/
Text
Маргарита Більчук, Оксана Давидова, Георгій Давидов
Г отусмось до ЗНО
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ЗНО 2012
Пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва,
обов’язкові для розпізнавання
абітурієнтами
Ж
Тернопіль
Видавництво «Підручники і посібники»
УДК 94(03)
ББК 63.3(4УКР)47я721
Б 61
Обкладинка Олени Соколюк
У виданні використано матеріали із сайтів www.drevglas.ru;
sofiyskiy-sobor.polnaya. info; dzed-list. livejoumal. com; duskrider. narod. ru;
camrador.hall.org.ua;pravicon.com; www.art.lutsk.ua;www.icon-art.info;
uk.wikipedia.org; www.bestreferat.ru;picasaweb.google.com; www.dlab.com.ua;
www.kievlavra.ru;www.lubomir.pp.ua;www.hai-nyzhnyk.in.ua;wikigogo.org;
www.panoramio.com; ru. wikipedia. org; mik-kiev. livejoumal. com;
www.day.kiev.ua;www.musej-krs.org;lifecity.com.ua; www.myslenedrevo.com.ua;
openlviv.com; www.ukrmap.kiev.ua тощо та власної фототеки авторів
Більчук М.
Б 61 Історія України. ЗНО 2012. Пам’ятки архітектури та
образотворчого мистецтва, обов’язкові для розпізнавання
абітурієнтами / Більчук М., Давидова О., Давидов Г. —
Тернопіль: Підручники і посібники, 2012. — 80 с.
ISBN 978-966-07-2061-9
Посібник містить добірку фотозображень пам’яток архі¬
тектури та репродукцій творів образотворчого мистецтва,
обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами під час ЗНО з
історії України (відповідно до програми ЗНО 2012 року).
Для випускників шкіл, вступників до вищих навчаль¬
них закладів та вчителів історії України.
УДК 94(03)
ББК 63.3(4УКР)47я721
ISBN 978-966-07-2061-90
© Більчук М., Давидова О., Давидов Г., 2011
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Софійський собору Києві (перша половина XI cm.)
Собор святої Софії (Софія Київська, Софійський Собор) —
християнський собор у центрі Києва, пам’ятка української архітектури і
монументального живопису ХІ-ХУІП ст., одна з небагатьох уцілілих
споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських свя¬
тинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Розташо¬
ваний на території Софійського монастиря і є складовою Національного
заповідника «Софія Київська».
Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовно¬
го, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Святої Софії ві¬
дбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні со¬
бори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося
літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.
З
Мозаїка Богоматері Оранти b Софійського собору в Києві
Найвідоміша мозаїка Софійського собору — Богоматір Оранта
(«заступниця»), покровителька Києва, що уособлює Софію, Премуд¬
рість Божу. Її ще називають «Богородиця Непорушна стіна». За по¬
вір’ям, поки стоїть Оранта, стоїть і Київ. Мозаїка має 6 м заввишки.
Її унікальність у тому, що вона виконана на внутрішній поверхні ку¬
полу, і з різних точок Оранта ніби зображена в різних позах — стоя¬
чи, схилившись у молитві чи на колінах.
4
Мозаїка Христа Вседержителя h Софійського собору в Києві
У зеніті центрального куполу Софійського собору зображений
Христос Вседержитель, який царює над усім простором.
Гігантська напівпостать Христа здіймається над усім простором
храму. Правою рукою Христос благословляє, а лівою — тримає за¬
крите Євангеліє, яке, згідно з апокаліпсичним віщуванням, буде від¬
крите в день Страшного суду. Образ Вседержителя у середні віки
трактувався як образ глави «церкви небесної», Бога-творця. Тому
йому й відведене центральне місце в загальній системі декорації
храму. З висоти куполу Христос начебто оглядає всю землю.
5
Спасо-Преображенський собору Чернігові (1036)
Найстаріший християнський храм, який зберігся в Україні, і
єдиний на Лівобережжі України пам’ятник монументальної кам’яної
архітектури періоду розквіту Київської Русі. Був закладений в 1033-
1034 pp. чернігівським князем Мстиславом (брат Ярослава Мудрого)
на місці дерев’яної церкви, яка, у свою чергу, була зведена на місці
язичницького капища.
6
Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря
(1073-1087)
Коли Печерський монастир став розвиватися в XI столітті, на
найвищому місці Печерських пагорбів над Дніпром збудували вели¬
чний собор Успіння. Протягом наступних століть головну церкву
Печерського монастиря не раз поновлювали та перебудовували.
7
Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція)
(перша половина XII спи)
Володимирська ікона Божої Матері, знана теж як Вишгородська, —
відома чудодійна православна ікона. Вона виконана у візантійському
стилі. Зараз ікона зберігається в Третьяковській галереї (Москва).
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія
(1056-1057)
З мініатюр «Остромирова Євангелія» (1056-1057) найкраще збе¬
реглося зображення євангеліста Луки. На мініатюрі Лука молитовно
простягає руки до святого Тільця (свого символу), який передає йому
текст Євангелія. На столі лежать приналежності писця та іконописця.
9
2* Більчук М. та ін. Історія Укр. Пам’ятки архітектури та обр. мистецтва.
Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з Ізборника
(1073)
Унікальною пам’яткою давньоукраїнської портретної графіки є
так звана вихідна мініатюра — малюнок на другому аркуші Ізборника
1073 p., що зображує замовника книги Святослава Ярославича з роди¬
ною. Ця мініатюра, виконана у кращих традиціях тодішнього іконопи¬
су, подає портретні зображення відповідно до канонів писання святих.
10
КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ.
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Мозаїчна композиція «Євхаристія»
з Михайлівського Золотоверхого собору (1108-1113)
Знаменита вівтарна мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михай¬
лівського Золотоверхого собору збереглася та експонується в Софій¬
ському соборі, куди її було перенесено після ліквідації Михайлівсь¬
кого монастиря у 20-30-х pp. XX ст.
Михайлівський Золотоверхий собор вважався однією з найкра¬
щих монументальних споруд древнього Києва. Його велична споруда
була увінчана великим куполом, який оздобили золотом замість тра¬
диційного свинцю. Звідси й походить назва «Золотоверхий». Свого
часу це був перший і єдиний у місті храм з позолоченою банею. Таку
ж назву перебрав і монастир, якому належав собор.
«Євхаристія» оповідає про встановлення Ісусом на Таємній Ве¬
чері таїнства святого причастя. Стрункі, видовжені постаті — майже
живі. Кожний апостол наділений точним психологічним портретом:
Петро — суворий, Андрій — величний, Яків — мрійливий, Мат¬
вій — зосереджений, Хома — недовірливий. Янголи праворуч і ліво¬
руч від престолу — чи не найпрекрасніші образи в мистецтві Київсь¬
кої Русі.
11
Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція) (XI спи)
Чудотворна ікона Божої Матері, особливо шанована християна¬
ми Західної України, зберігається в Музеї Волинської ікони в місті
Луцьку. Перша письмова згадка про Холмську Богородицю містить¬
ся в Галицько-Волинському літописі при описі подій за 1259 рік.
Ікону Божої Матері, яку пізніше було названо Холмською, князь
Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 pp. з Києва в за¬
сноване ним місто Холм (нині місто Хелм у Польщі). За стилістич¬
ними ознаками найближчою аналогією Холмської Богородиці є
Володимирська (Вишгородська) ікона Божої Матері.
12
Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм
та Феодосієм Печерськими (поч. XII cm.)
На іконі, написаній преподобним Аліпієм Печерським, зображе¬
но Божу Матір, яка сидить на престолі, на колінах у Неї — Богоне-
мовля. Праворуч від трону стоїть преподобний Феодосій Печерсь-
кий, а ліворуч— преподобний Антоній Печерський. До 1288 р. вона
перебувала в Києво-Печерському монастирі, де прославилася чуде¬
сами, і в 1288 році була перенесена до Брянського Свенського монас¬
тиря, на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
13
Дорогобузька ікона Богородиці (ХІІ-ХІІІ cm.)
Один із шедеврів волинського іконопису років монгольського
нашестя — ікона Богородиці-Одигітрії (Провідниці) з села Дорого-
бужа теперішньої Рівненської області.
14
Успенський собор у Володимирі (Володимир-Волинський)
(1161)
Успенський Собор у Володимирі-Волинському, збудований 1160 p.,
за типом шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму (як
Кирилівська церква у Києві), що свідчить про те, що його споруджу¬
вали київські будівничі. Стіни храму гармонійно розчленовані арка¬
ми на півколонках; мав фрескові розписи; перебудований у XVIII ст.
Єдина пам’ятка на Волині, що дійшла до нас із часів Київської Русі.
У 1156 р. правнук Володимира Мономаха, Мстислав Ізяславич, який був
удільним князем у Володимирі, а пізніше великим Київським князем,
збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Після освячення храм став кафедральним, продовжуючи історію
першої єпископської кафедри Волинської єпархії, заснованої на цих
землях у 992 р. Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під
храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські й багато гробниць знат¬
них осіб. Тут похований і будівничий храму князь Мстислав.
Є пам’яткою архітектури України, входить до державного реєст¬
ру Національного культурного надбання.
15
П’ятницька церква в Чернігові (ХІІ-ХІІІ cm.)
П’ятницька (св. Параскеви) церква в Чернігові — православний
храм (УПЦ КП: Чернігівська єпархія), розташований в обласному мі¬
сті Чернігові. Церква побудована наприкінці XII — на початку
XIII ст. на чернігівському посаді біля торгу; чотиристовпна, тринав-
на, однобанна, у загальній масі квадратна.
16
Церква святого Пантелеймона в Галичі (1194)
Єдина вціліла споруда давнього Галича XII століття, типовий
приклад галицької архітектурної школи X-XIV століть, перший ві¬
домий взірець «галицького бароко». Це найдавніша споруда княжого
Галича, яка зберегла свої стіни, і найстаріший мурований храм у Га¬
личині. Храм святого Пантелеймона на Виноградній горі в селі Шев-
ченкове — єдина білокам’яна церква княжої доби в Україні.
17
З* Більчук М. та ін. Історія Укр. Пам’ятки архітектури та обр. мистецтва.
Вежа в с. Стовп поблизу Холма (кінець XII спи)
Руїни середньовічної вежі у селі Столп’є (Стовп) на Холмщині
розташовані за 8 км від Холма. Найстаріша мурована будівля на те¬
ренах сьогоднішньої східної Польщі, що не має відомих аналогів. Ві¬
рогідно, її заклав князь Данило Галицький біля дороги до свого сто¬
льного міста Холма.
18
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО
КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ
(у другій половині XIV - першій половині XVI ст.)
Вірменський собор у Львові (1363)
Унікальна пам’ятка східної культури на європейських теренах
XIV-XV ст. Досконале поєднання архітектури вірменських святинь,
романсько-готичного стилю Західної Європи і староукраїнського га¬
лицького зодчества.
19
Верхній замок у Луцьку (друга пол. XIV спи)
Центральна споруда Луцького державного історико-культурного
заповідника «Старе місто». Зведений останнім великим князем Гали-
цько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340-1383 pp.,
замок слугував його резиденцією. З часом він став улюбленим міс¬
цем перебування великого князя Литви Вітовта.
20
Кам’янець-Подільська фортеця
Першопочатки Кам’янець-Подільської фортеці сучасні вчені да¬
тують ХІ-ХІІ ст. Дерев’яні укріплення фортеці були замінені на
кам’яні після пожежі на межі XII—XIII ст. А вже в 1240 р. орди Батия,
розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів, після чого
більш ніж на сторіччя Кам’янець перейшов під владу монголів. Після
їх поразки поблизу Синіх Вод у 1363 р. від війська великого князя Ли¬
товського Ольгерда фортеця перейшла у володіння племінників князя.
За правління литовських князів (1363-1430) вона пережила відроджен¬
ня і почала набувати свого неповторного вигляду.
Через чвари між спадкоємцями після смерті Вітовта Кам’янець
на тривалий час переходить у володіння Речі Посполитої (1434-
1793). У період польського панування замок набуває свого заверше¬
ного вигляду завдяки численним реконструкціям, головною з яких
була перебудова замку в 1621 р. під керівництвом інженера Теофіла
Шомберга для пристосування його до артилерійської оборони.
Нині Національний історико-архітектурний заповідник
«Кам’янець-Подільський» занесено до Списку пам'яток світової ку¬
льтури спадщини ЮНЕСКО.
21
Хотинська фортеця (X1II-XVIII спи)
Хотинська фортеця (Чернівецька обл.) — одне із семи чудес
України. Веде свій початок від Хотинського форту, створеного в
X ст. князем Володимиром Святославичем як одне з порубіжних
укріплень південного заходу Русі, у зв’язку з приєднанням до неї
буковинських земель.
Наприкінці XI ст. Хотин належав до Теребовлянського князівст¬
ва. У 1140-х pp. він перейшов до Галицкого, аз 1199 р. — Галицько-
Волинського князівств. У 1250-1264 pp. князь Данило Галицький і
його син Лев перебудовували фортецю. Навколо неї з’явилися семи¬
метрова кам’яна стіна та рови завширшки до 6 м. У північній частині
фортеці звели нові невеликі укріплення. У другій половині XIII ст. її
перебудовували генуезці.
У 1340-х pp. Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а
з 1375 р. вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдав¬
ський володар воєвода Стефан III Великий особисто керував реконс¬
трукцією, після якої Хотинська фортеця практично повністю набула
свого сьогоднішнього вигляду.
22
Покровська церква-фортеця в с. Сумківцях
Мурована сакральна споруда оборонного типу, розташована у
селі Сутківцях Хмельницької обл., — унікальна пам’ятка архітекту¬
ри, яка одночасно репрезентує фортецю і храм.
Первинно церква-фортеця була збудована як оборонна споруда.
У 1476 році фортецю перебудовано під церкву. У XVII столітті стіни
першого ярусу було розписано фресковим живописом.
У 2-й половині XVIII століття над притвором було поставлено
двоярусну дерев’яну дзвіницю з бароковою главкою.
У 1894 році споруда піддалася реконструкції з розбиранням щипців,
після чого втратила давні готичні й барокові форми і набула рис, типо¬
вих для єпархіальних церков, поширених у Російській імперії.
Покровська церква, унікальний взірець оборонного зодчества
Поділля, нині є діючим храмом і музеєм, який відвідують численні
українські й зарубіжні туристи. Вона є одним з найдавніших в Украї¬
ні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонним храмом те-
траконхового типу.
23
Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях
До важливих здобутків української середньовічної культури на¬
лежить розроблення тематики прославлення Богородиці. Рання його
стадія пов’язана з темою Покрову Богородиці. Вона випливала з ідеї
заступництва Богородиці, яка набрала значного поширення в духов¬
ній культурі українських земель княжої доби.
Оскільки прославлення Богородиці як заступниці є центральною
ідеєю покровської іконографії, вона співіснувала з іншою іконогра¬
фічною формулою уславлення Богородиці — в іконі Богородиці
Одигітрії з пророками, Іоакимом та Анною. Найбільш ранньою та¬
кою пам’яткою є ікона XV ст. з церкви св. Дмитрія в Підгородцях.
24
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI ст.
Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра
Олексія Горошковича (1547)
Перша ікона з авторським підписом, що дійшла до нас із середи¬
ни XVI ст., — це ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра
Олексія Горошковича 1547 р.
25
4* Більчук М. та ін. Історія Укр. Пам’ятки архітектури та обр. мистецтва.
Мініатюри Пересопницького Євангелія (між 1556-1561)
Пересопницьке Євангеліє— визначна рукописна пам’ятка
XVI століття. Один із символів української нації. Особливо високим
художнім рівнем відзначаються чотири мініатюри із зображенням
євангелістів, обрамлених пишним рослинним орнаментом, що займає
три чверті площі зображень. На золотому тлі малюнки гармонійно
поєднуються із соковитими зеленими, синіми та червоними кольорами.
26
Церква зішестя Святого Духа в Потеличі (1502)
Дерев’яна церква Святого Духа збудована гончарями с. Потелич
Львівської області на місці церкви Бориса і Гліба.
Відремонтована в січні 1936 р. майстром К. Домініковичем. Де¬
рев’яна, трьохзрубна, двохголова з піддашшям на випусках вінців і
кронштейнах. Складається з майже квадратного центрального зрубу,
до якого приєднуються з заходу — квадратний бабинець, зі сходу —
гранений п’ятистінний зруб з невеликими нішами з півночі і півдня.
Центральний зруб перекритий шатровим верхом з одним заломом,
східний — восьмигранним верхом з ліхтариком і верхівкою, баби¬
нець накритий скатним дахом. Західні і південні двері прикрашені
кованими петлями художньої роботи. Ковані решітки вікон виконані
під час ремонту 1736 р. На стінах — монументальний живопис 1620—
1640 pp., якому було нанесено значну шкоду під час ремонту в
XVIII ст. В 1970-1972 pp. ансамбль відреставрований (архітектори Б.
Я. Кіндзельський, І. Р. Могитич). Тоді ж відреставрований живопис.
27
Успенська церква та вежа Корпякта у Львові
Вежа Корнякта — пам’ятка архітектури національного значення,
частина ансамблю Успенської церкви, виконана в період епохи рене¬
сансу. Побудована як дзвіниця, виконувала також роль оборонної
вежі під час облоги і дозорного пункту пожежної варти. Побудована
за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у
1572-1578 роках на кошти львівського купця грецького походження
Костянтина Корнякта.
28
Будинок Корнякта у Львові (1580)
Пам’ятка ренесансної архітектури. Нині — центральний корпус
Львівського історичного музею.
У середині XVII ст. палац Корнякта перейшов до родини
польського короля Яна III Собеського і відтоді почав називатися Ко¬
ролівською кам’яницею. 1686 року саме тут було підписано «Вічний
мир» між Росією і Польщею. Окрасою будівлі є Італійське (або Ве¬
неційське) подвір’я, напрочуд схоже з двориками Флоренції та Рима.
29
Меджибізький замок (XVI cm.)
Пам’ятка ренесансної фортифікаційної архітектури XVI століття,
розташована в селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів’ях
Південного Бугу, у ЗО кілометрах на схід від Хмельницького. Одна з
наймогутніших фортифікаційних споруд свого часу в Україні та чу¬
довий зразок поєднання ренесансного стилю з бастіонними укріп¬
леннями.
У XV-XVI ст. замок постійно переживав напади татар. Під час
польсько-турецьких війн його займали козаки, поляки, турки. Причому
в одних руках він утримувався не більше одного року Так фортеця пе¬
реходила з рук у руки протягом ЗО років. У XIX столітті Меджибізький
замок називали «Білим лебедем» через його зовнішній вигляд (стіни
будівель і фортечні мури покрили вапном), що, мов білий птах, відо¬
бражався у водах Південного Бугу.
ЗО
Острозький замок
Острозький замок розташований на вершині 20-метрового паго¬
рба над долиною ріки Вілії, в районному центрі Острог Рівненської
області. Він був побудований на місці дерев’яного укріплення, зруй¬
нованого монголами в 1241 р. Спочатку це була башта-донжон, яка
тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів
Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташований
Острозький краєзнавчий музей.
31
Гравюра b зображенням євангеліста Луки
зі львівського «Апостола» (1574)
Гравюру вміщено у львівському «Апостолі», виданому в 1574 р.
у друкарні Івана Федорова. На думку дослідників, можливо, це порт¬
рет самого Івана Федорова.
32
Ікона «Христос перед Пілатом»
М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові
Одним з перших провідних майстрів нового стилю 30-60-х років
XVII ст. був Мюсаяа Петрахнович, живописна спадщина якого по¬
в’язана зі львівською Успенською церквою, де поки що реставровані
лише його сцени «Сграстей Христових». Художник був майстром ве¬
ликих монументальних форм, тяжів до зображення простого і ясного
душевного стану своїх персонажів.
33
5* Більчук М. та ін. Історія Укр. Пам’ятки архітектури та обр. мистецтва.
Ікона «Святий Миколай»
з київської церкви Святого Миколая Набережного
Церква св. Миколи Набережного розташована в Подільському ра¬
йоні Києва, поблизу Дніпра. За переказом, храм на честь св. Миколая
було збудовано ще у XI ст. Відомостей про матеріали і форми, в яких
його було створено в давньоруський період, не збереглося. Вірогідні ж
письмові джерела свідчать, що вже з середини XVI ст. існувала де¬
рев’яна церква св. Миколи Набережного, згодом знищена пожежею.
Однак старовинну храмову чудотворну ікону св. Миколая вдалося ви¬
нести з церкви і врятувати від вогню. Ікона невідомого автора носить
яскраві ознаки української школи малярства.
34
Замок у Підгірцях (Львівщина) (1630-1640-ті)
Пам’ятка архітектури доби Ренесансу в селі Підгірці Бродів-
ського району Львівської області. Є одним із найкращих у Європі
зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Замок у Підгірцях, збудований з цегли і каменю, було спорудже¬
но протягом 1635-1640 pp. під керівництвом архітекторів Андреа
дель Акви та Гійома Левассера де Боплана, за вказівкою тодішнього
власника Бродів Станіслава Конєцпольського. Про призначення зам¬
ку сповіщав латиномовний напис на мармуровій таблиці при вході до
нього: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, трі¬
умф — відпочинок». Підгірці і були місцем відпочинку коронного
гетьмана Речі Посполитої.
Інтер’єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю кра¬
сою і пишнотою. Тематичні зали мали назви Китайська, Золота, Ли¬
царська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна.
У 2008 р. Підгорецький замок потрапив у Перелік 100 пам’яток
світу, що потребують негайної реставрації.
35
Троїцький Межиріцький монастир-фортеця
поблизу Острога
Шедевр української оборонної архітектури XV-XVII ст. Троїць¬
кий Межиріцький монастир-фортеця протягом кількох століть був
важливим політичним і культурним центром Волині. Будівництво
стін і башт монастиря пов’язане з ім’ям останнього представника ро¬
ду князів Острозьких — Януша Острозького. За його ініціативи ста¬
рий княжий замок у Межирічі був перебудований на монастир фран¬
цисканців. Трапецієподібний у плані монастирський двір був у 1606-
1609 pp. обнесений кам’яними стінами заввишки 8-12 м з чотирма
шестигранними баштами в кутах.
У 1866 р. францисканський монастир закрили, а його приміщен¬
ня передали православній церкві. Свято-Троїцький Межиріцький мо¬
настир вважається одним із наймальовничіших оборонних монасти¬
рів України. В архітектурі Свято-Троїцького храму давньоруські тра¬
диції поєднуються з готикою і Ренесансом.
36
Портрет князя Криштофа Збаразького (після 1622)
Парадний портрет на повний зріст князя Криштофа Збаразького
як посла до Туреччини належить до 1622-1627 pp. Підкреслена дета¬
лями дипломатична місія, відтворення одягу вказують на його вико¬
нання в період, найближчий до завершення посольства, для увікові¬
чення події, що надає йому унікального характеру.
37
Єдиний портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, ви¬
конаний його сучасником, гравюра з книги Касіяна Саковича «Вірші
на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-
Сагайдачного». Гетьман зображений із сагайдаком за спиною, що
вказує на його прізвисько, отримане за майстерну стрільбу з лука.
38
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА
Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса
(середина XVII спи)
Більшість відомих портретів Б. Хмельницького написано з гра¬
вюри Вільгельма (Гійома) Гондіуса, голландського художника, який
працював у Гданську. У правиці гетьмана — булава, у лівій руці він
тримає шаблю. Привертає увагу впевнене обличчя, основними прикме¬
тами якого є довгий ніс, спущені донизу козацькі вуса і вольове підбо¬
ріддя. Щоки запали, на переніссі й лобі позначились суворі зморшки. Ві¬
дчувається, що перед нами сильна, але стомлена людина. Портрет вико¬
нано у кращих традиціях західноєвропейського мистецтва.
39
Ікона Покрову Богородиці b зображенням
Богдана Хмельницького (перша пол. XVIII спи)
Зображення Богдана Хмельницького на іконі «Покрова Богоро¬
диці» — цікаве мистецьке явище. На іконі Богородиця, розвівши ру¬
ки над персонажами, накрила їх плащем. Праворуч під захисним
плащем, дивлячись на Богородицю, молиться єпископ Лазар Барано-
вич, а за ним — монахи. Ліворуч зображений російський цар Олексій
Михайлович у золотій короні, а за ним — Богдан Хмельницький. Він,
на відміну від інших персонажів, дивиться прямо на споглядальника.
40
Іллінська церква в Суботови Реконструкція (1656)
Церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області
збудована у 1653 (за іншими даними— у 1656) році за наказом
гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.
Історія Іллінської церкви, як і всього Суботова, нерозривно
пов’язана з гетьманом Богданом Хмельницьким. Суботів був родо¬
вим маєтком Хмельницьких. Тут гетьман провів значну частину сво¬
го життя. Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали в
Іллінській церкві праворуч від вівтаря.
Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має
оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Є пам’яткою архіте¬
ктури національного значення. її зображення вміщено на 5-гривневій
купюрі. Після II світової війни в церкві відкрили музей Богдана Хме¬
льницького. З 1990 р. храм повернуто релігійній громаді.
Іллінська церква — визначна архітектурна, історична і культурна
пам’ятка другої половини XVII століття, що добре збереглася майже
в первісному вигляді до наших днів.
41
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60-80-ТІ PP. XVII СТ.
Троїцький собор Густинського монастиря (1674-1676)
Композиційним центром та архітектурною домінантою ансамб¬
лю Густинського монастиря є Троїцький собор, збудований у 1672-
1676 pp. в стилі українського бароко. Храм мурований, хрестовий у
плані, п’ятиверхий. Оздоблення фасадів, вирішене в найкращих баро¬
кових традиціях, у поєднанні з динамікою і легкістю архітектурних
форм ніби піднімають храм над землею.
42
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря
в Чернігові (1679-1695)
Кафедральний собор Чернігівської єпархії Української Православ¬
ної Церкви (Московського Патріархату), головний собор Троїцького
монастиря. Закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом
архітектора Іоанна Баптиста. Збудований за кошти Івана Мазепи. Є
визначною пам’яткою архітектури українського бароко.
43
Парафіяльний православний храм у Харкові, споруджений в ім’я
Покрова Пресвятої Богородиці. Сьогодні входить до складу
Покровського монастиря. Є єдиним фрагментом забудови Харківсь¬
кої фортеці XVII ст., який дійшов до наших часів.
44
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
НАПРИКІНЦІ XVII - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.
Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича (1689)
Представник українського бароко кінця XVII - поч. XVIII ст. Іван
Руткович уславився майстерно виконаними образами іконостасів у се¬
лах Волиця-Деревлянська, Воля-Висоцька (фрагментом якого є дия¬
конські двері із зображенням архангела Михаїл а), Потелич (Львівська
область) та іконостаса церкви Різдва Христового в м. Жовква.
45
Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича
«Український Рафаель» Йов Кондзелевич (1667 - після 1740),
захоплювався західноєвропейськими живописними традиціями і на¬
полегливо шукав нових виражальних засобів, відмовляючись від зо¬
внішньої декоративності та віддаючи перевагу розкриттю внутріш¬
нього світу людини. Такими, зокрема, є його ікони з Богородчансько-
го іконостаса Манявського скиту.
46
Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» /. Мигури (1706)
Гравюра І. Мигури (1706) представляє гетьмана в образі покрови¬
теля та благодійника православної церкви. Традиційно її називають
«Іван Мазепа серед своїх добрих справ», оскільки гетьмана зображено
в оточенні персоніфікованих фігур Надії, Віри, Любові, Покою, Спра¬
ведливості та Науки, а над ним уміщено зображення православних свя¬
тинь, якими опікувався гетьман.
47
Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову
Богородиці в Сулимівці на Київщині (30-ті pp. XVIII cm.)
Покровська церква в с. Сулимівка Бориспільського р-ну Київсь¬
кої області є однією з найдавніших пам’яток козацької доби, що збе¬
реглася до наших днів і має історико-архітектурну та мистецьку цін¬
ність. Серед сулимівських ікон є такі, що за своєю художньою цінні¬
стю можуть конкурувати з творами Рубенса, бо творці цих шедеврів
— західні художники. Одна із сулимівських ікон — «Зустріч Марії та
Єлизавети» зберігається у Львівському національному музеї.
48
Портрет Григорія Гамали (друга пол. XVII спи)
Портрет лубенського полковника Григорія Гамалії (що до остан¬
нього часу пом:,тнсово публікувався як портрет Василя Гамалії другої
половини XVIII ст.) вирізняється чудовою грою гармонійних ліній,
прекрасним вишуканим колоритом. Художні прийоми цього твору є
квінтесенцією всього портретного живопису кінця XVII ст. з його
монументальною, урочистою, повнозвучною мовою. Портрет є кра¬
щим зразком козацького бароко.
49
Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві
(1696-1701)
Центральна споруда в архітектурному ансамблі Видубицького
монастиря в Києві. Один із найбільших шедеврів українського баро¬
ко, пам’ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця
коштом полковника Михайла Ми^пашевського.
50
Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732)
Один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної
України початку XVIII ст. Збудована у стилі українського бароко цер¬
ква спочатку була дев’ятидільною, хрещатою у плані спорудою і мала
дев’ять бань. Церкву було побудовано як храм-усипальницю гетьмана
Данила Апостола на його кошт. Тут його і поховано. Після пожежі
1800 р. чотири менші бані були зняті і нині їх лише п’ять. 1809 р. у
Спасо-Преображенській церкві був охрещений Микола Гоголь.
51
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIU ст.
Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні (бл. 1762)
Іконостас Вознесенської церкви у Березні на Чернігівщині є зразком
бароко в українському малярстві. У колориті домінують класичні барви.
Золотаве царське вбрання Ісуса як ієрея в «Чині Моління» виблискує на
згинах пурпуровими відтінками, що створює ілюзію сяяння.
52
Троїцька соборна церква в Самарській слободі
(Новомосковську) (1773-1779)
Унікальна пам’ятка вітчизняної архітектури. Це єдиний в украї¬
нському дерев’яному зодчестві приклад хрещатого, дев’ятикамер-
ного, дев’ятиглавого храму. Пірамідальність загальної композиції-
силуету споруди, вертикально-центрична система — це основні ха¬
рактерні риси Софії Київської, надбрамної церкви Всіх Святих у Ки-
єво-Печерській Лаврі і дерев’яної церкви в Новомосковську.
53
Покровська церква в Києві (1766)
Православна церква в Києві на Подолі, пам’ятка архітектури
XVIII ст. За композицією належить до українських триверхих три-
зрубних храмів. Споруджена у 1766-1772 pp. в стилі українського
бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
54
Успенська соборна церква Почаївської лаври (1777-1783)
Свято-Успенська Почаївська лавра — православний чоловічий
монастир у Почаєві (Тернопільська область) зі статусом лаври. Найбі¬
льша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської ла¬
ври, в Україні. З вершини гори піднімається хрестоподібний Успенсь¬
кий собор. Над центральним входом — ікона Успіння Божої Матері.
55
Собор Святого Юра у Львові (1744-1762)
Чину св. Василі я Великого, бароково-рококовий монументальний
архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-
1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.
На дзвіниці собору — найстаріший в Україні дзвін (1341 p.).
56
Скульптурна група святого Юрія Змієборця
на фасаді собору святого Юра у Львові Й. Пінзеля
Архітектурний ансамбль греко-католицького собору Святого
Юра у Львові — справжня перлина архітектури доби бароко. Скуль¬
птурне оформлення фасаду храму — витвір геніального митця
XVIII століття Івана Георгія Пінзеля. Створена ним скульптурна гру¬
па Юрій Змієборець, якою увінчаний пірамідальний аттик собору
Святого Юра, є шедевром світової пластики.
57
Портрет Павла Руденка роботи В. Боровиковського
(початок 1780-х pp.)
Портрет полковника Запорозької Січі, а згодом полтавського бур¬
гомістра Павла Яковича Руденка, виконаний у традиціях українського
портретного живопису.
58
Палац Кирила Розумовського в Батурині (1799-1803)
Пам’ятка архітектури, частина Національного історико-куль-
турного заповідника «Гетьманська столиця» на Чернігівщині. Побу¬
дований у класичному стилі.
59
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
«Автопортрет» Т. Шевченка (1840)
і
Найбільш ранній із нині відомих автопортретів Т. Шевченка є зо¬
браженням романтично піднесеного образу молодого художника-
поета. У манері виконання — у витонченому малюнку, в колориті —
виразно відчувається вплив Карла Брюллова. Твір не завершено.
60
«Катерина» Т. Шевченка (1842)
Картина Т. Шевченка на тему його однойменної поеми. Має ри¬
си традиційної народної картини, з її оповідністю, драматичним зміс¬
том, повчальним висновком. З особливою любов’ю написана постать
Катерини — вродливої селянки, простої і довірливої. На її обличчі —
вираз глибокого жалю, терплячості, затамованих сліз.
61
Офорти з «Живописної України» на історичну тематику
Судня рада, 1844
62
Дари в Чигрині 1649 року. 1844
Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропініна (1804-1807)
Одна з кращих ранніх робіт російського художника Василя Тро¬
пініна— «Дівчина з Поділля». Образ дівчини відзначений особли¬
вою чистотою і святковістю, яку створює любовно переданий націо¬
нальний костюм.
63
Будівля Київського університету. 1837-1843
Червоний корпус Київського національного університету імені
Тараса Шевченка— головний і найстаріший корпус університету,
розташований в центрі Києва. Збудований у 1837-1843 pp. у формах
класицизму (т.зв. російського) за проектом архітектора Вікентія Іва¬
новича Беретті. Пам’ятка архітектури національного значення і сим¬
вол вітчизняної фундаментальної університетської освіти.
64
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА
АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. - ПОЧАТКУ XX ст.
Будинок Полтавського земства
(нині Полтавський краєзнавчий музей) (1903-1908)
Пам’ятка історії та архітектури у Полтаві. Будинок споруджено у
1903-1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського. Бу¬
динок Полтавського губернського земства став першим зразком но¬
вого українського модерного архітектурного стилю на Полтавщині.
Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.
Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, різьблені
двері оздоблені орнаментом на тему «дерево життя». Обабіч головного
входу — вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні
півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон». Над головним
порталом влаштовані потрійні вікна з крученими біло-синіми колона¬
ми, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів.
65
Будинок з химерами в Києві (1902-1903)
Цегляна споруда архітектора Владислава Городецького з прик¬
расами на міфологічні та мисливські сюжети є головною архітектур¬
ною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва.
Свою назву отримала через бетонні скульптурні прикраси, тематика
яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полюван¬
ня, казкові істоти.
66
Будівля театру в Одесі (1883-1887)
За рейтингом журналу «Форбс», будівля Одеського національного
академічного театру опери й балету віднесена до переліку 11 найцікавіших
визначних пам’яток Східної Європи (2008). У списку це єдиний театр.
Фасад театру прикрашає двоярусний портик із квадригою музи
трагедії Мельпомени та скульптурами Орфея й Терпсихори, які симво¬
лізують оперу й балет. Внизу біля входу — дві скульптурні групи, що
алегорично представляють комедію і трагедію. Напівкругла частина бу¬
дівлі вгорі має чотири ніші, у яких — погруддя Пушкіна, Грибоєдова,
Гоголя та Глінки, що представляють поезію, драму, комедію й музику.
Фігурки амурів навколо фасаду частини підсилюють легкість і вишука¬
ність, а завершеного вигляду всій споруді надає купол, що її увінчує.
67
Будівля банку «Дністер» у Львові (1905-1906)
Колишній будинок страхового товариства «Дністер», нині 1-ша
комунальна міська поліклініка. У XVI-XVII ст. на цьому місці стоя¬
ли кам’яниці. У підвалі будинку після смерті Івана Федорова кілька
років зберігалося устаткування його друкарні. Сучасний будинок
споруджений у 1906 р. у стилі української сецесії (українського мо¬
дерну). Першим його власником була українська спортивна організа¬
ція «Сокіл-батько», тому будівля називалася «Будинком Сокола».
Містилися тут й інші організації, зокрема Земельний іпотечний банк,
найбільшим вкладником якого був митрополит Андрей Шептицький.
У 20-х роках XX ст. тут був зал засідань «Руської бесіди».
68
Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях
(нині Національний університет) (1864-1873)
Архітектурним символом міста Чернівці по праву визнана вели¬
чна Резиденція митрополитів Православної церкви Буковини і Дал¬
мації, зведена в 1864-1882 pp. за проектом і під керівництвом чесь¬
кого архітектора Йозефа Главки. В ансамблі органічно поєднуються
мавританські, візантійські, романські, іудейські та готичні мотиви. У
центрі ансамблю стоїть Митрополичий корпус (1864-1876) — найро-
зкішніший будинок резиденції. Композиційним центром будинку є
парадний вестибюль і розміщений над ним Мармуровий зал (колиш¬
ній Синодальний). З ним суміжний Червоний зал, також оздоблений
різьбленим дерев’яним декором. Блакитний зал вирізняється суворіс¬
тю і вишуканістю і використовується для офіційних церемоній.
За Митрополичим корпусом розкинувся парк зі штучною водой¬
мою, гротом і рідкісними породами дерев. У наш час у цьому ком¬
плексі розміщуються корпуси Чернівецького національного універ¬
ситету ім. Ю. Федьковича.
69
Володимирський собору Києві (1862-1896)
Володимирський собор у Києві — головний храм Української Пра¬
вославної церкви Київського Патріархату. Проект склали архітектори
І. В. Штром і П. І. Спарро; пізніше його переробив архітектор О. В. Бе-
ретгі. У споруджені брали участь архітектори Ю. Бернгардт, К. Я. Ма-
євський, В. М. Ніколаєв.
Архітектура Володимирського собору, побудованого на честь
хрестителя Русі — князя Володимира, є традиційною для російської
архітектурної школи. Зовнішнє та внутрішнє оздоблення собору ви¬
конано в старовізантійскому стилі, притаманному церквам, які буду¬
вали за часів Ярослава Мудрого та Володимира Великого. Шести-
стовпний Володимирський собор у Києві увінчано сімома золотими
куполами. Значну художню цінність мають внутрішні настінні роз¬
писи, які в 1885-1896 pp. виконали російські художники В. М. Васне-
цов, М. В. Нестеров, українські — В. Д. Замирайло, С. П. Костенко,
М. К. Пимоненко, польські — П. О. Сведомський, В. О. Котарбін-
ський, М. О. Врубель під загальним керівництвом професора
А. В. Прахова.
70
Картина «Сінокіс» М. Пимоненка
Картина «Весняний день в Україні» С. Васильківського
71
Картина «Ворожіння» М. Пимоненка (1888)
На полотні зображено сцену ворожіння на воску. Дівчата вилили
розплавлений віск у холодну воду і, коли він застиг, набувши дивови¬
жної форми, вийняли його і тримають так, щоб на стіну падала тінь.
Залежно від того, на що скидаються її абриси, вони ворожать про своє
майбутнє, про своїх суджених.
72
Картина «Козаки в степу» С. Васильківського (бл. 1890)
Український імпресіоніст Степан Васильківський створив чима¬
ло українських пейзажів та історичних полотен. Картина «Сторожа
Запорозьких вольностей» («Козаки в степу»), вважається найзначні-
шим твором митця на історичну тему. Два вершники, зупинивши ко¬
ней, вслухаються в тишу випаленого сонцем степу...
73
Картина «Запорожці пишуть листа турецькому
султанові» І. Рєпіна (1878-1891)
султану, написаний у 1676 р. як відповідь запорозьких козаків на
ультиматум турецького султана Мехмеда IV. У 1870-х роках катери¬
нославським етнографом-любителем Я. П. Новицьким було знайдено
копію цього листа, зроблену у XVIII столітті. Він передав її відомому
історику Д. І. Яворницькому, який одного разу зачитав її, як курйоз,
своїм гостям, серед яких був, зокрема, І. Ю. Рєпін. Художник заціка¬
вився сюжетом і в 1880 році почав першу серію етюдів.
Позувало Рєпіну для картини чимало відомих особистостей. Зо¬
крема, для центральних персонажів художник вибрав Д. І. Явор-
ницького — писар, а за отамана Сірка — самого київського генерал-
губернатора М. І. Драгомирова. Для образу усміхненого козака у бі¬
лій шапці позував журналіст і письменник В. О. Гіляровський.
У тлі над головами козаків художник приховав на списах жовто-
блакитні прапори. Сама картина вважається правдивим історичним
документом, адже Рєпін завжди ставився до своїх картин на історич¬
ну тематику як до документів, що відображають конкретний, реаль¬
ний історичний момент.
74
Картина «Дніпро біля Києва» І. Труша (1910)
Іван Труш (1869-1941) — український живописець-імпресіоніст,
майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мис¬
тецького життя в Галичині.
Свого часу відомий український філолог та етнограф Іларіон
Свєнціцький написав: «Сотні літ обтікав Дніпро Київ. І треба було
аж галичанина Івана Труша, який зумів, як ніхто інший, змалювати
велич цієї могутньої ріки». Види Дніпра захоплювали галицького ху¬
дожника і стали одними з улюблених мотивів для написання картин
під час його перебування в Києві.
Ці великоформатні полотна та етюди стали надбанням національ¬
ної та світової мистецької спадщини. Згодом саме за ці картини в рід¬
ній Галичині Івана Труша називатимуть «поетом сонця». Художник
умів майстерно передати ефекти заходу сонця, яке вже сховалося за
горизонтом, але ще залишає на небі теплі полиски, насичуючи фіоле-
тово-рожевим світлом краєвид, що немов розпливається в синявій імлі.
75
Пам \ятник Б. Хмельницькому в Києві
Скульптор М. Микемин. 1888
Один із символів Києва, пам’ятка мистецтва XIX ст. Добре впи¬
сується в архітектурний ансамбль у центрі Софійської площі — на
осі, яка сполучає дзвіниці Софійського собору і Михайлівського Зла¬
товерхого монастиря. Саме тут 1648 р. кияни зустрічали Б. Хмельни¬
цького на чолі козацьких полків, які увійшли в місто через Золоті во¬
рота після перемоги над польським військом під Пилявцями.
Гетьман України зображений верхи на баскому коні. У правій, від¬
веденій назад руці Б. Хмельницький тримає булаву, якою неначе вказує
на північ. Реалістичне відтворення рис обличчя гетьмана, деталей одягу,
руху здибленого коня доповнюється романтичним трактуванням скульп¬
турного образу, підкресленого динамічністю композиції.
76
ЗМІСТ
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ з
Софійський собор у Києві (перша половина XI ст.) З
Мозаїка Богоматері Оранти із Софійського собору в Києві 4
Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві 5
Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036) 6
Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря
(1073-1087) 7
Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція)
(перша половина XII ст.) 8
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія
(1056-1057) 9
Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з Ізборника
(1073) 10
КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ.
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 11
Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського
Золотоверхого собору (1108-1113) 11
Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція) (XI ст.) 12
Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та
Феодосієм Печерськими (поч. XII ст.) 13
Дорогобузька ікона Богородиці (XII—XIII ст.) 14
Успенський собор у Володимирі (Володимир-
Волинський) (1161) 15
П’ятницька церква в Чернігові (XII—XIII ст.) 16
Церква святого Пантелеймона в Галичі (1194) 17
Вежа в с. Стовп поблизу Холма (кінець XII ст.) 18
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА
ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (У ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ XIV - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.) 19
Вірменський собор у Львові (1363) 19
Верхній замок у Луцьку (друга пол. XIV ст.) 20
Кам’янець-Подільська фортеця 21
Хотинська фортеця (XIII—XVIII ст.) 22
Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях 23
Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях 24
77
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ 25
Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра
Олексія Горошковича (1547) 25
Мініатюри Пересопницького Євангелія (між 1556-1561) 26
Церква зішестя Святого Духа в Потеличі (1502) 27
Успенська церква та вежа Корнякта у Львові 28
Будинок Корнякта у Львові (1580) 29
Меджибізький замок (XVI ст.) 30
Острозький замок 31
Гравюра із зображенням євангеліста Луки зі львівського
«Апостола» (1574) 32
Ікона «Христос перед Піл атом» М. Петрахновича з
Успенської церкви у Львові 33
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого
Миколая Набережного 34
Замок у Підгірцях (Львівщина) (1630-1640-ті) 35
Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу
Острога 36
Портрет князя Криштофа Збаразького (після 1622) 37
Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші
на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра
Конашевича-Сагайдачного» (1622) 38
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА 39
Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса
(Середина XVII ст.) 39
Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана
Хмельницького (1 пол. XVIII ст.) 40
Іллінська церква в Суботові. Реконструкція (1656) 41
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60-80-ТІ PP. XVII СТ 42
Троїцький собор Густинського монастиря (1674-1676) 42
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в
Чернігові (1679-1695) 43
Покровський собор у Харкові (1689) 44
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII - У ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ XVIII СТ 45
Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича (1689) 45
Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича 46
78
Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури
(1706) 47
Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову
Богородиці в Сулимівці на Київщині (30-ті pp.
XVIII ст.) 48
Портрет Григорія Гамалії (2 пол. XVII ст.) 49
Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві
(1696-1701) 50
Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732) 51
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ 52
Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні (Бл. 1762) 52
Троїцька соборна церква в Самарській слободі
(Новомосковську) (1773-1779) 53
Покровська церква в Києві (1766) 54
Успенська соборна церква Почаївської лаври (1777-1783) 55
Собор Святого Юра у Львові (1744-1762) 56
Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді
собору святого Юра у Львові Й. Пінзеля 57
Портрет Павла Руденка роботи В. Боровиковського
(початок 1780-х pp.) 58
Палац Кирила Розумовського в Батурині (1799-1803) 59
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА
АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ
XIX СТ 60
«Автопортрет» Т. Шевченка (1840) 60
«Катерина» Т. Шевченка (1842) 61
Офорти з «Живописної України» на історичну тематику 62
Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропініна (1804-1807) 63
Будівля Київського університету (1837-1843) 64
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА
АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У
ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. - ПОЧАТКУ XX СТ 65
Будинок Полтавського земства (нині Полтавський
краєзнавчий музей) (1903-1908) 65
Будинок з химерами в Києві (1902-1903) 66
Будівля театру в Одесі (1883-1887) 67
Будівля банку «Дністер» у Львові (1905-1906) 68
79
Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях
(нині Національний університет) (1864-1873) 69
Володимирський собор у Києві (1862-1896) 70
Картина «Сінокіс» М. Пимоненка 71
Картина «Весняний день в Україні» С. Васильківського 71
Картина «Ворожіння» М. Пимоненка (1888) 72
Картина «Козаки в степу» С. Васильківського (Бл. 1890) 73
Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
І. Рєпіна (1878-1891) 74
Картина «Дніпро біля Києва» І. Труша (1910) 75
Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор
М. Микешин (1888) 76
Навчальне видання
Більчук Маргарита Володимирівна,
Давидова Оксана Анатоліївна, Давидов Георгій Олегович
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ЗНО 2012
Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва,
обов’язкові для розпізнавання абітурієнтами
Формат 70x1000/32. 3,24 ум. др. арк. 2,91 обл.-вид. арк. Тираж 2000.
Замовлення №11-514.
Видавець і виготовлювач Редакція газети «Підручники і посібники».
46020, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6а. Тел.: (0352)43-15-15; 43-10-21.
E-mail: pp@pp.utel.net.ua www.pp.utel.net.ua
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реестру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
серія ДК № 765 від 11.01.2002 р.
Книга-поштою: а/с 376, Тернопіль, 46011.
Тел.: (0352)42-43-76; 097-503-53-76; 094-974-03-76