜стівити препони (перешкоди, шлагбаум).
Р章碍物 zhang*aiwu перешкбда; бар’єр; камінь спотикання книжк.越过〜узіги перешкбду (бар’є'р).
障蔽 zhangbi заслонити кого-що; загородити кого-що; закрити кого-що (закриття).
障目艮法 zhangyanfa трюк для відводу очей; втирати окуляри ю
окозамилювання
розм.
障子 zhang-zi загородь; перегородка.
l(^ zhang.
(І zhang —> шовкотканне панно з
побажанням довголіття.
幛子 zhang-zi [шовкотканне] панно.
zhang.
峰 zhang гірські вершини; стрімкі кр^чі.
уЩ zhang.
瘴病 zhangli міазматичні хвороби.
瘴气 zhangqi міазми мн., книжк.
zhao.
ФУ zhao 1) Чжао (прізвище); 2) ясний, світлий. 招 zhao.
招^hao 1)—招手.〜小孩子们过来понадити до себе дітей. 2)(招募）вербувати кого (вербування); набирати кого (набір).〜工人 набирати робітників; оргнабір [робочої сили]. 3) —►招致.〜灾 викликати нещастя;〜 苍绳привабити мух. 4) —►惹.〜人喜欢的孩 子 приваблива дитина; {尔另lj 〜他生气 ти не дратуй його; 一亨话就可以把人〜恼однією фразою можна викликати гнів у людини.
招2zMo~>招认.
招 3zhao —* 着 zhao 2).
招安 zhao5an призивати [повстанців] до здачі (до умиротворення); призивати [повстанців] здатися; умиротворяти [повстанців].
中召+示 zhaobiao оголосити умови для
підряду;(招人承买）[оголосити] торги; [призначити] аукціон.
招兵 zhaoblng вербувати солдатів.
招兵买马zMo blng mai ma 1)(组织武装） формувати війська; збирати військбві сили; займатися військовими приготуваннями. 2) (扩充势为)збирати сили; підкріплювати свої ряди.
招待 гМосШ (接待）приймати кого-що (прийом);(周旋）займйт? кого-що;(服务） обслуговувати кого-що (обслуговування).〜 客人 приймати (займати) гостей;〜来宾 обслуговувати відвідувачів; 〜顾客 обслуговувати покупців;殷勤〜люб’язно приймати кого-що; оточити кого-що увагою; гостинність; зробити кому-чому привітний прийом;设宴〜улаштувати прийом;举4亍招


1024
待会，〜各国家友好组织代表улаштувати банкет на честь представників дружніх організацій різних країн;感谢你的热情〜 дякую за зроблений вами гарячий прийом.
招待会 zhaodiihui прийом; банкет (招宴会).举 行〜，欢迎外宾 улаштувйти прийом (банкет) на честь іноземних гостей;国床〜прийом з нагоди національного свята;记者〜 прес-конференція ж.;电影 кіноприйом; кінопоказ.
招待р zhaodaisuo готель;(旅行招待所） туристська база; турбаза.
招风 zhaofeng залучати зайву (небажану) увагу, 〜惹祸 залучати зайву (небажану) увагу і викликати неприємності (накликати лихо).
招抚zh§ofii —招安.
招供zh§og6ng —招认.
招股 zhaogu оголосити підписку на акції; збирати пай.
招呼zhacrhu І)(呼唤）юпікати кого.有人在〜你 хтось вас кличе;〜人来帮忙 покликати людей на допомогу. 2)(表示问候）вітатися; (照应周旋）займати кого-що.〜客人 Займйти гостей. 3)(吩咐）веліти; розпорядитися (розпорядження).〜他把汽_开来 розпорядитися (веліти) подати машину. 4) (照$4) доглядати за ким (залицяння, дбгляд) 〜病人доглядіти за хворим. //参阅"打招呼 da zh3o.hu".
IS zhaohun призивати душу померлого; займатися спіритизмом; викликати духів.竭 力为…〜усілісо намагатися гальванізувати (оживити) кого.
招架 zhaojia пручатися кому-чому (опір); відбити удар; заслонитися рукою від удару; відбивати удари; відбиватися.拼命〜 пручатися з останніх сил;只有〜之功，而无还 手之力 лише була можливість відбиватися, не було можливості самому напасти (відповісти ударом на удар); у стані ще парирувати удари, але незмога наносити удари іншому (дати здачі іншим);敌人〜不住， 掉头就跑 супротивник не витримав уцару і подався у втечу.
招考 zMokSo приймати кого (прийом)〜技术员 [оголошений] прийом (набір) техніків; потрібні техніки (广告用语)；学&在〜新生в школах оголошений (призначений) прийом учнів.
招欲zhaolai 招揽.
ШШ zhaolan залучати кого (залучення). залучати покупців.
招领 zhSoHng:〜失物 дйти об*яву [із запрошенням] одержати загублену річ.
Й Ш zhaomu вербувати кого (вербування); набирати кого (набір).〜志愿兵 вербувати добровольців;〜一Р人志愿兵 набрати загін добровольців.
招女婿 zhao nu-xu узяти зятя в будинок; узяти кого в приймаки.
招牌 zhiio.pai І)(牌子）вивіска.商店的〜вивіска фірми (магазину) 2)(幌子）вивіска.以…为〜 під вивіскою чого; прикриваючи вивіскою чого.
招盘 zhaopan шукати покупця на все підприємство; передається справа на ходу (广告用语). ，
Ш 聘 zhaopin найняти кого (наймання); запросити кого (запрошення).〜教师 запросити (найняти) учителів;〜熟练工人
вимагаються кваліфіковані робітники (广告 用语).
招亲zhSoq了n l)—招女婿.2)(入赘）пітгі в приймаки (у зяті).
招惹 zMo.re —招致.〜是非 викликати на себе неприємності.
招认 zhaoren зізнатися в чому; зізнатися (визнання).〜犯II事实 зізнатися у злочині; 拒不〜відмбвитися зізнатися; відмовитися від визнання своєї провини; замкнутися.
招生 zh§osh6ng прийом учнів.〜简章 корбткі правила прийому учнів;〜广告 оголошення про прийом учнів;〜委员会 приймальна комісія.
招事 zhaoshi викликати на себе неприє мність; напрошуватися на неприємності; нав’яз焱ти собі на шию.
ffi 收 zhaoshou приймати кого (прийом); набирати кого (набір).〜大批人马 зібрйти могутнє ополчення; ЛІ 厂〜艺徒 завод приймає (набирає) учнів.
招手 zhaoshou понадити рукою (пальцем) кого (指叫人来);помахати [рукою] кому (‘打招 呼).向欢呼的人群来切〜махАти рукою у відповідь на вітання радісних мас.
招数 zhSoshCi—着数 zMoshCi.
招贴 zhaotiS оголошення; афіша (专指戏报等).
fS 贝占 ІШІ zhaotiehua плакйт.
招降 zhaoxiang призивати до капітуляції.〜纳叛 вербувати (залучати до себе на службу) капітулянтів і зрадників; набирати всякий набрід.
招目艮 zhaoy^n упасти в око; привернути до себе увагу.
招摇 zhaoyao створити шум (галас, бум) навкбло чого; пилюку в очі пускати.
招摇过市 zhaoyao guo shi з помпою проїхати (прої хатися) по вулицях.
招摇撞骗 zhaoyao zhuangpian займатися всякими (різними) аферами; робити всякого роду шахрайства (шахрайські витівки); демагогічне використання.
招弓 I zhaoyin залучити кого (залучення); залучити кого, розм.〜顾客 привабити покупців;花香〜蜜蜂 аромат квітів привернув бджіл.
招怨 zhaoyuan викликати невдоволення й образи (ворожнечу).
招灾惹祸 zhaozai-rehuo наробити (накоїти) лих і нещасть; викликати лихо і нещастя.
Ш Ш zhaozhan розвіватися; колихатися (коливання).红旗〜розвіваються (колишуться) червоні прапори.
招致 zhaozhi викликати що; заподіяти що (заподіяння); принести що (приношення); спричинити за собою що; привести до чого (приведення).〜群众的不满 викликйти невдоволення мас;〜严重的恶果 привести до серйозних наслідків;〜损失 заподіяти (принести) збитки;〜失败 призвести до поразки;〜嫌疑 викликати (накликати на себе) підозру.
招赞 zhaozhui взяти зятя в будинок; взяти кого в приймаки.
招 ¥ zhao-zi 1)~> 招贴.2)~>招牌 1).
招租 zhSozO здаватися [в оренду].住房〜 здається квартира.
zh§o.
昭然 zhaoran ясно.
В召然若揭 zhaoran ruo jie ясно само по собі; ясно
само собою; ясно, як два на два ——чотири; ясно як [божий] день.反革命立场〜 контрреволюційна позиція і без того ясна.
日召示 zhaoshi оголосити кого-що, про що (оголошення); сповістити кого-що (оповіщення); сповіщати кого-що, про що (повідомлення).〜全国 оголосити по всій краї ні; сповістити всю краї ну; сповістити населення краї ни; довести до загального відома.
Вр 雪 zhaoxue реабілітуватися; одержати реабілітацію.
日召彰 zhaozhang очевидний; явний; усім відбмий (видимий); коментарі зайві.罪恶〜 сугубо злочинний; волаючі злочини 天理〜 істина (правда) восторжествує.
昭著 zh§ozh(i~>昭彰.臭名〜горезвісний.
zhao 另见 zhdo;.zhe; zhuo.
着 zh§o 1)(棋的一步）хід.妙〜спритний (удалий) хід;走 了 几〜зробити декілька ходів. 2)(手段）хід; крок; прийом; маневр.我没〜儿 了 мені більше ходу немає;这一〜异常厉害 це дуже сильний хід;使出最后的一~ пустити в хід свій останній козир; удатися до останнього прийому (засобу); ~之差，全 盘落空 від одного невірного ходу (кроку) усе пішло порохом.
着数zMosMi 1)(棋步）ходи мн.2.(武术动作） прийом. 3)—着 2).
嗎 zhao.
嗎嘈 zhaocao шумний, гомінливий, голосний.
ЩЩ zhaoxiao багато говорити.
朝 zhao 另见 chdo.
朝 zhao 1)(早晨）ранок.〜雾 ранковий туман; # 一〜夕 ІЙЇ не справа (не є справою) одного дня. 2) (0) день ч.
朝不保夕 zhao bu bao xi ранком не знаєш, що буде ввечері; немає впевненості в завтрашньому дні; [знаходитися] у іфитичному положенні; усе висить на волоску.
朝发夕至 zhao fa xi zhi виїхати ранком, а увечері вже бути на місці; збвсім недалеко; рукою подати;(以上两个译法指路程不远） повідомлення зручне (指交通便利).
朝令夕改 zhao ling xi gai скасовувати ввечері те, що було наказано ранком; ранком наказує одне, а ввечері інше; відсутність усякої твердої політики; сім п’ятниць на тижні в кого.
朝露 zhaolu <书> ранкбва роса.有如〜як ранкбва роса; недовговічний; недовговічність.
朝气 zhaoqi бадьорість; енергія; наснага.革命〜 революційна бадьорість і енергія;青年人的〜 юний запші; молода енергія; юнацька наснага;没有〜нежиттєдіяльний; перестати бути життєдіяльним; 他的话富有〜 бадьорість дихала в його словах; бадьорістю (наснагою) віяло від його слів; бадьорістю (наснагою) дихали його слова.
朝气蓬勃 zhaoqi pengbo пбвний бадьорості (енергії, наснаги); пбвний молодого запалу; життєрадісний (життєрадісність); життє- стверджуючий; життєдіяльний;〜的革命气 象 життєстверджуюча революційна атмосфера;〜的共产觉员 життєдіяльні комуністи;党的生活〜житті партії сповнене


1025
бадьорості й енергії;山村里出现了〜的革命 景象 в гірському селі спостерігається життєдіяльна революційна картина.
zhao qian хі ti з особливою ретельністю (старанням).
朝秦暮楚 zh5o Qin mu Chu ранком одна орієнтація, а ввечері інша; з легкістю змінювати свою орієнтацію (позицію, платформу); мінливий, як хамелеон; хамелеонство.
朝三秦四 zhao san mu si ранком одне, а увечері вже інше; легко змінювати орієнтацію; сім п’ятниць на тижні.
朝夕 zhaoxl ранком і ввечері; дні і ночі; з дня в день; цілісінький день; постійно, zhaoxia ранкбва зоря.
朝阳 zh§oyang сонце, що сходить (ранкове).
zhao.
母 zhao ранок.
堪饱 zhaobao тимчасове задоволення бажань на даний момент.
母采 zhaocai найкраща яшма.
着 zhao 另见 zhao; zhe; zhuo.
着 zhao l)(接触）стосуватися чого (торкання); 挨 JL дістати до чого, чого. _Ь不〜天，下不〜і也 висіти (зависнути) у повітрі. 2)(爱到) піддатися чому; випробувати що (іспит).〜雨 потрапити під дощ. 3)(燃烧）розгорітися. Щ 火~得很旺 багйття розгорілося. 4)(灯亮） світити.街火丁已经〜了 уже світили (горіли) вуличні ліхтарі. 5)(指结果)用动词完成体表 达.睡〜;找〜знайтіі кого-що;猜〜здогадатися; Й* 点、〜了 л^мпа запалилася.
着 Ш zhaohuang ( ^ ) хвилюватися
(хвилювання); турбуватися;(慌张） злякатися; впасти в паніку; розгубитися.
着火 zhaohuo зайнятися; горіти (горіння); пожар.〜了 ！ пожбка!房子〜了 будгінок зайнявся (горить); в будинку пожежа;楼上〜 了 на верхньому поверсі зайнялося; на верхньому поверсі зайнялася пожежа.
着火点 zhaohuodian〈化〉точка запалення.
着急 zhaoji І) (M^J) хвилюватися (хвилювання); (不安）турбуватися (занепокоєння). 用不着干〜ні до чого (дарма) хвилюватися (турбуватися);我们大家都І他〜ми усі хвилювалися (турбувалися) за нього. 2) (Ш ft) квапитися; поспішати (пбспіх),不必〜 чого квапитися; не до поспіху; не горить;时 间还早，另У〜не квапся (не поспішай), ще рано.
Ш 凉 zhaoliang застудитися (застуда); простудитися прост.; продути кого-що，безособ. 夕卜ЇШ很冷，当〜надвбрі холодно, дивися, не застудися.
着tt zhaomang квапитися; поспішати (пбспіх). 〜起来 заквапитися; заспішити;另ij〜，还来得 及 не квапся (не поспішай), ще встигнеш.
若迷 zhaomi захоплюватися чим (захоплення); пристраститися до чого; точно зачарований; зачарований; помішатися на кому-чому; страждати манією; як мара [знайшло на кого],对音乐着 了迷 помішатися на музиці; 他下棋都〜了 гра в шахи прбсто (точно) його зачарувала; він сильно захопився шахами; він страшно пристрастився до гри в шахи;现 在，йІі象着了迷一样的工作BOHd працює тепер, як одержима.
着三不着两 zhao san bu zhao liang нерозважно; навмання; на удачу.
/1\. zhSo 另见 zhul
爪zhao l)(动物的脚趾甲）пазур ч. 2)(鸟兽的脚) лапа,前〜передні лапи; 〜пазурі орла.
圭入 Zhaowaren яванець (яванський); яванка.
Ж 口圭і吾 zhaowayii яванська мова.
爪牙 zhaoya поплічник книжк.., лакей; агент.
zhao.
找 zhao (寻）шукати кого-що (шукання).〜主要 矛盾 визначити (відшукати) головне протиріччя;〜差足巨 виявлення власних недоліків; пошук різниці;〜房子 шукати квартиру;〜工作 шукати (підшукувати) собі роббту;〜出路 шукати вихід [з положення];〜 —个适当的机会 шукати (вишукувати) зручний випадок;〜入 шукати людей на допомбгу; шукати допомоги;你不用去〜我 тобі мене шукати не треба;〜医生看病 покликати лікаря; звернутися до лікаря;〜来 —个好秘书 пришукати гарного секретаря;〜 各种借口 шукйти всілякі доводи;〜错 了对象 звернутися не за адресою; 口Ч 人去把他〜来 послати за ним людину;你〜主任去 П巴！ зверніться до завідувача!谁在〜我？ хто мене запитує?你〜他有什么事？ на що він тобі здався? для чого він потрібний тобі?学生〜 老师去了 учень пішов до вчителя (за вчителем).
找zhSo (退还多余的部分)дати кому здачі; дати що.〜你两元 вам два юані здачі.
找遍 zh^obian перешукати кого-що, розм.各处 都〜了，没找到 перешукав усюди — не знайшов.
找补 zhao.bu додати що, чого (додавання, добавка розм.); доповнити що чим (доповнення).〜几句 доповнити декількома словами; додати кілька слів.
找磁二 zhaochar причепитися до кого-небудь (причіпка); наскочити на кого,розм.; шукати приводу.在话里〜причепитися до слів;不 it： 人家〜щоб підкопатися не можна було;他是 在找我的碴二 це він чіпляється до мене;他 专好〜він дуже причепливий.
找出 zhSochii підшукати кого-що; вишукати що, рот.〜需要的弓І 文 підшукати потрібні цитати;从文件中〜有用的S料підшукйти (вилучити) корисні дані з документів;〜计算 中的错误 вишукати помилку в розрахунку;〜 根据 підшукати доводи (підстави);〜发展规 W знайти закони рбзвитку.
PJ zhaodao знайти кого-що; відшукати кого-що (відшукання); розшукати кого-що.〜 需要的书 знайти (відшукати, розшукати) потрібну книгу;〜原因 знайти причину;〜论 据 знайти доводи;〜安慰 знайти собі розраду в що-чім-кому-чому;〜乐趣 знайти задоволення в чому;失物〜了 загублена річ знайшлася (відшукалася, розшуканий);中国 人民〜了解放的道路китайський народ знайшов шлях свого звільнення;我们终于〜 了马克思列宁主义ми зрештою знайшли марксизм-ленінізм.
找缝子 zhao feng-zi шукати (вишукувати) привід (випадок).
找麻 Ш zhao ma-fan заподіяти кому занепокоєння (неприємності),自已〜нажііти
собі турботу (неприємностей); напрошуватися на неприємності.
找平 zhaoping вирівняти що; поставити що в рівень з чим.
找齐 zhSoqi І)(取齐）зрівніти що. 2)(补足） доповнити відсутнє.
找钱 zhSoqidn —> 找 2.
找穷门 zhao qiaomen шукати ключ до дозволу чого; шукати можливі методи і міри для поліпшення роббти.在生平中〜знахбдити засоби і шляхи підвищення виробництва; шукати ключ до розв’язування виробничого питання.
找事 zhSosh丨 1)(找职业）шукйти службу (роббту).找到 了 事 знайтгі службу; улаштуватися на службу. 2) —►找礎儿.
找头 zhSo-tou здача.这是给你的〜от вам здача!
f戈寻 zhaoxun йс
Y召 zhao.
沼 zMo (沼泽）болото; драговина ж.;(池沼） ставок.
沼地zhSodi—沼泽
沼气 zhaoqi болотний газ.
沼泽 zhSozS болото; трясовина (指泥塘).〜地区 болотиста місцевість.
召 zhao.
召 zhao —召唤.奉〜по виклику; прибути по виклику;〜之艮Р 来 являтися по першому заклику.
zhaohuan призивати кого (заклик).
员时亥!І所从党〜комуніст завжди готбвий відгукнутися на партійний заклик;祖国在〜 我们 Батьківщина нас призиває.
召回 zhaohui відкликати кого (відкликання).〜 大使 відкликати посла.
召回书 zMohuishii <夕卜〉рекредитив.
召回主义 zMohuizhtiyi〈政，史〉одзовізм.
召祸 zhaohuo <书> викликати лихо.
召集 zhaoji зібрати кого-що; скликати кого-що〜 全体同志开会 зібрати (скликати) усіх товаришів на нараду;首长把大家〜到他如办 公室里 начальник скликала усіх до себе в кабінет.
召集人 zhaojiren що скликає,临时~ тимчасбвий що скликає;临时会议由李同志担任〜 тимчасбва нарада скликається товаришем Лі; товариш Лі буде скликати тимчасову нараду.
召见 zhaojian дати аудіє нцію кому; призвати кого; викликати кого; вимагати кого до своєї особи.得到〜удостбїтися аудієнції.
召开 zhaokai скликати що (скликання).〜大会 скликати збори.
召租 zhaozii будинок (квартира) здається.
У 匕 zhao.
兆'zhao прикмета; ознака; передвістя;
ознака.不吉之〜дурна прикмета. 2)(预示） передвіщати що.瑞雪〜丰年 благодатний сніг віщує багатий врожай; гарний зимовий сніг ——вісник врожаю; багато снігу — багато хліба.
兆 2zh&o 1)(百万）мільйбн;(万亿）тіісяча мільярдів; триллібн. 2) <电> мега'
兆伏 zMofii <电> мегавбльт.
兆欧 zh&o’6u <І>швіідко.
兆头 zMo.tou —兆 11).好〜гйрна прикмета;这 不是一个好〜це до добра не приведе, zhaowa <_> мегават; мгвт. zhaozhou <电> мегагерц; мегацикл.


1026
1 召 zhao.
і召令 zhaoling імператорський наказ; едикт спец.
і召屮)zhaoshQ імператорський наказ(маніфест); найвищий наказ; едикт спец.
zhao.
筑篤 zhao. 1 і шумівка; друшляк, zhao.
赵 zhao Чжао {прізвище). zhao.
Ш zhao сильна собака.
zhao. zhao бокове весло.
掉船 zhaochuan плисти в човні на веслах.
zMo
铫 zhao гірський сомик китайський. zMo.
照zh》o 1) 照射；照亮.用灯〜一〜посвітити лампою;明月当头〜пбвний місяць світить (висить) над головою;阳光〜进了 窗子 сонячне світло падало у вікно; сонце світило (било) у вікно;太阳当空〜着 сонце сяє на небі;火光把天空〜得通红заграва пожежі червонить небо;他用手电筒给我〜了一下 він посвітив мені ліхтариком;电灯光柔和地 〜着整个房间 світло електричних ламп м*яко заливало кімнату. 2)(照镜子)дивитися в що; 〜镜子 дивитися у що; дивитися у дзеркало; глянути на себе в дзеркало. 3)(拍照）зняти кого-що (зняття).给弟弟〜个像 зняти брата фотоапаратом;这张相片〜得很好ця фотографія дуже вдала 相片没〜好 знімок не вийшов. 4)-> 照片.5)(执照）свідчення; посвідчення.车〜реєстраційне посвідчення на право їзди. 6)(向)по кому-чому.〜这个方 向走 йти по цьому напрямку. 7)(按照）по чому; відповідно до чого; відповідно до чого. 〜码九折 знижка десять відсотків від ціни;〜 他 ЗР 样 f故 робити за (слідувати за) його прикладом;〜他们的意思на їхню думку;〜他 们的说法за ї хніми словами;〜党的指示执行 виконати так, як зазначено партією;〜你的意 见该怎么办？ як на вашу думку?对正确的意 见必须所，并且要〜它做до правильних думок треба прислухатися і слідувати їм.
М Ш zhaoban переймати що (переймання); копіювати що (копіювання).国际经验是要 学习的，但不能机械〜міжнародний досвід потрібно вивчати, але не механічно копіювати (переймати).
Я?、办 zhaoban так і зробити (надійти)这些建议 很好，我4门——定〜ці* пропозиції раціональні, ми обов’язково так і поступимо.
照本宣科 zh&o ben xuan ke триматися (дотримувати) мертвої букви [закону].
МІЙ zhaobi екран (з каменю чи цегли) перед входом.
Ш 常 zhaochang як звичайно (завжди); йти своєю чергою; по-буденному.〜营业 торгувати, як звичайно;——〜усе залишається (буде) як звичайно; усе йде своє ю чергою.
照抄 zhAochao 1)(照样抄录）зняти копію з чого. 〜两份зніги дві копії 2)(照样采用）
переймати що (переймання); копіювати що (копіювання).〜人家的办法 переймати чужі методи;〜夕卜国经验 копіювати дбсвід іншої краї ни; 全盘〜 копіювати цілкбм (механічно).
照度 zhAodCi <理> освітленість. 照拂zhAofii—照料1).
照顾 zhAo’gu 1)(注意到）врахувати що (облік); вважатися з чим\ узяти до уваги що; піклуватися (турбота); піти кому назустріч.〜 到少数人的意见вважатися з думками меншості;〜到各族人民的特点врахрйти (узяти до уваги) національні особливості народів [краї ни];〜到他们的愿望йти назустріч їх побажанням;〜困难处境 врахувати скрутний стан;〜全局 рахуватися з інтересами цілого;〜大局的让步 поступки, зроблені в інтересах загальної справи;办事 要〜到具体情况робити потрібно з урахуванням конкретної обстановки;每一件 小事都必须〜到за кожним дріб’язком потрібне пильне око. 2)(加以优待）робити (дати, надати) пільгу кому-чому.〜病人 дати (надати) пільгу хворим; піклуватися про хворих;〜孩子 ходити за дитиною. 3)(旧时 指购买货物）підтримати комерцію; бути постійним покупцем,请多多〜прошу любити і дарувати.
照管zhAoguSn 1)—►照料1).托她〜孩子 залишити дітей на її піклування; довірити дітей її піклуванню;孩子无人〜діти покинуті [без нагляду];孩子没〜好，从秋千上 跌了 下来 за дитиною не устежили (не догледіли) і вона упала з гойдалки. 2)(料理） відати чим; завідувати чим (завідування); розпоряджатися (розпорядження).〜家务 завідувати домашнім господарством.
照红 zhaohong почервоніти; зарум’янитися; зачервонітися книжк.夕阳〜了 半边天 небо почервоніло на вечірній зорі.
照胡芦画瓢 zMo hu-lu hua piao копіювати кого-що (копіювання); наслідувати кому (наслідування); іти за прикладом; діяти за аналогією; епігонствувати.
照会 zMohui <外> 1)(通知）нотифікувати що (нотифікація). 2)(外交І件）нота. 口头〜 вербальна нбта;正式〜передплатна (особиста) нота;交换〜ббмін нотами;递交〜 вручити ноту; нотифікувати що.
照旧 zMojm як і раніше; по-старому; як раніш; як колись.〜不变 залишитися без змін; залишитися незмінним;周围一切〜навкруги усе відбувалося звичайним порядком.
照看zhSoldn —>照料1).请一我的东西 подивіться за мої ми речами;〜一下工作 спостерігати за роботою;我去买票，你来〜行 李 я піду за квитками, а ти дивися (подивися) за багажем;派人〜房子 приставити людину для догляду за будинком.
照依！] zhaoli як звичайно; за заведеним порядком; як [загальне] правило; як водиться; як прийнято; згідно звичаю; за прецедентом.空 闲时大家〜都到图书馆去у вільний час усі як звичайно (як загальне правило) йдуть у бібліотеку.
Ш й zhaoliang висвітлювати кого-що (висвітлення); опромінювати кого-що (осяяння книжк.).他用手电筒给我〜він мені світив кишеньковим ліхтарем 月光射进宽大
的窗子，〜了半个房间місячне світло, що проникало через широке вікно, висвітлювало половину кімнати; місячне світло в широке вікно відкривало половину кімнати.
照料 zhaoliao 1)(看护)дивитися за кил卜чим; доглядати за килі-чим; стежити за кил卜чим; мати піклування про кого; ходити за ким-чим.〜孩子 дивитися (доглядати, ходити, стежити) за дітьми; няньчити дітей;〜病人 доглядати (ходити) за хворим;〜牲畜 ходити за домашніми тваринами;孩子由祖母〜 дитина на піклуванні (на руках) бабусі;孩子 得有人〜за дітьм“ необхідний догляд. 2)—照 管 2).这些_让他〜нехйй він розпоряджається цими справами.
照临zMolin —>照耀.曙光〜大地на світанку освітилася земля.
照猫画虎zMo mao hua Ьй —照胡芦画瓢.
,照面JL zhaomianr показатися; з’явитися.好久 不曾〜бко (носа) не показувати куди, де;他 打个〜就走了 він показався і відразу пішов; 我等了他半天，他没〜я довго його чекав, але він не показувався (не приходив).
М 明 zhaoming висвітлення (освітити що, освітлювальний); ілюмінація.人工〜шт^не висвітлення;〜设备 освітлювальна установка (апаратура);〜灯具 освітлювальна арматура; 该厂的发电量可供十万人口的城市〜使用 електроустаткування цього заводу може забезпечити висвітлення міста з 100,000 населенням.
照明弹 zhaqmingdin <军> освітлювальний снаряд; освітлювальна ракета (бомба).摄影~ фотобомба.
照明器 zMomingqi світильник; освітлювальний прилад.
照片 zhaopian фотографія; [фотографічна] картка; [фотографічний] знімок; фотознімок; фотокартка розм.; фото невідм.，розм.彩色〜 кольорбва фотографія; фотохром;新闻〜 фоторепортаж; фотоінформація;风景〜 фотопейзаж;全景〜фотопанор^ма;人物〜 фотопортрет;〜传真装置 фототелевізійна апаратура;墙上挂着小孩的〜на стіні висять фотографії дітей.
射 zhaoshe опромінити що (опромінення)受 日光〜опромінитися сонцем;阳光〜在他的脸 _h сонячне світло падає йому на обличчя.
照相 zh^oxAng 1)(摄影）фотогрйфія (фотографувати кого-що、.， знімати кого [фотоапаратом].显微〜мікрофотографія;〜 材料 фотографічні матеріали;〜洗印室 фотолабораторія;我很久没〜了 я давно не фотографувався (не знімався). 2)—> 照片.
照 相 版 zhaoxiangban фотомеханічна репродукція; фототипія; фотогравюра.
照相簿 zhaoxiangbu фотоальбом; альбом для фотографій.
zhaoxiangguan фотоательє невідм.\ фотографія.
照相机 zhaoxiangjl фотографічний апарат; фотоапарат; фотокамера.自动〜фотоавтомат; автоматична фотокамера; 反光〜
дзеркальний фотоапарат.
照样 zh^oy^ng 1)(依照&式）по (згідно) якому зразку,比着那^桌子〜做一张зробити стіл за зразком того столу. 2)—» 照旧.天很晚了， 但街上〜很热闹булА вже пізня ніч, але на вулицях як і раніше було велике


1027
пожвавлення;孩子们吵闹，他却〜睡діти шумлять, а він знай спить.
照妖镜 zhaoyaojing дзеркало, що виявляє всяку погань.
照、耀 zhaoyao опромінювати що (осяяння); висвітлювати що (висвітлення); сіяти.月亮 місяць сіяв над селом.
照应 zhaoying І)(配合）погодити що (узгодження, погодженість).集体工作中要 互利І 〜у колективній роботі потрібна взає мна погодженість у діях. 2)(呼应) зв'язок.这篇文章前后有失〜 стаття страждає відсутністю тісного зв'язку між частинами.
ПЙ zhao-ying піклуватися; виявляти турббту. 〜客人 займати гостей; піклуватися про гостей.
照章 zhaozhang за прийнятим порядком; по сталим (діючим) правилам.〜办事 законно (за закбном) обійтися з ким-чим; діяти (поступати) за прийнятим порядком (за сталими правилами).
照准 zhaozhtin затвердити що (твердження); вирішити що (вирішення).所请未予〜у проханні було відмовлено;已蒙上级〜 прохання залишене без наслідків; вже затверджене (схвалене) начальством.
照准器 zMozhtinqi <技> візіір. 照准仪zMozhtinyi <技> алідада.远境〜 кіпрегель ч.
罩 zhao.
罩 zhao I)(遮盖）накривати кого-що; покривати кого-що (покривання).用玻璃罩子〜着 накривати (покривати) скляним ковпаком; 天空〜满了 乌云 хмари покрили (затягли) небо;棉农夕卜国〜件大褂надягти халат на ватаик. 2) —►罩子.灯〜ламповий абажур;床 ~ покривало для постелі.
罩袍 zhaopao верхній халат, zhaopeng навіс.
罩衫 zhaoshan верхній халат.
罩子 zhao.zi покришка;(布制的罩子）чохол;(硬 的罩子）ковпак;(铁丝铁的罩子）сітка.
肇 zhao.
Ш 端 zhaoduan < fl； > [покласти] початок; [зробити] почин.
肇祸 zhaohuo накоїти (наробити) лих; аварія; катастрофа.汽车〜伤人 відбулася автомобільна катастрофа з людськими жертвами.
肇乱 zhaoluan〈书〉підняти заколот (бунт).
肇始 zhaoshi〈书〉початок; почин.
Ш • zhaoshi подія; інцидент; Ш Ф скандал (скандалити); дебош (дебоширити).〜地点 місце події.
肇事人 zhaoshiren призвідник; призвідниця; винуватець; винуватниця.
折
zhe 另见 shS; zhe.
折 zhe <口> l)(翻转）перевернути кого-що; повернути кого-що.〜了 一 个跟头 кувиркнутися (кувирк, перевернутися) і упасти. 2)(倒过Ж倒Й去)переливати що.他 把开水用两个碗〜一〜，水就І 了 він перелив окріп кілька разів з чашки в чашку і окріп охолов.
折腾zh^teng <口> 1)(翻过来倒过去） перевертатися розлі.\ перевертатися з боку на бік.他〜了一夜没有睡着 він перевертався всю ніч і не міг заснути. 2)(反复作)возитися.
算了有算，〜了好半天才算对了，довго довелося повозитися (довго возився) з рахунками, поки всі цифри [не] зійшлися. 3) (折磨）мочити кого.把人〜个半死замучііти людину до півсмерті;病魔把人〜坏了 хвороба висушила (змучила, вимотала) людину;这样〜了三<1、时光景，他忍不住了 промучившись в такий спбсіб години три, він не витримав.
蜇 Zh5.
蜇 zhe жалити /сого-гг/о.蜜蜂〜人 бджоли жалять; 他被蝎子〜了 ужіпив скорпіон.
嘛zhe
Р庶 zhe балакучий.
3^ zhe.
遮 zhe 1)(挡住）заслонити кого-що; загородити кого-що; закривати кого-що (закривання).用 窗帘〜上窗户 завісити вікно фіранкою (шторою);她用手帕〜着脸 вонА сховала своє обличчя в хустку;他用手〜着眼睛说 дивлячись з-під долоні, проговорив він;他用 手掌〜在额上 він приклав руку щитком до чола;有山〜着，所以看不见гбри заслоняють (загороджують), і тому не бачити;给秩苗〜 光притінити розсаду;你别〜着光线，否则我 看不见了 не заслоняй (не закривай, не загороджуй) собою світла, а то мені не видно 小小的棚子不〜日，不挡风простий сарай не захищав людей ні від палючого сонця, ні від пронизуючого морозного вітру 2)—> 遮挡 1). 〜道欢迎 вітання загатили усі вулиці; усі вулиці були повні вітаннями;〜道欢呼 лунали привітальні крики (чулися овації) народу, що загатив усі вулиці 横〜竖拦 не давати проходу. 3)—►遮掩 2).〜丑 ховатися від ганьби; ховати свою ганьбу;〜人耳目 сховати від людського ока; для відводу очей. 遮蔽zhEb^遮挡1).—片芦林〜了我们р视线， 看不到远处的村庄густий ліс загородив нам вид на далекі села.
遮藏 zhecang заслонити кого-що\ загородити кого-що; закрити кого-що.
遮挡 zhgdSng 1)(遮蔽，拦邊）прикрити кого-що (прикриття); заслонити кого-що. 2)(用以遮 蔽，拦挡的东西）прикриття; укриття; заслін. 沙漠里风沙来іЙ"没有任何〜' пустелі немає ніякого прикриття (укриття, заслону) від піску і вітру.
遮断器 zheduanqi <电> вимикйч; перекривач. 线路〜 <铁路> шляховий загороджувач.
遮盖zh6g》i 1)(从上面遮住）укрити кого-що; прикрити кого-що; закрити кого-що; покрити кого-що.由席子把粮食〜起来 укрити (закрити, покрити, прикрити) зерно циновками;周围的一切全给大І〜住了 все навкруги покрилося (було покрито) снігом; 要〜0，免得给雨办了 трбба укрити (прикрити) як слід, щоб не промочило дощем. 2)—,遮掩2).事寧就这_被〜起来 справу в такий спбсіб зам’яли.
遮盖物 zh6gSiwCi покрив.
遮拦zh6Mn~>遮挡.他〜着不让客人走він тримав (не відпускав) гостей;这些先生说话 是没有〜的 у цих панів ніяких обмежень на язик немає; ці добродії нестримані в розмові; у цих панів язик без кісток.
遮目鱼 zh6mCiy\i <动> ханос.
遮热板 zh6r6ban <机> [термоітпяційний]
екран.
遮羞zh5xiii 1)(遮住身体下部）прикрити сором прост. 2)(掩盖）：〜解嘲 щоб уникнути глузувань; врятувати себе від глузувань; вийти зі смішного полбження.
遮羞布 zh6xiiibCi фіговий листбк.
遮掩 zh6y5n 1)—> 遮盖 1). 2)(掩饰）ховати що; приховати що (приховування); замазувати що (замазування); затушбвувати що (затушовування).〜自己 的错误 ховати (ховати) свої помилки;〜 工作中的缺点 замйзувати (затушбвувати) хиби в роботі.
遮眼法 zheySnfa трюк для відводу очей; окозамилювання.
遮阳zh6ydng козирок; навіс.有〜的帽子 капелюх із полями; кашкет із козирком;坐在 有〜的地方 сидіти під навісом.
遮住zhgzhii 1)—►遮1).乌云遮不住太阳хмйри не можуть заступити сонце; сонця хмйри не закриють;母亲用身子〜了孩子матір закрила (заступила) дитину свої м тілом;他们〜风，点 上烟 вони закурили, закриваючись від вітру; 把手掌放在宴请上〜阳光над очима щитками від сонця повиснули долоні. 2)— 遮掩2).遮不住内心的喜悦почутті радості так і випирало назовні; не в змозі приховати свою радість.
zh6.
盤 zhe 1) жалити, кусати (про комах); 2) розсердити, розгнівати; 3) жало, отрута.
整朿У zheci жалити, кусати (про отруйних комах).
蟹觉 zhejue підсвідомість.
整乳 zh6rii мед.
zh占另见 sh6; zh6.
折 khS 1)(弄断)ламйти що (ламання).〜一根树 枝 ламати гілку 2)(损失);збиток; збиток.— 无所〜без усяких утрат. 3)—►折回.〜回来 повернути тому. 4)-»折合.甘薯七斤〜粮食 ——Я* [при перерахунку] сім цзиней батата рахуються рівними (рівняються) одному цзиню хліба. 5)—> 折扣.七〜30% знижки;打 У、〜出售 продати зі знижкою в 20%.
折2zh6 1)—>折叠1).把纸〜成四层сюйсти папір учетверо;把信〜起来склйсти лист;把一张纸 一〜为二 скласти лист навпіл;〜书页 загнути сторінку;把刀子〜起来 замкнути ніж. 2)—► 折子.存〜儿ощадна книжка.
折半 zheban скоротити (зменшити) наполовину; у половинному розмірі.按定价〜出售 продавати по половинній ціні (із знижкою).
折本 zheben понести (зазнати) збитків.〜出售 продавати в збиток.
折尺 zhechl складана лінійка.
折冲 zhechong <书> перемогти над вброгом〜 御侮 відбити супротивника; відбити вброга.
折冲搏姐 zhechong zunzu домагатися успіху дипломатичним шляхом; вести [дипломатичні] переговбри.
折刀 zhedao складаний ніж.
折叠zhddi6 1)(折起来叠好）складйти що (складання); фальцювати що (фальцювання) спец.(专指手片叠纸张)•〜ШІ фальцювати газету;〜被縛складати постіль;衣服〜得整 сукня була акуратно складена. 2) (пТ 以折叠的）складаний; відкидний.〜梯 <建> складаний трап;〜椅 складаний стілець;〜自 行车 складаний велосипед;〜床 розкладне


1028
ліжко; розкладайка.
折断 zheduan розламати що (розлам, розломка спец.) що (перелом); зламати що, розм.А^Ш 枝昨嚼一声〜了 гілка хрястнула навпіл;—根 彷子易〜，一把後子#•不断одн& паличку легко переломиш, а низку паличок не переломиш.
折兑 zhedui обміняти що з якогось розрахунку. 把金子〜Jj兑款 зробити перерахунок золота на наявні.
折服 zhSfii І)(说服）переконати кого в чому (переконання).这不台巨〜人 це нікого не може переконати; цим нікого не можна переконати (переспорити) 2)(信月艮)повірити; переконатися в чому (переконання).大为〜 остатбчно повірити (переконатися);他至今 方始〜тільки тепер він повірив (переконався).
折干 zhegan зробити подарунок грошима; замість речі подарувати гроші.
ЇЯ it zheguang < Ш> світозаломлення; переломлення (рефракція) світла.〜望远镜 рефрактор.
折合zh6h6 1)(按比价计算）переказати що (переказ); перерахувати що (перерахунок), 把美元〜成卢布 перевити (обміняти) долари на рублі. 2)(换用计算单位）перекласти що (переведення); перерахувати що (перерахунок).水泥每公斤，市斤，刚 ——百斤 кбжний мішок цементу важить 50 кіло, при переведенні (при перерахунку) саме й утвориться 100 [китайських] цзіней.
折痕 zhehen складка.把〜М平 випрасувати складку.
折回 zhehui повернутися; оберн)пгися.半路〜 повернутися з півдороги.
折价 zhejia перекласти на гроші що.
折旧 zh句'ій 〈经〉амортизація (амортизувати що).贝才物〜амортизація інвентаря;〜基金 амортизаційний фонд;〜提成 амортизаційне відрахування.
折旧费 zhejiufei амортизаційні витрати; амортизаційне нарахування.
折旧泰 zhejiulU 〈经〉нбрма амортизації; відсоток відрахувань в амортизаційний фонд.
折扣zh6kdu знижка; рефакція (指铁路运费和 商品质量等折扣).II参阅“打折扣da zhekou,\
折磨 zhe.mo мучити кого (мука); роздирати кого (роздирання); морети кого, рот.\ тиранити кого, рош. (таранство); тягти жили з кого; вимотати [усі] кишки кому, прост.〜人 мучити (морити, тиранити) людину;忍受〜терпіти (виносити) муки; терпіти (виносити) тиранство (тиранію);用 刻傅的嘲笑〜他зводити його жорстокими глузуваннями; 胃〜入 вистачить вже (досить) людей за душу тягти;忧伤〜着他的 心灵 смуток охопив його серце;你把我〜得 够了 дбсить із мене твого тиранства;资本家 用繁重的劳动来〜工人капіталісти морили робітників непосильними роботами; капіталісти тягли жили з робітників непосильними роботами;他被疾病〜得骨瘦 如柴 хворбба так розморила (висушила) його, що від нього залишилися одні кістки (залишилася одна тінь);他芦尽了〜він натерпівся всяких мук; він вистрадався від мук; він був розбитий життям;殖民主义者用 尽各种方法〜当地居民колоніалісти всіляко тиранять місцевих жителів (тягнуть жили з
місцевих жителів);他简直把人〜死了 він прбсто замучив людину до полусмерті; він вимотав усі кишки людині.
折辱 zhem〈书〉третирувати й ображати що.
手斤杀 zhesha [мені] совісно; ніяково, 尔这样侍侯 我，简直把我〜了 мені прбсто совісно (дуже ніяково), що ви так хлопочетеся і доглядаєте за мною.
折扇 zheshan складане віяло.
折射 zheshe 〈理〉переломлення; рефракція.〜 Щ площина переломлення;力 1 〜 атмосферна рефракція;光线〜перелбмлення світла.
折射计 zh6sh6ji <理> рефрактбметр. 折射镜 zhSshSjing <理> перелбмлювач.
折射率 zh谷sh占їй < 理 > індекс рефракції; коефіцієнт (показник) переломлення.
折射线 zhSshSxiAn <Ш> переломлений промінь.
折声学 zheshengxue діакустика.
折实z^shi 1)(打了折扣,，合成实在数目） зробити відрахування знижки.〜ціна за відрахуванням знижки; вартість після уцінки. 2)(合成某种实物价格),зробити перерахунок на товарний (твердий) юань; натурою.〜单位 тверда товарна одиниця.
折算zhSsuAn —折合.
折线 zhSxiAn <数> лбмана лінія.
折腰 zh6yao <书> 1)(弯腰行礼）кланятися; 2) (卑躬屈膝）стати принижуватися перед ким; гнути спину (шию) перед ким. zheye <^П> фальцювання.
折帐 zhezhang сплатити борг (заборгованість) натурою.
折纸 zhezhi робити іграшки з паперу.
折中 zhezhong еклектика книжк. компроміс.〜 的办法компромісне рішення;必须我个〜的 办法 треба знайти середину;〜协议 компромісна угода;通过〜方案 прийняти середнє рішення.
折中主义 zhezhongzhuyi еклектизм книжк..， еклектицизм книжк.; еклектика книжк. ~哲 学 еклектична філософія.
折中主义者 zhezhongzhiiyizhe еклектик книжк.
折子 zhe.zi книжка.
折子戏 zhe-zixi окремий уривок (окрема сцена) із спектаклю (із п，єси).
哲zh&
哲 zhdl)(有智慧）мудрий (мудрість). 2)—哲人. 先 〜 древні мудреці; мислителі старожитності.
哲理 zheli філософія.
哲人 zheren〈书〉мудрець застар.\ мислитель.
哲学 zhexue філософія.〜学说 філософське навчання;马克思主义的〜філосбфія марксизму; п~ 神秘 і仑"абсурдна версія "таємничості філософії"; теорія "філософія - це містика";活命〜філосбфія "аби вижити"; 洋奴〜філосбфія плазування перед чужоземщиною.
哲学家 zh6xu^ji§ філософ.
晳
晳 zhe світлий; блискучий, zhe.
蜇 zhe жало;海蜇 морське жало, медуза. zh6.
辄 zh6 <书> (总是）завждіі;(就）те;(—来） ледве що.动〜得咎 ледве що, так винуватий; завжди в усім винний.
蜜 zhe.
蛰 zhe—> 蠻伏 1).入〜впасти в зимову сплячку.
蜜伏 zhSfii 1)(冬眠）зимова сплячка. 2)-* 势居
蛰居 zheju жити в самоті; сиднем сидіти.〜家中 жити в самоті; сиднем сидіти вдома.
1]^ zhe.
谪 zhS <书> 1)(降职）:заслйти кого на околицю
зі 	зниженням у посаді; бути в опалі і засланим на околицю.〜居柳州 жити в опалі в Лючжоу. 2)(迷信指神仙受了处罚)：〜降人 间 б^ти засланим із неба на землю. 3)(责备） докоряти кого (докір); дорікати кого в чому (закид); гудити що (осудження); звинувачувати кого (обвинувачення).众人交 〜піддаватися загальному звинуваченню; усі стали кого докоряти (дорікати, гудити, обвинувачувати).
徹zhA
撤 zh6 1)(车辙)кблія.顺着车〜走 ї хати по колії (по прокладених коліях). 2)(规定的行车路 线）напрямок. 1®〜JL побіжний напрямок.
zh6
磔 zhe 1) розривати; 2) страчувати; 3) розтягувати.
zhl
輒 zhe сушена (в'ялена) риба.
辄鲍 zhebao в*ялена риба.
#zhe.
者zh6 1)(指人):马克思主义〜марксііст;列宁主 义〜ленінець;爱国〜патрібт;作〜автор;读〜 читач;弓虽〜сильний;弱〜слабк“й;医务Л1作〜 медпрацівник. 2) <书> (指上文所说的几件 事物)：二〜必居S — одне з двох; 二〜都非常 .重要 і те й інше дуже важливо. 3) <书> (用在 词句后表示停顿)：风〜，$气流动而成Вітер утвориться внаслідок руху повітря.
链 zhe.
锗 zhg <化> германій.
赫 zhe.
赫zh6 —赫色.
赫色 zh6se червоно-бурий [цвіт].
赭石 zh6shi <矿> охра.
赭土 zhgtti <地质> червонозем.
褶 Zh6.
褶zhS —褶子2).她穿着讲究，衣服上从没有一 个〜вона прекрасно вдягається, у неї на костюмі нікбли не буває жодної складочки (зморщечки).
褶曲zh6qii~>裙皱
裙皱 zhdzhdu <地质> складка.〜山 складчйсті гори;刺穿〜діапір.
招子zh6_zi 1)(缝成的衣纹）зборка.打〜的裙子 спідниця зі зборками. 2)(皱纹)складка.把〜 烙平відутібжити складки;把纸压出〜来 лишити складки на папері. 3)(脸上的皱纹） зморшка [на обличчі].
32 	zhe.
这zh纟1)(指示比较近的人或事物）цей; це; от [і].〜孩子ця дитина;〜间屋子ця кімната;〜


1029
三本中;ці три книги;〜П寸fl吴у цей час;〜几天 у ці дні; за останні дні;〜有/[十么不好 що в цьому поганого; що отут поганого; що отут такбго поганого;〜不是他 7 от же він йде;他 有这样的习惯：〜批评，那也指责У нього є навичка критикувати і засуджувати усе і вся; 〜也不好,細也不对，总是挑剔усб причіпки: і це недббре, і те неправильно;〜有什么了不 得的，何必大惊小怪що отут такбго, чи треба так дивуватися;他摸摸〜，摸摸那，对每І牛新 产品都赞不绝口 він торкав рукою то одне, то інше, і розхвалював кбжний новий виріб. 2)(这旳候）3句沿3; тепер我〜就走я зараз піду; 〜己经晚了 тепф уже пізно;我们〜可怎么І що нам тепер (зараз) робити.
这个zhige І)(这一个）цей.〜工人六十来岁 цьому робітнику років шістдесягг. 2)(这东西， 这事情）це.你问〜吗？ ви про це запитуєте? 他是为了〜来的він прийшов через це [справи];〜那个的忙了 一天 поки те і се, день і пройшов у біганині;〜那个的买了一大堆东 西 накупити цього (і того, і цього); накупить купу речей;〜可不是玩的[із] цим жартувати не можна. 3) <口> (用在动词，形容词前，表 示夸张）ну; давай; як; який.看孩子〜哭啊！ а дитина ну (давай) плакати; а дитина початків ревмя ревіти;你看他〜骂啊！ а він ну (давай) лаятися; а він став сильно лаяти; а він став лаятися на чому світ стої ть.
这会儿zhShuir <口> Мраз; тепер.〜雨下得更大 了 зараз (тепер) дощ став ще сильніший;你〜 又上哪儿去呀？ Куди це ти зараз (тепер) зібрався?
这里zhSIT тут; отут;(往这里）сюди;(从这里） звідси.他不在〜йогб тут (отут) немає;辛曹就 糟在〜то і погано他是〜人він тутешній;〜凉 快些 тут (отут) прохолодніше;昨天你来过~ 吗？ Ви вчора сюди приходили? Ви вчора отут (тут) були?进城要从〜走 ї хати в місто треба звідси.
这么zhime так; такий;(指程度，数量） настільки;(虚指约数）етак; приблизно.大家 都〜说 усі так говорять;有〜回事 булй така справа; це було; це мшіо місце;事实上根本 不是〜回事 у дійсності це (справа обстоїть) збвсім не так;如果能〜办就好了 буде дуже добре, якщо можна так зробити;每个队有〜 四五台拖拉机就好了 дббребкбжній бригаді мати приблизно 4-5 тракторів;没想到西瓜 не думав, що бувають такі великі кавуни;〜难的事我还没有遇到过мені ще не припадало мати справу з настільки (із настільки, із таким) важким випадком;天已 经〜晚，可他还是来了 так пізно, а він усе ж прийшов.
这么点JL zhe-medianrTaK мшіо; настільки мало. 〜水不够大家喝води так мшіо (настільки мало), що усім не вистачить;你怎么只吃〜？ чому ти так мало їси?
这么И zhe-mexie стільки; так багато.
一个人怎么也干不完роббти стільки (так багато), що йому одному ніяк не справитися; 〜入 скільком людям отут не
усістися;—时解次不了〜问题відразу не розв’яжеш стільки (так багато) питань.
这么ff- zhe-meyang —> 这样.
这么着 zhe.me.zhe так; таким способом.我认为 〜好 я вважаю, що так [буде] краще;
能达到冃的 тільки в такий спосіб (так)
можна досягти мети;好И巴，就〜лйдно, нехай буде так; так і бути.
这儿zhSr <口> 1)—这里.2)—这时.打〜起我 下定次心 із цього моменту я твердо вирішив; 从〜开始 починаючи з цього (теперішнього) часу;打〜以后我再不喝酒了 відтбді (після цього) я кинув пити; відтепер я не стану більше пити.
这山望着那山高 zhd shan wang-zhe na sha там добре, де нас немає.
这时 zheshi у цей час; у цей момент; тут.从〜起 із цього часу; із цього моменту;〜他忽然说道 отут він раптом сказав;〜тільки отут він згадав.
这些 zhe-xie [усі] ці; усе це.〜问题[усі] ці питання;〜曰子[у] ці дні; усі ці дні; [у] останній час; за останні дні; за останній час; 〜就是我们的意见це [і є] наша думка;〜人都 是大学生 усі ці люди (усі вони) студенти.
这样 zheyang такий; так; таким способом.〜—— 来 у такий спосіб; тим самим; отже;就〜口巴 так і бути;他就是〜的一个人він прбсто (саме) така людина;他对我的态度就是〜转 变的 от так (у такий спосіб) і змінилося його віднбшення до мене;他是〜说的，也是〜做的 у нього слово зі справою не розходиться; він як говорив, так і робив;大家都象他〜就好了 якщо усі будуть такими ж, як він, то буде збвсім добре;我们大家和竟就是〜такі думки в усіх нас;你要〜干下去，界明儿就走 будете продовжувати в тому ж дусі, я завтра ж поїду.
这种 zhezhong подібний; такий.象他〜人 люди, подібні йому;〜办法不会有好效果подібні (такі) міри не дадуть позитивних результатів.
zhe.
ffi zhe <Й> кудранія трьохзубчаста.
鹿 zhe.
Ш zhe <Й> цукровий очерет.
庶农 zhenong селяни, що вирощують цукровий очерет.
鹿糖 zhetang 1) <化> сахароза; сукроза. 2) (М* 鹿汁制成的糖）очеретяний цукор.
鹿糖酶 zhStdngmSi <化> сахар6:за; сукраза.
zhezha вижимки цуіфового очерету.
鹧祝.
zhegO <动> турич; франколін звичайний.
zhe 另见 zh5o; zhao; zhuo.
着-zhe 1)(表示动作的持续）一般用动词未完成 体或未完成体副动词表达.他忙〜要走він поспішає піти;他们正谈〜话呢вони там розмовляють;他正їй〜看报 він лежачи читає газету 你带〜钱没有？ чи є у вас із собою (чи маєте ви при собі) гроші?他举〜红旗在前面 走 він йшов попереду і ніс червбний стяг; він йшов попереду із червоним стягом 2)(表示 状态的持续)一般用动词,完成体表达.桌子 上放〜一瓶花 на столі стоїть ваза з квітами; 大门老敞〜комбра завжди відкрита; комора увесь час залишається відкритою. 3)(力口强命 令嘱咐的语气）：你听〜！ [ти] слухай! послухай! увага!步子大〜ширше крок (крокуй);快〜点 二写 пишіть скоріше (поскоріше, швидше)!手可要轻〜треба тільки легше (обережніше) брати руками.
着呢іе-пе уже; ж.他们的工作可多〜д^же уже (ж) багато роббти в них;这件事可麻烦〜 справа-то вже дуже клопітлива (неприємна);
胃таке пожвавлення на вулицях; 这种花二多〜таких квітів маса.
32 	zhei.
Ж zhei це, цей; такий.
贞
zhen.
贞操zhgncao 1)(旧礼教束缚妇女的道德观念） доброчесність; цнотливість. 2)(忠贞） моральна чистота.
贞节zhqjih 1)—贞操1). 2)(有贞操的） доброчесний.
贞洁 zhenjie цнотливість; незайманність.〜自守 блюсти себе застар.
针
zhen.
针zh6n 1)(缝东西的工具)голка.缝纟刃〜швбйна голка. 2)(针形的东西）голка;(指针）стрілка. 毛线〜співця; в^зальна голка;松〜соснові голки;罗盘上的〜стрілка компаса;时〜 годинна стрілка; хвиліінна стрілка;秒〜 секундна стрілка. 3)—►针剂.
针鼻儿 zhenbir вушко [голки]; голкове вушко.
针贬 zhenbian розкрити що (розкриття); викрити що (викриття)〜不良现象 розкрити (викрити) порочні явища;痛下〜рішуче взятися за виправлення [свої х] помилок.
针布 zh6nb{i <纺> стрічка.
针插不进，水泼不进 zh6n cha-bujin, shut po-bujin "ні голки не уткнути, ні воді не просочитися"; повна непроникність для кого.
针刺 zh6nci < 医 > голковколювання; акупункція. 〜疗法 голкотерапія;
акупунктура;〜麻醉 іглоанестезія;
акупунктурна анестезія.
针对 zhendui направити вістря проти чого; за адресою чого; у противагу чому.〜提出的问 题发表意见 висловити свою думку до (по відношенню до) поставленого питання;〜缺 点进行批评* направити вістря критики проти хиб; критика, спрямована вістрям проти хиб; 〜阴谋进行反击 завдати відповідний удар у противагу підступному наміру;这就是〜你们 的批评 це і є критика на вашу адресу; це критика, спрямована саме проти вас;
这句话是〜会；说的，这就是白费якщб це ти в мій город мітиш, - даремний труд.
针锋相对 zhen feng xiang dui "вістрям проти вістря"; діаметрально протилежний; непримиренне протиріччя; клин клином вишибати; найшла коса иа камінь.进4亍〜的 斗争 вести боротьбу за принципом "вістрям проти вістря"; вести боротьбу, діючи "вістрям проти вістря"; вести боротьбу з усією непримиренністю;在这个问题上，马 克思列宁主义的观点同修正主义观点是〜的 марксистсько-ленінські погляди по цьому питанню діаметрально протилежні ревізіоністським поглядам.
针箍 zh^igO <方> наперсток.
tMfO zhenji <^}> препарат в ампулах.
针脚 zhen jiao 1) (Й 线 Й 痕迹）стібка. 2)(缝距） стібок.〜太密 стібки занадто дрібні.
钊•灸 zhenjiii <医> голковколювання (акупункція) і припікання точки голковколювання.
针麻 zhenma〈医〉акупунктурна анестезія; голкоанестезія.


1030
Ш ГГ zhentiekuang <fjT> гетит; голчаста залізна руда.
针头 zh6nt6u〈医〉гблка [для шприца].
令І*头线)Й zhentou-xiannao 〈口〉приладдя для пошиву.
针线 zhen-xian (针线活）рукоділля;(缝细） гаптування;(刺绣）вишивання.做〜活儿 займатися рукоділлям (гаптуванням).
专卜线包 zhen-xianbao мішечок для пошивних приладь.
针目g zhenyan l)->针鼻儿• 2)(针扎过的小孔） слід уколу.
针眼 zh6n.yan (麦粒肿）ячмінь ч.
针駿 zhenyan <动> єхидна.
针叶树 zhenyeshu хвоя; хвойне дерево.
针织 zhenzhl в*язати; трикотажний.〜车间 трикот^кно-в’язіпьний цех.
#会只「zhenzhlchang трикотажна фабрика.
针织机 zhenzhljl трикотажно-в^язальна (трикотажна) машина.
fh 会只品 zhenzhlpin трикотаж; трикотажний виріб.
zhSn.
侦查 zhencha < 法 > [попереднє] слідство; розслідування (розслідувати що).对案件进 行〜в豸сти слідство (розслідування) у справі; 在〜中的案件підслідна справа.
{Й Ш zhencha 〈军〉рекогносцировка (рекогносцирувати що); розвідка (розвідати що); вести розвідку.〜地形 рекогносцировка (розвідка) місцевості;夜间〜нічна розвідка; 雷达〜радіолокаційна розвідка;空中〜 повітряна розвідка;摄影〜фоторозвідка;〜报 告 розвіддонос.
侦察兵 zh€ncMb了ng <军> ро:звідник.
侦察机 zh^nchdjT < 军 > літйк-розвідник; розвідувальний літак. 无人架驶高空〜 безпілотний висотний розвідувальний літак.
侦察科 zh6nchdk6 розвідвідділ.
侦察员 zhenchayuan рекогносцирувальник; розвідник;(民警机关的侦察）оперативник.
侦缉 zhenjl〈军〉вистежити і заарештувати.
侦探 zh6ntan 1)(暗中侦查）роїзслідувати що (розслідування)〜4、说 детективний роман;〜 影片 кіно-детектив;〜机构 розвідницька служба; розвідслужба. 2)(做侦探工作的人） детектив; сищик; агент розвідувальної поліції;(间谋）шпигун; шпигунка.
侦听 zhentlng перехват.
侦听器 zhentlngqi перехватчик.
侦听台 zhentTngtai станція по перехопленню.
Y贞 zhen.
贞 zhen (скороч, від 侦7_К) Чженьшуей (річка в пров. Гуандун).
zh6n.
珍爱 zhen’螽і дорожити чим; цінувати що; берегти що.他〜这 /L 中® 画 він бережно ставиться до цих картин; він береже ці картини;亚非人民〜自己的独立和自由 народи Азії й Африки дорожать своєю незалежністю і свободою.
珍宝 zhenbao скарб; дорогоцінність; рідкість. 寻找地下〜рбзвідка скарбів (корисних копалин), схованих під землею.
珍本 zhenben книга-унікум ж.; унікальна книга; рідкісне видання; рідкісна книга.
珍藏 zhencang берегти що; бережно берегти що.
〜历代名画 берегтгі (бережно берегти) відомі картини всіх епох.
珍贵 zhengui дорогий; цінний; дорогоцінний;〜的 物品 дорогоцінність; рідкість; дорогоцінна (цінна) річ;〜的资料 цінні матеріали.
珍品 zhenpin цінність; рідкість; перл чого; раритет книжк.
珍奇 zhenqi рідкісний; дивовижний рот.〜的动 物 рідкісна тварина.
珍禽 zhenqin рідкісний птах.〜异兽 рідкісні птахи і дивовижні тварини.
珍视 zhenshi дорожити чим; цінувати що.〜友 谊 цінувати дружбу; дорожити дружбою;〜 美好的生活 дорожити щасливим життям.
珍玩 zhenwan цінна дрібничка; дорогоцінність.
珍闻 zhenwen [дивна] новина.
珍惜 zhenxl дорожити чші; берегти що.〜时间 дорожити часом; берегти час;〜劳动成果 дорожити плодами праці.
^ Ш zhenxiii делікатес; вишукане блюдо; страви мн.〜美味 вишукані делікатеси і страви.
珍异zh5nyi~>珍奇.
珍重 zh6nzh6ng 1)(爱惜）дорожгіти чим; берегти що.，цінувати що.〜人格 берегти честь; дорожити честю;〜文化遗产 дорожити культурною спадщиною. 2)(保重) берегти здорові.互道〜обмінятися добрими побажаннями.
珍珠 zhenzhii перлина;перло; перла; жбмчуг.— 颗〜перлина;〜陶土 <矿> накріт. 珍珠蛛 zhenzhiibang <动> жемчужниця. 珍珠鸡 zh^nzhiij了 <动> цесйрка.
珍珠梅 zh€nzhiim6i <植> нейлія [китайська].
zh6n.
Ш zhen пупок.鸡〜JL курячий пупок 甲鸟~>/匕 качачий пупок;炸〜JL смажені пупки.
zhen.
锁 zhen щастя.
zhen.
ШШ zhenzhen 1) летіти зграєю; 2) щедрий; 3) розкішний; 4) сильний духом.
zh6n.
桢 zhen тверда деревина.
zhen.
tH zhen опецьок; плаха.
椹板 zhenban дошка (для різки овочів, м’яса).
zhen.
Ш zhen ірис.
zhen.
Ж zhen 1)—> 〜人〜事 справжня подія;
дійсні факти й особи; щире (справжнє) обличчя;〜面目 справжній образ; справжня фізіономія;露出〜面目 скинути [із себе] маску; показати свою щиру суть (свій справжній образ);作家的〜名автонім;说〜的 говорити правду;信以为〜прийняти за правду; прийняти що за чисту монету; так і повірити;〜伪莫辨 важко розібрати, де неправда і де правда; не відрізнити справжнє від фальшивого;他的话不是〜的 немйє правди в його словах;这珠子是 ~ 的 ця перлина справжня;这;ffi,ft是〜的 зведення достовірне (правдиве, вірне);这是〜事 це
дійсний факт; це справді факт (правда);假支 持，〜出卖的反革命两面派手法 контрреволюційна дворушницька політика придуманої підтримки і справжнього зрадництва. 2) 人工的）натуральний (на¬
туральність). 〜丝 натурапьний (справжній) шовк;〜花儿живі квіти. 3)(的确，实在） дійсно; справді; їй-богу, бігме; справді прост.; слово честі; право; серйбзно.〜是个 铁人Р阿！ воістину (дійсно) залізна людина!〜 是这样справді (дійсно) [це] так;是〜的，没有 想到 от уже дійсно, ніяк я цього не очікував; 我〜没有想到от уже не думав;〜的，是这么回 事 серйбзно (слово честі, єй-богу), це так було;〜的，我不是开玩笑серйбізно (слово честі, право), я не жартую; ~的吗？不会的吧！ ну (і ну, невже), не може бути;〜的吗，怕不对 吧？ так, боюся, що це не так;他〜的答应了吗？ невже він погодився?你〜的不知道？ справді (невже) ви не знаєте?难道你〜不行吗？ невже ти все-таки не можеш?他〜的动气了 він всерйоз образився; він розсердився не на жарт;实在不懂，4是在开玩笑还是〜的не розумієш, у жарт він або всерйоз;这天的顾 客〜不少 відвідувачів у цей день набралося безліч. 4)(表示强调）як; який; так.〜奇怪 от дивовижно; на подив;〜该死 щоб тобі (йому, вам, їм) порожньо було!〜怪 що за диво!〜冷 як (жахливо) хблодно!〜好看 який гарний! 这〜妙от це чудово!〜是个怪人! такий дивак! 你〜是个大傻瓜яюій же ти дурень!你〜走运 однозначно щастить! як вам везе! вам так везе;他〜不要脸 до чого він безсоромний!大 家〜高兴усі були так (дуже) раді;我们〜快活 нам було до страхітливості весело;我〜想喝 茶 я вмираю пити [хочу]; умираю хочу пити; до смерті хочеться пити [води];〜想不至丨j,意 会出这种意外[йдже] треба ж було цьому трапитися. 5) —►真切.看得〜ясно очевидно.
真诚 zhencheng щирий (щирість)〜合作 щире співробітництво;〜的愿望 щире бажання;〜 的受国主义者ицірий патріот;〜悔过іщіро (щиросердно, чесно) покаятися.
真 1$ zhendi <书> істина; правда; справжній зміст; щире значення.科学的〜істина науки.
真鲷 zhendiao <动> червоний тай; червоний морський карась.
真分数 zhenfenshu <数> правильна дріб.
真果 zhenguo <Ш> дійсний плід.
真迹 zhenjl автограф; оригінальний (справжній) рукопис.
真金不怕火炼 zhen jTn bu pa huo lian чисте (теперішнє) золото вогню не боїться; золото й у бруді блищить.
真菌zh5njiin <植> гриб.皮肤〜 < 医> дерматофіт.
zhenjunxue мікологія; грибознавство. zhenjunxuejia міколог; грибознавець.
真空 zh5nk6ng. 1) <理> (无空气）вАкуум; [абсолютна] пустота. 〜设备 ваісуум-установка ж.;〜测定 вакуумметрія;〜 № 4k УІ вакуум-процес;〜t вакуумна електропіч;〜g вакуум-камера ж.;〜 вакуум-перегонка ж.; ~ 压力计
мановакуумметр. 2)(真空的空间） безповітряний простір.，•〜地带""ваккум";不 是生活在〜里жити не у вакуумі, zhenkongbeng вакуум-насос, zhenkongfa вакуум-клапан.


1031
Й 空管 zh6nk6nggu5n < 无线 > вйкуумна (пустотна) лампа;〜振荡器 ламповий генератор.
Й空锅 zhenkongguo вакуум-котел.
真空 zhenkongji〈枝〉вакуумметр.
Я空і答 zhenkongta вакуум-колона ж.
Й 空箱 zhenk5ngxiang вакуум-камера ж.; вакуум-бачок. 虹 丨1及 〜 сифонний
вакуум-бачок.
ЙШ zhenll істина; правда.相对〜віднбсна істина (правда);绝对〜абсолкітна істина (правда);马克思列宁主义的普遍〜загальна істина марксизму-ленінізму;追求〜рин細ся до істини;〜愈辩愈〜明 у суперечках істина народжується;〜是有阶级性的 істина носить класовий характер.
真皮 zhenpi <Ш> дерма; кориум; власна шкіра.
其凭实据 zhenping-shiju незаперечні (фактичні, достовірні) докази; цілкбм підтверджений фактами.
真切zh6nqi6 (清楚确实）точно;(不模糊）ясно; чітко.太远，看不大〜занйдто далеко, і не збвсім ясно (чітко) видно;没有错儿，我听得 〜от^т немає помилки, я ясно чув.
Й情 zh5nqing 1)(直实的情А) дійсність; правда; факт.我不了 解〜я не знайомий із дійсністю (із фактом);这完全是〜实话ус豸це існуюча правда. 2)(直诚的心t青）справжнє (дійсне, щире) почуття.流露〜вилити свої почуття;这不是他的〜实感це несправжнє (дійсне, щире) його почуття; це не було його щирим почуттям.
真确zhenque 1) 一真实.〜的消息достовірна звістка; вірне (точне) зведення. 2)—> 真切. 我记得很〜я це точно пам'ятаю.
真人 zh5nr6n <宗> святий.
Й溶液 zhenrongye <化> справжній рбзчин.
zhen shan mei щире, добре і прекрасне.
真实 zhenshi реальний (реальність); дійсний (дійсність); справжній (істинність); правдивий (правдивість); щирий (істинність) 〜个存况 дійсність; реальність; дійсна (реальна, щира) обстановка; справжнє полбження;〜的 学і只 дійсні (дійсні, щирі, реальні) знання〜的 感倩 дійсне (щире) почуття;〜的意图 щирі прагнення;〜地描写 реально (правдиво) описати;保证消息〜відповідати за істинність повідомлення.
真实性 zhenshixing істинність; реальність; правдивість.事情的〜毫无疑问істинність події (реальність факту) не підлягає ніякому сумніву;我怀疑这话的〜сумніваюся в правдивості цих слів.
真是 zhen.shi ех, що це справді [таке].雨到现在 还不停;，〜ех, що це справді, дощ усе йде-йде і не перестає;你们俩也〜，戏票都买好了，又 不去了 що це справді з вами, квитки в театр уже куплені і раптом відмовляєтеся піти.
真书 zhenshu каліграфічний лист.
真率 zhenshuai прямота (прямий); відвертість (відвертий); щиросердечність (щиросердий); щиросердість; щирість (щирий)他为人〜，心 里有什么说什么людгіна він пряма (відверта), що на душі, те і на язиці.
其髓 zhensuT квінтесенція книжк.
真太阳日 zhentMydngri〈天〉сбнячна доба.
Й太阳时 zhentaiyangshi <5^> сонячний час.
真柝1 zhenxiang дійсність; реальність; правда; істина; дійсна (справжня) картина.事实的〜
дійсне (реальне, фактичне, щире) полбження речей; дійсна картина;残酉告的〜жорстока істина (правда, дійсність, картина дійсності); 不明全部〜не знати всієї істини (правди);〜 不明 покрїіто темрявою невідомості; не знати щирого полбження справ;〜大白 спливла назовні вся правда (істина); з'ясувалося справжнє полбження; правда узяла своє;揭穿事件的〜рогкрііти справжній зміст події.
Й >已、zhenxln чисте серце; щиросердий (щиросердечність); щирий (щирість); чесно; від душі.〜话 щире слово;〜实意 усіма помислами; щиро; від чистого серця; не за страх, а за сбвість;〜实意为人民服务усім свої м серцем і всіма помислами (вірою і правдою) служити народу;〜实意向群众学 习 із усіє ю щирістю і сумлінністю учитися в мас;〜拥护 зробити щиру підтримку; щиро підтримувати;他是〜想帮你的忙він від чистого серця (щиро) хоче вам допомогти.
真性 zh6nxmg дійсний; справжній.〜霍乱〈医〉 азіатська холера.
真正 zh6nzh^ig 1)(名副亭实）дійсний; справжній (істинність); щирий (щирість); дійсний (дійсність); справдешній; справжній; у повному розумінні слова.〜的马克思主义
# 	справжній (щирий) марксист;〜的人 дійсна людина; людина в повному розумінні слова;〜的幸福справжнє щастя;〜的奇事 воістину надзвичайна справа;〜的团结 справжня згуртованість;〜的革命精神 дійсний (справжній, щирий) революційний дух;广大群众〜发动起来了 ширбкі народні маси по-справжньому піднялися;〜的共产主 义精神 істинно (справжній) комуністичний дух;〜的朋友是不会这样做的щіірі (справжні) друзі так не поступають. 2)(确实) дійсно; насправді.〜是这样 насправді (дійсно) це так;〜划得来 є прямий розрахунок; дійсно (насправді) вигідно.
真知少勺 JE zhen zhl zhuo jian глибоке і правильне розуміння [питання]; належний пбгляд [на речі]; справжнє знання і далекоглядність; прозорливість і проникливість; прозорливий і проникливий.
真擎zhenzhi—►真诚.〜的友谊щгіра дружба;言 词〜动人 задушевність (щирість) слів; ШШ 得 ЯР 么〜вона сміялася так щиро і так щиросердно.
真珠 zhenzhii перлина; перл застар.
真主 Zh5nzhti <宗> аллйх.
石占zhen.
P占 zhen (铁石占）ковадло;(插衣石）пральний камінь, на якому виколачують білизну при полосканні.
石占板 zhenban кухбнна дошка.
石占骨 zhgngCi <解> ковадло.
石占木 zhEnmCi <植> подвій.
石占子zhgn.zi —> <口> —石占.
zhen.
ШШ zhenba вибирати що (вибір); відбирати що (добір).〜人才 вибирати (відбирати) спроможних робітників.
栗Й另1J zhenbie кваліфікувати що (кваліфікація); розбирати що (розбір);(鉴定）експертиза.〜 优劣 кваліфікувати за якістю; відбирати;〜等 级 кваліфікувати що，
іЩ* zhen.
斟 zhen наливати що (наливання).〜一杯酒 налити чарку вина;含合§入〜茶 наливати (розливати) чай гостям.
勘®J zhenzhuo подумати над чим, про що; зважити що (зважування).很费〜地 з глибоким обміркуванням;〜〜怎么办 подумати, як потрібно надійти;〜字句 зважити кожне слово;再三〜дбвго думати над чим\ 还须〜треба ще подумати (продумати, обміркувати, зважити, помізкувати);计划还欠〜план непродуманий;〜情况，作一些适当的调整是 必要的 відповідне регулювання в залежності від конкретних обставин є необхідним.
zhen.
蓁薬zh^nzhgn <书> 1)(草木茂盛）пишний (пишність); рясний. 2)(荆棘丛生)тернистий застар.
zhen.
棒 zh6n 1) <植> ліщііна [різнолистна]. 2)(指果 实）лісові горіхи.
ШШ zhenmang <^> зарость ж.
Щ Щ zhenzhen < ^/ > заросли бур’яном і кущами.
榛子 zhen-zi —> 棒.
箴
zhen.
zhenyan <fl> девіз; повчання книжк.; наставляння.
zhen.
Ш zhen 〈书〉досягти чого, до чого; досягти чого，до чого.未〜完善 залишати бажати кращого;使〜于完善 довести до досконалості;〜于成熟 досягти зрілості (досконалості); стати зрілим (досконалим); 交通日〜便禾！1 із кожним днем повідомлення стає (робиться) зручніше.
zh6n.
Ш, zhen <动> японський полуріл; полуріл сайорі.
zhen.
诊 zhen —诊察.初〜перший огляд.
诊察 zh6nchd <医> бгляд (оглянути кого)〜病人 огляд хвброго.
诊断 zhenduan〈医〉діагноз (діагностувати що)\ розпізнавання (розпізнавати).物理〜 фізичний діагноз;作出〜поставити діагноз; 医生〜是肝炎 лікар поставив діагноз: запалення печінки.
і# 断学 zhdnduanxue діагностика.身寸线〜 радіодіагностика.
诊疗 zhenliao діагностика і лікування; оглянути і гоїти що.〜器械 діагностичний і лікувальний інструментарій
诊疗室 zhenliaoshi амбулаторія.外科〜хірургія розм.
诊疗所zh6nlidosu6 —>诊所.
诊疗站 zhenliaozhan медичний пункт.
zhenmai мацати пульс.
诊所 zhensuo амбулаторія.
诊治 zh6nzhi лікувати що (лікування).到医院〜 піти в лікарню лікуватися;给病人〜лікувати хвброго.


1032
fyXi zhen.
枕zh6n I)—>枕头.2)(头放在某物上）покласти гблову на що\ головою лежати на чому;(把 某物方夂在头下）підкласти що під гблову.把 手〜在脑后 заклйсти руки під потилицю; 在个胳脾上睡着了 заснути, поклавши гблову на руку; спати, підклавши руку під гблову.
枕戈待旦 zh6n ge dai dan бути в [повній] бойовій готовності.
枕骨 zh6ngCi <解〉потііпична кістка.
枕藉 zhenjie купами (покотом) лежати 伤亡〜 купами (покотом) лежали поранені й убиті.
枕巾 zh6njfn накидка для подушок.
枕木 zh6nmCi <铁路> шпала.
ttS zhentao наволока; наволока розм.
枕头 zhen-lou подушка.
枕席 zhdnxi l)(床榀)постіль (постеля) ж.2)(枕 头席 JL) циновочна накидка для подушки.
枕心 zhenxln набивка [подушки].
枕座 zh6nzu6 <机> подушка.
zhSn.
診'障 zhSndao 〈书〉горювати; убиватися про кого-що, через що，розм.
診怀zhdnhudi <书> —診念.
珍念 zhennian〈书〉із скорботою згадувати що, про кого-що.
zhSn.
脸 zhSn виразка губи, zh^n.
检 zhen одяг (без підкладки). zhSn.
脸 zhen терпіти; бути терплячим, zhen.
瘆 zhen 〈医〉висипання д/с.皮〜шкірне висипання;麻〜кір ж.风〜краснуха. 瘆子zhgn*zi <医> кір ж.孩子出〜дитііна занедужала кором.
zhdn.
畛 zh6n межа.
zhenyu кордон; межа; різниця. 〜не робити різниці; бути на приятельській нозі з 心лг (指不分彼此).
zhen.
Ш 密 zhenmi ретельний (старанність); детальний (детальність).〜地分析问题 ретельне (детальне) вивчення питання;〜地 准备 старанно (ретельно) підготуватися.
積 zhen.
Ш zhen хаща; нетрі; зарость.
驅 zhen.
Ш zhen посміхнутися.
阵
阵 1 zhen стрій, бойовий порядок, позиція.
阵 2zhSn —阵势.一字长蛇〜лінійний порядок; лінійне розташування; [витягнутися в] дбвгий ряд. 2)(战场)поле бою (бою); фронт. 上〜杀敌йти на війну (на фронт);败下〜来 потерпіти поразку і бігти з поля бою.
阵 3zh6n 1)(―段时间)：这〜儿 останнім часом; за останні дні; за останній час. 2)〈量词>:——
〜风поріів вітру;—〜掌声打断了他的讲话 оплески перервали його промову;下 了 几〜雨 пройшли декілька разів дощі;下过几〜雨后 河VK污长了 після дощів ріка піднялася.
阵地 zh6ndi 1) <军> позиція.〜攻击 нбступ на підготовлені позиції;〜防御 позиційна оборона;〜大转移 чинити загальне перебазування;转移〜перей^пі на нову позицію;坚守〜непохитно захищати позицію;占领敌方〜зайняти позицію супротивника. 2)(指斗争场所）позиція;文化 教育〜позиція культури і просвітництва;扩 大社会主义〜розішїрювати соціалістичну позицію.
阵地战 zhSndizMn <军> позиційна війна.
zhenfeng 〈气〉порив [вітру]; рвучкий вітер.
阵脚 zhenjiao [ключова] позиція.压住〜 ВІДСТОЯТИ СВОК) позицію.
阵容 zhenrong 1)(军队的外貌）вид військ; бойовий порядок; ряди мн.〜整齐 стрункі ряди військ; суворий бойовий порядок;敌军 〜大舌L бойовий порядок ворожих військ порушився; ряди супротивника прийшли в безлад. 2)(队伍的力量）сїіли мн.; склад; колектив.〜整齐 вдало (добре) підібраний склад (колектив);〜很强 вже сильний склад (колектив);〜不强 сили в кого погані; склад (колектив) у кого не такий уже блискучий.
阵势zhSnshi 1)(军队彳乍战的布局,） розташування військ [перед боєм]; бойовий порадок. #1 胃摆好〜єскадріілья побудувалася в бойовий порадок (вишикувалася до бою). 2)(局势或情势） обстанбвка; полбження.
阵缩 zhensuo <医> потуги мн.\ схватки мн.分 晚〜полбгові потуги;临产〜полбгові схватки.
阵痛 zhentong <医> [пологові] схватки.
阵zhenwang загинути в бою; пасти на полі бою; скласти [свою] гблову на полі бою.〜通 知 звістка про смерть (про загибель) військового; похоронна розм.; похоронка прост/,送来了 父亲 通 Й прийшла похоронка на батька.
阵亡者 zhenwangzhe полеглий [у бою; загиблий (убитий) у бою.
Р车线 zhenxian фронт.人民〜нарбдний фронт;统 一~ єдиний фронт.
阵营 zhenying табір ч.
阵雨 zhenyu <气> злива ч.小〜невеличка злива. zhSn.
鸡 zhen 1)(有毒的鸟）"чжень" {міфічний птах з отрутним оперенням). 2)(毒洒）отруєне вино. 3)(用萄酒害人）отруїти отрутним вином кого.
鸦毒-zhendu <书> смертельна (сильнодіюча) отрута.
%Кл zhen.
枕 zhen 1) положити гблову на (щось); 2) спиратися.
tfcW zhenbei положити руку під гблову.
枕肱 zhengong положити руку під гблову.
zhen.
振 zh€n 1)(摇动，挥动）трясти що) махати чим. 〜铃 дзвонити в дзвіночок;〜翅 махати (змахнути) крилами. 2) —►振奋；振作.〜起精
神 підбадьоритися; піднестися духом;同志 们，〜起精4来，不要失去信心бадьбріше， товариші, не падайте духом.
ШШ zhenba <中3> вибитися; вибратися.不自〜 не вибратися з чого; грязнуть (загрузнути) у чому; грузнути (зав’язнути) у болоті чого.
Ш.Щ zhenbi махати рукою; потрясати кулаками; високо піднімати руку.〜高呼 викликнути з піднятою рукою
Ш波 zhenbo хвиля коливального напрямку.
振荡 zhSnd^ng 1)—振动.2) коливання мн.
振荡管 zhSndSngguan <无线> генераторна (що генерує) лампа.
振荡器 zhSndAngqi < 无线 > осциллітор; генератор [коливань].高频〜генератор висбкої частоти;自激〜автогенератор.
振掏器 zhendaoqi віброуплотнювач.
振动 zhendong 〈理〉коливання; вібрація; осцилляція.机械〜механічне коливання; механічна вібрація;частота коливань; 〜中心 центр коливань; 运输带〜 вібротранспортер; ~试验台 вібростенд.
振动锤 zhendongchui вібромолот.
振动膜 zhSnddngm6 <技> мембрана.
振动谱 zhendongpu <理> спектр коливань.
振动器zhSnddngqi <技> вібрйтор.电动〜 електровібратор.
振动筛 zhendongshai вібросито.
振奋 zhenfen 1)(振作奋发）запалюватися (захват).胃夺中〜прийтті в захват; піднестися духом;人人〜в усіх піднявся дух; усі запалилися (піднеслися духом); усіх охопило запалення. 2)(使振奋）надихнути що (наснага).〜士气 надихнути війська;〜人 心 підняти дух; радувати серця; викликати наснагу серед населення;〜入 的 Ж Ж надихаюча людей новина.
振幅 zhSnfti <理> амплітуда.电流〜амплітуда страму〜系数 амплітудний коефіціє нт.
振聋发聰 zhen long fa kui пробудити що (пробудження); врозумити що, розм.', управити мозги просту пробудити від сплячки.
振刷zh6nshu§~>振作.
振兴 zhenxlng піднімати кого-що (підняття, підйбм); розвивати кого-що (рбзвиток); відроджувати що.〜工业 розвивати промисловість.
zhenzhen уби сі просторікувати з почуттям правоти.〜地说 пускати в хід усе своє красномовство.
振子 zhenzi <理> вібратор; осциллятор.
振作 zhenzuo надихнути кого-що (наснага); підбадьорити кого-що; піднімати кого-що (підйбм).〜士气 підняти дух військ;〜精神 підбадьоритися; піднестися духом;这话使 人家〜起来 ці слова надихнули (підбадьорили) усіх;〜起来 П巴 ти підбадьорся (піднесись духом).
^6 zhen.
拒 zhen витиратися, чиститися.
朕 zhen.
朕1 zhen (旧时皇帝自称)ми.
朕2油知 <书>—朕兆.
兆 zhenzhao ознака; передвістя; передвістка. 不吉的〜нещаслива передвістка资本主义国 家经济危机的〜ознйки (симптоми) економічної кризи в капіталістичних


1033
країнах;这是敌人进攻的〜це ознака того, що супротивник готується до атаки.
仮 zhen.
伲 zhen І) конюх; 2) підліток, zhen.
搭 zhen вдаряти (кинджал).
順 zhSn.
赈zhSn —>赈济.以工代〜організувати суспільну роббту для (у порядку) допомоги потерпілим.
赈济 zhenji поміч ж. (допомагати кому).〜灾民 надати поміч потерпілим від стихійних лих.
赈灾 zhenzai надати допомогу потерпілим від стихійних лих.
zhen.
震zhdn І)—震动І).房子被〜塌了 будгінок розвалився від струсу;他捶了一下桌子，杯 子被〜得®匕起来 так стукнув кулаком по столі, що навіть склянки підскочили від струсу (від удару); $ g 〜$ потрясають повітря войовничі лементи;名〜全球 ім*я чиє гримить (прогриміло) на весь світ; всесвітня популярність;威〜四方 своєю могутністю потрясти весь світ; всесвітня могутність;- ~ 耳欲聋оглушливий;震中地区仍示断有/j、〜 у районі епіцентра усе ще продовжуються слабкі підземні поштовхи. 2)—> 震惊.
震波 zhenbo 〈地质> сейсмічна хвиля.
震波图 zh色nb6t\i <地质> сейсмограма.
震旦参己 Zhendanji <地质> синайський період.
震荡zh^idhg—震动1).爆炸的巨响一声接着 声，〜空间 сильні вибухи один за одним потрясали повітря;资本主义国家面临着新 的经济〜的威胁капіталіспічні країни опинилися перед загрозою нових економічних потрясінь.
震荡机 zhendangjl трясильна машина.
震动 zhdnddng 1)(动荡）стрясйтися (струс); потрясатися (потрясіння).由于爆炸，地面〜 起来 від вибухів земля стрясалася (коливалася, качалася) під ногами; @ 胃声〜 天地 бій барабанів і гонгів стрясав повітря. 2) (给以重大刺激）потрясти що (потрясіння).〜 全世界 потрясти (сколихнути весь світ;〜全 城的事件 подія, що нашуміла по всьому місту;大家大受〜усі були сильно вражені; це було великим потрясінням для усіх; ЖЛ' 消息〜全村 ця звістка підняла на ноги все село.
щ 动台 zh会nddngtdi < 冶 > вібраційний (що струшує) стіл.
震古烁今 zhen gu shuo jln приголомшливий і надзвичайний (небувалий).
Ш 撼 zhenhan потрясти що (потрясіння); стрясти кого-что (струс); розхитати що.〜旧 世界стрясйти старий світ;〜人心的事件 приголомшлива подія;我国广大工农兵创造 出了〜世界的奇迹ширбкі маси робочих, селян, солдат нашої краї ни учинили чудеса, що потрясли весь світ;春雷〜大地 весняний грім стрясав (потрясав) землю; ЦД•〜了 整个殖民体系 революційна буря потрясли (розхитали) усю колоніальну систему.
震杂zhenji магнітуда;这次地震的〜为І点五级 магнітуда даного землетрусу - 7,5; магнітуда даних підземних поштовхів досягла 7,5.
震惊 zhdnjTng 1)(使吃惊）потрястіі що (потрясіння); приголомшити що (приголомшення).〜世界的成就 приголомшливі (приголомшуючі) [весь] світ успіхи. 2)(大吃——惊）потрястись (потрясіння).令人〜приголомшливий; приголомшуючий;使敌人〜потрясти (приголомшити) ворогів;这使公众舆论大为 〜це сильно потрясло (приголомшило) громадськість; це справило приголомшуюче (приголомшливе) враження на громадськість; 这消息使他大为〜ця новина подіяла на нього разюче (приголомшливо); він був сильно вражений цією новиною.
震聋zhdnl6ng оглушити що.我们的耳朵给爆 炸声〜了 нас оглушило вибухом; ми оглохли від вибуху.
震怒 zhennu ярість.大为〜б^ти розлюченим; розлютуватися; вибухнути.
ЩМ zhenshe залякувати кого (залякування》 страшити що (страх).〜人心 залякати (устрашити) людей;敌人为我军声威所〜 супротивник заляканий могутністю наших військ.
震天动地 zhen tian dong di той, що потрясає небо і землю.欢呼声，口号声好象阵阵春雷， 滚滚不息，〜весняніім громом прокочувалися вітання і гасла, що потрясають небо і землю.
Щ Ш zhenyuan < Й М > гіпоцентр; центр землетрусу.
震中zhdnzh6ng <地质> епіцбнтр.〜地区 епіцентральний район;〜强度 епіцентрааьна інтенсивність.
zhen.
镇 zhen 1)(压）давити що, на що (тиск); жати що.用..•〜纸 придавити (притиснути) чим папір;用药物〜痛 прийняти ліки, щоб заспокоїти біль;〜邪 захист від нечистой сили. 2) 镇守.坐〜відати охороною. 3)(镇 守的地方）зона (ділянка) оборони军事重〜 вузол оборони; важливий стратегічний пункт. 4)(基层行政单位）село; городок. 5) (冰镇）поставити що на лід; тримати що на холоді; остудити що (охолодження).
镇定 zhending спокійний (спокій).神色〜 спокійний вид; спокійне вираження обличчя; 〜下来 заспокоїтися; брати (узяти) себе в руки;〜自若 зберігати пбвний спокій; бути абсолютно спокійним.
镇痉剂 zhenjingji <药> антиспазматичний (спазмолитичений) засіб.
镇静 zhenjing витримка; холоднокровність (холоднокровний); самовладання; спокій; цілковите самовладання. 〜作用 заспокійлива дія 保持〜мйти витримку; зберегти спокій (цілковите самовладання); 表 现 得 很〜 проявити витримку (самовладання, спокій, холоднокровність); 另丨J 发慌，先〜一下 не потрібно хвилюватися, спокій насамперед (спочатку заспокойтеся); 在危险面前不可失去〜не можна втрачати цілковите самовладання (витримку, самовладання, холоднокровність) перед обличчям небезпеки.
镇静剂 zhenjingji <Ш> заспокійливий засіб; транквілізатор.
镇流管 zhSnliiiguan <无线> ббреттер; баласт.
镇守 zhenshou охороняти що (охорона, варта).〜 城市 охороняти місто; нести охорону міста.
镇痛齐!J zhentongji 〈药〉болезаспокійливий засіб.
镇压 zh6ny5 1)(用强力抑制）придуїшіти що (придушення); розправитися з чим (розправа); репресувати що (репресія).血月星 〜кривава розправа (репресія);反动派对起义 的工人进行了血腥〜рейкція кривавим терором розправилася з повсталими робітниками;武装〜збрбйна репресія;〜措施 репресивні (упокорювальні) міри; ~反革命 придушити контрреволюцію; розправитися з контрреволюцією; придушення
контрреволюції;〜暴舌L придушити бунт (заколот); витравити крамолу;采用〜手段 удатися до репресій. 2) 〈口>(处决） страчувати що (страта ж.).罪大恶极的反革 命分子己经被〜了 злісного контрреволюціонера було страчено. 3)〈农〉 накочувати що. .
镇纸 zhenzhi прес розм.; прес-папьє невідм.
栗反zhen.
Ш zhen тремтіти.
TF" zh6ng 另见 zhdng.
正月 zh6ngyue січень [замісячним календарем]. 学"zheng.
争zh6ng 1) —►争夺;争先.〜相购买нарозхват купувати;〜购一空 бадьористо розкупатися; 人人〜相报名 усі наперебій просили занести їх у список;〜着发言 говорити наперебій;用 不着〜座位 не доведеться займати [своє] місце в бою;〜时间，抡速度的战斗бїітва за відвоювання часу і темпів;〜读我国第一*颗人 造地球卫星发А成功的喜报卩озхапувйти екстрений випуск газети з повідомленням про успішний запуск першого в нашій краї ні штучного супутника Землі. 2)—争取
1).〜上游，长志气 ринутися до вершин, піднімати бойовий дух;分秒必〜борбтися за кожну хвилину і секунду; не втрачати жодної хвилини і секунди;〜分夺秒，В 夜奋 战 дорага кожна секунда, працювати і вдень і вночі, не покладаючи рук;人人〜先进 усі ринуться стати передовими. 3) 争吵；争论. 不要再〜了 перестаньте сперечатися;〜得面 红耳赤 розігралися жагучі суперечки.
zhengbian сперечатися (суперечка). 〜 явний; безперечність;无可〜的事实 незаперечний факт;不必和他〜не варто з ним сперечатися;真理是不怕〜的 істина не бої ться дискусій;这种议会式的〜有什么意 思? що за парламентські дебати?
争吵 zhengch^o сваритися (сварка); гризтися (гризня) розм/, списи ламати.他们经常〜 вони постійно сваряться (гризуться); у них постійні сварки (постійна гризня); f可必为—— 点小事〜呢！ чи варто через дрібницю сваритися (списи ламати)!
争 Щ zhengchi упиратися (завзятість); наполягати на чому; стояти (наполягати) на своєму,两个人一直〜着，谁也不肯іі：步 обидва упираються і ніхтб не хоче уступити; кожний стої ть (наполягає) на своєму і ніхто не хоче поступатися.
争斗 zh5ngddu 1)(打架)бійка (битися). 2)(斗争） боротьба (борбтися з чим, проти чого).
争端 zhengduan предмет (об'єкт, причина) суперечки; суперечка; спірне питання;


1034
яблуко розбрату.边界〜прикордонна суперечка;国际〜міжнарбдні суперечки (спірні питання).
争夺 zhengduo борбтися за що (боротьба); оспорювати що (заперечування);(占领） захопити що (захоплення),国际〜між- народне суперництво; міжнарбдна сутичка; 〜世界市场 боротьба за світовий ринок; захоплення світових ринків;〜领导权 боротьба за гегемонію; претендувати на гегемонію;〜 Ш ¥ змагатися за першість; борбтися за першість;〜红旗 змагатися за (оспорювати) червбний стяг;这是一场〜青年的斗争це боротьба за мблодь.
争光 zhengguang прославити що.这是为 了给祖 ШІ 〜це робиться в славу Батьківщини; це зробить честь Батьківщині; це прославить Батьківщину.
争脸 zhenglian себе показати.为了〜-щоб себе показати.
争论 zhenglun суперечка (сперечатися); списи ламати.学术性的〜учбна суперечка;不同意 见的〜сутичка різних думок;挑起〜 спровокувати дискусію;有〜的问题 спірне питання; контроверза;〜不休 сперечатися до безкрайності; безкінечні суперечки;用不着 〜нічого сперечатися (списа ламати);〜的结 果，大家取得了一.意见у результаті суперечки усі прийшли до загальної думки; 这是无可〜的 про це суперечки немає; це безперечно;这一问题成了〜的焦点це стало центром суперечки; це питання стояло у центрі суперечки.
争面子zh6ng mian-zi —>争脸
争名夺禾1J zheng ming duo li гнатися за славою і вигодами.
争气 zhengqi постояти за що.为祖国〜постояти за Батьківщину; завоювати славу 、Батьківщині;为4і国人民和世界人民〜 борбтися за честь китайського народу і народів світу;祖国为我们撑腰，我们一€要 为祖国〜Батьківщина підтримує нас і ми неодмінно виправдаємо її довіру (обов'язково за неї постоїмо).
争取 zhengqu 1)(力土获得）борбтися за що (боротьба); оспорювати що (заперечування); завоювати що (завоювання); домогтися чого. 〜丰收 борбтися за багатий врожай;〜时 f司 борбтися за час;〜主动 домогтися ініціативи; намагатися взяти ініціативу у свої руки;〜大 多数 завоювати більшість;为了 〜胜利 щоб домогтися перемоги (завоювати перемогу); для завоювання перемоги;设&〜中 1、司分子 ужити заходів до завоювання проміжних елементів;〜一切可能〜的同盟者 завойовувати на свою сторону всіх союзників, що можна завоювати. 2)(力求实 现)ринутися (прагнення); домагатися чого; борбтися за що (боротьба).〜入党 прагнути вступити в партію; домагатися прийому до партії;〜做个共产党员 прігнути стати комуністом;〜在四年内完成五年计划 борбтися за виконання п’ятирічки в чотири роки;〜最好的，但也作最坏Ь准备надійся на краще, але будь готбвий до гіршого.
争权夺利 zheng quan duo li гнатися за владою й особистими вигодами.
争 tt zhengsheng борбтися за першість; змагатися за першість; домагатися перемоги.
争先 zhengxian прагнути бути першим;
намагатися випередити інших.处处〜бути у всьому першим (попереду);个个〜кбжен прагне бути першим (попереду);〜发言 намагатися виступити першим.
争先恐后 zhSng xian kong hou наперебій; взапуски розм.; нарозхват розм.; наперегони розм.他们各自〜，抢着跳进战壞воніі поскакали в траншею, давлячи і штовхаючи один одногб.
争议zh自ngyi~>争论.
争执 zhengzhi суперечка (сперечатися, сваритися). ЛЯ S І'й] Й zj、〜суперечка (маленька сутичка) між друзями;发生〜відбулася значна розмбва; виникла (почалася) суперечка;有〜的问题спірне питання;〜不下 упертися і стояти на своє му.
怔
zheng.
怔忡 zh6ngch6ng <医> серцебитті
十正营 zhengying <书> занепокоєння.
怔忪 zh6ngzh6ng <书> тривога.
^(ІЕ zheng.
征1 zhSnp 1)(走远路）похід. 2) —►征讨.南〜 здійснити похід на Південь.
征 2 zh6ng 1)—征召 1).〜民工 вербувати (набирати) будів^льників-комунарів (буді- вельників-городян);应〜入伍 явитися по призову на військову службу. 2) —►征收.3) 征求.〜文 [оголосити] конкурс на кращий твір;应〜подйти роббту на конкурс.
征 3 zheng (证明）доказувати що (доказ); підтверджувати що (підтвердження),信而有 〜[це] доведено фактами;有实物可〜це підтверджується (підтверджено) речовим доказом.
征兵 zhengblng призов на військову службу;(募 兵）вербування солдатів.
Ш 兵 zhengblngzhi загальний військбвий оббв’язок; система обов’язкової військової служби.
征尘 zhengchen дорожня пилюка.
征调 zhengdiao перекидання (перекинути що). 〜车辆 перекидання вагонів;〜专业人员 перекидання спеціалістів.
征发zh6ng伤（征集人力）вербувати кого (вербування);(征集物资）реквізувйти що (реквізиція).〜的命令 наказ про реквізицію (про вербування).
征伐 zhengfa йти походом (війною) на кого., каральний похід; каральна експедиція.
征帆 zhengfan <书> судно дальнього плавання.
征月艮 zhengfii скорити що (скорення); завоювати що (завоювання),武力〜скорити що збройною силою; збройне завоювання;〜 大白然 скорення природи;〜宇宙 освоєння (скорення) космосу;〜人завоювати серця людей.
征购zh6nggdu 1)(征收农业税和收购粮食） стягування продподатка і закупівля зерна. 2) (收购）закупівля; заготівля; хлібозаготівля,〜 粮食 державна закупівля зернових; закупівля зернових державою.
征候zh6nghdu —►征象.
征集 zhengji збирати що (збір, збирання).〜资料 збирати матеріали;〜资财 накопичення матеріальних засобів;在宣言上〜签字 збір підписів під зверненням.
Ш ЇЙ zhengliang збирати (стягувати) продподаток.
Ш Ш zhengmu вербувати кого (вербування);
закликати кого [на військову службу].〜兵士 вербувати солдатів.
ШЩ zhengpin запросити кого (запрбшення).〜 顾问 запросити радника (консультанта).
征求 zh6ngqiii〜意见 запитувати (довідуватися) думка; збирати думки; опитуванння думок; 〜铺而房屋 підшукувати помешкання під магазин; потрібно помешкання під магазин (招贴用语）；〜古玩 колекціонувати антикварні речі;〜会员 вербувати кого в члени [товариства];〜报纸订户 оголосити підписку на газети;〜商标图案[оголосити] конкурс на проект торгової марки.
征实 zhengshi стягувати (брати) податок натурою; стягувати (брати) натуральний податок.
征收 zhengshou стягування (стягувати що); збір (збирати що).〜公粮 стягування (збір) продподатка;〜商业税 стягувати (брати) торгбвіподатки.
征税 zhengshui стягувати (збирати) податки; стягувати (брати) мито.
征讨 zhengtao каральна експедиція; похід проти чого.〜叛匪 каральна експедиція (похід) проти заколотників.
征途 zhengtu шлях ч.; дорбга.艰难的〜важкий шлях;踏上〜відправлятися в шлях (у дорогу).
ШШ- zhengxiang ознака; симптом книжк.危tfl 的〜ознаки (симптоми) близької кризи;煤气 中毒的〜симптбм отруєння газом;春天的〜
ознаки весни.
省见
征询 zhengxun запросити що (запит), запросити (дізнатися) думку.
Ш 弓 I zhengyTn привести що; цитувати що; посилатися на що.〜数目字 привести на доказ цифрові дані;〜马列主义经典著作 цитувати класиків марксизму-ленінізму; привести цитати з класиків марксизму-ленінізму.
征用 zhengyong реквізувати що (реквізиція).〜 运输工具 реквізувати транспортні засоби.
征战 zhengzhan йти війною (походом); похід.
征召 zh^ngzhao 1)(征兵）закликати що (призов). 〜入伍 призов на військову службу;响应〜 відкликнутися на призов;他被〜入伍 він був узятий у ряди по набору; на військову службу він надійшов по призову. 2) <1;5> (授 官职）закликати (запросити) на державну службу.
征兆zhingzMo —>征象.
zheng 另见 zhSng.
挣fL zhengzha битися над чим, із чим\ потуги мн.; агонія.在海浪中〜ббрсатися у хвилях моря; $ Ж Ж ЦІ■中〜спроби вибратися з протиріч; робити потуги, щоб звільнитися від протиріч;在贫困中〜біітися в злиднях; 从困难中〜出来вабитися (вирватися) з затруднення;拼命〜біітися з останніх сил; битися як риба об лід;进4亍最后〜кіінутися в останній бій з ким-чим;垂死〜передсмертна агонія; передсмертні судоми (конвульсії, потуги); запекло борбтися за життя (за своє існування); 一切反动势力在将要灭亡的时 候，总是要进行垂死〜的yd реакційні сили, що стоять на гранґ загибелі, як правило, роблять розпачливі потуги;敌人的任何〜，都 阻止不了历史的前进ніякими потугами ворогам не зупинити поступального руху


1035
історії;病人〜着坐了 起来 хвбрий з останніх сил (із великим зусиллям) піднявся і сів;他〜 着向前走 ледь пересуваючи ноги, він пішов уперед.
岭 zheng.
峥嵘zhengrong l)(山势高峻突出）височіти; підніматися.山石〜височіють (піднімаються) скелі. 2)(超越寻常）видатний,头角〜 видатна людина; світлий розум; світла голова.
Ш zheng.
# 	务宁 zhengning звірячий; звіриний; лютий (лютість).〜面目 звіряче (звірине, люте) обличчя; хижацька фізіономія;
目 цілком оголити своє звірине обличчя;〜面 貌暴辦无遗 звіриний образ остатбчно викритий.
>ЙЕ zheng 另见 zhSng.
症结 zhengjie заковика розм.; щира причина; хворе питання.找到失败的〜所在знайті справжню причину невдачі;问题不得解决 的〜显然不在这里тр^днщі (перешкоди) у вирішенні питання криються, звичайно, не в цьому;这就是〜所在 от у чому вся заковика; от де собака зарита; от у тому заковика (хворе питання) і є (полягає).
zheng.
睁 zh6ng відкрити |очі].〜大眼睛 розкрити очі; широко відкрити очі; випучити бчі прост.
睁开 zhengkai відчинити що.〜眼睛 відкрити очі;风刮得简直睁不开眼睛від такбго вітру прбсто не можна очі відкрити; вітер сліпить очі;你应该〜眼睛多着看ти повинен дивитися на речі ширше.
睁目艮瞎子 zhengyan xia-zi неписьменна (безграмотна) людина.
睁一只眼，闭一只眼 zh5ng yl zhi yan, bi yl zhi yan дивитися (дивити) на що крізь пальці.
睁着眼Й说瞎话 zh6ng-zhe yanjlng shuo xiahua брехати в очі; брехати безсоромно, без совісті; нахабна неправда.
zheng.
浄浄 zh自ngzh6ng 1) <象声> лязкання (лязкати). 2)(比喻杰出）видатний.铁中〜видатний [із видатних]; бути на гблову (головою) вище інших.
拳 zheng.
筝 zheng "чжен" {давньокитайский щипковий музичний інструмент із 13-16 струнами).
蒸 zheng.
Ж zheng 1) підніматися (про гаряче повітря、., 2) перелюбствувати з представницею старшого покоління.
黑民 zhengmin маса народу; народ.
fjE zheng.
钮 zheng гонг.
_ zheng.
鲭 zheng рагу з риби та м’яса.
蒸 zheng.
蒸zh6ng 1)->蒸发.2)—蒸熟；蒸热.〜饭 готувати (варити) рис на парі;〜慢头
готувати пампушки на парі;把冷菜〜一~ підігрівати (розігрівати) остиглу страву на парі.
蒸饼 zhengbmg приготовлений на парі корж.
蒸发 zhengfa випар (випаровуватися); випарювання (випарити що); вапоризація спец.; евапорація спец.雨后大地〜出闷人的 热气 земля парить після дощу.
蒸发器 zhengfaqi <技> вапоризатор спец.\ випарник; випарювальник спец.\ евапоратор спец.; випарний апарат.
蒸锅 zhengguo парник.
ШЖ zhengjiao пельмені на парі.
蒸t® zhengliu <Щ> дистиляція; дистиллювання (дистилювати що); перегонка (переганяти Що).
蒸ІШ器 zhengliuqi <技> дистилятор; дистиллер спец.\ перегінний апарат.
蒸室 zhengliushi дистилляторний.
蒸馆水 zhengliushui дистильована вода.
蒸饱塔 zh6ngliiita < 化 > дистилляційна (перегінна) колбна.
ШЖ zhenglong кухонна парильня.
zhengqi <Ш> пара. 7_К〜водяна пара.
蒸汽 zh6ngqi < 理 > водяні пара.过热〜 перегріта пара;〜机车паровб3;〜动力设备 паросилова установка;〜发生器 паро- перетворювач спец.; парогенератор.
蒸汽锤 zh6ngqichui <机> паровіій молот.
zhengqiguSn паропровід; парова труба.
蒸汽机 zhengqijl парова машина.
zhengqiyu парова ванна, паритися.
蒸热 zhengre підігрівати що на парі.
蒸食 zheng.shi，приготовлена на парі їжа.
蒸熟 zhengshu парити що; готувати (варити) що на парі.把饭〜парити рис; готувати (варити) рис на парі;〜的鱼 парова риба.
蒸腾 zhengteng підніматися; йти; транспірація (транспірувати що) спец.热气〜піднімається (йде) пара.
蒸蒸日上 zhengzheng гі shang безупинний (неухильний) ріст; наростаючий підйбм; бурхливо розвиватися; із кожним днем йти нагору (на підйбм); йти в гору,生产〜 виробництво круто пішло в гору; неухильне зростання виробництва;我们伟大祖国〜 наша велика Батьківщина процвітає з кожним днем (переживає бурхливий розквіт і неухильний підйбм, йде в гору, неухильно йде на підйбм).
蒸煮器 zhengzhiiqi дигестор.
zheng.
拯zhgng ->拯救.〜民于水火之中спастіі народ від важких бідувань.
拯救 zhengjiu рятувати що (рятування); виручати що (виручання) розм.
整 zh6ng.
整 zheng 1)(整个）цілий; весь; рівно;(完整） суцільний (цілісність).〜块的木板 суцільна дошка;〜匹布 цілий (суцільний) шматок тканини;〜套 пбвний комплект;〜篮蔬菜 цілий кошик овочів;〜版报纸 ціла смуга газет;三点〜рівно о третій годині;恰好一年 〜саме рівно рік;化〜为零 розділити (розбити) ціле на частини;用〜块石头做的 зрбблено із суцільного (цілого) каменя. 2) —>
有序 усе в ідеальному порядку; ідеальний порядок;仪容不〜неохайний (неакуратний)
вигляд. 3)—> 胳顿.〜团 упорядкувати комуністичну спілку молоді; 〜 社 упорядкувати кооперативи. 4)—整理.〜了〜 衣裳 поправити сукню; привести свій костюм у порядок. 5)—整修.〜旧如新 відремонтувати і зробити що як нове. 6)— 整$ 2).进行批评不是为了〜哪一个人 критика проводиться не з метою когось провчити (взяти в оборбт);〜和自己意见不同 А учинити розправу (розправитися) з інакомислячими;这一次他给〜得不轻 досить таки дісталося йому цього разу 把他〜 十白 了 збвсім затюкали його. 7) 搞 gao;弄 nong.绳子〜断了 порвати мотузку;这并不怎 么难〜це не так важко зробити.
整备zh6ngbdi 1)(配备武装力量） укомплектувати [війська] спорядженням. 2) <铁路> екіпірувати що (екіпірування).〜客车 екіпірувати пасажирські вагони;〜作业设施 екіпірувальний устрій.
整编 zh^ngbian переформування (переформувати що).〜军队 переформування військ.
Ш 补 zhgngbti укомплектування (укомплектувати що).对部队进行〜укомплектування військових частин.
整步 zh6ngbCi〈电> синхронізація.
整步器 zhgngbCiqi <电> синхронМтор.
整钫 zhengchi 1)~>整顿.〜军队[узятися за] приведення військ у порядок. 2)—> 整齐
整除 zh6ngchii〈数〉розпбділ без залишку.
整党 zhengdang упорядкування партії (партійних рядів, партійних організацій)〜运动 рух за упорядкування партійних рядів;〜学习 Ш курси по упорядкуванню партійної організації;认真W好〜建党工作як варто провести роботу з упорядкування і будівництва партії.
整地 zhgngdi <农> обробка; обробляти землю; готувати землю (підготування поля) до сівби. 全面〜суцільна обробка;局部〜часткбва обробка.
整 顿 zhengdun упорядкувати що (упорядкування); навести порядок; привести що в порядок.〜思想 [проводити] упорядкування в ідеологічному відношенні; 〜市容 наведення порядку в благоустрої міста;〜工作作用 упорядкувати стиль роббти;〜工作 упорядкувати роботу; навести порадок у роботі;〜纪律 навести (підтягти) дисципліну;〜社会治安 оздоровлення суспільного порядку;〜规章制度 упорядкування режиму; упорядкувати правила і порадки;严力卩〜навести суворий порядок.
整风 zhengfeng упорядкування стилю, [роботи]; упорядкувати (виправити) стиль [роббти].〜 прямування за упорядкуванням стилю роббти;开 П 〜[проводити] упорядкування стилю роббти при участі мас (при відкритих дверях).
Ш： Й zh6nggai упорядкування і поліпшення стилю роббти.
整个 zh^ngge весь; цілий; цілкбм; в цілому.〜认 识过程 єдиний процес пізнання;〜世界 весь світ;必须以〜形势作出发点необхідно виходити з обстановки в цілому;〜来说，确实 是这样 говорячи в цілому, це дійсно так;〜走 廊里灯火通明 коридбр, освітлений від краю до краю.
整洁 zhengjie охайний (охайність); чистий і


1036
акуратний,她穿得t艮〜одягнена (одягається) вона дуже охайно (чисто й акуратно).
整经 zhengjlng <纺> сновка спец.\ снування.〜 车间 снувальний цех.
整经机 zhengjlngjl <纺> снувальна машина.
整理 zhengli упорядкувати що; навести порядок; упорядкувати що (упорядкування); систематизувати що (систематизація).〜资料 систематизувати матеріали і документи;〜所 搜集的材料 упорядкувати зібрані матеріали; навести порядок у зібраних матеріалах;〜自 己的经验 систематизувати свій досвід; призвести свій досвід у систему;〜国家财政 упорядкувати (оздоровити) фінанси країни; 〜头发оправити зачіску; 橱里的书〜一下
упорядкувати книги в шафі.
整料 zhgngliao суцільний матеріал.
ШШ zhengliu <电> випрямлення (випрямити що); комутація спец.\ 〜装置 комутування спец, устрій, що комутує; випрямний агрегат.
整流带 zh6ngliiid&i <空> зілиз.
整流管 zh6nglmguan <电> вбнтиль ч.，спец.\ випрямна лампа.
整流片 zh6ngliiipi5n <空> зйлиз.
整流器 zhSngliiiqi < 电 > випряміітель; [електричний] вентиль. 振动〜 вібровипрямитель.
整流子 zhengliuzi <电> [кільцевий] колектор.
整年 zhengnian весь (цілий, круглий) рік.
整齐 zhengqi рівний (рівність); чіткий (чіткість); акуратний (акуратність); стрункий (стрункість).〜的队伍 стрункі (вирівняні) ряди;几排〜的树стрункі ряди дерев;〜的步 伐 чіткі (рівні, мірні, злагоджені) кроки;〜的 歌声 стрункий спів;月艮装〜акуратно одягнений;书放得很〜кн4ги розставлені в
суворому порядку.
整容Z
zhengrong косметика.医疗性〜лікарська (лікувальна) косметика; 〜医师 лікар-косметолог; лікар-косметолог.
整容室 zhengrongshi косметичний кабінет.
整容术 zhengronshu косметологія.
整式 zhengshi <数> ціле вираження.
整数 zh6ngsh(i l) <数> ціле [число].(没有零头 的数目）кругле число; кругла цифра.为了〜 для круглого рахунку.
整体zhSngtT [єдине] ціле.从〜观念出发 виходити з інтересів цілого;——个不可分害！J 的〜одне нероздільне ціле;是一个统一的〜 являти собою (із себе) єдине ціле;——切局部 利益必须服从〜利益усі приватні інтереси повинні бути підпорядковані загальним інтересам.
整体论 zh6ngtnCm <哲> холізм.
整天 zhengtian весь (цілий) день; цілими днями. 〜'忙着 зайнято цілий день; днями на роботі. ЛІ作了——〜проробити весь (цілий) день;〜整 夜 цілодобово.
整形 zhgngxing <医> анаплйстика.〜手术 пластична операція;〜夕卜科 пластична хірургія.
整修 zhengxiu ремонтувати що (ремонт).进行〜 провести (зробити) ремонт;〜水利工程 відремонтувати (упорядкувати) іригаційні спорудження.
Ш ijl| zhengxun [проводити] упорядкування і навчання.
ШМ zhengyue весь (цілий) місяць.
ШШ zhengzh6ng рівно; пбвний.〜——千元 рівно
тисяча юанів;〜—天 рівно один день;〜究了 —圈 описати повне коло;我等了〜一小时 я прочекав биту годину;在北京〜住了三年у Пекіні прожив рівно (повних) три роки;他比 我〜大二十岁 він на добрі два десятки років старший за мене.
整枝 zhengzhl〈农〉вершкування; формування; пасинкування.
整枝剪 zh6ngzhfjiSn <农> секатор.
整指数 zhSngzMshii <数> цілий показник.
整治 zh6ngzhi І)(整理）привести що до ладу (в порядок);(修理）лагодити що (лагодження); виправляти що (виправлення).〜河道 виправлення річища;〜tjl 器 упорядкувати (відрегулювати) машину; полагодити машину;把锁〜——下 лагодити (виправляти) замок. 2)(使吃苦头）провчити кого, розм.; проробити кого, розлі.; узяти, кого в оборот (у роббту); розправитися з ким-чим.看我〜你 们！ почекайте, ви в мене попляшете! от я вас в оборот (у роббту) візьму! от я розправлюся з вами! Й乂太猖狂了，І好好〜一Т ворог занадто знахабнів, треба буде його гарненько провчити (взяти в оборот). 3)(进 行某种工作）займатися чим (заняття).〜庄稼 дбгляд за посівами;〜饭 готувати обід.
整装待发 zheng zhuang dai fa зібравши всі речі, чекати від’ї зду; сидіти на валізах (на вузлах).
ТК zheng 另见 zh6ng.
正 zhSng 1)(不歪斜）прямий.〜南方 прімо на південь;〜前方прімо попереду;帽子戴得〜 носити капелюх прямо;画挂得不〜картина висить криво. 2)(位置在中间）центральний; головний.〜院儿 головне (центральне) подвір’я 3)(正在某个时间）рівно.十点〜 рівно о десятій годині; о десятій нуль-нуль. 4) ->正面2). ~反两方面的历史经验 позитивний і негативний історичний досвід; 这张纸的〜反两面都很光洁лиі^ва і зворотня сторони цього паперу гладкі; цей папір гладкий з обох сторін. 5)(纯正）чистий. 〜白 чіісто білий;〜红 чисто червоний;味儿 不〜неприємний смак (запах);颜色不〜кблір не чистий. 6)(基本的，主要的）головній.〜角 儿головна діюча особа;这里他是〜的，我是 他的副手 от^т він головний, а я його помічник. 7) <数> правильний,〜六边形 правильний шестикутник. 8) < 数 >
позитивна величина; плюс спец.负乘负得〜 мінус на мінус дає плюс. 9) < 电 >
позитивний.〜电子 позитивний електрбн. 10) (使位置正）привести що в порядок.〜一〜帽 子 поправити капелюх на голові;〜了 〜衣月艮 привести свій костюм у порядок. 11)(使端正) перетворити [у кращу сторону] що; зробити кого праведним. 12)(纟4 正）виправити що (виправлення); поправити що (поправка розм., поправлення застар.). 13) 一正好 1).〜 中目标потрйпити прямо в ціліі;〜因为如此 саме тому;时钟〜打了 十二点 пробило рівно дванадцять годин. 14)->正在.我〜想走，他来 了 він прийшов саме в той момент, коли я вже зібрався йти.
正本zh6ngb6n 1)(区别于副本，指图书） оригінал; 2)(文件的正式的一份）першотвір документа.
正本清源 zheng ben qing yuan зробити корінну реформу; докорінно (у корені) реформувати
(реорганізувати, застосувати, змінити) що.
ІЕ 比 zhengb了 <Ш> пряме віднбшення.
正比例 zhengbTli <Ш> пряма пропорційність. 水温的降低与海g Й g度成〜зниження температури води прямо пропорційно глибині океану.
正步 zhengbu стройовий крок.〜前进 чітко карбувати крок; чітко відбивати кроки.
正 石 zhengchangshi <矿> ортоклаз.
正常 zhengchang нормальний (нормальність). 在〜的况"F у нормальній обстановці;在〜 的条件下у нормальних умовах;〜的现象 нормальне явище;〜的温度 нормальна температура;〜运转 нормальна роббта;〜往 来 нормальне спілкування між ким;〜关系 нормальні віднбшення;〜秩序 нормальний порядок;思想〜的人 розсудлива людріна;精 神〜的人нормальна людина;身体发育不〜 неправильний рбзвиток організму;——切〜 усе йшло свої м порядком.
正常化 zhengchanghua нормалізація (нормалізуватися); увійти (прийти) у норму 夕卜交关系的〜нормалізація дипломатичних відносин;使两国间的关系〜нормалізувати віднбшення між двома краї нами; сприяти нормалізації відносин між двома країнами.
正 大 zhengda правий; справедливий (справедливість); поважний (шанобливість). 〜的理由 повйжний доказ; поважна причина.
正旦 zhengdan 〈剧〉амплуа молодої жінки і дівчини.
正当zh6ngdang另见zhSngdAng (正处在某时间） [саме] під час; у самий час.〜秋收之时 під час (у розпал) складання осіннього врожаю; під час (у розпал) осінньої збиральної [кампанії].
正当年 zhengdangnian у розквіті сил.
ІЕ 当时 zhengdangshi вчасно; своєчасно.
正当中 zhengdangzhong —> 正中.
正当zhdngdAng另见zhSngdang 1)(合理合法的） правильний (слушність); справедливий (справедливість); поважний (поважність); закбнний (законність). ~ 4亍为 правильне поводження; справедливий (закбнний) учинок;〜要求 справедливі (закбнні) вимоги; 〜理由 повйжний (закбнний) доказ;〜职业 корисна праця;不〜的手段 несумлінний засіб;谋生的〜途径 добувйти собі засоби до існування чесним шляхом. 2)(人品端正） чесний (чесність); порядний (порядність).
ІЕзЙ zhengdao правильний (доброчесний) шлях. 弓І 上〜направити (вивести) кого на правильний шлях.
正 zhengdian точно по годині; точно за розкладом.〜到达 прибути точно за розкладом;〜行车 ї хати точно по годинах.
正电 zhengdian <理> позитивна електрика.
正电子 zhengdianzT <Ш> позитрон спец.; антиелектрон; позитивний електрон.
正殿 zhSngdiAn (庙宇的正殿）головний будинок храму;(宫廷内的正殿）головній (центральний) зал палацу.
正多边形 zhengduobianxing <Ш> правильний багатокутник.
zhengfa страчувати кого (страта лс.) 也〜 страчувати кого на місці.
正方 zhengfang квадрат. ~的盒子 квадратна коробка.
正方体 zhSngfSngtT <数>1^6.
正方形 zhengfangxing <Ш> квадрат.


1037
正房zhSngfdng I)(正面的房屋）головнгій будинок. 2)(大老婆）законна дружина.
正告 zhenggao дуже серйозно (із усією серйозністю, прямо) заявити; із усією серйозністю сказати чому; строго (серйозно, із усією серйозністю) попередити що.
正割 zhengge <数> секанс.
正骨 zhenggu <医> управити кістку.
正规 zhenggu! нормальний (нормальність); регулярний (регулярність).〜学校 нормальна школа; школа нормального типу;〜部队 регулярні війська;〜兵团 об'єднання регулярної армії;非〜部队 нерегулярні війська.
正规化 zhengguihua нормалізація (нормалізувати що).
正规军 zhengguyun регулярні війська; регулярна йрмія.
正规战 zhenggulzhan регулярна війна; регулярні військові дії.
正轨 zhengguT правильний (нормальний) шлях. 走上〜стати на правильний (нормальний) шлях; стати (перейти) на рейки чого; увійти (прийти) у норму; ввійти в колію (у річище); 纳入〜на рейки поставити (перекласти) що; 脱离〜вибитися (вийти) із колій;这才是〜це і є правильний шлях. ,
正好 zhenghSo 1)(恰好）саме; упору розм.; до речі.他来得〜він прийшов саме вчасно (дуже до речі);这件大衣我穿〜це пальто мені впору (саме); то мені саме (до речі) і потрібно. 2)(恰巧遇到机会）як раз.奏过两 小时才开船呢，fU门〜上岸游览一番 пароплав відправляється тільки через 2 години, ми саме могли б зійти на берег і погуляти;既然他来了，〜当面问他раз він тут, от і можна його запитати.
正号 zhenghao <数> позитивний знак.
正火 zhenghu6 <技> нормалізація. .
正极 zhengji <理> позитивний полюс; анод.
正教 zhSngjiSo <宗> прівослйв’я.
正襟危坐zhSng jln wei zuo 1)(严肃地坐着） урочисто (чинно, строго) засідати. 2)(拘谨 地坐着）скромно сидіти.
正经 zhdngjing 1)(端庄正派）порідний (порядність); серйозний (серйозність).〜人 порядна людина;〜的书 серйозна книга;假〜 показна чеснота; у тихому омуті чорти водяться;装出一畐1j〜的样子 напускати на себе важливість; прийняти важливий, діловий вигляд. 2)—正当 zhengdang 1).人 家跟你说〜事，你乐什么呀？ що ж ти сміє шся, адже люди говорять із тобою серйозно (по серйозному);我ill必须把钱用在〜的地方ми повинні використовувати засоби на справу (на серйозні речі). 3)->正式.他家贫,没有〜 念过书 по бідності йому не вдалося учитися нормально; по бідності йому не вдалося учитися так, як варто було б; & gii—#
裳 нікбли не вдавалося одягтися людяно (по-справжньому, як слід).
正Й zhengju <剧> др—а.
正措 zhengkai статутне написання [ієрогліфа]; каліграфічний лист.
正理 zhengll резон розлі.; розумна підстава; здорбвий глузд,按〜说 говорячи розумно (здраво);这不是〜немйє в цьому здорового глузду; немає отут резону (розумної підстави).
正路 zhenglu правильний (доброчесний) шлях;
пряма дорбга,走〜йти прямою дорогою (прямим шляхом).
正 П zhengmen головний вхід (хід); портал; парадний під，ї зд (хід); парадні двері.
正而zhSngmiAn 1)(跟侧面相对）лицевй сторона; фронт спец.\ фасад; фас; лобовий спец.\ анфас.房子的〜лицева сторона будинку; фасад (фас) будинку;〜像片 фотокартка анфас;〜防御 фронтальна оборона;〜攻击 фронтальна (лобова) атака; атакувати що в чоло;〜战线 основні фронти; 〜作战的军队 війська, що ведуть фронтальні бої. 2)(跟背面，反面相对）особлива сторона. 料子的〜особлгіва сторона матерії. 3)(积极 的——面）позитивний (статечність); позитивний книжк. (позитивність).〜教育 позитивний урок; виховання на позитивних прикладах;〜经验 позитивний досвід;〜人物 позитивний герой (персонаж);〜典型人物 позитивна уява;〜意见 позитивне судження; 从〜阐明自己的立场викласти своє віднбшення до чого в позитивній формі;起〜 作用 зіграти позитивну роль;从〜鼓励 позитивними прикладами заохочувати що. 4) (真接）пряміій; відвертий,有意见〜提&来 треба відверто висловити свою думку;避免〜 答复 ухилятися від прямої відповіді.
正面图 zhengmiantu〈测〉передній фасад; вид попереду; передній вид.
正 Ш zhengpai порядний (порядність).〜人 порядна людина;作风〜повбдитися порадно.
正片 zhSngpiSn 1) <摄> позитив. 2) <影> (电影 拷贝）псштівна кіноплівка. 3) <影> (放映时 的主要影片）головна кінокартина.
IE 气 zhengqi здорбвий (шляхетний) дух; здорова атмосфера.〜凛然 твердо стояти за здорбвий дух справедливості; бути твердим (непохитним) у правій справі; із високою принциповістю;〜上升 здорова атмосфера перемагає; встановлюється здорова атмосфера; здорбвий дух одержав (узяв) верх;发扬〜виявляти здорбвий початок; розвивати здорбвий дух; заохочувати справедливість;胸怀革命〜спбвнений віри в праву справу революції; окрилений свідомістю революційної правоти.
正巧 zhSngqiSo —►正好 1).
正切 zhdngq运 <数> тйнгенс.
正取 zhengqu <教> бути прийнятим.
IE ЇЙ zhengque правильний (слушність); вірний (вірність); справедливий (справедливість). ~ 的,固、想方法 правильний метод мислення;〜 思想 правильні ідеї;〜理解 правильне (вірне) розуміння;〜决定 вірне (правильне) рішення; 〜对待 правильно ставитися до чого;〜方专卜 правильний курс;〜路线 правильна лінія;〜 А方向вірний напрямок;〜的领导方式和工 作方法 правильні форми керівництва і правильні методи роббти;论断〜слушність (вірність, справедливість) судження;答案〜 відповідь правильна (вірний);词的〜写法 правильне написання слова; йй#* 的〜的 дійсні закономірності війни;绝对〜 абсолютно правильно (вірно, справедливо); 解决问题的〜途径правильний шлях для рішення питання;〜处理人民内部矛盾 правильний дбзвіл протиріч усередині народу;双方要对自己作〜的-我批评кбжна
зі сторін повинна ставитися до себе з належною самокритичністю;你的话完全〜 ваші слова цілкбм справедливі.
正人君子 zhengren-jiinzi людина високої моральності (моралі); шляхетна і справедлива (порядна) людина.
正三角形 zhdngsanjiSoxing 〈数〉 рівносторонній трикутник.
正色1 zh合ngsd <书> (纯正的颜色）чіістий колір.
正色 2zhengse (严正）дуже серйозно; із усією серйозністю.
ІЕЙ zhengshen істинність особи; не підставна особа.验明〜пересвідчитись в істинності особи; перевірити, чи не підставна особа; перевірити, чи та сама людина.
ІЕІ zhengshi офіційна істбрія.
正式 zhengshi офіційний (офіційність); формальний.〜会员 дійсний член;〜代表 делегат із правом голосу;〜社员 повноправний член [народної] комуни;〜声 明 офіційна заява; офіційно заявити що, про що;〜邀请офіційне запрошення;予以〜拒绝 дйти формальну відмову.
正视 zhengshi дивитися в обличчя чому; дивитися в очі чому.〜事实 дивитися в обличчя (дивитися в очі) фактам;〜现实 дивитися правді (дійсності) в обличчя (в очі); 〜过去的失误和挫折не закривати очі на старі промахи і невдачі;〜矛盾 дивитися правді в очі, не уникаючи протиріч; дивитися протиріччям в очі; не ухилятися від протиріч.
正视图zhdngshitii—正面图.
正事 zhengshi [серйозна] справа.我说的是〜я справу говорю; я серйозно говорю;另ij闹了，该 二F〜了 пора справою зайнятися, а не шуміти.
正室zhSngshi—正房.
正胃 zhengshi саме; і; же.〜to саме він;〜от саме; саме так;〜Btf丨吴 якраз; [саме] вчасно; упору;不是另(J人，〜не хто інший як…;不是 别Йі，〜... не що інше, як...;事情〜如此 справа була саме так;这〜我们所需要的сйме це нам і потрібно;这〜你们的事儿це ж ваш прямий оббв’язок;这〜最最卑鄙阴谋勾当це не більше, не менше, як підла інтрига; це не що інше，як найчистіша інтрига;这〜文艺革 命的一个巨大胜利 це і є величезна перембга революції в літературі і мистецтві;现在〜我 应当回家的时fl吴 мені саме пора йти додому; 同志们担心的〜他的病товйриші струрбовані не чим іншим, як його хворобою;站在我面 前的〜我的朋友переді мною був власною персоною мій старий друг; переді мною став не хто інший, як мій старий (закадичний) ДРУГ. •
正数 zhengshu <数> позитивне число.
正题 zhengti основна тема.离幵〜відхилятися від теми; відхилення від основної теми;转入 〜перейти до основного питання;回至U〜上来 повернутися до питання.
正体zhSngtT 1)(规范的字形）стандартне написання знаків; стандартне креслення ієрогліфів.(指汉字字形)• 2>—正揩.3)(印刷 体）друкарський шрифт.
正厅 zhSngtlng 1)(正中的大厅）центральний (головний) зал . 2)—正座.
正统Zh6ngt6ng 1)(封建王朝先后相承的系统） пряма генеалогічна лінія. 2)(一脉相传的嫡 派)ортодоксальний (ортодоксальність)


1038
книжк.〜观点 ортодоксальні погляди; ~思想 ортодоксія книжк.;〜派分子 ортодокс.
IE Si zhengwen текст.
正午 zhengwii полудень ч.; середина дня.
正误 zhengwu виправлення мн.; виправлення помилок. '
正误表 zhengwubiao список помилок.
正弦 zh〗ngxidn <数> синус.
正凶 zhengxi6ng головний злочинець (убивця).
ІЕлк zhengyan <tt»> сіль окису металу.
正颜厉色 zheng yan li se строго і серйозно.
IE 业 zhengye [серйозна] справа.不务〜не займатися справою.
正义 zhengyi 1)(公证的道理）справедливість. 伸张〜борбтися за справедливість; домагатися справедливості;主持〜[стояти] за справедливість;〜获得 了胜利 перемоглі справедливість. 2)(公证的）справедливий (справедливість); правий (правота).〜斗争 справедлива боротьба; боротьба за справедливу справу;〜的战争 справедлива війна非〜的战争несправедлива війна;〜的呼 声 голос правди і справедливості;我们的事 业是〜的 наша справа права.
IE义感 zhengyigan почуття справедливості.
正义性 zhengyixing справедливість.
正音 zhengyln 1)(矫正语音)виправляти вимову.
2)(标准音）літературна вимова.
正音法 zh6ngyTnfS <语> орфоепія.
正在zh^igzAi —般用动词现在时表示.会议〜进 行 йдуть збори;赛跑〜进行 змагаються в бігу; 事情〜好转спрйва йде на поправку;各方面 的积极因素〜调动起来мобілізуються всі активні чинники;—个伟大的社会主义革命 和_会主义建设的新潮〜兴起Hacijrnde новий підйбм у великій соціалістичній революції й у великому соціалістичному будівництві.
正直 zhengzhi чесний (чесність); праведний (праведность) книжк.为人〜людКна чесна (праведна);做人应当〜люд“на повинна жити по справедливості (по правді); людина повинна бути справедливою.
正中 zhengzhong середина; центр,在〜у самій середині; у самому центрі.
正中下怀 zheng zhong xia huai саме вийшло по-моєму (по моєму бажанню); те, що мені і треба; точно співпасти з мої м бажанням; то я і хотів (бажав); і це мене влаштовувало.
正字 zh纟ngzi 1)(矫正字形）виправити помилку в написанні. 2)—> 正措.3)—正体 1).
IE字法 zhengzifa <і^-> правопис; орфографія.
IE 宗 zhengzong ортодоксальний плин; ортодоксальна гілка.
正座 zhSngzud партер.坐在〜第一排 сидіти в першому ряді партфу.
ТЇЕ zheng. ;
证zhSng 1)—证明1).足〜他的话是正确的це цілкбм доказує слушність його слів. 2) —»•证 № .身分〜посвідчення особи; паспорт; паспортна книжка;选民〜посвідчення на право голосування;烈属〜свідчення про загибель за справу революції;工作 ~ службове посвідчення; робоча картка (книжка);出生〜свідоцтво про народження; метрика;借书〜бібліотечна книжка;公费医 疗〜лікарняна карткц для безкоштовного лікування;党〜партійний квиток;工会〜
профспілковий квиток;会员〜членський квиток;学生〜учнівський (студентський) квиток.
证婚人 zhenghunren шлюбний свідок.
证件 zhengjian посвідчення; свідчення; документ; довідка.临时〜тимчасбве посвідчення;发〜вгідати посвідчення (свідчення, документ);检査〜перевірити документи.
证据 zhengju доказ.重〜надавати більше значення доказам;有力的〜перекбнливий доказ;作为〜б^ти доказом;提出〜 представити (навести) докази;〜确凿的坏人 шкідливі елементи, виявлені на основі незаперечних доказів;〜ЇЙ Ш @ й■半斗 документальні дані;这事确有〜це цілкбм (документально) доведене;你说这话有什么 ~? на чому засновані ваші слова?
证明zhSngming 1)(表明判断是真实的） свідчити що, про що (свідчення); доказувати що (доказ); підтверджувати що (підтвердження); засвідчувати що (посвідчення).〜文件 свідчення; документ; 历史〜історичне свідчення;多年的经验〜...； багаторічний дбсвід свідчить про те, що...; 兹〜... цим засвідчую, що...; довідка дана в тому, що...;以资〜у посвідчення чого...;这 〜…це є (служить) свідченням того, що...;〜 身分 засвідчувати особистість;〜定理 довести теорему;〜自己的见解是正确的 довести слушність СВОЇ X поглядів;用 4亍动〜 我们的话是对的підкріпити наше слово справою; на ділі підтвердити сказане;〜无і化 з справжнім вірно; в істинності свідчити;这 点已经得到了〜це вже доведеноі;现有的成 就都〜我党路线的正确性наявні досягнення є підтвердженням слушності лінії нашої партії;命方法〜是正确的новий метод виправдав себе. 2) 证书；证明信.
证明人 zh6ngmingr6n -> 证人 2).
证明书zhdngmingshii—证书.
证明 ^(言 zhengmingxin свідчення; довідка.
iiH# zhengquan <Ш> цінні (фондові) папери; фонди лш., спец.; фондові цінності.〜交易 фондові угоди;〜交易所 фондова біржа;〜市 场 фондовий ринок.
证人zhdng.ren 1) <法> свідок.〜的供词
показання свідків;传〜出庭 викликати свідків до суду;传…作〜викликати кого в якості свідка. 2)(证明事情真实性的人） свідок.我愿作〜 я охоче буду свідком.
证实 zhengshi підтвердити що (підтвердження); засвідчити що (посвідчення); виправдати що чим (виправдання).事件的;іі程~7分析的正 确性 хід подій підтвердив слушність аналізу; 应首先〜报导的正确性вйрто спочатку пересвідчитися в правильності (слушності) повідбмлення;事实〜他的话没肴* факти підтвердили слушність його слів;被告的无 罪得到 了 〜невинність підсудного підтвердилася (була засвідчена);预言得到 了 〜пророкування виправдалося;
得到〜ця чутка не підтвердилася;这些科学 论断，已经为中国革命的伟大胜利所〜ці наукові висновки підтверджені великою перемогою китайської революції.
证书 zhengshu свідчення; посвідчення; довідка; білет.结婚〜свідбцтво про одруження;毕业〜 диплом (指髙等学校的）атестат зрілості;(指
中学的)；свідоцтво про закінчення початкової школи (指小学的）；休假〜 відпускний квиток;工作机关的〜довідка з місця роббти;发给〜видати свідоцтво (посвідчення, довідку).
证物 zhengwu <法> речовинний доказ.
证验 zhengyan 1)(使得到证实）перевірити що (перевірка). 2)(实际的效验）результат.整改 运动己有了 〜рух за упорядкування і поліпшення стилю роббти вже дав свій результат.
ііЕ$ zhengzhang значок; жетон.
ТІЕ zheng.
证谏 zhengjian 〈书〉зазначити (вказати на) помилки; дати добру пораду.
iiEs* zhengyan <^> відверте слово; добра рада; умовляння.
证友 zhengyou <书> щирий друг, що не побоїться сказати правду в очі.
zheng.
郑 Ж zhengzhong урочистий (урочистість); серйозний (серйозність).〜其事 з великою серйозністю;〜其事的样子 із важливим (серйозним, урочистим) виглядом;〜声明 із усією серйозністю заявити що про що\ урочисто заявити що, про що (проголбшувати що); зробити серйозну (декларативну, урочисту) заяву;〜保证 урочисто гарантувати що кому, що від чого.
zheng.
政变 zhengbian [державний, політичний] переворбт,宫廷〜двірсьюій переворбт;武装 ~ збрбйний переворбт.
政柄zhSngbTng —►政权.
政策 zhengce політика; політична установка (лінія),落实各项无产阶级〜запроваджувати , • ^ ^ в життя всі пролетарські політичні установки;国家的〜державна політика (політична установка); політика краї ни;夕卜 -交〜збвнішня політика 经济〜політичні установки в області економіки;新经济〜 нова економічна політика; НЕП;和平〜 мирна політика 干部〜політичні установки щодо кадрів;知识分子〜політичні установки щодо інтелігенції;殖民〜 колоніальна політика;侵略〜політика агресії; 扩张〜політика експансії;歧视和限制的〜 політика дискримінації й обмежень;炮舰〜 політика канонерок;实力〜політика сили;又 联合有斗争的〜політика і союзу, і боротьби; 和平、中、独立和结盟〜політика миру, нейтралітету, незалежності і неприєднання; 〜性的问题 питання, що стосуються політичних установок;越出某些〜界限 вихід за рамки деяких політичних установок.
zhengdang політична партія; політпартія; 无产阶级〜пролетарська політична партія; 资产阶级〜буржуазна політична партія.
政敌 zhengdi політичний супротивник (ворог).
政法 zhengfa політика і закон.〜机构 політико-юридичні органи.
政府zhSngfii уряд.中华人民共和国〜^ряд Китайської Народної Республіки;〜机关 урядбве заснування; Урядовий орган;〜机f勾 урядовий апарат;〜命令 урядбве розпорядження.
政纲 zhenggang політична платфбрма


1039
(програма); політпрограма.
政绩 zhengjl [політичні] досягнення.
政见 zhengjian політичні пбгляди.持不同〜 дисидентство;持不同〜者 дисидент.
政界 zhengjie політичне коло.
政局 zhengjii політична ситуація (кон’юнктура， обстановка); політичне полбження.
政客 zhengke політикан.
政令 zhengling урядові розпорядження; постанови і розпорядження уряду; урядові накази.
政论 zhSnglCin публіцистика.〜文章 публіцистична стаття.
政论家 zhenglunjia публіцист; публіцистка.
政权 zhSngquSn І)(统治权力）влАда ж.; кормило книжк.人民民主〜влйда нарбдної демократії;最高〜верхбвна влада;傀個〜 маріонетковий режим;〜机关 органи влади (правління);取得〜прийти до влади;执掌〜 бути (стоягги) у влади (у керма правління); S 装夺取〜захбплення влади збройним шляхом;把〜掌握在自己手里узіти владу у свої руки;统治阶级是不会自愿让出〜的 панівні класи добровільно влади не поступаються;取得〜只是革命的开始，而不 是革命的终结 завоювання влади є лише початком революції, а не її завершенням. 2) (政权机关）органи влади (правління).
政事 zhengshi державні діячі.
政体 zhengtl політичний лад (режим); форма влади.
政团 zhengtudn політична організація.
政委 zhengwei комісар; політком. zhengwu державні справи.
政务院 zhengwuyuan Державна адміністративна рада.
政校 zhengxiao політична школа.
政协 zhengxie Нарбдна політична консультативна рада Китаю; НПКРК.〜委员 член НПКРК;〜全国委员会 Всекитійский комітет Нарбдної політичної консультативної ради.
政宣 zhengxuan політична пропаганда.
政选 zhengxuan бути капітаном команди,
лідером.
政治 zhengzhi політика.〜方向 політична орієнтація; політичний напрямок;〜立场 політична позиція;〜倾向 політична тенденція;〜工作 політична роббта;〜任务 політична задача;〜教育 політпідготовка;〜 越础 політична основа;〜舞台 політична арена;〜生活 політичне життя;〜路线 політична лінія; політичний напрямок;〜伟!І 度 політичний лад;〜方到* політичний курс; політичний напрямок;〜权利 політичні права;〜观点、політичні пбгляди;〜主张 політичні твердження;〜标准 політичні критерії;〜4派系 політичні угруповання;〜战 线 політичний фронт;〜报告 політична доповідь (звіт); доповідь на політичну тему; 〜觉悟 політична свідомість;〜态度 політичні позиції (пбгляди);〜远见 політично далекоглядний;〜Шї 目 політичний образ; політична особа;〜条件 політичні умови;〜 ГЕ力 політичний тиск; політичний натиск;〜 阴谋 політична інтрига; політичні підступи; 〜败类політична потолоч; ~思想工作 ідейно-політична роббта;〜工作人员 політпрацівник;〜指导员політр^к;〜理论家 політолог;〜学* 校 політучилище;〜学习
політнавчання; політзаняття мн.;〜学习 <J、组 політгурток;〜空气 політична атмосфера;〜 错误 політична помилка;〜斗争 політична боротьба;〜动员 політична мобілізація; ~й 罢工 страйк, що носить політичний характер; 〜避难політичний захист;〜上的统治地位 політичне панування;〜上的分歧 політичні розбіжності;〜上堕落 політично розкластися (опуститися);〜上可靠 політично благонадійний;〜上很强 висбкий політичний рівень у кого; висока політична свідомість у кого\ 〜上成熟 політична зрілість;〜上不坚定的人 політично невитримана (хитлива) людина;多头〜 багатовладдя; 不 问〜аполітичність; аполітизм;关七、〜цікавитися політикою;〜佳 师 зробити політику командною силою; висунути (поставити) політику на перший (передній) план;措取〜资本 придбати (одержати) політичний капітал;〜历史十分 复杂 дуже заплутане політичне минуле;展 开〜攻势 розгорнути політичне повстання;
白勺〜胃® укладається нове політичне полбження; створюється нова політична обстановка.
政职 zhengzhi основна спеціальність, професія.
政治部 zhengzhibu політичне керування;
політуправління; політвідділ.
政制 zhengzhi політична система, устрій.
政治犯 zhdngzhif^n політв'язень.
政治家 zhengzhijia Політик; політичний діяч.
政治经济学 zh纟ngzhi jlngjixue політична економія.
政治局 zhengzhiju політичне бюро; політбюро невідм.
zhSng 另见 zh6ng.
挣脱.用力〜рвйти (виривати)
挣、1 zheng щосили.
挣 2 zheng (换取）добувати що (видобуток); заробити що.〜饭吃 заробляти на життя (на хліб);〜了 і百块钱 заробііти 100 юанів;〜钱 谋生 заробііти собі на життя;〜一份家业 скласти собі становище —年所〜的钱 річний заробіток 多〜钱 гнатися за довгим рублем; 这一切东西都,靠自己的劳动〜来的yd наживіпося своїм горбом;我们的幸福生活 是烈士们用鲜血〜来的нйше щасливе життя завойоване кров'ю загиблих героїв.
挣端 zhengchuai битися над чим, із чим.
挣断 zhengduan розірвати що.把绳子〜 розірвати мотузку;锁链被〜了 ланцкіг розірвався.
挣命 zhengming запекло борбтися за життя; борбтися зі смертю.
挣 ЯЙ zhengtuo вирватися; звільнитися (звільнення).从…手中〜вирватися з чиїх рук; 殖民主义的枷锁ізвільнгітися від ярма колоніалізму; скинути пута (ярмо) колоніалізму.
中贞zheng.
中贞 zheng:这〜画 ця картина; ця полотнина.
ЙЕ zheng 另见 zhgng.
症 zheng —> 症候.急〜гбстре захворювання.
症候 zhSng.hou 1)(疾病）хворбба， захворювання. 2)—> 症状
Ш 状 zhengzhuang симптоми хвороби (захворювання).
zhT.
之1 zhT <书> (往）піт“； поїхати.由京〜沪 поїхати з Пекіна в Шанхай.
之2 zhT <书> 1)(代替人或事物)：求〜不得 чекати не дочекатися; жагуче жадати чого; то кому і хотілася;权〜不尽 невичерпний; непочатий;操〜过急 зайва поспішність; занадто поквапитися. 2)(无所指):久而久〜з часом;不觉手之舞〜，足之蹈〜так і танцювати (запригати) із радості; прийти в дике захоплення; теляче захоплення ірон.; не чути ніг під собою.
之3zh了 <书> 1)(表示领属关系）用名词第二格 或物主代词标示.钟鼓〜声бій дзвона і барабана;彼〜父母його батьки;奉指挥员〜 命 за наказом командира. 2)(表示修饰关系） -形客3，名词第二格，典前置词短语或定语 副句表不.光荣〜家 почесна (славнозвісна) сім'я;无价〜宝неоціненна річ;千里〜外за тридев’ять земель народно-поет” розм.;缓 兵〜计 план, розрахований на те, щоб виграти час;丧家〜犬[як] бездомна собака; 这是意料〜中的事цьбго і треба було очікувати; ця справа природна;原因〜一 одна з причин;十分〜九 дев’ять десятих;当 前急待解决〜问题сйме актуальне питання; питання, що чекає (потребуюче), негайного вирішення. 3)(用在主谓结构之间）такий..., що (як)...; так..., що...中国〜大 Китай такий великий (так великий), що...;斗争〜所以胜利 боротьба тому й увінчалася перемогою, що 哭泣〜哀шйкати так гірко, що…；一钱〜徽 мала копійка,战斗〜思]бій був настільки (таким) озлобленим, що...;革命斗争发展〜快， 规模〜头，来势〜蜂，都琴空前的революційна боротьба, по своїй потужності, масштабам і темпам розвитку є небувалою в історії.
之后zh!h6u 1)(表示某的时间或处所的后面） після; через; _完成体副动词表达.新中国成 立〜після утворення новбго Китаю;三天〜我 们又分手了 чбрез три дні ми знову розсталися;我们下班〜再谈 ми поговоримо з вами після служби;学生走在工人队伍〜 студенти йшли за (після) робітниками(ів);中 国人民在取得革命胜利〜，走上了社会主义的 道路 китайський народ, одержав перемогу в революції, вступив на шлях соціалізму) 2) (表示在上文所说的事情以后）потім; після.〜， 他们又提出了具体的计划пбтім (слідом за цим, після цього) вони, подали конкретно розроблений план;〜他又说 потім (після， потім) він ще сказав, що...;.〜我再没有见过 他 після того (потім) я більше його не бачив.
之间 zhTjiSn між чим; серед чого.客厅和饭厅~ 的走廊 коридор, що відокремлював гостинну від ресторану;我们〜没有不同的意 见 між нами розбіжності немає;在居民〜进 行宣传工作 вести агітаційну роббту серед населення.
之内 zhfndi у межах чого; прбтягом чого,计划〜 у межах плану;三个月〜у межах (прбтягом) трьох місяців;在可能范围〜в межах можливого.
之前 zhlqian перед чим; колись; до чого; до чола; тому тому.解放〜пбред звільненням; 这〜до цього; до того;在动身〜пбред від’їздом; перед тим, як їхати;晚饭〜回来 повернутися до вечері;八点〜集合 зібратися


1040
до восьмої години;—个月〜我还遇到过他 місяць тому я ще зустрічав його;他们走在我 们〜вонгі йшли перед нами;吃饭〜要'洗手 перед обідом потрібно мити руки; перед тим, як обідати, потрібно вимити руки;他们站在 队旗〜宣了誓 вони, стоячи перед стягом, принесли клятву.
之上 zh了sh^ng над чим; вище чого.不能把个人 利益置于革命利益〜не можна ставити особисті інтереси над інтересами революції (вище інтересів революції')；未来的成就将在 今日〜майбутні досягнення стануть вище сьогоднішніх; майбутні успіхи будуть вищі, чим сьогоднішні.
之夕卜 zhTw乂 крім чого; понад що,计划〜пбнад план;除…〜крім чого; за винятком чого;除 他〜我什么人也不认识крім нього (крім нього, за винятком його), я ні з ким не знайомий;除上班〜，我哪虚也不去нікуди не ходжу, крім як на службу;这是计划〜的 це понад план.
之下zhTxiA під чем.在党的领导〜під керівництвом партії;在他们的保护〜під ї хнім захистом;在连长指挥〜під командою ротного;在枪林弓单雨〜під градом куль; під вогнем.
之中 zhlzh6ng серед чого、в чому.处在发展〜 знахбдитися в стадії рбзвитку;要生活在人 民群众〜потрібно жити серед мас.
支
zhl.
支 1 zh了―支撑.〜帐蓬 розбити (розкинути) намет;把帘子〜起来підняти фіранку;用棍 子〜着підперти палицею;用手〜着身子坐着 сидіти, подпершись рукою;两手〜着头 підперти гблову руками;用臂肘〜着抬起身 来 піднятися на лікті. 2)(伸出，竖起） стовбичити; підняти що.〜起耳朵听 навострити (насторожити) вухо (вуха). 3)—> 支持.〜农 підтримка сільськбго господарства; 〜农第一*线 передова лінія роббти з надання підтримки сільському господарству;体力不 〜ледь (ледве, насилу) ноги носять кого;乐不 可〜кого охопила безмежна радість;疼得实 在〜不住 відчувати такий сильний біль, що прбсто не можна винести; відчувати нестерпний біль. 4)(借故使人离开）:想法把 人都〜开 придумати (знайти) привід, щоб усі пішли (щоб позбутися від усіх, щоб залишитися одному). 5)—> 支付；支取.
支2zhT 1)—支派.2) <量词> (用于队伍一〜军 队 загін солдат;—〜文化队伍 група робітників культури;—〜强大的力量 міць ж.
3) 	<量词> (用于歌曲或乐曲)：一〜新歌одн^ нова пісня. 4) <量词> (用于杆状物)：两〜铅 笔 два олівці;三〜枪 три рушниці. 5)(棉纱粗 细标准）нбмер.六十〜纱пріжа номер шістдесят. 6)(用于光度)свіча спец.六十〜4 的灯泡 л&мпа на 60 свічок.
支 3 zhl (地支）знаки дванадцятирічного циклу.
支部 zhfbu осередок.党〜партійний осередок; 车间党〜цех-осерідок;,固〜комсомбльський осередок;〜书记 секретар осередку;〜委员会 бюро осередку;〜大会 осередкові збори.
支差 zhlchai нести повинність.
支掉 zhl-cheng 1)(低抗住再力）підпирати що; підтримувати що (підтримування); тримати що.用桩子〜着板墙 підперти паркан колами; 天花板由几根梁〜着ст^ія тримається на
балках; стелю підтримують балки;四根柱子 〜着拱门 склепіння тримають чотири колони; склепіння тримається на чотирьох колонах. 2)(勉强维持）лбдве-ледве; з трудом; витримати що; триматися.他〜着站起来 він ледве-ледве (з трудом) підвівся;没有能〜住 не змогти устояти (справитися, витримати); 一家老小的生活她一人〜існування всіє ї сім’ї тримається на ній одній.
支持zhTchi 1)(维持）тримйтися;(坚持得住） устояти; витримати що.〜到援军至|J 来 триматися (протриматися) до прибуття підкріплення;〜得住敌人的猛攻устояти проти тиску ворога; витримати тиск ворога ~ 下去不可 треба обов，язк6во устояти (витримати) і ніяких; треба в що б те ні було устояти;我两腿〜不住了 нбги мене не тримають; я на ногах не стою; я ледве тримаюся на ногах;敌人〜不住 了 супротивник не встояв. 2)(给以鼓励或赞助） підтримувати що (підтримка)在工农兵的〜 下 за підтримкою робочих, селян і солдат;相 互〜взаємна підтримка між ким; робити один одному підтримку;精神上的〜 моральна підтримка; 〜合理化建议 підтримувати раціоналізаторські пропозиції; 〜罢工工人 надати підтримку страйкарям; підтримувати робітників, що забастували;〜 世界人民反亨斗争的庄5声明урочиста заява в підтримку боротьби народів усього світу проти імперіалізму;〜正义战争 підтримка справедливих воєн;没有人〜她 вона не знайшла (не зустріла) підтримки; її ніхто не підтримав.
支出zhTchii 1)—>支付.〜大量款项виплатити (витратити) колосальні суми грошей. 2)(支 付的款项）витрати мн. платіж.—大笔〜 значна витрата (платіж); 生产，性〜
непродуктивні витрати.
支绌 zhlchu недостача рош.经费〜недостача (хиба) засобів; не вистачає засобів; бракує засобів.
支点 zMdian〈理〉точка опори.
支店 zhldian філія (відділення) магазина.
支队 zhfdui <军> загін.
支付 zhlfu виплатити що (виплата); видати що (видача); платіж.〜工资 виплатити (видати) зарплату;〜手段 засіб платежу; платіжний засіб;〜含ь 力 платоспроможність;〜差额 платіжний баланс;定期〜погодрінні (термінові) платежі;现金〜виплата (ввдача) готівки 实物〜виплата (видача) натурою;抚 恤金由国家〜 пенсія виплачується (видається) державою.
支付额 zhlfu'e платіжний оборот.
支杆 zhlgan <机> стійка; разнога.
zhlguan гілка; гілка труби (трубопровода); патрубок.
支架zhljia 1)(支持物体用的架子）підпірка; козли мн. 2) <机> кронштейн спец/, опора.
支疆 zhljiang охороняти.
支教 zhljiao допомагати в навчанні.
支解zhTji6 1)(割去四肢的酷刑）четвертувати кого (четвертування). 2)(使不完整） розчленувати що; баїувати що， розм. (кромсання),这备就〜了理论的整个#系і цим була розшматована цілісність теорії.
支离 zhili 1)(分散，残缺）рсхзрЬнений (розрізненість) 2)(烦琐而凌乱）хаотичний
(хаотичність),言语〜платані (путані) слова; 叙述〜хаотичний виклад; хаотичність викладу.
支 离破碎 zhlli posui розрізнений (розрізненість); роздрібнений (роздробленість); хаотичний (хаотичність); приходити до розладу; по усіх швах тріщати (后面 两种译法指遭到破坏，崩溃).
支流 zhfliii 1)(河流的分支)проток; рукав.2)(次 要事物）побічне явище.
支脉 zhlmai гілка ж.; відгалуження.天山的〜 гілка (відгалуження, відріг) Тяньшаня.
支农 zhlnong підтримувати сільське господарство.
支派zhfpAi гілка ж.学术上的新〜новй гілка науки (у науці).
支配 zhlpei 1)(分配）розподілити що (розпбділ); (安排）розпорядитися чим (розпорядження); управляти чим (керування); розташовувати чим，книжк.〜劳动力 розподілити робітничі сили; 适当地〜时间 належним чином розподілити час; розпорядитися часом;对拨 款子以合理〜раціонально розпорядитися відпущеними сумами;有权自由〜以上款项 мати право вільно мати у своєму розпорядженні зазначену суму. 2)(起引导和 控制的作用）володіти чим (володіння); розпорядитися чим (розпорядження).〜地位 Домінуюче полбження;〜关系 < 语 > керування;在十青〜之下 у владі пристрастей; —些国家企图~其他国家和人民ринуться одні держави до домінування над іншими державами і народами;这念头〜着他 ця думка володіє ним;人的一切行动，都受着一 定思、的〜у всіх діях людина слідує визначеній ідеології; визначена ідея управляє всіма діями людини;这不受我的〜 це не в моєму розпорядженні.
支配词 zhlpeici 〈语〉керуюче (підпорядковуюче) слово.
支票 zhlpiao чек.开〜виписати чек.
支票簿 zhlpiaobu чекова книжка.
支气管zMqiguSn <解> бронхи мн.〜扩张 <医> бронхоектазія; бронхоектаз;〜出血〈医〉 бронхогеморрагія; бронхоррагія.
支气管炎 zhTq'iguSnydn <医> бронхіт.
支前 zhlqian надання допомоги фронту.〜运动 прямування за надання допомоги фронту.
支渠 zhlqu канавка, відгалужена від головного каналу; бічні канавки від головного каналу.
支取 zhlqu узяти що; одержати що (одержання). 〜工资 узяти (одержати) зарплату;〜存款 узяти гроші з банку.
支使 zhl-shi розпоряджатися; користуватися послугами; командувати над кші-чим.轻易 不〜人 рідко коли користуватися послугами інших;任意〜家里的人помикати свої ми домашніми;大伙儿都受他〜yd під його дудку танцюють;傀儡政府甘心情愿地听帝 国主义的〜маріонеткові уряди за власним бажанням слухняні (підпорядковуються) розпорядженням імперіалістів.
支书 zhlshu секретар осередку.
支数 zhfshCi <纺> нбмер.纱线〜нбмер нитки; 细纱〜номер пржкі.
支委 zhlwei член комісії скороч.
支委会 zhTwgihui 1)(指委员会）бюро осередку.
2)(指会议）бюро осередку.
支吾 zhl-wu виляти (виляння) розм/, вивертатися (виверт); викручуватися розм.


1041
(вибріхуватися); ухильно (уникливо)
говорити.毫不〜без усяких вивертів;〜其词 почати виляти; почати вивертатися;
вивертатися від прямої відповіді; говорити ухильно і невизначено 他〜味 він усе виляв.
支线 zhlxian гілка; відгалуження.公路〜гілка (відгалуження) шосе;铁路〜залізнична гілка; гілка (відгалуження) залізниці.
支应 zhTying І)(应付）впоратися з чші;(供应） постачати що чим (постачання).〜前线的工 作 роббта з постачання фронту;〜不下来 не в змозі справитися з чим. 2)(守 fl吴）чергувати (чергування).〜门户 нести чергування по дому;今天晚上我来〜я буду чергувати сьогбдні ввечері.
支援 zhlyuan підтримувати що (підтримка); допомагати чому (допомога ж.); надавати підтримку (допомогу).无线电〜радіолікоть 互相〜взаємовиручка; взаємодопомога ж.;〜 三秋 добровільна праця в допомбгу народним комунам по збору осіннього врожаю, осінній оранці й осінній сівбі;〜农 业建设 зробити допомбгу (підтримку) будівництву в сільському господарстві;力口强 城市对农村的〜підсилити шефство міста над селом;〜民族解放运动підтримувати національно-визвольний рух;工业在〜农业 方面发挥了巨大的作S промисловість зіграла величезну роль у наданні підтримки сільському господарству;各国人民的革命斗 争总、是相互〜的 народи всіх країн завжди роблять один одному підтримку у своїй революційній боротьбі.
支着儿 zhlzhaor підказати що (підсказка).没有 你〜，人家也知道怎么办і без твої х підсказок люди знають, що робити.
支柱 zh了zMi 1)(支撑的柱子）стійка; опора; підпірка; пропс. 2)(中坚力量）опора; становий хребет чого; станова жила чого; стовп.主要〜основна опора.
支子 zhf.zi підпірка.
支座 zhlzuo <机> суппорт; опора.
汁 zhT.
汁 zhi сок.牛肉〜яловіічий сік (концентрат, бульйон);梓檬〜лимбнний сік;棺子〜 апельсинний сік;多〜的苹果 соковите яблуко.
只zhT另见zhT.
只zhi" 1)〈量词>:—〜眼晴[одн^І око;两〜鞋 пара туфель;两〜手 дві руки;几〜又鸟 декілька курок;—〜船одрін човен. 2)(单独的):〜字不 提 ні слова не сказати; замовкнути про кого-що;对这件事一字不提перембвчАти цю історію;〜字刁<识 ні аза [в очі] не знати (не розуміти, не смислити).
只身zhTshSn один; поодинці,他只得〜前往 прийшлося йому ї хати одному (поодинці).
芝 zhi.
芝麻 zhT.ma 1)〈植〉кунжут [індійський]; сезам. 2)(指种子）насіння кунжуту. 3)(比喻微小） незначний (нікчемність); дрібний.〜<J、的事 tn дрібниця; пустякова справа.
芝麻官 zhlma guan річ, усвідомлена людиною.
芝麻酱 zhT-majiang пюре з насіння кунжуту.
芝麻油 zhl-mayou кунжутна (сезамова) олія.
^ zhT 另见 zT.
吱zhT (开门声）скрип (скрипіння).门〜地一声 开了 двбрі зі скрипом відчинилася;他跑上~ 作卩向的木楼梯 він вибіг скриплячими дерев’яними східцями.
枝 ZhT.
枝zhT 1)—枝条.树〜гілки дерева;柳〜儿 пруття верби. 2) <量词> (用于在枝上的)： 一〜花однй квітка. 3) <量词> (用于杆状物)： —〜枪 одна рушниця;三〜钢笔 три ручки.
枝杈 zhlcha відгалуження.长出〜д^ти відгалуження.
枝接 zhljie <植> копуліровка спец.; щеплення черенком.〜力 копуліровочний ніж.
枝节 zhfjiS 1)(次要的事情）не основне; не головне; малоістотне; побічний; дрібниця ж.; деталь ж.这只是一个〜问题це лише побічне питання; це лише деталь (дрібниця); —切〜问题留待以后解决усб малоістотне буде вирішуватися потім;老在〜问题上作文 章 завзято чіплятися за несуттєві питання; 别去注意那些枝枝节节не треба звертати увагу на ці дрібниці;枝枝节节地考虑，不解 决问题 діючи по дрібницях, не можна розв’язати питання. 2)(麻烦事情） ускладнення (ускладнитися). 横生〜 виникнули непередбачені ускладнення.
枝解zMji6 —支解zMji6.
枝蔓zhTn^n зайві подробиці.文字〜,不得要领 у творі багато води і немає головного.
枝条 zhltiao гілка; відгалуження; паросток; прут (指去叶的树条).
枝zhl-wu <书> —支吾 zhPwu.
枝叶 zhTyS 1)(树枝和树叶)гілки і листи (листя). 〜繁茂的;^树крислате дерево. 2)(琐碎的情 节)дрібні деталі; дрібниці мн.添 ~ прибрехати що, розм.;他添了〜，实际上不是 ЯР 么——回事 він багато чого прибрехав, а в дійсності справа була збвсім інакша.
枝子zhT.zi —合条.
知zhL
知zhT 1)—知道.众所周〜усім відомо;据我所〜 наскільки мені відомо;〜难而进 йти вперед назустріч труднощам;不应该〜难而退не повинно пасувати перед труднощами;〜其一， 不〜其二 знати одне і не знати інше (інше); 其然，不〜其所以然знйти, що це так, але не знати, чому це так; чув дзвін, і не знає, де він; 这句话不〜是谁说的цікаво, хто ж це так сказав;—切客观事物都是可〜的всі об'єктивні речі і явища пізнавані;切不可强 不〜为 нікбли не роби вид, що знаєш те, чого насправді не знаєш. 2)知识.求〜прагнення до знань;无〜неосвічений.
知单 zhldan список запрошених; повідбмлення.
知道 zhi*dao знати що，про кого-що; відомий; бути в курсі чого.〜敌人的意图 знйти наміри супротивника;〜大家在想什么 знати (прочитати) думки усіх;〜分寸 знати міру; знати [своє] місце;〜出了事 почути недббре; 让〜дйти зрозуміти про що;不让〜кого до відома не ставити;根本不〜не мати поняття; 这事很少有人〜цей факт дуже мало відомий; 此事我事前是不〜的це зрбблено без мого відома;他〜这件事 він знає про це; це йому відомо; 〜я хотів би знати (дізнатися);
мені хотілося б знати;这谁〜！ хто його знає; бог (панове) його знає;鬼〜чорт [його] знає;
天〜бог знає (звістку);只有天〜одному богу відомо;在斗争中不〜害怕не знати страху в боротьбі;结局如何，还难以〜ще невідомо, чим усе скінчиться;关于这件事，他连〜都不 ~ про це він навіть знати не знає 他怎么办， 我连〜都不愿〜я і знати не хочу, як він буде робити;弄得大家都〜了 стіно усім відомо; 他一点儿都不〜він нічбго (ні крапельки) не знає;要〜，这并不那么简单чи бачиш (чи бачите), усе це не так прбсто;敌人明Р里〜，Й 正的地雷阵正在等着他们вброгам було невтямки (нівідкіля знати), що отут-то й очікують їх дійсні міни.
失口zhldi знати основу.
知法犯法 zhi fa fan fa знати закони і порушувати їх; злісне (зловмисне) порушення закону.
知府 zhTfii <3fe> правитель області.
知会 zhT.hui повідомити кого (повідбмлення); сповістити кого про що; дати знати кому про кого-що. 应该先〜他一声 треба б^де спочатку сіїовістити його (повідомити його, повідомити йому, дати йому знати, поставити його до відома).
知己iliTji 1)(相知而情谊深）близький; бути в тісній дружбі з ким,〜的Яй 友 близький друг.
2)(矢口 己的人）близька людина.
知己 2 zhlji молоко в порошку, що додається до
кави.
知己话zMjlhu》—知心话.
知己知彼 zhi ji zhT bi добре знати і себе, і супротивника.〜，百战不殆 зн^й супротивника і знай себе, і ти будеш непереможний.
知交 zhljiao близький друг.
知觉 zhljue 1) <心> сприйняття; перцепція. 2) < 感觉 > свідомість; почуття.〜器‘官 перцептор;失去〜позбавитися почуттів; знепритомніти; анестезія спец.;恢复〜 прийти в свідомість (у себе; до тями); до кого повернулася свідомість;使恢复〜 )ивести кого в почуття, zhlliao <^]> цикада.
知名 zhlming [широко] відомий.〜人dr відома людина; людина великої популярності; людина, що користується великою популярністю;〜作家 відомий письменник; 海内〜відбмий по всій країні.
知十青 zhlqing бути в курсі справи.〜不报 б^ти в курсі справи і сховати.
知情 A zhlqingren людина, посвячена у таємницю.
矢口f青达理 zhlqing-dali розумний і розуміючий.
知趣 zhlqu тактовний (тактовність); є такт; із тактом.〜的人 тактовна людина; людина з тактом; немає такту; відсутність такту; безтактність;他很〜у нього є такт;在这件事 上他夺艮〜у цій справі він проявив велику тактовність.
矢口入і仑 1Й zhT ren lun shi знати ціну кому-чому.
知人之明 zhi геп zhT ming спроможність розумітися на людях; знати ціну людям.
知人知面不知心 zhT ren zhi mian bu zhi xln чужа душа - темінь. '
知事zhTshi <史> —知县.
知识 zhT-shi знання; пізнання мн.; зведення мн зведення в області мистецтва;
* 	富的〜великі знання; великі пізнання;得 到〜придбати знання (пізнання);他在医学方 面有渊博的〜у нього великі пізнання в
при
知了 2


1042
медицині.
知识分子 zhl shi fenzl інтелігенція збірн.; інтелігент; інтелігентка; інтелігентна людина.高级~ вища інтелігенція; людина з вищої інтелігенції;又红又专的工人阶级〜 червоний . і кваліфікований інтелігент робітничого класу;〜劳动化 інтелігенція прилучається до фізичної праці.
知 识化 zhi-shihua придбання знань;
обінтелігентитися розм.
知识界 zhi-shijie інтелігенція; інтелігентське коло.
知识青年 zhl-shi qlngnian учнівська (інтелігентна, освічена) мблодь; юнаки і дівчата, що одержали шкільну освіту.
知无不言,言无不尽zhT wii Ьй yan, yanwubujin якщо знаєш - скажи, якщо говориш - говори усе; говорити [із відкритою душею усе] так, як є.
知悉zhTxT —►知道.
zhlxian <начальник повіту.
知心 zhlxln 知己 1).〜月月友 задушевний друг; закадичний друг (приятель).
矢口心话 zhlxlnhua задушевна (сердечна, інтимна, щира) розмбва.
知音zh了уїп —知己2).
知 ій zhlyu користуватися благоволінням.
知照zhTzMo —>知会.
失口足 zhlzu бути задоволеним; задовольнятися чим\ почуття задоволення.他永不〜він нікбли не задовольнявся (не був задоволений) тим, що мав;他还有什么不〜的？ і якого ще рожна йому треба?
肢 zhT.
肢 zhi кінцівки мн.上〜вбрхні кінцівки;下〜 нижні кінцівки;四〜无力 почувати себе розбитим. 肢解 zhTji6 -> 支解 zhTjid.
肢体zhW 1)(四肢）кінцівки мн. 2)(四肢和躯干） кінцівки і тулуб.
zhi.
织 zhi 1)(纺会只）ткати що (ткання).〜布 ткати; ~ 麻布 ткати полотно;〜布工人 ткач; ткапя. 2) (编结)в'язати що\ плести що (плетиво).〜袜 子 в’язати панчохи (шкарпетки);〜花边 плести мереживо;〜网 плести мережі;〜出花
»\ , 擎 1
纹 виткати візерунок; вив’язати візерунок.
织补 zhlbti штопати що (штопання),〜衣月艮 штопати одяг;〜过的袜子 штопані панчохи; 〜用的线 штопання розм/, штопальні нитки; 〜用的针 штопальна голка;〜厂 штопальна;〜 女工 штопальниця.
织带fii zhldaijl лентоткацький верстат.
织机zhTjl" ткацький станок.喷气无梭〜 бесчелнбчний пневматичний верстат;高速 自动〜 швидкохідний ткацький
верстат-автомат. .
会只锦 zhljln парча; парчева тканина; парчевий сатин.
织锦锻zhTjTndu》n —织锦.
织女zhTnii 1)(织布女工)ткаля. 2) —►织女星.
织女星 zhMixTng <天> Вбга.
织品 zhlpln тканина ж.毛〜вбвняна тканина; 丝〜шовкова тканина.
织袜厂 zhlwachang трикотажно-панчішна фабрика.
织合I zhiwu—>织品.废纺〜ткангіна чадна;混纺〜 тканина в смесках; 花〜набивна (ситцева)
тканина;〜Ш ї?\ переплетення тканини; ткацьке переплетення.
zhT.
栀子 zhl zi <植> гарденія.
抵zhT
祗 zhT ввічливий.
祗承 zhlcheng поважати.
抵敬 zhljing поважати.
祗领 zhllTng з повагою отримати.
智zhL
智 zhT знати.
г.-ь>
槽 zhT.
楕 zhi стовп, колбна.
^0 zhT 另见 zhi; zhi.
指甲 zhT.jia ніготь м 修〜робити манікюр;剪〜 підстригти нігті.
指甲花 zhT.jiahu^ 1)〈植，口〉недотрбга; бальзамін спец. 2)(指花）недотрога; бальзамін спец.
指甲银 zhl-jiaqian щипчики.
指甲油 zhl-jiayou лак для нігтів.
脂 zhT.
月旨肪 zhlfang жир; сало.〜形成 жироутворення; 人造〜жирозамінник;合成〜синтетичні жирозамінники.
脂肪酸 zhlfiingsu^n <化> жирна кислота.
月旨粉 zhlfen косметика збірн.搭〜фарбуватися; мазатися;脸上涂着厚厚的〜із товстим прошарком косметики (пудри і фарби) на обличчі.
脂粉气 zhTf^nqi жіночність.
脂膏zMgao 1)—脂肪.2)(血汗和劳动果实)сік.
脂类 zhllSi ліпіди. 脂麻 zhrma —*■芝麻 zh?ma. 脂油 zMy6u <方> сйло.
掷 zhT 另见 zhi.
掷zhT (撒下) —殷子〜кидйти (кидати) гральну кисть; грати в кості.
购I zhT.
蝴蛛 zhTzhO〈动 >па>к.
蝴蛛网 zhlzhiiwang павутиння.
zhi.
执 zhi 1)(拿着)тримати що.手〜红旗 тримати в руках кроєне. 2)—> 执意.各〜一词 кбжний наполягає на своєму; кбжний підтверджує своє; кбжний дотримується свого куту зору
3)(捉住）схопііти що.战败被〜бути узятим у полон після поразки. 4)(凭单)розписка. @〜 обернена розписка.
执白 zhibai почати гру білою шашкою (при грі в облавні шашки).
执棒 zhibang керувати оркестром, диригувати.
执笔zhiW писати що.推定张同志〜писати було доручено товаришу Чжану; доручили товаришу Чжану написати.
执鞭 zhibian присвятити себе викладацькій діяльності.
执导 zhidSo режисирувати (режисерувати розм.).
执法 zhifa блюсти (виконувати, додержувати, застосбвувати) закбни.〜如山 стрбго блюсти (додержуватися) закбни.
执法 zhifa бути суддею на змаганнях, ^jivl
арбітром.
执绋 zhifu бути на похоронах; проводжати покійника 给死者〜проводжати небіжчика; бути присутнім на похоронах.
执黑 zhihei почати гру чорною шашкою (при грі в облавні шашки).
执乡己 zhiji дотримуватися дисципліни.
执迷不悟 zhi mi bu wu упиратися у своїх помилках; помилятися і не хотіти зрозуміти; не бажати тверезо дивитися на речі.
执牛耳 zhi niu'er займати домінуюче полбження (місце); домінувати
(домінування); очолювати; панувати; бути главою (на чолі); бути верховодним; б細 паном полбження.
执勘 zhiniu упертість (упертий, упрямиться); перекірливість (перекірливий).脾气 ~ упертий характер; перекірливість удачі;他 太〜了 у ньому багато упертості він занадто впертий (перекірливий).
执勤 zhiqin нести убрання; бути в убранні.〜归 来 повернення з убрання;在〜R寸 під час виконання службових об6в，язків.
执哨 zhishAo судити, бути суддею.
执事 zhishi <书> керуючий; завідуючий.教堂〜 соборний диякон.
执委 zhiwei члени комісії.
执 t? zhixing виконувати що (виконання, виконавчий); здійснювати що (здійснення); приводити що до виконання; втілювати (впроваджувати) що в життя.〜机关 виконавчі органи;〜程序 <法> виконавче провадження (проведення);〜时效 < 法 > виконавча давність (тривалість);〜票 <法> виконавчий лист;〜委员会 виконавчий комітет; виконком; 〜委员会委员 виконкбмовець розлі.;〜主席 головуючий;〜 命令 виконувати (виконувати) наказ;〜判决 виконання вироку; привести вирок у виконання;计划 приводити план у виконання;〜任务 виконати завдання; здійснити задачу;检査〜情况 перевіряти виконання;必须认真〜党的各项政策 необхідно з усією серйозністю запроваджувати в життя всі політичні установки партії;今后当贯彻〜трбба буде провести що в життя надалі.
执行员 zhixingyuan〈法〉судовий виконавець.
执行者 zhixingzhe виконавець; виконавиця.命 白勺〜виконавеці» наказу.
执意 zhiyi упрямиться; упрямствувати книжк.; уперто триматися свого; завзято (уперто) стояти на своєму; завзято (уперто) наполягати на своєму.〜不肯 уперто (завзято) відмовлятися 他〜不去 він упрямиться і не хоче йти; він завзято (уперто) не йде.
执掌 zhizhang правити чим (правління).〜大权 стояти (бути) у влади (у кормила правління):
执照 zhizhao свідчення; патент.营业〜 [торгбвий] патент; патент (ліцензія) на право торгівлі;驾驶〜свідчення на право керування машиною.
执政 zhizheng стояти (бути) у влади (у кормила правління); стати главою уряду.上台 ~ прийти до влади.
执政党 zhizhengdang правляча партія; урядова партія.
执政官 zhizhdngguSn <史> кбнсул.
执政者 zhizhengzhg правитель.共同〜співправитель.
执著 zhizhu6~> 执舍.〜的念头 нав’язлива ідея.
官 zhi.


1043
直zhi I)(不弯曲）прямий.马路又平又〜 бруківка рівна і пряма. 2)(垂直） вертикальний (вертикальність).把柱子立〜 установити стовп вертикапьно;行的文字 вертикальний лист;〜握球拍选手 тенісист вертикальної хватки [ракетки]; тенісист хватки "ручкою". 3)(跟横相对）довжина.〜 里有三横里有两米мйти три метри в довжину і два в ширину; довжиною в три метри і шириною в два метри. 4)(使直） випрямити що (випрямлення)〜起腰来 випрямитися; випрямити спину;〜 кричати у весь голос (благим матом). 5)(公 正）правий; справедливий (справедливість) 还是我们理〜усб ж ми праві; усе ж справедливість на нашій стороні. 6)~>直爽； 直截.他这个人很〜він людина пряма (прямолінійна, прямодушна);〜认不讳 прямо визнати помилку (провину); відверто признаватися;〜呼其名 прямо покликати кого по імені. 7)(不断）увбсь час 冷得〜唆嚷 тремтіти сильно (увесь час) від холоду;目艮睛 〜冒金星 з очей іскри так і посипалися;他看 着我〜笑 він дивився на мене й увесь час (безперестанно) сміявся. 8)(简直）прямо; прбсто.肚子—得〜象刀子_一І прямо (прбсто) як ножем крає в животі. **
直播 zhibo <农> посів у відкрите поле.
直勃查语 zhib6cMyO мови чибча.
ЖШ} zhichang <Ш> пряма кишка, zhichangyan <胃> проктит.
直肠子 zhichang-zi <口> пряміій (прямота); прямодушний (прямодушшя).这人是个~ він людина пряма (прямодушна).
直翅目 zhichim^i〈动〉прямокрилі.
直达 zhida прямий; беспересадочний; наскрізний.〜运输 пряме (беспересадочне, наскрізне) сполучення; маршрутизація перевезень;〜歹!）车 прямий (наскрізний) поїзд; маршрут; маршрутний поїзд (后面两 个译法专指货运列车). ，
直达车zhiddchS (直达列车）прямий (наскрізний) поїзд;(直达货运列车） маршрутний поїзд;(直达汽车)автобус прямого повідомлення.
直揭黄龙 zhi dao Huanglong зайняти (захопити) столицю супротивника.
直到 zhidao аж до чого.〜晚上 аж до вечора;〜 最近 аж до самого останнього часу.
直根 zhigen〈植> стрижневий кбрінь.
直贡呢 zhigongni <纺> діагональ ж.
直观 zhigu5n <教> набчний.〜教具 набчні приладдя;〜教学 наочне навчання; предметний урок.
直角 zhijiao <Ш> прямий кут; прямокутний.〜 三角形 прямий трикутник.
直角边 zhijiSobiSn <^>кАтет.
直接 zhijie прямий; безпосередній.〜选举 прямі вибори;〜领导 безпосереднє керівництво; безпосередньо керувати чим:〜经验 безпосередній досвід;〜推理 < 哲 > безпосередній умовивід;交换〈经〉 безпосередній обмін;〜补 і吾 <语> пряме доповнення;〜弓 І і吾 <语> пряма промова;把 书〜交给他 безпосередньо передати йому книгу; у руки віддати йому книгу;与 lit有〜 关系 мати до цього пряме віднбшення;让他 〜找你 напрйвити його прямо до вас;他没有〜 回答问题 він ухилився від прямої відповіді.
直接税 zhijieshui прямий податок.
直截 zhijie прямо (прямота); без зайвих (дальніх) слів; без канітелі; без натяків;
,краяти правду в очі; правду-матку краяти (говорити) прост.
直截了当zhijiS-liaodAng —►直截.〜地宣布 заявити без вагань (без натяків);问题提得〜 питання було поставлено ребром (прямолінійно).
直经 zhijing〈数〉дійметр.
直觉 zhijue інтуїція.〜地感到 інтуїтивно відчути що
直觉主义 zhijuSzhtiyi〈哲〉інтуїтивізм.
直觉主义者 zhijuezhuyizhe інтуїтивіст.
直立莲 zhilijlng <植> прямостояче стебло.
直溜溜zhiliiiliii прямий; в упор.〜的大马路 прямий проспект;目艮睛〜的看着他дивитися йому прямо в обличчя; не моргаючи дивитися на нього; дивитися на нього в упор.
直流 zhiliii <电> постійний струм.〜电無 ланцюг постійного струму;〜发电机 генератор постійного струму;
динамо-машина для постійного струму;〜电 动机 двигун постійного струму.
直流电 zhiliudian〈电〉постійний струм.
直溜zhHiu прямий.树长得多〜儿яке пряме дерево виросло;象画了线—样的〜прямий як стріла (як по лінійці).
直眉瞪眼zhi mei deng yan 1)(发砰气）із сердитим (розлютбваним，лютим) виглядом.
2)(发呆）остовпілий розм. (остовпіти, остовпіння); отупілий рот. (отупіти отупіння); очманілий (отетеріти, очманіння) прост.
直升飞机 zhisheng feijl вертоліт; гелікоптер.〜 机场 вертодром;〜航空母舰 вертолітоносець; 〜驾驶员вертолітник.
直属 zhishti безпосередньо належати чому; безпосередньо підпорядковуватися чому. ~ 部 Р人 частина безпосереднього
підпорядкування;〜炮兵连〈军〉штабна батарея; 〜机关 безпосередньо підпорядковані заснування;中共中央〜机关 заснування при ЦК КПК;中央〜单位 партійні організації, підвідомчі
безпосередньо Центральному комітету;这个 机关〜夕卜交部 це заснування безпосередньо підпорядковується міністерству
закордонних справ; це заснування перебуває в безпосередньому підпорядкуванні в міністерства закордонних справ.
直率zhishu》i 直爽.〜地说 скаути навпростець (без натяків).
直 爽 zhishuang прямий (прямота); прямодушний (прямодушшя).〜的人 пряма (прямодушна) людина;性格〜прямота характеру; натура безпосередня.
ЖШ.Ш. zhitingting прямий.〜і也站着 стояти прямо; стояти навитяжку;〜地坐着 сидіти, випрямившись;〜地躺着 лежати врозтяжку; 〜地躺在床上 витягнутися (розтягнулися) на ліжку.
直通zhit6ng —直达.
ЖМ, zhixi прямий; пряма лінія.〜亲属 пряма лінія кровності; родичі по прямій лінії.
直辖 zhixia перебувати в безпосередньому підпорядкуванні.〜机构 органи, що знаходяться в безпосередньому
підпорядкуванні в чого.
直辖市 zhixiashi місто центрального підпорядкування.
直线 zhixi含п <数> прямй [лінія].画一条〜 провести пряму;上升 підніматися нагору по прямій лінії; на крутому підйомі.
直心眼儿zhixTnySnr <口>—直爽.
直性zhixing —直爽•
直性子zhixing*zi 1)~>直爽：2)(直性的人） пряма (прямодушна) людина.
直言 zhiyan сказати прямо в очі; сказати з усіє ю відвертістю; правду-матку краяти (говорити) прост.〜不і韦 сказати правду без утайки; і青 恕我〜простіть мені мою відвертість; пробачте, будь ласка, що говорю прямо; простіть за відверте вираження.
直译 zhiyi буквальний (дослівний) переклад.
zhi.
侄 zhi племінник,叔〜дідько і племінник;表〜 племінник [по жіночій лінії];内〜племінник [із боку дружини].
侄女 zhi-nu племінниця.
侄女婿 zhinfi*xu чоловік племінниці.
侄孙 zhisun внучатий племінник.
侄孙女 zhisiin-nti внучата племінниця.
侄媳妇 zhixi-fu дружина племінника.
侄子 zhi.zi племінник.亲〜рідний племінник.
zhi 另见 zhl; zhi.
指头 zhi.tou палець.
指头肚儿 zhi-toudur〈方〉подушечка пальця.
У|Ж zhi.
值 zhi 1)(价值)вйртість. 2)(价格为）кбштувати чого.多少钱？ скільки кбштує?这本书〜二 元 ця книга кбштує 2 юаня;分文不〜гроша мідного (ломаного) не кбштує; ні копійки не стоїть. 3) <数> знйчення; рбзмір.绝对〜 абсолютне значення;最大〜максимальне значення. 4)—值得 2).不〜一提 не варто згадувати чого, про кого-що;不〜一谢 не варто подяки. 5)(碰上）під час; коли.正〜国 庆 під час (із нагоди) національного свята. 6) (轮流担任职务）чергувати (чергування).
值班 zhiban чергувати (чергування); нести вахту; стояти на вахті (以上两种译法用于航 海）нести убрання; бути при убранні (以上两 种译法用ІІ事).〜的人чергбвий; чергова; вахтовий (用于航海）；〜日志 часопис чергового; вахтовий часопис (用于航海)；〜 勤务чергування军队的昼夜〜дббове убрання військової частини;本星期曰该我〜 у цю неділю моє чергування (я повинен чергувати).
ШШ'Й. zhibanshi чергова; вартова; вахтерка рош.; вахтерка розм.
值得zhi.de 1)(合會）кбштувати.这东西〜买цю річ варто (є сенс) купити. 2)(有价值，有意义） кбштувати чого; заслугбвувати що, чого; гідний чого;〜注意 вартий (заслугбвувати) уваги;〜研究 варто вивчити що; заслугбвувати того, щоб вивчили що;〜称赞 заслугбвувати (гідний) похвали;〜钦佩 гідний замилування;〜效法 заслугбвувати (гідний) наслідування (імітації);〜到那里去 一趟 варто з’їздити тудй;这部书〜看 цю книгу варто прочитати;不〜生气 не варто (нема чого) сердитися.
值钱 zhiqian цінний; дорогий.〜的东西 цінна (дорога) річ;他没有—下什么〜的东西він нічбго вартого не лишив;这种货不大〜це не такий дорогий товар; такий товар не так


1044
цінується;他把比较〜的放进了自己的储藏 室 що цінне прибрав він у свою комору; речі поцінніше він сховав у свою комору.
值勤zhiqin —值班.
值曰 zhfri чергувати (чергування); днювалити розм, (днювання)〜人员 черговий; чергова; днювальний;今天该谁〜？ хто сьогбдні черговий?
值日生 zhirisheng черговий (чергова) по класі.
值星 zhixlng чергувати (чергування).这周是王 违长〜на цьому тижні чергує командир роти Ван.
ШЖ zhiye нічне чергування.
职 zhi.
职 zhi сушене м’ясо; солонина шматком.
埴 zhi.
埴 zhi глина; глинистий ґрунт.
职 zhi.
职zhi 1)—>职务.有〜有权м^ти права і обов'язки; мати не тільки обов’язки, але і відповідні права;尽〜вііконати свій [службовий] обов'язок. 2)—> 职位.调〜 перекласти на іншу роботу (посада);就〜 стати на посаду 兼〜суміщати посади; сумісництво;撤〜звільнити кого зі служби (із роббти);恢复原〜відновііти кого в посаді; повернутися на свою стару посаду. 3)(下属 称）я; ми.
职另ij zhibie службове положення;, посада.
职称 zhich6ng [службове] звання.给以相应的〜 привласнити належне (відповідне) звання.
职分zhi位п 1)(职务上的未分)службовий борг; обов'язок.尽自己的〜виконати свій службовий об6в，язок (свій об6в*язок). 2) —► 职位
职工 zhigong службовці і робітники.工厂〜 заводчани мн.
职官 zhfguan чиновники.
职能 zhmeng функція.货币的〜функція грошей; 国家的对夕卜〜збвнішня функція держави;履 行特殊的社会〜викбнувати особливу суспільну функцію.
职权 zhiqudn [службові] права,行使〜 здійснювати права; '滥用〜зловживання службовим положенням (владогЬ);这不在我 的〜范围之内 це не моя компетенція; це не входить у мою компетенцію (у КОЛО МОЇ X обов’язків).
职守 zhishou служба; робітник пост. 于〜б^ти відданим своїй справі;擅离〜самовільно покинути робочу посаду; самовільний відхід із служби.
职位 zhiwei посада; службове полбження.重要 的〜відповідальна посада;编制内的〜 штатна посада;他的〜是办公室主任він на посаді завідуючого канцелярією.
职务 zhiwu посада; службові оббв’язки.担任工 厂的〜обійняти посаду директора заводу;执 1 于〜викбнувати свої службові обов'язки.
职衔 zhixian посада і звання (чин).
职业 zhiye професія.固定〜постійна роббта;没 有一定的〜без визначених занять;选择〜 вибір професії; профвідбір;〜革命家 фаховий революціонер;〜夕卜交家 фаховий дипломат;〜运动员 фаховий спортсмен; спортсмен за професією;〜Ш @ $
фотбграф-професіоніп;〜介绍所 біржа праці; 〜技术学校профтехучилище.
职业病 zhiy色bing〈医〉фйхова хворбба.
职 业 化 zhiyehua професіоналізація; професіоналізм.
职员 zhiyuan служббвець.
ЩЙ zhize борг; обов^зок. 荣的〜борг честі; 尽自己的〜виконати свій оббв’язок (свій оббв’язок);保卫祖国是每个公民的神圣〜 захист Батьківщини - священний оббв’язок (священний оббв’язок) кожного громадянина.
职掌 zhizhang <书> відати чим (ведення); завідувати чим (завідування); управляти чим (керування).〜国家大事 відати державними справами; управляти краї ною;归秘书〜 знаходитися (бути) у веденні секретаря.
职志 zhizhi обов'язок і ціль; оббв’язки і принципи.
zhi.
植 zhi саджати що, посадка.〜树 саджати дерева; посадка дерев;断肢再 ~ реплантація відсічених кінцівок.
植被 zhibei < 林 > рослинний покрив; рослинність,地面〜напбчвенна рослинність; 木本〜дерев’яниста рослинність;草本〜 трав'яниста рослинність.
植虫 zhich6ng <动> зоофіт.
植床 zhichudng <农> стелйж.
植党营私 zhi dang ying si створити (організувати, сколотити) групу однодумців у корисливих цілях (у погоні за особистою вигодою).
植棉 zhfmian бавовництво; сіяти бавовну.
植苗 zhimiao〈农〉посадка саджанців.
植皮 zhipi <医> пересадка шкіри; пересадити хворому здорову шкіру.
植树 zhishu посадка дерев; деревонасадження. 〜造林 лісонасадження; лісопосадка.
植树节 Zhishujie день (свято) деревонасадження.
植物 zhiwu рослина.高山〜альпійська рослина; 水生〜водяна рослина;热带〜тропічна рослина;—年生〜однолітня рослина;多年 生〜багаторічна рослина; 木本〜 дерев’яниста рослина;草本〜трав’яниста рослина;常绿〜вічнозелена рослина;落叶〜 листопадна рослина;豆类〜боббва рослина; 瓜类〜баштйнна рослина;种子〜насінна рослина 观赏〜декоративна рослина;〜栽培 рослинництво;〜群落 фітоценоз;〜地理学 географія рослин;〜纤维 рослинне волокно.
f直物界 zhiwujie рослинний світ; флористичне царство; царство рослин; рослинність.
植物圈 zhiwuquan фотосфера.
植物群 zhiwCiqiin флора.
植物性神径 zhiwiixing shenjlng < 解 > вегетативна нервбва система.
植物学 zhiwuxue ботаніка; фітологія.农业〜 агроботаніка.
植物学家 zhiwuxuejia ботанік.
植物油 zhiwuyou рослинна олія.
植物园 zhiwuyuan ботанічний сад.
植株 zhizhii <农> рослина.母本〜матергінська (маткова) рослина.
歹言zhi'
殖 zhi розмнбження (розмножити що); збільшення (збільшити що). 〜 产
збільшувати майно;牲畜墙〜计划 план збільшення поголів’я (розмнбження) худоби.
殖民 zhimin колонізувати що (колонізація, колонізувати що).〜国家 колоніальні держави; країни-колонізатори мн.;〜体系 колоніальна система;〜政策 колоніальна політика.
殖民地 zhimindi колонія.〜人民 колоніальний народ;〜战争колоніальна війна;〜的民族解 放运动 національно-визвольне прямування в колоніальних країнах (у колоніях)〜国家 колоніальні країни; колонії 半〜国家 напівколоніальна краї на; напівколонія;对〜 的统治колоніальне панування;对〜的压迫 колоніальний гніт.
殖民主义 zhiminzhuyi колоніалізм.〜国家 колоніальні держави; країни-колонізатори мн.
殖民主义者 zhiminzhtiyizhS колоніаліст; колонізатор.
妬 zhi.
妬 zhi підошва ноги; стопа.
妬穿 zhichuan ходіння.
zhi.
蹄 zhil) зупинятися; 2) відправляти; посилати.
披 zhi.
摭拾 zhishi <书> збирйти що (збір).〜故事 збирати факти з минулого.
掷 zhi.
掷踢 zhizhii 〈书〉бродити; ходити взад і вперед.〜街头 бродити по вулицях;〜歧路 на роздоріжжі; на розпутті.
zhi.
踏zhi 1) <解> (接近脚ЙЬ的部分）плюсна. 2) <书> (脚掌）ступня; підошва рот.平〜足 плоска ступня; плоскостопість. 3) <书> (踏) топтати що.
跪骨 zhigu〈解> плоскі кістки.
IК zhi.
止 1)(停止）zW припинитися (припинення); зупинитися (припинення).雨还没有〜дощ ще не перестав (не припинився);血流不〜 кров так і ллється; кров лилася без зупинки (не перестаючи); *4争到最后胜利为〜 борбтися до переможного кінця;不达目的不 ~ не зупинятися, поки не буде досягнута поставлена мета;今天谈到这鱼为〜明天继续 再谈 сьогбдні зупинимося на цьому - а завтра продовжимо нашу розмову. 2) 亭 止）зупинити що (припинення); припинити що, із неознач. (припинення).暂时〜付 тимчасово зупинити платежі (припинити видачу);〜疫白勺药物 противосудорожний (антиспазматичний) засіб. 3)(截止）до чого; включно; по що [включно].从四曰起到十曰 〜с 4-го по 10-е [включно]. 4)(只）тільки; лише.〜此一家商店 це єдиний магазин; тільки один цей магазин;这类产品不〜上海 一处有，全国各城市都有аналогічні продукти є не тільки в Шанхаї, але і у всіх інших містах нашої краї ни.
Jt步 zhlbu зупинитися (припинення).〜不前 зупинитися; залишитися на місці;闲人〜вхід стороннім забороняється.
jt境 zhijing кінець; межа 没有〜не мати межі;


1045
не знати меж; без кінця; без межі;学无〜вік живи; вік учись;为人民服务无〜для служіння народу - немає меж.
止咳 zhlkd заспокоїти кашель.〜药水 мікстура від кашлю.
止'渴 zhike вгамувати спрагу.
止 iffi zhitong знеболити що (знеболювання); заспокоїти біль; болезаспокійливий; знеболюючий.〜药片 знеболюючі таблетки.
止 痛 剂 zhitongji болезаспокійливий (знеболюючий) засіб.
止息 zhlxl припинитися (припинення); зупинитися (припинення). 无〜 без припинення; неспинно; не припиняючись.
止箱剂 zhTxieji міцний засіб.
ih ifiL zhTxue <Ш> гемостаз; припинення кровотечі; кровоспинний; гемостатичний.
止血带 zhTxuMSi 〈医〉турнікбт; кровозупиняючий джгут.
止血齐!j zhixueji кровозупинний засіб.
止住zhTzhCi—止2).把血〜зупинити кров;疼痛 〜了 біль утихла (пройшла);止不住笑起来 не утримавшись, розсміятися.
只zM另见zhT.
只zW (表示限于某个范围）тільки лише; один; єдино; виняткбво.〜因当时你不在 тільки тому (від того), що тебе тоді не було;〜为这 点儿小事,不必生气Чфез такі тільки (лише) дрібниці не варто сердитися;〜怕出事儿 боюся лише (думаю тільки), як би що (чого) не трапилося;〜许成功，不许失败тільки перембга, і [щоб не було] ніяких поразок;〜 图快，不求精не:забйром，і неспоро;〜会说，不 会做 тільки на словах, а не на ділі; майстер тільки говорити, а не працювати;〜知其一， 不知其二 бачити тільки (лише) одну сторону і не знати іншої;〜见物，不见人 бачити тільки матеріальні чинники і випустити з уваги чинники людини;大家都走了，〜乘ij下 他一个人 усі пішли, тільки (лише) він один залишився;当时我〜相信他一个人у той час я довіряв виняткбво йому одному;这个〜值 两块钱 це коштує усьогб (усього тільки) два юані;这〜不过是说说而已це одні тільки слова; це тільки на словах [так];另ij无出路,〜 能这样 іншого виходу немає, це єдине, що залишається;胜利示能等待，~能争取 перемогу не чекають, а завойовують;我〜当 楚你已经去北京了 я було подумав (а то думав), що ти вже поїхав у Пекін;原来是/[尔 干的，我~道是他呢сподіваюсь, це ви зробили, а то було подумав на нього;我〜简 要地叙述了一下事实я обмежився [одним] стислим викладом фактів; я коротко виклав одні тільки факти; ^也〜要求父І别管他усб， що він просить у батьків - це не мішати йому; 〜此——家，另її无分店неперевершена фірма - прохання не змішувати з іншими! наша фірма тільки одна, а іншої не було і немає.
只不过 zhlbuguo усьогб; всьогб-навсього.没有 人，,再好的机器也〜是一堆废铁рез людини, якою б гарною не була машина, вона є всьогб-навсього купою залізного брухту.
只得 zhide прийтися безособ” із неознач.\ залишитися лише (тільки); нічого не залишається (не залишилося), як...〜女口 此 доведеться так; залишається тільки так [зробити, надійти]; інакше не може бути; тільки так, а не інакше;他〜同意 йому
прийшлося погодитися; йому залишилося тільки (лише) погодитися; йому нічбго не залишається, як погодитися; 〜
涉水而过 не було на річці моста, довелося йти вбрід.
只顾 zhigu усе; знай собі.〜自己 піклуватися тільки (лише, усе) про себе; тривбжитися лише за себе; займатися (зайнятий) тільки собою;他什么事也不问，〜坐着і■报він нічим не цікавиться, знай собі сидить і дочитує газету;雨〜下着，一点放晴的意思也 没有 дощ усе йде (йде і йде), немає навіть натяку, що погбда проясниться.
只管zhTgi^n 1)(尽管)：你〜去睡йди собі [спокійно] спати;你〜放心去好了 йди собі спокійно й усе;你〜放心，不会出什么事的 мбжете бути спокійним (будьте покійні), нічого не трапиться;你〜去，有我呢 йди сміло, я відповідаю;有话你〜说 якщо є що, так можеш прямо (прбсто) сказати;有问题 你〜来问我 якщо будуть питання, то звертайся прбсто (прямо, без сорому) до мене. 2)—只顾.
只好zhTMo —只得.没有办法，也〜这样 доведеться так, нічбго не поробиш; НІЧОГО робити, тільки так і залишається;〜所他们的 便 прийшлося надати їм повну волю; нічбго не залишилося, як надати їм повну волю.
只见树木，不见森林 zhTjiAn shumu,bujian senlin за деревами (через дерева) лісу не бачити.
只是zhishi 1)(示Й是)тільки; лише.〜嘴上说说 而已 усьогб лише на словах; одні тільки слова;事情〜如此而已тільїси й усьогб;坏分 子〜极少的—部分 шкідливі елементи складають тільки (лише) незначну частину; 我们的胜利，〜走向共产主义的万里长征的第 —步 наша перембга - це тільки (лише) перший крок нашого довгого шляху до комунізму. 2)(强调限于某个情况或范围） тільки [і]; лише; усе.〜因为你，事情才弄糟了 він усе (ніяк, нізащо) не хоче; справа розбудувалася усе (тільки) через вас;不管人 家怎鼻追问，他〜不幵口 як його не розпитували, він усе мовчав. 3)(但是)а; але; і.我本想去，〜天下雨出不了门мені хотілося
б 	піти, і дощ йде, і не можна вийти.
只夕肖 zhixiao <方> потрібно лише; необхідно тільки.
只许州官放火，不许百姓点灯zhT хй zhouguan fang huo, bu хй baixing dian deng "правителям дозволяєтся влаштовувати пожежі, a простому люду (народу) заброняється навіть запалити лучину"; сам п，є， а людей за пияцтво б，є.
只要 zhiyao тільки; коштує (коштувало) тільки (лише); поки.〜你说，我们马上给你办ти тільки скажи, ми відразу тобі зробимо;〜雪 一化，我们就开始春耕як тільки зійде сніг, так відразу почнемо весняну оранку;〜是国 家，总是具有阶级性的держйва，як таке, завжди носить класовий характер;〜1^；的;0*、 脏还在跳动，我就要尽力为人民服务пбки серце в мене б'ється, буду всіма силами служити народу;〜坚€的依靠群众，什么事 都可以办至！J якщо тільки міцно спиратися на маси, то можна учинити будь-які чудеса; ~有 自力更生的精神，就没有攀不上Р高峰якщб буде дух опори на власні сили, то не знайдеться такої вершини, на яку не можна було б піднятися.
只襄工夫深，铁杵磨成针гМуйо gong-fu shen,
tiechii mocheng zhen терпіння і праця усе перетруть.
只有 zhlyou тільки [лише]; усьогб лише (тільки); один.〜愿望是不够的мйло (недостатньо) одного бажання;〜我们共产党 人才能完成这样艰巨的任务тільки (одні) ми, комуністи, можемо виконати настільки важку задачу.
只争朝夕 zhT zheng zhao xi "змагання з часом"; дорожити кожною хвилиною і кожною секундою. г
匕
曰 zhi.
旨 zhi (意思）значення; зміст;(目的)ціль ж.; прагнення.〜在进—步发展工业з метою (із метою) подальшого розвитку промисловості.
旨趣 zhiqu ціль і задача; зміст та значення.
zM.
址 zhT місцезнаходження; адреса,住〜адреса; місце проживання; 厂 〜 адреса (місцезнаходження) заводу (фабрики);迁至 新〜переї хати (переселитися) на нове місце.
抵 zhi.
抵掌 zhTzh5ng < 书 > плескати в долоні; аплодувати.〜而谈 вести пожвавлену розмову (задушевну бесіду).
zhT.
纸 zhT 1)(纸张）папір.白报〜газетний папір;包 装〜обгбртковий папір;吸墨〜промокальний папір;书写〜папір для письма花花绿绿的糖 〜строкаті фантики; 一张〜лист папфу. 2) <^词>: 单据三〜три квитанції;两〜家书два листи з дому.
纸版zhlbSn ->纸型.
纸包 zhibao пакет; кульок.
纸包不住火 zhi bao bu zhu huo вогню в папір не загорнеш; шила в мішку не сховаєш.
纸 Гр zhTbi паперові гроші; грошові знаки; банкноти лш.
纸袋 zhidai кульок; паперовий мішечок.
纸夹 zhljia тримач для паперів;(文件夹）папка.
纸楽 zhijiang целюлоза; паперова маса.
纸老虎 zhilaohii "паперовий тигр".
纸马 zhlma ритуальні зображення святих [для спалювання під час жертвопринесення].
纸媒JL zhTmeir паперовий ґніт [для курильної трубки].
zhlpai [гральні] карти. Зй〜грйти в карти.
纸钱 zhiqian ритуальні паперові гроші, що спалюються на похоронах.
纸伞 zhtsan паперова парасолька (парасолька, оточена промасленим тунговою олією папером).
纸_Ьі炎兵 zhlshang tan bing воювати на папері; кабінетні (академічні) міркування; порожні (беззмістовні) розмови.
纸型 zhixing〈印〉мйтриця.打〜;матрицювати що.
纸‘іЙ zhiyan сигарета;(有烟嘴的纸烟）цигарка; (自卷的纸烟）цигарка розм.; самокрутка розм.—包〜пйчка сигарет (цигарок).
纸鶴 zhiyao [паперовий] змій.
纸鸾zhlyuan —>纸鹤.
纸张 zhTzMng —纸 1).
纸醉金迷 zhT zui jln mi запаморочлива рбзкіш; загрузнути в розпусті.〜的场所 злачне місце.


1046
枳zM.
积 zhT < 植 > апельсин (понцирус) трилисточковий.
IR机草 zhijlcao <ffi> чий блискучий (яскравий, що наполяже).-
^[fc zhT.
祉 zhi щастя, благополуччя.
祉禄 zhllu щастя і службова кар’єра.
$曰 zhT 另见 zhT; zhf.
指zhT l)(手指头）піпець.大抑〜великий палець;食〜вказівний палець;中〜середній палець;无名〜безименний палець;小〜 мізинець;屈〜可数 по пальцях можна перерахувати (перелічити). 2)(一指宽或一 宇旨深)[товщиною в, шириною в] палець.两〜 宽的纸条 смужка паперу шириною в два пальці;下 了 三〜雪 випав сніг на три пальці; 这双鞋大了一〜т^флі великі на один палець.
3) 	(Й■着）показувати що，на що (показ); вказувати що，на що (вказівка).用手一〜 показувати (указувати) рукою (пальцем);时 针正〜十二点 стрілки годинника показують рівно дванадцяту годину;他〜着鼻子质问我 він, тикаючи мені пальцем у ніс, питав. 4) (针对）мати на увазі; за адресою.这〜的是谁？ кого це мають на увазі? кого під цим розуміють?你〜的是什么？ що ти маєш на увазі? що ти під цим розумієш?他暗中〜的什 么？ на що він натякає?他这话是〜我说的це він у мій город камінь кидає; це він сказав на мою адресу. 5)—指靠.解&前全家老少都〜 着他生до звільнення вся сім’я трималася на ньому (він був опорою всієї сім’ї).
指标 zhibiao показник,数量〜кількісні показники;质量〜якісні показники;生产〜 виробничі показники;经济〜економічні показники;平均〜середні показники.
指斥zhTchi—指摘
指出 zhlchti відзначити що (оцінка); зазначити на що (указівка),〜缺,存 зазначити на хиби; відзначити хиби;〜正确的方向 зазначити на правильний напрямок;〜胜利的航向 зазначити напрямок до перемоги;应当〜слід зазначити що;着重〜підкреслити що; зробити натяк на що.
指导 zhidao вести що (ведення); керувати чим (керівництво); інструктувати що
(інструктування); спрямовувати що (напрямок);〜ІЙ 动 керувати прямуванням;〜 工作 спрямовувати роботу;〜行动 спрямовувати практичну діяльність;〜方针 направляючий (керівний) курс;〜原贝lj керівні принципи;〜思想 керівна ідея;〜作用 направляюча роль;具有〜意义 мати направляюче значення;;在工人〜下ІІН亍实验 робити досліди під керівництвом робітника; 集中〜下的民І демократія, що спрямовується централізмом;厉 4亍集中〜下 的民主生活 строго проводити принципи демократичного укладу життя при централізованому керівництві;在各场比赛 中当场夕卜〜секундувАти всі ігри.
指导员 zhTdSoyuan інструктор.政治〜політрук. zhTdian І) показувати що, на що;
указувати що, на що (указівка).〜道路 показувати дорбгу;他〜给我看，哪一颗星是
він мені показав, яка з зірок Вега; ^ 贫农〜我怎样除草стйрий бідняк-селянин показав мені, як полоти траву. 2)—> 宇旨摘.
J旨定 zhiding призначити що (призначення); визначити що (визначення); зазначити що (указівка).〜期限 призначити (визначити, зазначити) термін;在〜地点》集合 зібратися на призначеному (зазначеному) місці;〜某人为 手ІМ3〕призначити такого-то секретарем.
J旨法 zhifa〈音〉апплікатура.
指骨 zhigu 〈解> фаланги пальців пензля; кістки пальців [руки].
指画 zhihua показувати пальцем.
指环 zhihuan каблучка.
指挥 zhThuT 1)(发令调度）комйндувати чим (командування, команда); управляти чим (керування); начальствувати над чим (начальствування);(指挥乐队，合唱等） диригувати чим (диригування).〜挥队 командувати військами; начальствувати над військами;〜乐队 диригувати (управляти) оркестром;〜合卩昌队 диригувати (управляти) хором;〜部队作战 вбста війська в бій;听人~ діяти за чужим наказом; танцювати під чужу дудку;他〜的部队 загін під його командуванням (командою, начальством);— 切 4亍动听〜у всіх діях підпорядковуватися командуванню;—切事情仍由他〜усіє'ю справою керував як і раніше він. 2)(指挥的 人)командир; начальник;(乐队指挥） диригент; капельмейстер.总〜командуючий; головнокомандуючий;合唱〜диригент хору; хормейстер.
指挥棒 zhihulbang диригентська пшіичка; жезл
1)(用作转义).挥舞〜пустити в хід свій жезл; змахувати (розмахувати) свої м жезлом;足艮着 〜转 вертітися по указці [жезла кого\\ 拒绝月艮 从〜відмбвитися підкоритися жезлу.
指挥部 zhihulbu командування.最高〜верхбвне командування;火线〜передовий командний пункт;联合救灾〜об’єднаний штаб по боротьбі зі стихійним лихом;无产阶级政党 是无产阶级革命和战斗的〜пролетарська партія є революційний і бойовий штаб пролетаріату.
指挥刀 zhlhuldao офіцерська шабля.
指挥官 zhlhulguan командир.
指挥所 zhlhulsuo командний пункт.
指挥台 zhlhuMi <海> бойовй (командна) рубка.
指挥员 zhThuTyuan командир.
指鸡骂狗zMjT ma gou ->指桑骂槐.
指尖 zhljian пучка.
指教 zhTjiAo порада; вказівка.希望多多 ~ сподіваюся, що не відмовите в пораді; сподіваюся, що не відмовитеся дати пораду; 请你〜прошу у вас ради.
指靠 zhTkao спиратися на що (опора).失去了〜 загубити опору; земля (ґрунт) іде з-під ніг; 晚年有所〜б^ти забезпеченим на старість (на старості) років.
指控 zhikong обвинувачувати що в чому (обвинувачення); доносити на що (донос); зробити донос на що.
指量名词 zhlliang-mingd <语> кількісний іменник.
指令 zhiling 1)(发布命令）наказувати кому-чому^ із неознач. (наказ); розпоряджатися щодо чого (розпорядження). 〜部队拂晓出发 наказати (дати наказ) загону виступити на світанку. 2)(所发的命令）наказ;
розпорядження.接到上级〜отримано розпорядження від вищої інстанції. 3)〈技〉 команда.无线电〜радіокоманда.
指鹿为马 zhT lu wei ma "називати оленя конем"; називати біле чорним.
指名 zhlming вказувати ім’я; називати по імені. 〜攻击поіменно нападати на що;公开〜批і平 відкрито критикувати що, вказуючи ім’я (називаючи по імені);会上他〜要我发言на зборах він зазначив на мене, бажаючи, щоб я виступив із промовою;他〜儿要我买英雄牌 的钢笔 він спеціально зазначив, щоб я купив ручку марки "Герой".
指明 zhlming зазначити що на що (указівка); показати що, на що (показ); відзначити що (оцінка); застовбити що, розм.〜缺点、 зазначити [на] хиби; відзначити (показати) хиби;早经〜давнб вже було зазначено (відзначено).
指南 zhinan керівництво; покажчик.铁路〜 залізничний путівник (покажчик, довідник); 旅 4亍〜путівник; дорожній покажчик (довідник); гід застар.\ 北京〜путівник по Пекіну;行动的〜керівництво до дії;以马克 思列宁主义的革命学说为〜керуватися (керуватися) революційним навчанням марксизму-ленінізму.
指南针zh!ndnzh6n 1) (€示方向的仪器)кбмпас. 2)—指针2).
指派 zhipai призначати що (призначення); спрямовувати що (напрямок); наряджати що (убрання).〜工作 направити на роботу;〜他 在大使官工作 призначити (направити) його в посольство;〜他当秘书 призначити його секретарем;〜第一连担任警戒нарядгіти (призначити) першу роту в караул.
指日可待 zhT гі ke dai можна чекати що, чого в найближчі дні; питання найближчих днів (найближчого часу); недовго чекати що，чого; уже на носі розм.',胜利〜залишилися лічені дні. перембга - питання найближчих днів; перембга вже близька.
中旨桑骂槐 zhi sang ma huai лаяти одногб, маючи на увазі іншого; лаяти інакомовно; кішку б’ють, а невістці звістку дають.
指使 zhishi підбивати кого на що; підбурити кого; диктувати кому що; давати вказівку.受 А 〜діяти під диктовку кого; діяти по вказівці кого; танцювати під чужу дудку;〜 另1J 人做坏事 підбивати (підбурити) людей на темні діла;良心〜他这样做це йому диктувала сбвість.
指示zhishi 指点1.指针〜风向стрілка
вказує (показує) напрямок вітру;〜植物 рослина-індикатор; індикаторна рослина;功 率〈技〉індикйторна потужність; ^词 <语> вказівний займенник. 2)(指示下级）давати вказівку (інструкцію, директиву); указувати що (вказівка); інструктувати що (інструктування). 3)(指示的文字或话） вказівка; інструкція; директива;
розпорядження.中央的〜директива центру; вказівка з центру;得至丨J〜одержати вказівку (інструкцію);接到上级的新〜отримане нове розпорядження (вказівка) начальства;
отримана нова інструкція (директива) керівництва;按〜办事 діяти по інструкції (по вказівках); діяти так, як зазначено;他 给了我有益的〜він дав мені корисні вказівки.
指示剂 zhlshiji <化> індикатор; показник.


1047
指示器 zhlshiqi <技> індикатор; покажчик.速 度〜покажчик швидкості;航向〜покажчик курсу;电子〜електрбнний індикатор (покажчик);无线电〜радіозадйтчик;无线电 航向〜радіокурсовк^зувач.
指不图 zMshitii індикаторна діаграма.
指事 zhTshi〈语〉піктограми мн.
指手 іШ]脚 zhlshou-huajiao указувати на усе пальцем; розмахувати руками; жваво жестикулювати; говорити із широкими жестами (із жестикуляціями);(舌L J旨点) віддавати розпорядження праворуч і ліворуч; (5L 批评）безвідповідальна критика; критикувати вздовж і впоперек.
指数 zhTshCi І) <数> показшЬс [ступеня]; експонент.分数〜дробний показник;〜函数 показова функція. 2)〈经〉індекс; показник. 物价〜індекс цін;生活〜індекс прожиткового мінімуму;工-业生产〜індекс 叩омислбвого виробництва;超过去年的〜 перевищити показник минулого року.
指望 zhl.wang 1)(期待）сподіватися на що (надія); розраховувати на що (розрахунок); покладати надію на що; робити ставку на що. 〜有个好收成 сподіватися (розраховувати) на гарний врожай; у надії на гарний врожай;不 〜别人帮忙 не сподіватися на сторонню поміч;这只能〜你了 у цьому можу розраховувати тільки на вас;不能〜反动派会 大发慈悲 не можна будувати розрахунки (не можна робити ставку) на милість реакції. 2) (所指望的）надія.他Йї病还有〜у нього є ще надія на лікування.
指纹 zhTwen дактилограма; папілярні лінії.〜鉴 定法 дактилоскопія.
指纹术 zhiwenshu дактилоскопія.
指向 zMxiang спрямовувати що на що (напрямок); вказувати на що (вказівка).罗盘 的针〜南方 стрілка компаса вказує (показує) на південь;把武器〜敌人 спрямовувати зброю на ворога (проти ворога);把矛头〜我 们大家 направити (націлити) вістря на (проти) нас усіх;党,〜哪里，我们就奔長哪里 ми підемо туди, куди нас пошле партія (куди зазначить партія).
指弓I zhTyin вести що (ведення); проводити що (叩овбдення).〜革命的方向 вкй:зувати напрямок революції;〜队伍通过森林 вбсти (провести) ряд через ліс;在党的正确路线〜 下 під керівництвом (водійством) правильної лінії партії;在马克思主义学说的〜下 керуючись ученням Маркса (марксистським ученням);沿着党所〜的道А前进йти шляхом, зазначеним партією.
指印 zhlyin відбиток (відтиск) пальця; дактилограма.
指й zhize—►指摘.提出〜висувйти звинувачення;无可〜的 бездоганний.
指摘 zhlzhai засуджувати що (осуд обвинувачувати що (обвинувачення); гудити що (осудження); дорікати що в чому (закид); докоряти що в чому (докір); піддавати що осуцу (осудженню).〜他的行为 засаджувати (гудити) його поведінку;〜某不诚实 обвинуватити (дорікнути, докорити) такого-то в нещирості;受到群众的〜 піддаватися осудам (осудженням) із боку мас;我的疏忽是应该受〜的 мо4 необережність повинна бути засуджена.
指战员 zhTzMnyudn командири і бійці,中国人
民解放军全体〜весь склад НВАК {народно-визвольної армії Китаю).
指针zhlzhen 1)(钟表，仪表上的针）[вказівна] стрілка; стрілка-вказівник ж.罗盘〜 бусольна стрілка; стрілка компаса;钟表〜 годинна стрілка; стрілка годинника. 2)(指南) керівництво; покажчик,行动的〜керів- ництво до дій.
Іт IE zhtzheng вносити, поправку (виправлення). і青大家〜прбсимо усіх внести свої поправки.
咫 zhl.
Яе zhi близька відстань; два кроки.
呢尺 zhlchl〈书〉дуже близько; рукою подати 近在〜так близько, що рукою подати; під носом; у декількох (двох, трьох) кроках.
題尺天涯 zhlchl tianya тільки так здається, що близько; близький лікоть, та не вкусиш.
Ші zhl.
址 zhi палець [ноги].
Йі：高气扬 zhi gao qi yang гордовитий (гордовитість); пихатий (пишномовність); триматися гордо (бундючно); із пихатим виглядом; задерти ніс 不能让敌人这样一 не можна дозволяти вброгу тріумфувати.
址骨 zhlgO〈解〉фалйнги пшіьців стопи; кістки пальців [ноги].
址甲 zhljia ніготь [на нозі].
疯 zhi.
痕 zhl 1) синець; 2) бити.
酷 zhl.
酷 zM <化> [складний] ефір.
酷酶 zhlmSi <Vc> ефіраза.
徴zhL
徴 zhi "чжи" (четвертий древньокитайської гами).
牟:zhi.
至 zhi 1)(到）до чого; до чого; по що.自始〜终 з (від) початку до кінця;五曰〜十曰 із п’ятого по десяте; із п’ятого по десятого включно. 2) —至于.后来竟〜打起架来пбтім справа дійшла до бійки. 3)(极）дуже; надзвичайно. 感激之〜дУже (глибоко) вдячний; дуже вдячний.
至宝 zhibao неоціненний скарб; саме цінне (дорогоцінне, дороге).世界文化的〜 неоціненний скарб світової культури;女卩获〜 для кого немов (як) неоціненний скарб;把… 视为〜самим цінним [для себе] вважати що.
至诚 zhicheng щирість (щирий); щиросердість (щиросердечність, щиросердий).——片〜з усією щирістю (щиросердечністю); виконаний по щирості і щиросердості; із відкритим (чистим) серцем;出于〜від усього (чистого) серця; від усієї душі;〜待人 ставитися до людей душевно (сердечно).
至迟 zhichi саме пізніше; не пізніше, ніж...〜过 —t星期就有信来了 сАмий пізній лист прийде через тиждень; лист прийде не пізніше як через тиждень;付款日期〜不得超 过四月三十日 крайній (самий пізній) термін платежу - 30-е квітня.
至多zh'idup (表示最大的限度）багато-багато; від сили; якнайбільше; максимум; максимально;(表示在最坏的场合）у
гіршому випадку;(表示在最好的场合）у кращому випадку,我看她〜四十岁 по-мбєму， їй якнайбільше (максимум, максимально) сорок років; по-моєму, їй від сили сорок років; якнайбільше (максимум,
максимально) кбштує десять юанів;离扣і〜不 过二十公里 до міста від сили (багато-багато) 20 кілометрів;〜也不іі如 ІІ七 це лише (тільки) у кращому випадку.
至高无上 zhi gao wu shang неперевершений; понад усе.〜的权力 безмежна влада.
至好zhihao —至交.
至交 zhijiao близький (добрий) друг.成为〜 стати на приятельську (коротку) ногу з ким; 他们是〜вони в найближчих стосунках; вони на приятельській (короткій) нозі.
至今 zhijln дотепер; до [цього] часу; донині; дотепер; посейдень розм.为什么他~还没有 来？ чому його усе ще (дотепер) немає?问题〜 尚未解决 питання донині (дотепер, досі) не вирішені;鲁迅的思想，行动，著作〜仍闪押着 不灭的光芒 думки, дії і твори Jly Сіня сяють немеркнучим СВІТЛОМ до сьогоднішнього
ДНЯ.
至理 zhill істина.
至理名言 zhilT-mingyan велика істина; золоте слово.
Ш 亲 zhiqln близький (найближчий) родич; близька рідня; близькі.〜好友[близькі] родичі і друзі.
至善至美 zhishan-zhimei сама довершеність.
至 JL zhishang вище усіх; вищий; неперевершений.
至少zhishao (表示最大的限度）найменше; мінімум; мінімально; принаймні; щонайменше; бідно рош.; мало-мало прост.; (表示在最坏的场合）у гіршому випадку;(表 示在最好的场合）у кращому випадку.〜需要 五个人 найменше (мінімум, мінімально, щонайменше) буде потрібно п’ять чоловік; 离城〜不过二十公里до міста залишилося щонайменше (принаймні, найменше, мінімум, мінімально) ще двадцять кілометрів;勘察队〜需要十辆汽车 експедиції потрібно, бідно， десять автомашин;我看上去〜四十岁на вигляд йому найменше (мінімум, мінімально, щонайменше) сорок років;〜可以说这不是 无意的 це не без наміру, щоб не сказати більше;〜也得派个人去принаймні треба відправити туди людину;〜应该先去打听清 楚 принаймні (щонайменше) треба спочатку дізнатися; jtli〜是个骗子，І至更坏він у кращому випадку шахрай, а може бути того гірше.
至死 zhisl до смерті.〜不渝 вірність (залишитися вірним) до гробової дошки (до труни, до кінця життя);〜不从 нізащо не погоджуватися;我〜也不 it 步 будь я проклятий, якщо я уступлю;我〜不忘 буду пам^тати до самої смерті; буду пам^тати все життя.
至要 zhiyao найважливіший.是为〜що вважаю дуже важливим; це саме головне.
至于zhiyii (表示іі到某种程度）дійти до чого; до чого.〜公开决裂 дійти до відкритого розірвання;明Р〜！ бути того не може! 2)(表示 另提一事）що стосується чого; що до чого; на рахунок;〜这——个问题[а] на цей рахунок; [а] на рахунок цього питання; [а] що


1048
стосується (до) цього питання;〜详细情况， 谁不灰卩道 що стосується (що до) подробиць, то ніхто не знає;〜我，老实说我是反对的що до мене, то, по правді кажучи, я проти.
至早 zhizao саме раннє; не раніше (не раніш), чим.他〜明天才能到达с&ме раннє він приїде (може приїхати) завтра.
伎 zhi.
忮 zhi 1) заздрити; ненавидіти; 2) робити шкоду; шкбдити.
忮很 zhihen сильно ненавидіти.
忮心 zhixln заздрість.
zhi.
志 1 zhi 1) бажання; воля; 2) надія; 3) почуття; 4) запис, відмітка.
志 2zhi—志向；志愿 1).立〜поставити за мету (за ціль);人各有〜у кожного своя воля (свої прагнення, свої ідеали); кожен вільний поступати по-своєму.
志 3 zhi 1)(记）відзначати що.〜喜 відзначати радісну подію;〜哀 в знак трауру (скорботи); 7；К〜不忘 запам'ятати що в серці; запам'ятати що назавжди; нікбли не забувати чого. 2)(文 字记录）опис; монографія.县〜[істбрико-] географічний опис повіту.
志哀 zhi*ai виражати своє горе.
志操 zhicao цілеспрямованість і моральна чистота; принциповість.
志退 zhichSng бути задоволеним, досягнути задоволення.
志大才疏 zhi da cai shu багато хочеться, і мало уміється; на гріш амуніції, на рубль амбіції.
志度 zhidu сила волі, витримка.
志留纪 Zhiliiiji〈地质> сил^р; силурійський період.
志留系 Zhiliiixi〈地质> силурійська система.
志气 zhi.qi воля; ціль ж.有〜спбвнений великих ідеалів;有〜的人 вольова (цілеспрямована) людина; людина з цілеспрямованим характером;没有〜的人 безхарактерна людина;未丧失〜не впасти духом;这些小厂〜大 ці фабрики і майстерні хоча малі за масштабами і розмірами, але повні духом енергійності й ентузіазму 中国 ІС人Р介级有〜китайський робітничий клас вольовий; 长自己的〜，$敌入的威підняти свій моральний (бойовий) дух і збити пиху з вброга. '
志趣 zhiqii інтереси і прагнення.他们两人〜相 同 в них загальні інтереси і прагнення;我和 他〜不同 ми з ним люди далекі [по духу]; у нас різні інтереси і прагнення.
志 dr zhishi вольовий (принциповий) чоловік.〜 仁人 ідейні, цілеспрямовані люди;革命〜 борець за революцію;爱国〜патрібт.
志书 zhishu літопис.
志同道合 zhi tong dao he мати спільність інтересів і прагнень (цілей і ідеалів); [повна] однодумність.〜的人 люди одних поглядів; однодумці мн.;〜地战友 однодумні соратники;我和他〜ми з ним однодумці (брати по духу).
志向 zhi.xiang прагнення лш.; ціль ж.青年人要 有远大的〜мблодь повинна мати висбкі прагнення (ставити собі висбкі цілі).
zhiyuan 1) (ФЙ) бажання; прагнення.入 бланк-заява для вступаючих у партію; 我们的共同〜是建设社会主义будівництво
соціалізму - наше загальне прагнення (бажання). 2)(自愿）добровільний (добровільність).〜参军 піти добровольцем [на фронт];出于〜по добрій (свої й) волі; за власним бажанням.
志愿兵 zhiyuanblng доброволець; той, хто вільно визначається.
志愿军 zhiyuanjun добровольча армія; добровольці лш.中国人民〜китайські народні добровольці.
志在必得 zhi zai bi de домогтися чого за будь-яку ціну (будь-що-будь).
志在四方 zhi zai si fang мати (ставити) висбкі цілі в житті; ринутися до високої мети 革命 青年〜у революційної молоді [завжди] висбкі цілі в житті (самі ширбкі прагнення).
坎 zhi.
坎 zhi розчісувати волбсся.
君 zhi.
君 zhi 1) безнога тварина, плазуючий; змія; 2) єдиноріг; 3) підходити до кінця； ліквідуватися.
豸范 zhifan ви.
Й 史 zhishi імператорський історіограф; історик.
郅 zhi.
邦 zhi вкрай, дуже.
郭隆 zhilong досягнути найвищого розквіту.
邦治 zhizhi насолоджуватися повним порядком (про краї ну); досягнути благополуччя і миру.
JM zhi.
厓 zhi 1) закрут (ріки); 2) перегороджувати; зупиняти.
峡 zhi.
中只 zhi 1) прапор; 2) відмітка; відмітний знак.
枳 zhi 1) візерункова шовкова тканина; 2) прапор.
zhi.
鉄 zhi шити; штопати; латати.
治 zhi.
治 zhi 1)—治理 1)•〜家 вести [домашнє] господарство; відати будинком; ~ 家之道 домобудівні звичаї. 2)—治理 2).开展〜沙活 动 розгорнути боротьбу з піщаними наносами. 3)(医治）гоїти що (лікування).〜 头痛的药 ліки від (проти) головної болі;不〜 之症невилікбвна хвороба;〜好战争的创伤 залікувати рани, нанесені війнбю;这药酒〜 腰痛很灵 ця настойка добре допомагає від болю в попереку;我的病已经〜好了 я уже вилікувався; мене вилікували (виходили);医 生给他把病〜好了 лікар поставив його на ноги; лікар виходив (вилікував) хворого 4)
(УЙ 灭)винищування (винищити що); знищення (знищити що).〜蜂 винищування (знищення) сарани. 5)(惩办）карати кого (покарання); карати кого 应该好好地〜他一 下 треба як слід його провчити.
治安 zhi，an суспільний порядок; суспільний спокій.〜机关 орган суспільної безпеки〜保 卫委员会 комітет по охороні суспільної безпеки;维持〜спостерігати за суспільним порядком; підтримувати суспільний порядок; 保卫〜охорбна суспільної безпеки 扰乱〜 порушити суспільний порядок.
治本 zhiben радикальний (радикальність)〜的 医疗方法 радикальний метод лікування〜的 方法 радикальні міри (заходи).
治标 zhibiao паліатив (паліативний) книжк.;〜 疗法 півзахід, паліативна (симптоматична) терапія;〜的办法无济于事 паліативи (паліативні міри) справі не допоможуть.
治病 zhibing гоїти що (лікування).自己〜 самолікування.
治病救人 zhi bing jiu ren гоїти, щоб врятувати хворого; із метою врятувати людину.
治国安民 zhi guo an min управляти державою і піклуватися про життя народу.
治理 zhill 1)(管理）управляти чим (керування); правити чим (правління)〜国家 управляти (правити) краї ною (державою). 2)(整修） упорядкувати що (упорядкування); упорядкувати що.〜淮 М 工程 роббти з упорядкування (з приборкання течії) ріки Хуайхе.
治疗 zhiliao гоїти що (лікування); терапія.门诊 〜амбулатбрне лікування;住院〜стаціонйрне (коєчне) лікування; М波〜короткохвильова терапія;这病可以〜ця хвороба виліковна.
治疗室 zhiliaoshi процедурна.
治疗学 zhiliaoxu^ терапевтика.
治丧 zhisang устрій похорону.〜委员会 комісія з організації похорону; особлива комісія з похоронів кого.
治 7jC zhishui боротьба з повенями; приборкування водяної стихії.〜的方法 заходи для боротьби з повенями;治山〜 скорення гір і приборкання рік.
治夕〖法 zhiwai-faquan < 外 >
екстериторіальність; позаземельність.
治学 zhixue вивчення (вивчити що); дослідження (досліджувати що).
治愈 zhiyu зцілити що (зцілення) книжк.; вилікувати що (лікування); вилікувати що, поставити на ноги кого; повернути кого до життя; повернути кому здорбв’я; виходити кого,рот.; залікувати що (指伤 口 治愈).
治裝 zhizhuang <书> готуватися до від，ї зду; збиратися [перед дорогою, перед від’ї здом]; укладатися [перед дорогою, перед від，і*здом].
治罪 zhizui присудити до покарання; карати що (покарання); карати що.依法〜карйти по всій строгості закону; каратися закбном 从 严〜піддйти що суворим покаранням (карам); 应按刑法第五条〜підгусти під дію п’ятої статті кримінального кодексу.
帙 zhi.
映 zhi <书> обкладинка (для книги).
制 zhi.
制zhi 1)—制造іу 2)—制订.因地〜宜згідно (у відповідності) із місцевими умовами; з урахуванням умов місця. 3)—> 制度.所有〜 власність; № & 〜система безкоштовного постачання; Ш会合〜карткова система; ШШШ 金〜система високої оплати;民主集中〜 демократичний централізм;实行全面的选举 〜обирйтися шляхом загальних виборів.
制版 zhMn <印> гравіювйння;(制‘铜版） клиширувати що (клиширування, клишировка).〜工具 гравірувальні інструменти;照相〜фотогравюра.
制冰机 zhiblngjl льодогенератор.


1049
制裁 zhicai переслідувати що (переслідування); санкції лш., спец.; карати що (покарання).经 济〜економічні санкції;军事〜військбві санкції;对侵略国的〜санкції стосбвно держави-агресора;依法〜переслідувати що по суді (за законом); карати що за законом; переслідувати що судовим порядком; піддати що судовому переслідуванню;受到 法律 的〜 піддаватися санкціям
(переслідуванню) за законом;对他们的不法 行为，必须给以法律的〜їхні беззаконні дії варто припиняти згідно з законом.
制成 zhicheng виготовити що (виготовлення); переробити що (переробка); виробити що (виробіток).用甜菜〜糖 виготовити (виробити) цукор з буряку; переробити буряк в цукор;把原料〜成品 переробити сировину в вироби.
制成品 zhichengpm готова продукція.
制定 zhiding встановити що (встановлення); заснувати що (заснування); завести що (заклад).〜法律 затвердити закони;〜法令 затвердити укази;〜宪法 розробити конституцію;〜各种必要的法律виробити цілий ряд необхідних законів;重新〜政策 знову переглянути свою політику;〜正确的 X № vi визначити правильні методи роббти;〜新办法 завести (встановити) нові порядки;〜新的作息时间表склйсти (встановити) новий рбзклад;
制订 zhiding складати що (впорядкування); виробляти що (виробіток); намічати що.〜计 划 складати (виробляти, будувати) план;〜汉 语拼音方案 складати проект транскрипції китайської мови;〜支出项目 намічати статті витрати.
制动 zhidong 〈技〉гальмування (гальмувати що).电力〜електричне гальмування;紧急〜 екстрене (аварійне) гальмування.
制动力 zhiddngli <Й> тормозна сила.
制动器zh'iddngqi <机> тбрмоз.自动〜 автоматичне гальмо;脚踏〜ніжне гальмо;紧 急〜запасне (аварійне, екстрене) гальмо.
制度 zhidu режим; устрій; система; устрій; порядок.国家〜державний устрій 政治〜 політичний режим (устрій); 字土 会〜
соціальний лад; суспільний устрій; суспільний порядок; 字土 会政治〜 соціально-політичний устрій; 专制〜
самодержавство; абсолютизм; 民主〜
демократичний режим (лад) демократична система;社会主义〜соціалістичний режим (устрій); соціалістична система;资本主义〜 капіталістичний режим (устрій);封建〜 капіталістична система; феодальний режим (устрій); феодальна система;君主〜 монархічний режим (устрій); монархічна система;奴隶〜рабовласницький устрій;婚 姻〜інститут шлюбу;社会主义经济〜 соціалістична система господарства;集体农 колгоспний лад 选举〜виборча система; 财政〜фінансовий режим;教育〜система [нарбдного] утворення; система виховання; 操作〜технологічний режим;管理〜система (порядок) керування; Щ 行〜існуючий порядок;成为〜ввійти в систему; стати системою;健全〜удосконалити порадок (систему);取消旧的规章〜ліквідувати старі правила і порядки (розпорядки);改革不合理
的规章〜перетворити ірраціональні правила і порадки (розпорядки).
制度化 zhiduhua збудувати що в систему.
制伏 zhifii скорити кого-що (скорення); утихомирити кого-що (утихомирення);
приборкати кого-що (приборкання); зігнути кого в баранячий ріг розм.〜自然灾害 перебороти стихійні лиха;〜洪水 приборкати паводкові води;〜狂暴的》可水 скорити (приборкати) бурхливу ріку;〜顽童 приборкати шибеника (пустуна);你〜不 了 他 ти з ним не справишся.
制月艮 zhifii форма; формений одяг; кітель ч.\ уніформа 冬季〜зимбва форма;海军〜 морський кітель;军官〜офіцерська форма; офіцерський мундир.
制月艮呢 zhifuni грубе сукно.
制高点 zhigaodian < 军 > командна висота (точка, позиція).
制革 zhige вичинка шкіри; дублення.〜工场 чинбарня; кожевня;〜工人 шкіряник; дубильник; чинбар.
制革厂 zhigechang шкіряний завод.
制海权 zhihaiquan <军> панування на морі.
制剂 zhiji <药> препарйт.
制件 zhijian <机> оброблювана деталь.
制菌剂 zhijunji〈药〉бактеріостат.
制菌作用 zhijGn-zudy6ng〈医〉бактеріостаз.
制空权 zhikongquan <军> панування в повітрі.
制 冷 zhileng < 技 > штучний холод; застосування штучного холоду.〜工矛呈 холодильна техніка;〜设备 холодильне устаткування;〜循环 холодильний цикл.
制冷机 zhilengjl <机> холодовиробник; холодильна машина.
制帽 zhimao [формений] кашкет.
制片 zhipian < 影 > кіновиробництво; виробництво фільмів,电影〜人 кінопродюсер.
制片厂 zhipianchang кіностудія; кінофабрика. 科学普及电影〜кіностудія (кінофабрика) науково-популярних фільмів.
制品 zhipm виріб; фабрикат.金属〜металбвий виріб;塑料〜пластмйсовий виріб;玻璃陶瓷〜 склокераміка. 制钱zhiqidn <史>40父.
制胜 zhisheng перемогти що (перембга); тріумфувати над чим (торжествб).出奇〜 здобути перемогу мистецтвом ведення бою; перемогти своє ю вмілою тактикою;以策略〜 перемогти перевагою тактики.
制糖 zhitang цукроваріння.〜工业 цукроварна (цукрова) промисловість;〜工人 цукровик.
制糖厂 zhitangchang цукровий завод.
制图 zhitii (绘制图表）креслити що (креслення, креслярський); робити креслення; креслити план (схему);(绘制地图）картографувати що (картографування).〜仪器 креслярський прилад (інструмент); готувальня;自动〜仪器 автокартбграф;〜桌 кульман.
制图板 zhitiaban креслярська дбшка.
制图室 zhitushi креслярська.
制图学 zhituxue картографія.军事〜військбва картографія;经济〜економічна картографія.
制图员 zhituyuan кресляр; креслярка;(地图制 图员)картбграф;(金影制图员） фотокартограф.
制图纸 zhituzhi креслярський папір.
制药 zhiyao виготовлення лікарських засобів.
制药厂一 zhiyaochang фармацевтичний завод.
制药学 zhiyaoxue фармацевтика; фармація.
制约 zhiyue обумовлювати що (обумовленість). 互相〜взаємна обумовленість; одне обумовлює інше.
制造zhizio 1)(对原料进行加工）виготовляли що (виготовлення); робити що (виробництво); будувати що; виробляти що (вироблжня, виробіток).〜化肥的过程 процес виробництва (виготовлення) хімічних добрив;〜飞机 будувати (робити, виготовляти) літаки;〜车床 будувати (робити, виготовляти) верстати;〜机车 будувати (робити, виготовляти) паротяги;〜核武器 робити ядерну зброю;〜农具 виготовляти (робити) сільськогосподарські знаряддя. 2) (人为地造成某种气氛或局面）ствбрювати що (створення); фабрикувати що, розм” ірон. (фабрикування).〜阴谋 будувати змови; плести інтригу;〜谣言 фабрикувати (пускати) чутки;〜困难 ствбрювати утруднення;〜混舌L улаштувати (спровокувати) безладдя;
створити ' плутанину; ~ 纟Ц 纷 сіяти (провокувати) розбрати;〜民族纠纷 розпалювати міжнаціональні чвари і
ворожнечу;〜军事政变 інспірувати військбві перевороти;〜流血事件 створити (спровокувати) кровопролитний інцидент;〜边境武 装冲突 спровокувати збрбйний прикордонний конфлікт;〜紧张气氛 ствбрювати атмосферу напруженості;
розпалювати напруженість; 〜借口 ствбрювати привід;蓄意〜分裂 зумисне створити розкол.
制造厂zhizAochSng завод (多指重工业制造厂） фабрика (多指轻工业制造厂）.机械〜 машинобудівний завод 飞机〜 літакобудівний завод.
制止 zhizhi приборкати що (приборкання); припинити що (припинення); стримати що; зупинити що; припинити що (припинення); покласти кінець чому.〜侵略 приборкати (припинити) агресію;〜战争卩Ч 器 покласти кінець крикам про війну;〜军备竞赛 припинити гонку озброєнь;〜可能发生的战 争 запобігти можливості війни; стримати (затримати, зупинити) тиск супротивника;〜 浪费现象 припинити явища марнотратства; 〜流行病蔓延локалізувйти епідемію;我作了 个手势，〜他再说下去я зробив жест, щоб змусити його замовкнути; я показав рукою, щоб він замовк.
制作zhizud—制造1.
zhi.
灸手可热 zhi shou ke ге бути в розквіті могутності і сили; [бути] у силі; забрати силу.
质 zhi.
质1 zhi 1)(性质，质量）якість.〜的差异якісні розходження;优 ~ доброякісний; гарної якості; високоякісний;量转化为〜перехід кількості в якість;量的变化能引起〜的变化 кількісні зміни можуть викликати якісні;不 р〜的矛盾，只有用不同〜的方法才能解决 якісно різноманітні протиріччя можуть вирішуватися лише якісно різноманітними методами. 2)(物质）речовина; матерія.铁〜的 器具 залізна апаратура;流〜的食物 рідкі ї жа; рідке.


1050
质2zhi—质问.
质3 zh'i I)(抵押）закладйти що.以衣物〜钱 закладати одяг. 2)(抵押品）застава.以手表 为〜віддйти годинник в заставу.
质变 zh'ibiSn <哲> якісна зміна.
质地zhid'i l)(材I斗结构的性质)якість.产品的〜 якість продукції (вироби);这布的〜好 якість цієї тканини гарна; ця тканина добротна;〜 精美的毛半斗 високоякісна вбвняна матерія. 2) (人的品质）Якість;(人的资质）розумбві спроможності.
质,存 zhidian〈理〉частка; матеріальна точка.
质对 zhidui очна ставка,进夺亍〜дйти (влаштувати) очну ставку;要求〜зажадати очну ставку з ким;谁是谁非，必须〜淸楚 необхідно з'ясувати шляхом очної ставки, хто правий і хто не правий.
质量 zhiliAng 1)〈理〉мйса.原子〜мйса атома; атомна маса;〜单位 масова одиниця. 2)
程度）ісість.工程的〜ісість будівництва;产 品的〜якість продукції 教学〜якість навчальної роббти;〜好的 доброякісний; добротний;〜坏的 неякісний; низкосортний; 〜标准 якісний стандарт; якісна норма;高〜 мати високу якість; високоякісний; висбкої якості;〜要求严格 суворі вимоги у відношенні якості;提高产品〜підвищувати якість продукції.
质量数 zhili&ngsh(i <化> масове число. 质料 zWlik) матеріал;(原料)сировинй.衣服的〜 很好 костюм [зрбблений] із гарного матеріалу.
质朴 zhipti простий (простота); невигадливий (невигадливість).〜的文章 невигадлива стаття;言谈〜говорити прбсто і невигадливо; 他为人〜忠厚 він людина проста і добросердна.
质谱仪 zhipuyi <理> маса-спектрограф ч.
质权人 zhiquanren 〈法〉заставоутримувач; заставоутримувачка.
质数 zhish^i <数> просте число.
质体 zhitT <植> пластид.
质问 zhiw^n запитувати що (запит); робити чому запит; звертатися до чого із запитом; потребувати відповіді (пояснення); інтерпелірувати що, спец, (інтерпеліруван- ня); вносити інтерпеляцію (后面两个译法专 指会中向政府提出质问).纷纷提出〜 обсипати (закидати) запитами (питаннями); 大家〜他І什么要欺骗人усі жадали від нього відповіді (пояснення), навіщо він обманював людей.
质言之 zhi yan zhl просто кажучи.
质疑 zhiyi 〈教〉консультуватися з чим] консультувати з чим, що (консультування).
质疑问难 zhi уі wen nan ставити питання і дискутувати.
质因数 zh'iy了nshCi <数> 叩остий дільник.
质子 zhizl <理> протон.光〜топротбн.
栉洳•
zhi〈书〉1)(梳子）гребінка; гребінець;(篤子) частий гребінь. 2)(梳头）розчісувати що (гребінець, розчісування).〜发 розчісувати волбсся; розчісуватися.
І节比 zhibi <书> стояти рядами.
风沐雨 zhi feng mu yu терпіти муки (трудності) шляху.
zhi.
南 zhi запасати, накопичувати.
涉 zhi.
Ш zhi 1) підніматися; 2) отримувати підвищення;
3) 	жеребець.
Щ Ші zhichu підвищення і пониження (по службі).
涉罚 zhifa підвищувати (одних) і карати (інших).
І-»!-
跃zhL
秩 zhi поріг.
時 zhi.
Щлі zhili стояти, як скеля; ВИСОЧІТИ.〜江边 височіти.
桎 zhi.
桎 zhi <书> кандали. копилля мн.;
桎格 zhigu <书> 1)(脚银手铐）кандали мн.; окови мн. 2)(束缚)окови мн.; пута л/н.; ярмо; ярмо,摆脱殖民主义的〜скинути ярмо (ярмо, окови, пута) колоніалізму; позбутися від ярма (від ярма, від оков, від шлях) колоніалізму.
挚zhL
孽友 zhiyou близький (задушевний, закадичний) друг (приятель).
致 zhi.
致 zhi (给予）посилати кому що; відправляти кому що (відправлення, відправлення рош.); (向对方表示敬意等）обертатися до кого з чим; виражати кому що.〜某人的信 лист на ім'я (на адресу) такого-то;〜工会的信 лист профспілці;〜各界的公开信 відкріітий лист до суспільних кіл;〜贺电 посилати вітальну телеграму;〜欢迎词 виступати (обертатися) із вітанням (із привітальним словом, із привітальною промовою);向大会〜以热烈的 祝贺 принести (висловити) з’їзду гарячі вітання; звернутися до з’їзду з гарячими вітаннями; горячо привітати з’їзд;向祖国的 保卫者〜以崇高的敬礼щгірий привіт захисникам Батьківщини;同志们，现在请主 席〜欢迎词 товариші, [зараз] слово для вітання надається голові; jtk ~ ^ 4L з привітом.
致癌物 zhi'aiwu канцероген; речовина, що ракоутворює.
致癌性 zhi’dix丨ng канцерогенність.
致病 zhibing занедужати (захвбрювання).
致病菌 zhibingjiin < 医 > хвороботвбрні (патогенні) бактерії.
致辞 zhici звертатися з промовою (із вітанням); виступити з привітальною промовою.席间〜 виступити з вітанням на бенкеті; вимовити спіч;请工会主任〜попрбсимо завідувача профспілкою виступити з промовою (сказати слово).
致电 zhidian послати телеграму.
致 富 zhifu збагатитися (збагачення); розбагатіти; розжитися рот.垄断资本家禾!J 用战争〜монополісти збагатилися (розбагатіли, розжилися) за рахунок війни.
致函 zhihan написати (послати, відправити) кому лист.〜问候 послати привіт;〜祝贺 послати вітання.
致贺 zhihe поздоровляти що з чим (поздоровлення); принести поздоровлення чому.
致敬 zhijing привітати що\ звертатися до чого з вітанням; виражати повагу (повага) чому.举 枪〜узяти (зробити) на варту;向您〜привіт вам代表我国人民向您〜віт^шо вас від імені народу нашої краї ни.
致力 zhili віддати сили чому; віддати [усього] себе чому,〜革命 віддати себе (свої сили) революції; присвятити себе справі революції; 〜于著述 трудитися (працювати) над книгою.
Ш 密 zhimi тонкий (тонкощі); ретельний (старанність).〜的观察 тонке (ретельне) спостереження;结构〜щільна будівля; щільна консистенція.
致命 zhiming смертельний (смертельність); смертоносний (смертоносність); летальний спец.\ на смерть.〜的毒药 смертоносна отрута;〜的因素летальний чинник;〜的后果 згубні наслідки;给敌人以〜的打击завдйти нищівний (смертельний) удар вброгу;给予 经济上的〜打击завдати убивчий удар по економіці;受到〜的仓lj 伤 смертельно поранений; одержати смертельну рану;发现 了 ІЙІП* 的〜写导点 виявлене уразливе місце ворожого літака; виявлена ахилесова п'ята ворожого літака.
致命伤 zhimingshang смертельна рана.
致使 zhishT довести що до чого (доведення).〜 某人狂怒起来 призвести такого-то в ярість; довести такого-то до білого розжарювання; 〜某人羞得面红耳赤довбти такого-то до того, що він почервонів до коренів волбсся від сорому; увігнати такого-то у фарбу;〜大 家异常为难 поставити усіх у надзвичайне затруднення;〜蒙受损失 завдати шкоди (збетків);由于字迹不〜信件无法投递 лист неможливо було доставити через нерозбірливість почерку на конверті.
致死 zhisi скінчитися смертю.殴打〜побити кого до смерті (на смерть).
致谢 zhixie висловлювати кому подяку; дякувати що.
致意zhiyi [послав] привіт кому.请代向全体同 志〜передайте всім товаришам мій привіт (уклін);王同志向您 ~ вам привіт від товариша Вана.
鸯 zhi.
鸾 zhi загрузнути, застрягти, zhi.
赞 zhi подарунок, підношення (при першому візиті).
赞见 zhijian являтися на перший візит з подарунком.
贷送 zhisong піднести (подарунок), подарувати.
浙 Zhi.
Щ zhi скажений собака.
职 zhi.
职 zhi прапор; стяг.
絰 zhi.
径 zhi 1) серп; 2) врожай, хліб.
秩 zhi.
秩zhi 1) <书> (十年）десятиліття.七〜大床 сімдесятирічний ювілей; свято, присвячене сімдесятиріччю. 2)〈数〉ранг.
秩序 zhixu порядок,革命〜революційний порядок;社会〜суспільний порядок;遵守〜


1051
дотримуватися порадку;会隹持〜підтримувати порядок;恢复〜відновити порядок;破坏~ порушити порядок; Й立革命新〜встановити новий революційний порядок; ~#然 пбвний порядок в усьому;〜混乱 безладдя; бардак; негаразд.
窒 zhi.
室碍 zhi，ai перешкода (перешкоджати чому в чому).发生〜виникнули перешкоди;〜难行 зустрілися непереборні перешкоди.
窒息 zhixT <医> яд^ха; асфіксія,〜而死 смерть від ядухи (від асфіксії);令人〜的气氛 задушлива атмосфера.
窒息性 zhixlxing задушливість.〜气体 удушливий (задушливий) газ; <军>
снаряд із удушливим газом.
zhi.
涛疮 zh丨chuang <医> геморбй.
疼漏 zhi lou〈医〉задньопрохідна фістула.
zhi 另见
掷 zhi (投，扔）мітити що, у що (метання); кидати в що (кидання).〜铅球 штовхати ядро; 〜铁饼метати диск;〜标枪метати спис;〜手 植弹 кидати (метати) гранату.
掷弹筒 zh'id&nt6ng < 军 > [рушничний] гранатомет.
掷还 zhihuan прошу повернути [мені] що.
鸷 zhi.
® 鸟 zhiniao хижа птиця.
淛 zhi.
淛 zhi І) скажений (про собаку); 2) лютий, дикий.
淛子 zhizT скажений собака.
偫 zhi.
偫 zhi збирати, накопичувати; тримати про запас.
у Itr.
zhi.
滞留 zhiliii затримуватися; застрявати розм.在 路上〜了 几天 затриматися (застрягти) у дорозі на декілька днів.
滞纳金 zhinajln неустойка (штраф) за просрочення платежу (за несплату в термін).
滞销 zhixiao не знахбдити збуту; відсутність збуту; затоварюватися (затоварення) спец. zhixiaohuo неходовий [товар].
zhi.
德 zhi родимка; родима пляма.
zhi.
Ш zhi <动> піявка.
智 zhi.
智 zhi I)(聪明）розумний (розум).殊属不〜 дуже нерозумно. 2) —»•智慧.〜勇双全 мйти мужність і мудрість; хоробрий і розумний (мудрий); сполучення відваги і кмітливості.
智齿 zhichT <解> зуб мудрості.
智多星 zhiduoxlng блискучий розум; джерелб мудрості (премудрості).他是个〜він разюче розумний.
智慧 zhi hui мудрість; розум.集体〜колективна мудрість;很有〜的人 людина великого рбзуму; світлий розум; світла голова;相f言群 众的〜和力量вірити в розум і силу мас;人民
的〜是无穷的 нарбдна мудрість невичерпна; 革命的〜能胜天рбзум революціонера перембже стихію.
智力 zhili розум; розумова спроможність; інтелект.〜不足 слабість (уббгість) рбзуму; розумова обмеженість; 测验游戏 психометрія; клуб веселих і кмітливих; КВК; 〜不高的人недалйка людина;重视〜开发 звертати велику увагу, на освоєння інтелектуальних сил; звертати серйозну увагу на рбзвиток інтелекту (розумових здібностей).
zhiliquan ноосфера.
智利人 Zhiliren чилієць (чилійський); чилійка.
智利硝石 zWli xiaoshi <化> чилійська селітра.
智谋zhim6u мудрість.解放军战士非但勇І而 且有〜бійці НВАК не тільки хоробрі, але і мудрі.
智 Ш zhinang блискучий розум; джерелб мудрості (премудрості); джерелб ученості висок” жарт.
Ш Щ zhinangtuan синкліт радників (консультантів): радники мн.; мозковий (головний) трест.总统的〜синкліт радників (мозковий трест) при президенті.
智能zhh^ng —智力.
智穷力竭 zhi qiong li jie розписатися у своєму безсиллі; дійти до точки (до ручки).
智取 zhiqii узягги що розумом (хитрістю). ЯЙь 〜，不含巨强攻 потрібно діяти з розумом, а не прбсто одніє ю силою.
智术 zhishu політиканство; політика розм.
智牙zh'iy纟―智齿.
智胃 zhiyu розумове виховання (навчання), ій 受教育者在德育，〜，体育几方面都得到发展 забезпечити отримуючим освіту рбзвиток у моршіьному, розумовому і фізичному відношенні.
智者千虑，必有一失 zhizhs qian їй, bi you yl shi навіть мудрі люди іноді помиляються; на всякого мудреця дбсить простоти.
歲 zhi.
Й zhi <书> свині.
置 zhi.
置 zhi 1)(放）поміщйти що;(平放）юйсти що; (竖放）стйвити що.〜诸案头 поклйсти (поставити) на письмовий стіл;漠然〜之 поставитися до чого з байдужністю;〜于死地 зрадити кого смерті; фізично знищити кого; приректи кого на загибель; готовити погибель; узяти (притиснути) до нігтя прост.; покінчити кого, розм.;不应把自己~ 于群众之上 не можна ставити себе вище народних мас 2)(购置)одержувати що (придбання); купувати що (покупка).〜一身 衣月艮 придбати (купити) собі костюм;〜一些 家具 придбати (купити) трохи меблів.
置办 zhiban закупити що (закупівля); заготовляти що (заготівля).〜燃料过冬 заготовити паливо на зиму;用这笔钱〜家具 вжити (використовувати， витратити) ці гроші на меблювання.
置备 zhibei купувати що (покупка); одержувати що (придбання); заводити що (заклад); заготовляти що (заготівля).〜新设备 завести (придбати) нове обладнання;在当地〜 купувати (одержувати) на місці.
置辩 zhlbiAn <书> (辩论）сперечатися з чим про кого-що; заперечувати (заперечення);(申辩）
осаржувати що. 不容〜的事实 бвний (незаперечний) факт;不屑~ не варто навіть сперечатися.
置换 zhihuAn〈化〉заміна (замінити що).
置若罔闻 zhi ruo wang wen залишитися глухим до чого; глухий до чого; і (навіть) вухом не вести; пропускати повз вуха що.
置身zhish6n поставити себе.〜于人民群众之中 поставити себе серед народних мас.
置身事夕卜 zhi shen shi wai стояти (залишатися, триматися) осторонь; бути стороннім спостерігачем.
置信 zhixin вірити чому, у що.难以〜вйжко повірити чому, у що; віриться чому з працею; 不可〜的消息 недостовірне (зрадливе) зведення;他的话不可〜не можна вірити його словам.
置疑 zhiyi сумніватися в кому-чому (сумнів).不 容〜не підлягає сумніву;无可〜без усякого сумніву; поза сумнівом; нічого навіть сумніватися.
置之不理 zhi, zhi bu П лишити що без уваги; закрити очі на що; залишитися байдужим (байдужним) і рівнодушним.对他的请求〜 лишити його прохання без уваги; покласти його прохання під сукно.
置之度夕卜 zhi zhT du wai зневажати чим; ігнорувати що (ігнорування); скинути з рахунку (із рахунків) що; лишати що поза полем свого зору,他把人恩怨〜він стояв вище (він ставив себе вище) всяких особистих рахунків.
置之脑后 zhi zhi nSo hou 1)(忘却）викинути (викинути) із голови (із серця, із пам’яті) що\ викреслити з пам*яті що; зрадити забуттю що. 2) ~►置之不理.
雉 zhi.
雉 zhi <^>фазйн.
雉壤 zhidie зубці мн.
雉鸠 zhijiu〈动> гбрлиця； горлинка.
稚 zhi.
稚 zhi маленький; малий.子〜немовлі
稚气 zhiqi наївність.—脸〜наївний вираз обличчя.〜未脱 з наївністю дитини.
顾 zhi.
顾 zhi <书> (洋倒)спіткнувшись, упасти. 2)(失 败)зазнати невдачі.屡试屡〜весь час зазнавати невдачі.
骘zh丨.
Щ zhi 1) жеребець; 2) керувати; стверджувати.
锧 zhi.
Ш zhi плаха (для страти шлжсом розрубування попереку).
膣zh丨.
膣〈解〉zhi піхва.
瘈 zhi.
瘈 zhi скажений, zhi.
Й^сгкшжашся (за щось); нашговз^вагася (нащось).
民是践zhi.
躁践 zhiqi наполегливо, старанно, zhi.


1052
缴 zhi тонкий, делікатаий; точний, бездоганний.
中 zhong 另见 zh6ng.
屮 zh6ng 1)—中心 1).屈〜знахбдитися в центрі; 华〜центріпьна частина Китаю 2)(指中国） китайський. ~ 文 китайська мова;〜医 китайська медицина. 3)(范围内）у чому; на чому; серед чого.家〜у сім’ї; у будинку;城〜 місті;水〜у воді;空〜у повітрі;山〜у горах; 心〜у серці; на душі;朋友〜серед друзів; РА 伍〜у ряді. 4)—中间 3).途〜у шляху; під час шляху;在两极之〜між двома полюсами. 5) (在...过程中)：在战争〜学习战争^чгітися воювати в ході війни;前进〜的非洲 Африка на шляху прогресу (до прогресу). 6)(伴随着 歌声，乐曲等):在雄壮的"国际歌"乐声〜під урочисту мелодію "Інтернаціоналу". 7)—> 中 人.
中班 zh6ngban 1)(幼儿园的班级)середня група.
2)(工作班次）середня зміна.在厂里做〜 працювати в середній зміні на фабриці.
中饱 zhongbao поживиться за рахунок іншого; гріти руки; наймати пінки.
中保 zhongbao посередник і поручитель.
中表 zhongbiSo двоюрідний.
中波 zh6ngb6 <无命> середня хвшія. ~波段 середньохвильовий діапазон.
中部 zhongbu середня частина; центр; середина. 我国〜центральна частина нашої краї ни.
中菜zh6ngcM ~♦中發.
中 S zhongcan китайський стіл (обід); китайське блюдо.
中草药 zhongcaoyao цілющі трави в китайській медицині; китайські лікарські рослини. Наприймати ліки, приготовлені з цілющих трав.
中策 zhongce посередній вихід (план); посередня міра.
中产阶级 zhongchan jieji середня буржуазія.
中常zh6ngchdng —>中等1.〜年景середня врожайність.
中程 zhongcheng середня дальність.〜导弹 керований снаряд середньої дальності.
中吃 zhongchl смачний.
中綴zh6ngchud—中止.
中词 zhongci〈逻〉середній термін.
中道 zh6ngdSo 1—►中途.〜分手 розійтгіся на півшляху. 2) <书>(中庸；£道）золотй
середина.
中稻 zhongdao〈农〉средньоспілий (середній) мал.
中等zh6ngd6ng 1)(等级在中间的）середній,〜 学校 середня школа;〜教育 середня освіта;〜 技术教育середньотехнічна освіта;〜技术学 校 технікум;〜专业学校 середній спеціальний навчальний заклад;〜质量 середня якість;〜水平 середній рівень;〜水平 的家庭сім’я середнього статку;〜发达的国 家 середньо-розвинена краї на;〜货色 товар середньої якості; другосортний (другосортний, середньосортний) товар. 2) (身材不高不矮）середній.〜身材[людііна] середнього росту.
中东 Zh6ngd6ng Середній Схід.〜各国 краї ни Середнього Сходу.
中短波 zhongduanbo <无线> проміжна хвиля.
中断 zhongduan перерватися; обірватися; припинитися (припинення).歌声突然〜了 пісня раптово обірвалася;电话联系〜了
телефонний зв’язбк перервався;我们的通信 再次〜наше листування знову перервалось; 工作经常〜，造成了很大的损失чйсті перерви (перебої) у роботі принесли величезний збиток справі; і炎判 В寸常〜переговбри часто переривалися;政治学习从未〜过заняття з політнавчання нікбли не переривалися (не припинялися).
中 I^zh6ngdui 1)(指一般队伍）загін. 2) <军> рота; ескадра (士指飞行中认).
中队畐ij zhongduifu помічник командира ряду (роти); помічник загонового командира.
中队长 zhongduizhang командир ряду (роти); загоновий командир.
中耳 zh6ng’6r <解> середнє вухо.
中耳炎 zhong ^гуап 〈医〉середній отит; запалення середнього вуха.
中饭 zhongfan обід.吃〜обідати.
中锋 zhongfeng <体> центр нападу; центровий; центрова; центральний нападаючий.
中缝zh6ngf6ng 1)(报纸两版间的狭长部分). згин [газети]. 2)(木版书每一页中间的狭长 部分）згин [листа в книзі].
中伏 zhongfu друга декада "літньої жари".
中隔 zh6ngg6〈解〉перегорбдка.
中耕 ‘ zhonggeng < 农 > культивація (культивувати що); прополка і розпушування; пропашка (проорювати що); шаровка (шарувати що).〜作物 просапні культури.
中耕机 zh6ngg6ngj了 <农> культивйтор.万能~ універсальний культиватор.
中古 zhonggii середнє віко.
中古史 zhonggushi істбрія середніх віків.
Ф S Й Zhongguo gongchandang
Комуністична партія Китаю.
中国共产主义青年—Zhongguo gong-chanzhuyi qlngniantuan Комуністична спілка мблоді Китаю.
中国国民党革命委员会Zh6nggu6 guo-mindang geming weiyuanhui Революційний комітет гоміньдана Китаю.
中国话 zhongguohua китайська мова.说〜 говорити по-китайськи.
中国画 zhongguohua китайський живопис.
中国民主促进会 Zh6nggu6 minzhti cujin-hui Асоціація сприяння рбзвитку демократії в Китаї.
中国民主建国会 Zhongguo minzhu jian-guohui Асоціація демократичного національного будівництва Китаю.
中国民主同盟 Zhongguo minzhu tong-meng Демократична ліга Китаю.
中国农公民主党Zh6nggu6 nong-g5ng minzhudang Робочо-селянська демократична партія Китаю.
中国人 Zhongguoren китаєць (китайський); китаянка.
中国人民解放军 Zh6nggu6 ji6-f^ngjiin
Народно-визвольна армія Китаю.
中国人民政治协商会议Zh6nggu6 renmin zhengzhi xieshang huiyi Народна Політична Консультативна Рада Китаю; НПКРК.
中国致公党 Zhongguo zhigongdang Партія Чжигундан Китаю (Партія прагнення до справедливості).
中国通 zhongguotong знавець Китаю.
中国学 zhongguoxue китаєзнавство; китаїстика.
中国字 zhongguozi китайські ієрогліфи.
中果皮 zhonggu6pi 〈植〉межплодник; мезокарпій.
中和Zh6ngh6 1) <化 > (起中和作用）
нейтралізація; нейтралізування.〜作用 нейтралізація; нейтралізування;〜反应 нейтральна реакція. 2) < 化 > (使中和）
нейтралізувати що (нейтралізування). 3)〈医〉 нейтралізація (нейтралізувати що, нейтралізування). 4) < 电 > нейтралізація
(нейтралізувати що，нейтралізування).屏极 〜анбдна нейтралізація;栅极〜сіткова нейтралізація 屏路〜нейтралізація в анодному ланцюгу.
中和点 zh6nghSdian <化> нейтральна тбчка.
中和剂 zh6ngh句і <化> зйсіб，що нейтралізує; нейтралізатор; усереднювач.
中华 Zhonghua Китай.〜民族 китайська нація.
中华全国妇女联合会Zh6nghud quanguo funu lianhehui Всекитайська федерація жінок.
中华全国总工会 Zh6nghud quanguo zong-gonghui Всекитайська федерація профспілок.
中‘人民共和国 Zh6nghuS renmin gong-heguo Китайська Народна Республіка.
中级 zhongji середній щабель; середній.〜军事 学校 середнє військбве училище;〜指挥人员 середній командний склад;〜干部 кадрові робітники середньої ланки;〜人民法院 народний суд середньої інстанції.
中继 zh6ngj丨 < 无线 > транслі^ія; транслювання.
中继器 zh6ngjiqi <电> транслятор.
中继线 zhongjixian <电> спол夕чна лінія, zhongjizhan проміжна станція.
中坚 zhongjian ядро; [основний] кістяк; становий хребет.〜力量 основні сили;〜分子 основні елементи;社会〜ядрб (кістяк) товариства.
中间 zh6ngjiSn 1)(里面）сбред чого; із чого; у чому; між ким-чим.他是这些人〜最勇敢的一 个 він самий хоробрий серед (із) цих людей; 在这些书~并没有我需要的那本f серед цих книг (у цих книгах) немає тієї, що мені -потрібна;他们〜时常发生争论між ними часто відбуваються суперечки; ї入 〜
马克思歹ІІ宁主义思想поширювати ідеї марксизму-ленінізму в народі (серед народу).
2)—中心1).这湖很深，“到〜越深бзеро це дуже глиббке, і чим ближче до центру, тим глибше. 3)(两者之间的位置）прбміжок (проміжний); середина (серединний).〜势力 проміжні сили;〜分子 проміжні елементи;〜 проміжні маси;〜і：也^; проміжна смуга (зона);〜的一段距离 проміжні відстань;站 在道路〜стояти на середині дороги;从〜读书 читати із середини;争取〜力量 завоювання проміжних сил;取缔〜剥削 ліквідувати експлуатацію з боку посередників;〜两年是 他生活的转折点проміжні два роки були поворотним пунктом у його житті;在〜的—— 段时间他没有学习в цей прбміжок часу він не вчився;不能走〜路线 не можна триматися середньої (третьої) ЛІНІЇ；在马克思、歹lj宁主义 同修正主义的斗争中，#没有〜道路可走у боротьбі між марксизмом-ленінізмом і ревізіонізмом немає і не може бути середнього шляху;地球处在太阳和月亮〜就 发生月蚀 коли земна протока знаходиться між Сонцем і Місяцем, то виникає місячне затемнення;〜大，звужується до обох кінців; на полюсах - меншість, а посередині -більшість.


1053
屮间派 zh6ngjmnp含і <政> проміжні елементи (сили).
中间人zh6ngji如中人.充当双方的〜б^ти посередником між обома сторонами.
中将 zhongjiang 〈军〉генерал-лейтенант; віце-адмірал.陆军〜генерал-лейтенант; корпусний генерал (用于;^国）；空军〜 генерал-лейтенант;(用于美，苏，西德等国)； генерал-лейтенант авіації (用于曰本）； маршал авіації (用于英国）кбрпусний генерал авіації (用于法国）；海军〜 віце-адмірал; віце-адмірал ескадри (用于法 国).
中介 zh5ngjie 1) < 哲 > опосередкування
(опосередковувати що). 2)〈商〉посередництво. 〜业务 посередницькі операції.
中近东 Zh6ng-Jind6ng <地理> Середній і Ближній Схід.
中看 zhongkan приє мний на вид.〜不中吃 приємний (гарний) з виду і не смачний; для втіхи очей, але на шкоду шлунку;〜未必中用 навряд чи годиться усе те, що красиво (приємно) на вид; не усе те золото, що блищить.
中馈 zhongkui〈书〉домашнє господарство.主 〜відати домашнім господарством;〜犹虚 ще не женитися; неодружений. "
中栏 zhonglan〈体〉середній бар'єр.
中立 zh5ngli нейтралітет (нейтральний).〜政策 нейтральна політика;〜地带 нейтральна зона; нейтріпка 保持〜зберігати
нейтралітет;石皮坏〜порушувати нейтралітет; 严守〜дотримувати суворого нейтралітету; строго притримуватися нейтралітету;采取~ 态度 займати нейтральну позицію; стояти на нейтральній позиції.
中立国 zhongligu6 нейтральна держава.〜商船 нейтральне комерційне судно.
中立主义 zhonglizhOyi <政> нейтралізм.
中量级 zh6ngliangji <体> сербдня вага (用于摔 交)；напівсередня вага (用于举重).〜运动员 спортсмен середньої вагової категорії.
中龄林 zh6nglingHn < 林 > середньовікові насадження.
中流 zhongliu середній плин; середина [водяного] потоку.
中流胝柱 zhongliu DTzhu як скеля на стромовині; опора; твердиня; становий хребет.
中路 zhonglu середньої якості; другосортний; посередній.〜货色 товари середньої якості; другосортний (посередній) товар.
中落 zhongluo занепадати.
中抑指zh6ng*muzhT —中指.
中脑 zhongnao < 解 > середній мозок; мезоцефал.
中年 zhongnian середніх років.〜妇女 жінка середніх років; середньовікова жінка;〜以上 的 人 людина пристаркувата (вище середнього віку).
中农 zhongnong середняк; середнячка; середняцтво збірн.富孝谷〜замбжний середняк; заможне середняцтво;老〜старі середняки;新〜нові середняки;上〜верхній прошарок середняків;下〜нижчий прошарок середняків.
中派 zhongpai 〈政〉центр; центризм.〜各党 партії центру.
zhongpian xiSoshuo повість ж.
屮频 zhongpin проміжна (середня)
частота. ~ 放大器 проміжно-частотний підсилювач.
屮期 zhongql середній період; середина;〜的作 品 твори середнього періоду;战争〜у середині війни.
中气候 zhongqihou мезоклімат.
中气候学 zhongqihouxue мезокліматологія.
中秋 Zhongqiii свято Місяця (осені); осіннє свято.
中人 zhongren посередник; посередниця.当〜 посередником; бути посередником;请他做〜 звернутися до його посередництва.
中山务良 zhongshanlang невдячний; невдячна; чорна невдячність.
中山装 zhongshanzhuang костюм "чжуншаньчжуан"; цивільний френч.
中生代 Zh6ngsh5ngdM <地质〉ме:юз6йська ера.
中—界 Zh6ngshingji合〈地质> мезозбйська група.
中士 zhongshi 〈军〉сержант.陆军〜сержант (用于美，英，苏等国）старший унтер-офіцер (用于曰本）；空军〜сержйнт штаб-сержант (用于美国)；старший унтер-офіцер авіації (用于日本)；海军〜старшині 1-ої статті (用 于苏联)；старшина 2-го класу (用于美国)； старшина 1-го класу (用于英国）старшина 2-ої статті (用于日本).
中世纪 zhongshiji середнього сторіччя; середньовіччя.〜初期 раннє середньовіччя;〜 中期 середнє середньовіччя;〜后期 пізнє середньовіччя;〜的艺术 середньовічне мистецтво.
中式 zhongshi китайський [фасон, стиль].〜月艮 Ш китайський одяг; одяг (костюм, сукня) китайського фасону;〜建筑 спорудження в китайському стилі; спорудження китайської архітектури.
中式盐 zhongshiyan〈化〉середня сіль.
中枢 zhongshii центр; вузол; головний нерв чого.〜神经系统 <解> центральна нервбва система;感觉〜 <解> сенсорний центр;交通 〜в^зол комунікації; 电讯〜в 夕 зол телеграфного зв'язку;全军的〜головніій нерв армії. .
中碳钢 zhongtangang <冶> середньовуглекисла сталь.
中提琴 zhongtiqin <音> [скрипковий] альт.
中天 zhongtian < 天 > кульмінація; проходження.
中听 zhongtlng приємно слухати що; по душі; по серцю.这话很〜таке слово слухати приємно.
中途 zhongtu на півдорозі.〜返回 повернутися з півдороги (із півдороги);〜作罢 зупинитися на півдорозі;在回家的〜忽然下起,暴雨来 коли ми йшли додому, вибухнула злива.
中夕卜 zh6ngwai Китай і іноземні держави; у Китаї і за межами.古今〜і в старовину, і тепер, і в Китаї, і за межами;驰名〜 користуватися всесвітньою популярністю.
中微子 zhongweizl〈理〉нейтрино невідм.
中讳度 zh6ngw6id(i <地理> середні широти.
中卫 zhongwei <体> центральний захисник.
中尉 zhongwei 〈军〉лейтенант,陆军〜 лейтенант (用于法，苏，英等国）гірший лейтенант (用于美国)；поручик (扁于台本); обер-лейтенант (用于西德);空军〜лейтенант (用于法，英，苏等国);перший лейтенант (用 于美国）；поручик авіації (用于曰本）；
обер-лейтенант (用于西德);海军〜лейтенйнт (用于 Ш К )； старший лейтенант обер-лейтенант ( Я1 于西 Ш )； молодший лейтенант (用于美，英等国）мічман 1-го класу (用于法国).
中文 zhongwen китайська мова.
中午 zhongwu полудень ч.\ середина дня; обід рот.〜大家都走了 опівдні (в обід，у середині дня) усе пішли;〜以前 до полудня; до обіду;〜以后 після полудня; після обіду;〜 休息 обідня перерва;〜时间 полудень; обідній час.
中 ffi zhongxl Китай і Європа; китайський і європейський.〜合壁 з’єднання (суміш) китайського з європейським.
中线 zhongxian 1) <Ш> медіана; середня лінія.
2) 	<体> середня лінія.
中校 zhongxiao <军> підполковник; капітан
2-го рангу.陆军〜підполкбвник;空军 ~ підполковник; підполковник авіації (用于曰 本)；海军〜капітйн 2-го рангу (用于苏，日等 国)；командир (用于美，英等国)；капітан фрегйта (用于法国).
中心zh6ngxTn 1)(跟四周距离相等的位置） центр; середина.市〜центр міста;湖〜有个岛 в середині (у центрі) озера є острівець. 2)(事 物6^1主要_分）центр.〜问题центральне (вузлове, стрижневе) питання;〜环节 центральна ланка;任务 центріпьна (основна) задача;〜思想 основна (головна, центральна) думка (ідея);文章的〜思想 лейтмотив (основна думка) статті;〜内容 головне (основне, центральне) утримання;〜发言 виступити (бути) головним доповідачем;〜 发言人 головний доповідач;〜<1、学 опорна школа;政府的〜人物 центральна фігура уряду;问题的〜ядрб (суть) проблеми;政治 运动的〜центр політичного прямування;— 切工作的〜стрижень усієї роббти. 3)(指城 市，地区或机构）центр; осередок.工业〜 промисловий центр; центр промисловості. 贸易〜торгбвий центр; центр (осередок) торгівлі;文化〜культурний центр; центр (осередок) культури.
中心角 zh6ngxTnjiao <Ш> центральний ріг.
中心体 zhongxinfi <生物〉центросома; цешрозома. 中心线 zhongxlnxian〈技〉осьова лінія.
中新世 zh6ngkihshi <地质> міоценове сторіччя.
中兴 zhongxlng відродження (відродитися).
中型 zhongxing середній; середнього типу (розміру).〜坦克 середній танк;〜轰炸机 середній бомбардувальник;〜机床 верстат, середнього розміру.
中性 zh6ngxing 1) <化> нейтральність.〜溶液 нейтральний розчин;〜反应 нейтральна реакція;〜月巴料 нейтральне дббриво. 2) <语> середній рід.
中性盐zh6ngxingydn —中式盐.
中休 zhongxiu перерва; привал.
中学 1 zhongxue (中等学&) середня школа.初 级〜початкбва середня школа;高级〜вііща середня школа;完全〜пбвна середня школа; 不完全〜неповна середня школа;女子〜 жінбча середня школа; 农业 ~ сільськогосподарська середня школа; ІЩ业〜 фахова школа;〜教师 вчителі (викладачі) середньої школи.
中学 2 zhongxue (中闻学术）китайська національна наука.


1054
中学生 zhongxuesheng учень (учениця) середньої школи.
中旬 zhongxun друга декада.在一月〜в другій декаді (у середині, у половині) січня.
屮央 zh6ngy5ng І) (43兴地方）центр; середина. 房间〜放着一张桌子у середині кімнати стої ть стіл;湖〜有一个小岛 у середині (у центрі) озера знаходиться острівець;在广土If 〜磨立着一座纪念碑у центрі (посеред) площі височіє пам'ятник. 2)(最高领导机构） центр.〜集权 централізація влади;〜集权制 централізм;〜人民政府 центральний нарбдний уряд;〜与і也方 центр і місця; центральна преса;〜机关报 центральна газета; центральний орган;〜的指示 директиви центру; вказівки з центру; ~ШШ 机关 центральні державні органи і заснування;〜委员会 центральний комітет;〜 委员 член центршіьного комітету;党〜 Центральний комітет партії; ЦК партії;〜发 电站 центральна електростанція.
中药 zhongyao лікарський засіб китайської мбдицини; китайські ліки.
中药铺 zh6ngyAop(i китайська аптека; аптека китайської медицини.
中叶 zh6ngy6 середина [сторіччя].十九世纪〜у середині дев’ятнадцятого століття.
中医 zhongyl І)(指医学)китайська медицина. 2) (指医生）лікар китайської медицини.
中庸 zhongyong розумна середина; золота середина.
中庸之道 zhongyong zhi dao принцип "золотої середини"; золота середина.
中用 zhongyong придатний (здаватися).不〜не здається; негідний [для вжитку];他真不〜 він нікуди не здається;你越来越不〜了 чим далі, тим від тебе менше користі.
中游 zh6ngy6u 1)(河流中段）середній плин [ріки].黄》可〜середній плин ріки Хуанхе. 2) (中间状态）середнє (проміжне) полбження; середина на половинку (на половинці).〜思 想 бажання бути (залишатися) середнім;居〜 займати середнє (проміжне) полбження; бути середнім;他不甘居〜не задовольнявся він тим, що був середнім.
中右 zhongyou <政> праве крило проміжних елементів.〜分子 проміжний елемент, що схиляється до правого.
中雨 zhongyu〈气〉помірний дощ.
中云 zhongyun <气> хмари середнього ярусу; середні хмари.
中灶 zhongzao стіл другого розряду.吃〜 столуватися по другому розряді.
中 ih zhongzh! зупинитися (припинення); припинитися (припинення); зупинитися на півдорозі; кинути що на півдорозі.暂时〜进 行 тимчасово призупинити впровадження в життя;〜审理案f 卜 зупинити судовий розгляд [справи]; 争从未〜过 боротьба нікбли не
припинялася;〜夕卜交关系 порвати з чим дипвідношення.
中指 zhongzhl середній піпець.
中转zh6ngzhuSn <铁路> транзііт.〜运输 транзитні перевезення; транзитне повідомлення.
中装 zhongzhuang національний одяг; китайська сукня.
中缀 zhongzhui <语> інфікс; інтерфікс.
中子 zhongz! <理> нейтрон.光〜тонейтрбн;〜 物理学 нейтронна фізика.
屮左 zhongzuo <政> ліве крило проміжних елементів.〜分子 проміжний елемент, що схиляється до лівого.
у 忠 zhong.
忠zh6ng ->忠诚；忠心.〜于党，于人民б^ти відданим Партії і народу;"君爱国" "лояльність стосовно імператора і любов до Вітчизни".
忠忱zh6ngchdn —忠心
,忠臣 zhongchen вірнопідданий застар.
zhongcheng відданий (відданість); вірний (вірність); чесний (чесність); вірою і правдою. ~老实 правдивий і чесний;对革命 事业无限〜бути безгранично відданим (вірним) справі революції.
忠告 zh6ngg&o 1)(無恳地劝告)радити чому що, із неознач.、[дати кому] добру пораду. 2) 告的话）порода.接受朋友的〜згідно [з добрими] порадами друзів.
忠 厚 zhonghou добрий (доброта); простодушний (простодушшя); нехитрий (щирість).待人〜б^ти дббрим до людей;他 为人〜老实 він людина добра і нехитра;他心 地〜，不会藏奸 він простодушний і не вміє хитрити.
忠实 zh6ngshi 1)(忠诚可靠）вірний (вірність); відданий (відданість); сумлінний (сумлінність).〜的信徒 вірний послідовник; 〜的朋友 вірний друг;〜走狗 затятий посіпака; 〜可靠的人вірна і надійна людина;〜地腫行 诺言 сумлінно тримати своє слово; бути вірним даному слову;祖国的儿女 вірні (віддані) сини Батьківщини. 2)(真实)вірний (вірність).〜于原的翻译 вірний оригіналу переклад;〜的记录 вірні (сз^млінні) записи.
忠顺 zh5ngshun лояльний (лояльність).
忠心 zhongxln відданість; вірність.对党的〜 відданість (вірність) Партії; —片〜 сповнений відданості; бути відданим усією душею.
Й Ш Фс zhongxln genggeng безмежна відданість; чесно (вірно) і віддано; із усією відданістю [душі]; усією душею відданий; вірою і правдою; бути відданим душею і тілом,对党〜усіє'ю душею відданий (безмежна відданість) Партії;对革命事业〜 [усією душею] відданий справі революції;〜 为人民服务 вірою і правдою (віддано і вірно， із усією відданістю душі, усім серцем) служити народу.
忠言 zhongyan правдива промова; добра (щира) порада.不纳〜глухгій до добрих слів (радам); 需要苦口的良药和逆耳的〜потрібні гіркі ліки，їдкі істини.
言逆耳 zhongyan пі ег правда очі коле.
忠于 zhongyu бути відданим (вірним) чому.〜人 民 бути відданим (вірним) народу;〜祖国 бути відданим (вірним) Батьківщині;〜革命 事业 відданий справі революції;〜职责 вірний обов'язку.
忠贞 zhongzhen беззавітна відданість;
непохитна вірність.〜不 ® беззавітна
відданість; непохитна вірність до кінця;〜不 屈 залишитися (бути) вірним до кінця;〜不渝 незмінно і віддана безмежна відданість; бути безмежно відданим (вірним).
zhong.
终 zhong 1)(末了）кінець (скінчитися).年〜 кінець року; Й 始至〜від (з) початку до кінця;
战役以敌人全军覆没而告〜бій скінчився повним розгромом супротивника. 2) (J旨人夕已） померти; смерть ж.善〜помфти смертю. 3) —►终归.〜有——天 наступить такий день, коли...; в один прекрасний день;事ti?〜会 If 日月白的 рано або пізно справа
з'ясується.
终场 zh6ngchSng 1)(戏演完）кінець; фінал. 2) (结束）кінець (скінчитися); прийшов кінець чому. 3)(旧Ь指最后一场4试）останній іспит.
终点zh6ngdi^n 1)(一段路程的终点）кінцевий пункт; кінець. 的〜кінець дороги; 门 旅 4亍的〜是 _Ь 海 кінцевий пункт нашої пої здки - місто Шанхай. 2)〈体〉фініш.〜冲 $lj фінішування; кидок;第一个至Ij达〜прийти першим до фінішу.
终点带 zhongdiandai 〈体〉фінішна стрічка (стрічка).
终点线 zh6ngdianxi^n < 体 > лінія фінішу; фінішна лінія.
终点站 zhongdianzhan кінцевий (останній) пункт;(火车终点站）кінцева (остання) станція; термінал;(电车，公共汽车等的终点 站)кінцеве (останнє) припинення.
终端 zhongduan <技> термінал.
终伏 zhongfu остання декада ”літньої жари".
终古 zhonggu вічно.〜常新 вічно зберігати свою свіжість (новизну).
^ Й zhonggu! рано або пізно; зрештою; в остаточному підсумку; у кінцевому рахунку. 正义〜要4申张 усе ж рано або пізно (зрештою, в кінцевому результаті) справедливість перемогла;只І努力〜能知学会的булй би старанність, а навчитися рано або пізно (зрештою, в остаточному результаті) можна.
终极 zhongji кінцевий.〜目的 кінцева ціль.
终结 zhongjie кінець чому; закінчитися; завершитися (завершення).艮〜підходріти (наближатися, близиться) до кінця;已告~
-настав (прийшов) кінець;取得政权只是革命 的开始，而不是革命的〜завоювання влади є лише початком революції, а не її завершенням.
终究 zhongjiu усе ж; усе-таки; зрештою; у кінцевому рахунку,他〜同意了 він усе ж (зрештою) погодився;—个人的力量〜是有 限的 можливості однієї людини все-таки (у кінцевому рахунку) обмежені;事实〜是事实 факти в остаточному підсумку залишаються фактами;共产主义〜要在全іЬ界实现pdHO або пізно буде комунізм в усьому світі;逆流 〜阻挡不住і命的І流奔腾前进зустрічному потокові в остаточному підсумку не (так і не вдалося) зупинити головний потік революції, що несеться стрімко вперед;无论女口f可，原子 武器〜不能改#社会历史发展的规律йттра зброя ні в якому разі не може змінити закбнів історичного розвитку товариства.
终久zh6ngjiii —终究.
终局 zhongju кінець; розв’язка; вихід; фінал.不 得〜не видно кінця; немає виходу;事情 S* 会 有个〜справа так чи інакше прийде до свого кінця (закінчиться, завершиться);比赛将近〜 гра йде до кінця (до розв’язки); гра підходить до фіналу.
终了 zhongliao кінець (скінчитися); витікання (минути).学期〜时 наприкінці семестру;到 学期〜时до кінця семестру;学期〜后після


1055
закінчення семестру;学期接近〜семестр підходить (наближається) до кінця.
终南扯径 Zhongnan jiejing найкоротший шлях до чого.
终年 zhongnian 1)(全4戶）круглий (цілий, весь) рік.山峰〜积雪 гірські вершини цілий рік покриті снігом; гірські вершини покриті вічними снігами. 2)(逝世时的年龄)：他Ь Н~岁 він помер на 72 році життя.
终切 zh6ngqi6 <天> вихід.
终曰 zhongri круглий (цілий, весь) день; із ранку до вечора; від зорі до зорі; день-денськой.〜忙十亡碌碌 клопотатися круглий день (з ранку до вечора, від зорі до зорі);饱食〜，无所1事事нббо коптити.
终身 zh6ngshen життя ж.; сторіччя; на все життя; довічний (довічність).〜大事 одруження (指男子成婚)；заміжжя (指女子 出备）；〜养老金довічна пенсія;〜伴侣 супутник життя;把这当作〜的事业вважати це справою свого життя;誓为共产主义奋斗 〜заприсягтися віддати усе своє життя боротьбі за комунізм;废除干部领导职务〜制 скасування довічного перебування кадрів на керівних посадах.
终生 zh6ngsh6ng 终身.〜难忘 повік не забути чого, про кого-що;〜为革命奔走 усе життя жити революцією.
终霜 zhongshuang <气> останній іній [у році].
终岁zh6ngsui—终年.
终夜 zhongye усю ніч [напроліт]; від зорі до зорі,〜不寐 усю ніч напроліт (від зорі до зорі) не спати.
终于 zhongyu нарешті; зрештою; у кінцевому рахунку.他〜答应了 він нарешті (зрештою) погодився;幸福的日子〜到来了 настйли нарешті (зрештою) щасливі дні;罢工〜获得 胜利 страйк увінчався перемогою;〜揪出 了 在背后搞鬼&阶级敌人у результаті була витягнена на світло купка негідників, що займалися підривною діяльністю;我〜见着 你 了 накін豸ць-то (насилу-то) я вас дочекався.
终止 zh6ngzM 1)(停止）скінчити що, із чим (кінець); припинити що (припинення),〜军 事行动 припинити військові дії;〜诉讼 припинити справу;〜辩论 припинити сутички. 2) <音> каданс.
zhong.
盅zh6ng —>忠子.酒〜儿кблих;(指小酒忠);茶〜 А чарка; чайна чашка.
忠子 zhong-zi чашка; келих.
钟
zhong.
钟 zhong 1)(响器）дзвін.鸣〜дзвонити в дзвін; 敲〜бити (ударяти) у дзвін. 2)(令中声)дзвінбк. 上课〜дзвбник на урок;下 і果〜дзвоник з уроку. 3)(日寸钟)годинник лш.挂〜стінний годинник;电〜елекурічний годиник;天文〜 астрономічний годиник;〜卩鸟 бій годинника.
4)(指时间)：六点〜шбста година;十分〜 десять промайнуть.
钟爱 zhong'ai любити всією душею кого; не чути душі в кому.
钟摆 zhongbai маятник [годинника].
钊1 表 zhongbiSo годинник лш.修理〜лагодження годинника;〜修理工 годинних справ майстер; часовщик.
钟表店 zhongbiaodian годинниковий магазин.
钟键 zhongchui телепень ч.; мова дзвону.
钟点 zh6ngdian 1)(一定的时间）час; година.按 〜付钱сплйчувати по годинах;到〜了，快走吧！ уже пора (час), підемо скоріше! 2) —♦钟头. 要几个〜才能做完？ ;за скільки часу (годин) можна зробити?
钟鼎文 zhongdlngwen стародавні нйписи на бронзі.
钟_ zhonglou 1)(设置大钟的楼）в€жа з дзвоном;(教党 І 的钟楼)дзвінниця. 2)(安装 时钟的违筑物][вежа з годинником.〜上的钟 баштовий годинник; куранти мн.
钟情 zhongqing закохатися в кого (закоханість).
钟乳石 zh6ngrfishi <地质> сталакттіт.
钟声 zhongsheng дзвін; дзенькіт дзвону.
钟头zh6ngt6u <口> час.我等了两个〜了 я прочекав дві години.
zhong.
衷 zhong душа; серце,言不由〜нещііре слово; немає щирості в чиїх словах; сказане (говорилося) не від душі;无动于〜 залишитися абсолютно байдужим; проявити повну байдужість (байдужність); не дійти до серця.
Ж 肠 zhongchang < 书 > задушевні слова (думки).略叙〜поговорити по душам.
衷情 zhongqing почуття мн.; заповітне.互诉〜 вести задушевну розмову [між собою]; розмовляти по душам.
衷曲 zh6ngqii—衷
衷'C*、zhongxln сердечно; душевно; від усієї душі; [усієї] душею; усім серцем.〜拥护 усією душею (усім серцем) підтримувати що;〜祝贺 сердечно (від усієї душі) поздоровляти кого з чим;〜感谢 сердечно (від усієї душі) вдячний;表示〜的感谢 висловити (принести) сердечну подяку;〜祝 愿 від усієї душі бажати кому чого, із неознач.
zhong.
翁斯 zh6ngs了 <动> кбник.
Ш zhong.
龄 zhong плямиста миша (пацюк).
jfi zhong.
馗 zh6ng розпухлі {про ноги).
肿 zh6ng.
月中 zh6ng пухнути; тургесценція.微〜的目艮皮 припухле віко;目艮晴〜了 очі затекли (опухли);
〜了 одна щока розпухла (роздулась, опухла); щоку роздуло;脸有点〜обличчя припухло (підпухло);
肿 zh6ngliu 〈医〉пухлііна ж.恶性〜 злоякісна пухлина;良性〜доброякісна пухлина.
肿瘤病 zh6ngliiibing〈医>онк6з.
月中瘤学 zh6ngliuxue онкологія.
月中瘤学家 zhongliuxuejia онколог.
肿胀zh6ngzh》ng —肿.
zh6ng 另见 zhdng.
种zh6ng 1) <生物> вид.禾本科的一〜одіін із видів злакових;猫科的一〜один із видів сімейства котячих. 2)(人种）раса.黄〜жбвта раса;白〜біла раса;黑〜чорна раса. 3)(生物 传代的物质）насіння; порбда.麦〜насіння пшениці;蒙古〜的马 кінь монгольської
породи; ~ 马 заводський жеребець; племенник розм.;良〜牲畜 худоба кращої (чистої) породи;留下作〜на насіння (用于植 物)на плем*я (用于动物)4)(胆量，骨气)дух; порох.有〜вистачить духу (пороху);没有〜 духу (пороху) не вистачає. 5)(量词）рід; вид. 各〜商品 усякого роду товари; 一〜手段 свого роду засіб;—〜方法 свого роду міра;造成 〜印象створити таке враження;这〜东西不值 几个钱 така (ця) річ мало кбштує; такий (цей) предмет не дуже дорогий;这有两〜可能 є отут дві можливості;这是——〜情况 це один випадок; це один із випадків;你是干明Р——〜 工作的？ який у вас рід занять?这是党性不纯 的一〜表现 це є своєрідним проявом непартійності;菊花的_色有好几〜 хризантеми по кбльору бувають різних видів (сортів);这〜事儿办不得 такого роду речі не можна робити;世界各〜人都有на світі бувають різного роду люди;有两〜人的意见 和我们的意见不知同є дві категорії людей, думка яких відрізняється від нашої;对各〜不 同的情况应分如处理у різних умовах треба діяти по-різному;对拿命者来说，艰苦困难 也是一〜考验和锻炼для революціонера нестатки і трудності - це свого роду іспит і загартування.
种畜 zhongchu <牧> племінна худоба; племінні тварини.
种根 zh6ngg6n〈植〉маточник.
种类 zh6nglei вид; рід; розрад； порбда.羊的〜 порбда овець;植物的〜вид (розрад) рослин; 建筑物的〜рід спорудження.
种仁 zh6ngren ядро; ядерце.
种姓 zh6ngxing каста.〜度 кастовий лад; кастова система.
种种 zh6ngzh6ng усякі; усілякі; різні; усякого (різного) роду; різноманітні.阶级敌人的〜破 坏和 j® 乱 усякого роду підриви焱 діяльність і козні класових ворогів;用〜方法 усіляко; усіма засобами (мірами); усіма правдами й неправдами;这有〜困难 є в цьому всякі (усілякі, різні，усякого роду) труднощі.
种株 zh6ngzhii〈植> маточник; сім’яник.
种子 zh6ng‘zi 1) <植> насіння; зерно.〜处理 підготовка насіння;〜繁育 насінництво;杂交 〜гібридні насіння;留作〜лишііти [на] насіння;播下军民友谊的〜сіяти насіння дружби між армією і народом. 2) <体>
сильніший (добірний) гравець.〜选手 сильніший гравець; % ——号〜сильніший гравець першого розряду.
种子地 zhong-zidi насінна ділянка.
zh6ng*zixue насіннєзнавство.
手Iі子学家 zhong-zixuejia знавець насіння.
zhongzu раса, расова сегрегація;
апартеїд;取消〜隔离制度десегрегйція;〜灭 绝 геноцид;〜歧视 расова дискримінація.
f 中族і仑 zh6ngzulun расова теорія.
种族主义 zhdngziizhtiyi расизм.〜偏见 расові забобони;〜的仇恨心理 расова ненависть.
种族主义者 zh6ngziizhtiy丨zh6paciicT.
zh6ng.
冢 zh6ng могила; гробниця; усипальниця.古〜 могіканин; древня могила;烈 士 〜мопіла полеглого героя; братерська могила.
^8 zh6ng.


1056
踵zh6ng <书> I)(脚后跟）п’ятка.接〜而至 прийти слідом. 2)(亲至lj) особисто відвідати що; особисто завдати візит кому,〜门到谢 особисто відвідати кого, щоб висловити свою подяку. 3) (і?艮随）випливати за чим (слідування); слідом за ким-чим.〜至 прибути слідом за чим; прийти по чиїх п’ятих.
鍾事墙华 zh6ng shi zeng hua продбвжити і розвити успадковане.
踵武 zhongwu〈书> слідувати кому; йти по стопах кого.〜前贤 йти по стопах старих діячів; слідувати старим мудрецям.
中
zhong 另见 zh6ng.
中 zhdng 1)(正对上）влучно; у [саму] точку.猜〜 вгадати; і兑〜слова потрапили в саму точку; 三枪都打〜了目标усі три постріли потрапили в ціль;猎人打 了枪未〜мисліівець вистрілив, але дав промаху. 2)(遭受)：〜圈套 удатися (впасти) в обман; потрапити в пастку;Ж© піддатися пагубному впливу чого;他〜了 子弹 він був вражений кулею;她 身体〜了四弹 у неї потрапило чотири кулі; 我们医院〜了一发炮弹в госпіталь догодив снаряд. 3)(丨日时指考中)：〜秀才здйти іспит на сюцая.
中彩zhdngcSi —中奖.
中的 zhongdi потрапити в ціль.
中鸾zhongdii 1)(受毒物伤害）отруєння (отруїтися чим); інтоксикація спец.', токсикоз спец.〜身死 померти від отруєння (від отрути);食物〜харчове отруєння; харчова інтоксикація; й 1 ~ учідіти; отруї тися чадом;吗啡〜отруєння морфієм; морфінізм;萊〜гідраргіризм;憐〜фосфоризм; Ж〜酒精〜отруїтися алкоголем; алкоголізм; алкогольна інтоксикація;急性〜 гбстре отруєння. 2)(思想上受害）б^ти отруєним чим; бути зараженим отрутою чого.
中 ®性 zhdngdiixing:〜疾病 <医> токсикопатія; 〜贫血 < 医> токсанем丨я;〜皮肤病 < 医> токсикодфма; токсикодермія.
中风 zhongfeng < 医 > апоплексія [мозку]; [апоплексичний] удар; кондратій розм.; кондрашка прост.〜而死 померти від удару; 他〜了 кондратій вхопив (ударив, стукнув) його.
屮 і十 zhdngji потрапити в чию пастку; попастися на чию вудку.
中奖 zhongjiang виграти (виграш); виграти в лотерею.某某号〜виграш випав на такий-то номер.
中 肯 zhongkan влучний (вправність); справедливий (справедливість); торкнутися головного; потрапити не в брову, а в око.〜 的批评 влучна (справедлива) критика;〜的意 见 справедливі думки;说得很〜скйзано цілкбм до діла (справедливо); влучно висловитися; 的批评不〜йогб зауваження зроблене не за адресою (не досягає цілі, б’є повз ціль).
中魔zh6ngm6 —中邪.
中签 zhongqian вийти в тираж.
中伤 zhongshang обмовляти на кого (обмова); компрометувати (компрометування, компрометація); травмувати що; кидати камінчик у чий город.造遥〜кляузнічатирозм.;好造瑶〜 的人们 люті язики.
屮著 zhongshii〈医〉сонячний удар.
中邪 zhongxie шаліти; бісівська мара; люта сила вселилася в кого.他简直中了邪 він остатбчно очманів.
中选 zhongxuan пройти на виборах; бути (виявитися) обраним.
中意 zhongyi сподобатися кому; прийтися до смаку; по душі кому\ по серцю кому.为...所~ 的人物угбдні кому особи;他〜的女人жінка， що приглянулась йому;他件件〜усб відповідшіо його смакам.
Zhong.
众多 zhongduo багато; множина.人口〜 численне населення.
众口 难调 zhong kou nan tiao важко всім (усім) догодити; всім (кожному) на смак не догодиш; на смак і [на] колір товариша немає.
众口 烁金 zhong kou shuo jln від усіх тлумачень і розмов утворюється одна лише плутанина.
众口 一词 zhong kou yl d [усі] в один голос.
众目睽睽 zhong mu kuikui бути на очах у всіх; на очах сотень людей; під спрямованими поглядами всіх.狐狸尾巴终于暴露〜之下 оголити свій дбвгий лисий хвіст на очах в усіх.
& 	目 В召® zhong mu zhaozhang в усіх на очах; бачили сотні очей; для всіх очевидно.
众怒难犯 zhong nu nan fan страшний гнів нарбдний; не встояти проти загального гніву.
众叛亲离 zhong pan qin И масова зрада і відхід прихильників; усі (навіть) далекі і близькі відвернулися; покинули кого навіть чиї близькі й однодумці.
众擎易举 zhong qing yi ju спільними силами легко домогтися успіху; берися дружно, не буде грузно; дружно не грузно, а врозь хоч брось.
众人 zhongren усе.〜一条)匕、всі єдині; усі як один; в усіх єдина воля.
众矢之的 zhong shi zhT di об’єкт загальних нападів; об’єкт загальної (спільної) боротьби; об’єкт загального осуду.
众说纷乡云，^衷一是zhdng shuo fenyun, mo zhong yl shi думки розійшлися, і не було єдиного розуміння (і не було єдності в розумінні).
众所周知 zhdng suo zhou zhi усім відомо; загальновідомо.
众望 zhongwang загальне визнання.〜所归 користуватися загальним визнанням (ширбкою популярністю); усі покладають надію на кого; популярний і загальновизнаний авторитет;不孕 ~ не користуватися довірою (популярністю) у кого.
众议院 zhdngyiyuAn 〈政〉палата представників; палата депутатів; нижня палата.
众志成城 zhong zhi cheng cheng прагнення (воля) колективу - велика сила; єднання міста бере.
zhdng.
仲 zhong другий [із братів].〜兄 другий із старших братів;〜弟 другий із молодших братів.
仲裁 zhongcai арбітраж.国际〜міжнарбдний арбітраж;〜委员会 арбітражна комісія;〜助、 定 арбітражна угода;把问题付诸〜передйти питання на арбітраж.
仲裁庭 zhdngcditing <法> третейський суд.
f中裁员 zhongcaiyuan <法> арбітр; третейський суддя.
仲# zhongchun другий місяць весни; лютий по місячному календарі.正是〜天气 весна вступила у свої права.
仲冬 zhongdong другий місяць зими; листопад по місячному календарі.
仲秋 zhongqiii другий місяць осені; серпень по місячному календарі.
仲夏 zhongxia другий місяць літа; травень по місячному календарі.
Ш. zhong 另见 ch6ng.
重 zhdng 1)(重量）мйса.净〜вагй нетто;毛〜 вага брутто;这一捆有十公斤〜цей тюк важить (тягне) десеть кіло. 2)(分量大） важкий (вага).〜担子 важка ноша; ІЕ作〜 роббта важка;罚得过〜покарати кого понад призначення;他的任务很〜задача в нього дуже важка;他比我〜він важче мене;话说得 太〜了 скйзано занадто сильно. 3)(程度深） глиббкий; сильний; важкий.情意〜 [відчувати] глибоке почуття; 一酬劳 щедро винагороджувати за працю; Р介级的情义〜于 Ш ill класове почуття по своїй вазі перетягне гору Тайшань;病势 І艮〜стан [у] хвброго дуже важкий; 地打 了 他一顿 його сильно підбили;他的名利思想太〜в нього в характері дуже сильний (вкрай розвитий) кар*єризм; по характеру він великий кар’єрист. 4)~>重要.以乂民的根本利益为〜 дорожити корінними інтересами народу;以 国家利益为〜стйвити в основу інтереси краї ни; вирішувати що в інтересах краї ни. 5) —重视• ^0人所〜кого усі цінують;〜男轻女 визнавати тільки чоловіків і нехтувати жінками; ставитися до чоловіків із повагою, а до жінок із зневагою;〜夕卜轻中 схилятися перед усім закордонним (цінувати все закордонне) і нехтувати своє китайське;
звертати багато (більше) уваги на фах, зневажаючи політику;〜调查研究 робити наголос на розслідування і вивчення.
重臂 zhdngbi〈理〉плечб важеля.
重兵 zhongblng значні [військові]; сили.〜把守 的据点〜опбрні пункти, що охороняються значними контингентами військ;驻扎〜 розквартирувати значні військбві частини.
重病 zhongbing важка хворбба.
Ж ^'J zhongchuang важке поранення, і® 至！1 〜 потерпіти важку поразку;歼灭和〜敌军十四 个菅 вивели з ладу і сильно побили 14 батальйонів ворожих військ;使敌人受了〜 завдати ворогам дошкульної втрати.
Ж 大 zhongda важливий (важливість); серйозний (серйозність); відповідальний.〜 问题 важливе (серйозне) питання;〜变化 серйбзні (істотні) зміни;〜事件 важлива (серйозна, значна) подія;〜的政治斗争 серйозна політична боротьба;〜的任务 важлива (відповідальна, серйозна) задача;〜 的责任 серйозна відповідальність;〜的意义 важливе (серйозне) значення;〜的贡献 важливий внесок;〜的损失 серйозна (відчутна) втрата; ~ 的政策 важливі політичні установки.
Ж Ш zhongdan важкий тягар; важка ноша;


1057
величезна відповідальність.挑起〜узяти на себе важкий тягар; прийняти на себе всю відповідальність;肩负起领导生产的〜узіти на себе усю вагу по керівництву
виробництвом.
重氮基 zhongdanjl <化> діа:югрУпа.
ЖШ zhongdi [важливе] місце; вузловий пункт. 工程〜місце будівництва (будова);军事〜 [важливий]; стратегічний (військбвий)
пункт.
重点 zh6ngdmn І) <理> тбчка додатка сили. 2) (重_的或重要的部分）центр ваги; важливий (вирішальний, основний,
головний) момент (об’єкт, ділянка); важлива (вирішальна, основна, головна) ланка.〜工程 важливі (головні, вузлові, основні) об’єкти; 抓住〜схопитися за головні моменти; /[乍为〜 в главу кута ставити що;工业建设的〜центр ваги (вирішальна ділянка, основна ланка) промислового будівництва;运动的〜 головний об’єкт удару в прямуванні;以发 展…为〜робити наголос на рбзвиток чого; ~ o' поєднання самого головного (основного) із всебічним плануванням;把医 疗卫生工作的〜放到农村去перен彳сти в село центр ваги медико-санітарного
обслуговування. 3)(有重点地）：〜发展 розвивати самі істотні і важливі гшіузі;〜深 入 поглибитися в головні області [роботи];〜 突出 виділення головного (основного);〜进 攻 повстання на найважливіших напрямках; 〜防御 оборона важливих пунктів.
重点法 zhdngdiSnfS <统> зйсіб основного масиву.
重甸甸 zhongdiandian дуже важкий; великоваговий; важкий; велика вага.〜的石 头 великоваговий (важкий, дуже важкий) камінь;七、头〜的 із вагою на душі; із важким серцем.
重读 zhdngdii <语> нйголос.〜元音 наголошений голосний;〜音节 наголошений (ударний) стиль.
重長 zhongfu важка ноша; вага.力难胜任的~ непомірна ноша (вага);心头的〜[свинцбва] вага на серці;如释〜як гора з пліч.
重工业 zhonggongye важка промисловість (індустрія).
重轰長乍 ІД* zhonghongzhajl < 军 > важкий бомбардувальник (бомбовоз).
重活 zhonghuo важка роббта.干〜виконувати важку роббту.
重机关枪 zhongjlguanqiang <军> станковий (важкий) кулемет.
重价 zhongjia висока ціна.〜收买 купувати по високій ціні; давати гарну ціну.
重金属 zhongjlnshii〈化〉важкі метали.
重晶石 zhongjlngshi〈矿> барит; важкий шпат.
重力 zh6ngli земне <理> тяжіння; сила ваги; гравітація; вага.〜钡!J ж гравітаційна (гравіметрична) зйбмка; вимір сили ваги.
її力场 zhonglichang <理> поле [сили] ваги.
重力势 zh6nglishi < 理 > гравітаційний потенціал.
重力仪 zhdngHyi <理> гравиметр.
重利 zhongli висбкі (лихварські) відсбтки.〜盘 剥 лихварство; хабарництво застар.
重量 zhdngliAng <理> вагй.实际〜дійсна (чиста) вага;〜足 повноваговий; ~不足 легкий;〜不 大 вага не велика;按〜山售 продавати на вагу.
重量级 zh6nglidngji <体> важкй вага. ~摔交运 动员 борець важкої ваги;〜运动员 важкоатлет;超〜运动员 важкоатлет екстракласу. 重农学派zhdngn6ng-xu6pM <经，史> фізіократи мн.
ЖЙ zhongpao <"Щ-> важке знаряддя; важка артилерія.
重炮兵 zhongpaoblng〈军〉важкй артилерія.
ШШ zhongqlng <化> важкий водень; дейтерій.
重任 zhongren велика (важка) відповідальність; висока (відповідальна) посада, zhongshang важке поранення.
重商主义 zhdngsh5ngzhtiyi < 经，史 > меркантилізм.
Ж商主者 zhongshangzhiiyizhe меркантиліст.
重身子 zhdngsh6n.zi 1)(怀孕）в положенні. 2) (指孕妇）вагітна [жінка].
重视 zhongshi шанувати що (повага); дорожити чим; цінувати що; рахуватися з чз надавати велике (належне) значення чому надавати велику (належну) ціну чому: серйбзно ставитися до чого; приділяти пильну (серйозну, надзвичайну) увагу чому; із усією серйозністю враховувати що.〜政治 学习 надавати велике значення (серйбзно ставитися до) політнавчання;〜另ij人的劳动 цінувати працю інших; цінувати чужу працю;〜友谊 цінувати дружбу; дорожити дружбою; 一文学艺术问题 приділяти пильну увагу питанням літератури і мистецтва;〜群众的革命热情надавйти велике значення революційному ентузіазму мас;〜农民在革命和建设中的І乍用високо цінувати роль селянства в революції і будівництві;不〜他人的意见 не цінувати (не шанувати) чужі думки; не рахуватися з чужою думкою;不〜他人的意见 не віддавати преваги чужим поглядам;值得特别〜 заслуговувати пильної (особливої) уваги;对 问题〜不够 ставитися до питання недостатньо серйбзно (без належної серйозності);对人不够〜немйє достатньої поваги до особистості людини; не дорожити людьми;得至U某人的〜вїірости в чиїх очах; 微小的成绩也受到大家〜нйвіть маленький успіх шанується (цінується) усіма;应当〜事 实而不是空言 шанувати треба факти, а не слова;我们特别：同第三世$国家建立友好 关系 ми надаємо особливого значення встановленню дружніх відношень із краї нами третього світу.
重水 zhdngshuT〈化〉важка вода.
Ж Ш zhongshui важкий податок; висбкий податок.
重坦克 zhdngtankd <军> важкіій танк.
ЖФг zhongtlng тугий на вухо.
重托 zhongtuo важливе (серйозне) доручення.
重围 zhongwei щільне оточення.陷入〜 виявитися в щільному оточенні.
Ж庄d zhongwuqi важка зброя.
重心 zh6ngxTn 1) <理> центр ваги. 2) <数> центр ваги. 3)(事情的中心或主І部分) центр ваги; головне; суть справи.问题的〜 центр ваги питання;工作的〜центр ваги роббти.
重型 zhongxing важкий, важкгій〜轰 й-:机 бомбардувальник (бомбовоз); важкобом- бардувальний літак.
重要 zhongyao важливий (важливість);
серйбзний (серйозність); відповідальний.〜 Н 题 важливе питання;〜文 j牛 важливий документ;〜关键 важливий момент; ключове питання; суть питання;〜任务 відповідальна (важлива, серйозна) задача;〜岗位 відповідальна (важлива) посада;〜Йр-地 ключова позиція;〜角色 важлива (значна) роль;〜发现 важливе відкриття;〜事件 визначні події;〜成分 основні складові частини;〜意义 серйозне значення;〜关头 критичний момент;〜的决定 важливе (серйозне) рішення;极〜的更正 істотна поправка; J1L 行〜谈判 вести відповідальні переговбри;这件事很〜справа ця кровна (украй важлива, має істотне значення); iffidr 们所获得的情报非常〜д,ні，добуті бійцями, мали надзвичайну важливість.
重要性 zhongyaoxing важливість.
重音 zhongyln 1) <语> наголос.逻辑〜логічний наголос;打〜ставити наголос;〜在第一音节 上 наголос стоїть на першому стилі; наголос падає на перший склад. 2) <音> акцент.
重用 zhongyong дати кому відповідальне призначення; поставити кого на відповідальну посаду.不〜не дати ходу кому.
重油 zhongyou <技> важке масло; мазут.
重元素 zhongyuansu〈化〉важкий елемент.
ЖШ zhongzai навантаження; важкий вантаж.
重镇 zhongzhen важливе місто (пункт).军事〜 стратегічно важливе місто (пункт).
重罪 zhongzui тяжкий (злочинницький) злбчин.
zhdng 另见 zh6ng.
种zh6ng ~►种植.〜庄稼 займайся хліборобством;〜稻 сіяти рис; рисосіяння;〜 苹果树 саджати яблуні;〜黄瓜 саджати огірки;〜花 вирощувати квіти;〜药材 вирощувати лікарські рослини;〜烟草 табакосів; ~ 试验田 опрацювання (оброблення) дослідних ділянок (полів); працювати на дослідних полях;把这块地〜上 棵麦 засіяти цю ділянку житом.
种 地 zhongdi опрацьовувати землю; опрацювання землі; займатися
землеробством.
种痘 zhongdou <医> прищепити кому віспу; вакцинувати кого; віспощеплення; противозапшіьна вакцинація.
种 ЛІ得瓜，种豆得豆 zh6ng gua de gua, zhong dou de dou що посієш, те й пожнеш; яка роббта, така й нагорбда.
种田zh6ngtidn —种地.科学〜наукбвим методом обробляти землю; наукбве оброблення землі.
种植 zhongzhl саджати що (садження);(播种） сіяти що (сіяння).〜果树 саджати фруктові дерева; сіяти бавовну.
1+植园 zhongzhiyuan плантація; арборетум.
zhong.
衷 zhong підходити, відповідати вимогам.
少Н zhou.
州zhou 1) <史> (行政区划）округ. 2)(自治洲） автономний округ. 3)(美国行政区划）штат; область ж.
zhou.
舟 zh6u <书> чбвен.
舟 zhouche шлях ч.\ дорбга.〜劳顿 стомитися


1058
(втомитися) від дороги.
舟Й： zhoujl <书 > човен; судно.
舟子 zh6uzl <^> човняр.
їм
к=\ zhou.
Й zhou складати (вигадки); вигадувати (небилиці).
洽闹 zh6unao шуміти, галдіти.
ІЙ 嚷 zhourang кричати, ревіти.
洽啤 zhouzha упертий, норовливий.
佛* zhou.
倚 zhou морочити гблову, брехати; вводити в оману.
zhou.
周 zh6u 1)(圈子）коло;(一圈）оборбт.绕地球一 〜об，ї хати навкруги (навкбло) Землі; і也球每 年绕太阳一〜у рік земна протока рббить один оборбт навкбло Сонця;运动员绕场一〜 спортсмени зробили коло навкбло стадіону. 2) 周围.房子四〜навкбло будинку.
到.考虑欠〜的决定необ对мане рішення;计 划不〜план недостатньо розроблений. 4)(星 期）тиждень.上〜минулий тиждень;下〜 наступний тиждень. 5)(某种社会活动） тиждень.电影〜фестиваль кінофільмів; кінотиждень ж. 6) —> ШШ
周报zh6ub&o —>周刊
周边 2houbian <Ш> периферія; периметр.
周遍 zhoubian повсюдний; скрізь і усюди.
周波 zh6ub6 <І>герц.
周长zh6ucMng <数> периметр.三角形的〜 периметр трикутника.
周 到 zhou-dao всебічний; ретельний (старанність); уважний; ввічливий
(привітність). 考虑〜 продумано
всесторонньо (старанно);对病人照顾〜 ретельний догляд за хворими; всебічна турбота про хворих; уважне поводження з великими;对客人招待〜б^ти уважним до гостей; бути ввічливим (люб’язним) із гістьми;月艮务〜обслуговування поставлене добре;办得4艮〜зрбблено дуже старанно;他 为人今艮〜він людина ввічлива.
周而复始 zhou ег fu shi круговорот; циркуляція (циркулювати); постійне понбвлення.
周济 zh5uji зробити кому матеріальну поміч (підтримку); допомогти кому (підтримати що) матеріально.
周刊 zhoukan щотижневик; щотижневий часопис.
周率zhoulti <理> частота; період-герц.
周密 zhoumi обдуманий (обдуманість); ретельний (старанність).〜的 і十戈1j старанно розроблений (добре обдуманий) план;〜的调 查 ретельне дослідження.
周末 zhoumo кінець тижня; уікенд.〜晚会 суботня вечірка.;
周年 zhounian ювілей; річниця. 二十五〜 двадцятип'ятиліття; 二十五〜纪念日 двадцятип’ятилітній ювілей;成立二十五〜 двадцятип’ятилітня річниця існування.
周期 zh6uqT цикл; період.〜函数 < 数 > періодична функція;〜危机 <经> періодичні кризи;行星运转的〜〈天〉період обертання планети; 地球公转的年〜річннй цикл обертання Землі;新工艺缩短了生产〜новй технолбгія дозволила скоротити виробничий цикл.
周期表 zhouqlbiao <化> періодична таблиця (система).
周如律 zh6uqTld <化> періодичний закон.
期,性 zhouqlxing періодичність; циклічність. 〜胃痛гастроперіодинія;资本主义的〜经济 危机 циклічні економічні кризи капіталізму.
周全zh6uqudn 1)—>周到.计划订得〜план розроблений всесторонньо. 2)(成全） допомагати кому [у здійсненні чого].
周身 zhoushen весь; із голови до ніг (до п’ят); від голови до ніг.他〜都湿透了 він весь (із голови до ніг) вимок;我一想起党〜的劲都来 了 варто мені пригадати Партію, як весь загоряюся енергією.
周岁zh6usui рік.今天是我女儿〜сьогбдні мої й дочці здійснився рік;今年我已经三十二〜了 цього року мені вже повних тридцять два роки.
周围 zh6uw6i навкбло чого; навкруги; навколишній.〜环境 навколишнє оточення; 关〜的人 піклуватися про навколишніх; Ш 结在党的〜об’єднатися навкбло партії;〜五 公里 навкруги п’ять кілометрів; п’ять кілометрів в окружності;〜——个人也没有 навкбло нікого немає;在城市的〜有很多 X 厂 навкбло міста багато фабрик і завбдів.
周围神经系统 zh6uw6i shenjlng xitong <解> периферична нервова система.
周详 zhouxiang всебічний; детальний.〜的研究 всебічне і детальне дослідження.
周恤zh6ux(i <书>~>周济.
周方定 zhouxuan 1) (ШШ) обходитися з ким; залицятися до кого (залицяння).他善于足艮客 人们〜він вміє поводитися з (обходитися з) гістьми. 2)(打交道）мати справу з ким-чим. 我们跟敌人〜了一年多，已经摸清了他们的脾 "4 уже більше року ми маємо справу із супротивником і добре знаємо, чим він дихає.
周游 zhouyou об，ї здити що; з，ї здити що; побувати скрізь.〜世界 об’ї здити (з，ї здити) весь світ; вчинити кругосвітню подорож.
周缘 zhouyuan край [коло].
周遭zh6uzao ~►周围.〜‘悄悄的，没有一个人 навкруги все тихо, немає ні душі.
周章 zh6uzMng <书> 1)(仓皇惊恐）сум'яття. 狼狈〜б^ти в жахливому сум’ятті. 2-у 周折. 皮页费〜знадобгілися чималі зусилля; від кого потребувати чимало спритності.
周折 zhouzhe турбота мн.; перипетії мн.; ускладнення мн.生的〜перипетії [свого] життя;没有费多$〜，事情就办好了 усб вдалося без особливих ускладнень (турбот); 这太费〜це занадто складно і клопітливо.
周至zh6uzhi—周到.〜的分析ретельний аналіз.
周转 zh6uzhuan 1) <经> ббіг.贷币〜грошовий обіг;资金〜кругоббіг капіталу;车辆〜ббіг вагонів; вагонообіг;使资本〜пускати капітал в обіг;〜速度швиїдкість обігу;轻工业的投资 〜капіталовкладення легкої промисловості має більш швидкий обіг. 2)(开支调度情况): 〜不开 грошові (фінансові) затруднення; тяжко з грошима (із фінансами).
周转额 zh6uzhuSn’6 <经> обіг.
周转率zhouzhuSnlti обіг,流动资金〜обіг оборотних коштів;商品〜〈经〉 товарооборотність;车辆〜 < 铁路 >
оборотність вагонів.
周转税 zhouzhuanshui податок з обігу.
洲Zl
:hou.
洲 1)(大陆）zh6u материк. 2)(沙洲）нанбений острів.
洲际 zhouji міжконтинентальний; трансконтинентальний. 〜导弓单 міжконтинентальний [керований реактивний] снаряд;〜弹道火 міжконтинентальна балістична ракета;〜航 трансконтинентальний рейс.
zhou.
调 t/L zhoujl ранковий (болісний) голод.
Щ zhou.
啁啾 zh6ujiii < 书 > щебетання (щебет, щебетати).园中的4儿〜啼叫птйшки щебечуть у саду; щебет птахів у саду.
zhou.
赒 zhou 1) допомагати (матеріально); 2) рятувати.
赒济 zhouji допомагати матеріально.
赒委 zhouwei допомагати (голодуючим), роздавати провіант (голодуючим).
zhou.
Ш zhou сікти; бити кийками. zh6u.
粥 zhou [рідка] каша; розмазня <|、米〜рідка каша (розмазня) із пшона; пшоняна розмазня (каша);大米稀〜ібшка (рідка каша) із рису; рисова похльобка.
粥少僧多 zh6u shao seng duo важко всіх [прагнучих] задовольнити; немає можливості дати усім; занадто багато мисливців до пирога.
zh6u.
妯娌 zhou-li дружини братів; невістки мн. zh6u.
轴 zh6u 1) <机> вісь ж.; вал.火车〜вагбнна вісь;大车〜вісь воза; вісь возу;曲柄〜 колінчатий вал;前〜передня вісь;机器的主〜 головний вал машини. 2) <数> вісь ж. 3) < 量词>:墙上挂着一〜山水画на стіні висить пейзажна картина.
轴衬zh6uch6n 轴瓦.
轴承 zh6uchSng 〈机〉підшипник.滚珠〜 шарикопідшипник;主〜корінний підшипник; 支承〜опорний підшипник.
轴承箱 zh6uch6ngxiSng <机> букса.
轴承座 zh6uch6ngzud <机> букса.
轴对称 zh6uduich6n <数> осьова симетрія.
轴荷重 zhouhezhong <铁路> навантаження на вісь.
轴环 zhouhuan <|几> петля; гребінь ч.
轴颈 zhoujTng 〈机〉шийка; шийка вала (осі); цапфа; п’ятник.
轴套 zhoutao 〈机〉чіп; валик-чіп ж.; бушинг; букса.
轴瓦 zh6uwa <机> вюйдиш; бушинг.
轴线 zh6uxi&n <数，机> вісь ж. осьова лінія.
轴心zh6uxfn 1)(轮轴)вісь j/с. 2)(帝国主义国家 的联合阵线）вісь ж.柏林-罗马〜вісь Берлін -Рим.
轴心国 zh6uxTngu6 <史> країни (держави) осі.
轴箱 zh6uxi如g <机> буксі


1059
轴尾 zhouwei〈机〉хвостовик вала.
轴子 zhou-zi I)(圆杆儿）вісь, на яку намотується сувій. 2)〈音〉кілок.
zhou.
月寸 zh6u лікоть ч.
月寸Я? zhouwo ліктьова яма.
月寸子 zhou-zi окорок; подбедерок.
/TjT zhou.
帯 zhou віник.
J~U zhou.
咒zh6u l)->咒语.2)->咒骂.动不动就〜人 постійно проклинать (лаяти) людей.
咒骂 zhouma проклинати що; паплюжити що (паплюження); лаятися; матюкатися прост. чортихатися розм.在一片〜声中 під гнівні голоси кого;〜和诡辩是改变不了事实的 прокльонами і софістикою фактів не зміниш.
咒语 zhouyu заклинання; змова; обмова.
参当zhou.
绘 zhou креп.波纹〜креп-гофре ч.;提花〜 креп-жаккард.
绘布 zhoubu креп.
绘調 zhouchou креп.中国〜крепдешгін.
绘纱 zh6usha креп.
zhou.
昼 zhou день ч.; днем.明亮如〜світло як удень.
昼夜 zhouye доба мн.; день і ніч; вдень і вночі. М 〜дві доби;〜不停 цілодобово, не покладаючи рук; день і ніч без утоми;不分〜 ні вдень, ні вночі; щодня і щоночі;他〜都在 Iitk_h він днює і ночує на будівництві.
青 zhou.
胄 zhdu шолом.
由 zhou.
宙 zhou 1) балки, крокви; 2) час; безкінечність, вічність.
zhou.
祝 zhou проклинати, сварити, zhou
药 zhou зв’язувати.
味 zh6u.
咮 zhou дзьоб, zhou.
酉寸 zhou жертовне (міцне) вино, zhou.
皱zh6u 1)~>皱纹.上了年纪，脸上就会起〜коли людина старіє, [то] на її обличчі з’являються зморшки. 2)(使起皱纹）м’яти що; морщити що.〜眉头 морщитися; насупитися; насупить (насупити, зрушити) брови;紧〜眉头 туго звбдити брови;微微一眉 прихмурити (принахмурити) брови;弄〜衣月艮 зім’яти одяг; 把纸揉~ пожужмити папір;衣服〜了 сукня зім’іпася (стала м’ятою);微风吹〜了 水面 легіт рябить воду;觀骨上的皮肤〜起来了 шкіра на вилицях зморщилася.
皱裝zhdubi <书> складка,把〜资平 відпрасувати складки.
皱胃 zhduwSi <动> сичуг.
皱纹 zhouwen зморшка; складка.有〜的脸
зморшкувате обличчя;有着细碎〜的瘦脸 худе обличчя, покрите мережею дрібних зморщечок;,额上有了〜з’явилися зморшки на чолі;目艮角_h有了〜з’явилися зморшки на очах.
皱纹纸 zhouwenzhi гофрований папір.
訓 zhou.
訓 zhou заклинати, проклинати.
Щ zhou.
卩蜀 zhou дзьоб.
zhou.
Ш zhou гадальний жереб; пророцтво.
zhdu.
箱 zhou 1) великий уставний почерк (стиль дачжуань); 2) читати вголос.
骤 zhdu.
骤zh6u —骤然.天气〜变погбда раптово змінилася; раптово піднявся шторм.
骤然 zhdurdn раптово.
yfc zhu.
朱笔 zhiibi червоний пензель.
朱顶 zhuding <动> [звичайна] чечітка.
朱红 zhiihong яскраво-червоний.
朱谨 zhujm <植> розан китайський.
朱鸯 zhiilu <动> япбнський ібіс.
朱门酒肉臭，路有冻死骨zhiimSn jifirdu chou, lu уби dongs! gu у будинках багатих чується запах вина і м，яса，а на дорогах видніються кістки загиблих бідняків; у багатих будинках бенкетують, а на дорогах валяються кістки бідняків.
朱墨 zhiimd (红黑两色）червоний і чбрний.
朱墨 zhiimd (朱砂制的墨)туш із кіноварі.
朱批 zhupl позначка, що зроблена червоною тушшю.
朱漆 zhuql червоний лак.〜大门 червоні ворота; 〜家具 меблі, покриті червоним образом.
朱雀 zhuque〈动〉[звичайна] сочевиця.
^0? zhusha кіноварь ж.
朱文 zhilwen відбиток від печатки з опуклими ієрогліфами.
zhu.
诛 zhu <书> страчувати кого (страта j/c.).罪不 容〜злодіяння, що не спокутувати навіть смертю.
诛戮 zhilKi <书> вбивство (вбити що).
诛求 zhiiqiu <书> непомірні вимоги чого; здирство (вимагати що).〜无厌 ненаситна жадібність;1 непомірні вимоги.
诛心之论 zhii xln zhT lun викривальна критика.
株 zhii.
株罗纪 Zhiilu6ji〈地质> кіра; юрський період.
株罗系 Zhfilu6xi〈地质> курська система.
株儒 zhuru карлик; ліліпут.
zhu.
株 zhu (червона) кофта.
诸 Zhu.
诸zha (众，许多）багато; усе.〜事大吉усе скінчилося (зійшло) благополучно; кінець - справі вінець;〜事顺遂的人 в усьому щаслива людина; везуча людина.
Ш zhu (之于)：4寸〜买施 привести що в життя;公
〜社会 опублікувати що; оголосити що прилюдно; довести що до відома громадськості; 诉〜社会舆论 апелювати до суспільної думки.
诸多 zhiidu6 <书> багйто.〜不便 це буде вкрай (дуже) незручно (ніяково); у цьому багато незручного;〜妨碍 чимало всяких перешкод; багато чого заважає.
诸侯 zhuhou князі мн.; феодали ми.
诸如 zhurn як наприклад.
诸如此类 zhu ru cl lei тощо; і так далі; все інше в цьому ж роді.
诸位 zhtiwei ви; громадяни мн.; добродії мн.〜 同志！ товариші!〜先生добрбдії!有何意见， 请尽量发表 якщо є у вас зауваження (думки), то прошу висловитися.
诸子百家 zhu zi bai jia філософські напрямки і наукові праці [у давньокитайській літературі].
3^ zhii.
珠zhu 1)―珠子1)(小的球形的东西）крапля, сльоза; крапля води; сльоза; Ш
〜儿 крапля роси.
珠宝 zhubao дорогоцінність; ювелірні вироби. 〜商店 ювелірний магазин;〜商人 ювелір.
珠被 zhubei інтегумент.
珠翠zhiicui一珠宝.
珠光石 zhuguangshi 〈矿> перловий камінь; перлит.
珠光体 zhtlguangfi〈冶〉перлііт.
珠巩 zhujl <书> пбрли мн.字字〜що не фраза, то перл (шедевр);满腹〜володіти літературним обдаруванням.
珠孑L zhOkdng <植> пильцевхід; микропил невідм.
zhiilian-bihe [утворилося] прекрасне сполучення чого з чим.
珠母 zhumii <动> жемчужниця. 珠心 zhtixTn <植> нуцелус.
珠算 zhGsuan арифметичні дії на рахівниці; рахувати на рахівниці.
珠子 zhuzi 1)(珍珠）перлина; перло; перла; жемчуг. 2)(象珍$般的颗粒）крапля.汗〜 крапля поту.
株 zhu.
株zhu 1)(根莲）комель. 2) <量词>:两〜树два дерева.
株 1 亍足巨 zhilhangju〈农〉відстань між рослинами.
株距 zhiljii <农> відстань у рядах.
株连 zhulian вплутати що, розм.
株守 zhushou уперто (міцно) триматися чого.
株选 zhuxuan <农> добір насінних рослин; лишити рослини на насіння.
铢 zhQ.
铢积寸累 zhu jl cun lei збирати крихту за крихтою.
株两悉称 zhuliang xi chen абсоліотно однакові (рівні).
猪 zhu.
Ш zhu свиня;(公猪）кабан; кнур. <]、〜порося.
猪鼻花 zhiibihua <植> погрембк.
ШШ zhuguan свинар ч.; свинарка; свинопас застар.
猪獾 zhiihu3n <动> борсук.
zhujuan свинарник; свинарня.
猪笼草 zhiil6ngcao <植> нег^нтес.


1060
猪顆zhuluo <方> 1)(猪)свиня. 2)(骂人的话） свиня свинею прост.
猪排 zhupai свинячі відбивні котлети.
猪肉 zhiirdu свинина.腌〜бекбн.
猪食 zhiishi корм (пійло) для свиней.
zhuwen чумй свиней.
猪殃殃 zhGy§ngy5ng < 植 > подмарбнник чіпкий.
猪油 zhiiy6u свиняче сало;(熟猪油）лярд спец.; пряжене свиняче сало.
猪嵐 zhOzai порося; свиномолодняк.
猪鬃 zhuzong свиняча щетина.
潘 zha.
浦 zhu 1) ставок, озеро; калюжа; 2) натікати, набиратися, накопичуватися (про воду).
浦水 zhushuT ставок; калюжа; накопичення води.
蛛 zhQ.
蛛丝 zhusl павутиння.
蛛丝马迹 zhii si та jl навідні дані; дороговказна нитка.
蛛网 zhuwang павутиння.
蛛蛛 zhu-zhu павук.
zhii.
竹 •竹子.〜椅子 бамбуковий стілець.
竹帛 zhiib6 1)(竹简和絹）[бамбукові] дощечки і шовк [для листа в старожитності]. 2)(史册） історичні аннали,功垂〜заслуги записані в історичних анналах; історичні заслуги.
竹竿 zhugan бамбукова жердка (палиця).
竹简 zhujian бамбукова дощечка для листа.
竹节 zhujie коленце бамбука.
竹节虫 zhiijidch6ng <动> пйлочники лш.
竹节钢 zhujiegang 〈建〉арматурна сталь періодичного профілю.
竹亥lj zhiike гравюра на бамбукових виробах.
竹篮子打水一场空 zhiiMn*zi da shui yl chang kong товкти воду в ступі; носити решетом воду.
竹林 zhulin бамбуковий гай.
竹马 zhumS іграшкова паличка-конячка.
11* 器 zhuqi бамбукові вироби.
竹签 zhuqian бамбукова паличка.
zhusOn бамбукові сходи.
竹叶青 zhiayeqlng (蛇）гадюка-майоголовка.
竹叶青 zhiiySq了ng (酒）"зелень листя бамбуку" (сорт рисового вина, а також ханшина).
竹芋 zhuy^i 1) <М> маранта тростниковидна. 2) (指地下签）маранта.
竹纸 zhuzh! бамбуковий папір.
竹子 zhu-zi бамбук.
zhii.
烛 zhii 1)(赌烛）свічка.残〜свічковгій недогарок 2)—烛照.火光〜天н€бо палахкотало від полум'-я пожежі (вогнища); навкруги стало світло від вогню (від пожежі, від вогнища). 3) —►烛光.
烛光zhiigu§ng <理> свічкй.〜小时 свічка-хвилинка.
烛花 zhuhua нагар на свічці.
烛?目 zhulei танення воску.
烛台 zhiitdi свічник;(大烛台）канделябр; шандал.
烛照、zhuzhao < 书 > освітлювати що (освітлення).
zhu.
逐 zhii 1) •逐出.2)(挨着）одіін за одним; по колу.〜页往下读 читати сторінку за сторінкою;〜条讨论 постатейне обговорення; 〜行抄写 списувати рядок за рядком;〜段讲 解пояснювати вроздріб;〜字〜句地讲解 пояснювати кожне слово і кожну фразу;〜段 〜句地讨论 обговорювати абзац за абзацем, фразу за фразою;〜字翻译 підрядковий (дослівний, буквальний, текстуальний) переклад.
逐步 zhubu крок за кроком; поступово; із кожним кроком.〜降级 поступова деескалація;〜推广 поширювати що поступово (крок за кроком);〜得到〜改善 поліпшуватися крок за кроком (із кожним кроком);工业化的〜实现 поступбве здійснення індустріалізації.
逐出 zhuchii вигнати що; вигнати що (вигнання); прогнати що.〜家门 вигнати з дому;〜团 体 вигнати з організації;〜国境 вислати (вигнати) кого за межі країни;他被人家〜门 外 йбгб прогнали (вигнали);将敌人〜战壕 вибити супротивника з окопів.
逐个 zhuge окремо; один за одним; один за другим. 〜检查零件 перевірити одну за іншою усі деталі; перевірити деталі кожну окремо.
逐渐zhiiji^n поступово.〜恢复健康 поступбве видужання;孩子们〜长大 діти ростуть (підростають);从社会主义〜过渡到共产主 义 поступовий перехід від соціалізму до комунізму;天空〜晴朗起来了 н部о поступово (потрошку) прояснилося;天色〜 暗下来了 сутеніє; вечоріє.
逐客令 zhukeling:下〜показати (зазначити) на дверях кому; просити честю кого;该走了 〜主 人下 пора іти, хазяїн уже честю просить.
逐鹿 zhulu〈书〉борбтися (боротьба) за владу. 〜中原 борбтися за владу в краї ні.
逐年 zhiinian із року в рік; щороку (від року); рік за роком.〜的记载 порічні записи;国民 收人〜增力卩 національний дохід збільшується
з 	року в рік (щороку, рік за роком);产量〜增 长 виробництво росте із кожним роком.
逐日 zhuri день у день; день від дня; день за днем; із кожним днем.生铁生产的平均指标 〜上升 середні показники виробництва чавуну ростуть із кожним днем.
逐一 zhiiyf—逐个.对每个问题〜举例说明Мти приклад до кожного з питань окремо.
逐月 zhiiyue місяць за місяцем; із кожним місяцем; із місяця на місяць.
舶 zhil
舳妒 zhulu <书> кораблі л^н.; судна мн.〜相继 караван кораблів; дбвгий ряд суден;〜千里 незлічимі (незліченні) судна і кораблі.
zhu.
瘃 zhu відморожені місця, виразка.
瘃脯 zhufu стругана солонина.
嫁月в zhuxl в'ялене м'ясо (готується на початку 12-го місяця за місячним календарем).
螞ZM.
觸 zhu гусениця.
踢 zhii.
踢 zhu крокувати.
主 zhii.
видання
и.
主 zhti 1)—主人 1).宾〜гість і хазяїн. 2)—主 人3).车〜власник (хазяїн) машини;当家作~ стати власником. 3)—> 主人2).〜仆 хазяїн і слуга. 4) <宗> (上帝）бог; панове ч.;(真主） аллах. 5)—>主会.自力更生为〜，争取外援 为辅 розраховувати насамперед на свої власні сили, потім на поміч ззовні (із боку). 6) (预示)передвіщати що; сулити що; провісник чого; знак чого.晚®〜晴 зоря на заході передвіщає гарну погоду наступного дня; вечірня зоря - провісник (знак) ясної погоди на завтра. 7) —►主张.〜和 стояти за мир;〜战стояти за війну;他心里没〜у нього не було визначеної думки.
主办 zhuban очолювати що; керувати чим (керівництво).〜展览会 очолювати роботу з організації виставки; очолювати організацію виставки;〜墙报 очолювати роботу з ] стінгазети; і
主笔 zMbT головний редактор.
主编zhtibian 1)(负责编辑工作）керувати редакцією; керувати складанням.由王同志〜 під керівництвом товариша Ван;他〜杂志多 年 він багато років керував редакцією (редакційною роботою) часопису. 2)(主要编 Ш ) головний редактор;(主要编著者） головний упорядник.
zhubu <音> головна партія.
主持zhtichi 1)(负责掌握—处理）управляти чим (керування); вести що (ведення).〜会议 вести збори; керувати зборами (засіданням); головувати на засіданні;〜招待会 головувати на бенкеті; прийом проходив під керівництвом кого\ 〜仪式 очолити церемонію;〜 某项工作 домагатися в керівництві якоїсь роббти;〜事务 управляти (вершити) справами; 〜策务вести господарство; господарювати; управляти домашнім господарством; 亲自〜особіісто керувати (особисте керівництво) роботою чого;会议由…〜 засідання проходило під головуванням кого.
.2) ~►主张 1)〜正义 відстоювати (виступати за) справедливість; стояти за правду;〜公道 стояти за справедливість; виконати обов'язок справедливості.
主持人 zhuchiren голова; розпорядник.会议〜 голова зборів (наради, засідання);晚会〜 розпорадник вечора.
主词 zhtid <逻> суб’є кт.
主次 zhtici головне і другорядне.必须分清〜 треба розрізняти, що головне і що другорядне; потрібно розрізняти, що є головним (основним), а що другорядним.
主从 zhiicong головне і другорядне.〜关系〈语
> 	підпорядкування; підрядний зв'язок.
主单位zhudanwei основна одиниця.长度的〜是 米 основна одиниця довжини - метр.
主导zhtidSo 1)(起主导作用的）керівнгій; головний; командуючий.〜思、?恩 керівні ідеї; 〜作用 головна (керівна) роль;起〜作用 грати головну роль; задати тон у чому;〜因素 командуючий чинник;〜主题 〈音〉 лейтмотив;〜旋律 лейтмелбдія. 2)(主导的事 物）головна сила.我国国民经济的发展，以 农业为越础，以工业为〜у розвитку нарбдного господарства нашої краї ни сільське господарство є основою, а промисловість -головною силою.
主导词 zhCidSod <语> головні (центральне, стрижневе, серцевинне) слово.


1061
主调 zhQdiao 〈省二〉основна тональність.〜І乐 гомофонія.
主动 zhiiddng I)(,积极行功）виявляти активність; виявляти ініціативу; по власній (свої й) ініціативі. 处处〜виявляти активність у всьому;〜提出 висунути що за своєю ініціативою;〜地帮助另 Р人 за власною ініціативою допомагати іншим;〜寻求改善 关系的有效途径виявляти ініціативу в пошуках ефективних шляхів до покращення відношень. 2)(不被动）ініціативний (ініціатива); активний (активність).〜地位 активне (головне) полбження;〜精神 активність; ініціатива; дух активності;〜动 词 < 语 > дійсне дієслово;〜语态 < 语 > дійсний стан;皮轮带 <机> головний шків; 争取〜узяти (захопити) ініціативу у свої руки;夺取〜вирвати ініціативу з рук кого; 掌握〜тримйти в руках ініціативу;这使我们 在政治上随时4于〜的地位це дає' нам можливість у будь-який час зберігати ініціативу в політичному відношенні.
主动格 zhiidongge <语> активний відмінок.
主动脉 zhiid6ngmM <解> абрта.
主动脉弓 zhtid6ngmMg6ng <解> дугй аорти; аортальна дуга. -
主动权zhuddngqudn ініціатива.把〜掌握在自己 手里 узяти (захопити) ініціативу у свої руки; 牢牢掌握斗争的〜сильно-насшшю тримати у свої х руках ініціативу в боротьбі.
主动性 zhiidongxing активність; ініціатива.发 挥〜виявляти активність (ініціативу).
±PA zhudui <Щ> команда-хазяїн ж.; команда хазяїв поля.
主伐 zhtifd <林> головнй рубка.
主犯 zhiifan головний злочинець; призвідник.
主峰 zhufeng головний пік; найвища вершина гірського хребта.
主妇 zhufu домогосподарка; хазяйка будинку.
主干zhtigAn І)〈植〉штйми. 2)(主要的，起决定 作用的）головний; вирішальний.〜力量 головна (вирішальна) сила; основні кадри (指骨干人员).
主歌 zhtigg <音> куплет.
主格 zhiige <语> називний відмінок.
主格句 zhiigeju <语> називна (номінативна) позиція.
主根 zhugen <植> головний корінь.
主攻 zhugong < 军 > головне повстання; головний удар.
主顾 zhtigu клієнт; покупець.老〜старий клієнт; постійний покупець; завсідник.
主观 zhiiguan суб'єктивний (суб'єктивність).〜 世界 суб'єктивний світ;〜因素 суб'єктивний чинник;〜努力 суб'єктивні зусилля;〜愿望 суб'єктивні побажання;〜能动性 суб'єктивна активність;〜唯心主义〈哲〉суб'єктивний ідеалізм;只要发挥了每个人的~能动作用物 质上的困难就会一个个被克服вйрто тільки виявити ініціативу кожній людині і ми зможемо переборбти одну матеріальну скруту за іншою. 2)(凭自己的偏见的） суб'єктивний (суб'єктивність).〜想象 власна уява;〜的看法суб'єктивний погляд;〜的估价 суб'єктивна оцінка;〜地看问题 суб'єктивний погляд на речі; суб'єктивний підхід до питання.
主观主义 zhtiguSnzhtiyi суб’єктивізм.〜的决定 суб’єктивістські рішення;〜的错误
суб’єктивістські помилки.
zhtiguanzhiiyizhe суб'єктивіст.
主管zhtiguan І)(负责管理）завідувати чим (завідування).〜机关компетентний брган;〜 原料收购工作 завідувати заісупівлею сировини. 2)(主管人员）завідуючий; керуючий.
主光轴 zhiiguangzhou <Ш> головна оптична вісь.
主航ІІ zhfihangdao головний фарватер ріки.
主婚 zhiihiin розпоряджатися весільною церемонією.
主婚人 zhflhunren батьки [при весільному обряді]; посаджений батько; посаджена мати.
主机 zhujl <空> головний літак.
主祭 zhtiji 1)(主持祭礼）керувати вчиненням обряду жертвопринесення. 2) ( ± ^ А ) головний завершувач обряду
жертвопринесення.
主甲板 zhtijiaban < 船 > головнй палуба; мендьок.
主见 zhujian власна думка.无〜без власної думки; немає твердої думки.
主讲 zhujiang читати лекцію.
主讲人 zhGjiangren лектор.
主 将 zhujiang головнокомандуючий; полководець.鲁迅是中国文化革命的〜Лу Сінь - полководець культурної революції в Китаї.
主焦点 zhujiaodian <理> головний фокус.
zhujiaomei коксівне (коксове) вугілля.
主教 zMji》o < 宗 > єпископ; ієрарх.大〜 архієпископ;红衣〜кардинал.
主句 zhuju <语> головна пропозиція.
主角zhdjuS 1)(主要角色）головна роль,演〜 грати головну роль. 2)(主要人物）перша скрипка.他是我们这里的〜він у нас перша скрипка; він отут грає першу скрипку.
主考 zhtikSo 1)(主_考试）проводити іспит; бути екзаменатором; керувати іспитом.〜教 师 учіітель-екзамен^гор. 2)(主考人） екзаменатор.
zhfike головна навчальна дисципліна.〜不 及格 не витримати екзамену з головного предмета.
主力 zhuli головні сили; лінійний.〜部 Р人 лінійні війська.
主力队 zhulidui <体> основна команда.
主力舰 zhtUijihi < 军 > лінкбр; лінійний корабель.
主力军zhtUijiin 1)(主力部队）головні сили; лінійні війська. 2)(主要力量）головні сили. 无产阶级革命的〜工人阶级робітничий клас як головна сила пролетарської революції, zhfiliang <Ш> головна балка.
主粮 zhuliang основне продовольство.
主流zhtiliii 1)(河流干线）головний (основний) плин; головний потік. 2)(主要趋势) головний напрямок; головний плин; головне, fft "К 白勺〜головний плин (головний напрямок) епохи;抓住〜схопгітися за головне;文艺要反映生活的〜худбжня література повинна відбивати визначальну сторону в житті.
主谋zhtim6u 1)—>主使.2)(主谋的人） підбурювач; призвідник; заводій.
主脑 zhiinao 1)(主要的部分）душй; головна частина. 2)(首领）лідер; глава ч.，ж.; ватажбк ч.
主炮 zhfipAo〈军> снаряд головного калібру.
主权zhfiquan 〈政〉суверенітет; суверенне право.国家〜державний суверенітет;〜国家 суверенна держава;互相尊重〜взаємна повага суверенітету;侵犯〜зазіхання на суверенітет; порушення суверенітету;维护〜 的完整 зберегти цілісність суверенітету.
主人zhtiTen 1)(接待客人的人）хазяїн; хазяйка. 2)(庙用人 А人)хазяїн; хазяйка. 3)(财物、权 力的所有人）хаз命н; власник.房子的〜ха^їн (власник) будинку;做时代的〜ст^ги хазяїном часу;我们是自己命运的〜ми - хазяєва своєї долі.
主人公 zhiii^ng6ng <文> [головний] герой; [головна] герої ня.
主人翁zhtir6iw6ng 1)(当家作主的人）хазяїн. 以〜的态度对待工作хазяйновгіто ставитися до роббти; хазяйський підхід до роббти;劳 动人民成了国家的〜трудіці стали хазяїнами справи. 2)—主人公.
主任zhtiren завідуючий; начальник; голова.委 员会〜головй комітету;教研组〜завідуючий кафедрою; завкафедрою невідм., ч.\ Й4》胃〜 завідуючий канцелярією;车间〜начільник цеху; 出纳〜 стйрший касир; 财务〜 завідуючий фінансовою частиною;车库〜 завгар розм.;副〜заступник начальника (голови); помічник завідуючого;〜医师 головний лікар;〜设计师 головний конструктор;〜委员 головуючий у комісії.
主食 zhushi головні продукти харчування.
主使 zhushi провокувати когось на що; підбурити кого до чого，на що.
主帅 zhtishu&i <军> головний маршал.空军~ головний маршал авіації.
主题zhiiti 1) <文> мотив; тема.〜思想 ідбя. 2) <音> тбма. 主题歌 zhtit丨g6 1) <音> лейтмотив. 2) <影> очна пісня [у кінокартині].
主体zhM 1)(主要命分）основна частина; основа; основна сила. ЙІ立以工人为〜的技 术革新小组 створити новаторську групу, куди ввійдуть робітники в якості головної СИЛИ；工人和як民是国家的〜робітниюі і селяни складають основу (є головною силою) краї ни;农民是社会主义工业市场的〜 селянин - це головна фігура на соціалістичному промтоварному ринку. 2) (法）суб'єкт.权和的〜суб'єкт прйва;犯_的〜 суб'єкт злочину;国际法〜суб'єкт міжнародного права. 3) <哲> суб'єкт. 4) < 语〉суб’єкт.
主本危 zhuwei <ЙЙ> грот-щогла ж.
主位 zhtiwSi <语> тбма.
主文 zhiiwen < 法 > резолютивна частина вироку (рішення).
主席zhtixi 1)(主持会议的人）головй; головуючий; співголова (指享有同等权力的 几个主席之一).会议〜голові зббрів (з'ї зду); головуючий [на зборах, на з'ї зді];由…担任 〜під головуванням кого; головувати. 2)(最 高领导职位）головй;' президент.副〜 заступник голови;名誉〜почесний голова; 国际奥委会〜презид6нт Міжнародного олімпійського комітету.
主席台 zhOxitai стіл президії.坐在〜上 сидіти в президії.
主#团zhtixituSn президіум.〜成员确定由十人


1062
组成 склад президії визначений у десять чоловік;参加〜的有...等同志пройшліі в президію товариші...
主心骨 zhiixTngti 1)(可靠的人）надійна людина; (可蒲的事物）надійна опора. 2)—主见.
іЖ zhuxlng <^> головна зірка.
主星序 zhflxlngxu〈天〉головний ряд; головна послідовність..
主开!J huxing〈法〉головний запобіжний захід.
主演 zhiiyan викбнувати головну роль.
主要zhtiyao головний; основний; головний; на першому місці;(主要地）головним чином; переважно.〜问题 головне (основне, кардинальне) питання;〜і 仑 ^ основні (головні) докази;〜意思 головна (капітальна) думка;〜目的основні (головна) ціль;〜原因 основна (головна) причина;〜f乍 ЯЗ головна (перша) роль;〜阵地ключова позиція;〜助手 головний помічник; права рука;〜工业部门 головні (ключові, основні) галузі промисловості; 占〜地位 стояти на першому місці; займати головне місце (пануюче полбження);〜是谈厂里的事情говорііли переважно (головним чином) про справи заводу;劳动已成为最7的生活需要пр^ця стала найпершою життє вою потребою;任 f可 —个社会主义国家的建设事〜地应当依 靠自力更生у справі будівництва будь-яка соціалістична краї на повинна головним чином спиратися на свої власні сили.
主义zhuyi -ізм; ідея; доктрина.马克思列宁〜 марксизм-ленінізм;门罗〜доктргіна Монро; 现实〜реалізм;逃跑〜установка на втечу;不 抵抗〜непротивленство; відмова від опору; 不合作〜відмбва від співробітництва.
主意zhti.yi 1) —►主见.无〜的人людина без власної думки; нерішуча людина;改变〜 роздумати; передумати. 2)(办法）думка; ідея; порада; придумка розм.; міра.不知他打的是 什么〜невідбмо，що це він там придумав (видумав, задумав); важко сказати, що за думки (ідеї) у нього;他们不得不自打〜воніі примушені будуть узятися самі за розум; їм самим доведеться взятися за розум (поворушити мозгами);你想从他身上打什 么〜？ що вам потрібно було від нього?这〜不 错 це непогана думка (ідея); це не так погано придумано;我有个〜у мене є думка (ідея); от що я придумав;你给我出个〜，怎么办 дайте мені раду (порадьте мені), як бути;想 不出〜来нічбго не могти придумати;忽然想 起一个〜напАсти на думку;他的〜挺多він хитрий на вигадки;这是і隹出的〜хто подав цю ідею (думку)?大家赞成这个〜усі схвалили цю ідею;人人出〜，个个想办法 кбжний ВНОСИВ СВОЇ пропозиції І думки. II# 阅“拿主意 па zhii-уі”. j
主游标 zhtiydubiao <技> головний вернер. 主语 zhdyti <语> підмет.逻辑〜логічний підмет.
主宰 zhtizai 1),(支配）управляти чим (керування); вершити чим; панувати (панування); панувати (панування).〜@ вершити долями;〜世界 панування (влада) над усім миром;大国〜世界命运的时k已经 一去不复返了 безповоротно пішов в минуле той час, коли великі держави розпоряджалися долею світу. 2)(支配人的力 量)хазяїн; вершитель книжк.命运的 ~
хазяїн (вершитель) своєї долі.
主张zhtizMng 1)(持有某种见解）стояти за що, на чому; висловлюватися за що виступати за що; борбтися за що, книжк.; триматися чого. 〜一切争论通过谈判解决стояти на тому (стояти за те), щоб усі спірні питання вирішувалися шляхом переговорів;我们历 来〜，各国的内-事务由各国人民自己来解 决 триматися тієї думки, що всі суперечки варто вирішувати шляхом переговорів; ми завжди виступали і виступаємо за те, щоб внутрішні справи різноманітних країн вирішувалися самими народами даних краї н. 2) (所持的见解）переконання; пбгляд; думка. 政治〜політичне кредо; політичні переконання (пбгляди, устремління); М持自 己的〜наполягати (твердо стояти) на своєму; відстоювати свій пбгляд;重申了 这一〜знбву підтвердити цю позицію;关于这一问题我 、没#一定的〜у мене немає визначеної (своєї) думки по цьому питанню;这就是我们的〜 на цьому (за це) ми і стоїмо; це і є наша думка (наш пбгляд);家庭里各人有各人的〜 у сім'ї скільки голів, стільки розумів.
ІЛ zhuzhi <Ш> головне значення.
主旨 zhfizM основна думка (ціль); лейтмотив.
主轴 zhuzhou 1) <机> шпиндель ч.; головний вал. 2) <理> —主光轴
主子 zhu zi хазяїн.
zhii.
拄zhii спиратися на що.老人〜着拐棍儿走进房 来 старець зайшов у кімнату, спираючись на палицю.
渚 zhu.
渚 zhu〈书〉острів [на ріці]; обмілина
石主zhQ.
石主 zhO кам'яна табличка з іменем померлого.
煮 zhu.
煮 zhii варити що (варення); кип'ятити що.〜水 кип'ятити воду;〜Pj/P 啡 заварити каву;〜汤 варити суп;〜土豆 варити картоплю;〜石灰 гасити вапно;肉还要再〜一〜м’ясо необхідно ще доварити;鸡蛋〜得太老了 яйцб переварилося;汤〜过头了 суп перекипів;鱼〜 透 了 риба добре проварилась.
煮豆燃萁 zhu dou ran qi чвари між рідними братами; братовбивство.
煮沸zMfdi —,煮开.,
煮干 zhugan википіти; випріти рош.汤差点儿 〜了 суп ледве не весь википів (випрів).
煮鹤焚琴 zhu he fen qin зіпсувати кому настрій.
煮开 zhukai кип'ятити що.把水〜скип'ятгіти (кип'ятити) воду;把牛奶〜скип’ятгіти (кип'ятити) молоко;〜的水 кип'ячена вода; окріп.
煮烂 zhCUSn розварити що.〜了 的土豆 роз- варена картопля;肉〜了 м'ясо розварилося.
煮老 zhulao переварити що.把蛋〜点 зварити яйце вкруту (круто);〜白勺蛋 круте яйце; яйце вкрут^;牛肉〜了 яловичина переваріиіася.
煮练 zhtilian <纺> готування; відварка.〜织物 виробництво тканин.
煮熟 zhushu зварити що; доварити що; уварити що，розм.饭还没有〜рис ще не зварився;蛋 还没有〜яйц谷 щенедоварііпося;肉〜了 m’Sco уварилося.
)Щ zhu 另见 shii.
属 zhu〈书〉(连续)безупинно; безперервно.前 后相〜послідбвний.
属望 zhiiwang 〈书〉покладати надії на що; дивитися на що з надією.
属意 zhuyi налаштований до кого; прихильний (схильність) до кого.
属垣有耳 zhu yuan you ег [і] у стін є вуха.
zhfi.
嘱咐 zhu-fu веліти кому, із неознач. (веління); карати кого (наказ); наставляти кого、застар. (наставляння).〜孩子好好学习 веліти (казати) дітям добре вчитися; наставляти дітей, щоб вони добре вчилися;应当〜他 <J、 火烛 треба буде показати йому, щоб він був обережним з вогнем;〜他们必须十分小心 порадити їм дотримуватися найбільшої обережності.
嘱托 zhutuo доручати кому, із неознач. (доручення).
zhii.
瞩目 zhtimCi <书> вдивлятися в що.
瞩望 zhttw&ng <书> —属望 zhtiw^ng.
zhu.
仁候 zhQhou <书> із нетерпінням чекати чого. 〜佳音 з нетерпінням чекати добрих звісток.
itAL zhQli <书> довго стояти, довго стояти біля вікна.
til zhu.
芒麻 zhuma 1) <tt> рама невідм； рама біла; кропива китайська. 2)(指莲皮乡і1 维）р焱ма невідм.
zh(i.
助 zhu допомагати кому-чому (поміч ж.);求〜 просити про поміч; просити допомагати;有 〜于сприяти кому в чому;〜一臂之力 допомогти кому посильно.
助产士 zh&chanshi <Е>акуш6рка
助词 zhuci <语> службові (допоміжні) слова.
助动词 zhudongci <т^> допоміжне дієслово.
助攻 zhugong <军> додаткове повстання.
助祭 zh^iji <^>диікон.
助教 zhujiao асистент; асистентка.
助桀为虐 zhii j记 wei ntie допомагати тирану в його злодіяннях (у його жорстоких справах); сприяти злодію в його злочинах; потурати тиранству (злодіянням).
助理 zhuli помічник; помічниця.〜工程师 помічник інженера;〜人员 помічникї! лш.;〜 护 士 доглядальниця;〜国务卿 помічник держсекретаря;部长〜помічник міністра.
助跑 zhiipSo <体> розбіг.
助燃 zhuran〈化〉підтримувати горіння.
助溶 zhurong <冶> офлюсовйння. 助焰剂 zh(ir6ngji флюс.
助手 zhush6u помічник; помічниця: асистент; асистентка.当〜працювати помічником; помагати розм.\ 工作中的〜помічник у роботі;医师的〜асистент лікаря;主要〜 головний помічник; права рука;共青团是党 的 /忠实〜комсомбл - вірний помічник партії.
助跳板 zWitiAoMn <#>міст6к.
助听器 zhutlngqi слуховий апарат; отофон; аудифон.
助推 zhutul розганяти що (розгін).〜发动机


1063
розгінний двигун.
助威 zhuwei додати сили; підняти дух; підбадьорити кого.呐喊〜лементом підбадьорити (підняти дух),鼓掌〜 оплесками підбадьорити (підняти дух).
助兴 zhuxing оживити що (пожвавлення); підняти настрій.
助学金zhiixu句•了п стипендія.领〜的学生 стипендіат; стипендіатка.
助战 zhCizhAn l)(协助作战）надати підтримку у військових діях. 2)助威.
助 长 zhuzhang сприяти посиленню (поширенню) чого; грати (йти) на руку кому; дати їжу кому-чому.〜声势 лити воду на чий млин;〜新战争的危险збільшувати небезпеку нової війни.
住 zhu.
住zh(i 1)(居住）жити.〜人的房子житловб помешкання;无人〜的房于нежитловий (порожній, осиротілий) будинок;〜在—个破 茅屋里тулитися в жалюгідній халупі;这间 房子不〜人ця кімната не житлова;房间小， 五个人〜不下 кімнйта маленька, п'ятьом не розміститися;他现在〜在哪里？ де він зараз мешкає (живе)?他〜在延安 він живе у Яньані;他想〜在乡下 він хоче оселитися (залишитися, жити) у селі;他在那里〜了一 年多 він прожив (жив) там більше року;他 还〜几天 він хоче ще пожити декілька днів; 我〜到九月底再走я доживу до кінця вересня,
а потім поїду;她不愿再同他〜在一幢屋里 вона не побажала навіть залишатися з ним під одніє ю покрівлею (дахом). 2)—住宿.我 昨天在朋友家〜了 一夜я вчора ночував (зупинився на ніч, провів ніч) у знайомого; 再〜——天口巴залишіться ще на деньок;我决定 〜ffi IS Ж я вирішив зупинитися (заночувати) у готелі. 3)(停止）перестати; припинитися (припинення).雨〜了 дощ перестав (припинився); @ %
дитина плакала не перестаючи. 4)(作动词的 补语):禁得〜考验витримати іспит;站〜别动 стій і не рухайся;前面的人站〜了 n泛рші зупинилися;拿〜，另ij 摔了 тримай міцно і не впусти;他把〜了 驾驶盘 він міцно тримав кермо.
住持 zhiichi〈宗〉настоятель [монастиря].
住房zMfilng —住宅.群众的〜问题тління забезпечення народних мас житлом.
住惯zhuguan вжитися; обжитися розм.〜的地方 насиджене місце; обжите місце;在农村〜了 вжитися (обжитися) у селі;老头在自己的棄 里〜了 старець занадто приріс до свого гнізда;我们在这个地方〜了 ми пригрілися до цього місця; ми обжилися на цьому місці.
住户 zhuhu жилець.老〜старожііп;新 ~ новосіл.
住家zMijiS жити.他在郊区〜він живе в пригороді.
住 口 zh(ik6u замовчати; перестати говорити.快 给我〜！ замовкни ти нарешті! заткрий же ти рота! заткнися!
住手 zhushou перестати; припинити що.快〜， 不能动 перестань (припини), не можна чіпати.
住宿 zhusu ночувати (нічліг); зупинитися [на нічліг].
住所 zhusuo місце проживання; проживання.
住院 zhuyuan лежати в лікарні (у госпіталі). ~
病人 стаціонарний хвбрий;让…〜поклйсти кого в лікарню (у госпіталь), zhuyuanbu стаціонар.
住宅zMzMi квартира.五间房间的〜квартира на п'ять кімнат.
住址 zhuzhi адрес.家里的〜домашня адреса; 7ІС 久〜місце постійного проживання.
ЙЕ zhu.
注 zhu 1)(灌入）вливати що (вливання).大 雨如〜[дощ] ллє як з відра. 2)(赌注） ставка. Т~ робити ставку; поставити що на карту.
注 zhu—> 注解•力卩〜позначати примітками.
注册 zhuce реєстрація (реєструвати що).呈请〜 просити про реєстрацію;〜商标 зареєстрована торгова марка.
注册费 zhucefei реєстраційний збір.
注定 zhuding приречений на що; фатальний; зумовити що (приречення).〜要失败 приречений на невдачу (на крах); приреченість; 命中〜фатальне приречення; на роді написано; уготовано долею;帝国主义〜 要灭亡 імперіалізм приречений (засуджений) на вірну загибель.
注脚zhiijiao —注解2).
注解 zhCiji6 1)(解释）коментувати що (коментування).〜古籍 коментувати давню літературу. 2)(解释的文字）коментар; примітка.
注目 zhumii звертати пбгляд на що.弓І 人〜 звертати на себе пбгляд; звертати на себе увагу; впадати в око.
注射 zhushe <医> ін'єкція (робити ін’єкцію кому) спец.\ інжекція; впорскування
(впорснути що); вливання (влити що).静脉〜 внутрішньовенна ін'єкція; внутрішньовенне вливання;皮下〜укбл; підшкірна ін'єкція; підшкірне вливання (впорскування);肌肉〜 внутрьом'язова ін'єкція; внутрьом’язове впорскування.
注射‘ zhusheqi <医> шприц.
注视 zhushi пильно дивитися на що; вирячитися на що розм.; вдивлятися в що; вдивлятися у що, прост.; зірко стежити за чим; дивитися у всі очі на що; витріщити очі, на що; спрямувати очі (пбгляд) на що.〜着远方 пильно дивитися вдалину; спрямувати пбгляд у далечінь;〜事态的发展 зірко стежити за ходом подій;他好奇地〜着先进 工作者 він із цікавістю придивлявся до передовиків.
注释 zhishi—注解.译文 коментувати перекладні тексти.
注疏 zhushu коментар і пояснення до коментарів.
注水 zhushuT〈技〉заводнення (заводняти що). 分层〜метод роздільного заводнення.
注销 zhuxiao знети з обліку що; покрити що; відзначити що; сактувати що.〜学眷 зняти зі шкільного обліку;这笔帐己经〜цей рахунок уже покритий.
注意 zhuyi увага; звертати увагу на що.引起广 泛的〜викликати ширбкий інтерес; прикувати до себе загальну увагу;力卩倍〜 сугубо мати на увазі; дивитися в оба (指警 ®);值得〜гідний (що заслуговує) уваги; варто звернути увагу;予以〜поставитися до чого з увагою (із пильністю);予以应有的〜 надати чому належне значення;会圣胃 М 入〜
мати на увазі;成为〜的中心 стояти (знаходитися, бути) у центрі уваги;〜узяти що до уваги; зупинити увагу на чому;〜到 прийняти що до уваги; примітити що, розм.\ приділити увагу чому; прийняти що до уваги; мати що на увазі;〜地听 слухати уважно;〜 焕散〈心〉розподіляти увагу;〜健康 берегти своє здорбв'я;〜事态的发展 стежити за ходом подій (за подіями);批评要〜政治 критика повинна бути політично ціленаправленою;请顾客们〜ув^га покупців; 他被敌警所〜він був узятий ПОЛІЦІЄЮ до уваги;这件工作初初一看是不引入〜的 роббта ця на вид не помітна; на вид ця роббта не варта уваги;他总是极力使自己不 被人〜він завжди намагається триматися в тіні.
注意力 zhuyili пильність; увага.集中〜 зосередити увагу;把〜吸引到自己身上 прикувати увагу до себе;学生必须把自己的 І要〜放在学习上0НІ повинні зосереджувати свою увагу переважно (головним чином) на навчання.
Й e^zhuyln <Щ> транскрибування (транскрибувати що).汉字〜транскрибування китайських ієрогліфів;〜字母 китайська фонетична абетка;〜符号 фонетична помітка ієрогліфа.
注重 zhuzhong звертати належну увагу на що; робити наголос на що; приділяти серйозну (пильну) увагу чому.〜调查 сугубу увагу звертати на обстеження; серйозно ставитися до обстеження; неослабна увага обстеженню; 〜锻炼身体 звертати належну увагу на загартування здорбв'я.
抒 zhu.
抒 zhu〈纺〉човник, zhu.
驻zhi розташуватися (розташування);(派驻） акредитувати що.〜华使节посли, акредитовані при китайському уряді; дипломатичні представники, акредитовані в Китаї;〜沪总 领事генеральний консул у Шанхаї;〜夕卜使馆 〜посбльства і місії за межею;中国人民解放 军〜沪部队 дислоковані (розквартаровані) у Шанхаї частини НВАК;移〜到另一地区 передислокуватися в інший район;军队〜在 城夕卜 військй розташовані за містом.
驻波 zMib6 <理> стояча хвиля.
驻地 zhudi розташування спец.\ місце розквартирування.在〜解放军的帮助下，民 兵们加强+军事训练за допомогою розквартированої на місці частини НВАК ополченці підсилили військбве навчання.
驻防zhCif^ng 驻守.〜部队гарнЬбн.
驻军 zhujun гарнізон; розквартировані війська (частини).
驻守 zhushou стояти гарнізоном; квартирувати. 部队〜地区 район квартирного розташування військ; район, де війська стоять гарнізоном; 部队〜在国境线上військй стоять гарнізоном на кордонах країни; війська були розквартировані на кордонах краї ни.
驻屯zhMiin <书> —驻
驻扎 zhuzha < 军 > розквартируватися (розквартирування); розташуватися [на стоянку]; стояти.〜在别国领і上的侵略军 агресивні війська, що знаходяться на


1064
територіях інших держав.
jit zhu.
It zhu—► jit藏.〜草十万斤 заготбвити про запас сто тисяч цзіней сіна.
ІС备 zhubei запасти що (запас); заготбвити що (заготівля, заготовляння); припасти що, рот. (припаси лш.).〜过冬木柴 заготбвити дрова на зиму.
Dt藏 zhucang берегти [про запас] що; тримати [на складі] що; склад.〜备用 заготбвити чого вдосталь.
藏室 zhucangshi [речовий] склад; сховище; комбра; комбра розм.〜管理员 комірник; комірниця.
存 zhucun резервувати що (резервація); робити запаси; лишити про запас (у резерві) що; зберегти [про запас] що.
І点红 zhCidianh6ng <动> чечітка.
DC气上答 zhuqita газосховище.
器 zhuqi резервуар.
1C水池 zhushulchi резервуар; водоймище.
於水量 zh(ishulli&ng <农> запйс води (вологи).
於油层 zhCiy6uc6ng〈地质〉пласт нафти, що залягає; пласт, що залягає.
zhu.
zhu полотняна матерія.
任 zhu.
炷 zhu <书> 1)(灯心)ґніт [лампи]. 2) <量词> пучок.—〜香 пучок курильних свічок.
祝 zhu.
祝 zhi бажати кому чого, із неознач.〜你健康 бажаю вам здоров'я; будьте здорові! за ваше здоров'я (敬酒时用)；〜你成бажаю вам успіхів; бажаю вам удачі; у добрий час!〜君 快乐〜бажйю Вам радості;〜你一路平安！ щасливої дороги! щасливого шляху! усьогб гарного (доброго)!〜我们两国人民之间的友 谊万古长青 вічно живе дружба між народами наших двох краї н.
祝词zhiici 1)(祷文）молитва. 2)(祝词的话） вітання; привітальна промова; привітальне слово; поздоровлення; поздоровна промова; побажання; адреса.致〜виступити з вітанням (із поздоровленням);新年广 новорічне побажання.
祝福 zhufu побажання; побажати кому щастя; благословення (благословити що).
祝贺 zhuhe поздоровити кого з чим (поздоровлення). 〜胜利 поздоровити кого з перемогою;向代表大会〜принести поздоровлення зсїзду; поздоровити з'їзд;举杯〜 підняти келих (заздоровну чашу) за що;衷心、 地〜поздорбвити від усієї душі; сердечне поздоровлення;致电〜послйти кому телеграму з поздоровленням; послати кому поздоровну (вітальну) телеграму.
祝酒 zhujiO підняти келих (заздоровну чашу) за кого-що.
祝洒词 zhiijmci здравиця.致〜проголосити здравицю.
祝寿 zhushou поздорбвити з днем народження.
祝颂zhCisdng —祝愿. 况愿 гіійуийп побажання; бажання (用于送别). 谨致以衷心的〜шлю (шлемо) Вам сердечні побажання.
柱
zhu.
柱zhii 1)—柱子.圆〜колбна;多〜式建筑 гіпостиль ч. 2)(象柱子的东西）стовп.水〜 стовп води.
柱脚 zhujiao〈建〉цоколь ч” спец; п'єдестал,
柱石zhCishi 1)(柱子下面的越石）цоколь ч. 2) (担负重任的人）стовп чого, застар.; опора високу опора.国家〜значнгій державний діяч; стовп краї ни;社会〜стовп“ товариства.
柱头 zhCitdu 1) <植> ріільце. 2)〈建Жапіт^ль ж.
柱销 zhiixiSo <机> штифт.
柱子 zhu-zi стовп; колона.
除 zhCi.
除 zhu дарування, дарувати, zhu.
疰 zhu епідемія.
疰忤 zhCiwti 1) чума; 2) епідемія.
貯 zhii.
貯 zhu ягня.
者"zhu.
著 zhu 1)(显著）очевидний; ясний (ясність).成 效较〜ре:зультйт очевидний (ясний). 2)(显出） дати що; показати що.颇〜成效 дати (показати) суттєвий результат. 3)(写作) писати що.〜书 писати книги;〜书立说 створити (розробити) [наукову] теорію; створити школу;"祝福"为鲁迅所〜"Моління про щастя" написано Лу Сінем. 4)—著作 2) 名〜відбмий твір (твір); відбма роббта; відбма ираия；译〜переклад; перекладний твір.
著称zMichgng славитися чим.中国人民以勤劳 勇敢〜于世 китайський народ славиться у всьому світі своєю працьовитістю і мужністю.
著录 zhulu запис ж.; записки мн.见于古代〜 бути в стародавніх записах (записках); підтверджуватися стародавніми записами.
著名 zhuming відбмий; значний; знаменитий; знатний; славитися чим.〜人士 відомі особи; знатні люди; значні діячі;以矿产丰富〜 славитися багатством корисних копалин.
著述 zhiishCi 1)(著作）писйти що;(编纂） скласти що (упорядкування). 2)(作品）праця; роббта.〜丰富的作家 плідний письменник.
著者 zMzhg автор.
著作 zhuzuo 1)(写作）писати що; складати що (твір).从事〜займатися літературною (письменницькою) працею; літературна діяльність; письменництво рот. 2)(作品） твір; праця; роббта.出版鲁迅的〜видати праці (твори) Лу Сіня.
zhuzuoquan авторське право.
ЙЕ zhu.
姓 zhu 1) —►蛀虫.2)(咬坏）з’ї сти що; розточити що.虫〜过的 червоточний;给虫〜 Т поїдене моллю; сточено хробаками;果实 被虫〜了 плоди постраждали (зіпсувалися) від червобою;衣月艮被虫〜了 сукня побита (поїжена) моллю.
ЙШ zhuch! зубний карієс; каріозний зуб.
姓虫 zhuchong міль ж.
蛀孑L zhuk6ng червоточина.
筑 zhu.
筑 zhu будувати що\ споруджувати що (спорудження); будувати що; 〜 堤 споруджувати що; будувати (споруджувати) греблю; будівництво (спорудження) греблі; 〜围墙 будувати (споруджувати) огорожу; огородити;〜路 будувати дорогу.
筑路工 zhulugong шляховик; дорбжній робітник.
^ ^ ІІ! ® zhu shi dao mou "радитися з перехожими, як треба будувати будинок"; у кого попало ради просити - справу провалити; власної (твердої) думки не маєш, справу провалиш.
铸zM.
铸zhCi—铸造.这口钟是铜〜的цей дзвін вилитий з МІДІ.
铸币 zhCibi монета.
铸成 zhCichSng 1)(铸造成）відлити що (відлив, виливок спец.). ~全身像 відлити статую. 2) (造成)зробити що;(形成)формуватися (формування).〜大错 зробити (вчинити) грубу помилку.
铸工 zhCig6ng 1) <冶> (翻砂)ливйрна справа. 2) (铸造工人）ливар; ливарка.
铸件 <冶> виливок; лиття.
铸坑 zh(ik6ng <冶> ливйрна канава (яма).
铸块 zhukuai〈冶〉свинка спец.; інгот спец.; чушка.
铸模 zMmii〈冶〉\фіьда.钢〜сталбва мульда.
铸构 zhushao <冶> лбжка.
铸铁 zhutie лите залізо; чавун.
铸铁厂 zhutiechang чавуноливарний завод.
铸型 zhiixing <冶> ливйрна форма.
铸造 zhuzao 〈冶〉лити що (лиття спец.); відливати що (відливання).〜机器零лити деталі машин;〜车 I、司 ливарний цех.
铸字 zhuzi виливок типографського шрифту.
铸字厂 zhuzichang словолитний (шрифто- литний) завод; словолитня застар.
铸字 IE zhuzigong словолитень; словолитник.
铸字相 zhCiziqian <冶> гартблей.
箸 zhu.
箸 zhu〈方〉піпички [для ї жі].
嘉 zhu.
Ш zhu підніматися в повітря, злітати.
麈 Zh(l.
麈 zhu оленя. zhu§.
JKzhua 1)(拿）вистачити що (хватити); брати що.〜到手забрйти що в руки;〜一把糖果 узяти (захопити, забрати) жменю цукерок; 他〜起棍子就打він схопив дрюк і давай бити; 他〜起帽子，往外就走він, схопивши шйпку， вийшов;你快用双手〜беріі (бери) скоріше обома руками. 2)(烧）чесати що (чесання).〜 痒择 чесйтися;〜背чесати спину. 3)(用爪伤 害）дряпатися.猫〜人 кішка дряпається;〜掉 一块皮 зшкрябти шматок шкіри. 4)(捕捉） ловити що (лов). ~持务 ловити шпики;〜分 Й# розподіляти час з врахуванням кожної хвилини і кожної секунди; не втрачати дарма жодної хвилини. 5)(特别着重） узяггися за що; зайнятися чим; звернути (приділяти, зосередити) увагу; схопитися (хапатися) за що.〜主要矛盾 узятися


1065
(схопитися) за головне протиріччя;〜意识形 态 зайнятися питаннями ідеології; хапатися (узятися) за ідеологію;〜好典型 ствбрювати (відбирати) найбільш типові зразки; як випливає вести роботу з виявлення і створення зразків;〜两头，带中间 приділяти основну увагу передовим і відстаючим, піднімати рівень проміжних;〜政治，〜思想 звернути увагу на політику й ідеологію;〜重 点 узятися за саме істотне;应当，〜一〜这个 问题 треба буде зайнятися цим питанням;你 得亲自〜这个部门的工作вам треба особисто натиснути на цей відділ. 6)(抢着做） хапатися за що.不要什么都一起〜не можна відразу хапатися за все;忽而〜这个，忽而〜 那个 хапатися то за одне, то за інше;三〜两， 就搞完了 як узялися за діло, так відразу і закінчили;要按计划办事，不能乱〜一气 треба [робити все] за планом, а не хапатися як попало.
抓辫子 zhua bian-zi 一 揪辫子 jiu bian-zi.
抓fli zhuabiao відгодівля (відгодувати що).放 青〜наг^л; нагуляти що.
ШШЛ zhuachar <Й*> причепитися до чого (причіпка); чіплятися до чого (причіпка).
抓耳烧腮 zhu§’6r-ndos5i 1)(形容焦急）страшно хвилюватися; у страшному хвилюванні (зворушенні); у розгубленості. 2)(形容欢喜） бути несамовитим з радості.
抓地草 zhuScHcSo <^І>повз^ча рослина.
抓 Р艮 zhuag芑п гострити (каламбурити) експромтом.
抓工夫 zhua gong-fu урвати (улучити) час.〜谈 谈 урвати вільну хвилину для розмбви;〜学 习 урвйти (улучити) час на навчання; учитися уривками.
抓紧 zhuajin міцно (твердо) взятися (схопитися) за що; узятися впритул; приділяти серйозну увагу чому.〜时间 не втрачати (не гаювати) ні хвилини;〜生产 міцно взятися за виробництво;〜有利时机 приділяти серйозну увагу виробництву; влучити слушний момент; схопитися за можливість, що представилася;对自己的思想改造抓得 不够紧 слабко займатися свої м перевихованням (перетворенням своєї ідеології-).
抓阅 JL zhuaj*iur кидати (тягти, метати) жереб.
抓举 zhuajti <体> ривбк [із місця].
抓空子zhua kong-zi —抓工夫.
抓破 zhuapo розцарапати що.
抓破脸 zhuapo lian відкрита сварка; відкрито посваритися (полаятися), zhuashang розцарапати що.
抓瞎 zhuaxia пороти гарячку.免得临时〜щоб у потрібний момент не пороти гарячку.
抓药 zhuayao купити (замбвити) ліки.
抓住 zhuazhu 1)(拿住）схопитися за що; схопитися за що\ учепитися за що; вчепитися в що.〜他的袖子 схопити його за рукав; схопитися (вчепитися) за його рукав;〜绳子 схопитися (вчепитися) за мотузку;〜头发 вчепитися у волосся. 2)(捉住)упіймати що; схопити що.多й人被〜了 злочинця впіймали (забрали, зловили, заарештували);间碟己经 被〜了 шпигун уже схоплений (пійманий, заарештований). 3)(不放松）схопити що; узятися за що; міцно триматися за що; схопитися за що.〜重要环节 узятися за саме головне; узяти бика за роги;〜主要意思
схопити основну думку;〜事物的本质 схопитися (схопити) за суть справи; схопитися за самий кбрінь справи;〜主动权 взяти в руки (захопити) ініціативу;认清形势，〜大好 时机 врахувати сприятливу обставину і використбвувати (і не впустити) момент. 4) (吸弓І住）захопити що; захопити що.演员的 表演〜了 观众 гра артистів захопила глядачів.
zhua.
Ш zhua бити (биттярот.); ударяти що по чім, у що; бити по чому, у що.〜鼓 бити (ударяти) у барабан.
zhua.
Ш zhua траурна жінбча зачіска (з коноплями).
/|\. zhua 另见 zhSo.
爪尖儿 zhuajianr свиняча ніжка.
爪儿zhuar <口> 1)(小动物的脚）пйзур ч.; лапка. 2)(器物的脚）ніжка.三〜锅 казанбк на трьох ніжках.
爪孕 zhua zi <口> 爪儿 1)鹰〜пазурі орла; 猫〜котічі лапки (пазурі).
zhuai.
拽 zhuai <方> кинути що (кидок); метати що (метання).
zhuai.
Ш zhuai перевалюватися з боку на бік.
践住 zhuaizhu впасти, звалитися в яму.
专 zhuan.
专zhu5n 1) 专门.他〜为此事而来він прийшов спеціально по цій справі. 2)(有专 业知识）кваліфікований.又红又〜стйти розумним і кваліфікованим [робітником]. 3) (单单）тільки; (1^别）особливо.他〜爱着电 影 він особливо любить кіно;他〜干这种事 він тільки такі речі і робить.
专案 zhuan'an особлива справа.〜小组 особлива комісія.
专 Ш zhuanchai спеціальний; особливий (спеціальний) кур'єр.
专长 zhuanchang фах; спеціальні знання; особливо сильний у чому.这不是我的〜百货 це не по мої й частині; у цьому я не сильний; це не мій фах;他有两种〜у нього два фахи.
^ Йі zhuanchang спеціальний сеанс. jL спеціальний сеанс (сеанс спеціально) для дітей.
专车 zhuanche спеціальний поїзд; поїзд особливого призначення (以上指火车） особиста (персональна) машина (指汽车).乘 〜去北京 пої хати спеціальним поїздом у Пекін
专诚 zhuancheng спеціально; особливо.〜拜谒 відвідати кого спеціально, навмисно.
专程 zhuancheng спеціально.〜来访 відвідати (зайти) спеціально;〜到杭州游览 здійснити особливу (окрему) екскурсію в Ханчжоу.
专电 zhuandian спеціальна телеграма.
专断zhu5nduan самоуправний (самоправність); довільний (свавбля); деспотичний; само- власний (самовласність).〜的决定 довільні рішення;个人〜особгісте самовладдя;〜行为 самоправність; свавбля;〜的 ЛІ 作作 М деспотичний (самовласний, самоуправний) стиль роббти.
专攻 zhuangong спеціалізуватися на чому;
спеціально займатися чим; спеціально
вивчати що.〜水利 спеціалізуватися з гідротехніки; спеціально вивчати
гідротехніку.
专函 zhuanhan окремий (особливий, спеціальний) лист.
专号 zhuanhao спеціальний номер.
专 t黄 zhuanheng самовладний (самовладдя) книжк” застар.\ свавільний (свавблля, сваволити розм.); деспотичний; авторитет авторитарний книжк.; по сваволі.〜跋/8的 作风 деспотичний стиль.
专机 zhuanj了 1)(专程的飞机）літак особливого (спеціального) призначення; спеціальний літак для чого. 2)(某人+用的飞机） спеціальний літак [для] кого.
专家 zhuanjia спеціаліст; спеціалістка; експерт. 果木蔬菜〜плодоовочівник.
专件 zhuanjian спеціальний документ; спеціальний (особливий) лист.
专 干(J zhuankan спеціальне видання; спеціальний номер.
专科 zhuanke спеціальний курс; спецкурс.〜学 校 спеціальний (фаховий) навчальний заклад;师范〜学校 педагогічний інститут.
专款 zhuankuan спеціальні (особливі) кредити; асигнування спеціального призначення.〜专 用 використбвувати кредити по прямому призначенню.
专€ zhuanlan 1)(报刊上专门的篇幅） особливий (спеціальний) розділ (відділ); спеціальна рубрика (смуга); тематична рубрика (смуга).文艺评论〜спеціальна рубрика (смуга) літературних і художніх рецензій;技 4 革• ~ рбзділ (відділ) новаторства в техніці. 2)(贴大字报的架子） стенд; дерев’ішй щит; (f旨文章)стінгазета.
专力 zhuanli спеціально; усіма силами.〜去办 робити спеціально (усіма силами).
专利zhu5nli монополія.〜药品 патентика збірн., спец.\ патентований [медичний] засіб; патентовані ліки;〜事务管理局 сектор патентознавства;发明〜特许证 патент на винахід.
专禾!] zhuanlipm монопольний товар.
专利权 zhuanliquan монопольне право; патент.
专利学 zhuanlixue патентознавство,
专利学家 zhuanlixuejia патентознавець.
专论 zhuanlun монографія.
专卖 zhuanmai монопольний прбдаж.
专实局 zhuanmaiju бюро монопольного продажу.
专卖品 zhuanmaipin монополізований товар.
专美 zhuanmei <书> користуватися винятковою славою.
专门 zhuanmen спеціальний (фах); особливий. 〜知识 спеціальні знання;〜人才 спеціаліст; спеціалістка;〜干部 спеціальні кадри;〜机关 спеціальні органи;〜名词 [спеціальні] терміни;〜词汇 <语> спеціальна лексика;〜 训练 спеціалізувати що;〜学习铸造 спеціалізуватися по ливарній справі;我是〜 来找你的 я прийшов спеціально до вас;这一 问题过于〜це питання Занадто спеціальне; 这一问题应该〜讨论це питання варто обговорити окремо; варто піддати питання особливому обговоренню.
专门化 zhuanmenhua спеціалізація (спеціалізуватися в чому, по чому).
专名 zhuanming <Щ> ім'я власне.


1066
专名号 zhuSnminghSo < 语 > знак імені власного.
专区 zhuanqO округ.
专权 zhuanquan привласнити всю повноту влади.个人〜的反动制度реакційний режим особистої влади.
专人zhu5nr6n І)(专门负责某项工作的人） відповідальна особа; спеціальна людина.会 计应该有〜负责трбба，щоб в бухгалтерії була відповідшіьна особа. 2) 专差.‘
专任zhuSm^n 专职.〜教师предм打ник; предметниця.
专 fe zhuanshan <书> самовбля (самовільний, самовольничати розм., самовільність); самоправність (самоуправний, самоуправст- вувати).〜的工作作风 самоправність у роботі.
专使 zhuanshi особливо вповноважений; спеціальний посол.
专属经济区 zhu5nshti-j了ngj 丨Чй особлива економічна зона.
专题 zhuSnti спеціальна тема.〜报告 дбповідь на спеціальну тему;〜讲座 цикл лекцій на спеціальну тему;〜研究 монографічне дослідження;〜论文моногрйфія;进行〜调查 провести спеціальне дослідження.
专逢zhuanxian І)->专用线.2)(专用电话线） пряма телефбнна лінія.
专)已、 zhuanxm зосередитися на чому; зосередити увагу на чому; віддатися цілкбм чому.〜工作 зосередитися на роботі; віддатися цілкбм роботі; 〜致志 зосередитися на одному; віддати (присвятити) себе цілкбм (цілкбм) чому;同 心同Щ〜致志搞四化одностайно і всемірно здійснити чотири модернізації.
专修 zhi^nxiii < 教 > спеціальне вивчення; особо вивчати що.
专修科 <教> zhu§nxiiik6 спеціальний курс.
专业zhuSny会 I) <教> професія; фах.〜教育 фахове утворення;〜科目 спеціальний предмет;〜学校 фахова школа;〜切| 练 фахове підготування;〜水平 рівень спеціальних знань;〜美术工作者 хуцбжник-професіоніп; 掌握这个〜опанувати цією професією (фахом). 2)(业务部S) фах.
专业化 zhuanyehua спеціалізація (спеціалізуватися з чому)\ Професіоналізація.
专业裸 zhuanyeke спеціальні (профілюючі) дисципліни (предмети); спецзаняття мн.
专一zhuanyl зосереджений.心思〜думка [цілкбм] зосереджена на одному;爱愔〜的人 однолюб; однолюбка.
专营 zhuanying монополія; монополізація.国家 〜державна монополія.
专用 zhu5ny6ng спеціальний; цільовий.〜机床 верстат спеціального призначення;〜歹У $ <铁路> літерний (спеціалізований) поїзд; спецпбїзд;〜资金 спеціальні кошти;〜贷款 цільова позичка.
专用线 zhu5ny6ngxi^n 〈铁路 > під”і'зний (спеціальний) шлях.
专有名词 zhu§ny6u-mingci <语> влйсне ім'я.
专员zhuanyudn І)(专区负责) вповноважений, призначений народним комітетом провінції в округ.〜公署 керування уповноваженого. 2) (负责某项重要职务的人）вповноважений; (顾问性质的人员）референт; консультант.水 利〜вповноважений (референт, консультант)
по іригації. 3)〈外〉аташ泛 невідм.财政〜 фінансовий аташе;商务〜торгбвий (комерційний) аташе;新闻〜аташе преси.
专责 zhuanze відповідальний; відповідати за що.工作应各有〜треба, щоб кожна людина відповідала за свою роббту.
专政zhuanzheng диктатура. 无产阶级〜 диктатура пролетаріату;封建法西斯〜 феодально-фашистська диктатура;对敌人实 行〜поставити ворогів під диктатуру.
专职 zhuanzhi основна посада (служба, роббта). 〜人员 самостійний (особливий) штат; основники мн.
专制zhi^nzhi І)(反动的极权统治） самодержавство (самодержавний); абсолютизм (абсолютистський); автократія (автократичний) книжк.〜政治 абсолютизм;〜政 府 деспотичний уряд;〜政权 абсолютна влада;〜制度 самодержавство; самодержавний устрій; абсолютизм;〜帝王 самодержець; автократ книжк. 2)(独断独行） самовладний (самовладдя) книжк” застар.; самовладний (самовладність, самовладдя застар.)\ єдиновладний (єдиновладдя, единовладарювати).
专注 zhuanzhu дуже уважно (зосереджено).读 书〜читйти дуже уважно (зосереджено).
zhuan.
抟 zhuan зосереджувати в своїх руках; зосереджувати думки.
5^ zhuan.
石专zhuSn І)(建筑材料）цеглина.青灰〜сіра цеглина;红〜червбна цеглина; 土〜глііняна цеглина;耐火〜вогнетривка цеглина;碎〜 уламки цеглин; бита (уламкова, мелена) цеглина;琉璃〜кахель ч.;空〜пустотіла цеглина;机制〜цеглина машинного формування; машинна цеглина;手工〜ручна цеглина; цеглина ручного виробництва;〜瓦 цеглини і черепиці;〜墙 цегельна стіна; 03〜 класти цеглину;烧〜обпікйти цеглину; випал цеглини. 2)(砖状物）цеглііна.煤〜 [вугільний] брикет;泥炭〜торфобрикет.
砖茶 zhuancha брикетний чай.
石$厂 zhuanchSng цегельний завод.
zhuange-zi <l(a> [цегельна] насадка, zhuanmandi цегельна підлога.
石专 ЙЕ zhuanpl цеглина-сирець; невипалена цеглина.
砖头 zhuantou бита цеглина.
石专 Ш zhuanyao піч для випалу цеглин; цеглообпалювальна піч.
zhuan.
颗 zhuan І) добрий, простий; вихований; 2) зосереджений, цілеспрямований; 3) дурний.
颗兵 zhuanblng узурпувати військову владу.
颗房 zhuanfang улюблена дружина.
ШШ zhuanjia спеціаліст; експерт.
ШШ zhuanmeng неосвічений, темний.
顿权 zhuanquan узурпувати владу.
zhuanzheng диктатура.
zhuanzhuan мізерний; незначний.
zhuan 另见 zhu螽n.
转zhuan 1)(改换方向、位置、形势)повернути що (поворбт); звернути що.〜过身去 повернутися;急〜крутіій поворбт;〜守为攻
відбив атаку, перейти в напад;〜祸为福 нещастя оберталося щастям (на користь); відвести біду і вийти зі скрутного становища; 〜惊为喜переляк замінився радістю;〜怒为喜 перемінити гнів на милість;天气〜晴 погбда прояснилася. 2) —►转交.~发文件 розіслати документ;这报告已〜发全党ця дбповідь доводиться до відома всіх партійних організацій. 3)—转正.预备党员〜为正式 党员 кандидат переводиться в члени партії.
转氨基酶 zhuSn'anjlmSi <医> аміноферйза.
转败为胜 zhuSn bai wei sheng перетворити поразку в перемогу; із переможеного стати переможцем; створити перелом на свою користь.
转变 zhuanbian перелом; перерва (перемінити що); поворбт (повернутися); перехід (переходити); перетворення (перетворити що)\ переростання (переростати в що); інверсія спец.., трансформація книжк.命运的〜 поворбт (перелом) у долі;世界观的〜 перелом світогляду;精神上的〜морйльний перелом;思、想上的〜ідеологічний перелом; 一百八十度的〜вчинити поворбт на 180 градусів;〜学生的思想 змінити пбгляди учнів;在时事的急剧〜中у вихорі подій;情 况发生了重大〜 відбулися серйозні перевороти в обстановці; відбувся корінний поворбт у ситуації;事情〜得孕我们W利了 справа повернулася на нашу користь; йій 他很〜大 він за останній час змінився до невпізнанності;中国革命从新民主主义革 命〜为社会主义革命перехід китайської революції з етапу новодемократичної революції до етапу соціалістичної революції.
转播 zhuanbo транслювати що (трансляція).实 况〜актуальна передача;电视〜радіо- репортаж; трансляція телевізійних передач; 无线电〜трансляція (транслювання) радіомовлення;宇宙电视〜站 космічний телерепортер;〜®транслювати оперу;〜 节目 трансляція;听〜слухати трансляцію; 电台正在〜北京广播станція зараз транслює Пекін.
转播器 zhuanboqi ретранслятор.
转播网 zhuanb6wang трансляційна мережа.
转车 zhuanche пересадка.转两次车 зробити дві пересадки.
转达 zhuanda передати що (передача); довести до відома. Й；会把你的话〜给他的я， звичайно, передам йому ваші слова.
转导 zhuandSo <生物> трансдукція.
转到 zhuandao перейти на що, до чого，у що (перехід); переключити що (переключення). 〜另1J的学校去перейти в іншу школу;〜下—— 个问题上去 перейти до такого питання;从 言论〜行动 перейти від слів до справи;使自
己的注意力〜 Ь面 переключити свою
увагу на що;政权〜...手中 влада перейшла в руки;把话题〜——方面 дати інший напрямок розмові;优势明显地〜我们一边Успіх явно хилився на нашу сторону. zhuSndao йти (їхати) в обхід.
转调 zhuandiao〈音〉модуляція.
转动zhuSnd6ng另见zhu&nd6ng (转身活动） повернутися; рушитися.地方太挤，连身子 都没法〜тут так тісно, що навіть повернутися важко (рухатися не можна).


1067
转告zhuSng&o —转达.
转关系zhuSn guan-xi (把关系转出）зняти кого з обліку; відкріпити кого;(把关系转入）стйти на облік.转团的关系 стйти на бблік комсомолу;转党的关系 стйти на партійний облік.
转化 zhuanhua〈哲〉перехід (переходити в що); перетворення (перетворитися в що).矛盾的 〜перетворення протиріччя;量到质的〜 перехід кількості в якість;相互〜 взаємоперетворення;把消极因素〜为积极因 Ж* перетворити пасивні чинники в активні; 矛辱着的对立的双方在一定条件下互相〜 обидві протилежності, що знаходяться в протиріччі, при визначених умовах перетворюються одна в іншу.
转園 zhuanhudn 1)(挽回）повернути що; виправити що (виправлення); врятувати полбження.有〜的希望 є надія на те, що все можна виправити;事情做了，就没有〜了 зробленого не вернеш (не виправиш); раз зроблено, то не вернеш (не виправиш). 2)(从 中调停）бути посередником розм. (посередництво).如果有人〜就好了 булб б добре, якби хтось узяв на себе посередництво.
转换 zhuanhuan перемінити що; переключити що (переключення).〜话题 перемінити розмову; переключити розмову на іншу тему; 〜一^势 перемішати позу;〜装置 <电> що переключає (перехідний) устрій;〜阀 перемикальний кран.
转换器 zhuanhuanqi транслятор; перехідник; перемикальний пршіад.电化学〜хемотрбн; химотрон;光电〜фотоперетворювач.
转机 zhuanjl поворот; йти на поправку; контршанси мн.(用于棋赛）病有了〜хвбрий пішла на поправку;事 t青有 了〜у справі стався поворот [до кращого]; справа пішла на поправку;寻找〜шукйти контршанси.
转寄 zhuanji переслати що (пересилка); пере- відправити що (перевідравка).收到的信我 已〜给他了 отриманий лист я вже переслав йому.
转嫁 zhuSnji^ 1)(改嫁）віійти заміж вдруге. 2) (力口在另Ij 人身上）перекласти що на що; перекласти на іншого (на чужий рахунок); звалити що на що.〜危机 перекладання [наслідків] кризи;不要把责任〜给别人не можна перекладати (звалювати) відповідальність на інших.
转交 zhuSnjmo передати що (передача).请把信 〜字合的 прошу передати лист моєму сину.
转角zhuSnjiSo ріг; поворот.在街道的〜за рогом (за поворотом) вулиці.
转 口 zhuSnkdu транзит.〜货物 транзитний вантйж.
转脸 zhuanlian 1)(拉过脸）повернутися обличчям. 2)—转眼.
转披点zhu5nli6dian —>转折点.
转卖 zhuanmai перепродати що (перепродаж).
转卖商 zhuanmaishang перекупник.
转念zhuanniAn подумати.我一决定不去了 подумавши, я вирішив не йти; [але] відразу я вирішив не йти.
转让 zhuaming передати що (передача); уступити що (поступка).权利的〜передача прав;股票的〜передйча акцій;对发展中国 家的技术〜передйча техніки краї нам, що
розвиваються.
转入 zhuanru перейти в що，на що (перехід).〜 攻势перейтті в повстання;〜和平状态 перейти на мирне полбження;〜地下工作 піти в підпілля; перейти на підпільну роббту.
转弱为弓虽 zhuan ruo wei qiang звернути слабість у силу; із слабкого стати сильним.
转身zhuansh6n повернутися.她一〜就走出去了 вона повернулася і вийшла;你〜回家去吧 кругом марш і відправляйся додбму.
转生 zhuansheng 〈宗〉переселення душ; переродження (переродитися).
转手zhuanshOu через треті руки; відцати в треті руки.这件事最好你自g办，不要他人〜вам найкраще самому робити, а не через треті руки.
转售zhu5nsh6u 转卖.
转述 zhuanshu переказати що (переказ).〜Ш告 内容 переказати зміст доповіді.
转瞬zhu5nsh(in —转眼.
转送 zhuSns6ng 1)(转交）передіти що (передача).请你把信〜到司令部прош々 вас передати лист у штаб. 2)(转赠)дарувати що кому.你送给我的书，我〜给李同志了 кніігу， що ви мені подарували, то я у свою чергу подарував товаришу Лі.
转托 zhuantuo передоручити що кому; передоручити що.他〜我领款子він передоручив мені одержати гроші.
转弯 zhuanwan 1)(拐弯儿）повернути (поворот); загорнути; звернути; розгорнутися спец.向右〜поверн細(загорнути, звернути) праворуч;〜就到家了 іще поворот -і ми вдома;学校一〜儿就到шкбла знаходиться за рогом (за поворбтом);另ij〜，—— 直走 не повертай (не звертай), а йди прямо; —百八十度的大〜різкіій поворот на 180 градусів:飞机一个急〜，向目‘俯冲下去 літак, круто розгорнувшись, пікірував на об'єкт;卡车会了个每开走了 вантажівка розвернулася і поїхала;河转了十大弯车 ріка робила ширбкий вигиб. 2)(说话究圈子） крутитивертітися розм.你说话另丨J〜儿， 实说吧 не крути (не вертись), говори прямо (без натяків).
转弯抹角zhuanwan-m6jmo окольним шляхом; навкбло (навкруги) і біля; говорити натяками.别〜丨直截了当说吧ти мені не виляй, а говори прямо.
转危为安 zhuSn wei wei an домогтися повороту від небезпеки до добробуту; уникнути (позбутися від) небезпеки; відновити спокій.
转文 zhuanwen зловживати книжковими виразами.
转向zhuSnxiAng另见zhuSnxAng 1)(转变方向） повернутися. 2)(改变政治立场）перемінити орієнтацію.
转[^架 zhuanxiangjiA <铁路>віз6к.
转学 zhuanxue перевестися (перехід) в іншу школу.
转目艮zhuanyan у мить ока; в одну мить; миттєво; моментально; в одну мить.〜到了麦收季节 оком моргнути не встигнули, як наступили жнива пшениці; 一〜他就不见了 оглянутися не встигнули, як він зник невідомо куди.
转业 zhuanyS 1)(改换职业）перемінгіти професію (фах); перехід на іншу професію (фах);(军人转}Ік ) демобілізуватися і направитися на роббту.〜军人 демобілізбва- ний; колишній військбвий;他〜做车工了 він
перейшов на фах токаря. 2)(改换生产业务） змінити профіль; перехід на інші галузі виробництва; перепрофілюватися на що. І 厂已经〜了 завбд уже змінив свій профіль.
转移 zhuanyi переміститися (переміщення); відвести що (відвід); відвернути що (відволікання); перекласти що (переклад); переключити що (переключення); мета- стазувати (用于指疾病).〜目标відверіфи увагу від головного об'єкта; змінювати (змінити) ціль; переключити увагу;〜斗目标 争 відвернути від цілі боротьби;〜斗争方向 перемінити напрямок боротьби;〜视线 відривати увагу;〜话题 переключити (перекласти) розмову на іншу тему;〜敌方的 注意відвернути увагу супротивника;〜阵地 перебазуватися; змінювати позицію; відвести (перекласти) війська [на нову позицію];〜火力 перенбс вогню;癌〜 <医> раковий метастаз; метастазування раку; канцерометастаз;以…为〜залежати від чого; 把队伍〜到河的对岸перевезти (перекинути, відвести) загін на інший берег ріки;不以人 们的意志为〜的客观规律об'єктивний закон, незалежний від волі людей.
转义 zhuanyi <Щ> переносне значення; у переносному значенні.
转运 zhu^nyun перевозити що (перевезення); транспортувати що (транспорт).〜公司 транспортна фірма;〜货物 транспортувати вантажі;由铁路〜перевозііти залізницею.
转载 zhu^nzai (指刊载)передрукувати що (передрук).
转载 zhuanzai (指装载)перевантажити що (перевантаження); перевалити що，рот.、 спец, (перевшіювання).把货物从火车到〜轮 Up _h перевантажити товар із поїзда на пароплав.
转载站 zhuanz&izh&n <铁路> перевалочна база (станція); перевалочний пункт.
转赠 zhuSnzSng —转送 2).
转战 zhuanzhan стинатися (воювати) на різних театрах війни.解放战争时期，这个连队〜南 ：!匕 у період визвольної війни ця рота стиналася на різноманітних театрах війни; 为祖国寻找石油，他曾〜戈壁沙漠беручі участь у геолого-пошукових роботах нафти, він переї хав величезні простори Гобійської пустелі.
转帐 zhuanzhang перерахувати що (перерахування); жиро невідм. 〜清算 жиророзрахунок;委托〜жиронаказ.
转折zhu^nzhe 1)(事物改变方向）перелбм.革 命形势发生急剧的〜стався різкий перелбм у революції. 2)(文章或语意转向另一方向） перехід.
转折点 zhuSnzh泛di5n поворотний пункт (момент); переломний момент.历史的〜 історичний перелбм; поворотний пункт (момент) історії.
转正 zhuSnzhdng (临时工转正）зарахувати в штат кого;(预备党员转正）кауидйт переводиться в члени партії; переведення кандидата в члени партії; стати членом партії.
转注 zhuanzhu〈语〉варіанти мн.
转租 zhuanzu перездати що (перездача); суборенда спец.; перен焱йм спец.; піднайм спец.
zhuSn.


1068
啭 zhuan щебетати, співати (про птахів).
Йй•喉 zhuanhou гнучкий голос.
zhuan.
Щ zhuan впорядковувати.
4专 zhuAn 另见 chudn.
传zhdn 1)—> 传记.鲁迅〜біографія Jly Сіня. 2) (用作小说名称）"水泊1〜” "Річкові заплави". 传记 zhuanji біографія; життєпис.〜作者 біограф.
传略 zhuanlue стисла біографія; стислий
життє пис.
zhuan 另见 zhuSn.
转 zhuan 1)(旋转)обертатися (обертання); вертітися; крутитися.轮子〜得很快 колесо обертається (вертиться, крутиться) дуже швидко;轮子停住不〜了 колесб зупинилося; колесо перестало обертатися (вертітися, крутитися);每分钟〜一千周 робііти 1000 оборотів у хвилину. 2)(打转）обертатися; рухатися навколо чого, по чому.〜圈子 кружлятися; робити коло;在房子前面〜来〜 去不走开 вертітися перед будинком і не іти; 他不喜欢在首长面前〜来〜去ВІН не любить мельтешити перед начальством;月亮绕地球 〜Місяць обертається навколо Землі;指针在 表盘上〜стрілка рухається по циферблаті.
转车盘zhu》nch6pdn —►转盘3).
转动zhuAnddng另见zhuanddng (沿着圆周运动） обертати що (обертання); вертіти що; крутити що; рухатися навколо чого, по чому; обертальний рух.〜轮子 обертати (вертіти) колесо;〜把手 вертіти (крутити) ручку;〜瞬 轴 <理> миттєю вісь обертання;〜瞬心 <理
> 	миттєвий центр обертання;水使透平〜 вода обертає турбіну; ¥ 3^ 〜了 колеса
знову почали рухатися;地球绕着太阳〜 Земля обертається (рухається) навколо Сонця.
转筋 zhuanjln <医> м'язова судорога (спазм), zhuanju <Щ> обертаючий момент.
转炉 zhuanlu <冶> конвертер; конвертерна піч. 〜钢 конвертерна сталь;〜求东钢 конвертування; конвертувати що.
转轮手枪 zhuanlun shouqiang револьвер.
转盘 zhuAnpdn 1)(能转的圆盘)обертбвий диск.
2) <体> гігйнтські кроки. 3)〈铁路>
поворотне коло.
转数 zhuanshu число оборотів.
转数计 zhuanshuji <技> тахометр.
胃台 zhuantai <Й> обертова сцена.
转向zhi^nxiSng另见zhuSnxi&ng (迷失方向） загубити орієнтування (напрямок); заблудитися.
转椅 zhuanyi крісло, що вертиться.
转悠zhuSn.you 七口> 1)(转动）обертатися (обертання); вертітися.目艮珠子舌L〜крутити очима. 2)(溜达）бродити; валандатися прост. (хитання).在马路上〜бродити (шататися) по вулицях;出去〜〜піти погуляти (побродити).
转轴 zhu》nzh6u <机> вал.
转子 zhuanzi <机> ротор.
zhi^n.
赚 zhdn 1)(获得利润）виручити що, розм/, заробити що; спалити що (нажива розм.).想 〜大钱 потягнутися за довгим рублем;〜了 4艮
多钱 заробити масу грошей. 2) <方> (得到 工资)заробити що; виробити що.他—个〜
乂V十块钱 він на місяць заробляє 80 юанів.
赚钱 zhi^nqidn 1)(得到利润）дістати прибуток; спалити капітал.〜的企业 прибуткове підприємство. 2) <方>(谋生）заробляти гроші.
赚4 zhuan-tou <口> приб細к.
3^ zhuan.
緣 zhuan гравірувати по яшмі.
ІШ zhuan.
Щ zhuan підготовлювати; заготовлювати.
zhuan.
Щ zhuan 1) страва; 2) зводити разом; компілювати.
zhuan.
赛 zhuan складати.
zhuan.
撰 zhuan писати що; складати що (твір).自〜的 歌儿 пісенька власного витвору.
撰稿zhuingao 撰文.
撰述zhu》nsh(i~>撰.
撰文 zhuanwen написати (скласти) статтю.
兹
zhuan.
篆刻 zhuanke гравірування преси.
篆书 zhuanshu "чжуаніпу" (давній китайський лист).
馔zh*
撰 zhuan стіл; їжа розм.; частування.〜 розкішний стіл; багате частування; багата їжа.
zhuang.
妆奄 zhuanglian придане.
妆饰 zhuangshi 1)(打扮）наряджатися. 2)(打扮 出来的样子）туалет; убрання.时髦的〜 модні туалети.
]0Е zhuang.
庄 zhi^ng 1)(村庄）село. 2)—> 庄园.3) <旧> (商店）оптовий магазин; оптова фірма; контбра.布〜мануфактурний магазин; оптовий магазин мануфактури;茶〜[бптова] чайна фірма;钱〜міняльна контбра. 4) 一庄 家.坐〜тримйти банк;是谁的~? хто тримає банк? хто банкомат?
庄户 zhuSngh。подвір'я; селянське господарство.
庄家 zhuang.jia банківник.
庄稼zhi^ngjia(地里长着的农作物)посівил/«.; (谷类作) хліба мн.;(成熟的衣作物） врожай.〜的收成 врожай хлібів;种〜 займатися хліборобством; сіяти хліб;〜收害У зібрати (зняти) врожай;〜丰收 багатий врожай;〜兼欠收 поганий врожай; хліба не вродили;〜长得很好 посіви в гарному стані; хліба ростуть добре.
庄稼地 zhuang-jiadi〈口〉ріллі; нива; поле.
庄稼汉 zhuangjiahan〈口> мужик застар.\ хлібороб; землероб; орач ч.
庄稼活 zhu5ng.jiahu6r 〈口〉землерббські роббти.
庄稼人 zhuang-jiaren <Р> хлібороб; селянин.
庄严 zhuangyan урочистий (урочистість).〜的 诺言 урочисті обіцянки; ~的大会 урочисте
засідання;〜地宣布 урочисто оголосити (заявити) що, про що.
庄园 zhuangyuan маєток; садиба.
庄 Ж zhuangzhong серйозний (серйозність); солідний (солідність).举止〜повбдитися солідно;他为人〜людина він серйозна (статечна); його поважають.
庄子zhi^ng.zi <口> —庄1)他是我们〜里的人 він із нашого села. 、
zhuang.
粧 zhi^ng 1)—桩子.铁〜залізна паля;桥〜піпі моста. 2) <量词>:这〜事很难办справа ця важка;我有几〜事儿和你商量мені потрібно поговорити з вами по декількох питаннях.
桩键 zhuangchui баба.
桩子 zhuang-zi паля.打〜забивйння свай.
zhuang.
装 izhuang 1)—装扮 2). 2)(服装）бдяг; вбрання.冬〜зимбвий одяг;时〜мбдне вбрання;新〜новіій наряд. 3)(装作).〜病 прикинутися (прикидатися) хворим;〜死 прикидатися (прикинутися) мертвим; розігрйти із себе мерця;〜穷 прибіднятися розм.;〜阔 розіграти роль багача;〜好汉 розігрувати із себе героя; прикидатися сплячим;〜不知道 не подавати виду; крізь пальці дивитися;硬〜内行 корчити із себе знавця;〜出一畐ij 笑脸 зробити приємне обличчя; напускати на себе посмішку; фальшиво посміхатися;〜出一副哭丧面孔 скорчити (зробити) сумну міну;脸上〜出恭 敬的表 t青 надати обличчю шанобливого виразу;〜得乐观 напускний (удаваний) оптимізм;故意〜得很严厉 напускйти на сббе строгість.
装 2 zhuang 1)(放东西）покласти що; укласти що; упакувати що (упакбвування).袋〜 упаковувати в мішки;听〜упакбвувати в баки;桶〜упакбвувати в бочки;箱〜 ^упаковуватися в ящики; 〜轮船
навантаження пароплава; занурити
(вантажити) пароплав;〜枪弹 зарядити рушницю;〜烟斗 набивати тютюном трубку; 〜盒子 укласти (упакувати) у корббки;〜一根 保险丝 вставляти дріт у запобіжник;仪器不 大,箱子里〜得下 прііпад невеликий і в ящик вкладеться (поміститься);这个油箱含巨〜一百 公升汽油 цей бак може вмістити (у цей бак вміщається) 100 літрів бензину;油箱已经〜 满，不能再〜了 бак налитий до відмови;这么 多东西柜子里〜不下стільки в шафу не вміститься (не вмістить, не укласти, не вмістити). 2)—>装配;装置1).机器已经〜好 子 машина вже змонтована (установлена).
装扮 zhu§ngb&n 1)(打扮）нарядитися. 2)(化装） нарядитися ким; гримуватися (гримування); маскуватися ким (маскування).一4"商入 нарядитися (гримуватися, маскуватися) купцем;马克思主义在理论上的胜利，逼得 它的敌人〜成马克思主义者теоретична перембга марксизму змушує ворогів його переодягатися марксистами.
装备 zhuSngbSi 1)(配备）спорядііти що (спорядження); обладнувати що (устаткування); екіпірувати що (екіпірування); озброїти що чим (озбрбєння).重新〜пере- обладнати що; переоснастити що;农业的技 术〜问题 питання технічного оснащення


1069
сільського господарства;〜考察队 спорядити експедицію;〜军队 екіпірувати (озброїти) війська;〜新式机器 обладнувати (оснастити) що новими машинами. 2)(配备的东西） спорядження; устаткування; екіпірування. 营的〜 спорядження (екіпірування) батальйону;军事〜військбва техніка;军用〜 військбве спорядження; ¥ I、司的〜 устаткування цеху;〜程度 оснащеність; озброєність.
装裱 zhuangbiao обклеїти що (обклеювання).
装车机 zhuangchejl <冶> навантажувальна машина; навантажувач.
装点 zhuSngdian прикрасити що (прикраса); обробити що (оздоба).
装订 zhuangding брошурувати що (брошурування, брошуровка); переплести що (перепліт). 〜书籍 переплести (брошурувати) книги;〜成 册 брошурування.
装疯卖傻 zhuang feng mai sha розіграти із себе дурачка; прикидатися нерозуміючим; юродствувати (юродство).另lj 再〜了 припини прикидатися дурнем.
装І zhuang-guo 1)(给死人穿衣服）обрядити небіжчика. 2) 人入验时穿的衣服） похоронне вбрання.
装糊涂 zhuang hu-tu валяти (ламати, корчити) дурня прост.; придурюваться прост.你用不 着跟我〜нічогб тобі переді мною дурня валяти.
装潢 zhuanghudng 1)(装饰物品）оформляти що (оформлення); обробити що (оздоба); прикрашати що (прикраса).〜门面 прикрашати фасад будинку; оформляти вітрини магазинів;书籍〜得很漂亮 книги оформлені дуже красиво.〜艺术 оформлювання. 2)(物 品的装饰)оформлення; оздоба; прикраса.美 术〜худбжнє оформлення;建筑物的〜оздбба будинку;美观的书籍〜ошйтне оформлення
装甲zhuangjia 1)(装有防弹钢板的）броньовий; броненосний; броньований; броне-.〜部队 бронетанкові війська; бронесили мн.; бронезагін; бронечастина ж.;巡洋舰〜 броненосний крейсер;〜机车 броне- локомотив;〜列车 бронепоїзд;汽车 бронеавтомобіль ч.; бронемашина спец.\ автоброньовик спец.\ броньований автомобіль. 2)(防弹铜板)броня.
装甲板 zhuangjiaban бронещит.
装甲兵 zhuSngjiab了ng <军> бронесііли лш.; бронезагін; бронечастина ж.
装甲车 zhuSngjiSche 〈军〉броньовик; бронетранспортер; бронеавтомобіль ч.; бронемашина спец.
装甲舰 zhuangjiajian 〈军〉броненбсець; броньований корабель.
Ш 假 zhuangjia вдаватися (вдаваність); притворятися застар. 、
装进 zhuangjin покласти що; укласти що; упакувати що (упаковування).〜口装 покласти в кишеню;把东西都手提箱укласти всі речі у валізу;义〜——排子弹 вганяти (вкладати) нову обойму.
ШШ zhuanglian обрядити небіжчика і покласти його в труну.
装料 zhuangliao <7台> всад; завалка [шихти]; завантаження [шихти]; засипання; засип ж., спец.机械〜механічне завантаження;人工〜 ручне завантаження;高温〜завулка в гарячу піч.
装料杆 zhu§ngli^)gan〈冶> хобот.
装半斗工 zhuangliaogong завальщик.
装料机 zhuangliaojl <冶> засипний апарат; завантажувальна (завалочна, шахто- загрузочна) машина; загрузчик.电力〜 електропогрузчик.
装料门 zhu5nglik>men <^> садочне (завалочне, завантажувальне, робоче) вікно; вікно завантаження; завантажувальний отвір.
装料期 zhuangliaoqT <7台〉період завалки.
装料器 zhuangliaoqi < 冶 >посадковий (завантажувальний) апарат.
装料台 zhuangli^otdi 〈冶〉завантажувальна платфбрма.
装聋作哑 zhuanglong-zuoya робити безневинний вигляд; робити вигляд, що не знаєш; прикидатися незнаючим; дивитися (дивити) на що крізь пальці.
zhuanglu <^д> сажа; завантаження печі.
装满 zhuangman напбвнити що чим; набити що чим.〜东西的篮子 набита речами корзинка; корзинка, повна речей;装得满满的 набити битком.
装煤机 zhuangmeijl вуглепогрузчик.
装门面 zhuang men-mian для зовнішнього декорума; для годиться; для декорації; для зовнішнього лиску; заради проформи.
装模作样 zhuangmu-zuoyang робити вигляд; напускати на себе що; корчити із себе кого; афектація (афектований); удаваність (удаваний). 〜地说 лицемірно заявляти.
装配 zhuangpei складання (зібрати що); монтаж (монтувати що).〜飞机 зібрати літака; складання літака;〜车间 збірно-монтажний (складальний) цех; ~仪器元件 зблокувати елементи апарату;汽车〜автозбірка;全〜式 大楼повнозбірні будинки;发动机已经〜好 了 мотбр уже зібраний (змонтований).
zhuangpeigong складальник; складальниця. 船体〜судозбірник.
装配台 zhuangpeitai〈技〉складальний стенд.
装腔作势 zhuangqiang-zuoshi ламатися (ламання); кривлятися (кривляння); напускати на себе який вид; рисуватися; афектація.〜，借以 吓 А напускати на себе страшний вид (вдаватися до страшних слів) для залякування інших;不要罗唆，不要〜не базікати безглуздо і не рисуватися;〜的文风 пихатий стиль;丝毫也不〜без усякої рисовки;你不要〜нічогб тобі ламатися (кривлятися); не влаштовуйте спектаклю; Ш 总有点儿〜у ній завжди було трохи акторства;她最爱〜він великий майстер до всіляких поз; вона любить позувати.
zhuangru—► 〜胃й" вкласти в конверт.
装傻 zhuangsha прикидатися некмітливим.另І]〜 кинь обтріпуватися! припиніть валяти дурня! прост.
装上 zhuangshang грузити що (навантаження). 把大米〜火车 вантажити (вантажити) рис у вагон.
装饰 zhuangshi 1)(使美观）прикрасити що (прикраса); декорувати що (декорування); обробити що (оздоба).用花〜大厅 декорувати (прикрасити) зал квітами;图案
< 	^ > орнамент; 实用〜艺术 декоративно-прикладне мистецтво;〜乐句 < 音> колоратура. 2)-> 装饰品
装饰品 zhuangshipm прикраса; оздоба; предмет декорації.
装饰音 zhuangshiyTn >мелізми мн.
装束 zhuangshu туалет; наряд.〜入时 модні туалети;这样的〜对她不кі配їй не до лиця цей наряд.
装蒜zhuangsuan <口> валюти (ламати, корчити) дурня прост.另У〜啦 дбсить дурня валяти!
装填机 zhuangtianjl зарядник.
装相zhuSngxi^ng— *4装模作样.
Ш 隹P zhuangxie навантажити і вивантажити (розвантажити) що; навантаження і розвантаження (розвантаження).〜货物 навантажити і вивантажити товари;〜工^(乍 вантажно-розвантажувальні роббти;做〜工 作 працювати по навантаженню і розвантаженню (розвантаженню); працювати грузчиком.
zhuangxiegong вантажник.
装卸机 zhuangxiejl〈机〉перевантажувач.
^ діР ж zhuangxieliang об，єм вантажно-розвантажувальних робіт.
^ ® ІЖ zhuangxieqii вантажно-роз-
вантйжувальна ділянка.
装卸线 zhu3ngxi6xi》n <铁路> погрузочно-вигрузочний шлях.
装修 zhuangxm 1)(修理)обробити що (оздоба); облаштувати що (облаштованість).电视机〜 部 телеательє невідм.;〜门面 обробити фасад магазину. 2)(门窗等设备）оздоба.房间的〜 оздоба кімнати;门窗的〜вікбнні і дверні прилади.
装样子zhuang yang-zi робити вид; корчити із себе кого.这不过是“装样子而已це тільки (лише) для виду (для годиться, для блезиру).
装药 zhuangyao〈军〉заряд.
装运 zhuangyun перевезення (перевозити що); транспортування (транспортувати що).〜货 物 перевезення (транспортування) вантажів.
装载 zhuangzai занурити що (навантаження).〜 煤炭 занурити вугілля; навантажувати вугілля;〜工作 навантажувальні роббти;用 的机械 навантажувальні механізми.
装中贞 zhuangzheng оформлення (оформити що). 书籍的〜оформлення книг.
装置 zhuangzhi 1)(安装）встановити що (встановка).〜电视机 встановити телевізор.
2) 	(Ш#设备）встановка; пристосування; устрій.自卸〜саморозвантажник;自动〜 автоматична установка; силова установка; 电气〜енергоустанбвка; електроустановка; у 线〜г^мма-устанбвка; гамма-апарат ч.;差动 〜диференціал;信号〜сигнальний устрій;连 锁〜пристосування, що блокує;排水〜 дренажне пристосування; Ш 〜
громовідвідне пристосування (устрій).
^ftzhuangzuo прикидатися; прикинутися чим, розм.., представитися чим, розм.; напускати на себе який вид; зобразити із себе що.〜漠 不关 С、的样子 прикидатися (прикинутися) байдужим; зробити байдужий вид;〜学者的 напускати на себе розумний вид;〜生病 的样子 прикинутися хворим; корчити із себе хворого;〜没看见 зробити вид, що не бачить; дивитися крізь пальці;〜受委屈的样子 зобразити із себе скривдженого; напускати на себе вид скривдженого.
zhuang.
裝 zhuang тбвстий, великий; великого розміру.
^flt zhuang.


1070
壮-zhuang I)(强4上）міцний; могутній; сильний; здоровий прост.; ражий просту двожильний прост. ~ 4、伙子 міцний (сильний, здоровий, ражий, двожильний) хлбпець;年轻力〜молодій і міцний (сильний, здорбвий);他身体 f艮〜він міцної статури. 2)(力口 强）зміцнити що (зміцнення); підсилити що (посилення).以〜声势 для посилення могутності.
壮大zhudngda І)(变得强大)міцніти.革命力量 日益〜революційні сили міцніють (розвиваються) із кожним днем. 2)(使强大） кріпити що; посилювати що (посилення).人 民力量〜кріп“ти і множити сили народу;〜 革命力量 рбзвиток революційних сил;〜共 靑团的队伍 кріпити (посилювати) ряди комсомолу;目前世界各国人民的革命力量 正在不断〜у даний час революційні сили народів усього світу неухильно ростуть і міцніють.
壮胆 zhuangdan додати хоробрості; для хоробрості.喝点酒〜випити для хоробрості (для куражу);他在给自己 ~ він прбсто храбриться (побадьорює себе);这样可以壮 次t >(也的 Ш це трішки додасть йому хоробрості;我一边说，一边壮着胆 сказала я， наважившись.
壮丁 zhuangdlng рекрут.抽〜рекрутський набір; забирати в солдати; рекрутувати кого, книжк” застар.
壮工 zhuanggong різноробочий; чорноробочий; простий робітник.
壮观zhuangguan 1)(雄伟的景象）величне видовище; величний вигляд. 2)(景象雄 j书） велич.
壮举 zhuangjii велика справа (починання); великий подвиг; відважний вчинок.
壮阔 zhuangkuo 1)(雄壮）могутній; величний (велич).〜波湖 могутні вали; ширбкою хвилею; бурхливо і широко. 2)(宏大） грандібзний; гігантський. 规模〜 грандібзний (гігантський) розмах.
壮丽 zhu厶ngli чудбвий (пишнота).〜的景致 чудбвий вид;〜的图景 велична картина;〜的 颂歌чудбвий гімн;大自然的〜景赢пишнота природи;节日里，天安门广场雄伟〜у святковому убранні площа , Тяньаньмень стала у всій своїй величі і красі.
壮烈 zhuanglie героїзм; геройський.〜牺牲 геройсько загинути; загинути смертю героя; героїчна загибель.
zhuangmiao <^с> здорові сходи.
tt年 zhuangnian змужнілість; зрілий (квітучий) вік; у розквіті сил.他正当〜він у квітучій порі.
壮气 zhuangqi хоробрість; мужність.
壮士 zhuangshi богатир ч.; хоробрий.
壮实 zhuang-shi здоровий; міцної статури.他身 体〜він міцної статутри.
壮阳齐U zhuangyangji <Й>афродизичний засіб, 志 zhuangzhi непохитна воля; великі ціл (прагнення).改造世界的雄心〜герої чн прагнення перетворити світ;〜凌云 великі цілі і дерзання (і висбкий дух); висбкі прагнення [і спонукання].
壮族 Zhuangzu "чжуан" (одна з національних меншин Китаю).
办С zhuang.
状zhuang 1)(形状）вид; форма.奇形怪〜
вигадливий (дивовижний) вид. 2)-> 状况. 病〜стан хвороби. 3) 状子.
状况 zhuangkuang полбження; обставина; стан. 经济〜економічне полбження;家庭〜 полбження сім'ї; домашні (сімейні) обставини;现实〜реальне полбження;健康〜 стан здорбв’я;政治思想〜ідбйно-політгічна підкованість.
'ЖШ zhuangmao збвнішність.
状态 zhuangtai полбження; стан.平时〜мирне полбження;战时〜військбве полбження;紧 急 ~ надзвичайне полбження;正常〜 нормальний стан; >已、理〜психологічний стан; 液体〜рідкий стан;处于敌对〜вбсти ворожнечу з ким.
状语 zhuSngyfl < 语 > обставина.时间〜 обставина часу;独立〜відособлена обставина.
状元zhuAn^yuan 1)(科举制殿试第一名） "чжуанюань" (назва вченої степені у феодальному Китаї, що привласнюється після палацевих іспитів). 2)(本行业中成绩 最好的人）передовик.
状纸 zhuangzhi [судовий] бланк.
状子zhuAng’zi <口> (民事诉状）позовні прохання (заява);(刑事诉状）скйрга.递〜 подати позовне прохання (скаргу) в суд.
zhuang.
僮 zhuang чжуан (ци) (народність в Китаї).
中 里 zhuang.
撞 zhuAng 1)(猛然碰上）зіткнутися з чим (сутичка); наткнутися; наскочити на що;(敲） вдарити що, у що, по чому; бити в що.〜钟 ударити (бити) у дзвін;〜到门上 вдаритися об двері;〜至ІИ亍人身上 набігти на прохожого; зіткнутися з прохожим;〜在杆子上 наскочити на стовп; 汽车〜了自行车 автомобіль наскочив (налетів) на велосипед; 汽车和电车相〜автомобіль зіткнувся з трамваєм;这儿有箱子,你不要〜тут іщик, не стукніться;他的前额在突出的石头上〜了~* 个包 він набив гулю на чолі, стукнувшись об кам'яний виступ. 2)(莽撞地行动）поступати (діяти) необачно.不要瞎〜не можна робити на може; не можна поступати (діяти) необачно. 3) (і式，碰)намагатися з неознач. (спроба).〜一下看 можна спробувати; можна зробити спробу; 一运气 спробувати щастя.
zhuangche сутичка поїздів (автомобілів).〜 事故[залізнична, автомобільна] катастрофа. 到 zhuangdao перекинути що; збити кого з ніг. 〜椅子 перекинути стілець;把人〜збити людину з ніг.
撞翻 zhi^ngfSn перекинути що.把大车〜了 перекинути візок.
撞轨器 zhi^ngguTqi <铁路> уМрний прилад.
撞击 zhuangjl битися об що; вдаритися об що; таранити що, спец.〜敌机 таранити ворбжий літак;波浪〜着‘边的岩石хвіілі билися (вдарялися) об прибережні скелі.
撞 见 zhuangjian зіткнутися з чим;
наштовхнутися; зустріти що (зустріч); застати що.
撞骗 zhuangpian займатися всякими аферами; чинити всякого роду шахрайства (шахрайські витівки).
撞针 zhuangzhen <军> ударник; бойок.
撞针寶 zhuangzhenhuang <军> удйрна (бойова)
пружина.
撞针头 zhu&ngzh6nt6u <军> бойбк ударника.
幢 zhuang 另见 chuang.
幢 zhuing <方，量词>:一〜房子 одіін будинок.
^ zhuang 另见 gong.
懸直 zhuangzhi нехитрий (щирість).
zhui.
追zhuT 1)—追赶.你〜我赶обганяти один одногб; вперегонки рази; впер豸гонки розм.; взапуски розм. 2)—追Й 1) 一定要Й这事 的根底—出来 трбба обов'язково з'ясувати, у чому суть справи.
追奔逐北 zhuT ben zhu bei переслідувати розбиті (розгромлені) війська супротивника.
追本穷源 zhui ben qiong yuan докопатися до суті справи (до істини). 一
追逼 zhulbl 1)(追赶进逼)переслідувати що (переслідування).〜敌人 переслідувати ворога. 2)(用强迫的方式追究)змусити кого、 примушувати кого (примус).〜他承认 примушувати (змусити) його признаватися у всім. 3)(索取）вимагати чого (вимога); квапити що.〜欠款[наполегливо] вимагати сплати боргу; квапити зі сплатою боргу; подати (пред'явити) до стягнення.
追 捕 zhulbu переслідувати що (переслідування).〜野兽 переслідувати звіра; 〜逃各й переслідувати втікачів.
追查 zhulcha розслідувати що (розслідування). 〜责任 розслідувати, на кого падає відповідальність; розслідувати, хто відповідшіьний за це;〜犯罪动机 розслідувати мотиви злочину.
іі. W zhuldao вшанувати пам'ять кого; поминати що (поминання застар.).І 士 вшанувати пам'ять полеглих героїв;〜 жалобна церемонія.
追 会 zhuldaohui жалобний мітинг; цивільна панахида.死难烈士〜жйлобні збори,
-присвячені пам’яті полеглих героїв.
追肥 zhu浪і〈农〉1)(施肥）підгодівля (підгодувати що).重点〜вибіркбве підживлення; 飞机〜авіапідживлення;秋播作物〜 підживлення озимих; 中 耕〜机 культиватор-рослинопідживлювач: 2)(追施 的月巴料）продуктивне дббриво.
zhuIgSn гнатися за чим (гонка).〜&入 гнатися за супротивником.
追根 zhulgen дивитися в кбрінь; докопатися до істини; допитатися до суті; вдаватися в подробиці.〜寻源 досконально розібратися в тому, що трапилося; докопатися до суті (до істини).
追悔 zhuihuT покаятися (каяття).〜过去的错误 покаятися в минулих помилках.
追击 zhuljl переслідувати що (переслідування). 〜敌人 переслідувати ворога;足艮踪〜 переслідувати по п'ятах.
追力П zhuljia доповнювати що (доповнення); додадуть що, чого (додавання); додати що， чого (додаток).〜资本 додати капіталовкладення; 〜月巴料додати дббриво;〜的预算 додатковий бюджет.
迫缴 zhuijiSo стягнути що з чого (стягнення).强 制〜 <法> примусове стягнення.
追究 zhuTjiG 1)(弄明白）з’ясувати що (з'ясовування); дошукуватися розм.〜原因 з'ясувати причину;〜责任 дошукуватися


1071
причини; притягти до відповідальності; притягти до відповіді;何必再去〜呢？ до чого дошукуватися? 2)(探求）яка ціль продовжувати дошукуватися? вивчати що (вивчення); досліджувати що (дослідження). 〜其中的道理 вивчати (досліджувати) суть справи.
追求zhufqm І)(争取达到）гнатися за чим,розм. (погоня за чим); ринутися до чого, із неознач. (прагнення); домагатися (домагання); переслідувати що (переслідування).〜真理 прагнення до істини (до правди); у пошуках істини;〜个人名利 гнйтися (погоня) за особистою славою і вигодою;〜某 І中目的 переслідувати якісь цілі;〜形式 погоня за зовнішнім ефектом;〜利润 погоня за 叩иб^тком;单纯〜百分比відсоткомАнія;〜数 量 гнатися (погоня) за кількістю;〜权势 домагатися влади; претендувати на владу. 2) (向异性求爱）залицятися до кого (залицяння); волочитися за ким，розм.; приударити за ким, прост.异性〜 <生物> гетеросексуалізм.
追认 zhuTi^n 1)(事后认可）[визнати] постфактум; наступне твердження.〜委员会 ІЙ І页 & і义 затвердити постфактум усі
рішення комісії;用事后〜的方式шляхом наступного твердження. 2)(批准生前提出的 入党入团要求）посмертно визнати кого ким (прийняти кого в що).这几位死难烈士被为 〜中共党员ці загиблі герої були посмертно прийняті в Комуністичну партію Китаю; цих загиблих героїв посмертно визнали членами КПК.
追上 zhulshang наздогнати що; нагнати що; настигнути що.难以〜他 важко погнатися за ним;〜逃跑的人 наздогнати (нагнати, настигнути) втікача.
追授zhufsh6u посмертно присвбїти що кому.〜 三名牺牲的同志以战斗英雄的称号 посмертно присвбїти трьом полеглим товаришам звання 'Терой війни".
追述 zhulshu спогад (згадувати про що).〜往事 спогад про минуле.
追溯 zhuTsu простежити минуле; відновити з минулого; ретроспективний (ретроспекція) книжк.〜到很久远的年代віднбвити все із далекого минулого; кинути ретроспективний погляд на минулі роки;〜犯罪根 Ш дошукатися до причини злочину; розслідувати причину злочину;〜思想根源 простежити ідеологічні початки; простежити хід думок;〜到第一次世界大战 простежити до Першої світової війни;该城 历史可以〜到十三世纪істбрія цього міста коренями йде в XIII сторіччя; простежити історію цього міста можна починаючи від XIII сторіччя.
追随 zhufsui 1)(跟随）випливйти за чим (проходження); йти по п'ятах кого, за ким. <1、 孩老是〜着他 хлопчисько слідував за ним скрізь. 2) (Р付和）слідувати за чим, чому; по стопах кого; йти (бути) на приводі в кого; плисти (йти, знаходитися, бути) у фарватері чого; плестися в хвості; йти [нога] у ногу з ким-чим.某种政策 йти (плисти, бути, знаходитися) у фарватері такої-то політики.
追随者 zhulsuizhe послідовник; прихильник; прихильник; посіпака книжк.; послід збірн.; посібник (€面三个译法用于贬义).法通斯 的〜фашистський посіпака; фашистський
послід.
追问 zhuTwen допитуватися розм.; (наполегливо) розпитувати кого. 〜真正的原因 допитуватися дійсної причини;仔细〜当地 tit 况 докладно допитуватися (розпитувати) про полбження на місцях;于是他不再往下〜 了 тоді він не став далі розпитувати.
追 Ш zhulxiang згадувати що, про кого-що (згадування); поминати що, про кого-що, застар.; ритися в пам'яті.〜自己的青年时代 пригадати свою молодість;〜过去所发生的 —切 перебирати у голові все, що відбулбся.
追叙zhuTxCi—追述.
追寻 zhulxun простежити що.〜逃 простежити втікача.
追忆 zhulyi—> 追想.〜往事 згадувати минуле;〜 年轻时的事情 мисленно відтворити події юності;她还在〜梦中的情景вонА була ще під владою своїх сновидінь.
追赃 zhulzang вимагати повернення взятки (краденого).
追逐zhuTzhii 1) ~►追赶.2) —►追求1)〜超额利润；
3) 追求2)〜姑娘 погбня за надприбутком;
3)追求2).〜姑娘 ганбтися за дівчатами.
追踪 zhuTz6ng простежити що; переслідувати по п'ятах кого.〜潜入国备的特务 простежити (переслідувати по пятах) шпигуна, що таємно перейшов кордон.
zhul.
隹 zhulголуб.
椎 zhul 另见 chui.
椎 zhuT~> 椎骨.颈〜шіійні хребці. 椎骨 zhuTgfi < 解 > [спинніій, хребтовий] хребець.
维 zhul.
锥zhul 1)->锥子.2)(用锥形的工具钻） свердлити що.
锥虫 zhulchong〈动〉трипанозбма.
锥虫病 zhulchongbing <医> трипанозоміаз; трипанозомоз; трипаноз.
锥面 zhulmian < 数> конічна поверхня.
锥粟 zhuTli 1) <植> каштан посівний. 2)(指种 子）каштан.
锥探 zhultan розвідка щупом.
锥体 zhulfi <数> піраміда.
锥子 zhul-zi шило.
l-r r r
zhul.
揣 zhul розбивати, розплющувати.
zhul.
雜 zhulгбрлиця.
坠 zhui.
坠 zhui 1)〈书〉—►坠落.〜马 впасти з коня. 2) (下垂)звішуватися; висіти.树枝上〜着几十 苹果 на гілках висять яблука; звішуються з гілок яблука. 3)(吊在下面的东西）підвіска; підвісок розм.
坠毁 zhuihui розбитися,飞机〜了 літак розбився.
坠落zhuilud падати (падіння).降落伞朱开了， 开始从髙空〜下来парашут розпустився і почав падати з висоти.
坠入 zhuiru потрапити в що，на що, під що; зав'язнути в чому.〜圈套 потрапити на вудку; 〜泥沼 потрапити (впасти) у болото; загрузнути в болоті.
坠下zhuixi&~>坠落.
坠子 zhui.zi <方> підвіска; підвісок розлі.\ (耳 坠子）сережки細.；（宝石坠于）кулон.
缀 zhui.
缀 zhui 1)(缝）ішіти що (шиття); 2)(密缝） строчити що (строчення). 3)(连结)зв'язувати що (зв'язування).〜字成文 складати.
缀辑 zhuiji редагувати що (редагування); компілювати що (компілювання).
缀文 zhuiwen складати що (твір).
fe zhui.
zhuizhui не знахбдити собі місця.〜不安 не знахбдити собі місця від [почуття] тривоги; бути в сильній тривозі; тривбжитися; тривожно.
缠 zhui.
缝zhui спустити що на мотузці.〜城而出 біг, спустившись із стіни фортеці на мотузці;从 阳台上把释子〜下来спустити корзинку з балкону на мотузці.
zhui.
赘zhui 1)(多余的）зайвий. 2) <方> (使受累贫） обтяжувати що (обтяжливість).孩子多了真 〜人 дуже обтяжливо, коли багато дітей.
赘瘤zhuiliii—赞抚2).
赞生物 zhuishgngwCi〈医〉наріст.
zhuishu〈书> зайве; зайві подробиці.不必
〜не потрібні (не потребувати) усі ці
зайві подробиці; немає потреби входити в подробиці.
ШШ zhuixu приймак місц.
赞盲 zhuiyan зайво говорити; багатослівність; параплерома.
赘抚 zhuiyou 1)(抚)бородавка. 2)(多余的东西） непотрібне; зайве.
zhui.
甄 zhui глиняна посудина з вузьким (широким) горлечком, шийкою; амфора.
腿 zhui.
М zhui набрякання (набряк) ніг.
酸 zhui.
醋 zhui 1) робити узливання вином; 2) приносити загальну жертву.
醍祠 zhuici жертовний порив.
酸祷 zhuidao молитва з жертовним поривом.
zhun.
屯 zhun 1) скнара; 2) труднощі; 3) твердий; міцний.
屯坎 zhunkSn нещасний; втомлений.
屯难 zhiinnan страждати.
zhun.
№ zhun Чжунь (в іменах людей).
№№ zhunzhun щирий; люб'язний.
ЗІ zhun.
zhunbai журитися, пасти духом.
zhunjiSn скрутне становище; невдача.
zhiin.
№ zhun пупок.又岛〜курячий пупок;甲鸟〜 качачий пупок.
zhun.


1072
奄夕 zhunxl <书> могильна яма; могила, zhun.
淳告 zhungao наполегливо застерігати кого.
谅嘱 zhunzhii невпинно повчати кого.
i#i?-zhunzhun невпинно; наполегливо.〜告诫 незмінно (невпинно) нагадувати кому про що;〜嘱 Hffтвердо застерігати кого\ 〜劝说 наполегливо вмовляти кого;〜教导 невпинно наставляти що чому, на що; із почуттям глибокої турббти вчити кого\ 我们要牢记革 命导师的〜教导 ми повинні запам'ятати безустанні наставляння революційних учителів.
У早 zhun.
淳 zhOn лити, поливати.
淳母 zhunrmj смажене м'ясо з просом і салом.
口早 zhun.
口享 zhun багатослівний, балакучий.
哮哮 zhiinzhiin багатослівний, балакучий.
zhOn.
Ш zhiin дійсно, насправді.
准 zhOn.
准zhtin 准许.〜假взіги відпустку;此处不〜 吸烟 тут не дозволяється курити.
准 zhtin 1)—准则.以此为〜ставити (брати) це критерієм (мірою); ставити це як критерій (норму). 2) —►准确.〜时到达 прибути в точно призначений час;钟走得很〜 годиники вірно (точно) йдуть;球投得名艮〜 влучно кинути м'яч;分量很〜тбчна вага;唱 得音不〜співйти фальшиво. 3)(—定） напевно розли; неодмінно; обов'язково.他明 天 ~ 来 завтра він напевно (неодмінно, обов'язково) прийде;任务〜含巨完成 задача неодмінно буде виконана. 4)(依照）по чому. 〜前例处理 поступити за прикладом минулого.
准保zhtinbao (肯定）визначено; безсумнівно; (证保）ручатися.〜能成功 тбчно (безсумнівно) вийде; ручатися, що вийде; ручатися за успіх;〜没错儿 точно (безсумнівно) правильно; ручатися, що все правильно (немає помилки); за це я вам ручаюся; мбжете не сумніватися;〜提前完成 ії 务 ручатися за дострокове виконання завдання.
准备zhiinbSi 1)(预先安排）готувати що (готовність); підготувати що (підготування); приготувати що (готування).〜功课 готувати уроки;〜考试 готуватися (підготуватися) до іспитів;〜发言 підготувати виступ; підготуватися до виступу;〜材料 підготувати (приготувати) матеріали;〜条件 підготувати умови для чого;〜午饭 приготувати обід;〜礼 物 приготувати подарунок;〜出发 готуватися до від'ї зду;〜ICf乍 підготовча роббта;〜时f6] підготовчий період;充分〜у повній готовності;预先〜好的回答 підготовлена заздалегідь відповідь;精神〜морільна підготовленість; бути морально підготовленим; 使他们有充分的精4〜щоб вони повною мірою були морально підготовлені до чого; 思想〜ідеологічна підготовка;舆论〜 підготування суспільної думки; попереднє опрацювання суспільної думки;为…舆论〜
підготовляти суспільну думку до чого;时亥!J 〜着 завжди готбвий;做〜运动 < 体> займатися розминкою;战斗〜бойова готовність;作好战斗〜б^ти в бойовій готовності;作好战争〜бути готовим на випадок війни;作好一切〜бути у всеозброєнні;——切〜就绪 все було в ажурі; 毫无抵抗的〜 виявитися цілкбм не- підготовленим до надання опору;〜路上吃的 粮食 запастися продовольством на дорогу. 2) (打算）збирйтися.我〜给他写封信я збираюся написати йому лист;今年我不〜回乡 цьбго року я не збираюся їхати до себе в село.
准备金 zhunbeijln резервний фонд (капітал).
准将 zhiinjiang < 军 > бригадний генерал; коммодор.陆军〜бригадний генерал;空军〜 бригадний генерал (用于美、西德等国）； бригадний генерші авіації (用于法国）； коммодор авіації (用于英国）；海军〜 коммодор (用于美、英等国）；адмірал флотилії (用于西德)；контр-адмірал (用 _法 国)•
准平原 zhtinpingyudn〈地理> пенейлен.
准谱儿 zhiinpOr 1)(一定的标准）визначений порядок; визначені принципи.〜凡事要有个 треба, щоб був визначений порядок у кожній справі;这种事情没有〜，你Л着办吧немйє визначених правил у таких справах, роби як хочеш. 2)(确定的奇能性）визначеність.明 天他来不来没有〜немає нічбго визначеного: прийде він завтра чи ні.
准确 zhunque точний (точність); вірний (вірність); влучний (вправність).计算 ~ точний (вірний) розрахунок; обчислення вірне;译文〜точний переклад; вірність перекладу;发音〜правильна (вірна) вимова; 十分〜у точності;这表走得很〜годііники ці йдуть вірно.
准确性 zhiinquexing точність; вірність; вправність.
准儿 zhiinr визначеність; впевненість.他心里 没有个〜у нього немає нічбго визначеного (твердого) [на розумі]; у нього не було твердого рішення;事情成不成还没有〜пбки ще немає впевненості (невизначено), вийде справа чи ні.
准绳 zhtinshSng мірило; критерій.以马列主义 的原贝У 为〜 ставити принципи марксизму-ленінізму як мірило (критерій).
准时 zhtinshi вчасно.务请〜出 просимо явитися вчасно (у точно призначений час).
准头 zhiiivtou <口> 1)(准确）влучний (вправність).枪法挺有〜вправність стрілянини; влучно стріляти. 2)(可靠的依据) правда; правдивість.他说话没有〜немає правдивості (немає правди) у його словах.
Ш. Щ zhiinwei старшина; мічман; прапорщик (指沙俄准尉).“军〜старшині (冷于苏联)； аспірант (用于法国）；обер-штабс- фельдфебель (用于西德)；空军〜старшина (用于苏联）；аспірант (用于法国）； обер-штабсфельдфебель ч.(用于西德);海军 〜мічман (由于苏联)；аспірант (用于法国)； обер-штабс-боцман (用于西德).
准星 zhtinxlng〈军〉мушка; візир.
准许 гЬйпхй допустити що (допуск); дозволити що, із неознач. (дбзвіл); дозволити із неознач. 〜出国дозвблнтм виїзд за кордон;〜参观工厂 дозволити (надати дозвіл) оглянути завод;〜
他离开—天 дозволити йому відлучитися на один день.
准予zhGnyfi <-1$> дозволити що, із неознач. (дбзвіл).〜请假两天 дозволити відпустку на два дні;〜交保释方文 дозволити звільнити під поручництво; дозволити віддати на поруки; 调解无效，法院〜离婚примирення не має успіху, суд виносить рішення про розвід; спроби до примирення сторін виявилися безуспішними, суд постановив - шлюб розірвати.
准贝ijzhflnze критерій; норма.道德〜моральні закони;国际关系的一般〜звичайні норми міжнародних відносин;国际法的起码〜 елементарні норми міжнародного права; 4乍 为估价的〜прийняти (вважати) за критерій оцінки;和平共处五项原则应成为国与国 之间的关系〜п'ять принципів мирного співіснування повинні служити нормами міждержавних відносин.
zhiin.
纯 zhun краї капелюха.
zhun. zhtin мішень, ціль.
扭} zhuo.
拙 zhuo 1)(笨）незграбний (незграбність); зніяковілий (ніяковість).〜于言辞 не мати красномовства; не вміти красиво говорити; Ш 的手太〜7 у мене руки занадто недотепні; немає тіє ї спритності в мене в руках. 2)(谦 辞）мій.〜译 мій переклад.
拙笨 zhuoben —拙 1).文体〜дуббвий стиль; незграбність стилю; 口齿〜недорікуватість; говорити косноязично; незграбний на язик.
拙笔 zhuobi мій твір.
拙见 zhuojian мій кут зору; мій примітивний пбгляд.
拙劣 zhuolie непривабливий (непривабливість); незграбний (незграбність).〜的书法 корявий почерк;〜的骗局 незграбний обман;技术〜 недотепна (корява) техніка.
卓zh
卓尔不群 zhuo'er bu qun виділятися з маси.
卓见 zhuojian незвичайна проникливість; проникливий пбгляд; виняткбво вірне розуміння речей (обстановки).有〜的人 людина незвичайної проникливості; у людини виняткбво вірне розуміння речей.
卓绝 zhuojue видатний; незрівнянний; чудбвий; незрівнянний розм.英勇〜незрівнянна мужність; незрівнянна (надзвичайна) хоробрість;又艮苦〜的战斗 виняткбво тяжкі бої.
卓立 zhuoli підніматися; височіти.
卓苹 zhuoluo <书> видатний; чудбвий.
卓然 zhu6rdn —►卓越.成绩〜видатний успіх.
卓识zhu6shi—卓见.
ЇЙ* Ш zhuo уби chengxiao ефективно і плідно.〜地建设社会主义ефективно і плідно будувати соціалізм;进行了不懈的〜 的努力 прикласти безустанні і плідні зусилля.
卓越 zhuoyue видатний; чудбвий; блискучий.〜 的成就 видатні успіхи; чудові (виняткові) досягнення;在革命斗争中作і〜的贡献 [внести] видатний внесок у революційну боротьбу;演员们的〜表演 чудова (блискуча,


1073
незрівнянна, виняткова) гра артистів.
卓著 zhuozhu видатний (видаватися); відрізнитися. 义效〜видатній результат;战 功〜відрізнитися в бої; видатні бойові подвиги;声誉〜користуватися широкою популярністю (популярністю).
zhuo.
捉 zhuo І) <书> (握)тримати що.〜笔 тримати ручку;〜着她的手 тримати її за руку. 2)(抓） ловити що (лов, ловля).活〜узіги живим (живцем);〜贼 ловити злодія.
捉刀 zhuod§o〈书〉писати що за кого.
捉襟见月寸 zhuo jln jian zhou трішкин каптан; ніс витягнеш - хвіст загрузне; кінці з кінцями не звести.
捉迷藏zhu6 micang І)(儿童游戏）rpd™ в жмурки (у піжмурки). 2)(说话究圈子） крутити прост. \ напускати (навести) тумана. 你别跟我〜，直截了当地说吧не крути (не наводь тумана), говори прямо (без натяків).
捉摸 zhuomo вловити що; важко вловити;不可 〜не вловити; невловимий;很难〜他讲话的 意思、важко вловити, що він хотів сказати; важко вловити зміст його слів.
捉拿 zhuona заарештувати кого; ловити кого.〜 凶手 заарештувати (ловити) вбивцю.
捉弄 zhuonong розіграти кого; пожартувати над чим; підвести що; підкласти кому свиню.〜人 розіграти людину; пожартувати над людиною;命运的〜віролбмні удари долі;他 在〜你 він виставив тебе на посміховище;你 别〜人，我才不上你的当呢ти мене не розігруй, я тобі на вудку не попадуся.
捉住 zhuozhu захопити що; схопити що; упіймати що.贼已经〜了 злбдія вже схопили (упіймали, захопили, затримали).
桌 zhuo.
桌zhu6 I)—桌子.餐〜обідній стіл;书〜 письмовий стіл. 2) <量词>:定一〜酒席 замовити обід на 8-Ю чоловік;三〜客人 три столи гостей.
桌布 zhuobu скатертина ж.
桌灯 zhuodeng настільна лампа.
桌面 zhuomian поверхня столу; стільниця спец.
桌面儿上zhu6miSnrshang І)(指应酬的场合):〜 的话 слова ввічливості; взаємні люб'язності; 开始他们说了些〜的话спочйтку вони сказали один одному слова ввічливості. 2) (捐公开商量的蝎合)：〜的话словй，що можна сказати усім відкрито;摊至丨J〜来讲 говорити прилюдно (відкрито);有什么问题 最好摆到〜来谈 якщо є питання, то їх краще обговорити відкрито всім разом.
桌椅板発 zhuo уТ bandeng меблі ж.
桌子 zhuo zi стіл.
琢 zhuo.
琢 zhuo 1) капати; стікати; 2) бити, стукати, вдаряти.
zhu6.
悼 zhuo 1) великий; 2) видатний.
悼诡 zhuogui виділятися з маси, переважати над іншими.
zhuo.
灼 zhuo 1) бурлити; 2) черпати ковшем.
内约 zhuoyue тендітний; ніжний.
і^| zhuo.
灼 zhuo дерев'яна лава.
灼约 zhuoyue падаюча зірка.
zhu6.
灼 zhuo пекти що.〜人的阳光 палючі промені сонця;阳光〜人 сонце пече (обдає жаром).
次勺见 zhuojian проникливість; проникливий погляд.
灼热zhu6rS палати жаром.〜的高炉 вогнедихаюча доменна піч;〜的空气 гаряче повітря; повітря палає жаром.
'灼伤 zhuoshang опектися; опік.
灼灼 zhuozhuo блискати (блискаючий).目光〜 очі так і блистять (заблистіли).
出 zhuo.
笛实 zhuo-shi < 方 > міцний (міцність); кряжистий; кремезний (指结实但不高)•
笛长 zhuozhang розростатися.竹林〜 бамбуковий гай розростається;我国工业日 益〜壮大 наша промисловість росте із кожним днем.
笛壮zhu6zhuang здорбвий; міцний (міцність); сильний.幼苗正在~成长 саджанець пишно росте; 一大批新干部在斗争f〜成长 численні нові кадрові робітники швидко ростуть у боротьбі; посіви рису пішли в ріст; 水稻长得个分〜посіви рису зійшли і дали сильні (міцні，здорові) паростки.
油I zhuo.
池 zhu6 1)(浑池）каламутний (каламутність); брудний. 2)(声音低沉）глухий.说话〜声〜气 говорити глухим голосом.
池辅音 zhuofuyln <ір-> дзвінкий приголосний.
池世zhu6shi 1)〈书>(混乱的时代)неясний час. 2) <宗> (尘世)світ; земний. 池音 zhu6yin <语> дзвінкіій.
zhuo.
斫 zhuo рубати що (рубка).
zhuo.
ж zhuo 1) зшивати; з'єднувати; 2) корбткий; недалекий.
zhuo.
琢 zhuo звбдити наклеп; обмовляти.
举 zhU6.
举 zhuo густа трава.
zhuo.
著 zhuo 1) додавати; 2) проміжок між вхідними дверима і захисним екраном.
著令 zhuoling віддавати наказ.
zhu<3.
悼 zhuo світлий, ясний.
zhu6.
琢 zhuo 1) бити, вдаряти; 2) каструвати; кастрація; 3) просити, благати.
zhu6.
酌 zhu6 1)(斟酒）наливати вино.对〜пііти разом;独〜пііти поодинці. 2)—酌量.〜加修 改 зважити (подумати) і внести поправки;〜 子答复 відповісти на що за своїм розсудом.
酉勺定 zhuoding вирішити що відповідно до
вимог обставин.自行〜вирішити що за свої м розсудом.
酉勺童 zhuoliang зважувати що; погодити з чим, книжк.〜—下 tS 况 зважити всі обставини (за і проти).
酌情 zhuoqing зважити обставини; [діяти] згідно з обстановкою.〜办理 діяти, згідно з обстановкою; діяти згідно з обстановкою.
zhuo 另见 zh5o; zhao;*zhe.
着zhu6 1)(穿)одягти кого; одягти що.吃〜不愁 не треба піклуватися кі про одяг, ні про харчування; жити співаючи. 2)—着落 1)，2) 经费无〜зйсобів (грошей) узяти ніде;寻找无 〜ніде шукати; і сліду нема.
着 zhuo 1)(派遣）послати кого; надіслати кого. 〜人前去послати туди людину;〜人前来 надіслати сюди людину. 2)〈旧〉（公文用语)： 〜艮Р 施 4亍 привести в життя (виконати) негайно.
ЩЩ zhuobi почати писати.不失口女卩何〜не знати, як писати; не знати, із чого почати писати.
着力 zhuoli прикласти сили (зусилля).
着力点 zhuolidian <理> точка додавання сили.
着陆zhu61Ci〈空〉приземлитися (приземлення) спец.; посадка; примісячення (примісячитися) (指在月球着陆).不〜飞行 безпосадочний переліт;〜滑跑[посадковий] пробіг;〜地带 посадкова зона;〜速度 швидкість посадки (приземлення);飞机要〜了 літак іде на посадку; літак зараз приземлиться;飞机〜了 літак приземлився; літак здійснив посадку.
着陆灯 zhuoludeng〈空〉[посадкова] фара.
着落zhu61u6 1)(下落):遗失的东西已经有〜了 загублена річ уже знайшлася; уже відбмо де загублена річ;人已经有〜了 люд“на вже знайшлася; вже відбмо, де цей чоловік. 2) (可以依靠或指望的来源^ ;笔钱还没有〜 поки ще невідомо, відкіля взяти ці гроші. 3) (归属）лягти на кого.这件事情就〜在你身上 Т справа ця ляже на вас (на ваші плечі).
着棋 zhuoqi〈方〉грати в шахи.
着色 zhuose розфарбувати що (забарвлення).照 片〜розфарбувати фотографічний знімок.
着实zhu6shi 1)(实在）дійсно; справді; фактично; воістину книжк.这孩子〜讨人喜欢цей хлбпчик справді (дійсно) дуже милий;晚风 吹在身上，〜有些寒意вечірній вітер провіває, і справді стає холоднувато. 2)(分 і 重） сильно; міцно.应该〜教训他一顿 трбба буде його гарненько (як слід) провчити.
着手 zhuosh6u приступити до чого; почати що， із неознач.; узятися за що; прийнятися за що, із неознач.〜工作 приступити до роббти; почати роббту (працювати); взятися (прийнятися) за роббту;〜写 і仑文 почати (прийнятися) писати статтю;〜研究 приступити до вивчення; прийнятися за вивчення;从何〜？ з чого почати?
着手成春 zhuo shou cheng chun неперевершене мистецтво лікування; блискуче гоїти; зцілитель.
着想 zhuoxiang піклуватися про кого-що; в інтересах кого-чого; заради кого-чого.为 >1 每 来〜піклуватися про майбутнє;为你〜[так поступити] заради вас;这是为你〜це робиться у ваших інтересах (заради ваших інтересів);应该为革命事业〜вйрто думати про інтереси революції;为社会主义建设〜


1074
мати на увазі інтереси соціалістичного будівництва.
着目艮 zhu6yan направити увагу на що; врахувати що\ із погляду.〜于未来 спрямувати увагу на майбутнє; врахувати майбутнє; 〜于当前的.任务 у світлі чергових задач; врахувати (направити увагу на) чергові задачі;应从大处〜варто направити увагу на саме головне (основне).
着眼点 zhuoyandian момент, що заслуговує уваги.
着意 zhuoyi старанно (старанність); старанно (старання); ретельно (ретельність).〜给菅 вести справу зі старанням (старанно);〜学习 ретельно (старанно) вчитися;〜地作 робити що зі старанністю (із старанням, із ретельністю).
着重 zhuozhong підкреслити що; загострити увагу на кому-чому; акцентувати що; приділити особливу увагу чому.〜指出 під- креслити; робити наголос на що; зазначити з наголосом на чому;〜说明 підкреслити; робити наголос на чому; дати пояснення з наголосом на чому;〜注意 звернути достатньо (значну) серйозну увагу;〜问题的 这一方面 загострити питання на цьому;〜提 出政治问提 загострити політичні проблеми; 进行群众路线的会[育3робііти наголос на виховання в дусі лінії мас;我^(门打算〜谈一谈 这个问题 ми налаштовані окремо зупинитися на цьому питанні.
着重点、zhuozhongdian центр ваги; момент, що акцентується.发言的〜момбнт (частина) промови, що акцентується;这是问题的〜у цьому центр ваги проблеми.
着重号 zhuozhonghao 〈语〉крапки, що виділяють істотні місця в тексті; курсив.
zhu6.
琢 zhuo клювати що.鸡〜米 кури клюють зерно.
啄木鸟 zhu6m(iniao〈动〉дятел.
zhuo 另见 zu6.
琢磨zhuomo另见zu6_mo I)(雕刻打磨） гранувати і полірувати що.〜王石 гранувати і полірувати нефрит. 2)(修饰文章）обробити що (оздоба).每句都经过〜обробгіти кожну фразу. ,
zhuo.
断 zhuo 〈书> обтесати що (обтеска розм” спец.).
断轮老手 zhu6 Ійп lao shou бути майстром своєї справи.
丧 zhuosang <-")$> губити [своє здорбв'я]. 濯 zhuo.
濯 zhuo <4^> прати що (прання); мити що (миття).
灌危 zhuozhuo〈书〉лиЬий,童山〜лисі гори. 擢 zhuo.
摧发难数 zhuo fa nan shii злодіянням немає рахунку (немає кінця); не рахувати всіх злодіянь; незлічимі злодіяння.
}Ш Я* zhuosheng <^|J]> висування (висунути кого); підвищення (підвищити кого).予以〜 дати підвищення;得 Щ 〜одержати підвищення; 〜为厂 висування на посаду ди¬
ректора заводу;他 了 〜级 він був підвищений у такий чин.
zhuo.
禚 zhuo Чжо (прізвище).
Щ zhuo.
卩蜀 zhuo дзьобати.
zhu6.
Ш zhuo прив^зати (стрілу) на шовкову нитку (для стрільби по дичині, що летить).
樵 zhuo.
樵 zhuo недостиглий рис.
踢 zhuo.
躅 zhuo І) слід; колія; 2) зразок; приклад.
Щ zhuo.
Щ zhuo—► браслет;合〜золоттій
браслет.
锡子 zhuo-zi браслет; браслетка розм.
齐А
齐 zi 1) пола одягу; 2) зерно для жертвоприношення.
齐衰 zlcul траурне вбрання (друга ступінь трауру).
齐斧 zlfu гостра (караюча) сокира.
齐明 zlming чисте жертовне просо.
次zT.
次且 zlju тупцюватися на місці.
孖2了
好 zi близнюки.
孜ZT.
孜孜 zlzl невпинно; ретельно.
孜孜不倦 zlzl bu juan невпинно; без утоми; ревно і без утоми; із надзвичайною ретельністю; не знати утоми.
咬zi另见zhT.
吱zT (小动物的叫声）пищ含ння (пищати); вереск (верещати).老鼠的〜〜叫声 пищання (вереск) мишей; 4、鸡〜〜口Ч курчата пищать (попискують).
咬啦гїШ шипіння (сичати).油在锅里发出〜〜的 声音 олія сичить на сковорідці.
咬声 zlsheng <方> подавати голос; видавати звук,问他，可是他没〜йбгб запитали, а він промовчав (ні звука, голоса не подає).
兹zi.
兹zi <书>1)(这个）цей; ціє ї.〜理易明це легко зрозуміти. 2)(现在）нині книжк” застар.\ 〜 介乡召.••дійсний.〜дійсний рекомендаційний лист виданий у тому, що...;〜委托...дійсним дорученням уповноважую...;〜声明... дійсним заявляю...;〜订于六月一日召开全体
# 	і义 на перше червня призначаються загальні збори;〜附上人民币十元при цьому прикладаю 10 юанів.
兹悉 zTxT [нині] стало відомо, що〜
咨Zl
咨文Z了w^n 1)(旧时指平行机关的公文） офіційне віднбшення (лист). 2)(某些资本主 义国家元首提出的报告）пос^йння.国情〜 послання про ситуацію в країні; послання президента [Конгресу](指美国的国情咨文); 对夕卜政策〜послання стосовно зовнішньої
політики.
咨询 zlxun запросити що，чого (запит); питатися поради (думки).〜机关 дорадчий орган.
姿ZL
姿z了 1),—姿色；姿容.2)->姿势.舞〜фігура (позиція) у танку.
姿容 zlrong збвнішність; збвнішність.
姿色zTsd красота.新水库为河山增添了〜нов泛 водоймище збільшило красоту місцевості.
姿势 zlshi поза; полбження; постановка;(运动， 舞蹈、击剑等的姿势)позиція;фігура.立正〜 <体> стійка "смирно";头部〜постанбвка голови;各种〜的照片 знімки в різних позах; 射击时手的〜полбження руки при стрілянині;骑马〜посадка;纠ІЕ〜виправити позу;作出…的〜позувйти; стати (підвестися) у позу кого; прийняти позу кого.
姿态zTtii 1)(姿势）манера; постава; жест; вид. 骄傲的〜гбрда постйва; гордий вид;〜不自然 вимушені манери. 2)(态度）вид; жест,故作〜 робити ефектний (гарний) жест; навмисно прийняти позу;以主人翁的〜із хазяйським видом (підходом);作出同情的〜робііти співчутливий вид;装出爱好和平的〜робііти миролюбний вид; робити жест миролюбства; 这不过是一种漂亮的〜це усього лише шляхетний жест.
资ZL
资zT 1)(钱财）капітал; засоби мн.投〜укласти капітал;合〜购买 купити що на паях (у компанії). 2)(用来）служити чим.可〜借鉴 можна бути прикладом.
资本 zTb6n <经> капітал.工业〜промислбвий капітал;金融〜фінансовий капітал;官僚〜 бюрократичний капітал;〜积累 накопичення капіталу;〜输出вгівіз капіталу;〜的有机构成 органічний склад капіталу; 政治〜 політичний капітал (багаж).
资本家 zTbenjia капіталіст; капіталістка.
资本主义 zTbenzhiiyi капиталізм.国家〜 державний капіталізм; держкапитапізм;垄 断〜монополістіічний капіталізм;〜制度 капіталістичний стрій;〜道路 капіталістичний шлях; 一倾向 капіталістичні тенденції; 〜自发势力 стихійні сили капіталізму; 〜国家 капіталістична держава; капіталістична країна; капкраїна;〜经济形式 капіталістична форма господарства;〜成分 капіталістичний уклад; ~总危机 генеральна криза капіталізму.
资财 zlcai майно; засоби мн.
资产 zlchan 1)(财产）майно; стан. 2)(企业资金) капітал. 3) <会> актив.记入项下 записати що в актив; ~负债表 <经> балйнс.
资产阶级z了chSn jieji буржуазія.〜思想 буржуазна ідеологія; ідеологія буржуазії;〜 革命 буржуазна революція;〜国家 буржуазна держава;〜分子 буржуазні елементи;新产 生的〜分子 новонароджені буржуазні елементи;〜民主革命 буржуазно-демократична революція;〜激进民主派радикально-буржуазні демократи;民族〜націо- нальна буржуазія;官僚垄断〜бюрократич- но-монополіст“чна буржуазія;〜经济体系 буржуазна система господарства.
资产阶级化 zlchan jiejihua обуржуазитися (обуржуазнювання, обуржуазнення).
资方 zlfang капіталіст.


1075
资格zPge I)(应具备的条件、身分等）ценз; компетенція книжк.比炎〜право на змагання; 选举〜виборчий ценз;〜审查委员会 мандатна комісія;有〜决定这个问题 компетентно вирішити це питання;他根本 没有〜谈论这个问题[і] не йому про це говорити (міркувати). 2)(因工作时间长短形 成的身分）полбження.摆老〜чванитися стажем (становищем); претендувати (посилатися) на великий стаж і престиж.
资金 zTjTn <经> капітал; кошти мн.流动〜 обігові кошти;积累〜накопичення капіталу; 〜周转 обіг коштів;〜充足 достатня кількість капіталу.
资力 zlli засоби мн.; фінансова міць.〜雄厚 мати великі засоби; із великими засобами.
资历 zlli стаж роббти; службовий стаж.
资料 z了Іійо І)(物质条件）матеріальні блага. 2) (依据的材料）матеріал; дані; засоби мн.生 产〜засоби виробництва;生活〜засоби існування; засоби до життя;参考〜[довідкбві] посібники;技术〜технічна документація;统 it 〜статистичні дані;谈话〜предмет розмбви (бесіди);〜年表 хронологічні таблиці матеріалу;根据所有的〜за всіма даними;收集~ зібрйти матеріали.
资料室 zlliaoshi методичний кабінет.
资望 zlwang полбження; репутація.
资源 zlyuan ресурси мн.; багатства мн.天然〜 прирбдні (прирбдні) ресурси (багатства);生 物和非生物〜живі і неживі ресурси;水利〜 водні ресурси;渔业〜рибні багатства;石油~ нафтові ресурси;地下〜кбрисні копалини; ~ 丰富 багаті ресурси;开发〜розробляти прирбдні ресурси (багатства). .
资质 zizhi розумбві можливості.
资助 zlzhu матеріально допомогти кому; матеріально підтримувати що\ робити матеріальну допомбгу (підтримку) кому.
滋ZL
滋补 zlbti зміцнювати що (зміцнення).〜身体 зміцнювати здоров'я.
滋补剂 zlbiiji 〈药〉зміцнювальний (тонізуючий) засіб.
滋蔓z了тйп <书> зрости.花园里杂草〜сад заріс травою.
滋润zMn 1)(不于枯）вологий. 土壤潮湿而〜 ґрунт вологий;皮肤很〜шкіра ніжна. 2)(使 不于枯）підволожити що.雨〜了 土地 дощ підволожив землю.
滋生 zTsh6ng 1)(繁殖）рспмнбжитися (розмноження); розплодитися (розплід спец.); розлучитися (розлучення).苍 4电〜 розплодилося (розвелося) багато мух;床铺 上跳虽〜кбйка кишіла блохами. 2)(惹起） викликати що\ породити що.〜事端 викликати ускладнення (суперечки).
滋事 zlshi скандалити; влаштувати скандал.酉凶 酒〜скандалити з п'яних очей.
滋і床 zlwei смак.〜4艮美 приємний на смак; смачний;吃得І艮有〜їсти що зі смаком; 一 点、〜都没有 цілкбм несмачний; трав'янистий розм.; трава травою.
滋养z了yang 1)(供给养分）живлення;〜身体 живити організм. 2)(养分）харчування.
滋养品 zTySngpin живильна речовина.
滋益 zlyi принести велику користь.
滋长zTzhSng рости (ріст).防止〜骄傲自满的情
堵 попередити появу зазнайства і самовдоволення; 骄傲自满只会〜官,僚主义 зазнайство і самовдоволення породжують (розвивають) у людей бюрократизм.
孽zl.
孳乳 zM <书> 1)(繁殖）розмножитися (розмноження). 2) —►派生 pai-sheng.
孽 士 zlsheng ―滋生 zTsh6ng 1).
孳孳zM —•孜孜zM.
溜zl.
m zl чорний колір.
ШЙ zTdu морок і беззаконня.
猎牙 zlya зубоскалити.
І咨 ZT.
І咨 zl 1) радитися, просити поради; 2) робити запит, довідуватися.
і咨访 zlfang радитися; консультуватися.
І咨议 zlyi радник (посада).
茵z了.
菌 zT 1) цілинна земля; 2) піднімати цілину.
樂zT.
梁 zl 1) жертовне зерно; 2) просо посівне (Panicum miliaceum L..)； 3) зерно; зернові.
楽把 zlba коржі (галушки) з рисової муки.
楽食 zlshi жертовне зерно.
梁糈 zlxii жертовний рис.
鄯3
部 zl Цзи (назва місцевості і князівства на території сучасної пров. Шаньдун).
唆zT.
唆 zl 1) зітхати, уболівати; 2) безупинно плакати.
嵫ZL
Щ zl стрімчастий, стрімкий.
峻景 zljmg вид гори Яньцзи.
Ш -
言Zl.
訾zT 1) мірятися (силами);举吴兵以訾于汉 підняти військо царства У і помірятися силами з царством Хань; 2) страждати; 3) ображатися; 4) майно, багатство; гроші;以 訾为郎 за гроші отримати звання лана.
訾程 zlcheng критерій, норма; межа.
訾富 zTfu багатство; майно.
zlhuang чарівний крилатий кінь.
訾给 zlji постачати.
皆相 zlxiang зважувати.
辎А
辎重 zlzhong <军> обоз; фурштат застар.〜器 材 обозний матеріал;〜部队 обозна частина; 〜歹！J 车 обозний ешелон.
辅重兵 zTzh6ngb了ng < 军 > оббзний
(фурштатський) солдат.
їй 重车 zlzhongche оббзний візок.
越zT.
趑趄 zTjil <书> 1)(行走困难）плестися розм.; ледве (ледь) ноги волочити. 2)(犹豫）коливатися (коливання); м'ятися розм.〜不前 тупцювати на місці.
锻zl.
锱铢必较 zT zhu bi jiao рахувати кожну копійку
(кбжний гріш); крайня дріб'язковість.
生ї.
费 zT 1) платити відкуп (штраф); 2) вимірювати.
货财 zlcai багатство, майно.
货产 zlchan майно, багатство, власність.
货家 zljia багатій; власник. f
货奄 zllian придане.
赀钱 zlqian гроші, засоби.
些
Ш zT.
猪 zT 1) шило; вістря; 2) тухле м'ясо.
猪骨都 zTgtidii нерівний; кривий.
猪艄 zlxl гігантська черепаха (також сузір’я Черепахи).
鉴ZT.
Ш zl сокира.
糍万.
ШШ zl мотика, сапка.
磁其 zTqi мотика, сапка.
йЙ zl.
йЙ zl <口> вїіщірити що.〜着牙 оскалив зуби.
龇牙例嘴 z了уй-іі&гиї вищіритися просту гримасувати; зводило гримасою [губи, обличчя].我看见他气得〜я бачив його з вискаленими від злості зубами.
鬆zT.
髭 zl вуса мн.
Ші zi
Ш zl невеликий казанок з кришкою і трьома ніжками.
了 Zl.
子й 1)(儿子）син.独生〜єдиний син. 2)(种子） насіннячко. насіннячко кавуна; 3)
(卵）ікрй.鸡〜儿 коряче яйце;鱼〜ікрй. 4)(块 状粒状物）камінець, камінчик. 5)(铜子 儿）мідна монета. 二个〜儿也不值 нічбго не варто; ломаного гроша не варто. 6) <量词>: 一〜儿挂面 пучок вермішелі.
子zl_>•子爵
子 zi (地支）"цзи" (перший із 12 циклічних знаків).
子城 zTcheng дитинець.
予程序 zTchSngxCi <技> підпрограма.标准〜 стандартні підпрограми.
子畜 zlchu дитина; молодняк збірн.
子弹 zidan куля; патрон.装〜заряджйти [рушницю];发射一梭 дати чергу [з автомата].
zidandai патронташ.
子弹夹 zidanjia обойма [із патронами]; патронташ.
子堤—子埝zTdT
子弟 zldi діти мн.; молодше покоління.工农〜 діти з робітників і селянських сімей.
子弟兵zTdibbg (指部队）рідна армія;(指战士） солдати (бійці, воїни) рідної Армії.工农~ армія робітників і селян; дитина робітників і селж;八路军是人民的、Восьма армія - дитина народу; бійці Восьмої армії - це діти народу.
子房 zTfdng <植> зів'язь ж.
子妇 zTiKi 1)(儿子和儿媳妇）синій6г6дружііна.
2)(儿媳妇）дружина сина; невістка.
子宫 zTg6ng <解> матка.〜夕卜孕 позамйткова


1076
вагітність;〜内膜 ендометрій.
子宫癌 zTg6ng’Si < 医 > рак матки; гістерокарцинбма спец.\ метрокарцинома спец.
子宫病zTg6ngbing <医> гістеропатія;〜检查 метропатія. '
子宫镜 zTgongjing гістероскоп.〜гістероскопія.
子宫瘤 zTg6ngliii <医> гістербма.
子宫托zlg6ngtu6 (医疗用子宫托）гістерофбр; (避孕用子宫托）маткове кільце; пессарій спец.
子宫学 zTg6ngxud <Ш> гістерологія.
子宫炎 zigongyan <医> гістерит; метрит.
子规 zTguf <动> зоз夕ля. 子火箭 zlhuojian субракета.
子鸡 zTj了 курча; бройлер (内用子鸡).
子金 ztjln відсбтки мн.
子爵 zijue віконт,〜爵位 титул віконта;〜夫人 віконтеса.
子粒zIU—子实.
zimian —> zimian.
子母弹 zlmiidan <军> шрапнель ж.
子母扣儿 zTmiikour кнопка.
子目 zlmii підпункт; підрозділ.
ТИ ztnang <ffi> аск; аскус; сумка.
子捻 zlnian〈水〉додаткова дамба.
子女 zinii діти мн.; син і дочка.无〜бездітний; немає (не мати) дітей;多〜багато дітей; багатодітний.
子时zishi час від 11 до 1 години ночі.
子实 zlshi〈农〉зерно; насіння.
子式 zlshi <数> мінбр.
子嗣 zTsi син.
子利、zlsun нащадок збірн.., нащадки мн.〜后代 прийдешні покоління;〜满堂 численний нащадок;子子孙孙 із покоління в покоління; покоління за поколінням; на вічні часи; 孙孙引以为鉴у повчання онукам і правнукам.
子午环 zTwuhuan〈天〉меридіанне коло.
子午莲 zlwtilidn 〈植〉латйття [мале, чотирьохгранне].
于午圈zTwQqu5n —子午线
子午线zTwtixi&n〈地理> меридійн，格林威治~ Грінвічський меридіан;天文〜астрономіч- ний меридіан.
子午仪 zlwuyi <天> меридіанний інструмент.
子肩、zTxT 1) 子嗣.2) відсбтки мн.
子痫 zlxian <医> еклампсія.
子星 zlxlng〈天〉компонент.
子虚 zixu〈书〉фікція (фіктивний); небилиця. 事属〜це небилиця;〜乌有 чиста фікція.
子婚 zixu <书> зять ч.
子叶 zTyd <植〉сім'ядоля.
子夜 ziye північ ж.
子音 ziyln〈语〉приголосний звук.
仔 Z1. ^
j子密 zTmi щільний (щільність).〜的布 тканина щільного (частого) переплетення;花布织得 很〜срітець витканий щільно (щільним переплетенням).
仔细 zTxi 1)(细心）ретельний (старанність); уважний (пильність). ~读 уважно читати що; учитуватися в що, розм.;〜看 уважно розглядати що; вдивлятися; ~ 听 уважно слухати що; прислухатися до чого; вслухуватися; насторожити вуха (чутко, увага);〜研 究 старанно (уважно, вдумливо) вивчати що;
事情做得很〜[справа] зроблена дуже старанно (із великою старанністю). 2) обережний (обережність).〜点儿，别摔倒 будьте обережні, не впадіть; дивіться, не впадіть.
姊zT.
姊 zT [старша] сестра.
姊妹 zTmei сестри мн.〜两人 обидві сестри.
姊zL
姊 zi сушене м'ясо (з кістками).
耔
耔 zi підсапувати (рослини).
ІЬЬ .
И zi.
Й zT 1) хворбба; 2) слабкість, зніженість.
姊zL
Ш z\ 1) трильйон, 1012; 2) Ю40 (в кит. мат. трактатах).
籽zT.
籽 zi насіння.
籽才吊纺会只 zimian бавовна-сирець.
梓zT.
梓 zi <植> катальпа. 2)(刻木板）гравіювання.
梓里 zTIT <书> рідний край; Батьківщина.
笫zi.
笫 zi підстилка; постіль.
此.
ДР zi.
pu zi слабкий; недоумкуватий.
滓ZL
摔 zT осад, каламуть; брудний.
浑移 zihui 1) бруд; 2) обливати брудом.
紫гї.
紫 zT фіолетовий.〜浅 бузковий; ліловий;〜墨水 фіолетові чорнила.
紫菜 zlcSi <植> порфіра.
紫瘢 zldian〈医〉пурпура; гомокелідоз.
紫紹 zTdiSo <动> сбболь ч.
紫丁香 zldlngxiang <ffl> бузок широколистий.
紫毫 zihao щіточка [із заячої шерсті фіолетового кольору].
紫河车 zthSch6 <药> плацбнта (послід) і навколоплідна (плодова) оболонка.
紫褐 zihe буро-коричневий.
紫红 zihong фіолетово-червоний; пурпурний; багряний.
紫花苜猜 zihua-mu-xu <植> люцбрна синя (звичайна, посівна).
紫花 zT-hua світло-бурий із червонуватим відтінком.
紫堇 zTjm <植> чубарка надрізана.
紫禁城 zijincheng заборонний палац.
紫并!І zljlng <植> багряник китайський.
紫罗兰 zTlu61&n 1) <植> левкбй. 2)(指花）квіти левкою.
紫茉莉 zlmd.li 1) <植> мірйбіліс; нічнй красуня.
2)(指花）квіти мірабілісу.
紫萍 ziping 〈植〉ряска багатолисткбва; багатокорінник звичайний.
紫色 zise фіолетовий колір; пурпур (пурпурний).
紫杉 zTsMn <植> тис шпичастий.
紫石英 zishiylng〈矿> аметист.
紫苏 zlsu <植> перилла нанкинська.
紫穗槐 zTsuihudi <植> амбрфа [чагарникова].
紫檀 zitan〈植〉птерокарпус санталінус.
紫藤 zltdng <植> гліцинія [китайська].
紫铜 zltong〈冶〉червбна мідь.
紫外线 zTwMxi&n < 理 > ультрафіолетові промені; ультрафіолет. 〜 福身才 ультрафіолетова радтція; ультрафіолетове випромінювання.
紫苑 zlwan <植> бстра татарська.
紫葳 zlwei <tt> кампсис китайський.
紫薇 zTw6i 1) <植> лагерстремія (бузок)
індійська. 2) (J旨花）квіти лагерстремії. zlxueban кровотеча.
紫药水 ziyaoshu!〈药〉генцианвіол^г.
紫竹 zlzhii <植> листоколбсник чбрний.
訾zT.
訾 zT <书> злословити (лихослів'я).
譬议 zlyi〈书〉критикувати чужі вади.无可〜 бездоганний; бездоганний.
字zi.
字 zi 1)(词）слово;(字体）шрифт;(汉字） ієрогліф.斜体〜курсив;简体〜ієрбгліф спрощеного письма; 4、号〜дрібний шрифт; 大号〜веліікий шрифт;这个〜怎样写在？ як пишеться це слово (цей ієрбгліф)? 2)(字音） вимова.他咬〜很清楚 у ньбго чітка вимова. 3) —字眼.4)->字据.双方立〜为凭у підтвердження чого і складена дійсна розписка (складено цей дбговір, складений
-дійсний контракт). 5)(作为全术品的字） каліграфія. 6)(另一个名字）ім4 [друге, неофіційне, що використовується на знак поваги].孙文〜逸仙 Сун Вена величають Сун Ятсеном.
字典 zidian словник ч.
字调 zidiao <语> тон [китайського] ієрогліфа; тон у китайській фонетиці.
字号 zi.hao назва фірми.
字画 zihua каліграфія і живбпис.
字汇 zihui запас ієрогліфів; лексика; лексикон; словник ч.
字迹 zijl почерк.〜淸楚 перебірливий почерк;〜 工整 каліграфічний почерк.
字句 ziju формулювання; вираження л/н.; фраза. 〜通顺 складені фрази;〜含糊 туманні фрази; туманне формулювання; 〜порбжня
фраза;玩弄〜гра слів;拘泥于条文的〜сліпо дотримуватися букви дбговору.
字据 ziju папір;(收据）розписка; квитанція;(证 明文件）документ.写〜написати розписку (квитанцію); 出 〜 видати розписку (квитанцію);立〜укласти дбговір (指立合同)； видати лист займу (指出借据)；凭〜领款 одержувати гроші по документу (під розписку).
字里行间zilT-hangjian між рядків,〜的含义 міжрядковий зміст;〜有着另一种深意між рядків криється глиббкий зміст.
字谜 zimi шарада; ребус.猜〜розгадувати ребус.
字面 zimian буквальний.〜意义 текстуальний (буквальний) зміст;〜上的了解 буквальне розуміння (тлумачення);就〜意义来说 у тісному змісті слова.
字模 zimu〈印〉матриця.打〜матрицювати що.
字母гітй (个别的字母）б^ква;(总的字母表） алфавіт; абетка.拉丁〜латинська абетка; латинський алфавіт;大写〜прописна буква;


1077
汉语拼音〜фонетичний алфавіт китайської мови;印刷〜друкарський знак; друкована літера;〜索弓 І алфавітний (азбучний) покажчик;按〜次序排歹(і за абеткою.
字母表 zimiibiao алфавіт; абетка.
字游 zimu〈影〉титр.片头〜заголбвні написи; вступні титри.
字盘zipdn І)(钟表上的字盘）[годинниковий] циферблат. 2)〈印〉матеріальна каса.
字书 zishu словник ч.
字体zitl І)(书写形式）графіка; почерк;(印刷 体）шрифт,俄文〜російська графіка;〜工整 каліграфічний почерк. 2)(书法派另її) тип (стиль) листа; школа в каліграфії.他写的是 王簽之的〜за типом листа він із школи Ван Сичжи.
字条zitiao записка.他没在家，我留了一个〜 його не було вдома, я лишив записку.
字帖儿 zitigr (通知）сповіщення; повідомлення; (启事)заява.
字帖 zitie пропис;临〜учитися писати по прописах.
字眼ziySn слово.找不到恰当的〜не зміг знайти підхоже (підходяще) слово. |丨参阅 “咬字眼儿уйо ziyanr;抠字眼儿кби ziySnr”.
字样ziyAng 1)(字体规范)прбпису лш. 2)(字句） слова мн.; фрази мн.
字义 ziyi значення слова (ієрогліфа).
字斟句酌 zizhen-juzhuo зважувати кожне слово; старанно підбирати слова і вирази.
字纸 zizh! пописаний папір.
字纸婆儿 zizhilour кошик для паперу.
字字珠玉 zi zi zhii yu що не фраза, то золото; перли [поезії, красномовства]; літературні перли.文章〜у творі що не фраза, то золото; [високохудожній] шедевр.
白
Z1.
自zi 1)—>自己1).〜成体系утворити свою систему;〜甘贫贱 охоче залишатися в тіні і бідності; кого задовольняло (влаштовувало) залишатися в тіні і жити в бідності. 2) •自 然zirdn. 3)〜不待言 само собою розуміється (зрозуміло); нічого навіть і говорити; пояснення зайві;他们两人之间〜有许多话说 у них, звісно (розуміється), було багато чого, про що треба було переговорити; їм, звичайно, є що сказати друг другу.
自 zi (从）із чого; від чого.〜内 зсередини;〜夕卜 ззовні;〜上而下від верху до низу;〜下而上 знизу вверх;〜远而近 наближатися здалеку; 〜今日起із сьогоднішнього дня;〜北京至上 询від Пекіна до Шанхая;来〜全世界各个角 落із усіх кінців світу;选〜“人民日报”з газети "Женьминь жибао".
自爱 zi'ai берегти свою честь.不知〜не берегти своєї честі.
自傲 zi'ao зарозумілість (зарозумілий); зарозумілість (гордовитий).
自拔 ziba звільнити себе від чого; вибратися.不 能〜не в змозі звільнити себе (вибратися); зав'язнути (загрузнути) як у болоті.
自白 zibai пояснюватися (пояснення); пояснити свою поведінку.
自白书 zibai shu визнання.
自暴 I与弃 zibao-ziqi самоприниження; самознищення; махнути на себе рукою.
Й 卑 zibei самоприниження; самознищення.〜 七、理 стан самоприниження (самознищення).
自卑感 zibeigan почуття самоприниження
(самознищення); почуття власної неповноцінності, 在这个问题上，不要有〜，而应当有 自豪感 у цьому питанні в нас не повинно бути самознищення, ми повинні мати почуття гордості.
自备 zibei 1)(自有的）свій; власний.〜汽车 свій (власний, приватний) автомобіль. 2)(自己准 ^г) забезпечити себе чим; заготбвити собі що.〜干粮 захопити із собою їстівне; забезпечити себе їстівним.
自变量zibiSnliSng —自变数.
自变数 zibianshu <Ш> незалежна перемінна [величина].
自便 zibian no своїй волі.听其〜як хто хоче; як завгодно; вільному воля; як вздумається;你 〜В巴 як вам завгодно; ваша добра воля; воля ваша; ви вільні, як вітер; ви вільні (вільні), самі це вирішити.
自不量力 zi bu liang li переоцінити свої сили і можливості; переоцінити самого себе; [занадто] багато на себе брати; дозволяти собі більше, ніж випливає; проти рожна перти прост.
自裁zicai <书> —自杀.
自惭形移 zi can xing hui совіститися (соромитися) своєї непрезентабельності; почувати себе нерівним.
自称zich6ng називати себе; самоназва (指——个 民族对自己的称呼).他〜姓李він називає себе Лі;他〜是教师 він видає себе за вчителя; 他〜是中国人民的朋友він самий себе величає (іменує) другом китайського народу; 芬兰人〜苏沃米суомі - самоназва фінів.
自乘zichSng <数> звести що в що; звести до ступеня.使〜五次 піднести до п'ятого
-ступеня;使五〜піднести п'ять у квадрат;使 五〜三次 піднести п'ять у куб.
自持 zichi стримуватися; володіти собою; взяти себе в руки.
自吹自 zichul-zilei сам співає, сам у барабан б，є; самовихваляння; самореклама; займатися саморекламою.
自从 zicong із тих пір, як...; із тієї пори, як...; відтоді, як...
自大 zida егоїзм книжк.; зазнаватися (зазнайство) розм.\ чванитися (чванство, чванливий); задерти (піднести, підняти) ніс прост.他开始骄傲〜了 у нього з'явилася пихатість.
自大狂 zidakuang манія величі.
自导 zidao <Щ> самонаведення.
自得 zide самовдоволення (самовдоволений); самозадоволення (самозадоволений).夕羊洋〜 із самовдоволеним (самозадоволеним) вираженням;安闲〜добросердне самовдоволення.
自得其乐 zi de qi le робити що у своє задоволення; знахбдити в тому (у цьому) задоволення.
自电离 zidianli <理> автоіонізація.
自动 ziddng 1)(主动）добровільно.〜投案 добровільно явитися з повинною;〜参力卩 добровільно взяти участь;〜发起 за власною ініціативою; по власному почину;〜帮助同 志 добровільно допомагати товаришам;资 产阶级不会〜退出历史舞台буржуазія не зійде добровільно з історичної арени. 2)(不 凭借人为力量）сймий; саме.〜jk烧 самозайматися; самоспалахувати;水〜流至ij 田里 вода сама йде у поле. 3) < 机 >
автоматичний; самодіючий; авто-.〜机械 автомат;〜装置 автомат; автоматика; автоматична установка;远距离〜装置 телеавтоматика;〜装卸车 автонавантажувач; самонавантажувач;〜车床 токарський автомат; автоматичний токарський верстат; 〜保险器 запобіжник-автомат; автомат захисту;〜ТГ•关 автовимикач; автоматичний вмикач;〜f言号 автоматичний сигнал;〜导航 автоматична навігація;〜调节 автоматичне регулювання; 〜Ш М автоматичне регулювання; авторегулювання; авторегулі- ровка; саморегулювання; автоматичний контрбль; автоматичне керування; самоконтроль ч.;〜操纵系统 система автоматичного керування;〜行星际站 автоматична міжпланетна станція;〜# й： автоматична гвинтівка;〜兑币机 розмінник; 〜售货商店універсймам;车床〜运转верстіт іде самоходом.
自动化 zidonghua автоматизація (автоматизуватися). 生产〜автоматизація виробництва; 使生产〜автоматизувати виробництво;〜程 度 автоматизованість;〜工厂 автоматичний завод; завод-автомат;髙度〜企业 високоавтоматизоване підприє мство.
自动枪 zid6ngqmng <^> автомат.
自动枪手 zidongqiangshou автоматник.
自读 zidu〈书〉онанізм; мастурбація.
自发 zifa стихійний (стихійність).〜的唯物主义 стихійний матеріалізм;〜ІІ 不呈 стихійний процес;〜运动 стихійне прямування;〜倾向 стихійна тенденція;小资产阶级的〜势力 дрібнобуржуазна стихія; стихія дрібної буржуазії;农村资本主义~势力стихійні сили капіталізму в селі.
自发性 zifSxing стихійність,运动的 ~ стихійність прямування.
自月巴 zif^i нажитися нечесним шляхом; нагріти руки.
自费zifti за (на) свій рахунок.〜旅行 подорож за рахунок; поїхати дикарем;〜旅游者 дикун ч.\ 〜大学生 студент, що навчається за власний рахунок.
自焚 zifen спалитися; самоспалення.
自封 zifeng видавати себе за кого; строїти з себе що.〜为学者 видавати себе за вченого;〜 ——взводити себе в ранг першої особи піднебесної;靴他〜为王 він сам себе коронує в королі.
自负 Sifii (自己负责）самому відповідати за що\ тримати відповідь за що.〜盈亏 самооплатність; 文责〜самому нести відповідальність за статтю.
自负 2zifu (自以为了 不起）зарозумілість; думати про себе;过于〜думати про себе розлі. думати про себе; багато (високо) думати про себе;"(也 Ж 〜了 він страждає зайвою зарозумілістю; він занадто високої думки про себе; він занадто багато уявляє про себе; він занадто самовпевнений.
自感应 ziganying〈电〉самоіндукція.
Й zi gao shengjia самовозвеличування.
自高自大 zigao-zida чванство і пиха; зарозумілість і зазнайство; пихатість; зазнаватися, задирати носа розлі.; заноситися прост.〜* зазнатися; почати зазнава-тися (кичитися).
自告奋烫 zi gao fenyong визватися [самому].〜 充当护林员 добровільно стати захисником


1078
лісів; jtli〜去侦•察 він визвався йти в розвідку.
自耕农 zigengnong селянин-власник.半〜 селянин-піввласник.
自供 zigong зізнатися в чому (зізнання).
自 zigongzhuang визнання.
自古 zigti відвіку; здавна книжк.; із давніх давен.〜迄今 з давніх давен і до наших днів; із давніх часів і донині;〜以来 споконвіку; із незапам'ятних часів;台湾〜以来就是中І的 领土 Тайвань здавна є територією Китаю.
自顾不日叚 zi gu bu xia немає можливості навіть про самого себе подбати; не до інших.
自豪 zihao гордість (гордий, пишатися чим). ^ 着〜的心情 з почуттям гордості; із гордістю; 为自己的祖国而〜пишйтися своєю Батьківщиною;足以〜мйти право пишатися; 以此〜пишатися цим.
自豪感 zihaogan почуття гордості; почуття власної гідності.
自矿老4专米分 zihua-chuanfSn <tt> самозапилення (самозапилюватися),〜植物 самозапильник.
自花受精 zihua-shoujlng <植> самозапліднення; автогамія.
白画像 zihuaxiang автопортрет.
自 Bziji l)(指本身）самий; себе; свій; власний. 在〜家里у себе [вдома];回〜家里пітіі до себе [додому];〜^J+власними руками; особисто; 〜做的板発саморббний ослін;〜安慰〜 самозаспокоєння;用〜的力量来做 зробііти свої ми (власними) силами;该责备〜треба нарікати на самого себе;只顾〜піклуватися (думати) тільки про себе;坚持〜的意见 наполягати (стояти) на своєму;达到〜的目的 домогтися свого; % 力 & & 〜намагатися перевиховати себе;让人民〜决定前途дйти народу самому вирішувати своє власне майбутнє;我〜能办妥 я сам справлюся;各人 〜负责 кбжний відповідає за себе;让我〜来 дозвбльте мені самому;你〜想一想吧 ви подумайте (поміркуйте) самі. 2)(亲密的） свій.〜弟兄свій брат;〜朋友 свій друг.
自己人 zijiren свої люди; свій брат.象〜一样 по-свшськи; як домашня людина;这里全是 〜тут усі свої.
自给zijT [самому] задовольняти свої потреби; самопостачання; самозабезпечення.蔬菜全 部〜пбвна самозабезпеченість овочами;达 到石油〜домогпіся самозабезпеченості нафтою; 实现 煤炭〜 здійснгіти самопостачання (самозабезпечення);
大体可以〜економічне полбження дає можливість в основному задовольняти свої потреби;除〜夕卜，还їй*乘ij 余 крім задоволення власних потреб, залишаються ще деякі надлишки;粮食〜самозабезпбченість зерном; 过去缺粮的地区h实现了粮食〜місці, які колись жалілися постійно на недостачу зерна, сьогбдні вже стали самі забезпечувати себе зерном.
自给自足zijT-zizii самому робити все необхідне для себе; забезпечувати задоволення потреб власними ресурсами; автаркія спец.(资本主 义国家中的一种经济政策).〜的自然经济 натураиьне господарство.粮食〜мйти можливість забезпечити себе продовольством за рахунок власного виробництва; самозабезпечення зерном.
自今日始 zi jlnri shi починаючи з теперішнього дня.
自今以往 zi jln yi wang із цього часу; відтепер і надалі.
自矜 zijln кичитися; вихвалятися (пихатість);〜 博学 хвалитися свої ми знаннями.
自尽zijin <书> 自杀.
自咎 zijiu самозвинувачення.
自救 zijiu допомогти собі; виручити себе.生产 〜 допомогти собі шляхом рбзвитку виробництва.
自居 ziju вважати себе ким; претендувати на що.以学者〜вважйти себе вченим; претендувати на звання вченого;以名士〜вважйти себе знаменитістю;以庇护者〜узяти на себе роль покровителя;以领导者〜висувати себе в керівники;以功臣〜кичитися свої ми заслугами.
自决zijue самовизначення.民族〜національне самовизначення;许多民族得到了〜багато народів самовизначилися.
自决权 zijuequan право на самовизначення.民 族〜прйво націй на самовизначення.
自觉ziju6 1)(自己感觉）самопочуття; почувати себе.〜惭愧 самом^ соромно [стає];不〜地笑 了起来 мимоволі посміхнутися;病人〜不好 у хвброго погане самопочуття; хвбрий почуває себе погано;疾病在潜伏期，病人往 ft 胃 $〜的 в інкубаційний період хвбрий узагалі не віддцчуває своєї хвороби;他也~ 难堪 сам він почуває [усю] ніяковість;他〜失 言 він спохватився, що проговорився. 2)(觉 悟）самосвідомість; свідомий.阶级〜класова самосвідомість; 民族〜 національна
самосвідомість;〜的态度 свідоме віднбшення;〜的夺亍动 усвідомлені дії;〜的社 会主义劳动者 свідбмий трудівник соціалізму;〜地遵守纪律свідбмо додержуватися дисципліни; 不 〜
несвідомість;不〜的人несвідбма людина.
自觉性 zijuexing свідбмість.劳动〜трудова ініціатива; свідоме віднбшення до праці; свідбмість у відношенні до праці;不断提高〜 неухильно підвищувати свідбмість.
自觉自愿 zijue-ziyuan добровільно і свідомо; по добрій волі.在〜的基石出上 на свідомх й добровільних засадах.
自绝 zijue самому відмбвитися (зректися) від чого; самому закрити собі дорогу.〜于人民 поставити себе поза товариством (поза народом); самому зректися народу; самому відійти (відмбвитися) від народу.
自掘坟墓 zi jue fenmu рити (копати) самому собі могилу.
自夸 zikua хвастатися чим; похвалятися чимі із неознач., прост.; бахвапитися прост.\ самореклама.〜月旦大 хвастатися своєю сміливістю; 他是个喜欢〜的人він самохвал (хвастун); він людина хвалькувата.
自会Р 以下 zi kuai уТ хіа а інше навіть нагадування не варте.
自来 zilai завжди.
自来红 zilaihong "природжений червбний"; "червбний від природи".
自来Ж zilaishui 1) (А设备）водопровід.〜龙头 водопровідний кран; ~给水站 водопровідна колонка. 2)(指水）водопровідна вода.
自来水笔 zilaishuTbi авторучка; автоматична ручка; самописна ручка; самописна ручка; вічна ручка; самописка розм.; ручка-автомат.
自来水管 zilaishuTguSn водопровідна (водяна) труба.
自来水塔 zilaishulta водонапірна (водоємна) вежа.
自理 zili за (на) свій рахунок.车费〜роз’їзні гроші (проїзд) за свій рахунок;膳食〜 харчуватися (стіл) за свій рахунок.
自力更生 zi li geng sheng спиратися (опора) на власні сили; [здійснювати що, проводити що, домагатися чого] свої ми власними силами; розраховувати (спиратися) тільки на свої сили (ресурси); самостійно, без допомоги ззовні.〜的精字中 дух опори на власні сили;〜 的方针 курс опори на власні сили;〜建设社 会主义 будувати соціалізм, спираючись на свої власні сили.
自立 zili [жити] самостійно; стати на ноги; зайняти своє місце в житті.〜的人 самостійна людина;〜的生活 самостійне (незалежне) життя;使〜поставити кого на ноги; зробити кого самостійним;争取〜 борбтися за своє місце в житті;子女尚未〜 діти ще не стали на ноги.
自量 ziliang враховувати свої сили і можливості. 不知〜не врахувати своїх сил і можливостей; переоцінити свої сили.
自料 ziliao свій матеріал.〜力口 ЛІ робити з [власного] матеріалу замовника.
自流 ziliii 1)(自动地流）самопліів (самоловний); самопливом.〜灌概 < 农 > самопливне
зрошення;〜灌概渠 < 农 > самопливні
зрошувальні канали. 2)(放任自流)самоплив. 任其〜nycnbn на самоплив; припускати до самопливу;工作不应放任〜роббта не повинна йти самопливом.
自流井 ziliujing 1)(指水井）артезіанська криниця; артезіанська свердловина. 2)(指油 井）свердловина, що б’є фонтаном.
自留地 ziliudi присадибні ділянки; присадибна земля; земельна ділянка в особистому користуванні; ділянки землі, що знаходяться в особистому користуванні.
自满zim5n самовдоволення (самовдоволений). 〜的人 самовдоволена людина;有〜情绪 віддаватися самовдоволенню;不含ь有了 成绩 就〜не можна задовольнятися свої ми успіхами;我们不应该〜，还要继续求进步ми не повинні почивати на лаврах - нам треба і надалі домагатися нових успіхів.
自呜得意 zi ming deyi самовдоволений (самовдоволення); задовблений собою.
白 Р鸟钟 zimingzhong куранти мн.; годинник з боєм.
自命ziming уявляти себе розм.; уявляти про себе прост.; претендувати на що.〜聪明 уявляти себе розумним; претендувати на дотепність;〜不凡[непомірна] зарозумілість; вважати себе незвичайною людиною; занадто багато (високо) уявляти (думати) про себе; бути занадто висбкої думки про себе; багато уявляти про себе; уявити себе людиною незвичайною;〜不凡的人 люди з великими претензіями;他〜不凡 він увесь розбух від самовпевненості;他是不是过于〜 不凡了？ чи не багато уявляє він про власну особистість?
自馁 zinei падати духом; повісити ніс [на квінту]; опустити ніс.
自欺 ziql самообман.
自欺欺人 zi qT qT ren обманювати і себе, і інших; самообман і обман інших.这是〜оц^


1079
воістину обман інших і самого себе.
U Ш ziqian скромничати; самозахоплення.
自遣 ziqian розвіятися; погуляти.聊以〜щоб трохи розвіятися (погуляти).
й 7ІІС ziqiang〈书> —自杀.
自强不肩、ziqiang bu хі неухильно ринутися вперед.
自取 ziqu викликати на себе що; напроситися на що.祸由〜викликати на себе біду; нещастя сталося через власну провину;〜其 辱 сам напросився на образу;〜灭亡 сам шукає своєї загибелі; сам собі готує загибель; сам риє собі могилу,他咎由〜він сам винуватий [у своєму нещасті].
自然 z'irdn 另见 zbran 1)(自然界）прирбда; натура застар.; єство застар.〜现象 прирбдні явища; явище природи; стихія;〜资 源прирбдні ресурси;〜资源的合理利用 раціональне використання природних ресурсів; розумне природокористування;〜 保护区заповідник; 〜贝才富 прирбдні багатства;〜景色 прирбда;〜条件 прирбдні умови;〜灾害 стихійні лиха;〜科学прирбдні науки; природознавство; природонаукбвий; ~ 科学家 природознавець; натураліст; натураліст;〜哲学 натурфілософія;〜地理 фізична географія;〜经济 <经> натуральне господарство;〜规律 закон природи;改造〜 перетворення природи;和〜作斗争 боротьба з природою. 2)(与Н 人为的）прирбдний (природність); натуральний (натуральність);
(Й毚而然地）само соббю. 疫 <医> прирбдний імунітет;〜流产 <医> прирбдний аборт;〜月巴料 <衣> прирбдні добрива;〜选择 <生物> прирбдний добір;〜状态 прирбдний стан;〜耗损 <经> прирбдний спад;〜对数
< 	数 > натуральний логарифм;〜演变 прирбдний хід речей;听其〜пустити на самплив; надати природного ходу (плину) речей;到时 fl吴〜明白 прийде час і все стане зрозуміло само собою;事态〜平复 положення само собою виправиться;任事情〜发展 пустити справи в ї хньому власному плину. 3) (理所当然）само собою; розуміється; звісно. 〜会得出这样的结论такі висновки напрошуються самі собою; такі висновки були б дуже прирбдні;其余的一切〜就好办 了 інше само собою розуміється; це цілкбм природно;这是今艮〜的 це в порядку речей; це само собою [розуміється].
自然而然 ziran ег ran саме собою [розуміється]; самим прямим чином; в порядку речей.
自然界ziranji合 прирбда; натура застар; єство застар. 不断地改造〜 безупинно перетворювати природу.
自然力 ziranli стихія; сили природи.
自然论 z'liinKin <哲> натуралізм.
自然论者 ziranlunzhS натураліст.
自能人 ziranren〈法〉фізична особа.
自然神论 zir^nshSnlCin <拉> деїзм.
自然祌论者 z'liinshSnlCmzhg деї ст.
自然数 zir^nsh(i <数>抑17{)如1>狀 число.
自然铜zirdnt6ng <^Г > 1)(单质的铜） самородна мідь. 2)(黄铁矿）залізний (сірчаний) колчедан; пірит
自 ^主义 zirdnzhiiyi 1) <文> натуралізм. 2) <哲> натуралізм.
自然主义者 zirdnzhtiyizhg натураліст.
自然 z'rran 另见 zh^n (个“强）прирбдний
(природність); натуральний (натуральність), 态度〜тримйтися природньо;演员们演得很 〜актбри грають дуже природньо;笑得令艮〜 прирбдний сміх; невимушено (натурально) сміятися;不〜的姿态 штучна (ненатуральна) поза;举止不〜штучні (фальшиві) манери.
自燃 ziran 〈化〉самозаймання (самозайматися); самозапалювання (самозапалюватися).
自燃物 zirdnwCi <化> пірофбр.
自认 ziren признаватися в чому (визнання); розписатися в чому, ірон. признаватися у свої й дурості; розписатися у власному неуцтві.
自溶 zirong <生物> автбліз.
自溶素 zirongsCi <生物> автолЬин.
自如 zim <书> вілі>но.呼吸〜лбгко дихати; вільно дихається;旋转〜вільно вертітися
自若 ziruo〈书〉природно; невимушено.神态〜 поводитися невимушено; невимушеність;谈 笑〜триматися невимушено (природно); базікати і сміятися самою безтурботною посмішкою.
自杀 zisha [вчинити] самогубство; покінчити із собою (із життям); покінчити життя самогубством; накласти на себе руки.〜的人 самогубець ч.，ж.;用枪〜застрелитися; пустити [собі] кулю в скроню;投河 ~ утопитися;等于〜рівносїільно самогубству; 这简直是〜行为це прбсто самогубний вчинок.
自身 zish5n власний; особистий; свій.〜的经历 власний (особистий, свій) іспит;〜的重量 власна маса; @ 〜самозбереження^
врятувати свою шкіру;〜难保 самому не вцілити (не здобровати); не зносити голови.
自生自灭 zisheng-zimie прирбдний хід речей, 听其〜надати природного ходу речей; надати власній долі; кинути на сваволю долі.
自食其果 zi shi qi guo зібрати гіркі плоди того, що сам посіяв; зібрати гіркі плоди власного вчинку; потиснути те, що сам посіяв; що посієш, те й пожнеш.
自食其力 zi shi qi li добувати для себе їжу своєю працею; жити власною (своєю) працею; жити на свої зароблені гроші (прибутки).〜的劳动者 трудящі, що живуть за рахунок власної праці.
自始至终 zi shT zhi zhong із (від) початку до кінця.
自首 zish6u заявляти про себе владі; віддаватися в руки влади; об'являтися застар.\ пвинитися; прийти (явитися) із повинною [головою].他自己跑警察局去~ 了 він особисто явився в поліцію з повинною; він сам віддався в руки поліції.
自首书 zishoushii заява з визнанням вини.
自私 zisT корисливий (корисність); шкурний (шкурництво, шкурнічати) розм.; себелюбний (себелюбність).〜观念 своєкорисливість книжк. своєкорисливість книжк.;〜的动机 корисливі спонукання;〜的 打算 корисливий розрахунок;〜的人 користолюбець; себелюб; шкурник рот.;为 了〜的目的 із корисливою ціллю.
自私自利 zisl-zili спрага особистої вигоди; користолюбство й егоїзм; думати (піклуватися) тільки про особисту вигоду.〜的人 шкурник
自诉 zisu <法> приватна скарга.
自讨苦吃 zi Шо кй chT постраждати по своїй
провині; на свою гблову; наробити собі біди. 他这样做是〜поступивши так (у такий спосіб), він сам на себе накликав біду;敌 人胆敢进行新的军事冒险、必将〜якщб вороги насміляться піти на нову військову авантюру, вони пожнуть те, що посіяли самі. ,
自讨没趣 zi tao meiqu напрошуватися на прикрості.
自体移植 zUI-yizhi〈医〉автотрансплантація.
白体中每 zitl-zhongdu <医> самоотруєння; автоінтоксикація" спец.
zi tian ег jiang як (начебто, точно) із неба впав (звалився).
自投罗网 zi tou luowang лізти самому в петлю; самому гблову в петлю сунути.
自卫 ziwdi самооборона; самозахист;(以上两个 译法多指国家自卫）самоохорбна; самозбереження (以上两个译法多指个人自 卫）•合法的〜закбнна самооборона (самозахист); ~ 措施 міри самооборони (самозахисту);〜本能 < 动 > інстинкт самозбереження;〜斗 боротьба з метою самозахисту;〜战争 оборонна війна; війна самозахисту;〜反击 контратака з метою самозахисту; зчинити опір для самозахисту; [дати] опір із метрю самозахисту; контратака з метою самозахисту;〜的正当权 利 законне право самозахисту.
自卫队 ziweidui загін самооборони (самозахисту). 农民〜селянський загін самозахисту.
自为阶级 ziw色і ji6ji клас "для себе'1.
自 慰 ziwei самозаспокоєння; втішатися (розрада); заспокоюватися (заспокоєння).聊 以〜лишб для самозаспокоєння;手肖堪〜 доставити собі деяке самозаспокоєння;以某 种希望〜розраджувати (улещувати) себе надією.
自勿!І ziwen зарізатися розм.
自问 ziwdn запитати [самого] себе.反身弓〜 запитати свою сбвість;〜有愧于人民 подивитися на себе з боку; почувати себе винуватим перед народом.
自我 ziwo само-.〜介绍 представитися;
відрекомендуватися;〜吹唬 самовихваляння; самохвальство розм.; розхвалювати себе;〜 欣赏 автофілія;〜表现 самореклама; рекламувати себе;〜陶醉 самообдурення; улещувати себе ефемерними надіями;〜鉴定 самооцінка; 认iR <Щ> самопізнання книжк.;〜 Ш W самовиховання; ~ Й За самопере- виховання;〜遗责 самоосудження;〜牺牲 самовідданість; самопожертва;用〜批评 的方式 шляхом самокритики;
самокритично.
自我中心论 ziw6 zhongxlnlun <哲> егоцент- ризм книжк.
自我中心论者 ziwo zhongxlnlunzhe егоцентрист; егоцентристка.
自我作古 zi wo zuo gti бути зачинателем чого; не в приклад минулому.
自习 zixi самостійні заняття; самопідготовка (用于军事).
自相关 zixiangguan〈技〉автокореляція.〜函数 автокореляційна функція.
自相关器 zixiangguanqi <Й> автокорелятор.
自相矛盾 zi xiang maodun самому собі суперечити; вступати (впадати) у протиріччя із самим собою.
自 ЇР 装置 zixie-zhuangzhl саморозвантажник.


1080
有〜的卡牢 вантажівка із саморозвантаж- ником.
自新 zixln [перетворитися і] стати новою людиною; знову стати людиною.悔过〜 покаятися і стати новою людиною (знову стати людиною)；予以〜之路 надати можливість виправитися.
自信 zixin самовпевнений (самовпевненість); самонадіяний; впевнений в собі; віра у самого себе (у свої сили).〜的口吻 самовпевнений тон;过于〜самонадіяний; апломб;缺乏〜не вистачає самовпевненості; 充满〜地说 говорити самовпевненим тоном; говорити з апломбом;他〜能完成这个任务 він був упевнений, що може виконати це завдання.
自信心 zixinxln самовпевненість.〜不足 не вистачає самовпевненості;〜很强 із великою самовпевненістю.
自行zixing І)(自己进行）сам; сам собою.〜定 夺 самому вирішувати що;〜处理 діяти за своїм розсудом;我国〜设计和建设的大桥 великий міст, самостійно спроектований і побудований власними силами нашої краї ни (самими китайськими робітниками і техніками). 2)—自动.1)敌人是不会〜消灭 的 ворог сам по собі не зникне;反动派不会 〜退出历史舞台 реакціонери не зійдуть добровільно з історичної арени. 3) <机> самохідний,〜火炮 <军> самохідна артилерійська установка; самохідка.
自斤亍车 zixingche велосипед; великий прост.骑 〜їздити на велосипеді;骑〜的人 велосипедист; велосипедистка;〜轮胎 велршина;〜竞赛 велогонки ми.; велосипедні гонки; велозмагання; велотур; велопробіг;〜运动员 велогонщик;〜工厂 велосипедний завод; велозавод.
自行其是 zi xing qi shi йти своєю дорогою; вести свою лінію.
自修zixip 1)—自习.2)—>自学.〜课本 самовчитель.
自修室 zixiushi кабінет для самостійних занять.
自诩гіхй <书> 自夸.〜聪明похвалитися (хвалитися) свої м розумом.
自序zixCi 1)(作者自І写的序）передмбва [йвтора]. 2)—> 自传. ,
自学 zixue самоосвіта; самонавчання; самоучка розм.〜小组 самоосвітній гурток;〜的人 самоучка ч., ж” розм.; автодидакт книжк.; 用〜的方式学会俄语вивчити російську мову самотужки (шляхом самоосвіти);他的绘画 是〜的 малювати він навчився самотужки; він художник-самоучка.
白寻烦恼 zi xun fannao напрошуватися на прикрості; псувати собі кров; на свою гблову. 干吗要〜呢？ навіщо сам створюєш собі неприє мності?
自言自语 ziyan-ziyii говорити про себе; розмовляти сам із собою; думати вголос.
自以为 zi ylwei вважати себе ким; претендувати на що.〜得 і十 вважати себе у виграші; вважати, що виграв;〜聪明 вважати себе великим розумником;〜有学问 вважати себе великим знавцем;〜工作很好 претендувати на досконалість своєї роббти; 〜是个艺术家 вважати себе художником;〜了 уявляти про себе; багато уявляти про
себе.
Й 以为 й zi ylwei shi вважати себе не¬
погрішним (правим); самовпевнено поступати по-своєму; самовпевненість (само- надіяний).共产党员决不可〜комуністам ні в якому разі не можна вважати себе непогрішними;〜地另搞一套的人，必定要 犯错误 хто самовпевнено чинить по-своєму, той неминуче припускається помилки.
自溢 ziyi <书> повіситися; вдавитися розм.
自应力ziy'ingli <技> самонапруга.〜钢筋混凝 і самонапружений залізобетон.
自硬钢 ziyinggang〈冶〉самокал; самокалка розм. самогартівна сталь.
自用zi>;6ng 1)自以为是.2)(私人使用） особистий власний.
自由ziy6u 1)(不受拘束）своббда (вільний); воля.〜职业вільна професія;〜恋爱 вільний вибір у любові;〜体操 вільні вправи; ~生活 привільне життя;〜思想 вільнодумство;〜放 任 ліберальничати рот.; ліберальна розбещеність;〜选择 вільний вибір; 1 尔可以~ 选择ви вільні вибирати що завгодно;〜讨沦 вільна дискусія;〜市场 вільний ринок;〜价 格 вільна ціна;〜贸易 вільна торгівля;〜竞争 вільна конкуренція;〜资产阶级 ліберальна буржуазія;命谓的“〜世界 ’，так званий "вільний світ";不〜的生活 підневільне життя; 不〜的劳动підневільна праця;〜行动вільні дії; вільний у діях;使…〜行动 розв'язати руки кому;你可以〜行动了 ти вільний у свої х діях;〜航海 своббда морів; вільний проїзд;能〜通行的道路відкрита дорбга;任 其〜дйти кому волю. 2)(自主权）своббда. ~ 平等 своббда і рівність;人身〜своббда особи;言论〜своббда слова;出版〜своббда преси; своббда совісті;信教〜своббда
віросповідання;游行及示威〜своббда вуличних ходів і демонстрацій;集会〜 своббда зборів і мітингів;结社〜своббда спілок; своббда об'єднання в громадські організації;婚姻〜своббда шлюбу;争取〜 борбтися за свободу; завоювати свободу;恢 夏〜повернути кому свободу; випустити кого на свободу;失掉〜позбавитися свободи;爱 好〜的国家волеліббна країна;爱好〜的人 свободолюбець. 3)〈哲〉своббда.〜王国 царство свободи.
自由党 ziyoudang ліберальна партія
自由党人 ziyoudangren ліберал.
自由港 ziyougang вільний порт; вільна гавань; порто-франко невідм.
自由化 ziyouhua лібералізація.〜方针курс на лібералізацію;资产阶级的〜буржуазна лібералізація.
自由 民主党 ziyou minzhudang ліберально-демократична партія.
自由能 ziyouneng <理> вільна енергія.
自由散漫 ziyou sanman розхристаність.〜的作 风розхлябане поводження;小资产阶级的〜 дрібнобуржуазна розхристаність;军官〜是 不 允许的 не можна припускати розхристаності (розбещеності) серед офіцерів.
自由诗 ziyoushl〈文〉вільні вірші; вільний вірш; верлібр спец.
自由式 ziyoushi〈体〉вільний стиль.
自由项 ziyouxiang〈数〉вільний член.
自由 Ш ziyouyong < 体 > плавання вільним стилем; кріль ч.
自由主义ziy6uzhflyi 1) <政> лібералізм. 2)(无 纪律‘注）лібералізм (ліберальний) розм.〜作 风 ліберальне поводження; ~ 的态度 ліберальне віднбшення;采取〜的态 /2 ліберальничати розм.; ~tn Ш ліберальний настрій;抱有〜情绪的人 ліберально настроєні люди.
自由主义者ziy6uzhtiyizh6 1)(信奉自由主义的 人）ліберал. 2)(无纪律性的人)ліберал рот.
自由自在 ziyou-zizai привілля; бути вільним, як птиця.〜的人 вільна птаха; вільний козак; сам собі хазяїн (пан, голова);〜的生活 привільне (роздольне, привільне) життя;他 喜欢〜він любить вільне життя;你现在〜了 тобі тепер житуха!
自幼 ziyou із дитинства; із (від) пелюшок.
自圆其说 zi yuan qi shuo знайти обґрунтування свої м словам; шукати собі виправдання.他 担；已、不含泛〜він побоювався, що не зможе добре збрехати.
自怨自艾 ziyuan-ziai шкодувати і нарікати на себе; каятися й обурюватися на себе; рвати (дерти) на собі волбсся.
自愿ziyuan добровільний (добровільність); по добрій волі.〜原贝lj принцип добровільності; 根据〜原贝1J на добровільних началах; на основах добровільності;〜参力口 добровільно брати участь у чому;群众的〜добровільне бажання мас;出于〜за власним бажанням; по свої й волі;并非出于〜не по свої й волі; 这是我〜的це моя добра воля;他〜前往він визвався піти.
自在zizai另见zi.zai (自由）вільно.鸟儿在空中 〜地飞着 птиці весело і вільно кружлялися в повітрі.
自在阶级 zizai jieji клас "у собі".
自在之物 zizAi zhl wu <哲> рбчі в собі.
自在zi zai另见zizai (安闲舒适）невимушено; вільно.心里不〜не по собі;在人家家里作客 感到不〜у гостях почувати себе замкнуто;他 十分〜він почуває себе у своїй сфері; він почуває себе як удома (як риба у воді);他的 脸色有点不〜у нього штучне (натягнуте) вираження обличчя.
自知 zizhf сам знаю що; сам розумію що; знати себе.他〜能力有限 він сам знає (розуміє) обмеженість свої х сил.
自知之明 zizhi zhl ming знати себе; пізнай самого себе; самопізнання. @ 乏〜погано знати самого себе;人贵有〜цінним для людини є знання самсії себе.
自治 zizhi автономія; самоврядування. ІЙЙ*〜 місцеве самоврядування;〜机关 органи самоврядування;〜殖民地 самоврядна колонія;〜共和国 автономна республіка;民 族区域〜національна районна автономія.
自 七 zizhihua автономізація.
自治领 zizhHIng <政> домінібн.
白治区 zizhiqu автономний район.
自治权 zizhiquan автономія; право автономії.
自治县 zizhixian автономний округ.
自治州 zizhizhou автономний округ; автономна ббласть.
自制zizhi (自己制造）саморббний.
自制 zizhi—> 自持.不能〜стіти несамовитим; нестриманість; втратити самовладання; сам не свій; не міг стриматися.
自重zizhdng (尊重自己）самоповага.他太不知 〜у нього немає ніякого почуття самоповаги


1081
(поваги до себе, власної гідності).
自重zizhdng (本美重量）власна вага.车皮〜两 公吨 власна вага вагона - 2 тони.
Й 主 zizhii незалежність; самостійність.独立〜 незалежність і самостійність;独立〜的国家 незалежні краї ни;〜夕卜交 самостійна дипломатія;〜神经〈解〉вегетативна нервова система;〜协议税贝її автоном- но-конвенційні тарифи;行动〜повбдитися самостійно; діяти самостійно; самостійність у діях;不由〜мимовблі; не по свої й волі;他 是个能〜的人він сам собі пан;他已经能 〜了 він уже став самостійною людиною.
自主权 zizhuquan право на самогосподарство (на самоврядування). ІГ 力 & 〜
розширення прав підприємств на
самогосподарство (на самоврядування).
自传 zizhuan автобіографія.
自传体 zizhuanti <文> автобіографічний стиль.
自转 zizhi^n 1) <天> обертання.地球〜
обертання Землі навкбло своєї осі. 2)〈技〉 самообертання; спин.电子〜спин електрона.
自尊)C*、zizOnxTn себелюбство; почуття власної гідності.民族〜національна гідність;〜f艮强 的人 себелюбна людина; людина з великим самолюбством;照顾别人的〜жаліти самолюбство людини;损害另її 人的〜 зачепити (уколоти, ущемити) самолюбство інших;没有〜відсутність самолкібства.
自作自受 zi zuo zi shou сам накоїв, сам і відповідай; сам заварив кашу, сам і розхльббуй.真是〜за що боровся, на те і напоровся; от сам себе і покарав.
自作聪明 zi zuo congming мудрувати (мудрування) розм.; мудрити розм.; мудрувати розм.; вважати себе мудрецем.
自作主张 zi zuo zhiizhang свавілля (сваволити розм.); без дозволу; сваволя застар. (свавольничати розм.).
恣zi.
恣ziqing〈书〉дйти волю свої м пристрастям. 〜声色 віддаватися розпусті.
恣肆 zisi <书> 1)(七纵）розгнуздатися рот. (розгнузданий); сваволити розм. (свавілля, свавільний).骄横〜давйти собі волю; робити по сваволі; гордовитий і свавільний (розгнузданий). 2) (Щ.Ш) [великий, ширбкий] розмах.
恣雎 zisul〈书〉бешкетувати (бешкетування); самодурствувати (самодурство).暴戾〜 жорстбкий і ще бешкетує.
恣意 ziyi довільно; свавільно; самовільно.〜妄 为 розперезатися і творити безчинні справи; сваволити розлі.; дати собі волю;这是对原 贝1J 的〜践5畜 це довільне попрання принципів.
割zi.
事ij zi втикати; всаджувати.
刺耕 zigeng скопувати землю (мотикою).
特zi.
特 zi самка;特牛 корбва;特马 кобила.
裁zi.
ffi zi великий шматок м'яса.
Щ zi.
倚 zi падаль, труп.
渍zi.
渍zi 1)(浸，柩）мочити що\ квасити що.〜麻 мочити льон;〜白菜 квасити капусту;酉Ьь〜 маринувати що\ 酉芑〜的藤燕 мариновані гриби;布〜了水了 матфія підмочена;自衬 衫被汗水〜黄了 біла сорбчка пожовкнула від поту. 2)(渍上油泥）промокнути; замаститися; забруднитися,不让机器〜一点、 泥 не дати машині забруднитися;衣月艮上〜了 本几器油 одяг просякся (набрався) машинним маслом.
眦Zi.
0Й zi кутки очей.
榴zi.
榴 zi засохле дерево.
占
Ж zong.
宗z6ng 1)—>宗族.2)—宗旨.万变不离其〜як би не змінювалося, а суть залишається одна.
3)(效法）наслідувати кому-чому (імітація); брати приклад з кого; слідувати чиєму прикладу. 4)〈量词>:一〜心事 кймінь на серце;大〜款项значнй сума;大〜货物велріка партія товарів.
宗祠 zongci храм предків.
宗法 zongfa патріархат.〜制度 патріархальний стрій; патріархальні порядки;〜社会 патріархальне товариство;封建〜思想 феодально-патріархальна ідеолбгія;〜式的农 民经济 патріархальне селянське
господарство.
ж 匠 zongjiang великий майстер,——代〜 великий майстер свого часу.
宗教 z6ngjho релігія.〜信仰 вірування
віросповідання;不分〜{言>(卬 незалежно від віросповідання;〜人士 служитель культу;〜 仪式[релігійний] культ; релігійні (церковні) обряди；〜迷信 релігійні забобони;〜改革 <史> реформація;〜法庭 <史> церкбвний суд;〜裁 判所 <史> інквізиція.
宗教界 zongjiaojie релігійне коло (діячі); духівництво (专指僧侣).
宗教徒 z6ngji&otii віруючі.
宗庙 zongmiao храм предків імператора.
宗派z6ngpM (政治泥别）фракція;(学术派别） школа; напрямок;(宗教派别）секта.小〜 групка;〜组织 фракційні угрупування;〜活动 фракційна діяльність;〜t青绪 фракційний настрій; фракційність.
^ М І zongpaizhuyi сектантство. ~ S сектантські пбгляди;〜活动 сектантська діяльність;〜作风 сектантське поводження.
ж М І # zongpaizhiiyizhe сектант; сектантка.
宗师 z6ngshT основоположник; учитель.
宗室 z5ngshi члени імператорського роду.
宗衫匕 zongtiao родовід.
宗{卬 zongyang < 书 > поважати кого
(шанування); шанувати що, книжк.海内〜 користуватися повагою і пошаною усьогб народу.
宗旨 z6ngzM основна мета; цільова настанова; цілеспрямованість.
宗主国 zongzhiiguo метрополія; держава- -метрополія середн.
宗主权 zongzhuquan сюзеренітет.
家族z6ngz\i <书> 1)(同一父系的家族）〜关系
рід. родове (племінне) віднбшення. 2)(同一 父系家族父员)родичіиг/л; рідня збірн.
zong.
揪揪 zongzong стояти стіною.
zong 另见 zSng.
综 zong —综括.〜上所述 із усьогб сказаного вище [випливає]; із вищевикладеного (із вищесказаного) [випливає, видно]; резюмуючи все вищевикладене.
综合 zonghe〈哲>4) синтез (синтезувати що). 〜的判断синтетичне судження;〜研究法 синтетичний метод дослідження. 2)(包括各 种的）зведений; комплексний; універсальний. 〜大学 університет;〜技术教育 політехнічне навчання (утворення);〜技术教 育制度 політехнізм;〜艺术 синтетичне мистецтво;〜计划 зведений план;〜治疗 комплексне лікування;〜利用 комплексне використання;〜报导 репортаж. 3)(归纳） узагальнювати що (узагальнення); підсумовувати що; звбдити що (зведення).各种 现象的〜 кбмплекс явищ;〜经验 узагальнювати досвід;〜各方面的观察 узагальнювати різнобічні спостереження;〜 各种概念 поєднати разом неоднорідні поняття;〜各种资料 звбдити воєдино різні дані;:人类认识史的积极,成果узагальнити позитивні результати, досягнуті людством у ході розвитку пізнання.
综合法 zonghefa синтетичний метод.
综合体 zongheti кбмплекс; агрокомплекс.
综合语 zongheyu〈语〉синтетична мова.
综括 zongkuo звести що (зведення); узагальнити що (узагальнення); поєднати що.〜各人的意见 узагальнити думки людей; 〜地说 коротше кажучи; одним словом; одне слово прост. \ словом прост.
zong.
棕z6ng 1) —►棕榈.2) —►棕毛.〜舞мотика з пальмового волокна.
棕绷 zongbeng сітка [для ліжка] із пальмового волокна.
掠桐 zonglU < ffi > трахікарпус; пальма Форчуна; пальма висока (карликова).
棕榈酸 zonglusuan〈化〉пальмітинова кислота.
棕榈酸盐 z6ngl6suSnydn < 化 > пальмітіт; пальмітиновокисла сіль.
棕榈脂 z6nglfizhT <化> пальмітин.
掠毛 zongmao пальмове волокно.
棕色 zongse коричневий колір.〜的皮鞋 коричневі черевики; черевики коричневого кольору.
棕熊 zongxiong <z^j> бурий ведмідь.
fe zong.
腙 zong <化> гідразон.
zong.
踪迹 zongjl слід,〜不明 пропасти безвісти;森林 里几乎看不到人的〜у лісах майже не було видно слідів людини.
踪影 zongying слід; тінь;毫无〜і сліду ж немає; ні слуху, ні духу про 'кого; [і] сліду нема (пропав).
稷 z6ng.
Ш zong трійня цуценят.
般 zong.


1082
zong прив'язувати; зв'язувати.
駿 z6ng
蔽 zong казан.
鬚 zong.
Ш. zong гр^ва;’（短而硬的鬏）щетина,马〜 кінська грива; кінський волос;猪〜свиняча щетина.
ШШ zongshua щітка з щетини.
总 z6ng.
总z6ng I)—总括.把两笔帐〜到一块儿 скласти два рахунки;〜起来说 усе разом узяте; в цілому; говорячи в цілому; одним словом; одне слово прост.; словом сказати прост.〜观上述 із усього вищесказаного [випливає]. 2)(全面的） генеральний.〜收/\ валовий прибуток;〜任 务генеральне завдання;〜演习 генеральна репетиція;〜目录 загальний (зведений) катапог;〜计划 загальний (генеральний) план;〜重量 ізагйльна (валова) вага;〜的印象 загальні (сумарні) враження;〜的形势 загальна обстанбвка (ситуація);资本主义〜 危机 загальна крііза капіталізму;〜辞职 колективна відставка;〜崩溃 повна катастрофа. 3)(领导的，概括全部的） генеральний; головний; загальний.〜Щ呈ІІ帀 головний інженер;〜书记 генеральний секретар. 4)—总是.天〜不放晴 погбда все не прояснюється;晚上他〜在家 по вечорах він завжди вдома. 5) —►总归.〜不至于这样 усе ж до цього не дійде;可是〜不能说 однйк ніяк не можна стверджувати, що...;〜有一天 рано або пізно; коли-небудь; в один прекрасний день; буде такий день, коли;晚 做〜比不做好 кр^це пізно, ніж нікбли.
总罢工 zongbagong загальний (генеральний) страйк (страйк).
总编辑 zongbianji головний редактор.
AnPz6ngbu головне керування. головне
військово-інженерне керування.
总参谋部 z6ngc如тбиЬй <军> генеральний (головний) штаб; генштаб.
总产量 zdngchSnliAng валова продукція.粮食〜 валовий збір зернових.
总、产值 zongchanzhi валова продукція. ЛІ 业〜 валова продукція промисловості.
总、称 zongcheng загальна назва (найменування).
总得 z6ngdei у всякому разі; усе-таки варто було б; як-ніяк доведеться.〜派个人去 у всякому разі треба буде (усе-таки варто було б) послати туди людину;无і仑如何〜完成任 务 будь-що-будь треба буде виконати завдання;在这种愔况下〜答应за таких умов як-ніяк доведеться погоджуватися.
总动员 z6ngd6ngyuan загальна мобілізація.
总督 zdngdii І) <史>(地方长官）намісник; генерал-губернатор. 2)(驻殖民地或自治领 的总督）резидент; губернатор.
总额 z6ng’6—总数.І 款〜загальна сума внесків;工资〜загальна цифра (сума) заробітної плати;投资〜сума (рбзмір, об'є м) капіталовкладень;产品〜валова продукція; 土地〜земельний фонд.
总、而言之 z6ng er yan zhi словом; одним словом; взагалі кажучи; у загальному і в цілому.
ЙЖ zonggang загальне полбження; загальні тези; загальна програма.
总攻击 zonggongjl <军> генеральне повстання; загальна атака.
总共z6n写gdng—总计.会员〜约有一千人членів товариства усього (нараховується) біля тисячі чоловік;他袋里〜只有五块钱у нього в кишені було всього-навсього 2 юані.
总归 zonggul у кінцевому рахунку (підсумку); наприкінці кінців.事实〜是事实 у кінцевому рахунку (зрештою) факт залишається фактом;敌人〜要失败的вороги в зрештою зазнають поразки;新生的会力量〜要战胜 腐朽的社会力量нові суспільні сили неминуче здобудуть перемогу над загниваючими силами суспільства.
总和 z6ngh6 сукупність; сума.力量的〜 сукупність сил;生产关系的〜сукупність виробничих відношень;人类知і只的〜уся сума людських знань;第一季度产量的〜 валова продукція за перший квартал [року]. Ч/С zonghui І)(》匚合）стектися (стікання); злитися (злиття). 2)(汇合在一起的事物） осередок.力量的〜осередок сил.
总机 zongjl комутатор,电话〜телефбнний комутатор.
总集 zongji збірник; загальні збори.
总计 zongji загальний підсумок; усього; разом книжк.; у підсумку; у сумі; у сукупності;〜 十五万元разом 10 тисяч юанів;〜花了七十 元 усього (разом, у підсумку) витрачено 70 юанів.
ЙІІ^ zongjian генеріпьний інспектор.
总、角之交 zongjiao zhi jiao дружба з дитячих років; друг дитинства.
总结 z6ngji6 1)(归纳整理）узагальнити що (узагальнення); підбити підсумок; підсумувати що.〜工作 підбити підсумок роботі; 〜大家的意见 резюмувати висловлені думки; 〜经验 узагальнити (підсумувати) дбсвід;认 真地〜历史经验узагйлБ>нити з усією старанністю історичний дбсвід;〜报告 звітна доповідь;〜工作大会звітні збори;〜发言 заключне слово. 2)(归纳出来的结论）звіт. 写〜написати звіт (звітна доповідь).
,总经理 z6ngjlngli головний директор.
Й 局 zongju головне управліня; центральне бюро; главк.由Р 电〜головне управління зв'язку;电话〜головне телефонне управління; 民航〜головнб управліня цивільного повітряного флоту.
总科 z6ngk6〈生物> надсімейство.
总、括z6ngkud звести що (зведення); узагальнити що (узагальнення).〜全面звести (узагальнити) усе воєдино;〜起来 узяти що в сукупності; узяти що разом;〜地说 кбротко кажучи; однією фразою; двома словами;这 一切可以用一句话〜地说усб це може бути висловлено двома словами.
总揽 zonglan узяти що у свої руки.〜大权 узяти владу у свої руки.
总理 z6ngll прем'єр; прем’єр-міністр; голова ради міністрів; голова уряду; канцлер (指奥 地利、西德等国的总理).
总领事 zonglmgshi <夕卜> генеральний консул.
总路线z6ngKixian генеральна лінія.国际共产 主义运动〜генеральна лінія міжнародного комуністичного руху; 社会主义建设〜 генеральна 'лінія в будівництві соціалізму; 党在过渡时期的〜генеральна лінія партії в перехідний період.
总、目 z6ngmCi загальний каталог (покажчик).图 书〜загальний каталог книг; бібліографічний покажчик.
总评 zongping загальна оцінка.
总谱 zongpii <音> партитура.
总是 zongshi усе; завжди; у будь-якому випадку. 他〜说那一套 він усе твердить те саме;他〜 він завжди (увесь час) зайнятий;这〜要
# 	的 це в будь-якому випадку треба зробити; —切不愿革命，害怕革命的人〜回g和抹$ 矛盾 усі, хто не хоче революції і бої ться її， завжди, як правило, обходять і затушовують протиріччя;马克思列宁主义的真会最后〜会 得到胜利的 істина марксизму-ленінізму в кінцевому рахунку здобуде перемогу.
总数 z6ngshu підсумок; загальна кількість; загальна (підсумкова) сума.全年收入〜 загальна сума (цифра) прибутків цілого року; 学生〜контингент (загальна кількість) учнівських;汽车〜автомобільний парк;机床 〜парк верстатів;〜的百分之九十90% загальної кількості;〜是五十元 загальна сума— 10 юанів.
总司令z6ngsTling головнокомандуючий; сердар (指近东、中东一些国家的总司令).
总、算 z6ngsuan 1)(终于）усе ж; так чи інакше.〜 做完了 усб ж закінчили (зробили);他〜应付 ІІ І 了 так чи інакше (як-ніяк), але він справився;〜还乘！1 下—些 усе ж дещо залишилося. 2)(大体上）загалом.写得〜不错 了 напгісано в загальному сносно (терпимо, нічбго); написано так, що взагалі зійде.
总体 zongtl загальний; (тотальність) книжк.; комплексний (комплексність).〜规划 комплексне планування;〜设计 комплексний проект;〜夕卜交 тотальна дипломатія.
总体战 z6ngtTzMn <军> тотальна війні
总统 z6ngtong президент.畐ij〜віце-президент; 任〜 президентствувати; 〜的职位 президентство;〜的任期 президентство.
总 kr zongwu 1)(行政杂务）господарські справи.〜人员 господарський персонал;〜主 任 завідуючий господарським відділом; завгосп. 2)(指人）керуючий господарськими справами.
总务处 zongwuchu господарський (загальний) відділ; господарська частина (канцелярія).
总星系 zongxTngxi〈天〉метагалактика.
总须z6ngxii—总得. 总要z6ngy3o—总得.
总贝1J z6ngze загальне полбження; загальні правила.
总长 zongzh^ng〈旧〉міністр.
总帐 z6ngzMng 1)(总的帐目）загіпьний висновок.算〜підвести загшіьний підсумок; 要算〜而不是算细节важливий загальний результат, а не частковий. 2) —>•总巾艮簿.
总帐簿 z6ngzMngb{i〈会> головні книга.
总政治部 z6ngzh6ngzhibCi < 军 > головні політичне управління.
总之 zSngzhl узагалі; [одним] словом.〜这是不 可能的 узагалі це неможливо; одним словом, це неможливо.
总支 zongzhl—总支部.〜书记 секретар об'єднаного осередку;党〜об'єднаний осередок партії;〜委员会 бюро об'єднаного осередку.
总支部 z6ngzhTbu об'єднаний осередок.
总值 zi3ngzhi <经> гаг^льна вартість.生产〜


1083
загальна вартість виробництва;收购〜 загальна вартість заготівель.
总状花序 z6ngzhu&ng-hi^x{i〈植> кисть ж.
从 zong.
从 zong поздовжній, вертикальний.
从广 zongguang довжина (з півдня на північ) і ширина (зі сходу на захід).
纵 z6ng.
纵zdng l)(地理上南北向的）поздбвжній; 2)
(跟物体长的一边平行的）уздовж.
纵zdng I)(放开）відпустити кого-що; звільнити що (звільнення). 2)(放任）потурати чому (потурання) книжк.; потакати кому в чому, чому (потурання) розм.; потурати чому (потурання).〜нацькувати собаку на людей;〜马快跑 пустити коня риссю;〜声大 笑 залитися сміхом; качатися зі сміху; зареготати; розреготатися;父亲把儿子完全 〜坏了 батько остатбчно розпустив сина. 3) ~►纵身.身体向前〜стрибнути вперед.
纵Z6ng <书> —纵然.〜有困难：也不必怕 нехай є труднощі, і то нічого боятися.
纵波 zongbo <理> подовжня хвиля.
纵步 zdngbii 1)(放开脚步）йти розмашистим кроком.〜向前走去 йти швидко вперед. 2) (跳的步子）стриббк.—个〜扑向敌人одніім стрибком (ривком) кинутися на противника.
纵断面zdng<Mnmi&n〈测>—纵切面.
纵队zdngdui 1)(纵的队形）колбна;汽车〜 автомобільна колона;辎重〜колбна возів;连 〜звідна колона роти;四路〜колбна по чотири;成〜走！ у колону марш! 2)(军队编制) колона.
纵隔 zongge <解> середня частина [грудної клітини].
纵横 zdnghSng 1)(直和横）уздбвж і поперек; поздовжній і поперечний. 〜交错 протягнутися уздбвж і впоперек; перехрещуватися;〜交错的路线 пересічні лінії шляхів;铁路〜мережа залізниць;涕泪〜 залите сльозами обличчя;市内江河〜усе місто пересічене ріками;各种植物〜交织 уздбвж і поперек переплітаються між собою різні рослини;〜几十里全是山地гбри тягнуться уздбвж і поперек прбтягом декількох десятків лі. 2)(奔放)порив; підйом. 3)(奔驰无阻）виходити що уздбвж і поперек.〜驰聘,于杭州、苏州、南京一带 розгорнути активні дії між Ханчжоу, Сучжоу, Нанкіном.
纵横捭圖 zdnghSng baihe хитромудрий (спритний) маневр; хитросплетення книжк. 使用〜的手段 шляхом хитромудрих маневрів (хитросплетень); удавати до всіляких спритних маневрів; пустити в хід спритні маневри.
纵虎归山 zong Ьй gul shan "дати тигру піти в гори"; випустити звіра на волю; розв'язати злодію руки.
纵火 zonghuo підпалити що (підпал); підпалити що, розлі.
纵乂犯 z6nghu6ftn палій.
纵洒 zongjiii пиячити (пияцтво).〜作乐 розгульний бенкет; оргія; 沉緬于〜作乐 пуститися в гульню.
纵距 zdngjCi <建> подовжня відстань.
纵览 zonglSn обвести поглядом що.〜四周 обвести поглядом навкбло;他〜群书 він багато читав; він начитана людина.
纵冃 z6ngmCi дивитися [вдалину].〜远望 дивитись вдалину;〜四望 обвести поглядом навкбло.
纵剖面 zongpoumian <Я> поздовжній розріз.
纵切面 zdngqigmhn <测> поздбвжній пербтин.
纵情 zongqing досхочу розм.; щосили розли; удосталь рот.; усмак розлі.; дати волю своєму почуттю.〜欢乐 веселитися досхочу (щосили, удосталь, усмак);〜歌唱 хорббро співати; хвацька пісня.
纵然 zongran нехай [навіть]; якщб навіть; хоча б і.〜如此 нехай навіть (якщо навіть) так; хоча б і так.
纵容 zongrong потурати чому (потурання) книжк.; потакати кому в чому, потурання розм.\ потурати чому, гладити кого по голівці. 〜孩子淘气 потакати хлопчику у витівках; потакати витівкам хлопчика;〜犯罪行为 потурати злочинним діям;在…的〜下进行侵 略 використовувати агресію при потуранні (потураючи) чого.
纵身zdngsh6n стрибнути.〜跨上马背 підхопитися на коня;〜岿匕上桌子 сплигнути (підхопитися) на стіл;〜©匕下去 зістрибнути вниз.
纵深 zdngsh6n <军> глибині 防御〜глибинй оборони;地带〜глибина смуги;〜队形 побудбва в глибину;〜梯次配置 глиббке ешелонування.
纵使z6ngshT 纵然. 纵视图 zdngshitii〈测> поздбвжній вид.
纵谈 zongtan вести невимушену розмбва.
纵向 zdngxiang поздбвжній напрямок.〜位移 поздовжнє переміщення.
纵欲 zongyu розпусно; жити розпусно (розпуста); віддаватися розпусті.〜无度 любовні (статеві) надмірності; надмірна розпуста.
纵轴 zongzhou〈机〉поздовжня вісь.
纵坐标 z6ngzu6biao <数> ординйта.
控
zong.
綜 zong трикутникові пиріжки (з клейким рисом, загорнуті в бамбукове листя).
粽子 zong zi "цзунцзи" (страва з клейкого рису, обгорнена очеретяними листами).
当Р zou.
刍Р zou 1) Цзоу (назва князівства епохи Чжоу на території сучасної пров. Шаньдун); 2) Цзоу (прізвище).
验 z6u.
验 zou 1) конюх, наї зник; 2) ї хати верхи.
诵I zou.
Ш zou 1) обговбрювати, домовлятися, радитися, консультуватися; 2) вибирати; визначати.
陬访 zoufang радитися, обмінюватися думками.
Ш й zouri вибирати день.
陳 z6u.
陳 zou кут; підніжжя.
陳落 zouluo поселення, кишлаки.
陬月 z6uyue перший місяць за місячним календарем.
545 ZOU.
职$ zou Цзоу (місце народження Конфуція, на території сучасної пров. Шаньдун).
z6u.
撖 zou 1) ходити нічним дозором; 2) затискати;
3) 	конопляна солбма; 4) Цзоу (прізвище).
zou.
鼓 zou 1) волокно (конопель); 2) густа трава.
鼓井 zoujlng ринок; поселення.
鼓市 z6ushi ринок.
鄉 z6u.
娵 zou 1) червоно-коричневий колір; 2) світло-ліловий.
ZOU.
栗 zou Цзоу (прізвище).
概 Z6U.
橄 zou 1) хворостина; 2) стукалка нічного сторожа.
鄰 z6u.
郭 zou 1) Цзоу (назва князівства на території сучасної провінції Шаньдун); 2) Цзоу (місцевість на території провінції Шаньдун, Батьківщина Конфуція).
鄉[zou.
Ш zou 1) дрібна риба; 2) нікчемна людина.
ШШ zoubao дрібна риба і медуза.
Ш 生 zousheng 1) нікчемна людина; 2) жалюгідний.
zou.
走 zou 1)(行走)йти; крокувати.〜几步 зробити декілька кроків;大踏步〜йти великими кроками;困难地〜着 брести; плестися роал/.; тягтися розм.;不慌不忙地〜йти не кваплячись;〜累 了 втомитися від ходьби;〜 错了路 збитися зі шляху;〜错了 门 помилитися дверми;〜在最后 замкнути хід; 快〜швидше рухайся!请问，到车站去怎么 〜？ скажіть, як пройти до вокзалу?他〜得令艮 快він ходить швидко;孩子还不会〜呢 дитина ще не вміє ходити;从这里到我们家 里要〜五分钟 звідси до нашого будинку 2 кроки ходьби;我在世界上〜了好多地方я по світу чимало ходив;火车每小时〜一百公里 потяг йде зі швидкістю 100 км у годину;革 命的道路是由革命的人〜出来的шлях революції протоптаний революційними людьми. 2) 照某种路线）йти.〜在运动的
前面йти на чолі руху;科学研究要〜在经济 建设的前面 наукові дослідження повинні випереджати хід економічного будівництва; 〜社会主义道路йти по шляху соціалізму;〜 群众路线 притримуватися лінії мас. 3)(移动） ходити; рухатися.〜小卒 ходити підтюпцем; 〜到第二十步黑棋认输了 на двадцятому ході чорні здалися; /[尔这步棋〜© 了 ви зробили неправильний хід;该谁〜啦？ чий хід? кому ходити?这钟不〜了 цей годинник не працює (зупинився, стої ть);钟〜得很准 годинник йде вірно. 4)(离开）ПІТИ； ПІТИ, jiii 刚〜він тільки що пішов;我们〜吧 піддмо! пішли!你该〜了 вам пора йти (іти);你可以〜 了 ви мбжете йти; ви вільні;请你到城里〜一 趟 прошу вас сходити в місто. 5)(探望） відвідати кого.〜娘家 відвідати батьків;〜亲 戚відвідати рбдичів;〜街坊 заходити до сусіда. 6)(经ії) через що.咱们〜这个门进去


1084
П巴 пройдемо через ці двері, zouban [співати] не в такт.
走遍 zoubian минати що, розм/, обходити що， розм.;.〜全城обходити (виходити) усе місто; 〜全国各地 виходити краї ну уздбвж і поперек;〜天下 об'ї здити весь світ.
走出 zouchu вийти.〜房间 вийти з кімнати;〜工 Г* вийти з заводу;〜车厢 вийти (вилізти) із вагона;人群里〜—^І4人来 із юрби вийшов (виступила) людина;我们好容易才森林ми з труднощами вибралися з лісу.
走至!Jzdudao дійти.〜车站 дійти до станції;好容 易才〜家добрйтися до будинку;从人行道〜 马路上 зійти з тротуару на мостову;〜——旁去 відійти (відхилитися) убік;〜他的足艮前 підійти до нього.
走道 zoudao тротуар.
走道儿 z6ud&or < 口 >—走 1).
走电 zoudian витік [електричного] струму.
走调 JL zoudiaor < 音 > детонування (детонувати).卩昌走了调儿 детонувати при співі.
走动 z6ud6ng 1)(行动）рухатися; ходити.起来 〜〜встати і походити (порухатися);他腿上 受 了伤，自己不能〜він поранений у ногу і не може сам рухатися (ходити);不要一天到晚 坐着，到夕卜面去〜〜не можна сиднем сидіти з ранку до вечора, йдіть пройдіться (погуляйте);我的两条腿走不动了 нбги мені відмовляються служити; ноги відмовляються мені служити (мене не сл^Ьсаються). 2) (往来）підтримувати зв'язок; спілкуватися (спілкування).常在他家里〜бувАти в його будинку;他们两家过去常常〜вонгі часто ходять один до одного.
走读 zoudu ходити на заняття.
走读生 zoudusheng прихожі учні. '
走访 zoufang відвідати що (відвідування).
走风 zoufeng розголосити таємницю; видати секрет; просочилися відомості; витік відомостей
走钢丝 zou gangs! ходіння по канаті; акробатичні вправи на канаті; цирковий номер канатохідця; еквілібристика на дроті. 〜演员 канатоходець; канатний танцюрист застар.
走狗 zougou поплічник книжк.; прихвостень ч” розм., ірон; пес на прив'язі.帝国主义的〜 поплічники (прихвостні, собаки на прив’язі) імперіалістів.
走过 zouguo 1)(经过）пройти; минати що.〜的 道路прбйдений шлях;敢于走前人没有〜的 道路 сміливо йти по непротореному шляху; 部队广场_Ь〜війська пройшли по площі; 火车在桥上〜пбтяг пройшбв через міст. 2) (越过）пройтіі що.漫不经心地〜了自己的家 П через неуважність пройти свій будинок; 火车〜了 потяг пройшов станцію (повз станцію).
走过场 zou guochang лише проформа; заради проформи; для годиться; формальний (формалістичний) підхід; аби виконати формальність.
走黑道z6u heidao 1)(走没光亮的道路）йти потемки; йти в темряві.把电筒拿着，省得〜 візьмете із собою електричний ліхтар, щоб не ходити в темряві. 2)(指偷盗）вести нечесне життя; йти нечесним шляхом.
走后 П zou houmen через чбрний хід; із чорного ходу; чорним ходом; блатним
способом; по блату; лівачити (лівацтво) прост.禁止商品〜заборбна торгівлі "із чорного ходу"; забороняється торгівля через чбрний хід.
走火 z6uhu6 1)(枪走火）вистрілити несподівано (через необережність); ненавмисний (випадковий) вистріл. 2)(电线跑 电而引起燃烧）зайнялися проводи, від витоку струму.
走回头路 zou huitoulu йти по шляху регресу; йти по старих стопах; повернутися (стати) на старий шлях; повернути назад.
zou jiang-hu мандрувати (скитатися) по білому світу; вести життя бродячого акробата (фокусника)〜卖艺的 мандрівні актори; бродячі акробати (фокусники, музиканти).
走进 zoujin увійти.〜屋子 ввійти в будинок;顺 便〜商店 зайти до магазину.
走近 zoujin підійти;〜大门 підійти до комори;〜 他身边 підійти! до нього;悄悄地〜 підкрадатися; підбиратися розм.
走开 zoukai відійти; піти.从门口〜відійти від дверей;〜，不于你的事 іди, це тебе не стосується; @有事走不开 він зайнятий і не може піти (звільнитися).
走来 zou-lai приходити.〜了三个人 прийшли три чоловіки;人们在街上〜走去на вулиці люди снували всюди;在房间里〜走去 ходити по кімнаті; проходжуватися по кімнаті.
走廊 zoulang коридор; галерея,中空〜 повітряний коридор.
走漏 z6uldu 1)(泄漏）розголосити що (розголошення); видати що (видача);(无意 说出）проговоритися; вибовкати що，прост. 〜消息 витік відомостей (інформації);〜风声 справа одержала розголос; просочилися відомості;他们两个决不会〜风声вони обидва вміють тримати язик за зубами. 2)(大 宗的东西部分;窃)：有〜часткбво (дещо) вкрадено.
走路z6uKi—走1)孩子己经会〜了 дитина вже почала (навчилася) ходити; дитина уже вміє пересуватися на власних ніжках.
走@ zouma 1)(善走的马）рисак. 2)(骑马走） ї хати верхи (пустити коня) риссю.
走马火丁 zoumadeng ліхтарик із карусельними картинками всередині.
走马相1 zoumagan <医> нбма.
走马看花 zou ma kan hua "милуватися квітами, не зупиняючи коня"; швидко і поверхово оглядати гцо (ознайомитися з чим)\ швидкий перегляд; швидке ознайомлення; сковзати по поверхні чого.
走南闯北 z6u nan chuang bei мандрувати (блукати) по білому світу.
走内线 zou neixian шукати підтримки. >
走气 zouqi пропускати повітря; витік газу.
走禽 zouqin <动> птахи, що бігають.
走去zou-qu піти.他向着工厂〜він пішов у напрямку до заводу;我们〜看看 підемо і подивимося.
走散z6usAn 1)(散开）розходитися.大家都〜了 усі розійшлися. 2) ~►走失 1).
走色 z6ushSi линяти; вицвітати.走了 色的衣服 полинявша сукня;衣月艮〜了 с^сня вицвіла (злиняла);这花布不〜цей ситець не линяє (не вицвітає).
走墒 zoushang 〈农〉вивітрювання вологи з грунту; усихання фунту.
走上z6ushang 1)(向上走）піднятися; зійти.〜山 去 піднятися (зійти) на гору;〜五层楼 піднятися на п'ятий поверх;〜楼梯 піднятися (зійти) по сходах. 2) (5®上）встати; устати; вступити.〜社会主义建设的道路стіти (встати, вступити) на шлях соціалістичного будівництва;〜正规 ввійти в колію.
走绳 zousheng танцювати на канаті.
走失 z6ush了 1)(失散）загубити з виду; заблудитися.另ij 让小孩〜не дати дитині заблудитися;小孩离开了大人，在人群中〜 了 дитина відбилася в юрбі від батьків. 2) (失去原样）спотворювати що (перекручування). 翻译不能〜原意при перекладі не допускається перекручування змісту оригіншіу.
走兽 zoushou звірі мн.; тварини.飞禽〜птахи і звірі.
走水 zoushui спалахнула (виникла) пожежа.
走 私 zousl контрабанда; займатися контрабандою.〜的人 контрабандист; контрабандистка.
走投无路 zou tou wu lu немає (не було) ніякого виходу; не могти знайти вихід із полбження; повна безвихідь; опинитися (бути) у збвсім безвихідному положенні; потрапити в безвихідне полбження; опинитися (знахбдитися) у глухому куті; стати в глухий кут; податися нікуди,使поставити (загнати) що в глухий кут; приперти кого-що до стіни; довести кого-що до крайності.
走弯路 z6u wanlu 1)(走远路）йти обхідним шляхом (обхідною дорогою); дати гаку (гак); зробити крюк. 2)(走上错路）стати на помилковий шлях; йти по помилковому шляху; відхилятися від правильного шляху.
走味 zouwei втрачати смак (пахощі); видихатися.〜的酒 вивітріле вино;茶叶〜了 чай загубив пахощі;烟〜了 тютюн видохся.
走下 zouxia зійти; спуститися.〜山 зійти (спуститися) із гори;〜楼梯 зійти (спуститися) по сходах;〜火车 зійти з потягу.
走下坡路 zou xiapolu під гору йти (котитися). 资本主义国家的工业正在〜промислбвість у капіталістичних краї нах занепадає;资本主 义越来越〜капіталізм усе більше котиться вниз (під гору, по похилій площині).
走险 zouxian йти (піти) на ризик; йти (лізти, перти) на рожен.
走向 z6uxi&ng 1)(走往）йти до чого.〜反面 перетворитися у свою протилежність;〜灭亡 йти назустріч [власній] загибелі; йти до своєї загибелі;〜极端 дійти до крайності;〜 预定的目标йти до наміченої мети;在〜独立 的道路上 на шляху до незалежності;从胜利 〜更大的胜利йти від перемоги до ще більшої перемоги;资本主义〜崩溃 капіталізм йде до краху. 2) 〈地质〉 простягання.岩层〜простягання шарів.
走目艮 z6uySn дати маху; проморгати що, прост. \ обізнатисярозм.〜了，把坏的当成好的д^ти маху, прийнявши погане за гарне.
Й# zouyang втратити вигляд; деформуватися; пожолобитися.因受潮而〜деформуватися (втратити вигляд) від вогкості;衣月艮〜了 костюм втратив вигляд;原作译得完全走了 样 при перекладі оригінал був сильно перекручений.
走音 zouyln розстроїтися.钢琴〜了 рояль розстроївся.


1085
走运 zouyun щастити, кому (везіння) розм.\ пощастити безособ., кому.〜的人 щасливець; удачник;看来你是个〜的人тобі, як видно, доля посміхається; 〜！ от невдача; 〜 йому здорово щастить; йому фортуна посміхається;他一生不〜життя його не вдалося; життя його склалося невдало.
走着I# zou-zheqiao поживемо — побачимо; час покаже; курчат по осені рахують.
走卒 zouzu пішак розм.充当〜б^ти (зробитися) пішаком в руках у кого.
走嘴 zouzui проговоритися; пробовкнутися.
Z0U.
奏 zdu І)(演奏）грати що, на чому (гра); виконувати що (виконання).〜国歌 виконання гімну;〜迎宾曲 гр^ти (виконувати) гімн; 高〜凯歌 звучала (гриміла) переможна пісня. 2)(取得）одержати що.大〜奇功 одфжати блискучу перемогу. 3)(向帝王陈述） доповідати [імператору].
奏捷 zoujie здобути перемогу; завершити перемогою; із тріумфом.〜而归 повернутися із щитом; повернутися переможцем (із тріумфом).
奏‘ zoukai-> 奏捷.
奏鸡曲 zoumingqii〈音〉соната.
奏疏z6ushii—奏章.
奏效 zouxiao дати [позитивний] ефект; увінчатися успіхом.
奏乐 zouyue виконувати музичний твір; грати. 乐队开始〜загріла музика; заграв оркестр.
奏章 zouzhang доповідь на найвище ім’я.
奏折 zouzhe доповідь імператору.
zou.
揍 zou бити кого, розм. \ бити кого (биттярош.); віддубасити кого, прост.; всипати кому, просту дати кому тріпана.他挨了一顿〜 його побили, поколошматили розм.
租Z0.
租zO 1)租赁1)〜房间зніги кімнату;〜地 орендувати землю;〜钢琴 взяти рояль напрокат. 2)—租赁2)这房间已经〜给人了 ця кімната вже здана. 3)—租金.房〜гойта за квартиру; квартплата;地〜земельна рента (оренда); платити оренду 减〜знизити, оренду.
租f田 zudian віддати землю в оренду.〜关系 орендні віднбшення.
租義zOfei—►租金.
租户 ziihu арендатор.
租价ziijia—租金.
租界 ziijie концесія; сеттльмент,公共〜 міжнарбдний сеттльмент.
租借ziijiS—租赁.
IE 借 Ш zOjiedi концесія; сеттльмент; орендована теритбрія.
租鉴 zujln 1)(示动+的租金）орендна плата; оренда; плата за оренду;(动产的租金）плата за прокат.交〜внести плату за оренду (за прокат).
租赁zQlin 1)(租用不动产）орендувати що (оренда); зняти що (зняття); винайняти що; (租用动一）взяти напрокат що. 2)(出租不动 产）віддати (здати) внайм (внайм) що;(出租 动产）віддати (здати) напрокат що.
租期ziiqT (不动产的租期)термін оренди;(动产 的租期）тфмін прокату.
租税 zushui податки мн.
租用zQy6ng —租赁1)〜仓库зняти (орендувати) склад;〜家具 узяти меблі напрокат;〜轮ffi} фрахтувати пароплав
租约 гйуиб (不动产 Йї租约）орендний дбговір; (动产的租约）умови прокату.
租子 zO.zi〈口> земельна рента (оренда).
菹Z0.
范 zU 1) квашені (солені) овочі; 2) суха трава; 3) банан; 4) кришити.
菹稻 zujie дрібно порізана солбма.
菹笠 zuli капелюх з соломи (від дощу в селян).
菹漏 zulou протікати.
葙za.
Ш zu 1) білий очерет; 2) циновка.
Ж饱 zObao м'ясо на очеретяному листі.
足ZU.
足1zii 1)(脚）ноги; ступня.〜不出户 сиднем сидіти; у чотирьох стінах жити (сидіти) 2) (器物支撑部分）нога; ніжка.
足2zii 1)(充足）пбвний чого, чим\ цілкбм; пбвною мірою; до-;(富足）рясний чим (достаток); багатий чим.干劲〜пбвний ентузіазму;精力〜пбвний сил;人力〜 багатий (багатий) людськими ресурсами; достаток людських ресурсів;付〜виплатити що;收〜цілкбм; доплатити що; одержати що цілкбм (сповна);睡〜виспатися; поспати досхочу;没有睡〜не доспати;吃〜喝〜 насититися; наї стися вдосталь;分量不〜 недоважити чого;经验不〜не вистачає досвіду; не було достатньо досвіду;:不〜之 数 нестача;使〜气力 щосили; працювати в повну силу; напружувати всі сили;开〜马力 дати пбвний хід; повним ходом. 2)—足足. 这些事有三小时〜能做完досить трьох годин, щоб виконати всі ці роббти. 3)(值得） гідний; заслуговувати чого; вартий чого.不〜 ЖШ не заслуговує (не вартий) особливої уваги;不〜为凭 це ще не доказ; це ще нічбго не доводить;何〜称道 навряд чи це гідне (заслуговує) нагадування.
足赤ziichi—兔金.
足够 zugou (充足)дбсить;(够）вистачити чого. 这〜一冬之需 цього вистачить на всю зиму; 没有〜的勇气说实话не вистачило сміливості сказати правду;需要有〜的原料 необхідно мати достатню кількість сировини;这么些〜了 стільки буде цілкбм достатньо;这些钱在路上〜用了 цих грошей цілкбм вистачить на дорогу.
足迹 zujl сліди [ніг](脚印）відбиток ноги.〜遍 全国 обійтгі (виходити) всю краї ну; мандрувати по всій краї ні; де чия нога тільки не була;踏着先烈们的〜前进йти вперед по стопах полеглих героїв.
足见 zujian явно; ясно.〜是你不对 ви не праві; це явна ваша помилка;〜这是错误的 це явна поміілка;由此〜一般 звідси стає ясним і все інше.
足金 zujln чисте (повнопробне) золото.
足球 ziiqiii 1) <体> футббл.踢〜грАти у футбол; 〜运动员 футболіст. 2)(指球）футб6лі>ний м，яч.
足球队 zuqiudui футбольна команда.
足球赛 zuqiusai футбольний матч; футбольне
змагання; матч (змагання) з футболу.
足球鞋 zuqiuxie бутси мн.
足色 zuse повнопробний; повної проби; чистий (чистота).
足岁ziisui:孩子己经七〜了 дитині вже повних сім літ.
足以ziiyl [цілкбм] дбсить, щоб...〜自豪 цілкбм можна пишатися; 一眼就〜看出他是在说假 话 дбсить глянути (одного пбгляду) на нього, щоб переконатися в тому, що він бреше;这 些事例不〜证明他的看法是正^的цих прикладів збвсім не достатньо, щоб довести правильність його поглядів.
足银 zuyin чисте (повнопробне) срібло.
足月 ziiyue нормальний термін вагітності; доношений.不〜的孩子недонбсок;没〜就生 了 родііти до кінця нормального терміну вагітності; недоносити кого;孩子是没〜就生 下来的 дитина народилася завчасно.
足智多谋 zu zhi duo mou великий розум; великий розум; змії на мудрість.〜的人 людина великого (чималого) рбзуму.
足足ziizii пбвний; добрий розм.; у повну міру; (整整）цілий.〜有两公斤вйжити повних (добрих) два кіло;我们〜等了一小时 прочекали ми цілу (добру) годину;我已经在 你这儿坐了〜两小时я вже биту другу годину сиджу у вас;他看抒子〜有五十岁 йому на вид добрих п'ятдесят років.
呢 ziH.
口足訾 zuzi підлещуватися; підлабузнюватися.
年Zli另见сй.
卒 zii 1)(兵）солдат;无名小〜маловідбмі люди. 2) <棋> пішохід.走〜пітіі пішки.
卒 zii 1)(结束)скінчити що, із чим.; закінчити що. 2)(终于）зрештою; у кінцевому рахунку. 〜底于成 зрештою (у кінцевому рахунку) вдасться. 3) (^Е) померти; 〜померти від хвороби; Ш 〜померти раптово; нагла смерть.
卒业 zuye закінчити навчання (школу, навчальний заклад).
翠 zii.
翠 гй 1) уривчастий; 2) валитися.
翠翠 zuzu нагромаджуватися.
族zu.
族 zii 1)(家族）рід. 2)(民族）нарбдність; націоншіьність.汉〜національність хань;斯 拉夫〜слов'янство; слов'янські нарбди. 3) <生物> триба.水〜водяний тваринний світ.
4) 	<化> група;齒〜група галогенів.
ШШ. zuquan родова влада.
族人 zuren родичі, рідня лш., прост.; рідні.
族长 zuzhang патріарх; старійшина роду.
族长制 zuzhangzhi патріархат.
锻zu.
镞 zu <书> наконечник стріли.
沮 zu. *
і且咒 zuzhou проклинати що (проклін).
阻 zti.
阻zu—►阻碍1); P且,止.通行秀〜шлях вільний; усі шляхи відкриті; [відкрився] нормальний рух.
阻碍zii'ai 1)(妨碍）перешкоджати (перешкода);


1086
мішати; затримувати що (затримка); гальмувати що (гальмування); чинити перепони кому; ставити (вставляти) ціпки (палки) в колеса; ставати (стояти) поперек дорбги кому.〜交通 затримувати вуличний рух; перешкоджати вуличному руху;〜发展 перешкоджати розвитку; затримувати
(гальмувати) рбзвиток;〜前进 перешкоджати просуванню вперед; затримувати
(гальмувати)叩 осувйння вперед. 2)(障碍物） Перешкбда； ПереПОНа.遇到〜HaUITOBXH—CH на перешкоди;克月艮〜переборбти перешкоди;毫无〜безперешкбдно;成为发 展的〜стйти перешкодою (завадою) у розвитку;没有遇到什么〜не зустріти ніяких перешкод;扫清前进道路上的思想〜шбсти ідеологічні перешкоди на шляху руху вперед.
阻挡zadSng—阻止.〜不住не втримати; не зупинити; не в силах завадити чому;不可〜 Й巨流нестримний потік;这是任何人都不 能〜的历史潮流 це хід історії, якого [нікому] не зупинити.
阻遏гй' е—>阻止.
阻隔 zfige відгородити що.〜山川 бути відгородженим водами і горами.
阻梗Zfig6ng <书>—阻塞1). 阻化剂 zChuSji〈化〉інгібітор; уповільнювач.
阻火器ztihu6qi вогнеперешкоджаючий;工业〜 промисловий вогнепершкоджаючий.
Р且击 zujl〈军〉загородження (загородити що); загороджувальний вогонь.〜敌人 затримати противника [загороджувальним вогнем];〜 敌人的援兵 загородити (перепинити) шлях ворожим підкріпленням;〜地带 смуга загороджувального вогню.
阻击战 ziijTzhan < 军 >загороджувальний (затримуючий) бій.
阻拦ztiMn—阻止.我没有〜住他я не зміг відмовити його; мої відговори не зупинили його.
阻力гйГі 1) <理> опір.空气〜бпір повітря; опір від повітряного середовища;水的〜бпір води. 2)(障碍）перешкбда; перешкбда.遇到 〜зустрітися з перешкодою (із перешкодою); 冲破重重〜перебороти одну за іншою усі перешкоди.
Р且难 zunan утрудняти кого (утруднення); перешкоджати (перешкбда); чинити перешкоди кому; ставити перешкоди (препони) кому; уставляти (ставити) ціпки в колеса.完 全意想、不到的〜найнесподіваніші ускладнення (перешкоди);横力口〜чинити всілякі перешкоди; усіляко перешкоджати; уставляти (ставити) палки в колеса;遇到〜 трапилися проблеми (труднощі); йй胜一切〜 перебороти усі труднощі.
阻挠ztindo—阻碍1).阻〜方案的实施 перешкоджати (заважати) здійсненню проекту;-白-般〜чинити всілякі перешкоди; усіляко перешкоджати; вставляти (ставити) ціпки в колеса;故意〜навмисне влаштовувати обструкції, перешкоди.
РД/S zuni <Щ> загасання.〜:ИЙІ загасаюче коливання.
阻尼器 zfiniqi <电> глушніік.
阻塞zQsS 1)(不通）зат6р; пробка.交通〜 відбувся затор (утворилася пробка) у вуличному русі; рух застопорився;道路〜 закрилися всі шляхи; 2)(使阻塞） повідбмлення перервалося, загородити що
(загородження).
阻援 гйуиап затримувати війська, що йдуть (перекрити шлях) на допомбгу противнику; (завдати удару) ворожим підкріпленням.
阻止ztizhi зупинити що (зупинка); припинити що (припинення); припинити що (припинення); зам'яти що, розм.〜...发言 не давати кому виступити з промовою;河水的急流没 有能够〜部队的前进бурхливий плин ріки не міг зупинити (затримати) просування військ вперед;反对义民和反对进步逆流，终究 不能〜人类社会继续发展的主流зустрічний струмінь, що йде проти народу і прогресу, у кінцевому рахунку не зможе перебороти головний плин, що відображається на долі розвитку людського суспільства.
组za.
组zQ 1)->组合1).;组织1).〜字游戏кросвбрд. 2)(小组）група; угрупування; гурток;(生产 组）бригада;(行政单位）сбкція; ланка; підвідділ.读报〜група по читанню газет;文 娱〜гуртбк самодіяльності;生产〜 виробнича бригада;互助〜бригйда взаємної допомоги;编辑〜редакційна секція;工作〜 робоча група. 3) <量词> серія; група; цикл. —~图画сфія малюнків;两〜蓄电池дві батареї акумуляторів.
组胺 ztiSn <化> гістамін.
组成 zucheng скласти що (укладання); утворити що (утворення); формувати що (формування); компонувати що (компо- нування); композиція.〜部分 складова частина; складовий елемент; компонент книжк.
组稿 zugao добір матеріалів (статей) [для якого видання].〜工作 роббта з добору матеріалів і статей для видання; редакційна роббта.
组歌zflg6 кантата.长征〜"红军禾怕远征难" кантата про Великий похід "Для Червоної армії не страшний похід".
组阁 zuge формування кабінету міністрів.
组合zQhS 1)(组成集体）склйсти що (укладання); об'єднати що (об'єднання); комбінувати що (комбінування, комбінація); компонувати що (компонування).数字的〜 комбінація цифр;这本集子是由诗和散文两 个部分〜而成的 цей збірник складається з двох частин: віршів і прози. 2)(集体） об'єднання; товариство.农业劳动〜 сільськогосподарська артіль; сільгоспартіль ж. 3) <Ш> комбінація; сполучення мн.
组曲 ztiqti <音> сюїта.
组员 zuyuan член групи (гуртка, організації); гуртковецьрозм.; гуртківкарозм.;(行政小组 组员）член секції; працівник (робітниця) підвідділу.
组长 zuzhang груповід; кружковід; керівник групи (гуртка);(生产组组长）бригадир; ланковий;(行政组组长）начальник підвідділу; завідуючий підвідділом (секцією); (学生组织的组长）староста ч.
组织 ztizhf 1)(组成）організувати що (організація); формувати що (формування); утворити що (утворення); сколотити що， розм.;(举办）улаштувати що (пристрій).〜货 源 організувати роботу з постачання товарами;〜歌咏小组 організувати хоровий гуртбк;〜政府формувати уряд;〜军事集团 сколотити військбвий блок;〜晚# влаштувати вечір;〜反击 організувати
контрнаступ;〜人民经济生活 організувати економічне життя народу;把群众〜起来布 організувати маси;〜群众投入抗洪斗争 мобілізувати маси на боротьбу з паводком; 重新〜переорганізувати що; перебудувати що;文章〜得很好 побудбва статті гарна; стаття добре побудована. 2)(配合关系） організованість.〜严密 добре організований: 〜松散 розхлябана організованість; слабко організований;有〜地 в організованому порядку;有〜地行动 організовано діяти;有〜 的队伍органЬбваний загін;无〜无纪律现象 явища неорганізованості і недисциплінованості. 3) <纺> переплетення.平纹〜гар- нітурне переплетення; ~ саржеве
переплетення;方格花纹〜переплетення з візерунками в клітинку. 4) <技> структура. 纤维〜волокниста структура;粒状〜 зерниста структура;镶嵌〜мозйїчна структура;多晶〜полікристалічна структура.
5) 	<解> тканина ж.肌肉〜м’язова тканина; 神经〜нервбва тканина;上皮〜епітеліальна тканина;结缔〜сполучна тканина;皮下〜 підшкірна тканина; підшкірна спец.〜细胞 гістіоцити мн.; клітки тканин;〜培养 культура тканин;移植 < 医 > пересадка (трансплантація) тканини;疗法 < 医 > гістотерапія; тканинна терапія. 6)(集体） організація.基层〜первіінна організація;党 团〜партійні і комсомольські організації;党 团〜生活 партійне і комсомольське життя;群 众〜організація мас; масова організація; громадська організація;参力卩工会〜вступїіти в профспілку; перебувати членом профспілки;〜基础 організаційний фундамент;〜上入了党 організаційно вступити в партію;〜形式 організаційна форма; форма організації;社会~形式 форма організації суспільства;给予〜处分 зробити організаційний висновок (дисциплінарне стягнення);〜落实 налагодити роботу в організаційному відношенні; 〜关系 приналежність; членство (以上指成员对组 会只的关系віднбшення між організаціями (指组织之间的关系)；党的〜关系партійна приналежність;通过〜关系 організаційним порядком;解散〜розпустгіти (розформувати) організацію;破坏〜дезорганізувати що. 7) (领导）керівництво збірн.靠拢〜б^ти в пбвному контакті з керівництвом; йти за керівництвом;向〜汇报工作 звітувати перед керівництвом про свою роботу.
组织胺zflzhi^n—组胺.
组织部 ziizhlbu організаційний відділ; оргвідділ.〜部长 завідуючий оргвідділом;中 共中央〜Організаційний відділ ЦК КПК.
组织上 ziizhrshang організація;(领导上） керівництво.得到〜的支持 одержати підтримку [із боку] організації (керівництва).
组织性 zOzhfxing організованість.高度的〜 висбка організованість; 行动的〜
організованість дій;力Q 强〜посилення організованості;〜强 відрізнятися великою організованістю; організований; високо- організований;〜不强 не вистачає організованості.
组织学 zfizhTxu6〈生理〉гістолбгія. 组织学家zQzMxu句诅гістолог.


1087
组织液 ziizMyd I) <生理> тканіінна рідина. 2) <药> тканинний екстракт.
组织者zQzh了zh6 організатор (举办人).竞赛的〜 організатор змагання;演出的〜організатор спектаклю;学术报告会的〜організатор лекцій.
祖扭.
祖辈гйЬ6і~>祖宗.
祖产 ziichan родове (успадковане) майно.
祖传 zuchuan спадковий; родовий; стародідівський. 〜手必方 секретний родовий засіб; 〜产спадкбве (родове) майно (стан);〜名医 потомствений лікар.
祖坟 zufen фамільний цвинтар.
祖父 ztifi дід; дідусь ч.
祖国 ziigu6 Батьківщина; вітчизна застар” поет” висок.; рідна країна.〜的лоно (обійми) Батьківщини;、〜语言 рідна мова;保 卫〜захищйти Батьківщину;胜利地保卫了〜 的神圣领土 переможно захищати священну теритбрію нашої вітчизни; 建设〜 будівництво Батьківщини;热爱〜гаряча любов до Батьківщини;胸怀〜，放眼世界 жити з Батьківщиною в серці і з думою про весь світ.
祖籍zfiji родом звідки.〜湖南长沙 рбдой із міста Чанша провінції Хунань.
祖母 zumii бабуся; бабка.
祖上ztisMng—祖宗
祖师zflshT 1)(创立宗派的人）засновник секти. 2)(仓丨J始者）родоначальник; основоположник; засновник; батько чого, книжк.
祖师爷 zushlye засновник секти; наставник; родоначальник.
祖孙 zusiin дідусь (бабуся) і онук (онучка).
祖先гйхШп 1) —►祖宗.2)(指ІА的飯型） праобраз книжк.
祖宗 zu-zong предки мн.; прадіди; батьки мн.
祖祖辈辈 zuzubeibei із покоління в покоління; від батька до сина.在旧社会他家〜受地主压 迫，过着牛马不如的生活у старому суспільстві його родина з покоління в покоління жила під гнітом поміщика, гірше худоби.
гй.
组上肉ziisMngrdu <书> жбртва.成为〜стйти (пасти) жертвою;殖民主义的〜йгнець на вівтарі колоніалізму;旧中国是帝国主义的〜 старий Китай приносився в жертву імперіалістам.
辛占zuan另见
钻zu5n 1)(钻眼）сверлити (сверління);(用钻孔 器钻）буравити що;(钻探）бурити що (буравлення).〜通 просверлити що;〜个目艮 просверлити дірку (отвір);把孑L 目艮〜大 розвертіти отвір. 2)(进入）улізти; пірнути розли 痛得〜гбстрий біль підкотив до серця;〜过铁丝网 проповзтгі під колючим дротом;恨不得找个地缝〜进去готбвий провалитися крізь землю;老鼠〜到洞里去了 миша прошмигнула (пірнала) у нірку. 3)—> 钻研.学习不能光〜4ф не можна вчитися лише штудіюючи книги;〜进去，总可以学会 的 входь у суть справи і зрештою зможеш її освоїти. 4)—> 钻营.他真会〜він великий проноза (пролаза); який він пронира.
钻狗洞 zuan goudong шукати протекції;
пронозливість.
钻进zu5njin улізти в що; пірнути рот.〜山洞 влізти в печеру;〜水里 пірнути у воду 偷偷 地〜树林 прослизнути (пробратися) у ліс;浓 重的烟草味〜了鼻子у ніздрі вдарив густий запах диму тютюну (махорки);〜党内 про- лізти в партію.
钻孑L器 zuankongqi <机> бурав; свердло; дрель ж” спец.\ коловорот (指木工用手手摇钻).
钻空子 zuan kong-zi ловчити прост.\ шукати лазівку; знахбдити собі лазівки; скористатися лазівкою.会〜уміти ловчити; великий ловкач.
钻门子 zuan men-zi шукати протекції.
钻谋zuanm6u—钻营.
钻牛角尖 zuan niujiaojian заходити в безвихідь
钻探 zuantan буравлення (бурити що); бурова розвідка.〜& бурове устаткування; бурова установка;〜工作 бурильно-дослідні роббти; 〜人员 буровик; бурильник; буровий персонал; ~ ^ їй буравлення на нафту; нафтобурова.
钻探机 zuSnt^njT < 机 > буровй (бурильна) машина; буровий верстат; зондіровочний
бур.
钻天柳 zu§nti§nliii <植> кореянка.
钻天杨 zuantianyang <Й> тополя пірамідальна (італійська).
钻研zuanydn штудіювати що (штудіювання).〜 马克思列宁主义经典著作штудіювйти класиків марксизму-ленінізму;〜问题 ретельно проробляти питання;〜业务 ретельно працювати над підвищенням своєї кваліфікації; опановувати своєю справою; 亥ij苦〜старйнне штудіювання;经过多年亥!І 苦〜у результаті багатьох років кропіткої праці.
钻营zuSnying (向上爬）ганятися за кар'єрою; кар'єризм;(钻门子）домагатися (шукати) протекції; пронозливість.〜至！1 一个位置 домогтися місця за протекцією;〜到—个秘 书的职位проскочити у секретарі;善于〜的 人 пронира ч., ж.，розм.; пролаза ч” ж., розм.; кар'єрист.
zuan.
Щ zuan кинутися (кинутися) уперед (нагору).
zuan.
缵 zuan продовжувати справу; успадковувати.
缵继 zuanji успадковувати.
绩绪 zuanxu продовжувати; успадковувати.
Ш zuan.
纂 zuanji редагувати що (редакція, редагування).
zuan 另见 zu5n.
钻 zi^n 1)(打眼用的工具）свердло; бурав; бур. 〜手 ручне свердло;取岩〜ручніій бурав; колонковий бур. 2)—钻石.十七〜的手表 ручний годинник на 17 каменях. 3) •钻 zuan 1).
钻床 zuanchuang <机> свердлильний верстат, 立式〜вертикільно-свердлгільний верстат.
钻机 zuanji 〈机> бурова (бурильна) машина; буровий верстат.
钻架 zuanjia буровий копер; бурова вишка.
钻戒 zuanjie діамантовий перстень; колечко з діамантом (із діамантами).
钻井 zuanjing [бурова] свердловина.〜平台 бурова платфбрма;自升式海上〜平台бурова платфбрма з автопідйомом.
钻具 zuanju буровий снаряд (інструмент).
钻孑L zuankong <地质> [бурова] свердловина. 扩大〜розбурити свердловину.
钻石zuanshi 1)(金刚石）діамант; брильянт;(大 钻石）солітер;(小粒钻石）брильянтик.三克 拉的〜діамант (брильянт) у три карата. 2)(表 上的钻石)кймінь [у годиннику].
钻塔 zuanta бурова вишка (вежа). a zuantai бурова.
钻头 zuantou свердло; сверлилкарозм.; долото; коронка [бура]; голівка бура; буровий наконечник.麻花〜спірйльне (гвинтове) свердло; бурав;金刚石〜діамантове свердло; діамантова коронка;水力〜гідробур.
zuan.
措 zuan стискати; віджимати; хватати; м，яти в
ЇХ.
руках. Ш zuan.
播 zuan〈口〉тримйти що.〜住 схопити кого за що;〜紧拳头стиснути кулак;手里〜着一把 斧子 тримати в руці сокиру.
zuan.
纂 zuan складати, зводити разом; компонувати.
纂出 zu螽nchii винаходити, вигадувати.
纂定 zuanding компонувати.
纂辑 zuanji підготовлювати до видання; редагувати.
zui.
厘 zui вершина гори; уривчастий.
fezul.
胺 zui статевий орган новонародженого. *
Р 日-zuL
阻 zui дзьоб.
角 zui.
紫 zui дзьоб.
觜鼻 zutbi пика, рило, морда.
嘴 ZUl.
嘴 zull) <口> рот; вуста л/н., застар.;(动物的 嘴）паща і.;(鸟嗓）дзьоб; ніс.话在〜边 так і крутиться на язиці;〜里发苦 гірко (гірчить) у роті;〜上讲得倒挺好听на словах-то добре вихбдить (робиться). 2)(象嘴的东西):瓶〜儿 гбрлечко (горло) пляшки;茶壶〜儿 носик чайника;烟〜мундштук.
嘴巴 zuH?a <口>:打〜дйти ляпас; вдарити по лицю; набити морду; дати в морду;挨〜 одержати ляпаса.
嘴笨 гиї ben не обдарований красномовством; суха мова в кого.
zui chan жадібний до ї жі; ненажерливий (ненажерливість); обжерливий (обжерливість) рош.令人〜роздражнювати апетит; навіть слюнки течуть. »
嘴臭 zui chou лихослів'я (сквернословити); лихомовство (зломовний) застар.\ не соромитися у виразах.
嘴唇 zuichun губи; усті лш.，застар.上〜верхня губа;下〜нижня губа;厚〜товсті губи; губатий;薄〜тонкі губи;咬〜прикусгіти (кусати) губу;紧闭〜стгіснути губи.


1088
嘴乖 zui guai <U> уміти говорити ласкаві слова; мило (любо-мило) розмовляти. 4、欠占 娘〜，人人都喜欢她дівчинка вміє так мило розмовляти, що усі її люблять; дівчинка вміє говорити ласкарі слова, так що усі її люблять.
zui jian гбстрий на язик; гбстрий язик в кого; уїдливий на словах).〜舌巧 красномовний (красномовність); обдарована красномовністю; за словом у кишеню не лізти; язик добре підвішений у кого.
嘴角 zuljiao губилш.; кутки рота.〜上带着一丝 微笑 з легкою пбсмішкою на губах.
嘴紧 zuijm обережний (стриманий) на язик; не говорити зайвого; тримати язик за зубами (на прив'язі).
嘴快 zui kuai швидкий на язик; що на душі, те й на язиці.
嘴脸 zuilian фізіономія; вигляд; обличчя; пика прост.; морда груб., прост.; рило груб., прост.; харя груб., прост.强盗的〜 розбійницький вигляд; фізіономія розбійника;丑恶〜огїідне обличчя.
嘴皮子 zulpi-zi мова; дарунок слова (мови).〜利 害 гбстрий на язик; зла мова в кого;耍〜 балагурить розм.
嘴碎 zui sui балакучий (балакучість); дбвгий язик в кого., язик без кісток у кого; чесати (мозолити) язиком прост.
ЩШ zui tian солодкомовний книжк” зневажл.; медоточивий застар.; єлейні слова;(奉承） улесливий (підлесливість).〜 <<已、辣 на мові мед, а на серці лід; м'яко стелить, та жорстко спати.
嘴稳гиї wen —嘴紧.代我道歉一下，就说我嘴 不稳 вибачся за мене, за те, що я бовкнув тоді.
嘴硬 zui ying твердиня (твердість); непоступливий (непоступливість); рішуче відмовлятися.你另У 〜啦！ перестань огризатися.
晬zu i
晬 zui річниця.
晬盘 zuipan випробовування дітей віком один рік (розкладають різні предмети, щоб за речами, що візьме дитина, визначити його долю). '
ZU1.
最zui самий; найбільш; най-.用副词比较级加 上усіх (―般指人）或усьогб (—般指物）表 达.〜重要的问题 cdMe (найбільш) важливе питання; найважливіше питання;〜凶恶的敌 人найлютіший ворог;〜广泛的统一战线 найширший єдиний фронт;〜男敢的人 найбільш відчайдушна людина;〜大多数人 的〜大利益 вищі інтереси переважної більшості людей;大家~^"(也 його люблять більше усіх;〜怕浪费时间 вйрто (більше) усьогб боетися даремної втрати часу;〜*
—年 у кращому випадку буде потрібно рік; 〜早也要一个月 не раніш, ніж через місяць; 他来得〜早він прийшов раніше усіх;〜迟他 后天早晨会来的саме пізніше він прибуде післязавтра (на третій день) ранком;此亥||她 ~不愿意Йй见熟А найменше їй хотілося б зустріти в цей час знайомих;激烈的革命斗 争'〜能揭示山无产阶级的英雄本色В затятій революційній боротьбі якнайкраще виявляється властивий героїзм пролетаріату.
最初 zuichii на самому початку; спочатку; на початку;(开头）спочатку; спочатку; спершу розм.〜перше враження;〜 початковий проект;〜的症象 початкові (первинні) ознаки (симптоми) хвороби;〜几 天 у перші дні;在〜的 Ш на самому початку;〜我有些不懂 спочатку (спершу) я не збвсім розумів;敌人并不如我们〜感到的 那样弓虽大 ворог не такий уже сильний, як нам здалося на перший погляд.
最大 zuida найбільший; максимальний.〜关 fF найбільша (величезна) турбота;〜鼓舞 найбільша наснага;〜挽救 самий актуальний порятунок;〜密度 максимальна щільність;〜 洪水найвищий паводок;这是〜的奢侈це верх розкоші.
最大公约数zuid》gongyueshu <数> най- більший загальний дільник.
最低zuMT І)(高度最小的）найнижчий; нижчий. 2)(程度最小的）найнижчий; мінімальний (мінімум).〜温度 найнижча температура;〜 速度 найменша швидкість;纲领 програма-мінімум;减少至Ij〜限度 довести до мінімуму.
最多zuidu6 І)(数量最大的）більше всіх.人口〜 的国家 найбільша по чисельності населення краї на;他来的次数〜він приходив частіше за інших. 2)(至多)якнайбільше; не більше ніж; не більш як; багато-багато;(在最坏的场 合）у гіршому випадку.〜只要两天 якнайбільше буде потрібно два дні;〜不超过 两天 не більше ніж (не більш як) за два дні;〜 再开个夜工 у гіршому випадку ще одну ніч попрацювати.
最高 zuigao 1)(高度最大的）найвищий; вищий. 〜的山峰найвища гора;孩子中间他〜він найвищий із хлопців. 2)(程 ffi 最大的） граничний; максимальний (максимум); вищий; найвищий.〜速度 гранична швидкість;〜产量 максимальна продукція;〜 禾!J 润 найвищий прибуток;〜荣誉 найвища слава;〜成就 найвище досягнення;〜原贝Ij найвищий принцип;〜纲领 програма- -максимум. 3)(等级最大的）вііщий; верхбвний.〜当局вища влада;国家〜权力机 关 вищий орган державної влади;〜统 jl巾 верхбвний головнокомандуючий;〜学府 храм (святилище) науки;〜国务会议 Верховна Державна Рада;乌克兰最高苏维 埃 Верхбвна Рада України;〜人民法院 Верхбвний нарбдний суд.
最高潮zuig5ocMo 1)(最大的潮水）найвищий (сизигійний) прилив. 2) (丁页点、）пік; вершина; апогей.达到〜досягти свого апогею; у повному розпалі.
最高峰zuigSof^ng 1)(最高的山峰）найвищий пік. 2)(顶点、)пік; вершина; апогей; кульмінаційний пункт.
最高级 zuigaoji 1)(头等的）вищого розряду; першокласний; першорозрядний; першосортний. 2)(等级最高的）вїіщий.:会і义 нарада (конференція) у верхах (на вищому рівні);〜谈判 переговбри у верхах (на вищому рівні). 3)〈语〉чудовий ступінь.
最好 zuihao 1)(顶好的）самий гарний; [самий] кращий; найкращий.〜白勺朋友 найближчий друг;〜@——сама гарна (краща) книга; ~ А办法найкрбщий вихід. 2) (Й最合的场合) найкраще; краще [усього]; бажано з невизн.\
переважно.〜快些 бажано поскоріше;〜在星 期六 переважно (найкраще) у суботу;〜你坐 下来 ви б присіли;这样〜так буде краще.
最后zu'ihdu 1)(次序上在后的）сймий задній; останній; крайній; кінцевий.〜一站 кінцева зупинка;〜一韋 останній (заключний) розділ; 〜一幕 останній (заключний) акт. 2)(时间上 在后的）останній; остатбчний.〜期限 останній (крайній) термін;〜胜利 остатбчна перембга;〜的斗争 останній і рішучий бій; рішуча сутичка;〜的解放 остаточне звільнення;〜目 кінцева мета;〜ft： @ остатбчний розрив;〜挣手L* останні схватки (судоми);〜决定 остаточне рішення;〜通牒 <夕卜> ультиматум;〜——着 останній козир;战 斗到〜——滴血 борбтися до останньої краплі крові;他〜——个至І] він приїхав останнім. 3) (末了）нарешті; під кінець; наостанку розм.; в останній момент; зрештою; у кінцевому рахунку (підсумку).直到〜才弄清楚 булб вияснено тільки в останній момент;〜他来 了 нарешті він приї хав;〜他还是答应了 зрештою він усе ж погодився;〜他说…на завершення (на закінчення) він сказав, що...; 她想〜一次见你一面вонй захотіла тебе бачити востаннє; вона бажає побачитися з тобою востаннє.
最坏zuihu旮і 1)(顶坏的）найгірший; [самий] гірший.〜的结果 найгірший результат;作〜 的打算 приготуватися до найгіршого. 2)(在 最坏的场合）у самому гіршому випадку; на худий кінець.〜也得收它两百厅一亩у самому гіршому випадку (на худий кінець) зберемо двісті цзиней із кожного му.
最惠国 zuihuigu6 〈夕卜〉країка найбільшого сприяння.〜待遇 найбільше сприяння;互相 g 〒〜待 іЦ дати один одному статус найбільшого сприяння.
最近zuijin 1)(距离最近的）найближчий.〜的路 найближчий шлях. 2)(时间最近的）недавній; останній. ~ 次 востаннє; ~ 一?欠会议 останнє засідання;〜一期的杂志 останній (новий) номер журналу;〜一个时期 за (в) останній час; за (в) останні дні; за останній період часу;〜в останні три роки;〜 книжкові новинки;〜的事件 недавня подія. 3) (近来）днями;(不久前）за (в) останній час; за (в) останні дні;〜过几天 незабаром; у найближчі дні; у найближчому майбутньому; не сьогодні-завтра; не завтра. Ж 到〜 донедавна;他〜就要到上海来дн^ми він приї де в Шанхай.
最少zuishSo 1)(数量最小的）менше всього.我 {故f导〜я працював менше всього (дуже мало). 2)(至少）найменше; щонайменше; не менше ніж; не менше як.〜得两天 найменше (щонайменше) буде потрібно два дні;〜也得 给人家一个答复 у всякому разі (щонайменше) відповідь-то треба дати.
最先 zuixian 1)—最初.2)(第一个）перший.他 〜到 він прийшов першим.
йФ zuixiao самий маленький; найменший.
最小公倍数 zuixiSo gongbeishu〈数〉найменше спільне кратне.
最终zuizh6ng —最后2)〜目标кінцбва мета;〜 总会胜利的 у кінцевому рахунку перембга буде здобута.
罪 zui.


1089
罪ZU'l I)—>罪行；罪名.犯〜учин丨丨ти злочин;犯 杀人〜здійснити вбивство; винний в вбивстві;判〜винести вирок;认〜 признаватися у своєму злочині; визнати провину;习、认〜заперечити обвинувачення (провину);赎〜надолужити провину. 2)—> 罪过 І), і青〜принести винну; прийти (з'явитися) із повинною [головою];归〜于人 звалити (покласти) провину на іншого;有〜 бути винним у чому;他根本无〜він ні в чому не повинен. 3)(归罪）звинувачувати що; обвинувачувати кого-що; звалити (покласти) провину на кого-що.〜己 бачити самого себе.
罪案 zui'an злочин; кримінальна справа.
罪不容赦 zui bu rong she не заслуговувати ніякої милості (ніякої полегкості).
罪不容诛 zui bu rong zhu злодіяння, що не надолужити навіть смертю; страчувати і то мало.
罪大恶极 zui da e ji важкі злочини; найбільш жорстокий злочинний.〜的人 найбільший злочинець; великий грішник;〜的卖国贼 страшенний зрадник Батьківщини.
罪恶 zui'e злодіяння; лиходійство; злочин.〜活 动 злочинна діяльність;〜昭彰 відкриті злодіяння (лиходійства);〜累累 зробити масу важких злочинів; ~夕_天 камені кричать про чиї злодіяння; волаючі (жахливі) злочини (злодіяння);敌人的〜阴谋 3ЛОЧИННІ проїски ворогів.
罪犯 zuifan злочинець; злочинниця.战争〜 військбвий злочинець.
罪该万死 zui gai wan si заслуговувати тисячу смертей; винний у всіх смертних гріхах; проклін і смерть на гблову кого.
罪过zubguo〈口>(严重过失）провина; злочин; серйозна провина; гріх. 2)(不敢当）пробачте, будь ласка.
Зі 魁 zuikui головний злочинець; призвідник злочину; головний винуватець (призвідник). 分裂的〜головні призвідники розколу.
罪魁祸首 zuikui-huoshou ватажбк усіх злочинів і злодіянь; страшенний злочинець; призвідник; головний винуватець злочину.
罪士zuiming злочин; винність;(指控的罪名） обвинувачення.莫须 # 的〜безпідставне обвинувачення;定〜кваліфікація злочину; 洗刷〜виправдатися; обілити себе; довести свою невинність;力口重〜збільшувати провину (вину);减轻〜зм'якшити провину; 给他加上许多〜висунути проти нього ряд обвинувачень; ~ ^ Дй AL немає складу злочину.
罪孽 zuinie гріх.各й下〜грішити; робити гріхи; 〜深重 смертний гріх; багатогрішний.
罪想zuiqian〈书>—罪过І).
罪人zu'irSn I)—罪犯.2)(有罪孽的人） грішник; грішниця.
罪行 zu丨xing (犯罪行为）злочин; злочинність; злочинний акт (вчинок); злочинна дія (діяння);(罪恶行为）злодіяння; лиходійство. 血月呈〜кривйвий злочин;滔天〜волаючі (тяжкі) злочини.
罪有应得 zui you ylng de по ділу (по ділам) кому, рош.\ за справу [покарати кого]\ заслужено і справедливо; одержати по заслугах.他〜йому дісталося за справу.
罪证 zuizheng доказ; доказ винності.〜确凿 докази незаперечні;〜俱在 усі докази в наявності.
罪状 zui zhuang злочин; обставини злочину.十 大〜десять важких злочинів;查明〜 з'ясовувати обставини злочину; Щ 举〜 перерахувати гріхи.
携 zui.
携李 zuilT 1) <植> слііва червбна. 2)(指果实） червбна слива.
醉 zui.
醉 zui п'яніти (п'яний, сп'яніння); хмеліти розм. (хмільний).微〜легк善 сп'яніння; [бути] на першому взводі;大〜сїільно (мертвецьки) п'яний; п'яний у лиск; перепитися розм.;喝〜 сп'яніти; бути під градусом; бути на взводі; бути п'яним; напитися [до чортиків];灌〜 напоїти кого; накачати кого, розм.;〜话 хмільні слова;他容易〜він легко п'яніє (хмеліє);〜得话都说不出 лііка не в'яже хто, просту ~得东倒西歪 виводити (писати) вавілони; писати вензеля;他〜得不成模样 він огидно сп'янів (до неподобства).
醉鬼zuiguT 1)—醉汉.2)(贪酒的人）[гіркий, гірка] п'яниця; алкоголік.
醉汉 zuihan п'яна [людина]; п'яна душа.
醉人 zuiren п'янючий, п'янкий; (п'янити що).〜 的芳香 п’янливі пахощі;〜的歌声 чудбвий (чарівний) спів.
醉生梦死 zui sheng meng si жити тільки сьогоднішнім днем; небо коптити; зривати квіти з верхів’я крон.
醉态 zuitai п'яний (хмільний) вид.〜毕露 з'явилися всі ознаки сп'яніння; [бути] під мухою (із мухою) прост.
醉翁之意本在酒 zui weng zhT yi bu zai jiii не в цьому була мета; переслідувати збвсім інші цілі; мітити на щось інше.
醉乡 zuixiang стан сп'яніння,沉入〜б夕ти у стані повного сп'яніння.
醉心 zuixln приохотитися (пристрасть); захоплюватися чим (захоплення); носитися з чим, розм.〜自己的工作 приохотитися до своєї роббти; захоплюватися своєю роботою.
醉醺醺zuixiinxiin у п'яному виді.三个〜的人 троє п'яних.
醉Щ zuiyan п'яні очі.
醉意 zuiyi стан легкого сп'яніння.有三分〜 бути під градусом;我今天全然没有〜я сьогбдні збвсім не п'янію.
zui.
慕尔 zui’er <书> малюсінький розм. маленький.
尊^ zOn.
尊zQn 1)—尊敬.2)(用作敬词）Ваш.〜府 Ваша родина;〜夫人 Ваша дружина;〜姓？ як Ваше прізвище? 3)〈量词 >:两〜佛像 дві статуї Будди; —~炮[одна] пушка.
尊称 z0nch6ng 1)(尊敬地称呼）величати кого ким-чим. 2)(尊敬的称呼）шанббливе звертання.
尊崇z0nch6ng—尊敬.大家所〜的风尚звичай, освячений усіма;〜文化遗产 шанувати (берегти) культурну спадщину.
尊贵 zungui почесний; дорогий; шановний; вельмишановний (后面三个词用于称呼).~ 的客人 почесний (дорогий, шановний, вельмишановний) гість.
尊敬 zunjing шанувати що, книжк.., шанувати що (пошана, повага); дивитися знизу нагору
на кого; повага; шана.〜的і吾气 шанобливий тон;〜长者 шанувати (шанувати, поважати) старших; відчувати почуття поваги (пошани) до старшого;〜领袖 відноситися до вождя з повагою (із повагою);受到大家的〜 користуватися загальною повагою; бути оточеним загальною повагою; бути в пошані в усіх.
尊亲 zunqln старші [у роді].
尊严гйпуап гідність.国家的〜гідність краї ни; 民族的〜національна гідність;社会主义法 制的〜престиж соціалістичної законності; 有损自己的〜кидйти свою гідність;认为有 损自己的〜вважки нижче своєї гідності.
尊zunzhang старші.目 $ 〜непошана (неповага) до старшого.
尊重 zunzhong 1)(重视）рахуватися з чим; поважати що (повага); цінувати що; принести кому данину поваги.〜别人的意见 рахуватися з чужою думкою; цінувати (шанувати) чужу думку;〜别人的权利 шанувати^ права іншого;〜事实 рахуватися з фактами (із дійсністю);相互〜主权 взаємна повага суверенітету;〜领 土完整 повага територіальної цілісності. 2) 尊敬.相互〜 [взаємно] поважати один одногб; взаємна повага;〜群众的首创精神шанувйти ініціативу мас. 3)(庄重）серйбзний.放〜些！ поводьтеся пристойно (більш серйозно); поводьтеся як слід (як треба).
撰 ziin.
撰 zun помічник господаря, тамада.
遵 zun.
遵从 ziincong керуватися чим (керівництво); слідувати чому (слідування).〜党的指示 керуватися (діяти за) вказівками партії; слідувати вказівкам партії;〜友人的劝告 слідувати порадам друга.
iStfe zunming підкоритися (коритися) наказу; у виконання наказу (розпорядження); слухати розм.; слухатися.слухаю! слухаюся! є! буде виконано!
遵守 zunshou дотримувати що (дотримання); слідувати чому (слідування).〜法令 дотримуватися законів;〜®і/? дотримуватися порядку;〜乡己得至 додержуватися дисципліни; 〜规贝її дотримуватися принципів; слідувати правилам;〜时间 б^ти акуратним (дотримувати точності) у часі;〜自己的诺言 тримати своє слово;严格〜国家和社会的法 乡己 сувбро дотримувати державної і суспільної дисципліни.
ziinxing викбнувати що (виконання).务必 〜прийняти до обов'язкового виконання;全 国人民〜的法令закони, що виконуються всім народом;为〜у виконання вищевказаних постанов.
遵循 zQnxiin притримуватися чого; слідувати чому (слідування); керуватися чим; (керівництво).〜号克思知宁主义学说 керуватися марксизмом-ленінізмом; слідувати марксизму-ленінізму (додержуватися, дотримуватися);〜列宁的遗教 слідувати заповітам В.І.Леніна.
遵义会议 Zunyi huiyi засідання в Цзуньї.
遵 Ш zQnzhao відповідно до чого, із чим; відповідно чому, з чгаї; [діяти，робити] відповідно до чого; з чим.〜教导 поступати


1090
(відповідно до, за) чийим настановкам;〜党 的指示办事 діяти відповідно до вказівок партії згідно з вказівками партії; діяти відповідно до вказівок партії;〜医嘱 за розпорядженням лікаря.
Щ zun.
Ш zun чара застар., народно-поет” книжк.; кубок; чарка застар” народно-поет.
姆 zOn.
鳟 zQn〈动〉кумжй.
搏 ziin.
搏节 ziinjie заощаджувати що (економія).〜开支 заощаджувати у витратах; ощадливо вести витрати.
搏 ziin.
樽 zQn зупиняти.
гйп.
梭 zun 1) відштовхувати; 2) давити (пальцями).
"{乍 zuo 另见 zu6; zuo.
作zuo—►作坊.洗衣〜прйльня;瓦〜черешічна майстерня.
作坊 zuo-fang майстерня.
作弄 zuonong розіграти кого, розм.; пожартувати над чим.
作死 zuosl сам собі смерті шукає; на свою гблову.你怎么，想〜啦 що, тобі життя набридло (жити набридло)?!
作揖 zuoyl поклонитися кому.
zuo.
曝 zuo <口> смоктйти що (смоктання).〜奶 смоктати груди.
乍 zuo 另见 zu6; zuo.
作践 zuo-jian < P > знущатися з чого (знущання); губити що; псувати що; ламати що; переводити що, розм.〜人 знущатися з людини;〜东西 псувати річ.
作料 zuo-liao приправа.
zu6.
昨zu6—昨天.〜晚учбра ввечері;〜夜下过雨 учора вночі був дощ.
昨 zu6r <口> 昨天.
昨天 zuotian учора.〜是星期三 учора була середа;〜的事我们不提 не будемо говорити про те, що було вчора; не варто говорити про вчорашнє;这是〜的剩饭 це залишки від вчорашнього обіду.
昨叶何草 zu6y6hdcSo <植> горноколбсник.
zuo 另见 zhu6.
琢磨 zu&mo 另见 zhu6m6 (考虑）думати над чим.心里〜着怎样回答думкою прикидав, що (як) відповісти;你好好〜一下再回答ви гарненько подумайте, перед тим, як відповісти; Р人氏的话我〜了很久я багато думав (роздумував) над словами бригадира.
zu6.
捽 zuo 1) хватати (брати) рукою; затискати в руці; 2) тягнути.
捽胡 zuohu схопити за гбрло.
窄 zuo.
窄 zuo 1) канат; 2) таврувати; татуювати.
JlL zu6.
左 zu6 1)(左而)лівий.〜岸 лівий беріг; лівобережжя;从〜到右 зліва направо;从右到 〜справа наліво. 2)(偏）неправильний (неправильність); ненормальний (ненормальність); перекірливий (норовливість); упертий (упертість); із примхами.〜脾气 ексцентрична вдача; людина з примхами. 3) (错）помилковий (помилковість); неправильний (неправильність).想〜了 думки пішли помилковим шляхом;你想〜了 ви помилково (неправильно) думаєте;他越说 越〜він говорив чим далі, тим непра- вильніше. 4)(相反）знахбдитися в протиріччі. 意见相〜розхбдитися в думках (у поглядах); думки (пбгляди) розійшлися. 5) —左倾 1).中〜ліве крило проміжних елементів;极〜ультралівий; украй лівий; “〜” 的偏向відхилення "вліво";. “〜”的错误 лівацькі помилки; “〜”得出奇"лівий" до подиву.
左边 zuo-bian лівий бік; лівосторонній; лівий. 在〜на (в) лівому боці; по лівому боці; зліва від чого; ліворуч від чого;从〜зліва; із лівого боку;往~转弯 повернути ліворуч (вліво);〜 坐着一位老大娘 зліва сидить бабуся.
左不过 zu6*buguo 1)(反正）все рівно; так чи інакше.〜么一так чи інакше, один кінець; усе єдине; все одно. 2)(只不过） тільки й усього; і тільки; усього тільки; усього лише.
左侧zu6cd—左边.
左道旁门 zu6dao-pangn^n єресь ж.; псевдовчення.
左顾右盼 zu6gu-youpan озиратися (оглянутися) по боках.
左近 zu6jin поблизу; біля чого.他就住在〜він живе поблизу (поблизу);房子的〜有—块草 地 поблизу (поблизу від, біля, біля) будинку розкинувся луг.
左邻右舍 zu6l 丨n-ydushS сусіди мн.
左轮 zu6lun револьвер; наган.
左面zu6mi&n —►左边.〜的机翼ліве крило літака.
左派 zuopai ліві; ліві елементи.成为〜стйти лівим;议会中的〜ліві фракції парламенту; “〜”幼稚病 дитіча хворбба "лівизни".
左jffi[子 zuopie-zi лівша ч”ж.\ шульга застар. zu6qian < 45> бути розжалуваним; одержати пониження в посаді (у посаді); бути призначеним на нижчу посаду.
左倾 zu6q了ng 1)(倾向每命）лівий (лівизна); лівіти.〜作家 лівий письменник;〜分子 ліві [елементи]. 2)(急躁盲动）лівацтво (лівацький); лівизна (лівий); лівий ухил; з лівим ухилом; лівацький загин (перегин). ‘‘左”f顷思、 ЙІ "ліво”- ухиляючі пбгляди; лівацтво; “左” 领机会主义"лівий" оппортунізм; “左”倾机 会主义者"ліво" - опортуніст; "лівий" загинщик; лівак розм.; “左”倾机会主义路线 "ліво"-опортуністична лінія; “左”倾机会主 义错误 "ліво'-ухиляюча лінія; "ліво"-ухиляючі опортуністичні помилки; лівацтво; “左”倾空谈主义 лівйцьке марнослів’я;肃清〜思想对经济工作的影响 ліквідувати вплив лівацьких ідей на господарську роббту.
左券在握 zuo quan zai wo повна гарантія успіху; можна ручатися за успіх; успіх
забезпечений.
左手 zu6sh6u 1)(手）ліва рука. 2) 左边.
左首 zu6shou —左іі.
左思右想 zuosl-youxiang думати (прикидати) так і сяк; довго ламати гблову; всебічно обміркувати.
左 fi zuotan < 书 > узяти (прийняти) чию сторону; встати на чию сторону; тримати чию руку (сторону); бути на чиєму боці.
左翼 zuoyi 1) <Щ> лівий фланг; лівофланговий; ліве крило. 2) < W > лівий крайній
нападаючий; лівий край. 3)〈政> ліве крило. 工党〜ліве крило лейбористської партії;〜党 派 ліві партії.
左右 zuoyou 1)(左和右）лівий і правий; ліва і права стброни.观礼台〜на лівій і правій сторонах трибуни; ліворуч і праворуч від трибуни;不离〜бути постійно при кому\ 〜摇 摆 коливатися то в одну, то в іншу сторону. 2) (随从）свііта; навколишні.他为〜所蒙蔽він був введений в оману (він був обманутий) свої ми навколишніми. 3)(影响）впливати на кого-що (вплив);(支配）розпоряджатися (розпорадження); тримати кого-що в руках. 〜局势 впливати на події; мати вплив на хід подій;能〜局势的人 госпбдар становища;为 人所〜знахбдитися під впливом інших; йти на приводу в інших;妄图用武力〜世界命运 прагнути силою зброї розпоряджатися (вертіти) долями світу. 4)(大约）біля; приблизно.五公里〜кілометрів п’ять; біля п*яти кілометрів; приблизно п’ять кілометрів;三十岁〜的 років тридцяти;十个 人〜чоловік десять. 5) 左不过 1).
左右逢源 zu6you feng yuan усе йде гладко; усе [йде, йшло] кому на руку.
左右幵 Щ zudyou kai gong добре володіти обома руками.
左右手 zuSyoushou права рукй.
左右袒 zuoyoutan узяти (прийняти) ту чи іншу сторону; устати на ту чи іншу сторону.勿为 〜не брати (не приймати) ніякої сторони; не вставити ні на яку сторону.
左右为难 zuoyou weinan стояти перед складною дилемою; не знати, як бути; [опинитися] між двох вогнів; ні взад, ні вперед; опинитися в скрутному становищі.
左证 zuozheng доказ.
左支右细 zuo zhl you chu кінців з кінцями не зводити.
佐 zuo.
佐發 zu6can ї сти рис з чим.
佐理 zu6l! допомагати кому-чому в чому.〜人员 помічники мн.
ЙЕіШ zu6zheng —>^ЕііЕ zu6zheng.
撮 zu6 另见 сиб.
撮 zu6〈量词> пріиса ж.\ пучок.—〜头发 пасмо (пучок) волбсся.
坐і
坐 ZUO 1)(坐着）СИДІТИ (СИДІННЯ);(坐下）СІСТИ.
整天〜着цілий день сиднем сидіти;架着腿〜 сидіти, заклавши ногу на ногу;〜下来工作 сісти за роббту;〜正 сидіти прямо;〜紧些 сісти тісніше;往边上〜сісти скраю; сісти (відсісти, підсунутися) небагато убік;〜过来 些 підсісти [до нас]; сісти ближче;〜到散场 досидіти (висидіти) до кінця спектаклю;〜得


1091
太久 засидітися розлі.; розсидітися прост.;〜 Щ 了 утомгітися від [довгого] сидіння;〜胃ГО 腿发麻 відсидіти ноги; ноги відсиділися; ноги оніміли від сидіння;请〜прошу сідати; сідайте (присядьте), будь ласка;扶-人〜"F посадити кого; підсадити кого;没有地方〜 ніде сидіти; нікуди сісти;〜不下 не уміститися;〜不住 не силиться; не могти усидіти на місці;〜不住的人 непосида ч.，ж” розм;把屁股〜到...那一边去переметнутися на сторону кого-чого;他〜在椅子上睡着了 сидячи на стільці, він заснув;要〜几个钟头 才能等上 треба просидіти (висидіти) кілька годин, щоб дочекатися. 2)(乘)ї хати; ї здити (їзда); плисти; летіти.〜车 ї хати на машині; 〜轮船 ї хати (плисти) на пароплаві (пароплавом);〜飞机 ї хати (летіти) на літаку; 我们〜了五天火车ми п’ять днів ї хали потягом;我是〜公共汽车来的я приї хав автобусом. 3)—坐落.大楼〜北朝南будинок виходить (звернено) на південь. 4)(放） ставити що.把锅子〜在炉火上постйвита каструлю на вогонь. 5) 一>坐位 1). 6)—坐 力.步枪的〜劲儿不小у гвинтівки велика сила віддачі. 7)(下沉）осісти; сісти.房子向 后〜了 будинок осів; задня частина будинку осіла.
坐标 zuobiao 〈数〉координати мн.天球〜 небесні координати;地理〜географічні координати.
坐标轴 zuobiaozhou <数> координатна вісь; вісь координат.
坐吃山空 zuo chi shan kong ледарювати і проїдатися.
坐# zuodai 坐等.
坐等 zuodgng склавши руки чекати чого; склавши руки сидіти.
坐地分赃 zuo di fen zang будучи ватажком зграї (притоновласникам), брати участь у поділі краденого і награбованого.
坐塾 zuodian подушка [для сидіння]; підстилка.
坐鹿 zuod5u〈农〉пожовтіння рисової розсади.
坐骨 zu6gti〈解〉сіднична кіста; ішіо-.〜神经 сідничний нерв;〜神经痛〈医〉ішіас; ішіалгія; ішіодінія.
坐观成败 zuo guan cheng bai займати вичікувальну позицію (залишатися стороннім спостерігачем).
坐江山 zud> jiangshan бути при владі; стояти біля [державного] керма.现在是人民〜的时 代了 нині сам народ став хазяїном краї ни.
坐禁闭 zu6 jinbi сидіти на гауптвахті (у карцері).
坐井观天 zuo jmg guan tian не бачити далі свого носа; зі своєї дзвіниці [дивитися]; вузький кругозір.
坐具 zuoju стільці і табурети (табуретки).
坐ї斗 zuoke <Й> учитися на театральних курсах.
坐困 zuokun знаходитися в скрутному положенні; безвихідність полбження.
坐牢 zuolao сидіти у в'язниці; сидіти в тюремному ув’язненні; сидіти за ґратами.
坐冷&発 zuo lSngbSndeng бути у загоні.请客人 〜зробити гостю холодний прийом.
坐力 zuoli <理> віддача; сила віддачі.
坐立不安 zuo li bu an місця [собі] не знахбдити.
坐落 zuoluo знаходитися; разташуватися (розташування).〜在广场西边 знаходитися
(розташуватися, стояти) на західній стороні майдану.
坐骑zudqi верховий кінь.他的〜被打死了 під ним убили коня.
坐薄 zuoru <书> пробути післяпологовий період.
坐山雕 zu6sh5ndiao <动> б^рий (чбрний) гриф.
坐山观虎斗 zud shan guan hii dou "стежити з гори за боротьбою тигрів"; залишатися стороннім спостерігачем і чекати своєї години.
坐商 zuoshang місцевий купець (торговець).
坐失良机 zuo shi liang jT упустити гарний момент (зручний випадок, золотий час).
坐视 zuoshi залишитися (бути) стороннім спостерігачем; відноситися з байдужністю до чого.〜不理 сидіти склавши руки.
坐探 zuotan таємний агент; шпигун.
坐位 zuo-wei 1)(位子）місце,空〜вільне місце; 找个〜знайти місце;占个〜зайняти місце;换 个〜обмінятися місцями;让出个~ звільнити (уступити) місце;预定〜забронювати місце; 〜没有了 неміє вільних міст. 2)(指椅子等） сидіння,放在〜底下 класти під сидіння;搬个 〜来 принести стілець.
坐享其成 zuo xiSng qi cheng сидіти на всьому готовому; знімати пінки; чужими руками жар загрібати; де пиріг，там і ліг.
坐药 zuoyao〈药〉свічі; [лікарська] свічка.
坐以待毙 zud уї dai bi склавши руки чекати смерті.
坐月¥zudyu—zi <口>—坐蓐.
坐镇 zuozhen стати на чолі керування районом чи містом; стати головою місцевої влади;(亲 临指挥）особисто керувати роботою [у низах, на місці].
作
zuo 另见 zu5; zuo.
作 zuo 1)(起）встати.日出而〜вставйти з зорею (зі сходом сонця);枪声大〜розділися (почулися) постріли з гвинтівок. 2)(写） писати що; складати що (твір).〜书 написати лист. 3)(举行，进行):〜斗争 вбсти боротьбу; борбтися;〜指示 давати (робити) вказівку;〜 报告виступити з доповіддю;〜重要讲话 виступити з важливою промовою:对形势〜 IE 石角的分析 дати правильний аналіз обставин;〜出决定 винести рішення;为祖国 的社会主义建设〜出贡献внбсти великий вклад у справу соціалістичного будівництва нашої Родіни. 4) 作品.佳〜кр^щі добутки; 这是作家的一部成功之〜це одна з вдалих речей (один із вдалих здобутків)
письменника. 5)—作态.一样子而已 лише для виду. 6) 作为 2.
作案 zud’an вчинити злбчин.
作罢 zuoba кинути що; залишити що; припинити що (припинення).半途〜на півдороги залишити що (зупинитися); залишити справу незакінченою;这件事只好〜доведися цю справу залишити;他不 ft这样〜він не хоче так кинути (залишити, припинити).
作保 zuobSo поручитися (заручення); гарантувати що (гарантія); дати гарантію в чому.
作弊zudbi 1)(用欺g方式做珠事)зловживАння. 通同〜б^ти (діяти) у злочинній змові. 2) <教> відповідати за шпаргалкою; використовувати шпаргалку.
作 М _Ь 观 zuo bi shang guan залишитися стороннім спостерігачем; бути байдужим
глядачем; спостерігати з боку; залишитися (триматися) осторонь.
作别 zu6b记 < 书 > (道别）попрощітися (прощання);(分另ij) розлучитися.
作/j艾 zuocheng <方> сприяти (співдіяти); йти назустріч.
作词 zuoci писати текст пісні; слова кого.
作对 zuodui ворогувати; вороже відноситися до /сого-небудь; бути у ворожнечі; бути в контрах.加上老天也跟他〜от^т ще і небо виступило проти НЬОГО.
作恶 zud’e ЗЛОД1ЯТИ (лиходійство, злодіяння),〜 多端 робити незлічимі злодіяння; накоїти (наробити) багато зла.
作kzudfd <书>—做媒 zudmSi.
作法 1 zu6fS (施法术）займатися магією (чаклунством); чаклувати.
作法 2 zuofa (作文方法）метбдика по чому; посібник з чого (用于书名).
作法自毙 zuo fa zi bi рити собі яму; [самому] підрубувати гілку, на якій сидиш.
作废 zuofei стати недійсним.过期〜недійсний після закінчення терміну;声明〜оголосити що недійсним.
作风 zudf^ng стиль ч.,розм.\ (行为方式)манери мн.; образ чого,(派头)замашки мн., розлі.〜 粗鲁 грубі звички;〜正派 правильний образ дій; 命令主义〜 стиль голого адміністрування;地主资产阶级〜 буржуазно-поміщицький стиль;老爷〜 панські замашки;官僚主义的工作〜 бюрократичний підхід до роббти;保持艰苦 奋斗的 ~ зберігати стиль завзятої і самовідданої боротьби;提倡言行一致的革 〜заохочувати революційний стиль єдності слова і справи;改进工作〜 удосконалювати стиль роббти;发扬勇敢战 斗的〜розвивати такий стиль, як бойова відвага.
№ ® zuogSng робити перешкоди; ставити (уставляти) ціпки в колеса; стати (стояти) поперек дороги кому; ставити рогатки кому-чому.
作古 zuogii〈书〉померти; піти (переселитися) у кращий (інший) світ.
作怪гидрийі 1) 作祟.私心杂念〜 своєкорисливі спонукання даються взнаки (каламутять воду). 2)(胡闹）бешкетувати розм. (неподобство); скандалити (скандал); колобродити прост.
作 Ш zuojia письменник (письменний); письменниця； літератор.〜协会 союз письменників;亚 〜协会 Асоціація афро-азіатських письменників;工农〜 письменники, що вийшли із середовища робітників і селян; робочо-селянські письменники;长篇小说〜романіст; романістка;短篇小说〜новеліст;大〜 великий письменник;多产〜плідний письменник; борзописець ірон.
作假 zudjia 1)—作伪.2)(耍花招)удаватися до хитрощів; прикинутися (удавання);
прикинутися ким-чим, розм.〜їй 入 удаватися до хитрощів, щоб обдурити людей; прибігаючи до вивертів, підводити людей. 3) (故作客套）церемонитися (церемоніїЛін.).朋 友之І'司用不着〜між друзями не годиться так церемонитися (розводити церемонії).
作价 zuojia оцінити що (оцінка); призначити ціну чому.〜赔偿 відшкодувати збиток


1092
відповідно до оцінки.
作虽自缚 zuo jiSn zi fu [самому] зв'язати собі руки; обплутати самого себе; позбавити себе волі дій.
作件 zu6ji&n <机> деталь ж.
作客 zudke〈书>,жити; проживати.〜他乡 жити (проживати) на чужині (у чужих краях);〜思 想 індифферентизм книжк.;
індиферентність книжк.;〜归来 з гостей прийти (повернутися).
作乐 zuole 另见 zuoyue (取乐）насолоджуватися кші-чим; розважатися (розвага); забавлятися (забава); веселитися (веселощі).因匕舞〜 танцювати на свою потіху.
作乱 zuoluan підняти бунт (заколот); бунтувати (бунт).
№31 zuomdi <45> сприяти кому-чому.
下起雨来了 як на зло, пішбв дощ.
作难zu6ndn —作梗.
作鸟兽散 zuo niaoshousan кинутися врозсип (без оглядки); у паніці розбігтися; кинутися навтьоки.
作孽 zuonie грішити (гріх).
作呕 zud’6u нудити кого, безособ. (нудота); нудно кому.令人〜прбсто нудно робиться від чого; огидно до нудоти; нудотний.
作陪 zuopei бути присутнім [на банкеті, на прийомі].
作品 zudpTn (作家的著作）віітвір; творчість; праця; роббта; річ ж;(手工艺作品）вріріб; продукція.鲁迅的〜віітвір (творчість) Лу Сіня;鲁迅〜选集 збірник обраних витвірів (творів) Лу Сіня;经典〜класгічна праця; класична роббта (річ);艺术〜художній твір (творчість); художній виріб; худбжня продукція.
作曲 zu6qii складати (писати) музику; композиція.
作曲家 zuoqujia композитор.
№ 色 zuose прийняти сердитий вид.愤然〜 змінитися в обличчі від гніву.
作势zydshi—作态.我声起手来，〜要打他Я, піднявши руку, зробив вид, начебто хочу вдарити його.
作数zudshCi—作准.
作祟 zuosui каверзувати (каверзи розм.; будувати каверзи {підступ); каламутити воду; (起作用)діяти; позначитися в чому, на кому-чому.这是人的保守思想在〜у цьому позначився консерватизм людини; це консерватизм діс на людину.
作态 zuotai робити вид; встати (стати) у позу; прийняти позу.惺促〜вдавати із себе;扭泥〜 маніритися розм.; позувати.
№ ^ № їй zuo wei zuo fu самоправність; бешкетування (бешкетувати); господарювати; діяти свавільно.
作为 1 zuowei 1)(行为）поводження; вчинки л/«.; дії мн. 2)(作出成绩）досягнення мн.; успіхи мн.; досягти успіхів в чому.有所〜бути у стані (могти) щось зробити (чогось досягти, чогось домогтися); досягти успіхів в чомусь. 大有〜的人 людина, здатна на славні справи (діяння).
作为 2 zuowei 1)(当作）вважати кого-що; як; у якості кого-чого; у виді чого.〜罢论 і справа з кінцем; на цьому і поставити крепку;〜范仅!] прийняти що за зразок;〜例子-як приклад;〜 例外у виді виключення;我们决心把成绩〜 新起досягнуті успіхи ми розглядаємо як відправний пункт. 2)(就人fiij身分或物的性
质来说）як; у якості кого-чого.我〜朋友要劝 你几句я як друг раджу тобі;他〜代表有此责 任 він як представник (як представника) несе таку відповідальність.
作 伪 zuow6i фальсифікувати що (фальсифікація).
作І zudwdn 1)(写文章）писати твір. 2)(文章） [шкільний] твір.
作物 zu6wCi <农> культури мн.谷类〜зернові культури;夏收〜культури літнього врожаю; літні зернові культури;秋收〜осінні культури;高产〜високоврожайні культури.
作息 zuoxl праця і відпочинок.〜时间表 рбзклад занять (уроків);〜制度 режим дня; режим праці і відпочинку.
作业 zudyd 1)(功课）роббта; завдання.家庭〜 домашня роббта; завдання додому;书面〜 письмова роббта. 2)(生产活动）роббта (робити);(工序）операція.野夕卜〜польова роббта (практика); польові навчання 上的野外作业);高空〜верхолазна роббта;自 动化〜автоматизбвана операція;双班〜дві зміни;〜计划 оперативний план; план роббти (операції).
作俑 zuoy6ng〈书〉бути призвідником.
作用 zu6ydng 1)(产生影响）діяти на кого-що (дія); зробити дію.在外界事物的〜下під дією зовнішнього світу. 2)(产生某种影响的 活动）дія.缓冲〜буферна дія;化学〜хімічна дія;反〜реактіівна дія; реакція;光合〜 тосинтез. 3)(影响）роль ж.; значення; дія; вплив;(效果）ефект,骨干〜роль кістяка;带 头〜ведуча (керівна) роль;破坏〜руйнівна дія;个人在历史上的〜роль індивідуума в історії;发挥〜виявляти свою роль;丧失〜 втратити своє значення; 胃 56 〜
малоефективний;〜не мати ні найменшого значення; незначний;有教育〜мйти виховне значення;起〜відігравати роль; вплинути на кого-що; дати ефект;不起〜не грати ролі; не мати значення; не робити погоди;起着示范 和鼓舞〜м^ти силу приклада і відігравати надихаючу роль;夕卜因通过内因起〜збвнішні причини діють через внутрішні;这些话起 了 〜ці слова набули належну дію;春天还是起 了 〜і усе-такгі весна робіиіа свою справу;只 要资本主义制度还存在，资本主$的规律就 会继续пбки існує капіталістичний лад, будуть позначатися і закони цього ладу. 4) (fe意）значення; намір.他说的那些话是有〜 的 усе це він сказав з визначеним значенням (наміром).
作用力 zu6ydngli〈理> діюча сила; сила дії.
作乐 zu6yu6 另见 zudld <书> (奏乐）грати на музичних інструментах; викбнувати музичні п’єси.
作战 zuozhan вести війну проти кого; воювати з кшг-чим; борбтися; операція (оперувати).〜 і十戈ij план воєнної операції; оперативний план;〜部队 оперчасть; діюча армія;〜物资 військбві матеріапи;〜地区 зона воєнних дій; 〜部署 диспозиція;敌后〜оперувати в тилу супротивника.
作看zuozhe автор.诗歌〜автор вірша;小说〜 автор роману.
作证 zuozheng виступити свідком (як свідок). 由天〜бр^ти небо у свідки.
作准 zuozhiin йти в рахунок; всерйоз розм.; серйозно.不〜не йти в рахунок; і兑话要〜
говорити, так треба всерйоз (серйозно); треба бути вірним своєму слову;光说刁<ft泛〜 не можна покладатися на одні тільки слова; одні тільки слова не рахуються.
ZUO.
iff zuo 1) (бамбуковий) канат; 2) Цзо (при дин. Хань князівство на території сучасної провінції Сичуань).
柞
zuo.
柞 zuo дуб.
柞蚕 zuocan〈动〉дубовий шовкопряд.
柞丝绸 zuoslchou <纺> чесуча; чесучева тканина; тусор-тканина ж.
阼 ZU6.
阼 zuo парадні сходи.
阼阶 zuojie парадні (східні) сходи.
孑乍zuo.
柞 zuo дарувати (щастя); ощасливлювати.
昨 zu6.
胙 zuo 1) жертовне м*ясо; 2) ощасливлювати; винагороджувати; 3) Цзо (при династії Чжоу князівство на території сучасної пров. Хенань).
酔 zuo.
醉 zuo віддяка.
薛 zuo.
蔣枕 zuozhen підстеляти (собі), zuo.
座 zuo 1)—座位.主〜місце для хазтна;客〜 місце для гостей;五个〜儿的汽车 пятимісний автомобіль;公共汽车里没有空〜 Т в автобусі немає більше вільних місць. 2) (底座）підставка;(台座）п’єдестал; постамент; підніжжя.茶碗〜儿 блюдце для чашки;花盆〜儿 підставка для квіткового
-горщика. 3) <量词>:两〜桥 два мости;—〜 大楼одгін великий будинок;广场上有一〜革 命烈士纪念碑 на площі стої ть пам'ятник героям революції,
座次 zuoci порядок розсаджування [гостей].排 定客人的〜 встановити порадок розсаджування гостей; розсадити гостей; розподілити, кому де сидіти;还没排好〜 місця ще не розподілені.
座谈 zuotan розмовляти (бесіда).举行〜 провести бесіду;集体〜колективні дискусії; 〜时事 розмовляти про поточні події;就文艺 工作的若干问题进行〜66мін думками по ряду питань роббти в області літератури і мистецтва.
座谈会 zuotanhui бесіда; співбесіда; нарада; круглий стіл.
座位 zuowei місце; сидіння, it〜поступитися місцем;剧场共有两千〜у театрі мається всього дві тисячі місць.
座无虚席 zuo wu xu xi усі місця зайняті.
座右铭 zuoyouming девіз.
座钟 zuozhong настільний годинник.
座子zu6.zi 1)—座2). 2)(自行车等的车座）
СІДЛО.
Ще zud.
做 zuo 1)(制造）робити що (вироблення); виготовляти що (виготовлення).〜机器的零


1093
件 виготовляти (робити) деталі машин;〜衣 月艮шити плаття; М)木头〜桌子зробити з дерева стіл;这是铁〜的 це виготовлено (зроблене) із заліза. 2)(写)писати що; складати що (твір).〜诗 писати (складати) вірші. 3)(从事）робити що; займатися чим (заняття).〜功课 робити (готувати) уроки; ~ 算术 вирішувати (робити) арифметичні задачі;〜体操 робити гімнастику;〜买卖 займатися торгівлею;〜调查研究工作 вести обстеження і вивчення;〜好事 робити (діяти) гарні справи;〜艰苦细致工作вбсти завзяту і кропітку роббту;好话说尽，坏事〜 绝 наговорити багато красивих слів і накоїти всіляких зол;他这个人什么事都〜得出来від нього усього можна було чекати;工作己经~ 好了 роббта вже зрбблена;你在〜什么？ що ви робите? чим ви зайняті?把各项工作〜好 як варто вести роббту у всіх областях;我们 要去〜,前人所没有〜过的事ми повинні здійснити те, чого не здійснили наші предки.
4)(举办）святкувати що (святкування); відзначати що; справляти що, рош.〜喜事 справляти весілля;〜生曰 святкувйти (відзначати, справляти) день народження. 5) (充当）бути ким-чим; служ“ти кгім-чим; працювати ким-чим.〜教员 працювати (служити) вчителем; учителювати;〜主席 бути головою; головувати;选他〜主席 його обрали головою;拿他来~榜样 брати з його приклад;举这个〜例子 привести це як приклад. 6)(用作）служгіти чем.这可以〜教 材用 це може служити навчальним матеріалом; це годиться для навчального матеріалу;树皮可以〜造纸原料кор& дерева може служити сировиною для виготовлення папера. ；
做伴 zuoban скласти компанію; у компанії з ким. 我给你〜я вам складу компанію;母亲生病， 需要有个人〜мйтн занедужала，треба，щоб була при ній постійна людина (хто-небудь доглядав за нею).
做不至lj zuo-budao не справитися з чим; не під силу кому; руки короткі в кого.这件事你〜це вам не під силу; вам не справитися з цим; для цього у вас руки короткі.
做得到 zuo-dedao справитися з чим; під силу кому.这个我们还是〜的це в наших силах.
j故东 zuodong пригощати кого чим (частування).
咱们吃冰淇淋去，由我〜підбмо ї сти морозиво, я пригощаю.
做法 zuofa метод; спбсіб; практика,〜不同 є
різниця в методах (у способах);怎么〜？ як це робиться? як це робити?化学制剂的〜 метод (спбсіб) виготовлення ХІМІЧНИХ препаратів.- J
做饭 zuofan готувати обід; куховарити розм.; займатися готуванням.
做工 1 zuogong (工作)працювати (роббта).她在 里〜вона працює на фабриці.
做工2 zuogong (演员的乍表情）[акторське] виконання.〜好 уміле виконання ролі; уміла гра.
做官 zuoguan служити чиновником.反对〜当老 爷,站在群众і上瞎指挥борбтися проти тих, хто, сидячи панами і ставлячи себе над масами, командує наосліп.
做鬼 zuogui шахраювати (шахрайство) розм.
做客 zuoke гостювати в кого; бути в гостях у кого.去〜йти в гості;〜回来 повернутися з гостей;有人在我家〜у мене гості.
做媒 zuomei сватати кого кому, за кого (сватовство); займатися сватовством; бути сватом (свахою).
做梦zudmSng 1)(睡觉时呈现幻象）снгітися кому; бачити сон; маритися кому.昨儿晚上 我做了一个奇怪的梦сьогбдні вночі я бачив дивний сон (мені приснився дивний сон);我 〜常见到你 я часто бачу вас уві сні]; я часто бачив вас у сні. 2) (1:匕喻幻 снитися кому,
白曰〜сон наяву;你在〜！ це вам снилося!〜都 没有想到 і [у сні] не снилося.
做亲 zuoqln поріднитися.
做人 zudrdn 1)(待人接物）віднбшення до людей; поводитися.会〜уміти спілкуватися (поводитися) з людьми; уміння поводитися з людьми; чуйне (дбайливе) віднбшення до людей (用于褒义）；собі на розумі хто; хитрий (以上两个译法用于贬义).2)(作正派 人)бути чесною людиною; жити чесним ‘ життям.重新〜знбву стати людиною; зажити чесним життям; почати нове життя;怎軎巨〜з яким обличчям показатися людям (у суспільстві).
做声zuosheng видавати звук.他坐在一边不〜 він сидів у сторонці і мовчав (не видавав ні звуку, зберігав мовчання); ти сховайся і дивися, щоб ні звуку не було.
做事 zuoshi 1)(作事f青)працювати; займатися чим.〜认真 серйозно відноситися до роббти; серйозний у роботі. 2)(担任职务） працювати; служити.在由Р 局〜працювати (служити) на пошті.
做手脚 zud shoujiao підстроїти що.这是他一个
人做的手脚 усе це підстроїно ним одним.
ШЩ zuoshou святкувати (справити, відзначити) день народження.
做完 zuowan закінчити що (закінчення); закінчити що; завершити що (завершення).
做文章 zuo wenzhang поширюватися; загострювати на чому увагу; користатися як приводом. 在小问题上大〜 багато розказувати про дрібниці; чіплятися до дрібниць; робити з мухи слона;另[J 在这^[牛事 _h~ не потрібно користатися даною справою як приводом.
做一夫和尚撞一天钟zud yl tian he-shang zhuang yl tian zhong віддзвонив і з дзвіниці геть прост.., прожив день — і добре.
做贼С、虚 zuo zei хіпхй на злодії шапка горить; сбвість нечиста; знає кішка, чиє м’ясо з’їла.
做主 zuozhu розпоряджатися (розпорядження). 谁也做不了 主 ніхто не може взяти на себе відповідальність; 有权〜 в праві розпорядитися;人民当家〜нарбд став повнопразним хазяїном.
做作 zuo zuo манірничати розм. (манірність, манірний); маніритися розм. (маніжити рош” маніжний); поза (позувати); штучний; неприродний.好〜的人 аматор пози;这个人 有些〜ця людина трохи прикидається;她的 态度显得有点儿〜у манерах її все-таки помітно було дещо штучне; у її манерах усе-таки була помітна деяка штучність (награність, нещирість, удаваність);他说话 不自然，老是〜нічбго прбсто він не скаже, постійно акторствує;这人丝毫不〜ця людина позбавлена всякої (якої-небудь) пози; немає в цій людині якої-небудь штучності; 这是有意〜усе це навмисне і показне.
凿zuo另见zdo.
凿 zuo (卯眼)паз спец.\ гніздо.
凿空 zuokong〈书〉натяжка рот.; з натяжкою; притягти за волбсся (за вуха) що.〜之论 невиправдане (неправомірне, притягнуте за волбсся) судження.
凿枘 zuorui протиріччя (суперечити кому-чому); невідповідність; несумісний (несумісність).
凿凿 zuozuo <书> достовірний (вірогідність); дійсний.〜有据 безперечно й вірогідно; безперечна вірогідність;言之〜говорііти з повною (абсолютною) вірогідністю.


1094
附录 Додатки
汉乌对照中国历史朝代简表 Хронологічна таблиця китайських династій
夏
Епоха Ся
约前21世纪一 约前16世纪
北齐 Династія Північна Ці
550—577
商
Епоха Шан
约前16世纪一 约前11世纪
西魏 Династія Західна Вей
北周
Династія Північна Чжоу
535—557
557—581
周
Епоха Чжоу
西周
Епоха Західна Чжоу
约前11世纪一 前771
东周
Епоха Східна Чжоу 春秋时期 Період Чуньцю (Весни та Осені). 战国时期 Період Чжаньго (Воюючих царств)
前 770—前 256 前 770—前 476
前475—前 221
隋
Династія Суй
681—618
唐
Династія Тан
618—907
秦
Династія Цінь
前221—前 206
五代十国 Епоха 5-ти династій та 10-ти царств
后梁
Династія Пізня Лян
907—923
汉
Династія Хань
西汉
Династія Західна Хань
前206 —公元 8
后唐
Династія Пізня Тан
923—936
东汉
Династія Східна Хань
25—220
后晋
Династія Пізня Цзінь
93S 一 946
三国
Період
Троєцарствія
魏
Царство Вей
220—265
后汉
Династія Пізня Хань
947—9S0
蜀
Царство Шу
221—263
后周
Династія Пізня Чжоу
951—960
吴
Царство У
222—280
十国
10 царств
902—979
西晋
Династія Західна Цзінь
265—316
宋
Династія Сун
北宋
Династія Північна Сун
960 — 1127
东晋、十六国 Династія Східна Цзінь та 16 царств
本亚 尔曰
Династія Східна Цзінь
317—420
南宋•
Династія Південна Сун
1127—1279
十六国 16 царств
304—439
辽
Династія Ляо
907—1125
南北朝
Епоха
Південних та
Північних
династій
南朝、 Період Південних династій
宋
Династія Сун
420—479
西夏
Династія Західна Ся
1032—1227
齐
Династія Ці
479—502
金
Династія Цзінь
1115—1234
梁
Династія Лян
502—557
元
Династія Юань
1279—1368
陈
Династія Чень
557—589
明
Династія Мін
1368—1644
北朝
Період
Північних
династій
北魏 Династія Північна Вей
386—534
清
Династія Цін
1644—1911
东魏 Династія Східна Вей
534—550
中华民国
Китайська Республіка
1912—1949


汉乌对照计量单位名称表 Таблиці одиниць вимірювання
一、公制计量单位
类
单位名称
代号
类
单位名称
代号
别
汉语
乌语
拉丁
乌语
别
汉语
乌语 r
拉丁
乌语
微微米
мікро мікрон
MKMK
体
立方厘米
кубічний сантиметр
cm3
cm3
埃
ангстрем
А
人
积
立方分米
кубічний дециметр
dm3
дм3
毫微米
мілімікрон
Ш|Х
MMK
立方米
кубічний метр
m3
M5
长
微米
мікрон
ц
MK
毫升
мілілітр
ml
МЛ
忽米
сантиміліметр
СШГП
CMM
容
厘升
сантилітр
cl
СЛ
丝米
дециміліметр
dmm
ДММ
分升
децилітр
dl
ДЛ
毫米
міліметр
ШШ
MM
升
літр
1
Л
厘米
сантиметр
cm
CM
量
十升
декалітр
dal
ДКЛ
度
分米
дециметр
dm
ДМ
百升
гектолітр
hi
ГЛ
米
метр
m
M
干升
кілолітр
kl
КЛ
十米
декаметр
dam
ДКМ
微克
мікрограм
飓
МКГ
百米
гектометр
hm
ГМ
毫克
міліграм
mg
МГ
公里（千米）
кілометр
km
KM
重
厘克
сантиграм
eg
СГ
面
平方厘米
квадратний сантиметр
cm2
CM之
分克
дециграм
dg
ДГ
积
平方分米
квадратний дециметр
dm^
дм1
克
грам
g
Г
和
平方米
квадратний метр
m2
M2
十克
декаграм
dag
ДКГ
地
公亩
ар
a
a
百克
гектограм
hg
ГГ
积
公顷
гектар
ha
ra
量
公斤
кілограм
kg
КГ
平方公里
квадратний кілометр
km2
KM之
公担
центнер; квінтал
q
Ц
吨
тонна
MT
(或
t)
T
二、市制计量单位
类
单位名称
折合公制
类
单位名称
折合公制
别
汉语
乌语
别
汉语
乌语
市毫
хао
=0. 033毫米
体
立方市寸
кубічний цунь
=0. 037立方分米
长
市厘
лі
=0. 33毫米
积
立方市尺
кубічний чи
=0. 037立方米
市分
фень
=0. 33厘米
立方市丈
кубічний чжан
=37立方米
市寸
цунь
=3. 33厘米
市撮
цо
二毫升
市尺
чи
=0. 33米
容
市勺
шао
=厘升
度
市丈
чжан
=3. 33 米
市合
ге
=分升
市引
інь
=33. 33米
市升
шен
=升
市里
лі
=0. 5公里
量
市斗
доу
二十升
平方市寸
квадратний цунь
=0. 11平方分米
市石
дань
二百升
平方市尺
квадратний чи
=0. 11平方米
市丝
си
=0. 5毫克
й
平方市丈
квадратний чжан
=11. 11平方米
重
市毫
хао
=5毫克
积
平方市里
квадратний лі
=0. 25平方公里
市厘
лі
=5厘克
和
市分
фень
=0. 6667 公亩
市分
фень
=0. 5 克
地
=0. 0067 公顷
市钱
цянь
=5克 '
市亩
му
=6. 6667 公亩
量
市两
лян
=50克
积
=0. 0667 公顷
市斤
цзінь
=0. 5公斤
市顷
цін
=6. 6667 公顷
市担
дань
=0. 5公担


1096
英美制计量单位
类
单位名称
折合公制
别
汉语
乌语
英语
吋
дюйм
inch (in)
=2. 54厘米
长
呎
фут
foot (ft)
=0. 3048米
码
ярд
yard (yd)
=0. 9144米
度
噚
морський сажень
fathom (fm)
=1. 8288米
哩
уставна миля
mile (mi)
=1. 6093 公里
面
平方吋
квадратний дюйм
square inch (in2)
=6. 4514平方厘米
积
平方呎
квадратний фут
square foot (ft2)
=0. 0929平方米
和
平方码
квадратний ярд
square (yd2)
=0. 8361平方米
地-
英亩
акр
acre (a)
=40. 4672 公亩
积
平方哩
квадратна миля
square mile (mi^)
=2. 59平方公里
体
立方吋
кубічний дюйм
cubic inch (in3)
=16. 2866立方厘米
立方呎
кубічний фут
cubic foot (ft3)
=0. 0283立方米
积
立方码
кубічний ярд
cubic yard (yd3)
=0. 7645立方米
液
盎司
унція
ounce (oz)
(英）=0. 0284 升
体
及耳
джил; гілл
gill(gl)
(英)=()• 142 升
和
品脱
пінта
pint (pt)
(英）=()• 56825 升
固
夸脱
кварта
quart (qt)
(英）=1. 1365 升
体
加仑
галон
gallon (gal)
(英）=4. 546 升
容
量
配克
пек
peck (pk)
(英)=9. 092 升
蒲式耳
бушель
bushel (bu 或 bush)
(英）=36. 368 升
格令（喱）
гран
grain (gr 或 g)
=0. 0648克
重
打兰
драхма
dram, drachm (dr)
=1. 77185克
量
盎司（哂）
унція
ounce (oz)
=28. 3496克
磅
фунт
pound (lb)
=453. 6克
英吨（长吨）
довга (велика) тонна
long ton (tn)
=1016. 047 公斤
美吨（短吨）
коротка (мала) тонна
short ton (sh, tn)
=907. 1849 公斤


1097
汉乌对照化学元素名称表 Китайсько-українська таблиця назв хімічних елементів
原子
序
元素名称
符号
原子
序
元素名称
符号
汉语
乌语
汉语
乌语
1
氢
водень
Н
26
铁
залізо
Fe
2
氦
гелій
Не
27
钴
кобальт
Co
3
锂
літій
Li
28
镍
нікель
Ni
4
铍
берилій
Be
29
铜
мідь
Cu
5
硼
бор
В
30
锌
цинк
Zn
6
碳
вуглець
С
31
镓
галій
Ga
7
氮
азот
N
32
锗
германій
Ge
8
氧
кисень
0
33
砷
миш’як
As
9
酿4 -
фтор
F
34
硒
селен
Se
10
氖
неон
Ne
35
溴
бром
Br
11
钠
натрій
Na
36
氪
криптон
Kr
12
镁
магній
Mg
37
铷
рубідій
Rb
13
铝Г
алюміній
АІ
38
锶
стронцій
Sr
14
娃
кремній
Si
39
钇
ітрій
Y
15
磷
фосфор
Р
40
锆
цирконій
Zr
16
硫
сіра
S
41
铌
ніобій
Nb
17
氯
хлор
Cl
42
钼
молібден
Mo
18
氩
аргон
Аг
43
锝
технецій
Tc
19
钾
калій
K
44
钌
рутеній
Ru
20
钙
кальцій
Са
45
铑
родій
Rh
21
钪
скандій
Sc
46
钯
паладій
Pd
22
钛
титан
Ті
47
银
срібло
Ag
23
钒
ванадій
V
48
镉
кадмій
Cd
24
铬
хром
Сг
49
铟
індій
In
25
锰 '
марганець
Мп
50
锡
олово
Sn


1098
原子
序
元素名称
符号
原子
序
元素名称
符号
汉语
乌语
汉语
乌语
51
锑 .
сурма
Sb
78
铂
платина
Pt
52
碲
телур
Те
79
金
золото
Au
53
碘
йод
І
80
汞
ртуть
HS
54
氙
ксенон
Хе
81
铊
талій
ТІ
55
铯
цезій
Cs
82
铅
свинець
Pb
56
钡
барій
Ва
83 -
铋
вісмут
Bi
57
镧
лантан
La
84
钋
полоній
Po
58
铈
церій
Се
85
砹
астатин
At
59
错
празеодим
Рг
86
氡
радон
Rn
60
钕
неодим
Nd
87
钫
францій
Fr
61
钷
прометем
Pm
88
镭
радій
Ra
62
钐
самарій
Sm
89
锕
актинШ
Ac
63
铕
європій
Eu
90
钍
торій
Th
64
钆
гадоліній
Gd
91
镤
протактиній
Pa
65
铽
тербій
Tb
92
铀
уран
U
66
镝
диспрозій
Dy
93
镎
нептуній
Np
67
钬
гольмій
Ho
94
钚
плутоній
Pu
68
铒
ербій
Er
95
镅
америцій
Am
69
铥
тулій
Tm
96
锔
кюрій
Cm
70
镱
ітербій
Yb
97
锫
беркелій
Bk
71
镥
лютецій
Lu
98
锎
каліфорній
Cf
72
铪
гафній
Hf
99
锿
ейнштейній
Es
73
钽
тантал
Ta
100
镄
фермій
Fm
74
钨
вольфрам
W
101
钔
менделевій
Md
75
铼
реній
Re
102
锘
нобелій
No
76
娥 J
осмій
Os
103
铹
лоуренсій
Lr
77
铱
ірідій
Ir


1099
汉乌地名词典
Китайсько-український словник географічних назв
世界各大洲、大陆、地域 ЧАСТИНИ СВІТУ，МАТЕРИКИ，РЕГІОНИ
Aertaishanmaiqu
阿尔泰山脉区~
Алтайський край
Alabodong
阿拉伯东
Арабський Схід
AlasTjia
阿拉斯加
Аляска
Aodaliya
澳大利亚
Австралія г
Beijididai
北极地带
Арктика
BTnhaibianj iangqu
滨海边疆区
Уссурійський край
Feizhou
非洲
Африка
Beifeizhou
北非洲
Північна Африка
Nanfeizhou
南非洲
Південна Африка
Redaifeizhou
热带非洲
Тропічна Африка
Jindong
近东
Близький Схід
Magelibu
马格里布
Магріб
Manzhouli
满州里
Маньчжурія
Meizhou
美洲
Америка
Beimeizhou -
北美洲
Північна Америка
Ladlngmeizhou
拉丁美洲
Латинська Америка
Nanmeizhou
南美洲
Південна Америка
Zhongmeizhou
中美洲
Центральна Америка
Menggu
蒙古
Монголія
Nanjizhou
南极洲 、
Антарктида
Yazhou
亚洲
Азія
Nanya
南亚
Південна Азія
XTnanya
西南亚
Південно-Західна Азія
Dongnanya
东南亚
Південно-Східна Азія
Beiya
北亚
Північна Азія
Zhongya
中亚
Середня Азія
Dongya
东亚
Східна Азія
Zhongya
中亚
Центральна Азія
Ouya
欧亚
Євразія
Ouzhou
欧洲
Європа
Dongouzhou
东欧洲
Східна Європа
Xlouzhou
西欧洲
Західна Європа
Zhongouzhou
中欧洲
Центральна Європа
XTboliya
西伯利亚
Сибір
Yanhaibianqu
沿海边区
Приморський край
YinduzhTna
印度支那
Індокитай
Yuandong
远东
Далекий Схід


1100
大洋
ОКЕАНИ
Daxlyang
大西洋
Атлантичний
BeibTngyang
北冰洋
Північний Льодовитий
Taipingyang
太平洋
Тихий
Yinduyang
印度洋
Індійський
海流
ТЕЧІЇ
Binhainuanliu
滨海暖流
Приморська
Duimanuanliu
对马暖流
Цусімська
MoxTgewannuanliii
墨西哥湾暖流
Г ольфстрім
Taiwannuanliu
台湾暖流
Kypocio
海洋
МОРЯ
Aiqinhai
爱琴海
Егейське
Alabohai
阿拉伯海
Аравійське
Baihai
白海
Біле
Bailinghai
白令海
Берингове
BalunzhThai
巴伦支海
Баренцове
Beihai
北海
Північне
Boluodihai
波罗的海
Балтійське
Chukeqihai
楚科奇海
Чукотське
Dizhonghai
地中海
Середземне
Donghai
东海
Східно-Китайське
DongxTboliyahai
东西伯利亚海
Східносибірське
Ehuocikehai
鄂霍茨克海
Охотське
тр*— • 1 1 — 1 v •
Feilubinhai
菲律宾海
Філіппінське
Gelinglanhai
格陵兰海
Гренландське
Heihai
黑海
Чорне
Honghai
红海
Червоне
Huanghai
黄海
Жовте
Jialebihai
加勒比海
Карібське
Kalahai
咯拉海
Карське
Laputiefuhai
拉普帖夫海
Лаптєвих
Lihai
里海
Каспійське
Ma^rmalahai
马尔马拉海
Мармурове
XjfV V • V 1 v •
Maweizaohai
马尾藻海
Саргасове
Nanhai
南海
Південно-Китайське
Nuoweihai
挪威海
Норвезьке
Xianhai
咸海
Аральське
Yadeliyahai
亚得利亚海
Адріатичне
Yasuhai
亚速海
Азовське
X r—、 一 \ 1 v •
Yiaomyahai
伊奥尼亚海
Іонічне


1101
海峡
ПРОТОКИ
Bailinghaixia
白令海峡
Берингова
Tpfc v • t v • • /
Beihaixia
北海峡
Північна
BosIpulusT
博斯普鲁斯（海峡）
Босфорська
Chaoxianhaixia
朝鲜海峡
Корейська
Dadanhaixia
鞑靼海峡
Татарська
Dadanier
达达尼尔（海峡）
Дарданелльська
Danmaihaixia
丹麦海峡
Датська
Duimahaixia
对马海峡
Цусімська
,1 % tv t ^ 1 v • •,
Foluolidahaixia
佛罗里达海峡
Флорідська
Hadesunhaixia
哈得孙海峡
Гудзонова
T* —1 f *1 v • • r
Jialaihaixia
加来海峡
Па-де-Кале
Kalahaixia
喀拉海峡
Карські Ворота
Kalimata
卡里马塔（海峡）
Карімота
Labiliizlhaixia
拉彼鲁兹海峡
Лаперуза
Lamangshehaixia
拉芒什海峡
Ла-Манш
Madaj msy mhaixia
马达加斯加海峡
Мадагаскарська
Maizheliinhaixia
麦哲伦海峡
Магелланова
Maliujiahaixia
马六甲海峡
Малаккська
Qiongzhou
琼州（海峡）
Хайнаньська
Taiwanhaixia
台湾海峡
Тайванська
Youkadanhaixia
尤卡坦海峡
Юкатанська
Zhibiiluotuohaixia
直布罗陀海峡
Гібралтарська
海湾
ЗАТОКИ
AlasTjiawan
阿拉斯加（湾）
Аляска
Amanwan
阿曼湾
Оманська
Anadeerwan
阿纳德尔湾
Анадирська
Beibiiwan
北部湾
Тонкінська
BisTkaiwan
比斯开湾
Біскайська
Bodiniyawan
波的尼亚湾
Ботнічна
Bohaiwan
渤海湾
Бохайська
Boslwan
波斯湾
Перська
Fenlanwan
芬兰湾
Фінська
Hadesiinw5ri
哈得孙湾
Гудзонова
Hangzhouwan
杭州湾
Ханчжоувань
Jialifiiniyawan
加利福尼亚湾
Каліфорнійська
Jineyawan
几内亚湾
Гвінейська
Liaodongwan
辽东湾
Ляодунська
Mengjialawan
孟加拉湾
Бенгальська
MoxTgewan
墨西哥湾
Мексиканська
Sheliehuofuwan
舍列霍夫湾
Шеліхова
Xianluowan
暹罗湾
Сіамська
XTchaoxianwan
西朝鲜湾
Західно-Корейська
YadTngwan
亚丁湾
Аденська


1102
河流
РІКИ
Akense (he)
阿肯色（河）
Арканзас
Amuhe
阿姆河
Амудар’я
Anade^r (he)
阿纳德尔（河）
Анадир
Anjiala (he)
安加拉（河）
Ангара
Aodehe
奥得河
Одер
Aokahe
奥卡河
Ока
Aolanzhihe
奥兰治河
Оранжева
Aolmuokehe
奥里诺科河
Оріноко
Aoniejiahe
奥涅加河
Онега
Baihe
白河
Байхе
BalaguThe
巴拉圭河
Парагвай
Balanahe
巴拉那河
Парана
Beideweinahe
北德维纳河
Північна Двіна
Beihe
北河
Бейхе
Beijiang
北江
Бейцзян
Daojiawa (he)
道加瓦（河）
Даугава
DigelisThe
底格里斯河
Тигр
Diniebohe
第聂伯河
Дніпро
DiniexTtelihe
第聂西特历河
Дністер
Disa
蒂萨
Тиса
Dongjiang
东江
Дунцзян
Duonaohe
多瑙河
Дунай
E^rgiina (he)
额尔古纳（河）
Аргунь
E^rqislhe
额尔齐斯河
Іртиш
fl f V • • 一1 r
Fuerjiahe
伏尔加河
Волга
Ganjiang
赣江
Г аньцзян
Gelandehe
格兰德河
Ріо-Гранде
Haihe
海河
Хайхе
Hanjiang
汉江
Ханьцзян
Hanshui
汉水
Ханьшуй
Heilongjiang
黑龙江
Амур
Heilongjiang
(Amiierhe)
黑龙江（阿穆尔 河）
Хейлунцзян
(Амур)
Henghe
恒河
Ганг
Honghe
红河
Хонгхе
Huaihe
淮河
Хуайхе
Huanghe
黄河
Хуанхе
Huangpiijiang
黄埔江
Хуанпу
Jialingjiang
嘉陵江
Цзялінцзян
JiayTnhe
荚茵河
Рейн


1103
Jiesmahe
杰斯纳河
Десна
Kamahe
卡马河
Кама
Kelimahe
科利马河
Колима
Keluoladuohe
科罗拉多河
Колорадо
Labahe
拉巴河
Лаба
Lancangjiang
澜沧江
Ланьцанцзян
Lenahe
勒拿河
Лєна
Liaohe
辽河
Ляохе
Linbobohe
林波波河
Лімпопо
Luonehe
罗讷河
Рона
Luwa9erhe
卢瓦尔河
Луара
Magengxiehe
马更些河
Макензі
Meigong(he)
湄公(河）
Меконг
Misulihe
密苏里河
Міссурі
Mixlxtbihe
密西西比河
Міссісіпі
Mfldanjiang
牡丹江
Муданьцзян
Neijiang
内江
Нейцзян
Niemanhe
涅曼河
Нєман
Niluohe 丨
尼罗河
Ніл
Nirierhe
尼日尔河
Нігер
Nujiang
怒江
Нуцзян
Nujiang
怒江
Салуїн (Лоцзян)
Pixlipiyajihe
普里皮亚季河
Прип’ять
Piilutehe
普鲁特河
Прут
Sana
萨那
Сена
Songhuajiang
松花江
Сунгарі
Taiwushihe
泰晤士河
Темза
Talimuhe
塔里木河
Тарим
Weihe
渭河
Вейхе
WeisTwa (he)
维斯瓦（河）
Вісла
Wulaerhe
乌拉尔河
Урал
WulaguT
乌拉圭
Уругвай
Wusulijiang
乌苏里江
Уссурі
XT9erhe
锡尔河
Сирдар’я
Xiangjiang
湘江
Сянцзян
XTjiang
西江
Сіцзян
XTpuka
希普卡
Шипка
Yalujiang
鸭绿江
Ялуцзян
Yaliizangbujiang
雅鲁藏布江(布拉
Цангпо (Брах¬
(Bulamapiitelahe)
马普特拉河）
мапутра)
Yamasunhe
亚马孙河
Амазонка
Yangzijiang
扬子江（长江，
Янцзи (Чанцзян,
(Changjiang, Dajiang)
大江）
Дацзян)


1104
Ye’6rqmng
叶尔羌
Яркенд
Yenisaihe
叶尼塞河
Єнісей
YTlihe
伊犁河
Ілі
' YTndiji^rka (he)
因迪吉尔（河）
Індигірка
Yinduhe
印度河
Інд
Youfaladihe
幼发拉低河
Євфрат
Yiikonghe
育空河
Юкон
ZanbeixThe
赞北西河
Замбезі
Zhujiang
珠江
Чжуцзян
运河
КАНАЛИ
Dayiinhe
大运河
Великий Китайський
Banamayunhe
巴拿马运河
Панамський
SuyTshiyiinhe
苏伊士运河
Суецький
半岛
ПІВОСТРОВИ
Alabobandao
阿拉伯半岛
Аравійський
Baerganbandao
巴尔干半岛
Балканський
BiliniiisTbandao
比利牛斯半岛
Піренейський
Bulietani (bandao)
不列塔尼（半岛）
Бретань
Chaoxianbandao
朝鲜半岛
Корейський
CMkSqi (bandao)
楚科奇（半岛）
Чукотка
Foluolida (bandao)
佛罗里达（半岛）
Флорида
Guangdongbandao
广东半岛
Гуандунський
T* —1 ' f vt > t v
Jialimmyabandao
加利福尼亚半岛
Каліфорнійський
Kanchajiabandao
堪察加半岛
Камчатка
Kelabandao
科拉半岛
Кольський
Kelimibandao
克里米半岛
Кримський
Labiiladuobandao
拉布拉多半岛
Лабрадор
Leizhoubandao
雷州半岛
Лейчжоу
Liaodongbandao
辽东半岛
Ляодунський
XiTVl*> ••vt 、 1 v
Maliujiabandao
马六甲半岛
Малаккський
Ridelanbandao
曰德兰半岛
Ютландія
Shandongbandao
山东半岛
Шаньдун
STk^idinaweiyabandao
斯堪的纳维亚半岛
Скандинавський
Suomalibandao
索马里半岛
Сомалійський
Taimei'er (bandao)
泰梅尔（半岛）
Таймир
Xiaoyaxiya (bandao)
小亚细亚（半岛）
Мала Азія
Yama'er (bandao)
亚马尔（半岛）
Ямал
Yindubandao
印度半岛
Індостан
YinduzhTnabandao
印度支那半岛
Індокитайський
Y apingningbandao
亚平宁半岛
Аппенінський
Youkatanbandao
尤卡坦半岛
Юкатан


1105
群岛
ОСТРОВИ
Aierlan
爱尔兰
Ірландія
Aliushenqundao
阿留申群岛
Алеутські
Bahama
八哈马
Багамські
Baimudaq]indao
百慕大群岛
Бермудські
Beididao
北地岛
Північна Земля
Beihaidao
北海岛
Хоккайдо '
Benzhou
本州
Хонсю
BTngdao
冰岛
Ісландія
Boduoligedao
波多黎各岛
Пуерто-Рико
Changshanqiindao
长山列群岛
Рюкю
Chongmingdao
崇明岛
Чунмінь
Chongsheng
冲绳（岛）
Окінава
Dabuliedian
大不列颠
Велика Британія
FeilUbln
菲律宾
Філіппінські
Fodejiao
佛得角
Зеленого Мису
Gelinglandao
格陵兰岛
Гренландія
вйЬа
古巴
Куба
Haidi
海地
Гаїті
Hainandao
海南岛
Хайнань
Jialimandandao
加里曼丹岛
Калімантан
Jialuolinqundao
加罗林群岛
Каролінські
Jianaliqundao
加那利群岛
Канарські
JTnmendao
金门岛
Цзіньменьдао
Jiuzhou
九州
Кюсю
Jizhoudao
济州岛
Чечжудо
Kelite
克里特
Кріт
KexTjia
科西嘉
Корсика
Madaj iasljia
马达加斯加
Мадагаскар
Madela
马德拉
Мадейра
Ma'erdaiffi
马尔代夫
Мальдівські
Miaodao
庙岛
Мяодао
Nanshaqiindao
南沙群岛
Наньшацюньдао
Nanyangqiindao
南洋群岛
Малайські
Nmfenlan (dao)
纽芬兰（岛）
Ньюфаундленд
Penghiiqundao
澎湖群岛
Пенху
Qiandaoqundao
千岛群岛
Курильські
Ribendedao
日本的岛
Японські
SadTngdao
萨丁岛
Сардинія
Sahalindao
萨哈林岛
Сахалін
SaipiiliisT
塞浦路斯
Кіпр
Saisheer
塞舌尔
Сейшельські
Siguo
四国
Сікоку '
STlilanka
斯里兰卡
Шрі-Ланка
Sumendala
苏门答腊
Суматра
Taiwan
台湾
Тайвань


1106
Weizhoudao
涠洲岛
Вейчжоудао
Xiandao (zhudao)
先岛（诸岛）
Саксіма
Xianggang
香港
Сянган
XiaoandiliesTqundao
小安的列斯群岛
Малі Антильські
Xiaweiyiqundao
夏威夷群岛
Гавайські
XTndidao
新地岛
Нова Земля
XTnjineiya (dao)
新几内亚（岛）
Нова Гвінея
XTnxIboliyaqiindao
新西伯利亚群岛
Новосибірські
XTnxTlan
新西兰
Нова Зеландія
XTshanqundao
西沙群岛
Сішацюньдао
XTxIli
西西里
Сицилія
Yamaijia
牙买加
Ямайка
Yanmei (zhudao)
奄美（诸岛）
Амамі
Yasu'erqundao
亚速尔群岛
Азорські
Zhaowa
爪哇
Ява
Zhoushanqundao
舟山群岛
Чжоушань
山脉、高原
Aertaishanmai
阿尔泰山脉
Алтай
Abalaqiyashanmai
阿巴拉契亚山脉
Аппалачі
Aerbeisishan
阿尔卑斯山
Альпи
Aerjlnshan
阿尔金山
Алтинтаг
Aertai
阿尔泰
Алтай Монгольський
Aisaiebiyagaoyuan
埃塞俄比亚高原
Ефіопське нагір’я
Anatuoliyagao^an
安纳托利亚高原
Анатолійське плоскогір’я
AndaluxTyashan
安达卢西亚山
Андалузькі
Andislshanmai
安第斯山脉
Анди
AtelasT
阿特拉斯（山脉）
Атлас
Baitoushan
白头山
Байтоушань
Baxlgaoyuan
巴西高原
Бразільське плоскогір’я
Beishan
北山
Бейшань
BilmiusTshanmai
比利牛斯山脉
Піренейські
Bogeduoshan
博格多山
Богдошань
Bojilislkegaoyuan
波季利斯克高原
Подільське підвищення
Chaidamupendi
柴达木盆地
Цайдамськазападина
Changbaishan
长白山
Чанбайшань
Dabashan
大巴山
Дабашань
DaxTnganling
大兴安岭
Хінган Великий
DelakensTshanmai
德拉肯斯山脉
Драконові
Dinieboheyanangaodi
第聂伯河沿岸高地
Придніпровське підвищення
GangdisTshan
(岗低斯山）
Катлас (Гандісишань)
Gaojiasuo
高加索
Кавказ Великий
Gongchanzhuyifeng
共产主义峰
Комунізму пік
Gonggeershan
贡格尔(山）
Конгур
GuTyanagaoyuan
圭亚那高原
Гайанське нагір'я


1107
Haianshanmai
海岸山脉
Берегові (хребет)
Hantenggeli
汗腾格里（峰）
Хан-Тенгрі
Huaiyanshan
怀燕山
Хуайяньшань
Huangduanshan
横断山
Хендуаньшань
Huangtugaoyuan
黄土高原
Лесове плато
Jiate
加特
Гати західні
Kaerbaqianshanmai
喀尔巴阡山脉
Карпати
Kalakiinlunshanmai
喀剌崑论山
Каракорум (хребет) т
Kedilelashanmai
科迪勒拉山脉
Кордильєри
Kelimishan
克里米山
Кримські
Kelusheneisharimai
克鲁什内山脉
Рудні
Kunlunshan
昆仑山
Куньлунь
LiaoxI
辽西
Ляосі
Moxlgegaoyuan
墨西哥高原
Мексиканське нагір?я
Nanling
南岭
Наньлін
Nanshan
南山
Наньшань
Pamier
帕米尔
Памір
Pangtingshanmai
庞廷山脉
Понтійські
Qilimazhaluoshan
乞力马扎罗山
Кіліманджаро
Qinling
秦岭
Цзінлінь
Sanmenxia
三门峡
Саньменься
Sayanling
萨彦岭
Саяни
Shenglifeng
胜利峰
Перемоги пік
Slkadinaweiya
斯堪的纳维亚
Скандинавські
STtuonuoshanmai
斯托诺山脉
Становий (хребет)
Suhuotuoalin
苏霍托阿林
Сухоте-Алінь
Sutaide
苏台德（山脉）
Судетські
Taibaishan
太白山
Тайбайшань
Taihangshan
太行山
Тайханшань
Taishan
泰山
Тайшань
Tianshan
天山
Тянь-Шань
TuoluosT
托罗斯（山脉）
Тавр
Wulaershanmai
乌拉尔山脉
Урал
Xiaoyagaoyuan
小亚尚原
Малоазійське нагір'я
Ximalayashan
喜马拉雅山
Гімалаї
XTxTzang
西西藏
Тибет Західний (Чангтан)
XTzang
西藏
Тибет
Yabuluonuoffimai
雅布洛诺夫脉
Яблуневий (хребет)
YTbiliyashan
伊比利亚山
Іберійські
Yllanggaoyuan
伊朗高原
Іранське нагір’я
YTnshan
阴山
Іншань
Yunnangaoyuan
云南高原
Юньнаньське нагір'я
Yushan
玉山
Юйшань
ZhongeluosTgaodi
中俄罗斯高地
Середньоросійське підвищення
Zhongxlboliyagaoyuan
中西伯利亚高原
Середньосибірське плоскогір'я
Zhumulangmaf^ng
珠穆朗玛峰
Еверест


1108
湖泊
ОЗЕРА
Aibihu
艾比湖
Ебі-Нур
Andaltiehu
安大略湖
Онтаріо
Aoniejiahu
奥涅加湖
Онезьке
Baerluoshihu
巴尔咯什湖
Балхаш
Beihai
北海
Бейхай
T-ч % • • • — v 1 r
Beyiaerhu
贝加尔湖
Байкал
Chudehii
楚德湖
Чудське
Dameiguoqunhii
大美国群湖
Великі Американські
Daxionghu
大熊湖
Велике Ведмеже
Didikaka (hu)
的的喀喀（湖）
Тітікака
Dongtinghii
洞庭湖
Дунтінху 、
Fanhu
凡湖
Ван
Hongzehu
洪泽湖
Хунцзєху
Laduojiahu
拉多加湖
Ладозьке
Luobubo
罗布泊
Лобнор
Mixiegen
密歇根
Мічиган
Poyanghii
鄱阳湖
Поянху
Qlnghaihii
青海湖
Кукунор
STweiqiazThii
斯维恰兹湖
Світязь
Subileerhu
苏必利尔湖
Верхнє
Taihu
太湖
Тайху
Tangaylhu
坦噶伊湖
Танганьїка
Tianhai
天海
Намцо
Тй'ег
图尔
Тур
Weiduoliya
维多利亚
Вікторія
Wennibo
温尼伯
Вінніпег
Xianhai
咸海
Аральське
Xlhu
西湖
Сіху
ХійІйпЬй
休论湖
Гурон
УТИЬй
伊利湖
Ері
YTsaikehii
伊塞克湖
Іссик-Куль
国家、地域
Aodalya
澳大利亚
Австралія
Aerjiliya
阿尔及利亚
Алжир
Afuhan :
阿富汗-
Афганістан
Agenting
阿根廷
Аргентина
Aiji
埃及
Єгипет
Alaboguo
阿拉伯国
Арабські країни
Alabolianheqiii Changguo
阿拉伯联合酋长国
ОАЕ
Angela
安哥拉
Ангола
Aodili
奥地利
Австрія
Asaibaijiang
阿赛拜疆
Азербайджан
Aishaniya
爱沙尼亚
Естонія


1109
Bai^luosT
白俄罗斯
Бєларусь
BajTsTtan
巴基斯坦
Пакістан
BalesTtan
巴勒斯坦
Палестина
Baojialiya
保加利亚
Болгарія
Bax!
巴西
Бразилія
Biilishi
比利时
Бельгія
Beiouguojia
北欧国家
Прибалтійські країни
Boduoliye
波多利耶
Поділля
Bolan
波兰
Польща
Boliexlye
波列西耶
Полісся
Biidan
不丹
Бутан
Chaoxian
朝鲜
Корея
Chaoxianminziizhfl
Yirenmmgongheguo
朝鲜民主主义人民共和国
КНДР
Dabuliedian
大不列颠
Велика Британія
Danmai
丹麦
Данія
Deguo
德国
Німеччина
Deyizhilianbang Gongheguo
德意志联邦共和国
ФРН
Eguo
俄国
Росія
Faguo
法国
Франція
Feil6bln
菲律宾
Філіппіни
Fenian
芬兰
Фінляндія
Gangguo
刚果
Конго
Gelujiya
格鲁吉亚
Грузія
Giiba
古巴
Куба
Hasake
哈萨克
Казахстан
Hake
伊拉克
Ірак
Hang
伊朗
Іран
Jianada
加拿大
Канада
Jianpiizhai
柬埔寨
Кампучія
Jieke
捷克
Чехія
Jierjisltan
吉尔吉斯坦
Киргизстан
Latuoweiya
拉脱维亚
Латвія
Laozhua
老Й
Лаос
Lib 巨 nen
黎巴嫩
Ліван
Libiya
利比亚
Лівія
Litaowan
立陶宛
Литва
Luomaniya
罗马尼亚
Румунія
Malaixlya
马来西亚
Малайзія
Mali
马里
Малі
Meilij ianhezhongguo
美利坚合众国
США
Meizhou
美洲
Америка
Menggu
蒙古
Монголія
Menggiirenmingongheguo
蒙古人民共和国
МНР .
Mengjialaguo
孟加拉国
Бангладеш
Miandian
緬甸
Бірма (див. М’янма)
Miandian
緬甸
М'янма
Milu
秘鲁
Перу


1110
Moerdaweiya
摩尔达维亚
Молдова
Mosangbike
莫桑比克
Мозамбік
MoxTge
墨西哥
Мексика
Nanchaoxian
南朝鲜
Республіка Корея
Nanfeigongheguo
南非共和国
ПАР
NansTlaffi
南斯拉夫
Югославія
Neimenggu
内蒙古
Внутрішня Монголія
Niboer
尼泊尔
Непал
Niriliya
尼曰利亚
Нігерія
Putaoya
葡萄牙
Португалія
Riben
曰本
Японія
Ruidian
瑞典
Швеція
Ruishi
瑞士
Швейцарія
Shatealabo
沙特阿拉伯
Саудівська Аравія
STlilanka
斯里兰卡
Шрі-Ланка
Slluowake
斯洛伐克
Словаччина
Sudan
苏丹
Судан
Sulian
苏联
Радянський Союз
Suweiai shehuizhiiyi gongheguo lianmeng
苏维埃社会主共和国联盟
СРСР
Taiguo
泰国
Таїланд
Tajike
塔吉克
Таджикистан
Tansangniya
坦桑尼亚
Танзанія
Tuerqi
土耳其
Туреччина
Тйкйшап
土库曼
Туркменистан
Wenlai
文莱
Бруней
Wukelan
乌克兰
Україна
WuzTbieke
乌兹别克
Узбекистан
XTbanya
西班牙
Іспанія
Xijlng
锡金
Сіккім
Xlla
希腊
Греція
Xlnjiapo
新加玻
Сінгапур
XInxTlan
新西兰
Нова Зеландія
Xiongyali
匈牙利
Угорщина
Yameiniya
亚美尼亚
Вірменія
Yidali
意大利
Італія
Yindu
印度
Індія
YindunixTya
印度尼西亚
Індонезія
YTngguo
英国
Англія
Yiselie
以色列
Ізраїль
Yuenan ;
越南
В'єтнам
Zhade
乍得
Чад
ZhayTer
扎伊尔
Заїр
Zhili
智利
Чилі
Zhohuareninmgongheguo
中华人民共和国
КНР
Zhongguo
中国
Китай


中国的行政制度 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ КИТАЮ.
1111
省与省会
ПРОВІІ
Heilongjiang
黑龙江
Хейлунцзян
Haerbln
哈尔滨
м. Харбін
Anhui
安徽
Аньхуей
Hefei
合肥
м. Хефей
Fujian
福建
Фуцзянь
Fuzhou
福州
м. Фучжоу
Gansu
甘肃
Ганьсу
Lanzhou
兰州
м. Ланьчжоу
Guangdong
广东
Гуандун
Guangzhou
广州
м. Гуанчжоу
Guizhou
贵州
Гуйчжоу
Guiyang
贵阳
м. Гуйян
Hainan
海南
Хайнань
Haikou
海口
м. Хайкоу
Hebei
河北
Хебей
Shijiazhuang
石家庄
м.Шицзячжуан
Henan
河南
Хенань
Zhengzhou
郑州
м. Чженчжоу
Hubei
湖北
Хубей
Wfihan
武汉
м. Ухань
Hunan
湖南
Хунань
Changsha
长沙
м. Чанша
Jiangsu
江苏
Цзянсу
Nanjing
南京
м. Нанкін
Jiangxi
江西
Цзянсі
Nanchang
南昌
м. Наньчан
Jilin
吉林
Цзілінь (Гірін)
Changchun
长春
м. Чанчунь
Liaoning
辽宁
Ляонін
Shenyang
沈阳
м. Шеньян
QTnghai
青海
Цінхай
XIning
西宁
м. Сінін
Shandong
山东
Шаньдун
Jinan
济南
м. Цзінань
Shanxi
山西
Шаньсі
Taiyuan
太原
м. Тайюань
Shanxi
陕西
Шеньсі
Xian
西安
м. Сіань
Sichuan
四川
Сичуань
Chengdu
成都
м. Ченду
Taiwan
台湾
Тайвань
Taibei
台北
м. Тайбей
Yunnan
云南
Юньнань
Kunming
昆明
м. Куньмін
Zhejiang
浙江
Чжецзян
Hangzhou
杭州
м. Ханчжоу


1112
自治区与自治区会
Guangxlzhuang
zuzizhiqu
Nanning
广西僮族自治区 南宁
Гуансі-Чжуанський автономний район м. Наньнін
Neimenggiizizhiqil
Hiihehaote
内蒙古自治区 呼和浩特
Автономний район Внутрішня Монголія м. Хух-Хото
N ingxiahuizuzizhiqu Yinchuan
宁夏回族自治区 银川
Нінся-Хуейський автономний район м. Іньчуань
Xmjiangweiwuerzizhiqu
Wulumuqi
新疆维吾尔自治区 乌鲁木齐
Сінцзян-Уйгурський автономний район м. Урумчі
XTzangzizhiqu
Lasa
西藏自治区 拉萨
Автономний район Тибет м. Jlxaca
中央直辖市
Beijing
北京
Пекін
Shanghai
上海
Шанхай
Tianjin
天津
Тяньцзінь
Chongqing
重庆
Чунцін
乌克兰行政制度 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ
州、州行政中心、城市
丄 夂▲，
Вінницька
文尼恰州
Wenniqiazhou
ц. Вінниця
文尼恰
Wenniqia
Жмеринка
曰梅林卡
Rimeilinka
Козятин
科扎京
KezajTng
Волинська
沃伦州
Woliinzhou
ц. Луцьк
卢茨克
Liicike
Ковель
科韦利
Keweili
Дніпропетровська
第聂伯罗彼得罗夫斯克州
DinieboluobideluofusTkezhou
ц. Дніпропетровськ
第聂伯罗彼得罗夫斯克
Dinieboluobideluofuslke
Дніпродзержинськ
第聂伯罗捷尔任斯克
XX、 • > 1 r 1 f • • x 一1 >
Dimeboluoj іе errensike
Кривий Ріг
克利韦利格
Keliwei lige
Нікополь
尼科波尔
Nikebo^r
Донецька ,
顿涅茨克州
Diiniecikezhou
ц. Донецьк
顿涅茨克
Duniecike
Краматорськ
克拉马托尔斯克
Kelamatuo, erslke
Макіївка
马季伊夫卡
Majiylfuka
Маріуполь
马里乌波尔
Maliwubo^r
Житомирська
日托米尔州
Rituomierzhou
ц. Житомир
曰托米尔
Rituomier


1113
Бердичів
别尔季奇夫
Bie^rjiqifu
Закарпатська
外喀尔巴阡州
Waikaerbaqianzhou
ц. Ужгород
乌日哥罗德
Wurigeluode
Мукачів
穆卡奇夫
Miikaqifu
Чоп
乔普
Qiaopii
Запорізька
查波历热州
Chabolirezhou
ц. Запоріжжя
查波历热
Chabolire,
Бердянськ
别尔江斯克
Bie^rjiangsTke
Мелітополь
梅利托波尔
Meilitxiobo^r
Івано-Франківська
伊凡诺-弗兰科夫斯州
YTfannuo-fulankefusIzhou
ц. Івано-Франківськ
伊凡诺-弗兰科夫斯
YTfannuo-fulankefusT
Калуш
卡卢什
Kalushen
Коломия
科洛梅亚
Keluomeiya
Київська
基辅州
JTfuzhou
ц. Київ
基辅
JTffi
Біла Церква
白米尔科瓦
Baicai9erkewa
Бориспіль
鲍里斯皮尔
BaolisTpi?er
Васильків
瓦斯里基夫
WasTlijTffi
Чорнобиль
黑篙市
Heigaoshi
Кіровоградська
基洛夫格拉州
JTlofflgelazhou
ц. Кіровоград
基洛夫格拉
JTlofugela
Олександрія
亚历山大
Yalishanda
Світловодськ
斯韦托罗沃第斯克
STweituoluowodisTke
Луганська
鲁干斯克州
Liiganslkezhou
ц. Луганськ
鲁干斯克
LugansTke
Комунарськ
科穆纳尔斯克.
Kemiina^rsTke
Лісичанськ
利斯昌斯克—
LisIchangsTke
Львівська
里沃夫州
Liwofuzhou
ц. Львів
里沃夫
Liwofu
Дрогобич
德罗戈贝奇
Deluogebeiqi
Трускавець
特鲁斯卡韦茨
ГТ^ 'IV \/ v • >
Telusikaweici
Червоноград
切尔沃诺格勒
Qie^rwonuogele
Миколаївська
米古拉耶夫州
Migiilayefuzhou
ц. Миколаїв
米古拉耶夫
Migfilayefu
Очаків
奥恰克夫
Aoqiakeffi
Первомайськ
五一城
WflyTcheng
Одеська
敖德萨州
Aodesazhou
ц. Одеса
敖德萨
Aodesa
Ізмаїл
伊兹梅尔
YTzTmei^r
Іллічевськ
伊利切夫斯克
YTliqieffisTke ‘
Полтавська ~
破尔塔瓦州
Po^rtawazhou
ц. Полтава
破尔塔瓦
Po^rtawa
Рівненська
罗夫诺州
Luofunuozhou


1114
ц. Рівне
罗夫诺
Luofunuo
Дубно
杜布诺
Dubunuo
Здолбунів
兹多罗布尼夫
ZTduoluobunifu
Сумська
苏梅州
Sumeizhou
ц. Суми
苏梅
Sumei
Глухів
格卢霍夫
Geliihuofu
Конотоп
科诺托普
Kenuotuopfl
Тернопільська
特尔诺波尔州
T eemuoboerzhou
ц. Тернопіль
特尔诺波尔 1
Teemuoboer
Кременець
克列梅涅茨
Keliemeinieci
Почаїв
破恰伊夫
PoqiayTffi
Чортків
乔尔特基夫
Qiao^rtejTfu
Харківська
哈尔科夫州
Haerkefuzhou
ц. Харків
哈尔科夫
Haerkeffi
Ізюм
伊久姆
Yljmmii
Херсонська
赫尔松州
He^rsongzhou
ц. Херсон
赫尔松
He^rsong
Каховка
卡霍夫卡
Kahuofuka
Скадовськ
斯卡多夫斯克
STkaduofusIke
Хмельницька
赫梅利尼茨基州
HemeilinicijTzhou
ц. Хмельницький
赫梅利尼茨基
TT、 Г *1 > f \ •—
Hemeilimciji
Кам’янець-Подільський
卡緬涅茨-波季利斯克
'Xjr v • v we '
Kamiannieci-poj llisike
Шепетівка
舍佩季夫卡
Shepeijifflka
Черкаська
切尔卡塞州
Qieerkasaizhou
ц. Черкаси
切尔卡塞
QieerkAsai
Канів
卡尼夫
Kanifu
Умань
乌慢
Wumon
Чернігівська
切尔尼戈夫州
Qieemigefuzhou
ц. Чернігів
切尔尼戈夫
• — 4/ , ■ /X—
Qieemigefu
Ніжин
尼日任
Niriren
Прилуки
普里卢基
PmilujT
Чернівецька
切尔尼夫策州
Qieemifucezhou
ц. Чернівці
切尔尼夫策
Qieemifuce
Хотин
霍京
Huojrng
Кримська автономна республіка
克里米亚自治共和国
Кеіїшїуа zizhi gongheguo
ц. Сімферополь
辛菲罗波尔
Xmfeiluoboer
Керч
刻赤
Kechi
Севастополь
塞瓦斯托波尔
SaiwasTtu6b59er
Феодосія
费奥多西亚
FeiaoduoxTya
Ялта
雅尔塔 -
Ya9erta